Стенограма пленарного засідання

16 грудня 1997

 

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  16  г р у д н я  1997  р о к у.  16 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зайняти робочі місця. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 318  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо розгляд  питання,  який  розпочали  на  ранковому засіданні.  Працюючи  за  скороченою  процедурою,   ми   практично розглянули   це   питання,  залишилося  проголосувати.  Але  перед голосуванням я надаю слово Масолу Віталію Андрійовичу. Будь ласка.

 

     МАСОЛ В.А.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань Чорнобильської    катастрофи    (Козелецький    виборчий    округ, Чернігівська область).  Шановні народні депутати!  Я хочу  сказати декілька слів стосовно того, що ми перед перервою голосували.

 

     Не голосуючи за те, щоб продовжити на 1998 рік дію закону стосовно будівництва шляхів,  ми залишаємо без роботи  десятки  тисяч  людей.  У  1997 році нам казали:  "Давайте приймемо нові закони,  а потім будемо формувати бюджет".  Те  саме зараз пропонує міністр економіки.

 

     Ми не  тільки  залишаємо  без роботи десятки тисяч людей.  Ми залишаємо без замовлень нашу цементну промисловість.  Ми залишаємо без  замовлень  нашу металургію і наше машинобудування.  Отже,  ми зменшуємо дохідну частину бюджету,  бо  немає  податків.  Якщо  ми приймемо  рішення  про продовження дії цього закону,  то у вигляді податків до дохідної частини бюджету повернеться 70 відсотків цієї суми. Але, я підкреслюю, ми забуваємо найголовніше - позбавляються робочих місць наші люди.

 

     Тому я  вважаю,  що  треба   зараз   прийняти   рішення   про продовження  дії  цього  закону  на  1998 рік,  а потім розглядати питання про новий закон. Інакше ми опинимося в ситуації 1997 року. Проект  бюджету ми будемо розглядати в четвер,  а стосовно закону, яким  регулюється  фінансування  будівництва  шляхів,  я  пропоную сьогодні прийняти таке рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Суслов. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І., міністр економіки України (Люботинський виборчий округ,  Харківська область). Уважаемые народные депутаты! Чтобы не случилось  того,  о  чем  сказал  наш  уважаемый  коллега народный депутат Масол Виталий Андреевич,  мы должны  принять  этот  закон. Если  мы  не примем никакого решения,  то автоматически с 1 января любые отчисления в дорожный фонд прекратятся.  Почему?  Потому что мы  продлили  действие  нормы об этих отчислениях до 1 января 1998 года. И в этом зале все понимают, о чем идет речь.

 

     Трансляции нет,  поэтому я  могу  прямо  об яснить.  С  одной стороны,  речь  идет о том,  хорош ли налог 1,2 процента от об ема реализации,  который  сегодня   платят   все,   с   точки   зрения предприятий. С другой стороны, есть одна отрасль и одна корпорация "Укравтодор",  которую не волнует,  естественно, механизм взимания налогов, а волнуют только деньги.

 

     Мы согласились,  и это нормальный вариант, с учетом того, что проект закона о бюджете подан,  продлить еще  на  год  действующий механизм,  но  при  условии  принятия закона,  проект которого вам предложен,  где указано,  когда  мы  перейдем  на  новый  механизм финансирования  дорожного строительства за счет налогов с бензина, с собственников транспортных средств, с импортных автомобилей (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.  Увага,  виступає  ваш  колега  депутат, міністр, а ви не слухаєте, шумите.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые коллеги,  для  ясности  поясню.  И  на первое,  и  на второе чтение проект вносился Комитетом по вопросам финансов и банковской деятельности.  Выступаю я здесь как народный депутат,   а  не  как  министр.  Позиция  правительства  несколько отличается  от  позиции  комитета.  Как  вы  знаете,  в  нарушение Регламента  правительство  внесло  свой  проект,  который не имело право вносить,  поскольку есть проект,  принятый Верховной Радой в первом чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, сідайте, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.   Александр  Николаевич!  Если  мы  рассматриваем таблицу,  то я должен находиться здесь.  Если вопрос  снимается  с рассмотрения,  то мы останемся без дорожных сборов.  Поэтому,  как скажете (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу не шуміти.

 

     Вікторе Івановичу, на чому ви зупинилися до перерви?

 

     СУСЛОВ В.І.  Мы  пришли   к   тому,   что   надо   голосовать законопроект  по  таблице,  которая  роздана  депутатам,  согласно процедуре второго чтения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  давайте визначимося. Якщо будемо розглядати за процедурою другого читання, то на цьому зупинимося і не будемо, як кажуть, гаяти час.

 

     Другу пропозицію вніс депутат  Масол,  щоб  проголосувати  за пролонгацію дії чинного закону на 1998 рік.  Якщо так,  то питання буде вичерпано,  а розгляд цього законопроекту перенесемо на  1998 рік (Шум у залі).

 

     Віктор Іванович   пропонує,  щоб  у  режимі  другого  читання розглядати цей проект закону. Не заперечуєте? Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 146.

 

     Не набирає голосів.

 

     Ставлю на голосування пропозицію,  внесену депутатом Масолом, про пролонгацію дії чинного закону на 1998 рік.

 

     СУСЛОВ В.І. Комитет против.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 199.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку.  Є питання, яке ставить аграрний комітет. Я просив би, щоб Анатолій Степанович висловив свою думку. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).  Я  дякую  шановному  Олександру  Миколайовичу за надану можливість висловити свою позицію.  А питання полягає ось у  чому, шановні  колеги  народні депутати.  У пропозиції Комітету з питань фінансів і банківської діяльності і в  пропозиціях,  які  сьогодні висловили  шановні  Валерій  Iванович  та  Віталій Андрійович,  не передбачається,  щоб із тих податків на утримання  доріг  у  нашій державі,  які  безпосередньо  сплачують  люди  на  селі,  хоча б 1 процент направлявся на будівництво сільських доріг,  якими  їздять усі громадяни нашої держави.

 

     Виходячи з   цього,  шановний  Олександре  Миколайовичу,  наш комітет надіслав пропозиції в письмовій формі в Комітет  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності,  а  також особисто шановному Олександру Кожушку.  Але,  на жаль, відповіді ми не отримали. I що ми, сільські депутати та ті, які їздять по цих дорогах, отримаємо, проголосувавши за той  проект  чи  за  інший?  Ті,  які  живуть  у сільській  місцевості,  зовсім  нічого.  Як  не  було  в  більш як половині сіл доріг із твердим покриттям, так їх і досі немає.

 

     Дякую за увагу.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые народные депутаты,  я хочу  напомнить, что  действующее  законодательство предполагает использование этих сборов на содержание и строительство дорог общего пользования.  На этих     же     позициях     стоят     Комитет     по     вопросам топливно-энергетического комплекса,  транспорта и связи и  Комитет по вопросам финансов.

 

     Что касается предложений аграрного комитета,  то все они, как вы видите, внесены в таблицу и в случае рассмотрения законопроекта во втором чтении могут голосоваться.

 

     Я еще  раз  обращаю  ваше  внимание на то,  что предложение о продлении срока действия  этого  закона  на  год  в  таблицу  тоже внесено.  Причем  комитет  предлагает  его  поддержать при условии принятия закона.  Тогда еще год прежняя система  отчислений  будет работать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Череп Валерій Iванович.

 

     ЧЕРЕП В.І.,   міністр   транспорту   України   (Білопільський виборчий  округ,  Сумська   область).   Дякую.   Шановні   колеги! Підтверджуючи  слова Даниленка Анатолія,  я хотів би нагадати,  що коли  в  1994  році  ми  приймали  зміни  до  закону  про  шляхове будівництво,  то  записали:  на  баланс комітету,  який займається питаннями експлуатації доріг,  передати і всі дороги  в  сільській місцевості,   за  винятком  тих,  які  пролягають  через  села,  і під'їздів до сіл.

 

     Тому я прошу сьогодні підтримати  пропозицію,  яку  висловили Віталій  Андрійович  Масол  і  Олександр  Михайлович Кожушко,  щоб пролонгувати дію закону на 1998 рік,  але додати:  і для сільських доріг. I ми на цьому зійдемося.

 

     Дякую за увагу. Давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію пролонгувати дію чинного закону на 1998 рік із доповненням:  і для сільських доріг. Будь ласка, голосуємо.

 

     СУСЛОВ В.I.  Этого нельзя ставить на голосование,  потому что должен быть  такой  проект  закона,  а  его  нет.  Это  все  равно предполагает внесение изменений в закон.

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Та ні, голосуйте, запропоновано додати...

 

     СУСЛОВ В.I. Это нельзя поддерживать.

 

     "За" - 153.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Розглядаємо  законопроект  за процедурою другого читання.

 

     Вікторе Iвановичу, будь ласка.

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства України. Преамбула. Є зауваження? Немає.

 

     Стаття 1.  Пропозиція 14 депутата Даниленка до статті  1.  Ви погоджуєтеся з висновком? Погоджується.

 

     До статті 1 є ще зауваження?

 

     Ставлю преамбулу і статтю 1 на голосування.

 

     "За" - 159.

 

     Депутат Кожушко. Будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Ясинуватський   виборчий   округ,  Донецька  область).  Уважаемые коллеги,  я прошу послушать.  Как вы убеждаетесь, проект закона не согласован    с    бюджетным    комитетом,   который   против,   с правительством,  которое тоже против.  Проект  предлагается  одним уважаемым  народным  депутатом Сусловым.  У нас нет принципиальных расхождений с этим народным  депутатом.  Он  просит  на  два  года пролонгировать  срок  действия  закона,  а  я говорю,  надо на год пролонгировать и поручить правительству и этому комитету вместе  с Комитетом  по  вопросам агропромышленного комплекса и Комитетом по вопросам топливно-энергетического комплекса,  транспорта  и  связи доработать  этот проект закона и принять его после Нового года.  А если сейчас принимать,  тогда надо принимать со всеми  поправками, которые  здесь предлагаются.  Но я вижу,  что просто кому-то слово дано было.  Ведь вы все знаете,  что  мы  потеряли  400  миллионов гривень, отменив тот порядок отчислений, который был, оставили без работы столько людей...

 

     СУСЛОВ В.I.  Александр  Николаевич,  позвольте...  Сразу   же скажу,  что  я  согласен  с  предложением  Александра  Михайловича Кожушко продлить действие закона не на два года,  а на  один.  При этом  во  втором  пункте "Прикінцевих положень" вместо "до 1 січня 2000 року" написать "до 1 січня 1999 року".

 

     И я еще раз подчеркиваю,  в чем отличие. Мы все согласны, что на один год можно сохранить действующую в этом году схему,  но наш комитет настаивает на  том,  что  дальше  эта  схема  должна  быть изменена.  Нужно  финансировать  дорожное  строительство  за  счет поступлений от эксплуатации автомобильного  транспорта,  акцизного сбора  с  бензина,  с  импортных  автомобилей  и так далее и снять нагрузку с предприятий.  Согласитесь на это, Александр Михайлович. Это правильное, нормальное, компромиссное предложение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради  України  з  питань   фінансів   і   банківської   діяльності (Савранський  виборчий  округ,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  не раз  розглядав  пропозиції.  І  на ваш розгляд внесена порівняльна таблиця. Є там пропозиції і аграрного комітету, і інших.

 

     Я хочу,  щоб  зрозуміли  всі.  Якщо  ми  просто   підтримаємо пропозицію  народних  депутатів пролонгувати дію закону,  то це не означатиме,  що будуть враховані всі поправки.  Закон ще не діє, і вносити  поправки  можна  тільки після того,  як Президент підпише закон, де зазначено, що він вводиться з 1 січня 1998 року.

 

     Я хотів би підтримати Олександра Михайловича Кожушка  в  тому плані,  що комітет теж не заперечує,  щоб продовжити дію закону на 1998 рік.  Але ми пропонуємо і цей закон,  проект якого  вніс  наш комітет,  прийняти  в  другому  читанні,  і ось чому.  За поданням Кабінету Міністрів наш комітет уже розглянув поправки  до  законів про  ставки  акцизного  збору  на пально-мастильні матеріали,  про податок з власників транспортних  засобів.  Усе  це  робиться  для того,  щоб  урешті-решт  дорожній  податок  сплачували  насамперед платники податків,  які використовують дорогу,  а не просто огулом усі  від 0,4 до 1,2 процента від реалізації.  Ми вже йдемо за цією схемою,  наш комітет вносить на розгляд Верховної Ради поправки до законів. Тому буде правильно, якщо депутати підтримають рішення на один рік продовжити дію  цього  закону,  а  не  на  два  роки,  як пропонується,  та  проголосують  саме  наш  варіант  з поправкою у "Прикінцевих положеннях", про що говорив Віктор Іванович Суслов.

 

     Давайте ми приймемо це рішення,  бо врешті-решт треба йти  за нормальною   схемою,   розробленою  згідно  з  Конституцією,  коли дорожній збір справляється з тих,  хто  експлуатує  дороги.  І  ми зберемо півтора мільярда карбованців,  на яких так наполягає уряд, у нас є розрахунки.

 

     Я прошу  підтримати  варіант  комітету,  можливо,  навіть   з умовою, щоб ще на один рік продовжити дію цього закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  я  думаю,  що  вже  всі  в залі зрозуміли,  що думка одна,  а підходи різні.  Усі хочуть,  щоб  ми продовжили дію закону, чинного в 1997 році, і треба додати те, про що сказав Валерій Іванович Череп, тобто врахувати сільські дороги. А  також,  щоб  ми  прийняли  закон  із  поправкою  у "Прикінцевих положеннях" у  другому  читанні.  Тобто  продовжуємо  дію  чинного закону  на  1998  рік,  а цей законопроект доопрацьовується і буде діяти вже з 1 січня 1999 року.

 

     Можна зійтися  на  тому,  щоб  проголосувати  пакетом  -   за пролонгацію  дії  чинного  закону  на  1998  рік і прийняття цього закону з відповідними  поправками  у  "Прикінцевих  положеннях"  у другому читанні. Тобто прийняти це разом. Не заперечуєте?

 

     СУСЛОВ В.І.  Именно  это и предложил наш комитет.  Это и есть пакет. Есть новый закон, который будет введен через год...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу,  вже всі  зрозуміли.  Я  прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

 

     СУСЛОВ В.І.  То есть мы голосуем за принятие закона во втором чтении, я так понял?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.  І за пролонгацію дії чинного закону на 1998 рік. Голосуємо пакетом.

 

     "За" - 156.

 

     А чому не голосують 149 депутатів?  Не встигли. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     СУСЛОВ В.І.  Законопроект,  предложенный комитетом, во втором чтении голосуется, так я понял?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пролонгуємо дію чинного закону і цей законопроект голосуємо в другому читанні.

 

     "За" - 204.

 

     Одну хвилиночку.  Шановні колеги!  Я ставлю на голосування: у цілому  прийняти  законопроект  у  другому  читанні з відповідними поправками  у  "Прикінцевих  положеннях",  що  чинний  закон   діє протягом 1998 року.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый  Александр  Николаевич,  я прошу четко назвать,  какой проект  закона  голосуется.  Есть  проект  закона, внесенный  Комитетом  по вопросам финансов,  и есть проект закона, внесенный Кожушко. Какой из них голосуется?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект,   внесений   Комітетом   з   питань фінансів і банківської діяльності.

 

     СУСЛОВ В.І. Тогда - за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 198.

 

     Ставлю на  голосування  законопроект,  внесений  Комітетом  з питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і   зв'язку: продовжити на рік.  Цю пропозицію підтримав і депутат Масол.  Будь ласка, голосуємо. З доповненням: враховуються і сільські дороги.

 

     СУСЛОВ В.І. Комитет против.

 

     "За" - 195.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Також не набирає голосів...

 

     Депутат Коген.

 

     КОГЕН Ю.Б., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Бахчисарайський  виборчий  округ,  Автономна  Республіка   Крим). Уважаемые коллеги!  Уважаемый Александр Николаевич!  В свое время, вот уважаемый товарищ Череп может подтвердить,  были созданы такие организации,  которые  помогли  государству  и  построили  за счет средств колхозов,  частично совхозов,  очень много дорог  по  всей Украине.   Только  в  Бахчисарайском  районе  было  построено  540 километров таких дорог.  Имеются в виду не дороги в селе, а дороги между  селами.  Создано было более 250 организаций,  которые имеют базу. Мы оставляем этих людей без работы.

 

     Я прошу  пролонгировать  срок  действия  этого  закона,   как предлагает  Виктор  Иванович,  но  обязательно  нужно  включить  и сельские дороги, я имею в виду дороги между селами. Ведь мы же все время   говорим,   что   нужно  поддерживать  сельское  хозяйство. Пожалуйста, поддержите.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  підтримуєте  пропозицію  депутата  Кожушка  з урахуванням сільських доріг.

 

     Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,  Кіровоградська область).  Дякую.  Фракція Соціалістичної і Селянської партій.  Шановні колеги!  Ми ж не  малі  діти.  Давайте поглянемо,   що  буде,  коли  ми  приймемо  законопроект,  поданий Кожушком.  Справа в тому,  що тоді повернутися до другого  читання законопроекту,  поданого Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності,  не буде  в  нас  часу.  Це  однозначно.  Новий  склад Верховної Ради до нього дійде через чотири роки. І ситуацію, яка є на сьогодні, коли платять усі з останніх сил, ми продовжуємо ще як мінімум на чотири роки. Це ж правда.

 

     Наш комітет  дає  реальну  можливість прийняти законопроект у другому читанні,  паралельно з  тим  продовжити  існуючий  порядок фінансуванням  дорожнього будівництва на рік,  на два - на скільки погоджуються комітет і міністр транспорту.  І сільські дороги  теж сюди входять.

 

     То чого  ми  хочемо  один  одного завести в оману?  Не треба! Давайте подивимося правді у вічі і приймемо закон, який буде діяти через два роки або через рік,  але буде діяти.  Ми будемо до цього рухатися. А сьогодні залишаємо те, що в нас напрацьовано.

 

     Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

     СУСЛОВ В.І. Пояснить можно?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Суслов Віктор Іванович.  Потім  -  Череп  Валерій Іванович.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Уже началась дискуссия о том, строительство каких дорог нужно финансировать  за  счет  дорожного фонда.

 

     Для тех,  кто  не  обратил внимания,  я зачитаю из преамбулы, финансирование строительства каких  дорог  предусматривается  этим законом:   "Цей   закон   визначає   правові  основи  забезпечення фінансування витрат,  пов'язаних з  будівництвом,  реконструкцією, ремонтом  і утриманням автомобільних доріг загального користування України.

 

     Автомобільні дороги  загального  користування  України  -  це дороги   державного   та   місцевого  значення,  які  забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів, враховують адміністративно-територіальний поділ держави, з'єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.

 

     Класифікацію та   перелік   цих   доріг   затверджує  Кабінет Міністрів України".

 

     Таким образом,  это, конечно, и те дороги, которые проходят в сельской  местности.  Единственное,  что  туда внутрихозяйственные дороги не попадают,  однако такая возможность возникает, учитывая, что утверждает классификацию дорог Кабмин.  Поэтому не надо сейчас вести на эту тему большую дискуссию.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Череп Валерій Іванович.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую.  Хотів би ще два  слова  сказати,  шановні колеги. Я повністю підтримую позицію і депутата Когена, і депутата Шаланського,  які  добре  розуміють,  що,  не  прийнявши  сьогодні рішення  про пролонгацію на наступний рік дії чинного закону,  ми, ясна річ,  завтра або в четвер до проекту бюджету не дійдемо якраз через  цю  позицію,  тому  що  в  проекті бюджету вже записано - 1 мільярд 100 мільйонів.  Із них 80 мільйонів формуються за  рахунок місцевих бюджетів на утримання місцевих доріг.

 

     Я прошу вас зрозуміти,  що ми трошки лукавимо всі разом, коли кажемо, що добре робимо. Ви подивіться "Прикінцеві положення". Там записано,  що починаючи з 1999 року відраховуватися буде тільки 50 відсотків,  а  не  100  відсотків.  Практично  обсяги  робіт,  які виконуються сьогодні на дорогах, ми зменшуємо в два рази.

 

     Я підтримую   пропозицію   депутата   Шаланського   й   інших депутатів:  проголосувати в  пакеті  за  пролонгацію  дії  чинного закону  і  варіант,  який  пропонує  Суслов.  Тоді  ми  не зірвемо прийняття бюджету,  тоді буде фінансуватися дорожнє будівництво  в 1998  році  і  ми  будемо  працювати  на перспективу,  як пропонує Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.  І якщо можна, давайте проголосуємо поіменно,  щоб ми бачили,  врешті-решт, що ми робимо із шляховим будівництвом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты,  кажется,  у нас  намечается согласие.   Смотрите  внимательно  текст  "Прикінцевих  положень". Учитывая замечание Валерия Ивановича к пункту 3,  в соответствии с которым  на  50  процентов  уменьшаются  отчисления,  предлагается убрать вообще этот пункт.  Пункт 2  написать  так,  как  предложил Кожушко:  "продовжити  до  1  січня 1999 року діючу систему".  Все остальное принять так, как предложил Комитет по вопросам финансов. Вот вам, пожалуйста, пакет. Давайте голосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ландик.

 

     ЛАНДИК В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Донецька  область).  Уважаемые коллеги народные депутаты!  Давайте внимательно посмотрим на эту проблему.  Получается,  что  половине депутатов  как  будто  бы не нужно дорожное строительство,  пускай дороги будут в том состоянии,  в котором  они  сегодня  находятся. Ведь это неправда.  Мы все время поднимаем вопрос о том,  что надо поддерживать отечественного товаропроизводителя. Вот этот фонд для строительства     дорог     действительно     задавливает     всех товаропроизводителей,  мы не можем уже работать - это  и  колхозы, это и предприятия.

 

     Предложение Суслова нормальное, Александр Николаевич, но надо дать им один месяц,  чтобы доработать.  То есть надо доработать  и принять  предложение Суслова о том,  чтобы взимать дорожный сбор с тех,  у кого есть транспортные средства,  и именно  так,  как  они предлагали, но не через год, а через один месяц.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   по-моєму,   ми   визначилися. Пропонується голосувати в  пакеті,  і  пакет  цей  зрозумілий.  Що входить  у  пакет?  Перше  -  пролонгувати  дію чинного Закону про джерела фінансування дорожнього господарства на 1998 рік.  І друге

-  проголосувати за проект закону в другому читанні з поправками у "Прикінцевих положеннях", про які говорив товариш Суслов.

 

     Я прошу,   підтримайте.   Голосуємо.    Депутате    Вінський, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 247.

 

     Спасибі.

 

     СУСЛОВ В.І.  Александр Николаевич, чтобы все знали, за что мы проголосовали.  Мы проголосовали в пакете за  принятие  во  втором чтении  закона,  проект  которого  предложил  Комитет  по вопросам финансов, с продлением действующей системы на один год.

 

     -------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається проект  Закону  України  про  внесення змін  до  деяких  законодавчих  актів  України  з питань відкриття банківських рахунків  (друге  читання).  Доповідає  Суслов  Віктор Іванович. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам финансов и  банковской  деятельности  вносит  на  рассмотрение  во втором  чтении  проект Закона Украины "Про внесення змін до деяких законодавчих  актів  України  з   питань   відкриття   банківських рахунків".

 

     Я напомню,  что  первоначальный законопроект на первое чтение подавался Национальным банком Украины,  был доработан Комитетом по вопросам финансов и с учетом поправок комитета был принят в первом чтении.  Суть этого законопроекта состоит в том,  чтобы с 1 января 1998  года  разрешить  суб ектам  предпринимательской деятельности иметь на протяжении 1998 года два расчетных счета,  а начиная с  1 января 1999 года количество расчетных счетов,  которые могут иметь суб екты   предпринимательской   деятельности   в    банках,    не ограничивается.

 

     При подготовке  ко  второму чтению дискуссия велась только по одному пункту,  а именно о том,  должен ли Национальный банк вести реестр счетов суб ектов предпринимательской деятельности.  Позиция Национального банка осталась прежней,  то есть  Национальный  банк считает,  что не должен. Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности проголосовал за то,  чтобы обязать Национальный  банк вести   такой   реестр.   Эта   позиция  официально  поддержана  и правительством, и Государственной налоговой администрацией, потому что  иначе,  без  участия  Национального банка,  получить полную и достоверную информацию о количестве открываемых  расчетных  счетов невозможно.

 

     Я предлагаю перейти к голосованию по таблице (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   я   прошу   уваги!  Хто  хоче поговорити, вийдіть, будь ласка, із залу і поговоріть. Ну не можна ж  так:  той  спиною  повернувся,  ті між собою розмовляють,  наче надворі.  Депутате Парасунько,  у вас же командирський голос.  Ну, говоріть тихіше.

 

     Зауваження до пункту 1 є? Немає.

 

     Пункт 1 ставиться на голосування.

 

     "За" - 206.

 

     Будь ласка, голосуйте. Голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Будь ласка, сядьте на місця і голосуйте.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Далі, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Ми  проголосували про внесення змін до статті 31 Закону про банки і банківську діяльність. Далі записані зміни, які пропонується  внести до Закону України про підприємства в Україні: "1)  Частину  другу  статті   1   викласти   в   такій   редакції: "Підприємство  має  самостійний баланс,  розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг";

 

     2) пункт 3 статті 24 викласти в такій редакції: "Підприємство має право відкривати розрахункові (поточні) та  інші  рахунки  для зберігання  грошових  коштів,  здійснення  всіх  видів  операцій у будь-яких банках України та інших держав за  своїм  вибором  і  за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України. Підприємство зобов'язано надіслати повідомлення..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, текст у депутатів є.

 

     СУСЛОВ В.І. Так, добре.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Наступна зміна.

 

     СУСЛОВ В.І.  Пропонується внести зміни до  частин  шостої  та сьомої статті 8 Закону України про підприємництво.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає зауважень, голосуємо. Зауважень немає. Будь ласка.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Далі.

 

     СУСЛОВ В.І.  Статтю 11 Закону України про державну  податкову службу в Україні пропонується доповнити пунктом 71.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Депутат Єльяшкевич не встиг проголосувати,  заклопотаний був. Голосуємо!

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Далі.

 

     СУСЛОВ В.І.  "Прикінцеві положення".  Ввиду того,  что  до  1 января  осталось  немного  времени,  я предлагаю записать здесь не "набирає  чинності  з  1  січня",  а  "набирає  чинності   з   дня опублікування".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     СУСЛОВ В.І. І в цілому...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У цілому голосуємо.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     СУСЛОВ В.І. Спасибо.

 

     --------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект  Закону  України  про  державну  підтримку суднобудівної промисловості України. Доповідає Ємельянов Володимир Михайлович  -  заступник голови Комітету з питань базових галузей. Будь ласка.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку  регіонів  (Заводський   виборчий   округ,   Миколаївська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! На ваш розгляд вноситься проект Закону  України  про  державну  підтримку суднобудівної промисловості України.

 

     Цей закон  має на меті створення умов для залучення іноземних інвестицій,  збереження,  розвитку  та  ефективного   використання створеного високого виробничого,  науковотехнічного та експортного потенціалу  суднобудівної  промисловості,  а  також   забезпечення економічних  інтересів  держави  в нарощуванні обсягів виробництва українських підприємств.

 

     Суднобудування -  це  комплекс,  у  складі  якого  понад   80 підприємств,  у тому числі 9 суднобудівних заводів,  6 підприємств суднового     машинобудування,     9     підприємств     морського приладобудування, 27 НДІ та КБ.

 

     Загальна чисельність  працюючих  у  поточному  році становила більше 82 тисяч чоловік.

 

     Здійснюючи конверсію виробництва шляхом освоєння нових  типів суден,  заводи в основному працюють на експорт. Протягом 1992-1996 років  побудовано  та  передано  замовникам  99  суден   загальною контрактною   вартістю  895  мільйонів  доларів  США,  із  них  90 відсотків - на експорт.

 

     Загальна сума контрактів  на  сьогодні  становить  понад  660 мільйонів доларів США. Обсяг виробництва галузі за дев'ять місяців 1997 року  в  порівняльних  цінах  становить  усього  52  відсотки обсягів  виробництва  1996  року.  На  експорт  поставлено 5 суден контрактною вартістю 73 мільйони доларів.

 

     Аналіз роботи   галузі   за   останні   роки   показує,    що довгострокові   кредити   комерційних   банків  не  перевищують  5 відсотків у загальному обсязі кредитних  ресурсів.  У  підприємств бракує  обігових коштів,  немає реальних джерел їх поповнення,  що привело  до  значного  падіння   обсягів   виробництва.   Потребує вирішення питання довгострокового кредитування галузі за ставками, прийнятими у світовій практиці.

 

     Зважаючи на особливості суднобудівної  промисловості  (велика фондоємкість,   тривалі   строки  будівництва  суден  і  окупності капітальних    вкладень,    велика    кількість    постачальників, контрагентів),  вона  не може існувати і розвиватися без постійної дійової   державної   підтримки.    Аналіз    фінансового    стану суднобудівних підприємств це підтверджує.

 

     Необхідність визнання   суднобудування  пріоритетною  галуззю економіки  України  обумовлено  насамперед  значними   експортними можливостями    суднобудівних    підприємств    щодо   будівництва різноманітних типів суден на рівні світових стандартів.

 

     За останні  п'ять  років  суднобудівними   підприємствами   в результаті  будівництва  суден  на  експорт спрямовано в економіку України  понад  300  мільйонів  доларів  США.  Акумулюючи  в  собі результати  роботи  величезного  числа  підприємств різних галузей промисловості - металургійної,  машинобудівної,  радіоелектронної, електротехнічної,    деревообробної,   суднобудування   забезпечує зайнятість близько 300 тисяч працездатного населення України.

 

     Удосконалення на  законодавчому   рівні   механізму   надання Кабінету  Міністрів  України  права  виступати  гарантом виконання зобов'язань підприємств суднобудівної промисловості за контрактами замовників  іноземних  держав  дасть можливість створити умови для додаткового залучення іноземних інвестицій  в  економіку  України, збереження,   розвитку  і  ефективного  використання  виробничого, науково-технічного  та  експортного  потенціалу  галузі,  а  також забезпечення   економічних   інтересів   у   нарощуванні   обсягів виробництва вітчизняних підприємств.

 

     Декрет Кабінету Міністрів України від 17  березня  199З  року встановлює,  що  гарантом кредитів,  які відповідно до міжнародних договорів надаються Україні урядами іноземних  держав,  від  імені держави виступає Кабінет Міністрів.

 

     При підписанні   контрактів   з   фірмами   та  банками,  які знаходяться  на  території  держав,  що  не   мають   двосторонніх договорів    з   Україною,   Національне   агентство   України   з реконструкції та розвитку не може  від  імені  Кабінету  Міністрів України  виступити  гарантом  виконання зобов'язань підприємствами суднобудівної  промисловості.  Це  означає:   якщо   б   контракти підписувалися  з  Німеччиною,  то  не  було б проблем з одержанням гарантій уряду,  а з Норвегією чи Данією - то для цього  необхідно прийняти цей невеликий за обсягом закон.

 

     Але прийняття  закону - це тільки півсправи,  бо щоб отримати гарантію уряду,  підприємству треба виконати всі вимоги  Постанови Кабінету  Міністрів від 5 травня 1997 року N 414 про впорядкування залучення іноземних інвестицій.

 

     Для того щоб розблокувати ці  проблеми  і  наші  підприємства змогли  підписати  контракти  на суму понад 600 мільйонів доларів, пропонується  прийняти  закон,  проект  якого  вноситься  на   ваш розгляд. Прошу його підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Володимира Михайловича є запитання?

 

     Кабінет Міністрів  підтримує  і  звернувся  з  листом на ім'я Голови  Верховної  Ради,  в  якому  просить  підтримати.   Давайте підтримаємо.

 

     Голосуємо пропозицію   про   прийняття  Закону  про  державну підтримку суднобудівної промисловості України. Будь ласка.

 

     "За" - 181.

 

     Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Якісь запитання є до депутата Ємельянова?  Немає запитань. То голосуйте, будь ласка!

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.   Шановні   колеги,  я  прошу  підтримати  цей законопроект. Через те що немає цього закону, ми не можемо укласти контракти  з  Норвегією  і  Данією  на  суму  понад  600 мільйонів доларів.  Шість підприємств  стоять  в  черзі  на  підписання  цих контрактів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 120  тисяч  робітників  без роботи.  Підтримайте, будь ласка, про це просять 120 тисяч робітників.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо, голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Депутат Хмара. Будь ласка.

 

     ХМАРА С.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань оборони і державної безпеки (Залізничний виборчий округ, Львівська область).  Скажіть,  будь ласка,  де гарантія,  що не  повториться ситуація,  яку  маємо,  коли наші корабельники підписали договір з греками,  будують кораблі і залишаються зі збитками,  тому що  так складений    договір.    Тепер   ви   пропонуєте   державі   взяти відповідальність за  тих,  хто  буде  зловживати.  Чому  ніхто  не назвав,   хто  винен  у  цьому?  Кораблі  йдуть  у  Грецію,  а  ми залишаємося зі збитками. І ви хочете знову державу підставити, щоб вона  відповідала  за,  я  не  хочу  сказати  зловживання,  але за некомпетентність чи безвідповідальність.  Хто за це відповідатиме, наші внуки?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.  Відповідаю на ваше запитання.  Справа в тому, що    цим    законом    врегульовується    діяльність    суб'єктів підприємницької  діяльності стосовно укладення контрактів.  Це дає право   підприємству   працювати   з    Національним    агентством реконструкції  та розвитку для підготовки документів про укладення цих контрактів.  А для того щоб укласти цей контракт, підприємство вносить  на  розгляд  агентства  відповідні  документи про заставу своїх основних фондів тощо.  Ніяких збитків для держави  прийняття цього  закону  не  завдасть,  тому  що  діяльність врегульовується постановою Кабінету Міністрів N 414 від 5 травня.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Михайловичу,  ви   російською   мовою говоріть, якщо вам так легше. Тому що ви себе мучите, я бачу.

 

     Будь ласка. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые  коллеги!  Я  считаю,  что поддержать судостроительную   промышленность   необходимо.   Это   так.    Но посмотрите,  за  что  мы  голосуем!  Там  записано:  "Надати право Кабінету   Міністрів   України   виступити   гарантом    виконання зобов'язань  підприємств суднобудівної промисловості за іноземними кредитами...". Мы дали запрос, но никто не хочет проанализировать, что  уже  пять лет мы строим корабли для Греции,  и каждый корабль убыточен для предприятия,  и для государства. И никто не отвечает! Теперь снова государство будет выступать гарантом.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.  Александр Михайлович,  отвечаю на ваш вопрос. Согласно постановлению Кабинета  Министров  от  5  мая  1997  года кредитные ресурсы поступают в уполномоченный банк.  Уполномоченный банк проверяет деятельность предприятия и не даст возможности  эти деньги   из ять   или  заключить  убыточный  контракт.  Это  может подтвердить и заместитель министра промышленности,  и  заместитель председателя Национального агентства по реконструкции и развитию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пономаренко. Будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Дякую, Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги!  Ми  досить  детально  вивчали  цей законопроект  у Комітеті з питань базових галузей.  Справа в тому, що без гарантії держави жоден інвестор у цю галузь свої  кошти  не вкладе.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М. А власних немає.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й. Володимир Михайлович пояснив, що тут справді ризик зведений  до  мінімуму.  На  засіданні  нашого  комітету  ми детально  заслуховували  директорів  суднобудівних підприємств про їхні біди і можливості.  І якщо вже такий  документ  підготовлено, то,  гадаю,  що  тільки  той,  хто  детально  не читав його,  може виступати проти.  Я прошу  підтримати  Комітет  з  питань  базових галузей і проголосувати "за".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  на  голосування  проект Закону України про  державну  підтримку  суднобудівної   промисловості   України. Голосуємо.  Навіть  депутат  Зарудний  голосує,  хоч у Тернополі й немає флоту.

 

     "За" - 201.

 

     Депутат Павловський. Будь ласка. А потім

- депутат Пшенична.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ, Хмельницька область). Шановні народні депутати! Я прошу вас усетаки підтримати цей законопроект,  але дати Кабінету  Міністрів два доручення.  Перше - вивчити причини, чому будівництво кораблів на замовлення Греції є збитковим.  І друге -  провести  відповідне розслідування, чому Укррічфлот зробив замовлення за проектом ТАСІС не нашим суднобудівникам,  а іноземним,  зокрема Румунії та іншим. Україна втратила робочі місця і роботу.

 

     Дякую.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.  Таке  доручення  щодо  контрактів  на грецькі замовлення вже є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте роль ТАСІС. Він уже аграрникам допоміг, як поетапно розвалити галузь, тепер суднобудівникам помагає.

 

     Депутат Пшенична. Будь ласка.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Ленінський  виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим).  Шановні колеги депутати! Шість років як Україна незалежна.  Україна має  дев'ять  суднобудівних  заводів.  Але  на сьогодні склалася така ситуація, що суднобудівна галузь не працює. I це дивно,  що вперше цією Верховною Радою розглядається  питання про підтримку суднобудівної галузі.

 

     Я підтримую  свого  колегу Павловського.  Але ми повинні дати доручення Кабінету Міністрів не тільки інформувати Верховну  Раду, що сталося в суднобудівній галузі,  яка перетворилася на збиткову, а й внести нам програму щодо виходу суднобудівної галузі із кризи.

 

     Я наведу приклад.  У Керчі є завод "Залив".  Там працювало 12 тисяч  чоловік,  а  тепер завод узагалі стоїть.  А ці підприємства мають  соціальну  інфраструктуру.  Тому  я  вас  прошу  підтримати законопроект,  який  запропонував депутат Ємельянов,  бо від цього залежить подальший розвиток цієї галузі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Володимире Володимировичу, будь ласка.

 

     ПРЯДКО В.В., заступник міністра промислової політики України. Шановні  народні депутати!  У мене є велике прохання - підтримайте все-таки.  Для  побоювання,   що   держава   надасть   кредит,   а підприємство не виконає замовлення,  немає підстав,  тому що кожен бізнес-план  розглядається  Валютнокредитною  радою  при  Кабінеті Міністрів.  I  ця  рада ніколи не дасть дозволу виступити гарантом Агентству з реконструкції та розвитку,  яке  очолює  пан  Шпек.  А йдеться про підтримку наших дев'яти великих підприємств. Крім них, іще  близько  150  підприємств  запрацюють.  Велике   прохання   - підтримайте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Володимировичу, ці дев'ять підприємств

- державні?

 

     ПРЯДКО В.В. Практично всі державні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. То давайте обумовимо в  цьому  законі:  державним підприємствам.  I  все.  Тоді буде зрозуміло,  що гарантія дається Кабінетом  Міністрів  стосовно  державних  підприємств,  на   яких розміщаються замовлення.

 

     ПРЯДКО В.В.     Олександре     Миколайовичу,    ці    проекти Валютно-кредитна рада дуже серйозно розглядає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо всі форми власності.  Голосуємо. Будь ласка.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.  Уважаемые коллеги!  Валютно-кредитному совету предприятия  должны  подготовить  21  документ  для  того,   чтобы получить  гарантию.  Разрабатывается  специальный  план-график  на предприятии,  каждый отвечает,  так сказать,  за  свой  участок  и готовит документ в Кабинет Министров.

 

     Я убедительно  прошу вас поддержать.  Речь идет о 300 тысячах работающих в Украине.  Это металлургический  комплекс,  химический комплекс...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Михайловичу, спасибі.

 

     Голосуємо. Підтримайте.

 

     "За" - 203.

 

     Депутат Мухін. Потім - Радченко Галина Федорівна.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Александр Николаевич! Уважаемые депутаты! Все правильно сказано по  поводу  того,  что  завод  в  Керчи  стоит,  заводы  в Николаеве стоят, заводы в Севастополе стоят.

 

     Давайте добавим еще: поручить контролировать выполнение этого закона Комитету по вопросам базовых отраслей и нашему комитету.  У нас   есть  подкомитет  по  ВПК,  который  будет  отслеживать  эту деятельность.

 

     И прошу проголосовать  "за",  потому  что  по-другому  мы  не поддержим своих производителей, не поддержим свои заводы. Для чего мы вообще здесь сидим? Для того, чтобы наши рабочие работали!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Я прошу  підтримати  проект  закону,  а доручення дамо двом комітетам. Доручення - це не норма закону.

 

     Голосуємо. Підтримайте, будь ласка.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М. Поддержите.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А відповідні доручення двом комітетам дамо!

 

     "За" - 207.

 

     Депутат Анісімов   не   встиг   проголосувати.   Він  просить переголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Бобриньов.

 

     БОБРИНЬОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Балаклавський виборчий округ,  м. Севастополь).  Я  бы  хотел  спросить   докладчика   и   Владимира Владимировича:  скажите,  пожалуйста,  у  нас все судостроительные предприятия  акционировались?  Завод  имени   Серго   Орджоникидзе разделился на 25... Почему они своим имуществом не могут отвечать? Почему государству негосударственному...

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.  Отвечаю.  Они своим имуществом будут отвечать перед  уполномоченным банком.  Валютно-кредитный совет рекомендует уполномоченный банк,  который будет проверять всю хозяйственную  и финансовую деятельность предприятия. Предприятие будет закладывать свое  ликвидное  имущество  и  отвечать  им  независимо  от  формы собственности.

 

     Раньше гарантии  предоставлялись правительством предприятиям, но не было уполномоченного банка. Поэтому и были нарушения.

 

     Сегодня есть уполномоченный  банк  -  это  "Эксимбанк".  Одну минуточку!    Либо    другой,    который   будет   определен   для судостроительной  промышленности  Кабинетом  Министров.  Он  будет отвечать перед государством, а предприятие - перед этим банком.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Галино Федорівно, будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги,  я  вбачаю причину неприйняття цього законопроекту в тому, що  він  розрахований  на  загальну  дію.  От  якби  цей  документ приймався під суму кредиту,  яка надається під конкретну програму, а точніше,  якомусь суднобудівному заводу, мабуть, тоді можна було б  розв'язати дане питання.  Тобто з приводу кожного кредиту,  під кожний  суб'єкт  господарювання   голосувати   окремо.   Це   буде реальніше.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.  Этот проект закона и предлагается потому, что сегодня 6 судостроительных предприятий имеют возможность заключить контракты.  Например, с фирмами Норвегии, Дании. Еще раз повторяю: если бы такой договор заключался с фирмами Германии,  с которой  у нас  подписан  двусторонний  договор,  никто сюда бы не обращался. Просто на заседании Валютно-кредитного совета рассмотрели  бы  эти вопросы,   определили  уполномоченный  банк  и  дали  бы  гарантию предприятию.

 

     Этот проект закона устанавливает,  что будет общий контракт с желающими  фирмами  всех  государств,  но  по  каждому конкретному случаю будут  разрабатываться  планы-графики  рассмотрения  данных вопросов Валютно-кредитным советом.  Валютно-кредитный совет будет выходить на заседание  Кабинета  Министров  и  только  там,  после детальнейшего рассмотрения вопросов возвратности кредитов и вполне определенного  целевого  их  использования,  и  будет  приниматься решение.  Это как раз ужесточает контроль и не допустит того,  что было до сих пор.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Ігоре  Олександровичу,  ви  як  міністр скажіть,  будь ласка.  Адже багатьох депутатів дуже турбує те,  що передбачаються гарантії уряду не тільки державним підприємствам, а й комерційним. Яка ваша думка з цього приводу?

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Спасибі за надане слово.  Я цілком поділяю стурбованість  Степана  Ільковича  Хмари. Справді,  в  нас  було  декілька  контрактів,  які  підписані  без погодження з Кабінетом Міністрів,  зокрема з  високими  посадовими особами.  А нині будівництво кожного корабля мусимо фінансувати та ще й маємо збитки.

 

     Щоб цього  не  було,  треба  визначити  процедуру   державної підтримки.  І саме даний законопроект формує таку процедуру. Це не означає,  що ми автоматично надаємо гарантію під кожен контракт  у суднобудівній промисловості.  Ні! Ми, навпаки, кажемо, що ніхто не має права підписати контракт,  який завдаватиме збитки державі,  а його слід погодити за чинною на сьогодні процедурою.

 

     Степане Ільковичу,  відповідальним  за  збитки  буде  Кабінет Міністрів,  безпосередньо та особа, яка підпише відповідне рішення (Шум у залі). I ми зараз (Шум у залi)... Якщо будуть збитки...

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.  Уважаемые  коллеги,  этот  закон  дает только право! Только право!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Михайловичу,  міністр   не   закінчив говорити.

 

     МІТЮКОВ І.О. Багато хто з вас знає, що це - специфічна галузь з тривалим виробничим циклом.  Туди треба залучати  довготермінові пільгові  кредити.  Як  правило,  їх  можна  одержати за державної підтримки. Якщо ми справді хочемо цю галузь підтримати, то повинні прийняти рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви зрозуміли,  що Міністерство фінансів підтримує даний законопроект. Прошу депутатів проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Знімаємо з розгляду дане питання (Шум у залі).Та ви  не  мене вмовляйте, а себе.

 

     Востаннє ставлю на голосування. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 211.

 

     Володимире Михайловичу,   сідайте,   будь  ласка.  Переносимо розгляд питання на наступний тиждень (Шум у залі).

 

     Ми проголосували   за   скорочену   процедуру   і   півгодини розглядали законопроект. Будь ласка, сідайте на місце.

 

     ____________________

 

     Розглядається проект Закону про внесення доповнення до Закону України про  товарну  біржу.  Доповідає  Олексій  Іванович  Шитря, заступник голови Державної податкової адміністрації. Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Шановні народні  депутати!  Проект  Закону України  про  внесення  доповнення  до  Закону України про товарну біржу розроблений і подається у зв'язку з тим, що є чимала різниця в розмірах ставок справляння державного мита. Проблема ось у чому. Під час нотаріального посвідчення угод діють ставки  від  1  до  5 відсотків стосовно суми договору, а розмір ставок державного мита, яке сплачується під час укладення угод на біржах  щодо  відчуження житлових будинків,  квартир,  зокрема й тих,  що належать фізичним особам на правах власності,  становить від 0,1 до 0,5 відсотка сум укладеної угоди.  Операції відчуження зазначеного нерухомого майна стали   здійснюватися   через   біржі   з    порушенням    чинного законодавства, зокрема Закону про товарну біржу.

 

     У статті  1  Закону  про товарну біржу визначено,  що товарна біржа має на  меті  надання  послуг  в  укладенні  біржових  угод, виявлення   торговельних  цін,  попиту  і  пропозицій  на  товари, вивчення,  упорядкування і полегшення товарообігу та пов'язаних  з ним торговельних операцій.  Отже, відчуження нерухомого майна не є біржовою операцією.  I  стосовно  цього  є  висновок  Міністерства юстиції.

 

     Крім того,   відповідно  до  статті  227  Цивільного  кодексу України договір  купівліпродажу  житлового  будинку  повинен  бути нотаріально посвідчений, якщо однією зі сторін є громадянин.

 

     Водночас за  умов  гострого дефіциту бюджетних коштів товарні біржі, узявши на себе здійснення невластивих операцій з відчуження нерухомого  майна  і  застосовуючи розміри ставок державного мита, передбачених Декретом Кабінету Міністрів  про  державне  мито,  за укладення  угод  під час здійснення торговельних операцій,  значно зменшили відрахування до бюджету,  оскільки розмір цих ставок  при укладенні  угод на біржі передбачено від 0,1 як я вже говорив,  до 0,5 відсотка суми,  зазначеної в угоді,  а під  час  нотаріального посвідчення  таких  угод  діють  ставки в розмірі 5 відсотків суми договору.

 

     Треба врахувати, що Кабінет Міністрів своєю Постановою від 31 серпня   1996   року  за  номером  1030  про  врегулювання  сплати державного мита в процесі  відчуження  об'єктів  нерухомого  майна запровадив   процедуру  таку  саму,  як  передбачено  Нотаріальним декретом про державне мито. Одначе, ураховуючи подання Генеральної прокуратури,  дана  постанова була скасована,  а відтак це питання підлягає законодавчому врегулюванню.

 

     Отже, внесенням  зазначених  доповнень  до  названого  закону впорядковується   чинне   законодавство   у   частині   справляння державного мита.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Олексія Iвановича  є  запитання?  Будь  ласка, запишіться. Надається 5 хвилин на запитання.

 

     Депутат Ткаченко. За ним - депутат Яценко.

 

     ТКАЧЕНКО В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Охтирський  виборчий округ, Сумська область). Шановний Олексію Iвановичу! Нині на ринку нерухомості   склалася   така   ситуація,   коли   всі    операції купівлі-продажу   є  легалізованими.  На  мою  думку  і  на  думку експертів з цього питання,  якщо буде ухвалено даний закон, то всі операції   купівлі-продажу  будуть  знову  загнані  в  тінь  і  ми повернемося до ситуації 80-х років, коли такі питання вирішувалися "чорними  маклерами"  і  держава  від того не мала взагалі ніякого зиску.  На  сьогодні  цей  ринок  легалізований,  діє   відповідне законодавство.   Звичайно,   є  деякі  проблеми,  але  для  повної легалізації і для того,  щоб навести якийсь порядок, на мою думку, потрібно  запровадити  єдину митну ставку і для нотаріусів,  і для ріелторів.  Але вона не повинна бути високою,  щоб  ми  штучно  не змушували    респондентів    цього   ринку   відходити   в   тінь. Прокоментуйте, будь ласка, дані моменти.

 

     ШИТРЯ О.I.  Дякую за запитання.  Якщо  дозволите,  Олександре Миколайовичу, я трохи ширше відповім на це запитання. Поперше, цей законопроект пропонується прийняти в першому читанні й найближчими днями доопрацювати.

 

     По-друге, проблему   тінізації   та   розміру   ставки  можна розглянути й прийняти  відповідне  рішення.  Кабінет  Міністрів  з метою врегулювання цього питання 31 серпня 1996 року постановою за номером 1030 легалізував роботу бірж з  нерухомістю,  встановивши, що  працювати  треба відповідно до порядку,  передбаченого Законом про державне мито.  Ми рік  пропрацювали,  і  якщо  проаналізувати матеріали,  то  біржами й конторами було укладено близько 58 тисяч договорів.  Тобто  постанова  діяла.  Але   дане   питання   треба врегулювати  законодавчо,  через що Кабінет Міністрів змушений був скасувати названу постанову.  Тобто ще раз кажу: ставка від 1 до 5 відсотків не заганяє цей процес у тінь.

 

     I по-третє.  Я  наведу  вам один приклад (якщо дозволите,  не називатиму прізвищ,  але приклад цілком достовірний, а матеріали є в податковій адміністрації).  Квартира по вулиці Рейтарській,  31, площею 157 квадратних  метрів,  була  оцінена  в  198  гривень,  а продана  фірмі  корпорації "Джі-Ей-Пі" Республіки Панама за тисячу гривень. Оформлено цей контракт українською біржею "Десятинна".

 

     I це непоодинокий випадок.  Якщо ми таким чином ставитимемося до  нашого  нерухомого  майна  і  воно  оформлятиметься  в  такому порядку, то матимемо збитки не лише для нинішнього бюджету, а й на майбутнє. Тому це питання потребує врегулювання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Скажіть мені, будь ласка, чи узгоджували ви цей   законопроект   із  нормами  антимонопольного  законодавства, зокрема  із  Законом  про  обмеження  монополізму  та  недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності? Це перше запитання.

 

     I друге.  Скажіть,  будь ласка,  чи було розраховано, скільки після прийняття даного закону надійде коштів до бюджету? Чому такі розрахунки не надано, хоча це вимагається Регламентом?

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.I.  На думку розробників, з Антимонопольним комітетом це  питання  не  треба було погоджувати,  оскільки воно стосується великої кількості  операцій,  пов'язаних  із  нерухомістю.  I  тут монополії у нас немає. Працює нотаріат і приватний, і державний. I якщо в Законі про товарні біржі не записано,  що  вони  мають  цим займатися,   то  відпадає  потреба  погодження  з  Антимонопольним комітетом.

 

     Почитайте статтю 15,  де записано,  хто має  право  займатися такими операціями. Я можу прочитати, якщо в тому є потреба.

 

     Стосовно розрахунків.  Це становитиме близько 18 мільйонів на рік.  До речі, ваші зауваження стосуються також і тінізації. Я вже казав,  що  ми рік працювали за декретом Кабінету Міністрів,  і як бачите, нічого не сталося. А стосовно розрахунків мушу сказати, що 1996  року  товарними  біржами  було  укладено  58 тисяч 817 угод. Виходячи зі ставки,  яку вони  застосовували  (0,1  відсотка),  це становило 1 мільйон 882 тисячі гривень.  Якщо застосовувати ставку від 1 до 5 відсотків,  то це було б  десь  19  мільйонів  гривень, тобто   додатково   17-18   мільйонів   гривень.  Такі  розрахунки підтверджені договорами, їх можна перевірити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

 

     Вячеславе Михайловичу, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні  депутати!  Комітет  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення доповнення  до  Закону  України про товарну біржу,  поданий Кабінетом Міністрів,  про що доповідав Олексій Іванович.

 

     Запропонований проект передбачає запровадження  обов'язкового нотаріального  посвідчення  договорів купівлі-продажу нерухомості. Запровадження в дію такого закону, як зазначається в пояснювальній записці  Кабінету Міністрів,  дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету від справляння державного мита десь у 10  разів (так написано).

 

     Комітет погоджується    із   висновками   науково-експертного відділу (тепер управління) Секретаріату Верховної Ради  України  і вважає,   що  прийняття  даного  закону  може  призвести  до  ряду негативних наслідків.  Через те науково-експертний відділ пропонує запровадити його з 1 січня 1999 року, а не 1998 року.

 

     По-перше, згідно  з  Декретом  Кабінету Міністрів України про державне мито підпунктом р) пункту  6  статті  3  вже  передбачено справляння  мита в розмірі 0,5 відсотка суми,  зазначеної в угоді. Запровадження  в  дію  такої  законодавчої   норми   призведе   до подвійного оподаткування (ви знаєте про 5 відсотків за нотаріальне посвідчення договорів відчуження житлових приміщень  і  нерухомого майна).

 

     По-друге, за даними Міністерства статистики, на 1 жовтня 1997 року на біржах укладається майже 70 відсотків зазначених  угод,  в органах нотаріату - тільки 30 відсотків.

 

     Угоди, зареєстровані   на   біржах,   як  свідчить  практика, укладаються  за  значно  вищими  цінами,  ніж  аналогічні   угоди, засвідчені в нотаріальних органах.

 

     Відповідно до чинного законодавства,  біржі є платниками усіх податків на відміну від нотаріальних контор,  які не є  платниками податків.  Тому дуже сумнівно, що суми державного мита, які будуть сплачені за нотаріальне посвідчення угод  під  час  купівліпродажу нерухомості,   оціненої   значно   нижче  від  реальної  вартості, перевищать суми податків,  які сплачуються біржами та  агентствами нерухомості.   Крім  того,  неврегулювання  цього  питання  чинним законодавством підштовхне сторони угод до  ще  більшого  заниження вартості об'єктів під час нотаріального посвідчення.

 

     Враховуючи зазначене,     можна    зробити    висновок    про недоцільність прийняття проекту, поданого Кабінетом Міністрів. Наш комітет,  готуючи  свої  висновки  з даного приводу,  запропонував депутатам  додатковий  матеріал.   Він   дає   можливість   наочно пересвідчитися в тому,  що,  наприклад, 1996 року запропоновано до продажу на біржах майна на суму  понад  20  мільйонів  382  тисячі гривень,  а за 9 місяців нинішнього на суму понад 39 мільйонів 693 тисячі гривень.

 

     Є дані про те,  скільки сплачують податку на додану  вартість товарні біржі. З огляду на нинішнє наповнення державного бюджету в нас виникає  великий  сумнів,  що  запровадження  цієї  норми  про нотаріальне  посвідчення  в 10 разів збільшить надходження,  як це зазначено в пояснювальній записці Кабінету Міністрів.

 

     Візьміть інформацію,  приміром,  із Придніпровської  товарної біржі  щодо вартості контрактів.  Зокрема,  там 17 липня 1997 року чотирикімнатна квартира була оцінена бюро технічної інвентаризації в  2  тисячі  167  гривень,  а  продана  на  біржі за 87 тисяч 306 гривень.  Ви самі  розумієте,  що  не  з  суми  87  тисяч  гривень сплачується податок...  Отже,  тут ціна майже в 40 разів вища,  то 0,5 відсотка державного мита значно перевищить 5 відсотків мита за нотаріальне оформлення.

 

     Тому наш комітет дійшов такого висновку: треба наводити лад та здійснювати нотаріальні дії під час  продажу з  аукціонів нерухомості на товарних біржах.  Це підтверджується і тим фактом,  що Верховний Суд України теж завалений справами,  які виникають через неврегульованість даного питання.

 

     Вважаємо, що  треба  ухвалити  поправки  до  декрету Кабінету Міністрів про державне мито або розробити нове законодавство.

 

     До речі,  сьогодні до нашого комітету надійшов проект  Закону про державне мито,  в якому враховано й ці проблеми та передбачено єдине державне мито  за  нотаріальні  посвідчення  і  торгівлю  на торгових біржах.

 

     Уважно подивіться  на  листи,  які надійшли до Верховної Ради України від УСПП і від товарних бірж, а з другого боку, подивіться на  листи  від приватних нотаріусів і ви пересвідчитесь,  що кожен захищає своє:  товарні біржі вважають, що запровадження державного мита практично зруйнує наявні структури,  зокрема товарні біржі, а нотаріус говорить про неузгодженості в законодавстві.

 

     Комітет пропонує  не  підтримувати  проект  закону,   поданий Кабінетом Міністрів, а серйозно подумати над Декретом про державне мито або приймати новий  закон  про  державне  мито.  Прийняття  ж обговорюваного проекту просто небезпечне,  оскільки надходження до державного бюджету істотно зменшаться.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до депутата  Сокерчака  будуть?  Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Є записані на виступи.

 

     Слово надається Анатолію Степановичу Даниленку. Будь ласка.

 

     Прошу виставити 10 хвилин.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.   Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Шановні представники уряду!  Чому я подав  свої пропозиції до проекту Закону про внесення доповнення до Закону про товарну біржу, поданого Кабінетом Міністрів?

 

     Прослухавши інформацію,  зроблену  Олексієм  Івановичем   від імені  Кабінету Міністрів,  я ще раз пересвідчився в тому,  що мав рацію,  запропонувавши   зауваження   і   пропозиції   до   даного законопроекту. Я не можу, шановний Олексію Івановичу, погодитися з вашою думкою, що біржі щось продають чи купують. Закон про товарні біржі,  прийнятий  у  1991  році,  якраз  і  надав можливість усім цивілізовано працювати на прозорому ринку, вийти з тіні. На біржах ніколи  в житті не торгували.  Біржа - це установа,  де збираються люди для того,  щоб здійснити ту або ту операцію.  Ось у  чому  її суть.

 

     Звичайно, є  проблеми  у роботі деяких бірж.  На сьогодні 195 бірж не мають брокерських  місць,  не  мають  багато  з  того,  що потрібно для нормальної праці.  Оце вже питання,  шановний Олексію Івановичу, до Кабінету Міністрів. Потрібно здійснити сертифікацію, визначитися,   чи   правильно   працюють  біржі  і  чи  відповідає організація, створена під товарну біржу, суті даного закону.

 

     Валентина Петрівна Семенюк задала дуже  принципове  і  влучне запитання:   чи   погоджено   даний   документ  з  Антимонопольним комітетом?  А скажіть, хіба нотаріат у тому вигляді, в якому він є нині  в нашій державі,  і де люди стоять у чергах,  займаючи їх ще звечора, - це не та сама монополія, проти якої ми маємо боротися?

 

     На жаль,  пропозиція  Кабінету  Міністрів  тільки  ускладнить такий стан справ.

 

     Тепер щодо  суті.  Під  час  укладення  угоди купівлі-продажу майна,  продукції,  нерухомості нотаріальні контори  справляють  5 відсотків  мита.  Біржі  за такі самі операції беруть 0,1 відсотка суми,  зазначеної в угоді.  То що ж нам потрібно сьогодні  робити, яким шляхом іти?  Міністерство юстиції пропонує об'єднати в єдиний сертифікат земельний і майновий паї.  Люди добрі, подивіться, яким чином у нашій державі відбувалася приватизація через сертифікацію! Хто обдурений, хто нині злидарює?

 

     Зважаючи на  все  це,   я   й   запропонував   альтернативний законопроект. Окрім того, послухавши змістовну доповідь виконувача обов'язків  голови  Комітету  з  питань  фінансів  і   банківської діяльності,  шановного  народного  депутата Вячеслава Михайловича, вважаю, що він має рацію: потрібно глибше, докладніше, масштабніше розв'язувати таку проблему.

 

     Отже, законопроект,  запропонований Кабінетом Міністрів, ні в якому разі не  можна  приймати,  оскільки  він  спрямований  проти людей.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ткаченко. За ним

- депутат Ярошинський.

 

     ТКАЧЕНКО В.А.  Шановні  колеги!  Сьогодні  у  своєму  виступі Олексій  Іванович зазначив,  що,  на його думку,  товарні біржі не мають права займатися купівлею-продажем нерухомості.

 

     З цього  приводу  дозвольте  процитувати  статтю  15  чинного Закону про товарну біржу. "Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:  а) якщо  вона  являє собою  купівлю-продаж,  поставку  та  обмін товарів,  допущених до обігу на товарній біржі;  б) якщо її учасниками є члени біржі;  в) якщо  вона  подана  до  реєстрації  та  зареєстрована  на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.  Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню".

 

     Якщо йдеться про нерухомість, то укладення таких угод якраз і підпадає під дію статті 15 чинного  закону.  І  нинішня  ситуація, коли  на  товарних  біржах  продається  близько 70 відсотків всієї нерухомості,  є,  можливо, не визначальною, але цілком нормальною. Провокує  людей  користуватися послугами біржі саме те,  що розмір державного мита - 5 відсотків  -  є  дещо  завищеним.  Працюючи  в Комітеті  з  питань правової політики і судовоправової реформи,  я дуже  часто  стикаюся  з  нотаріальними  проблемами.  На  сьогодні держава  не  хоче  вкладати кошти у розвиток державного нотаріату, але водночас створюються такі умови,  що приватні нотаріуси  також не  можуть  існувати.  Тобто проблема заганяється у глухий кут.  А через деякий час ми й торгівлю нерухомістю загонимо в глухий кут і матимемо   ситуацію,  яка  була  10  років  тому.  Кажуть,  нібито стикаються інтереси нотаріусів і ріелтерів.  Насправді  ж  програє держава  та її громадяни,  бо якщо ми знищимо легальний ринок,  то він перейде в тінь.  При цьому буде знищено легальні робочі місця, легальні  доходи,  які  на  сьогодні  має  держава  від цього виду діяльності.  І говорити про те, що прийняття даного закону, проект якого   пропонує  Кабінет  Міністрів,  збільшить  відрахування  до державного бюджету, гадаю, не доводиться.

 

     Тому виходом із таких непростих ситуацій є прийняття  простих рішень. Нам пропонують: якщо бракує грошей у бюджеті, то збільшимо податки. Такий спосіб не був виправданий ні раніше, ні тепер. Отож вважаю,  що  підхід,  запропонований Комітетом з питань фінансів і банківської  діяльності  є  найприйнятнішим,  найпрагматичнішим  і матиме  позитивні  наслідки.  А  запровадження  єдиного державного тарифу - це один із способів розв'язання проблеми.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська   область).    Українська    республіканська    партія, Національний   фронт.   Шановні   народні  депутати!  Я  підтримую промовців,  які виступали до мене,  і зазначу, що не бачу логіки в діяльності  уряду  в  даному  напрямі.  З  одного боку,  є проект, розроблений  Кабінетом  Міністрів,  який  має  регулювати  основні проблеми  і може бути прийнятий у першому читанні.  З іншого боку, Кабінет  Міністрів  пропонує  доповнення  до  чинного  закону,  що суперечить проекту, який сам же підготував.

 

     Я вийшов   на  трибуну,  щоб  оголосити  позицію  Рівненської товарної біржі  та  Рівненської  регіональної  асоціації  фахівців нерухомості України,  які пропонують не підтримувати цей проект як такий,  що суперечить  національним  інтересам  України,  розвитку відносин  у  цій  сфері.  Вони  вважають,  що  зменшиться дохід до бюджету,  зміниться структура ринку нерухомості в негативний  бік, знизяться темпи ініціювання пропозицій ринку.  Вимагають, щоб такі важливі  питання  за  браком   фахового   підходу   в   парламенті розглядалися  шляхом дебатів з залученням фахівців до цих дебатів. Також вважають,  що це призведе  до  певної  криміналізації  ринку нерухомості тощо.

 

     Виникає запитання:  якщо  фахівці  вважають  так,  то  чи  не повинні ми продемонструвати свою послідовність і ухвалити  рішення відповідно до прохань фахівців?  Ураховуючи ці зауваження (мабуть, вам майже всім обласні товарні біржі роздали  рекомендації,  вони, можливо,  й  тотожні),  треба  відхилити пропоновані доповнення до Закону  України  про  товарну  біржу   і   зосередити   увагу   на доопрацюванні  інших  законопроектів,  які  послідовно розв'язують майнові проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутате Анісімов, з місця, будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые  народные  депутаты,  разрешите  продемонстрировать  вам документы,  которые  лежат  предо  мной.   Я   сделал   запрос   в научно-экспертное  управление  Секретариата  Верховного  Совета  и поставил пять вопросов о  принятии  этого  законопроекта.  На  все получил отрицательные ответы и следующий вывод: этот "законопроект ставить орган  нотаріату  у  привілейоване  становище  щодо  ринку послуг з купівлі-продажу нерухомого майна".  Если мы примем данный законопроект,  то это "призведе до певної  дискримінації  товарних бірж  як  суб'єктів  підприємницької  діяльності і погіршить ринок нерухомого майна".

 

     Поэтому поддерживаю Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     У вас  є  три проекти постанови щодо цього законопроекту.  Ми працюємо за скороченою процедурою:  було  відведено  10  хвилин  і виступили 5 депутатів.

 

     Ви маєте  законопроект  від  Кабінету  Міністрів:  "Внести до Закону України про товарну біржу такі зміни:  частину другу статті 15 доповнити словами..." і далі за текстом.

 

     Ставлю на  голосування законопроект Кабінету Міністрів.  Будь ласка.

 

     "За" - 72.

 

     Не набирає потрібної кількості голосів.

 

     Ставлю на голосування проект постанови,  внесений Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності: "Відхилити проект Закону України про внесення доповнення  до  Закону  України  про  товарну біржу   як   економічно   необгрунтований  і  такий,  що  потребує концептуального доопрацювання".

 

     Ставлю його на голосування.

 

     "За" - 211.

 

     Шановні колеги,  ще раз ставлю на  голосування  законопроект, внесений  Кабінетом Міністрів,  а потім удруге поставлю цей проект постанови. Будь ласка.

 

     "За" - 57.

 

     Повторно ставлю на голосування проект  постанови  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     ___________________________

 

     Розглядається проект  Закону  Ураїни  про  порядок  вирішення колективних  трудових  спорів  (конфліктів)  у  другому   читанні. Доповідає   Михайло  Володимирович  Степанов,  голова  підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань соціальної політики та праці (Слов'яносербський виборчий   округ,   Луганська   область).   Уважаемый    Александр Николаевич, уважаемые коллеги! На ваше рассмотрение представлен во втором  чтении  проект  Закона  Украины   о   порядке   разрешения коллективных трудовых споров (конфликтов).

 

     В первом  чтении  данный  проект  был принят 16 мая нынешнего года.  Готовила законопроект ко второму чтению  рабочая  группа  в составе  представителей  Кабинета Министров Украины,  специалистов министерств  и  ведомств,  а  также  профсоюзных  об единений.  По существу, этот документ фактически согласован с профсоюзами.

 

     Всего по  проекту  было  внесено 78 замечаний и поправок,  из которых 45 учтены.  В постановлении по принятию проекта  в  первом чтении  предусмотрена  конкретизация  условий применения статьи 25 относительно  права  Президента  Украины  на  отсрочку  проведения забастовки  на  60  дней.  По  предложению  народных депутатов эта статья совсем исключена из  законопроекта,  внесенного  на  второе чтение.

 

     Его основная   концепция   заключается   в   том,   чтобы  по возможности разрешить все возникающие конфликты путем  примирения, не доводя до забастовок.  По предложению народного депутата Кожина внесена  норма,  которой  предусматривается  компенсация   убытков участникам  забастовки,  если  она  возникла  вследствие нарушения закона владельцем или уполномоченным органом. Это новелла.

 

     Комитет по  вопросам  социальной  политики  и  труда   просит проголосовать за проект данного закона.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До назви і преамбули є зауваження? Немає.

 

     До статті 1 "Сфера дії Закону". Немає.

 

     До статті    2    "Поняття   колективного   трудового   спору (конфлікту)". Немає.

 

     До статті   3   "Сторони   колективного    трудового    спору (конфлікту)". Немає.

 

     До статті    4   "Формування   вимог   найманих   працівників професійних спілок". Немає.

 

     Стаття 5  "Порядок   и   строки   розгляду   вимог   найманих працівників або професійної спілки". Немає.

 

     Стаття 6  "Момент  виникнення  колективного  трудового  спору (конфлікту)". Немає.

 

     Стаття 7 "Послідовність  розгляду  і  вирішення  колективного трудового спору (конфлікту)". Немає.

 

     Стаття 8 "Примирна комісія". Немає зауважень.

 

     Стаття 9  "Порядок  вирішення  колективного трудового спору". Немає зауважень.

 

     Стаття 10 "Незалежний посередник". Немає зауважень.

 

     Стаття 11 "Трудовий арбітраж". Немає зауважень.

 

     Стаття 12 "Порядок  вирішення  колективного  трудового  спору (конфлікту) трудовим арбітражем". Немає зауважень.

 

     Стаття 13  "Обов'язки  і  права сторін колективного трудового спору (конфлікту)". Немає зауважень.

 

     Стаття 14 "Гарантії незалежним посередникам, членам примирних комісій і трудових арбітражів". Немає зауважень.

 

     Стаття 15  "Національна  служба  посередництва і примирення". Немає зауважень.

 

     Стаття 16  "Взаємодія  Національної  служби  посередництва  і примирення зі сторонами колективного трудового спору (конфлікту)". Немає зауважень.

 

     Стаття 17 "Страйк". Немає зауважень.

 

     Стаття 18 "Право на страйк". Немає зауважень.

 

     Стаття 19 "Рішення про оголошення страйку". Немає зауважень.

 

     Стаття 20 "Керівництво страйком". Немає зауважень.

 

     Стаття 21  "Укладення  угоди   про   вирішення   колективного трудового  спору  (конфлікту),  контроль за її виконанням".  Немає зауважень.

 

     Стаття 22 "Визнання страйків незаконними". Немає зауважень.

 

     Стаття 23 "Рішення про визнання  страйку  незаконним".  Немає зауважень.

 

     Стаття 24   "Випадки,   за   яких   забороняється  проведення страйку". Немає зауважень.

 

     Стаття 25 "Умови,  за яких обмежується  проведення  страйку". Немає зауважень.

 

     Стаття 26  "Вирішення  трудового спору у випадках заборони чи обмеження проведення страйку". Немає зауважень.

 

     Стаття 27 "Забезпечення життєздатності підприємства  під  час страйку". Немає зауважень.

 

     Стаття 28  "Гарантії для працівників під час страйку".  Немає зауважень.

 

     Стаття 29 "Наслідки  участі  працівників  у  страйку".  Немає зауважень.

 

     Стаття 30  "Відповідальність  за  порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти)". Немає зауважень.

 

     Стаття 31 "Відповідальність працівників за участь у  страйку, визнаному судом незаконним". Немає зауважень.

 

     Стаття 32  "Відповідальність  за  порушення законодавства про працю,  умов колективних трудових договорів (угод), що призвели до виникнення   колективного   трудового  спору  (конфлікту)".  Немає зауважень.

 

     Стаття 33 "Відповідальність за організацію страйку, визнаного судом   незаконним,   невиконання  рішення  про  визнання  страйку незаконним, припинення страйку чи його відміну". Немає зауважень.

 

     Стаття 34  "Відповідальність  за  примушування  до  участі  у страйку або перешкоджання участі у страйку". Немає зауважень.

 

     Стаття 35 "Відшкодування збитків, заподіяних страйком". Немає зауважень.

 

     I розділ V  "Прикінцеві  положення".  Ставлю  на  голосування статті 1-35 та "Прикінцеві положення". Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 184.

 

     Є якісь  запитання?  Щодо якої статті?  Будь ласка,  депутате Вернигора.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної   політики   та   праці  (Хорольський  виборчий  округ, Полтавська область).  Шановний Михайле Володимировичу! Ви сказали, що  з  профспілками  в  цілому  цей  законопроект  погоджено.  Але насправді  ми  не  погодили  три  моменти.  Перший  -  кримінальна відповідальність  за оголошення страйку,  який визнано незаконним. Другий - майнова відповідальність страйкарів або  представницького органу.  І  третій  -  в разі оголошення банкрутства,  куди подіти людей? Ці моменти ми не погоджували.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я не говорил, что полностью все согласовано. Я сказал:   можно   считать,   что   все  фактически  согласовано  с профсоюзами,  поскольку в обсуждении принимали участие профсоюзные деятели.  Что  касается  этих положений,  то вы знаете,  в проекте Кабинета Министров были предусмотрены куда более жесткие  санкции, ограничения,  вплоть  до  локаута и того,  что Президент и местные органы власти могли остановить  забастовку.  Фактически  все,  что касалось  ущемления  прав участников забастовки,  из этого проекта закона исключено.  Но сама концепция законопроекта (его писали  не профсоюзы и не я),  конечно,  не может нас всех удовлетворить.  Но касательно ответственности,  то  вы  видите,  что  ответственность предусмотрена согласно закону.

 

     Этот проект  закона  прежде  всего  о  коллективных  трудовых спорах.  Здесь не расписано,  какими могут быть санкции за то  или иное   нарушение.   И,   собственно   говоря,   предусмотреть  это невозможно,  согласитесь.  Есть действующее законодательство. Если дано право на забастовку,  а это право предусмотрено Конституцией, то,  соответственно,  предусмотрена и ответственность за нарушение установленных законом норм. Если во время забастовки, предположим, кто-то будет блокировать транспортные магистрали, то участник этой забастовки  будет  нести  ответственность именно за это конкретное деяние и так, как это предусмотрено в Уголовном кодексе.

 

     Конечно, этот проект закона не идеален. Но наша комиссия все, что могла,  оттуда исключила.  В той ситуации,  когда до сих пор у нас действует закон о коллективных трудовых спорах,  принятый  еще при СССР и не соответствующий Конституции, принятие данного закона просто необходимо.

 

     Например, проходит забастовка,  и кто-то начинает утверждать, что  данное  положение  не соответствует Конституции,  то что,  мы каждый раз будем бегать в Конституционный Суд?

 

     Повторяю: этот  законопроект  несовершенен,  но  наш  комитет сделал  все,  что мог.  Призываю вас принять этот проект закона во втором чтении,  тем более что его принятие затягивается  с  самого начала нашего созыва.

 

     Если есть    замечания    касательно   трех   несогласованных положений, то давайте назовем номера этих статей и перенесем их на третье   чтение.  Но  просто  отклонить  законопроект,  я  считаю, неправильно.  У нас  ведь  на  сегодня  фактически  нет  правового механизма решения трудовых споров.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вернигора погодився.

 

     Ставлю на  голосування  статті 1-35 і "Прикінцеві положення". Будь ласка.

 

     "За" - 163.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемые коллеги!  Наш комитет, куда входят и левые,   и   не   очень   левые,  призывает  вас  поддержать  этот законопроект.  Он  поддержан  практически  единогласно.  Мы  можем говорить  о каких-то статьях.  Пусть коллега Вернигора называет их по номерам. Давайте переносить на третье чтение. Но я призываю вас поддержать данный документ, ибо он необходим на нынешнем этапе. Вы знаете,  что у  нас  сейчас  идут  практически  дикие  забастовки, поскольку их невозможно урегулировать ныне действующим законом еще времен СССР.  Если есть какие-то проблемы,  давайте выскажемся  по сокращенной  процедуре.  Но  этот  законопроект  нужно  принять во втором чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Кузьменко,  прошу.  За  ним  -  депутат Семенюк.

 

     КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Комунарський   виборчий   округ, Запорізька   область).   Спасибі.   Фракція  "Комуністи  України". Шановний головуючий,  шановний доповідачу!  У залі практично немає нікого,  хто  виступає проти законопроекту загалом.  Тому пропоную висловитися ще раз два - "за",  два  -  "проти",  а  проголосувати завтра, на початку засідання. І дане питання буде розв'язане. Я не сумніваюсь у цьому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Підтримуєте таку пропозицію?  Будь ласка, запишіться. Депутате Семенюк ви - за? Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні колеги народні депутати!  Відповідно до нашого Регламенту кожен,  хто подавав пропозиції,  під час другого читання   може  висловлюватися  щодо  них.  Михайло  Володимирович відпрацював чітко законопроект,  чітко подано порівняльну таблицю. Робилися   зауваження,   але  ніхто  не  сказав,  до  якої  статті конкретно.

 

     Тому потрібно   діяти   відповідно   до   Регламенту.   Нехай висловляться  депутати,  які  подали пропозиції.  Якщо в них немає зауважень,  треба  приймати  документ  у   другому   читанні,   як пропонував Михайло Володимирович, і рухатися далі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутате Чапюк, прошу.

 

     ЧАПЮК Р.С.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська область). Валентина  Петрівна  висловила  мої  пропозиції.  Я  підтримую   і запрошую депутатів приєднатися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Степанюк.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Дзержинський   виборчий   округ, Дніпропетровська  область).  Уважаемые  депутаты!  Этот  закон уже давно ожидают в  трудовых  коллективах,  поскольку  он  регулирует отношения между администрацией и трудовым коллективом.

 

     Я поддерживаю  идею принятия проекта закона во втором чтении, и надо над ним дальше работать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Вернигора.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М. Шановні колеги депутати! Я є членом Комітету з питань  соціальної  політики  та праці,  де представляю профспілки України.

 

     У Конституції України записано,  що всі громадяни мають право реалізувати  свої права і свободи через участь у страйках та інших акціях.  Ми з вами перелічили в  цьому  законопроекті  близько  20 галузей,  працівників  яких  обмежили  у праві на страйки,  але не визначили,  як ці люди мають захистити свої права. Тому профспілки й не погодили даних статей. Прошу вас це врахувати.

 

     Якщо дані статті ми погодимо у Федерації профспілок, то знову вийдемо з ними на повторне друге читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Отже, шановні колеги,  стосовно  всіх  статей,  окрім  трьох, зазначених   Вернигорою,  -  щодо  кримінальної  відповідальності, майнової відповідальності та оголошення банкрутства  -  ми  дійшли згоди.

 

     Тому пропоную прийняти законопроект у другому читанні без цих трьох  статей,  доопрацювати  їх  і  під  час   третього   читання повернутися до їх розгляду. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 175.

 

     Ще раз прошу,  проголосуйте. Мені здається, що консенсусу вже досягнуто. Голосуємо.

 

     "За" - 190.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  проголосувати  законопроект завтра вранці. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 180. Прийнято.

 

     На цьому  вечірнє  засідання  завершено.  Дякую  вам.  Завтра розпочнемо роботу о 10 годині.

 

 

 54