Стенограма пленарного засідання

11 грудня 1997

 

 

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ СЬОМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.

11 грудня 1997 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,  гості  Верховної Ради, шановні радіослухачі!

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 298 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Я бачу,  що депутати ще підходять.  Після оголошення  запитів додатково проведемо реєстрацію.

 

     Учора ви  підтримали  зміст  запитів  депутатів Матковського, Ярошинського  і  Шандрюка,  Чумака.  Секретаріат  пропонує   знову розглянути  питання про направлення їх Президенту України.  Тому я ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 206.

 

     Ще раз звертаюся до авторів: зустріньтеся з керівниками фракцій, попросіть, щоб вас підтримали. Вважаю, для того є підстави...

 

     Нічого не чути?  Тоді  повторю.  Учора  ви  підтримали  зміст чотирьох  запитів  депутатів.  Я їх тільки що назвав.  Секретаріат пропонує переголосувати пропозицію про їх  направлення  Президенту України.  Це нормальні запити, я вчора зачитував їх анотації. Тому ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  про  направлення  цих запитів Президенту. Будь ласка.

 

     "За" - 200.

 

     Будь ласка,  попрацюйте  з керівниками фракцій,  щоб депутати підтримали ці запити.

 

     Із запитом  звертається  до  Голови  Верховної  Ради  України депутат  Ратушний  з  приводу  того,  що вже кілька днів біля стін Верховної Ради пікетують працівники Київського м'ясокомбінату...

 

     Чи це  не  запит?  А,  розумію.  Прізвище  їхнього  директора Ратушний.

 

     Пікетуючі стоять з плакатами: "Ратушного - до суду!",  "Геть  Ратушного!"  тощо.  При  цьому  на плакатах  не  вказані  ініціали директора.  Я хочу сказати Михайлу Ярославовичу, що директор м'ясокомбінату - Ратушний,[S1] так що це не про вас ідеться.

 

     Я пояснюю тим, хто пікетує, і тим, хто взагалі цікавиться цим питанням,  що  Михайло  Ярославович  до  м'ясокомбінату  ніяк   не причетний.   Але   він   правильно  говорить,  що  засоби  масової інформації,  друкуючи ці матеріали,  повинні подавати  роз'яснення або робити якусь ремарку.

 

     Слово депутату   Ратушному.  Я,  очевидно,  щось  неправильно пояснив. Будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий округ,  Тернопільська область).  Шановні виборці! Шановні депутати!  Звичайно, випадок був би доволі смішний і анекдотичний, але він не  перший.  Справді,  до  мене  і  до  депутата  Федорина звернулися     працівники     трудового    колективу    Київського м'ясокомбінату.  Ми не маємо наміру втручатися в перебіг  судового процесу.

 

     Свого часу   одна   з  київських  газет  вдалася  до  великої кількості публікацій,  забувши  потім  у  кінці  опублікувати,  що програла мені 100 тисяч купонів.  Потім певні сили використовували ситуацію,  коли депутата Ратушного десь у  Закарпатті  сплутали  з Ратушняком.  Тепер  оця  ситуація.  Надходять  десятки  дзвінків з округу з приводу того,  що  працівники  Київського  м'ясокомбінату вимагають Ратушного чи Ратушного притягти до суду.

 

     До речі,  працівники  м'ясокомбінату вибачилися переді мною й попросили мене та депутата Федорина відстоювати  інтереси  їхнього трудового  колективу.  Я  хочу  сказати,  що  директор  Київського м'ясокомбінату Ратушний не мій родич і взагалі ніякого  відношення до депутата Ратушного не має.  А ті засоби масової інформації, які хочуть цим спекулювати,  то я вважаю,  що  вони  повинні...  Це  я просто хотів пояснити, бо мені телефонують виборці.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Михайле   Ярославовичу,  виявляється,  я  не помилився, те саме й сказав.

 

     Є запит депутата Алексєєва  до  голови  Центральної  виборчої комісії  Рябця  Михайла  Михайловича.  Він  не  дає анотації цього запиту. Але це питання стосується практично всіх депутатів. Тому я прошу  Володимира  Геннадійовича  дуже  коротко  сказати,  про  що йдеться в запиті.

 

     Будь ласка. Депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Спасибо,  Александр Александрович.  Уважаемые депутаты! Уважаемые  радиослушатели!  Я  прошу   поддержать   этот   запрос, поскольку  это  касается  не только сидящих в этом зале,  а вообще принципа парламентаризма в Украине.  Мы должны сейчас сделать все, чтобы будущий парламент был легитимным.

 

     К сожалению,    сейчас   с   целью   обмана   избирателей   в избирательный процесс запущены стаи подсадных уток, которые должны сбить  с толку избирателей и под лживыми,  хотя и привлекательными лозунгами  собрать  голоса  обманутых  граждан,  а  после  выборов выбросить эти голоса в мусорную корзину, как это уже было.

 

     Одна из  подсадных  уток  -  так  называемый  блок  "Трудовая Украина",  который   якобы   создан   Партией   справедливости   и Гражданским  конгрессом  Украины.  Я  заявляю,  что  решение о его создании нелегитимно, поскольку действия председателя Гражданского конгресса   базируются   на  фальсификации  документов  ГКУ.  Есть аудиозапись последнего заседания координационного совета.

 

     Поэтому решение о создании блока "Трудовая Украина" не  может считаться легитимным, и Центральная избирательная комиссия, на мой взгляд, не имеет оснований для его регистрации.

 

     Это я и изложил в депутатском запросе.  Прошу вас поддержать, поскольку такое может быть с каждой партией.

 

     ГОЛОВА. Вважаю,   міркування  правильне.  Це  спроба  зібрати голоси під слушним приводом. Так же? Я поставлю на голосування ваш депутатський запит.

 

     Тодоров Євген  Семенович звертається до Голови Верховної Ради України у зв'язку з відповіддю на запит щодо діяльності  державної компанії "Укрспецекспорт";

 

     Болдирєв Юрій  Олександрович  - до Прем'єр-міністра України з приводу   ситуації,   що   склалася   в   Чернівецькій    обласній психіатричній  лікарні  у зв'язку з хронічною затримкою заробітної плати;

 

     Райковський Броніслав  Станіславович  -  до  Прем'єр-міністра України  з  приводу  ситуації,  що склалася у військовому містечку міста Чугуєва,  яке за наказом командуючого Національною  гвардією оголошене закритим, чим порушені права громадян, які звільнилися з військової служби, на житло.

 

     Я нагадую Броніславу Станіславовичу,  що вчора ми  цей  запит направили   адресату,   тож   його   не  треба  сьогодні  повторно голосувати.  Але  це  запит  до  Прем'єр-міністра,  а  то  був  до Президента.

 

     Запит Глухівського Лева Йосиповича

- до Прем'єр-міністра України стосовно погашення заборгованості  з виплати  зарплати  працівникам  закладів  профтехосвіти Львівської області і відшкодування витрат у зв'язку з  перенесенням  на  нові площі перемишлянського заводу "Модуль";

 

     Кармазіна Юрія  Анатолійовича  - до Прем'єр-міністра України, виконуючого   обов'язки    Генерального    прокурора,    міністрів закордонних справ і охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки стосовно  запобігання  екологічної  шкоди  Чорному морю  в  районі  міста  Севастополя  та  стягнення відшкодування з Чорноморського флоту Російської Федерації за заподіяне забруднення Чорного моря;

 

     Агафонова Анатолія  Вікторовича - до Прем'єр-міністра України стосовно  запровадження   безготівкового   повернення   громадянам України  їх  заощаджень у системі Ощадбанку і до міністра фінансів України щодо фінансування ремонту теплотрас  мікрорайону  "Фрегат" міста Первомайська Миколаївської області;

 

     Юхимчука Анатолія  Петровича  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно ліквідації  заборгованості  з  виплати  заробітної  плати працівникам Браїлівського профтехучилища Вінницької області.  І до міністра  освіти  щодо  зволікання  з  виплатою  заробітної  плати педагогам  і  працівникам  шкільних  установ  Жмеринського  району Вінницької області.

 

     Анатолію Петровичу,  ви, будь ласка, повторіть цей запит ще й до  міністра фінансів,  тому що міністр освіти тут не допоможе.  У нього просто не передбачені витрати на це, коштів немає.

 

     Павловського Михайла Антоновича  -  до  віце-прем'єр-міністра України  Білоблоцького стосовно матеріальнотехнічного забезпечення обласних організацій сліпих;

 

     Лук'яненка Левка  Григоровича   -   до   міністра   зовнішніх економічних   зв'язків  України  стосовно  порушень  міністерством статті  10  Конституції  України  та  Закону  про  мови   в   його зовнішньоекономічній діяльності;

 

     групи депутатів  (Ратушний,  Круцик  та  інші  -  усього  сім депутатів)  -  до  міністра  агропромислового  комплексу   України стосовно  реагування  на  достовірну  інформацію про ситуацію,  що склалася довкола Львівського аграрного університету.  На жаль,  це питання разів, мабуть, сім уже піднімалося;

 

     Шевченка Віталія  Федоровича  -  до голови Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (повторний  запит) стосовно  ігнорування  рішень  комітету  щодо розв'язання житлових проблем чорнобильців у місті  Фастові  та  нецільового  витрачання коштів Київською облдержадміністрацією.

 

     Підтримуючи це    клопотання   Віталія   Федоровича,   прошу, Володимире Михайловичу,  підключитися до  цієї  справи,  тому  що, справді,  є  зловживання  з  використанням  коштів Чорнобильського фонду.  І житло будується  не  тим,  хто  постраждав  і  хто  його потребує,  а  тим,  кому  хочеться  просто  поліпшити свої житлові умови, користуючись наближеністю до структур влади. Так я зрозумів запит?

 

     Ці запити  оформлені так,  як передбачено Регламентом.  Прошу долучити до них іще запит депутата  Ковтунця  до  Прем'єр-міністра України   з   приводу  зловживання  службовим  становищем  з  боку керівництва Рівненського педагогічного інституту  та  приховування виявлених   порушень   Міністерством   освіти   України   і  разом проголосувати питання про направлення цих запитів адресатам.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 207. Підтримується.

 

     Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України повідомляю  про  вихід  із  депутатської групи "Єдність" народного депутата України від Західно-Донбаського  виборчого  округу  N  97 Дніпропетровської  області  Бабича  Валерія  Георгійовича  та  про входження його до депутатської  групи  "Назалежні",  а  також  про вихід    з    депутатської    групи   "Відродження   та   розвиток агропромислового  комплексу"  народного   депутата   України   від Біляївського виборчого округу N 308 Одеської області Попова Дмитра Антоновича та про входження його до депутатської фракції  Аграрної партії України.

 

     У нас  залишилося  14  хвилин.  Запишіться,  хто  ще хотів би висловитися.  Опублікуйте список (Шум у залі). Так ото ж і я хотів не проводити.  До мене підходили багато депутатів з проханням у ці дні не проводити розминку.  Я маю на увазі тільки ті дні,  коли ми замість засідань у комітетах проводимо сесійне засідання.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 128. Не підтримується.

 

     Кілька голів  комітетів  підходили  до  мене  з проханням:  у зв'язку з тим,  що в нас залишилася велика кількість нерозглянутих питань, після 16 години попрацювати сьогодні в сесійному режимі.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 151.

 

     Незрозуміло?.. Кримська     депутація    просить    ще    раз проголосувати.

 

     Будь ласка, ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 154.

 

     Я нагадую  тим   семидесяти   депутатам,   що   сумніваються: подивіться  порядок денний і ви побачите,  що сьогодні обов'язково треба провести засідання. Проведемо його за скороченою процедурою.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Павле Сергійовичу,  ви не  так часто буваєте тут, будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 166.

 

     Очевидно, комітетські  справи  вищі від того,  що ми робимо в сесійному залі. Нехай так і залишається, але прошу тоді підтримати пропозицію  про  розгляд питань за скороченою процедурою.  Власне, сьогодні всі питання можна розглянути  за  скороченою  процедурою, тому що зміст їх такий.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 197. Прийнято.

 

     Депутат Довганчин. Будь ласка. На моніторі 12 хвилин.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Контрольної комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька область). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

 

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Президія Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти  доручила  мені  як  президенту цієї асоціації зробити таку заяву.

 

     "Чотири місяці тільки  в  цьому  році  та  ще  три  місяці  в минулому  працівники  професійно-технічної  освіти  не  отримували заробітної плати.  Непоодинокі випадки,  коли люди  накладають  на себе руки.

 

     Сьогодні в профтехучилищах, до речі, як і в сільських школах, панує бідність.  Викладачі просто змушені  кидати  свою  роботу  й займатися чим можуть.

 

     Ми не раз зверталися до міністра освіти, до Прем'єр-міністра. Я особисто передав Прем'єр-міністру звернення від  асоціації,  від Комітету  з  питань  науки  та народної освіти з приводу того,  що треба негайно видати цим людям мінімум два оклади або хоча б один, щоб вони могли якось зводити кінці з кінцями.

 

     Протягом цього тижня до президії асоціації, до Соціалістичної фракції зверталися близько 300 працівників профтехосвіти  з  усієї України, зокрема з Черкаської, Львівської областей, з міста Умані. Але уряд продовжує негативно ставитися до системи профтехосвіти.

 

     Сьогодні в місті Стрий Львівської області страйкують ПТУ N 8, 16, 35. У Житомирі на харчування й утримання 280 сиріт з травня не виділено жодної копійки.

 

     У Херсоні практично не виділено коштів на опалення училищ.  У ПТУ N 10,  5, 42, 36, 23, 20 міста Києва насильно забрали корпуси, а дітей виганяють.

 

     Асоціація попереджає уряд і  Верховну  Раду:  якщо  до  кінця цього тижня не буде вжито заходів, не будуть виділені кошти, то на наступному тижні ми оголошуємо страйк по  всій  Україні  й  будемо пікетувати   Адміністрацію   Президента  і  Кабінет  Міністрів  до вирішення всіх питань".

 

     І останнє.  У моєму виборчому окрузі на Херсонщині, зокрема в селах   Іванівського,  Нижньосірогозького,  Генічеського  районів, усього п'ять-шість годин на добу подають електроенергію.  Якщо так триватиме й далі, то ця зона перетвориться на пустелю.

 

     Водночас приватні  структури  повністю  дезорганізують роботу керівників  підприємств,  колгоспів,  КСП.  Поширені  рекетирство, вимагання.  Вбито  голову  КСП  Підгайного,  побито  голову  КСП у Дем'янівці,  ще десяти керівникам погрожують.  Тому я звертаюся до Міністерства   внутрішніх   справ  щодо  вжиття  заходів  і  прошу підтримати трудівників села.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Григорович.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Снятинський виборчий округ,  Івано-Франківська область).  Фракція Народного руху України. Передусім від імені фракції Народного руху України я хотіла  б  підтримати  справедливі  вимоги  тритисячного колективу   м'ясокомбінату  міста  Києва.  Тут  лише  обігрувалося прізвище  Ратушний,  а  суть  у   тому,   що   колишній   директор м'ясокомбінату  Ратушний  разом із правоохоронними органами не дає змоги новому директорові приступити до виконання своїх обов'язків.

 

     Ми просимо підтримати ці вимоги,  і я  подаю  усний  запит  з цього приводу.

 

     Наступне. Шановні   колеги!   Шановні   виборці!   Робота   в парламенті (а нам залишилося працювати тут якихось чотири  місяці) відзначається     дедалі    більшим    суб'єктивізмом,    взаємним поборюванням, що грунтується не тільки на антиколегіальних, а й на неетичних  виступах.  Ми  бездумно  дискредитуємо  не  тільки один одного, але й ідею парламентаризму.

 

     Щоб довести виборцям,  які  ми  хороші,  не  гребують  нічим, навіть жбурлянням власних нотаток з трибуни в зал.  Хто кине далі, той більше  "боліє"  за  народ.  В  основному  це  роблять  колеги чоловіки.  Згадаймо казку про двох козликів,  які,  поборюючи один одного, звалилися в прірву. Нам у прірву падати не можна - за нами стоїть держава.

 

     Наші виборці  розумні  і  знаючі,  вони не потребують дешевої театральної патетики,  а вимагають професійної конкретики.  Саме з позицій  професійної  конкретики зачитування щоденних запитів,  що йдуть у нікуди - про заборгованість у Дашаві,  Шебелинці, Снятині, Коломиї і так далі, - є розписуванням у власному безсиллі.

 

     До речі,   у   моєму   Снятинському   виборчому   окрузі  теж відключають  і  газ,  і  світло.  І  182  представники  Лубенської організації  Народного  руху клопочуться про те,  що в місті Лубни відключають газ.

 

     Тому ми повинні передбачити в бюджеті на наступний рік кошти, які  б забезпечили необхідний рівень соціального захисту громадян. З огляду на це треба прийняти  закони  не  тільки  про  індексацію прибутків,  не тільки про обмеження пенсій державним службовцям, а й передусім про зініційований парламентом і  окремими  депутатами, але  чомусь  нами  й  забутий законопроект про декларацію доходів, який дасть змогу  поповнити  доходи  бюджету  не  на  5  мільярдів гривень, а набагато більше.

 

     80 відсотків  населення  за  межею бідності,  більше половини економіки в тіні - ось чому від нас вимагають цієї  конкретики.  В іншому  разі  виголошення  запитів  про  невиплату зарплати в усіх регіонах виглядає просто дешевою  патетикою.  Я  прошу  зосередити увагу на цих питаннях.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые  депутаты!  Чтобы  быть  кратким,  я зачитаю выдержку из одного документа, а именно из письма директора Харьковского областного управления Пенсионного фонда Украины.

 

     "Пенсия гражданки   Ильиной   должна   назначаться  на  общих основаниях,  то есть при достижении ею 55 лет.  Решением районного отдела  соцзащиты  с  01.07.1996  года  гражданке  Ильиной выплата пенсии прекращается".  Эта женщина  сознательно  пошла  на  работу лудильщицей  горячим  способом,  зная,  что  с  45  лет  ей  будет назначена пенсия.  А теперь уже полтора года она ее не получает  и не будет получать еще пять лет, поскольку ей сейчас только 50 лет.

 

     Этот случай   типичный.   В   Харьковской   области  еще  три пенсионера лишены пенсий.  А 48 пенсионерам пенсии уменьшены,  так как  госэкспертиза  условий труда задним числом понизила категорию вредности их профессий.  Представьте себе моральное состояние этих людей.  Обращаю ваше внимание на то,  что вины пострадавших в этом нет.

 

     Чтобы положить конец подобным издевательствам над  людьми,  я предлагаю  рассмотреть  вопрос  о  внесении  в  Закон о пенсионном обеспечении поправки,  запрещающей  кому  бы  то  ни  было  лишать граждан пенсии или уменьшать ее размеры, если она уже назначена.

 

     Сейчас очень много говорят по радио,  что пенсионерам повысят пенсию  на  10  гривень.  Но  одновременно  людей  лишают  пенсии, уменьшают  ее  размер.  На  мой  взгляд,  это  происходит  в общем контексте  с  требованиями  Международного   валютного   фонда   и связанных с ним организаций: сократить всякие социальные выплаты с тем,  чтобы они на свои  инвестиции  могли  получать  максимальную прибыль.  Мало того,  по их же требованию сейчас рассматривается и еще  неоднократно  будет  вноситься  проект  закона  о   повышении пенсионного  возраста  наших  граждан  на  пять лет.  Я считаю это категорически неприемлемым, поскольку пенсия для мужчин 65 лет при средней  продолжительности  жизни  62 года - это не что иное,  как пенсия для покойников.

 

     Я подготовил  проект   закона   о   внесении   дополнений   к Конституции  Украины,  в  соответствии с которым норму пенсионного закона - 55 лет для женщин и 60  лет  для  мужчин  -  предлагается сделать  конституционной  нормой,  чтобы  было  как  можно  меньше возможностей эту норму отменить.  Проект  подписали  207  народных депутатов.  Я предлагаю тем,  кто еще этого не сделал,  подойти ко мне и поставить свою подпись.

 

     И, наконец,  последнее.  Нам  говорят,  что  надо   сокращать социальные  выплаты,  потому  что  нет  средств.  Но вот вопрос по Украинскому  дому.  Это  информационно-стратегический  центр.   Из резервного  фонда  Кабинета Министров выделено 3 миллиона долларов на его ремонт.  По смете было 2 миллиона,  а реальная потребность, по  моим  данным,  1  миллион  долларов.  И говорят:  куда смотрят депутаты. Да депутаты не то чтобы контролировать, они даже сказать об этом не могут.

 

     Два дня  назад  народный  депутат  Витренко  давала  интервью информационной программе.  Но то место в интервью,  где речь зашла об Украинском доме,  было вырезано.  Это пример того,  какая у нас свобода слова,  какова степень гласности и насколько свободными  у нас будут выборы.

 

     И предлагаю рассмотреть,  наконец,  вопрос,  который поднимал наш  Комитет  законодательного  обеспечения  свободы  слова,  -  о приведении   устава   Национальной   телекомпании  и  Национальной радиокомпании   в   соответствие   с   требованиями   действующего законодательства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Сімферопольський виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим).  Фракция "Коммунисты Украины".  29 ноября в моем округе проходила встреча  с  учителями школ   Симферопольского  района,  где  задолженность  по  зарплате является одной из самых високих в Крыму. В связи с тем что учителя обратились в суд,  обращались к правительству Крыма,  я пригласила на эту встречу  представителей  суда,  прокуратуры,  правительства Крыма.  Но  никто  из  них  на  эту  встречу  не соизволил прийти. Возмущенные  учителя  потребовали  от  меня  зачитать  на   сессии Верховного  Совета  открытое  письмо  к  Президенту  Украины.  Это учителя Кольчугинской сельской школы, которые ни разу не бастовали и не пропустили ни одного урока.

 

     "Президенту Украины Кучме.

 

     Доведенные до   отчаяния   систематической   невыплатой   нам заработной  платы,  мы  обращаемся   к   вам   с   надеждой,   что справедливость    наконец-то    восторжествует.   Государство   не рассчиталось с нами за октябрь,  ноябрь и декабрь 1996 года,  а  в 1997  году  мы не получаем зарплату с июня.  Второй год нас кормят клятвенными обещаниями заплатить за  наш  труд,  но  по  сей  день задолженность   по   зарплате   за   истекший   период  так  и  не ликвидирована.  И такое  положение  в  большинстве  сельских  школ Крыма.

 

     Мы терпеливо  ждали,  что с нами наконец-то рассчитаются.  По вине учителей не пропущен ни один  урок  в  учебном  году,  мы  не бастовали.  Но  теперь  мы  убедились,  что  наше  долготерпение и молчание  сделали  нас  невольными   соучастниками   преступления, совершаемого  властями  по отношению к школе,  к народу,  о благах которого они на словах так пекутся.

 

     Самое страшное то,  что медленно и верно уничтожается главная ценность   -   будущее  поколение.  Уничтожается  и  физически,  и морально.  Нам доверили воспитание детей,  и  мы  не  имеем  права оставаться    пассивными    свидетелями   преступления.   Народное образование обречено на развал. Сколько способных и даже одаренных детей окажется за бортом школы! Видимо, кому-то очень нужно, чтобы было  поменьше  образованных   людей,   ведь   с   неучами   можно безнаказанно творить беспредел.

 

     Представляют ли  хотя бы наши представители власти,  исправно получающие зарплату и  прочие  денежные  вознаграждения,  в  каких условиях   работают  учителя  и  учатся  дети,  какое  будущее  им уготовано,  если  закроются  школы?  И  не  вследствие  ли   вашей преступной,  иначе  ее  не  назовешь,  деятельности мы доведены до такой жизни?

 

     Мы понимаем:  общественная ломка влечет за собой определенные трудности  временного  характера,  необходимо и потерпеть какое-то время.  Но при таком положении,  когда  одни  утопают  в  роскоши, воздвигают   себе   сказочные   терема   и   дворцы   на  средства сомнительного происхождения,  когда  из  республиканского  бюджета транжирятся средства не по их прямому назначению,  а большая часть народа влачит нищенское существование,  старики вымирают от голода и холода,  ни один уважающий себя человек не имеет права молчать и терпеть, а учителя - тем более, потому что мы призваны воспитывать будущих граждан, которым не безразлична судьба своего государства.

 

     Поэтому мы требуем немедленно прекратить политику геноцида по отношению к своему народу,  неукоснительно исполнять законы  и  не нарушать   права,  гарантированные  Конституцией.  Государство,  в котором голодают старики,  а дети лишены самого необходимого,  где нарушаются элементарные права человека,  не имеет права называться демократическим  государством.  А  правительство  должно  ответить перед  судом  народа  за  свои деяния - за развал государства,  за искалеченные судьбы детей, за страдания стариков и всего народа.

 

     Мы примем самое активное участие  в  борьбе  за  свои  права, прибегнем к законным и незаконным акциям протеста,  чтобы привлечь внимание мировой общественности  к  творимому  у  нас  беззаконию. Нарушая  первыми  закон,  вы  вынуждаете  нас  прибегать к крайним мерам.

 

     Учителя Кольчугинской   сельской    школы    Симферопольского района".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Оробець.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ,  м.  Київ).  Група "Реформи",  об'єднання "Вперед, Україно!" Шановні депутати!  Шановні виборці!  Я  хочу  привернути вашу  увагу  до  надзвичайно  значимої  проблеми,  яка порушується останнім  часом.  З  боку  Адміністрації  Президента   йде   пряме намагання політизувати дії Конституційного Суду для того,  щоб під час передвиборного марафору  він  прийняв  політичне  рішення  про визнання нелегітимним Закону про вибори.

 

     Методи політичного тиску є різні,  філігранно витончені. Хочу наголосити, що останнім часом багато з членів Конституційного Суду отримали  звання  заслужений юрист,  генеральські зірки на погони, ордени Ярослава Мудрого.  І це на  фоні  того,  що  Конституційним Судом  було  ухвалено  лише шість рішень.  Кожному члену надається персональний опель.

 

     Чому так  відбувається?  Я  хочу   сказати,   що   в   планах Адміністрації   є   три  варіанти  прийняття  рішення.  Коли  воно приймається до дня виборів,  то  це  відповідає  заінтересованості частини   народних   депутатів   у   тому,   щоб  продовжити  свої повноваження ще мінімум на рік. Коли рішення приймається після дня виборів,  але до першого засідання новообраної Верховної Ради,  то тоді новий склад Верховної Ради розганяється,  залишається старий, але в очах населення він у десять разів зменшує свою легітимність. І останній варіант -  коли  рішення  приймається  після  засідання новообраної Верховної Ради.  Тоді колишнього складу Верховної Ради вже немає, а новий розганяють згідно з казахстанським варіантом.

 

     Це надзвичайно важлива проблема.  З  цього  приводу  виступав екс-міністр  юстиції  Головатий,  і  є  запити народних депутатів, зокрема Кармазіна. Щоб наше суспільство усвідомило значимість цієї проблеми,  я думаю,  нам треба звернути увагу на досвід Російської Федерації.

 

     Аналогічне подання народних депутатів було  і  в  Росії.  Але Конституційний  Суд,  що  робить йому честь,  визнав таке (я читаю мовою оригіналу):  "Проведение судебного  разбирательства  в  ходе избирательной  кампании  непосредственно  перед голосованием может неоправданно   осложнить   избирательный   процесс,   отрицательно сказаться   на  волеиз явлении  избирателей  и  в  конечном  счете повлиять на результаты  выборов.  Конституционный  Суд  Российской Федерации  фактически  превратился  бы  в  участника избирательной кампании,  что  противоречит  его   предназначению   и   принципам деятельности".  На  підставі  цього  Конституційний Суд Російської Федерації в 1995 році ухвалив:  "В принятии к рассмотрению запроса группы  депутатов Государственной Думы и запроса Верховного Суда о проверке  конституционности  ряда  положений  федерального  закона Российской Федерации отказать".

 

     Шановні депутати!  Прошу  вас  підтримати звернення Верховної Ради  до   газети   "Голос   України"   -   опублікувати   рішення Конституційного   Суду  Російської  Федерації  з  тим,  щоб  кожен громадянин України мав можливість вивчити і демократичний досвід.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я прошу вас, Юрію Миколайовичу, підготуйте з цього приводу замітку.  Переговоримо з Сергієм Макаровичем,  і,  я певен, це буде опубліковано й без рішення Верховної Ради.

 

     Зауваження Ніколаєнка   Станіслава   Миколайовича    стосовно ситуації  в  системі  профтехосвіти.  Там справді панує - ну,  тут навіть українське слово важко підібрати,  російською тільки  треба говорити - беспредел.  Виходить,  держава не хоче,  щоб у нас була нова робоча зміна.

 

     Відключення електроенергії    -    це     вже     кримінальна відповідальність.   У   Законі   про   електроенергетику   ми   це передбачили.  Будь ласка,  допомагайте тим  суб'єктам,  котрих  це стосується,  звертатися  до  відповідних  структур  правосуддя.  Я думаю, рішення тут повинно бути прийняте однозначне.

 

     Щодо пропозиції Лілії Григорович про декларування доходів. Ця норма вже діє,  закон не треба приймати.  Інша справа,  щоб її всі дотримувалися.  Треба,  щоб приклад  у  цьому  показали  керівники держави, депутати, міністри і так далі.

 

     Гадаю, депутати  не заперечуватимуть,  тим більше що ті,  хто балотується на виборах,  подають декларацію про доходи.  Це вимога ЦВК.

 

     Стосовно заборгованості  із  зарплати  вчителям і заяви,  яку зачитала Наталія Петрівна Штепа.  Я ще раз звертаю увагу на те, що Верховна Рада розглянула питання про використання резервного фонду Кабінету Міністрів.  Це частина бюджетних  коштів.  І  невипадково сьогодні  так прагнуть,  щоб Рахункова палата не могла діяти.  Бо, бачте,  вона втручається в ті справи,  які хотілося  б  тримати  в таємниці.  І  невипадково  Конституційний Суд розглядає це питання попереду всіх інших.

 

     Я приблизно орієнтуюсь,  які підходи в тих, хто готує рішення Конституційного Суду. І сподіваюсь, що члени Конституційного Суду, маючи професійну гідність,  не підтримають ці рішення, що робитиме їм  честь.  Інакше,  якщо  буде  прийнято щось на зразок того,  що пропонується, це буде юридичний казус.

 

     Щодо бюджетних коштів.  Є пропозиція депутата Єльяшкевича (ми голосували  попередньо  таке доручення) про створення депутатської тимчасової слідчої комісії з  цього  приводу.  А  стосовно  іншого питання, то я трошки пізніше поставлю його на голосування.

 

     Оробець Юрій    Миколайович   порушив   питання   про   ризик організації    виборів,    посилаючись    на    можливе    рішення Конституційного  Суду тощо.  Хочу сказати,  що всі ми повинні бути державними людьми.  Нові вибори - це половина боргу із  заробітної плати  всім  бюджетникам.  Тому треба з цього виходити.  Чи тішити самолюбство  якогось  чиновника  або  влаштовувати  його  місце  в ієрархії влади,  чи дбати про загальні інтереси,  про забезпечення демократії тощо.

 

     Учора ми проголосували доручення  щодо  створення  тимчасової слідчої  комісії.  З  цього  приводу пропонується проект постанови такого змісту:  "1.  Створити Тимчасову слідчу  комісію  Верховної Ради з вивчення ситуації щодо стану інформування населення України державними телебаченням та радіомовленням про  діяльність  органів державної влади України.  Склад Тимчасової комісії додається". Але треба ще розглянути цей склад.

 

     "2. Доручити Тимчасовій слідчій комісії подати  до  Верховної Ради України в місячний термін попередні висновки щодо перевірки".

 

     Учора ми   проголосували   таке  доручення,  і  я  прошу  вас підтримати зміст цієї постанови.  Ставлю її на голосування (Шум  у залі).  А  список фракції подадуть Єльяшкевичу.  Я думаю,  раз він виявив ініціативу, нехай доводить це до кінця (Шум у залі). Є коли

- тут за тиждень можна все зробити.

 

     "За" - 200. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Те саме  стосується  й  проекту постанови такого змісту:  "1. Створити  Тимчасову  слідчу  комісію  Верховної  Ради  з  вивчення ситуації   щодо   стану  грошово-кредитного  та  фондового  ринків України,  виконання державного бюджету, погашення заборгованості з оплати  праці  та  прирівняних до неї виплат і доплат,  стипендій, пенсій та інших соціальних виплат".  Склад комісії за пропозиціями фракцій теж буде доданий.

 

     "2. Доручити  Тимчасовій  слідчій комісії проаналізувати стан виконання дохідної та видаткової частин державного бюджету,  умови та  обсяги  перерахування дотацій і субсидій до місцевих бюджетів, їх відповідність цільовому використанню. Перевірити стан погашення бюджетної  заборгованості  з  оплати  праці  та прирівняних до неї виплат і доплат,  стипендій,  пенсій та інших соціальних виплат, а також  перерахувань  бюджетних  коштів  на  дотації  і  субсидії з державного бюджету до місцевих бюджетів у 1997 році.

 

     Проаналізувати стан доходів та видатків  Національного  банку України,  умови  формування  та розміщення його валютних резервів, формування та використання фондів банку. Проаналізувати стан ринку державних   цінних  паперів  та  умови,  що  спричинили  коливання валютних курсів,  падіння обсягів розміщення облігацій внутрішньої державної  позики,  падіння  курсів  корпоративних  цінних паперів українських емітентів.

 

     3. Тимчасовій  слідчій  комісії  в  місячний  термін   подати Верховній Раді України попередні висновки щодо перевірки".

 

     Я гадаю,  це  буде  необхідно для того,  щоб,  з одного боку, знати суть справи,  а  з  другого  -  щоб  не  блокувалася  робота Рахункової  палати.  Тому що за законом ці дані повинні подаватися відповідними структурами,  але,  бачите, всім не подобається, якщо хтось іще цікавиться тим, куди йдуть гроші, хто їх позичає, на які потреби, як обертаються цінні папери тощо.

 

     Ставлю на голосування цей проект постанови.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Прошу керівників фракцій подати пропозиції щодо кандидатур до складу  цієї слідчої комісії.  Можемо навіть сьогодні її створити, якщо ці пропозиції будуть подані до 12.30.

 

     --------------

 

     Розглядається Закон про  Фонд  державного  майна  України  (з урахуванням   пропозицій   Президента).  Повторний  розгляд  -  за скороченою процедурою. Доповідає Угаров Геннадій Юрійович.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый президиум! Уважаемые коллеги! Вашему вниманию предлагается Закон о Фонде государственного  имущества  (с  учетом замечаний Президента).

 

     Мы уже   много  дискутировали  по  этому  поводу,  и  принято решение,  что  часть   вторая   статьи   1   о   том,   что   фонд "підпорядкований,   підзвітний  і  підконтрольний  Верховній  Раді України"  остается  без  изменений.  Единственное   пожелание:   в каком-то  виде в сопроводительных документах при направлении этого закона в Администрацию Президента указать на то, что это норма уже действующего  закона и высказывать к ней замечания и предложения - юридически некорректный шаг. Я считаю, что эту норму можно принять с учетом такой постановки вопроса.  В противном случае опять будут замечания,  и мы снова будем к этому возвращаться,  хотя норма уже действует, она есть в нашем законодательстве.

 

     По всем остальным позициям вопросы,  так сказать, выяснены. И если мы принимаем вторую часть статьи 1,  а она уже проголосована, то есть предложение проголосовать в целом за этот закон.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я  просив  би,  Геннадію  Юрійовичу,  зважити на таку обставину.  Оскільки в законі про велику приватизацію  передбачено норму,   яка   стосується  підпорядкованості,  підзвітності  Фонду державного майна Верховній Раді, то в листі до Президента стосовно цього  закону  ми  можемо  запропонувати вилучити з того закону цю норму, а в статті про статус фонду це повинно бути передбачене.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Не возражаю.  После подписания этого  закона  мы можем  убрать  эту  норму  из  закона о большой приватизации.  Это справедливо.

 

     ГОЛОВА. Стосовно першої поправки  Президента  ми  визначилися вчора,  а  решта  поправок  зауважень  не викликають (Шум у залі). Викликають?  Ну,  якщо хочете відстоювати  свої  позиції,  -  будь ласка.

 

     Сторінка 8,   зауваження   Президента   такого   змісту:  "Що стосується    проголошення    можливості     націоналізації     та реприватизації,   яке   здійснено   шляхом   надання   відповідних повноважень Фонду держмайна,  то навіть постановка цього питання є неконституційною,   враховуючи  проголошені  Конституцією  України непорушність права приватної власності та винятковість  відчуження об'єктів  права  приватної  власності  лише за умов попереднього і повного відшкодування їх вартості".

 

     Пропозиція Президента дуже дискусійна.  Є конституційна норма стосовно    законності   всіх   операцій,   які   проводяться,   і реприватизація здійснюється тоді,  коли закон порушується.  І  тут немає ніякої невідповідності Конституції.  Я вважаю,  що це просто юристи були некоректні,  коли готували таку пропозицію.  Але  вона внесена. Хто хоче чи кому доручено виступити від фонду?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Как раз против этой поправки никто не возражал. В Конституции действительно записано, что "право приватної власності є непорушним".  Но в ней же говорится и о возможности "примусового вилучення  об'єктів   права   приватної   власності   в   державну власність".

 

     Статья приведена  полностью  в  соответствие с Конституцией и предлагается на рассмотрение Верховного Совета.

 

     ГОЛОВА. Тобто варіант у правій колонці частково враховує  це. Так?

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Да,  конечно.  Мы  просто  употребили  термины, которые есть в Конституции.

 

     ГОЛОВА. Потрібно це обговорювати? Потрібно.

 

     Будь ласка, депутате Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Конотопський виборчий округ,  Сумська  область).  Я розумію,  що ми використали терміни, які є в Конституції. Але чому ми відмовилися від реприватизації?  Чому відмовили в  праві  Фонду майна не тільки вилучати майно, а й шукати іншого власника? Тому з такою поправкою Президента не можна погодитися.  Треба там  додати слова   "та  використання  в  процесі  реприватизації".  Бо  слово "націоналізація"   ми   замінили   на   "вилучення",    а    слово "реприватизація" взагалі загубили.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемая Наталия Михайловна! Я еще в прошлый раз говорил,  что есть слово, а есть дело. Если речь идет о том, чтобы термин  "реприватизация" просто был зафиксирован,  чтобы он просто звучал,  - это одна постановка вопроса.  Но вы же  дальше  читайте абзац:  "Звертається  до  суду,  арбітражного  суду  з позовом про розірвання договору купівлі-продажу державного майна..."  Это  уже после  приватизации.  То  есть в этом абзаце и изложена суть слова "реприватизация".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію  депутата  Вітренко. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги!  Я  прошу поддержать решение комиссии. Это юридически выверенная формулировка.

 

     "За" - 108.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пункт  3  на  сторінці  8  в редакції,  запропонованій комітетом.  Будь ласка,  підтримайте. Це треба проголосувати і прийняти закон.

 

     "За" - 182.

 

     Я ще раз пояснюю.  Якщо здійснено процес вилучення,  то  тоді цей об'єкт попадає в розряд тих,  які можна реприватизувати, тобто повторно приватизувати на користь іншого власника. Тобто процедура забезпечується повністю без використання цієї дефініції.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Правильно.

 

     ГОЛОВА. Об'єкт  повертається  до  державної власності і знову може бути приватизований, але на законних підставах.

 

     Ще раз ставлю на голосування пункт 3 в редакції комітету.

 

     "За" - 196.

 

     Які ще є зауваження? Будь ласка, депутате Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька область). Дякую, Олександре Олександровичу. Ми повинні чітко розуміти суть закону і механізм його дії.

 

     Ви пам'ятаєте,   Олександре   Олександровичу,   коли   Лужков розповідав,  як  він через певні судові механізми викупив,  так би мовити, АЗЛК і ЗІЛ у Москві. Вони були продані за копійки (оцінили їх в 4 мільйони доларів, а справжня їх вартість - 4 мільярди). Хто в цьому випадку повинен займатися реприватизацією, тобто повторною приватизацією,  коли  виникне  така  потреба,  коли перший власник виявиться неефективним,  погубить  підприємство  й  так  далі?  Ці моменти треба зафіксувати чіткіше,  бо, мабуть оце не зовсім чітке формулювання й викликає сумнів у  депутатів.  Адже  в  нас  безліч підприємств погублено.

 

     ГОЛОВА. Іване Сергійовичу,  тут усе записано правильно.  Будь ласка, треба підтримувати.

 

     ЧИЖ І.С.  Треба,  щоб Фонд державного майна  мав  право  щодо реприватизації.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Он этим и будет заниматься.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Шановні колеги народні депутати!  Цей закон сьогодні  вкрай  необхідний.  Якщо  ми  хочемо  виписати  механізм реприватизації,  то можемо зробити це в законі про реприватизацію. Неприйняття   цього   закону  фактично  не  дає  можливості  Фонду державного майна,  по-перше,  проводити інвентаризацію,  по-друге, проводити  відповідні  роботи  згідно з тими законодавчими актами, які ми вже напрацювали.  Тому давайте  приймемо  цей  закон,  а  в законі  про  реприватизацію  (усі  комісії  і  фракції попрацюють) випишемо цей механізм.  До речі,  як секретар комітету  я  вносила багато пропозицій до цього законопроекту. Починаючи з 1994 року.

 

     Давайте підтримаємо.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на голосування пункт 3.  Будь ласка, підтримайте цю  норму.  Вона  потрібна  для  наведення  порядку  в процесі приватизації.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Була пропозиція  проголосувати поіменно,  щоб той,  хто проти корупції, голосував за цю норму.

 

     Хто за те, щоб поіменно голосувати? Будь ласка.

 

     "За" - 145. Приймається.

 

     Бондар Олександр   Миколайович,   заступник   голови    Фонду держмайна. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М., заступник голови Фонду державного майна України. Шановні депутати!  Я хочу звернути вашу увагу на те, що записано в лівій  і  правій  колонках.  Воно  нічим по суті не відрізняється. Питання   тільки   в   тому,   що   ще   не   визначено   термінів "націоналізація" і "реприватизація".  Якби було прийнято закон про націоналізацію,  можна було б застосовувати ці поняття.  Вилучення об'єктів - це те ж саме поняття,  але законодавчо виваженіше. А по суті вони не різняться.

 

     Пропоную проголосувати пропозицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Це всі  розуміють.  Ставлю  це  питання  на  поіменне голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 200.

 

     Опублікуйте за фракціями, будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Пока на табло выведут результаты по фракциям,  я скажу:   тот,   кто   сейчас   жестко   настаивает   на   терминах "национализация"  и  "реприватизация",  сознательно подводит закон под очередное вето Президента.  Абсолютно сознательно,  потому что именно по этой позиции будут очередные замечания.  Поэтому мы учли эти предложения,  но в  новом  варианте,  отвечающем  Конституции, смысл не меняется ни на йоту.

 

     Уважаемые коллеги, просьба поддержать решение комиссии с тем, чтобы  избежать  повторного  замечания  со  стороны  Администрации Президента.

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  дуже прошу вас підтримати це,  щоб увести закон у  дію,  бо  під  золотою  обгорткою  турботи  про  інтереси суспільства  насправді  протягується  ідея  підвести  під вето цей закон,  щоб Фонд держмайна не діяв у цьому напрямі, щоб можна було й   далі  розбазарювати  державне  майно.  Вам  би  не  тут  зараз наполягати  на  цій  позиції,  а  в  комітеті,   щоб   закон   про націоналізацію  був поданий на розгляд Верховної Ради і прийнятий. А то всі добиваються слова,  коли люди чують,  а  щоб  написати  в рядочок те, що потрібно, на це немає часу.

 

     Ставлю ще  раз  на  голосування.  Будь ласка,  підтримайте цю норму.

 

     УГАРОВ Г.   Ю.   Уважаемые   коллеги,   просьба    поддержать предложение  комиссии,  записанное  в правой колонке (Шум у залі). Неконституционное это слово!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 237. Приймається.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Спасибо.  Далее замечание на странице 9 по сфере управления.

 

     Мы уже  его  обсуждали.  Специалисты нашего научноэкспертного управления   отреагировали   на   него   со    свойственными    им профессионализмом и знаниями.

 

     Но для  того  чтобы  привести  все  в соответствие,  чтобы не нарушалась целостность закона, окончательное решение по управлению госимуществом  мы  отнесли  к  специальному закону - об управлении государственным   имуществом.   Так    как    Кабинет    Министров действительно не справляется с некоторыми своими функциями, в этом законе можно будет более четко определить взаимодействие  Кабинета Министров и Фонда госимущества.

 

     Просьба поддержать   предложение   комитета,   изложенное  на странице 10 в правой колонке, второй абзац сверху.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  комітету.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 213.

 

     Будь ласка, припиніть шум у залі.

 

     Ще раз ставлю на голосування за проханням Георгія Івановича.

 

     Будь ласка, голосуйте, не балакайте.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 224.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  Соціалістичної  та  Селянської партій. Олександре Олександровичу,  шановні колеги народні  депутати!  Хто сьогодні  голосує  проти  цього  закону,  той  хоче,  щоб і надалі проводилася незаконна приватизація, тобто щоб ніхто нічого не знав і  ні  за  що  не  відповідав.  Саме  тому  давайте  підемо на цей компроміс,  а потім попрацюємо і до закінчення наших  депутатських повноважень   приймемо   ще   закони  про  реприватизацію  та  про управління державним сектором економіки.

 

     Цей закон сьогодні дуже потрібний.  Тим  більше  що  сьогодні треба   ще  затвердити  перелік  підприємств,  які  не  підлягають приватизації. Це вкрай необхідно.

 

     ГОЛОВА. Обов'язково, це питання є в порядку денному.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги, я тільки хочу нагадати вам, що ми вже не раз звертали увагу на те, що   державна   власність  перебуває  фактично  поза  управлінням. Управляти  державною  часткою   майна   повинне   казначейство   - спеціальний  орган.  Але  на  сьогодні  цей  орган ще нормально не створений, його права в основному не визначені.

 

     Тут передбачена  можливість  управління  акціями   (частками, паями)   господарських  товариств,  які  перебувають  у  державній власності.  І  взагалі,  тут  нормально   передбачено   управління державним  майном.  Таким  чином  ми  створюємо  хоч  якісь засади управління державною власністю.

 

     ГОЛОВА. Враховуючи   додаткове   обговорення,    ставлю    на голосування цю пропозицію і прошу підтримати її.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Зауваження на сторінці 18.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги, это замечание касается статьи 10  "Голова  Фонду  державного  майна  України".  Прошу   обратить внимание на первую часть этой статьи в левой и правой колонке.  Мы привели ее  в  соответствие  с  Конституцией  в  части  полномочий Верховного  Совета:  "Фонд державного майна України очолює голова, який за згодою Верховної Ради України призначається  на  посаду  і звільняється  з  посади  Президентом  України".  В  чем  смысл?  С принятием этой нормы назначение или увольнение будет  после  того, как  Верховный  Совет  даст  согласие.  В  предыдущей редакции эта процедура выписана не так.

 

     Обращаю ваше внимание и на следующее.  "Тимчасово виконуючого обов'язки" можно ограничить в двух сферах - либо во времени,  либо в полномочиях.  В первом варианте было ограничение во времени - 12 дней,  14  дней,  месяц.  Президент  высказал  замечание,  что эти временные рамки ограничивают его  полномочия.  В  этом,  наверное, есть  какой-то  смысл,  я  не  буду  сейчас  спорить.  Мы учли это замечание   Президента   и   пошли   на   ограничение   полномочий исполняющего обязанности, чтобы легитимно назначенный председатель Фонда госимущества отличался от исполняющего обязанности,  который назначен только одной ветвью власти.

 

     Председатель имеет  шестнадцать полномочий,  то есть в полном соответствии с законом.  А исполняющий  обязанности  имеет  только шесть  полномочий,  потому  что  он,  так  сказать,  не  полностью легитимная кандидатура, а только временно исполняющий обязанности.

 

     ГОЛОВА. Геннадію  Юрійовичу,  вибачте.  Оскільки   ми   вчора прийняли  Закон  про  тимчасове виконання обов'язків,  а Закон про Фонд державного майна ми прийняли остаточно,  перший абзац частини другої статті 10 на сторінці 19 про те,  що Президент України може тимчасово призначити виконуючого обов'язки,  суперечить  наступній частині,  де  йдеться  про  те,  що  до  призначення  голови  його обов'язки виконує перший заступник.  Щоб не було  в  нас,  так  би мовити,  різночитань між нормою,  прийнятою вчора,  і цією нормою, треба просто вилучити цей абзац,  а  решта  залишається.  Зверніть увагу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Я  понял,  абзац,  который  начинается  словами "тимчасово призначити".

 

     ГОЛОВА. Так,  цей  абзац  треба  вилучити.   А   решта   буде відповідати  закону,  який  ми  вчора прийняли,  і самому принципу тимчасового виконання обов'язків.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Немає заперечень.

 

     ГОЛОВА. Я прошу підтримати пропозицію комітету  і  ставлю  на голосування, враховуючи пропозицію Президента. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги!  Просьба  поддержать  (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Голосуйте, я зараз усе поясню.

 

     "За" - 209. Не прийнято.

 

     Пояснюю. Відповідно до Регламенту  я  ставлю  на  голосування пропозицію  Президента.  А  оскільки ви ще не Президент,  то вашої пропозиції я ще не ставив на голосування.  А  тепер,  будь  ласка, надаю  вам  слово.  Депутат  Вітренко,  прошу,  говоріть.  Потім - депутат Єльяшкевич.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Спочатку я хочу публічно звернутися до Комітету з  питань Регламенту і захистити всіх депутатів Верховної Ради від шантажу. Не треба шантажувати при розгляді закону!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, по суті говоріть.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   По-друге,   хочу   звернутися   до   Геннадія Юрійовича.  Геннадію  Юрійовичу,  я  не  можу  не  повернутися  до попередньої поправки Президента.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Она уже проголосована.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ви знову вводите в  оману  зал.  Ви  написали: "враховано".   Депутати   думають,   що   ви   врахували  поправку Президента.  І проголосували нібито за те, щоб її врахувати. Але ж Президент  якраз був проти надання Фонду держмайна прав управління державною власністю.  І тут він має рацію,  бо це функція Кабінету Міністрів.

 

     А ви  пишете  "враховано"  і  залишаєте  за  Фондом держмайна управління державною власністю.  Тобто цей закон  буде  повернутий Президентом  і  він  скаже,  що парламент його дурить.  Тому треба голосувати або за відхилення поправки Президента,  тоді за  фондом залишається  право  управління державною власністю,  або змінювати редакцію.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Вимкніть мікрофон. Відповідайте, будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемая Наталия Михайловна! Во-первых, я никого никогда не обманывал с этой трибуны.  Во-вторых, текст перед вами. Суть нашей поправки заключается в чем?  Что фонд управляет акциями корпоратизированных     предприятий,     которые    находятся    в государственной  собственности.  Речи   нет,   Кабинет   Министров управляет казенными предприятиями, не подлежащими приватизации.

 

     И управление   этой   частью   государственной  собственности корпоратизированных  предприятий  будет  определено  в   отдельном законе,  о  чем  и сказано:  "в межах,  визначених законами".  Это отсылочная норма,  чтобы  не  нагнетать  ситуацию  вокруг  данного закона.

 

     Таким образом,  мы  у  фонда забрали безусловные полномочия в части управления корпоративным сектором,  как и хотел Президент, и передали их Кабинету Министров.

 

     ГОЛОВА. Віктор Лаврентійович говорить.

 

     МУСIЯКА В.Л.  Шановна  Наталіє  Михайлівно!  Я  підтримав  цю пропозицію, яка тут викладена, виходячи ось із чого.

 

     Ви посилалися  на  Конституцію,  що  там  є  положення,  яким передбачено,  що  управляє  державним  майном  Кабінет  Міністрів. Правильно.  Але ж і Президент,  коли каже про це,  посилається  на закон - ви ж до кінця не договорюєте. А законом, зокрема статтею13 Конституції,  передбачається,  що права  власника  здійснюють  від імені  народу  Верховна  Рада й інші органи влади.  То оце - орган влади.

 

     Далі дивіться, що тут говориться: здійснюють оці функції управління в межах, визначених законом. Усе законом визначається.  Немає ніяких  суперечностей,  щоб  виникали сумніви.

 

     Ви знаєте, що в нас власність державна ніким не управляється. Дивіденди від акцій,  які  є  у  державній  власності,  навіть  не визначаються  в бюджеті.  I взагалі ніхто не знає,  яка та частка, тому що ніхто не управляє цією власністю.

 

     Для цієї норми всі підстави правові є, не ставте, будь ласка, її під сумнів. Давайте залишимо як є.

 

     ГОЛОВА. Тим   паче   що   й   Конституцією   передбачено,  що здійснюється  управління  державним  майном  у  межах,  визначених законом.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада". Уважаемый докладчик! Уважаемый Александр Александрович! Я  предлагаю  голосовать по частям.  Почему?  Потому что по первой части никаких разногласий с комитетом нет.  По второй  части  есть серьезные  разногласия.  Если  мы  запишем  в том виде,  в котором предлагает комитет,  а не Президент (а я хочу подчеркнуть, что нет конкретных  сформулированных  предложений  Президента,  Президенту вообще не нужен, я так понимаю, этот закон), мы сделаем фактически невозможным контроль за исполняющим обязанности председателя Фонда госимущества.   То   есть   Президент    назначает    исполняющего обязанности, и дальше нет совершенно никакой процедуры, сколько он будет исполнять  эти  обязанности.  Мы  приняли  вчера  правильный закон,  но Президент наложит на него вето.  И этот закон,  который содержит конкретные  нормы,  касающиеся  исполняющего  обязанности председателя Фонда госимущества, входит в коллизию. Это - первое.

 

     В этой   статье   дальше  расписаны  причины  увольнения  уже легитимного председателя Фонда госимущества.  Это  тоже  отдельная серьезная тема. Я бы просил на ней остановиться.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  В  том,  что  нет предложений Президента,  четко сформулированных в соответствии с Конституцией,  вы же  понимаете, нет  вины  Верховного Совета.  Мы не отвечаем,  если Администрация Президента не может сформулировать предложения.  Но тем  не  менее закон  не  подписывается,  и  хоть  предложения  не сформулированы конкретно,  мы  вынуждены  на  них  реагировать,  искать  какой-то консенсус и так далее.

 

     Мы согласились  с  тем,  чтобы абзац на странице 19,  который касается временно исполняющего  обязанности  в  случае  увольнения легитимного   председателя,  был  исключен.  Дальше  сказано,  что Президент вносит кандидатуру на "посаду голови. У цьому випадку до призначення голови фонду його обов'язки виконує перший заступник". И опять же я повторяю,  учитывая важность этого органа и  важность тех   мероприятий,   которые   он   осуществляет   (речь   идет  о международных отношениях,  о многомиллионных суммах),  чтобы никто не  смог  поставить под сомнение функции исполняющего обязанности, он не правомочен принимать особо ответственные решения в отношении госимущества.   Только   легитимный   председатель,   утвержденный Верховным Советом и назначенный Президентом, имеет такое право!

 

     ГОЛОВА. Я зачитаю те,  що ми будемо голосувати,  і прошу всіх депутатів,  які  хотіли  б  обговорити  і  внести свої пропозиції, робити це до розгляду закону  в  пленарному  режимі.  Працювати  в комітетах,  вносити ці пропозиції там, а не перетворювати сесійний зал у групу,  яка пише в рядочок той чи той закон!  Цього не  може бути.  Ефективної розв'язки в цьому випадку просто не передбачено. Практики такої немає!

 

     Я зачитую текст.  Стаття  10,  та  частина,  якої  стосуються зауваження:

 

     "1. Фонд  державного  майна  України  очолює голова,  який за згодою  Верховної  Ради  України   призначається   на   посаду   і звільняється з посади Президентом України.

 

     2. У разі звільнення з посади голови фонду Президент може:

 

     внести на  розгляд  Верховної  Ради  України  кандидатуру  на посаду голови фонду.  У цьому випадку до призначення голови  фонду його обов'язки виконує перший заступник голови фонду".

 

     Відносно зобов'язання  -  я  ще раз кажу!  - учора це питання дебатувалося,  і депутати зійшлися на тому,  що так записувати  не можна, оскільки це обмежує права Президента.

 

     "Верховна Рада  України  протягом  14  календарних днів з дня подання  у  Верховну  Раду  України,  крім  міжсесійного  періоду, розглядає  питання  щодо надання згоди на призначення кандидата на посаду голови фонду.

 

     3. Голова фонду призначається на посаду строком на 5 років  з правом призначення на другий строк". I далі за текстом.

 

     Новації підкреслені,   вони   не   викликають   заперечень  у депутатів. Зауваження стосувалося в основному того, що я зачитав.

 

     Я ще раз переконливо прошу статтю 10 проголосувати в редакції, запропонованій комітетом. Будь ласка, голосуємо.

 

     УГАРОВ Г. Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать -это очень важная регулирующая статья.

 

     "За" - 219.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чумак. Будь ласка.

 

     ЧУМАК М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування (Бахмацький виборчий округ,  Чернігівська область). Шановний Геннадію Юрійовичу!  Насамперед  хочу  зауважити,  що  ви все-таки  обманюєте  зал.  Якби  Кабінет  Міністрів управляв нашою економікою, і державним сектором зокрема, наші виборці, мабуть, не чекали б десять місяців заробітної плати.

 

     І по  суті.  Я хочу внести таку пропозицію,  щоб Президент не тільки призначав за згодою Верховної Ради голову Фонду  державного майна,  але й звільняв його тільки за згодою Верховної Ради. Тобто голова Фонду державного майна,  який має бути звільнений,  повинен звітувати  перед  Верховною  Радою  і  Верховна  Рада  має винести рішення:  дати згоду на звільнення голови Фонду  державного  майна чи, можливо, дати згоду на притягнення його до відповідальності за його дії чи бездіяльність.  І не тільки  голову  Фонду  державного майна,   а   й   усіх   керівників   установ  нашої  держави,  які призначаються за згодою Верховної Ради України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Миколо Васильовичу, вибачте, перед вами лежить текст, там це передбачено, тільки в інших статтях.

 

     Геннадію Юрійовичу, відповідайте на запитання.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Без комментариев.

 

     ГОЛОВА. Ні,  будь  ласка,  прокоментуйте,  тому  що  надійшло запитання.

 

     УГАРОВ Г.  Ю.  Как  я  могу  комментировать,  когда   депутат говорит,  что  не  предусмотрено  увольнение Президентом,  а здесь написано  "призначається  на  посаду  і  звільняється   з   посади Президентом  України".  Что  же мне комментировать?..  Поэтому без комментариев, извините.

 

     ГОЛОВА. Депутат Квятковський. Будь ласка.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Староміський виборчий округ,  Вінницька область).  Шановні народні депутати! Ви подивіться,  скільки  часу  ми  витратили на розгляд цього закону! Невже ви не бачите,  що зараз розігрується спектакль, щоб і надалі Фонд  державного  майна працював поза законодавчим полем?  Давайте собі це усвідомимо:  чим довше ми не прийматимемо цей  закон,  тим довше  триватиме  в  державі  оця  вакханалія  з приватизацією і з управлінням державним майном!

 

     ГОЛОВА. Стосовно того,  про що  Микола  Васильович  тільки-но говорив.  Перегорніть  сторінку  і подивіться пункт 3 цієї статті: "Голова Фонду зобов'язаний подати  Президенту  України  заяву  про свою  відставку  у  зв'язку  з  прийняттям Верховною Радою України резолюції  недовіри  за  результатами  розгляду  щорічного   звіту фонду".  Хоч  тут  слово  "зобов'язаний"  можна  замінити,  що він автоматично звільняється з роботи  Президентом.  Бо  він  може  не подати  заяву,  а  такого  бути  не повинно.  Але сам факт звіту і наслідків  звіту  передбачено  у  статті  10.  Тобто  те,  що   ви пропонуєте (Шум у залі).

 

     Очевидно, треба  підтримати пропозицію депутата Єльяшкевича і замінити це слово,  щоб ясно було,  що це обов'язкова  норма,  яка автоматично починає діяти. Депутате Єльяшкевич, сформулюйте.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада".  В части второй надо записать так: "У разі звільнення з посади  голови  фонду  до  призначення голови фонду його обов'язки виконує  перший  заступник  голови  фонду".  І  дальше  идет   уже последний абзац. Потому что если оставить так, как есть... Хорошо, а если Президент не внесет кандидатуру на  рассмотрение  Верховной Рады, кто тогда исполняет?

 

     ГОЛОВА. Ще раз прочитайте, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.  С. "У разі звільнення з посади голови фонду до призначення голови фонду його обов'язки виконує  перший  заступник голови фонду". Це перше речення частини другої.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? (Шум у залі). Є заперечення...

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги!  Я хочу пояснить тем, кто задает вопросы.  Дело в том,  что в  первой  редакции,  которую  я полностью  поддерживал,  было  ограничение  -  в  течение 30 дней. Давайте его оставим.

 

     ГОЛОВА. То що ви пропонуєте: залишити редакцію   в   лівій  колонці  чи  те,  що  ви  тільки-но прочитали?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Есть   несколько    вариантов,    Александр Александрович.   Меня   полностью   устраивало   и   то,   что  мы проголосовали ранее,  но комитет изменил текст. И поэтому сейчас я просил  бы  голосовать  по  частям.  Это  действительно  серьезные проблемы.  А то мы  всю  статью  проголосуем,  а  потом  получится правовой вакуум по некоторым вопросам.

 

     ГОЛОВА. Я по частинах ставитиму на голосування. Перша частина не викликала заперечень.  Щодо другої частини  ми  домовилися,  що вилучаємо перший абзац, а депутат Єльяшкевич пропонує цей текст...

 

     УГАРОВ Г.Ю. Если позволите, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

 

     УГАРОВ Г.  Ю. Я прошу внимательно посмотреть на часть вторую, может быть,  такая редакция всех устроит:  "У  разі  звільнення  з посади голови фонду Президент України вносить на розгляд Верховної Ради України кандидатуру на посаду голови Фонду державного майна." Это норма Конституции, поэтому она ничему не противоречит. Убираем "у цьому випадку" и просто:  "До  призначення  голови  фонду  його обов'язки виконує перший заступник голови Фонду державного майна". И дальше текст оставляем. Я думаю, что это редакционная правка.

 

     ГОЛОВА. Частини  першу  і  другу  з   урахуванням   зауважень депутата Угарова ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     УГАРОВ. Уважаемые  коллеги,  просьба поддержать,  и мы пойдем дальше.

 

     "За" - 211.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка. Нормально ж запропоновано, що ще треба? Голосуйте.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Устанавливая  временные  рамки,  мы ограничиваем полномочия Президента.  Сколько раз можно повторять? Мы что, хотим еще одно вето? Просьба поддержать, уважаемые коллеги!

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Частина   третя.   Будь  ласка.  Дискусійне  питання. "Голова фонду зобов'язаний подати  Президенту  України  заяву  про свою  відставку  у  зв'язку  з  прийняттям Верховною Радою України резолюції  недовіри  за  результатами  розгляду  щорічного   звіту фонду".  Треба  додати  далі,  що  при неподанні заяви автоматично починає діяти...  Депутат Єльяшкевич пропонував цей текст. Я прошу ввімкнути його мікрофон.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада". Этот абзац надо оставить примерно в такой редакции, как было  записано  первоначально,  только чуть-чуть изменив:  "У разі висловлення Верховною  Радою  України  голові  фонду  недовіри  за результатами  розгляду  Верховною  Радою  України  щорічного звіту голова фонду звільняється Президентом України зі своєї посади".

 

     ГОЛОВА. Тобто текст,  записаний у  лівій  колонці,  тільки  з уточненням, яке зробив щойно депутат Єльяшкевич. Що ви скажете?

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Формулировка несколько некорректная,  потому что она  предусматривает  обязательство  -  "звільняється  Президентом України".  Это  мы даем свое согласие на его увольнение,  высказав недоверие по результатам отчета.  А Президент своего  согласия  не давал.  Обязательная  норма  в этом варианте,  я думаю,  это будет казус. И будет очередное замечание Президента.

 

     ГОЛОВА. Я  звертаю  вашу   увагу,   подивіться,   тут   немає зобов'язань  Президенту.  Тут  зобов'язується  голова фонду подати заяву.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Абсолютно верно.  В  третьей  части,  выписанной нами, мы ни в чем не ограничиваем полномочия Президента. Мы только регулируем вопросы,  связанные  с  должностью  председателя  Фонда госимущества.  Его  мы  можем  обязать  в  соответствии  с законом произвести те или иные действия.  Если по результатам  отчета  ему выражено  недоверие,  то  закон  его обязывает подать заявление об отставке.  А в  абзаце  выше  говорится,  что  председатель  фонда освобождается  в случае подачи заявления об отставке.  То есть это тоже автоматическая норма.

 

     ГОЛОВА. А якщо не подає? От про що йдеться.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Он  нарушает  норму  закона,  потому  что  закон требует в случае недоверия подачи заявления.

 

     ГОЛОВА. А не подає. Я ще раз кажу: не подає!  Ми  маємо  ситуацію,  коли  за  Конституцією  Президент зобов'язаний підписати закон,  а не підписує.  Отже,  повинна бути автоматична норма, яка не дає можливості цього робити.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Правильно,  Александр Александрович,  но я прошу учесть, что председатель фонда увольняется с согласия двух сторон: Верховного  Совета  и  Президента.  А   здесь   получается   норма одностороннего  характера,  предусматривающая  согласие  только со стороны ...

 

     ГОЛОВА. Та тут немає норми одностороннього характеру!  Якщо є недовіра Верховної Ради,  то тоді фактично не потрібна ніяка заява керівника фонду,  а це є та підстава,  яка  зобов'язує  Президента звільнити голову Фонду держмайна автоматично.

 

     Будь ласка, говоріть, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги! Я думаю, що може звучати так це формулювання:  "Прийняття  Верховною   Радою   України   резолюції недовіри  голові  Фонду  державного майна за результатами розгляду щорічного звіту фонду є  підставою  для  звільнення  голови  Фонду держмайна із займаної посади".

 

     ГОЛОВА. Правильно.  Я  прошу  проголосувати  цю  норму.  Будь ласка,  третя частина з поправкою депутата  Мусіяки  ставиться  на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги,  просьба поддержать.  Это то решение, которое...

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Далее замечаний по тексту нет.

 

     ГОЛОВА. На сторінці 23 враховане зауваження, що склад колегії фонду  затверджує  списком  Президент за поданням голови фонду.  А чому? Поясніть, будь ласка, чому ви погодилися на цю пропозицію.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги,  в   замечаниях   Президента сказано,   что   Президент   "повністю   позбавлений  цим  законом можливості впливати на реалізацію Фондом державного майна  України державної політики у сфері приватизації".

 

     Мы изучили    варианты,   которые   могут   дать   Президенту возможность  влиять  на  политику  в  государстве,  согласно   его замечаниям  и предлагаем,  чтобы список коллегии фонда,  в которую будут включены по закону  и  депутаты,  утверждал  Президент.  Он, внимательно  ознакомившись,  примет решение о назначении коллегии. Это  внесет  персонифицированную   ответственность   за   принятое решение.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція   Президента   зрозуміла,   ставлю  її  на голосування.

 

     "За" - 123.

 

     Пропозиція не підтримується, залишається редакція, записана в лівій колонці.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   И   еще  одна  поправка,  которую  я  предлагаю рассмотреть (это часть третья  статьи  25  на  странице  30).  Она связана с замечаниями о полномочиях. "Кошторис витрат на утримання органів системи фонду,  гранична чисельність і фонд  оплати  праці працівників органів системи фонду затверджуються Головою Верховної Ради України за поданням голови фонду та попереднім погодженням  з Комітетом  Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним  господарством".  То  есть  согласовывается  с комитетом,  чтобы  не вносить это в зал и не затягивать процедуру. Это оперативное решение, которое касается финансирования.

 

     ГОЛОВА. Цю норму можна голосувати?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, ставлю на голосування.

 

     "За" - 202.

 

     Які ще зауваження?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Против никто не голосует, давайте проголосуем еще раз.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз  ставлю  на  голосування  частину  третю  на сторінці 30. Голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Шановні депутати!  У мене складається  враження,  що  частина депутатів  просто  не  розуміє,  про що йдеться.  I під пристойним приводом,  що треба, бачте, переставити букви, фактично блокується цей закон та й інші закони, що стосуються приватизації. Є вже указ Президента, підготовлено проект про процедуру приватизації. Вийшов уже указ про тендер як форму приватизації. З чим ми бавимося, у що граємося?  Я прошу:  або серйозно працюйте і голосуйте,  або у нас немає ніяких шансів навести порядок у цьому питанні.  А то прийшов сюди,  уперше  побачив  закон,  вичитав   букву   і   хоче   зараз коментувати. Думати треба і працювати в комітеті.

 

     Частину третю на сторінці 30 ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     ---------------

 

     Є пропозиція   записати   не  Комітет  з  питань  економічної політики, а профільний комітет. Таке редакційне уточнення.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Пожалуйста, нет возражений.

 

     ГОЛОВА. Бачите, ми думаємо однаково.

 

     Зауваження до статті 11. Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".  Уважаемые  коллеги!  Мы  проскочили  статью 11,  а тут существенно  изменился  текст.  Можно  согласиться  с   тем,   что необходимо  в  первой  части  исключить второй абзац,  но согласно первому  абзацу  может  быть  неограниченное   количество   первых заместителей председателя Фонда госимущества. Таким образом, у нас будет путаница,  кто же из  первых  будет  исполнять  обязанности. Первый он и есть первый,  он должен быть один. Поэтому я предлагаю оставить первый абзац в старой  редакции,  тем  более  что  мы  не голосовали эту статью, а второй абзац исключить из текста.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  тут  є  ще  одна причина.  Зауважень Президента до цього пункту взагалі не було, тому мене дивує зміна, яка   тут   відбулася.   Я   пропоную,   щоб  не  було  суперечок, проголосувати статтю 11 в редакції, записаній у правій колонці, як пропонує  комітет,  але  не голосувати за неї і залишити редакцію, прийняту Верховною Радою.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 152.

 

     Залишається редакція,  записана в лівій колонці.  I скрізь по тексту  я  прошу  Секретаріат  редакційно  виправити,  привести  у відповідність і записати - профільний комітет.

 

     Усі статті  проголосовано...  Вадим  Петрович  Гетьман.  Будь ласка.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні народні депутати!  Я хочу звернутися до залу з мотивів голосування.  Коли рішення  було прийнято   226   голосами,  депутат  Роєнко  проголосував  шістьма картками.  Я просив його цього не робити і сам не голосував.  Мова йде  про  те,  що  в цій державі не буде порядку доти,  доки йтиме відкрита боротьба двох гілок влади.

 

     Коли розглядається концепція великої приватизації,  проведена величезна   нарада  за  участю  Президента  і  всього  керівництва Верховної Ради, і кожний депутат має право брати участь у розробці цього  важливого  документа,  ми  сьогодні  приймаємо  рішення про торпедування самого процесу приватизації.

 

     Із групою народних депутатів я був в Угорщині.  Ми  відвідали там найбільший завод по виробництву сталі (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ГЕТЬМАН В.П.   Одну   хвилиночку.   Я   хочу  закінчити.  Там управління державним майном цього заводу здійснює  рада.  Очолюють цю  раду  міністри  від  тих  галузей,  підприємства яких охоплені приватизаційним процесом.

 

     Олександре Олександровичу,  ні  Лановий,  ні  Угаров  там  не справляться.  У  нас  порядку  не  буде доти,  доки ми не створимо концепцію цього управління.  Лиш після того  можна  вирішувати  ці питання.

 

     ГОЛОВА. Вадиме  Петровичу,  до речі,  в Угорщині президент не має права втручатися в економічну політику,  жодних указів з цього приводу не видає. А уряд працює у тісній взаємодії з парламентом і несе разом із ним відповідальність.  Призначає на посаду парламент самостійно на основі тієї більшості,  яка є в парламенті. Тому там не виникає таких колізій.

 

     І ви правильно сказали,  що не повинні на здійснення  функцій управління майном впливати суперечності між гілками влади. Але для цього треба робити корекцію і Конституції теж,  тому що  нав'язана там та позиція,  яка не дає можливості це забезпечити.  І є навіть два джерела виконавчої влади - Адміністрація Президента і уряд. От чому нема порядку в цьому відношенні.

 

     Я ставлю на голосування весь закон у цілому. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги,  просьба  поддержать в новой редакции.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція  "Комуністи України".  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Декілька разів Вадим Петрович сказав про порядок.   Я   саме   за  той  порядок  у  державі,  щоб  не  було розбазарювання народного добра,  яке, до речі, є через оцю страшну антинародну  приватизацію.  То  хоч  щось  треба  робити  в  цьому відношенні. Я стою на тому і буду стояти.

 

     Але мене дивує ось яка позиція.  Коли  розглядається  питання про  зовнішні  кредити  чи про те,  щоб гроші перекачувалися через банки і валютну біржу,  то Вадим Петрович бігає від  трибуни,  від Голови  Верховної  Ради  аж  до нашої депутації,  черкаської,  і - голосуйте за,  голосуйте за!  Тобто якщо  інтервенція  капіталу  в Україну  - все нормально,  якщо інтервенція продуктів харчування в Україну - все нормально...  Я не згоден із вашою критикою  на  мою адресу  і  вважаю,  що  я  в  сотні  разів  краще захищаю власного товаровиробника чи власний народ, ніж ви, Вадиме Петровичу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Будь  ласка,  я  ще  раз  кажу,  не  робіть зауважень   один   одному.  У  залі  присутні  302  депутати,  іде голосування відповідно до Регламенту.

 

     Депутат Угаров. Прошу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги,  вам роздан проект "Постанови Верховної  Ради  України  про  подання  на  розгляд Верховної Ради України проекту Державної програми приватизації на 1998  рік".  Он очень  короткий,  буквально  три  пункта.  Дело  в том,  уважаемые коллеги,  что  по  закону  Фонд  госимущества  обязан  представить программу   приватизации  на  рассмотрение  Верховного  Совета  до наступления нового бюджетного года. По имеющимся сведениям, это не делается сознательно, несмотря на то, что наш комитет, Специальная контрольная комиссия неоднократно обращались с  письмами  в  фонд, чтобы  он  представил эту программу.  Делается все,  чтобы не была выполнена норма закона.  Поэтому в проекте постановления говорится о  том,  что  фонд  обязан  в  трехдневный  срок  подать программу приватизации.  И если он ее не подаст,  то Специальной контрольной комиссии  провести  расследование  по  этому  вопросу  и  доложить Верховному Совету.

 

     ГОЛОВА. Оскільки це питання в контексті  розглянутого  тільки що  закону,  немає  потреби  окремо голосувати про включення цього питання до порядку денного.  Тому я прошу  підтримати  цей  проект постанови за основу.  Будь ласка. Він підготовлений правильно, є у всіх на руках, усі з ним ознайомилися, і заперечень не виникає.

 

     Ставлю цей проект на голосування за основу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги!  Просьба  поддержать,  чтобы заставить фонд внести программу приватизации.

 

     ГОЛОВА. За основу!

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Є доповнення? Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський    виборчий   округ,   Сумська   область).   Александр Александрович, я уже 40 минут держу руку. И вы, нарушая Регламент, не  даете  мне  выступить.  Я  все-таки  хочу  обратиться  к Петру Владимировичу   Шейко   с   официальной   просьбой   повлиять   на Председателя Верховного Совета...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть,  будь ласка, мікрофон. Звертайтеся до нього з офіційним проханням.  А зараз зауваження до проекту постанови. У кого є пропозиції, внесіть, будь ласка.

 

     Депутат Ярошинський. Прошу.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Олександре  Олександровичу!  Я  вперше буду говорити  кілька  секунд.  Я  знаю,  що   цей   проект   постанови вистражданий  Верховною  Радою  і  виписаний  у  результаті  нашої довготривалої дискусії  і  попередньої  роботи.  Я  пропоную  всім депутатам  підтримати його в такому обсязі і в такій редакції,  як він поданий.  Я думаю,  що він нормально  відбиває  наші  вчорашні прагнення, бо обговорення тривало дуже багато часу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  думаю,  дуже  важливо,  що  саме  ви  це сказали. Депутати обов'язково підтримають.

 

     Бондар Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Я хочу  пояснити,  у  чому  тут  проблема.  Фонд державного  майна  України  не  має  згідно  з  Конституцією права законодавчої ініціативи.  Тому ми подаємо програму  через  Кабінет Міністрів.  Ми в Кабінет Міністрів її вже подали. Тому в постанові доручати фонду подати Верховній Раді ви  не  можете,  тому  що  ми такої  ініціативи  не  маємо.  Тут  треба  або  доручення Кабінету Міністрів, або щоб ми подавали, як у минулому році, через комітет. І комітет вносить.

 

     ГОЛОВА. Давайте через комітет.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемые   коллеги!   В   законе   о   большой приватизации сказано, что Фонд госимущества "розробляє та подає до Верховної Ради Державну програму приватизації".

 

     Направлялись несколько  писем,  которые цинично игнорируются, ответов на них нет. Но в то же время продолжаются какие-то попытки приватизации коммунального сектора и так далее. Поэтому мы обязуем фонд подать эти предложения в трехдневный срок.  Тем более что  он нам  подчинен.  Просьба проголосовать без всяких дополнений (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спокійно.  Я  прошу  звернути  увагу   ще   на   одну обставину. Прийнята постанова Кабінету Міністрів, у якій записано: доручити Фонду держмайна внести те  й  те.  Ви  не  підпорядковані Кабінету  Міністрів  і  там  не  обурюєтеся,  що  вам  дають  такі розпорядження. А тут у вас виникають заперечення, хоч це визначено законом.

 

     Я прошу проголосувати проект постанови в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Спасибо.

 

     ----------------

 

     ГОЛОВА. Розглядається  проект  Закону  України  про  внесення зміни до статті 34 Закону України про  вибори  народних  депутатів України. Доповідає депутат Понеділко. Будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,   голова   Комітету  Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації    (Орджонікідзевський   виборчий   округ,   Запорізька область). Шановні колеги! (Шум у залі).

 

     Шановний Володимире Романовичу!  Я прошу хвилиночку уваги, бо це стосується і вас,  і не тільки вас.  Приймаючи Закон про вибори народних депутатів України,  Верховна Рада у статті  34  визначила час,  який  відводиться  в регіональних теле- і радіокомпаніях для проведення передвиборної агітації.  Ми записали "в робочі дні  між 19  і  23  годинами за київським часом".  Тобто в найзручніший для виборців  час  претенденти  на  депутатський  мандат  доводитимуть переваги своїх програм.

 

     Однак ми   не  врахували  однієї  суттєвої  деталі:  жодна  з державних телевізійних компаній не має  часу  після  18.45.  Тобто закон  про  вибори  в  частині  надання рівних умов для проведення передвиборної  агітації,  до  речі,  за  бюджетний  кошт,  як   це передбачає  зробити  Центрвиборчком,  не  може бути виконано.  225 одномандатних  округів   залишаються   фактично   без   можливості агітувати.

 

     Тому комітет  пропонує  частину  п'яту  статті  34 Закону про вибори народних депутатів України доповнити таким  реченням:  "Час мовлення (сітка мовлення) телерадіоорганізацій, які мають ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення  на право  користування загальнонаціональними каналами мовлення,  може змінюватися (без зміни обсягу мовлення) на період виборів з  метою забезпечення  обласним державним телерадіоорганізаціям можливостей максимального розповсюдження їх програм та  передач  на  території відповідних виборчих округів".

 

     Без такої  зміни  Національна  рада  з  питань  телебачення і радіомовлення не може цього зробити,  бо у статті  92  Конституції передбачено,  що  засади  діяльності  засобів  масової  інформації визначаються виключно законом.  Без такої зміни  Держтелерадіо  не може спланувати сітку висвітлення передвиборних програм. Без такої зміни в принципі неможливо реалізувати важливу частину закону  про вибори.

 

     Тому я прошу вашої підтримки в цьому питанні.

 

     ГОЛОВА. Можна  проголосувати?  Депутат  Терьохін  ще  просить слова.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Шановний доповідачу, я абсолютно погоджуюся з цим  проектом.  Проте  чи не краще визначити,  що не тільки на час виборів,  але й,  скажімо,  на час  надзвичайного  чи  військового стану, щоб комплексно вирішити це питання?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І. Не тільки надзвичайного і військового стану, а ще й на час проведення референдумів.  Але це - закон  про  вибори. Через тиждень виборча кампанія починається.

 

     Олександре Олександровичу!   Я   вас   просив   би,  якщо  це приймається,  то і в другому  читанні  відразу  проголосувати,  не розтягувати на тижні...

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан. Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у  закордонних  справа  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський виборчий   округ,   ІваноФранківська  область).  Шановний  Вікторе Івановичу!  Зрозуміла річ,  що я буду підтримувати цей проект і ці положення,  які,  дійсно, суттєво можуть змінити ситуацію, тому що не  буде  білих  і  чорних,  а  це  дуже  важливо.  Але   є   одне застереження.  Я голосуватиму за умови,  якщо там буде передбачена заборона для антидержавних сил,  якими буде  використовуватися  як трибуна...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Павле  Михайловичу,  ми  це вже обговорювали, коли приймали закон.  Тоді виявилося, що треба створити чиновника, який буде казати: цей державний, а цей недержавний. Ви розумієте?

 

     Ставлю на голосування проект закону в першому читанні.

 

     "За" - 237.

 

     Проголосовано в  першому  читанні.  Є  пропозиція  в  другому читанні голосувати...

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".    Уважаемый    Виктор    Иванович!   Написано:   "може змінюватися". А может и не изменятся. И что будет, если, например, не захотят изменить? Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Не  нарушаем ли мы прав собственников?  То есть нам надо найти юридически корректную формулировку, которая бы дала   возможность   изменить  сетку  телевещания  и  сделать  это юридически чисто.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Я зрозумів ваше запитання. Якщо ви пропонуєте більш  жорстку  норму  -  не  "може  змінюватися",  а "обов'язково змінюється",  то я за.  Там передбачено,  що  час,  який  виділено відповідно  до  ліцензії  тій  чи  іншій компанії,  не змінюється. Змінюється тільки сітка мовлення.  І чітко виписано,  що це до  31 березня.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   є   пропозиція   записати   не  "може змінюватися",  а "змінюється".  Далі є пояснення,  яке розширює цю норму,   тобто  пояснюється,  як  нею  користуватися.  Голосується поправка депутата Єльяшкевича.  Підтримайте,  будь ласка.  Я прошу групу "Єдність": голосуйте!

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     У цілому проект закону ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Депутат Гетьман. Будь ласка.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні  народні  депутати!  Це  добре,  що  ми прийняти таке рішення,  воно правильне.  Але я хотів  би  запитати Голову  парламенту:  коли  ми  все-таки  вирішимо питання стосовно механізму висування кандидатур трудовими колективами і  реалізації їхнього  права?  Залишилося  декілька днів.  Патриції всі партійні проблеми щодо виборів для себе тут вирішили,  але ж  треба  і  про плебеїв подумати. Прошу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Пояснюю. Проект закону, про який ви кажете, є у порядку денному.  Ми його розглянемо обов'язково.  Якщо сьогодні будуть готові доповісти - сьогодні й розглянемо.

 

     ----------------

 

     Проект Закону  України про статус ветеранів військової служби та  їх  соціальний  захист  (доопрацьований).  Доповідає   Головко Володимир  Ілліч,  голова підкомітету Комітету з питань оборони та державної безпеки. Будь ласка, коротко доповідайте.

 

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань оборони і державної безпеки (Ленінський виборчий округ,  Полтавська  область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу. Шановні  колеги!  Вам  роздано  проект Закону про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист.

 

     20 травня 1997 року ми з вами розглядали проект цього закону. Був  проект  від  Кабінету Міністрів,  і був проект від Комітету з питань оборони і державної безпеки.  В обох  проектах  ми  виявили суперечності. Щоб усунути ці суперечності, законопроект було знято з розгляду і направлено  на  доопрацювання.  Тепер  доопрацьований проект вноситься на розгляд у повторному першому читанні.

 

     У доопрацюванні  даного  законопроекту  взяли  участь фахівці Кабінету  Міністрів  України,  Міноборони,  Держкомкордону,  інших військових  формувань,  науково-експертного  відділу  Секретаріату Верховної   Ради,   Інституту   законодавства   Верховної    Ради, Українського  незалежного  центру  політичних досліджень,  а також члени Комітету з питань оборони і державної безпеки.

 

     ГОЛОВА. Оскільки цей проект  закону  ретельно  обговорений  у червні нинішнього року і ми проголосували,  щоб розглянути його за скороченою процедурою, то я просив би... Додаткові запитання є?

 

     Депутат Яценко. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область).  Дякую. Я підтримую пропозицію про прийняття законопроекту в першому читанні.  Але до того як ми його приймемо, давайте  все-таки  розплутаємо  клубок  проблем,   пов'язаних   із невиплатою  пенсій військовослужбовцям-пенсіонерам.  Ви знаєте,  в деяких регіонах ця заборгованість  перевищує  півтора-два  місяці. Люди, які віддали все своє життя служінню Батьківщині, не мають ні ділянки земельної,  нічого.  Чи може комітет  запропонувати  якісь варіанти вирішення цієї проблеми? І чи не вважаєте ви за необхідне в постанову Верховної  Ради  все-таки  включити  окремий  пункт  - доручення  уряду  про  те,  щоб  негайно погасити заборгованість з виплати пенсій цій категорії людей?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВКО В.І. Дякую, Володимире Михайловичу.

 

     Я мушу сказати,  що не тільки у вашому регіоні,  а й по  всій Україні  така  ситуація.  Сьогодні вам роздали звернення шановного депутата Павловського Михайла  Антоновича  до  Верховної  Ради,  у якому  зазначається,  що  офіцери  запасу,  у відставці та дійсної служби  Хмельницького  гарнізону  теж  наполягають  на  тому,  щоб Верховна  Рада допомогла уряду виплатити пенсію і заробітну платню військовослужбовцям.

 

     Я розумію,  що Верховна Рада не може  розподіляти  кошти,  це робить Кабмін, тому ми повинні доповнити таким пунктом, і я згоден з вами.  Це питання підняли також офіцери  і  ветерани  Охтирської міської організації ветеранів, Полтавської, Харківської та інших.

 

     На мою думку, це питання потрібно вирішити. Але сьогодні ми з вами розглядаємо проект Закону  про  статус  ветеранів  військової служби.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Для пояснення увімкніть мікрофон депутата Мухіна.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Александр Александрович!  От имени комитета по вопросам обороны  и  государственной  безопасности  мы   направили   письмо Верховному главнокомандующему - Президенту Украины с просьбой дать указание Кабинету Министров,  а Кабинет  Министров  даст  указание министру    финансов,    чтобы    эти   пенсии   были   выплачены. Соответствующее рассмотрение в нашем комитете  состоялось.  Я  это говорю  всем,  потому  что  не  только  в  округе  Яценко,  но и в Полтавской области, в Харьковской, Сумской происходит то же самое. Поэтому     мы    обратились    непосредственно    к    Верховному главнокомандующему - Президенту Украины,  чтобы он  прекратил  эти безобразия.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.   Дякую.   Iще  одне  невеличке  запитання.  Воно абсолютно конкретне,  стосується статті 6.  Там,  зокрема, йдеться про  "безоплатне користування після звільнення з військової служби лікувальними   закладами   відповідних   міністерств   та    інших центральних органів виконавчої влади".  З цим я погоджуюся, але як бути ветеранам, які мешкають не в столиці і не в обласних центрах? Можливо,  треба  взагалі це вилучити,  щоб на всі медичні установи поширити цю пільгу?

 

     ГОЛОВКО В.I.  Дякую,  Володимире Михайловичу.  Я  вважаю,  що цього  не  можна  робити.  Усі військовослужбовці,  як тільки вони звільняються,  стають  на  облік  у  військкоматі,  і  військкомат визначає,  де вони мають лікуватися. Як правило, це в поліклініках при гарнізонах і у військових госпіталях.  А якщо ми вилучимо  цей пункт,  то  взагалі  буде проблема з лікуванням.  Тому що цивільні лікарні  й  так  перевантажені.  Розумієте?  А  військові  медичні установи тепер не завантажені. На місцях і Служба безпеки має свої лікувальні заклади,  і органи внутрішніх  справ,  і  Збройні  Сили України  теж мають лікувальні заклади в гарнізонах.  Тому ветерани військової служби можуть ставати на облік,  лікуватися тощо.  I це буде вже конкретно,  тим паче що ці лікувальні заклади,  повторюю, завантажені дуже мало.  I навіть якщо всіх ветеранів поставити  на облік, то це буде лише 10 відсотків завантаження.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бобриньов. Будь ласка.

 

     БОБРИНЬОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної  безпеки  (Балаклавський  виборчий  округ,  м. Севастополь).  Уважаемый Владимир Ильич!  Я хочу обратить внимание на вопрос,  который и в комитете поднимал. Он касается части пятой статьи 7:  "Військові формування,  ветерани військової служби яких померли (загинули), подають їх сім'ям і батькам допомогу...".

 

     Вы понимаете в чем дело?  Если ветеран ушел из этой войсковой части и перешел в другую область или в другой район,  то эта норма не сработает.  Наверное, лучше записать "військові комісаріати", и тогда  будет все,  как положено.  Ведь сейчас военные комиссариаты оказывают помощь семьям погибших.

 

     ГОЛОВКО В.I.  Дякую.  Я маю сказати,  що  ця  стаття  справді потребувала доопрацювання.  I в цьому зверненні Охтирської міської організації     ветеранів     сказано,     що     коли     помирає військовослужбовець,   то  місяцями  шукають  ці  кошти,  бо  вони виділяються  Міністерством  соціального  захисту  через  страховий банк.  У  цивільних  ця  допомога  видається зразу через пенсійний фонд.  А сім'ї військового аж через три місяці після смерті можуть видати.

 

     Тому ми  доопрацювали  цю  статтю і записали:  "Військкомати, ветерани військової служби яких  померли  (загинули),  подають  їх сім'ям,  батькам та особам, які здійснювали їх поховання, допомогу в  проведенні  похорон  і  компенсують  матеріальні   витрати   на ритуальні   послуги   та  на  спорудження  пам'ятників  у  розмірі тримісячної пенсії,  що виплачується не  пізніше  визначеного  дня поховання".

 

     Це буде   норма   прямої   дії.   I  тоді  сім'я  військового отримуватиме одразу ці три пенсії.

 

     ГОЛОВА. Володимире Iллічу,  але ж ця норма повинна  бути  вже записана  в  документі.  Поки що ви пропонуєте нібито на слух.  Iз червня розглядається цей документ.  Не читати  лист  ветеранів  із Охтирки треба, а реалізувати те, що вони пропонують.

 

     ГОЛОВКО В.I.  Так це і внесено. Це є, ось моя поправка. Це не на слух.

 

     ГОЛОВА. Кілька депутатів записалися на виступ,  але  оскільки ми детально обговорювали це питання в червні в першому читанні,  є пропозиція проголосувати.  Проект  постанови  вам  роздано.  Немає заперечень?

 

     Ставлю проект постанови на голосування за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 214.

 

     ГОЛОВА. Не зрозуміли.  Голосуємо за основу, а не в цілому. За основу! Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Депутат Кужель. Будь ласка. Доповнення до проекту постанови.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий округ,  Запорізька область).  У меня  большая просьба. Дать поручение Счетной палате ко второму чтению проверить использование бюджетных средств,  которые направляются  на  пенсии военнослужащим  (эти средства направляются в Сберегательный банк), чтобы мы точно знали, что эти средства используются по назначению, не задерживаются, вовремя перечисляются.

 

     ГОЛОВА. Я вважаю, що дуже правильна пропозиція. Але ми вранці проголосували за створення  слідчої  комісії,  якій  доручили,  до речі,  перевірку обслуговування бюджетних коштів банками. Можна їй дати окреме доручення, Олександре Володимирівно, і з цього питання підготувати інформацію.  Але можна проголосувати таке доручення як пункт цієї постанови.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  депутата  Кужель  доповнити проект   постанови   дорученням  Рахунковій  палаті  зробити  таку перевірку. Будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Депутат Черепков. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань молоді,  спорту і туризму (Артемівський міський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской  партий Украины.  Александр Александрович,  учитывая то, что над документом много и очень тщательно работали,  предлагаю не только   проект   постановления   проголосовать   в  целом,  но  и проголосовать за принятие этого закона во втором чтении.

 

     ГОЛОВА. У другому читанні ми  не  можемо  голосувати  відразу тому,  що треба внести зміни, які запропоновані самим доповідачем. Ви розумієте, це повинен бути точний юридичний документ. У другому читанні ми не маємо права так голосувати.  Внесете завтра - завтра й проголосуємо,  але треба,  щоб він був підготовлений як слід.  І рішення комітету щоб було додано.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Я   поддерживаю   и   предложение  Кужель,  и предложение комитета принять это постановление  и  принять  проект закона в первом чтении. Однако я просил бы депутатов проголосовать протокольное  поручение  и   как-то   определиться   в   отношении военнослужащих,   которые   участвовали   в   боевых  действиях  в Чехословакии,  на Кубе,  других регионах. Я в течение полутора лет веду борьбу с нашим Министерством обороны. Оно этим людям, которые выполняли боевой приказ и имеют право на льготы как ветераны,  как участники боевых действий,  льготы не реализует.  Поэтому я просил бы,  чтобы мы дали такое протокольное поручение  и  чтобы  наконец Министерство обороны перестало вымогать из военнослужащих, которые выполняли  боевой  приказ,  справки,   подтверждающие,   что   они принимали   участие   в  боевых  действиях,  а  реализовало  норму принятого закона.

 

     С такими дополнениями я призываю депутатов проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Я  вважаю,  що  треба  таке   протокольне   доручення проголосувати,  воно  правильне,  тільки не в цій постанові,  а як окреме протокольне доручення.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Голосуйте.

 

     "За" - 209.

 

     Протокольне доручення прийнято. Я підпишу його обов'язково.

 

     Депутат Мухін від комітету. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.  Александр  Александрович,  я  хочу  вернуться   к предложению  Кужель.  Она все правильно сказала.  Я занимался этим вопросом в Харькове.  Не такой  простой  вопрос,  как  эти  деньги проходят.  И  я  прошу именно в этом постановлении записать о том, чтобы с помощью Счетной  палаты  мы  выяснили,  как  проходят  эти деньги. Для нашего комитета я прошу...

 

     ГОЛОВА. Проект  постанови  в  цілому  з  пропозицією Кужель - Мухіна, будемо так говорити, ставлю на голосування.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     Перерва до 12.30.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Продовжується засідання. Прошу всіх зайти до залу.

 

     Роблю оголошення,  що за повідомленням Міністерства  фінансів матеріали  до розгляду проекту Закону про Державний бюджет України на 1998 рік буде подано Верховній Раді  України  у  понеділок,  15 грудня, вранці.

 

     Прошу взяти цей документ,  опрацювати,  зробити висновки щодо його змісту.  Якщо ми визначимося,  що  його  можна  розглядати  у вівторок,  як передбачено графіком,  то розглянемо,  якщо - ні, то розглядатимемо в середу наступного тижня.

 

     Але треба,  щоб думка  комітетів  і  окремих  депутатів  була врахована.

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  міжнародні  торги (тендер) як спосіб приватизації державного майна.

 

     На трибуну запрошується Геннадій  Юрійович  Угаров  -  голова підкомітету  Комітету  з питань економічної політики та управління народним господарством. Будь ласка.

 

     Принципово важливе питання, прошу бути дуже уважними.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый президиум,  уважаемые коллеги! Выражаю горячую  уверенность  и  надежду,  что  после  обсуждения и обмена мнениями мы примем хоть какое-нибудь решение,  исходя  из  состава депутатского корпуса, находящегося в зале.

 

     Как вы   знаете,  в  Верховный  Совет  подан  проект  закона, внесенный Президентом,  "про міжнародні торги (тендер)  як  спосіб приватизації  державного майна".  Внесение этого акта вызвано тем, что издан указ аналогичного названия и содержания, который вступит в  силу  на  31-й  день  в случае,  если Верховный Совет не примет закона по такому же вопросу или не отклонит поданный  законопроект конституционным большинством.

 

     Исходя из   понятий   позитивного   мышления   (а   это  надо настраивать себя на добрый лад,  на позитивное  отношение,  не  на войну,  а на мир), мы решили пойти по пути принятия такого закона, но нужно  в  первом  же  чтении  внести  существенные  поправки  и доработки.

 

     Научно-экспертное управление       рассмотрело       поданный законопроект,  высказало свои замечания, и мы в тесном содружестве работали над ними.

 

     В частности,  кто такие "уповноважені особи, комерційні банки та інвестиційні компанії".  Мы сочли возможным  не  согласиться  и внесли  изменения  в  связи  с тем,  что не все коммерческие банки могут  работать  с  ценными  бумагами.  Таким  образом  (в  случае принятия),  по  этому  закону  они могут работать,  а по основному законодательству о  ценных  бумагах  -  не  могут.  Поэтому  здесь предложен  новый  критерий:  "здійснюють  професійну діяльність на ринку цінних паперів".  То  есть  те,  у  кого  имеется  лицензия, выданная по всем правилам украинского законодательства.

 

     Далее. Расшифровка,  что  такое  "международный тендер".  Для кого он и кто может принимать в нем участие?  Мы  предложили,  что международный  тендер может быть с участием иностранных и,  прежде всего,  отечественных покупателей.  А информация о его  проведении помещается  во  всех  средствах  массовой информации,  в том числе зарубежных.

 

     Также уточнили, кто является победителем при предложении цены и инвестиционных обязательств.  Поступило предложение, что в таком случае победителем будет тот,  кто предложил большую цену, то есть реальные деньги, за пакет акций.

 

     В "Прикінцевих  положеннях"  в  связи  с тем,  что (я еще раз прошу обратить  внимание)  речь  идет  о  международных  торгах  и тендерах,  на  которых  будут  выставляться  крупные  пакеты акций весьма значительных предприятий,  а в процессе купли-продажи будут участвовать значительные компании с мировым именем и будут вложены тоже значительные по нынешним меркам деньги,  мы сочли необходимым предусмотреть,  что  "Фонд  державного  майна  України  розпочинає продаж акцій на міжнародних торгах (тендерах)...  з дня  вступу  в повноваження голови Фонду державного майна..." То есть исполняющий обязанности не занимается  такими  продажами,  чтобы  впоследствии избежать  различного  рода кривотолков и пересудов,  в частности и международных.

 

     Положение по всей этой процедуре утверждается Государственной комиссией   по   ценным  бумагам,  Антимонопольным  комитетом  "за погодженням" с  Контрольной  комиссией  по  вопросам  приватизации Верховного Совета. Это обусловлено тем, что нормы законодательства в этой сфере должны выполняться очень и очень строго.

 

     В дополнение скажу,  что,  по имеющейся информации, 5 декабря Министерство  юстиции  уже зарегистрировало положение о проведении международных  торгов  (тендеров).  То  есть,  положение,  которое только  предусмотрено законопроектом,  уже оформлено и ждет своего времени, чтобы вступить в силу.

 

     Редакционно проект закона отработан достаточно  хорошо.  Если есть возражения или предложения,  мы их рассмотрим,  и можно будет поправить проект прямо в зале.  Большое  значение  принятия  этого акта  заключается  в  том,  что  упрощается процедура торгов.  Она становится абсолютно  прозрачной,  менее  растянутой  во  времени, торги  проводятся  в  один  этап.  Предусмотрен более конкретный и более  индивидуальный  подход  при  продаже  пакета   акций,   что позволяет  существенно  увеличить  цену  продаваемого  пакета.  И, естественно,  это   влечет   за   собой   увеличение   доходов   в государственный бюджет.

 

     Исходя из  всех  этих  мотиваций,  комитет предлагает принять проект закона в первом  чтении.  Но  если  не  будет  существенных замечаний и если мы сможем учесть их по ходу,  может быть, следует даже сразу принять и во втором чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Геннадія Юрійовича?  Запишіться,  будь ласка,  на  запитання,  а  я тим часом поставлю запитання Геннадію Юрійовичу.

 

     Цей законопроект поданий як доповнення до відповідного  указу Президента,  так?  І  автором  виступає Президент (так визначено в анотації та у ваших документах).  Але  Президент  за  Конституцією подає  проекти  законів  з  економічних  питань  у сферах,  які не врегульовані законодавством.  Наше  законодавство  врегулювало  ці позиції  і  тому  виходить,  що  Президент  подає  даний  проект з порушенням Конституції.  Тобто всупереч Конституції.  Що робити  в такій ситуації?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Есть две точки зрения.

 

     ГОЛОВА. Ні, треба з точки зору Конституції.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  "З  точки зору Конституції" должен высказываться Конституционный  Суд.  Александр  Александрович,  вы  правы,   что вопросы,  которые  поднимаются,  урегулированы законодательством в подавляющем  большинстве.  Но  это  точка  зрения,  высказанная  в Верховном Совете и депутатами.

 

     Администрация Президента,   наверное,   считает,  что  данные вопросы не урегулированы,  вследствие чего появился указ и  проект закона.  То  есть  опять  же здесь,  к великому сожалению,  мнения разошлись.

 

     Действительно, в проекте постановления,  которое нам роздано, "про     відхилення    законопроекту",    приводится    достаточно аргументированная  и  достаточно  убедительная  мотивация,   чтобы отклонить поданный законопроект.

 

     Но, опять    же,    если   мыслить   позитивно,   если   идти конструктивным путем, то абсолютно ничего не препятствует принятию с  учетом  доработок  законопроекта,  предложенного комитетом.  Не нарушается никакой пункт законодательства. Более того, значительно четче определяются некоторые позиции, касающиеся приватизации.

 

     Но уже есть две точки зрения: либо принять, либо отклонить. И в том,  и в другом надо набрать 226 голосов. Единственное "но": по предложенному   проекту   постановления  об  отклонении  мы  будем принимать решение.  А уже  неоднократно  Администрация  Президента отмечала,  что  постановления  -  внутренний  документ  Верховного Совета,  и они не имеют юридической силы.  Я  боюсь,  что  в  этом вопросе возникнут проблемы, как юридические, так и процедурные.

 

     ГОЛОВА. Ми  ж  не  можемо  приймати закон про відхилення.  Це абсурдно з усіх поглядів.

 

     Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  Селянської  і  Соціалістичної   партій України. Шановний Геннадію Юрійовичу! Маю до вас запитання не лише з приводу законопроекту,  а ще й як до  члена  Комітету  з  питань економічної  політики  та  управління народним господарством.  Від 1994 року я  пропоную  прийняти  Закон  про  управління  державним майном.  Ви не раз,  доповідаючи тут,  у сесійному залі, говорили: розробляється.  І ось як наслідок  маємо  запропонований  сьогодні законопроект.

 

     Скажіть, будь ласка, що зроблено вами для того, аби Закон про управління держмайном був якомога швидше  прийнятий?  Чи  не  тому зволікається   його  прийняття,  щоб  якомога  швидше  продати  ті об'єкти,  які на сьогодні є стратегічними для держави?  Чи не тому не   затверджується   перелік   підприємств,   які  не  підлягають приватизації?  Згадайте  Закон  про  особливості  приватизації   в агропромисловому комплексі.  Ми його прийняли, але Фонд державного майна рік  зволікав  із  запровадженням  інструкції  про  передачу контрольного   пакета   акцій   колективним  сільськогосподарським підприємствам. Чи не є на сьогодні усе це головним критерієм?

 

     Дякую.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Прежде всего,  предлагаю не я,  а  Президент.  Я только  докладываю  по  этому  вопросу.  Это  к  тому,  чтобы быть корректным в выражениях.

 

     Далее. Законопроект об управлении государственным  имуществом прошел все стадии согласования, он просто не мог их не пройти. Это и Фонд госимущества,  и Кабинет Министров.  И  очень  хорошо,  что первичная концепция данного закона,  с которой вы ознакомились,  в целом поддержана и Кабинетом Министров,  и Фондом государственного имущества.

 

     Сейчас делаются   буквально  последние  редакционные  правки, поскольку это очень серьезный  документ.  Считаю,  что  в  течение ближайшей  недели  -  полторы  он  будет  внесен  на  рассмотрение Верховного Совета.  Но надо отдавать себе отчет  в  том,  что  это очень емкий закон,  поэтому над его проектом предстоит напряженная работа.

 

     Что касается распродажи  об ектов.  Согласно  этому  варианту проекта  закона,  как и всем остальным,  будут продаваться лишь те об екты,  которые разрешены к продаже.  Только эти об екты! На все остальные,  продажа  которых  запрещена,  действие закона не будет распространяться.

 

     ГОЛОВА. Депутате Марченко, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемый  Геннадий  Юрьевич!  На протяжении семи лет меня,  как и остальных граждан Украины,  как и этот зал,  с трибуны, на которой вы сейчас находитесь,  постоянно обманывали,  обещая экономическую реформу и самый главный ее элемент  -  приватизацию.  Сегодня  вы, гражданин  Украины,  очень  спокойно  докладываете  противоречащий Конституции,  поскольку процедура приватизации уже  урегулирована, проект закона, предлагаемый Президентом. Вы спокойно докладываете, как  на   международных   торгах   будут   распродаваться   лучшие предприятия  Украины  вместе  с  лучшими  трудовыми  коллективами. Причем их согласно данному законопроекту даже не будут спрашивать, согласны ли они на это. Трудовой народ уже используют как скот.

 

     Я категорически  против  данного проекта и призываю депутатов его  не  поддерживать,  не  участвовать  в   выполнении   указаний Международного  валютного фонда по колонизации Украины иностранным капиталом,  по скупке наших предприятий,  лучших на сегодня. Кроме того,   так   относиться   к  собственности,  к  трудовому  народу непозволительно ни вам, ни Президенту. И не надо рассказывать, что это принесет какую-то пользу нашему государству. Это колонизация!

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый  Владимир  Романович!  Спасибо  вам за высокую оценку моей манеры изложения.  Я,  конечно,  могу кричать, могу рвать на себе остатки волос или еще что-то делать,  но это не мой стиль поведения, это, наверное, чей-то другой.

 

     Что касается  мнения  трудовых  коллективов,  а  также   слов "распродажа",  "колонизация" - то можно говорить и такие слова. Но мы все-таки находимся в Верховном Совете, а не на митинге, и здесь лучше  оперировать юридическими терминами.  Если этот законопроект противоречит, согласно вашей логике, законодательству, то его надо отклонять. Но я вам говорю, что он не противоречит.

 

     В этом   законопроекте   есть   позиции,   уже   имеющиеся  в действующем  законодательстве.  Я  это  уже  говорил,  и  еще  раз повторю:  да,  большая  часть  уже  есть.  Этот  проект  закона не является ни спорным,  ни хорошим,  ни плохим.  Некоторые позиции в нем просто уточняются. Если вы предлагаете его отклонить, это ваша точка зрения,  она имеет право  на  существование,  тем  более  на реализацию, поэтому будет проголосована в зале.

 

     ГОЛОВА. Депутат Магда.

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська   область).   Шановний   Геннадію  Юрійовичу!  Ви сказали, що порядок проведення тендерів законодавчо врегульований. Тоді для чого ви всетаки вносите даний проект закону? Якщо ми його приймемо,  то таким чином погодимося,  що Президент має рацію і що треба  щось  змінювати.  А  якщо  він не має рації,  тоді не треба приймати і цей законопроект.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемый Иван Иванович! Можно принимать, а можно и  не  принимать.  Еще  раз  говорю:  это Президент предлагает его принять, я докладываю по данному вопросу.

 

     И ничего  страшного,  если  Президент   окажется   прав   (вы считаете, что если мы примем, значит, Президент окажется прав). Ну и что?  Опять же,  я предлагаю мыслить позитивно.  Да, Президент в данном случае прав. Он внес уточняющие нормы, которые мы еще более уточнили  в  правой  колонке.  Ничего   противоестественного   или приносящего  огромный  вред  здесь нет.  Идет дальнейшее уточнение законодательства по приватизации.

 

     Но есть две точки зрения:  либо принять в первом чтении, либо отклонить.   И  на  то,  и  на  другое  надо  226  голосов.  Нужно определяться.

 

     ГОЛОВА. Геннадію Юрійовичу, одне уточнення. Іван Іванович має слушність   у   якому  сенсі?  Президент  -  суб'єкт  законодавчої ініціативи.  Він  міг  вносити   зміни   до   чинного   закону   і запропонувати  їх  із відповідним обгрунтуванням.  Але скористався конституційною нормою в  тій  сфері  права,  яка  Конституцією  не передбачена.  І вже на підставі його указу Кабінет Міністрів видав постанову,  якою   передбачив   приватизацію   на   таких   умовах енергокомпаній,  нафтопереробних  і  хлібоприймальних підприємств, тобто стратегічних об'єктів України.

 

     У тому й сенс  цього  документа,  що  він  суперечить  чинній Конституції і законам з приватизації, прийнятим Верховною Радою. В них чітко виписані механізми приватизації,  зокрема й  тендер,  до речі.  Ось  чому  Фонд  державного  майна може цілком обійтися без запропонованого законопроекту,  бо ми розглядаємо його  тільки  як обгрунтування  указу,  який дозволяє здійснювати приватизацію поза законом. Верховна Рада не має права стати на такий шлях. От про що йдеться.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Александр Александрович, я абсолютно не возражаю против вашей аргументации,  против того,  что вы говорили. Если мы пойдем, так сказать (не кивайте на себя, депутат Ельяшкевич, вашей заслуги здесь нет),  в русле, в котором уже определяется Верховный Совет,  тогда  надо  принять  регламентирующий  документ,  который приостанавливает действие приказа Фонда государственного имущества о  введении  в  действие  разработанного  положения,  о  котором я говорил.

 

     ГОЛОВА. Я  зобов'язаний  для  довідки  сказати,  що  коли  ми відхиляємо   цей   проект,   тоді   все   регламентується   чинним законодавством і не треба ухвалювати ніяких інших документів.  Так визначено  Конституцією.  А якщо робитиметься навпаки,  так то вже буде злочинна дія, яка підпадає під норми Кримінального кодексу.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Согласен.

 

     ГОЛОВА. І ось тому,  мені здається,  було б простіше спочатку обговорити  проект постанови про відхилення цього документа,  якщо не буде інших думок...

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Нет возражений.  А можно сразу и  проголосовать, потому что в принципе мнения уже определились.

 

     ГОЛОВА. Депутате Долженко, будь ласка.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Чернігівський виборчий округ,  Чернігівська область). Спасибо, Александр Александрович. Я совершенно  согласен  с  вами,   что   предложенный   законопроект неконституционный.

 

     Есть два  пути  приватизации.  Первый.  Через  подставных лиц ведется распродажа народного богатства  в  Украине.  Уже  скуплены предприятия   торговли,   социальной   сферы,   некоторые  крупные промышленные предприятия.

 

     И второй.  Нам  предлагают  добровольно  продать   все,   что осталось,  зарубежным инвесторам.  Я понимаю, если бы предлагались инвестиции  по  тендеру,  которые  давали  бы  какой-то  прилив  в экономику,   -  это  один  вопрос.  Но  когда  предлагают  продать последние ошметки, извините, и разворовать основные виды и отрасли Украины,  - это преступление. Преступный закон принимать ни в коем случае нельзя.

 

     ГОЛОВА. Час на запитання вичерпано. Сідайте, будь ласка.

 

     Ми проголосували за те,  щоб цю  пропозицію  обговорювати  за скороченою  процедурою  (так  зал  визначився),  тобто  розглядати проект постанови про відхилення цього документа.

 

     Проект постанови запропонував депутат Єльяшкевич.  Надаю йому слово.  Прошу дуже стисло аргументувати. Надається 3 хвилини. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги, я прошу побольше времени, поскольку есть серьезная аргументация к тому,  что указ Президента противоречит   действующей   Конституции.    Разрешите    огласить пояснительную записку к проекту постановления.

 

     "Згідно з  пунктом  четвертим  розділу XV Конституції України Президенту Україні  надано  право  видавати  укази  з  економічних питань лише в тому випадку,  якщо вони не врегульовані законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до  Верховної  Ради України.

 

     Положення, що містяться в проекті Закону про міжнародні торги (тендер) як спосіб приватизації державного майна, є такими, що вже врегульовані чинним законодавством, а саме: Законом України від 19 лютого 1997 року про  приватизацію  державного  майна  та  Законом України від 3 червня 1997 року про Державну програму приватизації. В цих законах зазначаються способи приватизації  державного  майна шляхом  встановлення  їх вичерпного переліку і розкривається кожен із цих способів.

 

     Тендер як  спосіб  приватизації   законодавство   окремо   не визначає,  але  дає  підстави  для  його застосування як різновиду способу приватизації,  продажу акцій, яким він охоплюється. Так, у пункті  1  статті  15  Закону  України про приватизацію державного майна встановлюється,  що  продаж  акцій,  які  належать  державі, здійснюється  на  аукціоні,  за  конкурсом,  на фондових біржах та іншими  способами,  що  передбачають   загальну   доступність   та конкуренцію покупців. Тому продаж акцій може здійснюватися різними способами:  за  конкурсом,  на  аукціоні,  іншими  способами,   що передбачають  загальну доступність та конкуренцію покупців.  Тобто ця норма має відкритий характер і поряд з  іншими  нормами  даного закону  та  Державної  програми  приватизації дозволяє розробити і застосувати інші способи продажу акцій, а не способи приватизації, до яких відноситься і тендер.

 

     У пункті   2.10  розділу  2  частини  ІІ  Державної  програми приватизації на 1997 рік передбачається,  що  з  метою  поповнення державного  бюджету України Фонд державного майна України визначає перелік високоефективних,  привабливих для покупців підприємств та розміри  пакетів  акцій  таких  підприємств,  які пропонуються для продажу  за  гроші  за  способами,  що  передбачають   конкуренцію покупців.

 

     Таким чином,  прийняття  нормативного акта щодо регулювання у разі необхідності порядку  проведення  тендерів  є  в  компетенції Фонду державного майна України, для якого достатньо наведених вище норм  Державної  програми  приватизації  та  Закону  України   про приватизацію   державного  майна.  Фондом  державного  майна  такі питання вже були врегульовані шляхом прийняття  нормативних  актів щодо  відчуження  пакетів акцій на конкурсній основі без прийняття нових  законів  з  цих  питань.  Це,  наприклад,   Положення   про підготовку,  організацію та проведення конкурсів з продажу пакетів акцій,  які належать державі,  відкритих акціонерних товариств, що затверджено  наказом  Фонду  державного майна України від 15 січня 1997 року, Положення про порядок продажу на фондовій біржі пакетів акцій, що належать державі, тощо.

 

     Законами про приватизацію,  про власність, про підприємницьку діяльність  та  про  режим  іноземного  інвестування   встановлено національний  режим для іноземних інвесторів,  і з цього боку дане питання також врегульоване законодавством.

 

     Законопроект суперечить     чинному     законодавству     про приватизацію, що полягає ось у чому. Визначення міжнародних торгів (тендерів), що міститься в статті 2 проекту, ніяк не пояснює, чому тендери  іменуються міжнародними.  Чи в них беруть участь виключно інші держави або іноземні інвестори,  чи ці суб'єкти  є  покупцями поряд  із  національними  інвесторами?  У  першому випадку це буде порушенням вимог  пункту  3.1  розділу  3  частини  ІІІ  Державної програми  приватизації,  за  яким  усім інвесторам надаються рівні умови участі  в  процесі  приватизації,  і  усунення  національних інвесторів  від  цього  є  неприпустимим.  У другому випадку немає необхідності  називати  тендери  міжнародними,  бо  для  іноземних інвесторів  установлюється  національний  режим  щодо  їх участі у приватизації.

 

     Якщо йдеться про продаж акцій єдиним пакетом, то таке можливо здійснити  лише  шляхом  дотримання  вимог  пункту  3.4  розділу 3 частини ІІІ Державної програми приватизації: "акції, що залишилися нереалізованими  після закінчення пільгового продажу та продажу на сертифікатних аукціонах,  можуть бути  запропоновані  для  продажу єдиним  пакетом  інвесторам  на конкурентних засадах з дотриманням вимог  антимонопольного  законодавства".  Тобто   в   проекті   не враховується,  що  і  в цьому разі є попередні етапи приватизації: пільгова та на сертифікатних аукціонах.

 

     У визначенні   міжнародного   торгу   (тендеру)    згадуються комерційні  банки та інвестиційні компанії як особи,  уповноважені Фондом державного майна,  але їхнє правове становище щодо участі в тендері не розкривається.  Незрозуміло,  чи ці особи є замовниками (що навряд чи можливо), чи вони можуть бути лише покупцями пакетів акцій, чи діють на підставі доручення Фонду державного майна?

 

     На всі ці запитання відповісти неможливо. Стосовно ж третього питання,  що найбільше відповідає змісту статті 2, слід зазначити, що  це  суперечить  пункту  5.1.2  розділу  5 частини ІІ Державної програми приватизації,  де йдеться про те,  що уповноважена  особа здійснює  функції управління акціями,  які перебувають у державній власності.

 

     Незважаючи на  те,  що   поняття   "управління"   в   чинному законодавстві  розкривається не безспірно,  однак воно не вміщує в собі  наділення  певними  повноваженнями  недержавних  осіб   щодо здійснення  функцій  державних органів,  і тому розуміти,  що Фонд державного  майна  наділяє  комерційні  банки   або   інвестиційні компанії своїми повноваженнями продавця, - неприпустимо.

 

     Можна здогадуватися,   що   саме   ці   "уповноважені  особи" братимуть  участь  у  приватизації  в  ролі  покупців,  бо  інакше неможливо зрозуміти надання ними гарантій.

 

     Таке двозначне тлумачення приводить до підміни понять функцій управління  державним  майном  і  компетенції  державних   органів управління.

 

     Узагалі проект є таким,  що не визначає сфери дії закону,  не розкриває термінології,  не встановлює специфічні  механізми,  які відрізняли  б  його  як спеціальний нормативний акт від загального законодавства про приватизацію".

 

     Я могу еще очень долго говорить о том, почему указ Президента был   издан  с  нарушениями  действующего  законодательства,  могу прочитать статью 4 Переходных положений Конституции, где написано, что  такой  указ  должен быть скреплен подписью Премьер-министра и предварительно одобрен на заседании Кабинета  Министров,  чего  не было,  и  о  многом  другом,  но  смысл  сводится к следующему.  К сожалению, указ, изданный Президентом, грубо нарушает требования и Конституции, и всего действующего законодательства Украины.

 

     ГОЛОВА. Добре.  Здається,  тут запитань немає,  усе викладено чітко. Сідайте, будь ласка.

 

     Ставлю на голосування проект закону,  внесений Президентом, у першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 71.

 

     Не підтримується,  тобто  можна говорити про відхилення даної пропозиції.

 

     У зв'язку з  цим  ставлю  на  голосування  проект  постанови, внесений депутатом Єльяшкевичем і підтриманий багатьма депутатами, про відхилення законопроекту  про  міжнародні  торги  (тендер)  як спосіб приватизації державного майна. Тільки в такій редакції, щоб не було різних тлумачень,  зачитаю: "Згідно з пунктом 4 Перехідних положень   Конституції  України  відхилити  законопроект,  поданий Президентом України,  про  міжнародні  торги  (тендер)  як  спосіб приватизації державного майна".

 

     Ставлю на голосування цей проект. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 186.

 

     Які ще думки будуть?

 

     Депутате Кожушко, прошу.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Ясинуватський   виборчий   округ,  Донецька  область).  Александр Александрович,  уважаемые коллеги!  В  последнее  время  Президент вносит один законопроект за другим,  рассчитывая на то, что сейчас депутаты (особенно партии), занятые своими вопросами, пропустят те из них, которые, по его мнению, обеспечат пополнение бюджета.

 

     На мой взгляд,  внесенный законопроект, и о ценных бумагах, - большой вред для государства.

 

     Удивляет такое.  У нас есть  юридическое  управление.  Почему некоторые документы юридически не проверяются,  а вносятся сюда? А здесь  мы  трактуем  их  так,  что   даем   основания   Президенту накладывать на них вето.

 

     Считаю, что  этот  законопроект всетаки стоит принять,  но не пропускать тот законопроект,  которым предлагается снять налоги  с облигаций, выпущенных в Украине.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,   прошу   уваги!   Відповідаю  на запитання.  Процедура  подання  законопроектів  як  доповнення  до указів Президента визначена чинною Конституцією.  Інших регулюючих актів з такого приводу Верховна Рада не має.  Прошу зважити на це. У  проекті  Регламенту,  який  подаватиметься на розгляд Верховної Ради,  треба врахувати цю  обставину.  Поки  що  дане  питання  не врегульоване,  проте  Регламент містить таку норму:  якщо внесений проект  закону   не   підтриманий   депутатами,   він   вважається відхиленим.  За  проект,  внесений  Президентом,  проголосував  71 депутат. Отже, цей проект відхилено Верховною Радою.

 

     Для обгрунтування такої ухвали було б не зайвим проголосувати і  проект  постанови,  запропонований  депутатом  Єльяшкевичем про відхилення  його  на  підставі  пункту   4   Перехідних   положень Конституції України.  Оскільки заперечень з такого приводу немає і фактично  рішення  про   відхилення   ми   вже   прийняли,   можна проголосувати ще й проект постанови. Ставлю його на голосування ще раз, будь ласка.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     -----------------

 

     Розглядається проект Закону України про внесення доповнень до Закону   про   Конституційний  Суд  України.  Доповідає  Володимир Миколайович Стретович. Прошу стисло.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики і судово-правової реформи (Немирівський виборчий   округ,   Вінницька   область).   Шановний    Олександре Олександровичу, шановні колеги, дорогі радіослухачі!

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Володимире Миколайовичу. Ця постанова і сам закон запроваджуються в дію з дня прийняття. А неприйняття - це те саме, тобто відхилення.

 

     Щоб не голосувати цього,  прошу Секретаріат підготувати даний документ,  я  сьогодні   його   підпишу,   і   завтра   він   буде опублікований.

 

     Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Для розвитку конституційних положень Верховною Радою  України  у  вересні  1996  року  був  прийнятий  Закон  про Конституційний Суд України.

 

     Серед інших питань у законі врегульовані процесуальні сторони діяльності Конституційного Суду України.  Відповідно до статей  41 та  43  цього  закону  суб'єктами права конституційного подання та конституційного звернення до  Конституційного  Суду  України  було надіслано    багато   справ,   які   стосуються   конституційності нормативно-правових   актів,   прийнятих   Верховною   Радою    та Президентом України.

 

     Водночас практика   довела,   що   в   Законі   України   про Конституційний Суд України є прогалини,  які істотно впливають  на реалізацію   прав   суб'єктів  права  конституційного  подання  та конституційного  звернення.  Це,  зокрема,   стосується   термінів досудового  розгляду справ,  уточнення процесуальних прав сторін у конституційному провадженні тощо.

 

     Глава 7 цього закону  регламентує  провадження  у  справах  у Конституційному  Суді,  починаючи  від  відкриття  провадження  до проведення пленарних засідань Конституційного  Суду  та  прийняття відповідних рішень.

 

     За цей  час  до Закону України про Конституційний Суд не було внесено жодної  зміни  та  доповнення.  Але  вже  назріла  потреба переглянути   питання   про  відкриття  провадження  у  справах  у Конституційному  Суді  України  за  конституційним   поданням   та конституційним  зверненням.  Це зумовлено певними обставинами.  За запитами народних депутатів  України  всупереч  статті  49  Закону України  про  Конституційний  Суд  з невідомих причин затримується навіть саме відкриття справ щодо слухання в Конституційному Суді.

 

     Крім того,  Верховна  Рада  не  завжди  отримує  процесуальні ухвали,  які мають прийматися,  про порушення справи або відмову в цьому  з  причин,  визначених  законом.  Бракує   інформації   про призначення  справ  конституційного  провадження  і розгляду їх на пленарних засіданнях.

 

     За рік своєї діяльності Конституційний Суд у  повному  обсязі розглянув   лише   4   парламентські  справи  -  про  несумісність депутатського мандата,  про нормативно-правові акти Верховної Ради України  та  інші.  На  сьогодні  маємо вже 6 рішень.  Частково це пояснюється тим,  що  в  законі  нечітко  регламентується  термін, потрібний для підготовки і розгляду справи на судовому засіданні.

 

     Враховуючи викладене,  вважаємо за потрібне згідно зі статтею 93 Конституції,  керуючись правом законодавчої ініціативи,  внести доповнення  до Закону України про Конституційний Суд.  Ідеться ось про що.  Доповнити  частину  першу  статті  46  таким  положенням: "Колегія  Конституційного  Суду України протягом 30 днів розглядає питання про  відкриття  провадження  у  справі  або  відмову  щодо відкриття  провадження  у  справі,  приймає  процесуальну ухвалу і вносить це питання  на  пленарне  засідання  Конституційного  Суду України.  Представники суб'єкта права на конституційне подання або права на конституційне звернення за  їхньою  вимогою  можуть  бути присутніми  під  час  розгляду  питання щодо провадження справи за окремою процесуальною ухвалою колегії суддів Конституційного  Суду України або за рішенням Конституційного Суду України".

 

     Доповнити статтю  50 частиною сьомою такого змісту:  "Розгляд справи може бути відкладено у випадках,  якщо  Конституційний  Суд України  визначить питання недостатньо підготовленим,  яке вимагає додаткового вивчення, що неможливо здійснити у тому ж засіданні, а також   у   разі   клопотання   представника   суб'єкта  права  на конституційне  подання  або  суб'єкта   права   на   конституційне звернення  щодо  необхідності привести додаткові правові аргументи для обгрунтування своєї позиції".

 

     І остання  поправка.  Доповнити  статтю  54  закону  частиною п'ятою: "Представники суб'єктів права на конституційне подання або права на конституційне звернення для забезпечення повноти розгляду справи  мають  право вносити клопотання щодо проведення додаткових експертиз та  досліджень,  знайомитись  із  матеріалами  справи  у повному  обсязі,  викладати  свою  позицію по справі,  подавати на звернення письмові відгуки, які підлягають залученню до матеріалів справи, ознайомлюватися з відгуками іншої сторони".

 

     Ми чудово  розуміємо,  що  Конституційний Суд не має права на похибку.  Але для того щоб обмежити його діяльність  процесуальним строком  і  визначити  цей  строк  -  місяць  з  дня  звернення до Конституційного Суду,  ми й пропонуємо  внести  такі  поправки  до Закону про Конституційний Суд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимир  Миколайович  додав  до  цього проекту ще й пояснювальну записку,  але здається все чітко виклав. Є запитання? Депутате Заєць, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ,   м.   Київ).  Шановний  Володимире  Миколайовичу!  Скільки конституційних подань і конституційних звернень Конституційний Суд мав упродовж цього року?

 

     І ще  одне  запитання.  Яка  практика  діяльності таких судів інших держав стосовно відкриття розгляду справ?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Відповідаю, Іване Олександровичу, вам на друге запитання.  Чомусь  в  Україні  звикли  сліпо  копіювати  іноземну практику і забувати великий вислів Шевченка: "і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь".

 

     Відповідаю вам    на   перше   запитання.   На   сьогодні   в Конституційному  Суді  перебуває   сім   подань,   що   стосуються конституційності   окремих   указів   та  розпоряджень  Президента України.  Вони у  провадженні  вже  п'ять  і  більше  місяців.  Це стосується  конституційних  подань  від  12  лютого 1997 року щодо конституційності 66 указів та 150 розпоряджень Президента України, виданих протягом липня - грудня 1996 року та січня 1997 року,  про призначення заступників міністрів та заступників керівників  інших центральних  органів  виконавчої  влади,  а  також про призначення заступників голів обласних,  Київської,  Севастопольської  міських державних адміністрацій і ряд інших.

 

     Із 16  січня,  наприклад,  у Конституційному Суді знаходиться конституційне подання щодо відповідності статті  24  Кримінального кодексу   України   Конституції   України,   а   з  липня  -  щодо конституційності окремих  положень  Закону  України  про  зв'язок, статті 4 Закону про підприємництво та ряд інших.  Усі ці подання є в Конституційному Суді,  але відомостей про те,  чи вони прийняті, чи  розглядаються,  в якій стадії цей розгляд,  у мене немає.  Для того щоб унормувати це питання,  і пропонується  надавати  місяць, аби  Конституційний  Суд  відповів:  звернення-подання прийнято до розгляду або відхилено з  якихось  мотивів,  наприклад,  неповноти матеріалів,  непідсудності Конституційному Суду,  що дуже часто на сьогодні трапляється.  До комітету  надходить  багато  листів  від громадян,  звернення  яких  повертаються,  оскільки не є предметом розгляду Конституційного Суду з тих або інших мотивів. Для цього й пропонується запровадити норму про один місяць.

 

     Узагалі то  це  і  є процесуальна норма.  Якщо суд - це орган конституційної юрисдикції,  то відповідно він  повинен  керуватися процесуальними термінами.

 

     ГОЛОВА. Прошу,   стисліше  відповідайте  на  запитання.  Одну хвилиночку (Шум у залі).

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Якби я був головою Конституційного Суду,  я б вам відповів.

 

     ГОЛОВА. Спокійніше.  Він же відповів,  що інформації з даного приводу не має.  Хочу пояснити це  так,  що  у  січні  я  підписав подання   стосовно   кількох  сот  указів  Президента,  виданих  з порушенням Конституції.  Замість того щоб розглядати це питання по суті, ми мусимо зважати на наполягання Президента чи Адміністрації Президента прийняти зміни до Закону про держадміністрацію,  в яких відступитися   від   своїх   вимог   і  дозволити  неконституційно затверджувати заступників голів адміністрацій,  а тим самим, отже, і заступників міністрів тощо.  Тобто надати Президенту функції, на які він не має права. Цього робити не можна. Тому очевидно, що суд має розглядати питання у терміни, визначені даним проектом закону.

 

     Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада".  Уважаемый Владимир Николаевич! Сегодня, наверное, Иван Александрович   Заец   сожалеет   о   том,  что  не  согласился  с предлагаемой  мной  ранее  поправкой,  чтобы  Конституционный  Суд перенести    подальше    от   Президента.   А   то,   находясь   в непосредственной близости к  Президенту  (в  прямом  и  переносном смысле этого слова), очень сложно принимать правильные решения.

 

     Но меня волнует другой вопрос.  В соответствии со статьей 159 Конституции   Конституционный   Суд   должен    подавать    выводы относительно  законопроектов  о  внесении изменений к Конституции. Как регламентировать данный процесс,  чтобы это как можно  быстрее рассматривалось, а не затягивалось на долгие годы?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую вам за запитання, на яке ви маєте право, але воно не є предметом сьогоднішнього  розгляду.  Ми  розглядаємо конкретний  законопроект,  в якому йдеться про доповнення до трьох статей. Прошу ставити запитання в контексті обговорюваної теми.

 

     ГОЛОВА. Депутате Марченко,  будь  ласка.  За  ним  -  депутат Донченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Я поддерживаю и буду голосовать  за  внесенные  вами  предложения. Деятельность   Конституционного   Суда   нужно   каким-то  образом регламентировать и получать от него в определенные сроки ответы на обращения граждан, депутатов и прочих.

 

     Но я хочу задать вопрос общего плана.  Не считаете ли вы, что с нынешними полномочиями Конституционный Суд делает заложником все наше государство?  Можно ли считать Украину правовым государством, если  принятые  законы  зависят  от  того,  как   их   протрактует Конституционный  Суд?  Принятые указы Президента будут зависеть от того,  соизволит ли Конституционный  Суд  рассмотреть  их  или  не соизволит? А в это время будет твориться беспредел.

 

     Когда принимался  Закон о Конституционном Суде и утверждались судьи,  мы  делали  все,  чтобы  в  таких  условиях,   при   таких полномочиях Конституционный Суд не формировался.

 

     Не правильно ли будет,  чтобы мы не тратили много времени,  а изменили  Конституцию,  ликвидировали  институт  президентства,  а вместе  с  ним  и  Конституционный  Суд,  перешли  на  европейские принципы  управления  государством  и   действовали   за   нормами правового государства в Украине?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Володимире   Романовичу,   усім  відомо,  що руйнувати  набагато  легше,  ніж  створювати.  Ліпше  ми  створимо процедурні рамки,  встановимо приписи,  і нехай Конституційний Суд виправдовує своє призначення.

 

     ГОЛОВА. Депутате Донченко, будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,   Луганська   область).   Фракция   коммунистов.   Владимир Николаевич,  я  полностью  поддерживаю ваши предложения о внесении дополнений в этот закон. Но у меня к вас вопрос в несколько другом ракурсе. Я хочу, чтобы вы прокомментировали.

 

     Было обращение  в  Конституционный  Суд,  о  котором  говорил Александр     Александрович,     связанное      с      назначением замглавадминистраций  и  замминистров.  Я  присутствовал  на  этом судебном заседании.  В ходе  разбирательства  Конституционный  Суд доказывает,  что  нарушение  не  по  указанной в представлении,  а совершенно по другой статье Конституции, но на указанное нарушение никак   не  реагирует.  То  есть  Конституционный  Суд  не  желает самостоятельно устранить допущенную конституционную  ошибку  одной из  ветвей власти,  в частности Президентом.  Подписанные указы не соответствуют норме, и на это никакой реакции нет.

 

     Как бы вы отнеслись к внесению и таких  изменений  к  закону, чтобы   Конституционный  Суд,  обнаружив  в  ходе  разбирательства нарушения Конституции,  немедленно устранял бы их, невзирая на то, что нет представления?

 

     Спасибо.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Я   погоджуюся   з   вами.  На  моє  глибоке переконання,   якщо   Конституційний   Суд   під   час    розгляду конституційного  звернення  або  конституційного подання знаходить підстави  для  кваліфікації  порушення  за   іншою   статтею,   то зобов'язаний назвати таку статтю і усунути дане порушення.  Адже в проекті Конституції,  ще 1993 року,  функції Конституційного  Суду були   виписані   в  розділі  "Охорона  Конституції"  (його  пряме призначення  -  охороняти  Конституцію).  Якщо  під  час   процесу з'ясовуються  такі  обставини,  він  зобов'язаний у своєму рішенні показати,  що порушена стаття не та,  що вказується,  а інша,  і в такий спосіб унеможливити виконання антиконституційного рішення.

 

     ГОЛОВА. Депутате Пронюк, прошу. Останнє запитання.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, ІваноФранківська  область).  Українська  республіканська   партія, Всеукраїнське   товариство   політичних  в'язнів  і  репресованих. Шановний пане доповідачу!  Ви сказали (і я з вами цілком  згоден), що Конституційний Суд,  як і всі інші, не має права на помилку. На мою думку, коли ми обмежимо Конституційний Суд, що він має винести ухвалу  щодо  відкриття  справи  протягом  місяця,  то можемо його перетворити на звичайну інституцію,  яка за  нашим  законодавством має дати відповідь на звернення громадян протягом місяця.

 

     Мені видається, що краще записати: не пізніше хоча б двох  місяців.  Це  ж  не  конвейєр!  Так  можна припускатися помилок.

 

     Що стосується статті 54, то можна вносити зміни. Хоча загалом із поспішними змінами  треба  бути  дуже  обережними,  інакше  все розхитаємо, чого дуже бажають ліві.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. І праві.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Прошу  не  політизувати  це  питання.  Юристи знають,    що     в     Цивільному     процесуальному     та     в Кримінальнопроцесуальному  кодексах  є стаття "Досудова підготовка матеріалів".  Цей місяць у запропонованому проекті надається якраз для  того,  щоб  підготувати  всі матеріали й перевірити,  чи вони можуть  бути  розглянуті,  чи  доволі  підстав   для   того,   аби Конституційний   Суд   узяв  цю  справу  до  свого  провадження  і здійснював  відповідну  процедуру  за  законом.  Якщо  немає,  суд визначає відмову і надсилає тому суб'єкту,  який до них звертався. У такий спосіб ми встановлюємо процесуальну норму.

 

     Що стосується  терміну  -  так  то   вже   ваша   законодавча ініціатива. Ми пропонуємо один місяць.

 

     ГОЛОВА. Євгене  Васильовичу,  ми  ж  не  по  суті  пропонуємо розглядати питання,  а лише про те,  приймається чи не приймається справа  до  провадження  на  підставі  формальних  ознак.  Усе тут правильно, як ви й турбуєтеся.

 

     Хто проти цього документа?  Депутат Єльяшкевич єдиний  проти, він бере слово. Будь ласка (Шум у залі). Не проти? Гаразд. Депутат Єльяшкевич перший записаний на виступ,  будь ласка (Шум  у  залі). Так, так. Це за скороченою процедурою.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада".  Уважаемые коллеги,  вначале позвольте поблагодарить за принятое    ранее   решение   отклонить   законопроект,   поданный Президентом с нарушением Конституции.  Тем самым мы лишили  такого очень   интересного   соблазна   стать   региональному,  например, менеджеру  компании  "Shell"   по   совместительству   Президентом Украины.  Поэтому  я  благодарю  вас  от своего имени за правильно принятое решение.

 

     Меня очень волнует данный законопроект,  и  его,  безусловно, необходимо принять в первом чтении.  То, что на сегодня происходит с  деятельностью  Конституционного  Суда,  не  может  не  вызывать минорного  настроения  -  результативность работы Конституционного Суда  оставляет  желать  лучшего!  Я,  конечно,  рад,  что   судьи Конституционного   Суда  активно  получают  награды  и  звания  от Президента,  но при этом они как-то не сильно хотят реагировать на обращения Верховного Совета и конкретных народных депутатов.

 

     И, безусловно,  необходимо  предусмотреть  строгую процедуру, очень короткую во  временном  промежутке,  связанную  с  тем,  что Конституционный   Суд   обязан  подать  выводы  по  тем  или  иным предлагаемым изменениям к Конституции.  Если мы  сейчас  этого  не примем,  то  в  дальнейшем  из-за  отсутствия  данной  нормы будет срываться нормальный процесс внесения изменений в Конституцию.

 

     Александр Александрович!  Уважаемые   коллеги!   Я   все-таки считаю,   что   внесение   изменений  в  Конституцию  должно  быть юридически чистым делом. Вряд ли Верховная Рада этого созыва будет вносить   конкретные   изменения   в  Конституцию,  но  мы  должны подготовить всю законодательную базу для того, чтобы с юридической чистотой  следующий  парламент,  если  сочтет  необходимым,  такие изменения к Конституции принял.

 

     Поэтому я призываю коллег народных депутатов поддержать  этот проект в первом чтении,  внести в него соответствующие дополнения, которые позволили бы регламентировать работу Конституционного Суда и сделать ее более эффективной.

 

     И последнее.  Прошу  вернуться  к моему давнему предложению о том,  что  Конституционный  Суд,  как  важнейший   орган,   должен находиться подальше от очагов властных конфликтов:  и от Верховной Рады, и от Кабинета Министров, и, безусловно, от самого Президента Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутате  Пронюк,  я вашу пропозицію вважаю виступом. Так?  Він згоден.  Хто "проти"?  Депутат Заєць "проти" і якраз є у списку. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.   Шановні  народні  депутати!  Ви  переконалися  з доповіді  голови  комітету,  що  аргументи  для  внесення   такого законопроекту  доволі  слабкі.  На моє запитання:  скільки всетаки конституційних подань і звернень надійшло до Конституційного Суду, аби знати,  як із тим потоком працювати, відповіді ми не одержали. Почали говорити про те,  що від  Верховної  Ради  є  конституційні подання,  які розглядаються поза нормативними термінами. Але існує і проблема черговості.  Тож давайте розв'яжемо всі ці проблеми. Ми повинні  розуміти,  що  Конституційний  Суд  -  не звичайний суд і відрізняється  процесуальними  особливостями.  Уявіть   собі,   що впродовж  року  надходить  кілька  сотень  конституційних подань і звернень до Конституційного Суду.  Якщо ми  запишемо,  що  колегія Конституційного  Суду  через  30  днів  бере до провадження,  тоді починають діяти інші норми статті 57, де сказано, що конституційне подання  береться  до  розгляду  або  має бути розглянуте протягом трьох  місяців,  невідкладне   -   протягом   одного   місяця,   а конституційне звернення - за 6 місяців.

 

     Таким чином,  якщо  ми  спрямуємо  такий  великий  потік,  то Конституційний Суд не зможе розглядати ці всі питання, оскільки на відміну від звичайного суду він є колегіальним органом,  тобто він відриватиметься на ці засідання і буде цілком паралізований.

 

     То чого ми домагаємося -  справжньої  роботи  Конституційного Суду чи його паралізації?

 

     Я виступаю  за те,  щоб це був нормальний Конституційний Суд, який працював би так, щоб його рішення можна було визнати.

 

     Тому я  категорично  проти  доповнення  до  статті   46,   де пропонується  термін  30  днів  для розгляду питання про відкриття провадження у справі  або  для  відмови.  Якщо  вже  є  потреба  в процесуальному вдосконаленні,  то можна розглядати і півроку.  Але аргументи, наведені тут, у принципі не підходять до даної статті.

 

     Щодо інших двох доповнень - до статей 50 та 54.  У статті  50 фактично  надається  право відкласти розгляд справи з двох причин: якщо  суд  визнає  питання  недостатньо  підготовленим  і  в  разі клопотання  представника  суб'єкта  права на конституційне подання або конституційне звернення щодо потреби подати додаткові  правові аргументи для обгрунтування своєї позиції.

 

     ГОЛОВА. Добре. Сідайте, будь ласка. Дякую.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Ще одне зауваження. У кращому випадку можна було б підтримати доповнення до статей 50 і 54,  але треба дуже уважно до цього  поставитися,  оскільки  ми змінюємо природу Конституційного Суду. Ми розширюємо права представникам...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Немає більше зауважень?

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Олександре Олександровичу, я перепрошую дуже. Але я хочу відповісти депутату Єльяшкевичу...

 

     ГОЛОВА. Депутате Марченко, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Я розумію, що Єльяшкевич є віце-прем'єром... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Вимкніть   мікрофон   депутату   Зайцеві.   Говоріть, Володимире Романовичу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Понимая процедуру рассмотрения и зная,  как выступления влияют  на принятие  решений,  я  использовал  свое  право выйти на трибуну и защитить    предложения,    внесенные    депутатом    Стретовичем. Действительно,   необходимо   принять   дополнения,   которые   бы надлежащим образом организовали  работу  Конституционного  Суда  и обеспечили хотя бы малую его ответственность.

 

     И я  прошу  депутатов,  которые  понимают  значение  решений, принимаемых Конституционным Судом, поддержать эти дополнения.

 

     Однако хочу остановиться еще раз на  общей  проблеме.  Считаю необходимым,  чтобы  все-таки  Верховный  Совет вернулся к проекту конституционных   изменений,    которые    внесла    Прогрессивная социалистическая  партия  Украины,  и  изменил  структуру власти в государстве.

 

     Простейшая схема: власть будет народной, если она формируется последовательно,   и   принимают   решения   от  имени  народа  ее представители - депутаты. Кстати, эта норма закреплена Декларацией о государственном суверенитете.

 

     Что сделано  с  принятием Конституции?  Как раз все наоборот. Ведь представительная власть на всех  уровнях  практически  лишена своих прав. На уровне областном и районном управляют представители Президента.  На уровне центральной власти  управляет  государством Президент и Кабинет Министров.  И на уровне центральной власти все самые  основные  решения  по  трактовке  законов   и   Конституции принимает   Конституционный   Суд.   В  момент  формирования  этой структуры мы предупреждали,  что сформированная по такому принципу структура  неизбежно станет коррумпированной,  станет клановой,  и неизбежными  будут  кровавые  разборки  в  Украине.  И  ничего  от народной  власти  не останется.  А Конституционный Суд,  сколько к нему не  было  бы  обращений  по  нарушению  конституционных  прав граждан,  в  том  числе  по  невыплате  заработной  платы и пенсий (потому что заработная плата и пенсии не соответствуют  статье  48 Конституции),  к  сожалению,  никаких  положительных  решений  для народа не принял и принимать не будет.

 

     Поскольку Верховный  Совет  проголосовал   за   включение   в повестку   дня   законопроекта,   который   внесла   Прогрессивная социалистическая партия  Украины,  об  изменениях  в  Конституции, прошу  рассмотреть  его,  ликвидировать  институт  президентства и представителей Президента,  а также Конституционный Суд, и перейти на общедемократические принципы управления государством.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Одну хвилинку,  дозвольте  надати  довідку.  Депутати,  члени Прогресивної  соціалістичної  партії,  в   установленому   порядку пропозицій  про  зміни  в  Конституції,  коли це розглядалося,  не внесли.  Тому,  будь ласка, оформте все як слід, і тоді можна буде розглядати по суті. Дане питання розглядалося ще в серпні.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  внесений проект закону в першому читанні.  Будь ласка  (Шум  у  залі).  Прошу,  не заважайте.

 

     "За" - 217.

 

     Прошу переголосувати,  оскільки  мені  не дали проголосувати. Тому ще раз голосується пропозиція прийняти законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Будь ласка,  сідайте на місце.  Ви на репліку використали три хвилини  (Шум  у  залі).  Я  нікого  не  обманював.  У  серпні  ми розглядали проект змін до Конституції. Спеціально збирали сесію. У визначений Конституцією термін ви не подали своїх пропозицій. Щодо цього   є  довідка  відповідного  комітету  і  науково-експертного управління.  Будь ласка,  заспокойтеся.  Ви вже скористалися. Будь ласка,  перестаньте.  Ще раз прошу,  сядьте на місце (Шум у залі). Так само,  як  правильно  вимагати  від  Верховної  Ради  змін  до Конституції.   Але   треба   було   працювати   в   робочій  групі Конституційної комісії,  а не відмовлятися від тієї роботи.  Ви  ж запропонували  замість себе ввести до її складу депутата Зайця,  а тепер не така Конституція, бачите. Заспокойтеся, будь ласка.

 

     Була пропозиція у другому читанні прийняти внесений документ. Я не наполягаю на тому,  бо треба доопрацювати документ, щоб можна було прийняти наступного тижня.  Немає заперечень?  З  урахуванням зауважень,  які будуть висловлені депутатами у письмовій формі.  У цілому можна прийняти? Краще наступного тижня.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект Закону  України  про  внесення  змін  до Закону  про  статус  народного  депутата України.  Доповідає Петро Володимирович Шейко. Будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні колеги депутати!  У травні нинішнього року ми ухвалили зміни й  доповнення  до  Закону про  статус  народного депутата України.  Відповідно до статті 106 Конституції Президент розглянув даний закон і, скориставшись своїм правом,  наклав  вето.  У вересні поточного року ми розглянули цей закон повторно і подолали вето.  Президент закон підписав.  Одначе трапилося   невеличке   неузгодження  в  процедурі.  У  травні  ми голосували й постанову про запровадження в дію  даного  закону.  А коли долали вето,  про постанову не йшлося.  Може,  це й на краще, оскільки  з  різних  боків  нарікають,  що  постанова  -   це   не конституційний    документ,    вона   начебто   для   внутрішнього використання.

 

     Через те наш комітет запропонував  проект  закону,  який  вам роздано,  про внесення змін до статті 32 Закону України про статус народного депутата  України.  Ідеться  якраз  про  тлумачення,  як застосовувати цю статтю.

 

     ГОЛОВА. Про уточнення.

 

     ШЕЙКО П.В. Уточнення. В постанові це було. Пропонуємо варіант уточнення у вигляді проекту закону,  який просимо  прийняти.  Його підготували наш комітет і юридичне управління.

 

     Ми в останній,  двадцять першій, частині статті 32 писали, що положення даної статті поширюється на народних  депутатів  України дванадцятого та наступних скликань.

 

     Юридичне управління уточнює, що ці положення не на всю статтю поширюються,  а тільки на окремі частини. Це частини друга, третя, четверта, сьома, дванадцята, а також від п'ятнадцятої до двадцятої включно.  Комітет із цим  погоджується  та  просить  проголосувати такий проект закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?

 

     ШЕЙКО П.В.  Ще  раз  повторюю,  це  лише  процедура уточнення документа. Ми положення постанови переносимо в закон.

 

     ГОЛОВА. Є потреба обговорювати дане питання? Депутат Марченко має потребу. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Петр Владимирович! Конечно, можно рассматривать уточнения к Закону о статусе народного депутата, но я прошу, чтобы все  решения  голосовались  в  поименном  режиме,  поскольку часто слышишь обвинения в адрес депутатов,  что они  вроде  бы  защищают свои льготы и тому подобное.

 

     У меня  еще  есть  40  или  30  секунд,  поэтому  я вас,  как председателя Комитета по вопросам Регламента,  депутатской этики и обеспечения  деятельности  депутатов прошу провести расследование. Мне ложь, которую распространяет Александр Александрович, надоела. Когда   депутата   Мороза  не  было,  а  вел  заседание  Александр Николаевич Ткаченко,  мы официально внесли законопроект о внесении изменений в Конституцию,  под-готовленный депутатами Прогрессивной социалистической партии. Он был зарегистрирован. Это первое.

 

     Второе. При подготовке проекта Конституции я  внес  около  48 поправок,   они  зафиксированы.  Поскольку  я  не  намерен  дальше мириться с ложью,  прошу, чтобы ваш комитет рассмотрел этот вопрос и доложил всей Украине.  Потому что это становится уже невыносимым

- постоянные комментарии, постоянные искажения действительности.

 

     ШЕЙКО П.В.  Володимире  Романовичу,  є  ваша  заява,  комітет обов'язково її розгляне.

 

     А стосовно технології внесення змін до закону, то у вересні я доповідав це питання і говорив,  що  ніяких  пільг  даним  законом народним депутатам не додається, а навпаки!

 

     ГОЛОВА. Депутат Найда.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Суворовський виборчий округ,  Херсонська область). Фракция коммунистов Украины. Уважаемые   коллеги!    Во-первых,    надо    как-то    Александра Александровича   оградить   от  этих  беспрерывных  нападок.  Петр Владимирович,  я и вас прошу - нельзя себя так вести! Давайте хотя бы  оставшиеся  три  месяца  нашей  совместной  работы  вести себя почеловечески!

 

     Во-вторых, предлагаемый вариант,  особенно после того, как на закон  Президент  наложил  вето и последовали комментарии,  что мы создали себе льготы,  требует раз яснений,  и не  только  с  нашей стороны.  Речь  не  идет  об  установлении каких-то надбавок,  это просто защита работающего человека.  Именно это и должны обьяснить те люди, которые получают дополнительную заработную плату в штатах Вирджиния  и  Иллинойс,  и  которых  консультирует   каждый   день Администрация  Президента.  Они  должны  сказать,  какая  у  них в действительности заработная плата!

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування?  Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 258. Прийнято.

 

     У цілому можна проголосувати в другому читанні? (Шум у залі). За наполяганням депутатів я маю право...

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     ШЕЙКО П.В. Дякую за підтримку.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  прошу дозволити мені  скористатися своїм  правом  на  репліку,  як  депутатові,  якого образили.  Уже впродовж двох років ми чуємо про те, як думки депутата Марченка не були  враховані  під час розгляду Конституції.  Дозвольте вам дещо нагадати.  У процесі роботи ми мали  шість  проектів  Конституції. Верховна  Рада  визначила  порядок розгляду всіх проектів,  і коли потрібно   було   готувати   остаточний   текст,   то   з   членів Конституційної  комісії було створено робочу групу,  причому в цій робочій групі значення під час голосування мав один голос.  Тому я змушений  за стенограмою засідання Конституційної комісії зачитати кілька фраз. Я роблю це як співголова Конституційної комісії.

 

     Президент: "Правильно,  дозвольте  подякувати   за   прийняте рішення" (Шум у залі).

 

     --------------

 

 

 

     Заєць Іван Олександрович: "Почекайте, не  спішіть.  То  яке  ж  рішення  прийнято?  Хто  від Верховної Ради увійшов до складу робочої групи?"

 

     Мороз (я   називаю   від  Верховної  Ради  чотири  чоловіки): "Спеціалісти Буткевич, Стретович, Марченко, Гмиря".

 

     Далі депутат Заєць  сказав  репліку.  Я  її  пропускаю.  Далі Кучма...  Добре,  зачитаю,  що сказав депутат Заєць. Та тут хіба ж прочитаєш.  Ви  спробуйте  прочитати,  тут  так  написано,  що  не прочитаєш.

 

     Заєць Іван Олександрович:  "Пане Президенте,  я вам кажу:  це свідомо пан Косаківський почав боротьбу, і це треба розуміти".

 

     Кучма Леонід  Данилович:  "Це  не  Косаківський,  це   Сергій Петрович Головатий вніс пропозицію" (Шум у залі).

 

     Марченко: "Я прошу снять мою кандидатуру, и мы будем работать через нашего представителя,  потому что  демократии  с  Зайцем,  с Рухом  никогда не найдешь.  Для того чтобы не дать возможности вас обвинить лишний раз или спекулировать  на  ровном  месте,  давайте Зайца  включим туда".  І нарешті:  "Мы будем работать,  дадим свои предложения,  они - свои.  Главное,  чтобы мы дали  предложения  в таблицу".

 

     Мороз: "Добре,   Зайця   замість   Марченка  залишимо.  Немає заперечень?"

 

     Кучма: "Я хочу подякувати,  до  наступної  зустрічі"  (Шум  у залi).

 

     _________________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  державну  охорону  органів державної  влади  України  та  посадових  осіб.  Чорноусенко  Олег Іванович,  заступник  голови Комітету з питань оборони і державної безпеки.

 

     Перед розглядом цього законопроекту  я  хотів  би  в  порядку довідки  сказати,  що  сьогодні  державна служба охорони працює на основі положення,  затвердженого указом Президента,  тобто  не  на законній основі.  Тому,  розглядаючи цей проект у першому читанні, ми  вирішили,  що  треба  обов'язково  це  питання  врегулювати  в законодавчому порядку.

 

     Що стосується бюджетних асигнувань на потреби цієї служби, то ми визначимо їх при розгляді проекту Закону про Державний  бюджет. А  сьогодні треба розглянути питання по суті,  тобто про завдання, повноваження цієї служби тощо.

 

     Будь ласка, Олегу Івановичу.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.,  заступник голови Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  оборони і державної безпеки (Червонозаводський виборчий  округ,  Харківська   область).   Шановні   колеги!   Вам пропонується  для  розгляду  у  другому  читанні проект Закону про державну охорону органів  державної  влади  України  та  посадових осіб.  Робоча  група  одержала 77 зауважень та пропозицій до цього проекту,  з яких 49 було враховано повністю,  3 - частково і 24  - відхилено.  Пропозиції подали депутати Кожин,  Кузьменко,  Мулява, Говорун та інші - всього  11  чоловік.  Було  також  запропоновано поправки від п'яти комітетів Верховної Ради.

 

     Пропоную перейти    до   розгляду   проекту   за   скороченою процедурою, бо в нас дуже мало часу.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція за процедурою...  Справа в  тому,  що... Одну хвилинку! Усе ж визначено.

 

     До назви немає зауважень? Немає. Ті, що були, враховано.

 

     Розділ I   "Загальні   засади".   Поправки  враховано.  Немає заперечень у авторів. Нових пропозицій немає.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І. Усі враховано.

 

     ГОЛОВА. Голосуються назва,  розділ I і стаття 1.  Будь  ласка (Шум у залi). Одну хвилинку! Я прошу депутатів заспокоїтися.

 

     "За" - 172.

 

     Шановні депутати, нам треба приймати закон, який поставить на законну основу функціонування  цього  збройного  формування.  Будь ласка.  Тим  більше,  що  в бюджеті передбачаються витрати на його утримання. Ухвалити цей документ треба до прийняття бюджету.

 

     До статті 1 немає  зауважень?  До  статті  2  їх  взагалі  не надходило. У вас до статті 1?

 

     Володимир Пилипович Говорун. Будь ласка.

 

     ГОВОРУН В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Іванівський виборчий  округ,  Одеська  область).  Шановні народні депутати!  Я вважаю,  що закон треба приймати без одного положення,  про яке  я скажу.  Управління  державної  охорони - це охоронна структура,  і немає підстав відносити її до числа правоохоронних  органів  та  у відповідності     з     цим     надавати     право     здійснювати оперативно-розшукову  діяльність.   Уявімо,   що,   наприклад,   у Верховній Раді управління здійснюватиме не тільки фізичну охорону, а й оперативно-розшукову діяльність, межі якої не визначені.

 

     Днями нам   роздали   законопроект   про   Національне   бюро розслідувань.   Передбачається,  що  воно  теж,  як  і  управління охорони,  буде  цілком  підпорядковане  одній  посадовій  особі  - Президенту.  Воно також матиме право здійснювати оперативну роботу

- дізнання і слідство.  Як бачите,  не  вистачає  тільки  створити трибунал при Президенті.

 

     Тому я прошу підтримати мою пропозицію:  зі статті 1 вилучити слова "оперативно-розшукових".

 

     ГОЛОВА. Олегу Івановичу!

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.  Ви,  скажемо так, частково праві, проводити оперативно-розшукову   діяльність  у  стінах  Верховної  Ради  це, безумовно,  нонсенс.  Але  позбавити  цю  службу   права   взагалі проводити  оперативно-розшукову  діяльність  ми  не  можемо.  Вона проводить її,  забезпечуючи свої охоронні заходи в багатьох  інших місцях,  навколо тих об'єктів, які нею охороняються. Тому, може, в інших статтях ми повинні  окреслити  рамки  цієї  діяльності,  щоб служба не могла здійснювати цю роботу в державних органах, тобто в тих органах,  які вона охороняє (їх  перелічено  в  статті  4).  А взагалі позбавити їх цього права ми не можемо.

 

     ГОЛОВА. Володимире Пилиповичу, ви не згодні?

 

     ГОВОРУН В.П.   Шановні   народні   депутати!  Прошу  серйозно поставитися  до  того,  що  я  сказав.  Врахуйте,  що  ми   будемо розглядати  законопроект  про  Національне  бюро розслідувань.  Не треба себе добровільно підставляти,  заганяти під ковпак, бо потім будемо лікті кусати.

 

     Що стосується оперативно-розшукової діяльності,  то в цьому ж законопроекті (стаття 9) ці  обов'язки  пропонується  покласти  на Службу   безпеки,   Міністерство  внутрішніх  справ,  Міністерство оборони та інші відомства,  які мають право  і  повинні  займатися оперативно-розшуковою діяльністю.

 

     ГОЛОВА. Володимир  Пилипович  наполягає  на  голосуванні його поправки.  Власне,  і я підтримую цю пропозицію,  оскільки йдеться про те, що ця служба має цілком визначені повноваження.

 

     Будь ласка, йде голосування поправки депутата Говоруна.

 

     "За" - 211.

 

     Депутати просять ще раз проголосувати.

 

     "За" - 261. Рішення прийнято.

 

     Зрештою, якщо  буде  потрібно  здійснювати  такі функції,  то служба може звернутися до правоохоронних органів,  вони  виконають цю місію.

 

     До статті  2  не було зауважень.  Я просив би зважити на це і привести у відповідність із цією нормою всі інші  статті,  щоб  не було повторів.

 

     До статті  3 "Основні принципи державної охорони" теж не було зауважень. Точніше, у депутата Кожина були, але він уже погодився.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І. Поправку враховано.

 

     ГОЛОВА. Стаття 4 "Державна охорона  органів  державної  влади України".

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.  Її включено за пропозицією депутата Кожина, у попередньому варіанті її не було. Я думаю, що можна...

 

     ГОЛОВА. Враховано.  Інших не  було.  Статтю  5  "Забезпечення безпеки   Президента   України"  виписано  чітко.  Відхилено  одну пропозицію, але в цілому заперечень не викликає.

 

     Статті 2-5 ставляться на голосування.

 

     "За" - 183.

 

     Я ще  раз  кажу,  що  статті  2-5  голосуються.  Ну,  давайте проголосуємо  статті  2-4,  а статтю 5 залишимо,  бо до неї є одне зауваження.

 

     До якої статті у вас? До статті 3?

 

     Депутат Говорун.

 

     ГОВОРУН В.П. Шановні народні депутати! Оскільки ви підтримали мою  пропозицію  щодо статті 1,  то само собою потрібно у статті 3 останні слова "негласних форм діяльності" вилучити із тексту.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.  Олександр Олександрович  уже  сказав  після того, як ми проголосували, що в інших статтях ми це все...

 

     ГОЛОВА. Все  приводиться  у  відповідність  із проголосованою статтею 1.

 

     У нас   присутній   Юрій   Миколайович   Таберко,   начальник Управління державної охорони України. Він сяде біля мікрофона, ось там, і якщо у депутатів виникнуть запитання, відповість на них.

 

     Оскільки зауважень більше немає, ставлю на голосування статті

2-5. Прошу підтримати. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 239. Рішення прийнято.

 

     До статті 6 були зауваження, їх враховано.

 

     До статті  7  "Забезпечення безпеки інших осіб" теж враховано одне зауваження депутата Чорноусенка.

 

     Стаття 8 "Обов'язки і  права  осіб,  щодо  яких  здійснюється державна охорона". Враховано всі зауваження.

 

     Хочу наголосити  на тому,  що ці норми аналогічні нормам,  що діють в усіх державах,  де є  такі  служби.  І  тут  повинна  бути уніфікація,   тому  що  на  нашу  службу  охорони  покладаються  і обов'язки щодо охорони  представників  іноземних  держав  за  тими правилами,  які діють за кордоном,  тобто в усіх державах. Так, до речі, як було раніше, ще за радянського часу.

 

     Стаття 9 "Об'єкти,  щодо яких здійснюється державна охорона". Немає зауважень.

 

     Статті 6-9   включно   ставлю  на  голосування.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 234. Рішення прийнято.

 

     Розділ ІІІ "Здійснення державної охорони".

 

     Стаття 10  "Органи,   які   здійснюють   державну   охорону". Враховано зауваження одного з депутатів.

 

     Стаття 11  "Управління  державної охорони України".  Поправку депутата Говоруна  буде  враховано,  коли  все  приводитиметься  у відповідність,  інші  враховано.  І про підконтрольність Верховній Раді теж записано.

 

     Стаття 12 "Завдання Управління  державної  охорони  України". Зауваження депутатів враховані.

 

     Статті 10-12  включно,  в  редакції,  яка  міститься в правій колонці,  ставимо на голосування.  Будь  ласка,  підтримайте.  Іде голосування.

 

     "За" - 242. Рішення прийнято.

 

     Стаття 13   "Повноваження   Управління   державної   служби". Зауваження враховано.  Ще  раз  нагадую,  що  оперативно-розшукова діяльність звідси вилучається.

 

     Далі стаття 14. Зауважень немає.

 

     Стаття 15. Зауважень не було.

 

     До статті 16 зауваженя депутата Муляви враховано.

 

     Стаття 17.  Зауваження депутата Кузьменка враховано, тільки в іншій статті.

 

     До статті 18 зауваження Сергія Кузьменка теж враховано.

 

     Ставлю на голосування статті 13-19 включно,  бо до статті  19 зовсім не було зауважень... Проголосуємо, тоді візьмете слово.

 

     Депутат Мухін. Будь ласка.

 

 

 

     МУХІН В.В.  Александр Александрович,  здесь такая ситуация. В Законе об СБУ,  в Законе о милиции записано,  что  их  сотрудникам предоставляется  право бесплатного поезда на транспорте.  Когда мы этот законопроект принимали в первом  чтении,  был  такой  ажиотаж вокруг  отмены  льгот,  что  все  упоминания о льготах отсюда были исключены.  Прошу  в  статье  18  всетаки  записать  о  том,   что сотрудникам   Управления   госохраны  тоже  предоставляется  право бесплатного проезда на местном транспорте.

 

     ГОЛОВА. Голосується пропозиція депутата Мухіна. Будь ласка.

 

     "За" - 128.

 

     Потім ще раз внесете цю пропозицію.

 

     Ставляться на голосування статті  13-19  включно.  Зауваження враховано. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Стаття 20    "Гарантії    особистої   безпеки..."   Враховано зауваження Комітету з питань науки і депутата Кузьменка.  Та  інші зауваження...

 

     Стаття 21   "Компенсації  та  виплати  у  разі  каліцтва  або загибелі військовослужбовців..." Не було зауважень,  так само як і до статей 22 і 23.

 

     Стаття 24. Зауваження депутата Муляви враховано.

 

     Стаття 25  "Контроль  Верховної  Ради  за дотриманням чинного законодавства  Управлінням  державної   охорони   України".   Одне зауваження  відхилено,  але  депутати не наполягають на тому,  щоб його розглянути ще раз.

 

     До статті 26 про контроль Президента зауважень немає.

 

     Стаття 27  "Контроль  за  використанням   коштів   державного бюджету   України,   фінансовою  та  адміністративно-господарською діяльністю Управління державної  охорони".  До  цієї  статті  була пропозиція   депутата  Симоненка  Валентина  Костянтиновича,  вона врахована.

 

     До статті 28 теж немає зауважень.

 

     Ставлю на голосування статті 20-28. Будь ласка.

 

     "За" - 253.

 

     Можна голосувати законопроект у цілому?

 

     Олегу Івановичу, будь ласка.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І. Шановні народні депутати! Я просив би надати слово  начальнику  Управління державної охорони.  Ми проголосували статтю 1,  вилучивши з неї таку функцію,  як  оперативно-розшукова діяльність.  Він  професіонал,  знає цю роботу і нехай прокоментує це.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Юрію Миколайовичу.

 

     ТАБЕРКО Ю.М., начальник Управління державної охорони України. Шановні  народні  депутати!  Хотів  би  вам  сказати,  що  коли ви позбавите  нашу  службу   права   проводити   оперативно-розшукову діяльність  на  об'єктах  нашої охорони,  то це буде не на користь державній  охороні  та  осіб,  які  охороняються.  Це   міжнародна практика, і ми маємо такий підрозділ...

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку.   Іване  Олександровичу,  я  до  вас звертаюся. Депутат Говорун ставив це запитання, на його пропозицію голосували,  і  він  не  може  почути,  яку відповідь дає керівник служби. Ви помовчіть, будь ласка, хвилинку.

 

     Прошу.

 

     ТАБЕРКО Ю.М.  Цю діяльність ми проводимо відповідно до Закону про   оперативно-розшукову  діяльність,  де  наше  управління  теж згадується.  Це необхідно для вивчення обстановки, яка складається навколо осіб, які охороняються.

 

     ГОЛОВА. Юрію    Миколайовичу,    не    обов'язково   говорити українською мовою,  поясніть,  як вам зручніше.  Я розумію, що для вас зручніша російська термінологія.

 

     ТАБЕРКО Ю.М.  Спасибо.  Следует  отметить,  что  в  окружении охраняемых  лиц  находится   очень   много   людей.   И   практика международного   терроризма  свидетельствует,  что  гораздо  проще совершить террористический акт в отношении охраняемого лица (таким образом,  как правило,  и действуют) через,  так сказать,  близкое окружение - технических работников по месту  жительства  и  работы охраняемых лиц,  которые имеют доступ к нашим об ектам охраны. Это никоим образом не депутаты.  За шесть лет работы нашего управления не было случая, чтобы мы изучали народных депутатов Украины.

 

     Поэтому я  хочу расставить точки над "і" и сказать,  что речь идет об об ектах,  которые мы охраняем,  и  мы  там  проводим  эту работу только на благо общей государственной охраны Украины.  Но у нас  эта  работа  проводится  глобально,  потому  что   количество об ектов  достаточно  ограниченное.  Наш  оперативный  отдел - это небольшое  подразделение,  буквально   три   десятка   оперативных работников.

 

     Кстати, эта   работа   проводится   под   строгим   контролем руководства управления,  и Генеральная прокуратура имеет право нас контролировать при необходимости.

 

     ГОЛОВА. Володимире Пилиповичу, як би ви подивилися на те, щоб записати  в  цій  нормі:  "стосовно  осіб,   які   перебувають   у безпосередньому    контакті    з   особами   та   об'єктами,   які охороняються"?

 

     Я розумію,  про що йдеться. У загальному контексті записувати не можна, але якщо обмежити коло законом, то це вже інша справа.

 

     У нас є ще один спеціаліст - Анатолій Єрмак.  Він висловиться з цього приводу. Будь ласка.

 

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Пологівський виборчий округ,  Запорізька область). Шановні колеги! Я вважаю, що повністю  позбавити підрозділ права займатися оперативнорозшуковою діяльністю недоцільно. Бо щоб забезпечувати безпеку, потрібно мати попереджувальну  інформацію.  Але треба обмежити поле діяльності - лише для забезпечення безпеки осіб, які охороняються.

 

     Треба категорично    заборонити    підрозділам    під     час оперативно-розшукової  діяльності  займатися  збором політичної чи якоїсь іншої інформації,  тобто такої інформації,  що виходить  за межі  забезпечення  безпеки осіб,  щодо яких здійснюється державна охорона.

 

     Ми даємо право отримувати інформацію про можливі  теракти  чи якісь   інші   дії,  але  не  даємо  можливості  займатися  збором компромату проти якихось політичних партій чи її опонентів і проти осіб, які охороняються.

 

     Ці питання контролюватиме Генеральна прокуратура,  але надати право отримувати оперативну інформацію  для  забезпечення  безпеки осіб, які охороняються, потрібно.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція прийняти закон у другому читанні,  а цю позицію винести на третє читання.  Нехай комітет з усіма  службами доопрацює її, щоб у нас була повна ясність.

 

     ТАБЕРКО Ю.М.  З  усіма фракціями і депутатами,  які побажають взяти участь у розгляді цього питання.

 

     ГОЛОВА. Законопроект  у   цілому   ми   ще   не   голосували. Проголосували всі статті,  але,  повторюю, у цілому не голосували, бо депутат Мухін узяв слово для репліки.

 

     Пропоную проголосувати в другому читанні, а цю норму уточнити до третього читання, і в третьому читанні остаточно проголосувати. Коли буде готово, тоді й розглянемо, хоч і завтра.

 

     Володимире Пилиповичу, вам слово. Будь ласка.

 

     ГОВОРУН В.П.  Олександре  Олександровичу  і  шановні  народні депутати!  Ми  вже  прийняли рішення,  і тут ніякої помилки немає. Ідеться не про забезпечення охорони однієї посадової особи,  а про ведення оперативно-розшукової роботи на об'єктах, що охороняються. Я навів приклад стосовно Верховної Ради,  а можна згадати  й  інші об'єкти.  Межі проведення цієї оперативної роботи ще не визначено, і ми не зможемо  цього  зробити.  У  нас  є  досить  органів,  які допомагають   службі   здійснювати   охорону   шляхом   проведення оперативно-розшукової діяльності.

 

     Олександре Олександровичу, не беріть на себе гріх, вносячи цю пропозицію. Це буде помилкою.

 

     ГОЛОВА. У  мене є така пропозиція.  Прошу уваги!  Оскільки ми визначилися щодо всіх статей,  я пропонував би прийняти  в  цілому закон,  а комітету й службі доручити:  якщо у вас є пропозиції, то вносьте доповнення до цього закону.  Ми розглянемо його окремо,  і все буде враховано. Так?

 

     Ставлю проект закону на голосування в цілому.

 

     "За" - 207.

 

     Пояснюю ще  раз для Володимира Пилиповича,  він просто не мав змоги  почути,  коли  йшла  дискусія,   бо   йому   заважали.   Ми проголосували  всі  статті  в другому читанні,  тепер є можливість прийняти закон у цілому.  Якщо в керівництва служби і  в  комітету з'явиться   потреба   доповнити  закон  частиною,  яка  стосується оперативно-розшукової діяльності  в  обмежених  обсягах,  тоді  ми доголосуємо  цю  норму.  Але  закон у всякому разі буде,  і служба матиме змогу працювати на основі закону. От про що йдеться.

 

     Ще раз ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Будь  ласка, проголосуйте (Шум у залі).

 

     Правильно все записано, так, як ви казали.

 

     "За" - 204.

 

     Депутат Степанюк (Шум у залі).

 

     Проголосували правильно, привівши у відповідність із першою.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Дзержинський   виборчий   округ, Дніпропетровська область). Уважаемые депутаты! Вот мы сейчас сидим здесь и обсуждаем статью не об  оперативно-розыскной  деятельности на  охраняемых  об ектах,  а  о  льготах  на  проезд в транспорте, которую мы проголосовали. Я бы просил вернуться к этому вопросу.

 

     ГОЛОВА. Ми  їх  не  проголосували.  Був  121  голос   за   цю пропозицію.  Не проголосовано,  тому не турбуйтеся, будь ласка. Ми передбачимо в бюджеті додаток до зарплати,  і все буде  нормально. Вони їздитимуть за гроші,  як і студенти, яким, до речі, теж треба додавати, та інші категорії населення.

 

     Депутат Сінченко. Будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Брянківський  виборчий  округ,  Луганська   область).   Уважаемые народные депутаты!  Мы совершенно правильно проголосовали,  и надо было бы предложить еще  раз  переголосовать  этот  законопроект  в целом.   Аргументация  Владимира  Филипповича  Говоруна  полностью отражает то,  что происходит на самом  деле.  У  нас  есть  Служба безопасности,  Министерство  внутренних  дел,  которые тоже в силу своих  функциональных  обязанностей  должны  заниматься  вопросами охраны.  Но то,  что предлагается здесь, слишком расширяет функции этих организаций.

 

     Мало того,  мы,  как говорится,  галопом  прошли  статью  11. Обратите внимание, кто назначает руководство этой охраны, кому она подчиняется.  Сейчас она подчиняется Президенту  страны.  То  есть одной ветви власти. Никаких противовесов в статье не заложено.

 

     Поэтому предлагается  просто  принять  закон в том варианте в целом,  а потом,  если будут предложения,  принять их отдельно как поправки к этому закону.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю на голосування законопроект у цілому. Ураховано всі зауваження,  у тому числі Володимира Пилиповича (Шум у  залі).  Володимире  Пилиповичу,  я  ще  раз підкреслюю,  так не голосували. Прошу вас, підтримайте, усе ж враховано.

 

     Ставлю на голосування. У цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Слово депутату Говоруну для довідки.

 

     ГОВОРУН В.П.  Шановний  Олександре  Олександровичу!   Шановні народні депутати!  Я не знаю,  чи чують нас виборці.  Вибачте, оце три  з  лишнім  роки  позаду  мене  сидить  відомий  усім  депутат Марченко.  Це горе для нашого парламенту, що такий депутат є. А до вас, Олександре Олекандровичу, я звертаюся: оскільки я тут сиджу і ще кілька депутатів,  ви нам якось компенсуйте моральні втрати від сидіння біля цієї безкультурної людини...

 

     ГОЛОВА. Добре.  Я  даю  протокольне  доручення   Секретаріату виділяти   Володимиру   Пилиповичу   Говоруну,  Івану  Григоровичу Грінцову і Василю Івановичу Радьку кожного дня по півлітра молока. Немає заперечень?  Даємо таке доручення,  будь ласка. І сам питиму по літрі. Добре, домовилися.

 

     У сесійних засіданнях оголошується перерва до вівторка.

 

     Про проект бюджету я оголосив. Завтра засідання в комітетах і фракціях. Я просив би від свого імені комуністів зустрітися завтра з  депутатом  Пилипчуком,  щоб  обговорити  його  проект  програми виведення економіки з кризи. Дуже прошу, зустріньтеся.