Стенограма пленарного засідання

09 грудня 1997

 

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  9  г р у д н я  1997  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий  день,  шановні   депутати,   члени   Кабінету Міністрів, журналісти, гості Верховної Ради, шановні радіослухачі!

 

     Я прошу   депутатів   підготуватися   до   реєстрації.  Можна проводити реєстрацію? Будь ласка, проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвався 321 депутат.

 

     Нагадую депутатам та іншим учасникам засідання, що відповідно до  Положення  про День уряду здійснюється радіотрансляція і пряма телетрансляція засідання,  тому  необхідно  оперативно  розглянути питання порядку денного.

 

     Я просив би також вашої згоди оголосити запити, які надійшли, завтра на засіданні, щоб не затримувати тут Кабінет Міністрів.

 

     Учора ми провели нараду  з  керівниками  груп  і  фракцій,  з керівниками комітетів.  Вони висловили пропозицію розглянути після Дня уряду, ще до перерви, два питання порядку денного, пов'язані з актуальними   проблемами   організації   місцевої   влади.   Немає заперечень?

 

     Я ставлю  на  голосування  таку  пропозицію:  на  День  уряду відвести  до  трьох  годин,  а решту часу витратити на розгляд цих двох питань.

 

     "За" - 230. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Також нагадую,  що відповідно до Положення про День уряду для інформацій  з приводу питань,  внесених на розгляд,  представникам Кабінету Міністрів надається по 15 хвилин,  потім - 30 хвилин  для відповідей   на   письмові   запитання,  підготовлені  завчасно  і направлені до Кабінету Міністрів.  Після того  відводиться  година для  усних  запитань  і  відповідей  та уточнень,  якщо потрібно - прийняти відповідну постанову.

 

     Зараз я  надаю  слово  Мітюкову  Ігорю   Олександровичу   для інформації   уряду  про  використання  резервного  фонду  Кабінету Міністрів у 1997 році (Шум у залі).  Одну хвилинку!  У  зв'язку  з тим,  що  міністр  був  зорієнтований  на  10 годину 30 хвилин,  є пропозиція заслухати друге питання - інформацію Кабінету Міністрів про  стан справ у системі охорони здоров'я (відповідно до пункту 5 постанови Верховної Ради України від 18 липня 1997 року).  Міністр Андрій Михайлович Сердюк присутній. Надаю йому слово.

 

     Учора на  нараді ми також обговорювали пропозицію,  і її було підтримано головами комітетів і керівниками фракцій, щоб, оскільки вам   на  руки  завчасно  було  роздано  письмову  інформацію  про виконання згаданої постанови,  дати змогу міністру  відповісти  на підготовлені   з   цього  приводу  запитання.  Якщо  у  вас  немає заперечень,  то можете зробити коротке вступне слово і  відповісти на запитання.

 

     Будь ласка, Андрію Михайловичу.

 

     СЕРДЮК А.М.,   міністр  охорони  здоров'я  України.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні члени уряду  і  всі  присутні!  Вважаю  своїм  обов'язком  доповісти вам сьогодні про найважливіші кроки,  зроблені урядом,  міністерством, за  останні п'ять місяців після прийняття постанови Верховної Ради від 18 липня.

 

     Насамперед зазначу,  що всі  пункти  постанови,  за  винятком двох,   виконано.  Конкретні  дані  з  цього  питання  наведено  в інформаційних матеріалах,  які ви маєте.  Не виконано пункт,  який передбачав  зняття  ПДВ  і  мита  з автомобілів "швидкої допомоги" "Тойота",  що надійшли по кредитній  лінії  Ексімбанку  Японії.  З об'єктивних  причин  затримується  також виконання пункту стосовно погашення заборгованості по заробітній платі.

 

     За оперативними  даними  заборгованість  погашено   в   п'яти областях  та  містах  Києві  і  Севастополі,  а  в  двадцяти інших областях  ведеться  напружена   робота   на   виконання   доручень Президента та рішень уряду.

 

     На жаль,  і  на  сьогодні  заборгованість з місцевих бюджетів становить 193,4 мільйона гривень,  або за 1,6 місяця,  а  в  таких областях,   як   Волинська,   Івано-Франківська,   Кіровоградська, Тернопільська та Чернівецька,  вона перевищує чотири місяці. Ми не раз зверталися до керівництва цих та інших областей з пропозиціями про  зменшення  заборгованості,  проте  справа  посувається  надто повільно. Особливо складна ситуація в сільській місцевості.

 

     Для повноти  картини  можна  додати,  що є райони,  де платню медики не отримують з березня. Люди доведені до відчаю. У закладах охорони  здоров'я працює дуже багато подружніх пар,  тобто чоловік та дружина - лікарі,  у сім'ях яких,  як правило, по двоє дітей. У таких сім'ях єдиним доходом батька і матері є заробітна плата, яка в середньому становить 126 гривень на місяць.  Тому  невиплату  її протягом року витримати неможливо.

 

     Важке становище     з     виплатою    студентам    стипендій, заборгованість тут досягла  вже  4  мільйонів  гривень.  З  травня поточного  року  студентамсиротам  не  виплачуються  кошти  ні  на харчування, ні на одяг та взуття.

 

     Що стосується  державного  бюджету,  то  заборгованість  було ліквідовано, але через недостатнє фінансування останнім часом вона знову виникла.

 

     Що роблять  Кабінет  Міністрів   і   міністерство   з   метою скорочення дефіциту бюджетних коштів?

 

     Насамперед Кабінет  Міністрів  запровадив політику державного протекціонізму стосовно охорони здоров'я  населення.  Прийнято  15 постанов,   якими   передбачено   реформування  галузі  шляхом  її структурної реорганізації,  комплексної перебудови системи охорони здоров'я  на  сучасних економічних засадах,  поліпшення механізмів управління та фінансування галузі.

 

     ГОЛОВА. Андрію Михайловичу,  я  прошу,  зробіть  на  хвилинку паузу.

 

     Шановні депутати!  Я прошу уваги.  Це по-перше.  По-друге, ще раз прошу припинити ходіння до ложі уряду.  Уряд прийшов сюди  для того, щоб узяти участь в обговоренні важливих питань, включених до порядку денного сесії.  Проблеми округів вирішуйте в інший час.  А зараз, будь ласка, беріть участь тільки в обговоренні інформації і з'ясуванні пов'язаних з нею питань. Будь ласка, увага!

 

     Андрію Михайловичу, продовжуйте.

 

     СЕРДЮК А.М.  Дякую.  Особливо я  виділив  би  постанови:  про нормативи  потреб у стаціонарній допомозі в розрахунку на 10 тисяч населення;  про  порядок  державної  акредитації  закладу  охорони здоров'я; про перелік груп населення та категорій захворювань, при амбулаторному лікуванні  яких  медикаменти  за  рецептами  лікарів відпускаються безплатно або на пільгових умовах.

 

     Міністерство розробило:  нові  штатні  нормативи медичного та іншого  персоналу  закладів  охорони  здоров'я;  стандарти  якості медичної  допомоги  та  їх ціннісну вартість;  обсяг гарантованого державою  рівня  безоплатної  медичної  допомоги   як   мінімально допустимого   за  життєвими  показниками  (між  іншим,  для  цього гарантованого рівня потрібно 5 мільярдів  гривень,  тоді  як  весь бюджет  галузі  планується в сумі 3,7 мільярда гривень).  На цьому можливості галузі вичерпано.  Додатковим фінансовим джерелом  може бути  введення  спеціального  податку  на  виробництво  і торгівлю алкогольними  напоями  та  тютюновими  виробами   з   направленням отриманих  коштів  на  фінансування  цільових програм профілактики захворювань,  чинниками яких є вживання алкоголю та  тютюну.  Якщо держава експлуатує шкідливі звички людей,  вона зобов'язана звести шкоду, що завдає їх здоров'ю, до мінімуму.

 

     На жаль,  в   Україні   буйним   цвітом   розквітла   реклама алкогольних  напоїв  та  тютюну,  яка дозволена законом.  Не знаю, скільки,  зрештою,  надійшло до бюджету від цієї реклами, але знаю чітко:  від  хвороб,  пов'язаних  із  вживанням алкоголю і тютюну, щороку вмирає до 100 тисяч наших громадян.  Тому ми  пропонуємо  у щоденних  випусках  теленовин  надавати  медикам  1-2  хвилини для інформації про стан здоров'я  населення,  необхідні  профілактичні заходи. Це не менш важливо, ніж інформація про спортивні новини та погоду.

 

     Ми розуміємо,  що спад виробництва,  банкрутство підприємств, падіння  реальних  доходів  та  рівня  життя  більшості громадян - далеко не найсприятливіші умови для  введення  нової,  тим  більше найефективнішої,   системи  охорони  здоров'я.  Не  є  винятком  і запропонована нами  в  проекті  Закону  про  обов'язкове  державне соціальне    медичне    страхування    модель    фінансування   за бюджетно-страховим принципом.  Але якщо  не  почати  сьогодні,  то завтра буде пізно. Це питання політичної волі Верховної Ради.

 

     Запропонована модель   соціального  медичного  страхування  є обов'язковою складовою нових соціально-економічних  відносин,  які формуються   в   Україні.   У   самій  назві  закону  втілено  два основоположних принципи:  обов'язковість (або всеохоплюваність) та соціальність - гарантії держави громадянам.

 

     Не чекаючи  прийняття  закону,  ми  робимо  конкретні  кроки: збережено      (я      повторюю      -      збережено)      мережу лікувально-профілактичних  закладів;  галузь переорієнтовується на первинну медико-санітарну допомогу, що не тільки наближає медицину до   людини,  а  й  дає  змогу  ефективно  використовувати  наявні фінансові,  матеріальні, кадрові ресурси, а головне - спрямовує їх на   профілактику   захворювань.   Досить  сказати,  що  своєчасна настороженість лікаря і пацієнта дає можливість запобігати  до  40 відсоткам онкозахворювань.

 

     Далі. Ми  вважаємо,  що  робота  з  метою поліпшення здоров'я населення   в   умовах   жорсткого   обмеження   коштів    повинна здійснюватися на основі реалізації національних програм.

 

     На різних  рівнях  погодження  знаходяться  проекти  програм: боротьби з інвалідизацією та передчасною  смертністю  населення  у працездатному   віці;   профілактики  онкозахворювань;  поліпшення медичного   обслуговування   сільського   населення;   запобігання дорожньо-транспортному та дитячому травматизму.

 

     За дорученням   Президента  підготовлено  програми  "Здоров'я літніх людей" та" Діабет".  Розроблено програми  щодо  боротьби  з туберкульозом, протидії поширенню венеричних хвороб, у яких, поряд з медичними,  передбачено соціальні,  правові,  адміністративні та інші заходи.

 

     У своїй   діяльності   міністерство   значну  увагу  приділяє підготовці медичних кадрів.  Щороку готується для нашої держави та для  більш як 100 країн світу близько 8 тисяч лікарів і провізорів та 20 тисяч середніх медичних та фармацевтичних працівників.

 

     Нинішня кадрова політика грунтується  лише  на  перспективній потребі регіонів у медичних кадрах.

 

     У 53 науково-дослідних та 18 кадрових інститутах галузі вчені за спільними програмами  МОЗ  і  Академії  медичних  наук  України ведуть   науковий   пошук,   відпрацьовують  найновітніші  медичні технології.

 

     Чимало проблем охорони здоров'я  виникає  від  розрізненості, багатопідпорядкованості медичних закладів. Стан здоров'я населення потребує  термінових  злагоджених  дій   усіх   установ.   Справді радикальний,   раціональний  вихід  полягає  у  створенні  єдиного медичного  простору.  Цей  підхід  міністерство  відпрацьовує   на практиці      разом      з     Чернігівською     та     Львівською облдержадміністраціями та Київською міською держадміністрацією.

 

     Шановні народні депутати!  Дозвольте привернути вашу увагу до питань, які слід обов'язково розв'язати.

 

     Перше. Треба  вирішити проблему соціальної допомоги.  Близько 20 відсотків  лікарняних  ліжок,  а  в  сільській  місцевості  цей відсоток набагато більший,  зайняті пацієнтами,  які не потребують спеціалізованої медичної допомоги.  Почалася  зима,  і  в  лікарні потяглися престарілі,  бездомні, нещасні люди, для яких лікарня є, по суті, єдиним і останнім притулком.

 

     Саме тому  разом  із  Міністерством   праці   та   соціальної політики,   Федерацією   профспілок,  використовуючи  наявну  базу пансіонатів,  санаторіїв місцевого значення,  дільничних лікарень, пропонуємо  створити  мережу  соціальних  ліжок  для  допомоги цим знедоленим людям.

 

     Друге. Останнім часом дедалі  більшої  ваги  набуває  питання захисту здоров'я і життя громадян під час зарубіжних поїздок. Чому я загострюю увагу на  цьому  питанні?  Лише  до  Туреччини  щороку від'їжджають  до  800  тисяч  так  званих "човників".  Вони зовсім незахищені в соціальному плані. Трапляються жахливі випадки: тяжко хвору,   нетранспортабельну   жінку   турецькі  медики  погрожують викинути з лікарні, бо в неї немає ні страховки, ні грошей; єдиний водій автобуса привіз 40 громадян України,  захворів у Стамбулі на інфаркт міокарду. Виникли проблеми з його лікуванням. Але не менше проблем у тих 40 пасажирів, яких він привіз.

 

     Тому пропонуємо   під   час   розгляду   в   другому  читанні законопроекту України про страхування доповнити його розділом  про обов'язкове медичне страхування громадян України, які від'їжджають за кордон.

 

     Третє. Минулого   разу   я   доповідав   вам   про   проблеми трансплантології.  Відсутність  до  цього часу відповідного закону робить  протиправними  дії  медиків  щодо  порятунку  людини,  яка потребує  невідкладної  пересадки  органів.  Ми змушені направляти частину таких хворих за кордон,  тим  самим  інвестуючи  зарубіжну медицину.

 

     У деякої  частини європейської спільноти створюється враження про буцімто аморальність нашого суспільства.  Нічим іншим не можна пояснити  безпідставні  публікації  в  іспанській пресі про нібито проведення  в  Україні  досліджень  з   нейротрансплантології   на покинутих дітях.

 

     Дійсно, в  Інституті нейрохірургії проводяться трансплантації органів  та  тканин  із  метою  лікування  невиліковуваних  раніше хвороб.   Робиться   це   лише   за   згодою  батьків.  Результати обнадійливі.  Але лікарі працюють на основі тимчасових інструкцій, тобто за межею правового поля.  Сучасний, цивілізований, досконало відпрацьований  у  комітетах  Верховної  Ради  проект  Закону  про трансплантологію чекає на ваше вирішення.

 

     Щороку чотири   українських   центри   трансплантації  (Київ, Запоріжжя,  Львів, Донецьк) роблять понад 120 операцій з пересадки нирок.  Потрібно  -  2,5  тисячі!  Але  навіть ці 120 пацієнтів не забезпечуються необхідним препаратом  "Сандімун",  вартість  якого для одного хворого становить 7-8 тисяч гривень на рік.

 

     Близько 5  тисяч чоловік потребують установлення нових водіїв ритму серця,  кілька  тисяч  -  клапанів  серця.  Вартість  одного пристрою  -  8-9 тисяч гривень.  Кошти на їх придбання бюджетом не передбачено.  А без цих пристроїв - і перших,  і других  -  хворих чекає лиха доля.

 

     Вважаю, що  в  Державному  бюджеті на 1998 рік асигнування на придбання клапанів та водіїв ритму серця, окремі препарати, у тому числі  інсулін,  мають  бути виділені чи окремим рядком,  чи чітко визначеним відсотком фінансування.  Те саме слід зробити  відносно ліків  для  онкологічних  та  психічно  хворих,  хворих на СНІД та туберкульоз.

 

     Четверте. Через  погіршення   матеріального   і   соціального становища  більшості  населення,  дію чорнобильського фактора зріс рівень  захворюваності,  знизився   імунний   захист,   поширились інфекційні  хвороби,  у  тому числі СНІД,  туберкульоз,  гепатит і багато інших.  Це призвело,  з одного боку, до зростання потреби в донорських  матеріалах,  а  з другого,  - до кількісного зменшення тієї незначної категорії людей,  які ще здатні або змушені здавати кров.

 

     З наявності    такого    дисбалансу   випливає   необхідність матеріального стимулювання донорства.  Тому вважаємо  за  потрібне внести зміни до Закону про оподаткування доходів фізичних осіб,  а саме:  не  включати  до  складу  валових  доходів  громадян  суми, одержувані  ними  за  здачу крові та за інші види донорства.  Та й соромно говорити про ці суми: вартість однієї кровоздачі становить 8  гривень!  У  нас 113 тисяч донорів,  які отримують за це кошти. Тобто йдеться про суму для оподаткування в 900 тисяч -  1  мільйон гривень.

 

     П'яте. Багато   медиків  працюють  у  небезпечних  для  життя умовах.  Потрібен закон, що забезпечив би соціальний захист людей, які,  виконуючи  службові  обов'язки,  щодня  ризикують заразитися ВІЛ-інфекцією,   туберкульозом,    гепатитом,    іншими    тяжкими інфекційними  захворюваннями.  Тому потрібен Закон про страхування професійної відповідальності медичних працівників.

 

     Ще одне  важливе  питання.  Міністерство   охорони   здоров'я просить  вашої  підтримки у вирішенні питання про зняття акцизного збору на спирт етиловий,  який використовується  для  виготовлення лікарських   засобів   та  забезпечення  лікувально-діагностичного процесу.  Річна потреба галузі  становить  600  тисяч  декалітрів. Стягнення  акцизного  збору  збільшує вартість спирту в 10 разів і зумовлює додаткові витрати бюджету в розмірі більш як 50 мільйонів гривень.  Уявіть  собі,  скільки  в  умовах нинішнього безгрошів'я можна було б зробити на ці 50 мільйонів гривень для хворих!

 

     І найголовніше.  Вимоги  статті   49   Конституції   України, ситуація,  що  склалася з фінансуванням галузі,  ставлять усіх нас перед необхідністю прийняття єдино правильного на сьогодні рішення

-   Закону  про  загальнообов'язкове  державне  соціальне  медичне страхування.

 

     Шановні народні депутати! П'ять місяців тому з цієї трибуни я говорив  вам  про  необхідність та окреслював напрями реформування охорони здоров'я.  Сьогодні доповідаю:  уряд, міністерство роблять усе   можливе   для   реалізації  тих  задумів,  для  забезпечення діяльності галузі,  щоб вона була  здатною  втілити  в  життя  те, заради чого ми з вами працюємо, - належний рівень охорони здоров'я населення.  Адже здоров'я українського народу -  не  лише  медична категорія.  Це категорія економічна,  соціальнополітична, зрештою, це питання національної безпеки країни.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Андрію Михайловичу. Відповідайте, будь ласка, на запитання, які вам надійшли.

 

     СЕРДЮК А.М. Дуже багато.

 

     ГОЛОВА. От на них і відповідайте. А ще будуть усні запитання.

 

     СЕРДЮК А.М. Народні депутати Красняков, Кожевніков, Яковенко, Мармазов,  Охріменко,  Кочерга  звернулися   до   міністерства   з пропозицією  включити  до  переліку  лікарняних закладів Донецький міський вертипрологічний диспансер, оскільки приймаються не зовсім такі приємні рішення на місцевому рівні.

 

     Шановні народні  депутати,  доповідаю  вам,  що  цей заклад - Донецький міський вертипрологічний диспансер включено до переліку, затвердженого  наказом  по  Міністерству  охорони  здоров'я  від 5 грудня цього року.  Більше того,  завтра я вилітаю в Донецьк і  на місці проконтролюю виконання цього наказу.

 

     Народний депутат Іван Юрійович Коршинський (Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я материнства і дитинства)  звернувся із   запитанням   щодо  непогодження  проекту  концепції  розвитку страхової діяльності в Україні у Міністерстві охорони здоров'я.

 

     Шановний Іване Юрійовичу!  Дійсно,  проект концепції розвитку страхової діяльності в Україні до Міністерства охорони здоров'я на погодження не надходив. Однак Міністерство охорони здоров'я подало до   Кабінету   Міністрів  України  свої  пропозиції  щодо  участі страхових організацій у медичному страхуванні  населення.  Це,  до речі,  одне  з  тих  питань,  з  приводу  яких  виникає  найбільше розбіжностей у наших поглядах і  поглядах  страхових  компаній  на майбутнє медичне соціальне страхування.

 

     Вважаємо за  доцільне  страхові організації,  діяльність яких регламентується  Законом   про   страхування,   не   залучати   до обов'язкового  медичного страхування.  На нашу думку,  вони можуть займатися добровільним медичним страхуванням. Цю думку поділяють і Міністерство праці, і Міністерство економіки, і інші міністерства, а також Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю.

 

     Чому ми так вважаємо?  Залучення до  обов'язкового  медичного страхування   комерційних  страховиків  створює  ризик  змішування коштів  обов'язкового  соціального  і  добровільного  комерційного страхування,   що   може  призвести  до  прихованого  субсидування комерційних структур.  Крім того,  інвестування тимчасово  вільних коштів  може  бути використане страховиками для ризикових вкладень із загрозою  для  фінансової  стабільності  системи  обов'язкового медичного страхування.

 

     Депутат Пєхота   (Комітет  з  питань  бюджету)  запитує:  "Як виконуються   заходи   щодо   запуску   виробництва    вітчизняних інсулінів?"

 

     І друге  запитання:  "Прохання  прискорити  вирішення питання щодо фінансування будівництва Дніпродзержинського  фармацевтичного підприємства державної дніпропетровської фірми "Дніпромет".

 

     Шановний Володимире  Юлійовичу,  у другому кварталі 1998 року планується введення  в  дію  потужностей  акціонерного  товариства "Індар"   (Київський   м'ясокомбінат)  з  виробництва  вітчизняних інсулінів.

 

     На сьогодні виконано такі роботи: проведено монтаж устаткування,  закінчується перевірка виробництва на  відповідність  вимогам  стандартів,  вирішується  питання  про одержання кредитних обігових коштів для придбання сировини.

 

     Від себе  додам,  що  це  питання постійно особисто контролює Прем'єрміністр України Валерій Павлович Пустовойтенко.

 

     Стосовно другого  запитання.  Міністерство  охорони  здоров'я підтримує     необхідність     будівництва     Дніпродзержинського фармацевтичного  підприємства  і  вирішення   питання   про   його фінансування    за   рахунок   недержавних   джерел.   Ми   готові співпрацювати з цим підприємством.

 

     Депутат Яблонський  (фракція  Народного  руху  України):  "Чи вважаєте  ви  за доцільне введення медикосоціальних ліжок для осіб похилого віку?"

 

     Шановний Валентине  Андрійовичу,  я  вже  говорив  про  це  в доповіді.  Повторюю,  що  наше міністерство,  Міністерство праці і соціальної політики,  Федерація профспілок України вважають, що це справді доцільно.

 

     Група народних депутатів України (40 чоловік, зокрема Яценко, Анненков,    Марковська,    Гетьман)     стурбовані     зверненням лікувально-оздоровчого  об'єднання  при Кабінеті Міністрів України стосовно передачі консультативної поліклініки Української  дитячої спеціалізованої  лікарні  "Охмадит"  у підпорядкування зазначеного об'єднання. Запитання: "Як вирішено це питання на сьогодні?

 

     Що я  вам  хотів  би  доповісти,  шановні  народні  депутати? Українська дитяча спеціалізована лікарня "Охмадит" створена указом Президента України N694  від  2  липня  1996  року  і  сьогодні  є унікальним   закладом   по   наданню  переважної  більшості  видів спеціалізованої  медичної  допомоги  дітям   усієї   України.   Ми розуміємо  стурбованість  народних депутатів.  Але я вважаю і хочу переконати вас, що лікарня повноцінно працює і надалі працюватиме.

 

     Більше того,  у цій лікарні до нового року ми введемо  зовсім нову  найсучаснішу технологію пересадки кісткового мозку,  яка нам дуже потрібна,  особливо з  урахуванням  наслідків  Чорнобильської катастрофи.

 

     Зважаючи на  велику  особисту  увагу  Президента  до  проблем материнства і дитинства (18 числа у Президента  буде  розглядатися програма  "Діти України"),  хвилюватися стосовно скасування указу, гадаю,  не слід.  Але дякуємо вам за увагу до цієї лікарні і за її підтримку.

 

     Депутат Яценко  (Комітет з питань Чорнобильської катастрофи): "Чому ось уже стільки років не визначається згідно зі  статтею  7в Основ  законодавства  України  про  охорону  здоров'я гарантований рівень медикосанітарної допомоги? І що ним буде передбачено?"

 

     Шановний Володимире Михайловичу,  міністерство (я говорив про це  в доповіді) визначило гарантований державою рівень безоплатної медичної  допомоги.  Це  мінімально  допустимий  рівень  допомоги, ненадання   якої   загрожує   життю  або  призводить  до  значного погіршення здоров'я.

 

     Цей мінімальний рівень  передбачає  екстрену  та  невідкладну допомогу,    медичне    забезпечення    санітарноепідеміологічного благополуччя, стаціонарну допомогу інфекційним хворим, онкохворим, вагітним   і   так   далі,  амбулаторну  допомогу,  медикаментозну допомогу.  Але для того щоб його дотримуватися (я вже говорив  про це в доповіді),  потрібно 5 мільярдів гривень.  Бюджет у нас - 3,7 мільярда  гривень,  отже,   коштів   на   повне   введення   цього гарантованого рівня не вистачає.

 

     Знову народний  депутат Яценко.  Він запитує,  чи передбачено пільгове медичне забезпечення  інвалідів  та  учасників  війни,  а також  постраждалих  внаслідок Чорнобильської катастрофи у проекті Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне  медичне страхування.

 

     Шановний Володимире  Михайловичу!  Так,  у  проекті  закону є відповідний запис.  Обсяги  та  умови  надання  медичної  допомоги зазначеним  категоріям  населення  буде  конкретизовано  в базовій програмі загальнообов'язкового  державного  соціального  медичного страхування,  яку  буде розроблено і прийнято на виконання закону. Але коштів на повне пільгове забезпечення інвалідів війни та осіб, постраждалих  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  на жаль,  не вистачає.  Цього року по всій Україні на  цю  мету  було  виділено тільки 38 мільйонів гривень, хоч потрібно набагато більше.

 

     Депутат Яблонський (фракція Народного руху України):  "Якою є тенденція смертності населення?"

 

     Шановний Валентине Андрійовичу! Я вже не раз наводив дані, та й  вони  є  в  розданих  вам  інформаційних  матеріалах.  На жаль, починаючи   з   1991   року   смертність   постійно   зростає,   а народжуваність постійно зменшується. У цьому році смертність майже вдвічі  перевищить   народжуваність,   і   надалі   ця   тенденція збережеться.  Серед  причин  смертності,  як  ви знаєте,  попереду серцево-судинні хвороби,  злоякісні  утворення,  нещасні  випадки, отруєння та травми. Це стає, якщо хочете, найнагальнішою проблемою не лише для працівників системи охорони здоров'я,  а й для  нашого народу в цілому.

 

     Група депутатів  (Буздуган  -  Комітет  з  питань  соціальної політики та праці,  Яблонський - фракція Народного руху,  Пєхота - Комітет   з   питань   бюджету,   Кожушко   -   Комітет  з  питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку, Понеділко - Комітет   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової інформації) звернулася із запитанням: "Які зміни відбулися в   системі  забезпечення  населення  і  лікувально-профілактичних закладів лікарськими засобами за час,  що минув після попереднього слухання?  Яких  заходів вживають міністерство,  Кабінет Міністрів щодо  безоплатного  забезпечення  ліками  інвалідів  та  учасників війни?"

 

     Наше міністерство  спільно з Держкоммедбіопромом розробили та направили до Кабінету  Міністрів  конкретні  заходи  щодо  повного задоволення  потреб населення у ліках і створення сприятливих умов для  вітчизняного   виробника.   Переглянуто   порядок   державної реєстрації  лікарських  засобів,  змінено  пріоритети  в інтересах вітчизняного  виробника.  Внесено  зміни  до  переліку  лікарських засобів вітчизняного та зарубіжного виробництва,  які дозволяється закуповувати за бюджетні кошти.  На сьогодні цей  перелік  включає 300 найменувань, із них 200 - вітчизняного виробництва.

 

     Міністерством розроблено  та  внесено на розгляд уряду проект постанови Кабінету Міністрів  про  затвердження  порядку  ввезення лікарських засобів у вигляді гуманітарної допомоги. Прийняття цієї постанови зробить доступнішою  для  нашого  населення  гуманітарну допомогу у вигляді ліків.

 

     З метою    впорядкування    груп   населення   та   категорій захворювань, при амбулаторному лікуванні яких передбачено пільгове забезпечення   ліками,   підготовлено  проект  постанови  Кабінету Міністрів (який найближчим  часом,  гадаю,  буде  розглянуто)  про перелік груп населення та категорій захворювань, при амбулаторному лікуванні яких  медикаменти  за  рецептами  лікарів  відпускаються безплатно або на пільгових умовах.  Питання дуже актуальне.  Я вам говорив про 30 мільйонів гривень для цієї  категорії,  а  потрібні сотні мільйонів.

 

     З метою   раціонального   використання  бюджетних  коштів  на придбання ліків,  і насамперед для пільгових категорій  населення, Кабінет  Міністрів  за  поданням  міністерства  затвердив  перелік життєво   необхідних   лікарських   засобів,   які    дозволяється закуповувати установам охорони здоров'я,  що повністю або частково фінансуються з державного чи місцевого бюджетів. Затверджено також перелік   лікарських  засобів  та  виробів  медичного  призначення вітчизняного і зарубіжного виробництва,  ціни  на  які  підлягають державному регулюванню.

 

     Чим я хотів би закінчити відповідь на це запитання? За нашими підрахунками,  для повного забезпечення ліками на  безоплатній  та пільговій  умовах потрібно 2,8 мільярда гривень,  у тому числі для інвалідів та учасників війни - 112 мільйонів гривень на рік. Маємо значно менше. Який наш бюджет, ви знаєте.

 

     Депутат Кожушко,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і  зв'язку, висловив   прохання   охарактеризувати,  як  фінансуються  наукові розробки і використовуються їх результати, зокрема щодо поліпшення структури  природних  біологічно активних речовин на молекулярному та генетичному рівнях.

 

     Шановний Олександре   Михайловичу!   На   сьогодні    наукові установи,  підпорядковані  МОЗ,  профінансовано  на  47 відсотків, причому кошти в основному йдуть на  заробітну  плату,  а  на  саму науку, на жаль, майже нічого не залишається.

 

     Але, незважаючи на такі складні умови, за цей рік інститути і Міністерства охорони здоров'я, і Академії медичних наук опрацювали цілий  ряд цікавих,  я сказав би,  найсучасніших,  наукових робіт, результати яких буде впроваджено в практику  охорони  здоров'я.  Я можу  їх  перелічити,  але  це  займе багато часу,  бо список дуже великий. Якщо дозволите, я підійду до вас у перерві й ознайомлю зі списком.

 

     Що стосується  другої  частини  вашого  запитання,  то  скажу тільки,  що наукові дослідження з метою створення  фармакологічних препаратів  за  рахунок  поліпшення структури природних біологічно активних  речовин  на  молекулярному  та  генетичному  рівнях  уже проходять  апробацію  в лікувальнопрофілактичних закладах України. Єдине, що потрібно для того, щоб вони якнайшвидше були впроваджені у виробництво, - це їх фінансова підтримка.

 

     Депутат Снігач (Великолепетиський виборчий округ,  Херсонська область)  запитує:  "Серцево-судинні  захворювання  серед   причин смертності  та  інвалідності  займають  перше  місце  і становлять більше 50 відсотків загальної кількості захворювань. Ця тенденція, на  жаль,  збільшується.  Водночас  скорочується  фінансування  на охорону здоров'я,  внаслідок чого в районних лікарнях  зменшується штатна   кількість   кардіологічної   служби.   Для   прикладу:  у Херсонській області більше половини  районних  лікарень  не  мають лікарів-кардіологів,  а  отже,  не  можуть зробити хворим ЕКГ.  Що зроблено урядом,  щоб виправити це становище або хоча  б  зберегти те,  що  ще  залишилося?  Як відомо,  п'ять років тому майже кожна лікарня  надавала  необхідну  допомогу  хворим  на  серцевосудинні захворювання".

 

     Шановний Андрію    Прокоповичу!   Дійсно,   хвороби   системи кровообігу займають перше місце як у структурі захворюваності  (на них  припадає  52  відсотки),  так  і  в  структурі смертності (41 відсоток).  З  урахуванням   цього,   незважаючи   на   скорочення фінансування      на      охорону     здоров'я,     забезпеченість лікарями-кардіологами в Україні не зменшується.  1990 року  у  нас працювало таких фахівців 2422, сьогодні - 2688. Ученими розроблено проект національної програми профілактики  лікування  артеріальної гіпертонії,   який   найближчим  часом  буде  подано  до  Кабінету Міністрів на затвердження.

 

     Що стосується   Херсонської   області,   то   штатних   посад лікарів-кардіологів  немає лише в шести малозаселених районах,  де проживає менше 50 тисяч населення.  Згідно  з  нормами  одна  така посада  передбачається на 50 тисяч дорослого населення.  Але ми не будемо,  як кажуть,  зациклюватися  на  цифрі  50.  Тут  присутній начальник обласного управління,  і,  гадаю,  ми вирішимо питання і щодо тих шести районів.  Поки що  допомогу  хворим  цього  профілю надають   лікарітерапевти   на   базі   обласного  кардіологічного диспансеру.  Проте ЕКГапаратура функціонує в усіх районах області. У  серпні  -  жовтні  1997  року в двох районах електрокардіографи тимчасово не працювали,  але це було пов'язано з  їх  ремонтом  та нестачею ЕКГ-плівки.

 

     Народний депутат  Писаренко (Комітет Верховної Ради України з питань  екологічної  політики):  "Враховуючи,  що  стан   здоров'я населення  значною  мірою  залежить від якості харчових продуктів, просимо ще раз повернутися до цієї проблеми,  яка є актуальною для України, і дати роз'яснення стосовно того, як реально захищено наш ринок від недоброякісної харчової продукції.  Маю на увазі не лише діючі  нормативні  чи  інструктивні  документи,  а  й практичну їх реалізацію".

 

     Шановний Анатолію  Аркадійовичу!  Це,  дійсно,  дуже  важливе питання.  У  країні  створено відповідну законодавчу,  нормативну, матеріально-технічну та кадрову базу, розгалужену мережу державних науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, дослідних та     контрольних     лабораторій,     здійснюється     державний санітарноепідеміологічний  нагляд,  ветеринарний та фітосанітарний контроль на всіх етапах виробництва -  ввезення,  транспортування, зберігання,   реалізації,   вилучення,   утилізації  або  знищення харчових продуктів та промислової сировини.

 

     На жаль,  я повинен констатувати,  що цей нагляд недостатній. Унаслідок  цього  у  нас ще трапляються спалахи інфекційних хвороб від вживання харчових продуктів,  хоча в цілому захворюваність  на гострі   кишковоінфекційні   хвороби  за  10  місяців  цього  року порівняно з минулим роком зменшилася  на  40  відсотків,  що  дуже суттєво.

 

     Що робиться    конкретно?    У    поточному   році   органами Держсанепідемслужби знято з реалізації 70 тисяч  тонн  (ви  тільки вдумайтеся  -  70  тисяч  тонн) недоброякісних харчових продуктів. Притягнуто (хоч я впевнений,  що якби наполегливіше, прискіпливіше займалися  цим питанням,  було б ще більше) до відповідальності 59 тисяч осіб,  тимчасово припинялася експлуатація 25 тисяч  харчових об'єктів.  Кілька міністерств, у тому числі і Міністерство охорони здоров'я,  підготували  відповідного  листа  на  ім'я  Президента, Прем'єр-міністра  і  першого  віце-прем'єра  -  куратора  з питань якості. Ми пропонуємо докорінно змінити практику контролю, навести порядок у цій справі.

 

     Народні депутати   Яблонський,   Шейко,   Пєхота,  Понеділко, Симоненко  (фракція  "Комуністи   України"),   депутатська   група "Відродження   та  розвиток  агропромислового  комплексу"  (Селяни України) просять надати інформацію щодо скорочення мережі закладів охорони здоров'я, зменшення кількості лікарняних ліжок та лікарів, особливо в сільській місцевості і  шахтарських  поселеннях,  та  з приводу  того,  що  створено замість закритих сільських дільничних лікарень.

 

     Я про це вже говорив у  доповіді,  але  повторюсь.  У  цілому мережа  закладів  охорони  здоров'я за час після минулого слухання цього    питання     практично     не     змінилась.     Кількість амбулаторнополіклінічних  закладів  зменшилася лише на 1 відсоток, фельдшерськоакушерських пунктів - з 16 тисяч 428 до 16 тисяч  402, тобто на 0,2 відсотка, сільських дільничних лікарень - на 130, але в   приміщеннях   цих   лікарень   відкрито   сільські   лікарняні амбулаторії.  При цьому кількість дільничних лікарень та сільських амбулаторій,  які мають денні стаціонари,  збільшилася на 163, або більш як на 40 відсотків.

 

     Що стосується   мережі   медичних   закладів   у  шахтарських регіонах,  то в Луганській області за 1997  рік  не  було  закрито жодного  лікувальнопрофілактичного  закладу,  тільки об'єднали дві міські лікарні.  У Донецькій області за останні роки 10  сільських дільничних лікарень перетворено на лікарняні амбулаторії,  кожна з яких має денний стаціонар.  Частину ліжок переведено  в  категорію медикосоціальних.  За  цей  час  по  області скорочено 5,8 ліжка в розрахунку  на  10  тисяч  населення,  але   забезпеченість   ними залишається однією з найвищих в Україні - 97,9 ліжка.

 

     Про скорочення  ліжкового  фонду.  Дійсно,  тільки  за  перше півріччя цього року скорочено майже 50 тисяч ліжок, або близько 10 відсотків   їх   загальної  кількості  в  Україні.  Але  одночасно розгорнуто 16 тисяч ліжок денних стаціонарів  та  понад  20  тисяч стаціонарів  на  дому  (проте  останні не враховуються в державній статистиці).

 

     Я вважаю,  що  процес   зменшення   кількості   ліжок   можна розглядати значною мірою як процес реструктуризації. Ви знаєте, що є відповідна постанова Кабінету Міністрів,  згідно  з  якою  на  1 січня  наступного  року  в  країні  має  бути 90 ліжок на 10 тисяч населення,  а на 1 січня 1999 року - 80 (це та норма,  на якій  ми зупинимося),   і   в  системі  охорони  здоров'я,  підпорядкованій Міністерству охорони здоров'я,  залишиться 400 тисяч ліжок,  чого, ми вважаємо, нам досить.

 

     Стосовно кількості   медичних   працівників.   У   лікарняних закладах за перше півріччя цього року  скорочено  13  тисяч  посад лікарів  та близько 33 тисяч посад середнього медичного персоналу. Але майже всі ці посади не були зайняті,  тобто  фізичних  осіб  - конкретних  медичних працівників майже не звільняли.  Можу навести приклад по тій же Донецькій  області,  де  за  півтора  року  було скорочено  близько  22  тисяч  посад  медичних працівників,  але з роботи не було звільнено жодного, тому що скорочувалися вільні, не зайняті    посади.    Проте    є    випадки,    коли,   наприклад, лікарі-пенсіонери працюють  на  півставки  або  навіть  на  чверть ставки. Тобто проблема є, і ми її постійно контролюємо.

 

     Виконуючий обов'язки   голови   Комітету   з  питань  охорони здоров'я,  материнства  і  дитинства  Коршинський  запитує:  "Коли конкретно  Кабінет  Міністрів  України надасть Комітетові з питань охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства  розрахунки  витрат, пов'язаних із реалізацією Закону України про психіатричну допомогу (в разі його прийняття)?"

 

     Шановний Іване Юрійовичу,  Міністерство охорони  здоров'я  за дорученням  Комітету  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства і дитинства розробило,  причому вже не вперше, розрахунки до проекту Закону  України  про  психіатричну  допомогу.  Ви  знаєте,  яка це складна справа,  адже ми з вами  постійно  обмінюємося  думками  з цього  питання.  Останні  розрахунки  погоджуються  в Міністерстві фінансів.  До 18 грудня,  тобто до того  терміну,  який  визначено комітетом,  гадаю,  ми  з  Міністерством  фінансів  усе погодимо і надамо  комітетові  остаточні,  так  би  мовити,  напрацювання   і розрахунки.

 

     Голова Комітету   з   питань  соціальної  політики  та  праці Буздуган:  "Яким є стан фінансування охорони здоров'я порівняно  з іншими бюджетними галузями - освіти, культури тощо у відсотках?"

 

     Шановний Юрію  Олексійовичу,  усі  ці  галузі фінансуються на приблизно однаковому  рівні.  Можливо,  галузь  освіти  трохи  нас випереджає,  але,  як  ви  знаєте,  у  них  ситуація  теж нелегка. Конкретні цифри я називав - до 30 відсотків від потреби.

 

     Народний депутат Пєхота (Комісія з питань бюджету):  "З  яких причин   затримується   виділення  медичним  закладам  автомобілів швидкої медичної допомоги фірми "Тойота",  що поставляються згідно з контрактами між Укрмедпостачем і фірмою "Сумітома корпорейшен?"

 

     Шановний Володимире  Юлійовичу!  Виділення  медичним закладам "Тойот" затрималося лише з однієї причини: з них не було знято ПДВ і  акциз,  а  це  лягало  важким  тягарем на вартість машин.  Але, незважаючи на скрутне становище,  Кабінет Міністрів протягом цього місяця  виділив 4 мільйони гривень саме на покриття ПДВ і акцизу і обіцяє до кінця року виділити ще 1 мільйон гривень.

 

     Що це нам дає?  Ми повністю зняли ПДВ  із  значної  кількості машин.  Значної,  але  не  з усіх.  Сьогодні "Тойота",  яка раніше коштувала (перший  внесок)  16  тисяч,  коштує  8  тисяч.  Ми  вже відпустили  понад 200 "Тойот" майже на 100 виборчих округів.  Лише за останні дні я отримав багато звернень народних  депутатів  щодо конкретних  виборчих  округів (не буду їх перелічувати),  усі вони будуть враховані. Але "Тойот" стає все менше і менше (Шум у залі).

 

     А я не йду на вибори,  мені не треба  готуватися...  Вибачте, розподіляє Міністерство охорони здоров'я.

 

     ГОЛОВА. Я прошу з місця запитань не задавати.  Поставите їх у порядку, визначеному положенням. Будь ласка, спокійно.

 

     СЕРДЮК А.М.  Будь  ласка,  ми  можемо  віддати  всі  "Тойоти" сьогодні, якщо ви сьогодні знімете ПДВ і акциз.

 

     Ще одне  запитання  виконуючого  обов'язки  голови Комітету з питань охорони здоров'я,  материнства  і  дитинства  Коршинського: "Які причини нерівномірного фінансування закладів охорони здоров'я загальної мережі та закладів  охорони  здоров'я,  що  обслуговують окремі  категорії  населення  за  професійною  (відомчою) ознакою, перебувають на балансі акціонерних та державних  госпрозрахункових структур?"

 

     За даними  Мінфіну,  на  1 вересня цього року заклади охорони здоров'я,  що   утримуються   за   рахунок   державного   бюджету, профінансовано  на  40  відсотків від планових призначень,  у тому числі заклади,  що підпорядковані МОЗ,  - на 35 відсотків, головна служба Укрзалізниці - на 50 відсотків,  служба "Аеропорти України"

- на 51 відсоток.

 

     Шановний Iване   Юрійовичу,   нерівномірність    фінансування пояснюється тим,  що відомчі лікувально-профілактичні заклади крім коштів державного бюджету залучають і госпрозрахункові  кошти  тих відомств,  яким  вони  підпорядковані.  I  це  їм  дає  перевагу у фінансуванні.

 

     Депутати - члени комітетів з питань бюджету, з питань оборони і державної безпеки,  з питань Чорнобильської катастрофи, з питань екологічної безпеки,  а також фракції Народного руху запитують про запровадження  платних  послуг в охороні здоров'я.  Таке ж питання надійшло і від народного депутата Володимира Яворівського.

 

     Шановні народні  депутати!  Застосування  платних  послуг   в охороні  здоров'я  пов'язане  насамперед з економічною ситуацією в нашій галузі.  Але,  як я вже  доповідав,  є  лише  дві  постанови Кабінету Міністрів, які визначають 52 платні послуги. I надання чи ненадання цих послуг не впливає на стан  здоров'я  пацієнта.  Якщо хтось  бере  за  послуги,  які  виходять  за межі,  визначені цими постановами,  то все незаконно.  I я прошу  начальників  управлінь областей,  міст Києва і Севастополя, які тут присутні: будь ласка, ще і ще раз перевірте,  щоб у жодній лікарні,  у  жодній  установі ніхто  не  брав,  не дозволяв собі брати понад те,  що затверджено урядом. Це поперше.

 

     А по-друге,  якщо такі факти буде виявлено (а ми час від часу перевіряємо  заклади  охорони  здоров'я  в областях),  вживатимемо найжорсткіших заходів щодо тих, хто це собі дозволяє.

 

     Народні депутати - члени Комітету з питань охорони  здоров'я, материнства  і  дитинства  запитують про виконання вимог постанови Верховної Ради від 18 липня 1997 року N 496.

 

     Ну, я в доповіді зупинявся на тому, як виконується постанова. Якщо треба, готовий повторити.

 

     Народний депутат  Пєхота  запитує про стан виконання статті 5 Закону України про введення в дію  Закону  України  про  Державний бюджет  України  на  1997  рік  стосовно  фінансування видатків на виплату заробітної плати по розділу охорони здоров'я.

 

     Шановний Володимире  Юлійовичу!  Стаття  5  виконується  дуже погано.  Як  здійснюються  видатки  на  заробітну  плату  в галузі охорони здоров'я - я з цього починав свою доповідь.  На жаль, дуже і  дуже незадовільно.  Але все-таки ми змінили становище на краще. Якщо на початок року заборгованість  була  за  кілька  місяців  (у середньому  по країні),  на середину року - 4 місяці,  то тепер ми вийшли на 2 місяці.  Хоча в окремих областях,  я наводив приклади, ситуація значно гірша - заборгованість і по 6, і по 8, і навіть по 11 місяців.

 

     Народні депутати  Яценко  (Комітет  з  питань  Чорнобильської катастрофи),  Симоненко  (депутатська фракція "Комуністи України - за соціальну справедливість  і  народовладдя")  порушують  питання стосовно декларативності статті 49 Конституції за нинішніх умов.

 

     Шановні Володимире Михайловичу і Петре Миколайовичу! Справді, стаття  49   матиме   декларативний   характер   доти,   доки   не виконуватиметься стаття 12 Основ законодавства України про охорону здоров'я,  якою  визначено,  що  охорона  здоров'я  забезпечується бюджетними   асигнуваннями   у   розмірі  не  менше  10  відсотків національного доходу. Тепер маємо 3,2 відсотка.

 

     Депутат Пєхота:  "Яким є обсяг асигнувань на охорону здоров'я в розрахунку на одного жителя?"

 

     Шановний Володимире  Юлійовичу,  починаючи  з 1997 року обсяг асигнувань  на  охорону  здоров'я  визначається  за   коефіцієнтом розподілу  в  розрахунку  на  одного  жителя.  Я  вам  уже наводив розрахунок гарантованого обсягу:  131 гривня на одного жителя.  На сьогодні ми маємо 63 гривні.

 

     Депутат Пєхота:  "Як вирішується питання про виділення коштів у сумі 1,5 мільйона гривень на проведення заходів  з  профілактики та лікування хворих на СНIД у місті Кривий Ріг?"

 

     Шановний Володимире Юлійовичу, постанову Кабінету Міністрів з цього питання прийнято.  Я думаю,  до кінця  року  ці  кошти  буде виділено за рахунок загального бюджету на охорону здоров'я.

 

     Депутат Понеділко (Комітет законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації): "Який обсяг коштів необхідно передбачити  в бюджеті на 1998 рік,  щоб забезпечити лікарні бодай бинтами, ватою та необхідними ліками?"

 

     Шановний Вікторе Iвановичу,  за розрахунками МОЗ,  тільки  на безплатне  забезпечення  ліками потрібно 2,8 мільярда.  Тепер весь бюджет - 3,7 мільярда.  На медикаменти виділено 0,5  мільярда  при оптимальній потребі 1,2 мільярда, крім витрат на безплатні ліки.

 

     Для того   щоб  якось  поліпшити  ситуацію,  ми  з  Анатолієм Калениковичем Мінченком вирішуємо такі питання лише  по  вугільних регіонах,  але,  гадаю,  згодом  будемо  вирішувати  їх і по інших регіонах.  Братимемо з нашого резерву,  що досить  великий,  якусь частку і віддаватимемо лікарняним закладам.  Бо ситуація, особливо із забезпеченням операційним інструментарієм,  я б сказав, справді жахлива.

 

     У мене  позавчора був головний лікар однієї районної лікарні. Немає жодного скальпеля,  оперують лезами для гоління. Можете собі уявити!  Тому  ми прийняли рішення на звернення народних депутатів від Кіровоградської області  і  з  мобрезерву  частину  необхідних матеріалів направляємо в ці лікарні.

 

     Стан фінансування  закладів  та установ охорони здоров'я.  За оперативними даними,  за станом на 1 грудня 1997 року  заклади  та установи  охорони  здоров'я,  підпорядковані  Міністерству охорони здоров'я, профінансовано в сумі 192 мільйони гривень, що становить 52  відсотки  від  планових призначень,  у тому числі на заробітну плату - 73 відсотки, на інші витрати - 33 відсотки.

 

     Заклади охорони здоров'я місцевого підпорядкування (маю  дані лише  за  9  місяців)  отримали  80  відсотків передбачених на цей період бюджетних асигнувань,  у тому числі на заробітну плату - 96 відсотків, на інші витрати - 88 відсотків.

 

     Комітет з  питань  охорони здоров'я,  материнства і дитинства порушує питання  про  недоцільність  подальшого  фінансування  або скорочення  обсягів  фінансування  з  бюджету  відомчих  та  інших закладів охорони здоров'я.

 

     Я, шановні народні депутати, у своєму виступі торкнувся цього питання і вважаю,  що нам треба,  по-перше,  переходити до єдиного медичного простору,  а по-друге (точніше,  це перше),  -  приймати Закон  про  медичне  соціальне страхування,  який поставить усе на свої місця.

 

     Депутат Яценко (Комітет з питань  Чорнобильської  катастрофи) запитує  про  доцільність введення медикосоціальних ліжок для осіб похилого віку.

 

     Шановний Володимире  Михайловичу,  я  вже  відповідав  на  це запитання  - ми за!  До того ж міністерством розроблено (я теж про це говорив) за завданням  Президента  України  програму  "Здоров'я літніх людей". Там буде йти мова і про соціальні ліжка.

 

     Народні депутати Буздуган і Пєхота: "Яка заборгованість  по  заробітній  платі   працівникам   охорони здоров'я?"

 

     Шановні Юрію  Олексійовичу і Володимире Юлійовичу,  я почав з цього свій виступ.  Крім того,  матеріали по  кожній  області,  по кожному регіону є в інформаційному довіднику, який вам роздано.

 

     ГОЛОВА. Але  ж  радіослухачі того не чують,  а телеглядачі не бачать.

 

     СЕРДЮК А.М. Я повторю. На сьогодні лише п'ять областей, міста Київ  і Севастополь повністю ліквідували заборгованість.  Найгірше становище   із   заборгованістю   склалося   в    Кіровоградській, Івано-Франківській,   Рівненській,   Тернопільській,  Чернівецькій областях,  де вона становить від 3 до 5 місяців у середньому, а по окремих  районах  цих  областей  -  і до 11 місяців,  у дванадцяти областях та Автономній Республіці Крим - від 1 до 3 місяців.

 

     Народний депутат Буздуган ставить запитання  щодо  поліпшення умов   праці   працівників   охорони  здоров'я  та  підвищення  їх соціального захисту.

 

     Шановний Юрію  Олексійовичу,  я  про  це  говорив  у   своєму виступі. Додам, що нинішні умови оплати праці медичних працівників є прийнятними,  але всетаки недостатніми.  Якщо я вам скажу, що на сьогодні  заробітна  плата  медичних  працівників  найнижча  серед працівників бюджетних галузей,  то це буде  повною  відповіддю  на ваше запитання.  Стосовно інших пропозицій соціального і правового захисту медичних працівників я говорив у доповіді.

 

     Народний депутат Снігач поставив запитання  стосовно  штатних нормативів закладів охорони здоров'я.

 

     Шановний Андрію Прокоповичу,  проектом штатних нормативів для центральних і районних лікарень передбачено цілий  ряд  відділень. Ви,  зокрема,  далі  запитуєте  щодо  кардіології.  Так  от,  є  й кардіологічні  відділення,  є  й  лікарі-кардіологи  поліклінічних відділень.  А питання про те,  що немає конкретної посади, про яку ви  писали  у  своєму  запиті,  буде  нами  розглянуто  разом   із начальником Херсонського управління, і це питання ми вирішимо.

 

     ГОЛОВА. У  нас  залишилося  22  хвилини  на  усні  запитання. Запишіться, будь ласка.

 

     Опублікуйте список, а я тим часом запитаю.

 

     Андрію Михайловичу,  є на два мільйони договір  з  Кубою  про поставку  вакцини  для  лікування гепатиту Б.  Уже півроку кубинці наполягають на тому,  щоб  ми  забрали  вакцину.  Я  кілька  разів звертався до Кабінету Міністрів,  але питання досі не вирішено. Це негарно по відношенню до кубинців. І вже виникла епідемія гепатиту в Україні. Що передбачають зробити міністерство й уряд?

 

     СЕРДЮК А.М.  І міністерство, й уряд повністю підтримують вашу пропозицію.  Ми  заберемо  цю  вкрай  необхідну  для  нас   чудову кубинську  вакцину.  Справа  лише  в  коштах.  Оскільки  всі кошти витрачено на "Тойоти" (уряд дав 4 мільйони і ще дасть 1  мільйон), то, гадаю, із січня з нового бюджету ми одразу виділимо ці кошти.

 

     ГОЛОВА. Але ж договір був на цей рік?

 

     Депутат Немировський. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Болградський  виборчий округ,  Одеська область). Андрію Михайловичу, Одеська обласна рада прийняла рішення фактично про платне медичне  обслуговування,  але там і освіта...

 

     Как вы  квалифицируете это решение,  учитывая,  что на местах люди зарплату по полгода  не  получают,  а  пенсионеры  -  пенсию? Насколько это сегодня реально и нужно ли это делать?

 

     СЕРДЮК А.М. Ні, цього не потрібно робити, я вже відповідав на аналогічне запитання. Обласна рада може ввести і контролювати лише ті 52 платні послуги, які затверджені Кабінетом Міністрів.

 

     Що стосується навчання (ви сказали про освіту),  то там єдина платна послуга - навчання на комерційних засадах. Наприклад, у нас державне  замовлення  на  прийом  щороку  до  медичних вузів - 4,5 тисячі,  тобто держава платить за навчання 4,5  тисячі  студентів. Водночас   близько  4  тисяч  студентів  ми  приймаємо  щороку  на комерційній, платній, основі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Скажіть,  будь ласка, чи діє сьогодні наказ Міністерства охорони здоров'я N227 від 23 липня  1996  року,  яким затверджено  санітарні  правила  та  норми  застосування  харчових домішок? Це перше запитання.

 

     І друге.  Чи були звернення вітчизняних товаровиробників щодо внесення до переліку зазначених домішок згідно з наказом N227?

 

     Дякую.

 

     СЕРДЮК А.М.  Дію цього наказу призупинено,  про це знають усі ті,  хто причетний до цього,  у тому числі  й  Держстандарт,  який постійно   ініціює   це   питання.  І  ми  вже  давно  пропонували Держстандарту сісти за один стіл і визначитися. Це перше.

 

     Друге. Ці харчові домішки використовуються в усьому світі,  у тому  числі  і в нас,  уже певний час.  Причому в країнах СНД вони вживаються в більшій  кількості,  ніж  в  Україні.  Ми  стоїмо  на позиції  компромісу...  Сьогодні я розмовляв із народним депутатом Даниленком,  і ми домовилися,  що завтра  на  засіданні  аграрного комітету буде наш представник - мій перший заступник з цих питань. І ми ще раз розглянемо разом із депутатом це  питання,  щоб  дійти компромісу.

 

     ГОЛОВА. Письмове   запитання.  Дайте  відповідь  на  письмове запитання.

 

     СЕРДЮК А.М.  Народний депутат Матковський  запитує:  "Частими стали   випадки,   коли   всупереч  позиції  Міністерства  охорони здоров'я,  Закону про пріоритетність  соціального  розвитку  села, іншим  нормативним актам чинного законодавства почалися скорочення кількості  ліжкомісць,  медпрацівників  у  сільській   місцевості. Ініціатором цього є місцеві держадміністрації,  які,  щоб вирішити проблеми місцевих бюджетів, змушують керівництво лікарень до таких антизаконних дій.  Зокрема, це стосується Рівненської області. Яка ваша позиція в даній ситуації?"

 

     Шановні народні депутати!  Я  висловив  свою  позицію:  це  - неприпустимо.   Можливо,   ми   навіть   сьогодні  переговоримо  з начальником  управління  і  дамо  вам  письмову  відповідь,  що  в Рівненській області буде наведено порядок у цьому плані.

 

     ГОЛОВА. Депутат Поживанов.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Маріупольський-Жовтневий виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово Виктору Ивановичу Шевченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та   соціальноекономічного  розвитку  регіонів (Макіївський-Центральний  виборчий   округ,   Донецька   область). Спасибо.  У  меня три коротких вопроса.  Первый.  Когда,  наконец, города получат злополучные автомобили "скорой помощи"?

 

     Второй. Кто, назовите фамилии, внес в проект Закона о бюджете на  1998  год  положение  о платном лечении и питании?  Что вы как министр  предложили  для  социально  незащищенных  людей,  которые получают заработную плату и пенсию ниже минимального уровня?

 

     И последний   вопрос.   При   каком   об еме   финансирования здравоохранения вы  рекомендовали  бы  Верховному  Совету  принять бюджет на 1998 год?

 

     СЕРДЮК А.М.  Щодо останнього запитання. У наших інформаційних матеріалах опрацьовано три рівні  фінансування  охорони  здоров'я: починаючи  від  7  мільярдів,  5  мільярдів  і  той,  що  сьогодні пропонується в проекті бюджету.

 

     Що стосується   соціально   незахищених   верств   населення. Сьогодні  я  вніс  пропозицію  про соціальні ліжка.  Крім того,  я говорив про президентську програму "Здоров'я літніх людей" і деякі інші речі.

 

     Щодо введення   платного   харчування.  Міністерство  охорони здоров'я стояло і стоїть на тому,  що  не  можна  брати  гроші  за харчування  в лікарнях,  бо воно є складовою лікувального процесу. Тому міністерство не підтримуватиме це положення.

 

     Що стосується автомобілів "швидкої допомоги".  Я вже  стільки сьогодні  говорив:  скасуйте  ПДВ і решту автомобілів - майже 400, які  залишилися,  ви  заберете  завтра,  але  все-таки   сплативши вартість 8 тисяч.

 

     ГОЛОВА. Вікторе   Івановичу,   звичайно,  це  не  тільки  для Макіївки.

 

     СЕРДЮК А.М. Так, як ви вирішили: на кожен округ.

 

     ГОЛОВА. На  кожен  округ.  Можна  зробити  так,  і  це було б правильно. Ще раз слово депутату Шевченку.

 

     ШЕВЧЕНКО В.І.  Я не получил ответа  на  главный  вопрос.  Как министр здравоохранения посоветуйте народным депутатам,  при каком об еме финансирования здравоохранения нам следует  принять  бюджет на 1998 год?

 

     СЕРДЮК А.М.  Как  министр  здравоохранения  отвечу  вам,  что здравоохранение могло  бы  прекрасно  функционировать  при  об еме финансирования  7 миллиардов гривень.  Но как член правительства я вам отвечу вопросом на вопрос: где их взять?

 

     ГОЛОВА. Скажіть, скільки треба мінімально.

 

     СЕРДЮК А.М.   5   мільярдів    гривень    для    забезпечення гарантованого обсягу послуг.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання.

 

     СЕРДЮК А.М.   "Скажіть,   будь  ласка,  як  ви  ставитеся  до утворення на місцях міськрайонних лікарень? Якщо ваше ставлення до цього процесу позитивне,  то чому міністерство досі не напрацювало положення й не визначило статусу міськрайонної лікарні? Адже це не сприяє залученню до фінансування лікарень його коштів".

 

     Моє ставлення позитивне,  якщо це сприяє поліпшенню медичного обслуговування населення.  До речі,  я знаю багато прикладів, коли районна лікарня набагато краща, ніж міська. Ніхто не заважав би їх об'єднати й зробити одну хорошу лікарню для регіону.

 

     Що стосується положення, то ми розробимо його обов'язково.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ,  Запорізька область).  Андрей Михайлович!  Я  прослушал ваше выступление и ответы на вопросы,  и мне импонирует ваша эрудиция,  четкое  разграничение  поставленных вопросов. А вопросов у меня к вам два.

 

     Первый -  о  дотациях  аптекам  для  инвалидов  и  участников Великой  Отечественной  войны.  Что  нужно   делать,   чтобы   они функционировали: выделять средства из государственного бюджета или у Министерства здравоохранения  другая  позиция?  В  этих  аптеках остались только вывески, а зайдешь - все надо покупать за деньги.

 

     И второй  вопрос.  Есть  сеть,  вы прекрасно знаете,  цеховых медицинских  учреждений  -  так  называемых  медпунктов.   Сегодня тенденция  и  подход  к этому немножко меняются.  Я беру конкретно город Запорожье,  его промышленные предприятия.  Хотел бы услышать вашу  позицию  как  министра,  что  надо  сделать нам как народным депутатам и органам управления на местах,  чтобы  эти  медицинские учреждения,  которые  были  созданы  для  обслуживания  рабочих на месте, по-прежнему функционировали?

 

     СЕРДЮК А.М. Я цілком згоден із тим, що ви сказали.

 

     Стосовно першого  запитання.  Ви  знаєте,  що   за   поданням Міністерства  охорони здоров'я Кабінет Міністрів уже прийняв першу постанову  про  створення  державної  акціонерної  компанії  "Ліки України". Чому ми це зробили? Тому що в деяких областях (я не хочу їх називати,  а можу й назвати:  це Вінницька, Одеська, Рівненська та   деякі  інші  області,  місто  Дніпропетровськ)  стовідсотково приватизовано аптеки.  До чого це призвело чи призводить,  ви самі розумієте.

 

     Тому ми  направили  до  Кабінету Міністрів доповнення до тієї постанови,  бо в нас були розбіжності з обласними  адміністраціями стосовно  власності  -  комунальної  та державної.  Але ми,  як то кажуть,  знівелювали це питання.  Гадаю,  найближчим часом, навіть сьогоднізавтра, ця постанова буде прийнята.

 

     У чому  її суть?  Ця постанова дасть змогу мати в державній і комунальній власності близько півтори тисячі аптек. Це, зрозуміло, відразу знизить вартість ліків. Ви самі розумієте: купувати ліки в оптовика на одну аптеку чи на тисячу п'ятсот.  I ми хочемо саме до цих аптек прикріпити інвалідів війни,  усіх пільговиків і тих, хто потребує соціальної допомоги.

 

     Що стосується  цехових  медичних  установ,  то   вони   мають зберегтися.  Проте ви добре знаєте,  що раніше вони утримувалися в основному за рахунок бюджету тих організацій,  на  території  яких знаходилися.   Наприклад,   аптеки,   розташовані   на   території "Азовсталі", фінансувалися Азовсталлю, на території "Запоріжсталі"

-  Запоріжсталлю.  Що  стосується Запоріжжя,  то,  оскільки Герман Вікторович Балашов зараз тут,  ми з ним розглянемо це  по  кожному підприємству окремо.  Але моя думка така,  що там,  де це можливо, медпункти мають залишатися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський виборчий округ,  Вінницька область). Дякую. Фракція Соціалістичної і Селянської партій.  Поперше,  я хочу сказати,  що сьогодні ми розглядаємо  дуже  важливе  питання,  а  від  Кабінету Міністрів майже нікого немає. Немає і Прем'єр-міністра.

 

     По-друге. Сьогодні  ви,  Андрію  Михайловичу,  сказали,  що є перелік   платних   послуг,   затверджений   постановою   Кабінету Міністрів.   Тож   я   хочу   запитати,  яка  якість  цих  послуг, кваліфікація лікарів і  яка  потреба  в  цих  послугах?  Це  перше запитання.

 

     I друге.  Чи  розроблено і чи затверджено Кабінетом Міністрів систему  заходів  соціального  захисту   пенсіонерів,   студентів, інвалідів Великої Вітчизняної війни, чорнобильців та афганців?

 

     Дякую за відповідь.

 

     СЕРДЮК А.М.  Стосовно якості платних послуг,  потреби в них і кваліфікації лікарів.  Шановна  Ніно  Степанівно,  працюють  ті  ж лікарі, які надають і безплатну медичну допомогу. Тобто якість має бути однаковою. Однозначно і кваліфікація лікаря.

 

     Щодо потреби.  Я говорив  і  ще  раз  повторюю,  що  це  було викликано тим,  що в нас не вистачає грошей.  До речі,  із цих так званих платних послуг ми маємо аж 2 відсотки  до  нашого  бюджету, тобто особливо багато на цьому не маємо.

 

     Контроль, я  додав  би,  необхідний  обов'язково,  і  ми  цим займаємося.

 

     Стосовно соціального  захисту  (я  знаю,   що   ви   постійно опікуєтеся  цим питанням).  Я вже говорив у доповіді й додам лише, що це питання - одне з головних для міністерства,  хоча відразу  ж скажу,  що  його  дуже  важко розв'язувати.  Підготовлено програму "Здоров'я літніх людей",  опрацьовано проекти інших програм.  I  я говорив  про  те,  що  студенти  не отримують стипендії,  особливо студенти-сироти.  Ми стоятимемо на тому, щоб постійно контролювати це питання, хоч нам і нелегко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання.

 

     СЕРДЮК А.М.  "На півдні України склалася небезпечна ситуація, пов'язана з холерою.  Насамперед - у Миколаївській  області.  Яких заходів ви вживаєте для зменшення ризику цього захворювання?"

 

     Ну, я  не сказав би,  що ситуація небезпечна.  У цьому році в нас  не  було  жодного  випадку  холери.  Але  запитання  шановним народним депутатом Шкрабаком поставлено правильно.

 

     Яких заходів  ми  вживаємо?  Хочу  сказати,  що  в цьому році Миколаївська область отримала від Кабінету Міністрів 2,5  мільйона гривень  (начальник управління зараз є тут і підтвердить,  що вона їх  отримала)  саме  на  проведення  протиепідемічних  заходів   з профілактики  холери та інших інфекційних хвороб.  Хоча зрозуміло, що цього не досить.  Та ми постійно контролюємо  стан  зовнішнього середовища,  знаємо,  де  мігрує  вірус холери,  адже він мігрує в зовнішньому середовищі не лише в Миколаївській,  а й у  Донецькій, Херсонській областях.  Це питання санепідемслужба України постійно тримає під контролем.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та народної освіти (ГорлівськийКалінінський виборчий округ, Донецька   область).   Фракция   коммунистов.   Уважаемый   Андрей Михайлович!   Вы   в  своем  выступлении  уделили  много  внимания погашению задолженности по заработной  плате.  Она  по  Украине  в целом известна, но я хотел бы заострить ваше внимание на погашении задолженности  по  заработной  плате  из  местных  бюджетов.  И  в аналитическом материале мало что сказано об этом.

 

     Врачи одной  из  больниц  СтаничноЛуганского  района,  это  в Петровке Луганской области,  в своем письме пишут,  что только для того,  чтобы  вырвать зуб,  сделать укол или сдать кровь на анализ надо купить марлю, шприц, новокаин и так далее. Может ли пенсионер оплатить все это? Работники этой больницы в течение восьми месяцев не получают заработную плату из местного бюджета.  Они спрашивают: как им быть, куда обращаться? И просят напомнить министру зловещую фразу министра здравоохранения Советского Союза:  голодный врач  - это опасный врач.

 

     Ответьте врачам с этой высокой трибуны,  посоветуйте,  как им выйти из этой ситуации.

 

     СЕРДЮК А.М.  Я цілком з вами згоден і говорив про це у  своїй доповіді.  Ми з нашою галузевою профспілкою приділяємо максимальну увагу   соціальному   захисту   медичних   працівників    (я    не перераховуватиму те,  що ми намагаємося робити,  бо на це потрібно чимало часу),  але питання  виплати  заробітної  плати  на  місцях повністю   залежить  від  місцевого  бюджету.  Проте  Міністерство охорони здоров'я разом з головами  адміністрацій  деяких  областей зверталось   до   уряду  з  проханням  виділити  додаткові  кошти. Наприклад,  нещодавно   я   підписав   листи   від   адміністрацій Кіровоградської та Тернопільської областей про те,  щоб гроші, які ці області мають отримати з державного бюджету,  надійшли  якомога швидше.

 

     Щодо бинтів,  вати й так далі.  Ви справедливо кажете, що так не повинно бути.  Учора разом з Мінченком ми дозволили Донецькій і Луганській   областям  (такі  телеграми  вже  відіслано)  узяти  з держрезерву  на  мільйон  гривень  усе   необхідне:   медикаменти, операційний інструментарій,  столи,  рентгенапарати,  одяг, ковдри тощо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Левченко. Будь ласка.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Краснодонський виборчий округ,  Луганська область). Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый  Андрей  Михайлович,  вы  нарисовали  страшную картину в системе  здравоохранения:  смертность   в   два   раза   превышает рождаемость,  ужасное  положение  диабетиков,  пенсионеров  и  так далее.

 

     Не кажется  ли   вам,   что   в   данной   ситуации   вопросы здравоохранения  надо решать только на государственном уровне?  Вы же,  наоборот,  ратуете за  страховую  медицину,  а  это  означает переложить  решение  всех  проблем  на  плечи  людей,  которые  не получают ни лекарств, ни зарплаты. Это первый вопрос.

 

     И второй,  более  конкретный.  Вы  обеспокоены  рекламой   на табачные   изделия,  алкогольные  напитки  и  прочее.  Кто  мешает Кабинету Министров и вам лично  обратиться  в  Верховный  Совет  с предложением запретить рекламу этой продукции?  Я думаю, Верховный Совет с удовольствием поддержал бы ваш проект.

 

     СЕРДЮК А.М.  Шановний народний депутате Левченко,  я  вдячний вам за ці запитання.  Вважайте,  що це вже звернення до вас з цієї трибуни. А необхідні документи ми вже підготували й направимо.

 

     ГОЛОВА. Андрію Михайловичу,  для ясності:  реклама  тютюнових виробів  на  українському  телебаченні  заборонена  законом.  Цієї реклами немає.

 

     СЕРДЮК А.М. Але на вулицях її досить.

 

     ГОЛОВА. На вулицях - це інша річ.

 

     СЕРДЮК А.М.  Що стосується державного страхування,  то  прошу врахувати,  що воно передбачає страхування саме за рахунок коштів, які виділяє держава. Тому держава не перекладає це на чиїсь плечі.

 

     Крім того,  цим страхуванням передбачаються ще деякі підходи, які дадуть змогу залучити додаткові кошти.

 

     З приводу страшної картини,  як ви сказали, в системі охорони здоров'я. Страшна картина не у сфері охорони здоров'я, а зі станом здоров'я населення. Я з цієї трибуни можу лише подякувати медичним працівникам  усієї  країни,  які  попри  всі   негаразди   щоденно виконують свій обов'язок. Лише вчора у Києві виконано кілька тисяч виїздів швидкої допомоги,  прооперовано 600  хворих,  покладено  в лікарні ще більше,  понад 100 тисячам надано амбулаторну допомогу. Тож сфера охорони здоров'я працює. Але їй дуже важко.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  На   решту   запитань депутатів дасте окремо відповіді в письмовій формі.

 

     Шановні депутати,   у  вас  є  проект  постанови  з  питання, інформацію щодо якого  і  відповіді  на  запитання  ви  тільки  що одержали. Є пропозиція взяти за основу цей проект постанови (Шум у залі).  Хочете обговорити? Добре, але зверніть увагу на Регламент. Треба   це   робити  стисло,  і  виступатимуть  лише  представники відповідних профільних комітетів.  У даному  випадку  йдеться  про Комітет з питань охорони здоров'я.

 

     Опублікуйте список, будь ласка.

 

     Коршинський Іван Юрійович, від комітету. Будь ласка.

 

     КОРШИНСЬКИЙ І.Ю.,   виконуючий   обов'язки   голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  і дитинства   (Тячівський  виборчий  округ,  Закарпатська  область). Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні члени уряду,  народні депутати!  Питання  про  стан  справ  у  системі  охорони здоров'я слухається в цьому залі вже втретє за період,  трохи більший року. Це  свідчить про розуміння парламентом важливості проблеми.  Проте нас дещо дивує позиція Кабінету Міністрів у ставленні до неї.

 

     Міністр охорони здоров'я зробив детальну й цікаву інформацію, але   хотілося  б  зауважити,  що  забезпечення  охорони  здоров'я населення є проблемою багатосекторальною і вирішення  її  залежить не   лише  від  роботи  Міністерства  охорони  здоров'я.  Потрібні скоординовані зусилля  різних  міністерств  і  відомств,  уряду  в цілому.

 

     Тому Комітет   з   питань  охорони  здоров'я,  материнства  і дитинства вважає,  що нині  з  цієї  трибуни  мав  би  інформувати парламент  не  міністр  охорони здоров'я,  а більш високі посадові особи виконавчої гілки влади,  які не  меншою,  а  навіть  більшою мірою, ніж він, відповідають за стан справ у цій сфері.

 

     А говорити  є  про що.  Стан справ у системі охорони здоров'я залишається  катастрофічним.  Усі  ми   добре   усвідомлюємо,   що головними  причинами  ситуації,  що  склалася,  є хронічна нестача коштів і  глибока  багаторічна  криза  в  державі,  неспроможність держави  забезпечити у повному обсязі фінансування галузі.  Саме з цих причин положення Конституції про  те,  що  здоров'я  людини  в Україні є однією з найбільших соціальних цінностей (а ми додамо: є запорукою  економічного  й   соціального   відродження   держави), продовжує залишатися лише декларацією.

 

     Тож чи  вжито  всіх  необхідних  організаційних  заходів  для забезпечення конституційного права громадян на  охорону  здоров'я? Відповідь однозначна: на жаль, ні.

 

     У липні  цього року за поданням нашого комітету Верховна Рада прийняла досить  важливу  й  грунтовну  постанову,  якою  Кабінету Міністрів  та місцевим органам виконавчої влади було рекомендовано вжити ряд заходів,  необхідних для виведення  охорони  здоров'я  з кризи.  Як ми дізналися з інформації міністра,  дещо,  безперечно, зроблено.  Однак з ряду надзвичайно  важливих  позицій  позитивних зрушень,  на жаль, так і не відбулося. Дозвольте зупинитися на цих проблемах.

 

     З року в рік урядом незадовільно ведеться робота  з  розробки проекту  Державного бюджету в частині формування витрат на охорону здоров'я.  Не є винятком і проект Державного бюджету на  наступний 1998  рік.  Згідно  з аналізом розрахункових показників до проекту Державного бюджету на 1998 рік,  що був проведений нашим комітетом і  Рахунковою палатою,  видатки на фінансування охорони здоров'я у зведеному бюджеті передбачено в  сумі  3,8  мільярда  гривень,  що становить  лише  близько  50  відсотків мінімальних потреб галузі. Навіть порівняно з нинішнім,  1997 роком,  видатки  на  цю  галузь згідно  з  проектом  зведеного  бюджету  на  1998 рік пропонується зменшити на 10,2 відсотка,  а згідно з державним бюджетом - на 5,4 відсотка.

 

     І все  це  робиться  всупереч  вимогам Бюджетної резолюції на 1998  рік,  усупереч  вимогам  Основ  законодавства  про   охорону здоров'я,  де  чітко  визначено,  що  витрати  на  цю галузь мають становити не менше 10 відсотків національного доходу.  Ми ж  маємо 2,9 відсотка від внутрішнього валового продукту,  що менше навіть, ніж у Росії та Білорусії,  не кажучи вже про інші країни Європи, в яких  у  середньому  на охорону здоров'я виділяється 7-8 відсотків ВВП.  Куди ж ми йдемо?  І як це  розуміти?  Відповідь  хотілося  б почути від керівництва уряду та Міністерства фінансів.

 

     Наступна проблема.  Усі  ми  добре розуміємо,  і я вже про це говорив з цієї трибуни,  що за нинішніх умов держава не  спроможна повністю  забезпечити  безоплатність медичної допомоги громадян за рахунок бюджету.  Звідси напрошується загальна необхідність пошуку й   залучення   для   фінансування   охорони  здоров'я  додаткових позабюджетних джерел.  І  основним  таким  джерелом,  як  свідчить досвід  багатьох  провідних  країн  Європи,  може стати введення в Україні обов'язкового медичного страхування,  про що й міністр уже говорив.

 

     Здавалося б,   усі   це   добре  знають  і  розуміють,  однак опрацьований Міністерством  охорони  здоров'я  проект  Закону  про загальнообов'язкове   державне   соціальне   медичне  страхування, погоджений з усіма необхідними (крім  Мінфіну)  міністерствами  та відомствами, поданий на розгляд уряду в травні 1997 року, в серпні повертається   Міністерству   охорони   здоров'я   з   не   досить обгрунтованими, на нашу думку, зауваженнями. Повторно погоджений з Міністерством праці та соціальної політики,  Укрдержстрахнаглядом, цей   законопроект  з  початку  жовтня  поточного  року  завис  на погодженні в Мінфіні.  Звертаючи  на  те,  що  грошей  на  охорону здоров'я  в бюджеті немає,  Мінфін цей проект закону не погоджує і вважає за недоцільне  подання  його  тепер  на  розгляд  уряду  та Верховної Ради. Як це розуміти?

 

     Говорячи про  проблему  впровадження  обов'язкового медичного страхування,  комітет вважає за  необхідне  торкнутися  ще  однієї проблеми, яка більше стосується парламенту.

 

     У більшості  країн  Європи  в  загальній  системі соціального страхування за розгалуженістю й ступенем охоплення населення після пенсійного   страхування   друге   місце   посідає   саме  медичне страхування,  яким   передбачається   оплата   медичної   допомоги громадянам  за  рахунок  пільгових  і  відокремлених  від  бюджету коштів.

 

     У зв'язку з  цим,  користуючись  нагодою,  Комітет  з  питань охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства  звертається до всіх народних депутатів із закликом зробити все необхідне для того, щоб проект   Основ   законодавства  про  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування найближчим часом  було  схвалено  у  другому читанні  зі  збереженням  у  ньому  норм,  що стосуються медичного страхування.

 

     У зв'язку з гальмуванням  введення  в  Україні  обов'язкового медичного  страхування  фактично  єдиним  додатковим позабюджетним джерелом  фінансування  медичної  допомоги   залишається   надання платних медичних послуг.  Згідно з постановою Верховної Ради,  яку ми прийняли 18 липня,  уряд вжив деяких заходів щодо впорядкування їх  надання.  Зокрема,  Міністерством охорони здоров'я та Мінфіном підготовлено проект  спільного  наказу  про  затвердження  порядку надання   платних   послуг   у  державних,  комунальних  закладах, установах охорони  здоров'я.  Будемо  сподіватися,  що  найближчим часом його, нарешті, буде доведено до виконавців.

 

     Однак слід  зауважити,  що  урядом  на виконання пункту 5.1.8 статті 5 Закону про податок на додану вартість  досі  не  вирішено питання  про  затвердження  переліку  послуг  з  охорони здоров'я, надання яких підлягає звільненню  від  оподаткування  податком  на додану   вартість.   Це   не   дає  можливості  вирішити  проблеми відповідного здешевлення платних  медичних  послуг  для  громадян, підвищити ступінь їх доступності для нашого населення, і так вкрай зубожілого.  Цей перелік Міністерство охорони здоров'я передало на затвердження Кабінету Міністрів ще в кінці вересня цього року.

 

     Як видно  з  інформації  міністра,  уряд  так і не вирішив до кінця питання  погашення  заборгованості  із  заробітної  плати  в системі  охорони  здоров'я.  Не  вирішується  й  питання виділення централізованих  коштів  на  закупівлю  водіїв  ритму  та  штучних клапанів  серця,  штучних  кульшових суглобів,  життєво необхідних лікарських   засобів,   зокрема   для    лікування    хворих    на фенілкетонурію.

 

     Єдине, чого  вдалося  досягти  в цьому плані,  - виділення за пропозицією нашого комітету в структурі видатків, запланованих для Міністерства охорони здоров'я, в розділі "Охорона здоров'я" пункту "Медичне обладнання,  інструменти,  протези,  інша  продукція,  що використовується в медичній практиці".  Хочеться вірити,  що гроші для їх фінансування все ж таки буде знайдено.

 

     Урядом так  і  не  вирішено  питання  вдосконалення   порядку забезпечення лікарськими засобами інвалідів,  ветеранів, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, реабілітованих та інших пільгових категорій населення.  Не вжито, як це вимагалося в прийнятій нами 18 липня постанові,  дійових заходів щодо  заборони закупівлі   закладами   та   установами   охорони   здоров'я,   що фінансуються з бюджету, діагностикумів, вакцин, сироваток та інших медичних   імунобіологічних   препаратів  імпортного  виробництва, аналоги  яких  у  достатній  кількості  виробляються  в   Україні. Державна  підтримка  вітчизняного виробництва лікарських засобів і медичної техніки,  як свідчить проект бюджету на 1998 рік,  так  і залишається декларацією.

 

     Хочу ще  раз зупинитися на одній болючій проблемі,  яку кожен із  нас  добре  знає  з  досвіду  роботи  у  виборчих  округах,  - забезпечення   місцевих   закладів   охорони  здоров'я  санітарним автотранспортом.  Про це вже говорив міністр охорони здоров'я, але дещо скромно... В Україні цей транспорт поки що не випускається, і ми  змушені  купувати  його  за  кордоном.  Зокрема,  близько  600 санітарних  автомобілів  надано  Україні  Японією в межах відомого контракту.  Однак уже більше  року  питання  про  розмитнення  цих автомобілів  і передачу їх на місця не вирішується.  Незважаючи на відповідні рішення Верховної Ради та Кабінету Міністрів,  аргумент у Мінфіну один: немає грошей.

 

     Завдяки наполяганням  Міністерства  охорони здоров'я і нашого комітету Мінфін спромігся нещодавно виділити,  за нашими даними, 3 мільйони  (міністр  сьогодні  сказав  -  4  мільйони)  гривень для вирішення цієї проблеми.  Однак  це  лише  трохи  більше  половини необхідного,  та  й  то  цю суму Міністерство охорони здоров'я має віддати з власних коштів, передбачених на централізовані заходи.

 

     Але ж,  шановні керівники уряду, ви знаєте, що МОЗ цих грошей не має! Невже, з огляду на важливість цієї проблеми, не можна хоча б спробувати вирішити її  за  рахунок  резервного  фонду  Кабінету Міністрів,  який,  як ми знаємо,  часто-густо використовується для вирішення другорядних проблем?

 

     Говорячи про проблеми охорони здоров'я, не можу не зупинитися на   проблемі   забезпечення  населення  безпечними  для  здоров'я продуктами харчування.  Що ж ми бачимо? Буквально на кожному кроці

- стихійні ринки,  де харчові продукти продаються в антисанітарних умовах.  Преса  кричить  про  величезні  партії  неякісних,  часто небезпечних для здоров'я, а то й просто фальсифікованих продуктів, алкогольних напоїв як імпортного, так і вітчизняного походження.

 

     У наведенні ладу в цій справі надзвичайно велике значення має відповідний державний контроль.  Здавалося б, контроль за якістю і безпечністю  продуктів  харчування  й  продовольчої  сировини   є. Контролюють   і   державна   санітарно-епідеміологічна  служба,  і ветеринарна служба,  і служба захисту рослин,  і  Держстандарт,  і Держспоживзахист. Функції цих органів часто дублюються, а в деяких випадках  мають  місце  намагання  одних  органів  виконувати   не властиві їм функції, підміняючи спеціально уповноважені органи.

 

     На жаль, у причетних до цієї справи виконавчих структур немає єдності позицій.  Тому наш  комітет  пропонує  терміново  в  цьому розібратися.  Тим більше що,  на нашу думку, внесений урядом і вже прийнятий у першому читанні проект Закону  про  якість  і  безпеку продуктів  харчування  і  продовольчої  сировини  не  вирішує всіх проблем.

 

     Шановні народні депутати!  Прийняту нами 18 липня цього  року постанову  виконано не повністю.  Є й не передбачені нею проблеми, що потребують нагального вирішення.  Усе це враховано  в  поданому комітетом  проекті  постанови  Верховної  Ради,  який вам роздано. Комітет просить підтримати цей проект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати!  Ми проголосували за те,  що відводимо  три години для розгляду питань,  винесених на День уряду.  Питання про стан справ у системі  охорони  здоров'я  розглядається  в  порядку контролю   за  виконанням  постанови  Верховної  Ради.  Профільний комітет  зробив  висновки  і  подав  проект  постанови.   Оскільки наступним   стоїть   дуже  складне  для  розгляду  питання  -  про використання коштів резервного фонду Кабінету  Міністрів,  я  дуже прошу  вас  прийняти  цю  постанову  і перейти до розгляду другого питання. Інакше ми не вкладемося у визначений час.

 

     Ставлю на голосування проект постанови за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 173.

 

     Які інші пропозиції?  Постанову не приймати,  а лише взяти до відома?..  Якщо ви вважаєте, що треба приймати постанову, то треба ще раз проголосувати й узяти за  основу  цей  документ,  щоб  дати можливість   або   комітету  доопрацювати  проект,  або  остаточно прийняти постанову зараз.

 

     Ще раз ставлю на голосування за основу проект постанови.

 

     "За" - 228.

 

     Є пропозиція  прийняти  проект  постанови  в  цілому.   Немає заперечень? Ставлю на голосування в цілому.

 

     "За" - 217.

 

     Запишіться, хто  хоче  внести  доповнення.  Власне,  ті,  хто записався на виступ, можуть і доповнити.

 

     Депутат Моцпан. Будь ласка.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской   партий  Украины.  Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые  коллеги!  Я  считаю,  что  принятие   постановления   о состоянии  дел  в  системе  здравоохранения  абсолютно  ничего  не меняет.

 

     Министр здравоохранения уважаемый  Андрей  Михайлович  Сердюк прямо  сказал:  требуется  7  миллиардов  гривень для того,  чтобы обеспечить  надлежащий  уровень  бесплатной   медицинской   помощи населению.

 

     Этих денег  нет и не будет,  пока Президент и Верховный Совет будут продолжать преступную хозяйственную  политику,  пока  мы  не введем   жесткий   правительственный   контроль   за   ценами   на производимую   продукцию   и   за   ее   реализацией,   пока    не национализируем   ряд   крупных   отраслей   экономики  и  средних предприятий,  пока не  введем  монополию  государства  на  внешнюю торговлю,  на  производство  и  продажу  винно-водочных и табачных изделий.

 

     Вот где наши  поступления.  Поэтому  голосование  по  данному проекту   постановления   я   считаю  совершенно  бессмысленным  и участвовать в этом не буду.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  Селянської  і  Соціалістичної  партій. Прошу  передати  слово  моїй  колезі  по  фракції  Ніні Степанівні Марковській.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую, Валентино Петрівно. Оскільки нам досі не  подано  програми  уряду,  пропоную  обов'язково  включити в цю програму розділ,  що стосується охорони здоров'я,  а саме: що це є державна безпека нашої країни і повинно бути державне фінансування цієї галузі. Це перше.

 

     Друге. Кабміну  і  Держмедбіопрому   розробити   й   прийняти програму  розвитку  вітчизняної  медичної  промисловості  на 10-15 років з метою повного забезпечення внутрішнього  ринку  ліками  та відповідним   обладнанням.   Крім   того,  рекомендувати  президії Національної академії наук України розглянути питання  щодо  стану наукових  досліджень  наслідків  чорнобильського лиха й соціальних хвороб та найнебезпечніших захворювань.

 

     Колегії Міністерства охорони здоров'я розглянути питання щодо доцільності  системи  підготовки та перепідготовки кадрів медичних працівників, переглянути рішення колегії МОЗ України щодо закриття мережі  факультетів  удосконалення  лікарів,  зокрема Вінницького, Одеського та інших медичних університетів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська   область).    Українська    республіканська    партія. Національний   фронт.  Шановні  народні  депутати!  Шановний  пане Голово!  Проблеми стану  здоров'я  нації  вимагають  не  прийняття окремих  постанов,  а  негайного  прийняття  і  втілення  програми виживання української нації в цілому.

 

     Мусимо визнати,  що  комплекс  не  вирішуваних   Президентом, виконавчою   владою,   часто   змінюваними   урядами  економічних, соціальних,  екологічних і пов'язаних із цим психологічних проблем свідчить про те, що ми вже керуємо великою, але вимираючою нацією. Сама  медицина,  навіть  якщо   її   профінансувати,   устаткувати новітньою технікою,  проблеми не вирішить.  Необхідний комплексний підхід, який і має запропонувати програма виживання.

 

     Постанова, проект   якої   запропонований   комітетом,   може засвідчити   лише  про  визнання  проблем,  і  я  вношу  конкретну пропозицію,  знаючи,  що до цієї програми,  про  яку  я  кажу,  ще далеко.  При  розгляді  питання  про використання резервного фонду пропоную,  щоб Верховна Рада  проголосувала  конкретне  доручення: частину  резервного фонду Кабінету Міністрів,  наприклад половину, виділити   на   вирішення   невідкладних   завдань   боротьби   із захворюваністю   населення,   тобто  показати,  що  Верховна  Рада турбується про це.

 

     Я хотів би назвати ще ряд  проблем,  на  які,  я  вважаю,  ми повинні звернути увагу, однак час не дає змоги це зробити.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Богдане Харитоновичу, ви, будь ласка, зверніть увагу на порядок  цифр  у  резервному  фонді  Кабінету  Міністрів. Половина  його нічого не вирішує для медицини.  Треба це врахувати під час розгляду питання по суті.

 

     Шановні депутати!  У  мене  є  пропозиція.  Депутати,   котрі готували   виступи,   дадуть   їх  Івану  Юрійовичу  Коршинському, виконуючому обов'язки голови Комітету з питань охорони здоров'я, і в   комітеті   підготують  остаточний  документ  для  голосування, опрацювавши всі зауваження, всі пропозиції депутатів.

 

     Просив би  також,  Іване  Юрійовичу,  щоб  у   проекті   було відображено  й  питання  щодо  епідемій,  гепатиту,  туберкульозу, СНІДу,  ситуації із донорством в Україні.  Якщо потрібно,  внесіть пропозицію  про  зміни до Закону про донорство абощо,  бо в нас це серйозна проблема, суспільство стоїть перед величезною загрозою.

 

     Усе це треба врахувати в  цьому  документі  хоча  б  з  метою орієнтації  Кабінету  Міністрів  і,  звичайно,  Верховної  Ради на вирішення цих питань.

 

     І, нарешті,  треба  (я  розумію,   що   в   постанові   цього відобразити не можна),  користуючись нагодою, подякувати присутнім тут представникам лікарських колективів за те, що вони, незважаючи на ту наругу,  яка твориться державою над ними, все-таки виконують свою високу місію.

 

     А зараз ми маємо проголосувати доручення комітету підготувати остаточний текст постанови. Немає заперечень? Зауваження передайте Івану Юрійовичу.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   доопрацювати    проект постанови з урахуванням зауважень депутатів. Будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Депутату Степанюку слово.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Дзержинський   виборчий   округ, Дніпропетровська  область).  У  меня  вопрос  конкретно по первому пункту.  Прочитаем, что записано: "Визнати, що діяльність уряду та місцевих  органів виконавчої влади по забезпеченню реалізації прав громадян  на   охорону   здоров'я   та   медичну   допомогу...   є недостатньою".  Я  не  згоден з тим,  щоб тут записувати "місцевих органів виконавчої влади".  Бюджету  немає,  нормативів  немає.  Я вважаю,  треба  написати,  що діяльність уряду є незадовільною.  А слова "місцевих органів" з тексту вилучити.

 

     Візьміть до уваги хоча б таке: Президент доручив   Кабінету   Міністрів   вирішити  питання  щодо Кривбасу про виділення 1,5 мільйона гривень на боротьбу зі  СНІДом

-  і  ті  уряд  не  виділяє.  Лежать  документи,  завізовані всіма міністерствами,  у Прем'єрміністра і  не  підписуються.  Як  можна вважати, що це задовільна робота?

 

     ГОЛОВА. Прошу  підтримати  пропозицію Дмитра Петровича.  Дамо доручення Івану Юрійовичу і комітету підготувати остаточний  текст цього документа з цією зміною.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  це  доручення  з пропозицією депутата Степанюка і прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Слово має міністр фінансів Ігор Олександрович  Мітюков.  Звіт про  використання резервного фонду Кабінету Міністрів у нинішньому році.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні  народні  депутати!  Загальна  ситуація з резервним фондом є такою,  що з року в рік ми змушені йти на  його збільшення.

 

     З одного  боку,  це свідчить про те,  що через нестабільність економіки,  вкрай важкий  соціально-економічний  стан  та  дефіцит коштів  не  видається  можливим  запланувати  ряд видатків під час формування державного  бюджету,  і  певні  надії  покладаються  на додаткову мобілізацію коштів у процесі виконання бюджету.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, одну хвилиночку.

 

     Ще раз звертаюся до депутатів і до членів Кабінету Міністрів. У  нас  не  день  прийому  урядом   депутатів,   а   День   уряду. Розглядається  важливе  питання.  Я  прошу всіх депутатів сісти на місця,  а всіх присутніх членів Кабінету Міністрів брати участь  в розгляді питання.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. За станом на початок 1997 року в  аварійному  стані  було  понад  3  тисячі  кілометрів каналізаційних  мереж,  потребували  термінової  заміни  30  тисяч кілометрів водопровідних  труб  та  ремонту  14  тисяч  кілометрів газопроводів.     Значна     частина     житла     та     об'єктів народногосподарського комплексу також в аварійному стані.

 

     Через те  що  вказані  об'єкти  не   фінансувалися,   Кабінет Міністрів  України  змушений  був  прийняти  в  поточному  році 45 постанов на загальну суму 251 мільйон гривень для виконання робіт, які  за  наявності  коштів могли б бути передбачені при формуванні відповідних бюджетів на 1997 рік.  Дефіцит видатків  з  резервного фонду Кабінету Міністрів у державному бюджеті 1996 року призвів до необхідності повторного виділення в 1997 році  коштів  на  роботи, виконання яких передбачалося в 1996 році.

 

     З другого    боку,    певна   законодавча   неврегульованість бюджетного   процесу   і,   зокрема,   можливість   неоднозначного тлумачення  деяких  статей  чинного Закону про бюджетну систему та Положення  про  резервний  фонд  Кабінету  Міністрів  зумовлює  ту вражаючу  завзятість,  з якою керівники всіх ланок державної влади апелюють до уряду зі зверненнями про надання допомоги  за  рахунок резервного   фонду,  посилаючись  на  фактори  непередбачуваності, непрогнозованості й невідкладності тих чи інших видатків.

 

     Наведу такий приклад. За 11 місяців 1997 року  до Кабінету Міністрів від міністерств,  відомств,  Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, місцевих державних адміністрацій  надійшло  звернень  про надання допомоги за рахунок коштів резервного фонду на суму понад 3 мільярди гривень.

 

     У цілому з січня 1997 року урядом  прийнято  111  постанов  і розпоряджень  про  виділення  коштів  резервного фонду на загальну суму 443,8 мільйона гривень,  що перевищує встановлений  Верховною Радою    України   ліміт   коштів   резервного   фонду.   Фактично профінансовано  318,8  мільйона  гривень,  недофінансовано  -  125 мільйонів  гривень.  За 51 постановою уряду на суму 138,2 мільйона гривень видатки профінансовано повністю, по 45 - частково (на суму 180  мільйонів  гривень),  а  за 15 постановами видатки на суму 27 мільйонів гривень узагалі не фінансувалися.

 

     З огляду   на   необхідність   недопущення    перевитрат    у використанні   коштів  резервного  фонду  та  з  метою  приведення фактичних витрат  до  передбачених  державним  бюджетом  1  грудня поточного   року   Кабінетом  Міністрів  було  прийнято  погоджену Мінфіном  і  Мінекономіки  Постанову   N1340   про   упорядкування використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України на 1997 рік,  якою передбачено  скорочення  видатків  із  зазначеного фонду за окремими рішеннями уряду на 25 мільйонів гривень.

 

     Крім цього,  Міністерством фінансів і Міністерством економіки вжито  заходів  для  підвищення  відповідальності  виконавців   за обгрунтованість  пропозицій  щодо фінансування з резервного фонду, розробляються  заходи,  які  мають   забезпечити   в   майбутньому зменшення фінансування з цього джерела.

 

     Як відомо,  у  серпні  поточного  року при черговому розгляді Верховною Радою України звіту уряду  про  використання  резервного фонду  за  поданням  уряду  було прийнято Закон про часткову зміну Закону України про Державний бюджет України на 1997  рік,  яким  з огляду на необхідність фінансування заходів з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 1997- 1998 років,  забезпечення  збирання та  збереження  врожаю 1997 року та інших нагальних і невідкладних потреб, які насамперед пов'язані з виділенням коштів на ліквідацію наслідків  стихійних  лих,  величину резервного фонду збільшено на 200 мільйонів гривень, оскільки встановлений Законом про Державний бюджет  на 1997 рік ліміт резервного фонду в розмірі 200 мільйонів гривень був повністю вичерпаний ще в першому півріччі.

 

     З того часу прийнято 36 постанов  Кабінету  Міністрів,  якими передбачено   фінансування   в   обсязі  194,8  мільйона  гривень. Профінансовано 130,8 мільйона гривень, недофінансовано 64 мільйони гривень.    Повністю   профінансовано   заходи,   передбачені   12 постановами, частково - 13 постановами, не профінансовано зовсім - 11.

 

     У тому  числі  профінансовано:  55  мільйонів  гривень  -  на закладення до державного резерву вугільної продукції; 55 мільйонів гривень  -  на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період на умовах наступого повернення цих коштів до бюджету; 8,5 мільйона гривень  -  на  ліквідацію  наслідків стихійних лих;  6,3 мільйона гривень - на проведення аварійно-відновлювальних робіт.

 

     Переважна кількість  недофінансованих  та   непрофінансованих заходів - це заходи,  постанови щодо яких прийнято з кінця жовтня, коли виникли серйозні проблеми з надходженнями коштів до бюджету.

 

     Я не зупинятимуся детальніше на окремих напрямах фінансування з резервного фонду. Необхідні довідкові матеріали у вас є. Є також інформація Рахункової палати щодо використання в 1997 році  коштів резервного фонду.

 

     Вважаю за необхідне привернути вашу увагу до такого.  З метою контролю за ефективністю та цільовим  і  своєчасним  використанням міністерствами, відомствами, установами, іншими органами державної влади  коштів  резервного  фонду  Головним   контрольно-ревізійним управлінням  Міністерства  фінансів  України на виконання доручень Кабінету  Міністрів  проведено  перевірки  використання  бюджетних коштів,  виділених  з  резервного  фонду  в  1996  та  1997 роках. Перевірки були проведені в 545 установах і  організаціях,  в  усіх регіонах України,  і виявлено,  що в 95 організаціях,  або майже в кожній шостій,  має місце нецільове використання зазначених коштів на загальну суму 5,9 мільйона гривень.

 

     Зупинюся на деяких найбільш красномовних прикладах.

 

     Державним гірничо-хімічним        підприємством       "Сірка" (Новояворівське Львівської області) з 820 тисяч гривень, виділених у 1996 році з резервного фонду Кабінету Міністрів на підготовку до весняної повені, 520 тисяч використано для платежів до бюджету.

 

     Міністерством інформації  України  кошти  в  сумі  310  тисяч гривень, виділені з резервного фонду Кабінету Міністрів України на придбання  обладнання  й  апаратури,  використані  для   створення прес-центру.

 

     Львівським обласним  управлінням  автомобільних  доріг із 120 тисяч гривень,  виділених з  резервного  фонду  для  відшкодування витрат   на  ліквідацію  наслідків  повені  в  Республіці  Польща, перераховано з бюджетного рахунку на поточний  рахунок  71  тисячу гривень без документального підтвердження понесених витрат.

 

     Коломийською районною  радою  (Івано-Франківська  область) із 840 тисяч гривень,  виділених  з  резервного  фонду  для  покриття збитків,   завданих   народногосподарським  об'єктам  і  населенню аварією на електростанції в місті Коломия,  використано  лише  777 тисяч  гривень.  Залишок  невикористаних  коштів  фонду на рахунку міськради на  дату  проведення  перевірки  становить  62,2  тисячі гривень.

 

     Управлінням магістральних  автошляхів  у  місті Сімферополі з 6,8 мільйона гривень,  виділених для ліквідації наслідків зсуву  і проведення    першочергових   аварійновідновлювальних   робіт   на автомобільних шляхах Південного берегу Криму,  у липні  -  вересні поточного      року     перераховано     380     тисяч     гривень шляхово-експлуатаційним  дільницям  для  поточного  і   середнього ремонту доріг, які не знаходяться в аварійній зоні.

 

     З трьох    мільйонів   гривень,   виділених   на   підготовку житлово-комунального  господарства  в  місті  Щолкіне   (Автономна Республіка Крим) до осінньо-зимового сезону,  495,2 тисячі гривень використано не за цільовим призначенням, зокрема встановлено, що в шести   підприємствах  відпускали  стороннім  організаціям  мазут, призначений на вказані цілі.

 

     Управлінням водопровідноканалізаційного  господарства   міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області 180 тисяч гривень,  що були виділені з резервного фонду Кабінету Міністрів  на  придбання обладнання  для  каналізаційної  насосної  станції,  яка  працює в аварійному   режимі,    повністю    використано    на    погашення заборгованості із заробітної плати його працівникам.

 

     Агрофірма "Бовшивська"  Галицького  району Івано-Франківської області використала одержані  для  проведення  комплексу  робіт  в осінньо-зимовий  період  1997-1998  років  400  тисяч  гривень для надання позики ВАТ "Галичцукор".

 

     У Луганській області 500 тисяч гривень,  виділені в 1996 році на ліквідацію аварійного стану діючих систем теплопостачання міста Луганська  та  впровадження  енергозберігаючих  технологій,   було використано на погашення кредиту, отриманого міським фінвідділом у банку   "Аваль"   на   виплату   заробітної   плати    працівникам соціально-культурної  сфери.  За  наслідками  перевірки  нецільові витрати міськфінвідділом поновлені й використані за призначенням.

 

     З одержаних 900 тисяч гривень для ліквідації наслідків аварії в   житловому   будинку   N   29  державної  холдингової  компанії "Луганськтепловоз" за нецільовим  призначенням  використано  386,2 тисячі  гривень,  з  яких 200 тисяч - на виплату заробітної плати, 149 тисяч - на погашення  кредитів  для  видачі  заробітної  плати працівникам  "Луганськбуду"  (це  кредити,  не пов'язані з оплатою робіт по ліквідації наслідків аварії в цьому будинку).

 

     Щодо фінансування реконструкції Культурного центру України  в Москві.   Ще  в  жовтні  1996  року  Головне  контрольно-ревізійне управління провело ревізію Культурного центру  України  в  Москві, якою  встановлено грубі порушення у використанні бюджетних коштів. Про виявлені порушення  було  поінформовано  Кабінет  Міністрів  у листопаді  1996 року,  а матеріали проведеної перевірки направлено до Генеральної прокуратури.

 

     Повторна перевірка в листопаді  1997  року  показала,  що  не тільки  не  були  усунені  ті  порушення,  які  виявила  попередня перевірка, а навпаки, стан справ значно погіршився.

 

     До цього  часу  не  переглянуто  Статут  Культурного   центру України   в  Москві.  Міністерство  культури  і  мистецтв  України проігнорувало вимоги  постанови  Кабінету  Міністрів  N  780  щодо невідкладного  перегляду  статуту центру.  Не зареєстровано його в органах статистики України як резидента,  що перебуває  за  межами держави.   Не   визначено   також   статус  громадян  України,  що перебувають на території Росії і працюють у цьому центрі.

 

     Не виконано вимог пункту 5 Постанови Кабінету  Міністрів  про невідкладні   заходи  щодо  завершення  реконструкції  Культурного центру України в Москві стосовно повернення бюджетних  коштів,  що знаходяться на рахунку в АКБ "Тверьуниверсалбанк".

 

     Ми постійно порушували це питання на переговорах з російською стороною,  але,  на жаль, відповідь одна: звертайтеся через суд, у порядку, як кажуть, живої черги ви можете отримати свої кошти.

 

     До цього  часу  не врегульовані взаємовідносини з генеральним підрядником - фірмою "Інелко Холдинг ЛТД".  З жовтня 1996 року  до цього  часу  Культурний  центр  України  в Москві не подав жодного фінансового звіту за використані кошти  та  про  результати  своєї фінансово-господарської  діяльності  не  тільки  в  Україну,  а  й податковим органам Росії.

 

     Інформація про  наслідки  перевірок  постійно  надходила   до Кабінету   Міністрів,   і   він   вживав  необхідних  заходів  для впорядкування та економного використання коштів резервного  фонду. Керівництво Культурного центру тепер змінено, матеріали перевірки, проведеної в листопаді,  аналізуються.  Будуть зроблені висновки й матеріали  передані  відповідним  органам.  Ми  вважаємо,  що нове керівництво цього центру має можливість  довести  дуже  важливу  й серйозну  справу  -  створення  Українського  культурного центру в Москві - до кінця,  при цьому не знімаємо відповідальності  з  тих посадових осіб (незважаючи на те, працюють вони зараз там чи вже в інших місцях) за виявлені порушення й недоліки.

 

     Окремо хотів би зупинитися на  такому.  З  різних  причин  на місцях  практично  не  ведеться  робота  по створенню регіональних резервних фондів,  як того вимагає  чинне  законодавство,  зокрема стаття  20  Закону  України  про бюджетну систему України.  Аналіз ситуації з цими  фондами  свідчить,  що  облдержадміністрації  або зовсім  не передбачають резервних фондів в обласних бюджетах,  або притримують їх,  наполягаючи лише на  державній  допомозі  в  разі виникнення  надзвичайних  ситуацій.  Разом із тим велика кількість аварій відповідно  до  Тимчасового  регламенту  визначення  рівнів надзвичайних ситуацій,  прийнятого в травні 1997 року на засіданні Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та  надзвичайних  ситуацій,  за  рівнем належать до об'єктових,  і питання про фінансування  заходів,  пов'язаних  з  ліквідацією  їх наслідків,  має  вирішуватися  за  рахунок власних коштів,  коштів місцевих резервних фондів та страхових відшкодувань.

 

     З цього  приводу   слід   сказати   про   дуже   незадовільну організацію  роботи  із страхування аварійно небезпечних об'єктів, сільськогосподарського  страхування,  страхування   житлового   та галузевих  фондів.  Усе це значно збільшує кількість немотивованих звернень про надання допомоги за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів.

 

     Хочу звернути вашу увагу й на те, що до Міністерства фінансів з початку року надійшло понад 1900  звернень  народних  депутатів, більше  половини  яких стосуються питань фінансування з резервного фонду.  Переважна  кількість  звернень   про   надання   державної допомоги,  які  надходять,  не  відповідають вимогам Положення про резервний   фонд   Кабінету   Міністрів,   не   містять   належних обгрунтувань і розрахунків.

 

     Усе це    свідчить   про   гостру   необхідність   подальшого вдосконалення Положення  про  резервний  фонд  Кабінету  Міністрів України в напрямі точнішої й детальнішої класифікації надзвичайних ситуацій,  стихійних явищ  та  аварій,  непередбачених  витрат  та заходів  у  плані визначення ступеню їх непередбачуваності під час затвердження державного бюджету на відповідний рік.

 

     Таким чином,  можна констатувати,  що в поточному році  кошти резервного фонду повністю вичерпані й нового фінансування до кінця року не  буде.  Аналіз  використання  коштів  резервного  фонду  в останні  роки  свідчить,  що  його  прийнятний  обсяг - на рівні 2 відсотків видатків державного бюджету.

 

     Проектом бюджету на 1998 рік передбачалося встановити  розмір резервного  фонду  на рівні 450 мільйонів гривень.  За пропозицією Комітету з питань  бюджету  ця  сума  зменшена  до  300  мільйонів гривень.

 

     Кабінет Міністрів робитиме все, що від нього залежить, щоб не допускати в наступому році  недоліків  у  використанні  резервного фонду, які мали місце раніше.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Тепер   відповіді  на  запитання.  Прошу  відповідати лаконічно й по суті.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Запитання народного депутата Агафонова стосовно ремонту будинку культури в Первомайську Миколаївської області...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, є пропозиція зробити перерву до 12.30, а потім продовжити засідання. Немає заперечень? Будь ласка, ви подумайте над запитанням.

 

     Оголошую перерву до 12.30.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо роботу. Прохання зайняти місця.

 

     Відповідає на запитання Ігор Олександрович Мітюков.

 

     Запишіться, будь ласка.

 

     Скільки часу   відведемо  на  запитання?  П'ятнадцять  хвилин достатньо? Так, 15 хвилин.

 

     Будь ласка.  Депутат Ярошинський.  За ним -  депутат  Бублик. Будемо чергувати: одне письмове, одне усне запитання.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.     Українська    республіканська    партія, Національний фронт.  Шановний доповідачу!  Я уважно слухав про те, що  стосується  використання  фонду,  і мені здається,  що Кабінет Міністрів навіть забув про  саме  первісне  призначення  фонду  як такого, який використовується за надзвичайних ситуацій.

 

     До мене  звернулася  група жителів Дніпропетровської області, де найвищий рівень захворюваності на туберкульоз.  Вони  вимагають вжиття  дієвих  заходів  щодо  реалізації не тільки обласної,  а й загальноукраїнської програми боротьби з туберкульозом.

 

     У зв'язку з тим що ця хвороба в  Дніпропетровській  та  інших східних  областях  України  дуже  поширилася,  в контексті першого розглянутого  питання,  як  ви  дивитеся  на  пропозицію  депутата Ярошинського,   щоб   використати  половину  резервного  фонду  на боротьбу  з  туберкульозом  та   реалізацію   загальнонаціональної програми боротьби з туберкульозом?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  депутате  Ярошинський,  ви піднімаєте дуже слушне питання, але половина резервного фонду, якщо бюджет на 1998   рік  буде  затверджений  в  останній  редакції,  -  це  350 мільйонів,  дуже велика сума.  І тоді нам треба  буде  думати,  як покривати інші потреби.

 

     Я вважаю,  що  цю  проблему  треба вирішувати за рахунок двох джерел:  відповідного фінансування Міністерства охорони  здоров'я, яке   виконує   цю   програму   боротьби   з  туберкульозом,  і  в екстремальних ситуаціях, де є термінові проблеми, виділяти кошти з резервного фонду.

 

     Але головне - точно обрахувати, скільки нам коштів потрібно і скільки ми можемо виділити на цю програму.

 

     Надійшло запитання  народного  депутата  Агафонова   стосовно фінансування   Первомайського   будинку   культури   Миколаївської області, ремонту теплотрас і капітального ремонту греблі. Згаданий будинок культури перебуває в комунальній власності, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету.  Оскільки  Миколаївська  обласна адміністрація поки що не внесла пропозицій щодо цього,  Мінфін був позбавлений можливості прийняти рішення про  виділення  коштів  на проведення ремонтних робіт.

 

     Стосовно ремонту  теплотрас.  Через обмеженість надходжень до держбюджету  є  труднощі  покриття  заборгованості  із  соціальних виплат  (із  передбачених  1,5  мільйона  було  профінансовано 750 тисяч,  тобто 50 відсотків).  За нашими оцінками, державний бюджет буде  виконано  на 70 відсотків.  Пропорційно до цих надходжень ми зможемо виділяти додаткові кошти на цей напрям.

 

     Щодо капітального ремонту  греблі.  За  даними  фінуправління Миколаївської    області,    гребля   розташована   на   території Лукашівської  сільської  ради  і  перебуває  на   балансі   артілі "Авангард".  Відповідно до Тимчасового регламенту визначення рівня надзвичайних  ситуацій,  зазначена  аварія  відноситься  до  рівня об'єктивної,  і  питання  фінансування  ліквідації  наслідків  має вирішуватися за рахунок місцевих бюджетів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Бублик.

 

     БУБЛИК Ю.Т.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Тростянецький  виборчий  округ,  Сумська  область). Чернявскому передайте слово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область). Дякую. Шановний Ігоре Олександровичу! На Сумщині від  усяких  стихійних  бід  загинула   значна   частина   врожаю, пошкоджена значна частина будівель.  Були складені відповідні акти про   це,   передані   в   Кабінет   Міністрів   і    Міністерство агропромислового  комплексу.  І  до  цього  часу  не  відшкодовані збитки, завдані стихією.

 

     Я хотів би почути від вас відповідь: має намір   уряд   відшкодовувати  це?  Тому  що  в  багатьох  цих господарствах не вистачило решток  урожаю,  щоб  розрахуватися  за пальне,  інші  матеріальні  ресурси.  Я  не кажу вже про те,  що є господарства,  де по два-три роки не  отримують  заробітну  плату. Відповідно немає нарахувань, не отримують пенсію пенсіонери і таке інше.    Це    обумовило    надзвичайно    критичний    стан     у Великописарівському, Краснопільському, Сумському, Білопільському і ряді інших районів.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Відшкодування витрат,  пов'язаних із стихійними лихами або з неврожаями, не може повністю фінансуватися за рахунок резервного фонду.  За рахунок резервного фонду можна  відновлювати споруди,   які   були   зруйновані,  виконувати  інші  роботи  для впорядкування інфраструктури.

 

     Я вважаю,   що   надання   фінансової   допомоги   конкретним господарствам  - це не є напрям використання резервного фонду.  На жаль,  особливо на селі,  ми повністю втратили систему  державного страхування.  Раніше  з  цього  централізованого  фонду виділялися відповідні   кошти   для   підтримки   тих   сільськогосподарських виробників,   які   постраждали   внаслідок   посухи   чи  поганих кліматичних умов.  Я думаю,  що нам треба відновити  роботу  цього фонду.

 

     Наступне запитання письмове...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Депутат Чернявський. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.  Ігоре  Олександровичу,  це не відповідь.  Я думаю,  нехай уся Україна чує.  Чому Вінниччині повністю погасили? Чи не через те, що там Матвієнко? Це під вибори чи ні? А чого Суми не такі? Я маю на увазі не посуху. Я маю на увазі град, зливи, які зносили все на своєму шляху! Ось про що я кажу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Град - це така сама ситуація. І ми ці документи розглядаємо. Сумська область у цілому вже отримала понад 1 мільйон гривень  саме  на  покриття таких збитків.  До речі,  у Вінницькій області далеко не повністю  ці  витрати  компенсовані  за  рахунок державного  бюджету,  буквально  декілька  сот  тисяч виділено цій області.

 

     Запитання народного депутата Снігача: скільки коштів виділено з  резервного  фонду господарському управлінню Кабінету Міністрів? Яка кількість із них передбачена Положенням про резервний фонд?

 

     Дві постанови Кабінету Міністрів: N 329 від 14 квітня 1997 року - 12 мільйонів гривень (профінансовано повністю)  і  N  810  від  29   липня   1997   -   13,7   мільйона (профінансовано  повністю).  Мова  йде  про ремонтновідновлювальні роботи в Маріїнському палаці, будинку Кабінету Міністрів і в інших будинках,  що  належать  до  господарського управління,  стан яких аварійний.  Дія постанови N 1140  від  16  жовтня  1997  року  (25 мільйонів  гривень),  про  яку  йшлося  недавно  у Верховній Раді, призупинена,  постанова  доопрацьовується  і  буде   передана   на погодження до Комітету з питань бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Юхимчук.

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Жмеринський виборчий округ,  Вінницька область).  Дякую. Шановний Ігоре  Олександровичу!  Я,  можливо,  у   чомусь   повторюсь,   бо попередній  колега  теж  піднімав  надто  актуальне  питання  щодо стихійного лиха,  яке спіткало Україну, внаслідок чого постраждала дуже велика кількість сільськогосподарських підприємств.

 

     Скажімо, на  Вінниччині,  зокрема на території мого виборчого округу,  колективному підприємству,  що  в  селі  Дубова,  завдано збитків на 300 тисяч гривень.  Це сума невелика в межах держави, і я півроку тому піднімав питання про те,  щоб усе-таки була  надана хоч  якась  фінансова  допомога  цьому  підприємству.  Одначе мені надійшла відповідь,  що  в  першому  півріччі  коштів  на  рахунку резервного фонду вже не було.

 

     Скажіть, будь ласка: як же все-таки бути таким підприємствам, які надіються, що держава виділить кошти з резервного фонду, і яка стосовно цього перспектива?

 

     Дякую за відповідь.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  про  це  говорив  у доповіді.  Я вважаю,  що система використання резервного фонду і система надання необхідної підтримки    різним    підприємствам   або   організаціям,   мають удосконалюватись.  Ми не можемо все погашати за рахунок резервного фонду.  Треба  створювати  відповідні  резервні  фонди  на місцях. Частково витрати,  про які ви казали,  можуть бути компенсовані  з галузевих  фондів  за  рахунок  тих програм,  які затверджуються в державному бюджеті.

 

     Якщо мова  йде  про  використання  резервного  фонду,  то   я переконаний  у  тому,  що  він повинен використовуватися тільки на інфраструктуру,  ремонт доріг,  будівель або  фінансову  підтримку людям, які постраждали від стихійного лиха.

 

     Але ми розглянемо питання,  про які ви казали, і за найменшої можливості включатимемо це у фінансування,  хоча  можливості  дуже обмежені.

 

     Запитання письмове народного депутата Федорина: "Яких збитків зазнала Україна в цьому році від стихійного лиха і аварій  та  яку частку  цих  збитків  відшкодовано за рахунок резервного фонду?" У довідці Рахункової палати ці цифри  наведені.  На  сьогодні,  якщо брати  розподіл  у  цілому,  на  ці  цілі  виділено  приблизно  55 відсотків.  Але не треба забувати про те,  що за нашою пропозицією Верховна Рада прийняла рішення про виділення 100 мільйонів гривень для завершення осінніх польових робіт  і  підготовки  до  зимового періоду,  з яких повністю профінансовано 90 мільйонів. Це вплинуло на пропорції використання резервного фонду.

 

     Хотів би сказати,  що розрахунки і аналіз конкретних  проблем свідчать, що 20 відсотків, як закріплено в Положенні про резервний фонд, на непередбачувані цілі - це мало. Я вважаю, що цей параметр треба збільшити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Коген.

 

     КОГЕН Ю.Б., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Бахчисарайський   виборчий  округ,  Автономна  Республіка  Крим). Уважаемый Игорь Александрович!  В Крыму сложилась  неблагополучная ситуация  в  связи с заболеванием гепатитом.  В июле правительство приняло решение о выделении средств для закупки  вакцины  примерно на  1  миллион 700 тысяч гривень.  До сих пор 570 тысяч гривень из резервного фонда  не  перечислено  в  Крым,  и  теперь  невозможно заплатить за вакцину.

 

     Скажите, пожалуйста, будет что-то сделано еще в этом году или надо это все похоронить,  и  тогда  непонятно,  как  заплатить  за полученную вакцину?

 

     Спасибо большое. Прошу вас ответить.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  вже  говорив  про  те,  що доходи державного бюджету  будуть  виконані  приблизно  на  70  відсотків.  Значить, практично   з   усіх   напрямів  фінансування,  у  тому  числі  за постановами щодо резервного фонду,  це та межа,  згідно з якою  ми будемо   намагатися  виконувати  відповідні  постанови.  Але  якщо витрати вже зроблені і вакцина закуплена,  то,  я думаю, це окреме питання,  і  ми  зможемо  до  кінця  року  повністю профінансувати проведені фактичні  витрати.  Будь  ласка,  надайте  підтвердження фактичних витрат, і тоді ми спробуємо вам допомогти.

 

     Письмове запитання  народного  депутата  Стешенка:  "Під  час перебування   в   Донецькій   області   Прем'єр-міністра   України Пустовойтенка,  враховуючи вкрай критичне становище, що склалося в півмільйонному місті Макіївці,  було погоджено питання про надання фінансової  підтримки  місту  і  прийнято  рішення про виділення 5 мільйонів гривень на комунальні потреби.  На сьогодні перераховано 1,5   мільйона   гривень.   Як  буде  далі  і  чому  не  надходить фінансування?"

 

     Ми виділили   ще   500   тисяч   Макіївці   для   того,   щоб профінансувати   комунальні   потреби.   Далі   будемо  виконувати відповідно до надходжень коштів до державного бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний  Ігоре Олександровичу!  Відомо,  що в нас є Положення про використання резервного  фонду,  і  ситуація,  яка  складається  з використанням резервного фонду,  свідчить про те,  що це положення грубо порушується.  Ну от,  скажімо, Управління справами Верховної Ради    протягом    1997   року   не   отримало   жодної   копійки капіталовкладень на будівництво,  ремонт,  реконструкцію майнового комплексу.  Водночас  буквально  півмісяця тому з резервного фонду Кабміну виділяється досить солідна сума грошей  на  будівництво  і реконструкцію,  але  вже  майнового  комплексу Кабінету Міністрів. Скажіть,  будь ласка,  оця акція є законною  чи  ні?  І  чому  так сталося?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Намагання   уряду   вишукати  додаткові  кошти пов'язане з тим, що майнове господарство Кабінету Міністрів значно більше,  ніж  майнове  господарство  Верховної  Ради.  А  видатки, заплановані  на  1997  рік,  були  суттєво   скорочені   під   час затвердження  бюджету.  І ми опинилися в критичній ситуації,  коли Кабінет  Міністрів  навіть  не   може   заплатити   за   опалення, електроенергію,   зв'язок   у   своєму  будинку.  Дуже  складно  з фінансуванням.  Але  виконання  постанови,  про  яку  ви   казали, призупинено. Ми передали в Комітет з питань бюджету новий варіант, де враховано і фінансування потреб Верховної Ради, яка на сьогодні щодо  капітальних  вкладень частково профінансована на 7 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре  Олександровичу,  спасибі.  Сідайте,   будь ласка.

 

     Симоненко Валентин Костянтинович. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,   голова  Рахункової  палати  Верховної  Ради України (Північний виборчий  округ,  Одеська  область).  Уважаемый Александр   Николаевич!   Уважаемые   народные  депутаты  и  члены правительства!  В соответствии с поручением Верховной Рады Украины Счетной  палатой  проверено использование средств резервного фонда Кабинета Министров за девять месяцев текущего года.  О результатах проверки в начале ноября были проинформированы и Верховная Рада, и Кабинет Министров.  Кроме  того,  результаты  проверки  достаточно широко освещались в прессе.

 

     Казалось, что    отмеченные    в   информации   нарушения   в использовании  средств  резервного  фонда  должны  были   побудить правительство  исключить  в  дальнейшем  подобные  факты.  Однако, обратившись  вновь  к  этим  вопросам,  Счетная  палата  вынуждена констатировать,  что  ситуация  не  только  не  улучшилась,  но  и ухудшилась. Извращена сама идея создания резервного фонда Кабинета Министров. Судите сами.

 

     22 февраля   1996   года  Верховная  Рада  Украины  утвердила Положение о резервном фонде Кабинета  Министров  Украины,  задачей которого  является  (цитирую положение) "финансирование неотложных расходов, которые не могли быть предусмотрены во время утверждения государственного  бюджета".  В  настоящее  время  практически  все пункты этого положения, утвержденного Верховной Радой, нарушены.

 

     Одной из  основных  причин  является  то,  что  правительство ежегодно, пребывая в положении заложника различных ситуаций, уходя от законной процедуры принятия бюджета, следуя по пути наименьшего сопротивления,  сознательно - хочу подчеркнуть это!  - сознательно не предусматривает в проекте расходной  части  бюджета  целый  ряд мероприятий,  хотя некоторые из них имеют приоритетное значение, а в некоторых случаях даже являются безотлагательными.

 

     Таким образом,   кропотливая   процедура    разрешения    так называемых  неудобных  или неоднозначных вопросов,  которые должны решаться на этапе составления бюджета,  переносится  на  этап  его исполнения.

 

     Однако бюджетному процессу присуща особая черта.  Вопросы, не разрешенные при формировании  бюджета,  на  этапе  его  исполнения решаются   ценой  нарушения  бюджетного,  а  теперь  и  уголовного законодательства.

 

     Вследствие этого  42  процента  резервного   фонда   Кабинета Министров  превращено  в  источник  для  финансирования  отдельных мероприятий,  которые в соответствии  с  действующими  процедурами должны быть предусмотрены при утверждении расходной части бюджета.

 

     Напомню, что  с целью обеспечения финансирования мероприятий, связанных с ликвидацией последствий чрезвычайных ситуаций, уборкой урожая 1997 года, а также подготовкой народного хозяйства к работе в осеннезимний период 1997-1998 годов,  Верховная Рада  Украины  в августе   поддержала   предложение   правительства  об  увеличении резервного фонда,  и он составляет,  как вы знаете,  400 миллионов гривень.  Это много или мало? Это почти 80 процентов ассигнований, которые выделяются  в  госбюджете  на  науку,  это  100  процентов ассигнований   госбюджета,  которые  предусмотрены  на  содержание учреждений культуры. Как видите, деньги немалые.

 

     Однако, требуя от органов исполнительной власти  безусловного соблюдения  целевого  использования  выделенных бюджетных средств, правительство  при  этом  само  нарушает  постоянно  установленный порядок целевого распределения средств резервного фонда.

 

     За девять  месяцев  этого года на финансирование мероприятий, связанных с чрезвычайными  ситуациями,  выделено  всего  лишь  205 миллионов   гривень,  зато  на  другие  мероприятия  выделено  186 миллионов гривень,  что  составляет  45  процентов  суммы  годовых ассигнований.  Мы  же  с  вами утвердили,  что эта цифра не должна превышать 20 процентов.

 

     Средства резервного  фонда  правительства  распределяются   в классическом "ручном" режиме.  Так, по состоянию на 1 октября 1997 года  правительством  принято  89  постановлений  и  распоряжений, согласно   которым  распределены  385  миллионов  гривень.  По  40 документам предусмотренные расходы профинансированы полностью,  по 33  -  частично,  а  по 16 постановлениям и распоряжениям так и не начато выполнение.  Но  самое  главное  в  том,  что  из  этих  16 постановлений и распоряжений 5 постановлений приняты еще в августе текущего  года  и  связаны  как  раз  с  ликвидацией   последствий чрезвычайных  ситуаций,  стихийных  бедствий  и  аварий,  для чего именно и был создан резервный фонд.  Но  этим  перечень  нарушений установленного  порядка  использования бюджетных средств далеко не ограничивается.

 

     По принятому правительством 21 постановлению и распоряжению о финансировании  мероприятий  в сумме 53 миллиона гривень указанные денежные средства не должны выделяться из резервного фонда вообще. Расходы  на  них  по  своим  функциональным  признакам должны быть предусмотрены при рассмотрении и утверждении госбюджета.

 

     К этому добавим,  что  в  соответствии  с  9  постановлениями Кабинета   Министров   предусмотрено   40,1  миллиона  гривень  на финансирование мероприятий,  по которым  уже  выделялись  средства резервного  фонда  в  1995  и 1996 годах,  в частности мероприятий хозяйственного   управления   Кабинета   Министров.    Одним    из постановлений  для  покрытия  расходов,  связанных  с  проведением непредвиденных     в     зимний     период     1996-1997     годов аварийновосстановительных и ремонтных работ, выделено 12 миллионов гривень,  которые полностью профинансированы.  Проходит  несколько месяцев   и   появляется   другое  постановление.  Для  проведения аварийных,  восстановительных  и   ремонтнореставрационных   работ выделяется   дополнительно   13,7   миллиона   гривень.  Создается впечатление,  что именно  над  хозуправлением  Кабинета  Министров проносятся ураганы,  тайфуны и другие геотектонические катаклизмы, как будто оно находится в Бермудском треугольнике,  а не в  центре Киева на улице Грушевского.

 

     Нам, наверное,   остается   еще   посочувствовать  несчастным чиновникам  из  правительства,  и  не  только  из   правительства, очевидно,  все они бездомные,  бесквартирные. Иначе чем об яснить, что,  как установлено проверкой,  только в этом году 5,6  миллиона гривень из резервного фонда использованы хозяйственным управлением Кабмина на цели,  не  предусмотренные  положением,  а  именно:  на капитальное  строительство,  в  том  числе  жилого  дома  по улице Старонаводницкой - 465 тысяч гривень,  на жилмассиве "Поздняки"  - 865 тысяч гривень,  на улице Институтской - 947 тысяч гривень,  на улице Десятинной -  1  миллион  165  тысяч  гривень,  на  бульваре Давыдова, в Конче-Заспе и так далее.

 

     В ходе  изучения  материалов,  на основании которых Кабинетом Министров Украины изданы вышеуказанные постановления, установлено, что  хозуправление  с  конца  1996  года  обращалось  и к товарищу Лазаренко, и к Пустовойтенко с просьбой о дополнительном выделении ассигнований  для  капстроительства,  капремонта и реставрационных работ.  Это мотивировалось тем,  что  предусмотренные  госбюджетом 1996  года  соответствующие  ассигнования не покрывали фактических расходов  хозуправления.   Возникает   вопрос:   почему   же   эти дополнительные    быстрорастущие   потребности   надо   незаконно, противоправно покрывать за счет резервного фонда?!

 

     Другая грань    этого    процесса.    В    соответствии     с межправительственным протоколом между Украиной и Туркменистаном от 5 ноября 1994 года о выделении на взаимной  основе  помещений  для посольств обеих государств, посольству Туркменистана выделены дома по улице Пушкинской,  6 и Редутной, 16-А. Генеральной дирекцией по обслуживанию   иностранных   представительств  Киевской  городской госадминистрации  в   течение   1995-1996   годов   осуществлялись ремонтностроительные работы за счет госбюджета. В 1997 году на эти цели Законом о Госбюджете средств не  предусмотрено.  Их  даже  не заказывали!   Однако  в  соответствии  с  постановлением  Кабинета Министров от 9 сентября 1997 года из резервного фонда - опять-таки в  нарушение  существующего  положения!  -  выделено  3,5 миллиона гривень для строительства этого  урчеждения.  Я  побывал  на  этих стройках.  Могу сказать,  что ведутся они не по возможности,  а по потребности.  Такое  впечатление,  что  для  нашего  посольства  в Ашхабаде   будет   построен,   по   крайней  мере,  дворец  почище ТаджМахала.

 

     Перечень подобных нарушений продолжает Постановление Кабинета Министров   о   неотложных   мерах   по  завершению  реконструкции Культурного центра Украины в городе  Москве.  Выделено  средств  в сумме 4,2 миллиона гривень на завершение реконструкции и погашение якобы  задолженности  за  1996  год.  В  этом   же   постановлении указывается,    что   материалы   ревизии   финансовохозяйственной деятельности  центра  переданы  на  рассмотрение   в   Генеральную прокуратуру  Украины.  Как  переданы,  так и лежат.  В то же время Министерство иностранных  дел,  Минфин,  Министерство  культуры  и искусств   были  обязаны  принять  по  возврату  выделенные  ранее бюджетные  средства,  которые  находились  на  счетах  московского филиала   АКБ  "Тверьуниверсалбанк".  Копейки,  в  принципе,  -  2 миллиона 56 тысяч долларов США,  2,1  миллиона  гривень,  ну,  еще российские  рубли,  немецкие  марки...  Но  это  было обязательным условием дальнейшего формирования работ.

 

     Одновременно посольство  Украины   в   Российской   Федерации проинформировало Кабинет Министров Украины и Министерство культуры и  искусств,  что  руководство   центра   проводит   неоправданные финансовые  расходы.  Однако  на  1  октября  1997  года указанные денежные средства не были возвращены,  зато 1  миллион  700  тысяч гривень  из  средств  резервного  фонда  уже перечислены в Москву. Воистину,  как я уже говорил,  где начинается  тайна  (а  все  эти постановления   принимались   под   грифом   "Не  для  друку"),  - заканчивается справедливость.  А ведь на протяжении пяти лет никто не  проверял,  как  и  насколько  оправдано используются бюджетные средства за рубежом на подобные реконструкции и стройки.

 

     Вышеперечисленные нарушения     в      значительной      мере способствовали   тому,   что   практически   все  постановления  и распоряжения  принимались  правительством   в   рабочем   порядке. Комитету   Верховного   Совета   Украины   по   вопросам   бюджета соответствующие документы не направлялись,  как это  предусмотрено положением.   Вызывает   обеспокоенность   и   то,  что  отдельные постановления и распоряжения приняты  без  учета  и  даже  вопреки письменным замечаниям юридического управления Кабинета Министров.

 

     Неудовлетворительно осуществляется   и  управление  денежными средствами резервного фонда. По состоянию на 1 января 1997 года на счетах  организаций и ведомств,  получавших средства из резервного фонда,  был остаток  в  сумме  1,4  миллиона  гривень.  И  они  не возвращены   в   бюджет.   Хотя   по  положению  они  должны  были возвратиться в бюджет.

 

     За проверяемый  период   наблюдается   тенденция   увеличения остатков   денежных   средств,  поступивших  из  резервного  фонда Кабинета Министров, на счетах министерств и ведомств, учреждений и организаций.  Так,  по  состоянию на 1 апреля остаток этих средств составлял 1,4 миллиона,  на 1 июля - уже  29  миллионов,  а  на  1 октября - 31,3 миллиона гривень.

 

     Что же  это  за  работы  по  ликвидации  аварий,  последствий катастроф,  которые не требуют затрат? Об этом и других нарушениях Кабинет  Министров  был  проинформирован  в  ноябре текущего года, однако воз и ныне там.  Нам кажется,  прошло  достаточно  времени, чтобы  принять  соответствующие  решения для устранения выявленных нарушений, а также принять меры по их предупреждению.

 

     Но, как ни прискорбно, этого не случилось. Хотя казалось, что постановление  Кабинета  Министров  от  1  декабря  этого года "по впорядкуванню  використання  коштів  резервного   фонду   Кабінету Міністрів України" направлено на изменения к лучшему.  Внимательно ознакомившись  с  ним,  приходим  к  выводу,  что  все  сделано  с точностью до наоборот.  Тем,  у кого денег не хватало,  и там, где ведутся работы,  средства урезаны.  А тем,  кто согласно положению вообще   не  должен  был  получать  эти  средства,  финансирование увеличено.

 

     У меня есть эти постановления.  Диву даешься,  ну  как  можно приостановить,  например,  строительство  насосной канализационной станции 10-А в  Одессе,  сократив  финансирование  с  7  миллионов гривень до 3,8 миллиона? Придет весна, жилмассив "Лузановка" будет по клотик в хозбытовых фекалиях.  И разговор по этому вопросу идет уже ровно четыре года.

 

     Или другое   постановление   -   "Про   продовження   терміну фінансування витрат для підготовки житловокомунальних  господарств у місті Щолкіне". Было 7 миллионов 450 тысяч гривень - заменили на 3 миллиона. И так далее, и тому подобное.

 

     Нарушения, выявленные  Счетной  палатой  ранее,   пополняются новыми.  Если  по  состоянию  на  1  ноября  1997 года по принятым постановлениям и распоряжениям предусматривается общая  сумма  429 миллионов гривень,  что составляет 107,4 процента от 400 миллионов годовых бюджетных назначений,  то  на  1  декабря  эта  сумма  уже увеличилась до 444 миллионов гривень,  или 111 процентов. А именно сейчас,  когда наступает настоящая зима,  эти средства  нужны  как воздух,  потому что будут и обледенение,  и поломки в отопительных системах,  для  устранения  которых,  по  идеологии,  и   заложены средства  в  резервный  фонд.  А  они  уже  израсходованы  на  111 процентов, то есть больше, чем предусмотрено в бюджете.

 

     Таким образом,  расширяется сфера "ручного" режима управления распределением  бюджетных  средств,  который  так  любят  на  всех уровнях исполнительной  власти.  Именно  такое  ручное  управление распределением   бюджетных   средств   красноречиво  демонстрирует исполнение постановления Кабинета Министров от  11  сентября  1997 года  о  финансовой  помощи  на  проведение  комплексных  работ  в осенне-зимний период 1997- 1998 годов.

 

     Так, бюджетные средства в сумме 2,4 миллиона  гривень,  выделенные  Киевской  облгосадминистрации, распределили между районами  области  без  каких-либо  расчетов  и определения конкретных мероприятий, подлежащих финансированию, без какой-либо сметы.  При этом Белоцерковскому району выделяется  247 тысяч  гривень,  а  Полесскому  -  14  тысяч гривень.  Аналогичная картина по  вертикали  пошла  и  вниз.  Из  выделенных  166  тысяч Васильковской  райгосадминистрации 30 тысяч распределили агрофирме "Ходачанка",  а агрофирме "Промінь" - 3 тысячи  гривень.  Скажите, что это за помощь в сумме З-х тысяч гривень громадному хозяйству и что можно на них сделать.  Такое же положение дел с распределением средств   и   финансовой   помощи   в   Володарском,   Обуховском, Кагарлыкском районах Киевской области.

 

     Ухудшилась и  структура   расходов   резервного   фонда.   На финансирование мероприятий,  связанных с чрезвычайными ситуациями, ликвидацией последствий  стихийных  бедствий  и  аварий,  выделено только  223,7  миллиона  гривень,  а  на  другие мероприятия - 220 миллионов,  что составляет 55 процентов суммы  годовых  назначений вместо  установленных  законодательством  20  процентов.  Увеличен также  и  об ем  денежных   средств,   которые   предусматривалось направить на финансирование мероприятий,  не подлежащих зачислению в счет средств резервного фонда Кабинета Министров,  с 53 до  78,6 миллиона   гривень.   В   результате   этого   опять  продолжается приоритетное выделение средств хозуправлению  Кабинета  Министров. Уже  после  рассмотрения  на  всех  уровнях  предыдущей информации Счетной палаты 16 октября Кабинет  Министров  принимает  очередное постановление  о  выделении  средств  для  финансирования об ектов Кабинета Министров Украины.  И опять выделяется ни много ни мало - 25,4 миллиона гривень.

 

     Таким образом, уважаемые коллеги, налицо неприглядная картина пренебрежения    бюджетной    дисциплиной    на    самом    высшем государственном     уровне.    Соответствующую    оценку    такому произвольному,  мягко говоря,  распоряжению бюджетными  средствами должны дать,  на наш взгляд, правоохранительные органы. Ведь такие действия подпадают под юрисдикцию недавно принятых  правовых  норм об    уголовной    ответственности    за    нарушение   бюджетного законодательства.  Очевидно,   только   это   позволит   исправить сложившееся положение. Но даже и не в этом дело.

 

     Уважаемые члены    правительства!   Уважаемый   отсутствующий Валерий Павлович!  В  народе  говорят,  что  лучший  замок  -  это совесть.  Если  вы хотите,  чтобы возглавляемое вами правительство действительно работало на благо народа,  то сделайте все для того, чтобы  в  своей  деятельности  оно  руководствовалось прежде всего пониманием  и  совестью.  Неужели  непонятно,  что  400  миллионов гривень  -  это  не карманные деньги Кабинета Министров,  а деньги налогоплательщиков?!

 

     Пожалуй, все. Спасибо за внимание.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Запитання   до   Валентина   Костянтиновича   ми   не передбачали. Але є одне запитання, на яке треба було б відповісти. У переліку є так звані  "таємні"  статті,  за  якими  стоїть  сума більше  50 мільйонів.  Ви їх аналізували?  Вони справді стосуються таємних об'єктів чи це просто  таємне  використання  коштів?  Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО В.  К.  Эти статьи такие "таємні",  как я балерина. Вот   так   можно   сказать.   Элементарная   попытка   уйти    от ответственности перед общественностью.  Я хочу повторить: там, где тайна, - там несправедливость в самом концентрированном виде.

 

     ГОЛОВА. Що це за об'єкти, ви могли б сказати?

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Я об этих об ектах говорил.  Это прежде всего выделение  средств  для  хозуправления  Кабинета  Министров (Шум у залі).

 

     Уважаемые коллеги!  Конкретно на вопрос Кармазина я могу  еще раз зачитать...

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція опублікувати в газеті цю інформацію. І є ще пропозиція  сфотографувати  ці  об'єкти  й  дати  на  сторінках газети,  щоб люди бачили, що будується, куди витрачаються бюджетні кошти. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Ми планували це питання розглядати о 10  годині.  О  13.15  у виконуючого  обов'язки Генерального прокурора прийом посла Канади, і він звернувся з проханням - як бути у цій ситуації?  Незручно  ж через  нашу  неорганізованість,  і  уряду  в  тому  числі,  реноме держави,  так би мовити, підривати. Інформація з цього приводу від Генеральної прокуратури є.  У ній говориться про те,  що, справді, порушення  підтверджуються  і  відповідно  треба  притягувати   до відповідальності тих людей, які допускали такі порушення.

 

     А пропозицію    про    опублікування   в   газеті   я   прошу проголосувати.  Ставлю на голосування пропозицію про опублікування інформації   Рахункової   палати,   з  відповідними  фотографіями, зрозуміло. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Кузнєцов Павло Сергійович. Будь ласка. Від комітету.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Краматорський виборчий округ,  Донецька область).     Уважаемые     народные      депутаты!      Уважаемый председательствующий!  Сегодня мы уже вторично за этот год слушаем вопрос о состоянии дел с использованием резервного фонда  Кабинета Министров. Я напомню вам, что первый раз мы его слушали в августе, когда на заседании рассматривали просьбу правительства о том,  что нужно увеличить резервный фонд Кабинета Министров.

 

     Вы все прекрасно помните,  я думаю, помнят и наши избиратели, что Верховный Совет Украины,  учитывая сложные  погодные  условия, которые  сложились  на  территории  нашей  республики в этом году, учитывая необходимость собрать урожай без потерь,  подготовиться к зиме  соответствующим образом,  пошел навстречу Кабмину и увеличил резервный фонд на 200 миллионов гривень.

 

     Прошло немного времени,  и мы возвращаемся к вопросу  о  том, как   же   новый   Кабинет   Министров,  возглавляемый  господином Пустовойтенко, расходует средства резервного фонда.

 

     Комитет по вопросам бюджета неоднократно обращался в  Кабинет Министров,  в  том  числе  и  к бывшим премьер-министрам Марчуку и Лазаренко,  с  просьбой  предоставить  подробную,  соответствующую требованиям  Закона  о  бюджетной  системе  Украины  и Положения о резервном фонде Кабинета  Министров  информацию  об  использовании средств  этого  фонда.  Однако  до  сих пор так и не смог получить такую информацию.

 

     Что же можно сказать,  изучив  представленный  правительством документ и информацию Счетной палаты по данному вопросу? Вопервых, Кабинет Министров и на этот  раз,  несмотря  на  предупреждение  в августе, не в полном об еме выполнил требования статьи 36 Закона о бюджетной системе Украины,  представив  Верховному  Совету  только перечень  изданных  постановлений  без  обоснования необходимости, экономичности и эффективности произведенных расходов из резервного фонда.

 

     Во-вторых, Кабинет  Министров  согласно Положению о резервном фонде должен был согласовывать с  Комитетом  по  вопросам  бюджета свои решения о выделении средств из резервного фонда.

 

     В 1997 году, я вас информирую, Кабинет Министров согласовывал с Комитетом по вопросам бюджета  лишь  3  из  89  постановлений  и распоряжений о выделении средств из резервного фонда. Всего же для финансирования расходов,  связанных  с  чрезвычайными  ситуациями, работами по ликвидации последствий стихийных бедствий и аварий,  а также непредусмотренных расходов,  связанных с введением  законов, на  основании  47  постановлений и распоряжений Кабинета Министров выделено 205 миллионов гривень,  из них 143,3 миллиона гривень уже профинансировано.

 

     При этом  обращает  внимание и вызывает беспокойство то,  что согласно информации Счетной палаты распоряжения,  постановления  о расходовании  средств  из  резервного  фонда принимались Кабинетом Министров  Украины  в  так  называемом  закрытом  режиме,  рабочем порядке,  без  проведения заседаний Кабинета Министров.  К тому же отдельные постановления Кабинета Министров принимались несмотря на письменные    замечания    юридического   управления   Кабмина   о необходимости соблюдения норм, установленных законом.

 

     В-третьих, допущены серьезные нарушения и в вопросах целевого использования    средств    резервного   фонда,   предусмотренного положением.  А Комитет по вопросам  бюджета  не  имел  возможности проконтролировать  эти расходы из-за отсутствия отчетных данных об использовании этих средств.

 

     Валентин Константинович, выступая с этой трибуны, уже говорил о   "таємних"  статьях,  которые  зафиксированы  в  постановлениях Кабмина. Это все дополняет картину.

 

     Согласно Положению о резервном фонде, как вы знаете, не более 20  процентов  общего об ема этого фонда разрешено использовать на другие мероприятия.  Как говорил Валентин Константинович,  Счетная палата  определила,  что правительство израсходовало 49,9 процента годового об ема резервного фонда на те цели,  на которые  отведены только 20 процентов.

 

     Значительную часть  средств  резервного фонда использовано на финансирование капитального строительства,  капитальных ремонтов и других    мероприятий,    которое,   возможно,   необходимо   было предусмотреть в Государственном бюджете Украины на 1997 год.

 

     Кабинет Министров принял в этом году более 20 постановлений и распоряжений  о  выделении  средств  из  резервного фонда для этих целей на общую сумму свыше 53 миллионов гривень.

 

     Вызывает большие  сомнения  целесообразность   выделения   из резервного  фонда  4,2  миллиона гривень на покрытие задолженности 1996 года и завершение реконструкции Культурного центра Украины  в Москве.  Тем более,  об этом тоже говорил Валентин Константинович, ревизией КРУ Минфина там выявлены серьезные финансовые  нарушения, материалы   направлены  для  проверки  в  Генеральную  прокуратуру Украины. Следовало бы вначале потребовать от Министерства культуры отчет о целенаправленном использовании ранее выделенных средств, а затем  уже  принимать   решение   о   том,   нужно   ли   выделять дополнительные средства. Тем более из резервного фонда!

 

     Как вы  помните,  в  августе  из  резервного  фонда  Кабинета Министров были выделены средства на проведение Второго  всемирного форума  украинцев.  Уже  тогда  говорилось  о том,  что этот с езд рассматривался  как  стихийное  бедствие,  а  не   как   тщательно спланированное  и организованное мероприятие.  И что в результате? Деньги заплатили из бюджета,  там все переругались - на этом  все, поставили точку.

 

     Из-за ограничения во времени не буду перечислять другие факты использования Кабинетом Министров средств из резервного  фонда  не по  назначению,  тем  более что они достаточно подробно отражены в информации Счетной палаты.

 

     Уважаемые народные  депутаты!   Вам   роздан   подготовленный Комитетом  по  вопросам  бюджета  проект  постановления Верховного Совета Украины,  в котором предлагается признать  работу  Кабинета Министров  по  использованию  в этом году средств резервного фонда неудовлетворительной.   Кабинету   Министров    рекомендовано    в дальнейшем   неукоснительно   соблюдать   требования  действующего законодательства,  регламентирующего порядок использования средств резервного   фонда,   с   предоставлением   ежемесячных  подробных письменных отчетов Верховному  Совету  о  расходах  из  резервного фонда   с   обоснованием   их   необходимости,   экономичности   и эффективности.

 

     От имени бюджетного комитета я прошу вас, уважаемые депутаты, рассмотреть этот проект постановления и проголосовать за него.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую, сідайте.

 

     У нас  є  ще  15 хвилин для тих,  хто хотів би висловити свої міркування стосовно цього документа і взагалі аналізу використання резервного   фонду.   Але   я   вважаю,  що  ми  спочатку  повинні проголосувати  цей  проект  за  основу,  щоб  потім  доповнити   і видозмінити  його так,  як вимагають інтереси держави і пропозиції народних депутатів. Немає заперечень?

 

     Тоді, будь ласка,  проголосуйте пропозицію  проект  постанови прийняти за основу.

 

     "За" - 190.

 

     Будь ласка, Дмитро Петрович просить проголосувати ще раз, він не встиг зорієнтуватися. Будь ласка, ще раз голосуємо за основу.

 

     "За"- 228. Прийнято.

 

     Уточнення, доповнення,  пропозиції  якісь   будуть?   Депутат Ярошинський. Будь ласка. З місця.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.     Українська    республіканська    партія, "Національний фронт".  Шановні  народні  депутати!  Шановний  пане Голово! Сьогодні ми розглядаємо надзвичайно важливе питання, але я хотів би його поставити дещо в іншому контексті.  Адже це  питання не  лише про те,  як використовується резервний фонд,  кошти якого мають виділятися виключно на невідкладні,  на найболючіші питання, що  хвилюють наших людей.  Сьогодні,  слухаючи обговорення в залі, узагалі виникає запитання, що ми будуємо? Національну державу, яка захищає  національні  інтереси всіх,  і насамперед знедолених,  чи піднебесну для номенклатурних негідників?

 

     І аналіз розгляду цього питання свідчить,  на  жаль,  що  оця низькопробна лихозвісна піднебесна будується у той час,  коли наші матері й батьки чекають на одяг, житло, їжу і програму виживання.

 

     Становище в Україні вкрай критичне,  лихо суцільне.  І ми  не маємо  права  використовувати на інші цілі,  окрім жорстко гострих невідкладних екологічних і  соціальних  питань,  жодну  українську копійку...

 

     Я прошу  головуючого надати мені відведені три хвилини,  а не одну хвилину для зауважень.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, вимкніть мікрофон.

 

     Богдане Харитоновичу,  я помилився, ви були записані з іншого питання,  уже виступили, а мені висвітлили на моніторі цей список. Я вам надав слово,  але думав, що ви внесете пропозицію до проекту постанови, ви ним не скористалися.

 

     Будь ласка,  запишіться,  хто  хотів  би висловитися,  внести доповнення до проекту постанови.  На це за практикою,  яка  в  нас діє, виділяється одна хвилина часу.

 

     Будь ласка. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія України.  Розкрадання бюджету,  у тому числі резервного фонду,  почалося з 1990 року,  коли Верховна Рада минулого скликання зупинила дію статей 2, 16 і 17 Конституції України.  Тобто  тоді  вона відмовилася від контролю за бюджетом і покарання тих, хто бюджет розкрадає.

 

     І тепер ми бачимо,  що вже шість років розкрадають як бюджет, так  і  резервний  фонд.  І  ті прем'єри,  що розікрали,  сьогодні стартують на виборах.  І Марчук,  і Лазаренко,  вони точно те саме робили  з  резервним фондом,  що сьогодні робить Пустовойтенко,  - точно те  саме.  І  тому  я  пропоную  у  першому  пункті  проекту постанови звернутися до Генеральної прокуратури (тут немає терміну давності)  і  до  виконуючого  обов'язки  Генерального   прокурора Литвака,  щоб  він  розібрався  з  розкраданням  резервного  фонду починаючи  з  1990  року  всіма  прем'єр-міністрами,  які  були  в Україні. І тільки тоді можна буде приймати...

 

     ГОЛОВА. Депутат Шевченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.І. Передайте, пожалуйста, слово народному депутату Поживанову.

 

     ГОЛОВА. Михайло Олександрович Поживанов. Будь ласка.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О.  Уважаемые народные депутаты!  Только за  этот год я от нашего города обращался четыре раза в Кабинет Министров с просьбой оказать помощь пострадавшим от стихийного бедствия  11-12 апреля,  когда  поднялась  вода в Азовском море на полтора метра и 296 домов в городе было разрушено.

 

     Мы получали  постоянно  ответы  от  Кабинета  Министров,   от Министерства  финансов  и Министерства экономики,  что средств для этого нет.  Люди до сегодняшнего  дня  живут  в  домах  отдыха,  в общежитиях,  у них нет жилья.  Вопрос так и не решен, а сегодня мы слышим,  что миллионами деньги расходовались совершенно  не  туда, куда нужно.

 

     Я предлагаю в данный проект вписать: рассмотреть персональную ответственность людей, принимавших эти решения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Хунов.

 

     ХУНОВ А.І.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Краснолиманський міський виборчий округ,  Донецька область). Прошу передать слово Охрименко Константину Александровичу.

 

     ОХРІМЕНКО К.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів   (Дружківський   виборчий   округ,   Донецька  область). Уважаемые коллеги!  Хочу обратиться к вам и прошу меня поддержать. Мы   все   живые   свидетели   того  времени,  когда  после  таких выступлений,  заявлений  официальных  органов  властей   различных уровней следовала соответствующая реакция судебных или карательных органов.

 

     Поэтому я поддерживаю предложение,  которое здесь прозвучало, чтобы...  Ведь трясет, извините, когда такие факты узнаем. И чтобы мы через три месяца опять не забыли о том,  что услышали  сегодня, настаиваю  и  прошу  коллег поддержать меня,  что надо,  как здесь предлагалось, прокурору...

 

     ГОЛОВА. Депутат Мухін. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Фракция Социалистической и Селянской партий.  Александр Александрович!  Ситуация  принципиальная:  правительство истратило деньги  не  туда,  куда  необходимо.  Кто  несет  ответственность? Правительство.  Поэтому в постановлении надо обязательно поставить вопрос о недоверии правительству, министру финансов и отправить их в отставку.  Другое просто невозможно. Они будут продолжать делать то же самое.  На сегодняшний день в этом  вопросе  надо  поставить точку - в отставку министра финансов, в отставку правительство!

 

     ГОЛОВА. Депутат Матковський.

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань законності і правопорядку (Здолбунівський  виборчий  округ, Рівненська область). Прошу передати слово Ярошинському.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.     Українська     республіканська    партія "Національний фронт".  Шановні народні депутати!  Прошу підтримати конкретну  пропозицію.  Я  її  озвучу:  "Третину  резервного фонду Кабінету Міністрів виділити  на  проведення  невідкладних  заходів боротьби   з  особливо  небезпечними  захворюваннями  в  контексті національної програми виживання нації".

 

     І другий пункт,  який я пропоную  проголосувати:  "Внести  на розгляд  Верховної  Ради  питання  про  недовіру уряду у зв'язку з нецільовим використанням коштів резервного фонду".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги!  Я цілком і повністю підтримую пропозицію своїх колег щодо передачі матеріалів перевірки Рахункової палати до прокуратури.

 

     А якщо   в   цілому  характеризувати  використання  бюджетних коштів,  то  хочеться  сказати  словами  народної  мудрості:   "Із розумним краще загубити, ніж із нерозумним знайти". Оце наша біда, чому ми так живемо.  Тільки невідомо, хто сьогодні розумний, а хто нерозумний. Нерозумні, на жаль, живуть краще, ніж розумні...

 

     ГОЛОВА. Це треба осмислити, Галино Федорівно. Так же?

 

     Депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую. Шановний Олександре Олександровичу! Я хочу підтримати  пропозицію,  яку  висловив  Ярошинський  стосовно того,  щоб із державного фонду виділяти кошти на медичну допомогу, якщо не дає бюджет...

 

     ГОЛОВА. Із резервного.

 

     МАРКОВСЬКА Н.  С.  Так, із резервного фонду виділяти кошти на боротьбу  із  соціально  небезпечними  хворобами.  Це туберкульоз, СНІД, серцево-судинні захворювання. Крім того, я хотіла би, щоб цю інформацію,  яку  сьогодні надав нам Симоненко,  передати все-таки Генеральній прокуратурі.

 

     ГОЛОВА. У мене є лист з  цього  приводу  від  вашої  фракції. Депутат Вінський підписав. Зміст листа повністю збігається з вашою пропозицією.

 

     Депутат Сікалов. Будь ласка.

 

     СІКАЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (ГорлівськийМикитівський виборчий округ,  Донецька область). Прошу передать слово депутату Краснякову.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Фракция  коммунистов.  Я  очень сожалею,  что Игорь Александрович не ответил на мой письменный  вопрос,  который был у него. Валентин Константинович говорил о тайных статьях. Есть и явные статьи.  Неужели мы не знали о том,  что будет проводиться так   называемый   Всемирный  форум  украинцев  и  деньги  на  это выделяются из резервного фонда?

 

     Я предлагаю следующее.  У нас в положении о  резервном  фонде есть пункт,  где говорится, что контроль за использованием средств фонда возлагается на постоянный Комитет  по  вопросам  бюджета.  Я считаю,  что комитет все-таки эту задачу не выполнил,  и потому мы только сегодня узнаем о том,  как  использовался  фонд.  Предлагаю указать   Комитету   Верховного  Совета  по  вопросам  бюджета  на недостаточную работу  по  контролю  за  использованием  резервного фонда.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Камінський.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і   зв'язку (Сніжнянський виборчий округ, Донецька область). Дякую, Олександре Олександровичу. Взагалі хотілося б послухати Ігоря Олександровича, бо  з  одного  боку,  він  запевняв нас тут,  що жодної копійки не витрачено не за призначенням,  а з іншого боку,  ми  побачили,  що гроші  розподілялися так:  хто ближче до трону,  той більше й має. Мені хотілося б почути, що міг би відповісти Ігор Олександрович на виступ Валентина Костянтиновича?  А взагалі я підтримую тих колег, які вважають,  що справу треба негайно передавати  до  Генеральної прокуратури  і  притягати до відповідальності посадових осіб,  які розтринькували гроші з резервного фонду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іван Олексійович Ямковий. Будь ласка.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). У своїй доповіді  Ігор  Олександрович  говорив,  а  я бачив це на прикладі свого округу,  як постраждали в  цьому  році  сільськогосподарські підприємства від стихійного лиха.  Зокрема, КСП імені Петровського завдано збитків на мільйон гривень.  У той же час  страховий  фонд абсолютно не відреагував.

 

     Тому я  вважаю,  що  в  проекті  постанови,  який  підготував бюджетний  комітет,  треба  передбачити  пункт,  яким  зобов'язати Кабінет Міністрів відновити роботу по страхуванню на селі посівів, багаторічних насаджень та основних фондів.  Бо  страхова  компанія "Оранта"  сьогодні  практично  не  працює,  а  це дуже важливо для ліквідації   наслідків    надзвичайних    ситуацій.    Прошу    це проголосувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Відбулось обговорення пропозицій про доповнення цього проекту,  який ми проголосували за основу. Зводиться це до кількох моментів.  По-перше,  запропоновано  притягувати службових осіб до кримінальної відповідальності за порушення  бюджетної  дисципліни. Це  є  і  в  пропозиціях від фракції (підписав ці пропозиції Йосип Вінський),  і інші депутати виступали з цього  приводу.  Практично одностайно   підтримано   думку   про   необхідність   направлення матеріалів  перевірки  використання  резервного   фонду   Кабінету Міністрів,   здійсненої   Рахунковою   палатою,   до   Генеральної прокуратури.

 

     Дві пропозиції зводилися до вимоги відставки  уряду  або  про висловлення йому недовіри.  Власне,  це питання можна розглядати і на  основі  цього  аналізу,  але  краще  вивчити  і  запропонувати розглянути його на сесії окремо.

 

     Далі. Пропозиція щодо того, аби в проекті постанови відмітити недостатню роботу Комітету з  питань  бюджету  за  ефективністю  і законністю  витрачання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів. І  пропозиція  депутата  Ямкового  стосовно  відновлення   системи страхування  на  селі  посівів  і  інших  об'єктів  через  Кабінет Міністрів, а не через недержавні структури.

 

     Я просив  би  по  черзі  проголосувати   окремі   пропозиції. Пропонується  один із пунктів постанови такого змісту:  "Матеріали перевірки  використання  резервного   фонду   Кабінету   Міністрів направити Генеральній прокуратурі для реагування у відповідності з законодавством  про  відповідальність  за  нецільове  використання бюджетних коштів". За основу це вже проголосовано.

 

     Ставлю на   голосування  пропозицію  про  доповнення  проекту постанови таким пунктом.

 

     "За" - 214.

 

     Будь ласка,  ще раз проводиться голосування (Шум у залі).  Не зорієнтувалися просто... Будь ласка (Шум у залі).

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Пропонується прийняти пункт такого змісту: "Звернути увагу Комітету з питань бюджету про недостатній контроль за  використанням резервного фонду Кабінету Міністрів".  Ставлю це на голосування. Пропозиція внесена - я ставлю на голосування...

 

     "За" - 224.

 

     Депутат Шаланський просить слова.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,   Кіровоградська   область).   Фракція   Соціалістичної   і Селянської партій.  Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу!  Я вважаю,  некоректно ставити таке питання на голосування,  оскільки колега Красняков...  ну, не зовсім точно охарактеризував ситуацію! Депутат Кузнєцов сказав,  що бюджетний комітет не раз звертався до Кабінету  Міністрів  з  запитами  про  стан використання бюджетних коштів,  у тому числі і резервного фонду,  але йому й досі не дали ніякої відповіді...  Тому оце звинувачення на адресу комітету слід зняти!

 

     ГОЛОВА. Гаразд.  Тоді є пропозиція поставити це питання  так: "Зобов'язати   Комітет  з  питань  бюджету  посилити  контроль  за використанням коштів резервного фонду Кабінету Міністрів...  і  за підсумками  нинішнього  року  проінформувати  Верховну Раду про їх використання". Це, так би мовити, в підсумковому вигляді.

 

     Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     До цього пункту (це насамперед також  пов'язано  з  функціями бюджетного   комітету)   є  пропозиція  депутатів  Ярошинського  і Марковської про використання,  скажімо,  третини резервного  фонду для   придбання  медичних  препаратів,  вакцин  і  таке  інше.  Ви зрозуміли,  про що йдеться.  Я не формулюю весь проект  постанови, але хотів би сказати, що цю позицію краще було б записати просто в проект бюджету.  Але пропозиція  висловлена,  і  я  ставлю  її  на голосування.

 

     "За" - 182.

 

     Ніно Степанівно,  я вас прошу,  внесіть цю пропозицію під час розгляду бюджету,  краще там передбачити виділення  100  мільйонів гривень у захищеному,  так би мовити,  вигляді,  аніж передбачати, щоб під  цим  приводом  використовували  резервний  фонд  Кабінету Міністрів. Думаю, що це було б раціональніше.

 

     Відносно страхового фонду ми голосували вже раніше. Ставиться на голосування пропозиція депутата Ямкового про доручення Кабінету Міністрів  відновити  систему страхування на селі посівів,  худоби тощо від стихійного лиха.  Пропонується відновити систему.  Ми  не будемо визначати детальніше, як це робити.

 

     "За" - 216.

 

     Валентина Петрівна просить ще раз проголосувати.  Будь ласка. І Павло Михайлович  просить.  Будь  ласка.  І  Михайло  Васильович просить. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Слово має депутат Коропенко. Будь ласка (Шум у залі).

 

     КОРОПЕНКО А.А.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань молоді,  спорту і  туризму  (Заводський  виборчий округ,     Дніпропетровська     область).     Дякую,    Олександре Олександровичу.

 

     Я просив би ще раз  переголосувати,  тому  що  не  спрацювала система  ні  в мене,  ні в інших.  І дуже прошу вас оголосити,  що голосується, бо в залі дуже шумно.

 

     ГОЛОВА. Я вас  прошу,  будьте  уважні  і  поводьтеся  тихо!.. Пояснюю.  Пропонується  рекомендувати Кабінету Міністрів відновити систему страхування сільськогосподарських  підприємств  від  втрат внаслідок стихійного лиха (посівів, худоби тощо).

 

     Депутат Шаланський пояснить краще, якщо є в тому потреба.

 

     Увага!..

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Дякую.  Я  хотів  наголосити,  що  коли буде створений бюджетний фонд для відшкодування втрат посівів - це одна ситуація.  Але хто ж сьогодні забороняє страхувати посіви через ту ж "Оранту"?  Ніхто!  Але  не  страхують  посіви  через  те,  що  у господарств немає коштів, бо господарству треба спочатку заплатити страховку. Тому...

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Миколайовичу,  мова  йде  не  стільки   про бюджет,  як  про  систему обов'язкового страхування цих об'єктів і цих  видів  діяльності.  Ми  таку  рекомендацію  вносимо,   а   що запропонує  Кабінет  Міністрів,  ми  розглянемо  і  визначимося  в законодавчому порядку.  Ідеться про внесення поправки  до  чинного Закону про обов'язкове страхування...

 

     Послухаймо, що скаже з цього приводу депутат, який відповідає за аграрно-промисловий комплекс. Будь ласка, Анатолію Андрійовичу.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Слов'янський виборчий  округ,  Донецька область).  Шановний  Олександре Олександровичу,  шановні депутати! Такий пункт якщо і треба приймати,  то так,  як  сказав  Олександр Олександрович: дати доручення Кабміну подати проект закону з цього приводу,  а не доручення про те,  щоб організувати страхування, бо для цього немає законодавчої бази.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Говориться  про  підготовку відповідної норми закону. Так  і  ставиться  питання.  Я  ставлю  його  на  голосування,   а редакційно ми сформулюємо це з юридичним управлінням. Будь ласка.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Нарешті, була  пропозиція кількох депутатів (зокрема Мухіна і інших  депутатів)  щодо  відставки  Кабінету  Міністрів.   Питання гостре,  відповідальне, питання політичне, тому треба, щоб ви були повністю свідомі того,  коли ми приймаємо  таке  рішення.  Депутат Мухін візьме ще раз слово. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.  Александр Александрович!  Я все-таки настаиваю на этом.  Сейчас вскрылись факты,  что правительство  тратило  деньги незаконно,  незаконно  расходовало  бюджет.  Министр  финансов  на заседании нашего комитета говорит,  что у Минфина нет денег, чтобы платить содержание солдатам, а здесь он незаконно тратит деньги!..

 

     Поэтому я  считаю,  что в пункте 4 надо обязательно записать: "В  связи  с   выявленными   фактами   незаконного   использования правительством  бюджетных  денег  рассмотреть  вопрос  об отставке Кабинета Министров".

 

     Только таким образом парламент сможет навести порядок.  Иначе все  повторится  сначала.  Мы  опять  здесь  соберемся и опять нам расскажут  сказки.  Только  таким  образом:  поставить  вопрос  об отставке правительства! И все.

 

     ГОЛОВА. Одну     хвилинку,    пропозиція    зрозуміла,    але законодавство  передбачає  спеціальну  систему  підготовки   цього питання.  Воно окремо готується, розглядається. Я вважаю, що можна було б  у  даному  разі  проголосувати  тільки  за  те,  щоб  дати доручення Комітету з питань бюджетної політики разом,  скажімо,  з ініціаторами цього питання підготувати на розгляд  Верховної  Ради питання  про  недовіру  Кабінетові  Міністрів  на  основі  аналізу використання резервного фонду Кабінету Міністрів.  Однак буквально зараз ставити питання про недовіру я не маю юридичної підстави. Ви розумієте?  Тому  я  просив  би  проголосувати   пропозицію   дати відповідне доручення комітету.

 

     Будь ласка,  ще  депутат  Лавринович  з  цього  приводу  хоче висловитися.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область).  Народний  рух України.  Я  хочу  запропонувати,  щоб  ми діяли у відповідності з Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України.

 

     Верховна Рада  має  право  (особливо   тоді,   коли   Кабінет Міністрів  довгий час усупереч конституційній вимозі не вносить на її розгляд програми своєї діяльності) ставити питання про недовіру Кабінету Міністрів України.  Проект такої резолюції, очевидно, має бути підготовлений і поставлений на голосування.  І ми  можемо  це зробити.  І  я  пропоную,  щоб  ми  зараз  проголосували доручення комітетам  з  питань  бюджету  та  з  питань   правової   політики підготовити  проект  резолюції  про недовіру Кабінету Міністрів на підставі матеріалів,  які подані Рахунковою палатою Верховної Ради України і Комітетом з питань бюджету.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За"- 228. Прийнято.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови  в цілому...  Слово депутату Гетьману. Припиніть, будь ласка, голосування.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область). Шановні народні депутати! Усе те,  що тут пропонується,  справді має підстави. Проте я хотів би, щоб ми це вирішували,  як то кажуть,  з холодною головою. Попереду мене  колеги  голосують  десятьма картками.  Я прошу голосувати це питання в поіменному режимі,  щоб  ми  знали,  хто  бере  на  себе відповідальність за торпедування діяльності сьогоднішнього уряду.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Будь  ласка...  Я  припинив  голосування, думаючи,  що у вас є доповнення.  Тому я прошу повторити попереднє голосування.  А  потім  ми  повернемося  до вашої пропозиції.  Іде голосування проекту постанови в цілому.  Будь  ласка.  Голосується проект постанови в цілому.

 

     "За" - 242. Прийнято. Дякую.

 

     -------------

 

     Прошу уваги. Слухається інформація Кабінету Міністрів України про хід виконання урядом Закону про внесення змін до статей  19  і 64 Закону про пенсійне забезпечення. Будь ласка, Миколо Петровичу, інформуйте коротко (Шум у залі).

 

     Прошу уваги!..

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.,  віце-прем'єр-міністр  України.   Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Уряд разом з Пенсійним  фондом,  місцевими  органами   спрямовує   зусилля   на вирішення проблем,  пов'язаних з пенсійним забезпеченням громадян. Питання це  було  і  залишається  надзвичайно  складним.  Протягом останніх  чотирьох  місяців сума заборгованості перед пенсіонерами зменшилася на 290 мільйонів гривень. Стало більше областей, які не мають заборгованості з виплати пенсій.  Зокрема,  сьогодні в шести регіонах - Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській областях  і  містах  Києві  та Севастополі вчасно розраховуються з пенсіонерами.  Є  (хоча  ще  і  незначне)  зменшення  порівняно  з попередніми  місяцями  заборгованості  підприємств  транспорту  та енергетики.

 

     У рахунок   погашення   заборгованості   з   виплати   пенсій пенсіонери  отримали  понад 50 мільйонів гривень натуроплатою.  До пенсійного  фонду  спрямовано  32  мільйони  гривень  із  грошових коштів, отриманих від реалізації сільгосппродукції.

 

     Проте на 1 грудня поточного року загальна сума заборгованості перед пенсіонерами залишається ще значною і  становить  1  мільярд 293 мільйони гривень.

 

     Головною причиною несвоєчасного фінансування виплати пенсій і допомоги є зростання недоїмки по сплаті збору до пенсійного фонду. Протягом  поточного  року недоїмка зросла на 44 відсотки і досягла сьогодні суми майже 2,3 мільярда гривень. Найбільшу недоїмку серед областей мають Донецька (512 мільйонів гривень),  Дніпропетровська (439  мільйонів),  Луганська  (462  мільйони),   Харківська   (130 мільйонів   гривень).  Протягом  року  лише  місто  Київ  зменшило недоїмку.

 

     Серед галузей народного господарства за станом на 1 листопада найбільшу   заборгованість,   як   і   в  попередні  місяці,  мали підприємства агропромислового комплексу (897  мільйонів  гривень), Міністерство   вугільної  промисловості  (633  мільйони  гривень), Міністерство промислової політики (410 мільйонів  гривень).  Проте заборгованість з виплати пенсій селянам продовжує збільшуватись.

 

     У такій  фінансовій  ситуації  уряд спрямовує зусилля перш за все на погашення заборгованості з виплати пенсій.

 

     Вирішення ж питання підвищення пенсій та виконання в  повному обсязі  Закону  України  про  внесення  змін до Закону України про пенсійне забезпечення,  прийнятого Верховною Радою 4  червня  1997 року,  потребує  додаткових  витрат  на  суму  більш як 2 мільярди гривень на  місяць.  Реальних  неінфляційних  джерел  фінансування зазначених  додаткових  видатків  у  1997  році в пенсійному фонді України  і  державному  бюджеті  немає.  Враховуючи   це,   урядом підготовлена  та  розглянута постанова щодо забезпечення поетапної реалізації прийнятого закону.

 

     На першому етапі (з 4 листопада поточного року) відповідно до статті 64 закону будуть здійснені перерахунки пенсій з урахуванням змін,  внесених  до  закону  4  червня  1997  року,  тобто  будуть переглянуті суми заробітку, з якого обчислюється пенсія.

 

     Прийнята постанова Кабінету Міністрів України про коригування заробітку для обчислення  розміру  пенсії,  оскільки  діючий  досі механізм  був  розрахований  на  застосування  регресивної шкали і обмеження заробітку,  з якого призначається  пенсія.  Необхідність коригування  заробітку  зумовлена високим рівнем інфляції в період 1992-1995 років,  що призвело до нівелювання самого заробітку.  На основі  зазначеної  постанови органи соціального захисту населення здійснюють  коригування  заробітку  і  перерахунок  пенсії   з   4 листопада поточного року без застосування обмеження заробітку,  як і визначено статтею 64 прийнятого закону.  В окремих  випадках  це призведе до збільшення розміру пенсій і додаткових витрат.

 

     З 1   березня   1998   року   буде  збільшено  розмір  пенсій громадянам,  враховуючи їх трудовий внесок.  При  цьому  пріоритет надається  працівникам,  які  тривалий  час  працювали  в особливо шкідливих  і  важких  умовах.  Максимальний  розмір  пенсії   буде збільшено на 20 гривень для працівників за списком N 1,  які мають повний трудовий стаж в особливо шкідливих і важких  умовах  праці. Для інших працівників її буде збільшено на 10 гривень.

 

     У постанові уряду про підвищення пенсії при вирішенні питання підвищення   пенсій   передбачається    відійти    від    принципу автоматичного  збільшення  пенсії  всім громадянам,  незалежно від трудового внеску.  Якщо раніше у випадках,  коли  пенсія  досягала максимального  розміру,  вона автоматично збільшувалася на 20-10%, то при перерахунках пенсій відповідно до зазначеної постанови буде враховуватися   фактичний   розмір   пенсії,   який  обчислений  з урахуванням трудового стажу і заробітку. Призначений розмір пенсії буде виплачуватися у межах нового максимального розміру.

 

     Звичайно, такий  механізм  проведення  перерахунків  потребує достатнього часу,  оскільки по кожній пенсійній справі  (а  їх  14 мільйонів)  слід  буде  визначити  розмір  пенсії,  що належить до виплати, з урахуванням нового максимального розміру.

 

     Після перерахунку  збільшаться  розміри  пенсій  майже  у   6 мільйонів  пенсіонерів,  що  становить  45 відсотків від загальної чисельності пенсіонерів, які одержують пенсію відповідно до Закону України   про  пенсійне  забезпечення.  Такий  підхід  забезпечить поступове  відновлення  диференціації  пенсій  у  залежності   від трудового   внеску,   оскільки  саме  максимальні  розміри  пенсії зумовили  зрівнялівку  в  пенсіях.  Додаткові  витрати  до   кінця наступного   1998   року  становитимуть  приблизно  540  мільйонів гривень.

 

     Передбачається, що  джерелом  покриття  додаткових   видатків будуть  кошти  пенсійного  фонду  України,  які  вивільняться  при здійсненні поетапного (починаючи з  другого  кварталу  1998  року) розмежування  джерел  фінансування  виплати  пенсій  відповідно до чинного законодавства.  Мається на увазі,  що частину виплат,  які сьогодні  фінансуються  за  рахунок  коштів  пенсійного фонду і не пов'язані  із  сплатою  страхових  внесків,   буде   передано   на фінансування  за  рахунок  коштів  державного бюджету.  Я хотів би знайти  вашу  підтримку  щодо  цього   при   затвердженні   самого державного бюджету, щоб це у бюджеті було передбачено.

 

     Що стосується підвищення мінімальної пенсії за віком,  то при вирішенні цього питання враховувалось, що нижні розміри заробітної плати,  з  якої  сьогодні  обчислюється  пенсія окремим категоріям працівників,  становлять 25-40 гривень.  Із цієї заробітної  плати надходять   і   внески  до  пенсійного  фонду,  тому  встановлення мінімальної  пенсії  в  розмірі,  який  майже   вдвічі   перевищує заробітну  плату,  не  просто  невиправдано,  але  й стимулюватиме достроковий вихід на пенсію,  оскільки буде  вигідніше  одержувати пенсію  ніж  працювати.  Тому  на  наступному етапі передбачається здійснити поступове  збільшення  мінімального  розміру  пенсії  до рівня  вартісної величини межі малозабезпеченості,  враховуючи при цьому виплати, які одержують пенсіонери.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  ми  розглядаємо  це  питання  поза межами Дня уряду,  тому є пропозиція продовжити його розгляд після перерви.

 

     О 16 годині розгляд цього питання продовжиться.