Стенограма пленарного засідання

21 листопада 1997

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 21 л и с т о п а д а 1997 р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання, журналісти, гості Верховної Ради, шановні радіослухачі! Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Іде реєстрація.

 

     Устигли зареєструватися  311  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Перед тим  як  перейти до розгляду питань порядку денного,  я хотів би попросити вас  звернути  увагу  на  те,  що  ми  сьогодні обов'язково  повинні прийняти Закон про Центральну виборчу комісію остаточно.  Зауваження  Президента  надійшли,  зараз   Секретаріат розтиражує цей матеріал,  і ми це питання поставимо другим,  хоча, звичайно,  й інші питання надзвичайно важливі.  Я просив би вас до згуртованості, до консолідації в роботі.

 

     У порядку  денному  є  питання,  помічені як такі,  що можуть розглядатися  за  скороченою  процедурою.  Я  хотів  би,  щоб   ви підтримали цю пропозицію. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 249. Рішення прийнято.

 

     Таким чином,  будемо  розглядати  ці  питання  за відповідною процедурою.

 

     Надійшло кілька депутатських запитів,  щодо яких нам потрібно прийняти рішення.

 

     До Президента  з  депутатським  запитом  звертається Чиж Іван Сергійович  стосовно  тяганини  і   порушень   законодавства   при увільненні у відставку прапорщика Шайди. Цілком конкретне питання. Але за кожним конкретним питанням -  доля  людини.  І  є  принципи демократії  -  дотримуються  чи  не  дотримуються  їх  у  державі. Оскільки  мова  йде  про  конституційні  права  людини,  а  гарант Конституції - Президент, треба направити йому цей запит.

 

     Я просив  би підтримати його зміст.  Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 205. Підтримується.

 

     Я прошу підтримати і пропозицію про направлення цього  запиту адресату. Щоб торжествувала правда і Конституція. Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Депутат Коропенко  наполягає  ще  раз  провести  голосування, ніхто ж не голосує проти,  лише три чоловіка, та й ті випадково. Я ще  раз  ставлю  на  голосування за пропозицією Антона Антоновича. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Недвига Григорій  Миколайович  і  Смірнов  Євген  Леонідович, депутати   від   Вінницької  області,  звертаються  до  Президента стосовно  порушень  чинного  законодавства  з  питань  соціального захисту  ветеранів війни,  зокрема щодо надання їм пільг,  в актах Кабінету Міністрів України,  в листах і роз'ясненнях  Міністерства фінансів  та холдингової компанії "Укргаз".  Мова йде про пільгове забезпечення газом ветеранів війни.  Такі порушення,  на  жаль,  є поширені  по  всій  Україні,  і  тому,  безперечно,  Президент має втрутитися.  Оскільки  це  стосується  всіх  депутатів,  я   прошу підтримати зміст цього запиту.

 

     "За" - 225. Підтримується.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію  про  направлення  цього запиту. Прошу підтримати, бо це важливе питання, ще раз наголошую, для всіх округів. Голосуймо.

 

     "За" - 227. Підтримується.

 

     Спасибі.

 

     До віце-прем'єр-міністра  Білоблоцького  звертається  депутат Ковтунець  стосовно  необгрунтованого  зменшення   виплат   пенсій військовослужбовцям у Рівненській області.

 

     Депутат Степенко   звертається  до  Прем'єр-міністра  України стосовно освоєння та забезпечення виробництва  продуктів  дитячого харчування на Полтавському м'ясокомбінаті.

 

     Чумак Микола   Васильович   звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  ситуації,  що  склалася   в   окремих   районах Чернігівської  області  з  виплатою зарплати працівникам бюджетної сфери.  Зокрема, вчителям її виплачено за січень, медпрацівникам - за  квітень,  а  працівникам  рад  - лише за січень минулого року. Власне кажучи,  у багатьох округах така ж картина.  І в моєму,  на жаль, така сама. Тому я просив би, щоб Прем'єр-міністр відреагував на цей запит.

 

     Недригайло Валентин      Михайлович      звертається       до Прем'єр-міністра   України   стосовно  невиконання  постанови  про виплату в 1997 році відділеннями  Ощадбанку  України  по  грошових вкладах громадянам, яким виповнилося 80 і більше років.

 

     Він же    звертається    до    Голови    Верховної   Ради   і Прем'єр-міністра   стосовно    матеріального    забезпечення    та соціального    захисту   працівників   освіти   Новоазовського   і Тельманівського районів Донецької області.

 

     Мірошниченко Людвіг   Миколайович   звертається   до   Голови Верховної  Ради  України  стосовно правомірності рішення виконкому Маріупольської  міської  ради  про  утворення  в  місті   чотирьох районних  адміністрацій  без  відповідного  на  те рішення міської ради.  Сподіваюсь,  що Людвіг Миколайович спілкується з  депутатом Поживановим.  Нехай  вони  опрацюють додатково цей матеріал.  Крім того,  я просив би всі  ці  питання  вирішувати  так,  як  вимагає Конституція.

 

     Білоус Вячеслав Олександрович звертається до Прем'єр-міністра у зв'язку з неодержанням  відповіді  на  запит  стосовно  затримки виплати  пенсії пенсіонерам Збройних Сил,  Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України.

 

     Шаланський Анатолій      Миколайович      звертається      до Прем'єр-міністра  України  стосовно  доцільності  перегляду деяких положень Постанови Кабінету Міністрів N 1024 від  31  серпня  1996 року щодо оформлення права на володіння майном громадян.

 

     Ці запити  оформлені відповідно до вимог Регламенту.  Я прошу вас підтримати пропозицію про направлення їх адресатам.  Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 209. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     Смірнов Євген Леонідович відповідно до частини третьої статті 3.3.4 Регламенту просить надати йому слово для оголошення  запиту, оскільки  через  систему "Рада" він уже протягом півтора місяця не може записатися  на  виступ  з  цього  приводу.  А  це,  до  речі, доручення  Верховної Ради,  комітету,  який доручив йому займатися тими чи іншими питаннями. Він одержить зараз слово.

 

     А ви,  шановні депутати, тим часом запишіться, будь ласка, на виступи для заяв, запитів, зауважень тощо. У нас залишилося тільки 15 хвилин на це все.

 

     Опублікуйте список.

 

     Депутат Смірнов. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Тульчинський виборчий   округ,   Вінницька    область).    Дякую,    Олександре Олександровичу.  Як відомо,  в Україні склалася кризова ситуація з електропостачанням,  насамперед сільських районів.  Електроенергію відключають по 8-10 годин на добу (не враховуючи ночі).  А в моєму окрузі досі не газифіковані Тульчинський і Томашпільський  райони. Внаслідок усього цього їх мешканці поставлені в нелюдські умови, в умови  животіння,  що,   до   речі,   цілком   байдуже   обласному керівництву, яке очолює голова НДПУ пан Матвієнко, якого, напевно, і досі  зігрівають  не  газ,  а  комсомольсько-піонерські  багаття синьої ночі,  прилаштовані золотом партії до кольору національного прапора.

 

     Ціною неймовірних зусиль ситуацію  вдалося  трохи  пошіпшити, але  на  черзі,  і про це відомо достеменно,  нова серія тотальних відключень.  Бачте,  немає звідки взяти 2  мільйони  кіловат-годин понад ліміт на два райони!  Але вступати в зиму без газу, світла і пенсії - це означатиме голодну і холодну смерть, тим більше в таку зиму, яка очікується.

 

     Уряд нам  тут  може  співати  жалісливих  пісень щодо нестачі енергоносіїв  та  виробленої  електроенергії,  але  ті   солоспіви облудні,  досить  лише  одним  оком  глянути  на  закриті дані про експорт електроенергії.  Чи,  може,  для того щоб  примусити  його діяти,  слід  сказати  про  цілком  невідомі майже всім у цій залі багатомільйоннодоларові афери урядів, у тому числі і попереднього, і  ще попереднішого - марчукового,  з польським вугіллям,  що його при закритті і  зумисному  знищенні  власних  шахт  отримували  на нерівноцінний бартер,  поставляючи взамін електроенергію,  причому третім країнам-гендлярам?

 

     Якщо у нас уряд складається, з одного боку, з маразматиків, а з другого,  з кримінальних злочинців,  то це не означає,  що народ має жити,  як худоба.  Навпаки,  це означає, що такий уряд, голову якого  тут протягли на його посаду під сурдинку,  такий Президент, навколо якого зібралося хасидське кубло, яке, ймовірно, ним керує, така Верховна Рада, що пішла на злочинний Конституційний договір і поспіль прийняла декілька антидержавних урядових програм, не мають права на існування.

 

     То ж  поки  не пізно,  я прошу міністра енергетики Шеберстова знайти можливість не відключати електроенергію  в  негазифікованих районах,  зокрема,  в  Тульчинському  і Томашпільському Вінницької області.

 

     Виступ прошу вважати депутатським зверненням.

 

     Дякую за увагу.  І дякую вам,  Олександре Олександровичу,  за те, що надали слово.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Одначе  я  змушений  зробити вам зауваження стосовно некоректності висловлювань на  адресу  уряду  та  високих посадових  осіб.  Так  не  можна  робити.  Ви  конкретно нікого не назвали,  але,  знаєте, категорії мають дуже розширене тлумачення. Цього робити не можна.

 

     Депутат Сікалов.

 

     СІКАЛОВ В.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (ГорлівськийМикитівський   виборчий   округ,   Донецька  область). Александр Александрович, прошу передать слово депутату Краснякову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та народної освіти (ГорлівськийКалінінський виборчий округ, Донецька  область).  Фракция   коммунистов.   Уважаемые   народные депутаты,  уважаемые  наши  избиратели!  По  просьбе  Председателя Верховного Совета Александра  Александровича  Мороза  вчера  шесть депутатовкоммунистов  присутствовали на с езде шахтеров-инвалидов. Создана  организация  "Союз  шахтеровинвалидов",   основная   цель которой - защита их прав.

 

     На с езде  прозвучали  замечательные  слова.  Они  не  очень, скажем так,  этичны,  но их стоит привести.  Один  из  выступающих сказал,  что вне политики сегодня могут быть только черви,  хотя и им не все равно,  чьим навозом питаться.  Мне  кажется,  лейтмотив этого    с езда    достаточно    хороший.   И   мы   думаем,   что шахтеры-инвалиды, создав такой союз, встанут на защиту своих прав.

 

     Мы поздравляем   шахтеровинвалидов    с    созданием    своей организации.  Но  предупреждаем,  что  главной задачей этого союза должны  быть  защита  своих   прав,   а   не   занятия   какими-то коммерческими делами, бизнесом и так далее. Государство этим людям должно, и оно обязано рассчитываться с ними.

 

     И вчера прозвучало, что 17 декабря шахтеры-инвалиды поддержат политическую стачку, которая пройдет на территории всех стран СНГ.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сластьон.

 

     СЛАСТЬОН Ю.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села   (Голопристанський   виборчий  округ,  Херсонська область). Прошу передати слово депутату Довганю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська область).  Фракція Селянської і  Соціалістичної партій,  голова  Селянської  партії.  Дякую,  шановний  Олександре Олександровичу.  Шановні  колеги,   шановні   громадяни   України! Останніми  днями  в залі Верховної Ради надзвичайно часто і гостро звучали слова, які паплюжили ідеї селянського руху, і в тому числі Селянської  партії.  І  займався цим один із найбільших так званих "захисників народу" Степенко (Шум у залі).

 

     Я хотів би зробити невеличкий екскурс в минуле,  показати, що це за захисник народу.

 

     Коли в 1991 році...

 

     ГОЛОВА. Сергію Васильовичу, вибачте мені...

 

     ДОВГАНЬ С.В. Хвилиночку! Я...

 

     ГОЛОВА. Хвилиночку!  Учора  ми  домовилися,  що під час таких заяв,  розминок абощо ми не  будемо  переходити  на  особи  і  без об'єктивної   потреби   не  будемо,  так  би  мовити,  розставляти політичні акценти. Я вас дуже прошу... Зважаючи на те...

 

 

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Олександре Олександровичу,  я маю право сказати те, що я хочу!

 

     ГОЛОВА. Сергію  Васильовичу!  Зважаючи на те,  що ми з вами в одному списку,  у першій п'ятірці поряд стоїмо,  я просив би  вас: якщо ви хочете зробити зауваження,  то,  будь ласка,  постарайтеся зробити це делікатно.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Я зроблю це зауваження, щоб люди знали, а то їм кажуть,  що  один  Степенко їх захищає.  Мовляв,  коли в 1991 році розкрутилася ця феєрія  національно-демократична  і  розвалювалась держава, Степенко тоді як перший секретар райкому з Полтавщини був направлений сюди трудящими захищати їхні інтереси.  Побачивши,  як ті люди,  яких випустили з мордовських лісів,  розвалюють державу, він вискочив на цю найвищу в державі  трибуну  як  побитий  пес  і почав просити милості і помилування у Чорновола,  Юхновського. Він тоді зрадив увесь свій народ.  Це він зробив,  і  такі,  які  він, жебраками всю Україну. Сьогодні він...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  вимкніть мікрофон.  Я ще раз прошу всіх, хто займається політичною агітацією і пропагандою, будьте коректні до  своїх  колег!  Сергію  Васильовичу,  я вам роблю зауваження як колезі по партійному блоку. Цього робити не можна.

 

     Депутат Агафонов. Прошу.

 

     АГАФОНОВ А.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Первомайський виборчий  округ,  Миколаївська область). Прошу передати слово колезі Шкрабаку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ШКРАБАК П.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з   питань   бюджету   (Снігурівський   виборчий   округ, Миколаївська   область).  Фракція  комуністів.  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Я  хочу  зачитати  звернення  делегатів  районної конференції  ветеранів  праці  та  війни Березнегуватського району Миколаївської області.

 

     Від імені 7 тисяч пенсіонерів вони висловлюють занепокоєння і тривогу за майбутнє нашої держави,  за долю їхніх дітей,  онуків і правнуків. Вони пишуть, що "ніколи не жили в розкоші і не вимагали цього,  зарплата  і  пенсія забезпечувала нам при Радянській владі достойне життя.  Ніхто з нас не голодував і не жебракував, ми були спокійні  за  завтрашній  день,  бо  не було безробіття і з кожним роком  умови  життя  поліпшувались.  Держава  забезпечувала  своїм громадянам  безплатне  лікування,  безплатну  освіту,  гарантовану працю, її оплату та все, чого ми тепер позбавлені.

 

     Ми не  можемо  зрозуміти   позиції   Президента   щодо   нас, ветеранів. Верховна Рада голосує за підвищення розміру мінімальної пенсії,  а ви,  товаришу Президенте, накладаєте вето, мотивуючи це тим,  що  немає  грошей.  Ви домоглися прийняття нової Конституції України,  на  яку  поклали  великі  надії,  але   минув   рік,   і виявляється,  що  жодна стаття Конституції,  в якій записані права народу, не виконується.

 

     Ви, Леоніде  Даниловичу,  наш  єдиний  гарант  прав   народу, порушуєте  Конституцію.  Не  виконується  стаття  46  про пенсійне забезпечення.  Без згоди народу ви дозволили  проводити  військові навчання  НАТО  на  території Миколаївської,  Одеської областей та Криму.  Без погодження  з  Верховною  Радою  підписали  угоду  про особливе  партнерство  України з НАТО,  тобто всупереч волі народу готуєте вступ України в агресивний Північноатлантичний  військовий блок.

 

     Ми протестуємо   проти   ваших   дій,  виходячи  з  того,  що соціальноекономічні умови в країні щороку  погіршуються,  а  життя більшості   людей   стає  просто  нестерпним.  Ми  пропонуємо  вам переглянути зміст і напрями реформ,  виробити з участю  лівих  сил новий  курс  у  галузі  внутрішньої  і  зовнішньої політики - курс порятунку держави і збереження її незалежності.

 

     Делегати шостої районної конференції ветеранів праці і  війни від імені 7 тисяч ветеранів".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чивюк.

 

     ЧИВЮК М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Новобузький виборчий   округ,  Миколаївська  область).  Прошу  передати  слово народному депутату Юрковському Анатолію Вільгельмовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ, м. Севастополь). Фракция коммунистов. Прежде всего хочу выразить тревогу и озабоченность в связи с невероятно тяжелым состоянием  дел  с  выплатой  пенсий  пенсионерам  Минобороны.  За октябрь-ноябрь  должно было быть перечислено 134 миллиона гривень. На сегодня перечислено 13 миллионов гривень.

 

     Люди в  Киеве,  Севастополе  и  других  городах  доведены  до последней  степени  нищеты и отчаяния,  возможен социальный взрыв. Минфин никаких реальных мер  в  этом  отношении  не  принимает.  Я только сейчас из казначейства, они разводят руками и не знают, что делать, как должна наша Верховная Рада на это реагировать.

 

     В этой  связи  вызывает  возмущение  и  удивление   повышение учетных ставок Национального банка. Из каких это средств, из каких это источников планируется выплачивать  такие  повышенные  учетные ставки в Национальном банке?!

 

     Вчера я   встречался   с   ветеранами   и   инвалидами  войны Днепровского района.  И я столкнулся  с  таким  фактом:  в  Киеве, оказывается,   дано  указание  не  предоставлять  помещений  школ, дворцов культуры  и  других  общественно-массовых  учреждений  для встреч  с  депутатами-коммунистами,  депутатами  -  членами  левых фракций.

 

     Я возмущен  тем,  что  в  столице  нашего   государства   так беспардонно нарушают,  так кощунственно относятся к правам граждан вообще и к Закону о статусе народного депутата в частности. Это не первый  случай,  когда приходится с боем брать помещение для того, чтобы состоялась такая встреча.  Вчера ветераны сказали,  что если не будет открыт актовый зал в школе N 102 Днепровского района, они выломают дверь и все-таки проведут встречу с депутатами от фракции коммунистов.

 

     Я полагаю,  что это предвыборные игры, которые сегодня должны быть закончены. Нужно, чтобы все имели равные права.

 

     И последнее.  Я вчера подал вам документ  относительно  того, что  сегодня  должны  подписать  соглашение  между гидрологической службой Украины и гидрографической службой береговой обороны  США. Я  хотел  бы узнать,  что в этом смысле сделано,  предотвращена ли возможность заключения такого соглашения, по которому американские гидрографы будут осуществлять промеры на подходах к портам Одессы, Севастополя,  а также внутри акваторий этих портов. Я не знаю, как это  согласуется с планами втягивания Украины в НАТО,  но то,  что это есть покушение на национальную безопасность Украины, абсолютно точно.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безуглий.

 

     БЕЗУГЛИЙ А.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Новокаховський  виборчий  округ,  Херсонська  область).  Прохання передати слово Володимиру Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський  виборчий  округ,  Сумська   область).   Прогрессивная социалистическая  партия  Украины.  Уважаемые депутаты,  Александр Александрович!  Мне представляется, что необходимо навести порядок и  реализовать  право  народных  депутатов Украины на формирование повестки дня сессии.  Потому что она формируется  непонятно  каким образом,   мы   ее  не  утверждаем.  Внести  же  свои  предложения практически невозможно.

 

     Что бы я хотел внести в повестку?

 

     О бюджетном процессе.  Нам правительство  предлагает  принять бюджет  без  рассмотрения  и  утверждения  Программы  деятельности правительства и Плана  социальноэкономического  развития  на  1998 год,  без  доклада о том,  каким образом правительство и Президент собираются решить  проблему  задолженности  по  заработной  плате, выполнить   требования   статьи   48   Конституции   о   повышении минимального уровня заработной  платы  и  пенсии  перед  принятием бюджета.

 

     Я прошу,  Александр Александрович, эти предложения, а именно: о рассмотрении  Программы  деятельности  правительства  и  проекта Плана  социально-экономического  развития  на  1998 год включить в повестку дня. И только после этого принимать бюджет.

 

     И у меня есть такое сообщение.  Народные депутаты Украины  от Сумщины   вчера   присутствовали   на  сессии  областного  совета. Председатель  областного   совета   Анатолий   Епифанов,   который одновременно  является  и  представителем Президента,  вчера самым наглым  образом,  обманув  депутатов  областного  совета,  не  дал возможности  народным  депутатам  Украины  высказаться по проблеме нового законодательства и  необходимости  размежевания  полномочий между представителем Президента и председателем областного совета, как того требует статья 120 Конституции. Более того, он потребовал продлить  свои  полномочия  как  председателя  областного совета и представителя  администрации.  Самым  грубым   образом   Анатолием Епифановым нарушена Конституция,  нарушены законы, которые приняты Верховным Советом, что вызывает возмущение.

 

     Я прошу,  Александр Александрович,  либо поручить Комитету по вопросам  правовой  политики,  либо обратиться к Президенту с тем, чтобы  рассмотреть  вот  такую  деятельность  или  бездеятельность Анатолия Епифанова и ввести все в конституционное русло. Тем более что сессию  Анатолий  Епифанов  провел  за  1  час  10  минут,  не рассмотрев  ни  одной  из  острейших проблем области.  А сегодня в области нарастает задолженность по  заработной  плате,  селяне  не получают  месяцами,  а  то  и  годами,  пенсии и заработной платы. Анатолий Епифанов провел сессию только  для  того,  чтобы  разбить округ   Натальи   Михайловны   Витренко,   то  есть  ликвидировать Конотопский избирательный округ,  и путем махинаций  сделать  все, чтобы  председатель  Прогрессивной социалистической партии Украины не была избрана.

 

     Прошу дать  соответствующее  поручение  навести  порядок.   И подчеркну,  что  народным  депутатам  Украины  слово так и не было предоставлено при формировании повестки дня.

 

     ГОЛОВА. Беремо до уваги всі зауваження.

 

     Я прошу Сергія Васильовича Довганя вибачити мені,  що я грубо обірвав його виступ.  Але прошу зважити і на те,  що під час наших дискусій все-таки ми не повинні переходити на особистості.

 

     Депутат Степенко наполягає на репліці,  оскільки  вважає,  що його  образили.  Будь  ласка,  коротка  репліка,  не більше однієї хвилини.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область). Олександре Олександровичу, я вам  дав слово,  що не буду опускатися до рівня так званого голови партії.  Я ще раз хочу звернути вашу увагу на те, хто розпочав оце цькування.  Це  моє  право  як голови правління Спілки вітчизняних виробників примкнути до тієї чи тієї партії,  моє  право  і  право керівництва нашої спілки.

 

     Я нікого не принижував, нікого не похабив так, як це сьогодні роблять на мою адресу.  Думаю, що людям видно, хто є хто. Хотів би тільки сказати, що скомпрометував Селянську партію не Степенко, її скомпрометував Довгань.  І якщо ви хочете  знати,  хто  ви  є,  то гляньте в дзеркало і вам стане зрозуміло, хто ви такий.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  змушений  ще  раз  звернутися  до всіх,  і до вас, Василю  Івановичу.  Ви  мені  пообіцяли,  що  нікого   не   будете принижувати.  Ви майте на увазі, тепер я буду розуміти так, що вам слово просто не треба надавати (Шум у залі).

 

     Сокерчак Вячеслав Михайлович. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради   України   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності (Савранський виборчий округ,  Одеська  область).  Шановні  народні депутати,  шановний  Олександре  Олександровичу!  Я хотів би знову привернути увагу Кабінету Міністрів і Міністерства  енергетики  до питання,  яке вже стало предметом обговорення і скарг кожного дня,

- забезпечення електропостачання, особливо в сільській місцевості. Мій  округ  охоплює Савранський,  Любашівський і Балтський райони, які  межують  з  Вінницькою,   Кіровоградською   і   Миколаївською областями.  І  жителі мого округу з обуренням говорять про те,  як бездушно  ставиться  "Одесаенерго"   до   забезпечення,   особливо сільських  жителів,  електроенергією.  Тому  що в них є приклади і Гайворонського району  (Кіровоградська  область),  і  Бершадського району (Вінницька область), і Кривоозерського району (Миколаївська область), хоч, можливо, там теж є якісь проблеми.

 

     Я розумію,  що  сьогодні  претензії   можна   пред'являти   і одеситам,  які свого часу відмовилися будувати атомну станцію. Але все-таки  до  сільських  жителів  повинно  бути   більш   виважене ставлення,   тому   що  багато  колективних  сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, підприємств, які знаходяться на території округу,  розраховуються за електроенергію вчасно. Але у  зв'язку  з  тим,  що  технічно  неможливо   відключати   подачу електроенергії  тільки  тим,  хто не платить,  припиняють надавати струм усім.  Ми розуміємо, що не вистачає електроенергії. Але коли громадяни  весь час запитують,  чому вона експортується за кордон, то, мені здається, це та проблема, яку треба серйозно вирішувати.

 

     І через те  я  просив  би  ще  раз  і  Кабінет  Міністрів,  і Міністерство  енергетики  дати  серйозні  пояснення  (не такі,  як сьогодні нам  вручили  в  залі),  як  буде  вирішуватися  проблема постачання електроенергії.  Тому що і школи-інтернати,  і звичайні школи,  і  дитячі  садки,  і  лікарня  відключаються  в  сільській місцевості на 8-10 годин щодоби.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе  Михайловичу,  нагадую,  що  вчора за вашою пропозицією  я  направив   листи   Міністерству   агропромислового комплексу   і   Міністерству   енергетики,   щоб  вони  об'єктивно поінформували про ситуацію і про перспективи її поліпшення.

 

     Тому вносьте  пропозиції  стосовно  змін  до   законодавства, будемо розглядати.

 

     Депутат Юрковський  висловився  стосовно угоди між Україною і США  щодо  акваторії  Чорного  моря.  Я  прошу   вас   підготувати депутатський  запит  з цього приводу.  Учора за вашим листом я дав доручення Комітету з питань оборони і державної безпеки.  У Голови Верховної  Ради  немає  повноважень  щодо припинення не такої,  як потрібно,  дії. Але давати оцінку цьому ми зобов'язані. І я думаю, що комітет визначиться. Якщо нам потрібні відповідні карти, яких у нас немає,  то ми їх могли б безплатно одержати у наших сусідів. А просто  дати  можливість  іншій державі взяти для себе стратегічні дані і  використати  їх  -  це,  думаю,  нерозумно  з  точки  зору державної політики.

 

     Щодо зауваження   депутата  Марченка.  Порядок  денний  сесії затверджено відповідно до Регламенту,  тому  я  керуюся  в  даному випадку Регламентом.

 

     А що  стосується  безчинств  у  Сумській раді,  то я повністю поділяю позицію депутата Марченка, вважаю, що голова обласної ради в  даному  випадку грубо порушив Закон про місцеве самоврядування, порушив  постанову  про  введення  цього  закону  в  дію,  порушив Конституцію.  Мені  здається,  що оцінку мають дати і прокуратура, оскільки йдеться про конкретне порушення законів,  і Президент  як гарант Конституції,  з дозволу якого мають місце такі безчинства в багатьох областях.  Тому я просив би підготувати з  цього  приводу звернення до прокуратури. Якщо потрібно, я його підпишу.

 

     І ще   одне.   Від   Івана   Захаровича   Кірімова   надійшов депутатський запит (він трохи осторонь лежав,  тому я  не  помітив його  і  не  зачитав  своєчасно)  до  Президента  України стосовно фінансування   Поліського   комбінату   комунальних    підприємств Київської  області.  Йдеться  про підприємство,  яке працює в зоні обов'язкового відселення.  І якщо на цьому комбінаті люди працюють і не одержують заробітну плату місяцями,  то виникає запитання: що ж це за держава,  що ж це за влада і хто ж повинен стежити за тим, щоб ці люди одержували заробітну плату?! Там, де треба обов'язково їх відселити.  Їм же потрібно продукти  купувати,  причому  кращої якості  і  в  більшій кількості.  У цих людей і діти є!  Ну як так можна робити?!

 

     Тому я просив би підтримати зміст цього  запиту  і  направити його Президенту.  Будь ласка, ставлю на голосування пропозицію про підтримання змісту запиту.

 

     "За" - 171.

 

     Тепер прошу вас підтримати пропозицію про  направлення  цього запиту Президенту.  Це важливе питання, тут ідеться не стільки про Поліський  район,  скільки  про  моральне  обличчя  держави.   Іде голосування.

 

     "За" - 209.

 

     Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     У когось є інші думки?  Володимире Михайловичу Яценко,  що ви скажете з цього приводу як голова Комітету з питань Чорнобильської катастрофи?

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська область).  Дякую.  Олександре Олександровичу, я нічого не буду казати.  Давайте ще раз зосередимося і проголосуємо за цей документ.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, іде голосування.

 

     "За" - 259. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     -----------------

 

     Розглядається питання  про  проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про телебачення і радіомовлення.  Цей документ вручено вам своєчасно.

 

     Аксененко Сергій   Іванович,   голова   підкомітету  Комітету законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації,   запрошується   на   трибуну.  Пропонується  протягом півгодини розглянути це питання.  Воно не  складне.  Я  ставлю  на голосування пропозицію про такий час його розгляду. Будь ласка.

 

     "За" - 178. Рішення прийнято.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Лутугинський   виборчий  округ,  Луганська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні  народні депутати!  Розвиток суспільства нерідко потребує змін тих чи інших законів,  які приймалися кілька років тому. Особливо це стосується законів про аудіовізуальні засоби масової інформації.

 

     Запропонований вашій  увазі проект Закону про внесення змін і доповнень  до  Закону  України  про  телебачення  і  радіомовлення повинен вирішити питання захисту нашого телерадіомовника,  захисту рекламного  ринку,  аудіовізуальних  засобів  масової  інформації, запровадити  деякі заходи,  спрямовані на обмеження монополізму та регламентування деяких особливостей роботи аудіовізуальних засобів масової інформації під час виборчої кампанії.

 

     Законопроект був розданий народним депутатам 6 листопада. Він обговорювався на  засіданні  Комітету  законодавчого  забезпечення свободи  слова  та засобів масової інформації.  На цьому засіданні шляхом вилучення деяких пунктів було погоджено остаточну  редакцію проекту закону, яку я маю честь доповідати.

 

     До речі,  закон  рекомендовано  прийняти і науково-експертним відділом  Верховної  Ради  України,  майже  всі  зауваження  якого враховані в остаточній редакції проекту закону.

 

     Перейдемо до розгляду окремих статей.

 

     Статтю 7  Закону  про  телебачення і радіомовлення пропонуємо доповнити положенням про антимонопольне обмеження,  згідно з  яким не   допускається   трансляція   на  загальнонаціональних  каналах мовлення рекламної продукції,  яка замовлена для розповсюдження на місцевому рівні. Бо коли на загальнонаціональних каналах залишають "вікна",  в  яких  показують   місцеву   рекламу,   інші   місцеві телерадіоорганізації   втрачають   майже   єдине   джерело   свого фінансування,   адже   за    потужністю    і    популярністю    із загальнонаціональними каналами вони змагатися не можуть,  просто в них немає таких грошей.

 

     А якщо залишити нинішню практику,  це призведе до того, що ми втратимо  місцеве телерадіомовлення і залишимось із трьома-чотирма загальнонаціональними каналами.  Це означатиме велику  втрату  для нашого  телерадіоінформаційного  простору.  Пропонується замовляти рекламу на весь канал мовлення, а не на його частку.

 

     Доповненнями до  статті  8  "Захист  інтересів  національного телерадіовиробництва"   мається  на  увазі  заборонити  трансляцію реклами,  за яку не проплачено в Україні.  Сьогодні  ми  втрачаємо величезні рекламні кошти,  тому що вони проплачуються за кордоном, і  цим  самим  слугуємо  ринком  збуту  іноземної  продукції.   Це негативно   позначається   на   розвитку   нашого   телебачення  і радіомовлення.

 

     Пропонується також записати,  що особи  без  громадянства  чи іноземні   фізичні  особи  не  можуть  займати  керівних  посад  у телерадіоорганізаціях України.

 

     Статтю 13    пропонуємо    уточнити    таким    чином,    щоб телерадіоорганізації  проходили  державну  реєстрацію  як суб'єкти інформаційної діяльності в Національній раді з питань  телебачення і  радіомовлення,  а  як  суб'єкти  підприємницької  діяльності  - відповідно до чинного законодавства.

 

     Статтю 22 пропонуємо доповнити  частиною  третьою,  згідно  з якою      підприємства     зв'язку     не     можуть     відмовити телерадіокомпанії-ліцензіанту у виході в ефір, щоб не було такого, що  для  тієї чи іншої телерадіоорганізації,  яка буде відстоювати принципові позиції, вимикали рубильник.

 

     Статтю 28  "Використання  телебачення   і   радіомовлення   у виборчих кампаніях" пропонуємо доповнити частинами п'ятою-восьмою.

 

     Частиною п'ятою забороняється використання громадянам України та їх об'єднанням іноземних  телерадіоорганізацій  для  проведення передвиборної  агітації.  I хоча це не знімає проблеми зовсім,  бо агітацію можна вести і непрямим способом,  все ж  таки  цей  захід повинен зменшити вплив іноземного капіталу на вибори в Україні.

 

     У частині  шостій  буде записано,  що телерадіоорганізації не несуть  відповідальності   за   виступи   претендентів   під   час передвиборної  кампанії,  окрім  випадків  трансляції програм,  що прямо закликають до насильницької зміни  або  повалення  існуючого державного   і   суспільного   ладу  та  порушення  територіальної цілісності   держави.   Це   пропозиція    зумовлена    тим,    що телерадіокомпанії, які будуть надавати слово всім претендентам, як того вимагає Закон про вибори,  можуть бути покарані відповідно до чинного Закону про телебачення і радіомовлення,  що завдасть шкоди вільній передвиборній агітації.

 

     Частиною сьомою статті  28  забороняється  під  час  виборчої кампанії  тимчасово  призупиняти  дію  ліцензії телерадіокомпанії, окрім як через суд. Це не стосується тих телерадіоорганізацій, які транслюють  програми,  прямо закликаючи до насильницької зміни або повалення існуючого державного та суспільного ладу.  Ми пропонуємо це  доповнення для того,  щоб надати можливості з політичною метою відлучити від ефіру на два місяці,  тобто майже на  весь  активний час передвиборної кампанії, ту чи іншу телерадіоорганізацію.

 

     Згідно з   частиною   восьмою   на   загальнонаціональних  та регіональних каналах  мовлення  час  для  претендентів  та  партій надаватиметься за квотами,  що встановлюються Центрвиборчкомом.  I це правильно,  бо якщо та чи інша політична сила  отримує  у  своє монопольне  розпорядження  загальнонаціональний канал мовлення,  я маю на увазі приватний,  то,  зважаючи на потужність такого засобу масової   інформації,  вона  була  поставлена  у  вигідніші  умови порівняно з іншими політичними силами.

 

     До речі,  вчора Національна рада прийняла рішення (це в  мене попередня  інформація,  ще самого протоколу немає),  згідно з яким державна компанія відмовляється від своєї частки на  УТ-2,  і  всі загальнонаціональні  канали  переходять у приватні руки.  Тому щоб дати  можливість  нормально  вести  передвиборну   кампанію   всім політичним  силам,  а  не  одній  структурі,  пропонується ось цей захід.  I це дуже  важливо,  тому  що  всі  політичні  сили  через Центрвиборчком  зможуть  на  рівних  висвітлювати  свою кампанію в загальнонаціональному ефірі, а це за потужністю майже 90 відсотків усього ефіру України.

 

     Ось, власне,   і   весь   зміст   запропонованих   доповнень. Звертаючись   до   народних   депутатів,   я   прошу    підтримати законопроект,  бо він, на нашу думку, вкрай необхідний для захисту телерадіоінформаційного   простору   України   та   цивілізованого проведення виборів у нашій державі.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  є запитання до Сергія Iвановича?  Є.  Запишіться. Але,  мені здається,  він переконливо підтвердив те,  що так  само переконливо  викладено уже в пропозиціях.  I можна було б навіть і зекономити час на розгляді цього питання,  підтримавши  пропозицію комітету.

 

     Депутат Юхимчук. Будь ласка.

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Жмеринський виборчий округ,  Вінницька область).  Дякую. Шановний Сергію Iвановичу,  скажіть мені,  будь ласка,  чи не варто до  цих перелічених   вами   змін   до   закону,  які,  безперечно,  треба підтримати, додати ще норму про відповідальність тих працівників і телебачення,  і  радіо,  і  преси,  які  свідомо  паплюжать  вищий законодавчий орган держави?  Це можна було побачити вчора знову  ж таки  по  телебаченню в інформаційній програмі:  жодного слова про трасти,  про касові апарати,  про ті життєво важливі  закони,  які приймає Верховна Рада.  А інтриги, оті дешеві трюки, які бувають у кожному органі, і в Кабінеті Міністрів зокрема, - це нібито робоча атмосфера.

 

     Так, ми  покликані  вирішувати  такі конфліктні питання,  це, дійсно,  робота в нашому домі.  А хто виносить сміття з хати, той, гадаю, повинен каратися, і дуже жорстоко, в рамках законів.

 

     Скажіть, будь  ласка,  чи не варто внести до закону саме таку норму про відповідальність таких журналістів та інших?

 

     АКСЕНЕНКО С.I.  Спасибі. Справді, у державних засобах масової інформації   проводиться   свідома   і   цілеспрямована   політика дискредитації Верховної Ради України.  А ці норми вже є в  законі, вони  стосуються  всіх вищих інститутів державної влади в Україні. Але якщо стосовно  Президента  чи  нинішнього  Кабінету  Міністрів (раніше, коли був інший Прем'єр, було інакше) цих норм дотримують, тобто позитивно показують їх діяльність,  то щодо  Верховної  Ради цих норм законодавства не дотримують.

 

     Тому ми повинні, мабуть, зробити так, щоб питання телебачення і радіомовлення вирішувалися незалежно від виконавчої гілки влади. Бо той, хто знімає керівників, той і замовляє музику, які б статті в законі не були. А такі норми в чинному законі є.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Прошу передать слово депутату Алексееву.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЕЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемый  Сергей  Иванович,  я  совершенно  согласен с вашими  поправками  к  статье  28,  согласно  которым  запрещается иностранным телерадиоорганизациям влиять на предвыборную кампанию. Но у вас запрет касается тех,  кто,  так  сказать,  прямо  влияет. Однако возможно и опосредованное влияние.

 

     Как вы   отнесетесь  к  тому,  чтобы  после  слов  "іноземних телерадіоорганізацій або  їх  філій  і  представництв  в  Україні" записать:   "а  також  телерадіоорганізацій  за  участю  іноземних інвесторів"?  Может быть,  указать  что,  например,  не  более  10 процентов...

 

     АКСЕНЕНКО С.І.  Я отнесусь к этому вполне нормально, хотя уже есть определенная защита от иностранных инвестиций в  том  смысле, что установлено не более 30 процентов.  Поэтому я думаю, что такую норму в принципе можно  внести  в  закон  и,  наверное,  поставить все-таки какой-то потолок,  ну,  например,  10 процентов. С этим я согласен.

 

     ГОЛОВА. Ви,  будь ласка,  запам'ятайте свою пропозицію,  я її поставлю потім на голосування. Вона, на мій погляд, цілком слушна.

 

     Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція  "Комуністи  України".  Я  згоден   із   тим,   щоб   наші телерадіокомпанії   свою  роботу  базували  тільки  на  законі.  А запитання в мене таке...

 

     Це дуже серйозно,  що сьогодні,  коли розпалюються  політичні пристрасті,   а   чим   ближче   до   виборів,   то   вони  дедалі розпалюватимуться,  відбувається скупка телеканалів.  Тому я хотів би почути (тим більше що ви були в тій комісії, яка всі ці питання перевіряла),  хто  сьогодні   фінансує   канали   "1+1",   "Інтер" "Тет-а-тет" та інші,  щоб прозвучали прізвища,  щоб люди знали, що відбувається скупка голосів через таку відповідальну позицію наших телерадіомовних компаній.  Будь ласка, відверто і щиро назвіть їх, ви їх знаєте.

 

     Дякую.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.  Ну,  якщо взяти "Тет-а-тет", то його фінансує "ЕНРАНкомфорт",  великої таємниці тут немає, це офіційний інвестор цього  каналу.  Якщо  взяти  канал  "1+1",   то   засновник   його Роднянський разом із Лаудером, тут також немає великої таємниці. І було надруковано в іноземних засобах масової інформації, що за цим стоїть   ізраїльський   підприємець  Рабинович,  який  проживає  в Україні,  тут,  у Києві,  і  є  радником  Президента.  За  каналом "Гравіс"  стоїть  інший  радник  Президента  -  Волков.  До  речі, засновник "Гравіса" тепер є президентом Національної телекомпанії, він  дуже  багато  програм  купує в цієї організації.  Власне,  це нормально,  що закуповуються  програми,  але  чомусь  дуже  багато програм  купують  в  однієї і не найбільш рейтингової компанії.  Я думаю,  що тут є якась, скажемо так, невеличка моральна справа. Я, до речі, про це вже казав.

 

     Слідча комісія  ще всіх матеріалів не має,  але проглядається така тенденція (я підкреслюю  -  проглядається,  хоча  я  в  цьому цілком упевнений),  що всі наші чотири загальнонаціональних канали (мабуть,  крім державного) - УТ-2,  "1+1",  ІСТV Й "Інтер"  можуть потрапити в одні руки.  Тим більше що Національна рада вчора (я ще документів не  бачив,  але  мені  вже  сказали)  прийняла  рішення завершити  ліцензування  на загальнонаціональних каналах і віддати їх у ті ж приватні  руки.  Отже,  ми  отримаємо  супермонополію  в нашому телерадіоінформаційному просторі. А якщо ми не приймемо цих поправок,  які захищають невеличкі  компанії  в  містах,  то  вони вимруть,  тому  що  ті,  про  кого  я  щойно казав,  рекламу в них відберуть,  а   вони   живуть   за   рахунок   реклами.   І   весь телерадіоінформаційний  простір опиниться в одних приватних руках. Отак я відповідаю на ваше запитання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (МакіївськийГірницький виборчий округ,  Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Уважаемый Сергей Иванович!  Когда я вижу законы о телевидении  и  радиовещании,  то первый  вопрос,  который  у  меня  всегда  возникает на протяжении последних лет работы в Верховном Совете - это проблема рекламы  во время   трансляции   художественных  фильмов.  Вы  знаете,  что  я неоднократно этот вопрос  ставил,  и  меня  радует  то,  что  этот документ    в    какой-то    степени   начинает   регламентировать использование  рекламы.  Но  в  то   же   время   мои   избиратели категорически  протестуют  против того,  что коммерческая реклама, иногда очень вульгарного  содержания,  прерывает  наши  советские, глубоко  эмоциональные,  высокохудожественные,  высоконравственные фильмы,  не сопоставимые с совершенно безнравственными,  абсолютно бессмысленными американскими фильмами, которые действительно можно прервать где угодно,  это никакой роли не играет.  То есть те, кто сегодня   заказывает   музыку   на  телевидении,  -  люди  глубоко безнравственные и аморальные,  которые по  уровню  своей  культуры просто не понимают того, что они делают.

 

     Поэтому я  от  имени  избирателей  очень  просил бы в будущем иметь возможность  рассмотреть  этот  вопрос,  тем  более  что  17 декабря  во  время Всесоюзной политической стачки люди будут опять ставить вопрос о едином информационном пространстве.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, відповідайте.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.  Спасибо,  Владимир Николаевич.  Я только могу вам сказать,  что на нашем уровне,  на уровне законодательном, ваш вопрос решен - законом запрещено прерывать художественные  фильмы, прерывать  передачи.  Реклама  должна стоять между.  Если же такие случаи  происходят,  нужно  обращаться  в  Национальный  совет  по телевидению  и  радиовещанию  (вот  Иван  Гаврилович,  один из его представителей) с тем, чтобы такие телекомпании наказывались.

 

     Вместе с тем хочу подчеркнуть, что да, рекламой мы, и я в том числе,  недовольны.  Но  телевидение  фактически  единственный (ну кроме  электроэнергии)  оставшийся  бесплатный  продукт,   который входит  в  наши дома.  Ведь мы не платим за эти программы,  за это наличие каналов,  понимаете?  И  существует  оно  только  за  счет рекламы,  кроме государственного, которое получает еще и бюджетные средства.

 

     Поэтому полностью запретить рекламу нельзя.  Но  и  во  время показа  художественного фильма прерывать его рекламой нельзя.  Тут есть определенная регламентация,  вопрос на законодательном уровне уже решен.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кіяшко. Останнє запитання. Будь ласка.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   (Ворошиловський   виборчий  округ,  Донецька  область). Об единенная фракция Социалистической и Селянской партий. Спасибо, Александр   Александрович.   Я  думаю,  что  мы  поддержим  данный законопроект,  внесенный  группой  депутатов.  Но  у   меня   есть несколько вопросов к докладчику.

 

     Первое. Я  хотел  бы  еще  раз  уточнить:  сколько,  по вашим сведениям,  сегодня у нас в системе управления радио и телевидения находится иностранных граждан либо лиц без гражданства? Я понимаю, если такое дополнение вносится, значит уже есть симптомы.

 

     Второе. Поддерживаю предложение депутата Юхимчука выписать  в законе  механизм  ответственности  работников  Гостелерадио  за ту информацию,  которая дается в эфир и касается не только Верховного Совета,  но  и других ветвей власти и отдельных лиц.  В частности, хочу еще раз сказать о том,  что по  итогам  митинга  7  ноября  в Донецке была передана лживая информация о ситуации в городе, о чем сказал вчера руководитель Службы безопасности Украины.  Я хотел бы подсказать,  что  и  в адрес народного депутата Украины и депутата областного совета прозвучала клевета. Как вы к этому относитесь?

 

     И третий вопрос.  Мы говорим сегодня о рекламе,  о статье  8. Как бы вы отнеслись к тому,  чтобы в закон ввести положение о том, чтобы за рекламу товаров отечественного  производства  платить  на порядок  меньше,  чем  за рекламу товаров импортного производства? Потому  что  весь  эфир  забит  рекламой  чужого  товара,   чужого производителя, а не нашего, отечественного.

 

     Спасибо.

 

     АКСЕНЕНКО С.І. Спасибо большое. Отвечаю на первый вопрос - об иностранных  гражданах.  По  нашим   данным,   на   сколько-нибудь значительных   постах   в   системе  государственного  телевидения иностранных граждан нет,  хотя  их  опосредованное  влияние  есть. Вместе с тем уже есть прецеденты.  Скажем, прошлым летом был очень большой скандал с "Гала-радио". Сейчас они разделены на два канала

-  "Лидер" и "Гала-радио".  Лаудер,  учредитель этой компании (я в данном случае не говорю, кто прав, кто не прав, помоему, здесь оба неправы),  через  американское  посольство  грубо  давил на нашего Президента. Да, выходили на Президента, в сенате об этом говорили, выходили на те структуры, которые этим занимаются, на Национальный совет.  И  была  такая,  действительно,  тягомотина.  Вот   почему получается,  что  неграждане  Украины распоряжаются нашим эфиром - хорошие или плохие.  В данном случае я не становлюсь ни на сторону Малютина,  который  возглавляет  ТРК "Лидер",  ни Лаудера,  просто говорю о самом факте.

 

     Имел место случай также с компанией ІСТV,  когда концерн РРТ, который создавал эту компанию,  Фондом госимущества был отлучен от управления  этой  компанией.  И  иностранный  гражданин,   который является   соучредителем,  стал  президентом  компании,  ІСТВ,  и, скажем,  произошли  очень  многие   вещи,   которые   противоречат украинскому законодательству.

 

     Поэтому мы  считаем  (и  это  соответствует и Конституции,  и законодательству):  есть ряд постов, которые могут занимать только граждане  Украины.  Система  телевидения  и  радиовещания не менее важна,  чем система обороны,  система безопасности.  И поэтому  на руководящих  должностях  все-таки  должны быть представители нашей страны. Вот так мы считаем.

 

     Что касается лживой информации.  Я еще раз повторяю,  что да, действительно,  это происходит.  Парламент не поддержал отклонение вето  на  Закон  о  национальных  теле-  и  радиокомпании,  проект которого  предложил я и который позволил бы нам влиять на кадровую политику,  то есть чтобы Президент представлял,  а  мы  утверждали руководителей  этих  структур.  Только кадровая политика,  то есть возможность  влиять  на  того  или   иного   руководителя,   может обеспечить правдивость информации. Парламент не поддержал. Поэтому я  говорю,что  выход  -  в  создании  общественного   телевидения, свободного  от  исполнительной  власти,  вернее  с ее участием,  в каналах, которые будут еще рассматриваться.

 

     Что касается рекламы товаров отечественного  производства.  Я скажу,  что  раньше  в системе Гостелерадио действовал приказ,  по которому на рекламу товаров отечественного  производства  делалась скидка в 40 процентов.  Приказ этот был отменен нынешним министром информации Куликом.  У нас есть этот документ уже два года. На мой взгляд,  конечно,  идея  хорошая,  но  ее нужно проанализировать с экономической точки зрения.  Но я вам скажу,  что если мы  вставим это  в  закон,  то  скорее  всего  может  случиться  такое.  Квота рекламного времени уже насыщена,  забита,  и в этом случае  просто возьмут   иностранное,   а   не   возьмут  отечественное.  Хотя  я поддерживаю такую меру, но думаю, что нам надо все-таки подумать и разработать   такой   механизм,   чтобы   она   была  действенной. Поработаем.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Сергію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Левко Григорович Лук'яненко.  У нього коротка співдоповідь  з цього приводу. Будь ласка.

 

 

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації  (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська область). Українська    республіканська    партія.    Шановний    Олександре Олександровичу!  Шановні  депутати!  13  травня 1996 року Верховна Рада схвалила звіт  тимчасової  спеціальної  комісії  по  вивченню ситуації   в  телерадіоінформаційному  просторі.  Останнє  речення пункту  6  постанови  Верховної  Ради  України   звучить   так:"Не здійснювати  до  остаточного  вирішення  Верховною  Радою  України питань,  зазначених у пункті 5 цієї постанови, дій, спрямованих на зміну  існуючого  розподілу  загальнонаціональних каналів мовлення або   їх   ліцензійного   закріплення,   реорганізацію   структури Національної  телекомпанії  України  і  Національної радіокомпанії України, підприємств по експлуатації телекомунікаційних телемереж, форм  власності  в  цих структурах,  крім тих,  що передбачені цим пунктом". Це було, наголошую, 13 травня 1996 року.

 

     8 жовтня  1996   року   Голова   Верховної   Ради   Олександр Олександрович   Мороз   підписав   постанову,  у  якій  зазначено: "Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення не здійснювати  ліцензування загальнонаціональних каналів мовлення до затвердження  Верховною  Радою  України  та  Президентом   України концепції розвитку телерадіоінформаційного простору України".

 

     9 жовтня  відбулося  засідання  Національної  ради  з  питань телебачення і радіомовлення.  На  це  засідання  прийшли  депутати Верховної  Ради,  Лавриненко  і  я.  На  розгляд ради було внесено проект такого рішення:  перший пункт -  збільшити  обсяг  мовлення телерадіокомпанії  "Українська незалежна ТВ-корпорація" з 12 до 16 годин,  другий пункт - збільшити обсяг мовлення  телерадіокомпанії "Студія  "1  + 1" з 9 до 12 годин на добу з коефіцієнтом оплати за ліцензією 5..." і так далі.

 

     Завдяки тому,  що ми втрутилися в роботу Національної ради  з питань  телебачення і радіомовлення,  це незаконне рішення не було прийнято. Але хочу вам повідомити, що вчора Національна рада прямо плюнула  Верховній  Раді  в  обличчя  і  зробила  те,  що є цілком незаконним:  вона збільшила час мовлення  "1  +  1"  на  5  годин. Причому нібито Лешик віддав 4 години,  які були вільні,  і ще одну годину знайшли. Так само збільшено час мовлення компанії "Інтер".

 

     Ви чули від доповідача  Сергія  Івановича  Аксененка,  на  що спрямована така реорганізація.

 

     Оскільки Національна   рада   систематично   ігнорує  рішення Верховної  Ради,  я  у  вашій  присутності  звертаюся  до   Голови Верховної  Ради Олександра Олександровича Мороза з клопотанням про ротацію частини членів Національної ради, яку призначає відповідно до  закону  Верховна  Рада  України.  Якщо  ми не замінимо частину членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення,  то не зможемо навести в цьому питанні порядок.

 

     Тепер я  хочу  перейти  до  питання,  з якого зробив доповідь Сергій  Іванович  Аксененко.  Законопроект,  запропонований  вашій увазі, зовсім нескладний. Сергій Іванович виклав доволі добре його зміст.  Гадаю,  що ні в кого не викликає сумнівів, що такі зміни і доповнення потрібні.

 

     Я не  говоритиму  про зміст відповідних статей чинного Закону про телебачення і радімовлення.  Очевидно,  ви їх вивчали,  і вони зараз   перед   вами.  Запропоновані  зміни  і  доповнення  значно вдосконалюють закон,  тепер він відповідатиме тим  завданням,  які сьогодні  стоять  перед  нами,  тому законопроект необхідно було б ухвалити.

 

     Більше того,  вчора  на   засіданні   нашого   комітету   ми, розглядаючи цей законопроект,  дійшли висновку,  що, власне, немає жодних  перепон  ухваленню  його  відразу  в  першому  і   другому читаннях.  Правда,  слід  було  б  внести  деякі  зовсім  незначні стилістичні уточнення,  на яких я й хотів би зупинитися. Гадаю, ви самі  побачите,  що вони не мають принципового характеру,  текст у принципі відредаговано добре.  І  якщо  ми  внесемо  ці  невеличкі стилістичні  поправки,  то,  думаю,  можна  було б ухвалити проект одразу в першому і другому читаннях.

 

     До статті 7 і до статті 8 немає ніяких зауважень.  До  статті 13 також немає ніяких зауважень.

 

     Є невеличке зауваження до статті 22, яку ми доповнюємо частиною третьою.  Я прошу подивитися на  цю статтю.  Зачитаю це доповнення:  "Підприємства зв'язку, що надають послуги    зв'язку    телерадіоорганізаціям    по     забезпеченню телерадіомовлення,   не   можуть   відмовити  в  наданні  існуючих технічних засобів мовлення і передачі  сигналу  організаціям,  які мають  ліцензію  на  право  мовлення  Національної  ради України з питань  телебачення  і  радіомовлення".  Я  пропоную  це   речення продовжити  словами:  "і  не  мають  заборгованості  з оплати цієї послуги".

 

     Взагалі-то дуже  добре,  що  РРТ  (концерн,  який   переганяє сигнал, не може відмовити компаніям в його послугах. Але ж частину третю статті 22 можна витлумачити так:  чи заплатила компанія,  чи не  заплатила,  а  концерн  все  одно  зобов'язаний переганяти цей сигнал.  Щоб такого не було,  пропоную додати до  частини  третьої оцих кілька слів.

 

     Статтю 28  передбачається  доповнити частиною п'ятою-восьмою. Нові частини дуже добре розвивають  норми  цієї  статті.  Водночас частину п'яту можна було б удосконалити стилістично. Тут написано: "Забороняється  використання  громадянам  України  та  об'єднанням громадян,    посадовим    особам    та    організаціям   іноземних телерадіоорганізацій або їх філій і представництв  в  Україні  для проведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки або проведення референдумів".  Краще було б  написати:  "Забороняється громадянам  України  та об'єднанням громадян,  посадовим особам та організаціям використовувати іноземні телерадіоорганізації або  їх філії  і  представництва  в  Україні  для проведення передвиборної агітації,   агітації   під   час   підготовки    або    проведення референдумів".

 

     Ось такі невеличкі поправки.  Я думаю, можна було б їх внести й одразу проголосувати за прийняття цього проекту закону в першому і другому читаннях.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  У зв'язку з тим що час, відведений на розгляд цього питання,  фактично вичерпаний, я просив би Левка Григоровича сісти на місце,  а тих,  хто записався на виступ, бути максимально лаконічними.

 

     Депутат Ярошинський. Будь ласка.

 

 

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська   область).    Українська    республіканська    партія, "Національний  фронт".  Шановні  народні  депутати!  Ми вже не раз розглядали проекти законів з питань теле- і  радіомовлення.  І  це невипадково. У цій сфері ведеться боротьба у двох напрямах. Перший

- це боротьба за національний інформаційний  простір  національних сил,  незалежно  від  їх забарвлення,  з іноземними інформаційними загарбниками.  Другий - це боротьба  між  внутрішніми  політичними силами  за  вплив  на свідомість наших людей через ці засоби,  при цьому боротьба зводиться не лише до  боротьби  між  президентською командою  і  Верховною  Радою,  а  й  між різними силами всередині нашого парламенту.

 

     Українська республіканська  партія  свідома   того,   що   за нинішньої ситуації внутрішня боротьба завершиться перемогою одного з     прокомуністичних     кланів     -     президентського     чи верховнорадівського,  а  послідовно  національні  сили все одно не будуть допущені до інформаційного простору.  І ми мали б, виходячи з  цього,  усунутися від боротьби.  Однак запропонований комітетом законопроект  є  одним  з   небагатьох,   які   можуть   поліпшити регулювання процесів у цій сфері. Зокрема, доповнення до статті 28 закону дасть змогу поліпшити ситуацію під  час  виборів.  Водночас звертаю вашу увагу на те, що, враховуючи законодавчий досвід країн з розвинутими демократіями,  комітету варто  було  б  прив'язувати подібні  статті  до єдиного вузла виборчого законодавства,  де має бути детально розписано не лише вимоги  до  керівництва  радіо-  і телекомпаній,  а  й  до  політичних  партій  і  груп  та визначено відповідні покарання  аж  до  виключення  з  подальшого  виборчого процесу тих сил, які порушують виборче законодавство.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.  На  мою  думку,  в  першому  читанні  треба приймати запропонований законопроект і працювати далі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степенко. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Дякую.  Олександре Олександровичу, я вибачаюсь перед вами і даю вам слово, що якщо навіть зачіпатимуть мою особу, то ви більше ніколи не почуєте від мене подібного до того, що було (Шум у залі).

 

     Тепер конкретні  пропозиції  до  проекту закону.  Ми у спілці розглядали  ці  питання.  Мені  не  зовсім  зрозуміло:  як  це  не допускати  реклами  продукції  на  місцевому  рівні?  Як  це можна розмежувати на  місцевому  рівні?  Наприклад,  бородянський  завод випускає  чудові "європаки".  То це він їх на місцевому рівні може рекламувати,  а на загальноукраїнському реклами не може бути?  Або якесь   невеличке   підприємство  випускає  високоякісні  продукти харчування,  на відміну від тих іноземних.  То  як  же  тут  бути? Вважаю, що слід внести ясність у це питання.

 

     Я підтримую і прошу проголосувати, Олександре Олександровичу, пропозицію,  що  за  рекламу  іноземних  товарів  повинні  платити більше,  ніж  вітчизняних.  До  речі,  на нараді,  в якій ви брали участь,  це питання стояло дуже гостро, і ви знаєте, що треба було б це підтримати.

 

     Стосовно статті 8.  Вдумайтеся,  що тут написано:  заборонити трансляцію реклами, за яку не заплачено кошти. Це і так зрозуміло, навіщо  реклама,  якщо  за  неї не заплатили.  Це тут пахне чимось нечистим.

 

     Я цілком підтримую те,  щоб Центрвиборчком встановлював квоти часу для політичних сил, які змагаються між собою на виборах.

 

     І останнє. Я хотів би, Олександре Олександровичу, щоб ви дали все-таки  доручення  відповідному  комітету  проаналізувати  факти порушень  закону,  коли перериваються художні фільми,  інші цікаві передачі  рекламою  оцього  різного  іноземного  товару  (я   його мотлохом  називаю),  який не заслуговує на увагу.  Тобто тут гроші беруть гору над здоровим глуздом і порушується закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лященко.

 

     ЛЯЩЕНКО К.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань ядерної   політики   та  ядерної  безпеки  (Нікопольський  міський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область).  Уважаемые  коллеги, когда я прочел проект этого закона,  у меня сложилось впечатление, что он писался только для города Киева.  Между тем большинство  из вас живет в регионах,  в маленьких городах.  И вы должны понимать, что принятие этого закона очень сильно повлияет  на  наши  местные бюджеты. Я сейчас постараюсь вам об яснить, как и почему.

 

     Посмотрите второй абзац статьи 8,  где записано,  что во всех городах (а вы не забывайте,  что у вас маленькие города, и нет там никаких мощных кабельных сетей) те структуры,  которые обслуживают ваше антенное хозяйство,  вынуждены будут вводить в ваши дома  все телеканалы,  то есть и коммерческие.  Это приведет к тому,  что мы должны будем направить...  ну поверьте мне, я вам назову цифру. Мы должны   будем   направить   треть   бюджета   на  закупку  нового оборудования.  В противном случае никто обслуживать это  хозяйство не будет.

 

     Поэтому здесь  вместо  слов "всіх телерадіоорганізацій" нужно записать:  "національних каналів мовлення".  Прошу внести эту  мою поправку и потом будем голосовать.

 

     В статье   8   имеется  также  очень  интересный  абзац,  где записано, что телерадиоорганизациям в эфире запрещена реклама. Это хорошо  здесь,  в Киеве,  где можно слушать "Ютар",  можно слушать "Киевские ведомости". А возьмите небольшие города, где технические средства  не  позволяют  сегодня ретранслировать эти радиостанции. Там работают "Европа плюс", "Радио ностальжи", "Серебряный дождь". И  представьте  себе,  что сегодня там за рекламу никто не платит. Надо как-то сохранять ту  московскую  рекламу  или  какую  другую, пусть и не российскую. Если этого не будет, то эти компании вообще не смогут существовать.

 

     Еще один серьезный вопрос возникает в связи с первым  абзацем статьи 8. Может случиться так, что многие из вас уже сегодня будут лишены возможности смотреть тот же "Евроспорт".

 

     Нужно очень  внимательно  отнестись  ко   всем   предложенным изменениям.  Наверное,  каждый  сделает  какие-то  свои замечания, сделаю их и я.  Потом следует отправить проект на  второе  чтение, чтобы. еще раз внимательно рассмотреть его.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  Уважаемые коллеги!  Те дополнения,  которые мы  должны сегодня принять,  носят существенный характер.  Партия "Громада" и отдельные представители этой партии уже ощущают на себе, что такое полное  всевластие  отдельных лиц над телевизионным и радиоэфиром. Причем эти лица не хотят нести ответственности за свои слова.

 

     В связи с этим предлагаю внести следующие дополнения в статью 28 законопроекта.  Там, где записано, что "телерадіоорганізації та їхні посадові особи не несуть відповідальності за виступ посадових осіб...",  надо обязательно добавить: "в прямом эфире". За то, что делается не в прямом эфире,  а в записи,  телеканалы должны  нести ответственность.  Ну,  например,  за  те  слова,  которые произнес Валерий Павлович Пустовойтенко (он время от времени их произносит) и  за  которые он не хочет нести ответственность.  В частности,  в отношении оппозиционного Кабинета Министров. Я думаю, что судебный иск  не  заставит  себя долго ждать.  Только вот понимаете,  какая интересная вещь:  выборы будут 29  марта,  а  судебное  заседание, конечно же, состоится уже после того, как пройдут выборы.

 

     Наш оппозиционный   Кабинет   Министров   очень   внимательно подходит  ко  всем  случаям,  которые   сейчас   имеют   место   в телерадиоэфире,   и,  естественно,  будут  предприняты  адекватные действия. Но то изменение закона, которое мы предлагаем, важно для всех  -  не  только для партии "Громада",  но и для представителей всех партий.

 

     Далее. Здесь  нужно  записать  и  о  том,  что  телеканалы  и радиостанции   несут   ответственность  не  только  за  призывы  к насильственному свержению существующего строя,  но и  за  клевету. Надо обязательно добавить об ответственности за клевету, но, опять же,  если  это  сделано  не  в   прямом   эфире   соответствующими должностными лицами.

 

     Ну и,  кроме  того,  в  последнем  абзаце  этой  статьи,  где говорится о квотах для общенациональных  и  региональных  каналов, речь  должна идти только о государственных каналах,  ведь не могут же устанавливаться квоты негосударственным теле- и радиокомпаниям.

 

     А вообще,  конечно,  проблемы,  которые на  сегодняшний  день имеются  в  теле-  и  радиоэфире,  должны  быть  предметом особого внимания.  Я бы возобновил работу специальной комиссии по проверке нашего  теле- и радиопространства.  Если мы серьезно не будем этим заниматься,  то просто продолжится оболванивание наших избирателей властью, которая не хочет уходить со своих мест.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Ми використали час,  відведений на обговорення цього питання. Вносилася тільки одна пропозиція - прийняти проект  у  першому,  а Левко Григорович Лук'яненко пропонував навіть і в другому читанні.

 

     Але за  процедурою спочатку треба прийняти в першому читанні. А потім будемо визначатися.

 

     Враховуючи зауваження  депутатів  Алексєєва,   Лук'яненка   і Єльяшкевича, я прошу прийняти цей проект закону в першому читанні. Немає заперечень?

 

     Депутат Аксененко.  Будь  ласка.   Заключне   слово.   Тільки коротко, прошу.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.  Шановні  народні  депутати!  Деякі зауваження депутатів Лященка та Степенка стосувалися старого  проекту.  А  за новим  проектом  буде  реклама  і  на  місцевому  рівні,  закон не забороняє цього.

 

     Стосовно зауваження депутата Єльяшкевича.  На государственных каналах  и так уже квота установлена.  А тут имеются в виду именно негосударственные каналы,  которые берут  большую  часть  эфирного времени.  Поэтому  с  вашим  предложением  ни в коем случае нельзя согласиться.

 

     А что  касается  выступлений  в  записи,  то  ваша   поправка приведет  к  тому,  что вы выступите,  а кто-то истолкует,  что вы неправильно поступили во время выборов, и не покажут вас в записи. Я  прошу поддержать законопроект с замечаниями депутатов Алексеева и Лукьяненко.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо  проект  у  першому  читанні,  а потім - окремо пропозицію депутата Єльяшкевича.

 

     Я ставлю  на  голосування  в  першому  читанні проект закону, внесений  комітетом,  з   доповненнями   депутатів   Алексєєва   і Лук'яненка. Йде голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     Депутат Єльяшкевич ще раз скаже про свої доповнення. Коротко, будь ласка. Увага!

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".   Уважаемые   коллеги,  и  Виктор  Иванович  Понедилко, председатель комитета,  меня в этом полностью  поддерживает.  Речь идет  не  о  том,  что  будет "резать" телекомпания,  она не имеет такого права.  Речь идет о ее ответственности за  то,  что  она  в записи    будет    пускать   выступления,   которые   либо   носят клеветнический характер,  либо содержат призывы к  насильственному свержению строя. Поэтому предлагаю несколько дополнений.

 

     Первое. Абзац:  "Телеорганізації  та  їх  посадові  особи  не несуть відповідальності за виступ у  прямому  ефірі..."  предлагаю дополнить словами "за наклеп". Это обязательно надо сделать.

 

     ГОЛОВА. Тобто  додати  слова  "за  наклепи"  (Шум у залі).  У прямому ефірі. Так?

 

     Депутат Лук'яненко. Будь ласка.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.  Шановний  пане  Голово,  шановні   депутати! Доповнювати  словами  "за  наклепи"  ні  в  якому  разі  не можна. Проблема наклепу вирішується статтею 126 Кримінального кодексу,  є окремий закон,  який це регулює. А якщо ми сюди запишемо, то як ви встановите,  говорять люди правду чи неправду.  Це  ж  треба,  щоб позивач  подав  до суду і суд розглянув.  То зовсім інша процедура (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Почекайте!  Спокійно! Пропозиція депутата Єльяшкевича ставиться на голосування.

 

     "За" - 150. Не підтримується.

 

     Є пропозиція  прийняти  цей  законопроект у другому читанні у цілому, тобто прийняти закон. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 258. Рішення прийнято.

 

     Дякую.

 

     Депутат Моісеєнко   вносив   пропозицію,    яку,    здається, підтримали Лук'яненко Левко Григорович і Степенко Василь Іванович, про доручення Комітетові законодавчого забезпечення свободи  слова та   засобів  масової  інформації  протягом  тижня  проаналізувати кількість перерв на рекламу під час трансляції художніх фільмів  і доповісти   Верховній  Раді,  а  також  добитися  від  Генеральної прокуратури притягнення винних до  відповідальності  за  порушення закону, про що говорив депутат Аксененко.

 

     Я розумію тільки,  що дати доручення прокуратурі він не може, це тут не зовсім коректно сказано,  а от що стосується аналізу  та підготовки  документів  для розгляду прокуратурою,  то це він може зробити. Таке протокольне доручення комітетові, я вважаю, потрібно дати.

 

     Ставлю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 210. Приймається.

 

     _________________

 

     Розглядається питання  про проект Закону України про внесення змін до закону України про Державний бюджет України на  1997  рік. Це  проект народного депутата Олександра Борзих,  він запрошується на трибуну. Будь ласка.

 

     БОРЗИХ О.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони   здоров'я,   материнства  і  дитинства  (Кам'янобрідський виборчий   округ,   Луганська   область).   Шановний    Олександре Олександровичу,  шановні  колеги  депутати!  У  Законі України про Державний бюджет  України  на  1997  рік,  стаття  4,  передбачено видатки  у розмірі 20 мільйонів гривень на "погашення відсотків за довгостроковими пільговими  кредитами  на  будівництво  житла  для молодих  сімей та інших соціально незахищених категорій громадян". Більш як 120 народних депутатів підтримали письмово мою пропозицію замінити  щойно  зачитану  мною  редакцію статті видатків на таку: "надання    державного    адресного    пріоритетного    пільгового довготермінового  (до  30 років) кредиту молодим сім'ям та окремим молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла".  Звертаю вашу увагу на те, що цю пропозицію погоджено з Кабінетом Міністрів та Міністерством фінансів України.

 

     Обгрунтування нашої позиції.

 

     Перше. Зазначеною    статтею    видатків    чинного    закону передбачається,   що   молода   сім'я   повинна  брати  кредити  в комерційних  банках,  а  кошти  з  бюджету   -   направлятися   на відшкодування  відсотків  цим  банкам.  Але  результати  опитувань комерційних банків (я  дуже  прошу  звернути  на  це  увагу),  які проводилися  Міністерством економіки України,  показали,  що жоден комерційний банк за браком у держави "довгих"  грошей  не  надасть молодій  сім'ї довгострокового кредиту на будівництво не тільки на термін 20-30 років,  а навіть і на 6  місяців.  Отже,  при  такому формулюванні   даної   статті   видатків  реалізація  передбаченої програми щодо надання довгострокових  пільгових  кредитів  молодим сім'ям у сьогоднішніх економічних умовах неможлива.

 

     Друге. Прошу  колег  депутатів звернути особливу увагу на те, що ця  стаття  видатків  у  нинішній  редакції  не  має  адресного характеру, оскільки бюджетні кошти згідно з даною статтею видатків спрямовуються  не  безпосередньо  молодим  сім'ям  на  будівництво житла, а комерційним банкам на відшкодування відсотків за кредити. Отже,  не виключається можливість фінансових махінацій. Крім того, ускладнюється контроль за використанням цільових коштів.

 

     У варіанті,  який пропонується вам для розгляду, кредитування має адресний характер і при  наданні  довгострокового  кредиту  на будівництво житла між державою та молодою сім'єю ніяких фінансових посередників немає.  Використання коштів стає  абсолютно  прозорим для  контролю.  А  найкращим контролером у цьому випадку буде сама молода сім'я, яка розраховується за кредит із власної кишені.

 

     Розрахунки ефективності  використання  бюджетних   коштів   у старому і в новому варіантах показують, що при виділенні з бюджету 20 мільйонів гривень  на  погашення  відсотків  за  довгостроковим кредитом  можна  збудувати  1852  умовні  квартири,  при  цьому на відшкодування  відсотків  комерційним  банкам  протягом  20  років держава  повинна  буде  сплатити 210 мільйонів гривень.  А якщо ці кошти задіяти  на  пряме  бюджетне  кредитування  з  їх  подальшим реінвестуванням протягом тих же 20 років, то можна збудувати 10709 умовних квартир,  тобто в 5,8 раза більше,  ніж у варіанті чинного Закону  про  Державний бюджет України на 1997 рік.  З детальнішими розрахунками ви можете ознайомитися в пояснювальній записці, яка є у кожного депутата.

 

     Свою переконаність  у  важливості  прийняття  запропонованого поекту закону я хотів би обгрунтувати також  даними  соціологічних досліджень.  В  умовах  нинішньої  складної  економічної  ситуації молодь виявилася найменш забезпеченою  житлом,  що  призводить  до негативних соціально-психологічних наслідків як серед молоді,  так і в суспільстві в цілому.

 

     Статистика свідчить,  що тільки 14  відсотків  молодих  сімей мають  окремі  квартири  або  будинки,  решта мешкає у батьків (70 відсотків),  знімає квартири (15 відсотків) та 1 відсоток подружжя живуть окремо один від одного.  Тепер в Україні більш як 800 тисяч молодих сімей мають нагальну потребу в поліпшенні житлових умов. І це  без  урахування сільської місцевості,  бо офіційних даних щодо сільської молоді немає.

 

     Наслідком того,  що молоді сім'ї не мають окремого  житла,  є відстрочення   народження  дитини,  а  то  і  розлучення  молодого подружжя,  що разом з економічною скрутою в  Україні  призвело  до погіршення демографічної ситуації.  Кількість населення за минулий рік зменшилася  більш  як  на  400  тисяч  чоловік.  Тобто  рівень народжуваності   не   забезпечує   навіть   простого   відтворення населення.

 

     Важливим фактором поліпшення демографічної ситуації в Україні є   створення   соціально-економічних   умов   для  репродуктивної поведінки молодих сімей, у яких народжується 80 відсотків дітей.

 

     За даними соціологічних опитувань  у  середньому  три  чверті молодих  сімей  мотивують  нормальну  дітородну ситуацію наявністю окремої квартири та належним матеріальним забезпеченням.

 

     Шановні колеги!  Прошу вас на основі викладених  обгрунтувань проголосувати за запропонований проект Закону України про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 1997 рік у  частині зміни чинного формулювання статті 4: "Надання державного адресного пріоритетного пільгового довготермінового (до  30  років)  кредиту молодим  сім'ям  та  окремим  молодим  громадянам  на  будівництво (реконструкцію) житла". Ваше рішення стане початком конкретних дій для  створення  молодим  сім'ям  людських  умов життя та виховання дітей - майбутнього нашої держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є   запитання  до  доповідача?  Запишіться,  будь ласка. Надається 5 хвилин.

 

     Депутат Лупаков. За ним - депутат Лук'яненко.

 

     ЛУПАКОВ Є.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Вижницький   виборчий  округ, Чернівецька область).  Дякую.  Спілка офіцерів  України.  Шановний Олександре  Івановичу!  Ви  сказали,  що в Україні на сьогодні 800 тисяч молодих сімей,  які потребують житла. І це справді величезна проблема,  яку  треба  вирішувати.  Але  зрозуміло,  що ми зможемо забезпечити,  змінивши норму закону,  максимум 500, можливо навіть 10  тисяч  сімей.  10  тисяч  з  800 тисяч.  Чи розв'яжемо ми таку проблему загалом в Україні? Мабуть, ні. Бо я більше ніж упевнений, що  з  моїх майже 100 тисяч виборців жодна молода сім'я не отримає цих грошей,  оскільки вони не мають доступу ні до  банків,  ні  до міністерств.

 

     Тому якщо  ми приймемо цей проект закону,  то,  на мою думку, таким чином фінансуватимемо або мафію,  або тих, хто наближений до корита. Назвіть хоча б одну родину, яка отримала такий кредит.

 

     Дякую.

 

     БОРЗИХ О.І.  Уважаемый коллега!  Я с вами абсолютно согласен, что это не решение жилищной проблемы молодых семей в целом.

 

     Но все-таки  мы  должны  предусмотреть   механизм   получения кредитов  из  Государственного  бюджета,  прямых  кредитов,  чтобы положить начало решению проблемы.

 

     Ее можно также решать  и  на  уровне  регионов.  Областные  и городские  советы  в  своих местных бюджетах могут предусматривать такое выделение средств и целевым  назначением  направлять  их  на кредитование строительства жилья молодыми семьями. Но прежде всего нужен механизм.

 

     Вы говорите,  что  эти  деньги  будут  использованы   не   по назначению.  Так вот именно при той формулировке статьи 4, которая действует  сейчас,  такой  вариант  возможен,  поскольку  механизм предоставления кредита не носит адресный характер?

 

     Согласно положению,   разработанному   Кабинетом   Министров, никаких  посредников  нет.  Молодая  семья  заключает  договор  на получение   кредита   непосредственно   с  государственным  фондом содействия  молодежному   строительству.   То   есть   деньги   из Государственного  бюджета  через  казначейство  будут направляться непосредственно  на  реализацию  этого  договора.  Здесь   никаких махинаций быть не может.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лук'яненко. За ним - депутат Кавун.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.  Прошу  передати  слово  депутату  Ростиславу Степановичу Чапюку.

 

     ЧАПЮК Р.С.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська  область). Дякую,  Левку  Григоровичу.  Шановний  Олександре  Івановичу!  Я в принципі цілком підтримую ваші міркування про те, що треба молодим сім'ям  допомогти в розв'язанні житлової проблеми у спосіб надання кредитів.  У нас, в Луцьку, є два будинки молодіжного кооперативу, які ніяк не можуть добудувати.

 

     Але чи  можна  вирішувати  питання  ось  таким  чином,  як ви пропонуєте?  Чи дасть воно  щось?  Одним  ви  пропонуєте  надавати кредити за рахунок державного бюджету на 30 років,  а другим,  які заробили гроші, ми на сотні років відтягуємо повернення заощаджень фактично з того самого бюджету.

 

     Чи не   доцільніше  було  б  насамперед  розв'язати  проблему повернення величезних сум (знавці  кажуть,  що  це  150  мільярдів доларів),  які  Росія  вилучила на початку 1991 року із заощаджень нашого Ощадбанку?

 

     Дякую.

 

     БОРЗИХ О.І.  Я з вами згоден,  якщо це  дати  доповненням  до запропонованого.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь  Михайлович  Кавун.  Депутат  Яворівський. Немає їх. Депутат Пономаренко, будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Смілянський  виборчий   округ,   Черкаська   область).   Шановний доповідачу!  У  цілому  проблема  надзвичайно  складна  і потребує розв'язання.  Ми  добре  розуміємо:  якщо  не  створити  умов  для нормального життя молодим сім'ям, то цих сімей просто не буде.

 

     Але водночас   дозвольте  звернути  вашу  увагу  на  ще  одну проблему.  Є багато людей, які, будучи ще молодими, здали гроші до житлових  кооперативів.  Минуло 10,  15,  а то й 20 років,  а такі кооперативи   й   досі   недобудовані.   Тому    я,    безперечно, підтримуватиму  вашу  пропозицію  і  закликатиму  всіх  моїх колег народних  депутатів  зробити  так  само,  але  прошу   обов'язково передбачити   в  проекті  закону  фінансування  житловокомунальних кооперативів, членами яких є люди, які також колись були молодими, але вже, на жаль, постаріли.

 

     Дякую за увагу.

 

     БОРЗИХ О.І. Дякую за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

 

     Хто записався на виступ із даного питання?  Є,  так?  Скільки надамо часу? 10 хвилин? Будь ласка.

 

     Депутате Пустовойтовський, прошу. За ним - депутат Вітренко.

 

     Можна з місця.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  в.о.  голови Комітету Верховної  Ради України з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська область).  Спасибо.  Уважаемые  коллеги!  Конечно  же,   то,   что предлагает депутат Борзых - оказание помощи молодым семьям, - дело благодарное.  Но,  как мы знаем,  у нас часто получается так,  что хотелось  как лучше,  а получилось как всегда.  Вот тут мы как раз стоим перед такой дилеммой.

 

     Вопрос надо решать,  но убедившись в том,  что деньги на  эти цели  будут  направлены и справедливо распределены между регионами Украины.

 

     Вчера вам был  роздан  проект  постановления,  подготовленный мною,  где  я  предлагаю:  принять  проект закона в первом чтении; получить от Кабинета Министров давно разработанное, как утверждают некоторые коллеги,  положение о распределении таких денег, изучить его,  убедиться в том,  что оно выполнимо и реально, а после этого принимать  во  втором  чтении  закон  и  решать вопрос о выделении денег.

 

     Сегодня депутат Борзых раздал и  свой  проект  постановления, где предлагается сразу принять документ во втором чтении. Учитывая наш горький опыт в использовании бюджетных средств,  что  доказала практика  двух  предыдущих  лет  и нынешнее распределение средств, прошу  поддержать  мое  предложение  и  до   получения   механизма использования   данных  средств,  разработанного  и  утвержденного Кабинетом  Министров,  не  принимать   во   втором   чтении   этот законопроект.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Вітренко,  будь ласка.  За нею - депутат Ярошинський.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія України.  Народний депутат Борзих запропонував нам внести доповнення до  бюджету  1997  року.  Отже, переглядається  закон  України  (а  бюджет  -  це  закон).  Кожний перегляд  дає  змогу  грабувати  бюджет.  Після   того   як   його розграбував   Марчук,  а  потім  Лазаренко,  тепер  грабує  бюджет Пустовойтенко. Ми знову-таки вносимо зміни та даємо змогу тим, хто грабує бюджет,  і далі його грабувати.  Якщо закон ухвалено,  його треба виконувати,  контролювати саме виконання і карати винних  за невиконання. Вони не повинні потім повертатися в зал депутатами, а мусять іти під кримінал за те,  що очолювали чи  очолюють  уряд  і розграбовують бюджет. Це перше.

 

     Друге. Пропонується   внести  зміни  до  бюджету  1998  року. Безумовно,  порушена проблема дуже  важлива,  оскільки  в  Україні здійснюється  політика  геноциду:  свідомо  знищуються пенсіонери, свідомо знищуються інваліди, свідомо не дають змоги молодим сім'ям взагалі   народжувати   й   виховувати   дітей.  Якщо  держава  не змінюватиме своєї політики,  то  справді  за  30  років  населення України становитиме 15 мільйонів.

 

     Але щоб  у  бюджеті  1998 року розв'язати це питання (і тут я підтримую депутата Борзих),  потрібно переглянути дохідну  частину бюджету.

 

     Я мала змогу скинути маску з депутата Терьохіна, виступаючи з ним по радіо Бі-Бі-Сі.  Але Бі-Бі-Сі настільки  злякалося,  що  не зважилося  випустити  ту  передачу  в  ефір.  А  в ній,  коли ми з Терьохіним вели дебати,  я запитала (він тоді звинувачував мене  в популізмі):  хто автор теперішніх податкових законів,  хто добиває Україну цими податками,  хто спрямовує всі доходи в тінь? I Сергій Анатолійович не витримав мого натиску і сказав:  "Я автор". І саме тому Бі-Бі-Сі не випустило передачу в ефір.

 

     А треба, щоб уся Україна знала: доки Міжнародний   валютний  фонд  через  пинзеників,  терьохіних, тигипків,  інших своїх представників руйнуватиме  економіку  такою податковою політикою, доходів бюджету не буде.

 

     Ось чому   я   наполягаю:  терміново  денонсувати  договір  з Міжнародним валютним фондом,  змінити податкову політику  держави, збільшити  надходження  до дохідної частини бюджету і,  безумовно, розв'язати цю проблему, дуже важливу для молодих сімей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ярошинський, будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.     "Національний     фронт",     Українська республіканська   партія.   Шановні   народні   депутати!  Поданий депутатом Борзих законопроект дуже  привабливий.  Думаю,  що  його підтримає більшість народних депутатів.

 

     Одначе мушу  звернути  увагу  на  стару  однолінійну  систему законопроекту, згідно з якою кредити мають надаватися комерційними банками,  а банки не вірять у те, що буде якась віддача з бюджету. То треба запропонувати іншу систему:  надати молодим сім'ям  гроші прямо з бюджету,  щоб вони могли будувати свої житла. Але водночас реальність така, що в бюджеті грошей немає ні на це, ні на інше. I нам   ще   треба  шукати,  чим  заплатити  в  деяких  регіонах  за шестимісячні борги з виплати заробітної плати  вчителям,  лікарям, іншим працівникам.

 

     Слухаючи мене,    можна   подумати,   що   я   проти   даного законопроекту. Ні. Цей законопроект має вузькосоціальний характер, і  його  треба  підтримати.  Крім  того,  він  має ще й виробничий характер,  бо  даватиме  можливість  розвивати   деякі   виробничі потужності, пов'язані з промисловим виробництвом.

 

     Мушу звернути  увагу  на  те,  що  Українська республіканська партія вже третьому урядові пропонує  програму  розвитку  житла  в Україні,  вважаючи,  що  прийняття  її  на державному рівні дало б можливість  нашим  західним  інвесторам  побачити  перспективу   і стимулювало   б   інвестиції,  створило  б  сприятливі  умови  для виділення земельних ділянок та  будівництва  житла  в  містах.  Ми могли б використати передові технології, зокрема найперспективнішу бетоннопланково-каркасну,  створити відповідні системи банків  для фінансування   окремих  наших  громадян  і  розв'язання  житлового питання.  Без прийняття загальнодержавної програми  ми  не  можемо привернути  уваги  до цієї важливої проблеми - забезпечення житлом не тільки молодих,  але й величезної кількості інших  громадян,  а також  розв'язати  ще  одне  важливе  питання.  Адже  саме в сфері житлового будівництва закладені величезні перспективи  виробничого й суспільного розвитку.

 

     Я пропоную   підтримати  законопроект  депутата  Борзих,  але працювати над програмою і прийняттям закону  про  програму  "Житло України".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, навіщо три хвилини говорити про все і ні про що, а потім наприкінці три секунди говорити до діла?..

 

     Будь ласка, депутате Білоус.

 

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка офіцерів України.  Шановний головуючий!  Шановні колеги!    Дозвольте    привернути    вашу   увагу   до   проекту, запропонованого  Володимиром  Семеновичем   Пустовойтовським.   Це справді   виважений   документ.   Якщо  ми  його  підтримаємо,  то забезпечим контроль Верховної  Ради,  зокрема  Комітету  з  питань бюджету,  за  використанням  цих  20  мільйонів  гривень.  У ньому пропонується Кабінету Міністрів  до  другого  читання  зазначеного проекту  розробити  й подати до Верховної Ради України механізм та умови  надання  державного  адресного   пріоритетного   пільгового довгострокового кредиту.

 

     Але я  також  згоден  з одним із депутатів,  що ми не повинні забувати про людей,  які на сьогодні  вже  постаріли,  оскільки  в бюджеті на 1997 рік записано: "та інших соціально незахищених груп населення".  А в даному випадку їх доля не визначена.  А  ці  люди дуже  сподіваються на повернення грошей,  які вони вклали колись у будівництво житла.  Скажімо,  у моєму виборчому окрузі є  житловий кооператив "Агробуд-1" й інші кооперативи,  члени яких мають право на повернення власних коштів.

 

     Тому пропоную підтримати проект депутата Пустовойтовського  і дати  доручення  Кабінету  Міністрів  до другого читання розробити механізм використання названих коштів. А Комітету Верховної Ради з питань  бюджету  доручити  узагальнити  проект Закону про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на  1997  рік, внесений народним депутатом Борзих,  та проект Закону про часткову зміну статті 4 Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік,   внесений   Кабінетом   Міністрів   України,   та  разом  із представниками  Кабміну  розробити  механізм  надання   державного адресного   пріоритетного   пільгового   довгострокового  кредиту, додавши слова: "та іншим соціально незахищеним групам населення".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.Київ).  Фракція  Народного  руху України. Шановні колеги! Шановні слухачі! Я маю досвід спілкування з комерційними та іншими банками  щодо  надання  кредитів  молодим сім'ям під оці пільгові проценти.  До мене неодноразово зверталися виборці - молоді сім'ї з проханням допомогти їм у тому,  аби  вони самостійно збудували собі житло, отримавши кредит.

 

     Я за  підтримки районної державної адміністрації звертався до Укрсоцбанку та інших банків з проханням виділити такі кредити. Уже майже  другий  рік триває це тяганина,  і мушу вам сказати,  що ще жодного такого кредиту жоден комерційний банк не надав.

 

     Тому я не знаю, що це за 20 мільйонів, запланованих у бюджеті на  покриття  пільгових  кредитів.  Я  маю  підозру,  що  жоден із депутатів не знайде прикладу, коли б якийсь комерційний банк надав такі пільгові кредити.

 

     Тому я цілком підтримую ідею пана Борзих - прямо з державного бюджету виділити ці кошти молодим сім'ям,  щоб вони збудували собі житло.  І  то  буде прецедент,  який засвідчить,  що можна в такий спосіб будувати житло. Тоді буде й відповідальне ставлення молодих людей до свого житла, там, я впевнений, не будуть побиті лампочки, бо люди з власної кишені розраховуватимуться за кредити.

 

     Тому я   підтримую   пропозицію   пана    Борзих.    Закликаю відгукнутися   на   його   пропозицію,   а   також   на   прохання Всеукраїнської асоціації "Укрмолодьжитло",  і прийняти цей  проект закону.

 

     Ще один  момент.  Коли  прийматимемо  бюджет на 1998 рік,  то треба  істотно  збільшити   відрахування   саме   на   будівництво молодіжного  житла.  Ви  ж бачите,  що кількість населення України різко зменшується.  Ми втратили майже  півтора  мільйона  жителів. Чому?  Тому що не підтримуємо молодь, не підтримуємо молоді сім'ї, які нині утворюються й змушені за  величезні  кошти  наймати  одну кімнатку.  Тому  наступного  року  ми  маємо  в 10 разів збільшити відрахування на пільгові  кредити  для  молодих.  Це  стане  нашим відгуком  на  прохання  Всеукраїнської асоціації "Укрмолодьжитло". Отож підтримаймо цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яковенко, голова комітету. І завершуємо.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Єнакіївський виборчий округ, Донецька  область).  Уважаемый  Александр  Николаевич!   Уважаемые коллеги!  Мне  как  председателю комитета приятно,  что наконец-то обращения и  призывы  Комитета  по  вопросам  молодежи,  спорта  и туризма  Верховного  Совета  услышаны.  И  все  чаще  в  этом зале решаются проблемы молодежи.

 

     Конечно, мы прекрасно понимаем,  чем это вызвано. Это вызвано предвыборной  кампанией  -  есть элементы своеобразного популизма. Сейчас мне бы хотелось, честно говоря, выступить не от комитета. Я не  имею  возможности  выразить  мнение  комитета,  поскольку этот законопроект как-то  очень  странно  обошел  и  наш,  и  бюджетный комитеты.  Следовательно и заключений двух профильных комитетов по данному вопросу, к сожалению, нет. И это очень настораживает. Зная хорошо проблему,  занимаясь ею три года, я в принципе догадываюсь, для чего это было сделано,  ведь, наверное, точки зрения разошлись бы.

 

     Поэтому я  выступлю  от  себя лично и попытаюсь разобраться в той схеме,  которая  предлагается.  Опять  же  подчеркиваю,  боясь одногоединственного   -   очередных  проявлений  популизма  вокруг молодежной политики.

 

     Нам роздана интересная  схема,  которая,  на  первый  взгляд, довольно проста.  Но я хотел бы,  прежде всего,  обратиться к тем, кто пытается глубокоуважаемого Александра Ивановича Борзых  ввести в заблуждение.

 

     На конгрессе  молодежи  полгода назад министр Митюков выразил очень интересную  мысль  по  поводу  решения  проблем  молодежного стротительства.  Он сказал,  что есть прекрасная возможность взять зарубежные кредиты по льготным процентам, и предложил схему, когда из   бюджета   под   гарантию   государства  гасятся  проценты  на кредитование,  что озвучил при  обсуждении  бюджета  на  1997  год Валерий  Иванович  Череп  и  что  было  нами  поддержано.  Расчеты показывают однозначно,  что если бы такая схема была  принята,  то уже  в  нынешнем  году  мы  получили  бы  кредиты  под 5 тысяч 550 квартир.  Кстати,  на конгрессе было дано поручение (если  мне  не изменяет   память,   поручение   дал   Павел  Иванович  Лазаренко) разработать механизм  реализации  такой  программы.  К  сожалению, механизм  от  Кабинета  Министров  не  поступил до сих пор,  о чем упоминал Владимир Семенович Пустовойтовский.  Условий, под которые должны выделяться деньги, тоже, к сожалению, нет.

 

     Что же   касается   схемы,   которая   нам  предлагается,  то получается очень  интересная  математика:  в  первый  год  под  20 миллионов  мы  реально  можем  получить  555 квартир.  Если учесть потребности,  то есть необходимых 800 тысяч квартир,  и не брать в расчет  сельское население,  а также учесть ежегодный прирост - 50 тысяч семей,  то потребность  ежегодно  будет  удовлетворяться  на 0,069 процента.  На выполнение всей программы нужно будет 1 тысяча 449 лет!

 

     Более того,  из 700 с лишним районов ни один район ни  одного процента   не   получит.  Следовательно,  очень  странная  в  этом отношении складывается картина: кто же реально получит это жилье и по какому принципу оно будет распределяться? Тоже вопрос. Будет ли получать молодежь или,  может быть,  молодцы,  которые  собираются получить жилье на Подоле или на улице Ольгинской?  Или,  может, по партийным спискам?  Я глубоко убежден,  что  Рух  не  получит,  не получит "Громада", не получат комсомольцы, не получат социалисты и тем более не получат беспартийные. Очень большой вопрос.

 

     По поводу  проектов  закона  и  постановления.  Что  касается закона,  то первый пункт явно противоречит второму:  если в первом мы говорим  о  кредитовании  молодых  семей,  то  во  втором  -  о финансировании  жилищного  строительства  1997  года.  А кто будет распределять эти финансы - тоже важный  вопрос.  Есть  такой  фонд содействия  молодежному  строительству.  Кто его возглавляет и кто ведет этот фонд? Как видите, очень много вопросов.

 

     Абсолютно права депутат Витренко: ведь есть  бюджет,  закон,  который  должен строго выполняться,  и должны быть наказаны люди, которые его не выполняют.

 

     И еще  один  момент.  В  проекте   постановления   Александра Ивановича  вводится новое понятие финансирования "молодих сімей та інших соціально незахищених категорій".

 

     Поэтому предлагаю до тех пор,  пока  мы  не  получим  условий распределения адресных кредитов, не рассматривать данный вопрос. В лучшем  случае,  можно  согласиться   на   вариант,   предложенный Владимиром Семеновичем Пустовойтовским.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Одна   хвилина   на   підсумкове   слово Олександру Івановичу Борзих. Будь ласка.

 

     БОРЗИХ О.І.  Тут было  очень  много  хороших  предложений.  Я благодарю всех, кого заинтересовал этот вопрос.

 

     Но обращаю внимание на то,  что мы еще ни копейки не выделили молодым семьям,  а  говорим  о  механизме  и  так  далее.  Давайте сначала,  как обычно,  примем закон,  а к нему уже будет механизм. Если нас что-то не устроит, сможем контролировать.

 

     И мне  совершенно  непонятно,  почему   именно   председатель Комитета   по   вопросам  молодежи,  спорта  и  туризма  выступил, предлагая принять так, чтобы вообще ничего не принять.

 

     Не обойден ваш  комитет.  Должен  сказать,  что  мы  работали напрямую  с  Комитетом  по вопросам здавоохранения,  материнства и детства,  тоже  профильным   по   данному   вопросу.   И   комитет Пустовойтовского  не  обошли:  лично  с  ним  был  разговор,  и мы раз яснили суть вопроса.

 

     Очень прошу  вас  принять  проект  постановления,  которое  я предложил,  чтобы  закон принять в целом.  Что здесь делить на два чтения, я вообще не понимаю.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Таким чином, переважна більшість промовців... (Шум у залі).

 

     Та зачекайте, треба ще міністру надати слово.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  законопроект  у першому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" - 186.

 

     Голосуємо ще раз. Прошу проголосувати (Шум у залі).

 

     Депутати просять переголосувати.  Катерина Семенівна просить, як це я не прислухаюсь?

 

     "За" - 200.

 

     Виступає Валентина Іванівна Довженко, міністр у справах сім'ї та молоді. Будь ласка.

 

     ДОВЖЕНКО В.І.,  міністр  України  у  справах сім'ї та молоді. Дякую. Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати! Я обіцяю довго не говорити.  Дозвольте висловити подяку 120 депутатам за їх законодавчу ініціативу.  Міністерство у справах  сім'ї  та  молоді підтримує  ініціативу народних депутатів,  з якою виступив депутат Борзих.  А ще я вдячна народним  депутатам  за  те,  що  вони,  на відміну  від  виконавчих органів влади,  на відміну від фінансових державних органів,  нарешті  зрозуміли,  що  варіант  фінансування житлової проблеми,  передбачений бюджетом на 1997 рік, є збитковим для нашої держави і нежиттєздатним.

 

     Сьогодні звучали  пропозиції  передбачити  видатки  з  даного питання  в  бюджеті  1998  року.  Я пропоную вам згадати статтю 10 Закону про сприяння соціальному становленню та розвитку  молоді  в Україні,  прийнятого  в  1993  році,  який зобов'язував нас з вами надавати подібні кредити. Минуло вже чотири роки...

 

     Я ще раз прошу вас підтримати пропозицію депутата  Борзих  та 120 депутатів і проголосувати за зміну формулювання в законі.

 

     Стосовно механізму.  Мабуть,  уперше  в історії законодавства паралельно розроблявся і закон,  і механізм - проект положення про довгострокове пільгове кредитування молодих сімей.  Цей механізм і положення розроблялися разом із групою  народних  депутатів,  вони погоджені  з  усіма  фінансовими,  економічними  міністерствами та подані на затвердження Кабінету Міністрів.

 

     У декого  виникає  запитання,  чому  не  погоджувалося   дане питання з профільним комітетом.  Наше міністерство багатогалузеве. Нами опікуються три комітети. I ми з ними погоджували це питання.

 

     Хвилює народних депутатів і те,  чи  є  в  нас  наробіток  і, взагалі,  чи  зможемо ми ці кошти освоїти.  Багато депутатів,  які присутні сьогодні в залі,  зверталися до  Міністерства  у  справах сім'ї   та  молоді  з  проханням  допомогти  добудувати  молодіжні будинки,  спорудження яких уже  розпочато.  Це  депутати  Семенюк, Григорович, Кужель, Парубок і багато інших.

 

     Зазначалося також,  що в бюджеті, мабуть, немає на це коштів, бо до кінця року  залишається  мало  часу.  Справді,  можливо,  20 мільйонів і не знайдеться,  але якщо знайдеться хоча б мільйон, то це вже буде допомога сім'ям.

 

     I останнє.  Усі ми дуже й дуже різні люди.  Одначе всі  маємо єдине минуле - це наша з вами молодість.  I всі ми пам'ятаємо,  як важко було жити,  будувати сім'ю та народжувати дітей  без  житла. Тому  я  всіх  вас прошу згадати молодість,  підтримати пропозицію депутата  Борзих,   виявивши   конструктивізм,   притаманний   цій Верховній Раді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голосуємо (Шум у залi).

 

     ЯКОВЕНКО О.М. Я буквально одну секундочку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сядьте. Я надам вам слово з місця.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 186.

 

     Олександре Миколайовичу,   бракує   голосів   (Шум  у  залi). Надається голові комітету хвилина для репліки.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Уважаемые коллеги, я крайне возмущен! Три года назад  проходили  парламентские  слушания,  во  время  которых был выработан  четкий  механизм  кредитования.  Три  года  ничего   не делалось. На конгрессе молодежи еще раз заявили об этом механизме. И вот под конец года,  когда закрываются счета,  вбрасываются  эти деньги.

 

     А теперь   маленькая   деталь  -  МЖК.  Вот  платежки  и  все материалы,   касающиеся   финансирования   "Новой    Украины"    и мероприятий,   проводившихся   будущей   НДПУ.   Если   вы  хотите финансировать одну партию, пожалуйста, финансируйте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терен. I голосуємо.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з питань  соціальної політики та праці (Кременчуцький-Автозаводський виборчий округ,  Полтавська  область).  Народний  рух  України.  Я пропоную дуже простий механізм виходу з колізії, яка склалася. Тут маємо два варіанти:  або підтримуємо молоді сім'ї,  або кредитуємо комерційні  банки.  Тобто  хтось  дуже  хоче  гарно  лобіювати  ці комерційні банки і мати з того добрі гроші.

 

     Пропоную поставити це на поіменне  голосування  і  висвітлити результати  за  фракціями.  Подивимося,  хто  підтримує комерційні банки,  а хто хоче надати допомогу молодим сім'ям.  Тоді усе  буде конкретно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо востаннє. Будь ласка.

 

     "За" - 161.

 

     Усе. Законопроект знімається з розгляду.

 

     Оголошується перерва на півгодини.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо  засідання.  Шановні депутати!  Позавчора Верховна Рада  прийняла  надзвичайно  важливий  закон,  завершивши розгляд   законів  про  оподаткування  прибутку  підприємств,  про податок на додану  вартість,  щоб  дати  підстави  для  формування бюджету.  Але  було  допущено  технологічну  неточність.  Під  час голосування норми про надання пільг  щодо  доброчинної  діяльності було пропущено в переліку об'єктів,  видатки на які відносяться до даної категорії,  деякі заклади культури,  освіти тощо.  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності,  зважаючи на те, що дані пропозиції подавалися,  але просто не були проголосовані,  просить доголосувати  ці  питання.  І  оскільки  закон  ще не підписаний і навіть не відправлений, а тільки підготовлений до підпису, то такі корективи можна елементарно внести, потрібна лише ваша згода.

 

     Надаю слово  Вячеславу  Михайловичу  Сокерчаку.  Але спочатку треба проголосувати пропозицію про  внесення  до  порядку  денного цього питання. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 190.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     На трибуну    запрошується   депутат   Сокерчак,   виконуючий обов'язки  голови  Комітету  з  питань  фінансів   і   банківської діяльності.

 

     СОКЕРЧАК В.М.    Шановні    народні    депутати!    Олександр Олександрович  стисло  поінформував,  у  чому   тут   справа.   Ми голосували  внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України,  і в пункті 2.1.21,  де подано перелік  підприємств,  які утримуються  за рахунок державного бюджету,  випали заклади науки, фізкультури і спорту.  Через те пропоную  невелике  доповнення  до цього пункту:  "Надання благодійної допомоги,  а саме:  безоплатна передача товарів, робіт, послуг, зокрема під час ввезення на митну територію, закладам науки, фізкультури і спорту, що утримуються за рахунок бюджетів, закладам дошкільної, початкової, середньої..." - і  далі  за  текстом,  те,  що  ми з вами проголосували.  Потрібно доповнити, оскільки ці вантажі накопичились...

 

     ГОЛОВА. На митних кордонах.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Так,  на митних  кордонах.  Прошу  підтримати. Комітети  з  питань  науки  та  народної освіти і з питань молоді, спорту і туризму теж просять підтримати дане рішення.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень чи зауважень?  Можна  проголосувати? Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз,  будь ласка...  (Шум у залі). Депутат Володимир Ілліч Єгудін просить - він не встиг зорієнтуватися.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Тепер голосується в цілому закон з урахуванням цієї поправки. Будь ласка.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ---------------

 

     Ще, будь  ласка,  невеличка ремарка до закону,  який ми щойно прийняли. Не проголосована пропозиція депутата Єльяшкевича.

 

     З вашого дозволу популярно поясню,  про що йдеться. В доданій частині  шостій  статті 28 Закону про телебачення і радіомовлення, яку ми проголосували,  зазначено:  "Телерадіоорганізації  та  їхні посадові  особи  не  несуть  відповідальності  за виступ посадових осіб,  представників партій..." і так далі.  Але  вони  не  несуть відповідальності за виступ у прямому ефірі, бо людина сидить перед мікрофоном, говорить, йому не вставиш слово, як треба казати.

 

     Але якщо подається в запису (а здебільшого так і  є)  і  якщо там  лунає  наклеп,  паплюження,  заклик до повалення ладу тощо... (Шум у залі). Одну хвилинку, заспокойтеся! Тоді потрібно все-таки, щоб несли відповідальність, - елементарно!

 

     Будь ласка,  не вигукуйте з місця. Очевидно, ви на собі цього не відчували,  коли фахівці,  які готують передачу, монтують ролик таким чином, що спотворюють ваш виступ...

 

     Надаю слово депутату Аксененку. Будь ласка.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.  Шановні  народні депутати!  Ми проаналізували ситуацію.  Закон  виписано  таким  чином,  що  можуть  бути  різні тлумачення,  бо малося на увазі, що телерадіоорганізації не несуть відповідальності, коли їх вимикатимуть (щоб їх не вимикали за це). Але  тут можна тлумачити так,  що не відповідають перед судом.  Ми редакцію уточнюємо, щоб не сталося так, що запишуть якийсь наклеп, потім  його  крутитимуть,  тиражуватимуть,  і  під цей благородний закон підпаде згаданий випадок.  Тому  ми  уточнюємо:  "не  несуть відповідальності у прямому ефірі".

 

     Якщо буде так, ми й службову відповідальність визначимо.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.

 

     За процедурою  один  -  "за",  один  -  "проти",  будь ласка, висловтеся з цього приводу. Прошу записатися.

 

     Депутате Терьохін, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська  область).  Шановні  друзі!  Дивіться,  яку  бомбу   ми закладаємо  таким записом пана Єльяшкевича.  Не сподобалася голові телерадіокомпанії,  припустимо,  кандидатура цього політика, і він починає з'ясовувати замість суду: то наклеп чи щось інше. І різати виступ такої людини.

 

     Я розумію,  що це,  може,  для НДП добре, оскільки ви знаєте, хто в її лавах.  У Дніпропетровську,  пане Єльяшкевич, теж знаємо, хто обласними організаціями керує.  А от  для  того  щоб  не  було цензури політичних виступів, таких рішень приймати не можна.

 

     Олександре Олександровичу,  відповідальність  перед судом має нести не телерадіокомпанія,  яка озвучує,  а людина,  яка  вчинила наклеп.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада".  Уважаемые коллеги!  Кто не испытывал на  себе  реакцию телевидения (ну, это, наверное, господин Терехин и многие другие), тот не поймет, о чем идет речь.

 

     Речь идет о том, что те, кому реально принадлежит телевидение в нашей стране, не будут заниматься цензурой, а как раз за цензуру и будут нести ответственность.  Если кандидат в депутаты  идет  на выступление,   то  по  решению  Центризбиркома  такое  выступление проводится в прямом эфире, и он будет говорить все то, что думает. В  этом  случае  никакой цензуры нет.  И когда время в эфире будет предоставляться   нашим   должностным   лицам,    которые    будут комментировать   действия  тех  или  иных  партий,  тех  или  иных кандидатов,  которые им не нравятся,  телевидение и радио также не будут нести никакой ответственности за то,  что те говорят. А ведь мы знаем,  что сегодня говорят и Премьер-министр (на него, кстати, иск   в   суд   подан,   но  заседание  суда  почемуто  все  время откладывается),  и  другие  должностные  лица,   пользуясь   своим служебным  положением.  И  если  работники  телевидения и радио не будут нести ответственности,  то мы  превратим  средства  массовой информации в рупор одной силы - президентской.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину. Депутате Соболєв, я так зрозумів, що ви передали слово депутату Єльяшкевичу, оскільки він не був записаний (Шум у залі). Я вам надавав слово, чому ж ви не виступали?

 

     Слово надається депутату Соболєву.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька  область).  Депутатська  група "Реформи".  Я не знаю,  хто тут  які  цілі  переслідує,  можливо,  власники  різних телекомпаній,   які   матимуть   змогу  використовувати  ефір  для обливання брудом інших.  Але питання конкретне:  запроваджуємо  ми цензуру (в запису чи в прямому ефірі) чи не запроваджуємо. Якщо ми надамо Держтелерадіо право визначати: був це наклеп чи не наклеп і транслювати  чи  не  транслювати даний виступ,  - матимемо страшну ситуацію, коли чиновник вирішуватиме долю виступу. Будь ласка, для цього є суд - у судовому порядку з'ясовуйте всі колізії.

 

     Стосовно виступу    депутата   Терьохіна.   На   мою   думку, телерадіокомпанія відповідальна за те,  що транслювала,  так само, як і газети,  так само, як і людина, яка виступила з наклепницькою промовою,  - відповідно до  чинного  законодавства.  Саме  тому  я пропоную не підтримувати пропозицію депутата Єльяшкевича.

 

     ГОЛОВА. Депутат Охріменко. Відмовляється від слова.

 

     Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.   Олександре  Олександровичу!  Я  вважаю,  що  ми всетаки повинні записати: несе відповідальність. Якщо відбувається лобіювання  тих  чи тих позицій або засоби масової інформації самі обирають,  кого краще подати,  то зрозуміло,  що маємо передбачити відповідальність за це.  А те, що подібні питання розглядатимуться в судовому порядку, то це однозначно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на    голосування    пропозицію    депутатів Єльяшкевича та Аксененка. Будь ласка.

 

     "За" - 97. Не прийнято.

 

     Розгляд питання завершено.

 

     Депутат Лук'яненко  під час обговорення запропонував прийняти постанову  про  доручення  Комітету   законодавчого   забезпечення свободи  слова та засобів масової інформації підготувати матеріали на ротацію частини членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.  Голосувати  це  непотрібно.  Я  даю усне доручення голові комітету підготувати ці документи.

 

     ---------------

 

     Розглядаються пропозиції Президента  до  Закону  України  про Центральну  виборчу комісію.  Доповідає Роман Петрович Безсмертний (Шум у залі).

 

     Президент доручив  своєму  представникові,  а  від   комітету депутат Ольховський виступатиме.

 

     Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді  України  (Макарівський  виборчий  округ,  Київська область).    Шановні   народні   депутати!   Шановний   Олександре Олександровичу!  Вашій увазі пропонується  порівняльна  таблиця  з пропозиціями  Президента  до Закону України про Центральну виборчу комісію...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину!  Прошу вибачити,  Романе Петровичу.  Ви пропонуєте  розгляд  за  пунктами  пропозицій.  Але  перед цим має виступити від комітету депутат Ольховський.

 

     Борисе Івановичу, будь ласка, на трибуну.

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І.,  заступник голови Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Валківський виборчий округ,  Харківська  область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Ситуація така. Сьогодні вранці  ми  зібрали  комітет  і  розглядали  це  питання, розуміючи   його   важливість.   Розробляв   усі  питання  депутат Безсмертний.  І логічно,  щоб він виступав. Але проголосовано так, що записали мене.

 

     Може, нехай Безсмертний?

 

     ГОЛОВА. У  даному  разі йдеться не про процедуру,  а про суть питання.  Тому Роман Петрович сидить,  ви  стоїте  на  трибуні,  і чинимо   за  процедурою,  передбаченою  Регламентом  для  розгляду відповідного питання.

 

     Перше зауваження  Президента  стосується  частини   четвертої статті   3   закону,  яку  пропонується  доповнити  словами  "крім випадків, передбачених законами України".

 

     Романе Петровичу,  будь ласка,  ваш коментар.  Потім,  Борисе Івановичу, ви прокоментуєте.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановні колеги, проблема в тому, що в роботі Центральної виборчої комісії можуть  трапитися  випадки,  коли  за заявкою  суб'єктів  виборчого процесу треба буде здійснювати якесь слідство.  Тоді належить запросити якісь матеріали  з  Центральної виборчої  комісії.  Отож  пропонується цю норму доповнити словами: "крім   випадків,   передбачених   законами   України".   Скажімо, процесуальними нормами.

 

     Дякую.

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І. Комітет пропонує врахувати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Пропонується    підтримати.    Якщо   немає   потреби обговорювати, тоді давайте цю частину проголосуємо в редакції, яка пропонується  комітетом  і  яка підтримується Президентом.  Перший абзац на сторінці 3 ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 202.

 

     Будь ласка, ще раз проводиться голосування.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Друга поправка.  Президент пропонує виключити перше та  друге речення  з частини третьої статті 6.  Комітет не визначився.  Будь ласка, ваш коментар, Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги,  необхідність внесення цієї поправки  зумовлена  тим,  що відповідно до Конституції України та норм  прийнятого  нами  Закону  про  вибори  право  призначати  та припиняти   повноваження   членів   Центральної  виборчої  комісії належить виключно Верховній Раді України. Це по-перше.

 

     По-друге. Якщо ми в Конституції проголосили рівність громадян перед  законом  незалежно  від посади і так далі,  то не треба цей принцип  порушувати.  Наприклад,  рядовий  працівник  чи  керівник підприємства  будь-якої  форми  власності  в  разі  його висунення кандидатом не звільняється з посади,  а лише  призупиняється  його виробнича  діяльність  на  період  виборчої  кампанії.  В даному ж випадку ми записали так, що він взагалі звільняється з цієї посади без права повернення на неї.

 

     Тому Президент  пропонує,  щоб повноваження члена Центральної виборчої комісії зупинялися лише на період його  кандидування.  Це відповідатиме принципу рівності прав громадян.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чому  ж  комітет тут не визначився?  Будь ласка,  які були дискусії?

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І.  Голоси  розділилися  порівну:  половина  це підтримала, половина ні... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Щоб  визначитися,  пропоную  заслухати  один виступ - "за" і один - "проти".

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Олександровичу, перепрошую...

 

     ГОЛОВА. Ви не те прокоментували.  Я дивлюся,  у чому тут річ? "Кандидатури   на   посади   членів   комісії  мають  обиратися  з урахуванням пропозицій політичних партій,  виборчих блоків партій, що  представлені  у  Верховній  Раді України.  При цьому кількість членів однієї політичної партії серед кандидатів у  члени  комісії не може перевищувати третини її складу".  Ось це пропонує вилучити Президент (Шум у залі).

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре Олександровичу,  я  аргументував третю поправку. Зараз я обгрунтую цю.

 

     Справа в тому,  шановні колеги,  що відповідно до Конституції право  пропонувати  кандидатури   до   складу   комісії   належить Президенту.  Ми  аналізували  цю  норму  і в юридичному управлінні Верховної Ради,  і разом з юристами Адміністрації Президента. Якщо ми  введемо будь-яку норму про те,  що хтось має пропонувати ще чи кандидатури, чи кандидатів до списку кандидатур, які пропонуватиме Президент, ми цим фактично обмежимо повноваження Президента (Шум у залі).  Тому за підтримки юридичного управління Верховної Ради  ми пропонуємо цю норму вилучити, як це й пропонує Президент.

 

     Дякую.

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І. Комітет проголосував цю пропозицію 50 на 50.

 

     ГОЛОВА. Депутат Швидкий. Будь ласка.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань ядерної політики і ядерної  безпеки  (Жовківський  виборчий округ,   Львівська   область).  Прошу  передати  слово  депутатові Лавриновичу.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судовоправової  реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область).  Народний  рух України.   Хочу   сказати,   що   в  даному  випадку  аргументація Адміністрації Президента України (я не думаю,  що це  аргументація особисто  Президента,  бо  вона  дуже  розходиться з Конституцією) зводиться  до  того,  щоб  перебрати  Президентом  України   право тлумачити, які норми прийнятого закону відповідають Конституції, а які не виідповідають їй.

 

     Статтею 147 Конституції України це право  надається  виключно Конституційному Суду. Президент таких прав не має.

 

     Інше. Коли мова йде про представництво політичних партій,  то треба  було  б,  щоб  норму  про  рівність  усіх   громадян,   яка проголошується  статтею 24,  і норму статті 36 Конституції про те, що всі об'єднання громадян рівні перед законом,  уважно і до кінця читали й ті, хто готує вето. У Конституції (стаття 36) сказано, що громадяни об'єднуються в  політичні  організації  для  задоволення своїх  політичних,  економічних,  соціальних,  культурних та інших інтересів.  А далі сказано,  що в профспілки люди об'єднуються для захисту  своїх трудових і соціальних прав та інтересів.  У виборах беруть участь політичні партії.  І все це треба читати  для  того, щоб точно знати конституційну матерію.

 

     Окрім того,  в Конституції є ще й стаття 15, яку чомусь також не  читають.  У  ній  сказано,  що  суспільне  життя   в   Україні грунтується  на  засадах  політичної,  економічної та ідеологічної багатоманітності. Це вимога Конституції. А якщо ми вважатимемо, що тільки партія влади має бути представлена в ЦВК, то зробимо кілька кроків назад порівняно не тільки з нинішньою практикою,  але  й  з практикою часів до 1990 року.

 

     Крім того,   коли   вже   говорити  про  повноваження,  то  є повноваження  Верховної  Ради  України,   визначені   статтею   85 Конституції,  де  записано,  що  Верховна  Рада  призначає  членів Центральної виборчої комісії за  поданням  Президента.  Процедура, яку запропоновано, ніяк не заперечує цю конституційну норму.

 

     Тому я просив би вас іще раз уважно подивитися статтю, яку ми з вами проголосували.  І ви погодитеся,  що не може бути  в  нашій державі  однопартійного  чи  залежного тільки від однієї посадової особи органу. Повинен бути державний незалежний орган, сформований на принципах політичного плюралізму.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є потреба далі обговорювати цю поправку? Є.

 

     Депутат Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область). Прошу передать слово депутату Моисеенко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция  "Коммунисты  Украины".  Сегодня  на заседании комитета мы еще раз внимательно рассмотрели этот вопрос, еще  раз вернулись к тому,  о чем высказывались члены комитета при голосовании этого документа в зале Верховного Совета.

 

     Действительно, в  основе  лежит  то,  о  чем  сейчас  говорил депутат  Лавринович,  -  о  возможности  Президента  лично все это делать.  Мы  категорически  против,  чтобы  орган,  который  будет формироваться (он же будет обеспечивать и организацию подготовки и проведения выборов Президента Украины),  зависел исключительно  от желания одного человека.  Это,  на наш взгляд,  нарушает не только юридические, но и демократические нормы нашего государства.

 

     В связи  с  этим  сегодня  на  заседании   комитета   четверо депутатов  из восьми высказались за то,  чтобы сохранить редакцию, принятую Верховным Советом, и отклонить предложение Президента.

 

     ГОЛОВА. Депутат Писаренко. Будь ласка.

 

     ПИСАРЕНКО А.А., в.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань  екологічної політики (Кіровський виборчий округ,  Донецька область). Прошу передати слово депутату Пейгалайнену.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Харцизький   виборчий   округ,   Донецька    область).    Фракция коммунистов.  Владимир  Николаевич  уже сказал,  что мы сегодня на заседании комитета детально рассматривали все поправки Президента, в том числе и вторую поправку.

 

     Я согласен   с   депутатом  Лавриновичем,  который  полностью обосновал   необходимость   оградить   Центральную   избирательную комиссию  и  избирателей от того,  чтобы одно лицо могло влиять на ход подведения результатов голосования.

 

     Здесь действительно должен быть политический плюрализм,  и  в Центральной   избирательной   комиссии   обязательно  должны  быть представители  партий.  Мы  настаиваем  на  том,  чтобы   оставить редакцию, принятую Верховным Советом.

 

     ГОЛОВА. Дякую.    Відбулося    обговорення    за   скороченою процедурою.

 

     Власне, позиція парламенту може визначатися у двох формах: до погодження  кандидатур,  тобто  до їх внесення,  як записано в цій статті,  або після того, як це сталося на практиці, коли Президент запропонував  кандидатури,  а частина не пройшла,  бо вони не були погоджені попередньо. Принаймні я так вважаю.

 

     Тому давайте визначатися.  Ставлю на голосування пропозицію 2 Президента.

 

     "За" - 87.

 

     Залишається попередня редакція.

 

     Третя пропозиція.   Комітет   теж   не   визначився.   Романе Петровичу, прошу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги!  Я вже казав, що спричинило внесення такої пропозиції. Відповідно до прийнятої нами норми член Центрвиборчкому  автоматично  втрачає  свої  повноваження  в  разі реєстрації  його  кандидатом у Президенти України або кандидатом у народні депутати,  чи їх довіреною особою.  Якщо виходити з  норми Конституції про те, що тільки Верховна Рада призначає на посаду та припиняє повноваження членів Центральної виборчої комісії,  то  це вже суперечить Конституції.

 

     Якщо виходити  з  принципу  рівності прав,  то вийде так,  що керівник підприємства на період кандидування лише звільняється від виконання своїх функцій і,  якщо не буде обраний, може повернутися на свою посаду,  а член Центрвиборчкому, якщо не буде обраний, уже не матиме права повернутися. Де ж тут рівність прав громадян?

 

     Тому прошу вас підтримати пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Як ця пропозиція дискутувалася в комітеті?

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І. Майже так само: половина на половину. Чотири на чотири.

 

     ГОЛОВА. Є потреба обговорювати?  Будь ласка, хто на засіданні комітету висловлювався "за", хто був "проти"?

 

     Давайте послухаємо одну думку.

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунисты Украины".  Всеукраинский союз  рабочих.  Речь  идет   о   том,   чтобы   член   Центральной избирательной  комиссии,  который  является  кандидатом в народные депутаты  или  в  Президенты  Украины,  сохранял  свои  полномочия (только приостанавливал их на период выборов) в комиссии,  которая будет подводить итоги голосования.  То есть возникает элементарная взаимосвязь  между  кандидатом  и  им  же  как  членом Центральной избирательной   комиссии,    которая    контролирует    выполнение избирательного  закона  на  выборах.  Исходя из того,  что на этом уровне возможно злоупотребление,  Верховный Совет,  на мой взгляд, принял правильное решение.

 

     То, что   сказал   Роман   Петрович   о  равенстве  и  равных возможностях,  не совсем правильно.  Почему?  Потому что в  данном случае мы даем колоссальные преимущества этому человеку и нарушаем принцип равенства  при  выборах  кандидатов  в  народные  депутаты Украины  либо в Президенты.  Это принципиальный момент,  и я хотел бы, чтобы мы этого преимущества им не давали.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Можливо,  я тут не зовсім орієнтуюсь. Ідеться про  заміну  словосполучення  "він  втрачає  свої  повноваження  в комісії"  на  "його  повноваження  в  комісії  зупиняються"(Шум  у залі).Зрозуміло.

 

     А ви підтримуєте пропозицію Президента?

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Народний  рух  України.  Я  не  член  цього комітету,  я заступник голови Комітету з питань правової політики, тому, звичайно, не брав участі в цьому зібранні. Але хочу сказати, що в даному  разі  пропозицію  Президента  не  можна  враховувати, оскільки  йдеться,  з  одного  боку,  про  виборних  осіб,  і тому порівнювати  їх  з  директорами  чи   іншими   працівниками,   які повертаються  на  свої  посади,  некоректно.  Із  другого боку (ці аргументи вже наводилися),  уявімо собі,  що людина,  яка є членом Центральної   виборчої   комісії,   є  водночас  довіреною  особою кандидата  в  депутати  чи  сама  балотується  й  не   обирається. Відповідно  до  запропонованого запису вона повертається до складу ЦВК і починає розглядати звернення щодо порушень  у  її  виборчому окрузі,  де  вона  балотувалась  уже  як член Центральної виборчої комісії. Це неприпустимо.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Ставлю пропозицію Президента на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 84.

 

     Не підтримується пропозиція.

 

     Норма залишається в попередній редакції.

 

     Поправка 4 щодо присяги.

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І. Її враховано частково.

 

     ГОЛОВА. Враховано частково.

 

     Романе Петровичу, можна голосувати, так? Немає заперечень?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Можна, це прийнятна позиція.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, підтримайте нову редакцію присяги. Ставлю її на голосування. Підтримайте пропозицію Президента.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Поправку 5  враховано.  Пропонувалося в частині третій статті 10  слова  "в  разі  їх  відсутності"  замінити  словами  "в  разі невиконання ними з будь-яких причин своїх функцій".  Я вважаю,  що це записано юридично точно.

 

     У депутата Моісеєнка була окрема думка.  Будь ласка,  депутат Моісеєнко, а потім - депутат Безсмертний.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция коммунистов!  Уважаемые коллеги!  При обсуждении этой поправки было зафиксировано мое особое  мнение.  В этой  части говорится:  "Засідання комісії веде голова комісії або заступник голови комісії, а в разі їх відсутності комісія визначає зі  свого  складу  головуючого  на  засіданні".  Эта редакция нами принята.  А предлагается:  "в разі  невиконання  ним  з  будь-яких причин   своїх   функцій   комісія   визначає   зі   свого  складу головуючого..."

 

     Считаю, что этим ущемляются полномочия и  права  председателя комиссии.  Почему?  Потому  что  в  современных  условиях возможна ситуация, когда председатель комиссии будет сохранять определенную самостоятельность   при  попытках  воздействия  на  него  властных структур.  И эти  же  властные  структуры  смогут  склонить  часть комиссии  именно таким образом устранить от руководства заседанием комиссии  избранного  председателя.   У   нас   сейчас   действует приемлемая  норма.  Если  председатель  не  справляется  со своими обязанностями,  его  надо  сначала  переизбрать,   а   потом   уже обеспечивать работу комиссии при новом председателе.

 

     Здесь же  предусматривается  возможность  избрания  на каждом заседании нового  председательствующего  и  устранения  тем  самым председателя  и  заместителя  председателя  комиссии от исполнения функций ведения заседаний комиссии. С этим я согласиться не могу.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Романе Петровичу, прошу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Те,  про  що  говорить  Володимир  Миколайович,  не  може статися,  бо  закон  чітко  встановлює   порядок   призначення   й звільнення з посади цих посадових осіб. Ця норма пропонується лише з метою,  щоб не трапився випадок,  коли голова, його заступник чи секретар   відмовляються  вести  засідання,  хоча  й  присутні  на засіданні.

 

     Такі випадки в практиці представницьких колегіальних  органів трапляються дуже часто. Тому цей запис про невиконання цих функцій з будь-яких причин означає: в разі відсутності і в разі відмови, і в разі хвороби,  і так далі.  Усе це охоплює випадки, коли голова, заступник і секретар не можуть вести засідання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Пропозиція   Президента   ставиться   на голосування.  Пропонується редакція, викладена в правій колонці на сторінці 6. Йде голосування.

 

     "За" - 136.

 

     А як би ви подивилися на те,  щоб ми записали  так:  "в  разі неможливості   виконання   ними   з  будь-яких  причин..."  Бо  ви розумієте, що "не хоче", - такого не може бути в законі, і ми таку юридичну норму передбачати не можемо.

 

     А якщо  він  не може з "будь-яких причин",  то це зовсім інша ситуація (Шум у залі).

 

     Хвилинку! Романе Петровичу,  чи влаштувала б Президента  така редакція?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Справа   в  тому,  що  неможливість  -  це однозначно його відсутність.  А  відмова  -  це  не  підпадає  під поняття "неможливість".

 

     ГОЛОВА. Володимире  Миколайовичу,  це  зараз  не  принципово. Навіть спрогнозувати таке не можна.  Якщо є обраний голова  і  все інше...  Депутат  Носов,  що  ви скажете з цього приводу?  Давайте підтримаємо  Президента,  мені  здається,  цю   пропозицію   можна підтримати...

 

     Депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Коли  ми  розробляли  проект  Регламенту  чи закону про комісії,  то передбачали там таку формулу:  якщо він  з  будь-яких причин не виконує свої функції, тобто чи він хворий, чи відсутній, чи не хоче.  Ми застосовували таку формулу,  і вона охоплювала всі випадки.  Наприклад,  у сусідній державі був випадок,  коли голова конституційної комісії не скликав засідання.  Не скликав, отже, не можна  й  засідати.  Якщо  він  з  якихось  причин не виконує свої функції, тоді настають інші наслідки...

 

     ГОЛОВА. Тобто  ви  вважаєте  правильним   те,   що   пропонує Президент?

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний рух України.  Я хочу попросити всіх колег депутатів підтримати пропозицію Президента,  вона правильна. Повноваження  голови  ні  в чому не ущемляються.  Стаття 18 закону забезпечує виконання  головою  його  функцій,  якщо  він  хоче  це робити.  Однак,  беручи  до  уваги  практику наших представницьких органів,  зокрема рад,  треба запобігти будь-яким можливостям  для зриву  роботи Центральної виборчої комісії,  яка проводить виборчі кампанії.  Це - як  запобіжник,  який,  можливо,  ніколи  не  буде використаний, але пропозиція цілком слушна, прошу підтримати.

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І. Комітет її врахував.

 

     ГОЛОВА. Ще раз прошу: підтримайте цю пропозицію,  вона справді продумана.  Більше  того, нема    ніякої   загрози,   що   принаймні   протягом   найближчих чотирьох-п'яти років вона взагалі застосовуватиметься.  Ми  обрали здорового в усіх відношеннях голову, так що...

 

     Ставлю на голосування пропозицію 5 Президента. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І. Пропозицію 6 враховано.

 

     ГОЛОВА. Президент пропонує частину сьому статті 10 викласти в такій  редакції:  "Кожна  політична партія,  виборчий блок партій, список кандидатів у  депутати  яких  зареєстровано  для  участі  у виборах,  може  на  період  виборчої  кампанії  делегувати  одного представника до комісії  для  участі  в  її  засіданнях  з  правом дорадчого голосу" (Шум у залі).  Ну враховано ж пропозицію!  Я вас прошу,  люди добрі,  ми ж не встигнемо розглянути це питання. А це інструмент, який потрібен комісії, щоб вона могла працювати.

 

     Є право  особи,  і  є  право всіх.  Право кожного обмежується правом сусіда, ви це знаєте.

 

     Будь ласка, депутате Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Фракция коммунистов.  Я не согласен с  тем, что  предлагает Президент.  Это ограничивает представителей партий участием только  в  заседаниях  комиссии.  А  ведь  редакция,  уже принятая  Верховным  Советом,  дает  право  представителям  партий полностью участвовать в работе комиссии, то есть даже тогда, когда нет заседаний.

 

     Поэтому я   предлагаю   данную   формулировку,   предложенную Президентом,  завершить  так:  "...на  період  виборчої   кампанії делегувати  одного  представника  до  комісії  з  правом дорадчого голосу на її засіданнях".

 

     Таким образом мы учтем и предложение Президента,  и  интересы представителей партий.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Володимировичу,  ви,  очевидно, не врахували одну  деталь.  Кінець  цієї  частини  не  змінюється,  але   норма прийнятого закону поширюється на всі партії, бо вони беруть участь у виборчому процесі.  Уже тепер 52 партії беруть участь. Президент обмежує їх кількість тими,  що зареєстровані як суб'єкти виборчого процесу, що зібрали по 200 тисяч голосів.

 

     Я вважаю,  що в даному випадку правий Президент.  Вдумайтеся, що ви тільки що сказали. Якщо реалізувати те, що ви пропонуєте, це означає повністю паралізувати роботу комісії.

 

     Ставлю на голосування пропозицію 6 Президента і прошу її підтримати. Будь ласка.

 

     За" - 249. Прийнято.

 

     Пропозицію 7  відхилено.  Суть  її  зводиться до того,  щоб у частині другій статті 11 слова "від персонального складу  комісії" замінити словами "від складу комісії,  визначеного частиною другою статті 6 цього закону".

 

     Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні  колеги!  Якщо  проаналізувати  пункт  4  статті 14 Закону України про вибори народних депутатів і це положення, то виходить, що  згідно  із  Законом  про  вибори рішення ЦВК можуть прийматися п'ятьма голосами, а згідно з цим законом - шістьма.

 

     Якщо ми зазначаємо,  що склад комісії 15 чоловік,  то рішення прийматиметься  абсолютною меншістю.  Зрозуміло,  яким буде рівень легітимності цих рішень. Це перше.

 

     Друге. На сьогодні,  коли  цей  закон  ще  не  підписаний,  у жодному законодавчому акті України не написано про чисельний склад ЦВК.  Ми, скажемо так, поза нормами прийняли це число 15 у законі, який  не  набрав  чинності,  у  непідписаному законі.  Щоб підняти рівень легітимності рішень комісії,  щоб вони  цілком  сприймалися членами комісії, а отже, й суспільством, пропонується передбачити, щоб рішення комісії приймалися більшістю від  визначеного  законом чисельного складу комісії (15 чоловік), тобто вісьмома голосами, а не шістьма, як це випливає із закону, прийнятого Верховною Радою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Говорить депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний рух України.  Шановні колеги!  Хочу вам сказати,  що в даному разі норма, яка пропонується, може стати серйозною перешкодою на шляху  до  проведення  виборчих  кампаній. Якщо,  звичайно,  встановити в ЦВК електронну систему "Рада", тоді проблем немає.  А якщо мова  йде  про  прийняття  рішень  у  такий спосіб,  як це відбувається тепер,  то слід врахувати,  що комісія сьогодні не налічує 15 членів і невідомо,  чи буде така  кількість їх під час цієї виборчої кампанії. Ідеться виключно про цю виборчу кампанію.  Чи буде комісія здатна  нормально  працювати,  приймати рішення,  чи їй буде поставлено блок,  який перешкодить ухвалювати рішення?

 

     Щодо легітимності, то ви знаєте, легітимне все, що відповідає законам  України.  Якщо  закон  України визначив порядок прийняття рішень,  то рішення,  прийняті в  спосіб,  визначений  законом,  є легітимними.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні  депутати!  Погляньмо  на це питання з іншого боку.  Рішення приймають виборці,  а комісія його фіксує,  ухвалюючи  рішення з того чи іншого питання,  яке законом віднесене до  її  компетенції.  У  даному  разі  не  погодитися  з аргументацією Лавриновича не можна, бо ми добре розуміємо, що тоді можна штучно заблокувати будь-яке  питання.  Просто  штучно!  І  в такому  випадку...  Я не думаю,  що в нас це станеться.  Поки що в Центральній виборчій комісії голосують одностайно з  усіх  питань. Сподіваюся, що так буде й надалі.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.    Шановні   колеги!   Шановний   Олександре Олександровичу!

 

     На що ми провокуємо Центрвиборчком? Він збереться в складі 11 чоловік,  прийме одне рішення, потім збереться в складі 15 чоловік і прийме інше рішення. Це в тому разі, якщо ми залишимо цей запис. А саме так і буде.

 

     ГОЛОВА. Тоді  буде чинним останнє рішення.  Це нормально.  Ми теж приймаємо одне рішення,  а потім виявляємо,  що помилилися,  і приймаємо інше (хоча Верховна Рада й не помиляється).

 

     Ставлю на голосування пропозицію Президента. Будь ласка.

 

     "За" - 101. Не підтримується.

 

     Залишається попередня редакція.

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І. Пропозиція 8 врахована.

 

     ГОЛОВА. Зауважень немає. Ставлю на голосування пропозиції 8 і 9. Прошу їх підтримати. Вони враховані без зауважень. Пропозиції 8 і 9.

 

     "За" - 234.

 

     Пропозиції 10   і   11   теж   не  викликають  заперечень.  Є заперечення? Яка пропозиція? Десята.

 

     Слово депутатові Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемые  депутаты!  Я  хочу  обратить  внимание  на  поправку 10 Президента.  При внешней ее вроде бы логичности  делается  попытка перекачки прав.

 

     Дело в том, что в пункте 16 статьи 13 предусмотрено,  что   аккредитацию   официальных   наблюдателей утверждает  и  выдает  им  соответствующее удостоверение Верховный Совет. И это правильно.

 

     Что предлагает Президент?  Он предлагает  положение  об  этих наблюдателях утвердить законом. А законом утвердить, значит, может быть  использовано  право  вето  Президента,   и   законом   будут утверждены  такие  полномочия наблюдателей,  которые будут выгодны исключительно Президенту.

 

     Следовательно, как   сама   избирательная   комиссия   должна формироваться   представительным   органом,   так  и  аккредитация наблюдателей должна обеспечиваться представительным органом,  а не Президентом или,  скажем,  законом,  так как право контроля за его содержанием (через вето) будет оставаться в общемто за одним лицом

- Президентом.

 

     Поэтому я  предлагаю не соглашаться с предложением Президента и все-таки аккредитацию наблюдателей утверждать Верховным Советом, как и выдавать им удостоверения.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  У даному разі ми лише адаптуємо норми Закону  про вибори до норм цього закону. Це перший момент.

 

     Друге, про   що   я  хотів  би  вам  сказати.  У  принципі  в українській практиці прийнято,  що поблема  акредитації,  проблема визначення  статусу  представника  при  якомусь органі вирішується самим цим органом.  Тому в процесі роботи ми навіть знайшли  такий компромісний варіант:  цей статус затверджується самою Центральною виборчою комісією.

 

     Тому, Олександре Олександровичу,  пропонується  поставити  на голосування пропозицію Президента,  яка,  до речі, була підтримана всіма членами комітету.  Якщо вона не пройде,  можна запропонувати цей  компромісний  варіант,  вироблений  з  ініціативи  юридичного управління,  - що цей статус затверджується  Центральною  виборчою комісією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  може,  пошлемося трохи на міжнародну практику.  Скрізь  спостерігачі  запрошуються  парламентами,   але статус   їх  визначається  тими,  хто  відповідає  за  організацію виборів, у даному разі це Центральна виборча комісія. Саме вона за законом  відповідає  за  забезпечення відповідної процедури.  Тут, мабуть,  слід  було  б  записати:   "статус,   що   затверджується Центральною   виборчою   комісією".   І  того  було  б  досить.  А акредитацію здійснює Верховна Рада (так  теж  можна  зробити)  або навіть сама комісія.  Навіщо нам зайві клопоти?  Я не знаю, як тут буде краще.

 

     Які ще є думки?  Будь ласка,  депутате Моісеєнко. Наступний - депутат Лавринович.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунисты Украины".  Мы сегодня на заседании комитета очень детально  обсудили  этот  вопрос.  Сейчас аккредитация    на    выборах   Президента   Украины   официальных наблюдателей от  других  государств  и  международных  организаций регламентируется  действующим  указом Президента.  К сожалению (мы уточняли у юристов, которые присутствовали на заседании комитета), постановлением Верховного Совета этот вопрос урегулировать нельзя. Как же урегулировать его на законном основании,  а не  положением, которое  будет поддержано только членами Центральной избирательной комиссии?  После долгого  обсуждения  члены  комитета  единогласно решили  согласиться с предложением Президента Украины,  чтобы этот вопрос был урегулирован законом, то есть документом более высокого юридического статуса, чем указ Президента.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень?  Не підтримує депутат Лавринович. Я тільки хотів сказати,  що тут треба записати не "про їх статус", а "про   статус   спостерігачів".   Бо  незрозуміло,  чи  це  статус спостерігачів, чи статус міжнародних організацій.

 

     Будь ласка. Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.  В.  Народний рух України.  Я в даному разі  не погоджуюся,  оскільки  йдеться  не  про осіб,  які приїхали жити в Україну,  а які приїхали  на  запрошення  вищого  представницького органу для здійснення специфічної функції.  Тому не зовсім логічно приймати спеціальний закон для цього випадку.

 

     Наш комітет розробив проект спеціального  положення.  Він  не реалізується  саме  тому,  що  змінювалися конституційні норми.  Я цілком підтримую пропозицію,  висловлену Романом Петровичем  (якби це  запропонував Президент),  що статус спостерігачів визначається положенням,  яке затверджується ЦВК.  На  жаль,  такої  пропозиції Президента  немає.  У  нас  є  закон,  який  ми зараз змінювати не можемо.  Норма прийнятого закону точніша й правильніша, ніж те, що пропонується Президентом.

 

     Якби він  запропонував,  що  це  робить  ЦВК,  то  ми б також підтримали.  А в  даному  разі  треба  залишити  норму  прийнятого закону.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, прошу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре Олександровичу!  Шановні колеги! Норма щодо ЦВК, яку я запропонував, погоджена.

 

     ГОЛОВА. Погоджена.  Беремо до уваги  зауваження  представника Президента про те, що Президентом погоджено процедуру затвердження положення не Верховною Радою,  як тут передбачено,  а  Центральною виборчою комісією, що цілком логічно. Давайте погодимося з цим.

 

     Ставлю на  голосування  поправку  10  з уточненням,  яке вніс Роман Петрович.

 

     "За" - 214.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Ми проголосували (щоб  не  було  сумнівів)  за  такий  зміст: "забезпечує  акредитацію  на  виборах Президента України офіційних спостерігачів  від  інших  держав   та   міжнародних   організацій відповідно    до    положення   про   статус   спостерігачів,   що затверджується Центральною виборчою комісією,  видає їм відповідні посвідчення".

 

     Це - функція Центральної виборчої комісії.

 

     До пропозицій 11 і 12 є зауваження?  Немає.  До пропозиції 13 теж немає. Вона врахована. Пропозиція 14 не викликає заперечень. І пропозиція 15 врахована.

 

     Ставлю на голосування пропозиції 11-15 Президента, які підтримує комітет. Будь ласка.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Пропозиція 16 відхилена. Президент пропонував пункт 6 частини першої  статті  18  "Повноваження голови комісії" викласти в такій редакції:  "інформує від імені комісії Верховну Раду  України  про підсумки виборів народних депутатів України".

 

     Романе Петровичу, прошу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Відповідно до прийнятого нами закону  Центральна  виборча комісія  оголошує результати виборів у засобах масової інформації. Норма,  яку ми прийняли: "інформує від імені комісії Верховну Раду України"  -  випливає  з  логіки  попередніх  подій,  коли  голова Центрвиборчкому  інформував,   а   депутати   затверджували   свої повноваження.  Тому Президент пропонує вилучити цю норму у зв'язку з тим, що ця процедура по-іншому розписана в Законі про вибори.

 

     Під час опрацювання ми дійшли згоди про можливий компромісний варіант,  що голова Центральної виборчої комісії від імені комісії інформує  Верховну  Раду  України  та   Президента   України   про результати   та  підсумки  виборів  Президента  України,  народних депутатів України та всеукраїнського референдуму.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Ну,  не можемо ми на кожен дріб'язок звертати   увагу.   Тут   немає  про  що  сперечатися.  Ставлю  на голосування пропозицію 16 Президента. Будь ласка.

 

     "За" - 182. Не підтримується.

 

     Далі.

 

 

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І. Пропозицію 17 відхилено.

 

     ГОЛОВА. Пропозицію  17  відхилено.  Пункт  3  частини  першої статті  22  "Права  та  обов'язки  членів  комісії"  пропонувалося вилучити.  До  прав  і  обов'язків  членів  комісії  у  пункті   3 віднесено:  "залучати до проведення перевірок, а також до участі у вивченні  окремих  питань  вчених,  спеціалістів   та   експертів, працівників   установ   і   організацій,   державних   податкових, контрольно-ревізійних  служб,  правоохоронних  органів".  Ідеться, очевидно, про широкий спектр документів - декларацій тощо.

 

     Що скаже Роман Петрович? Чим ви керувалися?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.    Шановні   колеги!   Шановний   Олександре Олександровичу!  Чим зумовлена ця пропозиція?  Справа в тому, що в юридичній  практиці  в  Україні  не  прийнято  викладати  загальну компетенцію органу (тобто Центральної виборчої комісії  і  зокрема її   голови,   секретаря  тощо),  якому  в  принципі  як  суб'єкту правовідносин у даному разі й належить  укладати  з  фізичними  та юридичними особами такі договори на проведення перевірки.

 

     Якщо ви вчитаєтесь у норму,  прийняту нами,  то виходить,  що всі 15 членів можуть укладати угоди про проведення такої перевірки з  фізичними  та  юридичними  особами.  А  оскільки це пов'язано з фінансовими витратами,  то члени комісії відповідно до даної норми нібито мають право підписувати фінансові документи.

 

     Тому ми запропонували або вилучити цю норму, або сформулювати так:  "залучати за рішенням комісії".  Щоб комісія (а саме вона  є суб'єктом  правовідносин)  приймала таке рішення,  а не кожен з її членів.

 

     З погляду  організації   роботи   в   комісії,   матеріальної відповідальності, розпорядження коштами, це може вирішувати тільки комісія, а за її дорученням - голова, підписуючи документ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Представник комітету говорить. Будь ласка. Чому ви цю пропозицію відхилили?

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І.   Усе  упирається  в  гроші.  У  рамках  тих асигнувань,  які виділяються комісії,  вона може це робити, але не кожен із членів окремо. Має бути порядок.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутате Моісеєнко, що ви скажете?

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  коммунистов.  Я  был  категорическим противником  того,  что  Роман  Петрович  предложил   сегодня   на заседании  комитета.  И  поэтому  появилась  новая,  компромиссная редакция.  Дело в том,  что  предложение  Президента  ограничивает право членов Центральной избирательной комиссии на самостоятельную деятельность.

 

     Для того чтобы проехать в конкретный округ, где, предположим, выявлены  серьезные  финансовые нарушения,  где выявлено,  скажем, сокрытие доходов в декларации кандидата в народные депутаты и  так далее,  официальному самостоятельному представителю Центризбиркома теперь  придется  возвращаться  в  Киев,  ждать  принятия  решения комиссии  и  так  далее.  Все  разговоры о том,  что это связано с большими средствами,  мягко говоря,  розыгрыш  со  стороны  людей, которые думают,  что сэкономив копейку,  можно сберечь миллион. Мы видим,  что сегодня это будет работать исключительно  на  денежный мешок, на мафию.

 

     Именно для  того,  чтобы  отрегулировать  финансовые  вопросы работы комиссии,  комитет в конечном  итоге  пришел  к  тому,  что записано в пункте 3: "залучати до проведення перевірок, а також до участі  у  вивченні  окремих  питань   учених,   спеціалістів   та експертів, працівників установ і організацій державних податкових, контрольно-ревізійних служб,  правоохоронних  органів".  Это  было предложение  Александра  Николаевича  Масенко,  и  я  очень  прошу поддержать его.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Президента.

 

     "За" - 139.

 

     Не підтримується депутатами.  Залишається попередня  редакція (Шум  у  залі).  Ми  розглядаємо  зараз  пропозиції Президента,  а депутат  Масенко  поки  що  не  Президент,  тому  його  пропозицію розглядатимемо пізніше.

 

     Пропозиція 18  комітетом  підтримується:  записати  пункт 2 в редакції  "припинення  громадянства  України".  Це  підстава   для дострокового припинення повноважень члена комісії.

 

     Ставлю на   голосування.  Пропозиція  повністю  підтримується комітетом. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 118.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування   на   наполягання   депутата Поровського.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     Поправку 19  частково  враховано.  Ідеться  про  фінансування комісії. Друге речення частини першої статті 28: "Обсяг цих коштів за  поданням  голови  комісії  передбачається у проекті Закону про Державний бюджет України окремим рядком". Таке компромісне рішення знайшли члени комітету.  А Президент пропонував: "Обсяг цих коштів за поданням  голови  комісії  передбачається  Кабінетом  Міністрів України  у  проекті  Закону  про  Державний бюджет України окремим рядком".

 

     Будь ласка, Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні  колеги,  згідно   з   Конституцією України  проект  Державного  бюджету  розробляється й подається до парламенту Кабінетом Міністрів.  Це однозначно,  проект Державного бюджету   може   надходити  тільки  від  Кабінету  Міністрів.  Хто пропонує?  Голова може пропонувати Кабінету Міністрів  і  такий  і такий рядок.  А в тому варіанті,  який було прийнято, усе виглядає приблизно так,  ніби Кабінет Міністрів  подає  проект  бюджету  до парламенту, а потім подає пропозицію голова Центрвиборчкому. Як ви розумієте, це веде до розбалансування проекту бюджету.

 

     Тому ми можемо погодитися на компромісну пропозицію,  бо  хоч так,  хоч  так  -  усе  одно подаватиме проект Держбюджету Кабінет Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Мені здається,  можна погодитися. Враховано частково, не  згадується  про  Кабінет  Міністрів,  бо  відповідно  закону і Конституції все одно Верховна Рада  остаточно  приймає  бюджет,  і вона вносить зміни до статей навіть після того, як їх вніс Кабінет Міністрів.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  підтримати  це.  Зауваження враховано частково. Будь ласка.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

 

 

     ОЛЬХОВСЬКИЙ Б.І. Щодо пропозиції 20 комітет не визначився.

 

     ГОЛОВА. Президент пропонує  з  останньої  частини  статті  28 "Комісія  подає щорічний звіт про використання кошторису витрат до Рахункової палати Верховної Ради України і Комітету Верховної Ради України з питань бюджету" слова "і Комітету Верховної Ради України з питань бюджету" виключити.

 

     А чому Президент вносить таку  пропозицію?  Адже  до  функцій комітету  належить  контроль  за  використанням  бюджету.  Хай так залишається, це ж нормально. Це ж бюджетні кошти.

 

     Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги,  ніхто не  заперечує  проти того,  що  Комітет  з  питань  бюджету має здійснювати контроль за дотриманням законодавства.  Але Конституцією чітко визначено орган (це   Рахункова   палата),   який  контролює  використання  коштів держбюджету. Навіть наша практика довела, що фінансові питання ми, як правило, без Рахункової палати не розглядаємо.

 

     ГОЛОВА. Давайте підтримаємо Президента. Це ж не принципово.

 

     Депутат Моісеєнко. Він член комітету.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунисты Украины".  Всеукраинский союз рабочих.  Мы уже проголосовали  компромиссный  вариант,  учли частично   поправку   9  Президента.  Кстати,  эта  редакция  была предложена Анатолием Владимировичем Пейгалайненом.

 

     А здесь речь идет  не  о  контроле  за  исполнением  бюджета. Внимательно почитайте: "подає щорічний звіт".

 

     В законе  предусмотрено,  что при утверждении проекта бюджета на следующий год мы должны рассмотреть в Верховном Совете отчет об исполнении  бюджета  предыдущего  года.  И теперь получается,  что Центризбирком не будет информировать нашу бюджетную  комиссию  при подготовке этого проекта закона.

 

     Поэтому наш   комитет   отклонил   предложение  Президента  и предлагает  оставить  эту  часть  в  принятой  Верховным   Советом редакции.

 

     ГОЛОВА. Вельмишановний   Володимире  Миколайовичу!  Звіт  про виконання бюджету подає  не  суб'єкт,  який  користується  ним,  а Кабінет   Міністрів.   Тому   він,  посилаючись  і  на  інформацію Центральної виборчої комісії, подасть ці матеріали.

 

     Ставлю на голосування пропозицію 20 Президента і прошу її підтримати.  Тут записано орган Верховної Ради - Рахункова палата. Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

 

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре Олександровичу!  Шановні колеги! Сталася прикра річ. Ми проголосували дві норми, що виключають одна одну,  а саме: проголосували, що статус спостерігачів визначається Центральною  виборчою  комісією,  а  в поправці 15 - що цей статус визначається законом.  Тому давайте переголосуємо поправку 15, щоб потім не було проблем із узгодженням цих позицій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Так. Давайте приведемо ці дві статті у відповідність. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 257. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування закон у цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 257. Закон прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ________________

 

 

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень  до Закону України про зайнятість населення.

 

     На трибуну запрошується Терець Валерій Миколайович.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та   праці   (Токмацький   виборчий   округ, Запорізька   область).   Шановні   колеги!   Шановний   Олександре Олександровичу!  Сьогодні  на  повторне  друге  читання  вноситься проект  Закону  про внесення змін до Закону України про зайнятість населення. Під час обговорення цього законопроекту було внесено 61 поправку.  Комітет  разом  із  Міністерством  праці  та соціальної політики дуже  уважно  розглянув  усі  зауваження,  багато  з  них урахував.

 

     Щоб не   гаяти   часу,   я   пропоную,   шановний  Олександре Олександровичу, таку процедуру розгляду цього питання: зауваження, які враховані,  не розглядати, а розглядати лише ті, що відхилені. А я аргументуватиму позицію комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Автори пропозицій,  що не враховані,  погоджуються  з рішенням комітету? Немає таких, хто хоче виступити.

 

     Якщо так,   то   в  нас  є  всі  підстави  проголосувати  цей законопроект у цілому.

 

 

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.   Олександре    Олександровичу,    одне    тільки зауваження.   У   вас  є  лист  Прем'єрміністра  України  стосовно "Прикінцевих положень",  і комітет з  цим  погодився,  це  питання пов'язане...

 

     ГОЛОВА. Валерію   Миколайовичу!   Давайте   без  "Прикінцевих положень" проголосуємо, а тоді - "Прикінцеві положення". Ставлю на голосування текст проекту закону в новій редакції без "Прикінцевих положень". Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

 

     "За" - 182.

 

     ГОЛОВА. Які сумніви в кого?  Проти голосують п'ять чоловік. Я ще  раз пояснюю:  голосуємо без "Прикінцевих положень",  до яких є зауваження Кабінету  Міністрів  і  комітет  з  ними  погоджується. "Прикінцеві   положення"   розглянемо   окремо.  Зрозуміло?  Група "Єдність", голосуйте! Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

 

     "За" - 215.

 

     ГОЛОВА. Валерій Дмитрович Мішура просить слова. Будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д.,  секретар  Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Центральний виборчий округ, Кіровоградська область). Я прошу   поставити   ще   раз   на   голосування,  бо  я  не  встиг проголосувати.

 

     ГОЛОВА. То ви ж встигайте,  будь  ласка!  Ще  раз  ставлю  на голосування. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, "Прикінцеві положення".

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановні  колеги!  До  Верховної  Ради  звернувся Прем'єрміністр України  Пустовойтенко  з  тим,  щоб  абзац  сьомий пункту  1  статті  22  і  підпункт  "б"  пункту 1 статті 26 Закону України  про  внесення  змін  до  Закону  України  про  зайнятість населення  ввести  в дію з 1 січня 1999 року.  Комітет погодився з цією пропозицією,  тому що це пов'язано з видатками  з  державного бюджету в розмірі 335,5 мільйона гривень.  Ми теж вважаємо,  що ці пункти треба ввести в дію з 1 січня 1999 року.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень?

 

     У Галини Федорівни є. Будь ласка, кажіть.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Прилуцький   виборчий   округ,  Чернігівська  область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановний Валерію Миколайовичу! Шановні  колеги!  Мені  здається,  що  ми  не  достатньо  уважно й об'єктивно підійшли до оцінки норм цього закону.  Я хочу  звернути вашу увагу на частини другу і третю статті 5.  Чи не здається вам, що саме такими нормами ми обмежуємо права суб'єкта господарювання, змушуючи його працювати в надзвичайних соціальних умовах? Що я маю на  увазі?  Частиною  другою  статті  5   суб'єкт   господарювання зобов'язується бронювати робочі місця. Якщо суб'єкт господарювання не бронює робочих місць певній категорії громадян, його штрафують.

 

     Будь ласка,  уявіть собі,  що  я  -  суб'єкт  господарювання, виконую  свої зобов'язання перед бюджетом,  у тому числі сплачую у відповідні соціальні фонди певні платежі. Скажіть, будь ласка, хто дав  вам  право ще силовими методами зобов'язувати мене вирішувати ще додатково соціальні питання і штрафувати мене за це?

 

     Я вважаю,  що це чиниться тиск на права й  інтереси  суб'єкта господарювання.  У  держави  є свої проблеми,  але є бюджет,  який покликаний вирішувати всі проблеми.

 

     ГОЛОВА. Галино Федорівно,  шановна! Ваш виступ зафіксований у стенограмі,  ви свою позицію висловили, але змін до цієї статті не вносилось, вони були прийняті раніше.

 

     Текст проголосовано,   розглядається   пропозиція    Кабінету Міністрів до "Прикінцевих положень". Вона підтримується комітетом. Тому я ставлю "Прикінцеві положення" на голосування з  урахуванням поправки Кабінету Міністрів. Будь ласка, підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Микола Олексійович  не проголосував...  Ставлю на голосування ще раз. Василю Івановичу, голосуйте!

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Я звертався  до  Василя  Івановича  Євтухова,  а  то  в   нас вважають, що є тільки один Василь Іванович.

 

     У цілому законопроект голосується. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колеги.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     --------------

 

     ГОЛОВА. Дякую вам.  І відразу депутат Терець доповідає проект Закону України про внесення змін і доповнень  до  Кодексу  України про  адміністративні правопорушення (стосовно органів Міністерства праці та соціальної політики України). Дуже коротке питання.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.    Шановні    колеги!     Шановний     Олександре Олександровичу!   Це  дуже  коротке,  але  дуже  важливе  питання, пов'язане з внесенням змін до Кодексу України про  адміністративні правопорушення  стосовно  органів Міністерства праці та соціальної політики.

 

     Практично всі пропозиції враховані,  крім  пропозиції  Кожина Бориса Борисовича вилучити абзац четвертий статті 2301. Що мається на увазі?  Щоб державні інспектори праці територіальних  державних інспекцій праці не мали права від імені органів Міністерства праці та   соціальної   політики   України   розглядати    справи    про адміністративні   правопорушення   і   накладати   адміністративні стягнення.

 

     ГОЛОВА. Валерію   Миколайовичу,   вибачте,   депутат    Кожин погодився з вашими зауваженнями. Тому...

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.   Усі  інші  зауваження  до  цього  законопроекту враховані.

 

     ГОЛОВА. Ставлю цей проект  на  голосування  (текст  у  правій колонці). Усі зауваження враховані. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колеги!

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Я вам дуже вдячний.

 

     ГОЛОВА. І вам теж вдячні.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін до розділу ІІІ Закону  України  про  внесення  змін  і  доповнень  до Кримінального  і  Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за ухилення від сплати податків.

 

     Геннадій Адрійович Васильєв є?..

 

     Давайте тоді розглянемо наступне питання.  Миколо Федоровичу, ви  готові  доповідати?  Розглядається  проект Постанови Верховної Ради  України  про  створення   телерадіоорганізації   суспільного мовлення України. Доповідає Лавриненко Микола Федорович. Прошу.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики і  судово-правової  реформи  (Глухівський виборчий    округ,    Сумська    область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги!  Ви  отримали  пакет  документів стосовно   створення   телерадіоорганізації  суспільного  мовлення України "Громадське  українське  радіо  і  телебачення"  ("ГУРТ"). Значення  цього  питання  є  очевидним,  оскільки  на  наших  очах відбувається  згортання  гласності,  а  розгортається  антинародна політика,  курс на прихватизацію, так зване роздержавлення. Багато людей,  прислухаючись  до  цього  терміна,  розвісили  вуха  і  не помітили,  як  їх  ошукали,  надурили  псевдореформами.  Адже  всі вивчали  колись   у   навчальних   закладах   суспільствознавство, знайомилися  з творами класиків марксизму-ленінізму і запам'ятали, що держава як апарат насилля зникає при комунізмі, оскільки люди в безкласовому суспільстві свідомо створюють цінності і мають високу культуру споживання,  бо іншого прогресивний розвиток  суспільства не передбачає.

 

     Очевидно, комусь  здалося,  що  настав  комунізм і держава не потрібна. Хоча це жарт, але він небезпідставний, бо народ з певною метою   загіпнотизували  і  продовжують  гіпнотизувати  насамперед засобами телерадіомовлення певні сили - сили грошовиті,  а тому  і всевладні.

 

     Те, що  відбувається,  не  на користь Україні,  не на користь державі,  не на користь народу.  В Україні з'явилися сотні, навіть тисячі  друкованих  засобів інформації,  різних за напрямами.  Але кому вони доступні,  коли люди  не  отримують  місяцями  зарплати, живуть  у  борг?  Коло  читачів,  незважаючи  на  велику кількість видань,  звужується,  у більшості видань вже не стільки тексту, як яскравих картинок, реклами товарів і послуг.

 

     Найпоширеніші в  нашому  суспільстві телебачення і радіо.  Їх дивляться і слухають дорослі  й  діти,  бідні  й  багаті,  ситі  й голодні.  Великі ділки добре усвідомлюють,  що,  вмостившись перед телевізором,  більшість людей забуває про різницю  між  одними  та другими  і  на деякий час піддається ілюзії рівності.  Невипадково саме теле- і радіоефір використовується для реклами і тенденційної пропаганди,   а   надалі  буде  використовуватися  для  однобічної агітації,  коли обмежуються конституційні права інших громадян, їх об'єднань, політичних партій тощо.

 

     Подивимось тепер  на те,  яку роль відіграє телебачення і яке воно.  Так,  більшість телепередач звучать українською мовою. А чи українські вони за змістом і за формою? Далеко ні.

 

     Американські фільми,  американська реклама,  хижацький спосіб життя, хижацькі цінності, мета яких - нажива та ідейне, духовне, а значить  і фізичне,  розтління,  бо це все взаємопов'язано.  Таким чином,  на   жаль,   телебачення   і   радіомовлення   все   ширше використовуються  не  для  відродження,  як  це  часто  звучить  у програмах,  а для виродження нації, народу України, славного своїм працелюбством, щедрістю, милосердям.

 

     Чому і ким це робиться?  Я можу навести безліч прикладів. Про це вже говорили сьогодні народні депутати  Аксененко,  Лук'яненко, Кіяшко. Ви бачите, що й засоби масової інформації, хто сміливіший, друкують конкретні  приклади,  документи.  Через  підставних  осіб зарубіжними    мільйонерами   скуповуються   ефір,   радіочастоти, розтринькується те, що мало приносити багатство державі, народу.

 

     Подивіться уважно  на  зміст  тих   псевдохудожніх   фільмів, псевдорелігійних  проповідей,  на однобоке представлення музичного світу,  образотворчого мистецтва  чи  на  висвітлення,  а  точніше затемнення,   історії   нашої   Вітчизни.   Ви  побачите,  що  нам набивається в душу непотріб,  усе залежале, плісняве, і за це ще й викачують гроші.  Величезні кошти осідають не в державній казні, а в кишенях зарубіжних  ділків.  Тому  вони,  отримуючи  прибутки  в мільйонах, не скупляться на подачки декому.

 

     Я особисто    побував    на    багатьох    телестудіях,    на чудо-комплексах,  які створювалися ще  в  радянській  Україні.  Це підприємство Укртелефільм,  кіностудія імені Довженка та інші. Але всі  вони  сьогодні  в   занепаді.   Нинішня   влада   кинула   їх напризволяще,  бо треба ж допомагати друзям із Заходу,  а своє все гине.  Сотні кваліфікованих теле- й кіномитців без роботи,  тисячі фахівців  працюють  задарма  на  чужих  дядь  із  Заходу на зразок Лаудера,  що скупив телеканали в Польщі,  Чехії, Угорщині, Румінії та інших країнах.

 

     Теле- та  радіопрацівники  місяцями  не  отримують заробітної плати.  І це тоді,  коли навколо справи,  до якої  вони  причетні, крутяться  дуже великі гроші.  І з наближенням виборів їхні оберти набагато збільшаться.  Гласності і демократії буде рівно  стільки, скільки в кого є грошей.

 

     Я завжди прагнув справедливості,  істинної демократії, і саме це змусило мене вийти на трибуну сьогодні.  За свої прожиті роки я встиг  дуже  багато  побачити в цьому світі,  заглянув,  як кажуть класики, у Новий Світ, західний, і зробив такий висновок: хто живе в  міру,  без  розкошів,  -  той  не  зазіхає  на чуже,  не чинить злочинів, ганебних вчинків. І навпаки - чим більше людина має, тим більше  їй  хочеться  мати,  заради  цього  вона не гребує ніякими засобами.

 

     Отож, коли вже наш ефір без нас розподілено,  ми  не  повинні залишитися  лише свідками.  Більше того,  ми не повинні допустити, щоб через нові вибори потім було узаконено  те,  що  вже  зроблено нечесно.  А щоб цього не трапилось, треба, я переконаний, утворити телерадіоорганізацію суспільного мовлення,  що вам запропоновано в проекті,  -  "ГУРТ".  Це  дало  б можливість відновити національне телерадіомовлення   і   відобразити   всю   палітру   політичного, економічного,  наукового,  культурного й духовного життя, надбання нашого  народу,  надати  всім  політичним   партіям,   об'єднанням громадян  рівні можливості себе показати,  а народу України - мати повне, а не кимось препароване уявлення про дійсний стан речей.

 

     Наші співвітчизники повинні знати й орієнтуватися в тому,  що діється в Україні, адже передвиборна кампанія розпочалася, а народ не має уявлення  ані  про  той  же  виборчий  закон,  ані  про  ті політичні партії,  які він буде обирати,  ані про ті принципи,  на яких все це буде діятись.  І тому повинні  дізнаватись  люди  саме через   представників  наших  українських  агентств,  а  не  через продуктовані десь там, за рубежем, телерадіопрограми.

 

     А тепер безпосередньо про правові аспекти таких  можливостей. Це має бути, як передбачено Конституцією...

 

     ГОЛОВА. Миколо   Федоровичу,   правові  аспекти  викладені  в документі,  і  депутати  з  ними  ознайомилися,  тим  паче  що  це обговорювалося   багато   разів   уже  в  комітетах,  фракціях.  І спеціальна  комісія,  яка  створена   для   аналізу   ситуації   в телерадіомовному просторі,  теж поверталась до цього питання і, як не дивно,  одностайно його підтримує. Саме тому я просив би, може, якщо  будуть  запитання,  ви на них відповісте,  та й прийматимемо рішення.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф. Я не заперечую.

 

     ГОЛОВА. Не заперечуєте.  Запитання є? Є у депутатів Зарудного та Шкрабака.

 

     Депутат Зарудний. Будь ласка.

 

     ЗАРУДНИЙ А.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Зборівський  виборчий  округ, Тернопільська  область).  Народний  рух України.  У вашому виступі прозвучало:  "Хто живе в міру..." Скажіть,  будь ласка,  яку  міру визначати?

 

     Наступне запитання.   Хто   буде   визначати  цю  міру?  Мені здається, що вже раз визначали міру і довизначалися...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Я попросив би ставити запитання по  суті документа. А міра визначається совістю.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.   Шановний,   це   не   відноситься   до  тих документів,  які ви отримали і  з  якими  ознайомилися.  Вони  всі стосуються народу України, наших телеглядачів і радіослухачів.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Шкрабак.

 

     ШКРАБАК П.А. Спасибо. Фракция "Коммунисты Украины". Александр Александрович, я вижу по настроению зала и по выступлению товарища Зарудного,  хотя  он,  конечно,  не товарищ мне,  что тяжело будет проходить этот  законопроект.  Поэтому  у  меня  есть  предложение проголосовать поименно и фамилию каждого,  кто проголосовал против этого законопроекта, напечатать в "Голосе Украины".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білас.  Будь  ласка.  Це  вже  обговорення  і запитання...

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю   і   корупцією (Мостиський   виборчий   округ,   Львівська   область).   Спасибі. Депутатське об'єднання "Нація  і  держава".  Шановний  доповідачу! Скажіть,     будь     ласка,     пропонуючи     утворення     цієї телерадіоорганізації суспільного мовлення,  що ви маєте на  увазі? Це   утворення   двох   структур?  З  одного  боку,  це  суспільне телебачення,  з  другого,  -  громадське?   Якщо   це   громадське телебачення, то хто здійснюватиме фінансування? Це буде діяльність на громадських засадах?

 

     І друге   запитання.   Пропонується   розпочати    громадське телерадіомовлення з грудня.  На якій основі це буде здійснюватись? З відмежуванням державного?

 

     Спасибі.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Дякую. Громадське, суспільне телебачення - у нас  ці поняття стали синонімами.  Скажімо,  у Європі немає такого поділу,  а є єдина назва,  вам,  очевидно,  вона знайома - "Public TV".

 

     Одне другому   не   суперечить,   оскільки   створення  такої організації,  як запропоновано в проекті постанови і  в  положенні про неї,  дасть можливість досягти якраз тієї мети, яка поставлена в Законі про систему суспільного телебачення і радіомовлення.

 

     Якщо ми сьогодні не приймемо цієї постанови та положення,  то та ідея, яку ми проголосували, не буде здійснена найближчим часом, тобто десь до  1998,  а  може,  й  до  1999  року,  оскільки  тому парламенту,  який  сформується,  треба  буде входити в предмет,  і невідомо,  чи будуть нормальні умови для того, щоб створився такий парламент.

 

     Що стосується  фінансування,  то  Законом  про  телебачення і радіомовлення,  який ми прийняли,  змінами до нього і Законом  про висвітлення  діяльності  державних  органів  та  органів місцевого самоврядування  передбачається,  крім  фінансування   за   рахунок абонентської   плати,  видання  спеціальної  літератури  тощо,  ще державне замовлення.

 

     ГОЛОВА. Миколо Федоровичу, будь ласка, трохи лаконічніше, хоч я й розумію, що поставлені складні запитання.

 

     Депутат Дем'ян. Будь ласка.

 

     ДЕМ'ЯН Г.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Турківський  виборчий  округ,  Львівська область). Дякую. Шановний пане доповідачу! Шановний пане Голово! Я б хотів,  щоб ви не відкидали мою пропозицію тільки  тому,  що  це сказав я,  і подумали над таким питанням. Ми прийняли назву "Закон про суспільне  телебачення".  А  яке  може  бути  радіомовлення  і телебачення,  крім суспільного?  Суспільний - це значить людський. Очевидно,  це  копіювання  аналогічного   закону,   прийнятого   в Російській    Федерації,   але   там   називається   "Общественное телевидение и радиовещание",  тобто громадське. Отже, я дуже прошу спокійно  подумати  над  цим.  І,  мабуть,  від  цієї  назви треба відмовитися так само, як від назви "казначейство", яку поширили по всій Україні у нашому законодавстві. Це справді варто уваги.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Я  зрозумів  вашу  пропозицію,  але  ми  вже прийняли закон,  де вжита саме така термінологія.  Якщо буде  така потреба,  можна внести зміни до назви. Це не так суттєво. Важливо, щоб  у  нас  зберігся  такий  механізм,   така   форма   виявлення демократії.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Григорію  Васильовичу,  не  хвилюйтеся,  будь ласка.  Українська мова багата,  і синоніми є. У даному випадку це можна розглядати як синонімічний ряд (Шум у залі).

 

     Григорію Васильовичу,  як  правильно  сказати  -  "пожар"  чи "пожежа"? (Шум у залі).

 

     От бачите... Будь ласка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф. Добре, попрацюємо над вашою пропозицією.

 

     ГОЛОВА. Попрацюємо.  А ви абсолютно праві тут. Бачте, я знову вас підтримав.

 

     Будь ласка. Депутат Швидкий.

 

     ШВИДКИЙ П.Є. Шановний Миколо Федоровичу! Усі ті проблеми, які

     ви назвали, справді є на телебаченні - це факт, зокрема показ

     порнографічних фільмів тощо. Але скажіть, чи одним створенням

     суспільного телебачення можна їх уникнути,  чи треба прийняти

     таке   законодавство,   яке  б  не  дозволяло  робити  те  на

     телебаченні,  що робиться?  Я вважаю, якщо навіть ми створимо

     це суспільне телебачення, то воно лише евною мірою розв'яже цю проблему.  Усе-таки нам потрібно  прийняти

     нормальне законодавство,  яке б обмежувало оці негаразди, які

     є  на  нашому  телебаченні.  Дякую.  ЛАВРИНЕНКО  М.Ф.  Я  вас

     зрозумів і погоджуюся з вашими пропозиціями.  Але сьогодні ми

     повинні скористатися тим часом,  який  нам  відведено.  Закон

     передбачає  можливість  саме рішенням Верховної Ради створити

     таку телерадіоорганізацію. Якщо ми зараз її е створимо, то пізніше вже не буде як, бо держава розпродає те, що

     має,  оскільки  сама  не  зацікавлена   в   утриманні   таких

     телерадіокомпаній.  Ви про це вже чули сьогодні на прикладах.

     І гадаю,  Левко Лук'яненко, який виступатиме, теж підтвердить

     це.  ГОЛОВА.  Слово  має Василь Іванович Радько.  Це останній

     виступ.  Будь ласка. РАДЬКО В.І., секретар Комітету Верховної

     Ради України з питань державного будівництва,  діяльності рад

     і  самоврядування  (Кролевецький  виборчий   округ,   Сумська

     область).  Олександре  Олександровичу,  дякую  вам  за надане

     слово. Але я хочу зазначити, що ми вже  надали  слово  всім українцям-державникам,  які відстоюють

     державну мову, більше їх у залі немає. Немає ні Чорновіла, ні

     Зайця,  нікого... ГОЛОВА. Так ви ж є. Говоріть. РАДЬКО В.І. Я

     скажу,  щоб мої виборці чули.  Я підтримую цей  законопроект,

     але в мене є запитання до колег, які переді мною виступали не

     українською,  а польською, мабуть, мовою. Як у вашому проекті

     передбачається захист статті 10 Конституції, де з писано: "Державною мовою в Україні є  українська  мова".  Бо  наші

     телеведучі  розмовляють  не  українською мовою,  якою ви дуже

     гарно володієте,  а якоюсь західнодержавною, західнопольською

     мовою?   Будь   ласка,   дайте  відповідь  на  це  запитання.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Шановний Василю Івановичу, ваше запитання не

     стосується  проектів  положення і постанови,  які є у вас.  А

     щодо  захисту,  то  ви  цілком   маєте   рацію:   в   нас   є

     законодавство,   яке   повинно  виконуватися.  Сьогодні  воно

     ігнорується,  на жаль,  у тому числі і  Конституція.  ГОЛОВА.

     Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Слово  має  Лук'яненко  Левко

     Григорович.   Будь   ласка.   ЛУК'ЯНЕНКО   Л.Г.    Українська

     республіканська   партія.   Шановний   пане  Голово!  Шановні

     депутати!  Ідея  створення   суспільного   або   громадського

     мовлення  закладена  у  статті  13  Закону  про телебачення і

     радіомовлення. Частина четверта цієї статті викладена ак: "Для     суспільного     мовлення    виділяється    один    із загальнонаціональних теле- та радіоканалів.  Рішення про створення телерадіоорганізацій  суспільного  мовлення  приймається Верховною Радою   України.   Статус   і   діяльність    телерадіоорганізацій суспільного  мо лення визначаються окремим законом".  Таким чином, розвиваючи   правову   основу   для   діяльності   телебачення   і радіомовлення, Комітет законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації і підготував цей проект.

     Зрештою, величезну  сферу засобів масової інформації не можна врегулювати ні одним,  ні п'ятьма законами. Необхідно багато таких законів, і наш комітет працює над цим. Найближчим часом, якщо буде можливість,  ми подамо на розгляд Верховної Ради  ще  аконопроекти про  кабельне  телебачення,  про  захист  інформаційного  простору України тощо.

     Ідея створення громадського телебачення виникла не з повітря, як кажуть,  а тому ,  що в цьому є потреба.  Така практика є  і  в західних    державах.   Наприклад,   у   Канаді   є   три   великі телерадіокомпанії.  Дві з них - приватні,  одна - державна.  І там діяль  ість  організована  справді  таким чином,  що всі політичні партії мають можливість завжди  донести  свою  думку  до  громадян Канади.   І   державна  телекомпанія,  власне,  відрізняється  від приватних тим,  що вони транслюють,  скажімо,  роботу парламенту - держава о лачує.  По суті справи, є ніби канал, який діє незалежно від офіційних структур.

     Початково була  ідея створити громадське телебачення.  Одначе

     законотворчість тут пішла таким шляхом,  що ми створили Закон

     про суспільне телебачення і радіомовлення. І тепер громадське

     телебачення є частиною  суспільного  телебачення.  До  складу

     Громадської  ради  "ГУРТу",  як  зазначено в положенні про цю

     телерадіоорганізацію,  входять  по  одному  представнику  від

     політичних партій,  що мають своїх депутатів у Верховній Раді

     України, від зареєстрованих Міністерством юстиції творчих с ілок та громадських об'єднань,  які мають статус всеукраїнських, а

     також по одному представнику від Президента України, Кабінету

     Міністрів  та ряду інших офіційних структур.  Громадська рада

     покликана  здійснювати  справедливе  регулювання   діяльності

     телерадіоорганізації суспільного мовлення.  Громадська рада є

     тим   органом,    який    представляє    телерадіоорганізацію

     суспільного  мовлення  України як юридичну особу.  Важливим є

     питання фінансування. Партії, представники яких входитимуть у

     Громадську   раду,  як  правило,  бідні  і  достатньо  коштів

     виділити не зможуть.  Якщо підприємці будуть входити в  число

     засновників цієї телерадіоорганізації, то є небезпека, що ой, хто платитиме гроші,  буде замовляти й музику. Є третє джерело

     - фінансування Верховною Радою. Але якщо тільки Верховна Рада

     фінансуватиме,  то не уникнути критики,  що це Верховна  Рада

     створила  телерадіоорганізацію під Голову Верховної Ради.  Ми

     вирішили йти шляхом компромісу.  Цей компроміс полягає ось  у

     чому:    громадське    мовлення   фінансується   за   рахунок

     абонентської плати,  державного бюджету,  внесків громадських

     об'єднань, організацій, приватних осіб, рекламної діяльності,

     іншої не з бороненої законом    господарської    діяльності.   Наскільки   це

     ефективно,  покаже практика,  зараз відповісти ствердно на це

     запитання  не  можна.  Коли  ми  обговорювали  в комітеті цей

     проект постанови,  я висловлював навіть  думку,  що  непогано

     було   б,   якби   ми  в  цій  постанові  додали:  в  порядку

     експерименту.  Експерименти Верховна Рада робить,  у  порядку

     експерименту ми встановили умови для робот

 окремих підприємств,  ввели економічні зони тощо.  Експеримент  і тут був би,  мабуть,  дуже доречним, бо протягом, скажімо, якогось року досвід показав би,  як краще фінансувати і яким  чином  можна дотримувати   такої  лінії  в  роботі,  щоб  не  попадати  ні  під езпосередню  владу  Голови  Верховної   Ради   України,   ні   під безпосередній вплив Президента,  ні під безпосередній вплив якоїсь одної багатої промислової компанії.  Потім через якийсь рік  можна було б цей досвід узагальнити і внести поправки до цієї постано и, щоб систему фінансування визначити точніше і на  довший  період  у майбутньому.

     Без сумніву,   Україні   таке   телебачення   потрібне,   нам необхідний   такий  канал,  який  би  не  залежав  від  приватних, комерційних компаній і від тих,  які попадають під безпосередню  і повну  владу  нашого шановного Президента або виконавчої влади.  У тому,  об  був  такий   канал,   зацікавлені   політичні   партії, зацікавлені  ми,  депутати Верховної Ради,  як представники різних політичних сил в Україні.

     Дякую за увагу.  ГОЛОВА.  Спасибі,  Сідайте,  будь ласка.  Ви

     наполягаєте на слові?  Депутат Ярошинський  говорить  (Шум  у

     залі).  Богдан Харитонович повинен виступити,  він має право.

     Будь  ласка.  ЯРОШИНСЬКИЙ  Б.Х.  Українська   республіканська

     партія.  Шановні народні депутати!  Шановний пане головуючий!

     Проект  постанови,  розглядуваний  нами,  у  цілому  відбиває

     правильно   передусім  внутрішньополітичні  суперечності  між

     Президентом України і Верхов ою Радою,  які  об'єктивно існують.  У чому суть цих суперечностей

     між  цими  однорідними,  однаково   лівими   силами,   судити

     завтрашнім  історикам,  але  зовнішньо  вони  проявляються  у

     боротьбі за захоплення частини телерадіопростору та посилення

     корпоративного впливу на наших багато разів бдурюваних людей.  У проекті пропонується вирвати частину ефіру  в

     одних і передати Верховній Раді.  Але кому ж у Верховній Раді

     пропонується передати контроль  над  суспільним  мовленням  і

     громадським телебаченням?  Ще раз запитую:  кому?! Може, всім

     політичним силам, к трі представлені  у  Верховній  Раді?  Було  б прекрасно,  але так

     думають тільки ті,  які мають ілюзорне уявлення.  Нинішніх же

     керівників  Верховної  Ради  чи  Президента  України до таких

     зарахувати не можна. Отже, забираючи вплив у лівої виконавчої

     структури,  передаємо  більш ліво вираженій через безперервні

     тренування  біля  верховнорадівського  мікрофона   лівиці   у

     Верховній  Раді.  Згадайте  всю шестилітню історію незалежної

     України і  ви  мене  зрозумієте.  Ідеться  не  про  те,  буде

     громадське  телебачення  акціонерним товариством закритого чи

     відкритого типу,  а  про  те,  що  незалежно  від  того,  хто

     впливатиме на АТ "ГУРТ" - Президен

 України чи керівництво Верховної Ради разом із більшістю, нехай і

 умовною,  Верховної  Ради,  народ правди все одно не почує.  Якщо

 керівник  суспільного  мовлення  надасть  генію   України   Левку

 Лук'яненку  хоча б одну годину щоденного ефіру протягом тижня,  т

 такий керівник буде обезглавлений  будь-якою  стороною.  Такою  є

 правда,  завуальована  в  гарні фрази даного проекту,  як і інших

 чинних законів стосовно цього. Такою вона буде до зміни характеру

 влади в Україні і встановлення справді національної демокра ичної влади,  як  би  ми  не  моделювали  свої  думки   в   гарних

     законопроектах,  які вам запропонували. Дякую. ГОЛОВА. Дякую.

     Я зрозумів з виступу Богдана Харитоновича,  що він  підтримує

     зміст   цього   положення,   і   в  тому  ми,  здається,  всі

     переконалися.  Кириченко Сергій Олександрович підтримує  його

     також, бо він є розробником цього проекту і вносив цю пропоз цію. Зверніть увагу:  виступали представники різних політичних сил

 -  і  всі  підтримують.  Є  ще  така  обставина.  Ми приймаємо цю

 постанову на виконання закону,  а час нині такий,  якщо зараз  не

 приймемо,  то пізніше можна приймати,  не приймати, але вже будут

 розпродані  канали  і  частоти.  Щоб  цього  не   трапилося,   ми

 спеціальною  постановою зарезервували місце.  Давайте вирішимо це

 питання.

     Проект Постанови   Верховної   Ради   України  про  створення

     телерадіоорганізації суспільного мовлення України я ставлю на

     голосування і прошу вас підтримати. Будь ласка. "За" - 204. Я

     неправильно  оголосив.  Спочатку  ставлю  на  голосування  за

     основу. Підтримайте, будь ласка. "За" - 217. Ще раз ставлю на

     голосування.  Прошу  підтримати.  Василю  Івановичу,  ви  так

     агітували,  а  самі  не  голосуєте.  Я  маю на увазі депутата

     Радька,  не другого Василя Івановича.  Голосуємо. Будь ласка,

     підтримайте.   Це   потрібний   документ   для  держави,  для

     суспільства і для всіх громадян. "За"- 221. Слово має депутат

     Шкрабак.   Будь   ласка.  ШКРАБАК  П.А.  Спасибі,  Олександре

     Олександровичу.  Я у своєму виступі подавав  пропозицію  щодо

     цього  проекту.  Давайте  повернемося до нього,  проголосуємо

     поіменно.  ГОЛОВА.  Зрозуміло. Давайте проголосуємо звичайним

     голосуванням. Ще раз голосуємо. Будь ласка, підтримайте. Була

     пропозиція в цілому.  "За" - 222.  Була  пропозиція  поіменно

     проголосувати (Шум у залі).  Не треба голосувати поіменно? Що

     скаже  голова  комітету?  Будь   ласка,   депутат   Понеділко

     говорить.  ПОНЕДІЛКО  В.І.,  голова  Комітету  Верховної Ради

     України законодавчого забезпечення свободи слова  та  засобів

     масової   інформації   (Орджонікідзевський   виборчий  округ,

     Запорізька область). Шановні колеги! Проблема досить складна,

     але вирішувати її нео хідно. Левко  Григорович  запропонував  цілком  нормальну   схему.

     Приймаємо рішення і даємо змогу працювати як експеримент.  Це

     той компромісний варіант,  на якому ми всі можемо  зійтися  і

     працювати  далі.  Я  прошу  проголосувати.  ГОЛОВА.  Григорію

     Васильовичу Дем'ян,  прошу:  підтримайте Левка Григоровича. У

     цілому  ще  раз  ставлю  на голосування цей проект постанови.

     Будь ласка,  голосуйте.  "За" - 221.  Які  ще  думки  будуть?

     Депутат  Свято.  Будь  ласка.  СВЯТО  В.П.,  заступник голови

     Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики  та

     ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий округ,  Хмельницька

     область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Шановні колеги

     народні депутати України! Моя пропози ія стосується уточнення назви  проекту  постанови:  про  створення

     телерадіоорганізації народного,  а ще краще - народу України,

     теле- і радіомовлення.  І поставити на поіменне  голосування.

     Хто  проти народу України з наших шановних обранців?  ГОЛОВА.

     Спасибі.  Я прошу Василя Петровича і всіх депутатів  звернути

     увагу  на  те,  що  ми можемо прийняти так,  як тут записано,

     оскільки це норма закону, прийнятого раніше, а за змістом це,

     звичайно, народне телебачення. Однак ми мусимо приймати са е так,  бо так визначає закон і дає право Верховній Раді  приймати

     таке рішення.  Ще одне зауваження,  яке тут дискутувалося. Ви

     зверніть  увагу,  що  це  телебачення   працюватиме   не   на

     Президента,  не  на  нинішнього Голову Верховної Ради,  не на

     Верховну Раду в  цілому,  воно  працюватиме  на  суспільство,

     особливо враховуючи те, що ми зм нюємо і склад парламенту.  Якщо це  так,  то  тільки  зараз  можна приймати  цю постанову,  а пізніше не буде ні каналів,  ні частот. Якщо ми дбаємо про державу,  про національні інтереси держави,  то треба зараз голосувати цю постанову,  бо пізніше не буде потр би в тому. Зрозуміло чи ні?

     Я мусив говорити цілком відверто. І тому вас ще раз запрошую: проголосуйте зміст цього документа,  ви не  помилитеся.  Інакше  я потім  поставлю  на  поіменне голосування,  будете самі себе потім картати за те,  що так  голосували.  Голосуємо  в  цілому  прое  т постанови. Підтримайте, будь ласка.

     "За" -  229.  Прийнято.   Спасибі.   -----------------   Веде

     засідання  Перший  заступник  Голови  Верховної  Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М. ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається проект Закону України

     про  ратифікацію Угоди між урядом України і урядом Республіки

     Казахстан  про  принципи   співробітництва   в   нафтогазових

     галузях.   Доповідає  заступник  голови  Державного  комітету

     нафтової, газової та нафто ереробної промисловості   Тарашевський   Владислав  Станіславович.

     ТАРАШЕВСЬКИЙ  В.С.,  заступник  голови  Державного   комітету

     нафтової,  газової  та нафтопереробної промисловості України.

     Прошу  прийняти  цей  законопроект  у  редакції  Комітету   у

     закордонних   справах.   ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитання  є?  Депутат

     Кожушко.  Будь ласка. КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної

     Ради   України   з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,

     транспорту і зв'язку (Ясинуватський виборчий округ,  Донецька

     область).   Уважаемые   коллеги!  О  том,  что  этот  договор

     необходимо ратифицировать, у комитет в Верховного Совета по вопросам топливно-энергетического комплекса, транспорта и связи, по вопросам финансов и банковской деятельности, по иностранным делам нет никаких сомнений. Но! Данный договор составлен в нарушение Конституции. Я хочу вам сказат , по каким статьям конкретно.

     Первое. "Відповідно   до   статті   4  угоди  взаємопов'язані поставки продукції,  а також поставки продукції, що здійснюються в рахунок оплати за роботи і послуги,  які виконуються за договорами в рамках цієї угоди,  звільняються від збору ввізного та вив зного мита обох сторін.  Відповідно до статті 3 перелік таких товарів та продукції  визначатиметься  щорічними  окремими  протоколами   між Державним   комітетом   нафтової,   газової   та   нафтопереробної промисловості України  та  Міністерством  нафтової  і  газової  пр мисловості Республіки Казахстан.

     Відповідно пункту 1  частини  другої  статті  92  Конституції

     України  податки  і  збори  встановлюються  виключно законами

     України.  Второе.  "З  цих  підстав  не  відповідає   вимогам

     Конституції  пункт  2  проекту Закону України про ратифікацію

     цієї угоди стосовно надання Кабінету Міністрів України  права

     затвердження  переліку  товарів  та  продукції,  у межах яких

     Держнафтогазпром підпис є щорічні  окремі протоколи".  Поэтому три комитета не имеют права

     не высказаться по этому вопросу.  Мы  рекомендовали  Кабинету

     Министров исправить этот пункт, и ратифицируем договор. Я вас

     проинформировал по этому  вопросу  по  поручению  трех  наших

     комитетов.  ТАРАШЕВСЬКИЙ  В.С.  Шановні  депутати!  Є  проект

     закону,  який запропонував Комітет у  закордонних  справах  і

     зв'язках з СНД.  Із застереженнями, які запропонував комітет,

     давайте приймемо  цей  закон.  Я  дуже  вас  прошу  за  нього

     проголосувати! Перелік това ів, які ми будемо вивозити,  даватимемо вам  на  затвердження.  Ми

     можемо  втратити  ще одного постачальника нафти в Україну,  а

     нам  треба  працювати.  Прошу  вас  прийняти   запропонований

     законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би разом із застереженнями

     комітету ратифікувати цю угоду. Будь ласка. ТАРАШЕВСЬКИЙ В.С.

     Дуже   вас   прошу.   ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь   ласка,   разом  із

     застереженнями ставлю на голосування.  "За" - 226.  Прийнято.

     Дякую.   ТАРАШЕВСЬКИЙ   В.С.   Щиро   дякую.   --------------

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Враховуючи те що вже всі стомилися,  а в нас тут

     такі  документи,  що ми за п'ять - десять хвилин не приймемо,

     то я надам слово Борису Іллічу...  Ні?  Добре, одну хвилинку.

     Розглянемо  ще проект Закону України про ратифікацію Договору

     між Україною та  Азербайджанською  Республікою  про  передачу

     осіб,   засуджених   до   позбавлення  волі,  для  подальшого

     відбування покарання. Доповідає Павліковська Лада Анатоліївна

     - заступник міністра юстиції...  Голосуємо?  Голосуємо про  ратифікацію.  Будь

     ласка. "За" - 252. Дякую. --------------

 

     Розглядається проект  закону України про ратифікацію Договору

     між Україною і  Грузією  про  передачу  осіб,  засуджених  до

     позбавлення   волі,   для  подальшого  відбування  покарання.

     Голосуємо...  Не кавказької національності,  а Грузії. "За" -

     254.  Дякую.  Сідайте. ----------------- Розглядається проект

     Закону України  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону

     України    про    обмеження    монополізму   та   недопущення

     недобросовісної  конкуренції  у  підприємницькій  діяльності.

     Доповідає    Завада    Олександр    Леонідович    -    голова

     Антимонопольного комітету України.  Будь ласка.  ЗАВАДА О.Л.,

     голова Антимонопольного комітету України. Шановний Олександре

     Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Цей  законопроект

     вноситься  у зв'язку з прийняттям Конституції,  а також тому,

     що з часу, коли востаннє змінювався Закон про обмежен я монополізму   та   недопущення   недобросовісної  конкуренції  у підприємницькій діяльності,  а це два роки тому, відбулися зміни у чинному  законодавстві,  зокрема  у  Кодексі  про  адміністративні правопорушення.  Комітет у своїй роботі зіткнувся з певними  пробл мами, які треба вирішити.

     Тому ми пропонуємо в першому читанні прийняти законопроект, у

     комітеті  ми його відпрацювали.  ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Я прошу

     підтримати в першому читанні,  а всі зауваження і  доповнення

     подасте в комітет Кужель Олександрі Володимирівні.  Голосуємо

     дружно.  "За" - 191. Не встиг Понеділко Віктор Іванович. Будь

     ласка, голосуємо. "За" - 194. Сумська депутація не голосує. Є

     запитання?  Депутат  Вітренко.  Будь  ласка.  ВІТРЕНКО   Н.М.

     Шановний  Олександре  Миколайовичу,  давайте  не розглядати в

     останню хвилину в п'ятницю питання,  пов'язані  з  обмеженням

     монополізму   і   недопущенням  недобросовісної  конкуренції.

     Депутати не мають перед собою проекту закону, ми не чуємо бгрунтування, повинно бути обговорення з висловленням різних точок

     зору.  Це все не робиться в п'ятницю  за  дві  хвилини.  Тому

     треба  перенести  розгляд цього питання на вівторок 2 грудня.

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  За дві хвилини,  буває,  більше робиться, ніж ми

     робимо...   ЗАВАДА   О.Л.   Якщо   можна,  я  дам  відповідь.

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я востаннє ставлю на  голосування.  Підтримайте.

     Голосуємо в першому читанні.  "За" - 186.  Шановні колеги,  я

     гадаю,  що це питання ми  внесемо  на  пленарне  засідання  у

     вівторок  і  розглянемо його.  На цьому завершуємо засідання.

     Наступний тиждень працюємо у виборчих округах.  На все добре.

     Піднімалося питання про поздоровлення нашого космонавта, який

     є першим космонавтом незалежної Української держави.  Ми його

     поздоровимо,   коли  він  повернеться.  І  тоді  ми  приймемо

     поздоровлення від Верховної Ради. Дякую вам.

 

 

 

 261