Стенограма пленарного засідання

13 листопада 1997

 

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 13  л и с т о п а д а  1997  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати, гості й запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни України!  Починаємо роботу. Прохання підготуватися до реєстрації.  Будь ласка, швидше сідайте. Реєструйтеся.

 

     Зареєструвався 301   народний   депутат.   Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні  депутати  України!  Шановні   гості!   Учора розпочався  офіційний  візит  в  Україну  парламентської делегації Киргизької  Республіки  на  чолі   з   Головою   Зборів   народних представників    Жогорку   Кенеша   Киргизької   Республіки   Його Високоповажністю паном Алмамбетом Матубраїмовим.

 

     Дозвольте мені від вашого імені і від себе особисто привітати главу  делегації  шановного  Алмамбета  Матубраїмовича  та  членів високої киргизької делегації (Оплески).

 

     Прошу сідати.

 

     А тепер дозвольте надати трибуну Верховної Ради  України  для виступу    голови   киргизької   парламентської   делегації   Його Високоповажності Алмамбету Матубраїмову. Будь ласка.

 

     АЛМАМБЕТ МАТУБРАЇМОВ,  Торага Зборів  народних  представників Жогорку   Кенеша   Киргизької   Республіки.   Уважаемый   господин председательствующий! Уважаемые коллеги, дамы и господа!

 

     Для нас большая честь выступить  с  этой  высокой  трибуны  и приветствовать   вас  от  имени  депутатов  парламента  Киргизской Республики и народа Киргизской Республики.

 

     Мы хотели бы выразить  благодарность  руководству,  депутатам Верховной  Рады  за приглашение посетить Украину,  за теплые слова приветствия, которые отражают дружественные чувства парламентариев Украины к народу Киргизской Республики.

 

     Мы тронуты   вашим  щедрым  гостеприимством,  которым  всегда отличался украинский народ и которое является традицией украинской культуры  и  в  равной  мере проявлением тесной связи между нашими народами.  Мы  полностью  отвечаем  дружеской   привязанностью   и уважением к украинскому народу.

 

     Украина после  провозглашения  независимости  достигла важных успехов в развитии своей государственной, национальной, культурной индивидуальности  и в ускорении движения на пути к демократии.  Мы знаем  о  той  огромной  роли,  которую  играет  в  этом  процессе Верховная Рада Украины.

 

     Парламент Киргизской   Республики   с   интересом  следит  за политической и социально-экономической  ситуацией  в  Украине.  Мы приветствуем шаги,  предпринимаемые Президентом страны,  Верховной Радой   и   правительством   для    построения    демократического государства, завоевания признания мирового сообщества и проведения самостоятельного   внешнеполитического   курса   на    обеспечение стабильности и мира.

 

     Сила государственных институтов Украины,  несомненно,  далеко продвинет  решение  задачи  построения  подлинно  демократического правового   государства.  Мы  желаем  вам,  представителям  народа Украины,  прочных успехов в ваших устремлениях.  Мы рады тому, что Украина  успешно  сотрудничает и с Западом,  и с Востоком.  В лице Украины Киргизстан видит  перспективного  долгосрочного  партнера, чей  голос  на  мировой  арене  обретает все большую уверенность и заслуженный  авторитет  благодаря  взвешенному,  последовательному внешнеполитическому курсу.

 

     Уважаемые друзья! Сложившаяся исторически культурная общность наших народов,  а также взаимосвязанность  экономики  наших  стран стимулируют   наше   дальнейшее   сотрудничество.   А  современное международное развитие и окружение  дают  толчок  к  осуществлению наших общих устремлений. В самом деле, сотрудничество между нашими двумя  странами  -  независимыми  странами  Восточной   Европы   и Центральной    Азии    является   важным   звеном   международного сотрудничества на Евразийском континенте.

 

     Мы рады   приветствовать   поступательное   развитие    наших двусторонних  украинскокиргизских  отношений.  В  июне  1996  года состоялся визит главы нашего государства Президента Аскара  Акаева в  Украину,  в  октябре  нынешнего года - визит Президента Украины Леонида Кучмы в Киргизстан, что, несомненно, придало новый импульс развитию  взаимовыгодного  двустороннего  сотрудничества  во  всех сферах.

 

     В основу долговременного сотрудничества между нашими странами положен   Договор  о  дружбе  и  сотрудничестве  между  Киргизской Республикой  и  Украиной,  подписанный  19  июня  1996  года.   Он определил   стратегию   дальнейших  взаимоотношений  между  нашими государствами на длительную перспективу.  Оба  государства  строят свои   взаимоотношения   как  дружественные  государства,  которые неукоснительно   руководствуются    принципами    государственного суверенитета.  Договор  способствует углублению взаимоотношений во всех сферах: политической, экономической и духовной жизни.

 

     Отрадно отметить высокий уровень политического диалога  между Киргизстаном и Украиной как на двусторонней основе, так и в рамках СНГ.   Необходимо    приступить    к    практической    реализации договоренностей  в экономической сфере,  где имеется большой,  еще недостаточно используемый потенциал.

 

     Киргизстан имеет твердое намерение идти по  пути  дальнейшего сотрудничества    с   Украиной,   которая   располагает   развитой промышленной базой,  разносторонними сырьевыми ресурсами, выгодным транспортно-географическим  положением,  мощным научно-техническим потенциалом.  Мы  глубоко  заинтересованы,  например,  в  создании совместных   предприятий  по  изготовлению  базальтового  волокна, производству   искусственных   алмазов   на   базе   использования значительных запасов графита в Киргизстане, привлечении украинских специалистов к обслуживанию гидроэлектростанций и поставке  турбин и другой техники для них из Украины. Мы помним украинские поставки сахара,  спирта,  пищевых  масел  и  заинтересованы  в  дальнейшем восстановлении и развитии этих связей.

 

     Украина продолжает   оставаться   одним   из  основных  наших экономических партнеров,  что  обусловлено  традиционными  связями между  нашими странами.  В целях углубления торгово-экономического сотрудничества в январе 1997 года  в  городе  Бишкеке  начал  свою деятельность   Торговый  дом  Украины,  открыто  представительство украинской фармацевтической фирмы "Дарница".  Вместе с тем имеются еще    большие    возможности    для    развития   взаимовыгодного сотрудничества,  в   частности,   в   области   электроэнергетики, сельского хозяйства, туризма, альпинизма.

 

     Следует также  добавить,  что экономические связи развиваются не только на межгосударственном, но и на региональном уровнях. Уже подписано  соглашение  о  сотрудничестве между Чуйской и Киевской, Ужской  и  Херсонской  областями.  Киргизские   хозяйственники   и предприниматели установили прямые связи с Винницкой,  Запорожской, Черкасской  областями.  Недавно  было   подписано   соглашение   о сотрудничестве  между  нашими  столицами - городами Бишкек и Киев. Словом,   имеется   широкое   поле   деятельности   для   развития двустороннего сотрудничества во всех сферах.

 

     Хотел бы отметить,  что важную роль в укреплении дружбы между нашими народами играют Украинский культурный  центр  и  Украинское культурное  общество  "Берегиня" в городе Бишкек,  обьединяющие 75 тысяч украинцев  в  Киргизстане,  которые  свято  хранят  традиции украинской    национальной    культуры   и   языка,   способствуют распространению великого духовного наследия украинского народа.

 

     В апреле 1996 года в городе Бишкек учреждено  также  общество дружбы  "Киргизстан и Украина".  Являясь частью многонационального народа  Киргизстана,  киргизские  украинцы  активно  участвуют   в осуществлении  реформ,  разделяя  трудности  нашего  государства и радость успехов.

 

     Уважаемые депутаты!  Киргизстан,  провозгласив суверенитет  и независимость  в  1991  году,  прошел шестилетний путь радикальных преобразований в политической,  экономической и социальной  сферах жизни общества.

 

     В политической    сфере    -   это   реформирование   системы государственной власти,  основанное на принципе разделения  власти на  законодательную,  исполнительную и судебную (в то же время эти три ветви власти пребывают в  диалектическом  единстве  и  находят взаимопонимание  во  имя  интересов  народа Киргизстана),  а также формирование многопартийной демократической системы.

 

     В экономической сфере  -  переход  от  плановой  экономики  к рыночной.    Созданы    условия    для    свободной   конкуренции, обеспечивается развитие предпринимательства.

 

     В социальной  сфере  -  обеспечение   полноценного   развития личности,  создание  условий  для получения каждым членом общества гарантированного качества медицинского обслуживания,  образования, обеспечение   общепризнанных  прав  и  свобод  человека  на  деле, полноценного развития  национальной  культуры  и  языка,  а  также создание  условий для полнокровного развития культуры и языка всех национальных меньшинств, проживающих в республике.

 

     В настоящее    время     в     Киргизстане     осуществляется государственная   программа  поэтапной  приватизации  промышленных предприятий,  внедряется новая  форма  хозяйствования  в  аграрном секторе,  основанная  на смешанных формах собственности,  развитии мелких и средних крестьянских хозяйств.  Идет процесс  становления перерабатывающей   промышленности,  что  коренным  образом  меняет прежнюю сырьевую ориентацию экспорта на вывоз готовой продукции.

 

     Конечно, есть трудности и проблемы в проведении экономических и  социальных  реформ.  Но  Киргизстан  будет  неуклонно следовать согласно принятой  Конституции  Киргизской  Республики  внутри-  и внешнеполитическому   курсу   на   построение  демократического  и правового государства как самостоятельного, равноправного субьекта международных  отношений.  В  русло демократических преобразований вошло и становление нового парламента - Жогорку Кенеша  Киргизской Республики.  Это  двухпалатный  парламент,  состоящий  из Собрания народных представителей и Законодательного собрания. Каждая палата имеет  свое,  очерченное Конституцией Киргизской Республики,  поле деятельности,  позволяющее сбалансированно решать задачи  создания законодательной  базы проводимых реформ и контроля над исполнением законов.

 

     За два  с  половиной  года  в  республике  принято  свыше  80 законов,  в том числе важнейшие законодательные акты, регулирующие развитие  рыночной  экономики:  Налоговый  кодекс,  первая   часть Гражданского   кодекса,   Трудовой   кодекс,   Таможенный  кодекс, Уголовный кодекс.  Созданы благоприятные правовые предпосылки  для привлечения и защиты иностранных инвестиций. Принимаются важнейшие законы  о  судебной  системе  республики,  о  средствах   массовой информации, пакет законов, регулирующих развитие социальной сферы.

 

     Обретение независимости  Украиной  и  Киргизстаном раскрывает новые широкие перспективы для успешного сотрудничества наших  двух государств на взаимовыгодной основе во всех сферах, представляющих взаимные  интересы.   Трудности   переходного   периода,   которые переживают наши страны, конечно, препятствовали активному развитию киргизско-украинских отношений.  Но мы выражаем уверенность в том, что наши двусторонние связи будут углубляться и развиваться.

 

     В этом  процессе  трудно  переоценить  значение  формирования правовых основ взаимовыгодного сотрудничества, создания отвечающих требованиям    времени   законодательных   актов,   способствующих интенсивному  развитию   политических,   торгово-экономических   и культурных отношений. В этом плане межпарламентское сотрудничество двух стран имеет свои перспективы.

 

     Совместная работа  наших  парламентов   послужит   углублению двусторонних  отношений.  Создание в 1996 году обеими парламентами депутатских групп двустороннего  межпарламентского  сотрудничества свидетельствует о нашем обоюдном стремлении к этому.

 

     Мы надеемся     успешно     сотрудничать     с    украинскими парламентариями в различных сферах и полагаем,  что  наша  встреча станет  важным  этапом  в  развитии  межпарламентских связей между Украиной и Киргизстаном,  которые позволят нам на межпарламентском уровне  способствовать  укреплению  дружбы  и сотрудничества между нашими странами.

 

     Уважаемые коллеги Украины!  Нам в Межпарламентской ассамблее, обьединяющей  государства  СНГ,  не  хватает  великих  партнеров - способных парламентариев украинского народа (Оплески).

 

     Межпарламентская ассамблея никак  не  сковывает  нас.  Каждое государство   стоит   на   своем  пути  развития.  Законы  каждого государства  святы,  они  должны   исполняться.   Межпарламентская ассамблея  только  сближает нас,  мы ищем гармонизацию отношений с теми, с кем раньше дружили.

 

     Уважаемые коллеги,  за прошедшие шесть лет мы убедились,  что нигде  в  другом  месте  нас  не  ждут.  Нам надо работать самим и понимать,  что  никто  другой  ничего  для  нас  делать  не  будет (Оплески).

 

     В заключение   мне   хотелось  бы  передать  самые  наилучшие пожелания   украинскому   народу.   Пожелать   счастья,   мира   и процветания. С этой высокой трибуны я хочу вас заверить в том, что киргизский парламент со своей стороны сделает  все  возможное  для развития, углубления взаимоотношений между нашими государствами.

 

     Благодарю за внимание (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Дозвольте  мені  від вашого імені щиро  подякувати  панові  Алмамбету  Матубраїмову  за яскраву  промову,  а також,  користуючись нагодою,  передати через його високу делегацію дружньому киргизькому народу побажання миру, щастя й процвітання (Оплески).

 

     Прошу сідати.

 

     -----------

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити:

 

     Кірімова Івана  Захаровича  -  до Президента України стосовно фінансування   робіт,   пов'язаних    із    створенням    належних санітарно-побутових  умов у селищі Іванків Київської області,  яке входить до зони гарантованого добровільного відселення;

 

     Ткаченка Володимира Анатолійовича - до Президента  України  з приводу  порушення  статті  43  Конституції  України  у  зв'язку з заборгованістю   по   виплатах   військовослужбовцям   Охтирського військового гарнізону;

 

     Куз'єва Василя  Антоновича і Майбороди Сергія Федотовича - до Президента  України   стосовно   стану   вітчизняного   цивільного морського флоту,  відповідальності посадових осіб та повернення на батьківщину екіпажів суден, заарештованих у портах світу.

 

     Прошу проголосувати поіменно на підтримку змісту цих запитів.

 

     "За"-181. Підтримано.

 

     Будь ласка,  а тепер голосується пропозиція  про  направлення цих запитів адресатові. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За"-203.

 

     Шановні колеги,  кількох  голосів  не  вистачає.  Будь ласка, підтримайте. Голосуємо ще раз.

 

     "За"-232. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Запит Гошовської  Валентини  Андріївни  до   Прем'єр-міністра України  з  приводу  ситуації,  що склалася внаслідок приватизації відкритого акціонерного товариства Балаклійський цементно-шиферний комбінат Харківської області;

 

     Терена Віктора  Васильовича  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  скасування  ПДВ  на   автомобілі   "швидкої   допомоги", закуплені відповідно до кредитної угоди з Японією;

 

     Чумаченка Миколи  Івановича  -  до Прем'єр-міністра України у зв'язку з ситуацією,  що  склалася  з  виплатою  заробітної  плати колективу Ніжинського педагогічного інституту;

 

     Лупакова Євгена  Олександровича - до Прем'єр-міністра України у  зв'язку  з   невиконанням   рішень   уряду   щодо   компенсації Чернівецькій області збитків, завданих стихією.

 

     Будь ласка, підтримайте ці запити. Голосуємо.

 

     "За"-205. Прийнято.

 

     Запит групи депутатів - Красняков та інші, усього сім чоловік

- до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України стосовно правомірності    розпорядження   Волинської   обласної   державної адміністрації щодо відзначення в школах 55-ї річниці УПА;

 

     Шевченка Віталія Федоровича - до  голови  Комітету  з  питань Чорнобильської   катастрофи   Верховної   Ради   України  стосовно невиконання рішень комітету  щодо  розв'язання  житлової  проблеми чорнобильців у місті Фастові;

 

     групи депутатів - Пронюк, Шеховцов та інші, усього 12 чоловік

- до Голови Верховного Суду  України  у  зв'язку  з  невдоволенням відповіддю  на  звернення з приводу вироку щодо народного депутата Верховної Ради України дванадцятого скликання Макара;

 

     Чемериса Володимира Володимировича - до виконуючого обов'язки Генерального  прокурора  України  у  зв'язку  з  нереагуванням  на звернення стосовно дотримання фінансової дисципліни  на  дежавному підприємстві Київський завод "Буревісник".

 

     Прошу підтримати ці запити. Голосуймо.

 

     "За"-175. Прийнято.

 

     -------------

 

     Шановні колеги,  є  потреба  відводити  час  на розминку?  Є. Відведемо ще  20  хвилин.  Запишіться,  будь  ласка.  Виставте  20 хвилин.

 

     Депутат Григорович. За нею - депутат Кочерга.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Снятинський  виборчий округ,  ІваноФранківська область).  Фракція Народного руху України. Прошу передати слово Василю Червонію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Червоній.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Дубенський виборчий округ, Рівненська область).  Шановний головуючий!  Шановні колеги! Фракція Народного руху  України на сьогоднішньому засіданні прийняла заяву з приводу зриву будівництва Одеського нафтового термінала  і  альтернативних шляхів забезпечення України нафтою.

 

     "Як відомо,  у  травні  1994  року згідно з рішенням Кабінету Міністрів  України  N104  від  15  лютого  1993  року  розпочалося будівництво  Одеського  нафтоперевалочного  комплексу,  замовником якого  виступає  закрите  акціонерне   товариство   "Укрнафтотерм" (голова правління - А.В.Нігрескул). Але за станом на 1 жовтня 1997 року виконано лише 13 процентів проектних обсягів робіт.

 

     Протягом останніх шести  місяців  будівельно-монтажні  роботи фактично  не ведуться.  Терміни будівництва першої черги термінала зірвано.  Деструктивна  політика  з  боку  голови   правління   АТ "Укрнафтотерм"  Нігрескула,  що  полягає  у  дворічному блокуванні проведення зборів  акціонерів  і  фінансового  звіту  перед  ними, призвела  до  недовіри  до нього з боку акціонерів (а це Укрнафта, Укргазпром,  Укргаз,  нафтопровід "Дружба",  Укрнафтопродукт) і як наслідок  -  до  припинення  фінансування будівництва,  яке досить успішно розвивалося на початковій стадії.

 

     Фонд держмайна   України   замість   того,   щоб   підтримати акціонерів,  які реально фінансують будівництво,  і не зважаючи на звертання  Держкомнафтогазпрому,   відмовляється   продовжити   їм терміни  довіреностей.  Це фактично усуває акціонерів від контролю над використанням коштів і  стимулює  безвідповідальність  з  боку голови правління АТ "Укрнафтотерм" пана Нігрескула.

 

     На фоні   такої   безпорадності   високої  оцінки  заслуговує прискорене  будівництво  нафтопроводу  "Одеса-Броди",   замовником якого є нафтопровід "Дружба". Темпи будівництва цього нафтопроводу значно  перевищують  темпи  будівництва  аналогічних  об'єктів   у колишньому  СРСР.  За  перший  найскладніший рік будівництва траси довжиною  670  кілометрів  труб  діаметром  1200  міліметрів   уже закуплено 250 кілометрів,  з них змонтовано 160 кілометрів, у тому числі на 150 кілометрах проведено  рекультивацію  землі.  Вартість цих робіт оцінюється в 30 мільйонів гривень.

 

     Незрозумілою на  цьому  фоні  є  постанова Кабінету Міністрів N599  про  створення   державного   концерну   "Укртранснафта"   з дислокацією у столиці України місті Києві.

 

     Замість направлення    додаткових   коштів   на   будівництво термінала і трубопроводу  "Одеса-Броди"  уряд  вирішує  спрямувати кошти  на створення чергової адміністративної надструктури в місті Києві,  що тягне за собою облаштування нових приміщень,  закупівлю житла,   автомобілів   та  оргтехніки  для  персоналу  на  десятки мільйонів  гривень.  Це  рішення  прийнято  без  урахування  думки широкого   загалу  фахівців  нафтової  і  нафтопереробної  галузей всупереч державним інтересам і здоровому глузду.

 

     У ланцюжку  цих  подій  логічним  є  блокування   будівництва нафтопроводу  "Джейхансамсунг"  на  території  Туреччини,  що мало здійснюватися українським підприємством "Укрзакордоннафтогазбуд" і турецьким  "Ботаж".  До  цього  часу  Кабінет Міністрів України не направив  до  Верховної  Ради  вмотивованих  документів   про   це будівництво,  що  затримує  ратифікацію  парламентом  України  вже підписаної угоди.

 

     Слід зазначити,   що   цей   нафтопровід   у   комплексі    з нафтотерміналом  і  нафтопроводом  "Одеса-Броди"  дав  би  Україні можливість  не  тільки  забезпечити  державу  сирою  нафтою,  а  й отримувати  сотні  мільйонів  доларів прибутку за рахунок плати за транзит до країн Європи.

 

     Усе зазначене  свідчить  про  існування  у  владних   органах України  різного  рівня  серйозної  опозиції  щодо  альтернативних поставок  енергоносіїв  у  державу   як   наслідок   протидії   її незалежності.   Вимагаємо   термінового  розслідування  зазначених фактів та вжиття невідкладних заходів щодо  негайного  відновлення будівництва  Одеського  нафтового термінала,  скасування постанови Кабінету Міністрів N 599 і зміни керівництва "Захнафтотерму".

 

     Хочу сказати,   що   вчора   вперше   відбулася   конференція працівників  нафтової  і  газової  галузей України,  на якій також висунуто прохання до уряду скасувати постанову Кабінету  Міністрів N 599.  Фракція Народного руху України просить підтримати зачитану заяву.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кочерга. За ним - депутат Бублик.

 

     КОЧЕРГА В.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики (Довгинцівський виборчий округ,    Дніпропетровська    область).    Шановний     Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Більш як три тижні тому в Україні  підвищилися  ціни  на  пальне  на  50-70  відсотків,   що поставило в скрутне становище не тільки власників автомобілів, але й у цілому все народне господарство України.  Стоять трактори,  не вирушають у рейс автобуси. Виникає запитання: кому це вигідно, хто на цьому сьогодні гріє руки?

 

     Я хотів  би,  щоб  перед  депутатами  виступили   люди,   які відповідають  за ціноутворення.  Хоча і є сьогодні декрет Кабінету Міністрів, яким обмежено ці ціни (вони стосуються в основному лише столиці),  та все-таки хотілося б знати,  хто відповідальний за це цінове свавілля.

 

     І друге питання,  яке я  хотів  би  порушити.  Верховна  Рада прийняла  Закон  про  податок  на додану вартість,  через який усі суб'єкти господарювання поставлені в дуже  скрутне  становище,  бо тепер,  коли  купуєш  товар,  доводиться  відразу  сплачувати ПДВ. Хотілося б,  щоб Верховна Рада ще раз переглянула цей закон,  тому що ми поставили всі суб'єкти господарювання на межу виживання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кулаков. За ним - депутат Бублик.

 

     КУЛАКОВ А.А.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Кобеляцький виборчий округ,  Полтавська область).  Олександре Миколайовичу,  я прошу передати слово Борису Іллічу Олійнику.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Олійник Борис Ілліч.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька  область).  Шановні  колеги!  Якщо  ми  самі  себе   не поважатимемо,  то  хто  ж нас поважатиме,  навіть коли ми приймемо бюджет?  Річ ось у чому.  Після того  як  певні  засоби  мас-медіа обізвали   наших   національних   предтеч  або  педо,  або  лесбо, остаточний діагноз нам встановила  одна  зарубіжна  газета  від  3 жовтня  у  статті  "Еще  один удар Чернобыля".  Цитую в оригіналі: "Чернобыльское слабоумие -  диагноз.  Отбросив  прочь  анектоды  о радиофобии   и   поставарийных   мутантах,  страна  столкнулась  с неизлечимой проблемой:  интеллектуальной деградацией ее граждан  - не  только  ликвидаторов,  но  и  людей,  никогда  не побывавших в радиационной зоне отчуждения".

 

     Цебто віднині  першого-ліпшого  громадянина   України   можна запідозрювати в тому, що в нього "не всі вдома". Ніби співчуваючи, газета  малює   апокаліптичну   картину   прискореної   деградації населення,  причому з фатальним кінцем, оскільки, як стверджується у  статті,  це  невиліковна  проблема.  Отже,   газета   своєрідно допомогла,   особливо   ураженим   радіацією,  котрі  ще  на  щось сподівалися,  остаточно  поставити  крапку  у  своєму   життєписі. Кажуть, надія вмирає останньою. Виходить, і її кладуть у домовину.

 

     Не говоритиму   про   професіональну   етику,   яка  злочинно зневажена.  Одначе доки ми ще не всі  з'їхали  з  рейок,  осмілюся запитати:  для  чого все це чиниться і чи випадково згадана стаття вперто передруковується в інших виданнях? Складається враження, що не   випадково.   Нас   не  взяли  ні  голодокости,  ні  різноликі завойовники,  ми витримали всі удари долі.  Вірю,  що витримаємо і "перестройку", і реформи, і тотальне розграбування. Цебто ми хоч і пошарпані в  боях,  але  морально  не  зломлені.  Схоже,  що  саме морально  нас  і  хочуть  зломити  і до тих півтора мільйона наших співвітчизників,  що полягли  на  полях  "перестройки"  і  реформ, долучити ще мільйони.

 

     У зв'язку з цим дозволю собі поцікавитись:  хто уповноважував газету встановлювати подібний діагноз цілій нації? І чи припустиме за  всіма вітчизняними та міжнародними нормами подібне в будь-якій державі? Хотів би дістати однозначну відповідь.

 

     Від себе  ж  скажу.  У  нас  є  непереборний  захист  -   наш національний  гумор  у  його  найвищій козацькій формі.  А тому не приглядаймося одне до одного з підозрою: не діждуться! Одначе доки ж  ми терпітимемо окрім фізичного ще й моральний геноцид?  Доки ми по-хохлацьки упокорено дивитимемося мовчки,  як плюють  в  обличчя нашої національної гідності? Це я вже апелюю до найвищих верховних структур,  оскільки  діагноз   слабоумства   за   логікою   автора поширюється і на них.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Мудро сказано.

 

     Депутат Бублик. За ним - депутат Шаланський.

 

     БУБЛИК Ю.Т.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Тростянецький  виборчий округ,  Сумська область). Олександре Миколайовичу, прошу передати слово депутатові Гмирі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гмиря. Будь ласка.

 

     ГМИРЯ С.П.,   член   Комітету    Верховної    Ради    України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Алчевський виборчий округ, Луганська область). Спасибо большое.  Уважаемые  коллеги!  Я думал,  что за последние годы уже разучился удивляться чему-нибудь.  Но когда позавчера  в  9  часов посмотрел    основную    информационную    программу   Украинского телевидения,  то,  признаться,  был удивлен тем, как эта программа освещала события во Львове 7 ноября.

 

     Я не  был  удивлен  тем,  что вошедший в пропагандистский раж комментатор обьявил  слегка  стилизованную  свастику  национальным символом  украинского  народа.  Удивляться здесь нечему.  Выступал явный фашист, а фашисты, давно известно, любят свастику.

 

     Я не был удивлен тем,  что за  деньги  налогоплательщиков  (а значит, и за мои деньги, и за деньги миллионов людей, исповедующих левые взгляды) комментатор ругал только коммунистов. Известно, что фашисты не любят коммунистов, и мы этим гордимся.

 

     Я не был удивлен тем,  что телекомментатор заявил, что только под красным знаменем проливалась кровь.  И это в то время, когда в кадре было видно, под какими знаменами кровь проливалась.

 

     Но я   был   очень  удивлен  тем,  как  были  переданы  слова исполняющего обязанности Генерального прокурора Украины.  "Ведется расследование,  -  было сказано,  - но мы знаем,  что во львовских событиях виноваты как левые,  так и правые".  То есть априори,  до каких-либо разбирательств сделан такой вывод!

 

     Я очень  надеюсь,  что украинское телевидение переврало слова исполняющего обязанности Генерального прокурора.  Если это не так, то  это  страшно.  Поэтому,  коллеги,  вчера вам был роздан проект постановления Верховного Совета о создании временной  следственной комиссии  Верховного  Совета  по  выяснению обстоятельств событий, которые произошли во Львове.  Я очень хотел бы,  чтобы мы  сегодня поставили  этот  вопрос  на голосование,  создали такую комиссию и разобрались в том, что же произошло в столице Галиции.

 

     Уважаемые коллеги,  я не обращаюсь к левым, я обращаюсь к тем людям,  которые  считают  себя антикоммунистами,  которые являются антикоммунистами и все же  называют  себя  демократами.  Докажите, пожалуйста,  что вы действительно демократы.  Вот скажите, господа из Руха:  мы антикоммунисты,  мы будем антикоммунистами,  но мы за то,  чтобы  левые имели право во Львове высказывать свои взгляды и участвовать в тех акциях,  какие они считают необходимыми. Если же вы этого не сделаете, то, извините, демократов среди вас нет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Шаланський,  будь  ласка.  Наступний  - депутат Довганчин.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область). Шановні товариші! У неділю в нашій державі відзначатеметься День працівників сільського господарства. Ці  люди,  зайняті  в  найтяжчій  сфері  народного   господарства, сьогодні  мужньо  виборюють  урожай 1997 року.  Разом з тим завтра розпочинає свій з'їзд Аграрна партія України.  Людей загнано  туди силою,  серед них є дуже порядні,  і я хотів би побажати їм завтра селянської мудрості, виваженості й державницької позиції.

 

     А тепер про  проблеми  мого  Знам'янського  округу.  У  місті Знам'янка  є  очисні споруди,  на яких працюють люди.  Вони рік не отримують заробітної плати.  Місцева адміністрація, міська рада не мають  коштів,  щоб  виплатити  їм  зароблене.  Указом  Президента визначено,  що 75 відсотків усіх коштів слід направляти на виплату заробітної плати педагогам і лікарям. Це правильно. Але ж де взяти кошти для виплат оцим працівникам комунальних служб,  які день при дні працюють у жахливих умовах і вже рік не отримують грошей?

 

     Обласна адміністрація  повинна,  мабуть,  втрутитися  і  щось вирішити.  Якщо немає змоги виплатити ці гроші з бюджету  обласної адміністрації,  то пан Мітюков і,  мабуть, Прем'єр-міністр повинні вникнути в цю ситуацію. Адже це надзвичайно страшне явище!

 

     І насамкінець.  На станції Фундукліївка,  що в  Олександрівці Кіровоградської  області,  є нафтобаза.  Це акціонерне товариство. Але зараз робляться спроби розірвати цей єдиний майновий комплекс, відділити автозаправну станцію, продати її якомусь комерсанту. Але АЗС  -  це  джерело  коштів  для  утримання  нафтобази!  Такі   от результати  приватизації  та акціонування,  коли обласна фірма без погодження  з  трудовим  колективом  вирішує  долю   людей,   долю підприємства не в інтересах виробництва,  а навпаки, щоб розірвати цей єдиний комплекс і припинити його існування.

 

     Я хотів би,  щоб відповідні обласні  і  центральні  інстанції втрутилися  в  цю  справу.  Сьогодні я передаю звернення трудового колективу нафтобази в Контрольну комісію  з  питань  приватизації. Звертаюся   також   до   Фонду   державного   майна   з  проханням проконтролювати цю ситуацію й навести належний порядок  з  позицій держави та права трудового колективу на самовизначення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Довганчин. За ним - депутат Білас.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Контрольної комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька  область).  Селянська партія України.  Шановні колеги! Насамперед хочу закликати всіх вас підтримати пропозицію  депутата Гмирі щодо створення спеціальної слідчої комісії для розслідування подій у Львові. Звичайно, якщо ми будуємо демократичну державу, то все повинно робитися на підставі закону,  і крапки над "і" повинні бути розставлені.  То був травень, то листопад... Напевно, якщо не притягнути   до  відповідальності  тих,  хто  в  цьому  винен,  це триватиме й далі.

 

     Інше питання.  Я вже втретє  звертаюся  (тут,  здається,  був міністр   фінансів   Ігор   Олександрович)   з  приводу  невиплати заробітної плати в Чернівецькій області.  Особливо  це  стосується Кельменецького   району.   Лікарі   десять  місяців  не  отримують заробітної плати,  учителі - шостий місяць!  Ситуація  може  вийти

з-під  контролю,  і  тоді  не  допоможе  ні  депутат,  ні  міністр фінансів, будуть непередбачені наслідки.

 

     Чернівецька область потребує (у бюджеті  так  і  заплановано)

5-6 мільйонів гривень дотацій щомісячно,  а отримує кожного місяця всього 1-1,5 мільйона,  незважаючи на те,  що,  як  стверджують  у місцевій   адміністрації,  усі  відрахування  до  бюджету  держави здійснюються справно й у повному обсязі.

 

     Майже така сама ситуація з виплатою заробітної плати склалася в   Хотинському   районі   і,   от   колега  Попеску  говорить,  в Герцаївському,  Глибоцькому  районах.  Та  найгірша   ситуація   в Кельменецькому районі.

 

     І ще   одне  питання,  яке  я  хотів  би  порушити.  Сільське господарство.  Сьогодні вже листопад,  і тільки дякуючи Богові  за таку  погоду,  трудівники  сільського  господарства  ще завершують збирання цукрових буряків і навіть фруктів.

 

     У сільгосппідприємствах   області,   зокрема   Кельменецького району,  немає  жодного  грама пально-мастильних матеріалів.  Якщо уряд не вживе відповідних заходів,  то вже  є  гарантія  того,  що третій   рік  підряд  у  Чернівецькій  області  залишиться  багато незораних земель,  а це означає,  Ігоре Олександровичу, що не буде тих  37  мільйонів тонн пшенички в наступному році,  а буде тільки "шолуха" від кукурудзи.  Ви розумієте, про що я кажу. Тому урядові негайно   треба   вжити   заходів  щодо  забезпечення  підприємств сільського господарства пальним, особливо в нашій області.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Білас.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з   питань   боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Мостиський виборчий округ,  Львівська область).  Спілка  офіцерів України.   Депутатське   об'єднання  "Нація  і  держава".  Шановні виборці!  Шановний головуючий!  Шановні  колеги!  Як  депутат  від Львівщини  я  насамперед хочу відповісти тим депутатам,  які знову порушують питання, яке називають "львівськими подіями". Ви глибоко помиляєтеся,  шановні,  що  це якісь львівські події.  Це наслідок отієї непослідовної діяльності Верховної Ради,  яка повинна раз  і назавжди прийняти рішення про ліквідацію того, що ми до цього часу називаємо святами.

 

     До якого ж блюзнірства треба дійти,  щоб у  річницю  знищення цвіту  української  нації  на  Соловецьких  островах  влаштовувати комуністичні  шабаші  й  гульбища   на   могилах   іще   досі   не по-християнськи захоронених людей!

 

     Якщо ви  вважаєте,  що український народ втратив свою честь і гідність і нація не має ніякої сили спротиву,  тоді як ви до цього часу  блокуєте  у  Верховній  Раді  ліквідацію  того свята,  то ви глибоко помиляєтесь.

 

     Шановні друзі!  Ніяка  слідча  комісія   цього   питання   не вирішить, поки ми тут самі як законотворці тверезо не підійдемо до цього питання. Тільки від рішення Верховної Ради залежить подальша стабілізація   громадського  порядку,  примирення  в  українському суспільстві.

 

     Друге питання,  яке  ми  теж  часто  порушуємо.  Систематичне невиконання Верховною Радою статті 10 Основного Закону України, де написано,  що державною мовою в Україні є українська  мова,  знову породжує  в  нашому  суспільстві  ганебні явища.  Ось сьогоднішній приклад.  Ми  розглядатимемо  проект  Закону  про  Верховну   Раду Автономної Республіки Крим.  Але чому, шановні колеги, ми до цього часу як вищий законодавчий орган не звернули уваги на  антизаконне рішення    Верховної   Ради   Автономної   Республіки   Крим   про запровадження на території складової  частини  України  російської мови як державної і не скасували цього рішення?  Це що, нехтування законом чи свідома дестабілізація нашого суспільства?  Наслідки не забарилися: слідом за Кримом іде Донецька область і так далі.

 

     Шановні колеги,  ми  передусім тут законотворці,  а вже потім політики,  і  проводьмо  свої  політичні  розборки  в   політичних партіях.  А в цьому залі давайте працювати на державу, на закон, а не  дестабілізувати  суспільство,  а  потім  звинувачувати   своїх громадян.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово  для  репліки  надається депутату Степенку,  потім - Чорновіл і Федорин.  По хвилині,  будь ласка. Я прокоментую пізніше.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область).  Олександре Миколайовичу,  я вам дуже дякую. Учора ви прокоментували мій виступ, принизивши мою гідність як депутата і як людини. Я дам коротеньку довідку. Перше. Я не є членом Селянської партії України. Після того, коли верхівка партії,  користуючись горем селян, почала вести політичні інтриги, я вийшов з цієї партії і заявив про це вам особисто.  Я  викреслив себе зі списку 1 листопада.  2 листопада я знову потрапив у списки від цього блоку. І знову зняв свою кандидатуру. Ви не могли про це не знати, Олександре Миколайовичу.

 

     Друге. Я  говорив,  що  треба  зменшити  обсяги  фінансування Верховної Ради.  Але це не порядок,  коли не виділяють  гроші  для Верховної Ради,  для Кабінету Міністрів виділяють. Я мав на увазі, Олександре Миколайовичу,  щоб так само зменшити  на  30  відсотків витрати на утримання президентських структур,  Кабінету Міністрів. Тобто знайдемо реальні кошти, бо в нас ця система дуже роздута.

 

     І останнє.  Депутат,  виступаючи,  не  завжди  відстоює  лише особисту   думку.   Наприклад,  я  як  голова  Спілки  вітчизняних товаровиробників керуюсь у своїй роботі ще  й  вищою  радою  нашої спілки.  Тобто  в  мене  є  і власна думка,  і я відстоюю власного товаровиробника.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Депутат Чорновіл з місця, будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Подільський виборчий округ, Тернопільська область). Шановні колеги! Депутат Гмиря трохи зачепив  честь  Руху.  Хочу  сказати,  що  Рух  теж  проти силових прийомів (якраз члени Руху не брали участі в тій  ситуації),  хоча ми  за  те,  щоб  карали  і  навіть  забороняли  організації,  які виступають проти існування Української держави.  Ми за  дотримання українських законів і рішень влади.

 

     Ми в  Києві  не  пішли  на Європейський майдан,  де проводили демонстрацію комуністи,  комуністи не прийшли до нас,  і  не  було ніякої  бійки  і  ніяких  інцидентів.  А  комуністи  у Львові самі спровокували ту ситуацію,  як  і  до  того  теж,  не  підкорившись рішенню  керівництва  міста  і розповсюдивши листівки із закликами йти до пам'ятника Франка, хоча розпорядження було видане завчасно. Думаю,  нам не треба поспішати з якимись комісіями,  почекати,  що скаже прокуратура.  Не  треба  лякати  наших  громадян,  називаючи десятки  жертв,  як  роблять  це  соціалісти.  Там  стався дрібний інцидент,  спровокований лівими силами.  І прошу не зачіпати честі Народного руху України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Голосіївський  виборчий  округ,  м.  Київ).  Щиро дякую за надане слово,  Олександре Миколайовичу.  Фракція Народного руху  України. Шановні колеги!  Чиниться беззаконня!  Мені надійшов факс із міста Першотравенська Дніпропетровської області.  Там  на  27  листопада призначено аукціон з продажу спорткомплексу,  який зараз перебуває на балансі шахти "Ювілейна".  Молодіжна команда,  яка тренується в цьому   спорткомплексі,   завоювала   перше   місце  в  Україні  з мініфутболу.  Тепер цей зал буде продано,  і вже відомо,  що  його придбає якась заїжджа релігійна громада.  Ми не проти тої релігії, але щоб росло  здорове  покоління,  цей  зал  треба  зберегти  для молоді.

 

     Прошу вважати  цей  мій  виступ офіційним запитом до міністра вугільної промисловості пана Янка.

 

     Дуже дякую за надане слово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Щодо всіх зауважень і запитів, то будуть дані відповідні доручення й розпорядження.  А для створення комісії з розслідування подій у Львові нам треба внести питання до порядку денного.  Тому я просив би проголосувати за те, щоб внести до порядку денного питання про  створення  тимчасової  спеціальної слідчої  комісії  з  розслідування  подій,  що  сталися у Львові 7 листопада 1997 року.

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 150. Не приймається.

 

     Шановні колеги (Шум у залі).  Вимагаєте голосувати  поіменно? Хто  за те,  щоб проголосувати поіменно пропозицію про внесення до порядку денного питання про створення тимчасової слідчої  комісії? Прошу голосувати.

 

     "За" - 146. Прийнято.

 

     Голосується поіменно   пропозиція  про  внесення  до  порядку денного названого питання.

 

     А чого ви боїтеся створити слідчу  комісію?  Нехай  вона  все розслідує і доповість нам до 1 грудня. Не бійтеся.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 149. Не приймається.

 

     Думаю, демократи дуже бояться.  А стосовно скасування свята 7 листопада,  то не ми  революцію  робили,  не  ми  й  свято  будемо скасовувати  (Шум  у  залі).  Висвітліть,  будь ласка,  результати голосування за фракціями.  Ще  раз  нагадую,  що  Західна  Україна приєдналася   до   Союзу   тільки  в  1939  році.  Отже,  не  дуже нападайте...

 

     Ну, ви бачите,  хто проти:  "Конституційний центр", Рух, МДГ, "Реформи", "Єдність"... "Аграрники" чомусь проти. Незрозуміло чому (Шум у залі).

 

     ----------------

 

     Шановні колеги!  Слухається інформація Кабінету Міністрів про хід  виконання  Закону  України  про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України та Постанови  Верховної  Ради  України від 17 липня 1997 року про виплату в 1997 році установами Ощадного банку України грошових заощаджень громадян  відповідно  до  Закону про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України.  Ми повинні прийняти постанову з цього питання.

 

     Будь ласка,  хто  доповідає?  Депутат  Буздуган  є?   Міністр фінансів  Ігор  Олександрович  Мітюков  є?  До проекту постанови є зауваження? Він у вас є.

 

     Ставлю на голосування пропозицію взяти  проект  постанови  за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 170.

 

     Слово надається депутатові Чижу, заступнику голови комітету.

 

     Будь ласка. Іван Сергійович зараз зачитає...

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька   область).   Шановні   колеги!   Шановний  Олександре Миколайовичу!  Для того щоб ви зорієнтувалися в проекті постанови, я його зараз зачитаю і коротко прокоментую. Я не читаю назви, вона відома, а текст такий:

 

     "Заслухавши інформацію Кабінету  Міністрів  України  про  хід виконання Постанови Верховної Ради України від 15 жовтня 1997 року про  незадовільне  виконання  Кабінетом   Міністрів   України   та Державним   спеціалізованим  комерційним  Ощадним  банком  України Закону  України  про  державні  гарантії  відновлення   заощаджень громадян  України та Постанови Верховної Ради України від 17 липня 1997 року про  виплату  в  1997  році  установами  Ощадного  банку України  грошових заощаджень громадян відповідно до Закону України про державні гарантії  відновлення  заощаджень  громадян  України, Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Інформацію з вищезазначеного питання взяти до відома.

 

     2. Попередити   уряд,   що   в  разі  подальшого  неналежного виконання  ним  вимог  Закону  України   про   державні   гарантії відновлення  заощаджень  громадян  України в частині перерахування Ощадному банку України коштів, визначених на повернення знецінених заощаджень  громадян  України,  та  стосовно  права  вкладників на повернення до установ Ощадного банку України не  використаних  для приватизації державного майна компенсаційних сертифікатів Верховна Рада України буде змушена розглянути питання про  відповідальність Кабінету Міністрів України та окремих членів уряду України".

 

     Ми пропонуємо   вилучити   слова  "та  окремих  членів  уряду України", оскільки це вимога неконституційна.

 

     "3. Доручити Комітету з питань соціальної політики  та  праці разом   з   Кабінетом   Міністрів  України  розглянути  пропозицію народного депутата Кужель  щодо  проведення  часткової  вексельної компенсації вкладів населення.

 

     4. Включити  до  порядку денного сесії Верховної Ради України для розгляду у другій декаді грудня 1997 року питання про  проекти законів   України   про   Державний  компенсаційний  фонд  та  про формування  Державного  компенсаційного  фонду,  внесені  народним депутатом  України  Донченком  Ю.Г.  15  січня 1997 року.  Розгляд вказаних законопроектів здійснити у невідкладному порядку.

 

     5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на  Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці".

 

     Короткий коментар. Ще раз нагадаю, що ми прийняли відповідний закон щодо компенсації заощаджень.  У  липні  1997  року  прийняли постанову Верховної Ради про їх виплату,  про механізми.  Потім ми змушені були повернутися до цього питання, оскільки уряд і пальцем не  поворухнув,  щоб  забезпечити  перерахування оцих мізерних 200 мільйонів гривень (120 мільйонів із  них  припадає  на  осіб,  які досягли  80  років  і  більше,  і  80  мільйонів - на тих,  що вже померли),  аж поки не втрутився Комітет Верховної  Ради  з  питань соціальної  політики  і  поки  ми не поставили питання у Верховній Раді.

 

     Тепер перераховано 8 мізерних мільйонів із 200  мільйонів.  Я ще раз хочу сказати:  є загроза того, що в цьому році буде зірвано реалізацію постанови й закону.

 

     І такі  цікаві,  на  мій  погляд,  міркування,  пов'язані   з формуванням компенсаційного фонду.  Якщо ми щороку передбачатимемо в бюджеті по 200 мільйонів гривень, то на компенсацію 121 мільярда гривень заощаджень ( а всього - 132 мільярди, враховуючи облігації та інше) знадобиться  не  50  років,  як  тут  розповідав  міністр фінансів, а 625. Ясна річ, що ніякий міністр фінансів 625 років не працюватиме,  як і ми з вами.  Тому потрібно формувати спеціальний компенсаційний фонд,  залучати до нього будь-які додаткові кошти і компенсовувати в дуже прискореному темпі.

 

     Думаю, у цьому бюджетному році нам треба передбачити не менше мільярда  з  урахуванням  створення такого фонду.  Тому я пропоную прийняти цю постанову.  Це  -  попередження  уряду,  яке  особливо потрібне напередодні остаточного затвердження бюджету на 1998 рік, бо ви ж бачите, що в проекті бюджету взагалі не передбачали такого рядка,  аж поки ми в Комітеті з питань соціальної політики і праці не звернули на це увагу і не  нашуміли  у  Верховній  Раді.  Тепер знову  передбачають  200  мільйонів,  але  це  копійки,  це  ніщо. Держава,  коли грабувала громадян, не запитувала їх. Треба віддати так, як потрібно.

 

     А депутату Кендзьору,  який зараз тут галасує,  скажу: нас не цікавить те,  що було  за  часів  Радянського  Союзу,  коли  кошти Ощадбанком  -  державним  - були перераховані до Москви.  Якби був Радянський  Союз,  то  вони  давно  вже   були   б   повернуті   й відкомпенсовані.  Сьогодні  є Українська держава,  яка зобов'язана віддати своїм громадянам те,  що  забрано.  Тому  це  серйозне  не тільки  економічне й соціальне,  але й політичне питання.  Міністр фінансів каже,  що  нема  де  взяти  гроші.  То  скоротіть  на  70 відсотків адміністративний персонал.  Із 67 тисяч чиновників треба залишити 7 тисяч,  і  знайдемо  гроші,  яких  буде  достатньо  для розваленої економіки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  прошу,  не треба розпалювати таких пристрастей. Питання зрозуміле й болюче для всіх.

 

     Хочу зробити на хвилину невеличку перерву.  Сьогодні в  цьому залі присутня міжпарламентська група від Естонського парламенту. Я просив би привітати делегацію (Оплески).

 

     Спасибі, прошу сідати.

 

     Ставлю на голосування за основу  проект  постанови  Верховної Ради  з  цього питання.  Потім я надам слово тим,  хто хоче внести поправки.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз ставлю на голосування  за  основу.  Шести  голосів  не вистачило  (Шум  у  залі).  Та  при  чому  тут  поіменно?  Наталіє Михайлівно, голосуйте.

 

     Будь ласка, не галасуйте, а голосуйте.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Мітюков Ігор Олександрович,  міністр  фінансів.  Будь  ласка. Можна з місця.

 

     МІТЮКОВ О.І.,   міністр  фінансів  України.  Шановні  народні депутати!  Кілька  слів  у   порядку   інформації.   На   сьогодні перераховано 12 мільйонів гривень,  і гроші вже отримані практично в усіх областях.  Учора  відбулося  засідання  правління  Ощадного банку,  на  якому було прийнято рішення про те,  що всі відділення Ощадного банку зобов'язані без заперечень приймати  з  відповідним обліком від громадян компенсаційні сертифікати.

 

     Під час  обговорення тут цієї інформації порушувалося питання про необхідність уточнення обліку залишків  на  рахунках  Ощадного банку  і  залишків  на  позабалансових рахунках,  де обраховуються компенсаційні сертифікати.  Тому ми просимо вас доповнити пункт  3 цього проекту постанови одним реченням,  тобто зобов'язати Комітет з  питань  соціальної  політики  разом  із   Кабінетом   міністрів підготувати  пропозиції  щодо  впорядкування  обліку  залишків  на рахунках Ощадбанку та  залишків  на  позабалансових  рахунках,  де обраховуються   компенсаційні  сертифікати.  Це  дасть  можливість уникнути зловживань у цій сфері.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ставлю на голосування цю пропозицію щодо пункту 3.

 

     Гадаю, впорядкувати облік справді потрібно.  Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 187 (Шум у залі).

 

     При чому   тут   поіменно?    Вноситься    пропозиція    щодо впорядкування обліку. Доповнення. Голосуймо.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування цю пропозицію.  Проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" -246. Прийнято.

 

     Будь ласка, запишіться, хто хоче внести поправки. Виставте 10 хвилин.

 

     Депутат Левченко. За ним -депутат Степенко.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Краснодонський виборчий округ,  Луганська область). Прошу передать слово депутату Кириченко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Лохвицький виборчий округ, Полтавська  область).  Дякую.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  колеги!  Я вважаю,  що після вчорашнього розгляду проекту бюджету,  який ми відправили  на  доопрацювання,  якщо  ми  в  цій постанові  не запишемо,  що в проекті бюджету окремим рядком треба передбачити витрати на компенсацію заощаджень (і не таку суму, яку пропонує  уряд,  а  значно більшу),  то уряд сам цього не зробить. Тому я,  Олександре Миколайовичу,  пропоную конкретно (і це  думка фракції  Соціалістичної  і Селянської партій і фракції комуністів) третім  пунктом  записати:  доручити  Кабінету  Міністрів  України внести  пропозицію  до  проекту  бюджету на 1998 рік про виділення коштів на компенсацію заощаджень у сумі 1 мільярд гривень. Це - як мінімум. І це буде конкретне рішення стосовно нашої постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ігор Олександрович Мітюков.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  хочу  дати  довідку.  У  законі про державні гарантії відновлення заощаджень  є  норма,  в  якій  записано,  що Верховна  Рада  в  державному  бюджеті  визначає цю суму.  Тому ця пропозиція суперечить закону,  треба буде змінювати закон.  А коли ми  будемо  доопрацьовувати  в бюджетному комітеті проект бюджету, який ми вчора подали, зможемо її врахувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю  на  голосування  пропозицію   депутата Кириченка про те,  щоб окремим рядком у бюджеті записати: не менше 1 мільярда гривень на компенсацію заощаджень. Будь ласка.

 

     "За" - 177.

 

     Шановні колеги!  Нам  потрібно  буде  уважно  розібратися   з випуском  облігацій,  скільки  грошей  надійшло  за  ці облігації, скільки разів - два,  три чи чотири - прокрутилися  ці  гроші.  Це дасть   можливість   поповнити   статтю  видатків  на  компенсацію заощаджень.  Будь ласка,  підтримайте внесену пропозицію. Я гадаю, що  підтримають  усі,  бо  це  стосується не політичних партій,  а всього нашого населення. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 207.

 

     Голосуємо ще  раз  на  прохання  депутата   Терьохіна,   який наполягає категорично. Не дивіться на міністра Мітюкова.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Степенко Василь Іванович. За ним - депутат Донченко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Олександре  Миколайовичу!  Я  дуже  дякую,  що підтримали попередню пропозицію.  Але все-таки в чому наша біда? Є постанова,  а механізм не розроблений. Ви дивіться, більше року не діяла постанова Верховної Ради.  Та хіба тільки ця постанова. Тому я   хотів   би,   щоб  окремим  пунктом  було  зазначено:  визнати незадовільною  роботу  відповідних  міністерств  і   відомств   по виконанню закону, прийнятого Верховною Радою.

 

     Що я  маю  на  увазі?  Ігоре Олександровичу,  я хочу,  щоб ви послухали,  бо  звертаються  люди...  На   поховання   передбачено державну допомогу, ви знаєте, п'ятикратний розмір... (Шум у залі).

 

     Люди приходять    і   кажуть:   давно   поховали   померлого, напозичалися грошей,  а допомогу не можемо одержати.  Тому,  що не розроблено механізм, як же бюджет буде повертати Ощадному банку ці гроші.

 

     Я хотів би, щоб ця пропозиція була врахована.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я хочу зробити уточнення. У постанові, яка була прийнята Верховною Радою, чітко визначено: не п'ятикратний розмір, а 150 гривень.  І ця норма виконується.  Уже 800 громадян  України отримали  цю  допомогу.  Я хочу ще раз повторити те,  що я казав з трибуни:  не  виплачувалася  допомога  не  тому,  що   не   хотіли виконувати.  Грошей не було. Тепер мобілізували кошти, кожного дня вони виділяються,  то чому ви кажете про незадовільну роботу? Були б гроші, давно можна було б це виплачувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу, наполягаєте?

 

     Я ставлю   пропозицію   депутата   Степенка  на  голосування. Перестанемо добрива продавати за кордон,  будемо  вносити  у  свою землю - вистачить грошей для бюджету. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 171.

 

     Два мільйони  200 тисяч тонн добрив продали за кордон.  Це 85 відсотків кількості,  що виробляємо. А одна тонна добрив дає п'ять тонн хліба. П'ять тонн хліба коштують тисячу доларів, а одна тонна добрив коштує 87 доларів. Вдумайтеся! У 10 разів більше втрачаємо. І  шукаємо  гроші в бюджет...  Зате хімічні заводи приватизували і торгують.  Я думаю,  що найближчим часом нам треба прийняти закон, який  заборонить  вивезення  мінеральних  добрив  за  межі України мінімум на п'ять років. Тоді буде хліб, цукровий буряк, соняшник - усе буде, і бюджет буде в державі.

 

     Підтримайте, будь  ласка,  пропозицію  депутата Степенка.  До речі,  для своїх товаровиробників продають  тонну  добрив  по  157 доларів,  а  за  кордон  -  по  87 доларів.  І шукаємо гроші,  щоб компенсувати знецінені заощадження, виплатити пенсії, зарплату.

 

     "За" - 216.

 

     Проголосуйте, будь ласка!

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Депутат Донченко. За ним - депутат Паламарчук.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Вопрос   о  контроле  выполнения  Закона  "про  державні  гарантії відновлення заощаджень громадян" проходил  через  наш  комитет.  И нашим  комитетом  высказывалась  более  радикальная  формула,  чем записано в первом пункте этого проекта постановления.  Это было  в начале нынешней сессии. Мы тогда говорили, что на протяжении почти девяти месяцев Кабинет Министров и Сберегательный банк  ничего  не сделали  для того,  чтобы хоть как-то начать выполнять этот закон. Поэтому мы данный вопрос рассматривали  на  этой  неделе  на  "Дні уряду".

 

     Я считаю,   что   первый  пункт  проекта  постановления,  где говорится:  "Інформацію...  взяти  до  відома",  не  совсем  точно отражает    истинное    положение   дел.   Игнорирование   высшими должностными лицами государства такого важного для  нашего  народа закона,  на  мой  взгляд,  заслуживает,  по  меньшей мере,  оценки "недовіри".

 

     Исходя из сказанного, в первом пункте проекта постановления я бы записал:  "Висловити недовіру Кабінету Міністрів за невиконання Закону  України  про  державні  гарантії  відновлення   заощаджень громадян   України".   Эта   проблема   находится   не   только  в законодательной  плоскости,  но  и  в  конституционной.  То   есть конституционное   требование  выполнения  законов  не  соблюдается Кабинетом Министров.

 

     Это позиция и нашего  комитета,  и  заместителя  председателя нашего  комитета  Ивана  Сергеевича Чижа,  и моя лично.  Поэтому я прошу это предложение поставить на голосование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  якщо стосовно  кожного  окремого випадку  ставити на голосування пропозицію про недовіру уряду,  ми просто не даватимемо  йому  працювати.  Так  не  можна.  Якщо  вже розглядається таке комплексне,  глобальне питання,  тоді вноситься рішення  про  недовіру.  Ми  розглядаємо  також  велике   державне питання, але воно не комплексне, не охоплює усі напрями діяльності уряду,  який не так  давно  сформований.  Тому  я  прошу  депутата Донченка зняти цю пропозицію.

 

     Ви наполягаєте? Будь ласка, я поставлю на голосування. Але ви самі  розумієте,  що  не  можна  з  кожного  питання  ставити   на голосування  пропозицію про недовіру уряду.  Раз на рік лише можна ставити,  а якщо ми зараз поставимо,  тоді вдруге,  коли  потрібно буде, не зможемо. Давайте відкинемо емоції.

 

     Будь ласка. Депутат Паламарчук.

 

     ПАЛАМАРЧУК В.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Миколаївський  сільський виборчий   округ,   Миколаївська   область).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Я свої  пропозиції  вже  подавав.  Дуже  вас  прошу передати   слово  великому  поборнику  народних  інтересів  Василю Петровичу Святу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий  округ,  Хмельницька  область).  Дякую.  Шановні   колеги народні  депутати!  Шановні  члени  уряду!  Я буду говорити не про далеке майбутнє, а про конкретні реалії. Вношу такі пропозиції.

 

     Перше. Доручити  Кабінету   Міністрів   провести   індексацію наданих  кредитів  фізичним  і юридичним особам протягом 1992-1994 років на момент їх повернення  і  компенсувати  заборгованість  по наданих кредитах до 1 січня 1999 року.

 

     Друге. Повернути  до  1  січня  2000  року громадянам України відновлені за рахунок компенсованих боргів їхні заощадження.

 

     Це буде реально і всі,  від старого до  малого,  скажуть  нам спасибі. Прошу поставити на голосування мої пропозиції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю на голосування як доповнення до проекту постанови дві пропозиції,  внесені депутатом Святом.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 166.

 

     Не набирає голосів.

 

     Депутат Анісімов,   потім   депутат   Терьохін,  і  на  цьому завершуємо. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые  народные депутаты,  я прошу поддержать мое предложение, которое  прозвучало  вчера.  В  ответах  первого  вице-премьера  и министра   финансов   отмечалось,   что   мы  в  статье  6  закона предусмотрели возврат долгов исключительно деньгами.

 

     Статья 6 выписана так:  "Компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться виключно в грошовій формі за рахунок  Державного  бюджету  України  починаючи  з  1997 року".

 

     Я предлагаю   в  пункте  4  проекта  постановления  дополнить перечень тех  законопроектов,  которые  мы  должны  рассмотреть  в декабре,  изменениями  конкретно статьи 6 Закона о государственных гарантиях восстановления сбережений граждан Украины.  И тогда  уже определимся  и,  может быть,  исключим эту норму,  потому что есть предложение Кужель частично компенсировать векселями  и  в  другой форме,  но мы законом заблокировали это.  Поэтому прошу поддержать это предложение,  чтобы изменения к закону были рассмотрены вместе с указанными законопроектами в декабре.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати пропозицію. Будь ласка.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 199.

 

     Депутат Бережний   не   встиг   проголосувати.   Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 214.

 

     Шановні колеги,  ми одне записуємо,  а друге не  підтримуємо. Так не можна. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Депутат Терьохін. З місця, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановні народні депутати!  Ми проголосували про  визначення  окремого  джерела  для  фінансування  цих  виплат

-випуск  облігацій.  Однак  в  інших  країнах  такі  програми,  як правило,  фінансуються  випуском  державних  лотерей.  У   нас   є законодавча база,  визначено,  хто має випускати державні лотереї, але в Україні,  тільки в одній країні на теренах колишнього  СРСР, на жаль, не використовуються державні лотереї.

 

     Я просив  би  записати  таку фразу:  "Уряду доручити до кінця цього року запровадити систему державної лотереї  із  спрямуванням цих  коштів  на  компенсацію втрат від знецінення заощаджень".  Це реальне джерело може бути швидко освоєне.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  думаю,  це  справа  кожного  депутата  вносити пропозиції,  але давайте в лотерею не розігрувати серйозне питання (Шум у залi).

 

     Будь ласка,  ставлю  на   голосування   пропозицію,   внесену депутатом Терьохіним.

 

     "За" - 130. Не приймається.

 

     Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада" (Шум у залi).

 

     Уважаемые коллеги!  Я в списке был следующим,  а не  Терехин, поэтому прошу успокоиться.

 

     Поправка сводится к следующему. Кабинет Министров не выполнил не  только  Закон  Украины  "про  державні  гарантії   відновлення заощаджень  громадян  України",  прежде всего он не выполнил Закон Украины о Государственном бюджете на 1997 год.  И  надо  отметить, что  не  выполнены два закона:  "про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України і про Державний бюджет України на 1997 рік".

 

     Кроме этого,   я   считаю,   не   совсем  правильная  формула "попередити уряд,  що в разі подальшого невиконання" и  дальше  по тексту.  Надо  просто  написать:  "У  разі  подальшого неналежного виконання Кабінетом Міністрів Закону України про державні гарантії відновлення  заощаджень  громадян  України  та  Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік..." Потому что  постановление Верховной  Рады  -  это  документ для Верховной Рады,  а делать им последнее китайское предупреждение, я считаю, не имеет смысла.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування цю поправку до  пункту  2 проекту постанови. Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 155.

 

     Не набрала голосів... (Шум у залi).

 

     Я ставлю  на  переголосування ті поправки,  які набрали 190 і більше голосів.  Ясно,  що там щось трошки недопрацювали.  А  якщо набрали  тільки  150  голосів,  то  навіщо  її  двічі  ставити  на голосування.

 

     Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія України.  Я думаю,  що ні в якому разі не можна погодитися ані з першим, ані з другим пунктом: брати до  відома  й  попереджати уряд.  Кажуть,  що питання про недовіру уряду ще не підготовлене й може не пройти в залі.  Але вся Україна бачить,  як  уряд  державний  бюджет  скласти  не  може,  програму діяльності  не  подає,  план  соціальноекономічного  розвитку   не розробив.  I  навіть  уже  прямо  не виконує закони України.  Люди гинуть  без  цих  своїх  кровних  трудових  заощаджень,   а   уряд намагається просто цього не бачити.

 

     Тому я   пропоную,   оскільки  Комітет  з  питань  соціальної політики,  хоч там сидять комуністи і соціалісти, не зробив цього, не  вніс питання про недовіру уряду,  доручити це тіньовому уряду. Юлія Тимошенко не з'являється на засідання.  Де  вони  працюють  з Павлом  Iвановичем  Лазаренком,  нікому  не  відомо.  Доручити  їм підготувати питання про  недовіру  уряду  і  внести  на  засідання Верховної Ради. Хай тіньовий уряд попрацює, документи систематизує і подасть,  щоб ми в листопаді 1997 року  розглянули  питання  про недовіру уряду.

 

     Прошу зараз  поіменно  проголосувати це доповнення до проекту постанови.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо пропозицію про поіменне голосування.

 

     "За" - 94.

 

     Ставлю на поіменне голосування пропозицію депутата Вітренко.

 

     "За" - 84. Не прийнято.

 

     Група депутатів  на  чолі  з   Георгієм   Iвановичем   Найдою наполягають  на  тому,  щоб  переголосувати  поіменно  пропозицію, внесену депутатом Святом. Будь ласка, повторіть її, можливо, хтось не зрозумів.

 

     СВЯТО В.П.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні колеги депутати!  Я говорив не раз про те,  як  народ  України  обманули, перерозподіливши  ті  збереження,  які мали люди в банку,  і потім надавши кредити наближеним особам. А компенсація цих кредитів була символічною  через  галопуючу  інфляцію.  Виходячи  з  цього,  дві конкретні пропозиції.  Перша. Доручити Кабінету Міністрів провести індексацію кредитів,  наданих фізичним і юридичним особам протягом 1992-1994  років,  на  момент   їх   повернення   і   компенсувати заборгованість  по  наданих кредитах до 1 січня 1999 року.  Друга. Повернути до 1  січня  2000  року  компенсований  борг  громадянам України у вигляді компенсації їхніх заощаджень. Прошу поставити ці пропозиції на поіменне голосування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо пропозицію,  щоб поіменно проголосувати ці дві пропозиції. Будь ласка.

 

     "За" - 179. Прийнято.

 

     Ставлю на  поіменне  голосування.  Одну  хвилиночку,  зніміть голосування. Міністру Мітюкову надаю слово.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Спасибі.  Знаєте,  мені навіть важко усвідомити те,   що   пропонує   шановний  народний  депутат  Свято.  Давайте вдумаємося,  пропонується проіндексувати  надані  кредити.  Це  що означає?  Якщо  людина  отримала  під приватне житлове будівництво тисячу карбованців, то тепер ми індексуємо цю суму в багато разів? Збільшимо заборгованість?

 

     До того  ж  це  зовсім  не  належить  до компетенції Кабінету Міністрів,  і ви, шановний народний депутате Свято, повинні знати, що це компетенція іншої установи,  яка підпорядковується Верховній Раді.

 

     І взагалі,  те,  що пропонується, - просто безглуздя, вибачте (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, не шуміть. Голосуємо.

 

     "За" - 193. Не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Я  ставлю  на голосування проект постанови з тими поправками і доповненнями, за які ми проголосували, в цілому. Будь ласка, підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Я прошу,  депутате  Мельник,  голосуйте,  будь ласка.  Ви вже двічі виступали, так же не можна.

 

     Голосуємо в цілому з поправками.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Слухається питання   про   проект    Закону    України    про Уповноваженого  Верховної  Ради  України з прав людини.  Доповідає депутат Кіяшко. Будь ласка.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Надайте слово Чижу!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку.  Слово має Іван Сергійович Чиж для довідки.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую.   Шановні   колеги!   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Я  змушений  зробити  довідку  після  виступу  пані Вітренко.  Безперечно,  нам немає чого соромитися, що в Комітеті з питань  соціальної  політики  та  праці  працюють   соціалісти   і комуністи,  це справді так.  І сьогодні питання розглянуто саме за наполяганням комітету після того,  як уряд ігнорував закон, проект якого теж доповідався і проводився тут комітетом.

 

     Я також  маю  сказати,  що  коли комітет категорично виступав проти субсидій,  вважаючи,  що це обман,  а так воно й вийшло,  то пані Вітренко наполягала на тому, що субсидії потрібні: "ах, какой комитет, он не понимает, что субсидии эти очень нужны".

 

     Ще є один момент.  Про пані Вітренко  пишуть  газети,  кругом тільки Вітренко,  і раптом з'являється Тимошенко.  Я розумію, що є певна підстава для ревнощів. Але "зачем же стулья ломать" стосовно комітету?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Іване Сергійовичу.

 

     Сергію Миколайовичу, прошу.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   (Ворошиловський   виборчий  округ,  Донецька  область). Спасибо.  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые   депутаты! Уважаемые  радиослушатели!  Я хочу сказать несколько слов,  прежде чем  перейти  к  рассмотрению  проекта  Закона  об  Уполномоченном Верховного   Совета  Украины  по  правам  человека.  Сегодня  и  в разминке,  и  при  рассмотрении  вопроса  о  компенсации   вкладов населению  очень  много  высказывалось  мыслей и звучала тревога в связи с тем,  что многие законы у нас в  Украине  не  выполняются. Многие   права,   которые   конституционно   гарантированы   нашим гражданам,  остаются вне внимания системы  исполнительной  власти, вне внимания президентской команды, зачастую и Верховного Совета.

 

     Поэтому вопрос  об Уполномоченном Верховного Совета по правам человека - это очень серьезный вопрос. И в большинстве парламентов мира  существует  такой  механизм  - механизм омбудсмена,  который позволяет    информировать    средства    массовой     информации, общественность,   исполнительную   и   законодательную   власть  о нарушениях прав  человека  в  государстве,  добиваться  исполнения законодательства,  вносить  определенные  поправки  в  действующие законы и тем самым в  большей  или  меньшей  степени  обеспечивать режим правового демократического государства.

 

     По поручению   Верховного   Совета   наш   комитет   серьезно рассмотрел и подготовил ко второму чтению проект Закона Украины об Уполномоченном  Верховного  Совета Украины по правам человека.  Мы рассмотрели на своем заседании более 270 предложений,  поступивших от комитетов и народных депутатов, получили замечания юридического отдела.

 

     Хочу сразу  сказать,  что  большая  часть  этих  замечаний  и предложений учтена.  К сожалению,  некоторые замечания поступали к нам в комитет уже после срока, определенного Верховным Советом, то есть   по   истечении   двух-трех   недель,   поэтому   мы  их  не рассматривали.

 

     Я хотел бы предложить вам  следующую  процедуру  рассмотрения данного вопроса. У нас в комитете была создана специальная рабочая группа,  которую возглавляла Нина Карпачова. Большую работу повели депутаты  Павленко,  Кириченко,  Товт  и  многие  другие депутаты. Кое-что уже удалось урегулировать,  по некоторым вопросам остались определенные расхождения.

 

     Поэтому я призываю внимательно изучить сравнительную таблицу, подготовленную ко второму чтению  нашим  комитетом,  и  голосовать постатейно.  Если  по  каким-то  вопросам  мы  не придем к единому мнению, то эти отдельные позиции можно перенести на третье чтение, и  в  конечном  итоге  принять  закон,  который  так необходим для дальнейшего развития демократии.

 

     Хочу подчеркнуть, что если наш Верховный Совет на этой сессии не  примет  данный  закон,  то  я  уверен  на  сто процентов,  что следующий Верховный Совет,  пойдя по нашим стопам  и  рассматривая проект  Закона  об  Уполномоченном  Верховного  Совета  в  течение нескольких лет, примет его где-то к концу срока своей работы. Этот закон нужен, и необходимо его так или иначе принимать.

 

     Александр Николаевич,   я   прошу   перейти   к  постатейному рассмотрению данного законопроекта.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Приступаємо  до  обговорення  і прийняття законопроекту в режимі другого читання.

 

     До назви  "Закон  України  про  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" і  до  розділу  І  "Загальні  положення"  є зауваження? Немає. До статті 1 є зауваження? Є. Депутат Карпачова. Будь ласка.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (Алуштинський виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим). Шановні народні депутати! Шановний головуючий! У таблиці є пропозиція Комітету з питань ядерної політики та ядерної безпеки   про   те,  щоб  вилучити  у  словосполученні  "людини  і громадянина"  слово  "громадянина".   Я   прошу   вас   підтримати пропозицію  Комітету з питань ядерної політики,  тому що,  дійсно, громадянин  є  людина  перш  за  все.   Формулювання   "людини   і громадянина"  є  застарілим,  воно  прийшло ще з часів Французької революції,  коли була прийнята французька Декларація прав і свобод людини  та громадянина.  На мою думку,  варто підтримати Комітет з питань ядерної політики.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кіяшко.

 

     КІЯШКО С.М.  С моей точки зрения, запись "конституційних прав і  свобод  людини і громадянина" предусматривает,  что эти права и свободы в  полном  обьеме  должны  касаться  всех  людей,  которые проживают в Украине. Давайте посмотрим на гражданство как таковое. У нас из понятия гражданства  выпадают,  допустим,  дети,  которые тоже имеют права человека.  И есть у нас люди, которые не являются гражданами Украины.Если мы не записываем "человека и  гражданина", то  тем  самым  отсекаем  ту  часть  людей,  которые  не  являются гражданами  Украины  по  каким-то  причинам.  А   я   думаю,   что Уполномоченный   по   правам   человека   должен  гарантировать  и осуществлять  парламентский  контроль  как  за  соблюдением   прав граждан  Украины,  так  и  за соблюдением прав тех людей,  которые проживают на территории Украины,  не являясь  гражданами  Украины. Поэтому комитет не поддержал эту поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Карпачова,  підтримайте.  Голосуємо назву закону і статтю 1. Будь ласка.

 

     КІЯШКО С.М. Комитет просит поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання підтримати. Запросіть людей до залу.

 

     "За" - 168.

 

     Усе зрозуміло,  зауважень немає.  Запросіть,  будь ласка,  до залу депутатів від Луганської і Донецької областей.

 

     "За" - 206.

 

     Кримські депутати   не  встигли  проголосувати.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     КІЯШКО С.М. Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поворушіться трохи.

 

     "За" - 209.

 

     Депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрьський виборчий округ, Полтавська область). Шановні депутати!  Формулювання "людини і громадянина" повністю відповідає назві розділу ІІ Конституції "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина".  Навіть  якщо  це  не   подобається,   тепер   треба відповідно писати в законі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 202.

 

     Я ще   раз   прошу:  запросіть  депутатів  від  Житомирської, Луганської,  Донецької,  Закарпатської областей. Від Закарпатської області один депутат Товт присутній... Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Депутат Кириченко. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Комсомольський виборчий   округ,  Херсонська  область).  Шановні  колеги  народні депутати!  Я прошу вас зосередитися і прийняти сьогодні цей проект закону.  Інакше  ми  не матимемо морального права з'являтися перед нашими громадянами.

 

     І я ще благаю, користуючись нагодою, Ніну Карпачову зняти всі свої уточнення,  які не передбачені Регламентом, і відмовитися від мети завалити прийняття цього закону.  Це  видно  з  її  поведінки протягом  двох  з  половиною  років у комітеті й зараз у сесійному залі.

 

     Колеги депутати! Підтримайте і прийміть цей закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     До статті 2 "Сфера застосування закону" зауважень немає.

 

     Стаття 3... Депутат Карпачова. Будь ласка.

 

     КАРПАЧОВА Н.І. Шановний Олександре Миколайовичу! Мені не дуже приємно  чути  зараз  слова  мого шановного колеги (на жаль,  він, мабуть,  не так шанує жінок-депутатів,  як ми його  шануємо)  пана Кириченка.  Ми  всі  є  авторами поданого законопроекту,  і ми всі зацікавлені в його прийнятті.  Тому я  прошу  головуючого  зробити шановному панові Кириченку зауваження з приводу його випаду на мою адресу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми й робимо.

 

     Голосуємо статтю 2. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Будьте уважними. Прошу голосувати.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     До статті 3 "Мета  парламентського  контролю  за  додержанням конституційних  прав і свобод людини і громадянина" усі зауваження враховано.  До статті 4  "Правовий  статус  Уповноваженого"  також враховано всі зауваження.

 

     Статті 3   і   4   ставляться  на  голосування.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Розділ ІІ "Призначення на  посаду,  звільнення  з  посади  та припинення  повноважень  Уповноваженого  Верховної  Ради України з прав  людини".  Стаття  5   "Вимоги   до   кандидата   на   посаду Уповноваженого та призначення на посаду Уповноваженого".

 

     Поправка 40 депутата Кириченка. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Шановні  колеги народні депутати!  Стаття про вимоги до кандидата  на  посаду  Уповноваженого  -  це  принципова стаття.  Давайте  поміркуємо,  хто  потрібен  нам  на  цій посаді? Мабуть,  фахівець,  який знається на праві,  знається на законах і може  професійно  захищати  права  і  свободи людини і здійснювати контроль за їх додержанням.  Власне,  коли ми приймали  Закон  про вибори  народних  депутатів,  у  частині другій статті 10 записали вимогу до голови,  заступника та  секретаря  Центральної  виборчої комісії,  що вони повинні мати вищу юридичну освіту.  Ця вимога до Уповноваженого,  порівняно  з  тим,  що   було   запропоновано   і голосувалося в березні, була вилучена.

 

     Далі. Віковий ценз. Ми знаємо, що в нас у державі громадянину в 35 років можна довірити керувати державою, бути членом і Головою Верховного  Суду  і керувати всією судовою системою.  Незрозуміло, чому в комітеті пішли на те, щоб змінити віковий ценз. Складається враження, що вони працюють не на поліпшення проекту закону...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон.  Шановні  колеги,  ці питання треба в комітеті вирішувати, а не тут влаштовувати семінар.

 

     КІЯШКО С.М. Если позволите, я отвечу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 5 в редакції комітету.

 

     "За" - 149.

 

     Депутат Кіяшко. Будь ласка.

 

     КІЯШКО С.М.  Отвечаю на вопрос Сергея Кириченко,  почему  наш комитет  предложил возрастной ценз для Уполномоченного не менее 40 лет.  Мы исходили из практики избрания Конституционного Суда. Член Конституционного  Суда  по  возрасту должен быть не моложе 40 лет. Поэтому так решили,  поскольку Уполномоченный по своему статусу  и полномочиям не ниже члена Конституционного Суда.

 

     Я придерживаюсь  мнения,  что для Уполномоченного специальное юридическое образование не обязательно. Вспомните правозащитников. Академик Сахаров,  истинный правозащитник времен Советского Союза, не был юристом.  Поэтому,  с  моей  точки  зрения,  и  комитет  ее поддержал,  юридическое  образование для правозащитника Украины не обязательно. У него должны быть другие качества.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю  5  в  редакції  комітету.  Будь ласка.

 

     КІЯШКО С.М. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримайте.

 

     "За" - 222.

 

     Будь ласка, голосуємо. Лише чотири голоси не добрали.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Стаття 6    "Порядок    висунення   кандидатури   на   посаду Уповноваженого".

 

     КІЯШКО С.М. В основном все поправки учтены.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 51 депутата Білоуса. Прошу.

 

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий окрук,  Полтавська область). Спілка офіцерів України. Олександре Миколайовичу! У моїй поправці  51  йдеться  про  те,  щоб  цю статтю поміняти місцем зі статтею 8 з метою попереднього,  до обрання кандидатури на  посаду Уповноваженого,  визначення  про  відповідність чи невідповідність цієї особи посаді Уповноваженого, а не вирішувати це питання після голосування і прийняття присяги.  Розумієте?  Тобто, ми у статті 6 записуємо,  що приймається присяга,  призначається  на  посаді,  а потім  лише  у  статті  8  ідеться  про несумісність чи сумісність посади. Прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка  51  депутата   Білоуса   ставиться   на голосування. Будь ласка.

 

     КIЯШКО С.М. В принципе, можна согласиться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет  не заперечує.  Будь ласка,  підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 200.

 

     Ставлю на голосування статтю 6 з поправкою депутата  Білоуса. Будь ласка, підтримайте, комітет підтримує.

 

     "За" - 190.

 

     Депутат Буздуган  не встиг.  Ставлю на голосування в редакції комітету без поправки. Будь ласка.

 

     "За" - 234.

 

     Стаття 6 прийнята.

 

     Стаття 7 "Присяга Уповноваженого  Верховної  Ради  України  з прав людини".

 

     КIЯШКО С.М. Почти все замечания учтены.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповнення депутата Карпачової. Будь ласка.

 

     КАРПАЧОВА Н.I. Шановні колеги! Вам роздано сьогодні уточнення редакції окремих статей, підготовлені мною. До статті 7 я пропоную додати  формулювання з Конституції.  Тобто після слів "Конституції України і законів України" доповнити словами:  "чинних міжнародних договорів,  згода  на  обов'язковість  яких надана Верховною Радою України".  Формулювання - з Конституції,  і я би просила, щоб воно було включено в цю статтю проекту закону.

 

     Дякую.

 

     КIЯШКО С.М. В принципе комитет не возражает.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  мене  дивує,  у комітеті,  коли невелика група депутатів розглядала питання,  ви не домовилися,  а тепер хочете, щоб 350 чоловік дійшли згоди.

 

     Будь ласка,   ставлю   на   голосування  пропозицію  депутата Карпачової.

 

     "За" - 148.

 

     Не проходить.

 

     Ставлю на  голосування  статтю   7   у   редакції   комітету. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Віктор Герасимович   не   встиг  проголосувати.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Стаття 8 "Несумісність посади Уповноваженого".

 

     КIЯШКО С.М. Практически все предложения учтены.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 9 "Припинення повноважень та звільнення  з посади Уповноваженого". Усі зауваження враховані також.

 

     Ставлю на голосування статті 8 і 9. Будь ласка.

 

     КIЯШКО С.М. Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Розділ III "Організація діяльності Уповноваженого". Стаття 10 "Секретаріат Уповноваженого".  Є зауваження?  Будь ласка.  Депутат Капустян.

 

     КАПУСТЯН В.Н.,  член Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Карлівський  виборчий  округ, Полтавська область).  Шановні народні депутати! Ми створюємо орган для контролю за  конституційним  виконанням  прав  людини  з  боку Верховної   Ради.   Тому  я  пропоную  секретаріат  Уповноваженого створити при Верховній Раді,  тобто записати у  статті  так:  "Для забезпечення діяльності утворюється секретаріат на правах комітету Верховної   Ради   України.   Структура   секретаріату,   розподіл обов'язків   та   інші   питання   щодо  організації  його  роботи регулюються Положенням про Секретаріат Верховної Ради України".

 

     КIЯШКО С.М.  Уважаемый депутат Капустян, мы создаем отдельный институт  Уполномоченного  Верховного  Совета по правам человека с отдельной  структурой.  Уполномоченный  не  подотчетен  Верховному Совету, его секретариат тоже не подотчетен Секретариату Верховного Совета. Если же мы запишем так, как вы предлагаете, то секретариат Уполномоченного будет частью Аппарата Верховного Совета, и никакой самостоятельности не будет.

 

     Поэтому я предлагаю поддержать позицию комитета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування  стаття  10  в  редакції комітету.

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо. Будь ласка,  голосуйте,  Катерино Семенівно, я вас прошу!

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Стаття 11. Будь ласка, депутате Білоус.

 

     БІЛОУС В.О.  Спілка  офіцерів  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу!   Прошу  все-таки  повернутися  до  поправки  105  і наполягаю на поіменному голосуванні.  Чому?  Тому що я пропоную на одного   із   заступників   покласти   обов'язок   захищати  права військовослужбовців,  членів  їхніх  сімей,  а   також   ветеранів збройних сил та інших силових структур.  Адже нині, коли мільйонна армія скорочується на третину,  ця категорія  людей  не  захищена. Військові були потрібні для Чорнобиля,  ліквідації наслідків інших катаклізмів,  - тоді про армію всі пам'ятали,  а тепер  забувають. Маємо   лише  безквартирних  100  тисяч  чоловік,  не  кажучи  про непрацевлаштованих членів сімей і звільнених зі збройних сил,  які не мають ні житла, ні роботи.

 

     Тому прошу поставити на поіменне голосування мою пропозицію.

 

     Дякую.

 

     КІЯШКО С.М.  Уважаемый  депутат  Билоус!  Комитет внимательно рассмотрел поправки, касающиеся заместителей Уполномоченного по их профессиональной разнарядке,  так можно сказать.  Если исходить из вашей  точки  зрения,  то  необходимо,  чтобы  каждый  заместитель отвечал  за  свое  направление  работ  -  это  значит,  один может отвечать за военнослужащих,  другой - за  учителей,  третий  -  за врачей,  четвертый  -  за национальные меньшинства и так далее.  Я думаю,  Уполномоченный,  назначая  заместителей,  четко  определит сферу  их  деятельности.  Допустим,  заместитель будет отвечать за военнослужащих  и  ветеранов.  Поэтому  не   стоит   сужать   поле деятельности   Уполномоченного.  Прошу  проголосовать  в  редакции комитета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  поправку  105   депутата Білоуса, будь ласка.

 

     "За" - 144.

 

     Бракує голосів. Голосуємо статтю 11 в редакції комітету.

 

     Ще раз кажу: в комітетах треба працювати.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Стаття 12 "Порядок фінансування діяльності Уповноваженого".

 

     Зауважень немає. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Розділ 4.  "Повноваження  Уповноваженого".  Стаття  13 "Права Уповноваженого".  Зауважень до статті 13 немає,  а  ті,  що  були, враховано.

 

     КІЯШКО С.М. Некоторые поправки отозваны.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 14. "Обов'язки Уповноваженого". Зауваження враховано.

 

     Стаття 15.  "Акти   реагування   Уповноваженого".   Враховано зауваження.

 

     Стаття 16  "Підстави  для  провадження  справ  та призначення перевірок". Зауваження враховано.

 

     Стаття 17 "Розгляд  звернень  до  Уповноваженого".  Зауважень немає.

 

     Стаття 18  "Щорічні  та  спеціальні  доповіді Уповноваженого" (Голос із залу).

 

     Одну хвилинку, голосуємо статті 13-17. Будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Шановні колеги!  Прошу  буквально  5  хвилин:  ми   завершимо розгляд і підемо на перерву.

 

     Будь ласка, депутате Кириченко, поправка до статті 18.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.   Шановні  колеги,  в  мене  друге  й  останнє зауваження.  У такій редакції,  як викладено у правій колонці... Я знаю,  що у вас майже ні в кого немає цього законопроекту,  бо він дуже довго відкладався.

 

     Олександре Миколайовичу,  не проголосована була моя  поправка про вимогу юридичної освіти. А тепер пропоную не голосувати те, що в правій колонці,  бо такої поправки ніхто не вносив.  То  як  цей текст  з'явився?  Тому  слід  голосувати  те,  що  було прийнято в першому читанні,  - ліва  колонка.  Я  на  це  звертаю  увагу  для стенограми.  Хтось попорядкував у статті,  комусь хочеться звузити права Уповноваженого стосовно оцінки стану захисту прав  і  свобод людини в державі, а подавати тільки вузький перелік порушень.

 

     КІЯШКО С.М.  Отвечаю  на  замечание  пана Кириченко.  Комитет ничего самостоятельно не выдумывал и на свое усмотрение не  вносил никаких поправок,  которые не предлагались разработчиками, членами комитетов или народными депутатами.  Может быть редакционно оно не совсем  так,  как  хотелось бы кое-кому.  Но комитет считает,  что "щорічні  та  спеціальні  доповіді  Уповноваженого"  в  статье  18 отвечают  международным  стандартам  и  нормам,  которые позволяют Уполномоченному  ежегодно  фиксировать   происходящие   нарушения, подавать ежегодный отчет и предлагать механизмы,  которые позволят улучшить ситуацию в законодательной сфере.

 

     Прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До статті 19 є зауваження?  Немає.  До статті  20 "Загальні гарантії діяльності Уповноваженого"? Немає. До статті 21 "Гарантії захисту прав  людини  і  громадянина  при  зверненні  до Уповноваженого"?  Усе враховано.  Стаття 22 "Обов'язок співпраці з Уповноваженим". Зауважень немає.

 

     Я ставлю  на  голосування   статті   18-22   включно.   Прошу підтримати.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Розділ VI "Прикінцеві положення". Є зауваження? Немає. Ставлю "Пркінцеві положення" на голосування.

 

     "За" - 233. Дякую. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування законопроект у цілому.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     КІЯШКО С.М.  Большое   спасибо   всем   народным   депутатам, принявшим  участие  в  разработке  и  принятии закона.  Мы сделали большой исторический шаг в развитии демократии в Украине.  И  если мы  изберем  еще  и  Уполномоченного  Верховного  Совета по правам человека, то в сфере демократии свою миссию выполним.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть, будь ласка, людей до залу.

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  України про Верховну Раду  Автономної  Республіки  Крим.   Доповідає   Роман   Петрович Безсмертний,  представник  Президента  України  у  Верховній  Раді України.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  представник Президента України у Верховній Раді  України  (Макарівський  виборчий  округ,  Київська область). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати! Президент  України  11  червня  поточного  року  подав  на розгляд Верховної Ради України проект Закону про Верховну Раду  Автономної Республіки Крим. Також відповідно до статті 93 Конституції України Президент  звернувся  з  проханням  розглянути   названий   проект позачергово як невідкладний.

 

     Одначе лише сьогодні ми знайшли час для того,  щоб розглянути згаданий проект в силу  тих  організаційних  проблем  і  нагальних питань, які виникали та потребували швидшого вирішення.

 

     Статтею 138  Конституції  України  визначено,  що  до відання Автономної Республіки Крим належить призначення виборів  депутатів Автономної Республіки Крим та затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим.  Інші питання виборів  Верховної  Ради Автономної   Республіки  Крим  мають  бути  врегульовані  законами України.  Брак таких законів на даний момент ставить  під  загрозу проведення  виборів  до  Верховної Ради Автономної Республіки Крим навесні 1998 року, тому актуальність проблеми зрозуміла.

 

     У зв'язку з  ситуацією,  що  склалася,  Президент  України  1 листопада  змушений  був  повторно  звернутися  до  Верховної Ради України з проханням невідкладно розглянути проект  Закону  України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

 

     Тепер стисло    щодо    структури    та   основних   положень запропонованого  на  ваш  розгляд  законопроекту.  За   структурою законопроект складається з 34 статей, об'єднаних у 6 розділів.

 

     Розділ І  "Загальні  положення",  розділ  ІІ "Склад,  вибори, набуття  та  припинення  повноважень  Верховної  Ради   Автономної Республіки   Крим",   розділ   ІІІ  "Повноваження  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим",  розділ ІY  "Організація  та  порядок діяльності  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим",  розділ V "Cтатус  депутата  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим", розділ VI "Прикінцеві положення".

 

     Відповідно до  Конституції  України такий закон має визначити повноваження,  основні засади формування та  діяльності  Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Дозвольте стисло     висловитися     щодо    змісту    статей законопроекту.  Частина перша статті 1  встановлює,  що  "Верховна Рада   Автономної   Республіки   Крим  є  представницьким  органом Автономної Республіки Крим і здійснює свої повноваження на  основі Конституції та законів України,  Конституції Автономної Республіки Крим з метою  сприяння  реалізації  прав  та  інтересів  населення автономії та вирішенню питань життєдіяльності регіону".

 

     У частині  другій  статті  1 зазначається,  що "Верховна Рада Автономної  Республіки  Крим  здійснює  нормативне  регулювання  з питань,  визначених  Конституцією  України,  а  також вирішує інші питання,  що   віднесені   Конституцією   та   законами   України, Конституцією  Автономної  Республіки  Крим  до  відання Автономної Республіки Крим".

 

     Щодо принципів діяльності і здійснення повноважень  Верховної Ради Автономної Республіки Крим, то стаття 2 закладає такі основні принципи:  верховенства   права,   конституційності,   законності, гласності,    колегіальності,   поєднання   інтересів   Автономної Республіки Крим та загальнодержавних інтересів України, урахування особливостей  національного складу населення Автономної Республіки Крим,   правової,   організаційної    та    матеріально-фінансової самостійності  в  межах  повноважень,  визначених  Конституцією та законами України, а також Конституцією Автономної Республіки Крим, і, нарешті, принцип судового захисту.

 

     Законопроектом встановлюється    також,   що   "повноваження, порядок  формування  і  діяльності   Верховної   Ради   Автономної Республіки  Крим визначаються Конституцією України,  цим та іншими законами  України,  Конституцією   Автономної   Республіки   Крим, нормативно-правовими  актами  Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  прийнятими в межах її повноважень".  Ці норми  зазначені  в частині першій статті 3.

 

     В проекті  також  передбачено,  що  "Верховна Рада Автономної Республіки Крим у своїй діяльності керується Конституцією України, цим   та   іншими  законами  України,  указами  і  розпорядженнями Президента   України,   актами   Кабінету    Міністрів    України, Конституцією      Автономної     Республіки     Крим,     власними нормативно-правовими актами,  прийнятими в межах її  повноважень". Про це йдеться в частині другій статті 3.

 

     Кількісний склад  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим визначається  статтею  4,  де  запропоновано  чисельність  у   100 депутатів,  які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

 

     Відповідно до  частини  першої   статті   5   Верховна   Рада Автономної Республіки Крим обирається строком на 4 роки.

 

     Вона є повноважною за умови обрання не менш як двох третин її загального складу.

 

     "Повноваження Верховної  Ради  Автономної   Республіки   Крим можуть  бути  достроково  припинені  Верховною  Радою  України  на підставах  і  в  порядку,  визначених  Конституцією  України,  цим Законом та Конституцією Автономної Республіки Крим".

 

     Проект закону  встановлює систему виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.  Вони здійснюються  за  принципом пропорційного  представництва населення Автономної Республіки Крим за мажоритарною системою з утворенням одномандатних територіальних та одномандатних національних виборчих округів.

 

     Відповідно до   частини   другої   статті   6   законопроекту "національні  виборчі   округи   утворюються   для   представників кримськотатарського  народу,  інших  депортованих етнічних груп та національних меншин, що проживають в Автономній Республіці Крим".

 

     Пропорційне представництво  населення  Автономної  Республіки Крим забезпечується рівним правом громадян України,  що проживають в територіальних та національних  виборчих  округах,  мати  одного свого представника у Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

 

     Щодо права  на  висунення  кандидатів у депутати до Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  то в  частині  другій  статті  7 пропонується визначити,  що воно "належить громадянам України, які постійно проживають в Автономній Республіці  Крим  і  мають  право голосу.  Це  право  реалізується  як  безпосередньо,  так  і через об'єднання громадян,  що зареєстровані відповідно до законодавства України".

 

     Частина перша статті 10 говорить,  що "повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим можуть бути  припинені  достроково Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України  про  порушення  нею  Конституції  України   або   законів України".

 

     Проектом встановлюється,   що   "Верховна   Рада   Автономної Республіки  Крим  може  прийняти  не  менш  як   двома   третинами загального   складу  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим рішення про саморозпуск".  Про це йдеться в частині другій  статті 10.

 

     Згідно з частиною третьою цієї статті "повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим можуть бути припинені за  рішенням місцевого референдуму".

 

     Статтею 11   визначається,   що   Верховна   Рада  Автономної Республіки  Крим  здійснює  нормативне   регулювання   з   питань: сільського   господарства   і   лісів;   меліорації   і  кар'єрів; громадських   робіт,   ремесел   та   промислів;   благодійництва; містобудування   і   житлового  господарства,  туризму,  готельної справи,  ярмарків;  музеїв,  бібліотек,  театрів,  інших  закладів культури    та   історично-культурних   заповідників;   транспорту загального користування,  автошляхів та водопроводів;  мисливства, рибальства; а також санітарної та лікарняної служб.

 

     Згідно з  частиною  першою  статті 13 законопроекту "Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень  приймає рішення і постанови, які є обов'язковими до виконання на території Автономної Республіки Крим".

 

     В частині другій цієї ж статті  визначається,  що  "з  питань нормативного  регулювання Верховна Рада Автономної Республіки Крим приймає постанови",  а  в  частині  третій  додається:  "з  питань організаційно-розпорядчого   характеру  Верховна  Рада  Автономної Республіки Крим приймає рішення".

 

     Згідно зі статтею 14  "постанови  Верховної  Ради  Автономної Республіки   Крим   підлягають  державній  реєстрації,  офіційному оприлюдненню та набувають чинності у  порядку,  що  встановлюється законодавством України".

 

     Розділом IV законопроекту визначається організація та порядок діяльності Верховної Ради  Автономної  Республіки  Крим.  Зокрема, стаття  16  встановлює:  "Верховна Рада Автономної Республіки Крим проводить свою роботу в  порядку  щорічних  сесій.  Щорічна  сесія складається  з  чергових  та  позачергових засідань Верховної Ради Автономної  Республіки  Крим,  засідань  комісій  Верховної   Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Рішення про  скликання  засідань  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим доводиться до  відома  депутатів  і  населення  не пізніше ніж за 10 днів до засідання,  а у виняткових випадках - не пізніше як за день до початку засідання".

 

     Тією самою  статтею  передбачено,  що  "питання  на   розгляд засідань  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим  вносяться головою  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим   та   його заступниками,  комісіями,  депутатами  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим".

 

     У статті 17 передбачено,  що чергове засідання щорічної сесії Верховної  Ради Автономної Республіки Крим скликається один раз на квартал.  Тривалість   засідання   не   може   перевищувати   семи календарних днів.

 

     Відповідно до  статті  18 Верховна Рада Автономної Республіки Крим може провести позачергове засідання.  "Позачергове  засідання щорічної  сесії  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим  із зазначенням порядку денного скликається головою Верховної Ради або за  ініціативою  не менше третини загального складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим".  Тривалість такого засідання щорічної сесії не може перевищувати одного календарного дня.

 

     Згідно зі   статтею  19  "голова  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим обирається Верховною Радою  Автономної  Республіки Крим  з  числа  її  депутатів  на строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим  таємним  голосуванням  шляхом  подання бюлетенів".

 

     Голова Верховної  Ради  підзвітний  Верховній Раді Автономної Республіки  Крим  і  відповідальний  перед   нею.   Законопроектом передбачається,  що  він  може  бути  звільнений  з  посади голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якщо за його звільнення проголосували  більше  половини  загального  складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Питання про звільнення голови може бути  внесене  на  розгляд Верховної Ради не менш як третиною депутатів загального складу.

 

     Розділом п'ятим  запропонованого законопроекту встановлюється статус депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а саме статтями  23-30.  У статті 23 говориться,  що "депутатом Верховної Ради Автономної  Республіки  Крим  може  бути  обраний  громадянин України,  який на день виборів досяг вісімнадцяти років, має право голосу  і  протягом  останніх  п'яти  років  постійно  проживає  в Україні".

 

     Згідно зі   статтею   23   "вимоги  щодо  терміну  постійного проживання   в   Україні   не   поширюються    на    представників кримськотатарського народу та інших депортованих етнічних груп".

 

     Відповідно до  статті  24  "депутат Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  здійснює  свої  повноваження  у  Верховній  Раді Автономної Республіки Крим не на постійній основі". Прошу звернути на це увагу.  На постійній  основі  у  Верховній  Раді  Автономної Республіки   Крим   працюють  лише  голова  та  заступники  голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Повноваження депутата Верховної Ради та гарантії депутатської діяльності   згідно   із   законопроектом  пропонується  визначати законами України.

 

     Статтею 25 встановлюється несумісність депутатського  мандату з  іншими  видами  діяльності:  "Депутат Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  не  може  бути  депутатом  іншої  ради.  Депутат Верховної  Ради Автономної Республіки Крим не може використовувати свій депутатський мандат з метою,  не  пов'язаною  з  депутатською діяльністю".

 

     Перед вступом на посаду депутат складає перед Верховною Радою Автономної  Республіки  Крим  присягу.  Якщо  депутат  не  складає присяги  або  не  скріплює  її  підписом,  то втрачає депутатський мандат. Повноваження депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим починаються з моменту складення присяги.

 

     Відповідно до  частини другої статті 27 повноваження депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим припиняються  достроково за   рішенням   Верховної   Ради  у  таких  випадках,  аналогічних передбаченим чинним законодавством України:  складення повноважень за  його  особистою  заявою,  набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього,  визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім,  припинення  громадянства  України,  виїзду на постійне проживання за межі України, відкликання або ж смерті.

 

     Зайняття депутатом  посади,  не   сумісної   з   депутатським мандатом  також  спричиняє припинення його повноважень за рішенням суду з моменту зайняття такої посади.

 

     У частині  першій  статті  29   зазначається,   що   "депутат Верховної  Ради Автономної Республіки Крим має право звертатися до органів  державної  влади,   органів   місцевого   самоврядування, об'єднань   громадян,   до   підприємств,  установ  і  організацій незалежно  від  форм  власності,  до  посадових  осіб  з   питань, пов'язаних  з  депутатською діяльністю,  і брати участь у розгляді порушених питань.  Зазначені органи та посадові особи  зобов'язані розглянути його звернення і дати відповідь не пізніш як у місячний строк. Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим має право звернутися з депутатським запитом".

 

     У статті 29 також визначається,  що таке депутатський запит і якими можуть бути його адресати.

 

     Проект Закону України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим  розроблявся  на  підставі  Конституції  України  та  чинного законодавства.

 

     Шановні народні  депутати!  Звертаюся  до  вас  із  проханням підтримати  внесений  Президентом  законопроект  про Верховну Раду Автономної Республіки Крим та ухвалити його в першому читанні  для продовження роботи над ним і підготовки до другого читання.

 

     Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Романа Петровича? Запишіться, будь ласка.  Достатньо 10 хвилин на запитання?  Достатньо.  Виставте 10 хвилин, будь ласка.

 

     Депутат Манчуленко. За ним - депутат Бобриньов.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Заставнівський  виборчий округ,  Чернівецька  область).  Прошу  передати  слово  колезі  по фракції депутату Лавриновичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький   виборчий   округ,   Львівська   область).   Романе Петровичу, дозвольте запитати стосовно присяги, яку мають складати депутати  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим.   Узагалі присяга  складається  перед  народом  своєї  держави членами вищих органів державної влади України або  військовими.  Який  зміст  ви вкладаєте  в  потребу  складення  присяги депутатами,  обраними до представницького органу автономії?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Дякую. Шановний Олександре Володимировичу, я чудово   розумію  підтекст  вашого  запитання.  Ми  можемо  почати дискусію  з  проблеми:  є   це   парламент   чи   місцевий   орган самоврядування. І виходячи з того зможемо ділити на одне чи інше.

 

     Але в   законопроекті   тому   й   пропонується   свого  роду компромісний варіант.  Усе-таки говорити,  що це звичайна  обласна рада,  як  і  всі,  було  б  не зовсім правильно,  бо це автономна республіка.  Проте   я   частково   погоджуюся,   що   це   і   не загальнодержавний  орган,  перед  яким  складають присягу.  Але ми змушені вдаватися до таких  паліативних  заходів,  оскільки  маємо розрізняти  представницькі органи,  які є в Україні.  I це один із тих фактів,  який відрізняє Верховну  Раду  Автономної  Республіки Крим від обласних рад.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бобриньов. За ним - депутат Яблонський.

 

     БОБРИНЬОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної  безпеки  (Балаклавський  виборчий  округ,  м. Севастополь). Прошу передать слово депутату Штепе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов. Уважаемый  Роман  Петрович,  статья   6   и   последующие   статьи предполагают  создание  одномандатных  национальных  избирательных округов в Автономной Республике Крым.  Равные избирательные права, однако, обеспечиваются и без создания национальных округов. У меня напрашивается вывод,  и не только у меня, но даже и у избирателей, которые  сегодня  представляют  крымскотатарский  народ  и  другие депортированные  народы,  что  правительство,  Президент   Украины вместо  того  чтобы  ежегодно  выделять  необходимые  средства  на обустройство   крымских   татар   (строительство   школ,    жилья, инфраструктуры  и всего остального),  извините меня,  грубое слово напрашивается,  бросают  им,  как  голодному,  кость.  Вот  и  это надуманное право создания национальных округов. Это первый вопрос.

 

     И второй   вопрос.   Скажите,  пожалуйста,  не  входит  ли  в противоречие этот ваш проект закона с Законом  Украины  о  выборах народных депутатов Украины,  где национальные одномандатные округа не предусмотрены? Мы в этом зале голосовали против их создания. Не ущемляют ли они право других национальных меньшинств?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Давайте розділимо проблему. Перше - це пропозиція,  викладена в  цьому  законопроекті,  друге  -це  ті матеріальні питання, про які ви говорили, я не буду їх торкатися.

 

     Є безліч  механізмів  реалізації  принципу  рівності виборчих прав.  У  даному  випадку  запропоновано  такий  варіант.  Я  хочу аргументувати  його.  Треба  розрізняти  титульні  нації,  корінні нації,  національні меншини.  Не помічати цієї проблеми в Криму не можна.

 

     На превеликий жаль, у Криму ми маємо те, що так звані корінні нації майже повністю виселялися  з  території  півострова.  Звідси логічно  випливає  проблема  -  як  врахувати  їх  інтереси на цій території.  Тому і запропоновано такий варіант реалізації принципу рівності виборчих прав.  Якби, скажімо, ми застосували тут принцип квоти, то і це було б цілком придатним, як і багато чого іншого.

 

     Це анітрохи  не  суперечить  законодавству  України.  Це  має відношення   до   того   питання,   про   яке   говорив  Олександр Володимирович.  Не  помічати   цих   особливостей   в   Автономній Республіці  Крим  не  можна.  Не  можна  законодавство України без урахування  цих  особливостей  використовувати  і  при  формуванні представницького органу в Автономній Республіці Крим.  І саме цими особливостями Автономної Республіки Крим зумовлені пропозиції, які ми вносимо.  І я не вважаю,  що дані пропозиції суперечать закону, прийнятому  нами,  тим  більше  що  той  закон   регулює   порядок формування парламенту всієї держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яблонський. За ним - депутат Охріменко.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Кам'янецьПодільський виборчий  округ,  Хмельницька  область).  Дякую.  Шановний  Романе Петровичу!  Продовжуючи запитання,  поставлене вам колегою Штепою, стосовно титульних і корінних націй,  я хотів би знати вашу думку, чи даний проект забезпечує об'єктивне представництво і корінних, і титульних націй у Верховній Раді Криму,  чи не виникне там якихось міжнаціональних конфліктних ситуацій. Знято цю загрозу чи ні?

 

     І друге запитання.  Наскільки  цей  проект,  так  би  мовити, вписується  в  загальноприйняту  світову  практику  щодо автономій подібного типу? Чим він відрізняється? Є аналоги в інших країнах?

 

     Дякую.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.  П.  Що  стосується  першого   запитання,   то пропонується  схема  одномандатних територіальних та одномандатних національних  виборчих  округів.  Такі  схеми  використовуються  в багатьох   державах,  і  я  не  бачу,  що  вони  можуть  якось  не враховувати інтереси різних національних угруповань.

 

     Що стосується  врахування  інтересів  титульної   нації,   то зверніть,  будь  ласка,  увагу  на таку особливість законопроекту: депутатом може бути будь-який громадянин України,  навіть який  не проживає  на території Автономної Республіки Крим,  але висувати в кандидати (тобто тут розведено  пасивне  і  активне  право)  мають право  лише  ті,  хто  проживає на території Автономної Республіки Крим. Мені здається, що такий підхід є цілком доречним.

 

     Що стосується практики, то аналогія - це Аландські острови. Є нормативний   акт,   прийнятий  державою,  про  формування  такого представницького органу Аландських островів. Повноваження його теж чітко  визначаються державним законом.  Там слід звернути увагу на поєднання принципу осідлості та принципу  земельної  власності  (в Україні другий принцип реалізувати дуже важко).

 

     В аналогічних  випадках  майже  завжди  пасивним  і  активним виборчим правом володіють громадяни, які проживають на відповідній території і мають право власності.  Але сьогодні реалізувати право земельної власності з об'єктивних причин ми не маємо можливості.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо так розглядати,  то тоді по  Україні  будемо також дивитися,  скільки росіян обрати, скільки українців, скільки людей інших  національностей.  Треба  ж,  мабуть,  думати,  що  ми робимо.

 

     Депутат Охріменко. Будь ласка.

 

     ОХРІМЕНКО К.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Дружківський виборчий округ, Донецька область). Фракция  коммунистов.  Спасибо.  Роман  Петрович,   два   коротких вопроса.

 

     Первый. Вы  являетесь автором законопроекта о выборах местных органов власти, насколько я помню, мы приняли его в первом чтении. Там  заложена  смешанная  система выборов на уровне области и даже города, района. Где же логика, почему для автономной республики мы закладываем,   так  сказать,  жесткие  рамки  только  мажоритарной системы?

 

     И вопрос второй,  о чем уже Александр  Николаевич  и  коллега Штепа сказали.  Значит, следуя вашей логике, национальные округа в Донецке, Луганске - русские, в Харькове, Бердичеве - еврейские, во Львове - польские,  в Буковине - румынские,  ну и дальше,  дальше, дальше?

 

     Спасибо.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Щодо  першого  запитання.   Шановні колеги,  ні  в  якому разі не можна поєднувати даний закон і закон про формування органів  місцевого  самоврядування.  Верховна  Рада Автономної  Республіки  Крим  не  є  самоврядним  органом,  хоча і назвати його державним органом чи,  скажімо,  законодавчим органом теж  не можна,  тому що його статус визначено Конституцією країни. Тому я вас прошу,  ні в якому  разі  не  порівнюйте.  Повірте,  це навіть образливо для людей, які представляють Автономну Республіку Крим,  і депутатів,  коли  ми  порівнюємо  цей  орган  з  органами самоврядування.

 

     Чому я   про  це  вам  кажу?  Якщо  ми  хочемо  реалізовувати самоврядування, то повинні закладати ті форми виборів, які заклали в  Закон про формування органів місцевого самоврядування та вибори посадових осіб. Там передбачено багатоваріантність. Це випливає із статті 19, якщо я не помиляюсь, Закону про місцеве самоврядування, де йдеться про поступове введення статутного права.

 

     Що стосується національних  округів.  Було  названо  Донецьк, Буковину і так далі.  Шановні колеги,  Автономна Республіка Крим - це  невід'ємна  частина  України,  але  це  автономна  республіка. Донецька,  Закарпатська  та  інші області - це частини материкової України.  Тому прив'язувати Закон про вибори депутатів  Автономної Республіки Крим до інших територій України немає підстав. Якщо там буде автономна республіка,  тоді можна розглядати  питання  і  про створення національних округів.  Але згідно з Конституцією України ми не можемо цього зробити. Конституція України дозволяє нам такий підхід  лише  до  вирішення  питання  про  вибори  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  Романе Петровичу, що ми не тут жартуємо і не тим жартуємо. І виконуємо, по-моєму, чужу волю.

 

     Будь ласка, депутате Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Шановний Романе Петровичу!  Я дуже дякую за грунтовну доповідь.  Але я теж поділяю тривогу цього залу і хочу нагадати, що національне питання - це не просте питання.  Давайте пригадаємо,  як ми  проводили  вибори  до органів  місцевого самоврядування в Криму,  коли поспіхом довелося готувати проект закону про участь депортованих народів.  І  тільки це нам дало змогу зняти ту величезну напругу, яка там була. Але ця проблема існує і її треба, безперечно, розв'язувати. І мене зовсім не лякають національні округи.

 

     Тепер декілька   загальних   запитань.   Ну,  по-перше,  щодо присяги.  Романе Петровичу,  мені  здається,  ми  вже  перевершили будь-які    допустимі    норми,   адже   сам   факт   обрання   до представницького  органу  відповідною   частиною   населення   вже зобов'язує   слугувати  народові  України.  І  тут  усе  абсолютно зрозуміло.  Але в чому зараз  делікатність  цього  питання?  Немає Конституції автономії. І чи розгляд цього законопроекту не потягне за собою законопроект про Раду міністрів  автономії,  а  потім  на основі  цих законів нам доведеться приймати конституцію автономії, а далі і закон про обласну раду?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Миколайовичу, дякую за запитання. Що стосується логіки другої проблеми,  то я з вами погоджуюся. Але не  моя  вина  в  тому,  що  конституції  немає,  а   необхідність врегулювати   питання   виборів   до   Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим є.

 

     Що стосується першої проблеми,  то на ваше класичне запитання я  відповім  також словами класика.  У національному питанні краще пересолодити,  ніж недосолити. І не звертати увагу на це ми просто не маємо права.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Головне - не підсолювати.

 

     Будь ласка, від Криму депутат Мірошниченко. Одне запитання, і на цьому завершуємо.

 

     МІРОШНИЧЕНКО Ю.О.,  член Комітету Верховної  Ради  України  у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Ростовський виборчий округ, Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов. Сейчас в мире, и в  Европе  в  частности,  возрастает  тенденция  расширения прав и полномочий  представительных  органов  власти  и  власти   местных органов   самоуправления  автономий.  Согласно  вашему  проекту  в парламенте  Крыма  будут  только   четыре   постоянных   члена   - председатель  и  три  заместителя.  Не кажется ли вам,  что это по меньшей   мере   смешно?   Где   еще   имеется   на    постоянной, профессиональной основе четыре депутата?  Ну что это за парламент? В настоящее время в  крымском  парламенте  98  депутатов,  которые могут  работать на профессиональной основе.  Неужели вы не видите, что своим проектом вы ущемляете права нынешнего состава Верховного Совета Крыма как института власти?  Не кажется ли вам,  что это по меньшей мере просто явная тенденция  к  умалению  прав  Верховного Совета Крыма?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Що  стосується ролі представницьких органів,  то,  як ви самі помітили,  вона  зростає  у  межах  саме місцевого   самоврядування.   Вони   переходять  навіть  на  певне нормативне  регулювання   на   регіональному   рівні.   Згідно   з Конституцією  України  таке нормативне право надано Верховній Раді Автономної Республіки Крим.  Постійно чи непостійно має діяти  цей орган?   Шановні   колеги,   є  декілька  причин,  які  зумовлюють необхідність підходу,  про який я говорив. Перша - це необхідність зменшення  витрат  на  функціонування  цього  органу.  Друга  - це необхідність  уточнення  самого  режиму  роботи  і   того   обсягу повноважень,  які передбачається виконувати цьому органу. Третя... Ні для кого не є секретом,  що за останні  роки,  окрім  того,  що розглядалися по два-три рази на рік питання відставки уряду,  інші питання фактично не вирішувалися. Тому і обрано саме такий підхід.

 

     Але, шановні колеги,  це не означає, що чи то Безсмертний, чи ще хтось один у цьому залі буде вирішувати цю проблему.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

 

     Співдоповідач -   Юрковський   Анатолій  Вільгельмович.  Будь ласка.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ,  м.  Севастополь).  Уважаемые  народные  депутаты! Уважаемые избиратели! Пользуясь правом законодательной инициативы, депутаты Егудин,  Пилипенко,  Штепа и Юрковский представляют  свой законопроект,   альтернативный,   скажем   условно,   только   что доложенному представителем Президента коллегой Безсмертным Романом Петровичем.

 

     Прежде всего  хотелось  бы  сказать,  что представляемый нами вариант проекта закона  в  основном  одобрен  и  принят  Верховным Советом Автономной Республики Крым.

 

     Необходимость принятия данного закона обусловлена положениями раздела Х Конституции Украины.  Сегодня  необходимо  более  четкое юридическо-правовое  закрепление  полномочий,  основных  принципов формирования  и  деятельности  высшего  представительного   органа Автономной  Республики Крым с учетом специфических особенностей ее социальноэкономических и национальнодемократических условий.

 

     В статье 3 проекта закона  определено,  что  Верховный  Совет Автономной  Республики  Крым  состоит  из  100 депутатов,  которые избираются на основе (я прошу обратить на это внимание) всеобщего, равного  и  прямого избирательного права путем тайного голосования по смешанной (мажоритарнопропорциональной) системе.

 

     В этой связи мы считаем,  что предложение  докладчика  Романа Петровича   Безсмертного   относительно   создания   одномандатных национальных и  территориальных  (особенно  национальных)  округов противоречит статьям 21-24 Конституции Украины.  По своей сути это есть стремление внедрить идею национальных квот  на  неопределенно длительное время,  стремление предоставить право участия в выборах высшего  законодательного,  представительного  органа   Автономной Республики   Крым   незаконному  формированию  -  курултаю  и  его меджлису.  Кроме того, оно противоречит Закону о выборах и, говоря политическим   языком,  закладывает  мину  замедленного  действия, которая может привести  к  разного  рода  межэтническим  и  другим сложностям, напряженностям на национальной основе.

 

     Вопросы, которые  здесь  задавались  Роману  Петровичу,  ясно говорят о том,  что эта норма вызывает  настороженность.  С  нашей точки  зрения,  она  не  может  быть в Законе о выборах Верховного Совета Автономной Республики Крым,  если  мы  хотим,  чтобы  права человека соблюдались без ущерба для его национального, языкового и другого бытия.

 

     Хотелось бы  также  сказать,  что   такая   система   создает ситуацию,  когда  депутатами  Верховного  Совета  Крыма могут быть избраны люди,  не  представляющие  во  всей  полноте  весь  спектр национальных,  демографических,  политических  и  других  групп  и структур, населяющих Автономную Республику Крым.

 

     Вызывает сомнение и целесообразность установления 18- летнего возраста,  а  не 21 года,  как предлагается нами,  для кандидата в депутаты Верховного Совета Автономной  Республики  Крым.  Конечно, если    идти   по   варианту   азиатскому,   где   устанавливается совершеннолетие с 14-13 лет, то, может быть, и можно было бы такую норму предлагать. Но опыт нашей страны говорит о том, что 21 год - это оптимальная величина нравственной,  политической,  физической, образовательной  зрелости  человека,  которая  может быть взята за основу при определении возрастного порога для кандидата в депутаты любого представительного органа, начиная от автономии. Мы не видим здесь оснований для того, чтобы отходить от Конституции Украины.

 

     Хотелось бы  также  сказать,  что  рассуждения  о  том,   что крымскотатарское население является коренным,  мягко выражаясь,  с точки зрения исторических процессов не вписываются,  потому что  в Крыму они появились где-то в конце ХІІІ - в начале ХIV столетия. И это,  в общем-то,  совсем не предмет  для  разговора  относительно принятия данного закона.

 

     Нашим проектом    закона    предусматривается   осуществление полномочий депутатов Верховного Совета Автономной Республики Крым, я бы сказал,  на смешанной основе: Председатель Верховного Совета, его заместители,  секретарь Верховного  Совета,  председатели,  их заместители и секретари постоянных комиссий работают на постоянной основе. Еще часть депутатов может работать на постоянной основе по решению Верховного Совета Автономной Республики Крым.

 

     В статье 10 проекта закона детально и весьма обширно изложены полномочия  Верховного  Совета  Автономной  Республики   Крым.   В частности,  пунктом 17 предусмотрены:  назначение по представлению Председателя Верховного Совета Автономной  Республики  Крым  и  по согласованию  с Президентом Украины Представителя Совета Министров Автономной  Республики   Крым;   образование   и   ликвидация   по предложению  Председателя  Совета  министров Автономной Республики Крым министерств и республиканских комитетов.

 

     Далее предусмотрено освобождение от должности по согласованию с  Президентом Украины по основаниям и в порядке,  предусмотренном Конституцией,  нормативно-правовыми актами  Автономной  Республики Крым,  Председателя  Совета  министров Автономной Республики Крым, его   заместителей,   министров,   председателей   республиканских комитетов.

 

     Статьей 13  проекта закона определены полномочия Председателя Верховного  Совета  Автономной   Республики   Крым.   Статьей   15 предусматривается образование Президиума Верховного Совета.

 

     Структурно предлагаемый проект закона включает 21 статью, что значительно меньше ранее доложенного варианта.  Нам  кажется,  что это более доходчивый и более современный, с точки зрения принятого Закона о выборах народных  депутатов  Украины,  вариант  закона  о выборах Верховного Совета Крыма.

 

     Мы также записываем в проекте закона,  что высшим должностным лицом  в  Автономной   Республике   Крым   является   Председатель Верховного Совета Автономной Республики Крым.

 

     Мы полагаем,   что   наши   предложения  являются  достаточно оптимальными, поскольку они вписываются и в конституционные нормы, и  в  Закон о выборах народных депутатов Украины.  Они не дают той возможности  многократных  или  многоуровневых  толкований   норм, которые  содержатся  в  предыдущем  варианте,  доложенном  Романом Петровичем Безсмертным.

 

     Мне представляется,  что было  бы  правильным,  если  коллеги депутаты  отнесутся  с  вниманием и поддержат предлагаемый проект, поскольку он поддержан Верховным Советом Крыма,  а  вовторых,  его вносят  представители  Автономной  Республики Крым здесь,  в нашем Верховном Совете,  которые достаточно хорошо знают сложную и, я бы сказал,  натянутую  обстановку,  сложившуюся на сегодняшний день в Автономной Республике Крым.

 

     И очень  хотелось  бы,  чтобы  мы  прекратили  игры   с   так называемыми  депортированными  народами,  которые не вписываются в наши законоположения о равных правах для всех  граждан  независимо от национальности, имущественного положения, языка и так далее.

 

     Я благодарю вас за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання  будуть  до  співдоповідача?  5 хвилин, будь ласка, на запитання.

 

     Депутат Кочерга. За ним - депутат Осадчук.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський виборчий округ, Донецька область). Я знімаю своє запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімаєте, так?

 

     Депутат Осадчук. Будь ласка. За ним - депутат Вітренко.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська область).  Демократична партія  України. Шановний доповідачу!  Чи ви нечітко сформулювали свою думку,  чи я не збагнув,  але мені здається,  що у вас є деякі  суперечності  у тлумаченні очевидних речей. Ви, з одного боку, кажете: "незаконное формирование  курултая  и  его   меджлиса",   коли   йдеться   про кримськотатарський  народ,  про  його  законні права,  а з другого боку,  кажете, що треба такий закон підготувати, який дав би рівні права  всім,  "чтобы  права  человека  соблюдались  с  учетом  его национального, языкового бытия".

 

     Какого человека вы имеете в виду? Що, не про всіх ви однаково думаєте?  У мене,  вибачте,  склалося таке враження,  що коли один націоналізм претендує бути зверху,  то це інтернаціоналізм, а той, інший,  -  то  вже  щось погане.  Я думаю,  що права людини будуть реалізовані разом з правами нації і народу. Як ви дивитеся на це?

 

     Дякую.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.  Я вас благодарю за вопрос,  но не надо здесь употреблять  митинговые выражения,  никто тут об интернационализме не говорил, это не норма данного закона и данного вопроса. Поэтому давайте будем вести культурно,  воспитанно дискуссию и правовую, и политическую, и какую угодно.

 

     А теперь по существу вопроса. Суть вопроса состоит в том, что есть  общественные  организации  и есть государственные структуры. Есть   общественные   организации,   претендующие   на   положение государственных структур, а есть общественные организации, которые вписываются в наше законодательство.  Так вот,  курултай  является организацией,  с  одной  стороны,  общественной,  а  с  другой,  - пытающейся    быть    выразителем    государственных     структур, устанавливать   крымскотатарскую   государственность   при   нашем законодательстве  на  Крымском  полуострове,  что  противоречит  и Конституции,  и другим законам нашего государства. Поэтому не надо путать Божий дар с яичницей.

 

     А что касается прав,  то они  должны  быть  для  всех  равны. Никакая  этническая  общность  не должна создавать государственные структуры под видом общественных организаций. И вы не думайте, что мы этого не понимаем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Шановний   Анатолію   Вільгельмовичу,  як  ви думаєте,  чому  проект  Президента  України  так   грубо   порушує Європейську  хартію  про  місцеве самоврядування?  Чи ви можете це пояснити?

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В. Наталья Михайловна! Я ведь не Президент, я за Президента  отвечать  не  могу.  Я  могу  ответить  только по сути проблемы, которую вы поднимаете.

 

     Я полагаю, что каждое государственное должностное лицо должно знать,  что надо выполнять не только законы своего государства, но и те правовые международные документы,  которые подписаны от имени государства.  И если оно их не выполняет,  то надо адресовать этот вопрос ему.

 

     Что же касается проблемы  как  таковой,  то,  наверное,  есть определенные   силы   в   Украине,  которые  хотели  бы  и  дальше разыгрывать так называемую крымскотатарскую карту для того,  чтобы реализовать свои корыстные политические амбиции и планы.

 

     Вот так я ответил бы на ваш вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І воно видно, з якого боку це робиться...

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В. Да, да...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже проглядається...

 

     Депутат Ричагов. Будь ласка.

 

     РИЧАГОВ Г.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Татарбунарський  виборчий  округ,  Одеська область). Прошу передать слово депутату Алексееву.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Спасибо.  Уважаемый Анатолий Вильгельмович,  я хотел бы вам задать вопрос, касающийся структур меджлиса.

 

     Известно ли вам,  что в соответствии  с  заключением  Минюста Украины,  подписанным  еще  прежним  министром  Сергеем Головатым, меджлис  не   зарегистрирован   в   соответствии   с   действующим законодательством  Украины и,  таким образом,  является незаконной организацией.  Как вы считаете,  усилит ли позиции этой незаконной организации,  находящейся вне правового поля Украины, введение вот этих национальных округов?

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.  Абсолютно.  Более того,  я считаю,  что  так записано именно с этой целью,  то есть чтобы явочным порядком,  не мытьем, так катаньем, втащить меджлис в правовое поле Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь ласка.  Спасибі за мудрий виступ і відповіді.

 

     Лавринович Олександр    Володимирович    від    комітету   як співдоповідач. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  Комітет з  питань  правової політики двічі розглядав цю проблему.  Це - законодавча ініціатива Президента  України,  і  його  законопроект  має  розглядатись   у невідкладному    порядку.    Пізніше    надійшов    альтернативний законопроект, внесений групою народних депутатів України.

 

     Комітет з  питань  правової  політики  пропонує   обов'язково розглянути  і  прийняти  сьогодні  рішення із зазначеної проблеми, оскільки ми в Конституції України записали,  що в нас є  Автономна Республіка   Крим,   визначили,   які   вона   має  органи,  якими нормативними актами повинна керуватись у  своїй  діяльності  і  як мають  створюватися  її вищі органи управління.  Тому цей правовий вакуум необхідно заповнити.

 

     Аналіз запропонованих законопроектів свідчить, що в кожному з них  є,  з  нашої  точки зору,  певні недоліки.  Але законопроект, запропонований Президентом України,  відповідає всім вимогам,  які висуваються до проектів, що подаються до Верховної Ради України.

 

     Із недоліків   цього   проекту  можна  визначити  головний  - намагання  в  одному  проекті  поєднати  три   типи   нормативного документа.  З  одного  боку,  визначаються функції,  функціональне спрямування такого органу,  як Верховна Рада автономії; з другого,

-  там  пропонується записати норми,  які регламентували б порядок створення цього органу.  Крім того,  є спроба виписати статус  тих осіб,  які складають цей орган.  Це,  безперечно, робить проект до певної міри еклектичним і потребує суттєвого доопрацювання кожного блоку.   Раціональніше,  звичайно,  було  б  вирішити  це  питання розробкою проектів трьох окремих нормативних актів, таких як Закон про  Верховну  Раду автономії,  Закон про вибори до Верховної Ради автономії і Закон про статус депутатів Верховної  Ради  Автономної Республіки   Крим.   Тут  очевидно  (погоджуюсь  із  представником Президента),  що це є зовсім окремий орган,  зовсім  окремий  тип, який    не   може   бути   уніфікований   з   органами   місцевого самоврядування,  і, звичайно, не може бути уніфікований з органами державної  влади України.  Тому тут потрібні цілком окремі правові норми.

 

     Щодо проблеми виборів.  Окремі норми без посилання на те, чим регулюється  весь  виборчий  процес,  взагалі  не можна залишати в цьому проекті закону. Потрібно або посилатися на конкретний закон, відповідно до якого під час виборчої кампанії будуть здійснюватися всі процесуальні дії,  або доповнювати проект, оскільки збереження такого статусу призведе до того,  що будуть окремі положення,  але не буде завершеної процедури утворення  спеціальних  органів,  які мають провести вибори,  забезпечити всю технологію і документацію, встановити результати виборів  і,  зрештою,  визнати  повноваження тих,  хто обраний.  У даному випадку врегульовуються тільки окремі моменти,  які  взяті  із  загального  контексту.  Такий  підхід  є небажаним,  це  може  призвести  до  негативних  наслідків у самій автономії.

 

     Є, звичайно,  і зауваження до розділів і статей.  Скажімо, до розділу,  в  якому йдеться про повноваження.  Я думаю,  що з точки зору   правової   техніки   підготовки   нормативних    актів    є неприпустимим,  коли  назва  глави  повторюється  в  назві окремої статті, а потім ще раз дублюється з якимось уточненням.

 

     І щодо вживання окремих слів,  термінів.  Вони  повинні  бути також  чіткими,  мати  визначення  або відповідати раніше вжитим у наших нормативних актах. Зокрема, що мається на увазі під терміном "регіон"?  Чи це є синонім Автономної Республіки Крим,  чи мається на увазі щось ширше?  Ми ж можемо поставити запитання: Донбас - це Донецька  область  чи  ширший  регіон?  Так  само  Галичина  -  це Львівська область чи це трошки інше?  Треба чітко визначитися, про що йдеться, щоб потім не було розбіжностей в тлумаченнях.

 

     Є і  проблема  кореляції  з  національним  законодавством.  У Конституції України визначено категорії осіб,  які мають  складати присягу на вірність народові України. Ідеться про військову службу громадян України,  про виконання функціональних обов'язків суддями Конституційного Суду,  депутатами українського парламенту, членами українського уряду і так  далі.  Але  якщо  сутність  цієї  дії  - урочисте складення присяги перед громадянами своєї держави (про що йдеться в кожному з  цих  актів),  то  в  даному  випадку  виникає запитання  щодо  наявності  окремого  інституту  громадянства,  що заперечується українською Конституцією.

 

     У проекті  закону  зазначається,  що  відкликання   депутатів Верховної  Ради автономії здійснюється відповідно до законодавства України.  Однак ми всі чудово знаємо,  що такої  норми  в  Україні немає.

 

     Альтернативний законопроект,   який   внесла  група  народних депутатів України,  має,  звичайно,  більше претензій на  те,  щоб створювався законодавчий орган Автономної Республіки Крим,  навіть вживаються  такі  терміни,  як  "законодавча  ініціатива",  "право законодавчої  ініціативи",  "врегульовується".  У зв'язку з цим ми повинні пригадати,  що Верховна Рада Автономної Республіки Крим  є представницьким  органом,  який  приймає тільки нормативно-правові акти такого типу,  як  "постанова"  і  "рішення".  Це  виписано  в Конституції  України.  І  тому  відхилення від цього,  які і тепер спостерігаються,  на жаль,  в  автономній  республіці,  суперечать Конституції України.

 

     Тому такі підходи в цьому проекті навряд чи можна підтримати. Є  багато  зауважень  щодо  нормативної  техніки  при   підготовці проекту.  Якщо  працювати  з цим законопроектом,  то його потрібно набагато  суттєвіше  вдосконалити.  Крім  того,  наявність   таких положень,  які зазіхають на права громадян у цілому,  також навряд чи є допустимим.

 

     Я можу зрозуміти аргументи щодо віку  громадян  України,  які можуть   бути   обрані   до   Верховної   Ради  автономії.  Але  є конституційна норма,  яку не вільно  порушувати,  -  обмеження  за віком  тут  передбачено тільки для членів українського парламенту. Тому всі громадяни  України,  які  мешкають  в  автономії  і  яким виповнилося 18 років, відповідно до української Конституції можуть бути обраними до Верховної Ради автономії.

 

     Хочу сказати  також,  що  ми,  безперечно,   маємо   сьогодні прийняти рішення. Небезпечно зберігати правовий вакуум, який виник після ухвалення Конституції України, відповідно до якої мають бути зовсім  новий  статус автономії,  зовсім нові підходи до роботи її органів управління.

 

     Тому комітет прийняв рішення рекомендувати сьогодні  схвалити в  першому читанні проект,  внесений Президентом України,  і потім доопрацювати його відповідно до зауважень,  внесених комітетом,  і тих, які ще надійдуть від народних депутатів України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на запитання,  будь ласка. Відводимо 5 хвилин. Виставте 5 хвилин, будь ласка.

 

     Депутат Ярошинський все одно не встигне.

 

     Депутат Штепа. За нею - депутат Матковський.

 

     ШТЕПА Н.П.  Фракция   коммунистов.   Уважаемый   содокладчик! Ответьте мне,  пожалуйста, всего-навсего на один вопрос. Вот перед вами выступал  депутат  Юрковский  и  четко  доказал,  что  проект закона,    представленный    Президентом   Украины,   противоречит Конституции Украины (статьи 21-24) и  Закону  о  выборах  народных депутатов Украины.

 

     Как может  Комитет  по  вопросам правовой политики предлагать одобрить в первом чтении законопроект, который нужно отклонять как противоречащий Конституции и законодательству Украины?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я  можу  сказати,  що  ми  почули точку зору Анатолія Вільгельмовича,  який є членом  нашого  комітету,  але  в даному  випадку,  на  превеликий  жаль,  він  не має рації.  Немає суперечності між проектом закону,  внесеним Президентом, і нормами Конституції.

 

     Окрім того,  хочу  зазначити,  що  Закон  про вибори народних депутатів України є нормативним  актом,  який  регулює  лише  одну процедуру  -  обрання  членів  парламенту  України.  І  він не має ніякого  відношення  як  до  виборів  органів  та  посадових  осіб місцевого самоврядування, так і до виборів, які будуть проводитися в Автономній Республіці Крим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матковський. Матковського немає.

 

     Депутат Анісімов. За ним - депутат Степенко.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  У меня такой вопрос...  Но прежде  чем  задать его,   хочу  сказать,  что  здесь  звучали  высказывания  народных депутатов о том,  что надо прислушиваться к  мнению  людей,  очень тонко   чувствующих   политико-правовую  ситуацию,  сложившуюся  в Автономной Республике Крым.  И хотя комитет,  конечно  же,  должен смотреть  на  это  с  юридической  точки  зрения,  с  точки зрения соответствия Конституции, мнение этих людей должно быть учтено.

 

     Теперь вопрос.  Вы мне  скажите...  В  течение  определенного промежутка времени мы наблюдали несколько фактов правовой коллизии между законами Украины и актами крымской автономии. Вы как депутат прошлого  созыва  это чувствовали.  В связи с этим не возникает ли проблема  преобразования  ее  из   государственной   структуры   - республики  в  областную  структуру,  то  есть  в область на нашей территории? Ваше мнение.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Насамперед я мушу внести уточнення. Я під час роботи  минулого складу парламенту працював заступником голови,  а потім виконуючим обов'язки голови Центральної виборчої комісії.

 

     Що ж до проблеми,  яку ви порушили,  то хочу сказати,  що  ми зараз  розглядаємо законодавчу ініціативу Президента України.  Цей проект не розроблявся в комітеті, не ініціювався членами комітету. Тому   ми  можемо  тільки  реагувати  на  окремі  пропозиції,  які вносяться, і в режимі другого читання можемо їх уточнювати.

 

     Безперечно, ми повинні прислухатися до пропозицій,  як  краще зробити,  щоб  у  нас  була  міцна  єдина Українська держава,  щоб проблеми вирішувалися так, як потрібно, з максимальним урахуванням особливостей   кожної  місцевості  в  Україні,  особливо  коли  це стосується  єдиної  автономії  у  складі  Української  держави.  Є конституційні норми щодо цієї автономії.

 

     Моя особиста  позиція  і  позиція Народного руху України була зовсім іншою під час підготовки проекту Конституції.  Але ми маємо сьогодні  Основний  Закон нашої держави,  і ми всі повинні точно і неухильно його  виконувати.  У  даному  випадку  правовий  комітет виходить  виключно  з  принципу  верховенства  права  і дотримання конституційних норм.  Інших підходів у принципі наш комітет не має права взагалі застосовувати. Ось така відповідь на ваше запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Коген.

 

     КОГЕН Ю.Б., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Бахчисарайський   виборчий  округ,  Автономна  Республіка  Крим). Уважаемый Александр Владимирович!  Ответьте  мне,  пожалуйста,  на такой вопрос:  что вы понимаете под "нормативно-правовыми актами"? Когда я консультировался,  то  мне  говорили:  нормативно-правовые акты  -  это  как  раз  и  есть  и законы,  и постановления и тому подобное.  И чего, извините за выражение, все прицепились к этому? Потому  что  очень  боятся  назвать  это  законом,  так  как будет проявлена законодательная инициатива.

 

     Следующий вопрос.  Я свидетель того,  как уже  на  протяжении двух  лет  идет,  будем  так  говорить,  возня  вокруг Конституции Автономной Республики Крым.  Скажите откровенно,  какую задачу  вы перед  собой ставите - чтобы мы ее все-таки не утвердили сейчас и, как я понял,  ее утверждал уже следующий Верховный Совет? Для чего это  все делается и идет ли это на пользу нашему государству,  тем более что в этой Конституции,  которая предлагается сейчас Крымом, уже  ничего  не осталось от этой республики,  извините?  Ответьте, пожалуйста, откровенно.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Абсолютно відверто можу вам відповісти.

 

     Щодо першого запитання. Нормативні акти поділяються на укази, закони,  постанови,  розпорядження, накази, і ще можуть бути акти, які встановлюють окремі норми,  що регулюють взаємовідносини,  які виникають у різних галузях.  Тобто нормативні акти бувають різного рівня.  І якщо ми,  дай Боже, приймемо в другому читанні Закон про нормативні  акти,  тоді  буде більш зрозуміло,  про що йдеться.  Є ієрархія нормативних актів. Найвищим нормативним актом у державі є Конституція.  Потім  ідуть  закони  України і так далі.  Автономна Республіка Крим має орган,  який називаєтся Верховною  Радою.  Він має право ухвалювати свої нормативно-правові акти.  Які саме - про це також сказано в Конституції України. Це постанови і рішення.

 

     Таким чином,  це питання максимально  вичерпано,  і  сьогодні воно  просто  не  є предметом для дискусії,  оскільки ми не можемо приймати норми, які суперечили б Конституції України.

 

     Стосовно запитання про Конституцію Автономної Республіки.  Ми зараз розглядаємо трошки інше питання - проект Закону про Верховну Раду автономії.  Але якщо ви хочете почути  мою  відверту  позицію щодо Конституції автономії,  то я вам її висловлю.  Безперечно, ми повинні  виконати  конституційну  вимогу  про  те,  що   Автономна Республіка  Крим  має свою Конституцію,  яка приймається Верховною Радою автономії і затверджується Верховною Радою України.

 

     Після того як Конституція Автономної Республіки буде прийнята Веровною   Радою   Автономної   Республіки   Крим   і   якщо  вона відповідатиме Конституції України,  що передбачено і  Конституцією України,  вона  має  бути  внесена  до  нашого  сесійного  залу  і затверджена без жодних змін.

 

     Якщо ж у конституції автономії  міститимуться  положення,  що суперечать Конституції України,  то, безперечно, вона не може бути прийнята в цьому залі і навіть не може розглядатися відповідно  до Конституції України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Хто в нас записався на обговорення цього питання? Будь ласка, виведіть список на табло (Шум у залі). Одну хвилиночку.

 

     Шановні колеги,  я хотів би з вами порадитись. У нас є ще два нескладних  питання,  і  я  пропонував  би  їх  протягом 15 хвилин обговорити. Немає заперечень?

 

     Будь ласка,  депутате  Ярошинський.   Наступний   -   депутат Пилипенко.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська   область).   Голова  УРП.  Шановні  народні  депутати! Сьогодні   в   цьому   залі   ми   маємо   дивовижне   накопичення протидержавних, протинаціональних думок, які висловлені були всіма сівачами так званої законотворчості України.

 

     Виходячи з того,  що прозвучало в цьому залі  (якась  частина людей,  які  ще  вчора  боролися  за національні інтереси України, також висловлює цю думку),  найліпшим є той законопроект,  що його подав  Президент,  бо  він  нібито може бути основою для наступної роботи і таке інше.  Це дивовижне твердження,  адже при  цьому  ми вдаємося  до гри з так званими національними округами,  вигаданими так званими корінними й титульними та іншими націями.

 

     Думки ці в середовищі вигадників, мені здається, базуються на незнанні  власної української історії,  на поверховому,  зухвалому підході до історії інших народів.  Вони не мають жодного  уявлення про  той можливий причинно-наслідковий ланцюг зв'язків і явищ,  що виникне в результаті ними пропонованого.

 

     Українська республіканська партія завжди і  всюди  послідовно відстоювала позицію,  що Крим - територія українська і там повинен бути такий самий політичний режим,  такий самий правовий режим, як і на всій території України. Розглядаючи законопроект про Верховну Раду Криму,  мусимо визнати,  що додаємо чергову ланку до  ланцюга неправильних дій щодо Криму,  більшою чи меншою мірою (залежно від характеру наших дій і запропонованих законопроектів) унезалежнюємо частину української території від матерніх українських земель.

 

     Ще в  часи обговорення Конституції України наша партія,  інші партії національного фронту пропонували відмовитися від  ганебного обгрунтування   й  підігрування  антиукраїнським,  сепаратистським силам цього залу,  які проштовхували особливий статус  Криму.  Ось уже п'ятирічку зберігається цей особливий статус.  Спитайте жителя Красноперекопська,  Ялти,  Сімферополя чи Керчі,  яким стало життя середнього пересічного росіянина, українця, татарина завдяки цьому статусу?  Відповідь буде негативною.  За демагогічними гаслами про особливий  статус  Криму  із збереженням Верховної Ради,  уряду та інших  елементів  самостійності  там  отримали  справжню   свободу злочинні   угруповання,  які  під  дахом  політичних  авантюрників провели приватизацію,  що насправді являє собою грабунок  золотого побережжя Криму!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.   ...Тому  я  пропоную  при  розгляді  таких важливих  питань  вдаватися  до  здорового   глузду,   враховувати національні   інтереси  України  і  думати  про  майбутнє  великої української нації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Дроботов,  Крим. За ним - депутат Алексєєв.

 

     Так, його справді у списках не було.  Але я згоден з тим,  що говорив  депутат  Анісімов:  давайте  все-таки  заслухаємо  більше представників  кримської депутації,  аніж тих,  хто зацікавлений у зовсім протилежному...

 

     Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Сакський виборчий округ,  Автономна Республіка  Крим).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Я понимаю, что нам сейчас хочется как можно скорее закончить заседание,  но мне хотелось  бы высказать  несколько слов,  возможно,  неприятных для депутатов из западных регионов Украины.  Почему-то  всегда,  когда  обсуждается вопрос  о  Крыме,  со  стороны  этих депутатов наблюдается жесткое неприятие предложений,  вносимых депутатами от Крыма.  Даже  вчера при избрании членов Центральной избирательной комиссии,  в составе которой выдвигался Алсуфьев - юрист,  неполитизированная личность,

-  его  кандидатура вызвала противостояние со стороны депутатов из западных регионов.

 

     Мы же хотим,  чтобы в этом зале и в  нашем  государстве  были покой  и  стабильность.  Так давайте же прислушаемся к голосу тех, кто сегодня живет в Крыму и действительно хочет этой  стабильности (Шум у залі).

 

     Мы подчеркиваем:  единые права для всех народов,  проживающих на территории государства Украины.  И вместе с тем сегодня поднята проблема  крымскотатарского народа.  Да,  действительно,  крымские татары были в свое время ущемлены.  Но сегодня на полуострове Крым стабильность  и спокойствие,  полное согласие между всеми нациями, живущими здесь.  И  подчеркивать  необходимость,  целесообразность создания  национальных округов,  что в самом деле может привести к нестабильности - это рисковать  вызвать  очередное  противостояние между Крымом и Киевом.

 

     Я уважаю Романа Петровича, но когда он сказал, что у нас есть титульные народности...  В Конституции этого нет, и ему надо бы об этом знать.

 

     Надо очень  спокойно  рассмотреть  два проекта.  Да,  оба они вызывают   вопросы,   но   более   приемлемым   является   проект, предложенный депутатом Юрковским.

 

     Выход из   коллизии,   связанной   с   выборностью  депутатов Верховного Совета Крыма,  - снять вопрос о  национальных  округах, потому  что  сегодня  крымскотатарский  народ проживает компактно. Компактно!  И говорить о  том,  что  надо  создавать  национальные округа нет необходимости.

 

     Мы постоянно  говорим  о  политической  структуризации нашего государства.  Приняли Закон о выборах народных депутатов  Украины, где  предусморели  это.  В  первом  чтении  приняли законопроект о выборах  в  местные   органы   власти,   где   предусматриваем   и мажоритарную,  и  пропорциональную систему,  дающую возможность на местах  решать  (но  это  еще  не  окончательно),  какая   система выборности должна быть. Может быть, и не нужно сейчас давать такое право местным властям,  потому что наше общество еще не  готово  к этому.  Но  если  предусмотреть,  что  Верховный  Совет Автономной Республики Крым избирается по смешанной системе,  как предлагается в   проекте,  внесенном  депутатом  Юрковским,  то  это  сняло  бы проблемы.

 

     Уважаемые коллеги,  чтобы  исключить   противостояние   между западом  и  югом,  предлагаю поддержать проект,  внесенный группой депутатов от Крыма во главе с Юрковским.  А по статьям, которые не будут    устраивать    депутатов    западных   регионов,   давайте подискуссируем и примем нормальное разумное решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв. За ним

- депутат Вітренко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые  депутаты!  Я внимательно рассмотрел оба проекта и,  выражаясь в духе библейской притчи,  хочу сказать: "Сердце  мое  полно  печали".  Особенную  печаль  вызывает проект, который   доложил   представитель   Президента   Роман    Петрович Бессмертный.

 

     Конечно, это  изумительный  ход  практически по нивелированию Верховного Совета Крыма: продолжительность сессии - 7 дней, а если внеочередная  -  1  день.  Но,  думаю,  этот  изумительный  ход не разрешит проблем,  которые имеют место в Крыму,  а  только  снимет легитимные основы решения этих проблем.  Если кто-то полагает, что это будет способствовать  стабилизации  ситуации,  то  он  глубоко заблуждается,  ибо,  если  проблемы не решаются в парламенте,  они решаются на улицах, хотим мы этого или нет.

 

     Как говорил выступавший передо мной депутат Дроботов, в Крыму сейчас достаточно стабильная ситуация.  Надо ли принимать решения, которые  приведут  к  ущемлению  прав  представительных   органов, которые   там   есть?  На  мой  взгляд,  это  провокация,  которая напоминает  попытку  ткнуть  свободный  Крым   палкой,   а   потом посмотреть  на  его реакцию и обвинить в шовинизме,  поднять таким образом истерию на Украине  и  сплотить  вокруг  себя  на  выборах поддавшихся этому людей.

 

     Я считаю,  что  во  имя  стабильности  мы ни в коем случае не должны принимать проект, предложенный Президентом.

 

     Хочу остановиться  еще  на  одном   опаснейшем   заблуждении: национальные  округа.  По  нашей  Конституции  Украина - унитарное государство.  И коль вы желаете вводить  национальные  округа,  то вводите их по всей территории, ибо татары живут не только в Крыму. Но это будет попрание принципа унитарности.

 

     Далее. Я   неоднократно   делал   запросы    в    Генеральную прокуратуру,  Министерство юстиции. Вот Сергей Головатый, которого не обвиняют ни  в  шовинизме,  ни  в  пророссийских  симпатиях,  в бытность     министром     юстиции     ответил,    что    "меджліс кримськотатарського народу не зареєстрований відповідно до чинного законодавства,   а   діяльність   незареєстрованих  організацій  є протизаконною".

 

     Создавая национальные округа,  мы сознательно создаем условия для усиления политической силы,  которая сознательно находится вне правового поля Украины.

 

     Я хочу  спросить  Романа  Петровича:  внося  такие   проекты, понимает  ли  Президент,  что  его  обязанность  -  быть  гарантом Конституции и территориальной целостности Украины, а не наоборот?

 

     Еще одна спекуляция идет  на  термине  "коренные".  Простите, когда  равноапостольный  князь Владимир,  будущий креститель Руси, принимал крещение в Херсонесе,  ни о каких татарах в Крыму  слыхом не слыхивали.

 

     Мало того,  в Конвенции Международной организации труда N 169

- едином  международном  правовом  документе,  который  определяет статус  коренных  народов,  сказано,  что  коренные  народы  - это народы,  ведущие традиционный образ  жизни,  имеющие  традиционные системы  жизнеобеспечения,  и  к  ним  относят чукчей,  эскимосов, папуасов Новой Гвинеи.  На мой взгляд, пытаться распространить это на   крымскотатарский  народ,  который  имеет  достаточно  высокий уровень культуры,  имеет врачей,  инженеров, юристов, - по меньшей мере оскорбление для него.

 

     Нам были  представлены два законопроекта.  Нет сомнения,  что ради   стабильности,   ради   того,   чтобы   Крым   пребывал    в конституционном  поле  Украины,  мы  должны  поддержать проект,  о котором докладывал депутат Юрковский.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. За нею

- депутат Процев'ят.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Прогресивна   соціалістична  партія  України. Поважне панство!  Наближаються вибори,  хоч хочеться  комусь,  щоб вони  були,  хоч не хочеться.  І ось у парламент підкидається така провокаційна карта - запропонований Президентом проект Закону  про Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

 

     Не можна  таким  чином  вирішувати  гостре  питання.  Усі  ми знаємо,  що Крим - це специфічний  регіон  України.  Якщо  це  вже вирішено  конституційно  і  Крим  має  статус  автономії,  то  все руйнувати і зводити Крим до навіть не  області,  а  району,  якому диктуватимуть  зверху,  з  Києва,  -  це  означає  лише загострити ситуацію в Криму. Цього робити не можна ні в якому разі.

 

     Я ставила запитання Анатолію Вільгельмовичу:  чому  Президент весь час порушує міжнародні документи?  Він не поважає Конституцію України,  хоч є її гарантом.  У Конституції записано,  що  Крим  є автономною  республікою,  і  тому  до  Криму  потрібні зовсім інші підходи.  Президент не поважає і Європейську  хартію  про  місцеве самоврядування,  в  якій  стверджується,  що  необхідно  врахувати специфіку кожного регіону.

 

     Криму не  потрібні  ніякі  національні  округи,  а   потрібні нормальні  вибори,  нормальне  формування  Верховної  Ради  Криму, Верховна Рада Криму повинна створювати уряд,  який би  працював  у законодавчому полі України,  але мав би належні важелі (і це знову ж  таки  Європейська  хартія  про  місцеве  самоврядування).  Вони повинні  мати свої фінансові джерела і право розпоряджатися ними в межах  законів  України.  Саме  тоді,   коли   уряд   Криму   буде підконтрольний  Верховній  Раді  Криму,  нехай  він  бере  на себе відповідальність  за  ситуацію  в  Криму  і  проводить   політику, спрямовану на поліпшення цієї ситуації.

 

     Тому сьогодні   ні   в   якому  разі  не  можна  підтримувати пропозицію Президента.  Якщо Президент хоче знайти спільну мову  з парламентом  (а  він  завжди  каже,  що він цього хоче),  якщо він поважає Крим і кримське питання, то треба створювати погоджувальну комісію,   на  засіданні  погоджувальної  комісії  розглянути  два варіанти закону і потім вносити в цей зал один погоджений проект.

 

     Ще хочу нагадати конституційну  ніч.  Яким  чином  пройшла  в конституційну   ніч   неконституційна,  нетрадиційна  для  України петлюрівська жовтоблакитна символіка? Та вона пройшла тільки тому, що  Мороз 27 разів ставив на голосування в блоці питання автономії Криму і символіки.  Він сказав  тоді  кримчанам  -  і  зламав  цим кримчан:  хочете,  щоб  у  вас  була автономія,  - голосуйте за цю символіку.  Ось чому порушено право українського народу  на  вибір своєї символіки.  Немає референдуму,  немає волевиявлення, а тепер руйнують державність Криму і цим руйнують  державність  України  в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон! Сідайте, будь ласка.

 

     З одного переходять на друге. При чому тут це?..

 

     Депутат Процев'ят.   Немає?..   Одну  хвилинку,  час  ми  вже використали. Нікого поза чергою я не пускав. Якщо вам надам слово, то тоді і Єгудіну повинен надати...

 

     Ну, гаразд. Виступайте. За депутатом Мовчаном депутат Єгудін.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський виборчий   округ,   Івано-Франківська  область).  Шановні  колеги! Шановний пане головуючий!  Я не розумію, що ми обговорюємо. Ми що, піддаємо  сумніву  існування  прийнятої  тут Конституції чи хочемо сьогодні внести до неї  якісь  корективи  й  працювати  надалі  за зовсім   іншим   сценарієм,  відштовхуючись  від  чого,  від  яких законопроектів?  Усе передбачено в Конституції,  і Роман  Петрович Безсмертний посилався виключно на її норми.

 

     Чого ми хочемо? Якщо ми хочемо справжнього спокою, передовсім у Криму,  то мусимо спиратися на  конституційні  засади.  Якщо  ми хочемо збурити ситуацію в Криму, давайте гнати хвилю й далі. Я міг би розказати про депутата Бахарєва, який сказав про те, що Україну придумали,  української  мови  немає  (це  він  сказав,  і ми його притягуємо  до  криміналу  через  прокуратуру),  що   її   вигадав авантюрист Шевченко. Він образив усю націю, цей депутат Бахарєв.

 

     Я міг  би  розказати,  що  робиться з українцями в Криму та з українськими школами,  які позбавлені  елементарних  прав,  але  я цього  не  казатиму,  бо  зараз  найважливіше для нас - унормувати життя в цій республіці.  Закон про Верховну Раду Криму мусить бути прийнятий у першому читанні.

 

     І я просив би, Олександре Миколайовичу, якщо ми свідомі цього і важливості історичного моменту, щоб ми не переносили на 1999 рік прийняття  цього закону,  тому що ця тема виникне поза нами,  і її можуть інспірувати  під  час  виборів  1998  року  ті,  хто  не  є громадянами Криму і громадянами України.  Вони будуть втручатись у наші справи.  І Жириновський показуватиме на Крим,  і Лужков  буде приїздити  до  Криму  і  наставляти  Бобриньова,  як  поводитись у Верховній Раді України.

 

     І тому я пропоную обов'язково врахувати всі  пропозиції,  які мали   конструктивний   характер,   зокрема   пропозиції  депутата Лавриновича.  Чому потрібні національні округи?  Ну,  ви  ж  добре знаєте,  чому  утворено Автономну Республіку Крим.  Її утворено не тому,  що там є Бобриньов, і не тому, що там сидять інші депутати, а тому що там є єдиний народ,  який має право на цю автономію. Уже тисячу разів ця аргументація звучала в цьому залі.  Невже ж ми тих людей,  які  були  позбавлені  елементарних прав протягом багатьох років  (їх  за  одну  ніч  вивезли,  і  мій  однокурсник   плакав, повернувшись   на   свою   батьківщину),   і   сьогодні   залишимо безправними?  Заради Бога,  подумайте,  що ми робимо? Закликаю вас прийняти сьогодні цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово має Єгудін Володимир Ілліч,  і на цьому завершуємо розгляд питання.

 

     ЄГУДІН В.І., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної   Ради  України  з  питань  агропромислового  комплексу, земельних ресурсів і соціального розвитку села (Красногвардійський виборчий  округ,  Автономна  Республіка Крим).  Уважаемые коллеги! Прежде всего я хотел бы,  чтобы мы не были  теми,  кто  не  помнит своей истории,  чтобы всегда помнили,  что история повторяется,  и никогда не открещивались от того, что было.

 

     Я думаю,  что  депутат  Мовчан  дал  мне  сейчас  возможность сказать  о  том,  что  у  нас в Крыму было много коренных народов, например караимы.  Если мы начнем ворошить историю,  то  всем  нам будет очень сложно говорить сегодня о единой Украине.

 

     Давайте будем   говорить   о   том   законопроекте,   который представлен на рассмотрение.

 

     Я хотел  бы  сказать  депутату  Мовчану,  что   и   в   нашем законопроекте  нет нарушений той Конституции,  которую мы вместе с вами здесь приняли. И никто не стремится ее нарушать.

 

     Действительно, законопроект, который представил сегодня Роман Петрович,  возвращает Крым в то состояние,  в котором он находился до 1991 года.

 

     Я был депутатом первого,  как  говорили  когда-то,  незаконно созданного  формирования - Верховного Совета Крыма.  Был депутатом областного Совета, стал депутатом Верховного Совета. И все то, что происходило в Крыму, прошло через мою душу, через мое сердце.

 

     Не надо здесь говорить и расписываться за людей,  проживающих в Крыму. Мы знаем, чего мы хотим. Никто сегодня не ставит вопрос о выходе  Крыма  из  состава  Украины.  Об  этом  перестали  сегодня говорить.  И если кто-то  один,  извините,  оскорбил  национальное достоинство украинца, то я думаю, что он прежде всего оскорбил сам себя.  Он не оскорбил украинца тем,  что он сказал что-то о языке. Он просто оскорбил себя.  Потому что ни одна, ни другая сторона не имеют права оскорблять человеческое достоинство людей. Это первое.

 

     Второе. Должен вам сказать,  что стабильность в Крыму  сейчас чрезвычайно  хрупкая.  Она  достигнута  благодаря  четкой  позиции комиссии, которая там работала.

 

     В свое  время  взвешенные   действия   Президента   позволили сохранить  в  Крыму  стабильность.  Так  давайте же до конца будем людьми, которые соблюдают Конституцию и уважают себя.

 

     Я предлагаю взять сегодня за основу проект закона, который мы вносим,  создать  согласительную  комиссию  и  с  учетом  проекта, который  внес  Президент,   подготовить   взвешенный,   нормальный документ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимире Іллічу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Гадаю,  пристрасті вщухли, усі порозумілися. Правильно сказано,  треба прислуховуватися і до свого розуму, і до голосу тих,  хто там проживає,  зокрема наших колег депутатів, які представляють цю  автономну  республіку.  Не  треба  перетворювати проблему Криму на зубний біль для України.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти в першому читанні проект закону, внесений Президентом.

 

     "За" - 92. Не підтримується.

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в  першому  читанні проект закону, внесений групою депутатів на чолі з Юрковським.

 

     "За" - 184.

 

     Не вистачає голосів.

 

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  відправити  обидва проекти на доопрацювання,  щоб на повторне перше  читання  внести  об'єднаний документ.

 

     Депутат Бобриньов. Будь ласка.

 

     БОБРИНЬОВ О.В.  Уважаемые товарищи! Я предлагаю отправить эти два проекта на доработку в комитет,  который  возглавляет  депутат Стешенко. Они там занимаются вопросами региональной политики и так далее. Или создать согласительную комиссию. Но ни в коем случае не отправлять в Комитет по вопросам правовой политики,  где собрались люди,  которые при слове  "Крым"  начинают  скрежетать  зубами.  Я считаю,  что можно еще раз проголосовать второй проект, потому что не все проголосовали. Он наберет большинство голосов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто внесено пропозицію,  щоб два комітети,  які очолюють  депутати  Стретович  і  Стешенко,  доопрацювали  ці  два проекти і  внести  об'єднаний  на  розгляд  у  повторному  першому читанні.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Прошу  вашої  уваги.  У  нас  два невеличких законопроекти,  які  ми  повинні  були  розглянути  за  скороченою процедурою. Я прошу вас затриматися буквально на п'ять хвилин, щоб їх прийняти,  бо ми в другій половині дня  працюємо  в  комітетах. Вони стосуються бюджету.

 

     Проект Закону   про  внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих   актів   (стосовно   імпорту   сільськогосподарської продукції). Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Я дуже прошу, щоб ви протягом п'яти хвилин зосередилися на проблемі,  яку мені  доручив викласти комітет.

 

     На жаль,   запровадження  нами  податку  на  додану  вартість призвело до виникнення дискримінації при закупівлі  заготівельними організаціями  сільськогосподарської продукції у населення.  Тобто при прямому застосуванні цього  податку  вартість  продукції,  яка закуповується в населення,  збільшується на 20 відсотків. Це треба виправляти.

 

     Друге питання,  яке  закладене  в  цьому  законопроекті.  Уже півтора  місяці  на  кордонах України стоїть гуманітарна допомога, яку треба пропускати, зрозуміло, встановивши чіткий контроль за її використанням. І тому комітет пропонує такі норми.

 

     Далі. Багато  нарікань  платників  податку стосуються виписки податкових   накладних.   Ви    знаєте,    який    це    затратний адміністративний   механізм.   Комітет  пропонує  спростити  його. Скажімо,  мають видаватися не три накладні,  а дві. Встановлюється також пільга на давальницьку сировину,  яка була виготовлена в нас і вивезена до введення в дію цього закону.

 

     У зв'язку з цим пропонується внести адекватні зміни до Закону про державне регулювання імпорту сільськогосподарської сировини.

 

     До комітету надійшло багато запитів з приводу сертифікації, а також  зворотного  ввезення  продукції,  яка  була   вироблена   з давальницької   сировини,   вивезеної   нашими  підприємствами  на переробку.

 

     Чому так  нагально  треба  прийняти  цей  закон?   Тому   що, по-перше, наші заготівельні організації не можуть почати заготівлю продукції в населення.  По-друге,  вже півтора місяця  на  митниці накопичено  сотні  тонн гуманітарних вантажів і готової продукції, виготовленої з сировини наших підприємств,  і ніхто не знає,  що з ними робити.

 

     Комітет звертається  до  депутатів з проханням підтримати цей проект закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Чи проголосуємо?

 

     Депутат Кожушко. Будь ласка. З процедури.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  За  три  с половиной года я убедился,  что если мы хотим провести  закон,  который  нанесет  вред  гражданам  Украины,   то рассматриваем проект в таком срочном порядке.

 

     Я могу  остаться  еще  на два часа - пусть дают экономическое обоснование по этому вопросу.  Не надо  нас  гуманитарной  помощью кормить.  Кончайте дурить народ Украины этой гуманитарной помощью. Я прошу рассматривать этот законопроект по полной процедуре.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Ви бачите, вже виріс ліс рук,  тому що всі депутати,  кому було цікаво,  ознайомилися з цим  проектом  і  знають,  що  в   ньому   передбачається   тільки послаблення податкового тиску на нашого виробника.

 

     Я не  знаю,  шановний Олександре Миколайовичу,  яка процедура буде вибрана.  Можна розглядати постатейно,  можна проголосувати в цілому. Це вирішує зал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідеться про внесення змін до двох законів...

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Давайте я тоді коротко прокоментую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Пункт 4.7 статті 4. Пропонується додати речення такого змісту: "У випадках, коли платник податку здійснює операції з продажу неоподатковуваним особам сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки,  раніше придбаних (заготовлених)  таким платником  податку  у  фізичних  осіб,  які  не є платниками цього податку,  об'єктом оподаткування  є  торгова  націнка  (надбавка), встановлена таким платником податку".

 

     Мається на   увазі,  що  заготівельна  організація,  продаючи закуплену сировину,  має нараховувати 20 відсотків ПДВ і  не  може конкурувати  на  рівних  на  ринках,  де ПДВ не нараховується.  Ми встановлюємо  відповідність,   однакові   правила   оподаткування. Міністерство фінансів не погодилося із цією зміною, мотивуючи тим, що тоді буде дискримінація поставок оподатковуваних осіб, скажімо, КСП або інших підприємств.

 

     Але, шановні  друзі,  ми  нікуди  не  дінемося  від закупівлі продукції у населення.  Якщо ми не змінимо цю  норму,  то  система закупівлі  продукції  у  населення  буде  остаточно зруйнована.  І будуть, як казав депутат Сокерчак під час перерви, їздити приватні особи  і  скуповувати за безцінь цю продукцію у селян.  Оцим усе і закінчиться.  Насамперед депутати-аграрники  наполягали  на  такій зміні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Шановні депутати! Шановні колеги! Я прошу вас вникнути в суть справи.  Дійсно, після прийняття закону виявилося, що  є  кілька  норм,  які  необхідно терміново виправити.  Це буде тільки на  поліпшення.  Заготконтора,  усім  відомо,  закуповує  в населення продукцію,  переробляє і реалізує її знову населенню.  І виходить, що двічі буде сплачено ПДВ. Немає ж логіки!

 

     У комітеті ми дуже уважно й виважено поставилися до всіх  цих змін і пропозицій,  ретельно вивчили їх і пропонуємо вам прийняти. Це тільки полегшить скрутну ситуацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Давайте  підтримаємо  аграрний   комітет. Голосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не один, а два комітети.

 

     "За" - 170.

 

     Заступник міністра   фінансів   України   Регурецький  Василь Васильович. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні  народні  депутати!  За такого результату голосування мені вже доповнити немає чого,  але хотілося б затримати  розгляд  цієї пропозиції,  тому  що вона не зовсім чітко сформульована.  Коли ми проаналізували,  то побачили,  що в нерівних умовах  будуть  деякі суб'єкти,   які   працюватимуть  на  ринку  з  цією  продукцією  - заготівельні    організації,    колективні    сільськогосподарські підприємства,  фермери.  Ми  виділяємо  тільки  одну  частину.  На засіданні комітету,  коли обговорювалося це питання,  ми  показали депутатам,  що  Верховна  Рада не повинна приймати це доповнення в такій редакції.  Треба або  чітко  викласти,  або  врахувати  всіх суб'єктів.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Дійсно, є розбіжність між  інтересами  комерційних  фірм-посередників  і   заготівельних організацій,  які історично існували в Україні. Якщо ми не хочемо, щоб  була  зруйнована  система  заготівель,  то  мусимо  поставити заготконтори  в  однакові  умови  із суб'єктами колгоспних ринків, тому що на ринках ПДВ не нараховується, а заготівельні організації нараховуватимуть   ПДВ,  тобто  продукція  буде  на  20  відсотків дорожча.  А наслідок матимемо такий:  колгоспам платитимуть на  20 відсотків  менше  -  це ж усім зрозуміло.  Тому я прошу підтримати пропозицію комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ви всі без винятку знаєте, що  собою являла "Укоопспілка" і кооперація на місцях,  ви знаєте, що собою являли заготівельні контори і їхні структури,  і  це  все зруйновано. Я вважаю, що два комітети правильно підняли питання. Я просив би підтримати цю пропозицію. Будь ласка, проголосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ми  просимо  проголосувати  за  це  нормальне, виважене рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 2О6.

 

     Депутати Кармазін, Пономаренко не встигли. Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Пономаренко.  Будь ласка. Потім - депутат Сокерчак, і голосуємо.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,член  Комітету  Верховної  Ради  України   з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Шановні колеги! Я хочу вам нагадати,  що раніше система кооперації завжди отримувала кредити під  сезонну  закупівлю  сільськогосподарської  продукції. Тепер цього немає,  і єдине,  що ми можемо зробити, - це звільнити від оподаткування.  Ви знаєте,  що  цього  року  багато  продукції пропало на полях, фрукти і овочі, за які ми могли б отримати якусь копійку,  згнили і пропали. Тому я прошу вас підтримати пропозицію комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Савранський виборчий округ,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Вже говорили,  що комітет отримав велику кількість  листів  з  приводу того, що ця проблема залишилася неврегульованою.

 

     Сергій Анатолійович з трибуни сказав, що наш комітет ретельно розглядав   це   питання,   пропозиції   і   Василя    Васильовича Регурецького,  і Олексія Івановича Шитрі. Учора на засіданні ми ще раз повернулися до цього питання.

 

     Справді, на ринку можуть бути нерівні умови. Але ж ви знаєте, що і колгосп,  і фермер - це юридичні особи, і вони мають право на відшкодування ПДВ  в  разі  продажу  товарів  будь-яким  суб'єктам підприємницької  діяльності.  До  того  ж,  гостро стоїть проблема заготівлі в населення худоби,  а податкова адміністрація підходить до цього дуже просто:  закупив бичка за тисячу гривень - плати 200 гривень ПДВ, хоча ніякої доданої вартості там немає.

 

     Так ось, ми вирішили оподаткувати лише торгову націнку, тобто додану   вартість   (як   і   повинно   бути),   а   все  інше  не оподатковується. Так буде правильно.

 

     Я прошу підтримати це рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги! (Шум у залі).

 

     МОВЧАН П.М.  Олександре Миколайовичу,  що  він  протягує!  Це лобізм!

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний  пан Мовчан однаково розбирається і в питаннях Криму,  і в питаннях заготівлі продукції.  Я просив би не звертати на нього уваги.

 

     МОВЧАН П.М. Я чесніший перед людьми, ніж ви! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     Павле Михайловичу,  навіщо  ви так один одного ображаєте?  Не треба цього робити.

 

     Я просив би,  шановні колеги, ще проголосувати один невеликий документ. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Далі в цьому законопроекті пропонуються зміни, які передбачають неоподаткування гуманітарної допомоги. І для того щоб  не  було  зловживань  і  неправильного розподілу гуманітарної допомоги,  встановлені жорсткі правила її отримання та  розподілу. Раніше  ці  правила встановлювалися Кабміном.  Тепер ми ці правила визначили прямо в законі.  Я прошу підтримати  ці  зміни,  щоб  не оподатковувати гуманітарну допомогу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 147.

 

     Не приймається.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.    Олександре    Миколайовичу,   тоді   ми   не проголосуємо  в  цілому  законопроект.  Я  хочу  ще  раз  пояснити депутатам.   Протягом  півтора  місяця  на  митницях  зберігається гуманітарна допомога і готова продукція  українських  підприємств, вироблена з давальницької сировини.  Якщо ми цього не приймемо, ця продукція і надалі буде  лежати  на  митних  ліцензійних  складах, гнити,  а  наші  підприємства платитимуть штрафи.  Я можу зачитати повністю текст, щоб усім було зрозуміло, про що йдеться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пасько. Будь ласка.

 

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий  округ,  Черкаська  область).  Шановні  колеги!  Я   хочу закликати  вас  проголосувати  за  цю  поправку.  Ніхто у світі не оподатковує гуманітарної  допомоги.  Ми  робимо  помилки  одна  за одною.  Минулого  року  нам  надійшло  50  тисяч тонн гуманітарної допомоги.  У  цьому  році  вона  зменшилася  до  18  тисяч   тонн. Олександру  Михайловичу  Кожушку гуманітарна допомога не потрібна, він вчасно отримує заробітну плату і пенсію.  Але  людям,  які  не отримують  зарплат  і  пенсій,  не  можуть купити собі ліки,  вона просто життєво необхідна.

 

     Ми здивували світ тим,  що наприкінці минулого року  прийняли рішення  оподатковувати  гуманітарну  допомогу.  Сьогодні ми знову повторюємо ті  самі  помилки.  Я  вас  закликаю,  шановні  народні депутати, підтримати пропозиції Терьохіна.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Це пропозиції комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Камінський. І голосуємо.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту   і   зв'язку (Сніжнянський виборчий округ, Донецька область). Дякую, Олександре Миколайовичу.  Шановний пане Пасько!  Вам як секретарю Комітету  з питань охорони здоров'я,  материнства й дитинства,  мабуть, більше ніж будь-кому відомо,  що це за  гуманітарна  допомога.  Ви,  будь ласка,  перевірте  ті  ліки,  які надходять в Україну під виглядом гуманітарної допомоги.  Ви,  будь ласка,  перевірте, скільки людей отруїлося ними.  А ви ратуєте тут за гуманітарну допомогу.  Хіба ж ідеться  про  оцю  гуманітарну   допомогу?   Говориться   про   ту гуманітарну  допомогу,  яка розкрадається,  розтягується,  а потім викидається на базари. Ось про яку гуманітарну допомогу йдеться.

 

     Тому я пропоную голосувати проти цієї пропозиції, проти цього законопроекту.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний  депутат  Камінський  не  читав цього проекту закону.  Шановні народні  депутати,  тут  передбачено,  що звільняється від оподаткування податком на додану вартість, цитую: "надання благодійної допомоги,  а саме безоплатна передача товарів (робіт,  послуг),  у тому числі при їх ввезенні на митну територію України,  закладам дошкільної,  початкової,  середньої,  середньої професійної та вищої освіти,  закладам охорони здоров'я, культури; благодійним організаціям,  зареєстрованим у порядку, встановленому законодавством,  а  також  операції  з  безоплатної передачі таких товарів  (робіт,  послуг)   отримувачам   (суб'єктам   благодійної допомоги відповідно до законодавства.

 

     Під безоплатною передачею розуміється надання товарів (робіт, послуг) отримувачам благодійної допомоги без  будь-якої  грошової, матеріальної  або  інших видів компенсацій благодійній організації від таких отримувачів або  від  інших  осіб,  пов'язаних  з  ними. Порушення  цього  правила прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування.

 

     Кабінет Міністрів України встановлює  правила  маркування  та розподілу  товарів,  отриманих  як  благодійна  допомога,  а також контролю за цільовим розподілом результатів благодійних послуг або робіт.

 

     Марковані товари,   отримані   з  метою  надання  благодійної допомоги,  які продаються (депутате Камінський!) за грошові  кошти або  інші  види  компенсації,  та/або  виручка,  отримана за такий продаж,  підлягають  вилученню  у  недобросовісного  продавця   та направленню   в   доход   благодійної  організації,  зазначеній  у марковочному штампі,  за її рахунок, а при неможливості визначення такої  благодійної організації або знаходження її адреси чи при її відмові прийняти такі товари або сплатити вартість їх відправлення (транспортування),   такі   товари   визнаються   безхазяйними   і справляються у доход держави...

 

     Не можуть бути  об'єктами  благодійної  допомоги  товари  або послуги,   що  підлягають  оподаткуванню  акцизним  збором,  цінні папери,  нематеріальні активи,  а  також  товари,  призначені  для використання у підприємницькій діяльності. Перелік товарів (робіт, послуг),  які  не  можуть  бути  об'єктами  благодійної  допомоги, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

     У разі    коли    товари    (роботи,    послуги)    ввозяться (пересилаються) на митну територію України як благодійна  допомога у   кількостях,   що   становить   чи   може   становити   загрозу конкурентоспроможності  аналогічним  товарам  (роботам,  послугам) вітчизняного  виробництва,  Кабінет  Міністрів  України  за заявою таких підприємств  має  право  ввести  обмеження  на  застосування пільги,  встановленої цим пунктом,  стосовно окремої групи товарів на строк, не менший 12 календарних місяців".

 

     Що ще треба? Найжорсткіший контроль за розподілом благодійної допомоги.  Відповідно  до  чинного  закону  це рішення приймається Кабміном, але незрозуміло ким. І в мене є запитання до тих, які не хочуть голосувати за встановлення жорстких правил у законі:  чи не хочуть вони зберегти ту безконтрольну систему, яка є?

 

     Я просив би,  Олександре Миколайовичу,  поставити ці зміни на голосування. Уряд їх підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги!    Я    прошу   підтримати   і проголосувати.  Вже півгодини працюємо,  а я просив розглянути  за п'ять хвилин...

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет просить підтримати.  Кабінет Міністрів підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І Кабінет Міністрів підтримує.

 

     "За" - 171.

 

     Депутат Жеребецький. За ним - депутат Кожушко.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Мій округ розміщений у шахтарському регіоні. Знаєте, як там виплачуються заробітна плата, регресні і так далі.  І от зробили одну  хорошу  справу,  створили доброчинний  фонд "Карітас".  Мер міста виділив колишній ресторан, голландці дали апаратуру,  і тепер священики збирають  продукти  в навколишніх селах і годують людей.  Гуманітарна допомога надається ще медикаментами та одягом.  Люди, які взагалі не можуть собі дати ради в цьому житті, приходять і отримують ліки. Це рятує їм життя.

 

     А про  те,  як  у Донецькій області повелися з медикаментами, які  надійшли  як  гуманітарна  допомога,  я  готовий  представити документи.    Це   кричущі   факти.   Вантажівки   з   нормальними медикаментами  їздили  по   всій   Україні,   тому   що   донецька адміністрація відмовлялася брати ці ліки, аж поки не вийшли строки їх придатності.

 

     У нас важка ситуація,  і ми всі відповідаємо за  те,  що  тут робиться.  Я  вас  прошу,  давайте не будемо посміховищем у цілому світі. Ніде гуманітарна допомога не оподатковується. Це ганьба для нас усіх.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые  коллеги!  Я  раньше говорил и сейчас говорю: нельзя позволять товарищу Терехину уговаривать депутатов и проводить  свою  линию,  которая дала уже негативные последствия в нашем законодательстве по налогообложению,  когда  ни  у  кого  на руках  нет  этого  документа.  Я прошу прекратить этот кошмар и во вторник...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Олександре Михайловичу! В усіх депутатів  є  цей  документ.  Якщо  у вас його немає,  то вже ваша справа.

 

     Шановні колеги!  Звертається  до   нас   Кабінет   Міністрів, звертаються  два  комітети,  які  розглянули  детально ці питання. Давайте  їх  підтримаємо.  Тому  що  кожен  розуміє,  що   яка   б гуманітарна  допомога не надходила,  хоч вона в принципі нікому не потрібна, вона не має оподатковуватися.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні колеги,  два комітети і  уряд  просять підтримати це положення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 172.

 

     Питання знімається. Сідайте, будь ласка.

 

     ----------

 

     І останнє.  Прошу  вас  підтримати  депутатський  запит групи депутатів (16 чоловік) до Прем'єр-міністра  України  Пустовойтенка про   забезпечення   лікарень   автомашинами   швидкої   допомоги, закупленими на кошти японського кредиту. У медичних закладах немає коштів,   щоб   зробити   передоплату.  Прохання  направити  запит Прем'єр-міністру, щоб цю статтю передбачили в бюджеті й допомогли, тому  що  машини  вже  одержані,  а  їх не можуть роздати медичним закладам.

 

     Будь ласка,  підтримайте.  Це  стосується  кожного  району  і кожної області. Голосуємо.

 

     "За" - 192. Прийнято.

 

     Депутат Ніколаєнко. Будь ласка. І завершуємо. На репліку одна хвилина.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий округ, Херсонська область).  Шановні народні депутати,  шановні  виборці! Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій  уповноважила  мене зробити невеличку репліку.  Нещодавно  народний  депутат  Вітренко звинуватила Голову Верховної Ради Олександра Мороза в тому, що він ніби протягував символіку під час прийняття  Конституції,  мовляв, під   його  тиском  кримчани  проголосували  за  цю  символіку.  Я уповноважений заявити,  що ця інформація не відповідає  дійсності. Таке  рішення,  щоб  голосувати  в  парі,  прийняла  Погоджувальна комісія, а не Мороз.

 

     Ми заявляємо,  що  Олександр  Олександрович  Мороз  нічого  і ніколи  не  протягував,  а  виконував свої обов'язки відповідно до своїх повноважень.  Я не голосував за цю символіку,  і фракція  не голосувала.  Але  звинувачувати  Мороза  у  всіх  гріхах нечесно і необ'єктивно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На  цьому  ми  сьогодні   завершуємо   роботу   в пленарному режимі. У другій половині дня працюємо в комітетах.

 

     (Після перерви)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть, будь ласка, людей до залу.

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  України про Верховну Раду  Автономної  Республіки  Крим.   Доповідає   Роман   Петрович Безсмертний,  представник  Президента  України  у  Верховній  Раді України.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  представник Президента України у Верховній Раді  України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Президент України 11 червня  поточного  року  подав  на розгляд  Верховної  Ради  України  проект Закону про Верховну Раду Автономної  Республіки  Крим.  Також  відповідно  до   статті   93 Конституції  України  Президент  звернувся  з проханням розглянути названий проект позачергово як невідкладний.

 

     Одначе лише сьогодні ми знайшли час для того,  щоб розглянути згаданий  проект  в  силу  тих  організаційних проблем і нагальних питань, які виникали та не потребували швидшого вирішення.

 

     Статтею 138 Конституції  України  визначено,  що  до  відання Автономної  Республіки Крим належить призначення виборів депутатів Автономної Республіки Крим та затвердження складу виборчої комісії Автономної  Республіки  Крим.  Інші питання виборів Верховної Ради Автономної  Республіки  Крим  мають  бути  врегульовані   законами України.  Брак  таких  законів на даний момент ставить під загрозу проведення виборів до Верховної Ради  Автономної  Республіки  Крим навесні 1998 року, тому актуальність проблеми зрозуміла.

 

     У зв'язку  з  ситуацією,  що  склалася,  Президент  України 1 листопада змушений  був  повторно  звернутися  до  Верховної  Ради України  з  проханням невідкладно розглянути проект Закону України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

 

     Тепер стисло   щодо   структури    та    основних    положень запропонованого   на  ваш  розгляд  законопроекту.  За  структурою законопроект складається з 34 статей, об'єднаних у 6 розділів.

 

     Розділ І "Загальні  положення",  розділ  ІІ  "Склад,  вибори, набуття   та  припинення  повноважень  Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим",  розділ  ІІІ   "Повноваження   Верховної   Ради Автономної  Республіки  Крим",  розділ  ІУ "Організація та порядок діяльності Верховної Ради Автономної Республіки  Крим",  розділ  V "Cтатус  депутата  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим", розділ VI "Прикінцеві положення".

 

     Відповідно до Конституції України такий закон  має  визначити повноваження,  основні  засади  формування та діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Дозвольте стисло    висловитися    щодо     змісту     статей законопроекту.  Частина  перша  статті 1 встановлює,  що "Верховна Рада  Автономної  Республіки  Крим   є   представницьким   органом Автономної  Республіки Крим і здійснює свої повноваження на основі Конституції та законів України,  Конституції Автономної Республіки Крим  з  метою  сприяння  реалізації  прав  та інтересів населення автономії та вирішенню питань життєдіяльності регіону".

 

     У частині другій статті 1  зазначається,  що  "Верховна  Рада Автономної  Республіки  Крим  здійснює  нормативне  регулювання  з питань,  визначених Конституцією України,  а  також  вирішує  інші питання,   що   віднесені   Конституцією   та   законами  України, Конституцією Автономної  Республіки  Крим  до  відання  Автономної Республіки Крим".

 

     Щодо принципів  діяльності і здійснення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, то стаття 2 закладає такі основні принципи:   верховенства   права,   конституційності,  законності, гласності,   колегіальності,   поєднання   інтересів    Автономної Республіки Крим та загальнодержавних інтересів України, урахування особливостей національного складу населення Автономної  Республіки Крим,    правової,    організаційної   та   матеріально-фінансової самостійності в  межах  повноважень,  визначених  Конституцією  та законами України, а також Конституцією Автономної Республіки Крим, і, нарешті, принцип судового захисту.

 

     Законопроектом встановлюється   також,   що    "повноваження, порядок   формування   і   діяльності  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України,  цим та  іншими законами   України,   Конституцією   Автономної  Республіки  Крим, нормативно-правовими актами Верховної Ради  Автономної  Республіки Крим,  прийнятими  в  межах її повноважень".  Ці норми зазначені в частині першій статті 3.

 

     Проект також  передбачає,  що   "Верховна   Рада   Автономної Республіки Крим у своїй діяльності керується Конституцією України, цим  та  іншими  законами  України,  указами   і   розпорядженнями Президента    України,    актами   Кабінету   Міністрів   України, Конституцією     Автономної     Республіки     Крим,      власними нормативно-правовими  актами,  прийнятими в межах її повноважень". Про це йдеться в частині другій статті 3.

 

     Кількісний склад Верховної Ради  Автономної  Республіки  Крим визначається   статтею  4,  де  запропоновано  чисельність  у  100 депутатів,  які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

 

     Відповідно до   частини   першої   статті   5  Верховна  Рада Автономної Республіки Крим обирається строком на 4 роки.

 

     Вона є повноважною за умови обрання не менш як двох третин її загального складу.

 

     "Повноваження Верховної   Ради   Автономної  Республіки  Крим можуть  бути  достроково  припинені  Верховною  Радою  України  на підставах  і  в  порядку,  визначених  Конституцією  України,  цим Законом та Конституцією Автономної Республіки Крим".

 

     Проект закону встановлює систему виборів депутатів  Верховної Ради  Автономної  Республіки Крим.  Вони здійснюються за принципом пропорційного представництва населення Автономної Республіки  Крим за мажоритарною системою з утворенням одномандатних територіальних та одномандатних національних виборчих округів.

 

     Відповідно до   частини   другої   статті   6   законопроекту "національні   виборчі   округи   утворюються   для  представників кримськотатарського народу,  інших депортованих етнічних  груп  та національних меншин, що проживають в Автономній Республіці Крим".

 

     Пропорційне представництво  населення  Автономної  Республіки Крим забезпечується рівним правом громадян України,  що проживають в  територіальних  та  національних виборчих округах,  мати одного свого представника у Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

 

     Щодо права на висунення кандидатів у  депутати  до  Верховної Ради  Автономної  Республіки  Крим,  то  частина  друга  статті  7 пропонує визначити,  що воно  "належить  громадянам  України,  які постійно  проживають  в  Автономній  Республіці Крим і мають право голосу.  Це право  реалізується  як  безпосередньо,  так  і  через об'єднання громадян,  що зареєстровані відповідно до законодавства України".

 

     Частина перша статті 10 говорить,  що "повноваження Верховної Ради  Автономної  Республіки Крим можуть бути припинені достроково Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України   про   порушення  нею  Конституції  України  або  законів України".

 

     Проектом встановлюється,   що   "Верховна   Рада   Автономної Республіки   Крим   може  прийняти  не  менш  як  двома  третинами загального  складу  Верховної  Ради  Автономної  Республіки   Крим рішення  про саморозпуск".  Про це йдеться в частині другій статті 10.

 

     Згідно з частиною третьою цієї статті "повноваження Верховної Ради  Автономної Республіки Крим можуть бути припинені за рішенням місцевого референдуму".

 

     Статею 11   визначається,   що   Верховна   Рада   Автономної Республіки   Крим   здійснює   нормативне  регулювання  з  питань: сільського  господарства   і   лісів;   меліорації   і   кар'єрів; громадських   робіт,   ремесел   та   промислів;   благодійництва; містобудування  і  житлового  господарства,   туризму,   готельної справи,  ярмарків;  музеїв,  бібліотек,  театрів,  інших  закладів культури   та   історично-культурних   заповідників;    транспорту загального користування,  автошляхів та водопроводів;  мисливства, рибальства; а також санітарної та лікарняної служб.

 

     Згідно з частиною першою статті  13  законопроекту  "Верховна Рада  Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення і постанови, які є обов'язковими до виконання на території Автономної Республіки Крим".

 

     Частина друга   цієї   ж   статті   визначає,  що  "з  питань нормативного регулювання Верховна Рада Автономної Республіки  Крим приймає   постанови",   а   частина   третя   додає:   "з   питань організаційно-розпорядчого  характеру  Верховна  Рада   Автономної Республіки Крим приймає рішення".

 

     Згідно зі  статтею  14  "постанови  Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  підлягають  державній   реєстрації,   офіційному оприлюдненню  та  набувають чинності у порядку,  що встановлюється законодавством України".

 

     Розділом IV законопроекту визначається організація та порядок діяльності  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим.  Зокрема, стаття 16 встановлює:  "Верховна Рада Автономної  Республіки  Крим проводить  свою  роботу  в  порядку щорічних сесій.  Щорічна сесія складається з чергових та  позачергових  засідань  Верховної  Ради Автономної   Республіки  Крим,  засідань  комісій  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Рішення про  скликання  засідань  Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим  доводиться  до  відома  депутатів і населення не пізніше ніж за 10 днів до засідання,  а у виняткових випадках - не пізніше як за день до початку засідання".

 

     Та сама  стаття  передбачає,  що "питання на розгляд засідань Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим  вносяться   головою Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим та його заступниками, комісіями,  депутатами Верховної Ради Автономної Республіки  Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим".

 

     Стаття 17  передбачає,  що  чергове  засідання щорічної сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим скликається один раз  на квартал.   Тривалість   засідання   не   може   перевищувати  семи календарних днів.

 

     Відповідно до статті 18 Верховна Рада  Автономної  Республіки Крим  може провести позачергове засідання.  "Позачергове засідання щорічної  сесії  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим  із зазначенням порядку денного скликається головою Верховної Ради або за ініціативою не менше третини загального складу  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим".  Тривалість такого засідання щорічної сесії не може перевищувати одного календарного дня.

 

     Згідно зі  статтею  19  "голова  Верховної  Ради   Автономної Республіки  Крим  обирається Верховною Радою Автономної Республіки Крим з числа її депутатів  на  строк  повноважень  Верховної  Ради Автономної  Республіки  Крим  таємним  голосуванням шляхом подання бюлетенів".

 

     Голова Верховної Ради підзвітний  Верховній  Раді  Автономної Республіки   Крим   і  відповідальний  перед  нею.  Законопроектом передбачається,  що він  може  бути  звільнений  з  посади  голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якщо за його звільнення проголосували більше половини  загального  складу  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Питання про  звільнення  голови  може бути внесене на розгляд засідання не менш як третиною депутатів загального складу.

 

     Розділом п'ятим запропонованого законопроекту  встановлюється статус депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а саме статтями 23-30.  У статті 23 говориться,  що "депутатом  Верховної Ради  Автономної  Республіки  Крим  може  бути  обраний громадянин України,  який на день виборів досяг вісімнадцяти років, має право голосу  і  протягом  останніх  п'яти  років  постійно  проживає  в Україні".

 

     Згідно зі  статтею  23  "вимоги   щодо   терміну   постійного проживання    в    Україні   не   поширюються   на   представників кримськотатарського народу та інших депортованих етнічних груп".

 

     Відповідно до статті 24 "депутат  Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим  здійснює  свої  повноваження  у  Верховній  Раді Автономної Республіки Крим не на постійній основі". Прошу звернути на  це  увагу.  На  постійній  основі  у Верховній Раді Автономної Республіки  Крим  працюють  лише  голова  та   заступники   голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Повноваження депутата Верховної Ради та гарантії депутатської діяльності  згідно  із   законопроектом   пропонується   визначати законами України.

 

     Статтею 25  встановлюється несумісність депутатського мандату з іншими видами діяльності:  "Депутат  Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим  не  може  бути  депутатом  іншої  ради.  Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим не може  використовувати свій  депутатський  мандат  з метою,  не пов'язаною з депутатською діяльністю".

 

     Перед вступом на посаду депутат складає перед Верховною Радою Автономної  Республіки  Крим  присягу.  Якщо  депутат  не  складає присяги або не  скріплює  її  підписом,  то  втрачає  депутатський мандат. Повноваження депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим починаються з моменту складення присяги.

 

     Відповідно до частини другої статті 27 повноваження  депутата Верховної  Ради Автономної Республіки Крим припиняються достроково за  рішенням  Верховної  Ради  у   таких   випадках,   аналогічних передбаченим чинним законодавством України:  складення повноважень за його особистою заявою,  набрання  законної  сили  обвинувальним вироком щодо нього,  визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім,  припинення громадянства України,  виїзду  на  постійне проживання за межі України, відкликання або ж смерті.

 

     Зайняття депутатом посади, несумісної з депутатським мандатом також спричиняє припинення його повноважень  за  рішенням  суду  з моменту зайняття такої посади.

 

     У частині   першій   статті   29  зазначається,  що  "депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим має право звертатися  до органів   державної   влади,   органів  місцевого  самоврядування, об'єднань  громадян,  до  підприємств,   установ   і   організацій незалежно   від  форм  власності,  до  посадових  осіб  з  питань, пов'язаних з депутатською діяльністю,  і брати участь  у  розгляді порушених  питань.  Зазначені органи та посадові особи зобов'язані розглянути його звернення і дати відповідь не пізніш як у місячний строк. Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим має право звернутися з депутатським запитом".

 

     У статті 29 також визначається,  що таке депутатський запит і якими можуть бути його адресати.

 

     Проект Закону України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим  розроблявся  на  підставі  Конституції  України  та  чинного законодавства.

 

     Шановні народні  депутати!  Звертаюся  до  вас  із  проханням підтримати внесений Президентом  законопроект  про  Верховну  Раду Автономної  Республіки Крим та ухвалити його в першому читанні для продовження роботи над ним і підготовки до другого читання.

 

     Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Романа Петровича? Запишіться, будь ласка.  Достатньо 10 хвилин на запитання?  Достатньо.  Виставте 10 хвилин, будь ласка.

 

     Депутат Манчуленко. За ним - депутат Бобриньов.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Заставнівський виборчий округ,  Чернівецька  область).  Прошу  передати  слово  колезі  по фракції депутату Лавриновичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький   виборчий   округ,   Львівська   область).   Романе Петровичу, дозвольте запитати стосовно присяги, яку мають складати депутати   Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим.  Узагалі присяга складається перед  народом  своєї  держави  членами  вищих органів  державної  влади  України або військовими.  Який зміст ви вкладаєте в потребу  складення  присяги  депутатами,  обраними  до представницького органу автономії?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Дякую. Шановний Олександре Володимировичу, я чудово  розумію  підтекст  вашого  запитання.  Ми  можемо   почати дискусію   з   проблеми:   є   це   парламент  чи  місцевий  орган самоврядування. І виходячи з того зможемо ділити на одне чи інше.

 

     Але в  законопроекті   тому   й   пропонується   свого   роду компромісний  варіант.  Усе-таки говорити,  що це звичайна обласна рада,  як і всі,  було б не  зовсім  правильно,  бо  це  автономна республіка.   Проте   я   частково   погоджуюся,   що   це   і  не загальнодержавний орган,  перед яким  складають  присягу.  Але  ми змушені  вдаватися  до  таких паліативних заходів,  оскільки маємо розрізняти представницькі органи,  які є в Україні.  I це один  із тих  фактів,  який  відрізняє  Верховну Раду Автономної Республіки Крим від обласних рад.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бобриньов. За ним - депутат Яблонський.

 

     БОБРИНЬОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Балаклавський виборчий округ,  м. Севастополь). Прошу передать слово депутату Штепа.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (Сімферопольский виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов. Уважаемый   Роман   Петрович,   статья   6  и  последующие  статьи предполагают  создание  одномандатных  национальных  избирательных округов в Автономной Республике Крым.  Равные избирательные права, однако, обеспечиваются и без создания национальных округов. У меня напрашивается вывод,  и не только у меня, но даже и у избирателей, которые  сегодня  представляют  крымскотатарский  народ  и  другие депортированные   народы,  что  правительство,  Президент  Украины вместо  того  чтобы  ежегодно  выделять  необходимые  средства  на обустройство    крымских   татар   (строительство   школ,   жилья, инфраструктуры и всего остального),  извините меня,  грубое  слово напрашивается,  бросают  им,  как  голодному,  кость.  Вот  и  это надуманное право создания национальных округов. Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Скажите,  пожалуйста,  не  входит   ли   в противоречие  этот  ваш  проект закона с Законом Украины о выборах народных депутатов Украины,  где национальные одномандатные округа не предусмотрены? Мы в этом зале голосовали против их создания. Не ущемляют ли они право других национальных меньшинств?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Давайте розділимо проблему. Перше - це  пропозиція,  викладена  в  цьому  законопроекті,  друге -це ті матеріальні питання, про які ви говорили, я не буду їх торкатися.

 

     Є безліч механізмів  реалізації  принципу  рівності  виборчих прав.  У  даному  випадку  запропоновано  такий  варіант.  Я  хочу аргументувати  його.  Треба  розрізняти  титульні  нації,  корінні нації,  національні меншини.  Не помічати цієї проблеми в Криму не можна.

 

     На превеликий жаль, у Криму ми маємо те, що так звані корінні нації  майже  повністю  виселялися з території півострова.  Звідси логічно випливає проблема  -  як  врахувати  їх  інтереси  на  цій території.  Тому і запропоновано такий варіант реалізації принципу рівності виборчих прав.  Якби, скажімо, ми застосували тут принцип квоти, то і це було б цілком придатним, як і багато чого іншого.

 

     Це аніхтрохи  не  суперечить  законодавству  України.  Це має відношення  до   того   питання,   про   яке   говорив   Олександр Володимирович.   Не   помічати   цих   особливостей  в  Автономній Республіці Крим не  можна.  Не  можна  законодавство  України  без урахування  цих  особливостей  використовувати  і  при  формуванні представницького органу в Автономній Республіці Крим.  І саме цими особливостями Автономної Республіки Крим зумовлені пропозиції, які ми вносимо.  І я не вважаю,  що дані пропозиції суперечать закону, прийнятому   нами,   тим  більше  що  той  закон  регулює  порядок формування парламенту всієї держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яблонський. За ним - депутат Охріменко.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  науки та народної освіти (Кам'янецьПодільський виборчий  округ,  Хмельницька  область).  Дякую.  Шановний  Романе Петровичу! Продовжуючи запитання, поставлене вам колегою Штепою, - стосовно титульних і корінних націй,  я хотів би знати вашу думку, чи даний проект забезпечує об'єктивне представництво і корінних, і титульних націй у Верховній Раді Криму,  чи не виникне там якихось міжнаціональних конфліктних ситуацій. Знято цю загрозу чи ні?

 

     І друге  запитання.  Наскільки  цей  проект,  так  би мовити, вписується в  загальноприйняту  світову  практику  щодо  автономій подібного типу? Чим він відрізняється? Є аналоги в інших країнах?

 

     Дякую.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.   П.   Що  стосується  першого  запитання,  то пропонується схема одномандатних територіальних  та  одномандатних національних  виборчих  округів.  Такі  схеми  використовуються  в багатьох  державах,  і  я  не  бачу,  що  вони  можуть  якось   не враховувати інтереси різних національних угруповань.

 

     Що стосується   врахування   інтересів  титульної  нації,  то зверніть,  будь ласка,  увагу на таку  особливість  законопроекту: депутатом  може бути будь-який громадянин України,  навіть який не проживає на території Автономної Республіки Крим,  але висувати  в кандидати  (тобто  тут  розведено  пасивне  і активне право) мають право лише ті,  хто проживає на  території  Автономної  Республіки Крим. Мені здається, що такий підхід є цілком доречним.

 

     Що стосується практики, то аналогія - це Аландські острови. Є нормативний  акт,  прийнятий  державою,  про   формування   такого представницького органу Аландських островів. Повноваження його теж чітко визначаються державним законом.  Там слід звернути увагу  на поєднання  принципу  осідлості  та принципу земельної власності (в Україні другий принцип реалізувати дуже важко).

 

     В аналогічних  випадках  майже  завжди  пасивним  і  активним виборчим правом володіють громадяни, які проживають на відповідній території і мають право власності.  Але сьогодні реалізувати право земельної власності з об'єктивних причин ми не маємо можливості.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо  так  розглядати,  то тоді по Україні будемо також дивитися,  скільки росіян обрати, скільки українців, скільки людей  інших  національностей.  Треба  ж,  мабуть,  думати,  що ми робимо.

 

     Депутат Охріменко. Будь ласка.

 

     ОХРІМЕНКО К.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Дружківський виборчий округ, Донецька область). Фракция   коммунистов.   Спасибо.  Роман  Петрович,  два  коротких вопроса.

 

     Первый. Вы являетесь автором законопроекта о выборах  местных органов власти, насколько я помню, мы приняли его в первом чтении. Там заложена смешанная система выборов на уровне  области  и  даже города, района. Где же логика, почему для автономной республики мы закладываем,  так  сказать,  жесткие  рамки  только   мажоритарной системы?

 

     И вопрос  второй,  о  чем  уже Александр Николаевич и коллега Штепа сказали.  Значит, следуя вашей логике, национальные округа в Донецке, Луганске - русские, в Харькове, Бердичеве - еврейские, во Львове - польские,  в Буковине - румынские,  ну и дальше,  дальше, дальше?

 

     Спасибо.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Дякую.  Щодо  першого  запитання.  Шановні колеги,  ні в якому разі не можна поєднувати даний закон  і  закон про  формування  органів  місцевого самоврядування.  Верховна Рада Автономної Республіки  Крим  не  є  самоврядним  органом,  хоча  і назвати його державним органом чи,  скажімо,  законодавчим органом теж не можна,  тому що його статус визначено Конституцією  країни. Тому  я  вас  прошу,  ні в якому разі не порівнюйте.  Повірте,  це навіть образливо для людей, які представляють Автономну Республіку Крим,  і  депутатів,  коли  ми  порівнюємо  цей  орган  з органами самоврядування.

 

     Чому я  про  це  вам  кажу?  Якщо  ми  хочемо   реалізовувати самоврядування, то повинні закладати ті форми виборів, які заклали в Закон про формування органів місцевого самоврядування та  вибори посадових осіб. Там передбачено багатоваріантність. Це випливає із статті 19, якщо я не помиляюсь, Закону про місцеве самоврядування, де йдеться про поступове введення статутного права.

 

     Що стосується  національних  округів.  Було  названо Донецьк, Буковину і так далі.  Шановні колеги,  Автономна Республіка Крим - це  невід'ємна  частина  України,  але  це  автономна  республіка. Донецька,  Закарпатська та інші області - це  частини  материкової України.  Тому  прив'язувати Закон про вибори депутатів Автономної Республіки Крим до інших територій України немає підстав. Якщо там буде  автономна  республіка,  тоді  можна розглядати питання і про створення національних округів.  Але згідно з Конституцією України ми не можемо цього зробити. Конституція України дозволяє нам такий підхід  лише  до  вирішення  питання  про  вибори  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  Романе Петровичу, що ми не тут жартуємо і не тим жартуємо. І виконуємо, по-моєму, чужу волю.

 

     Будь ласка, депутате Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Шановний Романе Петровичу!  Я дуже дякую за грунтовну доповідь.  Але я теж поділяю тривогу цього залу і хочу нагадати, що національне питання - це не просте  питання.  Давайте  пригадаємо,  як  ми проводили вибори до органів місцевого самоврядування в Криму,  коли поспіхом  довелося готувати  проект закону про участь депортованих народів.  І тільки це нам дало змогу зняти ту величезну напругу, яка там була. Але ця проблема існує і її треба, безперечно, розв'язувати. І мене зовсім не лякають національні округи.

 

     Тепер декілька  загальних  запитань.   Ну,   по-перше,   щодо присяги.  Романе  Петровичу,  мені  здається,  ми  вже перевершили будь-які   допустимі   норми,   адже   сам   факт    обрання    до представницького   органу   відповідною   частиною  населення  вже зобов'язує  слугувати  народові  України.  І  тут  все   абсолютно зрозуміло.  Але  в  чому  зараз делікатність цього питання?  Немає Конституції автономії. І чи розгляд цього законопроекту не потягне за  собою  законопроект  про Раду міністрів автономії,  а потім на основі цих законів нам доведеться приймати конституцію  автономії, а далі і закон про обласну раду?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Миколайовичу, дякую за запитання. Що стосується логіки другої проблеми,  то я з вами погоджуюся. Але не   моя  вина  в  тому,  що  конституції  немає,  а  необхідність врегулювати  питання  виборів   до   Верховної   Ради   Автономної Республіки Крим є.

 

     Що стосується першої проблеми,  то на ваше класичне запитання я відповім також словами класика.  У національному  питанні  краще пересолодити,  ніж недосолити. І не звертати увагу на це ми просто не маємо права.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Головне - не підсолювати.

 

     Будь ласка, від Криму депутат Мірошниченко. Одне запитання, і на цьому завершуємо.

 

     МІРОШНИЧЕНКО Ю.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ростовський виборчий  округ, Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов. Сейчас в мире, и в Европе в  частности,  возрастает  тенденция  расширения  прав  и полномочий   представительных  органов  власти  и  власти  местных органов  самоуправления  автономий.  Согласно  вашему  проекту   в парламенте   Крыма   будут   только   четыре  постоянных  члена  - председатель и три заместителя.  Не кажется ли  вам,  что  это  по меньшей    мере   смешно?   Где   еще   имеется   на   постоянной, профессиональной основе четыре депутата?  Ну что это за парламент? В  настоящее  время  в  крымском парламенте 98 депутатов,  которые могут работать на профессиональной основе.  Неужели вы не  видите, что своим проектом вы ущемляете права нынешнего состава Верховного Совета Крыма как института власти?  Не кажется ли вам,  что это по меньшей  мере  просто  явная  тенденция к умалению прав Верховного Совета Крыма?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Що стосується ролі  представницьких органів,  то,  як  ви  самі  помітили,  вона  зростає у межах саме місцевого  самоврядування.  Вони  переходять   навіть   на   певне нормативне   регулювання   на   регіональному   рівні.   Згідно  з Конституцією України таке нормативне право надано  Верховній  Раді Автономної  Республіки Крим.  Постійно чи непостійно має діяти цей орган?  Шановні  колеги,  є  декілька   причин,   які   зумовлюють необхідність підходу,  про який я говорив. Перша - це необхідність зменшення витрат  на  функціонування  цього  органу.  Друга  -  це необхідність   уточнення   самого  режиму  роботи  і  того  обсягу повноважень,  які передбачається виконувати цьому органу. Третя... Ні  для  кого не є секретом,  що за останні роки,  окрім того,  що розглядалися по два-три рази на рік питання відставки уряду,  інші питання фактично не вирішувалися. Тому і обрано саме такий підхід.

 

     Але, шановні колеги,  це не означає, що чи то Безсмертний, чи ще хтось один у цьому залі буде вирішувати цю проблему.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

 

     Співдоповідач -  Юрковський  Анатолій   Вільгельмович.   Будь ласка.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики  і  судово-правової  реформи  (Ленінський виборчий  округ,  м.  Севастополь).  Уважаемые  народные депутаты! Уважаемые избиратели! Пользуясь правом законодательной инициативы, депутаты  Егудин,  Пилипенко,  Штепа и Юрковский представляют свой законопроект,   альтернативный   скажем,   условно,   только   что доложенному представителем Президента коллегой Безсмертным Романом Петровичем.

 

     Прежде всего хотелось бы  сказать,  что  представляемый  нами вариант  проекта  закона  в  основном  одобрен  и принят Верховным Советом Автономной Республики Крым.

 

     Необходимость принятия данного закона обусловлена положениями раздела  Х  Конституции  Украины.  Сегодня необходимо более четкое юридическио-правовое закрепление  полномочий,  основных  принципов формирования   и  деятельности  высшего  представительного  органа Автономной Республики Крым с учетом специфических особенностей  ее социальноэкономических и национальнодемократических условий.

 

     В статье  3  проекта  закона определено,  что Верховный Совет Автономной Республики  Крым  состоит  из  100  депутатов,  которые избираются на основе (я прошу обратить на это внимание) всеобщего, равного и прямого избирательного права путем  тайного  голосования по смешанной (мажоритарнопропорциональной) системе.

 

     В этой  связи  мы считаем,  что предложение докладчика Романа Петровича   Безсмертного   относительно   создания   одномандатных национальных  и  территориальных  (особенно  национальных) округов противоречит статьям 21-24 Конституции Украины.  По своей сути это есть  стремление  внедрить идею национальных квот на неопределенно длительное время,  стремление предоставить право участия в выборах высшего   законодательного   представительного  органа  Автономной Республики  Крым  незаконному  формированию  -  курултаю   и   его меджлису.  Кроме того, оно противоречит Закону о выборах и, говоря политическим  языком,  закладывает  мину  замедленного   действия, которая  может  привести  к  разного  рода  межэтническим и другим сложностям, напряженностям на национальной основе.

 

     Вопросы, которые  здесь  задавались  Роману  Петровичу,  ясно говорят  о  том,  что эта норма вызывает настороженность.  С нашей точки зрения,  она не может быть в  Законе  о  выборах  Верховного Совета  Автономной  Республики  Крым,  если мы хотим,  чтобы права человека соблюдались без ущерба для его национального, языкового и другого бытия.

 

     Хотелось бы   также   сказать,   что  такая  система  создает ситуацию,  когда депутатами Верховного  Совета  Крыма  могут  быть избраны  люди,  не  представляющие  во  всей  полноте  весь спектр национальных,  демографических,  политических  и  других  групп  и структур, населяющих Автономную Республику Крым.

 

     Вызывает сомнение и целесообразность установления 18- летнего возраста,  а не 21 года,  как предлагаеться нами,  для кандидата в депутаты  Верховного  Совета Автономной Республики Крым.  Конечно, если   идти   по   варианту   азиатскому,   где    устанавливается совершеннолетие с 14-13 лет, то, может быть, и можно было бы такую норму предлагать. Но опыт нашей страны говорит о том, что 21 год - это оптимальная величина нравственной,  политической,  физической, образовательной зрелости человека,  которая может  быть  взята  за основу при определении возрастного порога для кандидата в депутаты любого представительного органа, начиная от автономии. Мы не видим здесь оснований для того, чтобы отходить от Конституции Украины.

 

     Хотелось бы   также  сказать,  что  рассуждения  о  том,  что крымскотатарское население является коренным,  мягко выражаясь,  с точки зрения исторических процессов не вписываються,  потому что в Крыму они появились где-то в конце ХІІІ - в начале ХIV столетия. И это,  в  общем-то,  совсем  не  предмет для разговора относительно принятия данного закона.

 

     Нашим проектом   закона    предусматривается    осуществление полномочий депутатов Верховного Совета Автономной Республики Крым, я бы сказал,  на смешанной основе: Председатель Верховного Совета, его  заместители,  секретарь Верховного Совета,  председатели,  их заместители и секретари постоянных комиссий работают на постоянной основе. Еще часть депутатов может работать на постоянной основе по решению Верховного Совета Автономной Республики Крым.

 

     В статье 10 проекта закона детально и весьма обширно изложены полномочия   Верховного   Совета  Автономной  Республики  Крым.  В частности,  пунктом 17 предусмотрены:  назначение по представлению Председателя  Верховного  Совета  Автономной  Республики Крым и по согласованию с Президентом Украины Представителя Совета  Министров Автономной   Республики   Крым;   образование   и   ликвидация  по предложению Председателя Совета  министров  Автономной  Республики Крым министерств и республиканских комитетов.

 

     Далее предусмотрено освобождение от должности по согласованию с Президентом Украины по основаниям и в  порядке,  предусмотренном Конституцией,  нормативно-правовыми  актами  Автономной Республики Крым Председатееля Совета министров  Автономной  Республики  Крым, его    заместителей   министров,   председателей   республиканских комитетов.

 

     Статьей 13 проекта закона определены полномочия  Председателя Верховного   Совета   Автономной   Республики   Крым.  Статьей  15 предусматривается образование Президиума Верховного Совета.

 

     Структурно предлагаемый проект закона включает 21 статью, что значительно  меньше ранее доложенного варианта.  Нам кажется,  что это более доходчивый и более современный, с точки зрения принятого Закона  о  выборах  народных  депутатов Украины,  вариант закона о выборах Верховного Совета Крыма.

 

     Мы также записываем в проекте закона,  что высшим должностным лицом   в   Автономной   Республике   Крым  является  Председатель Верховного Совета Автономной Республики Крым.

 

     Мы полагаем,  что  наши   предложения   являются   достаточно оптимальными, поскольку они вписываются и в конституционные нормы, и в Закон о выборах народных депутатов Украины.  Они не  дают  той возможности   многократных  или  многоуровневых  толкований  норм, которые  содержатся  в  предыдущем  варианте,  доложенном  Романом Петровичем Безсмертным.

 

     Мне представляется,  что  было  бы  правильным,  если коллеги депутаты отнесутся с вниманием и  поддержат  предлагаемый  проект, поскольку  он поддержан Верховным Советом Крыма,  а вовторых,  его вносят представители Автономной Республики  Крым  здесь,  в  нашем Верховном Совете,  которые достаточно хорошо знают сложную и, я бы сказал,  натянутую обстановку,  сложившуюся на сегодняшний день  в Автономной Республике Крым.

 

     И очень   хотелось   бы,  чтобы  мы  прекратили  игры  с  так называемыми депортированными народами,  которые не  вписываются  в наши  законоположения  о равных правах для всех граждан независимо от национальности, имущества, языка и так далее.

 

     Я благодарю вас за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання будуть  до  співдоповідача?  5  хвилин, будь ласка, на запитання.

 

     Депутат Кочерга. За ним - депутат Осадчук.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий округ, Донецька область). Я знімаю своє запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімаєте, так?

 

     Депутат Осадчук. Будь ласка. За ним - депутат Вітренко.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький  виборчий округ,  Івано-Франківська  область).  Демократична партія України. Шановний доповідачу!  Чи ви не чітко сформулювали свою думку, чи я не  збагнув,  але  мені здається,  що у вас є деякі суперечності у тлумаченні очевидних речей. Ви, з одного боку, кажете: "незаконное формирование   курултая   и   его   меджлиса",  коли  йдеться  про кримськотатарський народ,  про його законні  права,  а  з  другого боку,  кажете, що треба такий закон підготувати, який дав би рівні права  всім,  "чтобы  права  человека  соблюдались  с  учетом  его национального, языкового бытия".

 

     Какого человека вы имеете в виду? Що, не про всіх ви однаково думаєте?  У мене,  вибачте,  склалося таке враження,  що коли один націоналізм претендує бути зверху,  то це інтернаціоналізм, а той, інший,  - то вже щось погане.  Я думаю,  що  права  людини  будуть реалізовані разом з правами нації і народу. Як ви дивитеся на це?

 

     Дякую.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.  Я вас благодарю за вопрос,  но не надо здесь употреблять митинговые выражения,  никто тут об  интернационализме не говорил, это не норма данного закона и данного вопроса. Поэтому давайте будем вести культурно,  воспитанно дискуссию и правовую, и политическую, и какую угодно.

 

     А теперь по существу вопроса. Суть вопроса состоит в том, что есть общественные организации и  есть  государственные  структуры. Есть   общественные   организации,   претендующие   на   положение государственных структур, а есть общественные организации, которые вписываются  в наше законодательство.  Так вот,  курултай является организацией,  с  одной  стороны,  общественной,  а  с  другой,  - пытающейся     быть    выразителем    государственных    структур, устанавливать   государственность   крымскотатарскую   при   нашем законодательстве  на  Крымском  полуострове,  что  противоречит  и Конституции,  и другим законам нашего государства. Поэтому не надо путать Божий дар с яичницей.

 

     А что  касается  прав,  то  они  должны  быть для всех равны. Никакая этническая общность не  должна  создавать  государственные структуры под видом общественных организаций. И вы не думайте, что мы этого не понимаем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Шановний  Анатолію   Вільгельмовичу,   як   ви думаєте,   чому   проект  Президента  України  так  грубо  порушує Європейську хартію про місцеве самоврядування?  Чи  ви  можете  це пояснити?

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В. Наталья Михайловна. Я ведь не Президент, я за Президента отвечать не  могу.  Я  могу  ответить  только  по  сути проблемы, которую вы поднимаете.

 

     Я полагаю, что каждое государственное должностное лицо должно знать,  что надо выполнять не только законы своего государства, но и те правовые международные документы,  которые подписаны от имени государства.  И если оно их не выполняет,  то надо адресовать этот вопрос ему.

 

     Что же  касается  проблемы как таковой,  то,  наверное,  есть определенные  силы  в  Украине,  которые  хотели   бы   и   дальше разыгрывать так называемую крымскотатарскую карту для того,  чтобы реализовать свои корыстные политические амбиции и планы.

 

     Вот так я ответил бы на ваш вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І воно видно, з якого боку це робиться...

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В. Да, да...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже проглядається...

 

     Депутат Ричагов. Будь ласка.

 

     РИЧАГОВ Г.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Татарбунарський  виборчий   округ,   Одеська область). Прошу передать слово депутату Алексееву.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Спасибо.  Уважаемый Анатолий Вильгельмович,  я хотел бы вам задать вопрос, касающийся структур меджлиса.

 

     Известно ли  вам,  что  в  соответствии с заключением Минюста Украины,  подписанным еще  прежним  министром  Сергеем  Головатым, меджлис   не   зарегистрирован   в   соответствии   с  действующим законодательством Украины и,  таким образом,  является  незаконной организацией.  Как вы считаете,  усилит ли позиции этой незаконной организации,  находящейся вне правового поля Украины, введение вот этих национальных округов?

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.  Абсолютно.  Более  того,  я считаю,  что так записано именно с этой целью,  то есть чтобы явочным порядком,  не мытьем, так катаньем, втащить меджлис в правовое поле Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь ласка.  Спасибі за мудрий виступ і відповіді.

 

     Лавринович Олександр   Володимирович    від    комітету    як співдоповідач. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні  колеги!  Комітет  з питань правової політики двічі розглядав цю проблему.  Це - законодавча ініціатива Президента   України,  і  його  законопроект  має  розглядатись  у невідкладному    порядку.    Пізніше    надійшов    альтернативний законопроект, внесений групою народних депутатів України.

 

     Комітет з   питань  правової  політики  пропонує  обов'язково розглянути і прийняти сьогодні  рішення  із  зазначеної  проблеми, оскільки  ми в Конституції України записали,  що в нас є Автономна Республіка  Крим,  визначили,   які   вона   має   органи,   якими нормативними  актами  повинна  керуватись  у своїй діяльності і як мають створюватися її вищі органи управління.  Тому  цей  правовий вакуум необхідно заповнити.

 

     Аналіз запропонованих законопроектів свідчить, що в кожному з них є,  з нашої точки  зору,  певні  недоліки.  Але  законопроект, запропонований Президентом України,  відповідає всім вимогам,  які висуваються до проектів, що подаються до Верховної Ради України.

 

     Із недоліків  цього  проекту  можна  визначити   головний   - намагання   в   одному  проекті  поєднати  три  типи  нормативного документа.  З одного  боку,  визначаються  функції,  функціональне спрямування такого органу,  як Верховна Рада автономії; з другого,

- там пропонується записати норми,  які регламентували  б  порядок створення  цього органу.  Крім того,  є спроба виписати статус тих осіб,  які складають цей орган.  Це,  безперечно, робить проект до певної  міри еклектичним і вимагає суттєвого доопрацювання кожного блоку.  Раціональніше,  звичайно,  було  б  вирішити  це   питання розробкою проектів трьох окремих нормативних актів, таких як Закон про Верховну Раду автономії,  Закон про вибори до  Верховної  Ради автономії  і  Закон про статус депутатів Верховної Ради Автономної Республіки  Крим.  Тут  очевидно  (погоджуюсь   із   представником Президента),  що  це  є зовсім окремий орган,  зовсім окремий тип, який   не   може   бути   уніфікований   з   органами    місцевого самоврядування,  і, звичайно, не може бути уніфікований з органами державної влади України.  Тому тут потрібні цілком окремі  правові норми.

 

     Щодо проблеми виборів.  Окремі норми без посилання на те, чим регулюється весь виборчий процес,  взагалі  не  можна  залишати  в цьому проекті закону. Потрібно або посилатися на конкретний закон, відповідно до якого під час виборчої кампанії будуть здійснюватися всі процесуальні дії,  або доповнювати проект, оскільки збереження такого статусу призведе до того,  що будуть окремі положення,  але не  буде  завершеної процедури утворення спеціальних органів,  які мають провести вибори,  забезпечити всю технологію і документацію, встановити  результати  виборів і,  зрештою,  визнати повноваження тих,  хто обраний.  У даному випадку врегульовуються тільки окремі моменти,  які  взяті  із  загального  контексту.  Такий  підхід  є небажаним,  це може призвести  до  негативних  наслідків  у  самій автономії.

 

     Є, звичайно,  і зауваження до розділів і статей.  Скажімо, до розділу,  в якому йдеться про повноваження.  Я думаю,  що з  точки зору    правової    техніки   підготовки   нормативних   актів   є неприпустимим,  коли назва  глави  повторюється  в  назві  окремої статті, а потім ще раз дублюється з якимось уточненням.

 

     І щодо  вживання  окремих слів,  термінів.  Вони повинні бути також чіткими,  мати визначення або відповідати  раніше  вжитим  у наших нормативних актах. Зокрема, що мається на увазі під терміном "регіон"?  Чи це є синонім Автономної Республіки Крим,  чи мається на увазі щось ширше?  Ми ж можемо поставити запитання: Донбас - це Донецька  область  чи  ширший  регіон?  Так  само  Галичина  -  це Львівська область чи це трошки інше?  Треба чітко визначитися, про що йдеться, щоб потім не було розбіжностей в тлумаченнях.

 

     Є і  проблема  кореляції  з  національним  законодавством.  У Конституції  України визначено категорії осіб,  які мають складати присягу на вірність народові України. Ідеться про військову службу громадян України,  про виконання функціональних обов'язків суддями Конституційного Суду,  депутатами українського парламенту, членами українського  уряду  і  так  далі.  Але  якщо  сутність цієї дії - урочисте складення присяги перед громадянами своєї держави (про що йдеться  в  кожному  з  цих  актів),  то  в даному випадку виникає запитання  щодо  наявності  окремого  інституту  громадянства,  що заперечується українською Конституцією.

 

     У проекті   закону  зазначається,  що  відкликання  депутатів Верховної Ради автономії здійснюється відповідно до  законодавства України.  Однак  ми  всі чудово знаємо,  що такого законодавства в Україні немає.

 

     Альтернативний законопроект,  який  внесла   група   народних депутатів  України,  має,  звичайно,  більше претензій на те,  щоб створювався законодавчий орган Автономної Республіки Крим,  навіть вживаються  такі  терміни,  як  "законодавча  ініціатива",  "право законодавчої ініціативи",  "врегульовується".  У зв'язку з цим  ми повинні  пригадати,  що Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом,  який приймає  тільки  нормативно-правові акти  такого  типу,  як  "постанова"  і  "рішення".  Це виписано в Конституції України.  І тому відхилення від  цього,  які  і  тепер спостерігаються,  на  жаль,  в  автономній республіці,  суперечать Конституції України.

 

     Тому такі підходи в цьому проекті навряд чи можна підтримати. Є   багато  зауважень  щодо  нормативної  техніки  при  підготовці проекту.  Якщо працювати з цим законопроектом,  то  його  потрібно набагато   суттєвіше  вдосконалити.  Крім  того,  наявність  таких положень,  які зазіхають на права громадян у цілому,  також навряд чи є допустимим.

 

     Я можу  зрозуміти  аргументи щодо віку громадян України,  які можуть  бути  обрані  до   Верховної   Ради   автономії.   Але   є конституційна  норма,  яку  не  вільно порушувати,  - обмеження за віком тут передбачено тільки для членів  українського  парламенту. Тому  всі  громадяни  України,  які  мешкають  в  автономії і яким виповнилося 18 років, відповідно до української Конституції можуть бути обраними до Верховної Ради автономії.

 

     Хочу сказати   також,   що  ми,  безперечно,  маємо  сьогодні прийняти рішення. Небезпечно зберігати правовий вакуум, який виник після ухвалення Конституції України, відповідно до якої мають бути зовсім новий статус автономії,  зовсім нові підходи до  роботи  її органів управління.

 

     Тому комітет  прийняв рішення рекомендувати сьогодні схвалити в першому читанні проект,  внесений Президентом України,  і  потім доопрацювати його відповідно до зауважень,  внесених комітетом,  і тих, які ще надійдуть від народних депутатів України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на запитання,  будь ласка. Відводимо 5 хвилин. Виставте 5 хвилин, будь ласка.

 

     Депутат Ярошинський все одно не встигне.

 

     Депутат Штепа. За нею - депутат Матковський.

 

     ШТЕПА Н.П.   Фракция   коммунистов.   Уважаемый  содокладчик! Ответьте мне,  пожалуйста, на один вопрос всего-навсего. Вот перед вами  выступал  депутат  Юрковский  и  четко  доказал,  что проект закона,   представленный   Президентом    Украины,    противоречит Конституции  Украины  (статьи  21-24)  и Закону о выборах народных депутатов Украины.

 

     Как может Комитет по вопросам  правовой  политики  предлагать одобрить в первом чтении законопроект, который нужно отклонять как противоречащий Конституции и законодательству Украины?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я можу сказати,  що  ми  почули  точку  зору Анатолія  Вільгельмовича,  який  є  членом нашого комітету,  але в даному випадку,  на превеликий  жаль,  він  не  має  рації.  Немає суперечності між проектом закону,  внесеним Президентом, і нормами Конституції.

 

     Окрім того,  хочу зазначити,  що Закон  про  вибори  народних депутатів  України  є  нормативним  актом,  який регулює лише одну процедуру - обрання  членів  парламенту  України.  І  він  не  має ніякого  відношення  як  до  виборів  органів  та  посадових  осіб місцевого самоврядування, так і до виборів, які будуть проводитися в Автономній Республіці Крим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матковський. Матковського немає.

 

     Депутат Анісімов. За ним - депутат Степенко.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  У  меня  такой вопрос...  Но прежде чем задать его,  хочу  сказать,  что  здесь  звучали  высказывания   народных депутатов  о  том,  что надо прислушиваться к мнению людей,  очень тонко  чувствующих  политико-правовую  ситуацию,   сложившуюся   в Автономной  Республике Крым.  И хотя комитет,  конечно же,  должен смотреть на  это  с  юридической  точки  зрения,  с  точки  зрения соответствия Конституции, мнение этих людей должно быть учтено.

 

     Теперь вопрос.  Вы  мне  скажите...  В  течение определенного промежутка времени мы наблюдали несколько фактов правовой коллизии между законами Украины и актами крымской автономии. Вы как депутат прошлого созыва это чувствовали.  В связи с этим не  возникает  ли проблема   преобразования   ее   из  государственной  структуры  - республики в областную структуру,  то  есть  в  область  на  нашей территории? Ваше мнение.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Насамперед я мушу внести уточнення. Я під час роботи минулого складу парламенту працював заступником  голови,  а потім виконуючим обов'язки голови Центральної виборчої комісії.

 

     Що ж  до проблеми,  яку ви порушили,  то хочу сказати,  що ми зараз розглядаємо законодавчу ініціативу Президента  України.  Цей проект не розроблявся в комітеті, не ініціювався членами комітету. Тому  ми  можемо  тільки  реагувати  на  окремі  пропозиції,   які вносяться, і в режимі другого читання можемо їх уточнювати.

 

     Безперечно, ми  повинні прислухатися до пропозицій,  як краще зробити,  щоб у нас  була  міцна  єдина  Українська  держава,  щоб проблеми вирішувалися так, як потрібно, з максимальним урахуванням особливостей  кожної  місцевості  в  Україні,  особливо  коли   це стосується  єдиної  автономії  у  складі  Української  держави.  Є конституційні норми щодо цієї автономії.

 

     Моя особиста позиція і позиція Народного  руху  України  була зовсім іншою під час підготовки проекту Конституції.  Але ми маємо сьогодні Основний Закон нашої держави,  і ми всі повинні  точно  і неухильно  його  виконувати.  У  даному  випадку  правовий комітет виходить виключно  з  принципу  верховенства  права  і  дотримання конституційних норм.  Інших підходів у принципі наш комітет не має права взагалі застосовувати. Ось така відповідь на ваше запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Коген.

 

     КОГЕН Ю.Б., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Бахчисарайський  виборчий  округ,  Автономна  Республіка   Крим). Уважаемый  Александр Владимирович!  Ответьте мне,  пожалуйста,  на такой вопрос:  что вы понимаете под "нормативно-правовыми актами"? Когда  я  консультировался,  то мне говорили:  нормативно-правовые акты - это как раз  и  есть  и  законы,  и  постановления  и  тому подобное.  И чего, извините за выражение, все прицепились к этому? Потому что  очень  боятся  назвать  это  законом,  так  как  будет проявлена законодательная инициатива.

 

     Следующий вопрос.  Я  свидетель  того,  как уже на протяжении двух лет  идет,  будем  так  говорить,  возня  вокруг  Конституции Автономной  Республики Крым.  Скажите откровенно,  какую задачу вы перед собой ставите - чтобы мы ее все-таки не утвердили сейчас  и, как я понял,  ее утверждал уже следующий Верховный Совет? Для чего это все делается и идет ли это на пользу нашему  государству,  тем более что в этой Конституции,  которая предлагается сейчас Крымом, уже ничего не осталось от  этой  республики,  извините?  Ответьте, пожалуйста, откровенно.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Абсолютно відверто можу вам відповісти.

 

     Щодо першого запитання. Нормативні акти поділяються на укази, закони,  постанови,  розпорядження, накази, і ще можуть бути акти, які встановлюють окремі норми,  що регулюють взаємовідносини,  які виникають у різних галузях.  Тобто нормативні акти бувають різного рівня.  І якщо ми,  дай Боже, приймемо в другому читанні Закон про нормативні акти,  тоді буде більш зрозуміло,  про  що  йдеться.  Є ієрархія нормативних актів. Найвищим нормативним актом у державі є Конституція.  Потім ідуть закони України  і  так  далі.  Автономна Республіка  Крим має орган,  який називаєтся Верховною Радою.  Він має право ухвалювати свої нормативно-правові акти.  Які саме - про це також сказано в Конституції України. Це постанови і рішення.

 

     Таким чином,  це  питання  максимально вичерпано,  і сьогодні воно просто не є предметом для дискусії,  оскільки  ми  не  можемо приймати норми, які суперечили б Конституції України.

 

     Стосовно запитання про Конституцію Автономної Республіки.  Ми зараз розглядаємо трошки інше питання - проект Закону про Верховну Раду  автономії.  Але  якщо  ви хочете почути мою відверту позицію щодо Конституції автономії,  то я вам її висловлю.  Безперечно, ми повинні   виконати  конституційну  вимогу  про  те,  що  Автономна Республіка Крим має свою Конституцію,  яка  приймається  Верховною Радою автономії і затверджується Верховною Радою України.

 

     Після того як Конституція Автономної Республіки буде прийнята Веровною  Радою   Автономної   Республіки   Крим   і   якщо   вона відповідатиме  Конституції України,  що передбачено і Конституцією України,  вона  має  бути  внесена  до  нашого  сесійного  залу  і затверджена без жодних змін.

 

     Якщо ж  у  конституції автономії міститимуться положення,  що суперечать Конституції України,  то, безперечно, вона не може бути прийнята  в цьому залі і навіть не може розглядатися відповідно до Конституції України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Хто в нас записався на обговорення цього питання? Будь ласка, виведіть список на табло (Шум у залі). Одну хвилиночку.

 

     Шановні колеги,  я хотів би з вами порадитись. У нас є ще два нескладних питання,  і я  пропонував  би  їх  протягом  15  хвилин обговорити. Немає заперечень?

 

     Будь ласка,   депутате   Ярошинський.   Наступний  -  депутат Пилипенко.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська  область).  Голова  УРП.  Шановні   народні   депутати! Сьогодні   в   цьому   залі   ми   маємо   дивовижне   накопичення протидержавних, протинаціональних думок, які висловлені були всіма сівачами так званої законотворчості України.

 

     Виходячи з  того,  що  прозвучало в цьому залі (якась частина людей,  які ще вчора боролися  за  національні  інтереси  України, також висловлює цю думку),  найліпшим є той законопроект,  що його подав Президент,  бо він нібито може бути  основою  для  наступної роботи  і  таке інше.  Це дивовижне твердження,  адже при цьому ми вдаємося до гри з так званими національними  округами,  вигаданими так званими корінними й титульними та іншими націями.

 

     Думки ці в середовищі вигадників, мені здається, базуються на незнанні власної української історії,  на  поверховому,  зухвалому підході  до історії інших народів.  Вони не мають жодного уявлення про той можливий причинно-наслідковий ланцюг зв'язків і  явищ,  що виникне в результаті ними пропонованого.

 

     Українська республіканська  партія  завжди і всюди послідовно відстоювала позицію,  що Крим - територія українська і там повинен бути такий самий політичний режим,  такий самий правовий режим, як і на всій території України. Розглядаючи законопроект про Верховну Раду  Криму,  мусимо визнати,  що додаємо чергову ланку до ланцюга неправильних дій щодо Криму,  більшою чи меншою мірою (залежно від характеру наших дій і запропонованих законопроектів) унезалежнюємо частину української території від матерніх українських земель.

 

     Ще в часи обговорення Конституції України наша  партія,  інші партії  національного фронту пропонували відмовитися від ганебного обгрунтування  й  підігрування  антиукраїнським,   сепаратистським силам  цього залу,  які проштовхували особливий статус Криму.  Ось уже п'ятирічку зберігається цей особливий статус.  Спитайте жителя Красноперекопська,  Ялти,  Сімферополя чи Керчі,  яким стало життя середнього пересічного росіянина, українця, татарина завдяки цьому статусу?  Відповідь буде негативною.  За демагогічними гаслами про особливий статус Криму із збереженням  Верховної  Ради,  уряду  та інших   елементів  самостійності  там  отримали  справжню  свободу злочинні  угруповання,  які  під  дахом  політичних   авантюрників провели  приватизацію,  що насправді являє собою грабунок золотого побережжя Криму!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.  ...Тому  я  пропоную  при  розгляді   таких важливих   питань   вдаватися  до  здорового  глузду,  враховувати національні  інтереси  України  і  думати  про  майбутнє   великої української нації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Дроботов,  Крим. За ним - депутат Алексєєв.

 

     Так, його справді у списках не було.  Але я згоден з тим,  що говорив  депутат  Анісімов:  давайте  все-таки  заслухаємо  більше представників кримської депутації,  аніж тих,  хто зацікавлений  у зовсім протилежному...

 

     Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Сакський  виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Я понимаю, что нам сейчас хочется  как можно скорее закончить заседание,  но мне хотелось бы высказать несколько слов,  возможно,  неприятных для депутатов  из западных  регионов  Украины.  Почему-то всегда,  когда обсуждается вопрос о Крыме,  со стороны  этих  депутатов  наблюдается  жесткое неприятие  предложений,  вносимых депутатами от Крыма.  Даже вчера при избрании членов Центральной избирательной комиссии,  в составе которой выдвигался Алсуфьев - юрист,  неполитизированная личность,

- его кандидатура вызвала противостояние со стороны  депутатов  из западных регионов.

 

     Мы же  хотим,  чтобы  в  этом зале и в нашем государстве были покой и стабильность.  Так давайте же прислушаемся к  голосу  тех, кто  сегодня живет в Крыму и действительно хочет этой стабильности (Шум у залі).

 

     Мы подчеркиваем:  единые права для всех народов,  проживающих на территории государства Украины.  И вместе с тем сегодня поднята проблема крымскотатарского  народа.  Да,  действительно,  крымские татары были в свое время ущемлены.  Но сегодня на полуострове Крым стабильность и спокойствие,  полное согласие между всеми  нациями, живущими  здесь.  И  подчеркивать необходимость,  целесообразность создания национальных округов,  что в самом деле может привести  к нестабильности  -  это  рисковать вызвать очередное противостояние между Крымом и Киевом.

 

     Я уважаю Романа Петровича, но когда он сказал, что у нас есть титульные народности...  В Конституции этого нет, и ему надо бы об этом знать.

 

     Надо очень спокойно рассмотреть  два  проекта.  Да,  оба  они вызывают   вопросы,   но   более   приемлемым   является   проект, предложенный депутатом Юрковским.

 

     Выход из  коллизии,   связанной   с   выборностью   депутатов Верховного  Совета  Крыма,  - снять вопрос о национальных округах, потому что сегодня  крымскотатарский  народ  проживает  компактно. Компактно!  И  говорить  о  том,  что  надо создавать национальные округа нет необходимости.

 

     Мы постоянно говорим  о  политической  структуризации  нашего государства.  Приняли  Закон о выборах народных депутатов Украины, где предусморели это.  В  первом  чтении  приняли  законопроект  о выборах   в   местные   органы   власти,   где  предусматриваем  и мажоритарную,  и пропорциональную систему,  дающую возможность  на местах   решать  (но  это  еще  не  окончательно),  какая  система выборности должна быть. Может быть, и не нужно сейчас давать такое право  местным  властям,  потому что наше общество еще не готово к этому.  Но если  предусмотреть,  что  Верховный  Совет  Автономной Республики Крым избирается по смешанной системе,  как предлагается в  проекте,  внесенном  депутатом  Юрковским,  то  это  сняло   бы проблемы.

 

     Уважаемые коллеги,   чтобы   исключить  противостояние  между западом и югом,  предлагаю поддержать  проект,  внесенный  группой депутатов от Крыма во главе с Юрковским.  А по статьям, которые не будут   устраивать   депутатов    западных    регионов,    давайте подискуссируем и примем нормальное разумное решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв. За ним

- депутат Вітренко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые депутаты!  Я внимательно  рассмотрел оба проекта и,  выражаясь в духе библейской притчи,  хочу сказать: "Сердце мое  полно  печали".  Особенную  печаль  вызывает  проект, который    доложил   представитель   Президента   Роман   Петрович Бессмертный.

 

     Конечно, это изумительный ход  практически  по  нивелированию Верховного Совета Крыма: продолжительность сессии - 7 дней, а если внеочередная -  1  день.  Но,  думаю,  этот  изумительный  ход  не разрешит  проблем,  которые  имеют место в Крыму,  а только снимет легитимные основы решения этих проблем.  Если кто-то полагает, что это  будет  способствовать  стабилизации  ситуации,  то он глубоко заблуждается,  ибо,  если проблемы не решаются в  парламенте,  они решаются на улицах, хотим мы этого или нет.

 

     Как говорил выступавший передо мной депутат Дроботов, в Крыму сейчас достаточно стабильная ситуация.  Надо ли принимать решения, которые   приведут  к  ущемлению  прав  представительных  органов, которые  там  есть?  На  мой  взгляд,  это   провокация,   которая напоминает   попытку   ткнуть   свободный  Крым  палкой,  а  потом посмотреть на его реакцию и обвинить в  шовинизме,  поднять  таким образом истерию и сплотить вокруг себя на выборах таких людей.

 

     Я считаю,  что  во  имя  стабильности  мы ни в коем случае не должны принимать проект, предложенный Президентом.

 

     Хочу остановиться  еще  на  одном   опаснейшем   заблуждении: национальные  округа.  По  нашей  Конституции  Украина - унитарное государство.  И коль вы желаете вводить  национальные  округа,  то вводите их по всей территории, ибо татары живут не только в Крыму. Но это будет попрание принципа унитарности.

 

     Далее. Я   неоднократно   делал   запросы    в    Генеральную прокуратуру,  Министерство юстиции. Вот Сергей Головатый, которого не обвиняют ни  в  шовинизме,  ни  в  пророссийских  симпатиях,  в бытность     министром     юстиции     ответил,    что    "меджліс кримськотатарського народу не зареєстрований відповідно до чинного законодавства,   а   діяльність   незареєстрованих  організацій  є протизаконною".

 

     Создавая национальные округа,  мы сознательно создаем условия для усиления политической силы,  которая сознательно находится вне правового поля Украины.

 

     Я хочу  спросить  Романа  Петровича:  внося  такие   проекты, понимает  ли  Президент,  что  его  обязанность  -  быть  гарантом Конституции и территориальной целостности Украины, а не наоборот?

 

     Еще одна спекуляция идет  на  термине  "коренные".  Простите, когда  равноапостольный  князь Владимир,  будущий креститель Руси, принимал крещение в Херсонесе,  ни о каких татарах в Крыму  слыхом не слыхивали.

 

     Мало того,  в Конвенции Международной организации труда N 169

- едином  международном  правовом  документе,  который  определяет статус  коренных  народов,  сказано,  что  коренные  народы  - это народы,  ведущие традиционный образ  жизни,  имеющие  традиционные системы  жизнеобеспечения,  и  к  ним  относят чукчей,  эскимосов, папуасов Новой Гвинеи.  На мой взгляд, пытаться распространить это на   крымскотатарский  народ,  который  имеет  достаточно  высокий уровень культуры,  имеет врачей,  инженеров, юристов, - по меньшей мере оскорбление для него.

 

     Нам были  представлены два законопроекта.  Нет сомнения,  что ради   стабильности,   ради   того,   чтобы   Крым   пребывал    в конституционном  поле  Украины,  мы  должны  поддержать проект,  о котором докладывал депутат Юрковский.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. За нею

- депутат Процев'ят.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Прогресивна   соціалістична  партія  України. Поважне панство!  Наближаються вибори,  хоч хочеться  комусь,  щоб вони  були,  хоч не хочеться.  І ось у парламент підкидається така провокаційна карта - запропонований Президентом проект Закону  про Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

 

     Не можна  таким  чином  вирішувати  гостре  питання.  Усі  ми знаємо,  що Крим - це специфічний  регіон  України.  Якщо  це  вже вирішено  конституційно  і  Крим  має  статус  автономії,  то  все руйнувати і зводити Крим до навіть не  області,  а  району,  якому диктуватимуть  зверху,  з  Києва,  -  це  означає  лише загострити ситуацію в Криму. Цього робити не можна ні в якому разі.

 

     Я ставила запитання Анатолію Вільгельмовичу:  чому  Президент весь час порушує міжнародні документи?  Він не поважає Конституцію України,  хоч є її гарантом.  У Конституції записано,  що  Крим  є автономною  республікою,  і  тому  до  Криму  потрібні зовсім інші підходи.  Президент не поважає і Європейську  хартію  про  місцеве самоврядування,  в  якій  стверджується,  що  необхідно  врахувати специфіку кожного регіону.

 

     Криму не  потрібні  ніякі  національні  округи,  а   потрібні нормальні  вибори,  нормальне  формування  Верховної  Ради  Криму, Верховна Рада Криму повинна створювати уряд,  який би  працював  у законодавчому полі України,  але мав би належні важелі (і це знову ж  таки  Європейська  хартія  про  місцеве  самоврядування).  Вони повинні  мати свої фінансові джерела і право розпоряджатися ними в межах  законів  України.  Саме  тоді,   коли   уряд   Криму   буде підконтрольний  Верховній  Раді  Криму,  нехай  він  бере  на себе відповідальність  за  ситуацію  в  Криму  і  проводить   політику, спрямовану на поліпшення цієї ситуації.

 

     Тому сьогодні   ні   в   якому  разі  не  можна  підтримувати пропозицію Президента.  Якщо Президент хоче знайти спільну мову  з парламентом  (а  він  завжди  каже,  що він цього хоче),  якщо він поважає Крим і кримське питання, то треба створювати погоджувальну комісію,   на  засіданні  погоджувальної  комісії  розглянути  два варіанти закону і потім вноосити в цей зал один погоджений проект.

 

     Ще хочу нагадати конституційну  ніч.  Яким  чином  пройшла  в конституційну   ніч   неконституційна,  нетрадиційна  для  України петлюрівська жовтоблакитна символіка? Та вона пройшла тільки тому, що  Мороз 27 разів ставив на голосування в блоці питання автономії Криму і символіки.  Він сказав  тоді  кримчанам  -  і  зламав  цим кримчан:  хоче,  щоб  у  вас  була  автономія,  ...голосуйте за цю символіку.  Ось чому порушено право українського народу  на  вибір своєї символіки.  Немає референдуму,  немає волевиявлення, а тепер руйнують державність Криму і цим руйнують  державність  України  в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон! Сідайте, будь ласка.

 

     З одного переходять на друге. При чому тут це?..

 

     Депутат Процев'ят.   Немає?..   Одну  хвилинку,  час  ми  вже використали. Нікого поза чергою я не пускав. Якщо вам надам слово, то тоді і Єгудіну повинен надати...

 

     Ну, гаразд. Виступайте. За депутатом Мовчаном депутат Єгудін.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський вибиорчий   округ,  Івано-Франківська  область).  Шановні  колеги! Шановний пане головуючий!  Я не розумію, що ми обговорюємо. Ми що, піддаємо  сумніву  існування  прийнятої  тут Конституції чи хочемо сьогодні внести до неї  якісь  корективи  й  працювати  надалі  за зовсім   іншим   сценарієм,  відштовхуючись  від  чого,  від  яких законопроектів?  Усе передбачено в Конституції,  і Роман  Петрович Безсмертний посилався виключно на її норми.

 

     Чого ми хочемо? Якщо ми хочемо справжнього спокою, передовсім у Криму,  то мусимо спиратися на  конституційні  засади.  Якщо  ми хочемо збурити ситуацію в Криму, давайте гнати хвилю й далі. Я міг би розказати про депутата Бахарєва, який сказав про те, що Україну придумали,  української  мови  немає  (це  він  сказав,  і ми його притягуємо  до  криміналу  через  прокуратуру),  що   її   вигадав авантюрист Шевченко, він образив усю націю, цей депутат Бахарєв.

 

     Я міг  би  розказати,  що  робиться з українцями в Криму та з українськими школами,  які позбавлені  елементарних  прав,  але  я цього  не  казатиму,  бо  зараз  найважливіше для нас - унормувати життя в цій республіці.  Закон про Верховну Раду Криму мусить бути прийнятий у першому читанні.

 

     І я просив би, Олександре Миколайовичу, якщо ми свідомі цього і важливості історичного моменту, щоб ми не переносили на 1999 рік прийняття  цього закону,  тому що ця тема виникне поза нами,  і її можуть інспірувати  під  час  виборів  1998  року  ті,  хто  не  є громадянами Криму і громадянами України.  Вони будуть втручатись у наші справи.  І Жириновський показуватиме на Крим,  і Лужков  буде приїздити  до  Криму  і  наставляти  Бобриньова,  як  поводитись у Верховній Раді України.

 

     І тому я пропоную обов'язково врахувати всі  пропозиції,  які мали   конструктивний   характер,   зокрема   пропозиції  депутата Лавриновича.  Чому потрібні національні округи?  Ну,  ви  ж  добре знаєте,  чому  утворено Автономну Республіку Крим.  Її утворено не тому, що там є Бробриньов, і не тому, що там сидять інші депутати, а тому що там є єдиний народ,  який має право на цю автономію. Уже тисячу разів ця аргументація звучала в цьому залі.  Невже ж ми тих людей,  які  були  позбавлені  елементарних прав протягом багатьох років  (їх  за  одну  ніч  вивезли,  і  мій  однокурсник   плакав, повернувшись   на   свою   батьківщину),   і   сьогодні   залишимо безправними?  Заради Бога,  подумайте,  що ми робимо? Закликаю вас прийняти сьгодні цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово має Єгудін Володимир Ілліч,  і на цьому завершуємо розгляд питання.

 

     ЄГУДІН В.І., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної   Ради  України  з  питань  агропромислового  комплексу, земельних    ресурсів     та     соціального     розвитку     села (Красногвардійський  виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим). Уважаемые коллеги! Прежде всего я хотел бы, чтобы мы не были теми, кто  не  помнит своей истории,  чтобы всегда помнили,  что история повторяется, и никогда не открещивались от того, что было.

 

     Я думаю,  что  депутат  Мовчан  дал  мне  сейчас  возможность сказать  о  том,  что  у  нас в Крыму было много коренных народов, например караимы.  Если мы начнем ворошить историю,  то  всем  нам будет очнь сложно говорить сегодня о единой Украине.

 

     Давайте будем   говорить   о   том   законопроекте,   который представлен на рассмотрение.

 

     Я хотел  бы  сказать  депутату  Мовчану,  что   и   в   нашем законопроекте  нет нарушений той Конституции,  которую мы вместе с вами здесь приняли. И ничто не стремится ее нарушать.

 

     Действительно, законопроект, который представил сегодня Роман Петрвич, возвращает Крым в то состояние, в котором он находился до 1991 года.

 

     Я был депутатом первого,  как  говорили  когда-то,  незаконно созданного  формирования - Верховного Совета Крыма.  Был депутатом областного Совета, стал депутатом Верховного Совета. И все то, что происходило в Крыму, прошло через мою душу, через мое сердце.

 

     Не надо здесь говорить и расписываться за людей,  проживающих в Крыму. Мы знаем, чего мы хотим. Никто сегодня не ставит вопрос о выходе  Крыма  из  состава  Украины.  Об  этом  перестали  сегодня говорить.  И если кто-то  один,  извините,  оскорбил  национальное достоинство украинца, то я думаю, что он прежде всего оскорбил сам себя.  Он не оскорбил украинца тем,  что он сказал что-то о языке. Он  просто оскорбил себя.  Потому что ни одна ни другая сторона не имеют права оскорблять человеческое достоинство людей. Это первое.

 

     Второе. Должен вам сказать,  что стабильность в Крыму  сейчас чрезвычайно  хрупкая.  Она  достигнута  благодаря  четкой  позиции комиссии, которая там работала.

 

     В свое  время  взвешенные   действия   Президента   позволили сохранить  в  Крыму  стабильность.  Так  давайте же до конца будем людьми, которые соблюдают Конституцию и уважают себя.

 

     Я предлагаю взять сегодня за основу проект закона, который мы вносим,  создать  согласительную  комиссию  и  с  учетом  проекта, который  внес  Президент,   подготовить   взвешенный,   нормальный документ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимире Іллічу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Гадаю,  пристрасті вщухли, усі порозумілися. Правильно сказано,  треба прислуховуватися і до свого розуму, і до голосу тих,  хто там проживає,  зокрема наших колег депутатів, які представляють цю  автономну  республіку.  Не  треба  перетворювати проблему Криму на зубний біль для України.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти в першому читанні проект закону, внесений Президентом.

 

     "За" - 92. Не підтримується.

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в  першому  читанні проект закону, внесений групою депутатів на чолі з Юрковським.

 

     "За" - 184.

 

     Не вистачає голосів.

 

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  відправити  обидва проекти на доопрацювання,  щоб не повторне перше  читання  внести  об'єднаний документ.

 

     Депутат Бобриньов. Будь ласка.

 

     БОБРИНЬОВ О.В. Увыажаемые товарищи! Я предлагаю отправить эти два проекта на доработку в  комитет,  который  возгавляет  депутат Стешенко. Они там занимаются вопросами региональной политики и так далее. Или создать согласительную комиссию. Но ни в коем случае не отправлять в Комитет по вопросам правовой политики,  где собрались люди,  которые при слове "Крым",  начинают  скрежетать  зубами.  Я считаю,  что можно еще раз проголосовать второй проект, потому что не все проголосовали. Он наберет большинство голосов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто внесено пропозицію,  щоб два комітети,  які очолюють  депутати  Стретович  і  Стешенко,  доопрацювали  ці  два проекти і  внести  об'єднаний  на  розгляд  у  повторному  першому читанні.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Прошу  вашої  уваги.  У  нас  два невеличких законопроекти,  які  ми  повинні  були  розглянути  за  скороченою процедурою.  Я прошу вас затриматися буквально на п'ять хвилин, бо ми в другій половині дня працюємо в комітетах,  щоб  їх  прийняти. Вони стосуються бюджету.

 

     Проект Закону   про  внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих   актів   (стосовно   імпорту   сільськогосподарської продукції). Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Я дуже прошу, щоб ви протягом п'яти хвилин зосередилися на проблемі,  яку мені  доручив викласти комітет.

 

     На жаль,   запровадження  нами  податку  на  додану  вартість призвело до виникнення дискримінації при закупівлі  заготівельними організаціями  сільськогосподарської продукції у населення.  Тобто при прямому застосуванні цього  податку  вартість  продукції,  яка закуповується в населення,  збільшується на 20 відсотків. Це треба виправляти.

 

     Друге питання,  яке  закладене  в  цьому  законопроекті.  Уже півтора  місяці  на  кордонах України стоїть гуманітарна допомога, яку треба пропускати, зрозуміло, встановивши чіткий контроль за її використанням. І тому комітет пропонує такі норми.

 

     Далі. Багато  нарікань  платників  податку стосуються виписки податкових   накладних.   Ви    знаєте,    який    це    затратний адміністративний   механізм.   Комітет  пропонує  спростити  його. Скажімо,  мають видаватися не три накладні,  а дві. Встановлюється також пільга на давальницьку сировину,  яка була виготовлена в нас і вивезена до введення в дію цього закону.

 

     У зв'язку з цим пропонується внести адекватні зміни до Закону про державне реулювання імпорту сільськогосподарської сировини.

 

     До комітету надійшли багато запитів з приводу сертифікації, а також  зворотного  ввезення  продукції,  яка  була   вироблена   з давальницької   сировини,   вивезеної   нашими  підприємствами  на переробку.

 

     Чому так  нагально  треба  прийняти  цей  закон?  Тому,   що, по-перше, наші заготівельні організації не можуть почати заготівлю продукції в населення.  По-друге,  вже півтора місяця  на  митниці накопичено  сотні  тонн гуманітарних вантажів і готової продукції, виготовленої з сировини наших підприємств,  і ніхто не знає,  що з ними робити.

 

     Комітет звертається  до  депутатів з проханням підтримати цей проект закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Чи проголосуємо?

 

     Депутат Кожушко. Будь ласка. З процедури.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  За  три  с половиной года я убедился,  что если мы хотим провести  закон,  который  нанесет  вред  гражданам  Украины,   то рассматриваем проект в таком срочном порядке.

 

     Я могу  остаться  еще  на два часа - пусть дает экономическое обоснование по этому вопросу.  Не надо  нас  гуманитарной  помощью кормить.  Кончайте дурить народ Украины этой гуманитарной помощью. Я прошу рассматривать этот законопроект по полной процедуре.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Ви бачите вже виріс ліс рук,  тому що всі депутати,  кому було цікаво, познайомилися з цим  проектом  і  знають,  що  в   ньому   передбачається   тільки послаблення податкового тиску на нашого виробника.

 

     Я не  знаю,  шановний Олександре Миколайовичу,  яка процедура буде вибрана.  Можна розглядати постатейно,  можна проголосувати в цілому. Це вирішує зал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідеться про внесення змін до двох законів...

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Давайте я тоді коротко прокоментую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Пункт  4.7 статі 4 Пропонується додати речення такого змісту: "У випадках, коли платник податку здійснює операції з продажу неоподатковуваним особам сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки,  раніше придбаних (заготовлених)  таким платником  податку  у  фізичних  осіб,  які  не є платниками цього податку,  об'єктом оподаткування  є  торгова  націнка  (надбавка), встановлена таким платником податку".

 

     Мається на   увазі,  що  заготівельна  організація,  продаючи закуплену сировину,  має нараховувати 20 відсотків ПДВ і  не  може конкурувати  на  рівних  на  ринках,  де ПДВ не нараховується.  Ми встановлюємо  відповідність,   однакові   правила   оподаткування. Міністерство фінансів не погодилося із цією зміною, мотивуючи тим, що тоді буде дискримінація поставок оподатковуваних осіб, скажімо, КСП або інших підприємств.

 

     Але, шановні  друзі,  ми  нікуди  не  дінемося  від закупівлі продукції у населення.  Якщо ми не змінимо цю  норму,  то  система закупівлі  продукції  у  населення  буде  остаточно зруйнована.  І будуть як казав депутат Сокерчак під час перерви,  їздити приватні особи  і  скуповувати за безцінь цю продукцію у селян.  Оцим усе і закінчиться.

 

     Насамперед депутати-аграрники наполягали на такій зміні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Шановні депутати! Шановні колеги! Я прошу вас вникнути в суть справи.  Дійсно, після прийняття закону виявилися, що є кілька норм,  які  необхідно  терміново  виправити.  Це  буде тільки  на  поліпшення.  Заготконтора,  усім відомо,  закуповує вв населення продукцію,  переробляє і реалізує її знову населенню.  І виходить, що двічі буде сплачено ПДВ. Немає ж логіки!

 

     У комітеті  ми дуже уважно й виважено поставилися до всіх цих змін і попозицій,  ретельно вивчили їх і пропонуємо вам  прийняти. Це тільки полегшить скрутну ситуацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Давайте  підтримаємо  аграрний комітет. Голосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не один, а два комітети.

 

     "За" - 170.

 

     Заступник міністра  фінансів   України   Регурецький   Василь Васильович. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановні народні депутати!  За такого результату  голосування  мені вже  доповнити  немає чого,  але хотілося б затримати розгляд цієї пропозиції,  тому що вона не зовсім чітко сформульована.  Коли  ми проаналізували,  то  побачили,  що  в нерівних умовах будуть деякі суб'єкти,  які  працюватимуть  на  ринку  з  цією   продукцією   - заготівельні    організації,    колективні    сільськогосподарські підприємства,  фермери.  Ми  виділяємо  тільки  одну  частину.  На засіданні  комітету,  коли обговорювалося це питання,  ми показали депутатам,  що Верховна Рада не повинна приймати це  доповнення  в такій  редакції.  Треба  або  чітко  викласти,  або врахувати всіх суб'єктів.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Дійсно, є розбіжність між  інтересами  кормерційних  фірм-посередників  і  заготівельних організацій,  які історично існували в Україні. Якщо ми не хочемо, щоб  була  зруйнована  система  заготівель,  то  мусимо  поставити заготконтори в однакові умови  із  суб'єктами  колгоспних  ринків, тому що на ринках ПДВ не нараховується, а заготівельні організації нараховуватимуть  ПДВ,  тобто  продукція  буде  на  20   відсотків дорожча.  А  наслідок матимемо такий:  колгоспам платитимуть на 20 відсотків менше - це ж усім зрозуміло.  Тому  я  прошу  підтримати пропозицію комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні  колеги!  Ви  всі  без  винятку знаєте,  що собою являла "Укоопспілка" і кооперація на місцях,  ви знаєте,  що собою являли заготівельні контори і їхні структури,  і це все зруйновано.  Я думаю,  що двва комітети  правильно  підняли питання.  Я  просив  би  підтримати  цю  пропозицію.  Будь  ласка, проголосуємо.

 

     ТЕРЬОХіН С.А.  Ми просимо  проголосувати  за,  це  нормальне, виважене рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 2О6.

 

     Депутати Кармазін, Пономаренко не встигли. Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Пономаренко.  Будь ласка. Потім - депутат Сокерчак, і голосуємо.

 

     ПООМАРЕНКО Б.Й.,член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Шановні колеги! Я хочу вам нагадати,  що раніше система кооперації завжди отримувала кредити під  сезонну  закупівлю  сільськогосподарської  продукції. Тепер цього немає,  і єдине,  що ми можемо зробити, - це звільнити від оподаткування.  Ви знаєте,  що  цього  року  багато  продукції пропало на полях, фрукти і овочі, за які ми могли б отримати якусь копійку,  згнили і пропали. Тому я прошу вас підтримати пропозицію комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Савранський виборчий округ,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Вже говорили,  що комітет отримав велику кількість  листів  з  приводу того, що ця прблема залишилася неврегульованою.

 

     Сергій Анатолійович з трибуни сказав, що наш комітет ретельно розглядав   це   питання,   пропозиції   і   Василя    Васильовича Регурецького,  і Олексія Івановича Шитрі. Учора на засіданні ми ще раз повернулися до цього питання.

 

     Справді, на ринку можуть бути нерівні умови. Але ж ви знаєте, що  і колгосп,  і фермер - це юридичні особи і вони мають право на відшкодування ПДВ  в  разі  продажу  товарів  будь-яким  суб'єктам підприємницької  діяльності.  До  того  ж,  гостро стоїть проблема заготівлі у населення худоби,  а податкова адміністрація підходить до цього дуже просто:  закупив бичка за тисячу гривень - плати 200 гривень ПДВ, хоча ніякої доданої вартості там немає.

 

     Так ось, ми вирішили оподаткувати лише торгову націнку, тобто додану вартість як і повинно бути,  а все інше не оподатковується. Так буде правильно.

 

     Я прошу підтримати це рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги! (Шум у залі).

 

     МОВЧАН П.М.  Олексмандре  Миколайовичу,що  він  протягає,  це лобізм!

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний  пан  Мовчан  однаково розбирається в питаннях Криму,  і питаннях заготівлі продукції.  Я просив  би  не звертати на нього уваги.

 

     МОВЧАН П.М. Я чесніший перед людьми, ніж ви! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     Павле Михайловичу,  навіщо  ви так один одного ображаєте?  Не реба цього робити.

 

     Я просив би,  шановні колеги, ще проголосувати один невеликий документ. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Далі в цьому законопроекті пропонуються зміни, які передбачають неоподаткування гуманітарної допомоги. І для того щоб  не  було  зловживань  і  неправильного розподілу гуманітарної допомоги,  встановлені жорсткі правила її отримання та  розподілу. Раніше  ці  правила встановлювалися Кабміном.  Тепер ми ці правила визначили прямо в законі.  Я прошу підтримати  ці  зміни,  щоб  не оподатковувати гуманітарну допомогу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 147.

 

     Не приймається.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.    Олександре    Миколайовичу,   тоді   ми   не проголосуємо  в  цілому  законопроект.  Я  хочу  ще  раз  пояснити депутатам.   Протягом  півтора  місяця  на  митницях  зберігається гуманітарна допомога і готова продукція  українських  підприємств, вироблена з давальницької сировини.  Якщо ми цього не приймемо, ця продукція і надалі буде  лежати  на  митних  ліцензійних  складах, гнити,  а  наші  підприємства платитимуть штрафи.  Я можу зачитати повністю текст, щоб усім було зрозуміло, про що йде мова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пасько. Будь ласка.

 

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий  округ,  Черкаська  область).  Шановні  колеги!  Я   хочу закликати  вас  проголосувати  за  цю  поправку.  Ніхто у світі не оподатковує гуманітарної  допомоги.  Ми  робимо  помилки  одна  за одною.  Минулого  року  нам  надійшло  50  тисяч тонн гуманітарної допомоги.  У  цьому  році  вона  зменшилася  до  18  тисяч   тонн. Олександру  Михайловичу  Кожушко гуманітарна допомога не потрібна, він вчасно отримує заробітну плату і пенсію.  Але  людям,  які  не отримують  зарплат  і  пенсій,  не  можуть купити собі ліки,  вона просто життєво необхідна.

 

     Ми здивували світ тим,  що наприкінці минулого року  прийняли рішення  оподатковувати  гуманітарну  допомогу.  Сьогодні ми знову повторюємо ті  самі  помилки.  Я  вас  закликаю,  шановні  народні депутати, підтримати пропозиції Терьохіна.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Це пропозиції комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Камінський. І голосуємо.

 

     Кабінет Міністрів,  звертаються два комітети,  які розглянули детально ці питання. Давайте їж підримаємо. Тому що кожен розуміє, що гуманітарна допомога ненадходила,  хоч вона, в принципі, нікому не потрібна, вона не має оподатковуватися.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні колеги,  два комітети і  уряд  просять підтримати це положення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 172.

 

     Питання знімається. Сідайте, будь ласка.

 

     І останнє.  Прошу  вас  підтримати  депутатський  запит групи депутатів (16 чоловік) до Прем'єр-міністра  України  Пустовойтенка про   забезпечення   лікарень   автомашинами   швидкої   допомоги, закупленими на кошти японського кредиту. У медичних закладах немає коштів,   щоб   зробити   передоплату.  Прохання  направити  запит Прем'єр-міністру, щоб цю статтю передбачили в бюджеті і допомогли, тому  що  машини  вже  одержані,  а  їх не можуть роздати медичним закладам.

 

     Будь ласка,  підтримайте.  Це  стосується  кожного  району  і кожної області. Голосуємо.

 

     "За" - 192. Прийнято.

 

     Депутат Ніколаєнко. Будь ласка. І завершуємо. На репліку одна хвилина.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  та  народої  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська область).  Шановні народні депутати,  шановні  виборці! Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій  уповноважила  мене зробити невеличку репліку.  Нещодавно  народний  депутат  Вітренко звинуватила Голову Верховної Ради Олександра Мороза в тому, що він ніби протягував символіку під час прийняття  Конституції,  мовляв, під   його  тиском  кримчани  проголосували  за  цю  символіку.  Я уповноважений заявити,  що ця інформація не відповідає  дійсності. Таке рішення, що голосувати в парі прийняла погоджувальна комісія, а не Мороз.

 

     Ми заявляємо,  що  Олександр  Олександрович  Мороз  нічого  і ніколи  не  протягував,  а  виконував свої обов'язки відповідно до своїх повноважень.  Я не голосував за цю символіку,  і фракція  не голосувала.  Але  звинувачувати  Мороза  у  всіх  гріхах нечесно і необ'єктивно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На  цьому  ми  сьогодні   завершуємо   роботу   в пленарному режимі. У другій половині дня працюємо в комітетах.