Стенограма пленарного засідання

04 листопада 1997

 

ЗАСIДАННЯ СОРОК ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 4  л и с т о п а д а  1997  р о к у.

 

16 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зайняти робочі місця. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 332  народних  депутати.  Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!   Нам   необхідно  проголосувати  той  проект постанови,  який учора доручалося доопрацювати  двом  комітетам  і групі  "Реформи".  Слово  надається  депутату  Рябченку Олександру Володимировичу. Будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,  голова  Контрольної  комісії  Верховної  Ради України   з   питань   приватизації  (Вузівський  виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Шановні депутати! Сьогодні вам роздано проект  постанови,  в  якому ми врахували всі пропозиції,  внесені депутатами,  зокрема пропозиції Олександра Михайловича  Кожушка  і групи  депутатів,  які  мали  свій  проект  постанови.  Якщо немає зауважень до проекту постанови,  який ви отримали,  то я прошу вас проголосувати його в цілому, щоб можна було далі працювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дружно голосуємо.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Голосуйте, будь ласка, бо всі підприємства, що були запропоновані, записані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахували   навіть   більше,   ніж   пропонували. Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо ще   раз,  бо  не  встигли  проголосувати  депутати Павленко та Буздуган.

 

     "За" - 257.

 

     Постанову прийнято. Спасибі.

 

     РЯБЧЕНКО О.В. Спасибі.

 

     ------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Проект   Закону   України   про внесення   змін  до  Закону  України  про  оподаткування  прибутку підприємств... (Шум у залi).

 

     Одну хвилиночку. Петро Степанович просить слова. Він не часто виходить на трибуну. Хай людина висловиться.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты! Речь идет о том,  чтобы в подпункт 7.12.1 Закона о налогообложении прибыли   предприятий   внести   изменение.   В   этом   подпункте мотивируется освобождение от налогов тем, что необходимо посчитать собственное  производство  этих  предприятий.  Кабинет Министров в течение  пяти  месяцев  пытается  установить   долю   собственного производства для этих предприятий.  Эти предприятия практически не пользуются никакими льготами по налогообложению.  Задолженность по зарплате на предприятиях, где работают слепые и глухие, составляет пять месяцев на сумму 1,5  миллиона  гривень.  Многие  предприятия парализованы.  Поэтому я предлагаю,  чтобы в законе не оговаривали собственное производство.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре  Степановичу,  зал  хоче  вас   підтримати, причому одностайно. Я ставлю на голосування. Це в нас рідко буває, щоб так підтримували пропозицію...

 

     "За" - 247.

 

     Спасибі всім і Петру Степановичу.  Ще  щось  хочете  сказати? Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ П.С.  Товарищи!  Вчера  в повестку дня были включены вопросы о внесении изменений как в Закон о налогообложении прибыли предприятий,  так  и в Закон о налоге на добавленную стоимость,  а сегодня стоит  вопрос  о  внесении  изменений  только  в  Закон  о налогообложении   прибыли.  Формулировка  одна  -  не  оговаривать собственное производство.  Прошу проголосовать ее и  по  Закону  о налоге на добавленную стоимость.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримують   усі,   в  тому  числі  й  податкова адміністрація. Сідайте, будь ласка.

 

     Я прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     У нас  присутній  заступник   голови   Державної   податкової адміністрації. Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.I.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації  України.  Шановні  народні  депутати!  Будь  ласка, подивіться,  що  ми  тільки  що  проголосували стосовно податку на прибуток.  Ми вилучили слова,  які були в чинній  редакції,  я  їх читаю:   "від   реалізації   товарів   (робіт,   послуг)  власного виробництва  (за  винятком  підакцизних  товарів,   посередницької діяльності,  грального бізнесу)". Це ми вилучили. I тепер ми маємо прецедент,   коли   організація,   яка   буде   зареєстрована   як інвалідська,  займатиметься,  скажімо,  гральним бізнесом,  але не буде оподатковуватися.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте на інвалідах заробляти не будемо.

 

     ШИТРЯ О.І. Справа ж не в інвалідах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що держава не може їм допомогти, а якщо вони можуть заробити собі якусь копійку, то нехай зароблять.

 

     Будь ласка. Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ П.С.  Я  хочу   ответить   представителю   налоговой администрации  и  тем народным депутатам,  которые сомневаются:  в конце  предложенной  нормы   написано:   "Перелік   всеукраїнських громадських    організацій   інвалідів,   на   підприємства   яких поширюється  ця   пільга,   затверджується   Кабінетом   Міністрів України".

 

     И еще  для  тех,  кто  сомневается.  Собственное производство электротоваров составляет 4 процента,  галантерейных изделий - 4,5 процента,   некоторых  других  товаров  -  3,5-8,5  процента.  Эти предприятия десятки лет существуют.  О каких игорных домах, казино может идти речь? О чем вы говорите?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Голова комітету депутат Буздуган.  Будь ласка, з місця.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань соціальної політики та праці (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область).  Шановні колеги!  Якщо наполягають на  тому, щоб заборонити гральний бізнес, зайняття посередницькою діяльністю тощо,  то давайте запишемо,  немає питань.  Про що  йде  мова?  Ми тільки  що  проголосували  таке формулювання у Законі про внесення змін до Закону України  про  оподаткування  прибутку  підприємств, тепер  таке  саме  формулювання проголосуємо у Законі про внесення змін до Закону України про податок  на  додану  вартість.  Давайте проголосуємо з доповненням про заборону грального бізнесу і такого іншого.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре,  враховуємо.  Голосуємо з  поправкою,  яку пропонує податкова адміністрація. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 255.

 

     Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

 

 

     ------------

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  України  про перелік майнових  комплексів  підприємств,  організацій,  їх   структурних підрозділів,  що  не підлягають приватизації.  Доповідач - депутат Угаров.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемые коллеги! Я хочу сразу же сообщить, что вопрос согласован,  урегулирован.  По  всем  предложениям,  которые  были поданы от Комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса, принято  позитивное   решение.   Комитет   и   Кабинет   Министров согласились  с ними.  Единственная просьба - дать поручение нашему комитету уже в рабочем порядке доработать чисто технические детали

-  коды,  точные  адреса,  номера  домов  и так далее.  Потому что принципиальные     моменты     с     Комитетом     по     вопросам топливноэнергетического комплекса согласованы.

 

     Еще есть такой нюанс. По чисто техническим причинам не учтены предложения депутатов Пасечной и Рябченко.  Я прошу поддержать эти предложения.  А во всех остальных позициях законопроект отработан, согласован,  и я предлагаю сейчас проголосовать за принятие его во втором чтении в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до депутата Угарова.  Запишіться,  будь ласка. П'ять хвилин.

 

     Депутат Швидкий. За ним - депутат Марченко.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики  і ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ,  Львівська область).  Скажіть, будь ласка, чи надходили від Контрольної  комісії  з  питань  приватизації зауваження до даного законопроекту і як вони враховані?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Вы знаете, поступало очень много предложений, вот перечень  всех  предложений.  Я  сейчас не назову конкретно,  но я сказал,  что  учтены  все  поступившие  замечания  и   предложения депутатов.  Поэтому я думаю, что на ваш вопрос возможен позитивный ответ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. За ним

- депутат Писаренко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). В порядке уточнения хочу задать вам такой вопрос.  В первом чтении было записано,  что из  списка  предприятий,  не подлежащих приватизации,  исключаются 1450 учреждений образования.  В этом списке исключается  такое  же количество? Это первый вопрос.

 

     И второй   вопрос.   Мы   знаем,   как   скупаются  акции  на энергорынке.  Есть ли  в  списке  предприятия  базовой  отрасли  - энергетики? Выключатся ли они из процесса приватизации?

 

     И мое предложение,  Александр Николаевич:  чтобы это все было проголосовано в поименном режиме.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Учреждения образования не подлежат приватизации в соответствии  со  статьей  5 закона о большой приватизации,  как и предприятия,  о  которых   говорил   Александр   Михайлович.   Эти предприятия не приватизируются.

 

     Я не возражаю против поименного голосования.  Но считаю,  что вопрос уже согласован и необходимости в  этом  не  вижу.  Но  если депутаты настаивают, то можно и поименно проголосовать.

 

     Что касается предприятий энергетического комплекса, то не все предприятия,  приватизация которых  запрещена  законом  о  большой приватизации,  попали  в  этот  список.  И  не отраслью,  а каждое отдельно. Это все учтено и отражено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Писаренко.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з питань екологічної політики (Кіровський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Геннадий Юриевич! Я лично вас просил, давал  предложение  о  включении  в  список горы Гасфорта в городе Севастополе Балаклавского  рудоуправления.  Вокруг  этого  об екта развернуто  много "боевых действий".  Наш комитет принял решение о нецелесообразности  ее  разработки  по  экологическим   и   другим соображениям.  Было  записано,  что Балаклавское рудоуправление не подлежит приватизации.  Но умудряются выделять отдельные  об екты, приватизировать  их  и  разрабатывать.  Так  поступили  и  с горой Гасфорта,  а вы не включили ее в перечень,  несмотря на то,  что я вам дал предложение.

 

     Я убедительно  вас  прошу  гору  Гасфорта  включить  в список об ектов, не подлежащих приватизации.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Я   поддерживаю   ваше    предложение.    Прошу проголосовать список вместе с предложением депутата Писаренко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Шановний Геннадію Юрійовичу!  Ми прийняли постанову стосовно Фонду державного  майна.  І  першим  недоліком роботи Фонду держмайна ми визнали:  дещо занижується вартість об'єктів  приватизації.  І  це абсолютно точно.  Тепер ми створюємо тимчасову слідчу комісію.  Ми будемо сьогодні розглядати проект Закону про оцінку  майна.  І  ми одночасно    збільшуємо   кількість   об'єктів,   які   підлягають приватизації. Логіки ж немає!

 

     Може, сьогодні не потрібно затверджувати цей список  узагалі? Треба  зачекаты  трохи  з  цими  об'єктами.  Ми приймемо Закон про оцінку майна,  наведемо порядок у Фонді державного  майна  і  тоді повернемося  до  цього переліку і вже будемо бачити,  що можемо ще дозволити  приватизувати.  Бо  ладу  не  можуть  дати  навіть  тим об'єктам, які відповідно до закону приватизовані!

 

     Я переконана,  що  сьогодні  не  потрібно  голосувати  за цей перелік,  а спочатку розібратися з  Фондом  держмайна  і  прийняти Закон   про  оцінку  майна  і  потім  уже  думати,  що  будемо  ще приватизувати. І поіменне голосування обов'язково!

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемая  Наталья  Михайловна!  Согласно  этому списку не только разрешается отдельные об екты приватизировать, но и вводятся новые ограничения на приватизацию.  Чтобы потом не было никакого   обвинения,   что   мы  прошляпили,  когда  эти  об екты приватизировались,  у  нас   сейчас   есть   шанс   запретить   их приватизацию.

 

     Предложение утвердить этот список, вы знаете, и проект Закона об оценке имущества между собой связаны опосредованно.  В принципе можно  увязать  с  приватизацией  все  - и атмосферные явления,  и самочувствие чиновника, и не рассматривать вопросы приватизации до тех пор,  пока не будет принят закон о здравоохранении, к примеру. Я бы такой логики не придерживался.

 

     Если документ  внесен,  если  документ  согласован  по   всем позициям,  то  я  предлагаю  сейчас принять его во втором чтении в целом.  Это  абсолютно  нормальный,  абсолютно  рабочий  документ, который  необходим  Кабинету Министров для дальнейшей работы.  Тем более что это - требование закона.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,  Кіровоградська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Я взагалі не розумію цієї гри. Ми із загального списку робимо менший і нібито забороняємо якісь об'єкти  приватизувати,  а  ті,  які  у великому списку,  нібито дозволяємо приватизувати. Я от цього ніяк не вловлю...

 

     У моєму окрузі  після  приватизації  з  12  цукрових  заводів дев'ять  уже в одних руках опинилися.  Це монополія створюється чи ні?! То, може, треба зупинити цю приватизацію та роздивитися, що в нас робиться там,  де ми вже приватизували? Давайте якось до цього повернемося.  Куди ми поспішаємо? Прокурор доповідає, що з приводу всіх  об'єктів,  які  приватизовані,  380 справ порушено.  Коли їх доведуть до кінця - невідомо,  а ми далі  штурмуємо  приватизацію. Давайте призупинимося, люди добрі!

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемый депутат Шаланский! Я полностью разделяю вашу озабоченность по поводу монополизации этих сахарных  заводов. С   этим  вопросом  надо  разбираться  Антимонопольному  комитету, который   ведает   и   природными   монополиями,   в   том   числе региональными.  Поэтому  я  считаю,  что  мы сейчас можем поручить Антимонопольному комитету  проверить  ту  информацию,  которую  вы дали.

 

     Я уже  неоднократно говорил с этой трибуны и еще раз повторю, что этот список детализирует всю процедуру,  включает все  об екты поименно,  за  исключением  тех,  которые  по  закону  не подлежат приватизации.  И я предлагаю, уважаемые коллеги, поддержать список предприятий,  не подлежащих приватизации.  Во-первых, мы выполняем требование  закона,  во-вторых,   это   нормальный   согласованный вариант.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ П.С.  Уважаемые народные депутаты! Когда было первое чтение,  я предложил залу подумать о  том,  почему  мы  утверждаем список предприятий, которые не подлежат приватизации, если за этим списком остаются  тысячи  предприятий.  Почему  бы  не  утверждать список  предприятий,  которые  подлежат приватизации?  Тогда можно было бы в  каждой  области,  депутаты  знают,  рассмотреть  каждое предприятие,   дать  ему  оценку,  проследить.  Было  бы  разумнее утверждать список предприятий,  подлежащих приватизации. Остальные

- не подлежат.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемый   депутат  Степанов!  Я  с  уважением отношусь к вашему мнению и к вашему предложению, но вы предлагаете антиконституционную норму (Шум у залі).

 

     Нет, а что? Я в этом виноват или вы в этом виноваты?

 

     Дело в   том,  что  в  Конституции  предусмотрено  полномочие Верховного   Совета    утверждать    перечень    об ектов    права государственной  собственности,  которые не подлежат приватизации. Но нет того предложения, о котором говорите вы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Горбатюк.

 

     ГОРБАТЮК М.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Радянський виборчий округ,  м.Київ). Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановний Геннадію  Юрійовичу,  я хочу   офіційно  до  вас  звернутися  щодо  відомого  вам  питання приватизації інституту "Південдніпроскло".

 

     Інститут приватизовано тою структурою,  яка не підтримує його профіль,  інститут  приватизовано  не  за  реальною вартістю.  Він приватизований   значно   дешевше   -   п'ятиповерховий    будинок приватизований  за  ціною  трикімнатної  квартири  в  місті Києві. Інститут приватизовано з великими порушеннями юридичних норм. Крім того,  розгляд  справи  в  арбітражному  суді не завершено.  І цей об'єкт  не  внесено  до  списку  підприємств,  що  не   підлягають приватизації.

 

     Я підтримую  своїх  колег,  які кажуть,  що сьогодні за такий список голосувати не можна,  і закликаю депутатів  не  голосувати, почекати, доки суди наведуть порядок у цій справі.

 

     Дякую.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые депутаты, по поводу конкретного вопроса об  институте  "Південдніпроскло"  я  хочу  сказать:  инициативная группа,  которая  работала  в  этом  институте,  ставит  вопрос  о включении этого института  в  список  предприятий,  не  подлежащих приватизации.

 

     Дело в  том,  что  сейчас  нет  такого  юридического  лица  - "Південдніпроскло", этот институт вычеркнут из всех статистических списков.  Встает  вопрос:  имеем  ли  мы  право  включать в список об ектов,  не подлежащих приватизации,  юридическое лицо, которого нет?  Министерство юстиции (это официальное мнение) в таком случае выскажется  против  этого  списка,  потому   что   это   нарушение юридических норм. Думаю, що будут и замечания Президента, в данном случае абсолютно справедливые. Но в конечном счете решает зал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бобриньов.

 

     БОБРИНЬОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони   і   державної  безпеки  (Балаклавський  виборчий  округ, м.Севастополь). Геннадий Юриевич! Вот вы говорили, что предложение депутата антиконституционно. Но можно же поступить по Конституции: включить  все  предприятия  Украины  в  список   предприятий,   не подлежащих  приватизации,  а  потом  будем  разрешать приватизацию предприятий,  которые министерство будет предлагать.  Очень просто можно выйти из этой ситуации.  Потому что уже со многими об ектами происходит так,  как с этим  институтом,  по  которому  вы  давали пояснения:  институт  стоит,  а  вроде  его  нет.  У нас по закону предприятия связи не  подлежат  приватизации.  В  одном  списке  в прошлом году был "Телеком",  я не знаю,  как его включили.  В этом году смотрю - его уже нет. Начинаю выяснять почему. Да потому, что он взял кредит под государственные гарантии, и Митюков говорит, он тогда не должен  быть  приватизирован.  Ну,  давайте  исключим.  А вообще по закону эти предприятия не должны приватизироваться.

 

     Поэтому я  предлагаю  пока  не  голосовать за этот список,  а разобраться,  как этот список составляется, кто какие об екты и за что туда вносит, по каким критериям выбираются эти предприятия.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемый депутат Бобринев! Список подает Кабинет Министров.  И если Кабинет Министров сочтет необходимым включить в этот  список все промышленные предприятия Украины,  значит,  такой список мы и будем  рассматривать,  даже  со  всей  инфраструктурой Украины. Это ответ на ваш первый вопрос.

 

     Что касается остальных предприятий,  то вы знаете,  что у нас таких много.  Это  всетаки  не  та  аргументация,  которая  должна звучать на парламентских рассмотрениях.

 

     Конкретно по   "Південдніпроскло".  Нет  такого  юридического лица,  и есть настоятельная просьба включить его в  список  -  это прямое  противоречие.  Мы  можем,  нарушив  все  нормы  и правила, включить его в список предприятий,  не подлежащих приватизации. Но нет  такого  юридического лица,  понимаете?  Надо сначала выиграть судебный спор. После того как будет возобновлено юридическое лицо, включить его в список и проголосовать. Это нормальный путь решения проблемы и не моя личная точка зрения, а точка зрения юристов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Даниленко. Завершуємо.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).   Спасибі,  шановний  Олександре  Миколайовичу.  Я  хочу повернути вас до історії,  чому так трапилося. Є Закон про оренду, де передбачено оренду з правом викупу.  І ви знаєте,  що сталося з цукровими   заводами   та   іншими    підприємствами    переробної промисловості.   Ми   хочемо   привернути   увагу  до  Закону  про особливості приватизації в агропромисловому комплексі, до того, як іде   приватизація   підприємств   і  яке  місце  займає  в  цьому сільськогосподарський виробник.

 

     Але я хочу сказати по суті і дати відповідь тим колегам,  які говорили,  що  сьогодні  не  потрібно приймати цей проект закону в цілому.  Якщо ми не  приймемо  сьогодні  в  цілому,  то  й  надалі провадитиметься непродумана приватизація за заниженою вартістю тих підприємств,  які  коштують  значно  дорожче.  Сьогодні  ми  якраз розглядаємо  перелік підприємств,  які не підлягають приватизації, які держава бере під свій патронаж.  А тому, шановні колеги, у нас немає  іншого  виходу:  щоб  зберегти  ці  підприємства,  потрібно проголосувати, Олександре Бобриньов, "за".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,   Донецька   область).   Я   хочу обратиться к тем товарищам,  которые понимают,  что приватизация в Украине идет не тем путем, которым должна идти.

 

     Наш комитет,  рассмотрев этот список, предложил внести в него 385 предприятий, которые не подлежат приватизации. Они включены. И каждому депутату такая возможность давалась.  Она  будет  и  после того,  как  мы  этот  список  утвердим.  Мы  и позже можем вносить предложения.

 

     Если мы сегодня не проголосуем, то предприятия и дальше будут приватизироваться  и  разворовываться  на местах.  Поэтому я прошу проголосовать за этот список.  У кого есть  сомнения  относительно об ектов  приватизации  по  своему избирательному округу,  вносите предложения  и  завтра,   и   послезавтра.   Через   месяц   можно дополнительно  включить об екты в этот список.  Мы же не закрываем его навсегда. Я прошу: проголосуйте. Вот министр транспорта сидит, он тоже поддерживает это предложение.

 

     УГАРОВ Г.Ю.    Я    поддерживаю   точку   зрения   Александра Михайловича. Здесь добавить нечего.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні колеги,  давайте  зробимо  так: приймемо  цей  документ у другому читанні,  а в цілому приймати не будемо,  щоб до третього читання депутати мали  можливість  подати усі свої зауваження. І в цілому приймемо в третьому читанні.

 

     Я цю пропозицію ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Прошу  поддержать  с  учетом  всех предложений и замечаний, которые здесь прозвучали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 159.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги! Мы принимаем список во втором чтении  и  продолжаем  над  ним работать,  скажем,  в течение двух недель, чтобы внести его уже на третье окончательное чтение.

 

     Возражений, кроме общего  характера,  не  было.  Все  позиции согласованы.

 

     Убедительная просьба  поддержать этот список во втором чтении и дать возможность доработать его для третьего чтения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  ще  раз  прошу:  давайте  зараз приймемо  список у другому читанні,  а в третьому читанні приймемо остаточно, у цілому з усіма зауваженнями та пропозиціями. Я ставлю на голосування. Будь ласка.

 

 

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, мои коллеги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримайте.

 

     "За" - 161.

 

     Перенесемо на  повторне  друге  читання на наступний тиждень, щоб урахувати ці зауваження.  Прохання звернути увагу  на  те,  що говорив  депутат  Кожушко,  і  кожний  по  своєму виборчому округу розберіться, будь ласка, і внесіть пропозиції. Голосуємо.

 

     "За" - 194.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Протокольное поручение...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Душейко.   Будь   ласка.   З    мотивів голосування.

 

     ДУШЕЙКО П.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Чорнобаївський виборчий округ,  Черкаська область). Шановні колеги депутати!  Я звертаюся до вас усіх - лівих, правих, центристів.  Пане Стоян,  я вас прошу теж послухати.  У всіх ваших виступах у  цьому  залі  перед  українським  народом  звучить,  що потрібно призупинити ту прихватизацію, яку маємо. А коли конкретно пропонується проголосувати  за  список  тих  підприємств,  які  не підлягають приватизації,  то ви чомусь не хочете голосувати.  Якщо не включені в нього якісь об'єкти,  то ми ж  домовилися,  що  вони будуть  додатково  включені.  Але  якщо  ми не проголосуємо за цей список,  то,  відповідно до тієї інформації, що я маю, частина цих об'єктів   розповзеться.  І  буде  та  сама  ситуація  як  із  тим інститутом, який зник як юридична особа.

 

     Тому я вас прошу переконливо,  бо це тільки в ім'я і на благо народу  України:  проголосуйте  в  другому  читанні,  а в третьому внесемо корективи.  Потрібно прийняти  обов'язково,  далі  тримати відкритим  список  просто  неможливо.  Я  вас дуже прошу,  шановні колеги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Ставимо   на   голосування   пропозицію депутата Душейка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Прохання підтримати,  шановні колеги, пропозицію про прийняття в другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 200.

 

     Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область). Народний рух України. Шановні колеги! Ми  сьогодні розглядали Закон про місцеві державні адміністрації з двома несуттєвими зауваженнями Президента й успішно їх  провалили. І  в  результаті  ми  не  матимемо  Закону  про  місцеві  державні адміністрації, і правовий нігілізм влади далі триватиме.

 

     Зараз із   переліком   підприємств,   які    не    підлягають приватизації, ми заганяємо себе в схожу ситуацію. Не прийнявши цей перелік підприємств у другому читанні і не  давши  змоги  прийняти якісь  доповнення  в  третьому  читанні й остаточно затвердити цей перелік, ми матимемо те, що маємо. Тобто вакханалія у приватизації і далі продовжуватиметься. Якщо ми дійсно цього хочемо, то давайте про це відверто скажемо.

 

     У мене є пропозиція,  Олександре Миколайовичу,  проголосувати цей проект закону в другому читанні поіменно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не треба голосувати поіменно. Уже вносив таку пропозицію Депутат Марченко.  Вона  правильна,  але  я думаю,  що  це робочий документ,  до третього читання врахуємо всі ваші пропозиції.

 

     Будь ласка,  проголосуйте в другому  читанні.  А  в  третьому читанні приймемо в цілому з вашими пропозиціями і зауваженнями.

 

     "За" - 201.

 

     Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Шановні товариші! Ми з вами вже четвертий рік розглядаємо особливості приватизації в різних сферах нашого життя. І оцей список підприємств,  які не підлягають приватизації, щороку зменшується, і зменшується, і зменшується. Це факт!

 

     І от тепер мені хочуть довести,  що оцей мінімальний список - найбільш  правильний,  що якщо ми цей список приймемо,  то не буде приватизовано...  Та  неправда  це,  люди  добрі!   Давайте   його максимально  розширимо  і  спробуємо  приватизувати спочатку п'ять підприємств, потім ще десять. Тоді буде толк у нашій приватизації!

 

     Дякую за увагу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Предлагайте   внести   в   этот   список    всю инфраструктуру Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Кожушко  сказав,  що  він  запропонував включити більш як 380 підприємств, і всі пропозиції враховано. Хто забороняє кожному депутату по своєму виборчому округу це зробити?! Якби сіли та по своїй області чи хоча б по своєму виборчому округу розібралися,  тоді б,  напевно,  могли предметно сказати, що ось у моєму виборчому окрузі  такі  й  такі  підприємства  я  пропонував включити,  а їх не включили.  А так,  поговорили-поговорили,  і на цьому все закінчилося. Але сказали своє слово!

 

     Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты, здесь можно спорить до бесконечности! Привожу пример из личного опыта:  в  список  на  приватизацию  был включен  титано-магниевый  комбинат  города Запорожья.  Как только трудовой  коллектив  определился,  что  ему  ничего  не  даст  эта приватизация,  я  обратился  в  Контрольную  комиссию  по вопросам приватизации.  В течение полумесяца был рассмотрен этот вопрос,  и комбинат попал в списки неприватизируемых.

 

     Поэтому у меня просьба - можно добавлять и убавлять,  но надо принимать.  Если мы не проголосуем и не утвердим этот список,  эти предприятия потихонечку будут приватизироваться. Мы же не хотим до конца разбазарить государственное имущество!  Поэтому  давайте  не будем   скандалить,   а  утвердим  этот  список  и  каждый  внесет предложения по своему округу, какой об ект надо еще включить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати. Краще не скажеш.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать: принять во втором  чтении  и  в  двухнедельный  срок  доработать для третьего чтения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     Протягом двох тижнів підготувати до третього читання з вашими зауваженнями і пропозиціями.

 

     "За" - 165.

 

     Сідайте, будь  ласка.  Я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду даного питання на наступний пленарний тиждень з доопрацюванням поданих зауважень. Будь ласка, голосуємо.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Надо поименно голосовать!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Навіщо ж поіменно, що тут незрозуміло?!

 

     "За" - 197.

 

     Що, знімаємо? Пускаємо у вільне плавання?

 

     Депутат Чечетов.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые   народные депутаты! У нас в зале есть депутаты, которые действительно радеют за то,  чтобы государственная  собственность  не  разворовывалась, чтобы часть предприятий не приватизировались.  Например, Александр Михайлович Кожушко внес предложения по 385 предприятиям, мы каждое рассмотрели и полностью поддержали. А некоторые депутаты умышленно конкретно не говорят,  а просто бойкотируют и блокируют.  То  есть пусть дальше плывет корабль, пусть разворовывается государственная собственность, так сказать, выгодно в мутной водичке рыбку ловить.

 

     Александр Николаевич правильно сказал: давайте проголосуем во втором чтении. Ведь практически все позиции согласованы,  за исключением позиции депутата Горбатюка,  но и  ее еще раз рассмотрим и включим на третье чтение.

 

     А сейчас  надо  подвести  черту  и  проголосовать  во  втором чтении.  Вы еще раз посмотрите за выходные дни, что не включили, и через десять дней в третьем чтении примем окончательный список.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю,  дехто боїться, що якщо ми приймемо, то не буде вже кого критикувати...

 

     Шановні колеги,  давайте все-таки прислухаємося  до  розумних пропозицій  і  проголосуємо  в другому читанні.  А через два тижні внесемо на третє читання з вашими зауваженнями.

 

     Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     Ви бачите,  206  -  "за".  Чотирнадцять   чоловік   стримують прийняття даного закону. 206 - неправі, а 14 - праві. Логіка!

 

     Будь ласка. Депутат Черенков.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Біловодський  виборчий  округ, Луганська область). Уважаемые коллеги, вы заметили, что каждый год мы   утверждаем   список   предприятий,   которые   не    подлежат приватизации.  И вот новый список.  Это не список запрещения,  это список разрешения.  В  прошлом  году,  когда  мы  утверждали  этот список,  в  нем было 4 тысячи об ектов,  в предложенном списке - 2 тысячи.  Я условно говорю,  я в точности не знаю цифр.  Но мы даем разрешение  на  приватизацию,  именно  такой подход выбрал Кабинет Министров для  рассмотрения  этого  вопроса.  Нужно  обратиться  к предложению Степанова. Это первое.

 

     Второе. После    того    умопомрачительного   доклада   Фонда государственного   имущества,   после   информации    исполняющего обязанности    Генерального    прокурора    нужно    приостановить приватизацию, а Президенту за это дело об явить импичмент. Вот что нужно делать,  если мы бережем государственную собственность. И по этой позиции мы голосуем против и всегда будем голосовать  против. Приватизация  принесла только вред стране.  Если приватизированное предприятие  не  нужно  этим  частникам,  жирным  котам,  они  его возвращают  назад  на  плечи государства.  А все то,  что выгодно, прибрали к рукам, но в бюджет не поступает ни копейки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Черенков,  я так і  не  зрозумів,  де  ж логіка в тому,  що ви кажете?  То що, у плавання відпустити, а тут тільки вигукувати гасла безпредметно?  Ви кажете,  що в тому  році пропонувалося 3 тисячі об'єктів, а в цьому році - 2 тисячі. А ви б сіли та подивилися,  скільки тих об'єктів у вашому окрузі, а потім виступали  тут  із  трибуни.  А то так,  з голосу впіймав щось - і гримить.  Ми ще раз кажемо:  якщо не  приймаємо,  то  приватизація відбувається так, як і раніше, - без крил, без вітрил.

 

     Будь ласка. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М. Я понимаю тех, которые имеют фирму. Конечно, это ударит  по  карману  того,  кто  имеет  фирму  и   думает:   будет приватизироваться  этот  завод,  и  я отхвачу лакомый кусок.  Но я удивляюсь вам,  Черенков.  Что, вы тоже фирму имеете? Я вам пример привожу.   Кабинет   Министров   предложил   приватизировать   385 предприятий  железнодорожного  транспорта.  Комитет  рассмотрел  и доказал  (я  ходил не один день по разным кабинетам),  что эти 385 предприятий  нельзя  трогать.  Вы  считаете,  что   надо   больше? Предлагайте,  мы вас поддержим в этом вопросе.  Но вы же ничего не делаете  и  этим  способствуете  разграблению.  Способствуете!  Вы слышали,  что вчера исполняющий обязанности Генерального прокурора говорил?  Если вы человек  разбирающийся,  посмотрите  об екты  по своему   округу  и  дайте  в  комитет  предложения,  чтобы  он  их рассмотрел.

 

     Ваши действия сейчас  приведут  к  тому,  что  к  концу  года никаких об ектов не останется. Проголосуйте за этот список! И если в вашем округе есть предприятия,  которые нельзя  приватизировать, добавьте  в  этот список.  Я не понимаю позиции коммунистов в этом вопросе. Не понимаю!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я розумію,  що ми всі  заведені. Сьогодні  зранку  щодо  села дві години сперечалися,  поки умовили один одного,  а зараз щодо приватизації умовляємо.  А ніби  ж  усі боремося за праве діло.

 

     Я просив  би  прийняти  в другому читанні.  А через два тижні повернутися  -  і  в  третьому  читанні  прийняти  в   цілому   із зауваженнями і пропозиціями. Будь ласка, голосуємо. Голосуємо!

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Через два  тижні  повернемося і в третьому читанні приймемо в цілому.

 

     ---------------

 

     Слухається проект Закону України про Уповноваженого Верховної Ради  України  з  прав людини.  Слово має депутат Кириченко.  Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Комсомольський виборчий округ,  Херсонська область).  Шановні народні депутати! Я вимушений   зробити  заяву.  Ви  всі  є  свідками  того,  з  якими труднощами проходив цей законопроект у Верховній Раді.  Цей проект закону  нарешті  повинен  був  розглядатись  учора  3 листопада на вечірньому засіданні,  але через те,  що  офіційно  визначений  на засіданні  Комітету  з  прав  людини  доповідач Буткевич Володимир Григорович перебуває у відпустці,  а  також  з  причин...  (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Я  прошу,  поважайте  ж  свого колегу!  Чечетов!  Ківшик!  Ну,  ви  глушите  своїм  командирським голосом усіх.

 

     Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О. Справа в тім, що офіційний доповідач Володимир Григорович  Буткевич  перебуває  у  відпустці.  Заступник   голови комітету  Кіяшко  Сергій Миколайович у від'їзді.  Хворіє Карпачова Ніна Іванівна.  І  формально  не  дотримана  процедура,  бо  немає офіційного  доповідача  від  Комітету  з  прав людини.  Тому вчора ввечері Верховна Рада України проголосувала про те,  щоб перенести розгляд цього законопроекту на сьогоднішнє ранкове засідання.

 

     На ранкове  засідання  офіційний  доповідач  не з'явився.  На вечірньому засіданні його теж немає.  Переносити  на  невизначений термін  розгляд вкрай потрібного людям Закону про Уповноваженого з прав людини немає сенсу.  Я безвиїзно  працюю  у  Верховній  Раді, відмовився  від  поїздки  з Носовим до Сполучених Штатів Америки 1 листопада, працюю над цим проектом закону у Комітеті з прав людини з  вересня 1995 року,  і ви всі свідки цього.  Якщо зважаючи на це Верховна Рада довірить мені  зараз  доповісти  в  другому  читанні даний законопроект, я з великою відповідальністю це зроблю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ви бачите, яка ситуація склалася в комітеті з даним законопроектом,  внесеним на друге  читання.  У комітеті немає згоди,  хто має виступати з даного питання. Повинен був виступати або голова комітету,  який у відпустці,  або депутат Кіяшко,  який  у відрядженні.  Тому є пропозиція,  щоб комітет сам розібрався і  прийняв  рішення,  кому  доручити  представляти  цей законопроект у другому читанні. Нехай комітет визначиться і завтра подасть пропозицію, а ми за неї проголосуємо.

 

     Депутат Коген. Будь ласка, з місця.

 

     КОГЕН Ю.Б., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Бахчисарайський  виборчий  округ,  Автономна  Республіка   Крим). Действительно, этот законопроект уже рассмотрен комитетом и теперь нужно его докладывать здесь.  Активным автором этого  проекта  был Кириченко.  Должен  был  докладывать  Буткевич,  потом  сказали  - Кияшко, а сегодня вдруг выясняется, что должен докладывать я, хотя я к этому вообще не готовился. Поэтому я обещаю: завтра у нас в 15 часов будет заседание комитета и я официально подниму этот вопрос, мы  назначим  официального представителя своего комитета,  который сделает доклад.

 

     Давайте перенесем рассмотрение на завтра или на  послезавтра. Мы все-таки должны закончить обсуждение этого вопроса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Шановні  колеги,  давайте  це  питання поставимо першим на четвер.  А завтра  комітет  визначиться.  Будь ласка,  підтримайте  цю пропозацію.  Це питання вже наболіло всім. Прошу голосувати.

 

     "За" - 186.

 

     Шановні колеги,  комітет просить перенести на  четвер  першим питанням,  що тут незрозуміло?  Я прошу підтримати.  Проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     _____________________

 

     Слухається проект Закону України про оцінку  майна,  майнових прав  та  професійну  оціночну  діяльність  в  Україні.  Доповідає Вітренко Наталія Михайлівна - голова підкомітету Комітету з питань економічної  політики  та управління народним господарством.  Будь ласка.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.  Прогресивна  соціалістична   партія   України. Тільки що ми з вами розглянули висновки про роботу Фонду держмайна і нагадаю вам,  що найголовніший недолік,  щодо якого проголосував наш зал,  - це занижена вартість об'єктів приватизації.  До того ж невідомо,  в чиї руки переходять ці об'єкти. I сьогодні ми повинні дякувати  члену  фракції  комуністів  Кожушку  і Ткаченку,  який у списку Соціалістичної партії,  за те, що вони, не маючи Закону про оцінку  майна,  наполягали  і  Верховна  Рада  прийняла  у другому читанні перелік об'єктів, що не підлягають приватизації.

 

     Ви сказали неточно, Олександре Михайловичу. I ви знали, що ви сказали  неточно!  Перелік об'єктів є,  він затверджений Верховною Радою,  і не потрібно його доповнювати  тими  підприємствами,  які приватизуватимуться.  Ви  вважаєте,  що  треба  додати ті,  які не підлягають приватизації.  То треба було їх додати, а не пускати на приватизацію ті об'єкти!

 

     У нас   немає   методології   оцінки  майна,  не  передбачено відповідальності за цю оцінку,  і ми не  можемо  втримати  всі  ці процеси. Ви своїми руками їх прискорюєте! Тому розгляд і прийняття проекту Закону про  оцінку  майна,  майнових  прав  та  професійну оціночну діяльність я вважаю найактуальнішим.

 

     Нашому комітету  було запропоновано Верховною Радою розробити цей проект закону у 1995 році.  З 1995 року протягом півтора  року тривала  робота  в  комітеті  над цим законопроектом.  У статті 20 Закону України про приватизацію державного  майна,  прийнятого  19 лютого  1997  року,  було  чітко  написано,  що  загальні критерії проведення  експертних  оцінок  і  методика  оцінки   визначаються окремим  законом.  Тобто  за  Законом  про приватизацію державного майна без окремого закону про оцінку майна взагалі не  могло  бути ніякої приватизації!

 

     У квітні  1997 року ми подали проект Закону про оцінку майна, майнових  прав  та  професійну  оціночну  діяльність  на   розгляд Верховної Ради. Вам на руки, колеги, видали цей документ 26 червня 1997 року.  Вже 4 листопада 1997 року...  Якщо  мені  скажуть,  що випадково  цей  законопроект  не  розглядається і нам не заважають довести його до реалізації в суспільстві, то я з цим не погоджуся. Свідомо  блокується  розгляд  проекту Закону про оцінку майна!  Бо справді, якщо закону немає, то хто що хоче, той те і робить...

 

     По суті.  Запропонований вам законопроект (я розумію,  що  на руках, на жаль, його немає) має такі три основні частини.

 

     Перша частина.  Тут сформульовані поняття (дається глосарій), без яких не  можна  взагалі  приступати  до  наведення  порядку  в оціночній діяльності. Ми даємо визначення командитного товариства. Саме через створення командитних товариств, на нашу думку, повинні працювати  оціночні фірми.  Командитне товариство - це товариство, частина членів якого повністю відповідає своїм майном,  а  частина відповідає    частково,    але    несуть    відповідальність    за репрезентативність висновків,  за кваліфіковану роботу  не  тільки своїми доходами, а повністю своїм майном.

 

     У другій  частині  законопроекту  розкриваються  принципи  та методи  оцінки,  розроблені  для  всіх  можливих  ситуацій,   коли виконується  така  оцінка.  Ці  методи  розроблені  з  урахуванням світового досвіду оцінки. У мене було кілька консультацій, зокрема консультація з фахівцями з Німеччини,  і вони казали: а навіщо вам окремий закон?  У них таку роботу виконують банки. Тобто банк, щоб надати кредит, залучає незалежних експертів, і вони роблять оцінку майна, щоб і банк не прогадав, і щоб не було ніяких зловживань.

 

     Ми тоді заперечували, що в нас зовсім інша ситуація в країні: спочатку  треба  наводити  порядок у банках,  а не банкам довіряти оцінку майна.  І тому в запропонованому законопроекті (може,  це і перевантаження  його,  а  тому можливі зауваження з цього приводу) половина статей розкриває методологію розрахунку і види оцінки.

 

     Третя частина  проекту  закону  -  це  механізм   регулювання професійної  оціночної діяльності.  Ми вперше вводимо тут механізм дійової відповідальності оцінювача за свою роботу.  Нині ніхто  за оцінку   майна   не  відповідає.  Фонд  державного  майна  залучає експертів,  і вони здійснюють оцінку.  Я вдячна  Фонду  державного майна, що він звертається не тільки до міжнародних оціночних фірм, а й до наших. Тобто все-таки враховує досвід вітчизняних фахівців, а не тільки залучає іноземних інвесторів та експертів.  Але й наші фахівці ніякої відповідальності не несуть.

 

     У запропонованому законопроекті визначається експертна оцінка як винятковий вид діяльності. Я провела "круглий стіл" з фахівцями з оціночної діяльності,  було дуже  багато  консультацій.  І  саме назване положення спричинило найбільше обурення:  чому "винятковий вид діяльності", чому оцінювач не може бути одночасно і аудитором, і ріелтером,  і виконувати ще якунебудь роботу? Ми закладаємо сюди винятковий вид діяльності  саме  оцінювача,  щоб  він  знав:  якщо працюватиме   несумлінно  і  якщо  його  діяльність  буде  визнана несумлінною,  він  втратить  роботу  взагалі.  Іншою   ж   роботою займатися не може.

 

     Друге, на  чому  треба  наголосити  щодо  дійового  механізму відповідальності,   -   створення   оціночної   фірми   тільки   в організаційних   формах,   що   передбачають   цілковиту   майнову відповідальність засновників.

 

     Тепер про надання регулюючому органу  широких  повноважень  з контролю.

 

     У запропонованому   проекті   Закону   про  оцінку  майна  та професійну оціночну діяльність ми наполягаємо якраз  на  створенні структури,  яка б керувала оціночними фірмами,  вела їх від самого низу (а вони тепер утворюються і утворюватимуться надалі у великій кількості)   ієрархічно   вгору.  На  те  має  бути  координаційна структура, яка б відповідала за роботу оцінювачів унизу.

 

     Саме розділ V про Комітет України з  оціночної  діяльності  і розкриває   (статті   52,   53   та  інші)  порядок  створення  та повноваження даного органу.

 

     У проекті передбачено чисельність комітету в 10  осіб.  Життя підказує,  що  можна  розширити  не тільки його повноваження,  а й склад.  Зокрема передбачено,  що Комітет  з  оціночної  діяльності формується  делегуванням  п'яти представників від саморегульованих громадських організацій,  що займаються оціночною  діяльністю.  По одному   представнику   делегується  від  Фонду  державного  майна України,  Міністерства  фінансів  України,  Міністерства   юстиції України,  Міністерства  економіки  України,  Державної  комісії  з цінних паперів та фондового ринку.  Думаємо,  що можна  делегувати (на друге читання ми врахуємо, бо є вже такі пропозиції) не тільки 5 представників від громадських організацій,  а більше,  бо нині в Україні   значно   більше  громадських  організацій.  Можна  також залучити  представників  державних  структур,  зокрема   Державної податкової адміністрації.

 

     Для чого  потрібно створювати Комітет з оціночної діяльності? Саме для того,  щоб  реалізувати  пункт  про  надання  регулюючому органу   широких   контрольних   повноважень.  Треба  контролювати діяльність оцінювачів в Україні.  Комітет також зможе  реалізувати такі  повноваження,  як  видача ліцензій з оціночної діяльності та відкликання ліцензій за  тих  випадків,  коли  буде  доведено,  що оцінку здійснено несумлінно.

 

     Отже, розкриваючи   найважливіші,   на  наш  погляд,  питання методики оцінки і регулювання оціночної  діяльності,  маємо  змогу підготувати   і  прийняти  закон,  який  би  чітко  розв'язав  усі найболючіші  проблеми.  Наголошую,  що  тільки  після   реалізації положень  даного  закону  (створення  структури  оціночних  фірм і відповідальності оцінювачів за їхню  оцінку)  можна  говорити  про приватизацію державного майна. До речі, діяльність оцінювачів - це не  тільки  процеси  приватизації.  Оцінка   майна,   рухомого   й нерухомого,   зумовлена  потребою  оцінювати  спадщину  за  різних життєвих  ситуацій,  зокрема  розлучення,  коли  потрібно  оцінити завдані   втрати.   Тоді   належить   залучати   фахівців,  які  б відповідально здійснювали оцінку.  Ось  на  що  спрямований  даний законопроект.

 

     Дуже прошу вас прийняти його в першому читанні,  щоб за вашої активної  участі  доопрацювати  і  до  кінця  наших   депутатських повноважень ухвалити як закон. Цим ми бодай щось нормальне зробимо для нашого народу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якби нормальне тільки на цьому завершилось.

 

     Усі закони нормальні та конче потрібні для держави.

 

     Шановні колеги, є запитання до Наталії Михайлівни?

 

     Запишіться, будь ласка.

 

     Є балансова вартість на кожному  підприємстві,  від  цього  й треба танцювати.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Але  балансова вартість - не ринкова вартість. За балансовою вартістю тепер оцінюють  як  мотлох  і  продають  за безцінь.  Ось  цех  Радіолампового  заводу у Вінниці оцінили у 800 тисяч карбованців.  Це найкращий  чотирнадцятий  цех,  найбільший, дуже  перспективний  -  і  800  тисяч  карбованців!  Тому  відразу знайшовся вінницький бізнесмен, який купив його. Одна особа!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки  хвилин  надамо?  10  хвилин   достатньо? Достатньо.

 

     Депутате Камінський, прошу. За ним - депутат Марковська.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту   і   зв'язку (Сніжнянський виборчий округ, Донецька область). Дякую, Олександре Олександровичу.  Шановна Наталіє Михайлівно! Ви добре розповідали, хто  винен у тому,  що десь щось вкрали та продали.  А от скажіть, будь ласка,  особисто ви хоч одне підприємство зберегли,  щоб його не  вкрали і не продали?  От назвіть мені таке підприємство,  крім того, що ви тут розповідали.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Я особисто взяла активну участь у долі одного з підприємств.  У  вівторок,  тиждень тому,  Арбітражний суд України підтримав    моє    звернення,    щоб    зберегти     підприємство "Київдіпротранс".

 

     Це підприємство   буквально  руйнував  Укрсоцбанк,  орендуючи приміщення,  а потім Фонд держмайна за  указом  Президента  продав йому ці приміщення з порушенням чинного законодавства. І мені дуже шкода,  що я можу так мало поки що врятувати підприємств.  Потім - побачимо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марковська. За нею - депутат Матковський.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський виборчий округ,  Вінницька область). Дякую. Фракція Соціалістичної  та  Селянської  партій  України.  Шановна  Наталіє Михайлівно!    Те,    що   треба   оцінювати   майно,   яке   буде приватизовуватися,  - зрозуміло навіть дитині.  Сьогодні  вас  уже запитував депутат Камінський,  дозвольте його думку розвинути.  Ви на посаді  радника  Голови  Верховної  Ради,  а  також  і  в  ролі основного економіста нашої держави підготували проекти економічних законів,  аби врятувати те, за що ви так бідкаєтеся. Що ви зробили конкретного   для   поліпшення   стану   справ,   окрім  того,  що звинувачували Верховну Раду? Дякую за відповідь.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Будь ласка,  я відповім. У цьому залі 29 липня 1994  року було прийнято рішення про мораторій на приватизацію.  Я тоді була радником і готувала це рішення.  І була дуже  здивована, коли  після  моїх порад та підготовлених проектів рішень Олександр Мороз повів зовсім інакше роботу в цій залі.  Я запитала тоді його охоронців:  що сталося, я ж увечері консультувала Голову Верховної Ради?  Вони мені відповіли:  Наталіє Михайлівно,  коли ви вийшли з кабінету,  то  прийшли депутати Таранов і Кужель.  Тобто саме вони підготували інше рішення,  яке Олександр Мороз провів у  Верховній Раді.

 

     Що підготувала я? Альтернативний закон про приватизацію, який і  не  розглядався.  Вже  як   депутат   я   разом   із   покійним Драгомарецьким,   разом   із  депутатами  Черепковим  і  Марченком розробила  альтернативну   державну   програму   приватизації.   І Олександр Мороз,  розуміючи,  що державна програма,  запропонована Президентом,  не  пройде,  якщо  буде  альтернативна,  узагалі  не пропустив  до  залу жодний інший документ.  Якщо ви пам'ятаєте,  у 1995-1996 роках парламентом не  була  прийнята  державна  програма приватизації. Тобто вся приватизація в Україні відбувалася лише за указами  Президента,  і  тому  відповідно  до  міжнародного  права вважається   незаконною.   Незаконне  все,  що  наприватизовано  у 1995-1996 роках.

 

     Потім, обстоюючи свої переконання та захищаючи  свій  фах,  я запропонувала  з  цієї  трибуни  11  жовтня  1995  року комплексну альтернативну   економічну   програму   запобігання   національній катастрофі.  І  в  цій  програмі  було передбачено як обов'язковий такий надзвичайний період,  коли протягом  двох-трьох  місяців  не тільки  радикально  змінюються  економічні  механізми  - податкова політика,   кредитна   політика,   зовнішньоекономічна,   але    й здійснюється  повна  інвентаризація  всього,  що  є  в  державі і, безумовно,  перевіряється приватизація, усе, що наприватизовано. І саме я була автором та ініціатором закону про націоналізацію, якби мені не заважав тоді Кожушко і не приєднався Кузнєцов... Вони його благополучно   занапастили.   Отож   за  свою  діяльність  я  можу відповідати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матковський. За ним - депутат Даниленко.

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законності  і правопорядку (Здолбунівський виборчий округ, Рівненська область).  Конгрес українських націоналістів.  Шановний доповідачу,  готуючи цей проект,  ви,  звичайно,  зобов'язані були дати оцінку тому,  що є на сьогодні.  Чи відомо  вам,  яким  чином сьогодні здійснюється оцінка вартості майна та який механізм треба запровадити,  аби її поліпшити чи змінити? Можливо, щось зробити у сфері  підготовки  кадрів,  надання їм певних повноважень на рівні держави.

 

     Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Дякую за запитання. На сьогодні стан з оцінкою майна дуже поганий,  бо вона здійснюється безсистемно. Частково це робить товарна  біржа,  почасти  за  дорученням  Фонду  державного майна,  -  різні  оціночні фірми.  Але системи немає.  І механізму видачі ліцензій, а тим паче позбавлення ліцензій за недобросовісну оцінку, також немає. І покарання тих, які оцінюють об'єкти в 10-20 разів дешевше їхньої ринкової і навіть  балансової  ціни,  теж  не передбачено.

 

     Ось такий приклад. Ми аналізували різні випадки, але найбільш вражаючим був факт оцінки заводу штучних алмазів.  Його оцінили  у 10  тисяч  доларів!  10  тисяч  доларів  -  вартість усього заводу штучних алмазів!  І ніякої  відповідальності.  Можемо  згадати  ще Харцизький трубний завод, інші заводи.

 

     Чому таке відбувається?  Тому що немає закону, тобто не можна притягти до відповідальності оцінювачів,  які це робили.  Тому  ми наполягаємо на прийнятті закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Даниленко. За ним - депутат Радько.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.   Шановна   Наталіє   Михайлівно!   Потреба  в ухваленні цього Закону про оцінку  майна  та  професійну  оціночну діяльність в Україні, звичайно, назріла.

 

     Та коли говорити про суть, ідеологію, яку ви заклали в даному проекті закону,  то,  проаналізувавши,  побачимо  порушення  цілої низки законів,  а насамперед Конституції нашої держави,  за яку ми так активно голосували.

 

     Простий приклад.  У законопроекті зазначено,  що оцінювач  не має права займатися іншою діяльністю,  крім власне оціночної.  Але якщо це невеликий регіон, де немає тієї роботи, про яку ви кажете? Що  робити  тій  людині,  яка залишилася без роботи?  Ми порушуємо норми Конституції:  коли людина займається підприємництвом,  ніхто не  має права заважати їй це робити.  І таке маємо в низці статей, запропонованих вашим проектом закону.

 

     Я пропоную інше: створити погоджувальну групу. Є напрацьовані пропозиції в нашому комітеті, запропонуємо вам, разом опрацюємо. А те,  що ви пропонуєте,  суперечить (ще раз наголошую) цілій  низці законів, передусім Конституції!

 

     Дякую за увагу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Не  можу  погодитися  з вами,  шановний колего Даниленко.  В статті 4 зазначається, що оцінювач не може займатися іншими   видами   підприємницької   діяльності,   а   викладацькою діяльністю чи вірші писати може. Не може займатися підприємницькою діяльністю!  І  це  справді так має закладатися.  Отже,  то - ваша думка, а моя інша (Шум у залі). Так то вже буде диспут. Але це моя позиція.

 

     Далі. На  початку  виступу  я сказала,  що в лютому 1995 року було доручення нашому комітету розробити  цей  законопроект.  1995 рік  -  той  час,  коли ще й року не працювали депутати нинішнього скликання.  Завершується скликання!  Ви пропонуєте  проект  закону відкласти.  А  я  пропоную  прийняти  в першому читанні.  Тут дуже багато зауважень ми враховували,  багато  зробили.  Зверталися  до фахівців і в галузевих міністерствах,  і в оціночних фірмах,  і до закордонних фахівців.  Пропоную вашим фахівцям пристати до нас,  а коли  ми  готуватимемо  документ  на  друге  читання,  то  зможемо обговорити всі ваші пропозиції.  Але  я  не  думаю,  що  ви  проти концепції.   Концепція   -   це   передусім   методика   оцінки  і відповідальність за оцінку.  Ось що ми пропонуємо.  Сьогодні перше читання,  що передбачає утвердження концепції. Я просто не уявляю, що хтось може бути проти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Радько, прошу.

 

     РАДЬКО В.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Кролевецький   виборчий   округ,   Сумська   область).    Наталіє Михайлівно,  невже  ви сподіваєтеся,  що цей закон діятиме в нашій державі,  де править капітал? Ви вже навели приклад оцінки заводу. Як  у  такому разі оцінюватиметься сьогодні виставлений на аукціон будинок культури?  Треба щоб  усі  народні  депутати  почули,  яка початкова його ціна:  одна гривня! У мене запитання таке: скажіть, будь  ласка,  чи  вигідне  прийняття  даного   закону   іноземному капіталу?

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Іноземному капіталу це невигідно. Нас найбільше торпедують якраз іноземні фірми.  Чому? Їм вигідно, щоб зверталися до них,  по-перше,  щодо проведення оцінки,  а по-друге,  щоб вони скуповували взагалі без оцінки  (тоді  вони  не  порушують  закони України - немає закону). Але я працюю над проектами законів, подаю їх на розгляд  залу  і  бачу,  що  зал  завалює  законопроект  про амортизацію.  Злочинно  його  не  прийняти,  злочинно  не прийняти Податковий кодекс,  концепцію якого я  пропонувала.  Але  водночас треба ж працювати і на майбутнє.  Залишилося п'ять місяців,  влада зміниться.  А  люди,  які  прийдуть,  з  чистого   аркуша   паперу починатимуть чи їм потрібна напрацьована база?  Я саме й працюю на майбутнє.  Прийняттям цього законопроекту в першому читанні (це не політичний закон, не думаю, щоб тут перешкоджали різні політичні й ідеологічні уявлення),  мені здається,  депутати можуть  допомогти створювати базу для майбутнього.  Прошу проголосувати за прийняття проекту закону в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. І вам спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте.  Прошу  висвітлити   список   тих,   які записалися на виступи.

 

     Пропоную регламент  3  хвилини  і  дати  змогу виступити всім п'ятьом депутатам.

 

     Будь ласка, депутате Моцпан. За ним - депутат Лавриненко.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской   партий   Украины.   Уважаемый   Александр  Николаевич, уважаемые коллеги!  Для меня нет вопроса,  принимать законопроект, предложенный  коллегой  Витренко,  или не принимать.  Я скажу даже больше (думаю,  с этим согласится и уважаемая Наталья Михайловна): принять  этот закон нужно было еще в 1992 году...  А еще лучше - в 1990 году, правильно коллеги подсказывают.

 

     Тогда бы  мы  меньше  говорили  о  преступлениях  в  процессе приватизации, которые мы имеем на сегодня. Поддерживаю предложение коллеги о принятии данного проекта Закона об  оценке  имущества  и профессиональной оценочной деятельности в первом чтении.

 

     На мой   взгляд,   насколько   я   сам   смог  разобраться  в законопроекте,  учитывая   замечания   научно-экспертного   отдела Секретариата Верховного Совета,  документ подготовлен добротно,  с учетом различных норм, в том числе и права, и запрета на оценочную деятельность,   с  учетом  различных  бюрократических  проволочек, возможных в процессе оценочной деятельности.  И,  разумеется,  все это,  бесспорно,  в  случае  принятия этого закона,  будет служить проведению приватизации в более или менее законном русле.

 

     Вместе с  тем  я  глубоко  убежден:  нужно  не   этот   закон принимать,  а  закон о возвращении в государственную собственность предприятий основных отраслей экономики, которые приватизированы в интересах              коммерческо-мафиозных             структур, директорско-председательского корпуса и иностранного  капитала.  А потом уже говорить о принятии данного закона.

 

     Слишком много  грубых  ошибок  наделали мы с вами,  уважаемые коллеги, если не сказать - преступного характера. И предшествующий состав Верховного Совета, и ныне действующий.

 

     Данный законопроект,    подготовленный   коллегой   Витренко, которому  дает  положительную  оценку  и   Комитет   по   вопросам экономической  политики  и  управления народным хозяйством,  нужно принять в первом чтении с учетом замечаний коллег.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Степанович Даниленко.  За ним -  депутат Марченко.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую, шановний Олександре Миколайовичу. Якщо говорити про потребу в даному  законі,  то,  підтримуючи  Анатолія Федоровича  та  інших  колег,  зазначу,  що  цей  закон треба було прийняти справді ще, як сказала Наталія Михайлівна, у 1990 році. І тоді  не  було  б  такого  Закону  про  оренду  державного  майна, використовуючи недосконалість  якого  на  державному  підприємстві отримували  державні  прибутки,  а  далі  скуповували за заниженою оціночною вартістю об'єкти,  що  належать  нашому  народові.  Такі приклади  є  і  в  моєму Миронівському виборчому окрузі - цукровий завод на сьогодні  є  монополістом  в  окрузі,  а  товаровиробники залишаються   осторонь.  Я  ідеологію  законопроекту  підтримую  і вважаю, що іншого виходу просто немає.

 

     Водночас маю ряд зауважень до законопроекту.  І якщо  Наталія Михайлівна   та   розробники   не  заперечуватимуть,  то  пропоную повернути  законопроект  до  робочої  групи  на  доопрацювання   з урахуванням пропозицій депутатів, у тому числі й моїх.

 

     Перше. У третій частині статті 4 записано: "Оцінювач не  може   займатись   іншими   видами   підприємницької діяльності,  а  також  виконувати іншу оплачувану роботу..." Я вже говорив,  що це положення суперечить статтям 1 та 3 Закону України про підприємництво,  якими передбачено,  що підприємці мають право без обмежень займатися будь-якою діяльністю.  Отож  порушується  і стаття  22  Конституції,  де встановлено,  що "при прийнятті нових законів або  внесенні  змін  до  чинних  законів  не  допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод",  а також стаття 43 Конституції,  яка визначає,  що "кожен має право на  працю,  що включає можливість заробляти собі на життя працею,  яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується".

 

     Друге. Деякі положення  суперечать  нормам  Закону  про  Фонд державного  майна.  Коли  ми  говоримо,  що  строк  дії свідоцтва, виданого після  складання  кваліфікаційного  іспиту,  становить  3 роки, а в разі його видачі в зазначених випадках - п'ять років, то це питання дискусійне.  Гадаю,  більшість людей,  які  працюють  у сфері оціночної діяльності,  професіонали, які знають свою справу, а також порядні люди, що дотримуються законів, прийнятих Верховною Радою. І тому немає потреби через той період, про який ви пишете в законопроекті, знову атестувати людей, які працюють у даній сфері. Це  ж додаткові витрати і навантаження на оціночний комітет.  Щодо підвищення професійної майстерності даних фахівців,  то ми мали  і маємо  можливість  зробити  це  через  Міністерство  освіти,  інші галузеві  міністерства,  до  системи  яких   належать   підвідомчі інститути, університети, академії. Отож на тій або тій кафедрі, на тому чи іншому факультеті можна було б навчати цих людей  з  метою підвищення їхньої кваліфікації.

 

     Шановна Наталіє   Михайлівно,   я  подаю  від  себе  особисто зауваження до даного законопроекту і сподіваюся,  що  вони  будуть ураховані. Узагалі я не проти даного проекту закону, але потрібно, щоб він базувався на Основному Законі - нашій Конституції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Честно говоря,  я не готовился к тому,  чтобы выступить касательно этого законопроекта,  но спровоцировало меня выступление  депутата Даниленко,  который,  пытаясь завалить принятие данного документа, самым подлым образом  перекрутил  и  нормы  Конституции,  и  нормы закона, на которые он ссылается.

 

     Так вот, уважаемый депутат Даниленко, я вам зачитаю статью 42 Конституции,  которая является нормой прямого действия: "Кожен має право на підприємницьку діяльність,  яка не заборонена законом". И дальше:  "Підприємницька   діяльність   депутатів,   посадових   і службових  осіб  органів  державної  влади  та  органів  місцевого самоврядування    обмежується    законом".     Предпринимательская деятельность  таких  должностных  лиц,  как прокурор,  судья и так далее,  также ограничивается законом.  Но вы же не говорите, что и это противоречит Конституции или Закону о предпринимательстве.

 

     Мы убеждены:  для  того  чтобы люди профессионально оценивали имущество,  которое  будет  приватизироваться,  они  должны  быть, во-первых,   профессионалами,   и   во-вторых,   -   должны  нести ответственность за противозаконные действия.

 

     Конституция позволяет нам принимать такие решения и обязывать этих  людей  ограничивать  свою предпринимательскую деятельность с целью  использования  их  профессиональных  навыков   для   оценки имущества.

 

     Теперь относительно  Верховного  Совета как представительного органа,  который распоряжается государственным имуществом. Если уж мы  в  переходный  период не смогли направить разгосударствление и приватизацию в необходимое русло,  повысив тем самым эффективность производства,  а  значит,  и  увеличив  поступления  в бюджет,  то сегодня, как минимум, обязаны не допустить того, чтобы за бесценок скупались наши предприятия,  наши фабрики.  Поэтому, как и во всех странах,  должен быть принят  закон.  Проект  закона  предлагается принять  в  первом  чтении.  Если  у  кого-то будут конструктивные предложения к той или иной статье, пожалуйста, вносите. Комитет по вопросам  экономической  политики и управления народным хозяйством рассмотрит их и внесет  в  установленном  Регламентом  порядке  на рассмотрение доработанный законопроект.

 

     Мы просто   обязаны   остановить  вот  этот  грабеж,  который происходит под видом  приватизации,  ведь  за  бесценок  скупаются предприятия как внутренним, так и иностранным капиталом.

 

     Поэтому я   прошу  депутата  Даниленко  внимательно  почитать Конституцию,  разобраться с полномочиями должностных лиц и  нормой об  ограничении  предпринимательской  деятельности,  а депутатов - поддержать решение комитета, приняв законопроект в первом чтении.

 

     Александр Николаевич,  я обращаюсь с просьбой  к  вам.  Когда депутат вносит предложение о поименном голосовании, никому не дано по своему усмотрению игнорировать предложение  депутата.  Прошу  и этот  законопроект  поставить  на  поименное  голосование,  а всех депутатов еще раз прошу принять его в первом чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайле Васильовичу.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Уважаемый   Александр   Николаевич,   уважаемые народные   депутаты!   Я  бы  не  хотел,  чтобы  политическая  или идеологическая  неприязнь  к   Наталье   Михайловне   как   лидеру Прогрессивной   социалистической  партии  негативно  сказалась  на принятии очень нужного и актуального  закона.  Дважды  или  трижды были  правы те,  кто говорил с этой трибуны,  что такой закон надо было принять,  может быть, и в 1992 году, на заре приватизации. Но он все равно актуален именно сейчас,  когда мы подошли к последней фазе приватизации - денежной.  К тому  же  у  нас  есть  отдельная статья  в доходной части бюджета,  предусматривающая 500 миллионов поступлений в бюджет.  Эта статья будет и в следующем году. Сейчас для того чтобы как-то закрыть дыры в бюджете, форсируется денежная приватизация,  при которой,  может быть,  не всегда  выдерживается об ективная оценка приватизируемых об ектов.  Данный проект закона преследует две цели:  с  одной  стороны,  дать  правильную  оценку приватизируемой государственной собственности, а с другой стороны, определить  структуры,  организации,  которые  должны  следить  за истинной  оценкой приватизируемых об ектов,  чтобы не было никаких искажений,  а денежная  приватизация  проходила  как  в  интересах государства,   так   и  в  интересах  развития  об ектов,  которые приватизируются.

 

     Мы перед этим приняли очень разумное решение, проголосовав во втором чтении перечень об ектов,  не подлежащих приватизации.  Тем самым в  интересах  государства  мы  оставили  часть  предприятий, которые  должны быть в государственной собственности.  И сейчас мы примем в первом чтении проект  закона,  который  дает  возможность об ективно  оценивать  приватизируемые об екты.  Данным законом мы регламентируем деятельность  органов,  которые  будут  следить  за об ективной оценкой приватизируемых об ектов.  Этим,  я думаю,  мы внесем весомый вклад в улучшение экономики,  а также в исправление ошибок, которые были допущены в процессе приватизации, о чем очень много говорилось, когда обсуждался отчет Фонда госимущества.

 

     Предлагаю проголосовать в первом чтении данный  законопроект, а  затем  с  учетом  ваших предложений (критические замечания были справедливы) можно его усовершенствовать.  Я думаю, что через две, максимум  три  недели,  до раз езда депутатов по округам в ноябре, комитет готов будет внести законопроект на второе чтение, и мы его проголосуем.

 

     Еще раз прошу поддержать очень нужный законодательный акт.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Виступає  Олександр  Миколайович  Бондар, заступник голови Фонду державного майна України.

 

     БОНДАР О.М., заступник голови Фонду державного майна України. Шановні  депутати!  Я хочу нагадати,  що Закон про оцінку майна та професійну   оціночну   діяльність   передбачений   Законом    про приватизацію майна. Тобто це документ визначений законодавством, і всі спроби внести зміни до оціночних методик  регламентуватимуться цим   актом.   Отже,  його  прийняття  не  тільки  нагальне,  а  й обов'язкове.

 

     Наш фонд брав участь у підготовці  даного  законопроекту.  Ми подавали  пропозиції  й  зауваження  (до  речі,  більшість  із них враховано).  Я знаю,  що  є  чимало  непорозумінь  із  товариством оцінювачів  щодо деяких пунктів цього документа.  Але для того щоб знайти компроміс і продовжити роботу,  треба обов'язково  прийняти його в першому читанні.

 

     Я не спинятимусь докладно на окремих статтях, оскільки це все можна зробити в робочому порядку.  Прошу тільки,  щоб у  постанові доручалося  під час доопрацювання закону обов'язково залучити Фонд держмайна України та саморегульовані організації  оцінювачів,  які теж повинні в цьому брати участь. А всі зауваження депутатів можна врахувати під час доопрацювання законопроекту.

 

     Прошу підтримати  прийняття  проекту   в   першому   читанні, оскільки  він  містить  і концептуальні засади закону,  який конче потрібен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Усі бажаючі виступили.  Можна зробити стислий висновок:  ні в кого  немає  жодного  сумніву,  що  цей  документ треба приймати в першому читанні,  а потім доопрацьовувати та ухвалювати як  закон. Але,  мабуть,  кожен думає про те, що писатимуть про нас історики. На нашу долю випало після соціалізму будувати феодалізм,  а  потім підніматися  до  капіталізму  (Шум у залі),  аби переконатися,  що форми власності ні  на  продуктивність,  ні  на  науково-технічний прогрес  впливу  не  мають.  За те,  що ми нині будуємо,  нам буде соромно не тільки перед  дітьми,  але  й  перед  онуками.  Тому  й доводиться  приймати такий закон,  щоб оцінювати те,  що застаріло протягом семи останніх років та встановити хоч якусь ціну.  Гадаю, депутат  Чечетов  правильно  сказав,  що тут не потрібні політичні амбіції  через  те,  що  з  проектом   закону   виступає   Наталія Михайлівна. Треба його прийняти в першому читанні та доопрацювати.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  проект закону в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,  за скороченою  процедурою  маємо  розглянути декілька  законопроектів.  Розглядається проект Закону України про внесення  змін  до  Закону  України  про   охорону   навколишнього природного   середовища   (друге  читання).  Анатолій  Аркадійович Писаренко,  заступник  голови  Комітету   з   питань   екологічної політики, запрошується на трибуну. Будь ласка.

 

 

 

     ПИСАРЕНКО А.А.   Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!   Комітет   з   питань   екологічної   політики доопрацював  поданий  Кабінетом  Міністрів  України та схвалений у першому читанні Верховною Радою України проект Закону України  про внесення   змін   до  Закону  України  про  охорону  навколишнього природного  середовища.  У  процесі  доопрацювання   законопроекту надійшло багато пропозицій народних депутатів. Майже всі вони були враховані,  одну враховано частково  та  дві  відхилено.  Зокрема, відхилено   пропозицію  народного  депутата  Людвіга  Миколайовича Мірошниченка до статті 46,  викладеній на сторінці 7  порівняльної таблиці.  Перша  пропозиція  відхилена тому,  що ціна різних видів природних ресурсів,  а відтак  і  платежі,  і  податки  не  можуть залежати від виробничої діяльності підприємств.  Вони залежать від якості та кількості природного ресурсу,  його місця  розташування, можливостей   добування,   використовування   тощо.   Ці   платежі встановлені цілою низкою законів і підзаконних  актів  на  науково обгрунтованій основі. У всьому світі є така практика.

 

     Друга пропозиція   не   може   бути  прийнята  через  те,  що відповідно до чинного законодавства місцеві ради  можуть  залишати підприємству  всі  100  відсотків  платежів,  або  навіть надавати додаткові  пільгові  кредити   для   здійснення   природоохоронних заходів.  Це  передбачено  і  в  статті  48 даного закону.  Якщо ж прийняти таку  пропозицію,  то  це  означає  практичне  скасування платежів за забруднення навколишнього середовища, що суперечить як нашому, так і міжнародному законодавству.

 

     Лише частково враховано пропозицію народного  депутата  Івана Івановича  Магди,  бо вся плата за використання природних ресурсів надходить до державного бюджету.

 

     Крім того,  відповідно  до   Закону   України   про   систему оподаткування у статтях 43,  44, 45, 46 та 47 пропонується терміни "плата, платежі" замінити термінами "збір, збори".

 

     Зважаючи на те що майже всі зауваження та пропозиції народних депутатів враховано, прошу прийняти законопроект у цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Поправку 1 депутата Жумикіна враховано.

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Усі враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку 2 депутата Кочерги враховано. Поправку 3 враховано.

 

     Поправку 4  враховано  частково.  Депутате  Мірошниченко,  ви погоджуєтеся?

 

     Депутате Мірошниченко, будь ласка. Поправка 4.

 

     МІРОШНИЧЕНКО Л.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Маріупольський-Іллічівський  виборчий  округ,  Донецька область). Спасибо.  После того как мы приняли законы о бюджетной  системе  и системе   налогообложения,   эта   форма  взимания  налогов  стала бюджетной. Поскольку она бюджетная, то предусматривает ежемесячную оплату  в определенный срок,  а это означает новое давление налога на предприятие. И раз такое дело, то как всякий бюджетный налог он должен  быть  предельным  -  иметь граничный уровень.  А у нас тут неопределенная  система.   Поэтому   возникают   конфликты   между предприятиями, располагающимися на территории городов.

 

     Кроме того,  мы  не  имеем  права  вот так рассматривать этот законопроект.  Мы не решаем самые главные экологические  проблемы, существующие  в  Украине.  Экологические  проблемы,  полученные по наследству от фондоемких предприятий,  очень серьезные.  Решить их не  могли в Советском Союзе по определенным причинам,  а сейчас мы пытаемся сделать это как-то популистски.

 

     Ведь деньги,  поступающие от предприятий,  не направляются на восстановление  среды или улучшение технологий.  Мы должны к этому проекту  закона  подойти  более  серьезно.  Необходимо  установить четкий граничный уровень налога.  Это не значит, что уже взимаются налоги, но мы должны проголосовать, чтобы был установлен Кабинетом Министров   предельный   размер   взимаемых   налогов.   Он  может начисляться в зависимости от себестоимости продукции.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.  Людвиг  Николаевич,  я   с   вами   абсолютно согласен. На сегодня все отчисления, которые должны использоваться для охраны окружающей среды используются нашим правительством и  в регионах  не  по  назначению.  Только очень незначительный процент используется.  Но  это  другая  сторона  медали.  Вы   предлагаете установить 0,07 процента, но это налог прямого действия, а значит, все  расчеты  производились  по  совершенно   другим   нормативным документам.  Я  согласен  с  вами,  что  необходима доработка всей системы налогообложения.  Но по основным факторам, я считаю, нужно принять решение, поскольку мы наносим большой вред нашей природе и природным ресурсам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви дуже довго відповідаєте.

 

     Депутате Мірошниченко,  наполягаєте  на   голосуванні   своєї поправки?

 

     Ставлю на   голосування   поправку   4,   внесену   депутатом Мірошниченком. Будь ласка.

 

     "За"-139. Не прийнято.

 

     Поправка 5 депутата Магди. Зауважень немає.

 

     Поправку 6 депутата Писаренка враховано.

 

     Поправку 7 депутата Брита враховано.

 

     Поправку 8 депутата Тодорова враховано.

 

     Поправку 9 депутата Костенка враховано.

 

     Поправку 10 депутата Брита враховано.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про прийняття  законопроекту в другому читанні.

 

     "За" - 215.

 

     Голосуємо ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ______________________

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін до Декрету  Кабінету  Міністрів  від  20   травня   1993   року   про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності. Будь ласка, Михайле Васильовичу.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Николаевич!  Мы  с вами приняли в этом зале в первом чтении проект Закона "про внесення змін до Декрету  Кабінету  Міністрів  України про   лібералізацію  зовнішньоекономічної  діяльності".  Это  была поправка к законодательному акту  из  пакета  Кабинета  Министров, который вносился в этот зал еще в начале года и который именовался "Деякі зміни до законодавства",  где речь шла  практически  о  200 поправках к разным законам.

 

     Мы тогда  приняли  решение  этот пакет расчленить и направить отдельные декреты  в  профилирующие  комитеты.  В  частности,  эта поправка  к  декрету  попала  в  наш  комитет.  Мы  ее  внесли  на рассмотрение,  и зал поддержал,  вы проголосовали в первом чтении. Здесь речь идет только об одном абзаце, о нескольких строках. Суть поправки сводится  к  тому,  что  отменяется  режим  спецэкспорта, который  был  введен  декретом  Кабинета Министров в 1992 году,  а затем с изменениями - вторым декретом в 1993 году.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Поправка депутата Мозера врахована.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Поправка была учтена, а других поправок не было. Просьба поддержать во втором чтении небольшую поправку. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Депутат Жеребецький не встиг.

 

     Голосуємо ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ________________________

 

     Розглядається проект Закону України про ратифікацію Кредитної угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку. Доповідає  Світлана Анатоліївна Вегера,  перший заступник міністра праці та соціальної політики України. Прошу стисло.

 

     ВЕГЕРА С.А.,  перший заступник міністра праці  та  соціальної політики України. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати!  Як вам відомо, з травня 1995 року в Україні діє програма  житлових  субсидій.  Вона  спрямована на адресний захист найвразливіших верств населення.  За час дії  програми  близько  4 мільйонів  сімей  скористались  цим видом допомоги.  Лише минулого року платежі  населення  за  житло  і  спожиті  послуги  внаслідок надання субсидій було знижено на 917 мільйонів гривень.

 

     За станом  на  1  жовтня поточного року субсидії отримало 3,1 мільйона сімей, тобто 18,6 відсотка загальної їх кількості.

 

     Для реалізації даної програми на місцях  створено  756  служб житлових  субсидій,  працівники яких здійснюють прийом документів, розраховують   розміри,   складають   реєстри.   Більшість    часу витрачається   фахівцями  на  опрацювання  документів  вручну,  що спричиняє великі черги,  викликає надмірну напругу.  Ви це знаєте, бо   приймаєте   щоденно  громадян,  і  понад  60  ваших  звернень стосувалось  саме  даних  питань.  Особливе  занепокоєння   завжди зумовлює  опалювальний  період,  коли  зростає  майже  на  мільйон кількість людей, які звертаються по допомогу.

 

     Далі без технічного забезпечення служби  не  зможуть  належно виконувати свої обов'язки. У нас майже 300 служб субсидій не мають жодного комп'ютера.  А вони повинні вчасно визначати стан,  рівень забезпечення сім'ї, що дуже важливо. Програма, якою послуговуються в цій сфері, може використовуватися і для виконання інших програм, зокрема  для соціальної допомоги сім'ям,  котрі мають дітей.  Отож коли ми забезпечимо технічно,  інформаційно служби сусбидій, то це дасть  нам  змогу  оперативніше  та  ширше  розв'язувати  проблеми соціальної допомоги взагалі, власне, створити зовсім нові умови.

 

     Саме на такі цілі й розрахований даний кредит.  Його вартість становить  3 мільйони доларів (ви бачите це з документів).  Кредит Світового  банку  саме  на  технічне  забезпечення  служб  -   2,6 мільйона,  грант  в  0,3  мільйона  -  Національному  агентству  з реконструкції та розвитку і 0,1 мільйона - наші кошти.

 

     До речі,  це дасть змогу виконати ваші  доручення  й  рішення щодо надання субсидій. Тому прошу підтримати даний проект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання   до   Світлани   Анатоліївни   будуть? Обмежимося двома запитаннями депутатів Павловського і Пономаренка.

 

     ВЕГЕРА С.А.  Шановні народні депутати, це важливе рішення для нас вкрай потрібне.  Воно дасть можливість інформаційно й технічно забезпечити  насамперед  управління  соціальним  захистом  найменш незахищених громадян, дасть змогу перейти на зовсім інші соціальні стандарти. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутате Павловський, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область). Дякую. Шановна Світлано Анатоліївно, скажіть,  будь  ласка,  чи  задумувалися  ви  над такою ситуацією: планується закуповувати техніку,  те саме програмне  забезпечення, яке  може бути розроблене в Україні.  Сьогодні ж усі міністерства, відомства  купують  техніку,  засоби  технічного  забезпечення  за кордоном, а наших фахівців ми перетворюємо на безробітних. А потім намагаємося допомогти.

 

     Чи є у вас варіант розв'язання проблеми  соціального  захисту наших фахівців та розробників такої техніки?

 

     Дякую.

 

     ВЕГЕРА С.А.  Шановний Михайле Антоновичу!  Я вам вдячна за це запитання.  Мушу заспокоїти народних депутатів,  бо саме на основі конкурсу ми здійснюватимемо закупівлю техніки, і в ньому братимуть участь вітчизняні виробники (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пономаренко.

 

     Світлано Анатоліївно, не звертайте уваги!

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ,  Черкаська область). Шановна Світлано Анатоліївно!  Я часто буваю в субсидійних відділах і бачу,  з яким навантаженням працюють ваші люди.  І тому належу до числа тих, які розуміють,  що вашим службам потрібне комп'ютерне забезпечення, і, очевидно, нам треба позитивно вирішити сьогодні це питання.

 

     Просимо лише врахувати звернення народних депутатів, оскільки ми  робимо  це  тільки  тоді,  коли  справді  складається  кризова ситуація і до нас звертаються працівники субсидійних служб.

 

     Дякую за увагу.

 

     ВЕГЕРА С.А.  Шановні народні депутати, запевняю вас, що кожна служба субсидій отримає техніку. Ми розробили спеціальну програму, за якою будемо використовувати і вже використовуємо  зовсім  інший стандарт економічного забезпечення сім'ї. Саме за таким стандартом розраховуватимуться всі види соціальної допомоги в Україні,  а  не лише субсидія.

 

     Стосовно пенсійної реформи,  то ви знаєте, що це дуже важкі і серйозні  питання,  але  найсерйознішими  є   питання   соціальної допомоги в Україні, насамперед багатодітним сім'ям.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.    Прошу   голосувати   й   підтримати ратифікацію кредитної угоди.

 

     "За" - 202.

 

     Ще раз голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Дякую. Сідайте.

 

     -------------

 

     Розглядається проект   Закону   України    про    ратифікацію Фінансового  протоколу  між  урядом  України та урядом Французької Республіки щодо надання гранту для фізичного  захисту  Запорізької АЕС.

 

     Доповідає Олександр   Юхимович  Бродський,  заступник  голови Національного агентства України з реконструкції і  розвитку.  Будь ласка.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.,   заступник  голови  Національного  агентства України  з  реконструкції   та   розвитку.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд вноситься Фінансовий протокол  між  урядом  України  та  урядом  Французької Республіки  щодо надання гранту в розмірі 4,6 мільйона французьких франків,   призначених   для   фінансування   фізичного    захисту Запорізької атомної електростанції.

 

     Слід відзначити,  що  підписання  Фінансового  протоколу щодо надання гранту,  призначеного для фінансування  фізичного  захисту Запорізької  атомної  станції,  започатковує  виконання  пілотного проекту технічної допомоги з реорганізації системи безпеки атомних електростанцій.   Цей   грант   буде  спрямовано  на  фінансування закупівлі потрібного обладнання та  надання  французькою  стороною послуг  з  навчання  й  експертизи,  інша  частина  витрат бюджету зазначеного проекту фінансуватиметься українською стороною.

 

     Відрядження до  України   в   межах   зазначеного   протоколу консультантів,  експертів,  наукового  й  технічного  персоналу  з Франції,  передача французького досвіду і ноу-хау в згаданій сфері співробітництва,   як   і   навчання  та  підвищення  кваліфікації українських  фахівців,  сприятиме,  на  тлі  загального  зростання кваліфікації  та досвіду українських професійних кіл,  заощадженню бюджетних коштів  для  потреб  професійної  освіти  та  підвищення кваліфікації.

 

     За кошти цього гранту буде вирішено питання фізичного захисту Запорізької атомної станції,  яка досі захищена лише по периметру. Буде  поставлено  потрібне  обладнання,  створено  надійну систему фізичного захисту ядерних  установок  та  ядерного  моніторингу  з визначенням зон обмеженого доступу, контрольованих захистом.

 

     Даний грант сприятиме розв'язанню проблеми захисту станцій на рівні   міжнародних   стандартів,   тому    прохання    підтримати законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Немає. Голосуємо.

 

     Депутат Магда   як  заступник  міністра  енергетики,  депутат Пилипенко підтримують.

 

     "За" - 198.

 

     Ще раз,   будь   ласка,   депутат   Марковська   не   встигла проголосувати.

 

     "За" - 226.

 

     Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     ---------------

 

     У нас ще є проект Закону України про ратифікацію Договору між урядом України та урядом Естонської Республіки про співробітництво в галузі соціального забезпечення.

 

     Доповідає Василь   Миколайович  Руденко,  заступник  міністра праці та  соціальної  політики  в  Україні...  Пропонуєте  відразу проголосувати? Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 258.

 

     Дякую.

 

     Шановні колеги,   на  цьому  ми  роботу  сьогодні  завершили. Прохання завтра о 9 годині 40 хвилин (ніяких  засідань  комітетів, фракцій)  прийти  й  проголосувати  за членів Центральної виборчої комісії. Після того працюватимемо за графіком.

 

     На все добре, до завтра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 57