Стенограма пленарного засідання

20 січня 1994

ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.

20 c і ч н я 1994 року. 16 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

ГОЛОВА.   Прошу реєструватися.

 

У залі зареєструвалося 355 народних депутатів. Ще раз? Повторити? Повторіть, будь ласка, реєстрацію.

 

У залі зареєструвалося 358 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Продовжуємо обговорення питань порядку денного.

 

Слово для доповіді про проект Державного бюджету України на 1994 рік надається міністру фінансів України П"ятаченку Григорію Олександровичу.

 

П"ЯТАЧЕНКО Г.О., міністр фінансів України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! У вас на руках, шановні народні депутати, є проект Державного бюджету України на 1994 рік. До нього підготовлено розрахунки по доходах і видатках. Відповідне пояснення щодо цих доходів і видатків

 

3

         

також викладено. Тому дозвольте мені в межах до 15 хвилин, зупинитися на окремих питаннях, які я хотів би висвітлити додатково.

 

 Перш за все хочу підкреслити, що бюджетні доходи і видатки обраховано відповідно до діючого законодавства, підкреслюю, до діючого законодавства  на основі показників розвитку економіки з урахуванням антиінфляційних заходів, передбачених на 1994 рік.

 

У консолідованому бюджеті доходи заплановано в сумі 352 трильйони карбованців. Видатки передбачено в розмірі, який відповідає сумі надходжень до бюджету, тобто бюджет сформовано без дефіциту. Такий підхід до формування бюджету зумовлено в першу чергу тим, що держава не має можливості профінансувати в 1994 році дефіцит за рахунок кредитів банку. Немає у нас також можливості профінансувати дефіцит бюджету через залучення коштів шляхом розміщення цінних паперів, оскільки діє висока процентна ставка, що не дає змоги виплачувати ці проценти, залучивши кошти як юридичних, так і фізичних осіб. Одне слово, видатки повинні бути тільки в межах надходжень. Однак це не означає, що заплановано зменшення видатків 1994 року, щоб збалансувати їх із доходами. Це зовсім не так.

 

Зверніть увагу на роздані вам відповідні таблиці /в першій книзі/, де показана структура надходжень і видатків відповідно в процентах до національного доходу. Як ви бачите, в основному вони витримані на рівні 1993 року, а в деяких випадках є незначне збільшення - там, де враховано фінансування відповідних програм на 1994 рік, передбачених відповідними законами чи постановами.

 

Що ж стосується безпосередньо державного бюджету на 1994 рік, то по доходах і видатках він становить 265 трильйонів карбованців.

 

4

 

У запропонованому на розгляд Верховної Ради проекті Державного бюджету уряд передбачив ряд пропозицій щодо вдосконалення    податкової політики з урахуванням міжнародної практики та структурних змін у формуванні фінансових показників. Зокрема, пропонується звільнити від сплати податку на добавлену вартість весь експорт товарів за межі митних кордонів України, включаючи товарообмінні операції. Це дасть змогу заохотити експорт продукції. Запропоновано, щоб органи митного контролю справляли податок на добавлену вартість за імпортні товари.

 

Планується одержати понад 88 трильйонів карбованців податку на добавлену вартість. Розрахунки свідчать, що при базовій ставці податку 28 процентів    для товарів вітчизняного виробництва в середньому вона становитиме в 1994 році до 14 відсотків.

 

Як і в попередньому році, об'єктом оподаткування передбачається залишити валовий доход підприємств. При цьому, зважаючи на зміни, що відбулися в структурі валового доходу, початок   обраховано зі ставки 22 проценти замість 18, що діяла з 1993 році. Це відповідає 30 процентам до прибутку, як було і торік. Пропонується також підвищити ставку оподаткування доходів банківських і страхових організацій до 55 відсотків.

 

5

 

Крім того, передбачено спрямувати до Державного бюджету плату за транзит нафти, газу та аміаку трубопровідним транспортом через територію України в сумі 17 трильйонів карбованців, а також 10 трильйонів - різницю між відпускною ціною газу, яка буде встановлена урядом, та продажною ціною газу, закупленого в країнах СНД.

 

Із тих коштів, які надійдуть до бюджету, 42 проценти підуть на соціальний захист населення та утримання соціально-культурних установ. На виконання Закону України про державну допомогу сім"ям з дітьми у проекті бюджету на 1994 рік передбачено асигнування на виплату допомоги для дітей віком до 16 /учнів - до 18/ років у сумі 3 трильйони карбованців. Кількість дітей, на яких передбачається виплатити допомогу в 1994 році, за розрахунками становить 4,6 мільйона, або 31 процент від загальної чисельності дітей України віком до 18 років. На фінансування /тут уже порушували це питання/ видатків відповідно до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту виділяється 2 трильйони карбованців, Декрету Кабінету Міністрів України про пільги Героям Радянського Союзу, повним кавалерам ордена Слави та Героям Соціалістичної Праці -32 мільярди карбованців. Ураховується також розширення мережі будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, а також відділень соціальної допопоги вдома одиноким престарілим громадянах. Середньорічна кількість ліжок у будинках-інтернатах у 1994 році становитиме 65 тисяч, 339 тисяч чоловік планується взяти на денне обслуговування.

 

На соціальний захист інвалідів планується в бюджеті 1,8 трильйона карбованців, при цьому значною мірою враховано зростання цін на автомобілі "Запорожець" з ручним керуванням. Передбачено компенсаційні виплати інвалідам на бензин і так далі.

 

6

 

У 1994 році на фінансування освіти передбачається спрямувати 37,4 трильйона карбованців, що становить 9,7 процента національного доходу. Це - на рівні 1993 року.

 

За рахунок цих коштів буде профінансовано 20 тисяч дитячих дошкільних закладів, 21 тисяча загальноосвітніх шкіл, І5 вищих навчальних закладів, 740 технікумів, 1185 профтехучилищ і таке інше. В установах підготовки кадрів, які фінансуються з бюджету, планують підготувати 135 тисяч спеціалістів з вищою освітою, 186 тисяч -із середньою, 239 тисяч робітничих кадрів - з освітою, здобутою в профтехучилищах.

 

У проекті бюджету передбачено близько 10 трильйонів карбованців на фінансування закладів культури та засобів масової інформації, що становить 2,8 процента від загальних видатків.  Це – рівень 1993 року. Такі кошти забезпечать утримання і функціонування 45 тисяч культосвітніх закладів та шкіл естетичного виховання, 153 театрально-видовищних організацій, 44 архівних установ і так далі.

 

Видатки на охорону здоров"я в розрахунку до консолідованого бюджету визначені в сумі 31 трильйон карбованців, що становить 8,2 процента прогнозної суми національного доходу /торік - 8,1 процента/. Крім фінансування діючої мережі лікувально-профілактичних установ та раніше прийнятих програм з питань розвитку охорони здоров"я передбачено також асигнування на ряд додаткових заходів, зумовлених зокрема складною епідемічною ситуацією, що склалася останнім часом в Україні, особливо із захворюванням населення на дифтерію, а також великими труднощами із забезпеченням ліками.

 

7

 

важливим завданням є фінансування видатків, пов"язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Ця сума сягає 16 трильйонів карбованців. Але цього вистачить, як заявив Мінчорнобиль, тільки на виплату пільг. Тому зараз розглядається питання, як використати ці кошти, яка є можливість у самій цій структурі щось змінити.

 

Окремо хотів би підкреслити, що у видатках бюджету на 1994 рік передбачається спрямувати у вигляді позичок на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом до 20 трильйонів карбованців. До них ще додаються і відповідні кредити банків, які надійдуть тими кредитними лініями, які вивільняються, на закупівлю зерна та іншої сільськогосподарської продукції. Ця додаткова сума становитиме понад 10 трильйонів карбованців.

 

Капітальні вкладення /на них уже Валентин Петрович зупинявся, я не буду/ йдуть десь на рівні минулого року - на І відсоток більше.

 

Відносно формування державного бюджету і місцевих бюджетів. Зверніть увагу, що за вашими пропозиціями ми в цьому році максимально передали на місцеві бюджети ті асигнування, які не мають загальнодержавного призначення. Це насамперед соціальний захист. У вас є таблиці, і ви можете подивитися структуру місцевих бюджетів по доходах і по видатках. Залишається протягом першого кварталу - після розгляду цього питання на засіданні Кабінету Міністрів, ураховуючи поправки, уточнити /можливо, за перший квартал також/ відносно передачі до місцевих бюджетів дотування газу і твердого палива, а також визначити видатки на освіту, культуру і охорону здоров"я, тобто з"ясувати, які видатки можна також передати до місцевих бюджетів, а які залишити в державному.

 

8   

 

Хотів би окремо сказати про ці відсотки. Як ви бачите, 20 і 20, 50 і 50 відсотків. Це дає нам можливість вийти з того критичного становища, яке у нас було минулого року. Ми розглянули разом з областями відповідні видатки. До всіх був однаковий підхід. Однак є необхідність десь брати ще 4 трильйони карбованців для перерозподілу.

 

Що я хотів ще сказати, шановні народні депутати, це ув"язка показників на макрорівні. Розглядаючи таблиці, ви зверніть увагу, що по відношенню до національного доходу видатки становлять 91 відсоток. Але цей загальний показник ні в якому разі не можна розглядати на макрорівні. Для того щоб розглядати розподіл національного доходу на макрорівні, треба виключити відповідні статті, які не мають відношення до розподілу національного доходу. А якщо це зробити, то відповідно до розподілу національного доходу через бюджет це становить 50 відсотків і відносно валового внутрішнього продукту - 64 відсотки.         

 

І останнє. Відповідно до постанови Верховної Ради, щоб довести чисельність апарату управління до рівня на 1 січня 1992 року, передбачено скорочення апарату міністерств, відомств на 30 відсотків і апарату органів державної виконавчої влади на місцях - на 19 відсотків. Загальна кількість скорочених становитиме  25800, економія коштів - 387 мільярдів карбованців.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Запитання будуть?

 

 Перший мікрофон.       

 

9

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ 0.П., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Еліта" /Сумський  виборчий округ, Сумська  область/. Григорію Олександровичу! З усіх урядовців, буду так говорити, я найбільше поважаю вас. Це не те, що я хочу піднести якийсь там рейтинг, просто так воно є.

 

У моєму житті, сумчани знають, був такий Стесик, він казав: "Оце життя настало таке, що якби був розум - зійшов би з нього". От я й не знаю, як із цього становища вийти, як вирішити питання з бюджетом. Для того щоб був бюджет, мають бути заробітки. Адже так? Якщо колгоспники і не тільки колгоспники, а й працівники інших сільськогосподарських і навіть несільськогосподарських організацій не отримують заробітну плату, значить відрахувань немає. Немає відрахувань - не отримують зарплату, не купують товари. Товари лежать у магазині мертвим вантажем - бюджету немає. І так я можу продовжувати й далі. Де ж вирішення всіх цих питань? Це одне.

 

Друге. Ви знаєте, Верховна Рада, як би її не компрометували на різних рівнях, приймала, на мій погляд, правильні рішення. От дивіться, ми прийняли рішення про те, що утримання закладів культури та інших закладів, які знаходяться на балансі колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, має відшкодовуватися коштами з бюджету. Я не знайшов цього у проекті бюджету. Чому вони не відшкодовуються? Як вони далі будуть визначатися у бюджеті?

 

Тепер про соціальний захист населення. На мій погляд, мою пропозицію ви врахували. Дякую. На соціальний захист населення у бюджеті виділялося 40 відсотків, а тепер у два з половиною раз менше - 17 відсотків. Дякую. Як бачимо, є тут

 

10

 

"зрушення". А як в інших напрямах буде все це вирішуватися? Можливо, я нечітко і не все сформулював?

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.0. Я вас зрозумів і відповідаю.

 

Перше. Затримка видачі заробітної плати і розрахунки -це не пов"язано з бюджетом, це пояснюється відсутністю обігових коштів, яких не вистачає як платіжних засобів.

 

Тут уже порушувалися питання і давалися пояснення, що треба було б бачити, по яких статтях кошти надходять до бюджету і по яких статтях вони використовуються. У проекті бюджету на 1994 рік є дані і за 1993 рік. Показано всі статті по доходах і всі статті по видатках, усе розшифровано. Більше того, я хотів би звернути, шановні народні депутати, вашу увагу на те, що ми на цей раз, показуючи розрахунки по , статтях, додали таку довідочку: там, де йде по сторінках, а, потім і по кожному розрахунку названо відповідального фахівця - його прізвище і телефон. Якщо у вас виникне необхідність, з ним можна зв"язатися.

 

Що стосується відсутності коштів, то чим це зумовлено? Це зумовлено насамперед тим, що ми сьогодні не маємо можливості впливати на розподіл прибутку наших підприємств. Наш валовий внутрішній продукт становив на початку року 15,8 трильйона карбованців, у тому числі близько 5 трильйонів - прибуток. Закінчили ми рік /тут Попов називав цифри/ з такими показниками: валовий внутрішній продукт - 104, в тому числі прибуток - 52 трильйони. Так от, аналіз показує, що максимальну частину цього прибутку використано на виплату заробітної плати. Що ж стосується формування оборотних коштів, то на це майже нічого не спрямовано.

 

11

                 

А в житті інакше не бував. У ті роки, коли було централізоване планування, на приріст продукції по собівартості обов'язково давалося 50   відсотків прямих обігових коштів, а якщо це залежало від виробництва - 100 відсотків. Сьогодні ми цього не маємо. Це наша біда,  і треба наводити порядок. Тому затримується   виплата зарплати і таке інше.

 

Щодо відшкодування за утримання культурних закладів. Ми передбачили на відшкодування в 1994 році десь 1,4 / по пам"яті називаю/. Це те, про що ви запитували.

 

Щодо соціального захисту населення. Подивіться, видатки на це у 1993 і 1994 роках відповідно до національного доходу не змінюються.

 

ГОЛОВА.  Перший мікрофон.

 

    ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Учора Президент звинувачував керівників господарств у тому, що вони бездушні. А ми з вами не бездушні, коли діти залишаються без утримання, студенти? Я вже не кажу   за пенсіонерів, тут про них говорилося. А утримання дитячих садків, культурних закладів і так далі?

 

 П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я хотів би звернути увагу ось на що. У заходах щодо виходу з економічної кризи, які тут розглядалися, стосовно утримання закладів культури та дитсадків передбачено, що їх будуть поступово передавати... Я вам скажу відверто: одні хочуть цього, а інші ще не хочуть, бо в тих  же дитсадках (точніше на їх базі)  діють профілакторії і таке інше.

 

Саме тому там і записано про передачу таких закладів на добровільних засадах, а далі будуть вноситися зміни до фінансування за рахунок прибутку, який сьогодні спрямовується на їх фінансування. Досі підприємства звільнялися від сплати у частині, що спрямовується на їх фінансування. Ці кошти не сплачувалися до бюджету. Тепер треба збільшити ці відрахування до бюджету і фінансувати такі заклади з бюджету.

 

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський     виборчий округ,     Сумська     область/.    Уважаемый Григорий Александрович!     Прошу, чтобы вы ответили, например, избирателю моего округа, которому не выплачивают пенсию, несвоевременно выплачивают помощь, на   такой   вопрос. Представьте себе, что  вы  -  избиратель,   пришли   к депутату, который проголосует за бюджет, предложенный вами, где определена "межа малозабезпеченості - 197 тисяч карбованців".

 

За станом на 7 грудня вартість продовольчого кошика /тільки продовольчого!/ становила 346 тисяч карбованців. Отже, задаю вам запитання: що ви скажете своєму депутатові, коли він проголосує за такі норми прожитку?

 

Дякую.

 

13

 

П'ЯТАЧЕНК0 Г.О. Я скажу своєму депутатові, що 197 тисяч карбованців - межа малозабезпеченості    - це, можливо, навіть ще й мало, але сьогодні на більше держава не має можливості. Але треба врахувати, що до цієї суми плюсується ще доплата, і ви знаєте про це.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

ГУСЄВ В.І., директор середньої шкоди № 92 м. Донецька /Кіровський     виборчий     округ,     Донецька     область/. Григорий Александрович! Вы, наверное, знаєте, что стоимость подготовки учителя в 15 раз выше, чем подготовки рабочего. Вам, наверное, известно, что за последние   четыре года количество учителей в школах уменьшилось на 25 процентов, ибо нагрузка на одного учителя возросла на 25 процентов. Сегодня вы оставили зарплату учителя где-то на уровне одной трети от предусмотренной   Законом об   образовании. Скажите, пожалуйста, умеет ли Министерство финансов считать? Если сегодня мы разгоним учителей, то сколько Украине нужно будет денег для того, чтобы восстановить школы, чтобы они опять работали? Или вы предлагаете не принимать бюджет и просто закрыть все школы, чтобы сэкономить на образовании?

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я абсолютно так не думаю. Оплату праці учителів регламентує відома стаття 52, і її треба виконувати.

 

До речі, стосовно цієї статті. У кінці року з"явилися розбіжності у розмірі середньої заробітної     плати освітян   і відповідно   середньої заробітної плати працівників промисловості,

 

14

 

про що вже говорив міністр праці. Зараз розробляються відповідні тарифні сітки, завдяки яким ці розбіжності зникнуть.

 

Що ж стосується затрат на підготовку вчителів, то я вас прошу, візьміть розрахунки, які є у вас. Там усе це є. Ви переконаєтеся, що все це передбачено. А будуть запитання - зателефонуйте, будь ласка.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ЧЕРНЕНКО В.Г,, голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань здоров"я людини /Горлівський - Микитівський     виборчий     округ, Донецька     область/ Уважаемый Григорий Александрович! Ко мне обратились родители детей, которые учатся в профтехучилище /закрывают училище № 33 в Горловке/. Я вот по наивности обратился: что же делать? А мне дают информацию, что в этом году будет закрыто много училищ, в которых, точно знаю, 300 тысяч детей, из них 100 тысяч не имеют родителей. Куда этим детям пойти? Это первый вопрос.

 

Второй. Здравоохранение. Сегодня и в нашем городе, и в других городах Донецкой области чрезвычайно остро стоит вопрос: как выжить здравоохранению? Лихорадочно изыскивают способы снимать койки, закрывать поликлиники, сокращать медицинских работников. Вы меня извините, но неужели это государственная политика? И что же нам делать?

 

Я встречался с работниками правоохранительных органов. Иван Степанович! У них сегодня нет даже наручников, нет спецсредств, нет обмундирования! Даже   дубинок нет! Я уже не говорю о том, что нет транспорта. 0 какой борьбе   с

 

 

15

 

преступностью мы можем говорить?  Как мне сказали, им выдали револьверы образца 1903 года для тренировок в стрельбе. А патронов - аж по 8 штук...

 

А расходы бюджета по медбиопрому на этот год составляют 0,43 процента от потребности.

 

Мы вымрем! Нас ограбят и убьют,  или мы умрем от болезней при таком распределении бюджета.

 

Спасибо, Григорий Александрович, за ответ.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. А вам спасибо за вопросы. Я должен вам сказать,  что мы руководствуемся нормативами и соответствующими положениями закона. То, что закрывают профтехучилища, -это вопрос того министерства, которое ими руководит. Поэтому я прошу адресовать вопрос соответствующему министру. Мы же финансируем ту численность, которую нам представляют   для финансирования. И включаем в соответствующую статью расходов. Что касается образования,  здравоохранения. Да, действительно, здесь нужно больше денег.

 

Но их сегодня нет.   Мы показали вам расчеты, что эмиссия нас не спасет. Эмиссия - это не выход из положения. Наверное, нужно решать вопросы подъема экономики, формирования финансовых ресурсов. Если мы увеличим   сумму расходов и попросим покрыть ее кредитами банка, то это повлечет за собой эмиссию, повышение   цен и тому пободное. Это будет просто катастрофа. Поэтому мы запланировали на 1994 год расходы на финансирование этих учреждений не ниже уровня 1993 года. А в 1994 году нужно сделать все, чтобы заработала экономика.

 

16

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський     виборчий     округ,     Житомирська     область/. Шановний Григорію Олександровичу! Як кажуть, що кому болить - той про те і гомонить. Ви знаєте, що трохи більше року тому на моє прохання як народного депутата в Брусилові на Житомирщині побував колишній Прем"єр-міністр України Леонід Данилович Кучма зі своїм Кабінетом, представниками багатьох відомств. Було обговорено широке коло питань, які стосувалися ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - не тільки у нас на Житомирщині, а й у цілому по Україні. Усе це дало серйозний поштовх у ліквідації наслідків     аварії. Але на сьогодні тільки на виплату відповідних компенсацій та фінансування надання пільг не вистачав 260 мільярдів карбованців. Я вже не кажу про будівництво. Практично всі роботи заморожено, хоча з високих трибун ми не раз чули запевнення, мовляв, що-що, а програма чорнобильського будівництва буде фінансуватися. Я не хотів це питання ставити, але за дорученням депутації Житомирщини прошу дати конкретну відповідь: що нам усе-таки робити? Що відповісти людям, які щодня приходять на прийом? Скажіть конкретно: будуть кошти чи їх не буде? Тим паче   що виборці знову висунули мене претендентом у кандидати в народні депутати України. Я відстоював ці позиції і буду відстоювати. Що мені людям відповідати?

 

17

 

Ще одне. Яке ваше бачення подальшої податкової політики в Україні? Те, що вона нині недосконала, - факт. У світі ці питання вирішують зовсім по-іншому. Який усе-таки механізм ви разом із податковою сдужбою думаєте запропонува-ти нам у майбутньому?

 

Дякую за відповіді.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую.  Питання виділення коштів для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи мене, як і вас, надзвичайно турбує. Зверніть увагу на фінансове cтановище, яке склалося  у 1993 році. Ми з вами передбачали виділення на ці цілі 6ІІ мільярдів карбованців. 50 відсотків цієї суми вистачало на виплату пільг і 50 - на будівництво. А як ми закінчили 1993 рік? Надходження становили не 611 мільярдів, а понад 2 трильйони карбованців. Але   цієї суми не вистачає навіть на виплату пільг.

 

Коли ми говорили про 12 відсотків від заробітної плати на 1994 рік, то ця сума становить близько 16 трильйонів карбованців. Мінчорнобиль, комісія від уряду та відповідна комісія Верховної Ради мають розглянути це питання. Тут

повинно бути прийнято рішення законодавчого характеру. /Репліка   із  залу/.                

 

500 мільярдів карбованців, котрі залишилося перерахувати за грудень, до кінця цього року будуть перераховані. У зв"язку з тим що ми не могли отримати емісійних кредитів та й не наполягали на цьому /як ви знаєте, було рішення Верховної Ради заборонити банку давати емісійні кредити/, усі кошти, які ми одер жали, ми одержали неемісійним шляхом.

 

18

 

Є так званий внутріквартальний розрив надходжень /особливо в першому кварталі/ і внутріквартальні кредити. Після затвердження бюджету ми зможемо отримати беземісійні кредити. Ці кошти будуть перераховані в першу чергу. Думаю, що до кінця місяця, після затвердження бюджету, це буде зроблено.

 

Відповідаючи на ваше запитання про податкову систему скажу, що податковий механізм у нас ще недосконалий. Ми над цим питанням працювали, працюємо і продовжуватимемо працювати.

 

Краще було б, якби ми запровадили механізм оподаткування прибутку. Але, як ви знаєте, і комісія, в якій ви працюєте, і ми над цим думали і зійшлися на тому, що на 1994 рік ще треба залишити механізм оподаткування не прибутку, а доходів - у межа ЗО відсотків.

 

Але це ще не все. Треба підходити до цього питання диференційовано. Маю на увазі декларації населення про доходи і таке інше. Окреме питання - про місцеві бюджети. У проекті ми передбачили /та й з місць надходять такі прохання/ Дати право на місцях установлювати відповідні податки місцевого характеру, як це робиться в усіх країнах світу.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

БОРЕЙКО М.С. Григорію Олександровичу. Відповідаючи на репліку колеги Бондарева Про виплату 500 мільярдів карбованців за грудень, ви сказали, що ця сума буде виплачена до кінця року. Ви, мабуть, обмовилися.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я мав на увазі - до кінця місяця. До кінця січня.

 

19

 

БОРЕЙКО М.С. Дякую.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Ну, це можна було зрозуміти, бо я сказав, що це буде зроблено після затвердження бюджету.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.   .

 

   СОБОЛЄВ С.В., заступник голови Контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації /Хортицький     виборчий     округ,      Запорізька облаcть/. Григорію Олександровичу! у мене запитання щодо методики формування доходів у бюджеті. Ви, мабуть, вперше врахували побажання промислово розвинутих областей, щоб установити   для всіх жорсткі нормативи. Але сама система цих нормативів поставила 22 суб"єкти із 27 /маю на увазі Крим, області і міста республіканського підпорядкування/ в умови, коли вони нібито щось беруть із бюджету.  І лише 5 областей, у   тому числі Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, нібито віддають до бюджету. Але ж при формуванні відрахувань із бюджетів промислово розвинутих областей   нині фактично не враховується те, що на заводи покладена величезна соціальна інфраструктура: дитячі дошкільні заклади, будинки культури тощо. Заводи тепер масово відмовляються утримувати цю інфраструктуру. Це не враховано в проекті нового бюджету. Яким чином будуть формуватися місцеві бюджети? За які кошти і хто утримуватиме названі заклади, якщо всі ці нормативи не враховані?

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О.       Ми робили відповідний аналіз, думали, як можна виконати пропозицію, що   вноситься вже   два роки, щоб усіх поставити в однакові умови відповідно до суми відрахувань податків до державного і місцевих бюджетів. Найкращий варіант, який може бути, - це ті проценти, які ви бачите. Але й при цьому   не вистачає 4 трильйони, ці кошти треба брати в індустріально розвинутих   регіонах для   перерозподілу і відповідно давати субвенції іншим областям.

 

21

 

Я вам наведу приклад. Учора на нараді виступав голова однієї районної Ради, я не запам"ятав його прізвища,  і він сказав, що в нього є 25 організацій, з яких 13 доводиться забезпечувати коштами місцевого бюджету, а 12 самі себе забезпечують, навіть частина їхніх доходів ще перерозподіляється. Таке і  в цілому в Україні  відбувається. Окремі області можуть себе забезпечити і навіть більше того. Інші не можуть забезпечити. Тому на даному етапі треба робити відповідний перерозподіл. Ну,  в цьому перерозподілі треба передбачати якнайменше чотири області, названі вами. Що це дає? По-перше, в основу перерозподілу бюджету кладуться нормативи. І якщо ти погано працюєш, тобі ніхто не буде виділяти додаткові кошти.

 

По-друге, якщо нормативи ставлять усіх в   однакові умови, то, якщо область краще працює, їй і більше залишається.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

СОБОЛЄВ С.В. Григорію Олександровичу! Я все-таки хочу повернутися до другої частини запитання. Фактично залишається прихованим дефіцит бюджету для місцевих регіонів. Тобто зверніть увагу, ці п"ять індустріально розвинутих областей, а також місто Київ тягнуть на собі практично половину соціальної інфраструктури. У місті Запоріжжі, подивіться,"Запоріжсталь" та інші заводи тягнуть на собі тепер практично всі дошкільні заклади, клуби і так далі. Від цього вони зараз змушені відмовлятися, і це масове явище в усій Україні. У видатках, зрозуміло, це не заплановано. Тому і відбувається відплив,

 

22

 

бо передають усе це на допомогу іншим областям. Я хотів спитати, чи враховано в бюджеті, що зараз іде масова відмова...

   

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. При формуванні розподілу фінансових ресурсів у регіонах враховано. Прибуток, з якого підприємства це фінансують, звільняється від податку. Але сьогодні все це не так легко, як дехто думає, і не так просто. Є підприємства, які мають    і   свою котельню, до якої підключено той же дитсадок, поліклініку і таке інше. Це не так просто - взяти і віддати місцевим Радам. Тому в заходах уряду на 1994 рік передбачено уточнити все це протягом першого кварталу, врахувати, де це робиться на добровільних засадах. Адже, як кажуть, різні    є умови передачі і різні умови утримання. .

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.      

 

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пролетарський     виборчий     округ,   Донецька     область/. Григорий Александрович! Ну, вы помните тот момент, когда уговаривали Донецкий облсовет принимать бюджет. Во всей этой   явной и тайной борьбе за бюджет   я принимал участие. Да и Иван Степанович как-то уговаривал... Но вот сейчас в   расходной части бюджета Донецкой области не хватает практически 9 триллионов карбованцев, в том числе 5 триллионов - на финансирование здравоохранения и образования. Это при всем том, что уже и учителей довели до забастовочных акций. При всем том, что в Донбассе политическая ситуация будет очень острой в этом году. При всем том, что люди пенсию еще не получили, а шахтеры - зарплату, и за выслугу

 

23

 

лет не выплачено, что и выборы,очень вероятно, будут сорваны.

 

Подскажите, как покрыть эти расхода? И скажите, есть ли возможность все-таки установить единые нормативы   отчислений в местный бюджет? Или, может, вообще не брать? Подумайте, что можно сделать. Вы не любите особо вдаваться   в политику, но подошел такой момент, что не только цифры, не только баланс бюджета вы должны как-то вывести, но и попытаться спасти Украину от той катастрофы, которая может быть.

 

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Я розумію, що економіка і політика доповнюють одна одну. Це - факт. Це тільки я в політику не вдаюся. Але хочу сказати, що відносно цих дев"яти мільярдів, які    ви називаєте /ми вже мали розмову з цього приводу з представниками Донецької області/, уточнюються показники видатків. І ми ще не закінчили розглядати ці показники. Я думаю, що цими днями закінчимо. Але я хочу одне сказати: представники Донецької області всі ці розрахунки знають, вони відкриті, ми показуємо всі області, ніяких таємниць у нас немає. Будь ласка, підхід, нормативи, чисельність дивіться. А щодо Донецької області ми ще продовжуємо працювати.

 

   ГОЛОВА. Перший   мікрофон.

 

ЧАРОДЄЄВ О.В. Григорий Александрович! Такое обещание уже было. Если вы даете слово, что что-то будет поправлено, это другое дело. Но откладывать решение вопроса нельзя.  

 

Иван Степанович! Большая просьба. Давайте на закрытом
заседании уделим 20 минут   вопросу об участии в СНГ.     .

 

24

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я не можу давати ніякого слова. Є розрахунки. Будуть і результати розрахунків. А давати слово...    Яке слово?

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

БІЛОУСЕНКО 0.Ф., директор обласної дирекції акціонерно-комерційного агропромбанку "Україна" /Токмацький виборчий     округ,   Запорізька     область/. Григорію Олександровичу! Торік у цьому залі немало часу було витрачено на розгляд проблем, пов"язаних     з фінансуванням заготівель сільгосппродукції, питань Щодо державних ресурсів, щодо компенсації за м"ясо і молоко і таке інше. Ніхто, мабуть, ще не порахував, скільки саме часу витрачено було на це, але дуже багато. І сьогодні ми знову до цього повертаємося. І депутат Стапенко, і інші з болем говорили про те, що до цього дня держава так і не розрахувалася із сільгоспвиробниками. Практично по-єзуїтськи пограбовано село. Скажіть, будь   ласка, чи буде вжито якихось заходів у нинішньому році, враховуючи цей гіркий досвід?. Чи буде розроблено якийсь новий механізм, щоб звільнити Верховну Раду від того, щоб займатися такою проблемою? І чи одержить село якісь гарантії, що вирощене буде своєчасно закуплено і держава за нього вчасно розрахується? Це одне.

 

     І друге. Скажіть, будь ласка, до якого рівня потрібно  підняти ставки оподаткування, щоб підприємства і організації припинили своє функціонування?

 

І останнє, коротке запитання. Ви знаєте добре, що сьогодні на селі практично припинено будівництво житла, індивідуаль-

 

25

 

ного особливо. Чому, ви також знаєте. Держава відвернулася від селянина і не допомагає йому. При нинішніх цінах селянин не має грошей, щоб будуватися. Отже, яким ви бачите розв‘язання у нинішньому році хоча б частково цієї проблеми?

 

Дякую.   

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Значною мірою доручення ми виконали. Два трильйони за сільськогосподарські продукти було повернуто. З того трильйона, який ще залишився за зерно, 300 мільярдів уже пішло. Залишилося 700. Якщо тільки буде згода, то після затвердження бюджету можливість отримати ті кошти, про які я говорив, стане реальністю. До кінця цього місяця і 700 мільярдів буде повернуто сільгоспвиробникам, і той трильйон за м"ясо і молоко, який залишився,також.

 

Що стосується механізму розрахунків  у 1994 році, то в бюджеті все передбачено для того, щоб не було, я б сказав, того лиха, яке було у 1993 році. Скільки можна отримувати продукцію і за неї не розраховуватися? А тому й передбачено в сільськогосподарському виробництві вільні ціни. Держава збирається закупити лише зерно 25 мільйонів тонн цукрових буряків і 1,5 мільйона тонн соняшнику. На це передбачено 20 трильйонів карбованців позичок у бюджеті. Ви їх бачили. Вони будуть надаватися за цільовим призначенням. З них - не менше 30 відсотків під аванс. Це зараз, на початку року. Ми з Міністерством сільського господарства і продовольства відпрацьовуємо механізм, щоб використати ці кошти, а також розумно використати кредитні ресурси, яких, за даними банків, виділяється понад 10 трильйонів, щоб не допустити явищ емісійного характеру. Тобто кошти надаються цільовим призначенням.

 

26

 

 

Такий механізм дасть змогу в 1994 році авансувати і повністю розраховуватися за здану сільськогосподарську продукцію з виробниками - чи то колективними господарствами, чи то з фермерами. Це все передбачено.

 

Друге. Рівень ставки. Якщо ви запропонуєте 55 відсотків від  доходів банків,   то це від прибутку становитиме 70 відсотків. Ви це вже вирахували і, напевно, знаєте, що це - перекачування із виробничої у невиробничу  сферу. У минулому році було багато нарікань. Ми проаналізували, як це робиться в усьому світі. Так от, досвід показує, що в інших країнах світу таке перекачування йде в межах 10 відсотків. Ми вважаємо, що наші комерційні банки мають створювати свою відповідну базу, і пішли на такий крок, щоб їм залишалися 30, а не 10 відсотків, як про це свідчить відповідний досвід. Цей проект ще розглядатиметься, може, ще будуть внесені поправки.    

 

ГОЛОВА. Про будівництво на селі, в тому числі індивідуальне.

 

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Щодо будівництва на селі, то ви знаєте, що недавно прийнято закон, згідно з яким будівництво на селі і в місті поставлено в однакові умови відносно пільг. У таблиці передбачено ці пільги.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.    

 

27

 

БОРЗИХ 0.І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов"яносербського району /Кам"янобрідський     виборчий     округ,    Луганська     область/.

Григорий Александрович! Я хочу задать вам конкретний вопрос. Проект бюджета, страница 12, Здесь указано общее выделение средств на   охрану окружающей среды. Есть такое экологическое бедствие, как подтопление городов, поселков и других на селенных пунктов. Это стихийное бедствие недавно   постигло Закарпатье. А есть такое, которое происходит практически
весь год. В частности, такому подтоплению подвергается город Луганск.

 

 При утверждении бюджета прошлого года средства, касающиеся вот этого экологического бедствия, были выделены отдельной строкой. Это поддержали и днепропетровцы. У них тоже есть такие города.

 

Как вы смотрите на такое предложение, чтобы выделить на это средства и   записать отдельной строкой в бюджете? А мы их утвердили бы при рассмотрении бюджета во втором чтении.

 

П'ЯТАЧЕНК0 Г.О. Я на это смотрю положительно. Мы рассматривали этот вопрос совместно с Министерством экономики  и Министерством охраны окружающей среды. То, что здесь выделено отдельной строкой, - это централизованные средства, которые министерство будет использовать непосредственно. Но у нас по охране окружащей среды есть еще много источников финансирования, скажем, когда проводят ремонт или строят очистные сооружения   и так далее. По технологии так есть целый ряд источников, имеющих отношение к охране окружающей среды. А в бюджете предусмотрены только   централизованные средства,

 

28

 

которые используются непосредственно министерством. Возможно, это относится и к вашему вопросу.

 

ГОЛОВА.  Перший мікрофон.

 

МАРЧЕНКО І .Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський     виборчий      округ, Донецька     область/. Уважаемый Григорий Александрович, у меня несколько кратких вопросов к вам.  Первый вопрос. Намечается ли вашим министерством или Министерством экономики какой-то контроль за обвальным ростом цен на продукцию предприятий тяжелой промышленности, вообще базовых отраслей? Эти предприятия ежемесячно поднимают цены и создают перерабатывающим отраслям, которые и снабжают потребителя, и выпускают нужную продукцию для народного хозяйства, такие условия, что они не могут купить исходных материалов, не могут ничего продать, потому что у покупателя нет денег. И все останавливается. Мы скоро дойдем до такого положения, что на одном килограмме хлеба, металла и угля будем все, 52 миллиона, "висеть" и говорить: почему мы мало зарабатываем, почему нет ничего? После каждого повышения заработной платы в три-четыре раза растут цены на предприятиях тяжелой индустрии. Что по этому вопросу делается?

 

Второй вопрос. По Украине бродят слухи о гривне. Я думал, что министр экономики или  вы об этом скажете. Это не простой вопрос для экономики. Уже и по 10 тысяч ее меняют. Она   уже вводилась и с 1 января, и с 16 января. Скажите, как вы как официальный работник   это объясняете? Что-то предвидится   или это просто какие-то слухи?

 

29

 

И последний вопрос. Заместитель Министра экономики сказал /может, это касается не вас/, что в этом году или с этого месяца будет введен контроль за фондом потребления, который планируется на предприятиях. Мы действуем по закону. Это значит, что отменяется Закон о предприятиях? А если предприятие не берет никаких кредитов на заработную плату и если оно как-то своими силами обходится? Почему же ставить и над этими предприятиями контроль банков? Вы знаете, какое сегодня состояние у банков. И они будут решать жизнь любого коллектива? Какой у вас механизм? Что этим   хотел сказать заместитель министра экономики? Спасибо за внимание.

 

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. И вам спасибо. Действительно, контроль за ценами в базовых отраслях намечается Министерством экономики.

 

Второе. Ходят по Украине слухи о гривне. Да, ходят, я тоже слышал. Но кто их распускает, не знаю. 

 

30

 

С этого месяца намечается осуществлять контроль за фондом потребления. Это предусмотрено мерами по выходу из инфляции. Есть два варианта: или все отпустить, или контролировать, но контролировать, естественно, в паре. Нельзя контролировать фонд потребления, не контролируя одновременно цены монополистов. Это то, о чем мы говорили.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

РОМАНОВ Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий     виборчий     округ, Одеська     область/. Григорий Александрович! Благодаря     вас за поддержку статьи 52 Закона об образовании. Думаю, что, может быть, наконец мы перешагнем через известный декрет. Но у меня к вам несколько вопросов.

 

   Первым, вопрос касается расшифровки статьи, связанной с финансированием науки в системе образования. Мы неоднократно обращались к этому вопросу. Почему вы в проекте бюджета не сделали такой расшифровки? Тем более что к этому примыкает следующий вопрос. Было поручение Верховного Совета от 22 декабря осуществить выплаты работникам науки в образовании за ноябрь-декабрь. На сегодняшний день за половину ноября и декабрь здесь не была осуществлена выплата заработной платы. По расчетам Минобразования это составляет примерно 45 миллиардов карбованцев. В результате создалась катастрофическая ситуация.

 

Следующий вопрос. Я рад, что мы наконец увидели валютные

 

31

 

расходы. Но здесь почему-то не учитываются поступления за валютное регулирование. Почему-то не учитываются и затраты по нашим международным обязательствам.        

 

И такой простой вопрос, как необходимость обеспечения литературой и просвещения, и науки. А примыкающий к этому вопрос, наверное, уже к Ивану Степановичу. Собирается ли Президент ставить вопрос перед Верховным Советом по поводу протоколов по СНГ. Если мы не будем решать этот вопрос, то как мы решим валютные, связанные с рублевой зоной, и так далее? Благодарю за внимание.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Если вы хотите посмотреть расшифровку по статьям науки, то вы можете найти ее в приложении, том 2. Там есть     соответствующий раздел. Но мы не можем расписать все подробно, для этого понадобилось бы пять томов. Однако конкретные расчеты все же есть, и вы можете их посмотреть.

 

Что же касается валюты, то движение валюты в данном случае   показано по тому счету, по которому непосредственно проходит поступление и использование, то есть по валютному счету Кабинета Министров. Если вы хотите посмотреть все движение, то для этого надо иметь платежный баланс, где отражается общий объем. Но это будет / по исполнению / где-то в середине года.

 

Выплата за декабрь. Вот мне дали справочку, что сегодня этот вопрос решен.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

32

 

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /П о л т а в с ь к и й     в и б о р ч и й     округ,     Полтавська     область/. Григорію Олександровичу! Я кілька разів задавав вам ці запитання, тож хочу, щоб ви мені коротко і чітко на них відповіли. Ми з вами мали розмову,  і ви говорили, що коли будемо складати бюджет, то всі ці питання вирішимо і поставимо крапки над "і".

 

Перше запитання. Індексація вкладів, речова лотерея. Ми ж не можемо людям заплатити, це ясно   як божий день. Чи будуть якісь майнові сертифікати, чи буде якась інша форма, щоб зрештою люди повірили у нашу державу?

 

Я розмовляв з міністром Єршовим - це один з небагатьох міністрів, який заслуговує на повагу. Так він говорить, що на Пенсійний фонд поклали обов'язок виплачувати цільові виплати. А пенсії, виявляється, виплачувати нічим. Чи не можна передбачити це в бюджеті?

 

Друге, коротеньке запитання. Індексація селу. Ії, звичайно, не виплачено. Але тут є ще один момент - об"єкти соціально-культурного призначення. Приміром, ми провели в господарстві газ. Заплатили за це 44 мільйони у березні, а ви нам індексуєте /чи повертаєте/ у грудні. Тоді на ці гроші я міг купити два трактори, а зараз я не куплю й одного колеса. Чому в бюджеті не передбачено вирішення цього питання?

 

А взагалі..., Григорію Олександровичу, ми продаємо зерно по 450 карбованців за кілограм, а борошно держава продає  по 4 тисячі, тобто у 10  разів дорожче. І кажуть, що село  зробило інфляцію. Де ж ці гроші діваються?                   

 

33

 

І останнє, коротеньке запитання до вас, Іване Степановичу. Ви говорили: коли буде розглядатися бюджет, ми чітко скажемо, що на утримання державного апарату передбачено отаку суму грошей. Я вношу таку пропозицію, Іване Степановичу. Ви були головою колгоспу і знаєте це. Їхали ми в район із штатним розписом, а там кажуть: якщо є більше 12 процентів від загальної суми   зарплати - зменшуй. Я вношу пропозицію, а ви підтримайте мене, про встановлення фіксованого процента в державному бюджеті на утримання апарату управління. Чи то від валового продукту, чи від валового національного доходу. Тільки тоді ми зменшимо апарат управління. Чи правильно, коли в районі налічується, приміром, два безробітних, але п"ять чоловік у службі зайнятості влаштовують його на роботу? Дякую.

 

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу! Позавчора на нараді, ви пам'ятаете, нам розповідали, що в районі шість безробітних, а в районній службі зайнятості - дев"ять осіб.

 

П"ЯТАЧTНКО Г.О. Так, усе це правда. Я вже говорив, що відповідно до рішення Верховної Ради управлінський апарат скорочується на 25 тисяч чоловік. Але на місцях нерідкі випадки, про які щойно говорив Іван Степанович. Це вже, як кажуть, на самих низах. Треба вже буде давати доручення, щоб місцева влада з цим розібралася.

 

34

 

Що стосується фінансування вищої і середньої управлінських ланок, то згідно з рішенням Верховної Ради ми  передбачили фінансування такої її чисельності, яка була на 1 січня 1992 року. А в процентах   до вищої управлінської ланки це ЗО відсотків.

 

Тепер про індексацію вкладів. Заступник міністра економіки   Єхануров тут доповідав про індексацію вкладів, оскільки питання соціального захисту розглядаються Міністерством економіки. Воно зараз над цим працює, Міністерство фінансів також бере в цьому участь,  і, напевно, на проіндексовані вклади будуть видані якісь   приватизаційні сертифікати.

 

Що стосується індексації селу, то я поділяю вашу тривогу і можу сказати, що в 1994 році не повториться те, що мало місце в 1993 році.  

 

   ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

МАРТИНЧУК В.Й., голова   колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського район /Фастівський   виборчий округ,    Київська     область/. Шановний
Григорію Олександровичу! Я вам поставлю одне запитання з трьома
підпитаннями, але   без преамбул.

 

Якщо можете, скажіть, будь   ласка, скільки проектом бюджету передбачено робити відрахувань на карбованець прибутку, якщо в статті 10 закладено збільшення плати за землю в п"ять разів. Це порівняна з 1993 роком.

 

Друге. На сторінці   4 проекту Державного  бюджету, де йде мова про податок з власників транспортних засобів, пропонуєть-

 

35

 

ся встановити ставку податку в розмірі 2,4 мінімальної заробітної плати з кожної кінської сили потужності двигуна автомобіля /тут пояснюється, яких саме автомобілів/. Я з. колегами прикинув, і вийшло, що за машину, яку я чи мій виборець придбав минулого року, треба заплатити /залежно від марки машини і потужності двигуна/ від 10 до 20 мільйонів карбованців. Навіть якщо я виїду цією машиною один раз за квартал. Як усе це зіставити із законодавством про бюджет і податкову службу?

 

І третє невеличке запитання. Чи будуть відраховуватися кошти, перераховані підприємствами в рахунок 12 процентів на виконання чорнобильських законів, якщо підприємством, організацією вони виплачені, а держава, починаючи з другого, третього і четвертого кварталів 1993 року, відповідні проценти

не повертає? Як бути далі?

 

Дякую.   

 

П"ЯТАЧЕНКО Г.0. Ви запитуєте, скільки проектом передбачається робити відрахувань на карбованець прибутку, якщо плату за землю планується збільшити в п"ять разів. Подібне запитання тут уже ставили, тому дозвольте відповісти вам детальніше. Надходження від плати за землю, як ви бачили, в проекті бюджету   становлять понад 3 трильйони карбованців.  Із них 30 відсотків централізовано надходять до державного бюджету, що становить 984 мільярди.  Із зазначеної суми безпосередньо на відновлення  родючості землі спрямовується 683   мільярди. Але в цих 30 відсотках плата за землю самих сільськогосподарських виробників становить лише 610 мільярдів. Таким чином, сума, яка спрямовується на відновлення родючості землі, становить 112 процентів від того, що направили на ці цілі сільськогосподар-

 

36

 

ські виробники. Як бачите, для цього залучається ще частина бюджетних коштів.  

 

Що стосується податку з власників транспортних засобів, то дійсно внесено пропозицію  підвищити ставку податку для власників автомобілів, придбаних починаючи з 1993 року. Підкреслюю, це стосується тільки власників автомобілів,  придбаних починаючи з 1993 року. Щодо автомобілів,  придбаних до 1993 року, ніяких змін немає.  Але це поки що лише пропозиція.

 

Декілька слів про чорнобильські кошти. 12 відсотків відраховується, сума формується, і ця сума використовується точно за призначенням. Ніякі проценти ніде не залишаються і не повертаються.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.              

 

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування / С у в о р о в с ь к и й      виборчий   округ, Одеська   область /. Шановний Григорію Олександровичу! Оскільки народний депутат Степенко "з"їв" весь мій регламент, то мої запитання будуть дуже короткими. Прошу вас відповісти мені, тільки чесно. Бо в Івана Степановича від відсутності  грошей у бюджеті вже голова розболілася: всі кажуть, що і того немає, й іншого немає. А запитання мої зводяться ось до чого.            

 

 Перше. Як ви ставитеся до того, щоб у нас була двоканальна система формування бюджетів? Пам"ятаю, коли мова йшла про колишній Союз, то ми були за двоканальну. Тепер же, як стали

 

37

 

незалежними - тільки за одноканальну. Все гребемо в Київ,  а потім розподіляємо. Представники регіонів безперестану  бігають до вас по гроші. Якщо цю практику змінити, може, регіони перестали б відвідувати Міністерство фінансів, і вам легше було б працювати? Яка ваша думка?

 

Друге. Скажіть, будь ласка, чи можете ви переконати уряд що нам потрібен контроль за   цінами? В тому числі директивний, тобто адміністративний контроль.

 

І нарешті. Коли ви скажете "ні" зазіханням міністерств, відомств, верховної влади /не Ради, а влади/ щодо безперервного збільшення витрат на утримання управлінського апарату, створення нових наукових центрів і тому подібне? Адже ні за що утримувати вже існуючі.

 

Дякую, у вас завжди блискучі відповіді.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О,  І вам дякую за блискучі запитання.

 

Відповідь на запитання відносно двоканальної системи формування бюджетів. Хочу сказати, що в запропонованому сьогодні варіанті вже є двоканальна система. Ми до Києва не все збираємо. Розгорніть другу таблицю і ви побачите, що ми до Києва збираємо   тільки те, що йде на фінансування з державного бюджету видатків загальнодержавного характеру. Залишилося нам ще вирішити питання про газ, тверде паливо, про освіту, культуру, охорону здоров"я в тій частині,  в якій фінансування цих сфер можна передати до місцевих бюджетів. Пропонується до розрахунків, які стосуються першого кварталу.

 

38

 

Друге. Контроль за цінами. Я вже говорив, що його здійснюватиме Міністерство економіки.

 

Трете. Щодо зазіхань    на збільшення видатків на управлінський апарат. Нині вже підготовлено проект указу Президента не тільки про відповідне скорочення апарату, а й про зменшення кількості міністерств і відомств.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

РЕВА В.М., заступник міністра транспорту України - директор департаменту автомобільного транспорту /Феодосійський     виборчий     округ,    Республіка Крим/.      Шановний Григорію Олександровичу!  Ви - великий
оптиміст. Я вам у цьому щиро заздрю. Тим паче, що чим гірше у нас ідуть справи, тим більше у вас оптимізму. Це нас обнадіює. Але в мене є конкретне запитання. Я  ставив   його заступнику міністра економіки    і вам хочу   поставити. Мені довелося спілкуватися з вашими працівниками,  і вони теж визнали, що фактично дотація на покриття збитків від роботи пасажирського транспорту повинна становити понад сім трильйонів карбованців. У проекті
бюджету записано: два трильйони. Скажіть, як таку цифру ви можете закладати в проект, який вноситься на розгляд Верховної Ради?

 

Так, перед нами було поставлено 5трильйонів - це немалі гроші. Я хочу знати вашу позицію. Це - по-перше.

 

39

 

По-друге, відносно вашого слова міністра. Це вже вас особисто стосується. На останньому засіданні, яке відбулося наприкінці минулого року, я сказав:"Григоріїю Олександровичу, ви винні автомобільному транспорту загального користування трильйон карбованців". Ви відповіли: "Так". Я запитав:"Коли ви їх віддасте?" Ви сказали:"У наступному році". І цього слова не дотримали. Тоді як ставитися до вашої відповіді?

 

Дякую за відповідь.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я так розумію! у ту справу, яку ти робиш, треба вірити.  І ти можеш, повинен бути оптимістом, якщо впев-нений, що твої зусилля не будуть марними. Якшо це не так, то за неї не треба братися. А я у ту справу, яку роблю, вірю. І думаю, що все-таки те, що робиться сьогодні, у 1994 році дасть результати.

 

Дотація на покриття збитків від роботи транспорту становить 6,2 трильйона. Зараз це питання розглядається, Мінекономіки і Мінфін повинні його уточнити. Це відносно запитання, яке ви задавали Валентину Петровичу Попову.

 

Відносно розрахунків. Так, розраховуватися треба, борги повинні бути сплачені. Але я ще раз підкреслюю, що ці розрахунки надходять з місцевих бюджетів. А ми визначили, що в місцевих бюджетах у нас є всього 2 трильйони карбованців. Адже ми не з державного бюджету платимо, а з місцевих бюджетів. Тому хотів би, щоб ваші відносини з місцевими Радами були тіснішими.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.                

 

40

 

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський    виборчий     округ.    Сумська     область/.      Шановний Григорію Олександровичу! Згідно з проектом бюджету державні капітальні вкладення на розвиток усіх галузей народного господарства становлять 18 трильйонів карбованців, або 5,2 відсотка. У минулі роки,  2-5  років тому,  вони становили 8-8,5     відсотка.  Тобто капітальні вкладення на розвиток усіх галузей падають до 30 відсотків по країні. Як можна проектувати по всіх галузях стабілізацію, якщо ми нині не виділяємо капітальні вкладення для того, щоб проводити реконструкцію, технічне переоснащення галузей народного господарства? Яка ваша думка, що це? Просто немає грошей? Чи це лінія така - зменшувати капітальні вкладення?

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я не вірю, що ви навіть   можете подумати, ніби це така лінія.

 

Справа в тому, що в ті роки, коли виділялися великі суми централізованих капітальних вкладень, в Україні відрахування в бюджет від прибутку становили в середньому 65 відсотків. А по окремих міністерствах і відомствах вони сягали навіть вершини - 90 відсотків. Тоді був інший процент.

 

Сьогодні ми беремо тільки 30 відсотків від прибутку. А те, що залишається в розпорядженні підприємств, в принципі також має спрямовуватися на фінансування капітальних вкладень.

 

Але ж капітальні вкладення, які    становлять усього 5 відсотків від валового внутрішнього продукту,   

 

41

 

сьогодні більшими не можуть бути. Не тому, що така політика,      а треба, певно, більше розраховувати на той прибуток, який залишається в господарствах.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

БОНДАРЧУК А. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський     виборчий     округ, Волинська     область/.     Шановний Григорію Олександровичу! Думаю, що у Міністерства фінансів повинна бути така функція, як у доброї господині, яка дбає, щоб своє господарство вивести у число кращих. Але поки що Міністерству фінансів далеченько до такого. Воно - одна з тих владних структур, яка допустила таке процвітання тіньової економіки. Ви мені скажіть тільки одне: чи є можливість оті величезні кошти, які дорівнюють уже обороту державних коштів, залучити якимсь чином до державного бюджету? Хоч цього я і не знайшов, читаючи ці матеріали. Це одне запитання.

 

І друге.    У   проекті     Державного     бюджету значиться така стаття доходів:       50 відсотків надходжень коштів від приватизації майна державних підприємств. Одначе ця цифра, на мою думку, невелика, навіть дуже мала. Чи не свідчить це про те, як у нас відбуватиметься приватизація? Як ви вважаєте?

 

42

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О, Відносно тіньової економіки. Тут, як кажуть, кожен
розуміє по-своєму. З 9 до 13 трильйонів карбованців збільшилися кошти, які не повертаються у каси банку. Одні фахівці вважають, що вони знаходяться в тіньовій економіці. А другі вважають, що вони просто не повертаються, тому що не забезпечені товарною масою. Але разом з тим до того, що ви називаєте тіньовою економікою, треба мати підхід такий. Треба насамперед , щоб ті закони, які прийняла Верховна Рада виконувалися. А посилення податкової служби, включаючи ту, яка є, ми маємо забезпечувати разом з Міністерством внутрішніх справ. Ті касові апарати, про які сьогодні вже згадували, мають бути встановлені. Це дасть змогу посилити контроль за витрачанням фінансових ресурсів, за грошовим обігом. А це в якійсь мірі зменшить відплив цих коштів, зокрема за кордон і таке інше. Усе це є в заходах по стабілізації економіки і виходу з економічної кризи. Це передбачено.        

 

43

 

Друге запитання. Щодо 50 відсотків від приватизации. Це розраховується Фондом державного майна.

 

Те, що вони розрахували /відповідно до закону 50 відсотків - бюджету/, ми й прийняли. Думаю, що та сума, якщо буде зміна форм власності, може бути й більшою. Але ж мається на увазі не тільки зміна форм власності. Мається на увазі отримати і відповідні кошти. Крім того, є указ Президента про незавершене будівництво. Поки що там, як кажуть,  немає руху. А передбачити більше - може бути прорив у бюджеті. Ми просто не маємо на це права.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

НОВИЦЬКИЙ Є.А., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Рожнятівський   виборчий  округ, Івано-Франківська  область/. Григорію Олександровичу! Внесіть, будь ласка,  ясність у питання боргів України іншим державам. Засоби масової  інформації час від часу повідомляють про те, кому ми винні. Ми винні Росії, Казахстану, Узбекистану, Туркменії, Бєларусі, Прибалтиці. Скільки ми винні, і чи нам хтось винен?

 

П'ЯТАЧЕНК0 Г.С. Відносно боргів. Ви зверніть увагу на те, де йдеться про рух валюти. Там на 1994 рік передбачено погашення боргів. Але це ті борги, які утворилися у нас за останні   два роки. Тут враховано проценти і по лінії "Гермес", і  інших європейський лініях,  включаючи Італію і так далі.

 

44

 

       Там же є частка погашення боргів Росії.  Загальна сума боргів, які треба погашати у 1994 році,  становить 0,9 трильйона карбованців, або 500 мільйонів доларів. Загальна сума, якщо додати платежі по утриманню наших представництв за кордоном та інші, становить 1,3 мільярда. Росії заборгованість становить 2,5 мільярда доларів.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ТАРАСЕНКО О.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /3нам"янський   виборчий   округ,  Кіровоградська     область/. Шановний Григорію Олександровичу!

У мене всього-на всього одне запитання, і я його не можу не поставити, тому що під час прийому виборців у моєму виборчому окрузі вони мене      буквально розпинали. Виборці дали наказ:    при розгляді проекту бюджету поставити це питання і вирішити його. Мова йде про майнову лотерею. Ви пам"ятаєте, там передбачалися автомобілі   тощо. І хоч це було при колишній державі, але Росія це питання уже вирішила. Чому потерпають ці люди? Чи є такий рядок у бюджеті?

 

Може, я   недочитав. Давайте все-таки розрахуємося з тими людьми, які потерпіли у зв"язку з випуском лотереї.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я повторюю, уже таке запитання ставили. Міністерство економіки, зокрема його підрозділ соціального захисту населення, розробляє   проект    індексації вкладів і цих товарних   облігацій, і це разом буде внесено на

 

  45

 

затвердження.    Є пропозиція, щоб усе це провести за рахунок приватизаційних чеків.

 

  ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

ДІДОРЕНКС Є.О., начальник Управління внутрішніх справ Луганської області /Ленінський     виборчий округ,     Луганська     область/. Уважаемый Григорий Александрович! За последнее время Верховным Советом и Президентом принят ряд мер по активизации борьбы с преступностью. Впервые принята государственная программа борьбы с преступностью. Что получается на сегодня? На содержание личного состава органов внутренних дел не хватает средств, ресурсами программа не обеспечивается. Мы не можем приобретать горюче-смазочные материалы и укреплять материально-техническую базу. Вы же поймите, что это одно из воюющих министерств. В настоящее время личному составу выплачивается 50 процентов заработной платы. Бюджет по Министерству внутренних дел возвращался     Министерством финансов два или три раза. И на сегодня, я читал, он зафиксирован в три раза меньше минимальной потребности.

 

Так что это, линия Министерства финансов - торпедировать указы Президента, постановления Верховного Совета? Если деньги не будут выделяться, органы внутренних дел приостановят   свою деятельность. Неужели кто-то заинтересован парализовать их деятельность?     Думаю, что депутаты, которые присутствуют здесь, не будут безразличны к тому, что их избиратели остаются незащищенными. Как вы представляете решение этих проблем в дальнейшем?

 

46

 

     П'ЯТАЧЕНК0 Г.С. Я положительно отношусь к решению этого вопроса, потому что все программы, которые приняты, финансируются. Может быть, не в полном объеме, как вы желали бы, а в пределах, там записано, наличия финансовых ресурсов. Что касается других вопросов, например   оплаты труда, то многие говорят, что оплата труда в органах внутренних дел значительно выше, чем в других. Я хочу сказать, что там, где предусмотрено повышение оплаты труда, она повышена, и это учтено в бюджете.

 

Нет, нет, вы неправильно понимаете. Министерство финансов достаточно финансирует те программы, которые приняты, в том числе Верховным Советом.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

ОСАДЧУК П.І.,    секретар Комісії. Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький     виборчий     округ,      Івано-Франківська     область/. Шановний Григорію Олександровичу! Здається, вам належать такі загадкові слова: шукав три дні і знайшов 10 трильйонів. Скажіть, будь ласка, чи не можна було б ще пошукати 3-7 днів і знайти кошти на те, щоб заплатити сільським товаровиробникам, виділити кошти на капітальне будівництво в культурі і на кіновиробництво?

 

Конкретніше про це. За цінами січня цього року обсяг   коштів на капітальне будівництво в культурі становить 216 мільярдів карбованців, а Міністерство економіки виділяє на

        

47

 

це 6,5 мільярда карбованців, чого недостатньо навіть для укладення договору на будівництво одного об"екта. Під обсяги кіновиробництва, передбачені державним контрактом, необхідно виділити кошти у розмірі майже 100 мільярдів карбованців, тоді як Міністерство фінансів України планує тільки 15 мільярдів карбованців,що не дає змоги навіть завершити виробництво фільмів, роботи по яких розпочаті в 1993 році.

 

Так от, за попередніми контрольними показниками Міністерства фінансів України, які ви добре знаєте, передбачено виділення коштів на утримання мережі в сільській місцевості у розмірі 92 мільярди карбованців. Однак на збереження діючих   осередків  кінематографічної культури на селі необхідно щонайменше 190 мільярдів карбованців. Це дуже точні розрахунки Міністерства культури, вони вам, очевидно, відомі. Скажіть, будь ласка, чому не можна зробити цього для державної справи?

 

П'ЯТАЧЕНК0 Г.О. Все можна зробити у межах наявних коштів, було б тільки бажання. Але я ще раз кажу, що видатки приведені у відповідність із надходженнями.  Думаю, тут ніхто не буде пропонувати робити емісію. Що ж стосується того, що я шукав і знайшов 10 трильйонів карбованців, то не знаю, де це я їх знайшов. Щодо розрахунків із сільськогосподарськими виробниками, то я вже називав суми. До кінця місяця це все буде закрито. Про державний контракт. Ви говорите, що десь хтось планує 15 трильйонів карбованців чи мільярдів карбованців... Ми передбачаємо на контракт у Державному бюджеті - розкрийте таблицю і подивіться - 20 трильйонів. Розробляються і механізми їх використання. Ніяких ще 15 мільярдів ніхто не визначав.

 

48

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.        

    

КИСЛИЙ П.С., голова Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ, м. Київ/. Григорію Олександровичу! Відповідати на запитання депутата Гусєва, ви сказали, що,  вводячи сітку, ви фактично знаходите гроші для виконання статті 52, тобто фінансування заробітної плати учителів, а також статті 77 /культура, медицина і
так далі/. У той же час учора     на зустрічі у Президента було сказано про те, що відновити дію статтї 52 ніяк не можна. Якщо гроші є, то чому ж її не повернути? Це перше запитання. Я думаю, що гроші все-таки є. Де ж їх можна знайти?

Перше. Передбачено  виділити 178 мільярдів карбованців на експлуатацію ЧАЕС.  Інші станції не потребують того.  Тоді, можливо, ЧАЕС слід закрити, як ми і ставили це питання? Адже для того   щоб її експлуатувати,    треба ще й гроші платити.

 

Друге. Резерв Кабінету Міністрів відповідно до проекту бюджету становить 29 трильйонів карбованців. Для того щоб відновити чинність статей, які були зупинені декретом /статті 52, 77/, потрібно 18 трильйонів. То чому б не залишити Кабінету Міністрів всього-на-всього 10 чи 11 трильйонів та й вирішити це питання?

 

Крім того, я зовсім не розумію такого: передбачено 20 трильйонів карбованців для закупівельних організацій. Це що, закупівельна організація купує молоко, переробляє його на масло і потім задаром віддає? Ні! Тоді чому 20 трильйонів? Навіщо? Куди?

 

49

 

    От дайте відповідь на ці три запитання. Я думаю, що з цього і випливає: для того   щоб відновити дію статей, гроші у нашому бюджеті є. Дякую за увагу.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую, Але ви поставили такі запитання, що на них важко відповідати. Оскільки, на вашу думку, це так, а на мою думку - це зовсім не так. Я думаю, що ми як фахівці    по-різному розуміємо цю справу.

 

Перше. Стаття 52 закону, відповідно до якого виплачується заробітна плата вчителям. Наприкінці року виявили розбіжності між середньою заробітною платою вчителів і працівників   промисловості. Тому вводиться, як сказав міністр праці, сітка для усунення цієї розбіжності. А щодо того, буде чи не буде діяти стаття 52, то, можливо, доведеться вносити зміни до закону. Про це скаже міністр праці.

 

Що ж стосується 170-200 мільярдів карбованців на ЧАЕС, то це йдеться про утримання об"єкта "Сховище", зони і так далі.  На це і передбачено видатки, а не на те, щоб пускати ЧАЕС. Тепер щодо резерву в 29 трильйонів карбованців. Я про такий резерв не знаю. Де це ви його взяли? А 20 трильйонів карбованців для сільського господарства - це позички, передбачені в бюджеті для того, щоб сільськогосподарського виробника

 

50

 

своєчасно   проавансувати й розрахуватися з ним, як це робиться в усьому світі. Якщо держава купує, то виробник не повинен від цього мати збитки. Що стосується резерву Кабінету Міністрів, який становить менше одного відсотка, то його треба мати на такі випадки, як стихійні лиха і таке інше.

 

Ось вам приклад - Закарпаття. Відразу 90 мільярдів карбованців треба було виділити на подолання наслідків того лиха, яке сталося. Подібну ситуацію ми мали в минулому році в Поліссі. Для цього й передбачено резерв Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський     виборчий     округ, Житомирська     область/. Я хотів би почути відповідь від вас, Григорію Олександровичу, про ваше бачення таких проблем, які, мені здається, лежать в основі фінансової політики. От у мене в руках таблиця про надходження та витрати валютних коштів, одержаних від експорту продукції за державним контрактом та з інших джерел. Аналіз прекрасний зроблено. Я назву деякі цифри.

 

Планом на 1993 рік передбачалося надходження валютних коштів в Україну всього І мільярд 719 мільйонів доларів США. Фактично ми отримали 345 мільйонів, тобто у 5 разів менше, ніж передбачалося. Ви жили і працювали при планово-розподільній адміністративній системі. Що було б тоді з тими людьми, які спробували б закласти до бюджету такі темпи приросту національного продукту або такі кошти, які не мають під собою абсолютно ніякої матеріальної основи?        

 

51

 

Чи не здається вам, що, затверджуючи бюджет, ми просто   в черговий раз виставляємо бутафорію і переконуємо всіх, що ми можемо забезпечити баланс бюджету по видатках і доходах? У мене,наприклад, усе це викликає недовіру. Знаєте, не хочеться з цього приводу не тільки якісь оцінки давати, а й усерйоз сприймати роздані документи,стільки там хиб і страшних помилок.

 

Напевно, вам як міністру варто було б зробити акцент на тому, що якщо не працюватиме економіка держави, нічого в нас не вийде. Якщо ми твердо не заплануємо, що національного продукту виробимо стільки-то і стільки-то і не створимо для виконання цього завдання всі умови, то роздутий бюджет лопне.Через місяць, два, але  лопне. І ми ще раз зганьбимо себе перед людьми, перед виборцями,  як з успіхом робили це протягом усього 1993 року.         

 

Як ви вважаєте, правильно я мислю чи ні?

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я не хочу сказати, що ви неправильно мислите, щоб не образити вас. Загалом питання ви ставите правильно.       

 

Зверніть увагу, там усе розписано. Із 1,7 мільярда надходжень в іноземній валюті понад І мільярд планувалося продати на міжбанківській валютній біржі. Розгорніть документи, там так і написано: продаж на міжбанківській валютній біржі. Ну, так тоді вона називалася. Тепер це не біржа, а тендер.

 

Так от, надійшло 345 мільйонів доларів і далі, як ви бачите,розписана ця сума по першочергових статтях видатків, по яких повністю забезпечено фінансування.

 

Не відбувся продаж. Чому не відбувся? Тому що коли склали матеріальний баланс виробництва і розподілу, сталося так, що

 

52

 

розподілили більше, ніж була можливість продати. Відтак продаж за контрактом, який мав відбутися, в таких розмірах і не відбувся. От і все. Просто ми не отримали, а тому й не продали.  Якби отримали, то продали б і мали б більше валюти. Але, як ви бачите, всі першочергові видатки профінансовано.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

КУНІЦИН С.В., голова Красноперекопської міської Ради народних Депутатів, голова виконавчого комітету /Красно-перекопський  виборчий  округ, Республіка  Крим/. Уважаемый Григорий Александрович! Вы знаете, что между правительствами Украины в лице Ефима Леонидовича Звягильского и Крыма в лице Самсонова был подписан договор о принципах формирования бюджета Республики Крым на 1994 год по одноканальной системе. То есть было договорено о  том, что бюджет формируется в Крыму, а потом часть его передается для общегосударственных расходов Украине. Но если посмотреть розданные нам документы, то видно, что в них сохранен прежний порядок установления нормативов отчислений Республики Крым.

 

Если говорить о Крыме, то треть доходов вы у него изымаете, а потом возвращаете в виде субвенции. Не лучше ли оставить эти доходы в Крыму, а потом заинтересовать регион в увеличении доходной базы?  

 

Второй вопрос касается того, что не профинансированы мероприятия в сумме 110 миллиардов на возвращение депортированных народов и по постановлению № 161. Когда эти средства будут выделены?

 

53

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Що стосується бюджету Республіки Крим, то справді підписано договір. Але ж Республіка Крим не має достатньої кількості власних фінансових ресурсів, а одержує субвенцію з державного бюджету. І виділення цієї суми передбачено проектом бюджету. В тому договорі в примітка, що бюджет Республіки Крим уточнюється після затвердження державного бюджету. Оскільки з державного бюджету Криму виділяються субвенції, то ми просто вносимо на цю суму зміни, і ніхто кошти з Криму не буде переганяти в Київ. Навпаки, кошти будуть надходити в Республіку Крим, як це і пропонується в проекті Державного бюджету.

 

Що стосується фінансування заходів на повернення депортованих народів, то за 1993 рік ми справді не направили для цих цілей частину запланованої суми. Ми зараз уточнюємо, яка сума надійшла до Криму. За взаємними розрахунками ця сума буде уточнена і приведена у відповідність із планом.

 

ГОЛОВА. Як я зрозумів, Григорію Олександровичу, ви підтри-муєте те, що сказав депутат Куніцин. Тільки йде мова про окрему угоду між Радою Міністрів Криму та Мінфіном і Кабінетом Міністрів України.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Так, така угода є.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

54

 

БУРЕГО М.С., начальник комбінату "Донецькшахтобуд" /Сніжнянський  виборчий  округ, Донецька  область/. Уважаемый Григорий Александрович! Я хотел бы вам задать один небольшой вопрос в отношении базовых отраслей народного хозяйства, прежде всего -угольной промышленности. Только в течение месяца Кабинет Министров три раза рассматривал вопрос о состоянии дел в угольной  промышленности.

 

Последним был подписан протокол от 4 января. В нем были набросаны примерные цифры расходов, в том числе на социальную сферу 2,4 триллиона карбованцев и 6,4 триллиона - на капитальное строительство, в частности новое шахтное строительство. Заместитель министра экономики подтвердил, что надо заниматься этим вопросом. И вдруг в сегодняшних документах предлагается выделить на капитальное строительство всего 1,1 триллиона и 1,7 триллиона - по кредитам. Будьте добры, ответьте, мы что, будем "ложить" угольную промышленность окончательно или все-таки поддержим решения, которые принимал Кабинет Министров?       

 

Спасибо. 

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. И вам спасибо. Вопрос очень серьезный и заслуживает внимания. Вы знаете, Кабинет Министров три раза его рассматривал только потому, что по угольной промышленности намечалось значительное повышение цен. Назывались даже цены 450, 480 тысяч карбованцев за тонну, а остановились на 350 тысячах.  Главное сейчас - не взорвать цены на остальную продукцию. Когда собирались угольщики и металлурги, то металлурги говорили, что при той цене, которую называли, металл уже будет убыточным. Вы помните это совещание. Поэтому остановились

 

55

 

на цифре 350 тысяч. И если исходить из этой цифры и выйти на те затраты, которые есть в угольной промышленности, надо дать дотацию. Эта дотация составляет 18,9 триллиона в расчете на  год. Это при цене 350 тысяч карбованцев за тонну. И угольная промышленность эту дотацию получает и будет получать в тех условиях, которые сложились.

 

Теперь что касается капитальных вложений. Я знаю, что из цены изъяли все те расходы, которые были заложены в ней, на финансирование социальной сферы и капитальных вложений. Поэтому в показателях по объему значится цифра 23, которую называл заместитель министра экономики Попов /я просто не знаю, что там предусмотрено, этот вопрос надо задать Попову/. Что же касается фонда социального развития, то мы предусмотрели 2,4 триллиона.   Вместе с Госуглепромом мы рассматриваем, как лучше использовать эти средства. Почему? Потому что в условиях, когда уголь дотационный, есть еще 18 триллионов прибыли. Из нее вы приблизительно 60 процентов направляете на поддержание  шахт. Мы должны еще проанализировать: что - на поддержание шахт, а что - на содержание социальной сферы. И сейчас заканчиваем эти расчеты, но они не должны превышать общую сумму.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

АЛТУНЯН Г.О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий  округ, Харківська  область/. Шановний Григорію Олександровичу! Вважаю, що ви не відповіли на запитання депутата Панасюка.

 

56

 

Тому я знову повертаюся до валютних надходжень. Погодьтеся, що ви все ж таки мали зробити аналіз. Та замість нього ми тільки й чуємо: не надійшло...        Це ж не відповідь, вибачте мені. Ви знаєте, що останнім часом по телебаченню з Москви пройшла така фраза, що Чорноморське морське пароплавство було головним постачальником валюти в колишньому Союзі. Нам кажуть, що "Бласко" теж дає валюту. Може й дає...

 

Так от, я повертаюся до проекту Державного бюджету, де на четвертій сторінці в останньому абзаці сказано, що доходи бюджету від здійснення зовнішньоекономічної діяльності становитимуть понад 22 трильйони, у тому числі від екпорту продукції за державними контрактами - 21,5 трильона карбованців. Чи правильно я вас зрозумів, що все решта, у тому числі й доходи "Бласко", входять до цього контракту, яким передбачено 21,5 трильйона? Я хотів би, щоб ви сказали, який процент з цієї суми надходить від Чорноморського пароплавства. Бо народ України вважає, що головний постачальник валюти - пароплавство. Так це чи не так, скажіть, будь ласка?

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Ні, це не так, шановний народний депутате. Є валютні надходження від підприємств, 50 відсотків валютних - коштів вони сплачують до держбюджету, а 50 - залишають собі, і, як кажуть, їх регулюють. Але ці 50 відсотків не йдуть через держконтракт. Це те, що називається вільний рух валюти. Її регулювання ви можете побачити і в торговельному, і в платіжному балансах. Отже, цей валютний рух формується безпосередньо в Міністерстві економіки. Там є відповідний підрозділ, який за це відповідає.       

 

57

 

У Міністерстві фінансів формується тільки валютний фонд. Ми повністю показали його надходження і використання. А що стосується концерну "Бласко", то тут його взагалі немає. Відносно руху валюти. Він висвітлюється у тому платіжному балансі, який залежить від продажу. Ви знаєте, що питанням "Бласко" займалася одна комісія, нині займається друга комісія. Незабаром ця комісія поінформує вас відносно валюти цього концерну.

 

У мене цих даних немає.     

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

МАТІЙКО А.С., головний лікар Українського консультативно-діагностичного центру матері та дитини /Алуштинський виборчий  округ, Республіка  Крим/. Григорий Александрович! Я вам задавал этот вопрос на заседании Кабинета Министров. Вы на него не ответили. Поэтому ответьте, пожалуйста,сейчас: когда будут погашены задолженности бюджетных учреждений, в том числе и больниц, за тепло, за свет, за  все остальное? Еще бывшим Премьер-министром было определено относительно предоплаты. И до сих пор вы не даете деньги. Говорите, что это Минэкономики должно и еще кто-то. Лично меня не интересует, откуда возьмутся деньги. Если вы сказали, что из бюджета,- дайте. А потом мы заплатим тем, кто с нас требует предоплату, чтобы можно было уплатить за уголь, за газ, за все остальное.

 

Второй вопрос. Я вижу по проекту Государственного бюджета, что   программы по культуре, народному образованию, Чернобылю зарезаны. Скоро доберемся до того, что зарежут и программу по здравоохранению. Ведь сумма 31,5 триллиона, которая выделяется, составляет 40 процентов от того, что необходимо здравоохранению.

 

58

 

Как вы прикажете действовать? Если медики сегодня на 31-м месте по заработной плате из 35 отраслей. И вы предусматриваете  их зарплату на уровне декабря, то есть 183 тысячи. И полтора миллиона в банке. Так что вы нам прикажете делать? На 15 процентов лечить, на 20 процентов кормить, на 30 процентов получать заработную плату? А выплату заработной платы за месяц, вы сами знаете, разбили на шесть частей. Как по ней платить Минздрав будет, я не знаю. Так скажите, пожалуйста, здравоохранение мы тоже будем гробить? Надо людей лечить или не надо?

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. По-моему, надо кормить, надо лечить и надо на это деньги иметь. И на это деньги предусмотрены по всем статьям, которые касаются питания, лечения в системе здравоохранения. Вот возьмите проект, там все это есть, в том числе предусмотрены и расходы на приобретение лекарств. Посмотрите внимательно, там есть все расчеты. Что же касается программы, то если вы считаете, что средства на ее осуществление занижены, вносите предложения по увеличению доходов, чтобы можно было увеличить расходы.   

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.    

 

ЯКОВИШИН Л.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради  України з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецьй  виборчий  округ,  Чернігівська об л а с т ь/. Шановні колеги! Я хочу ще раз повторити те запитання, яке вже ставилося. За один "КАМаз", якщо наше господарство купить його в 1994 році, ми повинні заплатити податок у сумі 31,6 мільйона карбованців.

 

59

 

Хто таку дурість міг записати сюди? Ну як це так? Нарешті ми будемо відповідати, Іване Степановичу, аа те, що ми пишемо і пропонуємо депутатам? Хто несе відповідальність за це питання? Його не можна порівнювати з якимись там іншими питаннями.

 

ГОЛОВА. Це сторінка 4.

 

ЯКОВИШИН Л.Г. Я пропоную зняти це як звичайнісіньку дурість.

 

ГОЛОВА. Як на мене, то це стосується тільки власників індивідуальних автомобілів.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Це стосується усіх власників, які купили автомобілі у  1993 році. /Шум     у     з а л і/.

 

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу, тут і вантажні автомобілі, які купують господарства?

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я ж кажу, всі організації, які купили автомобілі у 1993 році. Враховуються і кінські  сили, і, фізичні одиниці. /Шум  у  залі/. Зачекайте, не махайте руками. Справа в тому...    

 

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу Печеров, хіба це стосується не індивідуального власника?

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Справа в тому, що запропоновано на розгляд комісії...

 

60

 

ГОЛОВА. Хіба це   не індивідуальний власник? /Шу м     у    залі/.

    

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Шановні народні депутати! Ви будете розглядати в комісіях, внесете свої пропозиції. Чого ж ви так...

 

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу, ну не можна ж так! У нас ніби хтось спеціально займається провокацією. Це ж документи. На першій сторінці стоїть "внесено", підписав Президент України. А тепер ми не можемо з"ясувати, хто автор цього положення на четвертій сторінці. Кажуть, комісія. А Печеров каже...

 

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Ні, ні, не комісія. Це розглядає Кабінет Міністрів. Комісія до цього не має ніякого відношення. Вона може тільки розглянути і висловити свою думку щодо цього питання.

 

ГОЛОВА. Так, зрозуміло.

 

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Тих, хто купив автомобілі до 1993 року, це не стосується.

 

ГОЛОВА. А якщо після 1993 року?   /Шум     у     залі/. Другий мікрофон.

 

КОЛЕСНІК С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Торезький     виборчий округ,     Донецька     область/.    Григорію Олександровичу! Скажіть,    будь ласка, чому в проекті бюджету немає розгорнутої цифрової інформації щодо видатків по таких, я вважаю,

 

61

 

важливих статтях бюджету, як заходи по ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи і витрати на наші військові міністерства? Чому їх немає в розгорнутому вигляді? Що забороняє це зробити, і хто не дає такої можливості? І, крім того, чому у звіті про валюту ніде не відображено ні надходжень, ні витрат на українську миротворчу діяльність, на утримання українського батальйону   збройних сил ООН?

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Відповідаю, що в статті, яка стосується заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, це відображено. Ми погодили це з Мінчорнобилем. Що стосується оборони, то вчора це питання вже порушували. Тут має бути окремий кошторис. На утримання армії плануються видатки на тому рівні, який був у минулому році /3,8 відсотка/.

 

ГОЛОВА. Останнє запитання. Потім буде виступати голова комісії Печеров.

 

Третій мікрофон.

 

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор акціонерної компанії молочного комбінату "Придніпровський". /Індустріальний  виборчий округ,     Дніпропетровська   область/.  Уважаемый Григорий Александрович! В проекте Государственного бюджета Украины на 1994 год буквально двумя строчками записано о приоритете развития индустрии детского питания. И оно нигде не расшифровано. Но сегодня об этом никто не говорил, я первый говорю об этом. Я хотел бы, чтобы вы обратили на это внимание.

 

62

 

В чем заключается вопрос? Как президент Украинской корпорации "Дитяче харчування" в течение года я бывал в Кабинете   Министров,  возражал против того, чтобы закупать детское питание за границей. Весте с тем наши заводы, выпускающие продукцию детского питания /Хорол, Балта, Приднепровский/, могут обеспечить всю Украину детским питанием, и для этого потребуются небольшие средства в валюте. Но Кабинет Министров готов платить за детское питание десятки тысяч долларов, а свое производство не развиваем. Так, не освоены за 1993 год 6 миллионов карбованцев по комбинату "Приднепровский", не решены вопросы по Хоролу, по Балте. Я хотел бы, чтобы вы ответили на этот вопрос, потому что сегодня детского питания нет в магазинах по всей Украине.

 

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Отвечаю вам, что в плане на 1994 год на приобретение оборудования эта сумма предусмотрена.

 

ГОЛОВА. Дякую. Слово надається голові Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін Печерову...

 

Уже немає часу, Миколо Григоровичу. Справа в тому, що ми повинні вирішити, як будемо працювати далі над цими проектами. Тому зараз послухаємо думку основної комісії  щодо цього питання, а потім будемо з вами вирішувати.

 

Будь ласка.

 

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін/Великомихайлівський     виборчий     округ,    Одеська область/. Шановні народні депутати! У мене є доручення

 

63

 

викласти думку комісії щодо подальшої роботи Верховної Ради над проектами поданих документів - плану економічного і соціального розвитку, а також бюджету на 1994 рік. Ви всі знаєте, що  відповідно до затвердженої процедури має бути співдоповідь постійної комісії, обговорення, потім узагальнення матеріалів, розгляд проектів у комісіях і повторне їх опрацювання. Ви знаєте, що цей процес повинен відбуватися протягом щонайменше двох-трьох місяців.

 

Хочу вас поінформувати, що проект плану економічного і соціального розвитку було подано до Верховної Ради в суботу, тобто 15 січня, а проект бюджету - в понеділок. Зрозуміло, що підготувати висновки комісії, які можна було б покласти в основу прийняття рішення, надзвичайно важко. Проте комісія, розглянувши сьогодні це питання, доручила мені звернутися до вас із таким застереженням.

 

Перше. Доповідь, відповіді на запитання і обговорення проекту плану і проекту бюджету засвідчили, що значна частина народних депутатів цілком правильно порушує питання про незадовільний рівень забезпечення фінансовими ресурсами окремих галузей - освіти, культури, науки, агропромислового комплексу і всього народного господарства. Проте досвід роботи в січні підтверджує, що Верховна Рада, як і вся держава, не має ніякої впевненості, що навіть і ці вкрай недостатні кошти, які передбачається виділити на становлення або підтримку, або утримання галузей, будуть знайдені.

 

64

 

Про це свідчать і четвертий уже термін повернення боргів агропромисловому комплексу, і затримка виплати пенсій частково за грудень і значною мірою за січень, і те, що заробітну плату не можуть отримати шахтарі, і багато інших подібних фактів.

 

На думку комісії, ми повинні, враховуючи те, що Верховна Рада припиняє свої повноваження з обранням /чи в період обрання/ нового складу парламенту і буде якийсь період, коли формуватиметься нова законодавча влада, і ми втратимо безпосередній контроль за виконанням наших зобов'язань, прийняти якийсь документ, який би забезпечував перш за все роботу промисловості і всього народного господарства, вселяв потім якусь надію на отримання коштів,які пропонуються.

 

Тому комісія входить з пропозицією дати сьогодні доручення Кабінету Міністрів  підготувати не такий проект постанови, який ми маємо, - про затвердження плану економічного і соціального розвитку. Доцільно не затверджувати цей план рішенням Верховної Ради, а просто погодитися з ним, щоб потім Кабінет Міністрів мав право його змінювати.

 

Як ви пам"ятаєте, Верховна Рада не підтримала заходи Уряду щодо стабілізації економічного становища. Ми прийняли рішення з однієї фрази: взяти до відома, що такі заходи були розроблені, і покласти відповідальність за наслідки їх реалізації на Кабінет Міністрів. Сьогодні в доповіді уже прозвучало, що ми будемо здійснювати ті заходи, які схвалила Верховна Рада. Я хочу ще раз нагадати всім без винятку: Верховна Рада у зв"язку з тим, що заходи абсолютно не забезпечують стабілізації економічної ситуації в державі, не

 

65

 

могла їх схвалити і не схвалила. З огляду на це комісія вважає за необхідне, щоб Кабінет Міністрів подав основні показники плану економічного і соціального розвитку по державному сектору, з тим щоб ми його затвердили і визначили відповідальних - тих, хто своєю головою,  посадою відповідатиме за його виконання.

 

Одночасно комісія  пропонує    надати можливість усім комісіям завтра, в суботу, в неділю, в понеділок додатково вивчити всі показники і плану, і проекту бюджету, з тим щоб у вівторок вранці подати пропозиції до Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін, яка разом з урядовими установами їх узагальнить...

 

Ми повинні вийти на якийсь новий варіант проекту бюджету, який можна буде, якщо вдасться усе врахувати, затвердити вже на наступному тижні. Хочу просити вас урахувати таку особливість. Ми можемо або затвердити бюджет повністю або, якщо внесемо якісь зміни, знову відправити на доопрацювання. У нас дуже багато було дискусій з приводу того, чи слід приймати бюджет. Одні говорили, щоб зовсім не приймати. Інші говорили, що якщо прийняти, буде менше біди, ніж не прийняти зовсім. Мені здається, і комісія зійшлася на тому, що треба приймати, переконавшись, що основні показники і плану, і бюджету забезпечать хоча б те існування, про яке сьогодні говорили з трибуни. Якщо ми цього не зробимо, то приймати недоцільно. Тому пропонується протокольно доручити Кабінету Міністрів доопрацювати документи і у вівторок дати зауваження до комісії, щоб у четвер, 27 січня, можна було затвердити основні показники плану і бюджету на поточний рік.

 

66

 

ГОЛОВА. Яка буде думка? Погодитися? В основному погодитися... Депутат Носов каже: додайте бюджет Верховної Ради. Так чи ні? Попрацюйте. А до середи подайте і такі розрахунки. Мені здається, що це думка не тільки комісії а й переважної більшості депутатів, які предметно працювали над проектами цих документів. Андрію Васильовичу, так?

 

Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині.

 

67