Стенограма пленарного засідання

20 січня 1994

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.

20 січня І994 року 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні народні депутати!  Прошу уваги.

 

Сьогодні, 20 січня, чотири наших народних депутати-іменинники. Це - Микола Степанович Бурего, Ярослав Іванович Дмитришин, Володимир Володимирович Ігнатенко і Валентин Іва­нович Протасов. Прошу привітати їх. /Оплески /.

 

ПУШИК С.Г., голова підкомісії Коміcії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Коло­мийський     виборчий     округ,     Івано-Франківська     область/. Шановні депутати! Сьогодні день іменин нашого Голови Верховної Ради Івана Плюща. Дозвольте його привітати з днем Івана. /Оплески/.

 

3

 

ГОЛОВА. Дякую. Думаю, поздоровлення Степана Пушика стосується всіх Іванів, які сидять у цьому залі й поза його межами, і ми до нього приєднуємося.  

 

Прошу реєструватися,

 

У залі зареєструвалося 349 народних депутатів. Пленарне засідання дев’ятої сесії Верховної Ради України оголошується відкритим.

 

Ви знаєте, що перед початком кожної сесії Верховна Рада визначає основні і першочергові завдання сесії, а також приймає рішення про порядок висвітлення її роботи. Учора відбулося засідання Президії Верховної Ради, на якому голови постійних комісій або їх заступники інформували про результати обгово­рення цього питання в постійних комісіях. Ми довго дискутували, і вам роздано те, що нами було напрацьовано.

 

Наше завдання - обговорити орієнтовний порядок розгляду питань на пленарних засіданнях, схвалити його чи прийняти якесь інше рішення і приступити до виконання програми, яку приймемо.

 

Вам також розданий ряд документів, серед яких є проект Закону про доповнення до пункту 7-2 статті 114-5 Конституції України. Прошу його подивитися, щоб після  того   як ми погодимо порядок нашої роботи, можна було оперативно на початку прийняти його. А потім уже перейдемо до таких глобальних і широких пи­тань, якими є питання про план і бюджет.

 

Давайте або домовимося, скільки часу виділяємо на обго­ворення, або почнемо обговорення, а потім по ходу визначимося. Є два шляхи. Одразу проголосуємо? Скільки виділяємо часу: годину чи півгодини? Найбільше сприймається пропозиція - годину.

 

4

 

Ставлю на голосування пропозицію виділити годину на обговорення цих двох питань. Прошу проголосувати. "За" - 246. Приймається. Перший мікрофон.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., генеральний директор науково-вироб­ничого об'єднання "Еліта" /Сумський     виборчий округ,     Сумська     область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Враховуючи, що це наше перше пленарне засідання в новому році, гадаю, я маю право поздорови­ти   всіх присутніх і виборців з роком Собаки і побажати люд­ського життя кожному з вас і виборцям.

 

Що стосується орієнтовного порядку розгляду питань на пленарних засіданнях, то вважаю, що він правильний, але хотів би внести деякі доповнення.

 

Перше. Я знаю, що вчора це питання розглядалося на засіданні Президії Верховної Ради, - про внесення доповнення до статті II Закону про пріоритетність соціального розвитку села. Це стосується надання пільг для сільських  забудовників. Чому його треба розглянути? Ви знаєте, що бюджетні асигнування на це майже припинені, і майже припинилося будівництво на селі. А це найстрашніше, бо навіть у роки війни на селі будувалися.  

 

Друге. Тут присутній Юхим Звягільський, і я вношу пропози­цію, Іване Степановичу, щоб селян було поінформовано про повер­нення боргів, бо це вже навіть не борги, а просто пограбування.

Із минулого року держава не розрахувалася за продукти, які продали фермери, колгоспи й радгоспи. Причому повернути з індексацією, бо цілком зрозуміло, що гроші, які були  у вересні чи жовтні, сьогодні, це вже не ті гроші.

     5   

 

Це питання необхідно внести до порядку денного, тому що і на 1994 рік складається такий ціновий паритет, що село буде просто задушено.  Якщо це буде комусь вигідно - уряду чи Вер­ховній Раді - то нехай буде так. Тільки треба людям сказати, що село необхідно задушити.

 

Сьогодні колгоспам і так украй тяжко: пального немає, тех­ніка не закупляється і не готується до весни, мінеральних доб­рив внесено 5 мільйонів тонн. А це значить /я як агроном можу сказати/, що наступного року ми не доберемо 10 мільйонів тонн зерна. Як би там не було, але це обективна реальність.

 

Що ж робити далі, як жити селу? Я вважаю, що це повинно бути  відображено або внесено окремим питанням.

 

Щодо проекту Державного бюджету України на 1994 рік. Я думаю,
що буде обговорення цього питання. Іване Степановичу,  і ви це розумієте,  і я. Ну скажіть, будь ласка, чи можна назвати здоровим глуздом, наприклад, отаке? Президент на позавчорашній нараді говорив про те, що буде скорочення штатів. Навіщо їх скорочувати?

В області в карантинній інспекції по рослинах працювало чотири
чоловіки. Тепер - 75. Думайте, у скільки - 10 чи 20 - разів їх стало більше. Де набрати кадрів? Де взяти гроші на оплату їх праці?

Те ж стосується і саме податкових чи фінансових органів. Давайте не будемо скорочувати штати, бо люди почувають себе не на своєму місці.
Я пропоную просто пройти по кожному з цих розділів і вирішити,
чи треба робити це далі.   

 

Іване Степановичу, я вносив пропозицію, вона надзвичайно важлива...

 

ГОЛОВА. Уже минуло три хвилини.

 

6

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.   Я прошу вибачення.

 

Я  просив би не захищати нікого: ні дітей, ні ветеранів... Бо після чергового захисту їм просто жити нема за що. Уже не знаю, як далі...

 

ГОЛОВА.  Другий мікрофон.

 

КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний     виборчий     округ,     м.Київ/.

 

Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Я хотів   би запитати: чи ведеться зараз пряма трансляція нашого засідання, чи ні? Якщо не ведеться, я пропоную її включити і вести до того часу, поки ми не вирішимо питання про те, будуть транслюватися пленарні засідання Верховної Ради по радіо і телебаченню чи не будуть.

 

Що стосується підготовленого проекту постанови. Знову замість прямої трансляції людям пропонується "суржик" і бачення того, що відбувається в залі тільки очима Держтелерадіо, і вашими очима.

 

Аргументи на зразок того, що треба, мовляв, створити рівні умови для тих кандидатів, яких висунули з числа депутатів цього парламенту, сміхотворні, тому що ви, шановний Іване Степановичу, щодня маячите на екрані телевізора, хоч і немає прямої тран­сляції. То які ж це рівні умови? Тоді ви або повинні відмовити­ся від балотування кандидатом у депутати і виконувати роль спі­кера парламенту, або поставити і нас у рівні умови. Якщо хтось виступає від мікрофона, то це ще не означає, що він агітує за себе. Це може означати і навпаки, що він агітує проти себе.

 

7

 

Ми тут вирішуємо державні справи, а не проблеми виборчої кампанії. З цього приводу до редакції нашої газети надходить багато листів від читачів, чимало людей телефонують нам. Комі­сія з питань гласності та засобів масової інформації прийняла рішення про повну трансляцію пленарних засідань, а ви вносите щось зовсім інше. Тому я пропоную це питання так не обходити, а обговорити його детально.

 

Я також пропоную внести до порядку денного суттєві і дуже важливі  і гострі сьогодні питання національної безпеки України. До них я відношу насамперед тристоронню Заяву президентів трьох країн про ядерне роззброєння України. Поки що наш народ отримує із засобів масової інформації односторонню Інформацію. Протилежні думки не друкуються і не повідомляються, тому нам треба тут обговорити це питання, оскільки це стосується нашої майбутньої долі. До того ж ще невідомо і ще треба розібратися в тому, наскільки це благо для України, а наскільки зло.

 

І далі. У Криму ллється кров. Ми вже про це знаємо з пере­дач по радіо і телебаченню.

 

Шановний Іване Степановичу і шановні колеги! Давайте поста­вимо все в рамки закону. У Криму порушується законодавство України і Конституція України. Ви як вищий представник законо­давчої влади. Президент як вищий представник виконавчої влади і глава держави проявили млявість, нерішучість, зайняли спогля­дальну  позицію. Я думаю, у тому, що в Криму порушуються закони, є і ваша вина, і нашого парламенту. Але перш за все ваша, бо у вас є документи, доповідні записки, проекти, які подавалися, але ви їх на розгляд Верховної Ради не вносите.

 

Дякую за увагу.

 

8

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

ШВАЙКА М.А., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Золочівський     виборчий округ,     Львівоька     область/.   Шановний Голово! Шановні народні депутати! Я вношу пропозицію негай­но прийняти рішення про відновлення повної трансляції пленар­них засідань вдень і повторення їх увечері. Це перше.

 

Друге. Обговорити питання про тристоронні домовленості і порушити питання про оголошення імпічменту Президенту, який грубо порушив Конституцію України і принизив націю.

 

Третє. Я також ставлю питання про те, щоб скасувати підсумки виборів у Криму, розпустити Верховну Раду Криму, яка діє антиконституційно, і негайно призначити представника Прези­дента в Криму.

 

І, нарешті, я вношу пропозицію всебічно обговорити пробле­му влади, бо державою фактично ніхто не керує.

 

Це коло питань, на яких нам потрібно зосередитися  передо­всім.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.    З трибуни, будь ласка.

 

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Ук­раїни   з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський     виборчий округ,     м.Київ/.   Шановний Голово! Шановні депутати! Я думаю, що ми повинні прийняти рішення про трансляцію, а то

 

9

 

будемо говорити, говорити і ні до чого не договоримося. Іване Степановичу, поставте зараз питання про трансляцію пленарних засідань Верховної Ради.

 

ГОЛОВА. Іване Олександровичу! Шановні народні депутати! Давайте спокійно в цьому розберемося. Це ви визначите - прий­мати зараз рішення чи не приймати.

 

Була конкретна пропозиція: поки йде ця "розминка" - вести пряму трансляцію. І була інша пропозиція: прийняти рішення Верховної Ради, і відповідно до цього рішення буде йти тран­сляція. Але тоді ж уже буде пізно. На засіданні Президії вчора ми домовилися внести на ваш розгляд пропозицію про пов­ну пряму трансляцію по радіо й у вигляді репортажів у запису по телебаченню.

 

Тому давайте вирішувати, чи зараз поставимо на голосуван­ня, чи після обговорення. Зараз? Ставлю на голосування про­позицію, щоб це питання вирішувати зараз. Прошу проголосувати.

 

"За" - 165. Не приймається, бо менше половини присутніх.

 

Тоді проголосуємо після обговорення.

 

ЗАЄЦЬ І.0. Іване Степановичу, це прецедент. У нас прак­тика була така, що початок сесії завжди транслювався до вирі­шення цього питання.

Я думаю, що рішення Президії про те, що сесія повинна транслюватися в прямому ефірі, - правильне. Я особисто пропоную прийняти рішення про пряму трансляцію сесії по радіо і показ її ввечері в повному обсязі по телебаченню.

 

10

 

Мені дуже багато людей телефонують. Я запитав одного
чоловіка: "Як ви тепер сприймаєте те, що сесія Верховної Ради не транслюється?" Він відповів: "Як після війни. Гупало, гупало - і тиша, аж у вухах дзвенить".

 

Так що давайте все-таки зважимо на прохання наших виборців і забезпечимо телетрансляцію її увечері. Питання дуже серйозні, й виборці повинні знати, куди прямує державний корабель.Це перше.

 

Друге. Я пропоную все-таки перед розглядом проекту Дер­жавного бюджету і плану розглянути питання щодо Криму: вибори і взагалі ситуація, що склалася в цьому регіоні.

 

Ми повинні памятати, шановні депутати, що в Криму створюється паралельна система влади і паралельна правова система. Вибори, які відбуваються в Криму, є незаконними, бо вони відбуваються з порушенням Конституції і законів не тільки України, а й навіть Криму.

 

 За Конституцією Криму Президент є главою виконавчої влади в Криму. За Законом про Президента, який прийнятий пізніше, Президент є главою держави. Отже, уже досить цього факту, щоб ці вибори визнати недійсними і припинити.

 

Тому я пропонував би вам розглянути це питання в першу чергу, відмінити ці вибори, розпустити Верховну Раду Криму, поставити питання про відповідальність нашого Президента Леоніда Кравчука за те, що він не виконав рішення Верховної Ради про створення представництва Президента в Криму, і ого­лосити нашому Президенту за це імпічмент.

 

Третє. Я пропоную, народні депутати, послухати ще ось про що. У суботу зник голова Секретаріату Руху. Це друга особа в Народному русі України. Було вчинено збройний напад

 

11

 

на штаб-квартиру Руху. І ті дії, які чинило міністерство внутрішніх справ і Служба безпеки, я інакше не назвав би, як бездіяльність і безвідповідальність. Фактично вони спохватилися і почали діяти лише через два дні. Навіть у вівторок ні Президент, ні Голова Верховної Ради не знали, що ця людина зникла.

 

Оскільки пан Бойчишин є депутатом обласної Ради, я про­поную сьогодні створити Комісію Верховної Ради, яка б провела службове розслідування щодо дій     СБУ і Міністерства внутріш­ніх справ у цьому випадку. Обов'язково!

 

Я прошу це питання включити до порядку денного, бо це непоодинокий випадок, це чиниться терор проти опозиції, проти Руху. Є приклади погрому в Тернополі, побиття людей в Одеській області й дуже багатьох інших місцях. Тобто ми можемо говори­ти, що сьогодні чиниться терор проти опозиції, щоб не допусти­ти її до виборів.

 

І останнє. Ще необхідно розглянути питання про відповідальність Президента й команди, причетної до підписання зая­ви трьох президентів. Ця заява небезпечна тим, що під процес ядерного роззброєння підводиться замість правової основи сило­ва. Нині будуть вирішувати процедуру ліквідації ядерної зброї не закони, не право, а воля окремих людей. Я вважаю, що це Ду­же небезпечний шлях, яким нас повели три президенти.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

12

 

ЧЕРНЕНКО В.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань здоров’я людини /Горлівський-Микитівський  виборчий  округ, До­нецька  область/. Уважаемые депутаты! Мне хоте­лось бы рассмотреть нашу повестку дня в таком контексте. Здесь чрезвычайно много вопросов, Иван Степанович, и я возьму на се­бя смелость сказать, что все  мы не рассмотрим. Поэтому пред­лага? сгруппировать вопросы повестки дня таким образом.

 

Первое. О плане экономического и социального развития Украины на 1994 год. Проект Государственного бюджета. Это один пакет вопросов, связанных с социальным развитием, бюд­жетом, экономикой.

 

Второе. О проекте Концепции национальной программы воз­рождения села. Вопрос чрезвычайно острый и требует рассмотре­ния.

 

Третий пакет вопросов. Я посчитал, что в нынешней повест­ке дня, Иван Степанович, есть 14 вопросов, которые нужно объе­динить. Это все, что связано с борьбой n преступностью. Здесь большая законодательная база. Это действительно нужно решать безотлагательно.

 

Есть еще один вопрос, который, на мой взгляд, является  чрезвычайно острым в промышленных регионах Украины, да и во всех регионах. Это вопрос о состоянии Пенсионного фонда. Я не открою Америки, если скажу: то, что сегодня творится с вып­латой пенсий, - это острейшая  ситуация. Речь идет о контин­генте наших граждан, реально нуждающихся в нашей помощи. Поэтому прошу включить этот вопрос в повестку дня. Все депутаты бывают в округах и видят, что происходит.

 

13

 

Следующее. Наверное, этот вопрос не надо включать в по­вестку дня, я не буду настаивать, но информацией мы должны владеть. Надо протокольно поручить, чтобы нас проинформиро­вали, что делается после принятия Закона о статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты. Сегодня уже 20 число. Я встречался  с избирателями, с ветеранами. Никто на мес­тах не знает, что же делать дальше с этим законом. Может быть, все-таки нужно этот вопрос включить в повестку дня и рассмот­реть?

 

Относительно   освещения работы нашей сессии. Я согла­сен с мнением, что нужна информация, должна быть гласность. Давайте рассмотрим вопрос и начнем трансляцию. Пусть будет так, как было у нас принято.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський     виборчий округ,      Сумська     область/. Первый воп­рос - о трансляции. Иван Степанович! Было обращение, люди говорят: отключили трансляцию, потому что Иван Степанович боится правды. Я думаю, что вы правды не боитесь. Вы знаете, как и когда ставить вопрос на голосование с вашими коммента­риями. Поставьте так, чтобы трансляция была и чтобы не бы­ло искажений.

 

Второй вопрос - о финансировании Пенсионного фонда. Иван Степанович! Я прошу, чтобы вместе с рассмотрением вопроса

 

14

 

о бюджете был рассмотрен вопрос о финансировании Пенсион­ного фонда. Выплаты составили четыре процента от должных.

     Нет слов, что тут говорить. Избиратели просили меня поднять этот вопрос на сессии и просить рассмотреть его.

 

Третий вопрос. Иван Степанович! Мы затронули вопросы власти,  вчера их рассматривали на заседании Президиума. Но один вопрос упускаем - о президентских выборах. Закон, ко­торым мы регулировали выдвижение кандидатов в Президенты /подписи, процедурные вопросы и остальное/ в настоящий момент уплывает, скажем, с поля нашей деятельности. Если мы не при­мем изменений к этому закону, не введем в него процедуру выд­вижения от политических партий, не учтем многопартийность, мы сорвем выборы Президента. У меня есть предложения по из­менениям к этому закону. Я готов подать их Комиссии по вопро­сам законодательства и законности, чтобы мы это сделали.

 

Еще есть вопрос - по референдуму. Необходимо рассмотреть этот вопрос и дать возможность все-таки поставить на голосование предложения тех депутатов, которые вносят отдельные воп­росы для референдума. В противном случае будет ловушка.

 

И последнее. Иван Степанович. Я делал депутатский за­прос . С министром Каскевичем несколько раз встречался по вопросу о детских садиках. Сокращают ведомственные детские са­дики, нечем их финансировать. Зная, что в бюджете готовится статья, я прошу, чтобы не разваливать детские садики, дать какую-то команду и решить эту проблему.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

15

 

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональ­них відносин /Індустріальний     виборчий округ,     Львівська     область/. Шановний Іване Степановичу! Я думаю, що потрібно уважно прислухатися не тільки до пропозицій депутатів про висвітлення пленарних засідань, але й до голосу народу.

 

Я, наприклад, отримав більше ста листів з цього приводу. Ось у мене один лист тільки від ради ветеранів війни і пра­ці з Вінниччини, які в дуже різкій формі вимагають поновити повну трансляцію пленарних засідань. Це законна вимога, бо вони мають право на інформацію, якої їх позбавляє нинішня партія влади. Пропоную проводити повну пряму трансляцію по радіо і повну трансляцію по телебаченню в запису у вечірній час.

 

Це перше.

 

Друге. Я вважаю, що з порядку денного потрібно зняти пи­тання про внесення змін і доповнень до статті ІІ4-5 Конститу­ції /Основного Закону/ України. Я знаю, що це пропозиція Президента, який вводить в оману громадськість України і за­являє про те, що якщо йому дадуть якісь повноваження, щоб він скасовував відповідні рішення... Бо, мовляв, те, що ро­биться в Криму, не дає йому можливості навести там порядок.

 

Це не відповідає дійсності,  але не всі громадяни Украї­ни детально ознайомлені з Конституцією. Президент не тільки має право, а це його обов"язок бути гарантом Конституції і виконання законів на всій території України. Але ж Президент не реагував. Тепер він хоче обдурити народ і сказати: бачи­те, Верховна Рада мені досі не давала такого права, тепер

 

16

 

дає /але вже пізно/,  і я буду діяти.

 

Я вважаю, що замість цього питання потрібно розглянути питання про вибори Президента в Криму, оскільки вони є не­законними, суперечать Конституції  і законам України.

 

Вважаю, що неодмінно потрібно внести на сесію питання про заяву трьох президентів. Адже нині через засоби масової інформації односторонньо розповсюджується дезинформація. Оця капітуляція, фактично здача інтересів України за бажан­ням Москви та Вашингтона подається як велике досягнення ук­раїнської дипломатії. Більшого глумління придумати не можна! Президент вийшов за рамки тих повноважень, які він має. Ад­же Верховна Рада діяла згідно з Конституцією, чітко визна­чила квоти, щоб він не міг вийти за межі тих квот - 36 відсот­ків носіїв     і 42 відсотки боєзарядів.

 

Я вважаю, потрібно це внести на розгляд, визнати заяву недійсною, дати оцінку діяльності Президента і тих високих посадових осіб, які готували цей проект, зокрема, віце-прем'єр-міністра Шмарова, заступника міністра закордонних справ Тарасюка, Грищенка і заступника міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії Павлюкова. Адже ці люди діяли не на користь інтересам України.

 

І третє. Я прошу включити до порядку денного пленарних засідань і не відкладати дуже довго розгляд питання про інформацію комісії, яка була призначена Верховною Радою для вивчення діяльності концерну "Бласко". Адже поширюється дезинформація, людей обдурюють, ніби це велике благо. Нас­правді ж ми знаємо, що Україна нічого не отримує від тих перетворень.

 

17

 

Знову ж таки, Президент учинив зухвало, унеможлививши наше рішення своїм новим указом.

 

Думаю, настав час розглянути всі ці питання, показати всі ці порушення законів і Конституції, звернутися до Гене­ральної прокуратури з тим, щоб була порушена кримінальна справа проти Кравчука за порушення законів і діяльності на шкоду Україні.

 

Таке право є. Ви пам'ятаєте всі, що президент Сполуче­них Штатів Ніксон позбувся своєї посади тільки за те, що з його партії підслуховували штаб-квартиру демократичної пар­тії. Це йому коштувало посади.

 

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Березняківський     виборчий     округ,     м.    Київ/.

 

Шановні колеги! Сьогодні ми мусимо обговорити те, що стало­ся в Криму,  і, ясна річ, вжити заходів, бо, вважаю, немає тепер важливішого питання. Це вже загроза не півострову, це загроза не Україні - це в загроза європейській злагоді. Ми  зайняли страусячу позицію, заховавши голову в пісок, не розуміючи того... Не ми, дійсно, пане Миколо, не ми. Це робило керівництво Верховної Ради і керівництво держави.

Минулого тижня ми зустрічалися з Президентом. Це було вузьке коло депутатів. Розуміючи те, що може статися, ми каза­ли, що політика стороннього спостерігача якраз і може бути поштовхом для активізації тих сил, які намагаються проводити

 

18

 

виборчу кампанію на антиукраїнських, антидержавних гаслах.

 

Ясна річ, що постріли, які пролунали там, - це перші постріли, які можуть обернутися європейською катастрофою. Якщо ми сьогодні не поставимо це питання першим пунктом, то я не знаю, навіщо ми тут збираємося. Це найважливіша пробле­ма. Ще можна вжити заходів, можна хоча б прийняти ту форму­лу, яка влаштує всі сторони: у звязку з тим що ці загрози стають загальними, відкласти вибори президента Криму до мо­менту стабілізації.

 

Далі. Перед будинком Верховної Ради стоять, ви знаєте, представники освітніх закладів. Уряд Кучми зупинив дію статей 52 і 56, і нам сьогодні треба повернутися до цих проб­лем. Працівники освіти одержують третину від того, що було передбачено тими статтями. Думаю, до порядку денного необхід­но включити це питання.

 

Сьогодні почалася відверта кампанія антидемократичних, антиукраїнських сил. Акції проти Руху, які мали місце, і те, що сталося з Бойчишиним, вимагають одного: доручити Кабінету Міністрів негайно вжити заходів для з'ясування причин того, що сталося. Чому ніхто сьогодні не реагує на це, окрім нас, окрім представників демократичних сил? Чому не наше телебачен­ня показує, що відбувається в Україні?

 

Я вимагаю також включити до порядку денного питання без­пеки демократичних сил, безпеки виборів і всіх кандидатів, тому що це є застереження для всіх претендентів на майбутні мандати.

 

Дякую.

 

19

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ЧОРНОВІЛ В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Шевченківський     в и б о р ч и й     округ, Львівська     область/. Шановний Голово! Ша­новні депутати! Учора одноголосним рішенням центрального проводу Руху мене зобовязано взяти участь у роботі сесії і почати свою роботу з інформації про терор, який почався в Україні проти Руху у зв'язку з наступними виборами. Погром­лено виборчі штаби в Тернополі і Чернівцях, вчинено наліт без мети пограбування на квартиру голови крайової організації Руху в Кіровограді. У Вінниці вчинено напад на кандидата від Народного руху України в депутати Верховної Ради України пол­ковника Будка. Вчинено напад на сина кандидата в депутати Вер­ховної Рада України від Білгород-Дністровського виборчого округу Одеської області.

 

Цей перелік можна було б продовжити. Апофеозом цього став бандитський збройний напад на штаб-квартиру Руху в ніч із су­боти на неділю і викрадення,  а можливо і вбивство, голови всеукраїнського виборчого комітету Руху, заступника голови Руху   і голови його секретаріату Михайла Бойчишина. Протягом майже двох діб, незважаючи на те, що сигнал надійшов за 10 хвилин, міліція не вживала ніяких заходів, хоча можна було багато зробити і врятувати людину.

Усе це свідчить про те, що певним силам потрібно деста­білізувати ситуацію в Україні перед виборами і не допустити найбільшу опозиційну силу в Україні, якою є Народний рух України,

 

20

 

до перемоги чи до того, щоб отримати значну кількість голо­сів на майбутніх виборах Верховної Ради.

 

Думаю, треба негайно створити парламентську комісію, яка розглянула б усі ці факти. Ви пригадуєте, як колись Служба безпеки відписалася, по суті, від наших сигналів про масове побиття наших активістів. Треба, щоб цим зайнялися парламен­тарії.

 

Тепер щодо порядку денного. Я думаю, що нам потрібно вклю­чити до порядку денного питання про антиконституційні дії Пре­зидента України. Створюється певна психологічна обстановка. Виявляється, Президент турбується за державу, він за ядерне роззброєння, а ми всі тут разом - проти ядерного роззброєння у світі. Це зовсім не так. Ми турбуємось і за ядерне роззброєн­ня,  за національну безпеку України. І в цьому ми з вами бу­ли одностайні.

 

Коли грубо порушується постанова Верховної Ради - найви­щого законодавчого органу України, - це може бути підставою для найсерйозніших висновків. І це питання повинне бути включене до порядку денного.

 

Так само до порядку денного повинне бути включене і питан­ня про ситуацію в Криму. Ми з вами догралися, шановні. Шанов­ний Іване Степановичу! Я нагадаю, скільки разів ставилося тут питання про невідповідність законів Криму і різних указів за­конодавству України. Щоразу ви казали, що в комісії вивчають. Довивчалися. У Криму ллються поки що струмочки крові, а завт­ра можуть политися потоки крові. Треба це питання вирішувати сьогодні.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

21

 

ГОРИНЬ М.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Ук­раїни з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Залізничний     вибор­чий     округ,     Львівська     область/.   Шановний Голово! Шановні депутати!    Припинення транслювання по телебаченню сесії Верховної Ради викликало занепокоєння бага­тьох людей. Спочатку люди говорили про те, що цього не варто робити. Але тепер знову звертаються з проханням, щоб цю справу повернути так, як було, аби ця трансляція була. Я думаю, що на це варто звернути увагу.

 

Я хотів би також звернути увагу й ось на що. Якщо ми пройдемо мимо таких фактів, як зникнення Бойчишина, то ми не зможемо розрядити атмосферу нервозності й непевності, яка не буде сприяти передвиборній кампанії і не дасть нам нормально провести вибори.

 

І тому я вважаю, що Верховна Рада повинна вжити заходів зі свого боку, аби приспішити розслідування цієї справи і виявити справжніх злочинців, які посягнули на наше право вибирати зако­нодавчий орган.

 

Друге питання - питання безпеки України. Те, що зараз відбу­вається в Криму, є результат того, що і Президент України,  і Верховна Рада не звертали уваги на неодноразові заяви депутатів про те, що Конституція Криму не відповідає Конституції України.

Президентські вибори, які відбувалися в Криму, показали, що вони відбувалися в атмосфері непевності, що вони були з велики­ми порушеннями тільки тому, що там панувала беззаконність. І те, що пролилася перший раз кров - це є сигнал для нас, аби в Криму був установлений закон Української республіки.

 

22

 

Я закликаю вас до того, щоб питання про Крим внести на сесію Верховної Ради України як дуже важливе питання, яке характеризує стан безпеки в Україні. Я закликаю вас до цієї важливої справи. Пропустимо події в Криму - будемо мати не тільки Карабах, будемо мати такі події, які вийдуть далеко За  межі України. Питання безпеки в Криму - це є питання безпеки України, і не тільки України.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., голова Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів /Долинський     виборчий округ,     Івано-Франківська     область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги     депутати! Незва­жаючи   на те, що є певні заперечення проти повної трансляції сесії, пов’язані з виборами, я вважаю, що, враховуючи ситуацію в Україні і враховуючи те, що нам залишилося працювати не так багато, буде правильно, якщо ми приймемо рішення про повну трансляцію.

 

   Друге.     Пропоную включити в порядок денний першочерговим чи одним з першочергових питання про національну безпеку України. Я вважаю, що ми повинні показати себе парламентом незалежної держави і не робити вигляду, що нічого не відбувається, коли пору­шується Конституція в Криму, коли порушуються закони Україн­ської держави по суті в кожній області і коли небезпека соці­ального вибуху є досить реальною. І тому, я думаю, варто вклю­чити в питання національної безпеки і питання про економічну

 

23

 

безпеку, розглянувши тут різні аспекти: соціальне незадоволен­ня і те, що з цим пов'язано.

 

Я вважаю, що в  питання національної безпеки обов"язково треба включити питання про тристоронню заяву і про те, що собою являє угода. Чи то є віддача, будемо говорити, яка не відповідає інтересам України,  і в якій формі ми могли б на це піти. Робити вигляд, що нічого не сталося, - це найгірша пози­ція.

 

Думаю також, що варто повернутися до обговорення статті 52 Закону про освіту, тому що до мене звертаються виборці й ряд працівників освіти, які    незадоволені теперішнім становищем. Зрозуміло, незадоволення є у всіх, але, гадаю, це питання варто все-таки розглянути.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Сирецький     виборчий округ,     м . К и ї в/.    Шановний пане Голово! Шановні панове депутати! У мене є три конкретні пропозиції щодо порядку денного, який нам запропоновано на дев"яту сесію Верховної Ради. Перші дві стосуються нас, усіх депутатів, але особливо я хочу звернутися особисто до Голови Верховної Ради і до виконуючого обов"язки Прем"єр-міністра пана Звя-гільського.

 

24

 

Перше питання. Воно базується на тому, що я зараз звітую у своєму виборчому окрузі і щотижня маю зустрічі. І на кож­ній зустрічі мене люди не питають про хліб, не питають про молоко, про масло, а більшість     просить: добийтеся у Верховній Раді, добийтеся в уряді, щоб ми могли забезпечити собі похорони. Ми не можемо забезпечити гріб, могилу, вінки, музику - все інше. І це є страшно, я думаю, якщо наша політи­ка - політика Верховної Ради, Президента, уряду в незалежній Україні - привела до того, що людям страшно помирати, немає грошей.

 

Я вношу конкретну пропозицію: розглянути на цій сесії питання про державне забезпечення, про безплатне поховання чи про відшкодування державою всіх витрат, пов"яааних із наданням ритуальних послуг для найменш забезпечених категорій населення- інвалідів, одиноких, пенсіонерів, інших категорій, яких визначить Міністерство соціального захисту населення.

 

Якщо, панове депутати, ви виявитеся глухими до цього пи­тання і не зрозумієте його і, йдучи звідси, не забезпечите людям безплатні похорони... Я просив би вас, Іване Степано­вичу, протокольно доручити уряду вивчити це питання, і хай уряд його вирішить. Прощу вас розглянути.

 

25

 

Друге питання. Воно не пов’язане з моїми виборцями. Вчора до мене знову прийшла група ветеранів війни, щодо яких депутати    в цьому залі не прийняли поправку, яку вносив і Василь Васильович Дурдинець. Мова йде про малолітніх учасни­ків війни. Вони просять, щоб їх так само прирівняли до учас­ників бойових дій. Вони мені принесли статистику. Їх півтора мільйона. Тільки за останній рік 400 тисяч,  тобто майже півмільйона померло.  Їх залишається щомісяця менше й менше.  Кошти,  які будуть потрібні,  якщо прирівняти цих ветеранів до учасників  бойових дій, становлять приблизно півтора міль­ярда карбованців.

 

Юхиме Леонідовичу, якщо знову Верховна Рада відмовиться визнати це, прошу вас як виконуючого обов’язки Прем’єра віднайти спосіб, щоб ці люди, яких щоденно стає менше,  були прирівняні у правах до учасників бойових дій  і відшкодовані.

 

Останнє, третє питання. Ви,  Іване Степановичу, проводили цієї середи одну нараду, минулої середи Кравчук проводив на­раду, де обговорювалися питання, які будуть виноситися на ре­ферендум і які стосуються конституційних реформ.

 

Знаєте, я не думаю, що тепер болять людям конституційні реформи. Але в нас у Конституції написано, що найважливіші питання державного життя виносяться на референдум. Я пропо­ную, щоб ми не звинувачували Президента в тому, що він під­писав у Москві неправильно те, що визначила Верховна Рада. Давайте приймемо рішення винести на референдум, який планують проводити  і Президент,   і Голова Верховної Ради, питання:  чи ви схвалюєте тристоронню заяву, підписану Президентом у Москві? І хай люди скажуть, чи вони хочуть віддавати за без-

 

26

 

цінь чи задурно оте все, що належить Українській державі. І народ своє слово скаже. Дякую.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ВОРОБЙОВ О.М., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ко в п а к і в с ь к и й     в и б о р ч и й     о к р у г,       С у м с ь к а     о б ­ л а с т ь/. Уважаемые коллеги! Хотелось бы, чтобы мы все-таки более конкретно обсуждали повестку дня. Мои предложения сводятся к следующему.

 

Иван Степанович, наша комиссия неоднократно поднимала вопрос по Крыму. Их законодательство не соответствует законам и Конституции Украины. Это известно Президенту   /мы писали докладные записки на его имя/, это известно и Ивану Степано­вичу, потому что такие же материалы передавались и ему. Я счи­таю, что мы должны включить в повестку дня и рассмотреть воп­рос о соответствии законодательства Республики Крым Конститу­ции и законам Украины. И в связи с этим принять необходимые меры, чтобы в Крыму, не дай Бог, под влиянием каких-то внеш­них факторов не началось то, против чего возражает Леонид Макарович. Однако он ведет эту линию и приведет к непредска­зуемым последствиям. Предлагаю на следующей неделе во вторник, а если можно будет, то и сегодня, в первую очередь обсу­дить вопрос по Крыму.

 

Следующее. Здесь депутаты уже поднимали этот вопрос, и я поддерживаю их. Мы будем заслушивать очередную программу

 

27

 

социального развития Украины на І994 год и проект очередного бюджета, из которого опять не понятно, что будут делать органы самоуправления в городах, селах, поселках. За что же они, в конце концов, будут нести ответственность? Я хотел бы услышать  ответ конкретно от правительства, и пускай назовут конкретные цифры.

 

Пенсии за январь пенсионерам не полностью выплачены /и об этом говорили избиратели в моем округе у меня на приеме/. И даже за декабрь месяц такие факты есть.

 

Поэтому мы должны заслушать информацию о выплате пенсий гражданам. Потому что в результате необдуманного повышения цен /по телефонограммам /теперь Пенсионный фонд, правительство не могут найти якобы денег. Мы должны, заслушав эту инфор­мацию, подумать, как эту проблему будем решать в связи с при­нятием нового Закона о бюджете.

 

Далее. Мы должны однозначно возвратиться и обсуждать в комплексе вопросы, связанные с изменением Конституции. Я еще раз говорю: действия Президента не соответствуют Конституции Украины. Можно привести много фактов. Призываю депутатский корпус внести соответствующую поправку в нашу Конституцию, в Закон о всеукраинском и местных референдумах и, может быть, все-таки на 27 марта назначить и провести референдум по одному-единственному вопросу /может, мы решим его и в этом зале/ -об импичменте Президенту. Президент сегодня действует вопре­ки национальным интересам Украины.

 

Я требую, чтобы эти три вопроса в повестку дня были вклю­чены.

 

Спасибо за внимание.

 

Другий мікрофон.

 

28

 

ШЕВЧЕНКО 0.Є., член Комісії Верховної Ради України з пи­тань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціо­нальних відносин          / Го л о с і ї в с  ь к и й     в и б о р ч и й   о к р у г,      м.    К и ї в/. Шановний Іване Степановичу! У ме­не є три пропозиції щодо порядку денного.

 

Перша. Сьогодні роздано депутатам заяву Української респуб­ліканської партії щодо ситуації в Криму. Ми просимо невідклад­но на цьому тижні розглянути це в порядку денному нашої дев'я­тої сесії.

 

Друга. Це питання про рецидиви політичного терору в Украї­ні. Характерно, що ці рецидиви мали місце майже одночасно у південному регіоні держави, у Криму,  і тут, у центральній Україні.

 

Я застерігаю вас, шановні народні депутати, від легковажно­го ставлення до випадку із викраденням заступника голови однієї з найбільших партій. Якщо ми будемо ставитися до цього так лег­коважно, то завтра це може статися з кожним із нас.

 

Я просив би, Іване Степановичу, щоб силові міністерства доклали належних зусиль і доповіли Верховній Раді про стан справ щодо зникнення заступника голови Народного руху України.

 

І останнє. Позавчора в цьому залі відбулася нарада голів місцевих Рад і представників Президента. На цій нараді від уряду було повідомлено, що, на жаль, Кабінет Міністрів Украї­ни і Пенсійний фонд не зможуть забезпечити виплату пенсій усім пенсіонерам за січень. Юхим  Леонідович звернувся до керівників місцевих Рад, до представників Президента на міс­цях, щоб вони допомогли уряду вирішити це питання.

 

Проблема справді надзвичайно складна і важка,  і я вас ро­зумію, шановний Юхиме Леонідовичу. Така реальність: нині ми не можемо вирішити це питання без допомоги місцевих бюджетів. Але ж не можна допустити, щоб це питання кожен вирішував, як зможе. Тоді воно просто не буде вирішене.

 

29

 

Я гадаю,треба,щоб держава виконала своє зобов'язання щодо виплати пенсій пенсіонерам і також щодо виплати зарплат. Ми стоїмо перед великою загрозою суспільно-економічного колапcу в лютому. Вважаю, що треба заслухати на сесії керівництво Кабінету Міністрів.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

КЕНДЗЬОР Я.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /С о к а л ь ський  виборчий  округ,  Львівська о б л а о т ь/. Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Перш за все хочу висловитися щодо проблеми висвітлення ро­боти дев"ятої сесії.

 

Шановний Іване Степановичу! Аргумент, на підставі кото­рого ми змінили форму висвітлення, а саме: щоб у передвибор­ний період депутати, які думають висувати свої кандидатури до складу наступної Верховної Ради, не проводили від мікро­фонів передвиборної агітації, я вважаю абсолютно несерйоз­ним, невагомим, тому що за чотири роки роботи у Верховній Раді кожний власноручно намалював свій портрет і написав характеристику. І вже немає чогось такого, що б можна було тут додати чи відняти. Це перше.

 

Друге. Відносно подальшої роботи дев"ятої сесії Вер­ховної Ради. Шановний Іване Степановичу, нам потрібно сфор­мувати порядок роботи таким чином, щоб знайти час для розгля­ду найпекучіших для України проблем. Це - проблема економіч­ної кризи, економічних реформ, проблема Криму, проблема ядер­ної зброї і проблема реформування влади, про що зараз ми так багато говоримо.

 

30

 

Щодо проблеми ядерного роззброєння України. Шановні мої колеги, мене страшенно насторожує і турбує великомасш­табна пропагандистська кампанія, яку розпочато в Україні всіма покірними президентській структурі засобами масової інформації і самою президентською структурою,і експертами і так далі. Тобто висвітлюється і нав’язується справді одна точка зору, іншої, на превеликий жаль, не чути.

 

Я не можу зрозуміти такого парадоксу: ми сьогодні маємо іншу проблему - проблему Криму. І ніхто, зверніть увагу, шановні колеги, ні засоби масової інформації, ні Президент і його структури, ні інші структури з такою інтенсивністю не переконували весь український народ у тому, що вибори прези­дента Криму  це є абсурдно, що весь процес відриву Криму та­кож є антиукраїнською кампанією. Цього не зробив ні Прези­дент, ні засоби масової інформації за його вказівкою.

 

Ще одне. Це суто морально-етична проблема. Мені було до болю прикро через те, що Президенту України, великої держави /і як би ми не ставилися до нашого Президента, він є Президентом нашої держави/ президент іншої держави робить комплімент, що якби той не був Президентом, він би його влаштував прессекретарем своєї служби. Вибачте, може, це для Президента і комплімент, але для моєї держави, для нашої України - це образа, і дуже серйозна.

 

Мені образливо, що президент держави, який неодноразо­ во пред"являв територіальні претензії, який не спромігся своїм указом скасувати указ Верховної Ради Росії про статус Криму, дає якісь нібито гарантії безпеки нашої держави. Ша­новні колеги! Ми повинні подумати, хоча б на завершення нашої роботи, про авторитет, імідж і престиж нашої Держави.

 

31

 

І останнє. Користуючись тим, що тут присутні члени Кабінету Міністрів, хочу звернутися до них з проханням. Із за­боїв Червоноградських шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну не виходить четверта зміна, тому що за грудень їм ще не виплачена заробітна плата. Напевно, аналогічна ситуація і в Донбасі. Я прошу керівників уряду, від яких це залежить, негайно розв’язати цю проблему.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

ІВАСЮК В.П., перший заступник голови Національного комі­тету боротьби із захворюванням на СНІД при Президенті України /Ленінградський  виборчий  округ, м. К и ї в/. Глибокошановний Іване Степановичу! Глибокошановішй Юхиме Леонідовичу! Шановні депутати! Бездарність ви­щих посадових осіб, що злочинним шляхом створили власний ка­пітал, частина з яких отримала громадянство західних країн, а частина, відчуваючи загрозу їм особисто, балотується до нової Верховної Ради /скажімо, як деякі міністри/; функціону­вання на території України у структурах військово-промислово­го комплексу та вищих органів державного управління найманців військових розвідок деяких європейських держав;  брак будь-якої потенції відповідних служб прогнозувати, передбача­ти наслідки їх дії, а відтак нездатність упереджувати шкідли­ві дії перших осіб держави. Враховуючи все зазначене, Вер­ховна Рада має звернутися до Президента України з рекоменда­цією розглянути питання про відповідність керівників сило­вих міністерств займаним посадам. Це перше.

 

32

 

І друге. Я підтримую ідею проведення референдуму 27 березня з питання: люди України, чи згодні ви віддати ядерну зброю задурно і без гарантій Україні безпеки а боку Росії?

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

РОМАНОВ Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування Жовтневий виборчий  округ, 0деська  область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Уважаемый Ефим Леонидович! У меня три конкретных предложения. Первое. Я предлагаю обяза­тельно включить в повестку дня и немедленно рассмотреть вопрос о выплате зарплаты работникам системи образования. Обращаю ваше внимание на следующее обстоятельство.  И 16, и 23 декабря мы давали протокольные поручения Кабинету Министров об организации и обеспечении выплаты зарплаты,в частности научным сотрудникам. К сожалению, ни в ноябре,ни в декабре  этого  не сделано. Предлагаю заслушать отчет Ка­бинета Министров о выполнении протокольного поручения Вер­ховного Совета.

 

33

 

Очень прошу обратить внимание и на такое обстоятельство. Сейчас перед зданием парламента стоят представители учительс­ких коллективов города Киева. Но здесь могут стоять не только киевские учителя. Могут стоять преподаватели со всей Украины. Мы должны обеспечить будущее Украины. Поэтому прошу дать воз­можность, как это у нас было неоднократно, представителю профсоюза работников науки и образования Свиридову Анатолию Кузьмичу выступить здесь с заявлением.

 

Следующее. Прошу включить в повестку дня вопрос об СНГ. Мы должны, наконец, рассмотреть его.

 

И еще. Иван Степанович! Если мы не хотим сорвать выборы, то давайте решим вопрос, связанный с работниками системы образования. Я обращал на это внимание и в своих депутатских запросах. Обстановка накалена до предела, надо с этим считаться. Давайте сделаем шаг навстречу нашему будущему.

 

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

КОСІВ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати! Насамперед, мені здається, треба визначи­тися, скільки часу ми працюватимемо: чи лише в кінці січня і в лютому, чи ще і в березні? Якщо ми маємо час аж до виборів 27 березня, то, звичайно, такий порядок денний може бути

 

34

 

прийнятим. Якщо ж ні, то з цього порядку денного мають бути вибрані тільки такі питання, які є життєво необхідними для функціонування, і тому їх слід розглянути передусім. Я просто цього не знаю, тому прощу пояснити, як ми працювати­мемо .

 

Друге. Мої виборці, Іване Степановичу, просили мене поставити питання про повну трансляцію роботи сесії по радіо і телебаченню.   

 

І третє. Я хотів би конкретизувати питання про ядерну зброю. Очевидно, якщо ми розглядатимемо його так загально, то, можливо, і не дійдемо до якихось висновків. Пропоную сформулювати питання в порядку денному так: про відповідність протоколу, підписаного трьома президентами, рішенню Верховної Ради, прийнятому з приводу ядерної зброї. Я не пам‘ятаю номера цього рішення і дати, але якщо ми зіставимо те, що прийняла Верховна Рада, і те, що підписано нашим Президентом, то зможемо дійти висновку, наскільки це законно чи незаконно, бо всі засоби масової інформації повідомляють, нібито Президент розвинув і тільки підтвердив те, що ми в цьому залі прийняли.

 

Дякую вам.

 

   ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

ШЛЕМКО В.Т., начальник управління культури Івано-Фран­ківської обласної державної адміністрації    /Косівський виборчий     округ,      Івано-Франківська область/. Пропоную внести на сесію три таких питання.

Перше: про вибори президента в Криму і ситуацію в цьому

 

35

 

регіоні. Перемога лідера РДК, звісного українофоба і шовініста Мешкова в першому турі виборів президента так званої Респуб­ ліки Крим засвідчила про крах угодовської політики України в Криму. Такий розвиток подій, безумовно, може призвести до втрати Криму, а також до порушення територіальної цілісності України.   

 

Президент і Верховна Рада України спокійно поставилися до прийняття в травні 1992 року антиукраїнської Конституції Рес­публіки Крим, яка повністю ігнорує Конституцію України. Так, Конституція Криму не передбачає відповідальності жителів Криму за недодержання Конституції і законів України.

 

Неправду говорить Леонід Кравчук про те, що президент Криму не має великих повноважень. Якраз у межах своєї компетен­ції президент Криму матиме більші повноваження, ніж Президент України, який згідно з проектом нової Конституції буде лише главою держави. Президент Криму буде не тільки главою держави Крим, але ще й главою виконавчої влади. Згідно з Законом про Президента Криму він під час своєї інаугурації клянеться дотри­муватися лише Конституції і законів Криму і буде, очевидно, ігнорувати Конституцію і закони України.

 

Вважаю, що Верховна Рада України повинна покласти край кримській антиукраїнській вакханалії. Перш за все слід відмі­нити президентські вибори і повернути Криму статус області, якщо ми хочемо не тільки зберегти Крим, але й не втратити незалеж­ності України. Треба також поставити питання про відповідаль­ність Президента України та інших високих посадових осіб за ситуацію в Криму.

 

36

 

Друге питання - про тристоронню заяву. Президент України проігнорував постанову Верховної Ради про ратифікацію дого­вору "Старт-1" і поставив свій підпис під документом, який є для України своєрідним Мюнхеном. У нормальній країні за підписання такого документа президент мав би стати перед судом.

 

Вважаю, що Верховна Рада України повинна прийняти поста­нову, в якій дати оцінку тристоронній заяві, а також вказати виконавчим структурам керуватися не цією заявою, а постановою Верховної Ради України про ратифікацію договору "Старт-1".

 

І третє питання, яке я вже неодноразово пропонував внести на розгляд Верховної Ради, - це проект Закону про статус гір­ських населених пунктів України. Я недавно зустрічався з виборцями у Верховинському районі. Вони ніяк не можуть зрозу­міти, чому Верховна Рада зволікає з внесенням цього питання.

 

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

БОРЗИХ О.Д., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов'яно-сербського району /Кам'янобрідський  вибор­чий  округ,  Луганська  область/. Первое по проекту постановления Верховного Совета о порядке освещения работы сессии. Предлагаю депутатам поддержать этот проект, где говорится, что трансляция по радио должна идти в полном объеме, а по телевидению, ввиду того что мы должны экономить электроэнергию,- в форме репортажей.

 

Некоторые депутаты, скажем, депутат Дорофеев, говорят, что будут голосовать против. А когда рассматривался вопрос о Черноморском пароходстве, то он первый предлагал работу освещать.

 

37

 

Поэтому чтобы такого не было, давайте работу сессии полностью транслировать по радио.

 

Второй вопрос. Иван Степанович, я его уже однажды подни­мал, и вы поддержали: о выборах местных органов управления. Тогда было дано поручение. Я знаю, что проведено совещание представителей Советов всех уровней, на котором этот вопрос, в принципе, поддержали. Но я думаю, что мы должны в повестку дня работы Верховного Совета в январе включить и рассмотреть вопрос о дате этих выборов. На мой взгляд, выборы лучше совме­стить, потому что очень дорогое это удовольствие: проводить выборы Верховного Совета, затем - местных органов, потом -Президента или наоборот. Можно даже пойти на то, чтобы на ка­кой-то период, скажем на месяц-полтора, отсрочить выборы в Верховный Совет. Я остаюсь сторонником того, чтобы провести одновременные выборы в местные органы управления и в Верхов­ный Совет.

 

И третье мое предложение. Во время неоднократных встреч с избирателями в моем округе люди часто говорят: если будет еще одно повышение цен, то никакие выборы не состоятся - в знак протеста люди просто не придут на эти выборы. Я думаю, что задача Верховного Совета состоит именно в том, что необхо­димо все сделать, чтобы выборы состоялись. И если мы не примем решения о моратории на повышение цен на продукты первой необ­ходимости до новых выборов, то выборы могут не состояться.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Час вичерпано. Ми не порушуємо регламент. II година II хвилин. Будемо продовжувати?

 

38

 

Ми проголосували за одну годину. Якби біля мікрофонів стояли по одному депутату, то можна було б ще одне коло, а так це бу­де без кінця. Година минула. П'ятдесят хвилин? То тому   що пізно включили машину. Треба, щоб вони теж думали.

 

Зараз II година ІI хвилин. Ви можете продовжувати обгово­рення і до вечора,  але приймайте ж рішення. Ми проголосували /було 246 голосів "за"/, щоб обговорювати протягом години. Го­дина закінчилася.

 

Голосується пропозиція   - продовжувати обговорення.  Прошу проголосувати.

 

"За"  - 101.

 

Прошу зайняти місця.

 

Виступили 20 народних депутатів. У виступах зазначалося, що  із запропонованого порядку найдоцільніше було б визначити три проблеми.

 

Перша. Економіка і бюджет. Село теж відноситься до еконо­міки.

 

Друга. Це все, що повинне відкрити дорогу боротьбі    з ко­рупцією, зловживаннями, бандитизмом і таке інше. Депутат Черненко говорив,  що там     десь п'ятнадцять чи шістнадцять документів. Ми не можемо не розглянути цього пакета. Тому я звертаюсь і до комісій,  і до всіх депутатів з таким проханням.

 

І третє, що треба виділити окремо - це пенсійні питання.

Блок економічних питань можна  було б розглянути так: заслуховуючи доповіді про план і про проект Державного   бюджету і задаючи запитання,  визначитися, який підхід пропонує уряд і що думають з цього приводу члени комісій і решта депутатів. По-іншому не можна.  Це все-таки в одному блоці і повинно бути сьогодні розглянуто. Ці питання включені до порядку денного і

 

39

 

ми з них почнемо і поступово вийдемо на питання про пенсійний фонд. Ми ж нікуди не дінемося. Це стосується також і статті 52, і вимог учителів. Це питання буде розглянуто також у комплексі, бо це знову бюджет і кошти.

 

Щодо пропозиції депутата Романова надати слово Свиридову від профспілки вчителів. Ми вже визначалися, щоб такого не прак­тикувати. Я думаю, що проблема відома. Хіба депутати гірше зна­ють за представника профспілки, що вчителі зубожіли? Ні. І вчо­ра це обговорювалося, депутат Кислий виступав з інформацією.

 

Щодо цього блоку питань є потреба щось голосувати? Немає. Тут практично все враховано.

 

Другий блок питань - це Крим. Двадцять депутатів, які вно­сили пропозиції, критикували осіб різних рівнів, передусім найвищих осіб.

 

Ми працювали. І не Голова Верховної Ради, а Президія прий­няла рішення. Я інформував Верховну Раду, що всі зауваження, які напрацювала Комісія у питаннях законодавства і законності разом з іншими комісіями, узагальнені і направлені Верховній Раді Криму для того, щоб вони привели все у відповідність. Ре­зультатів поки що немає. Нехай комісія вносить інші пропозиції. Але для того щоб Президент мав оперативно реагувати на те, що робиться в Криму, Комісія у питаннях законодавства...

 

Василю Івановичу, внесете цю пропозицію. Ми до цього пі­дійдемо, і я вам надам слово. Не кричіть, Василю Івановичу... Я ще раз кажу: не я вношу, а Комісія у питаннях законодавства і законності напрацювала і внесла доповнення до статті. У вас є пропозиція, внесете її і будемо приймати. Потрібно по-іншому вирішувати, без крику.       

 

40

 

За такої кількості депутатів у залі, як сьогодні, ми б могли все-таки проголосувати і таким чином поліпшити правову основу для цього. Тому я думаю, що коли будемо голосувати це питання /воно включене зараз/, то тоді вже внесете інші пропо­зиції, можливо, ваші наберуть більше голосів. Отак буде щодо Криму. Деякі депутати вносили пропозиції взагалі скасувати за­конодавство. Але комісія ж працювала. Чи Коцюба Олександр Павлович, чи Ткачук Анатолій Федорович нехай скажуть, як їхня комісія вважає.

 

Третій блок питань - це тристороння угода, додаток до неї і взагалі ядерна справа. Пропозиції були різні. Найбільш під­ходяща, на мій погляд, - про відповідність цього документа рі­шенню Верховної Ради. Вона була сформульована не одним, а кіль­кома депутатами. Було б культурно, цивілізовано доручити комісіям: Леміша /з питань оборони і державної безпеки/, Коцюби /у питаннях законодавства і законності/, Павличка /у закордонних справах/, тимчасовій комісії, яку ми створили /Василь Васильо­вич Дурдинець сьогодні повернеться, він очолює цю комісію/ під­готувати і внести на розгляд Верховної Ради висновок про від­повідність цього документа рішенню Верховної Ради. А потім уже будемо розглядати. Строки? Якнайшвидше, давайте до вівторка, якщо встигнуть. Можна було б так вирішити ці питання, якщо є згода. Оце такі три основні блоки питань, які порушували май­же всі депутати.

 

А тепер окремі питання. Серед них було таке: скільки ми будемо працювати. Сьогодні я не можу дати однозначної відпові­ді. Наблизимося до 27 числа, і Центральна виборча комісія по­інформує, який стан справ: хто, куди, який рух, які будуть на-

 

41

 

слідки. Тоді й порадимося з вами. А поки що працюємо в нормаль­ному режимі, бо є що робити.

 

Цього тижня ми майже не працювали, тому на наступному тижні будуть пленарні засідання, бо інакше не встигнемо нічого зро­бити. Це стосовно графіка.

 

Наступне питання боротьба з терором, випадок з Бойчишиним як один із прикладів того, що починає діятися. Недригайло Вален­тин Михайлович є тут? Дайте доручення,нехай підготує, щоб була якась проміжна інформація, що там сталося. Валентине Михайловичу, підготуйте разом із Службою безпеки. Дізнайтеся, що це за проя­ви бандитизму, терору, викрадення і так далі, і поінформуйте про це Верховну Раду.

 

Тепер відносно проектів законів про гірські чи інші райони. У нас є загальне правило і процедура підготовки цих законів. Хай комісії вносять /учора було засідання Президії/, включимо до порядку денного і будемо розглядати. Ми ж тут не розбираємо хід підготовки проектів законів.

 

Була ще пропозиція про винесення на референдум не тільки питання влади, а й питання віддавати чи не віддавати зброю. Я думаю, що коли буде висновок, коли ми обговоримо це питання, тоді якось ближче до нього підійдемо, а зараз ставити його на голосування було б неправильно і поспішно.

 

42

 

Стосовно Закону про статус ветеранів війни. Дійсно, є ба­гато звернень.  Нехай комісії цей закон роз'яснюють і разом проводять у життя.   

 

Щодо закриття відомчих дитсадків. Ми вже давали доручення. Юхиме Леонідовичу   /ще Каскевич де?/, я прошу з'ясувати питання роботи відомчих дитячих закладів. Якщо їх не можуть утримувати, то треба розібратися. Це вже компетенція місцевих органів. А    бюджет... Проект бюджету розглядатимемо, і буде бюджет.

 

Комісія щодо "Бласко". Я просив, і тільки що з"ясували, що комісія працює і наступного тижня буде готова доповідь. Рішення Верховної Ради з цього приводу є. Термін встановлено - до 20-го. Сьогодні 20-те, комісія просить... Коли, депутате Рябоконь? У середу наступного тижня вони будуть готові. Я думаю, рішення є  і голосувати не потрібно.

 

Вибори. Була слушна пропозиція, але змінити дату виборів, ви знаєте, буде антизаконно. А щоб призначити вибори місцевих Рад, то треба готувати проект закону. Коли ми будемо розглядати конституційні основи організації державної влади, тоді можемо обговорити і термін виборів. А зараз просто так не можна внести. Ми ж уже поверталися до цього питання.

 

43

 

Відносно виділення коштів на похорони. Це надзвичайно важливе питання, і тут мова може йти не тільки про Сирецькии виборчий округ. Це наша біда    і велика біда. Треба дати протокольне доручення урядові...

 

Міністре Карасик, члени Кабінету приходять сюди не для того, щоб вислуховувати депутатів. Для того є інша форма. Слухайте, будь ласка, загальне.

 

Юхиме Леонідовичу, ми вже один раз робили таке протокольне доручення. Я ще раз прошу дати протокольне доручення уряду разом з Міністерством соціального захисту населення продумати механізм відшкодування збитків малозабезпеченим сім'ям. Тут треба ввести якусь градацію, якусь цільову, адресну допомогу, бо всім не можемо допомогти.

 

Про Президента. Коли ми будемо обговорювати основи конституційного ладу,  тоді й визначимо... /Шум     у      залі/.

 

Ну це ж треба готувати проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про вибори Президента. Таке протокольне доручення можна дати тільки комісіям.

 

Кілька разів піднімалося питання щодо СНД. Ми в СНД. Україна в числі засновників Співдружності й питання про те, чи включати... /Шум     у     залі/.

 

Василю Івановичу, ви такий депутат, як і всі. Будь ласка, сядьте і ждіть своєї черги.

 

Тому я не знаю, кому потрібно порушувати це питання, Україна з першого дня в СНД. /Шум     у     залі/.

Якщо я брешу, то ви теж не брешіть. Я вам ще раз кажу: не можна цього робити.

 

44

 

Я охарактеризував усі питання, які були в порядку денному. Хто з 20 депутатів, які вносили пропозиції, вважає, що я щось пропустив? Будь ласка. Немає таких.

Депутате Шлемко, щодо гірських районів я сказав: "На­працьовуйте проект закону і подавайте". Я не бачив цього законопроекту. Внесіть на розгляд Президії - він буде прийнятий. Ці питання ми з'ясували.

 

Щодо питання про трансляцію було дві пропозиції. Найбільше, як бачу, депутатами сприймається така пропозиція: повна трансляція по радіо - у прямому ефірі, по телебаченню — у запису. Але першим буде голосуватися підготовлений проект, який вам роздано. А потім поставимо на голосування цю пропозицію. Голосується проект Президії, розданий вам учора. Є він у вас? Зачитувати? Прошу уваги.

 

Проект Постанови Верховної Ради про порядок висвітлення роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України дванадцятого скли­кання.

 

З метою забезпечення глаcності діяльності вищого законо­давчого органу держави Верховна Рада України постановляє:

 1. Доручити Державній телерадіомовній компанії України: телетрансляцію пленарних засідань дев"ятої сесії Верховної Ради України дванадцятого скликання здійсню­вати, як правило, у формі репортажів, щоденників та інших інформаційних повідомлень, а радіотрансляцію - в повному обсязі у прямому ефірі; продовжити проведення щотижневих передач у вигляді прямого депутатського каналу для роз'яснення найбільш важливих законодавчих актів та рішень, прийнятих Верховною Радою України.

45

 

2. Повна  і пряма телетрансляція пленарних засідань здійснюється за окремим рішенням Верховної Ради України.

 

 3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Комісію Верховної Ради з питань гласності та засобів масової інформації.

 

От такий проект подала Президія. Ставлю зазначений проект на голосування як постанову. Прошу проголосувати. "За" - 225. Прийнято.

 

Ставлю на голосування другий проект: по радіо - повна трансляція,      по телебаченню - повна в запису. Прошу проголосувати такий проект. "За" - 114.

 

Тепер я ставлю на голосування таке рішення: запропонований порядок і графік роботи з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених народними депутатами і погоджених нами,  в основному схвалити і приступити до його виконання.

 

"За" - 262. Приймається.

 

Я прошу вашого дозволу зразу поставити на розгляд проект, внесений Комісією у питаннях законодавства і закон­ності, про доповнення пункту 7-2 статті 114-5 Конституції /Основного Закону/ України. Слово від комісії надається Коцюбі Олександру Павловичу.

 

КОЦЮБА О.П.,  голова Комісії Верховної Ради України  з питань  законодавства і законності /Радянський  виборчий   округ,  м. К и ї в/. Шановні народні депутати!  І на засіданнях Президії Верховної Ради,  і на сесії Верховної Ради ці питання піднімалися неодноразово. Відповідні

 

46

 

доручення були. Комісія у питаннях законодавства і законності разом з іншими комісіями, науковими працівниками опрацювала ряд положень і встановила невідповідність Конституції і законодавства Криму Конституції і законодавству України. Це питання не раз обговорювалося тут. Думаю, Президія Верховної Ради зробила правильно, коли, узагальнивши всі ці матеріали, напра­вила їх Верховній Раді Криму для вирішення цієї проблеми.

 

Що стосується сьогоднішньої ситуації, що стосується стурбованості  народних депутатів подіями, які відбуваються в Криму, то це цілком закономірно. Тому комісія пропонує /учора це було обговорено і прийнято таке рішення/ проект закону, про який іде мова.

 

Єдине, що очевидно потребує уточнення у зв'язку з цим. У пункті ЗІ статті 97 Конституції записано,  що Верховна Рада України зупиняє дію правових актів Верховної Ради Криму. Через це доцільно було б уточнити редакцію цього проекту закону, додавши слово "виконавчої", тобто записати: "та акти централь­них органів виконавчої влади Республіки Крим у разі невідповід­ності їх Конституції  і законам України.

 

Це було б і юридично правильно    і відповідало б Конституції. Щоб не вийшло так, що Верховна Рада тільки зупи­няє дію,  а Президент може їх скасовувати. Повинна бути повна відповідність між законодавчою і виконавчою владою!  Відповідний контроль з боку судової влади. Маю на увазі Конституційного Суд України.

 

Щоб попередити запитання, скажу, що всі механізми скасу­вання і зупинення пов"язані з Конституційним Судом. Тому давайте пізніше після прийняття цього закону розглянемо питання про дообрання Конституційного Суду, аби він надалі контролював усе це.

 

47

 

Настає дуже тривожний період: наближаються вибори, йде протистояння політичних сил,  і ми повинні мати органи, функ-ціонування яких забезпечувало б стабільність України і дотри­мання законодавства всіма суб'єктами, незалежно від того, чи то автономна республіка, чи то обласна Рада, чи будь-які інші суб'єкти й політичні сили.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Чи є запитання?

Перший мікрофон.

 

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пролетарський     виборчий     округ,     Донецька     область/. Александр Павлович! Я проголосую за все акты, которые будут удерживать Крым в Украине. Пускай мучаются вместе с нами. Я не голосовал за автономию. Но скажите четко еще раз, что вы, изучив эту проблему, считаете нужным сделать, кроме внесения дополнения в эту статью? Вы уже сказали, что нужен Конституционный Суд. А как отразится на ситуации в Крыму то, что мы сейчас по-воровски не ратифицируем Устав СНГ /этот вопрос Иван Степанович даже не поставил на голосование/, не сыграет ли это на руку Мешкову на выборах? Какие есть еще возможности сгладить ситуацию?

 

Я проголосую за это дополнение, но знаю, что оно не поможет.

 

48

 

КОЦЮБА О.П. Шановний депутате Чародєєв! Уже те, що ви так проголосуєте, свідчить про ваш виважений підхід до цього питання.

 

Наша нині діюча Конституція, незважаючи на всі її недоліки, забезпечує правильне функціонування і дотримання законодавства. Але, я це підкреслив, після вирішення цього питання треба все-таки дообрати Конституційний Суд, який забезпечуватиме дотримання законності на цьому рівні. А завдяки цій поправці можна буде ефективніше реагувати на прийняття будь-якого незаконного акта в Криму чи в інших місцях.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

ЧЕРНЕНКО В.Г. Александр Павлович! Понятно, что при решении всех вопросов, связанных с государством, мы должны быть чрезвычайно деликатными. Вопрос этот очень непростой, и об этом всегда нужно думать.

 

Вот вы сказали о Конституционном Суде. Но что мы имеем сегодня по Конституционному Суду? Сколько его членов избрано? В такой чрезвычайно непростой ситуации орган, который тракто­вал бы и отменял неконституционные акты, нам крайне необходим.

 

Что мы имеем по тому варианту голосования, когда по нашей же инициативе этот высший орган конституционного надзора не был сформирован?

 

КОЦЮБА О.П. Шановний народний депутате Черненко! Ви дуже
правильно підкреслили, з якою делікатністю повинні вирішуватися питання на вищих рівнях влади: законодавчої, виконавчої чи судової. Через те ми вносимо саме таку зміну,  і я прошу всіх проголосувати за це.

49

 

Що стосується Конституційного Суду, то я про це вже говорив. Комісія у питаннях законодавства і законності напра­цювала всі матеріали щодо кандидатів, напрацювала матеріали щодо вдосконалення законодавства. Закони прийнято: і про Конституційний Суд, і про внесення змін до Закону про Консти­туційний Суд. Ви знаєте, що політичне протистояння, особливо тут, у Верховній Раді, зупинило формування Конституційного Суду.

 

Кандидатури і матеріали щодо цих кандидатур є. Вони подані Івану Степановичу Плюшу, Президенту,  і вони є в нашій комісії. Це 18 кандидатів, хоча нам треба 15. Це     реальні фігури. Єдине, що потрібно, це щоб вищі посадові особи - тобто Голова Верховної Ради, Президент України - внесли нам ці кандидатури. Якщо вони мають інші кандидатури, будь ласка, нехай подають їх, щоб ми відвели день чи півдня і обрали членів Конституційного Суду. Нехай би він діяв.   

 

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу    /Полтавський     виборчий     округ,     Полтав­ська     область/. Ви - голова комісії, яка повинна контролювати дотримання законів, виконання постанов Верховної Ради. Як на вашу думку, чому сьогодні закони не працюють? Це всі прекрасно знають. Уже дійшло до того, що є загроза цілісності держави,   і ми розглядаємо питання про внесення цих змін і доповнень.

 

50

 

У мене такі два коротенькі запитання. На вашу думку, який механізм потрібно створити, щоб усе-таки закони постійно виконувалися, щоб було так, як ви говорите: я умру, а закон нехай торжествує.

 

І друге запитання. Якщо ми не внесемо доповнення до статті 114—5 Конституції України, чи вистачить у Верховної Ради і у Президента повноважень все-таки навести в Україні порядок?

 

Дякую.

 

КОЦЮБА О.П. Шановний депутате Степенко! Я зроблю невеликий відступ. Ми повинні дуже виважено проводити ту законотворчу роботу, якою ми наділені згідно з Конституцією. Ми часто під впливом емоцій або, як здається нам, дуже хитромудрої пропо­зиції, приймаємо невиважені рішення. Пам'ятаєте, коли із ІЗ постійних членів нашої комісії 9 виступили проти надання повноваження Кабінету Міністрів, бо то не його функція. І ми отримали результат: оцей хаос і вніс це безвладдя у виконання законів.

 

Сьогодні у нас достатньо механізмів для того, щоб викону­валися закони. Є всі відповідні органи: і Міністерство внутріш­ніх справ, і судова влада, і інші міністерства. Нам треба тільки посилити вимогливість до цих органів, щоб вони виконували закони.

 

ГОЛОВА. Я звертаюсь і до депутатів, і до вас, Олександре Павловичу: не розвивайте проблему законодавства в цілому, висловлюйтеся конкретно щодо документа. Що ж ми робимо? Уже ж використали майже дві години...

 

51

 

КОЦЮБА О.П. Іване Степановичу, це слушне питання.

 

ГОЛОВА. Слушне, але ж...

 

Перший мікрофон.     

 

ВОРОБЙОВ О.М. Александр Павлович, как вы считаете, изменит ли непосредственно положение в Крыму дополнение к этой статье Конституции? Или все-таки нам нужно возвратиться, проанализировать и принять соответстующее решение по всему законодательству, которое принято Верховным Советом Республики Крым?

 

И еще один вопрос. Даже если мы с вами сейчас изберем Конституционный Суд, у нас, однако, нет Закона о конституционном судопроизводстве.  Сможет ли Конституционный Суд в таком случае решать проблемы, возникшие на грани законов, поста­новлений Кабинета Министров, указов Президента или нет?

 

КОЦЮБА О.П. Шановний депутате Воробйов! Ви повинні одне зрозуміти: у нас цілком достатньо механізмів, які є і в Конституції, і в інших законах, щоб закони виконувалися. Потрібно тільки питати, як їх виконують. Сьогодні можна навести порядок і в Криму, і там, де є беззаконня, не тоталь­ний, як кажуть, порядок, а конституційний порядок. Для цього цілком достатньо механізмів.

Інша справа, що треба, щоб закони виконували органи, які є, і це повинно заслуховуватись і в системі президент­ських структур, оскільки Президент нині очолює виконавчу владу, і в парламенті, який наділений контрольними функціями.

 

52

 

Що стосується Конституційного Суду. Шановні народні депу­тати! Ще раз до вас звертаюся: прийняли закон, внесли зміни в Конституцію. У нас є напрацьований і обговорений у комісії законопроект про конституційне судочинство, його можна швидко обговорити і прийняти. Потрібно не більше двох днів, щоб сформувати суд. Документи напрацьовані.

 

Я звертаюся.до всіх політичних сил: об'єднайтеся щодо цього питання! Давайте зберемося на спільному засіданні комісій, обговоримо, внесемо ці питання. Ми б зняли величезну проблему.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ще раз прошу вас висловлюватися щодо розданого проекту документів, тим більше що про це ми говорили навіть на такій широкій нараді, яка відбу­лася днями, і там отримали схвалення.

 

Другий мікрофон.

 

 ПЕТРЕНКО В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Приазовський     виборчий     округ,     Запорізька об л а с т ь/. Шановні колеги! Я пропоную цей проект закону прийняти і дати можливість Президенту своїми законодавчими актами призупиняти дію там, де порушуються закони України. Це перше.

 

Друге. Досі немає представника Президента України в Криму.

У нас є закон,  і він не виконується.         

 

Третє. Сьогодні ми плачемо через ті події, які відбу­ваються в Криму. Але хто заблокував затвердження Конституційного

 

53

 

Суду? Ми його обрали, треба було тільки проголосувати за затвердження протоколів. Тут не дуже багато роботи,  і треба паралельно затвердити Конституційний Суд. Дякую за увагу.

 

КОЦЮБА О.П. Я дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон, останній.

 

ГРИНІВ Є.А., начальник управління у справах захисту прав споживачів Львівської обласної державної    адміністрації /Дрогобицький     виборчий     округ, Львівська     область/. Шановні! Безперечно, що доповнення до закону потрібно приймати обов"язково. Але на мій погляд, Іване Степановичу, Верховна Рада повинна прийняти ще одну постанову, дуже лаконічну:  "У зв"язку з нестабільним становищем у Криму, що виявилося   в політичному тероризмі, тимчасово зупинити проведення формування ланок влади шляхом виборів". Тому що постфактум, безперечно, розглядати буде пізно. А доповнення до закону треба приймати.

 

Яка ваша думка з цього питання, пане Коцюба?

 

КОЦЮБА О.П.Я повністю підтримую пропозицію прийняти ці поправки. Щодо інших питань, то давайте обговоримо. Ми навіть   не маємо повної інформації...

 

ГОЛОВА. У комісію подайте свою пропозицію. З голосу не будемо приймати.

 

54

 

Я нагадую, це конституційна норма. Тому я вас усіх     прошу: будьте уважними і проголосуйте запропонований вам проект Закону України про доповнення пункту 7-2 статті І14-5 Конституції /Основного Закону/ України. Ставлю на голосування зазначений проект і прошу проголосувати Його.

 

"За" - 262.

 

Переголосувати?

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

ГОЛОВА. Кажуть, що частина депутатів не голосувала, тому що треба дописати олово "виконавчої". Депутат Коцюба про це сказав.

 

Я прошу вас, не треба цього різнобою... "За" було 262, 70 - не зрозуміли. Прощу проголосувати цей проект закону. Давайте поставимося до цього з розумінням.

 

Ставлю ще раз запропонований проект закону на голосування як закон. Прошу проголосувати.

 

"За" - 288.

 

Поіменно? Голосується пропозиція провести поіменне голосування. Прошу проголосувати.

 

"За" - 253. Проводиться поіменне голосування.

 

Прошу всіх взяти проект Закону України про доповнення пункту 7-2 статті 114-5 Конституції /Основного Закону/ України. Пропонується внести доповнення такого змісту: Президент України "скасовує акти Кабінету Міністрів України, акти міністерств, інших центральних органів державної вико­навчої влади України та акти органів виконавчої влади

 

55

 

Республіки Крим у разі невідповідності їх Конституції і законам України та указам Президента України".

 

Зрозуміли? Голосування поіменне. Прощу проголосувати.

 

"За" - 304. Приймається.

10 хвилин залишилося, я думаю, розгляд питання про бюджет не будемо починати, бо 10 хвилин для доповіді нічого не дасть. Тому зробимо перерву на ЗО хвилин, і прошу трохи раніше як о пів на першу зайти до залу.

 

56

 

/Після  перерви/

ПЛЮЩ І.С. Я спостерігаю за залом. Одна частина депутатів заходить, інша - виходить.

 

Ви знаєте, мені вже не можна з'являтися на очі нашим виборцям, бо весь час люди дорікають тим, що, мовляв, якщо в нас такий нікудишній порядок навіть у залі, то як ми його можемо добитися  в державі. Не сприймається та думка, що депутати не залежні ні від кого, вільні, а пояснюють це тим, що на них управи немає, що це безладдя і невихованість. Так що, шановні депутати, робіть висновки. Не такі ми вже й вільні, як бачите.

 

Ми зробили перерву на 10 хвилин раніше. І я просив швидше збиратися, бо час   іде. Ви мені правильно робите зауваження, а я зараз роблю його вам.

 

Поки підходять депутати, хочу з вами порадитися з приводу внесення змін до статті 43 Закону про вибори. От у цьому залі була майже тисяча чоловік, я з ними радився. Я їх запитував, як вони будуть ставитися до Верховної Ради, якщо вона не дотримуватиметься того, що раніше сама прийняла, і непослідовно діятиме? Як вони будуть це розцінювати? Вони ж усі одностайно просили передати, щоб ми на сесії Верховної Ради повернулися до обговорення цієї статті й змінили її, щоб при повторному голосу­ванні вважався обраним депутатом  той кандидат, хто набрав найбільше голосів. А в законі записано, що при повторному голосуванні діє така ж норма, як і при першому.

 

Якщо є ваша згода, давайте дамо доручення Комісії з  питань законодавства і законності попрацювати над цією статтею.

 

57

 

Депутат Ткачук над цим питанням довго працював, хай включається в цю роботу. Згода? Першій мікрофон.

 

ТКАЧУК А.Ф., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /З а в о д с ь к и й   в и б о р ч и й   о к р у г,  Х м е л ь н и ц ь к а   о б л а с т ь/. Ми зможемо роздати всі опрацьовані матеріали на руки у вівторок.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу Таращанський виборчий  округ,  Київська  область/. Іване Степановичу! дуже правильна пропозиція, тільки треба відразу врахувати одну обставину: щоб під час другого голосуван­ня, скільки б виборців не прийшло, не мало значення...

 

ГОЛОВА. Ну ви вже конкретно пропонуєте. Я поки що раджуся вами з приводу того, чи даєте ви згоду, щоб дати доручення комісії. От і все. Даєте? Ні? Що, голосувати?

 

МОРОЗ 0.0. Іване Степановичу, та дайте ж закінчити думку!

 

ГОЛОВА. Голосувати будемо за зміни в статті тоді, коли комісія їх внесе.

Другий мікрофон.

 

58

 

МОРОЗ 0.0. Мова йде про те, щоб внести тільки таку поправку, щоб під час другого голосування, як і під час першого, за того, хто обирається депутатом, було віддано голосів не менше 25 відсотків. Щоб був однаковий рівень легітимності депутата. Бо може вийти так, що на друге голосування прийдуть п"ять чоловік і той, за кого проголосує троє з п'яти, буде вже депутатом.        

 

Тобто, хай приходять і 27 відсотків виборців, але щоб проголосували не менше 25 відсотків виборців округу.

 

ГОЛОВА. Олександре Олександровичу, це питання ми будемо обговорювати і голосувати. А зараз поки що , мова йде про те, щоб депутати згодилися дати доручення комісії. Ще раз повторюю: дати доручення комісії підготувати зміни до статті й внести на розгляд. Хто за таку згоду, прошу голосувати.

 

"За" - 158. Не приймається.

 

Ось так, а кажете, що всі однаково думають. Отже, працюйте ще. Усе.

 

59

 

Обговорення не відкриваємо. Це не процедурне питання. Потрібне рішення.

 

Я вас прошу, не тисніть на мене, а робіть, щоб усі по­годилися. Якщо не буде злагоди, то будемо тільки час втрачати і знову ж нічого не приймемо, якщо навіть винесемо на обговорення. Ні-ні, усе! Уже більше не  будемо голосувати.

 

Вноситься на розгляд питання порядку денного про план економічного і соціального розвитку України на 1994 рік. Документи депутатам вручені. Доповідач Попов Валентин Петрович - перший заступник міністра економіки України.

 

Валентине Петровичу, міністр у лікарні?

 

Щодо проекту бюджету доповідатиме міністр фінансів П"ятаченко Григорій Олександрович.

 

Валентине Петровичу, скільки вам потрібно часу?

 

ПОПОВ В.П., перший заступник міністра економіки України. Мені для доповіді потрібно тридцять хвилин.

 

60

 

ГОЛОВА. Будь ласка, прошу уваги.

 

ПОПОВ В.П. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Відповідно до рішення Кабінету міністрів від ІЗ січня цього року, з урахуванням зауважень і пропозицій, внесених під час розгляду проекту плану на восьмій сесії Верховної Ради України та розгляду матеріалів проекту плану постійними комісіями Верховної Ради і на засіданні Кабінету Міністрів, Мінекономіки разом із відповідними міністерствами, відомствами і місцевими держадміністраціями доопрацювало проект Основних показників плану економічного і соціального розвитку, держконтракту і держзамовлення України на 1994 рік.

 

Необхідно відзначити, що в останні місяці минулого року погіршилась економічна ситуація в країні, особливо у зв"язку з поглибленням енергетичної кризи, змінами  порядку регулюван­ня цін, падінням офіційного курсу карбованця до долара США. Загальну кризову ситуацію продовжують ускладнювати скорочення матеріального виробництва, спад інвестиційної діяльності, загострення в фінансово-кредитній системі та невпорядкованість взаєморозрахунків.

 

За попередніми даними, в минулому році валовий внутрішній продукт перевищив 104 трильйони карбованців.. Вироблений націо­нальний доход знизився порівняно з рівнем 1992 року на 15 процентів, а продуктивність суспільної праці - на ІЗ про­центів.

 

Падіння обсягу промислового виробництва становить 7,4 процента від рівня 1992 року. Такий або більший спад допустили понад половину промислових підприємств.

 

61

 

Валова продукція сільського господарства збільшилась на 1,3 процента. За 1993 рік споживчих товарів вироблено менше, ніж у 1992 році, на 16 процентів, у тому числі продовольчих -на 9,4 процента.

 

Подальше наростання інфляційних процесів поглиблює фінан­сову кризу в Україні. Продовжує зростати емісія грошей, яка за 1993 рік становила 12,3 трильйона карбованців, що в 26,5 раза більше, ніж за відповідний період 1992 року.

 

Під час доопрацювання проекту плану економічного і соціаль­ного розвитку України на 1994 рік Міністерством економіки також розглянуто зауваження та пропозиції постійних комісій Верховної Ради, засідання яких проходили з 15 по 29 листопада минулого року. Серед них пропозиції таких комісій: з питань планування, бюджету, фінансів і цін; з питань економічної реформи і управ­ління народним господарством; з питань розвитку базових галузей народного господарства; з питань діяльності Рад народних депу­татів, розвитку місцевого самоврядування та інших.

 

З ряду висловлених зауважень і пропозицій уже прийнято конкретні рішення та внесено зміни до відповідних розділів проекту плану. Одна частина їх може бути врахована і реалізо­вана в 1994 році в ході виконання плану, а інша частина в сьогоднішніх умовах не може бути вирішена.

 

Дозвольте зупинитися на деяких основних проблемах та напрямах соціально-економічного розвитку України.

 

Реформування власності в минулому році сприяло розвитку основних елементів ринкової інфраструктури та недержавного сектора економіки, який уже зараз становить 25 процентів загальних обсягів промислової продукції.

 

 

62

 

Проте хід економічної реформи стримується. Нам поки що не вдалося забезпечити дієвість управління державним сектором економіки, подолати розвал фінансової системи, стримати інфляцію, здійснити ефективні заходи щодо стабілізації національної грошової одиниці, стримати процеси спаду виробництва. Не ство­рено конкурентного середовища. Досягнення вказаних цілей потребує структурних змін на основі державних пріоритетів та залучення інвестицій з усіх видів джерел, ефективної кредитно-грошової, податкової, зовнішньоекономічної політики.

 

Одним із шляхів створення повноцінного ринкового середовища в Україні є послідовний процес реформування державної власності. Створивши на базі державної власності суб"єкти господарювання, що несуть повну відповідальність за результати своєї діяльності, ми вирішимо головне завдання - матимемо ефективного власника.У досягненні цієї мети значну роль має відігравати приватизація. Наприкінці минулого року хід приватизації набув приско­реного характеру. Якщо за перші вісім місяців було приватизовано 1040 об'єктів, то за чотири останні місяці - понад півтори тисячі об'єктів. Із загальної кількості приватизовано 1079 об'єктів загальнодержавної власності і 1554 - комунальної власності.

 

Від продажу державного майна до позабюджетних фондів приватизації надійшло близько 239 мільярдів карбованців. Насе­ленням реалізовано сертифікатів на суму 113 мільярдів карбованців.

Вагому роль у прискоренні "великої приватизації? має відіграти корпоратизація. Практично робота щодо корпоратизації вже почалася. В даний час завершується розробка нормативних документів щодо спрощеного порядку продажу акцій. У разі нормального розвитку цього процесу вже в цьому році громадяни України отримають змогу практично використати встановлене законом

 

63

 

право на участь у приватизації, а інші інвестори, зокрема й іноземні, - вкласти гроші в економіку України та створення ефективної системи економічного управління.

 

Під час доопрацювання проекту плану переглянуто також темпи приватизації загальнодержавної і комунальної власності. Відповідно до Державної програми приватизації на 1994 рік як мінімальні встановлено завдання щодо приватизації об'єктів гру­пи А - 20 тисяч /мала приватизація/, груп Б, В, Г, Є /об‘єкти середньої та великої приватизації/ - 8 тисяч, групи Д  /законсервовані об‘єкти та об'єкти незавершеного будівництва/ - 1,4 тисячі.

 

Держава відмовляється від політики фінансової підтримки всіх підприємств і переходить до вибіркової /селекційної/ підтримки лише тих виробництв, які забезпечують життєдіяль­ність економіки, обороноздатність та безпеку України. На інші підприємства та галузі державний  вплив здійснюється через засоби непрямого економічного регулювання.

 

Питання цін. Розрахунки індексів цін щодо проекту  плану на 1994 рік через різке і непрогнозоване наростання інфляційних процесів у другому півріччі 1993 року були про­ведені в кількох варіантах. При цьому очікувана динаміка цін враховувала як зовнішні фактори - підвищення вартості

 

64

 

завізних нафти і газу до рівня світових цін, так і внутрішні -падіння курсу карбованця, зростання заробітної плати тощо.

 

Різке погіршення економічної ситуації в четвертому кварталі 1993  року викликало необхідність внесення корективів у попе­редні розрахунки. Якщо в листопаді індекс зміни цін у сфері матеріального виробництва за 1993 рік очікувався 38, то вже в грудні - 46.

 

Офіційний курс українського карбованця знизився з 5 тисяч 970 карбованців за один долар CША у жовтні до 7 090 карбованців у грудні і 12 600 карбованців на початку 1994  року. Значною мірою на зростання індексу цін також вплинуло підвищення розміру мінімальної заробітної плати в грудні минулого року. З урахуванням цього проведено прогнозні розрахунки нових індексів цін на 1994 рік у двох варіантах. Перший передбачав зростання цін по народному господарству у 7,4 раза.

 

Враховуючи наміри Кабінету Міністрів, Національного банку і Мінфіну проводити в 1994 році більш жорстку монетарну, фінансово-кредитну та цінову політику, що передбачено Невідклад­ними заходами щодо подолання гіперінфляції в Україні, нами опрацьовано і другий варіант розрахунків індексів зростання цін у 1994 році.

 

65

 

Цей варіант визначено з урахуванням  більш жорстких економічних умов порівняно з першим за рахунок підвищення середньорічного курсу карбованця до 16 тиcяч  за І долар США, збереження протягом року ціни на вугілля на рівні першого кварталу цього року, зниження на 20-25 процентів норми при­бутку в цінах проти рівня,досягнутого в 1993 році, і зростан­ня грошових доходів наcелення в 5,1 раза при зростанні цін у 4,45 раза. Вказаний варіант і прийнято для розрахунків Ос­новних показників проекту плану на 1994 рік, який вам розданий.

 

Такого суттєвого зменшення темпів зростання цін у сфері матеріального виробництва можливо досягти шляхом реалізації Невідкладних заходів щодо подолання гіперінфляції в Україні, а саме: проведення жорсткої кредитної політики, різкого змен­шення обсягів фінансової підтримки підприємств, запровадження більш гнучкого механізму регулювання фондів споживання, розгор­тання процесів санації, банкрутства неефективних виробництв, приватизації малих та середніх підприємств і корпоратизації великих підприємств, а також посилення контролю за цінами на всіх рівнях.

Треба відзначити, що вплив зовнішніх факторів на внутріш­ні ціни через вартість енергоноcіїв буде відчутним в основно­му в першому півріччі цього року,а надалі істотно послабиться. Більш вагомими в другому півріччі стануть внутрішні фактори /падіння курсу карбованця, вирівнювання цінових пропорцій між галузями народного господарства, посилення контролю за цінами на всіх рівнях, дотримання нормативів і показників, які передбачаються в плані і заходах/.

 

66

 

Інвестиційна політика. При формуванні основних показників у галузі капітального будівництва ми виходили з необхідності забезпечення централізованими інвестиціями державних програм,а також доручень і пропозицій комісій Верховної Ради, Президен­та та уряду. Однак для задоволення цих потреб на фінансування капітальних вкладень необхідно було б спрямувати понад 15 процентів валового внутрішнього продукту. Проте інвестиційні мож­ливості держави  не дають змоги врахувати всі ці пропозиції.

 

У зв"язку з цим державні централізовані капіталовкладен­ня передбачається спрямувати лише на забезпечення найважливі­ших пріоритетів та організацію невідкладних заходів.

 

З урахуванням мінімальних потреб у розвитку народного господарства загальний обсяг державних централізованих капі­тальних вкладень визначено в сумі 23,8 трильйона карбованців. Це становить 4,6 процента валового внутрішнього продукту, як і передбачено Невідкладними заходами щодо подолання гіперінфляції.

 

При цьому нами враховувалась необхідність забезпечення в 1994 році продовження будівництва насамперед пускових та найважливіших перехідних будов. Тому до державного контракту на  створення виробничих потужностей поіменно включено 614 найважливіших виробничих будов і об'єктів, з яких понад 53 проценти є пусковими, 41 - найважливішими перехідними і лише близько 5 процентів - ті, будівництво яких розпочинається.

 

До найголовніших державних пріоритетів віднесено розви­ток галузей агропромислового та паливно-енергетичного комплек­сів.

Згідно з Законом про пріоритетність соціального розвитку села на потреби агропромислового комплексу передбача-

 

67

 

ється  7,1 трильйона карбованців, у той час як його потреба в централізованих інвестиціях більш ніж утричі перевищує ре­альні можливості.

 

Не краща ситуація складається в інших пріоритетних галу­зях. Скажімо, на розвиток паливно-енергетичного комплексу пропонується спрямувати 4,9 трильйона карбованців, у тому числі на вугільну промисловість - 2,9, що також менше ніж наполови­ну покриває потреби у розвитку вугільної промисловості та со­ціальної сфери шахтарських міст.

 

Надзвичайно гострою залишається проблема житлового та со­ціального будівництва, інвестування розвитку комунального гос-подаротва.

 

В умовах браку бюджетних фінансових ресурсів необхідно використовувати кошти різних фондів, зокрема таких,як "фонд зайнятості", іноваційний фонд, конверсії, галузеві фонди міністерств, фонд приватизації, амортизаційні кошти, кредити банків, іноземні інвестиції та інші, щоб вирішувати питання розвитку підприємств, створення умов для соціального будівництва.

 

Особливістю плану 1994 року є те, що в ньому значна роль відведена структурній перебудові виробництва в основ­них галузях,здійсненню якісних змін в економічних пропорціях, які безпосередньо впливають на стабілізацію економічного роз­витку, формування ринку споживчих товарів та засобів виробниц­тва.

У плані передбачено кошти і на створення потужностей для формування замкнутих циклів, вирішення питань самозабезпечення виробництва, скорочення залежності від міждержавних поста­вок.

 

68

 

Складні й невідкладні завдання для забезпечення урожаю в 1994 році поставлені перед трудівниками села. Слід урахувати, що обсяги весняно-польових робіт збільшуються за рахунок неви­конання завдань минулого року по оранці на зяб - це майже 4 мільйони гектарів, недосіву озимих культур - 550 тисяч гекта­рів, а також очікуваного пересіву озимих зернових культур /сьогодні вже називають цифру понад два мільйони гектарів/.

 

Враховуючи зауваження народних депутатів України, пропозиції міністерств, відомств та областей, у 1994 році запровад­жується державний контракт на поставки до державних ресурсів зерна, цукрових буряків, олійних культур в обсягах, які гаран­тують забезпечення потреб населення хлібом і хлібобулочними виробами, цукром, олією. За державним замовленням здійснюються закупки насіння сільськогосподарських культур, племін­ної худоби та птиці.       

 

З 1994 року запроваджується новий механізм розрахунків із сільгоспвиробниками.  Зокрема заготівельним та перероб­ним підприємствам і організаціям надаватиметься бюджетна по­зичка для видачі сільськогосподарським товаровиробникам аван­сів у розмірі не менше 30-50 процентів вартості законтракто­ваної продукції та проведення остаточних розрахунків за ціна­ми, які склалися на момент передачі права власності.

 

Встановлюється на 1994 рік і державне замовлення на постав­ку до централізованого фонду /для забезпечення потреб спец-сложивачів, населення дотаційних областей і того, яке постраж­дало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, створення держав­ного резерву, забезпечення виконання міжурядових угод тощо/. Сюди відносяться м"ясо і м"ясопродукти, молоко й молокопродукти, яйця і яйцепродукти, картопля, овочі, плоди, ягоди, виноград та інша продукція.

 

69

 

Закупки і поставки за держзамовленням здійснюються заго­тівельними та переробними підприємствами й організаціями всіх форм власності на договірній основі за рахунок їх власних коштів та кредитів банків. Це,на наш погляд, дасть змогу здійснити наміри, які передбачаються у проекті плану на 1994 рік у галузі сільського господарства.

 

Для забезпечення потреб виробництва у 1994 році наміча­ється розмістити державні контракти на 228 видів промислової продукції, а державне замовлення - на 500 видів проти 320   і 618 у минулому році. Питома вага державного контракту дещо  знизиться у порівнянні з минулим роком і орієнтовно станови­тиме 9-12 процентів від загального обсягу промислового ви­робництва. Суттєво знизиться і питома вага державного замовлен­ня - 38-40 процентів проти 52 у минулому році.

 

У 1994 році передбачається запровадження контролю бан­ків за видачею коштів на споживання підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності. Суть цього контролю поля­гає в тому, що суб"єкти господарювання і підприємництва зможуть  одержувати в установах банків кошти на споживання лише в межах розрахункового споживання, оскільки ті підприємства, на яких буде зростати продуктивність праці, зможуть відповідно підви­щувати і варобітну плату.

 

Запровадження банківського контролю за фондом споживан­ня дасть змогу ефективніше   вирішувати питання відновлен­ня міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, підвищення продуктивності праці, стримування необгрунтованого зростання оплати праці.

 

В умовах спаду виробництва та гіперінфляції соціальному захисту з боку держави підлягатимуть малозабезпечені та не-

 

70

 

працездатні верстви населення: пенсіонери, сім"ї з дітьми, безробітні тощо. Умовою встановлення пільг цим категоріям  громадян буде визначений в законодавчому порядку рівень забезпеченості матеріальними благами в їх сім"ях.

 

Відповідно до розробленого і поданого на розгляд Кабінету Міністрів проекту Закону про межу малозабезпеченості створюється нормативна база для посилення адресності державної підтримки найменш захищених верств населення.

 

У 1994 році становище в галузі зовнішньоекономічної, діяльності буде залишатися складним.

 

У прогнозних обсягах імпорту на 1994 рік враховані міні­мальні потреби галузей економіки в продукції. Критичний ім­порт становитиме 20,9 мільярда доларів США, з них із країн колишнього СРСР - 16,1 мільярда і з країн далекого зарубіж­жя - 4,8 мільярда доларів.

 

У розрахунку до торговельного балансу передбачається закупівля найважливіших видів сировини, матеріалів, устат­кування, комплектуючих виробів, запасних частин до діючого ім­портного устаткування, медикаментів та медичного обладнан­ня, продуктів дитячого харчування тощо, вкрай необхідних для функціонування народного господарства України, а також забезпечення життєдіяльності населення.

 

Зокрема, передбачається завезення 28 мільйонів тонн нафти, 83,7 мільярда кубічних метрів газу, 16,8 мільйона тонн вугілля, закупівля ядерного палива на суму 437 мільйо­нів доларів, оплата за вивезення відпрацьованих відходів з українських АЕС на суму 200 мільйонів доларів, медикаментів та медичного обладнання на суму більш як 600 мільйонів дола­рів тощо.

 

71

 

Сальдо торговельного балансу з урахуванням послуг, включа­ючи транзит нафти, газу та аміаку через територію України, становитиме 20 мільйонів доларів США.

 

 Для досягнення позитивного сальдо торговельного балансу України в цілому вишукані додаткові можливості скорочення ім­порту сировини, матеріалів та устаткування проти мінімальних потреб. Збільшені обсяги експорту продукції металургійної і вугільної промисловості та агропромислового комплексу.

 

І на завершення. У проекті плану передбачено ряд заходів, що мають забезпечити припинення спаду матеріального виробництва. Як уже відзначалося, загальний обсяг промислового виробництва в 1994 році намічається збільшити проти минулого року на 2,3 процента. Зокрема, виробництво предметів споживання /група Б/ зросте на 2,5 процента.

 

Валова продукція сільського господарства зросте на 7,1 про­цента, зокрема у тваринництві - на 11,3 процента, у рослин­ництві - на 2,9 процента. Виробництво товарів народного споживання зросте на 5,7 процента, зокрема продовольчих - на 7,1 про­цента,- непродовольчих - на 2,5 процента.

 

72

 

При деякому зростанні проти попереднього року промислового виробництва, продукції сільського господарства та виробництва     продукції /робіт, послуг/ ряду інших галузей валовий суспільний продукт знизиться на 0,8 процента, національний доход -на 8,6, продуктивність суспільної праці - на 7,8 процента.

 

Основною причиною зниження національного доходу є значне зростання матеріаломісткості, низькі надходження від зовніш­ньоторговельних операцій та недостатні обсяги матеріального виробництва. Зростання матеріаломісткості на 5,1 процента призведе до умовних перевитрат матеріальних ресурсів у 1994 ро­ці на 12 мільярдів карбованців.

 

З урахуванням деякого уточнення показників плану та бюд­жету на 1994 рік на засіданні Кабінету Міністрів валовий внутрішній продукт становитиме 497,7 трильйона карбованців, а національний доход - майже 400 трильйонів карбованців.

 

За останні роки  через брак      паритету цін і різні рівні матеріальних витрат в окремих галузях простежується зміна галузевої структури національного доходу. Питома вага чистої продукції промисловості у складі національного доходу збільшиться з 51,7 процента у 1992 році до 58 в 1994 році, у сільському господарстві - відповідно знизиться з 23,І до 20,8 процента. Усе це зумовлює необхідність подальшої роботи над підвищенням ефективності суспільного виробництва та зниженням впливу на економіку негативних факторів.

 

 Для успішного втілення проекту плану в життя потрібна сильна виконавча влада, контроль за використанням державної власності, санація підприємств, жорстка фінансово-кредитна політика, запровадження Закону про банкрутство, прискорення приватизації і наполеглива праця в ім"я незалежної України.

 

73

 

Пропонується щоквартально розглядати підсумки реалізації плану та бюджету і вносити відповідні корективи.

 

Прошу погодити розданий вам проект Постанови Верховної Ради про основні показники проекту плану економічного і соціального розвитку України на 1994 рік.

 

Учора в комісії і на засіданні Президії Верховної Ради вносилася пропозиція, щоб сьогодні розглянути ці питання на сесії, а потім ще раз повернутися до роботи в комісіях. А після цього знову внести на розгляд Верховної Ради для прийняття    рішення.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський     виборчий     округ, Сумська     область/.    Шановний Валентине Петровичу! Це добре, що ви сьогодні доповідаєте, ви добре знаєте проблеми агропромислового комплексу і завжди його захищаєте. Я задам вам таке запитання. Як могло трапитися, що згідно з Законом про пріоритетність соціального розвитку села й відповідним указом Президента з цього ж питання на соціальну сферу в агропромисловому комплексі ми повинні виділяти близько п'ят­десяти    відсотків централізованих загальних капітальних вкладень?   З цим ви ж погоджуєтесь? У той же час на сторінці 44 записано, що виділяється 46 відсотків.     Це добре. Але коли ми дивимося фізичні показники плану введення житла, шкіл,

 

74

 

дитячих дошкільних закладів /можете потім подивитися сторін­ки 125, 126, то бачимо, що від загального обсягу введення житла за рахунок централізованих вкладень з мільйона 860 ти­сяч квадратних метрів для села вводиться всього 119 тисяч квадратних метрів, тобто менше десяти відсотків, по школах -ІО відсотків, дитячих закладів - 30 відсотків. Дайте відпо­відь, як це так може бути, що капітальних вкладень виділяє­ться /без розрахунків поки що/ 46 відсотків, а введення по­тужностей у соціальній сфері - усього ІО? Я думаю, що це тут або хтось допустився неточності, або навмисно хоче зроби­ти для села не те що треба. Я прошу відповісти.

 

ПОПОВ В.П. Шановний Валерію Івановичу, ми витримали поставлені в законі вимоги щодо соціального розвитку села, виділили з централізованих капіталовкладень 31,6 відсотка /це частка в наці­ональному доході/ і плюс 15 відсотків виділено із суми цих капіталовкладень - усього виходить 46,1 відсотка.

 

Є указ Президента, яким передбачається, що 50 відсотків централізованих капітальних вкладень направляється на розви­ток соціальної сфери села. А в цю сферу входять: будівництво житла, будівництво шкіл, дитячих дошкільних закладів, ліка­рень. Але ми, коли готували цей проект указу, передбачили, що туди входить і будівництво газопроводів та водопроводів, постачання і каналізація, словом, усе, що відноситься до соціальної сфери. Ми витримали виділення коштів на ту ж со­ціальну сферу розвитку села в обсязі 50 відсотків.

 

У законі передбачається тільки будівництво житла у праценезабезпечених

 

75

 

селах, а решта будується за рахунок централізова­них коштів, власних коштів господарств або населення. Тому вит­римати зараз показники по введенню об'єктів, забезпечити тими коштами, що ми даємо, щоб ввести такі обсяги житла при цих капі­таловкладеннях просто неможливо. Ми будемо ще раз після проробки в комісіях повертатися разом з міністерствами і відомствами до розподілу цих коштів. Ми віддали кошти міністерствам і відомст­вам.  Вони обсяги у соціальній сфері набирають. Контроль наш є, але в окремих галузях, мабуть, потрібно цьому приділити більше уваги.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ЧЕРЕП В.І. Вибачте, я говорив про менш як десять відсот­ків на житло. Ви ж дайте відповідь, звідки 50 процентів, як­що немає і десяти?

 

ПОПОВ В.П. Я вам відповідаю, що на житло кошти виді­ляються тільки  для сіл, не забезпечених працездатним на­селенням.

 

 ЧЕРЕП В.І. Тоді закону ми не виконуємо?

 

П0ПОВ В.П. Ми виконуємо закон. Так у ньому записано.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

РОМАНОВ Ю.С. У меня такой     вопрос. Я сегодня уже обращал ваше внимание /и до этого неоднократно/ на ту ситу­ацию, которая складывается    с системой образования. И если мы не поддержим систему образования, то с решением воп­роса развития Украины ничего хорошего не получится.

 

76

 

Поэтому у меня такой вопрос: каково ваше отношение к тому, чтобы включить в основные государственные приоритеты и образование? Если мы это сделаем, то решим очень много вопросов.

 

ПОПОВ В.П. Коли ми формували проект плану, то виходили із тієї концепції, яка була розроблена урядом. А уряд відніс до пріоритетних ті галузі, які я назвав. Це розвиток агропромис­лового комплексу, паливно-енергетичного комплексу, заходи, зв"язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції, переселення до Криму колись  депортованого населення. Ці питання визначено пріоритетними. А на інші галузі в бюджеті відповідно виділяються кошти для фінансування, як передбачено законом. Але у пріоритетні ми поки що їх не вписуємо, хоч я розумію, що сьогодні це дуже важливе питання - підготовка наших кадрів. І увага щодо фінансування повинна приділятися його вирішенню, мабуть, більша, ніж нині.

 

Під час підготовки проекту плану завжди максимально мож­ливі кошти спрямовувалися на розвиток сільського господарства -і не тільки за рахунок централізованих коштів, а й коштів, які виділяють промислові підприємства. Колгоспи, радгоспи, промислові підприємства також виділяють кошти на розвиток освіти, підготовку шкіл. Менше виділялося коштів на загальне фінансування.

 

Так, зараз виділяються кошти на реалізацію чорнобильської програми, будівництво шкіл і створення умов для розвитку освіти. Але зробити розвиток освіти пріоритетним напрямом і спрямувати на це значно більші кошти зараз немає фінансової можливості.

 

77

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

СТЕПЕНКО В. І. Валентине Петровичу! У мене до вас таке запитання. От ми розглядаємо питання про проект плану еконо­мічного і соціального розвитку України. Ви знаєте, що без розв"язання проблем села ніякого економічного розвитку не буде. Це зрозуміло.

 

І от я хочу, щоб ви дали конкретну відповідь на таке запи­тання. 19 листопада було прийнято постанову Верховної Ради про розрахунки за продану сільськогосподарську продукцію, яку, до речі, не виконано.

 

От Іван Степанович казав: "Хай елеваторам продають!"  Я, скажімо, як голова колгоспу виставив штраф. А за це мене там зро­били ворогом народу, сказали, що я паралізував роботу. Але ж вони не розрахувалися. Отже, пограбували господарство десь на 5 мільяр­дів карбованців з урахуванням інфляції. Бо в постанові було написано, що з урахуванням інфляції..

 

Так чому ж це вами не передбачено? Адже це взавмопов"язані речі - питання економічного розвитку і бюджету. Працівники сільського господарства мають отримати компенсацію.

 

Дійсно, сьогодні хоч роби офіційний запит Генеральній прокуратурі, чому вона не притягла до відповідальності тих, хто пограбував село в особливо великих розмірах. І ніде це не передбачено. Розумієте? Так чи була розмова, щоб усе-таки виплатити компенсацію, тобто вирішити те питання, яке сьогодні порушували депутати? І це не пусте питання. Адже не завозяться ні пальне, ні насіння, абсолютно нічого не робиться, село паралізовано.

 

78

 

І тут я не бачу, щоб червоною ниткою проходила така думка, що слід розрахуватися з селом, поставитися до нього по-людсь­кому.

 

Так що ви думаєте щодо цього питання?

 

ПОПОВ В.П. На вчорашній день сільському господарству ще не сплачено 5ОО мільярдів карбованців за поставку зерна і один трильйон карбованців за м"ясо і молоко. Юхим Леонідович Звягільський, виступаючи вчора на нараді, повідомив, що до кінця цього місяця держава повністю розрахується за цей борг.

 

Чому не розраховано ці показники? Ви знаєте, що коли затверджувалися заходи щодо боротьби з інфляцією, банку було дано право не допустити інфляційного кредитування. Тому і розтягнулося розрахування за сільськогосподарську продукцію.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

СТЕПЕНК0 В.І. Іване Степановичу, цуже вам вдячний! Валентине Петровичу! Я не звинувачую, просто хочу знати /нехай депутат Яворівський записує/. Дійсно не розумію цього питання. Тоді ми продавали тонну зерна за 110 доларів. Сьогодні, якщо взяти курс купона до долара, виходить, що зараз це виплачується дешевше в шість разів, ніж тоді,

 

79

 

коли б вчасно розрахувалися. Так я не задаю запитання, де шапка,  я вже запитую,  а де ж кума діли? Отже, чи буде враховано інфляцію у розрахунках з сільським господарством, чи нi? Якщо ж просто заплатять гpoші, то ми нічого на них не купимо.  І ви це краще від мене розумієте.

 

Дякую.

 

ПОПОВ В.П.  Розумію вас   у такому плані, що колгоспи i господарства, які здали продукцію i не одержали грошей, зазнали збитків у зв"язку з  інфляційними процесами.  Але сьогодні згідно з бюджетом ми не маємо можливості провести індексацію цих коштів. Що зробиш, такий наш стан економіки!

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

БОНДАРЕНКО А.Д.,  голова Сумської обласної Ради народних депутатів   /Лебединський      виборчий     округ, Сумська     область/. Уважаемый Валентин Петрович! Как показывает жизнь нашей Украины, по-моему, сейчас   на первом месте стоит такой вопрос - обеспечение топливно-энерге­тическими ресурсами. Не считаете ли вы правильным поставить эту приоритетную задачу на первое место, ибо от ее решения зависит и работа сельского хозяйства? Это - первый вопрос.

 

И второй вопрос: не считаете ли вы возможным включить в число приоритетных задач повышение плодородия земли?

 

80

 

ПОПОВ В.П.   Топливно-энергетический   комплекс у нас нахо­дится среди приоритетных. Сейчас подготовлена концепция, которая будет рассматриваться и на сессии Верховного Совета. В ней предусмотрено развитие и угольной промышленности, и га­зовой, и других отраслей.

 

Но мы вынуждены еще и вкладывать деньги в России на развитие тех комплексов, где мы зарабатываем нефть. Поэтому сейчас сказать, что главнее - агропромышленный комплекс или этот - невозможно, они взаимосвязаны. Будет нормально работать агропромышленный комплекс - будут условия для развития   энерге­тики. Потому что деньги от деятельности агропромышленного комплекса идут на создание условий для развития топливного. С другой стороны, развитие топливно-энергетического комплекса очень влияет на агропромышленный.

 

Вследствие этого в суммах выделенные средства /посмотрите и в бюджете, и в проекте плана капитальных вложений/ почти равны: 6,6 триллиона   карбованцев планируется на развитие агропромышлен­ного комплекса и около 6 триллионов - на топливно-энергетиче­ский комплекс.

 

По поводу второго вопроса. Что я вам хочу сказать?   Вы правы в такой постановке вопроса.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

Д0Р0ГУНЦ0В C.I., голова Koмicii Верховної Ради України у питаниях eкoлnoгii та раціонального природокористування /С у в о р о в с ь к и й                  в и б о р ч и й     о  к р у г,   О д е с ь к а     о б л а с т ь/.    Шановний Валентине Петровичу!

 

81

 

Я поважаю вас як висококваліфікованого спеціаліста в органах державного управління економікою і хочу звернутися до вас із двома запитаннями.

 

Скажіть, будь ласка, як могла скластися така дивовижна ситуація в нашій державі?   За даними Мінстату України, у минулому році національний доход зменшився на 1З процентів. Нехай вони поми­лилися, бо важко зараз слідкувати за цінами, нехай на 20 про­центів скоротився обсяг нашого національного доходу порівняно з 1992 роком. Але життєвий рівень пенсіонерів, учителів, лікарів, працівників культури, зрештою всього нашого народу впав за цей же рік у 7-8 разів! То як же при такому скороченні національного доходу, з якого ми черпаємо і свої особисті доходи, міг відбутися такий розрив?   Куди ж подівся цей націо­нальний доход?

 

І друге запитання.   Ми декларували /спочатку з 1 листопада, потім з 1 грудня, потім з 1 січня/, що вилучимо з обігу інозем­ну валюту на території України. А тепер уже пішли балачки, що, мовляв, російський карбованець втрачає вагу, бо там припинили з І січня обіг долара та інших західних валют. Ваша думка з цього приводу? І як ви гадаєте,    хто стоїть за цією кампанією, хто стримує впровадження в життя таких рішень?

 

ПОПОВ В.П. Сергію Івановичу! Ви знаєте, що на створення національного доходу і валового внутрішнього продукту впливає ціноутворення і курс карбованця.

 

Саме стрімке зростання цін, яке відбувалося /я вам називав проценти цього зростання в минулому році/, і стало причиною визначення такого високого сумарного рівня національного дохо

 

82

 

ду і такого низького забезпечення платоспроможності населення. Тому що все це - вплив двох основних названих факторів.

 

Відносно вилучення іноземної валюти. Це непросте питання. Банки готуються провести цю роботу, але ви знаєте, що для цього треба створити їм відповідні умови, мати відповідний резерв валюти, щоб можна було здійснювати її обіг.

 

Питання щодо валюти записані в тих заходах, які необхідно здійснювати при подоланні інфляції. І вони будуть впроваджу­ватися урядом. Щодо   того, хто за цим стоїть... Ну, гадаю, просто      час сьогодні такий, що відразу не можна вирішити це питання. Але без його вирішення суверенітету України не буде.

 

ГОЛОВА.   Третій мікрофон.

 

БОРЗИХ 0.І.   Уважаемый Валентин Петрович! Ответьте, пожа­луйста, почему Министерство экономики не прислушается к тому, что на протяжении года   говорилось в этом зале. В частности, по формированию контракта или госзаказа на закупку сельхоз­продукции. Ведь вы один к одному переписали в проекте прошло­годние условия. Что мы имеем? То, что до сих пор не рассчита­лись за названную продукцию, о чем только что говорил и депу­тат Степенко, и другие коллеги.

 

Здесь уже предлагалось /в частности, депутат Шкарбан не раз выступал по этому   вопросу/, чтобы   продукцию закупать, класть ее на хранение в государственные закрома, так сказать, в залог, а потом востребовать помесячно. Нужны мне деньги сегодня, чтобы закупить, скажем, горючее, - я часть своей продукции продам, отдайте мне деньги. Не надо ни индексации, ничего, но это не

 

83

 

предусмотрено. Ну почему такая позиция? Или неправильно мы что-то в этом зале говорим? Так вы скажите об этом. Каковы еще причины? Второй вопрос. На объектах перерабатывающей промышленности сегодня, по существующему положению, корпоратизация идет как бы внутри себя. Почему не привлекаются те же производители сель­скохозяйственной продукции - ни фермеры, ни коллективные хозяй­ства, ни совхозы?

 

И третий вопрос. Как вы смотрите на то, чтобы фермерам предоставить какие-то льготы, в частности, на этот год для развития животноводческой отрасли? Потому что сегодня 90 прцентов фермеров занимаются производством зерна, подсолнечника и так далее. С животноводством сложнее. Чтобы расширить этот объем, нужно освободить их от налога на добавленную стоимость, найти другие льготы, если фермер занимается животноводством.

 

ПОПОВ В.П. По поводу контракта в прошлом году. Вы знаете, что у нас было несколько предложений, как платить при заготовке зерна.

 

По одному варианту сразу сдавали зерно, и оно оплачива­лось, а впоследствии проводилась индексация. Второй вариант -колхозы или совхозы сдавали зерно, и оно лежало на предприятиях хлебопродуктов, а когда хозяйство считало, что нужно взять деньги, оно получало оплату за эту продукцию.

 

Но в процессе работы ситуация сложилась так, что хозяйствам нужны были деньги, и практически 99 процентов их сдали хлеб с оплатой по первому варианту.

 

Когда мы предусматриваем в наших документах госконтракт, то определяем оплату по той стоимости, по которой сегодня

 

84

 

устанавливается цена. Предварительно стартовая цена на этот год предусмотрена I миллион 290 тысяч карбованцев за одну тон­ну. Это дается и с предусмотренной индексацией этой цены.

 

Но положениями, подписанными пятью министерствами и ведомствами, которые сегодня обсуждаются на семинаре в Конче-Заспе, предусмотрено, какие вы имеете права, если не получили денег. Продукция ваша лежит на хранении, а государство будет сохранять ее за свой счет. Когда же вы посчита­ете нужным,ее вам оплатят. В этом положении написано, что зерно - ваша собственность, но когда вы получаете за него деньги -вы уже не собственник. Так что этот вопрос учтен.

 

Второй вопрос - о корпоратизации и о приватизации перерабатывающих промышленных предприятий, участии в этом колхозов и совхозов. Положение об этом давно находится в Кабинете Министров, оно подготовлено и днями будет принято. Оно дает право уже полностью проводить приватизацию. Там было много разных юридических крючков, которые пришлось обходить, и чтобы внедрять акционерные и другие формы, надо было вмешиваться юристам. Сейчас эти вопросы решены, на днях Верховному Совету будут поданы материалы для рассмотрения. И относительно льгот фермерам. Вы знаете, что в плане предусмотрено выделить более 160 миллиардов карбованцев для капитального строительства фермерам, а в бюджете предлагается выделить 300 миллиардов карбованцев для финансирования ферме­ров. Таким образом, дополнительные капиталовложения создадут условия для развития животноводства, приобретения техники, строительства ферм. Распределение этих средств будет вестись

 

85

 

с участием органов управления фермерских и сельскохозяйственных органов.

 

О льготах. Практически фермеры почти от   всего сегодня освобождены. Такая налоговая политика создает хорошие условия для нормального развития сельского хозяйства. Но проблемы все же есть. Главная из них   для фермеров - это кредиты. Они нужны, чтобы можно было развивать хозяйства.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ 0.П. Я пропонував сьогодні при обговоренні порядку денного, щоб це питання виділити і розглянути деталь­ніше. Та у зв"язку з тим, що вирішили розглядати його в блоці економічних питань, то я й погодився з цим.

 

Але, Валентине Петровичу, дайте все-таки відповідь, на якій основі складався цей план? Адже Інститут агроресурсів прогнозує на 1994 рік за середніх умов /а ви правильно тут говорили, що і не зорали,   і не посіяли і таке інше/ ЗО мільйонів тонн хліба. Отож, виходячи з цього, і заходи уряду повинні адек­ватно плануватися, щоб збільшити виробництво. Як це враховано у вашому плані? Я маю на увазі ціновий паритет на товари, які купляють сільськогосподарські підприємства. Ви знаєте, що за минулий рік у фізичному плані господарства купили менше тех­ніки в десять разів. Чим же працювати? А чому не купили? Бо ні  за що купити.

 

Далі. Про ціновий паритет між продуктами рослинництва і тваринництва. Сьогодні робиться все,  щоб знищити тваринництво. А що ж Мінекономіки? Я не ставитиму це питання Григорію Олександро­вичу, міністру фінансів, це Мінекономіки повинно вирішувати.

 

86

 

Так ось - ці питання реально ув"язані?

 

ПОПОВ В.П. Вибачте. Я вам відповім. Перше. План форму­вався, починаючи з областей. Цифри розвитку рослинництва /а ви в основному запитували про рослинництво/ - це ті циф­ри, які ми одержали з областей.

 

Області ж дали цифри, що свідчать про зменшення ви­робництва зерна.  І я вважаю, що правильно вчинили, тому що сьогодні стан зернового господарства й озимих культур -основного нашого хліба   - такий, що саме він призводить до зменшення   виробництва/на 2,6 мільйона тонн передбачається зменшити    проти зібраного цього року/. Ви подивіться, у плані якраз наводяться ці цифри.

 

Але ви тут правильно ставите питання про те, що ж ми робимо для підвищення продуктивності землі та її родючості.

 

Перше. У плані передбачається внести в грунт 180 міль­йонів тонн органіки. Це мало, набагато менше, ніж потрібно, але це стільки, скільки вносили протягом останніх двох ро­ків.

  

Та в плані передбачено і 2,6 мільйона тонн мінеральних добрив. Це значно більше того, скільки було внесено в мину­лому році. Зараз для того, щоб здешевити ціну на мінераль­ні добрива, знижено ціни на газ, який використовується для виробництва.

 

87

 

У хімічній промисловості, так би мовити, розділено ціни. На газ, що йде для загального виробництва, вона одна і зовсім інша - на газ, що використовується для виготовлен­ня мінеральних добрив /знижена/

 

Крім того, держава допомагає при закупівлі фосфорних добрив та апатитів з Кольського півострова, що дає нам можливість виготовляти самим ці добрива. Держава допомагає закуповувати і гербіциди, і таке інше.

 

Ще є одне складне питання - це ціна на техніку. Вона дуже висока. І особливо на техніку, яку ми купляємо в Росії.

 

Би знаєте, що була технічна виставка. І нині промислові підприємства України взяли собі багато зразків сучасної тех­ніки для виробництва на наших промислових підприємствах. Є проблема ціни цієї техніки на підприємствах військово-про­мислового комплексу. Працюємо над тим, щоб знайти шляхи для зниження вартості цієї техніки, декларувати ціну, щоб вона була, обгрунтована.

 

І ще одне. Ви знаєте, що відпущено ціни на тваринницьку продукцію. Зараз держава вже не регулює зверху ціни на цю продукцію, дає можливість поетапно відпрацьовувати спів­відношення цін, яке сьогодні склалося в рослинництві й тва­ринництві .

 

Дякую

 

88

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

ТАРАСЕНКО О.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки / 3 н а м"я н с ь к ий      в и б о р ч и й             о к р у г,      К і р о в о ­г р а д с ь к а     о б л а с т ь/. Шановний Валентине Петровичу! Я вас давно знаю як працівника компетентного і такого,  що конкретно вирішував і вирішує чимало питань. На жаль, ми не дуже багаті на такі кадри в нинішньому складі Кабінету Міністрів.

 

Що б я хотів сказати? Ви працювали раніше в Держплані, а тепер - в Мінекономіки. Дехто гудив ту планову систему. Але якщо говорити про ринкову економіку як таку,  то вона -суперпланова у всьому світі. Тобто там планування йде на кілька "поверхів" вище, ніж було в нас, навіть   у Держплані.

 

Тому я хотів би звернутися до вас і до всіх присутніх у залі членів Кабінету Міністрів, аби ми не просто обговорили сьогодні наболіле   чи обмінялися питаннями і відповідями,  а скоригували проекти плану економічного та соціального розвитку і бюджету.  Аж тоді можемо затвердити. Так, навіть при нинішньому дефіциті бюджету та джерел його поповнення все потребує      коригування. Я цілком погоджуюсь  із    запитанням депутатів   Печерова, Дорогунцова,

 

89

 

що ми повинні визначити пріоритети розвитку. От, скажімо, й досі є області, райони, особливо степової зони, де не вирі­шено питання про школи, лікарні і так далі. Є райцентри, де жителі всього району і навчаються,  і лікуються.

 

І мені здається замалою сума виділених асигнувань на будівництво шкіл і лікарень. Треба десь урізати кошти, а сюди їх усе ж таки виділити. Таким чином, це і запитання, і пропозиція. Як ви на це дивитеся?

 

І останнє запитання. Наприклад, я не задоволений вашою доповіддю в такому плані. Ви доповідаєте від уряду,  а не від Мінекономіки. Але не зрозуміло, які заходи передбачив Кабі­нет Міністрів, щоб поправити бюджет.

 

Скажімо, таке питання. У нас багато підприємств військо­во-промислового комплексу. Наприклад, таке підприємство, як завод імені Малишева, практично не випустило жодної одини­ці військової техніки. І таких підприємств дуже багато. Чи не могли б ми,  врешті-решт, випустити касові апарати за три місяці? Адже там, де торгують, усе йде не до бюджету, повз податкову систему. А треба, щоб усі сплачували гроші на загальнонародний розвиток, зокрема розвиток економіки.

 

ПОПОВ В.П. Я вам скажу, що це - питання Держплану, який планував розвиток народного господарства. Раніше, коли Держплан готував план розвитку народного господарства, він мав у своєму розпорядженні капіталовкладення, фінансові, мате­ріально-технічні ресурси, обсяги будівельно-монтажних робіт тощо. І вже під той план формувалася вся економічна база.

Коли ж ми сьогодні складаємо план, то у нас є тільки

 

90

 

невелика сума централізованих капітальних вкладень, які ми розподіляємо по міністерствах і відомствах, виходячи з можливостей бюджету і з тієї суми, яка виділяється бюджетом

/ми записали близько п"яти процентів від цієї суми,,  вийш­ло 4,6 процента/.

 

Розумію, що нині потрібно будувати школи, здійснювати їх реконструкцію, робити капітальний ремонт, що треба споруд­жувати інші соціальні заклади у селах. І цих сум недостатньо. Але ми повинні враховувати те, що сьогодні бюджет не дозволяє будувати стільки, скільки потрібно.

 

Я дуже добре знаю Кіровоградську область, знаю всі її проблеми - зокрема, питання розвитку сіл. Знаю проблеми Долинського району, пов"язані з комбінатом, з населенням цього району. Адже доводиться допомагати - переселяти туди людей навіть з Чорнобиля, щоб забезпечити більшу кількість
населення. Але сьогодні ресурси централізованого бюджету і місцевих бюджетів повинні більше спрямовуватися все-таки на створення інфраструктури. Дійсно, вона зараз не відповідає можливостям бюджету.

 

Щодо питання про касові апарати, то воно вже розгляда­лося в Кабінеті Міністрів. Уже дано завдання щодо виготов­лення таких апаратів на наших підприємствах. Але це потребує якогось часу. Отже, цю програму затверджено указом Президен­та,  і вона виконується.

 

ГОЛОВА. Валентине Петровичу! Мені роблять зауваження, що ми працюємо надто демократично - довгі запитання і довгі від­повіді.  Тому звертаюся і до депутатів,  і до вас з проханням

 

91

 

врахувати це зауваження.

Третій мікрофон.

 

РЕВА В.М., заступник міністра транспорту України - ди­ректор департаменту автомобільного транспорту / Феодосійський     виборчий     округ,     Рес­публіка     Крим/. Шановний Валентине Петровичу! В Українській Радянській Соціалістичній Республіці наявність автобусного парку становила 56 тисяч одиниць: щорічно 8 ти­сяч автобусів надходило за рахунок державних капіталовкла­день.

 

Нині   у   нас /станом на І січня/ є всього 46 тисяч авто­бусів, минулого року ми придбали тільки одну тисячу автобу­сів. У плані капітальних вкладень на 1994 рік на це взагалі не передбачено жодного купона. Прошу пояснити, як бути в цьому випадку?

 

Друге запитання. Ми зверталися до Міністерства фінан­сів, коли з"ясовували принципи розрахунку   бюджетних асигну­вань на покриття збитків від користування пасажирським транспортом. І мені там сказали, що розрахунки робилися у міністерстві економіки. Так от, хочу сказати, шановні депу­тати і Іване Степановичу, таке: розрахунки, які зробило Мі­ністерство транспорту згідно з методикою Міністерства еко­номіки, становлять 7,6 трильйона карбованців. А в проекті бюджету фактично записано 2,036 трильйона. Ми розглянули це питання і з"ясували ось що. Чиновники Міністерства економіки свідомо /підкреслюю: свідомо/ взагалі виключили збитки, тобто втрату доходів від пільгових перевезень пенсіонерів. А тих,

 

92

 

хто зараз має пільги, - 15 мільйонів чоловік. І таким чином, ця частина, яка внесена на розгляд, є сфальсифікованою. То­му ставлю питання про притягнення до відповідальності тих осіб, які це зробили.

 

ПОПОВ В.П. Відносно питання про кошти на придбання авто­парку. Немає в цьому році можливості збільшити кошти. Тим біль­ше   що зараз питання про кошти на придбання транспорту перек­ладаються на місцеві бюджети. Тому до централізованого бюд­жету це не включається.

 

Питання виключення збитків. Я згоден ще раз розглянути разом з вами і з працівниками відділу, які цим займалися, дане питання. Якщо потрібно внести поправки і якщо є можли­вість внести такі поправки.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ЧЕРНЕНКО В.Г. Валентин Петрович! Буду задавать вам воп­росы четко и коротко. Вы здесь часто использовали биологи­ческие термины - "селекция",  "санация". Например, в Горлов­ке есть ртутный комбинат. Если он подвергнется действию тех принципов "селекции" и "санации", о которых вы сегодня гово­рили, то Украина останется без ртути. Этот комбинат сейчас на грани закрытия.  Что делать? Вот такой первый конкретный вопрос.

 

Второе. У нас уже был один проповедник, который предла­гал осуществлять финансовую, банковскую и кредитную полити­ку через монетарную. Сегодня вы о ней снова говорите. Прошу

 

93

 

вас объяснить, что вы подразумеваете под жесткой монетарной политикой?

 

И третий вопрос такого характера. Что вы имеете в виду, говоря о сильной власти? Сильная власть - это та власть, ко­торая желает быть сильной и у которой для этого есть все возможности. Если же речь идет просто о разговорах, то они так и останутся сильными разговорами.

 

Спасибо.

 

ПОПОВ В.П. Относительно первого вопроса - о санации предприятий. На сегодня выделяются средства для министерств и ведомств, которые делят их по кусочку каждому предприя­тию; одному - больше, другому - меньше.

 

Ныне вопрос стоит так, что нет возможности те деньги, которыми располагает государство, выделять министерствам и ведомствам - каждому по кусочку. Эти средства нужно напра­вить тем предприятиям, которые сейчас дают государству самую нужную продукцию. Поэтому сегодня мы только начинаем работать "по санации". Мы этого еще не делали. Только не­давно созданы комиссии, группы для того, чтобы мы могли се­годня определить вместе с министерствами и ведомствами, каким предприятиям будем оказывать помощь, а каким не будем.

 

Второй вопрос - о банкротстве. Есть соответствующий закон, но он пока не работает. И мы сегодня содержим пред­приятия, которые убыточны, у которых нет перспективы разви­тия. А другого пути не ищем.

 

Поэтому в проекте плана, который мы представляем, пре­дусмотрено, что надо принимать меры,сегодня такие предприятия су-

 

94

 

ществовать уже не могут. Надо определиться в министерствах, кому помогать, а к кому применять меры "санации", И нужны соот­ветствующие положения. Помощь может быть разная - и со сто­роны государства, и со стороны банков в виде кредитов для того, чтобы изменять структуру производства, виды выпуска­емой продукции.

 

Вопросы сильной власти. Я имею в виду,что сегодня дол­жна быть власть сверху донизу, которая управляет процессами.

 

Вчера на совещании определились, какой будет форма власти сверху донизу и какова ответственность этой власти.

 

Сегодня пока в государстве уровень исполнительской дисциплины очень низкий. И вопрос в том, чтобы эти показа­тели, которые заложены,- а они очень сложные, выполнять. И все-таки иметь хороший результат.

 

ГОЛОВА. Питання стоїть так, що всі структури влади повинні пройти через вибори якомога швидше. А тоді слід ввести відповідальність цих владних структур - і однієї пе­ред одною, і перед людьми, які їх обирали. Отак треба це ро­бити.

 

А якщо ми будемо довго слухати, хто хоче йти на вибори, хто не хоче, а кому взагалі вони не потрібні, то так і ви­явиться сила влади - у розмовах.

 

Другий мікрофон.

 

95

 

САЦЬКИЙ В.А., генеральний директор комбінату "Запоріж-сталь" /Заводський     виборчий     округ, Запорізька     область/. Уважаемый Владимир Петрович! У меня к вам три вопроса.

 

Вы в своем докладе и представленных материалах относительно экономического развития на І994 год   сказали, что предусматривается увеличение производства основных ви­дов продукции на 2,3 процента. Но ведь, к примеру, сегодня практически вся тяжелая промышленность стоит, парализована -"благодаря" действиям Кабинета Министров. Горняки Кривого Рога с 10 января стоят, не грузят продукцию, угольщики уголь не грузят, металлургические заводы уменьшили производство в январе даже по сравнению с декабрем на 50-60 процентов, машиностроительные заводы /например   ЗАЗ/ практически простаива­ют.  Мне непонятно, как же вы собираетесь увеличить производ­ство на 2,3 процента. Это первый вопрос.

 

Второй. По данным статистики,  в   Украине зарегистрировано от І00 до 300 тысяч коммерческих структур и всякого рода малых предприятий. Какой процент в национальном доходе вы предусматриваете получить от всех этих коммерческих предприятий?

 

И третий вопрос. На сегодняшний день, вам это хорошо из­вестно, банки практически парализовали работу всех предприя­тий. И во главе этого стоит товарищ Ющенко вместе с Нацио­нальным банком. Поэтому я задаю вопрос: сколько за 1993 год коммерческие банки получили кредитов из госбюджета, сколько они вернули на конец года в госбюджет, а то, что не вернули, на какие цели истратили?   Потому что сегодня   из-за безде-

 

96

 

ятельности, безответственности коммерческих банков и Нацио­нального банка практически 99 процентов предприятий парализованы, неплатежеспособны. У меня все, спасибо.

 

ПОПОВ В.П. По первому вопросу.   В связи с увеличением цены на уголь до 350 тысяч карбованцев за одну тонну и в связи с недопоставкой угля усложнилась и работа отраслей тяжелой промышленности. А это связано не только с поставкой угля, а с вопросами взаиморасчетов за поставку материальных ресурсов. Как вы знаете, в Кабинете Министров уже не раз рассматривались взаимоотношения угольщиков, представителей черной  металлургии, энергетиков по вопросам снабжения и расчетов. На днях у Ефима Леонидовича мы еще раз собирались для того, чтобы рассмотреть и принять меры для решения этих сложных вопросов.  

 

В планах мы рассматривали и учитывали те подходы, кото­рые предлагали министерства и ведомства.

 

Но мы понимаем, что сегодняшний вопрос главный, и я в док­ладе говорил, что теперь   вопросы взаиморасчетов - это воп­росы, которые связаны   и с поступлением денег: финансовые, банковские, кредитные ресурсы, которые мы должны получать. Только начинают действовать кредиты. По сельскому хозяйству   сейчас должны открыть две линии кредитов для закупок сельскохозяйственной   продукции, заключения договоров. Такие вопросы по кредитным линиям для оплаты должны решаться сей­час и в других отраслях народного хозяйства. Проблема непрос­тая, ее сегодня трудно решать в Украине, но она решается.

 

97

 

ГОЛОВА. Валентине Петровичу! Я не вам особисто докоряю, а загалом - є Міністерство економіки, міністерство фінан­сів,     Національний банк. То ви скажіть: доки ми будемо мати цю карусель? Не відправляють вугілля, тому що ті, хто спожи­ває вугілля, не платять за нього.. Ті, хто споживає вугілля і виробляє     енергію та продукцію, не одержують за це грошей, отже,    не мають чим заплатити за вугілля. Ті, хто споживає електроенергію, не платять, тому що немає коштів. Де дівають­ся кошти? Хто розірве це коло? Я не можу зрозуміти.

 

Так, будь ласка, може, депутат Голобородько відповість.

 

Другий мікрофон.

 

ГОЛОБОРОДЬКО О.М., директор Харківського виробничого ко­оперативу "Інструмент" /Червонозаводський виборчий     округ,     Харківська     об­ласть/. Иван Степанович! Все очень просто. Мы, к сожале­нию, уникальное государство, которое хочет иметь хороший бюд­жет   при экономике, уже просто лежащей на животе. Что получается сегодня? В соответствии с указанием Кабинета Министров все предприятия ничего не платят, кроме платежей в бюд­жет. Что мы имеем в результате этого? Мы сегодня потребляем электроэнергию и за нее не платим, потому что все до копейки деньги уходят в бюджет. Куда идут деньги из бюджета, никому не известно. Это какая-то бездонная яма. И все вот эти заве­рения - бюджета не хватает или бюджета нет - не соответству­ют действительности. Потому что никто среди этих людей не знает, что такое бюджет. Что получается дальше? Мы сегодня с вами гробим энергетиков, потому что не платим, а завтра

 

98

 

угробим  сами себя. До тех пор пока будут работать предприятия – будет Украина как государство, будет и бюджет.

     Я неоднократно говорил: товарищи, прекратите баловаться с бюджетом! Не будут работать предприятия – не будет бюджета, будут работать – будет бюджет. Но этого в правительстве не понимают, Иван Степанович. И сегодня в нем все делается для того, чтобы предприятия полностью остановить.

А тогда вообще  некем будет и командовать. Все!

     Пусть мне ответят на вопрос: что сегодня считают главным у нас на Украине – бюджет или экономику? Пусть ответят на один- единственный вопрос! Сегодня,  Иван Степанович, надо обязательно принять постановление Верховного Совета, где бы был определен порядок расчета предприятий. Тогда у предприятия будут деньги, чтобы заплатить и за уголь, и за электроэнергию, и,  в конечном итоге, перечислить деньги в бюджет.

     Если же придерживаться того порядка, который существует, но не будет ничего. И вот именно это наши экономисты в правительстве должны в конце-концов понять, перестать играться и ответить хотя бы на один вопрос: что заложено в бюджете, что заложено в законодательстве, чтобы оживить экономику? Вот ответьте на один-единственный вопрос. Что нужно сделать сегодня? У вас ответа этого нет. А если есть, то ответьте, пожалуйста.

 

     ПОПОВ В.П. Ответ на ваш вопрос таков: все главное – и бюджет и предприятия. Работа предприятий формирует бюджет. Не будет нормальной работы предприятий – не будет бюджета. Поэтому тут другого вывода не может быть.  Необходимо раз-

 

99

 

 

витие промышленности. Но почему правительство поступало так, что собирало деньги для того, чтобы взять в бюджет? Потому что не было даже чем выплатить пенсии. И для того   чтобы под­держать пенсионеров, было продано из резервов Кабинета Ми­нистров масло, мясо, другие виды продукции.

 

Сегодня банк работает над проведением внутриотраслево­го зачета   /где можно по отраслям/ в разрезе министерств и ведомств. Но главное сегодня - это тот дефицит бюджета, который мы имели в прошлом году, что не дало нам возможнос­ти за счет бюджетных средств покрывать недостачу оборотных средств - их сегодня нет на предприятиях. И рост цен привел к тому, что сегодня требуется оборотных средств уже 104 мил­лиарда карбованцев, чтобы обеспечить нормальную работу пред­приятий, а этих средств не хватает.

 

Поэтому проблемы взаимоотношений банка с предприятиями и проблема бюджета - это одна из главных проблем, которую нам надо сегодня решить. Банк проводит такую линию: ника­ких эмиссионных кредитов. Борьба с эмиссией, чтобы не допус­тить выдачу кредитов, и приводит нас к таким формам расче­та.

 

Кроме этого,   не выполняются те сроки взаиморасчетов, которые утверждены Верховным Советом. И чтобы сдвинуть это с мертвой точки, меры принимаются, но не так просто эти проблемы решить.

 

ГОЛОВА. Валентине Петровичу, то, може, не треба бороти­ся з емісією, хай вона далі розвивається? Ви не мені кажіть, а залові.

 

100

 

ПОПОВ В.П. Вы знаете, сколько раз ставились эти вопро­сы, чтобы оплатить сельскому хозяйству за продукцию, но в связи с тем что...

 

ГОЛОВА. Ну то як же це так? Ви ж продукцію сільського господарства продали. Ви ж її не отримали й залишили собі, бо, мовляв, потрібна на емісію. Ви ж її продали і отримали гроші.

 

ПОПОВ В. П. Ми     не отримали гроші. А ще й досі не розрахувалися за цю продукцію тому, що банки не зуміли дати кредитних ресурсів нам для сільського господарства. А кредитні ресурси до того, як село почало давати продукцію, піш­ли комерційним структурам.

 

ГОЛОВА.  От питання депутата Сацького. У нас передбаче­но альтернативний державному вид виробництва - це комерцій­ні структури. Так? Чи э у відомстві розрахунки, що від комерційних структур надійде такий-то обсяг виробництва, такі-то будуть грошові надходження    і будуть такі-то їхні джерела   і така-то питома вага цих надходжень до бюджету?

 

ПОПОВ В.П. У проекті плану передбачено...

 

ГОЛОВА. Є це чи нема?

 

ПОПОВ В.П. Є, тридцять відсотків...

 

101

 

ГОЛОВА. Так і відповідайте.

 

ПОПОВ В.П. Недержавний сектор буде поставляти в наступ­ному році   30 відсотків продукції національного доходу - це від комерційних структур. /Шум     у     залі/. А торік вони дали 25 процентів, я говорив у своєму виступі.

 

ГОЛОВА. Третє запитання Сацького:  скільки було надано комерційним банкам із бюджету кредиту, скільки вони викорис­тали і як розрахувались?

 

ПОПОВ В.П. На це відповідь дасть, мабуть, уже міністр фінансів.

 

 

ГОЛОВА. Міністр фінансів дасть відповідь. Третій мікрофон.

 

КОРОБКО М.І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський     виборчий     округ, Дніпропетровська     область/. Шановні колеги, шановний доповідачу! Не вперше ми звертаємося до планування нашого соціального розвитку та захисту населення. І плануючи, мабуть, треба все-таки подивитися на ті реалії, які маємо. Справа в тім, що зараз люди, пенсіонери, не одер­жали пенсії ще за грудень. Яка ціна такого планування, при якому людина не знає, як їй вижити в найближчі дні? Я вважаю,  що саме  в  плануванні допущены значні прорахунки. 

 

 Навіть у всіх принципах підходу до нього.

 

102

 

Скажіть, будь ласка,  от ми скільки часу задавали запи­тання, а нам усе відповідали так: "Це передбачено держбюд­жетом республіканським, а інше, мовляв, бюджетом місцевих ор­ганів". І оця нескінченна   гра між республіканським справ­жнім бюджетом і бюджетом місцевих органів призводить до того, що взагалі нічого не можна зрозуміти: де і з чого все починається, що і чим закінчується.

 

Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, невже не мож­на передбачити статті видатків, які були б цілком підконт­рольні нашому державному бюджету, а також статті видатків, які мали б покриватися     виключно за рахунок місцевого бюджету? Тоді була б певна ясність, тоді було б відомо, хто і за що відповідає.

 

Далі. Скільки вже говорилося про те, що мало б бути карткове нормування харчів. Я не говорю, що для всього населення, - давайте виділимо ту нещасну категорію, яка не може забезпечити себе хлібом і сіллю, так би мовити. Давайте, повторюю, виділимо цю категорію, призначимо пря­му видачу продуктів, може, безплатно,  а можливо, хоча б за  цінами, які б не "стрибали".

 

103

 

Бо що це таке: у магазині є хліб, пенсіонер має право на пенсію, але купити його не може.

 

І далі. Виступаючий говорив про те, що в нашому бюджеті є певні недоліки через недостатність надходжень від зовнішньо­економічних операцій, повільний розвиток виробництва.

 

Тож давайте поставимо питання про те, хто все це передбачає і вирішує. Питання ми ставити можемо, але нам потрібне їх ви­рішення.

 

І, нарешті, таке. Шановний Голово нашої Верховної Ради Іване Степановичу! Виступаючий говорив про необхідність контролю і дисципліни. А це - функції Кабінету Міністрів. Нехай на закінчення після розгляду блоку економічних питань виступлять відповідні особи і скажуть, як це, зрештою, здійснюватиметься, матимемо ми контроль у державі чи не матимемо. Чи так нескінченною балаканиною і закінчимо нашу діяльність?

Дякую.

 

ПОПОВ В.П. Ті питання, що відносяться до планування бюджету і місцевих бюджетів,-це питання міністра фінансів.

 

Такі питання,як нормування, видача хліба, створення умов для малозабезпечених категорій людей нині вирішувати дуже важко. Ми зараз підготували нові документи Кабінету Міністрів про межу малозабезпеченості, про форми подання цільової допомоги таким людям тощо...

 

ГОЛОВА. Валентине Петровичу! У цьому залі ми кілька разів підходили до того висновку, що без адресної, поіменної допомоги знедоленим людям ми не обійдемося.

 

104

 

Може, ще обійдемося   урожаєм минулого року, бо цього року можемо не одержати такого. А ми весь час кажемо, що треба напрацьовувати механізм. Дня того   щоб напрацювати механізм, треба визначити рівень доходів нашого населення і зробити їх диференціацію /або градацію/. Коли буде запропонований такий механізм?

 

І спочатку треба знати, кому розподіляти, а потім - скільки.

 

ПОПОВ В.П. Ці питання вже не раз обговорювалися і ставили­ся перед Мінсоцзахистом і перед Мінпраці для того, щоб визначити ті категорії, які потребують такої допомоги. Ці питання вирішують на місцях самі органи державної влади. Вони знають ті категорії людей, яким така допомога надається.  І коли виникло питання, щоб ввести талонну систему або іншу форму забезпечення цих людей, то місцеві органи   влади нам сказали,  що вони самі ці питання вирішують.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

РОМАНЮК В.С., голова Ярмолинецької районної Ради народних депутатів /Ярмолинецький   виборчий округ,     Хмельницька     область/. Шановні Валентине Петровичу,   Іване Степановичу! Шановні де­путати!  Сьогодні ми розглядаємо надзвичайно важливе питання на даному етапі. Бо настала така криза, що   дійсно   потрібно розглянути план   економічного і соціального розвитку нашої держави.  І бюджет має працювати як механізм, щоб ми могли вийти з тієї кризи і далі йти.

 

105

 

Сьогодні повинен був виступати або Президент, або виконуючий обов"язки  Прем"єр-міністра. Але нам знову поста­вили людину, яка, зрештою, не відповідає за кінцеві результати і яка п'ятнадцять років те саме говорила, що й зараз. Сьогодні не було чітко сказано: що ми повинні збалансувати, як людей нагодувати, як одягнути, як взути? Чітко не сказано: що й де закупити з того, чого не вистачає в Україні, що побудувати тощо. Абсолютно нічого про це не сказано. Нічого не говорилося про те, як далі вийти із цієї грошової кризи, і про те, що ми реалізуємо за кордон.

 

Мені довелося побувати в Угорщині. Угорці кажуть, що ніде - ні в Європі, ні в світі немає такої держави, яка все дає без грошей, а за гроші нічого не купляє. За два роки, кажуть, можна було б за ці гроші купити пів-Угорщини. А вони осідають на рахунках наших ділків і підприємців - і в Угорщи­ні, і в Німеччині, і будь-де.

 

Коли це закінчиться? Коли, дійсно, у нас буде реальний план? Сьогодні Міністерство економіки повинно сказати, що нам треба зробити,щоб вижити. Якби те, що йде за кордон, продавалося, то нам вистачило б доларів і марок, що можна було б ще одну Украї­ну нагодувати.

 

Однак ми цього не робимо. Сьогодні панує політика розкрадан­ня. Іван Степанович правильно сказав, що всередині країни розрахунки спеціально гальмуються по два-три місяці між підприємствами тощо. За продукцію ніхто не платить, за кордон

вона йде без грошей.

 

Сьогодні закупівельні ціни, знову визначаються держзамовлен­ням. Яким воно повинно бути? Сьогодні ми повинні це закласти в бюджет. Треба дати гроші і армії, і всім бюджетним організаціям.

 

106

 

А вони хай собі укладають угоди...

 

Нині закупівельна ціна на м"ясо становить 12 тисяч карбованців,  а фактично ціна на ринку - 35-40 тисяч. Хто ж здаватиме  це м"ясо, якщо по 3-4 місяці держава не сплачує гроші за зерно,  за буряк та інше? А ви вийшли на трибуну і знову старим стилем доповідаєте.

 

Вважаю,  що вся ця команда, яка є сьогодні в уряді, повинна піти у відставку. У відставку повинні піти і ми. Зараз треба такий уряд сформувати, який би запрацював.

 

ПОПОВ В.П.  Відповім на ваші запитання. Перше. Хотів би, щоб ви все-таки подивилися проект плану, як він ув"язаний, що передбачено в ньому для того, щоб забезпечити його виконання.

 

Проект плану розроблявся на підставі пропозицій, поданих місцевими органами. Кожна область подала розрахунки,  які тут є. Це саме зробили міністерства та відомства. Це не той план, який колись формував Держплан,  коли все зверху формувалося. Сьогод­ні Держплан не формує цих показників.

 

Друге. Про вихід з грошової кризи.  Ви самі затвердили за­ходи щодо подолання інфляції. Саме ці заходи закладено у проект  плану.

 

А питання відставки будуть вирішуватися. Зараз піти у від­ставку не проблема.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

БІЛ0УСЕНК0 О.Ф., директор обласної дирекції акціонерно-комерційного Агропромбанку "Україна" /Токмацький виборчий   округ. Запорізька     область/.

 

107

 

Шановний Валентине Петровичу! Дуже просив би шановних колег послухати запитання. Запитань щодо доповіді і проекту дуже багато,  і ми їх з'ясовуватимемо на засіданнях комісій. Шкода лише, що часу в нас немає. Хотів би задати вам, Валентине Петровичу, одне запитання.

 

Хоча в доповіді ви говорили про те, що реформи пішли, але добре знаєте - реформи у нас не пішли. Державна власність сьогодні, як і раніше, становить більше 90 відсотків. Ви в доповіді згадували   і про державне замовлення, і    державні контракти, і державне фінансування інвестицій і таке інше. То чому в нас складається так, що ми приймаємо закон щодо бюджету, а база, яка повинна формувати бюджет, статті бюджету і показники плану, не затверджується нами? Як ви ставитеся до того, щоб після обговорення ми все-таки підготували постанову Верховної Ради і до неї додаток з основних показників. А потім уже треба   визначити відповідальних.  Щоб знали, може й не ми, а наші колеги, які прийдуть після, кого спитати за ті чи інші показники. Дякую.

 

ПОПОВ В.П. Ви знаєте, що було вирішено Верховною Радою, а потім підкріплено указом Президента, щоб як такий план не розробляти.  І йшла розробка індикативного плану, плану-прогнозу, щоб можна було зорієнтувати на ті показники, з яких вийде бюджет. Тому що зовсім не розробляти плану не можна.  І сьогодні ми його називаємо планом тому,  що змінюємо підхід саме до державних організацій,  до державних органів управління. Недержавний сектор ми окреслюємо тільки розрахунково. Тобто затверджувати показники ми можемо тільки для державного

 

108

 

сектора, який є керованим. А інші показники - тільки розрахункові.    

 

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

БІЛОУСЕНКО О.Ф.  Я прошу вибачити, але аналіз свідчить про інше, шановні колеги і Валентине Петровичу. Минулого року централізованим фінансуванням передбачалося ввести, здається, 36 потужностей. Скільки? Підказують, що 340. Так от, кошти використані, ми подивилися, всі 100 відсотків. А введено потужностей тільки декілька. Питається - куди ж поділися кошти? Хто відповідає за це? Доповідаючи про виконання бюджету, Григорій Олександрович розкаже, що все гаразд. Але не виконано...     

 

ПОПОВ В.П. Я відповідаю: у 41 раз зросли ціни в капіталь­ному будівництві. Тому об"єкти, які передбачалося спорудити, не можна було ввести за таких цін, що склалися в минулому році.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

КОСТЮК 0.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань здоров"я людини /Дубровицький виборчий   округ, Рівненська область/. Шановний Валентине Петровичу! У проекті бюджету не заплановано   жодного купона на завершення будівництва в межах чорнобильської програми. Жодного карбованця   не виділено також на завершення будівництва

 

109

 

молокозаводів, м'ясокомбінатів, на соціально-побутовий розвиток   - це й газифікація,  і    водопостачання і таке інше. Лише передбачено питання соціального захисту населення. Тож, без сумніву, гроші зі сфери соціального захисту населення будуть перерозподілятися   на завершення цього будівництва?

 

Це перше.

 

І друге запитання. На будівництво об"єктів медичної про­мисловості централізовані державні капіталовкладення передба­чені лише на 43 відсотки. Це мізерні кошти, і якщо ми таким шляхом ітимемо й надалі, то і завтра, й післязавтра не матимемо ніяких медикаментів в Україні. Що передбачається робити? Прошу відповісти на ці запитання.

 

Дякую.

 

ПОПОВ В.П.  Щодо чорнобильської програми.  Ви знаєте,  що кошти на фінансування всіх чорнобильських заходів - це 12 процентів від фонду оплати праці. Ця сума   з урахуванням залишків коштів з минулого року становить 16    трильйонів карбованців. Сьогодні Мінчорнобилю не    повідомило, скільки із цієї суми виділяється на капіталовкладення,  бо у них не    ув"язуються проблеми із пенсійним   забезпеченням, допомогою людям   та й з капітальними вкладеннями. Тому це питання залишається відкритим.   І ми не можемо сьогодні сказати, яка сума піде на капітальні вкладення для вирішення чорнобильсь­ких проблем із усієї суми капіталовкладень.

 

Друге - проценти виділення коштів на медичну промисловість. Ну   є програма, за якою ми сьогодні працюємо.  І ми   виходили з наявних нині коштів. Там залишаються проблеми щодо чотирьох об"єктів. Це в основному стосується тих м'ясокомбінатів, де виробляється медична продукція. Два з них ми вводимо цього року, а на два потрібне нове будівництво. Поки це під сумнівом,

 

110

 

оскільки багато перехідного; тому починати нове будівництво, не ввівши об"ектів перехідного, мабуть, недоцільно.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ЯВОРІВСЬКИИ В.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий   округ,     Кіровоградська область/. Шановний Валентине Петровичу! Маю до вас за­питання як до економічного стратега України, який прекрасно  знає, як ми заїхали в таку ситуацію, тож, певно, повинні зна­ти, як з неї виїжджати.

 

Ми тільки торкнулися аграрного питання. Я хочу все-таки по­дивитися   трішки вперед. Гаразд, будуть повернуті ці гроші колгоспам. Це на якийсь час реанімує господарства. Але ви прекрасно розумієте, що ці гроші будуть дуже швидко з"їдені бо сьогодні на колгоспові замикається все сільське життя. Що
далі? Які  варіанти реанімації аграрного сектора? Чи знову анонімне вливання грошей? А ми це вже проходили - на другий чи на третій день ці гроші всі були в комерційних структурах. Який ваш прогноз? Яке ваше бачення?

 

І далі. Ви прекрасно розумієте, що наступного року вже не вдасться обдурити колгоспи, бо ніхто під слово честі хліба не дасть. Як ми будемо формувати наші стратегічні запаси?

 

Наостанку - наївне запитання з приводу тієї постанови, яка пропонується. Валентине Петровичу, ви справді вірите, що Чорнобильська   комісія, якій ви доручаєте вбити той самий закон, який вона народила, на це здатна?

 

Дякую.

 

111

 

ПОПОВ В.П. Я не говорю про Чорнобильську комісію, а якраз про  міністерство. Це йому дано право розподіляти кошти капіталовкладень, воно подає пропозиції, як виходити із становища, що склалося. Отож треба або збільшувати у законі цифру відрахувань, бо 12 процентів сьогодні вже не влаштову­ють, або потрібні інші пропозиції від міністерства чи уряду, які потім будуть внесені на розгляд Верховної Ради.

 

З приводу розвитку сільськогосподарського виробництва. Сьогодні він іде в кількох напрямах. Ми не ставимо питання про ліквідацію колгоспів. Ми говоримо, що повинні розвиватися всі форми у сільському господарстві - і фермерство, і коопера­тиви, й інші структури, які будуть реформуватися. Нині паювання землі вже відбулося в більшості господарств. Але ми бачимо й інше - що сьогодні потрібні значні капіталовкладення в сільськогосподарське виробництво. Яка б це форма не була -фермерська, колгоспна, радгоспна чи якась інша. Але їй потрібні капіталовкладення, щоб вирощувати врожай, щоб купу­вати міндобрива, підвищувати родючість землі і так далі. Поки що ми виходимо з тієї суми. Одне село дало надбавку валової продукції. Сільське господарство, незважаючи на всі складнощі, у минулому році значно збільшило виробництво

 

112

 

зерна, цукрових буряків,утримало на тому ж рівні виробництво олії тощо.

 

Я не хочу зараз розкривати всі показники, але маю сказати одне: село дало приріст у минулому році.

 

ГОЛОВА. Депутат Яворівський цікавився прогнозом якраз на цей рік, а не результатами минулого. Другий мікрофон.

 

ПЕТРЕНКО В.О. Шановний Валентине Петровичу! Конкретне запитання. Минулого року  на земельну реформу виділялося 1,3 відсотка від земельного податку, який не надходить до бюджету. У цьому році збільшили це до двох відсотків. До державного бюджету централізовано надійде більш як один трильйон карбованців, а виділяється всього 70 мільярдів. За нинішнього стану /з урахуванням внесення органічних і мінераль­них добрив тощо/ ми зайдемо в тупик, якщо не збільшимо централізоване використання грошей, які йдуть від земельного податку. Вони ж повинні служити поліпшенню землі і сприяти земельній реформі. Наша комісія категорично виступає проти такої практики.

 

ПОПОВ В.П. Це питання - до Міністерства фінансів. Ви знаєте, що є закон, відповідно до якого ці кошти розподіляються. Треба діяти згідно з законом. Але зараз його не дотримують­ся, бо   виникає необхідність   використання коштів на інші цілі. Ви знаєте, що цього року вже в 5 разів збільшилася ціна на землю порівняно з рівнем її вартості минулого року.

 

ГОЛОВА. Дякую, Валентине Петровичу. Оголошується перерва до 16 години.

 

113