Стенограма пленарного засідання

21 грудня 1993

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК П'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Україні. 21 грудня 1993 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Раді Україні ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Вмикайте, будь ласка, систему. Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  342   народні   депутати.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Депутаті взяли  до  відома,  що  уряд  натхненно  працює над реалізацією пропозицій і подасть порівняльну таблицю до завтра, а завтра будуть готові...  Так? Я кажу зі слів депутата Мельничука. Це взято до увага.

 

     Я прошу членів груп, якщо ви вже комусь доручаєте, то будьте солідарними.  Перед  перервою  ми  далі  можливість виступити від групи народному депутату Мельничуку,  який поінформував депутатів про  стан справ із цим документом.  Депутаті це погодили.  Тому я нагадую депутатам,  які були відсутні з поважних причин:  сказали ж, що завтра. Не ходить на

 

     3

 

     засідання? Депутате Алтунян,  вам роблять зауваження,  що ви не ходите на засідання. Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/.  Якщо це  жарт,  то  я  маю  його  спростувати:  я  був присутній  до  самого  кінця.  Ідеться не про це;  якщо знову нам роздадуть матеріали за півхвилини до початку засідання...

 

     ГОЛОВА. Сьогодні   роздадуть,   каже   Василь    Васильович. Сьогодні.

 

     АЛТУНЯН Г.О. Ось про це я і запитую.

 

     ГОЛОВА. Проект    Закону    України    про   телебачення   і радіомовлення.

 

     Миколо Михайловичу, будь ласка.

 

     СПИС М.М.,  голова Комісії Верховної Ради України  з  питань гласності  та  засобів  масової  інформації  /Ялтинській виборчий округ,  Республіка Крим/.  Я просто хочу уточнить:  полгода назад его уже рассматривали все, кто хотел.

 

     4

 

     Уважаемые народные депутаты! В ходе подготовки законопроекта ко второму чтению комиссией рассмотрено более трехсот  замечаний, предложений и дополнений,  поданных как народными депутатами, так и  различными  общественными   организациями,   профессиональными союзами,  государственными  органами  и  предприятиями,  учебными заведениями, научными учреждениями и коммерческими структурами.

 

     Подавляющее большинство  этих  предложений  касалось   таких вопросов,   как  определение  статуса  государственного  радио  и телевидения,  права   собственности   на   технические   средства распространения   теле-   и   радиопродукции,   статуса   и  прав Национального   совете    по    телевидению    и    радиовещанию, лицензирование    вещания,    зашита    интересов   национального телепроизводства и ответственность за нарушения в этой сфере.

 

     То есть  это  основные  вопросы,   которые   поднимались   в замечаниях  и  предложениях.  Все  они внимательно и неоднократно были  рассмотрены  комиссией  с  привлечением   отечественных   и зарубежных специалистов и ученых.

 

     Что касается  первого  вопроса  -  статуса  государственного телевидения  и  радиовещания.  Оно  представлено  сегодня   одной Укртелерадиокомпанией.   Речь   об   этом  шла  тогда,  когда  мы заслушивали отчет.  Я уже говорил о том, что согласно действующим нормативным  документам сегодня эта компания является структурным подразделением  правительства.  Степан  Илькович  довольно  часто говорит   о   том,   что  правительство  узурпировало...  Оно  не узурпировало, узурпировать можно силой, насильно.

 

     5

 

     Дело в том, что тут все законно. Сегодня - это подразделение правительства.

 

     И я  тогда говорил,  что мы считаем,  что это положение надо менять с учетом опыта,  который есть  сегодня  в  мире,  а  также исходя  из  стремления улучшить вещание у нас в государстве,  и в связи  с  этим  надо   дать   право   учреждать   в   государстве телерадиоорганизации тем,  кто действительно представляет сегодня народ.  Это,  как известно,  Верховный Совет и Президент.  Именно такое  положение  и  закрепляется  в  законе.  Закрепляется также основные функции и задачи  государственных  телерадиоорганизаций. Таким образом довольно четко определяется их статус.

 

     Второе. Целый   ряд   предложений  сводился  к  тому,  чтобы включить в состав Укртелерадиокомпании все  технические  средства распространения  телерадиопродукции,  то  есть  то,  что  сегодня принадлежит концерну радиовещания, радиосвязи и телевидения /РРТ/ Министерства связи.

 

     Комиссия совместно   со   специалистами   тщательно  изучила целесообразность  такого  шага  и  пришла  к  выводу,   что   это невозможно  осуществить  прежде  всего потому,  что таким образом была  бы  установлена  полная  монополия   телерадиокомпании   на технические средства и практически если не прекращено,  то весьма существенно затруднено установление многопрограммного телевидения в Украине.

 

     6

 

     Это невозможно  также в и силу особенностей развития системы технических средств у нас в Украине,  когда  сложилось  так,  что предприятия концерна РРТ обеспечивают не только распространение в Украине телерадиопродукции,  но  и  средствами  связи  целый  ряд министерств и ведомств.  Это и Гидромет,  и Азчеррыба,  и то, что раньше мы  называли  Черноморским  пароходством,  и  Министерство обороны, Служба безопасности, гражданская оборона. Эта же система обеспечивает предоставление телефонных каналов для  междугородной связи.  Технологически  невозможно  разъединить  оборудование для передачи информации по телевизионным каналам и каналам телефонной связи. Фактически это одни шкафы, их нужно просто пилить. То есть изъять   сегодня   у   концерна    технические    средства    для телерадиовещания без нанесения ущерба просто невозможно.  По этой причине предложения такого рода отклонены.

 

     Однако в  законопроекте  есть   норма,   которая   открывает возможность  телерадиоорганизациям дополнительно к тому,  что уже есть у государства,  создавать и иметь свои технические  средства передачи.  Разумеется,  что  все  это  будет  координироваться  и регламентироваться нормами этого  закона  и  Закона  о  связи.  В последнее  время  мы  провели  ряд  совещаний  с  представителями Министерства связи, и эти вопросы полностью отрегулированы.

 

     Теперь о  статусе  Национального  совета  по  телевидению  и радиовещанию.  Учитывая  исключительную важность этого органа для дальнейшего   развития   телерадиовещания,   для    осуществления эффективного контроля за соответствием распространяемой продукции интересам общества,  мы пошли на значительное расширение статьи 5 и статьи 19,  практически в той или иной степени учли большинство предложений, особенно в части

 

     7

 

     формирования состава,   подотчетности,   реальных,   а    не декларативных прав этого совета.

 

     Предложения, которые  не  учтены  в  законопроекте,  на  наш взгляд,  могут  найти  отражение  в  "Положении  о   Национальном Совете", который предлагается утвердить Верховному Совету, исходя из   чрезвычайной   важности   тех   функций,   которые    должен реализовывать Национальный Совет.

 

     Особенно тщательно    дорабатывался    раздел,    касающийся учреждения телерадиоорганизаций и выдачи  им  лицензий  на  право вещания.

 

     Замечания народных  депутатов  о  неправильности объединения понятий "регистрация"  и  'лицензирование"  абсолютно  правильны. Поэтому   в   предлагаемой   редакции   эти  понятия  разъединены /учреждение и  регистрация  -  это  одно,  а  выдача  лицензий  - совершенно  другое/  и введены дополнительные нормы,  связанные с регламентацией порядка и  условий  лицензирования.  Это,  на  наш взгляд,  сделает  сам  процес  лицензирования  весьма эффективным инструментом в руках государства по развитию более  качественного телередиовещания,   ибо   требования   предусматриваются   весьма жесткие.

 

     Значительное внимание в  предложениях  было  уделено  защите интересов национального телепроизводства.  Причем должен сказать, что   по   своей   сути   эти   предложения   были   диаметрально противоположны.  Одни предлагают иметь 75, 80 процентов, другие - 10, 25 процентов отечественной продукции во всем объеме вещания.

 

     Надо понимать,  что если мы поднимем планку до 80  процентов отечественной продукции,  то у нас просто не хватит возможностей, чтобы обеспечить ее достаточно высокий

 

     8

 

     качественный уровень,  будет  много   серой,   повторяющейся продукции.  Если  опустим  планку до 10 процентов,  то в принципе тогда неизвестно,  что мы за страна,  что мы  за  государство,  и главное  -  будет отсутствовать мотивация к развитию и расширению собственного производства.  Как следствие - появится много мелких организаций  и  будет  засилие западной продукции,  что мы с вами сегодня и наблюдаем на коммерческих каналах.

 

     Поэтому, исходя  из  имеющихся   сегодня   и   в   ближайшей перспективе  возможностей,  тщательно  изучив опыт других стран и руководствуясь стремлением стимулировать развитие  отечественного телевидения,  комиссия остановилась не варианте 50 процентов. Как вы помните,  было много замечаний депутатов во  время  обсуждения законопроекта   в   первом   чтении  относительно  более  четкого обозначения  ответственности  за  нарушения  в  этой  сфере.  Эти замечания  реализованы.  Комиссией  определен  довольно широкий и точный перечень /это статья 46/ тех деяний, за совершение которых наступает   гражданско-правовая,   административная  и  уголовная ответственность.

 

     Уважаемые народные  депутаты!   Как   вы   понимаете,   этот законопроект  вызвал  огромный  и  далеко  не праздный интерес за пределами этого зала.  Законопроект был  опубликован,  состоялось несколько общественных обсуждений,  он был предметом рассмотрения в целом ряде международных организаций,  на конференциях. В целом демонополизируя эту сферу, он не разрушает ничего положительного, что было создано  до  сегодняшнего  дня,  сохраняет  и  открывает возможности    для   развития   как   государственного,   так   и негосударственного телерадиовещания.

 

     9

 

     Если сегодня в силу динамичности процессов  государственного строительства  невозможно  конкретно  урегулировать  тот или иной вопрос,  право решать его предлагается предоставить Национальному совету и открыть возможность законодательно это сделать несколько позднее. Это первый закон, который будет регулировать отношения в сфере телевидения и радиовещания. Он крайне необходим для решения целого ряда острейших вопросов и создания  условий  для  развития совершенно   новой   модели  вещания  на  общепризнанных  мировых принципах  антимонополизма,  конкуренции,  свободы  информации  и средств массовой информации.

 

     Я предлагаю перейти к постатейному рассмотрению.  Если будут вопросы, я отвечу.

 

     ГОЛОВА. Є   загальні   запитання   щодо    варіанта,    який запропонований для другого читання? Немає.

 

     Була пропозиція   перейти   до  постатейного  обговорення  і голосування згідно з процедурою.  Чи є в депутатів  зауваження  і запитання щодо назви закону і преамбули?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  назву  і  преамбулу в редакції комісії.

 

     "За" - 198.

 

     10

 

     Не встигли?  Проголосуємо одночасно  з  першою  статтею.  До статті 1 є зауваження? Немає. Ставлю на голосування назву закону, преамбулу і статтю 1 в редакції комісії. "За" - 253. Приймаються. Чи є зауваження до статті 2? Перший мікрофон.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Є до статті 1.

 

     ГОЛОВА. Ми   вже   проголосували.   Я   двічі  запитував.  Є зауваження до статті 2? Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.О.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ,  м. Київ/. Шановний Іване Степановичу!  Шановний доповідачу!  У статті 2 в тому абзаці,  де мова йде про те,  що телерадіоорганізації не мають права у  своїх програмах  розголошувати  дані  і так далі,  записано:  "расової, національної  винятковості  та  релігійної  нетерпимості".  Слово "винятковості"  треба вилучити.  Кожна людина,  а тим паче нація, виняткова. І тому не можна говорити про національну винятковість, треба  уникати цього.  Пропоную це слово просто зняти і залишити: "національної та релігійної нетерпимості".

 

     СПИС М.М. Комиссия учла это замечание. Вам розданы таблица

 

     11

 

     и дополнение к ней,  в котором речь идет как  раз  об  этом: слова   "расової,   національної   винятковості   та   релігійної нетерпимості"  вилучити,  а  записати:   "розпалювання   расової, національної, релігійної ворожнечі". Тобто так, як у Конституції. Это учтено.

 

     ГОЛОВА. Вийшло ще краще, ніж ви оказали: ворожнечі, в не нетерпимості.

 

     Які ще є зауваження? Немає.

 

     До статті 3 є зауваження? Немає. До статті 4 є зауваження? Немає. До статті 5 є зауваження? Є.

 

     Ставлю на  голосування  статті  2-4  в  редакції  комісії  з урахуванням   зауваження   народного   депутата  Шевченка.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 240. Приймаються.

 

     Які є зауваження до статті 5?

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних   справах   /   Роменський  виборчий  округ,  Сумська область/.  Если будут приняты поправки к статье 5, больше не буду никаких  замечаний  делать.  Статья  5  ключевая.  В  ней заложен принцип  формирования  Национального  совета:  "Національна  рада формується  строком  на  п'ять  років  у кількості восьми членів: чотири особи  обираються  Верховного  Радою  за  поданням  Голови Верховної  Ради  України  та  чотири  - призначаються Президентом України".

 

     На мой взгляд, такое представительство не обеспечит

 

     12

 

     представлення через   государственные   средства    массовой информации палитры многопартийности.

 

     Я приведу пример.  Президента выбирают - выигрывает какая-то партия.  Более того,  в  Верховном  Совете  большинство  получает какая-то   партия.   Например,   социалистическая.   И  Президент социалистический,  и  Верховный  Совет  социалистический.  И   мы избираем  социалистический Национальный совет,  который установит монополию на средства массовой информации.

 

     Я считаю это неправильным. Условия многопартийности требуют, чтобы оппозиция имела право высказаться в средствах информации. Я знаю опыт других стран.  Надзирательный совет иди какая-либо рада формируется   из   представителей   партий,   которые  имеются  в парламенте.  Они договариваются, изучают комментарии, дают разный политический спектр.

 

     Поэтому такое  представительство  я  считаю  неправильным  и предлагаю либо принять поправку депутата Московки,  изложенную на этой  же  странице,  либо  формировать  Национальный Совет должен только  Верховный  Совет  -   орган,   в   котором   представлены политические   партии   и   который  обеспечивает  демократизм  в проведении политики Укртелерадиокомпанией.

 

     Предлагаю, чтобы  Верховный  Совет  назначал   всех   восемь человек по представлению Председателя.

 

     СПИС М.М.  Я должен сказать,  что эта позиция постоянно была предметом довольно широкой и  острой  дискуссии.  То,  о  чем  вы говорите,  - это практически американский вариант;  формируется в зависимости от того, какая партия приходит к власти.

 

     При обсуждении мы все-таки склонились к тому, что у нас

 

     13

 

     пока идет  только  процесс   становления   многопартийности. Причем  мы  находимся  в  начале  этого  процесса  и к тому же не приняли  пропорциональную  систему,   то   есть   когда   партии, действительно, законным путем входят в парламент.

 

     В этих условиях мы сочли предложение,  которое зафиксировала комиссия,  более подходящим,  потому  что  оно  позволяет  учесть представительство и от Верховного Совета,  и от Президента - всех основных политических сил, которые есть в нашем обществе. Вносить загодя   какую-то   норму   по  партиям,  когда  идет  только  их становление, мы считаем просто неправильным.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ІЗМАЛКОВ В.М.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної безпеки /Шевченківський виборчий округ,  Запорізька область/. У меня несколько поправок к этой  статье.  Но  самое  главное,  о  чем я хотел бы сказать:  я категорически  не  согласен  с  тем,  что   все   восемь   членов Национального совета должны быть освобожденными.

 

     14

 

     Посмотрите на   следующих  страницах  функции  Национального совета.  Их всего пять.  Пять функций и восемь человек, ничего не делающих,  которым  запрещено  заниматься какой-то деятельностью. Это будет "отстойник" для  пенсионеров  или  для  людей,  которым нечем больше заниматься, которых просто некуда деть.

 

     Поэтому я считаю, что норма, содержащаяся в пятой части этой статьи - о запрещении занимать какие-то должности и так  далее  - должна  распространяться не на весь Национальный Совет,  а только на председателя и его заместителя,  то есть  два  человека  могут быть освобожденными,  как,  например, в Центральной избирательной комиссии или в других органах. Прошу поставить это предложение на голосование.

 

     СПИС М.М.  Из  первой части вашего выступления следует,  что это будут пенсионеры и им нечего будет делать.

 

     ГОЛОВА. А  на   посаду   голови   запропонувати   Президента Держтелерадіокомпанії, так? І все стане на свої місця.

 

     СПИС М.Н.  Я  не думаю,  что это так.  Более того,  если там окажутся деятельные люди, то мы в этом зале будем реже говорить о том,  что  у  нас что-то недостоверно или необъективно освещается или что телевидение в Украине развивается  односторонне.  У  этих людей  будет  огромнейший  объем  работы,  особенно после ввода в действие  этого  закона,  когда   негосударственные   организаций получат возможность

 

     15

 

     занимать какую-то   нишу,   играть   свою   роль.  Мы  взяли минимальное количество - всего лишь восемь  человек.  Нагрузка  у них будет очень большая.

 

     Что касается,  скажем,  неосвобожденных работников, то мы не считаем это целесообразным.  Из опыта других стран видно, что это не  должны  быть люди,  которые будут гдето получать зарплату,  а потом приходить и решать такие важные для государства вопросы.

 

     А потом, не было такой письменной поправки.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.  У статті 5 на сторінці 13 ідеться про термін, на  який  обирається Національна рада.  Цей термін - п'ять років. Мені здається,  що це перейшло з того найпершого варіанта.  Ви  ж знаете,  що  цей  законопроект  уже  багато  місяців  готується і "переварюється" в комісіях,  на телебаченні.  Чи не здається вам, що треба змінити термін:  обирати не на п'ять років, а на чотири? Практика показує,  що навіть у Верховній Раді люди втомлюються  і часом,  як справедливо зауважив депутат Ізмалков, у когось, може, заявляється спокуса  перейти  на  іншу  роботу  чи  в  комерційну службу.

 

     Пропоную встановити  термін,  на який формується Національна Рада, не п'ять років, а чотири роки.

 

     СПИС М.М.  Такое предложение можно было бы  рассмотреть,  но дело в том, что никто этого не предлагал.

 

     16

 

     ГОЛОВА. Ми вчора,  Миколо Михайловичу,  говорили,  що чотири роки - термін більш вдалий. Чому? Два роки - цієї Ради і два роки

-  тієї  Ради.  У такому разі була б якась наступність.  А так це втрачає сенс,  тому  що  я,  наприклад,  не  знаю,  для  кого  ми формуватимемо цю раду.

 

     Третій мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.  Якщо  наступності не буде для Верховної Ради, то вона буде для Президента, якщо залишаться "п'ять років".

 

     У мене є ще  зауваження  чисто  редакційного  характеру.  На сторінці 19 ідеться про санкції, які може застосувати Національна рада.  Остання із цих  санкцій  звучить  такі  "визнати  ліцензію такою,  що втратила силу,  якщо телерадіоорганізація не розпочала діяльність протягом року з дня її отримання".  Розумієте,  це  не санкція  за  порушення  законодавства  і  умов  ліцензії.  Я  вам рекомендував би перенести цей абзац вище,  перед тим,  де йдеться про санкції.

 

     СПИС М.М. Это редакционная поправка, она не меняет сути.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ХОМЕНКО М.Г.,   секретар  Адміністрації  Президента  України /Конотопський   виборчий   округ,   Сумська   область/.   Формула прийнятна,  але  є одне запитання:  чи слід сюди записувати право отримувати гонорари за творчу діяльність? Члени Національної ради здійснюватимуть  нагляд,  виступатимуть  на  телебаченні,  і тому постійно

 

     17

 

     виникатимуть якісь підозри. Чи слід це записувати?

 

     СПИС М.М.  Дело в том,  что,  как вы видите из этой  статьи, член Национального совета ограничен во многом. Здесь перечислено, чего он не может делать.  Но исходя из общего  правила  -  другим должностным  лицам  это  разрешено  -  мы  остановились  на этом. Посчитали, что это принесет меньше всего вреда.

 

     Письменных предложений об исключении этой нормы не было.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Статья большая и к ней есть много поправок. Но я думаю, что слепо переносить практику Соединенных Штатов Америки в Украину  не  следует,  более  того,  это  ошибочно.  В  Америке сложилась  мощная  двухпартийная  система.  У  них свои процедуры выборов. А у нас по Конституции именно Верховный Совет определяет внутреннюю  политику.  И  поскольку  политика  Гостелерадио  тоже является  внутренней  политикой,  то  Верховный  Совет  и  должен определять политику,  проводимую Гостелерадио. Коль это так, всех членов Национального совета /я  соглашаюсь  на  любую  процедуру/ должен  формировать единственный плюралистический орган в Украине

- Верховный Совет. Поэтому прошу это поддержать и проголосовать.

 

     18

 

     И второй момент - вот эта конструкция о пяти годах. Она была взята  из Конституции,  когда срок полномочий Верховного Совета и Президента был пять лет. Сейчас у нас введена процедура досрочных выборов.  Каждый  новый  Верховный Совет,  каждый Президент /если принять вашу конструкцию/ будет формировать Национальный совет по своему  принципу.  А  если,  например,  в течение пяти лет дважды сменится Президент и Верховный Совет,  то ваша конструкция  будет работать на предыдущий парламент.

 

     В связи   с  происшедший  изменениями  и  в  связи  о  новой Конституцией этот срок - 5 лет - надо снять и сказать о том,  что новый  Верховный  Совет  либо новый Президент /если уже останется это/ формирует Национальный совет. Это первое.

 

     Второе. Я считаю,  что  нужно  предусмотреть,  чтобы  состав Национального совета формировал только Верховный Совет. Тогда это будет демократичный закон,  и на Гостелерадио, я думаю, все будет в порядке и с многопартийностью, и с плюрализмом.

 

     Прошу проголосовать это.

 

     СПИС М.М.  Что касается срока.  Я уже говорил, что срок пять лет был предусмотрен потому,  что  законопроект  был  подготовлен тогда,  когда  мы  еще  не определили срока четыре года.  Поэтому здесь, я вам сказал, есть разумное зерно.

 

     Что касается  того,  чтобы  Национальный  совет   формировал только  Верховный  Совет.  Я говорил,  что мы не только учитывали американский  опыт,  но  и  рассматривали   все   те   письменные предложения,  которые  к  нам  поступили.  Из  них мы выбрали те, которые поддержала комиссия, мы считаем, что это более правильное решение в нашей ситуации. В данном случае, я думаю, спор можно

 

     19

 

     разрешить только  голосованием.  Мы  же  считаем,  что  наши предложения в большей мере отвечают той ситуации,  в  которой  мы находимся.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  голова  ІваноФранківської  обласної Ради народних депутатів /Долинський виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  Шановний Миколо Михайловичу! Я хотів би уточнити таке. На сторінці 19 записано,  що однією з функцій Національної ради є видача   телерадіоорганізаціям  на  конкурсній  основі  ліцензій. Мається на увазі,  що ліцензії повинні мати всі  телеорганізації? Тобто  без  ліцензії не можна використовувати каналів мовлення та часу  мовлення  і  таке  інше?  Чи  це  стосується   тільки   тих організацій, які входять у структуру Держтелерадіо?

 

     СПИС М.М.  Это  принципиальное  положение.  Здесь  есть  две позиции. Позиция первая: это учреждение и регистрация, которые не относятся   к   Национальному   совету.   Может  быть  создана  и зарегистрирована   организация.   Она   занимается   теле-    или радиопроизводством, то есть производит соответствующую продукцию, но не имеет права вещания, просто продает эту продукцию.

 

     А есть телеорганизация,  которая желает вещать.  На вещание, то  есть на пользование каналами,  надо получить лицензию.  И вот это  -  исключительное  право  Национального  совета.  Эта  норма относится  ко  всем - и к государственным,  и к негосударственным телеорганизациям, причем лицензия выдается на конкурсной основе с выполнением соответствующих условий. Только тогда будет порядок и будет

 

     20

 

     проведена единая   политика,   как   предусматривает    этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В. Я хотів би уточнити: отже, якщо,  скажімо,  у нас в області є телебачення  "Галичина", яке  не  входить  у  структуру  Держтелерадіо,  то  воно  повинно отримати ліцензію, - правильно?

 

     СПИС М.М. Да.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних   справах  /Пролетарський  виборчий  округ,  Донецька область/.  Когда законопроект обсуждался в первом чтении, я также выступал  с  предложениями,  чтобы  формировал  только  Верховный Совет.  Кроме того, вы же знаете - если вы берете пример с других стран, - что нигде исполнительная власть не учреждает телевидение и нигде такого влияния со стороны этой власти  нет  и  на  другие сферы жизни.

 

     Поэтому давайте   ограничимся  составом  только  из  членов, избираемых Верховным Советом.

 

     СПИС М.М. Я вам хочу сказать, что в этой статье речь не идет об учреждении. Речь идет о составе Национального совета.

 

     21

 

     И как   раз   мировая  практика  свидетельствует:  там,  где сталкиваются  все  эти  интересы,  там  представители  властей  и формируют этот орган.  Это действительно есть. А учреждение... Мы дойдем до этой статьи и будем еще говорить об этом. Там речь идет об учреждении.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КРУПА Я.М.,  генеральний  директор Тернопільського обласного телерадіооб'єднання     /Теребовлянський     виборчий      округ, Тернопільська  область/.  Я  вважаю,  що  ця  пропозиція депутата Чародєєва і пропозиція депутата  Марченка  про  чотири  чи  п'ять років не суттєві. Запропоноване комісією є основним, і ставити на голосування  пропозиції  одного  чи   кількох   депутатів,   мені здається,  немає  резону.  Є  пропозиція  комісії,  і  ми повинні проголосувати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МОСКОВКА В.М.,  секретар Комісії Верховної  Ради  України  з питань  гласності  та  засобів  масової  інформації  / Ленінський виборчий округ,  Харківська область/.  Цей варіант був готовий  у березні  цього року,  тому й залишився термін п'ять років.  Після цього ми дещо змінили деякі закони.  Ми знаємо,  що Верховна Рада буде  обиратися  строком  на  чотири  роки.  Саме тому,  що в нас зсунуті строки виборів Президента і Верховної Ради, і

 

     22

 

     була передбачена  оця,  так  би  мовити,  передача   досвіду Національної ради.

 

     Я вважаю,   що   тут   ми  можемо  врахувати  цілком  слушні пропозиції,  що лунали,  а саме:  абзац другий сформулювати таким чином:  "Національна  рада  формується у кількості восьми членів: чотири особи  обираються  Верховною  Радою  України  за  поданням Голови   Верховної   Ради   України  та  чотири  -  призначаються Президентом України  строком  відповідно  до  строку  повноважень Верховної  Ради  України  і  Президента  України".  Тобто  ми тут конкретно  не  вказуємо   строк,   на   який   обираються   члени Національної   ради,  а  узгоджуємо  це  із  строком  повноважень Верховної Ради Президента України.

 

     ГОЛОВА. Так можна було б погодитися: відповідно до строку повноважень...

 

     Ще с  зауваження?  Немає?  Строк будемо голосувати чи будемо вважати,  що  це  погодили?  Погодили.  Миколо  Михайловичу,  все погоджено?

 

     СПИС М.М. Все.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Михайловичу,  ви  погоджуєтеся з пропозицією депутата Ізмалкова?

 

     23

 

     СПИС М.М.  Я уже отвечал, что мы не согласны с этим, а таких письменных предложений не поступало.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Иван   Степанович!   Я  прошу  поставить  на голосование  хотя  бы  такую  формулировку:   "Національна   рада формується  строком  відповідно  до  строку повноважень Верховної Ради і Президента з  восьми  членів".  А  лучше,  как  предлагает депутат  Измалков:  "які  обираються  Верховною  Радою України за поданням Голови Верховної Ради".

 

     И еще один момент. Мы - представители налогоплательщиков, за счет  которых содержится Гостелерадио,  и налогоплательщики через своих представителей должны определять эту  политику.  Поставьте, пожалуйста, на голосование.

 

     ГОЛОВА. Може,   так:   за   поданням  Президента  та  Голови Верховної Ради,  а обирається Верховною Радою?  Щоб Президент  же подавав...

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Я погоджуюсь.

 

     СПИС М.М.  Потому  что  Президент  точно  так же,  как и мы, представляет народ.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ХОМЕНКО М.Г.  У цьому законопроекті визначені компетенція  і повноваження Президента і уряду в цій сфері, які

 

     24

 

     несуть відповідальність.  Тому  вони  повинні  мати,  як і в інших країнах у таких ситуаціях, можливість самостійно призначати своїх представників.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла аргументація. Другий мікрофон.

 

     ІЗМАЛКОВ В.М.  Николай Михайлович! Я с вами не согласен, что не было письменного предложения.  Его и не могло быть,  поскольку это  новый вариант.  Его вообще нет в левой колонке,  посмотрите. Как можно подать предложение  или  замечание  по  тому  варианту, которого не было раньше?

 

     Мы получили  на  руки  вариант  с новым положением,  что все члены освобожденные.  Поэтому я имею право внести поправку о том, чтобы было только два члена освобожденных.

 

     ГОЛОВА. Переконали.

 

     СПИС М.М.  Раньше вообще предполагалось,  что все это делает Кабинет Министров.  В связи с там,  что многие не  согласились  с такой  позицией,  мы из поступивших к нам предложений выбрали те, которые в значительной мере отвечают сегодняшней ситуации.

 

     ГОЛОВА. Голосується  перший  варіант  з  поправкою,  яку  ми погодили:  на  строк  повноважень,  а решта - в редакції комісії. Потім будемо голосувати інші варіанти. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 143. Не приймається.

 

     25

 

     Голосується другий варіант:  строки такі,  які ми  погодили, кількість  членів  -  чотири за доданням Президента і чотири - за поданням голови Верховної Ради,  а призначаються Верховною Радою. Решта - за текстом.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 206.

 

     Тепер голосується  третій  варіант:  те,  що пропонувалося в другому  варіанті,  доповнити,   що   звільнені   тільки   голова Національної  Ради  та  його заступник,  а решта - на громадських засадах.  З урахуванням  цього  голосується  остаточний  варіант. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 236. Приймається.

 

     ви зрозуміли як, Миколо Михайловичу? Почитаєте стенограму.

 

     Чи є в депутатів зауваження до статті 6?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Рада України  з  питань  здоров'я   людини   /Горлівський-Микитівський виборчий  округ,  Донецька  область/.  Я  бы хотел,  чтобы вы мне расшифровали  подробнее,  что  это  такое  -   "не   допускається втручання  держави"?  Снова  получится  так,  как  и с законами о предприятиях,  о  предпринимательстве,  о  банках  и   банковской деятельности,  что мы уже не можем никуда "втручатися". И получим то, что уже получили.

 

     Вот, пожалуйста, объясните.

 

     26

 

     СПИС М.М.  В мире общепризнано,  что, как у нас тут сказано, "втручання  державних органів,  органів місцевого і регіонального самоврядування,  їх  посадових  осіб...  у  творчу  діяльність... телерадіоорганізацій...   забороняється...  "Точно  так  же,  как вмешательство в иную профессиональную деятельность.

 

     ГОЛОВА. Далі. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Какая творческая деятельность, понятно... Если бы  это  была  частная  телерадиокомпания,  Бог  с  ней,  но ведь финансируют   налогоплательщики,   государство.   И   государство самостоятельно отказывается от контроля за самым мощным средством информация и говорит,  что все хорошо.  Я понимаю, какие там силы будут формировать общественное мнение. Вы что, не знаете об этом?

 

     СПИС М.М.   Все   правильно.  Речь  идет  о  государственных органах,  которые не являются учредителями.  А  если  учредитель, тогда  его отношения с этой телеорганизацией определяются уставом и установочным договором.  И он,  действительно, там может делать очень  многое.  То есть тот,  который учреждает.  Все остальные - нет. Так что здесь все правильно.

 

     ГОЛОВА. До статті 6 є ще зауваження?  Немає.  Прошу статтю 6 проголосувати в редакції комісії.

 

     "За" - 215.

 

     Ще ж тільки вівторок.

 

     До статті 7 в зауваження?

 

     Другий мікрофон.

 

     27

 

     ІЗМАЛКОВ В.М. Мое предложение на странице 22, которое    сводится    к    тому,     что     государственная телерадиокомпания  не может иметь больше одного телеканала и двух радиоканалов.  Кстати,  это не только мое  предложение,  довольно много депутатов вносили такие же предложения.

 

     Поэтому я      предлагаю      монополию      государственной телерадиокомпании   ограничить   одним   телеканалом   и    двумя радиоканалами.

 

     ГОЛОВА. Коментуйте, будь ласка.

 

     СПИС М.М.   Мы  против.  Действительно,  это  несколько  раз рассматривалось. В целом мы можем иметь шесть общегосударственных каналов,  и  если  будет  только два канала иметь государственное телевидение... У нас сейчас одна компания, но может быть не одна, и они будут иметь только два канала?! Это не является монополией, исходя из того, что у нас может быть в ближайшее время.

 

     В силу  исторически  сложившегося  развития  телевидения  мы считаем,    что    государственное   телевидение   должно   иметь определенные  приоритетные  возможности  развития,  в  том  числе закрепление этих каналов.

 

     ГОЛОВА. Погодились? Другий мікрофон.

 

     ІЗМАЛКОВ В.М.   Я   еще  раз  хочу  сказать  о  том,  что  в последующих  статьях  записано,  что  мы  можем  иметь  не   одну гостелерадиокомпанию,   а  несколько.  Поэтому  вещать  от  имени государства

 

     28

 

     по такому  количеству  каналов  -  фактически  это  означает "забить"  все  остальные  каналы,  то  есть  не  дать возможности развиваться  творческим   негосударственным   телерадиокомпаниям. Именно это и есть монополия.  Поэтому я и предлагаю оставить один телеканал и два радиоканала.

 

     СПИС М.М.  Я еще раз повторяю,  у нас есть  возможности  для того, чтобы было шесть каналов в перспективе, причем в недалекой. Коли мы оставляем  два  канала  -  30  процентов,  -  то  это  не монополия.  Принцип  монополизма  мы  применяем  по  отношение  к возможностям вещания,  а не к количеству телерадиоорганизаций.  Я просто  хочу уточнить,  что на одном и том же канале может вещать несколько телерадиоорганизаций.  Это просто у нас так сложилось и до этой поры было, что телекомпания вещает на одном-двух каналах, и только сейчас положение немножко меняется.  Нет, в мире не так. И у нас скоро будет не так.  Поэтому это оптимальная норма.  Я не думаю, что она должна вызывать что-то такое...

 

     ГОЛОВА. Переконали. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  культури  та  духовного  відродження /Тлумацький виборчий округ,  ІваноФранківська область/.  Я,  власне,  хочу  підтримати коментар.  Бо  йдеться про те,  що багато каналів цієї структури, яка створена державою, віддаються чи продаються різним

 

     29

 

     комерційним компаніям.  Якщо ми не залишимо за державою  два теле- і три радіоканали,  то це просто буде витісненням державної телерадіокомпанії.  Тому  я  пропоную  і   звертаюся   до   колег підтримати цю позицію.

 

     СПИС М.М. Что, кстати, сегодня уже во многом и произошло.

 

     ОСАДЧУК П.І. Це відчувається.

 

     ГОЛОВА. Усе з'ясували?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Николай Михайлович!  Я хочу сказать,  что вас кто-то очень хорошо проконсультировал. В первом варианте в статье 7   не  было  "структурні  підрозділи",  а  во  втором  варианте, предложенном комиссией,  уже есть  "структурні  підрозділи".  Это ставит  в  неравные  условия  центральное  вещание и региональное вещание.  Здесь эта точка зрения  очень  хорошо  просматривается: остается  потом  время не самое "смотрибельное" - с 16 до 17,  по два часа,  как имеет сегодня Донецкий регион.  Я  прошу  оставить первый  вариант  статьи  7.  Это  потом  тихонечко  сюда вставили "структурні  підрозділи".  Кстати,  я   поддерживаю   предложение депутата Измалкова.

 

     СПИС М.М.  Мы  все время останавливаемся на том,  что имеем. Дело в том,  что если мы примем,  что не  правительство  является учредителем, и будет положение об

 

     30

 

     этой компания,  устав  и  соответственно все документы,  то, может быть,  это будет совершенно иная  компания.  Кстати,  такие предложения сегодня есть и они рассматриваются.

 

     Но не это главное. Главное - объем и возможности вещания, на этих двух каналах могут сидеть и 50,  и 30...  Они  по  два  часа будут  иметь  -  и все.  Понимаете,  главное - ограничение объема вещания,  а не количество структурных подразделений или  каких-то компаний.

 

     ГОЛОВА. Переконав? А що скаже Микола Федорович Охмакевич?

 

     Перший мікрофон.

 

     ОХМАКЕВИЧ М.Ф.  президент Державної телерадіомовної компанії України.  Я хочу звернути увагу народних депутатів,  що в  Європі немає  такої  країни,  де  у  держави  був  би  один  канал  - по телебаченню і два каналі - по радіо.  В Італії - чотири канали, в Іспанії - три канали, у Німеччині - два канали, у Росії, до речі,

- три канала... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Давайте ми будемо обережними.  Чому ж обмежуватимемо державне і сприятимемо, щоб усе... /Шум у залі/.

 

     Так, буде приватне,  тільки ж не зразу. Ви ж бачите, як воно змінюється.  Ви що,  забули виступ Сергія Івановича  Дорогунцова, коли він казав: куди не переключи - і там показують?..

 

     Не можемо  у  державному навести порядок.  Давайте відкриємо щоб були тільки ці... Отожто, поки відкриємо та закриємо...

 

     31

 

     ПУШИК С.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  Шановні  депутати!  Шановний доповідачу!  Я думаю,  що не треба вносити поправки, які пропонує депутат  Черненко,  ми  повинні   все-таки   стимулювати   творчі об'єднання і думати про те,  що ніщо не стоїть на місці. Сьогодні

- один канал,  завтра - два,  а післязавтра,  як каже  Охмакевич, може бути й більше. Я за те, аби ми все-таки проголосували те, що є в правій колонці.

 

     А що стосується регіонального телебачення,  то до нього  теж треба    підходити    дуже   обережно.   Воно   перетворилося   в заробітчанський  центр,  де,  в   основному,   вітають   з   днем народження, навіть восьмирічних дітей, а то й у вісім місяців уже мама  з  татом  вітають,  бо  мають  гроші.  Розумієте?  Серйозні програми деколи "забиває" оця регіональна комерція. Я спостерігаю це на Івано-Франківщині,  да є і сороковий канал,  і  "Галичина". Інколи  йде дуже серйозна передача,  і не маємо змоги подивитися. Так  що  давайте  проголосуємо  все-таки  за  редакцію  в  правій колонці.

 

     32

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  /Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Пропозиція Валерія Ізмалкова, хоч він і колега по   комісії,  не  є  правильна,  і  я  закликаю  вас  підтримати пропозицію комісії.  Кількість каналів  повинна  бути  більша,  і монополія держави повинна бути.

 

     Але справа в тому,  що пан Охмакевич висновків не зробив. Це видно навіть із його звіту.  Сьогодні на телебаченні немає ніякої різниці  між  державним каналом і комерційним.  От у чому справа. Тому нехай пан  Охмакевич  на  державному  телебаченні  проводить політику   держави,   яка   виражає  волю  всього  народу,  а  не комерційних структур.

 

     Пропоную підтримати пропозицію комісії.

 

     ГОЛОВА. Усе з'ясували. Тепер визначимося шляхом голосування. Перша  пропозиція:  статті  6 і 7 голосується в редакції комісії, викладеній у правій колонці. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 221. Приймаються.

 

     Чи є в депутатів зауваження до статті 8?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Николай Михайлович! Я ведь предлагал записать "80  процентов".  Вы  оказали,  что  нет ничего лучше,  чем по 50 процентов.  Тогда давайте отдадим телевидение иностранцам, пускай они   делают,  что  хотят,  а  мы  будем  смотреть  то,  что  они показывают. А показывают они все, что им вздумается:

 

     33

 

     в одном фильме - голые,  в другом уже начинают одеваться,  в третьем сам себе глаз выколупывает вилкой.  Ну что мы делаем! Где вы найдете страну, которая отдавала бы телевидение кому угодно? А при  такой  редакции  можно  отдать  50 процентов телевидения,  и одурманивайте дальше чем угодно.  Мы уже и так  отдали  все,  что можно,  теперь  осталось раздеться и бегать голыми.  Будем самыми большими демократами.

 

     СПИС М.М.  Отдавать его никому не надо. Это однозначно. Но я должен  сказать,  что  в  других  странах  тоже  делают  довольно хорошую,   качественную   продукцию,   которую   можно   у    нас "прокатывать"  и приобщаться к ней.  Другое дело,  что в условиях полного беззакония,  когда  эта  сфера  не  регулируется  вообще, берется то,  что подешевле, ворованное, все то, что там как раз и не показывают.  Поэтому законопроект и  нацеливает  на  то  /и  в статьях  об  авторском  праве,  и во многих других/,  чтобы брали высококачественную продукцию.

 

     Мы бы  записали  и  80  процентов,  если  бы  не  знали  или сознательно  не  хотели видеть состояния нашего телепроизводства, того положения, в котором оно находится. Мы сегодня не осилим эти 80 процентов.  Телерадиоорганизациям надо будет выставлять в окно камеру и часами показывать, что там происходит...

 

     Те 50 процентов, скажем, гостелерадиокомпании не касаются. У нее  мощности  хватит  для  того,  чтобы  обеспечить  собственной продукцией 16-18 часов вещания.  А  потом,  в  эти  50  процентов входят не только собственная продукция данной телеорганизации, но и продукция тех телеорганизаций,  которые работают  в  Украине  и производят эту продукцию.

 

     34

 

     Мы считаем,   что   это  наиболее  оптимальный  вариант.  Он позволяет привлечь лучшую продукцию других организаций и в то  же время стимулировать свое телепроизводство.

 

     Тут есть  еще  один  момент.  Это,  кстати,  на опыте Канады довольно  четко  прослеживается.  Когда  там  установили  высокую планку,  то  пришлось  привлечь  к  телепроизводству  иностранные компании,  и свое телепроизводство не развивалось. если мы примем высокую планку, я не исключаю, что у нас случится точно так же.

 

     Исходя из  наших  возможностей,  я  считаю,  что эта планка, которую   мы    предлагаем    установить,    просуществует    лет десять-двадцать.  Потом  ее надо будет изменить.  Но если сегодня установить 80 процентов,  то все будет серое.  У  нас  нет  таких возможностей.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  Чорнобильської  катастрофи   /Березняківський виборчий  округ,  м.  Київ/.  Шановний  Миколо Михайловичу!  Я не байдужий до цієї  справи  з  багатьох  причин  і  матиму  вигляд, мабуть,   консерватора-ортодокса.   Ми   готуємо  закони  не  для сьогодні,  а для завтра.  Оці 50 на 50 процентів нібито зумовлені тим,  що  це  стимулюватиме  розвиток  телебачення  і демократії. Насправді ми пожинаємо плоди наших наївних і романтичних  марень, що це буде те, чим ми живемо.

 

     35

 

     Ми бачимо,  як  ускладнилася  ситуація  з нашим регіональним телебаченням.  І я сьогодні за жорсткий контроль.  І  контрольний пакет  повинен  бути в руках державних.  Ніякого паритету - 50 на 50,  бо це дає сьогодні можливість спекулювати.  Я підтримуватиму режим державного контролю. І всюди, де можна, треба зазначати, що це на перехідний період,  і на  перехідний  період  не  дозволяти того,  а  жити  в  тих нормах,  які дають нам можливість сьогодні обстоювати національні пріоритети.

 

     СПИС М.М. Мы немного о разных вещах говорим. Что касается 50 на  50.  Ни  в  коем  случае  не  следует  отгораживаться  от тех культурных ценностей /а телевидение тоже создает такие ценности/, которые сегодня есть в мире.  Там есть что смотреть. Почему у нас так получилось?  Потому что у нас  сегодня  эта  сфера  ничем  не регламентируется.  Благодаря  этому  закону  -  а  в проекте есть статьи об авторском праве,  о многом другом,  - если  и  будут  у когото  50  процентов  иной  продукции,  то  это  будет продукция высококачественная,  а  не   та   ворованная,   которая   сегодня прокатывается.

 

     36

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МОВЧАН П.М.  Миколо Михайловичу! Це не переконує. Ви знаєте, що ніхто нічого даром  не  робить,  навіть  похоронну  музику  не грають.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.  Шановний  Миколо  Михайловичу!  Все-таки треба думати про те,  що ми працюємо сьогодні і на перспективу.  І  так міцно зачинити двері - на всі 50 відсотків - це буде неправильно. Давайте підемо компромісним шляхом і запишемо: "50-70 процентів". І  буде  розвиватися  наш  творчий  потенціал.  Сьогодні назавжди віддати половину своїх каналів, передач для іноземної продукції - то  значить  приректи  нашу творчу потугу на консервацію.  Тому я пропоную шести таке:  "50-70 відсотків",  а далі  -  за  текстом. Зараз 50,  а там,  дивися, буде можливість показати свого більше. Такий плавний варіант, напевно, найбільш підходящий.

 

     37

 

     СПИС М.М. Дело в том, что я прошу вас просто...

 

     ГОЛОВА. Ви пропонуєте 50-70 відсотків,  тоді нам  тільки  30 відсотків залишиться.

 

     СПИС М.М.  Да. Вы прочитайте внимательно статью. Дело в том, что она  позволяет  даже  100  процентов...  Но  имеется  в  виду отечественная  продукция,  то  есть  делают  сами и покупают ее у других отечественных организаций.

 

     Что же касается иностранной продукции,  то там ее может даже и  не быть.  Но если этого организация не в силе сегодня сделать, то она должна купить  очень  качественную  маленькую  часть.  Чем меньше  она  будет,  тем  лучше  для нас.  Эта статья,  наоборот, открывает возможности для как  можно  большего  производства.  Но если   не   получается,   нужно  брать  другую,  но  качественную продукцию.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАТІГ М.І.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань гласності  та засобів масової інформації /Буський виборчий округ, Львівська область/.  Шановні колеги!  Я хотів  підтвердити  слова Миколи  Михайловича  про  те,  що  в  цій  статті  ми  закладаємо перспективи    для    розвитку     національного     українського телевиробництва.  На сьогоднішній день люди, які володіють ефіром /особливо  це  стосується  недержавних  телевізійних  станцій   в регіонах/,  не займаються питаннями телевиробництва.  У більшості випадків ці студії

 

     38

 

     транслюють піратським чином одержані  фільми,  додають  свою рекламу. Цим обмежується робота місцевої телеорганізації.

 

     Якщо ми записуємо 50 на 50,  то це означає, що власник ефіру повинен  дбати  або  про  своє  власне,   або   про   національне телевиробництво.  Безперечно,  можна  було б підняти цю планку ще вище,  наприклад,  до 60-80 відсотків.  Але,  на превеликий жаль, матеріальна  база нашого телебачення така,  що вона,  я думаю,  у більшості випадків не дозволить навіть 60  відсотків  осилити  на регіональному, місцевому рівні.

 

     У зв'язку з цим будьмо обережні,  бо можемо так само довести цю ситуацію до абсурду,  коли будуть ставити  просто  листівку  з видом Києва або з видом будинку Верховної Ради і говорити,  що це є національне  телевиробництво;  вона  буде  годинами  стояти  на екрані - і рахуватимуть час.

 

     Мені здається, оце співвідношення - 50 на 50, можливо, 60 на 40 - на захист національного телебачення, воно є оптимальним, і вище піднімати планку не можна.

 

     ГОЛОВА. А УНІАН куди відноситься?

 

     БАТІГ М.І. Це наше телевиробництво.

 

     ГОЛОВА. Наше?

 

     Я думаю, уже досить висловилися стосовно цієї статті.

 

     Ще є поправка?

 

     Третій мікрофон.

 

     МОСКОВКА В.М.  На сторінці 24 є моя поправка,  це принципово інше формулювання, а саме: "Телерадіоорганізація

 

     39

 

     зобов'язана використовувати  у  своїх   програмах   передачі /фільми/  власного  виробництва або виготовлені іншими юридичними /фізичними/ особами України в обсязі,  що відповідає  процентному відношенню  кількості охопленої глядацької аудиторії до кількості населення  України,  але  не  менше  10  відсотків".   Тобто   та телерадіоорганізація,  яка  розповсюджує  свої  програми  на  всю територію  України,  власне,  змушена  буде  в   повному   обсязі використовувати  тільки  українське  тедерадіовиробництво.  Таким чином ми регіональне  телебачення  сьогодні  теж  захистимо,  бо, дійсно,  50 відсотків регіони не витягнуть сьогодні,  дуже багато нормальних телерадіоорганізацій змушені будуть закритися.

 

     Я, може, не буду наполягати на 10 відсотках, можна залишити, наприклад,  30  відсотків.  Але все-таки моя поправка,  я вважаю, варта уваги, і прошу прислухатися до неї.

 

     СПИС М.М.  Мы отклонили это предложение  по  двум  причинам. Во-первых,  - эта статья регулирует объем телепроизводства, а не, скажем,  численность зрительской аудитории.  И во-вторых, если вы сейчас  вникнете  в  суть  этой  поправки,  то  поймете,  что это понижена планки где-то процентов до 15.  Мы с этим согласиться не можем,   потому  что  тогда  будет  10-15  процентов  собственной продукции,  а  мы  считаем,   что   этого   мало.   Надо,   чтобы телерадиоорганизации  вырабатывали  и стремились дать как минимум 50 процентов своей продукции.

 

     ГОЛОВА. Усе зрозуміло.  Усі зійшлися на думці,  що  поки  що найкращий варіант статті - це редакція комісії. Так?

 

     Ставиться на голосування стаття 8 у редакції комісії.  Прошу проголосувати.

 

     40

 

     "За" - 213.

 

     Той варіант  ще  менше  голосів  набере.  Варіант   депутата Черненка   передбачає   співвідношення   30  на  70...  Не  менше сімдесяти... Прошу проголосувати, щоб він знав результат.

 

     "За" - 171.

 

     Тепер переголосуємо той варіант,  який за  рейтингом  набрав більше голосів. Прошу переголосувати статтю 8 у редакції комісії.

 

     СПИС М.М.  Надо  голосовать,  иначе  нечего  смотреть  потом будет, понимаете...

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.  "За" -  281.  Приймається.  Чи  є зауваження до статті 9? Другий мікрофон.

 

     ІЗМАЛКОВ В.М.  Я  здесь выступал с трибуны,  предлагал /есть моя поправка на странице 25/ и предлагаю проголосовать вот  таким образом.  Предложение  первое:  первая часть должна начинаться со слова "державні", то есть государственные телерадиокомпании ведут свои программы "державною мовою",  а остальные должны развиваться так,  как они развиваются.  Например,  у нас в Запорожье есть две эфирные   коммерческие   компании   -  "Запоріжжя"  и  "Хортиця". "Хортиця" ведет передачи  на  русском  языке,  "Запоріжжя"  -  на украинском  языке.  И  в  этом ничего плохого нет,  абсолютно нет никакого ущемления.  Точно,  так  же  во  всем  мире  развивается телевидение.  В  Канаде есть украинские телекомпании,  которые ни одного слова не говорят по-английски.  И ничего  в  этом  плохого нет.

 

     Поэтому прошу проголосовать так, как предложено мною.

 

     41

 

     СПИС М.М.  Здесь  есть две позиции.  Вопервых,  мы должны по возможности     предъявлять     равные     требования     и     к гостелерадиоорганизациям,       и       к       негосударственным телерадиоорганизациям.  И  вот  это  равное  требование  здесь  и заложено.

 

     А во-вторых, если вы прочитаете внимательно статью 9, то как раз она не запрещает,  чтобы,  скажем,  в Запорожье,  где  больше русскоязычного  населения,  какая-то  гостелерадиоорганизация или негосударственная организация работала на русском языке.

 

     Здесь дискуссия может идти по тем предложениям, которые были у   депутата  Черненко.  Он  предлагал  исходить  из  процентного соотношения.

 

     ГОЛОВА. Тут  записано:  "Мовлення  на  певні  регіони   може здійснюватися  також  мовою  національних  меншин,  які компактно проживають  на  даній   території".   Якщо   там   російськомовне населення, то передачі російською мовою ведуться.

 

     СПИС М.М. Статья разрешает. Здесь нет...

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  статтю  9  в редакції комісії. "За" - 240. Приймається.

 

     До статті 10 є зауваження? Давайте проголосуємо статті 10-20 включно.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні.

 

     ГОЛОВА. 50 статей, а ми тільки до статті 10 дійшли. До

 

     42

 

     статті 10 є зауваження? Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Я вносил такое предложение: "Підрозділи Держтелерадіокомпанії   на  місцях,  окрім  участі  у формуванні загальноукраїнських  програм,  здійснюють:  оперативне інформування телеглядачів та радіослухачів про суспільнополітичні події в регіоні... Написано: "Враховано частково".

 

     Я считаю, что надо записать так, как я предложил.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пилипенко просить проголосувати  статті  від 10 до 20 включно... Він, як і ви, наполягає. То голосуємо? /Шум у залі/.

 

     Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.  У мене є зауваження до статті 12,  до  статті 13, до статті 27, до статті 30.

 

     ГОЛОВА. Письмові, Миколо Михайловичу?

 

     СПИС М.М. Есть у него и письменные.

 

     ГОЛОВА. Статті 10,  11 голосується в редакції комісії. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 243.  Приймаються.  До статті 12 є зауваження? Другий мікрофон.

 

     43

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.  Сторінка  31,  права  колонка,  другий абзац: "створення  та  розповсюдження  економічних,  культурно-освітніх, навчальних...   програм".   Звідси  випала  така  важлива  галузь телепередач,  як публіцистичні.  Тому  обов'язково  перед  словом "економічних"   треба  дописати  "публіцистичних"  -  і  далі  за текстом. Ми все одно їх маємо, тут про них просто забули.

 

     І одразу зауваження до статті 13. Можна?

 

     ГОЛОВА. Ні.

 

     Ще є зауваження до статті 12?

 

     СПИС М.М. Буквально два слова хочу сказать. Задавали вопрос, чем   отличается   негосударственное  телевидение,  имею  в  виду коммерческое,  от государственного.  Как раз коммерческое  тем  и отличается, что не будет показывать то, что не является носителем рекламы,  а государственное,  поскольку оно - за  государственные деньги,   должно  показывать  именно  это,  то  есть  формировать духовный мир, вот эти культурные...

 

     ГОЛОВА. Депутат веде мову про публіцистичні програми, не про рекламу. Так, доповнили.

 

     Ще до  статті  12  в зауваження?  Немає.  Стаття 13.  Другий мікрофон.

 

     ІЗМАЛКОВ В.М. У меня было предложение ввести новую статью 13 /ее  редакция  на  странице 32/,  которая называется "Організація діяльності державних телерадіоорганізацій". Имеется

 

     44

 

     в виду организация деятельности Наблюдательного совета.

 

     СПИС М.М.  Относительно  организации   деятельности...   Эта статья    перенесена.   Дальше   есть   раздел   об   организации деятельности,  где есть и мое предложение.  К сожалению, комиссия проголосовала "против". Мы дойдем до этого раздела.

 

     ГОЛОВА. До статті 14 є зауваження?  Ще до статті 13?  Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.  Стаття   13.   Сторінка   34,   абзац,   який починається   так:   "В   Україні   забороняється   створення  /і діяльність/   телерадіоорганізацій   іноземними   юридичними    і фізичними   особами...   Забороняється   створення  і  діяльність телерадіоорганізацій з іноземними інвестиціями... "

 

     Велика група народних депутатів України,  серед них  депутат Дорофєєв  із  Луганської  області,  депутат  Гнаткевич  із Киева, депутати  Нагулко,  Мовчан,  Криволап  та  багато  інших  вносять пропозицію   і   просять  вас  звернути  увагу  на  те,  що  коли створюється телерадіоорганізація з іноземними інвестиціями, то це не  є  звичайне  спільне  підприємство,  яке  випускає електричні праски,  а це ідеологічна  установа,  яка  мимоволі  проводить  і політику,  і культуру,  коротко кажучи,  виконує замовлення того, хто платить  гроші.  Тому  ця  велика  група  народних  депутатів просить  і  вас  як голову комісії,  і Івана Степановича,  і вас, шановні  народні  депутати,  у  цьому  абзаці  зняти   слова   "у статутному   капіталі   яких  більш  як  30  відсотків  іноземних інвестицій"  і  поставити  крапку  після   слів:   "Забороняється створення   і   діяльність   телерадіоорганізацій   з  іноземними інвестиціями". Ми просимо поставити це на голосування.

 

     45

 

     ГОЛОВА. Коментар, будь ласка.

 

     СПИС М.М. Что я вам скажу? То, что запрещается деятельность,

-  это  общепризнано,  и  никто  не позволяет чужим телекомпаниям вещать на своей территории.  Но в  мировой  практике  повсеместно иностранные  инвестиции  допускаются  в  эту сферу.  Повсеместно. Причем мы взяли практически самую низкую планку,  которая есть  и которая - не надо бояться - не повлияет... Мы не можем сегодня не брать этих инвестиций.  Другое дело,  в каком виде  мы  будем  их брать.  Нам  нужны  техника и технологии.  При нынешнем состоянии дел,  включая и бывшие союзные республики,  мы никогда не  сможем развить   свое   качественное  телепроизводство,  если  не  будем допускать инвестиции в эту сферу.  И не надо бояться. Это мировая практика.  Мы взяли самый низкий процент,  который не повлияет... Наших там 70 процентов. Чего же боимся?

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ОХМАКЕВИЧ М.Ф.  Мені здається,  що якраз депутат Левченко не заперечує  проти  того,  щоб  були  іноземні  інвестиції.  Але ці інвестиції має контролювати держава.  Я вважаю,  що цю ідею треба підтримати.  Тим  більше  що  30  процентів  - це те,  що зараз в Україні. Прошу підтримати цю ідею.

 

     СПИС М.М.  У нас уже несколько лет стоит вопрос об  освоении второго  канала.  Мы  глубоко  убеждены,  что  если  мы не сможем привлечь иностранные инвестиции в качестве технологии и  техники, то вряд ли в ближайшее время это сделаем. Такова реальность,

 

     46

 

     понимаете? То,   что   это  как-то  влияет...  Это  касается уставного фонда,  не капитала,  а фонда,  так точнее.  Причем это соответствует всем тем законам, которые мы...

 

     ГОЛОВА. Я  бачу,  що  ви  вже не переспорите.  Вже президент телерадіомовної  компанії  підтримує,  і  вносить  велика   група депутатів.

 

     Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.  Я  хочу  акцентувати  увагу на тому,  що дуже велика є різниця,  через які  структури  йтимуть  ці  інвестиції: через   державні   служби   чи   через  кожну  окрему  комерційну телестанцію.  Якщо  в  такому  плані,   як   говорить   президент телерадіомовної компанії, то ніхто ж не заперечує...

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ДОРОФЄЄВ В.М.,  ректор  Камунарського гірничо-металургійного інституту /Алчевський виборчий округ, Луганська область/. Все это хорошо.  Я  согласен с депутатом Шевченко,  что это не совместное производство каких-то вещей,  а идеологическая сфера.  В уставном капитале  доля каждого учредителя будет определять политику этого предприятия. Это первое.

 

     Второе. Нельзя сравнивать французское  телевидение  и  наше. Включаешь   немецкое  -  оно  не  хуже  французского.  Если  наше включить...  Все,  что нам привезут,  то мы и будем  смотреть.  А привезут то, что нужно им, а не нам. Мы же должны это понимать!

 

     47

 

     Если я вложу свои деньги в ваше предприятие,  то потребую от вас отдачи.  Если отдачи  не  будет,  я  заберу  свои  деньги.  Я составлю такой договор, что вы еще и разоритесь при этом. Надо же осознавать, что это будет смерть национальному телевидению.

 

     СПИС М.М.  Иван Степанович!  Я дам пояснения. Речь идет не о вещании,  а  о  создании,  учреждении организации,  которая будет производить телепродукцию. Речь идет не о том, что привезут. Речь идет  о  том,  что  наша  телерадиоорганизация  имеет  зарубежные инвестиции и производит телепродукцию.  Это создание организации, а вещание...

 

     ГОЛОВА. Миколо  Михайловичу!  Ми  витрачаємо марно час.  Ви, може, й правильно розумієте, але більшість вважає, що треба чітко записати;  можуть інвестувати, але через держтелерадіокомпанію. І все.  Вони  знатимуть,  куди  діти  гроші.  Охмакевич  уже   буде регулювати цю політику.

 

     Тому давайте  проголосуємо  в редакції з внесеною поправкою, яка зводиться до такого - іноземні інвестиції можуть становити 30 відсотків,  але через Держтелерадіокомпанію, тобто під контролем. Прошу проголосувати статтю 12 і  статтю  13  в  такій  погодженій редакції.

 

     "За" - 228. Приймаються.

 

     У статті 12 додається слово "публіцистичних".

 

     Стаття 14. Є зауваження? Перший мікрофон.

 

     48

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я  предлагал  ввести  пункт о том,  что через шесть месяцев после введения закона все телерадиокомпании,  в том числе и частные,  должны перерегистрироваться. Вы отослали меня к проекту постановления.  Я там не  нашел  этого.  Поэтому  давайте внесем.

 

     Почему это  нужно ввести?  Потому что регистрировали в одних условиях,  после принятия закона условия изменятся,  а они  будут действовать по-старому.

 

     СПИС М.М.  Я вам сразу скажу, что и комиссия, и я согласны с этим предложением.  Но мы не считаем,  что это должно быть нормой закона.  В пункте 6 проекта постановления записано: "Національній раді з питань телебачення і радіомовлення протягом шести  місяців після  опублікування  Закону внести до Державного реєстру діючі в Україні телерадіоорганізації та здійснити видачу їм  ліцензій  на право користування... "То есть все будут пересмотрены.

 

     ГОЛОВА. Переконали. Ще є зауваження?

 

     До статті  15  є  зауваження?  Статті  14-20  голосуються  в редакції комісії.

 

     "За" -250. Приймаються.

 

     Чи є в депутатів зауваження до статті 21? Немає.

 

     До статті 22? Є.

 

     Перший мікрофон.

 

     49

 

     ГРАБІН В.В.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України  з питань розвитку базових галузей народного господарства /Глухівський виборчий округ,  Сумська область/.  У частині першій статті  22 після слова "каналів" записати "телерадіомовлення",  а після слів "Національною  радою"  поставити  крапку.  Ця  частина звучатиме    таким    чином:    "Порядок   використання   каналів телерадіомовлення  визначається  Національною  радою".   Ця   моя пропозиція погоджена з комісією,  але чомусь її тут немає.  Прошу її врахувати.

 

     СПИС М.М. Это есть, мы согласились.

 

     ГОЛОВА. Це є в доповненні. Дивіться, на маленькому аркуші.

 

     Ще в зауваження? Перший мікрофон.

 

     ГРАБІН В.В.  І  також  у  частині  другій  слово   "зв'язку" запінити  словом  "мовлення"  і  після того поставити крапку.  Цю пропозицію я теж подавав.

 

     ГОЛОВА. Комісія  також  її  погодила.  Ще  до  статті  22  є зауваження?  Немає.  До статті 23 є зауваження?  До статті 24? Є. Тоді прошу статті 21,  22 і 23 проголосувати в редакції  комісії. "За" - 259. Приймаються. Третій мікрофон.

 

     50

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська область/. Миколо Михайловичу! На сторінці 49 є моя поправка.  Ви и написали тут,  що вона врахована в статті 41. Про   що  тут  іде  мова?  "Передачі,  що  можуть  завдати  шкоди фізичному,   психічному   чи   моральному   розвиткові    молоді, забороняються".

 

     Читаємо статтю  41:  "Передачі  /фільми/,  що можуть завдати шкоди фізичному, психічному, моральному розвиткові неповнолітніх, забороняється  передавати  раніше 24 години".  Ну скажіть,  яка є необхідність  передавати  передачі;  які  можуть  завдати   шкоди підростаючому поколінню? Як це розуміти?

 

     СПИС М.М.  К  статье  24  у вас нет замечаний.  Это касается статьи 41.  Я сразу  скажу,  что  мы,  действительно,  учли  ваше замечание.  Не все, что вредно для молодежи, вредно для взрослых. Поэтому мы записали:  после 24 часов. Это практика, сложившаяся в мире,  а  особенно  на европейском континенте в подавляющем числе государств.

 

     ГОЛОВА. Враховано,  Василю Івановичу.  Ще  є  зауваження  до статей 24 - 41? Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Николай  Михайлович!  У  меня есть конкретное предложение:  слова "раніше 24 години" исключить. Оставить просто "забороняються".  Мы  знаем,  что  могут  показывать  и кто будет смотреть. Пала с мамой на работе или спят, а детки будут

 

     51

 

     просматривать. Мы  уже  и  так  наше  общество   подготовили неизвестно к чему, а может быть, и известно к чему.

 

     Прошу проголосовать за поправку к этой статье.

 

     СПИС М.М.  Я  уже  объяснил,  что  только голосованием можем решить, а мнение нашей комиссии однозначно. Это статья 41...

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є. У мене зауваження до статті 27. Можна?

 

     ГОЛОВА. Та ні, ми ж іще ці не втрясли. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Іване Степановичу!  Я знімаю свою пропозицію. Статтю 24 можна прийняти так.  А коли  дійдемо  до  статті  41  - проголосуємо. Я підтримую депутата Черненка.

 

     ГОЛОВА. Стаття 24 корелюється із статтею 41. Тому ми їх разом і  розглядаємо.  І  депутат  Черненко  подав пропозицію до статті 41.

 

     Миколо Михайловичу! Ви зрозуміли?

 

     СПИС М.М.  Да,  я понял. Но я объяснил, что тут есть и такое предложение, и такое. Мнение комиссии зафиксировано.

 

     ГОЛОВА. А думка депутатів - треба прийняти жорсткішу норму.

 

     52

 

     СПИС М.М. Значит, надо голосовать.

 

     ГОЛОВА. І депутат Степенко підтримує.  Прошу цю поправку - в статті 41 вилучити... - проголосувати.

 

     "За" - 219. Вилучається.

 

     Статті 24 і 41 відпрацювали. Ще до яких статей є зауваження?

 

     Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   у   питаннях   соціальної   політики   та    праці    / Макіївський-Совєтський  виборчий  округ,  Донецька  область/.  Ми вилучили це із статті 41, то, може, є сенс відпрацювати норму про закритий канал? Це в усьому світі робиться. І секс там показують, і рекламу, які забороняються... Нехай люди дивляться, хто хоче, і платять гроші. Це ж є у світі.

 

     СПИС М.М.  Это  не  надо  предусматривать в законе.  Это уже технический вопрос.

 

     ГОЛОВА. Миколо Івановичу! Це передбачено.

 

     ПІВЕНЬ М.І. Де, якою статтею?

 

     ГОЛОВА. Технічними можливостями. Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.  Шановні народні депутати!  Стосовно того, про що  зараз  була  оця  коротка  суперечка,  не треба посилатися на Європу,  на Америку. Там це є. Але це транслюється по спеціальних каналах кабельного телебачення...

 

     53

 

     ГОЛОВА. Конкретніше, будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є. У мене зауваження до статті 27. У  ній  ідеться  про  те,  що  державні  телерадіоорганізації "зобов'язані...  передавати  офіційні повідомлення Верховної Ради України,  Президента  України,  Кабінету  Міністрів  України   та Конституційного  Суду  на  територію  всієї країни...",  а далі - незрозумілі  слова:  "чи  певну  її  частину".   Ці   три   слова перекреслюють взагалі зміст цієї статті.

 

     Що значить:  або  на всю територію,  або на певну?  А хто це вирішує?  Сільська Рада чи трохи вище?  На практиці  так  воно  і буває,  що часом дехто забуває включити канал нашого центрального державного телебачення.

 

     Тому я пропоную слова "чи певну її частину" зняти.

 

     СПИС М.М.  Вы первую часть статьи прочитали. Речь о том, что это,   могут   быть  не  только,  скажем,  сообщения  президента, Верховного Совета.  С официальными сообщениями могут выступать  и представители  местных органов власти.  И вот тогда это сообщение распространяется только на часть территории, скажем на территорию области. Это другое дело.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Михайловичу!  Там же в другій частині статті ясно вказується: "офіційні повідомлення Верховної Ради Республіки Крим,   місцевих   Рад  народних  депутатів,  місцевих  державних адміністрацій - на підвідомчу  їм  територію".  І  все.  А  перша частина стосується загальнодержавних інститутів. Після

 

     54

 

     слова "країни"  поставимо крапку,  словосполучення "чи певну її  частину"   викреслимо.   І   нічого   не   змінюємо.   Це   - загальнодержавний інтерес, а далі йдеться про місцевий інтерес.

 

     СПИС М.М.  Что  касается  первой  части...  В принципе,  это можно. Мы просто...

 

     ГОЛОВА. У другій частині  статті  -  там  місцевий...  Чітко розділено  загальнодержавні  та  місцеві інтереси.  Так?  Тобто у статті 27 після слів "на територію всієї країни" слова "чи  певну її частину" знімаємо. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 239. Приймається.

 

     Ще до якої статті є зауваження?

 

     Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І. У мене зауваження до статті 37. На  сторінці  63,  права  колонка,   останні   пункт   внизу: "зберігати   у   таємниці   відомості  про  особу,  яка  передала інформацію або інші матеріали з умовою нерозголошення її  імені". Я  пропонував після слів "зберігати у таємниці" додати "при умові документального підтвердження...", а далі - за текстом.

 

     Що мається на увазі?  Я пережив це на власному досвіді, коли тебе обіллють брудом,  напишуть неправду, а тобі не говорять, хто дав цю інформацію.  Тому той,  хто дає  інформацію,  що  ганьбить якусь людину,  повинен мати якісь документи.  Я прошу колег,  щоб мене підтримали.

 

     55

 

     ГОЛОВА. Поправка внесена у встановленому  порядку  /сторінка 63,  друга  колонка,  останній абзац/.  Миколо Михайловичу,  будь ласка.

 

     СПИС М.М.  Мы не учли эту  поправку  лишь  потому,  что  эта редакция не запрещает оформлять письменные обязательства, то есть составлять письменные договоры.  Если вы  хотите,  чтобы  вас  не обманули,  заключайте письменный договор, вот и все. Эта редакция такую возможность дает.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Про   що   йдеться.   Якщо,   наприклад,   на телебаченні виступає якийсь автор,  то він несе відповідальність. А якщо коментатор просто говорить,  що Степенко скоїв,  приміром, якийсь  злочин  чи зробив те й те,  а інформацію,  звідки все це, мені не дають,  кажуть,  що це таємниця?  Якщо той,  хто  дав  цю інформацію,  має документальні підтвердження,  що це справді так, від правоохоронних органів чи когось іншого,  то це зрозуміло.  А так  не  зовсім  зрозуміло.  Приміром,  тебе  облили  брудом,  ти приходиш в організацію,  але ніякої  інформації  тобі  не  дають. Кажуть: ось погляньте, ми не повинні розголошувати відомостей про того, хто цю інформацію нам дав. Як же тоді бути?

 

     СПИС М.М.  Предусмотрено и это. Информацию обязаны давать по требованию  суда.  Вы обращаетесь в суд.  В связи с тем,  что вас обвинили...

 

     56

 

     ГОЛОВА. Та  хіба  ж  у  суд...  А  на  практиці  як?  Перший мікрофон.

 

     ОХМАКЕВИЧ М.Ф.  У  принципі,  Іване  Степановичу,  я повинен сказати,  що таких випадків за свою практику  я  не  знаю.  Може, будуть.  Я  кажу,  що  не  знаю  випадків,  щоб ми не дали комусь інформації.

 

     Маю ще одне зауваження до статті 31.

 

     ГОЛОВА. Давайте  закінчимо  зі  статтею  37.  Тобто  комісія вважає, що норма в такій редакції вирішує ці питання, і президент Держтелерадіокомпанії стверджує,  що за час  його  діяльності  не було випадку, щоб вони комусь не дали інформації.

 

     СПИС М.М.  Я  вам  еще раз говорю:  закон не запрещает,  он, наоборот,  открываем возможность документально все это оформлять. Это первое.

 

     Второе. Если  вас  действительно  обвинили в том,  что вы не содеяли,  обратитесь в суд.  Суд запросит информацию, ему обязаны все предоставлять.  Это законом предусмотрено.  Но на практике мы пока,  действительно,  не знаем таких случаев, чтобы отказывали и не называли источник. Называют. Это все решается.

 

     ГОЛОВА. А  якщо  з другого боку підійти:  що буде поганого в тому,  коли записати,  як депутат каже? Так чому ж не можна? Цією нормою  ми будемо більш дисциплінувати тих працівників,  які,  не перевіривши  або  не  маючи  достовірної  інформації,  поспішають видавати її в ефір. Так чи ні?

 

     Давайте проголосуємо за поправку депутата Степенка.

 

     Вона викладена  на  сторінці  63,  друга  колонка,  останній абзац. Будь ласка, голосуйте.

 

     57

 

     "За" - 250. Приймається. Тепер стаття 30. Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.  Стаття 30 стосується регламентації  рекламних передач. На сторінці 55 читаємо: "Реклама в передачах і програмах повинна чітко відрізнятися від інших елементів даної передачі  чи програми".

 

     Я пропоную  це  викласти  чіткіше.  У  нас  інколи передають прогноз погоди, а потім, не переводячи навіть подиху, кажуть: "но Марфа  Ерофеевна всегда с вами при любой погоде".  Або якусь іншу власну назву використовують.  Мене Марфа Єрофеївна  не  цікавила, мене цікавила тільки погода.  Може,  мені дуже неприємна ця Марфа Єрофеївна, і мені цим уже настрій зіпсували. Якби одразу сказали: слухай оте,  а далі не слухай,  то я знав би, що слухати, а що не слухати.  Гроші беруть тільки за ті три слова,  а  треба  було  б брати гроші за весь оцей цикл останніх вістей.

 

     ГОЛОВА. Тут є питання.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.  То  я пропоную тут після слова "відрізнятися" вставити:  "і відмежовуватися".  Бо відрізняється вона,  скажімо, власним  іменем,  а  якщо  повинна  відмежовуватися  -  то  треба оголосити, що зараз буде реклама.

 

     СПИС М.М. В принципе, это просто дополнение...

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     58

 

     ОХМАКЕВИЧ М.Ф.  Іване   Степановичу!   Мені   здається,   це правильно. В усьому світі існує прихована реклама, боротися з нею дуже важко.  Думаю, якщо буде такий запис, то це допомагатиме нам чіткіше визначатися з рекламою.

 

     І знову  ж  таки щодо реклами.  Я розумію,  що наш парламент вчинить  як  парламент  цивілізованої  країни,  якщо   заборонить пропаганду  тютюну й алкоголю.  Але запрошую вас подумати ось над чим. В Україні ми не даємо реклами тютюну і алкоголю. "Останкіно" це  робить  дуже  активно.  У світі найдорожче платять за рекламу тютюну й алкоголю.  Ми втрачаємо на цьому великі кошти.  Який тут може бути механізм, щоб якось уникнути і тієї реклами, що показує "Останкіно"? Тоді буде правильно. Але якщо ми заборонимо тільки в себе, то будемо серйозно на цьому втрачати.

 

     ГОЛОВА. А в усіх фільмах усі артисти з цигарками.

 

     СПИС М.М.  Иван Степанович!  Что касается первой части, то я уже сказал,  что это уточнение.  Дело в том,  что  той  тревогой, которую высказывал депутат Шевченко,  как раз это и продиктовано. Только мы старались сформулировать очень коротко.  И  если  будут уточнения, то они не помешают.

 

     Что касается   рекламы,   то   мы   исходим   из  того,  что рекламировать это не надо.  И в подавляющем большинстве стран это не делается.  Думаю,  и нам надо идти по тому пути. Я знаю, что в Российской Федерации Министерство здравоохранения  приняло  такое решение.

 

     59

 

     ГОЛОВА. А як же розуміти, що "Останкіно" дає?

 

     СПИС М.М.  Иван  Степанович!  Я  думаю,  что  надо  провести переговоры /этот вопрос поднимал депутат Шкарбан/,  в том числе и по  рекламе.  Они просто должны не нарушать наш закон,  не давать такой рекламы. Это будет полезно и для российского народа.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ОХМАКЕВИЧ М.Ф.  Іване  Степановичу!   Може,   зробити   таке застереження  в  проекті  постанови?  Скажімо,  прийняти в законі норму,  яка це забороняє,  а в постанові записати,  що коли  така реклама  буде  заборонена  по цих каналах у Росії,  то і ми зразу приєднуємося.

 

     ГОЛОВА. Та ні. Так, як пропонує комісія. Другий мікрофон.

 

     БАТІГ М.І.  Думаю,  нам  немає   смислу   відмовлятися   від прибутків.  За  рекламу  алкогольних  напоїв  і тютюнових виробів платять великі кошти.  Але обмеження треба зробити.  Компроміс  я бачу в тому,  щоб ми встановили якісь часові рамки.  Наприклад, у вечірній час після того, коли закінчується дитячі передачі, можна рекламувати.  А в той час,  коли діти не сплять, такої реклами на екрані не повинно бути.

 

     60

 

     СПИС М.М. Тут говорят, что дети не спят всю ночь...

 

     ГОЛОВА. Ще  є  зауваження?  Я  так  зрозумів,  що   поправку депутата  Шевченка  комісія  й  інші  депутати підтримують.  Так, Миколо Михайловичу?

 

     СПИС М.М. Да.

 

     ГОЛОВА. Щодо  реклами  ми  погодили   так:   якщо   йде   по "Останкіно", то треба, щоб "Останкіно" розраховувалося за рекламу на нашій території,  про що ми вже говорили,  коли слухали  звіт. Треба   знайти   механізм.   А   щодо   реклами  на  українському телебаченні,  то треба підтримати думку комісії,  що не на  цьому потрібно заробляти.

 

     Ще де яких статей є зауваження? Повторюю: статті 24-41... Вашу поправку до статті 41 ми вже врахували.

 

     Перший мікрофон.

 

     61

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Николай Михайлович!  У депутата Степенко было замечание  по  статье 37,  а у меня - по статье 38.  Здесь автор, совершающий те же действия,  прячется под псевдонимом,  и  нельзя этот псевдоним разгласить.  Только иди в суд.  Если он - открытый человек,  нормальный,  если он  заведомо  не  лжет  -  зачем  ему псевдоним,  который  нельзя  разглашать?  Я  предлагаю этот пункт исключить.

 

     СПИС М.М. При конфликте это заканчивается в пользу того, кто прав.  А  вообще  это  предусмотрено  авторским  правом  и  всеми международными документами. Если мы примем обратное, то это будет противоречить всему тому, что принято.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МОСКОВКА В.М. У зв'язку з цим я хотів доповнити, що це право людини.  Може,  в людини  неблагозвучне  прізвище,  і  вона  хоче виступати під псевдонімом. Як ми можемо це заборонити?

 

     62

 

     СПИС М.М. На разрешение конфликтов это не влияет.

 

     ГОЛОВА. Комісія  у  правах людини вважає,  що треба залишити так, як записано.

 

     Ставлю на голосування статті  24-41  в  редакції  комісії  з внесеними нами,  поправками до окремих статей:  24,  30, 31, 37 і 41.

 

     "За" - 248. Приймаються.

 

     Чи є  у   депутатів   зауваження   до   статті   42?   Можна проголосувати  по  статтю  50  включно?  Залишається ще стаття 51 "Діяльність представників..."?  Немає?  Стаття  51  є  в  першому варіанті. Тут закінчується статтею 50?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  статті  42-50  в  редакції комісії. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 261. Приймаються.

 

     Тепер ставиться не голосування  проект  Закону  України  про телебачення  і  радіомовлення  як  закон з урахуванням внесених і погоджених нами поправок. Прошу проголосувати.

 

     "За"-265. Приймається.

 

     Другий мікрофон.

 

     ІЗМАЛКОВ В.М. Микола Михайлович! Когда мы рассмотрели статью 12,  я  говорил о своих предложениях по поводу статьи 13.  Мы уже подошли к концу,  но ни одного предложения,  ни одного  слова  из статьи   13,   мною   предложенной,  нет.  Я  предложил  создание Наблюдательного совета, который бы

 

     63

 

     контролировал деятельность                   государственных телерадиокомпаний.  Кто  сегодня  контролирует деятельность нашей радиокомпании?  Никто.  А  когда  их   будет   две,   кто   будет контролировать? Поэтому я предлагаю всем посмотреть страницу 32 и проголосовать за внесение дополнительной статьи 13.

 

     СПИС М.М. Относительно государственных телерадиоорганизаций. В  законе  предусмотрено  создание  Национального  совета,  и все государственные телерадиоорганизации должны ежегодно отчитываться перед  этим  советом,  а  он - перед нами.  И таким образом будет осуществляться контроль.

 

     Откуда взялась эта "Надзірна  рада"?  Дело  в  том,  что  во многих  странах  телевидение  называется  не  государственным,  а общественноправовым.  Это  общественно-правовое  телевидение,   у которого  есть  финансы  не  только  налогоплательщиков,  поэтому предусматривается создание такого  совета,  который  бы  назначал руководителя  и вносил бы рекомендации по содержанию деятельности этих организаций и по  целому  ряду  других  вопросов.  Закон,  к сожалению,  не  предусматривает  создание Наблюдательного совета. Поэтому в принципе,  если у нас возникнет такое  направление,  то есть   такие   компании  начнут  создаваться,  поскольку  это  не оговорено,  я думаю,  можно будет это сделать.  Опыт уже покажет; надо закреплять в законе или нет.  Но закон и не предусматривает, и не запрещает.

 

     ГОЛОВА. Уже з'ясували і  прийняли.  Ми  ж  проголосували  за закон, депутате Ізмалков.

 

     64

 

     Вам роздано  проект  Постанови  про  порядок  введення в дію Закону України про телебачення і радіомовлення. Але його редакція застаріла.  Ви  бачите,  пункт  1  залишається,  пункт  2 поки що виключаємо,  далі - "До приведення законодавства...  "і  пункт  4 "Кабінету Міністрів... "- все залишається. І також буде пункт про Національну раду з питань телебачення  і  радіомовлення,  яку  ми створимо протягом шести місяців,  після того, як подадуть... Так, Миколо Михайловичу?

 

     СПИС М.М. Может быть, написать "в 1994 году?"

 

     ГОЛОВА. Треба буде вам внести новий проект, розумієте?

 

     СПИС М.М.  У меня предложение:  записать в пункте 2 "в  1994 году".  И все. То есть в пункте 2 записать, что все это сделать в 1994 году,  чтобы была какая-то  дисциплина.  Все  остается  так, только сроки изменим.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МОСКОВКА В.М.  Справа  в тому,  що ми не можемо на цілий рік відстрочити  створення  Національної  рада.  Треба  її,   дійсно, створити  уже  зараз.  Розумієте?  І  в  1994  рік  увійти  вже з конкретною роботою.  Інші терміни можна залишати, а що стосується створення Національної ради, то це треба зробити негайно. Якщо ми вже не встигнемо на цьому  тижні  і  закриємо  восьму  сесію,  то обов'язково слід записати: одразу після відкриття дев'ятої сесії.

     65 ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ОХМАКЕВИЧ М.Ф. Іван Степановичу!   Я  вважаю  дуже  цінною  пропозицію,  яку  висловив  депутат     Московка.  Національну раду треба створювати не відкладаючи,    зараз Верховна Рада - на місці,  Президент - на місці, можна     внести такі пропозиції і сформувати її

 

 Чому? По-перше,  ми  дійсно  входимо  в досить непростий рік,  а     по-друге, попереду у нас вибори одні й другі. Я вважаю, що в    цій   ситуації   Національна  Рада  була  б  дуже  серйозною     підмогою...

 

 ГОЛОВА.  Вносьте пропозицію.

 

 СПИС М.М. С учетом   предложений  -  до 1 февраля 1994 года.

 

 ГОЛОВА.  А далі що:   "запропонувати...  до 1 жовтня,  у  ІУ  кварталі".  Пункт  2  записати   так;   "сформувати   Національну  раду  з  питань    телебачення і радіомовлення в лютому 1994 року",  а  далі  -     все  зняти?  Так?  /Шум  у  залі/.

 

 СПИС М.М.  Пункт 2 можно     оставить,  просто  дату  снять. 

 

ГОЛОВА.  Голосуємо   проект     постанови.  Пункт  2:  "сформувати Національну раду з питань     телебачення і радіомовлення - можна в січні?  - в січні 1994     року".  Решта пунктів - без змін.

 

Прошу проголосувати проект     постанови як постанову.

 

 "За" - 253. Приймається.

 

Дякую вам.

 

     66

 

 Будемо ще розглядати щось,  чи ні? На столах є документи,     але,  на жаль,  не  в  достатній  кількості,  є  тільки  100     примірників. Продовжимо роботу завтра о 10 годині ранку.

 

67