Стенограма пленарного засідання

11 листопада 1993

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 11 листопада 1993 року. 10 година.

 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!   Прошу привітати  з днем народження наших колег Івана Грищенка і Леонтія Дмитрука, побажати їй здоров'я та успіхів. /Оплески/.

 

     Прошу реєструватися.  У залі  зареєструвалися  327  народних депутатів. Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Учора ми  не завершили обговорення двох питань.  Домовилися, що сьогодні роздамо й  обговоримо  проект  Постанови  про  проект Закону  про  економічну  зону  в  Закарпатській  області і проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України   /про   встановлення   відповідальності  за  найманство, створення незаконних  воєнізованих  формувань/.  Після  прийняття рішень з цих питань перейдемо до розгляду

 

     3

 

     основного питання  - про проект Програми уряду на листопад - грудень  цього   року   і   на   1994   рік,   про   фінансування народногосподарського  комплексу і соціально-економічних заходів, про невідкладні заходи щодо подолання  гіперінфляції  в  Україні. Доповідь  зробить  Леонід  Макарович Кравчук - Президент України. Про проект плану економічного  і  соціального  розвитку  доповідь зробить  міністр економіки Шпек,  а про проект Державного бюджету на 1994 рік - міністр фінансів П'ятаченко.

 

     Після цих  доповідей  проведемо  обговорення  їх.  Потім   з доповідями  пре  деякі  укази  Президента  України виступлять від комісії народний депутат  Швайка,  від  міністерства  фінансів  - заступник  міністра  Соболів,  а також керівник служби Президента Тимченко.  Таким є перелік питань,  які розглядатимуться сьогодні на пленарному засіданні.

 

     Вам роздано проект постанови у питанні про економічну зону в Закарпатській області. Народні депутати від Закарпатської області попросили надати слово народному депутату Кельману,  який зробить заяву з цього приводу. Даємо добро?

 

     Слово надається народному депутату Кельману.

 

     КЕЛЬМАН Д.І.,   голова    Великолучківського    колективного арготоргового  підприємства  Мукачівського  району  /мукачівський виборчий округ,  закарпатська область/.  Шановні  колеги  народні депутати України!  Ми, народні депутати України від Закарпатської області,  вперше за час роботи нашого парламенту  звертаємося  із заявою  до  Верховної  Ради  України.  Зробити  це  нас  змушують обставини, які склалися за результатом обговорення

 

     4

 

     на вчорашньому  пленерному  засіданні  питання  про   проект Закону  України  про  спеціальну  економічну зону в Закарпатській області.

 

     Нам приємно,  що значна частина народних  депутатів  України об'єктивно  і  зважено підійшла до розгляду цього вкрай важливого для Закарпаття питання.  За  це  їм  наша  щира  подяка.  Повинні самокритично визнати,  що проект закону далеко не досконалий, він потребує доопрацювання.  Але,  погодьтеся,  було б дивно,  якби в такій  абсолютно новій для нас справі,  як створення регіональної моделі економічного розвитку, обійшлося без помилок. У нас є щире прагнення  до праці,  до роботи без галасу і крику,  до реального поліпшення умов життя людей,  ми сподіваємося на співпрацю з вами і  впевнені,  що  спільними  зусиллями  доведемо  законопроект до належного рівня.

 

     Однак є декілька важливих моментів учорашньої дискусії, яким ми  не  можемо не дати принципової оцінки.  Прикро,  що зусиллями групи депутатів розгляд суто економічного питання було переведено в  площину  політичних  інсинуація,  безпідставних звинувачень та особистих образ.  Важко сказати,  чого більше у цих твердженнях - непрофесіоналізму, некомпетентності, небажання вирішувати реальні проблеми життя чи політичної кампанії,  спрямованої на  покарання неслухняного  Закарпаття  з боку вельми амбіційних сусідів тільки за те,  що воно не бажає увійти в сферу впливу певних  політичних сил.

 

     У результаті  такого  обговорення  це питання на вчорашньому засіданні не  було  вирішено.  На  підтвердження  цього  наводимо кілька фактів.

 

     Перше. При обговоренні проекту закону наші опоненти

 

     5

 

     постійно оперували  тезою,  що  за кордоном немає аналогів у створенні     вільних     економічних      зон      в      рамках адміністративнотериторіальних      одиниць.     Це     твердження безпідставне.  Не будемо спиратися на російський досвід, оскільки у  частини  наших  опонентів він викликає недовіру.  Пошлемося на китайський Досвід,  про який так часто говорять.  Так от,  вільна економічна  зона  Шеньжень на кордоні з Гонконгом,  де,  до речі, побував наш Президент Леонід Макарович Кравчук,  створена на базі одноіменної  адміністративно-територіальної одиниці,  де проживає близько 8 мільйонів чоловік.

 

     Або інший приклад.  Угорщина активно працює  над  створенням особливої  економічної  зони  в  прикордонних з Україною районах. Така зона створюється Румунією у повіті Сатумаре на прилеглій  до України території.

 

     Таким чином,  твердження про якийсь гіпертрофований характер вільної економічної зони "Європа-Центр" є безпідставними.

 

     Друге. У процесі дискусії навколо законопроекту часто лунали твердження  про  те,  що  немає  техніко-економічних обгрунтувань проекту.  Це абсолютно не відповідає дійсності.  В  усі  постійні комісії    Кабінетом    міністрів    були    надіслані   докладні технікоекономічні  розрахунки,   які   підтверджують   економічну доцільність,  реальність  створення спеціальної економічної зони, обгрунтовують механізм бюджетних та податкових відносин,  про які так  багато  говорили  на  вчорашньому  засіданні.  Ці розрахунки переконливо   свідчать,    що    спеціальна    економічна    зона створюватиметься не за рахунок держави або її окремих регіонів, а за  рахунок  альтернативних  джерел   фінансування,   прискорення розвитку виробництва в області.

 

     6

 

     До речі,   ці   розрахунки  пройшли  авторитетну  міжнародну експертизу,  зокрема в Центрі транснаціональних  корпорацій  ООН, інших міжнародних організаціях.

 

     Ми впевнені,  що  якби  у  наших опонентів було щире бажання вивчити розрахунки, якби вони поставилися до них неупереджено, то багатьох з тих питань,  які вчора порушувалися, не виникло б. Хоч заради   об'єктивності   ми   ще   раз   підкреслюємо,    що    в технікоекономічних   обгрунтуваннях  в  ряд  вузьких  місць,  які потребують доопрацювання.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  просимо  вас  із  розумінням поставитися  до  нашої ініціативи,  підтримати нас у пошуку нових форм господарювання.  Сподіваємося,  що  ви  схвалите  в  першому читанні внесений законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, заяву візьмемо до відома. Вам роздаю проект постанови.

 

     Є зауваження чи пропозиції щодо нього? Перший мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях  соціальної  політики  та праці /Нововолинський виборчий округ,  Волинська область/.  Слава Ісусу Христу!  Мир  усім  нам, Господь   з   нами!   Шановні  народні  депутати!  Шановні  члени парламенту,  який закінчує останні місяці своєї,  вважаю,  важкої трудової діяльності на благо народу України.

 

     7

 

     Ми прийняли  багато  історичних  рішень і тепер голосуванням маємо вирішити ще одне питання.  Вважаю, це одне з найважливіших, доленосних  питань у збереженні цілісності нашої держави Україна. Ми вже зробили  раніше  один  хибний  крок,  прийнявши  помилкове рішення  щодо  Криму.  Тепер  чітко  видно наслідки цього хибного кроку.

 

     Уряд України, Голова Верховної Ради роблять усе можливе, щоб зберегти  мир  і  спокій  у  нашій  державі.  Тому  вони  повинні передбачити наслідки,  до яких  може  призвести  прийняття  цього рішення.

 

     Вважаю, що це йде другий етап "прихватизації" - уже на рівні областей,  коли одна область планує  за  рахунок  інших  областей піднести добробут своїх людей.  І не треба, як це зродив добродій Кельман,  заявляти,  що деякі політичні сили хочуть принизити  чи якимось чином образити жителів Закарпаття. Зовсім ні. Будь ласка, утворюйте економічні зони в окремих містах,  в окремих  точках  - цього вам ніхто не забороняє.

 

     Тому я  закликаю  народних депутатів не робити цього хибного кроку,  не допускати розтерзання України.  Бо за такими проектами криються передусім політичні мотиви.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ХМАРА С.І.  член  Комісії  Верховної  Рада  України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин  /Індустріальний  виборчий округ,  Львівська,  область/, Шановний пане Голово!  Шановні народні депутати!  Я  не  розумію, чому

 

     8

 

     ми сьогодні   знову  повернулися  до  цього  документа.  Тут присутні члени уряду,  присутній Президент,  згідно з графіком  у нас  намічено  розгляд  певного  питання.  А  питання  про вільну економічну зону було розглянуте вчора  і  вчора  голосувалося.  І якщо  вже  рішення  не  прийняте,  то дане,  питання треба було б відкласти,  розглянути спершу на засіданні Президії і  лише  тоді включити   до   порядку  денного.  Але  ні  в  якому  випадку  не повертатися до нього. Вважаю, що цей документ зараз треба зняти з обговорення  і  перейти  до  розгляду  запланованих  на  сьогодні питань.

 

     Крім того,  вчора ви не дали можливості  виступити  під  час обговорення   всім  бажаючим.  Якщо  ви  хочете,  щоб  воно  було розглянуте ще раз,  вносьте його на  чергове  засідання  Президії Верховної Ради,  включайте до порядку денного,  як це передбачено Регламентом,  а не займайтеся якимись незрозумілими  речами,  які дезорганізують роботу Верховної Раді.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПАВЛЮК С.П.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Турківський  виборчий  округ,  Львівська область/. Шановний Іване Степановичу! Справді, ми вчора завершили всю регламентну процедуру по цьому законопроекту.  Даний документ набрав  учора  186 голосів.  Я не хотів би,  щоб питання,  яке не пройшло крізь двері,  ми протягували через димар чи через  вікно. На   дуже  серйозне  питання,  тож  давайте  ставитися  до  нього відповідально.

 

     9

 

     По суті.  У  першому  пункті   проекту   записано,   що   ми погоджуємося з тим,  щоб провести експеримент відкритої економіки на території  Закарпаття.  Невже  вона  там  закрита?  Прошу  вас пояснити,  в чому її закритість?  У чому полягає цей експеримент? Що це таке?  Чому ми знову .ставимо воза перёд конем?  Чому ми як законодавці  вводимо  такими  проектами  в  оману наших виборців, зокрема,  жителів Закарпаття? Що це за експеримент? Хто не дав їм працювати?

 

     Інша справа,  якщо треба виділити дотації для розвитку цього регіону.  То приймімо рішення  про  виділення,  наприклад,  трьох мільярдів  і даймо дотацію.  А проведення таких експериментів іде врозріз із розбудовою Української держави.

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь Ласка.

 

     СКОРИК Л.П.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної,   Ради України  з питань культури та духовного відродження /Артемівський виборчий округ,  м. Київ/. Шановні народні депутати! Дозволю собі звернутися до Історії.  Декілька років тому на Закарпатті побував відомий, дуже активний діяч /дехто називав його професором, дехто

-академіком/  Семічара.  Так  от  з  того  моменту  почалася дуже інтенсивна  розробка  програми   вільної   економічної   зони   в Закарпатті .

 

     Хотіла б  іще  наголосити  на  одній істині,  яку дуже добре знають  усі,  хто  орієнтується  в  економіці.  В  Одесі  я  мала можливість  розмовляти з людиною,  яка дуже енергійно представляє новий вид підприємництва, що розвивається в Україні. Це людина

 

     10

 

     представляє тих,  хто більше ніж будь-хто заінтересований  у вільному економічному режимі.  І ця людина оказала однозначно, що для таких прикордонних областей України, як Одещина чи Закарпаття /в  розвитку  економіки дуже заінтересовані як всередині України, так і поза нею/,  абсолютно немає смислу робити вільні економічні зони.  Тому що там є всі умови для розвитку економіки, аби тільки дотримуватися українського законодавства і скасувати ті  недолугі декрети, які встиг наприймати колишній Прем'єр-міністр.

 

     Так от, вільні економічні зони найкраще і найдоцільніше мати в тих областях,  до яких не виявляють великого  інтересу.  Тільки так   можна   проводити   експерименти   з  відкритої  економіки. Наприклад, у таких, як Кіровоградщина, Черкащина чи Чернігівщина. А  в таких,  як Закарпаття і Одещина,  в всі умови для того,  щоб сьогодні вже,  дотримуючись українського законодавства, проводити найрізноманітніші експерименти з так званої вільної економіки.

 

     А те,  що  нам  пропонують сьогодні,  є елементарне,  так би мовити,  бажання сьогоднішньої влади в  Закарпатті  довести  свою особисту значущість. Думаю, що це абсолютно нерозважливо. Тому що влада приходить і відходить.  І треба наголосити ще й на тому, що в  Закарпатській  обласній  Раді  чимало  комісій виступили проти цього проекту, шановний пане Волощук. І не треба, обходячи навіть загальну  думку  депутатів обласної Ради Закарпаття,  протягувати швиденько цей проект,  щоб,  як-то кажуть,  довше протримати свою особисту владу.

 

     При втіленні  в  життя такого проекту буде дуже просто.  Ті, хто в Закарпатті є дуже багатими,  стануть це багатшими,  а бідні стануть ще біднішими. І тому не треба обдурювати народ, треба

 

     11

 

     відверто сказати:  тут  з одного боку,  в політичний Інтерес тих сил,  які заінтересовані в сепаратизмі,  і з другого  боку  - особистий  інтерес  тих,  хто  сьогодні  в  Закарпатті  тимчасово перебував при владі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні народні депутати!  Практично  йде  повторення.  Нові пропозиції   до   проекту   постанови  не  вносяться.  Тож  прошу проголосувати пропозицію - припинити обговорення.

 

     "За" - 262. Обговорення припиняється.

 

     Проект Постанови Верховної Ради України  про  проект  Закону України  про спеціальну /вільну/ економічну зону "Європа-Центр" в Закарпатській області в запропонованій вам редакції ставиться  на голосування як постанова. Прошу голосувати.

 

     "За" - 201. Рішення не приймається. Треба доопрацьовувати.

 

     Наступне питання  -  про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України /про встановлення відповідальності  за найманство,   створення   незаконних  воєнізованих  формувань  та порушення законодавства про об'єднання громадян/.

 

     Слово надається Генеральному прокурору України Дацюку.

 

     ДАЦЮК В.В.,  Генеральний  прокурор  України.  Шановні  Іване Степановичу,  Леоніде Макаровичу, народні депутати! Відповідно до статті 103 Конституції України в порядку законодавчої  ініціативи вношу  на ваш розгляд проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів.

 

     Доповнення Кримінального кодексу статтями 63(1) і 187(7),  у яких передбачається кримінальна відповідальність за наймайство,

 

     12

 

     а також  за  участь  у  збройних  конфліктах  інших  держав, обумовлені   не   тільки    необхідністю    приведення    чинного законодавства  у відповідність із підписаною Україною міжнародною Конвенцією   про   боротьбу   з    вербуванням,    використанням, фінансуванням та навчанням найманців. Цього вимагають і наявність фактів використання у збройних конфліктах громадян України,  і ті страшні наслідки таких дій, про що свідчать останні події в Росії і на Кавказі. Миритися і терпимо ставитися до таких фактів надалі неможливо,  бо  вони  загрожують  не тільки безпеці нашої країни, правопорядку, а й життю мирних людей.

 

     З метою забезпечення виконання Закону України про об'єднання громадян  вважаю за необхідне також внести зміни до статті 187(6) Кримінального кодексу України,  посиливши  санкції  за  створення незаконних воєнізованих формувань і участі у їх діяльності.

 

     Також є   нагальна   потреба   встановити   кримінальну   та адміністративну,  відповідальність  за  участь  у   протизаконній діяльності  нелегалізованих об'єднань громадян і передбачити інші правові заходи для запобігання таким правопорушенням.

 

     У зв'язку з цим пропонується внести зміни та  доповнення  до Кримінального,   Кримінально-процесуального   кодексів,   Кодексу України про адміністративні правопорушення,  законів України  про об'єднання  громадян  і  про  друковані засоби масової інформації /пресу/.  Цей проект закону підготовлене Генеральною прокуратурою за  участю  Міністерства  юстиції,  Служби безпеки і Міністерства внутрішніх справ.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання до Генерального прокурора?

 

     13

 

     Є запитання? Перший мікрофон.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Деснянський виборчий округ,  Чернігівська  область/.  У липні  цього  року  ми  приєдналися  до Міжнародної конвенції про найманство.  Якщо аналізувати текст цієї конвенції і поправки  до Кримінального  кодексу,  які пропонує Генеральна прокуратура,  то треба відзначити,  що ці поправки повністю суперечать Міжнародній конвенції, до якої ми приєдналися. Крім того, оскільки це питання внесено на розгляд  Верховної  Ради,  я  просила  б  Генерального прокурора,  щоб  Генеральна  прокуратура  підготувала  водночас і довідку про узгодженість цих поправок з Кримінальним  кодексом  і тією міжнародною конвенцією,  про яку йшлося вище.  Бо,  згідно з цими  поправками,  в  Україні  не  зможуть  існувати  не   тільки воєнізовані формування, а й навіть спортивні клуби, піонерські та молодіжні організації чи будь-які інші  організації  й  керівники тих  організацій.  Ви читайте ті поправки.  І для того щоб дійсно закласти  законодавчі  основи  існування  або  неіснування,   цих організацій,    вважаю,   ми   повинні   все-таки   дотримуватись міжнародних законів.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     Ви будете відповідати? Будь ласка.

 

     ДАЦЮК В.В.  Я  на  ваше  запитання  даю   чітку   відповідь. Запропоноване внесення змін і доповнень до діючого законодавства

 

     14

 

     ні в чому не суперечить міжнародній конвенції, яку підписала Україна.  Тому  що  тут  ідеться  про  нелегалізовані   військові формування,  тобто про такі формування,  які не передбачені нашою Конституцією і чинним законодавством.  А що  стосується  юнацьких організацій, то це зовсім інша справа.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.  Шановний  Владиславе Володимировичу!  Якщо вам незручно відповідати на моє запитання,  то, можливо, на нього відповість  Президент.  От  коли  наші  військові  формування  на прохання народу та уряду захищали інтереси народу й військових  у боях,  тоді, принаймні, було все гаразд, а зараз ви засуджуєте їх участь як незаконних військових  формувань.  Зараз  же  Президент України  погоджує  участь  наших  моряків  піхотинців  у Грузії з Президентом Грузії - і це  виглядає  цілком  законно?  Може,  сам Президент  відповість на колізію цього питання?  І найперше прошу відповісти:  чому це було  вчинено  без  погодження  з  Верховною Радою?

 

     ДАЦЮК В.В. З приводу того, про що ви говорите, хочу сказати, що нами вже реабілітовано сотні тисяч  людей,  які  раніше  брали участь   у   воєнних  діях  і  не  вчинили  злочину  проти  своїх односельчан  та  народу.  Вони  воювали  з  німецько-фашистськими загарбниками.

 

     Але про них у цьому проекті не йдеться. А йдеться тільки про тих,  які діють сьогодні. І ви, шановні народні депутати, ті, хто з ними спілкується, я вам порадив би так... Я розумію,

 

     15

 

     що це  питання соціальне гостре,  особливо для тих,  які вже сьогодні діють,  їх близько трьох тисяч у  воєнізованих  загонах, людей   підготовлених.   Може,   ви   зверніться   до  Кухарця  - командуючого  нашою  Національною  гвардією.   Ми   якраз   учора розглядали питання про те,  чого сьогодні армії не вистачає. А не вистачав - військовослужбовців.  То,  може,  якось домовитеся  на конкретні  основі  з  тими,  хто  бере  участь у тих воєнізованих загонах. Якщо ці люди хочуть дійсно служити інтересам України, то хай ідуть до лав української армії.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавській виборчий округ, Полтавська область/. Шановні колеги, шановні Президенте та Іване Степановичу!  Давайте пригадаємо, як від третього мікрофона було  піднято тривогу з приводу того,  що на Україні було продано декілька  нарізних  стволів  зброї.  Який  пішов   резонанс!   Як стривожилися! І все це правильно.

 

     Сьогодні ж  іде  мова  про  незаконні  військові формування. Давайте схаменемося,  поки не пізно,  щоб  не  довелося  посилати наших  дітей  наводити  лад у тих формуваннях.  Це я звертаюся до вас,  товаришу Поровський,  якщо ви не розумієте. Озброєна людина повинна  ходити під Конституцією,  під законом,  під присягою.  А якщо люди,  які носять зброю,  сьогодні будуть  зібрані  в  якесь військове   формування  з  невідомо  якими  завданнями,  то  може трапитись біда з українським народом. Може й пролитися кров.

 

     16

 

     Просто прошу вас,  Владиславе Володимировичу, звернути увагу на мою душу.  Уже ж начебто з'явився прокурор у нас у республіці. Отож хочу побажати вам настирливості  в  боротьбі  за  дотримання Конституції і законності.

 

     Я, Іване    Степановичу,   прошу   вас   провести   поіменне голосування,  щоб ми прийняли цей надзвичайно потрібний  сьогодні закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Вже більше,  практично, запитань немає,  і конкретних  пропозицій  до  жодної  статті  не надходить.   Прошу   проголосувати   за   припинення  обговорення внесеного проекту закону.

 

     "За" - 265. Приймається.

 

     Надійшла пропозиція  провести  голосування   цього   проекту закону поіменно. Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 246, Приймається.

 

     Нагадую, проект  Закону  про  внесення  змін  і доповнень до деяких законодавчих актів голосується поіменно як закон  України! Прошу голосувати.

 

     "За" - 269. Рішення прийнято.

 

     Переходимо до  розгляду наступного питання порядку денного - про проект Програми діяльності уряду на листопад-грудень  1993  і на 1994 рік та про фінансування народногосподарського комплексу і соціально-економічних  заходів,  про  невідкладні   заходи   щодо подолання гіперінфляції в Україні.

 

     Слово для  доповіді  надається  Президенту  України  Леоніду Макаровичу Кравчуку.

 

     Запис на виступи проходитиме після трьох доповідей.

 

     17

 

     КРАВЧУК Л.М.,  Президент України.  Шановні народні депутати! Передаючи на ваш розгляд проекти Плану економічного і соціального розвитку та Державного бюджету  України  на  1994  рік,  а  також антиінфляційних заходів,  Кабінет Міністрів виходив з того, то ці документи являють собою практичне втілення  сучасної  економічної політики держави, розкривають ті зміни, які вносяться до програми на  виконання  зауважень   і   пропозицій   народних   депутатів, висловлених під час її обговорення.

 

     У цілому  об'єктивно  оцінюючи  хід  перетворень в економіці України,  ми  повинні  визнати  недосконалість  наших  попередніх намірів,   програм,  планів.  Популізм  і  непрофесіоналізм,  які посилювалися спробами якнайшвидше,  поспіхом і  похапцем  досягти позитивних  результатів,  постійно  формували  вкрай несприятливу атмосферу для  прийняття  зважених,  змістовних,  далекосяжних  і послідовних       рішень      щодо      розв'язання      складних соціально-економічних проблем.

 

     Підсумком такої  політики  стала  дестабілізація,  а  то   й суцільний  демонтаж  окремих правових підвалин держави,  що (і це закономірно) призвело  до  посилення  економічної  та  соціальної кризи  суспільства.  Виконавча  влада  кидалася  з  одного боку в другий,  хотіла поєднати протилежні напрями управління, вдавалася до популізму тощо.

 

     Наше правове   поле   настільки  багате  суперечностями,  що будьяке рішення може бути заблоковане.  Тоді на зміну доцільності приходять   політичні   міркування  відповідних  сил.  На  такому фундаменті будувати цілісну і перспективну програму  дійсно  дуже важко. Але це зовсім не означає, що ми не повинні знати, що буде, скажімо, в грудні 1993 або в січні 1994 року. Саме

 

     18

 

     такий підхід,  з урахуванням динамізму суспільних  процесів, покладено в запропоновані вам проекти документів.

 

     Головне в  них  -  наше бачення шляхів подолання економічної кризи.  Ось чому при відпрацюванні елементів Плану економічного і соціального  розвитку  та Державного бюджету України на 1994 рік, розробці невідкладних заходів уряду щодо подолання  гіперінфляції були поставлені такі завдання.

 

     По-перше, дії уряду повинні бути чіткі й логічні.  Народ має зрозуміти ці дії,  впевнитися в реальності поліпшення економічної ситуації,  мати  можливість  прогнозувати  її розвиток.  Тільки в такому випадку ми зможемо добитися підтримки людей.

 

     По-друге, необхідно  забезпечити  стабільність   економічної політики   держави,   досягти   послідовності  у  проведенні  тих економічних реформ, які вже започатковані.

 

     По-третє, реально дивитися на речі: нинішня Верховна Рада /і це  розуміє  більшість  депутатів/,  уряд  уже не зможуть вивести Україну з кризи. Не тому, що не хочуть. У нас просто не вистачить часу.

 

     Посильне завдання  -  забезпечити  життєдіяльність  основних сфер,  створити передумови для поступової стабілізації економіки. Тому  поняття "Програма" має умовний характер,  бо не можна (якщо підходити серйозно) творити її на шість місяців або  на  дев'ять. Звичайно,  якщо  не  ставити  завдання запропонувати програму для майбутньої Верховної Ради і майбутнього уряду.

 

     Враховуючи те,  що зміст поданих на розгляд  Верховної  Ради документів  вам  відомий  і буде належним чином прокоментований у доповідях міністрів економіки та фінансів,  хочу зосередити  вашу увагу  на.  тих  концептуальних  підходах  до вирішення нагальних проблем    соціально-економічного    розвитку    України,     які визначатимуть наші рішення і дії.

 

     19

 

     Перше. Здійснюється   комплекс   заходів   для  забезпечення керованості економікою країни.  Досвід минулих років показав,  що ринкових  декларацій  замало для ринкових змін.  Потрібна залізна воля до здійснення реформ та надійний механізм  їх  впровадження. Саме  брак  такого  механізму не дав змога минулим урядам України зупинити зниження  рівня  життя  населення  і  розпочати  глибоку економічну  реформу,  досягти  помітних  зрушень  у приватизації, реформуванні фінансово-бюджетної,  кредитної,  валютної політики, аграрних відносин, здійсненні антимонопольних заходів.

 

     Нині ми  безповоротно  обрали курс на подальшу лібералізацію економічних   відносин   з   одночасним   посиленням   державного регулювання  ключових  процесів.  Організаційно-правовою  основою цього  курсу  буде  План  економічного  і  соціального   розвитку України.  Концепція плану була розроблена Міністерством економіки і Міністерством фінансів за активною  участю  місцевих  державних адміністрацій  та  представницьких  органів  і прийнята Кабінетом Міністрів. Розробка проекту плану здійснювалася з метою подолання кризи  управління  в  економіці  одночасно  і  в тісній ув'язці з підготовкою державного бюджету.  В основу плану на наступний  рік покладено принципово нові для нашої практики останнього часу, але давно відомі підходи,  пов'язані з необхідністю  витрачати  рівно стільки,   скільки   заробляємо.   Правда,   з   одним   істотним доповненням,  а саме:  мати чіткий план,  як заробляти більше, що для  цього  повинні робити уряд,  місцеві органи влади,  суб'єкти господарювання.

 

     Це означає  включення  до  шину  тільки  тих  заходів,   які забезпечені    реальними    фінансовими   ресурсами,   визначення пріоритетів,  прогнозування можливих обсягів закупівлі необхідних для

 

     20

 

     функціонування народного   господарства  ресурсів  /у  першу чергу енергоносіїв/ у  межах  можливих  валютних  надходжень  від експорту  вітчизняної продукції.  Таким чином,  виходячи тільки з нагальних потреб,  будуть визначатися обсяги державного контракту та  державного  замовлення.  Держава  не  контролюватиме загальні обсяги   виробництва   і   фінансів   підприємств.   Підприємства державного   сектора   самостійно   формуватимуть   свої   плани. Недержавний сектор співпрацюватиме 8  державними  органами  влади виключно на добровільних засадах.

 

     У зв'язку  з  тим  що один з основних розділів плану на 1994 рік  присвячений  економічній  реформі   та   розвитку   ринкових відносин,  є  всі підстави провести жорстку лінію на досягнення у 1994  році  радикальних  змін  у  приватизації  і  роздержавленні економіки.  Тобто  такий  підхід  до плану не тільки не заперечує ринкових  реформ,  а  розглядається  як  надійний  і  перевірений світовою  практикою засіб ринкових перетворень в економіці.  Саме перетворень, а не базарної стихії.

 

     Друге. Закріплюються  принципово  нові  підходи  до  засобів соціального  захисту населення.  За винятком ряду його категорій, про які  повинна  і  буде  дбати  держава,  для  більшості  людей соціальний  захист  має  перетворитися  на  надання  громадянам у приватне користування належної їм частки національного багатства, насамперед землі і нерухомості, при сприянні розвитку дрібного та середнього підприємництва.

 

     Ми повинні визнати,  що тільки роздержавлення і приватизація здатні  зупинити  зубожіння  потенційно  заможних  громадян нашої країни і надати їм  можливості  для  економічного  розкріпачення. Резерви тут справді величезні.  Навіть не рахуючи родючих земель, у цінах 1990 року в Україні підлягало приватизації майна на суму

 

     21

 

     близько 400  мільярдів  карбованців.  Причому,  за  оцінками західних експертів стосовно цього майна,  вартість карбованця тут приблизно дорівнювала долару.  В перерахунку на одного жителя  це становить 7-8 тисяч доларів.

 

     Уже сьогодні  вжито чимало упереджувальних заходів ринкового спрямування.  Відповідно до указу  Президента  України  Кабінетом Міністрів   розроблений   і   впроваджується   в  життя  механізм корпоратизації державних підприємств,  яка, безперечно, перейде у хвильову,   масову   приватизацію.   За   1,5-2  роки  планується корпоратизувати близько 4 тисяч державних  підприємств.  Прийнято Указ   Президента   щодо   індексації   приватизаційних  майнових сертифікатів населення. На нашу думку, це забезпечить підключення широких   мас   людей  до  процесів  приватизації,  стимулюватиме народження масового покупця державного майна.

 

     Після тривалих розмов  про  нестачу  коштів  для  здійснення структурної перебудови економіки,  соціального захисту населення, проведення грошової реформи вперше  буде  вжито  великомасштабних заходів для мобілізації необхідних фінансових ресурсів. Вирішуючи цю проблему,  ми виходили з того,  щоб,  не чекаючи  для  України нового  плану  Маршала,  негайно  ввести  до  товарного  обігу ту частину   її   величезних   матеріальних   багатств,    яка    не використовується,  псується  і  потребує державних коштів на своє утримання.  Зокрема,   мова   йде   про   приватизацію   об'єктів незавершеного   будівництва,  сумарна  вартість  яких  сягає  140 трильйонів карбованців.  Про неможливість добудови  цих  об'єктів без зміни власника свідчить досвід минулих десятиріч, зокрема те, що майже 30 будов вартістю 5,5  трильйона  карбованців  розпочато будівництвом ще до 1975 року.

 

     22

 

     Поряд з   мобілізацією   конче  необхідних  сьогодні  коптів приватизація   об'єктів   незавершеного   будівництва   сприятиме розвиткові  ринкових  відносин,  вирішенню  проблеми  пожвавлення виробництва, підтримки будівельної галузі, зайнятості і так далі,

 

     Як відомо,  багато дискусій  викликав  Указ  Президента  про випуск   державних   товарних   облігацій  національних  ресурсів України.  Мають місце  навіть  прямі  звинувачення  у  розпродажу України,  навіть зраді державних інтересів.  Про це йшла мова і в цьому залі.  Однак у дискусійному запалі зовсім  не  враховується те,  що  коли важко,  то треба шукати вихід із ситуації,  і треба шукати разом.  Якщо у когось є  інші  пропозиції,  ми  готові  їх розглянути.  Але  те,  яр  економіка без додаткових інвестицій не зможе існувати і не зможе вий-ти з кризи, це, я думаю, всім ясно. Тобто в умовах надзвичайної економічної кризи мова йде не про те, щоб робити,  як кажуть,  добру міну при  поганій  грі,  а  шукати реальний, вихід їв становища, засоби подолання цієї кризи.

 

     Адже головні  цілі  указу  -  це  вирішення  трьох нагальних проблем:  стабілізація української грошової одиниці, гарантування іноземних  інвестицій та реалізація високоліквідних інвестиційних проектів.  Слід також нагадати, що облігаційні позики під Заставу майна широко практикуються в усьому світі.  Так,  у минулому році їх обсяг на світовому  фінансовому  ринку  становив  близько  250 мільярдів доларів.

 

     За відсутності   достатніх   золотовалютних  активів  єдиною можливою заставою під  виконання  кредитних  зобов'язань  України може бути майно. Тим більше що воно залишається на нашій

 

     23

 

     землі і  використовується  тільки в інтересах нашого народу. Те,  що будується на нашій землі,  на ній і залишається. І це при найбільшій фантазії не можна кваліфікувати як розпродаж багатств.

 

     Техніка облігаційної   позики,   механізм   її   організації частково  висвітлені  в  розпорядженні  Президента  України   про забезпечення  гарантій  ліквідності  державних товарних облігацій національних  ресурсів  України,   їх   продовжує   опрацьовувати міністерство фінансів разом з іншими урядовими структурами.

 

     Хочу підкреслити,   що  указ  Президента  і  механізми  його здійснення пройшли серйозну юридичну експертизу,  в тому числі  і на   міжнародному  рівні,  і  готувалися  майже  рік.  Розроблено страховочні,  резервні механізми,  які гарантують успіх проекту і не  поставлять  Україну  в  невигідне  становище.  Це - змістовна сторона указів, їх економічна доцільність.

 

     Тепер про юридичний бік справи.

 

     Указ щодо приватизації  об'єктів  незавершеного  будівництва прийнято  Президентом  відповідно  до  пункту  7-4  статті  114-5 Конституції України.  Тобто це указ з питань економічної реформи, не врегульованих законом.

 

     В указі комплексно вирішуються два питання:

 

     - приватизація  об'єктів незавершеного будівництва,  законом про приватизацію в основі своїй дане питання  вирішено,  в  указі конкретизуються його положення;

 

     - приватизація   земельних   ділянок,  на  яких  знаходяться об'єкти  незавершеного  будівництва.  Земельним   кодексом   дане питання не врегульовано.

 

     24

 

     У Земельному кодексі вирішено питання лише щодо приватизації земельних   ділянок   сільськогосподарського   призначення    під індивідуальне   і   дачне  будівництво  та  присадибних  ділянок. Визначено також,  які землі не підлягають приватизації.  Що ж  до земельних  ділянок  під  об'єктами  будівництва,  у  тому числі й незавершеного, то в кодексі про це нічого не сказано.

 

     Приватизуються зазначені вище земельні ділянки за  земельним кодексом  лише  громадянами  України.  Не можуть їх приватизувати іноземні громадяни,  дане положення щодо іноземних громадян не  є загальним.  Тобто  воно  стосується  лише  приватизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та  під  індивідуальне будівництво. Саме в такому контексті Земельного кодексу його слід тлумачити.

 

     Указ містить положення щодо приватизації  земельних  ділянок громадянами    України,   а   також   юридичними   особами,   які зареєстровані на території  України  і  статутний  фонд  яких  не містить  частки  державної власності,  та іноземними громадянами, особами без громадянства і юридичними особами зарубіжних  держав. Указ  містить  окремі  положення,  які дещо по-іншому,  ніж чинне законодавство,  регулюють ті чи інші питання.  Таким  шляхом  іде нерідко і сама Верховна Рада України.

 

     У правотворчій  практиці,  насамперед  -у період становлення законодавства,  напрацювання його масиву  -  це  звичайне  явище. "Кришталево  чистий"  у  цьому  відношенні  закон прийняти просто неможливо,  не  міг   не   використати   сьогоднішньої   практики законотворчого процесу і Президент України,  приймаючи укази, які мають

 

     25

 

     силу закону. Тобто ухвалені відповідно до пункту 7-4 статті 114-5 Конституції України.

 

     За таких  умов  законодавство  оперативно  слід  оновлювати, приводити його у  відповідність  з  потребами  дня.  Я  хочу  тут сказати  відверто.  Якщо  мова  йде про політичну сторону справи, тоді давайте зосередимося на  ній.  Якщо  економічний,  то  -  на економічному, До речі, урядом подано до Верховної Ради пропозиції щодо  незавершеного  будівництва.  Я  ставлю  питання  так:   або загинемо, або будемо шукати засоби і сили, щоб рятувати економіку України.  Якщо  є  інший  варіант,  то  я  готовий  відразу  його розглядати.  І  не  хочу,  щоб  тут  хтось  когось звинувачував у якихось підступних намірах і діях.

 

     Далі. Про соціальний аспект плану і бюджету.

 

     В обстановці  інфляції  і  потужних  цінових   ударів,   які останнім  часом  повторюються  все  частіше,  умови  життя стають дедалі нестерпнішими для більшості громадян України.  Одночасно з посиленням    керованості   економікою,   активізацією   процесів приватизації соціальний  захист  населення  буде  забезпечено  на основі реформування системи оплати праці.

 

     Відповідними міністерствами   на   чолі   з   Мінпраці   вже завершується робота по  підготовці  проекту  Закону  України  про оплату праці па базі цього закону необхідно в 1994 році розпочати реформу заробітної плати,  на  першому  етапі  намічено  провести вдосконалення  тарифної  системи оплети праці через запровадження мінімального розміру  заробітної  плати  і  мінімальної  тарифної ставки  /місячного  окладу/  на  рівні  межі малозабезпе-ченості. Одночасно здійснюватиметься зменшення розриву між розмірами

 

     26

 

     тарифних ставок      /окладів/      високооплачуваних      і низькооплачуваних   працівників,   підвищення   тарифної  частини заробітної плати.

 

     Буде вжито більш рішучих заходів щодо  значного  прискорення темпів  і вдосконалення ринкових перетворень.  У 1994 році буде в основному  завершено  малу  приватизацію,   насамперед   об'єктів торгівлі,  громадського  харчування та побутового обслуговування, відповідні  завдання   кожній   області   встановлено   Державною програмою    приватизації.    Пропозиції    щодо   змін   чинного законодавства, які спрощують процедуру малої приватизації, подані на розгляд Верховної Ради.

 

     Принципово новим  повинен  бути підхід до координації роботи на місцевому рівні.  З цією метою  буде  створено  єдину  систему державних   органів   приватизації,   яка   об'єднає  органи,  що здійснюють приватизацію загальнодержавного та комунального майна. Надходження  коштів  від  приватизації  згідно  із завданням буде передбачено у бюджетах,  що стимулюватиме місцеві органи влади до його виконання.

 

     Дія успішного  проведення  малої  приватизації Верховна Рада повинна вирішити питання можливості приватизації майна  невеликих державних підприємств,  переданого в оренду,  та створити правову базу  для   продажу   земельних   ділянок   разом   з   об'єктами приватизації.

 

     Касова приватизація  великих  та  середніх  підприємств буде провадитись як продовження процесу їх корпоратизації.  При  цьому передбачається  широке  залучення  населення  шляхом використання приватизаційних документів.

 

     27

 

     Новим є також те,  що приватизація проводитиметься на основі аналізу  ефективності роботи окремих галузей економіки.  Це дасть змогу поєднати процес Приватизації з структурною  перебудовою  та забезпечити цілеспрямоване залучення іноземних інвестицій.

 

     Передбачається також  прийняття Указу Президента України про інвестиційні  фонди  та  інвестиційні   компанії,   що   створить законодавчу  основу  для  заснування  широкої  мереж!  фінансових посередницьких структур і прискорить приватизацію.

 

     Важливу роль у подоланні, інфляції має відігравати вирішення питань розвитку агропромислового комплексу та забезпечений країни енергоносіями.      Напружений      стан      із       закупівлею сільськогосподарської  продукції  до  державних ресурсів свідчить про  необхідність   докорінної   перебудови   кредитно-фінансових відносин   держави   стосовно  сільськогосподарських  виробників. Передбачається  уточнення  державних  потреб  на  продукцію  АПК, запровадження    контрактної   системи   заготівель,   здійснення обмеженого   регулювання   цін   на   соціальне   значиму   групу продовольчих  товарів.  Це  дасть  змогу  "розвантажити"  бюджет, залучати  до  заготівель  сільськогосподарської  продукції  кошти підприємств і організацій, у тому числі й комерційних.

 

     Потребує змін на краще також вирішення проблеми забезпечення країни енергоносіями.  Як відомо, борг за них Росії сплачує уряд, а не підприємства, які ці ресурси витрачають, тим часом за діючою в усьому світі практикою домовлятися один з одним про  постачання сировини мають виробники, а не прем'єри і не президенти. При-чому цей  принцип  повністю  повинен  поширюватися   і   їй   держави! підприємства.  Цілком погоджуюся з директорами і депутатами,  які зверталися до мене,  що виробникам  слід  для  цього  дати  право вирішувати  ці  проблеми,  створити  умови,  зняти  різного  роду бар'єри і обмеження.

 

     Проблеми енергоресурсів   та   платіжного   балансу    треба перенести   на   рівень   підприємств   з  одночасним  створенням нормального валютного ринку.

 

     Далі. Зміщення  центру  зусиль  у  проведенні   реформ   має відбутися  із  сфери  обігу до сфери виробництва.  Це дасть змогу поновому  підійти  до  перетворень  у  самій  сфері   обігу,   де здійснення цінової,

 

     28

 

     бюджетної, податкової, кредитної та валютної політики.

 

     Одним з першорядних завдань,  яке необхідно вирішити з метою оздоровлення  грошово-фінансової  системи,  є  подолання  цінової інфляції,  зведення її темпів до економічно обгрунтованого рівня. Кроком  у  цьому  напрямі  є  прийняття  Указу  про  заходи  щодо стримування  темпів  зростання  цін спрямованого на впорядкування ціноутворення на продукцію /товари та послуги/ з обмеженням рівня її   рентабельності  у  виробництві  та  постачальницько-збутовій сфері.  У перспективі,  в міру стабілізації економічних відносин, система   ціноутворення  реформуватиметься  у  напрямі  обмеження державного видиву на ціни із застосуванням економічних важелів їх регулювання, властивих цивілізованому ринку.

 

     У бюджетній  політиці  буде  поступово скасовано всі пільги, взято курс на поступове згортання державних дотацій на  підтримку підприємств,   що   раніше   називалися   "планово   збитковими". Великомасштабне соціальне утриманство несумісне ні з ринком, ні з сучасним станом державного бюджету України.  Цей принцип мав бути базовим під час структурної перебудови економіки України.

 

     Доведений до   оптимальних   розмірів    державний    сектор економіки, як і в будь-якій іншій цивілізованій державі, має бути перетворений  на  повноцінний  елемент  ринку.  Потрібне  жорстке розмежування  функцій власника /держави/,  управлінців і найманих працівників.

 

     Ще один важливий  момент.  Логіка  реформування  вітчизняної системи    господарювання,    створення   однорідного   ринкового середовища для всіх форм  власності  потребує  термінової  заміни бюджетного  фінансування  на комерційне кредитування з економічно обгрунтованою   процентною   ставкою   і   надійним   банківським контролем. Слід

 

     29

 

     нарешті відділити   фінанси   підприємств   від   державного бюджету.  Заміна бюджетного фінансування ринковим закладе  основу для підвищення ефективності виробництва товарів, що, врешті-решт, є найуніверсальнішим антиінфляційним заходом.

 

     Звичайно, до реформи заробітної  плати  практично  неможливо відмовитися від державних дотацій,  особливо на житловокомунальне господарство.  Проте необхідно  скорочувати  видатки  бюджету  за рахунок  зменшення питомої ваги дотацій у вартості цих послуг для населення.

 

     Потрібні суттєві корективи  у  механізмі  кредитування  і  в цілому   у  банківській  діяльності.  Національний  банк  повинен створити такі умови діяльності комерційних банків, коли б для них стало вигідним працювати в інтересах держави, а не для збагачення окремих ділків.  Необхідно проводити більш  жорстку  політику  по відношенню до тих банків, що необгрунтоване затримують здійснення платежів.

 

     Сьогодні виникло багато  питань  у  сфері  товарно-грошового обігу.  Першим кроком у їх вирішенні є прийняття Указу про заходи щодо скорочення готівкового обігу. Втілення його в життя дозволяв дещо  нормалізувати  грошовий  обіг,  стримувати  темпи зростання грошової емісії.  Потребує вирішення питання подальшої індексації обігових коштів підприємств, організацій та вкладів населення.

 

     Те, що   немає  надійної,  стабільної  національної  валюти, паралізує  стимули  до  праці  та  до  інвестування.  Нам   треба створювати національну кредитно-банківську систему, працювати над механізмом введення власної валюти,  постійно даючи оцінку  своїм діям,  а головне - не повторювати помилок.  Взагалі вдосконалення банківської

 

     30

 

     справи є нині чи не найактуальнішою проблемою.

 

     Найефективнішим шляхом оздоровлення державних  фінансів  має бути    жорстка   економія   бюджетних   видатків,   контроль   і відповідальність  на  всіх  рівнях  за  використанням   бюджетних коштів.

 

     Що стосується   податків,   то   головною   тут,   поряд  із забезпеченням  повноти  їх  надходжень  до  бюджету,  залишається проблема  стабільності  податкової політики.  Без цього неможливо сподіватися на пожвавлення виробництва, інвестиційної діяльності, зокрема  іноземних інвесторів,  та стабілізацію фінансів держави, регіонів  і  підприємств.  Проте  певні  корективи  у  податковій системі  необхідні,  особливо  з  метою  стимулювання вітчизняних виробників. Пропозиції готуються.

 

     У цілому для захисту доходної частини бюджету  і  формування механізму   бюджетних   витрат   треба   постійно  вдосконалювати національну податкову політику,  особливо  в  питаннях  валютного забезпечення держави.

 

     Декілька слів  щодо  зовнішньоекономічної  діяльності і щодо лібералізації зовнішньої торгівлі.

 

     Впровадження ринкових відносин у галузі зовнішньоекономічної діяльності  буде  здійснюватися  шляхом  подальшої  лібералізації зовнішньої  торгівлі,  стимулювання  конкуренції  між  суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності,  включаючи іноземних учасників, переходу до загальноприйнятих принципів валютного регулювання.

 

     31

 

     Першим кроком  у  цьому  напрямі  є  прийняття   Указу   про додаткові   заходи   щодо  вдосконалення  валютного  регулювання, спрямованого на розвиток валютного ринку  та  стабілізацію  курсу валюти країни.  Втілення цього документа в життя дасть змогу,  на думку уряду,  відійти від жорстко фіксованого курсу карбованця  і здійснити  перехід  до  законодавством передбаченого "плаваючого" офіційного курсу,  стимулювати діяльність комерційних  банків,  а також  юридичних  осіб-нерезидентів на валютному ринку,  покласти край шкідливій  практиці  обвального  надання  окремим  суб'єктам зовнішньо-економічної   діяльності   пільг  щодо  звільнення  від обов'язкового  продажу  іноземної   валюти   на   міжбанківському валютному ринку, від сплати ввізного та експортного мита, податку на добавлену вартість та інше.

 

     Я думаю,  що в результаті спокійного обговорення, вислухавши всі аргументи, зіставивши альтернативні думки з цього питання, ми зможемо прийняти розумне рішення.

 

     Планується подальше зменшення адміністративних  обмежень  на експорт  та  імпорт  і  перехід  до  заходів  переважно тарифного регулювання та інших важелів економічного характеру  /податкових, кредитних,  страхових/. Буде реально скорочено перелік продукції, експорт якої квотується та ліцензується.  У ньому залишаться лише деякі  види  стратегічної  сировини.  При  цьому  будуть посилені вимоги щодо додержання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинного законодавства у цій галузі,  як валютного, митного, так і податкового.

 

     32

 

     Буде здійснюватися програма всебічного стимулювання експорту продукції  як основного джерела валютних надходжень та поліпшення торгового і плат і ясного балансів, включаючи його кредитування.

 

     Передбачено конкретні  кроки,   спрямовані   на   поліпшення інвестиційного   клімату   в   Україні.   У  першу  чергу  шляхом запровадження системи страхування  іноземних  інвестицій  як  від комерційних,   так  і  некомерційних  ризиків,  забезпечення  для іноземних інвесторів ширших  можливостей  участі  в  приватизації державних    підприємств,    придбанні   об'єктів   незавершеного будівництва тощо. У цьому напрямі дещо зроблено.

 

     Велику увагу буде приділено  здійсненню  виваженої  політики залучення іноземних кредитів.  Насамперед слід щороку визначати і затверджувати на найвищому рівні основний орієнтир у цій сфері  - загальний ліміт зовнішньої заборгованості України.

 

     Планується запровадити  розподіл задушених державою кредитів на конкурсних засадах.  При цьому критеріями відбору  мають  бути самоокупність   об'єктів   кредитування  та  позитивні  зміни,  в економіці,  такі як забезпечення розвитку експортного потенціалу, створення   імпортозамінюючих   виробництв,  зниження  енерго  та матеріалоємкості продукції, підвищення рівня екологічної безпеки.

 

     Урядом здійснюються  заходи  по  забезпеченню   повноти   та своєчасності  надходження  в  Україну  виручки в іноземній валюті відповідно  до  обсягів  поставленої  підприємствами  на  експорт продукції та використання отриманих ними валютних коштів.

 

     33

 

     У сфері  торгово-економічних відносин з країнами СНД Україна буде продовжувати політику, спрямовану на розвиток взаємовигідної довгострокової торгівлі на рівноправній основі,  на поглиблення і зміцнення господарських зв'язків  між  підприємствами,  зміцнення вигідної  економічної  інтеграції  з  країнами  СНД,  передусім з економікою Росії.

 

     Відповідними міністерствами і  відомствами  зараз  готується проект   закону,   яким   вносяться  зміни  до  порядку  експорту продукції. Передбачається зняти всі перепони на ЦЬОМУ шляху, дати більше свободи регіонам,  з тим щоб стимулювати продаж продукції, виготовленої в Україні, та нарощувати її експортний потенціал.

 

     Хочу звернути  увагу   всіх,   хто   займається   розбудовою зовнішньоекономічних   відносин   нашої   держави,  що  очікувати позитивних зрушень у зовнішньоекономічній діяльності можливо лише за умов стабільності правових та економічних засад у цій сфері, а також високо?  заінтересованості  у  цій  роботі  всіх  суб'єктів господарювання.

 

     І останнє.  Застосування  протягом  тривалого часу принципів централізованого та відомчо-галузевого управління,  брак у країні чітко   визначених   положень   державної  регіональної  політики призвели   до   ігнорування   регіонально-цільових   підходів   у формуванні  ефективних територіальних пропорцій,  нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів, нагромадження на місцях серйозних господарських,  соціальних та екологічних проблем,  які потребують   планомірного   вирішення,   в   процесі   здійснення економічної  реформи,  її  важливою  складовою Частиною,  якій не приділялося належної уваги, має стати регіональна політика.

 

     34

 

     Основною метою економічної політики в регіонах  в  створення відносно  рівних  можливостей  кожному  з  них  для  комплексного соціально-економічного   розвитку,    ефективного    використання місцевих   природних,   матеріальних,   трудових   та  фінансових ресурсів.  Нині уряд разом з обласними державними адміністраціями завершує роботу над Основними напрямами регіональної політики.  В наступному  році  розпочнеться  реалізація  комплексної  програми соціально-економічного   розвитку   Донбасу,   яка   являє  собою інвестиційну програму структурного розвитку регіону. Завершується розробка   державної   програми   соціальноекономічного  розвитку Карпатського   регіону.   Заходи   цієї   програми    забезпечать комплексний  економічний  і  соціальний  розвиток  Закарпатської, Івано-Франківської,   Львівської   те   Чернівецької    областей. Аналогічні    програми    мають   бути   розроблені   також   для Причорномор'я, Полісся та інших регіонів.

 

     Рішенням Президента  планується  здійснення  експерименту  з регіонального   економічного  співробітництва,  реалізація  якого передбачає делегування Дніпропетровській,  Донецькій, Запорізькій та   Луганській   обласним  державним  адміністраціям  додаткових повноважень   в    управлінні    окремими    підприємствами    та організаціями,  що перебувають у загальнодержавній власності,  на території цих областей.

 

     Це надасть  місцевим  органам  державної  виконавчої   влади більші   можливості  у  вирішенні  питань  соціально-економічного розвитку регіонів та  проведенні  економічних  реформ,  сприятиме стабілізації   економіки,   координації  структурної  перебудови, ефективному  управлінню  підприємствами,  забезпеченню  населення товарами   споживчого  ринку,  розв'язанню  інших  соціальних  та економічних проблем.

 

     35

 

     Вирішується питання  про  надання   додаткових   економічних повноважень Республіці Крим.

 

     Готуються пропозиції   про  внесення  змін  і  доповнень  до нормативно-правових актів щодо надання  державним  адміністраціям додаткових  повноважень  у  питаннях управління загальнодержавним майном,  формування і використання  місцевих  бюджетів,  валютних фондів,  квотування і ліцензування експорту продукції,  створення спільних підприємств.

 

     Це буде сприяти заінтересованості місцевих органів державної виконавчої   влади   в   ефективному  розвитку  продуктивних  сил регіонів, підвищить їх відповідальність за наслідки господарської діяльності.

 

     Розглядаючи програмні  питання  нашої діяльності,  необхідно враховувати  обставину,  яка  дедалі   сильніше   впливатиме   на політичне  та  соціально-економічне  становище  в державі.  Мова, звичайно,  йде про майбутні вибори до Верховної  Ради  як  перший етап виборів.  Другий етап - це вибори Президента,  підготовка до яких уже розпочалася з боку партій та окремих політичних діячів.

 

     Передвиборна боротьба, змагання ідей те програм - необхідний атрибут  демократії.  Але  тут  є  загроза піти шляхом популізму, пустими обіцянками сіяти в народі ілюзії щодо досягнення  бажаних цілей  легким  і  швидким шляхом,  заради цього тиснути на уряд і добиватися прийняття рішень для досягнення своїх  вузькопартійних передвиборних інтересів, ставлячи їх вище державних.

 

     36

 

     У таких  умовах буде важко говорити про реальність виконання наших планів і заходів.  Це ми вже проходили.  І,  крім зневіри у людей,  ні  чого не посіяли,  Треба чесно сказати народові,  один одному, що розв'язати економічні проблеми, забезпечити соціальний захист  народу,  розбудувати  державу  можна  лише  за  допомогою наполегливої праці.  Тільки напружена  робота  в  умовах  миру  і суспільної  злагоди  дозволить  крок  за  кроком  здолати  кризу, приборкати  інфляцію,  забезпечити  належні  умови  життя   нашим громадянам.   Тому   я  закликаю  всі  політичні  партії  в  ході передвиборних  дискусій  оцінювати  рішення  уряду  не  тільки  з позиції власних інтересів.

 

     Цивілізовані передвиборні     змагання     не    заперечують конструктивної  співпраці  політичних  сил.   Тільки   суспільний консенсус  на  грунті  утвердження  ідеалів  свободи і демократії дозволить  провести   демократичні   вибори,   сформувати   новий парламент, новий уряд і працювати спільно на благо України.

 

     Дякую за увагу.

 

     37

 

     ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Макаровичу.

 

     Слово щодо проекту Плану економічного і соціального розвитку України на 1994 рік надається міністру  економіки  України  Шпеку Роману Васильовичу.

 

     Запитання? У  нас  три доповідачі,  а зміст доповідей -один. Просто Президент виклав загальне бачення,  міністр  економіки  ці питання  поглибить  і  конкретизує,  а міністр фінансів скаже про фінансове  забезпечення.  Тому  запитання   задаватимемо   потім, домовимось,   як  це  краще  зробити.  Може,  задаватимемо  їх  у письмовій формі.

 

     ШПЕК Р.В.,  міністр  економіки   України.   Шановний   Іване Степановичу! Шановний Леоніде Макаровичу! Сьогодні треба сказати, що економіка України опинилася в  катастрофічному  стані.  Триває обвальний   спад   виробництва,   поглиблюються   диспропорції  і гіперінфляційні процеси в народному господарстві.  Спроба перейти до  ринкової  економіки  через  лібералізаційну  модель розвитку, пов'язану із жорсткими заходами фінансової стабілізації,  себе не виправдала. В той же час повна відмова від державного регулювання призвела практично до некерованості процесами в економіці.

 

     Названі чинники визначили очікуване  в  1993  році  зниження проти минулого року валового суспільного продукту...

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Я   прошу,   давайте вислухаємо три доповіді.  Якщо депутати наполягають, то запитання задаватимемо в усній формі. А зараз наберіться терпіння

 

     38

 

     і послухайте. Ми ж так довго чекали цю програму. Будь ласка.

 

     ШПИК Р.В.  Проти  минулого  року  валовий суспільний продукт знизився на 8,4 процента. Національного доходу вироблено менше на 14,3 процента. Продуктивність суспільної праці зменшилася на 11,2 процента. Валовий внутрішній продукт у 1993 році /в діючих цінах/ становитиме  85,8  трильйона  карбованців.  Падіння  промислового виробництва  очікується  до  10  процентів,   товарів   народного споживання  буде  вироблено  на  10,4 процента менше,  ніж у 1992 році.  Детальніша  характеристика  економічного   стану   України наведена в розданих вам матеріалах.

 

     Для виходу  із складної ситуації треба негайно змінити зміст і спрямованість  економічних  реформ  та  знайти  діловіші  шляхи вирішення конкретних питань створення ринкового механізму.

 

     Одним із  таких  напрямів  є  використання  планових методів регулювання, економіки. Основний зміст такого регулювання полягає в  здійсненні  його  головним  чином  за  допомогою економічних і нормативно-правових важелів.  Це не є перехід до  старої  системи господарювання,  держава при цьому безпосередньо не втручається у виробництво,  але здійснює  регулювання  в  такому  напрямі,  щоб врешті-решт і державний сектор став повноцінним елементом ринку.

 

     У зв'язку  із  цим  план економічного і соціального розвитку повинен  стати  одним  з  найважливіших  інструментів  державного регулювання   економікою,   а   також  організаційно-економічним, механізмом втілення економічної політики держави у практичні  дії суб'єктів господарювання усіх форм власності.

 

     39

 

     Головною метою  плану  визначено  подолання  кризових явищ і зупинення тривалого спаду  виробництва,  стримування  інфляційних процесів,   зміцнення  фінансово-кредитної  і  грошової  системи, недопущення подальшого спаду життєвого рівня населений.

 

     Для досягнення цієї мети у плані визначені основні  завдання соціально-економічного  розвитку,  державні  пріоритети і напрями розвитку економіки,  опрацьовані  питання  зменшення  економічної залежності  України від зовнішніх факторів,  економічні і правові важелі, гарантії реалізації завдань плану.

 

     Проект плану,  на  відміну  від  попередніх,  розроблено  на принципово нових методичних та організаційних основах,  концепцію яких схвалено Кабінетом Міністрів у жовтні цього року.

 

     Концепція передбачає рад важливих довгострокових  для  нашої економіки підходів, більшість Із яких реалізовано в проекті плану на 1994 рік. Це: формування плану з урахуванням наявних ресурсів, експортно-імпортного потенціалу,  інфляційних процесів,  реальних механізмів виконання поставлених завдань. Для довідки скажу, що в плані  визначено  необхідність закупівлі 28 мільйонів тонн нафти, 85 мільярдів кубометрів газу,  13,5  мільйона  тонн  вугілля  при збільшенні  власного  видобутку  вугілля  на  10,5 мільйона тонн; поліпшення управління державним сектором економіки з боку держави як власника; створення сприятливих умов для розвитку недержавного сектора економіки та формування ринкової інфраструктури;

 

     40

 

     розширення прав і  відповідальності  місцевих  органів  щодо формування і виконання планів.

 

     Концепція передбачає  розробку в плані подвійного завдання - обгрунтування того,  чого ми хочемо досягти в наступному році,  і формування механізму вирішення завдань через державне регулювання економіки.

 

     Дозвольте зупинитися  на  деяких   основних   проблемах   та напрямах соціально-економічного розвитку України.

 

     Характерною особливістю  плану  на  наступний  рік в те,  що головна конструктивна  роль  у  зупиненні  руйнівних  процесів  в економіці відведена структурній перебудові виробництва в основних галузях,  а саме:  здійсненню якісних змін  у  найбільш  суттєвих економічних    пропорціях,   які   безпосередньо   впливають   на стабілізацію  розвитку  народного  господарства   та   формування збалансованого споживчого ринку товарів. Розрахунки показують, що реалізація  завдань  структурної  перебудови  дає  можливість  не тільки  призупинити  спад виробництва,  а й забезпечити зростання випуску  основних  видів  продукції,  що  мають   життєво-важливе значення    для    економіки    держави,    забезпечити    випуск конкурентоспроможньої продукції,  збільшити експортний  потенціал України.  Тому  1994  рік  може стати важливим етапом у подоланні кризового стану.

 

     Зокрема, обсяги  промислового  виробництва   в   1994   році передбачається  наростити  на  6,3 процента.  Проте до рівня 1992 року  вони  становитимуть  тільки  94,8   процента.   При   цьому очікується  збільшення  виробництва  продукції  металургійного та хімічного комплексів  майже  на  14  процентів  /в  основному  за рахунок виробництва продукції на експорт та мінеральних

 

     41

 

     добрив для     агропромислового     комплексу/,    вугільної промисловості  -на  8,5   процента,   промисловості   будівельних матеріалів - 5,2 процента,  легкої та харчової промисловості - на 2,7 процента.  В цілому виробництво товарів народного  споживання зросте на 4,7 процента. Очікувані обсяги промислового виробництва в 1993 році проти минулого року знизяться на 10 процентів.

 

     У наступному році передбачається також збільшити виробництво сільськогосподарської  продукції.  Валова продукція має зрости на 7,1 процента /це становитиме 108 процентів до 1992 року/,  в тому числі у тваринництві - на 13 процентів.

 

     Визначені вище обсяги виробництва дають змогу обгрунтованіше сформувати  макроекономічні  показники,  незважаючи  на  те,   що гіперінфляція,  дестабілізаційні  процеси  у фінансово-бюджетній, грошово-кредитній і ціновій системах неодноразово вносили зміни в ці розрахунки.  Проектом плану передбачено, що валовий внутрішній продукт /у діючих цінах/ становитиме 298,2 трильйона карбованців, а  національний  доход  - 205,6 трильйона карбованців.  При цьому валовий суспільний продукт у порівняльних  цінах  зросте  на  1,2 процента,  а  вироблений  національний  доход  зменшиться  на 7,3 процента.

 

     Незначне зростання валового суспільного продукту порівняно з обсягами виробництва та падіння національного доходу пов'язані із зменшенням  надходжень  від  зовнішньоторговельних  операцій,  що зумовлено  валютною  кризою,  імпортною  залежністю  в сировині і матеріалах,  зростанням матеріаломісткості  валового  суспільного продукту /на 5,5 процента/. У 1994 році у фонд

 

     42

 

     споживання буде   направлено   81,3   процента,   а  у  фонд нагромадження -  18,7  процента  використовуваного  національного доходу,  в  тому  числі  в  основні  виробничі  фонди  - лише 1,8 процента, що не забезпечує розширення суспільного виробництва.

 

     Висока питома вага фонду нагромадження  і  відносне  падіння фонду  споживання  в  1993  році пояснюється індексацією основних фондів,  що  розпочалася,  значним  зростанням  запасів   готової продукції   на   підприємствах  /13  процентів/  і  незавершеного будівництва /19,3 процента/.

 

     У народному господарстві  триває  процес  старіння  основних виробничих  фондів,  що  зумовило  подальший  спад фондовіддачі у виробничій сфері на 9,7  процента.  У  1994  році  продуктивність суспільної  праці  знизиться  проти очікуваної у 1993 році на 6,5 процента.  Зростання  матеріаломісткості  призведе   до   умовної перевитрати матеріальних ресурсів.

 

     На сьогодні  рівень виробництва в Україні на 60-80 відсотків залежить від закупівлі сировини,  матеріалів та  комплектуючих  у країнах  близького  зарубіжжя,  в  основному  в Росії,  Це галузі паливно-енергетичного і металургійного комплексів,  промисловості будівельних   матеріалів,  легкої;  медичної  і  мікробіологічної промисловості.  Тому проектом плану на  1994  рік  передбачається спрямувати   суттєву   частку   капіталовкладень   на   створення потужностей по  формуванню  замкнутих  циклів,  вирішення  питань самозабезпечення  виробництва,  і  скорочення  такої залежності в цілому на 8-10 відсотків. Треба відзначити, що велика робота щодо цього  проводиться  в машинобудуванні,  де почали використовувати потужності конверсійних підприємств.

 

     43

 

     Поліпшення структури  виробництва  прокату  чорних   металів дасть   змогу  зменшити  імпорт  дефіцитних  видів  продукції.  У хімічній  промисловості  будуть  створені  нові  потужності   для виробництва     дефіцитної    продукції.    На    нафтопереробних підприємствах планується застосування вторинних  процесів,  що  в 1994  році вже дасть змогу збільшити глибину переробки нафти з 50 до 50 процентів ,  а згодом і до  72  процентів.  Така  ж  робота проводиться    в    паливно-енергетичних   галузях,   у   лісовій промисловості,  промисловості  будівельних  матеріалів,   легкій, медичній і мікробіологічній промисловості.

 

     Важливою складовою    частиною    стратегії    розвитку   та структурної перебудови економіки є процес енергозбереження.

 

     Декілька слів про  особливості  інвестиційного  забезпечення плану  1994  року.  Інвестиційна  діяльність  здійснюватиметься в напрямі   реалізації   невідкладних   заходів   щодо    подолання гіперінфляції...

 

     Іване Степановичу,   тут   нагадують   про   регламент,  але регламент не встановлювали. Давайте якось вирішимо це...

 

     ГОЛОВА. Ні, ніхто про регламент не нагадує.

 

     ШПЕК Р.В.  Депутат Ягоферов кричить.  Так що  або  говорити, або...

 

     ГОЛОВА. Романе Васильовичу, будь ласка.

 

     ШПЕК Р.В. Я не до депутатів, я звертаюся до Голови.

 

     44

 

     За таких  умов  та відповідно до програми діяльності на 1994 рік для забезпечення  інвестиційної  діяльності,  без  урахування заходів   щодо  ліквідації  наслідків  аварії  на  Чорнобильській станції,  з державного бюджету спрямовуються кошти в  обсязі  5,5 процента валового національного продукту.

 

     Планом 1994   року  передбачаються  заходи  щодо  підвищення ефективності централізованих капіталовкладень. Зокрема, включення до державного контракту на введення в дію потужностей виробничого призначення  найважливіших  будов  та  об'єктів,  планові  обсяги фінансування  яких  забезпечуються  коштами державного бюджету не менше   як   на   70   відсотків.   Це   сприятиме    стримуванню необгрунтованого    зростання    незавершеного   будівництва   та скороченню строків спорудження об'єктів.

 

     Централізовані капіталовкладення  на  виробниче  будівництво виділятимуться  в  основному за рахунок бюджетних позичок,  обсяг яких становить четверту частину коштів державного бюджету.

 

     Особливе місце в економіці належить галузям агропромислового комплексу.  Тут  створюється майже третина валового національного продукту.  Останнім  часом  у  цій  сфері   економіки   створився напружений стан,  зумовлений,  зокрема,  труднощами із закупівлею сільськогосподарської продукції і сировини до державних ресурсів. За  підрахунками  Мінсільгосппроду,  на  ці  потреби необхідно до кінця нинішнього року ще майже 21 трильйон карбованців.

 

     45

 

     Уряд вишукує відповідні резерви і  розраховує  на  розуміння керівниками   сільськогосподарських  підприємств  труднощів,  які склалися в економіці.  Але ця ситуація свідчить про  необхідність докорінної  перебудови  кредитно-фінансових  відносин  держави  і сільськогосподарських товаровиробників.  У  невідкладних  заходах уряду  передбачається  уточнення  державних  потреб  у  продукції агропромислового  комплексу,  запровадження  контрактної  системи заготівель,   здійснення  обмеженого  регулювання  цін  на  групу продовольчих  товарів  соціального  значення.  Це   дасть   змогу "розвантажити"  бюджет,  залучити до заготівель сільгосппродукції кошти підприємств і організацій,  у тому числі  комерційних.  Цей підхід закладено і в проект плану.

 

     Слід відмітити,  що  цими  днями  досягнуто  домовленості  з Мінмашпромом,  Мінпромом і Держкомнафтогазом у частині обмеження, починаючи  з  1994  року,  державних закупівель енергоносіїв.  За рахунок витрат  бюджету  будуть  забезпечуватись  тільки  потреби бюджетних,    житлово-комунальних    організацій    та    частини агропромислового комплексу. Інші споживачі енергоносіїв сплачують їх  вартість за рахунок власних коштів.  Це дасть змогу скоротити витрати бюджету на закупівлю паливноенергетичних  ресурсів  майже на 50 відсотків.

 

     Введення в  дію  комплексу заходів щодо цінового регулювання на продукцію виробничо-технічного  призначення,  обмеження  рівня цін на енергоносії та посередницькі послуги,  запровадження рівня рентабельності    виробництва,    жорстке     регулювання     цін підприємств-монополістів,  на  наш погляд,  буде рішучим кроком у досягненні  цінового  паритету  на   продукцію   агропромислового комплексу та інших галузей народного господарства.

 

     46

 

     Уряд передбачає   суттєво   прискорити  процес  приватизації об'єктів  агропромислового  комплексу.  Це   сприятиме   розвитку інтеграційних  процесів  між  сільськогосподарським виробництвом, переробного і агросервісною сферами, розвиватиме підприємництво і конкуренцію виробників продовольчих товарів.

 

     Як уже відзначалося,  економічна криза в Україні в поточному році  супроводжується  різким  сплеском  інфляції  та  зростаючою розбалансованістю  державних  фінансів і грошово-кредитної сфери. Слід  наголосити,  що  формування  доходів  бюджету  проходить  у складних  умовах.  Значна  частина  підприємств  і  установ грубо порушує  податкове  законодавство,  занижує  фактичні  доході   і прибутки,  несвоєчасно  вносить  платежі до бюджету,  що потребує посилення законодавчої відповідальності підприємств і установ  за повноту та своєчасність розрахунків з бюджетом.

 

     Суттєво впливає    на   поглиблення   інфляційних   процесів неконструктивна   грошово-кредитна    політика.    Нестабільність економічної  ситуації в Україні не сприяє розвитку довгострокових вкладень в економіку.

 

     Подолати ці негативні явища можливо лише  шляхом  докорінних змін  у  політиці  державного  регулювання економіки,  особливо з питань фінансів,  бюджету,  грошового обігу, кредитів, податкової політики.    Розроблені   невідкладні   заходи   щодо   подолання гіперінфляції передбачають реалізацію в стислі  строки  комплексу конкретних  кроків по оздоровленню фінансів,  головними з яких є: чітке розмежування фінансів держави і фінансів підприємств шляхом здійснення  корпоратизації  останніх,  припинення  будь-яких форм непрямої підтримки підприємств і господарюючих організацій;

 

     47

 

     держава переходить до прямої бюджетної вибіркової  підтримки лише окремих Виробництв,  які відповідають її пріоритетам і які в змозі  за   такої   підтримки   вийти   на   рівень   ефективного господарювання;   проведення   поетапної  санації  /оздоровлення/ державних підприємств; дуже важливо врешті-решт припинити подання з   державного   бюджету   допомоги   регіональним   бюджетам  на фінансування непланових або понадпланових заходів;  вдосконалення податкової  системи шляхом розробки нових підходів і принципів її побудови та посилення ролі податків  у  стимулюванні  виробництв; емісійна   політика   будуватиметься   на   обмеженні   емісійної діяльності Національного банку шляхом  встановлення  щоквартально погоджуваної  з Кабінетом Міністрів граничної суми випуску в обіг засобів платежу,  виходячи з економічно обгрунтованого  зростання цін і реальних обсягів валового внутрішнього продукту.

 

     Питання політики ціноутворення.  Поглиблення кризового стану в економіці супроводжується  високими  темпами  зростання  цін  у виробництві  і  сфері  споживання.  Незважаючи  на твій ті урядом заходи темпи інфляції в 1993 році порівняно з 1992  роком  значно зросли.

 

     За таких  обставин  проект  плану  на  1994 рік розроблено з урахуванням   необхідності   посилення   державного   впливу   на формування цін всіма суб'єктами підприємництва незалежно від форм власності.

 

     48

 

     Одне з найскладніших питань, яке потрібно буде вирішувати в 1994 році,   -   обгрунтування,   розробка   і  реалізація  нової соціальної політики,  зокрема  політики  доходів  та  соціального захисту, які відповідали б вимогам ринкових відносин.

 

     Наступний рік  повинен  стати  початком  реформування діючої системи  соціального  захисту  населення  в  напрямі  поступового перерозподілу участі в її фінансуванні між державою, підприємцями і громадянами.

 

     З метою підвищення ефективності  політики  держави  у  сфері оплати праці у плані 1994 року передбачається:  регулювання фонду споживання поширити  на  підприємства  і  організації  всіх  форм власності;   запровадити   банківський   контроль   за   виплатою заробітної плати;  розробити програму становлення і вдосконалення національної  системи  нормування праці;  запровадити контроль та особливий режим оподаткування надприбутків.

 

     Основне завдання зовнішньоекономічної діяльності держави в 1994 році,   -   це  забезпечення  надійних  джерел  поставок  та гарантованих  ринків  збуту  продукції,  доступу  до  міжнародної інвестиційної   діяльності,  інтеграції  у  систему  міжнародного поділу праці.

 

     З метою  поліпшення  торгового  балансу  України  вбачаються можливими  такі  дії:  довести  нормативне завдання по скороченню енергоспоживання  до  10  відсотків  від  розрахункового   обсягу споживання;   залучити  залишки  сільськогосподарської  продукції колгоспів  та  радгоспів  для  реалізації  за  валюту   або   для проведення  товарообмінних операцій на продукти нафтопереробки та засоби захисту рослин;

 

     49

 

     використати можливості нафтопереробних заводів по  переробці давальницької нафти та металургійних підприємств на давальницькій сировині,  що  може  дати  додаткові   надходження   валюти   /за попередніми розрахунками/ близько 400 мільйонів доларів; джерелом валютних  надходжень  держави  повинен  стати   продаж   об'єктів приватизації  і  частини  незавершеного  будівництва;  розглянути питання про поступове обмеження  закупок  енергоносіїв  та  інших товарів  критичного  імпорту;  внести  докорінні зміни в механізм валютного регулювання.

 

     Шановні колеги!  Міністерство  економіки  внесло  пропозицію щодо  розрахунку валютного курсу.  Виходили ми з паритету цін,  з паритету купівельної спроможності України  і  нашого  найбільшого торгового  партнера - Росії,  товарооборот з якою становить до 75 відсотків.   Розрахунки   такі   зроблено,    встановлено    курс українського  карбованця до долара.  Зараз ми розробляємо систему постійного спостереження за рівнем цін  у  Росії,  опрацьовується методика,  з  тим  щоб  можна  було постійною зміною цін,  зміною купівельної  спроможності  забезпечити  своєчасні  розрахунки   і регулювання валютного курсу,

 

     50

 

     Хотів би,   шановні   колеги,   наголосити   на   важливості завершального етапу роботи  -  реалізації  проекту  плану.  Після розгляду  та  погодження  основних  показників  проекту  плану  в комісіях  Верховної  Ради  та  завершення  формування  державного замовлення і державного контракту відповідною постановою Кабінету Міністрів   міністерствам,   відомствам,    обласним    державним адміністраціям  будуть  повідомлені  конкретні  /адресні/  обсяги робіт   /послуг/    по    промисловому,    сільськогосподарському виробництву  і  будівництву,  обов'язкові  до виконаннях згідно з указом   Президента.   Будуть   повідомлені    обсяги    поставок матеріальних ресурсів.

 

     На основі  цих  адресних  завдань  та  засобів їх досягнення міністерства,  відомства та підприємства уточнюють свої  плани  і самостійно їх затверджують,  а в регіональному розрізі це роблять обласні,   Київська    і    Севастопольська    міські    державні адміністрації.

 

     Для практичної  реалізації  завдань  плану та програми уряду необхідно прискорити прийняття Верховною Радого ряду законодавчих актів та внести відповідні зміни і уточнення до діючих.  Зокрема, йдеться про нові  закони  -  про  управління  державним  сектором економіки,  про  державне  підприємство,  про  порядок проведення санації  державних  підприємств  та  організацій,  а  також   про внесення змін і доповнень до законів про підприємство,  про банки і  банківську  діяльність,  про  приватизацію   майна   державних підприємств та уряду інших.

 

     Це далеко не повне коло питань, визначених у проекті плану на 1994 рік.  Міністерство економіки разом з Міністерством  фінансів та відповідними міністерствами і відомствами продовжує роботу

 

     51

 

     над планом  насамперед  у напрямі посилення ролі економічних важелів державного регулювання народним господарством, ресурсного і фінансового забезпечення потреб України. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  доповіді  про  проект Державного бюджету України  на  1994  рік  надається   міністру   фінансів   України П'ятаченку Григорію Олександровичу.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.,    міністр   фінансів   України.   Шановний Президенте!  Шановний  Голово!  Шановні   народні   депутати!   У пояснювальній  записці про проект бюджету на 1994 рік є пояснення щодо формування показників, їх розподілу і таке інше. Президент у своїй  доповіді  також  сказав  про  ряд  напрямів  формування  і використання фінансових ресурсів у 1994 році. Тому дозвольте мені зупинитися  і розкрити лише окремі показники бюджету на 1994 рік, які, на мою думку, заслуговують особливої уваги.

 

     Перше. Показники бюджету, як ви звернули увагу, становлять: по доходах - 173 трильйони, по видатках - 203 трильйони, дефіцит

- 29 трильйонів карбованців.  А до валового внутрішнього продукту дефіцит становить 9,9 трильйона карбованців.

 

     Хочу підкреслити,  що це бюджет консолідований, складений на макрорівні  відносно  показників  проекту  плану  економічного  і соціального   розвитку,   його  ще  треба  глибоко  опрацювати  в комісіях,  врахувати  всі  зауваження  депутатів  і   сьогоднішнє обговорення.  Після  цього  ми  до  кінця  цього  місяця  разом з регіонами визначимо показники місцевих бюджетів,  з  тим  щоб  на 1994 рік максимально.

 

     52

 

     передати фінансові  ресурси  для  використання їх у регіонах відповідно до регіональної політики держави.

 

     Необхідно розробити і внести на затвердження Верховної  Ради не  пізніше  початку  грудня  нормативи  відносин між державним і місцевими бюджетами.  Ці нормативи мають бути довгостроковими,  з тим щоб, як то кажуть, підбити підсумки того, про що вже йде мова два  роки,  і  в  1994.  році  розподілити   за   довгостроковими нормативами   фінансові   ресурси   між   державним  і  місцевими бюджетами.

 

     Друге. Я хотів би  звернути  увагу  на  структурні  зміни  в доходах  бюджету.  Ми вважаємо,  що у 1994 році в доходах бюджету мають контролюватися всі залишки фондів. Вони мають знаходитися в установах  Національного  банку  і  становити відповідні кредитні ресурси.  З другого боку,  є такі показники,  які раніше йшли  на здешевлення газу /це 4 трильйони карбованців/,  і такі показники, як плата за транспортування газу,  нафти і аміаку  /це  понад  30 трильйонів/.   Тепер   ці  кошти  будуть  надходити  в  бюджет  і використовуватися за призначенням.

 

     Далі. л хотів би звернути увагу і на те,  що  у  бюджеті  на 1994 рік передбачено 1,6 трильйона карбованців бюджетних позичок, які в  основному  будуть  спрямовуватися  на  інвестиції.  Це  ті бюджетні позички, про які так багато говорять, зокрема і в пресі. Думаю,  що це нова форма фінансування,  яка має зворотність  і  в якій заінтересовані підприємства,  я хотів би сказати, що в цьому році позичку  в  сумі  1,65  трильйона  карбованців  було  надано Пенсійному  фонду  У зв'язку з тим,  що йому не вистачило власних коштів.

 

     Хотів би  також  сказати,   що   не   відповідає   дійсності інформація,  надрукована  у  "вечірньому  Києві" відносно якихось заводів. Насправді, якщо ви подивитесь розрахунки, це завод імені Малишева, який випускає малі трактори для фермерів. Що стосується заводу  "Південмаш",  то  це  розробка  і  підтримка  виробництва власних тролейбусів,  які вже з'явилися на вулицях наших міст,  у тому числі і  Києва.  Це  розробка  і  підтримка  бази  переробки дорогоцінних  металів,  які  нам  нині Росія не переробляє.  Це і підтримка промислового виробництва,  яке  організували  "афганці" тощо.

 

     53

 

     Наступне питання стосується структури видатків.  На 1994 рік передбачається змінити у видатках форму фінансування  розрахунків по    держзамовленню   і   держконтрактах   сільськогосподарської продукції.  У  межах  10  трильйонів  карбованців  передбачається профінансувати   закупівлю  продукції  від  сільськогосподарських виробників.  Передбачається також управляти кредитними ресурсами, сформованими  на  державній  власності,  щоб  спрямовувати  їх за пріоритетними напрямами використання, в тому числі і на заготівлю цукрових   буряків,   соняшнику  та  іншої  сільськогосподарської продукції.

 

     Ми вважаємо,  що показники 1994 року мають бути збалансовані таким  чином,  щоб міністр фінансів,  голова Національного банку, міністр економіки не стояли тут,  на трибуні,  вже у 1994 році, а все  це  збалансували до початку затвердження Верховною Радою цих показників.

 

     Якщо ми це зробимо, тоді, думаю, зможемо управляти ситуацією в   1994   році.   Тоді   всі   кредитні   і   фінансові  ресурси використовуватимуться  за  призначенням  і  матимуть   відповідну балансову ув'язку.

 

     І останнє,  на  що хотів би звернути увагу.  Ми маємо баланс фінансових ресурсів, з яких 79 трильйонів карбованців залишається для використання їх підприємствами та організаціями. Вважаємо, що саме 1994 рік має стати  переломним  роком,  щоб  ми  виходили  з економічної  кризи  не тільки за рахунок монетарних заходів,  а й завдяки   розвитку   національної   економіки,   її   структурній перебудові.

 

     Завершуючи 1993 рік,  ми вже розробили уточнені показники, в суботу вони будуть розглянуті в Кабінеті Міністрів  і  подані  на розгляд Верховної Ради. Сподіваюся, вони будуть вами затверджені.

 

     54

 

     Я ще   раз   підкреслюю,  що  показники  бюджету  не  можуть відриватися  від  показників  стану  економіки,   оскільки   вони віддзеркалюють  саме  стан економіки.  Тому ми будемо пропонувати такі розрахунки,  щоб були показники і стану економіки,  і  стану бюджету, і стану емісійних можливостей Національного банку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Григорій Олександрович на трибуні,  хай ще Роман Васильович підійде до мікрофона або йде до трибуни,  можна  їм задати запитання.  Залежно від того,  кому із міністрів адресуватиметься  запитання,  той  відповідатиме.  Нема заперечень?

 

     Перше запитання,  Григорію Олександровичу,  до вас. Депутати не раз порушували питання про індексацію грошових доходів,  позик і   отоварення   неотоварених  векселів,  які  видавалися  раніше державою.  Як  вирішуватиметься  дане  питання?  Я  тоді   обіцяв депутатам,  що  відповідь  вони  одержать  під час розгляду цього питання.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Дане питання ми розглянули,  підготували  і подали всі розрахунки до комісії Верховної Ради.  На початок 1992 року заощадження населення збільшуються в 20 разів,  є розрахунки і відносно оплати облігацій тощо.

 

     ГОЛОВА. Тобто розрахунки зараз у комісії,  і після уточнення і затвердження основних показників вони будуть подані на  розгляд Верховної Ради. Правильно я зрозумів?

 

     55

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Абсолютно  правильно.  Це  ж  стосується  т внутрішнього боргу. Ми також це питання опрацювали, зробили деякі уточнення, і його буде внесено на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор  орендного підприємства "Луганський машино-будівний завод" /Артемівський  виборчий  округ,  Луганська область/.  Прежде всего,  Иван Степанович, замечание к Президиуму относительно организации сегодняшнего пленарного  заседания.  Нам раздали   документы   без   виз  и  подписей  ответственных  лиц, разработчиков.  В соответствии с Конституцией  бюджет  Верховному Совету  представляет  Президент.  Нам же раздали какие-то бумажки без подписей.

 

     Теперь у  меня  вопрос  к   Президенту.   Уважаемый   Леонид Макарович!   Почему  не  назначается  Премьер-министр?  И  в  чем заключается суть указа о том,  что вы  управление  исполнительной властью берете на себя?  Ведь это заложено в Конституции. Вы что, считаете,  что Звягильский не в состоянии  быть  Премьерминистром или  у  него  должно  быть  две  должности,  как  сейчас?  В  чем заключается логика вашего указа?

 

     Спасибо.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Я про це вже говорив.  Ми виходили з того,  що якщо  призначити  Прем'єр-міністра,  то  тоді  статус  Президента залишається таким,  яким він е.  Тим часом ситуація ускладнилася. Та  й депутати не раз справедливо дорікали мені,  що представники Президента на місцях не підпорядковані безпосередньо уряду  і  це утруднює виконання по вертикалі директив уряду.

 

     56

 

     Отже, яким  шляхом  можна  було  б  піти?  Почати  змінювати закони,  уточнювати їх,  зокрема, Закон про місцеві Ради народних депутатів  та  місцеве  самоврядування  і  Закон про представника Президента?  Але ми тоді загострили б ситуацій  ще  більше.  Тому вирішила  /і  указ  про це свідчить/,  що безпосереднє управління Кабінетом Міністрів бере на себе Президент.  І,  таким чином,  це питання  на  місцях знімається,  зникає роздвоєння цієї влади.  А виконує обов'язки Прем'єр-міністра перший  віце-прем'єр,  точніше колишній   перший  віце-прем'єр,  а  тепер  виконуючий  обов'язки Прем'єр-міністра.  Я  не  бачу  тут  якоїсь   проблеми,   якогось ускладнення ще й тому, що ми, я про це щиро кажу, маємо працювати до нових виборів.  І для чого на цей  час  змінювати  весь  склад уряду? Прем'єр-міністр мав би почати з формування нового уряду, а вся практика світова,  ви добре знаєте,  засвідчує:  для того щоб людині приступити до влади на рівні керівника галузі, їй потрібно мати відповідну  фахову  підготовку  і  досвід  роботи  не  менше чотирьох місяців.  Саме з цього ми й виходили.  І я не бачу зараз потреби ще раз починати реформування уряду.  Нам  треба  утримати економіку,  утримати Україну, дати поштовх виходу з кризи. А коли відбудуться вибори,  то буде сформовано новий уряд, і все буде як належить.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ,  Житомирська область/. У мене запитання

 

     57

 

     до міністра    фінансів    П'ятаченка.   Шановний   Григорію Олександровичу!  Коли ми вас затверджували /і наша комісія  також рекомендувала   вас/   на   засіданні  Верховної  Ради  міністром фінансів,  ви чітко обіцяли, що буде проведено індексацію вкладів населення.  Мовляв,  коли обговорюватиметься Програма дій уряду і затверджуватиметься бюджет,  це питання  буде  вирішено.  Я  веду рахунок  і  можу  сказати,  то  вже  вшосте  порушую  питання про індексацію вкладів населення станом на 1990 рік.

 

     І друге,  коротеньке  запитання.  Коли   вас   затверджували міністром  фінансів  /це  не так давно було/,  ви пообіцяли нашій депутації, що буде профінансована Чорнобильська програма. У моєму окрузі  зараз будують одинадцять сіл,  куди мають бути переселені люди.  Виконання  програми  практично  зупинено.  Будівельники  з різних областей,  які будували ці села,  виїхали додому.  Що мені відповідати  виборцям?  Що  депутат  Будько  відповість  людям  з Народицького    району,   які   повинні   були   переселятися   в Брусилівський район?  Я не раз це питання порушував. В окрузі був шанований  мною  Леонід  Макарович Кравчук,  був Леонід Данилович Кучма,  всі ми разом там були, людям обіцяли. А тепер ця програма не виконується.  Але ж приймалося рішення Верховної Ради,  і Іван Степанович  також  нас  підтримував,  казав:  "Що,  що,   а   під будівництво кошти будуть". Сьогодні їх - нуль.

 

     Дякую вам за позитивну відповідь.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Відносно індексації вкладів населення.  Всі розрахунки  в  комісіях  уже  розглядаються  і  при  затвердженні бюджету  на  1994  рік  будуть  також  затверджуватися,  я ще раз повторюю,

 

     58

 

     ми всі розрахунки пере дали  комісіям  Верховної  Ради,  щоб депутати  їх  розглянули і внесли на затвердження Верховної Ради. /Шуму залі/.  Комісія з питань планування,  бюджету,  фінансів  і цін...

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.  Григорію Олександровичу!  Яка комісія?  Я - із Комісії з питань планування,  бюджету,  фінансів і цін.  Немає  в нашій комісії.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я ці розрахунки вже давно підписав і віддав. Зараз буде перерва, я з'ясую і вам особисто відповім.

 

     БОРЕЙКО М.С. Діє в нас у комісії...

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Ну, я ще раз кажу: здали вже розрахунки. У 20 разів буде збільшено вклади населення.

 

     ГОЛОВА. Григорію   Олександровичу!  Ми  домовлялися  тоді  з урядом,  що  чорнобильські  об'єкти  будуть   профінансовані   за результатами виконаних робіт. Як наша домовленість?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  У  зв'язку з великою інфляцією сталося так, що тих 100 мільярдів,  які на початку року обіцяли переключити на чорнобильські відрахування /ви пам'ятаєте,  було 196 в бюджеті, а 100  мали  переключити  з  інших   видатків   і   спрямувати   на фінансування

 

     59

 

     капітального будівництва/,  не  переключили.  Ми  додали  ще двісті,  і сьогодні  профінансовано  обсяг  у  500  мільярдів  по чорнобильських витратах за рахунок бюджету, понад ті надходження, які йдуть у рахунок 12 відсотків.

 

     Ми розглядали це питання на засіданні Кабінету  Міністрів  і дійшли висновку,  що зараз треба вишукати кошти, в тому числі і в бюджеті,  і незалежно від надходжень профінансувати передусім  ті об'єкти, які вводяться в цьому році.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комісії Верховної Рада України з питань будівництва,  архітектури  та  житлово-комунального  господарства /Білопільський   виборчий   округ,   Сумська  область/.  Вибачте, Григорію  Олександровичу,  але  час  уже  вам,  мабуть,  відносно питання  чорнобильської зони не лукавити.  А якщо чесно,  то воно так. Ви правду кажете в одному, що провели індексацію: перший раз

-  у  2,9,  потім  -  у  5,8 раза.  Але реальних грошей немає.  І сьогодні .для виконання  Чорнобильської  програми  потрібно  десь близько одного трильйона карбованців.

 

     Страшне в  тому,  що  на  сьогоднішній  день  ця проблема не вирішується, і за останні півтора місяця 15 тисяч робітників з 16 областей, які працюють у чорнобильській зоні, вже поїхали додому.

 

     60

 

     Тиждень тому  Юхим  Леонідович  Звягільський прийняв рішення про те,  щоб  ви  щотижня  виділяли  на  чорнобильську  зону  100 мільярдів  карбованців грошей.  Це - реальність.  Протокол у мене лежить.  Минув перший тиждень,  а  ці  гроші  вами  не  виділені. Виділено тільки 40 процентів,  і то без фізичних грошей. Тому вам треба сьогодні сказати так:  залишилося півтора місяця,  програма виконується  лише  на 40 відсотків,  грошей немає.  Отож,  ви нам чесно скажіть,  чи будете вирішувати цю проблему?  А ви  лукавите уже протягом півтора місяця - і нічого не робите.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,   виконуючий  обов'язки  Прем'єр-міністра України  /Київський  виборчий  округ,  Донецька  область/.   Иван Степанович! Можно, я отвечу?

 

     Уважаемый народный  депутат!  Так,  как  мы говорили,  так и будет,  то есть ежемесячно 100 миллиардов купонов.  В этом месяце уже  50  миллиардов  вам  перечислили,  а  до конца месяца еще 50 перечислим.  И в декабре тоже 100 миллиардов вам будет.  Вот  это то,  что есть у правительства. Оно выполнено. Больше средств нет. И этих денег хватит на окончание тех объектов,  которые мы должны сдать в этом году.

 

     ЧЕРЕП В.І.   Юхиме   Леонідовичу!   Але   ваші  вказівки  не виконуються.  І ви давали їх не "ежемесячно",  як  ви  кажете,  а "еженедельно"...

 

     61

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Еженедельно? Такого не было.

 

     ЧЕРЕП В. І. Українською мовою "щотижневе" записано.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Я звертаюся до шановного депутата. Повірте, що я не лукавлю,  як ви сказали. Справа в тому, що сьогодні є той стан економіки,  який склався; і відповідно бюджет сформовано. От ми й ви будемо ці розрахунки сьогодні розглядати,  Замість одного трильйона  дефіцит  бюджету  - п'ятнадцять трильйонів.  І якщо ви вважатимете  за  потрібне   виділити   більше   не   за   рахунок відрахувань,  що  доходять  до  фонду  Чорнобиля,  а  за  рахунок бюджету, то приймайте таке рішення.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БІЛИЙ Л.С.,  голова  Контрольної  комісії   Верховної   Ради України  з  питань  приватизації /Мелітопольський виборчий округ, Запорізька область/.  Шановний  Григорію  Олександровичу!  Дебати щойно  знову  підтвердили,  що  казна в державі порожня.  Платити нічим.  У надзвичайних заходах у пункті  36  записано:  "створити державне казначейство,  передавши йому відповідні функції Мінфіну та Національного банку України". Прошу вас, поясніть, що це таке? Що воно дасть при виході з кризи?  Додасть воно коштів у державну казну чи навпаки - зменшить?

 

     Дякую.

 

     62

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Казначейство - це один з підрозділів, які є сьогодні  в  Мінфіні.  На  базі  підрозділу надходжень до бюджету створюється форма казначейства,  яка буде в складі Мінфіну і  яка ті  операції,  які  проводять  сьогодні Національний банк та його установи  на   місцях,   у   наступному   році   буде   проводити безпосередньо  сама.  Це  підготовка  системи  до  ринкових  умов господарювання.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый  Иван  Степанович!  Я,  как  мог,  и  со  мной   группа специалистов  ознакомливались с программой за это короткое время. И я как депутат,  конечно,  себя чувствую обманутым.  Потому  что вопросы,  которые  мы  ставили  с  августа,  о социальной защите, гарантиях,  .индексации,  в общем-то  своего  решения  так  и  не получили.  А  потому  я  считаю,  что  нормы,  которые заложены в программе, - тупиковые, не выведут экономику из кризиса.

 

     И вот в связи  с  этим,  Леонид  Макарович,  к  вам  вопрос. Поскольку  социалисты  Украины  подали  антикризисную программу и имеют другое видение выхода Украины из кризиса и поскольку  в  их программе /а также и в вашем выступлении/ было сказано, что они и вы хотите одного, то есть чтобы люди узнали программу, поддержали ее  и поверили вам,  не оказали ли бы вы /либо ваш представитель/ честь социалистам Украины,  согласившись на часовую теледискуссию по  экономическим вопросам?  Это была бы конструктивная дискуссия по проблемам выхода Украины из кризиса. Спасибо.

 

     63

 

     КРАВЧУК Л.М.  Я дотримуюся такої точки зору:  кожна  партія, навіть  кожен  депутат  має  право  і  можливість  висловити своє бачення і висунути свою програму.  Але з Регламенту я знаю,  що в парламенті з такими програмами партії не виступають, а виступають комісії, уряд, як воно й має бути.

 

     І якщо Соціалістична партія здобуде  перемогу  на  наступних виборах  і  утворить соціалістично-комуністичний блок у Верховній Раді,  то тоді вона  зможе  виступити  тут  зі  своєю  програмою. Переконаний,  що вона буде затверджена і поведе Україну до сяючих вершин.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань  Чорнобильської  катастрофи  /Корост  енський  виборчий округ,  Житомирська область/.  Іване Степановичу!  Спочатку  щодо процедури.  Я  ставив  вам  запитання  у письмовій формі і просив усно, щоб ви дали повну інформацію. Нам необхідно сьогодні було б мати  повідомлення  ради  Федерації  профспілок  України про стан справ у трудових

 

     64

 

     колективах, про соціальний захист населення. А ще інформацію або  повідомлення  Міністерства  охорони  здоров'я про стан справ щодо охорони здоров'я населення України. Чи буде це, чи ні?

 

     І запитання  до  Леоніда  Макаровича  Кравчука.   Ви   двічі посилалися  на  те,  що  уряд і парламент вдавалися до популізму. Скажіть,  що малося на увазі конкретно, оскільки реальність така, що   останнім  часом  особливо  настирливо  проводиться  курс  на зниження  життєвого  рівня  населення.  Тільки  за  вересень  він знизився в 1,7 раза.  І це лише за один місяць! Частка заробітної плати у затратах на  випуск  суспільної  продукції  знизилася  за останні  два  роки більш як удвоє.  Тобто це процес не природний, викликаний зниженням обсягів виробництва,  а штучний.  За  даними профспілок,    більше   двох   третин   працездатного   населення знаходяться за межею бідності.

 

     Отож я й питаю: для чого це робиться? Якщо для стимулювання, щоб люди краще працювали,  то,  повірте,  що то марні сподівання. Хто буває в трупових колективах,  той знав,  що ми спочатку  були зацікавлені  в  інтенсивній праці.  А тепер ця зацікавленість уже минула, Працювати інтенсивно стало невигідно, Леоніде Макаровичу, і  то  зрозуміла річ.  То для чого оце все робиться?  І ще кілька слів  стосовно  чорнобильських  справ.  Ми   до   вас   вже   раз напрошувалися, щоб розглянути їх на вашому рівні. Тобто запросіть представників Президента з  наших  областей.  Просимо  ще  раз  - прийміть, будь ласка, нас.

 

     Дякую.

 

     65

 

     КРАВЧУК Л.М.  Я  не  зовсім  зрозумів запитання.  Це скоріше запитання-відповідь. Але у доповіді я говорив про популізм уряду. Уряд  шарахався з одного боку в інший т вдавався до популізму.  Я про Верховну Раду не говорив. Але немає тут і таємниць у тому, що коли ми починали свою роботу і я тут сидів, та й Іван Степанович,

- ви пам'ятаєте,  які ми почали приймати рішення?  Ми починали  з того, що збиралися скоротити робочий тиждень, збільшити кількість вихідних,  підняти зарплату.  Хотіли,  щоб  було  більше  програм соціального захисту.

 

     Ми виходили з того,  що ми дуже багаті,  що в нас усе є і ми можемо тільки давати.  Наслідок же  такий,  що  створили  стільки програм, що їх сьогодні не можемо виконати. І ніхто свідомо зараз не робить того,  щоб знизити життєвий рівень.  Ми хочемо вийти  з тої   ситуації,  яка  склалася,  і  запропонували  такий  варіант бачення.  Давайте обговоримо його,  давайте не  думати,  що  уряд проти  народу,  а хтось - за народ.  Не треба так думати.  Всі ми хочемо,  щоб було краще,  але як це зробити?  Треба все зважити і запропонувати. Я готовий розглядати будь-яке питання.

 

     Щодо Чорнобиля. Мені подавали це, і я зустрінуся з вами.

 

     ГОЛОВА. Міністр  охорони  здоров'я  буде  виступати.  Другий мікрофон.

 

     66

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Леонід Макарович каже,  що не  зовсім  зрозумів запитання.  Справа не в тому,  популізм чи не популізм, а в тому, що  частка  заробітної  плати  у  валовому  суспільному  продукті постійно   знижується.  Для  чого  це  робиться?  Давайте,  може, відновимо цей баланс?  Це ж реальність така.  Люди не хочуть може працювати.  Невигідно сьогодні стає працювати.  От у чому справа. На що ж ми надіємося? На якесь казкове багатство?

 

     ГОЛОВА. Володимире  Михайловичу!  Реальність  така,  як   ви сказали,  що  темп  зниження  реальних  доходів,  у  тому числі і заробітної плати, далеко не відповідає темпу падіння виробництва, тобто є якісь інші причини. Так от давайте і шукати ці причини, і Президент про це говорив.

 

     Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.    Григорію    Олександровичу!    Коли     вас затверджували  міністром фінансів,  я за вас голосував.  Не знаю, зробив я помилку чи не зробив.  Мабуть,  зробив.  Ви говорили, що буде через два-три тижні нова економічна політика.  Мовляв, дайте нам час, і ми чітко вам усе скажемо.

 

     Але я сьогодні не почув у вашому виступі чіткої відповіді на те,  як  бути  з  речовими лотереями,  з індексацією.  Давайте не обманювати людей.  Мені подобається позиція виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра  Звягільського.  Він  каже:  "Денег  нет."  І як гвіздком поставив крапку.  Зрозуміло,  що не треба нічого чекати. Чому ж ви весь час обіцяєте, а нічого не робите?

 

     І конкретне   запитання  щодо  сільського  господарства.  Ми можемо "знімати шкуру" з міністра сільського господарство,  але ж ви   повинні   сказати,   чому  за  продану  сільськогосподарську продукцію

 

     67

 

     селянам не виплачуються гроті.  Це ж парадокс.  Я вам наведу конкретний приклад. Наше господарство здало продукції на мільярд, а на рахунку - ні  копійки.  Кажуть:  ми  будемо  розраховуватися якимось бартером,  ще чимось.  Пообіцяли,  що по 600 тисяч дадуть бензину.  Коли ми здавали  по  450  тисяч  пшеницю,  -не  вам,  а державі,  - ви були гарантом як міністр фінансів. Сьогодні бензин коштує 7 мільйонів.  Чи буде виплачено  індексацію?!  І  взагалі, чого    нам   чекати?!   Тільки   скажіть   конкретно,   Григорію Олександровичу, буде чи не буде?! Заспокойте цих нещасних селян.

 

     Леоніде Макаровичу!  Я вам дав письмове  запитання,  на  яке також  прошу  дати  відповідь.  Це не просто моє запитання,  мене уповноважила на  це  Селянська  партія,  створена  в  Полтавській області.

 

     Дякую.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Я ще раз наголошую на тому, що Міністерство фінансів зі свого боку розробило і подало до  комісії  розрахунки щодо  індексації заощаджень населення на початок року у 20 разів. Я ще раз підкреслюю: все те, що обіцяли, ми зробили. І треба буде Верховній Раді прийняти відповідне рішення із цього питання.

 

     Що стосується оплати за сільськогосподарську продукцію, то я хотів би,  шановні народні депутати,  звернутися і до вас,  і  до вас,  депутате  Степенко,  зокрема.  Зрозумійте,  все  те,  що  в бюджеті, - формується в економіці. І якщо на початку року валовий внутрішній продукт був 15 трильйонів...

 

     68

 

     Послухайте відповідь,   я   вас   слухав,  коли  ви  ставили запитання...  А тепер - 85 трильйонів,  то тепер треба вишукувати можливості,  як  доплачувати за цими цінами.  У нас же є валютний ринок /Шум у залі/.

 

     Тепер відносно оплати.  У  цих  складних  умовах  за  десять місяців уже виплачено понад 5 трильйонів карбованців /включаючи і кредитні ресурси/.

 

     Вчора ми  півдня  разом  з  Національним  банком  розглядали питання  про  можливість  оплати сільському господарству,  щоб не було кредитної емісії,  в бюджеті вишукано за рахунок  повернення коштів понад 500 мільярдів,  Національний банк дає 800 мільярдів, і тому...

 

     /Шум у залі/.

 

     А я знаю,  де ці кошти,  38 трильйонів  становлять  кредитні ресурси,  ними  Національний  банк  і уряд поки що не управляють! Треба надати їм таке право.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Зараз -  час  перерви.  А після  перерви  ми або будемо продовжувати запитання і відповіді, або запишемо депутатів на виступи і приступимо до обговорення. Ви порадьтеся, як будемо діяти після перерви.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     69

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Ми   з  вами  повинні  порадитися:  або  продовжуємо задавати запитання /є і письмові/,  або зараз проводимо  запис  і переходимо до обговорення доповіді.  /Шум у залі/.  Тоді пропоную надати  зараз  можливість  відповісти  на   письмові   запитання, провести  запис  і перейти до обговорення доповідей.  Хто за таке рішення, прошу проголосувати.

 

     "За" - 155. Питання процедурне... Приймається.

 

     Продовжуємо запитання й відповіді.

 

     Як же і робити запис,  і продовжувати?  Тоді хто натискатиме кнопки? Дивіться, бо знову будете кричати.

 

     Зосередьтеся. Увімкніть    систему.   Проводимо   запис   на обговорення всіх трьох доповідей.

 

     Можна вже висвітлювати... Ні, ще не всі. О, тепер усі.

 

     Продовжуємо задавати запитання.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району   /Фастівський   виборчий   округ,  Київська  область/.  Я задаватиму запитання до всіх доповідачів, а вже хтось із них буде відповідати.  Але,  думаю,  відповідати  повинен Роман Васильович після Леоніда Макаровича.

 

     Шановні товариші!  У  програмі  невідкладних  заходів   щодо подолання кризи, з якою ми щойно ознайомилися, на перших же

 

     70

 

     сторінках записано  /з  вашого дозволу я нагадаю,  щоб потім задати  запитання  і  з'ясувати  для  себе   і   для   виборців/: "Вбачається доцільним здійснити такі заходи:

 

     1. Змінити  порядок  регулювання  цін у напрямі їх подальшої поетапної   лібералізації.    Здійснювати    обмежене    державне регулювання  цін  на...  тарифи на перевезення пасажирів;  товари дитячого  асортименту;  соціальне  значиму   групу   продовольчих товарів;   основні   комунальні  послуги;  медикаменти  і  вироби медичного призначення власного виробництва".

 

     Я хотів би з'ясувати, чому це відбувається за рахунок людей, причому   всіх   вікових  категорій,  і  чи  не  означає  це,  що передбачається планове зубожіння їх?  Треба  враховувати,  що  за останні  три  роки  приріст  населення  і  народжуваність  у  нас зменшилися в багато разів, і смертність перевищує народжуваність. У  цьому  році,  я  не  знаю  на  підставі  яких  даних,  але так прогнозують науковці, ця різниця становитиме майже 500 тисяч.

 

     У зв'язку з цим є додаткове питання,  яке треба з'ясувати, У своїй  інформації  Роман  Васильович  сказав,  що  в 1994 році ми повинні збільшити виробництво сільськогосподарської продукції.  А в   програмі  закладено  зменшення  бюджетних  асигнувань  на  її заготівлю. То як це розуміти?

 

     За сільськогосподарську продукцію,  продану  в  цьому  році, держава,   яка   замовила  цю  продукцію,  ще  не  розрахувалася. Відмінено кредитні лінії.  Згідно  з  указом  Президента  повинен відбуватися бартерний обмін, але він сьогодні буксує. І

 

     71

 

     питання ставиться   так,   що   виробництво   збільшити,   а асигнування з боку держави зменшити.

 

     Мабуть, треба сьогодні конкретно визначитися, якої продукції і   скільки   потрібно   для   того,  щоб  забезпечити  населення продовольством, а промисловість сировиною.

 

     ШПЕК Р.В.  Закупівля   сільськогосподарської   продукції   і виробництво  сільськогосподарської  продукції  -  це  різні речі. Держава      планує      надалі      нарощувати       виробництво сільськогосподарської продукції, а для закупівлі її розраховує на власні ресурси,  тобто ресурси бюджету,  і  на  залучення  коштів інших  структур:  контрактова  система  і  тому подібне.  Не може сьогодні держава при такому стані в економіці  викупити  все,  що вирощене.

 

     ГОЛОВА. Не тільки не може викупити все вирощене, а вона т не повинна все викуповувати. Як це так: викупити все вирощене?

 

     ШПЕК Р.В.  Зараз розглядається питання про оживлення  роботи агропромислової  біржі,  про контрактову систему тощо,  щоб гроші недержавних структур залучити до цього процесу.

 

     ГОЛОВА. А  щодо  першого  запитання  -  про  зміну   порядку регулювання цін у напрямі їх подальшої поетапної лібералізації?

 

     72

 

     Депутат зачитував  перелік.  Це  на сторінці 2:  "Вбачається доцільним здійснити такі заходи..."

 

     ЩЕК Р.В.  "Змінити порядок  регулювання  цін  у  напрямі  їх подальшої поетапної лібералізації.  Здійснювати обмежене державне регулювання    цін     на:     продукцію     визначеного     кола підприємств-монополістів;...  тарифи  на  перевезення  пасажирів; товари дитячого асортименту; соціально значиму групу продовольчих товарів;   основні   комунальні  послуги;  медикаменти  і  вироби медичного  призначення  власного  виробництва".  /Шум  у   залі/. Здійснити   обмежене   державне  регулювання,  щоб  не  допускати несправедливого галопуючого зростання цих цін.

 

     ГОЛОВА. Тобто  держава  буде  обмежувати  зростання  цін  на визначені   групи   товарів  і  послуг,  так  я  розумів?  Я  вам перекладачем буду виступати чи що?

 

     Другий мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар Комісії Верховної Ради  України  з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу!  Шановний Іване Степановичу!  У мене два запитання. Хочемо чи не хочемо того, але ми   стоїмо  перед  виборчим  марафоном.  Може  статися  так,  що Президент сам на сам залишиться з тим становищем,  у якому  тепер знаходиться  наше  суспільство.  Тому  перше  запитання  до  вас, Леоніде Макаровичу.

 

     73

 

     Інститут представників  Президента,  на.   жаль,   досі   не конституйований.  Якщо  вся  влада  опиниться  у  ваших руках /це реально/  і  ви  діятимете  через  цей   інститут   представників Президента,  цей ваш важіль буде неконституційний. Чи не вважаєте ви  за  потрібне  якось  конституювати   інститут   представників Президента? Все-таки ця Верховна Рада ще могла б це зробити.

 

     Друге запитання. У Луганській області сьогодні пенсіонери із 120 мільярдів карбованців одержали 10. Почалася зима, почали люди вмирати.  Один чоловік, який покінчив життя самогубством, написав перед цим,  що він не витримав підвищення цін.  Цю статистику  ви знаєте краще, ніж я.

 

     Чи не вважаєте ви, Леоніде Макаровичу, за доцільне запросити на засідання  Верховної  Ради  представника  Пенсійного  фонду  і заслухати його.  Я впевнений,  що обставин,  у яких діє Пенсійний фонд,  половина,  а може,  й ніхто з тих,  хто тут присутній,  не знає.

 

     Вивчивши це  питання,  Президент,  Верховна  Рада  і Кабінет Міністрів разом могли б дійти якогось реального висновку.

 

     Дякую.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Я хотів би відкинути таку точку  зору,  навіть тезу /я знаю,  що вона тут блукає/,  що,  мовляв, те, що ми зараз робимо,  ми робимо свідомо для того,  щоб загострити ситуацію,  а потім перейти до диктатури.

 

     74

 

     Я був,  в  і  буду  категоричним  противником  диктаторської влади,  тому що переконаний,  що це крах усіх наших  намірів,  це початок  кінця демократії та правової держави і всього,  що з цим пов'язано.

 

     Тому я  ніколи  не  розмірковував  таким  чином,  що  я  маю залишитися  сам  на  сам з проблемами і з українським народом.  Я чомусь думав, що ми разом зможемо витримати оці 5-6 місяців, що у нас  вистачить  мудрості,  мужності  й  сили,  щоб не перекладати відповідальність один на одного, а шукати шляхи консенсусу, як би це не було важко.

 

     Ви знаєте,  я  цілком  підтримую  тих,  хто каже,  що на цій трибуні не може бути одностайності й єдності.  І це правильно,  і це  добре,  що  її немає.  Але я категоричний противник тих,  хто використовує цю трибуну для того,  щоб розпалювати міжнаціональні пристрасті або закликати до руйнування державності.

 

     Я хочу,  щоб  ми  зрозуміли,  що  є тільки один шлях:  разом чесно,  достойно вистояти,  вивести  економіку,  утримати  її.  . Провести  вибори  -  одні  й  другі  -  цивілізованим шляхом,  не обливаючи брудом один одного,  тому що на нас ллють його й так  з усіх боків. Але якщо в кого є побоювання /я хотів би, щоб його ні в кого не було/,  будь ласка,  я не заперечую проти того, щоб той закон,  який прийняли,  конституювати. Але тоді треба й Закон про місцеве самоврядування конституювати, тобто ввести в Конституцію. А  якщо не наберемо цих голосів,  то що тоді робити?  Розпускати, перетворювати чи як? Давайте думати. Я не проти цього.

 

     75

 

     Щодо другого запитання.  Я не заперечував  проти  того,  щоб заслухати  Пенсійний  фонд.  Може,  спочатку в комісіях,  потім в уряді,  а потім на засіданні Верховної Ради?  Тобто  я  підтримую вашу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Звичайно,  заслухати  можна,  але  в нас не виникала така  Ситуація,  що  ми  не  могли  виплатити.  Юхим  Леонідович, П'ятаченко  й  Єршов  можуть  підтвердити.  Ідеться  про те,  щоб переглянути, а це інша справа. Не може бути й мови про те, щоб не платити те, що вже вирішено.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЄРШОВ А.В.,  міністр  соціального захисту населення України. Шановний Іване Степановичу!  Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні товариші  депутати!  Ми  третій  місяць не виплачуємо пенсіонерам пенсії. Я доповідні записки уже двічі подавав. Минулого місяця не доплачено 100 тисячам пансіонерів майже 40 мільярдів карбованців. З червня,  коли ми підняли  рівень  пенсії,  в  Пенсійному  фонді щомісячно не вистачав до 600 мільярдів карбованців. До кінця року розрахуватися практично не можна.  Тринадцять областей України за минулий місяць взагалі не виплатили пенсій.

 

     76

 

     Становище вкрай   складне.   І   якщо   сьогодні  парламент, приймаючи нові закони і про  ветеранів  війни,  і  про  ветеранів праці,  не вирішуватиме одразу питання фінансування, все буде без змін.  Не виплачуються гроші пенсіонерам-чорнобильцям,  вчасно не отримують гроші військові - від солдата до прапорщика.

 

     Становище в системі вкрай важке, шановний Іване Степановичу. У п'ятницю, 22 жовтня, у цьому залі я двічі піднімався на трибуну і говорив:  нам треба піти на збільшення дефіциту бюджету і якусь частину дати Пенсійному фонду, інакше він не розрахується. Але це питання  не  міністерства,  а  Пенсійного фонду,  який має такі ж права,  як  і  міністерство  або  державний  комітет.  Нехай  він прозвітує.   Нині  Пенсійний  фонд  України  заборгував  Григорію Олександровичу,  який по-доброму поставився до нього,  1 трильйон 47  мільярдів  карбованців  і  Національному банку 300 мільярдів. Повернути борг він не має чим.

 

     Я просив  би  заслухати  звіт  і  розглянути  становище.   Я підтримую депутатів, що становище вкрай важке.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛЮ БА.  Зараз він назве ці цифри,  тільки у ширшому плані, ніж це зробили ви:  1,3 і 1,8 трильйона.  І що тоді?  Наше право, якщо  уряд не вживає інших заходів,  зробити кредитну емісію.  Це дійсно так.  Якщо іншого виходу немає, то треба це робити. /Шум у залі /.

 

     Прошу, Романе Васильовичу.

 

     ШПЕК Р.Б.  Шановні депутати!  Ви не раз уже приймали рішення про підвищення заробітної плати і пенсії, які мали випередити

 

     77

 

     зростання оптових цін. Цей механізм іще не. запрацював.

 

     Зараз знов внесено пропозиції щодо перегляду роздрібних  цін і   регулювання   заробітної  плати.  Вони  обговорюватимуться  у Кабінеті Міністрів.  Але питання Пенсійного фонду, я погоджуюсь з вами, потребують окремого розгляду.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СВАТКОВ Л.В.,  директор  Миргородського  .заводу мінеральних вод /Миргородський виборчий округ,  Полтавська область/. Шановний Леоніде  Макаровичу!  В  даний  час  відбувається,  я так вважаю, цілеспрямоване  витіснення  виробників  продовольчих  товарів  із нашого споживчого ринку, /і вважаю, цьому є дві причини.

 

     Перша. Торгівля  не платить.  І виданий вами указ про оплату продовольства сільськогосподарської продукції нині не діє.  Банки не  працюють  у  напрямі безакцептного зняття боргів із торгівлі. Підприємства,  молокозаводи,  хлібозаводи працюють щодня,  бо  не можна   залишити   населення  без  продуктів  харчування,  і  вже заборгували на сьогодні трильйони карбованців.

 

     Друга причина.  Я   вважаю,   що   не   зовсім   раціональна використовується   та  валюта,  50  відсотків  якої  підприємства продають.  Значна частина цієї валюти через міжбанківські валютні торги  потрапляє  в комерційні структури,  і за неї закуповуються продовольчі товари, які могли б виробляти і наші виробники. Але

 

     78

 

     для цього,  мабуть,  потрібна  державна  підтримка  харчової галузі.  Мабуть,  раціональніше  було  б закупити дві-три лінії і випускати український "Гулівер",  щоб менше  було  "Снікерсів"  і "Твіксів" у нас на прилавках.

 

     Я хотів би знати ваше бачення цієї проблеми.  Як ви думаєте, чи потрібна державна Підтримка  цієї  галузі?  І  як  бути,  коли торгівля   призводить   до   того,   що   чим  більше  виробляють підприємства, тим у гіршому вони становищі?

 

     Дякую.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Я все-таки стою на позиції,  що  треба  знайти такий механізм,  за яким би торгівля платила те,  що належить,  і гроші поверталися б до виробника.  Якщо ми дійсно йдемо до ринку, то держава не може підтримувати всі галузі. Треба, щоб запрацював механізм повернення грошей. Але як це зробити?

 

     У вашому запитанні я вже побачив деякі  пропозиції  з  цього приводу,  їх треба розглянути. Ми т повернемося до цього питання. Але підтримувати... Я не можу з цим погодитися.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.,  голова  Сумської  обласної  Ради  народних депутатів   /Лебединський   виборчий   округ,  Сумська  область/. Уважаемый  Леонид  Макарович!  Сейчас  ведется  много  разговоров вокруг   подписанного   вами   указа   о   приватизации  объектов незавершенного   строительства.   Как    вы    считаете,    может целесообразнее  было бы сначала разработать программу структурной перестройки всего

 

     79

 

     народно-хозяйственного комплекса,   определить   приоритеты, определить,  что  же  в  конце  концов  будет  в  государственной собственности, и только после этого приступать к выполнению этого указа?   Ведь   уже   сегодня   так  случается  в  регионах,  что приватизированные объекты начинают  выполнять  совершенно  другую работу,  и  регионы  вынуждены создавать новые мощности для того, чтобы все-таки выполнять обязательный объем работ.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Пояснюю.  У цьому указі йдеться  лише  про  10 тисяч  об'єктів.  Це об'єкти,  нормативний строк будівництва яких перевищений удвоє,  чи об'єкти,  на яких не використано, скажімо, половину  нормативних  лімітів,  і  ті,  строки  будівництва яких давно, як кажуть, вийшли і перевийшли. Таких об'єктів налічується 10  тисяч  із  загальної  кількості,  і вартість їх становить 140 трильйонів карбованців.

 

     Якщо ми серйозно хочемо,  щоб гроші надійшли в бюджет і  щоб можна було добавити їх у цей Пенсійний,  фонд і таке інше,  то не думаю, що треба спочатку зробити те, про що ви кажете. І воно вже частково  зроблено сьогодні.  А примусити людину,  яка має гроші, або іноземного інвестора,  який хоче купити об'єкт  незавершеного будівництва.

 

     Скажімо, він  збирається  збудувати  молокозавод,  а ми йому кажемо: "Ні, молокозавод не будуй, а будуй фабрику по виробництву гудзиків  -  вони  нам  потрібніші".  Тоді все стає непотрібним з точки зору указу.  Указ розрахований на те, щоб ця структуризація і  все  інше відбувалося з урахуванням попиту.  Він не будуватиме підприємство,  яке   не   дає   вигоди.   Він   будуватиме   таке підприємство, - яке дає вигоду, бо інакше воно

 

     80

 

     просто розвалиться в нього.  І це стосується тільки 10 тисяч об'єктів.

 

     Я наводив приклад,  коли об'єкт уже 20 років  будується.  То нехай хоч ці 30 приватизують, які вже ніхто ніколи не будуватиме, я ж знаю це.  І надійдуть гроші в казну. Головне -гроші. Треба їх шукати. Ви ж бачите, яка складна ситуація.

 

     Якщо знову  так поставити питання - це загнати його в глухий кут,  і на тому все зупиниться.  Нібито ви і правильно кажете,  а діло  стоїть.  Ми  можемо  підвести  базу  і сказати,  що указ не потрібний,  спочатку давай програму будівництва,  потім те, потім те.  І  все  знову  стоїть.  Грошей знову немає.  Дівай швиденько емісію.

 

     Учора по телебаченню показали цікаву річ.  У Москві повісили гасло:  "Емісія  -  опіум  для  економіки".  Це  - правильно.  Це рівнозначно  тому,  коли  хворого  не  лікують,  а  просто  трохи применшують йому біль.  Але те,  що він умре, не викликає ніякого сумніву.

 

     Давайте реально дивитися на речі.  Я за те, щоб шукати вихід із   становища   і   гроші   знаходитиме   включаючи  верстат,  а використовуючи можливості, які є в нашій економіці.

 

     ШПЕК Р.В. Можна доповнити?

 

     Якщо ви в себе в  регіоні  бачите,  що  є  потреба  в  цьому об'єкті,   вирішуйте  питання  його  будівництва,  о  незавершене будівництво,  це є ваша частка.  Шукайте капітал - український чи західний,  -  створюйте  на  базі  його  акціонерне  товариство і завершуйте будівництво.  Мова йде  про  те,  що  бюджет  не  маже виділити кошти на його завершення.  Якщо ви в ньому зацікавлені і шукаєте

 

     81

 

     кошти зі сторони,  не продавайте.  Але не шукати коштів,  не завершувати   будівництво   і  не  продавати  -  цього  не  можна допустити.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.  Шановний Григорію Олександровичу! Шановний Президенте!

 

     У доповіді  прозвучали  обнадійливі  перспективи,  що буде і індексація доходів, і індексація вкладів. На жаль, реально нічого цього немає.

 

     У проекті  бюджету  не  передбачено  фінансування закону про статус ветеранів праці. Якщо не можна зразу охопити всіх, то хоча б  поетапно  це  робити,  в  першу  чергу подбати про непрацюючих пенсіонерів. Також повинні бути проіндексовані вклади починаючи з 1990 року.

 

     Коли ми приймали рішення про нові рівні мінімальної зарплати і пенсії,  нам сказали,  що це на один місяць - на вересень і  що уряд   підготує   списки  найбільш  знедолених  по  областях.  До сьогоднішнього дня цих списків немає.  Цільова  адресна  допомога знову  випадає  з  поля  зору.  А  в  той же час фінансуються всі закони, які ми наприймали до цього.

 

     Думаю, наступна Верховна Рада почне свою діяльність із того, що  вилучить  те,  що треба вилучити,  щоб допомогу не отримували однаково і мільйонер, і той, хто не має грошей на мило, на шматок хліба.

 

     Ще хочу    попросити    про    таке:    назвіть,    Григорію Олександровичу,  якщо зможете,  мінімальну і максимальну зарплату працівників

 

     82

 

     комерційних банків починаючи з прибиральниці.

 

     І така інформація. Учора вона прозвучала в Кабінеті Міністрів: за один тільки день  нашими  службами  на  кордонах  затримано  і вилучено  92  тонни  цукру.  Якщо  ви протримаємося ще до весни з таким же станом речей,  то чим  держава  платитиме  за  вироблену продукцію колгоспам і фермерам?

 

     Дякую.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Стосовно індексації вкладів населення.  Під час перерви я давав таку довідку.  Даю її і вам.  Ми  підготували документ,  який  був  підписаний  18 вересня виконуючим обов'язки Прем'єра Звягільським,  і направили його у Верховну Раду.  Вклади збільшуються   у   20  разів,  рахуючи  на  початку  рогу.  Треба з'ясувати,  де цей документ знаходиться,  чому він не потрапив  у комісію.

 

     Мене тут  звинувачували,  що  я  лукавлю.  Я відповідаю:  18 вересня матеріал направлений до Верховної Ради.

 

     Відносно адресної допомоги.  Адресна допомога  розробляється Міністерством праці. Тут є міністр, він скаже, можливо, більше, б завдання визначити цю чисельність по областях. Це розробляється.

 

     Відносно оплати праці в  комерційних  банках.  Тут  також  є записка, підписана депутатом Рябченком. Я вже разом відповім і на записку,  і на ваше запитання.  Депутат Рябченко  звертається  до мене  із таким:  "Что предпринимает Минфин по контролю зарплаты в банковских  и  коммерческих  структурах,  чтобы  не  было   таких явлений:  зарплата  президента  "Приватбанка"  Тигипко в сентябре была  157  миллионов  рублей,   а   у   директора   в   цементной промышленности - 250 тысяч".

 

     83

 

     Министерство финансов   через   налоговую   инспекцию  может проверять только правильность внесения в доход  налогов.  Что  же касается определения самих размеров оплаты,  то Национальный банк и вся структура коммерческих  банков  подведомственны  Верховному Совету. И только вы можете принимать соответствующее решение.

 

     Может, я  продолжу отвечать,  у меня еще тут есть письменные вопросы.

 

     ГОЛОВА. Ні,  зараз не письмові запитання.  Леонід  Макарович дасть відповіді, а потім уже...

 

     Третій, останній мікрофон, а потім письмові запитання.

 

     ПРОТАСОВ В.І.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради України у питаннях   екології    ти    раціонального    природокористування /Ленінський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Нам вчера роздали документы:  проект бюджета,  план  развития,  как  дальше видится  там  политическое  устройство и какие меры влияния можно было бы применить в этой ситуаций.

 

     И вот я каждому из наших оппонентов,  наших ответчиков  хочу задать вопрос.

 

     Григорию Александровичу   хочу   задать  такси  вопрос.  При принятии бюджета на этот год,  если вы хорошо помните,  Верховный Совет Проголосовал, чтобы установить фиксированную часть валового национального дохода на природоохранные нужды. Тогда был разговор о двух-трех процентах. Но сошлись на том, чтобы Минприроды подало вам документы, расчеты и все такое прочее.

 

     84

 

     Минприроды вам подало.  Все расчеты у вас.  И вы  все  равно вкладываете копейки в природоохранные нужды.

 

     Второй вопрос  министру экономики.  Роман Васильевич,  к вам такой вопрос.  Здесь все планы расписаны.  Я бегло просмотрел их, что тут можно было бы... Прибавка на следующий год в производстве от  сельскохозяйственной  продукции  до  черной   металлургии   и разнообразных  видов  продукции.  А  для энергетики закладывается прибавка практически ноль.  В лучшие годы Украина  сама  добывала газа  34  миллиарда  кубов,  сейчас - 17 /хотя бы остановиться на этом/;   вырабатывала    электроэнергии    -    300    миллиардов киловатт-часов,  сейчас - 250 /хотя бы остановиться/ и потребляла нефти где-то 45 миллионов тонн /и здесь  наиболее  плохо,  сейчас остановиться  хотя  бы  на  32;  где их только взять - это другое дело/.  Под это не заложены энергетические ресурсы. Как выполнить все это? Я хотел бы услышать ответ.

 

     И третий  вопрос.  Леонид  Макарович!  В  одном  из  пунктов преобразования структур власти записано: представители Президента в областях,  - против этого никто не возражает,  - назначаются из представителей Президента в городах,  в  районах  городов  и  так далее.  Там,  где были представители Президента, - я понимаю, что это все нормально, - по-моему, никакой конфронтации между местным самоуправлением  и представителями 'резидента не было.  Зачем это вводить?  Если мы хотим дать какие-то свободы,  например,  нашему региону, то кто же будет их проводить? Ваши люди по вашей указке?

 

     Я бы хотел на эти три вопроса услышать ответ.

 

     85

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.   Відносно   окремої   статті   видатків  на природоохоронні  потреби.  Збиралися  міністр  охорони   природи, міністр  економіки  і  міністр  фінансів  і  домовилися,  що такі видатки  будуть  виділені   окремим   рядком,   бо   зараз   вони здійснюються централізовано.

 

     Те, що  в складі капітальних вкладень,  залишається в складі капітальних вкладень.

 

     ШПЕК Р.В.  Планируется ли на следующий год  снижение  Добычи украинских  ресурсов?  Нет.  На следующий год планируется прирост добычи нефти  -  один  миллион  тонн,  собственного  газа  -  два миллиарда     кубических    метров,    увеличение    производства электроэнергии - где-то три процента... /Репліка з залу/.

 

     Депутат задав запитання російською, то я вважаю...

 

     Електроенергія розподіляється таким чином, щоб у першу чергу забезпечити   пріоритетні   галузі:   агропромисловий   комплекс, металургію,  енергетику.  Це все в плані е.  Будь ласка,  давайте зустрінемося...

 

     ГОЛОВА. Відповіді  на  письмові  запитання.  Спочатку Леонід Макарович, потім Григорій Олександрович, потім...

 

     КРАВЧУК Л.М.  Одне з письмових запитань у мене є... Народний депутат Гопей з Полтавщини задавав таке запитання...  Так, тут ще одна записка з цим питанням. Даю відповідь обом.

 

     За час,  який ми прожили,  я переконався,  що  те,  що  було зроблено,  відіграло певну роль.  Але на майбутнє влада на місцях має бути в одних руках. Без цього нічого не буде. Навіть

 

     86

 

     два ангели, коли зберуться, то починають сперечатися, в кого праве крило більше, а в кого ліве. І це призведе знову до якихось непорозумінь.

 

     Тому в  проекті  Конституції,  як  ви  знаєте,   передбачено обрання глави виконавчої влади.  І буде,  мабуть,  добре, щоб він був головою представницького органу.

 

     Але зараз ми хотіли б, щоб були якісь демократичні поправки. Скажімо,  я  призначаю  450  представників  у  районах...  Власне кажучи,  це формально,  всі знають про це на місцях... Але коли б ми  провели  вибори до місцевих органів влади разом з виборами до Верховної Ради або з обранням Президента, то цього можна було б і не  торкатися  загалом.  Але  я  тепер  не  знаю,  коли ці вибори відбудуться. А потреба в тому є, щоб усіх обрати. Є потреба, і не треба боятися цього. Ось тут про це саме йдеться.

 

     Тут мені  депутат  Степенко  задав запитання:  "Чому в особі держави селяни не Мають надійного партнера!"

 

     Абсолютно правильне запитання.  І укази,  які я  видавав,  і рішення, і кредитні лінії не працюють або працюють дуже погано. Я стою на тому, що держава мав розрахуватися з людьми за продукцію, яку вона взяла у них.  І коли,  чесно кажучи, я готував ці укази, то мав на увазі, щоб ці гроші, які ми одержимо, пустити передусім на село і на енергоносії. Сьогодні це два такі вирішальні фактори для України,  я повторюю,  вирішальні.  Все інше має вирішуватися так, як належить.

 

     "Як ви  ставитеся  що  встановлення фіксованого проценту від валового національного продукту на утримання апарату управління?"

 

     87

 

     Треба підрахувати.  Я підтримав би таку ідею,  щоб  це  було якось пов'язано з тими нашими можливостями,  які є, а не тільки з нашими бажаннями.

 

     "Просив, би вас дати відповідь,  на які  політичні  сили  ви будете спиратися при здійсненні невідкладних заходів".

 

     Я думаю,  що  такими  політичними  силами  будуть насамперед трудові колективи і будуть ті владні структури,  представницькі і державні,  які е.  Я сьогодні, відверто скажу, не бачу політичних сил,  на які можна було б серйозно спертися.  Чому?  Тому що вони займають   діаметрально   протилежні   позиції.   Скажімо,  гасло соціалістів - соціалізм,  гасло демократії -  ринкова  економіка, капіталізм.  Ну як можна поєднати ці сили? Вони не поєднуються за своєю природою.  Тому можна спертися тільки на трудові колективи, які сьогодні є найбільш відповідальними і за себе,  і за життя, і за державу,  та на владні структури,  які мають  виконувати  свої обов'язки.

 

     "Яке ваше   ставлення   до   питання,   яке  і  до  сьогодні трактується неоднозначно, - єдина рубльова зона?"

 

     Ви знаєте,  це питання - і теоретичне і практичне. Я ще коли читав лекції з політичної економії, то знав про те, що є доларова зона, стерлінгова зона. Були такі пули свого характеру. І ті зони мали своєрідність.  Суть тих зон...  Вибачте, будь ласка, може це трошки схоже на якусь лекцію,  але просто вже треба  пояснити,  в чому суті цієї зони.

 

     Так суть цих зон полягала ось у чому.  Держави,  країни, які найбільше пов'язані між собою торгівлею,  економічними зв'язками, встановлювали  одну  грошову  одиницю,  до  якої  вимірювали свої курси.

 

     Але кожна держава мала свою грошову одиницю, свій банк і все своє,  і  якщо,  скажімо,  курс долара змінювався,  то відповідно змінювалися за угодою і курси інших валют.

 

     88

 

     Так от,  за таку зону я б проголосував.  Але  про  яку  зону йшлося?  Про рубльову зону.  Це встановлення не грошової одиниці, до якої треба  вимірювати  інші,  а  єдиної,  спільної  для  всіх грошової одиниці,  єдиного банку, емісійного центру і всіх єдиних структур.  І говорити тоді про незалежну економіку, про незалежні фінанси - це ілюзія.  І я про це говорив неодноразово.  І тому що це ілюзія,  то  вже  вчора  лани  Назарбаєв  і  Карімов  прийняли рішення,  що  вони  вийшли  з  рубльової зони і встановлюють свою певну домовленість.

 

     То я хочу вам сказати:  про що ми говоримо? Якщо ми говоримо про  державу,  то  має  бути  своя  валюта.  Якщо ми хочемо єдину державу, єдиний банк, тоді має бути і та одиниця. І я тут на боці Росії,  тому  що і я б так зробив,  як Росія.  Коли б карбованець став єдиною грошовою одиницею для всіх, то я б його так просто не віддав,  бо.  це цінності.  А вони думали так:  Росія віддасть їм рублі - і робіть,  хлопці,  з тими рублями,  що  хочете.  А  вона зробила правильно:  застава під повернення і відповідальність.  А як же інакше? І це нормально.

 

     Тому треба визначити,  що таке врешті-решт рубльова  зона  і чого їли хочемо.  І не обдурюйте, я вас дуже прошу, і соціалісти, і популісти,  і всі інші, людей, які, може, цих деталей не знають і думають,  що вина наша в тому, що ми, бачте, вийшли з рубльової зони.  Всі звідти втікають.  Тому що це не така  зона,  як  хтось думав.

 

     І останнє  запитання.  "Як  ви  думаєте,  чого такий низький імідж. України за кордоном?"

 

     Тут багато причин,  я назву  тільки  деякі.  Перша,  на  мій погляд, є все ж таки непослідовність наших політичних кроків.

 

     89

 

     І в  таких важливих і гострих сферах,  як,  скажімо,  ядерне озброєння та інші.  Ми кидались  у  крайнощі.  То  хотіли  зовсім роззброїтись,  а тепер уже дехто каже:  "Давай,  вертайся назад". Хоч знає, що це небезпечно.

 

     Друга. Ми дуже погано проводимо  економічні  реформи,  і  це правда.  Навіть там,  де можемо їх провести,  де могли б показати приклад,  цього не хочемо.  До речі,  і  сьогодні,  скажімо,  при обговоренні питання щодо Закарпаття все звелося не до економічної доцільності, а до політичних звинувачень. Я просто жалкую, що так сталося.  Мені здається,  треба повернутися до цього питання, але повернутися під знаком економічним, і тільки.

 

     Ще є одне питання.  І наші  друзі,  і  недруги  за  кордоном створюють для нас такий імідж. Почитайте газети. Не всі газети ми можемо читати,  але те, що є... Ось аналіз цих публікацій. Газета "Вашингтон  пост"  пише,  що  Україна  найбільш  бідна  і нещасна держава. До нас приїздять люди з інших держав СНД і кажуть зовсім про інше. Вчора по телебаченню між іншим було сказано, що шахтарі Воркути  починають  страйк,  тому  що  з  квітня  їм  не  платять заробітної   плати.  Ви  багато  чуєте  про  це  по  Центральному телебаченню?  А ми тут самі про себе  кажемо  таке,  що  аж  вуха в'януть.   Хтось  так  хоче  критикувати  Верховну  Раду,  що  аж тремтить, а це все відбивається на Україні. Комусь не подобається Президент, і це відбивається на Україні.

 

     Учора одна  із  газет,  я  не  пам'ятаю її назви,  написала: "Панихида по Украине"...  /Шум у залі/. О, "Независимость". Слава Богу.  Так ось,  подивіться. Недавно колишній віце-прем'єр сказав по телебаченню, що Україні вже перекрили кредити. Уряд спростував Це. Колишній віце-прем'єр трошки погарячкував. Мені здається, він керувався тим, що, може, буде

 

     90

 

     І гірше,  але коли без  нього,  то  це  й  краще.  А  газета підхоплює  це  і  друкує  цю  брехню на себе,  на свою землю,  на Україну.

 

     До речі,  цією  газетою  дуже  користуються  деякі   народні депутати,  керівники  Народної  ради.  І цікава річ:  тут вони аж тремтять. Кажуть, що нам потрібна українська мова. Але коли треба "обляпати"  когось,  то  йдуть  до  цієї  газети  і  користуються російською мовою.  Цікава річ.  Мабуть, усе ж таки переконані, що російською краще зрозуміють їх у тому числі й керівники Народного руху.

 

     То я хочу запитати: куди вже далі йти? Я як Президент міг би знайти  політичні епітети,  щоб дати характеристику цим людям.  І вони в мене є.  Але я не хочу цього робити.  Я хочу сказати одне, як  казала колись моя рідна тітка,  яка померла віруючою людиною. Вона казала: "Господи! Як носить вас, сини, оця багатостраждальна земля,  на якій ви живете,  обпльовуєте її і спекулюєте народом і його довір'ям!"

 

     Ось що я  вам  хочу  сказати  про  імідж  і  про  все  інше. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Григорію Олександровичу.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. "Як здійснюватиметься фінансування державної дотації на житлово-комунальне господарство?"

 

     На цю дотацію у проекті на 1994 рік передбачено 7 трильйонів карбованців.

 

     "Згідно з  рішенням Верховної Ради у проекті бюджету на 1994 рік   повинно   бути   виділено   окремим   рядком   фінансування природоохоронних заходів."

 

     91

 

     Я вже відповів. Буде окремий рядок.

 

     Далі. Звертають  увагу  на те,  що в бюджеті передбачено 120 мільярдів  карбованців  на   утримання   Чорнобильської   АЕС   і запитують:  "Коли приймали рішення про зняття мораторію,  то було сказано,  що вона дасть економію в сумі 500 мільйонів доларів. Де тут правда?"

 

     Щодо 500 мільйонів доларів, то я не маю такого розрахунку. А 120 мільярдів - це кошторис на утримання. Сюди входять витрати на обслуговування четвертого блоку і таке інше.

 

     "Створення матеріально-технічної бази спорту за підрахунками міністерства потребує 47 мільярдів карбованців. У проекті бюджету передбачено 34 мільярда".

 

     Я в   доповіді   сказав,   що   всі   ці   показники  будуть обговорюватися  депутатами  в  комісіях,  Усі  пропозиції  будуть розглядатися.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Є до вас запитання?

 

     ШПЕК Р.В.  Є  кілька  записок.  "В Невідкладних заходах щодо подолання гіперінфляції в  Україні  написано:  "Ввести  обмеження рівня  оптових  цін на енергоносії.  При цьому не допускається їх зростання вище цін світового ринку". Как быть? Валюты для закупки на мировом,  рынке нет, Россия, другие поставщики использую! наши трудности и устанавливают цены на нефть выше мировых..."

 

     92

 

     У Міністерстві    економіки    завершується    робота     по збалансуванню торговельного балансу на 1994 рік.  Ви повинні свої зусилля зіставити з вашими можливостями.

 

     Далі. Держкомітетом    по    забезпеченню    нафтопродуктами розробляється механізм регулювання цін.  Ціни мають бути на рівні світових плюс певний процент прибутку, який повинні отримувати. І всі  структури в Україні згідно з цим рівнем цін закуповуватимуть нафтопродукти.  Звичайно,  якщо ціна  буде  в  дватри  рази  вище світової,  така  нафта  Україні  не  потрібна.  Краще  хай стоїть виробництво.

 

     Але в першу чергу треба,  щоб у нас були реальні засоби  для платежу. І цю роботу ми проводимо.

 

     Депутат Рябченко   запитує   про   обмеження   в  споживанні енергоносіїв на четвертий квартал на 27-30 процентів і про те, що робити з рівнем заробітної плати.

 

     Галузеві міністерства   разом   з  об'єднаннями,  державними підприємствами повинні були вже  завершити  санацію  виробництва, визначити  підрозділи,  які можуть бути закриті і які можуть бути скорочені,  для того щоб обмеження не зачепило виробничого циклу. У  нас  рівень  використання  виробничих потужностей значно нижче проектного, і давайте разом цю роботу проводити.

 

     Наступне запитання /я  бачу,  депутат  Гетьман  уже  й  біля мікрофона  стоїть/:  "Ви  повідомляли  про проведення розрахунків через кроскурс офіційного курсу  українського  карбованця.  Прошу повідомити цей курс".

 

     93

 

     Є в нас розрахунки,  я Вадиму Петровичу вже говорив про це в перерві,  але він хоче,  щоб я оказав ще й від  мікрофона:  через порівняння купівельної спроможності.

 

     Взяли ми  споживчий кошик,  який є в Росії,  взяли споживчий кошик,  який є в Україні.  І Білорусь також брали до  уваги.  Але перш за все брали до уваги Росію,  тому що 75 процентів торгового обороту в нас із Росією,  і ми  найбільше  брали  до  уваги  того партнера,  питома вага якого в торговому обороті найбільша. Взяли ми також продукцію виробничого призначення  і  розрахували  курс. Встановлювати курс,  Вадиме Петровичу,  ви напевно знаєте,  ще не забули,  повинен Національний банк.  Розрахунки такі  ми  подали. Якщо  у  вас є інші розрахунки,  ми готові з вами сісти за стіл і подивитися. А курс вам назве Національний банк.

 

     А щодо   механізму   викупу   валюти   в   експортерів    по обов'язковому  продажу,  про  який ви запитуєте,  то цей механізм також повинен дати Національний банк. А коли вам Стельмах сказав, що в уряді говорять щось інше,  то нехай він тут і відповість.  А це функція Національного банку. /Шуму залі/.

 

     Депутату Павличку я дам відповідь письмово.

 

     94

 

     ГОЛОВА. Усі запитання?

 

     Шановні народні депутати!  Депутат Яценко  сьогодні  порушив питання /воно порушувалося не тільки сьогодні/ про те, щоб надати можливість міністру охорони здоров'я поінформувати депутатів  про етан  охорони  здоров'я  і  які вживаються заходи.  Може,  ми так зробимо.  Зараз надамо слово першому заступнику голови  правління Національного  банку  Стельмаху  /бо  Ющенко  в лікарні/,  за ним виступатиме міністр Спіженко,  а потім перейдемо до  обговорення. Немає заперечень? Немає.

 

     Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.,    перший    заступник    голови    правління Національного  банку   України.   Уважаемый   Леонид   Макарович! Уважаемый  Председатель  Верховного  Совета!  Уважаемые  народные депутаты, члены правительства и участвующие в этом заседании!

 

     В выступлении  Президента,  министра   экономики,   министра финансов  были изложены те возможные направления в развитии нашей экономики,  которые могли бы дать возможность потреблять .больше, жизненных благ не только отдельным группам, а обществу в целом.

 

     Но, к сожалению,  те документы,  которые были представлены и рассмотрены Национальным банком в короткое время, свидетельствуют о  том,  что  цели  этих документов четко не определены.  Поэтому весьма   сомнительно   достижение   ожидаемых   результатов   при реализации заявленных намерений.

 

     Основной упор  сделан  на денежный фактор.  Но от увеличения массы денег общество  в  целом  никогда  не  будет  иметь  больше реальных благ, а наоборот, жизненный уровень будет снижаться.

 

     95

 

     Чем это вызвано, я скажу дальше.

 

     Если говорить   о   программе,  то  в  ней  также  четко  не определена система ее реализации.

 

     Есть две    системы.    Одна    из     них     -     система законодательноплановых   мероприятий   или,   как  еще  называют, административноплановая система, или административно-командная. И есть  система  реализации  экономической программы через рыночный инструмент -это цены, прибыль, проценты, кредиты и так далее.

 

     Так вот,  в этой программе четко  не  прослеживается,  какая система  будет  реализовываться.  А  соединить  эти  две  системы невозможно,  как невозможно соединить воду и подсолнечное  масло. Вы сами знаете, что это невозможно.

 

     В связи  с  этим  возможны  сбои.  И поэтому когда мы начали рассматривать уточненный бюджет на 1993 год и  особенно  на  1994 год,  то увидели, что финансовой реальности для подкрепления этой экономической политики нет.  Потому что дефицит бюджета,  который определен в 31 триллион,  только как бы внешне несколько смягчает ситуацию и оставляет в глубине нерешенные вопросы,  которые затем потребуют дальнейшего увеличения дефицита бюджета.

 

     Особенно это  касается  двух отраслей - угольной и сельского хозяйства. Сохраняются дотации, индексация цен, но они определены в  проекте  бюджета  на  1994 год в значительно меньших размерах, нежели в 1993 году.  А это значит,  что реальный дефицит  бюджета будет большим.

 

     Еще одна  проблема  нас  волнует.  Здесь предоставлены очень большие льготы,  которые снижают доходную часть бюджета. По нашим предварительный подсчетам это составит около 39 триллионов

 

     96

 

     рублей. Отдельным   отраслям   по   отдельным   направлениям предоставляются  льготы  по  внесению   налога   на   доход,   на добавленную стоимость и так далее.  В этой связи мы считаем,  что год будет напряженный,  и если этого  не  учесть,  то  те  благие намерения, которые намечаются, не могут быть реализованы.

 

     Далее. Да,    действительно,   стабилизация   экономического положения и выход из кризиса должны  начинаться  со  стабилизации денежного  обращения.  Поэтому  Национальный  банк  считает,  что

-должны быть реализованы примерно шесть-семь главных направлений, что   позволит   достичь   цели,  то  есть  в  определенной  мере стабилизировать экономическую ситуацию и более или менее  реально подойти к повышению жизненного уровня народа.

 

     Какие это  направления?  Во-первых,  снизить  прямой дефицит бюджета до оптимально возможного уровня,  но главное при  этом  - найти неэмиссионный источник его покрытия.

 

     Во-вторых, совершенно  исключить  косвенный дефицит бюджета, который выражается в предоставлении всяческих льгот,  индексаций, компенсаций  и  так  далее  отдельным  отраслям,  государственным предприятиям и  так  далее,  а  также  в  кредитовании  убыточных предприятий.

 

     В-третьих, добиться   оптимальной   процентной   ставки   по кредитам.  А  здесь  предлагается  зафиксировать  эту  процентную ставку.  Процентная  ставка  - это не только цена на деньги,  она несет в себе социальную функцию, и одна из задач её заключается в том,  чтобы  создать  возможность накопления денег для обновления производственной   базы,   осуществления   реальной   структурной перестройки экономики.

 

     Что у  нас  сейчас  происходит?  Деньги  в основном утратили накопительную функцию.  Никто не осуществляет инвестирование, все ударились в бизнес, торговлю, спекуляцию, где, собственно говоря, цена денег не имеет значения, лишь бы быстрее делался оборот.

 

     97

 

     В-четвертых, это курс национальной валюты.  Его надо держать таким  образом,  чтобы  прежде  всего  он  позволял  предприятиям работать на импортном сырье. /Шум у залі /.

 

     Это не  лекция,  а  те  мероприятия,  которые  должны   быть реализованы.

 

     Этот курс   не   должен   подавлять  экспортеров  -  главных поставщиков валюты в нашу экономику.

 

     Далее. Преобразовать неэффективное производство.  Это  более определенно  выразится  в банкротстве,  санации предприятий и так далее. Причем банкротства тоже не надо пугаться. Это просто смена собственника, а не ликвидация коллектива и так далее.

 

     И последнее   -  это  проведение  жесткой  денежно-кредитной политики.

 

     Это те направления,  которые  будет  проводить  Национальный банк,  чтобы  реализация  экономической политики государства была эффективной. Из этого мы исходим.

 

     Следующий вопрос - эмиссия денег. Национальный банк считает, что  в  настоящее  время  в  экономике денег достаточно.  Сделана прямая  эмиссия  на  сумму  19  триллионов.  Денег  в   экономике достаточно. Просто они должны работать более эффективно.

 

     Но у  нас  случился  парадокс.  У  нас  сейчас оналичивается денежный оборот.  Из этих 19 триллионов .уже более  8  триллионов находятся в наличном выражении,  то есть это деньги,  которые, мы считаем,  находятся в карманах населения.  Хотя нам говорят,  что это  коммерческие  структуры  между  собой занимаются реализацией денег.

 

     Бот из  этого  мы  исходим   и   считаем,   что   дальнейшее наращивание  прямой  эмиссии будет вести не к выходу из кризиса и не

 

     98

 

     к укреплению  экономики,  а  наоборот,  к   дальнейшему   ее разрушению.

 

     Еще один вопрос - курсовая политика. Основные принципиальные подходы.  Мы сказали,  что курсовая политика  имеет  двойственное значение.  Эта  политика  должна  обесточить внутреннюю экономику Так,  чтобы,  во-первых,  она работала, и вовторых, чтобы не было оттока   валюты   и   эффективно   работали   наши   предприятия, экспортирующие продукцию.

 

     В этой связи я должен вам сказать следующее.  Депутаты  были обеспокоены  принятым решением о введении в августе первого этапа фиксированного курса.  Да, действительно, мы знали, что это будет воспринято  несколько  неоднозначно.  Но  в  тот период уже четко определился один из мотивов принятия такого решения: основной наш кредитор,  Россия,  откуда мы получаем,  так сказать, подавлявший импорт в нашу экономику, отказала нам в кредитовании. Технические кредиты были прекращены, и они перешли в рамки межгосударственных кредитов.

 

     В это время уже должны были выйти на  валютный  рынок  такие наши структуры, которые получают этот критический импорт - нефть, газ,  лес и другие Товары.  И если бы они вышли на биржу,  то это тоже взорвало бы курс. Его необходимо было как-то обеспечивать.

 

     Возник вопрос: что делать? Тогда было принято решение, в том числе и правительством,  о введении того фиксированного курса  на обязательную продажу предприятиями валюты, чтобы дать возможность снизить  стоимость  импортного  сырья.  Это   означает   снижение стоимости  и  себестоимости по всему экономическому циклу в нашей экономике. /Шум у залі/. Нет, не наоборот.

 

     99

 

     Это, действительно, так.

 

     Но я должен сказать следующее.  Были ли другие предложения и можно  ли было это решить другим путем?  Да,  были.  Но вот какой парадокс.  Если принято решение,  что надо продавать 50 процентов валюты, то реально валюты продается около 12 процентов.

 

     Почему так  произошло?  Потому что очень много предоставлено льгот:  освобождены предприятия от продажи валюты для обеспечения технологического импорта.  Кроме того стал интенсивно развиваться прямой бартер, который снизил движение валюты, так как перешли на прямой  товаропоток.  Эти  причины  привели к тому,  что у нас на рынке предложение валюты резко снизилось,  а спрос остался  таким же. Поэтому резко поднялся курс.

 

     Считаем ли мы этот курс реальным и обоснованным?  Нет, мы не считаем его  ни  реальным,  ни  обоснованным.  Национальный  банк считает, что наша национальная валюта, хотя она и временная, но к ней надо относиться с большим уважением.  Что,  у  нас  экономика слабее,  чем,  допустим, в Молдове или Кыргызстане, где сложилось совершенно иное отношение к своей валюте?

 

     Поэтому Национальный банк вносил  предложения,  считая,  что эту проблему можно решить совершенно иначе,  то есть создать всем равные права.  Если обязаны по закону продавать  валюту  -  пусть продают 50 процентов валюты по закону.

 

     Нам говорят,  что  тогда не обеспечится обратная возможность для того,  кто продал валюту. Если ему понадобится валюта обратно

-для  импорта,  как  эту  валюту  забрать?  Мы сказали,  что есть механизмы и есть возможность,  есть аукционы, есть так называемые сотбовские операции, которые позволяют

 

     100

 

     полностью удовлетворить это.

 

     Но у  нас  рынок  валюты должен быть насыщен.  Реальный курс купона должен быть  значительно  выше,  минимум  в  два  раза  по сравнению   с   существующим.  Потому  что  если  мы  возьмем  по укрупненным   позициям,   то   платежный   баланс    с    Россией отрицательный,  так сказать в два раза.  Значит, к рублю курс мог бы быть где-то два с половиной карбованца. Но не шесть и не семь. Это совершенно другой метод решения.  Метод решения,  при котором нет исключений,  а  для  всех  одни  правила.  Но  такие  приняты решения.

 

     Уважаемый Роман  Васильевич  говорит,  что Национальный банк устанавливает курс и так далее. Но Роман Васильевич забывает, что в законе записано: Национальный банк проводит курсовую политику в рамках экономической  политики  государства.  Если  экономическую политику  определяет  государство,  так  что  - Национальный банк должен стать,  так  сказать,  в  позу  и  срывать  все  намерения государства?

 

     Этот дуализм должен быть разрешен однозначно.  Мы ж не можем быть врагами. Да, мы сдерживаем те меры, которые могли бы нанести больше вреда.  Но если уж состояние критическое, то надо находить выход из положения. Это то, что касается ранее принятого курса.

 

     Президентом принят  указ,  который  тоже  вносит   некоторые изменения в валютное регулирование.  Он принят в контексте общего направления экономического развития.  Если исходить из  имеющейся программы,    этот   указ   совершенно   правильный.   Его   надо реализовывать.  Если   же   предполагается   другое   направление деятельности, можно этот вопрос решить по-другому.

 

     101

 

     Правительство обещает,  что  с 1 января согласно указу будут сняты все льготы и все будут работать в режиме  общих  правил.  И тогда положение будет исправляться, хотя мы и сейчас считаем, что если бы ввели 100-процентную продажу валюты,  не было бы  никаких проблем.  Президент  правильно  говорит:  какая  она ни есть наша национальная валюта,  но она с  нашим  национальным  гербом,  она выражает    нашу    государственность.    А    тот    технический инструментарий,  допустим,  та  же  валютная  биржа  /само  слово "биржа"  набило  оскомину/  - это атрибут нормально развивающейся экономики.  И нельзя ее считать чем-то  предосудительным,  потому что   это   снова   нас   отбрасывает   с   магистрального   пути экономического развития на его обочину.

 

     Теперь о нашей кредитной и процентной политике.  Мы не можем согласиться на фиксирование процентной ставки. Почему? Потому что мы не видим,  так сказать,  маяков или ориентиров, какие же будут прогнозные  оценки реализации этой политики,  как будут снижаться цены.  Мы  за  то,  чтобы  наша   процентная   ставка   создавала возможность   для   того,  чтобы  деньги  эффективно  работали  в экономике,  а не для того,  чтобы  они  превращались  в  какой-то придаток и только создавали трудности при перерасчете из-за того, что как наличная денежная  масса,  так  и  безналичная  постоянно наращивается.  Уже  даже  на  компьютерах  стало трудно выполнять бухгалтерскую работу.

 

     Поэтому если действительно будут снижаться  цены,  инфляция, будет   понижаться  и  процентная  ставка.  Но  если  цены  будут повышаться  и  мы  не  выдержим  в  этом  ценовом  паритете,   то Национальный  банк  оставляет  за собой право повышать процентную ставку, потому что дело вот в чем. Россия - наш

 

     102

 

     ближайший партнер,  на  которого,  правильно  сказал   Роман Васильевич,  ориентирован  наш  товарооборот,  ориентированы наши взаимоотношения.  Когда процентная ставка у нас была ниже,  чем в России,  от  нас  туда  интенсивно уходил капитал.  Теперь Россия стала поднимать процентную ставку.  Сейчас она у них уже достигла 210 процентов.  Тогда у них было, допустим, 30 процентов, а у нас

-20,  и капитал уходил к ним. Сейчас они уже подтянули процентную ставку,  и  снова  начнется  утечка  капитала,  если мы не сможем обеспечить условия своим производителям,  чтобы они  могли  здесь эффективно использовать деньги,  чтобы наши деньги не работали на экономику других стран.

 

     Поскольку прироста  валового   национального   продукта   по программе  не  намечается,  это свидетельствует о том,  что мы не будем увеличивать эмиссию.  Мы просто  не  имеем  на  это  права. Ценовой фактор - одно из принципиальных положений, по которому мы расходимся с Министерством финансов,  с Министерством  экономики. За счет ценового фактора мы не имеем права наращивать эмиссию.

 

     Еще раз вернусь к фиксированному курсу. Фиксированный курс - это  очень  отрицательное  явление.  Во-первых,  нет  возможности поддержать его на этом уровне.  Если по паритету он ниже другого, это приведет к тому, что у нас будет утечка, будут прятать валюту и оставлять ее за границей,  она не будет поступать к нам. Это вы должны понять однозначно.

 

     Кроме того,  начнется обход  контрактов,  то  есть  в  обход требований  закона  пойдет  не открытая продажа и реализация этой валюты,  а скрытая валюта уйдет в теневой  оборот.  Фиксированный курс одна из опасностей, которая к этому может привести.

 

     103

 

     ГОЛОВА. Якщо   задавати  запитання,  то  будемо  тут  цілими днями...  Це ж виступ,  це ж не доповідь була.  Дякую, Володимире Семеновичу.  Слово  надається  міністру  охорони здоров'я України Спіженку.

 

     СПІЖЕНКО Ю.П.  міністр  охорони  здоров'я  України.  Шановні народні   депутати!   Екологічні,   соціальні,  економічні  умови життєдіяльності  в  Україні  не  забезпечили  її   громадянам   у належному стані жодного з факторів, що формують здоров'я.

 

     Протягом останніх  років  на  фоні  соціальної  і політичної дестабілізації  поглиблюється  криза  в   екології,   зменшується забезпечення   населення,  насамперед  дітей  і  вагітних  жінок, повноцінним харчуванням,  зменшуються  можливості  для  створення хоча б пристойних умов .для праці та відпочинку.

 

     Цілком природно,  що галузь - охорона здоров'я - неспроможна повністю компенсувати негативну  дію  цього  комплексу  факторів. Особливе  занепокоєння викликає погіршення харчування і пов'язане з цим зростання захворюваності,  загальної смертності та відчутне зниження   народжуваності.  Вкрай  несприятливою  є  демографічна ситуація. Починаючи з 1990 року природний приріст населення набув від'ємного  значення,  а  в  минулому  році  померло на 100 тисяч чоловік більше, ніж народилося.

 

     Відомо, що харчування - один із важливих факторів збереження здоров'я   населення.   Від  адекватного  забезпечення  організму життєво  необхідними  нутрієнтами  залежать  основні   біологічні характеристики  людини,  стан імунної системи,  захворюваність та тривалість життя.

 

     104

 

     На жаль,  харчування населення України за останні  два  роки різко погіршилося.  Щоденно людина повинна споживати не менше 150 грамів м'яса,  700 грамів молока та молочних продуктів, 40 грамів риби,  близько  300 грамів хліба,  картоплі та інших овочів.  Але сьогодні, щоб задовольнити ці мінімальні фізіологічні норми, слід витрачати  щомісяця  понад  200  тисяч  карбованців.  Саме тому в добовому  асортименті  продуктів  порівняно   з   рекомендованими нормами м'ясо становить 30-40, риба - 30 відсотків.

 

     Значно погіршився  раціон  за  рахунок  зниження  споживання овочів,  фруктів.  Вуглеводний компонент та енергетична  цінність раціону  забезпечуються  майже  повністю  за  рахунок  підвищення споживання хлібопродуктів,  цукру та інших рафінованих продуктів. Зменшення  споживання білків тваринного походження,  вітамінів та мінеральних  речовин  приводить  до  порушення  імунної  системи, розвитку  захворювань  аліментарного походження.  Спостерігається стійка   тенденція   до   зростання   частоти    серцево-судинних захворювань,    хвороб    шлунковокишкового    тракту,    анемії, жовчнокам'яної хвороби.  Кількість хворих на гіпертонічну хворобу за  останні роки зросла на 84 відсотки,  цукровий діабет - на 49, виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки - на 44.

 

     Зростання кількості      неплатоспроможного       населення, незадовільне   забезпечення   дошкільних,   підліткових  закладів продуктами харчування призвело до часткового голодування дітей та підлітків.  Дефіцит  білків  у  раціонах  дітей  в  організованих колективах становить 36-40 відсотків, з них тваринного походження

-50, дефіцит жирів - 22, вуглеводів - 38, мікро та макроелементів

- близько  60  відсотків.  Майже  в  усіх  дітей  спостерігається недостатність вітамінів в організмі.

 

     105

 

     У зв'язку з підвищенням цін на страви, лише третина школярів охоплюється гарячим харчуванням.  У 1990  році  це  становило  80 відсотків.  У  зв'язку  з  нераціональним харчуванням кожна третя дитина  в  Україні  хворіє  на  ексудативно-катаральний   діатез, страждає харчовою алергією.

 

     Серед дітей,  які  померли у віці до 4 місяців,  82 відсотки були  на   неправильному   штучному   вигодовуванні.   Замінників материнського  молока вкрай недостатньо,  а ті,  що випускаються, дуже низької якості.

 

     Вкрай утруднилася робота дитячих молочних кухонь. Промислове виробництво  продуктів  дитячого харчування дуже обмежене.  Рік у рік не виконуються плани по будівництву і обладнанню  підприємств та    цехів    дитячого    харчування.    При    наявності   двох молочно-консервних комбінатів,  які можуть нагодувати  не  тільки дітей  України,  а  й  виробити  продукцію для продажу,  проблема дитячого харчування не вирішена.

 

     Незбалансоване харчування   і   забруднення    навколишнього середовища  шкідливими промисловими викидами,  отрутохімікатами в сільському господарстві призводять до  зниження  опору  організму хворобливим    факторам,   зниження   імунітету.   Навіть   серед прищеплених специфічними сироватками дітей і  дорослих  виникають інфекційні  захворювання:  дифтерія,  Туберкульоз,  частота якого набула тенденції до підвищення,  та інші.  Катастрофічна ситуація склалась із захворюваністю на дифтерію.  Зареєстровано понад 2000 випадків,  у тому числі 415 серед дітей.  Померло 70, із них - 22 дітей.  Починаючи  з 1992 року ускладнилась епідемічна ситуація з поліомієліту.  Таку ситуацію можна поліпшити буквально за чотири, п'ять  місяців,  але  для  цього  нам  потрібні кошти на вакцини. Сьогодні,  нажаль,  ми таких коштів не маємо.  Цілий ряд областей знаходиться в становищі,  коли не можуть проводити щеплення через брак вакцини,

 

     106

 

     Згубно позначається  на   ефективності   лікування   нестача лікарських  засобів,  у тому числі життєво необхідних,  потреба в яких задовольняється на 30-40  відсотків  при  надто  високій  їх вартості.

 

     Внаслідок такого  становища  скорочується кількість планових оперативних втручань за життєвими показниками.  Щорічно пересадка нирок   показана  у  півтори  тисячі  чоловік.  Трансплантація  в чотирьох     спеціально     обладнаних     і      укомплектованих висококваліфікованими  хірургами  центрах  виконується  у 120-150 хворих, або лише у 10 відсотків. Причина - вкрай обмежена закупка імунопрепаратів,  препаратів  для запобігання відторгненню нирки. Вартість цих препаратів на  одного  хворого  становить  2  тисячі доларів  щороку.  Зрозуміло,  що,  не одержуючи необхідних ліків, хворі приречені на смерть.

 

     Щороку в Україні виконується 6-7 тисяч  операцій  з  приводу вад  серця,  а  потребують  їх  понад 30 тисяч хворих.  І в цьому випадку причиною є нестача спеціальної  апаратури  та  ліків,  що дорого коштують.

 

     Критичний стан склався в лікуванні ендокринологічних хворих, кількість яких перевищила два мільйони.  Інсулін,  який  для  них життєво важливий,  в Україні не виробляється,  а кошти у інвалюті для організації виробництва не знаходяться,  незважаючи на те, що п'ять  місяців  тому Верховна Рада прийняла рішення про створення власного виробництва інсулінів і онкопрепаратів. Отже, різні види інсулінів   закуповуються  у  Беларусі  та  Росії,  при  цьому  є величезні труднощі у проходженні платежів  і  теж  немає  коштів. Аналогічні приклади можна продовжувати наводити.

 

     107

 

     Одним із   основних   напрямів  виходу  з  такого  кризового становища є реалізація  комплексної  програми  розвитку  медичної промисловості, затвердженої Кабінетом Міністрів у жовтні минулого року, що також пов'язано з виділенням відповідних асигнувань.

 

     Про злиденне існування галузі  охорони  здоров'я  говорилося багато.  Проте скажу мовою цифр. Бюджет на 1993 рік, затверджений у сумі 1 трильйон 36 мільярдів карбованців,  або 60 відсотків від потреби.  Однак  розміри фінансування становлять 50- 60 відсотків від   орієнтовно   визначеного   бюджету.    Здійснюється    воно нерегулярно,  невеликими  сумами  і зі значним запізненням.  Так, планові асигнування на господарські витрати за вересень  закладам охорони  здоров'я  виділяються лише тепер.  Від медичних закладів надходять   телеграми    про    неможливість    їх    нормального функціонування   і   загрозу   закриття   лікарень   через  борги постачальникам продуктів  харчування,  техніки,  експлуатаційного обслуговування тощо.

 

     Сьогодні перед  медиками України стоїть дилема:  чи лікувати людей,  чи тільки годувати.  Тому  що  робити  і  одне,  і  друге одночасно в лікарнях неможливо.

 

     Для поліпшення  ситуації  слід невідкладно вирішити проблему фінансування галузей,  без яких діяльність медичних закладів буде паралізована. За останні два місяці для галузей виділено кредитів на суму 40 мільярдів:  із них 20 мільярдів - для  фармації  і  20 мільярдів  -  для  Укрбіопрому.  Вирішується  питання про чергове виділення кредитів у розмірі 40  мільярдів,  але  це  краплина  в морі, і цього явно недостатньо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16 години.

 

     108