Стенограма пленарного засідання

10 листопада 1993

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Україна. 10 листопада 1993 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Раді Україні ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Прошу включити систему, будемо реєструватися. У залі присутні  357 народних депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо обговорювати  проект   Закону   про   спеціальну /вільну/ економічну еону в Закарпатській області. Слово надається народному  депутату  Поровському,  за  ним  виступатиме   депутат Волощук.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  а питань оборони і державної безпеки /Рівненський  виборчий  округ, Рівненська  область/.  Шановні  колеги  депутати,  шановний  пане Голово!  Слухаючи доповідачів,  можна вробити висновок  про  брак серйозних  економічних  розрахунків.  Вони  запевняли,  що в разі прийняття запропонованого варіанта закону про самоврядну зону

 

     3

 

     в Закарпатті все буде добре.  Мені пригадалася приказка,  що Дорога  до  пекла  встелена добрими намірами.  Не сумніваюсь,  що комусь,  звичайно, було б добре, якби Верховий Рада прийняла саме такий - запропонований варіант самоврядної зони в Закарпатті. Але чи покращає життя  населення  Закарпаття?  Виникає  дуже  великий сумнів щодо цього.

 

     Ще більший  сумнів викликав те,  чи буде це на користь нашій Українській державі.  Давайте кожен поставимо собі питання:  а що буде   після   того,  як  наш  парламент,  не  дай  Боже,  прийме запропоновану  ухвалу?  Виходячи  а  досвіду  а   Кримом,   можна вирахувати,  що далі, очевидно, буде запропоновано Верховній Раді прийняти  закон  про   розмежування   повноважень   між   урядом, Верховного  Радою  України  і  виконавчими  органами  Закарпаття. Потім, напевне, закон про зупинення дії деяких законодавчих актів України  на  території  Закарпаття.  Згодом,  напевне,  оголосять вибори президента.  Слава Богу,  маємо досвід Криму.  А  що  буде далі,   коли   внаслідок   нашого  рішення  розбудуються  там,  у Закарпатті,  сепаратистські мафіозні  структури?  Передбачаю,  що буде і свого роду державний шантаж - або платіть,  або переносимо кордон   по   Чорногірському   хребту   тям,   де   колись    був польськочеський кордон.

 

     Що таке  вільне  економічна зона в класичному розумінні?  Це передусім частина порту,  залізничного вокзалу, який, як правило, налічує 50-100,  ну хай уже 200 гектарів території, в центрі якої знаходиться біржа.  Територія обнесена довкіл державним кордоном, митниці  на  всіх  залізничних і автопереїздах,  всі товари,  які ввозяться і вивозяться із

 

     4

 

     зони, оподатковуються державою, а в середині цієї обмеженої 100 чи  200-гектарної  зони  на  біржі  без податків здійснюються операції купівлі й продажу.

 

     У запропонованому  варіанті  практично   неможливий   митний контроль  -  не будемо ж ми робити новий державний кордон України по периметру Закарпаття.

 

     Тобто, наочна  спекулятивна  суть  запропонованого  варіанта самоврядної  зони  Закарпаття,  а  саме:  купити  в  Донецьку,  в Луганську,  на Київщині,  в будь-якому регіоні  задешево  товари, ввести  їх  безмитно  в  цю вільну зону,  перепродати в Угоршину, Румунію і  тому  подібне,  тобто,  щоб  якраз  місцеві  структури різницю в цінах привласнили собі.

 

     Практично в  запропонованому  варіанті  Закарпатський регіон вилучається із сфери дії законів Україна.  І поза  сумнівом,  щоб залучити  кошти,  у  розпродаж  підуть корисні копалини,  яких на Закарпатті є понад тридцять  видів,  ліси,  в  оренду  -  будинки відпочинку, землі, надра.

 

     І все це буде творитися,  передбачаю,  під гаслом:  "Во ім'я народу".  Насправді ж тільки  в  ім'я  того,  що  купка  місцевих бюрократів  прагне  до  фантастичного  збагачення,  прагне  нових посад,  необмеженого права  розпоряджатися  державним  майном  на Закарпатті, відгородившись постановою про зону від України, жадав привласнити  собі  стільки  державного  майна,  скільки  вдасться привласнити,  причому  за  рахунок  народу.  Саме  для цього вони будь-що намагаються надути політичну  кульку  з  русинством.  Але скільки б не роздували цю ідею черев засоби масової інформації на Закарпатті, скільки б не створювали

 

     5

 

     штучні умови  для  розвитку  сепаратизму,  на  цю   авантюру спокусилися ледве кілька десятків платнях провокаторів, не інакше як політичними блазнями.

 

     Я пропоную ні в якому реві  не  голосувати  за  пропонований варіант утворення вільної економічної зеті в Закарпатті, доручити комісії  розглянуті   можливості   створення   економічної   зони обмеженої площі в Чопі,  на залізничних коліях,  і тоді з'явиться можливість   надати   підприємцям   Закарпаття    право    вільно господарювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Волощуку,  за ним виступатиме депутат Павлик.

 

     ВОЛОЩУК М.Ю.,  директор  видавничого  підприємства  "Орбіта" /Свалявський   виборчий  округ,  Закарпатська  область/.  Шановні народні депутати,  шановний Іване Степановичу!  Прикро, але факт, що ват молола держава Україна, яка повинна була б вийти перша, як кажуть, у люди з усіх колишніх союзних республік, опинилася майже на  останньому  місці  в питанні соціально-економічного розвитку. Одна з американських газет недавно повідомила,  що в  грамотності вирішення економічних питань Україна посідав 146 місце в світі.

 

     6

 

     Який вихід із цього становища?  Дійсно,  небачений парадокс. Ми  мали  великій  виробничий,  військовий,  науковий,   кадровий потенціал,  ще й руйнуємо і втрачаємо. Приймаємо рішення, закони, проводимо експерименти,  міняємо уряди, кадри, базікаємо, а життя людське,  заради  якого  все повинно робитися,  отав все гіршим і гіршим.  Майже вві сторони нашого життя стали некерованими,  що б ми тут не говорили з цієї трибуни.

 

     Не доводиться  часто  виступати,  але я постійно нагадую,  в чому глибоко переконаний,  що один і  а  шляхів  виходу  із  цієї глибокої  кризи  -  це надання максимальних повноважень регіонам, передачі багатьох функція,  особливо в економічній сфері,  нижнім ланкам    -    від    колективних    господарств,    підприємств, власниківвиробничників,  підприємців  до  районних,   міських   і обласних ланок.  Коли ми створимо таку структуру управління,  При якій кожна ланка, регіон, кожний керівник зуміють використати всі можливості й здібності, матимуть максимальні права й у збільшенні виробництва в усіх сферах діяльності,  тоді ми зможемо  припинити процес руйнування і набирати темпи росту, покращувати життя свого народу.

 

     Аналізуючи і прогнозуючи обстановку в Україні, Закарпаття ще в  1990  році  розробило  і  розглянуло в усіх ланках проект зони вільного підприємництва представило свої  пропозиції  керівництву Верховної Ради,  Кабінету Міністрів, Держплану України. З'явилися ділові резолюції;  Розглянути і дати висновки!" Вісім міністерств розглянули  і  дали позитивні висновки.  Під час розгляду у вищих ешелонах мені одні заявили,  що не знають,  що таке зони вільного підприємництва,   але  Закарпаттю  її  надавати  ні  можна.  Інші сказали, що ще немає закону про спеціальні економічні зони.

 

     7

 

     У 1991 році в області  проведено  референдум  про  створення самоврядної  території в окладі України.  Розроблено механізм,  і всі юридичні документи представлені до Верховної Ради і  Кабінету Міністрів.  Крім постійних обвинувачень,  особлива б боку окремих депутатів,  у сепаратизмі й намаганні розділити  Україну,  ніякої ділової реакції до цього часу немає.

 

     Верховна Рада прийняла Закон про спеціальні економічні вони. Ми вивчили роботу  майже  всіх  подібних  зон,  які  створені  на території  колишнього  Союзу  і  за  його  межами.  Розробили всі документи згідно з законопроектом про спеціальну зону Закарпаття, який вам представлений.

 

     Нелегкий шлях  пройшли  ці  документи,  доки досягла вершини Верховної Ради,  яка сьогодні повинна сказати своє  слово.  І  ми знову чуємо заяви:  "Сепаратизм! Хочете ділити Україну! Тягнетеся до Росії!" А пан Шайка, економіст, здається, за освітою, заявляє, що  питання  треба  зняти  з обговорення,  бо вони взяли а Москви консультанта  -  академіка  Синчеру  і  просять  від  держави  25 мільярдів карбованців у цінах до 1990 року.

 

     По-перше, академік  Синчера  -  наш  землях,  він є одним із кращих спеціалістів у питанні соціально-економічних зон. І думаю, що, по-друге, пан Швайка в цифрах має розбиратися належним чином, але, як бачите, сьогодні йому Доводили, що то означає.

 

     Шановні депутати!  Подібна  обмеженість  окремих  політиків, небажання бачити реальне життя і обстановку,  прогнозувати події, зацикленість, прямо скажемо, і призводить нас до такого стену.

 

     А вчора пан  Шайка,  коли  йому  було  запропоновано  уважно подивитися цифри цього законопроекту, заявив мені біля мікрофона,

 

     8

 

     що у вас буде зона тільки через мій труп.  Коментарі, гадаю, не потрібні.  Сьогодні виступав академік Пахомов із цієї трибуни, а  після  його виступу до нього підійшла група депутатів і почала погрожувати розправою за те,  що він підтримує  зону  Закарпаття. Ось, шановні депутати, рівень гадах політиків, які вирішують долю України.

 

     Шановні депутати!  Багато хто з вас знав цей край.  Він  має свою  нелегку  історію.  Тернистім  шляхом  тисячолітньої історії прийшов він до приєднання до України.

 

     Скажіть, будь ласка,  прямо:  хіба це погано,  що ми  хочемо якомога  швидше  використати  величезні  багатства,  близько  130 родовищ  понад  30  видів  корисних  копалин,  які  тисячоліттями знаходяться  в  надрах  і  не  приносять  користі нікому.  Для їх розробки потрібні значні капіталовкладення, яких зараз Україна не мав  і  не скоро матиме.  Залучимо на розумній основі,  повторюю, іноземні інвестиції,  почнемо розробляти ці родовища.  Мінеральна вода вибивається в річки, а завжди будувати досі нам не вдається.

 

     До війни близько 140 тисяч чоловік з 650-тисячного населення Закарпаття виїхало в різні країни світу заробляти  шматок  хліба, тому що землі,  яка нас годує,  не вистачав. Горн й ліси займають 75 процентів території області,  на  одну  людину  припадав  0,14 гектара. Як би хто не чорнив наше минуле, але за післявоєнні роки в Закарпатті, особливо в гірських районах, а їх 9 із 13, створено промислову  індустрій,  де було зайнято майже абсолютну більшість працездатного  населення.  Зараз  вони  припиняють  свою  роботу. Закарпатці знову змушені продавати свою

 

     9

 

     дешеву робочу силу в Німеччині, Угорщині, Чехії, Словаччині, Італії,  Туреччині.  Вже десятки тисяч закарпатців там  працюють. Хіба  не  хочеться  кожному  бути  біля своєї сім'ї і серед своїх людей?

 

     Маючи зону,  ми  протягом  двох-чотирьох   років   створюємо додатково більш як 100 тисяч робочих місць.

 

     Ми розуміємо, що зараз бюджет області одержить дотацію більш як  80  мільярдів  карбованців,  або  40  процентів,  від   інших областей.   Навіть   40   доцентів   пенсійного  фонду  отримують пенсіонери  області  від  Інших  регіонів,  працюючи   в   рамках економічної зони.  Пане Швайка!  Вже в 1995 році на 100 процентів будуть покриті видатки бешкету.  А в наступні роки передбачається значний  ріст  доходної  частини бюджету над видатками,  що дасть можливість фінансувати загальнодержавні потреби.

 

     Одна мета створення  економічної  зони,  шановні  колеги,  - максимально   використати  всі  наявні  можливості  для  швидкого соціально-економічного  розвитку  краю  й  України  в  цілому   в інтересах  поліпшення  життя.  І нічого іншого,  шановні доброди, ніхто не передбачав.  Не видумуйте того, чого немає. І не думайте те,  що  Закарпаття  думає  так,  як  сьогодні дехто каже із цієї трибуни.

 

     Чому зона на території всієї області зараз не може бути?  Це цікавить  багатьох  депутатів.  Враховуйте,  шановні  колеги,  що область  межує  з  чотирма  європейськими   державами,   має   19 прикордонних пунктів,  11 основних видів в'їзду до області.  Таке географічне становище.

 

     10

 

     У багатьох депутатів викликають сумнів деякі статті  проекту закону. Це, зокрема, і податкова система, і митниці, кордони,

 

     різні мита, збори, структура управління зоною й так далі. Ми переконливо  просимо  вас   розглянути   питання,   внести   свої зауваження,  але  прийняти  сьогодні  закон  у  першому  читанні. Сподіваємося на вату підтримку"  за  яку,  як  кажуть  у  народі, сторицею віддячить Закарпаття.  З ІІ депутатів Верховної Ради від Закарпатської області 10 підтримують цей законопроект. Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Павлюку.  За ним виступатиме депутат Чернявський.

 

     ПАВЛЮК С.П.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань народної освіти і науки / Турківський виборчий округ ,  Львівська область/.  Шановні колеги!  Я абсолютно солідарний  з  попереднім виступаючим, колегою Волощуком у тому, що які б не були політичні інсинуації,  які б не висувалися версії, Усе одно Закарпаття було українським, є і буде українським. Інша справа - як справді там о влаштувати нормальне життя.

 

     Я хотів би,  щоб ми  поставились  до  проекту  закону,  який сьогодні   розглядаємо,   серйозно,  нелукаво.  Уже  три  роки  є керівництво на Закарпатті,  тож я би хотів,  щоб  перед  тим,  як говорити  про  вільну економічну зону,  ми могли зрозуміти,  чи в змозі  те  керівництво  справитися  з  таким  важливим,  вагомим, фундаментальним законом і масивом роботи, чи мав воно відповідний потенціал.  А трирічні результати,  на жаль,  свідчать зовсім про інше.

 

     11

 

     Шановні друзі! Я - за вільну економічну зону, але я 6и хотів запитати: чи в такому вона потрібна розумінні, чи в Такому масиві і масштабі?

 

     Вільні економічні  території  як спосіб мобілізації державою ресурсів  для  пріоритетного  промислового  розвитку  об'єкта   у світовій практиці є.  Ці території чи зони можуть займати площу в

1-2 гектари чи більше, що залежить від обсягу об'єкта.

 

     Мотивація гранично конкретна  і  зрозуміла:  якомога  швидше пустити  у  дію це виробництво.  Але звертається принципова увага навіть у розвинених державах  світу  на  наявні  у  них  кошти  і ресурси,   а   також   інвестиції,   щоб   блискавично  завершити будівництво.

 

     Поглянемо вдумливо,   нелукаво,   на   те,   чого    просить керівництво області.

 

     Наведу окремі положення проекту Закону про вільну економічну зону,  щоб сталі!  зрозумілими справжні наміри  благодійників  із Закарпаття. Тут настільки все чітко проглядається, що й коментарі не потрібні.

 

     Насамперед, закладається   в   проект   закону   делегування Верховною   Радою   /країни  Закарпатській  обласній  Раді  права власності на ресурси та майно, що є на території зони. Так було і з  Кримом.  А  потім  органи  державної  влади та регіонального й місцевого  самоврядування  наділяють  себе   правом   здійснювати економічну діяльність.  Це стаття 22.  Але при цьому не забувають забезпечити себе безпроцентним бюджетним кредитом упродовж  п'яти років /стаття 11/.

 

     А далі ще пікантніше:  закарпатська радянська державна влада своїм рішенням матиме право створювати візовий режим - ні-ні,  не для  іноземних громадян та осіб без громадянства,  а для громадян України /стаття 30/. Встановивши заодно спеціальні митні умови

 

     12

 

     /стаття 7/: режим проходження транспорту через Закарпаття, різні митні побори і так далі.

 

     Я вже не кажу про таку "дрібницю",  як надання права органам місцевого  самоврядування  встановлювати  пільги  щодо  податків, враховуючи   те,   що  вони  себе  наділяють  правом  здійснювати економічну програму, бути власником економічних об'єктів.

 

     Трошки поміркуємо.  Ще далеко не вшухли  пристрасті  навколо політичного  русинства,  яке  тишком-нишком підтримує Словаччина, дозволивши на своїй території провести акцію організації  виборів "опереткового" уряду так званої Підкарпатської республіки.

 

     Можливо, влада Словаччини мудра й поставилася до цього факту нейтрально,  не надавши серйозної уваги "забавкам у державу". Але цілком  серйозний  той факт,  що керівництво обласної Ради /хоча, очевидно,  не всі/,  зокрема її голова пан Дорчинець,  мають щодо цього  чималі  симпатії.  Бо  ці  ж  чиновники законопроектом про економічну    вільну    зону    підводять    під    антидержавні, регіонально-сепаратистські  тенденції  економічну базу.  Зрештою, мене ці закарпатські діячі не дивують.  А дивують і  лякають  дії керівництва  держави,  яке  дало  "вольну"  на сепаратні розваги. Президент щось пообіцяв,  -у Президії Верховної Ради є свої люди, а деякі міністри бездумно візують цей документ.

 

     Давайте ставитись   до   цього   трохи  серйозніше.  Україна сьогодні за рівнем національної свідомості надто  строката.  Саме цей  фактор силкуються якомога повніше використати у своїх планах противники української державності з метою  реставрації  СРСР.  А "п'ята  колона"  невгаває в тому,  щоб Україну зробити провінцією Росії.  Недруги з-за меж України не можуть заспокоїтися через те, що Україна,  з ласки Бога,  уникає кривавих сутичок.  Отже, є над чим  задуматись,  перш  ніж  легковажно  поставитися   до   цього законопроекту.

 

     13

 

     Немає сумніву,  що  ідея  з  вільними  економічними зонами є завуальованою  спробою  поглибити  політичну  кризу  в   державі, підсилити  і  надати  реальності  існування,  а  також офіційного статусу різного роду сепаратистам.

 

     Чому ж дивуватися,  якщо і Президент просторікує  про  таке, вбачаючи   в  цій  економічній  структурі  певну  перспективу?  А віцепрем'єр-міністр  Ландик  проголосив  економічне   регулювання програмою,   стратегічною  формулою  економічного  структурування України,  що  в  відверто  хибним.  Адже  тільки  тематичне,   за галузями,   переструктурування   економіки   може   дати  бажаний результат.  Економічна  регіональна  самостійність  породить   ще більшу  замкнутість,  міняльні  тенденції  між  областями,  а  не формування ринкової інфраструктури.

 

     Проаналізуємо досягнення      Закарпаття      в      напрямі роздержавлення, приватизації, розгалуження приватного сектора - і вам стане ніяково: повна безпорадність. Тож якими силами Країло й Дординець   мають   намір  здійснити  воістину  масштабні  плани? Очевидно" будуть  транжирити  державні  безпроцентні  надходження стільки часу, за скільки люди зрозуміють, що їх попросту ошукано. У Закарпатті щось заявиться,  принаймні  галас,  а  у  Запоріжжі, Донецьку, Києві люди будуть обділені. А якби думав саме господар, то якраз у тих масивах можна було б знайти  об'єкти,  яким  варто надати спеціальний статус,  і результат для держави був би далеко вагомішим.

 

     Тому, перш ніж приймати цей законопроект,  давайте,  шановні друзі,  ми ще раз зважено глянемо на нього. Гадаю, що такі вільні економічні зони якраз нереальні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Так Галас же в Закарпатті є,  він наш депутат...  А, ви в іншому розумінні... Ну, це жарт, безумовно.

 

     Слово надається  народному  депутату  Чернявському.  За  ним виступатиме депутат Баландюк.

 

     14

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  генеральний  директор  наукововиробничого об'єднання  "Еліта"  /Сумський виборчий округ,  Сумська область/. Шановний Іване Степановичу,  шановні колеги!  Питання,  яке зараз розглядається,  належить  до  тих,  з  яких  я  особливо не люблю виступати.  Але не можу сьогодні не висловити свою  думку  і  ось чому.  Я знаю Закарпаття,  мені вдалося побувати там. Знаючи, які це люди,  я вдячний закарпатцям.  Я побував у Сваляві,  в Іршаві, Виноградові,  Мукачеві та інших місцях і знаю, які прекрасні люди там,  які трудівники.  Працьовиті, Мовчан. Якби такі всі були, то ми,  може,  мали  б  кращі результати.  Підтверджую це.  Протягом багатьох  років  трудівники  Закарпаття   допомагали   вирощувати сільськогосподарські культури не тільки на Сумщині, а, певно, і в інших регіонах України.

 

     Тому моя .думка щодо питання,  яке  ми  сьогодні  вирішуємо, така.  З  проекту,  який роздано депутатам,  виступів,  доповідей видно,  що в  результаті  впровадження  цього  закону  140  тисяч трудівників  Закарпаття будуть працевлаштовані.  І якщо це дійсно так,  і якщо це буде  на  користь  закарпатському  народу,  а  не політикам  Закарпаття,  то  я  буду голосувати обома руками,  але тільки за тієї умови, що це дійсно дасть користь людям.

 

     Не перебивайте. Я, здається, нікого не перебиваю.

 

     У цьому плані я хотів би тільки сказати,  щоб ми всі зважено підійшли  до цього,  щоб ця гра не перетворилася у політиканство. Що я маю на увазі?  Ні цей проект закону, який нам роздано, ні на жаль, доповідач, ні співдоповідачі, ні попередні виступаючі мене, наприклад,  не  переконали  в  тому,   що   дійсно   буде   краще закарпатцям,  що краще буде в цілому Україні, тобто що це не буде політиканство. Вибачте мені, але статті 10, 11, 25 і ряд інших не

 

     15

 

     розкривають механізму реалізації цього закону в економічному плані,  підкреслив, на користь Закарпаття й України. Тому вважаю, що в  основі  можна  було  б  породитися,  якби  було  економічне обгрунтування.  Бо  ми  з  вами  багато  натворили,  за  що зараз відповідаємо перед народом,  без економічного  обгрунтування  тих законів,  які  приймали.  Я вважаю,  що потрібно над цим проектом закону ще  попрацювати  і,  можливо,  використати  досвід  такого регіону, який сьогодні ще не претендує повною мірою на економічну зону, як Дніпропетровщина.

 

     Ми недавно  з  членами  Комісії  з  питань  відродження   та соціального  розвитку села побували на Дніпропетровщині.  Там без отієї вільної економічної зони /хто бажає,  поїдьте і вивчіть, що там  робиться/ державна адміністрація під керівництвом колишнього нашого колеги Павла Івановича Лазоренка у співдружності з  Радами творить  сьогодні  добрі  діла.  Колеги  мої,  які  були зі мною, підтвердять  це.  П'ятдесят  сіл  за  чотири  місяці  цього  літа благоустроєно,  прокладено асфальт до кожного двору, є вода, газ, світло,  відкрито пекарні і таке інше.  Тобто  соціальні  питання вирішені   на   селі.  Побували  ми  також  на  двох  промислових підприємствах - шинному  і  комбайновому  заводах.  Але  сьогодні треба  повчитися  в  тих людей,  як здійснювати соціальний захист села в цьому регіоні.

 

     Я не хочу протиставляти закарпатців комусь іншому, у кожного свої  підходи.  Але  в  цьому  плані,  я хотів би сказати,  Іване Степановичу,  шановні  мої  колеги,  чи  не  найбільш  злободенно виникає сьогодні питання щодо створення такої зони на Сумщині. Ви подивіться,  в якому стані опинилася Сумщина через  цінові  курси карбованця і рубля. Із Сумщини вивозяться всі товари не в Польщу, як раніше,

 

     16

 

     а буквально у ближнє зарубіжжя.  І телята,  і поросята - усе туди йде.  Якщо й далі так буде йти,  то, я думаю, там це питання теж потрібно вирішувати.

 

     ГОЛОВА. Олексію Пилиповичу,  так не можна - все вивезуть,  а ви з чим залишитеся? Що ж ви робитимете?

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Іване Степановичу, я думаю, що ви, напевне, не в курсі справи.  Більше  того,  уже  виїжджають  механізатори, ідуть  туди  доярки,  тому що оплату одержують у рублях,  а потім міняють їх на карбованці за курсом 1 до 20.  Це ж у скільки разів заробітна  плата  у  них вища?  Тому я думаю,  що нам треба зараз більше попрацювати над цими питаннями  місцевого  самоврядування, щоб воно ефективно діяло на кожній території,  у кожному регіоні. А відносно основного питання щодо Закарпаття,  про яке я говорив, то внесений проект треба доопрацювати і потім вирішити,  як з ним далі бути. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Баландюку. За ним виступатиме депутат Косів.

 

     БАЛАНДЮК М.С.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних    справах    /Баглійський    виборчий    округ     , Дніпропетровська   область/.   Шановні   колеги!   Максималізм  і автономоманія  на  державному  рівні  у  мене  завжди   викликали роздвоєні   почуття.   З  одного  боку,  найбільша  доменна  піч, найбільша  "царь-пушка",  яка  ніколи  не  стріляла  і  не  могла вистрелити. Це десь інколи спрацьовує. А з іншого

 

     17

 

     боку, пригнічує  те,  що  немає  ніколи  гідної відповіді на запитання - а навіщо це нам?  Тут в якась аналогія і  щодо  цього проекту закону. З одного боку, я розумію закарпатців, керівництво Закарпатської області - вони знаходяться у  пошуку,  як  вийти  з цієї  складної  ситуації,  в  якій  опинилася вся Україна.  Але з іншого боку - незрозуміле:  чому там,  де можна побудувати стежку або  шісток  до  ринкової  економіки,  треба  викладати  гроші  і будувати автостраду, не знаючи, поїде по цій автостраді хтось, чи не поїде.

 

     Я думаю,  колеги  пам'ятають,  що коли ми приймали Закон про вільні економічні зони у першому читанні,  то його було провалено тільки  тому,  що  не  давалося  чіткої відповіді на два питання: перше - яка площа цієї зони і друге - чи можуть там бути населені пункти, чи ні. Як тільки були зняті ці питання, закон "пройшов".

 

     Сьогодні це питання виникає знову. Світовий досвід створення і функціонування таких зон  свідчить  про  те,  що  ми  не  маємо прикладів,   щоб   на   великій  площі,  де  є  населені  пункти, створювалися вільні економічні зони. Єдиний приклад - це Росія. У минулому  році  її  парламент прийняв постанову і назвав вільними економічними зонами Приморський край, Алтайський .край, Новгородську область, Єврейську автономну область, Санкт-Петербург, Виборг і так далі.  Але це залишилося на папері. І воно так і залишиться, тому що це не спрацьовує.

 

     18

 

     За 30 років функціонування вільної економічної вони в Європі /а саме поняття "вільна економічна зона" вводилося, як ви пам'ятаєте, спершу  в  Європі  -  шановна  Ірландія/ світ не знає жодного  прикладу,  коли  б  творилося  те,   що   сьогодні   вам пропонується.  Для кого незрозуміле це?  МИ мусимо мати на увазі, що вона - це частина  нашої  території,  на  якій  встановлюється спеціальний   правовий  режим,  запроваджуються  пільгові  митні, валютно-фінансові,  податкові   та   інші   умови   господарської діяльності.  Світова практика підкреслює, що в таких зонах можуть створюватися умови,  до яких наші лади сьогодні ще не готові. Але найважливішим  є  те,  що  у  вільних  економічних  зонах  валюта функціонує обов'язково в режимі вільної конвертації.  То якщо  ми не  хочемо,  щоб  Закарпаття  в цілому перетворилося у величезний "чорний ринок",  центр якоїсь спекулятивної транзитної  торгівлі, куди,  як  у трубу,  полетять кошти всієї України,  то ми повинні створити не митний кордон,  а справжній  кордон,  такий,  який  є довкола нашої України.

 

     Декілька тез   щодо   самого  законопроекту.  Перше.  Проект передбачає порушення Конституції.  Він надає  право  законодавчої ініціативи тим структурам, які Конституція не передбачає.

 

     Друге. Проект закону не регулює експорту із зони.  Всі зони, які б сьогодні в  світі,  створюються  для  того,  щоб  збільшити експорт із країни.  Більше того,  держава своїми законами регулює це.  І  не  більше  20  відсотків  промислової  продукції   можна завозити, скажімо, в Україну, Решту треба продавати на Захід, щоб надходила валюта.

 

     19

 

     У статті  24  говориться:  "Працівники,  залучені  з-за  меж вільної економічної зони, не мають права на постійне проживання в зоні".  Як це так?  Киянин або черкащанин  не  може  проживати  в Закарпатській вільній зоні?

 

     Далі. Мало того, що в області протягом п'яти років налається державний безпроцентний кредит /де його взяти і в кого забрати?/. Проект  передбачає для всіх підприємств у Закарпатті,  незважаючи на те,  як  вони  будуть  працювати,  зниження  загальнодержавних податків на 50 відсотків.

 

     Нема сумніву, що такі зони нам потрібні. Але в мене запитання: чому закарпатці  сьогодні  не  хочуть  створити  вільну  еону   в Єліашевича  на  взуттєвому  об'єднанні,  в аеропорту Ужгорода,  т станції Чоп,  на будь-якому іншому підприємстві,  щоб спробувати, що це нам дасть?

 

     У мене все.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Косіву,  за ним виступатиме депутат Мовчан.

 

     КОСІВ М.В.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Пустомитівський  виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановні колеги народні депутати!  Є такий прекрасний фільм Андрія Тарковського,  який називається "Зона".  Хто бачив цей фільм, той пам'ятає,  у що перетворилася територія,  яка так називалася.  До недавнього часу під назвою  "зона"  розуміли  щось  дуже  і  дуже негативне. Зараз нам кажуть, що це має позитивний смисл. Але

 

     20

 

     якщо вчитатися в конкретні статті цього проекту закону, який нам пропонують,  то нібито все там починається добре.  Ось стаття 2:  "На  території  вільної  економічної  зони  діє законодавство України". Прекрасно. Але далі є таке уточнення:"...із урахуванням особливостей,  передбачених  Законом  України про загальні засади створення і функціонування спеціальних /вільних/ економічних зон, та цим законом".

 

     Гадаю, що тут явно .  закладено суттєву суперечність. Значна суперечність  і   конфліктна   ситуація   моделюються   і   таким положенням.  В  кінці  цього проекту визначається правовий статус вільної економічної зони в Закарпатті.  Там говориться про те, що органи  державного  управління України не несуть відповідальності за дії органу господарського розвитку і управління  та  суб'єктів господарської діяльності вільної економічної зони.

 

     Отже, якщо     державні    органи    України    не    несуть відповідальності,  то вони й не зможуть ефективно керувати. Уже в цьому  положенні  закладена суперечність із тим,  що говориться у статті 2 пропонованого Проекту.

 

     ВИ, Іване  Степановичу,  пропонували  нам  дуже  незалежного академіка,   який   нібито   мав   вробити   абсолютно  незалежну експертизу.  Мені  здається,  що  цей  академік   дуже   і   дуже заангажований.  Якщо  йти  за  логікою положень,  які викладені в цьому законопроекті,  то стаття 1  передбачає  спеціальні  митні, валютно-фінансові  податкові та інші пільгові умови господарської діяльності національних та іноземних юридичних,  фізичних  осібна території зони.

 

     21

 

     Отже, я знову ж така,  як і інші мої колеги,  не розумію, чи будемо ми там мати подвійні митні кордони,  чи там буде державний кордон  і кордон зональний,  яким положенням ми будемо регулювати інтереси держави, як будуть там функціонувати валютно-фінансові і податкові інституції і так далі.

 

     Але особливу  тривогу викликає те,  що держава делегує права власності  і  використання  природних  ресурсних  можливостей  на Закарпатті.   Закарпаття   -   це  справді  перлина  України,  це унікальний край, там є реліктові ліси, там є полонина і пасовища, там  в унікальні мінеральні джерела,  які мають не лише обласне і всеукраїнське,  а світове значення,  там є запаси золоті, нафти і так   далі,  і  таке  інше.  Як  це  буде  регулюватися?  Адже  в законопроекті жодним словом не сказано,  що тут якось  держава  і регіональна економічна зона обумовлюватимуть власні інтереси.

 

     Чи не  захочуть  керівники  цієї  вільної  економічної  зони використати ті  унікальні  природні  ресурси  у  своїх  особистих цілях,  якщо  їм,  до  того ж,  дозволяють випуск цінних паперів? Невідомо,  під що ці цінні папери будуть  запускатися,  якщо  там функціонуватимуть  біржі  капіталів,  товарів  і послуг,  якщо ці товари звільняються від квот і ліцензій.  Тобто  справді  держава втрачає контроль над цією територією. І не треба тут лукавити. На мій погляд,  інтереси  населення  ніяк  не  забезпечені  в  цьому законопроекті.

 

     22

 

     А ще   ж   і   податки   зменшуються  на  50  відсотків  від установлених розмірів,  а до того  ж  місцеві  Рада  мають  право встановлювати пільги щодо податків,  що підлягають зарахуванню до їх  бюджету.   І   тепер   я   знов-таки   не   розумій,   а   як забезпечуватимуться  загальнодержавні  інтереси України,  про які нам говорять керівники. Закарпатської області? Бо є ще спеціальна стаття  10,  в  якій  встановлюються  спеціальні  пільги для цієї економічної зони,  зокрема,  безпроцентний бюджетний кредит, який на  дав  держава.  І невідомо,  чи держава матиме після цього і з цього якийсь прибуток.  Ну, і держава гарантує право на виведення прибутків і капіталу. Якщо врахувати все це, а також дамографічну ситуацію,  яка склалася на  Закарпатті,  то  мені  здається,  цей проект приймати не можна навіть у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Мовчану.  Після нього виступатиме депутат Козярський.

 

     МОВЧАН П.М.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України   з  питань  Чорнобильської  катастрофи  /Березняківський виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Мені  здається,  що  ми  вже  маємо  чітку картину,  яка окреслюється при обговоренні цього проекту.

 

     І думаю,  що;  вже можна навіть робити певні  висновки.  Але виникає   запитання:   а   як   з'явився  цей  законопроект,  хто зацікавлений у ньому?  І тут  згадуєш  крилатий  вислів  відомого Любомудра,   який  сказав,  що  слова  придумані  для  того,  щоб приховувати справжній зміст.

 

     Дійсно, економічна зона,  яка нібито є суттєвим  компонентом нашого демократичного процесу насправді: використовується, як і

 

     23

 

     всі демократичні постулати, для більш звуженого варіанта. Бо так само виникає запитання:  чому ми хочемо  збудувати  рай  /або якщо скорочувати де поняття: чи комунізм, чи капіталізм, чи якісь інші  модифікації  цього  варіанта  в  окремо   взятій   області? Парадоксально  те,  що  ми не робимо найважливішого - економічних реформ у державі.

 

     Ми хочемо збудувати якусь модель і потім  екстраполювати  її на  цілу  державу,  починаючи  саме  з того вузла,  де збігаються чотири держави, що межують з нами. Звідти ми і почнемо. Мовляв, є такі досить серйозні аргументи - там легше інвестувати. А чому не можна робити того загального сприяння економічним  реформам,  щоб це   було   за   галузевими,   пріоритетними   принципами,  а  не територіальними,  як  до  цього  сьогодні  Нас  спонукають  певні можновладці? Я не боюся вживати цих слів "інтереси можновладців".

 

     Для того   щоб   розглядати   цей  законопроект,  мусимо  ще розглянути і зробити  ретроспективу  політичного  та  історичного становите  того  краю.  Ми  прекрасно  знаємо,  яку велику ставку робила свого часу Москва,  створюючи там ідеологічний  центр  так званого - москвофільства.

 

     Ми знаємо   про   те,  як  ще  недавно,  три  роки  поспіль, русинство, яке заявляло про свої автономні права на окрему націю, домагалося  них пряв і створювало свій уряд.  І до речі,  місцева влада на чолі із шановним нашим депутатом  Дорчинцем  не  вживала жодних, заходів щодо цих порушень законів, які є в нас У державі, для того,  щоб припинити ці сепаратистські  рухи  в  цьому  краї. Більше того, це заохочували.

 

     І там  якихось  80  людей з подачі відомого професора Магочі ініціювали цей рух.  І вони входили з клопотанням,  як ви знаєте, спершу до резидента Чехії Гавела, а потім до президента

 

     24

 

     Словацької Республіки.  Мені здається,  що це є продовженням того наміру. Адже приховувати справжньої суті не треба.

 

     Хоч як би ми не хотіли, ми розуміли, що рано чи пізно мусимо створювати ці зони, але не в тих масштабах і не з тією історичною і політичною ситуацією, яка склалася в цьому краї.

 

     І тому хотів би  сказати,  що  нам  нічого  вигадувати  нові принципи,  нові механізми і нові зони. Є світова практика, про що Вже казав Микола Баландюк.  Чого ми хочемо - якусь  нову  модель, яка буде працювати?  Задумайтеся, зрештою, над найважливішим. Хоч я розумію всі сентенції,  вив аргументацію депутата Дунтау,  який казав  про  те,  що треба з чогось починати.  То чому не почати з Києва?  Чому це зону не  започаткували  в  Шиві?  Думаю,  до  тут перехрестя  всіх  інтересів.  І можна було б створити таку зону в самому місті.

 

     І, зрештою,  я  роблю  такі  застереження.   Не   можна   не враховувати тієї ситуації, яка в даній області склалася, ті сили, які там  діють  проти  України  і  проти  економіки  України.  Ви погляньте  тільки  на  ті  переліки,  які  подала  Служба безпеки України,  про те,  що перевалюється через кордони.  І я  не  буду постатейно   перелічувати.   Але   досить   навіть   того,  що  в законопроекті записано про передачу обласній Раді права власності на  ресурси,  майно,  розташоване не території зони /а так було з Кримом/,  а потім  органи  державної  влади  та  регіонального  й місцевого   самоврядування   наділяють  себе  правом  здійснювати економічну діяльність.

 

     25

 

     Я категорично проти цього законопроекту.  І якщо вже  шукати економічну модель, то в іншому місці. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  оголосив на виступ депутата Козярського.  Але він поступається чергою народному депутату  Захаруку  від  Комісії  з питань планування,  бюджету,  фінансів і цін.  Він є у списку.  А потім уже припиняємо обговорення.

 

     ЗАХАРУК Д.В.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань планування,  бюджету, фінансів і цін /Снятинський виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  Шановний Іване  Степановичу! Шановні депутати! Ми обговорюємо суто економічне питання, а разом з тим бачите,  на що воно перетворилось.  Вийшла політика  чистої води, емоції, які не підкріплені фактами, й так далі.

 

     Я глибоко  симпатизую людям,  які хочуть узяти на свої плечі те, з чим не може справлятися сьогодні наша центральна влада, тож хоче  забезпечити  таке  життя,  якого  варті люди,  котрі вміють працювати.  Але саме причетні до проекту /і я хотів би адресувати слова  докору  вам,  Василю  Васильовичу,  оскільки у ваших руках концентрувалася ота вся робота/ найбільше зробили для  того,  щоб провалити цей законопроект.  Адже нас переконували, що будуть ось такі-то результати,  просто чудові,  прекрасні.  Але разом з  тим пригадаймо:   заступник  міністра  економіки,  професіонал,  який компетентніший від нас,  який мав би нас переконати, мовляв, люди добрі, це буде на користь, приймімо, але він не зміг, фактично,

 

     26

 

     відповісти на    жодне    запитання.    Техніко-економічного обгрунтування,  яке передбачається відповідним  законом,  власне, немає.   Бо   те,   що   подано,   -   це  не  техніко-економічне обгрунтування.

 

     Тут дуже докладно підбавився критиці проект.  Хочу відкинути безпідставні звинувачення, бо для того, щоб когось звинувачувати, треба переконатися,  що саме ті мотиви  діють,  а  не  інші.  Але подивіться,  будь ласка:  Верховна Рада має передати повноваження щодо управління ресурсами  обласній  Раді,  місцеві  Рада  -  теж обласній  Раді,  а та передає органові господарського управління. Причому проект не вирізняє,  що саме.  Переписана стаття із основ законодавства, а тут уже ж повинна бути якась деталізація.

 

     Далі. Не  витримано  простої логіки:  коли задумується певна справа, то спочатку є якась ідея, а тоді мають розроблятися план, шляхи  її досягнення і якось прогнозуватися результати.  Тому тут немає проекту.  Ми згаяли час,  ну,  вважаймо,  що  недарма  його витратили.  Ми  його  використали,  скажемо так,  для своєрідної, мозкової атаки на проблему.  Тому ми би мали сьогодні оцінити  як позитивні оці спроби розробників прорватися в означеній проблемі. Але треба повернути закон на доопрацювання і зобов'язати  комісію під керівництвом Дмитра Васильовича Павличка,  яка була визначена головною  в  розробці  цього  суто  економічного   законопроекту, забезпечити  депутатів  повним комплектом відповідних документів, щоб  ми  могли  порівняти  цей  проект  з  механізмом  формування подібних зон в інших країнах.

 

     27

 

     Ми ж  замахнулися - далі нікуди.  Ви пам'ятаєте,  що сказати заступник міністра Мінін:  такої великої зони в світі ще немає. А пан  Волошин  говорив,  що  нам  сьогодні  визначене 146 місце за рівнем  вирішення  економічних  проблем.  Якщо  ми   пропонований документ  приймемо,  то зганьбимося на весь світ.  На яке ж місце тоді нас поставлять?

 

     Тому я  вважаю,  що  ми  повинні  повернути  цей  проект  на доопрацювання.  А  розглянути  тоді,  коли  будуть  враховані всі зауваження і підготовлені відповідні документи до нього.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  У  списку  залишилися  17

-чоловік.   Але  ми  час  використали,  надійшли  пропозиції  про припинення   обговорення.   Прошу   голосувати   пропозицію   про припинення обговорення цього питання.

 

     "За" -236. Обговорення припиняється.

 

     Тепер нам   треба   прийняти   рішення.   Проект   вам   був запропонований.  Ви  чули  й  пропозиції,  які  вносили   народні депутати.   Я   відкриваю  коротеньке  обговоренню  щодо  проекту рішення.

 

     Перший мікрофон.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  /Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська

 

     28

 

     область/. Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  Ми інколи  спостерігаємо  в нашому залі такі метаморфози,  що просто дивуєшся,  як окремі наші колеги-депутати зміняють свої  позиції. То ми за ринок,  то ми за те, щоб були іноземні інвестиції в нашу економіку,  а то - категорично проти.  Оця наша багатьма обіграна риса  щодо того,  що як у мене пропала корова,  то нехай у сусіда дві пропаде,  часто  в  декого  надто  вкорінюється.  І  особливо небезпечна   тенденція,   коли   деякі   депутати  не  враховують політичного резонансу своїх виступів;, можуть, наче й не зумисне, збурити  обстановку  в  певних  регіонах нашої держави.  Це було, скажімо,  коли ми спостерігали за подіями в Криму.  Дехто з наших колег  навіть їздив туди,  але абсолютно негативною була від того реакція,  незважаючи на те,  що цей депутат вважає себе Патріотам України.  Я це відношу й до сьогоднішнього виступу Павла Мовчана. І поважана він людина, і інтелігент, але чому він не .думає, які наслідки матиме його виступ там, у Закарпатті?

 

     Тому а,  шановний Іване Степановичу,  вношу таку пропозицію. Вся держава  і  економіка  знаходяться  зараз  у  тяжкому  стані. Закарпатська  область  унікальна  і  особлива.  Треба побувати на місці,  щоб давати оцінки, яка там ситуація, які такі можливості, а не оцінювати заочно і давати рецепти, як там жити і діяти.

 

     29

 

     Я думаю  так:  якщо  ми прийняли Закон про вільні економічні зони,  то має бути і реалізація цього закону.  І  от  сьогодні  є якраз прикладна точка для того,  щоб ми надали можливість зробити експеримент у Закарпатській області. Дійсно, тут єдина проблема - щоб закарпатці зуміли це робити за рахунок іноземних інвестицій і за рахунок власного бюджету, а не за рахунок бюджету України. І я думаю,  що  цей  проект  закону  треба підтримати,  його треба ще серйозно доопрацювати, але в першому читанні можна прийняти, тому що вже закладено основу,  над ним дуже багато працю-вали, це вже, як  кажуть,  десятий  варіант.  Я  закликаю  народних   депутатів підтримати  його,  і  хай  закарпатці  експериментують  за  нашою допомогою.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон. Тільки я прошу вносити пропозиції.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів  /Любарський  виборчий округ,  Житомирська область/.  Я постараюся  внести   пропозиції,   Іване   Степановичу.   Шановні депутати, хотів би привернути вашу увагу до тексту з двох абзаців супровідної записки до проекту закону. Послухайте, будь ласка.

 

     "Відповідно до Постанови Президії Верховної Ради України від 16 вересня 1993 р.  N 3433-ХІІ про спеціальну /вільну/ економічну зону в  Закарпатській  області  представники  Кабінету  Міністрів України,   Закарпатської   обласної  Ради  народних  депутатів  і обласної  державної  адміністрації  на  спільному   засіданні   з постійними  комісіями  Верховної  Ради України,  яке відбулося ІЗ жовтня  1993  року,  розглянули  проект.   Закону   України   про спеціальну /вільну/ економічну зону в Закарпатській області.

 

     30

 

     Проект Закону,  доопрацьований  з  урахуванням  зауважень  і пропозицій,  висловлених на цьому засіданні, вноситься на розгляд Верховної Ради України".

 

     Я хотів   би,   користуючись  можливістю,  вибачитися  перед народом Закарпаття,  який на сьогоднішній  день,  можна  сказати, служить  прикладом  політичної  стабільності  в  Україні - ніяких підступів,  ніяких негараздів,  ніяких таких напруг соціальних чи політичних  ми не відчуваємо.  Маємо ми сьогодні право блокувати, будувати  якісь  домисли  політичного  характеру?  Прошу,   Іване Степановичу,  поставити  проект  закону  на поіменне голосування. Закликаю всіх депутатів проголосувати  за  цей  проект  закону  в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України у питаннях соціальної та праці  /  Нововолинський  виборчий  округ, Волинська область/. Шановні народні депутати! Сьогодні соціалісти звинувачують демократів у тому,  що вони,  мовляв,  різко міняють свій   курс,   що  вони  відмовляються  від  ринкової  економіки, відмовляються від вільної економічної зони.  Все це  неправда,  я сказав  би,  брехня,  тому  що  у  виступах  звучало,  що  вільні економічні зони - точкові,  тобто це конкретне  місто,  конкретна зона,  конкретна територія, але аж ніяк не ціла область. Я міг би сказати,  що на Волині теж багата земля, є озера, є багаті Надра, в  люди,  які хотіли б жити кращі,  ніж живуть сьогодні.  Але я б хотів, щоб це було досягнуто не за рахунок жителів усієї України, не за рахунок інших областей.

 

     31

 

     Аргументи. Я  точу  сказати,  що  ми не повинні мати другого Криму.  Ми вже маємо гіркий  Досвід  Криму.  А  відносно  вільної економічної  зони я хочу сказати таке:  треба,  мабуть,  створити спеціальну зону для тих представників  уряду,  які  виступають  і ратують  за  те,  щоб  розграбували  державний  бюджет,  які самі сприяють тому,  щоб наша держава розвалювалась і йшла  в  напрямі сепаратизму,  і тому я закликаю всіх вас, незважаючи на політичну приналежність, голосувати проти цього проекту.

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.,  член Комісії Верховної Рада України з питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин  /Голосіївський  виборчий  округ,  м.   Київ/.   Шановні депутати! Щойно депутат Панасюк від другого мікрофона говорив, що тут усі повинні стати на коліна перед народом Закарпаття, просити в  нього  вибачення і швидко голосувати за цей проект.  То я хочу сказати,  що ніхто в народу Закарпаття не запитував,  це гін хоче жити  -  в  зоні  чи  в.  Україні.  А щодо цього проекту,  що він закликає беззастережно його підтримати,  то я вам  наведу  тільки один приклад із цього законопроекту, щоб було зрозуміло, чи можна зараз за  нього  голосувати.  Незважаючи  на  те,  що  українські радянські  академіки  і вільні російські академіки брали участь у його підготовці,  тут є отакий ляпсус.  І я його мушу  прочитати, щоб  ви  знали,  тому  що  депутат  Панасюк теж,  напевно,  це не прочитав.

 

     Ось уже  в  статті  1  написано:  "Генеральна  дирекція   та :суб'єкти економічної діяльності ВЕЗ... самостійні в здійсненні

 

     32

 

     своєї діяльності   відносна  органів  державного  управління України, за винятками, передбаченими чинними законодавчими актами України, а саме"... Далі в проекті післяслів "а саме" йде перелік залежності  генеральної  дирекції  від  держави.  У  чому  ж  оця залежність? Ось чотири пункти, послухайте.

 

     Перший пункт   залежності:   "органи  державного  управління України не несуть відповідальності за дії генеральної дирекції те суб'єктів  економічної  діяльності  у  ВЕЗ..."  Де тут залежність зони?

 

     Другий пункт:  "генеральна дирекція та суб'єкти  економічної діяльності  й  ВЕЗ...  не  несусь відповідальності за дії органів державного управління України". Де тут залежність?

 

     Третій пункт:  "генеральна дирекція не несе відповідальності за  дії  місцевих  Рад  народних  депутатів та місцевих державних адміністрацій". Де тут залежність?

 

     Четвертій пункт: "місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні   адміністрації   не   несуть  відповідальності  за  дії генеральної  дирекції  та  суб'єктів   господарської   діяльності ВЕЗ..."

 

     То в чому ж ви, автори проекту, залежні від держави? кого ви приймаєте  нас,  депутатів,  пропонуючи  такий  законопроект   на розгляд Верховної Ради?

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     33

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.,  секретар Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Харківський виборчий округ,  м. Київ/.  Шановні  колеги!  Виходить  якась  дивна  річ.  Коли мова заходить про економічні реформи,  про економічні перетворення, то такі  депутати,  як Тарасенко,  Панасюк,  шалено виступають проти них.  В Україні досі  не  розпочалася  приватизація,  йде  тільки "прихватизація".   Досі  ми  не  зрушилися  у  своїх  економічних реформах ні на крок. А коли мова заходить про явно сепаратистські законопроекти,  про  цю  зону  в  Закарпатті,  це,  як  би  ми не говорили,  сьогодні  мають  місце  прояви   сепаратизму,   ті   ж депутати-більшовики  виходять  і  пропонують  нам  прийняти такий закон.

 

     Я думаю, що коли починати експеримент, то ні в якому разі не з території такої одиниці,  як область.  Можна взяти,  наприклад, Ужгород чи, Чоп, тобто точечну одиницю. Є точка, місто, і в ньому можна  почати.  Ні  в  якому  разі ми не мусимо давати Закарпаттю можливості для прояву сепаратизму,  тому що в нас не  буде  потім мирних шляхів залишити Закарпаття В складі єдиної України.

 

     Дякую за увагу.

 

     34

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України у закордонних справах /Олександрійський  виборчий  округ, Кіровоградська область/.  Уважаемые народные депутаты!  Мы сейчас будим голосовать впервые за такой  необычный  эксперимент.  Много было разговоров,  и вот впервые подошли к принятию этого решения. На очереди стоит Одесса и другие регионы.  Когда-то надо было  на это  идти,  и  я  считаю,  что  наиболее  удачно  выбрана  именно Закарпатская область - и по  размерам,  и  по  географии,  и  так далее. Много -над этим экспериментом работали.

 

     Товарищи, обратите внимание, сейчас у нас происходит раскол. Народные  депутаты  Галичины  однозначно   против   эксперимента, остальные  поддерживают.  Здесь  уже играет роль не экономика,  а политика.

 

     Я убежден,  что этот  закон  не  будет  сейчас  принят.  Ноя поддерживаю  мнение  депутата  Панасюка и просил бы,  чтобы народ Закарпатья узнал,  кто не дает ходу реформам,  о чем  здесь  крик был,  что коммунисты-социалисты не даст ходу реформам.  Поэтому я прошу  поставить  законопроект   на   поименное   голосование   и обнародовать результаты.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     35

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  директор  Інституту екології Карпат Академії наук  Україні  /Калуський   виборчий   округ,   Івано-Франківська область/.  Шановній Іване Степановичу,  шановні народні депутати! Більшість  народних  депутатів,  які  виступали  в   обговоренні, підкреслювали  потребу  створення  вільної економічної зони.  Але більшість депутатів також звернули увагу на недосконалість  цього законопроекту,  а  в  окремих  випадках - і шкідливість його щодо інтересів України і народу Закарпаття.

 

     Є один штрих,  на який я хочу  звернути  увагу.  Збитки  від повені  тільки  на Закарпатті минулого року становили 5 мільярдів карбованців.  Збитки  від  таких  повеней   терпить   не   тільки Закарпаття,  але  й Угорщина.  Угорщина безперервно через повені, через ерозій  грунту  і  так  далі  заявляє  претензії  до  уряду Україна. Хто буде ці збитки погадати?

 

     Вважаю, що  сьогодні  навіть  недоцільно ставити питання про прийняття цього закону,  домовлятися,  що  над  цим  питанням  ще попрацюють.  Не можна експериментувати на цілій області. Нехай це буде один район,  нехай це  буде  обмежена  територія.  До  цього питання  слід  повернутися  ще  раз,  після того,  як будемо мати фундаментальне економічне обгрунтування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

     36

 

     РЯБОКОНЬ В.Д.,  голова  Комісїї   Верховної   Ради   України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Хотів  би  попросити  вас  дещо заспокоїтися,  тому що питання,  яке ми сьогодні обговорюємо,  незвичне,  нове, і декого лякав  -  як  буде  завтра  і які інші регіони забажають так само зробити.

 

     Нам треба враховувати, що нас слухають сьогодні /я впевнений у  цьому/ більшість людей Закарпаття і чекають,  яке буде рішення прийняте..  Обговорюючи таке питання ми не  можемо  допустити  до розколу  у  Верховній  Раді.  І  справа  не в тому,  я думаю,  чи проголосуємо поіменно,  чи не поіменно. Я вношу пропозицію, Івана Степановичу,   щоб   ми   сьогодні   не  голосували,  а  доручили відповідним комісіям доопрацювати цей проект закону з урахуванням тих зауважень,  які буяй,  і.  внести його якою не завтра зранку, то,  може, зразу ж у вівторок на наступному тижні на голосування, щоб  ми сьогодні його,  на провалили і не вигляділи погано в очах людей Закарпаття. Нам треба серйозно до цього підійти.

 

     Якщо є якісь суперечності, якщо є якісь серйозні зауваження, давайте  їх врахуємо разом із народними депутатами представниками Закарпаття,  вони згодні прислухатися до цього.  Але  не  спішімо зовсім відкидати геть цю задумку. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     37

 

     КЕЛЬМАН Д.І.,    голова   Великолучківського   колективного, агроторгового  підприємства  Мукачівського  району  /Мукачівський виборчий округ, Закарпатська область/. Іване Степановичу! Ви мені не дали виступити. Дуже шкода, тому що закарпатцю треба було дати виступити.

 

     ГОЛОВА. Ще сім чоловік...

 

     КЕЛЬМАН Д.І.  Ну,  дякую  й за те.  Я хочу сказати,  що свій виступ я здам до комісії,  щоб врахували мою пропозицію. Але мені неясно таке.  Деякі депутати виступали дуже проти цієї зони,  яка хоче народитися сьогодні на сесії Верховної Ради для Закарпаття.

 

     Я вам кажу,  товариші депутати,  що ми не хочемо вступати  в Галицький регіон,  у нас є своя позиція, своя думка. За це на нас у.  Карпатах дуже злі.  Бачите,  як виходить.  Тому я прошу  всіх своїх  колег,  які  були у нас на Закарпатті,  знають Закарпаття, відвідували господарства і бачили,  як ми працюємо і що ми хочемо своїми  мозолистими руками створити:  підтримайте цей розроблений проект закону,  який буде ще дороблятися.  До другого читання  ще далеко,  усі ті зауваження ми врахуємо,  переробимо дещо так, щоб усе було для нашого народу сприйнятно.

 

     Прошу поставити цей проект закону на поіменне голосування  і прошу депутатів обов'язково нас підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     38

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЄЛІАШЕВИЧ І.В.,    генеральний    директор    Закарпатського виробничо-торгового взуттєвого об'єднання /Ужгородський  виборчий округ,   Закарпатська   область/.  Иван  Степанович,  я  наблюдаю выступления и вижу:  как  только  вопрос  касается  эксперимента, депутаты  моментально восстают против.  Здесь говорили об обувной фабрике,  предлагали сделать там эксперимент.  Сообщаю:  я два  с половиной  года  обходил  кабинеты здания рядом,  два с половиной года умолял - сделайте эксперимент у нас,  и вы увидите,  что  мы все восстановим.  Предложение это похоронили,  точно так же,  как сегодня пытаются похоронить законопроект.

 

     Я выступил с этой трибуны в свое время по  вопросу  о  нашей модели приватизации, передал проект закона, отдал все необходимые документы в комиссии, - там мае .похоронили.

 

     Сегодня область просит дать  ей  возможность  самостоятельно решать экономические вопросы.  Они бы меня поддержали,  и была бы другая модель, но не такая, какой ее себе представляет некоторые. И неизвестно,  какая из них лучше.  Значит,  эксперимент все-таки нужен.  А если он нужен,  то почему мы сегодня предлагаем сделать эксперимент на одной точке?  Причем тут точка?  Региону надо дать возможность экспериментировать,  тем  более  такому  уникальному. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ви ж виступали. Третій мікрофон.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Щодо постанови.

 

     39

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.,   заступник   голови   Агентство   міжнародного співробітництва  та  інвестицій  /Ізмаїльський  виборчий   округ, Одеська  область/.  Уважаемые  депутаты!  Прошу  прощения,  но  я возвращаю вас к  февралю  прошлого  года,  когда  мы  первый  раз рассматривали проект закона.  И уже тогда звучало в аудитории то, что сегодня говорится открытым текстом: "Нет, потому что нет!" Во главу   угле   интересов  ставятся  политические  амбиции,  а  не конкретная экономика.

 

     Суть сегодняшней  проблемы  состоит  только  в   одном.   По законопроекту  не  было  ни  одного  серьезного  замечания,  были предложения.  Речь идет только об одном:  о  техникоэкономическом обосновании,  вернее,  о  недостатке  итого техникоэкономического обоснования.  Но эта  проблема  легко  решаема  при  рассмотрении законопроекта   во  втором  чтении  путем  структурирования  всех основных аспектов - система формирования бюджета,  распределение, выделение и в последующем - решение этих вопросов.

 

     Предлагаю этот законопроект принять в первом чтении с учетом тех замечаний,  которые были внесены сегодня, и с более детальным технико-экономическим   обоснованием.   Егоров  чтение  уже  даст реальную возможность принять его или не принять.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОНДАРЧУК А.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради

 

     40

 

     України з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Іване Степановичу!  Шановні депутати!  Мені здається дивним такий підхід   до   створення   економічної   зони.   Починаємо   ми  з гігантоманії,  яка  була  характерною  для  нашого   суспільства. Давайте відновимося від цього принципу.  Зробимо економічну зону, але почнемо з малого.  Якщо це  вдається,  то  можна,  інші  зони створювати.

 

     Далі. Не  було  у  світовій  історії такого прецеденту,  щоб починали з вільної економічної зони і з готової  адміністративної одиниці в таких розмірах.

 

     І ще  один такий момент,  який не був тут зафіксований.  Ось стаття  20  "Компенсація  і   відшкодування   збитків   іноземним інвесторам".   Коли   інші   статті   абстрагуються  від  органів державного  управління,  то   в   цій   статті   говориться,   що компенсувати  збитки іноземним інвесторам буде все-таки не вільна економічна зона,  а вся держава.  Знову ж це кладеться  на  плечі всього  українського народу.  Вважаю,  що для того,  щоб ця праця марно не пропала,  варто,  дійсно,  ввести економічну зону, але в одній якійсь конкретній точці.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПАВЛЮК С.П.  Шановні  колеги!  І  знову  ми на рівному місці шукаємо камінь.  Ситуація ця є штучною.  Ми мали право внести  на розгляд цей законопроект, і внесли. Ми в нормальній цивілізованій формі  не  опрацювали  його.  Є  проект   постанови.   Отже,   ми переконалися, що на сьогоднішній день цей закон не принесе нічого

 

     41

 

     ні Українській державі, ні народу Закарпаття, бо нема народу Закарпаття,  є населення Закарпаття. А в Український народ. Отже, цей закон сьогодні нічогісінько не несе.

 

     Хочу вам,  шановні колеги,  нагадати,  що у статті 15 Закону про  національні  меншини,  який  ми  приймали,  говорилося,   що національним  меншинам  надаються  територіальні округи.  Якби ми тоді  прийняли  цей  пункт,  то  мали  б  сьогодні  ще  складнішу ситуацію.  Давайте сьогодні подумаємо,  чи варто на рівній дорозі городили собі отакі перепони.

 

     Цей законопроект у комісіях практично не відпрацьований. Він абсолютно не відповідає національним державним інтересам.

 

     Вважаю, що доцільно віддати його в комісії...

 

     ГОЛОВА. Так,  достатньо,  тому  що  почали нове обговорення. Все.  Шановні народні депутати!  Достатньо вже,  Ларисо Павлівно! Вже  можна визначитися по тому,  які скли стоять біля мікрофонів. Уже ж усе зрозуміло. Аргументів буде багато...

 

     Бачите, були  різні  пропозиції.  Дійсно,  у  нас   є   одна суперечність.  Вона  полягає в тому,  що ми напрацьований у світі досвід щодо вільних економічних зон уперше вирішили перенести  на таку  територію.  Ця  суперечність  серйозна.  І  хто  про це тут говорив,  той мав для цього підстави.  Так воно й є, і тут нікуди не дінешся.

 

     Але є й інше.  Якщо ми будемо сидіти,  як на сіні, то ніколи ніякого досвіду не напрацюємо.  І не  знатимемо,  куди  рухається наша економіка. /Шум у залі/.

 

     Ви що, думаєте, що недостатньо відомі? Вишукуйте інші

 

     42

 

     форми, щоб про себе заявити. Люди вже розібралися і знають.

 

     Тому треба  вишукувати  форми  стимулювання  до праці нашого народу.  І,  може,  сьогодні можна було б назвати це  проведенням експерименту   відкритої  економіки  на  території  Закарпатської області.  Тому що у цей  експеримент  можуть  увійти  й  елементи вільної  економічної  зони,  про що говорили на прикладах Чопа чи Ужгорода.  Могли б увійти й інші моменти.  Коли  ж  ми  поширюємо поняття "вільна економічна зона" на всю область,  то це не зовсім правильно у міжнародному плані.

 

     А проведення економічного експерименту на території  області

-  де  більш  широкий  спектр.  І  це  включав  елементи  вільної економічної зони на окремих територіях,  і самоврядність,  і інші форми стимулювання праці людей.

 

     А просто  відмовити  сьогодні  можна....  Є  протиріччя  між органами влади в області і органами так званої адміністрації,  Ви бачите,  тут є протиріччя. Одні не несуть відповідальності за те, а інші не несуть за те. А хто ж тоді нестиме відповідальність? Ми з вами? Бо ми ж прийняли таку настанову. От тут обумовлено таке / ви не кричіть,  а почитайте/:  дирекція не несе  відповідальності перед  органами державної влади України,  а місцеві Ради народних депутатів   і   місцеві   державні   адміністрації   не    несуть відповідальності за дії генеральної дирекції.  То хто ж тоді несе відповідальність?

 

     43

 

     Тому треба якось знайти  компроміс  і  об'єднати,  може,  цю відповідальність.  Скажімо,  зазначити,  що місцева адміністрація підпорядковується органам державної влади і несе відповідальність перед органами державної влади України.

 

     Гадаю, що  коли ми,  дійсно,  не дамо цьому унікальному краю виявити свою ініціативу по створений отих 140 тисяч нових робочих місць і всього іншого, це буде нерозумно не тільки в політичному, а й в економічному та людському плані.

 

     Але якщо ми застосуємо норма  звуженого  розуміння  зоні  на край чи на область, це також буде не зовсім правильно.

 

     Відтак вноситься пропозиція прийняти таку постанову:

 

     "Заслухавши та   обговоривши  запропонований  проект  Закону України про спеціальну /вільну/ економічну зону "Європа -  Центр" у Закарпатській області, Верховна Рада постановляє:

 

     1. Погодитися  я  пропозиціями Кабінету Міністрів,  місцевих представницьких і виконавчих органів влади Закарпатської  області про  проведення  експерименту  відкритої  економіки  на території Закарпатської області.

 

     2. Доручити  комісіям.../вона   перераховані   в   розданому проекті  постанови,  я  не  називає їх/ разом з урядом і органами влади області  доопрацювати  поданий  варіант  проекту  закону  і внести його на повторний розгляд Верховної Ради".

 

     Ось така  постанова може відкрити шлях для подальшої роботі. Зрозуміла  пропозиція?  Я  ставлю   цей   проект   постанови   на голосування.

 

     Перепрошую -  була  пропозиція  голосувати поіменно.  Хто за поіменне голосування, прошу це засвідчити.

 

     "За" - 153.  Рішення  приймається,  голосування  проводиться поіменно.

 

     44

 

     Прошу проголосувати проект постанови, оголошеній мною. Ну, я зараз спробую повторити текст.

 

     "Заслухавши та  обговоривши  поданий  Кабінетом   Міністрів, місцевими   представницькими   й   виконавчими   органами   владі Закарпатської області,  комісіями Верховної Ради проект, Верховна Рада постановляє:

 

     1. Погодитися  з  пропозиціями Кабінету Міністрів,  місцевих представницьких  і  виконавчих  органів  влади   про   проведення експерименту   відкритої  економіки  на  території  Закарпатської області.

 

     2. Доручити комісіям /перераховувати  їх  не  буду,  щоб  не забирати  часу,  вони  в проекті постанови перераховані/ разом із Кабінетом  Міністрів  і  органами  влади  Закарпатської   області доопрацювати  проект  закону  з  урахуванням обговорення і внести його на розгляд Верховної Ради".

 

     Прошу проголосувати цей проект.

 

     "За" - 186.

 

     Тоді ставлю  на  голосування  проект  постанови,  Який   був внесений у встановленому порядку і вам розданий. Проект постанови Верховної  Ради  про  проект  Закону  про   спеціальну   /вільну/ економічну зону "Європа - Центр" у Закарпатській області.

 

     Прошу запропонований проект проголосувати як постанову.

 

     "За" - 144. Рішення не приймається.

 

     Я все-таки   просив   би  прийняти  перше  рішення,  щоб  не розігрівати пристрасті.  Ну,  давайте подумаємо. Може, його треба надрукувати і роздати.  Ми це зробимо,  проект невеликий, із двох пунктів. А завтра побачимо.

 

     45

 

     Переходимо до.  наступного  питання.   Валерій   Миколайович Шмаров   і   Віталій  Григорович  Радецький  просять  позачергово розглянули пропозиції про внесення змін і доповнень до Закону про загальний  військовий  обов'язок  і  військову службу.  Може,  ми зможемо  зараз  розглянути  цей  проект?  Зможемо?   Тоді   слово надається      віце-прем'єр-міністру     України     з     питань військовопромислового  комплексу  Шмарову  Валерію  Миколайовичу. Після нього буде "Різне".

 

     Так, будь ласка.

 

     ШМАРОВ В.М.,    віце-прем'єр-міністр    України   з   питань військово-промислового  комплексу.   Шановний   Голово,   шановні народні  депутати!  Я  хотів  ба  доповісти вам про той стан,  що склався  сьогодні  військових  формуваннях  України   напередодні призову до лав армії, тим більше що міністр оборони України видав про це наказ.

 

     За станом на 1 жовтня 1993 року Збройні Сили  укомплектовані сержантами і солдатами строкової служби на 82 відсотка.  Я уникав абсолютних  показників,  а  якщо  це   когось   цікавить,   можна познайомитися детальніше. Це тема, як кажуть, не для преси.

 

     Згідно з   Законом   про   загальновійськовий   обов'язок  і військову службу восени 1993 року,  тобто цієї осені,  підлягають звільненню з лав Збройних Сил військовослужбовці строкової служби двох періодів призову - осіннього 1991 і  весняного  1992  років. Тобто збіглися дві демобілізації

 

     46

 

     - два  роки  і  півтори  року  служби  відповідно  до нового закону.  А всього од 44 відсотки від штатної чисельності солдатів і сержантів строкової служби Збройних Сил.

 

     Аналогічне становите   склалось   і   в   інших   військових формуваннях.  Можна  сказати,  що  на   сьогодні   укомплектовані Національна  гвардія - на 76 відсотків,  Прикордонні війська - на 96 відсотків,  війська внутрішньої конвойної охорони -  на  84  і Цивільної  оборони - на 92 відсотки.  І ось маючи такий стан,  ми прийшли сьогодні  до  необхідності  вийти  до  вас  із  проханням розглянути   ситуацію   з   призовом.   Із   загальної  кількості призовників - юнаків, які сьогодні шли б бути призвані до армії і перебувають на військовому обліку,  - призову підлягають лише 9,5 відсотка.

 

     Яка причина такої  низької  якості  призовного  контингенту? Поперше,  такою  причиною  є  цілий  ряд  пільг,  які  ми  надали громадянам у питаннях  призову.  Безумовно,  пільги,  які  надані Законом про загальний військовий обов'язок і військову службу,  є правильними і  розумними.  Знизилися  деякою  мірою  демографічні показники,  які  ми  маємо  в цьому році.  І повинен сказати,  що поліпшення потребують і фізичний стан, стан здоров'я призовників. Тому сьогодні,  маючи 9,5 відсотка всього призовного контингенту, ми можемо  задовольнити  поповненням  Збройні  Сили,  правильніше сказати  - всі військові формування,  лише на 34 відсотки.  Тоді, укомплектованість, становитиме приблизно 56 відсотків. Сьогодні ж вона,  становить  близько  75,  відсотків.  Тобто  вона  ще впаде приблизно на 20 відсотків.

 

     47

 

     Можна було  б  поліпшити  укомплектованість   Збройній   Сил України  за  рахунок прийняття на військову службу за контрактом, або,  як ми кажемо за раз,  на  альтернативну  службу.  Але  мушу доповісти,  що  по  всій  Україні  ми  маємо  поки  що тільки 480 громадян,  які бажають  служити  за  контрактом,  і  це  ніяк  не компенсує тієї кількості, якої нам не вистачав.

 

     І друге.  Сьогодні  де  завдасть  досить  вагомого  удару по бюджету.  Як підраховано,  сьогодні один військовослужбовець  за. контрактом   обійдеться   бюджету   приблизно   в   4,5  мільйона карбованців на рік.  А з урахуванням підвищення цін та.  інфляції вважаємо,  що  ця  сума  на 1994 рік підвищиться в кілька разів і призведе до загальних витрат з бюджету  приблизно  167  мільярдів карбованців.

 

     Враховуючи цю   ситуацію,  економічне  становище  і  бюджет, вирішити питання поліпшення  якості  укомплектування  за  рахунок контрактів   не   вважаємо  за  можливе.  І  тому  уряд  пропонує розглянути питання про внесення тимчасових змін до Закону України про  загальний  військовий  обов'язок і військову службу.  Я хочу сказати,  щодо яких статей є принципові пропозиції.  Пропонуються такі зміни до закону.

 

     Припинити надавати   .відстрочки  від  призову  за  бажанням випускникам професійних навчально-виховних закладів після їх

 

     48

 

     закінчення для набуття професійних навичок.  Це дало  б  нам деяку кількість призовників, приблизно 15 тисяч.

 

     Призивати юнаків,   які  мають  непрацездатних  батьків,  за умови,  що  в  інші,  як  правило,  старші   брати   або   сестри призовників, які, незалежно від місцях їх проживання, зобов'язані відповідно  до  законодавства  утримувати  батьків.  Це  дало   б приблизно таку ж кількість призовників.

 

     Відстрочку від   призову   надавати   лише  студентам  віщих навчальних  закладів,  які  проходять  військову  підготовку   за програмою   підготовки  офіцерів  запасу.  Це  дало  б  20  тисяч призовників.

 

     Надавати відстрочку від  призову  призовникові,  брат  якого проходить  строкову  військову  службу,  в разі наявності в сім'ї тільки двох синів. Це теж дещо збільшило б кількість призовників.

 

     Надавати відстрочку  від  призову  випускникам   професійних навчальне-виховних   і   вищих   навчальних   закладів  після  їх закінчення  лише  за  умови  роботи  в  сільській  місцевості  за отриманою  спеціальністю  на  весь  час праці.  Це дало б близько тисячі призовників.  Тобто закінчив сільськогосподарський  вуз  - повинен  працювати  в селі.  Тоді спрацьовує ця стаття закону,  а сьогодні це не так.

 

     49

 

     Конкретизувати вимоги  закону  щодо   порядку   застосування покарання   за   його   порушення   з  метою  запобігти  ухилянню призовників від призову.

 

     Доцільно також  змінити  ряд  статей,  абзаців,  які   мають редакційний смисл,  відносно можливостей призову офіцерів запасу, тому що ми маємо  сьогодні  дефіцит  кваліфікованих  спеціалістів резерву. Це стосується статті 29.

 

     І слід  конкретизувати  вимоги статер 33-37 щодо військового обліку громадян, бо там також є деякі, неоднозначності.

 

     Вносячи на ваш розгляд пропозиції,  які я перелічив, а також ті,  що у вас є,  хочу зауважити, яр ми дуже багато попрацювали з рядом відомств,  розглянули з ними  ці  пропозиції,  Суперечності виникали     в    основному    у    зв'язку    з    гуманним    і раціональнопрагматичним становленням до проблеми.  І все-таки всі відомства,  усі  міністерства,  у тому числі міністерства освіти, молоді,  соцзабезпечення і праці, - усі погодили цей проект, який ви  маєте  на  руках.  Треба  сьогодні  надати  нам змогу набрати максимально можливу кількість військовослужбовців на службу.

 

     Вважаємо, що цей захід мав бути тимчасовим,  тому що ми нині переживаємо черговий демографічний спад, а також іще не завершені ті реформування у військах, які передбачають зниження чисельності армії  -  на  це піде ще два-три роки.  Таким чином вирівняється, мабуть,  і.  потреба у  призовниках,  і  ми  матимемо  можливість виконувати цей закон.

 

     Дякую за увагу, у мене все.

 

     ГОЛОВА. Ви  бачите,  що  робиться  біля мікрофонів?  Давайте будемо відповідати на запитання.

 

     Перший, мікрофон.

 

     50

 

     МАТВІЄНКО А.С.,  голова Комісії  Верховної  Ради  України  у справах молоді /Бершадський виборчий округ, Вінницька область/. Я розумію  проблему  і  підтримую  намагання  її  вирішити.  Чомусь сьогодні  не  говориться  про те,  що нинішнє становище виникло в результаті нашої помилки у прогнозі тих законів,  як! ми приймали раніше.  Але помилка,  яку ми допустили, аж ніяк не дав нам права робити чергову помилку. Тому хочу запитати: Валерію Миколайовичу, чому таке слабке опрацювання внесеного проекту?

 

     Наведу лише  один приклад.  У результаті введення в дію тієї статті, яку ви пропонуєте щодо студентів, ми дамо право призивати до  лав  армії  майже  300  тисяч  чоловік.  Потрібно ж 40 тисяч. Скажіть,  будь ласка,  кого із семи чоловік  ми  сьогодні  будемо призивати, який критерій відбору щодо призову?

 

     Я вважаю,  що  така  підготовка  проекту  /є цілий ряд інших проблем,  які викликають певний сумнів/ не дає нам права сьогодні голосувати.  Тому  я  пропоную:  для  того  щоб  знайти  рішення, потрібно доручити сьогодні  відповідним  міністерствам  разом  із комісіями освіти, молоді й оборони знайти формулу, яка оптимально вирішує цю проблему.  Оскільки  ми  лише  сьогодні  отримали  дай документ,  а ця формула,  яка тут записана,  Породжує тільки нові протиріччя,  соціальну  напругу,  ми  не  будемо  мати  вирішення проблеми, а будемо мати чергову біду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валерію  Миколайовичу!  Ви закінчили тим,  що проект погоджений  із  міністерствами  і  комітетами,  а  тут  вноситься пропозиція разом з ними знайти формулу. Так яке ж це погодження?

 

     51

 

     ШМАРОВ В.М.   Шановні   депутати!  Ми  дійсно  душ  ретельно працювали над проектом  і  погодили  його  з  міністерствами,  як кажуть,  у робочому і раціональному порядку.  З цифрами,  які вій наведи,  я дещо не згоден.  Я вам можу довести,  що сьогодні  273 тисячі  людей  призовного віку звільнені від служби через те,  до причиною в навчання у вузах. Тому ми з цього контингенту маємо на увазі збільшити кількість призовників до 20 тисяч.

 

     ГОЛОВА. Не 40 тисяч, а 20-10 процентів.

 

     ШМАРОВ В.М.   Критерії   вибору   такі   /це  у  пропозиціях записано/.  Там,  де  є  військові   кафедри,   студенти   будуть продовжувати    навчання,    як    і    було    колись;   фахівці сільськогосподарського напряму, якщо вони їдуть у село працювати, не  призиваються;  інших  на  цей  перехідний  період  ми повинні призивати до армії.  Думаю,  у кожному випадку  призовна  комісія повинна мати великі повноваження.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КИСЛИЙ П.С.,  голова Комісії Верховної Рада України з питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ,  м. Київ/. У мене два запитання.  Перше -це ситуація одноразова?  Якщо вона не одноразова,  а постійна,  то це означає,  що у  нас  така  велика армія,  що просто не вистачає людей для того, щоб її забезпечити. Якщо ж ситуація одноразова,  тоді ми не повинні приймати зміну до закону, а мусимо

 

     52

 

     прийняти таке рішення, яке було б теж одноразове.

 

     І друге   запитання:   скільки   й   надій   армії  офіцерів позаштатом?

 

     ШАРОВ В.М.  Щодо  першого  запитання.  Я  повністю  з   вами солідарний  відносно  того,  що треба знищувати чисельність,  але вважаю,  що буде потрібно 2-3 роки для того,  щоб  вийти  на  той баланс,  ту  пропорційність,  коли  чисельність  призовників буде достатньою для укомплектування армії.  Це не може  бути  раптовим процесом.

 

     Відносно другого запитання.  Є такі цифри,  які я б не хотів сьогодні називати -  у  нас  відкрите  засідання.  Я  готовий  їх повідомити вам після засідання. Я розумію ваш натяк, що армія все більше стає "офіцерською".  От сьогодні  ми  й  пропонуємо  цього уникнути.  Хтось повинен і солдатську службу нести, а залишається все більше і більше командирів.

 

     53

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГНАТКЕВИЧ Ю.В.,  заступник голови Комі сі зі Верховної  Ради України   із  питань  народної  освіти  і  науки  /Індустріальний виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановний Валерію Миколайовичу!  Я  з великою обережністю поставився до вашої заяви про те,  що питання про відстрочку було узгоджено з Міністерством освіти.  Бо я  дуже добре  пам'ятаю  Із  свого  досвіду  часи,  коли  студенти КПІ не служили в армії.  Потім студенти почали служити в армії. І як наш ректорат  і  колишній ректор /а нинішній міністр/ боролися за те, щоб повернути  студентів  назад  на  студентські  лави.  Адже  ми розбивали  студентські групи,  відривати студентів,  у тому числі талановитий, від навчання. І, зрештою, ми сильно вдарили по вищій освіті.  Тому  хотів  би  все-таки знати,  чи точно ви радилися з міністерством і з ким конкретно.

 

     Далі. Чи радилися ви з нашими ректорами  на  більш  широкому загалі?  Тому що для цілого ряду вузів,  скажімо нетехнічних,  де немає військових кафедр,  це просто дуже погано.  І,  зрештою, чи радилися ви із студентськими організаціями, адже вони в нас нині, знаєте, дуже бойові.

 

     Тому підтримую депутата Матвієнка в тому плані,  що потрібно все-таки порадитися з більш широким загалом.

 

     ШМАРОВ В.М.  Дякую  за запитання.  Хоча воно,  вважаю,  дещо неконкретне. Бо я доповідаю парламенту України, доповідаю вам, що мною особисто було проведено не одне засідання, на

 

     54

 

     яких обов'язково   були  присутні  відповідальні  працівники Міністерства  освіти  в  особі  й   самого   міністра,   і   його заступників. Безумовно те, що ви кажете, мало місце. Міністерство освіти - це була найбільш,  так  скажемо,  -опозиційна  сила  при виробленні  цього рішення.  Але повинен вам сказати,  що особисто Петро Михайлович Таланчук погодив  цю  пропозицію  щодо  внесення сьогодні  доповнення.  Вважаю  особисто,  що  багато кому з нашої молоді потрібно послужити в армії.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МЕЩЕРЯКОВ В.Ф.,  доцент Харківського державного університету /Вузівський   виборчий  округ,  Харківська  область/.  Я  25  лет преподаю в Харьковском  государственном  университете.  Уважаемый Валерий Николаевич! Хотел бы вначале уточнить, согласовано ли это с Министерством образования.  Но вы только что сказали, что лично с  Таланчуком согласовали.  Что ж,  мне в очередной раз стыдно за свое родное министерство и за своего министра.

 

     Вопрос мой  замотается  в   следующем.   Уважаемый   Валерий Николаевич!  Вы  присутствовали  на  наших  недавних  чтениях  по национальной безопасности.  И тогда  министр  Зленко  в  качестве одного  из угрожающих безопасности Украины факторов назвал резкое снижение  интеллектуального  уровня  в  Украине.   Сейчас   этими поправками   вы  его  окончательно  добьете.  Стараниями  бывшего министра обороны были закрыты военные кафедры в большинстве вузов востока, центра и юга Украины. И вот теперь согласно этим

 

     55

 

     поправкам студентов  второго и третьего курсов будут срывать с занятий и отправлять служить в армию.

 

     Мы понимаем ваши нужды,  но это  делать  ни  в  коем  случае нельзя.   Это   грозит  буквально  национальной  интеллектуальной катастрофой.

 

     Спасибо.

 

     ШМАРОВ В.М.  Уважаемый  товарищ   Мещеряков!   Я   полностью разделяю  ваше  опасение за интеллектуальный потенциал.  Но вот и вы,  и предыдущие товарищи задавали подобный вопрос.  Я хотел бы, чтобы  все-таки  ставили и вторую часть вопроса:  а каким образом сегодня защищать потенциал страны?

 

     Полагаю, было бы корректно ставить вопрос так:  не  "вы",  а "мы".  Потому  что мы внесли вам наработанные нами предложения по поводу  того,  как   мы   вместе   сегодня   будем   обеспечивать безопасность   страны,  когда  нет  солдат  для  того,  Чтобы  ее обеспечивать.  Значит, временно, может быть, нужно пойти на такие условия.

 

     Я, например,   служил   в   армии,  и  ничего  страшного  не случилось. Отслужил и потом пошел учиться.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ВАНЄЄВ Г.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у  питаннях  соціальної  політики та праці /Гагарінський виборчий округ,  м.  Севастополь/.  Уважаемые народные депутата! Уважаемый Иван Степанович! Здесь задаются вопросы, и это будет продолжаться

 

     56

 

     до бесконечности.  Могу сказать,  что обращение Министерства оборона к  парламенту,  согласованное  со  всеми  министерствами, считаю крайне необходимом.

 

     Товарищи! В   этом  зале  часто  вдет  речь  о  безопасности Вооруженных Сил,  о независимости нашего государства. А чем вы ее собираетесь обеспечивать? Непонятно.

 

     Если сегодня  воинские части укомплектованы на 56 процентов, то о какой боеготовности может идти речь?  Я прослужил почти  что 35  лет и скажу,  что такого никогда не было.  А здесь радетели о том  лишь  и  говорят,  что,  видите   ли,   будет   национальная катастрофа.  Давно  ли  у  нас  студенты  освобождены от призыва? Сейчас призывать уже некого. Офицеры сами ходят в караулы я стоят с винтовкой на посту. Что это за безобразие!

 

     Прошу прямо поставить вопрос здесь.  И во что бы то ни стало надо принять сегодня это решение и проголосовать поименно.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ДОРОФЄЄВ В.М.,  ректор  Комунарсъкого  гірничометалургійного Інституту /Алчевський виборчий округ,  Луганська область/.  Сразу скажу,  что,  наверное,  в отличие от  предыдущих  выступающих  я прошел  через  это  чистилище.  В  доброе старое время я служил в армии рядовым после окончания института. Я - гвардий сержант.

 

     57

 

     Но вы поймите,  что мы можем сделать. Мы не усилим армию, но мы  уничтожим  многие  специальности.  Это  равносильно  закрытию горно-металлургического профиля,  где учатся  только  ребята.  Из набора  в  нашем  институте 800 человек армию прошли 22 человека. Значит, более 700 человек подлежат призыву.

 

     Если вы этого совершенно,  не знаете,  то почитайте закон... депутат Таресенко пусть выпьет холодной воды. А я говорю цифры...

 

     ГОЛОВА. А якщо вода не заспокоює?...

 

     ДОРОФЄЄВ В.М.   Никто  не  против  призыва  после  окончания института.  Разрыв в  образовании  -  это  равносильно  забиванию гвоздей  головой.  Это  мы  уже прошли,  мы уже так призывались в Советском Союзе.

 

     Вы меня извините,  откуда  взялась  вторая  "демографическая яма"?   Она  только  десять  лет  назад  уже  была.  У  нас  что, продолжительность жизни поколения - десять лет?

 

     Пожалуйста, ответьте на эти два вопроса.

 

     58

 

     ШАРОВ В.М.  Я думаю,  уважаемый товарищ  депутат,  что  ваше предложение   можно   использовать  и,  так  сказать,  селективно определить  еще  те   специальности,   являющиеся   критическими, которые,  возможно,  необходимо сохранить. В том ч геле в гордую, которую вы назвали.

 

     Сельскохозяйственную специальность мы выделили  потому,  что это было в процессе работы оговорено. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Валерію Миколайовичу! Я можу тільки одне сказати: вносячи на розгляд документ, треба його погоджувати у відповідній комісії.  І собі першому роблю таке зауваження. А також тим, кому слід.  Он три голови комісій стоять,  не  погодили  самі.  Внесли зараз на розгляд,  Шаров доповідає,  що погоджено,  а три комісії мають три думки. Ну, хіба ж так можна?

 

     Валентине Пантелійовичу, ви ж кажете, що з квітня документ у комісіях  був.  т  сьогодні  його  поставили на прохання міністра оборони Радецького,  який уранці звернувся,  і я йому сказав,  що попрошу   розглянути  на  сесії.  Коли  ми  отримали  з  Кабінету міністрів документ? 10 жовтня, а не з квітня.

 

     Валерію Миколайовичу,  все  треба  робити  у   встановленому законом  порядку.  А  якщо  сьогодні  ви  кажете,  що з 273 тисяч плануєте  взяти  20  тисяч,  а  голова   комісії   Матвієнко   не погоджується,  то  давайте  визначимо  методику,  як відібрати 20 тисяч і за яким  принципом.  Чи  завтра  підуть  виплакувати,  чи випрошувати,  чи  ще за якимись мотивами?  Якщо відомо,  так чому Матвієнко Не знає? Переконуйте, раз відомо.

 

     Ми готові голосувати? Другий мікрофон.

 

     59

 

     КОЛЕСНІК С.В.,  член Комісії Верховної Радо України з питань оборони  і державної безпеки /Торезький виборчий округ,  Донецька область/. Іване Степановичу! Я дуже прошу вас не знімати зараз це питання з розгляду, а прийняти доповнення постатейно. Не пройдуть студента - і слава Богу. Пройдуть інші категорії в проекті - дуже добре.  Хоч  20-30  тисяч додатково ми зможемо призвати.  Офіцери стоять на  постах,  нікому  змащувати  і  ставити  на  збереження техніку,   а   ми   збираємося  скорочувати  армію.  Отже,  треба постатейно прийняти ці доповнення.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології   та   раціонального   природокористування  /Тернівський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.   Шановні   колеги, шановні  Голово  і  доповідачу!  Безумовно,  депутатський  корпус розумів важливість забезпечення армії. Ми розуміємо й те, що, хоч є  нагальна  необхідність,  але два чи три дні погоди не роблять. Тобто вказаних тут недоліків можна позбутися.

 

     Хочу звернутися  до   шановного   пана   віце-прем'єра.   Ви говорите,  що  депутату  Матвієнку  чи  нам  зрозуміло,  за  яким принципом буде відбиралися,  ця студентська молодь.  У той же час ви зазначали, що це робитимуть комісії, вони, мовляв, знають. Ні, це має бути відображено в законі.

 

     І ще хочу додати.  Нині значна кількість молоді звільняється від призову, в основному - "за станом здоров'я". Але

 

     60

 

     впевнено можна  сказати,  є  такі  дані,  що  частина  людей одержує звільнення за  станом  здоров'я  не  зовсім  на  законних підставах.

 

     Отже, варто  було  б  передбачити якісь контрольні перевірки певної частини  цієї  молоді.  То  скажіть,  будь  ласка,  чи  це передбачено.

 

     ШМАРОВ В.М.  Шановний  депутате!  По-перше,  щодо технології призову. Я не вважаю, що це має бути визначено в законі. На це .є інструкції,  а тут закладаються принципові речі. Скажімо, там, де є військова кафедра,  юнаки продовжують учитися до закінчення,  а потім  служать.  Де  немає кафедри,  - ідуть на службу.  Відносно спеціальностей  сільськогосподарського  напряму  тут  обумовлено, інші  йдуть служити.  Були,  щоправда,  сьогодні висловлені різні пропозиції.

 

     З приводу об'єктивності комісії.  Ці  звинувачення,  мабуть, були,  в  і  будуть.  Як  можна проконтролювати виконання ліщиною своїх обов'язків? Я вважаю, що будь-яка військова комісія сама по собі  об'єктивна,  тому  що  вона складається з великої кількості людей, фахівців, які можуть визначити стан здоров'я призовника. А те, на що ви натякаєте, ніяк не запишеш у законах.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Валерію Миколайовичу. Я не хочу зараз ставити питання на голосування, щоб завтра пішли чутки, що ми не прийняли змін  і  доповнень,  .чим  далі  розвалюємо нашу армію.  Але якщо виступають чотири депутати,  і з них  три  просять  відрегулювати краще  технологію призову,  причому представники вищої школи,  то хіба це можна назвати погодженим?

 

     Зараз постатейно голосувати ми не готові.  Може,  ви ще  два дні   попрацюєте?   А   в  п'ятницю  зранку  можна  було  б  його проголосувати.  Так?  Отже,   .даємо   доручення   комісіям   під керівництвом  Леміша,  Матвієнка,  Кислого  доопрацювати внесений законопроект,  і ми розглянемо його в  п'ятницю  зранку.  А  наш, прокурор Дацюк?

 

     61

 

     Може, у  першому  читанні  треба було б прийняти оце рішення про Кримінальний  кодекс?  Треба  його  присяги,  щоб  потім  уже доопрацювати.

 

     Візьміть, будь    ласка,   проект   закону   про   посилення кримінальної відповідальності за деякі злочини проти  держави.  Я вчора оголошував цей проект. Є бажаючі висловити з цього приводу? Депутате Потебенько, будь ласка.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях  законодавства і законності /Новобузький виборчий округ, Миколаївська область/.  Товариші!  Я думаю, що з проектом закону, який  роздано з цього питання слід погодитися.  Пропоную прийняти його в першому читанні. Але є і зауваження.

 

     Перш за  все  звертаю  увагу   на   те,   що   санкції,   що передбачалися частиною третьою статті 71, частиною третьою статті 62 Кримінального кодексу,  дійсно відповідають скоєним  злочинам. Але ж решта санкцій, на мій погляд, завищена.

 

     Друге. Неможливо погодитися із запропонованою до статті 62(2) Кримінального кодексу України  диспозицією,  оскільки  вона охоплює ширше поняття навіть у порівнянні з диспозицією статті 62 Кримінального кодексу,  який сьогодні  діє.  Так,  запропонований проект закону передбачає кримінальну відповідальність за публічні заклики  до  протиправного  порушення  територіальної  цілісності України  чи  інші  умисні  дії,  тоді  як нині і діюча диспозиція статті   62   Кримінального   кодексу   передбачає   заклики   до насильницьких  порушень територіальної цілісності.  Тобто якщо ми підемо по тій диспозиції, яка

 

     62

 

     пропонується, то це може призвести до  деякого  свавілля.  Я вже радився з прокурором, обмінювався з ним думками, і він згоден з типі,  щоб прийняти закон з урахуванням цих зауважень. Пропоную прийняти проект закону в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Є  в  депутатів  це  запитання?  Є  бажаючі виступити?  Вам роздано  проект  постанови:  схвалити  в  першому читанні  поданий Генеральним прокурором України проект Закону про посилення кримінальної відповідальності за  деякі  злочини  проти держави.  Доручити  Комісії  з питань правопорядку та боротьби із злочинністю доопрацювати поданий проект і  в  двотижневий  термін внести  на розгляд Верховної Ради.  А можна й раніше,  наступного тижня.

 

     Прошу проголосувати такий проект постанови.

 

     "За" - 236. Приймається.

 

     Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих акті  - про   встановлення   відповідальності  за  найманство,  створення незаконних воєнізованих формувань та інше. /Шум у залі/.

 

     Проект було своєчасно роздано.  Чи є в депутатів зауваження? Немає?

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,   секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і  законності  /Старосамбірський  виборчий округ, Львівська область/. Шановні народні депутати! Ми тільки що говорили про  те,  що  в  нас  бракує  армії  і  треба  призивати студентів.

 

     63

 

     Тут є люди,  скажімо з УНСО, які готові добровільно захищати Україну.  Якщо хтось із нас упевнений,  що  захищати  Україну  не буде,   то  підніміть,  будь  ласка,  руку.  Напевно,  такого  не знайдеться.  Держава практично не має доходів,  держава бідна,  і відмовляється від того, щоб люди робили це добровільно, - я цього не розумію, логіки туї немає.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.,  голова Комісії Верховної  Ради  України  з питань   правопорядку  та  боротьби  із  злочинністю  /Печерський виборчий округ,  м.  Київ/. Якби мені надали слово, й б виступив. Якщо в запитання, я дам відповідь.

 

     ГОЛОВА. Дайте відповідь.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Я вважаю,  і не тільки я,  що нині спокій в Україні може бути порушений,  вихід України з кризи,  в якій вона опинилася,  не  почнеться.  До  такого  висновку Комісія з питань правопорядку та боротьби із злочини і сіяв  прийшла  тому,  що  у державі  є сили,  які,  використовуючи критичний стан і критичний настрій  громадської  думки,  розвивають  свою,   я   б   сказав, організовану злочинну діяльність. .

 

     Тому, щоб не забирати часу, я хочу сказати, що виступ у мене готовий,  я його прошу надрукувати.  Але є необхідність  прийняти проект  закону,  в  першому читанні,  і ми з вами повинні чітко і ясно поставити крапку в

 

     64

 

     цьому питанні.  У нас є армія,  у нас є  внутрішні  війська. Проект  закову  відпрацьовано.  Якщо  ви вважаєте,  що його можна прийняти в цілому, давайте приймемо, в цілому. Але я прошу виступ мій надрукувати.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Вам 21 серпня 1993 року роздано проект Закону України про внесення змін  і  доповнень  до деяких законодавчих актів України.

 

     ГОЛОС ІЗ   ЗАЛУ.   Іване   Степановичу,   будь-які   питання потребують обговорення.

 

     ГОЛОВА. А чого ж ви не обговорювали?  Ви  ж  знаєте,  ми  до цього серйозно ставимося.  У вас проект закону є на руках? Другий мікрофон.

 

     65

 

     АЛТУНЯН Г.О.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань оборони   і   державної   безпеки  /  Київський  виборчий  округ, Xарківська область/.  Шановний Іване Степановичу, шановні колеги! . Степане Ільковичу, одну хвилинку. Іване Степановичу, ця справа, дійсно, надзвичайно важлива, тому я дуже прошу уваги.

 

     ГОЛОВА. Так,  я вже не моду  нічого  зробити  із  залом.  Ви дослухайте,  депутат звертається,  просить, щоб в" послухали. Дня чого ви нам годинник показуєте?

 

     АЛТУНЯН Г.О. Іване Степановичу, я хотів сказати, що, дійсно, ця  справа  надзвичайно  важлива.  Треба цю проблему вирішувати в загальному плані.  Ви знаєте, Росія вже пішла на те, щоб козацькі формування залучати до арії,  щоб вони прийняли присягу, щоб вони служили країні.  Почекайте.  Давайте зробимо це так як треба . То надзвичайно серйозне питання, його слід обговорювати.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісїї  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні колеги, прошу

 

     66

 

     заспокоїтися і  не  змішувати грішне з праведним,  Щойно і в цієї трибуни виступив міністр і казав,  що  за  контрактом  дають згоду  служити лише 400 чоловік.  Що ж да буде за країна,  якщо в ній будуть воєнізовані формування:, які нікому не .. підкоряться, які ведуть свою політику?  Ви вдумайтесь, за що ми маємо сьогодні голосувати.  Тому однозначно потрібно проголосувати  за  внесений проект у першому читанні.  Хай внесуть зміни,  а якщо є добродії, ті,  про  яких  говорив  Іван  Іванович,  в  яких  є  кошти   для організації  служби в збройних формуваннях,  - хай пожертвують на армію.

 

     Тому пропоную проголосувати,  Іване  Степановичу.  І  ніяких воєнізованих формувань, крім армії, у нас не повинно бути.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Про  яке перше читання чи друге ви говорите?  Ми або голосуємо,  або не голосуємо.  Отож ви  до  ранку  порадьтеся,  в завтра будемо вирішувати.

 

     Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині ранку,

 

     67

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.,  голова  Комісії  Верховної  Ради Україна з питань  правопорядку  та  боротьби  із  злочинністю   /Печерський виборчий  округ,  м.  Київ/.  Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати!  Сьогодні спокій в  Україні  може  бути  порушений,  бо всередині держави в сили,  які і використовуючи критичний настрій громадської  думки,   розвивають   свою   організовану   злочинну діяльність,  спрямовану  на  порушення  порядку.  Ця діяльність - найнебезпечніша серед усіх низостей,  підлостей, мерзенностей, бо веде до кровопролиття.

 

     Щоб цього не допустити,  ще два роки тому ми з вами прийняли Закон  про  відповідальність   за   створення   не   передбачених законодавством  військових  або інших збройних формувань чи груп. Події,  що сталися згодом і тривають сьогодні,  впевнюють  нас  у далекоглядності того законодавчого кроку.

 

     Адже певні ознаки, певні симптоми виходу збройної сили з-під контролю нашої держави перетворилися  відтоді  у  реальне  явище. Воно  дедалі розростається,  поглиблюється і загрожує становленню демократії незалежної  України,  її  конституційним  надбанням  і навіть здійсненню нею самостійного політичного курсу.

 

     Але закон   не   спрацьовує,   і   перш   за  все  тому,  що правоохоронні органи адаптуються до  нових  умов  у  кримінальній обстановці.  Генеральна  прокуратура,  незважаючи на неодноразові протягом року звернення.  СБ,  МВС  зайняла  позицію  очікування, невтручання, небажання застосовувати закон.

 

     68

 

     Ця хибна  позиція  створила  умови для відродження збройного екстремізму,  авантюристичної спрямованості прихильників силового тиску,   які  своєю  злочинною  діяльністю  поставили  себе  поза законом.

 

     Безкарність завади заохочує.  Тому  цілком  закономірно,  що сьогодні  у  нас  в  досить  численні  й  сталі незаконні збройні формування  різного  політичного   забарвлення.   Вони   відверто поширюють провокаційні листівки із закликами до участі у збройних конфліктах,  усупереч міжнародним конвенціям,  а також Декларації країн,  -  учасниць  СНД,  беруть  участь  у  воєнних конфліктах, відверто  закликають  до  вчинення   терористичних   актів   щодо працівників  правоохоронних та інших державних органів і планують їх,  провокують командування військових частин до спільної участі у насильницьких діях.

 

     Шановні народні   депутати!   Ми  зобов'язані  зупинити  цей процес.  Громадяни України на нашому  боці.  Проведене  нещодавно Інститутом   соціології  опитування  свідчить,  що  80  відсотків опитаних засуджують створення збройних формувань.

 

     Проект закону,   внесений   на   ваш   розгляд   Генеральною прокуратурою,  покликаний  застерегти  тих,  хто  хоче вдатися до насильництва,  а  також  врегулювати   деякі   аспекти,   що   не передбачалися  законом  від  12 вересня 1991 року,  з урахуванням змін, які сталися в нашому житті.

 

     Це, по-перше,  посилення  карних  санкцій  за  створення  не передбачених законом збройних формувань, доповнення закону нормою про підвищену відповідальність осіб,  які здійснюють  керівництво такими формуваннями.

 

     69

 

     По-друге, це норма,  що звільняв від відповідальності особу, яка,  перебуваючи у складі незаконного збройного  формування,  не вчинила злочину, добровільно вийшла із цієї злочинної організації і повідомила про неї органам державної влади.

 

     Такі доповнення до  закову  дадуть  можливість  особам,  які несвідомо  або  обманом  буди залучені до незаконних воєнізованих формувань чи груп,  не боячись репресії,  вийти з  них,  а  також сприятимуть розкриттю злочинної діяльності таких формувань.  Крім того,  передбачено  доповнити  Кримінальний  кодекс  нормою   про відповідальність за шаманство. Ця пропозиція є цілком слушною, бо міжнародний досвід і хід подій,  що відбуваються  в  Україні,  не виключають можливості виникнення таких явищ і в нас.

 

     Зважаючи на    викладені   обставини,   Комісія   з   питань правопорядку   та   боротьби   із   злочинністю   підтримує   цей законопроект  і  приєднується  до пропозиції про прийняття його у першому читанні.

 

     Проте перш ніж ми  будемо  голосувати,  хочу  звернути  вашу увагу,   шановні   народні  депутати,  на  одну  статтю  проекту, правомірність якої,  на наш погляд,  викликає сумнів.  У  всякому разі, приймаючи те або інше рішення, нам слід свідомо поставитися до  цього  питання.  Мова  йде  про  статтю  1877  проекту,   яка передбачає    встановлення   кримінальної   відповідальності   за добровільну участь у збройних конфліктах інших держав, якщо немає корисливих мотивів.

 

     70

 

     Справа в  тому,  то  жодна  з  міжнародних  конвенцій  такої заборони не передбачає і,  мабуть,  не може передбачити,  бо  тут ідеться не про найманство,  а про захист переконань,  світогляду, вибір власної совісті.  Згадайте, будь ласка, участь добровольців Радянського  Союзу  в  1936-1937  роках  у  громадянській війні в Іспанії,  участь  китайських  добровольців  у   Кореї,   згадайте Байрона, який загинув на Балканах, захищаючи там волелюбну ідею.

 

     Це питання    необхідно   глибоко   осмислити   і   всебічно обговорити, перш ніж приймати закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     71