Стенограма пленарного засідання

21 жовтня 1997

 

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  21  ж о в т н я  1997 р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку,  запрошені!  Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо пленарне засідання. Прошу вставити картки і зареєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  318  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Я хочу одразу поінформувати вас, що вчора відбулося засідання Погоджувальної ради керівників  фракцій  і  груп  з  участю  голів комітетів,  на  якому  ми розглянули порядок роботи на цей робочий тиждень і вирішили,  що для того  щоб  піднести  активність  нашої роботи,  ми  будемо реєструватися на ранковому засіданні і в кінці вечірнього засідання.  Я вважаю,  що такий підхід правильний,  він дасть  можливість  активніше  працювати  і  приймати  напрацьовані законодавчі акти.  А їх нам  потрібно,  розглянувши  на  пленарних засіданнях, прийняти обов'язково.

 

     Я просив  би  вас  підтримати  цю  пропозицію щодо процедури. Голови комітетів,  керівники фракцій і груп підтримали  її.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 100.

 

     Була пропозиція   поіменно   проголосувати.   Ставлю   її  на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 80. Рішення прийнято.

 

     Голосуємо поіменно, потім висвітимо результати по фракціях.

 

     "За" - 125. Рішення прийнято.

 

     Дозвольте повідомити, що надійшли депутатські запити:

 

     Пшеничної Ольги Миколаївни - до Президента  України  стосовно роз'яснення   соціально-економічної   ситуації,   що  склалася  на Керченському півострові в Автономній Республіці Крим;

 

     Парубка Омеляна Никоновича - до Президента  України  стосовно необхідності  підтримки  механізму кредитування цукрових заводів і виробництва цукрової сировини в Україні.  Цю пропозицію  підписали депутат Парубок і ще група депутатів-аграрників.

 

     Я просив  би  підтримати  зміст  цих  двох  запитів поіменним голосуванням. Я, шановні колеги, вважаю, що ситуація, яка склалася сьогодні  в  цукровій  промисловості,  змушує нас серйозно над цим замислитися і прийняти серйозне рішення.

 

     "За" - 196. Прийнято.

 

     А зараз давайте підтримаємо пропозицію  про  направлення  цих запитів. Я прошу проголосувати.

 

     "За" - 215.

 

     Степане Ільковичу,  ви не встигли проголосувати?  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Я не думаю,  що тільки в Омеляна Никоновича голова болить  за цукрові буряки. Це - бюджет нашої держави.

 

     Голосуємо, будь ласка. Катерино Тимофіївно, голосуйте "за".

 

     "За" - 249. Рішення прийнято.

 

     Борзих Олександр  Іванович  звертається  до  Голови Верховної Ради України стосовно негативної практики застосування виконавчими органами положень законів про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального   захисту   і    про    списання    (реструктуризацію) заборгованості  платників  податків  за  станом на 31 березня 1997 року та щодо дачі роз'яснень про їх застосування.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка. Прошу підтримати.

 

     "За" - 208. Рішення прийнято.

 

     Надійшли також запити:

 

     Черепкова Володимира Федоровича - до Прем'єр-міністра України щодо   ситуації   з   виплатою   заробітної  плати  на  державному геологічному підприємстві "Донбасгеологія" Донецької області;

 

     Яковенка Олександра  Миколайовича   -   до   Прем'єр-міністра України   стосовно  незадовільного  виконання  Державної  програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 206. Рішення прийнято.

 

     Алексєєва Володимира Геннадійовича - до виконуючого обов'язки Генерального  прокурора  України  стосовно  реагування  на  прояви намагань розпалу міжнаціональної ворожнечі в Україні.

 

     Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 176. Рішення прийнято.

 

     Шевченка Віталія Федоровича - до  міністра  фінансів  України про відшкодування фастівському заводу "Червоний Жовтень" коштів за виготовлення біоустановок на замовлення Мінсільгосппроду України.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 191. Рішення прийнято.

 

     До Прем'єр-міністра є ще чотири запити. Я їх зачитаю підряд.

 

     Самофалова Геннадія Григоровича - до Прем'єр-міністра України стосовно  правомірності роз'яснень Міністерства фінансів і Укргазу про скасування пільг щодо плати за  природний  газ  для  інвалідів Великої   Вітчизняної   війни,  передбачених  постановою  Кабінету Міністрів України N879 від 1 серпня 1996 року;

 

     Шкрабака Павла  Ананійовича  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно незадовільного постачання природного газу в Миколаївській області,  де від газових мереж відключаються не окремі  споживачі, які мають заборгованість, а цілі населені пункти;

 

     Масенка Олександра Миколайовича - до Прем'єр-міністра України у зв'язку із забороною подачі газу на котельні підприємств,  що не розрахувалися за спожитий газ, унаслідок чого не опалюється житло, школи,  дитсадки  в  сільській  місцевості.   Сільськогосподарські підприємства  коштів за реалізовану державі продукцію не отримують і тому не мають змоги розрахуватися за  газ.  Депутати  пропонують провести  взаємозаліки.  Я  прошу  підтримати  ці  три  запити  до Прем'єрміністра.

 

     "За" - 212. Підтримано.

 

     I останнє.   Шановні   колеги!   Депутат   Білоус    В`чеслав Олександрович  звертався до Прем'єр-міністра,  але відповідь,  яку він одержав, його не задовольняє. Я надаю йому слово для уточнення з цього приводу.

 

     Будь ласка, В`ячеславе Олександровичу.

 

     БIЛОУС В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка офіцерів України.  Дякую. Шановні колеги! Згідно зі статтею 12 Закону про статус народного  депутата  України  хочу пояснити,  що  протягом  2,5  року  я веду листування з виконавчою владою стосовно будівництва моста в Полтаві (селище Яківці),  який перебуває  в  аварійному  стані.  Відповіді зводяться до того,  що немає коштів. Зокрема, з держадміністрації Полтавської області і з міськвиконкому  я  одержав саме такі відповіді.  Кабінет Міністрів вважає, що замовником повинна виступати місцева влада, а та в свою чергу заявляє, що це повинна робити Південна залізниця. Питання не вирішується, міст не будується, і 5 тисяч жителів щодня ризикують, бо цей міст може обвалитися.

 

     Тому, шановні  колеги,  якщо  на  цей запит (він є,  за моїми підрахунками, вже п'ятнадцятим), надійде негативна відповідь, то я хотів  би скористатися Законом про статус народного депутата,  щоб запросити  сюди  представників   місцевої   влади,   представників Кабінету  Міністрів  і  обговорити  це питання.  Бо якщо станеться якась біда, то я не знаю, хто буде нести відповідальність.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  ще надійшов запит депутата Ковтунця на  ім'я міністра  оборони Кузьмука з приводу невиплати грошового утримання офіцерам військової частини N 15 558/8  (місто  Дубно  Рівненської області) та пов'язаних з цим акцій протесту.

 

     Я прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 178. Підтримано.

 

     I запит депутата Білоуса я ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 174. Підтримано.

 

     -----------

 

     Шановні колеги, у нас ще залишилося 16- 17 хвилин.  Запишіться,  будь ласка,  хто хоче задати запитання чи висловити свої думки з приводу нашої роботи на цьому тижні.

 

     Виставте 15 хвилин.

 

     Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Душейко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  В  этом  сессионном зале звучало немало слов по поводу принятого Закона о выборах.  Я хотел  бы  напомнить  Администрации Президента  Украины,  что  16 октября истек срок,  предусмотренный Конституцией,   -   15   дней,   по   первому   варианту   закона, проголосованного Верховным Советом и направленного Президенту.  По Конституции он обязан был 16 числа подписать старый вариант нового Закона  о  выборах народных депутатов Украины.  Однако то,  что мы услышали из уст главы Администрации Президента Евгения  Кушнарева, повергло многих народных депутатов и те политические силы, которые хотят,  чтобы у нас выборы проходили  на  демократической  основе, мягко говоря, в удивление.

 

     В этом сессионном зале уже звучало немало анекдотов по поводу Администрации Президента.  Я напомню,  что один из членов нынешней Народно-демократической  партии  Карпов  в  свое  время  рассказал анекдот,  который  ему  очень  дорого  стоил,   о   бывшем   главе Администрации Президента Кучмы Дмитрии Табачнике. Тогда он сказал, что Кучма работает Президентом в администрации Табачника.

 

     Сейчас злые   языки   рассказывают   немало    анекдотов    о своеобразном дуэте КучмаКушнарев. Ну, например, такой анекдот, что то,  что у Кучмы на уме,  у Кушнарева - на языке.  И  вообще  дуэт Кучма-Кушнарев, сокращенно говоря, дуэт "Ку-Ку", очень странен. Я, конечно,  не согласен с этими анекдотами. Тем более после того как прокуратура очень внимательно занимается текстами моих выступлений в  сессионном  зале  и  хочет  возбудить  уголовные  дела   против народного депутата Украины за конкретные выступления.

 

     У меня   конкретный   вопрос   к   исполняющему   обязанности Генерального прокурора  Украины  Литваку  Олегу  Михайловичу.  Кто конкретно  рассматривал  стенограммы  заседаний Верховного Совета? Кто  конкретно  дает  задания  заниматься  выступлениями  народных депутатов Украины?  И хорошо ли у нас ведется борьба с коррупцией, с организованной преступностью той же Генеральной прокуратурой?

 

     Я советовал бы и  Президенту,  и  его  окружению  внимательно изучать  не  варианты  роспуска  парламента,  варианты недопущения выборов в 1998 году,  а вариант,  который был  известен  по  Южной Корее. Он более показателен и более характерен.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Душейко. За ним

- депутат Шейко.

 

     ДУШЕЙКО П.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Чорнобаївський виборчий округ,  Черкаська область). Шановний Олександре Миколайовичу,  шановні колеги депутати!  Взяти слово мене змусило те становище, яке складається сьогодні на селі. Мабуть,  кожен  знає,  що  сільгоспроботи в цьому році проходять у дуже складних погодних умовах.  На сьогоднішній день під  загрозою завершення збирання кукурудзи, цукрового буряку.

 

     Здавалося б,  за  нормальних  обставин,  враховуючи наявність Закону  про  пріоритетність  соціального  розвитку  села,  держава повинна була б сконцентрувати зусилля на допомозі селянам.  Але на практиці виходить  навпаки.  Зокрема,  велику  "допомогу"  селянам подає  Міненерго.  Я  маю  на увазі те,  що в сільській місцевості останнім часом протягом доби по кілька годин,  а інколи і більш як на  10  годин  вимикається  електроенергія.  Це  не дає можливість досушувати  зерно  кукурудзи,  довести  до   нормальних   кондицій посівний матеріал соняшнику, ремонтувати техніку.

 

     Я вже не кажу про те, що за тим самим законом держава повинна дбати про створення нормальних умов для селянина. А ці "нормальні" умови сьогодні полягають,  мабуть, у тому, що селянин не має змоги ввечері ні помитися,  ні повечеряти при  електричному  освітленні. Мабуть,  дбаючи  про свого селянина,  йому не дають змоги почитати газету, вважаючи це для нього надмірною розкішшю.

 

     Тому я просив би  колег  депутатів  усе-таки  прислухатись  і підтримати.  А  вас,  Олександре Миколайовичу,  прошу поставити на голосування в поіменному режимі звернення до Кабінету Міністрів  і Мінекономіки  або  проект  постанови  Верховної  Ради про заборону відключення  електроенергії  сільським  споживачам  до  завершення осінньо-польових   робіт.   Бо   буде  велика  біда  в  сільському господарстві.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шейко. За ним - депутат Омельчук.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На ім'я Голови Верховної Ради Олександра Мороза  надійшла  заява  від члена групи "Конституційний центр" Олександра Стояна такого змісту (я цитую заяву):  "15 жовтня,  виступаючи з трибуни Верховної Ради України,   народний   депутат   Терещук   заявив  таке  (цитую  за стенограмою):  "Вот у меня в руках телеграмма. 8-9 октября местным администрациям  пошло указание Администрации Президента Украины на с1езде  Федерации  профсоюзов  поддержать  на  выборах  Александра Стояна.  Вот  чьи интересы защищает этот лидер".  Оскільки Терещук заявив,  що "у меня в руках телеграмма",  я одразу ж  попросив  її показати,  але  Терещук  сказав,  що  зараз у нього цієї телеграми немає.  У зв'язку з цим заяву  Терещука  розцінюю  як  провокацію, спрямовану  на  дискредитацію  мене як голови Федерації профспілок України напередодні з'їзду".

 

     Наполягаю зобов'язати  Терещука  представити  мені  та  іншим народним депутатам України копію телеграми.

 

     І друге. У разі якщо її не виявиться, депутат Терещук повинен публічно з трибуни Верховної Ради спростувати свою заяву".

 

     Я двічі підходив до Василя Васильовича,  оскільки є звернення і  доручення Олександра Олександровича мені розібратися.  Я просив його надати копію телеграми,  яку підписав хтось із  Адміністрації Президента.  На  жаль,  такої  телеграми Василь Васильович мені до цього часу не надав.

 

     Оскільки сьогодні  проходить   з'їзд   Федерації   профспілок України,   очевидно,  таке  звернення  з  трибуни  Верховної  Ради народного депутата на адресу іншого викличе якісь непорозуміння. Я хотів би довести до вашого відома таку річ:  телеграми,  яку давав "хтось" із відповідальних  працівників  Адміністрації  Президента, немає (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я прошу, не потрібно. Я сам знаю, що робити. Сядьте на місце.

 

     Депутат Омельчук. За ним - депутат Чиж.

 

     ОМЕЛЬЧУК Р.Ю.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Замковий виборчий  округ,   Рівненська   область).   Українська   селянська демократична   партія.   Шановний   головуючий!   Шановні  народні депутати!  Останнім часом  ми  досить  часто  розглядаємо  питання соціального   захисту   наших   громадян  з  метою  полегшення  їх становища. Влітку 1997 року ми прийняли надзвичайно важливий закон про  відновлення заощаджень,  який дає хоч і невеличку,  але надію нашим людям старшого віку.  Пропоную повернутися до  цього  закону про  державні гарантії відновлення заощаджень і прийняти поправку, яка  дала  б  змогу  одній  з   найнезахищеніших   верств   нашого суспільства - інвалідам та тяжко хворим також отримати свої вклади хоча б на лікування. Це буде і справедливо, і гуманно.

 

     І друге  питання.  За  шість   років   незалежності   України більшості населення стало зрозумілим, що тільки шляхом відродження села,  підвищення  якості  та  збільшення   кількості   виробленої сільськогосподарської   продукції  ми  зможемо  подолати  кризу  і піднести рівень життя й добробуту наших громадян.

 

     Але на заваді швидкому реформуванню села  стоїть  недосконала законодавча база. Тому пропоную на цій сесії розглянути і прийняти закон про приватно-орендні підприємства,  який докорінно змінив би відносини   на   селі,   дав  змогу  знайти  реального  господаря, ефективного виробника.  Організація приватно-орендних  підприємств підвищує  міру  відповідальності  керівника  за кінцевий результат господарювання, з чого випливає надійніший соціальний захист селян і пенсіонерів.  До того ж зберігається цілісність місцевих масивів і  майнових  комплексів.  Створення  великих  економічно   сильних приватноорендних  підприємств складе реальну конкуренцію західному фермеру на світовому ринку  і  сприятиме  залученню  іноземних  та вітчизняних інвестицій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж. За ним - депутат Майборода.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька   область).   Об'єднана   фракція   Соціалістичної   і Селянської партій України.  Шановні колеги! Я привертаю вашу увагу до  факту  наступу  на  ліві  сили,  який чиниться на півдні нашої держави.  Жорстоко побито  члена  Соціалістичної  партії  депутата Іванівської   районної   ради   Херсонської   області   Володимира Романенка.     Володимир     Романенко     разом     зі     своїми товаришамисоціалістами виступив у засобах масової інформації проти зловживань владою головою  райдержадміністрації.  Внаслідок  цього Романенко  був  побитий  серед білого дня.  Прокуратура,  міліція, служба безпеки не дали цьому факту оцінки. Наша фракція бере це на контроль  і  заявляє,  що  ні  у Львові,  ні у Херсоні такі дії не пройдуть. Це перше.

 

     Друге. Я привертаю  вашу  увагу,  як  і  вчора  привертав  на нараді,   до   бюджетного  процесу.  Внесений  проект  бюджету  на наступний рік подається як вершина досконалості,  а Верховна Рада, яка   відхилила  його  за  ознаками  невідповідності  Конституції, подається як гілка влади,  яка чинить злочин.  Я хочу сказати,  що злочином є подавати такий проект бюджету.

 

     Переді мною  список  55  дітей,  які  лікуються  в Київському науково-дослідному інституті радіології і онкології.  Назву хоча б деякі прізвища, щоб ви побачили, що це - вся Україна:

 

     Артишевський Микита   -   Луганськ,  Шишкін  Максим  -  Крим, Сімферополь,  Загорій Сергій -  Кіровоградська  область,  Петришко Сергій  - Закарпаття,  Манченков Юра - Луганська область,  Ващирок Христина - ІваноФранківська,  Коломия і  так  далі.  Усі  ці  діти приречені, і держава цьому сприяє, оскільки не фінансує цей заклад охорони здоров'я.

 

     Ми фракцією  прийняли  рішення,  створили   комісію,   будемо розбиратися.  Але  я  хотів  би,  щоб  у бюджеті такі заклади були пріоритетними. Це - позиція нашої фракції, ми цього вимагаємо.

 

     Нарешті, проблеми  агропромислового  комплексу.  Я   дивуюся: Аграрна   партія   керує   агропромисловим   комплексом,  міністр, заступники міністра,  керівники на місцях - усі вожді аграрні,  то чому  ж така біда на селі?  Заводи стоять,  буряки не копають,  не посіяно і не досіяно,  господарства на грані розвалу. Ми просто не знаємо,   чи  розуміють  цю  ситуацію  керівники  агропромислового комплексу.  Фракція   вимагає   при   розгляді   проекту   бюджету подивитися,  що таке пріоритет агропромислового комплексу,  уважно поставитися до тих законів про  пріоритетний  розвиток  села,  які нами  приймалися.  Ми  не  можемо  упускати  ці  питання,  бо це - майбутнє.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Майборода.

 

     МАЙБОРОДА С.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики і судово-правової реформи (Корабельний виборчий округ, Миколаївська область). Прошу передать слово Симоненко Петру Николаевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область). Фракция коммунистов. Спасибо. Уважаемые коллеги! Как нам стало известно из  достоверных  источников,  по  поручению  высших должностных  лиц  государства  спешно  готовится очередная мерзкая акция по запрету деятельности Компартии Украины.

 

     Не вызывает сомнения,  что в ужасе  от  страха  надвигающейся ответственности  за  содеянное  в  Украине  перед  высшим  судом - народным  судом  они  лихорадочно  ищут  пути,  как  не  допустить Компартию Украины к участию в выборах 1998 года.  Даже проведенные по  приглашению   именно   представителей   власти   американскими спецслужбами социологические исследования свидетельствуют, что час расплаты близится. Народ Украины прозревает и готов к решительному и  ответственному  поступку  -  отстранению  нынешнего  режима  от власти.

 

     В дикой злобе за открытость,  честность,  принципиальность  и последовательность, правдивость и самоотверженность нашей позиции, за свою несостоятельность решить хоть один  вопрос  для  улучшения условий   жизни  народа  представители  власти  продолжают  худшие традиции времен маккартизма и окончательно подтверждают, что стали на путь пиночетовской диктатуры.

 

     Вначале -  попытка  ареста лидеров возобновившей деятельность Компартии Украины перед первым с1ездом  в  Донецке  в  1993  году. Потом - личные угрозы их уничтожения. Теперь - разработка операции по запрету деятельности Компартии.  Чем же так неугодны 140  тысяч честных  граждан  Украины  - коммунистов?  Не тем ли,  что открыто изобличают всю пагубность политики и продажность  ее  лидеров?  Не тем ли, что рассказывают народу правду обо всех злодеяниях жуликов и их патронов?  Не тем ли, что мы защищаем наших стариков, отцов и матерей   от  преждевременной  смерти?  Не  тем  ли,  что  требуем обеспечить работой,  куском хлеба каждую семью?  Не  тем  ли,  что отстаиваем   независимость   народа   от  порабощения  иностранным капиталом?  Не тем ли,  что боремся за бесплатное образование  для молодежи,  медицинское  обслуживание для населения,  за бесплатные квартиры и многие другие социальные проблемы?  Не тем ли,  что  не даем возможности продать нашу землюкормилицу заокеанским хозяевам? И не тем ли,  что видим возрождение Украины на пути к социализму и в добровольном союзе равноправных народов независимых государств?

 

     Тех, кто    дает    "доброжелательные"   советы   о   запрете деятельности  Компартии,  нашептывая  главному  исполнителю,  что, дескать,  не  бойся,  в  октябре  1993  года  расстреляли в Москве парламент  России  на  глазах  у  всего  мира  -  и  ничего,  хочу предупредить:  забываетесь,  господа, на улице сегодня 1997 год, и мы не позволим,  чтобы ваши намерения сегодня были  реализованы  в запрете деятельности крупнейшей политической организации. Той, что по достоинству отстаивает интересы  простых  граждан  Украины.  Мы предупреждаем   и   призываем  все  здравые  политические  силы  к об1единению,  к  борьбе   против   таких   подходов   новоявленных диктаторов в Украине.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський  виборчий округ,  Київська область).  Група "Конституційний центр".  Шановні колеги,   шановний   Олександре   Миколайовичу,   шановні   колеги журналісти!  Сьогодні  тут говорили,  що селяни в своїй роботі і в своєму житті наближаються до тієї межі,  за якою остаточні злидні. Я вважаю,  що вони не наближаються, а вже потрапили в найстрашніше становище,  яке тільки могло бути в Україні.  Завдяки своїй  праці вони  посіяли  те,  що  потрібно  було  посіяти восени,  але тепер практично  позбавлені   електроенергії   і   газопостачання.   Це, звичайно,  жахливо.  І  йдеться не про те,  щоб подивитися увечері телепередачу,  а про те, що треба доїти корів, які ще залишилися в колективних сільськогосподарських підприємствах.

 

     Далі я хотів би зазначити,  що Верховна Рада прийняла рішення про те,  щоб частині  населення  України  видавати  заощадження  в ощадбанках.  Однак ці заощадження не видаються.  Народ,  звичайно, обурюється.  Повертати заощадження тим,  кому 80 років і більше, - це  лише  частинка  цієї  роботи,  але  і  їм  ці  заощадження  не повертаються.

 

     Тому я хотів би,  щоб Верховна Рада знову розглянула  питання про   те,   щоб   можна  було  взаємозаліком  віддавати  населенню заощадження.

 

     І останнє.  Як ви знаєте,  в  Україні  видавалися  гроші  тим людям,  які свого часу працювали на каторжних роботах у Німеччині,

- колишнім остарбайтерам.  Однак якщо в інших  країнах  колишнього Радянського  Союзу ці гроші виділено повністю,  і практично в усіх країнах Західної Європи  це  зроблено,  то  в  Україні  цю  роботу виконано лише на третину. Тому я хотів би, щоб ми до цього питання повернулися, з тим щоб цю роботу було завершено.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Терещук,  до вас  було  звернення.  Будь ласка, дайте відповідь з місця.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий  округ, Донецька  область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Я  показав депутатам,  ось текст телеграми,  я її зараз  зачитаю.  "Народному депутату   Украины   Моисеенко   Владимиру  Николаевичу.  Согласно достоверным данным 8 и 9 октября сего года местным  администрациям пошло   указание   Администрации   Президента  Украины  на  с1езде Федерации профсоюзов Украины поддерживать  на  выборах  Александра Стояна".

 

     То же  самое  делала администрация бывшего Президента Украины Леонида Кравчука,  когда  Стояна  впервые  избирали  председателем Федерации  профсоюзов Украины.  Это полностью соответствует тексту стенограммы моего предшествующего выступления.

 

     В то же время я хотел бы обратить внимание, что депутат Шейко точно  так  же,  как  и  депутат  Стоян,  очень  дружно работает с Администрацией   Президента.   Стояну   Администрация   Президента подарила   тарифное   соглашение   на  прошедший  год,  которое  в понедельник подписано.  А Шейко...  Вот,  пожалуйста, список ваших автомобилей. Здесь "Вольво-940", за который вы заплатили 73 тысячи гривень.  Я понимаю,  что Президент делает вам большие подарки, вы можете  обслуживать  это  дело.  Но  кроме того у вас еще две свои машины,  и еще вы попросили вот здесь,  в Верховном Совете,  чтобы вам   в   Бобровицком  районе  на  "антилопу  гну"  выдали  номера Верховного Совета с тремя семерками. Вот ваше обращение.

 

     Поэтому неслучайно...  Вот  письмо  от   избирателей   вашего округа,  которые  выражают  вам  недоверие.  Вот  этими вопросами, пожалуйста, и занимайтесь у себя в комиссии (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми... Я розумію... Одну хвилину!

 

     Депутат Шейко. Будь ласка, з місця. І на цьому завершуємо.

 

     ШЕЙКО П.В.  Шановні  народні  депутати!  Ви   розумієте,   що звинувачення  серйозне.  Тому я звертаюсь офіційно до Генерального прокурора,  щоб він перевірив факти,  які назвав  Терещук,  і  дав цьому  принципову оцінку згідно із законодавством.  Я наполягаю на цьому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я прошу уваги!

 

     Депутат Єльяшкевич  порушив  питання   про   те,   що   строк підписання   Президентом   прийнятого   нами   Закону  про  вибори закінчився 16 жовтня.  Ми з вами врахували ті зауваження, які вніс Президент,  і  направили закон йому на підписання.  Після зустрічі Голови Верховної Ради з Президентом  було  досягнуто  домовленості про  підписання.  Ми вважаємо,  що коли не вчора,  то сьогодні цей закон буде підписано.  Він набере чинності і буде опублікований  у пресі.

 

     Депутат Душейко  порушив  питання  про  звернення до Кабінету Міністрів. Він наполягає, щоб ми проголосували в поіменному режимі за те,  щоб на період до завершення осінньо-польових робіт на селі не відключали електроенергію.  І взагалі, не тільки на цей період. Це блюзнірство,  коли із селом не розраховуються, а за те, що село не розраховується  з  енергетиками,  йому  відключають  електричну енергію. Якщо вже з хліборобами так чинять, то на що ми надіємся?!

 

     Тому я  просив  би  підтримати  пропозицію  депутата  Душейка направити звернення до Кабінету Міністрів для  вжиття  відповідних заходів. Прошу підтримати. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 197.

 

     Було внесено    пропозицію    голосувати    поіменно.   Прошу проголосувати дану пропозицію.

 

     "За" - 203.

 

     Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 250. Рішення прийнято.

 

     Висвітіть, будь ласка,  на моніторі,  як голосували  фракції. Рішення  прийнято  250  голосами (Шум у залі).  В порядку репліки: "Конституційний центр" не зрозумів села.

 

     Депутат Шейко,  виконуючи доручення  Голови  Верховної  Ради, оголосив про перевірку правдивості тієї телеграми,  про яку йшлося на одному з попередніх пленарних засідань.  Гадаю,  ми зрозуміли і уточнення, і відповідь депутата Терещука.

 

     Депутат Омельчук  порушив  питання  про  гарантії відновлення заощаджень.  Приймаючи держбюджет на 1998 рік,  ми, безперечно, це питання серйозно будемо розглядати, і воно буде враховано.

 

     Щодо прийняття   закону   про  приватноорендні  підприємства. Безперечно,  цей закон потрібно приймати,  сумнівів немає.  Але ми повинні   одне   зрозуміти:   не   зміною   назв   чи   вивісок  в агропромисловому комплексі і не зміною тих чи інших законів  можна навести   порядок   в  агропромисловому  комплексі.  Нам  потрібно докорінно змінити  ставлення  до  агропромислового  комплексу.  Це основний фактор відбудови економіки, зміцнення держави.

 

     Депутат Чиж  порушив  питання  про  неподобства в Херсонській області,  де побили  члена  Соціалістичної  партії.  Я  думаю,  що потрібно  внести  відповідну  пропозицію  до органів,  які повинні розслідувати  цей  факт  і  вжити   відповідних   адміністративних заходів.

 

     Щодо бюджету і тієї біди, якої зазнає сьогодні АПК. Більшість депутатів сьогодні,  вносячи пропозиції,  ці питання так чи інакше порушували.   Гадаю,   кожен   розуміє,   що   сьогодні   потрібно мобілізувати  все  від  армії  до  Генеральної  прокуратури,   щоб завершити  осінньо-польові  роботи.  Організувати  і транспорт,  і населення,  і студентів. Сьогодні цукрові буряки не викопано на 60 відсотках площ. А ще - соняшник, кукурудза. Зяб не піднято.

 

     Ці питання - компетенція,  безперечно,  виконавчої структури, яка,  гадаю,  прислухається до зауважень  і  пропозицій,  внесених сьогодні на засіданні.

 

     Симоненко Петро  Миколайович  порушив  питання  про те,  що у відповідних структурах розробляється якась програма  про  заборону Комуністичної  партії.  Я  думаю,  що  до  цього  не дійде в нашій державі.  Адже ті,  хто  розробляє,  мабуть,  першими  свого  часу просилися бути членами цієї партії.

 

     Депутат Кірімов  порушив  питання про проведення взаємозаліку заощаджень.  Я думаю,  що питання дуже правильно поставлено.  І ми його,  ще раз кажу, будемо враховувати при розгляді і затвердженні бюджету на 1998 рік.

 

     Ось ті питання, які було порушено під час "розминки".

 

     А зараз приступаємо до розгляду питань затвердженого  порядку денного сесії.

 

     ----------------

 

     Розглядається питання про Закон України про Кабінет Міністрів України з пропозиціями  Президента  України  (від  28  липня  1997 року). Порівняльна таблиця та інші матеріали з цього питання у вас є.

 

     Доповідає Коліушко Ігор Борисович, секретар Комітету з питань правової   політики   і   судово-правової   реформи.  Підтримувати пропозиції Президента на  засіданні  Верховної  Ради  буде  перший віце-прем'єрміністр України Голубченко Анатолій Костянтинович.

 

     Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи   (Буський виборчий  округ,  Львівська  область).  Шановний  пане головуючий, панове депутати!  Знову повертаємося  до  питання,  яке,  напевне, багатьом  у  цьому залі вже набридло.  Нагадаю,  що минулого разу, розглядаючи зауваження Президента до Закону про Кабінет  Міністрів України,  ми  не  ставили  на голосування пропозицію про подолання вето.  Було  проголосовано  пропозицію   про   перенесення   цього голосування на інший час.  Потім воно постійно відкладалося. І от, урешті-решт,  розглядаємо зараз.  За цей час комітет з  ініціативи голови   комітету   Володимира   Миколайовича  Стретовича  ще  раз повернувся до розгляду цього питання і скрупульозно розглянув  усі пропозиції Президента до закону.

 

     У результаті  було  прийнято рішення про те,  що три поправки можна (так вважає більшість членів комітету)  врахувати.  Поперше, замість 60 днів на підготовку програми діяльності новосформованого Кабінету Міністрів України надати,  як просить Президент, 90 днів. По-друге,  вилучити  з тексту закону (стаття 33) норму,  яка надає Кабінету Міністрів України право звертатися до  Верховної  Ради  з проханням  розглянути  в  терміновому  порядку  внесені  Кабінетом Міністрів  проекти  законів.  Відповідно  до  Конституції   тільки Президент  може  визначати  законопроекти  як  невідкладні.  Третя пропозиція,  врахована  комітетом,  стосується  того,  що  в  разі необхідності   за  рішенням  Президента  України  (а  не  Кабінету Міністрів,  як записано в прийнятому нами  законі)  забезпечується особиста охорона колишнього члена Кабінету Міністрів України.

 

     Що стосується   інших   пропозицій   Президента   України  до прийнятого нами закону,  то точка зору Комітету з питань  правової політики  і  судово-правової  реформи  не  змінилася.  Ми вважаємо неможливим їх врахування в цьому законі.  Частково тому,  що  вони виходять  за межі конституційного регулювання,  частково тому,  що змінюють концепцію, закладену в даному законі України.

 

     Таким чином, ми стоїмо сьогодні перед необхідністю або ще раз голосувати  всі  внесені  Президентом України пропозиції до Закону про Кабінет Міністрів України,  а потім голосувати пропозицію  про подолання вето, або, навпаки, спочатку проголосувати про подолання вето  і  тоді,  в  разі  позитивного  результату,   врахувати   ті пропозиції, які можна буде врахувати в цьому залі.

 

     Вам ще два чи три тижні тому роздано порівняльну таблицю,  де в колонці "Висновки,  обгрунтування" подано детальне обгрунтування позиції  комітету  щодо  кожної  пропозиції  Президента:  чому  не враховано, з яких мотивів.

 

     І на   закінчення   вступного   слова   хочу   сказати,    що невизначеність  з  цим законом породжує багато проблем у правовому регулюванні діяльності органів виконавчої влади в  нашій  державі. Зокрема,  наш  комітет  не  може  розглянути  і  внести на розгляд Верховної Ради проект Закону про міністерства та  інші  центральні органи  виконавчої  влади.  Це  стосується  і  підготовки  змін  і доповнень або навіть нової редакції Закону  про  державну  службу. Всі  ці  закони  разом із Законом про Кабінет Міністрів становлять єдину концептуальну  цілісність  і  можуть  бути  прийняті  тільки разом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  внесено дві пропозиції.  Одна - одразу проголосувати про  подолання  вето  Президента  і  прийняти закон  у  цілому,  але  врахувати  ті  три поправки,  про які Ігор Борисович доповів.  Друга пропозиція  -  розглядати  і  голосувати кожну  пропозицію  Президента,  а  потім визначитися в цілому щодо закону.

 

     Перед тим як ми визначимося,  за якою  процедурою  розглядати закон,   я   надам   слово  представникові  Президента  -  першому віцепрем'єр-міністру України Голубченку Анатолію Костянтиновичу.

 

     Будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,    перший    віце-прем'єрміністр     України (Бердянський виборчий округ,  Запорізька область). Шановні народні депутати!  Шановна президіє!  Я  звертаюся  до  вас  із  проханням звернути  увагу  на  "Висновок на пропозиції Президента України до Закону України про Кабінет  Міністрів  України",  який  підготував науково-експертний  відділ  Секретаріату  Верховної  Ради.  Відділ вважає,  що можна  погодитися  з  пропозиціями,  які  містяться  у пунктах 4,  7, 8, 15, 21, 22, 23, 25 і спрямовані на вдосконалення окремих  положень   закону,   а   також   із   пропозиціями   щодо неконституційності пунктів 5,  6,  14 цього закону.  Отже,  було б неправильно  сьогодні   долати   вето   Президента,   адже   закон недоопрацьований.

 

     Я вас  дуже  прошу,  по-перше,  перед  голосуванням  провести поіменну реєстрацію, щоб ми знали, скільки зареєстровано депутатів і скільки їх зараз є в залі.  Я дуже вас прошу поставитися до цієї справи подержавному.  Я ще раз кажу,  що треба  відкласти  розгляд питання,  повернути  закон Кабінетові Міністрів на доопрацювання і тільки після того,  як його буде доопрацьовано,  знову  внести  на розгляд Верховної Ради.  Для цього створити комісію, і після цього внести закон...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   На   початку   засідання   ми зареєструвалися.  Зараз у нас зареєстровано 322 народних депутати. Отже,  стосовно  того,  чи  засідання  проходить   відповідно   до Регламенту, ніяких питань немає.

 

     Питання в   іншому:   нам   потрібно   визначитися,  за  якою процедурою розглядати закон з пропозиціями Президента.  Я  вважаю, що  треба  все-таки  розглянути  кожну  пропозицію  Президента.  У кожного з вас  на  руках  є  висновки  науковоекспертного  відділу Секретаріату Верховної Ради.  Фахівці цього відділу вважають, що з одними пропозиціями Президента можна погодитися, з іншими - ні.

 

     Зокрема, на   сторінці   2   цього   експертного    висновку, підписаного   Мацюком,   завідуючим   відділом,   називаються  сім пропозицій Президента,  з якими цей відділ не може  погодитися.  Я міг би зачитати цей висновок, можливо, в когось із депутатів немає цього документа. Але, гадаю, потреби такої немає.

 

     Тому я  вважаю,  що  кожну  пропозицію  Президента   доцільно розглядати і голосувати окремо.

 

     Запросіть людей  до  залу.  Хто  за  дану  пропозицію?  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 151. Рішення прийнято.

 

     Перша пропозиція Президента...  Одну  хвилиночку!  Володимире Юлійовичу, ви, мабуть, просто упустили, за що ми проголосували. Ми процедуру визначили:  кожну поправку Президента розглядати окремо. Кожну! Тут усе зрозуміло. Я ще раз кажу, що ми процедуру визначили шляхом голосування, і я не буду надавати нікому слова.

 

     Ігоре Борисовичу  Коліушко,  будь  ласка.  Перша   пропозиція Президента. "Частиною другою статті 113..." Це сторінка 2.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  У  першій  пропозиції  Президента  йдеться про необхідність внесення змін до останньої частини статті  1  закону, де  записано,  що  Кабінет  Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній  Раді у межах, передбачених Конституцією України.

 

     Справа в    тому,    що   у   статті   113   Конституції   ця підконтрольність і  підзвітність  обмежується  статтями  85  і  87 Конституції.   При   цьому   не  враховано,  що  в  інших  статтях Конституції,  зокрема 97 і 98,  також є  норми,  які  встановлюють підконтрольність і підзвітність Кабінету Міністрів Верховній Раді, зокрема в питаннях бюджету.

 

     Тому комітет наполягає на тому, щоб у законі була ширша норма

- "у межах,  передбачених Конституцією України", без перерахування статей,  на які посилається Президент.  Він наполягає, щоб це було зведено лише до двох статтей - 85 і 87. А куди подіти норми статей 97 і 98?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Костянтинович Голубченко. Будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановні народні депутати!  По-перше, частина друга статті 113 визначає підконтрольність і підзвітність Кабінету Міністрів Верховній Раді України як органу в цілому,  а також його відповідальність перед Президентом України. По-друге, слід мати на увазі,  що  механізм  підконтрольності  і  підзвітності   Кабінету Міністрів   згідно   з   Конституцією   реалізується  також  через передбачені нею органи Верховної Ради.  Саме тому у запропонованій Президентом  України  редакції  статті 37 межі підконтрольності та підзвітності  уряду  не  обмежуються  лише  статтями  85   та   87 Конституції України.

 

     Крім того,   з   метою   консолідації  норм  закону,  в  яких визначається  підзвітність  та  підконтрольність  уряду  Верховній Раді,   до   зазначеної   статті  включено  також  положення  щодо здійснення контролю з боку окремих народних депутатів.

 

     Таким чином,  у цій статті охоплюються і випадки, передбачені не лише статтями 96,  97,  98 і 101,  як зазначено у висновку, а й статтею 86 Конституції України.

 

     Тому я прошу підтримати пропозицію Президента України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію Президента на голосування.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав цієї пропозиції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу! Голосуємо пропозицію Президента.

 

     "За" - 86.

 

     Пропозиція не набирає голосів,  отже,  залишається  попередня редакція.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Наступна  пропозиція  -  до статті 4 Закону... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Редакція, яку прийняли раніше... (Шум у залі).

 

     Будь ласка, Ігоре Борисовичу (Шум у залі).

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Тут,  у наступній пропозиції,  йдеться про те, що... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Називайте сторінку і поправку.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Це сторінка 4 порівняльної таблиці.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Друга пропозиція.

 

     КОЛІУШКО І.  Б.  Так,  друга пропозиція.  Хотів би привернути вашу увагу до понять "повноваження" і "функції". У прийнятому нами законі,   як   і   передбачено   Конституцією,  ці  поняття  чітко розрізняються.  У статті 4 закону  записано:  "Здійснення  окремих функцій Кабінету Міністрів України в межах повноважень, визначених Конституцією та законами  України,  може  регламентуватися  актами Президента  України".  Лише  функцій!  А повноваження визначаються лише законами - так визначено в Конституції.

 

     Президент пропонує записати: "Організація і   порядок   діяльності,  функції  (повноваження)  і склад...  визначаються" і законами,  і актами Президента.  Комітет вважає це неприпустимою вільністю у тлумаченні понять.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Костянтиновичу, будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Олександре  Миколайовичу!  По-перше,  я хочу повернутися до результатів попереднього голосування.  Ви  сказали, що залишається стаття у старій редакції.  Не залишається стара, бо питання не вирішено двома третинами голосів.  Можна скасувати  або прийняти  тільки  двома  третинами.  Тому  немає  старої редакції, рішення про це не прийнято.  Зараз ми почнемо говорити про те,  що рішення прийнято, але рішення з цього питання не прийнято...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну    хвилиночку!    Я   хотів   би,   Анатолію Костянтиновичу,  нагадати вам,  що вето долається  в  цілому  щодо закону,  а не щодо окремої статті. Тому все правильно, ми працюємо в правильному режимі, не треба сперечатися.

 

     Я ставлю другу пропозицію  Президента  на  голосування.  Будь ласка, голосуємо.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" - 75.

 

     Будь ласка, наступна пропозиція.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Третя пропозиція Президента стосується статті 6 "Склад Кабінету Міністрів України".  Президент  пропонує  вилучити згадку   про   тих  п'ятьох  основних  міністрів,  які  названі  в Конституції,  а ми їх тут лише повторюємо.  А також не  обмежувати кількісний  склад Кабінету Міністрів і ввести норму про те,  що за поданням   Прем'єр-міністра   України   Президент   України   крім керівників  міністерств може призначати міністрами осіб,  членство яких у Кабінеті  Міністрів  України  не  пов'язано  з  очолюванням відповідного міністерства України.

 

     Комітет детально  розглянув  цю пропозицію і дійшов висновку, що приймати  її  недоцільно,  бо  це  може  серйозно  вплинути  на концепцію закону. Конституцією чисельність Кабінету Міністрів ніяк не врегульована,  тому ми маємо право обмежити її законом.  Ми  не обмежуємо жодною мірою право Президента призначати членів Кабінету Міністрів.  А  даний  тут  перелік  п'яти  міністрів  випливає   з Конституції,   і   ми   ним   не  обмежуємо  більше,  ніж  обмежує Конституція.

 

     Тому, на  думку  комітету,  враховувати  поправку  Президента недоцільно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я думаю,  що...  Розумієте, не в кількості міністрів суть справи. На три чи на п'ять більше, на три чи  на  п'ять  менше  - це не принципово.  Ми з вами в Конституцію заклали,  що є один перший віце-прем'єр і три віце-прем'єрміністри України.  А тепер бачимо,  що допущено помилку. Сьогодні вже є два віцепрем'єри  із  соціальних  питань  і  немає  жодного  з  питань агропромислового  комплексу.  Тому  я...  (Шум  у  залі).  Ні,  ви заступник міністра, ви не віце-прем'єрміністр.

 

     Тому я вважаю,  шановні  колеги,  що  треба  вислухати  думку Анатолія   Костянтиновича   Голубченка,  а  потім  я  поставлю  на голосування.

 

     Є у вас що сказати з приводу третьої пропозиції Президента  - про кількісний склад Кабінету Міністрів? Будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я  просив  би не обмежувати кількість членів Кабінету  Міністрів.  Треба   врахувати   пропозицію   Президента. Сьогодні є багато інших питань...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю, що з цим можна було б погодитися.

 

     Володимир Юлійович Пєхота. Будь ласка.

 

 

 

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).  Олександре Миколайовичу,  я хочу вашу увагу звернути на те, що, по-перше, ця стаття дискредитує інших міністрів - міністра економіки,    міністра    промисловості,    міністра    сільського господарства і так далі.  І хто сказав, що саме ті п'ять міністрів є основними чи головними?

 

     По-друге, комітет   не   згоден   з   пропозицією  Президента записати,  що  за  поданням   Прем'єр-міністра   Президент,   крім керівників міністерств,  може призначати міністрами осіб, членство яких у Кабінеті Міністрів не пов'язане з очолюванням міністерства. Тим  часом  в  іншій  статті  прийнятого  нами ж закону це питання інакше вирішено.  Так,  у статті 58 записано:  "Патронатні  служби формуються   самими   членами   Кабінету   Міністрів   України   і підпорядковані їм.  Патронатні  служби  Прем'єр-міністра  України, віце-прем'єрміністрів   України  та  міністрів,  які  не  очолюють міністерства..." Тобто ми визнали в  одному  випадку,  що  є  такі міністри, а в іншому випадку не визнаємо.

 

     І, до речі,  я просив слова з процедури,  тому що вважав,  що цей закон настільки недосконалий,  що нам буде просто  соромно  за нього, якщо він набере чинності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте     ми    його    спочатку    розглянемо, проголосуємо, а потім будемо соромитися.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я хочу з цього приводу сказати,  що, по-перше, перелік міністрів,  наведений у цій статті, ніякою мірою не робить одних міністрами першого сорту,  а інших - другого  сорту.  Просто про  тих міністрів згадано в Конституції,  і ми це повторюємо тут, щоб не було потім недоречностей,  ну,  скажімо, міністр названий у Конституції, але його немає в уряді.

 

     По-друге, так    звані    міністри   без   портфеля   законом передбачені,  ніякої недоречності тут немає.  Ми вилучили цю норму із статті 6,  але залишили у статті 58, і залишили цілком свідомо. Принаймні особисто я  вважаю,  що  Президент  повинен  мати  право призначити  членом  уряду  людину,  яка не очолює орган виконавчої влади.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на  голосування  пропозицію  Президента. Прошу підтримати.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав цю пропозицію.

 

     "За" - 100.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.

 

     КОЛIУШКО I.Б. Пропозиція 4 Президента до статей 7 і 9 закону. Фактично  передбачається  спрощення,  вилучення  всіх  норм,   які стосуються   порядку   формування   Кабінету   Міністрів  України. Порівняно з першою редакцією проекту Закону про Кабінет  Міністрів звідси й так вилучено майже все. Норми, які залишилися, спрямовані хоч на якесь врегулювання питання  формування  Кабінету  Міністрів України  і  недопущення  конфліктів між Президентом і парламентом. Комітет вважає поправку Президента недоцільною.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Костянтиновичу, будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Я прошу врахувати поправку Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію 4 Президента.

 

     "За" - 83. Не підтримується.

 

     Василь Iванович Степенко. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область).  Хотілося  б,  щоб  Анатолій Костянтинович,  який  захищає  позицію  Президента,  аргументовано пояснив нам ці  положення.  Наприклад,  хіба  можуть  регулюватися указами Президента повноваження й функції Кабінету Міністрів? Це ж треба аргументувати.

 

     Далі. Перелік членів Кабінету Міністрів.  Та нехай  буде  сто міністрів,  але в межах коштів,  затверджених у бюджеті. Це справа Кабінету Міністрів.

 

     I оце,  що ми тільки-но проголосували.  Я не голосую не тому, що  чогось  не розумію,  а тому,  що аргументація,  на мій погляд, недостатня.  Так  же  не  можна:  "Я  прошу   підтримати   позицію Президента". Чому підтримати і чому те, що запропоновано Верховною Радою, не підходить для даного закону?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово  надається  депутатові  Пєхоті  з процедури.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Олександре Миколайовичу! Я хочу звернути увагу на статтю 6 закону, де записано, що члени Кабінету Міністрів є вищими посадовими  особами  виконавчої  влади і на них не поширюється дія Закону  про  державну  службу.  Тоді  виникає  запитання,   а   чи поширюється на членів уряду Закон про боротьбу з корупцією?  Тобто ми їх виводимо за рамки  дії  вже  прийнятих  законів.  Я  ще  раз повторюю,  що цей закон такий недосконалий - кожна його стаття,  - що він вступає в суперечність з усіма прийнятими законами.

 

     Я пропоную зняти питання з розгляду  й  відправити  закон  на серйозне  доопрацювання  -  не  таке,  яке  було  зроблене колегою Коліушком.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Юлійовичу,  не  треба   звинувачувати Коліушка,  бо  він не один працював над цим документом.  Працювала вся Верховна Рада - усі комітети,  Кабінет Міністрів. Я вважаю, що не можна так спрощено підходити до цього закону. Так, недоречності є,  і на них  чітко  вказано  і  в  зауваженнях  Президента,  і  у висновках  науково-експертного відділу Секретаріату Верховної Ради і наших комітетів.

 

     I ми розглядаємо тут  це  питання,  щоб  прийняти  оптимальне рішення,  яке  найбільше  відповідало б вимогам сьогодення,  і щоб Кабінет Міністрів як виконавчий орган працював як слід.

 

     Будь ласка, Анатолію Костянтиновичу.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я хочу сказати,  що в статті 116 Конституції записано,  що  Кабінет  Міністрів  України  "виконує інші функції, визначені Конституцією  та  законами  України,  актами  Президента України".  Це  і є відповідь на запитання,  чи має право Президент регулювати функції Кабінету Міністрів.

 

     Щодо пропозиції  депутата  Пєхоти.   Хочу   сказати,   що   і попередній склад уряду відкликав проект цього закону,  і цей склад уряду відкликав його.  Проект закону  було  внесено  не  Кабінетом Міністрів, це був альтернативний проект.

 

     Тому я  теж пропоную не голосувати зараз.  Давайте відправимо закон на доопрацювання в Кабінет Міністрів.  Вони разом з комісією доопрацюють  його  і  потім  внесуть  сюди  на  розгляд.  Бо зараз виходить  так,  що  альтернативний  проект  подається  як  проект, внесений Кабінетом Міністрів. Не слід так робити.

 

     Прошу поставити цю пропозицію на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми прийняли цей закон і направили його Президенту.  Не думаю,  що Президент  і  його  Адміністрація, розглянувши  цей  документ,  не погодили ці зауваження з Кабінетом Міністрів.  Він розглядався і  в  президентській  структурі,  і  в Кабінеті Міністрів.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Олександре  Миколайовичу,  я ще раз пропоную повернути його на доопрацювання в Кабінет Міністрів.  Є три  заяви Кабінету  Міністрів,  є звернення попереднього уряду,  є звернення цього уряду. Давайте ж співпрацювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування  пропозицію  4  Президента. Будь ласка.

 

     КОЛIУШКО I.Б. Комітет не підтримав цю поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуймо.

 

     "За" - 76. Не підтримується.

 

     Наступна поправка.

 

     КОЛIУШКО I.Б. Пропозиція 5 щодо статті 10 закону,  де йдеться про призначення членів  Кабінету  Міністрів України.

 

     Президент пропонує  викласти  її  в іншій редакції.  На думку комітету, ця редакція є значно гіршою. Ми наполягаємо на тому, щоб Кабінет  Міністрів  приступав  до роботи в повному складі.  Тільки такий механізм може забезпечити в Кабінеті Міністрів єдину команду однодумців,  яка  візьме  на  себе відповідальність за стан справ. Коли міністри міняються по одному протягом  кількох  місяців,  то, ясна  річ,  про  якусь  політичну  відповідальність  такого  уряду говорити не доводиться. І це ми спостерігаємо вже впродовж кількох років.

 

     Норми прийнятого нами закону, власне, й спрямовані на те, щоб Кабінет Міністрів мав  більше  політичної  відповідальності  перед суспільством, перед Президентом і перед парламентом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю поправку Президента на голосування.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет це не підтримав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 89.

 

     Не набирає голосів.

 

     Наступна поправка. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Поправка  Президента  за  номером 6 стосується статті 11 закону,  в якій визначається порядок  складання  присяги членами Кабінету Міністрів України.  Президент пропонує,  щоб уряд складав присягу за межами Верховної Ради.  Нагадаю,  що відповідно до   прийнятого  нами  закону  члени  Кабінету  Міністрів  України складають присягу українському народові перед Президентом  України на пленарному засіданні Верховної Ради України.

 

     Президент вважає,   що   така   норма  закону  встановлює  не передбачений  Конституцією  обов'язок  Президента  з'являтися   до Верховної  Ради  України.  Далі.  Згідно  з  законом відмова члена Кабінету Міністрів скласти присягу є підставою для його звільнення з посади.  Президент виступає і проти цього,  що, на нашу думку, є просто  нелогічним:  як  може  людина,  що  не   склала   присяги, приступити  до  виконання  обов'язків члена уряду,  коли складення присяги передбачене законодавством?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,    науковоекспертний    відділ Секретаріату  Верховної  Ради  не  підтримує  цієї  норми закону і вважає,  що складати присягу  на  сесії  Верховної  Ради  Кабінету Міністрів не потрібно.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Підтримує пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, підтримує пропозицію Президента.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. І я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  нехай Кабінет Міністрів складає присягу в Маріїнському палаці, це правильно.

 

     Будь ласка, голосуємо пропозицію Президента. Її підтримує, ще раз  наголошую,  науково-експертний  відділ Секретаріату Верховної Ради.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав.

 

     "За" - 130.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  досить присяги, яку ми з вами приймаємо тут.

 

     Є зауваження?  Василь Іванович Степенко.  Будь ласка. Потім - депутат Моісеєнко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Ігоре Борисовичу,  у  мене  до  вас  конкретне запитання.  Ви доповідаєте надзвичайно важливий закон. Перше. Якщо ніхто ніякої відповідальності не несе  за  складення  присяги,  то навіщо  тоді  втручатися?  Раз так вирішив Президент - нехай він і приймає присягу там, де вважає за потрібне, розумієте?

 

     І друге. Ви кажете, попередньо... До речі, ви якось утискуєте мої  права,  Олександре  Миколайовичу.  Це  неподобство,  цього не зрозуміють ні виборці, ні народ України.

 

     Так от,  ви підтримуєте положення про те,  щоб  Президент  за поданням  Прем'єрміністра  призначав  усіх міністрів гуртом.  Ну а якщо  немає  на  відповідну  посаду  кандидатури?  Це  ж  непросте питання.  І  хіба на щось впливає?  Ми поклали відповідальність на Кабінет Міністрів, тож нехай він працює.

 

     Це непереконливо з  вашого  боку.  Я  підтримую  Пєхоту,  він розуміється  на  цьому.  Гадаю,  слід  закон  доопрацювати й чітко поставити питання - чому так, а не інакше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто   ви   підтримуєте   внесену    Президентом пропозицію. Я так зрозумів?

 

     СТЕПЕНКО В.І. Так.

 

     КОЛІУШКО І.Б.   Я  відповім  на  запитання.  Шановний  Василю Івановичу,  справа в тому, що в конституціях багатьох країн Європи встановлено термін для формування уряду. І якщо протягом того часу

- як правило,  це два тижні або близько того - Прем'єр-міністр  не сформує  уряд,  він автоматично опиняється у відставці.  Це просто приклад.

 

     У даному випадку  присяга,  звичайно,  має  чисто  символічне відношення  до  політичної відповідальності (я казав про політичну відповідальність у питанні формування уряду).  Згідно з  прийнятим нами   законом   процедура   має   бути   такою.  Прем'єр-міністр, призначений Президентом після згоди Верховної Ради,  має два тижні на внесення Президенту всіх кандидатур до складу уряду.  Президент розглядає подання й вирішує, кого затвердити, кого не затвердити.

 

     Якщо набирається дві третини від загальної  кількості  членів уряду  і  Президент  згоден  їх  затвердити,  він  видає  указ про призначення їх списком.  Тоді уряд складає присягу й приступає  до роботи.

 

     Мені і членам нашого комітету здається, що це проста, логічна й зрозуміла схема.

 

     У даному разі в статті 11 важливою  є  норма  стосовно  того, коли   набуває  повноважень  Кабінет  Міністрів,  а  не  того,  де складається присяга. Просто в більшості держав присяга складається

-  навіть  перед  королевою - на засіданні парламенту,  а не перед Президентом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко.

 

     Я тільки  просив  би  швидше  ставити  запитання   й   давати відповіді.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов Украины,  Всеукраинский союз рабочих.  Мне  непонятно, почему   члены   правительства   должны  приносить  присягу  перед Президентом?  Правительство ведь служит не Президенту,  а  народу. Тем  более  что  Президент  не  возглавляет  у  нас исполнительную власть,  ее возглавляет Премьер-министр,  на  назначение  которого Верховный Совет дает согласие.

 

     Да и  вообще  чиновники  в  данном случае вряд ли нуждаются в какой-то присяге. Лучше повысить ответственность Премьерминистра и правительства  перед  Верховным Советом,  чтобы не получалось так, как у некоторых депутатов,  скажем,  у Шейко.  Он то подписывается под  тем,  чтобы  отзывать народного депутата,  то голосует против моей поправки к Конституции, чтобы это было реализовано.

 

     Если у члена правительства моральные качества  такие,  как  у названного  депутата,  то  от  того,  принесет он присягу или нет, ничего не изменится.

 

     Поэтому если уж говорить о какой-то присяге,  то, наверное, о присяге Премьерминистра и Президента перед Верховным Советом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  У словах кожного промовця є доля правди. У цьому залі складають присягу депутати і Президент. Ну що змінює  пропозиція  про те,  щоб члени Кабінету Міністрів складали присягу перед Президентом у президентському палаці? Давайте підемо назустріч.  Не можна вважати правильним тільки те, що нам здається правильним.

 

     Анатолію Констянтиновичу,  будь ласка.  Завершуємо,  і будемо голосувати.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Хочу  звернути  вашу  увагу  на  статтю  115 Конституції,  де записано:  "Кабінет Міністрів України,  відставку якого  прийнято Президентом України,  за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до  початку  роботи  новосформованого Кабінету  Міністрів  України,  але  не  довше ніж шістдесят днів". Тобто те,  що пропонується Президентом,  передбачено Конституцією. За  60  днів треба призначити й затвердити новий склад уряду.  Так ні,  обов'язково  треба  записати   в   законі:   "14   днів".   А Конституція?!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  пропозицію 6 Президента. Прошу підтримати.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав її.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуймо.

 

     "За" - 144.

 

     Не підтримується.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.   Олександре   Миколайовичу!   Постійно    не голосують  134-  140  депутатів.  Я  пропоную віддати цей закон на доопрацювання. Прошу поставити цю пропозицію на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію,  внесену віце-прем'єром, він же й народний депутат.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я прошу народних депутатів підтримати,  дати можливість доопрацювати цей закон разом із комісією,  щоб  Кабінет Міністрів попрацював.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  треба  голосувати або так,  або так, але голосувати. Бо справді, 134 депутати не голосують.

 

     "За" - 134. Не прийнято.

 

     Наступна поправка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Пропозиція 7 Президента стосується  статті  12 "Програма   діяльності   Кабінету   Міністрів   України".  Комітет підтримав    цю    пропозицію.    Президент    пропонує    замість шістдесятиденного   строку   на   підготовку  Програми  діяльності Кабінету Міністрів України передбачити дев'яностоденний строк.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування  пропозицію  7  Президента. Вона підтримана комітетом.

 

     "За" - 196.

 

     Шановні колеги!  94 депутати не голосують,  у чому справа?  Я прошу голосувати або "за",  або "проти". І переносити не хочете, і не голосуєте.

 

     Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 219.

 

     Анатолій Степанович Даниленко. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального  розвитку села (Миронівський виборчий округ,  Київська область). Спасибі, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги, друзі! Я хотів би висловити три позиції.

 

     Перше. Мені  також  як  народному  депутату  багато  чого  не подобається в цьому законі.  На підставі того,  що ми  прийняли  в Конституції,  сьогодні  в  Кабінеті Міністрів немає віце-прем'єра, який би займався питаннями агропромислового комплексу. А це - одна з найзначніших галузей нашої економіки.

 

     Друге. Я закликаю своїх друзів колег,  врешті-решт,  поважати один одного, не бути такими розхристаними. Ми маємо робити спільну справу в ім'я держави.

 

     І останнє.  Розгляд  цього  питання свідчить,  що ми сьогодні тільки витрачаємо час.  Друзі мої,  давайте ще раз проголосуємо  і приймемо  єдине  рішення:  відправити цей закон на доопрацювання в Кабінет Міністрів.  Ніякого рішення по суті цього  закону  ми  все одно  не  приймемо.  А через два тижні доопрацьований варіант буде внесений, і будемо працювати далі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы".    Партия "Громада".  Уважаемые коллеги!  Сейчас мы проголосуем поправку,  с которой можно согласиться:  увеличить срок до 90 дней.  Тем  более что нынешнее правительство не вложилось и в эти 90 дней.

 

     Я бы  хотел  обратиться  к  первому  вицепремьеру,  он  же  - народный депутат Украины.  Очень трудно говорить о том,  что  надо выполнять  требования  Конституции,  когда  сам  не выполняешь эти требования.  Вы  что,  сложили  обязанности   народного   депутата Украины?

 

     Что касается    закона,   то   он   полностью   соответствует требованиям Конституции, и поэтому давайте рассматривать поправки, никаких   переносов.   Единственно,   что   можно   перенести,   - окончательное голосование,  предположим,  на завтра в связи с тем, что  сегодня  проходит  с1езд  Федерации  профсоюзов  Украины,  на котором  присутствует   довольно   большое   количество   народных депутатов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку 7 Президента.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет підтримав цю поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято. 242 голоси.

 

     Далі.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Наступна - поправка 8: у частині п'ятій статті 12  слова   "протягом   тридцяти"   замінити   словами   "протягом шістдесяти".  Це  стосується  часу,  який дається на доопрацювання Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Комітет вважає, що робити це недоцільно. Якщо 90 днів її готувати, а потім ще 60 днів доопрацьовувати - це вже занадто багато.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю поправку 8 на голосування.

 

     Шановні колеги,  голосуйте.  Так або так, але голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 125. Не підтримується.

 

     Поправка 9.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Наступна  поправка  до  останньої частини цієї статті:  "У  разі  відхилення  Верховною  Радою  України  Програми діяльності   Кабінету  Міністрів  України  Верховна  Рада  України розглядає  питання  про  недовіру   Кабінету   Міністрів   України відповідно до Конституції України".

 

     Президент пропонує  записати:  "може  розглянути  питання про недовіру Кабінетові Міністрів відповідно до Конституції  України". Комітет підтримав цю поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо і підтримуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Іван Олександрович   не   встиг  проголосувати.  Будь  ласка, голосуємо ще раз на прохання депутата Зайця.

 

     "За" - 245.

 

     Це інша справа.  Приймається.  Ось  вам  і  вагомість  голосу одного депутата Зайця.

 

     Будь ласка, поправка 10.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Поправка  10  -  до  статті 13 "Зміни у складі Кабінету Міністрів України".  Вона в даному випадку не має  сенсу, оскільки ми не врахували попередньої поправки Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 10.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет вважає,  що неможливо її врахувати, за змістом неможливо,  оскільки вона пов'язана з поправками,  які  ми вже відхилили.

 

     "За" - 99.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

 

     Поправка 11.

 

     КОЛІУШКО І.Б.   У  поправці  11  Президент  пропонує  останню частину  статті  викласти  в  такій  редакції:   "Члени   Кабінету Міністрів України, відставку яких прийнято Президентом України, за його  дорученням  продовжують  виконувати  свої  повноваження   до набуття  повноважень  новими  членами Кабінету Міністрів України", тобто без обмеження терміну. А в законі - не довше ніж протягом 30 днів.

 

     Комітет не  підтримав  цю  пропозицію.  Оскільки Конституцією України не врегульовується це питання,  тобто не обмежується строк виконання  повноважень окремими членами уряду,  це можна визначити цим законом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 11 Президента.

 

     "За" - 107. Не набирає голосів.

 

     Поправка 12.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Поправка 12 Президента стосується підпункту "о" пункту 1 статті 22. Я зачитаю дві редакції.

 

     Редакція прийнятого  нами  закону:  Кабінет Міністрів України "виступає гарантом щодо кредитів для здійснення державних програм, які  в  дозволених  законом  межах  надаються  іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними  організаціями,  у  тому  числі відповідно до міжнародних договорів України".

 

     Президент пропонує таку редакцію: "виступає гарантом  щодо  кредитів,   які   надаються   іноземними державами,    банками,    фінансовими   та   іншими   міжнародними організаціями,  у тому числі відповідно до  міжнародних  договорів України".  Тут  вилучаються  слова  "в  дозволених законом межах", тобто Президентом пропонується  надати  право  Кабінету  Міністрів самостійно,   без   будь-якого  зв'язку  з  чинним  законодавством надавати гарантії під кредити.

 

     Комітет не підтримав цієї пропозиції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто забороняється Кабінету Міністрів.

 

     Cтавлю на голосування пропозицію 12 Президента.

 

     "За" - 103. Не підтримується.

 

     Пропозиція 13.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Пропозиція  13  стосується  статті  25   "Акти Кабінету  Міністрів  України".  Президент  пропонує  об'єднати  цю статтю зі статтею 56 і викласти  її  в  іншій  редакції.  З  цього приводу вже була дискусія в цьому залі. Комітет вважає недоцільним об'єднувати ці статті, виходячи з того, що стаття 25 містить норми стосовно права Кабінету Міністрів України видавати акти,  а стаття 56 присвячена процесуальним  нормам  порядку  видання  цих  актів. Стаття  56  іде  в  наступному  розділі  у  парі  зі  статтею щодо процедури набуття актами юридичної сили.

 

     Комітет вважає недоцільним підтримувати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Костянтиновичу, будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Шановні народні депутати! Можна звернутися до стенограми,   і  ви  побачите,  що  під  час  розгляду  попередніх пропозицій було підтримано цю статтю  в  редакції,  запропонованій Президентом  України  (крім  останньої  частини  та пропозиції про об'єднання її зі статтею 57,  у редакції закону від 10 липня  1997 року  це  стаття  56).  Проте  в  поданому  на підпис законі деякі принципові положення викладені всупереч прийнятому Верховною Радою рішенню.  Тому  я  пропоную  підтримати  пропозицію Президента або повернутися до цієї статті після ознайомлення зі стенограмою.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Хочу тільки зауважити, що ніяких суперечностей зі стенограмою тут немає.  Президент пропонує об'єднати статті, ми це не підтримали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію 13 Президента.

 

     "За" - 89. Не підтримується.

 

     Пропозиція 14.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Президент пропонує викласти статтю  26  Закону про Кабінет Міністрів України в новій редакції.  Комітет розглянув цей варіант і дійшов висновку,  що  тут  мало  нового  і  редакція прийнятого закону краща, ніж редакція, запропонована Президентом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пєхота.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Треба  дати  визначення,  що таке "акти Кабінету Міністрів".  Нормативні акти - це зрозуміло.  А це які  акти?  Щоб потім хтось із цього не викручував щось інше. Розумієте?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправки до будь-якого документа не мають меж.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Це визначення є в статті 117 Конституції:  "Кабінет  Міністрів  України   в   межах   своєї компетенції  видає постанови і розпорядження,  які є обов'язковими до   виконання.   Акти   Кабінету   Міністрів   України   підписує Прем'єр-міністр України".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію 14 Президента.

 

     "За" - 87. Не підтримується.

 

     Пропозиція 15.

 

     КОЛІУШКО І.Б.    Пропозиція    15    стосується   статті   28 "Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з  місцевими державними  адміністраціями".  Президент пропонує згадати в законі районні у містах  Києві  та  Севастополі  державні  адміністрації. Оскільки  це  суперечить  прийнятому  Закону  про місцеві державні адміністрації, ми вважаємо це недоцільним і неможливим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає зауважень? Ставлю поправку 15 Президента на голосування.

 

     "За" - 91.

 

     Шановні колеги!   147   народних  депутатів  не  голосують... Анатолію Степановичу,  я  вже  ставив  на  голосування  пропозицію відправити на доопрацювання, її не підтримано.

 

     Голосуйте або за, або проти. Ну, так же не можна.

 

     Василь Іванович  Степенко  просить  проголосувати за поправку 15. Будь ласка, голосуймо.

 

     "За" - 98.

 

     Не набирає голосів.

 

     Пропозиція 16.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Ця пропозиція теж стосується статті 28. Знову ж таки,  оскільки те,  що пропонує Президент,  суперечить положенням Закону про місцеві державні адміністрації, ми вважаємо недоцільним враховувати її.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  зауваження?  Ставлю  на голосування пропозицію 16.

 

     "За" - 86.

 

     Не набирає голосів.

 

     Пропозиція 17.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  На сторінці 32 поправка без номера  до  статті 29,  яку  пропонується  викласти  в іншій редакції.  Комітет її не підтримав.  Вважаємо,  що текст у прийнятому нами  законі  повніше врегульовує ці відносини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується поправка до статті 29. Будь ласка.

 

     "За" - 92.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Поправка  17 Президента стосується статті 32 - "Відносини Кабінету Міністрів України з Радою національної безпеки і оборони України,  апаратом Президента України, консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами,  створюваними Президентом України".

 

     Президент вважає її надто деталізованою і пропонує залишити в ній лише одну частину, в якій вказати, що цей порядок визначається законами   України   та   актами   Президента  України.  Але  тоді незрозуміло,  якими  саме  законами,  якщо  з  цього  закону   все вилучається. Комітет цю поправку не підтримав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю поправку 17 Президента на голосування.

 

     "За" - 75.

 

     Не набирає голосів.

 

     Поправка 18.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Поправка 18 стосується статті 33 - "Здійснення Кабінетом  Міністрів  України  права   законодавчої   ініціативи". Президент  пропонує  вилучити  частину  четверту,  згідно  з  якою Кабінету Міністрів України надається право "порушувати питання про терміновий   розгляд   Верховною   Радою   України  внесеного  ним законопроекту  або  визначення  його   в   установленому   порядку невідкладним".

 

     Ми вважали,  що Кабінет Міністрів може порушувати питання про терміновий розгляд.  Та якщо  Президент  заперечує  проти  надання такого права Кабінету Міністрів і останній з цим погоджується,  то комітет вирішив за доцільне  врахувати  цю  поправку,  хоча  тоді, очевидно,   треба  буде  повернути  всі  проекти,  внесені  урядом Пустовойтенка,  оскільки  на  титульному  аркуші  кожного  з   них написано: "Прошу розглянути в першочерговому порядку".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримаємо  пропозицію Президента,  і комітет її підтримує. Голосується поправка 18.

 

     "За" - 206.

 

     За проханням депутатів голосуємо ще раз.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Поправка 19.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Президент пропонує в статті  36  "Повноваження Кабінету Міністрів України у зв'язку з підготовкою,  затвердженням і  виконанням  загальнодержавних  програм"   відповідну   частину, пов'язану  із звітуванням Кабінету Міністрів перед Верховною Радою про виконання загальнодержавних програм викласти в такій редакції: "Кабінет  Міністрів України подає Верховній Раді України одночасно із звітом про виконання Державного бюджету України за минулий  рік звіти    про    використання   бюджетних   коштів   на   виконання загальнодержавних    програм".    Тобто    парламент    затверджує загальнодержавні програми,  але згідно з пропозицією Президента не має права отримувати інформацію про те, як вони виконуються, а має право  лише  послухати  звіт  про використання бюджетних коштів на виконання цих програм. Ми вважаємо таку пропозицію неприйнятною.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). Уважаемые депутаты! Одним  из  главных,  хоть  и  малых,  полномочий Верховного Совета является  утверждение  программы,  которая  является   необходимым атрибутом для нового правительства, для нового Премьер-министра. И программа - это те показатели, на которые должно выходить общество или  наше  государство в результате ее реализации.  А бюджет - это финансовое  обеспечение   данной   программы.   Поэтому   поправка Президента   сводится   к   очередной   попытке  лишить  парламент конституционного  права   контролировать   деятельность   Кабинета Министров  через  самое  главное  - выполнение программы.  Поэтому прошу не поддерживать поправку Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку 19 Президента.

 

     "За" - 91. Не підтримується.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Поправка  20  Президента  стосується   кількох статей,  присвячених  відносинам  Кабінету  Міністрів  з Верховною Радою України.  Президент зазначає,  що всі вони  не  відповідають частині другій статті 113 Конституції,  і пропонує,  як ви бачите, все викласти  в  одній  статті  "Підконтрольність  і  підзвітність Кабінету  Міністрів  України",  в  якій просто переписуються норми Конституції,  що ніяк не врегульовує основні процесуальні  моменти діяльності Кабінету Міністрів.

 

     На думку   комітетів,   врахування   цієї   поправки  суттєво погіршить зміст закону, тому пропонується її не враховувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановні колеги депутати!  Я вас дуже прошу  не підтримувати  цю  поправку.  Коли  на засіданні Спілки вітчизняних товаровиробників ми розглядали  питання  про  те,  як  виконуються життєво  важливі  постанови Кабінету Міністрів,  укази Президента, закони Верховної Ради,  то дійшли висновку,  що вони практично  не виконуються.

 

     Я вважаю,  що  Верховна  Рада  повинна  і має право заслухати Кабінет Міністрів з того  чи  іншого  питання,  якщо  необхідність цього буде аргументовано доведена депутатами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 20 Президента.

 

     "За" - 86. Не підтримується.

 

     Поправка 21.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Поправка 21 на сторінці 41.

 

     Наш комітет  прийняв  трохи  нестандартне  рішення,  я  зараз поясню.  Справа  в  тому,  що  під час попереднього розгляду цього питання в цьому залі було вилучено частину  другу  статті  43  про участь   Кабінету  Міністрів  у  формуванні  Конституційного  Суду України,  але в  назві  статті  ми  це  не  врахували.  Пропозиція Президента  спрямована  на  усунення  цієї технічної помилки.  Але комітет  прийняв  рішення  повернутися  до  попередньої   редакції статті, тобто не усувати технічну помилку в заголовку, а відновити частину другу статті,  яка гласить,  що відповідно  до  прийнятого нами   і   чинного   Закону   про   Конституційний   Суд   України "Прем'єр-міністр України та міністр юстиції  України  консультують Президента    України    щодо    кандидатур   на   посади   суддів Конституційного  Суду  України  і   скріплюють   підписами   укази Президента  України  про  призначення  суддів Конституційного Суду України".

 

     Ця норма відповідає Конституції і повторює норму  Закону  про Конституційний Суд України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пєхота.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Тут  колега  Коліушко не має рації.  Ця норма не відповідає нормам Конституції,  і якщо  ми  записуємо  її  та  ряд інших,  то  цей  закон  автоматично стає неконституційним.  Ніякої участі у формуванні Конституційного  Суду  згідно  з  Конституцією Кабінет Міністрів не бере.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я тільки хочу повторити те,  що вже сказав: ця норма цілком відповідає Конституції.  Згідно зі статтею  106  акти Президента    про    призначення   членів   Конституційного   Суду скріплюються підписами Прем'єр-міністра  і  відповідного  міністра України.  Оскільки  це передбачено Конституцією,  то для цього має бути і якась підстава,  а не просто  так  скріплювати.  Якщо  уряд ніякого  відношення  до  цього  не  має,  а  потім  враз  скріплює підписами акти Президента,  то так не буває.  Ця норма Конституції якраз  і передбачала,  що члени Конституційного Суду призначаються Президентом принаймні у співпраці з Кабінетом Міністрів,  якщо  не за його поданням.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю поправку 21 Президента на голосування.

 

     "За" - 91.

 

     Не підтримується.

 

     Поправка 22.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я перепрошую, тепер, очевидно, треба поставити на голосування пропозицію комітету:  повернути частину другу  цієї статті, яку було вилучено під час попереднього голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  пропозицію комітету щодо частини другої. Прошу визначитися.

 

     "За" - 170. Не підтримується.

 

     Поправка 22.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я  тільки  хочу  сказати  таке.  Якщо  рішення комітету  щодо  частини другої не підтримується,  тоді автоматично вважається врахованою поправка Президента,  оскільки в ній  ішлося про  усунення  суто  технічної помилки - невідповідності заголовка змісту статті (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые депутаты!  Я поддерживаю предложение комитета   дополнить   эту   статью.   Хочу  зачитать  статью  106 Конституции: "Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених  пунктами",  -  перечисляются  пункты этой статьи,  - "скріплюються  підписами  Прем'єрміністра  України   і   міністра, відповідального за акт та його виконання".  То есть комитет вносит поправку   согласно   Конституции,   чтобы    кандидатуры    судей Конституционного   Суда,   которых   будет   назначать  Президент, предварительно   согласовывались    с    министром    юстиции    и Премьер-министром.   Это   конституционная   норма.   Если  кто-то сомневается,  то  посмотрите  статью  106  Конституции  (последняя часть),  которая подтверждает, что это поправка конституционная, и формы ее реализации должны быть закреплены законом.

 

     Поэтому прошу поддержать комитет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування    поправку,    внесену комітетом.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 180.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримується.

 

     Депутат Брит.

 

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Фракція  Соціалістичної і Селянської партій України.  Я гадаю,  що  треба  підтримати  пропозицію  комітету.  Це   справді конституційна  норма  в  частині,  що  стосується  підпису  указів Президента  Прем'єр-міністром  і  міністром  юстиції.  Але  навіщо нав'язувати  Президенту  консультації  з  їхнього боку?  Якщо йому будуть  потрібні  ці  консультації,  він  викличе  їх  до  себе  і проконсультується. А передбачати це в законі, на мій погляд, немає сенсу.  Якщо вилучити частину про консультації,  то можна  ще  раз проголосувати й погодитися з пропозицією комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки  документів будьякого рівня візується!  І ще жоден із тих,  хто візував,  не  ніс  відповідальності.  А  для формальності    це    справді   робиться.   Ходять   місяцями   по міністерствах, візують, а потім викидають в урну.

 

     Депутат Пєхота. Будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Олександре Миколайовичу!  Ми трохи,  як  кажуть, пересмикуємо  статтю  1О6  Конституції.  Там  же  є  й  стаття про Конституційний Суд,  і  є  Закон  про  Конституційний  Суд.  Треба виходити з цього закону і статті Конституції. Я недарма запитував, що ми розуміємо під актами.  Тепер кажуть,  що акти  -  це  навіть подання  кандидатури.  Так  ця норма виписана в статті Конституції про Конституційний Суд,  вона є і в Законі про Конституційний Суд. Про Кабінет Міністрів там не згадується.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Прочитайте  в  Законі  про  Конституційний суд положення про порядок призначення суддів Президентом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  треба  сперечатися.  Ставлю  на   голосування пропозицію комітету про повернення другої частини.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 163.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримується.

 

     Оголошується перерва на півгодини.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу,  сідайте  всі  на  свої  місця.  Продовжується розгляд питання  про  Закон  про  Кабінет  Міністрів.  На  трибуні доповідач  депутат  Коліушко.  Розглядається  пропозиція 22.  Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Пропозиція  22  Президента  на   сторінці   42 порівняльної   таблиці.   Вона  стосується  статті  44  "Відносини Кабінету  Міністрів  України  з  Національним   банком   України". Президент  України  повторно  наполягає на включенні в закон права приймати спільні акти Кабінету  Міністрів  і  Національного  банку України.

 

     У зв'язку  з юридичною невизначеністю поняття "спільні акти", неясністю порядку скасування  цих  актів,  внесення  змін  до  них Комітет  з  питань  правової політики та судовоправової реформи не підтримує цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція Президента.  Будь ласка.

 

     "За" - 75.

 

     Наступна пропозиція. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Пропозиція 23 до статті 45 "Взаємодія Кабінету Міністрів України з Антимонопольним комітетом  України  та  Фондом державного   майна   України".   Президент   вважає,   що  природу Антимонопольного комітету та Фонду державного  майна  визначено  в законі неправильно.  На думку Президента,  ці органи повинні бути, як і інші  центральні  органи  виконавчої  влади,  підвідомчими  й підконтрольними  Кабінету  Міністрів  України,  а тому доцільно не виписувати окрему статтю,  а поширити на них дію статті  26  цього закону,   де   визначаються   відносини   Кабінету   Міністрів   з міністерствами та іншими центральними  органами  виконавчої  влади України.

 

 

 

     ГОЛОВА. Що Кабінет Міністрів пропонує з цього приводу?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я просив би підтримати пропозицію Президента з цього приводу.

 

     ГОЛОВА. Є інші думки?  Будь ласка,  запишіться, у кого є інші думки.

 

     Опублікуйте, будь ласка, список.

 

     Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Передаю слово Марченку Володимиру Романовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! Я хочу обратить внимание на следующий    комментарий    Президента:    "За    своїм   статусом Антимонопольний комітет та Фонд державного майна можуть бути  лише органами   виконавчої   влади,  оскільки,  поперше,  їх  неможливо віднести  ні  до  законодавчої..."  -  и  так  далее.  И  этим  он обосновывает свое предложение исключить статью 45.

 

     По Конституции     единственным    законодательным    органом действительно является  Верховный  Совет.  Однако  по  Конституции Верховный  Совет  выполняет  и  другие  функции.  В частности,  он является   представительным   органом   власти,   решает   вопросы распоряжения    собственностью.    Коль    это    так,   то   Фонд государственного имущества должен быть  подконтрольным  Верховному Совету,  а  не Кабинету Министров.  На основании этого предложение Президента  о   том,   чтобы   исключить   статью   45,   является неконституционным. Прошу его не поддерживать.

 

     ГОЛОВА. Такі  самі  висновки зробив комітет,  який доповідає. Отож,  якщо ви підтримуєте, давайте визначимося шляхом голосування (Шум у залі).

 

     Валентино Петрівно,  ви  теж  підтримуєте?  Слово має депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська  область).  Шановні колеги!  Стосовно Антимонопольного комітету.  Я підтримую комітет,  щоб залишити цю норму так,  як ми проголосували.  Ці  пропозиції  були  подані  мною.  Я  виходила з повноважень Антимонопольного комітету,  передбачених  Законом  про Антимонопольний    комітет.    Відповідно   до   цих   повноважень Антимонопольний комітет готує перелік  підприємств-монополістів  і подає  на розгляд Кабінету Міністрів.  Ця норма дає змогу Кабінету Міністрів безпосередньо співпрацювати з Антимонопольним комітетом.

 

     Стосовно Фонду  державного  майна.  Я  хочу  повернутися   до пропозицій Президента до статті 29. Справа в тому, що тут потрібно підтримати запропоновану Президентом редакцію частини першої  цієї статті:  "Кабінет  Міністрів України у передбачених законодавством межах контролює та координує діяльність корпорацій,  концернів  та інших об'єднань підприємств,  яким делеговані функції з управління державним майном,  призначає (затверджує) на посади та звільняє  з посад   керівників  цих  об'єднань  та  їх  заступників".  Чому  я підтримую цю пропозицію?  У нас  є  перелік  підприємств,  які  не підлягають  приватизації.  Ми  подали проект Закону про управління державним сектором економіки. Підприємства, які є державними, а ми їх   називаємо   казенними,   на   сьогодні   фактично   ніким  не управляються. Тому дану пропозицію Президента до статті 29 я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ми вже проголосували статтю 29. Депутат Коліушко. Будь ласка.

 

 

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Щодо управління державним майном,  Конституція України   відносить  це  до  компетенції  Кабінету  Міністрів.  Ви правильно на цьому наголошуєте.

 

     З цього питання було дуже  багато  дискусій  і  на  засіданні комітету,  і в залі.  Якщо проходить цей варіант,  то тоді з Фонду державного майна треба зняти функції управління державним  майном, він  повинен  лише відігравати свою роль у процесах роздержавлення і,  мабуть,  націоналізації  також.  Саме  виходячи  з   цього   і побудована прийнята нами редакція закону.

 

     Президент пропонує,  щоб,  як і зараз,  Фонд державного майна здійснював управління  державною  власністю.  От  у  чому  полягає колізія.

 

     На мою  думку,  може  бути реалізовано як один,  так і другий варіант.  Більшість  членів  комітету  схиляється  до  того,   щоб залишити прийняту нами редакцію.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Анатолій Костянтинович Голубченко.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Шановні народні депутати! Шановна президіє! Я хотів би,  щоб ми все-таки  відповіли  на  запитання,  чи  є  Фонд державного  майна і Антимонопольний комітет виконавчою владою,  чи це якась інша влада в державі? Якщо це виконавча влада, то давайте тоді визначимо, що є такий орган виконавчої влади, який керуватиме в  державі  і  не  підпорядковуватиметься  центральній   державній виконавчій владі. Цим законом встановлюється, що Кабінет Міністрів є вищим органом виконавчої  влади.  Тоді  давайте  вказані  органи виведемо  за  межі  виконавчої  влади і скажемо,  що це якісь інші органи.  А якщо це виконавча влада,  то давайте зробимо  так,  щоб вона була підпорядкована,  і записано було хоча б так, як записано у статті 116 Конституції, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує  роботу міністерств,  інших органів виконавчої влади.  А якщо це не виконавча влада,  то давайте приймемо закон,  що це  за влада, випишемо її повноваження і функції.

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Костянтиновичу,  будь  ласка,  заодно  тоді запропонуйте, як записати і стосовно Служби безпеки.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. А діяльність Служби безпеки координує Кабінет Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Але не підпорядковує.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. А ми не говоримо про підпорядкування.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію 23 Президента.  Будь ласка.

 

 

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав її.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 93.

 

     А стосовно  частки  державного  майна,  то  тут   і   Кабінет Міністрів,   і  Президент  цілком  мають  рацію.  Треба  все-таки, очевидно,  переглянути цю норму.  Тільки давайте в Законі про Фонд державного  майна  окремо  повернемося до цього питання,  щоб воно було чітко сформульовано.  Я вважаю,  що тут пропозиція слушна, бо виходить так, що часткою державного майна ніхто не управляє.

 

     Пропозиція 24, сторінка 45.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Дана пропозиція стосується статті 48 прийнятого закону.  Президент подає нову редакцію  цієї  статті,  присвяченої повноваженням  Прем'єр-міністра  України.  У  редакції  Президента статті  48  об'єднано  кілька  норм,   пов'язаних   із   функціями Прем'єр-міністра.  Тобто  запропонована  редакція  дуже близька до прийнятої.  Комітет вважає,  що оскільки принципових  відмінностей тут немає, доцільно залишити редакцію статті, прийняту в законі.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу, у вас є якісь аргументи?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я  підтримую пропозицію Президента,  бо вона більш точна.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  пропозицію  Президента.  Будь ласка.

 

     "За" - 111.

 

     Залишається попередня норма.

 

     Поправка 25.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Поправка  25  стосується  статті  49.  У нашій редакції стаття називається "Перший  віце-прем'єр-міністр  України та  віце-прем'єр-міністри  України".  Президент  пропонує,  щоб ця стаття поширювалася і  на  міністра  Кабінету  Міністрів  України. Згідно  з  редакцією Президента міністр Кабінету Міністрів має всі ті повноваження,  які мають віце-прем'єр-міністри  України,  і  ще додаткових два повноваження, викладених у кінці цієї статті.

 

     Ми вважаємо,   що  це  суперечить  Конституції,  бо  фактично вводиться посада додаткового  ще  одного  віце-прем'єра  навіть  з більшими повноваженнями,  ніж усі інші віцепрем'єри.  Тому комітет категорично проти врахування цієї поправки.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу, будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Стосовно посади міністра Кабінету  Міністрів як  керівника  апарату  Кабінету  Міністрів  слід зазначити,  що в Конституції України не  визначено  не  лише  конкретного  переліку міністерства,  а  й  самого  поняття "міністр".  У зв'язку з цим у редакції статті 6,  запропонованій Президентом України,  міститься норма,   згідно   з   якою   Президент  України,  крім  керівників міністерств,  може призначати міністрами  осіб,  членство  яких  у Кабінеті   Міністрів   не  пов'язано  з  очолюванням  відповідного міністерства. Ця пропозиція Президента України повністю підтримана науково-експертним відділом Верховної Ради.

 

     Щодо наділення  міністра  Кабінету  Міністрів у законі правом підписувати  додатки  до  актів  Кабінету  Міністрів,  то  це   не суперечить статті 117 Конституції України,  оскільки згідно з цією статтею Прем'єрміністр підписує лише акти Кабінету Міністрів, а не додатки до них. Тому я прошу підтримати пропозицію Президента.

 

     Щодо наділення   міністра   Кабінету   Міністрів   згідно   з розподілом  обов'язків,  визначених   Прем'єр-міністром   України, відповідними   повноваженнями   віце-прем'єрміністрів,   то   така пропозиція Президента України грунтується  на  можливості  в  разі необхідності     зробити     певний    перерозподіл    повноважень віце-прем'єр-міністрів,   оскільки   їх    чисельність    обмежена Конституцією       України.      А      оскільки      повноваження віцепрем'єр-міністрів взагалі не визначені  Конституцією  України, то  покладання  певних їхніх повноважень на окремих міністрів саме законом не  є  порушенням  Основного  Закону.  Тому  я  просив  би підтримати пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Позиції з'ясовані, так?

 

     КОЛІУШКО І.Б. Ні, одну тільки репліку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Ігоре Борисовичу.

 

     КОЛІУШКО І.Б.   Я   повторюю,   дійсно,  ні  Конституція,  ні прийнятий нами закон не заперечує права Президента на включення до складу  уряду так званих міністрів без портфеля,  тобто міністрів, які не очолюють орган виконавчої влади.  Але Конституція, на думку комітету,  не  дозволяє  надавати  їм  повноваження  вищі,  ніж  у віце-прем'єрміністрів України.  І тому  дана  редакція  статті  не відповідає Конституції.

 

     ГОЛОВА. Давайте  подивимося  ці  норми.  Це  на  сторінці 50. Міністр   Кабінету   Міністрів   "забезпечує   в    межах    своїх функціональних повноважень керівництво апаратом Кабінету Міністрів України та його взаємодію з Секретаріатом Верховної  Ради  України та Адміністрацією Президента України".  З великої літери пишеться, у Конституції цей орган не передбачений  в  такому  визначенні.  Я думаю,  що  взагалі-то  функції  міністра Кабінету Міністрів треба записати окремо, якщо записувати його як міністра, а не через кому як  віце-прем'єра,  тоді  це  буде  повністю відповідати суті цієї посади.

 

     Ще є  думки,  які  заперечують   пропозицію   Президента   чи комітету? Будь ласка, запишіться, в кого є думки з цього приводу.

 

     Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький виборчий округ, Львівська область). Рух за народ, за Україну.  Шановні колеги!  Я хотів би сказати,  що ця історія дуже давня, і, здавалось би, давно вже всі зрозуміли всі аргументи "за" і "проти".

 

     Мова йде про те, щоби в уряді була людина, яке керує апаратом Кабінету   Міністрів,  забезпечує  життєдіяльність  вищого  органу державної влади.

 

     Якщо ця людина повинна  ще  при  цьому  мати  повноваження  і обов'язки такі самі,  як повноваження віце-прем'єр-міністра,  тоді виникає запитання:  що це означає?  Що паралельно  є  два  якихось Кабінети Міністрів, два окремішних органи виконавчої влади?

 

     Це та  аномалія,  яка  весь  час  критикувалася  з точки зору просто ефективної організації  роботи  органу,  який  сам  повинен організовувати роботу інших відомств.

 

     Тому якщо  Президент  і  далі  наполягатиме,  це  буде просто свідченням того,  що його  переконали  у  збереженні  неефективної моделі управління,  яка комусь,  очевидно,  потрібна для того, щоб мати відповідний дивіденд.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я хочу обратить внимание на  смысл  полномочий министра Кабинета Министров.  С полномочиями, изложенными в первом пункте,  еще можно как-то соглашаться,  пусть это будет  в  законе определено.   Но   вы   посмотрите,  какие  полномочия  предлагает Президент министру Кабинета Министров во  втором  пункте:  "вживає заходів  для забезпечення ефективної діяльності державної служби в Україні,  вдосконалення організаційних структур виконавчої  влади, несе  відповідальність  за  організацію  та здійснення контролю за проходженням державної служби в Україні".

 

     То есть  Президент  предлагает  наделить  министра   Кабинета Министров   функциями,   которые   выходят   за  рамки  полномочий управления  Кабинетом  Министров,  -  они  выше,  чем   полномочия Премьер-министра  и  Президента  в  целом.  Поэтому никоим образом нельзя голосовать за эти поправки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пєхота. Будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Я хочу звернути увагу на інше. Якщо визначати, що керівник Апарату забезпечує контроль за комплектуванням бібліотеки Кабінету Міністрів,  і більше нічого  не  записувати,  то  виникає запитання,  хто  ж  несе відповідальність за юридичну чистоту всіх документів,   які   приймає   Кабінет    Міністрів?    Хто    несе відповідальність  за  проходження  і  виконання  всіх  постанов  і розпоряджень   Кабінету   Міністрів?   Виникає   запитання,    хто організовує   роботу   Апарату  Кабінету  Міністрів  на  виконання програми дій уряду,  затвердженої Верховною Радою,  і  таке  інше? Якщо  ми підбираємо бібліотекаря,  то Коліушко цілком правий,  - в бібліотечну організацію ми підбираємо керівника бібліотеки.

 

     Я вам хочу сказати,  що за кордоном також є міністри кабінету міністрів  або  міністри  канцелярії.  Це  є  в Німеччині,  це є в Греції, це є в Іспанії, це є в Нідерландах. І у нас ця посада була введена якраз тоді,  коли Україна стала самостійною державою, коли ранг цього інституту підвищився.  А зараз ми все  ламаємо,  нібито вже все позаду.

 

     ГОЛОВА. Ваша пропозиція.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Моя пропозиція така. Міністра Кабінету Міністрів треба залишити в структурі - це  перше.  А  друге  -  треба  чітко визначити ті функції,  які здійснює ця структура,  а не так, як ми записали.

 

     ГОЛОВА. Дякую.    Пропозиція    Президента    ставиться    на голосування.

 

     "За" - 79.

 

     Я вважаю,   що   потрібно   було   б,  навіть  якщо  керівник Секретаріату -  міністр  Кабінету  Міністрів,  функції  для  нього виписати окремо,  а не поєднувати з функціями віце-прем'єрів.  Це, очевидно, помилка авторів цих пропозицій.

 

     КОЛІУШКО І.  Б.  Справа в тому,  що комітет  виходив  з  тієї концепції,  що  Секретаріатом  Кабінету  Міністрів  чи  (як  ми  в останній редакції прийняли) Апаратом  Кабінету  Міністрів  повинен керувати  не  міністр,  а,  власне,  керівник,  тому  що  в іншому варіанті,  як і є зараз на  практиці,  апарат  фактично  стає  над міністрами,  над міністерствами, і про це говорив, до речі, з цієї трибуни Президент України 21 березня цього року. Ми виконуємо його побажання.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція 26.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Пропозиція 26 до статті 51 зводиться знову-таки до дискусії про повноваження і функції членів Кабінету  Міністрів. Президент пропонує викласти частину першу в такій редакції: "Члени Кабінету  Міністрів   України,   крім   функцій   і   повноважень, передбачених у цьому законі,  можуть здійснювати й інші функції та повноваження,  передбачені законами України,  актами Президента та Кабінетом Міністрів України".  Комітет вважає,  що згідно з чинною Конституцією  повноваження  членів   Кабінету   Міністрів   можуть визначатися  тільки  законом,  а  не актами Президента чи Кабінету Міністрів  України,  якими  визначаються  лише   функції.   І   це передбачено наступною частиною цієї статті,  тому комітет пропонує відхилити пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Костянтиновичу,    ви    наполягаєте    на голосуванні цієї пропозиції?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію Президента.  Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримує, повторюю.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 74.

 

     Не підтримується ця пропозиція.

 

     Пропозиція 27.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Президент пропонує об'єднати статті 52 і 55  в одну  і  викласти  їх  у новій редакції.  На думку комітету,  дана пропозиція Президента змінює концепцію закону і суттєво  вихолощує його  суть,  тобто  зменшує обсяг правового регулювання,  даного в законі.  Ми  на  попередніх  розглядах  уже  врахували  цілий  ряд пропозицій   Президента   щодо   зменшення  правового  регулювання процедур  діяльності  Кабінету  Міністрів.  І  те,  що  в   законі залишилося,   комітет  вважає,  вже  зменшувати  недоцільно.  Дану пропозицію комітет пропонує відхилити.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Президента.

 

     "За" - 87.

 

     Вона не підтримується.

 

     Пропозиція 28.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Пропонується вилучити  статті  53  і  54,  які врегульовують  підготовку  та  експертизу  і попереднє обговорення проектів нормативних  актів  Кабінету  Міністрів.  Дані  статті  в найзагальніших  рисах  визначають  ці процедури,  нічим,  на думку комітету,  не  урізаючи  право   Кабінету   Міністрів   самостійно встановлювати  детальні процедури в Регламенті Кабінету Міністрів. Тому комітет вважає  за  недоцільне  погоджуватися  з  пропозицією Президента України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пєхота.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Я  вважаю,  що ці питання пов'язані з процедурою роботи Кабінету Міністрів.  Вони,  згідно з Положенням про Кабінет Міністрів,  повинні затверджуватися самим Кабінетом Міністрів так, як  процедура   роботи   парламенту   затверджується   Регламентом парламенту.  Якщо ми регламентуватимемо,  як той чи інший документ повинен проходити через Кабінет Міністрів, і вводитимемо це в ранг закону, то ви розумієте, яку бюрократію ми створимо там? Щоб це не був  заформалізований  бюрократичний  апарат  і  тому  подібне,  я вважаю, що ці всі норми треба вилучити й перенести в те положення, яке повинен затвердити Кабінет  Міністрів  своєю  постановою.  Так було  завжди.  I  є  можливість  тоді  Кабінету  Міністрів  робити відповідні зміни,  враховуючи  ситуацію,  в  якій  працює  Кабінет Міністрів, і надані Конституцією права.

 

     КОЛІУШКО I.Б. Хочу зауважити тільки одне. Щоб зекономити час, я не вдавався  в  детальний  аналіз  норм,  але  така  норма,  як, скажімо, кожен член Кабінету Міністрів України має право виступати з ініціативою прийняття актів Кабінету Міністрів України, на думку комітету, є важливою нормою саме для закону, а не для Регламенту.

 

     На сьогодні члени уряду не мають цих повноважень. І ви знаєте чинну процедуру.  Для того щоб міністр вніс  на  розгляд  Кабінету Міністрів,  наприклад,  проект  постанови,  він повинен попередньо зібрати цілу купу віз.  Якщо хтось не візує, міністерство фактично є паралізованим.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   До  речі,  Володимире  Юлійовичу,  Регламент Верховної Ради  за  Конституцією  є  законом,  так  що  тут  немає суперечностей.

 

     Пропозиція Президента ставиться на голосування.

 

     "За" - 82.

 

     Не підтримується ця пропозиція.

 

     КОЛІУШКО I.Б.   Наступна   пропозиція  Президента  стосується статті 58 "Апарат Кабінету  Міністрів  України".  Пропонується  цю статтю  викласти в іншій редакції,  де зновутаки вилучається цілий ряд норм права. На думку комітету, це недоцільно.

 

     Єдине, щоб знову в черговий раз не повертатися і щоб  депутат Пєхота не згадував про бібліотеку,  я пропоную ще раз поставити на голосування норму про те,  що керівник Апарату забезпечує контроль за   комплектуванням   бібліотеки  Кабінету  Міністрів  необхідною літературою та іншими інформаційними матеріалами як  національних, так і зарубіжних видань,  і вилучити її.  Це, дійсно, норма не для закону.

 

     ГОЛОВА. Ми створювали,  як ви пам'ятаєте,  робочу комісію для підготовки  цього  документа,  і був включений у цю комісію Пєхота Володимир Юлійович.  Я й слово надаю йому тому,  що він був однією із  сторін  погодження  цього  документа.  Будь ласка,  Володимире Юлійовичу.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Якраз та редакція, яку пропонує комітет, повністю не захищає права Апарату, вона їх вихолощує. Окрім тої бібліотеки, про  яку  згадував  Коліушко,  зовсім  нічого  немає.  Тут  просто декларуються деякі питання, керівник Апарату є службовцем - і все. Вилучати норму, яка була виписана раніше, яку можна, на мою думку, ще   доопрацювати   (вона   затверджує  права  працівника  Апарату незалежно від  того,  який  склад  Кабінету  Міністрів  діє,  вона повністю  відповідає  Закону про державну службу),  записуючи такі куці й незрозумілі поняття, які ми записали, взагалі недоречно. Це на шкоду і для тих,  хто працює в Апараті,  і для тих,  хто прийде туди.  Ми  не  захищаємо  ніякою  мірою  права  працівників   цієї структури.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Якщо порівняти дві редакції - прийняту в законі і запропоновану Президентом,  то ви бачите,  що  стосовно  захисту прав і обов'язків в обох редакціях робиться посилання на Закон про державну  службу.  І   нічого   іншого   редакція,   запропонована Президентом,  не  додає,  але  вилучає  ряд  норм,  пов'язаних  із призначенням  керівників,  з  тим,  що   Апарат,   підпорядкований керівнику  Апарату,  з  тим,  куди  відносяться патронатні служби, порядок їх формування і так далі.  Тому комітет вважає недоцільним враховувати пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Юлійовичу,   ви  зверніть  увагу,  що  у варіанті комітету є посилання на  Положення  про  Апарат  Кабінету Міністрів,  яке  затверджується самим Кабінетом Міністрів.  І тому він врегульовує всі ці питання.  Положення затвердять - і все буде гаразд.

 

     Увімкніть ще раз мікрофон депутата Пєхоти.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Це  для  Кабінету  Міністрів  не є підставою для розірвання  трудового  договору   з   працівниками   Апарату.   Це принципово, це ніде не враховано!

 

     КОЛІУШКО І.Б. Як не враховано?!

 

     ПЄХОТА В.Ю.  А  це основне,  за що ми весь час боротьбу вели, коли я працював у цій комісії.  Там,  до речі,  всі ті пропозиції, які були внесені, повністю ігнорувались.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Перепрошую,  але  це  передбачено  Законом про державну службу.  І сформульована нами норма про те,  що  керівник Апарату  та  інші  посадові  особи  Апарату  Кабінету  Міністрів є державними  службовцями,  однозначно  стверджує  те,  про  що   ви говорите.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Є пропозиція депутата Ігоря Борисовича Коліушка про вилучення за будь-яких результатів голосування норми  про  те,  що  керівник Апарату  відповідає  за  формування бібліотеки тощо,  тому що це в положенні можна записати. І там усе інше треба записати.

 

     Я прошу,  підтримайте цю пропозицію  депутата  Коліушка.  Цей текст  на  сторінці 57,  четвертий абзац.  Прошу,  проголосуйте за вилучення цієї норми! Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.Комітет просить підтримати!

 

     "За" - 174.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію 29 Президента.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримує цю пропозицію.

 

     "За " - 89.

 

     ГОЛОВА. Комітет ще просить вилучити з цієї статті на сторінці 57  четвертий  абзац,  оскільки  це надмірна деталізація для такої статті.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Так.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  підтримайте  пропозицію  комітету   про вилучення четвертого абзацу на сторінці 57.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет пропонує підтримати вилучення.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, проголосуйте, будь ласка!

 

     "За" - 174.

 

     Будь ласка. Пропозиція 30.

 

     КОЛІУШКО І.Б.   Це   остання   пропозиція,   вона  стосується останньої частини статті 63. Ми прийняли в законі норму про те, що рішення   про  забезпечення  особистої  охорони  колишнього  члена Кабінету  Міністрів  України   приймається   Кабінетом   Міністрів України.  Президент  пропонує,  щоб таке рішення приймав Президент України.  Комітет з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи  підтримав цю пропозицію.  Вона врахована в правій колонці порівняльної таблиці.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 154.

 

     Інші думки є?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Дана пропозиція Президента мотивується тим, що на    сьогодні   Управління   державної   охорони   підпорядковано Президентові України.  Комітет  вважає,  що  цю  пропозицію  можна врахувати.  Звичайно,  можна сформулювати і так,  і інакше,  але в даному випадку більшість членів комітету підтримала цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування цю пропозицію? Ставлю ще раз.

 

     "За" - 178.

 

     Ну, давайте   будемо   вважати,   що   це  не  царське  діло, врешті-решт,  визначити,  кого  охороняти,  а  кого  ні.   Кабінет Міністрів  може сам прийняти відповідне рішення в межах кошторису, передбаченого в бюджеті на утримання цієї служби.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Я можу на місце сісти?

 

     ГОЛОВА. Так, будь ласка.

 

     Ставлю на  голосування  закон   у   цілому   з   пропозиціями Президента,  які  підтримані  і  проголосовані,  та без четвертого абзацу на сторінці 57 (норма про те, що керівник Апарату контролює комплектування бібліотеки). Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Александр Александрович, разрешите два слова?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Анатолію Костянтиновичу.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.   Я   зачитаю   частину  четверту  статті  94 Конституції:  "Якщо під час повторного розгляду закон  буде  знову прийнятий  Верховною  Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу,  Президент  України  зобов'язаний  його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів".

 

     Тому на голосування ставиться подолання вето, тобто треба дві третини голосів.

 

     ГОЛОВА. Та ні,  ви,  очевидно,  не зрозуміли.  Ми не  долаємо вето, ми просто внесли зміни на основі пропозицій Президента.

 

     Закон одержав нову редакцію,  а тепер справа Президента:  або він накладе вето на нього, або не накладе.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Ні, це ж...

 

     ГОЛОВА. Так у Конституції  записано.  Ви  тільки  цю  частину прочитали, а давайте далі читати.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Ну, давайте, але це не так...

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування.  Прошу підтримати закон у цілому з проголосованими пропозиціями Президента. Будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Які ще думки будуть? Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний рух України.  Шановні колеги!  Дуже приємно,  коли  високі  посадові  особи  держави  починають читати Конституцію,  особливо у частині,  яка стосується  виконання  ними обов'язків   і  зокрема  терміну  підписання  законів,  коли  вони прийняті у Верховній Раді в цілому,  коли щодо них подолано  вето. Це  дуже  радує,  бо дає надії і сподівання на те,  що Конституція України буде виконуватися і вищими органами держави,  і посадовими особами.

 

     У даному  випадку,  коли  ми розглядали велику кількість,  аж тридцять,  пропозицій Президента,  ми частину  врахували,  частину відхилили.   Конституція   не   дає   повного  механізму  розгляду пропозицій Президента,  у ній визначено,  що  Президент  може  або підписати   закон   протягом   15   днів,  або  сформулювати  свої вмотивовані пропозиції і направити їх до Верховної Ради України.

 

     У результаті розгляду цих пропозицій змінюється текст закону. І якщо частина пропозицій врахована, то закон уже має зовсім інший вигляд.  Після цього ми можемо прийняти його в цілому і  направити Президенту для того,  щоб він розглянув і прийняв рішення:  чи він накладає вето на нову редакцію закону,  чи він  протягом  15  днів підписує  цей  закон,  оприлюднює його.  І Україна нарешті отримає закон,  який  буде   регламентувати   діяльність   вищого   органу виконавчої влади. Беззаконня у цій сфері є неприпустиме.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Тобто  є  пропозиція ще раз проголосувати закон у цілому із тими змінами, які вже прийняті.

 

     Анатолію Костянтиновичу!  У  Регламенті  не  передбачено,  що перший віце-прем'єр диригує голосуванням.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я  не  голосуванням диригую,  а кажу,  що не погоджуюся з виступом народного депутата.

 

     ГОЛОВА. Це нікого не дивує,  це природно.  Але  я  просив  би все-таки підтримати пропозицію депутата Лавриновича.  І,  Анатолію Костянтиновичу, ви як депутат теж голосуйте, будь ласка. Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Перед тим як приступити до наступного питання, я хотів би вас попросити про таке. Шановні депутати! Сьогодні вам роздано, на мій погляд,    грунтовно    підготовлену   пояснювальну   записку   до законопроекту про  обіг  та  погашення  не  отриманих  громадянами України  приватизаційних  майнових сертифікатів та створення Фонду соціального захисту.  Я вас переконливо прошу уважно прочитати цей документ,  і якщо ви погодитеся з його змістом,  то тоді ми завтра можемо включити питання до  порядку  денного  і  проголосувати  по суті.  Але ще раз прошу:  зверніть увагу на зміст цього документа. На мою думку,  в  нас  було  не  так  багато  документів  з  такою серйозною аргументацією. Зрозуміло, так?

 

     ------------

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про заставу. Доповідає Віктор Іванович Суслов. Увага!

 

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по вопросам финансов и банковской деятельности вносит на рассмотрение Верховного Совета проект Закона  Украины  "про  внесення  змін  до Закону України про заставу" во втором чтении.

 

     Наиболее существенные  изменения,  которые были сделаны после первого чтения.  Комитет пришел к  выводу,  что  везде  по  тексту необходимо  внести  уточнение о том,  что реестр залогов движимого имущества должен  быть  государственным  и  что  держателем  этого реестра    должно    быть    государственное   учреждение,   чтобы воспрепятствовать коммерциализации этого важного дела.

 

     Как вы помните,  цель данного закона  состоит  в  том,  чтобы уменьшить   кредитные  риски  путем  введения  регистрации  залога движимого имущества и тем самым способствовать понижению ставок по кредитам коммерческих банков.

 

     Сравнительная таблица  вам  роздана.  Я  предлагаю  перейти к рассмотрению этой таблицы.

 

     Пункт первый проекта.  Часть  первая  статьи  12  изложена  в редакции, принятой в первом чтении.

 

     Пункт второй.   Часть  вторая  статьи  13  также  изложена  в редакции без изменений. Предлагается проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Стосовно пунктів  першого  і  другого  проекту  немає предмета  для дискусій.  Ставлю на голосування.  Шановні депутати! Голосується частина перша статті 12 і частина друга  статті  13  в редакції, яку запропонував комітет. Будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Я ще раз ставлю на голосування цю редакцію. Будь ласка.

 

     "За" - 251.

 

     Спасибі.

 

     Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Пункт  третий  - внесение изменений в статью 15. Здесь есть уточнение.  Предлагается следующая  редакция:  "Застава нерухомого  майна  підлягає  реєстрації  у  випадках та у порядку, передбачених законом.

 

     Застава рухомого майна може бути  зареєстрована  на  підставі заяви  заставодержателя  або  заставодавця  у  Державному  реєстрі застав рухомого  майна,  введення  якого  покладено  на  держателя державного реєстру.

 

     Державний реєстр  застав  рухомого  майна  та інформація,  що занесена до нього,  є відкритими для всіх  юридичних  та  фізичних осіб".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 225.

 

     Будь ласка,  будьте уважніші. Ще раз ставлю на голосування. У кого не працює система, то поправте свої картки.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Пункт четвертый:  "Доповнити закон статтею  15-1 такого  змісту...".  В  основном изложено содержание статей 15-1 и 15-2,  принятых  в  первом  чтении,  с  небольшими   редакционными изменениями.

 

     ГОЛОВА. Тут   враховані  всі  зауваження.  Нова  стаття  15-1 ставиться на голосування.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Стаття 16.

 

     СУСЛОВ В.І. Статью 16, принятую в первом чтении, предлагается дополнить частью второй:  "У разі, коли предметом застави є рухоме майно, реєстрація застави не пов'язана з моментом виникнення права застави".  То  есть  здесь  учтено  замечание  Кабинета Министров. Других замечаний нет.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Стаття 18.

 

     СУСЛОВ В.І. К статье 18 небольшое уточнение предложил Комитет по вопросам финансов. Других предложений не было.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 18 в новій редакції. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     До частини шостої статті 20 є уточнення.  Вікторе  Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І. Это чисто техническое уточнение, оно учтено.

 

     ГОЛОВА. Враховано   пропозицію   і   Національного  банку,  і депутатів. Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 220.

 

     Є в когось зауваження?  Іван  Олександрович  просить  ще  раз проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Із статті 41 пропонується вилучити слова: "загальну вартість  предмета   застави,   місце,   в   якому   він знаходиться". Це доповнення народних депутатів.

 

     СУСЛОВ В.І.  Это  предложение  внесено  Комитетом по вопросам финансов с учетом замечаний научно-экспертного отдела.

 

     ГОЛОВА. Немає зауважень?  Ставлю на голосування.  Будь ласка. Прошу підтримати.

 

     "За" - 239.

 

     Заключні положення. Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

     СУСЛОВ В.І.  До  "Заключних положень" пропонується уточнення, що пункти 3, 4, 5 та 6 цього закону вводяться в дію з 1 липня 1998 року, тому що потрібен час для підготовки введення в дію цих норм.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  які  будуть уточнення з цього приводу у авторів зауважень?  Будь ласка,  запишіться,  хто хоче висловитися щодо цього пункту.

 

     Будь ласка. Депутат Степенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Дякую, Олександре Олександровичу. Я прошу всіх моїх колег підтримати цей  пункт.  Олександре  Олександровичу,  ви знаєте,   на   засіданні   Спілки   вітчизняних   товаровиробників відзначалося,  що поспішність прийняття деяких законів і  положень призводить до того,  що люди не підготуються і виникає надзвичайно багато помилок. Тому я тут підтримую Віктора Івановича.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Автор поправки 17 депутат Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  СНД  (Святошинський виборчий округ,  м.Київ).  Вікторе Івановичу,  яка була потреба,  щоб орган реєстрації,   на   який  покладені  функції  держателя  державного реєстру, визначався Кабінетом Міністрів України? Адже мова йде про законодавче регулювання цих процесів?  Мені здавалося,  що в цьому законі треба було б цей орган  визначити.  Коли  обговорювали  цей законопроект у першому читанні, я пропонував таким органом зробити Міністерство  юстиції,  тому  що  йдеться  про  реєстрацію   права (права!)  застави.  Чому  ми  все-таки перекладаємо таке рішення з законодавчого органу на Кабінет Міністрів?

 

     СУСЛОВ В.І.  Это  принципиальный  момент.  Если  мы   поручим Кабинету   Министров   определить  государственное  учреждение  (я подчеркиваю:  внесено  изменение,   что   именно   государственное учреждение  будет  держателем реестра),  то появляется возможность учесть все факторы.  Вы сейчас говорите  -  Министерство  юстиции. Министерство  юстиции  технически  не  располагает  информационной сетью  для  обслуживания  этого  реестра  по  территории  Украины. Поэтому  Кабинет Министров определит держателя реестра,  исходя из наличия технических возможностей для выполнения этих  работ.  И  в данном случае это правильно (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ви   наполягаєте  на  голосуванні  своєї  пропозиції? Ставлю на голосування  пропозицію  депутата  Зайця,  яка  частково врахована комітетом.

 

     "За" - 152.

 

     Можна пункт  у  цілому проголосувати?  Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 227.

 

     Проект закону в цілому із проголосованими  змінами  ставиться на голосування. Будь ласка. Прошу підтримати.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Спасибі, Вікторе Івановичу.

 

     СУСЛОВ В.І. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  у сьогоднішньому порядку денному є частина законопроектів,  які пропонується розглянути за скороченою процедурою.   Ставлю   на  голосування  пропозицію  про  підтримку розгляду цих законопроектів за скороченою процедурою.  Будь ласка, підтримайте.   Це   погоджувалося  на  нараді  голів  комітетів  і керівників фракцій.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     ---------------

 

     Розглядається питання про Закон України про  зупинення  спаду сільськогосподарського виробництва та продовольче забезпечення

 

     країни у 1997-1998 роках (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку.   У   чому  причина?  Увімкніть,  будь  ласка, мікрофон депутата Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Александр  Александрович,  от  подготовки вопросов,  которые будут рассматриваться,  от формирования повестки дня на неделю Верховный Совет  вообще устранен.  Есть предложения,  которые мы привезли из округов и хотим внести для  рассмотрения.  Возможности  внести  их внефракционные не имеют.

 

     Поэтому в  начале  недели,  как  того  требует Регламент,  мы должны рассмотреть повестку дня в целом и проголосовать.

 

     Теперь относительно сокращенной процедуры  (Шум  у  залі).  У меня есть еще 30 секунд. Сколько можно отключать?..

 

     ГОЛОВА. Ну, говоріть.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Относительно сокращенной процедуры. Вы ставите на голосование,  даже не дав возможности обсудить  эту  процедуру. Это   регламентная   норма.  Есть  законы,  которые  принимать  по сокращенной процедуре просто нельзя.

 

     Поэтому я прошу вас не нарушать Регламент и дать  возможность депутатам повлиять на составление повестки дня на неделю.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Береться до уваги ваше зауваження.

 

     Слово має голова Комітету з питань агропромислового комплексу Анатолій Степанович Даниленко. Розглядаються пропозиції Президента до  Закону  про зупинення спаду сільськогосподарського виробництва та продовольче забезпечення країни в  1997-1998  роках.  Повторний розгляд  вето  Президента.  Про  спрощену процедуру розгляду цього питання було вирішено  на  нараді  голів  комітетів  і  керівників фракцій.

 

     Будь ласка, Анатолію Степановичу, коротко.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Питання полягає ось у чому. У вас на руках є всі відповідні матеріали про становище в агропромисловому комплексі, в тому числі фінансове,  і про те, що потрібно робити, враховуючи ту ситуацію,  яку ми маємо,  і я не хотів би повторюватися. До того ж сьогодні з трибуни народні депутати говорили про те,  що кукурудзу ще  не  зібрано  на  більш  як  одному  мільйоні гектарів з одного мільйона 400 тисяч  гектарів,  буряк  -  на  близько  700  тисячах гектарів із одного мільйона 67 тисяч гектарів, не зібрано соняшник і не досіяно 2 мільйони гектарів пшениці.

 

     Але не  з  вини  тих,  хто  безпосередньо  працює  на   селі, створилася  така  ситуація.  Виходячи  з  цього народні депутати - члени нашого комітету запропонували проект закону,  який тільки що назвав  шановний  Олександр  Олександрович  і  який  було прийнято Верховною Радою у квітні 1997 року.

 

     Через два  тижні  Президент  надіслав   до   Верховної   Ради пропозиції   щодо   суті   даного   закону.   Комітет   з   питань агропромислового комплексу, розглянувши ці пропозиції, погодився з ними.  Ви пам'ятаєте розгляд даного закону, коли виступав шановний Вадим Петрович Гетьман.  Він мав рацію, коли говорив про те, що ми звузили  повноваження  Кабінету  Міністрів,  втручаємося  у  сферу діяльності Національного  банку,  зобов'язуючи  Національний  банк виділити  кошти  в  сумі  1  мільярда  200  мільйонів  гривень під держконтракт.

 

     Верховна Рада  розглянула  даний  закон   і   з   урахуванням пропозицій  Президента  прийняла його 23 травня 1997 року в цілому та  направила  Президенту  для  підписання  і   оприлюднення.   Ми однозначно   вирішили   тоді,  що  не  потрібно  голосувати  двома третинами,  бо,  по суті,  голосувався закон у новій редакції. Але після цього отримали від Президента листа,  де чітко написано,  що відповідно до частини четвертої  статті  94  Конституції,  на  яку посилався  і  Анатолій  Костянтинович,  необхідно було набрати дві третини голосів.

 

     Чому наш комітет,  а я виступаю від його імені,  звернувся до Верховної   Ради?   Ви   знаєте,  що  в  Законі  про  списання  та реструктуризацію податкової заборгованості,  який  ми  прийняли  5 червня,  частково враховано вимоги закону,  що розглядається, щодо списання реструктуризації  податкової  заборгованості  підприємств агропромислового  комплексу.  Шановні  колеги!  Ви  всі  буваєте у виборчих округах і можете підтвердити,  знаючи стан виробництва  у своєму виборчому окрузі, що ми маємо активніше працювати в напрямі створення легшої податкової бази. Я хочу сказати, що господарствам агропромислового комплексу списано 17 мільйонів боргів, але з тієї чи іншої причини вони не можуть провести розрахунки ще на суму 774 мільйони гривень.  І через те досі стоїть кукурудза на площі понад мільйон  гектарів,  через  те  не  зібрано  цукровий  буряк,  іншу сільськогосподарську  продукцію.  І  не  з вини селян це!  Давайте проголосуємо в поіменному режимі й приймемо цей закон.  Він  дасть можливість розблокувати рахунки, направити кошти в агропромисловий комплекс, який до цього часу фінансується за залишковим принципом, і шановний заступник міністра фінансів Григорій Костянтинович може це підтвердити.

 

     Виходячи з цього прошу вас,  шановні  народні  депутати,  мої колеги,  земляки,  а ми всі родом з України, підтримати цей закон, потрібний не тільки для селян,  а й  для  всіх  наших  людей,  які живуть в Україні.

 

     Дякую за увагу. Я коротко сказав, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі   за   лаконічність,   Анатолію  Степановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати!  Ви пригадуєте,  коли ми приймали цей закон попередньо, ці пропозиції розглядалися Кабінетом Міністрів в особі тодішнього  Прем'єра,  Національним  банком  і  депутатами.   Була прийнята  така  схема.  І  зверніть увагу,  що всі норми,  які тут сформульовані,  ми  намагалися  реалізувати.  У  проекті   бюджету окремим рядком записали про бюджетну підтримку тваринництва, зараз готується законопроект про лізинг,  який кореспондується з вимогою про надання техніки господарствам на умовах довгострокової оренди, передбачено виконання зобов'язання держави щодо тої продукції, яка здається  в  рахунок  контракту.  Тобто особливого навантаження на державні  органи  немає,  але  забезпечується  захист   сільського товаровиробника.

 

     Від імені  Президента  доручено  висловити  з  цього  приводу позицію Антоньєву  Григорію  Костянтиновичу,  заступнику  міністра фінансів. Будь ласка.

 

     АНТОНЬЄВ Г.К.,  заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Ніхто не має сумніву,   що  треба  створювати  економічні  умови  для  розвитку агропромислового  комплексу.  Однак,  на  нашу   думку,   питання, порушені в законі, на сьогодні вже не стоять так гостро.

 

     Візьмімо, наприклад, статтю 1. У частині другій зазначено, що треба пролонгувати заборгованість. Проте ми знаємо, що ще в червні прийнятий   закон,  яким  практично  забезпечено  вирішення  цього питання і на сьогодні вже списано 17 мільйонів, як сказав Анатолій Степанович,  і  сплату  774 мільйонів боргів відстрочено.  Те саме стосується пені, штрафів.

 

     У статті   2   йдеться   про    лізингові    умови    надання сільськогосподарської  техніки.  Ви  вже схвалили законопроект про лізинг у першому читанні, тобто і це питання буде вирішено.

 

     Є, правда,  тут ще норма про  те,  що  сільськогосподарськими товаровиробниками  списується  з одержувачів сільськогосподарської продукції її вартість у безакцептному порядку.  Але на сьогодні  в нас  діє  порядок,  згідно з яким це можна вирішувати тільки через податкову  адміністрацію.  Я  думаю,  не  слід  встановлювати  для підприємств  сільського  господарства  таке право,  бо завтра таку саму вимогу поставлять шахтарські колективи та інші.

 

     Є також  норми,  в  яких,   я   б   сказав   так,   закладено адміністративний    підхід.    Наприклад,    вимога   до   держави розрахуватися за зерно,  продане в рахунок державного замовлення у 1995-1996  роках,  до  15 червня.  Ця вимога втрачає сенс,  бо вже жовтень,  і заборгованості за  минулі  роки  в  держави  немає,  є заборгованість лише за 1997 рік, яку ми маємо можливість погасити.

 

     Крім того,    окремі    питання,    зокрема   про   підтримку сільськогосподарського товаровиробника, вирішені постановами уряду і в бюджеті.

 

     Тому ми вважаємо, що даний закон є неприйнятним.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Будь ласка,  чотири чоловіки можуть узяти участь в обговоренні.  Вже записалися депутати Степенко,  Масенко, Садько,   Кірімов.   І  підбити  підсумки  обговорення  я  попрошу Олександра Миколайовича замість Голови.

 

     Прошу. Коротко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Дякую.  Шановний головуючий! Шановні колеги! Я прошу   вас  підійти  до  цього  питання  дуже  відповідально.  Ви дивіться,  людина з Кабінету Міністрів відстоює позицію Президента щодо даного закону і говорить:  держава за державне замовлення вже розрахувалася.

 

     Я офіційно і  відповідально  заявляю,  що  є  господарства  у Полтавській  області,  з  якими  за  три  роки не розрахувалися за закуплену гібридну кукурудзу, вже не кажу про відповідні проценти. Я  вважаю,  що  це  або  незнання  справи,  або  введення  в оману депутатів.

 

     Підтримка сільськогосподарського виробника. Давайте хоч якось підримаємо.  Ну  чому пеня,  штрафи нараховуються колгоспам,  чому припиняють постачання електроенергії (сьогодні  вже  говорили  про це),  газу,  не дають життя годувальнику своєму?  І ми ведемо мову про якусь підтримку,  про те,  що створюємо відповідні  умови  для села?  Якщо ви вже не боїтеся нічого,  то хоч Бога побійтеся! Якщо господарству винні кошти за продану продукцію, то розрахуйтеся. Ви ж знаєте, що зовсім заплуталися господарства в цих розрахунках, що бартер добиває колгоспи.

 

     Я офіційно,  щоб якось дійшло,  доводжу до вашого відома  ось що.  Одна  справа,  якщо  я  беру  бензин за гроші,  і зовсім інша справа,  якщо я його братиму по бартеру за зерно. За один кілограм зерна  я  візьму  один  літр бензину.  Але якщо я отримаю гроші за кілограм зерна, то за них я візьму 2,6 літра бензину.

 

     Тому я вважаю,  що нам треба підтримати безакцептне списання. З  рахунку  колгоспу,  господарства  чи  підприємства  безакцептно знімаються ж кошти,  якщо вони туди надходять,  і на податки, і на інші   платежі.   Самі   тільки  податки  задавлять  будь-кого.  А господарству,  яке  здало  свою  продукцію,  не  надається   право безакцептно зняти кошти.  То ви мені скажіть: де ж тут порядок, де підтримка?

 

     Шановні друзі!  Так,  це наша біда,  що ми конкретні питання, зокрема стосовно села, не вирішуємо і затягуємо на кілька місяців. Не з вини ж Даниленка ми розглядаємо  в  жовтні  закон,  який  мав діяти вже в червні.  Треба своєчасно впливати і вирішувати. Я не з тих,  хто  плаче  і  просить:  створіть.  Я  з  тих  депутатів   і керівників,  які  кажуть:  "Давайте  нам  можливісь працювати,  не заважайте!  Якщо ми виробили,  продали, то віддайте кошти". Тому я пропоную  і прошу вас,  шановні друзі,  проголосувати на підтримку даного закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Масенко. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький виборчий округ,  Полтавська область).  Я однозначно підтримую цей закон, але хочу сказати ще й таке. На мою думку,  навіть якщо ми подолаємо вето і цей закон почне діяти,  то він  усе  одно  не  вирішить  тих  проблем,  які  є  в  сільському господарстві.  Анатолій Степанович говорив, що будуть якоюсь мірою розблоковані   рахунки  сільськогосподарських  підприємств.  Як  і Степенко,  я  офіційно  заявляю,   що   ніколи   ці   рахунки   не розблокуються,  тому  що  одні  платежі будуть зняті,  а цілий вал інших накочується і знову рахунки заблокує!

 

     Хочу звернутися до представника Кабінету  Міністрів.  Замість того  щоб  запропонувати  Верховній  Раді  якісь  нові  заходи для підтримки сільськогосподарського товаровиробника,  ви  наполягаєте на   тому,   що  цей  закон  неприйнятний.  А  що  ж  тоді  робити сільськогосподарському товаровиробнику?  Про це вже казав і Василь Іванович.  Зерно за 1997 рік здали. Цукровий буряк зараз здають. І ні копійки ніхто сільському господарству не  платить,  але  газ  у котельні не подають і кажуть: за газ давайте гроші зараз!

 

     Скажіть, будь ласка, як можна жити, як можна далі працювати і щось говорити людям?!

 

     Я закликаю всіх депутатів активно  проголосувати  й  подолати вето,  хоч іще раз переконуюсь, що ніякого поліпшення цей закон не дасть.  І прошу ще,  Олександре Олександровичу,  провести поіменне голосування.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  то навіщо голосувати,  якщо нічого  не  дасть?!  Ідеться   про   те,   що   дасть,   бо   буде реструктуризація,  буде  відповідальність  за виконання Закону про пріоритетність соціального розвитку села тощо.

 

     Будь ласка. Депутат Садько.

 

     Депутат Кірімов...

 

     Депутат Мовчан. Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Коломийський виборчий округ,  Івано-Франківська область). Шановний пане Голово! Шановні    колеги!    Дуже    складна   ситуація   складається   в агропромисловому комплексі. Як і попередня Верховна Рада, ми майже щороку слухаємо питання про надзвичайні заходи, які треба вживати. Цього  разу  ми   говоримо   про   Закон   про   зупинення   спаду сільськогосподарського виробництва, який ми схвалили.

 

     Безперечно, сільське господарство треба рятувати. Хто буває у своїх  виборчих  сільських  округах,  той  знає,  що  за   безцінь скуповується  все,  створюються цілі групи рекетирів.  Літр молока коштує 25 копійок, і немає кому його здати!

 

     Не розроблена  ідеологія,  фактично   не   ведеться   аграрна політика  в  державі.  І  ми щоразу хочемо порятуватися за рахунок тієї кишені,  в якій десять дірок.  Звідки  візьмуться  ці  кошти? Безперечно,треба  думати.  Пропозиції  Даниленко  не  один раз тут висловлював.  І тривогу Степенка я  поділяю.  Але  ще  є  загальна політика нового міністра "старого розливу".  Ми слухали його.  Але чому,    коли    кажуть    про    захист    сільськогосподарського товаровиробника,  гине врожай на наших ланах? Можна вже казати, що буряк не буде викопано,  соняшник не  буде  зібрано.  Чому?  Може, судова влада мусить втрутитися, може, якісь адміністративні заходи мусять бути вжиті?  Можливо,  це цілий комплекс заходів, які треба державі проробляти?  Ні, ми говоримо тільки про одне: дайте гроші, щоб зібрати.

 

     Я хотів би почути,  що з цього приводу думає Юрій  Михайлович Карасик?  Чому, коли вже винищили все поголів'я, раптом я чую його фразу на якійсь нараді:  "Давайте  займатися  розвитком  племінної худоби".

 

     Хотів би запитати, що сталося з тією програмою, яка тут свого часу   розглядалася?   Були   якісь   насіннєві   проблеми,   щось закуповували за кордоном, щось намагалися зробити. Які результати? Досягнуто  якогось  позитиву  чи  ні?  Можливо,   це   вже   пахне криміналом?

 

     Я вважаю,  що контекст цього закону дуже широкий. Це і пільги щодо оподаткування,  і можливісь запровадження єдиного податку  на всю сільськогосподарську продукцію, і цінова політика, де важливий контроль і не може бути ніякого хаосу.

 

     Олександре Олександровичу!  Ми мусимо  розглядати  це  не  як вузьку ланку.  Це надзвичайно важлива проблема,  бо стоїть питання нашого виживання. Тут уже потрібні надзвичайні економічні заходи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ткаченко Олександр Миколайович говорить. Будь ласка.

 

     ТКАЧЕНКО О.М. Шановні колеги! Депутат Мовчан сказав, що пахне криміналом.  А я кажу,  що голодом пахне! А для кого криміналом? У цьому залі сидять ті,  які ще в 1992 році  запропонували  недолугу реформу, результати якої ми пожинаємо.

 

     19 червня  цього  року  в цьому залі ми разом з Міністерством АПК,  Міністерством економіки,  Міністерством фінансів  та  іншими міністерствами  розглядали це питання,  готували його.  І готували серйозно.  Ставилося питання про  зупинення  спаду  виробництва  в агропромисловому комплексі.  Ми прийняли закон великими зусиллями. І Президент удруге повертає нам цей закон. Запитується тоді, хто ж за  цю  державу вболіває,  коли Гетьман переміг усю Верховну Раду? Він ходив,  і разом  з  ним  ходили,  щоб  цей  закон,  яким  дещо пролонгується,   дещо  списується  і  робиться  якийсь  старт  для розширеного виробництва  в  агропромисловому  комплексі,  не  було підписано і не було уведено в дію.

 

     І сьогодні  виходять  на трибуну й починають сльозу вибивати. Хто  вибиває?   Ті,   які   започатковували   (он   Плющ   сидить, посміюється), які розвалювали агропромисловий комплекс і закладали те,  що маємо. А маємо ось що. Виорано 30 процентів зябу. Хіба про це  тільки в Даниленка голова болить?  Чи тільки в тих аграрників, які сидять у цьому залі? Це біль, це крик душі нашої.

 

     Зміст самого закону,  можна сказати,  і сильний,  і одночасно слабкий.  Але  якщо  цей  закон  сьогодні  ми  не проголосуємо 300 голосами,  то, повірте мені, ми підпишемо вексель на голод у нашій державі.  Я  не  пам'ятаю  ще  такого за всю нашу історію,  щоб 21 жовтня було  викопано  30  відсотків  буряку.  Вся  армія  повинна працювати,  Генеральна  прокуратура повинна бути на буряках.  Весь транспорт повинен бути на полі.  Соняшник не  збирається,  зяб  не ореться,  картопля  не  копається,  овочі  не  збираються і худобу вирізають... То що це, не геноцид проти власного народу?

 

     Ми ведемо розмову,  що 2,5 мільярда боргу колгоспи і радгоспи мають.  35  тисяч  фермерів продали державі за дев'ять місяців 600 тонн м'яса і 752 тонни молока.  А в цих господарствах  3,5  тисячі гектарів  землі.  Де ті демократи,  які тут розказували,  як треба реформувати агропромисловий комплекс?  Хто  нагодує  50  мільйонів населення, бо вже 2 мільйонів немає?

 

     Шановні колеги!  Мораль  проста  і  зрозуміла:  нам  потрібно прийняти цей закон.  Є 328, 328 повинні проголосувати. А не хочуть чи Президент, чи Кабінет Міністрів виконувати - спитати.

 

     У мене все (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Була пропозиція поіменно голосувати цей закон. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 226.

 

     Таким чином,  на голосування  для  подолання  вето  ставиться Закон   України   про   зупинення   спаду   сільськогосподарського виробництва та продовольче забезпечення країни в 1997-1998  роках. Треба набрати 300 голосів. Я підтримую цю пропозицію комітету.

 

     Ідеться, власне, про те, щоб пролонгувати 2 мільярди боргів і 771 мільйон списати, бо ці борги повернуті все одно не будуть, це прекрасно розуміємо.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка. Голосування поіменне.

 

     "За" - 270. Не прийнято.

 

     Будь ласка, опублікуйте результати голосування по фракціях.

 

     Не зрозумів... Які ще пропозиції будуть? Запишіться.

 

     Депутат Єгудін. Будь ласка.

 

     ЄГУДІН В.І.,  в.о. голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села  (Красногвардійський  виборчий  округ, Автономна  Республіка  Крим).  Уважаемые  товарищи!  Я   предлагаю перенести голосование.

 

     ГОЛОВА. Та  ні.  Яка різниця:  завтра вранці чи зараз?  Треба голосувати просто.

 

     Депутат Процев'ят.

 

     ПРОЦЕВ'ЯТ Т.І., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Самбірський виборчий округ,  Львівська область).  Прошу передати  слово  Івану Степановичу Плющу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПЛЮЩ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Борзнянський  виборчий  округ,  Чернігівська  область).  Я  також уболіваю за те,  що робиться на селі,  але якби  пан  Ткаченко  не згадав моє прізвище,  то я б промовчав.  Я проголосую за цей закон за умови, що Ткаченко як главар організації "Земля і люди" поверне державі 70 мільйонів доларів. І цим ми поможемо селу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська область).  Колеги! Вже вкотре переноситься голосування з цього дуже важливого питання.  Вважаю,  що зараз  не  час  зводити якісь особисті рахунки. Усі, хто виступав, є насамперед депутатами Верховної Ради України й посланцями свого народу.  І це правда, як говорили промовці, що сьогодні ситуація на селі настільки складна. Вона складна не тому, що люди не хочуть працювати, а тому що немає коштів купити дизпаливо,  провести осінньо-польові роботи, вивезти урожай з поля.  Коштів немає,  бо вони  або  просто  не  платяться господарствам, або навіть мізер, який платиться, не доходить через заблоковані  рахунки.  Вони  просто  зразу  знімаються  з  рахунку господарства і повертаються в казну.

 

     Останній приклад.  Горохівському  району  надійшов  кредит  - перший транш авансування за цукрові буряки  -  420  тисяч.  З  них майже  400  тисяч  банки зразу ж забрали на погашення процентів за кредити. До селян дійшло 28 тисяч. Як за них можна викопати буряки і провести комплекс робіт?

 

     Шановні колеги,   без   будь-якої  патетики  -  це  насправді доленосне питання.  І я звертаюся до всіх,  у кого є хоч найменший сумнів:  поборіть  його  і підтримайте цей закон.  Він дасть змогу вижити селу і справді врятує ситуацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз прошу всіх уникати політичних  докорів  один одному  і  не  використовувати якихось аргументів,  які користі не приносять.  Можна дорікати минулому складу Верховної Ради,  як  це зробив  Олександр  Миколайович,  але  ж  справа  в  тому,  що така ситуація не тільки на селі, а й у всіх галузях. Таким чином, можна говорити про курс реформ у принципі. Іване Степановичу, ви ж добре як спеціаліст розбираєтеся,  що гроші,  про які ви  сказали,  вони тут,  в  Україні,  вони працюють у вигляді товарів,  які завезені. Інша справа,  що господарства  розрахуватися  за  них  не  можуть. Взаємні докори тут зовсім ні до чого.

 

     Розглядається конкретне   питання  про  підтвердження  змісту цього закону.  Ставлю його ще  раз  на  голосування  в  поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 269.

 

     Питання знімається з розгляду.

 

     Вечірнє засідання    відбудеться    о   16   годині.   Першим розглядатиметься питання про внесення змін і доповнень  до  Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності. Прошу не запізнюватися.  Ще раз нагадую:  прочитайте  документ,  підписаний депутатом Квятковським.