Стенограма пленарного засідання

26 вересня 1997

 

ЗАСIДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 26  в е р е с н я  1997 р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання,  шановні  радіослухачі!  Прошу  депутатів  зайняти свої місця і підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     У залі  зареєструвалися  293  депутати.   Сідайте.   Ще   раз проводиться поіменна реєстрація. Прошу бути уважними.

 

     У залі   зареєструвалися  296  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Очевидно, у   радіослухачів,   коли   я   називаю   кількість присутніх,  виникає запитання: як це так, що сотні депутатів немає на   місці?   Я   хочу   пояснити,   що    нерідко    відбуваються міжпарламентські   акції,   де   мають   бути   присутні   і  наші представники.  Наприклад,  у Стразбурзі проходить асамблея, у якій беруть  участь  12  українських парламентаріїв.  У Києві проходить семінар з  питань  безпеки,  де  присутні  близько  10  депутатів. Проходить і семінар з проблем культури,  в якому також бере участь група депутатів. Крім того, частина депутатів зайнята в бюджетному комітеті,  готує  пропозиції  до  розгляду  на засіданні Верховної Ради. Кілька депутатів хворіють.

 

     Тепер про порядок денний на сьогодні.  Шановні  депутати!  Як бачите, сьогодні ми намітили розглянути: проект Закону про столицю України;  проект Закону про внесення змін і  доповнень  до  Закону України   про  податок  на  додану  вартість;  проект  Закону  про Регламент Верховної Ради України (нова  редакція);  проект  Закону про      внесення      доповнень      до      Кримінального     та Кримінальнопроцесуального  кодексів;  зауваження   Президента   до Закону про оренду землі.

 

     Ключовим питанням  є,  звичайно,  Закон про податок на додану вартість.  Я хочу вас поінформувати,  що з цього приводу в останні дні у мене щодня були розмови, консультації з Прем'єр-міністром, з Кужель Олександрою Володимирівною, яка представляє інтереси УСПП у Верховній Раді.  Тут є дві, я б сказав, протилежні позиції. Одна з них  відбиває  інтереси  керівників  промислових   підприємств   і спеціалістів,  які вважають,  що сьогодні їхнє відомство не готове до того,  щоб з 1 жовтня в повному обсязі ввести закон. Насамперед це    стосується    бухгалтерського    забезпечення,    підготовки документації тощо.

 

     З другого боку,  Кабінет Міністрів наполягає на тому, щоб з 1 жовтня   закон   було   введено  в  дію,  оскільки  мова  йде  про гарантування  наповнення  бюджету.  Нехай  сьогодні  йдуть  навіть авансові  проплати,  але це стабільний дохід до бюджету,  оскільки Закон про оподаткування прибутку підприємств,  хоча він теж працює в  основному  в  авансовому режимі,  не забезпечує потреб бюджету. Основна причина полягає в тому,  що  господарство  України  працює десь на 5 процентів рентабельності,  а отже,  прибутку нема з чого брати.  Зрозуміло, що тільки обороти можуть давати відрахування до бюджету.   Тому   з   позицією  Кабінету  Міністрів  не  можна  не рахуватися.

 

     Але є ще один варіант,  погодившись на  який,  можна  було  б ввести закон з 1 жовтня: внести приблизно чотири принципові зміни, які стосуються порядку нарахування і  стягнення  ПДВ.  Щодо  цього уряд  вніс  компромісні пропозиції,  і можна було б розглянути їх. Тоді ми і введемо закон з 1 жовтня.

 

     Ось такі  три  варіанти.   Кабінет   Міністрів   зараз   свої пропозиції   надішле.   Буквально   півгодини  тому  я  говорив  з Прем'єром.  Він підписав документ,  який буде розмножено і роздано депутатам. Позицію уряду тут викладе перший віце-прем'єр.

 

     Таким чином,   розглядаючи   цей  законопроект  по  суті,  ми матимемо різні варіанти вирішення цього питання, що, на превеликий жаль,  є  свідченням  того,  що  виконавчі  структури виявилися не готові до введення в повному обсязі цього закону.  Усе  це  тільки підтверджує,  що  Верховна  Рада  діяла  правильно,  коли  в липні перенесла введення цього закону на кілька місяців.

 

     Це в порядку інформації,  щоб  ви  розуміли,  що  ці  питання потрібно  вирішити,  оскільки  мова  йде  про  1  жовтня як термін введення в дію закону.  Це ми вирішимо в результаті розгляду цього питання, яке другим поставлено в порядку денному.

 

     --------------

 

     У нас є 20 хвилин на інформацію,  заяви тощо. Але перед цим я зроблю оголошення про депутатські запити, і ми приймемо відповідні рішення.

 

     Кризський Юрій  Олексійович звертається до Президента України стосовно невиконання положень статті  49  закону  та  необхідності подання  допомоги  закладам  охорони здоров'я в місті Первомайську Донецької  області.  Учора  зміст  цього  запиту  було  підтримано депутатами,  не вистачило кількох голосів для того,  щоб направити його Президенту.

 

     Я ще раз ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення цього запиту Президентові України. Будь ласка.

 

     "За" - 186.

 

     Я прошу,  Юрію  Олексійовичу,  попрацюйте  з  фракціями  і на наступному пленарному тижні знову внесете цю пропозицію.

 

     Цибенко Петро Степанович звертається  до  Президента  України стосовно  ситуації,  що склалася у Свердловську Луганської області внаслідок порушення Конституції України,  систематичної  невиплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери.  Треба сказати,  що, на жаль,  така ситуація не тільки у Свердловську,  вона характерна для   всієї  України,  за  винятком,  можливо,  окремих  міст,  де промисловість працює на експорт.

 

     Зміст, гадаю,  не потребує коментарів.  Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 189. Підтримується.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   про  направлення  його Президентові.  Будь ласка.  Вважайте,  що це і  по  вашому  округу звернення, аналогічна ситуація майже скрізь.

 

     "За" - 198.

 

     Ще раз переконайте керівників фракцій,  що треба підтримувати такі запити.

 

     Надійшли також запити:

 

     групи депутатів (Степанов,  Лавриненко та  інші  -  всього  8 чоловік)  -  до  міністра внутрішніх справ стосовно захисту прав і честі офіцерів міліції Альянова та Івануса;

 

     Черепкова Володимира  Федоровича  -  до   Прем'єр   -міністра України стосовно порушення санітарних норм при розміщенні заводу з переробки тваринних відходів в Артемівську Донецької області.

 

     Лавриненка Миколи Федоровича -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно   зволікання   з  ліквідацією  заборгованості  у  виплаті заробітної плати вчителям Путивльського району Сумської області;

 

     Пшеничної Ольги  Миколаївни  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  фінансування  ліквідації  наслідків  стихійного  лиха  в Ленінському районі Автономної Республіки Крим та щодо використання Резервного  фонду Кабінету Міністрів.  Надзвичайно гострі питання, особливо те,  що стосується ліквідації наслідків стихійного  лиха. Там і контроль був з боку Президента,  і все інше,  доручення були відповідні,  і все ж має місце зволікання, що просто неприпустимо, тому що біди завдано величезної;

 

     Агафонова Анатолія  Вікторовича - до Прем'єр-міністра України щодо фінансування ремонту Первомайського міського Будинку культури Миколаївської області;

 

     Мовчана Павла  Миколайовича  -  до  міністра фінансів України cтосовно  ситуації,  що  склалася  на  київському   поліграфічному комбінаті "Україна".

 

     Я інформую вас про те, що ці запити оформлені так, як вимагає Регламент,  і прошу підтримати їх направлення адресатам. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 205. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Запишіться, будь ласка,  хто хотів би висловитися. У нас є 15 хвилин. Опублікуйте список.

 

     Чумак Микола Васильович. Будь ласка.

 

     ЧУМАК М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Бахмацький виборчий округ,  Чернігівська область). Шановні колеги,  шановний Олександре Олександровичу!  Більше трьох років тому громадяни України,  висловивши свою  волю  на  виборах, обрали  нас депутатами Верховної Ради України,  а також Президента України з надією, що життя їх стане кращим, а держава міцнішою. За цей  час,  як відомо всім,  Верховна Рада прийняла безліч законів, Конституцію України,  потім нові закони,  які повинні  відповідати новій Конституції. Але життя наших громадян, наших виборців гіршає і гіршає.  Наші виборці в  розпачі.  На  кожній  зустрічі  задають запитання: "Чому не діє уряд? Чому не діє Конституція? Чому гарант виконання Конституції і законів України мовчить?"

 

     Я ще раз хочу звернутися  до  шановного  Леоніда  Даниловича. Наші   земляки  запитують:  коли  ж  усе-таки  наша  держава  буде турбуватися про своїх громадян?

 

     І ще  раз  хочу  просити  вас,   Олександре   Олександровичу, звернутися  з проханням до Президента,  щоб він прибув на пленарне засідання Верховної Ради України і поінформував нас,  а водночас і наших виборців, про стан виконання в Україні законів і Конституції України

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр Александрович!

 

     Александр Александрович,  я сейчас обращаюсь больше к вам.  В ваше  отсутствие  я  поднимал  вопрос,   и   с   этим   согласился председательствовавший  тогда  товарищ  Мусияка,  что один из дней работы в пленарном режиме мы должны выделить (а сейчас,  наверное, такой момент наступил) для рассмотрения вопросов контроля принятых решений.  Согласие на это было дано.  И я надеюсь, что, вернувшись из округов, мы увидим в повестке дня, что один из дней планируется посвятить этому вопросу.  Это  будет  именно  то,  о  чем  говорил коллега, выступивший только что.

 

     Много принято  решений,  особенно по социальным вопросам,  но они зависли в  воздухе.  Одно  из  них  -  о  возвращении  вкладов населению.  Президент,  выступая,  заявил, что в последний квартал этого года,  начиная с октября, эти суммы должны быть выплачены. В законе  мы  записали,  что  каждому  гражданину должна быть выдана книжка с перечислением этих денег и уже с 1  октября  Министерство финансов должно разблокировать эти счета и начинать выплаты.

 

     Но сегодня в Украине сложилась такая ситуация,  что люди даже в пересчете не получили этих денег. Это один момент.

 

     Второй момент,  на который я хотел бы обратить ваше внимание. Вы   сказали,  Александр  Александрович,  что  сегодня  мы  должны рассматривать вопрос о НДС.  Но его в повестке  дня  как  такового нет.  Как известно,  ряд народных депутатов, выступая в обсуждении законопроекта   в   первом   чтении,   внесли   много   конкретных предложений.  Их  надо  внимательно  рассмотреть  и учесть,  чтобы потом,  через месяц,  над нами  не  смеялись,  а  руководители  не показывали на нас пальцем.

 

     В частности, было бы правильно учесть прозвучавшее еще в июле предложение (я тоже его  вносил,  выступая  с  трибуны  Верховного Совета)   ввести   в  действие  этот  закон  вместе  с  Законом  о Государственном бюджете с 1 января  1998  года.  В  таком  случае, думаю,  мы  не  ошибемся.  Соответствующая  норма  закона  по  НДС действует,  и я думаю,  что и налоговая инспекция,  и  все  органы исполнительной власти будут руководствоваться этой нормой.

 

     И последнее.  Об этом уже говорили неоднократно, но я еще раз обращаюсь к  своим  коллегам.  8  октября,  в  среду,  мы  должны, вернувшись   из   округов,  сконцентрировать  все  свои  усилия  и голосованием  дружно  подтвердить  предыдущее  решение  Верховного Совета  об изменении пенсионного законодательства,  преодолев вето Президента,  открыть  путь,  чтобы  ликвидировать  уравниловку   и вернуть долги нашим пенсионерам.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ,  Чернігівська область).  Я прошу передати слово депутату Капустяну.

 

     ГОЛОВА. Депутат Капустян.

 

     КАПУСТЯН В.Н.,  член Комітету Верховної Ради України з питань ядерної  політики  та ядерної безпеки (Карлівський виборчий округ, Полтавська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні  депутати!  Вчора  у Верховній Раді стався безпрецедентний випадок.  Я як член Лічильної комісії вчора підписував протокол, у якому  зазначалося,  що бюлетенів було видано 288,  взяли участь у голосуванні 250 народних депутатів,  за внесену  кандидатуру  було подано  224  голоси.  Ми чотири рази перераховували бюлетені,  але було лише 224 голоси - двох голосів не вистачало.  26 голосів було "проти".

 

     Від імені  Лічильної комісії вчора доповідав заступник голови депутат Павловський. Звідки взялося 232 голоси "за", я не розумію.

 

     Тому прошу вважати,  що вчора Лічильна  комісія  сфабрикувала протокол.   Прошу   скасувати   його   і   призначити  комісію  по розслідуванню цього випадку.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Діхтяренко. Будь ласка.

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і банківської діяльності (Золотоніський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановний головуючий,  шановні колеги! Нещодавно   Верховна   Рада   прийняла   Закон   про  списання  та структуризацію податкової  заборгованості  платників  податків  за станом на 31 березня 1997 року. Даний закон розглядається як ланка в системі заходів щодо структурної перебудови  економіки  України. Закон   надто   довго   вивчався,  але  все-таки  Президентом  був підписаний і нині діє.  Вважаю,  що  процес  розблокування  роботи підприємств,   господарств   набув  розвитку.  Кабінету  Міністрів необхідно  якнайшвидше  внести  на  розгляд  проект   Закону   про здійснення   платежів  на  території  України,  який  визначив  би черговість платежів,  порядок сплати податків,  порядок здійснення операцій  з  готівкою,  порядок  санкцій.  Адже вивчення на місцях показало, що Закон про реструктуризацію, оскільки немає системного підходу  до  цього  питання,  ніякого ефекту не дає.  Більше того, скажу, що все це - пуста затія.

 

     Наведу такий приклад.  У Золотоніському районі  з  1  квітня, тобто з дня набрання чинності цим законом, по 1 вересня цього року знову утворилися неплатежі по податках на суму близько  700  тисяч гривень.  Якщо і далі неплатежі такими ж темпами зростатимуть,  то на кінець року борг становитиме понад 1 мільйон гривень.

 

     І дивом дивуєшся, що проблема платежів

- поза   увагою   Кабінету   Міністрів,  різних  галузей,  зокрема промислових.  Президент  України  оголосив  про  створення   Вищої економічної ради.  І що з того? Було б добре, якби Вища економічна рада якнайшвидше запропонувала Верховній  Раді  пакет  економічних законопроектів з питань відродження виробництва, які передбачали б структурну перебудову економіки;  пакет  законопроектів  з  питань завершення  реформування податкової системи;  пакет законопроектів щодо захисту  вітчизняного  виробника  (до  речі,  закон  з  цього питання  не  підписується Президентом);  пакет законопроектів щодо впливу  на  відродження  виробництва   грошово-кредитної   системи (кредитна  ставка  Національного  банку становить 14 відсотків,  а реальний кредит - 40-60 відсотків,  і ,  отже,  позитивного впливу немає);  пакет законопроектів про систему управління,  зокрема про управління державним сектором  економіки  (проект  тричі  вносився Кабінетом Міністрів,  але відхилявся як непідготовлений). Зрештою, Вища  економічна  рада  повинна  вийти  і   на   корекцію   реформ внутрішньої   економічної   політики,  тобто  пропонувати  державі перехід до регульованої державою економіки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Соболєв.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань правової  політики  і судово-правової реформи (Хортицький виборчий округ,  Запорізька область).  Депутатська група "Реформи". Шановні колеги!  Як бачите, думки представників різних депутатських груп і фракцій збігаються.  Розглянутий нами  в  першому  читанні  проект Закону  про  платежі,  який  має  скасувати  феодальну  повинність підприємств  щодо  картотеки  черговості  платежів  і  безакцептне списання  з  рахунків  підприємств  без рішення арбітражних судів, лежить без руху.  Тим часом це те питання,  до  якого  ми  повинні повернутися  у  зв'язку  з розглядом проектів законів про внесення змін до Закону про податок на додану  вартість  і  до  Закону  про оподаткування прибутку.  Адже якщо не буде введено в дію цілий ряд принципових норм Закону про платежі,  які вже проголосовані нами в першому  читанні,  ні податок на додану вартість (навіть з 1 січня 1998  року),  ні  податок  на  прибуток  у   повному   обсязі   не збиратимуться.

 

     Тому в мене є прохання підняти всі матеріали, які стосувалися розгляду  цього  проекту   (наскільки   мені   відомо,   він   уже підготовлений  до  другого  читання)  і розглянути його в сесійній залі. Це перше питання.

 

     Друге питання стосується розгляду законопроектів щодо податку на додану вартість і оподаткування прибутку. Прийняття пропозиції, якої ми всі так чекаємо від уряду,  стосовно  перенесення  терміну введення  податку  на додану вартість на 1 січня,  дасть нам змогу конкретно і реально розглянути це питання.

 

     Пропоную, щоб  Верховна  Рада   саме   сьогодні   визначилася стосовно цього питання, оскільки до 1 жовтня пленарних засідань не буде  і  знову  наші  підприємства  та   податкова   адміністрація опиняться в ситуації, коли незрозуміло, яка норма закону діє.

 

     І останнє.  Стосовно виступу колеги Капустяна,  який є членом Лічильної комісії.  Заява про те,  що Лічильна комісія зафіксувала лише  224  голоси,  тобто  не вистачило двох голосів для прийняття позитивного рішення стосовно однієї з найвищих  посадових  осіб  - члена  Конституційного  Суду,  який  має  приймати  рішення і щодо рішень  Верховної  Ради,  і  щодо  актів  Президента,  -  це  дуже принциповий   момент.   На   мій   погляд,   треба   зібратися   і переголосувати   це   питання,   тому   що   такі   вибори   члена Конституційного Суду не роблять честі Верховній Раді.

 

     Також треба  заслухати  Лічильну  комісію стосовно того,  яке право мав пан Павловський продовжити вибори без рішення  Верховної Ради.  Це  суттєвий  момент.  І  тому треба розглянути питання або стосовно всіх членів  Лічильної  комісії,  або  стосовно  тих,  що сфальсифікували протокол.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Таран. Будь ласка.

 

     ТАРАН М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Леваневський виборчий    округ,    Запорізька   область).   Дякую,   Олександре Олександровичу.  Передусім скажу,  що я взяв слово для  того,  щоб висловити  слова  подяки  народним  депутатам,  які два тижні тому підтримали звернення групи депутатів до Президента.  З учорашнього дня  працюють  державна  комісія  та  робоча  група з питань пуску запорізького підприємства "Іскра".

 

     Дякую ще раз від імені трудового колективу.

 

     Друге питання.  Олександре Олександровичу і шановні депутати! Нещодавно  у своєму виборчому окрузі я зіткнувся з такими фактами. Незважаючи на інформацію Кабінету Міністрів про  те,  що  погашено заборгованість   учителям  за  відпустки  і  за  літні  місяці,  в Запорізькій області,  хоч вона  і  бездотаційна,  на  сьогодні  ця заборгованість  (не буду називати цифру) залишається дуже великою. У Вільнянському районі вона збільшилася на 10 тисяч гривень. Отже, та   інформація   уряду   є  дезінформацією,  через  яку  сьогодні зіштовхуються лобами керівники обласного та районного рівнів.

 

     Я прошу Кабінет Міністрів доповісти про  дійсне  становище  з погашенням заборгованості.

 

     І ще одне питання. Я підтримую виступ Леоніда Олександровича, вчорашнє рішення УСПП і виступ Сергія Соболєва в тій  частині,  що введення  Закону  про  ПДВ  з  1 жовтня неможливе навіть технічно. Скажімо,  відділ бухгалтерського обліку запорізького  підприємства "Мотор-Січ",  яке має фахівців та технічні можливості, на сьогодні не готовий це робити. Я вже не кажу про те, що ще є великі пробіли в законодавстві.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Беруться до уваги всі виступи,  зауваження, пропозиції.

 

     Пропозиція депутата   Чумака   щодо    виступу    Президента. Конституція   не   передбачає   обов'язковості   такого   виступу. Президент,  очевидно,  сам  прийме  рішення  з  цього  приводу   і висловиться   перед   Верховною  Радою,  звернувшись  до  громадян України.

 

     Стосовно пропозиції Леоніда Анісімова прибути  в  середу,  бо почнеться пленарний тиждень. Пояснюю: приїхати треба у вівторок, а в середу буде поставлено на голосування пропозицію  про  подолання вето Президента на Закон про пенсійне забезпечення. Ще раз кажу: 7 жовтня розпочнуться засідання, а 8 числа розглянемо це питання.

 

     Я просив би вас,  коли будете в округах, візьміть на контроль деякі   конкретні   питання.  Наприклад,  про  повернення  вкладів громадянам.  Що зроблено з цього питання в  районі  і,  власне,  в кожній ощадній касі?  Яких заходів вжили місцеві адміністрації? Чи видавалася ощадна книжка,  чи проведено перереєстрацію?  Перед тим вивчіть зміст закону,  подивіться,  які підзаконні акти прийняті в центрі і на місцях.  Якщо ви матимете конкретну інформацію,  можна буде  в один із пленарних днів включити до порядку денного питання про контроль за виконанням відповідного закону і порушити  питання перед  Президентом,  урядом  про  персональну відповідальність тих людей,  які  не  виконують  даний  закон.  Буде  дискредитація   і законодавства, і авторитету Верховної Ради, і в цілому влади, якщо ми протягом цього року  ті  200  мільйонів  злиденних  гривень  не знайдемо,  щоб віддати людям,  які того вкрай потребують. І тому я прошу вас  усіх  під  час  перебування  в  округах  проаналізувати ситуацію зі станом повернення цих коштів.

 

     Стосовно ПДВ.  Ще раз кажу: дійдемо до розгляду цього питання і тоді будемо визначатися.

 

     Про заяву депутата Капустяна щодо голосування і  про  те,  що сказав Сергій Соболєв.  Шановні члени Лічильної комісії,  Верховна Рада не визначає регламент роботи цієї комісії.  Ви мені  скажіть: що,  не  голосували  232 депутати за цю кандидатуру?  Що,  це були фіктивні бюлетені?  Що,  не було цих людей у залі і вони насправді не голосували?  Ми взяли до уваги інформацію Лічильної комісії. Що ж до  регламенту  роботи  Лічильної  комісії,  порядку  визначення результатів голосування, то це внутрішня справа Лічильної комісії. Розберіться самі  в  себе  і  поясніть  самим  собі,  чому  голова Лічильної  комісії  сидить  у залі і не хоче брати участі в роботі комісії, ігнорує цю роботу, а проводить цю роботу заступник голови Лічильної   комісії.  Розберіться  і  визначіться.  Якщо  потрібно замінити голову Лічильної комісії,  то можна це  зробити,  вносьте пропозицію,  думайте.  А так...  Що це за підходи? Ви у комісії не розібралися,  а тепер  ставите  проблему  перед  Верховною  Радою. Верховна Рада не помиляється (Шум у залі).

 

     Пропозиція депутата  Діхтяренка  щодо  структурної перебудови економіки  України  і,  зокрема,  щодо  Закону  про  платежі.   Це надзвичайно  важливе  питання.  Я  підтримую і ту пропозицію,  яка прозвучала у виступі депутата Соболєва.  Давайте доручимо Комітету з  питань  фінансів  і  банківської діяльності проаналізувати стан підготовки до  розгляду  в  другому  читанні  проекту  Закону  про платежі.  Я  вважаю,  що Верховна Рада досить пристойно опрацювала його в першому читанні і він міг би бути розглянутий і введений  у дію до початку нового бюджетного року.  Тому,  вважаю, відповідний комітет повинен зробити свої висновки.

 

     Що стосується інших питань,  які порушив депутат  Діхтяренко, то,  по-перше,  Вища  економічна  рада не є суб'єктом законодавчої ініціативи і на її рішення Верховна Рада може реагувати,  а може і не реагувати. Суб'єкт законодавчої ініціативи - Президент, вносьте йому пропозиції, він їх врахує.

 

     Щодо інформації    Кабінету    Міністрів    про     погашення заборгованості, то я вчора ввечері підписав інформативний матеріал з цього приводу для голів  комітетів  і  фракцій.  Якщо  потрібно, давайте розмножимо його для всіх депутатів.

 

     Секретаріат, візьміть   на   замітку,   розмножте   для  всіх депутатів інформацію про стан погашення заборгованості.  Але там є дві невідповідності.  Якщо брати загальну цифру, то заборгованість зростає,  а за інформацією держскарбниці нібито зменшується. Якась суперечність,  і мені незрозуміло, в чому причина. Роздайте обидва документи сьогодні ж усім депутатам, нехай розберуться.

 

     Розглядається питання про проект...

 

     Петре Григоровичу,  ви просите слова з порядку денного?  Будь ласка.

 

     ДУШЕЙКО П.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Чорнобаївський виборчий округ,  Черкаська область). Олександре Олександровичу,  не з порядку денного, а на продовження того,  що  ви  сказали  про  порушення  прийнятих  законів.  Група депутатів звернулася до Кабінету Міністрів з приводу того,  що  не надходять кошти на підтримку тваринництва,  як передбачено Законом про Державний  бюджет  України.  Надійшла  відповідь  за  підписом (незрозуміло чому) Білоблоцького Миколи Петровича...

 

     Ми записали   в   законі:   "На   одиницю   реалізованої   на внутрішньому ринку продукції".  А в механізмі,  який  пропонується затвердити  записано:  "Спрямовується виключно на підтримку діючих тваринницьких комплексів,  птахофабрик і  великих  спеціалізованих господарств",  що  в  корені суперечить прийнятому нами Закону про Державний бюджет і закону про введення Закону про Державний бюджет в дію.

 

     Більше того,  механізм, схвалений Комітетом з питань бюджету, не погоджено з Комітетом з  питань  АПК.  Тому  я  хотів  би,  щоб Верховна Рада негайно зреагувала на це і Кабінет Міністрів виконав Закон про Державний бюджет і закон про  введення  цього  закону  в дію.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     _________________

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  України  про столицю України - місто Київ.  Ви пам'ятаєте,  що під час  розгляду  цього питання  в  липні  ми,  розглянувши  три  варіанти  законопроекту, доручили Комітету з питань державного будівництва підготувати один погоджений варіант, щоб розглянути його і прийняти закон.

 

     Комітет виконав  це  завдання  так,  як  він його розумів,  і готовий доповісти.  Водночас група  депутатів,  які  вносили  тоді альтернативний  проект  (їх  позицію  висловлював  депутат Чемерис Володимир Володимирович) вважають,  що комітет не виконав завдання Верховної   Ради   стосовно  узгодження  різних  позицій,  а  вніс пропозицію, яка відображає думку лише однієї сторони законодавчого процесу - Кабінету Міністрів.

 

     Це питання дискусійне,  і я не хочу давати тут ніяких оцінок. Але оскільки суб'єкт законодавчої ініціативи, тобто інші депутати, мають  право  на  відстоювання  своєї  позиції  (їхній  проект теж підготовлений і  розповсюджений  серед  депутатів),  я  просив  би розглянути   це  питання  в  такій  послідовності:  ми  послухаємо доповідь Олександра Миколайовича Стешенка,  голови комітету, і він відповість  на  запитання;  потім  надамо  слово  для співдоповіді Чемерису  Володимиру  Володимировичу,  який  теж   відповість   на запитання. Після того проведемо обговорення.

 

     Просив би,  враховуючи і певну дискусійність цієї проблеми, і її  важливість,  відвести  на  цю  процедуру  дві  години.   Прошу підтримати дану пропозицію. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 163. Рішення прийнято.

 

     На трибуні Олександр Миколайович Стешенко. Скільки ви просите часу для доповіді?

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ, Луганська область). 30 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановний головуючий!  Шановні  колеги  народні депутати!  Відповідно  до  доручення  Верховної Ради України від 2 липня 1997 року в Комітеті  Верховної  Ради  з  питань  державного будівництва,  діяльності  рад і самоврядування підготовлено проект Закону про столицю України - місто Київ,  який ми  сьогодні  маємо розглянути.   Необхідність   прийняття   закону  викликана  певною законодавчою  неврегульованістю   діяльності   органів   місцевого самоврядування  і  місцевої державної адміністрації в місті Києві, що негативно позначається на результатах цієї діяльності.

 

     Підготовлений у комітеті і  поданий  на  ваш  розгляд  проект закону  відповідає  вимогам  частини  другої статті 118 та частини другої  статті  140  Конституції  України,   визначає   (хочу   це підкреслити)  саме  особливості здійсненя місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті Києві,  тобто особливості застосування у  столиці  загальних правових норм,  встановлених Законом України про місцеве  самоврядування  в  Україні  та  Законом  про  місцеві державні адміністрації.

 

     У процесі  розробки  законопроекту  максимально враховувалися положення  проектів  законів  про  місто  Київ,  які  свого   часу подавалися  суб'єктами  права  законодавчої  ініціативи на розгляд Верховної Ради,  пропозиції,  які додатково надійшли від  Кабінету Міністрів  України  та  від  народних депутатів під час роботи над законопроектом, пропозиції і зауваження науковців.

 

     Хочу одразу наголосити,  що окремі пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи,  які надійшли вже після підготовки тексту законопроекту,  поданого  на  ваш  розгляд,  поки  що  не  знайшли відображення у ньому, але їх буде включено до порівняльної таблиці при підготовці проекту закону до розгляду у другому читанні  разом з  пропозиціями,  які  надійдуть  після сьогоднішнього обговорення цього вкрай важливого документа.

 

     Про самий  проект  закону.  На  наш  погляд,   він   повністю відповідає   Конституції  України,  базовому  Закону  про  місцеве самоврядуваня   в   Україні,   Закону   про    місцеві    державні адміністрації,   враховує   норми  інших  законів  у  частині,  що стосується діяльності органів місцевого самоврядування, виконавчої влади,  узгоджується з положеннями Європейської хартії про місцеве самоврядування.

 

     Одне із  завдань,  які   ставили   перед   собою   розробники законопроекту в процесі роботи,  - максимально сприяти виправленню нездорової політичної ситуації,  що склалася у  Київській  міській раді,  а з прийняттям закону - виключити можливості для виникнення протистояння  між  місцевими  структурами   виконавчої   влади   і самоврядування.   У   цілому   ж  особливості  діяльності  органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у місті Києві визначаються  виключно здійсненням містом столичних функцій,  тим, що Київ - політичний і адміністративний центр держави, представляє не лише територіальну громаду міста, а певною мірою - усю Україну, увесь народ України, є обличчям нашої держави.

 

     Саме тому,  з  одного  боку,  відповідні   міські   структури наділено  ширшими повноваженнями,  з другого,  - окремі традиційні повноваження органів самоврядування дещо обмежено.

 

     З вашого   дозволу   на   повноваженнях   органів   місцевого самоврядування  я  детальніше  зупинюся  трохи  пізніше,  а  зараз зосереджую   увагу   на   основних   концептуальних   особливостях підготовлено комітетом проекту закону. Хочу ще раз привернути вашу увагу саме до цієї частини.

 

     Першою оособливістю законопроекту є те,  що в ньому  поєднано посади  міського  голови і голови міської державної адміністрації. Міський голова обирається територіальною громадою міста,  а указом Президента   України   затверджується  головою  міської  державної адміністрації.  Це не можна вважати суміщенням посад,  оскільки  в даному    випадку   повноваження   і   функції   міського   голови збігатимуться,  а не перехрещуватимуться, дублюватимуться, чому не можна запобігти при наявності двох посадових осіб.

 

     Друга особливість  законопроекту полягає в тому,  що Київська міська рада не матиме своїх виконавчих органів. Як і обласні ради, вона   делегуватиме   відповідні  повноваження  органів  місцевого самоврядування  міській   державній   адміністрації.   При   цьому держадміністрація в питаннях,  делегованих їй міською радою,  буде підконтрольна   і   підзвітна   раді.   Організаційне,    правове, інформаційне,  аналітичне,  матеріальнотехнічне  забезпечення ради здійснюватиме виконавчий апарат ради відповідно до вимог статті 58 Закону про місцеве самоврядування в Україні.

 

     Таке вирішення питання, як нам здається, органічно випливає з першої особливості - щодо поєднання посад і  відповідних  функцій. При   цьому  звертаю  вашу  увагу  на  частину  першу  статті  118 Конституції,  це випливає саме звідти.  Тут хотілося б  застерегти вас  від  повного ототожнювання Київської міської та обласних рад. Головна  відмінність  між  ними  полягає  в  наявності  і  статусі комунальної  власності.  У  першому  випадку - це власність однієї територіальної  громади  міста,  у  другому  -  спільна  власність територіальних    громад   області.   Звідси   і   відмінність   у повноваженнях Рад.

 

     Третьою особливістю  є  наділення  представницьких   органів, обраних  територіальними  громадами районів у місті,  - районних у місті рад, їх виконавчих органів - виконавчого комітету, відділів, управлінь  конкретними  повноваженнями,  в  тому  числі й окремими повноваженнями органів державної виконавчої  влади,  передбаченими Законом  про місцеве самоврядування в Україні.  Останнє обумовлено тим,   що   відповідно   до   Конституції,   місцевих    державних адміністрацій  на  рівні  районів  у  місті  нема.  Законопроектом передбачено підзвітність  і  підконтрольність  виконавчих  органів місцевого   самоврядування   державній  адміністрації  міста  щодо здійснення наданих їм законом повноважень виконавчої влади.

 

     Четверта особливість законопроекту полягає  в  тому,  що  ним досить   чітко   визначено  статус  і  повноваження  ПущаВодицької селищної ради.  Відразу хочу вас запевнити,  що це ніякою мірою не впливає  на  прийняття  Закону  про  адміністративнотериторіальний устрій в Україні, проект якого буде подано на ваш розгляд у перший пленарний день після повернення з округів.

 

     І, нарешті,   п'ята   особливість   стосується   матеріально- фінансової основи  діяльності  місцевого  самоврядування  в  місті Києві. До комунальної власності територіальної громади міста Києва можуть  передаватися  об'єкти  загальнодержавної  власності,   які забезпечують   функціонування   міста  як  столиці.  Бюджет  міста формується й використовується на принципах,  передбачених  Законом про  місцеве  самоврядування,  в порядку і з джерел,  встановлених Законом  про  бюджетну  систему.  Разом  з   тим   відповідно   до законопроекту  в  бюджеті  міста  окремо  передбачаються  кошти на здійснення  столичних  функцій.  Держава  повністю  компенсує  всі витрати  і  збитки,  пов'язані  із здійсненням цих функцій.  Місту надається пріоритетне  право  у  вирішенні  центральними  органами питань   забезпечення   міста   необхідними   ресурсами,  розвитку інфраструктури міста тощо.

 

     Я зупинився тільки на  головних  концептуальних  особливостях підготовленого  нами  проекту  Закону  про столицю України - місто Київ,  в  основу  якого  покладено  норми   Закону   про   місцеве самоврядування  в Україні,  як того і вимагає пункт 1 "Прикінцевих положень" цього закону.  Зрозуміло, ними особливості законопроекту не вичерпуються.

 

     Слід зазначити,  що  законопроект  містить  ряд  посилань  на відповідні норми Закону про місцеве самоврядування.  У  "Заключних та  перехідних положеннях" проекту Закону про столицю - місто Київ йдеться про те,  що питання діяльності  в  місті  Києві  місцевого самоврядування,    міської    державної   адміністрації   ним   не врегульовані,  а вирішуються відповідно  до  законів  про  місцеве самоврядування  в  Україні,  про місцеві державні адміністрації та інших галузевих законів України.

 

     Що стосується структури проекту закону,  то, як нам здається, вона нескладна,  послідовна,  у зв'язку з чим майбутній закон буде зручним для практичного застосування.  Законопроект складається  з невеликої  преамбули,  31  статті  та  семи  пунктів "Заключних та перехідних положень",  які об'єднані у п'ять розділів,  при  цьому розділ II поділяється на чотири глави.

 

     Розділ I  "Загальні  положення"  визначає основні особливості міста Києва  як  столиці  (стаття  1),  територію,  адмінтерустрій столиці  (стаття  2),  загальні  особливості  здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у Києві з  огляду  на  столичні функції міста (стаття 3), а також стосується символіки міста.

 

     Розділ II присвячений організаційноправовій основі здійснення місцевого самоврядування та виконавчої  влади  в  місті  Києві.  У главі  1  цього  розділу  йдеться  про  систему  та  основні форми здійснення самоврядування в місті Києві.

 

     Глава 2   стосується   представницьких   органів    місцевого самоврядування,  порядку  їх  формування,  загальної  та виключної компетенції міської,  районної в місті та  ПущаВодицької  селищної рад.

 

     Тепер дещо   ширше  про  повноваження  рад,  їх  особливості, пов'язані із здійсненням містом Києвом столичних функцій.

 

     Більшість повноважень рад міста Києва  не  відрізняються  від повноважень,   наданих   міським,   селищним,   сільським   радам, відповідно до  статті  26  Закону  про  місцеве  самоврядування  в Україні.  Однак,  наприклад,  Київська  міська рада на відміну від інших міських рад згідно зі статтею  9  законопроекту  наділяється правом утворювати президію (колегію) ради, мати виконавчий апарат, оскільки власних виконавчих органів у неї немає.

 

     Київрада може    скасовувати    акти    міської     державної адміністрації   з  питань,  що  стосуються  делегованих  їй  радою повноважень, у разі їх невідповідності рішенням ради, за аналогією зі  скасуванням радами рішень своїх виконавчих органів.  Одночасно дещо   обмежуються   повноваження   Київради   щодо   затвердження містобудівних програм,  генеральних планів забудови міста.  Згідно із  законопроектом  вона  це  робить   лише   після   попереднього погодження відповідних проектів з Кабінетом Міністрів. Тут, на наш погляд,  не повинно виникати заперечень, оскільки розвиток столиці

-  справа  не  тільки міської ради,  а й усієї держави.  Київрада, міська державна адміністрація за своїм статусом не можуть знати  і передбачати  всіх  перспектив,  наприклад,  міжнародних  відносин, розв'язання інших проблем загальнодержавного масштабу, які повинні враховуватися при плануванні розвитку міста.

 

     Серед повноважень    міської    ради    немає    повноважень, безпосередньо пов'язаних  з  утворенням,  організацією  діяльності органів   територіальної   самоорганізації  населення.  Відповідні функції здійснюватимуть  районні  в  місті,  селищна  ради,  і  це зрозуміло,  бо  вони найближче стоять до наших виборців,  тобто до мешканців міста Києва.

 

     З другого боку,  враховуючи,  що місто -  єдиний  організм  і повинно жити за єдиними,  так би мовити,  законами,  правилами для всього населення, що повинні забезпечуватись однакові можливості й однакові  пільги,  ряд повноважень з відання селищної,  районних у місті рад передано Київській міській раді.

 

     Наприклад, лише  міська  рада  наділена  правом  установлення місцевих податків і зборів, прийняття рішень щодо випуску місцевих позик,  організації територій  і  об'єктів  природно-  заповідного фонду  місцевого  значення.  Вона  ж  відповідно до закону вирішує питання  щодо  ставок  земельного  податку,  розмірів   плати   за користування    природними    ресурсами,   які   є   у   власності територіальних громад міста, його районів та селища Пуща-Водиця.

 

     Міська рада дає дозвіл  на  використання  природних  ресурсів місцевого   значення,  встановлює  загальнообов'язкові  правила  з питань благоустрою,  забезпечення на  території  міста  чистоти  і порядку,   торгівлі  на  ринках,  за  порушення  яких  передбачено адміністративну  відповідальність,  вирішує  деякі  інші   питання загальноміського значення.

 

     Оскільки в   місті   Києві   немає  територій,  де  компактно проживали  б  громадяни  України,  що  представляють   національні меншини,  відпадає  необхідність  регламентування  радами,  як  це передбачено Законом про  місцеве  самоврядування,  застосування  в роботі   рад,   їх   органів,  а  також  в  офіційних  оголошеннях відповідних мов.  Згідно із  Законом  про  мови  в  усіх  згаданих випадках використовується виключно державна мова.

 

     Стаття 12   розділу   законопроекту   стосується  організації діяльності рад,  їх постійних та  інших  комісій,  депутатів  рад. Оскільки  немає особливостей,  які у цьому плані відрізняли б ради Києва від представницьких  органів  інших  регіонів,  законопроект містить   посилання   на  відповідні  статті  Закону  про  місцеве самоврядування.

 

     Глава 3  розділу  ІІ  проекту  закону  присвячена  здійсненню функцій   виконавчих   органів   міської  ради  міською  державною адміністрацією,  а також виконавчим органам районних  у  місті  та Пуща-Водицької селищної рад.

 

     Законопроект (стаття   14)   встановлює  порядок  делегування міською  радою  повноважень   місцевого   самоврядування   міській державній  адміністрації,  визначає обсяг делегованих повноважень. При цьому чітко визначаються специфічні повноваження, пов'язані із столичними  функціями  міста:  забезпечення  необхідних  умов  для діяльності  центральних  органів  державної  влади,  дипломатичних представництв,  міжнародних  організацій,  сприяння  та  участь  в організації   та   проведенні   заходів    загальнодержавного    і міжнародного   характеру   тощо.   Тут   же   говориться   і   про підконтрольність та підзвітність міської  державної  адміністрації Київраді  щодо  делегованих  повноважень.  Стаття 15 законопроекту присвячена  президії  (колегії)  міської  ради,   її   виконавчому апарату.

 

     Статті 16,  17,  18 регулюють порядок утворення, організації, діяльності виконавчого апарату міської  ради,  виконавчих  органів районних   у   місті,   селищної   рад.  Слід  сказати,  що  деякі повноваження виконавчих комітетів районних у місті, Пуща-Водицької селищної  рад  порівняно  з повноваженнями,  наданими,  наприклад, виконавчим   органам   селищних   рад    Законом    про    місцеве самоврядування,  дещо обмежені,  передані на рівень міста, знову ж таки  виходячи  з  принципу  забезпечення  цілісності  міста.   Це стосується, наприклад, встановлення тарифів щодо оплати побутових, комунальних,  транспортних  та   інших   послуг,   які   надаються підприємствами   і  організаціями  комунальної  власності;  режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі, побутового обслуговування,  затвердження  маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту та деяких інших питань.

 

     У статті 19 розкривається  зміст  конституційної  норми  щодо організації  управління  районами  в  місті,  яка  й  на сьогодні, наскільки я розумію,  не має однозначного  тлумачення.  У  проекті закону, який ми розглядаємо, чітко сказано, що питання організації управління районами в місті Києві належить до компетенції  міської ради  і  вирішуються  шляхом  прийняття  нею  у межах повноважень, наданих законом,  обов'язкових для  виконання  на  всій  території міста  рішень,  участі  відповідно до закону у формуванні бюджетів районів, координації діяльності створених районними радами органів при вирішенні питань, які є у віданні міської ради.

 

     Окрема глава  розділу  ІІ проекту присвячена посадовим особам місцевого самоврядування.

 

     Статтею 20 визначається,  що обраний територіальною  громадою міста  строком на чотири роки київський міський голова одночасно є і  головою  міської  державної   адміністрації.   Статусу   голови держадміністрації   він  набуває  після  затвердження  Президентом України.  Це - вища посадова особа  міста.  Гадаю,  немає  потреби говорити  про  доцільність  ліквідації  в  місті  Києві двовладдя, негативні наслідки якого ви всі добре знаєте.

 

     Міський голова - голова міської держадміністрації  відповідно до  статті  20  законопроекту  про Київ наділяється повноваженнями міського голови,  встановленими  статтею  42  Закону  про  місцеве самоврядування,  а також рядом додаткових повноважень,  пов'язаних із здійсненням містом Києвом столичних  функцій.  Наприклад,  йому надається  право  брати  участь з вирішальним голосом у засіданнях Кабінету Міністрів України при  розгляді  питань,  які  стосуються столиці, вносити на розгляд Кабінету Міністрів проекти відповідних правових актів,  пропозиції щодо передачі або продажу в комунальну власність міста підприємств, організацій, установ, якщо вони мають важливе  значення  для  забезпечення  виконання  Києвом  столичних функцій, та деякі інші повноваження.

 

     Порядок обрання, статус, повноваження селищного голови селища Пуща-Водиця,  секретаря міської, селищної ради, голови, заступника голови  районної  в  місті  ради,  а  також  порядок призначення і повноваження  посадових  осіб  міської   державної   адміністрації визначаються статтями 21,  22,  23 та 24 проекту закону відповідно до законів про місцеве самоврядування в  Україні  та  про  місцеві державні адміністрації.

 

     У розділі  ІІІ  проекту  закону  йдеться  про  матеріальну  і фінансову основу  місцевого  самоврядування  та  місцевих  органів виконавчої влади у місті Києві.  Слід сказати, що основні принципи формування   матеріальної   і   фінансової   бази   самоврядування зазначених  органів  не  є новими.  Вони визначаються законами про місцеве самоврядування,  місцеві держадміністрації, про комунальну власність,  про  бюджетну  систему та іншими законодавчими актами. Разом з тим окрему статтю - 26 - присвячено  особливостям  бюджету міста  Києва,  головною  з яких є наявність у ньому окремих коштів для  забезпечення  виконання  столичних  функцій,   гарантованість державного   забезпечення   покриття   видатків,   необхідних  для здійснення цих функцій, збалансованості бюджету міста.

 

     Гарантіям забезпечення  здійснення  містом  Києвом  столичних функцій присвячено розділ IV проекту закону. Тут, зокрема, ідеться про невтручання органів виконавчої влади, будь-яких інших органів, їх  посадових  осіб  у законну діяльність посадових осіб місцевого самоврядування,  заборону будькому вирішувати  питання,  віднесені Конституцією   і   законами   України   до   повноважень   органів самоврядування,  крім  випадків,  передбачених  законом,   надання органам самоврядування права на судовий захист своїх інтересів.

 

     У статті  28  цього розділу зазначається,  що взаємовідносини місцевих органів влади міста  з  центральними  органами  державної влади, представництвами іноземних держав і міжнародних організацій регулюються договорами відповідно до Конституції,  законів України та  міжнародних  угод,  визнаних  Україною,  що  також є гарантією стабільності владних структур міста Києва.

 

     Проект закону (статті 29 та 30) містить конкретні  положення, що  стосуються  сприяння  з  боку  центральних  органів виконавчої влади,  органів місцевого  самоврядування  та  органів  виконавчої влади   Київської   області  відповідним  органам  міста  Києва  у вирішенні  питань,  пов'язаних  із  здійсненням  містом  столичних функцій.

 

     Стаття 31  законопроекту  присвячена відповідальності органів та посадових осіб  місцевого  самоврядування,  місцевої  державної адміністрації    міста    за   наслідки   своєї   діяльності   або бездіяльності.

 

     Розділ У проекту закону  "Заключні  та  перехідні  положення" визначає,  зокрема,  порядок  набрання  чинності Законом про місто Київ,  здійснення повноважень органами та посадовими особами міста до проведення чергових виборів місцевих рад та міських,  селищних, сільських голів у березні наступного року.

 

     Завершуючи доповідь,  хотів би  ще  раз  наголосити,  що  при роботі   над  законопроектом  ми  враховували  норми  Конституції, законів  України,   вимоги   Європейської   хартії   про   місцеве самоврядування, вітчизняну і зарубіжну практику вирішення подібних питань.  Як нам здається,  вдалося максимально використати ідеї  і принципи, а також ряд положень законопроектів про столицю України, які  вносилися  на  розгляд  Верховної   Ради   суб'єктами   права законодавчої   ініціативи.   Безумовно,   ми   не  претендуємо  на бездоганну  оцінку  нашої  роботи  і  розраховуємо,  що  з   вашою допомогою зможемо при доопрацюванні задовольнити всі конструктивні та конституційні вимоги щодо цього законодавчого акта.

 

     Вважаємо, що цей законопроект може бути  прийнятий  Верховною Радою   за   основу   з   одночасним  дорученням  нашому  комітету доопрацювати його,  враховуючи результати  обговорення  у  першому читанні, і подати на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

 

     Дякую вам  за  увагу  та  довготерпіння.  Майже  4  хвилини я зекономив.

 

     ГОЛОВА. Спасибі  за  економію.  Хто  хоче  задати   запитання Олександру Миколайовичу,  запишіться. Враховуючи, що будемо ще про один варіант слухати доповідь,  може,  стисло запитання задамо? 15 хвилин вистачить? Вистачить. Спасибі. Запишіться.

 

     Депутат Пустовойтовський задає запитання.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий  округ, Харківська  область).  Александр Николаевич!  После ознакомления с поданным вами проектом закона у меня возникло несколько  вопросов. В  частности,  в  законопроекте  не  выписаны  функции  Киева  как столицы.  Каковы его столичные функции? От этого многое зависит, в том  числе формирование бюджета.  Не кажется ли вам,  что вопрос о столичных функциях города Киева совершенно недостаточно выписан  в законе?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я  зараз  сказав,  що  не  претендую  на якусь вичерпність.  Але просто так говорити, що функції не виписано?.. Я прошу   всіх  вести  мову  про  щось  конкретне  і  конструктивне. Особливості випливають із частини другої  статті  118  та  частини другої  статті  140 Конституції.  І те,  що тут записано,  якраз і відповідає Конституції.  Оцінку зробленого нами,  може,  звичайно, дати кожен.  Я вашу оцінку до кінця не поділяю, але не звернути на неї увагу теж не можу.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область).  Спасибо,  Александр Александрович.  Я прошу передать слово депутату Юрковскому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики  і  судово-правової  реформи  (Ленінський виборчий  округ,  м.  Севастополь).  Фракция  коммунистов.  Первый вопрос.  Александр Николаевич,  скажите,  пожалуйста, почему закон называется  "О  столице  Украины  -  городе  Киеве"?  Почему он не называется "О столице Украины - городегерое Киеве"? Это звание ему присвоено  8  мая  1965  года и увековечено на обелиске на площади Победы.

 

     Вот у меня письмо ветеранов Председателю  Верховного  Совета. Они  просят  утвердить  этим  высшим  государственным актом святую правду  о  Великой  Отечественной  войне,  героизме  и  стойкости, глубоком   патриотизме   воинов   и  тружеников  фронтового  тыла, проявленных при героической обороне и освобождении Киева и Украины от   немецко-фашистских   захватчиков   и   их   верных  лакеев  - националистических оуновских и бандеровских формирований.  Вот я и спрашиваю, почему это не нашло отражения в проекте закона?

 

     Второй вопрос.  Скажите,  пожалуйста,  каково мнение комитета относительно флага Киева, флагов районов и поселка ПущиВодицы?

 

     И третье. Скажите, пожалуйста, какую численность должен иметь Киевсовет? Почему в законе она не обозначена?

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Вільгельмовичу,  спасибі.  Будь  ласка,  в хвилину вкладайтеся.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я дам коротку відповідь.  Дійсно,  питання про те,  щоб  назвати  закон  "Про столицю України - місто-герой Київ" порушувалося моїми колегами на засіданні комітету,  і  його  можна дуже легко вирішити шляхом голосування в сесійному залі. З чого ми виходили?  Ми виходили з двох конституційних норм, які викладені в частині  другій статті 118 та частині другій статті 140,  на які я вже  посилався.  Перед  нашим  комітетом  стояла  вимога  виписати законопроект,  який враховував би особливості здійснення столичних функцій органами місцевого самоврядування та  виконавчої  влади  в місті Києві.

 

     Це питання  може  бути  остаточно  врегульоване відповідно до пункту  1  статті  19  Закону  про  місцеве  самоврядування,   яка називається "Статут територіальної громади села, селища, міста". Я зацитую:  "З метою врахування  історичних,  національнокультурних, соціально-економічних  та  інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого  самоврядування  на основі  Конституції  та  в межах цього закону може прийняти статут територіальної громади села,  селища,  міста".  Це можна  віднести саме  до  статуту,  де  врегулювати  особливе  значення  Києва  як міста-героя.  Але можна врегулювати це питання і зараз, поставивши його на голосування. І ми це реалізуємо.

 

     Щодо чисельності.  Чисельність  Київради  - це не компетенція цього закону.  Це буде визначено Законом  про  вибори  органів  та посадових осіб місцевого самоврядування,  проект якого буде подано на повторне перше читання відповідно до постанови Верховної  Ради. Щоправда,  назва його може бути скоригована комітетом,  над цим ми працюємо. Це специфічний закон.

 

     Таким чином ми  ще  раз  підкреслюємо  чинність  законів  про місцеве самоврядування в Україні,  про держадміністрації в повному обсязі.  А варіант,  який зараз доповідатимуть, спрямований на те, щоб  знівелювати  ці  базові  закони,  щоб столиця жила за якимись окремими  законами,  що  є  порушенням  частини  другої  статті  8 Конституції  України.  Але  про  це я говоритиму пізніше,  коли до цього дійде черга.

 

     Щодо прапора.  У статті 4 законопроекту зазначено,  що  місто Київ може мати свою символіку.  Однак загальнодержавна символіка є обов'язкова  й  для  столиці.  А  визначати  місцеву  символіку  з урахуванням історичних, культурних, національних традицій - це вже право самих рад: як столичної, так і районних у місті Києві.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коліушко.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   правової  політики  і  судово-правової  реформи  (Буський виборчий   округ,   Львівська   область).   Шановний    Олександре Миколайовичу! У мене два запитання.

 

     Перше. Як   усе-таки   розмежувати   повноваження   державної адміністрації в  місті  Києві,  яка  передбачена  Конституцією,  і місцевого   самоврядування,   яке   за   Конституцією   є   правом територіальної   громади   -   жителів   міста   Києва?    Побіжно ознайомившись  із  законопроектом,  я  не  знайшов відповіді на це запитання.

 

     І друге  запитання.  Чи  не  здається  вам,  що  організувати самоврядування  в  районах  у  межах  нинішнього  районного поділу просто  неможливо?  Межі  районів  встановлені  якось  штучно,   і говорити   про  якесь  самоврядування  громад  районів  просто  не доводиться.

 

     Дякую.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Це дуже складні  питання,  і,  власне,  на  їх врегулювання й спрямований цей закон.

 

     Взагалі питання адміністративнотериторіального устрою держави дуже складне.  Є відповідний розділ чинної  Конституції,  прийнято Закон  про  місцеве  самоврядування,  але  ефективність  місцевого самоврядування тісно  пов'язана  з  адміністративно-територіальним устроєм.  Нині  до  другого  читання  готується  проект Закону про адміністративно-територіальний устрій, проте ми не могли відкинути тут це питання,  бо розуміли,  що, мабуть, це чи не остання спроба врегулювати його саме цим законом.  Надалі воно буде  розвинуте  в Законі  про  адміністративно-територіальний устрій в Україні.  Там чітко будуть виписані норми,  хто подає пропозиції,  хто  вирішує. Тобто  в  нашому  законі,  і  це  найголовніше,  це істина,  ми не консервуємо нинішній районний поділ столиці.

 

     Тепер щодо  розмежування  повноважень.  Я  з  самого  початку говорив,  і це концептуальне положення,  що все залежить від того, скільки посадових осіб буде на столичному рівні. Я переконаний, і, гадаю,   більшість  депутатів  також  переконані,  що  чим  більше посадових осіб буде  в  Києві,  тим  довше  триватимуть  політичні пристрасті,  розголос про які,  на превеликий жаль,  уже вийшов за межі нашої держави.

 

     Тому ми запропонували одну посадову особу.  Така  модель  уже була  "обкатана"  за  час дії Конституційного договору.  Ми знаємо наслідки - як позитивні, так і негативні. Наскільки нам вдалося це зробити - дивіться у відповідних статтях законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Угаров.

 

 

     УГАРОВ Г.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Александр Николаевич!  Мой вопрос, на первый взгляд, не имеет  отношения к данному закону,  тем не менее он напрямую с ним связан.

 

     Москва и Киев стартовали во времена распада Советского  Союза примерно в одинаковых условиях:  дефицит, кризис, элементы разрухи и так далее. Но прошло несколько лет, и облик столицы России очень изменился и,  как уже признано,  в лучшую сторону. Город строится, развивается,  ведется активная жилищная, коммунальная политика - в тех же самых условиях кризиса.

 

     В Киеве как будто все замерло,  стагнация: никакого развития, ничего не строится,  каким он был пять лет  назад  -  такой  он  и сейчас  и,  я почему-то уверен,  таким будет и дальше.  Изменит ли закон о столице эту ситуацию,  чтобы наш Киев  действительно  стал европейской  столицей  -  красивой,  самобытной,  с  историческими корнями,  или все  это  зависит  от  каких-то  личностных  качеств руководителей  и  так далее?  Какова может быть роль закона в этом процессе?

 

     Спасибо.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую.

 

     Це серцевинне питання.  Мабуть, про це турбувалися розробники та автори відповідних статей Конституції,  і це завдання випливало з постулатів, закріплених нашим Основним Законом.

 

     Питання має два  аспекти.  Один  аспект  -  суто  політичний, другий  -  суто  правовий,  тому  що  компетенцію  посадових  осіб представницьких  органів,  органів  виконавчої  влади  треба  було врегулювати на законодавчому рівні.  Зараз, на превеликий жаль, ми перебуваємо в такому стані,  що не можемо їх врегулювати не тільки на столичному рівні,  а й на місцях, і про це свідчать оці останні репліки, запити комітетів, звернення до органів прокуратури й таке інше.

 

     Мені прикро, що розвиток нашої столиці поховано в балаканині, в блокуванні роботи Київради,  яка взагалі протягом двох років  не може закінчити одну сесію, яку почала.

 

     Оцей закон,  на моє глибоке переконання,  розблокує роботу як представницького органу,  так і органів виконавчої влади в  Києві. Антиконституційне  існування  держадміністрації  і представницьких органів  у  районах  міста  Києва  -  це  ж,  ясна  річ,  до  чого підтягується...  Плюс авторитет,  якого набув,  незрозуміло з яких постулатів виходячи,  статус мера,  і  людина,  яка  зараз  очолює держадміністрацію,  за  півроку  роботи  на  цій посаді стає мером номер один, а законно обрана людина, яка сидить у цьому залі... Це мені   абсолютно   незрозуміло.  Це  небезпечна  політика,  це  та політика, яка заблокувала розвиток столиці. У цьому я переконаний. На  її  зміну спрямована саме та модель,  яку ми пропонуємо.  Вона може бути де в чому недолугою, але без зміни Конституції ми нічого іншого не запропонуємо. І якщо Верховна Рада цим складом не прийме закон,  то ще мінімум десять років цей розбрат триватиме  в  нашій столиці.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька   область).   Об'єднана   фракція   Соціалістичної   і Селянської партій. Олександре Миколайовичу, я цілком поділяю щойно висловлену  вами  тезу  стосовно  самоврядування,  представницьких органів,  роль яких у нас зводиться на ніщо.  I  в  цьому  зв'язку запитання.  Чи не здається вам,  що ви припустилися,  скажемо так, технологічної чи, може, методичної помилки в підході, до базового, на мій погляд, Закону про самоврядування? У статті 140 Конституції сказано,  що особливості  здійснення  місцевого  самоврядування  в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами,  тобто навіть Конституція вказує,  що, так би мовити, базовими є загальні питання місцевого самоврядування.

 

     Тепер згадайте  Європейську  хартію місцевого самоврядування. Звідти це теж випливає.

 

     А якщо рада не має змоги й повноважень формувати навіть  свій виконавчий  орган,  то що це?  Тобто оте,  що ви зараз сказали,  і деякі норми проекту якось не узгоджуються. Будь ласка, поясніть.

 

     Дякую.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я вдячний за запитання.  Справді, якщо підійти методико-технологічно,  ви  маєте  цілковиту рацію.  Законопроект, який  я  маю  честь  доповідати  в  нашій  сесійній  залі,   можна скоротити.  Скажімо, стаття 9 "Виключна компетенція міської ради". Вона  мов  би  переписана  зі  статті  42   Закону   про   місцеве самоврядування.  Можна було б зробити посилання,  залишивши тільки особливості,  це так.  I це стосується не тільки  статті  9.  Дещо можна справді вдосконалити, а дещо розвинути.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. На   трибуну   запрошується  Володимир  Володимирович Чемерис.

 

     Володимире Володимировичу,  скільки вам потрібно  часу?..  15 хвилин. Будь ласка.

 

     ЧЕМЕРИС В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Франківський виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Я вже вдруге з  цієї  трибуни  доповідаю  вам  проект  Закону  про столицю  України  -  місто  Київ.  Два  місяці  тому на рейтингове голосування  було  поставлено  три  проекти,  і  проект   народних депутатів  Чемериса  Володимира,  Симоненка Валентина,  Бондаренка Володимира  отримав  найбільше  голосів,  але,  на  жаль,  не  був внесений на остаточне результативне голосування.

 

     За ці  два місяці ситуація в Києві загострилася ще більше,  а ми  втратили  час,  не  поклали  край  правовій  невизначеності  у столиці.  Тож  сьогодні  законопроект треба обов'язково приймати і якнайшвидше провести друге  читання.  Сподіваюся,  що  цього  разу Президент зрозуміє потреби громадян і вето не буде застосовано.

 

     Я пропоную  сьогодні  поставити на рейтингове голосування два проекти,  і  той  із  них,  який  набере  більше  голосів,  одразу поставити  на  результативне  голосування.  Я  не буду повторювати основні положення нашого проекту закону,  доповім лише про  зміни, яких він зазнав, і чому виникла потреба знову його вносити.

 

     Законопроект був   доопрацьований   з  урахуванням  зауважень народних депутатів,  депутатів Київської ради, голів районних рад, представників громадських організацій міста Києва.  Практично все, що висловлювалося в цій залі,  було враховано.  Зокрема,  вилучені положення,  що  обмежували право громадян,  які проходять строкову військову службу,  брати участь у місцевих  виборах,  приведено  у відповідність  із  Конституцією  та  законодавством  положення про систему  місцевого  самоврядування  в  Києві  та  склад  Київської міської ради.

 

     Внесено чимало  змін  за  пропозиціями  народних депутатів та депутатів міськради,  зокрема до  розділів  "Загальні  положення", "Фінанси   та   бюджет   міста   Києва",  "Особливості  здійснення гуманітарної та правової політики в столиці України".

 

     Сьогодні ви маєте новий проект Закону про столицю,  концепцію якого проте повністю збережено.  Вона полягає в тому,  що згідно з Європейською  хартією   місцевого   самоврядування,   Конституцією України,  Законом  про  місцеве  самоврядування  в  Україні органи місцевого самоврядування,  які обираються киянами,  мають перевагу над органами, які призначаються. Це по-перше.

 

     По-друге, відповідно   до  Конституції,  Закону  про  місцеве самоврядування в Україні, беручи до уваги необхідність ефективного управління  великим містом і ті міркування,  що всі,  які можливо, функції  треба  передати  органам,  що   якнайближче   до   людей, передбачено  існування  в  районах  Києва  представницьких органів місцевого  самоврядування  зі   своїми   виконавчими   комітетами. Районних державних адміністрацій у місті Києві не передбачено.

 

     По-третє, забезпечено    екологічний    статус    столиці   - найбільшого міста, яке постраждало від Чорнобильської катастрофи.

 

     По-четверте, забезпечено  принципи   формування   й   захисту міського  бюджету та суворе регламентування місцевих податків.  Це питання чи не найважливіше сьогодні для Києва.  Передбачено  прямі вибори  всіма  киянами  міського  голови - мера Києва,  як вимагає Конституція. Мер очолюватиме виконавчий орган Київської ради, уряд міста Києва й головуватиме в самій раді.

 

     Щодо зауваження   Олександра   Миколайовича,   нібито  проект виводить Київ із правового  поля  України,  маю  сказати,  що  він повністю  відповідає  положенням Конституції і розроблявся на базі Закону  України  про  місцеве  самоврядування,  але  повністю   не повторює   і  не  може  повторювати  цей  закон,  бо  Конституцією встановлено,  що особливості здійснення місцевого самоврядування в місті  Києві  визначаються  окремим законом.  Інакше він не був би потрібний.

 

     Під час   розробки   цього   законопроекту   було   враховано законодавчу базу інших країн, зокрема відповідний закон Російської Федерації і  закони  Французької  Республіки  про  статус  Парижа, Марселя, Ліона.

 

     Перший варіант   проекту,   розроблений  Комітетом  з  питань діяльності рад за дорученням парламенту ще в липні, майже повністю відтворював  нашу  концепцію,  правда,  з  деякими винятками.  Але концепція  остаточного   варіанта   проекту   народного   депутата Стешенка,  який  ми  маємо  сьогодні,  інша.  Я повністю підтримую зауваження науково-експертного відділу  щодо  цього  проекту,  але мушу зупинитися на одному принципі, який у ньому закладено.

 

     У проекті   комітету   передбачено,  що  київський  голова  є одночасно головою міської державної адміністрації.  На мою  думку, це  неприйнятно.  Згадайте  недавні  часи,  коли діяла сумнозвісна конституційна угода  і  обраний  усім  населенням  області  голова обласної  ради,  ставши  за  указом  Президента  головою державної адміністрації,  ураз перетворювався з посадової особи,  підзвітної виборцям,   в  особу,  підлеглу  особисто  Президенту.  Якщо  буде схвалено таку схему,  то і  мер,  і  виконавчий  орган,  який  він очолює,  виконуватимуть волю виконавчої влади, а не територіальної громади міста Києва, від якої він у такий спосіб відривається.

 

     І ще  одне.  Така  система  суміщення  посад  мера  й  голови державної    адміністрації    призведе   до   того,   що   місцеве самоврядування в Києві втратить  свій  виконавчий  орган.  А  якщо немає   виконавчого   органу   самоврядування  -  немає  і  самого самоврядування як  такого.  Це  тоді,  коли  Конституція  гарантує місцеве самоврядування всюди в Україні, тим паче в столиці, яка ще 500 років тому отримала магдебурзьке право.  Крім того,  суміщення посад  мера  й  префекта  і,  можливо,  знову  ж  таки  за  указом Президента відповідно до Конституції відставка мера з поста голови державної  адміністрації  - це джерело тих конфліктів,  які ми вже мали в Києві.  Давайте вдруге не наступати на  ті  самі  граблі  і вчитися на своїх помилках.

 

     На мою думку, комітет не до кінця виконав доручення Верховної Ради,  оскільки концепція проекту зовсім нова, усі ті три проекти, які ми розглядали в липні,  мали іншу концепцію. До речі, думка не лише моя, а й автора іншого законопроекту депутата Лавриновича.

 

     Маю донести й точку зору депутатів  Київської  міської  ради, представників  протилежних  груп,  які  опонують одна одній.  Вони пропонують визнати проект Олександра Миколайовича як такий,  що не відповідає   Конституції.   Давайте   все-таки   діяти   в  повній відповідності з Конституцією,  якою передбачено,  що в містах  мер обирається  прямим  голосуванням  виборців,  а  Київ  -  місто.  У Конституції слово "Київ" стоїть поруч із словом "місто".  І,  крім того,   Конституцією  передбачено,  що  місцеве  самоврядування  і державна виконавча влада - це різні поняття,  і суміщувати  їх  не можна.

 

     У Конституції записано,  що Київ має особливості. У чому вони полягають?   На    мою    думку,    це    передусім    особливості соціальноекономічного характеру. На Київ, так би мовити, найбільше навантаження:  і  фінансове,  і  бюджетне,   і   демографічне,   і будівельне,  і транспортне,  і соціальне. Це навантаження породжує проблеми, які треба вирішувати.

 

     У нашому проекті  на  першому  місці  стоїть  визначення  цих соціально-економічних  особливостей.  Є  розділ,  який наривається "Столичні функції міста Києва".  Щоб мати механізм  вирішення  цих проблем,   треба   трохи  по-іншому,  ніж  у  Законі  про  місцеве самоврядування,  але  в  повній  відповідності   з   Конституцією, побудувати систему місцевого самоврядування в Києві.

 

     Щоб зняти  гостроту  політичного  протистояння  в Києві (воно гостре,  адже,  як ви знаєте,  хто править  Парижем,  той  править Францією),  у  нашому  проекті  дуже  докладно  й  чітко розписано повноваження місцевих органів влади, створено систему противаг між ними  і систему запобіжників блокуванню їх роботи.  З іншого боку, дуже     докладно      розписано      соціально-економічні      та гуманітарно-правові   аспекти  особливостей  міста  Києва.  Окремі розділи проекту присвячені господарству міста,  бюджету  Києва  та його районів, охороні порядку.

 

     Київ -   столиця,  отже,  обличчя  України,  і  введення  цих розділів  у  закон  мусить   законодавчо   визначити   умови   для функціонування цивілізованого ринкового господарства,  запровадити в Києві атрибути, характерні для всіх столиць Європи.

 

     Є сенс  докладніше  зупинитися  на  формуванні  міського   та районних бюджетів, тому що такі запитання були.

 

     Бюджет Києва  готується  урядом  міста,  районний  - районним виконкомом, а затверджуються вони відповідними радами.

 

     Доходи бюджету міста  Києва  формуються  за  рахунок  коштів, отриманих  від  місцевих  податків  та  зборів,  що встановлюються відповідно до законодавства виключно Київрадою,  а  також  коштів, отриманих  від  загальнодержавних  податків,  які зараховуються до бюджету міста Києва відповідно  до  Закону  про  Державний  бюджет України,  а  також  інших  надходжень:  від  приватизації,  позик, субсидій із інших бюджетів і так далі.

 

     Бюджет поділяється на поточний та бюджет  розвитку.  Контроль за виконанням бюджету та кредитів здійснюватиме рахунковий комітет Київської міської ради, свого роду київська рахункова палата.

 

     Київська міська рада визначає також пропорції,  в яких кошти, отримані від місцевих податків і зборів, зараховуються до бюджетів районів.

 

     Для стабільності   ситуації,   усунення   фінансово-бюджетних суперечностей  між містом і районами передбачено,  що ці пропорції встановлюватимуться один раз на чотири  роки  на  термін  каденції органів місцевого самоврядування в місті Києві.

 

     Очевидно, такий спосіб розподілу фінансів оптимальніший,  ніж ситуація, коли райони самі встановлюють місцеві податки.

 

     Київська міська адміністрація відповідно до нашого проекту не матиме  відношення до міського бюджету,  і викладена тут схема,  я певен,  надійніше захистить київський бюджет,  ніж запізнілі слова про долю Києва під час прийняття державного бюджету.

 

     Окремий розділ    проекту   закону   присвячено   екологічній проблемі.  Пропонується законодавчо  закріпити  за  Києвом  статус міста,  що  потерпіло  від  Чорнобильської катастрофи.  Але автори намагалися підійти до цієї надзвичайно важливої і  водночас  важко вирішуваної проблеми відповідально,  не популістськи,  адже Київ - найбільше у світі місто, яке потерпіло від цього лиха.

 

     У проекті  пропонується  механізм  розробки  і   впровадження державних  програм подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в місті  Києві,  щоб  врахувати  і  проблеми  киян,   і   можливості державного бюджету.

 

     Шановні колеги!  Сьогодні,  справді, без перебільшення стоїть питання  про  те,  чи   існуватиме   взагалі   в   Києві   місцеве самоврядування.  Я  звертаюся  до  вас:  давайте зробимо подарунок Києву до  500-  річчя  магдебурзького  права,  відновимо  в  місті місцеве самоврядування і,  прийнявши Закон про столицю,  припинимо бої місцевого значення на Хрещатику, 36.

 

     Я прошу вас підтримати  наш  проект  у  першому  читанні.  До другого читання ми врахуємо всі зауваження, які надійдуть.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  запитання до Володимира Володимировича. Запишіться.

 

     Володимире Володимировичу,  у мене виникло запитання,  я його поставлю  вам  доки записуватимуться колеги.  Враховуючи особливий статус столиці України,  яка,  до речі,  є  і  столицею  Київської області,  то  чи  не  було  б  доцільно,  щоб  зняти суперечності, залишити все щодо Київміськради і голови міста так,  як виписано в проекті,  а  адміністрація  -  обласна  і  перебуватиме в Києві на договірних умовах?  Усі противаги вибудувати  як  слід,  але  щодо регіональних інтересів держави все було б дотримано. І самоврядний статус міста, безперечно, буде теж підтримано.

 

     ЧЕМЕРИС В.В.  У нашому проекті є окрема стаття про  відносини міста  Києва  з  Київською  областю,  але Конституцією передбачена наявність Київської міської державної адміністрації.  А взагалі-то я  підтримую  пропозицію  депутата Ємця,  яку він висловив під час минулого обговорення, про те, щоб внести поправки до Конституції й скасувати  адміністрацію.  Та  оскільки такі поправки не внесені і Конституцією  передбачено  наявність  і  адміністрації   Київської області,  і  адміністрації міста Києва,  ми повинні діяти в повній відповідності з Конституцією.

 

     ГОЛОВА. Депутат Оробець. Прошу.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ,  м.  Київ).  Шановні колеги!  Я думаю,  що в  разі прийняття   закону,   проект   якого  вніс  депутат  Стешенко,  на пам'ятнику магдебурзького права треба змінити табличку - що Київ з 1997  року  вже  не  має  права на місцеве самоврядування.  Про це свідчить   та   вертикаль,   що   вибудувана   двома   попередніми президентами, і наслідки діяльності якої ми бачимо в Києві.

 

     Тому особисто  я  вважаю  ваш  проект значно раціональнішим і розумнішим.  Та згідно з вашим  проектом  рада  затверджує  єдиним пакетом  кандидатури голів департаментів і відповідних заступників міського  голови.  Чи  не  здається  вам,   що   в   такому   разі применшуються можливості впливу ради на якісний склад і на кадрову політику керівництва?

 

     ЧЕМЕРИС В.В.  Дякую за підтримку.  Стосовно пакета. Я вважаю, якщо проект буде прийнято в першому читанні, то до другого читання ми це врахуємо.  Але я записав тут пакет.  Чому?  Тому що в Законі про  Кабінет  Міністрів  України  так само є положення про те,  що кандидатури до складу Кабінету Міністрів треба вносити  в  пакеті. Тому  я  й  тут  так  записав.  Давайте  розглянемо  це до другого читання. Я не заперечую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Шановний Володимире Володимировичу! Виникла нова  обставина:  прийнято Закон про вибори народних депутатів,  в якому зафіксовано змішану виборчу систему.  Чи не думаєте ви, що в Законі  про столицю треба передбачити особливе значення,  скажімо, політичних структур, партій, і тоді не виникатиме питання пакетів, а  буде перемога певної політичної сили.  Як ви сказали,  Францією керує той, хто керує Парижем. Це перше.

 

     Друге. Чи не намагалися ви об'єднати три законопроекти в один ще  на  стадії  обговорення?  Бо  там,  де три проекти - там немає рішення.  Я боюся,  може трапитися так, що не буде результативного голосування,  хоча  наша  фракція,  очевидно,  підтримуватиме  ваш проект,  оскільки він найбільше відповідає і  Європейській  хартії місцевого   самоврядування,   і,  справді,  дає  змогу  вибудувати відповідну представницьку  владу  в  місті  Києві.  Але  є  досить позитивні моменти і в проекті Стешенка.

 

     Будь ласка.

 

     ЧЕМЕРИС В.В. Дякую, Іване Сергійовичу. Щодо змішаної виборчої системи.  У проекті закону,  який я доповідав у липні, був окремий розділ, присвячений місцевим виборам і референдумам у місті Києві. Там враховувалося зростання ролі партій.  Та зважаючи на  численні зауваження багатьох депутатів різних рівнів, які мали сумніви щодо цього і щодо обсягу законопроекту,  довелося цю главу  вилучити  й записати, що в місті Києві вибори проводяться відповідно до Закону про місцеві вибори в Україні.

 

     Хоча я в принципі підтримую зростання ролі  партій  і  навіть змішану  виборчу  систему  на  місцевому рівні,  принаймні в місті Києві.

 

     Щодо об'єднання трьох законопроектів.  Я гадав, що це зробить комітет Олександра Миколайовича.

 

     З приводу  результативного  голосування.  Учора  ми  говорили Олександру Олександровичу,  що,  можливо,  варто було б  перенести розгляд цього питання на наступний сесійний тиждень.

 

     Шановні депутати, я закликаю вас (і не тільки вашу фракцію, а й інші)  усе-таки  прийняти  сьогодні  один  із  законопроектів  у першому  читанні,  тому  що  закон  треба  приймати,  це актуальна проблема.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мулява.

 

     МУЛЯВА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Калуський   виборчий   округ, ІваноФранківська область).  Українське козацтво.  Я особисто -  за особливий  статус  столиці України,  аби за неї дбала вся Україна. Столиця  повинна  бути  столицею.  Але  ми  не  повинні  закладати можливості суперечності між структурами влади.  Усім відомо,  що є суперечності  на  рівні  області  й  обласного  центру,  на  рівні центральної влади і влади міста Києва.

 

     Скажіть, будь  ласка,  як  ви  прогнозуєте  можливість впливу центральної влади на владу у столиці і  чи  не  закладено  в  обох законопроектах,   які   мають  свої  плюси  й  мінуси,  можливості суперечностей і конфронтацій?

 

     ЧЕМЕРИС В.В.  Дякую, пане Володимире. Щодо можливостей впливу центральної  влади  в місті Києві.  Протягом останніх років це був вирішальний вплив, і великої користі місту він не дав.

 

     Стосовно зняття  суперечностей.  Зняття   суперечностей   між владою  державною  і місцевою закладено в Конституції,  і в нашому проекті це розвивається. Місцеве самоврядування і державна влада - це різні речі. Звичайно, між ними є якісь взаємозв'язки, але кожна з них є самоцільною.  У нашому проекті державна  влада  і  місцеве самоврядування   відповідно   до  Конституції  розмежовані,  і  це гарантія того, що суперечності не виникатимуть.

 

     На жаль,  у проекті Олександра Миколайовича державна влада  і місцеве самоврядування поєднуються,  і тут, мені здається, якраз і закладається можливість суперечностей.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тітенко. Він ще думає над запитанням.

 

     Депутате Кірімов, будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ,  Київська  область).  Шановний  Володимире  Володимировичу! Безперечно,  обговорюючи проект Закону України про столицю України

- місто Київ,  не  можна  ігнорувати  ні  магдебурзьке  право,  ні Європейську  хартію,  ні  Конституцію  України.  Звичайно,  обидва законопроекти треба певною мірою якось узгодити. Але скажіть, будь ласка,  прийняття Закону про столицю України сприятиме економічній стабільності міста Києва і політичній  активності  його  громадян? Адже  відомо,  що  на  минулих  виборах  саме  по  Києву найбільше народних депутатів недообрано.

 

     Дякую.

 

     ЧЕМЕРИС В.В.  Дякую,  Іване  Захаровичу.   Щодо   економічної стабільності в місті Києві. У нашому законопроекті досить докладно виписані статті про господарство Києва,  фінанси та  бюджет.  Вони виписані  з  точки  зору забезпечення цієї стабільності.  Зокрема, передбачається кілька нововедень,  наприклад, муніципальний банк і так далі.  Крім того,  цей проект писався з розрахунком на те,  що закон відкриє шлях до серйозних економічних перетворень у Києві.

 

     Що стосується політичної активності, то, як ви знаєте, у всіх європейських  столицях політична активність людей на порядок нижча від,  скажімо,  політичної активності в провінції.  Але законом не можна  визначити політичну активність киян.  Вони будуть політично активніші тоді,  коли побачать,  що в результаті  виборів  зможуть впливати,  скажімо,  і на Президента, і на Кабінет Міністрів, і на депутатів,  що вони щось реально для них зроблять.  А  законом  не примусиш киян іти на вибори.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський  виборчий округ,  Одеська область).  Дякую.  Володимире Володимировичу, мені теж більше подобається ваш варіант закону, але він викликає багато запитань.

 

     Перше. Я представляю теж місто-герой - Одесу. Дайте відповідь на таке запитання: ми взагалі не помічатимемо цю назву - "герой" і ніде не будемо її визнавати?

 

     Друге. Я  ставлю це запитання,  бо воно турбує і одеситів,  і киян.  У статті 8 ви передбачаєте  договірний  характер  виконання столичних  функцій,  укладання  договорів  з центральними органами влади,  з  керівництвом  Київської  області.   Таке   розмежування повноважень   між   урядом   та   керівником  адміністрації,  який призначається,  дуже  крихке.  Адже  ці  спори  потім,   якщо   не досягається   ніякої  згоди,  мають  розглядатися  судами.  Чи  не вважаєте ви,  що коли  не  конкретизувати  ці  положення,  усе  це повисне в повітрі як наміри?

 

     Дякую вам.

 

     ЧЕМЕРИС В.В.  Дякую.  Щодо статусу міста-героя. Звання героя, як і будь-яке інше звання,  надається місту, людині не законом. Це предмет  інших  законодавчих  актів - постанови Верховної Ради або указу Президента,  або документів,  які регламентують нагородження званнями  й так далі.  Будь ласка,  вносьте пропозиції.  Але це не предмет цього закону.

 

     Стосовно договірного  характеру   виконання   містом   Києвом столичних функцій.  Ми передбачили це для того, щоб органи влади і міста  Києва,  і  Київської  області,  і  державні  органи   влади підписали  взаємні  зобов'язання,  які повинні виконуватися.  Якщо вони  не  виконуватимуться,  то  ці  справи,   як   у   будь-якому цивілізованому суспільстві, повинні вирішуватися в суді.

 

     Щодо вашої  пропозиції  розписати  докладніше.  Вносьте  таку пропозицію,  ми її врахуємо.  До речі,  один із співавторів нашого законопроекту теж одесит.  Думаю, якісь елементи одеського досвіду враховані в нашому законопроекті.

 

     ГОЛОВА. Мається на увазі тривалого одеського  досвіду,  а  не тільки останніх років. Так? Там теж є особливості.

 

     Депутат Федорин. Прошу.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.  Київ).  Фракція Народного руху України. Я хотів би запитати вас про таке. Згідно з вашим проектом до  Київської ради пропонується обирати 100 депутатів.  Зараз,  як відомо,  їх  75.  Скажіть,  будь  ласка,  наскільки   обгрунтоване збільшення  кількості  депутатського  корпусу  в  місті Києві?  Ми прагнемо все-таки зменшити тиск, який створюють як представницькі, так і виконавчі органи державної влади в Києві.  Для чого годувати ще 25 депутатів міста Києва,  які  матимуть  широкі  повноваження, наскільки це виправдано?

 

     Дякую.

 

     ЧЕМЕРИС В.В.  Дякую.  Щодо  кількості депутатів міської ради. Ну,  я  думаю,  що  скорочення  штатів  не   повинно   стосуватися представників киян. Слід зменшувати кількість чиновників у місті.

 

     Щодо кількості депутатів: чому 100, а не 75, наскільки можна обгрунтувати цю цифру.  У Києві близько  трьох мільйонів населення, це стільки, як у деяких європейських країнах, що мають набагато численіші парламенти.  Крім того,  якщо  депутат міської ради представлятиме меншу кількість мешканців міста Києва, він частіше зможе з ними зустрічатися  й  ефективніше  відстоювати інтереси  своїх  виборців  у Київській міській раді.  Ось із таких міркувань  встановлено  таку  цифру.  Ви  знаєте,  що  в   Кивраді попереднього  скликання  було  понад  300 депутатів.  Це виявилося абсолютно  нераціональним,  така  величезна   громада   не   могла ефективно працювати.  Зараз із 75 депутатів є 68.  З мого погляду, така  мала  кількість  заважає  їм   ефективно   виконувати   свої депутатські  функції.  Тому  мені  здається,  що  найоптимальніший варіант - 100 депутатів.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте, будь ласка. На виступи записалися 16 депутатів.  Я  просив  би під час обговорення кожному висловлювати свою думку щодо  варіантів  законопроекту.  Олександр  Миколайович просив  кілька хвилин для заключного слова.  Він матиме можливість виступити.  Якщо буде потреба, Володимир Володимирович кілька слів теж скаже.

 

     Тим часом  надаю слово депутату Лавриненку Миколі Федоровичу. Тут далі в списку Заєць,  Яворівський,  але я знаю,  що вони зараз зайняті.  Їх  немає  на  місці,  тому після Лавриненка виступатиме депутат Мовчан.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і судово-правової реформи (Глухівський виборчий округ,  Сумська область).  Шановні колеги,  закон, проект якого   сьогодні  стоїть  у  порядку  денному,  має  дуже  важливе значення.  Вислухавши авторів обох проектів,  хочу висловити  свою точку зору.

 

     Деякі пункти   проекту,  який  доповідав  шановний  Олександр Миколайович,  у мене викликали великі сумніви. Скажімо, норми, які стосуються  найвищої  посадової  особи  в  місті  Києві - міського голови.  Насамперед викликає заперечення теза,  що міський  голова після  його  обрання  затверджується Президентом як голова міської державної адміністрації.

 

     У мене  відразу  виникає  запитання:  а  якщо  Президент   не затверджує,  то  що,  ця людина вже не міський голова?  Як же тоді бути з волевиявленням громадян столиці?

 

     Щодо повноважень  міського  голови.  Вважаю,  що   ці   норми виписані  нормально,  з посиланнями на прийняті нами закони,  але, очевидно, недостатньо щодо кількості повноважень і їх якості.

 

     Що стосується міської державної адміністрації, як це виписано у  вашому  проекті,  Олександре  Миколайовичу.  Я підтримую певною мірою пропозиції депутата Чемериса.  Вважаю,  що хоча б у  столиці повинні  бути  реалізовані положення Європейської хартії місцевого самоврядування,  тобто органи  самоврядування  повинні  мати  свої виконавчі структури.  Як і депутати Чиж,  Ніколаєнко,  я обстоював це, пам'ятаєте, і при прийнятті Конституції.

 

     Саме з цих міркувань у статті 9  проекту  Стешенка  "Виключна компетенція   міської   ради"   викликає  сумнів  пункт  8  -  про делегування   міській    державній    адміністрації    повноважень виконавчого органу міської ради.  Те саме стосується й пункту 38 - про створення власної міліції.  Якщо з цим погодимося,  то  будемо мати  те,  що  мали  у  Львові:  діятиме силова структура з певною політичною заангажованістю.  Я вважаю,  що в  нас  є  Міністерство внутрішніх справ,  і все,  що стосується міліції, згідно з Законом про міліцію має бути в його компетенції.  Інша річ - пункт 39,  де йдеться   про   заслуховування   повідомлень   керівників  органів внутрішніх справ і порушення перед  відповідними  органами  питань про  звільнення  з посад керівників,  діяльність яких буде визнана незадовільною.

 

     Я підтримую  назву  Закону   про   столицю,   оскільки   вона заслужена.  Героїзм  киян  у  воєнні  й  повоєнні роки,  незабутні подвиги,  що  здійснювали  громадяни   Радянського   Союзу   задля визволення  столиці  від  гітлерівців,  а  потім і відбудова Києва можуть слугувати підтвердженням цього права.

 

     Вважаю, що й кількісний склад міської ради має бути  не  менш як 150 депутатів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський виборчий округ,  Івано-Франківська область). Шановний пане Голово! Шановні колеги! Зрозуміло, що ми - свідки того затяжного конфлікту в столиці України,  який має продовження й тепер,  мусимо покласти йому  край  і  якнайшвидше.  Я  згоден  із  прийняттям  будь-якого варіанту,  але  мусять  бути врегульовані ці стосунки.  І це стане моделлю для всієї України.

 

     Особисто я схиляюся до пропозицій, запропонованих Володимиром Володимировичем  Чемерисом,  які були підтримані більшістю.  Чому? Тому  що  тут  є  обгрунтування  принципів  самоврядності,  які  є традиційними  для  столиці  України  і  найважливішими  для  нашої вітчизняної історії,  з посиланнями  на  традиційність  і  взагалі ментальність,  властиву українцям,  які тяжіють не до авторитарних стилів,  а до стилів самоврядності.  Саме тому,  зважаючи на важке становище,  в  якому перебуває столиця сьогодні,  я підтримуватиму цей варіант законопроекту.

 

     Сьогодні, ставлячи  запитання  Стешенку,  казали  про  разючу відмінність  між  Києвом  і  Москвою.  Мені  щодня  нагадують  про політичні конфлікти,  що мають місце,  будинки  на  Бесарабці,  на Прорізній  (будинок,  де  був  ресторан  "Лейпціг")  і  ряд  інших об'єктів,  які є німими свідками цієї  боротьби.  Проект  депутата Чемериса  є  оптимальним,  дасть  перспективу  для  залучення всіх політичних сил.  Україна змінює свою політичну карту,  і Київ  так само,  то  всі  будуть  зацікавлені в тому,  щоб Київ справді став столицею.

 

     Я не казатиму про те, яке важливе місце має мовний аспект. Ми всі  бачимо,  що наше місто поволі втрачає національну фізіономію. Виборюючи в часи найтяжчих колонізаційних  періодів  свій  статус, Україна  все-таки  її зберігала.  Сьогодні змінюється демографічна ситуація,  і змінюється національна ситуація.  Мені  здається,  що принцип,  який  був запроваджений десь у 1991-1992 роках,  варяги, які приходили в  Київ,  нищили.  Немає  загальної  зацікавленості, розмивається  еліта,  яка  накопичувалася  і  зберігалася  віками. Навіть у радянський період вона визначала дух і атмосферу столиці. Я  говорю  про все це тільки тому,  що сьогодні ми можемо вирішити долю України,  адже від долі Києва залежить і її майбуття.  Тому я пропоную   проголосувати  сьогодні,  не  відкладаючи  на  повторні читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Під час перерви,  котра буде зараз оголошена,   ви  одержите  проект  порядку  денного  на  наступний пленарний тиждень: з 7 жовтня і надалі. Він може бути доповнений - я  кажу це для тих,  хто ставив мені це запитання,  для Владислава Носова зокрема  -  може  бути  доповнений  питаннями,  які  ми  не встигнемо  розглянути  сьогодні,  хоч я намагатимуся разом із вами всі їх розглянути.

 

     І ще одне. Наступним після проекту Закону про столицю України ми  на  пропозицію Кабінету Міністрів розглянемо проект Закону про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  про  податок  на  додану вартість. Там, до речі, є й пропозиція щодо оподаткування прибутку підприємств. Враховуючи, що 1 жовтня починається наступний квартал і  особливий період у господарському житті суб'єктів економіки,  я просив би, щоб депутати, які зараз працюють у комітетах, проводять засідання,  дві  конференції  -  з  системи  безпеки  і з аграрних проблем, відразу після перерви прийшли до залу, не запізнюючись.

 

     Після перерви  першим   виступатиме   від   фракції   депутат Пейгалайнен. Прошу всіх вкладатися в графік. Обговорення триватиме до 13.15.

 

     Засідання продовжиться о 12.30.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Прошу  депутатів  зайняти   свої   місця.   Засідання продовжується. Розглядається питання про проект Закону про столицю України - місто Київ.

 

     Виступає депутат Пейгалайнен від фракції комуністів. За ним - депутат Чапюк.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Харцизький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины".  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые товарищи! Не  первый раз в стенах Верховного Совета рассматривается вопрос о законе о столице.  Разные группы разработчиков представляли разное видение этого закона.  Но за краснословием, закрученными фразами и нормами просматривались либо личностные  интересы,  либо  интересы политических  сил,  претендующих  не только и не столько на высшую власть  в  столице,  сколько  желающие  через  закон   о   столице реализовать свои узкополитические цели,  построить мостик к власти над и без того униженной Украиной. Строители этого мостика сегодня уже выступали - это депутаты Чемерис и Мовчан. Думаю, выступят еще и другие.

 

     Проект закона   представленный   от   комитета    Александром Николаевичем  Стешенко,  далеко  не идеален,  но все же он выгодно отличается от предыдущих вариантов  и  от  того,  который  сегодня докладывал  депутат  Чемерис.  Можно  было  бы  говорить  о плюсах проекта,  внесенного комитетом.  В нем,  конечно, есть и минусы, о которых  я  подробно  говорил на заседании комитета.  Но сегодня я вновь коснусь,  уже от имени фракции,  принципиальнейшего вопроса, который  затрагивает  честь  не только киевлян,  но и всего народа Украины.

 

     Думаю, народные депутаты,  как и жители Украины,  помнят, что столица Украины - город Киев не просто административнополитический центр  и  место  размещения  центральных  органов  государственной власти,  не  просто  научно-исторический  и научно-просветительный центр (это подробно изложено в статье 1 обоих  проектов  закона  - как в проекте Стешенко,  так и Чемериса), но еще и город-герой. 83 дня и ночи с 11  июля  по  сентябрь  1941  года  Красная  Армия  и народное  ополчение  героически  держали  оборону  города  от  орд немецко-фашистских захватчиков и их прихвостней - разных  "вояків" из разных куреней.  Почти 200 тысяч горожан расстреляно, замучено, отравлено в душегубках немцами  и  их  подручными  -  полицаями  с желто-блакитными повязками.  Только в Бабьем Яру расстреляно более 100 тысяч женщин,  стариков,  детей,  военнопленных.  Но и в  этих условиях действовало подполье, город сражался.

 

     После освобождения   ценой   трудового   героизма   город   в кратчайшие сроки поднялся из руин и  стал  городомсозидателем.  За все  это ему и присвоено высокое звание город-герой.  И никто:  ни сегодняшняя "тризубовая" власть в городе,  ни Президент, смотрящий сквозь  пальцы на то,  как последовательно и цинично в столице и в Украине уничтожаются символы и знаки  воинской  доблести,  ни  мы, народные  депутаты  -  не вправе топтать увековеченную немеркнущую славу города-героя.

 

     Члены Киевской организации  ветеранов  Великой  Отечественной войны,  труда  и  воинской  службы обратились к народным депутатам Украины с предложением восстановить справедливость и  в  законе  о столице записать: "Столицею України є місто-герой Київ".

 

     Мы -  коммунисты поддерживаем это предложение и предлагаем за это  принципиальное   положение   проголосовать   поименно   перед голосованием   законопроекта  в  первом  чтении.  Это  голосование покажет всей Украине,  кто против,  а кто за  надругательство  над памятью павших и честью живых героев.

 

     Что касается   проекта   закона,   представленного  депутатом Чемерисом.

 

     Многие его положения не соответствуют ни Конституции Украины, ни Закону о местном самоуправлении.

 

     Так, в  статье  2  название  и  границы  районов предлагается устанавливать Киевскому городскому совету. А в пункте 29 статьи 85 Конституции  четко записано,  что "утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж  районів  і  міст,  віднесення  населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів"  относится  к  полномочиям  Верховного  Совета. Налицо явное противоречие.

 

     В проекте закона предлагается избирать 100 депутатов  Киевского  совета  на  постоянной  основе.  Давайте посмотрим  статью  49  Закона  о  местном самоуправлении.  Там нет такого  положения,  то  есть  опять-таки  противоречие.  И   таких противоречий множество.  В проекте, представленном Чемерисом, есть такой орган,  как правительство города Киева, такая должность, как мэр,  есть  также  муниципальный  банк,  муниципальная  милиция  и прочее.

 

     Поэтому я предлагаю проголосовать сегодня в первом чтении  за проект,  предложенный Стешенко,  а мы поддержим его в целом только тогда, когда он будет дополнен словами "город-герой" и теми нашими существенными положениями, которые мы представим.

 

     ГОЛОВА. Закінчуйте. Спасибі, сідайте.

 

     Я прошу  всіх  промовців  бути  коректними  у висловлюваннях, особливо  коли  йдеться  про  державні  символи.  Ми  всі  повинні дотримуватися  вимог  Конституції щодо конституційних прав.  Прошу бути терпимими,  якщо хтось відстоює іншу думку, адже в нього вона така.

 

     Анатолій Вільгельмович   Юрковський.  Цікаво  послухати  його думку, оскільки він представляє Севастополь - місто, яке теж чекає на закон про свій статус.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.  Уважаемые коллеги!  Уважаемые избиратели! Мы рассматриваем сегодня вопрос, который, как справедливо говорят, не только  касается  статуса  столицы  Украины,  но  и  имеет  прямое отношение  к  исторической  памяти,  к  тому,   являемся   ли   мы государством Иванов, не помнящих родства, или государством народа, который чтит ратную и трудовую доблесть предшествующих поколений и ныне живущих в Киеве, общим числом 564 тысячи человек.

 

     Закон о   статусе  Киева  -  это,  конечно,  общеполитический вопрос.  Кроме Киева в Украине еще  три  города  имеют  высокое  и почетное звание "город-герой": Севастополь, Одесса, Керчь. В общей сложности их население составляет примерно  5  миллионов  человек. Согласитесь,  что  10 процентов населения Украины,  проживающего в городах-героях, имеет право на то, чтобы на законодательном уровне был  закреплен институт городов-героев Украины,  тем более что это завоевано    потом    и    кровью,    невиданным    героизмом    и самоотверженностью  в  борьбе  с  фашистскими  захватчиками,  чего современная Украина не  отрицает.  В  1994  году  здесь  проходили большие  торжества  в  связи  с  50-летием освобождения Украины от немецко-фашистских захватчиков.

 

     Таким образом,  сегодня  мы  имеем  возможность  восстановить историческую   справедливость   на   законодательногосударственном уровне.  В связи с этим мне представляется,  что Закон  о  статусе Киева должен называться Законом о статусе города-героя Киева.

 

     Есть еще одно обстоятельство, о котором я не могу не сказать. Дело в том,  что 3 - 5 июля этого года в  Минске  состоялся  пятый слет   Союза  городов-героев  бывшего  СССР.  Этот  слет  утвердил создание  международной   организации   -   Международного   союза городов-героев.    Сейчас   идет   юридическое   оформление   этой организации.

 

     Так вот,  там  было  решено  очередной  слет   городов-героев бывшего  СССР  провести  в Киеве в мае будущего года.  И как будет "здорово",  если наш парламент,  если наша  демократия  не  сочтут возможным  признать  на законодательном уровне это почетное звание города-героя. Тем более что у нас есть материальные доказательства этого подвига,  я имею в виду обелиск Славы на площади Победы, где золотом вытеснены указ Президиума Верховного Совета от 8 мая  1965 года, медаль "Золотая Звезда" и орден Ленина.

 

     Я не думаю,  что мы являемся государством,  в котором не чтят историю,  уничтожают  памятники.  Поэтому  я  предлагаю,  чтобы  в названии этого закона обязательно были слова "город-герой Киев".

 

     И последнее.  Я хотел бы,  чтобы в любом варианте закона было четко определено,  что же такое столица  с  законодательной  точки зрения,  какие она имеет функции. И я не согласен с утверждениями, что Киеврада может состоять из 75 человек.  В городе  14  районов, если  избрать  по  десять человек от района - это уже 140 человек. Поэтому количественный состав тоже должен быть определен.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  сідайте.   Слово   має   Оробець   Юрій Миколайович.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.   Шановні   колеги!  Я  погоджуюся,  що  Київ  є місто-герой.  Але,  зрештою,  Київ є "героїчним" і щодо  кількості скандалів  навколо його органів влади.  Давайте розберемося,  чому виникають ці скандали,  з чим вони пов'язані і чи усуває якийсь із запропонованих законопроектів наявні колізії.

 

     Київ -   столичне   місто   і,   крім   усього   іншого,  має обслуговувати  верховну   владу.   Тут   дуже   багато   державних чиновників,   є   необхідність   виділяти  площі  під  посольства, консульства,  органи державної влади.  І  саме  в  цьому  плані  в міського   голови  або  голови  держадміністрації  тепер  є  певна монополія  стосовно  можливості  серйозного  впливу  на  виконання державних  функцій  і  право використовувати їх не належним чином. Якщо  говорити  про  адміністрацію  Косаківського,  то  це   сотні квартир,  які  було обміняно в престижних районах.  Це відбувалося безконтрольно.

 

     Тепер цю  систему  безконтрольності  нам  знову  підносять  у проекті   закону   пана   Стешенка.   Пропонується,   щоб   голова держадміністрації,  він  же  обраний  киянами   мер,   призначався Президентом.  А якщо Президент не призначає,  що тоді? Ігнорується воля киян?

 

     Другий момент.  Якою  мірою  Київ  має  право   користуватися самоврядуванням,  які  функції,  власне,  належать виконкому ради? Нічого цього в законопроекті Стешенка немає.  І що  виходить?  Той негативний  досвід  єдиноначальності,  який  мав  місце і за часів Косаківського  і   має   місце   тепер,   за   часів   Омельченка, гіпертрофується. Якщо немає стримувань і противаг, то матимемо те, що й зараз:  тотальна стагнація і безконтрольна війна між радою  і посадовцями, які монополізують право в місті.

 

     Я вважаю,  що  треба  обов'язково  розмежувати функції голови держадміністрації і голови ради.  У цьому полягає  суть  основного конфлікту між двома проектами.  Зараз,  я гадаю,  у цій залі,  яку роздирають суперечності, на жаль, не пройде жоден із них. Хоча, на мій погляд, варіант Чемериса значно ближчий духу самоврядування.

 

     Але владі дуже вигідно, щоб ми не прийняли закону, бо в цьому разі відбуватиметься те,  що відбувалося при панові Косаківському, коли Президент дав команду не проводити вибори в місті Києві,  і в нас замість 23 депутатів є лише дев'ять.  Усе робиться  для  того, щоб місто не мало права свого голосу,  не мало активних депутатів. І нинішня ситуація, коли є кілька проектів закону і жодний не буде прийнятий, також вигідна владі, бо вона все робить для того, щоб у Києві не було ні своєї політичної еліти,  ні волі мешканців міста, щоб  панували  лише інтриги Адміністрації Президента.  Власне,  ці інтриги відбиває законопроект пана Стешенка.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Ємець від "Конституційного центру". За ним - депутат Радько.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету   (Галицький   виборчий   округ,    Львівська    область). Конституційний центр, Народнодемократична партія. Шановний Голово! Шановні колеги депутати!  Насамперед я хотів би чітко заявити нашу позицію. Ми стоїмо на позиції відновлення місцевого самоврядування на рівні міста Києва.  Свого часу Київ боровся  за  те,  щоб  бути прирівняним  до  області.  Це  давало  свої переваги у відповідній системі.  В умовах,  коли  інші  міста  отримали  реально  місцеве самоврядування,  Київ опинився якраз у набагато гіршому становищі. І таким чином волю киян,  їхні бажання часто не враховують у своїх діях ті органи, які визначають долю Києва.

 

     Обидва законопроекти,  які  сьогодні  обговорюються,  на  мій погляд,  досить цікаві,  досить добре відпрацьовані,  але і той, і той,  на жаль, до кінця не знімають тієї суперечності, яка існує в Києві і,  в принципі,  буде об'єктивно існувати й  надалі.  Завжди будуть  виникати  ті  чи  інші проблеми у здійсненні містом Києвом столичних функцій,  оскільки завжди не  будуть  збігатися,  умовно кажучи,  апетити столичних інституцій і можливостей Києва,  будуть усупереч деяким їхнім  інтересам  вирішуватися  питання  виділення земельних ділянок,  розподілу фінансових ресурсів тощо. Безумовно, як би ми не шукали,  мабуть, не знайдемо ідеального варіанта. Тому потрібно  знайти хоча б той,  за якого на даному етапі почала б ця схема працювати, а далі ми її будемо шліфувати.

 

     Вважаю, що обидва варіанти мають суттєві недоліки, але і той, і  той  достатньою  мірою опрацьовані,  щоб за них проголосувати і продовжити над ними роботу в другому читанні.

 

     У варіанті,  запропонованому  Стешенком,  є   дуже   суттєвий недолік   -   чітко   не   визначений  порядок  увільнення  голови адміністрації.  До речі,  з призначенням теж є недоречності, бо не зрозуміло  із  тексту  проекту  закону,  чи зобов'язаний Президент призначити обраного голову, чи це його воля: можу призначити, можу не   призначити.   Можлива  ситуація,  коли  голова  обраний,  але Президент його не призначає.

 

     Звільнення голови зрозуміле - це  загальна  формула,  правда, вона   дещо   посилена  у  варіанті  Стешенка:  потрібна  половина депутатів для ініціації процедури звільнення.  А що  робити,  якщо він  як  голова адміністрації не виконує державних функцій?  От не працює і все.  Як діяти  тоді  Президенту?  Яким  чином  він  може вплинути?  Оголошувати кожного разу референдум?  Мабуть, це досить складний  механізм.  Можливий,  на  мою  думку,   такий   варіант. Утворюється  спеціальний  орган  на  паритетних засадах або навіть постійно існує свого роду наглядова рада - 50 відсотків її  членів призначає міська рада, 50 відсотків - Президент. Ця наглядова рада контролює,  наскільки виконуються функції державної адміністрації. І якщо вважає, що не виконуються, входить з поданням до Президента про  звільнення.  На  підставі  її  рішення  Президент  має  право увільнити  голову і призначити спеціальну особу,  яка виконуватиме функції голови адміністрації.  Призначена особа відразу ж  забирає ці  функції в міського голови на період до наступних виборів чи до референдуму.

 

     Ми з цією проблемою зіткнемося і будемо мати ситуації,  коли, наприклад,   Президенту  кажуть:  "Дивіться,  як  погано  працюють правоохоронні  органи  на  території  Києва".  А  він  відповідає: "Вибачте,  я  знаю,  що погано,  але я не можу вплинути на голову, половина ради його підтримує,  я його зняти не можу, а він виконує функції  голови міської державної адміністрації".  Ця суперечність обов'язково проявиться,  а тому вже зараз треба  подумати,  як  її зняти.

 

     Із законопроекту  Чемериса  я б вилучив поняття "уряд міста". Воно зовсім не випливає з особливостей місцевого самоврядування  в місті Києві. Чому тоді інші міста не можуть створити урядів?

 

     Повноваження державної  адміністрації  у  варіанті  Чемериса, мені здається, надто розширені.

 

     І буквально дві репліки з приводу  дискусії  навколо  питання про  статус  Києва  як  містагероя.  Я  голосуватиму за цей статус Києва,  але якщо це будуть не лише слова,  а ви, шановні депутати, які  це запропонували,  внесете конкретний перелік пільг для міста Києва:  звільнення від податків тощо.  Ми залишили  пільги  Героям Радянського  Союзу,  так само і місто-герой повинно мати цілий ряд пільг.

 

     А депутату Пейгалайнену хочу сказати лише одне.  Те,  що було зроблено   фашизмом  у  Києві,  кияни  також  прекрасно  знають  і розуміють,  тому на пам'ятнику в Биковні замість  напису  "Жертвам німецького фашизму" з'явився напис "Жертвам фашизму".  Я думаю, що кияни досить чітко оцінюють, як хто постраждав і від кого.

 

     ГОЛОВА. Депутат Радько говорить. За ним - депутат Чиж.

 

     РАДЬКО В.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Кролевецький   виборчий   округ,   Сумська   область).    Фракція комуністів.  Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановні колеги, виборці!  Я розпочну свій виступ  цитатою  з  доповіді  Президента "Шляхом  радикальних  економічних  реформ",  виголошеної 11 жовтня 1994   року:   "Всю   повноту   відповідальності   за   рішучість, послідовність  кроків  у  комплексній  перебудові  всіх сфер життя суспільства може взяти на себе лише всенародно  обраний  Президент України,  лише  очолювана  Президентом  сильна і наділена широкими повноваженнями виконавча влада".

 

     Як перебудовуються всі сфери життя суспільства,  за  ці  роки відчули всі люди:  від селянина до академіка,  від новонародженого до пенсіонера.  Такого зубожілого життя ще не було.  Щодо  широких повноважень  виконавчої влади,  то вони вже такі надто широкі,  що Президенту навіть не потрібен Закон  про  державні  адміністрації, який  він  не  підписує.  У статті 5 Конституції України записано: "Ніхто не може узурпувати державну владу",  але і норми  Основного Закону країни,  мабуть,  не закон.  Сьогодні не раз говорилося про становище, що склалося в Київській міській раді. Таке безвладдя та безвідповідальність  виконавчої  влади  щодо  наведення  порядку в столиці,  коли вже і Генеральна  прокуратура  здалася,  мабуть,  є взірцем для керівництва в областях та районах.

 

     Столиця країни  є  її  візитна  картка.  Я  розумію,  що вона повинна бути якнайкраща.  Але за чий рахунок?  Де беруться кошти в бюджеті  столиці  для  проведення  реконструкції будівель,  доріг, мостів,  руйнування  історичних   місць   для   відпочинку   нових українців,  як,  наприклад,  Андріївський узвіз,  Києво-Печерський заповідник або висотна будівля банку  біля  будиночка  Шевченка  в центрі Києва?

 

     Тепер щодо  проекту  закону,  внесеного  Стешенком.  Стаття 3 "Особливості здійснення  місцевого  самоврядування  та  виконавчої влади  у  місті  Києві".  Не можу погодитися з тим,  що всенародно обраний міський голова  затверджується  Президентом  України.  Для чого  тоді витрачати кошти і проводити всенародні вибори?  До того ж,  таке затвердження порушує статтю 69 Конституції  України,  яка гласить:   "Народне   волевиявлення   здійснюється  через  вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії".

 

     Також вважаю,  що міська рада повинна  мати  свій  виконавчий орган,  а не делегувати свої повноваження державній адміністрації. Тим більше що з питань делегованих повноважень  органів  місцевого самоврядування   міська  державна  адміністрація  підконтрольна  й підзвітна міській раді.

 

     Стаття 4 "Символіка міста Києва,  районів у місті  та  селища Пуща-Водиця"  потребує  докорінної переробки.  Яку символіку,  які прапори матимуть райони в місті,  які кошти з бюджету району на це виділятимуться?  Чи, може, знову розпочнемо перейменування вулиць, районів?

 

     Статтю 21 і статтю 22 пропоную об'єднати,  а останню  частину статті   22  вилучити.  У  "Заключних  та  перехідних  положеннях" необхідно  вилучити  пункт  6.  Пункт  1  цих  положень   повністю регламентує  здійснення  функцій  виконавчих  органів  міської  та районної в місті рад.

 

     На закінчення  підтримую  пропозицію  мого  колеги  комуніста Пейгалайнена  -  окремо  проголосувати поіменно назву "місто-герой Київ".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Чиж від фракції. За ним виступатиме депутат Ярошинський.

 

 

     ЧИЖ І.С. Дякую. Об'єднана фракція Соціалістичної і Селянської партій.  Шановні колеги! Я тільки два дні брав участь у останньому засіданні  Парламентської  Асамблеї  Ради  Європи.  Наша делегація працює й досі, вона завершить свою роботу в суботу. Так от, ці два дні,  коли  я там був,  комітет по моніторингу витратив на розгляд проблемної  ситуації  в  Києві.  Цей  комітет   вивчав   у   Києві організацію   місцевої   представницької   влади   і   стосунки  з виконавчими структурами.  Оцінки цілком відверті, принципові, дуже різкі.  Скажімо,  щодо  компетенції  представників  президентської Адміністрації (а вони мали зустріч) просто вказувалося, що ці люди або не читали Європейської хартії про місцеве самоврядування,  або забули,  що Україна є членом Ради Європи. Інакше не можна пояснити їхнє ставлення до представницького органу. На одному із засідань з європейським гумором  відзначали,  що  ситуація  в  Києві  нагадує собаку, якою керує хвіст, а не навпаки.

 

     Виходячи зі сказаного, я думаю, нам буде дуже неприємно, коли в  січні  на  засіданні  Парламентської   Асамблеї   Ради   Європи розглядатиметься   питання   стосовно  виконання  Україною  взятих зобов'язань  у  зв'язку  із  вступом  до  Ради   Європи   і   буде акцентуватися на оцій неврегульованій ситуації в столиці України.

 

     Обидва проекти законів спрямовані на законодавче врегулювання проблеми.  Мені здається,  що можна взяти як один,  так  і  другий проект за основу і відпрацювати механізм. Проте я проголосував би, напевно,  за проект Олександра Миколайовича Стешенка, оскільки він

- голова комітету і, можливо, в деяких деталях повніше відпрацював би проект,  якби не спроба в  якихось  частинах  (не  ображайтеся, Олександре  Миколайовичу)  поєднати  їжака  і  вужа.  Особливо  це стосується організації влади.

 

     Представницький орган є представницьким,  це ж зрозуміло.  Не треба  нічого  придумувати,  подивіться  в  Європейську хартію про місцеве   самоврядування,    там    записано,    що    самоврядний представницький  орган  повинен  мати  виконавчу структуру,  яка б реалізувала те,  що йому делегує,  скажімо, населення. Я не просто ставив  вам  запитання.  Якби  ми  оцей  нюанс  виписали  так,  як потрібно, тоді можна було б, звичайно, розглядати ваш проект далі.

 

     Ситуація, що сталася  в  Загребі,  коли  стосовно  всенародно обраного   голови   представницького  органу  не  прийняв  рішення Президент і це набуло європейського і  світового  резонансу,  може повторитися тут, якщо ми будемо таке поєднання робити.

 

     Інша річ,  якби  в  законі  було записано,  що голові,  якого обирає  населення,   Президент   зобов'язаний   делегувати   певні повноваження виконавчої структури,  і в цій частині голова начебто виконує ще й обов'язки міськдержадміністрації.  Це можна  було  б. Але  не  ставити  навпаки,  коли  знову-таки  хвіст  собакою  буде керувати. Я гадаю, ви мене зрозуміли.

 

     Я не просто запитував  і  щодо  базового  закону.  Безумовно, Закон про місцеве самоврядування в Україні стосовно цього закону є базовим. І є певні норми, які про це говорять. Якщо так, то щоб не переобтяжувати  в  цій  частині закон,  треба зробити посилання на Закон про місцеве самоврядування там, де вони кореспондуються.

 

     Ще кілька моментів.  Безумовно,  ми повинні  діяти  в  рамках Конституції.  Бажання, щоб міська рада мала виконавчий орган і він був єдиною виконавчою структурою,  суперечить Конституції. Але і я вже казав з приводу поєднання, що може відбутися.

 

     Тепер щодо Москви.  Тут її брали за взірець.  До речі, Москва посідає перше місце у світі за вартістю життя, це найдорожче місто в  світі,  на  53  відсотки  дорожче  за  НьюЙорк.  Це красномовно характеризує,  як там керують.  То давайте  свою  столицю  зробимо такою, щоб пишатися нею, і владу таку, яка має бути.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Ярошинський  виступає.  За  ним  -  депутат Федорин.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Українська республіканська партія.  Шановний пане головуючий!  Шановні народні депутати! Час змушує нас відійти від  звичних  стереотипів  політичного   протистояння,   коли   ми розглядаємо  дуже  важливі й життєдайні питання в цьому залі,  як, наприклад, сьогодні.

 

     Для всіх нас очевидно, що прийняття закону про статус столиці України  -  місто  Київ  -  це не політичні дискусії,  а виявлення нашого бачення місця і ролі столиці в  політичному,  економічному, екологічному та іншому житті України.  Я думаю, що немає депутатів Верховної Ради,  які не усвідомлюють,  що столиця  України  займає особливе  місце  в  житті  України,  що  вона  повинна  жити своїм особливим політичним,  культурним, соціальним життям, як більшість столиць світу,  яке вписується в контекст загального законодавства нашої країни.

 

     Звичайно, при  цьому  ми  повинні  якнайповніше   реалізувати положення  Європейської  хартії  про місцеве самоврядування.  Але, враховуючи особливості історичного моменту, ми мусимо бути свідомі того,  що  повністю  розв'язати  ті  проблеми,  які  розв'язані  в місцевому  самоврядуванні  країн,  що  розвиваються  демократичним шляхом давно, нам ще не зовсім під силу.

 

     Якщо так  підходити,  то обидва законопроекти заслуговують на те,  щоб їх схвалили.  Вони подібні.  Автори  обох  законопроектів прагнули  по  можливості  втиснути в рамки закону про столицю своє уявлення про  найголовніші  параметри  діяльності  органів  влади, самоврядування тощо.

 

     Однак, якщо серйозно проаналізувати обидва законопроекти,  то треба згодитися із тим,  що проект Чемериса - Бондаренка  набагато грунтовніше  і  найбільш повно виписує найважливіші проблеми.  Які саме?   Насамперед   проблеми   самоврядування    відповідно    до Європейської   хартії.   Далі.   Роль   органів  самоврядування  і співвідношення цих органів з органами виконавчої влади. Важливим є те, що в проекті Чемериса - Бондаренка враховано нинішній досвід і створено конкретну систему противаг,  щоб такого протистояння обох органів, яке є в столиці, не допустити в майбутньому.

 

     Якщо не  на словах,  а на ділі окремі політичні діячі справді вважають  центральну  виконавчу  владу  такою,  що  не  відповідає сьогоднішнім  потребам,  то  вони  мусили  б  згодитися з тим,  що столиця як ціла держава фактично повинна мати особливі  права  для вирішення соціально-економічних, екологічних та інших завдань, які розписані в проекті Чемериса - Бондаренка.

 

     Я вважаю,  що можна схвалити той проект,  який підтримали при рейтинговому   голосуванні  найбільше  депутатів  -  а  це  проект Чемериса - Бондаренка...

 

     ГОЛОВА. Закінчуйте.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.  Вибачте.   I   пристосувати   проект   пана Стешенка,  зобов'язавши  його,  щоб  він  до  другого читання вніс точніше виписані моменти...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Вимкніть мікрофон. Слово має депутат Федорин. За ним - депутат Новіков від МДГ.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Фракція Народного руху України. Шановний голово! Шановні народні  депутати!  Необхідність  прийняття  цього  закону визначається  дуже  багатьма параметрами.  По-перше,  Конституцією держави,  яка прийнята. По-друге, тим, що є правове неврегулювання відносин   представницької  і  виконавчої  влади  у  місті  Києві. По-третє,  тим,  що нині місця київської депутації,  ви бачите, не заповнені тут.  Це тому, що колишній голова пан Косаківський, який сидить зараз ось  там,  ужив  усіх  заходів  для  того,  щоб  саме київська депутація не була тут повною - коли проходили вибори, він виділив автобуси для поїздки на садові ділянки,  і кияни не  пішли на виборчі дільниці, а поїхали на городи.

 

     Ця необхідність визначається також тим,  що згідно із законом про бюджет на цей  рік  із  бюджету  Києва  вилучено  681  мільйон гривень, а із бюджетів усіх інших областей - лише 380 мільйонів, а в  проекті  державного  бюджету,  який  нам  роздано,  передбачено вилучити із бюджету міста Києва 245 мільйонів гривень,  тоді як із бюджетів інших областей ніякі суми не вилучаються.

 

     Я не хотів би політизувати це питання,  зовсім не  хотів  би, але  скажу  тільки,  що  два моїх діди воювали в складі Радянської армії.  Один із них був контужений і помер від ран,  а другий  був обморожений,  також помер у Трансільванії. I тому саме я підтримую прийняття закону про столицю України - місто-герой Київ, але прошу наших  панів комуністів,  коли будуть голосувати державний бюджет, все зробити для того,  щоб із бюджету міста Києва не вилучати  оті 245  мільйонів  гривень,  а  залишити їх містугерою для того,  щоб розвивати нашу столицю. I я ловлю вас на цьому слові.

 

     Тепер щодо  конкретного  проекту  закону.  Безсумнівно,   той проект  закону,  який  внесений  паном  Чемерисом,  має  цілий ряд переваг.  Це треба визнати, він відповідає Європейський хартії про місцеве  самоврядування  і  більш  виграшний.  Проте  є і до цього проекту ряд серйозних зауважень.

 

     Насамперед пропонується  обирати  100  депутатів  ради  міста Києва,  причому  на  постійній  основі.  Це на 25 чоловік збільшує кількість  народних  обранців  у  місті  Києві,  і,  звичайно,   з урахуванням  усього апарату буде різко збільшена витратна частина. Думаю, що тут треба серйозно попрацювати.

 

     Далі. У   місті   Києві   передбачаються   міська    державна адміністрація  і міський голова,  до речі,  чомусь названий мером, але недостатньо врегульовані відносини  між  ними,  зокрема,  щодо забезпечення конституційних прав у місті Києві. Думаю, що саме над пунктами   щодо   розподілу    повноважень    міської    державної адміністрації  і  мера  треба  дуже ретельно попрацювати,  тому що можуть  виникати  серйозні  колізії,  які  призводитимуть  або  до відставки  міської  державної  адміністрації,  або міська державна адміністрація ініціюватиме (а ми знаємо,  що є такі засоби) процес розпуску Київради.  Тому треба чітко попрацювати над цим, щоб рада і міська державна адміністрація якнайменше конфліктували  в  місті Києві.

 

     Є ще  кілька серйозних зауважень,  і ми від фракції Народного руху подамо їх на доопрацювання.

 

     Ще раз хочу наголосити на одному моменті.  Мене дуже  шокують деякі  назви,  що  зустрічаються  в проекті закону,  а саме:  мер, департаменти і таке інше.  У нашій  мові  є  прекрасні  українські терміни:  голова міста,  управління замість департаментів чи інші. Мені здається,  немає сенсу запроваджувати якісь чужі нам терміни. Достатньо  в  нашій  українській  мові  власних термінів,  зокрема історичних.

 

     Закінчуючи виступ  від  Народного  руху   України,   пропоную прийняти  за  основу законопроект,  поданий паном Чемерисом і його колегами, і серйозно його доопрацювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Новіков  від  МДГ.  Ми  використали час, відведений на обговорення.

 

     НОВІКОВ О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (Броварський   виборчий   округ,   Київська   область).  Уважаемые депутаты!  К сожалению,  в данном проекте закона мы практически не можем  серьезно  ничего  изменить,  поскольку  компетенция органов власти жестко расписана в Конституции,  по сути,  на 90 процентов. Единственно возможный вариант для того, чтобы все-таки реализовать идею народовластия,  это придать мэру, который избирается народом, функции  главы администрации,  как бы мы ни хотели избежать этого. Поскольку  иначе  мы  лишаем  мэра,   избранного   народом,   всех полномочий.   Это   обкективная   истина,   которая   вытекает  из Конституции.

 

     Пример города Киева показывает нам,  к  чему  приводит  война двух властей,  причем эта война абсолютно неконструктивна и ставит Киев в худшее положение,  чем любой другой город Украины.  Мы  так "мудро"  выстроили  законодательство,  что  теперь ни одна сделка, которая проводится по решению Киевской городской администрации, не может  быть  признана  законной.  И  как  только  поменяется,  так сказать,  режим управления, то половину приватизированных обкектов можно   признать   приватизированными  незаконно.  Для  зарубежных инвесторов это будет просто катастрофа, а статус Украины понизится ниже уровня я не знаю какой республики.

 

     Поэтому сейчас  попытка разкединить функции городского головы и функции главы администрации - это просто добивание города Киева, поскольку  это  двоевластие  и  эта  драка будут бесконечными.  Мы видим,  что дело не в личностях,  это  не  проблема  Омельченко  и Косаковского, это проблема организации власти. Это первое.

 

     Второе. Может  произойти еще более опасная ситуация,  если мы разведем  этих  двух  людей  по  своим   функциям.   Город   будет заблокирован различными политическими силами, потому что мы сейчас поглощены будущими парламентскими выборами и не понимаем,  что  на самом  деле выборы,  особенно президентские,  будут проводиться по воле мэров,  которые полностью будут управлять своими городами,  а многие  из  городов  имеют  население,  соизмеримое  с  населением области.

 

     Поэтому имея полную независимость,  мэр города,  которого  не может снять Президент,  будет реализовать политический заказ своей партии или тех,  кто его поддерживал.  Хозяйственная  деятельность городов  будет просто блокирована,  потому что они будут проводить политику, не зависимую от государства.

 

     Если мы не решим эту проблему еще одним законом - о городах - областных  центрах,  то  завтра  будем  наблюдать очень любопытные события.  Я уже  просчитывал  некоторые  комбинации,  будет  очень весело,   вы  посмотрите,  что  получится.  Поэтому  нужно  сейчас определиться и хотя бы напоследок принять  закон  о  регулировании этих вопросов.

 

     В предложенном  законопроекте  тоже  есть  некоторые аспекты, которые меня очень настораживают. Там есть такая хитрая статья (не знаю, кто ее вносил, но это очень хитрый человек) о резервировании земель для развития Киева.  По планам развития  Киева,  это  могут быть  планы  на  20,  на 50 лет,  решением Верховного Совета будут зарезервированы территории - самые золотые территории под  Киевом. Я сталкиваюсь с этой проблемой.

 

     Мой Броварской  район и город Бровары соприкасаются с городом Киевом буквально через одну улицу.  Уже сейчас в Броварском районе ситуация такова,  что на 20 тысяч крестьянских подворий, в которых проживают сельские жители,  приходится 30 тысяч киевских  дач.  То есть  теперь  уже  стоит  вопрос не о развитии сельского хозяйства Броварского района,  а о развитии дачного хозяйства, поскольку дач уже  больше,  чем крестьянских подворий.  И все прикиевские районы скоро  окажутся  в  таком  положении.  То  есть  если  сейчас   мы зарезервируем  под  развитие  Киева  всю  эту  территорию  и потом решением Киевской городской  администрации  она  будет  (а  так  в проекте  закона  записано)  выделяться  на  те  нужды,  на которые захочет городской голова  или  представитель  Президента,  то  это будет катастрофа для этих сельских районов.

 

     Именно эту  статью нельзя ни в коем случае принимать.  Думаю, она станет предметом серьезных дискуссий во  втором  чтении,  куда более  серьезных,  чем  как  называть  Киев и сколько раз он будет героем,  потому что это касается миллионов жителей, которые сейчас буквально разорены.  Я знаю,  какая это проблема,  когда киевляне, пользуясь районным и пригородным  транспортом,  пользуясь  теплом, светом,  району  не  платят  за это ни копейки,  а все это идет из местных бюджетов.  Это  очень  серьезная  проблема  дисбаланса,  и депутаты Киевской области будут настаивать на этом аспекте закона.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  Стешенко  Олександр  Миколайович,  голова Комітету  з  питань  державного  будівництва,  діяльності  рад   і самоврядування, доповідач.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Дякую.  Я дякую за дуже конструктивну розмову, але змушений відповісти на деякі запитання стосовно ряду  проблем, розв'язання яких передбачає шанс проходження цього законопроекту.

 

     Перше. Щодо  пристосування одного законопроекту до іншого.  Я не можу зараз розписуватися за комітет,  але навряд  чи  це  можна зробити.  Дещо нагадаю.  Постанова Верховної Ради від 2 липня 1997 року:  "Розглянувши проекти законів України про столицю України  - місто  Київ,  подані  народними депутатами України Лавриновичем та Чемерисом   і   Кабінетом   Міністрів   України,   Верховна   Рада постановляє:

 

     відхилити зазначені законопроекти як неприйнятні, оскільки їх окремі  концептуальні  положення  суперечать  нормам   Конституції України,   а   також   положенням   Закону   України  про  місцеве самоврядування в Україні".

 

     Чи змінений концептуально законопроект,  який  тут  доповідав Чемерис?  Ні,  не  змінений.  І,  на превеликий жаль,  ми цього не помічаємо,  а помічаємо  інше,  доволі  несуттєве,  що  може  бути врегульоване при доопрацюванні проекту закону в другому читанні.

 

     Друге концептуальне положення - поєднання посад, яке викликає збурення в цьому залі.  Повірте,  я кажу відверто, ми приречені на це  відповідними  нормами чинної Конституції.  Цитую частину першу статті 118 Конституції,  дивуюся,  що й дуже поважний  мій  колега Юрій  Оробець цього не помічає і не помічає цього Олександр Ємець, але я їм нагадаю,  бо  тоді  саме  вони  допомогли  прийняти  таке рішення:  "Виконавчу  владу в областях і районах,  містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації".

 

     Стаття 8 Конституції, частина друга: "Конституція України  має  найвищу  юридичну силу.  Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції  України і повинні відповідати їй".

 

     Але й  за  цього різноманіття думок я не ставлю зараз питання про невідповідність Конституції законопроекту, який вніс Чемерис.

 

     Тепер дещо  про  термінологічні  маніпуляції,   пов'язані   з виконанням подвійних функцій.  Вибачте мені,  але я дам довідку до змісту термінів.  Словник під редакцією Білодіда:  затвердження  - узаконювати  щонебудь,  надавати  юридичної  сили;  призначення  - надавати кому-небудь офіційне  право  займати  посаду,  виконувати обов'язки.  Тобто  й  тут  у  нас  є  поле  для врегулювання цього питання,  зовсім неполітичного.  Саме із термінологічного  поняття "затвердження",  а не "призначення",  виходив наш комітет, якому я вдячний, що він і сьогодні мене підтримав.

 

     Тепер взагалі  щодо  широти  й   глибини   наповнення   цього законопроекту. Шановні колеги, невже незрозуміло, що завдання, яке перед  нашим  комітетом  поставили,  полягало  саме  у  визначенні особливостей   здійснення  функцій  як  виконавчої  влади,  так  і місцевого самоврядування.  Ну,  давайте  запишемо,  скільки  дерев треба  посадити  і  тому  подібне.  А  як  же стаття 19 Закону про місцеве самоврядування,  де введені  поняття  й  норми  статутного права?  То коли ми лицемірили:  тоді,  тепер чи на майбутнє? Немає жодної  проблеми,  яка  не  може  бути   врегульованою   в   цьому законопроекті,   який   підтримав   комітет,   а   я   маю   честь репрезентувати.  І  за  всіма  ознаками   законопроект,   який   я репрезентую,  відповідає Конституції. Якщо ми хочемо мати майбутнє і повністю  підтвердити  ту  історичну  істину,  про  яку  ми  тут говорили,  давайте  внесемо  уточнення,  відкинемо  всі  політичні пристрасті,  які тут вирували,  і будемо рухатися  вперед.  Досить хитрувати.

 

     ГОЛОВА. Володимир  Чемерис  хоче висловитися.  Будь ласка.  Я просив би говорити все-таки ближче до суті і менше, так би мовити, конфронтувати з цього приводу.

 

     ЧЕМЕРИС В.В.  Я скажу дуже коротко.  Шановні колеги! Багато з тих зауважень до нашого законопроекту,  які були висловлені з цієї трибуни,  є  прийнятними.  Я  переконався,  що деякі питання можна поправити в другому читанні.

 

     Я хочу сказати лише про одну річ.  Нам треба згадати, що було 500  років  тому  в  Києві.  Давайте звернемося до цієї історичної пам'яті і приймемо такий закон,  який відновить  у  Києві  місцеве самоврядування.

 

     Я не хочу полемізувати з приводу термінів. Слово "бургомістр" ще 500 років тому використовувалося в місті Києві. Врешті-решт, ми

-   Європа,  і  це  ми  повинні  зрозуміти.  Назви  -  це  питання непринципові. Ми це змінимо. Але принциповим питанням є одне: якщо продовжувати  тезу  про те,  що хто править столицею,  той править країною,  то треба,  щоб у місті Києві правили кияни.  І коли буде сильним місто Київ, тоді буде сильною наша держава, тому що Київ - це столиця.

 

     Я не буду полемізувати з  Олександром  Миколайовичем,  бо  не думаю,  що якраз наш проект неприйнятний. Просто мені здається, що в нашому проекті всі функції,  особливості, не тільки політичні, а й соціально-економічні,  виписані ширше. Я сподіваюся, що все-таки зал прийме правильне рішення - в першому читанні буде схвалено наш законопроект,  і  ми  внесемо туди всі ті суттєві зауваження,  які висловлювали і Олександр Миколайович, і всі присутні.

 

     Я прошу вас, насамперед киян, підтримати цей проект закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Відбулося   обговорення    обох проектів.  Активність  депутатів ще раз підтвердила зацікавленість їх у тому,  щоб прийняти закон. Підбиваючи підсумки цієї дискусії, мушу сказати, що часом вона виходила не із суттєвих позицій і норм проектів законів,  а скоріше відбивала політичні погляди,  але  це теж природно, і тут нічого дивного немає.

 

     І щоб  вичерпати предмет цієї дискусії,  я вважаю,  що шляхом голосування ми могли б елементарно  відразу  відобразити  в  назві закону статус Києва як столиці.  Тут немає ніяких проблем. А можна піти й іншим шляхом - прийняти окремий закон,  яким встановити, що державні   нагороди,   звання,  встановлені  до  набуття  Україною незалежності  стосовно  громадян,  юридичних  осіб  та   населених пунктів, зберігають свою силу. І тоді все стає на свої місця.

 

     Але це  зовсім не означає,  що в цьому законі чи в законі про Севастополь ми не  повинні  ще  раз  підтвердити  їхній  особливий статус. Я думаю, що люди й Севастополя, й Києва цього заслужили.

 

     Далі. Ми  спостерігаємо  справді перманентну боротьбу в місті Києві між структурами і суб'єктами влади.  Це триває вже  впродовж багатьох  років.  І  невипадково  сьогодні  з такою зацікавленістю ставляться до цієї проблеми ті люди,  які  представляли  владу.  Я дивлюся,   що   тут  Іван  Салій  присутній,  присутній  і  Леонід Косаківський,  мабуть,  і Олександр Омельченко стежить за  роботою парламенту в цей день.

 

     Ми повинні  виходити не із суперечностей законопроектів,  а з інтересів держави. Уся ця суєта тимчасова, а ми повинні вибудувати такий  закон,  який  не  дасть  можливості  надалі  розвивати  цей конфлікт.

 

     І з цього погляду є цікаві пропозиції в обох проектах.  От  я сам стою на роздоріжжі,  оскільки те, що пропонує комітет Стешенка Олександра Миколайовича,  щоб в  одній  особі  зосередити  найвищу владу  в місті - це,  так би мовити,  приємна особливість,  одначе якби вона була визначена таким шляхом,  що  обирається  голова,  а йому  автоматично  делегуються  функції  керівника  адміністрації. Автоматично делегуються! Тобто коли ми говоримо про делегування, а в   законах  про  місцеве  самоврядування,  про  місцеві  державні адміністрації,  в Конституції передбачено,  що частина повноважень делегується,  то  це  може  бути  не тільки стосовно органів,  а й стосовно посадових осіб.  Тоді не було б  отієї  суперечності,  що призначає  чи  не  призначає  Президент.  Голова  обраний  людьми, значить, він уже працює.

 

     У цьому  сенсі  в  проекті  Чемериса,   Симоненка   Валентина Костянтиновича  і  Бондаренка  краще виписано незалежну самоврядну функцію в особі ради і виконавчої влади у місті Києві.  Це теж  не можна втратити, треба якимось чином використати.

 

     Тому я  вважаю,  що  ми  сьогодні один чи другий законопроект обов'язково повинні прийняти в першому читанні,  бо інакше не буде просування вперед.  І суперечності, які між цими проектами, на мій погляд,  можна  усунути,  я   не   вважаю,   що   вони   абсолютно альтернативні, вони в чомусь характерні до певної міри. Наприклад, сильно виписана самоврядна  сторона  у  варіанті,  який  доповідав Чемерис;  можливо,  більш  детально,  але,  можливо,  і з більшими повноваженнями,  ніж  варто  для  Києва,   виписані   повноваження адміністрації  у  варіанті,  який  доповідав Стешенко.  Але все це можна узгодити до другого читання.  Ми сьогодні повинні прийняти в першому  читанні  один  із  проектів.  Я  прошу  вас дуже серйозно підійти до цієї справи,  бо інакше  ми  зупинимося  і  не  зможемо пройти  оцей  надзвичайно  важливий шлях до підготовки закону.  До того  ж,  майте  на  увазі,  що  на  основі  цього   закону   буде вирішуватися ще й проблема закону про вибори в місті Києві. Це теж є особливість,  тому ми ніяк  не  можемо  зволікати.  Мене  цілком підтримує,  я чую, Наталія Вітренко, тому прошу вас теж підтримати цю пропозицію.

 

     Я ставлю на голосування проект,  який  доповідав  комітет,  у першому читанні (Шум у залі).

 

     Одну хвилиночку,   була   пропозиція,   щоб   відразу   перед голосуванням по  суті  в  назві  записати  -  про  статус  столиці міста-героя Києва. Давайте окремо спочатку цей пункт проголосуємо. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 202.

 

     Не треба поіменно,  я вас прошу. Вам це потрібно для дискусії чи  для  суті?  А  по  суті  вношу  пропозицію  в  першому читанні голосувати і один,  і другий варіант,  визначивши в назві,  що  це місто-герой.  І  тоді  все  буде  нормально,  тим  більше,  ми  ж, урешті-решт,  принаймні  сьогодні  всі  кияни.  Ну  хто  від  того відмовиться?

 

     Ставлю на  голосування в першому читанні проект,  який вносив Олександр Стешенко, із цим уточненням. Прошу голосувати.

 

     "За" - 224.

 

     Ставлю на голосування проект,  який вносив Володимир Чемерис, із цим же уточненням.

 

     "За" - 181.

 

     Які ще думки будуть? Депутат Марченко. Прошу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). Уважаемые депутаты! Мне представляется необходимым определиться по главнейшему вопросу этого  закона  -  о  структуре  управления  городом  Киевом.  Если посмотреть  статью  143  Конституции,  то  там  представительскому органу власти дано право распоряжаться либо непосредственно,  либо через  созданный  им   орган   имуществом   города.   Если   будет распоряжаться  исполнительная структура,  назначенная Президентом, то будет нарушена статья 143 Конституции.

 

     Думаю, если в законопроекте  Стешенко  снять  норму,  которая закреплена   статьей   13   и  не  дает  права  городскому  совету формировать его исполнительный орган, а также положение статьи 3 о том, что избранного мэра города назначает Президент, то можно было бы   проголосовать   за   этот   законопроект.    Поскольку    это концептуальные вещи, определяющие структуру управления столицей, с такими  предложениями   голосовать   за   него   невозможно.   Мне представляется,   что   нужно  доработать  проект  на  базе  такой структуры,  которая отвечает Конституции.  Тогда можно говорить  о принятии закона.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.    Група    "Конституційний   центр".   Олександре Олександровичу,  насамперед звертаю вашу увагу,  що не  всім  було зрозуміло, про що ми голосували перший раз: чи про те, щоб у назві було написано місто-герой,  чи  проект  Стешенка.  У  залі  навіть відбувалася  дискусія  щодо  цього.  Тому  я  думаю,  треба ще раз повторити голосування.

 

     А також нагадую свою пропозицію,  що місто-герой повинно мати спеціальні пільги,  конкретно я пропоную звільнити мешканців міста від податку на дохід.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Я  поставлю  на  голосування   цю пропозицію,  але  тут  є  одна особливість.  Киянам повезло жити в столиці.  І пільги,  про які говорить Олександр Іванович,  повинні встановлюватися тим людям, які воювали за Київ. І це було б слушно зробити по всій Україні.  Хто має відповідні державні нагороди або визначений  статус  учасника  боротьби за звільнення чи за оборону Києва... (Шум у залі).

 

     Одну хвилиночку.   Чекайте.   Ми   проголосуємо   зараз    ті пропозиції, які надійшли, додатково.

 

     Володимир Марченко  сказав,  що  в  принципі  можна  взяти за основу проект Стешенка,  крім статей 3 і 13.  Я вважаю,  що  можна поставити на голосування попередню пропозицію,  маючи на увазі, що над статтями 3 і 13 комітет та інші  суб'єкти  права  законодавчої ініціативи  додатково  попрацюють.  Оскільки  там  справді  є одна суперечність конституційного характеру  у  зв'язку  із  суміщенням посад, треба подумати, як вийти з цієї колізії.

 

     Законопроект Стешенка   з   поправкою   в  назві,  а  ми  вже визначили,  що будемо  голосувати  її  в  обох  варіантах,  та  за винятком  статей  3  і  13,  які  треба  доопрацювати,  ставлю  на голосування про прийняття в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Я прошу Олександра  Миколайовича  терміново  попрацювати  над цими  двома  статтями,  внести  їх на розгляд,  щоб вони в першому читанні були прийняті,  і готувати текст  до  другого  читання.  І просив би вас врахувати ті,  безперечно,  позитивні моменти, котрі доповідав   Володимир   Чемерис,   особливо    щодо    організації самоврядування  в  Києві.  Зокрема,  передбачити  в  преамбулі  як основне визначення,  що магдебурзьке право діяло в Києві  вже  500 років тому. Обов'язково!

 

     Депутат Стешенко говорить. Прошу.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні колеги!  Безперечно, усе, що тут говорилося, все те конструктивне, що  базується  на  нормах  чинної  Конституції,  буде  включено  в законопроект. Але ще раз я роблю наголос на тому, що буде включене все,  що  має  особливий характер і не повторює норми двох базових законів:  про місцеве  самоврядуваня  в  Україні  і  про  державні місцеві   адміністрації.  Якісь  галузеві  повноваження  визначені окремим  законом.  А  всі   дріб'язкові   питання   повинні   бути врегульовані   статусом.  Будемо  працювати.  Зауваження  до  двох названих статей можуть бути легко  врегульовані,  оскільки  термін "призначення" ніде не вживається.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Подумайте,  Олександре  Миколайовичу,  і зробіть так, щоб і Конституція була дотримана,  і статутні норми були  введені, але теж конституційно,  і щоб вимоги словника не порушувалися. Але то вже другорядні питання. Усе-таки зважте на волю депутатів.

 

 

     (П р о д о в ж е н н я з а с і д а н н я).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Розглядається  проект  Закону про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  про  податок  на  додану вартість. Слово має перший віцепрем'єр-міністр Голубченко Анатолій Костянтинович. Він хоче зробити загальну інформацію.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,    перший    віце-прем'єрміністр     України (Бердянський виборчий округ,  Запорізька область).  Дякую. Шановні народні депутати! Я хотів би вас проінформувати про ту роботу, яка була  проведена  за останні дні для того,  щоб можна було сьогодні вийти сюди з поправками до законів про податок на додану  вартість і про податок на прибуток підприємств.

 

     Ми зібрали   групу   фахівців  -  близько  40  чоловік.  Були запрошені до Києва генеральні директори підприємств усіх галузей і всіх напрямів, головні бухгалтери і заступники директорів з питань економіки.  Ми працювали на минулому тижні у  п'ятницю,  суботу  й неділю,   аналізуючи   кожний   пункт  обох  названих  законів.  У результаті ми дійшли згоди і визначили в  Законі  про  податок  на прибуток   чотири  пункти,  які  треба  змінити  так,  щоб  надалі промисловість могла працювати. Це в принципі вирішує всі ті спірні питання,  які  ставили  перед  нами  виробничники.  Насамперед  ці питання стосувалися розбалансованого бартеру,  а також передоплати за товар,  який потім відвантажується підприємствам. Відповідно до цього  закону  передоплата  передбачає  зразу  сплату  податку  на прибуток  у розмірі 30 відсотків.  Ми домовилися про таку розбивку на 1999 рік:  перший квартал - 25 відсотків,  другий квартал -  50 відсотків, третій квартал - 75 відсотків і четвертий квартал - 100 відсотків.

 

     Ми врахували,  що на підприємствах бракує обігових коштів,  і вирішили це питання таким чином.  Про деякі інші питання, я думаю, вам скаже доповідач.

 

     Особливу увагу ми приділили змінам до Закону про  податок  на додану   вартість.  Я  з  цього  приводу  зустрічався  з  багатьма народними депутатами,  які представляють тут виробників. Ми дійшли згоди,  що  ці  зміни можна голосувати,  приймати,  і вони повинні працювати.

 

     Була пропозиція, щоб перенести запровадження їх на 1 січня. Я відразу хочу вам сказати,  що ми вже раз перенесли.  Перенесемо ще раз,  але якщо зараз ми не приймемо ці зміни, то будемо переносити безконечно.   Я  просив  би  вас  проголосувати  саме  зараз.  Тут присутній головний бухгалтер "Запоріжсталі",  якому було  доручено бути у Верховній Раді,  коли розглядатиметься це питання.  Він від усіх виробників підписав протокол,  у якому ми майже  всі  питання вирішили.

 

     Ми збиралися   з  фракціями  Народного  руху,  комуністичною, соціалістичною,  групами "Єдність",  "Незалежні",  "Конституційний центр",  МДГ,  обговорили всі питання і майже з усіх дійшли згоди. Дійсно,  пропонувалося перенести на 1 січня,  але я дуже прошу вас цього  не робити,  бо ті зміни,  що ми запропонували,  дають змогу нормально працювати.  Крім того,  до 1  січня  ніяких  штрафів  за помилки,  які  можуть  бути  в  підприємств  у  зв'язку з тим,  що вводиться  новий  закон,   податкові   адміністрації   не   будуть застосовувати.  Підприємства зможуть виправляти свої бухгалтерські звіти, вчитися в цей час і нормально працювати. А тільки з 1 січня почнуть нараховувати штрафи.

 

     Я хочу  сказати,  що  навіть з урахуванням того,  що ми зараз пропонуємо,  зменшується дохідна частина бюджету на 1 мільярд  200 мільйонів  гривень.  Тому більше надавати пільг не можна.  Бюджет, проект якого подано,  сформовано на старій податковій  основі.  Ви бачили,  що там записано 27 мільярдів гривень доходу.  Якщо будуть працювати нові податки,  може,  ми вийдемо на 31,5  мільярда.  Але якщо  ми  знову  будемо  надавати  пільги  щодо  податку на додану вартість,  крім тих, що ми вже надали, а вони, повторюю, зменшують доходи  бюджету  на  1  мільярд  200  мільйонів гривень,  то треба розуміти, що і видатків на цю суму не буде. Тобто буде надто важко виконати  завдання,  які ставляться перед бюджетом,  - забезпечити виплати  пенсії,  заробітної  плати,   інші   соціальні   виплати, капітальні вкладення тощо.

 

     Скажу, що  в цих змінах закладена ціна на газ - 66 доларів за одну тисячу кубічних метрів і для  населення,  і  для  комунальних служб,  і  для бюджетних організацій.  Причому ця ціна вже включає ПДВ. Нині - 83 долари за одну тисячу кубічних метрів, ви знаєте...

 

     Ми просимо,  щоб ви довірили Кабінету Міністрів  до  1  січня 1999  року  встановити  нульову  ставку  на  критичний імпорт.  Ми встановили нульову ставку  на  електроенергію  і  на  вугілля  для населення  і  для  промислових  підприємств.  Тобто ми зробили все можливе  для  того,  щоб  пом'якшити  цей  податок  і  дати  змогу працювати.

 

     Я дуже  вас  прошу  -  давайте не відтягувати,  щоб ми почали працювати,  бо інакше - все повториться!  А далі дуже  важко  буде щось провести, бо почнуться зовсім інші події...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу, спасибі.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.    Дякую   за   увагу   і   прошу   вислухати представника...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я хотів би... (Шум у залі). Одну хвилиночку! Потім можна поставити запитання обом,  тим паче що мова йде не про початок розгляду проекту закону, а про зміни до закону.

 

     Віктор Іванович Суслов висловить свої міркування. Будь ласка, йдіть на трибуну (Шум у залі).

 

     І Регурецький висловиться.  Верховна Рада має право заслухати будь-кого, кого вона вважатиме за потрібне.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Я  не  буду докладывать проект закона, я хочу высказаться по процедуре. Проект Закона о внесении  изменений  в  Закон  о  налоге  на  добавленную стоимость  не  является  чисто  правительственным  проектом  - это результат работы совместной группы. Этот проект представляет собой наконец   достигнутый   компромисс   между   Кабинетом  Министров, Комитетом  по  вопросам  финансов  и  банковской  деятельности   и Украинским   союзом  промышленников  и  предпринимателей,  который представляет  здесь   депутат   Кужель,   она   об   этом   скажет дополнительно.

 

     В этом  проекте  выбраны  минимально необходимые дополнения и изменения к закону. Если мы не примем эти необходимые изменения, с которыми  все согласны на предварительном этапе,  то нам,  конечно же,  придется вновь принимать решение о  переносе  срока  ввода  в действие  закона,  что  будет уже несолидно как для правительства, так и для Верховной Рады.

 

     Хочу также отметить,  что  вся  необходимая  подготовительная работа  для  введения  в  действие  закона с учетом этих изменений Государственной  налоговой  администрацией  проведена,  о  чем,  я думаю,  Николай  Янович скажет дополнительно.  Если мы примем этот закон сегодня,  то сможем  реально  ввести  его  в  действие  с  1 октября.

 

     Таким образом,  я  предлагаю  принять  проект закона сейчас в первом чтении  без  обсуждения,  пригласить  заместителя  министра финансов Регурецкого и сегодня постатейно во втором чтении принять закон.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Процедура  зрозуміла.  Щодо  самої  процедури  будуть зауваження чи запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Коротко, будь ласка. Десять хвилин досить? Бо треба працювати далі.

 

     Депутат Чумак.

 

     ЧУМАК М.В.  Протягом роботи вже кількох урядів ведеться  мова про   зменшення   податкового  тиску  на  товаровиробника.  Але  з уведенням кожного нового закону податковий тиск невпинно  зростає. Які розрахунки є в уряді,  щоб усе-таки не збільшувати податкового тиску  на  виробника,  а  збільшити  збирання  тих  податків,  які узаконені  на  сьогодні,  і  за  рахунок  цього  зменшити  тиск на товаровиробника?

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты,  вы видите,  что  к  данному проекту   закона  приложен  расчет  по  каждой  статье  изменений. Совокупная  величина  уменьшения  доходов  бюджета  составляет   1 миллиард   240  миллионов  800  тысяч  гривень.  Вот  это  и  есть "зменшення податкового тягаря".

 

     ГОЛОВА. Це річна цифра, Вікторе Івановичу?

 

     СУСЛОВ В.І.  Да,  плановая на следующий год.  Именно по этому налогу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Данча.

 

     ДАНЧА М.Д.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ужгородський  сільський виборчий округ,  Закарпатська область).  Спасибі. Шановний Вікторе Івановичу,  для запровадження цього закону  вже  проведена  значна робота  -  це  й  інвентаризація  основних  засобів,  і реєстрація відпускних документів та  рахунків-фактур,  це  й  ідентифікаційні коди підприємств.  Чи готові бухгалтерії на практиці це все робити з 1 жовтня?

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты,  я хотел бы,  чтобы  Николай Янович   Азаров   авторитетно   подтвердил,  что  вся  нормативная документация Государственной налоговой администрацией подготовлена и издана для введения закона с 1 октября. Так, Николай Янович?

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные  депутаты!  Уважаемый  Виктор  Иванович!  Вся нормативная документация подготовлена,  разослана,  и она относится  к  тексту закона, который был принят Верховной Радой 18 июля сего года.

 

     Что касается  тех  изменений,  которые  мы сейчас,  возможно, будем вносить,  то ответить на ваш вопрос пока  не  представляется возможным.   Мы  на  него  сможем  ответить  только  тогда,  когда проанализируем те изменения, которые примет Верховная Рада. Но еще раз  подчеркиваю:  вся  нормативная документация по тексту закона, который Верховная Рада приняла летом,  уже есть. Она согласована с Министерством юстиции и разослана на места.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Данча.   Михайло  Дмитрович  відповіддю  не задоволений.

 

     ДАНЧА М.Д.   Шановний   Миколо   Яновичу!   Я   проаналізував запропоновані зміни і думаю:  якщо вводити цей закон, то, можливо, справді вводити  його  не  з  1  жовтня?  До  районних  податкових адміністрацій  ця  документація  доведена.  Але  безпосередньо  до підприємств (особливо тих,  що розташовані  в  гірських  населених пунктах,  у сільській місцевості) вона ще не доведена. І почнеться з  1  жовтня  плутанина  у  звітності,  розрахунках.  Тоді   треба скасувати ті штрафні санкції,  які зараз передбачені.  За це треба проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Паламарчук.

 

     ПАЛАМАРЧУК В.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів і банківської діяльності (Миколаївський сільський виборчий округ, Миколаївська область). Шановний Вікторе Івановичу! Я підтримую запропоновану вами процедуру. Але ті поправки, які нам запропонує пан Регурецький (вони погоджені сьогодні з комітетами й фракціями),   ми  повинні  прийняти  постатейно.  Оскільки  ми  не одержали  кредиту  від  МВФ,  питання  щодо   нього   знову   буде розглядатися.  Ми  знаємо,  як Президент ставиться до Міжнародного валютного фонду.  Тому,  шановні депутати, якщо не будуть прийняті ті поправки, які запропонують нам зараз депутати, може статися, що закон буде підписаний Президентом і з 1 жовтня  почне  діяти.  Від цього  буде  тільки  гірше  нашим  підприємцям.  Тому  я  пропоную підтримати цю процедуру і  прийняти  те,  що  запропонує  сьогодні Регурецький   Василь   Васильович,  бо  це  добре  обгрунтовано  і погоджено з Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Социалистическая партия  Украины.  Уважаемый Виктор Иванович,  мне наконец-то удалось задать вам вопрос, хотя я пытался сделать это раньше.  А  суть  его  вот  в  чем.  Мы  часто ограничиваемся   лишь   решением   только  той  проблемы,  которая обозначена в основном документе, например, получением определенной суммы  налога  для пополнения бюджета.  А как это все отразится на самом производстве,  в целом  на  экономике?  Во  взаимосвязи  эти вопросы,  мне кажется, не рассматриваются. В полной ли мере учтены предложения и замечания,  которые  высказывались  депутатами,  при доработке данного законопроекта?

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! В данном законопроекте учтены интересы   предприятий.   Но,   скажем,   устанавливается    право плательщика  выбирать:  платить налог с момента отгрузки продукции или  с  момента  поступления  денег  на  его  счет.  Это  ключевое положение закона, вокруг него было много споров. Но оно предложено в интересах плательщика.  И я уже сказал,  что в данном  случае  и правительство,  и  Верховная  Рада согласились,  что будут приняты поправки,  которые  достаточно  дорого  стоят  бюджету,   но   они направлены на поддержку отечественного производителя.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М.  Фракція Народного руху України. Шановний Вікторе Івановичу!  Я сьогодні утримаюся від голосування. Чому? Коли ми 11 вересня  розглядали  цей  законопроект,  ми  запропонували урядові доопрацювати  його.  Я  вимагав  би,  щоб  ми  мали  сьогодні   ту порівняльну таблицю, бо до проекту було внесено багато пропозицій. Ми сьогодні не  маємо  цієї  таблиці.  Є  окремі  уривки,  які  не складають   загальної   картини,  не  враховано  дуже  багато  тих пропозицій,  які  сьогодні  є   потреба   вислухати.   У   поданні Прем'єр-міністра  Пустовойтенка  написано,  що ми мусимо запобігти негативним наслідкам впровадження цього закону.  Якщо ми  приймемо цей проект, то якраз і можемо мати негативні наслідки.

 

     Ви кажете про те, що вже більшість людей переконана, що закон треба приймати.  Так,  його треба приймати, але не всліпу, тому що ми  можемо  доруйнувати своє виробництво.  І якщо нашою доконечною метою є тільки наповнення бюджету,  то, значить, ми виконуватимемо однобічну роль.

 

     Моя пропозиція   зводиться   до   того,  щоб  ми  думали  про піднесення виробництва,  бо  тільки  піднесене  виробництво  дасть змогу  наповнити  бюджет.  І саме тому я хотів би,  щоб ми мали на руках порівняльну таблицю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Комитет подготовил таблицу, в которой  есть  все  предложения  народных  депутатов.  Обкем  этой таблицы -  около  60  страниц.  Вы  понимаете,  что  обсудить  все внесенные поправки невозможно. Естественно, комитет не имеет права останавливать  работу   над   поправками,   внесенными   народными депутатами.  То,  что сегодня предлагается принять, тоже внесено в эту таблицу.  Мы же внесли на обсуждение лишь те поправки, которые необходимо принять до 1 октября, чтобы с 1 октября закон вступил в действие.  По остальным поправкам (мы внесем их также  в  таблицу) Верховный  Совет  сможет определиться позже.  Сегодня мы просто не успеем принять все окончательно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємельянов.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку  регіонів  (Заводський   виборчий   округ,   Миколаївська область). Народна демократична партія...

 

     ГОЛОВА. Я  прошу:  опустіть  руки,  ви  мене  нервуєте певною мірою...  Але ж у мене список,  я не можу обійти тих депутатів, що записані. Будь ласка, опустіть руки!..

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.  Я підтримую запропоновані Кабінетом Міністрів зміни і доповнення до Закону про  податок  на  додану  вартість  і хотів би запропонувати ще одну поправку.

 

     Не треба   обкладати  податком  на  додану  вартість  наукові установи,  які фінансуються з бюджету.  Це перекладання  грошей  з однієї   кишені   до  іншої.  У  проекті  Кабінету  Міністрів  цих пропозицій немає.

 

     І тому я прошу записати,  що установи, які фінансуються через Міністерство  у справах науки,  звільняються від податку на додану вартість.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые   депутаты!   Вы   начинаете   вносить дополнительные  поправки  в  текст.  Тогда нам надо определиться с процедурой.  Значит,  если мы сможем сейчас принять представленный проект  в  первом  чтении  и  рассмотреть  постатейно  необходимые поправки,  может быть,  мы сможем проголосовать и некоторые другие предложения... Но для этого надо начать работу над законопроектом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати!  Я справді хотів порадитися з вами відносно процедури.  Йдеться ось про що. Якщо ми почнемо зараз обговорювати поправки, внесені на розгляд у вигляді окремого проекту закону, то це буде безкінечна розмова про все підряд, бо закон багатогранний. Ми вже обговорювали цей проект у першому читанні.  Самі розумієте, що для обговорення цього законопроекту треба витратити день або  й більше.

 

     Тому я  пропоную  підтримати  все-таки той варіант процедури, який вносить  депутат  Суслов:  прийняти  законопроект  у  першому читанні,  а потім розглядати його постатейно, можливо, ми сьогодні погодимо і не всі статті, але ті, що погодимо, обов'язково повинні бути введені з 1 жовтня, повині бути прийняті остаточно...

 

     Одну хвилиночку...  І стосовно кожної статті, кожної норми ми заслухаємо позицію Василя Васильовича Регурецького як представника в  даному  випадку  Кабінету  Міністрів.  Він роз'яснить і нам,  і радіослухачам (особливо виробничникам),  про що йдеться у  кожному окремому  випадку.  І  тоді  стосовно  кожної  позиції  ми  будемо приймати рішення.

 

     Можна так? У зв'язку з цим я ставлю на голосування пропозицію прийняти проект закону в першому читанні.

 

     "За" - 219.

 

     З мотивів  голосування слово має Масол Віталій Андрійович.  Я виняток роблю,  бо Віталій Андрійович більше  розбирається  в  цій справі, ніж частина депутатів.

 

     МАСОЛ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Козелецький    виборчий    округ, Чернігівська область).  Шановні народні депутати! Хотів би, щоб ми сьогодні чітко визначились,  яке ми приймаємо рішення.  Давайте ми спочатку приймемо те,  що нам запропонували.  Пропозицій може бути багато.

 

     Чому ці положення треба ввести в дію  з  1  жовтня?  Анатолій Костянтинович не сказав однієї фрази:  це на 20 відсотків збільшує обігові кошти підприємств і дасть можливість підприємствам  купити у  четвертому  кварталі сировину,  комплектуючі вироби і все інше. Пропозиція  про  те,  щоб  звільнити  від  ПДВ  державні  бюджетні установи,  правильна,  але вона не стосується обігових коштів.  Її можна прийняти трохи пізніше.

 

     Я хочу вам  запропонувати  те,  що  вже  було.  У  1994  році парламент   дозволив   мені  як  Прем'єр-міністру  прийняти  перше рішення.  Яким було це перше рішення?  Це було  те,  яке  сьогодні пропонується  прийняти.  Після  цього  підприємства протягом п'яти місяців  нарощували  обсяги  виробництва  і  поповнювали   дохідну частину бюджету.

 

     Тому, Олександре Олександровичу,  я підтримую те, що сьогодні пропонували депутат Суслов і Анатолій  Костянтинович:  ввести  цей закон  у  дію  з  1  жовтня,  а  потім  приймати  інші  рішення на доповнення до нього.

 

     ГОЛОВА. Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти проект закону в першому читанні.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     От що  значить  слово  депутата  Масола.  Бачите,  відразу 30 голосів додалося.

 

     Слово з процедури має депутат Кужель. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський  виборчий  округ,   Запорізька   область).   Уважаемый Александр  Александрович!  Осознавая  то,  что сейчас мы принимаем закон с  нарушением  процедуры  и  собственного  постановления,  я предлагаю народным депутатам проголосовать только за шесть статей, то есть статей,  которые касаются поступления денег  на  расчетный счет,  электроэнергии,  критического импорта,  жилья,  транзита. А после этого  -  дорабатывать  закон  и  вносить  все  изменения  в сравнительную таблицу.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу...  (Шум  у  залі).  Хвилиночку!..  Зараз ми працюємо у відповідності з процедурою.  Якщо будуть  сумніви  щодо статей,  про які доповідатиме Василь Васильович Регурецький, то ми прислухаємося до  думки  Олександри  Володимирівни.  Але  поки  що працюємо за загальною схемою (Шум у залі).

 

     Ну я  прошу  вас,  шановні  колеги!...  Ми в процедурі можемо потонути!.. Потім висловитесь (Шум у залі).

 

     Ну, ще слово депутату Алексєєву.  А ви,  Василю  Васильовичу, проходьте на трибуну, будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Спасибо,  Александр Александрович.  Ну,  я понимаю, что закон принимать надо,  и может быть,  я и согласился бы.  Но!.. Мы здесь всетаки - не операторы  машинного  голосования,  а  народные депутаты.   Без  сравнительной  таблицы,  без  других  необходимых материалов  нельзя  принимать  закон!  Может  быть,   мы   сделаем по-другому?  Есть предложение коллеги Кужель: "Зміни та доповнення до цього закону ввести з 1 січня  1998  року".  За  это  время  мы доработаем документ как положено, а не в спешке. Чтобы потом мы не спрашивали друг у друга, за что мы проголосовали.

 

     ГОЛОВА. Володимире Геннадійовичу, я згоден з вами. Згоден, що сьогодні  певною мірою порушується процедура.  Але ми не можемо не враховувати,  що 1 жовтня починається новий квартал.  Ну,  що  тут можна зробити?! Так, уряд запізнився з поданням цих документів. Це вже не в перший раз!  Ми ж закон цей прийняли давно, але він ще не введений  в  дію.  Уже  двічі  уряд  звертався до нас із проханням перенести надалі строк введення його в дію,  але ж ми щойно  чули, що сказав Віталій Андрійович, він же знає про що говорить набагато краще і від мене, і, очевидно, від багатьох інших депутатів.

 

     А стосовно  конкретних  пунктів...  Одну   хвилиночку...   Ми працюватимемо   зараз   за   такою   схемою:   Василь   Васильович доповідатиме, і що не буде прийнятним, воно не підтримуватиметься. Говорить Василь Васильович Регурецький (Шум у залі). Говоріть.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ну послухайте, що говорить заступник міністра!..

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  У вас на руках є проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про податок на додану вартість. Він трохи виходить за межі тих питань,  про негайне вирішення яких ми щойно домовилися.  Деякі  пропозиції  спрямовані  на  уточнення окремих норм,  позицій, які визначають порядок обрахування об'єкта оподаткування.  Але  оскільки  ми  домовилися,  що  розглядатимемо тільки  ті  статті,  які  вкрай  необхідні для введення закону з 1 жовтня цього року,  то я зупинятимуся лише на цих пунктах  і  лише щодо них даватиму конкретні пояснення, якщо буде така потреба.

 

     Що пропонується  змінити  у  прийнятому законі?  Пропонується прийняти норми,  які  діятимуть  у  перехідний  період  і  на  всі положення закону впливу не матимуть. Тому навіть порівнювати їх із раніше введеними немає потреби.

 

     У підпункті 3 пункту 4 законопроекту запропоновано  до  кінця 1999  року  ввести  оподаткування  за  нульовою ставкою операцій з продажу електроенергії.  В чинному законі нульова  ставка  податку застосовувалась тільки до продажу електроенергії населенню.  Зараз пропонується нульову ставку запровадити при продажу електроенергії всім   споживачам,  і  тому  у  пункті  6.2.5,  де  мова  йде  про оподаткування електроенергії, треба вилучити слово "населенню".

 

     ГОЛОВА. Шановний Василю  Васильовичу!  Зараз  я  поставлю  на голосування   цю  норму,  але  ми  домовилися,  що  розглядатимемо законопроект від першого до  останнього  пункту  постатейно.  Якщо окремі   пункти   викличуть   сумнів   у   депутатів,  їх  розгляд відкладеться,  а будуть голосуватися  ті,  без  яких  обійтись  не можна. Бо інакше порушується логіка самого закону.

 

     А поки  що  я  ставлю  на  голосування  поправку до підпункту 6.2.5:  вилучити слово "населенню". Є зауваження до цього?.. Ну що я  можу зачитати?  Я що:  напам'ять закон знаю?  Читайте повністю, будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати, я читаю пункт, до якого  вносяться  зміни.  У підпункті 6.2.5 говориться про те,  що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій  з  продажу вугілля   та  продуктів  його  збагачення,  вугільних  і  торфяних брикетів,  продажу електроенергії населенню...  Слово  "населенню" пропонується  вилучити  і залишиться вираз "за нульовою ставкою... продаж електроенергії".

 

     ГОЛОВА. Депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Я согласен с  этим предложением  и  прошу народных депутатов поддержать эту поправку. Мы согласовали ее вчера.  Но  я  также  прошу  народных  депутатов принять  во  внимание,  что  это  будет означать уменьшение дохода бюджета на 754 миллиона гривень против того,  что предусмотрено  в представленном проекте Закона о Государственном бюджете.  Конечно, эти потери будут  восполнены  за  счет  активизации  работы  нашей промышленности.  Но произойдет это,  безусловно, не сразу. Пока же это,  безусловно, приведет к потерям бюджета 1998 года в сумме 754 миллиона гривень.

 

     ГОЛОВА. То   ви  пропонуєте  законопроект  підтримати  чи  не підтримати?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Проект я поддерживаю,  просто  обращаю  внимание народних депутатов...

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, що ви скажете з цього приводу? Ви згодні з цими зауваженнями? Згодні.

 

     Будь ласка, депутате Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська  область).  Шановні  народні  депутати!  Цілком  слушна поправка,  і Комітет з питань фінансів і банківської діяльності її підтримує.  Але разом з тим комітет пропонує ввести цю норму до  1 січня 1999 року. Саме так ми і домовлялися з урядом...

 

     ГОЛОВА. Це у прикінцевих положеннях треба записати, я думаю.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Сергію   Анатолійовичу,   я  думаю,  що  у перехідних положеннях буде записано,  що ця норма  (щодо  вугілля, електроенергії)  діє  до 1 січня 1999 року.  Вона автоматично буде застосована до цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати? Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Коли цей законопроект обговорювався вперше, Комітет з питань агропромислового комплексу пропонував застосувати нульову  ставку  ПДВ  щодо  державного  і регіонального контрактів "Зерно".  Ми здійснили розрахунки і з'ясували, що якщо ми сьогодні не  запровадимо  нульову  ставку  ПДВ на зерно,  то вартість хліба зросте у кілька  разів.  Тому  ми  пропонуємо  встановити  нульову ставку ПДВ щодо державного і регіонального контрактів...

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу...

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Я  хотів  би,  шановні  народні  депутати, показати  вам  підготовлену  таблицю,  про  яку  Віктор   Іванович говорив.  Там  наведено  164  поправки  до  чинного  закону.  Ваша поправка є в тексті,  про який ми говорили,  що  будемо  до  нього повертатися трохи пізніше. Ці ваші пропозиції буде враховано.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   У  мене  є  пропозиція...  Одну  хвилиночку! Зауваження,  застереження,  пропозиції вносяться лише стосовно тих норм,  які  є  в  цьому  документі.  Решту розглянемо іншим разом. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     Ставлю на  голосування  підпункт  6.2.5   у   редакції,   яку запропонував Василь Васильович Регурецький. Іде голосування.

 

     "За" - 249. Підтримано.

 

     Читайте пункт 1.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я  повертаюся  до  пункту  1 законопроекту, оскільки є така пропозиція.

 

     У пункті 1 йдеться  про  доповнення  статті  2  пунктом  2.6: "Юридична   особа,   яка   надає   послуги   зв'язку   і  здійснює консолідований облік доходів  та  витрат,  пов'язаних  з  наданням таких послуг,  отриманих (понесених) іншими юридичними особами, що знаходяться у підпорядкуванні такої юридичної особи".

 

     Пояснюю, що  йдеться  про  специфічні  умови  діяльності  тих суб'єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв'язку. Ви знаєте,  що обрахувати всі доходи  і  витрати  у  змозі  тільки центральне  підприємство,  яке  здійснює  цю  діяльність,  тому що послуги зв'язку надаються,  буває,  з одного кінця України в інший кінець,  і  їх  не можна обрахувати по конкретній території.  Весь облік ведеться в центрі, і тому всі податкові зобов'язання повинне виконувати підприємство, яке це обраховує (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку!  Не  підказуйте  з  місця.  Давайте домовимося  про  таку  процедуру.  Якщо  у  когось  є  зауваження, записуйтесь на обговорення: один - "за", один - "проти". І ставимо на голосування. Є зауваження? Запишіться, будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Це нова норма, її в законі не було.

 

     ГОЛОВА. Висвітліть список.

 

     Депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область). Передайте слово депутату Немировскому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комітету Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Болградський виборчий округ,  Одеська область).  Уважаемые  коллеги!  Дело  в  том,  что практически  все  пункты  (утром  собирался  комитет,  они  прошли апробацию) не совпадают с теми,  которые наработаны в комитете. Но поскольку  сложилось  так,  что  проект  от комитета не внесен,  а данный пункт отработан,  сверен и  согласован  с  лицами,  которые заинтересованы   в  решении  этого  вопроса,  я  считаю,  что  его необходимо проголосовать и поддержать.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Депутат Олійник наполягає на голосуванні? Він сумнівається... (Шум у залi).

 

     Можна голосувати? Ставлю на голосування поправку до статті 2.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     Поправка до статті 3. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Вона   стосується   підпункту  3.2.4.  Тут записано:  "не є об'єктом оподаткування операції з обігу  валютних цінностей,  монетарних  металів,  банкнотів та монет Національного банку України,  за винятком тих, що реалізуються для нумізматичних цілей, випуску, обігу та погашення лотерейних білетів, випущених в обіг за дозволом Міністерства фінансів України,  продажу негашених поштових   марок  України,  конвертів  та  листівок  з  негашеними поштовими марками України,  крім колекційних  марок,  листівок  та конвертів для філателістичних потреб".

 

     Як бачите,   згадуючи   валютні  цінності,  ми  не  зазначили конкретно,  що сюди  повинна  включатися  іноземна  і  національна валюта.  Тому  пропонується  цей  підпункт  після  слів  "валютних цінностей"  доповнити  словами  "(у  тому  числі  національної  та іноземної  валюти)".  А після слів "Міністерства фінансів України" (там,  де йдеться  про  погашення  й  випуск  лотерейних  білетів) доповнити  словами  "виплати грошових виграшів,  грошових призів і грошових   винагород".   Пам'ятаєте,   Олександра    Володимирівна говорила,   що  на  місцях  почали  ставити  запитання,  чи  треба оподатковувати  грошові  виграші   по   лотерейних   білетах?   Ми пропонуємо   внести   це  доповнення,  щоб  не  виникало  подібних запитань.

 

     ГОЛОВА. Є інші думки з цього приводу? Запишіться.

 

     Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Тут немає  ніяких  сумнівів,  тому  що грошовий обіг взагалі не є об'єктом оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Підтримуєте, так?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Єдине... Василю Васильовичу, як ви ставитеся до того,  щоб записати: "державних лотерей"? Не всіх, які можуть бути "лотерейками", а "державних лотерей"?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Це  правильне  зауваження,  ми в Законі про податок на прибуток визначили,  що  таке  державна  лотерея,  тому доцільно доповнити.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень?  Хто за те,  щоб додати сюди слово "державних"?  Ставлю  на   голосування   цю   пропозицію.   Разом? Почекайте...

 

     Депутате Вінський, ви будете наполягати? Будь ласка.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область).  Олександре Олександровичу і шановні  народні  депутати, особливо ті,  хто представляє сільські округи! Я хотів би, щоб усі ми при голосуванні чітко усвідомлювали:  ПДВ береться  тоді,  коли йде  реалізація.  В основному реалізація в сільському господарстві припадає на  четвертий  квартал:  цукру,  хліба,  м'яса  тощо.  Це означає,  що,  ввівши  закон  з  1  жовтня,  ми вирішуємо бюджетні проблеми за рахунок сільськогосподарського товаровиробника.

 

     Тому голосувати за цей закон можна тільки за  умови  введення його  з 1 січня.  Я хотів би на цьому наголосити особливо для тих, хто представляє сільські округи, щоб ми усвідомлювали, що робимо.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати!  Шановний  Йосипе Вікентійовичу!  Ми пропонуємо норму, яка вирішуватиме цю проблему: сплата податку буде проводитись при фактичному надходженні  коштів за  реалізований  цукор.  І тільки після оплати поставленого цукру господарство  сплачуватиме  податки.  Ця  норма   якраз   вирішить проблему.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування доповнення до підпункту 3.2.4. Будь ласка.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Наступна поправка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Пропонується до підпункту 3.2.5 внести такі зміни.  Цей  підпункт  визначає,  що  не є предметом оподаткування операції  банківських  установ:  звільняються  від   оподаткування залучення  і  розміщення  грошових  коштів  за договорами,  позик, депозиту,  вкладу, страхування або доручення, надання управління і переуступка поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії та поручительства.

 

     Щодо норми  про  залучення  і  розміщення   грошових   коштів банківськими  установами  і  виникло питання.  Будуть чи не будуть оподатковуватися ці операції?  Вони не  повинні  оподатковуватися. Тому   ми   пропонуємо   у  підпункті  3.2.5  слова  "залучення  і розміщення"  замінити  словами  "надання   послуг   з   інкасації, розрахунковокасового   обслуговування,  залучення,  розміщення  та повернення".

 

     ГОЛОВА. Є заперечення? Запишіться.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Олександре  Олександровичу,  дивіться,  в  який цейтнот нас загнав уряд.  Працювати  над  законопроектом  про  ПДВ  без  порівняльної таблиці  неприпустимо,  депутати  не  знають,  за що голосують.  Я підтримую  пропозицію  депутата  Вінського.  Не  можна  цей  закон вводити  з  1  жовтня.  Ми  завтра  роз'їдемося  по своїх виборчих округах, а з 1 жовтня в державі почнеться колотнеча.

 

     Сьогодні може бути тільки один вихід: треба прийняти   те,   що   запропонувала  Олександра  Кужель  від Українського  союзу   промисловців   і   підприємців.   Ті   шість пропозицій,  долю яких сьогодні потрібно вирішити. Тоді ми зможемо зосередитися над ними, розібратися, проголосувати і внести зміни.

 

     А Голубченку я хочу сказати:  "Поважайте депутатів, ви ще сам депутат". Як можна такий важливий документ вносити в зал "сьогодні

- на сьогодні" та ще й змушувати депутатів приймати рішення?

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ще один аргумент  на  користь  того,  що  каже Василь  Васильович.  Мова  йде про те,  щоб,  скажімо,  при видачі заробітної плати послуги щодо її видачі не обкладалися ПДВ.  Тобто якщо  ми  цього  не  введемо,  то завод,  який прийде в касу брати гроші,  має сплатити ще й ПДВ за  свої  ж  власні  гроші.  Тому  я пропоную це зараз проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Відповідаю  на  зауваження Наталії Вітренко.  Питання про  введення  голосуватиметься  окремо,  тоді  й   вносьте   свою пропозицію і ви, і Олександра Володимирівна. А зараз мова йде щодо суті.

 

     Ставлю на голосування цю норму.

 

     "За" - 205. Не прийнято.

 

     Ще раз прошу проголосувати поправку до підпункту 3.2.5.

 

     "За" - 209. Не прийнято.

 

     Зачекайте хвилинку!  Я звертаюся до депутатів. Так, звичайно, у цейтноті опинилась Верховна Рада, згоден. Погано спрацював уряд, згоден.  Але через три дні настає 1  жовтня,  це  теж  факт.  Тоді давайте проголосуємо перенесення розгляду цього питання на завтра, я згоден.  Будь ласка,  всі завтра приходьте сюди і вирішимо. Одну хвилинку,  зачекайте, не треба голосувати! Або - на вівторок. А то ми  всі  за  принципи,  та  тільки  чомусь  щоб  хтось  інший   їх дотримувався...  Та  не  кричіть,  будь  ласка.  Дійдемо  до вашої статті, і надам вам слово.

 

     Іде голосування, будь ласка. Підпункт 3.2.5.

 

     "За" - 217. Не прийнято.

 

     Я ще   раз  кажу,  що  дату  введення  закону  в  дію  будемо голосувати окремо (Шум у залі). Так тоді немає сенсу приймати! Цей підпункт пропускається.  Чому ви кричете?  Сядьте, будь ласка. Цей підпункт відкладається.

 

     Від фракції слово надається депутату Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська область).  Шановні колеги!  Ми всі розуміємо,  що  треба сьогодні проголосувати і прийняти закон. Але якщо ми будемо такими темпами рухатись,  то нам не вистачить часу до кінця робочого дня. На  мою думку,  можна зробити так:  оскільки ми всі уважно вивчили зміни й доповнення,  то нехай називають статтю і запитують, чи є у когось зауваження. Якщо немає, то такого широкого коментаря давати не треба.  Ми ж усі ці статті вивчали. Так буде швидше, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Катерино Тимофіївно,  ви ж бачите,  до чого зводиться дискусія.  Один   має   підозри,   другий   пред'являє   претензії головуючому,  що я не надав можливості підготуватися... Не я писав цей проект закону,  я тут сьогодні тільки четвертий  день  працюю. Які можуть бути претензії?  Але,  бачте, треба використати момент, щоб шпигнути зараз, тому що це цікаво, розумієте, люди ж слухають. Ну  скільки  можна процедуру обговорювати,  ми ж проголосували її! Нічого не порушено.

 

     Я ставлю підпункт на голосування.  Ще раз повторюю,  підпункт 3.2.5 голосується.

 

     "За" - 240.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Пункт  3 законопроекту стосується статті 5. Пропонується,  зокрема,  внести зміни  до  підпункту  5.1.3.  Але, шановні   народні   депутати,   тут  вкралася  невеличка  помилка. Пропозиція щодо підпункту 5.1.3 врахована у підпункті  5.1.10,  де йдеться  про  надання  пільг  в  оподаткуванні витрат на утримання дітей у дошкільних закладах (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Василю Васильовичу.

 

     Та врешті-решт припиніть галасувати.  Слухайте,  що  говорить доповідач. Це поперше.

 

     По-друге, якщо   ви   вважаєте,   що   цей  підпункт  не  має принципового значення,  ми можемо  його  пропустити  і  розглянути пізніше.  А  якщо  це  принципово,  то  кажіть,  що це принциповий підпункт, і ми його обов'язково проголосуємо.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Підпункт   5.1.3   можна   не   голосувати, оскільки,  повторюю,  це  враховано  у  підпункті  5.1.10  чинного закону. Я прошу зняти його з голосування.

 

     ГОЛОВА. Який підпункт?  5.1.3?  Значить, ми його не голосуємо зовсім.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Підпункт   5.1.10  пропонується  доповнити абзацом такого змісту:  "харчування,  забезпечення речовим майном, комунально-побутовими    та   іншими   послугами,   що   надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи  відповідно  до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України". Мова йде про забезпечення осіб,  які  відбувають  покарання.  Вони  за  рахунок зароблених  коштів  оплачують  усі  послуги,  які  надаються їм за переліком,  затвердженим Кабінетом Міністрів.  Податку  на  додану вартість там не повинно бути,  ми пропонуємо проголосувати, щоб не виникало запитань.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Далі.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Пропонується пункт 5.1 доповнити підпунктами 5.1.19 і 5.1.20. Мова йде про пільги при операціях з приватизації  державного  майна  і  при  операціях  по будівництву  житла  за  рахунок  коштів фізичних осіб при передачі такого житла у власність  таким  фізичним  особам.  Цю  пропозицію висловила народний депутат Кужель,  і ми вважаємо, що її необхідно прийняти.

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  тут  написано:   "компенсаційні папери".  Законодавство  України  не  містить  такої категорії.  У законодавстві   є   "приватизаційні    папери".    "Компенсаційні" записувати  в  закон не можна.  А якщо вони віднесені до категорії приватизаційних,  то тоді це  на  них  поширюється.  А  записувати окремо  не можна.  Це некоректно стосовно Закону про приватизацію. Так?

 

     Зауваження? Ви проти? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний Олександре Олександровичу,  доповідач відразу  два  підпункти  назвав - 5.1.19 і 5.1.20.  Щодо 5.1.19 ви абсолютно праві,  треба вилучити те,  що ви сказали. А щодо 5.1.20 ми не так домовлялися.  Справа в тому, що, дійсно, треба звільняти від оподаткування те житло,  яке будується на замовлення  місцевих рад  для того,  щоб віддавати людям,  які перебувають на житловому обліку. А тут написано, що це поширюється і на оті "царські села". Тому  я  дуже  просив  би зазначити,  що це стосується будівництва житла,  яке має віддаватися людям,  що  перебувають  на  житловому обліку. Це питання соціального захисту.

 

     А що стосується "нових будівничих",  оцих нових "хат",  то ми не будемо для них пільги встановлювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Шановні   колеги,   ми   попередньо   подавали пропозиції   про  те,  що  операції  з  цінними  паперами  повинні оподатковуватися.  І я декілька разів висловлювала  свою  думку  з цього  приводу.  Особливо  треба  розрізнити первинний і вторинний ринок цінних паперів.

 

     Тому підпункт 5.1.19 сьогодні не є настільки  суттєвим,  його можна пропустити,  а 5.1.20 залишити з урахуванням того, що сказав депутат Терьохін.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я окремо ставлю на  голосування  підпункти  5.1.19  і 5.1.20.  Один  депутат  висловився проти підпункту 5.1.19,  а один підтримав з редакційним уточненням.

 

     Підпункт 5.1.19 голосується.

 

     "За" - 197.

 

     Підпункт 5.1.20.  Депутат  Семенюк  пропонує  за   нього   не голосувати. Ставлю на голосування підпункт.

 

     "За" - 145. Не підтримується.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати, у нас є можливість повернутися до цього питання. Ми можемо відредагувати цей підпункт і розглянути його (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу, не кричіть. Підніміть руку і візьмете слово.

 

     Депутату Кужель надається слово.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Уважаемые  народные  депутаты!  Депутат  Терехин очень классно использует то, что его так слушают, но он говорит не то,  что написано.  Это поправка депутатов Пехоты, Дроня, Кужель - всего девяти человек.  О чем она?  О строительстве жилья за деньги граждан,  о  МЖК.  А  те,  кто строит "царские села",  не платят в государственные строительные организации,  а нанимают частные. Там и  вопрос  о  НДС  не  возникает.  Поэтому здесь мы накажем только чистые кооперативы.  Был здесь представитель Киевгорстроя, который рассказывал,  как  люди  по пять лет вкладывают по копейке,  чтобы купить квартиру,  построить ее.  А мы сегодня одним росчерком пера делаем это жилье на 20 процентов дороже (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу:  професійну дискусію ведіть у комітеті тоді, коли готується проект.  А не під час пленарного засідання,  на всю Україну.

 

     Я підтримую   пропозицію   Олександри   Володимирівни,  треба проголосувати. Але навіть якщо не проголосуємо, то можемо цю зміну внести через два тижні,  ніде вона не дінеться.  А мова йде про ті пункти,  які ми обов'язково повинні прийняти до 1  жовтня  (Шум  у залі).  Ну,  п'ять.  Чому  ж ви кричите,  затримуєте розгляд?  Він входить до тих п'яти? (Шум у залі). Зрозуміло.

 

     Я ставлю пропозицію щодо підпункту 5.1.19 на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 193. Не прийнято.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Я  требую  поименного голосования по этой статье (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  заспокойтеся,  не переходьте на  фальцет  у сесійному залі. Це все елементарно можна вирішити.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Поставьте на поименное голосование.

 

     ГОЛОВА. Чого  ви  доб'єтеся тим?  Що депутат скаже і виборцям своїм,  і будь-кому,  що його змусили голосувати, а він і не знав, про що?  І він скаже,  що Терьохін був правий. Чому ви думаєте, що він неправий?

 

     Депутате Ярошинський,  якщо  ви  хочете  запороти  закон,  то давайте голосуватимемо з процедури, як ви кажете.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Я имею право настаивать на поименном голосовании по этой статье.

 

     ГОЛОВА. Хто за те,  щоб  поіменно  проголосувати?  Ставлю  на голосування цю пропозицію.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Я  требую извинения!  Чтобы сейчас же извинились передо мной. Вы меня оскорбили!

 

     ГОЛОВА. Зараз.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Я требую извинения!

 

     ГОЛОВА. Зараз, зачекайте. Проголосуємо...

 

     "За" - 86. Рішення прийнято.

 

     У поіменному режимі голосується підпункт 5.1.19. Прошу підтримати... Зніміть з голосування.

 

     Візьмете зараз слово, зачекайте. Я не можу надавати слово під час  голосування.   Депутат   Кужель   наполягає   на   поіменному голосуванні.

 

     Голосується підпункт 5.1.20 в поіменному режимі.

 

     "За" - 177. Не підтримується.

 

     Я приношу  вибачення  Олександрі  Володимирівні  Кужель,  яка зрозуміла,  що я до неї зробив відповідний  жест.  Це  стосувалося позиції, а не депутата. Будь ласка, прошу вибачити.

 

     Депутат Азаров. Прошу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Необходимость этой поправки вызвана тем,  что мы,  принимая основной закон,  не  учли наличие   уже   действующих   договоров.   Например,   договоры  о строительстве заключались  год,  два  года  назад,  и  в  цене  не учитывался НДС.

 

     Поэтому я вас убедительно прошу... Вообще, все нормы, которые сейчас предлагаются,  достаточно  выверены  и  сбалансированы.  Не обращайте внимания на эмоции, которые разыгрались в зале. Надо эту норму поддержать.  Если у кого-то есть  какие-то  сомнения,  то  я предлагаю   проголосовать   эту  норму  с  небольшим  дополнением: "виконання  робіт  по  будівництву   житла   за   вже   укладеними договорами", то есть по заключенным до введения в действие закона. Вот о чем речь идет.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановний Миколо Яновичу! У проекті є пункт 7 стосовно статті 11,  де ми врахували оцю ситуацію,  яка склалася в перехідний  період,   до   моменту   введення   закону.   Ми   тут запропонували записати, що всі пільги, які були за старим декретом і стосуються розпочатих будівельних робіт, діють і за цим законом.

 

     Щодо підпункту 5.1.20 я хотів би  детальніше  пояснити.  Мова йде  в  основному  про  будівництво,  яке  здійснюється  в Києві і Житомирі.  Наприклад,  Київміськбуд має угоди з  громадянами,  які вклали  свої  вільні  кошти в банк,  створений при цій будівельній організації. I от через цей банк фінансується будівництво житла на Харківському   масиві.   Саме   таке  будівництво  і  пропонується звільнити від оподаткування.

 

     Можливо, народний депутат Терьохін має рацію в тому, що треба уточнити,  що  йдеться  про  будівництво комунального житла,  а не індивідуального за кошти  громадян,  про  будівництво  житла,  яке здійснюється сьогодні будівельниками Київміськбуду.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Василю  Васильовичу,  це  добре,  що  у вас хороші думки,  але ви їх висловлюєте пізно.  Треба було роз'яснити своєчасно.   Це  по-перше.  А  по-друге,  я  підтверджую  прохання будівельних корпорацій прийняти цю норму,  інакше зненацька на  20 процентів подорожчає житло, а цього якраз і хочуть ті посередники, що торгують житлом у Києві та в інших містах.  Тому треба не  дати їм такої можливості, треба прийняти цю норму.

 

     Підпункт 5.1.20 ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 228. Рішення прийнято.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Пропонується поправка до підпункту 5.2.1. У цьому  підпункті  йдеться   про   звільнення   від   оподаткування підприємств,  де  працюють  інваліди.  Є  критерій  -  не менше 50 відсотків інвалідів серед працюючих у поточному звітному  періоді. Але звітний період збігається з часом нарахування податку,  і тому технічно виконати вимогу закону неможливо.  Ми  пропонуємо  ці  50 відсотків  визначати  не  в  поточному,  а в попередньому звітному періоді,  щоб спростити нарахування  податку  або  звільнення  від оподаткування. Будь ласка, прийміть цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Комітет   з   питань  соціальної  політики  та  праці підтримує? Підтримує.

 

     Я ставлю на голосування підпункт 5.2.1. Прошу підтримати.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Одну хвилиночку!  Я вношу  пропозицію  ще  раз  проголосувати пункти,  без  яких  не  можна обійтися,  без яких не можна вводити закон у дію з 1  жовтня.  Нехай  Олександра  Володимирівна  Кужель назве перший, другий, третій, п'ятий... Або ви зробіть це.

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні депутати,  тоді я пропоную повернутися  до  тих  пунктів,  які  ми  вважаємо  головними   для перехідного періоду.

 

     Прошу відкрити сторінку 2. Пункт 7 стосовно статті 11 чинного закону. Поправка до пункту 11.5.

 

     У пункті  11.5  чинного  закону  йдеться  про   оподаткування імпорту.  Там,  де визначено право видачі і погашення векселя,  ми пропонуємо (зверніть увагу  на  четвертий  абзац  на  сторінці  3) додати: "а також на ввезені до 1 січня 1999 року товари критичного імпорту  (крім  їх  ввезення  на  умовах  переробки  давальницької сировини)   за  номенклатурою,  встановленою  Кабінетом  Міністрів України".  Тут ідеться про визначення переліку товарів  критичного імпорту,  а  це  насамперед нафта,  газ,  мінеральні добрива,  які будуть ввозитися без оподаткування до  кінця  1999  року.  Про  це йшлося і в пропозиціях народного депутата Кужель.

 

     ГОЛОВА. Якщо  я  не  помиляюся,  то  Віталій Андрійович Масол завжди наполягав на тому,  щоб підтримати цю пропозицію,  бо  вона стосується  комплектуючих,  які стають мультиплікатором вартості й затрат.

 

     Депутату Кужель надається слово. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Возникает вопрос: что будет в списке критического импорта,   определяемом   Кабинетом   Министров?  Большая  просьба (депутаты и промышленники об этом просили),  чтобы  обязательно  в этом   списке  была  нефть.  Мы  должны  быть  уверены,  что  наши нефтеперерабатывающие комбинаты  будут  загружены  работой.  Надо, чтобы это было хотя бы в скобочках.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я  підтверджую,  що  в  переліку критичного імпорту,  який діє  сьогодні,  є  нафта,  газ,  вугілля,  вугільні брикети і деякі комплектуючі, які були визначені ще в 1994 році як критичний імпорт.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кужель знову просить слова. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Василий Васильевич, в списке критического импорта не должно быть продуктов,  которые изготовляются в Украине. Если у нас есть собственный уголь,  то в критическом  импорте  не  должно быть угля. Определяется список Кабинетом Министров. Главное, чтобы в него была включена нефть.

 

     ГОЛОВА. Позицію  Кабінету  Міністрів  зараз  викладе   перший віце-прем'єр Голубченко. Будь ласка.

 

     Адже є різне вугілля. Будь ласка, спокійно.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я прошу вибачення.  Усі повинні розуміти, що таке критичний імпорт.  Це  те,  чого  не  вистачає  за  балансом. Наприклад,  якщо  у  нас  є  85  мільйонів  тонн вугілля,  але для коксування придатні тільки 45 при потребі 55, то 10 мільйонів тонн повинні бути в критичному імпорті, це буде нормально.

 

     Щодо нафти,  то балансу бракує,  тому усе, що завозитиметься, буде в критичному імпорті.

 

     Ми маємо  достатньо  сировини,  яку   виробляє   металургійна галузь,  Криворізький  басейн,  для доменного виробництва.  Але ми завозимо чомусь з Лебединки,  з Росії. Отут не потрібно критичного імпорту.  І  я  прошу  проголосувати.  Це  нормально,  ми до цього підійдемо як належить.  І врахуємо обов'язково прохання  вугільної галузі, розвиватимемо свою галузь.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Костянтиновичу,  не треба розжовувати.  Усе зрозуміло.

 

     Депутате Суслов,будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  народные  депутаты!  Дискуссия  пошла немного   в   неправильном  направлении.  Речь  идет  о  том,  что предлагается  сохранить  действующий  на   сегодня   порядок.   Он устраивает наши предприятия,  которые завозят комплектующие, сырье и тому подобное.

 

     И я  вас  уверяю,  что  в   номенклатуре,   которая   сегодня утверждается и будет утверждаться дальше, конечно не будет товаров потребления,   составляющих   конкуренцию    нашему    внутреннему производству.   Поэтому   предлагается   этот  пункт  принять  без дальнейшего обсуждения.

 

     ГОЛОВА. Можна  проголосувати?  Ставлю  на  голосування  пункт 11.5. Голосуйте.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     До цього пункту є ще зауваження?  Тоді з приводу цього пункту виступають депутати Анісімов і Федорин. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Чтобы разрешить  сомнения  некоторых  народных депутатов,  в первую очередь производственников, я прошу буквально две строчки добавить к  пункту,  который  ми  проголосовали:  "для собственного   производства".   Тогда   предоставится  возможность критический импорт  определять  Кабинету  Министров.  А  коль  для собственного  производства  с  учетом  баланса,  то  это как раз и предусматривается этой нормой (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, так?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.   Александр    Александрович,    это    можно голосовать.

 

     ГОЛОВА. Для власних виробничих потреб.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Это же так и записано.

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Костянтиновичу,  будь  ласка,  на засіданні один головуючий. Спокійно.

 

     Для власних виробничих потреб. Голосуємо.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.Тут,  безумовно,  так  і   розумілося:   "для власних виробничих потреб", але доповнення не завадить.

 

     ГОЛОВА. Спокійно. Прошу голосувати.

 

     "За" - 255. Прийнято.

 

     Щось пропустили? Депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты! Василий Васильевич! Когда я  говорил  о  том,  что  договора  заключались  до  момента вступления  закона в силу,  вы совершенно правильно отослали нас к пункту 11.1.  Давайте его проголосуем.  Это  жизненно  необходимое положение.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я  перепрошую,  ми справді перескочили один пункт,  який  попередньо  обговорювали.  Ідеться   про   пункт   7 законопроекту: "Доповнити пункт 11.1 абзацом такого змісту..." Тут ідеться якраз про пільги,  які надавалися попереднім  законодавчим актом  -  декретом  Кабінету  Міністрів,  і  роботи  згідно з яким розпочалися  за  умов  звільнення  від   оподаткування.   Ми   тут перелічили пункти статті 5 декрету,  котрий скасовуватиметься, дія яких  триватиме  до  завершення  зазначених  робіт.  Будь   ласка, прийміть цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Немає   заперечень   щодо   цього   пункту?   У   вас заперечення,  Василю  Петровичу?   Ні.   Ставлю   на   голосування доповнення до пункту 11.1.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Депутате Алексєєв, що у вас?

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемый  Александр Александрович!  Уважаемые депутаты! К пункту 11.5 есть моя поправка, которая была, кстати, в том  законопроекте,  который  я  подал:  "Одночасно сума,  що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платнику податку". А не "в тому звітному періоді".

 

     ГОЛОВА. Ми  домовилися,  що всі подібні зауваження розглянемо окремо.  Сьогодні ми розглядаємо тільки  ті,  без  яких  не  можна запроваджувати  з  першого числа закон,  навіть розглядати питання про запровадження.  Тому вони не втрачені,  ми до них повернемося. Називайте інший принциповий пункт.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановний Олександре Олександровичу, якраз ця пропозиція  врахована  на  сторінці  першій,  перший  абзац:   про погашення векселя протягом цього податкового періоду.

 

     ГОЛОВА. Дискусію потім, я прошу. Наступний принциповий пункт.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Пропозиція до пункту 11.6 (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. До 11.5? Так ми ж проголосували те, що тут подали.

 

     Депутате Федорин, будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Шановні колеги! У пояснювальній записці вказано: "З метою створення сприятливіших умов для сплати податку на додану вартість з імпортованих  товарів  знижено  з  10  до  5  мільйонів гривень  обсяг  оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) як однієї з умов для підтвердження статусу  імпортера  без авалювання податкового векселя комерційними банками".

 

     Шановні колеги,   як   ми   знаємо,  80  відсотків  економіки розвинених держав - це малі підприємства.  Знижуючи до 5 мільйонів обсяг операцій,  ми позбавляємо,  наприклад,  невеличкі фірми, які тепер  починають  складати  в  Україні   комп'ютери,   телевізори, можливості ввозити комплектуючі.  І, таким чином, ми задавимо всіх цих  підприємців,  вони  не  зможуть  в  банках   підтвердити   ці повноваження.

 

     ГОЛОВА. Ярославе  Володимировичу,  я  ще раз прошу вас і всіх депутатів.  Ви говорите цікаві й розумні речі,  вони зафіксовані у таблиці і будуть потім враховані. А тепер розглядається тільки те, за що проголосувала Верховна Рада і що ви отримали на руки.  Прошу не брати більше слова з цього приводу (Шум у залі).

 

     Будь ласка,  наступний  пункт.  Я  не  порушую Регламент,  ми проголосували процедуру.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановний Олександре Олександровичу, останній абзац,  який ми проголосували,  доцільно доповнити такими словами: "проводиться без сплати ПДВ в момент перетину митного кордону". Це дасть  можливість  не  здійснювати  продаж  товарів  на  території митного кордону.  Якщо ми це  проголосуємо,  то  деталізуємо  дану норму.

 

     Тобто в пункті 11.5 після слів: "до 1 січня 1999 року проводиться без сплати ПДВ" додати:  "в момент  перетину митного кордону".

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування доповнення "в момент перетину митного кордону".

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Але я ще раз роблю зауваження вам, Василю Васильовичу, і всім урядовцям,  які  готували  цей  документ.  Невже ви - спеціалісти, професіонали  -  не  знали,  що,   подаючи   до   Верховної   Ради законопроект,  треба  відразу  виписувати  всі  ці моменти?  Треба готувати досконалий законопроект, а не сирий, щоб менше пропозицій вносили депутати,  та спеціалісти з уряду не кричали: допишіть те, допишіть те! Це знущання із законодавчої роботи.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Ми просимо вибачення за технічні помилки.

 

     Доповнення до пункту 11.6.  У пункті 11.6 зазначено,  що до 1 січня   1999  року  застосовується  нульова  ставка  оподаткування операцій з продажу вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і  торфових  брикетів  та  електроенергії населенню.  Пропонується слово "населенню" вилучити, і ця норма діятиме до кінця року.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 228.

 

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Пропонується також пункт 11.6 доповнити  ще одним абзацом. Я стисло поясню, про що тут ідеться.

 

     Як ви  бачили  з  розрахунків,  запровадження  норм,  які  ми голосуємо,  призведе до зниження  податкових  надходжень  на  1,24 мільярда гривень.  Але цей розрахунок зроблено з урахуванням того, що ми ухвалимо доповнення до пункту  11.6,  в  якому  йдеться  про зовнішньоекономічні   бартерні   операції,   поставки  товарів  за бартерними угодами за кордон,  зберігши в цілому чинну  норму.  Ця норма  врахована  при визначенні всіх угод та цін.  Ідеться не про застосування нульової ставки до експортних бартерних  операцій,  а про  звільнення  від  оподаткування бартерних операцій на експорт. Тобто з бюджету не відшкодовуватиметься  вхідне  ПДВ  з  бартерних операцій. Я повторюю - ця норма діє з 1992 року по сьогодні.

 

     Якщо ми  ухвалимо  таку поправку,  то збережемо 665 мільйонів гривень державних коштів.

 

     Якщо ця норма не проходить, то втрати бюджету збільшуються...

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  ви  не  говоріть   "якщо".   Ви вважаєте, або уряд вважає це за доцільне...

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Уряд наполягає на прийнятті цієї пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Тоді  зачитайте  її  ще  раз.  Тільки  без довільного коментаря! Зачитайте, про що йдеться.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Пропонується  доповнити  пункт  11.6  новим абзацом  такого  змісту:  "До  1  січня  1999  року  у разі вивозу (експорту)  товарів  (робіт,  послуг)  за  межі  митної  території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість,  що сплачена (нарахована) у зв'язку з  придбанням товарів  (робіт,  послуг),  на  збільшення  податкового кредиту не відноситься,  а включається до валових витрат виробництва платника податку".

 

     ГОЛОВА. Є заперечення проти цього?

 

     Депутате Терьохін, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Комітет категорично проти  цієї  норми.  У  нас  історично  склалася  така   структура зовнішньоекономічних відносин із Росією, що приблизно 40 відсотків товарообороту здійснюється в бартері.

 

     Тепер що пропонується, якщо висловитися нормальною мовою? Щоб українська продукція на 20 відсотків стала дорожчою,  оскільки ПДВ не компенсується у витратах,  а йде в собівартість. Я не знаю, для чого це робиться. Пропоную не голосувати за даний пункт, який, між іншим, суперечить загальній концепції нашого проекту закону.

 

     ГОЛОВА. Я пропоную згаданий пункт розглянути іншим разом.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Олександре Олександровичу, це не зовсім так, як  каже  народний  депутат  Терьохін.  Ціни  не  змінюються після запровадження даної норми.  Я повторюю - це діє умова сьогоднішніх угод про бартерні операції. Цінові зміни при цьому не відбуваються (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Прошу   заспокоїтися.   Є   позиція    уряду,    вона підтримується  Комітетом  з питань бюджету.  Йдеться не тільки про окремого суб'єкта господарювання,  а про державний бюджет.  Ми  не повинні  цього забувати,  бо можна створити нібито позитивні умови для виробника,  через які потім треба просто умивати  руки,  брати шинелі  і  йти і з уряду,  і з Верховної Ради,  оскільки зовсім не буде бюджету. Це ж зрозуміло.

 

     Тому треба  підтримати.  А   якщо   будуть   пропозиції   про скасування даного пункту,  то ми його окремо розглянемо. Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 203.

 

     Депутат Азаров говорить. Прошу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Поправки,  которые представило правительство,  отработаны с производственниками, не с господином Терехиным. Они представляют из себя разумный компромисс между  необходимостью поддержки собственного товаропроизводителя и потребностями  бюджета.  Я  говорю  совершенно  ответственно,  как председатель   Комитета   по  вопросам  бюджета.  Если  мы  сейчас проголосуем эту норму,  то на  бюджете  1998  года  можно  ставить крест.

 

     Если же  мы  не  проголосуем эту поправку,  то криминализация через  бартерные  операции,  уклонение  от  уплаты  налогов  будет продолжаться и далее. Следовательно, это очень серьезная норма.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  звернути  увагу на одну обставину.  Якби ми діяли не через бартер,  а  через  банківську  операцію  у  вигляді грошей,  то поза всяким сумнівом все йшло б у ПДВ і не поставало б ніяких питань. Чи не так?

 

     Тому якщо йдеться про стосунки,  до того  ж  про  перетинання митного кордону, треба все врахувати.

 

     Що скаже депутат Суслов з цього приводу?

 

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемые   народные   депутаты!  Обращаю  ваше внимание на сказанное Василием Васильевичем: тем самым сохраняется действующая на сегодня практика, которая тоже всех устраивает.

 

     Сергей Анатольевич прав.  Надо создавать условия при экспорте для возмещения уплаченного налога  на  добавленную  стоимость.  Но такие  условия  возникают  при  переходе  от  бартерных операций к экспорту за деньги.  Поэтому тут возникает  дополнительный  стимул для перехода к денежным расчетам. Надо поддержать.

 

     ГОЛОВА. Однакові механізми...

 

     Ще раз ставлю на голосування цю норму.  Прошу її підтримати з урахуванням позицій двох комітетів та уряду. Будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Ще які  думки?  Можете  вислухати  мою  думку.  Ми  ж  хочемо позбутися бартеру як явища.  То треба для всіх створювати однакові механізми.  Якщо  для  бартеру  пільгові  умови,  а  для  грошових операцій гірші, то ми ніколи не перейдемо на нормальний механізм.

 

     Депутате Ващук, будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановні колеги, треба підтримати позицію уряду. В чому тут секрет?  Коли відбувається бартерна операція  в  особливо великих розмірах (скажімо,  розрахунки за газ чи нафту),  то фірма прибутку не має,  а отримує його тоді,  коли держава повертає їй з бюджету ПДВ. А оборот мільярдний. От і порахуйте, яка це сума з 20 відсотків.  То ми самі з вами стимулюватимемо чорний  обмін,  який сьогодні діє на ринку. Це обов'язково потрібно підтримати.

 

     ГОЛОВА. Цілком  слушно.  Ставлю  ще раз на голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.  В.  Наступний підпункт 4 пункту 7 на сторінці 3.  В  підпункті  4  пропонується частини 2-6 пункту 11.8 замінити частинами 2-4 такого змісту...

 

     ГОЛОВА. Читати не треба. Поясніть, будь ласка, тільки суть.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Зміни у підпункті 2 стосуються  регулювання сплати   ПДВ  торговельним  організаціям  із  залишків  непроданих товарів на момент запровадження даного закону.  Торгівля  сьогодні не  була  платником  податку  на  додану  вартість і,  закуповуючи товари,  сплачувала   податок,   але   з   бюджету   він   їй   не відшкодовувався.   Норма   цього   законодавчого   акта   пропонує відшкодовувати  торгівлі  всі  витрати  зі  сплати  ПДВ  під   час закупівлі  товарів.  Залишки,  не  продані на момент запровадження даного закону,  становлять,  за нашими розрахунками,  1,6 мільярда гривень. Таких коштів у бюджеті не передбачалося.

 

     Ми пропонуємо  цю  норму  викласти  в  дещо  іншій  редакції, задовольнити потреби торговельних організацій  і  зменшити  втрати державного бюджету. Йдеться про те, що із залишків товарів, які не будуть   продані    на    перше    жовтня,    відшкодування    ПДВ здійснюватиметься для торговельних організацій через отримання від продажу цих залишків і погашення власних витрат зі сплати  ПДВ  за рахунок  податку,  отриманого  з  покупця  внаслідок  продажу  цих залишків товарів.  Тобто ми не відшкодовуємо  з  бюджету,  але  не забираємо ПДВ,  що надійде до торговельних організацій від продажу цих  залишків,  і  відбувається   погашення   заборгованості.   Це абсолютно виважена норма.

 

     ГОЛОВА. Можна   голосувати?   Ставлю   на   голосування  таку пропозицію. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 231.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Ще одна пропозиція.  Ідеться про податок на додану вартість,  що залишився не сплаченим платниками податку, за продукцію,  яка  відвантажена,   але   не   оплачена   на   момент запровадження цього закону в дію.

 

     За нашими розрахунками, у вартості відвантажених товарів, які не будуть  оплачені  на  момент  набрання  чинності  цим  законом, залишиться   близько   3,5  мільярда  гривень  податку  на  додану вартість.  Чинним  законом  передбачається,  що  треба  нарахувати податок  одночасно  на  всі  ці  залишки відвантажених товарів,  і підприємства мають сплатити його до кінця 1997  року.  Безперечно, 3,5 мільярда гривень підприємства не сплатять.  Тому ми пропонуємо до початку 1999 року (тобто за рік і три місяці) внести податок за відвантажену  продукцію  в міру надходжень коштів у рахунок оплати за ці товари.  Тобто касове  надходження  коштів  за  відвантажену продукцію  зумовлюватиме  податкові  зобов'язання  цієї  категорії платників.

 

     ГОЛОВА. Тобто  йдеться,   по   суті,   про   реструктуризацію заборгованості перед бюджетом. Так?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Можна так назвати: "реструктуризація заборгованості на перше жовтня 1997 року".

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень проти цього?  Є заперечення. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Я  маю  доповнення.  Василю  Васильовичу,  ми домовлялися, що...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Якщо доповнення,  то давайте спочатку проголосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я  перепрошую,  ви вже моє доповнення один раз так поставили на голосування...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Вимкніть мікрофон.  Ви  візьмете  для доповнення  слово  і  ми  його  проголосуємо.  А зараз голосується норма, запропонована доповідачем. Будь ласка.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Будь ласка, депутате Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ми домовилися,  Василю Васильовичу, що там, де йдеться про дату виникнення податкових зобов'язань з продажу,  має бути записано:  "у тому  числі  отримання  відшкодування  під  час експорту",  а  там,  де  йдеться  про  дату виникнення податкового кредиту - "у тому  числі  під  час  імпорту".  Щоб  касовий  метод застосовувався і там, і там.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Сергію   Анатолійовичу,   ваші  пропозиції стосуються іншого  пункту.  Зараз  ідеться  про  суми  податку  за відвантажену  продукцію,  які  фіксуватимуться  в балансі на перше жовтня 1997 року. Це не імпорт, оскільки відвантаження провадиться нашим платником податку.

 

     ГОЛОВА. Я розумію,  що Сергій Анатолійович не вибачатиметься, але це в робочому порядку було.  Він,  мабуть,  не зрозумів,  чому такі докори адресував головуючому.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Наступний  підпункт  4.  Кабінет  Міністрів пропонує врегулювати відносини з платником  податку  за  залишками невстановленого  обладнання  та  будівництва,  не  завершеного  за станом на перше жовтня,  тобто на момент  запровадження  закону  в дію.  За  всі  залишки закупленого та встановленого обладнання цим підприємствам відповідно  до  чинного  закону  не  відшкодовувався податок  на  додану вартість,  сплачений під час їх закупівлі.  Ми запропонували одночасно відшкодувати весь ПДВ,  який  залишився  у вартості  невстановленого  обладнання.  За  нашими розрахунками ця сума сягає 1,3 мільярда гривень. Знову-таки повторюю: у бюджеті ці витрати  не  передбачалися,  тому  не  можна  буде  профінансувати повернення ПДВ за невстановлене обладнання.

 

     Зважаючи на  те,  що  дане  обладнання   закуплене   протягом багатьох  останніх  років,  ми  пропонуємо  відшкодовувати  ПДВ  у залишках  невстановленого  обладнання  після   введення   його   в експлуатацію.  Саме  в  такий  спосіб  підприємство  отримає назад сплачені податки.  Усе інше, що не запровадиться в експлуатацію до початку 1999 року,  буде віднесене на витрати,  пов'язані з їхньою діяльністю,  тобто враховуватиметься під час визначення  бази  для нарахування  податку  на  прибуток.  Це  прийнятний варіант,  який надасть можливість підприємству відшкодувати власні витрати.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень стосовно цієї пропозиції?  Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Василю Васильовичу,  я  тут  собі  відмічаю  важливі  пункти. Олександра Володимирівна  казала,  що  їх  буде  п'ять,  а  я  вже нарахував сім.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати, я не порушую нашої домовленності.  Ідеться про статті,  які  складаються  з  багатьох підпунктів.

 

     Далі. Пропонується  статтю 11 доповнити пунктами 11.12-11.17. Ми домовлялися,  що вони будуть перехідними,  тобто регулюватимуть запровадження податку.

 

     Пункт 11.12.  Звертаю  вашу  увагу,  що  тут визначено дату 1 січня 1998 року.  Ми пропонуємо нову - 1 січня 1999 року.  Платник податку   визначає  дату  виникнення  податкового  зобов'язання  з продажу товарів (робіт,  послуг) у  разі  зарахування  коштів  від покупця  (замовника)  на  банківський  рахунок платника податку як оплати товарів  (робіт,  послуг).  Це  якраз  ідеться  про  касове нарахування податку в міру оплати відвантаженої продукції.

 

     ГОЛОВА. Я гадаю,  зрозуміло.  Це важливий пункт.  З поправкою "до 1 січня 1999 року".

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Так, до 1 січня 1999 року, і слова "за своїм рішенням мають право" вилучити,  а ввести обов'язкову форму оплати товарів (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну  секунду,  зачекайте.  А  як  же  інакше?   Тоді поясніть.  Якщо  немає  "за  своїм  рішенням  мають право",  то як інакше?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Тут  ідеться  про  те,  що  і  покупець,  і продавець   повинні   працювати   в  однаковому  режимі.  Якщо  ми пропонуємо продавцеві на свій вибір визначити метод нарахування за касою,  а покупцеві за методом нарахування,  то покупець безумовно матиме вигоду з цього,  бо відшкодування він  отримає  за  методом нарахування. А сплата податку - за касовим нарахуванням.

 

     Ми пропонуємо  тут  однакові  умови  для  покупця  і продавця товарів.

 

     ГОЛОВА. Отже,  виправляється дата на  1  січня  1999  року  і вилучається фраза "за своїм рішенням". Ставлю на голосування.

 

     "За" - 231.

 

     Далі.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!  Народний депутат Терьохін підійшов  до  мене  і запропонував, щоб цей пункт було доповнено ще його зауваженням.

 

     Пункт 11.12,  викладений на сторінці 4,  доповнити таким:  "в тому числі виникнення права на отримання бюджетного  відшкодування під  час експорту товарів (робіт,  послуг)".  Йдеться про те,  щоб відшкодовувався вхідний  ПДВ  тільки  за  фактом  оплати  товарів, відправлених на експорт.

 

     ГОЛОВА. Можна  це  проголосувати?  (Шум  у  залі).  Ставлю на голосування.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Ще є важливі пункти? (Шум у залі).

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Пункт 11.13.  Йдеться про  збереження  умов оподаткування  підприємств  у  експериментальній  економічній зоні "Сиваш". Ми пропонуємо цю норму зберегти, бо в попередньому законі її не було повторено і вона автоматично втрачає силу.

 

     Враховуючи ситуацію,  яка  склалася з оподаткуванням спільних підприємств,  підприємств з іноземними інвестиціями, ми пропонуємо цю норму проголосувати та зберегти для підприємств у зоні "Сиваш", встановити для  них  окремий  порядок  оподаткування  податком  на додану вартість.

 

     ГОЛОВА. Депутат Немировський говорить.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Уважаемые коллеги! Очень правильный пункт. Но когда мы принимали  закон  об  экспериментальной  экономической зоне  "Сиваш",  то предусматривали,  что через год ее деятельности они  отчитаются  в  Верховном  Совете  -  что  сделано,  насколько расширилось количество рабочих мест, какая польза... Ни отчета, ни данных нет.

 

     Поэтому данный  пункт  не  следует  голосовать,  а  отложить. Изучить вопрос, и только после этого голосовать.

 

     ГОЛОВА. Депутате Мозер, будь ласка.

 

     МОЗЕР Г.Е.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Богунський  виборчий округ,  Житомирська область). Уважаемые коллеги!  Хочу внести ясность по поводу того, что сказал коллега Немировский.

 

     Мы в мае действительно в комитете рассматривали вопрос, ибо в мае   истекал   срок   представления   отчета    о    деятельности экспериментальной экономической зоны "Сиваш".  В связи с тем,  что оформление  документов  по  экспериментальной  экономической  зоне "Сиваш"  было  затянуто,  в  мае  не  было  возможности предложить какие-то конкретные  данные.  Мы  на  заседании  комитета  приняли решение  перенести  отчет  на сентябрь.  Я думаю,  что в ближайшие недели (такие заверения со стороны Кабинета  Министров  есть)  нам будут  представлены  все  материалы  по работе в экспериментальной зоне "Сиваш", и мы сможем доложить их в этом зале.

 

     ГОЛОВА. То треба голосувати?

 

     МОЗЕР Г.Е.  Я предлагаю проголосовать этот пункт,  потому что он действительно выпал из Закона "про податок на додану вартість".

 

     ГОЛОВА. Депутати Азаров і Суслов, будь ласка, стисло.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Депутат Немировский, конечно, прав, и надо, безусловно, осуществлять контроль за нашими решениями  по  экспериментальной  экономической зоне "Сиваш".  Но, уважаемый Владимир Лукич и уважаемые народные депутаты, если мы не проголосуем  эту норму,  то с 1 октября начинают начислять НДС.  У них уже договора,  идут  операции.  Через  месяц  или  полтора  мы убеждаемся, что надо восстановить эту льготу. Что мы делаем тогда? Так не проще ли сейчас сохранить этот пункт  по  экспериментальной зоне "Сиваш",  разобраться,  а если надо будет,  то и снять. Все в нашей компетенции (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутате Суслов,  будь ласка.  Спокійно, сьогодні вся Україна майже як зона. Отже, треба дивитися.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Я был в зоне "Сиваш" неделю назад.  Там уже осуществлено  инвестиций  на  25  миллионов долларов.  Кроме того,  24 инвестиционных проекта находятся сейчас на рассмотрении в  Министерстве  экономики.  Все  это  делалось  в расчете  на  то,  что  пока  еще  действует  льгота  по  налогу на добавленную стоимость.  Если мы сейчас не проголосуем  эту  норму, то,   во-первых,  погубим  очень  большой  труд,  а  во-вторых,  в очередной раз  нанесем  удар  по  нашему  престижу  (имею  в  виду отношение к инвесторам: ни с того ни с сего опять изменяем условия налогообложения, хотя закон приняли только год назад).

 

     Я прошу поддержать  эту  норму,  показать  последовательность украинской политики.

 

     ГОЛОВА. Хто за те, щоб доповнити статтю 11 пунктом 13? Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Під  особисту  відповідальність  Суслова   й Азарова.

 

     ГОЛОВА. Під  особисту  відповідальність  депутатів  Суслова й Азарова.

 

     "За" - 217.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Підтримайте,  будь  ласка,  не можна в ході гри змінювати правила.

 

     "За" - 230.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Пункт 11.14. У ньому пропонується встановити до 1 січня 1999 року  окремий  порядок  оподаткування  операцій  з продажу газу.  Як відомо, газ надходить до споживача через дві-три посередницькі організації:  Укргазпром, Укргаз і облгаз, при цьому ціна  газу  не  змінюється.  Вона  визначатиметься  тільки під час безпосереднього продажу споживачу.  Зважаючи на це, ми пропонуємо, щоб   об'єктом   оподаткування   були   операції  з  продажу  газу безпосередньо споживачу.

 

     Друга частина  цієї  пропозиції   стосується   продажу   газу населенню  і  бюджетним  організаціям.  Анатолій Костянтинович уже казав,  що за розрахунками,  підготовленими до постанови  Кабінету Міністрів,  ціна газу для населення становитиме 66 доларів за 1000 кубометрів,  як було і до сьогодні.  Але ця ціна -  66  доларів  - складатиметься з урахуванням податку на додану вартість.  Тому тут проблем із справлянням податку не виникає.

 

     Прошу проголосувати цей пункт у такій  редакції,  це  спрощує схему оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Ви  за  чи  проти?  Депутат Мозер хоче щось уточнити. Прошу.

 

     МОЗЕР Г.Е.  Ни Укргаз,  ни облгаз газ не продают.  Они  берут только плату за услуги по транспортировке газа. Газ продают Единые энергетические системы и так далее.  Вы оговорились или  умышленно так сказали?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я не обмовився. Ці організації беруть плату тільки за послуги з доставки газу. Але ця плата в грошовому виразі проходить  через їх рахунки,  і вони автоматично стають платниками податку - і Газпром, і Укргаз, і облгази. Газові трейдери продають газ   безпосередньо   як   імпортери   і   як   продавці.  Вони  й сплачуватимуть податок при продажу.  Укргазпром  і  Укргаз  будуть вилучені з переліку платників податку.  Це прийнятна схема,  і всі організації підтверджують правильність нашої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  про   доповнення статті 11 пунктом 14. Будь ласка.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Далі.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати! Пункт 11.15, який запропоновано внести,  дуже важливий для дрібного бізнесу або  для підприємств, які здійснюють торгівлю вроздріб. Вони використовують касові  апарати.  Програма,  закладена  в  касових  апаратах,   не відповідає  нормам,  передбаченим  нашим законом.  У касовому чеку податок повинен бути виділений так: ціна товару, крім цього ПДВ. А касові апарати налаштовані на програму: ціна, у тому числі ПДВ. На зміну цієї програми потрібен рік  або  півроку.  Щоб  не  виникало колізій   із   платниками   податку,   які  займаються  роздрібною торгівлею,  ми в пункті 11.15 пропонуємо зберегти цю  програму  до того часу, поки буде проведене переналагодження програми.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло,   це   об'єктивна   потреба.   Ставлю   на голосування цю норму. До 1 липня 1998 року.

 

     "За" - 241.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Пункт 11.16.  Передбачається, що до 1 січня 1998  року  не  застосовуватиметься  норма  прийнятого закону щодо оподаткування  послуг  із   транзитних   перевезень   вантажів   і пасажирів.  Тарифи на перевезення, що діють сьогодні, погоджені на рівні міжурядових і міжгосподарських договорів і  затверджені.  Ми пропонуємо не змінювати ці тарифи, запроваджуючи податок на додану вартість, а ввести його з 1 січня 1998 року.

 

     Які думки з цього приводу були?  Враховуючи,  що  в  програмі діяльності  уряду,  яка  вже  підготовлена,  передбачено зменшення послуг,  пов'язаних із перевезенням вантажів і пасажирів (на 30  і більше  процентів),  введення  з  1998  року до тих передбачуваних тарифів податку на додану вартість не приведе  до  істотної  зміни тарифів  порівняно  з  нинішнім  рівнем.  Це  не  буде втратою для перевізників,  але і державний бюджет матиме  значний  дохід.  Від введення  податку  на  додану  вартість  на ці послуги в державний бюджет надійде близько 1 мільярда гривень.  Згідно з  декретом  це була  пільга,  надана  нерезидентам,  які  займаються перевезенням вантажів через територію України.  Цю пільгу,  як і всі  інші,  ми скасували.

 

     Прошу проголосувати за цю норму.

 

     ГОЛОВА. Депутат Найда.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Василий Васильевич!  Ну, во-первых, тут не совсем  все  понятно  написано.  У  нас не было налога на транзит. Новой редакцией закона,  срок  введения  в  действие  которого  мы переносили,  он предусмотрен,  но из-за этого его тоже переносили. Сейчас  подходит  время  заключения  договоров  на  будущий   год. Снижение   тарифов   на   перевозку   (то,   о  чем  вы  говорите) соответствует действительности,  но  если  мы  вводим  НДС,  сумма возрастет.  У  нас  уже  и так осталось всего 30 процентов обкемов транспортных перевозок по Украине через порты по железным  дорогам и автомобильным транспортом.  Осталось немного,  все станут возить через Новороссийск и Белоруссию.  Поэтому я предлагаю  этот  пункт исключить. НДС на транзит вводить нельзя, мы потеряем миллиарды.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я  на  це  запитання  хотів  би  дати деякі пояснення.  Згідно з чинною сьогодні нормою вхідний податок,  який сплачують  перевізники,  не відшкодовується.  Організації вимушені закладати ці витрати у вартість перевезення.  За розрахунками,  це становить 12 відсотків ціни товару.

 

     Якщо ми  вводимо  цю  норму,  то  зростання  проти  тих нових тарифів становитиме тільки 8 відсотків.  Це зовсім невелика  сума, вона   не   змінює  в  цілому  ситуації  з  тарифами.  Сьогодні  ж невідшкодовані суми ПДВ призводять  до  зростання  тарифів  на  12 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кужель.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Я держу в руках сравнительную таблицу, в которую внесено предложение Комитета по вопросам  топливно-энергетического комплекса,  и об этом просили сказать Александр Михайлович Кожушко и депутат Севрюков.  Что здесь имеется в виду?  Машина вкезжает на территорию  Украины  во Львове,  за сутки пересекает всю Украину и выезжает через Харьков.  При вкезде платится 20 процентов  НДС,  а вечером надо их вернуть. Так, Василий Васильевич?

 

     Можно продлить  действие этой нормы не до 1 января 1998 года, а до 1  января  1999  года  и  навести  порядок  с  тарифами  либо дополнить  пункт  следующим:  "а  також  надання платникам податку послуг,  пов'язаних  з  перевезенням   (переміщенням)   експортних вантажів,  пасажирів транзитом через територію України,  включаючи послуги   із   завантаження,   розвантаження,   перевантаження   і зберігання експортних та транзитних вантажів, портові збори".

 

     Это предложение   представителей   наших   портовых  городов. Сегодня из десяти портов загружены только два.  Это  очень  важная поправка.  Если  же  мы  принимаем поправку Кабмина,  то только со сроком 1 января 1999  года.  И  за  год  Кабинет  Министров  пусть наведет порядок с тарифами, со всем остальным.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗIН Ю.А.    Я    совершенно   согласен   с   Александрой Владимировной Кужель.  Здесь Кабинет Министров не все учел. Сейчас замерли все порты по Дунаю, умирают на Черном море...

 

     В первом чтении мы голосовали за этот законопроект только при условии, что наше предложение будет учтено. Но этого не случилось. Здесь записано: "до 1 січня 1998 року". Времени слишком мало, надо записать хотя бы до "1 грудня 1999 року". Это, во-первых.

 

     Во-вторых - о переработке грузов.  Сьогодні Прибалтика  будує додаткові порти.  Їм це вигідно, бо вони зрозуміли і не закладають цього в ціну.  А ми вже побудовані порти не можемо якось зберегти. Я  прошу,  хай  курка  спочатку  підросте,  а  вже потім будемо її різати, не слід різати мале курча.

 

     ГОЛОВА. От зараз ми  почнемо  вести  мову  про  курку  і  про яйце... Спокійно, будь ласка!

 

     Голубченко має слово. Прошу.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я хотів би внести таку пропозицію. Зараз цей пункт - до 1  січня  1998  року  -  залишити.  Ми  повернемося  до перегляду не тільки цих пунктів,  а ще й інших. Та щоб не наламати дров,  давайте  порахуємо,  і  коли  будемо  розглядати,  покажемо розрахунки,  бо  доповідач  попередив:  якщо  прийняти  те,  що ви пропонуєте,  то це призведе до підвищення ціни.  А якщо ми введемо ПДВ і зменшимо ціну за транзит, то вийдемо на значно нижчу ціну.

 

     До 1 січня - це влаштовує, а потім відпрацюємо й повернемося. Усе буде нормально.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Я розумію спірність і дискусійність цієї  теми,  але  просив би Кармазіна,  Кужель та інших депутатів, коли будемо розглядати поправки,  які внесли депутати, повернутися до цієї проблеми.  I тоді ми доголосуємо,  змінимо або строк,  або формулювання. А зараз треба проголосувати це, щоб бути впевненими, що нині все йде правильно. Зрозуміло?..

 

     Добре. Була пропозиція замінити... Спокійно! Не кричіть.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  записати "до 1 січня 1999 року". Будь ласка. З цією поправкою голосується пункт.

 

     "За" - 218.

 

     Тепер пропозиція,  внесена урядом.  Ставлю на голосування.  А тоді до 1 січня переглянути.

 

     "За" - 185.

 

     Ще раз  голосується  пропозиція  Кармазіна:  "до 1 січня 1999 року".

 

     Я звертаюся  до  тих,  хто  вигукує   з   місця.   Олександро Володимирівно,   ви  можете  переконати  одного.  Ви  теж  десяток переконаєте,  бо кричите голосніше. Але це не визначає результатів голосування (Шум у залi).

 

     Анатолію Костянтиновичу, хіба ви проти того, що...

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Олександре Олександровичу, я прошу вибачення. Ми порозумілися.  Ніхто не заперечує,  щоб "до 1 січня 1998 року", тільки  треба  додати  слова  "і  портів".  Так?  I  все.  А  далі відпрацюємо (Шум у залі).  Ні, ми домовилися. Залишимо зараз "до 1 січня   1998   року",   але  додамо  слова  "і  портів".  А  потім переглянемо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кужель згодна з цим?  (Шум у залі).  До  1999 року?

 

     Те, що  треба  дописати  "і  портів",  ні  в кого не викликає заперечень.  Але пропозиція депутатів Кармазіна і Кужель - до 1999 року, щоб дати можливість стабільно працювати. Так?

 

     Юрій Борисович  Крук  теж  підтримує.  Це  щоб його виборці з Іллічівська чули, що він правильно голосує.

 

     Ставлю на голосуваня. Будь ласка.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Пункт  11.17.  Останній.   Він   стосується сільськогосподарських  товаровиробників.  Пропонується  до 1 січня 2002 року не оподатковувати продукцію,  яка  видається  в  рахунок оплати   праці   або   як   компенсація   господарством   вартості користування хмільними напоями,  власниками яких є фізичні  особи. Ця пропозиція вносилась Аграрною партією.  Розрахунки свідчать, що це... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спокійно! Депутат Черенков.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые коллеги! Я благодарен, что вы хотите поддержать   эту   норму.  Но  у  меня  единственное  предложение: поставить  точку  после   слов   "сельскохозяйственной   продукции физическим лицам". И не надо разделять, ограничивать: 70 гривень и так далее.

 

     Дело в том, что сельские товаропроизводители по нескольку лет не   получают   заработную   плату.  Задолженность  бюджета  перед коллективными  сельскохозяйственными   предприятиями   исчисляется сотнями тысяч гривень.  Поэтому надо поставить точку,  и это будет означать,  что вся сельскохозяйственная продукция,  я подчеркиваю, вся, выдаваемая в счет заработной платы и так далее, не облагается налогом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановні  колеги,  це  моя  поправка.   Попередній промовець не правий.  Треба записати саме так, тому що є не тільки натуроплата за відпрацьований час,  а й плата  натурою  за  оренду землі,  коли  господарство  може  розрахуватися  лише  так.  Але я пропоную вставити слова "за собівартістю",  тобто видача продукції за собівартістю, а не за ринковими цінами. Це перше.

 

     І друге. Останній абзац "Кабінет Міністрів встановлює порядок реалізації цього пункту,  а також  визначає  перелік  товарів,  не дозволених  для  видачі натурою" вилучити,  тому що тут зазначено: продукція власного виробництва.  А що  в  сільському  господарстві виробляється таке,  чого не можна видавати?  Це абсурд.  Там же не виробляються ополоники, автомобілі тощо (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  я прошу уваги!  Спокійно!  Я бачу, аграрники завелись і не можуть між собою домовитися.

 

     Те, що ви запропонували, багато в чому справді правильне, але й те,  що пропонує депутат Черенков,  теж має сенс (Шум  у  залі). Одну хвилинку.  А розрахунок за оренду землі?  Є ж різні площі. Ви обмежуєте теж (Шум у залі). Ні, ви вже сказали: за собівартістю.

 

     Депутат Даниленко, голова комітету. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).  Спасибі,  Олександре  Олександровичу.  Я  підтримую  ту пропозицію,  вона  внесена  від  нашого  комітету:  звільнити  від оподаткування  до 2002 року.  Але депутат Черенков має рацію,  бо, справді,  шановний  Олександре  Олександровичу,  ми  обмежуємо.  І Катерина  Тимофіївна сказала правильно - за собівартістю.  А в нас виходить так:  собівартість вища, а реалізаційна ціна нижча. Треба подумати, куди ми себе заганяємо.

 

     Давайте підпримаємо  пункт у цій редакції,  але з пропозицією депутата Черенкова.

 

     ГОЛОВА. Депутат Немировський.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Уважаемые  коллеги!  Я  очень   благодарен депутату  Ващук  за поддержку этой поправки,  но автор ее на самом деле я.

 

     Что касается второго абзаца пункта 11.17.  Мы забыли,  что  у нас  на  селе есть можество пенсионеров,  которые кроме пая больше ничего не имеют.  Они  получают  пенсию  40  гривень  и  не  могут уплатить  налог.  И  эта  норма  распространяется  на  натуроплату (может,  дивиденды или как это еще называется), которую пенсионеры получают за свой пай.  Этот пункт необходим. Установленные размеры сумм усреднены и дают возможность регулировать отношения на селе.

 

     Относительно цен. Это не предмет данного закона. Это касается Закона   о   налогообложении  доходов  физических  лиц.  Сюда  это вставлять нельзя.  Мы уже вставили в себестоимость земельный налог в  прошлом  году,  имели неприятность на всю Украину.  Хватит этим играться!

 

     ГОЛОВА. Хороша пропозиція. Мені здається, треба проголосувати так,  як  записано.  Без останнього абзацу (Шум у залі).  Анатолію Костянтиновичу, вас послухає Анатолій Степанович, а далі що? Треба ж, щоб усі почули. Говоріть, будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Прошу пробачення, Олександре Олександровичу.

 

     Ми повинні платити сільськогосподарському виробнику заробітну плату не тільки у вигляді натуроплати,  а й грошима,  щоб він  міг купити,  наприклад, зошити або одяг для школяра. Тому я вважаю, що це правильно, і просив би підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ви дуже правильно кажете,  але нехай держава віддасть господарствам за зерно, за все інше, то вони розрахуються грошима.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я розумію,  Олександре Олександровичу, я все розумію. Але ж треба хоч якось стимулювати проплату грошима (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну    хвилинку.    Заспокойтеся!    На   сільському господарстві всі розуміються. Сіли всі на місця! Норма голосується без останнього абзацу. А потім доголосуємо, якщо треба, і останній абзац.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Без чотирьох останніх абзаців.

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас, зачекайте.

 

     Голосується в   редакції,   запропонованій   комітетом,   без останнього абзацу. Йде голосування.

 

     "За" - 219.

 

     Голосується з останнім абзацом.

 

     "За" - 193.

 

     Теж не підтримується.

 

     Шановні депутати!..   Та   зачекайте,  не  кричіть,  Катерино Тимофіївно. Усе так, тільки треба говорити в мікрофон.

 

     Майте на увазі,  що постанова Кабінету Міністрів України  про перелік   товарів,   якими  не  можна  вести  розрахунки,  вже  є. Наприклад,  не можна мішками розраховуватися тощо, а можна зерном, цукром, іншими товарами. Це визначено. Тут немає нічого нового. Не можна горілкою розраховуватися.  Ось про що мова. А в нас сьогодні так:   отримав   за   бартером   чи   в   запасах  ще  є  цистерна неоприбуткованого  спирту,  то  він  ним  і   розраховується.   Ви розумієте?

 

     Пропозиція була проголосована і набрала 219 голосів. Тому я ще раз ставлю її на голосування без останнього абзацу. А потім вашу. Зачекайте.

 

     Підтримайте, ця норма в принципі не дуже суперечить ідеології цього закону.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Депутат Черенков просить проголосувати його пропозицію...

 

     Спокійно! Візьмете слово з мотивів,  я обов'язково  його  вам надам.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.   Уважаемые   коллеги,  я  прошу  снять  четыре последних абзаца,  хотя можно  дописать  сюда:  "крім  підакцизних товарів".  Вот  эти  четыре последних абзаца расширяют возможности предприятий выдавать  натуроплату,  что  сейчас  и  делается.  Все попадает,  любая  натуроплата,  чем бы ни выдавали.  А я хотел бы, чтобы зарплату выдавали именно деньгами. Ну на самом деле, по два, по три, по четыре года не выплачивается заработная плата!

 

     Мы расширяем  возможности  выдачи  заработной  платы.  Вы  же понимаете,  здесь идет сужение.  Ну  посмотрите,  70  гривень  нам предлагают,  а  дальше  пойдет  налогообложение.  А  что  такое 70 гривень,  когда 5 тонн угля нужно купить по 170 гривень?  Это одно только топливо! Поэтому эти четыре последних ограничивающих абзаца нужно снять.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати!  Мова йде не  про річну  суму  70 гривень.  Це на місяць.  На рік - 840 гривень.  Це розрахункова сума,  яка створює умови для виплати цієї натури  без оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Що з цього приводу скаже Микола Янович Азаров?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты! Уважаемая Екатерина Тимофеевна,  которая так легко отказалась от своего авторства этой поправки!  Я  вас  прошу,  поймите  одну  простую  вещь:  в  своих действиях  мы  должны  чем-то  руководствоваться.  Вот   установит Кабинет Министров порядок,  мы им и будем руководствоваться.  Ведь дошли до того,  что зарплату  выплачивают  ядохимикатами.  Я  могу такие  примеры  привести...  (Шум  у  залі).  Анатолий Степанович, все-таки у нас не  рабы  на  плантациях  работают,  а  колхозники, которые  должны  получать  заработную  плату в денежном выражении. Поэтому я прошу этот пункт восстановить.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  заспокойтеся!  Миколо  Яновичу,  ви   були некоректні  по  відношенню  до  аграрного  комітету  й  до  інших. Скажімо,  весною потрібний деціс.  Він дуже дорогий,  господарство його  закупило,  а  людина зарплати не отримує і не має за що його купити.  Їй цей засіб потрібний більше,  ніж щось інше, то інколи, може,  і  його можна видати як натуроплату,  хоч це,  певно,  гріх держави перед людьми.

 

     Ще раз слово має депутат Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановний  Миколо  Яновичу,  від  авторства   щодо обмеження я не відмовляюся, як і від того, що в Кабінеті Міністрів саме ми відстояли внесення цієї поправки.

 

     Там чітко  записано:  товарами  власного  виробництва.  Деціс жодне господарство в Україні не виробляє.  Виробляє зерно,  цукор, картоплю,  молоко,  м'ясо,  хліб пече,  ну, може, ще ковбасу тощо. Деціс ми купуємо і ним розраховуватися не можемо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Якщо він   розбавлений,   як   правило,   то  це  вже  власне виробництво. Тут така справа.

 

     Я прошу, заспокойтеся. Не деталізуйте зайвого.

 

     Принципові питання ми вирішили.  Але була пропозиція депутата Черенкова,  я  її ставлю на голосування,  - про вилучення чотирьох останніх абзаців. Будь ласка (Шум у залі).

 

     "За" - 170.

 

     Ця пропозиція  не  отримала  поки  що  необхідної   кількості голосів.  Коли розглядатимемо всі поправки на тих 60 сторінках, ви ще раз  наголосіть,  поясніть  суть,  і,  зокрема,  на  засіданнях фракцій це бажано зробити,  щоб люди розуміли,  про що йдеться.  І тоді вас підтримають.

 

     Василю Васильовичу, далі.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні   народні   депутати,   нам   треба розглянути  й другий розділ цього законопроекту "Термін введення в дію цього закону".

 

     Ці норми пов'язані з введенням у дію  закону  в  цілому  з  1 жовтня.  Тому  є пропозиція записати,  що закон набирає чинності з моменту введення в  дію  Закону  України  про  податок  на  додану вартість.

 

     ГОЛОВА. По-перше,   ми   не   можемо  іншого  записати,  тому проголосувати потрібно.  Інша справа, коли вводиться закон. Ставлю цю норму на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.    Шановні    народні   депутати,   шановний Олександре Олександровичу!  Ми пройшли весь закон, але є одна дуже важлива норма на сторінці 2, якою регулюються дії адміністративних органів стосовно стягнення податку.

 

     У чинному законі нечітко викладено  право  на  відшкодування. Коли  ми  почали детально вивчати норму,  яку прийняли,  то дійшли висновку,  що відшкодування з бюджету буде здійснюватися не зовсім на  законній  підставі.  І  тому виникає необхідність до підпункту 7.4.5 дати уточнення дещо в новій редакції,  яка  давала  б  право адміністрації чітко контролювати суми, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету:  "Не дозволяється включення  до  податкового кредиту  будь-яких  витрат  по сплаті податку,  що не підтверджені податковими накладними чи  митними  деклараціями,  а  при  імпорті робіт  (послуг)  -  актом  приймання робіт (послуг) чи банківським документом,  який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт".

 

     І другий абзац:  " У разі,  коли на момент перевірки платника податку..."

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  хвилиночку.   У   депутатів   є заперечення щодо цього? Немає.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Одну хвилиночку!  Ще повернемося до цих пунктів. Сядьте, будь ласка. Я надам вам слово.

 

     Депутати Ковтунець,  Ємельянов  із   Миколаївської   області, Вінський  та інші говорили,  що ми й сьогодні некоректно ставимося до науково-дослідних установ тощо.  Є пропозиція і Міністерства  у справах  науки,  і  групи  депутатів  (думаю,  це всі підтримають) доповнити    підпункт    3.2.9    таким    реченням:    "виконання фундаментальних       досліджень,       науково-дослідних       та дослідноконструкторських  робіт,  які  здійснюються   за   рахунок державного  бюджету".  Сума незначна,  але це відкриває можливість для такої роботи (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування цю  пропозицію.  Василь  Васильович  її підтримує (Шум у залi). Спокійно, йде голосування.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Тепер про штрафи. Будь ласка, слово має депутат Кужель (Шум у залi). Увага! Зараз візьмете слово.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемые народные депутаты, мы приняли закон, но впереди самое сложное:  внедрение его в жизнь. Поэтому я предлагаю в пункт 10.2 внести дополнение, касающееся внедрения этого закона, в  редакции Кужель - Терехин:  "Відповідальність платників податку за порушення строків та/або  порядку  звітування,  нарахування  та внесення  до  бюджету  податку,  а також порядок оскарження рішень податкових органів встановлюється відповідно  до  положень  Закону України про оподаткування прибутку підприємств.  Не застосовуються штрафні санкції за результатами діяльності з 1 жовтня до 31 грудня 1997  року" (Шум у залi).  Три місяці пропонується виділити на те, щоб "переварити" ці два закони.

 

     ГОЛОВА. Уряд  підтримує.  Депутат  Вінський  теж   підтримує. Ставлю на голосування. Будь ласка (Шум у залi).

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Так-так. Ця норма є (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спокійно!

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Депутат Даниленко має слово. Щодо пункту 10.2?

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний Олександре Олександровичу,  зважаючи на те що цей закон має надзвичайно велике навантаження,  необхідно провести величезний обсяг робіт: навчання і так далі. Цього року в нас нічого не вийде. Я пропоную на додаток до того, про що сказала депутат  Кужель,  проголосувати  норму  до  1  квітня 1998 року не проводити нарахування й не стягувати  оці  штрафи  з  підприємств, об'єктів,  які  господарюють.  Iншого виходу в нас немає.  Якщо ми запропонуємо норму,  яку  вносить  Кабінет  Міністрів,  то  просто заженемо всіх у глухий кут.  А тому прошу поставити на голосування мою пропозицію: "до 1 квітня 1998 року".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. З цього приводу слово має депутат Суслов.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые народные депутаты! Я считаю, что норму по  неначислению  и  невзысканию  пока  штрафов  мы  проголосовали правильно.  Но я хочу точно знать,  за что  мы  проголосовали.  Мы проголосовали  с  голоса  дополнение  к пункту 11.12,  насколько я понял.  Я хотел бы,  чтобы Василий Васильевич это прокомментировал дополнительно.  Мы ввели право на возмещение налога на добавленную стоимость  при  экспорте  с  момента  поступления  денег  на  счет экспортера,  так,  Василий  Васильевич?  Установлен  срок возврата денег - 90 дней.  Если  это  так,  то  мы  тем  самым  откладываем возмещение   на   три   месяца  экспортеру  при  экспорте.  Или  я неправильно понял?  Если мы эту норму проголосовали,  то я  думаю, что это неправильно.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Так,  я підтверджую,  Вікторе Івановичу, що відшкодування з  бюджету  буде  за  фактичної  оплати  експортного товару.  90 днів - це строк, у який може бути повернена валюта без нарахування пені.  А валюта  може  повернутися  в  будь-який  день протягом цих 90 днів.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Теперь давайте подумаем о том, в какое положение мы ставим  экспортера.  То  есть  в  этом  случае  мы  откладываем возмещение  НДС  при  экспорте.  Мы наносим удар по экспорту.  Это поправка с голоса,  ее нельзя было голосовать.  Давайте эту  норму снимем,  дополнительно над ней поработаем. Мы не знаем последствий того, что мы проголосовали. Это чрезвычайно важно для экономики.

 

     ГОЛОВА. Давайте погодимося і  додатково  розглянемо  це.  Тут немає нічого страшного, якщо ми через тиждень внесемо цю поправку, але треба розібратися.

 

     Я ставлю на голосування  пропозицію  депутата  Суслова.  Будь ласка. Прошу підтримати.

 

     "За" - 191.

 

     "Не всі  встигли проголосувати," - каже депутат Немировський. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 190.

 

     Залишається попередня редакція.

 

     Ми щойно проголосували одну  норму.  До  неї  мав  зауваження Микола Янович. Я надаю йому слово. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.  Я.  Уважаемые  народные депутаты!  Те предложения, которые  мы  с  вами  проголосовали,   сбалансированы.   Александр Александрович,  я  не  принимаю  упреков  в  адрес рабочей группы. Каждый день до 10 вечера рабочая группа работала.  Впервые в нашей практике  эти  нормы  были  просчитаны  с  учетом  их действия для каждого предприятия,  каждой  отрасли.  Теперь  начали  голосовать предложения  с голоса.  Мы забываем о том,  что у нас есть бюджет, доходы которого мы уже уменьшили на 1 миллиард 200 миллионов.  Ну, давайте дальше будем уменьшать. С чем мы выйдем?

 

     Поэтому есть  предложение  подвести  черту,  проголосовать  в целом проект закона и этим  ограничиться.  Все  другие  изменения, пожалуйста,  господин Алексеев, посчитайте, что они дадут, к каким потерям приведут,  и потом давайте через неделю их голосовать (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  опустіть  руки.  Я пам'ятаю всіх,  хто має взяти слово: Мозер, Немировський, Алексєєв... Спокійно.

 

     Миколо Яновичу,  можна поправити це на наступному  пленарному тижні? Можна. Отже, поки що залишається так.

 

     Депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Спасибо,  Александр  Александрович.  Уважаемые коллеги!  Я хочу обратить ваше внимание на две  несогласованности. Первая - редакционная.  Страница 3 материала,  который нам выдали, внизу:  "При цьому за товарами, які відповідно до Декрету Кабінету Міністрів   України  про  податок  на  добавлену  вартість..."  Мы ссылаемся на декрет,  действие которого отменяется после  принятия этого закона.  Не лучше ли нам записать:  "які відповідно до цього закону звільняються" - и дальше по тексту.

 

     И вторая несогласованность.  Большое спасибо, дорогие друзья, что   вы   проголосовали   за  освобождение  науки  от  налога  на добавленную  стоимость.  Но  мы  проголосовали   -   "за   рахунок державного  бюджету".  Но  есть  целый  ряд  предприятий,  которые работают  по  хоздоговорам.  И  я  прошу  добавить:  "за   рахунок державного бюджету та коштів державних підприємств".

 

     ГОЛОВА. Володимире Геннадійовичу,  внесіть цю пропозицію,  ми її окремо розглянемо в числі тих  інших  пропозицій,  тому  що  це треба порахувати.

 

     Депутат Мозер. Будь ласка.

 

     МОЗЕР Г.Е.  Александр  Александрович!  Я почему просил слова? Потому что Николай Янович предложил проголосовать  законопроект  в целом. Мы с вами не проголосовали, чтобы "підпункт 6.2.2 доповнити новим  абзацом  такого  змісту:  "Операції  з  надання  послуг  по переробці  давальницької  сировини..."  7 октября мы будем слушать отчет о работе легкой  промышленности,  а  я  вам  назову  сегодня цифры:  78,6 процента предприятий швейной промышленности (а это ни много ни мало 350 предприятий)  работают  на  давальческом  сырье. Если завтра этого источника не будет, все уйдут с этих предприятий

- и все предприятия остановятся.  Вот тогда,  Николай  Янович,  мы начнем считать, что же все-таки мы потеряли.

 

     Я предлагаю  этот  абзац  не  голосовать  и не включать его в данный закон.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. А ми його не голосували.

 

     МОЗЕР Г.Е.  Но Николай Янович предложил проголосовать  проект закона в целом, поэтому я хочу...

 

     ГОЛОВА. Ні,  ви  не  зрозуміли.  Микола  Янович  запропонував погоджені статті в цілому проголосувати як закон.  А ця  норма  не голосувалася.

 

     Депутат Немировський.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Уважаемые  коллеги!  Когда  предварительно рассматривали эти  поправки,  к  пункту  1.4  мы  предлагали  одно дополнение:   "Не  відносяться  до  операцій  продажу  операції  з передавання   товарів   у   межах   договорів   комісії,   поруки, довіреності,    схову,   відповідального   зберігання,   довірчого управління, оренди, лізингу, інших цивільноправових договорів, які не  передбачають передавання права володіння такими товарами іншій особі".  Если не примем этой поправки,  а  она  отработана,  тогда получается,   что   сдал  зерно  на  хранение  -  плати  налог  на добавленную стоимость.  Или на складах где-то хранится продукция - то   же   самое.   Эту   поправку  надо  принять,  чтобы  не  было недоразумений.

 

     И второе. То, что хотел сказать Цушко. Пока мы принимали...

 

     ГОЛОВА. Почекайте. Це принципова помилка, якщо на те пішло, і тому   цю   поправку   треба  проголосувати.  Я  прошу  підтримати пропозицію депутата Немировського.  Проголосуйте,  будь ласка, її. Це уточнення, яке важливе для суті закону. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз   ставлю   на  голосування.  Будь  ласка,  підтримайте пропозицію депутата Немировського.  Вона поліпшує  закон,  точніше виправляє  допущену  помилку.  Тільки не право володіння,  а право власності.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 265. Прийнято.

 

     Шановні депутати! Я був некоректний по відношенню до депутата Алексєєва.  Він вніс пропозицію.  Її можна не підтримувати,  можна підтримувати,  але була пропозиція про  те,  що  звільняються  від оподаткування  операції,  пов'язані з виконанням науково-дослідних робіт  за  рахунок  коштів  державних   підприємств   за   прямими договорами.  Ставлю на голосування цю пропозицію. Визначайтеся, як вважаєте за потрібне.

 

     "За" - 106.

 

     Ще раз прошу, Володимире Геннадійовичу, подайте ці пропозиції в  тому  великому  пакеті.  А  редакційну  правку юридичний відділ зробить, так що буде все в порядку.

 

     Депутат Немировський закінчує думку. Прошу.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Річ  у  тім,  що  коли  Анісімов   подавав пропозицію,   він   сказав:  "власного  виробництва",  а  треба  - "вітчизняного".

 

     ГОЛОВА. Правильно,  "вітчизняного",  а не "власного", тому що це принципове значення має.

 

     Ставлю на  голосування це важливе уточнення.  Уряд підтримує, всі підтримують. Будь ласка.

 

     "За" - 254. Прийнято.

 

     Слово має депутат Кужель. Прошу.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Уважаемые  народные  депутаты!  При  встрече   с промышленниками  они  просили обратить внимание на подпункт 7.2.3. Получается,  что предприятие  "Запорожсталь"  будет  дополнительно заполнять  400  тысяч  накладных.  Рабочая  группа просит заменить слово "трьох" в подпункте 7.2.3 на слово "двох".

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги!  До статті 7 зміни ми  не  голосували. Тому внесете окремо, коли ми будемо її розглядати.

 

     Проголосовані в  другому  читанні статті голосуються в цілому як закон у другому читанні. Ставлю на голосування.

 

     Одну секудну, зніміть з голосування. Міністр економіки Суслов має слово. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І. Александр Александрович, такой формальный момент. Юридический отдел поработал над этим проектом и  сделал  следующее замечание по дате ввода в действие. По Конституции, ввести закон в действие раньше дня опубликования мы не можем.  У Президента  есть две  недели  на  подписание.  Может  произойти так,  что Президент подпишет его позже,  а задним числом вводить закон нельзя. Поэтому нужно внести правку: с дня опубликования.

 

     ГОЛОВА. Згода.  Голосується  проект закону з цієї поправкою в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Я прошу уваги. У нас дискутувалася пропозиція, яку подавали і депутат Даниленко,  і депутат Кужель,  стосовно того, що Закон про ПДВ треба вводити з 1 січня.  Але промисловці погодилися з тим, що з  цими поправками й уточненнями можна з 1 жовтня вводити,  і уряд просить - з 1 жовтня. Тут можна визначитися шляхом голосування.

 

     Депутат Даниленко. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Питання,  шановний Олександре Олександровичу, колеги  мої  народні  депутати,  ось  у  чому.  Донині ми весь час сплачували ПДВ, закуповуючи все необхідне для проведення комплексу сільськогосподарських   робіт.   На   жаль,   ці   кошти   нам  не відшкодовано.  Тепер,  коли з'явилася якась  зернина  у  селянина, цукрові буряки, ви пропонуєте ввести ту норму з 1 жовтня. Питання: хто буде покараний?

 

     І друге.  Олександре Олександровичу, на жаль, ви не поставили на голосування норму, яку я пропонував, а саме: не нараховувати та не справляти штрафи за невиконання даного закону до 1 квітня  1998 року. Ця норма не врахована, тому ми пропонуємо - з 1 січня.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Друге    зауваження   можете   окремо   вносити,   ми розглянемо,  час є. А щодо 1 січня чи 1 жовтня, Вікторе Івановичу, що скажете з цього приводу? Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  народные депутаты!  Хочу,  во-первых, поблагодарить всех за то,  что мы  приняли  этот  закон.  Принятие этого  закона  делает  возможным его реальное введение с 1 октября этого года.  Теперь мы приложим все усилия для того,  чтобы успеть его оформить,  обратимся к Президенту,  чтобы он в срочном порядке закон подписал,  и мы обязаны его опубликовать и ввести в действие с 1 октября.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Але  була  пропозиція  про  те,  щоб увести в дію з 1 січня. Я ставлю її на голосування.

 

     "За" - 131.

 

     Залишається норма,  проголосована  Верховною  Радою   раніше. Спасибі (Шум у залі).

 

     Протокольне доручення я сам підпишу без голосування.

 

     Шановні депутати!  Першими  буде внесено на розгляд Верховної Ради після тижня роботи в округах  питання,  які  ми  сьогодні  не розглянули. Йдеться про проект Закону про Регламент Верховної Ради України та деякі інші документи,  що стосуються організації роботи Верховної Ради.

 

     Я просив  би  вашої  згоди,  щоб  ви  подумали,  порадилися у фракціях  і   проект   Закону   про   Регламент   Верховної   Ради проголосували   в  першому  читанні  без  детального  обговорення, оскільки ми працюємо за Регламентом уже три роки,  він на сьогодні приведений  у  відповідність  з Конституцією та іншими нормами.  У проекті є, на мій погляд, п'ять-сім принципових зауважень, з якими я  не згоден,  але їх можна виправити до другого читання.  Якщо ми розгорнемо повну дискусію щодо цього проекту,  то нам не вистачить і місяця. Подумайте і порадьтеся, як із цим бути.

 

     Далі. Ви одержали розклад засідань на перші дні з урахуванням доповнень,  які виникатимуть, бо мова йде насамперед про включення додатково   питання   про   зміни  та  доповнення  до  Закону  про оподаткування прибутку підприємств за пропозицією уряду, матеріали ви вже одержали,  ми ці зміни теж проголосуємо. Підготуйтеся, будь ласка,  до розгляду питань щодо контролю над  виплатою  заощаджень громадянам  і  ситуації  з погашенням заборгованості із заробітної плати,  про що ми вже  проголосували  в  процедурному  порядку.  І питання про оренду землі ми внесемо обов'язково на 8 жовтня.

 

     Шановні депутати,  наше засідання транслюється,  і громадяни, котрі слухали нас, напевно, помітили, наскільки складний цей закон і наскільки він потрібний. Хтось може кинути докір, що ми, мовляв, некваліфіковано або поспіхом підходимо до нього. Я ще раз пояснюю, що  ми мусили розглядати його в такому режимі,  тому що йшлося про введення закону в дію з 1 жовтня.  І ще раз звертаюся до уряду.  Я розумію,  що вам непросто сьогодні працювати, але не ставте в таку дурну ситуацію Верховну Раду.  Так не можна,  розумієте? Правильно обурювалися   депутати,  котрі  навіть  не  погодилися  голосувати конкретні пункти цього законопроекту.  Треба робити це  в  режимі, визначеному   Регламентом,   бо  це  -  організація  законодавчого процесу, а отже, це стосується і вас.

 

     Слово надається Анатолію Голубченку,  першому  віце-прем'єру. Будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я хочу подякувати всім народним депутатам за таку плідну працю.  Прошу вибачення і чесно кажу,  що ми працювали тиждень  над  кожним словом цього законопроекту,  щоб він сьогодні пройшов.  І хоча він так важко проходив,  але все-таки він пройшов тому,   що   там   вирішені   основні  питання,  які  ставились  і виробниками,  і народними депутатами.  Я ще раз прошу вибачення за те,  що довелося працювати в такому режимі, але я думаю, що надалі ми нормально подаватимемо до Верховної Ради законопроекти.

 

     Дякую вам за все.

 

     ГОЛОВА. Увага!  Є оголошення.  Мені тільки що підказав  Найда Георгій   Іванович.  Звертаюся  до  комітету,  який  працював  над проектом виборчого закону.  Ми з 8 по 12 жовтня обов'язково  маємо розглянути  законопроект  про  вибори  до місцевих структур влади. Підготуйте це питання,  воно ще поки не в порядку денному,  але ми обов'язково його включимо.

 

     І, нарешті,  завтра - Міжнародний день туризму.  Я вітаю всіх вас,  бо ви  всі  по  суті  туристи  і  зараз  поїдете  додому.  А післязавтра - День машинобудівника.  Сердечні вітання їм я передам від вашого імені, я піду зараз до них на урочисті збори.

 

     Всього доброго вам. До побачення.