Стенограма пленарного засідання

25 вересня 1997

 

ЗАСIДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 25 в е р е с н я 1997 р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання,  шановні радіослухачі!  Відбулося таємне голосування, а тепер прошу депутатів зайняти свої місця в залі  та  підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 305  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Юрій Олексійович Кризський звертається до Президента  України стосовно  невиконання  положень  статті  49 Конституції та надання допомоги системі охорони здоров'я в місті Первомайському Донецької області.   Оскільки   Президент   -   гарант  Конституції,  то  це обгрунтоване  звернення.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 192. Прийнято.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію про направлення оголошеного запиту.

 

     "За" - 200.

 

     Бракує голосів для того,  щоб направити. Треба 226 голосів, я нагадаю.

 

     Група депутатів   (Хомич,   Ярошинський  та  інші,  всього  7 чоловік) звертається до  Президента  щодо  прийняття  рішення  про звільнення  з  державної  служби  заввідділом  освіти Дубровицької райадміністрації  Рівненської  області   за   скоєння   службового злочину.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 178. Прийнято.

 

     Голосується пропозиція про направлення оголошеного запиту.

 

     "За" - 185. Не прийнято.

 

     Зміст підтримується,  а щодо направлення депутати  вагаються. Тоді обидва запити поставимо на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 191. Не прийнято.

 

     Очевидно, депутати непереконливі у своїй аргументації.  Євген Семенович Тодоров звертається до Голови  Верховної  Ради  стосовно доцільності   створення   Тимчасової   парламентської   комісії  з перевірки   фактів   фінансових   порушень   державною   компанією "Укрспецекспорт".

 

     Григорій Васильович  Ричагов  звертається до голови Київської міської держадміністрації стосовно порушень  у  Києві  Закону  про охорону і використання пам'яток історії та культури.

 

     Тарас Романович  Кияк  звертається  до  виконуючого обов'язки голови Фонду держмайна  стосовно  невиконання  постанов  Верховної Ради   і   Кабінету   Міністрів  та  наказу  Фонду  держмайна  про перетворення центрів сертифікатних аукціонів у закриті  акціонерні товариства з перереєстрацією до 1 березня 1997 року.

 

     Валентина Олександрівна     Завалевська     звертається    до Прем'єр-міністра   України   стосовно   напруженої   ситуації    в Новоархангельському  районі Кіровоградської області щодо погашення заборгованості з виплати зарплати працівникам освіти.

 

     Василь Iванович  Степенко  звертається  до   Прем'єр-міністра України  стосовно  безкоштовного  забезпечення ліками інвалідів та інших громадян, які потребують постійного лікування.

 

     Павло Михайлович Мовчан звертається до  віце-прем'єр-міністра України  Смолія  стосовно  доцільності  призупинення дії постанови Кабінету Міністрів N 1033,  яка  призводить  до  руйнації  системи освіти,  та  щодо  прискорення  прийняття  концепції національного виховання.

 

     Андрій Прокопович Снігач звертається до Голови Верховної Ради стосовно вжиття заходів для притягнення до відповідальності винних у поширенні наклепницької інформації про діяльність Верховної Ради телекомпанією  "Iнтер"  із  застосуванням до телекомпаніїпорушника санкцій, передбачених чинним законодавством.

 

     Він же  звертається  до  Прем'єр-міністра  України   стосовно призупинення  рішення  Валютно-кредитної  ради про закупівлю зерна твердих сортів  пшениці  в  США  та  доцільність  вирішення  цього питання  на  тендерній  основі.  Мається  на  увазі - на території України шляхом закупівлі зерна в господарствах України.

 

     Анатолій Вільгельмович  Юрковський  звертається   до   Голови Верховної  Ради  стосовно  виконання  Закону  про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

 

     Олександр Iванович  Борзих  та  Петро   Степанович   Степанов звертаються     до    Прем'єр-міністра    стосовно    фінансування першочергових заходів для захисту від підтоплення міста Луганська.

 

     I Олександр Iванович Борзих звертається  до  Прем'єр-міністра України   стосовно   упорядкування   системи  збирання  і  продажу металобрухту в Україні.

 

     Усі запити оформлені  відповідно  до  Регламенту.  Ставлю  на голосування пропозицію про направлення їх адресатам.

 

     "За" - 217. Прийнято.

 

     У нас   залишилося   18   хвилин   для  виступів,  оголошень. Запишіться, будь ласка. Висвітліть список.

 

     Будь ласка, депутате Майборода.

 

     МАЙБОРОДА С.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики і судово-правової реформи (Корабельний виборчий округ,  Миколаївська  область).  Прошу  передать   слово   Василию Антоновичу Кузьеву.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!  Стосовно  вранішнього  голосування. Бракує чотирьох голосів.  Деякі депутати,  мабуть,  забули, що о 9 годині  45  хвилин  проводилося  голосування.  Прошу  тих,  які не проголосували, підійти та вкинути свої бюлетені.

 

     Депутате Куз'єв, будь ласка.

 

     КУЗ'ЄВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки та народної освіти (Центральний виборчий округ, Миколаївська область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые  народные депутаты!  По поручению общественного комитета "Правозащита"  и  председателей  областных  отраслевых  профсоюзов Николаевщины  излагаю  отдельные  положения  из  открытого  письма Президенту Украины, Председателю Верховной Рады Украины:

 

     "Это не  первое  обращение  к  вам  от  имени  многотысячного коллектива предприятий и организаций судостроения, других отраслей промышленности,  а вернее,  всего украинского  народа  по  вопросу пенсионного  обеспечения,  разделяющего  наш  народ на элитарных и третьесортных граждан.

 

     Мы требуем  обкяснения,  почему  рабочие,  судовые  сборщики, сварщики,  монтажники,  маляры,  металлурги,  строители,  а  также инженерно-технические  и  научные  работники,  занятые   в   сфере материального  производства и непосредственно содержащие бюджетные структуры и Пенсионный фонд,  при выходе  на  пенсию  обречены  на нищенское  существование,  в то время как государственный служащий даже в ранге секретарши получает пенсию вдвое больше, чем директор крупного предприятия. Это вы, Леонид Данилович, об этом заявляли в своем докладе, посвященном годовщине Конституции.

 

     Или возьмите заявление в  марте  тогдашнего  Премьер-министра Лазаренко: "До какого беспредела и пренебрежения закона мы дойдем, когда  по  существу  безнаказанно  ежедневно  и  везде   порождаем преступление против стариков и детей! У первых пенсия ниже предела выживания, у вторых - голодные обмороки в школах".

 

     Наши неоднократные обращения об ускорении пенсионной  реформы в ваш адрес и формальные,  подчас циничные, ответы соответствующих структур еще раз подтверждают старую истину,  что сытый  голодного никогда не поймет.  Власти предержащие, опомнитесь! Неужели вам не ясно,  что  большинство   граждан   Украины,   веривших   в   свои конституционные  права  и  свободы,  уже  давно  поняли,  что там, наверху,  в силу тенезации и криминализации  экономики,  коррупции верхних эшелонов власти все их чаяния и надежды тщетны.

 

     Вы, Леонид  Данилович,  действительно  были правы,  сказав на конституционных  торжествах:  испытывать  в  дальнейшем   терпение народа недопустимо. К сожалению, все эти годы и по сей день власть только и делает, что испытывает.

 

     Мы требуем   немедленно   в   этом   же   году   пересмотреть дискриминационную   пенсионную  политику,  отменить  необоснованно предоставленные  льготы,  пенсии  (и  прежде  всего  госслужащим), свести  все подзаконные акты по пенсиям в единый пенсионный закон, проект которого обсудить в трудовых коллективах и  до  конца  1997 года  принять.  Согласно  статье 46 Конституции Украины установить размер пенсий не ниже прожиточного минимума.  В законе учесть стаж работы, трудовой вклад, условия труда".

 

     Я как народный депутат к этому присоединяюсь.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Пєхота, прошу.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу.  В  порядку денному стоїть питання з приводу Закону про Кабінет Міністрів  України.  Я свого часу виступав зі зверненням, підписаним групою депутатів, що поданий комітетом  законопроект,  який  доповідав  Ігор  Борисович Коліушко,  не  відповідає  багатьом  статтям  Конституції.  Тому і Президент має підстави для вето,  бо за низкою положень цей  закон також  не  відповідає  Конституції.  Тут  є  два  виходи:  або  ми подолаємо вето (спочатку треба  скасувати  статті  Конституції  чи змінити їх),  або треба погодитись.  Треба, щоб комітет враховував думку не тільки інших комітетів,  а  й  інших  депутатів  стосовно цього  закону,  бо в ньому так і залишилася низка неконституційних статей.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутате Уланов, будь ласка.

 

     УЛАНОВ В.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законності  і  правопорядку  (Станично-Луганський виборчий округ, Луганська область). Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые коллеги,  уважаемые  избиратели!  Нынче после того,  как в Украине принята Конституция, которую должны свято соблюдать и Президент, и все властные структуры на местах, она попирается сплошь и рядом.

 

     Конкретный пример. Только в Луганской области в 17-ти районах главы  администраций  являются   одновременно   и   председателями райсоветов.  Это  грубейшее  нарушение  законности,  прежде  всего Конституции, а также Закона "про місцеве самоврядування".

 

     Верховный Совет через свой  комитет  обратился  к  прокурорам областей,  главам  администраций,  председателям областных советов народных депутатов с тем, чтобы законность восторжествовала, чтобы закон   был   выполнен.   Однако  ни  названные  руководители,  ни прокуратура никаких мер  не  принимают.  В  связи  с  этим  я  как секретарь  Комитета  по  вопросам законности и правопорядка считаю необходимым,  чтобы каждый депутат и на месте, и здесь обратился в правоохранительные  органы  с  целью  привлечь  к  ответственности нарушителей закона.

 

     Второе. Совет Всеукраинского  союза  рабочих  призывает  всех людей,  оказавшихся  в  тяжелом положении,  17-го декабря проявить солидарность и провести всеобщую стачку против невыплат заработной платы,  полуголодного существования,  против разрушительного курса государственной власти.

 

     Я думаю,  что прежде  всего  на  вопросы,  которые  поднимают депутаты в защиту трудового человека, должен был обратить внимание Президент и его команда. Однако гарант Конституции этими вопросами занимается   постольку   поскольку...  Поэтому  депутаты,  которые искренне поддерживают  своих  избирателей  и  ратуют  за  интересы трудового человека, должны встать на защиту их интересов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Шейко, прошу.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Група "Конституційний центр".  Шановні народні  депутати,  шановні виборці! Я сьогодні не записувався б на виступ, якби вчора не було зігноровано моє право виступити з мотивів голосування  Закону  про вибори.  Мушу відзначити, що вчора парламент прийняв ще один закон з грубими порушеннями  Конституції,  Регламенту.  Було  знехтувано права   народних   депутатів  на  захист  своєї  позиції  під  час постатейного голосування цього  закону.  І  взагалі  унікально  ми вчора  вчинили,  прийнявши без процедури другого читання Закон про вибори в цілому!

 

     Звучали одні й ті самі аргументи  -  без  Закону  про  вибори держава  не виживе,  економіка загине і взагалі завтра буде повний крах,  а в тому,  що й досі немає закону (ми його не приймаємо вже рік),  винен хтось на Банковій - Президент і так далі. Навіть його відсутність у державі теж учора аргументувалася так,  буцімто  він навіть  там десь уночі проводив якісь наради,  когось там агітував проти цього закону.  А тут,  у парламенті,  ми, мовляв, усе робимо чесно, відповідно до процедури.

 

     Те, що вчора робилося в цьому залі,  ми з вами бачили, бачили журналісти, бачили гості нашого парламенту. У нас є депутати, яких учора  в залі не було,  а картками їхніми голосували!..  По одному виборчому округу навіть дві картки було.  Дві картки -  основна  і дублікат (Шум у залі). Причому так хотілося окремим депутатам мати результат, що з'явилася навіть картка депутата минулого скликання!

 

     Оскільки ми ще не мали такого прецеденту за всі чотири  роки, хоча  постійно порушувався Регламент,  я звертаюся до Президента з проханням не підписувати цей закон,  оскільки  в  цьому  документі повністю  зневажено  Конституцію,  наше  право  і Регламент (Шум у залі).

 

     Принаймні, яке б рішення не  прийняв  Президент,  -  це  його право,  але  я прошу Секретаріат стенограму мого виступу надіслати разом із тим законом,  який йому буде  подано  на  підпис  (Шум  у залі).

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пономаренко.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Депутатська група "Реформи". Шановний Голово! Шановні народні депутати! У Законі про введення  в  дію  Державного бюджету на 1997 рік є норма,  за якою утримання пологових  будинків  цілком  забезпечується  за  рахунок місцевих  бюджетів.  Але  насправді ситуація зовсім інша - під час перебування в лікарні  породіллі  змушені  самі  оплачувати  ліки, медичні  матеріали і навіть білизну,  харчування.  Постає питання: невже держава не в змозі забезпечити навіть ці дрібні  витрати  на утримання пологових відділень? Хто це контролює? Чого ж варті наші закони,  якщо  відразу   після   прийняття   вони   приречені   на невиконання,  і  навіть  таке болюче для суспільства питання ми не можемо вирішити!

 

     І ще одне.  За того рівня заробітної плати  та  пенсій,  який маємо   на  сьогодні,  стає  проблематичною  можливість  придбання найелементарніших  побутових  речей.  Тому  люди   звертаються   з проханням  відновити  продаж  таких  товарів та одягу в кредит.  І підстави для цього  є,  якщо  врахувати  стабільність  української гривні.  Це треба зробити хоча б у мережі державної торгівлі. Тому я  пропоную  Верховній  Раді  з  цими  питаннями   звернутися   до Прем'єр-міністра України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський виборчий  округ,  Івано-Франківська  область).  У зв'язку з тим що нині виникає багато проблем,  пов'язаних з втручанням у  внутрішнє життя країни, вважаю за потрібне нагадати вам про візит до України трьох церковних ієрархів.  Вважаю, що це є порушенням суверенітету нашої держави. Але зважаючи на те, що сьогодні у Бориса Борисовича Кожина день народження,  я прошу передати йому слово і  принагідно вітаю його з цим днем.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Борисе Борисовичу.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Рожнятівський   виборчий   округ, Івано-Франківська область). Дякую. Народний рух України. Дозвольте подякувати за добрі слова.  Шановні депутати! Шановні виборці! Під час   перебування   у   виборчому   окрузі   я  одержав  звернення представників  Солотвинської  райлікарні  Богородчанського  району Івано-Франківської   області,  яке  підписали  понад  200  чоловік медперсоналу.  Медичні працівники лікарні добре розуміють труднощі становлення  держави  і  звертаються  до  депутатів Верховної Ради України  лише  тому,  що  опинилися  на  межі   виживання.   Район обслуговування   -   гірський,   з   важкими  умовами  проживання. Парадоксальна ситуація:  немає чим платити за освітлення,  за газ. Дійшло до того, що через бідність медпрацівники не посилають дітей до школи.  Із  травня  не  одержують  зарплату.  Заборгованість  у зарплаті за 1996 рік - сім місяців.

 

     Як може  існувати  медичний заклад,  коли на один лікувальний день виділено 35 копійок?  На  санітарний  транспорт  не  виділено жодної копійки.  Медпрацівники Солотвина протягом двох років ідуть у вимушені безоплатні відпустки.  У 1997 році  вони  працювали  на О,75  і на О,5 ставки,  відпрацьовуючи повні години,  і зекономили таким  чином  фонду  зарплати  69  тисяч  гривень.   На   сьогодні медпрацівники Солотвина,  розуміючи необхідність медичної допомоги гірському населенню Прикарпатського краю,  украй обурені  тим,  як керівництво України до них ставиться.

 

     Терпіння не  безмежне,  і  так далі тривати не може.  Якщо не допоможете у  вирішенні  цього  питання,  медпрацівники  Солотвина залишають  за  собою  право громадянської непокори та бойкотування виборів.

 

     До звернення моїх виборців я можу додати тільки  одне.  Дивує позиція  виконавчих силових структур,  які спокійно спостерігають, як щорічно за межі України - в  іноземні  банки  тіньовий  капітал вивозить  понад  20  мільйонів  доларів.  Повернувши  ці  гроші до України,  ми вже давно  забули  б,  що  таке  невиплата  зарплати, пенсій,  стипендій  тощо.  Але  я  розумію,  що для цього потрібне бажання, воля, повага до народу та почуття любові до України, чого дуже бракує.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутате Чиж, прошу.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька   область).   Об'єднана   фракція   Соціалістичної  та Селянської партій  України.  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні  колеги!  Дозвольте  привітати  Верховну  Раду з учорашнім прийняттям  надзвичайно  важливого  закону  -  Закону  про  вибори народних депутатів України.

 

     У Раді Європи з великим задоволенням сприйняли те, що Україна нарешті  повертається  на   шлях   демократичного   структурування суспільства, формування відповідальної влади. Нині там працює наша парламентська група, і звідти надходить така інформація.

 

     Я не коментуватиму вибіркову принциповість  голови  комітету. Але я нагадую, що ми так само не раз затверджували програми уряду, Конституційний договір  (неконституційний),  Конституцію  (справді легітимну).  І  не  було  ні в кого сумнівів.  Сьогодні у розвиток Конституції прийнято конституційний Закон про вибори. Ще раз вітаю Верховну  Раду.  Це  мудрий  державотворчий  захід.  Проект закону розглянуто за процедурою другого читання у повній відповідності до Конституції і норм Регламенту.

 

     Друге питання. У понеділок парламентська делегація України на Парламентській Асамблеї Ради Європи звернулася  (і  її  підтримали представники 30 країн) до лідерів "сімки" з приводу чорнобильських проблем і надання допомоги.

 

     Вважаю, що Верховній Раді треба  було  б  підготувати  якийсь акт,  оскільки  11  жовтня  в  Раді  Європи відбудеться саміт глав держав.  І  ми   як   парламент,   що   розуміє   всю   складність чорнобильської проблеми,  мусимо підтримати наших парламентаріїв і колег, які зрозуміли наші проблеми.

 

     Ще один момент.  Наша фракція постійно наполягає на тому,  що потрібно  Верховній  Раді  ініціювати  (якщо уряд цього не робить) реформу системи оплати праці. Далі не можна терпіти ситуацію, коли ми за рівнем цін займаємо 13 місце в світі (скажімо,  наша столиця

- найдорожче місто в Україні, а найдорожче взагалі - Москва, на 53 відсотки дорожча від Нью-Йорка),  а за оплатою праці, за життєвими параметрами - 95 місце.  Ось  розрив,  який  кладе  на  лопатки  і економіку,  і соціальну сферу.  Ми за те, щоб негайно здійснити цю реформу.

 

     А тим часом сьогодні в обідню перерву на  засіданні  комітету розглядатиметься  подання  уряду  щодо внесення змін до Закону про оплату праці, згідно з якими передбачається ліквідувати і без того нереалізовані  гарантії  в  системі  оплати праці.  Вважаю,  що це просто нестерпно.

 

     Олександре Олександровичу,  треба,  щоб  Верховна  Рада  дала завдання  уряду  реформувати  систему  оплати  праці,  як головний елемент основних параметрів економічного та  соціального  розвитку України,  довівши  її середній рівень до європейського і світового та до рівня цін, які маємо реально в державі. Це позиція фракції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  депутати!  До  мене  звернувся  із зауваженням  депутат  Носов  з  огляду на те,  що я вчора,  як він вважає,  неправильно його прокоментував.  Він має  репліку  на  40 секунд. Надаю йому слово. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Учора я казав, що змішана система не відповідає засадам нашої Конституції.  Але один з промовців і Олександр Олександрович дещо перекрутили це,  посилаючись на зарубіжне законодавство. Коли посилаємося на законодавство зарубіжних  країн,  то  треба  читати їхні конституції.

 

     Скажімо, у Конституції Німеччини говориться, що основні права і свободи громадян можуть бути обмежені законом. І тому за законом можна  над  громадянами  збиткуватися  скільки заманеться.  Навіть усупереч міжнародним документам.

 

     У нас інша правова схема.  Стаття  64  Конституції  визначає: "Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені,  крім  випадків,  передбачених  Конституцією   України". Дискримінація - один із видів обмежень.  І тому Конституційний Суд і ми маємо діяти не  за  чиїмись  конституціями,  а  за  своєю.  І прийнятий закон не відповідає саме нашій Конституції.

 

     Хочу ще  сказати,  що  треба було б мати залишки совісті і не вводити хоча б майновий ценз 170 гривень для того,  щоб люди могли висуватися.  Якщо  пенсіонер  отримує  37  гривень  або,  скажімо, нотаріус - 70 гривень,  то хіба може для них бути майновий ценз  - 170 гривень?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слушне зауваження зробив депутат Носов. Він має право на свою думку з цього приводу.  Тільки я не коментував його вчора, а   висловлював  власну  думку  про  право  людини  голосувати  за конкретну кандидатуру і висловлювати власне ставлення до тієї  або тієї партії. Це цілком демократична норма. У всякому разі, якщо ви сприйняли це як перекручення вашого тлумачення,  то прошу вибачити мені.  Я зовсім не те мав на увазі.  До речі, моя аргументація теж має всі ознаки демократичної.

 

     Беремо до  уваги  всі  пропозиції,  зауваження.  А   стосовно питань, які потрібно розв'язувати в сесійному залі, скажу таке.

 

     Пропозиція депутата   Куз'єва  про  пенсії  держслужбовцям  і взагалі про пенсійне забезпечення перегукується з виступами  інших депутатів, зокрема депутата Чижа. Наголошу на кількох моментах.

 

     Ми прийняли  Закон  про  внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення.  Ви пригадуєте.  Нам забракло декількох голосів  для того,  щоб  подолати вето Президента.  Тому я прошу домовитися про таке.  Чергового  пленарного  тижня,  у  середу,  першим  питанням поставимо  розгляд  пропозицій  Президента з метою подолання вето. Тому звертаюся до всіх депутатів і виборців. Ви зустрічатиметеся з депутатами  під час наступного тижня роботи в округах.  Допоможіть усім депутатам приїхати сюди на середу чергового пленарного  тижня і виразити своє ставлення до цього закону поіменним чи непоіменним голосуванням, якщо потрібно просто подолати вето.

 

     Я не бачу іншого шляху.  Адже Верховна Рада свій шлях пройшла чесно.  Тобто  ми  змінили закон,  установивши навіть мінімальні й інші розміри пенсій.  Потрібно,  щоб усі чинники влади  в  державі розуміли,  що  треба  рухатися  в цьому напрямі,  бо посідати соте місце в заробітній платі і не знаю яке безконечно далеке  місце  з пенсійного  забезпечення та жодних заходів не вживати щодо цього - далі просто не можна.

 

     Ми на сьогодні в  плані  роботи  маємо  обговорення  основних параметрів соціальноекономічного розвитку держави на наступний рік за  поданням  Кабінету  Міністрів.  Очевидно,  і  там  ми  зможемо висловити  ставлення  до  згаданої проблеми з боку Верховної Ради, коментуючи чи оцінюючи позиції Кабінету Міністрів.

 

     І ще таке.  Ми прийняли в першому  читанні  законопроект  про внесення  змін  до  Закону  про  державну  службу  стосовно пенсій держслужбовцям.  Ви пам'ятаєте,  в тому законопроекті  передбачено обмеження   верхньої   межі   пенсії,  і  тим  самим  враховується обставина,  яка турбує багатьох  людей,  про  що  говорив  депутат Куз'єв та інші депутати.

 

     Тому я  дуже  прошу  комітет  Буздугана прискорити підготовку цього питання для розгляду Верховною Радою,  щоб ми дуже  серйозно підійшли  до  тієї  справи,  бо  ця  проблема  надзвичайно  хвилює виборців, громадян України і її потрібно, врешті-решт, розв'язати.

 

     Пропозиція щодо  Закону  про  Кабінет  Міністрів   Володимира Юлійовича  Пєхоти.  Ми  розглядатимемо  це  питання  сьогодні,  ви висловитеся і, сподіваюсь, ми приймемо правильне рішення.

 

     Стосовно зауваження депутата Уланова  щодо  порушення  Закону про місцеве самоврядування.  Це,  на жаль, широка практика. І я ще раз  звертаюся  до  представників  місцевих  адміністрацій  та  до депутатів  місцевих  рад  (обласних  і  районних у тому числі).  У Прикінцевих   положеннях   Закону   про   місцеве   самоврядування передбачено, і закон цей введений в дію підписом Президента, до 12 серпня забезпечити розподіл функцій між головами адміністрацій  та головами   рад   та  вирішити  питання  про  передачу  повноважень представницьких органів  адміністраціям  і  навпаки.  Я  подав  на розгляд    Верховної    Ради   проект   Закону   про   кримінальну відповідальність тих,  які  перешкоджають  здійсненню  повноважень представницьких органів і посадових осіб.  Гадаю,  ми приймемо цей закон,  бо він дуже потрібен.  І той, хто втручається в діяльність представницьких  органів,  не дає можливості зібрати ради на сесії тощо, нестиме кримінальну відповідальність за такі дії. Це повинно стати  нормою  державного  життя та управління в нашій державі - в Україні.

 

     Депутате Стешенко, будь ласка, ваш коментар.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський  виборчий   округ,   Луганська   область).   Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги!  Я  дуже  радий,  що сьогодні порушено це питання,  особливо ж напередодні  призначення Генерального   прокурора.   Відповіді,   які   тепер  надходять  з Генеральної прокуратури, просто дивують, бо люди вимагають якихось наукових  дискусій,  замість  того щоб застосовувати норми чинного закону.

 

     Привертаю вашу  увагу  до  статті  79  Закону   про   місцеве самоврядування  -  "Дострокове  припинення повноважень сільського, селищного,  міського голови,  голови районної у  місті,  районної, обласної  ради".  Це вперше у нашому законодавстві виписано норми, за якими без будь-яких  процедурних  рішень  сумісники  припиняють свої  повноваження,  а  саме  на  основі пункту 4 названої статті: "порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його  діяльності  з іншою роботою (діяльністю),  встановлених цим Законом".  Стаття 79 виписана на розвиток статті 120 Конституції.  І  тут  не  потрібні посилання  на  Перехідні положення - чинні вони чи ні.  Це взагалі мене дивує.  Адже після 12 серпня  жодний  сумісник  за  юридичним статусом - не сумісник.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі за коментар.

 

     Петре Володимировичу,    оскільки   ви   висловили   серйозні претензії щодо ведення  засідання  під  час  розгляду  Закону  про вибори  народних  депутатів,  і  це прозвучало в ефірі,  я не можу обійти  це  мовчанням.  Це  не  коментар,  це  відповідь  на  ваші претензії.

 

     По-перше, ви   як   голова   Комітету  з  питань  Регламенту, депутатської етики та забезпечення  діяльності  депутатів  повинні були  стежити  за дотриманням Регламенту і могли переконатися,  що вчора не було жодного випадку порушення норм Регламенту.

 

     По-друге, як ви можете говорити, що не було другого читання?! Друге  читання  було  ще на минулому пленарному тижні.  Залишилося всього сім статей,  які залежали від  статті  1.  Тому,  керуючись Регламентом,  ми  могли приймати рішення відразу по всьому закону. Тут ніяких сумнівів немає.

 

     По-третє, як ви можете говорити, що по одному округу було дві картки?!  Насамперед  технічно  система "Рада" не може зафіксувати дві картки,  і крім того, учора не було поіменного голосування. Як ви можете говорити такі речі?!  Це просто некоректно.  І люди, які нас чують, повинні знати, що таке просто технічно неможливо, тому, мабуть, це ваші якісь здогадки.

 

     Далі. Де  і  хто  проводив  нараду,  я  не  знаю і мене це не цікавить.  Можливо,  вам краще про те  відомо,  але  то  вже  ваша справа.  Хоча я справді бачив, що частина депутатів була своєрідно заангажована  або  зорієнтована.  Очевидно,  і  ми  це,  на  жаль, спостерігаємо протягом останніх років, на них було здійснено тиск. Мене не цікавить технологія цього тиску,  але, очевидно, вона була бездарною,  коли  на те пішло,  оскільки ми ніяк не могли вирішити питання.  Проте  фактично  Верховна  Рада  продемонструвала   свою зрілість  і  зробила  так,  як  вважала  за  потрібне  в інтересах держави. Сьогодні, я вважаю, потрібний саме такий закон.

 

     І останнє.  Регламентом  не  передбачено,   щоб   головуючий, направляючи  закон  Президентові,  докладав  до  нього ще й виступ котрогось із депутатів, навіть якщо той голова комітету. Отож коли ви  хочете  з  цим питанням звернутися до Президента,  звертайтеся самостійно.  Я у ролі поштаря не можу перебувати - це  Регламентом не передбачено (Оплески). Спасибі.

 

     Стосовно пропозиції  депутата  Чижа  про  звернення до саміту керівників держав Європи з приводу Чорнобильської катастрофи. Дуже добре,  що наша парламентська делегація на Парламентській Асамблеї Ради Європи порушила це питання.  Воно  було  внесене  до  порядку денного,  дали  змогу виступити,  і більшість парламентаріїв інших держав підтримала це звернення.

 

     Тому, гадаю,  ви,  Іване Сергійовичу,  разом  із  Володимиром Яценком,  головою Комітету з питань Чорнобильської катастрофи,  і, можливо, з Борисом Іллічем Олійником повинні терміново підготувати звернення   Верховної   Ради   України   до  саміту  і  керівників європейських  держав.  Ми,  я   переконаний,   проголосуємо   таке звернення,   нехай  вони  на  нього  відреагують  офіційно.  А  за ініціативу - спасибі.

 

     Стосовно Закону про оплату праці,  то ваша пропозиція  цілком слушна, я її підтримую. Сьогодні аналізуватимемо основні параметри економічного і соціального розвитку, гадаю, треба звернути увагу й на ці обставини.

 

     І нарешті.    Шановні    депутати,    ми   наступного   тижня працюватимемо в округах,  а тут є дві важливі  події,  на  які  ми повинні  відповідно  відреагувати,  бодай словесно.  Ідеться про 1 жовтня  -  День  захисту  інвалідів  та   людей   похилого   віку. Звертаємося   до  керівників  підприємств,  організацій,  установ, керівників районних адміністрацій,  голів рад  відповідного  рівня допомогти цим людям. Знаю, що в більшості регіонів є списки людей, які потребують захисту з боку  держави,  і  відповідна  робота  на місцях організаціями й установами здійснюється.

 

     Зверніть увагу   на  те,  що  за  нинішнього  скрутного  часу потрібна елементарна турбота особливо про цю категорію  населення. Якщо  не  можна допомогти грішми,  то допомогти товарами,  якимись матеріалами,  дровами  на  зиму,  чимось   іншим.   Люди   повинні відчувати, що вони не покинуті, бо цим людям немає чого соромитися за все своє життя, вони забезпечили основу нашої державності, і ми зобов'язані про них подбати. Прошу місцевих керівників невідкладно відреагувати на це.

 

     Ми розглядатимемо сьогодні одне з найважливіших  питань  (маю на   увазі   Закон   про   використання  приватизаційних  майнових сертифікатів) - це теж у тому руслі питання. Отже, нам слід уважно підійти   до   пропозицій,   які   доповідатиме   Ігор  Васильович Квятковський, належно відреагувати на їхні потреби.

 

     У тому самому ключі, очевидно, питання, пов'язане з тим, що в неділю,  5  жовтня,  -  День учителя.  Багатьом педагогам так і не погасили  борги  в  заробітній  платі,   і   Валентин   Андрійович Яблонський,  виступаючи з ініціативою з даного приводу,  наголошує на такому. Пропонується звернутися до Кабінету Міністрів, місцевих органів   влади,   враховуючи  гарантії  й  обіцянки,  які  давали представники виконавчих структур стосовно погашення заборгованості бюджетникам,  зокрема  вчителям,  аби  вжити реальних заходів щодо цього.  Щоб не було,  принаймні,  блокування вже тих  коштів,  які надходять  із держбюджету до районів для погашення заборгованості. Приклади  такі,  на  жаль,  є.  Інколи   керівники   адміністрацій втручаються  в  цю  справу,  щоб  якось  підкреслити свій вплив на розв'язання даних проблем.

 

     Тут має бути рівний підхід  держави  до  розв'язання  болючої проблеми. Прошу підтримати саме такі наміри та заходи уряду, а від вашого імені дозвольте передати вітання всім учителям,  подякувати їм за роботу,  яку вони виконують у цей час.  Вони, на мій погляд, сьогодні  основні  державники.  Це  ті  представники  інтелігенції (вчителі,  лікарі),  які,  незважаючи  на складнощі в державі,  не припиняють найважливішого:  сіють розумне,  добре і вічне у  душах дітей, котрі прийдуть на зміну нам, усе-таки зроблять нашу державу прогресивною, найкращою у світі.

 

     Шановні депутати!  Від Лічильної комісії ще раз прошу  вашого розуміння:  бракує два голоси. Не можна, щоб ми пливли до берега і на півдорозі не допливли.  Частина депутатів  забрала  бюлетені  з собою.  Ми заблокувати зможемо будь-яке рішення.  Вирішити питання набагато складніше.

 

     Вчора й позавчора ми з керівниками  фракцій  обговорювали  це питання.  Всі дійшли висновку, що кандидатура підхожа, не викликає заперечень.  Я прошу знайти буквально 10  хвилин,  двом  депутатам доголосувати.  Будь ласка.  Не для себе ж прошу,  а заради справи, заради  держави.  Ця  інституція  повинна  працювати.  Он   Віктор Іванович   Суслов  трохи  припізнився,  бо  відбувалося  засідання Кабінету Міністрів. Він проголосує.

 

     Я прошу доголосувати.  Михайле Антоновичу,  подивіться,  будь ласка.

 

     Перед тим  як  розглядати  питання про порядок денний восьмої сесії (воно записане першим і  було  проголосоване),  прошу  вашої згоди  на  те,  щоб  сьогодні питання про зауваження Президента до Закону  про  обіг  та  погашення  невитребуваних   приватизаційних майнових сертифікатів розглянути відразу після питання про порядок денний,  оскільки доповідач із  цього  питання  Ігор  Квятковський від'їздить у зарубіжне відрядження, і його слід пропустити раніше: до 12-ї години треба розглянути це питання.

 

     Я прошу вашої підтримки і проголосувати процедуру про  часові зміни в розгляді цих питань.  Будь ласка,  проголосуйте.  Я можу і без погодження, але хочу погодити з вами. Будь ласка.

 

     "За" - 182. Прийнято.

 

     __________________

 

     Слухається питання про порядок денний восьмої  сесії.  Як  ви пам'ятаєте,  у  нас  була  дискусія з цього приводу.  Врешті,  все звелося до того,  що це питання обговорено, розглянуто комітетами. Всі  зауваження  депутатів  прийнято,  підтримано.  Спірним  стало внесення до порядку денного питання про входження  Верховної  Ради України до МПА.  І до останнього дня профільний комітет не подавав з цього  приводу  свого  висновку.  Сьогодні  він  розглянув  дане питання.  Його висновок негативний,  але це дає підстави сесійному залу самостійно вирішувати це питання.

 

     Стислу інформацію  з  цього  приводу  від  комітету   зробить депутат Шандрюк. Будь ласка.

 

     ШАНДРЮК О.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Шевченківський  виборчий округ,  Львівська  область).  Українська  республіканська  партія. Шановний пане Голово!  Шановні колеги депутати! Вкотре наш комітет розглянув це питання,  вкотре ми з вами в цьому залі витрачатимемо час.  І хоча термін розгляду даного питання  для  нашого  комітету закінчується завтра...

 

     ГОЛОВА. Олександре Івановичу, одну хвилинку.

 

     Тарасе Романовичу, і ви робите помилку, їй-богу. Зробіть так, як вам совість велить, і все буде гаразд.

 

     Прошу, продовжуйте, будь ласка.

 

     ШАНДРЮК О.І.  Хоча термін розгляду  цього  питання  в  нашому комітеті   закінчується   завтра,   ми  вирішили  не  зволікати  з висновками,  і тому готові сьогодні запропонувати  Верховній  Раді нашу ухвалу.

 

     Отже, комітет,  який  збирався  23  вересня  і  розглянув усі документи, подані суб'єктами цієї законодавчої ініціативи, ухвалив таке.

 

     "Відповідно до  статті  6.3.3  і  частини першої статті 6.3.8 Регламенту  Верховної  Ради  України  визнати   проект   Постанови Верховної  Ради  України  про приєднання Верховної Ради України до Угоди про Міжпарламентську асамблею  державучасниць  Співдружності Незалежних  Держав  (реєстраційний  N  2025/4 від 09.09.1997 року) неприйнятним на підставі пункту  1  частини  першої  статті  3.5.1 Регламенту Верховної Ради України у зв'язку з його невідповідністю ратифікованим міжнародним договорам і угодам,  оскільки Угода  про Міжпарламентську асамблею держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав,  до якої пропонується приєднатися Верховній Раді  України, втратила  чинність  з  моменту  набрання  чинності  Конвенції  про Міжпарламентську асамблею держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у грудні 1995 року".

 

     Шановні колеги  депутати!  Учора всі ми продемонстрували свою здатність  працювати  конструктивно.  Закликаю  вас   і   сьогодні підтримати   цей   високий   рівень   працездатності  та  прийняти пропозицію нашого комітету.  Ми могли висунути інші  підстави  для неприйнятності,  але не політизували це питання і вважаємо, що для будь-якої нормальної і  серйозної  людини,  депутата  цих  підстав цілком достатньо.

 

     Угоди немає.  Намагатися  приєднатися до угоди,  яка втратила чинність у грудні 1995 году,  - це все одно,  що  зробити  споробу сісти  в  поїзд,  який  пішов.  Це рішення,  якби воно навіть було прийнято Верховною Радою,  не мало б,  по-перше,  ніяких  правових наслідків,  а,  по-друге,  просто  кумедно  виглядало  б і ставило Верховну Раду в незручне становище.

 

     Нагадую, що   відповідно   до   статті   8   Конвенції    про Міжпарламентську   асамблею   СНД,  уся  робота  Міжпарламентської асамблеї СНД регулюється саме конвенцією, а не угодою 1992 року.

 

     Крім того,  суб'єкти  цієї  законодавчої  ініціативи   забули виконати   норму  Регламенту  та  подати  фінансове  обгрунтування можливих    наслідків    приєднання    парламенту    України    до Міжпарламентської асамблеї СНД.  А це суттєві витрати,  бо,  як ви знаєте, у СанктПетербурзі розгорнуто масштабне будівництво робочих приміщень  Міжпарламентської асамблеї,  і від України,  квота якої становить приблизно 18 відсотків, вимагатимуть внести свою частку. Крім того,  велика українська делегація,  якщо вона виїжджатиме на засідання Міжпарламентської асамблеї СНД,  по суті  паралізуватиме роботу  нашої  Верховної  Ради (Шум у залі).  Це зовсім не смішно, оскільки квота для нашої делегації - 52  депутати.  А  коли  треба прийняти важливе рішення,  то можете собі уявити...  Ми муситимемо розпускати парламент на канікули.

 

     Але комітет питання про відкладальність у зв'язку з  тим,  що немає  фінансового обгрунтування,  не ставив,  бо ми вважаємо,  що питання про неприйнятність  у  зв'язку  з  втратою  чинності  цією угодою  охоплює  питання  про відкладальність і є цілком достатнім для прийняття виваженого і серйозного рішення.

 

     Крім того, до комітету звернулася група депутатів, об'єднаних у   неформальну   депутатську   групу  "Нація  і  державність",  з проханням,  щоб Верховна Рада визнала це питання неприйнятним, але з  інших  мотивів.  Мотив  дуже  простий.  Прошу  депутатів уважно вислухати.  Справа в тому,  що з 22 січня 1994 року Україна  не  є членом Співдружності Незалежних Держав, бо не приєдналася протягом року  до  статуту  цієї  організації.  І   тому   до   Угоди   про Міжпарламентську  асамблею СНД ми не могли вже приєднуватися після 22 січня 1994 року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Інша думка в ініціаторів є? Я надам слово, але спочатку   невеличке   зауваження   стосовно   фінансової  сторони проблеми.   Як   ви   пам'ятаєте,   ще   на   першому    засіданні Міжпарламентської  асамблеї було прийнято рішення,  що всі витрати по утриманню приміщень бере на себе Російська  Федерація.  Причому для України відведено найкращі приміщення у Таврійському палаці. І нині, до речі, коли наші представники приїжджають як спостерігачі, то ці приміщення їм надаються.  Так що з грішми проблем немає. І я так  зрозумів,  що  Олександр  Іванович  пропонує  не   до   угоди приєднуватися, а до конвенції, так? Можна і так розглядати. Гадаю, що в робочому порядку можна це розглянути.

 

     Один виступ від ініціаторів цього питання.  Депутате Терещук, прошу.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий  округ, Донецька   область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Фракція комуністів,  Всеукраїнський союз  робітників.  Щойно  пан  Шандрюк подав  низку  аргументів  до  того,  щоб  не вносити це питання до порядку денного восьмої сесії.  Найбільше вражає,  що  основним  є намагання  використати  певні  правові  зачіпки,  аби  це  питання відхилити. Зовсім не враховується той стан виробництва, який маємо тепер  в  Україні.  Від  Закарпаття  до  Луганської  області сотні підприємств  машинобудування  стоять,  бо   розірвано   економічні зв'язки,  порушено розподіл праці між підприємствами,  які входили до єдиного народногосподарського комплексу. І намагання вказати на те,  що немає можливості приєднатися до Міжпарламентської асамблеї СНД - це  всього-на-всього  намагання  витримати  певний  курс  на подальше руйнування промисловості України.

 

     Аргумент, висловлений щойно,  не зовсім конкретний. Для того, щоб  рухатися,  навіть  якщо  поїзд  уже  пішов,  треба  сідати  у наступний поїзд і їхати. А нам кажуть: якщо поїзд за розкладом уже пішов, то взагалі не треба їхати, а сидіти на місці й чекати, доки до тебе хтось прийде.

 

     Тому нам  потрібно,  по-перше,  внести  це питання до порядку денного.  По-друге,  приєднатися  до  Міжпарламентської  асамблеї. По-третє,  ратифікувати  конвенцію,  прийняту  на  розвиток  цього документа про  створення  Міжпарламентської  асамблеї  та  активно працювати  у  напрямі  єднання  наших  екомонік,  єднання  братніх народів наших країн.  Якщо  ми  не  зробимо  цього  парламентським шляхом, то всесоюзний страйк 17 грудня зробить це іншим шляхом, бо робітники розуміють,  що без об'єднання наших зусиль жодна  з  цих країн не вийде з тої руїни, у якій перебуває.

 

     Тому прошу  депутатів  підтримати це питання і внести його до порядку денного.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Були  висловлені  дві   думки.   Вони   вже дискутувалися  тут у залі (Шум у залі).  Одну хвилиночку!  Я зараз поставлю на  голосування.  Гадаю,  сьогодні  є  всі  підстави  для голосування    пропозиції    про   внесення   цього   питання   до незатвердженого порядку денного сесії. Будь ласка.

 

     "За" - 156. Прийнято.

 

     Депутат Вінський пропонує внести до переліку питань,  які  ми розглядатимемо  на цій сесії,  проект Закону про сприяння розвитку сільськогосподарського  машинобудування.  Ця  тема  обговорювалася нами   раніше   (ще   під   час  розгляду  бюджету).  Йдеться  про комбайнобудування,  кормозбиральну   та   грунтообробну   техніку. Оскільки   є  державна  програма  з  цього  приводу  (а  її  треба законодавчо підкріпити),  то маємо  всі  підстави  для  того,  щоб проект такого закону внести на розгляд Верховної Ради.  А завдання ініціаторів,  зокрема депутата  Вінського  й  інших  представників відповідного  комітету,  - підготувати такий законопроект належним чином. Він, до речі, підготовлений і вже розданий депутатам. Тобто формально  регламентна  процедура дотримана.  Але я кажу про зміст закону, щоб він, так би мовити, поціляв у точку.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про внесення даного  питання до порядку денного сесії.

 

     "За" - 194. Прийнято.

 

     Будь ласка, депутате Шандрюк, з мотивів голосування.

 

     ШАНДРЮК О.І.  Олександре Олександровичу, згідно з Регламентом треба було поставити на голосування пропозицію про неприйнятність, а потім, якщо вона не проходить, вносити до порядку денного.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція    про    неприйнятність   відповідно   до Регламенту ставиться під час розгляду питання по суті.  От коли ми починаємо  розглядати  питання,  тоді  в будьякий момент вноситься пропозиція щодо неприйнятності  і  голосується.  А  потім  дається доручення комітету, і він робить свої висновки.

 

     Будь ласка, з мотивів голосування ще депутат Оробець.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ,  м.  Київ).  Шановні колеги! Звертаю вашу увагу на те, хто, власне, вносив питання про Міжпарламентську асамблею: пан Мармазов,  пан  Масенко  і  депутат Дьомін.  Це питання значне для лівих,  але депутат Дьомін - людина Президента.  Вноситься питання щодо Закону про мови.  Воно мені дуже болить і болить усім правим. Але будь-хто з вас скаже,  що жодне з них не  набере  більшості  в цьому  залі.  Проте  вноситься  паном Дурдинцем.  Отже,  вноситься людьми Президента явно конфліктне питання.  За  моєю  інформацією, має  бути  внесено  ще одне питання людиною Президента - про єдину церкву.  Це  може  ще  розколоти  наш  зал  на  безліч  політичних відтінків.

 

     Отже, коли  ми  думаємо  про те,  щоб мати дієздатну Верховну Раду,  не піддаваймося  на  явні  політичні  провокації  з  вулиці Банкової.

 

     ГОЛОВА. Прислухаймося    до    порад    стосовно    уникнення конфронтації,  - пропозиція Юрія  Миколайовича  дуже  важлива.  За Конституцією  церква  відділена  від  держави  - це не питання для Верховної  Ради:  ми   про   свободу   совісті   можемо   провести голосування,  а  про  церкву  хай  патріархи,  ієрархи  і  віруючі домовляться  самі.  Ми  їм  не  заважатимемо,  наша  справа  -  не втручатися в ці питання.

 

     А про  мову  справді  треба  розглядати,  бо  мені це питання болить не менше,  ніж правим,  як і всім.  Усі  хочуть,  щоб  мова звучала чисто, грамотно, повсюдно і так далі. І щоб мали, до речі, право на рідну мову всі,  хто нею користується.  Адже ми живемо  в демократичній державі. Я поставлю на голосування вашу пропозицію.

 

     Депутате Анісімов, будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты,  уважаемый  Александр  Александрович! Сегодня  практически  заблокировано  нами утверждение повестки дня восьмой сессии.  Это действие с  политическими  оттенками.  Мы  на протяжении  определенного  периода  допускали подобные ошибки,  но практика показывает, что этого не стоит делать.

 

     Выступал депутат  Шандрюк.  Он  не  столько  говорил  о  том, вносить  или не вносить вопрос в повестку дня,  сколько о предмете разговора. Внесение в повестку дня еще не значит принятие решения. Считаю, что предложение народных депутатов, с какой бы стороны оно не  исходило,  должно  быть  внесено  в  повестку   дня.   А   при рассмотрении вопроса решим:  примем его или нет.  Зависит от того, чьи аргументы будут весомее.

 

     И второе. Неужели нас не научила история и практика последних дней?   Вернулся  Премьер-министр,  который  ездил  с  прекрасными настроениями и с прекрасными мыслями  в  Москву  для  того,  чтобы сдвинуть  с  мертвой точки экономические преобразования и стыковку двух огромных государств.  С чем он  вернулся?  Неужели  никто  не анализирует?  Ведь  нынче  даже  экономические  действия,  которые должны соблюдать два государства,  блокируются изза того,  что  не получают политического оттенка одной или другой стороны.

 

     Давайте все-таки  не  политизировать всего справа и слева,  а включим в повестку дня вопрос.  А после рассмотрения в  этом  зале определим  -  "да"  этому документу и действиям нашего государства или "нет".  Я за то,  чтобы  проголосовать  повестку  дня  восьмой сессии (исключение этого вопроса мы уже проголосовали).

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Позиції різні. Вони слушні в тому, що під час розгляду питання по суті ми визначимося остаточно.  А сьогодні дотримані всі вимоги,  передбачені Регламентом, щоб внести питання до порядку денного,  бо є обгрунтування, навіть висновки комітету. Крім  того,  минуло  15  днів від внесення законодавчої ініціативи депутатами,  отже, навіть без рішення комітету Верховна Рада могла визначитися.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  затвердження порядку денного в цілому.

 

     Одну хвилинку:  депутат Пшенична піднімала руку,  я просто не надав їй слова раніше. Будь ласка, Ольго Миколаївно.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Ленінський  виборчий  округ,  Автономна Республіка  Крим).  Уважаемый  Александр Александрович,  уважаемые коллеги депутаты!  11 сентября Верховный Совет рассматривал проект Закона  Украины  "про  внесення змін і доповнень до Закону України про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом  етиловим, коньячним   і   плодовим,   алкогольними   напоями  та  тютюновими виробами".

 

     По моему   предложению,   а   также   депутатов   от   Крыма, Закарпатской,    Одесской,   Херсонской   областей   было   подано предложение внести в данный закон,  статья 4, пункт 1, дополнение: "з  приводу  річної  плати  за  ліцензію  на  виробництво,  а  для підприємств з первинного виробництва із середньомісячними обсягами переробки  сировини  до  1  тисячі  тонн  -  120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

 

     Я прошу всех коллег депутатов поддержать  мое  предложение  и включить  данный  вопрос  в повестку дня восьмой сессии Верховного Совета.

 

     ГОЛОВА. Його підготовлено і роздано?

 

     ПШЕНИЧНА О.М. Так, підготовлено і роздано.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію про внесення  до  ще не затвердженого загального порядку денного цього питання.  Про це просять  депутати  ряду  областей,  і  зокрема  закарпатської.   Я підтримую цю пропозицію і ставлю її на голосування.

 

     "За" - 200. Підтримано.

 

     Пояснюю ще   раз,   шановні   депутати,  стосовно  запису  на обговорення цього питання.  Ви проголосували  раніше,  а  минулого разу  ще  раз  проголосували,  що  вирішення  цього питання шляхом голосування переноситься на сьогодні.  Не  обговорення,  а  тільки голосування...

 

     Оголошення після  цього.  Я  вам  надам  слово для оголошення пізніше.

 

     Будь ласка,  ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  про затвердження порядку денного восьмої сесії в цілому.

 

     "За" - 198.

 

     Які ще  є  думки?  Не  з  процедури,  а з мотивів голосування можете взяти слово.

 

     Надається слово депутату Ярошинському з мотивів голосування.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Шановні  народні  депутати!  Поки  Олександр Олександрович  переносив  у лікарні свою біду,  ми тут у Верховній Раді з'ясовували деякі нюанси,  пов'язані з Регламентом.  Так  от, ніяке  голосування  жодного  питання  не  може  бути перенесене на наступний  день,  якщо  не   передбачається   хоча   б   короткого обговорення. Це регламентна норма.

 

     Далі. Я не голосую за порядок денний, бо вважаю, що ми на цій сесії повинні обговорити одне надзвичайно важливе  питання  -  про характер зовнішньополітичної діяльності виконавчої влади.  Хоча на День  уряду  заплановано,  як  ми  вважаємо,  важливе  питання,  я пропоную   розглянути  того  дня  питання  про  зовнішньополітичну діяльність,  зокрема про характер угод,  підписаних 28 травня 1997 року  Президентом  України  і  Кабінетом  Міністрів  за дорученням Президента  України.  Ховатися  від  цього  питання   означає   не виконувати  наших  конституційних обов'язків.  Ці угоди на відміну від інших,  які, може, й не діють, уже діють і поширюються на наше суспільство.

 

     ГОЛОВА. Богдане  Харитоновичу,  оскільки  це питання в іншому контексті  передбачається   розглянути   і   оскільки   його   вже підготовлено, я підтримую вашу пропозицію.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про внесення цього питання до ще не затвердженого порядку денного восьмої сесії.  Будь ласка. Прошу підтримати.

 

     "За" - 200. Прийнято.

 

     Iз пропозицією  депутата Ярошинського ставлю в цілому порядок денний на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 202.

 

     Ще які є пропозиції?

 

     Депутат Кармазін. Будь ласка. За ним - депутат Матковський.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ,  Одеська  область).  Шановні  народні  депутати!   Шановний Олександре  Олександровичу!  Очевидно,  що в залі виникла напруга. Може,  давайте зробимо так:  ті питання,  що,  як  ми  бачимо,  не пройдуть,  винесемо  зараз  нібито  за  дужки і проведемо ще якісь наради фракцій з цього приводу.

 

     ГОЛОВА. Давайте в другий розділ перенесемо.

 

     КАРМАЗIН Ю.А.  Є декілька таких питань.  Я думаю,  Олександре Олександровичу,  це  було  б  краще  для  залу,  ми не витрачали б непродуктивно свій час. Це по-перше.

 

     I, по-друге,  я просив  би  вас,  Олександре  Олександровичу, питання,  які  економічно  важливі для держави,  зараз розглянути. Зокрема,  одесити не можуть зрозуміти,  чому питання  про  кредит, який  надавався  на  17  років  під 7 відсотків (7 мільйонів могли отримати одесити,  7 - львів'яни і 2 мільйони - харків'яни), немає в   порядку   денному.  А  ми  внесли  пропозицію,  вісім  фракцій підписалися  під  тим,  щоб  знову  розглянути.  Я  прошу  за   це проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ну, давайте внесемо ще й це питання.

 

     КАРМАЗIН Ю.А.  Внести  питання  до порядку денного - це ще не означає його прийняти.

 

     ГОЛОВА. Звичайно,  ви  маєте  рацію.   Але   пропозиція   про переголосування  питання  стосовно  будівництва  житла  у  Львові, Харкові й Одесі,  незважаючи на те що це може  комусь  із  мотивів суб'єктивних не подобатися,  я вважаю, нормальна, бо якщо збудують там будинок,  то його вже не забереш,  там житимуть наші  люди.  I якщо  це пілотний проект,  який буде реалізовуватися пізніше,  то, думаю,  він  має  слушність  і  треба   було   б   підтримати   цю пропозицію... Борги? I борги там передбачаються.

 

     Але сьогодні,  ви  ж самі розумієте,  є багато варіантів дати можливість і людям заробити,  і повернути до  бюджету  кошти.  Тим паче що ці борги можна відносити до місцевого бюджету,  угодою так передбачається.

 

     Ну, давайте внесемо питання,  яке пропонує депутат  Кармазін, до порядку денного. Я ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 173. Прийнято.

 

     Депутат Матковський. Будь ласка.

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань законності і правопорядку (Здолбунівський  виборчий  округ, Рівненська область).  Олександре Олександровичу,  оскільки під цим проектом стоїть лише ваш підпис як автора,  я хочу  звернути  вашу увагу  на  одну  прикру  помилку.  Це сторінка 22,  де йдеться про внесення до порядку денного двох проектів  Кримінального  кодексу. Для мене це дуже важливо, оскільки там чомусь помилково зазначено, що поданий  мною  проект  є  альтернативним.  Розумієте,  з  цього випливає певна,  так би мовити,  процедура, невигідна для мене при відстоюванні моєї позиції.

 

     Тим часом навіть з того, що записано в цьому переліку, видно, що  мій  проект  аж  ніяк  не  може бути альтернативним,  оскільки поданий  раніше.  Більше  того,  Кабінет  Міністрів  повинен   був повторно підтвердити, пролонгувати його.

 

     Я вже  звертався і на ваше ім'я з депутатським зверненням,  і до  Секретаріату,  проте  ніхто  не  реагує.  Я  просив  би   дати протокольне доручення оформити внесення мною питання відповідно до Регламенту.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я хотів би тільки зауважити,  що  ви  зараз торкнулися  розгляду  питання по суті.  Ми це з'ясуємо тоді,  коли воно надійде до порядку денного на конкретний  період.  А  позицію вашу  поділяю.  Відповідне  доручення ми даємо Секретаріату.  Будь ласка,  візьміть  це  на  контроль  і  відреагуйте  відповідно  до Регламенту.

 

     Я ще раз,  підтримуючи, до речі, і пропозицію Юрія Кармазіна, звертаю вашу увагу на те,  що спочатку треба  розглянути  питання, пов'язані з бюджетом,  і графік розгляду проекту бюджету,  який ми погодили на нараді з керівниками комітетів.

 

     Юрію Анатолійовичу,  я підтримую вашу пропозицію про  те,  що потрібно  зосередити  увагу  спочатку  на  бюджетних,  економічних питаннях,  а потім розглянути  інші  питання.  Але  в  нас  кілька розділів у плані роботи.  Давайте ті питання, щодо яких є сумніви, включимо до другого розділу.  Ми врахуємо  потім  пропозиції  -  і вашу, і тих депутатів, які ініціюють розгляд цього питання.

 

     Я ще раз ставлю в цілому проект порядку денного восьмої сесії на голосування.  Прошу  його  підтримати  і  закрити  це  питання. Скільки ми можемо витрачати на нього час! Будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Я пропоную  проголосувати  це  питання  на початку наступного пленарного тижня першим. А що інше я можу запропонувати? Абсолютно всім зрозуміло, що це питання неконфронтаційне...

 

     Ще раз?   За  наполяганням  депутатів  я  ще  раз  ставлю  на голосування.

 

     "За" - 214.

 

     Депутати Юхновський  і  Чиж.  Два  останніх  аргументи.  Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Личаківський  виборчий округ,   Львівська   область).   Олександре  Олександровичу,  хочу звернути  увагу  всіх  депутатів  на   шкідливість   для   України постановки  питання  про  Міжпарламентську  асамблею  з двох точок зору.

 

     Припустимо, ми  це  питання  позитивно  вирішимо.  То  ми   ж розколимо націю!

 

     Припустимо, ми  його  негативно вирішимо.  Тоді ми загостримо наші відносини з Росією.

 

     Найвигідніше нам - не чіпати цього питання.  І  тоді  з  обох боків ми будемо у виграші.

 

     Я прошу  вас,  шановні депутати,  не вносити цього питання до порядку денного. Немає сенсу найменшого.

 

     ГОЛОВА. При чому тут Росія,  Ігоре Рафаїловичу?  Про СНД мова йде.  Ми  ж уже розглядали і не прийняли рішення (пам'ятаєте?),  і після того підписали  великий  договір.  Виявляється,  поліпшилися відносини.  То ми ще раз розглянемо,  і, може, приймемо, а може, і не приймемо.  Хто знає? Я не агітую зараз за зміст, а кажу про те, що треба поважати думку депутатів, які хочуть внести.

 

     Депутат Чиж. Останній виступ з цього приводу.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Шановні колеги! Мені здається,  що проблеми немає в тому,  щоб затвердити  порядок денний.  Що  ж  до  МПА,  то  тут  ідеться  (ми про це й на нараді керівників фракцій не раз говорили) передусім про економічні,  ну, звичайно,   і   політичні  інтереси  саме  України.  18  мільярдів становить наш товарооборот з  Росією.  Другою  в  цьому  ряду  йде Німеччина  -  3  мільярди.  Так що факти говорять самі за себе.  І справжній  патріот  України  обов'язково  повинен  розглядати   це питання і голосувати. І тільки так.

 

     Але я щодо суті, точніше, технології голосування.

 

     Ті, хто наполягає на внесенні питання про МПА і розгляді його Верховною Радою,  виходять з інтересів  України.  Ми  аж  ніяк  не хочемо політизувати це питання.  Я пропоную не транслювати розгляд цього питання на пленарному засіданні,  щоб ніхто не  розраховував тут,  так би мовити,  настригти купонів. Для нас, ініціаторів цієї пропозиції,  досить того,  що Верховна Рада розгляне це питання  і прийме позитивне рішення.  Ну, якщо воно не буде позитивним, то ми теж погодимося, бо така воля Верховної Ради. От і все. Ми не маємо наміру  використати трибуну,  щоб на всю Україну розказати,  як ми любимо Росію.

 

     Тому є така пропозиція:  давайте  проголосуємо  в  цілому  за порядок  денний.  А  коли підійдемо до розгляду цього питання,  то проведемо його без трансляції.

 

     ГОЛОВА. У нас є  голова  групи  з  питань  співробітництва  з парламентом  Росії Володимир Яценко.  Він просив слова раніше.  Як виняток, надаю йому слово.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область).  Олександре Олександровичу і шановні колеги! Очевидно,  що йдеться не лише про налагодження нормальних відносин з Російською Федерацією,  а про те,  що існував єдиний економічний простір  і  його  штучний  розпад  завдав  величезних  втрат нашій державі.  Я  хотів  би  рішуче  спростувати   аргумент   академіка Юхновського стосовно того,  що Україна втратить.  Україна втратила внаслідок розпаду половину свого національного багатства.  Україна втратила  внаслідок  того,  що  сталося,  півтора  мільйона  свого населення.

 

     Так от,  сьогодні   йдеться   про   налагодження   нормальних економічних  зв'язків.  Не про входження в якийсь союз,  а про те, щоб ми узгоджували свої законодавчі акти,  свої  дії,  полегшували порядок перетинання кордонів для людей,  товарів,  капіталів і так далі. Це принесе користь народу України. У даному випадку академік Юхновський, при всій повазі до нього, абсолютно неправий.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  давайте  не  будемо розгортати цю дискусію.  Зараз вирішується питання про  затвердження  загального порядку  денного  сесії.  Я  хотів  би,  щоб ми зважили на доречну пропозицію Чижа Івана  Сергійовича  -  заслухати  це  питання  без трансляції і після розгляду бюджетних питань.

 

     Я ставлю на голосування ще раз, востаннє сьогодні, пропозицію про затвердження загального порядку денного. Прошу підтримати.

 

     "За" - 210.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про перенесення  голосування з цього приводу на перше засідання наступного пленарного тижня.  А що робити? Усе одно ми мусимо вирішувати це питання.

 

     "За" -218.

 

     Дорогі мої колеги,  треба голосувати "за"!  Ставлю ще раз  на голосування.  Адже ми повинні затвердити порядок денний, почитайте Регламент...  А що ви пропонуєте?  Ні,  так не можна. Сядьте, будь ласка. Йде голосування.

 

     "За" - 214.

 

     Я пояснюю  тим,  хто обурюється.  Відповідно до Регламенту на початку сесії Верховна Рада затверджує порядок денний цієї  сесії. Будь  ласка,  без  питання  про  МПА ставлю на голосування порядок денний.

 

     "За" - 168.

 

     Ось вам і відповідь  на  запитання.  Тому  я  ще  раз  прошу, проголосуйте  за  перенесення  розгляду  цього питання і вирішення його на першому засіданні наступного пленарного тижня. Будь ласка, підтримайте.  Ми  не  можемо  працювати  без затвердженого порядку денного. Ось голова комітету може підтвердити.

 

     "За" - 232. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     Михайло Антонович  Павловський  від  Лічильної  комісії   має слово. Прошу уваги!

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,    заступник   голови   Лічильної   комісії Верховної Ради України (Центральний  виборчий  округ,  Хмельницька область). Шановні народні депутати! Дозвольте оголосити протокол N 2 засідання Лічильної комісії Верховної Ради України.

 

     "Слухали: про підсумки таємного голосування по виборах  судді Конституційного Суду України.

 

     У бюлетень   для   таємного   голосування  по  виборах  судді Конституційного Суду України була включена  кандидатура  Корнієнка Миколи  Івановича.  На  підставі  результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила:

 

     Загальна кількість народних депутатів України, обраних на час проведення  сесії,  -  413.  Кількість народних депутатів України, повноваження  яких  визнані  Верховною  Радою  України,   -   413. Кількість  народних  депутатів України,  які одержали бюлетені для таємного голосування, - 296. Кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні, - 258.

 

     Результати голосування:

 

     Кількість голосів, поданих за кандидата, - 232. Кількість голосів, поданих проти кандидата, - 26".

 

     Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85,  статті 148 Конституції  України,  статті  7 Закону України про Конституційний Суд України,  глав 3.7 і 5.2  Регламенту  Верховної  Ради  України Лічильна  комісія  вирішила вважати обраним суддею Конституційного Суду України Корнієнка Миколу Івановича.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Я хочу від вашого імені  привітати  Миколу  Івановича Корнієнка,  якого всі ви дуже добре знаєте, бо працювали з ним над проектом Конституції,  над проектами багатьох законів,  з  високою довірою  парламенту України - обранням суддею Конституційного Суду (ми тим самим завершили формування суду) і побажати йому успіхів у роботі,  дотримання  Конституції,  Закону  про Конституційний Суд, чітко відстоювати позицію закону і Основного Закону в тому  числі. Я гадаю, що його характер, ставлення до роботи, його високі знання як професора,  як одного з  провідних  юристів-конституційників  в Україні прислужаться у цій важливій справі.  І я сподіваюся, що це достойне поповнення Конституційного Суду.

 

     Хочу ще раз його привітати і  водночас  подякувати  Лічильній комісії за проведену роботу.

 

     Прошу підтримати (Оплески).

 

     -------------

 

     Розглядається питання  про  зауваження  Президента України до Закону про обіг та  погашення  не  отриманих  громадянами  України приватизаційних   майнових   сертифікатів   та   створення   Фонду соціального захисту.

 

     Будь ласка.

 

     Слово має Ігор Васильович Квятковський.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Староміський виборчий   округ,   Вінницька   область).   Шановний    Олександре Олександровичу!   Шановні   народні   депутати!   Створення  Фонду соціального захисту з досить вагомим первісним капіталом є  однією з  найважливіших і найважчих проблем.  Постійні провали в бюджеті, постійна нестача коштів для  фінансування  соціальних  програм  до останнього  часу заганяли вирішення цієї проблеми у глухий кут.  І саме  зараз  з'явилася  можливість  реально  створити  на   зразок західних  досить  потужний  фінансовий інститут - Фонд соціального захисту,  до якого були б передані не отримані громадянами України приватизаційні  майнові сертифікати.  Більше такої нагоди не буде, бо не буде механізму наповнення статутного капіталу цього фонду.

 

     За наближеними  підрахунками,  якщо  до  цього   фонду   буде передано   6   мільйонів   неотриманих   приватизаційних  майнових сертифікатів,  які можна буде обміняти  на  акції  підприємств  за номіналом,  що  передбачається  Законом  про  обіг та погашення не отриманих    громадянами    України    приватизаційних    майнових сертифікатів  та  створення  Фонду соціального захисту,  первісний статутний  капітал  фонду  становитиме  щонайменше  1,5   мільярда доларів   США,   що   відразу  поставить  його  в  ряд  найбільших аналогічних фондів у Європі.

 

     Якщо 500  гривень  помножити  на  6  мільйонів  сертифікатів, одержимо  3  мільярди гривень,  або 1,7 мільярда доларів США.  500 гривень  -  це  мінімальна   вартість   приватизаційних   майнових сертифікатів членів трудових колективів енергетичних,  хімічних та інших аналогічних  підприємств  України,  які  тепер  скуповуються іноземними венчурними фондами через фінансових посередників.

 

     Але створення  такого  фонду викликає протидію певних сил,  і насамперед,  природно,  Фонду  державного  майна   України,   який відверто  боїться,  що  механізм  реалізації  акцій приватизованих підприємств,  який буде запропоновано Фондом соціального  захисту, створить  конкуренцію  Фонду  держмайна  і  відразу ж може виявити недосконалість   порядку   продажу   підприємств,    встановленого керівництвом Фонду держмайна.

 

     Закон України  про обіг та погашення не отриманих громадянами України приватизаційних майнових сертифікатів та  створення  Фонду соціального захисту прийнято Верховною Радою України 17 липня 1997 року  і  направлено   на   підпис   Президенту   України.   Проте, скориставшись   своїм  конституційним  правом,  Президент  України повернув його  зі  своїми  пропозиціями  для  повторного  розгляду Верховною Радою України.

 

     Переважну частину  пропозицій  Президента  України враховано. Поданий  на  повторний  розгляд  законопроект  із  запропонованими змінами  відповідає  Конституції України і разом із законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо  обігу та  погашення  не  отриманих приватизаційних майнових сертифікатів узгоджується з іншими законодавчими актами України.

 

     Я ще декілька слів скажу про  зауваження  і  пропозиції,  які враховано.  Фактично  там було тільки одне принципове зауваження і одна пропозиція:  цей  фонд  повинен  бути  заснований  виконавчою владою.

 

     Тому до статті 1 внесено відповідне доповнення, яке визначає, що засновником фонду є Кабінет Міністрів України.  А далі є зміна, що  кошти  від  діяльності  фонду  (це до статті 12) спрямовуються виключно на  соціальні  програми,  пропозиції  щодо  яких  готують спільно  Кабінет  Міністрів  України  і наглядова рада фонду,  які затверджуються Верховною Радою України.

 

     Ще була суто технічна правка:  в абзаці четвертому статті  10 стосовно  механізму  передачі акцій приватизованих підприємств від Фонду держмайна до Фонду соціального захисту.

 

     Якщо будуть запитання, я готовий відповісти.

 

     ГОЛОВА. Є процедура розгляду таких питань. Ви, власне кажучи, пояснили   позицію  розробників  закону  і  відповіли  на  можливі запитання. Як правило, при розгляді зауважень Президента запитання загального характеру окремо не задаються.

 

     У мене  запитання до Віктора Івановича Суслова.  Чи згодні ви як представник уряду,  якому доручено захищати позицію Президента, з такою позицією?

 

     Вікторе Івановичу, будь ласка. З місця.

 

     СУСЛОВ В.І., міністр економіки України (Люботинський виборчий округ,  Харківська область).  Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые  народные депутаты!  В предложениях Президента,  которые розданы депутатам,  констатируется факт  несоответствия  принятого закона Конституции. По этому основанию, естественно, вообще нельзя соглашаться с возможностью создания такого фонда.  Если это  нужно обосновать,   я   это   сделаю,   хотя   достаточно   аргумента  о несоответствии Конституции.  Вы видите,  в  замечаниях  Президента отмечается:  "Таким  чином,  Фонду  соціального  захисту надаються повноваження щодо розпорядження державним  майном.  Це  суперечить Конституції,  яка  визначає  єдиним  органом  управління об'єктами державної власності Кабінет Міністрів України...  Жодних  винятків щодо   суб'єкта  управління  державною  власністю  Конституція  не передбачає".

 

     Но если  даже  оставить  в  стороне  конституционный  спор  и посмотреть на экономическую сторону проблемы,  то Игорь Васильевич прав.  Если фонду будут переданы  не  полученные  приватизационные сертификаты,  то  это  составит,  по  номинальной  стоимости  этих сертификатов, сумму более 3 миллиардов гривень. По оценке, которая вытекает   из   возможности   размещения  этих  сертификатов,  как предусмотрено   законом,   в   акции   наиболее    привлекательных предприятий, в фонд поступят 20 миллиардов гривень.

 

     Службой безопасности    и    Министерством   внутренних   дел специально была выполнена криминологическая экспертиза закона. Они утверждают,  что  в  этом  случае  появляется  возможность больших злоупотреблений в использовании этих средств,  так  как  в  законе детально не выписана эта процедура.

 

     Если Верховная  Рада хочет решать проблемы социальной защиты, то ведь есть другие  пути  зачисления  этих  средств  в  бюджет  и принятия  соответствующих  социальных  программ.  Поэтому создание параллельной  институции,  которая  будет  заниматься  реализацией невостребованных  сертификатов граждан,  является нецелесообразной не только с точки зрения буквы Конституции,  но и с  точки  зрения сути дела.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Васильовичу, будь ласка.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Я  хотів би зауважити,  що Віктор Іванович просто недостатньо ознайомився з пропозиціями,  які ми  внесли  до повторного   розгляду.   По-перше,   пропонується,   щоб   усе  це затверджувала саме Верховна Рада для  того,  щоб  дійсно  не  було зловживань з цими коштами. Якщо вже не довіряти сесійному залу, то кому ж тоді довіряти?  По-друге,  і це головне, неконституційним у законі  є  те,  що  не  згадується Кабінет Міністрів.  Це ми також розглянули і, як бачите, виправили.

 

     Я вам хочу відверто сказати, що можна зрозуміти позицію Фонду держмайна.  Чому  з  цього  питання  доповідачем є шановний Віктор Іванович,  а не представник Фонду держмайна?  Бо  вони  не  хочуть показати, хто ж стоїть за таким лобіюванням.

 

     У нас  на  терезах зараз дві позиції - або ми відстоюватимемо інтереси наших громадян і їх соціальний захист, або інтереси Фонду держмайна   щодо   продажу   підприємств.  От  і  все!  Тут  довго обговорювати нема чого, а вибір, безумовно, за вами.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Ми послухали коментар  щодо  цього закону   представника   Президента  Віктора  Івановича  Суслова  і суб'єкта  законодавчої  ініціативи  депутата  Квятковського  Ігоря Васильовича,  на  пропозицію якого і на доповідь якого ми прийняли цей закон.

 

     Я розумію,  що Віктор Іванович зобов'язаний говорити  те,  що готують  спеціалісти  в  інших відомствах Кабінету Міністрів.  Але мені здається,  що депутатів зворушила позиція  спеціалістів,  які здійснили  кримінологічну експертизу цього закону.  Вони,  як було тут сказано, передбачили можливість зловживань, якщо, скажімо, під контролем   Верховної   Ради   діятиме  фонд,  який  займатиметься реалізацією приватизаційних майнових сертифікатів.

 

     Але кримінологічна експертиза не зачепила  проблеми  трастів, що,  як відомо,  гендлювали коштами громадян і державним майном, а тепер пред'являють претензії до держави щодо погашення їхніх,  так би  мовити,  цінних  паперів  майном  і  коштами держави.  Це тоді вважалося нормальним, бо не уряд розпоряджався державним майном, а віддали невідомо кому. І контролю за цим не було забезпечено. А от тепер,  коли  Верховна  Рада  сказала:  давайте  за  рахунок  цієї нереалізованої  частини  сертифікатів  створимо  спеціальний фонд, викупимо акції привабливих,  перспективних підприємств і ці  кошти направимо  тільки  на  соціальні  потреби  людей,  спеціалісти нам кажуть:  "Вибачте, це небезпечно, бо можуть бути зловживання". Так для того ж і контроль,  щоб не було зловживань,  для того ж і уряд є,  для того ж ми записуємо,  що уряд відповідає за цю справу! Цим знімається навіть зауваження Президента щодо цього.

 

     Тому давайте  зробимо  так.  Ми  враховуємо  в  основному всі зауваження Президента  і  тим  самим  не  руйнуємо  принцип,  який закладено  у  законі.  Я  просив  би  підтримати  пропозицію Ігоря Васильовича Квятковського проголосувати за закон у цілому із  цими зауваженнями  і  направити його на підпис Президенту.  Його воля - підпише він чи не підпише.  Подивимося, які ще будуть аргументи. А основні зауваження, особливо пов'язані з роллю Кабінету Міністрів, ми врахували.

 

     Олександре Миколайовичу, ви бажаєте виступити? Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні депутати!  Справа в тому,  що Фонд держмайна підписав зауваження  до  цього  закону  і проект   постанови,   який  було  підтримано  Комітетом  з  питань економічної політики.  Проект роздано депутатам.  Я не буду  зараз зосереджувати  увагу на суперечностях законодавства і Конституції, скажу лише,  що в пояснювальній записці до проекту  постанови  ми, Фонд   державного   майна,   зазначили,  що  вважаємо  передчасним прийняття такого закону,  оскільки  9  мільйонів  громадян  ще  не використали свої майнові сертифікати і 6 мільйонів не отримали їх. А компенсаційних сертифікатів не отримано більш як на  2  мільярди карбованців.  Ми практично відбираємо в них право на отримання цих сертифікатів і вкладання їх у процесі приватизації...

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     БОНДАР О.М.  І  це  дуже  принципово.  Тому   ми   пропонуємо розглянути   проект   постанови,  який  вніс  Фонд  держмайна,  де передбачається продовжити строк отримання сертифікатів до середини наступного року, а строк вкладання - до кінця наступного...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     БОНДАР О.М.  Коли буде менша кількість сертифікатів на руках, то, я впевнений, ми зможемо повернутися до цього питання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка...

 

     Хвилинку! Я в порядку інформації  хочу  сказати.  Я  сьогодні направив до відома депутатів аналіз листів, що надійшли з областей від власників колишніх сертифікатів,  які свого часу взяли  рівний старт,  як ви пам'ятаєте,  на основі декрету Кабінету Міністрів, а сьогодні звертаються до держави, і в тому числі до парламенту, щоб ми захистили їхні права і прийняли такий закон, за яким можна було б повернути вкрадене.  І от  виявляється,  що  є  9  мільйонів  не пограбованих,  за них і турбується сьогодні Фонд держмайна.  А ті, хто вже пограбований,  ті,  бачите,  можуть мовчати,  хай чекають, поки  Верховна  Рада  придумає  якийсь  закон!  То  вносьте  краще пропозицію стосовно того закону,  а не робіть зауваження до  цього закону, тим більше що ви не суб'єкт законодавчої ініціативи.

 

     Ігоре Васильовичу, прошу.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Я хотів би просто навести довідку стосовно турботи Фонду держмайна про рівні права всіх громадян, про те, щоб усі вони вибрали приватизаційні майнові сертифікати.  Так от, за 9 місяців  цього  року  вибрано  лише  трохи  більш  як   10   тисяч приватизаційних  майнових сертифікатів.  Очевидно,  Фонд держмайна вважає, що ми приватизацію будемо проводити щонайменше 400 років.

 

     Цілком зрозуміло,  що  вони  просто  не   хочуть,   щоб   був заснований Фонд соціального захисту.

 

     І ще   одне.   Ви   спитайте   людей,  чому  вони  не  беруть приватизаційні майнові сертифікати. Вони це свідомо роблять, бо не вірять.   І   скільки  б  ви  не  продовжували  термін,  кількість невитребуваних  приватизаційних  майнових  сертифікатів   вже   не зміниться.

 

     Але, ще раз кажу,  можна зрозуміти й позицію Фонду держмайна. Справді,  якщо запровадити той  механізм,  який  запропоновано,  - через   Фонд   соціального   захисту,  то,  по-перше,  кошти,  які отримуються від приватизації,  підуть не  в  якийсь  позабюджетний фонд приватизації (куди діваються звідти гроші, ніхто не розуміє і ніхто просто не знає),  по-друге,  буде створено конкурента,  який дуже невигідний.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю на голосування проект закону з підтриманими комітетом,  розробниками  зауваженнями  Президента  і  прошу  його підтримати. Йде голосування.

 

     "За" - 182.

 

     Які ще   думки   будуть?   Ігоре  Васильовичу,  давайте  тоді постатейно.  Очевидно, у депутатів немає єдиної думки. Постатейно, як  це  і  передбачено...  Я  кажу для тих,  хто звертається і хто записаний.  Процедура розгляду зауважень Президента не  передбачає запису.  Є конкретне зауваження,  є висновок комітету і є висновок представника Президента, і шляхом голосування приймається рішення.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Пропонується статтю 1 доповнити абзацом другим такого змісту: "Засновником фонду є Кабінет Міністрів України".

 

     ГОЛОВА. Це   пропозиція   Президента,   вона    підтримується розробниками. Вікторе Iвановичу, ми повністю враховуємо пропозицію Президента.

 

     Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемый Александр  Александрович!  Предложение Президента  состоит  в  следующем  (вот  смотрите,  заключительная фраза): "Скасувати закон як такий, що суперечить Конституції". Мы, конечно,  можем сейчас вносить изменения, но это означает принятие нового  закона.  То  есть  это  уже  не   процедура   рассмотрения замечаний, а процедура принятия нового закона. В таком случае надо полностью  соблюсти  эту  процедуру:  первое  чтение,   доработка, предложения депутатов, принятие во втором чтении.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Одну хвилинку! Вікторе Iвановичу, оскільки ви вперше  представляєте  тут  Президента,  я   хочу   нагадати,   що Регламентом  передбачено розглядати пропозиції Президента по суті, тобто конкретний текст поправок до закону, а не ваші тези.

 

     А що стосується його загальної пропозиції про скасування, то, будь ласка, ставлю її на голосування.

 

     Прошу проголосувати   пропозицію   скасувати  прийнятий  нами закон.

 

     А ви, будь ласка, залишайтесь на трибуні.

 

     "За" - 95. Не підтримується.

 

     Тепер розглядаються конкретні пропозиції по суті.

 

     Президентом запропоновано доповнення до статті 1 закону...  Я прошу, опустіть руки. Президент уповноважив і вас також?

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ I.В.  Пропозицію про скасування закону Президент вніс на підставі того,  що в цьому законі  не  згадується  Кабінет Міністрів  України.  І все.  Ми дуже добре розуміємо і знаємо,  як пишуться такі пропозиції.  Вони також лобіюються.  Я  вам  ще  раз кажу:  на  терезах  тільки два інтереси - інтерес наших громадян й інтерес Фонду держмайна України щодо продажу підприємств.  I  все. Більше ніяких інтересів немає.

 

     ГОЛОВА. В усякому разі тих, про які ви говорите, немає. Збоку стоять ті,  хто хотів би ці майже 3 мільярди прихватити  і  чекає, коли   строк  закінчиться.  А  ми  вже  його  двічі  продовжували. Пам'ятаєте, який вони галас зчиняли! Що вже все, що вже далі йдуть тільки ті, хто гідний користуватися майном.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ I.В.  До  речі...  Я  вам  ще хочу сказати,  що, безумовно,   в   основному   зачіпаються    інтереси    фінансових посередників,   які   мають   досить   високі  прибутки  на  ринку приватизації. На це ми також повинні зважати.

 

     Я відверто кажу,  що фактично це забирається частина,  тільки частина,   прибутків   від   того   бізнесу,   який   робиться  на приватизації.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  статтю  1  у  правій  колонці, тобто з поправкою Президента.  Прошу підтримати. Президент просить записати це.

 

     "За" - 197.

 

     Які ще є думки?  Справа в  тому,  що  термін  закінчується  1 жовтня, і тому потрібно розглядати це питання сьогодні.

 

     Депутат Терещук.  Будь ласка,  з мотивів голосування. Потім - депутат Степенко.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.  Всеукраинский союз рабочих. Я один из тех людей в  Украине,  которые  не  воспользовались ни приватизационным,  ни компенсационным   сертификатами.   И    моя    семья    тоже    не воспользовалась,   потому   что   изначально   было  понятно,  что приватизация,  которая  проводится   по   рецептам   международных финансовых компаний,  направлена на то, чтобы разграбить экономику Украины и обмануть людей,  сконцентрировав собственность  в  руках небольшой части населения Украины.

 

     Так и  произошло.  Вот  сейчас  есть  приватизационные и есть компенсационные  сертификаты.   Люди   получают   копейки,   отдав заводы... Например, завод "Радикал" в Киеве. Акционерная компания, где  родственники  наших  депутатов  греют  руки,  набивают   себе карманы.  Рабочие ничего не имеют,  хотя вложили свои сертификаты. Поэтому я считаю,  что  нельзя  передавать  эти  функции  Кабинету Министров.   Потому   что   будет  точно  так  же,  как  с  Фондом государственного  имущества,  будет  дальше  продолжаться  процесс обмана  и  грабежа.  Коммерческие  фонды,  трасты  и  банки  будут набивать себе карманы. Вот и все.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Iгоре Васильовичу, що ви на це відповісте?

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ I.В. Якщо ми не приймемо рішення, то є ще кілька проектів щодо долі цих приватизаційних майнових сертифікатів:  або роздати їх фінансовим посередникам, або продати за їх вартістю (ви знаєте,   що   вона   сьогодні  -  максимум  25  доларів  за  один сертифікат).  А тут пропонується щонайменше використати мінімальну вартість приватизаційного майнового сертифіката - 500 гривень, або близько 320 доларів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степенко. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий  округ,  Полтавська  область).  Я  також   не   взяв   ні приватизаційного,  ні компенсаційного сертифіката.  Але вважаю, що це - власність наших людей,  отих 9 мільйонів, які їх не одержали, це їхнє право - брати чи не брати.

 

     Не розглядалася   ще   пропозиція  продовжити  термін  видачі сертифікатів.  Нехай ці люди, якщо вони бажають того, одержать. Не бажають - нехай не беруть. У принципі... Це не реальні гроші, ви ж розумієте...

 

     I друге питання.  Треба,  щоб ваш комітет чи ви як  ініціатор роз'яснили  людям,  що  воно  таке.  Люди  вже  обпеклися  на оцих трастових компаніях,  вони дійсно не розуміють,  про що йде  мова. Потрібно чітко роз'яснити, для чого все це робиться.

 

     Я категорично  проти того,  щоб Кабінету Міністрів передавати цю функцію.  Це повинно бути під контролем Верховної Ради.  А якщо ні, то тоді потрібно продовжити термін видачі сертифікатів.

 

     Дякую.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Я хотів би відповісти на ваші фактично три запитання.

 

     Ви знаєте,  чомусь на цих нереальних грошах люди роблять дуже великі  гроші  і  мають  надзвичайно великі прибутки.  Комусь дуже вигідно  показувати,  що  це  нереальні  гроші.  Ми  запропонували реальний  механізм  реального  використання  цих реальних грошей і одержання великих прибутків.

 

     Продовжити термін  приватизації.   Ви   просто   поділіть   6 мільйонів приватизаційних майнових сертифікатів на 15 тисяч. Це ще 400 років.  Майте на увазі,  що позиція 6 мільйонів наших громадян абсолютно нічим не відрізняється від вашої.  Вони їх принципово не вибиратимуть.  Чому ж тоді оцю частку державного майна не передати до державного фонду,  щоб він нею розпоряджався і забезпечував тих самих 6 мільйонів  і  не  тільки  їх,  а  все  населення  України, фінансуючи відповідні соціальні програми?

 

     Ви кажете,  що ви категорично проти Кабінету Міністрів.  Якщо ми будемо так жорстко  підходити...  Тут  забезпечуються  інтереси всіх  гілок  влади  - як Верховної Ради,  яка контролює це,  так і Кабінету Міністрів як виконавчого органу.

 

     Мені здається,  що якщо ми  зараз  будемо  конфронтувати,  то дійсно  цей  закон  не  приймемо  і  дійсно упустимо реальний шанс створити щось таке, що допомогло б усім нашим громадянам.

 

     ГОЛОВА. Я прошу депутатів звернути  увагу  на  те,  що  деякі зауваження Василя Васильовича враховано в законі, там виписано всі механізми.  Справді є можливість  створити  державний  фонд,  який контролював  би використання частки державного майна,  вираженої в тих 9 мільйонах сертифікатів,  і використовував би їх за  цільовим призначенням на соціальні потреби населення України. От про що йде мова.

 

     Якщо ми не приймемо закон,  незважаючи на те,  що надходить 1 жовтня,   усе   триватиме   по-старому.   Попередні   закони   про приватизацію, як ви пам'ятаєте, і відповідні постанови передбачали обмеження  строків.  Якби  ми  не  продовжили минулого року кілька разів строк використання цих сертифікатів,  то вже давно  ті,  хто очікує,  хто  блокує прийняття цього закону,  скористалися б своєю часткою так, як вони хотіли б. От про що йде мова.

 

     Я не хотів би,  щоб мене сприйняли тут  як  лобіста  в  цьому питанні,  я  просто  бачу  загрозу,  що  виникає.  Тому  прошу вас підтримати Президента,  нехай засновником фонду  виступає  Кабінет Міністрів.  Це  нормально.  А  Верховна  Рада  контролюватиме його роботу, тут механізми контролю виписано.

 

     Я ще раз ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Депутат Вітренко. За нею - депутат Федорин.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Олександре   Олександровичу,   я   хочу   нагадати,  що  згідно  з Регламентом депутат має право підняттям руки висловити свою думку, а не щоб хтось його зобов'язував.  Бо якщо ми почнемо з'ясовувати, кого  зобов'язав  Мішель   Камдесю   в   цьому   залі   прискорити приватизацію, то це буде зовсім інша розмова.

 

     Стосовно цього     закону.     Сьогодні    почався    семінар Північноатлантичної асамблеї та Верховної Ради на тему "Економічна безпека   України"   (проводить   цей   семінар   Іван   Заєць  як уповноважений Верховної  Ради),  щоб  показати  країнам  НАТО,  що Україна  вже  готова до входження в НАТО.  І там один із пунктів - завершення приватизації.

 

     Цей закон якраз і  спрямований  на  завершення  приватизації! Дивіться:   Кабінетом   Міністрів  засновується  фонд,  і  Кабінет Міністрів  сьогодні   все   робить   для   того,   щоб   завершити приватизацію.

 

     Далі. Втрачаються   іменні  сертифікати.  Коли  ще  Єханурова обирали головою  фонду,  я  йому  пояснювала,  що,  дійсно,  якась кількість людей не братиме сертифікатів...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, закінчуйте.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ще півхвилини!

 

     ...І тоді що повинна робити держава? Створювати фонд іменних сертифікатів тих людей,  які не граються у їх вкладення,  і на ці іменні сертифікати за середньою ставкою від цього державного пакета акцій перераховувати гроші за використання власності,  яку  не розподілили.  Це іменні сертифікати,  але люди отримують середню ставку по  державі.  А  оце,  що  тут  записано, запропоновано під Кабінет Міністрів,  щоб без іменних сертифікатів перекочували ці гроші у фонд і розподілилися між урядовцями.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Ігоре Васильовичу, поясніть.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Я хотів би...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Стосовно Регламенту. Я знаю, що в нас є  два  сильних знавці Регламенту,  але Регламентом не передбачено спізнення на засідання на півтори години.  Приходьте своєчасно,  і все буде в порядку, і братимете участь у розгляді питань.

 

     Прошу.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Я хотів би звернути увагу шановних народних депутатів на наступні статті цього закону.  Вищим органом фонду  є наглядова  рада,  до  складу  якої  входять  три  представники від Верховної Ради України та  по  одному  представнику  від  Кабінету Міністрів  України,  Національного  банку,  Фонду державного майна України та Державної комісії з цінних паперів та  фондового  ринку України. Чи можна після цього казати, що це під Кабінет Міністрів?

 

     Далі. Кошти  від  діяльності  фонду  (це  одна  з  пропозицій Президента,  яку враховано робочою групою) спрямовуються тільки на соціальні  програми.  Пропозиції,  які  готують  Кабінет Міністрів України разом з наглядовою радою фонду,  затверджуються  Верховною Радою України.  То під ким цей фонд?  Мені здається, тут достатньо важелів впливу і контролю насамперед з боку Верховної Ради.

 

     А що    стосується    іменних    приватизаційних     майнових сертифікатів,   то  в  третьому  пункті  статті  14  цього  закону записано:  "Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради України з   питань  приватизації  підготувати  до  15  вересня  1997  року пропозиції щодо  внесення  змін  до  законів  України..."  Їх  уже повністю  підготовлено,  і  як  тільки  нам  вдасться прийняти цей закон, буде подано законопроект про внесення змін.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин. З місця, будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.  Київ).  Фракція Народного руху України. Шановні колеги, ми виявилися заручниками двох ситуацій. З одного боку, ми повинні були б зберегти рівність наших громадян на отримання  частки  державного  майна,  а  з другого,  - цей процес ваучерної приватизації не може бути безконечним.

 

     Тому, може,  давайте  подумаємо   і   дійдемо   компромісного рішення:  зараз  приймемо цей закон з умовою введення його в дію з відповідною відстрочкою - на три,  шість  місяців,  а  також  дамо протокольне  доручення чи приймемо спеціальне рішення,  щоб органи масової інформації  провели  активну  кампанію  за  те,  щоб  люди забрали свої майнові сертифікати.

 

     І ще  одне.  Мабуть,  треба  залишити  певний  резерв для тих людей,  які звертатимуться навіть після прийняття цього закону  за отриманням  своїх  сертифікатів.  Адже  вони  можуть  в  разі чого звертатися до суду, і держава потоне в судових процесах.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Васильовичу, будь ласка.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Я хотів би привернути вашу увагу до запису в законі про те, що кожен громадянин України має право... Тобто це його  право,  а  чи  він   скористається   цим   правом,   чи   не скористається...  Чому  ж,  якщо  він свідомо не хоче скористатися своїм  правом,  ми  повинні  прибутки   від   цих   невикористаних приватизаційних майнових сертифікатів фактично перекласти в кишені фінансових посередників?  Ну невже цього  не  видно?  Рішення  про повне  скасування  невитребуваних майнових сертифікатів означатиме одне:  прибутки від продажу цієї частки державного майна осядуть в кишенях фінансових посередників.

 

     Якщо ми і далі блокуватимемо це,  то пізніше, коли ми вже всі в цій залі дійдемо до усвідомлення необхідності  прийняття  такого закону,   не   буде   чого  обговорювати,  бо  майна  фактично  не залишиться.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Голосування буде проведено після перерви.

 

     Я просив би депутатів подумати над такою житейською колізією. От  сьогодні  9  мільйонів сертифікатів не розподілено,  за ними - конкретні люди,  в основному в сільській місцевості.  І є сьогодні дуже  багато таких,  які не хочуть прийняття цього закону.  А тоді приїде спеціаліст молодий,  стрижений чи не стрижений, до тітки чи до  дядька  в  село і скаже:  ти візьми цей сертифікат,  я тобі за нього дам 10 гривень. І оскільки сьогодні в людей немає грошей, то вони  згодяться  на те,  щоб взяти його і віддати за 10 гривень... Іздили до тих,  хто одержав сертифікати, тепер поїдуть до тих, хто не взяв їх.

 

     Тому я просив би вас визначитися. Після перерви я поставлю це питання на голосування.

 

     ( П і с л я п е р е р в и )

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів зайняти місця в залі.

 

     З питання,  яке розглядається, від комітету слово має Михайло Чечетов.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые  народные депутаты!  Да,  действительно,  мы сейчас столкнулись с проблемой, когда часть сертификатов не  получена,  часть  людей  и  не  хочет получать,   а  часть  этих  людей  изкявляет  желание,  чтобы  эти сертификаты остались в  государстве  и  государство,  естественно, как-то им что-то оплачивало.

 

     Виктор Иванович   Суслов   абсолютно  прав  в  одном:  у  нас получается так,  что если какая-то структура что-то не  выполняет, то вместо того, чтобы потребовать, чтобы она работала, мы начинаем создавать комиссии,  надкомиссии,  структуры - и Президент  своими указами, и Кабмин. И мы сейчас начнем плодить эти фонды.

 

     Мы рассматривали  этот вопрос на заседании комитета.  Разные, полярные точки зрения высказывались,  но затем все-таки  пришли  к общему  знаменателю,  и  решение  было принято такое:  продлить до нового года  выдачу  сертификатов;  поручить  Фонду  госимущества, Кабинету   Министров,   авторам   этого  закона  разработать  один законодательный акт  об  управлении  той  частью  государственного имущества,   которую   население   отказывается  получать  в  виде сертификатов.  Но  чтобы   управлял   ею   Фонд   государственного имущества. Определить ему функциональные обязанности, не создавать новую структуру и не тратить на это государственные деньги.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я хотів би,  щоб ви цю  дискусію  провели  у  себе  в комітеті.  А  тим  часом  подумайте  ще над змістом цього закону і давайте розглянемо його наступного сесійного тижня. А ви, до речі, побачите, як діятимуть інші суб'єкти, коли строк спливе.

 

     Є пропозиція  продовжити  строк  реалізації  сертифікатів  на місяць чи навіть до кінця року,  а на наступному  сесійному  тижні розглянути питання по суті.

 

     Ігоре Васильовичу,  йдіть  на  трибуну.  Потім  депутат Таран візьме слово.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Я  хотів  би  погодитися   з   Олександром Олександровичем. У нас буде ще тиждень. Ми зможемо попрацювати і в перший день наступного сесійного тижня внести погоджений  варіант. Бо   невизначеність   -   це   найнебезпечніше.   На  цьому  хтось наживатиметься і матиме великі гроші.  Тому є пропозиція  доручити Контрольній комісії з питань приватизації і комітету,  який очолює депутат  Таранов,  до  наступного  вівторка  погодити   відповідні позиції.

 

     ГОЛОВА. Тут  треба  не  стільки погоджувати позиції,  скільки погоджувати з Президентом...  А зважаючи на  пропозицію,  яку  він вніс,  то не треба.  Є профільний комітет, він готує це питання. Я вважаю  слушною   пропозицію   про   продовження   строку   видачі сертифікатів.  Бо  якщо  він  закінчується  1  жовтня,  то  все це руйнується. Якщо не діє цей закон, то явочним порядком сертифікати будуть використані інакше. Було б добре, якби це залишилося просто в державній власності, але ми добре розуміємо, що так не буде.

 

     Депутат Таран.

 

     ТАРАН М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Леваневський виборчий   округ,   Запорізька   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні депутати,  радіослухачі!  Я хотів би, щоб розгляд подібних законів у Верховній Раді ніяк  не  відбивався  на суспільно-політичному становищі в нашій країні.

 

     Я підтримую Олександра Олександровича,  Фонд державного майна і Кабінет Міністрів,  і в мене є така  пропозиція:  повернути  цей закон на доопрацювання комітету або авторам, щоб вийти з колізії з накладенням вето,  а Кабінету Міністрів треба скористатися  правом законодавчої  ініціативи,  щоб  до  1 жовтня можна було розглянути проект постанови про продовження терміну.  Продовження  терміну  і наявність цього закону - одне одному ніяк не заважають.

 

     Кілька слів про конституційні права громадян.  Мабуть,  ми не можемо набрати потрібної  кількості  голосів  для  подолання  вето тому,  що за закон,  коли його було прийнято,  проголосували трохи більше 226 депутатів.  І якщо знову за  наявності  того  ж  складу депутатів,  які  були  тоді  в залі,  поставити на голосування цей закон - без змін, без урахування пропозицій Президента чи Кабінету Міністрів,  - 300 голосів,  шановний Ігоре Васильовичу,  ніколи не буде набрано.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Миколо Васильовичу.  Ви вже  використали  дві хвилини.

 

     Ми не  ставимо  питання  про  подолання  вето  Президента,  а навпаки,  голосуємо  звичайною  більшістю  пропозиції  Президента, підтримуємо найважливіші з них.  До того ж я ставив на голосування першу пропозицію за наполяганням Віктора Івановича Суслова  -  про зняття цього закону. Її підтримали всього 98 депутатів.

 

     Депутат Кужель. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий округ,  Запорізька область).  Спасибо. Прежде всего  по  процедуре   рассмотрения   этого   вопроса.   Александр Александрович,  закон  принимался летом в последние дни сессии,  и сегодня в повестке дня указан только  один  докладчик.  Между  тем есть  альтернативный  проект  Комиссии  по  вопросам экономической политики, которая занимается вопросами приватизации.

 

     Вопрос состоит в следующем. Сегодня не так важно, какой будет принят  закон,  как то,  что у людей нет доверия к ценным бумагам. Откуда же оно возьмется,  если человеку начисляют на ценную бумагу 63  копейки в год,  удерживают подоходный налог,  и он получает 30 копеек?  Естественно,  никто не будет верить в  эти  ваучеры  и  в работу предприятий, которые приватизируются.

 

     Наша комиссия  считает,  что  прежде всего должна выполняться программа приватизации.  Сегодня фонд,  который  согласно  законам должен   подчиняться   Верховному   Совету,   абсолютно   ему   не подчиняется. Председатель фонда не приходит на заседания комиссии, сколько  мы  его  ни  приглашаем,  фондом проводится политика,  не базирующаяся на законе.

 

     Поэтому я считаю,  что нужно  принять  постановление,  проект которого   подготовлен   комиссией.   Она   предлагает  нормальные законодательные моменты. Нужно продлить действие сертификатов, но, на мой взгляд,  не до 31 декабря 1998 года, а до конца этого года. Люди все равно не поверят.  А дальше  механизм  создать:  показать правительству,  что деньги в доходную часть бюджета можно получать не только за счет увеличения налогового бремени на предприятия, но и  за  счет  нормальной  торговли.  Нужно уметь торговать.  Но это должно делать государство,  и  не  надо  создавать  дополнительные фонды.

 

     И посмотрите,  в последней распечатке телефонов правительства уже есть телефон такого фонда. То есть такой фонд уже создан.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановна Олександро Володимирівно, ви були не точні  щодо  процедури  розгляду  цього  питання.  Ми  розглядаємо зауваження Президента як питання невідкладне, внесене Президентом. У такому випадку альтернатива від комітету не розглядається. Це не допускається Регламентом.

 

     Ви можете  вносити  іншу  пропозицію:  про  внесення   вашого проекту в порядок денний.  Але то зовсім інше питання, яке ніякого відношення до цього питання не має,  хоч і може торкатися  тієї  ж справи. Тому ваші зауваження в даному випадку некоректні. Я вас не звинувачую,  я поважаю вас як спеціаліста,  як представника УСПП у Верховній Раді.

 

     Повторюю свою   пропозицію:   продовжити   термін  реалізації приватизаційних майнових сертифікатів  хоча  б  на  місяць.  А  на зауваження Президента ми повинні відреагувати. Їх треба розглянути на наступному сесійному тижні  у  вівторок  (Шум  у  залі).  Можна продовжити термін і до кінця року.

 

     Ігоре Васильовичу, прошу.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Хочу зауважити,  що вже майже рік ми чуємо одні  й  ті  ж  аргументи:  давайте  ще  відтягнемо,  давайте   ще відтягнемо.   Ну   й   що?   Ніяких  змін.  Справді,  відбувається лобіювання...

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Ще раз ставлю на голосування пропозицію в пункті 1  записати: продовжити  термін видачі приватизаційних майнових сертифікатів до 1 листопада нинішнього року  (Шум  у  залі).  Одну  хвилинку!  Про зауваження  Президента  -  щоб  розглянути  їх  по суті у вівторок наступного сесійного тижня,  - це записати в пункті 2.  І якщо  ми тоді  не  визначимося,  то  остаточно визначимося щодо продовження терміну реалізації сертифікатів - хоч на два роки.  Цього ніхто не хоче, як ви розумієте. Маю на увазі тих, хто блокує цей закон.

 

     Будь ласка,  ставлю  на голосування цю пропозицію.  Нам треба вийти з цієї колізії,  тим паче що 1 жовтня... (Шум у залі). Ну ще раз прошу, проголосуйте це зараз (Шум у залі).

 

     "За" - 213.

 

     Була пропозиція   -  до  1  січня  (Шум  у  залі).  А  проект розглянути на наступному сесійному тижні.

 

     Отже, той самий варіант, - до 1 січня. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 244. Рішення прийнято. Спасибі (Шум у залі).

 

     Це стосується зауважень Президента.  Будь ласка,  давайте  не накручувати  до цього питання все,  що ви вважаєте за потрібне.  У нас  один  термін  для  обох  видів  сертифікатів.   Ну   що   тут незрозумілого?

 

     --------------

 

     Про Основні  параметри  економічного  і  соціального розвитку України на 1998  рік.  Запрошується  на  трибуну  Віктор  Іванович Суслов, міністр економіки України.

 

     Вікторе Івановичу, скільки часу ви просите для доповіді?

 

     СУСЛОВ В.І. Максимум 10 минут.

 

     ГОЛОВА. 10   хвилин.   Є  пропозиція  розглянути  це  питання протягом години. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію Будь ласка.

 

     "За" - 178. Рішення прийнято.

 

     Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Кабинет  Министров Украины  внес  в Верховную Раду Украины проект Основных параметров экономического и социального развития Украины на 1998 год.  Прежде чем   обсуждать   этот   документ,   Верховной   Раде   необходимо определиться относительно статуса этого документа и какое  решение по нему она может принять. Это важно, поскольку Основные параметры не являются проектом закона или постановления Верховного Совета, а также  и  проектом  программы  правительства,  которая должна быть утверждена (она будет представлена позже).

 

     Основные параметры экономического и  социального  развития  - это,  по  сути,  вспомогательный информационный документ к проекту Закона о Государственном бюджете Украины на 1998 год,  и его  цель состоит в том,  чтобы проинформировать депутатов о показателях, на которых  базируется  подготовленный  проект  закона   о   бюджете. Поэтому, с моей точки зрения, было бы целесообразно обсуждать этот документ вместе с проектом Закона  о  Государственном  бюджете  на 1998 год,  чтобы сразу же можно было видеть, насколько обоснованны показатели бюджета.

 

     На совещании руководителей фракций и  групп,  состоявшемся  в понедельник у Председателя Верховной Рады,  было принято решение о нецелесообразности  рассмотрения  этого  документа  отдельно,   но поскольку он поставлен в повестку дня, то должен рассматриваться.

 

     В соответствии с Конституцией и действующим законодательством параметры не могут утверждаться Верховным Советом. В связи с этим, я  думаю,  следует исходить из того,  что представление параметров есть не что иное,  как информирование  депутатов  о  тех  основных показателях,   на  основе  которых  и  строится  проект  Закона  о Государственном бюджете.

 

     Основные параметры  экономического  и  социального   развития подготовлены,  и подготовлены впервые,  в соответствии с Бюджетной резолюцией, принятой Верховной Радой в этом году.

 

     Итак, какие  же  основные  показатели  взяты  за  основу  при расчете  проекта  Государственного  бюджета?  Основные  прогнозные показатели вам розданы.  Я не буду зачитывать  весь  документ  (он достаточно  обкемный,  как вы видите,  содержит около восьмидесяти страниц текста),  это заняло бы слишком много времени. Остановлюсь только  на  некоторых  важнейших показателях,  положенных в основу расчета бюджета.

 

     Основным показателем является показатель валового внутреннего продукта.  Как  вы  видите,  на  следующий год прогнозируется рост реального  валового  внутреннего  продукта  на  полпроцента.  Этот показатель   выступает   как   политическая   цель,  заложенная  и реализуемая также в проекте Закона о  Государственном  бюджете  на 1998  год.  Этот год,  таким образом,  должен стать годом реальной стабилизации  производства  и  началом  экономического  роста.  Я, например,   убежден   в   том,  что  все  разговоры  о  достижении стабилизации в экономике Украины остаются разговорами до тех  пор, пока не остановлено падение валового внутреннего продукта.

 

     Для информации:  до  конца  этого года прогнозируется падение валового внутреннего продукта на 3,4 процента,  а это значит,  что правительству   и   Верховой   Раде   не  удалось  стабилизировать обстановку в экономике.

 

     Следующий показатель - индекс инфляции.  В расчетах к бюджету на  следующий  год  темп  инфляции  заложен на уровне 12 процентов годовых.  Это тот темп,  который  прогнозировался,  по  уточненным данным,  до конца этого года.  Вопрос о темпе инфляции - это также вопрос  о  жесткости  или  мягкости   денежно-кредитной   политики Национального банка.  Поэтому при подготовке документа этот вопрос достаточно долго согласовывался,  но,  в  конце  концов,  согласие достигнуто.   Правительство,   Национальный   банк,   Министерство финансов и Государственный комитет по статистике пришли к  выводу, что  вполне реально закладывать в расчеты бюджета на следующий год темп инфляции на уровне 12 процентов.

 

     При расчетах  показателей  бюджета  важным   является   также показатель  динамики  валютного  курса.  В  этом  году  впервые по инициативе Министерства экономики  правительству  и  Национальному банку  удалось  согласовать  свою политику в области регулирования валютного  курса.  Принято   совместное   постановление   Кабинета Министров  и  Национального  банка Украины по граничным колебаниям валютного курса украинской гривни до конца 1997 года,  или иначе - об  установлении  валютного  коридора.  До  конца  1997  года этот коридор установлен в пределах 1,7-1,9 гривни  за  один  доллар,  и Национальный  банк  обязался  удерживать  валютный  курс  гривни в пределах этого валютного коридора.

 

     Таким образом,  создан важный прецедент. До конца этого года, я думаю, мы совместным постановлением утвердим валютный коридор на 1998 год.

 

     В расчетах к бюджету заложен показатель  валютного  курса  на следующий год исходя из неизменности валютного курса на уровне 1,9 гривни за один доллар.  Это  означает,  что  некоторые  показатели закона  о  бюджете  могут быть скорректированы в том случае,  если будет принято согласованное решение о  другой  динамике  валютного курса  в  следующем году.  Однако это решение,  конечно же,  будет исходить из прогнозируемого на следующий  год  темпа  инфляции  12 процентов.

 

     Названные показатели  являются  основными макроэкономическими показателями, которые легли в основу расчетов показателей Закона о Государственном бюджете на 1998 год.

 

     Важным показателем   является   дефицит  бюджета.  В  проекте Основных параметров дефицит бюджета прогнозируется в размере  5,33 процента,  в  проекте  Закона  о  Государственном бюджете - уже по уточненным расчетам - 5,2 процента.

 

     Определены внутренние  и  внешние  источники   финансирования дефицита,  рассчитаны  показатели  денежной базы и денежной массы. Очень  важным  является  решение  о  том,   что   прямые   кредиты Национального   банка   Украины   в   следующем   году   не  будут использоваться  для  покрытия  дефицита  государственного  бюджета Украины.

 

     На следующий    год    прогнозируется    прирост    продукции промышленности по сравнению с 1997 годом на уровне 0,9 процента  и прирост  валовой  продукции  сельского  хозяйства  - на уровне 1,9 процента.

 

     Я называл только важнейшие показатели.  У вас  есть  таблица, поэтому  я  не  буду  зачитывать все основные показатели,  которые положены в основу расчетов бюджета. Думаю, сейчас разумнее перейти к ответам на вопросы, если они есть.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання до Віктора Івановича?  Запишіться,  будь ласка. Скільки хвилин відведемо? 10 хвилин? 15 хвилин?

 

     Хто за те, щоб відвести 15 хвилин? Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 123. Прийнято.

 

     Будь ласка. Депутат Таран.

 

     ТАРАН М.В.  Уважаемый  Александр   Александрович!   Уважаемый Виктор  Иванович!  Я  просматривал  материалы  по Государственному бюджету на 1998 год,  слушал ваш доклад,  но не получил ответа  на такой   вопрос.   Сегодня   между  Украиной  и  Россией  подписано межправительственное  соглашение,  касающееся  развития   авиации: строительство,  экспуатация.  В  России разработаны все материалы, направленные на выполнение этого соглашения.  У нас же только идет разговор об их разработке.  Вроде бы 26-го числа должно состояться заседание Кабинета Министров по этому вопросу. А в проекте бюджета ничего не предусмотрено для выполнения этого соглашения.

 

     Это касается  не  только  соглашения по авиапрому,  но и всех соглашений хотя бы с государствами СНГ.  Каким образом  они  потом будут финансироваться и как это будет вводиться в бюджет?

 

     СУСЛОВ В.І.   В   данный   момент   идет  заседание  Кабинета Министров.  Один из вопросов,  которые там обсуждаются, - вопрос о развитии авиационной промышленности.

 

     Действительно, есть совместная программа с Россией, о которой вы сказали, и она выполняется. Речь идет прежде всего о совместной работе по созданию известного вам самолета АН-70.

 

     Собственно ваш  вопрос  касается  финансирования  из  бюджета авиационной  промышленности,  а  не  макропоказателей  и  основных параметров. Сегодня мы еще не обсуждаем законопроект о бюджете.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Степанов Петро Степанович. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемый Виктор Иванович! У меня вопрос аналогичный тому,  который задавал Николай  Васильевич Таран.  Действительно, мы не обсуждаем сейчас вопрос о бюджете. Но должно быть какое-то соответствие макропоказателей  и  бюджета  на 1998 год. Как они соотносятся?

 

     СУСЛОВ В.І.   Основные  показатели  законопроекта  о  бюджете рассчитаны  исходя  из  макропоказателей.   В   проекте   Основных параметров   определен   уровень  и  динамика  изменения  валового внутреннего продукта.  Все показатели бюджета базируются  на  этом показателе,  поскольку  исходя  из  него  можно определить уровень поступлений по тем или иным  видам  налогов.  Это  после  расчетов представлено в проекте закона о бюджете.

 

     Скажем, такой параметр, как валютный курс, имеет значение для определения размера средств  на  обслуживание,  например,  внешних долгов  и  суммы,  которую  мы  получаем от внешних заимствований. Таким образом,  макропоказатели и расчеты бюджета  непосредственно связаны.  В  зависимости  от величины ВВП,  динамики курса,  темпа инфляции рассчитаны показатели проекта бюджета.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Шановний Вікторе Івановичу! Для нас не так важливі  цифри,  які ви продиктували.  Їх можна написати будь-які. Минулого  року  також  передбачалося  зростання   ВВП   та   інших показників, але ж цього не сталося. Набагато важливіші для нас оті принципи, які закладені в цю програму. Насамперед лібералізація та дерегуляція умов підприємницької діяльності,  повна підтримка умов Міжнародного валютного фонду,  зростання (майже вдвоє) безробіття, фактична  відмова від державного замовлення - навіть від зерна вже відмовляємося...

 

     Ось за таких умов,  Вікторе Iвановичу,  повірте, немає ніякої певності  в  тому,  що  ми  зможемо  досягти  таких цифр.  У цьому документі народні депутати не побачили важелів,  за допомогою яких уряд зможе досягти,  принаймні отих,  хай невеличких,  показників, які закладені  в  проекті  бюджету.  Додайте  до  цього  зростання доходів населення за рахунок погашення заборгованості...  Сьогодні немає ніякої заінтересованості  працівників  у  результатах  своєї праці. I завтра її не буде.

 

     То де ж ті важелі,  на які ви посилалися, коли доповідали цей документ?

 

     СУСЛОВ В.I.  Вы абсолютно правы,  Владимир Михайлович. Вот мы недавно приняли Закон о бюджете на 1997 год, и, как выясняется, он уже  не  выполняется.  В  связи  с  этим  можно  говорить  либо  о недостатках  в  расчетах  (что  отвечает  действительности),  либо все-таки  об  определенных  особенностях  экономической  политики, которая не всегда соответствует декларируемым целям.

 

     Должен отметить,  что  я  специально  изучал  вопрос  о  том, насколько  сегодня  в  правительстве   обкективно   и   достоверно выполняются  расчеты.  К  сожалению,  за  шесть  лет независимости правительство  не   выработало   и   не   утвердило   окончательно согласованных  методик  расчетов.  Выяснилось,  что  одни  и те же макропоказатели по-разному рассчитываются в Национальном банке и в правительстве,  что  по  многим  вопросам вообще нет согласованных методик расчета. И я не скрываю того, что эти расчеты по некоторым показателям могут быть не вполне достоверными.

 

     Для того  чтобы  в  дальнейшем  избежать  каких бы то ни было ошибок,  нами создана рабочая группа,  в которую вошли специалисты Министерства   экономики,  Национального  банка,  Государственного комитета по статистике  и  Министерства  финансов  с  привлечением экспертов. Как раз сейчас она и занята отработкой методик расчетов макроэкономических показателей.  Все равно в основу и  бюджета,  и параметров будет заложен расчет.

 

     Но что  касается  именно  принципов,  которые закладываются и проводятся  в  жизнь,  то  каждый   из   них   может   обсуждаться дополнительно.  Цель  этого документа - информирование о том,  что делается,  но вовсе не утверждение той или иной политики. Политику нам  нужно  будет рассмотреть и утвердить,  рассматривая программу действий нового правительства.

 

     Что же касается либерализации,  дерегуляции и так  далее,  то скажу, что сегодня уровень либерализации может быть даже несколько ниже,  чем раньше.  Мы достаточно жестко зарегулировали, например, внешнеэкономическую деятельность, и сейчас уже нет тех потерь (или они резко сокращены),  которые были в последние  годы  в  связи  с законодательной неурегулированностью ряда вопросов налогообложения импорта   и   предоставления   льгот,   которые    нередко    были неоправданными. Сегодня центральный вопрос в политике - это вопрос о роли денежно-кредитной политики Национального банка в проведении экономической  политики  государства,  вопрос  о том,  насколько в дальнейшем нужно и можно придерживаться ориентации  на  проведение жестких монетарных методов.

 

     В последнее время вы,  вероятно,  заметили, что правительство весьма активно занимается вопросами структурной перестройки  нашей промышленности.  И Верховной Совет,  конечно, тоже. Свидетельством тому,  например,  являются принятый нами  Закон  о  стимулировании развития отечественного автомобилестроения и продолжающаяся работа над конкретными крупными  инвестиционными  проектами.  То  есть  в дальнейшем   акценты   переносятся   на   структурную  перестройку экономики,  определение приоритетов  в  разных  отраслях,  и,  что особенно важно - это, кстати, особенность законопроекта о бюджете, и я надеюсь,  что Верховная Рада этот подход поддержит,  - чтобы у нас  были  централизованные  капитальные вложения.  Я считаю очень большой ошибкой Верховной Рады то,  что в Законе о бюджете на 1997 год   мы   вообще   не   утвердили  средства  на  централизованные капитальные вложения и тем самым добровольно отказались от мощного рычага структурной перестройки экономики. Вот это то, что касается политики.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     АНIСIМОВ Л.О. Виктор Иванович, я вообще-то с вашим приходом в Кабинет  Министров  связываю  определенные  надежды  на подвижку в экономическом развитии нашего государства. Но даже в вашем докладе все время звучало одно и то же: макро-, макро-, макроуровень. А вы прекрасно понимаете (здесь  это  уже  звучало),  что  пока  мы  не спустимся   на   микроуровень   и   не   начнем   развивать   нашу промышленность и в целом экономику, ничего не произойдет.

 

     И второе.  Если  в  Кабинете   Министров   этот   вопрос   не рассматривался,  то,  пожалуйста,  вы его подтолкните. Вы помните, что в Государственном бюджете на 1997 мы  заложили  200  миллионов гривень  (из 127 миллиардов) для возврата долгов нашему населению. Что   закладывается   в   1998   году?   В   бюджете   ничего   не предусматривается.  Как  смотрит  на  это Министерство экономики и лично вы как народный депутат и как гражданин Украины?

 

     СУСЛОВ В.I.  Понимаете,  нам предстоят очень острые дискуссии по  проекту  бюджета на следующий год.  Вы,  конечно же,  обратили внимание на то,  что доходная и расходная  части  его  сокращаются даже  по сравнению с тем,  что мы имеем в 1997 году.  Правда,  это происходит за счет  увеличения  обкема  тех  финансовых  ресурсов, которые  мы  оставляем  предприятиям.  За счет введения повышенных норм  амортизационных  отчислений,  как  мы   знаем,   уменьшаются поступления от налога на прибыль. И поэтому, отвечая на ваш вопрос или упрек,  что мы не  занимаемся  экономикой  предприятий,  я  бы сказал:  нет, занимаемся. Мы предполагаем, что благодаря принятому закону  у  предприятий  появятся   источники   для   осуществления собственного воспроизводства.

 

     А что  касается  возврата  долгов  населению,  то этот вопрос должна решить,  конечно же,  Верховная  Рада,  исходя  из  баланса финансовых  ресурсов,  и  прежде  всего  исходя  из доходной части бюджета.  Вы видите,  что,  к сожалению,  достаточно большая часть дефицита  бюджета будет покрываться за счет внешних заимствований. Я считаю, что нам нужно еще раз рассмотреть возможность сокращения внешних  заимствований,  но  к этому мы можем прийти только тогда, когда найдем внутренние источники.

 

     Поэтому, кстати говоря, важно принять законы, проекты которых представлены   в   Верховный   Совет,  в  частности,  связанные  с ужесточением  взимания  акцизного   сбора,   мобилизацией   других источников   дохода,   которые  еще  могут  быть  мобилизованы,  и увеличением собираемости налогов в целом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Худомака.

 

     ХУДОМАКА В.П.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий округ, Дніпропетровська  область).   Шановний   Вікторе   Івановичу!   Ви представляєте  нам  дуже  цікавий  проект,  який  викликає  безліч запитань.  У  цьому  документі  майже  нічого  не  говориться  про серцевину нашої промисловості - машинобудівний комплекс.  Чому? Це перше запитання.

 

     Друге. Чому  уряд  так   спокійно   дивиться   на   зростання від'ємного  торгового  сальдо?  Імпорт  у  багато  разів перевищує експорт, і ми весь час повинні залазити в борги через цю ситуацію.

 

     І третє.  Хотілося б запитати автора цього документа:  як він може так спокійно говорити, що в наступному році населення України ще зменшиться майже на 400 тисяч?  Помре ще 400  тисяч  -  і  уряд нічого  не  планує,  щоб  виконати  головне завдання Конституції - забезпечити життя і достоїнство нашого громадянина.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты!  Представленный документ  не является  народнохозяйственным  планом.  Не  было возможности да и необходимости детально расписывать в нем перспективы развития либо финансирования  отдельных  отраслей.  Аграрии тоже могут упрекнуть меня за то,  что вопросам сельского  хозяйства  в  этом  документе отведена лишь страница чисто информационного материала.

 

     Вопрос о  сальдо торгового баланса поставлен правильно.  Этот показатель относится к числу основных макропоказателей. Посмотрите в  таблицу:  экспорт  прогнозируется  в  обкеме  18 миллиардов 890 миллионов гривень,  импорт - 20 миллиардов 140 миллионов  гривень. Действительно,  отрицательное  сальдо  торгового баланса - минус 1 миллиард  250  миллионов.  Но  это  не  больше,  а   меньше,   чем аналогичный показатель 1997 года - 1 миллиард 401 миллион.

 

     Что касается причин. Ухудшение показателей внешней торговли в этом году связано прежде всего с ограничительными мерами,  которые использовала Россия, в частности по рынку сахара.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Від Комітету з питань економічної політики слово має Михайло Васильович Чечетов.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые народные  депутаты!  Начну свое выступление с ответа на вопрос:  с чем связано появление в  сессионном  зале  проекта  под  названием "Основні  параметри економічного і соціального розвитку України на 1998 рік".  Для этого надо вспомнить,  как мы рассматривали проект бюджета  на 1997 год.  Тогда при обсуждении звучали высказывания в адрес  Кабинета  Министров  и  Министерства  финансов  по   поводу макроэкономических   показателей,  на  которых  базируется  расчет бюджета,  что было бы разумным  и  целесообразным,  чтобы  Кабинет Министров представил их перечень. Поскольку были споры, сомнения в точности расчета этих макроэкономических показателей, естественно, ставились под сомнение и расходная и доходная части бюджета.

 

     В соответствии  с  постановлением Верховного Совета от 3 июля 1997 года Кабинет Министров подготовил этот документ,  которого  в прошлом году не было.

 

     Что же  делать  с  этим  документом сегодня?  Об этом говорил Виктор Иванович Суслов, и я выскажу свою точку зрения.

 

     В Конституции четко записано,  что Верховный Совет утверждает Государственный  бюджет,  основные  принципы  внутренней и внешней экономической  политики,  программу  деятельности   правительства. Утверждение  Верховным  Советом  данного  проекта  Конституцией не предусмотрено.

 

     Хочу обратить ваше внимание и на такой  момент.  В  Верховный Совет  параллельно,  если  можно  так сказать,  в пакете поступили проект бюджета на 1998 год и данный проект  по  макроэкономическим показателям, которые лежат в основе расчета этого бюджета.

 

     Если сейчас  стать  на  позицию,  что мы должны обсудить этот проект и принять решение,  утверждать или не утверждать его,  то я заранее   могу   сказать:   конечно,  не  утвердим.  Возвратим  на доработку,  будем возвращаться к нему два-три  раза,  возможно,  в течение  месяца,  двух,  трех месяцев.  И если все-таки возьмем на себя  ответственность  и  утвердим  эти  основные   параметры   (я повторяю,  в Конституции это не предусмотрено,  парламент втянут в обсуждение этих параметров с прицелом  на  то,  что  мы  должны  в конечном  итоге их утвердить),  то сразу должны,  не рассматривая, отдать проект бюджета  в  Кабинет  Министров,  что  опять-таки  не предусмотрено ни Конституцией, ни процедурой рассмотрения бюджета.

 

     И тогда мы будем утверждать бюджет в конце или в начале года, если  базироваться  на  утвержденных   нами   параметрах.   Начало следующего   года  в  свете  принятого  Закона  о  выборах  -  это предвыборная  кампания.  Поэтому  трудно  рассчитывать,   что   мы утвердим   бюджет  в  начале  года.  Утверждать  его  будет  новый парламент,  а  первое  его  заседание  -  в  мае.  И  пока   будут рассматриваться  процедурные  и организационные вопросы...  Скорее всего мы попадем в Книгу рекордов Гиннесса,  так как бюджет  может утверждаться едва ли не в сентябре.

 

     Но из опыта этого года мы уже знаем,  что утвержденный бюджет

- это лучше, чем если страна живет вообще без бюджета.

 

     Было бы логично,  если бы этот проект был внесен в апреле. Мы бы в апреле рассмотрели его, отдали на доработку, в июне утвердили окончательно,  и  тогда,  дав  Кабинету   Министров   утвержденные параметры,  могли  бы  в  соответствии  с Конституцией потребовать внести проект бюджета к 15 сентября.

 

     Комитет рассматривал этот вопрос,  на заседании присутствовал заместитель  министра  экономики,  который  представлял  документ. Высказывалось мнение, что нам нужно уже сегодня принять решение об утверждении или неутверждении основных параметров, отправить их на доработку и так далее,  а значит,  возвратить и проект бюджета, не рассматривая,   и   вернуться  к  его  рассмотрению  только  после утверждения параметров.  Но решение принято  не  было,  хотя  были высказаны конкретные замечания в адрес Кабинета Министров.

 

     Было три   конкретных   предложения.  Первое.  Попросить  или потребовать от Кабинета Министров,  чтобы к  моменту  рассмотрения проекта  бюджета  депутаты  дополнительно  получили  аналитический материал  с  четким  и  детальным   изложением   основных   причин невыполнения макроэкономических показателей этого года.

 

     Второе. В  этом  документе  должно  быть  освещено,  как  эти причины отразились на  прогнозировании  показателей  на  следующий год.

 

     И третье.  Рекомендовать  Кабинету  Министров  все-таки  дать более детальные  макроэкономические  показатели,  в  частности  по регионам.

 

     Поскольку к общему мнению члены комитета не пришли, я от себя подготовил  проект  постановления.  Виктор  Иванович  Суслов   уже говорил,  что  на  заседании руководителей фракций и председателей комитетов   у   Александра   Александровича   Мороза    обсуждался процедурный  вопрос  и  общий  подход был такой:  документ следует рассматривать как иллюстративный,  табличный,  информативный,  как подспорье к изучению и обстоятельному анализу бюджета,  который мы будем рассматривать в начале октября.

 

     Поэтому в моем проекте постановления всего три пункта:

 

     "1. Основні параметри  економічного  і  соціального  розвитку України взяти до відома.

 

     2. Кабінету Міністрів до 1 жовтня подати додатково аналітичну довідку   щодо   причин   значного    розходження    прогнозованих макроекономічних показників соціальноекономічного розвитку України в 1997 році з фактичними показниками,  а також щодо врахування цих причин при визначенні аналогічних показників на 1998 рік.

 

     3. Деталізувати   показники   проекту   Основних   параметрів економічного та  соціального  розвитку  України  на  1998  рік  по областях,  регіонах".  Это  чтобы  депутаты  были  подготовлены  к рассмотрению бюджета в зале.

 

     Но коль скоро мы все-таки втянулись в процедуру  рассмотрения этого   документа,   хочу   сказать  несколько  слов  о  некоторых конкретных параметрах.

 

     Первым таким  интегральным,   или   обобщающим,   показателем развития   страны   является   валовой   внутренний   продукт.  И, действительно,  здесь похвастаться  нечем:  планировалось  100,  а ожидается  только  90,2,  то  есть  меньше  на 10 миллиардов,  и в процентном отношении  спад  на  10  процентов.  На  следующий  год ставится   цифра   1О1,1,   то   есть  немножко  больше  планового показателя,  а  по  сравнению  с  фактическим  -  прирост  на   10 процентов.  Но реально это или нереально?  Поэтому мы и попросили, чтобы Кабмин дал нам дополнительные материалы.

 

     Дальше. В  любой   стране   основным   критерием   работы   и президента,   и   парламента,  и  правительства  является  уровень безработицы.  Если уровень безработицы падает,  если увеличивается количество рабочих мест,  то это плюс любому правительству, любому президенту,  любому законодательному органу.  К сожалению,  у нас, если посмотреть страницу 8 таблицы,  тенденция удручающая: уровень безработицы в 1996 году 1,27 процента,  ожидаемый в  1997  году  - 2,4, а на 1998 год планируется 4,3 процента.

 

     Я могу, конечно, как экономист найти причины и обкяснить это. Да,  идет реструктуризация;  да, нужно, может, какието предприятия закрыть.  Но это одна сторона.  Может,  и нужно что-то закрыть, но государство должно,  наверное,  думать и о другом - как обеспечить рабочие  места  и  в  параллельном  режиме  готовить с опережением новые,  то есть одно  предприятие  закрывается,  а  другое  должно открыться, люди не должны быть выброшены на улицу.

 

     Есть еще один момент,  о котором говорилось,  в частности, на нем останавливался  и  основной  докладчик,  -  это  отрицательное сальдо торгового баланса. Да, по сравнению с ожидаемым в этом году оно немножко уменьшается:  с 1,4 миллиарда до  1,2  миллиарда.  Но если сравнить с 1996 годом,  когда оно составило 893 миллиона,  то 1,25 миллиарда - это рост почти на 50 процентов.

 

     В чем же причина? Ответ на странице 38: "Від'ємне сальдо торговельного балансу збільшиться до 1,4 мільярда доларів США".  И  дальше  четко  говорится,  что  это  связано  со снижением   экспорта:   "Очікуване   зменшення  загальних  обсягів експорту в 1997 році порівняно з 1996 роком відбудеться  внаслідок скорочення торгівлі з Російською Федерацією".

 

     Уважаемые коллеги,   вот   вам   ответ   на  главный  вопрос, возникавший,  когда мы рассматривали вопрос об  МПА.  Можно  иметь какие-то   политические   иллюзии  и  идеализировать  политическую обстановку, но мы должны быть жесткими реалистами и прагматиками в экономике.   Да,   нужно   интегрироваться   в   мировую   систему хозяйствования,  нужно максимально  входить  в  различные  мировые организации и так далее, но мы должны прекрасно понимать, что наши главные интересы,  наш главный рынок на Востоке - в России.  И вот эта  общая  неурегулированность  политических  вопросов  с Россией негативно сказывается в целом на экономической ситуации в стране и даже  на динамике тех показателей.  Они просто бьют наотмашь.  Тут комментарии излишни.

 

     И еще   один   вопрос.   Буквально   два   макроэкономических показателя.  Вы  прекрасно  знаете,  что  у нас очень устарели - и морально,  и физически - основные фонды.  Кстати,  многие аварии с человеческими  жертвами  связаны  с моральным и физическим износом основных  фондов.  А  тенденция  роста  введения  основных  фондов опять-таки пока не очень,  мягко говоря,  прельщающая. Если в 1996 году их было введено на 10 миллиардов  гривень,  то  в  1998  году предполагается  всего  на  8  миллиардов 800 миллионов,  то есть в какой-то степени есть тенденция к снижению.

 

     Я не  буду  больше  говорить  об  основных   показателях.   В заключение   хочу   сказать  следующее.  Для  того  чтобы  принять абсолютно правильное решение,  нам нужно отталкиваться  от  одного закона - от Конституции.  Я в этом усматриваю главное преимущество Конституции - это  единственно  твердая  база,  от  которой  можно отталкиваться.

 

     Вчера, рассмотрев    ряд    альтернативных    проектов,   где предлагаются основные принципы экономической политики,  мы приняли очень  хорошее,  опять-таки отталкиваясь от Конституции,  решение: разработать обобщающий документ  и  утвердить  его  в  парламенте. После  этого  правительство  разработает  свою программу на основе утвержденных   в   Верховном    Совете    принципов    внутреннего экономического развития.

 

     Оппоненты могут сказать:  а как же доклад Президента? Но ведь всем понятно,  что доклад Президента - это не догма.  Время  идет, нужна коррекция.  Вчера Ельцин,  выступая в Госдуме,  сказал,  что государственные регуляторы  в  экономику  нужно  вводить.  Поэтому здесь элемент допустимый.  И вчера мы приняли абсолютно правильное решение.

 

     Что касается проекта,  который мы рассматриваем  сегодня,  то нужно   принять  к  сведению  эти  параметры  с  учетом  замечаний комитета,  для того  чтобы  обстоятельно  и  детально  рассмотреть проект бюджета в начале октября.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Михайла  Васильовича?  Оскільки він висловив  думку  комітету  з  цього  приводу,  а  вона,  звичайно, важлива,   то   є   пропозиція  відвести  10  хвилин.  Так?  Немає заперечень. Запишіться, будь ласка.

 

     Будь ласка. Павло Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М.  Віктор Іванович Суслов у своєму виступі  сказав, що передбачається інфляція до 12 відсотків. За якими розрахунками, яка  мотивація?  Адже  відомо,  що  інфляція,  яка   перевищує   7 відсотків, може призвести до обвальної інфляції.

 

     На яких підставах закладаються ці параметри?

 

     Дякую.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Прошу прощения, я не совсем понял вопрос. Я так понимаю,  что обвальная инфляция -  это  резкий  скачок  инфляции, переходящей в гиперинфляцию.  Вы говорите,  что 12 процентов - это уже много, да? Надо закладывать 7 процентов?

 

     Что касается расчетов,  то Виктор Иванович говорил, что у нас есть   методики,   но   Национальный   банк  и  Кабинет  Министров осуществляют расчеты по-разному.  Я с большим уважением отношусь к Виктору Ивановичу Суслову как специалисту и думаю,  он сделает все возможное,  чтобы у нас в  стране  была  единая  методика  расчета макроэкономических показателей.

 

     Что касается  того,  чтобы  свести  инфляцию  до  нуля,  то и теоретически,  и практически это можно сделать. Но мы также сведем до нуля и жизнь наших промышленных предприятий.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яблонський.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Кам'янецьПодільський виборчий округ,  Хмельницька область). Дякую. Шановний доповідачу! Для мене дуже важлива ваша думка,  я ціную  вашу  ерудицію  в  цих питаннях.  Скажіть, будь ласка, реальні чи нереальні запропоновані параметри?  Нам обіцяють,  що буде стабілізація, навіть збільшення валового  внутрішнього  продукту  на  0,5 відсотка.  Це реально чи нереально?  Затвердивши ці параметри,  ми стимулюватимемо розвиток нашої економіки чи, навпаки, станемо співучасниками її занепаду?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Показатели  могут  быть  и  негативные.  Но они обкективные,  и мы никуда от этого  не  денемся.  Хочется  или  не хочется, но такие показатели могут быть.

 

     Что касается правильности расчета.  Я уже говорил,  что когда мы рассматривали этот документ  в  комитете,  то  не  услышали  от заместителя  министра экономики ответа на вопрос,  каковы основные причины невыполнения макроэкономических показателей прошлого  года и   как  эти  причины  учтены  при  разработке  макроэкономических показателей на следующий год. В проекте постановления мы записали, что этот дополнительный информационный материал мы должны получить к    моменту    рассмотрения    бюджета,    чтобы     обстоятельно проанализировать конкретную расходную часть бюджета.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики і  судово-правової  реформи  (Глухівський виборчий округ, Сумська область). Социалистическая партия Украины. Уважаемый Михаил Васильевич!  Скажите,  пожалуйста, реален ли рост валового  выпуска  сельскохозяйственной  продукции на 4 процента и чем он  обоснован?  Ведь  экономические  и  политические  условия, создаваемые правительством, не благоприятствуют этому, а наоборот. Технический парк износился,  агрохимические условия с каждым годом ухудшаются. Это первый вопрос.

 

     Второй. Вы   отрицательно   отозвались   о   Межпарламентской ассамблее,  сказав об иллюзиях.  Но известно ли вам, что сегодня в Украине,   Белоруссии,  конкретный  пример  -  в  Тернополе,  хотя депутаты из этого региона  на  дыбы  становятся,  когда  слышат  о союзе,  производственники  не  ожидают,  пока тут коекто прекратит заниматься  иллюзионизмом,  а  создают   совместные   предприятия, выпускают необходимую технику? Во всех трех бывших республиках.

 

     И третий  вопрос  - зарплата рабочим и служащим,  которая там предусматривается. Я не сомневаюсь, что служащим зарплату повысят, а вот повысят ли ее производственникам?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Начну  со  второго вопроса.  Может,  я не очень понятно  высказался,  но  я  не  отзывался  отрицательно  об  МПА. Наоборот, я сказал, что неулаженность наших политических отношений с Россией (а главный рынок у  нас  на  востоке,  главные  рынки  - российские)  негативно сказалась на экономической ситуации в целом и в частности на сальдо внешнеторгового баланса страны.  Поэтому в данной ситуации, на мой взгляд, - я об этом говорил и еще раз могу повторить - мы должны устанавливать разные контакты, в том числе и через   МПА,   поскольку   через   МПА  можно  достичь  унификации законодательства.  Я высказал свою позицию однозначно,  просто  вы немножко не так ее истолковали.

 

     Второй вопрос - правильно или нет определена прогнозная цифра по росту сельскохозяйственного производства и так далее. Все будет зависеть  от того,  насколько потребности отрасли будут обеспечены финансовыми ресурсами.

 

     Вот у Виктора Ивановича  прозвучало  это  слово.  Мы  как  бы немножко идем за Россией. Мы все равно вернемся к этим приоритетам и к системе приоритетов.  Мы должны определиться в главном:  как в том, какие приоритеты будут у нас в отраслях промышленности, так и в приоритетности построения модели государства.  И тогда у  нас  в зале не возникали бы вопросы о том,  давать льготы АвтоЗАЗу или не давать.

 

     С позиции, так сказать, завода, может, надо дать, а с позиции страны,    может,    разумнее    было   бы   дать   такие   льготы топливно-энергетическому комплексу. Но я не готов ответить на этот вопрос, и никто этого не сделает, поскольку нет четко обозначенных государственных приоритетов.

 

     Поэтому все  будет  увязываться  с  тем  конкретным   обкемом финансирования,  который  закладывается  в бюджете,  и с реальными потребностями отрасли.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  Я благодарен за информацию,  которую дали и вы, и Виктор Иванович. Но все это каждый из нас мог прочитать в полученной нами брошюре.  Вот мы поговорили, никакого решения не приняли. От нашей комиссии лежит более 12 законопроектов,  отдельные  из  них  более года,  а у нас все не хватает времени.  За это потраченное впустую время мы бы все их приняли. Они ведь нужны для производства.

 

     Коллеги, когда ставился этот вопрос,  вы ведь знали,  что  мы ничего, кроме информации, не получим. Почему вы не настояли, чтобы это время было сэкономлено для более полезной работы  в  Верховном Совете?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Спасибо,  Александр  Михайлович.  Я  абсолютно солидарен с вашим заявлением. Я вашу позицию отстаивал в комитете, излагал  ее  на  заседании председателей комитетов и руководителей фракций.  И,  в принципе,  председатели комитетов  и  руководители фракций  эту  позицию  поддержали,  высказавшись  за то,  чтобы не выносить,  поскольку показатели  можно  рассматривать  только  как табличный,   иллюстративный   материал,  но  тем  не  менее  часть депутатов в зале настояла.  Большинства из них я сейчас и не  вижу здесь,  для них лишь бы,  так сказать,  вопрос внести. У меня тоже всегда болит сердце, когда мы крайне пренебрежительно и неэкономно используем  драгоценное парламентское время,  которое оплачивается деньгами наших избирателей.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. З вашого дозволу,  оскільки це стосується організації засідань,  я  хочу  пояснити,  що,  справді,  на нараді керівників фракцій,  голів комітетів погодилися,  що немає потреби розглядати окремо це питання. Але тижнем раніше депутати проголосували за те, щоб включити його до порядку денного,  тому воно  й  розглядається відповідно до рішення Верховної Ради.

 

     Депутат Поровський. Немає. Депутат Таран.

 

     ТАРАН М.В.  У меня конкретный вопрос,  я постараюсь покороче. Проект,  рассматривающийся сегодня в сессионном зале,  - из пакета документов,  которые  позволят  комплексно решать вопросы развития экономики:  это  программа  деятельности  правительства,  закон  о налоговом  кодексе,  к  рассмотрению  которого,  как  вчера сказал Леонид Александрович Анисимов, мы не возвращаемся.

 

     Каково ваше  мнение  и  правительства  (ваш  комитет  с   ним контактирует,   да  здесь  присутствует  и  первый  вице-премьер), правильный ли это  подход?  Я  считаю,  что  все-таки  нужно  было сначала  рассмотреть  программу,  затем  - налоговый пакет,  чтобы определить  судьбу  самой  налоговой  системы,  а  потом  уже  эти макропоказатели.

 

     Я поддерживаю   мысль  депутата  Анисимова  -  действительно, Виктор  Иванович,  ваше  присутствие   сегодня   в   правительстве свидетельствует  о  начале  профессионального  подхода  к  решению проблем народного хозяйства,  с позиций экономики,  а не с позиции футбола, спорта и так далее.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Ваш вопрос, что раньше рассматривать - программу или бюджет и так далее - закономерен, и он давно муссируется. Но я опять-таки   отталкиваюсь  от  Конституции.  В  Конституции  четко сказано,  что проект бюджета подается на  рассмотрение  Верховного Совета  до 15 сентября.  Что касается программы правительства,  то для нее такой жесткости нет.  С другой стороны,  вчера мы  приняли разумное решение, вытекающее из требований Конституции, о том, что законодательный  орган   должен   утверждать   основные   принципы внутренней  и внешней экономической политики,  в их развитие будет создаваться программа правительства.  Уже смешно, наверное, что по количеству   программ  мы  занимаем  первое  место  в  мире  и  по сменяемости правительств  тоже  можем  попасть  в  книгу  рекордов Гиннесса.

 

     Мне хотелось бы, чтобы эта программа базировалась на основных принципах внутренней и  внешней  экономической  политики,  которая была   бы   утверждена   здесь.   Тогда  она  будет  действительно перспективной, будет работать в течение длительного периода. И вот тогда   в   русле   этой   долгосрочной   стратегии   можно  будет по-настоящему разумно вести бюджетную и экономическую политику.

 

     Но если мы втянемся в такую процедуру,  бюджет будет отброшен на следующий год. Для этого просто нет оснований.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Сідайте,  будь  ласка.  Депутат  Павловський просив слова від  комітету.  Не  бачу  його.  Депутат  Пасько  від Комітету з питань охорони здоров'я?..

 

     Депутат Вінський   від  фракції.  Прошу.  За  ним  -  депутат Федорин.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область).   Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні  колеги народні депутати!  Насамперед хотілось би з'ясувати, який правовий статус документа, який ми з вами розглядаємо.

 

     Стаття 85,  пункт 5,  Конституції серед повноважень Верховної Ради  передбачає  визначення  засад   внутрішньої   і   зовнішньої політики.   Стаття   116   серед  повноважень  Кабінету  Міністрів передбачає  не  розробку  основних  параметрів,   а   розробку   і здійснення   загальнодержавних  програм  економічного,  наукового, технічного, соціального і культурного розвитку.

 

     Посилання на  те,  що  основні   параметри,   спрямовані   на виконання  завдань,  які випливають з доповіді Президента з нагоди першої  річниці  прийняття  Конституції,  є  неконституційними   і некоректними.  Адже Президент сьогодні - це не Пленум ЦК, і давати настанови через доповідь на урочистостях не тільки некоректно, а й незаконно.

 

     Тому перше,  що  Верховна Рада повинна зробити,  це повернути цей документ у чітке конституційне й  законне  русло  і  визначити йому законний статус. З огляду на це ми маємо діяти таким чином.

 

     Ми вислухали позицію нашого уряду,  зрозуміли, якими мотивами уряд  сьогодні  керується,  розробляючи  економічну  політику.  Ми можемо   подякувати  йому,  і  нехай  він  працює  в  межах  своїх повноважень.  Ми знаємо, чого він хоче. Ніякого затвердження цього документа Верховною Радою не повинно бути.

 

     Тепер кілька думок щодо змісту документа.

 

     По-перше, те,   що  пропонується,  -  це  трохи  підмальована червоною  фарбою  стара   політика   шокової   терапії,   прийнята українською владою схема революційних перетворень в економіці,  що посилено ось  уже  декілька  років  нав'язується  нам  зарубіжними ідеологами  через  Міжнародний  валютний фонд і Світовий банк.  Ці революційні  перетворення  вже  зруйнували  створений  попередніми поколіннями   економічний   потенціал.   Ми  сьогодні  за  обсягом виробленого  національного  доходу  -   на   рівні   50-х   років. Продовження  і  надалі цієї революції загрожує Україні економічною катастрофою,  і це сьогодні зрозуміли,  помоєму,  вже всі,  в тому числі й Президент.

 

     По-друге, за  останніх  шість років в Україні змінилося шість урядів.  Саме вони є головною дійовою особою в сумнозвісному  акті загальнонаціональної    розрухи,    однак    їхнім    ідеологічним натхненником,  суфлером є Міжнародний валютний фонд,  а спонукачем сьогодні (за посадою) є Президент. Нещодавно підписаний меморандум на 1997 рік підтверджує це дуже чітко.

 

     Запропонований нам документ спирається на згубну для  України ідеологію  реформ  і  в  основі  виходить  з передумови можливості отримання  міжнародних  кредитів,   лібералізації   зовнішньої   і внутрішньої торгівлі,  приватизації.  В основі його лежить жорстка монетарна політика,  тобто все те,  що  ми  в  нашій  державі  вже скуштували  і  що  нас  вивело  на  ті  результати,  які  ми маємо сьогодні.

 

     По-третє, запропонований   документ   не   вирішує   головних економічних проблем у суспільстві,  якими є: проблема неплатежів і грошового голоду;  проблема  виплати  заробітної  плати;  проблема бартеру  як  атавізму  середньовіччя;  проблема вимивання грошових ресурсів з України через ліберальну  зовнішньоекономічну  політику та   згубний   режим   сприяння   зарубіжному   імпорту;  проблема доларизації як засобу неоколоніалізму щодо України.  Саме тому,  я вважаю,  час вимагає від нас усіх, шановні народні депутати, стати на прю із зазначеними вище явищами,  принципово змінити акценти  в економічній  політиці,  стати  нарешті  справді  суверенними  в її розробці та реалізації,  бо псевдореформаторам  потрібні  сьогодні лише руїни.  Гадаю,  всі ми зацікавлені в тому, щоб в Україні була стабільна власна економічна політика.  Час зупинити  диктат  із-за рубежу.

 

     ГОЛОВА. Слово  від фракції має Федорин Ярослав Володимирович, за ним - депутат Юхновський.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Фракція Народного руху України. Шановний Голово! Шановні  народні  депутати!  Почитавши  оцей документ,  проймаєшся оптимізмом,  який прямо пашить із цього документа.  Коли подивишся на  оці  відсотки  зростання української економіки,  то аж радісно стає на душі. Майже в усіх галузях передбачено зростання: і більше металу буде виплавлено в майбутньому році,  і більше зерна зберемо (38 мільйонів тонн).  Це  нічого,  що  ми  ще  й  досі,  здається, кукурудзу не зібрали, та і ячмінь не зібраний...

 

     Так що   великий  оптимізм  відчуваєш  від  цього  документа. Реальним виявляється зростання валового внутрішнього  продукту  по відношенню   до  нинішнього  року  на  100,5  відсотка.  Я  чомусь пригадую,  що  торік  планувалося,  здається,  100,2  відсотка,  а виконання  державного бюджету (вже нам роздані дані) планується на рівні 90 з чимось відсотків.

 

     Виникає запитання,  як  же  буде   досягнуто   це   зростання економіки,  сільськогосподарського виробництва? Може, пропонується реформування  економіки,  зміна  податкового  тиску,  скажімо,  чи захист  внутрішнього  виробника  від  контрабанди,  яка завозиться через митницю і через усі щілини,  які є в державі?  Чи,  нарешті, кредитна  політика  в  державі  зміниться,  і виробнику можна буде отримати якісь кредити під нормальні відсотки?

 

     В цьому документі нічого цього не  передбачено,  а  ці  цифри вказані тільки тому, що, виявляється, далі падати нікуди. Те, чого ми досягли,  це вже,  мабуть, найнижча відмітка ями, далі якої ми, мабуть, просто не зможемо впасти.

 

     Тому цей   документ  викликає  дуже  серйозні,  я  б  сказав, зауваження. Це зовсім не опрацьований документ, у його розробку не вкладено  душі.  Розумієте,  це  ж  нам запропонований економічний документ Кабінету Міністрів!  За заведеною  у  світі  практикою  в документах,  що  передбачають  вихід країни з кризи,  є конкретний автор економічної реформи. Я знаю Бальцеровича чи Клауса. Знаю, що вони формують цілісний документ.  Хто є автором цього документа, я не бачу. Ми не знаємо імені людини, яка візьме відповідальність за це,  що діятиметься з нашою економікою. Тобто це - сирий документ, який нічого не визначає. Де, нарешті, конкретні програми розвитку, ну,  скажімо,  виробництва українського телевізора (щоб ми нарешті випустили вітчизняний телевізор,  бо маємо  стільки  заводів!)  чи випуску  інших товарів народного споживання?  Ще багато чого можна було б сказати щодо цього документа.  Який статус цього документа? Я також досі не можу визначити, що цей документ дасть нам нарешті? Ми призначили Прем'єр-міністра. Прем'єр-міністр отримав карт-бланш і   повинен  зараз  напрацьовувати  Програму  діяльності  Кабінету Міністрів.  Оце якраз той  документ,  який  ми  можемо  розглядати серйозно  і приймати,  який зрештою визначатиме подальший розвиток нашої держави. Статус же цього документа абсолютно не визначений.

 

     У зв'язку з цим,  шановні  колеги,  я  пропоную  все,  що  ми сьогодні  почули,  просто  взяти  до  відома,  працювати  далі над розробкою і прийняттям наших законів і  чекати  подання,  нарешті, давно обіцяної програми Кабінету Міністрів.

 

     Шановні колеги,  у  нас постійно порушується питання про наші зв'язки з Росією,  багато хто говорить,  що наші головні  ринки  в Росії  і  що  ми  повинні за них боротися.  Шановні колеги!  У нас головні ринки - весь світ.  Якщо ми будемо орієнтуватись  лише  на одну державу,  нас чекає крах,  і ми ніколи нашу власну державу не піднімемо.

 

     Ви прекрасно знаєте, що якщо більше 25- 30 відсотків  експорту  будь-якої  держави  зорієнтовано  на якусь державу, то це для держави-експортера є смертельною небезпекою. Ми повинні  зберегти  за  собою  ринки Росії,  це однозначно,  але ми повинні боротися й за ринки у всьому  світі,  інакше  ця  політика нашої держави не матиме ніякого успіху.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має Юхновський Iгор Рафаїлович.  Будь ласка. На жаль,  відведений час ми уже використали...  Ні, Василю Iвановичу, вам навряд чи вдасться виступити, бо ви записані...

 

     ЮХНОВСЬКИЙ I.Р.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні депутати!  Я хочу звернути увагу Віктора Iвановича на те, що з так званого валового внутрішнього продукту робиться фетиш. Разом з тим в країні не може бути  точно  підрахований  ні  рівень  заробітної плати через те,  що значна частина заробітної плати приховується в комерційних структурах,  ні рівень податків,  бо  держава  не  має точної  податкової  бази.  Крім  того,  на державу навалюються так звані амортизаційні відрахування у зв'язку з тим, що шалено швидко старіє техніка всередині держави.

 

     Міжгалузевий баланс,  який  був  проведений  за останні роки, говорить про те,  що найбільше  гальмують  всю  економіку  держави фактично   кілька   галузей   -   електроенергетика,   нафтогазова промисловість,  вугільна промисловість,  транспорт і  торгівля.  I саме  в  цих  галузях треба шукати ті важелі,  з допомогою яких ми можемо підняти виробництво в державі.

 

     Тому я хочу зразу перейти до конкретних пропозицій, які мають бути внесені як у Програму дій уряду, так і в ту програму, яку тут представляв Віктор Iванович.

 

     Енергетика і вугільна промисловість найтісніше  зв'язані  між собою.  Якщо  ми ці дві галузі врятуємо,  ми врятуємо багато інших галузей. Електроенергетиці з боку вугільної промисловості має бути забезпечена поставка вугілля.  Для цього потрібен зовнішній кредит (для заставної закупівлі 27 мільйонів тонн вугілля на рік) у  сумі 320  мільйонів доларів.  Такий кредит буде дуже швидко повернутий. Крім того, електроенергетика повинна перейти на змінний тариф і на змінний  режим  споживання  електричної  енергії.  Низький тариф - уночі,  високий тариф  -  удень.  В  результаті  ми  вирівнюємо  і коливання    напруги,    і   автоматично   вирівняємо   плату   за електроенергію.

 

     Найбільшою бідою газотранспортної системи  є  транспорт  газу всередині держави. Україна має найгустішу транспортну газову сітку всередині держави,  і щорічні витрати на транспорт газу становлять 1 мільярд 300 мільйонів доларів.  Шановні друзі, якщо ми й далі до кожного хутора будемо вести  газопровід,  ми  з  газовою  системою скоро вилетимо в трубу.  Так не робиться в жодній країні світу.  Є інші засоби доставки газу в населені пункти. Це не трубопровід, це інші технічні засоби.

 

     Крім того,  ми  вважаємо,  що  необхідно підвищити дисципліну оплати  за  спожиті   електроенергію   і   газ.   Люди   одержують електроенергію,  одержують газ, але не мають грошей, щоб заплатити за них.  Необхідно ввести тимчасово (на півроку, на рік) депозитні газові й енергетичні рахунки (депозитні газові гроші),  які дадуть змогу населенню заплатити за газ і електроенергію.

 

     Стосовно податкової  системи.  Минулого   року   ми   зробили величезну помилку,  зволікаючи з податковою системою. Замість того щоб затвердити бюджет, який був внесений 15 вересня минулого року, ми  "гралися"  з  податковими  законами,  і  в  результаті  бюджет прийняли аж усередині цього року.

 

     Наша податкова політика має  бути  така.  На  основі  чинного податкового законодавства ми повинні визначити обсяг оподаткування на кожний район держави.  I якщо цей  район  протягом  року  збере податків  більше того обсягу,  який йому буде визначений,  різниця залишається в бюджеті цього району на його  внутрішні  видатки.  З одного  боку,  це  стимулюватиме  розвиток  податкової  бази і,  з другого боку, забезпечить надходження потрібних коштів до бюджету.

 

     I, нарешті,  проблема  інвестицій.   Є   проблема   зовнішніх інвестицій  і  внутрішніх інвестицій.  Внутрішніх інвестицій немає тому,  що населення не має довіри до власних  банків,  зокрема  до Ощадного банку.  Треба чітко розділити внески населення у цей банк до 1991 року і після 1991 року.  Внески населення після 1991  року мають  бути індексовані.  Внески населення до 1991 року мають бути забезпечені певними матеріальними компенсаціями.  Взагалі це  борг всього Радянського Союзу, а не тільки України.

 

     Ще хочу  дещо  зауважити  щодо  цієї  програми.  Тут  є певні "перли", Вікторе Iвановичу, з точки зору демографії. Хочу зачитати одне речення: "в наступні десять років навантаження на працездатне населення  дещо  зменшиться,  в  основному  за  рахунок   зниження чисельності дітей". Так записано, буцім-то ми маємо певні переваги від того,  що менше дітей буде народжуватися. Давайте будемо менше дітей народжувати...  Навпаки, слід записати, що ми будемо суттєво збільшувати видатки,  якщо буде народжуватися більше дітей  у  цій державі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  депутати!  Час  обговорення  цього питання  використаний  уже  з  перевищенням.  Прошу  ще  раз,   не наполягайте!  Записано ще 18 депутатів.  Знаю,  що з цього приводу могло б виступити ще дуже багато депутатів. Власне, усі мають свою думку. Але і Михайло Чечетов, і Ярослав Федорин, і Йосип Вінський, і інші депутати вже висловилися щодо статусу самого  документа.  І це основне.

 

     Річ у тому,  що ми не будемо ні схвалювати, ні затверджувати, ні відхиляти сам документ.  Ми  можемо  взяти  його  до  відома  і висловити свої зауваження щодо позиції Кабінету Міністрів, якщо ми вважаємо це  за  потрібне.  Але,  власне  кажучи,  тут  пропозиція зводиться до того,  що треба переписати по суті весь документ,  бо мова  йде  про  те,  що  нам  потрібен  усе-таки  своєрідний  план соціально-економічного розвитку держави в наступному році виходячи з макропоказників і конкретних параметрів  виробництва  в  окремих галузях,  якщо  ми  хочемо  мати  реальну  основу  для  формування бюджету.

 

     От уряд, виконуючи наше доручення (Бюджетну резолюцію і Закон про  бюджетну  систему),  дав  своє  бачення  розвитку економіки в наступному році.  Наскільки це буде обгрунтовано,  ми з'ясуємо під час   розгляду   проекту   бюджету   і  оцінку  свою  висловимо  в конституційному порядку.

 

     Тому я просив би все-таки підтримати в основному проект, який вносить  комітет  (Шум  у  залі).  З мотивів голосування виступите потім.  З мотивів можна пізніше. За основу слід взяти проект, який вносить Комітет з питань економічної політики, бо проект уряду, де пропонується схвалити проект Основних  параметрів,  ми  не  можемо розглядати.  Тим  паче що цей документ називається "проект".  А ми такі проекти взагалі  не  розглядаємо,  хоча  уряд  стосовно  його змісту  висловився  на  своєму  засіданні  і  прийняв  протокольне рішення з цього приводу.

 

     Будь ласка,  за  основу  голосується  проект,  який   вносить депутат   Чечетов.  Прошу  підтримати.  А  потім  ваші  пропозиції послухаємо.

 

     "За" - 150. Не підтримується.

 

     Тоді була пропозиція:  просто взяти цей документ до відома  і ніякого іншого рішення не приймати.

 

     Ще раз ставлю на голосування пропозицію взяти цей документ до відома, оскільки ми витратили на нього більше години.

 

     "За" - 177.

 

     Депутат Степенко хотів  висловитися  з  мотивів  голосування. Наступний - депутат Ярошинський.

 

     СТЕПЕНКО В.І.   Дякую.  Олександре  Олександровичу,  не  можу зрозуміти,  за що я повинен голосувати?  Не  можна  подавати  такі безвідповідальні   документи!   Ви   в   сільському   господарстві розбираєтеся,  почитайте,  на  сторінці  41  написано,  що  обсяги продукції   тваринництва  підвищаться  за  рахунок  "запровадження системи лукопасовищного її утримання". Хіба ж можна так знущатися? Що,  Кабінет Міністрів піде корів пасти? Не можна ж подавати такий документ!  Де  тут  проблеми  податкової  політики,  кредитування, інвестування?   Де   вирішення   проблеми   мародерства   з   боку контролюючих органів, зв'язку, пошти, залізниці?..

 

     Люди чекають від  нас  конкретних  рішень,  а  ми  беремо  до відома. Що ми беремо до відома?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Василю Івановичу,  ми це беремо до відома і те, що ви сказали. І всі депутати, що аналізували документ, вважають... (Шум у залі). Дуже правильно ви сказали. Якраз мова і йде про те, що ми не схвалюємо цей документ. Це пропозиція Кабінету Міністрів.

 

     Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.  Шановні  народні  депутати!   Я   підтримую оцінку, яку дали обговорюваному проекту депутати, але хочу зробити зауваження щодо того, як у нас відбувається голосування.

 

     Поряд з  абсурдними  думками,  які  є  в  проекті  документа, величезна  кількість  подібних  думок  була  висловлена  і  з цієї трибуни при обговоренні!..  У нашому  суспільстві  може  скластися неправильне  уявлення  про  наш загал.  Наші люди вважатимуть,  що депутати взагалі не знають,  що робити,  бо пропозиції  на  зразок "обкладати території податками" такі ж згубні і абсурдні,  як і ті пропозиції, які вніс Кабмін щодо податкової системи.

 

     Тому я пропоную:  коли такі проекти вносяться на обговорення, їх попередньо треба давати не вузькому колу осіб, які себе в цьому залі вже показали з різних питань,  а якомога  ширшому  колу,  щоб можна було прийняти якісь рішення.

 

     Я вважаю,  що  доки  в  Україні  не  буде створено нормальний коаліційний уряд,  який врахує всю палітру економічних, політичних думок,   Україна   й  далі  тупцюватиме  на  місці  і  проводитиме антинаціональну політику.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Богдане  Харитоновичу,  вносьте  пропозицію щодо  створення  коаліційного  уряду,  механізму  його  створення, пропонуйте  зміни  до  Конституції  і  все  інше.  Ми  будемо   їх розглядати.

 

     Поки що були дві пропозиції,  і я хотів би запропонувати таку схему.

 

     Можна проголосувати   за   те   (це   пропозиції    Степенка, Ярошинського й інших депутатів), щоб взяти до відома цей документ, як передбачає Михайло Чечетов у своєму варіанті;  можна  висловити загальну оцінку: вважати, що цей документ не може бути основою для розробки бюджету або  що  він  має  недоліки,  які  унеможливлюють використання  його  як  основи  для  підготовки бюджету наступного року.  От і все!  То вже справа  Кабінету  Міністрів  -  він  буде вносити корективи (Шум у залі). Можна так? (Шум у залі).

 

     Вікторе Івановичу, прошу.

 

     Розумієте: схвалення,  несхвалення  -  це  вже оцінка!  Ми не зобов'язані давати  оцінку,  ми  просто  дивимося,  що  нам  подав Кабінет Міністрів.

 

     Вікторе Івановичу...

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  народные  депутаты,  в  начале своего выступления я  говорил  о  том,  что  этот  документ  не  является программой  правительства,  поэтому  все  справедливые  замечания, которые высказаны относительно  развития  той  или  иной  отрасли, конечно же, не могли быть утчены и не учтены в нем. Я пояснял, что этот документ разрабатывался с целью обосновать несколько основных макропоказателей,  заложенных  в  основу  расчета проекта бюджета, поэтому сейчас его действительно  можно  принять  к  сведению,  но знать, что проект бюджета строится именно на этих показателях.

 

     Поэтому я  думаю,  что  у  Верховной  Рады  нет,  конечно же, никаких оснований отклонять этот документ и  сразу  же  переносить негативную   оценку   данного   документа   на   проект  Закона  о Государственном бюджете,  потому что все мы заинтересованы в  том, чтобы  наиболее детальный и глубокий анализ проводился в этом зале в отношении проекта Закона о  Государственном  бюджете  и  в  том, чтобы   Закон   о   Государственном   бюджете  впервые  в  истории независимой Украины был принят до начала нового бюджетного года. У нас  с  вами есть такая возможность,  и мы могли бы еще продолжать какую-то дискуссию, если бы хотя бы кто-то из депутатов выступил и сказал,  что 0,5 процента реального прироста ВВП в следующем году, скажем,  - заниженый или завышенный показатель.  Но никаких  таких оснований   и   расчетов  ни  у  кого  из  депутатов  не  было.  А следовательно,  остается принять к сведению то,  что  представлено правительством  и  что  будет  предусмотрено  в  проекте  закона о бюджете.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Отже,  ще раз ставлю на голосування пропозицію  взяти до відома цей документ Кабінету Міністрів. Будь ласка.

 

     "За" - 138. Не підтримується.

 

     Тоді є ще одна пропозиція:  поки що дати доручення Комітету з питань економічної політики підготувати проект постанови,  в якому ми  запишемо,  що  саме  треба  врахувати Кабінетові Міністрів при підготовці проекту бюджету,  зокрема,  врахувати  пропозиції  щодо розвитку аграрного сектора та інші. У цій постанові ми сформулюємо наше ставлення  до  позиції  уряду  стосовно  економічої  політики наступного року.

 

     Давайте доручимо комітету підготувати проект постанови такого змісту,  тоді ми проголосуємо цей проект,  вже не обговорюючи  сам документ Кабміну. Думаю, що це правильно (Шум у залі). Само собою, ув'язавши це з учорашнім обговоренням проблем...

 

     Прошу проголосувати  пропозицію   дати   доручення   комітету підготувати  такий  проект постанови.  Будь ласка.  Увага,  увага! Голосуйте.

 

     "За" - 171.

 

     Є пропозиція  дати  комітетові  протокольне  доручення   щодо підготовки цього документа. Ще раз голосуємо протокольне доручення комітету.  Будь  ласка...  І  ви  теж  візьмете  участь   у   його підготовці.

 

     "За" - 183. Прийнято.

 

     Оголошується перерва  до  16  години.  Після 16 години першим розглядається  Закон  України  про  Кабінет  Міністрів  України  з пропозиціями Президента України.

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики і  судово-правової  реформи  (Глухівський виборчий округ,  Сумська область). Давайте обратим внимание на то, какие вопросы ставим мы каждый раз  с  этой  трибуны  в  Верховной Раде, с чем обращаются к нам наши избиратели - представители самых разных слоев населения.  И в конце концов вспомним, что на прошлых выборах и народные депутаты,  и Президент Кучма получили поддержку избирателей потому,  что сумели  убедить  их  в  своем  стремлении решать  именно  эти  и  поныне актуальные проблемы.  Я имею в виду своевременное обеспечение граждан Украины  пенсиями,  которые  они заслужили, и выплату заработной платы, которой достойны люди.

 

     Именно эти  вопросы  должны  быть четко обозначены,  по моему мнению,   в    представленном    проекте    Основных    параметров экономического и социального развития Украины на 1998 год. И важен не факт их фиксации,  а  реальный  механизм  их  решения,  который должен быть представлен.

 

     Меня как  одного из разработчиков проекта Конституции Украины беспокоит,  насколько предложенные параметры отвечают  требованиям норм Основного Закона страны, зафиксированных в статьях 3, 22, 24, 43,  46,  49,  третьей части статьи 142, где, например, говорится, что   "витрати   органів   місцевого  самоврядування,  що  виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою". Не  закладываются  ли вновь финансовые показатели,  ограничивающие права граждан, не окажутся ли вновь неудовлетворенными минимальные потребности   людей?   До  сих  пор  Президент  и  назначаемое  им правительство  вопреки   требованиям   Конституции   перекладывают решение данных проблем на органы местного самоуправления.

 

     Вместе с  остальными доверчивыми гражданами Украины мы каждый раз слышим сладкие обещания и внушительные  цифры  предполагаемого роста всеобщего благополучия, но ни разу не услышали об исполнении таких обещаний.  Вот почему я хотел бы потребовать, чтобы наряду с показателями  добрых  намерений были указаны и реальные источники, из которых будут обеспечиваться гарантированные Конституцией права и   потребности  всех  граждан  и  в  частности  моих  земляков  - избирателей Глуховщины и Путивльщины.

 

     Очевидно, в  числе  таких  реальных  источников  должна  быть восстановленная   государственная   монополия  на  производство  и торговлю  ликеро-водочными  изделиями,  драгоценными  металлами  и камнями   и   так   далее.   До   сих  пор  все  это  -  источники суперобогащения    отдельных     дельцов,     недосягаемые     для налогообложения.  Мы,  социалисты,  не  раз  акцентировали на этом внимание.

 

     Не менее важное значение в этом  плане  имеет  и  очередность платежей.  Я  и  мои  избиратели  (среди  них  сотни руководителей предприятий,  хозяйств и учреждений) убеждены,  что первоочередным платежом    должна    быть    заработная    плата.   Своевременное финансирование выплаты заработной платы - это,  для сравнения,  то же  самое,  что  включение  зажигания  для  того,  чтобы заработал двигатель автомобиля.

 

     Зарплата как первый платеж - это не только ничем не заменимое средство  для  воспроизводства  производительных  сил  в  народном хозяйстве,  но  и   самый   действенный   источник   естественного кругооборота в народном хозяйстве,  поддержания и развития жизни в конечном счете.  Ведь от  зарплаты  зависят  все  другие  платежи, отчисления  в  разные  фонды.  Если  пошла  заработная  плата,  не задержится и пенсия, платежи за потребляемые коммунальные услуги и энергоресурсы.  А значит,  будут поступать средства и в госбюджет, естественным образом кредитоваться  прозводство.  Требуется  всего немножко  пораскинуть  умом  и избежать всевозможных экономических "шоков" и "тромбов".

 

     Общее впечатление от представленного документа:  его оптимизм слишком  показной,  но  весьма сомнительный.  Заявленные параметры социально-экономического развития надо приводить в соответствие  с нашими внутриполитическими интересами, требованиями Конституции, а также с задачами на перспективу.

 

     Взять для примера хотя бы уже упоминаемый мною предполагаемый проектом  рост валового производства сельскохозяйстенной продукции на 4 процента.  Чем он обусловлен,  когда проводимая в этой  сфере Президентом  и  правительством  экономическая  политика направлена скорее на  банкротство  предприятий,  агропромышленной  индустрии? Технический  парк  хозайств  износился,  а  обновление здесь равно почти нулю.  Агрохимические условия и вовсе не удовлетворяются. Но даже  при  этом  сельские  труженики нередко демонстрируют чудеса, производя то, что от них требуют. Однако нет ответа на вопрос, как будет  реализовываться  их  продукция,  откуда  ожидать поддержки, чтобы подготовить почву под новый урожай. А ответ нужен.