Стенограма пленарного засідання

24 вересня 1997

 

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  24  в е р е с н я  1997   р о к у.

 

16  г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів зайняти свої місця і підготуватися до реєстрації.  Прошу  уваги.  Проводиться поіменна реєстрація.  Будь ласка.

 

     Зареєструвалися 319 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні депутати!  Перед  перервою  ми домовилися про те,  що відразу  після  перерви  проголосуємо  в  першому  читанні  проект закону,  який розглядали, із дорученням двом комітетам підготувати його на повторне перше читання,  щоб урахувати всі зауваження і ті застереження,  які  висловлювали,  зокрема,  бюджетний  комітет  і податкова адміністрація з приводу того,  щоб не допустити  втаєння рахунків фізичних і юридичних осіб від контролю,  а з іншого боку, про що говорив Віктор Суслов та інші депутати,  потрібно  створити умови  для  того,  щоб  підприємство  було  впевнене в собі,  мало фінансову стабільність.

 

     Справа ось у чому. У нас є, на жаль, дуже багато прикладів... (Шум у залі).

 

     Вікторе Івановичу!  Сядьте,  будь ласка, послухайте і повірте мені, я не дурницю кажу.

 

     У нас  є  надзвичайно  багато  прикладів,  коли,  намагаючись розправитися  з  тим  чи  іншим  підприємством,  із  тією чи іншою господарською   структурою,    організовують    контроль    їхньої діяльності,  блокують рахунки в банку,  і в нинішніх умовах,  коли потрібні   швидкі   обороти,   за   місяць   знищується   повністю підприємство.  І от щоб уникнути цього і не допустити волюнтаризму та впливу якихось довкола господарюючих структур, треба дати змогу під  контролем  банківської  системи  і  податкової  системи  мати принаймні два рахунки в різних банках,  щоб унеможливлювати розвал підприємства,  господарства, організації і банку так само. Я знаю, про що кажу.  Тому комітети просять, щоб дозволили їм доопрацювати проект, і потім у першому читанні його прийняти.

 

     Відправляємо проект  на повторне перше читання,  ще раз кажу. Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Була ще пропозиція депутата Анісімова Леоніда  Олександровича щодо  виконання  доручення  Верховної  Ради  першому  заступникові голови Національного банку про винуватців банківської гри на курсі гривні,  яке  ми  давали на минулій сесії.  Я даю доручення ще раз Секретаріату  негайно  підготувати  з  цього  приводу   листа   до Національного  банку.  І  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності підключити.  Я цей лист сьогодні підпишу, і ми візьмемо під  контроль цю справу.  І доручення контрольному відділу апарату Верховної Ради.

 

     З мотивів голосування слово має депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемый Александр Александрович!  Я хочу сказать,  что вы,  когда убеждали народных    депутатов   проголосовать   "за",   приводили   мотивы совершенно,  я бы сказал, не соответствующие действительности. Что такое блокировка счетов?

 

     ГОЛОВА. Ні, тут важливий правильний результат. Так же?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович! Я просто должен об этом сказать,  поскольку  мотивы  прозвучали.  Так   вот,   что   такое блокировка   счетов?  Это  выставление  платежного  требования  на перечисление сумм, которые должны заплатить в бюджет. И если их не хотят   платить,  то,  естественно,  сумма  платежного  требования превышает сумму на расчетном  счету,  и  это  означает,  что  счет блокируется.  Так как же поступать,  если предприниматель не хочет платить в бюджет и уводит свои средства на другой расчетный  счет? Вот против чего мы выступаем.

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів. Запропонуйте схему, яка б задовольняла цю умову,  і буде все в порядку. А я мав на увазі іншу ситуацію, коли хтось навів,  зробив брехливий донос,  і рахунок арештовується.  А потім за місяць підприємство стає просто само по собі банкрутом  - і все.  Пізніше виявляється, що все в порядку, тільки що воно жити не може більше.

 

     ----------------

 

     Про проект Закону України про внесення  змін  до  Закону  про цінні   папери  та  фондову  біржу.  На  трибуні  Чечетов  Михайло Васильович.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).  Уважаемый  Александр Александрович!  Уважаемые народные депутаты!  На  прошлой  неделе  мы  приняли   во   втором   чтении инициированную  Кабинетом  Министров  поправку к "Закону про цінні папери і фондову біржу".  Я ее прочитаю: "Фондова біржа займається виключно  організацією  укладання  угод  купівлі та продажу цінних паперів та їх  похідних.  Вона  не  може  здійснювати  операції  з цінними  паперами від власного імені та за дорученням клієнтів,  а також виконувати функції депозитарію".

 

     После того как мы с вами проголосовали эту поправку во втором чтении, была проголосована с голоса поправка Сергея Терехина. Идея поправки была настолько привлекательна,  что я тоже  поддержал  ее тогда.  Даже обратился к залу с просьбой поддержать,  поскольку не уловил,  что поправка вступает в противоречие с другими  законами. Поправка Терехина была сформулирована следующим образом:  "Фондова біржа створюється без мети отримання прибутку".

 

     К закону,  подготовленному  на  подпись,  юридический   отдел сделал замечание,  где четко указал, что поправка Сергея Терехина, которая была проголосована,  подчеркиваю,  с  голоса,  вступает  в противоречие с двумя законами.  В поправке оговорено, что фондовая биржа "створюється без мети отримання прибутку".  Но в  статье  33 Закона  "про цінні папери та фондову біржу" указано,  что фондовая биржа - это акционерное общество.  Акционерное  общество  является разновидностью  хозяйственных обществ.  А в Законе о хозяйственных обществах четко записано, что хозяйственными обществами этот закон определяет  предприятия,  учреждения,  организации,  созданные  "з метою одержання прибутку".

 

     Таким образом,  проголосованная  с  голоса  поправка   Сергея Терехина,  которая,  повторяю,  по  содержанию  и  подтексту очень привлекательна, противоречит двум законам.

 

     Если мы  направим   этот   закон   на   подпись   Президенту, естественно,  он наложит вето,  и нас упрекнут еще и в юридической безграмотности.  Поэтому  выход  один  -  проголосовать  еще   раз редакцию,   внесенную   на  второе  чтение,  без  поправки  Сергея Терехина, проголосованной с голоса.

 

     Нам правильно  подсказывают  научноэкспертный  и  юридический отделы, что в принципе поправку Сергея Терехина можно реализовать, но для этого нужно внести не одну эту поправку,  а  ряд  поправок, касающихся  концептуальных  изменений  Закона "про цінні папери та фондову біржу".

 

     Я прошу еще раз проголосовать то, что мы с вами проголосовали во  втором  чтении,  без  поправки  Сергея Терехина,  которая была проголосована с голоса.  Еще раз прочитаю редакцию,  которая  нами была    проголосована:    "Фондова   біржа   займається   виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних  паперів  та їх похідних.  Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів,  а також  виконувати функції депозитарію".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Немає   запитань,  тут  усе  дуже  зрозуміло.  Одному депутату Єльяшкевичу щось неясно. Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  У меня следующий вопрос к уважаемому докладчику.  Дело в том, что если фондовая биржа будет иметь целью получение прибыли,  то она будет заниматься немножко иными вещами, чем должна заниматься.

 

     Поправка Терехина,  на мой взгляд, в данном случае совершенно правильна.  Единственное,  что раз она вступила в  противоречие  с законами,  то  надо  эти противоречия устранить новыми поправками, предусматривающими,  что  фондовая  биржа  не  создается  в   виде акционерного  общества.  А  нас  повели  по другому пути.  Если мы сейчас откажемся от поправки Терехина,  то  фондовая  биржа  будет заинтересована  не  в  цивилизованном  рынке  ценных  бумаг,  а  в получении прибыли. Это, как говорят в Одессе, две большие разницы.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Спасибо. Я еще раз повторю то, что сказал. Я не ставлю  под  сомнение суть поправки Сергея Анатолиевича.  Я сам ее тогда поддержал,  и в принципе, ее поддерживает юридический отдел. Но  вся  беда в том,  что только одну эту поправку вносить нельзя. Нужно  вносить   эту   поправку   в   пакете,   который   изменяет концептуальные основы этого закона.

 

     Если Сергей   Анатолиевич   подготовит,   -   пожалуйста,  мы рассмотрим и  примем.  Но  на  сегодня  эта  поправка  вступает  в противоречие,  и  закон  нельзя отдавать на подпись Президенту.  Я повторяю, нас просто упрекнут в юридической безграмотности.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Можна зробити такий висновок: цілком підтримуючи  ідею  пропозиції  депутата  Терьохіна,  ми тим самим блокуємо введення закону, бо він суперечитиме іншим законам. Так, Михайле Васильовичу?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Да. Это просто...

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін говорить.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська область). Шановні народні депутати! Висновок про те, що є суперечність,  надуманий.  Дійсно, у законі записано, що фондова біржа  створюється  у вигляді акціонерного товариства.  Це є бомба для фондових бірж узагалі в нашій державі.  Уявіть собі:  фондовою біржою керують окремі компанії або фізичні особи,  які намагаються отримати прибуток від діяльності фондової біржі. Є таке.

 

     Але акціонерне товариство може  саме  власним  рішенням  бути обмежене  в  отриманні  прибутку або законом.  Ніде немає заборони такого обмеження.  І саме тому поправка,  що фондова біржа не може працювати  для  отримання прибутку,  не суперечить нормі,  що вона створюється у формі акціонерного товариства.

 

     Шановні народні депутати,  ще раз звертаюся  до  вас.  Чотири роки  в Україні фондові біржі використовують не для розвитку ринку цінних  паперів,   а   для   отримання   спекулятивних   прибутків засновниками  таких  фондових  бірж.  Я  прошу  не підтримувати цю пропозицію, тим паче що юристи-фахівці з цивільного права, з якими я  радився,  вважають,  що немає ніяких застережень щодо прийняття такої норми. Не треба підтримувати невиправдану спекуляцію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу, будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Здесь  никакой  спекуляции  нет.  У  меня   нет оснований не доверять прежде всего заведующему юридическим отделом Михаилу Алексеевичу Теплюку. С другой стороны, в этом законе четко сказано,  что фондовая биржа - акционерное общество, а акционерное общество является разновидностью хозяйственных обществ. И в Законе о  хозяйственных  обществах  записано:  "вони  створюються з метою одержання прибутку".

 

     Поэтому вносите  новые  изменения.  Никто  не  против   вашей поправки.  Вносите  изменения  в статус фондовой биржи,  в Закон о ценных бумагах и фондовой бирже.  Я повторяю, есть два действующих закона,  нравится  - не нравится,  но ваша поправка идет вразрез с этими законами.

 

     Я все сказал,  мне больше говорить нечего. Давайте попробуем, если  не  будет  вето,  значит,  не  будет.  Но  если  упрекнут  в безграмотности, то это будет на вашей совести.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Очевидно,  як  я  зрозумів  з   сьогоднішньої розмови,  дискусія  з  цього  приводу  вже  відбулася  не тільки в сесійному залі.

 

     Позиція юридичного відділу така: не змінюючи концепції всього закону,  підтримати  редакцію,  яка  вносилася  комітетом на друге читання.  Я  тут  не  торкаюся  питання,  чи  з   голосу   внесено пропозицію,  то вже деталі, ми інколи допускаємо таке, і я не хочу в даному  випадку  засуджувати  ні  автора  такої  пропозиції,  ні сесійний зал, ні головуючого.

 

     Отже, є такий варіант.  Михайло Чечетов уніс пропозицію, вона у вас є на руках...  Підтвердити редакцію,  яка  була  внесена  на друге читання.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Которая уже была в зале проголосована.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  її на голосування ще раз,  щоб з нею потім голосувати весь закон. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 123.

 

     Ця пропозиція  не  одержує  підтримки,  і  тому   залишається редакція,   вами   проголосована   раніше.   Закон,   будь  ласка, підписуйте.  Якщо ви вважаєте,  що він  юридично  некоректний,  то вносьте   пропозицію   спеціалістам   Президента,  щоб  він  робив зауваження до цього закону.

 

     ------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  про   джерела фінансування дорожнього господарства України.

 

     Я хочу  сказати,  що  група  депутатів,  у  тому числі голова комітету  Череп,  заступник  голови  Комітету  з  питань   бюджету Пустовойтовський,  голова  Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Кожушко пропонують перенести  розгляд  цього  питання  у зв'язку  з тим,  що з'явилася ціла низка аргументів,  які потрібно використати в цьому документі.

 

     Я просив би,  зважаючи на  те  що  вони  представляють  різні комітети і різні політичні структури у Верховній Раді,  підтримати цю пропозицію.  Ми не втрачаємо можливості внести відповідні зміни і проголосувати.  Я прошу проголосувати пропозицію про перенесення розгляду цього питання на другий термін.  Ставлю  на  голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 195.

 

     Владиславе Васильовичу, треба 226 голосів.

 

     Будь ласка,  ще  раз  ставлю  на  голосування  пропозицію про перенесення розгляду цього питання.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     ------------

 

     Про план  виходу  з  кризового   стану   економіки   України. Володимир Мефодійович Пилипчук. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку,  Володимире Мефодійовичу.  Що з процедури? Ну, візьміть слово. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Луньова.

 

     ЛУНЬОВ Г.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   ядерної   політики   та   ядерної   безпеки (Кам'янськоДніпровський  виборчий  округ,   Запорізька   область). Шановні депутати! Перед розглядом проекту плану виходу з кризового стану  економіки   України,   внесеного   Пилипчуком   Володимиром Мефодійовичем,  пропоную  провести  повторне  голосування  проекту постанови  з  приводу  розгляду  проектів   законів   про   засади внутрішньої  та зовнішньої політики,  поданих народними депутатами Павловським,  Семенюк і Симоненком, вважаючи, що частина депутатів не  визначилася  в  попередньому голосуванні з причини виділення з пакета проектів проекту Пилипчука  на  окремий  розгляд.  Пропоную переголосувати!

 

     ГОЛОВА. Тобто  йдеться  про  те,  щоб  переголосувати  проект постанови,  який ми на ранковому  засіданні  розглядали,  а  потім заслухати це питання,  так? Ну, я не заперечую. Будь ласка, якщо є така пропозиція,  депутат має право її вносити. Я ставлю ще раз на голосування.  Я озвучу цей проект постанови ще раз.  Він зводиться до двох пунктів.  По-перше, взяти до відома повідомлення суб'єктів права  законодавчої  ініціативи.  По-друге,  доручити  профільному комітету разом  з  авторами  законодавчої  ініціативи,  враховуючи думку  Кабінету  Міністрів,  під  керівництвом  заступника  Голови Верховної  Ради  Мусіяки  в  тритижневий  термін  підготувати  для повторного  третього  читання  єдиний документ.  Можна голосувати? Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 185.

 

     Володимире Мефодійовичу, будь ласка, доповідайте.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).  Шановні колеги!  Я просив би не сприймати мій виступ як передвиборну програму,  а такі голоси вже лунали, тому що (і я про це  вам  заявляю)  в мене немає намірів іти в наступний парламент. Але в мене є бачення виходу з кризи. І щоб мене особисто не мучило сумління,  що я бачив вихід,  але не розробив і не подав проект, я представив його на ваш розсуд.

 

     Я завжди раніше розробляв законопроекти і подавав  їх.  Цього разу я вжив деяких заходів для того,  щоб, як кажуть, проштовхнути проект.  Я  направив  цей  документ  Президенту  України  і   його помічнику  Горбуліну  5  числа  цього  місяця,  але поки що не маю реакції. Я направив це Кабінету Міністрів. Через тиждень дізнався, що  пан  Тигипко  не  має  цього  законопроекту,  я  йому особисто подарував його,  але реакції Кабінету Міністрів я на нього не маю, бо  в  нас  двічі  переносилась  зустріч  з  Прем'єром та так і не відбулася. Я направив 11 вересня цей документ у всі обласні ради і обласні державні адміністрації.  Поки що також реакції не отримав. І ось я перед вами доповідаю суть цього документа.

 

     Суть цього  документа   полягає   в   можливості   переламати тенденцію  в розвитку економіки України.  Фіскальна політика,  яка досі панувала в  нашій  державі,  призводила  до  щорічного  спаду валового  внутрішнього  продукту.  І  якщо  вона буде збережена на наступний рік,  то наступного року  обсяги  валового  внутрішнього продукту зменшаться десь на 15-18 мільярдів гривень.

 

     Проект розроблений   у   трьох   варіантах.   Перший  варіант передбачає щорічне  збільшення  обсягів  ВВП  до  7  відсотків,  а відповідно і рівня життя нашого населення.  Для того щоб досягнути цього, слід забезпечити купівельну спроможність нашого населення і юридичних осіб. На сьогодні обігові кошти вимиті у підприємств і в людей,  по-перше,   через   гіпертрофовану   фіскальну   політику, по-друге,  через інфляцію,  по-третє,  внаслідок дії положення, за яким суми дооцінки матеріальних ресурсів підприємств до  відновної вартості  перераховувалися  до бюджету.  Таким чином,  на сьогодні немає грошей для відновлення виробництва.  Три  чверті  потенціалу України лежить у руїнах і не працює.

 

     Для того  щоб  підняти  цей  потенціал,  потрібно  насамперед зменшити наполовину податковий тиск.  А чому наполовину? Тому що в нас   удвоє  завищено,  порівняно  з  можливим,  рівень  податків. Підприємство  здатне  розвиватися  в  розширеному  варіанті,  якщо вилучається  в  нього  податковими  платежами  і відрахуваннями не більше   30   відсотків    суми    брутто-заробітної    плати    і брутто-прибутку.  Вилучається ж удвоє більше. За таких умов навіть теоретично  неможливе   розширене   відтворення   виробництва,   а відповідно  і  розширене відтворення робочої сили,  тобто підняття життєвого рівня.

 

     Для цього пропонується наступне.  Податок на додану  вартість брати за старим,  а не новим законом,  бо новий надто руйнівний, і зменшити норму оподаткування до 10 відсотків, тобто наполовину.

 

     Податок на прибуток брати теж за  старим  законом,  зменшивши ставку з 30 до 20 відсотків.

 

     Нарахування на заробітну плату, які становлять 54 відсотки, а з урахуванням  ПДВ  -  86  відсотків,  зменшити  і  залишити  лише відрахування   до   пенсійного   фонду  в  розмірі  25  відсотків. Нараховувати 8 відсотків на соціальне страхування, але залишати на підприємстві для забезпечення страхових випадків,  які передбачені соціальним  страхуванням.  Податок  на  землю,  акцизи  в   діючих розмірах і решту податків скасувати. Таким чином буде забезпечений простий механізм, бо зміни до законодавства доситьтаки прості.

 

     Усі - від Президента і парламенту до  бізнесмена  -  говорять про  необхідність  зменшення  податкового преса,  але виникає одне запитання:  що робити з бюджетом,  з його дохідною частиною? Вірю, що  всі  розуміють  необхідність  цього  кроку,  але  перекладають вирішення цього питання на майбутнє - на наступного  Прем'єра,  на наступний  уряд,  тому  що  за  зменшення  видатків  із бюджету на соціальну сферу можна поплатитися портфелем уже  в  перший  місяць роботи,  а  за  повільний  спад  економіки  рік можна протриматися точно. Це вже підтверджено нашою практикою.

 

     У першому  варіанті  мого  проекту   пропонується   скоротити видатки  з  бюджету  з  рахунок  зменшення  непродуктивних витрат. Зменшити фінансування системи управління всіх органів влади до  30 відсотків.  Не  фінансувати  капітальні середні та поточні ремонти пасивної частини основних фондів,  окрім усіх видів транспорту, що перебувають  у державній та комунальній власності.  Домовитися про реструктуризацію існуючої заборгованості. У 1997 році за позичками ми виплачуємо 2,5 мільярда гривень. Пропонується взяти кредити для реформування  економіки,  стабілізаційні  кредити  під   зменшення податкового  тиску  загальною сумою 10 мільярдів:  перший рік - 4, другий - 3,  третій -2,  четвертий - 1 мільярд,  потім два роки ми нічого  не  беремо  і  нічого  не віддаємо,  а лише з сьомого року починаємо повертати кредити.  Таким чином буде забезпечено приріст валового  внутрішнього  продукту  до  7 процентів,  а відповідно і підвищення життєвого рівня,  заробітної плати  і  пенсій  у  нашій державі.

 

     Якщо хтось  скаже,  що  багато кредитів,  я повідомлю,  що на сьогодні Україна має 12 мільярдів заборгованості.  І ми ці кредити розтринькали.   Як   історичну   аналогію  можу  навести  колишній Радянський Союз,  який  мав  нафтодолари,  але  пустив  їх  не  на розвиток економіки,  а на закупівлю сировини, матеріалів, джинсів, відеомагнітофонів.  Водночас  Північний  Ємен,  Кувейт,  Об'єднані Арабські Емірати за свої нафтодолари створили технічну,  соціальну і промислову інфраструктуру і мають з пустелі рай на землі.  Ми  ж витратили 12 мільярдів,  а спад економіки триває далі. Треба взяти ще 10 мільярдів,  зокрема за перший рік по мільярду в квартал, щоб реформувати  податкову  систему  і дати можливість піднятися нашій економіці.

 

     Без реформування податкової системи економіка не  підніметься ніколи.  І  чим  пізніше  ми візьмемо ці кредити,  тим більшу суму кредитів доведеться брати, бо заборгованість бюджету із заробітної плати і пенсій зростає.  Якщо на сьогодні вона становить близько 5 мільярдів,  то через рік ця сума збільшиться, а доходи зменшаться, бо внутрішній валовий продукт зменшиться.  Запізнення з виходом із кризи через  зменшення  податків  і  одночасне  покриття  дефіциту бюджету за рахунок іноземних кредитів призведе до подальшого спаду економіки.  І якщо ми застосовуватимемо цей  механізм  у  наступні роки, то сума кредитів буде набагато більшою. Але без кредитів нам уже не вийти з кризи.

 

     Другий варіант передбачає ті самі заходи,  але сума  кредитів становить  13  мільярдів,  з яких 3 мільярди направити на бюджетне фінансування піднесення підприємств, які зупинені або функціонують до 20 відсотків своєї потужності.

 

     За цим   варіантом   забезпечуватиметься   щорічний   приріст внутрішнього валового продукту  до  11  відсотків  і  настільки  ж щорічно підвищуватиметься рівень життя нашого населення.

 

     Для реалізації  першого  і  другого варіантів необхідні певні зміни і в кредитній системі.  Облікова ставка Національного  банку має  бути  вищою  від фактичних темпів інфляції,  але максимум у 2 рази.  Ми перейшли на світові ціни, які діють у країнах, де річний показник  інфляції  не  перевищує  3  відсотків,  ціна на депозити коливається від 5 до 7 відсотків, а ціна за кредити - від 6,5 до 9 відсотків.

 

     Ми мали рівень інфляції за червень і липень 0,1 відсотка,  що в перерахунку на рік  не  перевищує  1,5  відсотка.  А  ставка  по депозитах чомусь становила 16 відсотків,  що значно вище,  ніж має бути.  Ставка по кредитах була 45-50  відсотків,  тобто  в  кілька разів перевищувала ставку рефінансування.

 

     Це свідчить   про   те,  що  Національний  банк  України  або перестраховується,  або  невчасно  реагує  на  зміну   інфляційних процесів  в  Україні.  Тому  що коли рівень інфляції становить 0,1 відсотка,   ставка   рефінансування,   тобто    облікова    ставка Національного банку, має бути не більше 6-7 відсотків, а ставка по кредитах - 10-11 відсотків.

 

     На сьогодні кредити дуже дорогі тому,  що вони вимиваються за рахунок  скуповування  комерційними  банками  боргових зобов'язань держави,  тобто цінних паперів держави.  Це та  сама  емісія,  яка спрямовується на покриття дефіциту бюджету,  але,  пройшовши через комерційні банки, стає набагато дорожчою для держави.

 

     Пропонується економічно врегульовувати ці процеси. Вилучати в бюджет 100 відсотків прибутку комерційних банків,  отриманого ними від  фінансування  нерезидентів   або   дефіциту   бюджету   через скуповування державних цінних паперів. Це перше.

 

     Друге. Ставка  по  кредитах має бути в півтора раза вищою від облікової ставки  НБУ.  Усе  перевищення  кредитної  ставки  понад півтора   раза   над   обліковою   повинно   оподатковуватися   за прогресивною шкалою.  Така  шкала  розроблена  і  запропонована  в проекті.

 

     Таким чином,  якщо  буде прийнято перший варіант,  ми зуміємо щорічно нарощувати обсяги виробництва і піднімати рівень життя  на 7 відсотків,  а це означає,  що нам доведеться виходити з кризи не один десяток років,  бо падати легше,  ніж підніматися.  Якщо буде прийнято  до  реалізації  другий  варіант,  то  за  ним ми зможемо підніматися зі швидкістю до 11 відсотків щороку.

 

     У плані подано і  третій  варіант  -  варіантакселератор.  За нинішніх умов він не може бути застосований як самостійний варіант виходу з кризи.  Я подавав цей варіант у 1995 році,  коли не  було заборгованості  із  заробітної  плати  і  не  було такого дефіциту бюджету.  Тоді  можна  було  емісійні  кредити  замість   покриття дефіциту  бюджету  спрямувати  на приріст виробництва,  а для всіх податків на приріст виробництва  встановити  половинну  ставку.  І кожний  виробничник,  кожний  бізнесмен  був  би заінтересований у тому,  щоб  у  загальному  обсязі  реалізованої  продукції  частка прирощеної  продукції  була  найбільшою.  Так  ми  змогли  б м'яко перейти на половинну ставку оподаткування.

 

     Але тоді цей  законопроект  не  був  прийнятий  ні  Верховною Радою,  ні урядом,  ні Президентом.  Час минув, застосування цього варіанта сьогодні неможливе, бо вже є заборгованість із заробітної плати  та  пенсій.  Тому  цей  варіант пропонується застосувати як акселератор,  він може бути поєднаний із першим  варіантом  або  з другим  і  підсилити ефект їхнього впровадження відповідно в 1,3 і 1,5 раза.

 

     Яка суть  цього  варіанта?  Заборонити  здійснювати   планову емісію  для  фінансування дефіциту бюджету,  а спрямувати ці кошти виключно на  піднесення  тих  підприємств,  які  не  працюють  або працюють  з  використанням  потужностей  менш  як на 20 відсотків. Розроблені    спеціальна    технологія,    механізми,    визначена послідовність  кроків,  як використати емісію для піднесення нашої економіки,  не  допустивши  при  цьому  інфляції.   Багато   наших теоретиків кажуть, що емісія обов'язково призводить до інфляції. Я можу погодитись з цим лише за однієї умови:  коли емісія  робиться заради  фінансування дефіциту бюджету.  Тоді інфляція обов'язкова. Але коли  спрямувати  емісійні  кошти  на  кредитування  народного господарства,   в   тому   числі  за  спеціальною  антиінфляційною технологією, тоді інфляції може зовсім і не бути.

 

     Ось вам приклад.  Сполучені Штати Америки мають інфляцію  1,5 відсотка  річних,  емісію роблять у розмірі 3 відсотки.  Тобто від розміру емісії рівень інфляції вдвоє менший,  але приріст валового продукту  вдвоє  більший.  Що  це означає?  Це означає,  що теорія Кейнса про кредитне стимулювання нарощування  обсягів  виробництва прийнята  на  озброєння  в  Сполучених  Штатах  Америки  та  інших державах з розробленою спеціальною технологією  і  механізмами,  а про  людське  око  цю  теорію  критикують.  І  багато наших учених начиталися цієї критики.  Деякі наші економісти кажуть, наприклад, що  обов'язково повинен бути ефект мультиплікатора.  Якщо зроблено емісію  в  розмірі  5   відсотків,   то   з   урахуванням   ефекту мультиплікатора повинна бути інфляція 20 відсотків. Але приклад...

 

     ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу, одну секунду. Ми вчора, коли розглядали інші проекти,  встановлювали регламент:  15 хвилин - на доповідь, 10 хвилин - на запитання.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Добре,  я тоді завершую. Я думав, що мені дано 30 хвилин на доповідь.

 

     ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Таким чином, запропонований третій варіант може підсилити ефект впровадження першого чи другого. Залежно від того, з яким варіантом він буде поєднаний, ми можемо мати приріст ВВП, а відповідно  і  рівня  споживання  та  життєвого  рівня  на  основі збільшення продуктивності праці не менше 16 відсотків на рік.

 

     Я думаю,  що за це ми повинні проголосувати,  бо в кожного  з нас  є  бажання  підняти життєвий рівень нашого населення,  але на основі  не  волюнтаристських  планів,  а   науково   обгрунтованої програми. Тих економістів, які не погоджуються зі мною, я запрошую взяти  участь  у  "круглому  столі"  перед   телекамерами,   перед моніторами.  А  в  проект постанови я прошу включити третій пункт, яким доручити уряду внести відповідні зміни  до  дохідної  частини бюджету,  тобто  зменшити  надходження  від  податків  за  рахунок іноземних кредитів.

 

     Готовий відповідати на запитання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Десять хвилин на запитання і  відповіді.  У кого  є  запитання  до Володимира Мефодійовича,  запишіться,  будь ласка.

 

     Депутат Кияк.

 

     КИЯК Т.Р., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ,  Чернівецька область).  Шановний  пане  Пилипчук!  Щодо  зменшення   податкової ставки.  Якщо говорити про відрахування, то це мається на увазі їх кількісне вираження чи фінансовий бік? Це перше запитання.

 

     І друге.  Вчора  ми  заслухали  кілька  концепцій.  Як  ви  в принципі вважаєте,  чи можливий,  і якщо можливий, то в якій мірі, етап реставрації доперебудовної економіки з її  станом  стагнації, пленумами   про  продовольчу  програму,  безконечними  чергами  за товарами широкого вжитку, відсутністю права власності? А тим часом людина,  котра не має права придбати будьяку власність,  може бути зацікавлена лише в тому,  щоб їсти  якомога  більше,  а  працювати якомога менше. Це говорив Адам Сміт, учнем котрого був Карл Маркс.

 

     Дякую.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Дякую.  Повернення  старої  системи  неможливе навіть теоретично,  бо немає для цього методологічної бази,  немає програм,  немає  фахівців,  які здатні розробляти цю методологію - усі вони залишилися в Москві.  Навіть якщо і буде така спроба,  то вона зазнає краху із ще гіршими наслідками для України.

 

     Ви прийняли   кілька  днів  тому  закон  про  звільнення  від оподаткування автомобілебудування,  бо без нього  фірма  "Dey"  не погоджується увійти в економіку України.  Тобто прораховано, що за таких податків неможливе розширене відтворення  і  будуть  збитки. Було  повідомлено  про те,  що такий же механізм буде застосований для українського тракторобудування.  Скажіть,  а  чи  не  потребує цього ж механізму легка,  харчова, хімічна промисловість? Сам факт прийняття цих законів свідчить про те,  що чинні закони  не  дають можливості  розвиватися.  Ми  мусимо  зробити  історичний  крок  і повернути вектор розвитку нашої економіки.  Я був би  дуже  радий, якби наша Верховна Рада це зробила.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область). Спасибо. Я хотел бы уточнить один принципиальный вопрос, который имеет отношение к источникам финансирования  программы.  Я не говорю о том, что вы предлагаете продолжить курс либерализации, хотя документ называется  о  выходе  из  кризиса,  и  о  моральной ответственности, которую вы должны были бы сегодня в какой-то мере реабилитировать более четкими программными установками.

 

     Один из главных моментов - это приватизация.  Обкясните  мне, пожалуйста,  вы  же  в  Верховном  Совете  предыдущего созыва были инициатором закона о приватизации,  вы рассчитывали все эти цифры, может,  я  что-то  не понял.  Стоимость производственных мощностей Украины составляла  более  300  миллиардов  советских  рублей.  50 миллионов  -  население  Украины.  Стоимость ваучера - 10 гривень. Куда делись остальные средства?

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Я вам дуже вдячний, хоча це не стосується теми розгляду.  Яку систему приватизації я пропонував,  дуже добре знає Мороз,  бо він  її  завалив.  То  була  схема  підписки  на  майно підприємств  шляхом створення єдиної комп'ютерної мережі і єдиного банку даних,  що виключало  будь-яке  втручання  в  цей  процес  і корупцію.  Роль  Фонду державного майна зводилася за такої системи до ролі статиста. Я можу це довести, піднявши документи.

 

     Тепер стосовно джерел фінансування. Я назвав їх - це іноземні кредити.

 

     А якщо  говорити  про вартість майна і брати за точку відліку 20 травня 1990 року, коли була перша індексація, то можна сказати, що вартість майна на сьогодні - це балансова вартість за станом на 20 травня 1990 року, перерахована в гривнях з коефіцієнтом 1,5.

 

     ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу, для уточнення. Від Комісії з питань  економічної політики тоді приватизацією займався Олександр Барабаш за вашим дорученням.  Було проведено безліч  консультацій, але  концепцію  приватизації,  внесену  мною,  котра  складалася з концептуального  закону  і  законів,  похідних  від  нього,   було відкинуто цією групою.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.   Ви   витрачаєте   час,   відведений  мені  на відповіді.

 

     ГОЛОВА. Нічого,  я вам додам часу потім. Таким чином, пройшла концепція, яку ви відстоювали. Вона дала й результат, який маємо.

 

     Будь ласка. Депутат Шкрабак.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Ні, можна підняти документи. Мій варіант був - приватизація шляхом підписки  на  майно  підприємств  і  створення єдиної комп'ютерної мережі і єдиного банку даних.  Можемо побитися об заклад, піднімемо...

 

     ГОЛОВА. Не треба сперечатися, уже люди все оцінили.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Так,  я знаю,  ваші  люди  по-вашому  оцінили, але...

 

     ШКРАБАК П.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з   питань   бюджету   (Снігурівський   виборчий   округ, Миколаївська область). Спасибі, Олександре Олександровичу. Фракція "Комуністи України".  У мене до вас,  доповідачу,  таке запитання. Усі  ваші  три  варіанти  грунтуються  на  іноземних кредитах.  Ви зазначили,  що ми вже заборгували 12 мільярдів,  і  ще  пропонуєте взяти  10-13  мільярдів.  А  де  варіант виходу з кризи,  якщо цих кредитів не брати?  Скажімо, їх просто не дадуть, уявімо собі таку ситуацію.  Є  у  вас  такий варіант виходу з кризи чи ви тільки на кредити розраховуєте?

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Коли стоїть підприємство без грошей, то воно не зможе  піднятися,  якщо  не  позичить  у  зовнішньої стосовно себе системи обігових коштів. Iншого виходу немає. Економіка України не має  достатніх  коштів  для  свого розвитку,  і через те тільки із зовнішньої стосовно неї економічної системи можуть бути запозичені необхідні  кошти.  Якщо  вони  не  будуть запозичені,  цей варіант неможливий.  Якщо не буде прийнято цей варіант виходу з кризи,  то мине два-три роки, і він уже не знадобиться, бо за кожен рік треба буде брати під цю програму на три мільярди  більше.  I  тоді  буде третій варіант виходу з кризи - конфіскаційна грошова реформа типу реформи Ерхарда. Але все одно потрібні будуть зовнішні кредити, бо реформа Ерхарда без грошей плану Маршалла була б неможлива.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чумак.

 

     ЧУМАК М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування (Бахмацький виборчий округ,  Чернігівська область). Шановний   Володимире   Мефодійовичу,   напевне,   у    парламенті попереднього  скликання  ви  виступали з цієї трибуни,  пропагуючи ринок,  і,  напевне,  думали про ті наслідки,  які сьогодні маємо. Завдяки  вашій  програмі  економіка лежить,  ми зробили історичний крок і  за  шість  років  заборгували  12  мільярдів  доларів.  Ви пропонуєте  позичити  ще  12  -  разом  більше  20 мільярдів.  Це, звичайно, великий ризик.

 

     Як ви думаєте,  маючи кредитів у обсязі двох бюджетів (а якщо вважати,  що  на  сьогодні бюджет задовольняє державу тільки на 30 відсотків,  то  це  шість  бюджетів),  наша  держава   коли-небудь позбудеться  боргу?  А відтак,  чи зможе вона одержати ці кредити, якщо вже нічого державі заставити під ці борги?

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Я просив би звинувачувати не тільки Пилипчука, а взяти частину вини й на себе,  бо в 1994 році,  коли всі ті, хто тут сидить,  прийшли до влади, борг не перевищував 2 мільярдів. Це за час, коли ви при владі, він став 12 мільярдів, це ви дали згоду на отримання кредитів.

 

     Я прошу взяти ще 10 мільярдів.  За ці 12 мільярдів ми  здатні розраховуватися,  платячи  по  2,5  мільярда  щорічно.  Якщо  буде реалізовано цей план,  використання потужностей економіки зросте в 4 рази. А збільшивши в 4 рази ВВП, ми зможемо обслуговувати вдвічі більший борг, ніж є зараз.

 

     Я просив би поставити мої пропозиції на поіменне голосування. Я просив би, щоб ця програма була продемонстрована по телебаченню, щоб народ міг побачити й висловити своє ставлення  до  неї.  Бо  в тому,  що її розгляд поставлено на час,  коли немає трансляції,  я вбачаю незаінтересованість керівника парламенту  в  тому,  щоб  її почув  народ.  А  це  означає  незаінтересованість  його  у виході України з кризи. Якщо він вчинить по-іншому, я попрошу вибачення в нього.

 

     ГОЛОВА. Шановний Володимире Мефодійовичу,  оскільки ви чомусь апелюєте до головуючого,  я хочу сказати,  що я наполягав, щоб усі засідання транслювалися,  а ви не підтримали цю пропозицію. І тому я виходжу з того, що Верховна Рада проголосувала.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Мороз, ви брехун. Я завжди голосував за те, щоб повністю   транслювалися  наші  засідання.  Покажіть  мені,  де  я голосував проти трансляції?

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Ви дуже "коректно" дієте.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Ви просто нахабно обманюєте,  кажете  про  те, чого  не  було.  Я  прошу  поставити  на поіменне голосування план виходу з кризи.  І  прошу  проголосувати,  щоб  його  показали  по телебаченню.

 

     ГОЛОВА. Я  вам по-доброму роблю зауваження,  бо ви некоректно поводитеся на трибуні.  І сьогодні не один раз  із  цього  приводу мали  конфлікт зі мною,  звинувачуючи мене в тому,  в чому не мали права звинувачувати.  Я вас зовсім не  обманював.  І  вилучено  це питання  із загального блоку було навіть не на вашу пропозицію,  а на пропозицію депутата Мовчана і, власне, на мій розсуд, що раніше на сесії проголосували інакше.  А ви претензії пред'являєте... Але оскільки я не раз уже чув із вашого боку такі,  знаєте, випади, то мене  це  абсолютно  не  дивує.  Говоріть  собі,  що  вважаєте  за потрібне.  Тим паче що можна підняти стенограми  1992-1993  років, коли обговорювалися питання приватизації,  і хто від кого залежав. Якби  ви  тоді  хотіли  змінити,  не  пропустити  нинішню  систему приватизації,  ви могли це зробити,  навіть через головуючого тут, на засіданні,  ви могли б завалити  будь-який  аргумент,  який  не збігався з вашою концепцією (Шум у залі).

 

     А, ви  в  неї входили.  От у чому справа!  (Сміх у залі).  Із самого початку...  Вона була створена тоді,  коли ви  були  членом Компартії.  І  тоді  орієнтир  був  на  вас як на члена Компартії, секретаря парторганізації.

 

     Є потреба обговорювати документ?  (Шум  у  залі).  На  виступ записано   14   чоловік.   Є  пропозиція  відвести  15  хвилин  на обговорення цього питання. Хто бажає виступити?

 

     Депутат Анісімов. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые  народные  депутаты!  Я  думаю,  эта перепалка никому не нужна.  Мы уже немножко выросли в этом зале,  и  давайте  успокоим свои  страсти.  Самое  обидное то,  что уже три с половиной года в нашем  зале  иногда  бывают  ситуации,  когда  народным  депутатом высказывается  прекрасная  мысль,  но  если  он  по идеологическим взглядам  не  подходит  какой-то  группе  депутатов,  которая  его слушает, отвергается напрочь нормальное предложение, которое могло бы быть вписано в нашу экономику.

 

     Зачем искать,  кто  когда  и  как  думал?   Есть   конкретное предложение товарища Пилипчука.  Внимательно посмотрите его кто не посмотрел,  там есть разумные вещи, с которыми надо соглашаться. Я думаю,  тут  неправ  был,  конечно,  товарищ  Пилипчук.  Александр Александрович вчера сказал,  поддерживая ваши предложения, что как раз в ваших предложениях есть концентрация тех механизмов, которые могли  бы  быть  задействованы,  если  будет   полностью   принята программа,  предложенная группой народных депутатов, в том числе и мной (мы ее назвали "засади").  Мы идеологически  и  концептуально смотрим  на  происходящие процессы,  а вы выписываете определенные нормы, которые надо было бы применить.

 

     Я еще хочу  напомнить  всем  сидящим  в  этом  зале,  как  мы разкединились  и Верховным Советом не был принят Налоговый кодекс. А что  произошло?  А  произошло  следующее.  Возглавил  группу,  в которую  входил  и  я,  Пилипчук.  Одни  посчитали,  что это не их идеологический  сторонник,  и  не  пошли  в  эту  группу.   Другие посчитали, что они сами себе паны, и тоже не пошли в эту группу. А в конечном итоге принесли в зал четыре документа,  проголосовали - и  не  родился на свет Налоговый кодекс.  А мы говорим о налоговой системе и так далее.

 

     Я считаю,  что сегодня мы никакого решения не примем, судя по количеству  людей  в  зале.  Но нельзя отбрасывать разумные мысли, заложенные в этом документе.  Я думаю,  Александр Александрович, к нему надо вернуться, когда будет подготовлен и проголосован в этом зале  единый  проект  "засад",  и  часть  нормальных,   прекрасных предложений  включить туда как механизм,  который надо применить в нашем государстве.

 

     ГОЛОВА. Депутат Поровський.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і  державної безпеки (Рівненський виборчий округ, Рівненська область).  Шановні  колеги  депутати!  На  мій  погляд, депутатом   Пилипчуком  запропонована  найбільш  реальна  програма виходу економіки України  з  кризи.  Республіканська  християнська партія  прийняла цю програму як основу для своїх подальших дій,  і ми будемо її підтримувати.  Однак,  судячи із запитань, я бачу, що більшість депутатів хвилює питання, що запозичення 10-12 мільярдів доларів для закриття провалу в бюджеті - це  завеликий  ризик  для нашої економіки.

 

     Смію нагадати  таким депутатам,  що свого часу Польща мала 50 мільярдів доларів зовнішнього боргу,  але,  як бачите, сьогодні за темпами  розвитку  економіки  вона  займає  одне  з перших місць у Європі. Є й інші приклади, коли країни з досить великою зовнішньою заборгованістю  знаходять  вихід.  Зокрема  Росія,  домовившись із Паризьким клубом кредиторів,  пролонгувала на значний термін борг, який дістався їй у спадок від колишнього Радянського Союзу. Iншого виходу немає. I економічного чуда теж немає. Люди, які розуміються на економіці,  знають,  що підприємства, не маючи обігових коштів, коштів на модернізацію виробництва,  без зовнішніх  запозичень  не зможуть піднятися з руїн. І вся економіка України без них не вийде із стагнації. Iнше питання, як розпорядитися цими ресурсами.

 

     Єдиний сумнів викликала в мене доповідь Володимира Пилипчука, це  коли  він  порівнював  Україну із Сполученими Штатами Америки, наводив приклад,  що розмір емісії становить 3 відсотки,  а рівень інфляції  -  всього-навсього  півтора  відсотка.  Але  ж  не треба забувати,  Володимире Мефодійовичу,  що долар  використовується  в обігу  в  усьому  світі,  таким чином Сполучені Штати перекладають свою інфляцію на всі країни,  де долар є засобом  платежу.  Гадаю, цей приклад не зовсім вдалий.  Можливо, я помиляюся, поясніть. Але в цілому я підтримую цю програму загалом і  вважаю,  що  програма, запропонована  Володимиром Пилипчуком,  - це єдиний спосіб вивести Україну з кризи.  Усілякі зволікання  з  її  запровадженням  -  це зволікання   з   піднесенням  життєвого  рівня,  це  зволікання  з виконанням нашої місії,  яку довірили нам виборці, а саме - знайти реальний шлях піднесення економіки України. Програму підтримую.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий  округ,  Рівненська  область).  Група "Реформи",  Демократична  партія  України.  Шановні колеги!  Треба констатувати,  що коли ми говорили  про  реформи,  то  дуже  часто розуміли суть реформ надто спрощено і обмежувалися лише прийняттям обіцянок щодо проведення реформ,  часто-густо не вникаючи у  зміст того,  що  проводиться  під  виглядом  реформ.  Внаслідок  цього в Україні  вже  шостий  рік  поспіль  замість   економічних   реформ відбувається їх імітація, а інколи просто саботування.

 

     Те, що  пропонує  Володимир  Мефодійович  у  своїй  програмі, значною мірою контрастує  з  його  економічними  поглядами  кілька років тому. Думаю, що це добре, коли економісти аналізують помилки і шукають істину, шукають вихід із кризи.

 

     Серед основних  причин  спаду  виробництва  в  державі,   які визначені   в   програмі,   нічого  не  сказано  про  технологічну відсталість нашого  виробництва,  низьку  виробничу  дисципліну  і низьку  підприємницьку активність населення.  Так,  це суб'єктивні фактори, яких за допомогою простих економічних важелів не усунути, потрібне  серйозне  втручання держави.  Тобто щоб їх усунути,  нам дійсно потрібні зовнішні кредити, активна допомога ззовні.

 

     Серед запропонованих   заходів,   звичайно,   є   дискусійні. Зокрема, вивчення отут протягом двох років проблеми енергоносіїв і енергоринку показало,  що огульна приватизація  енергоринку  не  є позитивним явищем для нашої держави.  Приватизація газового ринку, напевно,  не  принесе  нам   очікуваного   результату.   Найбільші капіталістичні   держави,   держави   з   суто   ринковою,  цілком лібералізованою економікою, намагаються тримати державну монополію на газовому ринку. I нам не можна цього не враховувати.

 

     Уже багато  говорилося  про можливість отримання позики.  Але треба мати на увазі,  що ми отримуємо позики під певні заходи, які принаймні  обіцяє  проводити  уряд.  Ще невідомо,  як поставляться іноземні  кредитори  до  програми  виходу  з  економічної   кризи, запропонованої Володимиром Мефодійовичем Пилипчуком.

 

     Не можна  погодитися  і  з  тим,  що  податкову реформу можна провести в такій спрощеній формі.  Так,  звичайно,  варто  знизити ставки податків,  але не можна обійтися без зміни самих податкових законів,  без розширення бази оподаткування,  що ми й  намагалися, зробити,  на жаль,  безуспішно,  прийнявши два закони. Тобто треба змінювати внутрішню структуру чинних податкових законів.

 

     Я думаю,  що  ця  економічна  програма,  як  і  будь-які,  що пропонуються,  має пройти серйозну експертизу, зокрема апробацію в різних економіко-математичних моделях,  і  лише  після  всебічного аналізу прийматися до виконання.

 

     Я пропоную взяти за основу і далі працювати над програмою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Свердловський виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые коллеги! Сказать, что вопрос, рассматриваемый сегодня,  важный и даже чрезвычайно важный,  - не сказать  ничего. Убежден,  что  за  последние  три  года,  то  есть  за время своих полномочий,  Верховный  Совет  рассмотрел  не   более   пяти-шести вопросов, равных по значимости тем, которые мы рассматривали вчера и сегодня.

 

     Страна переживает тяжелейший  системный  кризис.  Начало  ему положил  контрреволюционный переворот 1991 года.  За шесть лет так называемых  реформ   страна   потеряла   57   процентов   валового внутреннего   продукта.   По   большинству   показателей   Украина опустилась на уровень 50-60-х  годов.  Реальные  доходы  населения сократились в 10-15 раз. Полная или частичная безработица охватила 40 процентов трудоспособного населения Украины. За чертой бедности находятся  90 процентов граждан.  За годы реформ население Украины сократилось на полтора миллиона человек.  В  полной  мере  назрела проблема  выживания  государства.  Наконец,  подчеркиваю,  наконец Верховному   Совету   хватило   смелости   увидеть   проблему    и надвигающуюся  катастрофу  и  включить  этот вопрос в повестку дня сессии.

 

     Компартия Украины давно и притом обоснованно заявляла о  том, что  страну  ведут тупиковым путем,  вносила свои предложения,  но власть либо не слышала их,  либо упорно игнорировала и как клятву, как  заклинание  постоянно твердила:  альтернативы нынешнему курсу нет.

 

     А страна   тем   временем   сползает    в    пропасть.    Мы, депутаты-коммунисты,  заявляли и заявляем: альтернатива есть и она реальна. Суть ее состоит в восстановлении социализма.

 

     Еще в апреле 1996 года группа депутатов

- коммунистов  и социалистов обратилась с открытым письмом "Страна и народ в опасности" к Президенту Украины,  изложив в  10  тезисах концепцию вывода страны из кризиса.  Далее депутатам был предложен ряд законопроектов по отдельным ключевым позициям  этой  программы действий.   И  буквально  вчера  фракция  коммунистов  в  проекте, представленном   ее   лидером   Симоненко   Петром   Николаевичем, предложила цельную концепцию вывода страны из кризиса.

 

     Да, путь,   предлагаемый   нами,  непростой  и  нелегкий.  Но легкого,  безболезненного выхода из этого кризиса уже нет. Давайте друг   друга  не  обманывать.  И  все  же  тот  путь,  который  мы предлагаем, вполне реален. Почему?

 

     Прежде всего потому, что он рассчитан на собственные силы. Мы давно предупреждали,  чем закончится эта помощь заморского дяди. К сожалению,  оправдались наши самые худшие ожидания. Обернулась она уничтожением отечественного производства и 10 миллиардами долларов долга.

 

     Наша программа базируется на совершенно очевидных и  понятных каждому   человеку   вещах.  Назову  лишь  некоторые  из  них.  Мы предлагаем внедрение планов развития экономики.  Кто  еще  в  этом зале  или за его пределами не убедился,  что всякие разговоры типа "рынок  все  отрегулирует  сам"  -  это  сказки  для  дураков  или несвободных  политиков?  Требуя  от  нас все отпустить в свободное плавание,  заморские доброхоты в своих  странах  очень  жестко,  а подчас жестоко управляют экономикой.

 

     Мы предлагаем    реформировать,   в   том   числе   и   через национализацию,  банковскую систему и  другие  кредитно-финансовые учреждения.   Наверное,   в  мире  не  найдешь  страны,  где  есть государство и нет государственного банка.  Что,  нам не  известно, какую  роль  в уничтожении отечественного производства сыграли эти банки?

 

     И третий аргумент,  который я хотел бы высказать.  Президент, Кабинет  Министров вынуждены признать,  что две трети производства находится в теневом обороте.  Только на этом бюджет теряет порядка 12 - 15 миллиардов гривень в год. Вывод экономики из тени позволил бы снять с повестки дня  вопрос  о  долгах  по  заработной  плате, пенсиям,  стипендиям,  инвестировать  производство наконец.  Такой перечень можно было бы продолжить.

 

     Я подчеркиваю, что наш проект закона базируется на совершенно очевидных  вещах.  Другое  дело,  что  для его принятия необходимо проявить  политическую   волю,   ответственность,   если   хотите, гражданское мужество, а это не всем по плечу.

 

     Уважаемые коллеги,  я предлагаю вам, поскольку решение мы еще не приняли,  проголосовать  и  вернуться  к  обсуждению  тех  трех концепций, которые были предложены вчера, и взять за основу проект Компартии Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Обговорення відбулося у  відведений  час.  Ще одна хвилина є.

 

     Ігор Рафаїлович  Юхновський від ради по подоланню економічної кризи і розрахунку балансів,  яка створена при Кабінеті Міністрів, просив учора слова,  підходив спеціально, і є потреба заслухати цю інформацію   в   контексті   обговорення    і    вчорашнього,    і сьогоднішнього. Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Личаківський  виборчий округ,  Львівська  область).  Шановний  Олександре Олександровичу! Шановні  депутати!  Стабільність  економіки  держави  визначається ефективністю  виробництва  й  фінансової  системи,  рівновагою між пропозицією і попитом,  позитивним сальдо  в  зовнішньоекономічній діяльності. Усі три названі умови не задовольняються в Україні.

 

     Не маючи  можливості  зробити систематичний виклад усіх трьох складових,  я зупинюся на  висвітленні  найважливіших  моментів  у певних галузях виробництва.

 

     Аналітично-консультативна рада    після   загального   огляду макроекономічної  ситуації  в  державі  на   основі   міжгалузевих балансів  і  видання  рекомендацій  щодо  об'ємів  грошової  маси, податкової та інвестиційної політики приступила до аналізу стану в найважливіших ділянках виробництва.

 

     Докладно вивчено  становище  в  електроенергетиці,  закінчено розгляд і зроблено перші висновки щодо сільського господарства. Ми вдячні   вам,  Олександре  Олександровичу,  за  увагу  й  численні зауваження, які будуть враховані в другій редакції.

 

     Ми приступили  до  розгляду   проблем   металургії.   Матриці міжгалузевих  балансів дають можливість бачити найвразливіші місця в економіці держави і в галузях виробництва.  У  кожній  галузі  є певні вузлові ланки і зв'язки,  завдяки яким вдається витягти цілу велику галузь, й інші дрібніші, тісно пов'язані з ними.

 

     На відміну від  загальних  гасел,  ці  пропозиції  є  вагомі, конкретні,    погоджені   з   виробничими,   адміністративними   й законодавчими структурами держави. І робляться конкретні кроки для їх  реалізації.  Так,  становище в електроенергетиці вирівнюється, якщо вирішуються чотири фундаментальні проблеми.  Я скажу лише про дві з них.

 

     Перша - це заставна закупівля енергетичного вугілля за "живі" банківські гроші по 25 доларів за тонну при калорійності не  нижче 5 тисяч кілокалорій у кілограмі для електроенергетики. Ідеться про щомісячну закупівлю 2,25 мільйона тонн вугілля,  для чого потрібно 56 мільйонів доларів, а із взаємозаліком - 30 мільйонів доларів. У результаті такого кроку шахти одержують "живі" гроші  для  виплати зарплат  і  закупівлі  комплектуючих,  що означає для них економію витрат на 50 відсотків порівняно з  нинішніми  витратами,  коли  є бартерні угоди. І шахти таким чином ми витягаємо. А електростанції одержують  гарантоване  висококалорійне  паливо  -  ми   вирішуємо проблему якісного енергозабезпечення.

 

     Друга -   це   перехід  держави  на  зонний  режим  плати  за електроенергію.  В  Японії  застосовується  погодинний  тариф   на електроенергію.  Це  означає,  що  діють  24 різні тарифи протягом доби.  В Україні впроваджено один 24-годинний режим.  Мовиться про перехід  на  дво-  або  тризонний  режим,  наприклад,  2  центи за кіловат-годину платиться вночі і 7 центів  -  удень.  Підприємства матимуть  величезну  економію  коштів.  Перейшовши на багатозонний режим,  Україна спокійно справиться з  коливаннями  напруги  -  ми матимемо  якісну  частоту  струму  і  якісні енергетичні умови для наших технологій.

 

     Ми дослідили,  що плата за електроенергію в державі  не  може бути  нижчою 3,2 цента за кіловат-годину.  Ми повинні підвести під цей тариф усі привілейовані плати,  які є  в  державі.  Для  цього потрібно  збільшити  пенсії і виплати,  і цю додаткову плату можна реалізувати  у  формі  енергетичних  грошей.  Але  після  цього  у випадках   неплати  за  електроенергію  мають  прийматися  жорсткі рішення.  Згодом,  коли акуратно оплачуватиметься електроенергія і газ, енергетичні гроші перетворюватимуться у справжні гривні.

 

     Це саме   можна   зробити   щодо   газу.   Тарифи  на  газ  і електроенергію слід зменшити тільки для виробництва,  особливо для підприємств хімічної промисловості, і не зменшувати для населення, а видати енергетичні гроші.

 

     У сільському господарстві слід запровадити заставну закупівлю зерна.  Держава  за  заставною  ціною  по  200  гривень  за  тонну закуповує зерно (цього року зобов'язана закупити 10 мільйонів тонн зерна)  і  зберігає  його на своїх добре пристосованих елеваторах. Протягом шести місяців господарство може забрати  своє  зерно  або його частину і продати за вищою ринковою ціною, негайно повернувши державі  заставну  плату.  Нереалізоване  селянами   зерно   після вказаного терміну переходить у власність держави.  За умови такого продажу господарства вже восени одержать "живі"  гроші,  проведуть осінні і весняні польові роботи, розплатяться за борги.

 

     Таким чином,    такими   простими   заходами   ми   піднімемо електроенергетичну,    вугільну    промисловість    і     сільське господарство.  Держава матиме капітал у вигляді зерна,  одержаного за досить низькою ціною, яке може бути згодом продане з вигодою.

 

     Для тих  заставних  закупівель  Україні  потрібен   зовнішній кредит  на  термін не більш як півтора року в розмірі 1,5 мільярда доларів. Я хотів би, щоб наш Президент, який зараз перебуває у США і   в   Мексиці,   пам'ятав   про  цей  вкрай  необхідний  кредит, використавши   який   можна    розв'язати    проблеми    вугільної промисловості, енергетики і сільського господарства.

 

     Необхідно прийняти  закон  про захист власного виробника,  за яким проектний інститут не може вносити в проект,  а  підприємство не  може  закупляти за кордоном деталі чи матеріали,  якщо такі чи аналогічні виробляються в Україні.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу, одну хвилинку. У зв'язку з тим, що ваш  виступ  виходить  за  межі  плану  виходу  з кризи Володимира Мефодійовича,  який ми сьогодні розглядаємо,  і тих проектів,  які були  вчора  представлені,  я  пропоную  вам  на  основі  аналізу, підготовленого  радою,  внести  окремо   це   питання.   Ми   його підтримаємо,  розглянемо,  якщо  справді  на  основі цього аналізу потрібно прийняти  низку  законів,  ми  будемо  над  їх  проектами працювати і будемо приймати.  Це справді прекрасний аналіз,  можна сперечатися відносно висновків  і  пропозицій,  але  сам  по  собі аналіз унікальний для України, бо ніхто раніше такого не робив.

 

     Треба ретельно  над ним попрацювати.  Тому що ви рекомендуєте застосувати енергетичні гроші,  але їх  і  без  нашої  поради  вже запровадили,  і  це  завдало  збитків бюджету десь на 1,5 мільярда гривень.  Ми ще будемо розглядати  це  питання  найближчим  часом, Олександр  Михайлович  поінформує  Верховну  Раду.  Усе  це  треба запроваджувати,  звичайно,  але в розумних межах і за відповідними механізмами.

 

     Підготуйте на   основі  даного  аналізу  ваші  пропозиції  чи законодавчо,  чи інакше,  і ми їх розглянемо, бо зараз ви виходите за межі дискусії, за межі теми.

 

     Будь ласка, завершуйте.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  На закінчення зачитаю перелік постанов,  які нам  треба  прийняти.  Це  постанови   про   захист   вітчизняного виробника,  про заставну закупівлю вугілля, зерна і про необхідний для цього зовнішній кредит.

 

     Я хочу попередити сільських господарів - англійський Товарний банк  визначив ціну на зерно 85 доларів за тонну.  Якщо цього року не  буде  закуплене  за  заставною  ціною  зерно,   все   сільське господарство навесні опиниться у вкрай важкій, критичній ситуації. Не треба з такими речами жартувати!

 

     Ще які  постанови  треба  прийняти:  про  індексацію  вкладів населення   в   ощадних   банках  для  того,  щоб  мати  внутрішні інвестиції;  про  зменшення  ціни  на  газ  для   деяких   галузей виробництва;  про  зменшення  податків  на  імпорт комплектуючих і машин для модернізації підприємств,  створення необхідних нових  і прибуткових виробництв; про кредитне заміщення коштів, яких бракує для інвестиційного процесу,  під ставку,  яка не більше ніж  на  5 відсотків перевищує рівень інфляції.

 

     Шановні друзі,  без  докладного  вивчення  з  єдиних  позицій міжгалузевого балансу виробництва,  балансу пропозицій і попиту та умов  для  створення позитивного зовнішньоекономічного сальдо наша держава не зможе вийти з кризового стану.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Ми закінчили  обговорення  цього  питання.   Перед   тим   як поставити питання на голосування, я приверну вашу увагу до кількох моментів.

 

     Ви помітили,   очевидно,   що   під   час    учорашнього    і сьогоднішнього обговорення документів, підготовлених депутатами, у сесійного залу не виникає навіть інтересу до цих матеріалів.  І не випадково   мене  звинувачують  у  тому,  що  я  якось  стимулював перенесення  розгляду  цих  питань  на  час,  коли  засідання   не транслюється   по  радіо.  Це  зроблено  для  того,  щоб  уникнути непотрібної,  зайвої критики і шельмування Верховної Ради з  цього приводу.   Тому  що  депутат  думає,  переживає,  але  бачить,  що реалізувати свою  ідею  немає  змоги  ніде.  Ігор  Рафаїлович,  не займаючись  політичними питаннями більше року,  разом з депутатами із Дніпропетровської,  Київської, інших областей провів колосальну роботу.  А  тепер виявляється,  що всі аналізи унікальні,  баланси галузеві та міжгалузеві нікому не потрібні в державі.

 

     І Верховна Рада теж не хоче слухати.  Ми починаємо згадувати, хто як голосував тричотири роки тому. Так, для політичної дискусії це можна використовувати,  але сьогодні той же  Пилипчук  пропонує нормальні, розумні речі. Їх треба обговорювати, реалізувати тою чи іншою мірою і шукати оптимальний варіант для  нинішньої  ситуації. Чому ж ми тоді не хочемо слухати один одного?  Є тут одна загальна причина.  Та тому,  що Верховна Рада  на  сьогодні  не  має  таких повноважень.  Ось Ігор Рафаїлович вносить пропозиції, щоб прийняти низку постанов. Але ж ми, приймаючи Конституцію, насилу в останній момент  до повноважень Верховної Ради включили визначення основних засад внутрішньої і зовнішньої політики.  А були ж депутати,  я не буду називати зараз прізвища,  які наполягали взагалі відкинути цю Конституцію, а розглядати ту, проект якої виносився на референдум. За нею взагалі не треба було парламент обирати:  призначили кілька чоловік, щоб голосували так, як сказали, і на тому кінець.

 

     І незважаючи на ці обставини, ми все-таки повинні реалізувати конституційний   механізм,   повинні   розробити  основні  засади, передбачити  можливість  реалізації  тих  програм,  які   пропонує зокрема Пилипчук,  можливо, з певними корективами, враховуючи інші позиції і думки спеціалістів,  у тому числі представлених  тут,  у Верховній Раді.

 

     Я хотів би,  щоб ми зараз відійшли від суто політичної оцінки конкретної ситуації, конкретного документа, а дали йому об'єктивну оцінку, розуміючи, що потрібен пошук.

 

     Якщо ми  не  підтримуємо  цю  програму,  якщо  не підтримуємо необхідність розробки основних засад,  про які вчора говорили  три депутати,  то  тоді  що - ми згодні з тим,  що робиться в цілому в державі? Ми згодні з тим, що розтягується повністю державне майно, і  треба  ще тільки підлаштувати трошки політичну систему,  щоб не завадили це зробити протягом півтора року?  А потім  не  треба  ні парламенту,  ні  Президента,  ні всього іншого - буде кому навести порядок у державі.

 

     Тому я прошу: давайте цей проект постанови підтримаємо, маючи на увазі, що є потреба працювати над ним, маючи на увазі, що треба звернутися до  Кабінету  Міністрів,  нехай  він  опрацює  теж  цей варіант, і, можливо, його позиції увійдуть у програму дій Кабінету Міністрів, тому що мова йде про те, що треба рятувати економіку.

 

     Я ставлю на голосування проект постанови, який вам розданий.

 

     "За" - 142. Не прийнято.

 

     Просив депутат Пилипчук  поіменно  проголосувати.  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 89.

 

     Голосування поіменне. Будь ласка.

 

     "За" - 116. Не прийнято.

 

     Я прошу проголосувати тоді ще один проект постанови. Вчора ми обговорювали  три  документи,  пов'язані  з  основними   засадами. Кореспондується  з цими документами як складова і важлива частина, яка містить конкретні механізми,  план Пилипчука.  Я пропонував би доручити   комітету   з   урахуванням   плану  депутата  Пилипчука підготувати протягом трьох тижнів єдиний документ - основні засади економічної політики.  Є чотири варіанти,  враховуючи і пропозицію депутата Пилипчука.  Будь ласка,  підтримайте цей варіант.  Ще раз ставлю на голосування. Прошу вас, підтримайте.

 

     "За" - 222. Не прийнято.

 

     На прохання депутатів,  які не встигли проголосувати,  ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Вікторе Лаврентійовичу, як голова комісії будете контролювати підготовку  у  зв'язку  з  тим,  що Олександр Миколайович Ткаченко хворий.

 

     ----------------

 

     Проект Закону про внесення змін до статті 10 Закону України про аудиторську діяльність. Доповідає Олександра Володимирівна Кужель. Прошу.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський  виборчий  округ,   Запорізька   область).   Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Александр Александрович! Я хотела бы напомнить историю этого вопроса.

 

     В 1995 году,  когда встал вопрос  об  обязательности  аудита, после долгих обсуждений в рабочей группе,  в комиссии было принято решение не делать  ревизию  закона,  принятого  прошлым  Верховным Советом,  а  принять постановление,  которым отрегулировать,  кому необходимо делать аудит и за какие  денежные  средства.  Верховный Совет проголосовал соответствующее постановление.

 

     Два месяца назад от налоговой инспекции в Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности,  а также в Комитет по вопросам экономической политики пришло письмо,  в котором разкясняется, что в соответствии с законом хозяйствующие субкекты  должны  выполнить аудит за 1996 год и выводы представить в соответствующий налоговый орган до 1 октября 1997 года. В случае невыполнения аудита за 1996 год наступают штрафные санкции.

 

     Мы рассматривали,  как лучше урегулировать этот вопрос:  либо внесением  изменения  в   статью   10   закона,   либо   принятием постановления,  чтобы  не  начинать ревизию закона,  не затягивать решение первым и вторым чтениями,  а  принять  быстро  действенный механизм.

 

     Мы встречались   с   депутатом   Сокерчаком,   который  будет докладывать проект постановления от Комитета по вопросам финансов. Принципиальной  разницы  между этим проектом постановления и нашим нет.

 

     К постановлению,  принятому Верховным Советом в прошлом году, у   нас   есть   разкяснение   Министерства  юстиции  о  том,  что постановлением  нельзя  регулировать  норму  закона.  Поэтому   мы предлагаем   статью   10   закона   дополнить   частью  третьей  и предусмотреть    возможность    регулирования     нормы     закона постановлением.  Но  здесь  надо  сделать  единственное уточнение: после слов "постановами Верховної Ради" поставить точку.  То  есть не  записывать  "за  поданням Кабінету Міністрів",  чтобы подавали предложения все субкекты права законодательной инициативы.

 

     Как, например,  создавались трасты? Они создавались декретом. Не  было  тогда возможности внести изменения и выполнить аудит.  И теперь государство отвечает по требованиям граждан к тем  трастам, которые исчезли.

 

     Аудит остается  обязательным,  как  и год назад,  для банков, доверительных    обществ,     бирж,     инвестиционных     фондов, негосударственных  пенсионных фондов,  страховых компаний,  других небанковских финансовых учреждений.

 

     Еще раз подчеркиваю:  мы предлагаем такой механизм,  чтобы не затрагивать изменениями более десяти законов.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Какой вы выберете вариант - это ваше  право.  В  принципе  проекты  очень  близки,  не  отличаются коренным  образом.  Главное,  постановление  надо сегодня принять, чтобы с 1  октября  не  было  возможности  в  налоговой  инспекции будоражить наши предприятия, требуя аудиторский вывод.

 

     Мне хотелось  бы  передать  вам  мнение  Аудиторской палаты и Союза  аудиторов  Украины  по  этому  вопросу.  Я  совершенно   не стесняюсь,  что  я  лоббирую определенные интересы аудиторов,  я - единственный аудитор в парламенте и  считаю,  что  это  нормально, когда  каждый лоббирует свою профессию.  Надеюсь,  что в следующем парламенте будет больше  специалистов  по  аудиту,  консалтингу  и юристов.   Аудиторская   палата  и  Союз  аудиторов  действительно согласны с тем,  что абсолютно не нужен тотальный  аудит,  который был  превращен  в дополнительный налог.  Блогодаря тому,  что мы в принципе  изменили  подход  к  аудиту,  возросли  и  авторитет,  и уважение к аудиторам. После введения законов о налоге на прибыль и об НДС сама суть аудита изменилась.  Аудит был создан  именно  для защиты собственника от налоговой инспекции. А в связи с последними законами по налоговой реформе,  поверьте, есть большая потребность в том, чтобы защищать собственника от налоговой инспекции.

 

     Спасибо вам большое. Мы надеемся, что это постановление будет принято.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання  до  Олександри   Володимирівни?   Є запитання  у  депутатів Пономаренка,  Семенюк і Єльяшкевича.  Будь ласка. Депутат Пономаренко.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський  виборчий   округ,   Черкаська   область).   Шановний доповідачу! Без сумніву, аудит потрібен для того, щоб підприємство саме  знало  реальний  економічний  стан.  Але   тепер   поряд   з аудиторською  перевіркою,  ви знаєте,  мало не щотижня проводяться перевірки податкової інспекції,  КРУ,  прокуратури  і  ще  десятка інших інстанцій.

 

     Чи не  думаєте  ви,  що  варто було б у цей чи в якийсь інший закон  записати   таку   норму:   після   аудиторської   перевірки підприємство  не  підлягає перевірці будь-якою інстанцією протягом одного року? Можна встановити якийсь інший термін.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Спасибо  вам  большое  за  вопрос.  Должна  быть определенная  корректность  в  отношениях с государством.  Давайте сразу расставим акценты.  Контрольно-ревизионное управление  имеет право проверять предприятия только в части использования бюджетных средств. Это чтобы было ясно всем, потому что многие не знают этой нормы закона.

 

     А налоговая инспекция по закону имеет право проверять, потому что ей дано право собирать доходную часть  бюджета.  Единственное, чем   я   считаю  необходимо  дополнить  Закон  о  государственной налоговой службе,  это нормой об ответственности.  Хочу сказать, в частности,  что  по  просьбе предприятий я вчера внесла поправку к этому закону.  В ней определяется, что если предприятие выиграло в арбитражном   суде   дело  у  налоговой  инспекции,  то  налоговый инспектор,  который готовил эти  материал  в  суд,  должен  пройти переаттестацию.   Если   подобное   повторится,   он  должен  быть освобожден от занимаемой должности.  Потому что очень  много  дел, когда  изымаются  средства,  проходит  три  -  четыре месяца суда, предприятие выигрывает дело,  но никто не  несет  ответственности. Аудит в принципе предусматривает прежде всего защиту собственника. Когда собственник отделен  от  управления  своими  средствами,  он должен  иметь  право на контроль.  Сколько бы ни было акционеров в акционерном предприятии (или 50 тысяч, или 9 тысяч), каждый из них имеет право знать,  куда расходуются средства и почему он получил, например, дивидендов одну гривню, а не сто.

 

     Но пойти на то, чтобы после аудиторской проверки не проверять год,  я  думаю,  мы  не  можем.  Аудитор и после своей проверки по закону несет  ответственность.  Если  я  провела  проверку  вашего предприятия,  а  потом  вас  проверяет  налоговая инспекция,  то я защищаю ваши интересы, отстаиваю их в налоговом органе.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область). Шановна Олександро Володимирівно, відповідно до рішення Верховної Ради від  15  квітня  1996  року  Комітету  з питань  економічної  політики  доручалося  до  15 травня 1996 року подати на розгляд Верховної Ради зміни до Закону  про  аудиторську діяльність.  Скажіть, будь ласка, чому до цього часу ваш комітет і ви зокрема не  внесли  ці  зміни  на  розгляд,  тим  більше  що  я особисто,  ви знаєте, кілька разів працювала з вами, подавала свої пропозиції? Чому постанову Верховної Ради не виконано, а вносяться подібні зміни до постанови?

 

     Дякую.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Спасибо, Валентина Петровна, вы абсолютно правы, вы были в составе рабочей группы.  Сегодня вы можете взять проект, он  разработан восемь месяцев назад и лежит в комитете,  его можно вносить.  Если вы посмотрите  "перелік  питань,  які  можуть  бути розглянуті",  он там есть, но когда его рассматривать? Этот вопрос можно внести хоть сегодня, но эти изменения касаются 30 статей. Мы решали,  вносить  этот проект постановления либо втягиваться в два чтения изменений к 30 статьям?  Имеем ли мы на  это  время,  когда идет  работа  над проектом бюджета и налоговыми законами?  Сегодня можно отрегулировать  этот  вопрос  постановлением.  А  проект,  о котором  вы  сказали,  подготовлен,  и  его  можно  в любой момент вносить на рассмотрение.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло,   так,   Валентино    Петрівно?    Депутат Єльяшкевич. Останнє запитання.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада".  Уважаемая Александра Владимировна, у меня два вопроса. Первый.  Какова судьба государственного органа по аудиту,  который вы возглавляли?

 

     И второй.  Аудиторская палата проводила  анализ  деятельности аудиторских  компаний  и  фирм.  Какие  суммы были начислены после аудиторских  проверок  для  перечисления  в  бюджет   в   качестве неуплаченных ранее налогов?

 

     КУЖЕЛЬ О.В.   Спасибо.   Ну,   первый  вопрос  совершенно  не относится к предмету разговора.  Хотела бы сказать всем,  кого это интересует,  что  с  момента  моего  назначения я ни одного дня не исполняла своих обязанностей в связи с тем,  что Кабинет Министров не утвердил положения о государственном аудите,  считая, что у нас нет  необходимости  проводить  государственный  аудит.  Хотя  опыт Швеции  да и других стран мирового сообщества убеждает в обратном. Там с  помощью  государственного  аудита  осуществляется  контроль эффективности  использования  государственных  бюджетных  средств. Насколько это важно,  знают представители аграрных партий, ведь на тысячу   гривень  можно  купить  одни  либо  другие  удобрения,  и всхожесть  посевов  будет  разная.  В  каждой  стране   чиновников контролируют,    эффективно    ли    оны    использовали    деньги налогоплательщиков.

 

     К сожалению,  я понимаю, что наше правительство еще не хочет, чтобы    ктонибудь   контролировал   эффективность   использования бюджетных средств.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. И последнее... В представленном законопроекте ( в его   разработке  Валентина  Петровна  Семенюк  тоже  участвовала) предлагается как  раз  усилить  контрольные  функции  Аудиторского комитета,  потому  что сегодня по закону он не должен вести реестр выполненных работ.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Олександро Володимирівно.

 

     Сідайте, будь ласка.  Оскільки це питання дуже просте,  то на обговорення  ніхто не записувався.  Одна депутат Семенюк записана. Надаємо їй слово...

 

     І ви ще хочете  виступити  від  комітету?  Будь  ласка,  будь ласка.  Прошу  мені вибачити,  я вважав,  що ви вже висловили свою думку. Слово має депутат Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  фінансів і банківської діяльності (Савранський виборчий  округ,  Одеська  область).  Шановні  народні   депутати! Олександра  Володимирівна  вже  сказала  про  те,  що  термін  дії постанови Верховної Ради України від  26  березня  1996  року  вже минув,  і  тому положення про обов'язковість проведення аудиту для підтвердження достовірності та повноти бухгалтерської звітності за 1996 рік починає діяти з 1 жовтня 1997 року.

 

     Питання дуже    зрозуміле,   але   в   разі   неподання   або несвоєчасного подання аудиторського висновку з вини господарюючого суб'єкта   до   останнього  застосовуються  фінансові  санкції  та адміністративні  штрафи  відповідно  до   чинного   законодавства, зокрема  згідно  зі  статтею  18  Закону України про оподаткування прибутку підприємств,  а також  статтею  11  Закону  про  державну податкову  службу  в  Україні  в  розмірі 10 відсотків належної до сплати суми податку з прибутку.

 

     Тому Комітет з питань фінансів і  банківської  діяльності  ще минулого   тижня   розглянув  проект  постанови,  внесений  групою народних депутатів,  і пропонує  прийняти  наш  варіант.  Чим  він відрізняється   від   варіанта,   який   запропонувала  Олександра Володимирівна Кужель?  Ми  пропонуємо  дещо  розширити  дію  нашої постанови.  Ми  пропонуємо  до  внесення  змін до статті 10 Закону України  про  аудиторську   діяльність   запровадити   (слухайте), починаючи  з  наслідків  фінансової  і господарської діяльності за 1996 рік, обов'язкове проведення аудиту та перераховуємо, для яких організацій  проведення  аудиту  є  обов'язковим,  а для яких не є обов'язковим.

 

     Тому якщо навіть зміни до статті 10  Закону  про  аудиторську діяльність  не  будуть  внесені,  то починаючи з 1996 року штрафні санкції не застосовуватимуться до внесення змін до  цього  закону. Оце головна відмінність нашого проекту.

 

     У проекті    закону    Олександри    Кужель   (я   Олександрі Володимирівні говорив про це) оця поправка до статті 10 не  зовсім вирішує   проблему   обов'язковості   аудиту.  Чому?  Пропонується записати:  "Окремі  види  господарюючих  суб'єктів   можуть   бути звільнені  від  аудиторської перевірки річної фінансової звітності постановами Верховної Ради України за поданням Кабінету  Міністрів України".  Це  означає,  що  ми  (якщо не змінимо цю норму закону) будемо змушені щороку приймати постанови щодо цього.

 

     Пропоную підтримати наш проект постанови Верховної Ради, бо в ньому, мені здається, чіткіше все визначено (мабуть, тому що я над ним працював).  Ми вважаємо за можливе  погодитися  з  пропозицією депутатів   про   те,   щоб   з   нашої  поправки  вилучити  слова "підприємств,  які  підлягають  приватизації",  тому  що  це   вже передбачено  в Законі про приватизацію підприємств.  Якщо колектив приймає рішення про приватизацію підприємства,  на  ньому  повинен бути проведений обов'язковий аудит, без цього просто неможливо.

 

     Далі ми  пропонуємо  встановити,  що проведення обов'язкового аудиту  для  інших  суб'єктів  господарювання  запроваджується   в порядку,  що має бути визначений Законом України про внесення змін і доповнень  до  Закону  України  про  аудиторську  діяльність.  Я все-таки думаю,  що та постанова Верховної Ради, яка зобов'язувала комітет внести зміни до статті 10,  буде виконана,  і тоді сама ця постанова втратить чинність.  Але у зв'язку з тим що через два дні ми їдемо в округи,  а незабаром 1 жовтня,  я пропонував би всетаки за   всяку  ціну  (підтримую  в  цьому  Олександру  Володимирівну) прийняти  постанову,  щоб  вона  припинила  застосування  штрафних санкцій  у  разі,  якщо  підприємства  не  зроблять  обов'язкового аудиту.

 

     Дякую. У мене все.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Оскільки  думка  комітету   принципово   не розходиться  з  думкою суб'єкта законодавчої ініціативи і запитань до нього немає, спасибі.

 

     Запрошую на трибуну Семенюк Валентину Петрівну.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Як видно із запитання,  яке я ставила, внесення змін  до  Закону  про  аудиторську діяльність затягнулося.  І якби комітет своєчасно подав проект змін до закону,  у нас  не  було  б потреби  розглядати  зараз  даний  проект  про  внесення  змін  до постанови.  Але оскільки це вже факт,  то я  особисто  вважаю,  що аудит  повинен  бути необов'язковим,  тому що відповідно до Закону про власність та до  Закону  про  підприємства  трудовий  колектив підприємства  має право сам вирішувати:  проводити чи не проводити аудит.  Обов'язкового  аудиту  не  повинно  бути.  До  того  ж  це суперечить  і  багатьом  іншим чинним законам.  Коли приймався цей закон, не було зроблено належної перевірки.

 

     Але розуміючи ситуацію,  яка  склалась,  я  підтримую  проект Комітету  з  питань  фінансів і банківської діяльності,  але також пропоную   вилучити    слова    "підприємств,    які    підлягають приватизації",  тим  більше що дана норма вже передбачена в Законі про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі.

 

     Крім того, пропоную доповнити проект постанови таким пунктом: "Комітету  з  питань  економічної  політики до 15 жовтня подати на розгляд Верховної Ради проект Закону про внесення змін  до  Закону про   аудиторську   діяльність",   який   би  дав  змогу  все-таки впорядкувати правові питання аудиторської перевірки.

 

     У постанові  слід   було   також   записати,   що   перевірка підприємств,   які   підлягають   приватизації,   покладається  на контрольноревізійні  управління.  Пам'ятаєте,  коли  обговорювався проект    Закону    про    особливості    приватизації   майна   в агропромисловому   комплексі,    говорилося,    що    приватизація здійснювалася  відповідно  до декретів,  що протягом двох років не проводилася індексація основних засобів. Якби цю роботу виконувало контрольноревізійне управління, звичайно, такого б не було. Тому я пропоную все-таки поряд із тими пропозиціями  розглянути  також  і проект Закону про контрольно-ревізійне управління.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Валентино Петрівно. Я пропоную поставити на голосування  за  основу   (Олександра   Володимирівна   також   не заперечує) проект Комітету з питань фінансів. І йдеться про те, що настає період,  коли потрібно приймати цю постанову, оскільки змін до  статті  10  Закону  про  аудиторську діяльність не внесено,  а штрафні санкції до  відповідних  суб'єктів  господарювання  можуть застосовуватися.  Враховуючи  те,  що  перевірці підлягають банки, інвестиційні установи,  структури, які здійснюють торгівлю цінними паперами,  у  тому  числі  із  залученням  коштів громадян,  в цих організаціях треба обов'язково робити аудиторську  перевірку,  щоб не  було  потім  отих  ігрищ,  які  вже  були  з трастами й іншими структурами.

 

     Але варіант,  який доповідав депутат Сокерчак, треба прийняти без слів "підприємств, які підлягають приватизації".

 

     Ставлю на   голосування   за   основу   цей   варіант.  Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 180.

 

     Хто не зрозумів щось?  Ще раз  пояснюю.  Голосується  проект, внесений  Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності без слів "підприємств, які підлягають приватизації". Необхідність його прийняття  обгрунтована  всіма,  і суб'єкт законодавчої ініціативи (Олександра Володимирівна) підтримує цей проект теж. Бачите, проти ніхто  не голосує,  просто сумнівається частина депутатів.  Тому я прошу: голосуйте всі.

 

     Ще раз проводимо голосування.

 

     "За" - 239.

 

     У цілому можна проголосувати?

 

     Слово має депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Я пропоную доповнити проект  пунктом  3  такого змісту:  "Комітету  з  питань  економічної  політики  до 15 жовтня подати  на  розгляд  проект  змін  до   Закону   про   аудиторську діяльність".

 

     ГОЛОВА. Може,  краще дамо протокольне доручення?  Це не норма цієї  постанови!  Даємо  таке  протокольне  доручення,   а   зараз голосуємо документ у цілому. Можна так? (Шум у залі).

 

     Отже, голосуємо  за це протокольне доручення і за постанову в цілому (Шум у залі). Голосуймо... (Шум у залі).

 

     Депутате Кужель, вам слово.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемые народные депутаты, в пункте 2 записано: "Вважати  такою,  що  втратила  чинність..."  Нет  смысла отменять постановление,  которое действовало в прошлом  году.  Как  мы  его можем отменить?!  Мы принимаем новое - оно действует в новом году. Просто  второе  постановление  отменяет   постановление,   которое действовало в прошлом году... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Проект  постанови  в  цілому ставлю на голосування... (Шум у залі).  Той варіант,  який ми проголосували за основу. Будь ласка, голосуємо в цілому... Разом із протокольним дорученням.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз голосуємо. Ще раз проводиться голосування.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     --------------

 

     Шановні депутати,  я  хочу  внести  пропозицію У нас на друге читання внесений проект Закону  про  Торгово-промислові  палати  в Україні,  до  якого  надійшло  45  зауважень  депутатів;  38 з них враховані в цьому проекті,  решту (сім) відхилено.  Серед  авторів цих семи пропозицій є бажаючі висловитись чи ні? Якщо ні, ми могли б прийняти проект у другому читанні. Якщо ж є ще якісь зауваження, проект  можна  підготувати на третє читання.  Може,  таким чином і зробимо? (Шум у залі). Одну хвилиночку!

 

     Слово має депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний  Олександре  Олександровичу,   шановні колеги!  У  порівняльній  таблиці  до Закону про Торговопромислові палати в Україні є багато положень,  які  суперечать  Конституції. Звичайно,  запропонований  проект  можна  прийняти,  але  в  цьому законопроекті закладається потворна система створення  промислових палат.  З  досвіду  багатьох  держав відомо,  що промислові палати створювалися,  починаючи від таких організацій на основі приватної власності  і до створення такого органу,  який би займався пошуком ринків збуту продукції  всього  приватного  сектора.  Ми  ж  зараз рухаємося  у  зворотному  напрямку  -  від  державних до приватних структур.  Перш за все - це порушення багатьох  норм  Конституції. Тому  я  прошу  все-таки  уважно розглянути ті пропозиції,  які ми подали окремо з Володимиром Михайловичем Яценком.

 

     ГОЛОВА. Петре Кузьмовичу, будь ласка, ідіть на трибуну. Слово має Германчук Петро Кузьмович, доповідач з цього питання. Прошу.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.,  член Комісії Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Старовижівський   виборчий  округ,  Волинська  область).  Шановні народні депутати!  Пропозиції депутатів Семенюк і Яценка, на жаль, надійшли тільки 22 вересня,  а порівняльна таблиця була роздана 12 вересня.  Безперечно,  у порівняльну таблицю ми не змогли за  один день  внести  ці  пропозиції.  Тим  більше що,  як слушно зауважив Олександр Олександрович,  під  час  розгляду  проекту  в  третьому читанні   ми  погодимо  половину  чи  принаймні  дві  третини  тих пропозицій,  тому що багато з них узято з Цивільного кодексу часів СРСР,  яким  користувалися  депутати.  А  сьогодні  вже прийнято у першому читанні проект нового кодексу,  яким ми і  керувалися  при підготовці законопроекту.

 

     У проекті враховано дуже багато зауважень народних депутатів. Тому я вважаю,  що було  б  доцільно  прийняти  проект  у  другому читанні  і з урахуванням зауважень,  які ще надійдуть від народних депутатів,  підготувати  його  до  третього  читання,   попередньо розглянувши його в комітеті.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!  На  засіданні  присутній  голова Торгово-промислової палати України Михайличенко Олексій  Петрович. Палата  сьогодні  функціонує,  хоча й немає правової основи для її функціонування,  здійснюючи важливу місію по налагодженню торгових зв'язків з різними державами,  з різними суб'єктами господарювання в цих державах.

 

     Тому, очевидно,  нам треба впорядковувати правове поле.  І  я все-таки  запропонував  би  ту ж схему:  прийняти проект у другому читанні,  а при підготовці його до третього читання врахувати  всі зауваження, які ви вносите.

 

     Підтримайте, будь  ласка,  цю  пропозицію.  Ви  проти  цього? Яценко Володимир Михайлович має слово.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Шановні колеги! Ні в кого не викликає сумніву необхідність прийняття цього законопроекту,  але,  Петре Кузьмовичу,  комітет розглянув  подані пропозиції  і  повністю  відхилив їх.  Тому,  скажімо,  пропозиція розглянути їх під час третього читання  -  це  своєрідна,  так  би мовити,  хитрість.  Комітет  уже  прийняв  негативне рішення,  і я вважаю,  що нормально,  якби  депутати  виклали  свої  зауваження, причому  зауваження  суттєві.  Ідеться про саму концепцію проекту. Усе-таки це мають бути державні чи чисто комерційні органи? Якщо у першій   частині  законопроекту  зазначається,  що  це  комерційні органи,  то  навіщо  тоді  Кабінет  Міністрів  делегує  їм   певні повноваження?  Чому тоді, власне кажучи, й іншим державним органам на рівні міністерств,  відомств не надати право здійснювати  якусь комерційну  діяльність?  На  мою думку,  ми повинні обговорити оці принципові моменти. Давайте не будемо поспішати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимире Михайловичу,  а якщо зробити так: прийняти проект  у  другому  читанні  і  до  третього  читання  обов'язково врахувати ваші зауваження?  (Шум у залі). Так я ж про це і кажу! У законопроекті  всього  16  статей,  а  ви  вносите 14 пропозицій і кажете,  що треба голосувати...  Тоді немає  сенсу  розглядати  це питання.  Так я ж і кажу, прийняти у другому читанні й до третього читання підготувати проект з урахуванням ваших  пропозицій.  От  і все.

 

     Можна голосувати?  Ставлю  на  голосування  цю пропозицію.  З урахуванням пропозицій  депутатів  Яценка  і  Семенюк  підготувати проект до третього читання.

 

     "За" - 174.

 

     Депутате Чечетов, будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Александр  Александрович!  Вы  абсолютно правы! Действительно,  комитет работал над этим законопроектом интенсивно и  в  тесном  контакте  со  структурами  исполнительной власти и с Торгово-промышленной  палатой.  И  когда,  наконец,   мы   приняли согласованный вариант,  который внесли на ваше рассмотрение, вдруг появляются новые поправки.  Поэтому вы абсолютно правы:  для  того чтобы  обеспечить динамику процесса,  надо принять законопроект во втором чтении,  а при подготовке его  к  третьему  чтению  комитет рассмотрит  каждую  поправку  и даст заключение по каждой поправке отдельно.  Мы примем  основную  часть  законопроекта,  оставив  на третье чтение только несколько поправок.

 

     ГОЛОВА. Уся справа в тому,  що пропозиції депутатів Семенюк і Яценка не змінюють загальну концепцію проекту  закону.  Підготовка його  до  третього читання не означає зміни логіки проекту закону. Тому  зараз  треба  прийняти  в  другому  читанні   те,   що   вже підготовлено комісією. От про що йдеться.

 

     Ставлю цю   пропозицію  на  голосування.  Депутати  Яценко  і Семенюк згодні. Прошу вас, підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Он Павло Сергійович не проголосував... Голосуємо ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Які ще пропозиції?

 

     Депутате Терьохін, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! У мене, чесно кажучи, є підозра,  що мало хто прочитав  цей  законопроект.  А  він  дуже важливий для організації...

 

     ГОЛОВА. Сергію  Анатолійовичу,  -  мало хто не прочитав.  Так скажіть...

 

     ТЕРЬОХІН С.А. ...Він дуже важливий для організації діяльності наших  підприємств.  Сьогодні  всі  галузеві міністерства кинулися займатися підприємствами.  Торговопромислова  палата  -  це  такий орган,  який  не  має бути і,  між іншим,  ніколи не був,  шановна депутате Семенюк,  державним.  Навіть  при  Радянському  Союзі  її утворювали   і   утримували  підприємства-пайовики.  Саме  тому  я пропонував би зараз прийняти цей законопроект у  другому  читанні. Ми  розглянемо  поправки  депутатів Семенюк і Яценка.  Наш комітет запропонує також деякі поправки.  Але процес  має  йти,  правильно сказав  депутат  Чечетов.  Я  закликаю  прийняти  проект у другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Ще раз пояснюю процедуру.  Якщо суворо  дотримуватися Регламенту,  то  ми  могли  сказати:  розглядаємо проект без ваших зауважень,  оскільки вони не були вчасно внесені, приймаємо його в другому читанні і крапка.  Але,  враховуючи те, що у вас є суттєві зауваження,  комітет  погоджується  при  підготовці   проекту   до третього  читання внести в порівняльну таблицю (у середню колонку) ваші  пропозиції  та  пропозиції  інших   депутатів,   якщо   вони надійдуть.   Під  час  розгляду  в  третьому  читанні  ми  зможемо остаточно проголосувати його зміст.  От про що йдеться.  Тому я ще раз ставлю на голосування пропозицію прийняти цей проект у другому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 229. Спасибі. Прийнято.

 

     Послухайте оголошення: Лічильна комісія збирається завтра о 9 годині  в  кінозалі.  О  9.45  відбувається  таємне голосування по виборах члена Конституційного Суду.

 

     Оголошується перерва до 10 години ранку. До побачення.