Стенограма пленарного засідання

16 вересня 1997

 

ЗАСIДАННЯ ДЕСЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 16  в е р е с н я  1997  р о к у.

 

16 г о д и н а.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

МУСIЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  прошу підготуватися до реєстрації.  Прошу  зареєструватися.  Зареєструвалися  324 народні депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  України  про  вибори органів  та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні.  Ми розглядали це питання в п'ятницю,  ви пам'ятаєте прийняте рішення. Чи  є  депутат  Стешенко?  Є.  Пропоную виступити два - "за",  два

-"проти", а потім голосуватимемо, адже голосування ми перенесли на сьогодні. Отже, запишіться на виступ.

 

     Депутат Шейко - "за"?  Так. Депутат Єльяшкевич? "За". Депутат Юрковський?  "Проти".  Депутат Яблонський?  "За".  Депутат  Найда? "За".  Депутат  Кочерга?  "Проти"?  Гаразд.  Отже,  маємо чотирьох депутатів: два - "за", два - "проти".

 

     Депутате Шейко, будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу!  Шановні  колеги депутати!  Цей закон  є  одним  із  конституційних  законів,  які  нам   належить терміново ухвалювати.  Він регулює вибори органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що дуже важливо.

 

     Я думаю,  що  все  відбулося  в   повній   відповідності   до процедури,   визначеної   Регламентом.  Тому  маємо  всі  підстави прийняти цей документ у першому читанні.  Закликаю вас  до  такого результату,  адже  це  надасть можливість комісії готувати його до другого читання з урахуванням всіх наших конкретних зауважень.

 

     Прошу підтримати прийняття цього  проекту  закону  в  першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Депутатская   группа  "Реформы", депутатское  обкединение  "Вперед,  Украина!",  партия  "Громада". Уважаемые  коллеги!  Обращаю ваше внимание на то,  что в последнее время очень  часто  упоминается  проблема:  будет  ли  сформирован парламент?  Очень  важная проблема.  Но практически не упоминается другая:  а будут ли сформированы местные органы власти,  исходя из нынешнего  избирательного закона?  Там тоже есть порог,  проблемы, связанные   с   формированием   комиссий.   Не   буду   на    этом останавливаться.  Президент,  нарушая Конституцию, в очередной раз не   хочет   подписывать   Закон   о    местных    государственных администрациях,     не    хочет    нормального    законодательного урегулирования проблемы.  Поэтому если  мы  не  примем  нормальную систему,   позволяющую  избрать  местные  советы  и  руководителей соответствующих  населенных  пунктов,  то,  к   сожалению,   можем получить    огромную   драму   в   истории   нашего   государства. Следовательно,  прошу всех проголосовать за данный проект закона в первом чтении.  Хотя у меня много претензий к нему, но надо начать процесс,  открыть  дорогу  к  тому,  чтобы  в   следующем   месяце окончательно принять правила выборов в местные советы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Юрковський, будь ласка.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики  і  судово-правової  реформи  (Ленінський виборчий округ, м. Севастополь). Фракция коммунистов. Как недавний депутат  городского  совета,  могу  сказать,  что   представленный законопроект  напрочь  практически  ликвидирует советы как местные органы  власти,   представляющие   интересы   избирателей,   всего населения.

 

     В законопроекте   о   советах   там  фактически  смонтирована бесправная структура,  которая в какой-то мере  дополняет  роль  и власть администрации.  Поэтому закон принимать нельзя. Должна быть создана специальная комиссия,  которая на основании представленных законопроектов  и других документов сделала бы закон,  по которому действительно были бы советы снизу доверху,  как это предусмотрено Конституцией. У меня все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторе Герасимовичу.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый Виктор Лаврентиевич!  Уважаемые  народные  депутаты!  Мы практически  обсудили все стороны этого законопроекта.  Понимаем и разделяем обеспокоенность тем,  чтобы данный документ  был  принят вовремя. Однако очень существенные недоработки, о которых говорили не только члены нашей  фракции,  но  и  других  фракций  и  групп, позволяют  мне внести такое предложение:  законопроект отправить в профильный комитет для подготовки на  повторное  первое  чтение  и потом оперативно рассмотреть его.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Ми дещо  поновили  в пам'яті,  зокрема зміст проекту для тих, хто не був присутній у п'ятницю під час обговорення.

 

     Мені здається,  доповідач просив тоді підсумкового слова, а я не надав.  Звертаюся до нього:  ви виступите? Вже виступали? Прошу вибачити: депутат Безсмертний виступав.

 

     Шановні колеги,  тут уже наголошувалось, що нам справді треба думати   не  тільки  про  правові  засади  проведення  виборів  до Верховної Ради,  але й про те,  щоб забезпечити вибори органів  та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

     Тому зрозуміло, що цей законопроект ми повинні тримати в полі зору,  доки не закінчимо над ним роботу.  Є різні  думки.  I,  між іншим,  депутат  Моісеєнко  вніс  цілу  низку  цікавих пропозицій. Наприклад,  щодо застави.  Цією нормою не забезпечується  рівність прав,  бо  коли  людина не може внести заставу,  то вона і не може бути обраною,  тобто не може повною мірою використати своє  право. Якщо  йдеться  про безробітних,  які проживають в одному місці,  а працювали свого часу в іншому,  то там, де вони працювали та могли би бути обраними, тепер не можуть обиратися.

 

     Є ще ціла низка пропозицій,  які,  звичайно,  заслуговують на увагу.  Скажімо,  колеги  Носова.  Гадаю,  він  зараз  не  про  це говоритиме,  а в нього була дуже цікава пропозиція:  внести ще дві додаткові глави.  Одну - про фінансові  зловживання,  її  немає  у проекті, як і в чинному законі. Другу - про рівність інформаційних прав учасників даного процесу. Це теж треба передбачити.

 

     Я тепер надам слово депутату Носову, потім - голові комітету, і голосуватимемо.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Нагадаю депутатам,  що  я  порушував питання про неприйнятність.  Справа в тому,  що місцеві ради створюються для вирішення місцевих питань - економічних,   соціальних,   культурних.   Подивіться  статтю  143 Конституції.  Саме для цього створюються й громадські організації: окрім    партій,    профспілки,   трудові   колективи,   культурні організації.

 

     Тому для виконання  зазначених  функцій  треба  надати  право висувати кандидатів і цим організаціям.  Інакше ми дуже ризикуємо. Я нагадую,  що Верховна Рада є політичним органом, і це записано в Конституції,  бо  вона  виробляє  засади внутрішньої та зовнішньої політики.  А місцеві ради є господарськими  органами.  Тому  нехай собі  партії  висувають кандидатів,  але не можна відсікати й інші громадські  організації,  основне  призначення   яких   -   захист економічних, соціальних і культурних інтересів громадян.

 

     Тому я    ставлю    питання    про    неприйнятність.   Нехай науково-експертний   відділ   та   комітет   Стретовича   зроблять експертизу  на  відповідність  проекту Конституції і подадуть свої висновки щодо цього питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сподіваюся,  ви не будете  проти,  якщо  я  надам слово   депутату   Стешенку,   а  потім  поставлю  на  голосування пропозицію про неприйнятність.

 

     Депутате Стешенко, будь ласка. Прошу уваги.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський  виборчий   округ,   Луганська   область).   Шановний головуючий!  Шановні колеги народні депутати!  По-перше, дозвольте вибачитися,  що не був присутній із самого початку  на  засіданні, але   відбувалося  засідання  комітету.  Діяли  ми  відповідно  до Регламенту,  розуміючи, що в п'ятницю ми дійшли спільної згоди про те, що зранку відразу відбудеться голосування.

 

     Окрім цього,  11  вересня ми ухвалили постанову,  що сьогодні розглядатимемо питання про статус  столиці,  а  також  пропозиції, подані Президентом до Закону про державні адміністрації.

 

     Тепер по   суті.   Усім  нам  треба  рухатися  вперед.  І  те багатоманіття, яке закладено в законопроекті про вибори органів та посадових   осіб  місцевого  самоврядування,  дає  змогу  рухатися вперед.

 

     Тепер щодо репліки мого колеги Носова.  Не треба забувати, що сьогодні головна посадова особа на рівні села,  селища, міста - не голова ради,  а голова відповідної  території  -  адміністративної території.  І  сьогодні  як ніколи це саме політична фігура!  Тому висувати це як основний аргумент для того,  що  не  можна  за  цей законопроект голосувати... Я цього не сприймаю! І якщо ми приймемо його у відриві від того перспективного  закону,  над  яким  надалі працюватимемо  (маю  на  увазі Закон про вибори),  то говорити про реформування нашої виборчої системи взагалі недоцільно.

 

     І ще про одне.  Невже хтось у цьому залі думає,  що  партійні осередки  тих  республіканських  партій,  про  які ми весь час тут говоримо,    пасивно    спостерігатимуть,    як    формуватиметься представницький орган?

 

     Узагальнюючи все  викладене,  розуміючи,  що  треба  діяти  у цілковитій відповідності до Конституції,  що треба  рухатися  саме вперед,  а не назад, я вас дуже прошу підтримати в першому читанні цей законопроект та закликаю до конструктивної роботи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Шановні колеги,   розпочинаємо    голосування.    Першим    я зобов'язаний   поставити   на   голосування  пропозицію  народного депутата  Носова  про  неприйнятність  даного   законопроекту   як такого... (Шум у залі). Будь ласка, сформулюйте.

 

     НОСОВ В.В.  Я  порушив  питання  про неприйнятність не всього законопроекту, а окремих його положень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Назвіть, яких саме.

 

     НОСОВ В.В.  Я не казав, що партії не висуватимуть кандидатів, не треба перекручувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж не я говорив.

 

     НОСОВ В.В. Це сказав депутат Стешенко. Проте не можна усувати й громадські  організації,  які  створюються  спеціально  для  цих функцій.

 

     Крім того,  неприйнятним  є  положення  про  заставу,  бо  це майновий ценз.  Неприйнятним є процентний бар'єр,  бо він  зробить право бути обраним колективним, а не індивідуальним. Потрібно, щоб на всі ці питання була відповідь.  Неприйнятним є  також  передача голосів  виборців:  виборці  віддали  голоси за одних людей,  а їх чомусь  передають  іншим.  А  хто  це  дозволив  вам  спотворювати волевиявлення виборців?  Це теж є неприйнятним і неконституційним, і на такі питання мають бути висновки відповідних підрозділів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  назвали  такі   неприйнятні   положення,   як застава,  відсотковий бар'єр, передача голосів виборців і неучасть громадських організацій. Так?

 

     В'ячеславе Максимовичу,  з приводу того, про що казав депутат Носов? Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Подільський  виборчий округ,  Тернопільська область).  Шановні колеги,  ми ще, здається, жодного разу не голосували щодо неприйнятності окремого положення. Для  цього  ж  існує  друге  читання:  депутат  подає  поправки  і доводить,  що  це  треба  вилучити  з  проекту  закону.  Ми   досі голосували  тільки щодо неприйнятності закону в цілому,  а депутат Носов замість  того,  щоб  подати  поправки  до  другого  читання, пропонує  голосувати  неприйнятність окремих положень.  Я маю дуже багато,  до речі,  зауважень до цього законопроекту, деякі моменти для мене цілком неприйнятні в ньому.  Зокрема й те, що, наприклад, 500- тисячне місто посилатиме стільки  депутатів,  скільки  якийсь сільський  район.  Це  що,  буде компенсація селянам за те,  що їх тиснули цілий вік?  Не можна такі речі робити!  Але це потім,  під час другого читання.

 

     Я вважаю,  що не треба навіть голосувати,  треба, щоб депутат Носов просто відмовився від пропозиції щодо неприйнятності якихось окремих статей. Друге ж читання вирішує ці питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  вибачити,  але  в  будь-яку мить може бути порушене питання про неприйнятність.

 

     Депутате Марченко, будь ласка, щодо того самого питання.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). Уважаемые депутаты, проблема,  которую  поднял  депутат  Владислав  Носов,  логична  и полностью   соответствует    Конституции.    Положение,    которое закладывается и дает право местным органам самоуправления выбирать избирательную систему - то ли мажоритарную,  то  ли  по  партийным спискам, действительно противоречит Конституции Украины.

 

     Здесь докладывал  представитель  Президента  о том,  что есть аналогия  в   Испании.   Вот   у   меня   книга   "Конституция   и законодательные  акты  Испании".  Я  добросовестно  просмотрел ее. Здесь  как  раз  нет  таких  полномочий  избирать  местные  органы самоуправления по партийным спискам. Испанская практика совершенно не накладывается на предложенное законопроектом.

 

     Поэтому депутат Носов абсолютно прав: нужно ставить  вопрос  о  неприемлемости  этого документа в целом, потому что его концепция не соответствует принятой Конституции.

 

     Виктор Лаврентиевич,  прошу  голосование   о   неприемлемости предложенного проекта провести в поименном режиме.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Зараз поставлю  на голосування.  Я з'ясовую те,  про що казав В'ячеслав Максимович Чорновіл.  Частина 1 статті 3.5.1  Регламенту визначає: "У ході обговорення резолюції, пропозиції, законопроекту та його структурних частин  (а  статті  є  структурними  частинами законопроекту)   депутати...   можуть   порушити   питання  про... неприйнятність..."

 

     Тому ставлю  на  голосування  пропозицію  про  неприйнятність положень,  названих депутатом Носовим: щодо статей, де йдеться про заставу,  відсотковий бар'єр,  передачу голосів виборців та де  не передбачається   участь   громадських   організацій   (називаються суб'єкти,  учасники,  а нема громадських організацій). Він вважає, що це неконституційні положення.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 129. Не прийнято.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію  депутата  Марченка  про неприйнятність  цього  проекту,   оскільки   він   не   відповідає Конституції. Шановні колеги, кожен з вас має право це зробити (Шум у залi).  Треба реагувати голосуванням,  а не вигуками. Ви знаєте, що ми зобов'язані робити це відразу.

 

     "За" - 103. Не прийнято.

 

     Пояснюю, що  коли  вноситься  пропозиція  про неприйнятність, вона голосується відразу. Так за Регламентом.

 

     Шановні колеги,  ставлю   на   голосування   пропозицію   про прийняття законопроекту в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 152. Не прийнято (Шум у залi).

 

     Яка пропозиція? Яку комісію? Нам ще комісії бракує. Всі вже в комісіях.

 

     Пропоную прийняти рішення повернути документ на доопрацювання профільному комітету (Шум у залi).

 

     Є Комітет  з питань державного будівництва,  діяльності рад і самоврядування. Повернемо йому для доопрацювання на повторне перше читання.  Згода?  Дамо  їм термін,  Олександре Володимировичу,  не більше ніж 10 днів.

 

     Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область).  Народний  рух України.  Ми,  звичайно,  можемо  винести  зараз таку ухвалу,  але водночас мусимо дати завдання,  в якому плані має  доопрацьовувати комітет цей законопроект. Вони виконали роботу на такому рівні, на якому могли,  і запропонували нам.  Якщо ми хочемо дати комітетові право  втручатися в текст цього законопроекту і робити його іншим, комітет це може робити  тільки  в  режимі  підготовки  до  другого читання,  оскільки  суб'єктом  законодавчої ініціативи є конкретні депутати,  які  подали  цей  документ.  Якщо  ми  в  цій  ситуації даватимемо доручення комітету,  то це антиконституційне доручення. Ми не маємо права такого  робити.  Право  законодавчої  ініціативи внесення проектів мають Президент,  депутати,  Кабінет Міністрів і Національний банк.  Ми можемо схвалити проект у першому читанні  і дати  доручення  комітету в такому-то напрямку виправити.  Це наше право.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Мушу  дати  пояснення.  Щось  або  я   не розумію,  або справа в тому, що суб'єктами законодавчої ініціативи з даного законопроекту є депутати Безсмертний, Сирота, Шаров. Вони внесли  цей  законопроект,  що  опрацьований  у  Комітеті з питань державного будівництва,  діяльності рад і самоврядування.  Комітет зробив  висновок,  що  його можна розглядати та приймати в першому читанні.  Законопроект подано відповідно до Регламенту.  У  статті 6.5.4   Регламенту   зазначається:   "За   наслідками  обговорення законопроекту  в  першому  читанні  Верховна  Рада  може  прийняти рішення  про:  1) відхилення законопроекту (у тому числі у спосіб, зазначений в ч. 5 ст. 3.2.1)". Це коли йдеться про неприйнятність. Далі:  "2) передачу законопроекту на доопрацювання з встановленням строку доопрацювання і повторне подання його на перше читання".

 

     То чому  ж  комітет  не  може  доопрацьовувати?  Хіба  автори законопроекту повинні його доопрацьовувати?

 

     Будь ласка, депутате Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  У  цій позиції,  як і в багатьох інших,  наш Регламент приймався  під  Конституцію  1978  року.  Тоді  постійні комісії Верховної Ради України мали право законодавчої ініціативи. Більше того,  це було домінуючою схемою в нашому залі -  більшість проектів пропонувалися від комісій.

 

     Сьогодні ми маємо іншу Конституцію й інший порядок реалізації права  законодавчої  ініціативи.  Тому  сьогодні  треба   прийняти рішення, а не блокувати законопроект. Є нормальний логічний шлях - комітет  має  право  втручатися  в  текст,  але  лише  у   процесі підготовки до другого читання.  Тому треба прийняти законопроект у першому читанні,  дати можливість усім депутатам реалізувати  своє право  законодавчої ініціативи через внесення пропозицій,  а потім комітет  у  спосіб  голосування   має   визначитися,   які   норми рекомендувати парламенту для ухвалення.

 

     Запропоноване ж  рішення дати доручення комітету нікого ні до чого не зобов'язує.  Ми сьогодні  повинні  замислитися  над  долею органів  місцевого  самоврядування  та зробити те,  що має зробити парламент,  який дбає  про  майбутнє  місцевого  самоврядування  в Україні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Олександре Володимировичу,  виходить так, що коли ініціаторами виступають суб'єкти законодавчої ініціативи - депутати, Президент і так далі, то взагалі не може бути повторного першого читання.  Так?  Доопрацьовувати цей законопроект за участю тих самих авторів,  які розробляли,  не можна.  У нас у Регламенті записано,  що доопрацювання,  підготовка цих питань відбувається в комітетах.  Ми ж не можемо тепер зовсім змінити функції комітетів. Можливо,  колись ми щось і змінюватимемо, буде зовсім інший підхід до функціональних обов'язків комітету.  Проте ми ж не можемо тепер скасувати право  комітетів  на  доопрацювання,  інакше  ми  зовсім зупинимо законодавчий процес. Доведеться кожного разу чекати, коли нам суб'єкти законодавчої ініціативи подадуть  законопроект,  який можна  буде  відразу прийняти.  А якщо ми його відхилимо,  то вони повинні  щось  доопрацьовувати,   принести   нам,   і   ми   знову розглядатимемо, так?

 

     Депутате Буткевич, прошу.

 

     БУТКЕВИЧ В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Погребищенський  виборчий  округ,  Вінницька  область).  Шановний Вікторе Лаврентійовичу!  На мій  погляд,  колега  Лавринович  дещо помиляється.  Як ви пам'ятаєте,  Верховна Рада доручила Комітету з питань прав людини доопрацювати законопроект щодо Уповноваженого з прав людини. До речі, ми його доопрацювали та сьогодні передали до залу. Законопроект доопрацьований у першому читанні. Яким чином ми це  зробили,  не порушивши ні Конституції,  ні інших положень?  Ми його доопрацьовували разом із суб'єктами законодавчої  ініціативи, і вони давали згоду на ті зміни,  які ми їм пропонували.  Тобто не перекривається  шлях  для  роботи  комітету  над   тим   або   тим законопроектом у першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Дозвольте  тільки додати ось що.  Шановні колеги,  у нас є Регламент,  ми відповідно до  нього  працюємо.  I робити  висновки,  що  якісь  положення не відповідають,  скажімо, Конституції, це не наша справа, а Конституційного Суду.

 

     Тому закликаю   вас   прийняти   рішення   про    направлення законопроекту  на  доопрацювання  до  Комітету з питань державного будівництва,  діяльності рад  та  самоврядування  з  встановленням десятиденного  строку  доопрацювання  і  подання на повторне перше читання.  Згодні?  (Шум  у  залi).  Так,   разом   із   суб'єктами законодавчої ініціативи і з урахуванням усіх пропозицій,  внесених під час першого читання. Так?

 

     Є ще заява від  суб'єкта  законодавчої  ініціативи.  Депутате Безсмертний, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу!  Шановні  колеги!  Якщо  склалася така  ситуація,  то  прошу  вас,  прийміть  рішення:  повернути на доопрацювання авторам  і  подати  на  повторне  перше  читання  за результатами обговорення на останньому засіданні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Романе  Петровичу,  гадаю,  у  нас  немає  на  це підстав.  Ми можемо просто відхилити,  а ви доопрацьовуватимете як автори проекту.  А от коли йдеться про повторне перше читання,  то ми відкриваємо дорогу для роботи і повторного повернення до  залу. I  вам доведеться знову вносити.  Є ж процедура.  Ви подумайте.  Я охоче поставлю на голосування те, що запропонував. Ваша участь там буде забезпечена. Будь ласка, доопрацьовуйте.

 

     Миколо Федоровичу Лавриненко, будь ласка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики і  судово-правової  реформи  (Глухівський виборчий округ, Сумська область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні колеги!  Немає  ніякої  суперечності.  Зверніть  увагу  на частину  другу  статті  89  Конституції:  "Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну  роботу,  готують  і  попередньо розглядають  питання,  віднесені  до  повноважень  Верховної  Ради України".

 

     Отже, всі пропозиції,  що надійшли, можуть голосуватися, вони правочинні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо  Федоровичу.  Є більша впевненість для прийняття рішення.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію,  яку  я  сформулював:  про перенесення  законопроекту  на повторне перше читання.  Будь ласка (Шум у залі). І термін - 10 днів, ми ж обумовили...

 

     "За" - 258. Прийнято.

 

     ________________

 

     Слухається питання про проект Закону України  про  лізинг  (у другому  читанні).  Доповідач  - Сергій Володимирович Сас,  голова підкомітету Комітету з питань економічної політики  та  управління народним господарством.

 

     Будь ласка.

 

     САС С.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Маловисківський виборчий округ, Кіровоградська область). Шановний Вікторе  Лаврентійовичу,  шановні  народні  депутати!  На  розгляд Верховної  Ради  у другому читанні вноситься проект Закону України про лізинг.

 

     Дозволю собі нагадати,  що закон,  проект якого пропонується, по-перше, покликаний сприяти відродженню вітчизняного виробництва, зокрема сільськогосподарського,  через диверсифікацію  доступу  до основних засобів суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     По-друге, він    має   стимулювати   розвиток   інвестиційної діяльності в  Україні  у  спосіб  припливу  приватного  іноземного капіталу на рівні конкретних підприємств. По-третє, він є одним із важелів  реанімації  фінансової  системи  через   зниження   кризи платежів.

 

     За час,  що  минув після першого читання,  на адресу комітету надійшла низка  пропозицій  і  зауважень  народних  депутатів.  Їх розглянуто  і  внесено до запропонованої вам порівняльної таблиці. Це дає змогу розпочати розгляд даного законопроекту за  процедурою другого читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Сергію   Володимировичу.   Розпочинаємо розгляд у другому читанні проекту Закону України про лізинг.

 

     Преамбула: "Цей  Закон  визначає  поняття  лізингу,  а  також загальні правові та економічні засади його здійснення".  Ставлю на голосування преамбулу. Прошу вибачити, і назву законопроекту.

 

     "За" - 162.

 

     Не голосують  півтори  сотні  народних   депутатів.   Шановні колеги,  є  якісь проблеми?  Будь ласка (Шум у залі).  Та проблеми відомі.  Тоді я ще раз ставлю на голосування  назву  і  преамбулу. Можливо, хтось не встиг. Будь ласка.

 

     "За" - 170.

 

     Так що,  припиняти  розгляд  цього  питання?  Прошу  провести реєстрацію.  Так, поіменну. Підготуйтеся, будь ласка. Сидіть, будь ласка,  всі  на своїх місцях.  Під час реєстрації прошу голосувати тільки "за".

 

     "За" - 230.

 

     Ще раз  проводиться  поіменна  реєстрація.  Прошу  голосувати тільки "за".

 

     "За" - 245.

 

     Шановні колеги, в такому разі в нас є змога працювати: в залі достатньо депутатів для того, щоб приймати рішення.

 

     Ставлю на голосування назву і преамбулу законопроекту.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Стаття 1 "Визначення лізингу".  Частина перша:  "Лізинг -  це підприємницька діяльність,  яка спрямована на інвестування власних чи   залучених   фінансових   коштів   і   полягає    у    наданні лізингоодержувачу  у  виключне  користування  на визначений термін власного  майна  лізингодавця  або  придбанні   лізингодавцем   за дорученням  і погодженням з лізингоодержувачем у продавця майна та передачі  його  у  виключне  користування   лізингоодержувачу   на визначений термін,  за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів".

 

     Є зауваження? Ставлю на голосування частину першу статті 1.

 

     "За" - 228.

 

     Частина друга:  "Лізинг здійснюється  за  договором  лізингу, який регламентує правовідносини між суб'єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій,  може  бути  двох видів - фінансовий або оперативний.

 

     Залежно від  форми  здійснення,  лізинг  може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо".

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Що незрозуміло? Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Стаття 2 "Об'єкт лізингу". Частина перша: "Об'єктом лізингу  може  бути  будь-яке  майно,  яке  належить  до основних фондів,  у тому  числі  продукція  державних  підприємств (машини,  устаткування,  транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка,  системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і не має обмежень щодо передачі в лізинг (оренду)".

 

     Частина друга:   "Майно,  зазначене  в  частині  першій  цієї статті,  яке є у державній власності,  може бути об'єктом  лізингу тільки  за  погодженням  з  органом,  що  здійснює  управління цим майном.  Порядок  погодження  встановлюється  Кабінетом  Міністрів України".

 

     Частина третя:  "Не  можуть  бути  об'єктами  лізингу  за цим законом:  об'єкти оренди державного майна,  визначені в  статті  4 Закону   України   про   оренду   державного  майна,  крім  окремо індивідуально визначеного майна  державних  підприємств;  земельні ділянки та інші природні об'єкти".

 

     Ставлю на  голосування  статтю  2.  Почекайте,  не  ставте на голосування.

 

     Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Моя пропозиція 28. Я прошу депутатів  зосередитися,  бо  це,  як  на мене,  ключове положення даного проекту закону.  Ми з розробниками  говорили,  дискутували, але  я  вирішив  внести це на розгляд до сесійного залу.  Об'єктом лізингу може  бути  будь-яке  майно,  у  тому  числі  й  продукція державних підприємств, тобто будь-яке майно, зокрема й державне. А що таке лізинг? Це певною мірою кредит. Тобто якщо ми передбачаємо умови зворотного лізингу,  то це означає,  що за умови банкрутства державних підприємств ми допускаємо,  що  частина  майна,  у  тому числі державного, може передаватись як застава за лізингом. Потім, коли не  виконуються  умови  лізингу,  майно  може  відчужуватися, мається  на  увазі  це  державне  майно,  за  змовою (такі факти в процесі  приватизації  доволі  часто  траплялися)  від  державного майна.

 

     Тому треба чіткіше виписати,  що саме є об'єктом лізингу.  Не можна говорити, що це може бути будь-яке майно. І якщо ми говоримо про  можливість  зворотного лізингу та оцієї застави,  то такого в законодавстві немає.

 

     Прошу Сергія  Володимировича  відповісти,  що  він  з   цього приводу думає.

 

     САС С.В.  Дякую,  Михайле Ярославовичу.  На нашу думку, норма щодо об'єктів лізингу в цьому законопроекті виписана доволі чітко. Я повторю норму:  "Об'єктом лізингу може бути будь-яке майно,  яке належить до основних фондів..."

 

     А в частині третій  ідеться  про  майно,  яке  не  може  бути об'єктом  лізингу:  "об'єкти оренди державного майна,  визначені в статті 4 Закону України про оренду державного майна,  крім  окремо індивідуально  визначеного  майна державних підприємств;  земельні ділянки та інші природні об'єкти".

 

     Що стосується застави,  то у Верховній  Раді  напрацьовується законопроект  про  заставу.  Це  не  є  нормою  регулювання даного закону.  У даному випадку йдеться тільки  про  лізинг.  Визначення лізингу дано у статті 1.

 

     Я не розумію, що викликає побоювання?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  лише  дещо  додам до сказаного Сергієм Володимировичем про об'єкти лізингу.  Зворотний лізинг - це  коли, скажімо,  я своє майно продаю вам, а ви мені його відразу здаєте в оренду. Оце називається "зворотний лізинг".

 

     Так тут немає  проблеми.  Мені,  можливо,  менше  треба  буде платити  за  його  оренду,  ніж утримувати як власникові.  Та коли йдеться  про  лізинг,  то  не  можна  лізингове  майно  в   лізинг закладати.  І  в цьому випадку проблеми ніякої немає в тому сенсі, як ви говорили.

 

     Депутате Ратушний, ще раз, будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Правильно.  Те, що ви, Вікторе Лаврентійовичу, сказали, ближче до моєї думки. Яка схема простежується? От я хочу, щоб ми її забезпечили.  Я лізингодавець,  і я є лізингоодержувачем державного підприємства. Я своє майно, згідно із законом, беру сам у себе в лізинг.  Тобто я його віддаю  лізингодавцеві.  Він  надає мені  його  в лізинг.  Нормально.  Проте якщо я не виконую якихось умов,  то в законі записано,  що невиконання двічі лізингових умов угоди  призведе  до  втрати  мною  майна.  Що  ми маємо насправді? Державне майно дається лізингодавцеві, аби він його дав мені. Я не виконую   умови   цієї   угоди   і,   відповідно,  державне  майно відчужується і втрачається.  Ось у чому  небезпека.  Як  розробник законопроекту,  скажіть,  будь  ласка,  завдяки  яким превентивним засобам можна уникнути небезпеки,  що  може  виникнути  в  процесі виконання  цього  закону,  щоб такі зловживання не траплялися?  Бо вони чиняться,  навіть за умови,  що закон ще не діє. І це головна причина зловживань,  які відбуваються за умов приватизації.  Ось у чому проблема.

 

     САС С.В.  Михайле Ярославовичу,  ми дуже ретельно переглядали варіанти зловживань за даним законопроектом. Так от, про зворотний лізинг.  Для того щоб отримати це майно в лізинг,  треба  спочатку його  викупити.  Тобто  має  бути  укладений  елементарний договір купівлі-продажу. І цей елемент зворотного лізингу використовується лише  як  гарантія  повернення  кредиту  - коштів,  що видаються в кредит майном, і не більше.

 

     Я ніяк не можу зрозуміти, про що ви говорите.

 

     Стосовно зловживання  майном  державних  підприємств,  то  ми чітко визначили,  яке саме майно може бути об'єктом лізингу.  Якщо йдеться про окремо виділене майно відповідно до  статті  4  Закону про оренду державного майна,  то це майно, яке здебільшого вже має амортизаційні  відрахування.  Хоча,  оскільки   тепер   спрацювала система  індексації майна,  то стало правилом,  що майно,  яке вже було у користуванні,  коштує набагато дорожче,  ніж ідентичне нове майно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Тут є ще один момент,  з яким, гадаю, ви погодитеся.  Немає ніякої небезпеки  для  державного  майна  за зворотного  лізингу,  бо  за таких умов відбувається перехід права власності.  Ви берете собі вже чуже майно,  не своє,  не ви  даєте його в лізинг. Ви його фактично продали і одразу ж забрали назад у користування.  Ви маєте подвійну, можливо, на даний момент вигоду: маєте  частину  коштів  та водночас маєте в користуванні той самий об'єкт.

 

     Ставлю на голосування статтю 2.

 

     САС С.В.  Комітет просить підтримати цю позицію.  Я гарантую, що  там  не може бути ніяких зловживань,  оскільки ми ретельно все відпрацьовували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     "За" - 197.

 

     Шановні колеги, вже, здається, все ясно з об'єктами.

 

     Будь ласка, депутате Кравчук.

 

     КРАВЧУК В.І.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села   (Білоцерківський   виборчий   округ, Київська  область).  Причина  дещо в іншому.  Ми можемо приймати і дійти до статті 20.  Але справа в тому,  що  вилучено  прийняту  в першому читанні статтю 20,  де йдеться про пільги в оподаткуванні, збереження в процесі оподаткування процедури лізингу на вітчизняне обладнання й техніку.  Водночас збережено норму стосовно завезення імпортної техніки.  Отже,  виходить  так:  якщо  ви  хочете  взяти трактор  у  лізинг,  на  вас автоматично накручується 40 відсотків банківського кредиту, 20 відсотків ПДВ, як мінімум 10 відсотків за лізингові   операції   і  відразу  механічно  ціна  на  вітчизняну продукцію зростає на 70,  а то й більше  відсотків.  А  на  імпорт техніки практично всі пільги зберігаються.

 

     Тому пропоную таке.  Законопроект загалом вдалий, але є деякі нюанси  щодо  приведення  його  у  відповідність  із   податковими законами.  Пропонується розглядати його паралельно або в пакеті зі змінами до законів про оподаткування прибутку підприємств та  ПДВ. Тоді  тільки є сенс.  Інакше - розгорни словник та читай,  що таке лізинг, як складається договір тощо.

 

     Пропозиція більшості аграрників: розглядати його в комплексі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Володимире Івановичу, а як ви дивитеся на те,  що ми підемо за статтями,  а там,  де йдеться про податки, перенесемо  на  третє читання?  Тим часом усе інше приймаємо,  щоб розглянути в третьому читанні,  коли будуть  закони,  про  які  ви кажете.

 

     Будь ласка, Сергію Володимировичу.

 

     САС С.В.  Шановний Володимире Івановичу! Важко не погодитися, оскільки всі, хто цікавився цим законопроектом, мабуть, відстежили для себе, що у варіанті, поданому на перше читання, була норма про зменшення ставки податку на прибуток на 10 відсоткових пунктів для лізингових операцій.  Вона випала,  хоча наш комітет та я особисто подавали пропозиції до  закону  в  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності.

 

     Водночас я  не  погоджуюся  з Володимиром Івановичем,  що всі норми стосовно пільг випали.  Зокрема,  в Законі  про  податок  на додану  вартість,  у  статті  3,  зберігається норма,  що звільняє лізингові платежі від сплати податку на додану вартість у  частині надання послуг.  Це, звичайно, невелика пільга, але вона дає змогу займатися даним видом діяльності.

 

     Що стосується  питання  про  утримання  сільськогосподарської техніки,  то тут я дозволю собі з Володимиром Івановичем не зовсім погодитися...  Є проблема - платіжна криза. Сьогодні бракує коштів на  рахунках  підприємств,  передусім  сільськогосподарських (було порушено таку проблему).

 

     Якщо навіть сільськогосподарському підприємству  треба  взяти певну  техніку,  то  слід звернутися до банку,  і тут-таки починає діяти  рахунок  з  оплати  кредиту,  інші  нюанси,  які  цього  не стосуються.  Це  швидше проблема протекціоністської політики нашої держави стосовно сільськогосподарського товаровиробника. Це - інша справа...

 

     Щодо закону,  то він покликаний виконувати дещо інші функції, про які я  казав  на  початку.  Він  покликаний  сприяти  припливу приватного   іноземного  капіталу  у  вигляді  інвестицій,  але  з акцентуванням не  на  загальнодержавних  потребах,  як  ми  беремо кредити донині, а на потребах конкретного підприємства, конкретної юридичної особи.

 

     З огляду на те,  що до законопроекту надійшла низка зауважень вже після формування порівняльної таблиці,  то ми мали на увазі до третього  читання  подати  доповнення  до   проекту   закону,   що стосуються пільгового оподаткування.  Отже,  можна,  на мою думку, іти за такою процедурою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте на увазі розглянути...

 

     САС С.В.  Розглянути  в  другому  читанні,  а  потім  уже  до третього внести поправки, про що казав Володимир Іванович.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире   Івановичу,  згода?  Шановні  колеги, ставлю на голосування статтю 2.

 

     "За" - 211.

 

     Шановні колеги,  пропоную прийняти цей законопроект у другому читанні,  відправити його на третє читання,  а на третьому зробимо все,  про що ви кажете. Тільки після третього читання ми завершимо роботу.  Адже в нас дуже важко нині просувається прийняття. Хіба ж я можу по 10 разів ставити на переголосування! Згода?

 

     САС С.В. Просимо підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу,  зберіться,  будь ласка, зараз ще раз із силами,   щоб  проголосувати  законопроект  у  другому  читанні  і відправити на третє.

 

     САС С.В.  Потрібно дати доступ до основних засобів  суб'єктам підприємницької діяльності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє Михайлівно, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу!  Мені здається,  що в даному разі парламент  став  на  хибний  шлях  пошуку методів,  як не приймати закони.  Оце відправлення на третє читання нічого  не  дає.  Третє читання потрібне в тому разі,  якщо зараз зал проголосує, які саме статті треба змінити редакційно.  А коли просто відкинути, то буде те  саме,  що  й  із  законопроектом  про амортизацію.  Руйнуються основні фонди,  бо ми погралися,  у  другому  читанні  прийняли  і швидко  на  третє читання відкинули,  хоча немає ніяких зауважень, майже ніяких пропозицій. Окрім вас, більше ніхто взагалі нічого не подав.  І  закону  немає.  Зараз  податок  на  прибуток  і добиває амортизацію. Ми ж усе добре бачимо, то навіщо ці поправки?

 

     Таку саму  процедуру  ви  пропонуєте  для  законопроекту  про лізинг.  Це  безвихідь.  Треба  приймати  законопроект остаточно в другому читанні.  Подані зараз зауваження несуттєві. Так можна над законом  десять  років  працювати,  а  закону  не  буде  і не буде законодавчої  бази  для  лізингу.  Тому  треба  просто   депутатам усвідомити,  що  це  нормальний  економічний  закон,  і  нормально працювати та голосувати, а не відкладати на третє читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  з  вами  цілком  згоден,  але  ж  треба,   щоб голосували.  Гадаю,  на  одне  голосування зібратися ще багато хто здатен,  а щоб усі статті підряд голосувати...  Якщо згодні, то це було б прекрасно. Ми б розглянули весь законопроект.

 

     Депутате Кравчук, будь ласка.

 

     КРАВЧУК В.І.  Якщо  ми  переноситимемо  законопроект на третє читання,  то обов'язково треба дописати:  у пакеті зі  змінами  до двох законів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З  урахуванням  змін,  які  будуть внесені до цих законів.

 

     КРАВЧУК В.І.  Розглядати під час третього читання в пакеті  з двома  проектами  законів  про  зміни до законів про оподаткування прибутку підприємств та про ПДВ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ми ж не можемо  в  пакеті  розглядати  ці  три законопроекти.

 

     КРАВЧУК В.І. Чому ні?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми   повинні   прийняти   ті   закони,   а  потім повернутися до цього  проекту  закону.  Як  ми  можемо  розглядати одразу  три  законопроекти,  коли  достатньо кожного окремо?  Ви ж знаєте,  скільки проблем.  А ще коли всі три пакетом,  то це  буде страшне.

 

     КРАВЧУК В.І. Так тільки ж по двох статтях!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  все  врахуємо  в цьому законі після того,  як приймемо в тих законах.

 

     Запишіться на виступи щодо процедури.

 

     Депутате Марченко, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Виктор   Лаврентиевич,   я   предлагаю   такую процедуру.  Мне  кажется,  она дополнит вашу,  и тогда можно будет выйти на конструктивное решение.  Пусть те авторы,  которые внесли существенные поправки к статьям,  выскажутся,  какие статьи они не хотят видеть в законе. Например, вторую, пятую или седьмую. А если нет принципиальных поправок к отдельным статьям,  то давайте мы их проголосуем, а те статьи, к которым есть поправки, пусть докладчик прокомментирует, и мы примем законопроект в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  добра  пропозиція.  Давайте  я називатиму вам статті,  а ви говоритимете,  чи є у вас до них якісь зауваження. І тоді   дивитимемося,   чи  на  третє  читання  їх  переносити,  чи голосувати, якщо до них немає зауважень.

 

     Прошу. Стаття 3 "Суб'єкти лізингу",  стаття 4 "Види та  форми лізингу",  стаття 5 "Законодавство про лізинг",  стаття 6 "Договір лізингу",  стаття  7  "Істотні  умови  договору  лізингу".   Немає зауважень.

 

     Ставлю на  голосування  статті  з  другої  по  сьому включно. Прошу.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Стаття 8 "Строки договору лізингу",  стаття  9  "Передача  та повернення об'єкта лізингу",  стаття 10 "Право власності на об'єкт лізингу",  стаття 11  "Права  та  обов'язки  лізингодавця".  Немає зауважень. Стаття 12 "Права та обов'язки лізингоодержувача".

 

     Статті з    восьмої   по   дванадцяту   включно   ставлю   на голосування... Є зауваження?

 

     САС С.В. Лише до статті 9.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Кравчук, будь ласка.

 

     КРАВЧУК В.І. Із частини другої статті 9 треба вилучити слова: "або   відмовитися   від  договору",  бо  одностороннє  розірвання договору суперечить чинному законодавству.  Я посилаюся на  статті 162, 220 Цивільного кодексу. Крім того, умови розірвання договорів лізингу  подано  в  частині  другій   статті   17   обговорюваного законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат слушно говорить,  бо коли йдеться про те, що якусь із сторін договору щось не влаштовує, то суб'єкт договору не  просто  має  право  відмовитися,  а  й  порушити  питання  про розірвання  договору  через  суд,  і  таким  чином  зупинити   дію договору.

 

     САС С.В. Вимагати відшкодування збитків...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Там записано: відмовитися від договору. Це положення треба вилучити зі статті 9.

 

     Ставлю на голосування статті 8-12.

 

     САС С.В. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Стаття 13  "Порядок  реєстрації   об'єкта   лізингу".   Немає зауважень.  Стаття  14 "Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта лізингу та його страхування". Є зауваження?

 

     Будь ласка, Володимире Івановичу.

 

     КРАВЧУК В.І. Уявіть собі, що з приводу кожного договору треба звертатися до суду.  Це ж жах! Хоча згідно із Законом про нотаріат (статті 87 і  90)  дозволяється  використати  вплив  нотаріуса  на боржника без застосування складної процедури...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть,  будь ласка, як ви вважаєте, яку позицію тут треба змінити або скасувати?

 

     КРАВЧУК В.І.  Застосування складної процедури.  Тобто до суду не треба звертатися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви маєте на увазі?  Прочитайте позицію,  яка у вас викликає сумнів...

 

     КРАВЧУК В.І. Одну хвилиночку, зараз знайду...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінка 24,  стаття 14 (Шум у залі).  Мабуть, це не цієї статті стосується.

 

     КРАВЧУК В.І. Вибачте, це стаття 9.

 

     САС С.В. Ми її вже проголосували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування статті 13 і 14.

 

     "За" - 211.

 

     Будь ласка, Михайле Ярославовичу.

 

     РАТУШНИЙ М.Я. Сторінка 25, поправка 94. Я  пропонував  частину  четверту  статті  14  доповнити  таким реченням:  "Страхові  платежі за договорами лізингу відносяться до складу витрат суб'єкта лізингу, що здійснює страхування". Чому моя пропозиція відхилена?

 

     Я є  прихильник  лізингу  і вважаю,  що справді він дозволить дати обігові кошти для економіки.

 

     Чому ми  тим,  хто  страхує  майно  -  чи  лізингодавцю,   чи лізингоодержувачу,  не  хочемо  ввести  страхові платежі до складу витрат суб'єкта лізингу?  Я розумію оперативність прийняття закону тощо, але поясніть, чому ви відхилили мою поправку?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     САС С.В.  Шановний Михайле Ярославовичу,  справа в тому, що в редакції,  прийнятій  у   першому   читанні,   була   норма   щодо обов'язкового   страхування  лізингу.  У  запропонованій  редакції трошки інше  формулювання.  Зазначається,  що  лізингові  операції страхуються за домовленістю сторін договору лізингу.

 

     Що стосується  вашої  поправки,  то  вибачте,  я  її  не можу зрозуміти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він пропонує страхові платежі віднести до  складу витрат суб'єкта лізингу.  Мається на увазі,  що він страхує об'єкт лізингу, і в такому випадку все це повинно йти на витрати суб'єкта лізингу.

 

     САС С.В.  Якщо об'єкт лізингу страхується лізингоодержувачем, то...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Будь ласка, Наталіє Михайлівно.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  хочу   допомогти   колезі,   оскільки   цей законопроект   розглядався   нашим  комітетом.  Поправка  депутата Ратушного відхилена через те,  що  він  вимагає  страхові  платежі просто віднести до складу витрат суб'єкта лізингу,  а в цій статті записано, що це здійснюється згідно з чинним законодавством. Тобто законодавством  воно  так  і передбачено,  тому відхилили поправку редакційно, а не по суті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Інакше  кажучи,  так,  як  він  хоче,   визначено законодавством.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Так, згідно з чинним законодавством.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Статті  13  і  14  ставлю  на  голосування (Шум у залі).  Одну хвилиночку,  будь ласка,  зніміть з голосування. Ще є зауваження у Володимира Івановича Кравчука. Будь ласка.

 

     КРАВЧУК В.І.  Прошу  вибачити,  але  ми  пропустили  серйозне зауваження до статті 12.  Пропонувалося  частину  другу  доповнити підпунктом  у  такій  редакції:  "у  разі  несплати  протягом двох чергових  строків  лізингових  платежів  за  вимогою  лізингодавця повернути   йому  об'єкт  лізингу".  І  дописати:  "в  безспірному порядку". Це кореспондується із частиною п'ятою статті 9. Інакше у нас тоді буде різнобій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо  ми  і  запишемо  в безспірному порядку,  це нічого  не  вирішує.  Він  може  не  повертати,  тоді   доведеться звертатися до суду і через суд це вирішувати. Отже, це кардинально не вирішує проблеми.

 

     Проте якщо ви наполягаєте, ми можемо під час третього читання ще   раз  повернутися  до  неї.  Ви  знаєте,  навіть  якщо  стаття проголосована, до неї можна вносити ще раз пропозиції.

 

     Ставлю на голосування статті 13 і 14.

 

     "За" - 199.

 

     Будь ласка, хто робить зауваження, робіть в динаміці.

 

     САС С.В. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 24О. Прийнято.

 

     Стаття 15 "Витрати на утримання лізингового майна". Зауважень немає.

 

     Стаття 16 "Лізингові платежі". Є зауваження? Немає.

 

     Стаття 17  "Розв'язання  спорів,  що  виникають  з  договорів лізингу". Немає зауважень.

 

     Стаття 18 "Амортизаційні відрахування". Є зауваження?

 

     Статті 15-17 ставлю на голосування.

 

     САС С.В. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Стаття 18. Будь ласка, Володимире Івановичу.

 

     КРАВЧУК В.І.  Тут потрібно  вилучити  слова  "з  коефіцієнтом прискорення",  оскільки  згідно  зі  статтею  8 Закону України про внесення  змін  до  Закону  України  про  оподаткування   прибутку підприємств прискорена амортизація основних фондів здійснюється не за коефіцієнтом,  а у відсотках.  Тобто щоб у  двох  законах  була однакова термінологія і однакові вимоги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо,  запишемо  "згідно з законодавством" - і все? (Шум у залі). Сергію Володимировичу, будь ласка.

 

     САС С.В. Справа в тому, Володимире Івановичу, що буквально на цьому  тижні  розглядатиметься у третьому читанні законопроект про амортизацію, де передбачаються два коефіцієнти. Наталія Михайлівна є автор цього законопроекту, гадаю, вона підтвердить.

 

     Тому даний  коефіцієнт,  на мою думку,  необхідно затвердити. Тут проблеми немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ж це буде закон, так?

 

     САС С.В. Так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто можна записати "згідно із законодавством".

 

     САС С.В.  Вікторе Лаврентійовичу, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності звернувся до юридичного відділу з проханням дати висновок щодо відповідності положень законопроекту про лізинг положенням   Закону  про  оподаткування  прибутку  підприємств.  Я зачитаю  висновок:  "На  наш  погляд,  норми  Закону  України  про оподаткування  прибутку  підприємств щодо лізингових правовідносин слід привести у відповідність із  спеціальним  законом".  У  цьому випадку мається на увазі Закон про лізинг.

 

     Вважаю, ідентичний  прецедент може бути із законопроектом про амортизацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас головний амортизатор - Наталія  Михайлівна. Як ви вважаєте, Наталіє Михайлівно?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  думаю,  що  можна  погодитися з пропозицією Володимира Івановича Кравчука і викласти  частину  другу  в  такій редакції:  "Договором  лізингу  за  домовленістю  сторін може бути передбачена  прискорена  амортизація  об'єкта  лізингу  згідно  із законодавством". Тобто зараз не потрібні дискусії з приводу Закону про амортизацію, проект якого ми обстоюватимемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте погодимося.

 

     САС С.В. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 19 " Бухгалтерський облік та звітність". Є зауваження?  Немає.  Ставлю на голосування статтю 18 з урахуванням поправки Володимира Івановича і статтю 19. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 234.

 

     Дякую. Стаття 20.  Володимире Івановичу,  повторіть те, що ви пропонували.

 

     КРАВЧУК В.І.  Я пропоную,  щоб у протоколі було зазначено про те, що статтю 20 не можна вилучати, а узгодити з двома законами, і під час третього читання визначитися щодо неї.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

     КРАВЧУК В.І.  Ще  одне  зауваження.  Я  пропоную назву статті викласти в такій редакції: "Порядок сплати мита, податку на додану вартість  та  акцизних  зборів  при  перетинанні об'єктами лізингу державного кордону України".  Тобто щоб мито сплачувалося  не  під час  ввезення  об'єктів лізингу на митну територію України,  а під час перетинання державного кордону.  Бо  ми  в  один  бік  надаємо пільги,  а в інший бік,  коли ввозимо,  то надаємо пільги,  а коли вивозимо - не надаємо. Я прошу це врахувати, це дуже важливо.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте перенесемо цю статтю на третє  читання  і тоді врахуємо ці пропозиції.

 

     САС С.В. Ввезення на митну територію і передбачає перетинання кордону (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо пропозицію  про  перенесення статті  20  на  третє  читання,  враховуючи  зауваження Володимира Івановича Кравчука.

 

     САС С.В. Комітет не підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування...  Сядьте, будь ласка, на місце і голосуйте, саме вашого голосу бракує.

 

     "За" - 241.

 

     Стаття 21   "Реєстрація  договорів  лізингу".  Є  зауваження? Немає.

 

     Стаття 22 "Прикінцеві положення". Немає зауважень.

 

     Ставлю на голосування статті 21 і 22 (Шум  у  залі).  Георгію Івановичу, до якої статті у вас поправка?

 

     САС С.В.  Він  не  вносив  поправку (Шум у залі).  Який номер вашої поправки, Георгію Івановичу?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Найда. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий   округ,   Херсонська   область).   Виктор Лаврентиевич,  "Прикінцеві  положення"  надо  перенести  на третье чтение.  Когда мы разберемся с налогами, тогда рассмотрим их. Моей поправки нет, но это будет правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  розумно.  Давайте  проглосуємо  статтю 21,  а статтю 22 "Прикінцеві  положення"  перенесемо  на  третє  читання. Ставлю статтю 21 на голосування.

 

     "За" - 236.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про перенесення статті 22 на третє читання.

 

     "За" - 241.

 

     Дякую.

 

     Ми проголосували всі статті (Шум у  залі).  У  цілому  ми  не можемо голосувати... Будь ласка, депутате Носов.

 

     НОСОВ В.В.   Якщо   ми   проголосували  всі  статті,  то  сам законопроект можна і не голосувати,  але в постанові зазначити, що приймаємо  в  другому читанні,  повернувши на доопрацювання тільки такі-то статті...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві статті ми повернули на третє читання.

 

     НОСОВ В.В. Це і буде зміст постанови: прийняти законопроект   у   другому   читанні,  а  статті  такі-то повернути на доопрацювання.  Але треба  зазначити,  що  там  треба доопрацювати,  як  казав  Лавринович.  На  першому  читанні  це не обов'язково робити, а на другому - обов'язково...

 

     Отже, постанова  складатиметься  з  двох  пунктів.  Перший  - прийняти  законопроект  у  другому читанні.  Другий - доопрацювати такіто статті з урахуванням висловлених зауважень. От і все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Давайте проголосуємо проект  постанови  з двох пунктів.

 

     Перший. Прийняти законопроект про лізинг у другому читанні.

 

     Другий. Статті   20   і   22  повернути  на  доопрацювання  з урахуванням наслідків обговорення з наступним поданням їх на третє читання.

 

     Вітренко Наталія Михайлівна. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Статтю  22  нам  не треба доопрацьовувати,  ми повинні її сьогодні прийняти. А статтю 20 можна повернути на третє читання,  якщо вже так наполягає Кравчук і Сас його підтримує, для того щоб узгодити з податковими  законами...  А  статтю  22  треба приймати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді   я   ставлю  на  голосування  такий  проект постанови.  Пункт 1.  Прийняти проект Закону про лізинг у  другому читанні.

 

     Пункт 2.  Статтю  20 повернути на доопрацювання з урахуванням наслідків обговорення з наступним поданням на третє читання (Шум у залі).

 

     Георгію Івановичу,  під час третього читання ми врахуємо ваші пропозиції (Шум у залі).

 

     Будь ласка, Георгію Івановичу.

 

     НАЙДА Г.І. Фракция коммунистов (Шум у залі).

 

     Я же не спрашиваю Наталию Михайловну,  кто оплачивает все  ее визиты, автопробеги по Украине: Президент или институт Шиллера.

 

     Но если  мы  уже проголосовали,  чтобы статью 22 перенести на третье чтение,  тогда нужно действовать  по  Носову:  открыть  тот Регламент,  который лежит у него в сейфе, восьмая полка слева. Там написано: надо отменить решение, которое мы проголосовали по моему предложению, а потом принимать предложение Витренко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви в доброму гуморі, дякую. Ви маєте рацію...

 

     САС С.В. Яка різниця, чи одну статтю доопрацьовувати, чи дві, нехай залишаються дві.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зараз цього не  робитимемо.  Справді,  ми вже проголосували про перенесення статей 20 і 22 на третє читання. Щодо статті 22 зазначимо:  уточнити статтю 22  у  зв'язку  з  тими змінами, які будуть внесені під час третього читання.

 

     Депутат Кравчук. Будь ласка.

 

     КРАВЧУК В.І. У пункті 1 проекту постанови треба зазначити, що приймаємо законопроект у другому читанні з урахуванням висловлених пропозицій і уточнень. Навіщо ми їх висловлювали?

 

     САС С.В. Це автоматично врахується.

 

     КРАВЧУК В.І.  У  пункті  2 треба зазначити,  щоб доопрацювати статті 20 і  21,  бо  вони  взаємопов'язані.  А  стаття  22  -  це "Прикінцеві положення",  що там змінювати? (Шум у залі). Статті 20 і 21 повернути на третє читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А навіщо статтю 21?

 

     КРАВЧУК В.І.  Та  тому,  що  там  теж  про  імпортну  техніку йдеться. Її треба привести у відповідність до наших законів.

 

     САС С.В. Стаття 21 - це реєстрація договорів...

 

     КРАВЧУК В.І. Вибачте, стаття 20.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе  те,  що  ви  говорили,  це було прийняття за основу.  Зараз  пропонується  прийняти  законопроект   у   другому читанні,  тобто в цілому, за винятком двох статей (Шум у залі). Ми вже проголосували щодо статей 20 і  22,  що  переголосовуватимемо? Ставлю на голосування: пункт 1 - прийняти в другому читанні проект Закону про лізинг,  пункт 2 - перенести на третє читання статті 20 і  22  з  урахуванням  тих зауважень,  які були висловлені під час обговорення.

 

     САС С.В. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     З мотивів голосування? Будь ласка. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Правильно,  что  мы  приняли  хотя  бы   такое решение,  оно  конструктивное  и  крайне необходимое.  И небольшая реплика,  поскольку  в  своем  хамстве  Найда   переходит   всякие границы...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Та    не   говоріть,   бо   Найда   відразу   вам відповідатиме.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я же говорю,  что  мы  не  интересуемся  и  не высвечиваем,  по  каким  причинам открыты уголовные дела по Найде, который получает или собирался  получить  дополнительные  средства через  процедуру  приватизации,  участие в коммерческих структурах (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думав,  що ви з мотивів  голосування,  а  ви  з мотивів...  Георгію  Івановичу,  я  ж просив вас.  Що-небудь треба сказати,  щоб потім між собою публічно з'ясовувати стосунки (Шум у залі).

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон Найди.

 

     НАЙДА Г.І.  Я буду,  как Носов,  говорить.  В связи с тем что меня   Марченко   оскорбил   и   требует   надо   мной   судебного разбирательства,  то  я  предупреждаю:  я  не Мовчан.  И прошу мне завтра утром предоставить слово, я им отвечу обоим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже відповіли, дякую.

 

     ____________________

 

     Починаємо розгляд наступного  питання  -  про  проект  Закону України про Вищу раду юстиції в третьому читанні.

 

     Шановні депутати!  Щоб  вам  не  здавалося,  що  в  нас зараз відбувся неповноцінний розгляд,  я зачитаю  частину  другу  статті 6.6.3 Регламенту: "Верховна Рада може прийняти рішення про читання законопроекту  частинами  з  проведенням  щодо  них   самостійного обговорення   і   голосування".   Ми  все  зробили  відповідно  до Регламенту.

 

     Законопроект доповідає  Костицький  Василь  Васильович.  Будь ласка. Є Костицький? Дивно: бігав два місяці, просив розглянути це питання... Гаразд, переносимо це питання.

 

     _____________________

 

     Розглядається проект Закону про благодійництво та  благодійні організації в третьому читанні.

 

     Доповідає Косів Михайло Васильович. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область).  Шановні  народні  депутати!  У стислому вступному слові хочу сказати,  що в доопрацюванні цього законопроекту брали участь 4  депутатські  комітети - Комітет з питань культури і духовності, Комітет з питань фінансів  і  банківської  діяльності,  Комітет  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  і  Комітет  з питань науки та народної освіти.

 

     Отже, уже на  стадії  підготовки  цього  проекту  закону  він пройшов   широку   апробацію   серед   вас,  шановні  колеги.  Він завізований  Міністерством  економіки,   Міністерством   фінансів, Міністерством   юстиції,   отже,   і   Кабінетом   Міністрів   цей законопроект також був підтриманий.

 

     Оскільки це третє читання, я пропоную не зупинятися на деяких поправках,  зокрема  на тих,  які повністю враховані в остаточному варіанті. І надавати слово народним депутатам лише в тому випадку, якщо  вони  наполягатимуть  на  своєму варіанті,  який відхилили 4 комітети.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Васильовичу,  називайте ті  позиції,  які внесені на третє читання.

 

     КОСІВ М.В.  Одне  з  принципових положень,  як ви пам'ятаєте, було запропоноване Олександром Єльяшкевичем.  Ми  його  врахували. Але колега Єльяшкевич пропонує дещо уточнити, бо йдеться про те...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка стаття?

 

     КОСІВ М.В. Це поправка 5.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас прошу мати на увазі,  що розглядаємо проект постатейно.  Ви називайте статті,  які не були прийняті у  другому читанні, розгляд яких перенесено на третє читання.

 

     КОСІВ М.В.  Це стаття 2, частина четверта. Йдеться про те, що народні  депутати,  Президент  України,  посадові  особи   органів державної  влади  та  місцевого  самоврядування,  а також члени їх сімей можуть займатися благодійництвом тільки у межах отриманих  і задекларованих   доходів.   Це   положення   не  викликало  ніяких заперечень, і я просив би прийняти його в третьому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція зрозуміла?

 

     КОСІВ М.В. Це нормально, по-моєму...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  цього  переліку  додатково   включено   слова "Президент України..."

 

     КОСІВ М.В.  Так,  додаються слова "Президент України".  Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  ставлю цю пропозицію на голосування (Шум  у залі).

 

     "За" - 199.

 

     Слово для обгрунтування має депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатська    група   "Реформи".   Партія "Громада".  Дякую.  Прошу вашої уваги.  Кілька слів з приводу цієї поправки.

 

     Це поправка,    шановні   колеги,   має   на   меті   зробити благодійність справжньою благодійністю,  а  не  засобом  вигравати деяким  посадовим  особам майбутні вибори,  демонструючи,  що вони піклуються про своїх виборців чи про  свій  власний  народ  нібито більше,  ніж ті,  хто не має реальної можливості надати фінансову, матеріальну чи іншу допомогу громадянам України.  Тобто зміст цієї поправки   такий  (я  повторю):  "...Депутати  України,  Президент України,  посадові і службові особи  органів  державної  влади  та місцевого самоврядування,  а також члени їх сімей можуть займатися благодійною діяльністю тільки в межах отриманих  і  задекларованих доходів". Є доходи - будь ласка, займайся благодійництвом зі своїх власних  доходів!  А  те,  що  зараз  іноді  відбувається,  це   - своєрідний  тіньовий  вплив на посадових осіб.  За рахунок внесків здійснюється вплив на прийняття рішень вищими  посадовими  особами держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,   будь   ласка.  Ставлю  на  голосування  цю пропозицію:  додати до тексту частини четвертої  слова  "Президент України".

 

     "За" - 198.

 

     Дякую. Гаразд.  Хто  за  те,  щоб  голосувати поіменно?  Будь ласка.

 

     "За" - 171. Прийнято.

 

     Пропозиція депутата Єльяшкевича голосується поіменно.

 

     "За" - 229.

 

     Далі.

 

     КОСІВ М.В.  Дякую.  Нами  не  проголосоване  дуже  принципове зауваження,   що   стосується   частини  надходжень  у  благодійні організації, яка протягом фінансового року використовуються тільки для  власне  благодійної  діяльності.  Це  стаття  15  "Благодійна програма",  частина друга:  "На фінансування  благодійних  програм повинно  використовуватися  не  менше 80 відсотків надходжень,  що надійшли за фінансовий рік  від  підприємств  і  організацій,  які знаходяться у власності благодійної організації".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка це стаття?

 

     КОСІВ М.В. Сторінка 11, стаття 15, частина друга. Йдеться про те,  що протягом фінансового  року  80  відсотків  надходжень,  що протягом  фінансового  року  надійшли  від підприємств благодійної організації,  повинні  використовуватися  для  фінансування   лише благодійних  програм.  За  умови реалізації довгострокових програм використання коштів  здійснюється  у  відповідності  з  термінами, визначеними цими програмами.

 

     Я чому  хочу,  щоб ми остаточно проголосували цю частину?  Бо після того, як на благодійні цілі використано 80 відсотків коштів, 20  відсотків їх використовується на внутрішні потреби благодійної організації. Це означає, що ці 20 відсотків благодійна організація буде  використовувати для того,  щоб платити за оренду приміщення, комунальні послуги,  опалення,  освітлення  і  таке  інше,  та  на зарплату штатних працівників цієї організації.

 

     Отже, прошу це проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  голосується частина друга статті 15. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.  Це  поправка  26  Комітету  з  питань  оборони  і державної безпеки. Голосуємо редакцію частини другої статті 15.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле    Васильовичу,    я   поставив   це   на голосування, не треба говорити...

 

     КОСІВ М.В.  Запитує колега Кочерга... Пане Кочерга, це стаття 15, частина друга.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінка 11.

 

     "За" - 205.

 

     Вас запитують. Будь ласка, дайте відповідь.

 

     Депутат Шейко має запитання... Зараз переголосуємо...

 

     ШЕЙКО П.В. Михайле Васильовичу! В умовах нормального розвитку економіки організація на господарські витрати і таке  інше  завжди залишала приблизно 3-4 відсотки валового доходу.  Уявімо собі,  що хтось переказав  благодійній  організації  мільйон  доларів.  Вона використала 80 відсотків цих коштів на благодійну діяльність, а 20 відсотків, тобто 200 тисяч доларів, - на оплату комунальних послуг і на все інше, як ви говорите, і на "Мерседес", мабуть... Може, 20 відсотків - не зовсім обгрунтована цифра? Як ви це прокоментуєте?

 

     КОСІВ М.В.  Петре Володимировичу, ідеться не про ті установи, організації,  підприємства,  які  перераховують відповідні суми на благодійницьку діяльність.  Ідеться про статутну діяльність  самої благодійної  організації.  Самої  благодійної організації...  Якщо статутний  фонд  самої  благодійної  організації   складається   з відповідної суми, то вона не матиме мільйонів. Це ж пожертвування. Цих 20 відсотків не вистачить навіть на оплату комунальних послуг. А що стосується підприємницької діяльності, то вона підлягає...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно,  вона  підлягає оподаткуванню.  Проводиться голосування. Прошу. Шановні колеги, залишилося небагато.

 

     "За" - 201.

 

     Так. "Проти" 44 депутати.  Хто голосував "проти"? Будь ласка. Слово має депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Хочу  пояснити,  чому  ми  голосуємо  "проти". Благодійні програми потрібні,  але  треба,  щоб  благодійні  кошти використовувалися  тільки  на  благодійні програми,  а з кошторису покривалися тільки витрати,  необхідні на  утримання  (причому  за мінімальними  нормами)  самої  організації.  Якщо  в  законі  буде передбачено норму 80 і 20 відсотків, то 80 відсотків коштів підуть справді на благодійні програми,  а 20 відсотків - на всі інші цілі

- і комерційні,  і передвиборчі. Під дахом благодійних організацій дуже  зручно влаштуються люди,  які мають кошти з діаспори,  із-за кордону,  і потім вони розігруватимуть карту благодійних  програм. Саме тому за таку норму голосувати не можна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте уточнити тут?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ми пропонуємо,  щоб ця стаття визначала, що на фінансування благодійних  програм  повинні  використовуватися  всі перераховані  кошти  за  винятком коштів,  необхідних для покриття витрат,  пов'язаних із забезпеченням  життєдіяльності  благодійної організації. І все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Депутат Радченко, будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги!  Цю норму я запропонувала б викласти в такій редакції: "На фінансування благодійних  програм  повинна  використовуватись  уся сума  надходжень,  що надійшли за фінансовий рік від підприємств і організацій,  які знаходяться у власності благодійних організацій, за  винятком адміністративно-господарських витрат,  що пов'язані з функціонуванням   організації".   І   якихось    нормативів    тут встановлювати не треба.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  майже  те ж саме,  але формулювання,  мабуть, точніше. Як ви вважаєте, Михайле Васильовичу?

 

     КОСІВ М.В.  Я  просив  би  все-таки  надати  слово  одному  з представників Фонду культури Борису Іллічу.  Борис Ілліч,  скажіть своє слово з цього приводу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Іллічу, будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область).  Шановні колеги!  Я  маю  честь  працювати  в одному  з  найстаріших  фондів,  який  цього  року  відзначив своє десятиліття.  Ну що таке 20 відсотків, якщо нам встановили орендну плату як для комерційної структури:  6 гривень за квадратний метр? У нас немає грошей,  щоб заплатити плату за місяць оренди.  У  нас найнижча зарплата.  У нас в областях залишилося по два працівники. Я вам скажу з досвіду:  по суті неможливо працювати. Зараз держава ж не дає нам ні копійки...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе  Іллічу,  Михайле  Васильовичу!  Так  ваші колеги про  це  ж  і  говорять.  Пропонується  використовувати  на благодійну діяльність усі кошти за винятком сум,  що необхідні для забезпечення життєдіяльності організації...

 

     КОСІВ М.В.  Я  не  заперечую.  Будь  ласка,  прошу,   давайте поставимо це на голосування.  Хоча, Вікторе Лаврентійовичу, я хочу застерегти і вас,  і всіх депутатів:  якщо хтось вважає (і Наталія Михайлівна  в тому числі),  що якісь кошти можуть бути використані на ті цілі,  про які ви говорите,  то це не так. Це ж позастатутна діяльність,  яку контрольно-ревізійна комісія виявить, і керівники організації платитимуть великий штраф.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Васильовичу,  я вас прошу.  Усі це  добре розуміють,  але  давайте  проголосуємо  пропозицію,  яку  депутати Вітренко  і  Радченко   внесли,   власне,   удвох.   Але   точніше формулювання  (я  думаю,  з  цим  погодиться і Наталія Михайлівна) запропонувала колега Радченко.  Ще раз треба повторити  його?  Усі чули? Ставиться на голосування пропозиція нашої колеги Радченко.

 

     "За" - 213.

 

     Я прошу,  ну  зосередьтеся,  будь  ласка.  Ще раз проводиться голосування. Прошу.

 

     "За" - 216.

 

     Слухайте, ну що ж це таке?  Які ще є проти  цього  аргументи? Будь ласка, депутате Яблонський.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Кам'янецьПодільський виборчий округ, Хмельницька область). Щоб не було ніяких сумнівів, може,  записати,  що витрати коштів здійснювати у відповідності із статутом, із суворим дотриманням статуту фонду? І все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  відповідності  із  статутними  вимогами?  Так, голосуємо з цим уточненням...

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.  Але це слід додати до того,  що  пропонувала колега Радченко. Бо в статті можна написати собі будь-що...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  до того, що запропонувала колега Радченко, слід додати слова "відповідно до статутних вимог".

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А. Правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж сказав: "відповідно до статутних вимог". Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 207.

 

     Так... Шановні   колеги!..  Депутате  Шаланський,  надаю  вам слово.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область). Дякую, Вікторе Лаврентійовичу. Я пропоную підтримати колегу Радченко.  Шановні товариші, не можна допустити, щоб статут був важливішим  від  закону.  Якщо  ми  посилаємося  на статутні  вимоги,  то  в  статуті  можна  записати таке,  що різні порушення  будуть   трактуватись   як   потреби   адміністративної діяльності.

 

     Тому я  прошу  підтримати  колегу  Радченко.  Зосередьтеся на цьому, ну, тут немає...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба посилання на статут робити?

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Так,  посилання на статут робити не треба, а от формулювання колеги Радченко треба підтримати, воно нормальне і виважене. Комітет це підтримує, і ми також підтримуємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Ростислав Степанович Чапюк. Будь ласка.

 

     ЧАПЮК Р.С.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська область). Дякую.  Нічого нового не скажу. Треба підтримати пропозицію колеги Радченко, але голосування її слід провести в поіменному режимі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб цю пропозицію голосувати поіменно? Хто за поіменне голосування? Будь ласка.

 

     "За" - 176. Прийнято.

 

     На поіменне голосування ставиться пропозиція Галини Федорівни Радченко  про  використання  надходжень  організацій на благодійні програми,   за   винятком   коштів,   що    використовуються    на адміністративногосподарські цілі. Це буде правильна норма закону.

 

     "За" - 232. Дякую.

 

     Що ще ми не проголосували в третьому читанні?

 

     КОСІВ М.В.     Одне     принципове     положення,     Вікторе Лаврентійовичу...  Шановні  колеги,  я  просив  би  вас   усе-таки зосередитися.  Цієї  пропозиції  у порівняльній таблиці немає,  бо вона надійшла дещо пізніше.  Це пропозиція Бориса Ілліча Олійника. Чому її немає в порівняльній таблиці?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, яка це пропозиція.

 

     КОСІВ М.В.  Ні,  це треба пояснити.  Ця пропозиція стосується податку,  а Комітет з питань фінансів  вважав,  що  доки  не  буде прийнятий   основоположний   Закон   про   оподаткування  прибутку підприємств,  доти у нові закони будь-які податкові норми  вводити не  можна.  Але  цей  закон у нас уже є,  і в ньому є стаття 7 про оподаткування неприбуткових установ і організацій.

 

     Отже, неприбутковими установами і організаціями відповідно до статті  7  цього  закону  вважаються благодійні фонди,  благодійні організації, створені...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Благодійні фоди, благодійні організації...

 

     КОСІВ М.В.  ...Створені у порядку,  визначеному законом,  для проведення   благодійної   діяльності.  Так  от,  надходження  цих організацій звільняються від оподаткування.  Отже,  комітет,  яким керує  Борис  Ілліч,  і сам Борис Ілліч вважають,  що до статті 20 даного  законопроекту  треба  внести  таке  доповнення   (я   його зачитаю):  "Фізичні  і  юридичні  особи,  громадяни,  в тому числі іноземні,  що віддають частину  своїх  прибутків,  заощаджень  або майна на благодійну діяльність, користуються податковими та іншими пільгами згідно із законодавством України".  Тобто  відповідно  до прийнятого нами Закону про податок на прибуток підприємств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Це все, Михайле Васильовичу?

 

     КОСІВ М.В.   "Благодійні  організації,  що  існують  лише  на членські  внески  і  добродійні  пожертвування,  звільняються  від сплати  податків  та  інших  платежів  до  бюджету  із спеціальних фондів".

 

     Гадаю, що це треба прийняти.  Знаєте чому? От дивіться: хтось робить  благодійний внесок,  скажімо,  театрові чи бібліотеці.  Із цієї суми один раз податок уже сплачений підприємством, яке робить цей  внесок.  Але  коли  ця  сума надходить на рахунок театру,  це вважається як прибуток цього театру, і ця сума вдруге обкладається податком.   Такого  ж  не  можна  допустити!  Тому  відповідно  до законодавства,  яке ми прийняли, положення, яке запропонував Борис Ілліч, треба прийняти. Прошу його підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Васильовичу, все?

 

     КОСІВ М.В. Так, усе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Тут є посилання на вже прийнятий закон.  Навіщо ж ми будемо вносити ці зміни, якщо ці норми вже є в чинному  законі?  Яка  необхідність повторювати ці норми в законі, який ми приймаємо?  Адже у нас є  чинний  закон.  Може,  посилання треба все-таки зробити?

 

     КОСIВ М.В. Але ж, Вікторе Лаврентійовичу і шановні колеги, ви напевне щодня чуєте нарікання на те,  що закони,  які  ми  з  вами приймаємо, недосконалі, містять протиріччя тощо. Справа не в тому, що наші закони недосконалі.  Справа в тому,  що  в  нас  викохався такий чиновник, який не хоче виконувати закони, а тому шукає всякі лазівки.  А щоб він цих лазівок не шукав,  чому б готову  норму  з прийнятого нами закону та не перенести в цей закон, ну що від того зміниться?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Єльяшкевич,   будь   ласка.   Увімкніть мікрофон депутата Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Если мы создадим прецедент и начнем переносить нормы  налогового  законодательства  в  другие законы,  то точно так же,  как и представители комитетов,  которые поддерживают благотворительность,  представители других отраслевых комитетов  потребуют перенести в соответствующие законы (например, об  энергетике  или  о  чемто  другом)   льготы,   предусмотренные налоговыми   законами.  Мы  же  хотим  в  будущем  принять  единый Налоговый кодекс! Только в законодательстве, связанном с налогами, может идти речь о налогах. Этот закон принимается только для того, чтобы  было  четко   определено,   что   такое   благотворительная деятельность,   кто   этим   может  заниматься.  А  льготы  должны предусматриваться законами о налогообложении,  и не надо нам опять изобретать велосипед. Есть норма, она действует, и переносить ее в этот закон ни в коем случае нельзя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Максимум  що  тут  можна зробити,  так це записати,  що пільги щодо оподаткування суб'єктам благодійної   діяльності   надаються   відповідно    до    чинного законодавства.  I все!  Не треба повторювати ці норми!  Це,  я вам скажу,  ніколи не робиться.  Цього не роблять ніде. Я розумію ваші побоювання,   але   треба   зробити   посилання,   що   ці  пільги встановлюються   і   застосовуються    відповідно    до    чинного законодавства, і все буде правильно.

 

     КОСIВ М.В. Вікторе Лаврентійовичу, я вас дуже прошу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція ставиться на голосування.

 

     КОСIВ М.В.  Я  не  пропонуватиму  інший варіант тексту,  але, можливо,  ми зробимо посилання не на  чинне  законодавство,  а  на норму  статті 7 Закону про оподаткування прибутку підприємств щодо оподаткування неприбуткових установ і організацій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А ПДВ, акцизний збір, мито? Будь ласка.

 

     КОСIВ М.В. Та це ж стосується всього оподаткування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шейко.

 

     КОСIВ М.В. Я все-таки просив би це уточнити.

 

     ШЕЙКО П.В.  Михайле Васильовичу,  шановний!  Я просив би  вас усе-таки  підтримати пропозицію Віктора Лаврентійовича,  тому що в тексті,  який ви зачитали, згадуються і фізичні, і юридичні особи. Але Закон про оподаткування прибутку підприємств у нас є, а Закону про оподаткування фізичних осіб ще немає.  Тому ми тут конкретного посилання на цей закон робити не можемо.  Вважаю,  що посилання на чинне законодавство було б якраз цілком точною нормою,  так вважає і наш комітет. Отак і можна було б проголосувати.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна    ставити    на    голосування?    Михайле Васильовичу... Хвилинку, ще Борис Iлліч має слово. Будь ласка.

 

     ОЛIЙНИК Б.I.  Шановні колеги,  у  всьому  світі  добродійство заохочується,  а у нас добродійники платять двічі податок.  Треба, щоб це було десь зафіксовано,  бо органи місцевого  самоврядування не  визнають  ніяких  пільг,  а  беруть двічі податок.  Я виступаю востаннє.  Я знаю, що тут можуть виголосити гнівні тиради, мовляв, награбували,  а потім дарують!..  Ми в таких і не просимо. Ті, хто награбував, не дадуть. Вони околіють на своїх мішках з грошима або перестріляються.  Ми  звертаємося  до нормальних людей,  які чесно заробляють гроші.  Скажімо,  колега Панасовський,  який  дав  свої гроші  на  наші програми "Нові імена України",  повинен би сказати про  це  у  своєму  колективі,  щоб  мати  принаймні  пільгу   при нарахуванні податків.  А навіщо йому благодійництво,  коли в нього знову будуть брати податок?

 

     У всьому   світі   доброчинство   заохочується,   та   ще   й відзначається державними і урядовими нагородами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування пропозицію, яку вніс Борис Iлліч Олійник  і  підтримує  Комітет  з  питань  культури  і духовності.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо ще раз, востаннє. Будь ласка.

 

     "За" - 234. Дякую.

 

     Михайле Васильовичу можна голосувати закон у цілому?

 

     КОСIВ М.В. У цілому, так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування закон у цілому.

 

     "За" - 227. Закон прийнято.

 

     Дякую вам.

 

     КОСIВ М.В.  I  я  дуже  дякую  всім  за активну підтримку.  Я впевнений,  що кожен із вас зможе у своїх  найблагородніших  цілях скористатися цим законом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Говорять,  що  благодійнику  легше віддати гроші, ніж розказати, де він їх узяв...

 

     Так. Я  прошу  вас,  зараз  підіть  і   зареєструйтеся   біля столів...

 

     Ні, цього  не  треба.  Закон  вводиться  в  дію відповідно до закону...

 

     Дякую вам  за  роботу.  Зустрінемося  завтра  о  10   годині. Зареєструйтеся, будь ласка.