Стенограма пленарного засідання

16 вересня 1997

 

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  16  в е р е с н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку, присутні і всі, хто нас слухає!

 

     Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Прошу ввімкнути систему.

 

     У залі зареєструвалися 309 народних депутатів.

 

     Ще раз,  будь ласка,  ще раз.  Я прошу, сядьте на свої місця. Прошу зареєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  314  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Одразу хочу  оголосити,  шановні  народні депутати,  що після кожного  вечірнього  засідання,  як  тільки   воно   закінчується, проводиться  контрольна реєстрація біля столів.  Таке рішення було прийнято Погоджувальною  радою  депутатських  груп  і  фракцій  на нараді  керівників комітетів,  депутатських груп і фракцій.  І тут нема про що говорити,  п'ятниця це  вже  показала.  Так  що,  будь ласка,  після закінчення кожного вечірнього засідання реєструйтеся біля столів.

 

     Оголошую запити народних депутатів.

 

     Надійшов запит групи депутатів (Таран,  Кузьменко та інші) до Президента України стосовно ситуації,  що склалася на запорізькому електромашинобудівному    заводі    "Іскра"    щодо    відновлення виробництва.

 

     Шановні колеги,  прошу підтримати зміст цього запиту.  Ставлю на голосування.

 

     "За" - 182. Рішення прийнято.

 

     Як виняток,  надаю можливість сказати  кілька  слів  з  цього питання депутату Тарану, тому що ми кілька разів ставили цей запит на голосування, але, мабуть, не всі розуміють, про що йдеться.

 

     Будь ласка.

 

     ТАРАН М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Леваневський виборчий   округ,   Запорізька    область).    Уважаемый    Виктор Лаврентиевич,  уважаемые  народные  депутаты!  Обращаюсь  к вам по типичному вопросу.  У каждого из вас есть  такие  в  избирательном округе.  Так  вот,  в  Запорожье  расположен  завод  "Искра".  Это уникальное для всего бывшего Союза предприятие,  не говоря уже  об Украине.  Здесь  производят уникальные локационные станции как для вооруженных сил, так и для гражданской авиации.

 

     Но сегодня предприятие, уже восьмой месяц, не работает. Оно - государственное, оно - в списках предприятий оборонного комплекса, не допущенных к  приватизации.  Вы  три  месяца  назад  поддержали обращение  запорожских депутатов к Президенту и Кабинету Министров с просьбой направить туда  государственную  комиссию  для  решения вопросов планирования производства і государственного заказа.  Три месяца прошло,  но ответа ни от одной структуры,  в том числе и от ведущих комитетов Верховного Совета, не поступило.

 

     Буквально в  пятницу,  когда  в этом зале повторно голосовали предложение  направить  депутатский   запрос   группы   депутатов, состоялось   пикетирование   рабочим   коллективом   всех  органов государственного управления в Запорожье.  Ни управление завода, ни областная  и  районная госадминистрации не могут удержать людей от волнений и от неординарных решений.

 

     Поэтому очень большая просьба к  вам.  Это  вопрос  абсолютно неполитизированный,  это  вопрос  экономический.  И я прошу вас от имени  трудового   коллектива   поддержать   направление   запроса Президенту, попросить Кабинет Министров принять конкретные меры по запуску в работу этого предприятия.

 

     Еще раз повторяю,  что у каждого из вас в округах есть  такие случаи.

 

     Виктор Лаврентиевич,   прошу   вас   еще   раз  поставить  на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   я   прошу   вас    підтримати направлення цього запиту.  Ви вже почули всі аргументи.  Ставлю на голосування пропозицію про направлення запиту Президентові.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги, я прошу всіх сісти. Як виняток, ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 229. Рішення прийнято.

 

     Запит групи депутатів (Пасечна,  Красняков та інші,  всього 7 чоловік) до Президента України стосовно ситуації,  що  склалася  у зв'язку  з  прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови N 533 від 6 червня 1997 року щодо припинення подачі газу, електроенергії і води споживачам, які мають заборгованість з оплати.

 

     Ставлю на голосування пропозицію підтримати зміст запиту.

 

     "За" - 201. Підтримано.

 

     Ставлю на   голосування  пропозицію  про  направлення  запиту Президентові.

 

     "За" - 204.

 

     Оскільки сьогодні лише два запити,  я,  як  виняток,  ще  раз ставлю на голосування пропозицію про направлення їх Президентові.

 

     "За" - 207. Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги! Я зроблю деякі оголошення.

 

     Ставлю вас  до  відома,  що  вчора до Верховної Ради надійшов проект Закону про Державний бюджет України на 1998 рік. Крім того, вчора  і  сьогодні я,  врешті-решт,  з'ясував,  що десь на підході також  доповідь  про  хід  виконання  державного  бюджету  України поточного року.  Ви знаєте, що відповідно до статті 96 Конституції разом з проектом закону про бюджет повинна подаватися доповідь про хід  виконання  бюджету  поточного року.  Відповідно до Регламенту після надходження цих матеріалів ви вивчаєте їх до 5 жовтня.

 

     Ще раз кажу, що проект надійшов учора о 19 годині, і я дав вказівку розтиражувати документ і роздати вам.

 

     Про стан  здоров'я  Олександра  Олександровича  і  Олександра Миколайовича.  Стан їх здоров'я задовільний. Я думаю, що ми можемо розраховувати на те, що вони найближчим часом будуть серед нас.

 

     Стан здоров'я  Степана Ільковича Хмари зараз теж задовільний, ви знаєте,  що він у  п'ятницю  був  травмований,  у  нього  струс головного мозку. Нині його стан задовільний, проте потрібен час на реабілітацію.

 

     Депутат Стретович уже вчора був на роботі.

 

     --------------

 

     Тепер я повинен вам сказати, що вчора на нараді з керівниками комітетів,  депутатських  груп  і  фракцій ми дійшли висновку,  що потрібно,  нарешті,  стосовно тих народних депутатів, наших колег, які досі не входять до комітетів, провести голосування списком. Ці люди не можуть навіть отримувати нормальну заробітну плату.

 

     Ось таке  рішення  було  прийнято.  Я   зараз   поставлю   на голосування пропозиції щодо цих наших колег,  і давайте,  нарешті, визначимося.  Це - Дьомін,  371-й виборчий округ,  він подав заяву про  обрання його членом Комітету з питань бюджету ще в 1996 році; Звонарж, 310-й виборчий округ, - до Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД;  Стецько,  201-й виборчий округ, - до Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД;  Тимошенко,  229-й  виборчий округ,  -  до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності; Франчук,  31-й виборчий округ, - до Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД.

 

     Ставлю на   голосування   питання   щодо  всіх  цих  народних депутатів - про включення їх до складу названих  комітетів.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 144. Рішення не прийнято.

 

     Ну, що ж, працюйте тоді у фракціях, погоджуйте.

 

     -----------

 

     Для заяв, будь ласка, запишіться, ще час у нас є.

 

     Омельчук Роман Юстинович. Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧУК Р.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (Замковий виборчий  округ,  Рівненська  область).  Прошу передати слово пану Вернигорі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної   політики   та   праці  (Хорольський  виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу!  Шановні народні  депутати!  Я  вже  вкотре  пропоную  питання  про  Основи законодавства про соціальне  страхування  не  ставити  на  розгляд наприкінці  пленарного  засідання.  А  його  сьогодні  ставлять аж восьмим.

 

     Я дуже прошу,  оскільки голова Комітету з  питань  соціальної політики  та  праці  Юрій  Олексійович  Буздуган  без погодження з членами комітету вніс учора це питання на розгляд Верховної  Ради, перенести його обов'язково на першу половину дня завтра, з тим щоб наш комітет сьогодні провів засідання  і  визначився  з  внесенням цього  питання  на  повторне  друге читання.  Інакше знову,  вже в котрий  раз  цей  законопроект  не  буде  розглянуто.  Прошу  мене підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Худомака. Будь ласка.

 

     ХУДОМАКА В.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий  округ, Дніпропетровська   область).   Шановні  колеги!  Шановний  Вікторе Лаврентійовичу!  Я  недавно  повернувся  з  округу,  де  найбільше запитань  виборці  ставили  щодо  безробіття.  Я представляю місто Синельникове Дніпропетровської області. Якщо за станом на 1 квітня на   обліку  синельниківської  служби  зайнятості  перебувало  985 безробітних,  то вчора мені назвали іншу кількість - 2,5 тисячі. А якщо  в кожного з них по три члени сім'ї,  то отримаємо близько 10 тисяч населення. І це в 36-тисячному місті.

 

     Така сама ситуація в місті  Новомосковську  Дніпропетровської області.  Там безробітних - близько 15 тисяч.  І ми знаємо,  що це при тому,  що не всі,  хто став безробітним, перебувають на обліку служби  зайнятості.  А  такий  високий рівень безробіття спричиняє вкрай негативні наслідки.

 

     Я порівняв реальну картину,  яку  побачив  на  власні  очі  в окрузі,  з проектом Основних параметрів економічного і соціального розвитку країни на 1998 рік,  який нам  8  вересня  подав  Кабінет Міністрів  України.  І на що я звернув увагу?  Лист про погодження підписано Міністерством фінансів  також  8  вересня.  Міністерство економіки  і  Державний  комітет  статистики  підписали його теж 8 вересня.  Як це розуміти?  Це свідчить  аж  ніяк  не  про  глибину вивчення цього питання і цього документа...

 

     А про що в цьому документі говориться?  Про те, що безробіття в Україні дедалі зростатиме.  Тобто Кабінет  Міністрів  не  планує створення нових робочих місць.

 

     І ще   одне   питання.   Спілкуючись   у   своєму   окрузі  з пенсіонерами,  я зрозумів, що система субсидій себе не виправдала. До того ж її ще й прив'язали до оформлення нових паспортів.  Люди, у тому числі хворі,  інваліди, змушені днями, тижнями вистоювати в черзі за паспортами,  а потім - у черзі за субсидіями. У підсумку, отримавши  дозвіл  на  субсидію,  її  не  отримують,  і  борги  по субсидіях  дуже  великі.  Тому  я  вважаю,  що  нам  треба  окремо заслухати це питання.

 

     І ще одне.  У моєму окрузі дуже  багато  сіл,  мешканці  яких користуються  пічним  паливом.  Дніпропетровська  обласна  рада  в п'ятницю розглянула це питання, усім організаціям було встановлено строк,  в  який  вони  повинні  залагодити цю справу.  Але подібна ситуація по всій Україні.  Паливо дуже дороге, його відпускають не по  дві,  а  по одній тонні,  до того ж пенсіонери повинні платити багато за його підвіз.  Тому я вважаю,  що на  це  треба  звернути увагу,   адже  незабаром  зима.  Ми  знаємо,  як  харчуються  наші пенсіонери і знедолені.  І для них  це  ще  один  тягар.  Це  може спричинити дуже сумні наслідки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Бобриньов. Будь ласка, Олександре Васильовичу.

 

     БОБРИНЬОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Балаклавський   виборчий   округ, м.Севастополь).  Уважаемые народные депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на сообщения средств массовой информации об  установлении газовых  счетчиков.  Ныне  готовится на этот счет решение Кабинета Министров.  В прессе говорится  о  том,  что  тот,  кто  установит газовые счетчики,  будет платить одну цену,  а кто не установит, - более высокую цену. Что же происходит?

 

     На мой взгляд и на взгляд моих избирателей,  это лоббирование с   помощью  Кабинета  Министров  интересов  организаций,  которые закупили счетчики. Их никто не устанавливает, потому что они стоят дорого. Например, в Севастополе счетчик стоит 173 гривни.

 

     На мой  взгляд,  если кто-то хочет установить такой счетчик и будет меньше потреблять газа, он должен меньше платить за него. То есть  это  должно  делаться  добровольно,  а  не так,  как у нас в Севастополе,  где пытаются в принудительном порядке  устанавливать счетчики.

 

     Наверное, нужно    дать   протокольное   поручение   Кабинету Министров,  чтобы по данному вопросу на нашем заседании отчитались люди, которые готовят это решение.

 

     И второе. Мне передали обращение адмиралов и генералов запаса и в отставке города Севастополя к  депутатам,  гражданам  Украины, Крыма. Я хочу его зачитать:

 

     "Мы, адмиралы   и   генералы   запаса  и  в  отставке  города Севастополя,  обращаемся к гражданам Украины, Крыма и Севастополя, к многочисленным партиям,  движениям и общественным организациям в предверии предстоящих выборов Президента Украины.

 

     Нас тревожит наша собственная судьба,  будущее наших детей  и внуков,  судьба соотечественников и государства в целом. Все это в наших руках, если мы осознаем себя людьми, а не послушными рабами, свободными   гражданами,   а   не   безвольными   временщиками  на собственной земле.

 

     К выборам Президента в 1999 году мы должны подойти осознанно, проанализировав опыт предыдущих кампаний,  подумать над тем, чтобы нас в очередной раз нагло не обманули.

 

     Вы помните,  когда мы выбирали  первого  Президента  Украины, Леонид Кравчук обеспечил свою победу,  спекулируя на нашем желании жить в дружной славянской семье народов.  Но, став Президентом, он резко изменил курс - на разжигание национализма,  обособленность и попрание прав славян на территории Украины.

 

     Леонид Кучма в период  выборов  обещал  двойное  гражданство, второй   государственный   язык   -  русский,  интеграцию  в  СНГ, прозрачность границ с Россией и тому подобное.  Став  Президентом, он,  вопреки воле большинства избирателей,  резко повернул курс на обособление от России и вступление в блок НАТО,  запретил  двойное гражданство  и  всяческими мерами искореняет русский язык из нашей жизни. Как видим, ложь стала главным двигателем к вершинам власти.

 

     При выборах Семенова мэром Севастополя он также занял пост на русской идее, обещал даже хождение рубля в городе и тому подобное. Но,  сев в кресло,  он бессовестно стал проводить  в  жизнь  идеи, резко отличающиеся от его предвыборной программы,  при нашем общем безразличии к собственной судьбе.

 

     Обращаясь к  вам,  дорогие  соотечественники,  депутаты,   мы призываем  вас  к  тому,  чтобы  в  оставшийся  период  до выборов выработать и провести через Конституцию  механизм  -  положение  о выборах,  которое обеспечило бы нам защиту от обмана.  И в случае, если претендент,  став Президентом,  не выполнит свою предвыборную платформу, он автоматически должен быть переизбран".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Глухівський Лев Йосипович. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ, Львівська   область).   Фракція   Народного  руху.  Шановний  пане головуючий, шановні колеги народні депутати! Нам невдовзі належить ратифікувати договір між Україною і Росією.  І я хочу сказати, що, на жаль,  з боку Росії робиться все для того, щоб така ратифікація не відбулася.

 

     Я хочу  звернути  вашу увагу на те,  що ще 2 вересня Державна Дума Російської Федерації прийняла чергову антиукраїнську заяву. У цій   заяві  говориться  про  те,  як  Україна  посміла  проводити військові навчання з НАТО на  "исконно  русской  земле"  у  Криму, тобто в черговий раз вона тупнула ногою на Україну.

 

     Мої виборці запитують мене,  чому до цього часу наш парламент не реагує на таку заяву.  Мене запитують: що, Україна - це держава чи  це не держава,  чи це шмаття,  об яке можуть витирати ноги всі кому не лінь?

 

     Комітет Верховної Ради України у закордонних справах (і за це треба  подякувати йому) відреагував на це.  11 вересня він прийняв заяву,  у якій засудив таке рішення Державної Думи Росії.  Але  це мала  б  зробити  Верховна  Рада  і направити Державній Думі Росії відповідну заяву з нашого боку. Я хотів би сказати, що до тих пір, поки  Росія  не  денонсує такої заяви,  нам вартувало б,  напевно, утриматися від тих  спільних  українсько-російських  навчань,  які невдовзі  мають  відбутися на Чорному морі.  Це перше,  що я хотів сказати.

 

     Друге. Я  хотів  би  знову  торкнутися  майбутньої  пенсійної реформи, рішення про яку ми хочемо провести через наш парламент. Я інформував про це моїх виборців,  і вони  з  нетерпінням  чекають, коли  ми ці законопроекти розглянемо і коли нарешті пенсії стануть нормальними, коли не будуть усіх стригти під один гребінець і всім виплачувати однакові пенсії незалежно від того,  хто скільки років пропрацював.

 

     Але тут є ще одна проблема,  яку вже нині  можна  розв'язати. Жоден із виборців,  які до мене підходили,  не схвалює того, що ту маленьку пенсію,  50 гривень,  ділять  на  дві  половинки.  Людині вигідніше було б отримати їх один раз.  Причому в два рази дорожче обходиться доставка такої пенсії.  І це в той час, коли так бракує коштів у Пенсійному фонді!

 

     Третє, що я хочу сказати,  шановні колеги. Пам'ятаймо про те, у якому тяжкому становищі знаходяться наші діти. Ми забуваємо, яка допомога  нині  виплачується  на  них.  На  кожну  дитину сьогодні платять 6,7 гривні.  Що це за  кошти!  Я  дуже  прошу  відповідний комітет  і відповідне міністерство подумати над тим,  як збільшити допомогу на дітей.

 

     І останнє.    Сьогодні    вже    говорили    про    вимкнення електроенергії.  Я розумію, що коли генеруючій компанії не платять за  спожиту  електроенергію,  то,  напевне,  треба  якось  на   це реагувати.   Але   це   ненормально,  коли  села  від'єднують  від електромережі тоді, коли заманеться енергокомпанії. Селян завчасно не ставлять до відома,  коли буде вимкнено електроенергію.  І мені каже одна жіночка:  "Дитина почала робити уроки,  а  тут  вимкнули світло.  Дитина пішла спати. Об 11 годині вечора з'явилося світло, і я буджу її,  щоб вона зробила на завтра уроки". Я просив би, щоб хтось  усе-таки  за  цим  наглядав.  Енергокомпанія має право щось робити, але над нею також певний нагляд має бути.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Найда Георгій Іванович. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов.   Конечно,  у  меня  есть  что  сказать,  особенно  о реализации  ранее  принятых  нами  законов.   Так,   в   отношении промышленного   производства   мы   недавно   приняли   решение  о реструктуризации долгов,  но оно не выполняется.  Приняли закон  о возврате  сберегательных  вкладов,  но  он  также  не  выполняется исполнительной властью.

 

     Но то,  что сегодня творится в гуманитарной  сфере,  вызывает наибольшую  обиду.  Поэтому  я  прошу передать слово Борису Ильичу Олейнику.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область).  Дякую.  Те,  що в нас відбувається сьогодні, шановні колеги,  мудро визначив один закордонець, вивчивши феномен нашої приватизації.  Він вигукнув: "Але ж це, панове, сюрреалізм!" Так,  і  це не тільки в приватизації.  Стосовно стану економіки ви вже знаєте.  Стосовно розкрадання і  таке  інше  знаєте.  Тут  уже говорено не раз.

 

     Одначе інші  народи  потрапляли  у  ще  критичніші економічні ситуації і все ж виходили з них,  спираючись  на  свій  історичний досвід,  на  традиції,  на  святині.  Схоже,  що  нас  намагаються позбавити саме цього наріжного  каменя,  аби  перевести  в  розряд отари  без  імені,  роду  і племені,  позбавити нас пам'яті.  А як інакше  розуміти  скоординовану  атаку  на  Шевченка,  Франка,  на Богдана  Хмельницького,  взагалі на опорні фігури,  які визначають наш національний профіль?  І це  в  суверенній  державі,  в  нашій рідній   оселі   за   глухого   мовчання  всіх  патріотів.  Повний сюрреалізм!

 

     Особливо огидний випад вчинила одна  з  газет,  опублікувавши брутальний опус, де опорочується ім'я Лесі Українки, визнаної всім світом геніальної поетеси.  Ніщо не зупинило автора, який перейшов ту  червону рису,  за якою проглядається українофобія,  зневага до нашої національної гідності.  Ніщо, навіть елементарна повага якщо не до поетеси, то хоча б до жінки, та ще й тяжко хворої.

 

     Звичайно, це непростимий гріх, за який у належний судний день воздасться.  Але якщо ми уповатимемо тільки на суд Усевишнього,  а тим  часом  гризуни  пилятимуть нашу кореневу систему,  то чи буде коли і кого судити?

 

     Отже, шановні колеги,  перш ніж шукати ворога за  три  землі, подивимося, як казав один письменник, злодіїв у хаті.

 

     І ще   мене   попросив  товариш  Ніколаєнко  сказати,  що  на Херсонщині   велика   заборгованість   щодо    пенсій.    Водночас господарствами здано 120 тисяч тонн зерна у рахунок цих же пенсій, але його не можуть продати. Отже, треба щось зробити.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Іллічу, дякую, шановні колеги.

 

     Закінчився час,  відведений  для  заяв.  Декілька  слів  щодо порушених питань.

 

     Депутат Вернигора   запропонував   не   ставити   на  розгляд наприкінці засідання соціальних питань.  У нас питання про  Основи законодавства  України  про загальнообов'язкове державне соціальне страхування заплановано на кінець дня.  Чи не  перенести  його  на початок  дня  наступного?  Зараз Юрій Олексійович Буздуган до мене підходив і також запропонував перенести його,  можливо, на завтра, тому  що  не буде депутата Стояна,  який повинен бути присутнім на цьому розгляді.  Ви будете? Я не зрозумів тоді. І ви не проти, щоб ми розглядали?

 

     Я оце слухаю і думаю, що, може, взагалі зняти треба було б це питання,  хай вони спочатку визначаться самі,  щоб не влаштовувати боїв місцевого значення в залі.

 

     Питання про      Основи     законодавства     України     про загальнообов'язкове соціальне державне страхування  передбачено  в порядку  денному  на  сьогодні.  Давайте тоді на завтра перенесемо його.  А  тим  часом  зберіться  на  засідання,  я  прошу  вас,  і розберіться, щоб не було розбіжностей, хоча б усередині комітету.

 

     Тепер щодо  питань,  порушених  депутатом Худомакою.  Система субсидій себе не виправдала -  з  цим  твердженням,  думаю,  можна погодитися.  Ми  всі  пересвідчуємося  в  цьому  у  своїх виборчих округах.  Це просто знущання над людьми,  це дуже часто приниження їх гідності.  Навіть спостерігати це страшно.  Ми вже говорили про те,  що,  мабуть, треба шукати якісь інші засоби, щоб оці злиденні кошти якось прилучалися до пенсії,  до заробітної плати,  щоб люди не ходили,  не вистоювали  черги  і  не  падали  в  чергах.  Це  в основному пенсіонери.

 

     На мою  думку,  треба  буде порушити це питання на Дні уряду, нехай він над ним працює.

 

     Депутат Бобриньов говорив про  порядок  встановлення  газових лічильників і про забезпечення населення на зиму паливом.  Мабуть, насильницькими методами запроваджувати лічильники не годиться, але треба зробити все для того,  щоб ці лічильники все-таки були. Адже ми добре  знаємо  (уже  є  відповідна  практика),  що  мінімум  на третину,  а  то і в кілька разів менше платити треба тим,  хто має лічильники.  Тому,  мабуть,  коли будемо заслуховувати питання про стан справ в енергетиці,  треба, щоб нам дали чітке пояснення щодо порядку встановлення газових лічильників.

 

     Депутат Глухівський.  Дійсно,  ми підходимо  до  питання  про ратифікацію великого договору між Україною і Росією. Ви знаєте, що є цілий ряд додаткових угод.  Після того як  ми  вивчимо  висновки профільного  комітету  і  комітету  Мухіна,  можна  буде  з повним знанням  справи,  з  повним  знанням  усіх  тих  матеріалів,   які супроводжують   цей  головний  документ,  приступати  до  розгляду питання про ратифікацію цього договору.

 

     І на цьому тлі,  звичайно,  заяви Державної  Думи  не  можуть сприйматися інакше як недружні акти.  Це зрозуміло.  Наш Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД добру заяву зробив.  Але якщо ви  вважаєте  за  необхідне,  щоб була і заява Верховної Ради,  то треба це питання підготувати в комітеті і запропонувати до порядку денного.  Я  думаю,  не буде ніяких проблем з тим,  щоб розглядати його на засіданні Верховної Ради.  Я прошу тоді, Борисе Іллічу, це питання розглянути у комітеті і внести пропозиції Верховній Раді.

 

     Решта порушених питань - це,  як то кажуть,  біль душі,  і ми все  це  сприймаємо.  Я  думаю,  що  і  наші   виборці   поділяють стурбованість депутатів.

 

     Зараз ми  маємо  приступити до питання про порядок денний.  Я хотів би одразу запропонувати вам  перенести  питання  про  проект Закону України про порядок денний восьмої сесії Верховної Ради.  І ось чому.  Ви пам'ятаєте,  що проблема в основному у  нас  виникла через  те,  що  не  було  готове  до  включення до порядку денного питання про приєднання Верховної Ради  до  МПА.  А  ви,  звичайно, знаєте,  що  у  нас  є і прихильники,  і противники розгляду цього питання.  Тут потрібно виходити з  норм  Регламенту.  А  Регламент говорить   про  те,  що  нам  спершу  потрібно  отримати  висновок відповідного комітету.  Зараз це питання на розгляді в Комітеті  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД.  Нам  передали протокол засідання комітету,  де сказано,  що вони прийняли до розгляду  це питання.

 

     Єдине хочу   вам  сказати,  шановні  колеги.  Я  керуватимуся Регламентом.  Якщо протягом 15 днів,  передбачених Регламентом  на розгляд  цього питання в комітеті,  комітет не подасть нам ніякого рішення - ні позитивного, ні негативного (він може подати будь-яке рішення),  ми в такому разі будемо приймати тут своє рішення. Тоді ми  при  наявності  заяви  від  тих,  хто  ініціював  це  питання, розглядатимемо це питання тут, на засіданні Верховної Ради. Тому я прошу комітет протягом 15 днів прийняти рішення з цього питання  і внести його на розгляд Верховної Ради.  Не можна зволікати,  бо це все пов'язане із затвердженням порядку денного сесії.

 

     ------------------

 

     Тому пропоную перенести питання про  порядок  денний  восьмої сесії,  а  порядок  денний на два тижні я прошу з урахуванням оцих пропозицій затвердити зараз.  Є запитання щодо порядку денного  на два тижні? Стільки рук піднялося! Запишіться, будь ласка.

 

     Будь ласка, виставте 15 хвилин.

 

     Алексєєв Володимир Геннадійович. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Спасибо.  Виктор Лаврентиевич, я считаю, что в повестку дня   должна   быть   обязательно   включена  информация  министра энергетики.  Вы знаете,  что наши с вами округа находятся в  одном городе и там постоянно отключают подачу электроэнергии. Выходят из строя бытовая техника, компьютеры. Мало того, я вчера встречался с руководителями некоторых предприятий,  и они сообщили, что даже те предприятия,  которые  платят  за  электроэнергию,  отключаются  и потому не могут нормально работать.

 

     Ситуация переходит в крайне критическую стадию. Если сейчас у нас отключают электроэнергию,  то что будет зимой,  когда  расходы тепла  резко возрастут?  Я считаю,  что обязательно надо поставить информацию или отчет министра энергетики,  чтобы в конце концов  и депутаты  Верховного  Совета,  и  народ  Украины  знал,  что у нас происходит и что нас ожидает в ближайшее время.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутате Брит. Будь ласка.

 

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область). Прошу передати слово Івану Сергійовичу Чижу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область).  Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Вікторе  Лаврентійовичу,  я  вносив  пропозиції (вони зафіксовані) щодо порядку денного,  їх дванадцять.  Які питання,  з нашої точки зору, є пріоритетними? Насамперед це уточнення показників бюджету, з тим щоб додати принаймні 200 мільйонів  гривень  на  компенсацію заощаджень  -  того,  що  було  на  ощадкнижках,  того,  що  через облігації пройшло,  і так далі.  Інакше  доведеться  протягом  625 років  виплачувати  по 200 мільйонів,  бо всього треба 121 мільярд виплатити.

 

     Ось конкретний приклад.  До мене звернувся (а таких  звернень багато)   Бортник   Микола  Арсентійович,  житель  села  Грушківці Летичівського району.  Страшна ситуація:  загинув син, дружина без роботи,  він  сам  без роботи,  другий син теж звільнився,  не має роботи,  людина перенесла двічі чи  тричі  тяжку  операцію.  Тепер треба  на  серці  операцію  робити,  але немає за що.  Водночас на книжках є десь 12 тисяч карбованців старими  грішми.  То,  мабуть, для таких людей нам треба передбачити компенсацію.

 

     У довідці  записано:  "коли  буде  внесено проект".  Я тому і вносив пропозицію,  щоб уряд вніс такий проект.  Я просив би  дати відповідне доручення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Марченко Володимир Романович. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський  виборчий  округ,  Сумська область).  Уважаемый Виктор Лаврентиевич,  уважаемые депутаты!  Давайте мы  как-то  упорядочим свою  работу  и  будем действовать в рамках Регламента.  Сегодня в повестке дня записан первым вопрос о повестке дня восьмой  сессии. Я  записался  в  установленном  порядке  и  хочу  использовать для реплики не одну минуту,  а как того требует Регламент,  минимум  5 минут.  Три  минуты,  которые сейчас предоставляются,  - это также нарушение Регламента, за это мы не голосовали.

 

     Настоятельно прошу,  чтобы предложения,  которые мы вносили в повестку  дня,  были включены и вообще была принята повестка дня в целом,  а не кусками.  Потому что когда она  принимается  кусками, появляются  такие  новшества,  как  вопрос  о  выходе  из кризиса, предложенный депутатом Пилипчуком,  и прочие, которые мы вообще не рассматривали  и  не  включали  в  повестку дня.  То есть мы опять становимся заложниками Секретариата, Верховный Совет не определяет свою работу.

 

     Что конкретно?  Сечас в Украине обостряется положение в связи с тем,  что отключают электроэнергию.  На Сумщине  не  выплачивают заработную плату,  пенсию дробят и прочее.  Не определены принципы работы промышленности, энергетики, предприятия останавливаются.

 

     Поэтому, Виктор  Лаврентиевич...  Я   знаю,   что   вы   дали поручение...   или   письмо   направили  Президенту.  Без  доклада Президента...  И не того  спектакля,  который  устраивался,  когда Александр Александрович руководил...  Ни разу Президент Украины не отвечал на вопросы депутатов.

 

     Я настоятельно  прошу  включить   в   повестку   дня   доклад Президента в полном обкеме и проект Закона о трудовых коллективах, который мы подали в установленном порядке. Я прошу его включить на эту    неделю,    чтобы   трудовые   коллективы   получили   право контролировать и работу предприятий,  и директорат,  и  влиять  на происходящие процессы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу.

 

     Кузнєцов Павло Сергійович. Будь ласка.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Краматорський виборчий  округ,  Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (Красноармійський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Я  хотел  бы привлечь ваше внимание к следующей проблеме.  Согласно Конституции нами должна выполняться контрольная  функция.  На  многие  законы, принятые   Верховным  Советом,  Президент  наложил  вето.  Их  уже несколько десятков.  Это законы по  принципиальным  вопросам  -  о пенсиях,  о  повышении  тарифов  и  другие.  Сроки подписания этих законов прошли. У нас Президент каждый день нарушает Конституцию и никакой ответственности за это не несет.

 

     Этот вопрос мы,  Виктор Лаврентиевич, обсуждали. Это дикость, что Президент не подписывает принятые законы,  по которым мы  вето преодолели.  Я  предлагаю один из дней посвятить только обсуждению законов, на которые Президент наложил вето. Это первое.

 

     Второе. Мне представляется,  что в обязательном порядке мы  в сессионном зале должны обсудить проблему импичмента.

 

     Третье. Мы   должны   обсудить,   как   нами   осуществляется контрольная функция.  Кто дал право Президенту субкектами закона о выборах сделать администрации областей? Они уже сегодня определяют кандидатов, которые будут ими поддержаны и должны быть избраны.

 

     Я предлагаю в порядке  выполнения  нами  контрольной  функции заслушать отчет Кабинета Министров по двум принципиальным вопросам

-  о  выплате  заработной  платы  и  о  борьбе  с   организованной преступностью в государстве.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Черепков Володимир Федорович. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і туризму  (Артемівський  міський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской партий. У меня три предложения.

 

     Первое. В субботу и воскресенье в Артемовске был день города, на улицы вышло много людей. Выдвигалось требование, чтобы принятие Закона Украины "Про внесення  змін  до  статтей  19  и  64  Закону України про пенсійне забезпечення" было приближено.  Тем более что выполнено ваше поручение,  которое вы давали депутату Буздугану, - предоставить  финансовый  расчет.  Люди  просят,  чтобы  в газетах разных уровней были опубликованы результаты поименного голосования по  этому  вопросу.  Они  говорят:  "Чтобы  мы  знали,  кому глаза выцарапывать".

 

     Поэтому прошу  данный   вопрос,   который   запланирован   на пленарную  неделю  23-26  сентября,  перенести  хотя  бы  на  этот четверг.

 

     Второй вопрос.  Прошу   вас   поручить   Кабинету   Министров предоставить  промежуточную  информацию о выплате задолженности по зарплате.  И не только бюджетникам,  но и по отраслям.  Потому что все прекрасно понимают, что к 1 ноября, как говорил Президент, это выполнено не будет, и 1 ноября станет днем обмана.

 

     И последнее  -  о  вхождении   Украины   в   Межпарламентскую ассамблею.    Это    вопрос   не   только   политический,   но   и социальноэкономический,  потому что необходимо сближение в области законодательства,  чтобы лучше работала экономика и лучше решались социальные вопросы.

 

     Вчера на совещании руководителей комитетов и фракций я просил (а  вы  пообещали),  чтобы  сегодня депутатам раздали материалы по этому вопросу.  Нам не нужны  результаты  голосования,  мы  и  так знаем, куда этот комитет "рухается". Нам важна обкективная сторона дела.  Без включения этого вопроса  в  повестку  дня  я  за  общую повестку голосовать не буду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Радченко. Будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ,  Чернігівська область).  Прошу передати слово депутату Штепі, 42-й виборчий округ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Штепа. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов. Поскольку в средствах массовой  информации  дана  информация,  что Президент  взял  под  личный  контроль  погашение задолженности по заработной плате,  на очередном Дне правительства здесь, наверное, должен  стоять  Президент и отчитаться перед нами,  депутатами,  и гражданами Украины о том,  как осуществляется его личный контроль. Это - первое.

 

     И второе.  Предполагается  в  течение  этих  двух  дней нашей работы  рассмотреть  проект   Закона   об   электроэнергетике.   Я поддерживаю   предложение  депутата  Алексеева  и  многих  других. Поскольку  та  вакханалия,  которая   происходит   с   отключением электроэнергии, а также газа, касается не только предприятий, но и рядовых граждан,  я просила бы  дать  сегодня  поручение  Кабинету Министров и комитету, который готовит законопроект к рассмотрению, раздать нам документ,  который  находится  в  Минюсте  Украины,  - Правила    предоставления    услуг   потребителю   электроэнергии, предусматривающие  взаимную  ответственность.  Это   должно   быть сделано  согласно  Регламенту  (статья 6.6.9).  Мы должны положить конец тому беспределу,  который сейчас имеет место  с  отключением электроэнергии. Нарушается Конституция, нарушаются права людей - и тех,  которые платят за электроэнергию,  и тех, кто не платит, так как ни зарплаты, ни пенсии им сегодня не выдают.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Мовчан. Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський виборчий  округ,  ІваноФранківська область).  Прошу передати слово заступнику голови  Комітету  у  закордонних  справах  Зайцю  Івану Олександровичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Заєць. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ,  м.  Київ).  Шановні  депутати!  Дозвольте  не погодитися з пропозицією перенести затвердження порядку денного на  потім.  Нам кажуть,  що, бачте, Комітет у закордонних справах попередньо ще не розглянув  питання  про  приєднання  Верховної  Ради  України   до Міжпарламентської  асамблеї СНД.  Якщо ми підемо таким шляхом,  то створимо небезпечний прецедент.  Нас змушують обслуговувати примхи і бездіяльність керівників Комуністичної партії України.

 

     Історія цього питання така. Ні 15, ні 28, ні 29 серпня,  ні 2  вересня,  в  день  відкриття  сесії,  пропозиції включити  до  порядку  денного це питання не було.  За Регламентом такі  пропозиції  подаються  за   місяць   до   відкриття   сесії. Відпочивали й не працювали,  адже літо було!  Але 2 вересня,  коли сесія вже розпочалася,  керівники КПУ, а згодом і Прогресивної СПУ вискочили,  як Омелько з конопель,  з цією пропозицією і розпочали шантажувати депутатів аж до відмови голосувати в цілому за порядок денний.

 

     А сьогодні  кажуть:  от  як  розгляне  Комітет  у закордонних справах  (а  саме  це  Регламентом   передбачено),   тоді   будемо затверджувати  порядок  денний.  Тобто  Верховна  Рада  обслуговує примхи керівництва комуністів.

 

     Я вважаю,  що треба сьогодні затвердити порядок денний.  Його обговорено, всі пропозиції було подано на друге читання. А питання про приєднання до Міжпарламентської асамблеї,  оскільки  керівники комуністів  подали  його у невизначений термін...  Треба почекати, поки його розгляне наш комітет,  а наш комітет включив це  питання до розгляду, і ми його розглянемо і подамо наші висновки.

 

     Я пропоную, шановні депутати, не йти на прив'язі у керівників Комуністичної партії України. Хай не гуляють, а хай працюють! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Душейко Петро Григорович. Будь ласка.

 

     ДУШЕЙКО П.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Чорнобаївський виборчий округ,  Черкаська область). Шановні  колеги  депутати,  шановний  Вікторе  Лаврентійовичу!  На сьогодні склалася така ситуація,  що вже внесено на розгляд проект бюджету на 1998 рік,  проте ще не введено в дію Закон про введення в  дію  Закону  про  Державний бюджет на 1997 рік.  Цим самим,  що особливо турбує нас,  аграрників,  виключені  з  фінансування  ряд статей,  зокрема  "Відшкодування  затрат  на  будівництво об'єктів соціально-культурного призначення",  "Підтримка  тваринництва"  та інші.  Фактично сталося так,  що селянину навіть за тим залишковим принципом, якого дотримувалися раніше, нічого не дісталося.

 

     Я звертаюся до вас, шановні депутати, з проханням включити це питання  до  порядку  денного  і  розв'язати  його  остаточно.  Це неправильно,  що Закон про Державний бюджет прийнято,  а закон про його введення так і залишився за бортом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Сирота Михайло Дмитрович. Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Придніпровський  виборчий  округ, Черкаська область).  Група "Конституційний центр". Шановні народні депутати!  Треба йти  жорстко  за  Регламентом,  яким  передбачено затвердження  на першому пленарному засіданні кожної сесії порядку денного. Я вважаю, що відкладати затвердження порядку денного - це грубе порушення Регламенту.  Уявімо собі, що через 13 днів ще одна депутатська  група  наполягатиме  на  включенні  якогось  питання, скажімо,  про приєднання до НАТО, або Комітет з питань екологічної політики вимагатиме включити питання про затвердження  екологічної програми  очищення  води  в  Дніпрі.  Що,  ми будемо чекати,  поки комітети розберуться з цими питаннями?

 

     Група "Конституційний центр" категорично  вимагає  додержання Регламенту,  затвердження порядку денного і перенесення акцентів з політики на економіку,  на виконання бюджету 1997 року і прийняття бюджету 1998 року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  репліки надається депутату Симоненку. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Фракция коммунистов. Наша позиция относительно рассмотрения  вопроса о присоединении к Межпарламентской ассамблее понятна каждому человеку,  ибо это  крупнейшая  проблема,  носящая экономический   характер.   Мы  столкнулись  с  массой  нерешенных вопросов,  и они сегодня ставятся  теми  или  иными  политическими силами и в Украине,  и в России. А в ответ на выступление депутата Зайца хочу подчеркнуть следующее:  когда звучат обвинения в  адрес Коммунистической  партии  Украины...  За  шесть  лет независимости Украины выступлениями Зайца доказано одно: у них независимость еще одну особенность приобрела - независимость языка от мозгов. Если и далее она будет так реализовываться,  то,  действительно, мы будем иметь "самостоятельное суверенное государство".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Надаю слово депутату Зайцю.  Він має право, але я вас прошу...

 

     ЗАЄЦЬ І.В. Шановні депутати, шановний головуючий! Ви побачили ще  раз  лицемірство  керівника Комуністичної партії України Петра Симоненка.  Замість  того  щоб  сказати,  що  по  суті  Заєць  був неправий, що комуністи подали вчасно законопроект, що я обманув чи ще  що-небудь,  він  зайнявся  простою  демагогією  і  підвищенням акцентів.  Це ще раз показує,  що аргументів у Симоненка немає,  є одні образи.

 

     Пане головуючий,  шановні депутати! Ви побачили, що комуністи не  подали  вчасно  цієї пропозиції.  Ми мусимо затвердити порядок денний,  а комуністи тепер хай чекають.  Я звернувся б до  простих комуністів:  якщо  ваше  керівництво  не  справляється  із  своїми обов'язками,  якщо воно вчасно не  готує  законопроекти,  а  потім примушує блокувати роботу Верховної Ради,  не голосуючи за порядок денний,  то навіщо вам таке керівництво,  кому  воно  потрібне?  Я вважаю,  якщо  ти  -  керівництво,  то ти відповідаєш не тільки як політик, а відповідаєш за свою партію.

 

     Готуйте, пане Симоненко,  вчасно,  а не жартеся під сонцем  у Криму.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Я зобов'язаний  надати  слово  ще двом керівникам фракцій,  і закінчимо обговорення.  Ви вже добре розім'ялися.  Борису Іллічу я надам обов'язково слово.

 

     Виступлять депутати Чорновіл і Чиж. Два - і все. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Подільський  виборчий округ,  Тернопільська  область).  Шановні  колеги!  Те,  що  зараз відбулося,  дуже добре засвідчує,  в яку ситуацію нас хочуть знову поставити  в  цій  Верховній  Раді.  Ви знаєте,  коли ми вперше не підтримували питання про трансляцію сесії по радіо,  то мотивували це  тим,  що тут уже перейдено будь-які межі.  Ви пригадуєте деякі виступи - Моісеєнка,  Марченка і так далі з особистими випадами, з особистими образами.

 

     Тільки що  лідер  комуністів...  Я згоден,  що не наша справа чистити кадри у комуністів.  Але,  їй-Богу,  я згоден  із  Зайцем. Подумайте,  хіба  можна  людину,  яка  отак  аргументує особистими образами,  і далі тримати на чолі партії,  яка на щось претендує в цій державі?!

 

     Я пропоную припинити цю демагогію,  йти чітко за Регламентом. Вікторе Лаврентійовичу,  ви дуже добре  вели  пленарні  засідання, постійно   дотримувалися   Регламенту,   але   сьогодні   вирішили відступити,  придумали оці 15 днів. Де в Регламенті записані ті 15 днів?  Ставте  на  голосування  прийняття  порядку  денного сесії. Провалять,  то провалять.  Ще раз наші громадяни побачать,  чи  їм потрібна  оця  МПА,  чи  потрібно  єднатися  з  парламентом,  який оголошує  Крим  і  Севастополь  своєю  територією,  чи  справді  у Верховній   Раді   хтось  хоче  займатися  економічними  законами, бюджетом,  податковими законами,  пенсійними і так далі. Ставте на поіменне голосування питання про прийняття порядку денного сесії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Чиж.  Будь ласка.  І потім Борис Ілліч.

 

     ЧИЖ І.С.  Фракція Соціалістичної і Селянської  партій.Шановні колеги!  Сьогодні,  якщо  хочете,  в цій залі з'ясовується,  хто є патріотом  України.  Тому  що  приєднання   до   Міжпарламентської асамблеї  СНД  - це не тільки політичний момент,  хоч і політичний також, а передусім економічний.

 

     Демократи Росії на чолі з Єльциним,  Чубайсом, Гайдаром, яких дуже люблять наші демократи,  блокують економіку України, фактично роблять усе для того,  щоб Україна не  могла  піднятися  в  своєму економічному  зростанні.  Вплив  на ситуацію можливий тільки через демократично обрані представницькі органи,  через Міжпарламентську асамблею, через контакти з депутатами, через розуміння і співпрацю з метою узгодження законодавства.  Росія об'єктивно заінтересована в Україні, в наших ринках, а ми об'єктивно заінтересовані в ринках Росії.

 

     Тому той,  хто сьогодні рве на собі вишиванку,  хто  не  хоче вступати  до СНД,  до Міжпарламентської асамблеї,  фактично займає антипатріотичну,  антидержавну позицію.  От і вся логіка.  Фракція виступає  за  те,  щоб  ми сьогодні внесли до порядку денного дане питання.  Інша справа,  що обговорення може закінчитися  не  таким результатом,  на який сподіваємося.  Але це буде демократично,  це буде нормально.

 

     Я думаю,  що треба включати,  розглядати.  У такому  разі  ми затверджуємо перелік питань на всю восьму сесію.

 

     Дякую, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Борис Ілліч Олійник. Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.  Шановні  колеги!  Я  хотів  би закликати вас до спокою і повідомити таке.  На засіданні комітету  розглядалося  це питання.  Воно стоїть не вперше.  Подано в установленому порядку і спущено через структури.  Ми дотримались усіх  належних  процедур, але комітет переважною більшістю не рекомендував його до розгляду. Проте це не має значення для розробників,  вони вносять його прямо на сесію. Так чи інакше доведеться це питання слухати.

 

     Щодо того,  Іване Олександровичу,  хто кого обслуговує, то ми з'ясуємо це в іншому місці.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання закінчено. Я хочу сказати ось про що.

 

     Шановні колеги!  Одразу хочу відмести те,  що я зараз порушив Регламент.  Я одне зробив не так,  як мав зробити.  Я повинен  був поставити одразу питання на голосування,  і, звісно, нам результат був би відомий.  Так,  на поіменне. Я зараз це зроблю. Але я знав, який буде результат.  Тому хотів,  щоб тут не було оцих політичних пристрастей,  які зараз у вас проявилися.  Ви один на одного хвилі погнали.  Я  просто  хотів вийти із становища - затвердити порядок денний на два тижні і працювати.  А ми почали з цих "розминок".  Я розумію, що почався робочий тиждень і треба трошки розім'ятися, що ми і зробили.

 

     Шановні колеги!  Я  з  великою  повагою  ставлюся  до  Бориса Ілліча.  Але  ось  яка річ.  Чому я так питання ставив?  Я не можу зараз ставити на голосування питання внесення до  порядку  денного питання щодо МПА, оскільки формально немає для цього підстав. Якщо я це зроблю не за Регламентом,  то ви розумієте, що з другого боку я буду отримувати стусани. Тому я діятиму тільки за Регламентом.

 

     А виходить  ось як.  Ми домовилися,  і всі погодилися,  що це питання повинно пройти через комітет.  15 днів на розгляд дається. Що має зробити комітет?  Він має прийняти рішення.  Я вже відверто говорив вам,  Борисе Іллічу,  що якби  ви  прийняли  на  засіданні вашого  комітету  рішення  не  рекомендувати  це питання внести до порядку денного,  я сьогодні поставив би  тут  це  питання,  і  ми прийняли б остаточне рішення.

 

     А вони ось яке рішення прийняли: прийняти на  попередній  розгляд  комітету.  Значить,  комітет  ще розглядатиме це питання.  Розумієте?  Ось про що мова йде. І на це їм дається 15 днів згідно з Регламентом.

 

     Ось чому я не ставив на голосування цю пропозицію.  А  зараз, оскільки  ви  все  це  розтлумачили  один  одному  і всім нам,  я, звичайно,  поставлю  дане  питання  на   голосування.   Я   просто зобов'язаний це зробити.

 

     Щодо деяких зауважень,  які тут були висловлені, зокрема щодо заяви депутата Алексєєва і ряду інших депутатів.  Давайте  зробимо так.  Питання треба сформулювати,  і я це зроблю,  тобто сформулюю питання про інформацію Кабінету Міністрів,  і заплануємо  його  на один із днів - середу або четвер. Дамо можливість підготуватися, і нехай вони зроблять інформацію про  стан  справ  із  забезпеченням електроенергією. Адже це відбувається не тільки в Харкові, так? Це відбувається по всій державі.

 

     Щодо уточнення  показників  бюджету  (про  це  говорив   Іван Сергійович Чиж).  Я звернуся з цим питанням до Кабінету Міністрів, і не тільки з цим питанням.  Суми на  виплату  вкладів,  звичайно, треба збільшити ще в цьому бюджетному році, я вже не кажу про 1998 рік.

 

     Маю сказати,  що керівник державного радіо підтвердив,  що ми затвердили необхідну суму для телебачення і радіо - загальну суму, але радіо і телебачення між собою її якось не так поділили. Думаю, слід зробити уточнення в бюджеті,  щоб радіо теж отримало потрібні кошти. Але втручатися в їх внутрішні розрахунки ми не можемо.

 

     Я веду до того,  що  така  потреба  є.  Вони  повинні  внести пропозиції про зміни до затвердженого бюджету.

 

     Стосовно того,  про  що говорив Володимир Романович Марченко. От ви кажете:  "кусками".  Але ж затвердженого порядку денного  на сесію  немає,  тому  й  затверджуємо  порядок денний на два тижні. Треба мати порядок денний сесії, тоді не будемо виривати шматками. Нагадую  ще  раз,  що  до  затвердження  порядку  денного сесії ми повинні розглядати тільки ті питання, які визначені Президентом як невідкладні. Тому слід нагально затвердити порядок денний сесії.

 

     Щодо контрольної   функції.   Справді,   нам   треба  частіше заслуховувати інформацію про виконання законів.

 

     Між іншим,  майже всі питання, які ви порушували, є в порядку денному  сесії,  який  нам  треба  затвердити.  І  тоді  все  буде нормально.

 

     Симоненко Петро Миколайович ставив ряд питань.  Я  думаю,  їх просто треба розкласти,  як кажуть,  по полицях і все це, справді, робити.  І контрольна функція повинна бути,  і,  можливо, виділити спеціальний  день  для  розгляду  питань,  які  пов'язані  з  вето Президента.  Проте маю  зауважити,  що  ми  можемо  розглядати  ці питання тільки після того,  як комітет підготує їх до розгляду. Їх налічується 34. Як будуть готові - розглянемо.

 

     А щодо контрольної функції,  то нам,  мабуть,  кожного  тижня треба заслуховувати інформацію про виконання прийнятих законів. Це ми врегулюємо.

 

     Щодо статей 19 і  64.  Ще  раз  нагадую,  що  ми  це  питання проголосували 2 вересня. Я бачу тільки одну можливість повернутися до його розгляду - затвердивши його в числі питань порядку денного восьмої сесії.  Інакше ми не зможемо його знову розглядати, бо вже проголосували й прийняли негативне рішення.

 

     Далі. Депутат Душейко правильно сказав, що Закон про введення в  дію  Закону про Державний бюджет не вступив у силу,  тому що не підписаний Президентом.  Треба,  справді, прискорити розгляд цього питання  в  комітеті,  і  ми  повинні  свою  точку  зору  виявити, проголосувавши тут у залі.  Згідно з Конституцією,  коли закон про бюджет прийнятий,  він вступає в силу. Та є ще ряд механізмів, які там передбачено. Про деякі з них ви згадували, а про деякі ні.

 

     Щодо затвердження порядку денного на восьму сесію.  Ставлю на голосування пропозицію про те, щоб голосувати в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 125. Прийнято.

 

     Я зараз поставлю  на  голосування  питання  про  затвердження порядку  денного  на  восьму  сесію.  Але є кілька пропозицій щодо внесення до порядку  денного  ще  деяких  питань.  Якщо  ми  зараз проголосуємо  порядок денний на сесію,  їх не можна буде включити, бо рішення прийматиметься вже не  третиною  голосів  депутатів,  а більшістю.

 

     Скажімо, дати  доручення  про  поетапний  звіт  про погашення заборгованості  із  заробітної  плати  і  пенсій.  Я   обов'язково звернуся до Кабінету Міністрів. Прошу Секретаріат підготувати таке звернення.

 

     Депутат Гуров,  заступник голови Комітету  з  питань  базових галузей,  пропонує  внести  до  порядку  денного сесії питання про проект Закону України про встановлення ввізного (експортного) мита на  відходи  та  брухт  чорних  і кольорових металів.  Комітет уже підготував це питання до розгляду.

 

     Цей же комітет пропонує розглянути на  восьмій  сесії  проект Закону про державну підтримку суднобудівної промисловості України. Це питання також підготовлене.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  про  включення  до  порядку денного сесії цих двох питань.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Дякую. Ставлю  на голосування в поіменному режимі питання про затвердження порядку денного восьмої сесії Верховної Ради  України (Шум у залі). Зніміть голосування.

 

     Надаю слово  депутату  Яценку  (Шум у залі).  Що незрозуміло? Яценко кричить, йому незрозуміло.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська  область).  Я  думаю,  не  всім  зрозуміло,   особливо Кендзьору,  який  не  розбирається  в  питанні й кричить про якісь рішення Державної Думи, яких вона не приймала.

 

     Вікторе Лаврентійовичу, я пропоную ставити на голосування для затвердження  порядок  денний з питанням про СНД і без питання про СНД. Тоді всім буде зрозуміло, за що голосуємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Уточнюю:  питання про СНД не готове для  внесення до  порядку  денного  (Шум у залі).  Виходячи з цього й голосуйте, будь ласка.  Я стільки пояснював,  а ви зараз реагуєте так, нібито вперше  почули про це.  Отже,  без питання про МПА.  Включимо його тоді, коли воно буде готове. Зараз я не маю права його ставити.

 

     Прошу, йде поіменне голосування (Шум у залі).

 

     "За" - 150. Не прийнято.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. З питанням про МПА!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не можу так ставити і вже пояснював чому.  Хочу вам одне сказати,  шановні колеги як справа,  так і зліва: якщо ви хочете вчинити політичну акцію,  то можемо це все обговорювати.  А якщо хочете прийняти рішення,  то,  ви це чудово розумієте,  треба мати більшість - 226 голосів  -  і  треба  робити  все,  щоб  була більшість.

 

     Окрім того,  я  згоден  з  депутатом  Зайцем  в одному:  якби підготували питання влітку,  то зараз не було  б  цих  розмов,  ми просто однією третиною голосів внесли б питання до порядку денного

- і все. Тож, будь ласка, готуйте.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Поставте на голосування! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваше право  депутата,  це  правильно...  Депутате Кузнєцов,  ви  поставили запитання,  даю відповідь.  Сядьте,  будь ласка. За Регламентом просто поставити питання на голосування я не можу.  Тихо,  будь  ласка!  Я  ще  раз  нагадую:  у  статті 2.4.2. Регламенту записано:  "Пропозиції до проекту порядку денного сесії вносяться  особами  та  органами,  які  мають  право  законодавчої ініціативи, не пізніш як за місяць до відкриття чергової сесії".

 

     Далі: "Пропозиції до порядку денного сесії, внесені пізніш як за  місяць  до відкриття чергової сесії або під час чергової сесії (що зараз і має місце),  виносяться на розгляд Верховної Ради  для включення  до порядку денного сесії після їх попереднього розгляду відповідно до положень глави 6.3 та статті  6.4.1".  У  главі  6.3 йдеться про те, що законодавчі пропозиції попередньо розглядаються в комітетах  і  висновки  відповідного  комітету  пропонуються  на розгляд  Верховної  Ради  для  прийняття рішення.  У статті 6.4.1, част.  1,  сказано, що для цього дається 15 днів. А в частині 3-ій цієї ж статті записано: якщо за 15 днів вони цього не зроблять, то тоді я маю право за заявою тих,  хто ініціює питання,  внести його на  розгляд  Верховної  Ради.  Ось  така  процедура,  я вам про це говорив.

 

     Шановні колеги,  навіщо   ви   примушуєте   мене   порушувати Регламент?!  (Шум  у  залі).  Але  ж до початку цієї сесії ви мали місяць!

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Ви можете ставити на  голосування  не  проект Чупахіна, а мій...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,    після    кожної   сесії   законодавча пропозиція подається знову,  подивіться Регламент. Не може питання автоматично  переноситися,  зрозумійте.  Ви оце зараз підходите до мене,  замість того,  щоб місяць тому подати свої  пропозиції.  Не було б ніяких проблем. Я просто поставив би питання на голосування і однією третиною голосів ми внесли б його до порядку денного.

 

     Усе! Питання не пройшло. Ми його вже не розглядаємо.

 

     Шановні колеги,  приступаємо до того, що дасть нам можливість працювати.   Зверніть,  будь  ласка,  увагу  на  розклад  засідань Верховної Ради на 16-19 та 23-26 вересня 1997 року. Ми зробили, як і домовилися: внесли для розгляду на ці два тижні всі питання, які не встигли розглянути в п'ятницю,  а  також  ті,  щодо  яких  було прийнято  рішення  вчора  на  нараді голів комітетів та керівників фракцій і груп.

 

     Голова комітету з питань Регламенту. Будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановні колеги народні депутати!  Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Я хотів  би  ще  раз  нагадати  своїм  колегам  норму  Регламенту: Верховна Рада затверджує два документи, за якими може працювати, а саме:  порядок денний на сесію і розклад засідань  на  два  тижні. Якщо  не  затверджується  порядок  денний  на  сесію в цілому,  то зрозуміло,  що  розклад  засідань  на  два  тижні  чи  на  тиждень затверджуватися  не  може.  Тому сьогодні досить 150 голосів,  щоб закрити пленарне засідання, тому що ми не маємо ніякого права його проводити.

 

     Я хотів  би  вам  конкретно  на  прикладі показати таке.  Ось порядок денний на сьогодні.  Дивлюся - питання про вибори. Воно не було підготовлене,  його внесено минулого тижня. Тепер два проекти законів про приватизацію: кого тільки там немає серед доповідачів! Немає   тільки  керівника  Фонду  державного  майна  та  керівника профільної комісії, який би доповів, хто і як їх готував.

 

     Оце все ми повинні були врахувати,  коли затверджуємо порядок денний, а не розклад засідань.

 

     Тому велика   небезпека,   що   коли  ми  порядок  денний  не затвердимо,  то в розклад засідань будемо  проштовхувати  все,  що дезорганізовуватиме  роботу  й  не дасть ніякого результату ні для нас, ні для держави.

 

     Тому, Вікторе Лаврентійовичу, не затвердивши порядку денного, ми не маємо права продовжувати сесію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  згоден  з  вами,  що  тільки на основі порядку денного сесії ми можемо  готувати  розклад  засідань.  Але зараз  я  вам  пропоную  затвердити  розклад  на два тижні.  Прошу прийняти за основу. Якщо будуть зауваження, ми їх обговоримо. Будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Прошу -  ще раз проголосуйте.  За основу.  Потім внесете свої пропозиції.

 

     "За" -257. Дякую.

 

     Запишіться, хто хоче щось сказати щодо порядку денного на два тижні.  Я не можу ставити на голосування в цілому, депутати хочуть внести пропозиції.

 

     Володимире Романовичу,  я думаю,  ви погодитеся зі  мною,  що записалися  на виступ з приводу порядку денного сесії,  а не цього розкладу.

 

     Ратушний Михайло Ярославович. Будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська  область).   Конгрес   українських націоналістів.  Шановні депутати різної політичної орієнтації!  Ми всі чудово розуміємо,  що до виборів 195 днів. Напруження зростає. Мені  як націоналісту попри різні ідеологічні позиції,  наприклад, зрозуміла  стурбованість  Бориса   Олійника   станом   української культури  чи  коли  хтось  із  протилежного  табору виступає проти відключення газу  тим,  хто  не  може  сплатити  за  нього.  Та  я звертаюся до тих комуністів, які чомусь дуже зацікавлені в СНД. Ми повинні дбати про інтереси українських людей. МПА не буде, Україна не буде в СНД, тому що СНД формально не існує.

 

     Я вважаю,   що   питання,   внесені   до   порядку   денного, відповідають інтересам суспільства.  І депутати різних  політичних орієнтацій  повинні дбати насамперед про Україну і своїх виборців, про український народ,  а не про те,  щоб  Україна  знову  була  в оновленому  Союзі.  Пропоную проголосувати порядок денний у цілому (питання серйозні,  на їх вирішення чекають виборці) і  продовжити роботу   восьмої   сесії,   яка  є  визначальна,  конструктивно  й ефективно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тітенко Валерій Григорович. Будь ласка.

 

     ТІТЕНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів   і  банківської  діяльності  (Комінтернівський  виборчий округ, Одеська область). Прошу передать слово депутату Сокерчаку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  фінансів і банківської діяльності (Савранський виборчий  округ,  Одеська  область).  Дякую.  Фракція  комуністів. Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу,  я  пропоную  внести до порядку денного на ці два тижні питання про  внесення  змін  до  пункту  7 Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України про аудиторську діяльність.  Справа в тому,  що 26 березня 1996 року ми прийняли постанову,  де визначили, які підприємства й організації  повинні  обов'язково  проводити   аудит.   1   жовтня закінчується  термін дії цієї постанови,  і тепер діятиме порядок, згідно з яким підприємства й організації,  що  не  провели  аудит, будуть   оштрафовані  податковою  інспекцією.  Щоб  запобігти  цій ситуації,  я просив би до внесення  змін  до  статті  10  прийняти постанову,  яка  дасть  можливість  відстрочити  термін проведення аудиту.  Це  дуже  важливе  питання  для  колгоспів,  підприємств, організацій усіх форм власності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Косів Михайло Васильович. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область).   Фракція   Народного  руху  України.  Шановний  Вікторе Лаврентійовичу!  Мене дещо стривожило ваше повідомлення про те, що відповідно до Регламенту Кабінет Міністрів подав 15 вересня на наш розгляд проект бюджету.  Але ми повинні  розглянути  основоположні для  розробки  бюджету  податкові  закони - про податок з прибутку підприємств та про податок на додану вартість.  Від  розгляду  цих податкових  законів  залежить розрахункова частина бюджету.  Тому, гадаю,  може повторитися така  ж  ситуація,  як  при  затвердженні бюджету  на нинішній рік,  коли Кабінет Міністрів подав нам проект бюджету, а ми ще до червня розглядали податкові закони, які лежать в основі цього бюджету. То як же буде цього разу?

 

     Я вважаю,  що насамперед ми повинні чітко визначити,  за яким принципом розглядатимемо проект бюджету на 1998 рік.

 

     Пропоную затвердити  запропонований  на  два  тижні   порядок денний, бо питання про СНД - це, їй-Богу, питання не економічне, а суто політичне.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кендзьор. Будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський виборчий округ,  Львівська  область).  Шановний   Вікторе   Лаврентійовичу! Шановні колеги народні депутати!  Я вважаю, що прийнятий за основу перелік питань,  які ми повинні розглянути в найближчі два  тижні, треба  якомога  швидше  затвердити й приступити до роботи,  щоб не марнувати дорогоцінного часу.

 

     Не можу відразу ж  не  відреагувати  на  дії  членів  фракції комуністів,   які  сьогодні  знову  намагалися  зірвати  засідання Верховної Ради.

 

     От ви зачитуєте окремі положення Регламенту.  Шановний  лідер комуністів уже згадував сьогодні про "мозги". То я не розумію, які ж це "мозги",  коли їм читаєш,  а вони  ніяк  не  можуть  збагнути елементарних речей?

 

     Вікторе Лаврентійовичу, ставте на голосування. Затверджуємо і приступаємо до практичної роботи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яблонський.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  науки та народної освіти (Кам'янецьПодільський виборчий   округ,   Хмельницька   область).    Шановний    Вікторе Лаврентійовичу!   Шановні  колеги!  Я  підтримую  Михайла  Косіва. Справді,  ми не зможемо прийняти бюджет (ми на  засіданні  фракції сьогодні це обговорювали),  не вирішивши питання оподаткування.  І знову нас звинувачуватимуть. Це перше.

 

     Друге. Почався навчальний рік. Учора на засіданні комітету ми обговорювали  ситуацію  в  освіті.  У  багатьох  школах заняття не розпочалися, фінансування немає. Міські школи в кращому становищі, ніж сільські.  Хотілося б,  щоб Кабінет Міністрів поінформував нас про ситуацію в освіті.

 

     І третє.  Нехай  Кабінет   Міністрів   поінформує   нас   про непопулярні   заходи,   яких  він  вживає.  Наприклад,  пенсіонери звертаються з приводу того,  що за прострочення плати за телефонні розмови  нараховується пеня.  Як людина може оплатити їх,  коли не отримує пенсії?  Вводяться  нові  закордонні  паспорти.  Чому  так терміново?  Це дає нові можливості для зловживань, знову буде дуже багато такого, чого не хотілося б мати.

 

     Отже, нехай Кабінет Міністрів поінформує нас із цих питань.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кочерга Віктор Герасимович.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов  Украины. Кто-то здесь в парламенте уже взял на себя право решать,  быть нам в Союзе или не быть,  присоединяться к Межпарламентской  ассамблее или нет. Это, в конечном итоге, дело всего народа Украины.

 

     Я еще раз повторяю, что за это уже проголосовало 150 человек. Хочу напомнить и радиослушателям, и вам, что в нашей фракции всего 86 человек,  следовательно,  сторонников включения этого вопроса в повестку дня много и  среди  тех,  кто  не  является  коммунистом. Поэтому  я  еще  раз  призываю  народных  депутатов,  вас,  Виктор Лаврентиевич,  к тому,  чтобы  в  Комитете  по  иностранным  делам процедурно этот вопрос был как можно быстрее рассмотрен.

 

     А на   вопрос   о   том,  желают  ли  люди  присоединиться  к Межпарламентской ассамблее,  я думаю, мы получим ответ 17 декабря, когда пройдет всесоюзная политическая стачка.

 

     И второй  вопрос.  Вчера нам сообщили о том,  что в парламент поступил проект бюджета.  Поэтому  я  хотел  бы  попросить,  чтобы предварительно  были  рассмотрены  все налоговые законопроекты,  а потом уже рассматривался проект Закона о бюджете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Черепков.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.  Фракция Социалистической и  Селянской  партий. Уважаемый  Виктор Лаврентиевич,  во-первых,  в повестке дня на эти две  недели  нет  вопроса  о  ратификации  Европейской  социальной хартии,  который должен был бы быть,  чтобы мы увидели, что нельзя жить  с  чертой  малообеспеченности  на  уровне   концлагеря.   И, во-вторых,  я  не пойму,  почему вы не дали протокольное поручение Кабинету Министов представить промежуточную информацию  о  порядке погашения  задолженности  по  зарплате  в  бюджетной  сфере  и  по отраслям. Я на этом настаиваю.

 

     То, что касается пенсии.  Я еще раз  прошу  установить  срок: три,  четыре,  пять  дней  -  чтобы  комиссия  Буздугана и Кабинет Министров представили расчеты по минимальной пенсии и  минимальной зарплате. Нельзя жить при уровне минимальной зарплаты 15 гривен.

 

     И последнее,  касающееся Межпарламентской ассамблеи. Мы вчера договаривались,  и я снова прошу:  дайте копию  решения  комитета, чтобы посмотреть на обкективность рассмотрения этого вопроса.

 

     Пожалуйста, прокомментируйте    каждый   из   поднятых   нами вопросов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

     Прошу висвітити на табло, чи ще є в нас час. Так, дякую.

 

     Чапюк Ростислав Степанович.

 

     ЧАПЮК Р.С.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська  область). Дякую.  Шановний  Вікторе Лаврентійовичу і не менш шановні колеги! Усі питання,  котрі ми пропонуємо, безперечно, важливі, але я хочу привернути  вашу  увагу  до  того,  що  тут  немає  найважливішого питання, яке все відкладається й відкладається, - про реформування пенсійного  законодавства.  Слід хоча б на останній тиждень місяця включити його до порядку денного,  до розділу "в міру готовності". Нехай  Комітет  з  соціальних  питань усе-таки підготує його.  Нам треба своєчасно почати розгляд законопроекту,  щоб  до  завершення сесії прийняти закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Всеукраинский союз рабочих. Мне кажется, что нам  необходимо  рассмотреть  вопрос об участии народных депутатов Украины в проведении всесоюзной  политической  стачки  17  декабря 1997 года (Шум у залі).  Я почему предлагаю включить этот вопрос в повестку дня?  Дело в том,  что  требования,  которые  высказывают трудящиеся  и которые поддержаны президиумом Центрального комитета Коммунистической  партии  Украины  (а  я  их  уже   оглашал,   это устранение  антинародного режима,  восстановление власти трудового народа     в     форме     советов,     восстановление     единого экономическо-информационного   пространства,  выплата  зарплаты  и пенсий), больше всего волнуют наших людей.

 

     Вы знаете,  что  по   нашему   законодательству   установлены определенные сроки для подготовки ко всеобщей политической стачке. Поэтому я  прошу  проголосовать  обязательно  в  поименном  режиме внесенное мною предложение - об участии народных депутатов Украины в проведении всесоюзной политической стачки 17 декабря 1997 года.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Час, відведений на обмін думками, вийшов. Так,  іще  слово Василю Івановичу Степенку з приводу питання,  яке він ставив. Воно якось залишилося осторонь.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область).  Дякую. Шановний головуючий! Шановні   колеги!  Я  вносив  письмову  пропозицію,  і  було  дано протокольне  доручення   підготувати   інформацію   про   те,   як виконується наше рішення від 1 серпня 1997 року,  щоб заслухати її на першому засіданні цієї сесії.  Ви знаєте, що під час канікул ми зібралися у цьому залі у зв'язку із надзвичайно тяжким становищем, яке склалося  в  сільському  господарстві.  У  постанові,  яку  ми прийняли,  було записано:  "виділити", "забезпечити". Ніхто нічого не виділив,  ніхто нічого не забезпечив. Виникає запитання: навіщо ми тоді приймаємо рішення, якщо їх ніхто не виконує?

 

     Тому пропоную  все  ж  таки  заслухати Кабінет Міністрів,  що зроблено  у  відповідних  міністерствах  на  виконання  постанови, прийнятої  нами 15 серпня.  Вікторе Лаврентійовичу,  я вважаю,  що треба поважати себе й наші рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,  депутат Сокерчак  запропонував  включити  до розгляду  питання  про  аудиторську діяльність.  Ви знаєте,  що це розклад засідань на два останні пленарні  тижні  вересня.  Ну,  не можна  всі  важливі  питання  -  а цього всі хочуть - розглянути у вересні,  це ж зрозуміло. І саме з цього ви маєте виходити. Ми вже так  ретельно  вирішували,  що  саме  треба  розглянути.  Це  таке загальне зауваження.

 

     Щодо аудиторської  діяльності.  Справді,  там  є  проблеми  у зв'язку з тим, що зараз підбиваються підсумки квартальні, і вже до кінця року вони будуть підбиватися.  Тому давайте  передбачимо  це питання на вівторок-середу наступного тижня.

 

     Щодо питань,  які  порушив  депутат Косів.  Думаю,  слід дати пояснення. Учора я переглянув проект бюджету на 1998 рік (не можна ж  цей величезний талмуд відразу прочитати) і звернув увагу на те, що він розроблений на основі чинного законодавства. Там є позиції, де, я так думаю, враховано зміни до Закону про податок на прибуток підприємств і будуть враховані зміни,  що  стосуються  податку  на додану вартість.  Ми зробимо все, щоб не потрапити в ситуацію, про яку ви згадували.

 

     Усі проекти,  що  їх  подаватиме   Кабінет   Міністрів,   які стосуються  податкового  законодавства,  ми  будемо розглядати (ця робота в нас триватиме перманентно),  і вони  будуть  вводитися  в дію.  Нехай  в уряді їх враховують,  а потім подадуть нам зміни до Закону про Державний бюджет на початку року.

 

     А ці законопроекти ми опрацюємо,  ми ж  пішли  назустріч,  до прийняття  бюджету.  До  5  жовтня  ми будемо тільки знайомитися з проектом бюджету і в цей час будемо розглядати ці законопроекти.

 

     У цьому році ми маємо можливість зробити все як  треба  й  не потрапити  в  ситуацію,  яка склалася,  коли ми приймали бюджет на 1997 рік.

 

     Про податок  на  додану  вартість.  На   пропозицію   Віктора Івановича  ми зняли розгляд цього питання на цьому тижні,  бо вони ще  працюють  над  законопроектом.  Ви  пам'ятаєте,  він   складно проходив, до нього було багато пропозицій.

 

     Депутат Черепков  пропонував  внести  питання про Європейську соціальну хартію.  Комітет, який очолює депутат Буздуган, підготує це питання, і ми його розглянемо.

 

     Депутат Буздуган. Будь ласка, репліка.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань соціальної політики та праці (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область). Дякую. Шановні колеги! Минулого тижня стояло питання про  підготовку  до  ратифікації  Європейської  соціальної хартії.  Проект  підготовлено,  його можна розглядати хоч на цьому тижні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Давайте  розглянемо  в  четвер  на  цьому тижні.

 

     Ви також  говорили  про  протокольне  доручення.  Коли ви тут стояли,  я відразу сказав у мікрофон,  що протокольно звертаюся до Кабміну,  щоб  вони  подали  нам оцю попередню інформацію про стан справ із погашенням заборгованості з заробітної  плати  і  пенсій. Гадаю,  тижня  їм буде достатньо,  щоб підготувати,  вони весь час тримають це під контролем.

 

     Далі. Депутат   Чапюк   говорив   про   реформу    пенсійного законодавства.  У  нас  постійно  працюють над цією проблемою.  Ми перенесли розгляд проекту Закону України про Основи  законодавства України  про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на завтра.  Це є,  так би мовити,  елемент  соціального  забезпечення громадян  (не  пенсійного).  Я веду до того,  що соціальні питання будуть весь час у порядку денному,  ми їх не випускатимемо з  поля зору.

 

     Щодо пропозиції Володимира Миколайовича Моісеєнка.  Звичайно, я не можу поставити її на голосування,  бо навіть не розумію,  про що йдеться. Участь депутатів у всесоюзному страйку... Де ви бачили якийсь союз? До якого союзу ми повинні вступити?

 

     Володимире Миколайовичу,  ви й так уже зробили  дуже  багато: оголосили про цей страйк на всю Україну кілька разів - у п'ятницю, сьогодні.  Думаю,  цього достатньо.  А ставити на голосування я не буду.

 

     Ви можете ставити питання, як обіцяли, у п'ятницю, якщо я вас не задовольнив.

 

     Серйозне питання  порушив  Василь  Іванович.  Я  звернуся  до Кабінету  Міністрів.  Учора  в  нас  був  міністр агропромислового комплексу.  Думаю,  ми все-таки змусимо його поінформувати нас про виконання   постанови  щодо  агропромислового  комплексу,  яку  ми прийняли 15 серпня.  Це контрольна  функція  Верховної  Ради.  Нам справді потрібно контролювати виконання наших рішень і законів.

 

     Тільки, я прошу, не на цьому тижні. До речі, і міністр просив дати йому ще трохи часу. На наступному тижні, добре?

 

     Прошу Секретаріат підготувати звернення  від  мого  імені  до Кабінету Міністрів з цього питання.

 

     Шановні колеги!  Ставлю на голосування проект порядку денного з урахуванням усіх пропозицій (Шум у залі).

 

     Прошу вибачення,  зніміть голосування.  Олександр Миколайович уже стільки просить слова. Він поряд із Василем Івановичем сидить.

 

     Будь ласка, депутате Масенко.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська область). Дякую,  Вікторе Лаврентійовичу!  Справа в тому,  що на цьому крилі система чомусь не спрацьовує.  У Василя Івановича якийсь особливий статус, він може свого домогтися, а я ніяк не можу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У нього своя система.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Людина розумна.

 

     МАСЕНКО О.М. Розумна людина, я підтверджую.

 

     Вікторе Лаврентійовичу,  я не знаю,  чому  ніхто  не  звернув уваги,  що  на  17 вересня передбачений розгляд проекту Закону про стимулювання виробництва автомобілів в Україні.  І таке ж  питання передбачено  на  наступний тиждень,  тобто дублюється.  18 вересня передбачено розгляд проекту Закону про Регламент Верховної Ради, і таке ж питання в плані на наступний тиждень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це просто технічна помилка.

 

     МАСЕНКО О.М.  Технічна,  я не заперечую.  Але я вважаю,  що є дуже важливе питання, яке планувалося розглянути на восьмій сесії: Проект  концепції  реформування  системи  охорони  здоров'я  -  це питання,  яке ми можемо розглянути, однак воно нічого не вирішить. А   ось  питання  про  стан  охорони  здоров'я,  я  вважаю,  треба розглянути.  Адже в кожному виборчому окрузі депутати стикаються з тим, що практично вже...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А що ви пропонуєте зараз включити?

 

     МАСЕНКО О.М.   Я   пропоную   перенести  і  найближчим  часом розглянути саме це питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте внесемо його на  наступний  тиждень, замість питання, яке дублюється.

 

     МАСЕНКО О.М. Це ж і пропонується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.   Давайте   з   урахуванням  усього  цього проголосуємо в цілому розклад засідань на  два  тижні.  Ставлю  на голосування. Прошу.

 

     "За" - 212.

 

     Будь ласка,  зосередьтеся.  Там стоять у черзі на запис. Якщо не буде затверджено розклад, ніякого запису не буде. Проголосуйте, прошу.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ------------------

 

     Починаємо розгляд питань порядку денного.

 

     Закон України     про     державне     регулювання    імпорту сільськогосподарської продукції з пропозиціями Президента України. Доповідає  Гончарук Андрій Іванович,  заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

 

     ГОНЧАРУК А.І.,  заступник  міністра   зовнішніх   економічних зв'язків і торгівлі України.  Дякую.  Шановний головуючий! Шановні народні депутати!  У  зв'язку  з  прийняттям  Закону  України  про державне   регулювання   імпорту  сільськогосподарської  продукції Президентом направлені  до  Верховної  Ради  пропозиції  до  цього закону.  Вони роздані народним депутатам. Дозвольте мені висловити деякі додаткові аргументи на їх підтримку.

 

     На що я хотів би насамперед  звернути  вашу  увагу?  Це  таке загальне  положення.  Цим  законом  запроваджуються  норми,  якими регулювання імпорту сільськогосподарської продукції (як нетарифне, стаття 3,  тарифне,  стаття 2) виводиться із сфери дії міжнародних договорів  України,  що  фактично  призводить  до   порушення   її міжнародних договірних зобов'язань.

 

     Це суперечить  статтям  9  та  18  Конституції  України  щодо неухильності  виконання  міжнародних  договорів   та   підтримання взаємовигідного   міжнародного   співробітництва   відповідно   до загальновизнаних норм міжнародного права.

 

     Другий дуже важливий принциповий момент. Прийнявши цей закон, Верховна Рада, на жаль, порушує норми договорів України про вільну торгівлю,  укладених з нашими основними торговельними  партнерами, тобто країнами, утвореними на терені колишнього Радянського Союзу, або країнами - членами Співдружності незалежних держав і Балтії.

 

     Ці угоди про вільну торгівлю дадуть нам змогу зняти кількісні нетарифні   обмеження   на  імпорт.  Усі  наші  партнери  сумлінно виконують це положення і не застосовують  до  українських  товарів квот та тарифних заходів мита (за єдиним винятком, як відомо, - це мито на український цукор, що введене Росією).

 

     Згідно з   угодами   про   вільну   торгівлю   квоти   можуть встановлюватися,  але,  хочу  це підкреслити і привернути до цього вашу увагу,  не автоматично й  не  на  всі,  а  тільки  на  окремі конкретні  товари,  тільки  тимчасово,  тільки у випадках гострого дефіциту певного товару на внутрішньому ринку або імпорту  певного товару у надзвичайно великих кількостях.

 

     При цьому,  підкреслюю,  введенню  обмежень  мають передувати процедура взаємних повідомлень за тривалий  час  до  їх  введення, попередні консультації, обгрунтування таких заходів та їх визнання сторонами угоди.

 

     Законом же,  на жаль,  запроваджуються  тарифні  й  нетарифні обмеження  на  імпорт  продукції  з  усіх країн СНД без обмежень у часі,  без  визначення  випадків   та   без   будьякої   процедури погодження. Таким чином, цей закон на вищому рівні, тобто на рівні Верховної Ради,  порушує зазначені угоди і  дає  повну  можливість іншим країнам - нашим основним партнерам по торгівлі застосувати у відповідь будь-які тарифні та нетарифні обмеження і  до  будь-яких українських  товарів,  а не тільки до сільськогосподарських.  Хочу наголосити саме на цьому.

 

     Введення нашими  торговельними   партнерами   з   країн   СНД аналогічних заходів у відповідь означатиме,  природно,  скорочення або  припинення  збуту  української   продукції,   і   не   тільки сільськогосподарської,   на   традиційних   ринках   та  втрату  в подальшому цих ринків.  А це потягне за  собою  зменшення  обсягів виробництва,  неотримання  сільським виробником так потрібних йому коштів.

 

     Таким чином  складається  і   може   узаконюватися   ситуація введення і збереження обмежень на експорт української продукції до наших найближчих сусідів та дискримінація  українського  виробника на  ринках  інших  країн.  Введення  в дію цього закону означатиме також порушення Україною своїх зобов'язань за кредитними угодами - як  багатосторонніми,  (з  міжнародними  організаціями,  такими як Світовий  банк,  Міжнародний  валютний  фонд,  Євросоюз),  так   і двосторонніми.   Як   відомо,  від  цих  організацій  має  надійти фінансування обсягом майже в 1  мільярд  доларів,  а  на  наступні роки,  якщо буде впроваджена програма розширеного фінансування, ще 2 мільярди доларів.  Порушення ж  зобов'язань  може  призвести  до зупинення всіх наших економічних програм.

 

     Хочу звернути  вашу увагу ще й на таке.  Як було вже сказано, законом  передбачається  щорічне  автоматичне  введення  імпортних квот,   тобто   нетарифних   обмежень   на   певні  товарні  групи сільськогосподарської продукції,  на жаль,  без урахування балансу виробництва  та  споживання цієї продукції в країні,  її дефіциту, виробництва в достатній кількості  чи  перевиробництва,  наявності запасів чи нереалізованої на якийсь час продукції тощо.

 

     Більше того,   квоти   встановлюються   за   двозначними  або чотиризначними  кодами,  товарними  групами  або  позиціями,   які включають десятки конкретних товарів, кожен з яких має свій баланс виробництва та споживання.

 

     Пропонується, що не є природним для  розвитку  наших  реформ, знову  запровадити  так  звані  аукціони  для  розподілу квот.  Як відомо,  така система вже діяла в  1992-1993  роках  і,  на  жаль, нічого  доброго  від  того  ми не мали.  Вона призводила тільки до зловживань,  які виникали під час розподілу  квот,  з'являвся  ряд посередників  -  квотових  монополістів,  які отримували квоти,  а потім їх перерозподіляли.  Такий механізм розподілу квот, як я вже зазначав,  не  відповідає системам,  які є у світовій практиці і в наших найближчих сусідів.

 

     Таким чином,  введення в дію цього закону не дасть очікуваних результатів,   про   які   проголошувалося   під  час  обговорення законопроекту.  Тому  Президент   пропонує   відхилити   закон   і повернутися  до розгляду законопроекту,  внесеного Президентом,  - про   можливість   додаткового   тарифного   регулювання   імпорту сільськогосподарської   продукції   відповідно  до  норм  світової системи регулювання торгівлі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Будь ласка, запишіться.

 

     Депутат Юрковський Анатолій Вільгельмович. Будь ласка.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ, м.Севастополь). Вы упоминали о миллиардных суммах, которые  выделяют  Международный валютный фонд и другие финансовые организации.  Это  что,  кредиты?  Если  кредиты,  то  под   какие проценты,  на какое время,  какова форма их погашения: натурой или денежная ?

 

     Будьте добры, ответьте.

 

     ГОНЧАРУК А.І. Обгрунтовуючи пропозиції Президента, я згадував про  такі  кредити.  Кредит  на  підтримку  платіжного балансу від Євросоюзу, який, як відомо, надається в розмірі 200 мільйонів екю. Половина  цього  кредиту  вже  отримана,  уже прийнято рішення про виділення другої половини,  якщо будуть виконані умови  щодо  його отримання, предбачені меморандумом.

 

     Меморандум, який  є додатком до кредитної угоди з Євросоюзом, зокрема,  містить  положення   про   незворотність   лібералізації зовнішньоекономічної   діяльності.   Тому   прийняття   кількісних обмежень, передбачених цим законом, як я вже зазначав, призведе до того, що другий транш отриманий не буде.

 

     Що стосується  Світового  банку,  то  насамперед  ідеться про кредит  на   підтримку   сільського   господарства.   Цей   кредит запланований   у  розмірі  300  мільйонів  доларів.  Тут  також  є положення,   яким    передбачено    незворотність    лібералізації зовнішньоекономічної діяльності.  І введення в дію закону призведе до того, що отримання й цього траншу буде призупинене.

 

     Щодо кредиту "Стенд-бай",  який,  як відомо, передує програмі розширеного  фінансування з Міжнародного валютного фонду.  Ідеться про те,  що  кількісні  обмеження  в  зовнішній  торгівлі  України застосовуватися  не  будуть,  крім чітко визначених випадків,  які передбачені нашими двосторонніми угодами про вільну торгівлю (коли спостерігається  різкий  дисбаланс на внутрішньому ринку,  нестача того  чи  іншого  товару,  значне  зростання  імпорту).  Усіх  цих факторів сьогодні нема.

 

     Зазначені кредити  довгострокові,  проценти під них невисокі. Це - кредити міжнародних фінансових організацій,  тому, зрозуміло, повертатимемо в грошовому вигляді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Глухівський Лев Йосипович. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Дякую. Фракція Народного руху. Шановний пане доповідачу!  У зв'язку з тим що ви пропонуєте нам проголосувати за законопроект,    який   мав   би   врегулювати   питання   імпорту сільськогосподарської продукції, я хотів би звернути вашу увагу на таке.  Минулого  року  в  моєму  виборчому  окрузі  добре  вродила картопля.  Сільський виробник думав,  що зможе її продати  й  мати прибуток,  якого  нині  так  потребує наше село.  Але в результаті вийшло ось що.

 

     Різні суб'єкти господарювання  імпортували  з  Польщі  велику партію   картоплі   (ось   підказують,   що  навіть  із  Туреччини імпортували),  і наш виробник не зміг збути картоплю.  Вона  ще  й нині в нього лежить,  і він не знає, чи не доведеться її викидати. Тобто фактично прямі збитки.

 

     Чи можемо   ми   бути   впевненими,   що   коли   підтримаємо запропонований законопроект, таких казусів у майбутньому більше не буде?

 

     Дякую.

 

     ГОНЧАРУК А.І.  Я знаю цю ситуацію і можу вас поінформувати  з цього приводу. Справді, минулого року був високий урожай картоплі, і  на  початку  другого  півріччя  значно  почав  зростати  імпорт картоплі.  Але,  як  ви  знаєте,  у  жовтні досить оперативно було прийнято постанову щодо  регулювання  імпорту  картоплі,  фактично підвищили ставки ввізного мита. І статистика свідчить (а цифри, як кажуть,  уперта річ),  що імпорт картоплі в другому півріччі, коли було  введено  це  захисне мито,  значно зменшився.  Якщо за перше півріччя він становив 6 мільйонів доларів,  то за друге - тільки 2 мільйони 77 тисяч доларів.

 

     Що стосується   оперативного   регулювання  в  тих  чи  інших випадках. Відомо, що коли виникає загроза масового імпорту товарів (крім товарів підакцизної групи), то рішення приймаються Кабінетом Міністрів досить оперативно. І я вважаю, що масовому імпорту можна запобігати саме тарифними захисними методами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипенко Микола Васильович. Будь ласка.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ,  Автономна  Республіка  Крим).  Уважаемый  Андрей Иванович! Тысячи моих избирателей выживают за  счет  того,  что  торгуют  на железнодорожных  платформах.  Причем  цены  на  овощи  и  фрукты в пятьшесть раз ниже, чем в Киеве.

 

     Я направлял запрос в ваше министерство. По вашим данным обкем импорта  сельхозпродуктов  и продуктов их переработки в Украину за прошлый год  составил  примерно  170  миллионов  долларов.  Цифра, конечно,  мизерная.  Я  так  понимаю,  что  ваше  министерство  не полностью  контролирует  обкем  продукции,  которая   ввозится   в Украину.  И  в  то же время в Крыму буквально сотни тысяч гектаров земли заросли бурьянами,  не обрабатываются. Все отчетливее видно, как возрастает продовольственная зависимость Украины.

 

     В связи  с этим у меня к вам такой вопрос.  Если будет принят закон,   проект   которого   вы    предлагаете,    то    возрастет продовольственная зависимость Украины от импорта или нет?

 

     ГОНЧАРУК А.І.  Дякую за запитання.  На мою думку, саме закон, прийнятий вами 15 липня,  може призвести до зростання продовольчої залежності  України насамперед тому,  що вже на сьогодні вводяться нетарифні заходи регулювання по двох товарних групах.  А  під  час обговорення питання на засіданні комітету і тут, у сесійному залі, я чув,  що в народних депутатів  є  плани  запроваджувати  й  інші кількісні   обмеження.   На   мою   думку,   саме   така  політика адміністративного регулювання кількісних обмежень  може  призвести до продовольчої залежності України.

 

     Стосовно продовольчого імпорту. Дозвольте навести тільки один факт. Не буду зараз оперувати цифрами, хоча вони в мене під рукою, що  з  того  часу  як  уряд почав приділяти більше уваги тарифному регулюванню   імпорту   товарів   1    -    24-ї    груп,    тобто сільськогосподарських   товарів,  харчової  продукції,  їх  імпорт зменшується з місяця в місяць. Я маю на увазі насамперед той пакет постанов, який було прийнято протягом другого півріччя 1996 року і остаточно  упорядковано  в  листопаді  минулого  року.  Зараз,  як відомо,  за  цим  дуже  прискіпливо  спостерігають представники як нашого  міністерства,  так  і  Міністерства  економіки,  Державної митної служби.

 

     Наше завдання - не допустити того,  щоб на внутрішньому ринку виник штучний дефіцит саме за рахунок,  я ще  раз  хочу  на  цьому наголосити,   дискримінаційних   адміністративних   заходів,   але водночас і того,  щоб імпорт своїми масовими поставками, якби вони мали місце, не стримував розвиток національного товаровиробництва.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перерва 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо  засідання.  Співдоповідач - Терьохін Сергій Анатолійович, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська область).  Шановні народні депутати! Від імені Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  мене  уповноважено доповісти   наслідки  юридичної  експертизи  зауважень  Президента України   до   Закону    про    державне    регулювання    імпорту сільськогосподарської  продукції,  а на економічних аспектах цього закону зупиниться співдоповідач - народний депутат Діхтяренко.

 

     Так ось,  розглянувши зауваження Президента, Комітет з питань фінансів  і  банківської  діяльності  не  може погодитися з ними в цілому, виходячи з таких міркувань.

 

     По-перше, Президент України  визнає,  що  цей  закон  вирішує "певною  мірою питання захисту вітчизняного товаровиробника",  але нібито порушує норми міжнародних угод  України.  З  цього  логічно випливає,  що  Президент  України підтверджує факт існування угод, які суперечать внутрішнім інтересам України,  але замість  подання пропозицій  про  денонсацію  або  зміну  цих угод,  закликає до їх неухильного підтримання, що дуже дивно для глави держави.

 

     По-друге, закон,  власне,  не суперечить угодам, зазначеним у зверненні Президента.  Я хотів би зачитати витяги з усіх угод, які Президент згадує у своїх зауваженнях.

 

     Перше. Посилання Президента на порушення договірних  відносин з Європейським Співтовариством не відповідають дійсності. У статті 18 Угоди про партнерство і  співробітництво  між  Україною  і  ЄС, укладеної  14  червня 1994 року,  визначається:  "Якщо який-небудь товар ввозиться на територію однієї із сторін з таким перевищенням кількості і за таких умов,  що завдають або можуть завдати значних збитків місцевим виробникам аналогічних  або  конкурентоспроможних виробів", можуть застосовуватися кількісні обмеження.

 

     У статті  20  цієї  угоди  зазначається:  "Угода  не скасовує заборону  або  обмеження  щодо  імпорту,  експорту  або   транзиту товарів,   введені   з  мотивів  громадянської  моралі,  державної політики або (уважно!) державної  безпеки,  захисту  здоров'я  або життя людей, тварин або рослин".

 

     Зрозуміло, що захист виробників продукції тваринництва,  а ці зауваження стосуються саме  статті  про  квотування,  є  одним  із найважливіших  елементів  державної  політики та державної безпеки України.  Непродумана політика щодо імпорту в галузі  тваринництва призвела до фактичного знищення племінного і молочного стада,  про що не раз говорилося в цьому залі.

 

     У Додатку ІІ до цієї угоди зазначається: "Виключно заходи,  які  частково скасовують положення статті 14 (а стаття  14  стосується  незастовування  квот,   тобто   кількісних обмежень),  можуть  вживатися Україною у формі кількісних обмежень на недискримінаційній основі".  І далі пункт другий  (будьте  дуже уважні):   "Ці   заходи  можуть  стосуватися  лише  нових  галузей промисловості  або  деяких  секторів,  що  перебувають  у  процесі перебудови  чи  стикаються з серйозними труднощами,  особливо коли такі труднощі викликають значні соціальні проблеми".

 

     Доречно нагадати,  що сам Президент протягом 1994-1997  років видав    сім    актів,   які   стосувалися   кризового   стану   в сільськогосподарському секторі України.  Тим самим він  підтвердив наявність серйозних труднощів у агропромисловому комплексі, в тому числі й таких, які викликають соціальні проблеми.

 

     Незайвим буде нагадати, що в Додатку ІV до угоди написано: "У деяких  державах  - членах (тобто членах ЄС) національний режим не застосовується до компаній,  які не  контролюються  ЄС  і  бажають займатися сільськогосподарською діяльністю. Це говорить про те, що угодою передбачено незастосування  національного  режиму  країн  - членів    ЄС    до    українських   інвесторів,   які   займаються сільськогосподарським   виробництвом.   Водночас   у   зауваженнях Президента  рішуче  не  допускається введення аналогічних обмежень для компаній із країн - членів ЄС.

 

     Друге. Сьогодні було запитання про кредитні угоди  між  МБРР, МВФ і Україною.  Так ось, Президент робить посилання на дві угоди. Перша  -  про   надання   позики   між   Україною   та   МБРР   на реструктуризацію    галузі   сільського   господарства.   Сьогодні доповідач від Кабінету Міністрів сказав,  що закон суперечить  цій угоді.  М'яко кажучи, це не є правда, яка має говоритися з трибуни Верховної  Ради.  І  дуже  дивно,  що  дозволяє  собі  це   робити представник уряду.

 

     Давайте подивимося на пункт 2 статті 3 Додатка до цієї угоди, яка стосується зовнішньої  торгівлі.  Зазначається,  що  неможливо застосовувати    мита    та    індикативні    ціни    на   експорт сільськогосподарської продукції,  але нічого не сказано про імпорт сільськогосподарської продукції.

 

     Наступна кредитна  угода - про позику на розвиток підприємств між Україною та МБРР від 27 червня 1996  року.  Вона  теж  вимагає лібералізації експорту продукції (це підпункти "а" - "д" пункту 7) і зовсім не стосується імпорту продукції.

 

     Інші будь-які   угоди   України   з   МБРР   не    торкаються зовнішньоторговельних режимів.  Ви можете перевірити всі ці угоди, знайшовши їх у нашій нормотворчій базі.

 

     Посилання на  порушення  договорів  про  вільну  торгівлю   з країнами СНД теж не відповідають дійсності.

 

     Стаття 3 угод про вільну торгівлю з Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією,  Грузією,  Киргизстаном,  Туркменистаном, Узбекистаном; стаття 4 угод з Молдовою та Литвою;  статті 19-22 угоди з Латвією; статті 16-18 угоди з Естонією;  стаття 3 угоди про вільну торгівлю з  Російською  Федерацією,  яка,  між іншим,  досі не ратифікована Верховною Радою України,  - в  усіх  них  передбачено  (я  цитую): "Кількісні  обмеження  можуть  встановлюватися  в  односторонньому порядку на чітко визначений термін тільки у разі  (уважно!),  якщо якийсь  товар імпортується на територію однієї з договірних сторін у таких зрослих кількостях або на таких умовах,  які завдають  або загрожують  завдати  шкоди  вітчизняним  виробникам  подібних  або безпосередньо конкуруючих товарів".

 

     Зрозуміло, що  українські  товаровиробники   потерпають   від субсидованих  цін на імпортні сільгосптовари і не можуть на рівних умовах конкурувати на внутрішньому ринку.

 

     Виходячи з наведених міркувань, зауваження Президента України стосовно  того,  що цей закон порушує міжнародні угоди,  не можуть бути підтримані як такі, що не відповідають дійсності.

 

     Треба додати,  що такі країни,  як Сполучені  Штати  Америки, Франція,  Іспанія,  Великобританія, Португалія, Греція, незважаючи на  свою  належність  до  системи  ГАТТ/СОТ,  широко  застосовують нетарифні  обмеження для ввезення різноманітних сільгосппродуктів. По відношенню до України  застосовуються  кількісні  обмеження  на експорт  сталі  і  металу,  текстильних  виробів,  цукру,  спирту, зернових,  риби.  Цей  список  можна  було  б  продовжувати.   Але намагання  поставити на один щабель нашу Україну з країнами із так званих  вільних  зон  зустрічає  категоричний   спротив   з   боку Президента.

 

     Друге зауваження   Президента   про   неможливість   введення сезонного ввізного мита суперечить Митному кодексу України,  а  за своїм  логічним  змістом також третьому зауваженню.  Митний кодекс України  передбачає  введення  сезонного  ввізного  мита.  Правила товарообміну, визначені ГАТТ/СОТ, на які є посилання у зауваженнях Президента, теж передбачають встановлення такого мита.

 

     У другому  зауваженні  Президент  наполягає  на  встановленні ставок  мита  тільки  законами  України  не  пізніше  ніж за шість місяців  до  початку  нового  бюджетного  року.  Але  в   третьому зауваженні   наполягає  на  збереженні  права  Кабінету  Міністрів встановлювати ставки імпортного мита,  що  суперечить  Конституції України,  а також нещодавно підписаному Президентом України Закону про внесення змін і доповнень до Закону про Єдиний  митний  тариф. Дуже  цікаво,  що після того як Президент підписав закон,  який не дозволяє  Кабінету  Міністрів   більше   оперувати   зі   ставками імпортного  мита,  Кабінет Міністрів уже видав три постанови,  які докорінно  змінюють  ці   ставки,   знехтувавши   і   законом,   і Конституцією України.

 

     Четверте зауваження   Президента   не   є   вмотивованим,  бо визначені  в  законі  ставки  мита  відбивають  позиції   Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Саме тому  Комітет з питань фінансів просить Верховну Раду не підтримувати зауваження Президента і подолати вето в цілому.

 

     І завершуючи,  я хотів би сказати про свою позицію, бо багато депутатів   у   мене   про   неї  запитували.  Дійсно,  за  своїми економічними  поглядами  я  прихильник  лібералізму  в   зовнішній торгівлі.   Але   ступінь  лібералізму  має  визначатися  ступенем безробіття  в  країні.  Я  не  хочу,  щоб  через  сліпу   політику звільнення  ринку  і  допущення  субсидованих,  дотованих  товарів іноземного виробництва цілі галузі України потерпали,  зупинялися, щоб зростало безробіття і видадки держави на утримання людей,  які не мають роботи.

 

     Я повністю підтримую закон, який прийняла Верховна Рада, і як один  із  розробників  проекту  цього  закону  поряд з аграрниками закликаю від свого імені теж подолати це вето.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є  запитання?  Запишіться,  будь   ласка. Яблонський Валентин Андрійович. Будь ласка.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.  Дякую.  Шановний  пане  Терьохін!  Стихійний імпорт  сільськогосподарської  продукції  заполонив  фактично  всю Україну.  Чи є якась метода, якась система керування цим процесом? Чи тут  відбувається  проста  констатація,  і  лише  після  всього розводять руками і кажуть: треба щось робити. Є якесь моделювання, прогнозування,  щоб  цими  процесами   керувати   і   підтримувати врешті-решт своїх виробників? Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую  за  запитання.  Вперше  за  всю історію існування незалежної України ми  підійшли  до  чіткого  визначення процедури встановлення тарифних і нетарифних обмежень законодавчим органом.  Досі ми  мали,  м'яко  кажучи,  повний  безлад  у  цьому питанні.   Кабінет  Міністрів  за  останні  два  роки  прийняв  24 постанови,  які  скасовують  або  змінюють  одна   одну.   Причому постанови приймалися на якихось незрозумілих підставах.

 

     Я вам  уже  доповідав,  що  два  місяці  тому перед збиранням урожаю фруктів  Кабмін  прийняв  постанову  щодо  зменшення  до  5 відсотків  тарифів  на ввезення соків з-за кордону.  А треба було, навпаки,  заохочувати збирання врожаю.  Цього  року  врожай  ягід, фруктів і овочів ми вже упустили.  Зараз стоїть питання, що буде з урожаєм зернових і олійних культур.  Якщо ми не подолаємо  вето  і знову  виконавча влада встановлюватиме тарифи так,  як забажається тим, хто долучений до цієї влади, ми втратимо і цей урожай.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський Олексій Пилипович. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська  область).  Дякую.  Шановний   Сергію   Анатолійовичу!   Я підтримую   вашу  пропозицію  про  подолання  вето,  і  ось  чому. Останніми роками з ранку до ночі скрізь говориться  про  підтримку вітчизняного   товаровиробника.   Водночас   нічого   не  робиться Міністерством зовнішніх  економічних  зв'язків  і  торгівлі.  Мені здається, що воно не наше, а справді зовнішньоекономічне. Пояснюю. На сьогодні нам нікуди подіти фрукти,  а ринок заполонили фруктові води,  ви  знаєте  якої  якості.  За "цілющу" воду,  завезену з-за бугра, треба віддати 4-5 літрів нашого молока.

 

     Дійшло навіть до того,  що на Сумській дослідній  станції  не реалізовано   більше   тисячі   тонн  такої  наукоємної  продукції сільського господарства,  як елітна пшениця.  Разом із тим  багато господарств  не  мають  насіння  і  не  можуть його придбати через безгрошів'я.

 

     То чи  є  підтримка  товаровиробника,  коли  за  минулий  рік затрати   сільського   господарства   становили  20  мільярдів,  а відшкодовано лише 10 мільярдів.  А  позички  оті  в  межах  одного мільярда - яка це підтримка?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Дуже слушне запитання. У нашій країні, напевно,  в єдиній країні аграрного  спрямування  у  світі,  немає системи  цінової  підтримки внутрішнього виробника.  Практично всі країни   мають   системи   субсидування   і   дотування    товарів сільгоспспрямованості.  У нас, ви знаєте, державний контракт тепер практично не укладається.  Наприклад,  на цей  рік  передбачається закупівля  менше  десятої  частини  зернових.  Окрім  того,  немає цінових дотацій і субсидій.

 

     Разом із тим політика щодо імпорту дозволяє проникати на  наш ринок  товарам,  субсидованим  іншими  країнами.  Ви знаєте,  що в Сполучених  Штатах  за  кожну  тонну  пшениці,   яка   вивозиться, виплачується  з  бюджету  експортна  премія.  Саме  це  й дозволяє імпортерам американської пшениці тримати ціну нижчу,  ніж  середня на  ринку.  Так само й наші брати із Східної Європи.  Вони дотують усі сільгосптовари,  починаючи з картоплі і  закінчуючи  соками  і виноградом, ви знаєте звідки.

 

     Я з  вами  повністю  погоджуюся,  що  це  -  перший  крок для нормальних макроекономічних заходів  підтримки  аграрного  сектора України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску Іван Васильович. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Глибоцький виборчий округ,  Чернівецька область). Прошу передати слово Довганчину Григорію Васильовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Довганчин. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар Контрольної комісії Верховної  Ради України  з  питань  приватизації  (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька область).  Дякую.  Селянська партія України.  Шановний Сергію Анатолійовичу,  я повністю підтримую обгрунтування,  яке ви виклали у співдоповіді,  хочу  тільки  уточнити.  На  вашу  думку, прийняття  цього  закону  і  всі  колізії навколо нього - чи це не свідчення того,  що ринкова економіка,  яка впроваджується в нас у державі,  усе-таки повинна бути регульована державою,  а не просто самоплинна?  Те,  що Президент пропонує у своїх зауваженнях  -  це підтримка  вітчизняного  сільськогосподарського товаровиробника чи шлях до подальшого його знищення?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я хочу відповісти вам з економічної точки зору. Не  хочу  давати  політичних  оцінок,  але  ринок  без регулювання закінчується або автаркічним суспільством,  де керують  три-чотири сім'ї,  або соціальними збуреннями.  Усі це добре знають, і про це свідчить досвід інших країн.  Тому,  дійсно,  у таких  сферах,  як зовнішня торгівля,  цінова підтримка окремих галузей,  держава має бути рішуче активною,  бо це все пов'язано з загальною  концепцією соціальної   політики.   Не   буде   в   Україні  підтримки  таких пріоритетних  галузей,  як  скажімо,   агропромисловий   комплекс, вугільна промисловість,  машинобудування,  у першу чергу експортно орієнтоване,  - ми  завтра  зустрінемося  з  проблемою  величезної міграції людей,  які не матимуть роботи.  Цього не можна допустити вже з політичної точки зору.

 

     І останнє.  Свої  міркування  з  приводу  зауважень,  поданих Президентом,  я вже висловив.  Мені здається,  що Президент,  дуже завантажений роботою,  просто підмахнув документ,  якого подали не дуже сумлінні чиновники. Будемо сподіватися на це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юхимчук Анатолій Петрович. Будь ласка.

 

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Жмеринський виборчий округ,  Вінницька область).  Дякую. Шановний Сергію Анатолійовичу! Цілком зрозуміло, що прийняття даного закону спрямоване   насамперед   на  захист  вітчизняного  виробництва  і внутрішнього ринку держави. У вашій інформації слушно було сказано про те, що ми вже втратили і птахівництво, і вівчарство, практично все тваринництво,  ми  справді  не  маємо  на  внутрішньому  ринку власної продукції,  бо продукція,  яка надходить ззовні,  витісняє вітчизняні товари.

 

     Скажіть, будь ласка,  у чому полягає головна причина слабкого державного   регулювання  і  які  державні  органи  влади  повинні встановити дійовий контроль за імпортом і експортом  тваринницької продукції?

 

     Дякую за увагу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Дякую.   Відповідь   на  ваше  запитання  дає Конституція України, де у статті 92 вказано, що саме Верховна Рада відповідає  за  тарифну  політику,  а  у  статті 85 визначено,  що загальну концепцію розвитку окремих галузей народного господарства визначає також Верховна Рада.

 

     Тобто Верховна   Рада   -   це   є   орган,  який  встановлює концептуальні правила гри на зовнішньоекономічному рівні.  Кабінет Міністрів  має  неухильно  дотримуватися цієї концепції і виходити саме з неї,  а не влаштовувати власні ігри,  які не  задовольняють насамперед нас, тому що вони не є публічними й контрольованими. Не можна пояснити, чому є така або інша ставка, чому вона публічно не обговорюється і не аргументується.

 

     Я вважаю,  і  так записано в Конституції,  що тільки Верховна Рада має такими функціями займатись.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  увімкніть ще раз  мікрофон  депутата Юхимчука. Він вважає, що отримав невичерпну відповідь.

 

     ЮХИМЧУК А.П.  Сергію Анатолійовичу! Це зрозуміло, що Верховна Рада  концептуально  визначає  основні  засади  політики  в  цьому напрямі.  Ми ж бачимо сьогодні,  що практично вона порушується, що не стоять на захисті вітчизняного  товаровиробника  ті  структури, які  повинні цю політику реалізувати.  Хто,  врешті-решт,  повинен нести відповідальність за  свідоме  ухиляння  від  виконання  цієї політики, яку визначила Верховна Рада?

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Це теж цікаве запитання. Сьогодні дуже важко визначити відповідального.  Прийняли  колективне  рішення  в Кабінеті  Міністрів,  наприклад,  про  зменшення ставок імпортного мита на  соки,  що  ввозяться.  Хто  відповідальний?  Міністерство сільського  господарства,  яке  завізувало це рішення,  чи Кабінет Міністрів,  у складі якого не всі міністри є аграріями і за своїми функціональними  обов'язками  не  дуже  розуміються  на  тому,  що закладено в цьому рішенні, але голосують?

 

     Тобто якщо ви хочете мене запитати,  кого можна запросити  до залу і спитати,  що робиться в цьому випадку,  то я відповім,  яка структура відповідальна:  імпортно-тарифну політику робить Кабінет Міністрів.  Якщо ми заберемо її у своє повноваження,  тоді це буде рішення Верховної Ради,  і ми самі  себе  будемо  контролювати  як депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Худомака.

 

     ХУДОМАКА В.П.  Шановний Сергію Анатолійовичу!  Я дуже вдячний вам за змістовну доповідь. Ви в ній висвітлили такі моменти, які в повсякденній круговерті документів дуже важко простежити.

 

     Ми всі  бачимо,  що  наша  Україна  із індустріально-аграрної країни перетворилася в аграрно-індустріальну.  Ми бачимо кризу  не тільки в сільському господарстві,  а й у машинобудуванні. І за цим же стоять конкретні люди й конкретні їхні дії.

 

     Я хочу порадитися з вами і з головуючим на засіданні Віктором Лаврентійовичем.  Як  ви думаєте,  чи не можемо ми зараз відкласти розгляд цього питання в залі і більш глибоко його вивчити, тому що воно є дотичним до національної безпеки держави,  і внести окремим питанням на розгляд Верховної Ради хоча б у четвер? Ви дуже багато важливих моментів назвали, але я думаю, що це ще не всі.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Шановні  депутати!  Шановний  депутате Худомака!  Ми можемо це питання відкласти. На скільки захочемо, на стільки  й відкладемо.  Але треба мати на увазі,  я вже казав,  що закінчується збиральна кампанія,  і кожний день,  коли триває така ситуація,  що  не  Верховна  Рада,  а  хтось  інший керує тарифною політикою   в   цій   державі,   може   завдати   тільки   збитків сільськогосподарському сектору.

 

     Я не  думаю,  що серед присутніх депутатів знайдеться людина, яка поставить під сумнів очевидне для  всіх  питання.  Я  закликаю сьогодні   це   питання   вирішити   і   зробити  подарунок  нашим товаровиробникам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Семенюк Валентина Петрівна. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Шановний Сергію Анатолійовичу! Якби не така велика  корумпованість  у  нашому  Кабінеті  Міністрів,  про   яку говорить  Президент,  можна  було  б  його підтримати,  тому що ми сьогодні беремо на себе функції виконавчої структури. Ми вже майже через  день  розглядаємо  ці  питання  стосовно спирту,  тютюнових виробів.  Якщо ж урахувати,  що ці процеси треба  регулювати,  то, звичайно, треба підтримувати вас, Сергію Анатолійовичу.

 

     Але в мене таке конкретне запитання: скажіть, будь  ласка,  як  ви   думаєте,   ми   зможемо   постійно аналізувати  статистику,  зможуть  наш  комітет  і ваш виконати цю функцію? Адже в Європі застосовується восьмизначне кодування, а ми закладаємо шестизначне. Як ми будемо виходити з цієї колізії?

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Валентино  Петрівно,  вже підготовлено проект нового Митного кодексу.  Ми підійдемо до стандартної  форми гармонізованої системи, яка застосовується в Європі. Але дай Боже, щоб це було зроблено нинішнім складом Верховної Ради,  тому що  ця робота  досить  копітка  -  Митний  кодекс нараховує приблизно 800 сторінок.

 

     Я ще раз хочу повторити, що з 1995 року по 1997 рік Кабінетом Міністрів  було прийнято 24 постанови.  Це по сім постанов на рік, які міняли 30-40 позицій.  Технічно ваш комітет перш за все,  тому що це є ваша справа,  може мати доступ до митної статистики, яка в нас публікується,  як ви знаєте,  кожного  місяця  для  того,  щоб робити  кваліфіковані  висновки.  Крім  того,  вже є,  слава Богу, інститут  при  Верховній  Раді,  який  має  займатися  не   тільки макроекономічними    прогнозами    або   якимись   політологічними дослідженнями, але й такими речами, як ви кажете. Усі парламенти у світі  мають інститути статистики або інститути прогнозів,  у тому числі економічних, ми теж маємо це зробити. Я гадаю, що це не дуже важко.  Але  найголовніше,  що  це  буде гласність,  буде публічне обговорення,  кожний депутат зможе висловити свою думку  і  ніколи ніхто  не поставить митний тариф,  який подобається якійсь окремій компанії, бо це неприпустимо у Верховній Раді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко Борис Йосипович. Будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський  виборчий   округ,   Черкаська   область).   Шановний доповідачу,     в    Південній    Кореї    для    захисту    своїх автомобілебудівників встановили досить високі ставки ввізного мита на всі автомобілі,  які експортуються до Південної Кореї. І там не бояться,  що до них застосують якісь санкції. Тепер Південна Корея тіснить  американців  і  японців  на  ринку автомобілів.  То чи не можна,  враховуючи такий досвід,  поширити  дію  цього  закону  на вироби  промислових  підприємств,  бо в Україні багато промислових виробів, які треба було б захистити митними бар'єрами.

 

     Дякую за увагу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую,  Борисе  Йосиповичу.  Це   питання   ми обговорювали  і  в минулому,  коли приймали закон,  його піднімали багато депутатів.  Ми підходимо поступово до всієї  гармонізованої системи,   до   всієї   товарної   номенклатури.  Насамперед  було запропоновано  врегулювати  найболючіше  для  України  питання   - питання сільськогосподарської продукції 1-24 груп.  Зрозуміло,  що наступним кроком має бути віднесення до компетенції Верховної Ради встановлення  тарифів  і  на  інші  види  продукції,  в тому числі промислового призначення,  але для цього  треба  провести  копітку роботу,  і  ми  зобов'язані  це зробити,  бо згідно з Конституцією Кабінет Міністрів не може цього робити.  Гадаю,  найближчим  часом такі  законопроекти  будуть  підготовлені  і  внесені  на  розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Сергію  Анатолійовичу,  у  мене  є  таке запитання.  Президент  пропонує  повернутися до розгляду внесеного ним проекту Закону України про особливості  застосування  тарифних обмежень  імпорту сільськогосподарських товарів відповідно до норм і принципів системи ГАТТ/СОТ.  Це замість оцього закону.  Скажіть, будь   ласка,   які   розбіжності   між  цим  законом  і  згаданим законопроектом? Чому виникло таке питання? Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Вирішувалося   Верховною   Радою,   який    з альтернативних   законопроектів   приймати.   Головна  розбіжність полягає в тому,  що  проект,  підготовлений  Кабінетом  Міністрів, базується на правилах встановлення нетарифних обмежень, визначених системою ГАТТ/СОТ,  і покладає функцію визначення цих обмежень  на Кабінет  Міністрів.  Це  суперечить Конституції України.  Згідно з Конституцією  визначати  тарифну  політику  і  власне  тарифи  має Верховна   Рада  України.  З  цієї  та  інших  причин,  наприклад, неможливості   застосування   тих   статистичних   методів,    які використовуються    в    методології,   запропонованій   Кабінетом Міністрів, ми й відхилили цей законопроект.

 

     На нинішньому етапі розвитку суспільства закон,  проект якого запропоновано  Кабміном,  не  діяв  би і суперечив би Конституції. Саме з таких міркувань ми не  змогли  прийняти  позитивне  рішення щодо законопроекту Кабміну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую і закликаю подолати вето Президента.  Це буде на користь нашій економіці.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідач від цього  ж  комітету.  Діхтяренко Григорій Юхимович. Будь ласка.

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності  (Золотоніський  виборчий округ,   Черкаська   область).  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу! Шановні  колеги!  Комітетом  з  питань  фінансів   і   банківської діяльності мені доручено поінформувати Верховну Раду щодо мотивів, які спонукали комітет пропонувати Верховній  Раді  прийняти  Закон про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.

 

     Варто зауважити,  що  ці  мотиви  мають  два  аспекти:  зміна державної політики щодо  агропромислового  комплексу  та  гарантія державної продовольчої безпеки, а отже незалежності України.

 

     Дозвольте ці аспекти дещо деталізувати.

 

     Вважаю, кожен  із  нас  погодиться,  що Україна з її потужним аграрним  потенціалом  є  досить  "незручною"  країною,  бо   вона реальний  претендент на світові біржові ринки.  Це обгрунтовується насамперед тим,  що якщо Україна  займає  в  Європі  5,8  відсотка території,  то  її рілля становить майже 27 відсотків європейських сільськогосподарських угідь. Україна - велика аграрна держава, про що   свідчить   і   те,  що  40  відсотків  у  структурі  валового внутрішнього продукту - це продукція агропромислового комплексу.

 

     Який же стан розвитку агропромислового  комплексу  в  Україні сьогодні?   Обсяги   виробництва   валової   продукції  сільського господарства за минулий рік знизилися до рівня 50-х років. І це за умови,  що  ще в 1991 році урожайність зернових становила понад 60 відсотків середньоєвропейського рівня.

 

     Які ж причини  такого  стану  в  агропромисловому  комплексі? Безперечно,  їх багато. Але головна з них полягає в тому, що немає системної аграрної політики, бажання, вміння відстежувати процеси, які   проходять  у  цій  галузі.  Про  це  переконливо  засвідчило ставлення структур виконавчої влади до закону про захист  власного товаровиробника.  Процитую  з  цього  приводу позицію із зауважень Президента: "...пропонується до розгляду Верховною Радою України з метою його скасування". Не змін, не доповнень, а скасування!

 

     У зауваженнях колишнього Міністерства сільського господарства (лист від 7 липня  цього  року)  вказувалося,  що  Мінсільгосппрод України  не  підтримує проект,  бо прийняття цього закону завдасть українському  виробнику  великої   шкоди.   Правда,   це   позиція колишнього міністерства.  Сьогодні у Міністерства агропромислового комплексу і його міністра дещо інша позиція. То виникає запитання: чи справді є проблема і чи необхідно приймати цей закон?

 

     Думаю, так.  Дозвольте назвати такі аргументи. За минулий рік в Україну ввезено за даними митних  органів  сільськогосподарської продукції  на  суму  1 мільярд 194 мільйони американських доларів, або 2,З  мільярда  гривень,  що  становить  10  відсотків  бюджету України  на  цей  рік.  Зокрема,  цукру  ввезено  на  203 мільйони доларів,  м'яса курей - на 140 мільйонів,  молокопродуктів - майже на  20  мільйонів,  картоплі  -  на  8  мільйонів,  хліба  - на 18 мільйонів,  борошна - на 11 мільйонів.  Якщо  взяти  в  абсолютних цифрах,  то  лише  продукції  тваринництва  за минулий рік ввезено майже 30 тисяч тонн.

 

     Яка ж тенденція  за  сім  місяців  цього  року?  Уже  ввезено сільськогосподарської  продукції  на  суму  550 мільйонів доларів, причому рослинницької - на 391 мільйон,  тваринницької  -  на  158 мільйонів.  Порівняно  з минулим роком хліба ввезено на 41 мільйон більше,  або в два рази,  спирту, на який держава має монополію, - також удвічі більше, м'яса - на 50 мільйонів доларів більше.

 

     Хто ж  основні  імпортери продукції сільського господарства в Україну? За даними митних органів за сім місяців цього року питома вага  ввезеної  продукції  із країн СНД і Балтії становила лише 11 відсотків,  країн далекого зарубіжжя - 67 відсотків, зокрема США - майже  20  відсотків.  Доречно  згадати,  що  за  минулий  рік для фінансування АПК України взято кредитів 1  мільярд  110  мільйонів доларів.   Основний   кредит  США  використовувався  для  ввезення продуктів харчування. З Німеччини ввезено за сім місяців продукції майже на 10 відсотків, з Нідерландів - на 3,9 відсотка, Бразилії - на 4 відсотки, Бельгії - на 2 відсотки.

 

     Постає доречне запитання:  чи в  змозі  вітчизняний  виробник наповнити  власний  ринок  продукцією рослинництва і тваринництва? Відповідь однозначна - проблеми тут немає.  За  даними  тих  самих зарубіжних  експертів,  Україна,  яка  має  такий  агропромисловий потенціал,  змогла  б  виробляти  продуктів  харчування   на   400 мільйонів  чоловік.  А  нас  -  лише  50  мільйонів!  Але в нас не задовольняються  мінімальні  потреби  населення  в  молоці  на  10 мільйонів тонн, м'ясі в забійній вазі - на 1,5 мільйона тонн.

 

     За минулий  рік  усіма  категоріями  господарств України було вироблено понад 15 мільйонів тонн молока,  понад 3  мільйони  тонн м'яса   в  живій  вазі.  Правда,  у  структурі  виробництва  м'яса переважає яловичина та телятина - 78 відсотків.  І ми знаємо чому. Питома вага свинини становить лише 16 відсотків,  коли п'ять років тому становила понад 30 відсотків,  і ви знаєте,  яка  ціна  тепер сала і м'яса;  птиці - лише 5 відсотків.  Це свідчить про те, що з боку  держави  немає  уваги  до   свинарства,   птахівництва,   що знищуються ці галузі.

 

     Із м'ясними  ресурсами  в  Україні взагалі відбуваються дивні процеси.  Простежимо лише одну  проблему.  12  червня  цього  року Кабінет Міністрів направляє Верховній Раді листа про те, що нікому реалізувати м'ясо і що в холодильниках України  його  зберігається понад  40  тисяч  тонн.  Того  самого  дня,  12 червня,  у комітет надходить лист від Мелітопольського м'ясокомбінату N 173  про  те, що  в  Україні - цитую - "сложилась критическая ситуация с мясными ресурсами.  Завоз мяса по импорту неизбежен".  До  речі,  як  мені відомо,  уже і м'ясокомбінати міст Києва,  Донецька орієнтовані на те,  щоб завозити м'ясо із-за кордону. Постає питання - чому? Якщо узагальнити висловлене щодо вето,  виникає враження,  що структури виконавчої  влади  або  не  розуміють  ситуації,  яка  склалася  в сільському    господарстві,    або    прямо    шкодять    власному товаровиробнику. Вважаю, що тут є і перше, і друге.

 

     У зв'язку  з  цим  комітет  звертається  до  всіх  депутатів, незалежно  від партійної і групової приналежності,  подолати вето, допомогти власному товаровиробнику,  а  отже,  своїм  виборцям.  Я просто  прошу  кожного  уявити,  в  якому  стані  у  ваших округах птахоферми,  свиноферми,  що є в магазинах,  і,  зрештою, виконати свій конституційний обов'язок, бо відповідно до пункту 5 статті 85 Конституції України Верховна Рада визначає  засади  внутрішньої  і зовнішньої  політики,  а  відповідно до статті 92 Конституції саме законами встановлюються податки та збори.

 

     Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Записуйтесь, будь ласка.

 

     Свято Василь Петрович. Будь ласка.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий   округ,    Хмельницька    область).    Дякую,    Вікторе Лаврентійовичу!  Шановний  Григорію  Юхимовичу!  Ви  говорили  про безсистемність  в  економічних  підходах  виконавчої  влади.  А  я запитую вас:  це безсистемність чи інші правила гри? Тобто правила гри на розвал України, правила гри для власної кишені.

 

     Яка цифра більша - арифметику вивчали всі ми - 1 чи обіцяні 2 мільярди  траншу  в порівнянні хоча б із бюджетом України в обсязі 15-20 мільярдів у доларовому  еквіваленті?  Чи  вирішимо  ми  свої проблеми за цей мільярд доларів? Для кого цей мільярд великий: для держави чи для інтересів особистої кишені?

 

     Ми сьогодні говоримо,  що збуджуємо народ.  А врешті-решт, чи не  залишиться  це й надалі говорильнею?  Чи не буде реалізуватися народна мудрість: "Кот Васька слушает да ест"?

 

     Дякую за увагу.

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.  Дякую.  Говорити про  безсистемність  я  маю право  тому,  що досі ми в Україні не маємо затвердженої Верховною Радою концепції аграрної політики.  Аграрна політика будується від січневої  наради  до  січневої  наради,  залежно  від  того,  який віцепрем'єр і хто з учених що  порекомендує.  Загальної  системної державної аграрної політики немає.

 

     Чи буде  лише говорильня?  На мою думку,  на це дає відповідь Конституція (статті 85  і  92),  де  чітко  вказано,  що  виключно законами   встановлюються   податки   і   збори.   Тобто  якщо  ми контролюватимемо  дотримання   законів   виконавчою   владою,   то говорильнею це не буде.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пшенична Ольга Миколаївна. Будь ласка. Її нема?

 

     Прошу. Понеділко Віктор Іванович.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,   голова   Комітету  Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації    (Орджонікідзевський   виборчий   округ,   Запорізька область). Будь ласка, передайте слово Тарану Миколі Васильовичу.

 

     ТАРАН М.В.  Фракція комуністів України.  Шановний доповідачу! Шановні  народні  депутати,  радіослухачі!  Мені б не так хотілося ставити запитання,  бо виходить,  що ми поставимо  запитання  самі собі,  а  хотілося  б запропонувати таке рішення.  Ми знаємо в цій парламентській залі,  для  чого  даються  ті  позики  тими  самими Сполученими  Штатами  Америки - щоб підтримати своїх виробників за рахунок цих позик,  за рахунок нас  із  вами  і  наших  прийдешніх поколінь.  Якщо  ми сьогодні не подолаємо вето на цей закон,  вето Президента, до речі, нехай усі люди чують, то 7 жовтня, коли в нас уперше на цій сесії буде слухання уряду,  першим розглянути, я вже це пропонував,  питання про виконання програми розвитку авіаційної промисловості,  другим  давайте  поставимо  це  питання.  Хай  нам роз'яснить уряд, звідки виникла ідея вето на даний закон.

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.  Дякую.  Відповім  так.  Щодо  концепції,  то Міністерство   агропромислового  комплексу  (можливо,  ви  знаєте) кілька днів тому  подало  все-таки  Кабінету  Міністрів  проект  і найближчим  часом,  думаю,  він буде внесений на розгляд Верховної Ради.  А щодо кредитів,  то у зауваженнях прямо вказано,  що даний закон треба скасувати, інакше не будуть надані кредити ні Японією, ні Німеччиною, ні США.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкрабак Павло Ананійович. Будь ласка.

 

     ШКРАБАК П.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   бюджету   (Снігурівський   виборчий  округ, Миколаївська  область).  Дякую.   Фракція   "Комуністи   України". Шановний   Григорію   Юхимовичу,  я  не  зміг  послухати  доповідь Терьохіна,  але хочу відмітити,  що це,  напевно,  чи не  найперше відкрите  і  справедливе  відображення  ситуації,  яка  склалася в аграрному секторі України. І це лише показує, до чого така аграрна політика призводить - до прямої загрози незалежності нашої країни. Мені не зрозуміла поведінка Президента України,  який наклав  вето на цей закон...

 

     Ви знаєте,  що  він  накладав  вето  не  тільки на цей закон. Бюджет приймали півроку,  а Президент потім не підписує... Оце ж і є поведінка!  То чому ми говоримо, що лише Кабінет Міністрів у цій справі винен.  Ні,  це наша загальнодержавна політика, вона звідти виходить. Яка ваша думка?

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.  Дякую.  Я вважаю,  що це не політика, а брак будь-якої політики,  це групові інтереси, які відстоює певна група міністерств.  Комітетом  мені  було  доручено опрацьовувати проект даного закону з міністерствами, і ще тоді майже всіма заступниками міністрів  було  висловлене  негативне  ставлення до цього закону. Лише два мотиви:  перший - нас не приймуть  до  системи  ГАТТ/СОТ, другий  -  нам  не  дадуть  кредитів і ви обмежуєте права Кабінету Міністрів.  Якщо уважно прочитати закон,  то щодо квотування, щодо ставок  сезонного  мита,  термінів,  кількості  -  там повне право Кабінету Міністрів. Я з вашими думками погоджуюся.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Альошин Валерій Борисович. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів  і банківської діяльності (Індустріальний виборчий округ, Кіровоградська область). Фракція Народного руху. Шановний Григорію Юхимовичу!  Скажіть,  будь  ласка,  як  ви  вважаєте,  якщо  ми не спроможемося прийняти сьогодні  результативне  рішення,  яка  доля чекає цей закон і які ви запропонували б зробити кроки, щоб норми, закладені в цьому законі, стали чинними? Це перше запитання.

 

     І друге.  Виходячи з того що сьогодні  пропозиції  відстоював представник   Міністерства   зовнішніх   економічних   зв'язків  і торгівлі,  мабуть,  ініціатива щодо вето надходила звідти.  Як  на вашу  думку,  чи не варто запропонувати якусь спеціальну процедуру опрацювання  зауважень  Президента  виконавчою  владою?  Тому  що, наскільки я поінформований, інші галузеві і фахові міністерства до цього не були залучені.

 

     Дякую.

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.  Дякую вам.  Щодо позиції міністерств.  Перед тим  як накласти вето і направити документ Президента до Верховної Ради,  проект  щодо  вето  був  завізований  в   усіх   профільних міністерствах.  І підписи відповідні є.  Те, що вони не знали і не було погоджено - це не так.

 

     Щодо процедури. Якщо ми сьогодні не подолаємо вето, я вважаю, що   залишати   так   питання  не  можна.  Ви  сказали,  що  треба опрацьовувати зауваження Президента. Я ще раз кажу, вони зводяться лише  до того,  щоб,  по-перше,  скасувати даний закон,  а ніяк не опрацьовувати, і по-друге, що нам не дадуть кредитів.

 

     Я думаю,  надто велика ціна тих кредитів. Треба працювати над даним питанням у комітетах, фракціях і все-таки подолати вето.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Степенко Василь Іванович. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, як ви вважаєте,  чи не з розробки концепції аграрної політики, підтримки власного  товаровиробника  нам  потрібно починати?  Бо ставимо віз попереду коня.  Ми зразу вирішуємо про імпорт,  а не питаємо, чи є що виробляти.

 

     Ви людина  в цій справі досвідчена,  як на вашу думку,  чи не потрібно нам розглянути концепцію, її реалізувати, дати можливість власному товаровиробнику виробляти сільськогосподарську продукцію, яка в десять разів буде краща за якістю, в десять разів корисніша, ніж  отой імпортний мотлох,  ота вся гидота імпортна,  а потім уже вирішувати  питання,  щоб  мати  можливість  не   імпортувати,   а експортувати продукцію українського товаровиробника?

 

     Дякую.

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.  Я дякую вам за високу оцінку мого досвіду. А відповім так:  я повністю вас підтримую  і  хочу  підкреслити,  що введення  ввізного  мита  і  прийняття  цього  закону - це неповне розв'язання проблеми,  це вирішення  лише  одного  з  питань  цієї проблеми.   У   нормальних  ринкових  умовах  це  питання  повинен регулювати споживач  через  економічні  важелі,  насамперед  через ціну.  Але  щоб  вийти на ціну нижчу,  ніж сьогодні,  потрібно щоб держава вирішила питання,  пов'язані з  дотуванням,  з  податковою політикою.  Тобто  це  повинен  бути  продекларований  державою  і визначений Верховною Радою курс,  концепція,  та аграрна політика, яка повинна бути в цій державі.

 

     Я вас повністю підтримую. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Радченко Галина Федорівна. Будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Прилуцький  виборчий   округ,   Чернігівська   область). Шановний Григорію Юхимовичу, до всього сказаного я хочу додати ось що. Механізм ринкової економіки, в тому числі регулювання розвитку внутрішнього  ринку,  в Україні не діє.  І "успішна" лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, яку проводить уряд, незважаючи на те    що    ми    маємо    мінусове    торгове   сальдо   стосовно сільськогосподарській продукції,  ви це підкреслили,  - то шлях до самознищення економіки нашої України.

 

     У мене  є  пропозиція в подальшому командирувати в закордонні відпустки і поїздки для  укладання  подібних  договорів  не  наших урядовців,  а  керівників  промислових  підприємств.  Саме в такий спосіб ми зможемо досягнути позитивного наслідку в розвитку нашого товаровиробника.   Саме   в   такий   спосіб   буде  співпраця  із закордонними виробниками і будуть надходити інвестиції.  У цьому я переконана. Чи поділяєте ви мої погляди?

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.   Дякую.   Комітет   з   питань   фінансів  і банківської діяльності не раз ставив питання перед урядом,  що при укладанні   будь-яких  угод  про  кредити  повинні  бути  присутні депутати від профільних комітетів,  а  також  побільше  практиків. Однак,  як  ви  бачите,  ця пропозиція враховується поки що,  якщо казати відверто, надто мало. Хоч я вашу думку підтримую.

 

     Щодо лібералізації цін.  Так, дійсно, ціну повинен регулювати споживач.  Але  ж  для того щоб споживач міг купити,  повинна бути зарплата.  Я наведу  лише  один  приклад.  У  США  на  харчування, враховуючи  кафе,  ресторани,  американець  витрачає  18 відсотків своєї заробітної плати. У мене про це є довідка нашого посла. А ми даємо людині пенсію,  зарплату,  якої не вистачає навіть на хліб і картоплю.  Тобто це комплекс законів і комплекс питань,  які треба вирішувати щодо аграрної політики.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чапюк Ростислав Степанович.

 

     ЧАПЮК Р.С.  Дякую.  Шановний  Григорію Юхимовичу,  я повністю погоджуюся з вашими висновками і скажу вам про своє враження. Коли я  читав  зауваження  Президента з пропозицією скасувати прийнятий закон, у мене склалося враження, що її взагалі подав не Президент, навіть не громадянин України.

 

     І скористаюся   можливістю   висловити   репліку   на  виступ Гончарука  Андрія   Івановича,   заступника   міністра   зовнішніх економічних  зв'язків,  який  говорив,  що  торік  вони оперативно вирішили питання тарифів на картоплю.  25 жовтня  настали  морози. Питання   піднімалося   в  цьому  залі  вже  з  кінця  серпня.  Ця "оперативність" у нас на Волині називається "у свинячий голос".  А в сусідній державі,  яка завалила Україну торік картоплею,  кажуть про таку оперативність:  Tak predko:  co godzina - to  stup  melk, melk. Це - ганьба.

 

     Я закликаю  всіх  депутатів  одностайно  відхилити зауваження Президента й голосування  провести,  безперечно,  поіменно.  І  не зараз,  а тоді,  коли буде максимальна кількість депутатів у залі. Або о 16 годині, або навіть завтра на початку засідання.

 

     Дякую.

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.  Комітетом ставилася мета, щоб цей закон було прийнято,  підписано,  і  він  вступив  у  дію  з  1  серпня,  щоб регулювати  ставки  сезонного  мита,  пов'язаного  із  завершенням комплексу робіт. Що вийшло - ви бачите.

 

     Стосовно репліки про громадянина України я скажу так: Україна

- це 27 відсотків ріллі Європи. І цим усе сказано.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мовчан. Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.  Фракція   Народного   руху   України.   Шановний доповідачу!  Зрозуміла  річ,  що  в  цих  наших запитаннях якраз і дається  оцінка  вето,  яке  наклав  Президент.   І   вона   майже одностайна.

 

     Висловлювалися думки  про  те,  що Президентові підсунули,  і пропозиції щодо доречності розгляду цього питання,  яке стосується національної  безпеки.  Можливо,  ми  проголосимо  сьогодні  хвалу чиновнику,  який є паном у державі і хоче узаконити ці права? І то не  просто чиновник,  а високий чиновник,  який створює відповідні настрої стосовно президента і стосовно держави. То це питання, яке вже  виходить за суто економічні рамки і стає політичним питанням. Як ви думаєте,  чи  варто  нам  його  ставити  в  такий  загальний контекст?

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.   Дякую.   Я   вважаю,  що  питання  розвитку агропромислового комплексу в Україні  має  значення  державницьке, політичне,  економічне  й  соціальне.  Лише  такий контекст.  Адже невиплата пенсій,  заробітної плати буде до  того  часу,  поки  не запрацює власний товаровиробник.

 

     Давайте розглянемо  навіть  такий  аспект  -  надходження  до бюджету.  За минулий рік ввезено м'яса і субпродуктів птиці -  140 тисяч  тонн.  Я  підкреслюю:  140 тисяч тонн!  Одержано в державну казну ввізного мита лише 28 тисяч доларів. Люди добрі, навіть якщо підвищити  ставки  ввізного  мита  на  10  відсотків,  ми  мали  б надходжень десь 40 мільйонів доларів,  і ці  кошти  можна  було  б спрямувати  на  відновлення  того  ж  птахівництва або компенсацію затрат на виробництво продукції тваринництва, свинарства. Це добре відома проблема.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорію Юхимовичу.

 

     Є записані  на  виступ  з трибуни.  Двадцять хвилин достатньо буде? Достатньо. Щоб у нас був час і для прийняття рішення.

 

     Будь ласка,  прошу  поставити  на  голосування:  відвести  на виступи 20 хвилин.

 

     "За" - 175. Прийнято.

 

     Ярошинський Богдан Харитонович. Будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Українська республіканська партія.  Шановні народні депутати,  шановний пане головуючий!  Чи по волі Божій, чи по  своїй  ми закинуті у вир постійних (безумовно,  підштовхуваних іззовні) суперечок, які ні до чого доброго не приведуть.

 

     У результаті своєї діяльності протягом кількох років ми тепер в останні місяці роботи Верховної Ради цього скликання опинилися в ось такому становищі. У Верховну Раду підкидаються безконечні вето Президента,   які,   з  одного  боку,  абсолютно  блокують  роботу Верховної Ради,  а з другого боку, ми усвідомлюємо те, що програма Олександра  Мороза,  затверджена  вашою  шановною більшістю у 1994 році,  "успішно" провалилася і виявилася неконструктивною.  Така ж доля спіткала і ту програму,  друзі, яку затверджувала ця Верховна Рада, - програму діяльності Верховної Ради.

 

     Програма Леоніда  Кучми,   яка   була   підтримана   шановною більшістю депутатів та громадянами України,  так само провалилася, показавши   свій   антинаціональний,   антиекономічний,    взагалі антилогічний  характер.  Програми  семи  урядів  України  так само провалені,  у   результаті   ми   наближаємося   до   національної катастрофи.

 

     Якщо ми не врахуємо ці безумовні істини і не усвідомимо того, що ми повинні припинити розгляд безконечних  вето,  виділити  один день  спеціально для розгляду і аналізу всіх вето Президента,  щоб з'ясувати: чи потрібні вони, чи блокують вони нашу діяльність. Так само  час визначитися,  що ж ми хочемо від України.  Адже ми також приклали руку до  того,  щоб  вона  дійшла  до  межі  національної катастрофи.  Чи  ми  будемо  й  далі  постійно перебувати в полоні розгляду другорядних і  третьорядних  питань,  які  дуже  "гостро" звучатимуть у цьому залі?

 

     Конкретно щодо питання, яке розглядається. Звичайно, не можна не помітити елементів непрофесійності у цих зауваженнях,  але слід визнати, що серед них є й такі, на які ми повинні звернути увагу і діяти у відповідності до вето Президента.

 

     По-перше, всі   прийняті   нами   закони   справді    повинні відповідати міжнародним договорам, а не суперечити їм.

 

     По-друге. Ми   не  повинні  допускати  такого,  як  допустили нещодавно, щоб прийнятий закон (конкретно - закон про митні збори) суперечив  податковому  законодавству,  зокрема Закону про систему оподаткування.  Бо при бажанні Президент і його команда  будуть  і далі  блокувати  нашу  роботу.  А  тому  ми  повинні  врахувати ці зауваження і внести зміни в Закон про систему оподаткування, а вже тоді діяти далі, а не навпаки.

 

     Що ж  до третьої пропозиції Президента щодо тимчасових ставок мита,  то я думаю,  що нам  важливо,  давши  визначення,  що  таке тимчасове мито,  зупинитися на цьому понятті, а Кабінету Міністрів надати можливість  регулювати  терміни  та  встановлювати  розміри ставок  і  зборів  у  залежності від конкретних умов і кон'юнктури ринку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Пилипович Чернявський. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.  Дякую,  Вікторе   Лаврентійовичу.   Шановні колеги!  Ви знаєте,  що я вже давненько виступав з цієї трибуни як депутат,  але повинен сказати,  що відреагувати мовчанням на  таке надзвичайно важливе для незалежної України питання просто не можу.

 

     Те, що  ми,  депутати,  сьогодні  пропонуємо  відхилити  вето Президента, вже нонсенс! Чому було накладено вето на наше рішення, я не розумію, а чому ми маємо відхилити це вето, я вам скажу.

 

     Ми довели  обсяги  сільськогосподарського виробництва України за кілька останніх років до 40 відсотків від  того,  що  вже  було досягнуто.  У  результаті  сільське  господарство  сьогодні  гине. Протягом  останніх  шести  років  воно  знищується  в  буквальному розумінні   цього   слова!..  Не  оновлюються  основні  фонди,  не оновлюються людські ресурси, не оновлюються всі основні параметри, які  забезпечують  ведення  сільськогосподарського виробництва.  Я вже,  ставлячи  запитання,  говорив:  тільки  за  минулий  рік  на сільське  господарство  України витрачено 20 мільярдів доларів,  а відшкодовано державою  лише  10  мільярдів.  Куди  поділася  майже половина  (10  мільярдів) коштів?!  Як можна жити селянам за таких надзвичайно складних умов?!

 

     На Сумщині в минулому році не реалізовано й загинуло десятки, сотні  тисяч  тонн  картоплі.  Сьогодні  нікуди реалізувати власні фрукти через засилля іноземних.  Як результат сьогодні селяни  вже не бажають сіяти,  збирати і так далі.  Хіба тільки через стихійне лихо Сумщина посіяла на  сьогоднішній  день  ледь  більше  третини озимих,  що  сьогодні  не зібрала майже половини силосу,  майже не приступила до збирання цукрових буряків і  так  далі?  Це  створює передумови  національної  катастрофи,  адже  ми втратили не тільки зовнішні  ринки.  Де  наш  цукор?  Сьогодні  ми  не  можемо   його реалізувати і вперше встановлюються квоти для його виробництва! Ми не можемо реалізувати багато видів  продукції  не  тільки  вже  на зовнішньому, а навіть на внутрішньому ринку.

 

     Сьогодні знищено птахівництво,  знищено ряд інших галузей. Ви дивіться, якими темпами ростуть ціни на ринках! Це ж загроза нашим національним інтересам, життєвому рівню наших людей!

 

     Доки ми будемо вихваляти все закордонне?! Адже тут уже не раз говорилося: "Чужого навчайтесь, але і свого не цурайтесь". Проте у нас панує засилля реклами іноземних товарів.  Наведу вам лише один приклад.  Славнозвісний "Джон Дір",  працюючи разом  з  "Доном"  у Сумській  дослідній  станції,  намолотив  однакову з ним кількість зерна.  Різниця в тому,  що "Дон" майже в два  рази  дешевший  від "Джон  Діра",  а  його  випуск  дасть  змогу забезпечити 100 тисяч працездатних громадян України робочими місцями.  А за "Джон  Діри" треба вивезти ешелони зерна! Хіба це правильно?

 

     Думаю, треба   більше   і  реально  захищати  інтереси  наших товаровиробників.  Тому  пропоную  і  прошу   всіх   причетних   і непричетних  до  сільського  господарства,  пам'ятаючи,  що всі ми причетні до інтересів України,  проголосувати  за  подолання  вето Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович Степенко. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.   Шановні   товариші!   Я   уважно   слухав   і доповідачів, і співдоповідачів, і тих, хто виступав у обговоренні. Усі ми в один голос говоримо, що стурбовані ситуацією в сільському господарстві.

 

     Отже, час вирішувати,  що ж нам треба  сьогодні  робити?  Тут говорилося,   що   у   нас   немає   цінової   підтримки  власного товаровиробника. Це всім зрозуміло, що її немає і не було.

 

     Сьогоднішня імпортна     політика      стимулює      ввезення сільськогосподарської  продукції.  Правда  це?  Правда!  Але  ж ви знаєте,  що регульована державою ринкова економіка - це  ринок,  а якщо вона нерегульована - це базар,  це те, що у нас сьогодні є. І повірте мені,  скільки б ми отут не змагалися, змальовуючи жахливе становище   у   сільському   господарстві,  від  цього  нічого  не зміниться!

 

     Ну, гаразд, подолаємо ми вето, я голосуватиму за те, щоб вето подолати.  Та, хіба можна таке приймати у Верховній Раді? У нас же немає  концепції  розвитку   агропромислового   комплексу,   немає концепції аграрної політики.

 

     Шановні друзі!  Ви розумієте, чому знизився обсяг виробництва тваринницької  продукції?  Та  тому,  що   сьогодні   тваринницька продукція   збиткова  вже  через  високу  вартість  концентрованих кормів.  А  якщо  врахувати  ще  вартість  електроенергії,   газу, нафтопродуктів,  то  вона  взагалі дає лише збитки!  Тому говорити сьогодні,  що ми зменшили обсяги виробництва,  правильно,  але  ми зменшили  їх  тільки тому,  що виробнику сьогодні просто невигідно щось виробляти. То де ж (я запитую і Кабінет Міністрів, і Верховну Раду)   концепція  податкової  політики,  де  концепція  кредитної політики,  де концепція інвестиційної політики?  Якщо і далі у нас будуть  такі  податки,  за яких працювати невигідно,  а вигідно не працювати, наше виробництво не запрацює.

 

     Якщо ми сьогодні говоримо,  що у нас  немає  інфляції  чи  її рівень не перевищує півтора, два чи дванадцять процентів на рік, а беремо річні кредити 40-60 і 80 процентів,  то про  яку  підтримку виробника  може йти мова?  І про інвестиції.  Інвестиції вкладають туди,  де надійна справа.  А якщо вони вкладаються  у  справу,  що гине,  притому  гине  з  відома Кабінету Міністрів і держави і під їхнім керівництвом, то ніколи ця справа працювати не буде.

 

     Щоб не бути голослівним, я наведу один приклад. На установчій конференції   в   Олександрії,   де   зібрались   наші  вітчизняні товаровиробники,  були представники 18 областей з 65 заводів,  які виробляють       власну      продукцію      сільськогосподарського машинобудування.   Галузь   цю   очолює   наш   горе-комітет    по сільгоспмашинобудуванню.  Але  про  цей  комітет - окрема розмова, сьогодні у нас на це просто немає  часу...  Як  же  ми  можемо  не імпортувати  цю  продукцію?!  Через два роки ми будемо взагалі все імпортувати!  Адже для того, щоб ремонтувати наші комбайни (а їх у нас  сьогодні  66  тисяч),  ми  завозимо  з-за кордону 17,5 тисячі найменувань запасних частин для оцієї застарілої техніки!  Хіба ми не  можемо  виробити  їх  на своїх заводах?  Але керівники заводів навіть не знають що є така проблема.  Чому це робиться?  Тому що у нас закуповують запчастини і везуть їх у Казахстан, а в Казахстані купують і везуть до нас!..  До кожної структури прилипли люди, які мають на цьому гроші.

 

     Це ж стосується й імпортної техніки.  Я говорив і говорю:  це злочинна  політика!  Тут  заявляють  (навіть  у  виступі  депутата Даниленка,  голови  комітету,  це  мало  місце),  що  такою є наша перспектива  на  найближчі  два-три  роки,  а  потім  ми   почнемо виробляти своє.  Не почнемо! Через два-три роки виробляти щось уже буде просто нікому.

 

     Я прошу проголосувати за це.  Вікторе  Лаврентійовичу,  прошу мені вибачити,  але давайте ми приймемо постанову... (пане Мовчан, прошу мовчать.  Ти як не розумієшся на  цьому,  то  пиши  вірші!.. Вірші пиши, їх все одно ніхто не читає, Павлушо. Пиши!..)

 

     Пропоную прийняти  постанову  про  те,  щоб доручити Кабінету Міністрів розробити і доповісти нам концепцію аграрної політики  в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Борисович Альошин. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Фракція  Народного  руху України.  Після Василя Івановича Степенка можна б нічого і не говорити  й  переходити  до голосування.  Але все-таки,  шановні колеги, звернімо увагу на те, що практично будь-який розгляд пропозицій Президента  до  того  чи іншого   закону   свідчить   про  наявність  серйозного  конфлікту інтересів.  Не є  винятком  і  випадок  із  Законом  про  державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції, і ця проблема набуває вже політичного забарвлення.

 

     Що сприяло  в  даному  випадку  такому   досить   органічному поєднанню  економіки і політики?  Ну,  по-перше (тут були наведені цифри  у  співдоповіді),   кризовий   стан   сільськогосподарських підприємств    та    засилля    імпортної   продукції   переробної промисловості.

 

     По-друге, цілком незаперечним фактом є те,  що  зараз  значно загострюється  боротьба  за  український  ринок  між  національним товаровиробником та імпортерами.

 

     По-третє, значною мірою  цьому  сприяла  обмеженість  маневру економічної  політики.  Останнім  часом  економічна політика нашої держави,  за шаховою термінологією, може бути охарактеризована, як політика цугцвангу.

 

     Фракція Народного    руху    України    послідовно   відстоює необхідність  створення  в  українській  економіці   конкурентного середовища.  Ми  прихильники ліберальних підходів щодо цього.  Але абсолютно зрозуміло,  що розвиток  конкуренції  повинен  справляти стимулюючий  вплив на національне виробництво.  Бажано,  щоб у цій конкурентній боротьбі змагалися  товаровиробники,  які  хоч  якось наближались  би  до  однієї  "вагової"  категорії.  Але сама поява закону   про   необхідність   державного    регулювання    імпорту сільськогосподарської   продукції   свідчить,  що  в  національній економіці вже набувають загрозливого масштабу негативні тенденції, що  вже є реальна загроза національному виробництву в тих чи інших сферах. А в таких випадках держава, безумовно, повинна мати важелі обмеження   впливу   на   економіку   іноземної  продукції  і  має скористатися такими важелями.

 

     Щодо змісту пропозицій Президента, то я не буду повторюватись і  наводити  ті  ж  самі  аргументи,  що  не  раз обговорювалися в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності і які сьогодні були оприлюднені,  а зупинюсь на тих конкретних пропозиціях, якими варто,мабуть,  скористатися в разі  негативного  голосування  щодо подолання вето.

 

     Якщо Верховна  Рада  не  зможе  проголосувати  конституційною більшістю  за  відхилення  пропозицій  Президента  і   підтвердити чинність закону,  то в подальшому ми повинні зосередити свою увагу на тих зауваженнях Президента,  які  можна  безболісно  для  цього закону  використати  в  подальшій  роботі.  Ну,  наприклад,  зняти неузгодженість цього закону із Законом про систему  оподаткування, включивши  до  Закону  про  систему  оподаткування норму про право Верховної Ради встановлювати режим  сезонних  мит.  Гадаю,  що  це можна  зробити  без  значних  негативних  наслідків для Закону про оподаткування.

 

     Варто подумати також і над включенням до Закону про  державне регулювання  імпорту сільськогосподарської продукції положення про пріоритетність норм міжнародного права.

 

     Фракція Народного руху голосуватиме за відхилення  пропозицій Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дудченко Микола Петрович.

 

     ДУДЧЕНКО М.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Славутський виборчий  округ,  Хмельницька область).  Селянская партия Украины. Уважаемый Виктор Лаврентиевич, уважаемые коллеги! Я за преодоление вето Президента.  Есть два принципиальных соображения,  по которым это необходимо сделать.  Первое.  Не противоречит  ли  этот  закон международному праву в части торговых соглашений?  Думаю, что нет. Агропромышленный сектор вырабатывает четверть валового внутреннего продукта,  при этом потребляет меньше 10 процентов энергоносителей в балансе Украины. Всеми консультативными советами, всеми органами власти признано,  что развитие сельского хозяйства приоритетно,  и его необходимо осуществлять в целях обеспечения  энергетической  и национальной безопасности, как наименее энергоемкую отрасль. Таким образом,   проблему   развития   сельского    хозяйства    следует рассматривать    как    проблему    обеспечения   национальной   и энергетической безопасности.

 

     Второе. Этот  закон  будет  иметь  мощное   антикоррупционное действие,  поскольку  вводит и подтверждает практику регулирования таких проблем  законом,  а  не  решениями  исполнительной  власти. Поэтому  просил  бы  всех поддержать предложение предыдущих коллег (это и мое предложение) о преодолении вето Президента.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  У нас закінчився час,  але  я  думаю,  ми повинні надати слово депутату Суслову. Просить слова і представник Президента. Він має право на виступ.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область).  Уважаемые народные депутаты! Обсуждение вето Президента   на  Закон  о  государственном  регулировании  импорта сельскохозяйственной продукции показало,  что серьезных  оснований для вето нет. Вы видите, что в замечаниях, которые поданы от имени Президента,  вообще нет таких предложений,  которые можно было  бы учесть  при  доработке  закона,  и мы с вами можем сделать вывод о том,  что цель тех,  кто готовил  предложения  о  наложении  вето, состояла  в  том,  чтобы  заблокировать  введение в действие этого важнейшего для Украины закона.

 

     У нас любят говорить о защите  отечественного  производителя. Когда  же  Верховная  Рада  сделала  реальный и очень важный шаг к защите рынка своей сельхозпродукции, выяснилось, что это далеко не всем нравится. Я уверен в том, что Верховная Рада обязана защитить рынок сельскохозяйственной продукции,  если  в  будущем  мы  хотим видеть Украину процветающей страной. Правительство в данном случае заняло позицию,  которая не соответствует интересам  национального производства.

 

     Вы должны   просто  знать  о  процедуре  подготовки  подобных решений с тем,  чтобы правильно ориентироваться при голосовании. В соответствии   с  действующим  порядком  Президент,  как  правило, накладывает  вето  по  рекомендации  правительства.   Обязательным считается   и   виза   министра   экономики.   В   данном   случае присутствующий  здесь  заместитель  министра   внешнеэкономических связей  мог  бы  рассказать вам детективную историю,  как он лично обходил министра экономики,  как сдавал  без  визы  министра  этот документ  в Кабинет Министров,  как Кабинет Министров,  который не имел права принимать  этот  документ  без  визы  министра,  принял его...  И  если бы мы разобрались во всем этом,  нам стал бы более понятен механизм принятия тех решений, которые идут явно вразрез с интересами нашего государства.

 

     Я предлагаю  проголосовать  за  отклонение  вето  в поименном режиме. Спасибо (Оплески, шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Безсмертний Роман Петрович.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній  Раді  України  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область).  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу,  шановні...  (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   я   прошу   уваги,   виступає представник Президента!

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу,  шановні колеги народні депутати!  Шановні Ростиславе Степановичу і Богдане Харитоновичу!  Звертаюся насамперед до  вас,  не  торкаючись  суті даної проблеми. Я зараз переглядаю звернення і офіційні документи, що виходять від Президента,  і ніде не бачу, щоб Президент України звинуватив  Верховну  Раду  хоча б раз у антидержавних діях,  чи у діях, які не відповідають інтересам громадян України...

 

     Тому я ще раз кажу:  я не торкаюся суті  цього  питання,  але прошу  вас  надалі  не  використовувати у виступах подібні вислови стосовно Президента України.  Все-таки це наш Президент, Президент 52-мільйонної держави (Шум у залі).

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги...  (Шум у залі).  Шановні колеги, наш час уже вичерпано.  Я прошу вибачення у всіх,  хто  записаний, але  я  не  можу  надати вам слово (Шум у залі)...  Ви хочете щось сказати відносно репліки депутата Степенка?! Ну, будь ласка (Шум у залі).

 

     Будь ласка,  я  зобов'язаний надати слово...  Шановні колеги, слідкуйте за своєю мовою, будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.  Шановні колеги, шановний Вікторе Лаврентійовичу! Мене  не  обходить  та  образа...  Потім  до  мене підійшов Василь Іванович і вибачився.  Я хотів би,  щоб ви звернули увагу на  дуже суттєві проблеми, які виникають у сесійному залі і за його межами. Дійсно,  кілька вето Президента 0стосуються стратегії  розвитку  і економіки,  і  України як держави.  Тому я хотів би висловитися на підтримку пропозиції про подолання вето.  Думаю,  що тут не  місце для якоїсь апологетики щодо того,  хто підставляє Президента,  але ми мусимо сьогодні притягти до  відповідальності  тих  людей,  які зацікавлені  в  тому,  щоб знищити власного виробника.  Ці люди не аноніми.  Давайте ми з'ясуємо імена авторів цього  проекту.  Треба знати, хто підсунув Президентові ці поправки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  усіх прошу сісти,  зараз прийматимемо рішення. Проект рішення проголосуємо поіменно.

 

     Я ще ось що хочу вам сказати.  Річ у тому, що вето Президента стосується закону в цілому,  інакше кажучи,  закон не сприймається концептуально.

 

     З другого боку, у нас є висновок комітету, що вето суперечить проголошеному  Президентом  України  і  Прем'єр-міністром  України принципу захисту вітчизняного товаровиробника.  Це я кажу до того, що  ці  дві концепції несумісні.  Я думаю,  що Президент навряд чи зробив би це,  якби він бачив оці всі наші обгрунтування.  Тому  в нас   є  підстави  зараз  проголосувати  пропозицію  комітету  про подолання вето в цілому.  Якби вето  торкалося  окремих  положень, тоді ми голосували б окремі пропозиції Президента.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію комітету про подолання вето Президента   на   Закон   про   державне    регулювання    імпорту сільськогосподарської  продукції.  Була  пропозиція  голосувати  в поіменному режимі (Шум у залі).  Не треба?  Гаразд, голосуємо не в поіменному режимі,  ми вже внесли в Регламент норму,  яка дозволяє нам голосувати і не в поіменному режимі.

 

     Проводиться голосування. Увага! Не шуміть! Зосередьтеся, будь ласка.

 

     "За" - 313. Прийнято (Оплески).

 

     Оголошується перерва до 16 години.