Стенограма пленарного засідання

11 вересня 1997

ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  11  в е р е с н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати, шановні присутні,   представники   засобів   масової  інформації,  шановні слухачі! Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 303  народні  депутати.  До  залу  ще  зайшли депутати,  тому прошу ще раз зареєструватися.  Зареєструвалися 317 народних депутатів.

 

     Денне пленарне засідання оголошую відкритим.

 

     Запити народних депутатів. Надійшли такі депутатські запити:

 

     Івана Захаровича  Кірімова  до  Президента  України  стосовно невиплати   заробітної   плати  працівникам  будівельнопромислової компанії "Атомспецбуд". Зверніть увагу на те, що ми вже розглядали це питання. Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 194. Прийнято.

 

     Прошу проголосувати  пропозицію  про направлення цього запиту адресату.

 

     "За" - 190.

 

     На жаль, поки що не підтримується.

 

     Запит Павла  Михайловича  Мовчана   до   Президента   України стосовно  доцільності  видання  указу  Президента  про  дозвіл  на витрату    коштів    державного    бюджету,    коштів    місцевого самоврядування, підприємств і організацій для придбання службового автотранспорту лише українського  виробництва.  Можливо,  усе-таки хтось підтримає українських виробників. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 180. Прийнято.

 

     Прошу проголосувати пропозицію про направлення, будь ласка.

 

     "За" - 182. Не прийнято.

 

     Запит групи   депутатів   (Тарана,  Кузьменка  та  інших)  до Президента України стосовно ситуації,  що склалася на Запорізькому електромашинобудівному   заводі   "Іскра"   стосовно   відновлення виробництва.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 173. Прийнято.

 

     Депутат Таран просить підтримати пропозицію про  направлення. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 191.

 

     Шановні колеги,  будь ласка,  голосуйте.  Справді,  понад 100 чоловік взагалі не голосує. Виражайте якось своє ставлення.

 

     Запит групи народних депутатів (Душейка, Васюри, Степенка) до Прем'єр-міністра України стосовно невиконання Закону про Державний бюджет на 1997 рік у частині  фінансування  підтримки  виробництва тваринницької продукції.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 198. Прийнято.

 

     Запит В'ячеслава  Олександровича  Білоуса до Прем'єр-міністра України стосовно вирішення питання про фінансування та  завершення будівництва   135-квартирного  будинку  ЖБК  "Агробуд-1"  у  місті Полтаві.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 181. Прийнято.

 

     Запит Ростислава  Степановича  Чапюка   до   Прем'єр-міністра України стосовно відновлення зруйнованого приміщення школи в місті Ківерцях.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 189. Прийнято.

 

     Запит Костянтина    Дмитровича    Лященка    та    Олександра Олександровича   Жира   до   виконуючого   обов'язки  Генерального прокурора  України,  голови  Державної  податкової   адміністрації України  стосовно  використання  бюджетних  коштів  на будівництво водозабірних споруд у місті Нікополі.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 180. Прийнято.

 

     Запит Ярослава Михайловича Кендзьора до виконуючого обов'язки Генерального   прокурора  України  (він  уже  двічі  звертався  до прокуратури) з  проханням  розслідувати  фінансові  зловживання  в Львівській державній телерадіокомпанії.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 148. Прийнято.

 

     Тепер оголошення,   шановні   колеги.   Із   республіканської клінічної лікарні надійшла інформація,  що загальний стан здоров'я Олександра   Олександровича   Мороза  та  Олександра  Миколайовича Ткаченка задовільний.  Процес одужання відбувається без  відхилень від норми. Побажаємо їм найшвидшого одужання.

 

     Інформую, що   86   народних  депутатів  України  утворили  у Верховній Раді депутатське об'єднання "За спідружність  суверенних слов'янських   держав".   Представляти   об'єднання   уповноважено народних  депутатів  Кіяшка,  Алексєєва,  Лавриненка,  Зачосова  і Ричагова.  Є  звернення  і  списки цих народних депутатів,  можете ознайомитися.

 

     Шановні народні депутати! Ми маємо ще одне письмове звернення від  Держтелерадіо  щодо його фінансування.  Ми готові підтримати, гадаю,  ви поділяєте цю думку,  пропозиції Кабінету Міністрів  про внесення  змін  до чинного Закону про Державний бюджет на 1997 рік стосовно  фінансування  Державного  радіо.  Якщо  і   фінансування телебачення буде передбачено, будь ласка. Водночас, можливо, треба звернутися до Кабінету  Міністрів  з  проханням  допомогти  в  цій ситуації  Державному радіо виділенням якихось коштів із резервного фонду.  Потрібно забезпечити їхнє фінансування до  початку  нового фінансового року.

 

     -----------

 

     Продовжуємо розгляд  проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про податок на додану вартість.

 

     Надаю слово народному депутату Севрюкову,  який  запропонував альтернативний проект. Є депутат Севрюков? (Шум у залі).

 

     Будь ласка.

 

     СЕВРЮКОВ В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку  (Малиновський виборчий округ,  Одеська область).  Шановні колеги!  Представники нашого комітету,  депутати  Севрюков,  Крук, Найда,   ввійшли   з   пропозицією  згідно  з  Регламентом  внести доповнення до статті 6.2.5 про нульове оподаткування  податком  на додану   вартість  послуг,  які  надаються  для  розвантаження  та переробки експортно-транзитних вантажів.

 

     Комітет з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку теж підтримав нашу пропозицію.

 

     Справа в  тому,  що  після  прийняття  Закону  про податок на додану вартість ми втратили вже мільйони тонн транзитних вантажів. Якщо  цей закон набере чинності і залишиться,  що ми оподатковуємо переробку транзитних вантажів (це ще додатково 20 відсотків), то є прогнози фахівців морської галузі, що ми втратимо починаючи з 1998 року і далі десь 80 мільйонів тонн.

 

     Вам до відома:  порти України,  які нам дісталися в  спадщину від   СРСР,  мали  потужності  в  120  мільйонів  тонн.  Тепер  ми переробляємо...

 

     Шановні депутати!  Ми всі тут чим -  виборами  чи  економікою займаємося?  У мене до вас прохання:  послухайте, будь ласка! Ми ж усі про Україну дбаємо, а насправді шумимо в залі.

 

     Отже, нині ми переробляємо 39 мільйонів тонн, а потужності на 110-120 мільйонів тонн. Фахівці з Кабінету Міністрів на зустрічі з депутатами  сказали:  якщо  ми приймемо це рішення,  то цього року отримаємо мільярд гривень.  Не знаю, хто там рахував, але сьогодні ми,  може,  щось і отримаємо,  якщо отримаємо. А що завтра буде? А завтра буде  те,  що  вантажі  з  Росії  (а  Україна  -  транзитна держава),  Узбекистану вже йдуть і підуть через Латвію. Ви знаєте, що бізнесмени Росії,  Узбекистану вкладають  кошти  в  будівництво терміналів у прибалтійських державах. Нині завантаження російських портів уже понад 100 відсотків.

 

     Тому й запитую:  чому комітет,  який очолює  пан  Суслов,  не підтримав  нашу  поправку?  Ми дбаємо про сьогоднішній день чи про перспективу?  Закликаю вас підтримати поправку депутатів і  нашого комітету,  бо  це перспектива морської галузі.  Адже ми дуже часто кажемо,  що Україна - морська держава,  але  в  цьому  залі,  крім негативу  щодо  морської  держави,  нічого  немає.  Ми кажемо,  що Україна - велика аграрна держава,  велика шахтарська держава,  але забули, що Україна - велика морська держава.

 

     Якщо ми  приймемо варіант,  запропонований комітетом Суслова, то ще далі відсунемо утвердження України як морської держави.

 

     Пропоную підтримати пропозицію  депутатів  Севрюкова,  Найди, Крука,  а також Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Олександра Володимирівна Кужель, будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий округ,  Запорізька область). Уважаемый Виктор Лаврентиевич,  уважаемые  народные депутаты!  Сегодня мы наблюдаем второй  раунд  битвы,  с  одной  стороны,  правительства,  которое говорит, что оно борется за нашего товаропроизводителя, а с другой стороны,  - нас с  вами,  которые  точно  так  же  выражают  здесь интересы своих товаропроизводителей.

 

     Что же   испытывает  наш  товаропроизводитель  от  применения данных законов?  В этот раз со  стороны  правительства  выставлены более мощные силы, выставлен сам автор закона - Сергей Терехин.

 

     Что же    мы   можем   противопоставить?   Когда   наблюдаешь рассмотрение этого закона и когда  правительство  говорит,  что  и промышленники  поддерживают  этот  закон,  и  народ весь счастлив, вспоминается старый-старый анекдот.  При  рассмотрении  на  скезде возможности   повышения  цен  сказали:  проведены  социологические исследования  о  том,  что  благосостояние  советского  народа  от повышения  цен  не  уменьшится.  Из  зала  спросили:  "А дустом их пробовали?".  Так  вот  этот  закон  наподобие  дуста  для   наших предприятий.

 

     Слава Богу,   что   вчера   выступление  Сергея  Терехина  не транслировалось по радио,  а то наши радиослушатели вдруг подумали бы,  что очень уважаемый депутат вдруг стал непрофессионалом.  Они просто не знают, что парламентская борьба предусматривает говорить с  этой  трибуны не то,  что есть на самом деле,  а то,  что нужно сказать  тому,  кто  тебя  спрашивает.  Я  вчера  была   потрясена неискренностью Терехина на этой трибуне.

 

     Депутат Моцпан его спрашивает:  "Какие последствия того,  что выводится пригородный транспорт со статьи 5.13?".  Депутат Терехин начинает рассказывать о том,  что это путает отчетность.  В данной статье говорится о  том,  кого  мы  освобождаем  от  НДС.  Сегодня городской и пригородный транспорт не имеет НДС,  а если мы выведем слово "приміський",  то сразу у бабушки, которая привозит на рынок нам морковь, капусту и так далее, добавляем на стоимость билета 20 копеек.  Но  это  мелочь  по  сравнению  со  всем  тем,  что   там предлагают.

 

     В варианте,  который  предлагает Кабинет Министров,  основная статья 8.2.  И все это идет под лозунгом:  бартер  на  экспорт  не является внешнеэкономической операцией. Что это влечет за собой? А то,  что бартер на экспорт не будет иметь  нулевой  ставки  НДС  и сразу приобретает ставку 20 процентов. Мы все понимаем, что бартер

- это не лучшее,  что есть в нашей стране. Но скажите, кто ответил за то,  что он появился?  Кто ответил за то,  что в 1992 году были вымыты все основные средства предприятий?

 

     Народные депутаты  Кужель,  Череп  (всего  восемь  депутатов) подали   законопроект,  который  коренным  образом  отличается  от законопроекта, предложенного Кабинетом Министров.

 

     Разрешите назвать основные пункты,  по каким  отличаются  эти законопроекты.

 

     Первое. Момент  налогового  обязательства  наступает только в момент поступления денег,  и только с 1  января  1999  года  можно думать о переходе к варианту, предлагаемому Кабинетом Министров.

 

     От НДС освобождаются: производство и импорт газа, нефти, электроэнергии для предприятий, а  также строительство жилья для граждан за собственные средства и транзит.  Нужно освободить от НДС транзит через наши  порты.  Ведь нынче  из  существующих  десяти  работает  два.  Правильно говорил передо мной коллега: у нас не будет морского транспорта.

 

     Кроме этого,  в нашем законопроекте есть  пункт  14,  который совершенно случайно туда попал, мы сейчас выясняем, каким образом, поскольку в черновиках его  нет.  Поэтому  прошу  при  голосовании нашего проекта не учитывать его.

 

     Я ознакомилась со всеми проектами,  поданными депутатами. Они в  принципе  очень  органично  вписываются  в  наш   законопроект, который,  как я сказала,  не просто изменяет одну-две статьи, а по пяти  пунктам  фундаментально  отличается  от   проекта   Кабинета Министров.

 

     Вчера наш  коллега  Анисимов  спрашивал,  сколько  бюджет  не вернул предприятиям по  дебиту  96-го.  А  сколько  бюджет  должен сегодня нашим предприятиям?  Эта сумма превышает три миллиарда. То есть мы  должны  обязать  правительство  найти  способ  выполнения бюджета  1998  года,  а не искать новые пути,  которые не позволят предприятиям работать.

 

     Игорь Александрович,  наверное,  просто не имел данных, когда говорил,  что  промышленники  просят,  чтобы  вы  и тот,  и другой вариант поддерживали. У Виктора Лаврентиевича есть обращение наших промышленников,   которых   сегодня   представляет  межфракционное обкединение.  Они просят народных  депутатов  поддержать  вариант, предложенный нами.

 

     Кроме этого,    представителям   фракции   "Аграрная   партия Украины", думаю, будет интересно, что в пункте 4.2 нашего варианта предусматривается,  чтобы продукция,  получаемая по бартеру,  была освобождена от НДС.  Хотя,  честно, я готова поддержать депутатов, которые     вчера     выступали    и    предлагали    не    только сельскохозяйственные предприятия, но и промышленные освободить при получении зарплаты бартером от НДС.

 

     Ведь если  работнику  начислено  100  гривень,  и  на эти 100 гривень ему выдают кастрюли,  как вчера говорили,  а затем снимают 20  процентов  НДС,  то  мы снижаем ему на 20 процентов заработную плату. А каждый из вас знает, что он на такую сумму не продаст эти кастрюли,  он думает,  как бы их хоть за 50 гривень продать, чтобы какую-то  копейку  в  дом  принести.  То  есть   мы   его   трижды налогооблагаем,  берем подоходный, берем НДС, а затем он теряет на продаже,  чтобы получить хоть какую-то "живую" копейку на питание, поскольку с кастрюли борщ не сваришь.

 

     Спасибо за внимание.

 

     Еще раз  очень  вас  прошу  проголосовать наш проект закона в первом чтении, а на второе чтение, с учетом всех поправок народных депутатов,  внести  его  на  рассморение  в зал.  Принять в первом чтении вариант Кабинета Министров никак  нельзя.  Это  равнозначно обкявлению собственным предприятиям бойкота.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Алексєєв, будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемые  депутаты!  Уважаемый  Виктор   Лаврентиевич! Уважаемые   радиослушатели   и  телезрители!  Закон  о  налоге  на добавленную стоимость,  принятый нами на  прошлой  сессии,  крайне несовершенен.  Это  пример  того,  как  плохо  принимать  законы в спешке,   без   расчетов   и   научно   обоснованных   нормативов. Несовершенство   Закона   о   налоге   на   добавленную  стоимость подтверждено тем,  что мы в этом зале дважды проголосовали,  чтобы отсрочить введение его в действие.

 

     За это  время  был подан ряд законопроектов,  направленных на совершенствование Закона о  налоге  на  добавленную  стоимость.  Я докладываю один из этих законопроектов,  автором которого являюсь. Он   подготовлен   на   основе   рекомендаций   научнопрактической конференции  "Перспективы и последствия введения в действие Закона о налоге на добавленную стоимость",  проведенной в городе Харькове 11  июля  этого  года при участии ученыхэкономистов,  финансистов, производственников-практиков,  причем  предприятий   разных   форм собственности  -  и  государственной,  и негосударственной.  Таким образом, в представленном вам законопроекте сконцентрирован и опыт практиков, и знания ученых.

 

     Теперь по    сути.    В    пункте    4.1   принятого   закона предусматривается, что в базу налогообложения включаются "акцизний збір,  ввізне мито,  інші податки та збори (обов'язкові платежі)". То есть в переводе  на  язык,  понятный  среднему  европейцу,  это означает,  что,  купив товар,  вы заплатили налоги. А потом, когда платите налог на добавленную стоимость,  вам насчитывают его на те же самые налоги, которые вы заплатили. То есть вы платите налог на налог.

 

     Тоже самое касается и пункта 4.4: "з урахуванням акцизного збору,  ввізного мита, а також інших податків,  зборів".  Таким  образом,  искусно   включая   в   базу налогообложения   непрямые   налоги,   мы  тем  самым  стимулируем повышение стоимости продукции, то есть рост цен.

 

     Поэтому я предлагаю прислушаться к рекомендациям  харьковской научно-практической  конференции:  "Це на практиці штучно збільшує податок,  що  суперечить  загальновизнаним   намірам   послаблення податкового   тягаря   і  пригнічує  виробничу  та  підприємницьку активність.  Зі  збереженням  цієї   норми   штучно   збільшується мінімальна  вартість  товарів  та послуг,  що становлять податкову базу ПДВ на 17-18 відсотків, а це підсилює інфляційний тиск з боку непрямих  податків.  Саме  тому  в  запропонованому проекті закону пропонується  привести  податкову  базу  ПДВ  у  відповідність   з економічним змістом доданої вартості".

 

     Далее. Мы  очень  много  говорим  о  поддержке отечественного производителя,   но,   по-моему,   надо   всячески   стимулировать увеличение  уставных фондов предприятий,  что должно гарантировать их большую устойчивость.  А что же мы видим в законе,  который нам предложили летом и который мы приняли с налету?

 

     Подпункт 3.2.8.   Вклады  в  основные  фонды  только  лишь  в материальном активе,  а не  в  денежных  средствах.  Я  вижу,  что депутат Терехин с этим не согласен. Поэтому, Сергей Анатолиевич, я предлагаю  вам  принять  мою  поправку:  "здійснення   внесків   у будь-якій  формі  до  статутних  фондів юридичних осіб..." И тогда вопрос будет снят. Я вижу, вы согласны, спасибо.

 

     Украина имеет большой научно-технический  потенциал,  который сейчас    не    востребован    и    разрушается.    Но   даже   те научноисследовательские   и   опытноконструкторские   предприятия, которые  еще  могут  работать,  опять-таки  Законом  о  налоге  на добавленную стоимость ставятся в крайне неудобное положение. Найдя деньги  на  проведение  работ,  чтобы хоть как-то поддержать наших ученых,  а не отправлять их  на  базар  таскать  тюки  с  турецким барахлом,  они должны этими деньгами поделиться, заплатив налог на добавленную      стоимость.      Именно       для       сохранения научнопроизводственного    и    интеллектуального    комплекса   в представленном      законопроекте      предложено       освободить научноисследовательские  и  опытноконструкторские работы (конечно, при   соблюдении   определенных   условий,   изложенных   в   этом законопроекте,  как  то:  утвержденные  научными советами,  актами приемки-сдачи) от налога на добавленную стоимость.

 

     Законопроект, который я представляю, предусматривает снижение налогового пресса для отраслей образования и здравоохранения, ибо, по-моему,  крайне аморально пытаться сейчас  заработать  на  нашем умирающем  здравоохранении  и крайне тяжелом положении,  в котором находится образование, устанавливая на целый ряд их услуг налог на добавленную   стоимость.   Поверьте,   государство   от  этого  не обогатится,  а вот интеллектуальный потенциал  и  потенциал  нации будет значительно подорван.

 

     Далее. Подготовленные   на  основе  рекомендаций  харьковской научно-практической   конференции   предложения    предусматривают освобождение   от   уплаты   налога   на   добавленную   стоимость обслуживание и содержание обкектов социальной  сферы,  находящихся на балансе предприятий. Я считаю это правильным, ибо, устанавливая такой налог,  мы искусственно стимулируем повышение  квартплаты  и коммунальных услуг. От этого надо всячески уходить.

 

     Хочу обратить  ваше  внимание на то,  что представленный мной проект закона полностью  согласуется  с  проектом,  который  подал Кабинет Министров, в части непредоставления льгот и послаблений на операции с подакцизными товарами.

 

     Один из  принципиальнейших  моментов,  на  который   я   хочу обратить  ваше внимание,  - порядок взимания налога на добавленную стоимость.  Не буду излагать свою точку зрения,  а  изложу  мнение научнопрактической   конференции...   Минуточку,   заканчиваю.   Я докладываю законопроект, прошу это учесть.

 

     "Одним із положень чинного закону, яке потребує невідкладного корегування,  є  вимога  сплати  податку  за  фактом відвантаження продукції до реального надходження  коштів  на  рахунок  платників податків (пункт 4.3).

 

     Пропонується включити   це   положення,  передбачивши  сплату податку з тих коштів,  що реально надійшли, оскільки запровадження в  дію редакції чинного закону призведе до остаточного вилучення з підприємств  обігових  коштів  та  штучно   стимулюватиме   процес банкрутства".

 

     То есть  если  говорить  простым  языком,  разгрузили товар - денег не получили,  а налог должны уплатить.  За счет чего? Только за   счет   своих   оборотных   средств  и  последующего  снижения собственного   производства.   Както   это   не   согласуется    с провозглашенными     намерениями     поддержать     отечественного производителя.

 

     Хочу еще раз напомнить,  что данный проект закона подготовлен на   основе  рекомендаций  научнопрактической  конференции.  Прошу поддержать   мнение    ученых,    производственниковпрактиков    и проголосовать  за  представленный мною законопроект.  Одновременно зная, что имеется целый ряд (помоему, 10) законопроектов, поданных различными  субкектами  законодательной  инициативы,  я  в  случае рейтингового  голосования  прошу  поддержать  мой  законопроект  и проект  депутата Кужель,  который,  на мой взгляд,  наиболее полно согласуется с тем, о чем я говорил.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Черновецький, будь ласка.

 

     ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (Дарницький виборчий округ,  м.  Київ).  Уважаемый Виктор Михайлович,  уважаемые народные депутаты!  Я специально  не готовился  к этому выступлению,  но,  думаю,  сумею довести до вас свою точку зрения,  поскольку она является новой  и  принципиально важной для возрождения нашей экономики.

 

     Разрешите обратить    ваше   внимание,   уважаемые   народные депутаты, на то обстоятельство, что в последнее время все средства массовой   информации   справедливо  упрекают  Верховный  Совет  в непрофессионализме и в "руйнації"  экономики.  Хотя  мало  кто  из обвинителей  понимает,  что  мы на самом деле являемся заложниками непрофессиональных   действий   правительства,   которое   сначала поднимает  шумиху  и  готовит  сознание обывателей к необходимости налоговой революции,  а потом переносит эту  истерию  в  Верховный Совет.  И  наш уважаемый Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности (хотя почему именно  он?  Вроде  по  названию  другим должен  заниматься)  убеждает  нас  то  в  одном,  то в другом,  в зависимости от конкюнктуры.

 

     Вот я,  относительно новый член парламента,  стал  свидетелем удивительных метаморфоз. То вышеупомянутый комитет убеждает нас во вредности льгот для СП,  то говорит о том, что такие льготы должны быть сохранены. И подобных примеров очень много. И Верховный Совет часто принимает решения без предварительной проработки.  Я называю такой  подход экономическим терроризмом,  поскольку непродуманными решениями,  решениями с голоса мы разваливаем нашу экономику и  до конца созыва вполне можем подорвать ее окончательно.

 

     Говорят, что  одни  и  те  же слова,  произнесенные человеком неопытным и опытным,  можно расценивать как  банальность  или  как мудрость.  Хочу  сказать вам с полной ответственностью,  что я как человек близкий к предпринимательству хорошо испытал на  себе  все прелести   нашего   законотворчества.   И   могу  вам  убедительно проаргументировать то,  что сегодняшние наши налоги, в том числе и налог  на  добавленную  стоимость,  являются катастрофическими для Украины.

 

     Прошу обратить внимание,  уважаемые народные депутаты, на то, что  развитые  страны  отличаются от слаборазвитых именно ставками налогообложения.  На сегодня процветающие страны  имеют  маленький НДС,  а страны,  находящиеся в тяжелом экономическом положении или развивающиеся нединамично,  имеют большой НДС.  Кроме того, каждой экономике,   каждой  стадии,  в  которой  находится  то  или  иное государство, соответствует ставка налога на добавленную стоимость.

 

     Предлагаю сосредоточиться   не   на   конкретных   положениях предлагаемых законопроектов, хотя, конечно, некоторые из них имеют явные преимущества перед другими,  а  на  ставке  как  таковой.  И предлагаю  вместо  ставки  20  процентов проголосовать или хотя бы принять к сведению мою информацию с тем,  чтобы мы могли вернуться к этой ставке и сказать о том,  что она непомерно велика, является такой,  что  не  дает  развиваться   нашему   производителю.   Это подтвердят   народные   депутаты,   которые   имеют   отношение  к производству.

 

     Предлагаю ввести ставку НДС 5 процентов. Уверяю вас, что если вы согласитесь с моими доводами, если вы прислушаетесь к тому,  что ставка  20  процентов  является совершенно  недопустимой в нынешней ситуации для Украины,  если мы приблизимся к этой ставке,  если мы  примем  это  решение,  то  мы совершим  эпохальный  поступок  на  уровне  принятия Конституции и войдем в историю Украины как парламент,  который  думает  о  своем производителе и о своем народе.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутате Пєхота, будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).   Міжрегіональна   депутатська  група.  Шановні  народні депутати!  Шановні виборці! Ми разом із депутатом Пустовойтовським ще в липні запропонували запровадження Закону про ПДВ перенести на 1 жовтня 1997 року.  І ми дуже вдячні за підтримку депутатів,  які зрозуміли,  що  недосконалий закон може завдати більше шкоди,  ніж надати переваг для нашої економіки.  Ми мали на увазі,  що за  цей час будуть проаналізовані негативні наслідки запровадження окремих статей цього  закону  на  нашу  економіку,  яка  сьогодні  все  ще перебуває  в  кризовому стані.  Цей аналіз і моделювання закону на економіку мало здійснити Міністерство економіки.  Одначе  парадокс полягає  в  тому,  що наш головний розробник цього закону - Віктор Іванович Суслов, він же і міністр економіки за сумісництвом, і сам не може об'єктивно оцінити даний закон.

 

     Вважаємо, не   було  б  похибкою,  якби  ми  відклали  термін запровадження цього закону до 1 січня 1998  року,  враховуючи,  що Міністерство економіки не зробило аналізу,  а пропозиції,  внесені Кабінетом Міністрів,  не всеосяжні і не розв'язують усіх  проблем, пов'язаних із цим законом.

 

     Ми пропонуємо звільнити від ПДВ будівництво житла та об'єктів соціально-культурної сфери, що здійснюється за рахунок усіх джерел фінансування.

 

     Чим ми мотивували свою пропозицію?  До речі,  вона не нова, у попередньому законі ця  норма  діяла  і  нікому  не  заважала.  На сьогодні   житлова  проблема  в  Україні  характеризується  такими показниками:  13-15 відсотків населення не мають  окремого  житла; 2,4  мільйона  сімей  перебувають  на  квартирній черзі;  80 тисяч проживають  в  аварійному  і   непридатному   житловому   фонді;15 мільйонів  проживають у житлі,  побудованому в 60-70-х роках,  яке сьогодні потребує серйозної модернізації або знесення.  До того  ж проблема  відселення з військових містечок,  санітарно небезпечних зон,   у   тому   числі   Чорнобильської,   й   досі   залишається нерозв'язаною.

 

     Обсяг житлового  будівництва  катастрофічно зменшується через брак джерел фінансування та  занадто  високих  цін  на  будівельні матеріали  та будівельні роботи.  Якщо 1990 року капіталовкладення підприємств  та  організацій  усіх  форм  власності  становили   в тодішніх  цінах  8  мільярдів  670  мільйонів,  то  1995  року - 2 мільярди, а на цей рік вони ще менші.

 

     Багато хто почав будівництво житла в кооперативах, молодіжних комплексах й інших формах громадського будівництва житла за одними правилами, а сьогодні вони підпадають під зовсім інші правила.

 

     У 1995  році  Верховна  Рада  схвалила   Концепцію   житлової політики  держави,  де  продекларувала,  що  саме  держава створює сприятливі умови для розв'язання найгострішої проблеми - житлової. Пробачте,  але  які умови створює нам сьогодні держава і які умови створили ми як депутати?  Учора було проголосовано  проти  надання кредитів  Харкову,  Одесі,  Львову,  які  виступили  з ініціативою зовнішнього  кредитування  та  створення  ринку  житла.  Дехто   з максималістів намагався довести,  що це не розв'язує всіх проблем. Так,  не розв'язує.  Одначе це один із варіантів,  який можна було запровадити, а ми його вчора поховали.

 

     Ми вийшли з ініціативою: власні збереження плюс кредит (ця схема  діє  в  багатьох  країнах світу),  який треба спрямувати на житлове будівництво. Сьогодні ця пропозиція спричинила шалений опір у Комітеті з питань  фінансової і банківської діяльності,  який вбачає,  що за такої ситуації буде певна робота нашим банкам.  І задля захисту банків  цю  пропозицію теж поховано.

 

     Наша пропозиція   є   найреальнішим  засобом  для  заохочення будівництва житла,  бо з її прийняттям  буде  здешевлено  вартість будівництва житла на 10- 12 процентів. Дехто може сказати, зокрема депутат Терьохін:  а скільки втратить бюджет?  А саме ви, депутате Пєхота,  і є членом Комітету з питань бюджету.  Біда в тому, що ми ніколи  в  комплексі  податки  не  розглядали  і  не  вивчали   їх взаємовплив   у   податковій   системі.   Тобто   питання  єдиного податкового кошика,  який має враховувати реальні,  а  не  міфічні фінансові  можливості нашого виробника,  а також споживчого кошика громадянина держави,  - це питання складне,  і без його  вирішення нам з економічної кризи не вийти.

 

     Тобто ми  пропонуємо  поряд із поправками,  внесеними урядом, врахувати й нашу пропозицію, а також інших депутатів, які сьогодні виступили з ініціативою. І розглядати їх не так, як сказав депутат Терьохін,  - формально записати,  а потім комісія це відкине,  - а розглядати  їх  як  повноправні поправки,  голосуючи кожну окремо. Пропоную всі ці поправки проголосувати в поіменному режимі.

 

     Окрім того,  зауважу таке.  Хіба серед депутатів є  ті,  кого називають  за  прізвищем  і  ті,  кого не називають?  Так чому пан Терьохін не перерахував під законопроектом усіх,  а лише  написав: Терьохін,  Боровик,  Семенюк.  А де Кужель і решта депутатів,  які сьогодні виступали?  Вони потрапили в "інші".  Усі мають цілковите право виступити з пропозицією.

 

     Ще раз прошу проголосувати поіменно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Хмельовий,будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і   зв'язку (Слов'янський міський виборчий округ,  Донецька область).  Сегодня мы рассматриваем один из важнейших вопросов,  потому что налог  на добавленную  стоимость  составляет  львиную  долю  поступлений  от налогов. Оценку предложенному законопроекту предыдущие выступающие уже  дали.  Я  лично  предлагаю  принять  за  основу законопроект, предложенный народным депутатом Украины Александрой  Владимировной Кужель,  и со своей стороны также вношу предложение к действующему законопроекту, в частности к подпункту 5.1.9 статьи 5.

 

     Свой законопроект я внес на рассмотрение Верховного Совета  4 сентября,  депутатам  он  роздан 9 сентября вместе с пояснительной запиской.  Кто не  успел  с  ним  ознакомиться,  внимательно  меня послушайте.

 

     Ныне действующая  редакция  подпункта 5.1.9 такова:  "продажу путівок на санаторно-курортне  лікування  та  відпочинок  дітей  у закладах  за переліком,  встановленим Кабінетом Міністрів України. Зазначена пільга не поширюється на продаж путівок нерезидентам".

 

     Я пропоную викласти зазначений  підпункт  у  такій  редакції: "...продажу   путівок  на  санаторно-курортне  лікування  громадян України,  оздоровлення  та  відпочинок  дітей,  крім  міжнародних. Зазначена пільга не поширюється на продаж путівок нерезидентам".

 

     Почему я  предлагаю  такую  поправку?  В  условиях социализма санаторно-курортная  путевка  стоила  не  дороже  200   рублей   и реализовывалась   нуждающимся  в  лечении  и  оздоровлении  за  30 процентов стоимости,  путевок реализовывалось 99 процентов  от  их количества.

 

     А в   настоящее   время   наши   санатории   в  зимнее  время простаивают.  Я не берусь давать в целом оценку  этой  отрасли.  В моем   избирательном   округе   находятся  курорт  "Славянский"  и санаторий  "Славяногорск".  Здесь  лечат  людей  с   заболеваниями органов  движения.  И  путевка  теперь  стоит  где-то  1500 - 1600 гривень.  Путевки эти приобретаются за  счет  средств  социального страхования,  то  есть  за  счет  отделов социального обеспечения. Получается,  что  мы,  повышая  стоимость  этих  путевок   на   20 процентов,   тем   самым  опять  перекладываем  деньги  из  одного государственного  кармана  в  другой.   Получает   ли   от   этого государство какую-то прибыль? Не получает.

 

     Другой санаторий  -  "Юбилейный".  В  этом санатории проходят реабилитацию люди,  перенесшие инфаркт.  Путевки приобретаются  за счет  здравотделов,  то  есть  за  счет бюджетов.  Опять из одного кармана мы перекачиваем в другой.

 

     Ныне действующая редакция говорит:  "крім путівок", имеются в виду  детские путевки.  Но есть же санатории,  которые обслуживают родителей с детьми.  Как определить стоимость такой общей  путевки на двух человек? Коллизия.

 

     Далее. Сегодня  треть  путевок  реализуется  для реабилитации людей,  пострадавших в результате  аварии  на  Чернобыльской  АЭС. Искусственно  повышая  цены на путевки,  мы и эту категорию лишаем возможности оздоравливаться.

 

     Прошу депутатов поддержать мою поправку к этому закону.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  ми   тепер   повинні розпочати  обоворення  питання.  30 хвилин достатньо буде?  Думаю, достатньо.  У  нас  записалися  14  депутатів.  Отже,  30   хвилин достатньо. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 138. Прийнято.

 

     Починаємо обговорення. Депутате Магда, будь ласка.

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Шановні депутати, шановний головуючий! Більшість нашої  депутатської  групи  "Селяни  України"  підтримує проект  депутата  Кужель,  а  також пропозиції,  подані депутатами Пєхотою, Севрюковим, Алексєєвим. Одначе наша група проти того, щоб сьогодні  приймати  цей  закон  у  першому  читанні.  Пропонується доручити  його  доопрацювання  тому  самому  Комітетові  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності,  але  за  участю  всіх інших представників.

 

     І я мушу  сказати  тим,  які  критикували  Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності,  що в ньому не тільки є депутат Терьохін. Там ще є люди, які крім теорії знають і практику, а тому не  всі  підтримують  сказане на трибуні депутатом Терьохіним.  До того ж під час розгляду даного проекту кворуму в комітеті не було.

 

     Прикро, що в черговий раз ми робимо  спробу  перенести  деякі податкові  закони  країн  зі  стабільною  економікою  до  кризової економіки України і не реагуємо ні на зауваження,  які надходять з боку  насамперед  виробників,  ні на зауваження УСПП і навіть того самого комітету, який розглядав дане питання.

 

     Не можна робити такого  заради  збільшення  доходів  бюджету, забуваючи  і  не  аналізуючи,  який  вплив  цей  закон  матиме  на фінансовий стан  підприємств  і  як  він  взаємодіятиме  з  іншими законами.  Та  чи дасть він змогу збільшити надходження до бюджету за кризи платежів в Україні?  Я маю на увазі ПДВ на електроенергію для   промисловості  й  сільського  господарства.  Можливо,  хтось пам'ятає, як під час прийняття Закону на додану вартість у другому читанні  я  і  декілька  інших депутатів переконували цей зал,  що робити такого не  потрібно,  що  це  погано  вплине  на  економіку України,  особливо  на  становище  енергомістких  та  енергетичних підприємств.

 

     Ми пропонували  в  прикінцевих  положеннях   до   2000   року запровадити  ПДВ  на електроенергію за нульовою ставкою,  бо доти, доки триває криза платежів,  запроваджувати ПДВ  в  енергетиці  не можна.

 

     Після прийняття   закону   члени   УСПП,  фахівці-енергетики, представники інших галузей зверталися до уряду  з  цього  питання, але  уряд,  як нам доповів учора міністр фінансів,  вчинив інакше: прийнято  половинчасте  рішення  -  звільнити  від  ПДВ   розподіл електроенергії   на  ринку,  тобто  звільнити  від  ПДВ  генеруючі компанії, залишити ПДВ постачальним організаціям, тобто обленерго, а  для енергетики запровадити сплату ПДВ тільки після появи коштів на  рахунку  підприємств.  Отож   передусім   сплату   ПДВ   треба запровадити для всіх тільки після появи коштів.

 

     Що ж буде?  Сьогодні в енергетиці 4,5 мільярда гривень боргів споживачів перед обленерго.  Обленерго  своєю  чергою  заборгували атомним і тепловим електростанціям таку саму суму,  а відтак немає змоги провадити  ремонти,  готуватися  до  зими  і  нагромаджувати паливо на зиму. Сьогодні ми додаємо сюди ще 20 відсотків на гроші, які не надходять (їх нині  надходить  6-20  відсотків),  то  де  ж візьмуться  гроші  в  бюджеті?  Вони  йдуть усі до бюджету,  і 8-6 місяців працівники електростанцій не одержують зарплати. Вони її й не  одержуватимуть,  а  тому  ніяких  доходів  бюджет  від того не матиме.

 

     Тому я дуже прошу зробити ось  що.  По-перше,  до  2000  року запровадити ПДВ з нульовою ставкою. І якщо ми цього не зробимо, то через декілька місяців повернемося знову до такого питання,  бо  і підприємства   енергетики,  і  такі  підприємства,  як  алюмінієві заводи,  змушені будуть підвищити ціну на свою продукцію,  а гроші за ПДВ не повернуться, бо ці підприємства також мають неплатежі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Панасовський, будь ласка.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  директор Вуглегірської ДРЕС (Артемівський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые народные  депутаты! Постараюсь  быть  предельно  кратким в своих аргументах и выводах. Какова суть проблемы введения налога на добавленную  стоимость  на продажу  электроэнергии,  кроме продажи населению?  Этот закон,  к сожалению,   не    учитывает    специфики    работы    предприятий электроэнергетики.  Электрогенерирующие  компании  - поизводители, электростанции попадают  в  критическую  ситуацию:  вырабатывая  и отпуская электроэнергию на оптовый рынок, а просто - в энергосети, они не имеют влияния на платежи за отпускаемую ими электроэнергию.

 

     Особенность отрасли и производимого ею товара в  том,  что  в каждый   момент  количество  произведенной  электроэнергии  должно равняться количеству потребленной, то есть генерация и потребление должны быть четко сбалансированными. Следует учитывать характерные особенности  энергетики.   Электроэнергия,   являющаяся   товарной продукцией,  не подлежащей складированию, потребляется практически в  момент  ее  генерации,  а  оплачивается   лишь   по   истечении длительного срока, а возможно, и вообще не оплачивается.

 

     На расчетные   счета  энергокомпаний  поступает  максимум  14 процентов платежей за товарную продукцию,  а в  таких  промышленно развитых     районах,    имеющих    наиболее    высокий    уровень электропотребления,     как,     например,     Донецко-Днепровский экономический  район,  на  долю  которого приходится 42,7 процента потребления,  доля  банковских  платежей   составляет   лишь   5,4 процента.

 

     В ситуации, когда основным должником является государство (75 процентов  общей  задолженности  прямо  или  косвенно  связано   с государственным   и   местными   бюджетами),  когда  задолженность потребителей за использованную электроэнергию превысила  стоимость четырехмесячного  товарного  отпуска  продукции отрасли,  введение налога на добавленную стоимость на электроэнергию приведет отрасль

- электроэнергетику к финансовой катастрофе.

 

     Даже при  существующей  нулевой  ставке налога на добавленную стоимость  при  продаже  угля,  который  в  структуре  топлива  на производство  энергии составляет 65-75 процентов,  электростанции, отпуская электроэнергию и не  получая  плату  за  нее,  становятся практически   финансовыми   банкротами,   а  если  точнее,  просто останавливаются.  Это  не  что   иное,   как   налоговая   удавка, государственный  рэкет  по  отношению  к  энергетике.  На  уголь и энергию  должна  быть  нулевая  ставка   налога   на   добавленную стоимость.  Меня  поражает цинизм наших отечественных экономистов, научившихся только отбирать и делить, вопреки логике экономической науки,  не  мудрствуя  лукаво,  выгребать в бюджет любые возможные средства,  не задумываясь о положении, в которое попадает при этом товаропроизводитель.

 

     Да, в   условиях  гиперинфляции,  когда  расходы  государства увеличиваются быстрее,  чем доходы,  не  введи  мы  НДС  быстро  и вовремя, мы скончались бы экономически еще в 1993 году. Но сейчас, когда уровень инфляции падает,  НДС  становится  самоубийственным, это  факт проверенный и подтвержденный мировым опытом.  И этого не могут не знать наши экономисты в правительстве.  Ведь  государство сегодня системой налогов забирает у предприятий больше,  чем они в состоянии отдать.  Никакие аргументы  сторонников  введения  этого налога  в  качестве пополнения бюджета не должны приниматься,  так как такое решение не компенсирует будущие потери для страны.

 

     Я полностью поддерживаю депутата Кужель.  И прошу учесть наше предложение:  исключить  из подпункта 6.2.5 статьи 6 и из третьего абзаца пункта 11.6 статьи 11 слово "населению".  Убедительно прошу вас,  коллеги народные депутаты, проголосовать за это предложение. Этим вы спасете ТЭС от разрушения,  а людей избавите от  холода  в предстоящую зиму.

 

     Предлагаю принять законопроект в первом чтении.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутате Поровський, будь ласка.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань оборони і державної безпеки  (Рівненський  виборчий  округ, Рівненська область).  Республіканська християнська партія. Шановні колеги депутати!  Запропоновані доповнення до Закону про  внесення змін  і  доповнень до Закону про податок на додану вартість в ряді положень,  на мій погляд,  є спробою накласти на товаровиробника і споживача  ще  більший податковий тягар та спростити або полегшити роботу податкових служб.

 

     Стягнення податку на додану вартість з моменту  відвантаження товару,  як це пропонується в законі,  є спробою,  образно кажучи, приготувати смаженю з курчати,  яке  ще  в  яйці.  Таке  положення закону спрямоване передусім проти сільськогосподарського виробника України,     адже     наші     господарства     є     експортерами сільськогосподарської продукції.  І ті сільгосппідприємства, котрі здійснюють бартерні операції,  котрі не мають можливості одразу по відвантаженні  продукції  сплатити  податок  на  додану  вартість, змушені будуть шукати грошовитого посередника,  щоб  продати  йому свою продукцію, хай за нижчою ціною, але за гроші. Отже, внаслідок запровадження цього закону наживатимуться лише ті великі фінансові корпорації, котрі мають в обігу "живі" гроші і котрі виступатимуть посередниками.  Тобто цей закон вигідний лише  великим  фінансовим корпораціям.  Це видно з кожного рядочка закону. За рахунок нашого селянина - сільськогосподарського товаровиробника,  який  змушений буде  реалізовувати  таким  чином  свою  продукцію,  зароблятимуть посередники.

 

     Масовим є явище переплати величини податку на додану вартість та   невчасне   повернення   цих   грошей   товаровиробникові  або підприємцю.

 

     Пункт 7.7 чинного  закону  передбачає,  що  суми  податку  на додану  вартість  не  підлягають  відшкодуванню,  не  можуть  бути спрямовані на погашення платежів з інших  видів  податків,  зборів (обов'язкових   платежів).  Наприклад,  підприємству  держава  має повернути ПДВ у сумі 50 тисяч гривень,  але водночас  підприємство заборгувало   бюджету   50  тисяч  гривень  податку  на  прибуток. Підприємству ці гроші не повертають 3-4 місяці,  мотивуючи тим, що перевіряють  обгрунтованість нарахування ПДВ або його величину,  а за несплату інших податків держава  накладає  на  це  підприємство штраф.  Чому  цим законом не передбачається взаємопогашення боргів підприємства перед державою і Держбюджету перед  підприємством?  Я наполягаю  запровадити  в законі принцип,  що сума сплаченого ПДВ, яка підлягає поверненню,  може бути спрямована на погашення  інших обов'язкових   платежів  до  держбюджету.  Тобто  треба  дозволити зараховування платникам  податку,  на  їх  вимогу,  суми  ПДВ,  що підлягає   відшкодуванню,  для  погашення  зобов'язань  за  іншими платежами до бюджету.

 

     Законом також  передбачається,  що  в  разі   невідшкодування платнику  у  визначений  термін  податку  на  додану вартість,  що підлягає поверненню,  на суму такої  заборгованості  нараховується 120 відсотків з розрахунку облікової ставки Нацбанку України.

 

     Але можемо  порахувати:  хто  скільки виграє від неповернення вчасно податку на додану вартість підприємству.  Адже 16 відсотків

- це облікова ставка Нацбанку. Якщо звідси візьмемо 19,2 відсотка, то з поверненням неплатежу,  скажімо,  в сумі  100  тисяч  гривень підприємству повернеться лише 2500 гривень. Це в 5-10 разів менше, ніж підприємство могло б заробити, маючи гроші на своєму рахунку.

 

     Моя пропозиція:   збільшити    нарахування    відсотків    за неповернення до рівня середньозваженої ставки кредиту.  Вона в 3,5 раза більша від облікової ставки Нацбанку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Кожушко, будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  Хочу  обратить  ваше  внимание  на  то,  что  мы сегодня обсуждаем, на мой взгляд, один из важнейших законов, но посмотрите в  зал:  по сути,  ни одного руководителя фракции нет.  А ведь они решают, как голосовать (Шум у залі). "Почти ни одного" я сказал. А некоторые  из  сидящих в зале заняты другими вопросами.  При таком отношении к важнейшим законам как со стороны правительства,  так и со  стороны  Верховного  Совета  будем иметь последствия,  которые имеем:  не  успел  закон  войти   в   действие,   мы   его   снова пересматриваем.

 

     Я, возможно, повторюсь. Но, по моему глубокому убеждению, это происходит потому,  что наши авторы,  группы, которые работают над этим   законом,   глухи   и  слепы  к  замечаниям  и  предложениям специалистов отраслей.  Нельзя все подстричь под одну гребенку.  И нигде   в   мире   так   не   делается,   а  только  у  нас  из-за некомпетентности отдельных руководителей.

 

     Предыдущие товарищи высказали часть моих предложений. Я вношу еще   семь.   Первое   состоит   в   том,   чтобы   освободить  от налогообложения  предоставление  услуг  по   поставке   агрегатов, запасных  частей,  аккумуляторов,  которые производятся в Украине, импортируются   без   последующей   реализации   для   ремонта   и обслуживания автобусов общего пользования.

 

     Второе, третье  и  четвертое  предложения связаны с введением нулевой ставки налога на поставки для заправки топлива и  поставки запасных частей морским океанским судам,  которые используются вне территориальных вод Украины.

 

     Далее. Предоставление  услуг  по  транспортировке,  погрузке, разгрузке,     перегрузке    товаров,    которые    импортируются, экспортируются,  а также иностранных транзитных  грузов.  Этим  мы прекратим падение транзитных перевозок через Украину.

 

     Должен сказать,  что  в  связи  с этим у нас упали транзитные перевозки на 67 процентов,  а через Белоруссию увеличились  в  2,5 раза.   Говорят,  что  там  политика.  Да  никакой  политики  нет! Рассмотрите тарифы: мы вынуждаем Венгрию, Румынию транспортировать через Белоруссию и Россию.

 

     Далее. Предоставление    услуг    по   перевозке   пассажиров пригородным  железнодорожным   сообщением.   Я   уважаю   товарища Терехина, слушал его обкяснение, но оно неквалифицированное. Какие могут быть налоги,  если убытки cоставляют в среднем 10  миллионов гривень?!  Нулевая  ставка  налогообложения нужна для того,  чтобы суммы  оплачиваемого  НДС  в  связи  с  приобретением  товаров   и материальных ценностей для организации пригородных перевозок можно было использовать  для  расчетов  с  бюджетом  с  целью  получения налогового кредита.

 

     Пятое, шестое  и  седьмое  предложения  носят  принципиальный характер.  Это дата наступления платежа. Считаю, что все остальные вопросы можно утрясти. Но дата наступления платежа, нулевая ставка (особенно для строителей) будут камнем преткновения после принятия предложенного.  К  сожалению,  ни  докладчик,  ни  содокладчик эти важнейшие вопросы не уточнили депутатам.  Мне понятны  последствия этого.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  депутате Даниленко. За ним - депутат Чечетов.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).  Дякую, шановний Вікторе Лаврентійовичу. Шановні колеги! Повторний розгляд одного з основних  законів,  за  яким  надходить значна   кількість  коштів  до  бюджету,  зумовлений  тим,  що  ми припустилися  багатьох   помилок   з   його   прийняттям.   Аналіз застосування цього закону показує, що за таких підходів, за таких

 

     темпів, за   такого   сприяння   ми   можемо  мати  ще  менші надходження,  оскільки основним і  провідним  у  нашій  економіці, звичайно,   має   бути   виробництво   як   промислової,   так   і сільськогосподарської продукції.

 

     Кажучи ці  слова,  я  прекрасно  розумію,  що  нам   потрібно утримувати освіту,  медицину, армію, інші структури, які базуються на державному бюджеті.  Але  без  істотного  зниження  податкового тиску як у промисловості,  так і в сільському господарстві,  ми не зможемо зрушити з місця.  Нині ця проблема справді актуальна і  ми повинні її розв'язувати.

 

     Що пропонує  наш Комітет з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села?  Ми розуміємо, що сьогодні  в держави немає великих коштів (по суті,  вони відсутні) на відчутну підтримку вітчизняного товаровиробника. А тому комітет ще   раніше   подав   пропозиції  щодо  вдосконалення  податкового механізму,   викладені   в   Концепції   податкової   політики   в агропромисловому  комплексі,  у  підготовці  якої на різних етапах брали безпосередню участь народні депутати,  провідні  фахівці  та науковці Української академії аграрних наук.

 

     Які конкретно  зміни  пропонуємо внести до Закону про податок на  додану  вартість?  Насамперед  (і  це  буде  правильно)  маємо встановити  середню ставку податку - 10 відсотків.  Але підійти до цього диференційовано.  Наприклад, ставка на продукти, без яких не може   людина  жити  (хліб,  молоко),  сьогодні  -  20  відсотків. Купівельна спроможність нашого населення  мізерна,  особливо  тих, хто  працює  в  соціальній сфері,  де люди не отримують заробітної плати роками.  Це свідчить про те,  що цим  кроком  ми  не  тільки підтримаємо  своїх  власних  громадян,  а  й  дамо змогу наростити оборотні кошти безпосередньо сільським товаровиробникам,  що дасть можливість профінансувати всі роботи, які здійснює агропромисловий комплекс.

 

     Сьогодні рівень  заробітної  плати   працівників   сільського господарства,  яку вони також із величезним запізненням отримують, найнижчий. І коли десь хтось хоче хоч трішечки підтримати власного селянина,  виплачуючи чи даючи йому так звану натуроплату в зерні, то ми знову накладаємо  податок.  Люди  не  в  змозі  викупити  ту сільськогосподарську  продукцію,  бо  вони не отримують заробітної плати,  а якщо й отримують,  то вона сьогодні найнижча порівняно з іншими галузями нашого господарства.

 

     Із огляду  на  те  що  Закон  про  пріоритетність соціального розвитку  села   та   агропромислового   комплексу   в   народному господарстві   нашої   держави,  ухвалений  попереднім  скликанням Верховної Ради,  на жаль,  не діє (ми до  нього  повернемося,  але повертаємося,  на  жаль,  із  запізненням),  наш  комітет пропонує звільнити  від  ПДВ  надання  послуг   населенню   для   обробітку присадибних земельних ділянок,  збирання врожаю,  доставки палива, особливо пенсіонерам,  учасникам Великої Вітчизняної  війни  та  й просто тим,  хто живе в сільській місцевості.  Ви ж знаєте, в яких умовах проживають ці люди.

 

     Ми дуже  часто   говоримо   про   наше   сільськогосподарське машинобудування. Сьогодні такий комплекс машин як зернові, буряко- та кормозбиральні комбайни,  а також трактори,  які  так  потрібні сільському  господарству,  обкладаються  великими податками.  І це знову лягає  на  плечі  українського  товаровиробника.  Пропозиції народних депутатів, членів нашого комітету, зводяться до того, щоб різко знизити податки на ввіз техніки на 2-3 роки, поки запрацюють підприємства нашого сільгоспмашинобудування.

 

     Тепер про відрахування ПДВ. Заводи, які виробляють мінеральні добрива,  призупиняють відправку мінеральних добрив, потрібних для посівних  робіт,  через  те,  що  податкова  інспекція приходить і накладає штрафи.

 

     Я підтримую ідею  про  оподаткування  з  моменту  надходження коштів. Пропозиції від комітету подано.

 

     Ми повинні  підійти  виважено до того варіанта,  який ми,  на жаль,  прийняли.  І добре,  що Верховна  Рада  ухвалила  перенести термін  запровадження  цього  закону.  Але ні в якому разі його не можна  запроваджувати  з  1  жовтня.  З  урахуванням   пропозицій, зауважень, доповнень народних депутатів його можна запровадити з 1 січня 1998 року.

 

     А тому пропоную розглянути і прийняти законопроект у  першому читанні,   а  на  друге  читання  сформувати  таблицю  і  рухатись відповідно до Регламенту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  я  мушу  зауважити,  що  у  нас ідеться  не  про  прийняття  нового  закону  про податок на додану вартість.  Закон ми ухвалили, він увійде в дію з 1 жовтня з тими ж самими  недоліками,  про  які тут говорилося,  якщо ми не ухвалимо зараз рішення про  внесення  змін  і  доповнень  -  або  тих,  які пропонує  Кабмін,  або тих,  що ви пропонуєте.  Я прошу,  щоб ви в такому сенсі провадили полеміку і викладали пропозиції.

 

     Прошу, депутате Чечетов.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).  Депутатская группа "Социальнорыночный выбор". Уважаемый Виктор Лаврентиевич,  уважаемые народные депутаты, уважаемые члены правительства!  Давайте мы,  положа руху на сердце, дадим ответ на один  конкретный  вопрос:  какие  цели  преследовали  авторы   или идеологи  этого  закона о НДС - Кабинет Министров,  который вносил проект в  этот  зал,  и  мы,  народные  депутаты,  когда  за  него проголосовали?

 

     Я сформулирую этот вопрос более конкретно:  направлен ли этот закон о НДС на снижение  налогового  пресса,  о  котором  со  всех трибун  говорим мы,  народные депутаты,  члены правительства и сам Президент? Ответ однозначен: нет.

 

     Мне пришлось  в   Донбассе   встречаться   с   руководителями промышленных  предприятий.  Они  поставили три конкретных вопроса. Первый вопрос: какая ставка НДС в законе? Я отвечаю: 20 процентов. Они: а в старом? Отвечаю - 20. А что ж вы, спрашивают, поменяли?

 

     Второй вопрос:  скажите,  а  есть  ли  в  этом  законе  такая статейка, которая может дать моему заводу какие-то льготы, скажем, не 20 процентов платить,  а 18 или 15, а может, вообще не платить? Я отвечаю:  нет,  поскольку авторы закона ставили своей целью  все эти льготы убрать. Спрашивают: а что же вы приняли?

 

     И наконец, убийственный третий вопрос из уст одного директора крупнейшего предприятия:  скажите,  правда ли то, что государство, которое  беззастенчиво  железной  метлой  вымело  у  нас оборотные средства,  теперь пытается заставить в соответствии с этим законом платить  НДС  не по поступлению денег,  а по отгрузке?  Я ответил: "Ну,  где-то правда".  После этого следуют бурные "овации" в адрес Верховного Совета и в адрес правительства.  Но тем не менее вопрос поставлен:  а какие же цели авторы преследовали? Я назову три цели и прокомментирую.

 

     Первая цель - привести законодательство по НДС в соответствие с международными стандартами. Вторая - нанести сокрушающий удар по бартеризации экономики.  И третья, косвенная, - поставить в крайне сложное  финансовое   положение   предприятия,   подвести   их   к банкротству,  к денежной приватизации,  в том числе с иностранными инвестициями.

 

     Теперь комментарии к каждой цели.  Первая цель - относительно перевода  на международные стандарты.  Я как научный работник могу сказать: закон блестяще выписан теоретически, но он не вписывается в  конкретную нашу ситуацию в стране,  он не адекватен сегодняшней ситуации. Он будет работать блестяще в Америке, но не у нас. Среда не та.  Кроме того,  настолько сложно выписан закон, что сейчас не только не могут разобраться в нем  те  люди,  которые  этот  закон будут  использовать,  но  даже  налоговая администрация Азарова не знает. как его применять. Очень сложно.

 

     Вторая цель  -  удар  по  бартеризации.  Да,   действительно, баретризация  -  зло нашей экономики.  Но опять же надо смотреть в корень.  Ведь переход на бартерную схему -  это  была  не  прихоть конкретных промышленных предприятий, а сама жизнь заставила.

 

     Это мы,   государство   заставили   предприятия   перейти  на бартерную схему отношений,  поскольку лишили их оборотных средств. Для того чтобы хоть както удержаться на плаву,  предприятия начали работать по самой примитивной схеме - обмен товара на  товар.  Да, действительно,   есть  предприятия,  у  которых  имеются  денежные средства и которым выгодно под зонтиком  бартеризации  уходить  от налогообложения.  Но  таких  меньше,  основная  же  масса в случае перехода на систему начисления и уплаты налога по отгрузке товара, а не по поступлению денег, действительно, будет просто подведена к банкротству.

 

     Мы долго обсуждали этот вопрос и во фракции,  и в комитете  в присутствии   представителей  УСПП.  Меня  просили  озвучить  наши предложения с этой трибуны. Есть четыре принципиальных момента, по которым   зал   должен  определиться,  проголосовав  конкретно  по каждому.  Я их назову.  Если эти четыре поправки,  четыре  момента будут  проголосованы положительно,  то в этом случае мы предлагаем поддержать законопроект Александры Кужель,  поскольку он учитывает все эти четыре момента.  А обобщающие предложения, внесенные вами, следует рассмотреть при доработке проекта ко второму чтению.

 

     Первый принципиальный момент,  который  нужно  проголосовать: начисление  НДС  должно  производиться по поступлению денег или по отгрузке товаров?

 

     Второй момент  касается  начисления  НДС  на  энергоносители, поскольку  это  влечет  за  собой  рост себестоимости производимой продукции и в конечном итоге рост цен.  А это ударит по  конечному потребителю.

 

     Третий момент    касается   начисления   НДС   на   импортные комплектующие  запчасти,  поскольку  это,   опять   же,   означает очередной виток цен, и продукция становится неконкурентоспособной.

 

     И, наконец,   четвертый   момент,   по   которому  нам  нужно определиться   и   проголосовать   отдельно,   касается   НДС   на строительство   жилья,   поскольку  в  случае  начисления  НДС  на строительство жилья для  обыкновенного  человека  получение  жилья практически становится недоступным.

 

     В случае  положительного  решения  по  этим моментам мы будем просить поддержать законопроект Александры Кужель,  в котором  все они учитываются. А на второе чтение включить остальные предложения и проголосовать их в зале.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Анісімов. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів  (Заводський   виборчий   округ,   Запорізька   область). Уважаемые народные депутаты! Я не буду говорить о каждой статье, в которую  предлагается  внести  изменения.  Остановлюсь   лишь   на некоторых моментах.

 

     Первый. Сегодня   нам  предоставилась  возможность  исправить ошибки,  допущенные при принятии Закона о  налоге  на  добавленную стоимость.  И  мы ею должны воспользоваться.  Законотворчество без обратной связи  с  субкектами  хозяйственной  деятельности  -  это пагубный путь. И мы в этом убеждаемся все больше. Принятие законов друг за другом,  так называемое скирдование, без анализа того, как они  действуют  в  правовом  поле  и  отражаются  на хозяйственной деятельности наших предприятий, - это пагубный подход, от которого мы  должны  отказаться.  Хотелось  бы,  чтобы  в работе Верховного Совета  как  высшего  законодательного  органа  стало   традицией, практикой,  системой  отрабатывать механизм использования принятых законов на практике хозяйствующими субкектами.

 

     Второй момент. Я хотел бы зачитать обращение предпринимателей и   промышленников   Запорожской   области,  не  комментируя  его, направленное Президенту Украины и Председателю  Верховного  Совета Морозу Александру Александровичу:

 

     "Уважаемый Александр Александрович! Руководители промышленных предприятий  Запорожского  региона  выражают  свою   озабоченность сроками   и   порядком   введения,   а   также   содержанием  двух основополагающих для налогообложения законов Украины - о налоге на добавленную стоимость и о налогообложении прибыли предприятий".

 

     Вот что далее пишут наши производители:  "Было бы недопустимо повторить ошибку,  которую  уже  допускали  народные  депутаты,  и ввести эти налоги, особенно НДС, с 1 октября".

 

     Я предлагаю отдельно проголосовать эту норму и ввести Закон о НДС,  который мы будем принимать,  я думаю,  во втором чтении, с 1 января  1998  года,  то  есть  одновременно  с  введением Закона о Государственном бюджете на 1998 год.

 

     "Запорожский областной союз промышленников и предпринимателей поддерживает  обращение  УСПП"  (это как раз и является ответом на то,  как проводилось согласование вопроса Министерством финансов с этим органом) "к Верховному Совету и Кабинету Министров от 10 июля о введении налога на добавленную стоимость  с  января  1998  года. Надеемся,   что  законы  будут  доработаны  с  учетом  предложений промышленников и предпринимателей".

 

     Уважаемые народные депутаты,  я прошу вас  принять  в  первом чтении проект закона,  внесенный народным депутатом Кужель,  а все замечания и предложения,  звучавшие в этом  зале,  пусть  комитеты рассмотрят вместе с ней и четко определятся.

 

     Далее. Мы с вами все-таки не получили ответ: а как же вернуть деньги,  поступившие от НДС в  государственный  бюджет?  Вчера  на поставленный    мною   вопрос   министр   финансов   не   ответил. Промышленность просто прокредитовала государство,  и  сумма  этого кредита на сегодня составляет около 3 миллиардов гривень.  Поэтому я считаю,  что комитетам следует рассмотреть предложения по поводу того,  что  если уж эта сумма не возвращается,  то это должно быть зафиксировано в соответствующих документах.  Должен быть  хотя  бы вексель  со стороны государства,  чтобы налоговая инспекция,  имея этот документ,  не сдирала повторно штрафные санкции  за  неуплату НДС.

 

     Вопрос бартера.   Коллега   Чечетов   уже  раскрыл  его.  Да, действительно,  оборотные средства  предприятий  вымыты.  Все  мои депутатские  запросы,  начиная  с  1994  года,  премьерминистрам и вице-премьерам  о  том,  как  пополнить   оборотные   средства   и проиндексировать  их  хотя  бы  в  приближенном  виде  на  процент инфляции,  не увенчались  успехом.  Не  ответив  на  этот  вопрос, Министерство  экономики,  Министерство финансов не разрешат кризис платежей, который сегодня задавил нашу промышленность.

 

     В заключение  скажу,   что   сегодняшнее   обсуждение   этого законопроекта показывает, что нынешние народные депутаты - это уже не те народные депутаты,  которыми мы были в октябре 1994 года,  и так просто провести нас на мякине невозможно.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні народні   депутати!   Час,   який   ми   відвели   на обговорення,  закінчився.  Але  ще  не  виступали   депутати   від комітетів і фракцій.  Ми просто зобов'язані надати їм слово,  і на цьому закінчимо обговорення.

 

     Депутат Пилипчук. Будь ласка. Немає?

 

     Депутат Пасько.  Будь ласка.  Від Комітету з  питань  охорони здоров'я.  Потім  - депутат Ващук.  За нею - від Комітету з питань ядерної політики депутат Павловський.

 

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий округ,  Черкаська область). Група "Конституційний центр". Дякую,  Вікторе  Лаврентійовичу.  Шановні народні депутати!  Члени нашого Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства детально  розглянули  проект  Закону  України  про внесення змін і доповнень до Закону України про податок  на  додану  вартість.  На нашу  думку,  даний законопроект потребує доопрацювання,  оскільки при його підготовці не було враховано пропозиції  щодо  пільгового оподаткування  в  соціальній сфері,  насамперед,  у галузі охорони здоров'я.

 

     Нагадую, що Постановою Верховної Ради України  від  18  липня 1997 року про інформацію Кабінету Міністрів України про стан справ у системі охорони здоров'я України та перспективи її розвитку дано доручення  комітетам  Верховної  Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства разом з урядом терміново підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України законодавчі пропозиції щодо звільнення  від податку   на   додану   вартість   санітарного  та  автомобільного транспорту,  що закуповується для потреб державних  і  комунальних закладів та установ охорони здоров'я.

 

     Мова йде і про ті 770 "Тойот",  про які ми говоримо майже рік і які вже надійшли в Україну.  Міністерство  охорони  здоров'я  за клопотанням   Комітету  з  питань  охорони  здоров'я  та  багатьох народних  депутатів  вирішило  направити   по   одній   санітарній автомашині,  які  є  дуже  економічними  і довго працюватимуть,  у кожний сільський район,  а також на станції швидкої допомоги міст. Кожен  депутат  знає,  який  сьогодні  бюджет центральної районної лікарні або станції  швидкої  допомоги...  І  частина  лікувальних закладів  почала  відмовлятися  від  цих  машин,  не  маючи  змоги заплатити за них.  Навіть у кредит на 3 роки...  Ціна автомобіля з усіма  податками становить від 28 до 34,5 тисячі гривень.  Якщо ми знімемо ПДВ з цих автомобілів,  то,  залежно від марки, автомобіль коштуватиме  на  4  -  6  тисяч  гривень  дешевше  і  стане значно доступнішим для центральних районних лікарень,  сільських  районів та станцій швидкої допомоги міст.

 

     Тому, враховуючи  невідкладність  вирішення  цього  питання у зв'язку  з  реалізацією  ряду  міждержавних  угод,  пов'язаних   з поставками   санітарного   автотранспорту  в  Україну  (зокрема  з Японії),  комітет пропонує пункт 5.1 Закону про податок на  додану вартість доповнити підпунктом такого змісту:  "продажу санітарного автомобільного транспорту  для  потреб  державних  та  комунальних закладів охорони здоров'я".  Підкреслюю - державних та комунальних закладів.

 

     Крім того,  Комітет з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства  наполягає  на врахуванні пропозиції щодо звільнення від податку  на  додану   вартість   товарів   (послуг,   робіт),   що реалізуються   та   надаються  лікувально-виробничими  майстернями спеціалізованих   лікарень,   лікувальнопрофілактичних    закладів особливого типу та диспансерів.

 

     Вважаємо за необхідне пункт 5.2 закону доповнити підпунктом такого  змісту:  "продажу  товарів (робіт,  послуг) лікувальновиробничими майстернями спеціалізованих лікарень,  лікувально-профілактичних закладів особливого  типу  та диспансерів за умови,  що кошти від реалізації цих товарів (робіт, послуг) направляються на забезпечення  власних  потреб  зазначених закладів".

 

     Врахування викладених  пропозицій у зазначеному законопроекті сприятиме поліпшенню  економічної  ситуації  в  соціальній  сфері, зокрема   в   галузі   охорони  здоров'я,  підвищенню  гарантій  і доступності медичних послуг для громадян в умовах, що склалися.

 

     Я просив би вас,  шановні депутати - члени Комітету з  питань фінансів  і  банківської  діяльності,  і  всіх  народних депутатів врахувати наші пропозиції при підготовці даного  законопроекту  до другого читання.

 

     У мене  ще залишається трохи часу,  і я хотів би сказати,  що розглядом цих поданих урядом податкових законопроектів ми фактично почали підготовку до роботи над проектом бюджету на 1998 рік.  Тим часом,  на жаль, не виконується Закон про Державний бюджет на 1997 рік. Ми з депутатом Пономаренком свого часу подавали пропозиції до його проекту щодо  першочергового  і  стопроцентного  фінансування пологових  будинків і відділень,  і вони були враховані в бюджеті. Але,  на  жаль,  ці  пункти  Закону  про   Державний   бюджет   не виконуються.  Я  розмовляв кілька днів тому з деякими начальниками управлінь охорони здоров'я. Вони повідомили, що пацієнти пологових будинків  повинні  нести з собою до лікарень ліки,  голки,  нитки, бинти.  Сьогодні в 3- мільйонному Києві  народжується  за  добу  в середньому   100  немовлят,  у  моєму  виборчому  окрузі  іноді  - одне-два.  Невже ми не можемо знайти ці копійки,  щоб  забезпечити роди   матерів,  які  безплатно  народжують  державі  українців  і українок,  достатнім фінансуванням?  Я прошу відповідні  фінансові інстанції,   місцеві   адміністрації  звернути  увагу  на  наше  з депутатом Пономаренком  попередження  щодо  виконання  Закону  про Державний бюджет на 1997 рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ващук. Будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська область).  Фракція "Аграрна партія України". Я звертаюся до всіх колег,  які є в залі. Напевне, кожен з вас усвідомлює, над яким  важливим  законопроектом  працюємо  ми  сьогодні.  Адже  цей податок є джерелом формування більшої частини  доходів  державного бюджету України.  Це податок,  від якого в основному залежить,  як далі розвиватиметься народне господарство України.

 

     Від імені нашої фракції хочу підтримати ідеологію,  закладену в  законопроекті,  який  сьогодні  представила  у  Верховній  Раді Олександра Кужель.  Чому?  Тому,  що село має таку  специфіку,  що отримує  в  першому  півріччі дохід набагато менший,  ніж фактичні витрати,  і для нього ПДВ особливо болючий.  Фактично в цей період сільгоспвиробник  сплачує  постачальникам ПДВ більший,  ніж кошти, одержані від реалізації продукції.

 

     А ще ПДВ нас дуже боляче  б'є  тоді,  коли  ми  виробляємо  і реалізуємо  продукцію  тваринництва.  За останні роки собівартість продукції тваринництва дуже  зросла,  а  реалізаційні  ціни  і  на молоко,  і на м'ясо є низькими.  До чого це призвело? Тваринницьку продукцію ми реалізуємо за цінами,  нижчими,  ніж її собівартість. Збитки  від  цього торік становили 1 мільярд 982 мільйони гривень. Ви тільки вдумайтеся, які це втрати для економіки села!

 

     Але й за таких умов ми мусимо сплачувати  податок  на  додану вартість.  І  за  збиткову  тваринницьку продукцію тільки торік ми сплатили 397 мільйонів гривень ПДВ. Тому для нас особливо важливо, яким буде цей податок, як він діятиме.

 

     Я хочу звернутися до всіх, хто обраний від сільських виборчих округів,  і особливо до тих,  хто працює на селі.  Механізм сплати ПДВ,  який  ми  заклали в цьому законі і який може бути введений в дію з 1 жовтня (про це говорив уже не  один  оратор),  передбачає, щоб ПДВ сплачувався при отриманні товару.

 

     Скажіть, яка  комерційна  структура поставить пальномастильні матеріали під майбутній врожай?  Та ніяка,  тому що  їй  одразу  ж треба сплатити ПДВ.  І вони скажуть нам: заплатіть ПДВ. А поставка техніки  під  лізинг  перетворюється  просто  на  таку  безнаукову фантастику.  Як зробити лізинг на 5 років,  коли за комбайн тут же треба   сплатити   ПДВ?   А   оскільки   дуже    велику    частину сільськогосподарської  техніки  ми отримуємо з-за кордону,  і вона недешева,  то 20 відсотків її вартості становить дуже значну  суму для  кожного  сільськогосподарського  виробничого колективу.  І це завдасть такого удару, після якого вже не буде змоги зводити кінці з кінцями - сіяти, орати і щось збирати.

 

     Тому нам все-таки треба підтримати ту ідеологію, що закладена в  законопроекті  Олександри  Кужель,  і  зробити  так,  щоб   ПДВ сплачували після отримання коштів за реалізовану продукцію.

 

     Я також  підтримую  депутата  Анісімова  і  всіх  інших,  хто подавав пропозицію ввести в дію цей закон з  1  січня  1998  року. Чому? Тому, що дуже складно все це зробити, враховуючи не таку вже й високу  кваліфікацію  сільських  бухгалтерів,  щоб  вони  змогли швидко й кваліфіковано перейти на цей новий вид податку.  У них на сьогодні і так дуже велике навантаження

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Павловський. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька  область).  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу, шановні члени уряду і шановні колеги,  шановні виборці! Виступаючи останнім в ході обговорення цього питання, я хочу для всіх зробити невеличке відкриття, а саме звернути вашу увагу на те, що сьогодні ми  побачили,  як  наша  фінансова  система  працює  на  виконання програми   шокової   терапії,   складеної  фахівцями  Міжнародного валютного фонду і Світового банку.  Головна мета цієї  програми  - приблизно через п'ять років поставити всю виробничу сферу на грань банкрутства через кризу  платежів.  І  це  завдання  вони  успішно виконали.

 

     Сьогодні народний  депутат  Кужель  і  ті,  хто її підтримує, роблять спробу почати руйнувати програму шокової терапії. І тому я закликаю  вас  підтримати  законопроект  народного депутата Кужель Олександри Володимирівни.  А для того щоб активніше  руйнувати  цю програму,  в  усіх  випадках,  коли йдеться про гроші,  ми повинні звертати увагу на те, як змінювати банківську систему.

 

     Насамперед я  пропоную  боргові  зобов'язання  перетворити  - надати  їм  майнового статусу.  Тобто якщо підприємство виготовило продукцію, то це вже його плюс.

 

     Далі. Комерційним банкам надавати кредити тільки під  боргові зобов'язання.   І   тоді   комерційні   банки  шукатимуть  боргові зобов'язання,  звертатимуться  до  Національного  банку,  щоб   ці проблеми розв'язати.  Тоді той, хто створив кризу платежів, той її і вирішуватиме.  Але для цього треба, щоб ці мої дві поправки було враховано у проекті закону.

 

     А в  цілому,  я  повторюю  свою  вчорашню  пропозицію і прошу Віктора Лаврентійовиича поставити її на  голосування,  ми  повинні все-таки  дати  доручення  від Верховної Ради Кабінетові Міністрів розробити концепцію і проекти відповідних законів про зміну  нашої фінансової  системи  в  цілому.  Тому  що  проблему  неплатежів  і проблему  зростання  виробництва  ми  не  розв'яжемо  доти,   доки банківська  система  не буде працювати на наше власне виробництво. Ми маємо брати приклад з  розвинутих  країн,  які  підпорядковують свою  банківську  систему  інтересам  виробництва,  а не інтересам ринку взагалі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Мітюков Ігор Олександрович. Заключне слово. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановні   народні депутати!  Ми  вам  дуже  вдячні  за предметне обговорення проекту закону.  Я згоден з оцінками  багатьох  виступаючих.  Зазначу,  що рівень   дискусії  за  ці  дні  значно  зріс,  висуваються  досить обгрунтовані зауваження і  слушні  пропозиції  щодо  вдосконалення законопроекту.

 

     Хочу привернути вашу увагу до того,  що це питання внесено на розгляд саме з ініціативи  уряду,  з  тим  щоб  забезпечити  більш м'яке,  але  обов'язкове впровадження в життя цього дуже важливого закону.

 

     Ще до обговорення було сказано,  що цей  закон  може  завдати відчутного удару по бартеру. Не по всьому бартеру, а по тому, який знаходиться в тіні, по бартеру, який формує оці дельти, про які ми часто  говоримо,  по  бартеру,  який краде з місцевих і державного бюджетів великі кошти. Тому саме принцип нарахування, закладений у цьому  законі,  є  базою  для  подальшої роботи щодо вдосконалення нашого податкового законодавства.

 

     Так, справді,  є проблеми, пов'язані з тим, що не всі готові. І саме уряд пропонує цілий ряд механізмів - відстрочок,  подвійних рішень,  у  тому  числі  щодо  механізму  нарахування,  які  дають можливість пристосуватися до цього закону.

 

     Але давайте  подумаємо,  чи  варто  нам  відкладати  введення механізму нарахування до 1 січня 1999 року.  Адже ми в такому разі даємо ще рік з лишком наживатися...(Шум у залі).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 1998 року!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ні.  Я кажу зараз про механізм нарахування. Про сам  закон  я  скажу  трохи  пізніше.  Мова   йде   про   механізм нарахування,   коли   виникає   податкове  зобов'язання.  Механізм нарахування,  касовий принцип  не  можна  відкладати  ще  на  рік, дозволяти бартеру гуляти по наших бюджетах.

 

     Питання нарахування  ПДВ  на  газ  і  електроенергію  є  дуже серйозним.  Ми,  на жаль, не можемо підтримати внесені пропозиції. Усе  це  треба обрахувати.  Це на сьогоднішній день суттєві втрати для бюджету.  А я хочу вам нагадати,  що в  другому  півріччі  наш бюджет  обраховано  таким  чином,  що згідно з положеннями чинного закону,  відклавши на три місяці дію цього закону,  ми  вже  маємо суттєві  втрати  надходжень до бюджету.  Це також моя відповідь на пропозицію перенести введення в дію закону в цілому на 1 січня.  У такому  разі ми втратимо мільярди гривень надходжень до державного бюджету,  а потім будемо думати, як виконувати соціальні програми, які  і  сьогодні  фінансуються  не  повністю,  про  що справедливо говорили з цієї трибуни.

 

     ПДВ на  імпорт.  Я  думаю,  що  це  питання  треба   детально обговорити  в  комітеті.  Що  мене  турбує?  Я про це вже говорив. Невведення ПДВ на імпорт штучно  дискримінує  власного  виробника. Якщо   ця  авторучка  виробляється  українським  виробником  і  її завезено,  вона обкладається ПДВ на  нашому  ринку.  А  якщо  вона ввезена по імпорту, то не обкладається, тому що це закуплена, а не нашого виробництва.  Тому  нам  треба  дуже  виважено  підійти  до надання пільг по імпортованих товарах.

 

     Ми можемо  говорити  про  енергоресурси.  Можливо...  Тому  я пропоную повернутися до цього питання в комітеті.

 

     Будівництво житла. Я вже говорив, що там є питання, яке можна зняти,  прийнявши  рішення про те,  що те житло,  яке будується за рахунок  коштів  населення...  Треба  прирівняти  ці  операції  до іпотечного    кредитування,   тоді   ПДВ   автоматично   не   буде нараховуватися.

 

     Щодо села.  Дійсно,   це   велика   проблема,   коли   дорога сільськогосподарська  техніка  завозиться  і треба відразу платити ПДВ.  По-перше,  це можна  робити  векселем,  подруге,  ми  можемо прийняти рішення,  що вексель цей розстрочується не на 30 днів,  а на 270 днів,  що достатньо для того,  щоб обернути кошти і  знайти ресурси для сплати ПДВ. Тут є і багато інших питань.

 

     Пільги в соціальній сфері.  Знову ж таки, я погоджуюся з тим, що треба допомагати підтримувати  охорону  здоров'я,  закуповувати лікарські засоби. Але, сплачуючи ПДВ, ми все одно кошти повертаємо з одного бюджету в інший,  із центрального бюджету йде дотація  до місцевого  бюджету,  тобто  йде  взаємообіг  грошей.  Ми нічого не вирішимо,  якщо розірвемо оцей ланцюг, бо тоді цього обігу не буде і не буде відповідної підтримки. Знову ж таки треба рахувати.

 

     Тому я  прошу  вас  прийняти  в першому читанні законопроект, який  запропонований  Кабінетом  Міністрів  і  пройшов  відповідне погодження  в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, з урахуванням тих пропозицій, які були висловлені сьогодні, в тому числі  і  до  проекту,  який  дістав  підтримку,  - я маю на увазі законопроект народного депутата Кужель.  А з тих позицій,  з якими ми,  на  жаль,  не  можемо  зараз погодитися,  давайте обміняємося думками в комітеті.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Від комітету заключне слово.  Я прошу не більше трьох хвилин. Будь ласка, депутате Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська  область).  Я  хотів би повторити те,  що сказав учора. Комітет з питань фінансів і  банківської  діяльності  не  повністю підтримує  проект,  який подав уряд.  Зокрема,  комітет не прийняв позитивного рішення у питанні про бартер. Ми вважаємо, що не можна його  сьогодні  дискримінувати.  Такою  ж  є позиція комітету щодо нарахувань і касових питань,  спеціального  методу  перерахунку  в разі  затримки  платежів  промисловим  підприємствам  і сільському господарству.

 

     Крім того,  комітет запропонував  спеціальну  норму,  шановна Катерино Ващук (я,  пані Катерино,  для вас кажу),  яка стосується тих питань,  про які ви говорили. Iдеться про поставки за лізингом техніки  або  поставки  пально-мастильних  матеріалів  в  обмін на продукцію після  закінчення  збирального  сезону.  Я  запропонував вивести всі операції, які не передбачають передачі права власності на товари, що обкладаються податком на додану вартість.

 

     Саме тому  ми  і  запропонували   іншу   схему   роботи   над законопроектом  -  прийняти  за  основу  те,  що  подано Кабінетом Міністрів,  підготувати  порівняльну  таблицю,  включивши  до  неї зауваження не тільки дев'яти співдоповідачів,  а й депутатів,  які сьогодні  висловлювали  зауваження,  і  почати  дискусію  під  час другого читання.

 

     Тут багато   говорили   про   так   званий  варіант  депутата Олександри Кужель. Справа в тому, що представники УСПП працювали і з   Кабінетом  Міністрів,  і  з  Комітетом  з  питань  фінансів  і банківської діяльності.  Деякі питання ми з ними погодили, а деякі не  погодили.  Наприклад,  ми  не  могли погодити пропозицію,  яку відстоює Олександра  Кужель,  щоб  імпортні  світлі  нафтопродукти звільнити від ПДВ. Я перепрошую, ви самі доповідали про це... Якщо так,  то давайте подивимося на завантаження  наших  НПЗ.  Сьогодні воно  становить  приблизно  40-45  відсотків.  Чи  буде українська продукція конкурувати з такою самою іноземною продукцією?

 

     Щоб не  прийняти  зараз  непродуманого  рішення,  я  ще   раз закликаю  вас  пристати на пропозицію нашого комітету і прийняти в першому читанні  законопроект  Кабінету  Міністрів,  включити  всі зауваження  депутатів до порівняльної таблиці і на другому читанні дуже скрупульозно розглянути їх у залі.

 

     І останнє.  Я хотів би попросити одну хвилину  в  головуючого для  того,  щоб  відповісти  на  деякі  звинувачення  пані Кужель. Мабуть,  вона вчора  мене  не  зовсім  дочула.  Тому  я  хотів  би нагадати,  що  у  нас  заведено  дуже  м'яко стелити...  Я ось вам нагадую... Ми будемо наступного тижня розглядати проект Закону про аудиторську діяльність.  Щодо цього такі ж аргументи були. Але ви, напевно,  знаєте, що до 1 жовтня цього року, за роз'ясненням нашої шановної  колеги,  кожний  завод,  кожне  підприємство  має  здати обов'язковий аудит - ось  такі  поради  нам  даються.  Так  що  це питання  ми наступного тижня будемо знову вирішувати.  Але я хотів би,  щоб лобіюванням вузьких інтересів деяких комерційних  кіл  не закривалася позиція і уряду, і комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви  одночасно  відповіли  на те,  що було сказано на вашу адресу...  Я прошу вибачити,  але  давайте  так... Олександро Володимирівно,  я вам обов'язково надам слово, ви маєте на це право як доповідач щодо альтернативного законопроекту.

 

     _____________________

 

     Шановні колеги!  Ми  зараз  заслухаємо   доповідь   Лічильної комісії чи одразу після перерви?  Зараз?  Майте на увазі,  що ми в такому разі пізніше підемо на перерву.

 

     Надаю слово   голові   Лічильної   комісії   Сироті   Михайлу Дмитровичу. Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.,  голова Лічильної комісії Верховної Ради України (Придніпровський  виборчий  округ,  Черкаська  область).   Шановні народні депутати!  Дозвольте зачитати протокол засідання Лічильної комісії по підсумках таємного голосування деяких положень  проекту Закону України про вибори народних депутатів України, прийнятого у першому читанні.  Ви  всі  знайомі  з  текстом  бюлетеня,  я  його зачитувати,  з вашого дозволу,  не буду, а перейду до констатуючої частини.

 

     Загальна кількість народних депутатів України, обраних на час проведення  сесії,  -  413.  Кількість народних депутатів України, повноваження  яких  визнані  Верховною  Радою  України,   -   413. Кількість  народних  депутатів України,  які одержали бюлетені для таємного голосування, - 340. Кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні, - 333.

 

     Зачитую окремі    положення   проекту,   які   ставилися   на голосування.

 

     Перший пункт.  "Вибори народних депутатів України проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, у тому числі: 225 депутатів обирається за  мажоритарною  системою  по  одномандатних виборчих   округах   і   225   -   за   пропорційною  системою  по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу".

 

     Кількість голосів: "за" - 171, "проти" - 161.

 

     Другий пункт.  "У  розподілі  мандатів  по   багатомандатному загальнодержавному   виборчому   округу  беруть  участь  політичні партії,  виборчі блоки партій,  виборчі коаліції,  за списки  яких проголосувало  не  менше  3 процентів виборців,  що взяли участь у голосуванні".

 

     "За" - 165, "проти" - 166.

 

     Третій пункт   стосується   мажоритарної   системи:   "Вибори народних депутатів України проводяться за мажоритарною системою по 450 одномандатних виборчих округах".

 

     "За" - 157, "проти" - 175.

 

     Четвертий пункт.  "До суб'єктів виборчого процесу включаються також   виборчі   коаліції,   які   формуються  шляхом  об'єднання громадських  організацій  з  однією  або  декількома   політичними партіями".

 

     "За" - 211, "проти" - 122.

 

     П'ятий пункт.  "Вибори  у виборчому окрузі вважаються такими, що відбулися,  якщо в них взяло участь не менш  ніж  25  відсотків виборців,   які  включені  до  списків  виборців  по  відповідному виборчому округу".

 

     "За" - 174, "проти" - 159.

 

     Шостий пункт.  "Обраним  у  першому   турі   голосування   по одномандатному  виборчому  округу  вважається  кандидат,  за якого проголосувало більше  п'ятдесяти  процентів  виборців,  які  взяли участь у голосуванні".

 

     "За" - 253, "проти" - 80.

 

     Сьомий пункт.   "Обраним   у   другому  турі  голосування  по одномандатному виборчому  округу  вважається  кандидат,  за  якого проголосувала більшість виборців,  які взяли участь у голосуванні, відносно іншого кандидата".

 

     "За" - 296, "проти" - 37.

 

     Восьмий пункт.   "Голосування   здійснюється   на    виборчих дільницях  лише  в  день  проведення  виборів  народних  депутатів України".

 

     "За" - 300, "проти" - 33.

 

     І останній пункт:  "До складу  виборчих  комісій  включаються представники політичних партій, їх блоків та виборчих коаліцій, за поданням цих суб'єктів виборчого процесу".

 

     "За" - 269, "проти" - 64.

 

     Відповідно до статті 3.7.8 Регламенту Верховної Ради  України Лічильна  комісія  вирішила:  ні  мажоритарна система,  ні змішана система не набрали потрібної кількості голосів.

 

     Практично Верховною Радою України  прийняті  чотири  останніх пункти, а саме:

 

     Перше. Норма,  що  є  і в чинному законі:  "Обраним у першому турі голосування по  одномандатному  виборчому  округу  вважається кандидат, за якого проголосувало більше 50 процентів виборців, які взяли участь у голосуванні".

 

     Друге. "Обраним у другому турі голосування по  одномандатному виборчому  округу  вважається  кандидат,  за  якого  проголосувала більшість виборців, які взяли участь у голосуванні відносно іншого кандидата".  Це новела,  яка знімає необхідність набрати у другому турі 50 відсотків голосів.

 

     Третє. "Голосування здійснюється на виборчих дільницях лише в день  проведення  виборів  народних депутатів України".  Отже,  за результатами  сьогоднішнього  голосування  -  "за"   300   голосів (конституційна більшість), - дострокове голосування забороняється.

 

     І останнє.    "До   складу   виборчих   комісій   включаються представники політичних партій, їх блоків та виборчих коаліцій, за поданням цих суб'єктів виборчого процесу".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Дмитровичу.

 

     Шановні колеги!  Я  оформляю доручення тимчасовій спеціальній комісії і нашому профільному комітету,  щоб вони при доопрацюванні відповідних  законопроектів врахували,  як ми домовилися,  оці вже проголосовані результати.

 

     Дякую вам. Перерва.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Продовжуємо розгляд питання  про проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону про податок на додану вартість. У нас залишилося ще кілька виступів депутатів, які внесли альтернативні проекти.

 

     Заключне слово  надається  Кужель  Олександрі  Володимирівні. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.   Уважаемые    народные    депутаты!    Разрешите поблагодарить  всех  выступающих  за  поддержку  проекта и еще раз остановиться  на  его  основных   положениях,   коренным   образом отличающихся от внесенных Кабинетам Министров, чтобы было ясно, за какой из законопроектов голосовать в первом чтении.

 

     Подпункт 3.2.9:  освободить  от  НДС  строительство  жилья  и обкектов   социально-культурного,   религиозного   назначения   за средства граждан.

 

     В подпункте  5.1.19  речь  идет  об   освобождении   от   НДС критического  импорта  - "імпорту сировини,  матеріально-технічних ресурсів,  комплектуючих  виробів..."  То  есть  не  ручку,  а  те комплектующие,    из-за    которых    у    нас    сегодня    стоят машиностроительные предприятия.

 

     Таким же   образом   предлагается   решить   и   вопрос    об энергоносителях (нефть и газ),  импортируемых для производственных потребностей предприятий.

 

     В подпункте  6.2.5   после   слов   "продажу   електроенергії населенню"  предлагается  добавить:  "та  підприємствам",  то есть освободить от НДС  продажу  электроэнергии  предприятиям.  Так  же следует поступить и в отношении транзита, о чем говорили депутаты.

 

     И главное,  в  нашем  проекте  предусмотрено,  что  налоговое обязательство наступает с момента получения денег.

 

     Уважаемые народные  депутаты!  Я  просила  бы  вас  из   двух проектов   первым  поставить  на  голосование  мой,  так  как  его поддержали больше выступающих,  но учесть все предложения народных депутатов.

 

     Спасибо большое.

 

     Извините, одну  секунду.  Я  хотела  бы  ответить  по  поводу аудита.  Сергей Анатолиевич,  повального обязательства  аудита  не было и не будет.  И еще скажу, что если бы аудиторов даже не было, то после таких законов их нужно придумать,  с тем чтобы кто-нибудь защитил наше производство от беззакония по этим законам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Алексєєв,  берете заключне слово?  Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые  коллеги!  Я  внимательно   выслушал выступления  и  по основному,  и по альтернативным законопроектам, посоветовался со своими друзьями-товарищами в зале.  И мы пришли к выводу, что законопроект, составленный мной на основе рекомендаций научнопрактической   конференции,   прошедшей   в   Харькове,    в значительной   мере   перекликается   с   законопроектом,  который предложила депутат Кужель. Думаю, что в случае принятия ее проекта за основу мой проект будет там полностью учтен.  Поэтому предлагаю вам проголосовать за проект депутата Кужель.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Зараз ми  приступимо  до голосування.  Я хотів би вам тільки одне сказати. Так, ми сьогодні повинні прийняти рішення щодо проектів,  які були запропоновані, - проекту    Кабінету    Міністрів    і   альтернативних   проектів. Альтернативними фактично є тільки два проекти - депутатів Кужель і Алексєєва,  який  запропонував підтримати проект Кужель.  Усі інші законопроекти - це пропозиції  до  окремих  статей.  Звичайно,  ми внесемо їх у таблицю на друге читання і проголосуємо.

 

     Ставлю на голосування в першому читанні проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону  України  про  податок  на додану вартість, внесений Кабінетом Міністрів.

 

     "За" - 70, "проти" - 127.

 

     Голосується проект   Кужель  Олександри  Володимирівни,  який пропонується прийняти за основу,  або,  інакше кажучи,  у  першому читанні.

 

     "За" - 190, "проти" - 33.

 

     Запросіть, будь ласка,  до залу депутатів,  які знаходяться в кулуарах.  Вони  чомусь   вважають,   що   голосування   за   цими законопроектами  не таке важливе,  як ті інтерв'ю,  які вони дають зараз засобам масової інформації,  хоч саме це буде в них головним аргументом  перед  виборами,  а  не те,  що вони скажуть з екранів телевізорів.

 

     Поіменно? Зараз.  Перед тим як голосувати, я депутату Мовчану надам  слово.  Ми  повинні провести коротке обговорення,  оскільки буде повторне голосування.

 

     Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область). Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Ви бачили, що в перебігу обговорення були взаємні звинувачення і взаємні підозри,  що  одна  сторона  лобіює свої  інтереси,  а  друга - свої.  На мій погляд,  це є свідченням того, що ми не підготували на належному рівні поправки до закону.

 

     Оскільки бюджет  1997  року  сформовано  за  старою   схемою, виникає логічна потреба,  Вікторе Лаврентійовичу,  у тому, щоб цей законопроект було погоджено між усіма  сторонами.  Усі  пропозиції уряду  і  комітетів,  які  пролунали  сьогодні,  потребують  таких погоджень. Навіть строки, адже одні говорили, що нехай це буде вже 1998 рік, інші пропонували ввести з 1 січня 1999 року. Це свідчить про те,  що взагалі немає стратегії  розвитку  економіки.  І  мене дивує відсутність сьогодні тут тих людей,  які за це відповідають, передовсім Віктора Iвановича Суслова,  адже  ми  ведемо  мову  про економіку.

 

     Ми завжди   будемо   в   опозиції   до  уряду,  це  нормальна парламентська  позиція  в   будь-якій   державі.   Чому?   Бо   ми заінтересовані  в тому,  щоб якомога більше враховувалися інтереси наших товаровиробників,  наших виборців.  Уряд дбає про наповнення своєї  скарбниці,  що  також  логічно.  А  закон  - це завжди сума компромісів. Таких компромісів я сьогодні не почув.

 

     Сьогодні досить аргументовано говорили і про бартеризацію,  і про лобіювання,  яке відбувається в Кабінеті Міністрів або в самій Верховній Раді.  Михайло Васильович Чечетов звернув нашу увагу  на три   красномовних   факти,  і  це  переконало  мене  в  тому,  що законопроект не підготовлено на належному рівні.

 

     Тому я  пропонував   би   доручити   доопрацювати   починаючи буквально  із завтрашнього дня всі законопроекти - і Алексєєва,  і Олександри Володимирівни,  і Севрюкова,  тому що ті проблеми,  які вони порушували,  надзвичайно серйозні. Тут є приховані від нашого ока моменти,  наприклад податок на  транзит.  Що  це  таке?  Треба розшифрувати.  Якщо  цього  не буде,  то будуть вічні прив'язки до російських енергоносіїв,  що я зрозумів сьогодні з виступів деяких депутатів.  I  це  приховується  за  фразеологією!  Ви  розумієте, скільки тут нюансів було виявлено?!  Вони, ще раз кажу, потребують певної суми узагальнень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  прошу  використовувати  на  виступ  не більше хвилини.

 

     Слово має  депутат  Круцик.  За  ним  -  депутати   Найда   і Марковська.

 

     КРУЦИК Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (Рогатинський виборчий округ, Івано-Франківська область). Депутатське об'єднання "Нація і держава",  Конгрес  українських  націоналістів.  Шановний головуючий,   шановні   народні  депутати!  Я  повністю  підтримую законопроект,  внесений депутатом пані Кужель.  Водночас прошу вас звернути  увагу  на  окремі поправки,  внесені депутатами,  в тому числі на мою поправку стосовно підпунктів 5.1.19,  5.1.20. Це дуже серйозно, оскільки вводиться податок на додану вартість на газ, що ввозиться для власних потреб.  Ви уявіть собі,  що  буде  з  нашим виробником,  якщо ПДВ ляже на собівартість продукції!  А що буде з нашими споживачами?  І я вважаю, пропозиції мої та інших депутатів після   прийняття  в  першому  читанні  проекту  Кужель  необхідно проголосувати,  щоб  вони  не  просто  потрапили  до  порівняльної таблиці, а були внесені до законопроекту на друге читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Найда. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги,  уважаемый  Виктор  Лаврентиевич! Самое  страшное,  что  1  октября не за горами.  Если мы не примем решения,  а оно сегодня вырисовывается,  то автоматически вводим в действие  тот  принятый  нами несовершенный закон.  Сегодня мы уже потеряли 3 часа,  хотя еще вчера было ясно,  что  нужно  создавать согласительную  комиссию.  Много  положительного имеется в проекте Александры  Владимировны.  И  в  проекте  депутата  Терехина  есть достоинства.  Нам,  наверное, не выйти из этой коллизии, не создав одну комиссию, обкединительную, которая поработает 3 дня, чтобы мы в следующий вторник приняли этот закон.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутате Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський   виборчий   округ,   Вінницька  область).  Фракція Соціалістичної  і  Селянської  партій.  Дякую.  Шановний   Вікторе Лаврентійовичу,  шановні колеги!  Не можна схрещувати несхрещувані речі, наприклад, метелика з коровою. Я маю на увазі законопроекти, подані  Кабінетом  Міністрів  і  депутатами  Кужель та Алексєєвим. Чому?  Якщо ввести в дію закон у редакції Кабінету Міністрів, буде досягнуто  певного поповнення бюджету протягом 2-3 місяців,  але з нового  року   почнеться   обвальний,   тотальний   розпад   нашої промисловості,   її   головних   галузей,  таких  як  енергетична, нафтопереробна, машинобудування, охорона здоров'я, освіта та інші. Тоді  почнуть  з аукціону продавати наші фабрики і заводи.  За цим законопроектом стоять дуже великі гроші,  і не в нашій державі,  а за  кордоном.  І  ви лобіюєте закордонні інтереси,  шановні панове депутати.

 

     Я закликаю вас бути державцями,  справжніми державцями.  Якщо ви  дбаєте про нашу країну,  то слід взяти за основу законопроект, який внесла Олександра Кужель,  з урахуванням усіх тих  зауважень, що були висловлені сьогодні при обговоренні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Ми можемо  ще  раз поставити на голосування цей законопроект, оскільки знову відбулося обговорення.  Можна спробувати поки що  в закритому режимі.

 

     Ставиться на голосування альтернативний законопроект, поданий Олександрою Кужель. Будь ласка.

 

     "За" - 202.

 

     Ну добре,  запишіться на виступи ще кілька чоловік,  можливо, комусь щось не дуже зрозуміло.

 

     Поки йде  запис,  я  скажу таке.  Дійсно,  як говорив депутат Мовчан,  законопроект  дуже   складний   і   багатьма   депутатами сприймається дуже важко.  Треба бути фахівцем,  щоб, як то кажуть, не  просто  віддавати  свій  голос,  а  зробити  це   усвідомлено. Зрозуміло,  що  для  Міністерства  фінансів  головне - забезпечити надходження коштів до бюджету 1998 року.  Але може статися так, що ні з кого буде брати цей податок. Ситуація така, що наші виробники весь час відчувають цей прес.  Як мовиться,  та межа,  за якою вже може  урватися терпець,  близько,  а багато виробників цю межу вже пройшли.  Прошу вас після короткого обговорення  проголосувати  ще раз.

 

     Депутат Шаланський. Будь ласка.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Знам'янський  виборчий  округ, Кіровоградська область).  Насамперед хочу привернути вашу увагу до природи самого податку на додану вартість. Зрозуміймо всі, що суть його  в  перекладанні  податкового  тиску з виробника на споживача продукції.  Комітет з питань  фінансів  і  банківської  діяльності надзвичайно уважно поставився до розгляду тих пропозицій, які вніс Кабінет Міністрів,  і багато з них відкинув як неприйнятні. Усе це погоджено з Кабінетом Міністрів. Тож сьогодні є всі шанси варіант, який  підготовлено  Комітетом  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності  на  основі  кабмінівського  проекту,  доповнити  усіма пропозиціями  і  прийняти.  Усі   пропозиції   треба   внести   до порівняльної таблиці.  А вже у другому читанні виважено підійти до цього питання.  Я більш ніж упевнений,  що  погоджувальна  комісія працюватиме   на   базі  нашого  комітету,  і  всі  ці  пропозиції повернуться. Навіщо ставити перепони на шляху нормального розгляду проекту? Я прошу вас, повернімося до попереднього рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Виктор Лаврентиевич, для того чтобы прозвучала  квалифицированная  оценка  ситуации,  я передаю   слово   доктору   экономических  наук  Витренко  Наталье Михайловне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Шановні  колеги!  Передусім  хочу  сказати,  що  пан Шаланський не розібрався в тому,  що він зараз  відстоює.  Бо  проект  професора Віденського університету Терьохіна і гарвардської групи,  яка йому це підготувала,  і  банкротуючого  уряду,  який  довалює  сьогодні Україну,  якраз повністю спрямований проти нашого товаровиробника. І найголовніше - проти машинобудування.  І  проти  тих  переробних галузей,  де  введення ПДВ на енергетику відразу порушить сьогодні ще трохи жевріюче життя.

 

     Я розумію, що Терьохіну хочеться мати лаври Володимира Ілліча Леніна,  щоб  сказати,  що  це він створив жовтневу революцію.  Бо прийняття  такого   проекту   якраз   і   призведе   (промисловики розберуться, до чого воно йде) до жовтневої революції.

 

     Якщо ми  хочемо  втримати  ситуацію  в  державі,  а  для того поліпшити Закон про ПДВ,  то треба  сьогодні  прийняти  в  першому читанні   той   варіант,  який  запропонувала  Олександра  Кужель, доопрацювати його і терміново, через два тижні, прийняти в другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція "Комуністи України".  Вікторе Лаврентійовичу!  Безперечно, ми  знову  зайшли  в  колізію  з  цим законом.  Було подано багато пропозицій,  у тому  числі  стосовно  агропромислового  комплексу. Зокрема,  і я порушив декілька питань,  які слід врахувати в цьому законі. На мою думку профільному комітету слід зібрати всі внесені пропозиції, в тому числі й проект Кабміну, в порівняльну таблицю і внести доопрацьований  проект  на  розгляд  Верховної  Ради  через кілька днів, а саме у вівторок. Це перше.

 

     Друге. Якщо  ми  досі  не  внесли  змін  і доповнень до цього закону,  а незабаром 1 жовтня,  то потрібно сьогодні визначитися і перенести строк введення в дію закону - не з 1 жовтня 1997 року, а з 1 січня 1998 року.

 

     Ці пропозиції  звучали  тут  протягом  двох  днів.  Їх  треба поставити на голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ілясевич. Будь ласка.

 

     ІЛЯСЕВИЧ Я.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Яворівський виборчий округ, Львівська область).  Дякую.  Шановні колеги! Думаю, всі ви вже зрозуміли, що сказано з цього питання практично все.  І,  очевидно, майже всі ми зрозуміли,  в  чому  суть  справи.  Тому  повторювати аргументи не треба.  Закон потрібен,  це ми знаємо.  Я вважаю,  що неприпустимо заговорити,  засперечати це питання. Треба приймати законопроект у першому читанні і приймати,  очевидно,  той його варіант, який має найбільше шансів пройти.  Це - законопроект депутата Кужель,  тому що він набрав за рейтинговим голосуванням найбільше голосів.

 

     Пропоную зараз поставити  на  голосування  цей  законопроект, прийняти  його в першому читанні і припинити сперечатися.  Треба з нового  року  дати  можливість  працювати  цьому  закону.  А   при доопрацюванні  проекту  в  комітеті  ми  врахуємо і потреби нашого уряду, бо він дійсно без копійки сидить. І захистимо виробничника, не дамо його додушити. І якоюсь мірою не дамо загинути всім.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Зараз  було внесено пропозиції. Зокрема,  депутат Шаланський пропонує,  щоб ми  проголосували  той законопроект,   який  вніс  комітет.  Я  повинен  сказати,  що  за Регламентом обговорюються і  ставляться  на  голосування  основний проект і альтернативні проекти. А головний комітет лише подає свій висновок щодо проектів. У нас склалася така практика, у нас є такі професіонали, які одразу пропонують на перше читання і свій якийсь проект.  Вони мають таке  право,  як  окремі  депутати  або  група депутатів.

 

     Тому я  зараз  відповідно до Регламенту ставлю на голосування за  основу  проект,  який  внесла  Олександра  Кужель.   А   потім подивимося, як бути з іншими варіантами.

 

     "За" - 214.

 

     Пропонується провести     поіменне     голосування.     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 152. Рішення прийнято.

 

     Проводиться поіменне     голосування     проекту      закону, запропонованого депутатом Кужель.

 

     "За" - 215.

 

     Висвітіть, будь ласка, результати по фракціях і групах.

 

     Шановні колеги,   я   вам   хочу   сказати:   якщо  жоден  із законопроектів  не  набирає  необхідної  кількості   голосів,   то Регламент  передбачає  такий  вихід  із  ситуації.  Ми  можемо або прийняти за основу частини цих законопроектів (але якийсь  із  них все-таки  повинен бути основним),  або доручити комітету об'єднати всі законопроекти в один і доопрацювати.  Можливий і варіант, який запропонував   депутат   Найда,   але,  як  бачите,  він  не  дуже подобається депутатам,  бо треба створювати ще спеціальну  комісію для доопрацювання, а на це в нас просто немає часу.

 

     Я думаю,  що комітет нормально сприйняв усі законопроекти.  Є деякі деталі, як то кажуть, але нам необхідно всетаки скористатися його  послугами,  щоб  привести  цей  законопроект  до нормального вигляду.

 

     Я надаю слово депутату Гетьману. Будь ласка.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська  область).  Шановні  народні  депутати! Перед нами дилема:  або залишається старий закон,  який підписаний Президентом і сьогодні діє, або ми підемо на радикальне поліпшення його.  Я  за  те,  щоб  ви доручили нам,  нашому комітету,  ще раз подивитися всі внесені законопроекти і  вийти  сюди  з  об'єднаним проектом.  Ми над цим працюємо, комітет уже провів три засідання з цього питання. І на найближче засідання він готовий вийти з єдиною таблицею, куди буде включено абсолютно всі пропозиції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.   Це   фактично   пропозиція  прийняти рішення про повторне перше читання,  підготувавши до нього єдиний, об'єднаний проект з порівняльною таблицею.

 

     Хто за  те,  щоб  відправити всі ці законопроекти на повторне перше читання,  зобов'язавши комітет найближчим часом звести їх  в один  законопроект...  (Шум  у  залі).  Взявши  за  основу  проект депутата Кужель?  Але ж тоді це,  шановні  колеги,  буде  те  саме рішення,  яке  ми  вже  голосували:  проект  Кужель  -  за основу, враховуючи всі інші пропозиції.

 

     Ідеться про інше.  Усі пропозиції зводяться в одну таблицю  і дається   один  варіант  законопроекту.  Це  буде  повторне  перше читання.

 

     Хто за  те,  щоб  відправити  на  повторне   перше   читання, доручивши  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності підготувати  єдиний  законопроект  з  урахуванням  усіх   внесених пропозицій? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 264. Рішення прийнято.

 

     З процедури? Депутат Найда. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Каждого из нас,  кто работал на производстве,  волнует самый главный вопрос - вопрос возврата НДС.  Поэтому, Виктор Лаврентиевич, может быть, мы дадим  протокольное   поручение   правительству,   Государственной налоговой  администрации,  Минфину  разработать инструкцию,  чтобы затем мы рассмотрели ее в этом зале?

 

     Я вам  приведу  пример.   Все,   кто   анализировал   сегодня экономическое  и  финансовое  состояние предприятий...  Мы приняли Закон о реструктуризации долгов,  но наша налоговая  администрация его абсолютно выхолостила:  все штрафы, пеню оставила себе и живет припеваючи! А мы с вами тут голосуем, деремся и так далее.

 

     Поэтому я хочу  наперед  знать,  какая  будет  инструкция  по возврату.  Это,  по-моему,  основной вопрос. Если мы ее увидим, то проголосуем быстро.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ну,  все-таки   інструкцію   ми розглядати не можемо.

 

     Депутат Ампілогов з мотивів. Будь ласка.

 

     АМПІЛОГОВ В.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Пролетарський  виборчий  округ,  Донецька  область).  Депутатская группа "Социальнорыночный выбор".  Виктор Лаврентиевич,  я  считаю неправильным  решение,  которое  сейчас  проголосовано,  поскольку проект комитета получил всегонавсего 70 голосов, а проект депутата Кужель - 215. И Кужель, и Чечетов представляют Комитет по вопросам экономической  политики.  Уже  это  показывает,  что  Комитет   по вопросам  финансовой  и  банковской деятельности не сработал,  его проект  набрал  всего-навсего  70  голосов.  Так  что  же  мы  ему возвращаем?  Ему  ни в коем случае нельзя поручать доведение этого законопроекта или пусть доводит совместно с Комитетом по  вопросам экономической политики.

 

     Я хотел  бы,  чтобы  в первом чтении проект был проголосован. Нам надо иметь основу для доработки,  а для  этого  нужно  решить, какой  проект  брать  за  основу.  А  что  же  мы  делаем  сейчас? Возвращаем на доработку проект,  который  получил  70  голосов,  и отвергаем тот, который набрал 215 голосов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  уточню,  щоб  було  зрозуміло.  Ми прийняли те рішення,  яке мали право приймати за Регламентом,  - об'єднати всі внесені проекти в один і подати на повторне перше читання.

 

     Але ваша пропозиція щодо того,  щоб підключити до цієї роботи Комітет  з  питань  економічної  політики  і  управління  народним господарством,  вважаю,  нормальна,  і  я  можу  поставити  її  на голосування.  А можу просто доручити комітету підключитися до цієї роботи (Шум у залі).

 

     Що стосується заяв, то заяви ми будемо робити і надалі.

 

     Будь ласка.

 

     ПУДРИК В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством   (МакіївськийЧервоногвардійський   виборчий  округ, Донецька     область).      Уважаемые      коллеги,      уважаемый председательствующий!  Мы  сегодня  рассматривали  примерно десять вариантов  законопроекта,  но  только  два  из  них  концептуально отличаются  друг  от  друга.  Можно  обкединить все либо на основе проекта  депутата  Кужель,  либо  на   основе   проекта   Кабинета Министров.  Мое  предложение  -  давайте  проголосуем  и примем за основу проект Кужель.  Этих два проекта,  кабминовский  и  Кужель, вообще  соединить  невозможно никак,  ни по каким статьям.  Что же можно общее выработать?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,   проект,   внесений   депутатом Кужель,  ми  вже  голосували  за  основу,  але він набрав лише 215 голосів. Розумієте? Хіба я проти? Я ж намагався зробити так, як ви пропонуєте.  Не  вийшло.  Тому  відповідно  до  Регламенту  ми все об'єднуємо. Закінчуємо. Дякую (Шум у залі).

 

     Доручення? Я  вже   сказав,   що   доручаю   цьому   комітету підключитися.  Два комітети повинні готувати законопроект разом, і один,  і другий мають підготувати висновки або спільний  висновок. Ми візьмемо його до відома. Я їх зберу разом.

 

     Дякую.

 

     Прошу вибачити. Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні депутати!  Я вважаю,  що зараз прийнято оптимальне рішення. Можна поєднати два проекти, я в цьому цілком  упевнений.  Але  треба  зробити  розрахунки,  зокрема щодо пільг,  які пропонується  надавати  згідно  з  проектом  народного депутата Кужель. Ми повинні порахувати, скільки коштуватиме це для бюджету,  які будуть доходи і  як  реагуватиме  економіка  на  це. Обрахуємо, визначимося і приймемо рішення.

 

     Нам на   спільному   засіданні   комітетів   знову-таки  слід визначитися,  як поетапно вводити цей закон у дію - з 1 липня чи з початку 1998 року.  Оце і вся суперечність між двома пропозиціями. Я думаю, що ми можемо спокійно опрацювати цих два проекти і внести до залу зведену таблицю.  І ви будете приймати остаточне рішення з дуже обмеженої кількості питань, якщо ми не домовимося.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Але давайте тоді визначимося з термінами. Треба,  щоб  це  було  подано  на наступному тижні.  Вам вистачить тижня? До середи. Так.

 

     Отже, Комітет з питань фінансів і  банківської  діяльності  і Комітет  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством повинні підготувати цей законопроект у відповідності з нашим рішенням до наступної середи.

 

     Дякую.

 

     ___________________

 

     Переходимо до  розгляду  проекту  Закону України про внесення змін до Закону  України  про  режим  іноземного  інвестування  (за винятком статті 7) (стосовно формування бюджету). Друге читання.

 

     Доповідач -  Мозер  Георгій  Едуардович,  голова  підкомітету Комітету з питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством. Прошу.

 

     МОЗЕР Г.Е.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Богунський  виборчий округ,  Житомирська область). Уважаемые коллеги! Сегодня мы повторно рассматриваем проект Закона Украины  о  внесении  изменений  в  Закон  о  режиме  иностранного инвестирования.  Это  следствие  того,  что  у  нас  все  вопросы, касающиеся    законодательства,   к   сожалению,   рассматриваются бессистемно.   Это   подтвердило    и    сегодняшнее    обсуждение законопроекта о внесении изменений в Закон о налоге на добавленную стоимость.

 

     Закон Украины "про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями" был нами принят  и  подписан  Президентом.  Но  посмотрите,  какая возникает интересная ситуация. Президент подписал закон 26 апреля, а  буквально  через  две  недели  Кабинет  Министров  представляет законопроект  о  внесении  изменений  к этому закону,  подписанный вице-премьером  Сергеем  Леонидовичем  Тигипко.  Это   говорит   о несогласованности действий исполнительной власти.

 

     Вам были розданы все материалы с расчетами правительства,  вы можете   обратить   внимание,   что   речь   идет   о   совершенно несущественных  суммах.  Поэтому  наш  комитет  предлагает принять такое постановление: "Проект Закона Украины о внесении изменений к Закону  о режиме иностранного инвестирования,  внесенный Кабинетом Министров и принятый Верховным Советом Украины  в  первом  чтении, отклонить".

 

     Прошу поддержать  это  решение.  Речь идет о внесении в закон изменений  по  уплате  ввозной  пошлины  на  оборудование  или  на инвестиции,  вносимые  в  уставный фонд предприятий с иностранными инвестициями.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу  вас  залишитися  на  трибуні,  адже  ви ставите питання про відхилення законопроекту.

 

     Запитання є? Будь ласка, запишіться.

 

     Депутате Радько, будь ласка.

 

     РАДЬКО В.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Кролевецький    виборчий   округ,   Сумська   область).   Фракція комуністів. Шановний доповідачу! Тут записано, що це друге читання проекту,  а ви сказали, що його треба відхилити. Так невже комітет тільки зараз виявив,  що законопроект,  який уже був  прийнятий  у першому читанні,  неприйнятний чи поданий з порушенням?  Чи, може, ви якісь нові вказівки отримали або рекомендації? Чому ви сьогодні пропонуєте відхилити цей законопроект?

 

     Дякую за увагу.

 

     МОЗЕР Г.Е.  Я не понимаю, о каких "вказівках" вы говорите. Вы же знаете,  как принимались изменения к этому закону.  Это было  в период ажиотажа,  вызванного предстоящим принятием бюджета,  когда было предложено внести изменения к 63 законам,  в том  числе  и  к этому,  когда  надо  было  рассмотреть  и  принять  200  с  лишним поправок. Вот тогда это решение и было нами принято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Павловський, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Шановний пане Мозер,  у мене до вас таке   запитання:  якої  завдасть  шкоди  або  яку  дасть  користь прийняття цієї поправки?

 

     МОЗЕР Г.Е.  Михаил Антонович и уважаемые коллеги!  В Законе о режиме  иностранного инвестирования в статье 18 записано:  "Майно, що  ввозиться  в  Україну  як  внесок  іноземного   інвестора   до статутного  фонду...  звільняється від обкладання митом".  Кабинет Министров сделал расчеты.  Эта таблица у вас есть.  Читаю:  "Обсяг наданих  податкових пільг:  1993 рік - 0,3 мільйона гривень;  1994 рік - 2,6 мільйона гривень; 1995 рік - 7,67 мільйона гривень; 1996 рік  -  27,2  мільйона гривень;  1997 рік (прогноз) - 20 мільйонів гривень". Вот о каких суммах идет речь.

 

     Поэтому в данном случае я полностью согласен  с  заключением, которое  представила Администрация Президента или правительство (я затрудняюсь сказать). В нем говорится, что введение таких поправок противоречит документам, которые мы приняли ранее.

 

     Мы с вами подписали двосторонние соглашения о взаимной защите инвестиций с 40 государствами. Эти соглашения сегодня действуют, и мы  должны  позаботиться  о  том,  чтобы  не уронить международный авторитет Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Головко, будь ласка.

 

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань оборони і державної безпеки (Ленінський виборчий округ, Полтавська область). Дякую, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     Шановний Георгію Едуардовичу,  скажіть,  будь  ласка,  чи  не сприятиме  цей  законопроект  тому,  що Україна замість інвестицій отримуватиме,  наприклад,  якісь технології 60-х - 70-х років?  Чи варто  засмічувати  нашу державу такими інвестиціями?  У нас і без того технології тих же років.  Захищає від цього  законопроект  чи ні?

 

     Дякую.

 

     МОЗЕР Г.Е.  Уважаемый коллега,  речь не идет о технологиях. Я еще раз напомню, что написано в статьях 18 и 24: "звільняється від обкладання   митом   майно,  що  ввозиться  в  Україну  як  внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з  іноземними інвестиціями, тобто якщо таке майно ввозиться як основні виробничі фонди".

 

     Я с вами согласен,  что  в  качестве  уставного  фонда  могут ввозиться  и устаревшие технологии.  Вы ведь понимаете,  насколько бурный прогресс наблюдается сейчас в области  технологий.  Поэтому каждое предприятие,  заключая контракт, должно это контролировать, ведь именно оно заинтересовано в получении  новых,  а  не  древних технологий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Савранський виборчий округ,  Одеська область).  Шановний доповідачу!  Скажіть, будь  ласка,  яке  співвідношення,  скільки   все-таки   ввозиться обладнання, нових технологій? Чи під виглядом іноземних інвестицій завозяться автомобілі й так далі?

 

     Від цього залежить результат нашого голосування. Якщо йдеться про нові технології, то можна погодитися, а якщо будуть завозитися автомашини тощо, то ні.

 

     Будь ласка.

 

     МОЗЕР Г.Е. Уважаемые коллеги, мне кажется, что мы всегда ищем прецедент   и   считаем,  что  обязательно  должны  быть  какие-то нарушения.

 

     Как взнос в уставный фонд сейчас  можно  ввезти  только  один автомобиль  в год в течение трех лет.  Как производственник скажу, что в свое  время  у  меня  на  предприятии  было  создано  четыре совместных  предприятия.  Ни  одно  из  них  не  ввезло  ни одного автомобиля,   ввозили   только    технологическое    оборудование, технологии - именно то, что нужно было предприятию.

 

     Данных о  соотношении автомобилей,  техники или оборудования, которые ввозились,  у меня нет. Есть только цифры, в какие отрасли какие вложены инвестиции.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Тарутинський  виборчий  округ, Одеська  область).  Уважаемый  Георгий  Эдуардович,  у  меня такой вопрос.  Отклонив эту поправку,  не создадим  ли  мы  условие  для перекоса в инвестициях,  то есть не случится ли так, что полностью откажутся от денежных инвестиций и будут ввозить имущество?

 

     Спасибо.

 

     МОЗЕР Г.Е.  Не создадим,  уважаемый коллега. В конечном итоге это   вопрос  дискуссионный,  и  я  бы  не  хотел  вызвать  сейчас дискуссию.

 

     Нужно в каждой отдельной  ситуации  учитывать,  что  выгоднее вносить в уставный фонд.  У нас есть технологии и оборудование для различных  отраслей,  которые  можно  купить  в  Украине.  И  если инвесторы  считают  необходимым  сделать денежный вклад в уставный фонд для того,  чтобы приобрести эти технологии или оборудование в Украине,  почему  бы  не  пойти  по  такому пути?  Думаю,  резкого перекоса не будет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний доповідачу!  Я ще раз хочу  повторити запитання,  яке тільки що поставив депутат Цушко.  Відповідь трохи не та, на яку ми очікували.

 

     Чи не  здається  вам,  що  інвестори  зацікавлені  не  просто вкладати  гроші,  а  й  ввозити  обладнання,  на якому вони можуть заробити,  продаючи  його  як   інвестиційний   продукт?   Україна поступово  перетворюється  на  технологічний  смітник  через  такі операції. Це перше запитання.

 

     І друге.  Ви сказали,  що  автомобілі  не  можна  ввозити.  А шкіряні  куртки,  припустімо,  можна.  І  ось можна створити СП по продажу шкіряних курток,  ввозити їх як внесок до статутного фонду й продавати.

 

     Ми уклали  більш  як із 40 країнами угоди про взаємний захист іноземних  інвестицій.   У   цих   угодах   визначено,   що   таке інвестиційний  продукт.  Треба  прийняти  норму,  що відповідно до наших   міжнародних   зобов'язань   не    оподатковується    митом інвестиційний продукт.  Але не на всіх поширювати це,  а тільки за міжнародними угодами.

 

     Дякую.

 

     МОЗЕР Г.Е. Сергей Анатолиевич, у нас с вами совершенно разный подход.  Если речь идет об инвестициях в виде кожаных курток, то я думаю,  дальше дискуссию вести не нужно.  Это не тот зал и  не  та трибуна.

 

     Действительно, в  наших  соглашениях  с  сорока государствами определен  инвестиционный  продукт.   Но   почитайте   внимательно документы, мы ведь предлагаем оставить это только для предприятий, которые занимаются производственной деятельностью.  Не торговым  и другим  подобным  предприятиям,  а только тем,  которые занимаются производственной деятельностью.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тепер ми можемо провести голосування. Хочу нагадати,  що  під  час  другого читання на голосування ставляться статті  внесеного  законопроекту,  і  якщо   вони   не   набирають відповідної кількості голосів, то вважаються відхиленими.

 

     Хто за  те,  щоб прийняти в другому читанні проект Закону про внесення змін до Закону про режим іноземного інвестування в  такій редакції:  "Статтю 18 та частину четверту статті 24 Закону України про  режим  іноземного  інвестування  ("Відомості  Верховної  Ради України",  1996  р.,  N  19,  ст.80)  визнати такими,  що втратили чинність"? Голосуймо. Прошу.

 

     "За" - 132.

 

     Законопроект знімається з розгляду.

 

     -------------

 

     Розглядаємо проект закону України про внесення змін до Закону України  про  ставки  акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби.  Доповідач  -  Регурецький  Василь  Васильович,  заступник міністра  фінансів  України,  співдоповідач  -  Сокерчак В'ячеслав Михайлович.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу!  Шановні  народні  депутати!  У переліку законодавчих актів,  поданих Кабінетом Міністрів  на  ваш розгляд,   є  кілька  проектів  законів,  які  повинні  регулювати справляння податку у вигляді акцизного збору на підакцизні товари, і  проект,  який  удосконалює  механізм  обрахування  й справляння акцизного  збору.  У   порядку   денному   сьогодні   стоять   три законопроекти з цих питань, і я хотів би запропонувати вашій увазі проект Закону України про внесення  змін  до  Закону  України  про ставки  акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби.  Мета даного законопроекту -  захист  вітчизняного  товаровиробника,  що досягається  завдяки  впорядкуванню механізму оподаткування тютюну та тютюнових виробів,  які ввозяться на територію України і  мають високий споживчий попит.

 

     Законопроектом передбачається  збільшити  ставки специфічного ввізного мита у твердих сумах з  одиниці  реалізованого  товару  в розмірі  0,5 екю (пільгова ставка) та 1 екю (повна ставка ввізного мита).  Це стосується сигар,  сигарил,  сигарет, цигарок, тютюну й тютюнової сировини.

 

     Щоб пояснити,  чим  зумовлюється необхідність прийняття цього закону,  хотів  би  назвати  деякі  цифри.  За  даними   асоціації "Укртютюн",  у  1996 році на митну територію України було завезено приблизно 30 мільярдів штук сигарет.  На жаль,  із цієї  кількості легальним   шляхом  було  завезено  приблизно  5  мільярдів  штук. Передбачається, що після прийняття запропонованих ставок акцизного збору нарахування ввізного мита сягатиме 355 мільйонів гривень. За діючими ставками за рік нараховується в  середньому  322  мільйони гривень,  тобто  до  державного бюджету надійде додатково ввізного мита 30-35 мільйонів гривень.

 

     Пропозиції щодо збільшення ставок ввізного мита  на  тютюнові вироби  внесено  з  урахуванням  високого  попиту на цю продукцію. Збільшення ставок сприятиме врегулюванню співвідношення роздрібних цін  на  сигарети,  які  мають  попит  і  не  є  предметом  першої необхідності,  та цін на деякі товари першої необхідності, а також збільшенню надходжень до державного бюджету.

 

     Ще хочу   наголосити  на  тому,  що  всі  законопроекти  щодо податків,  акцизного  збору,  та  й  законопроект,  який  ми  нині розглядали,  -  про  внесення змін до Закону про податок на додану вартість  -  пов'язані  з  прогнозними   розрахунками   показників державного   бюджету  на  1998  рік.  Кожним  із  них  передбачено збільшення надходжень до державного бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Якщо є, запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Оробець. Будь ласка.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ,  м.  Київ).  Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,   як,   за   вашими  прогнозами,  зміниться  співвідношення тютюнових виробів, що ввозяться в Україну контрабандою і легально?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я назвав приблизне  співвідношення  обсягів легального  й нелегального ввезення імпортних сигарет на територію України.  Прийняття  запропонованих  змін  до  закону,  за  нашими розрахунками,  не  може  викликати  суттєвого зменшення легального ввезення  тютюнових  виробів.  Яким  це  співвідношення   буде   в майбутньому,    залежатиме    від    того,   наскільки   ефективно правоохоронні   органи   та   органи   державної   митної   служби здійснюватимуть  контроль за ввезенням цієї продукції на територію України.

 

     На сьогодні ставки і  акцизного  збору,  і  ввізного  мита  в Україні  порівняно з іншими країнами (навіть із нашими найближчими сусідами) є найменшими.  Ми вважаємо,  що в нас є всі  підстави  в майбутньому,   починаючи   з  цього  року,  підвищувати  ставки  і акцизного збору,  і ввізного мита на такі товари високого  попиту, як   сигарети,   алкогольні   напої  та  інші  підакцизні  товари. Пропозиції щодо цього будуть,  я думаю,  розроблятися й подаватися на розгляд до Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яблонський. Будь ласка.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної  освіти  (Кам'янець-Подільський виборчий округ,  Хмельницька область). Дякую. Скажіть, будь ласка, цей законопроект торкається лише імпортних тютюнових виробів?

 

     Наскільки виграють вітчизняні товаровиробники  від  прийняття цього  закону?  Вони  зараз у дуже складному становищі.  Буквально сьогодні  зі  мною   говорили   працівники   Кам'янець-Подільської тютюнової фабрики,  яку,  по суті,  поклали на лопатки податками й акцизними зборами.  Чи планується  внести  до  законодавства  такі зміни,  щоб  вітчизняний  товаровиробник міг нормально працювати й піднятися на ноги?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Оскільки, як ви чули, пропонується змінювати тільки  ставки  ввізного  мита,  то  ці  зміни  торкнуться  тільки імпортних сигарет.  До вітчизняного виробника наші  пропозиції  не мають  відношення.  Ставки акцизного збору,  який мають сплачувати вітчизняні виробники цієї продукції, не зміняться.

 

     До вашого відома: в Україні виробляється близько 44 мільярдів сигарет.  Акцизний  збір  встановлено  в  розмірі  2 екю за тисячу сигарет.  Ще  раз  повторю,  що  це  в  чотирип'ять  разів  нижче, порівняно  зі ставками акцизного збору,  які були у 1995 році.  Їх знижено для  того,  щоб  дати  можливість  вітчизняним  виробникам запровадити  виробництво  більш  якісних  сигарет із застосуванням нових технологій.  Розмір акцизного збору в процентному відношенні до вартості сигарет становить лише 20 відсотків.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бєльський. Будь ласка.

 

     БЄЛЬСЬКИЙ В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села (Василівський виборчий округ,  Запорізька область). Дякую. Шановний доповідачу! У погоні нібито за наповненням бюджету ми  заганяємо  нашу  економіку в тінь.  Чи не доведеться нам через деякий час скасовувати ці ставки акцизного збору і ввізного  мита? Я розмовляв із митниками.  На одній із митниць, наприклад, щоденно збирали 15-20 тисяч доларів мита  за  автомобілі,  які  ввозилися. Коли  ми  підвищили  ставку,  ця  цифра  зменшилася в п'ять разів. Скажіть,  будь ласка, є прогнози щодо цього в Кабінеті Міністрів і в Міністерстві фінансів?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Міністр фінансів, доповідаючи законопроект, поданий Кабінетом Міністрів,  звернув увагу на  те,  що  ці  зміни закладаються  для  того,  щоб зменшити пряме оподаткування доходів вітчизняних товаровиробників і збільшувати надходження до  бюджету за  рахунок  непрямих  податків.  До цих непрямих податків якраз і належать акцизний збір,  податок на додану  вартість,  податки  на споживача,  як  уже говорилося.  Тому,  сплачуючи ці податки,  сам виробник не матиме втрат.

 

     Ці законопроекти якраз і спрямовані на те, щоб зменшити пряме оподаткування товаровиробника.  За прогнозними розрахунками (учора наводилися цифри) вилучення валового внутрішнього  продукту  через бюджет становитиме 25-26 відсотків,  що майже на 10 пунктів менше, ніж у 1997 році.

 

     Це стосується і ввезення автомобілів (маю на  увазі  приклад, який  ви  наводили).  Прийнятими  законами передбачалося зменшення розмірів митних зборів за ввезення автомобілів.  Ці збори сьогодні становлять близько 30-35 відсотків вартості автомобіля залежно від його марки.  Якщо порівнювати ці ставки із аналогічними ставками в сусідніх державах, то в нас вони у два і більше разів менші. Тобто система оподаткування побудована так, щоб не збільшувати податкові навантаження до розмірів,  коли фізичні особи в Україні не зможуть купувати товари.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткаченко Степан Кузьмич. Будь ласка.

 

     ТКАЧЕНКО С.К.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової інформації  (Мелітопольський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Дякую. На те запитання, яке я хотів поставити, уже дали відповідь, хоча занепокоєність не минула. Обкладаючи митом товари, які   завозяться   відкрито,   ми   дедалі  більше  заганяємо  цих легальщиків у нелегальщину.

 

     Тому правомірно було б спочатку посилити механізм боротьби  з нелегальним  завезенням  товарів,  а  потім  пропонувати ось такий варіант вирішення питання.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Сьогодні проводиться дуже велика робота  по виявленню шляхів нелегального ввезення підакцизних товарів, у тому числі й  тютюнових  виробів.  Із  засобів  масової  інформації  ви дізнаєтеся  про  факти виявлення нелегального ввезення підакцизних товарів,  і цифри (у мене,  на жаль,  немає їх під рукою) свідчать про посилення боротьби з цим негативним явищем.

 

     На жаль,  чинне  законодавство  не  дає  можливості  повністю позбутися такого  явища,  як  продаж  фізичним  особам  нелегально завезених   товарів.   Це   дуже  поширено  в  Україні.  Готуються пропозиції,  вони будуть подаватися на ваш розгляд.  Ми  вважаємо, якщо  будуть  прийняті  ці законодавчі акти,  то результати будуть вагомішими.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.   Я   обращаюсь   к   вам   как   представителю исполнительной   власти  и  человеку,  который  чуть-чуть  владеет финансовым товаропотоком в  государстве.  Какой,  на  ваш  взгляд, должен быть механизм возврата товаропроизводителю НДС,  взимаемого государством?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я  хочу  навести  цифри.  Учора   ставилося запитання  щодо  неповернутого  ПДВ  по  експортних поставках.  На момент введення в дію  Закону  про  Державний  бюджет,  за  нашими підрахунками,   сума   неповернутого  ПДВ  становила  близько  540 мільйонів гривень. Учора ми вже отримали інформацію від Державного казначейства  про те,  що з державного бюджету повернуто майже 500 мільйонів гривень раніше не повернутих сум ПДВ.  Це  свідчить  про те,   що  концентрація  надходжень  цього  податку  до  державного бюджету,  де завжди будуть кошти для повернення, виправдовує себе, цей механізм спрацьовуватиме.

 

     А щодо механізму, про який ми вчора говорили, то він потребує деталізації  й  уточнення.  Він  полягає  в  тому,  щоб  сума  ПДВ поверталася  автоматично  при  поданні  платниками  декларації  та висновку податкової  адміністрації  про  правильність  обрахунків. Державне  казначейство проводитиме ці відрахування без заперечень. Ми вважаємо, що цей механізм працюватиме на повернення ПДВ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу.

 

     Сокерчак В'ячеслав Михайлович,  заступник голови  Комітету  з питань    фінансів   і   банківської   діяльності.   Будь   ласка. Співдоповідь.

 

 

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні  депутати!  Комітет  Верховної Ради   з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  на  своєму засіданні 2 вересня розглянув поданий Кабінетом  Міністрів  проект Закону  України  про  внесення  змін  до Закону України про ставки акцизного  збору  та  ввізного  мита  на  тютюнові  вироби   (щодо підвищення  ставок  ввізного  мита на тютюн) і пропонує цей проект відхилити.

 

     Аргументація така.  Народні   депутати   -   члени   комітету зазначили,  що після прийняття в лютому минулого року нових ставок акцизного  збору  та  ввізного  мита  на  тютюнові  вироби   обсяг легального  імпорту  сигарет  в  Україну збільшився більш як у два рази.  Якщо в 1995 році було легально ввезено  5,6  мільярда  штук сигарет,  то  в  1996  році  - 14 мільярдів штук.  Таким чином,  є наявною тенденція до дедалі більшої легалізації імпорту  тютюнових виробів.

 

     Але, враховуючи  запитання народних депутатів,  які ставилися Василю Васильовичу Регурецькому,  хотів би сказати, що за оцінками незалежних  експертів  у  1996  році  в Україні було продано 16-18 мільярдів штук сигарет,  ввезених  без  сплати  ввізного  мита  та акцизного збору, тобто 14 мільярдів - легально і 16-18 мільярдів - нелегально.  З огляду на це можна  було  б  зробити  більш  широку інформацію,  та  я  хотів би сказати лише одне:  у 1996 році в нас було продано 705 мільйонів марок акцизного  збору,  що  відповідає імпорту  14  мільярдів  штук  сигарет,  а бюджетні надходження від акцизного збору та ввізного мита становили більш як  80  мільйонів доларів.

 

     Приймаючи рішення   про   необхідність   відхилення   проекту Кабінету Міністрів,  ми виходили насамперед із того, що українські тютюнові  фабрики  завозять  96  відсотків тютюнової сировини з-за кордону і підвищення ставок ввізного  мита  на  тютюнову  сировину викличе  підвищення цін на сигарети вітчизняного виробництва.  А в цій ситуації, ви знаєте, завжди виграє той, хто працює в тіньовому секторі,  де  ціна на пачку сигарет теж зросте і доходи тіньовиків будуть значно вищими,  ніж  сьогодні.  Як  же  ми  боротимемося  з тіньовим сектором?

 

     З огляду  на  те,  що  стабільність податкового законодавства все-таки стимулює розвиток виробництва,  нам слід було б  зберегти ставки  ввізного мита на тютюнову сировину,  оскільки 96 відсотків тютюнової сировини  ввозиться  з-за  кордону.  Обсяги  ж  ввезення сигарил, сигар з обрізними кінцями та інших виробів дуже незначні, і їх роль у формуванні  бюджету  мізерна.  Тому  ми  й  пропонуємо відхилити проект, внесений Кабінетом Міністрів.

 

     Науково-експертний відділ     також     вважає    недоцільним підвищувати ввізне мито на тютюн,  оскільки це негативно вплине на собівартість виробництва сигарет підприємствами України і зумовить підвищення роздрібних цін на сигарети власного виробництва.

 

     Комітет з   питань   фінансів   і   банківської    діяльності запропонував   у   другому   пункті  нашої  постанови  вказати  на недостатню  роботу  правоохоронних  і  податкових   органів   щодо запобігання   нелегальному   ввезенню   та   нелегальному  продажу тютюнових виробів.  З метою збільшення доходів державного  бюджету слід  зажадати  від  органів  виконавчої  влади  вжиття конкретних заходів боротьби з цим явищем,  яке стало дуже поширеним.  Ви самі добре розумієте,  що не оті жіночки та бабусі з ящиками на грудях, які торгують сигаретами, ввозять ці сигарети з-за кордону. Мабуть, є  канали,  про  які  має бути відомо компетентним органам.  Треба наводити порядок.  Це дало б значно більше надходжень до  бюджету. Вдумайтеся  ще  раз  у  цифри:14  мільярдів  штук сигарет легально ввезено і 16-18 мільярдів - нелегально.  Ви самі розумієте,  за що нам треба боротись.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Будь ласка, запишіться.

 

     Депутате Донченко, будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Спасибо, Виктор Лаврентиевич.

 

     Уважаемый Вячеслав Михайлович,  я этот  вопрос  хотел  задать заместителю министра Василию Васильевичу Регурецкому, но поскольку до меня очередь не дошла, задаю его вам.

 

     Вы правильно сегодня сказали, что нам следовало бы не столько поднимать  ставки  акцизного  сбора,  сколько бороться с явлениями нелегального ввоза товаров.  В этой связи я  хотел  бы,  чтобы  вы уточнили:  делал ли Кабинет Министров расчеты,  как после принятия этих ставок увеличатся  цены  на  наши  сигареты?  Потому  что  вы абсолютно   правильно   сказали,  что  в  основном  наши  сигареты производятся  из  импортного  сырья,  а  сырье  будет   облагаться акцизным сбором по повышенным ставкам.

 

     Поэтому я  хотел бы услышать,  насколько возрастет стоимость, например,  пачки наиболее  потребляемых  сигарет  "Прима":  на  10 копеек,  на  20  копеек,  на  5 копеек?  Насколько пострадают наши потребители?  Ведь еще  никто  не  заявил,  что  задолженность  по зарплате будет погашена буквально в этом году.

 

     Спасибо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  За  нашими  приблизними розрахунками роздрібна ціна пачки сигарет "Прима" (сьогодні це 35 копійок) зросте на  5-6 копійок.  Та ви самі розумієте, що хоча це нібито й невелика сума, але при нинішніх невисоких заробітках,  при тому,  що ці  сигарети курять  все-таки  люди  незаможні,  це  відчутно  вдарить по їхній кишені.

 

     Можна сказати,  нехай не курять,  це шкідливо  для  здоров'я. Правильно, але це вирішує кожен громадянин особисто.

 

     Я з вами згоден,  що основна маса грошей приховується в тіні, і нам треба працювати, щоб вони находили до бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.  В'ячеславе Михайловичу,  хто розібрався  в  суті запропонованих змін до цього закону,  той розуміє, що від цього ми тільки програємо.  Ми весь час говоримо про необхідність зменшення податкового тиску на наших виробників, а фактично його збільшуємо. Ми змушуємо людей, що одержують мінімальну зарплату або взагалі її не одержують, нести додаткові витрати. То з якою ж метою вносяться зміни й доповнення до цього закону? Це перше запитання.

 

     І друге.  Якщо абсолютна більшість визнає, що цього робити не треба,  то що ми сьогодні повинні прийняти,  щоб змусити ті органи боротися з цією контрабандою,  щоб нам не підсовувалися ці проекти законів,  а наводився відповідний порядок і держава мала від цього прибуток?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую за запитання. Я міг би навести конкретні цифри, наскільки зріс обсяг виробництва вітчизняних сигарет за час дії закону, прийнятого в лютому минулого року. Наприклад, за вісім місяців минулого року було вироблено 30 мільярдів штук сигарет,  а в цьому році - уже  32,5  мільярда.  Майже  всі  фабрики  працюють нормально,  лише на деяких (вони отримують іноземні інвестиції, на них   відбувається   технічне   переозброєння)   знизився   рівень виробництва.

 

     Яка мета внесення змін?  Василь Васильович уже сказав,  що це дасть можливість наповнити бюджет. Він називав цифри, я не хочу їх повторювати. Це не ті гроші, які сьогодні є і які не вилучаються з тіні.  Через те наш комітет пропонує нічого не змінювати,  тому що тоді  тіньова  економіка  виграє  більше,  ніж  державний  бюджет. Наприклад,  підвищимо ми ціну на сигарети "Прима"  на  5  копійок, одна  пачка  коштуватиме  40  копійок.  У тіньовика вона буде на 2 копійки дешевша,  але за кожну пачку сигарет він  все  одно  на  5 копійок братиме більше. І ми ж нічого звідти не вилучимо.

 

     Закони є.  Може,  їх  недостатньо.  То нехай пропонують,  які треба прийняти закони.  Думаю,  ми із задоволенням проголосуємо за ті закони, які дадуть можливість ефективніше боротися. Не з бабкою треба боротися,  а на митниці контролювати,  що,  як і звідки  хто везе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П.    Уважаемые    коллеги!   Эти   изменения   будут способствовать активизации контрабанды. Намерения у нашего Минфина хорошие:  на какую-то незначительную сумму увеличить поступления в бюджет.  Но на самом деле увеличится обкем контрабандных  товаров. Наша  комиссия  провела  три совещания,  на которых рассматривался вопрос о боробе с контрабандой.  Нас заверяли,  что будет  сделано то-то и так далее. Это, может, и ответ на вопрос коллеги Роенко.

 

     Поэтому я  предлагаю  согласиться  с  предложением  комиссии, прекратить прения и отклонить этот законопроект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Ще не виступили депутати Пасько і Павловський.

 

     Депутат Пасько. З місця, будь ласка.

 

     ПАСЬКО С.О. Дякую, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     Я особисто підтримую проект,  поданий  урядом.  І  Комітет  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства,  і я, і депутат Марковська не один раз звертали увагу  на  необхідність  створення спеціального  фонду  для  охорони  здоров'я,  до якого надходили б кошти від сплати акцизу  та  ввізного  мита  за  тютюнові  вироби. Справа  в  тому,  що  паління викликає надзвичайно важкі порушення здоров'я людей.  Щороку в Україні від уживання тютюну  вмирає  100 тисяч чоловік. Тому, безумовно, треба підвищувати ставки акцизного збору та ввізного мита і кошти направляти на охорону здоров'я.

 

     А з  контрабандою  треба  боротися.  Ми  маємо  великий  штат правоохоронних і митних установ,  які повинні зупинити контрабанду тютюнових виробів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Павловський. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Шановний  Вікторе   Лаврентійовичу! Шановні колеги!  Я хочу привернути увагу тільки до одного питання. Мене  схвилював  не  стільки  розгляд   цього   питання,   скільки безсистемність, з якою Кабінет Міністрів розглядає цю проблему. До нас  звернувся  Прем'єр-міністр,  щоб  ми  подали  пропозиції   до розробки  програми уряду.  Так от стосовно тютюнової промисловості (я хочу зараз окреслити ці проблеми).

 

     В Україні  є  декілька  спільних  підприємств  з  виробництва сигарет і тютюнових виробів. Але 94 відсотки пакета акцій належить іноземним фірмам. На терені України виробляється тютюнових виробів на 2 мільярди доларів (це дані з відповідних наукових статей), а в бюджет надходить тільки 50 мільйонів. От одне джерело.

 

     У нашій країні тютюн майже не вирощують,  навіть там,  де він може  рости,  у  Кам'янець-Подільському  районі,  у Криму повністю згорнули виробництво.  96 відсотків сировини завозимо. Я пропоную, щоб  Кабінет  Міністрів  подав  нам  розгорнуту  програму розвитку виробництва й створення робочих місць у цій галузі.

 

     Сьогодні панує ідеологія:  давайте збирати податки з того, що завозять.  Це  зовсім неправильно.  Ми повинні дбати про створення виробництва в себе, а не про те, як більше завозити або що з нього можна взяти.

 

     Якщо новий міністр і міністерство хочуть відстоювати інтереси держави,  то треба змінити цей неправильний підхід.  Гроші бюджету потрібні, але їх треба заробляти в нашій державі, створюючи робочі місця в Україні, а не підтримуючи іноземного товаровиробника.

 

     Щодо ставки акцизного збору.  На готову  продукцію  її  треба підвищити не з 2,5 до 3 екю,  як пропонують сьогодні, а в декілька разів.  Це  по-перше.  По-друге,  потрібно   переглянути   систему створення  спільних  підприємств  для того,  щоб створювати робочі місця.  Бо на тих спільних підприємствах  в  Україні,  про  які  я тільки що згадував,  усього 400 робочих місць.  Папір, тютюн - усе завозимо, ніби самі нічого не можемо виробити.

 

     На цьому прикладі я хочу показати Кабінету  Міністрів,  що  є великі,  невичерпні  резерви,  і в інтересах своєї держави над цим потрібно  думати.  А  внесений  законопроект  слід  переглянути  й збільшити  ставки  мита  на  готову продукцію.  Ставки на сировину треба збалансувати виходячи з умов розвитку виробництва  тютюну  в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Для  довідки слово депутату Носову.  Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Я хотів дати невеличку довідку.  Випадково прочитав,  що в китайців ввізне мито  на готову продукцію - на цигарки - 260 відсотків,  і вони не кажуть про обхідні шляхи.  Я такого аргументу не розумію. Блокуйте обхідні шляхи й працюйте.  Якщо в нас поза митницею ввозять, то це підстава для того,  щоб знімати з посад.  260 відсотків на  готову продукцію   не  хотіли?  Отак  це  робиться  у  світі.  Зате  свої виробляють.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Репліка всім зрозуміла? Зрозуміла.

 

     Ставлю на голосування проект Закону України про внесення змін до  Закону  України про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби для прийняття його в першому читанні. Прошу.

 

     Проект внесено Кабінетом Міністрів.

 

     "За" - 116. Не приймається.

 

     Проект постанови,  внесений Комітетом Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності:

 

     "1. Поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення змін до Закону України про ставки акцизного збору  та ввізного   мита   на  тютюнові  вироби  відхилити  як  недостатньо обгрунтований.

 

     2. Відзначити недостатню роботу правоохоронних  і  податкових органів  по  запобіганню  нелегального  ввезення  та  нелегального продажу тютюнових виробів.  З метою збільшення доходів  державного бюджету  зажадати  від  органів  виконавчої влади вжити конкретних заходів для боротьби з контрабандою тютюнових виробів".

 

     Ну, це постанова загального плану, яка всім зрозуміла. Ставлю проект на голосування.

 

     "За" - 216.

 

     Ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" -225.

 

     Ви знаєте,  я  це  роблю  тільки  для  того,  щоб ми прийняли рішення, яке дає можливість Кабінету Міністрів подати нам усе-таки цей законопроект.  Якщо ми не приймемо постанови,  то тоді питання взагалі  знімається  з  порядку  денного  сесії.  Тому   я   прошу проголосувати за цю постанову Верховної Ради. Прошу.

 

     "За" - 255. Дякую.

 

     Перерва до 16 години.