Стенограма пленарного засідання

09 вересня 1997

 

ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.   9  в е р е с н я 1997 року.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, присутні в  залі,  представники  засобів масової інформації!  Доброго ранку громадяни, які нас слухають!

 

     Прошу депутатів   підготуватися    до    реєстрації.    Прошу зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 323  народних  депутати.  Пленарне  засідання оголошую відкритим.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Від групи народних депутатів -  Недвига  та  інші,  усього  6 чоловік   -  до  Президента  України  про  необхідність  створення спеціальної   слідчої    групи    для    розслідування    порушень правоохоронних органів (мабуть,  діяльності правоохоронних органів Дніпропетровська) при розслідуванні справ  Шиманського,  Ткаченка, Дружиніних.

 

     Будь ласка,  хто  підтримує  зміст  цього  запиту  на  адресу Президента України? Голосуйте.

 

     "За" - 195.

 

     Хто підтримує пропозицію про направлення запиту Президентові? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 191.

 

     Ще, будь ласка, попрацюйте з колегами, поясніть їм.

 

     Група депутатів  - Красняков,  Черепков,  Моісеєнко - вносить запит до Президента України у зв'язку з  хронічною  заборгованістю із виплатою зарплати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат у Донецькій області.

 

     Прошу проголосувати пропозицію підтримати зміст запиту.  Будь ласка.

 

     "За" - 195. Рішення прийнято.

 

     За направлення на адресу Президента прошу проголосувати.

 

     "За" - 207.

 

     Ну, попрацюйте до завтра. Завтра проголосуємо.

 

     Запит Кірімова   Івана   Захаровича   до  Президента  України стосовно  невиплат  зарплати   працівникам   будівельнопромислової компанії "Атомспецбуд".

 

     Прошу проголосувати пропозицію про підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 185.

 

     Про направлення. Будь ласка, прошу голосувати.

 

     "За" - 185. Не прийнято.

 

     Запит Терця  Валерія  Миколайовича до Прем'єрміністра України стосовно направлення компетентної комісії та виділення коштів  для ліквідації наслідків стихії в селищі Пришиб Запорізької області.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 180. Прийнято.

 

     Групи депутатів   -   Пономаренко,   Сирота,   Пасько   -  до Прем'єр-міністра  України  стосовно   врегулювання   питання   про розрахунки   громадян   за  енергоносії  та  своєчасності  виплати зарплати і пенсії.

 

     Будь ласка, проголосуйте пропозицію про підтримку.

 

     "За" - 177. Прийнято.

 

     Білоуса В'ячеслава  Олександровича   -   до   Прем'єрміністра України  у  зв'язку  з  невдоволенням відповіддю на запит стосовно невиплат грошових компенсацій  державного  страхування  батькам  і дітям військовослужбовців, які загинули під час служби.

 

     Прошу. На підтримку.

 

     "За" - 171. Підтримано.

 

     Ричагова Григорія  Васильовича  -  до Прем'єрміністра України стосовно  необхідності  приведення  постанови  Кабінету  Міністрів України  N 1073 від 5 вересня 1996 року щодо надходжень до бюджету за спеціальне використання природних  ресурсів  загальнодержавного та  місцевого  значення  у  відповідність із чинним законодавством України.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 159. Прийнято.

 

     Черепкова Володимира Федоровича - до Прем'єрміністра  України стосовно  прискорення  видачі учасникам війни талонів на пільговий проїзд до країн СНД.

 

     Прошу. На підтримку.

 

     "За" - 187. Прийнято.

 

     Лавриновича Олександра  Володимировича   -   до   виконуючого обов'язки  Генерального прокурора України,  на якого відповідно до статті 121 Конституції  України  покладено  обов'язки  нагляду  за додержанням законів органами прокуратури,  внутрішніх справ,  дати належну оцінку діям представників Міністерства внутрішніх справ на відповідність їх Конституції України,  зокрема статті 29,  законам України  стосовно  обставин,  викладених  у  зверненні   колективу концерну "Денді" на адресу Верховної Ради.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 177. Прийнято.

 

     Кілька хвилин  для  оголошень.  Відповідно  до  статті  4.2.2 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід  Недригайла Валентина   Михайловича   з  депутатської  групи  "Відродження  та розвиток агропромислового комплексу України (Селяни України)". Він увійшов до складу Міжрегіональної депутатської групи (МДГ).  Також повідомляю про  вихід  із  депутатської  групи  "Єдність"  Славова Миколи Антоновича (Подільський виборчий округ N 13, місто Київ) та про входження його до складу  депутатської  групи  "Конституційний центр".   Крім   того,  до  складу  групи  МДГ  включено  Стешенка Олександра  Миколайовича  (Сватівський  виборчий   округ   N   256 Луганської області).

 

     Маю сказати, що в МДГ не вистачало двох членів до 25, тепер є потрібна  кількість  депутатів,   і   група   може   функціонувати відповідно до Регламенту.

 

     У нас іще є час для виступів. Прошу записатися.

 

     Шандрюк Олександр Іванович. Будь ласка.

 

     ШАНДРЮК О.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Шевченківський  виборчий округ,   Львівська   область).   Прошу   передати   слово  Богдану Ярошинському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Голова Української республіканської  партії. Шановні народні депутати! Минуло вже більше півроку, як Українська республіканська партія запропонувала Верховній  Раді  законопроект про виведення іноземних військ з території України.

 

     На жаль, незважаючи на національні інтереси України, Верховна Рада не виконала свого конституційного  обов'язку  і  не  вирішила питання  про  виведення  іноземних  військ  із  території України. Негативний результат  цього  -  міжнародні  договір  і  угода  між Україною   і   Росією,   що  їх  підписали  Президент  і  тодішній Прем'єр-міністр,  фактично поступившись  національними  інтересами України. І є багато таких негативних результатів.

 

     Українська республіканська партія, не відмовляючись від своїх попередніх прагнень,  і далі наполягає на тому, щоб Верховна Рада, виконуючи свій конституційний обов'язок, внесла до порядку денного й розглянула питання про виведення іноземних військ  із  території України,  яке  було  проголосоване  й  набрало необхідну кількість голосів народних депутатів.

 

     Шановні народні депутати!  Я  прошу  вас,  просто  благаю  не уникати  цих  важливих  питань,  не  обмежуватись у Верховній Раді розглядом другорядних і третьорядних питань  і  закликаю  виконати свій  обов'язок  і  обов'язково  розглянути це питання,  бо інакше Президент разом зі своїми структурами й далі підписуватиме  угоди, які  випливають  із  підписаних  раніше  угод і договору.  Ховаючи голову в пісок,  ми завдаватимемо серйозних і  болючих  ударів  по українському     національному    суверенітету,    цілісності    й недоторканності Української держави.

 

     Ми не можемо обминути ці та інші питання. Тому важливо було б разом  із  розглядом  питання  про  виведення  з України іноземних військ  розглянути  питання  про   концепцію   зовнішньополітичної діяльності  Української  держави,  зокрема  виконавчої влади в цій державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Яценко Володимир Михайлович. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська  область).  Дякую.  Прошу  передати   слово   депутату Пасечній.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пасечна. Будь ласка.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  науки  та  народної  освіти  (Костянтинівський виборчий округ,  Донецька область). Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты,  я хотела бы обратить ваше внимание на то,  что сегодня  в  газете  "Голос  Украины"  опубликовано заявление нашей фракции. Собственно говоря, с инициативой об обкявлении импичмента Президенту нашего государства мы выступали еще 15 августа.

 

     Хотела бы  обратить  ваше  внимание  и  на то,  что мы с вами неоднократно обсуждали вопрос,  касающийся статей 19 и 64 Закона о пенсионном  обеспечении  -  о  повышении  минимальной пенсии нашим пенсионерам, но некоторые депутаты неизвестно по каким причинам не участвовали  в  голосовании  за  преодоление  вето  Президента.  Я зачитаю  открытое  письмо  Президенту  от  моих  избирателей,  под которым   поставили  подписи  более  200  человек.  Это  еще  одно доказательство того,  что мы должны все-таки отстоять статьи 19  и 64.

 

     "Мы, жители  Константиновки  Донецкой  области,  обращаемся к вам,  уважаемый Президент, с наболевшими вопросами. Когда вы стали Премьером,  вы требовали все больше и больше полномочий,  и их вам давала Верховная Рада.  Однако положение в стране все  ухудшалось. Идя на выборы на пост Президента,  вы обещали возбудить пять тысяч уголовных  дел,  покончить   с   мафией,   поднять   экономику   и материальный уровень жизни народа,  вернуть индексированные вклады населению.

 

     Люди спрашивают у нашего Президента:  где же  это  все?  С  1 января  1995 года Кабинет Министров повысил тарифы на коммунальные услуги,  в частности,  на электроэнергию - в 7,8 раза,  на газ - в 9,4 раза,  на уголь - в 12 раз,  оставив пенсию и заработную плату на том же низком уровне.

 

     Пан Президент,  обкясните,  пожалуйста,  как  можно  оплатить коммунальные  услуги,  которые в пять-шесть раз превышают пенсию и зарплату?

 

     Верховный Совет 21 марта 1995 года своим постановлением приостановил действие постановления Кабинета Министров  о  повышении  тарифов  и  рекомендовал  вам  и подчиненному  вам  Кабинету  Министров решить вопрос о компенсации затрат на оплату коммунальных услуг. Однако вы проигнорировали это постановление.

 

     Верховный Совет  неоднократно  возвращался к данному вопросу. Но вы и Генеральная прокуратура остаетесь глухими к  постановлению Верховной   Рады.   Вместо  конституционного  решения  вопроса  вы придумываете  субсидии,  унижаете  нас,  стариков,  заставляя   по нескольку  раз  в  год ходить по кругу,  собирая справки.  Дай Бог такую участь и вам на старости лет,  хотя  этого  не  пожелаешь  и врагу.

 

     А в  июне 1997 года пан Лазаренко,  не выполнив постановлений Верховного  Совета,  которые  ранее  принимались,  дает   указание отключать   газ   у   населения.   Местная  номенклатура,  нарушая Конституцию и все законы, выкручивая людям руки, пиратским образом приступила  к  лишению людей газа.  Пан Президент,  кто подсчитает расходы бюджета на это,  что мы теряем и сколько денег тратит наше государство на субсидии?

 

     Люди просят,  чтобы  пан Президент остановил отключение газа, электроэнергии и  воды  людям,  которые  не  в  состоянии  сегодня выплатить долги за эти коммунальные услуги".

 

     Спасибо большое.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Семенюк Валентина Петрівна. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська  область).  Прошу  передати  слово  Вінському   Йосипу Вікентійовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область).  Дякую,  Валентино Петрівно.  Фракція  Соціалістичної  і Селянської   партій   України.  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу, минулого тижня  ми  домовилися,  що  ви  постійно  інформуватимете Верховну  Раду  й  населення  України про стан здоров'я Олександра Олександровича Мороза й Олександра Миколайовича Ткаченка. На жаль, сьогодні ви забули це зробити. А люди стривожені, ходять чутки, що це не випадковість.  Тим більше що депутат Стретович відразу після того,  як  комітет,  який  він  очолює,  оголосив  про  можливість імпічменту Президенту,  потрапив до лікарні.  I я  думаю,  те,  що майже  вісім депутатів Верховної Ради з лівого флангу загинуло,  - це,  напевно,  не випадковість.  Ми повинні продумати,  яких треба вжити заходів, щоб люди мали чітку інформацію.

 

     Я прошу вас повернутися сьогодні до цього питання. Це перше.

 

     Друге. Нас  дуже  турбує  ситуація,  пов'язана  з мінімальною зарплатою,  мінімальною пенсією.  Верховна Рада не  проголосувала. Проте після того, як було провалено голосування, частина депутатів виправдовувалася, що, мовляв, їхні фракції підтримують цей підхід. Я  просив  би  опублікувати  результати  того голосування в газеті "Голос  України".  Нехай  кожен  виборець  знає,  хто  з  народних депутатів не підтримує ідею підвищення розміру мінімальної пенсії, мінімальної зарплати,  бо частина тих,  що голосували проти або не голосували   взагалі,  витягнувши  картки  і  сховавшись  за  цим, сьогодні кажуть,  що вони нібито "за". З нашими виборцями потрібно бути чесними.

 

     I третє.  На  жаль,  сьогодні  відбувається  масове порушення законів і Конституції України з боку виконавчих  структур.  Наведу кілька прикладів. По-перше, робота у Верховній Раді на професійній основі.  Ви  знаєте,  що  багато  міністрів,  замміністрів   знову суміщують посади. Треба приймати рішення. Це наша прерогатива, і я пропоную  вам,  Вікторе  Лаврентійовичу,  ініціювати  питання  про звернення до суду.

 

     По-друге, не    виконується    норма   Закону   про   місцеве самоврядування щодо розподілу функцій між головою адміністрації та головою  ради.  Від  прокуратури  з  цього приводу йдуть формальні відписки.  Ми повинні прийняти якесь рішення,  щоб у державі  була законність.

 

     По-третє, грубо   порушується   Закон  про  статус  народного депутата щодо публікацій у пресі.  Я  звернувся  до  вас,  Вікторе Лаврентійовичу,  з  приводу  порушення  моїх  прав  у Городоцькому виборчому окрузі адміністрацією Хмельницького району  та  обласною газетою   "Подільські   вісті".  Формальна  відписка  цієї  газети свідчить про те,  що там  ігнорують  Закон  про  статус  народного депутата,  поводять  себе фактично як дикуни.  Прошу Верховну Раду вжити необхідних заходів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сахань. Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   бюджету   (Ярмолинецький   виборчий  округ, Хмельницька область).  Прошу  передати  слово  народному  депутату Олійнику Борису Iллічу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борисе Iллічу.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий  округ, Запорізька  область).  Шановні  колеги!  За Конституцією кожен має непорушне право молитися своєму Богу.  Це -  аксіома,  і  тут  усе зрозуміло.  Та коли в одному місці твердимо, що церква стоїть поза політикою,  а через кому доводимо, що священнослужителі та вірники (і  то  природно)  беруть участь у політичному житті,  - то це вже права рука не знає,  що чинить ліва.  Подібна плутанина  в  теорії обертається  небогоугодним  сум'яттям  на  практиці.  I тоді деякі обранці ледве чи  не  як  висвячені  й  рукопокладені  вторгаються навіть  у  собори  та вибори ієрархів,  у міжконфесійні суперечки, заносячи туди бацили ще й політичних непорозумінь.

 

     У Святому письмі  сказано,  що  петра,  на  котрій  зводиться церква,  обороняється оградою віри, за якою мають панувати чистота й святешність.  Однак дехто цю  урочу  ограду  плутає  з  огорожею кошари,  з  котрої  виламуються  дрючки  для зведення порахунків з опонентами.  А в ті зяючі вирви вскакують не сарни,  а  козлища  і козлиці,  пробачте, від яких за версту несе сірчаним погаром. Паче того,  у ті пройми нахабно сунуться різноликі зайшлі  місіонери  з чужими  нам ідеями та мораллю,  котрі руйнують національні духовні засади, агресивно атакуючи традиційну батьківську церкву.

 

     З огляду на це ми мали  б  довкола  православ'я  створити  ту благочинну  атмосферу,  де  б  запанували об'єднавчі та братолюбні процеси.  I законодавці  зробили  б  неоціненну  послугу,  аби  не вторгалися  в суто канонічні приписи церкви.  Та й певним ієрархам не зайве нагадати,  що вони покликані служити Богові, а не мамоні. Одне  слово,  нині як ніколи своєчасно гримить Iсусове:  "Витурити гендлярів із храму!".  Та замість цього засоби масової  інформації випускають на люди чужеземних речників аж до африканських,  які на такому  примітивному  рівні  виголошують   свої   проповіді,   так компрометують   ім'я   Боже,   що   атеїстам   і  не  снилося.  Ще небезпечніше,  коли ці емісари не тільки  забруднюють  ефір,  а  й отруюють юні душі.

 

     Схоже, що ми й не спохопимося, як нас розшматують ізсередини, а то й,  не доведи,  підкинуть югославський варіант.  Отже,  треба якнайскоріше прийняти закони,  які б врегулювали державно-церковні відносини,  завбачивши,  що в жодному разі наше релігійне життя не повинно кермуватися зза меж нашої держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пономаренко Борис Йосипович. Будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ,  Черкаська область). Група "Реформи". Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  У  заявах  членів уряду   прозвучали  пропозиції  щодо  нових  тарифів  за  спожитий громадянами України газ.  За їх словами,  передбачається збільшити плату за газ споживачам, які не мають лічильників газу, і зберегти існуючі  розцінки  для  тих,  хто  їх  встановив.  Ми  в  принципі підтримуємо ідею встановлення лічильників,  але пропонуємо державі сприяти цьому  процесу  через  часткову  оплату  або  хоч  надання кредиту,  бо  нелогічно вимагати встановлення лічильників за повну вартість від тих,  хто не отримує заробітної плати й пенсій. Це не раз  пропонували  депутати  з Черкащини,  зокрема народний депутат Діхтяренко, і, мабуть , Верховній Раді вже час запропонувати уряду прийняти відповідне рішення.

 

     А до  повного  погашення державою заборгованості з заробітної плати  і  пенсій  не  повинно  бути  ніякого  підвищення  цін   на енергоносії.  Не може бути й будь-якого відключення міст і сіл, бо більшість  споживачів  усетаки  сплачує  ці  послуги,  і  тому  їх інтереси не можуть бути ущемлені.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Даниленко.  Будь ласка,  Анатолію Степановичу.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).  Дякую. Шановний Вікторе Лаврентійовичу, я хотів би, щоб ми спустилися на нашу грішну землю й  подивилися,  що  робиться  в нашому агропромисловому комплексі,  як виконується бюджет, який ми тут так активно приймали.

 

     Галузь тваринництва,  Вікторе  Лаврентійовичу,  не   отримала нічого.  Не  фінансуються  ветеринарні обробки,  хоча ми входимо в зимовий період.  Я вже не кажу про  заробітну  плату  ветеринарних спеціалістів, які не отримують її вже півтора року й більше.

 

     Я хотів би,  щоб Верховна Рада перед тим як розглядати проект бюджету на 1998  рік,  про  який  так  багато  сьогодні  мовиться, розглянула  питання  про те,  як використовуються бюджетні кошти в 1997 році.  Чому кошти надходять не в тих  обсягах,  у  яких  було заплановано?  Хто в цьому винен?  Як ми вестимемо пошук додаткових фінансових коштів для зміцнення нашого бюджету?  Думаю, це питання нам мав би доповісти шановний Ігор Олександрович Мітюков,  міністр фінансів.

 

     Верховна Рада і Кабінет Міністрів обіцяли до 1  вересня  1997 року  повністю  розрахуватися  із  заробітної  плати з учителями й медичними працівниками. Цього не зроблено, і сьогодні, розглядаючи проекти  законів  про  податок  на  прибуток  і про ПДВ,  ми маємо насамперед сказати, коли це питання буде вирішене.

 

     Шкода, що Президент  -  шановний  Леонід  Данилович  Кучма  - наклав вето на Закон про призупинення спаду сільськогосподарського виробництва.  Я хотів би просити  вас,  колеги,  ось  про  що.  Ми розглянули й прийняли Закон про реструктуризацію боргів. Формально він сьогодні діє,  але абсолютно нічого не дає.  Тому я  хотів  би просити   вас,   шановні  народні  депутати,  мої  колеги,  друзі, терміново включити  до  порядку  денного  питання  про  Закон  про призупинення  спаду сільськогосподарського виробництва і як одне з важливіших розглянути питання пролонгації боргів перед бюджетом на п'ять років.

 

     І ще.   Ігоре   Олександровичу,   Вікторе  Лаврентійовичу,  я звертаюся  до  вас.  У  бюджеті  передбачено  видатки  на  потреби сільського   машинобудування.   Сьогодні   деякі   питання   треба вирішувати   терміново   (збирати    корми,    цукровий    буряк). Тернопільський   завод,   який   має   виробляти   комбайни   типу "Полісся-250",  стоїть через те,  що немає фінансування.  Заводи в Бородянці  й  Умані  виробляють  якісь маленькі машини,  але це не вирішує  проблеми  збирання  цукрового   буряку.   Тому,   Вікторе Лаврентійовичу,  я  хочу вас просити,  щоб ми терміново розглянули питання, чому так погано виконується бюджет 1997 року.

 

     Ми маємо також терміново  розглянути,  на  жаль,  уже  втретє Закон про призупинення спаду сільськогосподарського виробництва.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Танюк, будь ласка.

 

     ТАНЮК Л.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури  і  духовності  (Дрогобицький  міський  виборчий округ,  Львівська  область).  Член фракції Народного руху України. Голова Всеукраїнського товариства "Меморіал" імені Василя Стуса.

 

     Шановний Вікторе Лаврентійовичу!  Я умисно назвав  товариство "Меморіал" імені Стуса, яке є безпартійною організацією і дбає про захист прав усіх громадян незалежно від  партійної  приналежності. Це  пов'язано  ось  із  чим.  Київський  міський  суд  за  ухвалою Конституційного Суду поновив статус  Юрія  Костенка  як  народного депутата,  а  Олександр  Олександрович  Мороз знову подав позов до суду,  керуючись, очевидно, тим, що Костенко - член Народного руху України.  Це  тільки так можна зрозуміти,  оскільки інші депутати, призначені Президентом на державні  посади,  -  Спіженко,  Суслов, Череп, Азаров і багато інших - не одержали позовів до суду.

 

     Я просив  би  вас відкликати цей позов із суду як незаконний, оскільки Олександр Олександрович не  може  зараз  виправити  своєї помилки   (він  хворий),  а  керуватися  ми  всі  мусимо  все-таки принципами безпартійності і законності.  Думаю,  це можна  було  б зробити.  Я  кажу  про  це зараз іще й тому,  що саме сьогодні,  9 вересня,  - восьма річниця заснування Народного руху України і  це був  би (Шум у залі) добрий подарунок Народному рухові України від тих інстанцій,  які дбають про закон,  оскільки партійний  принцип розправи з інакодумцями просто не є моральний.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Чечетов, будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Уважаемый  Виктор  Лаврентьевич!   Уважаемые   народные депутаты! Хочу обратить ваше внимание на один важнейший социальный закон,  который был принят в этом сессионном зале в конце прошлого года   и   подписан   Президентом,   -  о  компенсации  потерь  от обесценивания денежных сбережений населения,  принятие которого  я воспринимаю  как первый шаг к восстановлению жизненно необходимого кредита  доверия  населения  к  своей  государственной  власти.  В соответствии  с этим законом государство признало долг перед своим населением и обязалось за счет средств,  закладываемых ежегодно  в государственный бюджет, постепенно возвращать вклады.

 

     Когда мы принимали бюджет, по предложению Минфина на эти цели предусмотрели выделить 100 миллионов гривень, затем в соответствии с   законом   приняли  постановление,  которым  определили,  каким категориям граждан (прежде всего  людям  преклонного  возраста)  с этого года начать постепенно возвращать эти денежные средства.

 

     Кроме того,  руководство  Сбербанка  должно  было пересчитать денежные вклады  по  коэффициенту,  установленному  законом,  и  в апреле-мае  (об  этом  на основании интервью руководства Сбербанка сообщалось в прессе,  по радио и  телевидению)  выдать  вкладчикам сберкнижки,  где  указана  пересчитанная  сумма  вкладов,  которую государство должно постепенно вернуть. Но, к сожалению, сегодня не только  деньги  не возвращаются,  но и эти сберегательные книжки с пересчитанными суммами вкладчикам не выданы.

 

     Что касается задержки этих выплат,  то в этом  обоюдная  вина исполнительной  и  законодательной  ветвей  власти,  поскольку  мы затянули принятие бюджета на 1997 год, потом Президент не подписал Закон о бюджете.  Мы рассмотрели вето,  и в конце концов закон был подписан, и, наверное, деньги будут выплачиваться.

 

     Но сберегательные книжки с пересчитанными  суммами  населению пока  не  выданы.  Поэтому  я предлагаю потребовать от руководства Сбербанка, чтобы оно обкяснило Верховному Совету, почему ни в мае, ни  в  апреле,  ни в июне,  ни в июле,  ни в сентябре вкладчики не получили  в  соответствии  с  законом  сберегательных   книжек   с пересчитанными суммами вкладов. Это первое.

 

     И второе.  Потребовать  от руководства Сбербанка,  чтобы оно, поскольку Закон о Государственном бюджете на 1997 год уже подписан Президентом,  опубликован  и  вступил  в силу,  в кратчайшие сроки организовало процесс выплаты этих  компенсаций  в  соответствии  с принятым нами постановлением по реализации этого закона.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час закінчився. На жаль, я не можу всім надати слово. 103 депутати записалися на виступ.

 

     Відразу зауважу щодо виступу колеги  Вінського.  Справді,  ми тут приймали рішення,  і я,  мабуть, зробив помилку, не сказав вам із самого початку  про  стан  здоров'я  Олександра  Олександровича Мороза,  Олександра Миколайовича Ткаченка, Володимира Миколайовича Стретовича.  Але на виконання того,  що тут було прийнято, кожного дня надходить інформація по факсу,  мені телефонує головний лікар. Її передають у засоби масової інформації.

 

     Думаю, ви  не  можете  сказати,  що  я  вас  не  інформую  на засіданнях.  От тільки сьогодні роблю це пізніше, мабуть, тому, що якось заспокоївся.  Сьогодні вранці лікар сказав мені,  що  процес одужання проходить без відхилень.

 

     Щодо Стретовича.   Позавчора   він   потрапив  до  лікарні  з діагнозом гострий холецистит.  Йому  подали  допомогу,  зняли  цей приступ.  Він  хотів відразу вийти на роботу,  але його залишили в лікарні приблизно на тиждень, щоб підлікувати. Ніякої загрози його здоров'ю  немає,  як  це  сповіщалося  - що він у критичному стані попав до лікарні. Усе нормально.

 

     Гадаю, шановні  колеги,  що   не   треба   вигадувати   якісь детективні історії,  коли для цього немає підстав. Ми можемо, ясна річ,  тривожитися,  коли виникають такі  ситуації,  це  по-людськи зрозуміло, але далеко заходити в цьому не треба.

 

     Щодо інших   зауважень   і   виступів.   Депутат  Ярошинський порушував питання про  виведення  іноземних  військ  із  території України. Треба підготувати відповідні матеріали, внести питання до порядку денного, і ми його розглянемо. Немає ніяких проблем.

 

     Далі. Питання про імпічмент Президенту.  Вам роздано рішення, яке  прийняв  Комітет  Верховної Ради з питань правової політики і судово-правової реформи.

 

     Я, звичайно,  відразу передав матеріали в  юридичний  відділ, щоб  отримати відповідні висновки,  особисто вивчав,  як ми можемо підійти до розгляду поставленого питання.

 

     Юридичний відділ звертає увагу на те, що Конституцією України (статті 111,  85,  105,  108,  151) передбачено загальну процедуру усунення Президента України з поста в порядку особливої  процедури (імпічменту).  Окремі норми,  що стосуються порядку розгляду справ цієї категорії в Конституційному Суді України, встановлені Законом України  про  Конституційний  Суд  України.  Порядок  створення та діяльності  тимчасової  слідчої  комісії  Верховної  Ради  України регулюється Регламентом Верховної Ради України.

 

     Водночас, враховуючи  певну правову невизначеність щодо такої інституції,  як спеціальний  прокурор,  спеціальний  слідчий,  які мають  включатися до складу тимчасової слідчої комісії у зв'язку з процедурою надання Верховним Судом України  висновку  про  те,  що діяння,  в  яких звинувачується Президент України,  містять ознаки державної зради або  іншого  злочину  та  ряду  інших  процедурних аспектів інституту імпічменту, юридичний відділ вважає, що Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів  за  участю  інших  комітетів має підготувати відповідні пропозиції для розгляду Верховною Радою України.

 

     Нагадаю, що процедура  імпічменту,  передбачена  статтею  111 Конституції,  має  кілька  етапів.  Спочатку  питання про усунення Президента  ініціюється  більшістю  від   конституційного   складу Верховної   Ради.   Але  відразу  виникає  запитання:  що  означає "ініціюється"?  Розглядається питання,  приймається рішення  -  це зрозуміло.  А ініціюється:  чи голосується в залі,  чи голосується таємно, чи письмово потрібно ініціювати?

 

     Можливо, треба звернутися до Конституційного  Суду,  щоб  він дав    тлумачення,   щоб   на   етапі   передачі   матеріалів   до Конституційного  Суду  для  вивчення,  наскільки  було   дотримано конституційної процедури,  він не визнав,  що якийсь елемент її не дотриманий, бо тоді все це йде нанівець.

 

     Далі. Права й обов'язки спеціального  прокурора,  спеціальних слідчих.  У нас є проект Закону про Регламент. Там у главі 9.5 усе дуже детально розписано. Можна обговорювати, з чимось, можливо, не погоджуватися.  До  речі,  треба  визначитися,  і скільки потрібно спеціальних слідчих.

 

     У цьому проекті передбачено,  між іншим, і те, як Президент - громадянин України може захищати свої права.

 

     Другий етап   -  створення  слідчої  комісії.  Чи  має  право Президент,  скажімо, відводити кандидатури якихось членів комісії? Усе це треба передбачити, бо Президенту висувається звинувачення у скоєнні злочину. Тут усе не так просто.

 

     Далі. Хто повинен подавати матеріали і якими  мають  бути  ці матеріали?  Усе це,  звичайно,  треба розписати, відповідним чином регламентувати.  Тому для того щоб це питання було належним  чином розглянуте у Верховній Раді,  ми не повині керуватися емоціями,  а діяти відповідно до закону,  відповідно до правових засад,  які ще треба створити.

 

     Тому, я  думаю,  ми повинні дати протокольне доручення - я це роблю - перш за все Комітету  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів подати висновки про те, які в нас є регламентні засади для того,  щоб,  скажімо, почати цю процедуру.  Треба,  мабуть, швидше ставити в порядок денний питаня про проект Закону про Регламент Верховної Ради України,  де всі ці процедурні моменти мають бути виписані.

 

     Далі. Комітету  з  питань  законності  і  правопорядку  треба підготувати відповідні проекти законів про внесення змін до Закону про Президента України, де передбачити ці положення.

 

     Треба також   підготувати  відповідні  зміни  до  Закону  про судоустрій.  Скажімо,  на наступному етапі  звинувачення  Верховна Рада  буде  звертатися  до  Верховного Суду,  який повинен зробити висновок про те,  чи справді мав місце злочин.  Як це рішення буде виноситися:  чи  на пленарному засіданні Верховного Суду,  чи його буде виносити тільки кримінальна колегія?  Це теж не визначено,  і це  теж  треба  зробити.  Крім  того,  гадаю,  і  Комітет з питань правової політики і  судово-правової  реформи  повинен  дати  дуже добре юридичне обгрунтування з посиланнями на норми права.

 

     До речі,  коли  ми вчора обговорювали це на нараді керівників фракцій,  груп та голів комітетів,  то виявилося, що є посилання і на  статтю  165,  і  на статтю 166,  і на статтю 167 Кримінального кодексу - у заяві депутатської фракції "Комуністи України".

 

     Тож у всьому цьому треба розібратися й підходити до  розгляду питання  тільки  після  того,  коли будуть усі обгрунтування,  уся процедура буде виписана й буде підготовлене відповідне рішення. До такого висновку ми дійшли вчора на нараді.

 

     Щодо пропозиції депутата Вінського.  Гадаю, ми можемо ставити питання і про оприлюднення результатів голосування по  закону  про мінімальні  заробітну плату та пенсії.  Тут немає проблем.  Але це питання треба поставити на голосування. Думаю, ми це зробимо.

 

     Щодо депутатів-сумісників.  На   наступному   тижні   (а   це пленарний  тиждень)  ми проголосуємо пропозицію про внесення цього питання до порядку денного.  Обов'язково.  А порядок денний на цих два  тижні  ми вже прийняли.  Питання про звільнення з посад наших колег,  які   займають   посади   керівників   комітетів,   будемо розглядати.

 

     Звичайно, є  загальна  проблема  з сумісниками.  Колега Танюк говорив про порушення закону.  Ніякого порушення вимог статті  120 Конституції  немає.  Питання  треба ставити в суді,  якщо депутати самі не хочуть його вирішувати.  І рішення суду є остаточним, якщо воно  не  оскаржується.  Рішення  суду ми всі повинні поважати.  А оскарження розглядається  за  відповідною  процедурою,  бо  це  не просто повторне подання.

 

     Щодо висвітлення   діяльності  депутатів  у  засобах  масової інформації,  то я передав у  відповідний  комітет  заяву  депутата Вінського. Там мають дати висновок, висвітити загальну тенденцію.

 

     Крім того,  ми  звернулися  до  Генерального  прокурора.  Він повинен дати розпорядження вивчити стан речей  в  окрузі  депутата Вінського і встановити, чи там є порушення його прав.

 

     Депутат Чечетов  говорив про компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень.  Думаю,  Верховній Раді треба все-таки почати виконувати   свої  контрольні  функції.  Питання  полягає  саме  в контролі за виконанням законів.  Тут треба підготувати відповідний проект постанови або,  можливо,  і закону і внести його на розгляд Верховної Ради. Ми розглянемо це питання.

 

     Пономаренко Борис Йосипович торкнувся  проблеми  встановлення лічильників споживання газу,  води.  Встановлення їх дає величезні можливості для економії коштів громадян (мінімум у три рази).  Ті, хто  користуються цими лічильниками,  задоволені,  і треба в цьому допомагати нашим  громадянам.  Більшість  із  них  зараз  не  може придбати   лічильники  за  свої  кошти.  Отже,  треба  підготувати відповідну  постанову  Верховної  Ради,  звернутися  до   Кабінету Міністрів (думаю, це вже зараз можна розглядати як наше звернення, а можна оформити це  постановою),  запропонувати  передбачити  для цього  кошти  в  проекті  Закону про Державний бюджет на 1998 рік. Якщо ж уряд цього не зробить,  то ми повинні,  мабуть, самі почати цей процес.

 

     Депутат Даниленко  говорив  про  Закон про призупинення спаду сільгоспвиробництва.  Думаю,  це питання треба вносити до  порядку денного й розглядати. Крім того, ви пам'ятаєте, ми маємо заслухати представника Кабінету Міністрів (мабуть,  міністра  Карасика)  про становище в АПК і в комплексі розглянути всі конкретні питання.

 

     Слово для репліки нашій колезі Пасечній.  Будь ласка, Людмило Яківно.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.  Фракция  коммунистов.  Виктор  Лаврентиевич,  я очень  благодарна за такую обширную консультацию,  которую вы дали по вопросу импичмента  Президенту.  Но  вы  все-таки  очень  долго комментировали  этот вопрос и навязывали присутствующим свою точку зрения.  Считаю,  что этот вопрос надо  включить  прежде  всего  в повестку дня работы Верховного Совета, чтобы присутствующие в зале народные депутаты высказали свою точку  зрения.  Вы  сказали,  что нужно, чтобы это было большинство. Заявление фракции коммунистов - это заявление не одного человека, более того, наша фракция - самая многочисленная  из всех фракций в Верховном Совете.  Думаю,  и те, кто нас поддерживает,  присутствуют в этом зале.  Я  настаиваю  на своем  предложении  и  считаю,  что  этот  вопрос нужно обсудить в парламенте.

 

     В заявлении нашей фракции указаны статьи Конституции, которые нарушаются  Президентом.  В заключение хотела бы добавить:  что же это за Президент, который позволяет твориться тому, что творится в Киевском  городском  совете,  где  уже  появилась  какая-то вторая печать,  когда идут такие  разборки  на  всю  Украину?  Разве  это позволительно в нашем государстве?!

 

     Я настаиваю на том (и не только я, а вся наша фракция), чтобы вы внесли этот вопрос и мы включили его в повестку дня сессии.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз  ми  розглядатимемо  питання  про   порядок денний  восьмої  сесії.  Думаю,  ви  можете  це  питання  ставити. Оскільки ви сказали,  що я нав'язував  свою  точку  зору,  то  маю зазначити, що я викладав точку зору, яку було погоджено на нараді, яка проводилася вчора.  Якщо ви так ставите питання, то я змушений нагадати  вам положення Регламенту,  де сказано,  що пропозиції до порядку денного сесії (це стосується й депутатів,  які вноситимуть інші  пропозиції)  повинні  вноситися  не  пізніш  як за місяць до відкриття сесії.  Спонтанно ставити питання,  яке виникає  в  залі (навіть дуже важливе), ми не можемо.

 

     Якщо пропозиція  подається  під час сесії,  як зараз,  то всі матеріали,  обгрунтування  обов'язково  повинні  бути  передані  у відповідний комітет.  Він має їх розглянути і зі своїми висновками подати у Верховну Раду.  Після цього ми повинні  проголосувати  за внесення  питання  до  порядку  денного.  Я  ж  не можу порушувати Регламент.

 

     ----------

 

     Далі. Зараз ми  розглядатимемо  питання  про  порядок  денний восьмої сесії Верховної Ради.  2 вересня, коли відкривалася сесія, під час обговорення цього  питання  ми  заслухали  ряд  пропозицій народних  депутатів  і  домовилися,  що  на  сьогоднішнє засідання подамо довідку щодо всіх цих пропозицій і будемо їх  розглядати  з огляду  на  те,  наскільки  можливо  їх  зараз  включити  або  яку процедуру ми використаємо для включення їх до порядку денного.

 

     Давайте зараз до цього й приступимо.

 

     Запишіться, хто хоче висловитися щодо процедури  обговорення. Два - за, два - проти.

 

     Марченко Володимир  Романович.  Будь  ласка  (Шум у залi).  Я прошу вибачення. Там ще один список є.

 

     Пустовойтовський Володимир Семенович. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ, Харківська  область).  Прошу  передать  слово  Петру   Николаевичу Симоненко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область).  Виктор Лаврентиевич!  Уважаемые коллеги!  Хочу сказать, хотя  нам  и  дали  соответствующие  разкяснения,  что  вопрос   о нарушении Основного Закона,  обо всем том, что имеет место у нас в государстве, - это вопрос чрезвычайной важности. Мы не имеем права откладывать  его  рассмотрение,  раз  уж  речь зашла об импичменте Президенту.

 

     Поэтому вопрос требует безотлагательного включения в повестку дня  и  соответствующего  рассмотрения.  А  его  рассмотрение даст возможность,  учитывая  мнение   различных   политических   групп, представленных   в   Верховном   Совете,  более  точно  определить механизм, если он не разрешен нашим законодательством. Это первое.

 

     И второе по поводу повестки дня.  Я еще раз от имени  фракции заявляю,  что  без  решения  вопроса  о  статьях  19 и 64 Закона о пенсионном обеспечении мы не имеем права  приступать  к  проблемам налогового  законодательства,  к  проекту  бюджета и многим другим вопросам.  Речь идет о жизни и смерти целого поколения -  десятков миллионов людей. И то нищенское, жалкое существование, которое они влачат,  не дает права  нам,  народным  депутатам,  независимо  от политической   принадлежности,  не  рассмотреть  сегодня  проблему преодоления вето.  Президент  вновь  наложил  его,  грубо  нарушая Конституцию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Рябченко. Будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,  голова  Контрольної  комісії  Верховної  Ради України  з  питань  приватизації   (Вузівський   виборчий   округ, Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги!  Главное, чтобы все вопросы вносились,  в том числе и вопрос об  импичменте,  четко  в соответствии   с   Регламентом,  и  чтобы  мы  не  делали  никаких отступлений.  Я бы очень  хотел,  чтобы  мы  обязательно  включили вопрос  об  отчете  Фонда  госимущества  и  о  том,  какой  способ погашения задолженности по пенсиям нашел  Верховный  Совет.  Такой закон  был  принят,  но  Президент  наложил  на  него вето.  Надо, наконец,  поставить вопрос так:  или мы находим эти деньги,  и они выплачиваются  пенсионерам,  или,  если кто-то не согласен,  пусть берет это на себя и сам выплачивает пенсионерам Украины все долги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутате Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Передайте,   будь   ласка,   слово  депутату  Марченку  Володимиру Романовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область).  Спасибо. Уважаемый Виктор  Лаврентиевич!  Я  прошу  вас  рассматривать  повестку  дня согласно статье 2.4.3 Регламента.

 

     В соответствии  с  Регламентом  мы  с  Наталией   Михайловной передали   свои   предложения,   оформленные  в  письменном  виде. Предложения (здесь их девять) были в установленном порядке розданы депутатам.  Целый  блок  документов мы предлагаем проголосовать до принятия бюджета.  Ну, например: "проект Податкового кодексу, План соціально-економічного  розвитку,  проект  Закону про встановлення нових мінімальних  розмірів  заробітної  плати  і  пенсії,  проект Закону України про виплату проіндексованих заощаджень населення".

 

     Если же  посмотреть справку,  которую нам раздал Секретариат, то мы увидим,  что его руководители (я называю пофамильно: Горевой и  Шараев)  в  очередной  раз  грубейшим  образом  нарушают  права депутатов.  Предложения,  которые мы подали блоком,  они размыли и дали  свои  комментарии,  на  которые не имеют права.  Так,  здесь указано,  что вопрос  о  минимальной  заработной  плате  и  пенсии вносится  депутатами  Чижом  и Витренко.  Во-первых,  нарушено мое право законодательной инициативы,  вовторых, у Чижа не было такого письменного  предложения.  Мы  проголосовали по его предложению за эти 15 гривень...

 

     Дальше. "Проект  Закону  України   про   внесення   змін   до Конституції".  Мы  внесли и раздали его сами.  Почему?  Потому что Шараев отказался  его  зарегистрировать.  Смотрим,  что  же  здесь написано: "Законопроект в установленому порядку не зареєстровано". То есть грубейшим образом нарушили наши депутатские права  и  дают такие комментарии!

 

     Что касается     процедуры    импичмента    Президенту,    то Прогрессивная  социалистическая  партия   полностью   поддерживает инициативу   коммунистов.   Основанием  к  рассмотрению  процедуры импичмента Президенту  являются  его  преступления  против  своего народа.   Если  нужно  сформулировать  это,  мы  сформулируем  для включения в повестку дня.  А Регламент различает, кстати, два вида документов:  те,  которые  полностью готовы к рассмотрению,  и те, которые Верховный Совет поручает подготовить.  То  есть  мы  можем поручить подготовить, скажем, обоснование для рассмотрения вопроса об импичменте.

 

     Итак, я  прошу  в  соответствии  с   Регламентом   дать   нам возможность  обосновать предложения,  которые мы вносим,  провести голосование по каждому.  И напомню, что эти предложения включаются в повестку дня одной третью голосов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мовчан, будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область). Фракція Народного руху України.  Перед тим як передати слово  Олександру  Лавриновичу,  я хотів  би,  шановні колеги,  щоб ми розглянули пропозицію,  яка не один раз лунала в цій  залі,  -  про  запровадження  надзвичайного економічного   стану.   Відповідні   документи  роздано  депутатом Пилипчуком,  і я хотів би просто сказати,  що  без  розв'язання  в період  восьмої  сесії  цих  питань нам немає сенсу брати участь у наступних виборах.  Я вважаю,  що нам треба обов'язково розв'язати проблеми  неплатежів,  кредитного  стимулювання економічно слабких підприємств, зайнятості, ліквідації дефіциту бюджету.

 

     Просив би,  щоб ми розглянули все це на цій сесії. Решту часу прошу передати депутату Лавриновичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Хотів  би  нагадати,  що  ми  в  цьому  залі  рік  тому   прийняли Конституцію  України,  у  якій зафіксовано,  що Україна є правовою державою.  А це вимагає від кожного громадянина України  незалежно від  того,  на  якій  посаді він працює,  дотримання Конституції і законів України.  Не повинно бути такої практики,  яка є сьогодні, коли Конституція не шанується ні в цьому залі,  ні в Адміністрації Президента,  ні  в  Кабінеті  Міністрів,  коли  має  місце  розгул жорстокості, цинічного, зухвалого порушення законів України.

 

     Про це,   зокрема,  сьогодні  йшлося  в  моєму  запиті.  Мого помічника на громадських засадах  Базилевича  та  Ігоря  Панфілова тортурами замордували,  заарештувавши без будь-яких звинувачень. Я не хочу,  щоб  у  нашій  державі  можна  було  спокійно  сидіти  в сесійному  залі й говорити,  що ми не маємо досконалих норм і тому не  можемо  притягати  до  відповідальності  людей,  які  зухвало, цинічно порушують Конституцію і закони України.

 

     Я вважаю,  що ми повинні внести це питання до порядку денного сесії,  а пізніше визначитись,  звичайно,  про конкретний час його розгляду. Ми повинні дати доручення щодо розробки проектів окремих правових документів, яких бракує в українському законодавстві, але не  повинні забувати,  що стаття 8 Конституції визначає,  що норми Конституції є нормами прямої  дії  і  можуть  застосовуватись  при прийнятті  рішень  у суді.  Тому навіть за існуючого стану справ в Україні в нас є можливість розглядати питання  щодо  відповідності дій  будь-якого  органу  чи  посадової  особи  (це норма статті 19 Конституції) чинному законодавству України.

 

     Я просив би підходити до розгляду цього питання саме з  такої точки зору.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Закінчуємо   обговорення.   У  нас  було обговорення за скороченою процедурою:  два - "за",  два - "проти". Як ми будемо розглядати?

 

     Шановні колеги!  Я  розумію,  що  багато кому хотілося б щось сказати,  але повернімося до розгляду цього питання. Тим більше що все, що ви хочете зробити, якраз зараз і можна зробити.

 

     Ось перше  - те,  що сказав Петро Миколайович про статті 19 і 64.  Пам'ятаєте,  коли ми розглядали це у вівторок,  я  пропонував перенести  голосування  на  сьогодні.  Ми все ж проголосували,  не набрали необхідної кількості голосів, а отже, питання знімається з розгляду. Але Верховна Рада, я вважаю, може прийняти інше рішення. А яке? При розгляді цього порядку денного сесії внести до нього це питання й потім розглянути його. Тому тут немає проблеми... Ви так ставите питання,  ніби  хтось  навмисно  намагається  робити  щось проти.  Навпаки, ми шукаємо вихід, і вчора стільки про це говорили на нараді. Самі себе загнали в регламентний глухий кут.

 

     Далі. Депутат  Рябченко   пропонує   згідно   з   Регламентом насамперед  розглядати  питання  про імпічмент.  I те,  що говорив Олександр  Володимирович.  Я   нічого   проти   не   маю...   Тоді запропонуйте,  як  інакше  вносити  питання до порядку денного.  Я нагадую, що відповідно до Регламенту (стаття 2.4.1) порядок денний сесії  складається  з  двох  розділів.  Перший - це "питання,  які повністю підготовлені для включення до розкладу пленарних засідань Верховної  Ради";  другий  - "питання,  підготовку й доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комісіям  Верховної  Ради  та відповідним  органам".  Хіба  я  не  про це говорив?  Підготувати, внести на розгляд, і ми відразу ж поставимо на голосування питання про внесення до порядку денного,  тільки визначимося,  коли будемо розглядати.

 

     Я дав доручення комітетам,  нехай вони виконають  ці  вимоги, нехай навіть наш регламентний комітет подасть свій висновок.  Буде підготовлена відповідна  постанова.  А  зараз  нічого  немає,  нам тільки рекомендують розглянути це питання.  Не можна розглядати це як підставу,  ми ж серйозний орган.  Приймемо рішення  тоді,  коли будуть  готові  матеріали  про  порушення  питання  про  імпічмент Президенту.  Будуть готові через тиждень,  то й  розглянемо  через тиждень, внесемо до порядку денного. Але хай буде зроблено все так як треба.

 

     Тепер щодо пропозицій  Володимира  Романовича  Марченка.  Він посилається  на статтю 2.4.2.  Зачитаю частину третю:  "До проекту порядку  денного  чергової  сесії  регулярно   включаються   звіти органів,  посадових  осіб,  які  Верховна Рада відповідно створює, утворює, обирає, призначає чи затверджує (крім органів і посадових осіб судової влади)".  Я веду до того,  що це,  мабуть, одне з тих питань,  коли йдеться про  Президента  (Шум  у  залi).  Як  тільки питання  було  поставлено,  я  відразу  звернувся  до  Президента. Почекаємо його відповіді.  Я не  можу  відразу  сказати,  коли  ми можемо це розглядати.  Коли він буде готовий, тоді й розглянемо. Я його,  звичайно,  запитаю з часом, як він до цього ставиться. Поки що я йому письмово направив таку пропозицію.

 

     Стосовно змін  до  Конституції.  Ви знаєте,  що в Конституції говориться  про  те,  що  необхідна  підтримка  150-ти  депутатів. Можливо,  виходячи  з  цього,  вони  й  відмовляли.  Ми ще в цьому розберемося.  Я просто не можу зараз на все відповісти.  Можу лише сказати,  що треба виходити з положень Конституції,  особливо коли ініціюється  таке  серйозне   питання,   як   внесення   змін   до Конституції.

 

     Iнші питання.  Так,  вони, як ви сказали, розірвані. Можливо, не зовсім зрозуміли,  що ви пропонували розглядати  ці  питання  в пакеті,  що вони так тісно пов'язані. Але всі вони тут є. Ми зараз до них підійдемо. Проголосуємо так, як ви запропонуєте, й приймемо рішення. Усе інше вирішимо в процесі розгляду цих питань.

 

     Як ви  пам'ятаєте,  проект  порядку денного Верховної Ради на восьму сесію взято за основу. Зараз розглянемо пропозиції народних депутатів. Кожну окремо.

 

     Народний депутат  Кузьменко ініціатор пропозиції про внесення до порядку денного сесії проекту Закону України  про  стимулювання виробництва  автомобілів в Україні (друге читання).  Доручення від 10 липня 1997 року.  Він пропонує розглянути  цей  законопроект  у вересні. Секретаріат дає відповідь, що ми передбачили його розгляд у другому читанні на початку жовтня. Як ви на це дивитеся?

 

     Отже, є пропозиція розглянути цей проект  закону  у  вересні. Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 159. Прийнято.

 

     Ви знаєте,   що   рішення  про  внесення  питання  до  ще  не затвердженого порядку денного сесії приймається третиною голосів.

 

     Проект Закону України про Державні премії  України  народного депутата  Мішури  поданий 16 липня.  Проект вручено 1 вересня 1997 року.  Депутат пропонує розглянути  його  у  вересні.  Але  ще  не надійшли  для  розгляду  матеріали  з  комітету,  тому  ми повинні передбачити це питання у другому розділі порядку денного.  Згодні? Так. Дякую.

 

     Депутати Вітренко  й  Марченко.  Проект  Податкового  кодексу України. Проект народного депутата Вітренко від 1 жовтня 1996 року враховано  в Основних положеннях податкової політики України від 4 грудня 1996 року.  Це питання включено до другого  розділу,  тобто потребує опрацювання та висновків комітету.  Але ініціатор вважає, що його необхідно розглянути у вересні.

 

     Будь ласка, вам слово.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.  Шановний Вікторе Лаврентійовичу, коли рік тому ми вносили проект Податкового кодексу (нагадаю, що він був поданий за  підписами  депутатів  Вітренко,  Кужель,  Мозера  і   повністю підтриманий  Комісією  з питань економічної політики та управління народним господарством),  то,  до  речі,  і  комісія,  яку  очолює Суслов,  тоді  підтримала  (ось  тут  згадуються основні положення податкової політики) саму ідею:  потрібен Податковий  кодекс.  Він відрізняється  від  Основних положень податкової політики тим,  що встановлює загальну податкову ставку,  вище якої  держава  не  має права  підніматись.  I  тільки  ця  загальна  податкова ставка дає можливість відповісти на запитання,  зменшується  чи  збільшується тиск  на  виробника.  Бо  весь  час  ідуть  ігри:  і Президент,  і Прем'єрміністр  обіцяють  знижувати  тиск,  і   ніхто   не   знає, знижується він чи зростає. А він таки зростає.

 

     Тому треба  прийняти  кодекс,  встановити ставку,  а тоді вже розглядати конкретні закони про податки.  I  це  слід  зробити  до прийняття  бюджету.  Ось  чому  я  прошу депутатів підтримати нашу пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановна Наталіє  Михайлівно,  висновків  комітету немає. Ми розглядали, але тоді не прийняли його, так?

 

     Це комітет Суслова?  Будь ласка, Вікторе Івановичу, ви можете щось сказати щодо проекту Податкового кодексу, в якому він стані?

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська  область).  Уважаемые   народные   депутаты!   Принимая налоговые   законы,   мы   тем  самым  принимаем  важнейшую  часть Налогового кодекса.  Поэтому сейчас Верховной Раде, конечно, нужно сосредоточиться на внесении изменений прежде всего в два важнейших уже принятых закона - о налогообложении  прибыли  и  о  налоге  на добавленную стоимость - и принять остальные законопроекты, которые находятся на рассмотрении.  Только после этого, а я думаю, что уже в   следующем  году,  мы  сможем  завершить  эту  работу,  принять Налоговый кодекс в целом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Але зараз  він  не  готовий,  ніякого кодексу немає.

 

     Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  В  прошлом  году,  когда  принимались налоговые законы как основа разработки бюджета на 1997 год, группой народных депутатов   нашего   комитета   (Витренко,  Кужель  и  Мозер)  был подготовлен проект Закона о Налоговом кодексе.  Он  был  поддержан комиссией, чтобы его рассмотрел Верховный Совет. Идея была такова: установить предельную сумму  налогообложения,  в  рамках  которого государство должно дифференцировать эту сумму на отдельные налоги. Тогда подход был другой, и этот законопроект не рассматривали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачити,  Михайле  Васильовичу,  є  проект Податкового  кодексу,  щоб внести його на розгляд Верховної Ради у вересні, чи немає?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Был проект Закона о Налоговом кодексе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я не хочу коментувати, бо, я так розумію,  це дуже не подобається тим, хто ініціює якесь питання. Я вже висловлював свою думку щодо кодексу.  Це дуже важка і  тривала робота,  коли кваліфікується якийсь матеріал.  Проте розглядати ми можемо лише конкретний матеріал. Чи є він у комітеті, чи можемо ми розглядати його у вересні?  Бо ми зараз можемо приняти рішення,  а потім будемо сидіти і дивитися один на одного.

 

     Будь ласка, Михайле Васильовичу.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Есть тезисное изложение Налогового кодекса.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Декілька сторінок. Я пам'ятаю, бачив.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Оно подготовлено и роздано депутатам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. То це концепція.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Да, концепция.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А  самого  кодексу  немає.  Ви  ж  знаєте,   коли розробляється кодекс, це має бути талмуд.

 

     Пропонується розглянути   у   вересні   питання   про  проект Податкового кодексу України. Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 109. Не прийнято.

 

     Депутат Рябченко пропонує розглянути у вересні -  на  початку жовтня  проект  Постанови  Верховної Ради України про роботу Фонду державного майна України в 1996  році  та  першому  півріччі  1997 року. В жовтні й передбачено! Все, знято.

 

     Депутат Мовчан  пропонує  передбачити  розгляд проекту Закону України  про  внесення  змін  до  Закону   України   про   освіту. Законопроекту такого ще немає...

 

     Депутат Мовчан. Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.  Фракція Народного руху України. Шановний Вікторе Лаврентійовичу!  Шановні колеги!  Цей законопроект  я  подавав  ще напередодні  наших  канікул.  Я не знаю,  з яких причин - можливо, канікулярних - він не потрапив до порядку денного.  Справа в тому, що  він  дуже  щільно  пов'язаний  із  пакетом  законопроектів про оподаткування.  Про  що  йдеться?  Батьки  готові  платити   гроші вчителям,  які  пішли  або  яких  відправили  на пенсію,  щоб вони працювали  з  дітьми,  яких  загнали   у   величезні   класи,   де наповнюваність - 30-45 душ.  Це неймовірно, це не освіта! За таких умов жоден педагог не може працювати ефективно.

 

     Саме тому  я  пропоную  -  це  всього  два  рядочки!   -   не оподатковувати... (Шум у залі).

 

     Я можу зараз зачитати, у мене є цей проект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Павле Михайловичу, оці два рядочки напишіть...

 

     МОВЧАН П.М. Вони є!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект закону є?

 

     МОВЧАН П.М. Так, я передам...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  якщо  проект  закону  не розглядався на засіданні комітету,  ми не маємо  права  його  вносити.  Передайте законопроект  до  комітету,  нехай  він  розгляне  і тоді пропонує внести його до порядку денного. Це не проблема. Дякую.

 

     Депутат Глухівський пропонує наблизити розгляд проекту Закону України  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону України про реабілітацію жертв політичних репресій на  Україні.  Проект  Ігоря Рафаїловича  Юхновського ще в 1996 році поданий.  Він включений до другого розділу, бо матеріали з комітету не надійшли.

 

     Глухівський Лев Йосипович. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська  область).  Фракція  Народного  руху.   Дякую,   Вікторе Лаврентійовичу.

 

     Я хочу нагадати,  що цей законопроект був унесений до порядку денного минулої сесії.  Там його розгляд спочатку було заплановано на червень, ми переносили на квітень, то я дивуюся, коли говорять, що законопроект не готовий для розгляду,  якщо на минулій сесії ми могли його розглядати.  Мені здається,  комітет якось помилково не надіслав тих матеріалів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу,  ви  розберіться  з  комітетом.  Проект включено до другого розділу.  Перенести в першій розділ, як тільки від комітету надійде пропозиція, проблеми не буде.

 

     Депутати Марченко,  Вітренко, Анісімов пропонують передбачити розгляд  питання  про план соціально-економічного розвитку України на 1998 рік.  У Бюджетній резолюції записано,  що перед  внесенням проекту Державного бюджету мають бути розглянуті основні параметри розвитку економіки в 1998 році.  Інакше кажучи,  Кабінет Міністрів повинен  нам  обов'язково  ці  параметри  надати перед тим,  як ми будемо розглядати проект бюджету.

 

     Будь ласка. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Виктор   Лаврентиевич!   Прежде   всего    мы предлагали,    чтобы    план   социально-экономического   развития рассмотреть в сентябре. То есть самое главное, чтобы этот план был рассмотрен до принятия бюджета,  которое намечено в повестке дня в октябре.

 

     Теперь смотрите,  какой комментарий (вы его  зачитывали)  дал Секретариат:  макроэкономические  показатели развития на 1998 год. Это же совершенно разные вещи.  Перед принятием бюджета депутаты и все   государство   должны   иметь  план  социально-экономического развития как базу для формирования и принятия бюджета.  Поэтому  я обращаюсь  к  депутатам,  и  Анисимов постоянно это же предложение вносил:  бюджет   нам   необходимо   принять   на   основе   плана социальноэкономического  развития.  Нужно  проголосовать  за  это. Правительство  должно  доложить,  и   тогда   наш   бюджет   будет приниматься основательно, а не так, как мы мыкались в 1997 году.

 

     Я прошу депутатов поддержать это предложение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Романовичу,  за Регламентом ми можемо включати навіть у  другий  розділ  ті  питання,  стосовно  яких  є матеріали.  У  нас  взагалі є якісь матеріали з цього питання?  Ми можемо  надати  їх  комітету  для  підготовки  до  розгляду  цього питання?  Ми  можемо звернутися до Кабміну,  щоб він нам надав цей план,  якщо приймемо таке рішення.  Іншого шляху я поки  не  бачу. Будь ласка. Увімкніть мікрофон депутата Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.    Уважаемый   Виктор   Лаврентиевич,   давайте посмотрим,  как мы голосуем за  вопросы,  которые  стоят  в  нашей повестке дня. Например, мы голосуем за вопрос о проекте бюджета на 1998 год.  У нас что, на руках есть проект этого бюджета? Его нет, однако, понимая необходимость его принятия в срок, мы голосуем.

 

     Перед принятием  бюджета  правительство обязано готовить план социально-экономического развития.  Они его не включили, наверное, по  ошибке.  Мы  просим  правительство:  перед  принятием  бюджета давайте рассмотрим план социально-экономического развития.

 

     У нас  в  повестке  дня  две  третьих   вопросов   не   имеют фактического  материала  для  голосования,  но  мы  знаем,  что их необходимо рассматривать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Володимире  Романовичу,  я  тільки  одне хочу сказати щодо прийняття бюджету. Ви добрий приклад навели, але це приклад, який випливає прямо з Конституції. Там передбачено, що ми  зобов'язані  це  робити,  тому включаємо його автоматично,  як говориться, до порядку денного. У нас іншого виходу немає.

 

     Віктор Іванович Суслов щось хоче сказати. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  В  соответствии  с Бюджетной  резолюцией,  которую  мы  приняли в этом году,  Кабинет Министров обязан представить не план, а проект основных параметров социально-экономического  развития  на  следующий  год.  Кабинетом Министров этот документ отработан,  утвержден,  и  он  уже  должен поступить в Верховную Раду.  Это достаточно обкемный документ, где предусматриваются все основные направления развития.  Рассмотрение его, действительно, нужно планировать на ближайшее время.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Якщо   ви  наполягаєте,  я  поставлю  на голосування зараз.  Наполягаєте? Добре, погоджуєтеся. Тоді давайте виконаємо  вимогу Бюджетної резолюції.  Ми зобов'язані передбачити питання про основні параметри зростання  економіки  в  1998  році. Давайте   передбачимо.   Це   ми  повинні  розглянути,  коли  буде подаватися проект бюджету.  Прошу проголосувати про  включення  до порядку денного сесії цього питання (Шум у залі).

 

     Аякже, до прийняття бюджету.

 

     "За" - 160. Прийнято.

 

     Чиж Іван Сергійович пропонує пропозиції Президента України до Закону України про  місцеві  державні  адміністрації  включити  до порядку   денного.  Звичайно,  ми  їх  будемо  розглядати.  Я  вас проінформую  зразу,  що  десь  завтра  буде  засідання  тимчасової спеціальної комісії.  Ви знаєте,  що вона діє доки закон, стосовно якого вона була створена,  не введено в дію.  На засідання комісії запрошуються    представники   виконавчої   влади,   Адміністрації Президента.  Ми знову повернемося до цього закону і потім  внесемо пропозиції Верховній Раді.  Є матеріали, але з комітету вони ще не надійшли. Це питання стоїть у другому розділі. Давайте поки що цим обмежимося.  Внесемо в будьякий момент,  коли воно буде готове. Ви знаєте  що  стосовно  тих  законів,  на  які  накладено  вето,  ми приймаємо рішення спеціально. Це вас задовольняє? Дякую.

 

     Закон України  про  Кабінет Міністрів.  Так само поставимо до другого розділу. Будуть готові матеріали, комітет надасть їх, і ми зразу приймаємо рішення про включення до порядку денного.

 

     Закон про  внесення  змін  до  статей 19 і 64.  Ми вже про це домовилися,  тепер треба тільки прийняти рішення про включення  до порядку  денного  восьмої сесії питання про розгляд Закону України про внесення змін до статей 19 і 64 Закону  України  про  пенсійне забезпечення (стосовно мінімального розміру пенсії) з пропозиціями Президента України.  Я лише зазначу,  що вчора на нашій нараді  ми домовилися  таким  чином.  Я дав протокольне доручення відповідним комітетам-  з  питань  соціальної  політики  та  праці,  з  питань бюджету,  з  питань  фінансів  і банківської діяльності,  щоб вони запропонували всі  обгрунтування  під  час  розгляду.  Крім  того, передбачили   можливість,   можливо,   поетапного  введення.  Якщо фінансово можливо,  вирішуємо відразу, якщо ні, то тоді розглянемо обгрунтування.

 

     Ви щось хотіли сказати, Петре Миколайовичу? Будь ласка. Слово має депутат Симоненко, він був ініціатором.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов.  Да, как раз стоит и моя фамилия, что я вносил это предложение.

 

     Виктор Лаврентиевич,  наверное,  давать  поручение обсчитать, рассмотреть не имеет никакого смысла. Я хотел бы, чтобы вы на меня не  обиделись  за  этот  упрек,  ибо  сама  жизнь  уже  не требует аргументации,  она требует,  чтобы мы преодолели вето  Президента. Иначе  мы  будем  прогнозировать  и  практически  сами закладывать основу для уничтожения, еще раз говорю, наших пенсионеров.

 

     Поскольку у меня не будет дальше возможности  высказаться,  я хочу привлечь ваше внимание к тому,  что не учтен ряд предложений, изложенных нашими товарищами по фракции, имеющих отношение к этому вопросу,  в частности о внесении поправки в Уголовнопроцессуальный кодекс.  Когда  была  исключена  статья  61,   коммунист   Кочерга подготовил   предложение   о  введении  уголовной  ответственности должностных  лиц  за  то,  что  у   нас   разрушается   экономика, уничтожается    сельское    хозяйство   и   многое   другое.   Это свидетельствовало бы о том, что должностные лица, например те, кто не выполняет Закон о народном образовании, принятые нами в прошлом году решения, понесут уголовную ответственность.

 

     Я хотел бы обратить ваше внимание еще  и  на  то,  что  мы  с прошлой  сессии  не закончили рассмотрение вопроса о присоединении парламента Украины к Межпарламентской ассамблее.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре  Миколайовичу,  давайте  рухатися  за   цим списком. Якщо якесь питання залишилося поза цими пропозиціями, між іншим,  ми  домовилися,  що  треба  все  надати,  щоб   ми   могли обговорення вести, ви тоді скажете.

 

     Проте я   з  вами  не  погоджуюся  в  тому,  що  не  потрібні розрахунки.  Петре Миколайовичу,  ви ж знаєте,  що нас  увесь  час звинувачуватимуть у популізмі.  Ви також знаєте вимогу Регламенту: на все,  що має відношення до бюджету (а це з бюджетом пов'язано), потрібні  розрахунки.  Тоді,  коли ми побачимо всі розрахунки,  ми поставимо перед Кабінетом Міністрів  питання:  вишукуйте  джерела. Навіть покажемо їм, звідки взяти. Тобто розрахунки потрібні.

 

     Ставиться на   голосування  пропозиція  включити  до  порядку денного восьмої сесії питання  про  Закон  про  внесення  змін  до статей  19  і  64 Закону України про пенсійне забезпечення.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 220. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Іван Сергійович  Чиж  пропонує  передбачити  розгляд  проекту Закону  України  про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік.  Ви ж знаєте,  якщо Кабінет  Міністрів запропонує  такий  документ  (це його право),  ми його розглянемо. Поки що не надійшла така пропозиція.  Надійде - ми теж автоматично включаємо це питання.

 

     Знову пропозиція Івана Сергійовича Чижа:  передбачити розгляд проекту Закону України про внесення змін  до  Закону  України  про місцеве  самоврядування.  Законопроект  не внесено.  Він може бути розглянутим  після  надходження.  Де  представник   Президента   у Верховній Раді?  Тільки що бачив його.  На жаль, депутата Чижа теж немає.

 

     Якщо маються  на  увазі  пропозиції,   які   були   викладені Президентом,  коли  він  підписував цей закон,  пам'ятаєте,  то ми повинні розглядати їх тоді,  коли вони будуть внесені нам як зміни до  чинного  закону.  А  вони  були  подані не як законопроект про внесення змін і доповнень.  Якщо це мається на увазі,  то я  скажу Президенту,   щоб  його  служби  оформили  належним  чином,  і  ми розглянемо це питання відповідно до Регламенту.

 

     Проект Закону  України  про   встановлення   нових   розмірів мінімальної  заробітної плати та пенсії за віком потребує розгляду перед  затвердженням  державного  бюджету  відповідно  до  закону. Законопроект не внесено.  Ми його будемо розглядати,  як тільки... (Шум у залі).

 

     Ви ж знаєте,  проект бюджету не будемо розглядати доти,  доки не розглянемо питання про мінімальні заробітну плату і пенсію.

 

     Будь ласка, Наталіє Михайлівно.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Дякую.   Я   не   знаю,   чому  тут  записано ЧижВітренко.  Чиж і Пинзеник  уже  зробили  закон  про  мінімальні пенсію і заробітну плату,  який добиває Україну, оці 15 гривень. А ми  внесли  пропозиції.  І  не  потрібно  посилатися,   що   немає законопроекту.  Це ж вимога Закону про бюджетну систему:  не можна приймати  бюджет  України  на  наступний  рік,   не   переглянувши мінімальні розміри заробітної плати і пенсії.

 

     Тому зараз   потрібно  проголосувати,  набрати  одну  третину голосів, щоб це питання було в порядку денному. Є Комітет з питань соціальної політики і праці, нехай він ці матеріали готує. Без них не можна розглядати проект бюджету.

 

     І хочу нагадати,  якщо  ми  проголосували  за  пенсії,  а  не переглянемо  заробітну  плату,  то  ні  з чого формувати пенсійний фонд.  Спочатку потрібно переглянути заробітну  плату.  Тоді  буде фонд заробітної плати...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе,  Наталіє  Михайлівно.  Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку  денного  питання  про  проект Постанови  про  введення в повному обсязі межі малозабезпеченості. Прошу голосувати. Але самого проекту постанови поки що немає...

 

     "За" - 197.

 

     Тут можна говорити тільки ось про що.  Що це позиція, яка має бути обов'язково відображена в проекті закону про бюджет.  Тому ми все одно її будемо розглядати.

 

     Передбачити розгляд   питання   про   позачергове    послання Президента про внутрішнє і зовнішнє становище держави.  Тоді, коли воно буде готове, ми передбачимо.

 

     Я згадав  і  зараз  вам  скажу,  Володимире  Романовичу.   Ви посилалися на те, що Верховна Рада (стаття 85) заслуховує послання Президента.  Але є стаття 106 Конституції,  пункт  2,  який  треба розглядати разом зі статтею 85.  Там сказано, що Президент України звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями  до  Верховної  Ради  України  про внутрішнє і зовнішнє становище України.  Президент звертається,  а не надсилає  до  нас послання.  Це  добра  воля його.  Тому,  мабуть,  не треба ставити питання про те,  що ми його вносимо до порядку  денного  без  його звернення, без його згоди це зробити.

 

     Ставлю на голосування,  щоб передбачити розгляд.  Будь ласка. Виходити треба з того, про що я сказав.

 

     "За" - 195. Прийнято.

 

     Отже, у другому розділі на всяк випадок залишаємо  місце  для питання про можливий виступ Президента (Шум у залі).

 

     Що говорити, Володимире Романовичу, все передбачили.

 

     Депутат Єльяшкевич.   Передбачити   розгляд   проекту  Закону України про внесення змін  та  доповнень  до  Закону  України  про вибори  Президента  України  та  до  Закону  Української  РСР  про Президента  Української  РСР  (одержано  2  вересня  1997   року). Можливо,  це треба розглядати в тому контексті, про який я говорив ще коли ми давали завдання комітетам.  До  Закону  про  Президента треба  вносити  якісь  зміни.  Законопроект  є.  Потрібно включити питання до другого розділу. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 189. Прийнято.

 

     Депутат Брит.  Основні напрями державної політики  України  у галузі  охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів  та  забезпечення  екологічної  безпеки.  Друге читання  передбачити  на  жовтень  або листопад.  Питання стоїть у порядку денному на грудень.  Мотив такий:  вносити його до порядку денного  на  жовтень  або  листопад немає сенсу,  тому що ще немає таблиці до другого читання.

 

     Будь ласка. Депутат Брит.

 

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні колеги! Основні напрями   державної   політики   в  галузі  охорони  навколишнього природного середовища розглянуті в першому читанні.  Їх розгляд  у другому читанні включено на грудень, а це означає, що прийняття їх дуже проблематичне. І тоді, принаймні, рік ще цього дуже важливого документа не буде.

 

     Над цим  документом Кабінет Міністрів працював багато років - спочатку як над  державною  програмою,  потім  як  над  концепцією державної  програми,  зараз  як  над основними напрямами державної політики.

 

     Після розгляду документа в першому читанні зауважень майже не надійшло, а ті, що надійшли, практично всі враховані.

 

     Від імені  комітету я хочу заявити,  що наприкінці наступного тижня цей документ буде розданий народним депутатам. Я дуже прошу, шановні  колеги,  включити  його  розгляд  до  порядку  денного на жовтень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Прошу проголосувати пропозицію. Але я вам скажу - все на вересень-жовтень не можна передбачити.

 

     "За" - 163. Прийнято.

 

     Я хочу,  щоб  ви  погодилися  зі  мною ось у чому.  У порядку денному є ще  проекти,  розгляд  яких  пропонується  перенести  на раніше.  Давайте  будемо  виходити  з  того,  що коли законопроект заплановано розглянути в якомусь місяці або він стоїть  у  другому розділі,  але  готовий  до  розгляду,  ми  обговорюємо і приймаємо рішення, що це дуже важлива проблема і вносимо на якийсь пленарний тиждень.  Ви зрозумійте,  ми зараз приймемо рішенння,  а раптом не встигнемо в тому  ж  жовтні  розглянути,  доведеться  на  листопад переносити.  Це  все  не  є принциповим.  Принциповим є те,  щоб у порядку денному в першому або в другому розділі  було  передбачено питання.

 

     Якщо ви  з  цим згодні,  я вам назву проекти,  які записані в першому або в другому розділі,  і ми проголосуємо, щоб включити їх до порядку денного так, як пропонується. Згодні?

 

     Проект Закону України про відходи, внесений депутатом Бритом, включено до другого розділу.  Я думаю,  що це вже є гарантією,  що він буде розглянутий. Я прошу, ви з комітетом попрацюйте.

 

     Наталія Михайлівна   Вітренко.   Проект  закону  України  про трудові колективи.  Передбачити розгляд у вересні-жовтні. Включено до другого розділу. Інакше кажучи, він уже є в порядку денному. Ми його включаємо і на конкретний місяць будемо вносити (Шум у залі).

 

     На жовтень,  перед жовтнем, ради Бога. Ми будемо дивитись, що на  жовтень.  На  кожний  конкретний  місяць  знову  це  все  буде вирішуватися. Усе, що ми зараз передбачаємо, ще буде переглядатися на  кожне  засідання,  ви  чудово знаєте,  що якісь питання можуть стати більш важливими...(Шум у залі).

 

     Шановні колеги! Пропоную проголосувати за те, що проекти, які є в першому і в другому розділах, автоматично вносяться до порядку денного восьмої сесії. А потім будемо на кожний місяць передбачати розгляд  питань.  Я  думаю,  що  не  буде  проблем.  Будуть готові законопроекти, будемо їх розглядати.

 

     Я прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 186.

 

     Дякую.

 

     Депутат Вітренко пропонує передбачити розгляд проекту  Закону України  про  виплату  проіндексованих заощаджень населення у 1998 році. Законопроект не внесено. Потребує включення до планів роботи комітету  для  розгляду  перед  затвердженням  державного  бюджету відповідно   до   закону.   Інакше   кажучи,    він    обов'язково розглядатиметься перед затвердженням бюджету (Шум у залі).

 

     Це буде ваш проект чи Михайла Васильовича? Ми вже домовилися, коли ви виступали,  що обов'язково передбачимо в бюджеті  на  1998 рік якусь суму для компенсації заощаджень (Шум у залі).

 

     Так, віддадуть  200  мільйонів,  а  потім  ми  ще  в  бюджеті передбачимо.  Я  думаю,  що  цю  проблему  можна  розв'язати.   Ви ініціювали, я про це сказав, народ знає.

 

     Далі. Передбачити   розгляд   проекту   Закону   України  про націоналізацію майна (проект внесений Наталією Вітренко,  одержано 22  квітня  1997  року).  Включено  до другого розділу.  Матеріали комітету про  готовність  для  розгляду  не  надійшли.  Надійдуть, поставимо  на розгляд в тому місяці,  на який проект буде готовий. Це дуже важливий закон.

 

     Будь ласка, Олександре Михайловичу.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський виборчий округ,  Донецька область). Как вы помните, рассматривались три законопроекта.  И было дано поручение Кожушко, Витренко  и  Кузнецову  доработать  и   внести   на   рассмотрение Верховного  Совета  единый проект.  Кузнецов и Кожушко подготовили новый проект и внесли его на  рассмотрение.  Я  лично  подходил  к Наталье  Михайловне Витренко,  она отказалась быть соавтором этого проекта.  Если это ее отдельный законопроект,  то мы с  Кузнецовым внесли  свой законопроект о национализации имущества.  Я просил бы его включить в повестку дня.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію,  Олександре Михайловичу,  але справа в тому,   що  відповідно  до  Регламенту  є  законопроект,  внесений депутатом Вітренко. Ми розглядатимемо і той законопроект, про який ви  казали.  Я  пам'ятаю,  що  було  доручення  про доопрацювання, Олександре Михайловичу.  Ці законопроекти  ми  будемо  розглядати. Проблеми ніякої немає.

 

     Пропонується включити   до   порядку  денного  проект  Закону України про внесення змін до Конституції України (проект депутатів Вітренко,  Марченко).  Відповідь від Секретаріату:  законопроект у встановленому порядку не зареєстровано.

 

     Володимире Романовичу,  ви  кажете,  що  незаконно   вчинили. Поясніть, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый Виктор Лаврентиевич! (Шум у залі).

 

     Я прошу Кожушко мне не мешать. Виктор Лаврентиевич, пусть это время мне не засчитывается. Кожушко, я прошу вас, отойдите, потому что Виктор Лаврентиевич будет комментировать.

 

     Виктор Лаврентиевич,   вы   знаете,  мы  работаем  строго  по Регламенту -  наши  предложения  были  поданы  письменно.  И  я  в соответствии  с  Регламентом  имею  право  как депутат обосновать, почему  мы  вносим  законопроект  о  национализации.  Только   что выступил Кожушко и сказал,  что они доработали законопроект. Тогда почему  он  не  включен  в  повестку  дня?  Только  законопроет  о национализации, подготовленный Пилипчуком, стоит в повестке дня. И мы в порядке  законодательной  инициативы  предлагали  включить  в повестку  дня  законопроект  о  национализации.  А сейчас депутаты вообще не определились по этому законопроекту. Это первое.

 

     Второе. Законопроект  о  внесении  изменений  в  Конституцию. Понимаете, в чем дело? Когда мы с Наталией Михайловной подготовили эти изменения, оформили их в установленном порядке с пояснительной запиской, я подошел к Шараеву. Он потребовал 150 подписей народных депутатов Украины.  Это  правильно,  потому  что  по  Конституции, действительно,  должно  быть "подання не менш як третиною народних депутатів".  Но Конституцией и Регламентом не определено,  в какой форме  должно  быть  это "подання".  И мы с вами об этом говорили. Коль это не определено,  то  инициаторы,  которые  по  Конституции имеют  право  законодательной  инициативы,  не  обязаны делать это представление на момент внесения.

 

     Поэтому мы предлагаем наш законопроект  включить  в  повестку дня.  А  по процедуре эту форму представления определить Верховным Советом.  Нужны  будут  подписи,  мы   будем   собирать   подписи, достаточно  будет поименного голосования по этому вопросу - значит будем голосовать поименно.  Но свою законодательную инициативу  мы реализовали   через   законопроект,   который  внесли.  Поэтому  я обращаюсь к вам и к депутатам с просьбой включить его  в  повестку дня и потом рассмотреть в установленном порядке.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   дійсно,  Володимир  Романович підходив якось,  коли ми мали розглядати ще отой законопроект  про внесення   змін   до   Конституції.  Він  вважав,  що  стаття  154 Конституції дає можливість подати такий законопроект і не  збирати 150 підписів,  що це можна тут проголосувати і підтримати.  Але ми виходимо з того, що цей законопроект може бути поданий Президентом України або не менш як третиною народних депутатів.  Ми поки що не розглядали в цьому залі законопроект про зміни в  Конституції,  не підтриманий  підписами.  І  тому  з  цією  пропозицією,  яку  вони вносять,  можна  звернутися  до  Конституційного  Суду,  щоб   він прокоментував,  як це розуміти.  А поки ми виходимо з того, що має бути 150 підписів.  Якщо ви їх не маєте,  є всі підстави для того, щоб не приймати вашу пропозицію.

 

     Крім того,  навіть коли внести до порядку денного,  якщо буде 150  підписів,  то   стаття   155   Конституції   передбачає,   що законопроект схвалюється попередньо на одній сесії,  а приймається двома третинами на наступній  сесії,  на  дев'ятій,  якщо  є  така можливість. Я думаю, треба мати на увазі й ці речі.

 

     Чи необхідно  нам  зараз  цим  займатися?  У  нас формально є підстави відмовити (Шум у залі).

 

     Чи можна розглядати цю  пропозицію?  Будь  ласка,  ставлю  на голосування.  Ті пропозиції, які я не ставлю на голосування, потім разом їх проголосуємо.

 

     Прошу проголосувати  пропозицію  про  внесення   до   порядку денного   законопроекту   про   зміни   до   Конституції  України, запропонованого депутатами Марченком і Вітренко.

 

     "За" - 115.

 

     Дякую.

 

     Депутати Ковтунець,  Лавринович,  Процев'ят.  Проект   Закону України  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону України про податок на додану вартість включити до першого  розділу.  Включено до  другого  розділу.  На  час  обговорення матеріали комітету про готовність до розгляду з урахуванням альтернативних пропозицій  не надійшли.  Але ви знаєте,  що в порядку денному вже стоїть питання про зміни і доповнення до Закону про додану вартість.  Я думаю, що проблема вже розв'язана.

 

     Депутат Ковтунець   вносив  пропозицію  щодо  проекту  Закону України  про  Національну  програму  інформатизації.  Включено  до другого розділу.

 

     Депутати Глухівський   та   Лавринович   просять  передбачити розгляд проекту Закону України про нову редакцію статті 73 Кодексу законів України про працю на жовтень. Включено до другого розділу. Матеріали комітету про готовність до розгляду  не  надійшли.  Якщо надійдуть - відразу ж поставимо на голосування.

 

     Будь ласка. Слово має голова комітету Косів.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область).   Шановний   Вікторе   Лаврентійовичу!   Ми  це  питання розглядали на засіданні комісії ще десь у червні.  Рішення комісії прийняте  досить  грунтовне  й  точне стосовно кожного положення і передане  до  Секретаріату  Верховної  Ради.  Так  що  питання  це повністю підготовлене.  Я не знаю,  чому воно числиться серед тих, які ще мають бути доопрацьовані.

 

     Я повторюю:  остаточне  рішення  комісії  з   цього   приводу прийняте  давно.  Якщо потрібно повторити його,  я можу зробити це буквально сьогодні, бо в нас воно готове.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре,  якщо у вас це все готове й передане  вже, то  тоді  буде  стояти тільки питання про розгляд у жовтні.  Але в порядку денному ми його передбачимо обов'язково. Дякую вам.

 

     Депутат Лавринович. Проект Закону України про державні пенсії за  віком  від  17  червня  1997 року,  вручено 8 липня 1997 року. Включено до другого розділу.

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух   України.   Шановні   колеги! Шановний   Вікторе   Лаврентійовичу!  Є,  крім  цього,  ще  чотири законопроекти,  які  поєднані  однією   проблемою:   удосконалення законодавства про пенсії і соціальну допомогу.

 

     Тому є  прохання,  щоб ці законопроекти розглядалися в одному пакеті разом із пропозиціями,  які будуть надходити,  в тому числі від  Кабінету  Міністрів.  Це для того,  щоб у нас була можливість кодифікованого підходу до цієї  дуже  важливої  проблеми,  щоб  ми кожного  разу не розглядали питання підвищення на декілька гривень пенсій і весь час не говорили, що в нас немає бюджетних джерел для цього  чи немає джерел пенсійного фонду.  Потрібно зрештою змінити саму структуру,  саму  систему,  яка  б,  з  одного  боку,  давала можливість гідно жити людям, які відпрацювали свій вік і вийшли на пенсію.  А з  другого  боку,  щоб  можна  було  уникнути  існуючої несправедливості в пенсійному забезпеченні,  коли є залежність від місця проживання нарахування пенсій та їх отримання.

 

     Хочу також нагадати,  що коли  перед  цим  ставились  питання стосовно  законів  про  Кабінет  Міністрів  і про місцеві державні адміністрації,  то  було  також  зазначено,  щоб  комітет  передав матеріали.  Комітет із цих питань прийняв рішення, і вони передані вже в Секретаріат, тобто проекти готові до розгляду у вересні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усі ці п'ять законопроектів?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Стосовно цих  п'яти  законопроектів  комітет повинен здати...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але поки що немає.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ну, я не знаю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ось  про  це  я й кажу.  Проекти стоять у другому розділі,  поки від комітету не надійшли матеріали,  щоб  у  перший розділ їх перенести. Потім визначимося. Будуть готові на жовтень - ми на жовтень включимо.  Я не думаю,  що хтось буде проти розгляду таких   питань,   як  пенсійне  забезпечення,  державна  соціальна допомога,  пенсійний фонд,  недержавні (приватні)  пенсійні  фоди, Державний  фонд соціальної допомоги,  якщо вони будуть готові.  Ми включимо ці питання до порядку денного відповідного місяця. Тому я їх усі зразу голосую...

 

     Будь ласка. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Вікторе Лаврентійовичу!  Моя пропозиція - не  голосувати  разом  у пакеті.  Чому? Тому що тут є, наприклад, проект Закону України про недержавні  (приватні)  пенсійні  фонди.  Давайте  згадаємо   наші трастові  компанії і згадаємо недержавний пенсійний фонд "Оберіг", з яким і досі наші пенсіонери судяться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо,    в    тому    проекті     пропонується регламентувати діяльність цих фондів.

 

     РОЄНКО В.Г.  Давайте  все-таки  будемо про кожен законопроект окремо голосувати.  Я навіть пропонував би голосувати в поіменному режимі,  бо в нас є окремі народні депутати,  які під час розминки дуже бідкаються про пенсіонерів,  про тих,  що не працюють  чи  не отримують заробітної плати, а потім коли треба голосувати, то вони не голосують взагалі ні за один законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще  депутат  Шевченко  має  пропозиції  з   цього приводу. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації (Фастівський виборчий округ, Київська область). Шановні колеги,  я хочу додати до того, що сказав пан Лавринович. Справа в тому,  що ми дуже багато говоримо про пенсії,  був навіть ганебний факт  минулого  разу,  коли  з'ясовували,  як  хто   проголосував, висвітлювали результати голосування...  Слава Богу, впевнилися, як голосувала фракція Руху.

 

     Але я хотів би наголосити ось на чому.  Ми весь  час  латаємо окремі  статті  пенсійного  закону,  не задумуючись над тим,  що в принципі все наше законодавство про пенсії  і  соціальну  допомогу вже не спроможне задовольнити потребу дня. І оцей внесений пакет - п'ять законопроектів,  по  суті,  є  проект  цілісної  комплексної реформи  пенсійного  законодавства,  законодавства  про  соціальну допомогу та забезпечення громадян.

 

     Зауважу, що ці  проекти  депутатами  нашої  фракції,  які  їх ініціювали,  під  час  перерви  в  роботі  сесії  обговорювалися в багатьох округах.  Зокрема, вчора у Фастові, в КиєвоСвятошинському районі...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте, Віталію Федоровичу?

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Люди  просять  - якомога швидше!  І пропозиція зводиться до того,  щоб розглядати  не  в  жовтні,  а  у  вересні. Проекти   повністю  готові  для  розгляду.  Ніхто  з  виборців  не підтримає пропозиції, щоб їх далі відкладати. Необхідно розглядати якомога швидше! Усе для цього готове.

 

     Дякую і прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  коли депутат Роєнко так ставить питання,  тоді я прошу  проголосувати  окремо,  беручи  до уваги,  що ці проекти вже є, вони включені до другого розділу, щоб при готовності передбачити розгляд їх у жовтні. А буде можливість, то  у  вересні  якісь  розглянемо.  Депутат  Лавринович просить на жовтень...

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  внесення  до  порядку денного проекту Закону про державні пенсії за віком. Будь ласка.

 

     "За" - 161. Прийнято.

 

     Так само голосуємо щодо проекту Закону про державну соціальну допомогу. Прошу.

 

     "За" - 185. Прийнято.

 

     Щодо проекту Закону про  Державний  пенсійний  фонд  України. Одну хвилиночку,  відмініть голосування.  Голова комітету Буздуган просить слова. Будь ласка.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань соціальної політики та праці (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область).  Дякую.  Шановні  колеги,  справді,  минулої сесії ці проекти законів роздавались,  але до нашого комітету вони так і не надійшли. Проте я з ними ознайомився і маю сказати, що ці шість законопроектів, на жаль, не відповідають існуючому правовому полю.  І потрібно або доопрацьовувати,  або взагалі наново писати. Крім того,  немає ніякої реакції з Кабінету Міністрів стосовно цих проектів.  У мене створюється таке враження,  що ми витратимо  три дні  і  нічого  не приймемо.  Нехай автори доопрацюють ці проекти. Давайте  принаймні  не  на  жовтень,  а  хоча  б  на  листопад  їх поставимо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви кажете: вони потребують  доопрацювання.  То  доопрацьовуйте  в   комітеті, залучайте  авторів  і  таке  інше,  але зробіть те,  що треба.  До другого розділу,  як мінімум,  ми можемо ці проекти включати,  тут немає ніяких перешкод.

 

     Прошу голосувати  щодо проекту Закону про Державний пенсійний фонд України.

 

     "За" - 164. Прийнято.

 

     Щодо проекту Закону про недержавні (приватні) пенсійні фонди.

 

     "За" - 123. Не прийнято.

 

     Попрацюйте ще, буде готове питання, тоді включимо.

 

     Депутат Квятковський. Будь ласка.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Староміський виборчий округ,  Вінницька область).  Шановні депутати, я хотів би сказати,  що  є  просто пенсійні фонди,  а не державні й приватні. Пенсійний фонд узагалі не  може  бути  приватний,  але  може  бути заснований   на   недержавній  власності.  Тому  було  б  коректно записати: про недержавні пенсійні фонди.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Про  недержавні  пенсійні  фонди?   Гаразд.   Про включення в другий розділ поки що прошу проголосувати.

 

     "За" - 109. Не прийнято.

 

     Працюйте далі.

 

     Проект Закону України про Державний фонд соціальної допомоги. Прошу голосувати.

 

     "За" - 135. Не прийнято...

 

     Ми не поіменно голосуємо.  Шановні колеги,  якби ви поставили питання про поіменне голосування, ми б поіменно голосували.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (Після перерви)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо   наше   засідання.  Шановні  колеги! Давайте завершимо розгляд питання.

 

     Іван Сергійович  Чиж  пропонує  передбачити  розгляд  проекту Закону  України про часткове припинення виплати заробітної плати в органах влади України.  Проект народного депутата  Чапюка  від  14 лютого  1997 року вручено депутатам 18 лютого 1997 року.  Потребує включення до першого розділу,  вважають у Секретаріату.  Я  думаю, немає ніяких проблем. Включимо.

 

     Іван Сергійович  Чиж  просить  ще  наблизити  розгляд проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про міжнародні договори України (стосовно ідентичності договорів).

 

     Проект Семенюк  Валентини Петрівни.  Передбачено на листопад. Але,  мабуть,  ми  всетаки  передбачимо,  щоб  розглянути  раніше. Валентина  Петрівна  правильно  ставить питання,  що нам необхідно змінити  Закон   про   міжнародні   договори   України,   потрібно напрацювати  такі  засади,  щоб  мимо  нас  не  проходили  оці всі ринкові,  кредитні угоди,  які десь там укладаються, а потім ми не можемо проконтролювати, куди йдуть ці кошти.

 

     Будь ласка. Валентина Петрівна Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Я дуже дякую,  Вікторе Лаврентійовичу,  за таку змістовну підтримку мене й хотіла б звернутися до  колег  народних депутатів із проханням включити це питання на жовтень. У лютому ми прийняли постанову  про  ефективність  використання  кредитів.  Ми побачили,   яка   негативна   тенденція   складається  в  Кабінеті Міністрів:  ми  надто  багато   отримуємо   кредитів,   доведеться виплачувати  їх  ще,  напевно,  і внукам нашим.  Саме тому я прошу включити цей законопроект на жовтень.

 

     І щоб більше  не  брати  слова,  ще  одне  прохання,  Вікторе Лаврентійовичу.  Верховна Рада прийняла рішення про те,  що проект Закону України  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  про банкрутство  в другому читанні буде розглядатися разом із проектом Закону України про управління державним (казенним) майном. Я прошу виконати  постанову  Верховної  Ради  і проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про  банкрутство,  який  запропоновано, він у списку трохи нижче,  розглядати разом із проектом Закону про державне  (казенне)  майно.  Адже  маємо  дуже  багато  фіктивного банкрутства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентино Петрівно.  Ви згодні, що це вже лише технологія?  Ми матимемо можливість передбачити  розгляд  цих проектів  у  пакеті.  Це ми зробимо.  І поставимо їх на розгляд на жовтень, так? На початок жовтня? Добре.

 

     Депутат Пшенична пропонує проект Закону України  про  порядок списання,     реструктуризації     заборгованості    суднобудівних підприємств перед держбюджетом  України  та  державними  цільовими фондами  і  звільнення  від  сплати  до  державних цільових фондів (проект народного депутата Запорожця) внести до  порядку  денного. Включено  до  другого  розділу.  Є  проблеми?  Депутат  Запорожець усе-таки хоче кілька слів сказати. Будь ласка.

 

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Миколаївський  міський  виборчий  округ,  Миколаївська  область). Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу!  Шановні народні депутати!  Всі матеріали для розгляду цього проекту  готові  й  подані  Верховній Раді  наприкінці  минулої  сесії.  Навіть рішення було прийнято на пленарному засіданні ще в липні.  Тому я прошу, щоб не пізніш як у жовтні ми розглянули цей проект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Я надаю слово Борису Іллічу Олійнику. Якось я не помітив його...  Він хоче щодо попереднього  питання  сказати кілька слів.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.  Я хотів просто уточнити,  що ми підтримали нашу колегу Семенюк з  приводу  законопроекту.  І  було  домовлено,  що Міністерство   закордонних   справ   допоможе  процедурно  довести документ до потрібного рівня.  Водночас було  подано  законопроект Ігоря  Осташа  -  секретаря  нашого  комітету.  Ми  домовилися  із Валентиною Семенюк, що обидва законопроекти можна вносити разом як взаємодоповнюючі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вона не проти.

 

     Пропонує депутат  Процев'ят  передбачити  розгляд питання про ратифікацію договорів про розподіл Чорноморського флоту і додатків до них.  Поки що законопроекти не внесено.  Саме законопроекти. Ви пам'ятаєте,  нам  дали  для  ознайомлення  не  всі   договори,   а основний...

 

     Борис Ілліч Олійник. Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.   Шановні   колеги!   Комітет  має  таку  думку: очевидно,  широкомасштабний договір з Росією  треба  розглядати  в сукупності  з  тими  14  угодами,  де,  до  речі,  йдеться  і  про Чорноморський флот.  Це ми ще раз подивимося на засіданні комітету і з'ясуємо, яка нині ситуація.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Борисе Іллічу,  поки що немає в комітеті всіх цих угод?

 

     ОЛІЙНИК Б.І.  Широкомасштабний договір є.  І на наше прохання надійшло 11 угод, по-моєму, трьох немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба тоді готувати законопроект про ратифікацію. Давайте матимемо на увазі,  що ніхто не буде проти внесення  цього питання, коли воно буде готовим. Так? Дякую.

 

     Депутат Процев'ят. Проект Закону України про внесення змін до Закону  України  про  місцеве   самоврядування   (з   пропозиціями Президента).  Я вам давав пояснення:  коли буде проект закону,  ми його  будемо  розглядати.  Так,  депутате  Процев'ят?  Є   депутат Процев'ят?..  Ми повинні поважати всіх,  навіть тих, які відсутні. Ми ж не знаємо, чому вони відсутні.

 

     Депутат Процев'ят.  Проект Закону України про внесення змін і доповнень  до  Закону  України  про  банкрутство.  Передбачено  на грудень.  Порівняльна таблиця  до  другого  читання  не  надійшла. Вважаємо, що документ уже в роботі, він є в порядку денному.

 

     Депутат Процев'ят.   Проект   Закону   України  про  внесення доповнень до пункту 2 статті  3  Декрету  Кабінету  Міністрів  про державне   мито.   Потребує   включення   до  другого  розділу  як альтернативний проект  для  опрацювання  та  підготовки  висновків комітету. Є проект. Ми його в другий розділ і включимо.

 

     Депутат Процев'ят пропонує включити до порядку денного проект Закону про розвиток і застосування  мов  в  Україні.  Включено  до другого   розділу   для   розгляду  з  урахуванням  альтернативних проектів.  Є ряд проектів,  будемо чекати від комітету надходження цих проектів пакетом.

 

     Депутат Моцпан.  Проект  Постанови Верховної Ради України про проведення   в   Старобешівському   районі    Донецької    області експерименту   по  запровадженню  єдиного  грошового  податку  для сільськогосподарських товаровиробників.  Проект одержано 2 вересня 1997 року. Будь ласка, Анатолію Федоровичу.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской партий Украины. Уважаемый Виктор Лаврентиевич! Уважаемые коллеги!   Вы  получили  проект  Постановления  Верховного  Совета Украины  "про  проведення  в  Старобешівському  районі   Донецької області  експерименту  по  запровадженню єдиного грошового податку для сільськогосподарських товаровиробників".

 

     Прошу обратить внимание:  в расчетах,  которые прилагаются  к проекту   постановления,   и   в   пояснительной  записке  указаны конкретные  цифры  взимаемого  в  перспективе  налога  с   каждого хозяйства в зависимости от бонитета, кадастровой оценки земли. Как земля родит, так и платим налог. Это первое.

 

     Второе. Уважаемые  коллеги,  Секретариат   отметил   (читаю): "Потребує  включення  до  другого розділу як альтернативний проект для опрацювання,  підготовки висновків комітету  та  оформлення  у вигляді проекту закону".

 

     Обращаю ваше   внимание,  что  мой  проект  постановления  не является    альтернативным.    Альтернативным    чему?     Проекту постановления   о  проведении  эксперимента  в  Глобинском  районе Полтавской области? Ни в коей мере! Я глубоко убежден, что если бы высшая власть в лице Президента и его структур,  Верховного Совета приняла политическое решение о проведении эксперимента по переходу на  единый сельскохозяйственный налог,  натуральный или в денежном выражении,  в целом ряде регионов,  областей Украины,  это было бы совершенно  верно.  И  1998  год сделать годом эксперимента в этом отношении!  Уважаемые коллеги, насколько мне известно, и уважаемый Президент  Кучма  Леонид  Данилович  также  высказывался  по этому поводу.

 

     Поэтому я убедительно прошу  вас  все-таки  поставить  данный вопрос на рассмотрение на сентябрь этого года.

 

     И последнее.  Устное  согласование  с юридическим отделом,  с Михаилом Алексеевичем Теплюком у меня состоялось.  Возражений нет. Данный проект постановления не следует рассматривать как документ, который разрешает Кабинету Министров вводить или отменять какие-то налоги.  Это порученское постановление. Обратите внимание на пункт 2 - к 1 ноября 1997 года Кабинет Министров должен  представить  на рассмотрение  Верховного  Совета проект Закона Украины "про сплату єдиного грошового податку сільськогосподарськими товаровиробниками Старобешівського району в 1998 році".

 

     Убедительно прошу  вас  - время не терпит - рассмотреть это в сентябре, максимум в начале октября текущего года.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Є одна тільки  деталь,  я  так розумію. Ми маємо всі підстави включити проект до порядку денного, тому що сам документ є.  Але  він  повинен  бути  проведений,  так вважається, і так потрібно зробити, не як постанова, а як закон. І все. Є пропозиція включити його до порядку денного.

 

     Депутат Цибенко. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки та народної освіти (Свердловський виборчий округ,  Луганська область).  Фракция  коммунистов.  Спасибо,  Виктор   Лаврентиевич. Уважаемые   коллеги!   Уважаемые  избиратели!  Я  думаю,  что  мое заявление требует определенного пояснения, потому что в свое время я  внес  проект закона,  вы своим голосованием включили в повестку дня этот вопрос,  и сегодня я пишу заявление с просьбой  исключить этот  вопрос  из  повестки  дня.  По  крайней  мере,  перед своими избирателями и теми  депутатами,  которые  поддержали  меня  своим голосованием, я должен обкяснить свою позицию.

 

     Первое. Я благодарен той части депутатского корпуса,  которая в свое время проголосовала  за  включение  в  повестку  дня  этого вопроса.

 

     Второе. Я   действительно  5  сентября  написал  заявление  в Секретариат Верховного Совета  с  просьбой  снять  этот  вопрос  с рассмотрения.  Почему? Потому что полгода мытарств с этим проектом закона убедили меня в том,  что абсолютно нет шансов этот документ этим  составом  Верховного Совета принять.  Слишком велик удельный вес  той  части  депутатов,  которые   готовы   поддержать   любое государство - какое, я поясню несколько ниже.

 

     И третье.  Уважаемые  коллеги,  я просил бы посмотреть на эту проблему несколько шире. На этом частном факте, на этом конкретном примере  предлагается  всех  депутатов разделить на две категории: хороших депутатов, которые готовы поддержать нынешнее государство, и  нехороших  депутатов,  которые  занимают иную позицию,  то есть разделить депутатов на государственников и негосударственников.

 

     Что я хотел в этой связи сказать?  Ну,  во-первых,  в  данном конкретном  случае  речь  идет  не  о  монополии государства,  а о монополии ведомства.  Это,  как  говорят  в  Одессе,  две  большие разницы.

 

     Во-вторых, для  меня,  как  и  для  любого  другого человека, государство - вещь  абсолютно  конкретная,  ну,  нет  абстрактного государства. Поэтому я хотел бы, чтобы мы четко понимали, что есть рабовладельческое  государство   со   всеми   вытекающими   отсюда понятиями,  есть советское социалистическое государство, в котором мы все с вами выросли и встали на ноги,  и есть то государство,  в котором  мы  с  вами  живем,  -  буржуазное  государство  со всеми вытекающими отсюда последствиями.

 

     Поэтому я просил бы своих коллег, которые усиленно отстаивают конкретное   нынешнее  государство,  иметь  это  в  виду.  Это  то государство,  которое  ограбило  своих  граждан,   в   том   числе пенсионеров,  обесценив их сбережения. Это то государство, которое установило минимум 15 гривень и упорно не хочет его изменять.  Это то  государство,  которое  ведет  целенаправленный  геноцид против собственного народа.

 

     Мои избиратели  меня   не   уполномачивали   защищать   такое государство,  я этого не делал ранее и не буду делать сегодня.  По этим мотивам,  уважаемые  коллеги,  я  прошу  вас  поддержать  мое заявление о снятии этого вопроса с повестки дня.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Але, шановні   колеги,  робіть,  будь  ласка,  дещо  стисліше обгрунтування.

 

     Є пропозиція вилучити,  точніше не вносити до порядку денного це питання. Прошу проголосувати дану пропозицію (Шум у залi).

 

     А, ви маєте на увазі не вносити? Зачекайте, зачекайте. Воно є в проекті? Я не бачу. Внесене до великого проекту порядку денного, так?

 

     Ставлю на голосування пропозицію про вилучення з проекту. Щоб не було потім ніяких нарікань із цього приводу...  (Шум  у  залi). Ну, він ініціатор, він і знімає. Будь ласка.

 

     "За" - 144.

 

     Залишається в порядку денному.

 

     Далі (Шум у залi). Що таке? Будь ласка, Вікторе Герасимовичу.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий округ,  Донецька область). Еще не утвердили повестку дня, Виктор  Лаврентиевич.  Поэтому  принимать  решение  о  том,  чтобы исключить, не нужно. Это просто каламбурчик получается.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  виходжу  з  того,  що автор просить спеціально проголосувати про вилучення.  Я й поставив на голосування.  Ми тут нічого не зробили, а рішення прийняли, що...

 

     КОЧЕРГА В.Г.   Тогда   я   прошу   поставить   на   повторное голосование, потому что многие депутаты не поняли о чем идет речь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді  ставлю  на   голосування   пропозицію   про внесення цього питання до порядку денного. Правильно? Будь ласка.

 

     "За" - 62. Дякую.

 

     З приводу   пропозицій,   які  я  назвав  перед  цим,  ніяких заперечень   не   було.   Це   пропозиції   депутата    Процев'ята (законопроекти  про  розвиток  і  застосування  мов,  а  також про внесення доповнень до  Декрету  Кабінету  Міністрів  про  державне мито), депутатів Моцпана, Пшеничної, Чижа, Ковтунця, Глухівського. Оскільки  всі  ці  пропозиції  не  викликали  ніяких   заперечень, проголосуймо про внесення їх до порядку денного.

 

     "За" - 131.

 

     Щось незрозуміло?   Ми   обговорювали   кожну   пропозицію  і домовилися про те,  щоб  вносити.  Які  будуть  заперечення?  Будь ласка, депутате Чапюк.

 

     ЧАПЮК Р.С.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська область). Дякую.  Вікторе Лаврентійовичу,  я  прошу  все-таки  поставити  на голосування  пропозицію  депутата  Чижа  внести до першого розділу проект Закону про часткове призупинення виплати заробітної плати в органах   влади   України.   Комітет   підтримує.   Документи   до Секретаріату надійшли.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Через те ви не голосували?  Будь ласка, голосуємо пропозицію   депутата   Чижа   про  внесення  до  порядку  денного законопроекту про часткове призупинення виплати заробітної плати в органах влади України (Шум у залi).

 

     "За" - 110.

 

     Поіменно? Зараз   проголосуємо   поіменно.  Але  йдеться  про внесення питання до порядку денного  сесії.  Ми  домовилися  перед початком  місяця  розглядати всі питання і найважливіші вносити до порядку денного.  А ви раптом  хочете,  щоб  питання  мало  якийсь особливий статус.

 

     Будь ласка, депутате Лук'яненко.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації  (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська область). Шановний Вікторе Лавріновичу!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Лаврентійович.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.  Вибачте,   Лаврентійовичу.   Я   думав,   що Лаврінович.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Нічого, це теж красиво.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Депутати Верховної Ради, колишні політв'язні, подавали два роки тому законопроект про доповнення до  Закону  про реабілітацію  жертв  політичних  репресій  на Україні.  Цей проект закону  тричі  переносився  минулими  нашими  сесіями  і  досі  не розглянутий.  За  цей період кількість людей,  на яких поширюється закон, зменшилася із 40 тисяч десь до 10-18 тисяч.

 

     Я дуже прошу колег-депутатів і вас,  Вікторе  Лаврентійовичу, повернути  це  питання  знову  до  порядку  денного.  Воно  просто механічно випало, але було в попередніх розкладах роботи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є тільки одна деталь. У нас автоматично не переносяться  питання  з  однієї  сесії  на  іншу,  якщо  вони  не розглядалися. Коли були в першому читанні, тоді мають розглядатися в  другому і так далі.  В якому комітеті цей законопроект?  (Шум у залi).

 

     Хто голова комітету?  Будь ласка,  депутате Буткевич, в якому стані готовності законопроект?  Є документи? Будь ласка, увімкніть мікрофон. Ну, підійдіть сюди або сядьте біля когось, хай увімкнуть мікрофон того депутата. Виходьте сюди краще.

 

     БУТКЕВИЧ В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Погребищенський   виборчий   округ,   Вінницька   область).   Цей законопроект перебуває в нашому  комітеті.  Як  ви  пам'ятаєте,  я просив   і  вас,  й  інших:  створімо  робочу  групу,  доопрацюймо законопроект і тоді подамо на розгляд Верховної Ради.  Але  в  той день,  коли  ми домовилися зібратися,  ми не зібралися,  і це не з моєї вини чи інших членів комітету.

 

     Будь ласка, давайте ми тепер усі разом завершимо цю роботу. Є відповідальний  -  керівник  цієї  робочої  групи Євген Васильович Пронюк. З боку комітету немає ніяких заперечень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Григоровичу,  є  законопроект?   Його можна  попередньо  до другого розділу вносити?  Можемо зараз за це проголосувати?

 

     БУТКЕВИЧ В.Г.  Заперечень  немає,  але  спочатку  його  треба доопрацювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Внесено цей законопроект? Ні?

 

     БУТКЕВИЧ В.Г.  Його  потрібно доопрацювати,  завершити роботу над ним.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли буде готовий,  тоді ми його й внесемо.  Так? Ми повинні зробити так відповідно до Регламенту.

 

     Депутате Буздуган, будь ласка.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.   Дякую.   Шановні  колеги!  Я  все-таки  прошу поставити на голосування питання про внесення до  порядку  денного восьмої сесії нашого законопроекту.  Він уже давно готовий, просто є два варіанти.  Проте  це  не  вперше,  коли  в  комітеті  є  два варіанти.  Депутати  визначаться.  Тому  я пропоную внести його до порядку денного восьмої сесії на жовтень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви маєте на увазі - на жовтень?

 

     БУЗДУГАН Ю.О. На жовтень місяць.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що саме?

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Внести на розгляд проект Закону  про  внесення змін  і  доповнень  до  Закону  про  реабілітацію жертв політичних репресій в Україні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Він є?

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Є навіть два проекти закону.  Коли  говорилося про  доопрацювання,  малися  на  увазі оці два законопроекти.  Я - автор  одного  з  них,  точніше  не  я,  а  Київська   організація Товариства  політичних  в'язнів  і  репресованих  підготувала  цей проект закону,  а я як суб'єкт права законодавчої ініціативи  його вніс.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Ставлю  на голосування цю пропозицію. Якщо є законопроект,  то ми можемо його внести до другого розділу, а  потім,  залежно  від готовності,  перевести до першого розділу. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 104.

 

     Я не розумію, чому така кількість людей ніяк не голосує?

 

     Будь ласка,  ті, які ще не виступали. Депутате Степенко, будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий   округ,  Полтавська  область).  Вікторе  Лаврентійовичу, повірте мені,  я говорю це з  повагою  до  вас.  Ви  дали  стільки демократії,  що,  як бачите, її не можуть проковтнути. Тобто ми її жуватимемо ще два  тижні.  Я  вношу  конкретну  пропозицію:  зараз припинити    обговорення.    Усе   демократично   відбулося,   усе проголосовано,  то треба затвердити порядок денний  і  перейти  до конкретної роботи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  вам  дякую.  Але  річ  у  тім,  що  ми повинні проголосувати,  і я прагну це зробити.  Ви ж бачите.  Є ще  кілька пропозицій, які подані як належить, і ми мусимо їх розглянути.

 

     Щодо пропозиції    депутата   Буздугана,   то   ми   вже   її проголосували.  Буде  готовий  -  ми  розглянемо.  Через   комітет внесете, і розглядатимемо.

 

     Народні депутати   Марковська,  Таран,  Кіяшко  запропонували внести до порядку денного восьмої сесії проект Закону України  про особливі заслуги перед державою.

 

     Прошу голосувати  пропозицію  про внесення до порядку денного даного законопроекту.  Він підготовлений та  схвалений  у  першому читанні.

 

     "За" - 96. Не прийнято.

 

     Незрозуміло. Будь ласка, Ніно Степанівно Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський   виборчий   округ,   Вінницька  область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій України.  Шановні колеги! Мене дуже дивує позиція депутатів, які щойно проголосували проти. Проти наших  заслужених  лікарів,   заслужених   педагогів,   заслужених архітекторів,  людей, які своєю працею підносили нашу державу. Цей законопроект схвалено в першому читанні,  він перебуває в Комітеті з питань соціальної політики та праці. Академіки нині отримують 47 гривень зарплати  чи  49  пенсії.  Це  сором  для  депутатів,  які проголосували проти. Ганьба! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще  одна  пропозиція  (вона не ввійшла через суто технічні  причини):  про  доповідь  Прем'єр-міністра  України  про погашення  заборгованості  з  виплати  заробітної  плати,  пенсій, стипендій та з інших виплат.  Нещодавно  ми  розглядали  зазначене питання, але депутати Марченко та Вітренко знову його порушують.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  внести до порядку денного зазначене питання.

 

     "За" - 171. Прийнято.

 

     Як відомо,  ми приймали  рішення  про  спеціальні  контрольні комісії  з питань приватизації.  Було доручення підготувати проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу    та   погашення   неотриманих   приватизаційних   майнових сертифікатів.

 

     Прошу депутата Рябченка сказати кілька слів.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Це  було  доручення  нашій  комісії,  коли  ми вишукували  кошти  на погашення заборгованості з виплати пенсій за рахунок приватизаційних грошей.  Було  вирішено  внести  зміни  до приватизаційного   законодавства.   Проект  розроблено  і  роздано депутатам.  Є прохання внести  його  до  порядку  денного  восьмої сесії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування дану пропозицію.

 

     "За" - 140. Прийнято.

 

     Депутати Долженко,    Лавриненко,    Райковський,    Чупахін, Симоненко та ряд інших просять внести до порядку  денного  восьмої сесії  Верховної  Ради  України  питання  про вступ Верховної Ради України до Міжпарламентської асамблеї країн СНД.

 

     Будь ласка, Борисе Іллічу.

 

     ОЛІЙНИК Б.І. Шановні колеги! Як ви знаєте, я прихильник цього законопроекту. Але порядок є порядок, себто Ordnung: після того як він не набрав потрібної кількості голосів,  його треба подавати за визначеним  порядком заново.  Тому я хочу,  щоб мої колеги якомога скоріше це вчинили.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Інакше  кажучи,  треба  провести  через  комітет. Шановні колеги!  (Шум у залі).  Про що ви кажете?  Пояснення дано, всім зрозуміло. Що ви пояснюєте?

 

     Пропоную проголосувати внесення всіх питань,  які ми назвали, до порядку денного.  Ставлю на голосування.  Ті, які ми розглянули за цим списком і погодили.

 

     "За" - 162. Прийнято. Дякую.

 

 

 

     Доповідь Кабінету  Міністрів про виконання Державної програми розвитку авіаційної промисловості (це питання  до  Дня  уряду).  Я думаю,  коли ми формуватимемо порядок денний на День уряду,  то це обов'язково передбачимо.

 

     Депутате Таран, будь ласка.

 

     ТАРАН М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Леваневський виборчий округ,  Запорізька область). Шановний головуючий, шановні народні депутати,  радіослухачі! Нині здійснюється велика робота з упорядкування розробок,  будівництва та  експлуатації  всього,  що стосується  авіаційної промисловості.  Тому є пропозиція (я думаю, що її підтримає більшість депутатів) на перший День уряду  на  цій сесії,  який  відбудеться  7 жовтня,  внести дане питання окремо і доручити профільному комітету здійснити підготовку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я одразу даю  протокольне  доручення  профільному комітету готувати це питання.

 

     Ви з мотивів, так?

 

     Будь ласка, Вікторе Герасимовичу.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Уважаемые  народные депутаты,  уважаемый Виктор Лаврентиевич!  Мне  не  удалось  выступить  29  августа.  Но  мною разработан  законопроект о введении статьи 61.1 Уголовного кодекса об ответственности высших должностных лиц. Сегодня об этом говорил Петр  Николаевич  Симоненко.  Наш  комитет дважды давал письменное предложение  о  включении  данного  вопроса  в  повестку  дня,  но почему-то  он  там  не оказался.  Поэтому попрошу поставить его на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Герасимовичу,  прошу вибачити,  мою увагу відвернули. Яке саме питання?

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Мною подготовлен законопроект о введении норм в Уголовный кодекс,  которые предусматривают ответственность  высших должностных лиц. Дважды наш комитет письменно вносил предложение о включении его  в  повестку  дня  (сегодня  об  этом  говорил  Петр Николаевич  Симоненко).  Но  почемуто этого вопроса не оказалось в перечне. Поэтому я просил бы...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе  Герасимовичу,  одне  запитання:  де  цей законопроект?

 

     КОЧЕРГА В.Г. Он пока в комитете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він був поданий своєчасно?

 

     КОЧЕРГА В.Г. Да.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми   можемо  внести  його,  скажімо,  до  другого розділу, звідки він після опрацювання буде перенесений до першого, так? Голосуємо внесення його до порядку денного.

 

     "За" - 177. Прийнято. (Шум у залі).

 

     Усе, що  ви  просили,  зроблено.  Формування  порядку денного відбувається через комітети.

 

     Ставлю на голосування порядок денний  у  цілому,  будь  ласка (Шум у залі). Прошу вибачити, що таке?

 

     Пропонується, як   кажуть,   піти   назустріч  нашому  колезі Пилипчуку,  який дуже багато працює у пошуках шляхів удосконалення економіки.  Він пропонує розглянути його проект про напрями виходу з економічної кризи.  Його роздано?  У комітеті він є?  Є.  У мене теж,  звичайно,  є,  але  головне,  щоб він у комітеті був.  Прошу проголосувати. Це останнє.

 

     "За" -143. Прийнято.

 

     Прошу проголосувати порядок денний восьмої сесії в цілому.

 

     "За" - 196.

 

     Прошу, запишіться,  два  -  "за",  два  -  "проти".  Депутате Анісімов, будь ласка. Ви "за" чи "проти"?

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Виктор Лаврентиевич, я прошу передать слово депутату Марковской.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую.  Шановні   колеги!   Прошу   все-таки звернути  увагу  на  той законопроект,  який ми щойно не внесли до порядку денного, і ще раз поставити його на голосування, але тепер у  поіменному  режимі.  Це законопроект про особливі заслуги перед державою. Потрібно внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Прошу проголосувати за внесення даного законопроекту до порядку  денного  у  непоіменному  режимі. Прошу, проголосуйте. Це ж проект Закону про особливі заслуги перед державою. Тим більше що він уже схвалений у першому читанні.

 

     "За" - 192. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Депутате Черенков, будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область).  Я в принципе поддерживаю повестку дня, только с некоторыми уточнениями.  Вы сказали:  давайте проголосуем за все законопроекты,  которые предложены. При этом учитывается вопрос об СНГ или нет? Я так понял, что учитывается, верно?

 

     И второй вопрос касательно предложения коллеги Цибенко.  Дело в  том,  что  в  порядке  законодательной   инициативы,   еще   до утверждения   повестки   дня,   вносится   предложение  об  отзыве законопроекта.  Я так полагаю,  это значит,  что он не вносится  в повестку дня.

 

     Если эти  два  вопроса  так  трактуются,  то  я проголосую за повестку дня. А пока мне непонятно: учтен ли законопроект об СНГ и как решился вопрос с законопроектом,  внесенным депутатом Цибенко? Помоему,  он не должен включаться в повестку дня,  поскольку автор отзывает  законопроект.  Необходимо,  чтобы  это  было однозначное толкование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  щодо   нашого   приєднання   до асамблеї.  Було  дано  роз'яснення,  я  нагадаю вам.  У Регламенті передбачається,  що питання,  які ми пропонуємо,  вносяться або до першого,  або  до другого розділів.  До першого - якщо вони цілком готові,  до другого - якщо  доопрацьовуються  в  комітетах.  Борис Ілліч сказав, що в комітеті поки що немає матеріалів. Коли будуть, тоді ми й розглянемо це питання (Шум у залі).

 

     Щодо другого запитання.  Якщо законопроект уже подано, то він розглядається в комітеті,  тобто ініціативу враховано, і він уже в роботі.  Верховна  Рада   бажає   його   розглядати.   Тоді   коли законопроект буде внесено на розгляд,  депутат зможе зняти його. А зараз ми проголосували про внесення,  то чого ж ви хочете?  (Шум у залі).

 

     Я поставив на голосування пропозицію про те,  щоб не вносити, і вона не схвалена.  А коли поставив про внесення -  проголосували "за"  (Шум  у  залі).  Ще раз ставлю на голосування пропозицію про внесення до порядку денного проекту Закону України про  проведення експерименту у сфері надання послуг у Луганській області, поданого депутатом Цибенком. Прошу, будьте уважні під час голосування.

 

     "За" - 76. Не прийнято.

 

     Миколо Олексійовичу Кириченко, будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Лохвицький виборчий округ, Полтавська  область).  Дякую,  Вікторе   Лаврентійовичу.   Шановні колеги!   Усетаки   інформація  про  внесення  питання  про  вступ Верховної Ради до Міжпарламентської асамблеї СНД не зовсім  точна. Пригадайте,  як ми розглядали це питання на попередній сесії.  Усі матеріали надійшли до комітету, були подані так як потрібно. Проте коли  це  питання  внесли  на розгляд Верховної Ради,  то пленарне засідання кілька разів зривалося.  Пригадайте  слова  головуючого: давайте  ми  домовимося,  що  на  наступній  сесії  Верховної Ради України (усі  матеріали  готові,  у  комітеті  обговорювалися)  ми розглянемо  це  питання.  Тобто  ми просто зобов'язані внести дане питання до порядку денного на цю сесію саме так, як ми домовлялися і ухвалили на попередній сесії.

 

     І я  знаю,  що  народні депутати мають усі матеріали,  навіть додаткові (пригадуєте,  коли першого разу розглядали,  то депутати просили ще додаткові матеріали).

 

     Тому прошу  поставити  на голосування пропозицію про внесення даного питання  до  порядку  денного.  Інакше  ми  порядок  денний восьмої сесії не затвердимо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу,  Борисе  Іллічу,  ще  раз дайте пояснення. Щось незрозуміло.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.  Шановні колеги!  Я вже вшосте беру участь у цій процедурі. Вноситься на засідання комітету, і, звичайно, я голосую "за", але не набирає більшості. Ініціативна група подає на розгляд Верховної Ради,  бо вона розробник і має на це право. І оскільки я не хочу,  щоб його завалили на процедурі, то треба просто поновити документи. Є такий законопроект, куди ж подінешся. Я хочу, щоб він пройшов.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Справа ось у чім: коли на сесії розглядалося питання і не пройшло,  то воно на новій сесії знову подається до комітету,  розглядається ним і  надходить до  сесійного залу.  А воно не розглядалося в комітеті на нинішній сесії.  Ось про що каже Борис Ілліч, і це відповідає Регламенту. Я розумію вас, але ж є Регламент.

 

     Депутате Роєнко,  будь  ласка.  Тут же є записані.  Я не можу надавати слово тим, хто піднімає руку.

 

     РОЄНКО В.Г.  Вікторе  Лаврентійовичу,  прошу  передати  слово Віктору Герасимовичу Кочерзі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Герасимовичу, будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Фракция "Коммунисты Украины".  Уважаемый Виктор Лаврентиевич, уважаемые коллеги народные депутаты! Я и большинство членов нашей фракции удивляемся позиции,  которая занята сегодня в отношении включения в  повестку  дня  вопроса  о  присоединении  к Межпарламентской ассамблее СНГ.  Ведь законопроект подготовленный, он не требует значительных усилий для доработки.  Так  давайте  мы его  включим  в  повестку  дня,  там  чисто  технические  вопросы: проходжение через комитет и так далее. Это первое.

 

     Второе. Сегодня поднимался вопрос о  том,  чтобы  включить  в повестку  дня проект закона о грубых нарушениях законодательства в области просвещения.  Мы знаем,  как  часто  нарушается  Кабинетом Министров   "Закон   про  освіту".  Поэтому  данный  вопрос  очень злободневный, он поднимается в трудовых коллективах, на встречах с педагогами. Есть необходимость рассмотреть на нынешней сессии этот вопрос. Прошу поставить на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Як він називається? Вікторе Герасимовичу, є такий законопроект?  І  він  у  комітеті?  В якому?  Депутат Сторіжко є? Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутатові Сторіжку.

 

     СТОРІЖКО В.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Шосткинський виборчий округ, Сумська область).  Комітет з питань науки та народної освіти такий законопроект не розглядав. Але ми його найближчим часом розглянемо і запропонуємо до порядку денного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але він у вас є?

 

     СТОРІЖКО В.Ю. Є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Його має розглянути комітет, потім вноситиметься. Читайте Регламент.

 

     Будь ласка, депутате Осташ. Слово для довідки.

 

     ОСТАШ І.І.,   секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Стрийський  виборчий  округ, Львівська  область).  Наш  комітет  підтримує  Бориса  Олійника та готовий розглядати питання,  про  яке  говорив  пан  Кочерга.  Але попередньо  дане  питання  ініціював депутат Олег Дьомін.  Це було понад рік тому.  Дьомін уже понад рік працює  головою  Харківської обласної  держадміністрації.  І  тому ясно,  що жодного документа, який міг би стати основою для розгляду, на сьогодні немає. Тому ми чекаємо у комітеті проекти і розглядатимемо їх. Я ще раз наголошую на підтримці Бориса Iлліча: тільки за наявності проекту голосувати внесення до порядку денного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу лише уточнити. Вікторе Герасимовичу, коли було подано отой законопроект із освіти, який ви назвали?

 

     КОЧЕРГА В.Г. Какой законопроект?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Із освіти.

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. 15 сентября.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Минулого року?  Ясно.  А тепер  він  розглядався? (Шум у залі). Ні, я розумію. Ви пропонували його внести до порядку денного нинішньої сесії? Ні...

 

     От що,  шановні колеги. Я хочу, щоб ми з розумінням ставилися до  того,  як приймати рішення.  Ще раз зачитую Регламент,  статтю 2.4.2,  частину 5:  "Пропозиції до проекту порядку  денного  сесії вносяться  особами  та  органами,  які  мають  право  законодавчої ініціативи,  не пізніш як за місяць до відкриття чергової сесії... Пропозиції  до порядку денного сесії,  внесені пізніш як за місяць до відкриття чергової сесії або під час чергової  сесії  (що,  між іншим,  часто відбувається),  виносяться на розгляд Верховної Ради для включення до  порядку  денного  сесії  після  їх  попереднього розгляду відповідно до положень глави 6.3 та статті 6.4.1",  тобто після розгляду комітетом.  Розумієте,  у чому вся справа?  Тут  же ніхто не робить спеціально щось, аби не внести до порядку денного, шановні колеги (Шум у залі).

 

     Депутате Красняков, будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та народної освіти (ГорлівськийКалінінський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные депутаты! Еще раз напоминаю: за  текущий  год  принято  два  постановления  Кабинета Министров, которые во многом нарушают Закон об образовании.  Законопроект был внесен  в  сентябре  прошлого года.  Давайте включим его во второй раздел,  и комитет просто обновит постановление, которое принято в мае,  когда  явочным  порядком  закрывались  средние специальные и высшие учебные заведения.  Это надо делать!  Верховная Рада должна дать ответ, что делается в образовании.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Євгене Васильовичу,  шановні колеги!  Я думаю, що немає жодної проблеми!  За Регламентом ми зараз  не  можемо  прямо ставити  питання  про внесення.  Якщо він завтра буде готовий,  ми буквально завтра й проголосуємо.  Він  повинен  бути  готовий  для розгляду в залі.

 

     Я розумію  ваші  намагання  одразу  ввести  в дію,  але ж він завтра  не  з'явиться,  якщо  не  буде  опрацьований,   насамперед технічно.  Я  не  думаю,  що ми не проголосуємо про внесення.  Усі проголосуємо! Я не бачу, хто може бути проти того, щоб навести там лад (Шум у залі).

 

     Та не  голосували  ми  це  раніше!  Не голосували.  Вони були подані до того, як ми почали сесію, за місяць. Ви подивіться, вони ще в тому році подані.

 

     Шановні колеги!  Ставлю  на  голосування проект Постанови про порядок  денний  восьмої  сесії  Верховної  Ради  України.   Треба прийняти постанову і працювати далі.

 

     "За" - 197.

 

     Хто за те, щоб проголосувати поіменно? Прошу.

 

     "За" - 171. Прийнято.

 

     Прошу поставити   на   поіменне   голосування   питання   про затвердження порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України.

 

     "За" - 195.

 

     Будь ласка,  висвітіть,  хто  як  голосував  за   групами   і фракціями (Шум у залі).

 

     Запишіться, хто хоче виступити з мотивів.  Депутате Черенков, ви "за"?  Проти.  Депутате Соболєв,  "за"? За. Депутате Хмельовий, "за" чи "проти"? Проти. Віктор Герасимович Кочерга? Проти. Депутат Шейко?

 

     Депутате Черенков, будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.  Уважаемые коллеги!  Если вы обратили внимание, то  фракция  коммунистов большинством голосов проголосовала против утверждения повестки дня на восьмую сессию.  А причина здесь одна: мы  неоднократно,  и я в том числе,  ставили подпись в обращении к Верховному Совету о включении в  повестку  дня  сессии  вопроса  о присоединении к МПА.

 

     У каждого  депутата на руках имеются документы,  и как сказал депутат  Кочерга,  это  вопрос  чисто  технический.  Нужно  просто проголосовать   по   сокращенной   схеме.   Здесь,  в  этом  зале, неоднократно обсуждался указанный вопрос.  Я  еще  раз  настаиваю, чтобы  поставили на голосование и включили в повестку дня вопрос о присоединении к МПА.

 

     Если для председателя комитета этот вопрос новый,  то нами он давно изучен,  тем более что мы как ассоциативные члены работаем в МПА,  Верховная Рада имеет там своих представителей,  так  давайте будем полнокровными членами Межпарламентской ассамблеи.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутате Соболєв, будь ласка.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька область). Депутатська група "Реформи". Сьогодні цілком очевидно,  що все,  що відбувається в залі,  направлено  на зрив роботи сесії. Причому цей зрив робиться спеціально, бо завтра розглядатиметься проект Закону про  вибори.  Надійшла  вказівка  з Банкової,  і  її  чисто  та тонко виконують комуністи.  Ми їм дуже вдячні (Шум у залі).

 

     Звичайно, ми розуміємо,  що будь-які МПА можна  проміняти  на внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення,  до податкового законодавства й на всі інші  важливі  питання.  Тому  далі  можете виправдовуватися, чому ви не голосували за цей порядок денний.

 

     Дуже вдячний.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Петровичу Хмельовий, будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і   зв'язку (Слов'янський  міський  виборчий округ,  Донецька область).  Прошу передать слово депутату Моисеенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Моісеєнко, будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов Украины,  Всеукраинский союз рабочих. Уважаемый Виктор Лаврентиевич!  Обращаю ваше внимание, что фракция категорически не будет  поддерживать  повестку  дня  в  связи с тем,  что не учтены вопросы,  предложенные фракцией.  Напоминаю,  что  это  крупнейшая фракция,  и то,  что некоторые пытаются опорочить ее,  ссылаясь на непонятные действия на Банковой...  Я знаю, что как раз те, кто об этом  говорит,  регулярно  бегают к Президенту на консультации,  я имею в виду "Реформы" и всех остальных.

 

     В общем пока не  будет  включен  вопрос  о  МПА,  о  принятии повестки дня и речи быть не может.  А если о себе лично, то мы так и не получили ответ от Президента насчет его семиэтажной  дачи  на Канарских островах.  А ведь Алла Борисовна Пугачева поставила этот вопрос,  и мы его поставили (Сміх у  залі).  И  здесь,  вообще-то, затронута честь нашего государства.  Потому что вопрос такой: либо Президент у нас скоррумпирован и построил на разворованные  деньги такой дворец, либо нет.

 

     Считаю, что  нужно  включить  в  повестку  дня еще и вопрос о расследовании этого факта.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Миколайовичу.  Гадаю, не треба цитувати наших знаменитих співаків,  а треба оперувати фактами.  А потім ви якось  узагальнено  говорите:  поки  не  будуть  прийняті пропозиції фракції.  Ідеться лише про одне питання, я так розумію, найголовніше питання,  через яке фракція блокує прийняття  порядку денного цієї сесії. Я більше не коментуватиму.

 

     Депутате Шейко, будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Шановні колеги народні депутати!  Звертаю вашу увагу на те,  що  в цьому  залі  протягом трьох з половиною років тільки ті дні,  коли веде засідання Віктор  Лаврентійович  Мусіяка,  у  повному  обсязі дотримуються  норми  Регламенту  (Шум у залі).  Тому я поздоровляю Віктора  Лаврентійовича  з  тим,  що   він   цілком   дотримується Регламенту.  І  дуже  точно  він  і  голова Комітету у закордонних справах і зв'язках з  СНД  говорять,  що  ми  не  можемо  сьогодні проголосувати питання про МПА.

 

     Порядок денний обговорювався,  шановні панове комуністи, 15 і 28 серпня та 2 вересня.  А ви тільки сьогодні згадали про МПА. Уже є  таблиця  попередніх  доповнень  до  порядку  денного,  який  ми прийняли за основу. І вам лише сьогодні забаглося запропонувати це непідготовлене  питання.  Рік  минув  після  останнього  розгляду. Змінилася ситуація.  Ви знаєте,  наша делегація на чолі з  Яценком декілька разів брала участь у цих засіданнях. Там змінилися навіть статутні положення,  а ви хочете старі  непроголосовані  матеріали знову без комітету внести до порядку денного.

 

     Вікторе Лаврентійовичу,   ви   абсолютно   правильно   дієте. Регламент виконується.  Пропоную проголосувати  в  цілому  порядок денний.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Я переговорив із колегою Носовим щодо регламентних положень, щоб не було жодних сумнівів, і дістав  підтримку своєї позиції,  що ми діємо зараз точно в рамках Регламенту.  Але  хочу  перед  голосуванням  затвердження  порядку денного сказати таке.  Якщо ми не затвердимо порядок денний сесії, то не розглядатимемо жодних питань,  крім законопроектів, які вніс Президент.  Адже в Конституції зазначено (цитую статтю 93, останню частину):  "Законопроекти,  визначені   Президентом   України   як невідкладні,  розглядаються  Верховною  Радою позачергово".  Ми не можемо  їх  не  розглядати,  це  законопроекти  загальнодержавного значення.  Якщо ви хочете,  працюватимемо так.  Але,  я думаю, нам потрібно  працювати  нормально,  в  режимі,  визначеному  нами,  з питаннями,  які ми вважаємо важливими, які потребують розгляду. Ми діємо в рамках Регламенту.

 

     Щодо пропозиції депутата Чапюка, то ми її проголосували. Ваша пропозиція вже в порядку денному.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  затвердження порядку денного  восьмої  сесії  Верховної  Ради.  Будь  ласка.  Я   прошу відповідально поставитися до цього моменту, шановні колеги.

 

     "За" - 185. Не прийнято.

 

     Перенесемо завершення   розгляду   цього  питання,  проведемо консультації з керівниками груп і фракцій.

 

     У нас затверджений порядок денний на цей  пленарний  тиждень. Розпочнемо розгляд питань порядку денного.

 

     ---------------

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  України про внесення змін і доповнень до  Закону  України  про  оподаткування  прибутку підприємств   (від   26   серпня  1997  року).  Доповідач  -  Ігор Олександрович Мітюков, міністр фінансів України.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів  України.  Спасибі.  Шановний Вікторе  Лаврентійовичу!  Шановні  народні  депутати!  Як  вам уже відомо, Кабінет Міністрів України розглянув на своєму засіданні та ухвалив  направити  на  розгляд  Верховної  Ради  України  проекти дев'яти законодавчих актів з питань оподаткування.

 

     Підготовлено і після доопрацювання  буде  подано  ще  близько десяти  законопроектів  з питань,  що належать до адміністративної частини процесу сплати податків і  організації  роботи  податкової адміністрації.

 

     Для підготовки  цих  проектів були створені на базі Державної податкової  адміністрації  робочі  групи,  куди  ввійшли   фахівці економічних і галузевих міністерств,  Секретаріату Верховної Ради, УСПП,  окремих  акціонерних  товариств  і  державних  підприємств. Робочі  групи  розглянули  і  підготували  проекти 20-ти законів з питань оподаткування.

 

     Передусім маю наголосити, що подані законопроекти не є новими податковими  законами.  Вони  не  містять у собі ніякої так званої податкової  революції.   Підготовлені   законопроекти   спрямовані здебільшого  на вдосконалення деяких позицій уже прийнятих законів про оподаткування прибутку підприємств і  про  податок  на  додану вартість,   пропозиції  до  яких  подано  в  процесі  впровадження законодавчих актів у дію.

 

     Частина документів  є  пропозиціями  Кабінету  Міністрів   до другого чи третього читання проектів,  які подавалися до Верховної Ради в пакеті і були нею прийняті в першому чи другому читанні. Це проекти  стосовно оподаткування доходів фізичних осіб,  нерухомого майна та акцизних зборів.  Низку проектів подано як пропозиції  до чинних  законів,  зокрема  про  зміну  ставок  акцизних  зборів та ввізного мита на деякі товари (тютюнові вироби,  бензин,  дизельне паливо та деякі інші),  до деяких ставок державного мита,  а також до  проектів  законів  про  місцеві  податки  і   збори   та   про патентування деяких видів підприємницької діяльності.

 

     Підготовка законопроектів  проводилася також із огляду на те, що окремі з них будуть,  як вважає Кабінет Міністрів, базовими для формування бюджету наступного бюджетного року.

 

     Не всі  підготовлені  проекти  мають  вирішальне значення для бюджету 1998 року.  Але деякі з них безпосередньо впливатимуть  на розміри запланованих доходів бюджету,  і Кабінет Міністрів просить Верховну Раду  розглянути  їх  як  невідкладні  для  врахування  в бюджеті.  Йдеться зокрема про такі проекти законів: про податок на додану вартість,  про оподаткування прибутку підприємств  і  групу законів про ставки акцизного збору та ввізного мита, а також Закон про місцеві податки і збори,  Закон про патентування деяких  видів підприємницької діяльності.

 

     Сьогодні вашій увазі пропонується один із них - проект Закону України про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Під час впровадження в дію ухваленого в травні поточного року Закону України  про  оподаткування  прибутку  підприємств  постала низка питань, на які в законі немає відповіді і які спричинятимуть непорозуміння під час їх застосування.

 

     Кабінет Міністрів проаналізував подані  пропозиції  до  цього закону  і  вважає  доцільним  подати  проект  про  внесення змін і доповнень до окремих його норм.  Подані пропозиції,  які ви маєте, передбачають  зміни  і  доповнення  до  окремих  позицій 11 статей закону.  Більшість із них спрямована на  редакційні  уточнення  та зміну тексту норм, внаслідок чого стає зрозумілішою сама норма або ж усуваються розбіжності між окремими нормами закону.

 

     Зокрема, пропонується уточнити пункт 2.6 статті 2 і  привести його у відповідність із пунктом 22.20 статті 20.

 

     У підпунктах  5.5.2 та 5.6.1 вносяться уточнення до ухваленої редакції  для  правильного   обрахування   валових   витрат,   які враховуються  в процесі визначення бази оподаткування.  Із такою ж метою уточнюються пункти статті 7 цього закону.  У підпункті 8.3.3 статті 8, де визначається за формулою індекс інфляції на рік, який застосовується  для   визначення   індексації   основних   фондів, пропонується  замінити  цифру  110  на 10.  На жаль,  це механічна похибка,  допущена  в  законі,  але  вона   суттєво   впливає   на застосування  закону.  У підпункті 8.1.4 цієї статті запропоновано уточнити порядок здійснення амортизації основних  фондів,  які  за характером  використання  мають подвійне призначення.  Ідеться про використання легкового службового автотранспорту. У проекті наново визначено норму амортизації для такого транспорту.

 

     У статті     16    пропонується    прийняти    поправки    до адміністративної частини закону стосовно терміну подачі декларацій платниками   податку  та  терміну  повернення  з  бюджету  надміру внесених  коштів.   Враховуючи   терміни   проходження   платіжних документів   та   їхнього  опрацювання  податковою  адміністрацією пропонується подовжити термін виконання цих операцій на 5 днів.

 

     Пропонується доповнити статтю 22 частиною,  яка регулювала  б порядок  сплати  податку в 1997 році після переходу на нарахування податку на новій законодавчій базі.

 

     Передбачено право   платника   податку    перенести    збитки господарської  діяльності  за  перше  півріччя цього року на друге півріччя та наступні податкові періоди,  а також врахувати їх  під час  визначення  бази  оподаткування в процесі застосування нового закону.

 

     Поряд з  поправками  редакційного  характеру,  про  які   вже йшлося,  у  проекті  закону  запропоновано три зміни,  пов'язані з проектом бюджету на 1998 рік.

 

     Перше. Вносяться пропозиції до пункту 22.4 статті 22 стосовно коригуючого  коефіцієнта норм амортизації,  передбачених у законі. Передбачено,  що 1997 року норма амортизації витрат  на  придбання основних  фондів застосовується з коефіцієнтом 0,7,  а починаючи з 1998 року - за повними нормативами.

 

     Розрахунки амортизації на 1998 рік свідчать,  що з огляду  на запропоновані  нормативи і залишкову вартість основних фондів сума амортизації буде нарахована в розмірі 36,4 мільярда  гривень,  або вдвічі більше, ніж 1997 року, і в 4 рази більше, ніж 1996 року. Це буде вагомим стимулом зрушень в інвестиційних процесах.

 

     Водночас різке збільшення амортизаційних відрахувань та  брак відчутних  зрушень у нарощуванні обсягів виробництва призводить до втрат доходів бюджету у вигляді податку на прибуток.  У 1998  році передбачається  надходження податку на прибуток в розмірі лише 0,5 мільярда гривень або на 3 мільярди гривень менше,  ніж 1997  року. Враховуючи,  що  податок  на  прибуток  є  джерелом  надходжень до бюджетів територіальних громад, такі втрати будуть дуже відчутними для місцевих бюджетів.

 

     Кабінет Міністрів  пропонує  зробити  перехід до застосування нових норм амортизації плавнішим,  збільшити  амортвідрахування  і зберегти  певною  мірою  базу для нарахування податку на прибуток. Пропонується встановити на 1998  рік  коригуючий  коефіцієнт  норм амортизації   в   розмірі   0,7.   Розрахунки  свідчать,  що  сума амортизаційних відрахувань із застосуванням такого  коефіцієнта  - 0,7  -  в  цілому  по  Україні становить на 1998 рік 25,5 мільярда гривень, порівняно з повною нормою - 36,4, а на підприємствах, які є прибутковими,  у 1998 році - 15 мільярдів гривень. Тобто йдеться про те,  що застосування нового Закону про оподаткування  прибутку підприємств  дає  прибутковим  підприємствам додатковий фінансовий ресурс у розмірі 15,1 мільярда гривень.

 

     За рахунок скоригованої норми амортизації приріст у 1998 році становитиме стосовно прибуткових підприємств 7,2 мільярда гривень,  а відрахування до місцевих бюджетів податку на прибуток можуть в цілому скласти 1,9 мільярда гривень, що дасть можливість збалансувати  дохідну  та  видаткову  частини  місцевих бюджетів.  Кабінет  Міністрів  просить прийняти таку пропозицію на 1998 рік.

 

     Друге питання.  Встановлений у законі порядок сплати  податку на  прибуток  і  обов'язковість  запровадження  обліку  доходів  і видатків   філіями,   відділеннями   й    іншими    відокремленими підрозділами    спричинив   низку   проблем,   що   практично   не розв'язуються вже на стадії впровадження бюджету. Велика кількість філій,  відділень,  особливо в таких сферах діяльності, як послуги зв'язку,   пошти,   транспорту,   виконання   робіт   з    пошуку, розвідування,  видобутку корисних копалин, на будівельних роботах, фактично не мають повноважень для здійснення  операцій  з  продажу товарів й оплати поставок. Такі філії виконують операції з окремих послуг  або  з  організації  виконання   частини   робіт   єдиного технологічного циклу. Визначення фінансових результатів діяльності таких філій і відділень є неможливим.

 

     Кабінет Міністрів пропонує внести зміни  до  підпункту  2.1.3 закону   і   здійснювати   нарахування   податку  на  прибуток  за консолідованим балансом юридичних осіб,  які мають у своєму складі філії  та відділення,  з обов'язковим зарахуванням податку в дохід місцевого бюджету  територіальної  громади,  де  розташовані  такі філії  або  відділення.  Ця пропозиція вирішує питання нарахування податку на прибуток у філіях,  а головне - забезпечує  надходження його до місцевих бюджетів.

 

     І третє.  Кабінет  Міністрів  пропонує поновити дію норми про пільги   оподаткування   прибутку   підприємств    з    іноземними інвестиціями   строком   на  5  років  для  тих  підприємств,  які зареєстровані до 1 січня 1995 року.

 

     Шановні народні депутати!  Проект Закону про внесення змін  і доповнень до Закону України про оподаткування прибутку підприємств докладно розглянутий у Комітеті з  питань  фінансів  і  банківскої діяльності,  де  був  у  цілому підтриманий.  Своєю чергою комітет запропонував деякі зміни  та  уточнення  до  проекту  бюджету.  Із більшістю  уточнень  Кабінет  Міністрів  може погодитися,  а деякі потребують додаткового погодження.

 

     Вважаємо, що з цих питань можна буде дійти спільної  згоди  в процесі  підготовки  законопроекту до другого читання,  врахувавши зауваження, що надійшли від народних депутатів та комітетів.

 

     Шановні народні  депутати!  Кабінет  Міністрів  просить   вас прийняти проект закону з урахуванням зауважень комітетів у першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Хто бажає  поставити  запитання,  будь   ласка,   запишіться. Виставте час до обідньої перерви.

 

     Депутате Пєхота, прошу.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).  Ви бачите, якщо навіть хтось інший попадає, то все одно Степенко.

 

     Я дякую.  Вважаю за потрібне запитати ось про що:  ми  внесли низку  поправок,  у  тому  числі СП звільнили від оподаткування на прибуток.  А як же формуватимуться місцеві бюджети?  Я  належу  до Міжрегіональної  депутатської  групи,  і  для мене це питання дуже важливе,  бо  і  наступний  законопроект  про  податок  на  додану вартість   теж  обмежує  місцеві  бюджети.  А  ви  знаєте  нинішнє становище місцевих бюджетів стосовно виплати  пенсій  і  тощо.  Чи вивчалось це питання в Міністерстві фінансів і чи зроблено належні розрахунки?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Так,  з огляду на це  питання  у  нас  зроблено відповідні  розрахунки,  і  тепер це питання вивчається.  Проблеми збалансування  місцевих  бюджетів  на  сьогодні  дуже  складні   й актуальні.  Саме  з  огляду  на  потреби забезпечення стабільних і повніших надходжень до місцевих бюджетів Кабінет Міністрів вносить пропозиції  до  даного  законопроекту  про оподаткування прибутків підприємств. Тут є дві статті, де ми пропонуємо відповідні зміни.

 

     По-перше, стосовно філій і відділень. Практично на сьогодні в галузях,  перелік  яких  я виклав,  неможливо визначити фінансовий результат  діяльності  філії  або  відділення.  Ми  пропонуємо  за принципом  спеціального показника розподіляти у центральному офісі відповідної організації прибуток і обов'язково його спрямовувати в доходи   місцевих  бюджетів,  щоб  уникати  ситуації,  яка  у  нас складалася в першому півріччі поточного року, коли концентрувались прибутки не там, де вони зароблялися.

 

     По-друге, ми  вважали,  що,  закріпивши  податок  на прибуток тільки  за  доходами  місцевих  бюджетів,  ми  зможемо  сформувати достатню  податкову  базу  надходжень  до  місцевих бюджетів.  Але аналіз прогнозних розрахунків  на  1998  рік,  як  кажуть,  уже  з олівцем  в руках,  показує,  що прискорена амортизація і вилучення цих коштів із  прибутку,  який  підлягає  оподаткуванню,  відчутно зменшить надходження до бюджету 1998 року.

 

     Ми пропонували в 1998 році залишити коефіцієнт 1,07, аби скоригувати цей процес. На жаль, така пропозиція не була схвалена.   Але   ми   сьогодні  знову-таки  виходимо  з  названою пропозицією для того, щоб 1998 року мати можливість як мінімум 1,4 мільярда  гривень  спрямувати саме до місцевих бюджетів за рахунок такого рішення. Тому просимо нас підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Глухівський, будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Фракція  Народного  руху.   Шановний   пане міністре!  На  зустрічах  із  підприємцями  ми  чуємо від них,  що ухвалені нами нові податкові закони зовсім не зменшили податкового пресу.  І вони кажуть,  що нові податкові закони не створюють умов для виходу з тіні  тих  підприємств,  які  не  декларують  власних прибутків.  Так от,  ті зміни і доповнення, які пропонуються вами, передбачають послаблення податкового пресу,  розширення податкової бази, виведення підприємств із тіні?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Спасибі.  Перед  урядом  стоїть  дуже  складне завдання:  з  одного  боку,  забезпечити  належним   фінансуванням видаткову частину бюджету,  яка формується за рахунок доходів, а з другого боку,  знизити податковий тиск.  Яким  чином  ми  плануємо методологічно розв'язувати таку проблему?

 

     Передусім це  перехід  з  основного тягаря прямих податків на непрямі податки.  Там,  де  виробник  оподатковується  за  прямими податками,  зробити  все-таки  наголос на оподаткування споживання (Шум у залі).

 

     От я про це і говоритиму зараз.

 

     Крім того,   законопроект    про    оподаткування    прибутку підприємств дає можливість істотно зменшити податковий тиск. Там є певні новації,  які всі економісти повинні  вивчати  і  зрозуміти, яким  же  чином  можна  до  оподаткування  відносити амортизаційні відрахування і спрямовувати їх чи то на реконструкцію,  чи  то  на поповнення обігових коштів. Тому цей законопроект з огляду на таку проблему дуже важливий.

 

     Є інші закони,  стосовно яких ми готуємо пропозиції.  На нашу думку,  дуже  шкідливим  для нашої економіки є надзвичайно високий рівень нарахувань на заробітну плату: 47,5 відсотка. Це найбільший у  світі  рівень  податків  на  заробітну  плату.  Ми готуватимемо пропозиції з цього питання теж.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександро Володимирівно Кужель, будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський   виборчий   округ,   Запорізька    область).    Игорь Александрович,  вы  действительно  правы,  что  в этот закон нужно вносить изменения,  потому что так быстренько пропихивали  его  на той   сессии,  что,  как  мне  кажется,  многие  из  тех,  которые пропихивали,  не дочитали его до конца. Сегодня опять продвигаются изменения.  А в прессе поднята шумиха о том,  что этот закон несет облегчение нашему украинскому товаропроизводителю.

 

     Я же кроме редакционных правок и уменьшения норм амортизации, которые соответственно осложнят сегодняшнее состояние предприятий, то есть увеличат налогооблагаемую прибыль, ничего не нашла. Будьте любезны,  ответьте  мне,  какую  из  статей  вы как министр видите направленной на поддержку украинского товаропроизводителя?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  На  поддержку  нашего  производителя  направлен закон   в   целом.   Я  назову  только  две  цифры.  В  1996  году налогооблагаемая прибыль составила 12,5 миллиарда гривень.  В 1998 году  действующий  закон уменьшает эту налогооблагаемую прибыль до полумиллиарда. Вот и результат: 12 миллиардов.

 

     Можем ли мы сегодня это себе позволить,  то есть  оставить  в производстве 12 миллиардов?  Мы считаем,  что можем позволить себе оставить по  крайней  мере  две  трети  этой  суммы,  но  за  счет применения  корректирующего  коэффициента  0,7  все-таки увеличить поступления в местные бюджеты на сумму порядка полутора  миллиарда гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Степанович Даниленко. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.   Дякую,   шановний   Вікторе  Лаврентійовичу. Шановний Ігоре  Олександровичу,  скажіть,  будь  ласка,  зміни  до Закону про оподаткування прибутку підприємств і Закону про податок на  додану  вартість,  які  ми  сьогодні  розглядатимемо  тут,   у сесійному  залі,  концептуально  щось  змінюють у нашій податковій політиці?  Аналіз і те, що ви говорите, засвідчують: абсолютно ні. Якщо ми сьогодні,  шановний Ігоре Олександровичу, на тій базі, яку ви пропонуєте та обстоюєте, сформуємо те, що ми хочемо сформувати, то, вибачте, уже не буде з кого пускати кров.

 

     Сьогодні, Ігоре Олександровичу, ми маємо визнати, що потрібно і ПДВ,  і податок на прибуток, а ви кажете - непрямі податки. А де ті  непрямі податки,  коли громадяни не отримують заробітної плати по  півтора  року?  Потрібно  на  нових   концептуальних   засадах сформувати податкову базу і визнати, що за цей період, півтора-два роки,  нам потрібно відшукати внутрішні кошти,  залучити  також  і зовнішні, але за однієї умови: що обраховуватимемо кожний день, що нарощуватиметься  виробництво.  Якщо  це  нам  вдасться,  тоді  ми зрушимо з місця. На жаль, те, що ви пропонуєте, - дорога в нікуди.

 

     Дякую за увагу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі за запитання.  Я думаю, що ви просто не мали можливості уважно вивчити ті пропозиції,  які ми подали. Саме податок  на  прибуток  дає  можливість істотно зменшити податковий тягар,  знайти величезні кошти,  які залишаються на підприємствах, щоб  або  здійснити  реконструкцію,  модернізацію,  або  поповнити обігові кошти.

 

     Я ще  раз  наголошую,  що  зниження  рівня  податку   зменшує надходження  від цього податку практично в 7-8 разів.  Чому ж тоді ви кажете,  що немає зниження податкового тиску?  Нам тепер  треба думати,  яким чином компенсувати такі втрати, бо видаткова частина бюджету теж мусить фінансуватися.

 

     Я згоден з вами,  що ми  можемо  досягти  результату,  тільки забезпечивши  зростання виробництва.  Треба фінансувати за рахунок резервів,  за рахунок пільг,  наданих  законом  про  оподаткування прибутку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Геннадійовичу Іванов, будь ласка.

 

     ІВАНОВ В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Волноваський виборчий округ, Донецька область).  Фракция коммунистов. Почему Кабинет Министров постоянно с нами разговаривает как глухой со слепым?  Вносится законопроект, как на КВН.  Дескать, действующий закон не срабатывает, поэтому вы вносите изменения,  которые изменят ситуацию.  Мы этого  опять  не узнаем.

 

     Но откуда вы взяли,  что вот этот "податок на прибуток" вдруг местные бюджеты от чего-то спасет?  Закон о бюджете не  принят,  а все  налоги уже начислены,  местный бюджет формируют в основном из прибыли.  Но  известно,  что   предприятия   стоят.   И   реальные поступления в бюджет упали в два раза.

 

     Вы нам   сейчас   рассказываете,   что  это  кого-то  спасет. По-моему,  этого не произойдет.  Так что вы реально имеете в виду? Все-таки  спасать  эти  бюджеты или поднимать свою промышленность, которая будет обеспечивать прибыль? Что тут будет происходить?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Реально  норма,  которую  мы   предлагаем   для понижения   коэффициента   по   амортизации,  дает  дополнительные поступления  в  местный  бюджет  на  уровне  полутора   миллиардов гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви повністю відповіли, Ігоре Олександровичу?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Повністю надходження з податку зараховуються до місцевих бюджетів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я маю на увазі вашу відповідь. Все вичерпно? Будь ласка, депутате Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунисты Украины",  Всеукраинский союз  рабочих.  Игорь  Александрович,  как  учитывает   вот   этот законопроект тот "прибуток" и то "оподаткування",  которые реально имеют наши предприятия?

 

     Вы знаете,  что,  по   свидетельству   Ющенко,   порядка   10 миллиардов  долларов  находится  в  живом  обороте  на  территории Украины.  Вы знаете,  что помимо того,  что вы  и  наши  налоговые органы  собирают  налоги  на "прибуток" с предприятий,  собирают и криминальные  структуры.  Вы  знаете  о  том,  что  люди  наживают колоссальные  богатства  на  этом  всем,  уклоняясь в том числе от уплат в государственный бюджет. Как учтены теневые налоги, которые платят наши предприятия, при формировании бюджета?

 

     Я могу   сказать,   ведь  это  не  секрет:  многие  директора жалуются, что помимо необходимости платить государству (а ему и не платят),  регулярно платят тем,  которые приходят и насильственным путем требуют выплату денег...

 

 

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  На жаль,  проблему,  яку ви  назвали, розв'язати  одним  законом (тим більше,  Законом про оподаткування прибутку підприємств, який відображається в бухгалтерських книгах) неможливо.  Таку  проблему  треба розв'язувати комплексом законів, які боротимуться з  бартером,  знижуватимуть  податковий  тиск  на заробітну плату, і законів, які стосуються ситуації в кримінальній сфері.

 

     Це конкретний закон.  Я можу тільки сказати про те,  що  він, знову-таки  за  правильного  обрахування результатів господарської діяльності,  із  запровадженням  поняття  "валові   витрати"   дає можливість  більш  чітко  і  фактично  без  бюрократичних обмежень формувати витратну частину діяльності підприємства  та  зменшувати на відповідну суму податкові зобов'язання такого підприємства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу.

 

     Шановні колеги, оголошується перерва до 16-ї години. Дякую.