Стенограма пленарного засідання

18 липня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СТО ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  18 л и п н я 1997 р о к у.

 

10  г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  депутати  та  інші  учасники засідання!

 

     Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 327  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Надійшли такі депутатські запити:

 

     Лавриненко Микола Федорович звертається до  міністра  охорони здоров'я  Сердюка  стосовно  сприяння  у  збереженні путивльського санаторію,  де лікують кістковосуглобовий  туберкульоз.  Санаторій обслуговує   хворих  з  усієї  Сумської  області  і  є  унікальним лікувальним закладом.

 

     До міністра   освіти   Згуровського   звертається    Мирослав Пилипович   Горбатюк   з   приводу   розтратної,  так  би  мовити, організації роботи факультету підвищення  кваліфікації  викладачів вузів,  коли  28  кафедр КПІ обслуговують від 45 до 80 слухачів за семестр.

 

     До Голови Верховної Ради надійшов запит від  групи  депутатів такого  змісту:  "Просим  вас  проинформировать народных депутатов Украины о факте получения народным депутатом  Украины  Самофаловым квартиры  на  улице Банковой в городе Киеве.  Какие были основания для ее выделения?  Чем обусловлен такой избирательный  подход  при выделении жилья?"

 

     Розберемося.

 

     Чапюк Ростислав   Степанович   звертається   до  Генерального прокурора  України  у  зв'язку  з  невдоволенням   відповіддю   на звернення стосовно захисту честі народного депутата.

 

     Карасик Владлен  Михайлович  звертається  до Голови Верховної Ради стосовно доцільності прийняття Верховною  Радою  рішення  про відстрочку  підприємствам цукрової промисловості сплати податку на додану вартість з урахуванням сезону переробки сировини.

 

     Масенко Олександр Миколайович звертається до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з нереагуванням Мінсільгосппроду на звернення депутата щодо надання інформації про виділення кредитів, субсидій, фінансових допомог сільгосппідприємствам у 1994-1996 роках.

 

     Недригайло Валентин  Михайлович  звертається  до Генерального прокурора України стосовно доцільності проведення  перевірки  щодо порушень    громадянських    прав   слідчою   оперативною   групою прокуратури, яка займається розслідуванням викрадення автомобілів.

 

     Смірнов Євген Леонідович  звертається  до  Голови  Верховного Суду  у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення щодо зміни підсудності у кримінальній справі по звинуваченню Пилипчука В.Г.

 

     Яворівський Володимир    Олександрович     звертається     до Генерального  прокурора  стосовно  правомірності  оцінки та вжиття відповідних  заходів   щодо   діяльності   товариства   "Черкаська продовольча  компанія"  та товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоенерго".

 

     Ці запити  оформлені  так,  як  вимагає  Регламент.  Я  прошу проголосувати пропозицію про направлення їх адресатам.

 

     "За" - 207. Рішення прийнято.

 

     Група депутатів  (Лавриненко,  Камінський  та інші,  всього 7 чоловік)   звертається   до   Президента   стосовно    відновлення фінансування    Путивльського    державного   історико-культурного заповідника.  Такий  запит  був  до  Кабінету   Міністрів   і   до відповідного міністерства,  а тепер - до Президента. Обгрунтування тут переконливе.  Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 203.

 

     Голосується пропозиція    про    направлення   цього   запиту Президенту. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 195.

 

     Карасик Владлен Михайлович звертається до Президента  України стосовно   механізму   стабілізації   фінансового  стану  цукрових заводів. Це пов'язано з відповідною постановою Кабінету Міністрів, потрібно   втрутитися.   За   Конституцією   Президент  має  право втручатися.  Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 177. Підтримується.

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію  про  направлення цього запиту Президенту.  Будь  ласка.  Прошу  підтримати.  Практично  в кожному  окрузі  є  ця  проблема.  Підтримайте  свого  колегу і цю справу.

 

     "За" - 197.

 

     Група депутатів (Процев'ят та інші, всього 5 чоловік)    повторно    звертається   до   Президента   стосовно дезінформації народних депутатів  та  покривання  грубих  порушень ректора Львівського аграрного університету з боку Мінсільгосппроду України. Голосується підтримка змісту цього запиту.

 

     "За" - 177. Підтримується.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президенту. Треба набрати 226 голосів.

 

     "За" - 182.

 

     Алексєєв Володимир  Геннадійович  звертається  до  Президента України     стосовно      впорядкування      статусу      колишніх військовополонених,  які  проживають  в  Україні.  Питання не дуже широке,  але  важливе  в  принципі  і  належить   до   компетенції Президента.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 181. Підтримується.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президенту.

 

     "За" - 184.

 

     Круцик Роман  Миколайович звертається до Президента України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на депутатський запит  стосовно фабрикації  справи  проти  заступника  голови  Івано-Франківського міськвиконкому Федчука.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 180.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про   направлення   цього запиту.

 

     "За" - 179.

 

     23 народних   депутати   звертаються  до  Президента  України стосовно зволікання із затвердженням Державної  програми  розвитку виробництва калійних добрив в Україні.

 

     Прошу проголосувати пропозицію про підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 199.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президенту.

 

     "За" - 200.

 

     Зміст усіх  оголошених  запитів  до  Президента,  як  бачите, підтримується  депутатами.  Тому  ставлю на голосування пропозицію про направлення  Президенту  усіх  оголошених  запитів  -депутатів Лавриненка,  Карасика,  Процев'ята та інших.  Нагадую, що потрібно набрати 226 голосів,  щоб ці запити були направлені.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 230. Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Відповідно до статті 4.2.2. Регламенту Верховної Ради України повідомляю:

 

     про входження до складу депутатської  групи  "Відродження  та розвиток  агропромислового  комплексу  України  (Селяни  України)" народних  депутатів   України   від:   Нікопольського   сільського виборчого  округу  N  101  Дніпропетровської області Тихонова Юрія Тимофійовича,  Новоазовського виборчого  округу  N  152  Донецької області   Недригайла  Валентина  Михайловича;  СтаничноЛуганського виборчого  округу  N  258  Луганської  області  Уланова  Валентина Миколайовича  та  Лозівського  виборчого  округу N 382 Харківської області Биченка Миколи Івановича;

 

     про входження до складу депутатської  фракції  Соціалістичної та  Селянської партій народного депутата України від Володарського виборчого  округу  N  217  Київської   області   Лінчака   Михайла Степановича;

 

     про вихід   з   Міжрегіональної   депутатської   групи  (МДГ) народного депутата України від Кіровського виборчого округу N  111 Донецької області Писаренка Анатолія Аркадійовича.

 

     Усе це  підтверджено  й  погоджено  з керівниками відповідних депутатських груп і фракцій.

 

     --------------

 

     Шановні депутати! Учора на вечірньому засіданні було прийнято рішення  про розгляд сьогодні питань порядку денного без розминки. Чи є зауваження до порядку денного на сьогодні? (Шум у залі). Одну хвилинку, спершу я оголошу його.

 

     Сьогодні пропонується  розглянути  проект Закону про списання заборгованості відкритого акціонерного товариства "АвтоЗАЗ" (друге читання). Тут має бути тільки голосування.

 

     Далі йдуть  чотири  проекти  законів,  пов'язаних із засобами масової інформації.

 

     Далі -  проект  Постанови  про  внесення  змін  до  Постанови Верховної  Ради  про  введення  в  дію  Закону про охорону прав на винаходи  і  корисні  моделі;   проект   Закону   про   проведення експерименту   по  управлінню  акціями,  які  належать  державі  у відкритому  акціонерному  товаристві   "Лисичанськнафтооргсинтез"; проект  Закону про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон;  проекти  законів  про  ратифікацію Договору  про дружбу і співробітництво між Україною та Іспанією та про ратифікацію Угоди  між  Україною  і  Федеративною  Республікою Німеччиною про співпрацю у справах осіб німецького походження, які проживають в Україні.

 

     Також пропонується  розглянути:  проект  Закону  про  порядок списання,     реструктуризації     заборгованості    суднобудівних підприємств;  питання про надання та вилучення  земельних  ділянок для несільськогосподарських потреб;  проект Закону про видобування і переробку уранових руд (доопрацьований).

 

     І за наявності часу пропонується  розглянути:  проект  Закону про  ратифікацію  Договору  про  надання  позики  між  Україною  і Міжнародним банком реконструкції та розвитку;

 

     проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих  актів щодо  сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій;  проект Закону про внесення змін до Закону про патентування  деяких  видів підприємницької діяльності; проект постанови про обрання народного депутата Звонаржа членом Комітету Верховної Ради  України;  проект постанови  про  підготовку  до ратифікації Європейської соціальної хартії;  проект постанови про  надання  згоди  на  притягнення  до кримінальної  відповідальності  депутата  Тернопільської  обласної ради Хаварівського;  проект  постанови  щодо  інформації  Кабінету Міністрів про стан справ у системі охорони здоров'я та перспективи її розвитку (тільки голосування);

 

     проект Закону  про  Вищу  раду  юстиції;  проект  Закону  про внесення  змін  до  Закону  про  судоустрій  і  проект  Закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

 

     Які є зауваження до порядку денного? 5 хвилин.

 

     Депутат Даниленко. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).  Дякую, шановний Олександре Олександровичу. А пропозиція в мене така.

 

     Шановні народні депутати,  колеги мої, друзі! Ми тут протягом півроку  вели  гостру  дискусію  на  предмет зменшення податкового тиску  на  підприємства  як  промисловості,   так   і   сільського господарства.  На  сьогодні  склалася  дійсно  критична ситуація з проплатою боргів до бюджету.  У  Глобинському  районі  Полтавської області напрацьовано матеріали,  які сьогодні роздані вам, шановні народні депутати.  Наш комітет пропонує прийняти коротку постанову про  надання  можливості  провести  на  базі  Глобинського  району Полтавської області експеримент,  дозволивши сільськогосподарським товаровиробникам  проплачувати  податок  натуроплатою.  Розрахунки свідчать, що це сприятиме зменшенню податкового тиску. А тому дане питання прошу внести до порядку денного.

 

     І коротко  ще  про  одне.  Хотів  би  попросити  вас,  щоб ми сьогодні буквально хвилину виділили на розгляд змін до Закону  про племінне тваринництво. Сьогодні це актуальне питання.

 

     Дякую за увагу і прошу підтримки, шановні народні депутати.

 

     ГОЛОВА. Голосується   пропозиція   депутата   Даниленка   про включення цих питань до порядку денного.

 

     "За" - 127.

 

     Запишіться, будь ласка, хто ще хотів би внести пропозицію.

 

     Опублікуйте список.

 

     Депутат Угаров.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый Председатель!  Уважаемые коллеги! Сегодняшняя повестка  дня  очень  насыщенная,  очень   напряженная.   Там,   в частности,  большой  блок  вопросов  посвящен  средствам  массовой информации.  Есть  и  проект  важного  экономического   закона   о Лисичанском нефтеперерабатывающем заводе.

 

     Я прошу    уважаемого   Председателя   постараться   провести заседание в соответствии с временным графиком,  который  указан  в повестке   дня,   с  тем  чтобы  сегодня  обязательно  рассмотреть законопроект  о  "ЛиНОСе"  во  втором  чтении.  Повестку   дня   я поддерживаю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чурута. Будь ласка.

 

     ЧУРУТА М.І.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ, Луганська область). Прошу передать слово депутату Кожушко.

 

     ГОЛОВА. Прошу, Олександре Михайловичу.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Ясинуватський   виборчий   округ,  Донецька  область).  Уважаемые коллеги!  Во вторник мы проголосовали за то, чтобы законопроект об электроэнергетике в третьем чтении рассматривать в пятницу. Но его почему-то в повестке дня нет. Зато есть законопроект о "ЛиНОСе". Я считаю,   что  законопроект  об  электроэнергетике  (там  осталось проголосовать пять статей) необходимо включить в  повестку  дня  и сегодня  проголосовать.  Нельзя  на  зимний  период оставлять наши предприятия без такого важнейшего закона.

 

     ГОЛОВА. Вашу пропозицію  зараз  голосувати  не  треба.  Можна записати  питання  в  розділ  "За наявності часу".  Готуйте,  будь ласка, будете доповідати. Ви роздали проект депутатам, підготували як потрібно? Якщо роздали, то проголосуємо.

 

     Депутат Карпачова. Будь ласка.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Алуштинський виборчий округ,  Автономна Республіка  Крим).  Шановні  народні  депутати!  Учора  в  порядку денному  стояло  питання  про  надання  згоди  на  притягнення  до кримінальної  відповідальності  депутата  Тернопільської  обласної ради  Хаварівського.  Я просила б у зв'язку з тим,  що встановлено процесуальні терміни розгляду таких справ (а ця справа знаходиться в прокуратурі Тернопільської області),  не гальмувати це питання і розглянути його сьогодні,  перенести з розділу "За наявністю часу" в основний перелік.

 

     І друге.  Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу! Колись Петро І прорубав вікно в Європу.  Вчора  парламент  України прорубав  цивілізовані  двері  в  Європу.  Вчора парламент України прорубав цивілізовані двері в Європу,  ратифікувавши  конвенцію  з прав людини. Але, на жаль, це відбулося без належного обговорення, і тому у наших колег виникли  справедливі  запитання  щодо  деяких статей  конвенції.  Учора  до мене підходили як представники лівих сил...

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.  ...Так і представники правих  сил  з  приводу цього питання. Хочу зазначити...

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович.

 

     Я прошу  вибачити,  зараз  вносяться  пропозиції  до  порядку денного.

 

     Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький  виборчий  округ,   Львівська   область).   Шановний Олександре  Олександровичу,  шановні  колеги депутати!  Я хотів би привернути нашу увагу до коректності в роботі із  законопроектами, які  голосуються  в сесійному залі і потім направляються на підпис Президенту і набувають чинності закону.

 

     У нас інколи трапляється, що норми законів, які ми приймаємо, не відповідають вимогам нашої Конституції.  Так сталося із Законом про Державний бюджет.  За кількома позиціями  він,  на  превеликий жаль,  не  відповідає Конституції України.  А одна із статей цього бюджету пішла на підпис Президенту в зовсім  іншій  редакції,  ніж та, що була проголосована в сесійному залі.

 

     Я хотів  би звернути увагу Олександра Олександровича на цю не зовсім тривіальну подію і сказати, що такі факти повинні діставати відповідну оцінку,  не кажучи вже про те, що помилки треба негайно виправляти.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Безперечно,  ви   праві.   Але   цю   колізію розглядали за моїм дорученням працівники Секретаріату і не знайшли переконливих  доказів  того,  що  повинні  були   підписати   іншу редакцію.  Підписано таку редакцію,  як це випливало із стенограми обговорення.

 

     Я розумію,   що   там   є   певні   невідповідності   вимогам Конституції,  ви  праві  щодо  цього.  Але  Президент має право не підписати або направити нам цю статтю із своїми зауваженнями.

 

     Я прошу, сядьте, будь ласка. Ви обирали керівництво Верховної Ради для того,  щоб ми вели засідання, але не в такий спосіб. Будь ласка, сідайте (Шум у залі).

 

     Я ще раз прошу!  Ну мало чого ви просили,  а інші? Погляньте, який список.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Поставте  на поіменне голосування.  Це ж моя пропозиція!

 

     ГОЛОВА. Добре, поставлю. Сідайте на місце.

 

     Ви розумієте,  я інколи поводжусь,  справді,  досить нервово. Але ж не можна, коли розглядається питання, щоб над головою стояли п'ять чоловік і регулювали процес.

 

     Є така пропозиція:  зараз поки що погодитися з цим  проектом, тим більше що тут ми не втнемо всього,  розумієте? Якщо дійдемо до якогось питання, то внесете пропозицію - і знімемо, немає проблем.

 

     У мене є ще така пропозиція.  У нас  учора  і  сьогодні  йшли переговори  з  урядом,  а  сьогодні  з  Президентом  була  розмова стосовно  Кіровоградського  гірничозбагачувального  комбінату.  Ви пам'ятаєте,  коли  розглядався  проект  бюджету,  з  цього питання зав'язалася дискусія,  і депутати не підтримали ідею  оподаткувати групу  підприємств  для  того,  щоб  закінчити  будівництво  цього комбінату.  А там використано півтора мільярда доларів, причому це зарубіжні   інвестиції,  за  які  несе  зобов'язання  держава.  На завершення будівництва ще потрібно невелику суму - 160  мільйонів, і  тоді  можна  буде  ввести  комбінат  і мати від нього прибутки. Знайдено варіант  використання  для  цього  позабюджетних  коштів. Президент  просить,  уряд  також,  і тому треба буде розглянути це питання.  Я просив би, коли проект надійде, внести його додатково. І комітети Суслова й Азарова підтримують цей варіант.

 

     Тому я  просив  би  з урахуванням цього моменту проголосувати перелічені питання,  бо серед них є кілька,  які  не  голосувалися раніше (Шум у залі). Почекайте! А потім, якщо будуть ще якісь нові питання, ми їх доголосуємо.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка (Шум у залі).

 

     "За" - 124.

 

     Ну тоді нехай іде так,  як це визначено... (Шум у залі). Я до вас  звертаюся,  шановні  полтавчани і Анатолію Степановичу (Шум у залі).  Я поставлю зараз на поіменне голосування.  Не  кричіть,  я відповім вам.

 

     Ви просите  внести  питання  про  експеримент,  розгляд якого потребує мінімум двох годин. Причому це розгляд у першому читанні, а  отже прийняти остаточне рішення сьогодні все одно не можна.  Це перше.

 

     Друге. Я обома руками за вашу пропозицію, за ваш експеримент. Тільки виникає запитання: де ж ви були півроку? (Шум у залі). Чому ви не внесли раніше цю пропозицію, а вона лише сьогодні виникла, і ні депутати,  ні комітети - ніхто не розглядав цього питання? (Шум у залі).

 

     Наполягав депутат  Степенко,  щоб  їхній   варіант   поіменно голосувати.  Хто  за  те,  щоб  поіменно?  Прошу  проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 85.

 

     Ставиться на поіменне голосування внесена пропозиція.

 

     "За" - 124. Не підтримується.

 

     Я прошу вас!  Одну хвилинку!  Не піднімайте більше рук. У нас надзвичайно  напружений  порядок  денний.  Крім того,  поза всяким сумнівом,  потрібно прийняти рішення про  ситуацію,  яка  склалася навколо  Київської  міської ради.  Мова йде не про розпуск,  а про доручення провести там  сесію  до  1  жовтня  і  вирішити  питання відповідно  до  закону.  Або  розпустити  її,  якщо  так  вирішать депутати.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію про  внесення  до  порядку денного проекту постанови Верховної Ради про ситуацію, що склалася навколо  Київської  міської   ради   народних   депутатів.   Прошу підтримати. Без нас ніхто цього питання вирішити не може.

 

     "За" - 182.

 

     Не голосують 100 чоловік. Будь ласка, голосуйте. Проголосуйте хоч і "проти", тоді у вас буде совість чиста.

 

     "За" - 210.

 

     Прохання ще раз. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 206.

 

     Депутат Бондаренко   наполягає,   щоб   ще    раз.    Давайте підтримаємо. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Наполягають депутати,  і  я  зобов'язаний ще раз поставити на голосування.

 

     "За" - 219.

 

     -------------

 

     Розглядається питання  про   проект   Закону   про   списання заборгованості відкритого акціонерного товариства "АвтоЗАЗ" (друге читання).

 

     Роман Петрович Безсмертний має слово. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній  Раді  України  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні  народні депутати!  Ми  з вами це питання розглядаємо вже в котрий раз.  І, мабуть,  усі тут пам'ятають,  що кожного  року  ми  розглядали  цю проблему  і  вирішували питання списання заборгованості державному бюджету акціонерного товариства "АвтоЗАЗ".

 

     Це стало  майже  закономірністю,  і  тепер  зрозуміло,  що  в загальному  режимі,  на  загальних  умовах,  які  ми  застосовуємо абсолютно до всіх підприємств, проблему вирішити неможливо. Я хочу звернутися  до вас від імені Президента України Леоніда Даниловича Кучми.  Він  сьогодні  попросив,  щоб  ми  з  вами  підтримали  цю пропозицію.  Ряд обставин зумовлюють необхідність прийняття такого рішення.  Боротьба різних  конкурентних  сил  за  цей  проект,  що тривала протягом останнього року, вилилася і на сторінки преси. По суті,  у пресі ведеться вже політична боротьба,  і підтекстом цієї політичної  боротьби є економічні мотиви.  Тому все це не могло не позначитися на обговоренні цієї проблеми і в залі.  Але я  ще  раз наголошую  на  тому,  що  вирішити  це питання на загальних умовах просто неможливо.

 

     Не можна і не слід сьогодні  боготворити  і  дії  керівництва підприємства.  Є  приклади  закупівлі  комплектуючих матеріалів за кордоном.  Але це не свідчить про те, що питання не можна вирішити в такому порядку,  як ми сьогодні його окреслили. Тому я звертаюся до вас від імені Президента України  з  проханням  підтримати  цей проект.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Ще   раз  привертаю  вашу  увагу  до  суті вчорашньої дискусії.  Розглядається проект,  внесений Комітетом  з питань  фінансів  і банківської діяльності.  Віктор Іванович учора аргументовано  довів,  що  будь-які  зміни  до  цього  проекту  не вирішують  принципового  завдання  -  фінансового,  так би мовити, очищення підприємств перед зміною,  скажемо  так,  форми  відносин власності на цьому підприємстві.

 

     Тобто для   того   щоб   акціонувати  підприємство  з  участю зарубіжних інвесторів,  ми повинні розчистити борги. Якщо цього не станеться,  ми повинні будемо погасити борги за рахунок бюджету, і тоді частка держави там зменшиться катастрофічно.

 

     Тому в нашій волі підготуватися до цього етапу саме так.  Але не  можна  залишати  й  боргів  перед  Фондом  соціального захисту інвалідів,  про що вчора теж ішла дискусія,  бо вони так чи інакше будуть  компенсовані тільки з державного бюджету.  Тим більше,  що вже зрозуміло,  що найближчими роками, якщо все залишиться так, як є, від цього підприємства ніяких надходжень до бюджету не буде.

 

     Тому я ще раз ставлю на голосування проект закону,  який вніс Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності.  Кабінет Міністрів  його підтримує,  і Президент теж просить вас підтримати цей проект.

 

     Прошу проголосувати й підтримати.

 

     "За" - 204.

 

     Депутат Степанов. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ, Луганська область). Спасибо. Я хотел бы, уважаемые депутаты,  прежде всего сказать Роману Петровичу,  что этот вопрос не политический,  а чисто экономический.  Правильно было отмечено, что  мы  уже  не  впервые  этот  вопрос рассматриваем,  но никакой ответственности нет. Что будет, если эти долги будут списаны?

 

     Александр Александрович,    я    представил    свой    проект постановления  Верховной  Рады и предложение об изменении статьи 3 этого законопроекта. О чем идет речь?

 

     По постановлению.   Кабинет    Министров    или    Минмашпром обязательно должны сказать, что будет после списания долгов, какие меры будут приняты по эффективному хозяйствованию на этом заводе.

 

     И относительно компенсации этих долгов. Что будет в 1998 году

-  это бабушка надвое гадала.  Поэтому я предлагаю,  чтобы Кабинет Министров  компенсировал  в  1997  году  эти  долги   Министерству социальной  защиты  и  Министерству  по чрезвычайным ситуациям.  В бюджете есть  статьи  "інші  витрати",  есть  резервный  фонд.  14 миллионов гривень - это не такие уж громадные деньги.

 

     Если мои   поправки   будут  учтены,  я  проголосую  за  этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Ми знову йдемо по колу.  Петре Степановичу, шановний, пригадайте,  як  ми два роки тому за вашим наполяганням розглядали питання щодо "Луганськтепловоза". Тоді, виявляється, можна було, а тепер - не можна. Дивна позиція.

 

     Будь ласка, Василю Миколайовичу.

 

     ГУРЕЄВ В.М.,  міністр машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України. Шановні депутати! Стосовно до того, що  буде  після  списання  боргів.  По-перше,  це дасть можливість відновити виробництво на "АвтоЗАЗі" власного легкового  автомобіля "Таврія",  який випускався протягом багатьох років.  По-друге,  це дасть можливість модернізувати  "Таврію",  зробити  для  інвалідів зручнішу машину,  адже в країнах СНД іншої машини для інвалідів не випускається.

 

     Враховуючи ситуацію, яка склалася на підприємстві, його борги перед бюджетом, уряд і керівництво підприємства не можуть сьогодні нічого зробити, тому що підприємство задушено боргами.

 

     І сьогодні не йдеться про залучення  інвестора.  Ідеться  про перший  крок,  який  ми  повинні  зробити для того,  щоб відновити виробництво,  а потім ставити питання,  що треба робити, щоб пішло інвестування.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Суслову.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська область). Уважаемые депутаты! Камень преткновения - это предложение о списании задолженности предприятия  в  14  миллионов гривень  за  поставку  автомобилей  перед Министерством социальной защиты и Министерством по чрезвычайным ситуациям.

 

     Сейчас мы дополнительно переговорили с министром и директором завода.  Они соглашаются на то,  чтобы не списывать эту часть,  то есть  есть  предложение   депутатов   Степанова   и   Єльяшкевича. Соответственно  и  статья 3 проекта закона изымается,  так как она теряет смысл в этом случае.

 

     А поскольку  эта  задолженность  не  будет  списана,  то  как реально  ее  компенсировать,  чем  покрыть  - об этом будет особый разговор,  к нему надо и специально подготовиться.  Если это нужно для  принятия  закона,  давайте с учетом этой поправки проголосуем проект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ягоферов.

 

     СУСЛОВ В.І.  То есть учитывается поправка депутатов Степанова и Ельяшкевича.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ягоферов.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Артемівський  виборчий  округ, Луганська область).  Уважаемый Александр Александрович,  уважаемые народные депутаты! Я думаю, что проект этот нужно поддержать.

 

     Я долго думал над тем,  какие же слова найти для того,  чтобы убедить вас и вы всетаки поддержали проект.  Вот представьте себе, что у каждого из вас есть  миллион  долларов,  который  вы  готовы вложить  куда-то  у нас в стране,  чтобы получить прибыль и чтобы, естественно,  развивалась страна.  Скажите, кто из вас вложит этот миллион   в   "АвтоЗАЗ"?   Или  в  "Лугансктепловоз"?  Это  только сумасшедший может сделать.

 

     Обратите внимание,  сколько мы  уже  реструктуризаций  долгов провели,  сколько кредитов давали, сколько поддержек, так сказать, оказывали, а дело-то не продвигается.

 

     И если сегодня фирма берет  на  себя  риск  организовать  там производство,   вложив   собственные   деньги,   и   реализовывать продукцию,  то,  конечно,  для нас это выход.  Единственный выход! Никакой банк и никто и никого тут не поддержит.

 

     Тот закон  о  реструктуризации  долгов,  который  мы приняли, конечно (Виктор Иванович  знает  об  этом),  никакой  проблемы  не решит.  Просто  тот  закон  дал возможность тем,  кто находится на грани между пропастью и, так сказать, жизнью, стать на ноги. А все остальные будут тонуть.

 

     Поэтому я предлагаю поддержать, у нас просто нет другого пути (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутате  Ландик,  ну  чому  ви  кричите?   Валентине Івановичу! (Шум у залі). Та тому, що він раніше підняв руку (Шум у залі).

 

     Депутату Ландику надається слово.

 

     ЛАНДИК В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Донецька область).  Уважаемый Александр  Александрович,  уважаемые народные  депутаты!  Я  на  100  процентов  за то,  чтобы провести реструктуризацию,  на 100 процентов за то, чтобы списать эти долги "АвтоЗАЗу".  Но мы говорим о том, что экономика не может работать, и тот закон,  который мы приняли, - это мизер, это всего-навсего 7 процентов. Невозможно же работать!

 

     Поэтому я  прошу  дать указание депутатам Суслову и Азарову в течение   лета   подготовить   нечто    аналогичное    для    всей промышленности, и особенно для машиностроительного комплекса.

 

     Повторяю: я  за  "АвтоЗАЗ",  но  не  надо  забывать  о других предприятиях. Вот, что я хотел сказать.

 

     ГОЛОВА. Валентине Івановичу,  правильно ви говорите,  але  це уряд повинен зробити, а ми підтримаємо.

 

     Можна проголосувати?

 

     Ставлю на  голосування  проект  закону  з поправкою депутатів Степанова і Єльяшкевича. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 235. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ___________________

 

     Проект Закону  про   державну   підтримку   засобів   масової інформації  та  соціальний  захист  журналістів  (друге  читання). Доповідає депутат Ткаченко.

 

     ТКАЧЕНКО С.К.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової інформації  (Мелітопольський  виборчий  округ,  Запорізька область).   Шановні   народні   депутати!   Комітет  законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової  інформації  вдячний вам  за те,  що ви не лише активно обговорювали цей законопроект у першому читанні...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!

 

     Я прошу голів комітетів і фракцій зібратися об  11  годині  у мене в кабінеті.

 

     Будь ласка.

 

     ТКАЧЕНКО С.К.   ...А   й   взяли   активну   участь   в  його доопрацюванні.  До  комітету  надійшло  понад  200  пропозицій   і зауважень.  Ви  справедливо  наголошуєте  на  тому,  що якщо ми не захистимо засоби масової інформації на державному рівні,  якщо  не поставимо  їх у приблизно рівні умови виживання і утвердження,  то про  свободу  слова  годі  буде  й  говорити.  Тоді  буде  свобода грошового мішка та чужого інвестора.

 

     Враховуючи ваші пропозиції,  ми розширили пільги практично на всі вітчизняні  засоби  масової  інформації,  крім  рекламного  та еротичного  спрямування.  Фінансова  підтримка передбачається лише адресна і тільки за умов,  визначених статтею 3,  що значною мірою ускладнить   можливість  підкупу  засобів  масової  інформації  та марнотратство на їх утримання.

 

     Враховуючи, знову  ж  таки,  ваші  пропозиції,  у  вітчизняне законодавство   вводиться  такий  термін,  як  "опозиційний  засіб масової інформації".  Враховано  також  пропозицію  не  створювати фонду  підтримки  засобів масової інформації,  оскільки такі фонди скомпрометували себе корумпованістю, нездоровим протекціонізмом.

 

     Замість створення фонду пропонується окремим рядком у бюджеті передбачити   кошти,   які   будуть   використовуватися  з  відома відповідного  комітету  Верховної  Ради.  Регулюється   тариф   на розповсюдження друкованих засобів масової інформації.  Конкретніше виписано питання захисту журналістів і засобів масової  інформації в цілому.

 

     Одне слово, враховано більшість ваших пропозицій і зауважень. Тому я пропоную приступити до постатейного розгляду  законопроекту у другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, тут 181 поправка. Практично всі або майже всі враховано.  У когось із авторів  поправок  є  принципові незгоди? Немає.

 

     Можна проголосувати  в цілому законопроект у другому читанні? Я ставлю його на голосування. Будь ласка.

 

     ТКАЧЕНКО С.К.  Комітет просить підтримати, оскільки й справді враховано буквально всі поправки.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 184.

 

     Будь ласка, оголосіть, нехай зайдуть до залу всі депутати.

 

     Голосується в  другому  читанні  проект  Закону  про державну підтримку  засобів  масової  інформації   та   соціальний   захист журналістів. Автори поправок не наполягають на переголосуванні тих із них,  що не одержали потрібної підтримки. Комітет вважає, що це потрібний закон і його треба прийняти.

 

     Іде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     ТКАЧЕНКО С.К. Дякую.

 

     ______________________

 

     ГОЛОВА. Розглядається  проект  Закону про порядок висвітлення діяльності  органів   державної   влади   та   органів   місцевого самоврядування засобами масової інформації.

 

     Понеділко Віктор Іванович. Прошу.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,   голова   Комітету  Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації    (Орджонікідзевський   виборчий   округ,   Запорізька область).  Шановні колеги!  На виконання доручення Верховної Ради, пропозицій  Президента  про  розробку проекту відповідного закону, який ми з вами назвали "Про порядок висвітлення діяльності органів державної  влади  та  органів  місцевого самоврядування",  комітет підготував  такий  проект.  У  першому  читанні  він  пройшов  тут нормальне обговорення.  Я не хочу затягувати час,  а навпаки, хочу зекономити його для розгляду  наступних  питань.  Скажу  лише,  що надійшло  85 пропозицій і зауважень,  60 з них враховано повністю, частково - 7. Решту відхилено з різних причин.

 

     Я пропоную відразу перейти до постатейного голосування.

 

     ГОЛОВА. Чи є у авторів зауважень -  тих,  які  не  підтримані комітетом, - пропозиції щодо переголосування? Немає.

 

     Була пропозиція підтримати проект у цілому?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І. Якщо можна, то прошу, шановні.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень?

 

     Будь ласка,  підтримайте тоді цей проект шляхом голосування в другому читанні. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 2О2.

 

     Я ще раз  нагадую:  голосується  проект  Закону  про  порядок висвітлення   діяльності   органів   державної  влади  та  органів місцевого самоврядування в засобах масової інформації.

 

     Іде голосування. Прошу.

 

     "За" - 251. Рішення прийнято.

 

     ____________________

 

     Проект Закону  про  Суспільне  телебачення  і   радіомовлення України (друге читання). Віталій Федорович Шевченко доповідає.

 

     І проект Закону про внесення змін до Закону про телебачення і радіомовлення. Теж друге читання.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації  (Фастівський  виборчий   округ,   Київська   область). Шановний   Голово,   шановні   колеги,   шановні   радіослухачі  і представники засобів масової комунікації! На ваш розгляд вноситься серйозний проект Закону про Суспільне телерадіомовлення України. І другий законопроект:  про внесення змін  до  Закону  про  радіо  і телебачення.  Це,  власне кажучи,  зміни,  які викликані наступним ухваленням Закону про Суспільне телебачення і радіомовлення.

 

     Цей проект  розглянуто  в   комітеті,   усі   зауваження   та пропозиції, які надійшли, уважно вивчено, жодна не залишилася поза увагою.

 

     Незважаючи на те,  що,  здавалося б, проект було підготовлено добре,  що він короткий, компактний, містить чіткі юридичні норми, депутати допомогли внести останні штрихи,  і ми вважаємо,  що  цей проект як добротно підготовлений може бути схвалений в остаточному вигляді.

 

     Єдине, що я до цього хотів  би  додати.  Законопроект  здобув дуже  схвальну  оцінку,  причому не лише в нас,  а й у фахівців за кордоном, які розцінюють його як один з важливих нормативних актів у сфері облаштування інформаційного простору, на рівні тих, які ми вже  прийняли,  -  про  пресу,  про  радіо  і   телебачення,   про інформацію.  Він  цілком  відповідає  міжнародним міркам щодо цієї сфери суспільного життя.

 

     Пропонується прийняти цей проект закону в цілому.

 

     ГОЛОВА. Зверніть  увагу,  що  тут  враховано   всі   поправки депутатів.

 

     Депутате Лавриненко, ваша не врахована? Будь ласка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики і  судово-правової  реформи  (Глухівський виборчий округ,  Сумська область). Олександре Олександровичу, я не бачу порівняльної таблиці з  пропозиціями  народних  депутатів,  у тому  числі  й  моєю.  Я  знаю,  що  багато депутатів вносили свої пропозиції, але комітет, я так зрозумів, довільно обмежив строк, і тому  не  враховано багато поправок,  до того ж суттєвих поправок. Треба,  щоб комітет ці поправки розглянув,  вніс їх до таблиці.  А потім - голосувати. Як же так?

 

     ГОЛОВА. Сьогодні цього не підготують,  по-перше.  А по-друге, це рішення Верховної Ради,  а не комітету.  Верховна Рада доручила внести на розгляд цей документ на цьому тижні.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф. Але ж не розглянуто пропозицій депутатів.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Дозвольте, я відповім.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Ваші  пропозиції  розглянуто,  як і пропозиції інших депутатів (вони в мене містяться ось тут,  у папці),  і  всі враховано,  у  тому  числі й ваші.  А взагалі ваші пропозиції - це справді добротна робота, причому окрім поправок ви пропонуєте ще й мережи мовлення.

 

     Якщо ми зараз приймемо рамковий,  концептуальний закон, який, у  принципі,  відкриває  шлях  створенню  цього  особливого   виду телебачення   (причому   в   ньому   розкрито   механізми,  як  це робитиметься нами,  Верховною Радою,  відповідно  до  наданих  нам Конституцією  прав),  то ваш матеріал на тому етапі може бути дуже цінним.

 

     І ще одне стосовно ваших поправок.  Справа в  тому,  що  ваші поправки  концептуально  вступають  у  суперечність  з тим,  що ми прийняли в першому читанні. Що я маю на увазі?

 

     Ви змішали  два   поняття   -   "суспільне   телебачення"   і "громадське  телебачення".  Ви  спираєтеся  на  принцип  утворення нового виду телебачення у формі закритого акціонерного товариства. Це є неприйнятним,  оскільки ми сьогодні творимо справді відкрите, суспільне,  загальнодоступне   телебачення,   яке   базується   на загальнонаціональних  принципах,  є власністю українського народу, так само,  як земля, ефірний простір тощо, і має цілком громадські інституції  управління.  Тому ідея створення такого телебачення на засадах  закритого  акціонерного  товариства  неприйнятна,  як   і акціонерного  товариства взагалі.  У цього телебачення засновників бути не може!

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  Миколо Федоровичу,  зважаючи на те,  що  це рамковий,  концептуальний  закон,  не  наполягати.  А  в наступних законах ваші пропозиції будуть використані...

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Так,  так,  безумовно,  то справді дуже цікаві пропозиції, їх треба обов'язково в подальшій роботі врахувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавриненко. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Шановний  доповідачу!  Справа в тому,  що ви посилаєтеся не на мою поправку, а на поправку групи депутатів. Моя поправка якраз виходить з того чинного закону.  І на розвиток того закону якраз і внесено питання, ініційоване вами.

 

     Я так зрозумів,  що ви поспішали,  в суть  моїх  поправок  не вникли і враховуєте їх тільки частково.  Вчитайтеся, будь ласка, в те,  що  запропоновано  мною  до  проекту  Закону  про   Суспільне телебачення і радіомовлення.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Федоровичу,  іде друге читання законопроекту. Зачитайте свої пропозиції, і я поставлю їх на голосування.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я розумію  ваше  зауваження.  Повірте,  ми  не поспішали,  ми  мали  можливість дуже серйозно опрацювати будь-яку поправку,  яка надійшла до комітету. Комітет прийняв редакцію, яку сьогодні внесено на розгляд Верховної Ради. Ну, можна, зрештою, ще раз подивитися...

 

     ГОЛОВА. Ви  наполягаєте  на  голосуванні  поправки?  Ні,   не наполягає.

 

     Я ставлю в цілому законопроект на голосування.

 

     "За" - 206.

 

     Депутат Кириченко  звернувся з такою запискою:  "Прошу надати слово,  оскільки  мною  внесено  проект   Закону   про   Суспільне телебачення і радіомовлення".

 

     Я нагадую,  Сергію  Олександровичу,  що  розглядається проект закону в другому читанні.  Тому мова може йти тільки про конкретні зауваження до конкретних пунктів закону,  а не інша концепція,  не інший законопроект.

 

     Я ще раз переглянув порівняльну таблицю,  ваших поправок  тут немає.  Тому  в мене і підстав немає виділяти вас з-поміж бажаючих висловитися.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Це  подано  вами  як   окремий   законопроект. Очевидно, щодо нього є відповідна процедура.

 

     КИРИЧЕНКО С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Комсомольський виборчий округ, Херсонська область). Шановні народні депутати! Під виглядом так званого Народного телебачення...

 

     ГОЛОВА. Суспільного телебачення.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Під виглядом Суспільного  телебачення,  якому надається  статус  так  званого народного...  І шановний доповідач каже,  що  треба  робити   його   тільки   відкритим   акціонерним товариством...   Вибачте,   я   вам   нагадаю  приклад  з  газетою "Известия".  Було створено відкрите акціонерне товариство.  Одного дня  два спритних ділки прийшли з коробом від телевізора і за один день викупили більшість,  левову частку, акцій трудового колективу відкритого акціонерного товариства.

 

     Потім довгий  час  ніхто  не  знав,  кому  ж  належить газета "Известия".  А  згодом,  коли  було   оголошено   загальні   збори акціонерного товариства,  то виявилося,  що власниками цієї газети стали дві "круті" банківські структури,  які й підім'яли під  себе цей засіб масової інформації.

 

     Є такі   принципові   речі,  які  дійсно  створюють  гарантії рівності можливостей для доступу  до  цього  загальнонаціонального засобу  масової  інформації.  Маю  на  увазі  принципи,  визначені Законом про внесення змін і доповнень до Закону про телебачення  і радіомовлення від 16 лютого 1996 року.  Пригадуєте, коли ми з вами тут 313 голосами подолали вето Президента.

 

     Там є  дві  принципові  речі.  Вони  стосуються   Суспільного мовлення і статусу національної компанії. Про що йдеться?

 

     Перше. Жоден  із  засновників не може мати більше 10 часток у статутному фонді,  тобто  передбачено  неможливість  монополізації впливу когось із засновників.

 

     А в проекті закону,  який проголосовано 3 липня, цього немає, шановні колеги!  Немає!  А це створює загрозу того,  що  з'явиться один монопольний власник.

 

     Друге. Під Суспільне мовлення мало бути передано по одному із загальнонаціональних каналів телерадіомовлення,  чим  передбачався високий   статус  і  гарантія  звернення  до  кожного  громадянина України.

 

     Третє. Рішення про  створення  телерадіокомпанії  Суспільного мовлення  приймає  саме  Верховна  Рада.  Тобто  їй  дається право визначати,  хто ж буде засновниками.  І тому ми не можемо "кота  в мішку" приймати.

 

     І четверте.  Нагляд  за  діяльністю  Суспільного мовлення має здійснювати  громадська  рада,  склад  якої  також  затверджується парламентом України.

 

     Шановні народні депутати! Власне, Регламент не був дотриманий тому,  що не всі пропозиції було включено.  Треба  обов'язково  це питання...

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановний депутате Кириченко, справа в тому, що ми,  мабуть,  ведемо мову про абсолютно різні речі,  і ви в даному разі говорите про якийсь інший закон.

 

     Ми сьогодні запропонували справді суспільне телебачення,  яке є  власністю українського народу і не має ніяких засновників.  Про що ви говорите?  Немає ніяких засновників,  і не може бути  ніяким акціонерним товариством.  Ми сьогодні формуємо вільне телебачення, не залежне від держави,  не  залежне  від  виконавчої  влади,  яке слугуватиме суспільству.  І в преамбулі ми проголошуємо:  "З метою задоволення   потреб   суспільства   в   оперативній   інформації, забезпечення   плюралістичного  характеру  мовлення,  зважаючи  на національні традиції, морально-етичні принципи українського народу створюється   система   суспільного  телебачення  і  радіомовлення України..."

 

     І далі в десяти статтях ми виписали саме ті принципи, про які ви зараз говорили і хочете,  щоб їх дотримувалися при використанні нашого інформаційного простору. Ми створюємо телебачення, яке буде непідвладне   будь-якій  владі  і  де  державні  гроші  не  будуть використовуватися  ніяким   чиновником   виходячи   з   політичної кон'юнктури, для одурманювання людей і так далі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Понеділко. І будемо голосувати. Запросіть людей до залу.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Шановні  колеги,   я   дуже   уважно   вивчив пропозиції, внесені депутататом Кириченком. На мою думку, він щось добряче переплутав.  То зовсім інший закон, зовсім інша концепція. Мова йде у завуальованому вигляді про той самий гурт,  який уже не раз згадувався в різних документах.  Те,  що він  пропонує,  -  це закрите акціонерне товариство. Тим часом закон, проект якого зараз обговорюється,  концептуальний.  Це  не  прийняття   рішення   про створення  уже  зараз  якогось  каналу.  Це  те,  що  ми називаємо концепцією  розвитку  телебачення,   роздержавлення   телебачення, підпорядкування його суспільству. І нічого іншого.

 

     Тому пропозицію депутата Кириченка як законодавчу ініціативу, як  проект  самостійного  закону  вже  зареєстровано   у   секторі реєстрації законопроектів.

 

     Я пропоную  це  проголосувати,  включити до порядку денного і розглядати окремо.

 

     Прохання прислухатися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    прошу    підготуватися    до голосування.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Матимемо кращий закон із тих, що ми створили з питань інформації за п'ять років.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект Закону про Суспільне телебачення і радіомовлення України. Голосуємо.

 

     "За" - 193.

 

     Анатолію Федоровичу,  голосуйте.  Будемо  голосувати  скільки треба, головне, щоб прийняти. Голосуємо.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Прохання підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувать доти, поки не приймемо.

 

     "За" - 250.

 

     Спасибі.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Федоровичу, вам спасибі.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. І прохання прийняти другий закон - про внесення змін  і  доповнень  до Закону про телебачення і радіомовлення.  Це чисто формальний акт - вносимо поправку, зумовлену щойно прийнятим нами  Законом про Суспільне телебачення і радіомовлення.  Прохання підтримати, і спасибі вам за розуміння. Ми сьогодні справді робимо дуже добру справу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 245.

 

     Спасибі.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Спасибі велике.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам спасибі.

 

     -------------

 

     Слухається проект    Закону    про   запровадження   статутів Національної телекомпанії та Національної радіокомпанії. Доповідає депутат Аксененко.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Лутугинський   виборчий  округ,  Луганська область).   Шановні   народні   депутати!   Шановний    Олександре Миколайовичу!  Усі  зауваження  до законопроекту про запровадження статутів  Національної  телекомпанії   України   та   Національної радіокомпанії України, які надійшли, враховано.

 

     У процесі роботи на пропозицію Віктора Лаврентійовича Мусіяки ми дійшли висновку,  що цей закон  повинен  мати  назву  -  "Закон України   про  Національну  телекомпанію  України  та  Національну радіокомпанію України".  Але з технічних причин у  правій  колонці залишилася стара назва, хоча в середній колонці зауваження Мусіяки враховано. Це чисто технічна помилка.

 

     Закон треба  приймати  ще  й  тому,  що  без  нього  не  буде розпочато  бюджетного фінансування Міністерства інформації України та Держтелерадіо України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Підтримують у другому читанні всі?

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Юрій Анатолійович не встиг проголосувати.  Будь ласка, ще раз голосуємо. Адже ми домовилися голосувати, поки не приймемо.

 

     "За" - 262.

 

     Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     -------------

 

     Про охорону  прав  на  винаходи  і корисні моделі.  Доповідає Глухівський Лев Йосипович. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область). Фракція Народного руху. Шановні колеги народні депутати!  Чому  виникла  необхідність  внести  зміни до Постанови Верховної Ради,  прийнятої 23 грудня 1993 року, про введення в дію Закону України про охорону прав на винаходи і корисні моделі?

 

     Справа в тому, що в грудні 1993 року Законом про охорону прав на  винаходи  і  корисні  моделі  було  запроваджено   так   звану перевіркову систему видачі патентів.  Це означає, що патенти мають видаватися після проведення експертизи по суті,  тобто  грунтовної експертизи.  Але в 1993 році Україна не була готова проводити таку експертизу  через  відсутність  необхідної  патентно-інформаційної бази.  І  тому  постановою  Верховної Ради від 23 грудня 1993 року було   доручено   до   1   липня   1997   року    створити    таку інформаційно-довідкову базу, а на період до її створення дозволено видавати патенти на 5 років без проведення експертизи  по  суті  - так  звані  "короткі" патенти.  Тим самим тією постановою фактично було запроваджено змішану систему видачі патентів, коли можна було видавати як патенти "довгі" - 20-річні після проведення експертизи по  суті,  так  і  "короткі"  -  5-річні  патенти  без  проведення експертизи по суті.

 

     Якщо ми   продовжимо   термін   можливої   видачі  "коротких" патентів,  то в  нас  припиниться  з  1  липня  1997  року  видача "коротких" патентів.

 

     Кабінет Міністрів  в  особі  Держпатенту  звернувся до нас із пропозицією,  щоб у  постанові,  прийнятій  у  грудні  1993  року, замість слів "до створення необхідної патентно-інформаційної бази" (це пункт 3,  текст є у вас на руках) записати:  "до 1 липня  1998 року",  тобто фактично ще на рік продовжити змішану систему видачі патентів.

 

     З чим це пов'язано?  Досвід показав,  що  в  нинішніх  умовах досить  ефективним  виявився  "короткий"  патент і змішана система видачі патентів Україні підходить якнайкраще.  Але для того щоб ця система в нас закріпилася,  треба внести необхідні зміни до Закону про охорону прав на винаходи і корисні моделі. На підготовку таких змін  Держпатенту  потрібен  час.  А поки що наш комітет вважає за доцільне прийняти пропозиції Держпатенту про  те,  щоб  продовжити дію  змішаної  системи  видачі  патентів  до 1 липня 1998 року,  і пропонує вам проголосувати за це.

 

     Ідеться про те,  щоб у пункті 3 постанови слова "до створення необхідної  патентноінформаційної бази патенти України на винаходи можуть видаватися без проведення  експертизи  заявок  по  суті  на строк  до  5 років" замінити словами "до 1 липня 1998 року патенти України на винаходи можуть видаватися  без  проведення  експертизи заявок по суті на строк до 5 років".

 

     Ще раз кажу, що наш комітет підтримав це клопотання. Водночас він  звертається  до  Кабінету  Міністрів  України   з   проханням своєчасно  підготувати зміни до Закону України про охорону прав на винаходи і корисні моделі, щоб можна було розглянути і прийняти їх до зазначеного терміну.

 

     Я пропоную  прийняти  внесену пропозицію щодо зміни постанови Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до  депутата  Глухівського?   Є зауваження.

 

     Депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська  область).  Краще продовжити  термін  дії  до 31 жовтня наступного року,  оскільки у Верховної Ради до 1 липня будуть  інші  проблеми.  І  якщо  раптом доведеться розглядати це питання... Це буде недоречним...

 

     А до 31 жовтня - цілком нормальний термін.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Ваша  пропозиція  є  цілком  нормальною.  Я вважаю,  що якщо Верховна Рада пристане  на  неї,  то  комітет  не заперечуватиме.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауважень більше немає?

 

     Ставлю на голосування з урахуванням поправки депутата Носова. Прошу голосувати.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     Слухається питання   про   проект   Закону   про   проведення експерименту   по  управлінню  акціями,  які  належать  державі  у відкритому  акціонерному  товаристві   "Лисичанськнафтооргсинтез". Доповідає Угаров Геннадій Юрійович.

 

     Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемый   президиум!   Уважаемые  коллеги!  В процессе  работы  над   законопроектом   поступили   замечания   и предложения депутатов,  которые в большинстве своем учтены.  Очень серьезная работа  была  проведена  и  по  замечаниям  юридического отдела (которые тоже изложены в таблице), они учтены.

 

     Я предлагаю принять закон и тем самым дать возможность нашему бюджету сэкономить 150  миллионов  гривень.  Не  перекладывать  на плечи  бюджета  эту  тяжесть  и  вместе  с  тем  дать  возможность нормально  работать  и  этому  заводу,   и   нефтеперерабатывающей промышленности Украины в целом.

 

     Просьба проголосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до депутата Угарова? Я розумію, що це друге читання, але Кожушко, голова комітету, просить слова.

 

     Будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые коллеги,  я обращаю ваше внимание  на то, что ни у кого из депутатов нет этого законопроекта...

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Почему?  В  понедельник раздавали.  Зачем вы так говорите?

 

     КОЖУШКО О.М.  Его на сегодня в план не включали.  Депутаты не потому  не взяли его,  что не хотели,  а в плане на пятницу его не было. Это первое.

 

     Второе. Вы помните,  что в первом чтении был  принят  вариант слово в слово все статьи на основе предложенной мною поправки.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Поэтому он и был принят!

 

     КОЖУШКО О.М. Сегодня мы рассматриваем окончательную редакцию, но возвратились к тому варианту,  который предлагал товарищ Угаров и  который не был принят большинством народных депутатов.  То есть законопроект, принятый в первом чтении, переделан.

 

     Я прошу по всем статьям,  которые мы проголосовали  в  первом чтении,  предоставлять мне слово для пояснения как автору,  потому что в первом чтении принят на 100 процентов  мой  законопроект,  а этот не голосовали, но возвратились к нему снова.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемый   Александр   Михайлович,   уважаемые депутаты!  Я хочу сказать следующее.  В этой таблице  очень  много поправок  под моей фамилией не потому,  что я такой умный,  хотя и это есть,  а потому что мы очень серьезно работали над замечаниями юридического  отдела.  Концепция  закона  сохранена полностью,  до последней  буквы,  и  то,  о  чем  говорит   уважаемый   Александр Михайлович, не соответствует действительности.

 

     В проект  внесены  поправки юридического отдела,  потому что, извините,  в  первом  чтении  было  принято  такое  "безглуздя"... Поэтому  надо было доработать,  не оставлять "безглуздя" на второе чтение.  Есть   все-таки   определенные   юридические   нормы,   в соответствии с которыми и выписан наш законопроект.

 

     Я вам  хочу  сейчас  сказать,  что  та точка зрения,  которой придерживается Александр Михайлович,  означает непринятие никакого решения. Что получается в таком случае? Вам были розданы обращения депутатов о включении вопроса в  повестку  дня  и  ряд  документов Кабинета Министров,  в которых господин Минченко - государственный министр (неизвестно какой страны,  уж точно не Украины,  я  думаю, что даже не России) настаивает на том, чтобы 150 миллионов гривень переложить на государственный бюджет.

 

     Сказать вам,  откуда будуть брать эти 150 миллионов  гривень? Из самых незащищенных статей.  Речь идет о компенсации сбережений, о ряде других социальных выплат. Этого допустить нельзя. Если есть предложение без потерь для госбюджета восстановить этот завод,  то надо это предложение принимать.

 

     Уважаемые депутаты!  Документ  доработан  очень  серьезно   и научноэкспертным отделом, и юротделом, и всеми депутатами, которые заинтересованы в его  принятии.  Поэтому  у  меня  к  вам  большая просьба - проголосовать его и сегодня принять.

 

     Спасибо.

 

     Он раздавался  3  июля  1997  года.  Он  был  в повестке дня, Александр  Михайлович.  И  вчера   Александр   Александрович   дал поручение включить его на сегодня. Нет, ну что это за истерика!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію Юрійовичу, я прошу, не треба. Він голова комітету, він, як і ви, народний депутат.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Нет, я уважаю, но это же не дает права...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку!  Шановні колеги,  ми  повинні  цей законопроект  розглядати  у  другому читанні.  Є процедура другого читання.  Давайте з цього і виходити.  Голова комітету  наполягає, щоб іти по статтях - будемо йти по статтях. Що тут незрозуміло?

 

     Тому давайте  спочатку.  Назва закону.  Є зауваження?  Немає. Ставлю на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать. Это в соответствии с законом.

 

     "За" - 173.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До назви закону є зауваження.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги!  Название  закона   дано   в соответствии с замечаниями юридического отдела...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Стаття 1. "Метою цього закону є визначення та апробація найбільш ефективних методів управління господарськими товариствами,  у  статутному  фонді  яких  є  державна частка".  Є зауваження?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ни у кого нет законопроекта!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Є на руках  цей  документ?  Одну хвилинку!  Поіменно  визначимося,  у  кого  є  на  руках документ. Увімкніть систему.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Александр  Николаевич,   получается,   что   нет законопроекта в зале и его уже нельзя рассматривать?  Нет,  ну это же не базар.  Если Александр Михайлович так отстаивает свою  точку зрения...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію Юрійовичу! Сядьте, будь ласка.

 

     До статті   1   є  зауваження?  Немає.  Ставлю  статтю  1  на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Она  приведена  в  соответствие  с   Законом   о хозтовариществе и Законом о предприятии. Просьба поддержать.

 

     "За" - 180.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  статті  1  у  кого  є зауваження?  У депутата Терьохіна? Немає?

 

     Василь Іванович Степенко. Прошу.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Олександре Миколайовичу, я, у принципі, з процедури піднімав руку кілька разів.

 

     Ми розглядаємо  законопроект  у другому читанні.  Але є якась невизначеність. Щоб не вийшло так, що приймемо, а потім доведеться через кілька днів розглядати повторно.  Думаю,  треба прислухатися до колеги Кожушка.  І що це за такий незрозумілий  мені  напір  на міністра  Мінченка?  Я вважаю,  що це один з небагатьох міністрів, який в отому "болоті",  в отій "тіні" Кабінету Міністрів хоч  щось робить  для  нашої  держави  України.  Я  можу  навести  конкретні приклади.

 

     Проте нам не  треба  спиратись  на  Мінченка,  на  інших,  на Кожушка,  а  все-таки  дійти  істини,  зрозуміти суть позицій обох сторін.

 

     Я особисто не голосую тому,  що не чув сторони,  яка виступає проти. Потрібно вислухати обидві сторони. Є поправки, у тому числі й ті,  які вносив депутат Кожушко.  Тому тих, хто їх вносив, треба вислухати.

 

     Дякую.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый  депутат  Степенко!  Суть проблемы,  к сожалению,  осталась та же,  что и при первом  чтении.  Есть,  так сказать,  соронники  концепции  оставления  за  государством этого предприятия, запрета на его приватизацию. Эта концепция изложена в представленном вам законопроекте, за который вы не голосуете.

 

     Есть вторая  точка  зрения  - продать как можно быстрее и все равно по какой цене 45  процентов  акций  "ЛиНОСа",  с  тем  чтобы избавиться  от государственного контроля над этим предприятием.  К сожалению, есть сторонники и этой точки зрения.

 

     Поэтому все   мнения   лежат   на   поверхности.    Концепция законопроекта,  принятого  в первом чтении,  отражает первую точку зрения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Суслов. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Александр Николаевич! Я прошу предоставить слово тем,  кто  выступает  против проекта,  потому что если не проходит даже название,  то,  очевидно,  есть причины для блокирования. Так ведь?  Мы  должны  эти причины знать.  Основанием для рассмотрения проекта является то, что, как многим известно, страховой случай по "ЛиНОСу"  наступил,  государство  должно  срочно  погасить  весьма большие долги за  счет  бюджета.  Значит,  если  мы  не  хотим  их выплачивать, законопроект надо рассматривать, а если хотим за счет государства покрыть эти долги  (это  тоже  коекому  выгодно),  то, безусловно,  мы должны послушать депутатов,  которые считают,  что это  лучше  сейчас  делать  за  счет   бюджета.   И   они   должны аргументировать, почему и из каких источников.

 

     Поэтому я прошу предоставить слово тем, кто против проекта.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Я  поддерживаю  предложение  Виктора  Ивановича. Просьба к тем,  кто  будет  против,  называть  конкретные  статьи, которые,  как вы считаете,  надо изложить в другой редакции.  И мы будем голосовать эту редакцию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область).  Шановні народні депутати,  я, слава Богу, не проти цього проекту. Мабуть, ми зараз депутата Кожушка послухаємо, який нам скаже,  чому за цей проект не  можна  голосувати.  Але  я хотів  би,  щоб  ви  всі ще раз прийняли для себе рішення:  або це підприємство спіткає доля інших підприємств  такого  гатунку,  які були  скуплені...  Ви  знаєте,  що  протягом  двох місяців у Києві сидить дуже поважна делегація з близького  зарубіжжя,  яка  лобіює рішення про продаж цього заводу з достатнім дисконтом акцій, з тим щоб визначати його виробничу програму на  наступні  20  років.  Це одна  концепція.  Вона  не  була  сприйнята Контрольною комісією з питань приватизації і Комітетом  з  питань  економічної  політики. Але,   на  жаль,  вона  підтримується  окремими  членами  Кабінету Міністрів і ось, на жаль, окремими депутатами...

 

     То дійсно,  Олександре Миколайовичу, нехай, може, ці депутати нам  скажуть,  чому  це нам треба цей завод продавати,  виводити з державної власності і  віддавати  всю  виробничу  програму  такого унікального  виробництва за кордон.  І нам стане зрозуміло,  за що голосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  давайте  тоді   так.   Геннадію Юрійовичу,  сядьте,  будь ласка.  Ми зараз визначимося.  Очевидно, запишуться і виступлять ті, хто проти...

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Но ведь идет второе чтение, я же должен отвечать на вопросы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачекайте,  прошу. Голови двох комітетів - Суслов і Кожушко внесли таку пропозицію.

 

     Запишіться, будь  ласка,  ті,  хто  хоче  висловитися  проти. Відведемо  10 хвилин і вислухаємо,  а потім продовжимо працювати в режимі другого читання.

 

     Виставте 10 хвилин.

 

     З місця - депутат Юрковський. Потім - депутат Кожушко.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий  округ,  м.Севастополь).Фракция  коммунистов.  Я   против предложенного Угаровым варианта закона и поддерживаю Кожушко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые коллеги! Я хочу еще раз обратить ваше внимание на редакцию в левой колонке и на  то,  что  рекомендуется принять,  -  в  правой  колонке.  В  левой колонке были учтены мои замечания.  Подписывался этот законопроект не  мной,  а  товарищем Угаровым.  Если  там  безграмотное изложение и ошибки,  то это вы, товарищ Угаров,  подписали тогда  в  спешном  порядке,  чтобы  его принять любым путем.

 

     После этого вы внесли свою идеологию в этот проект.

 

     Например, в  основной статье - статье 3 говорится о том,  что конкурсная  комиссия  создается  Кабинетом  Министров.  А  товарищ Угаров собирает кучку людей,  которые создают конкурсную комиссию. У нас есть государство,  отвечающее за имущество,  или его нет?  А получается,  что будет составлять эту комиссию товарищ Угаров. Это первый принципиальный вопрос.

 

     Второй принципиальный  вопрос.  Мы  в  обязательных  условиях проведения  конкурса записали,  что приватизация этого предприятия запрещается. А товарищ Угаров это выбросил.

 

     И так каждая статья возвращается к той  редакции,  которая  в первом чтении была отметена Верховным Советом.

 

     И не надо спешить. Сам факт, что только 5 человек имеют этот законопроект,  и принимать его  приходится  в конце сессии, на эмоциях... Я считаю, что это никому не нужно. И я просил бы это учесть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Олександре Миколайовичу!  Ще раз наголошую  на тому,  що я не "проти" і не "за", тому що мені не зовсім зрозуміла сама постановка питання.

 

     Ви знаєте, що якщо процес виходить з-під контролю держави, то пропаде це підприємство і дим з нього не піде. Є свіжі приклади. У місті Олександрії є завод пластмас,  який може переробити 6  тисяч тонн пластмас і робити такі деталі,  які й не снилися за кордоном. Новітня техніка!  Не дай Боже,  скуплять ці акції,  в  тому  числі Ізраїль.  Я бачив,  як там із пластмасою працюють.  Вони цей завод бульдозером  знесуть,  він  не  потрібен  їм  і  дня,  бо  з   ним конкурувати неможливо, він задавить пів-Європи.

 

     Я вважаю,   що   ті,  хто  готував  це  питання,  недостатньо попрацювали у фракціях, комітетах. Треба було чітко все показати і розкласти по поличках.  Депутат Найда дав мені п'ять документів по міністерству. Так тут же не можна із здоровим глуздом розібратися! Тому я вважаю, що потрібно ще попрацювати над цим документом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Три  висловилися  "проти".  Тепер три - "за". Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Конотопський виборчий округ,  Сумська  область).  Я хочу  пояснити  ситуацію  для  тих  депутатів,  які  вважають себе лівими.  Ви знаєте,  гратися в ліву фразу без урахування  реальної ситуації в країні - це злочинно. Так ось, давайте подивимося, якій державі ви сьогодні думаєте віддати це підприємство. Якій державі? У  понеділок в Україну прибуває місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Альбертом Кноблем для того,  щоб нарешті примусити чітко виконати 41 умову. Ці умови, підписані Тигипком, розповсюджували в залі,  ми їх надрукували у нашій газеті.  Депутати повинні  знати, чого вимагає Міжнародний валютний фонд.

 

     Так ось,   пунктом   19  Міжнародний  валютний  фонд  вимагає термінову приватизацію,  розпродаж 25  унікальних  підприємств.  І розпродаж під що? Під борги України. Сьогодні держава - банкрут, і той Мінченко буде продавати це підприємство.

 

     Запропонований законопроект при всіх його  недоліках  вирішує проблему   -  підприємство  залишається  в  Україні,  підприємство залишається під контролем. І тому ми, звичайно, можемо поліпшувати проект, можемо вносити свої поправки, але треба його приймати.

 

     І окремо  про  позицію  депутата Кожушка.  Ви знаєте,  на цій сесії  Кожушко  вже  завалив  персонально  два   питання   -   про націоналізацію і про звіт Національного банку.  Коли замість того, щоб голосувати проти...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     Депутате Дудченко, ви "за"? Будь ласка.

 

     ДУДЧЕНКО М.П.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Славутський виборчий  округ,   Хмельницька   область).   Уважаемый   Александр Николаевич!  Уважаемые  коллеги!  Давайте  не  будем заблуждаться. Завод  уже  не  принадлежит  государству  и   никогда   не   будет принадлежать  -  это  акционерная  собственность.  Там государству принадлежит только пакет акций.  Поэтому  задача  состоит  в  том, чтобы отдать его в те руки, которые сделают предприятие прибыльным и ликвидируют долги. Это первое.

 

     Второе. Предлагаемый   проект   дает   возможность   народным депутатам   участвовать  в  работе  комиссии  и  принять  решение, учитывающее интересы  национальной  безопасности  и  экономические интересы.

 

     Поэтому я  предлагаю  поддержать  этот  проект  при  всем его несовершенстве и не оставлять вопрос на решение Кабмина.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Хомич.

 

     ХОМИЧ М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Дубровицький виборчий округ, Рівненська область). Прошу передати слово депутату Ярошинському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Ярошинський. Будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв"язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Шановні народні депутати!  Давайте спокійно розглянемо  це  питання,  відкинемо  непотрібний  накал  емоцій  і згадаємо,  що  в  першому  читанні  ми пройшли нормальну процедуру обговорення.  І за законопроект проголосувала більшість. У проекті до другого читання враховано всі пропозиції депутатів,  висловлені в цьому залі, в тому числі і частина пропозицій пана Кожушка, який запропонував  регулювати процес встановленням жорсткішого контролю з боку держави і так далі.  Усі  пропозиції  враховано.  Є  багато позитивів.

 

     Традиційно Українська   республіканська  партія  виступала  і виступає за розумне втручання держави в регулювання процесів,  щоб цей   контроль   був   виваженим.   На  відміну  від  попереднього розглядуваного  нами   законопроекту,   якщо   ми   приймемо   цей законопроект,  то держава не втрачає,  а виграє. І ми в результаті матимемо  і  розвинуте  виробництво,  і,  до  того  ж,  не  будемо зазнавати ніяких бюджетних збитків.

 

     Я пропоную підтримати, відкинути все стороннє і навіяне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким   чином,   висловилися  троє  "за"  і  троє "проти".  Тепер я хотів би,  щоб ми з вами визначилися:  чи  йдемо постатейно, як це має бути в другому читанні, чи будемо розглядати загалом, у цілому, як розглядали попередні законопроекти.

 

     Хто за  те,  щоб  у  цілому  розглядати  законопроект?  Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 212.

 

     Прохання ще раз проголосувати.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     "За" - 244.

 

     Спасибо, уважаемые коллеги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Та  ще  немає,  за що дякувати.  Ми голосували не законопроект, а тільки процедуру, щоб у цілому його голосувати.

 

     ГОЛОС ІЗ   ЗАЛУ.   Пожалуйста,   поставьте    на    поименное голосование.  Это принципиальный вопрос. Я из этого избирательного округа и настаиваю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу не підказувати. Ми з вами проголосували і набрали 244 голоси за те,  щоб у цілому його голосувати і прийняти в другому читанні. Зрозуміло всім, так?

 

     Пропозицію про те,  щоб  прийняти  законопроект  у  цілому  в другому читанні, ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     "За" - 219.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну  хвилинку!  Тут  питання  далеко  не просте. Наполягає на слові депутат з цього виборчого округу.

 

     Будь ласка, депутате Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Брянківський  виборчий  округ,  Луганська   область).   Уважаемые депутаты, так делать нельзя. Мы являемся свидетелями эксперимента, когда от предприятия,  которое  внешне  остается  в  собственности государства, отсасывается основная прибыль коммерческой структуре. Это самый  основной,  принципиальный  вопрос.  Действительно  есть акции  в собственности государства,  но прибыль будет вытягиваться именно коммерческой структурой.  Она известна даже в этом зале,  и ее представители здесь очень рьяно, активно агитируют за принятие.

 

     Кроме того,  не  учтен  целый ряд наших поправок,  которые мы вместе с Егором Ивановичем Анненковым предложили к этому  проекту. И  сейчас нам предлагают вопреки Регламенту и здравому смыслу,  не имея на руках ничего,  голосовать оптом по всем статьям! Да как же вам не стыдно, в конце концов?!

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемые   коллеги,  я  хочу  сказать,  что  в законопроекте  есть  целый  ряд  статей,  которые   запрещают   те действия,  о  которых  говорил  уважаемый депутат.  Мы их выписали очень детально,  предусмотрели все случаи,  когда может возникнуть угроза  или приватизации,  или отчуждения.  Это только управление! Это закон только об управлении!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Мабуть, буде правильно все-таки йти за процедурою розгляду в другому читанні.  Тоді ми не будемо ставити один одного в таке незрозуміле становище.

 

     Чи є зауваження до назви закону? Немає.

 

     Ставлю на голосування назву закону.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Замечаний к названию нет. Просьба поддержать.

 

     "За"- 244.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 1. Є зауваження? Немає.

 

     Голосуємо статтю 1. А потім повернемося до назви.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Стаття 2. Є зауваження до статті 2?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Нет замечаний.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут  були  зауваження  депутатів   Татаринова   і Угарова. Їх враховано. Ставлю на голосування статтю 2.

 

     "За" - 225.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Повторюю:  тут усі зауваження враховано.  Я прошу проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 228.

 

     Стаття 3. Зауваження враховано.

 

     Депутат Кожушко. Будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М.  Я просил бы проголосовать статью 3  в  редакции первого  чтения.  Почему?  В  соответствии  с Конституцией участие депутатов в конкурсных комиссиях запрещено.  И на этот  счет  есть заключение юридического отдела.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   ставлю  редакцію,  що  у  лівій  колонці,  де написано:  "Конкурс на  право  управління  акціями,  які  належать державі у ВАТ "ЛиНОС",  провадиться спеціально утвореною для цього комісією", на голосування за наполяганням комітету.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Комитет это предложение не поддерживает,  у  нас есть ряд серьезных аргументов против.

 

     "За" - 129.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування  статтю  3  в  редакції комітету.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 216.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Також не приймається.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги, я хочу сделать ряд пояснений. Почему  туда  вводятся депутаты Верховного Совета в таком большом, представительном  составе?  Потому,  что  закон  называется  -  об эксперименте. Если в этой комиссии не будет депутатов, а намерения Кабинета Министров нам уже известны,  то  возникнет  ситуация,  за которую  ратуют  некоторые  депутаты:  Верховный  Совет  принимает закон, а исполняет его Кабинет Министров, и исполняет, как всегда, неудовлетворительно,  виноватым  же  оказывается  Верховный Совет, потому что он, видите ли, закон принял.

 

     Так вот,  мы  хотим  этого  избежать.  Если  Верховный  Совет принимает  закон,  то  в  комиссии  будет  участвовать  достаточно представительное,  так  сказать,  количество  депутатов,   и   все доводится  до  логического конца.  В частности,  предусматривается отчет перед Верховным  Советом  о  результатах  этого  конкурса  и эксперимента.

 

     Поэтому просьба   поддержать   именно   это   предложение   и проголосовать за него.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 4.  Зауваження  враховано  і  приведено  у відповідність  зі  статтею  13  Закону про приватизацію державного майна. Є зауваження до статті 4.

 

     Депутат Кожушко. Будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М.  Мы в первом чтении проголосовали за статью 4, и эту  статью  подготовил  товарищ  Угаров,  он  же  подписывал этот законопроект.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Это ваша статья, Александр Михайлович.

 

     КОЖУШКО О.М.  И суть этой статьи заключается в том,  что Фонд государственного  имущества подчиняется непосредственно Верховному Совету и это государственное имущество находится в его подчинении. Он  и  создает  конкурсную  комиссию,  в которой может участвовать любой депутат.  Причем,  как говорится, не в приказном порядке. Он может советовать.  Кроме того, есть наша Контрольная комиссия. Вот суть этого вопроса!

 

     Поэтому я просил бы статью 4 оставить в прежней редакции,  то есть в редакции первого чтения.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание на то,  что статьей  13  Закона  о  приватизации  госимущества  (о большой    приватизации)   депутатам   предоставлена   возможность участвовать в работе комиссии по вопросам приватизации.  Здесь эта норма выписана в соответствии с тем законом.  Это не фантазия и не просто  чьи-то  пожелания,  это  приведение   в   соответствие   с законодательством. И для того чтобы была обеспечена действительная гласность,  действительная прозрачность процесса,  в  этой  работе должны участвовать депутаты.

 

     Что касается сроков - депутатов какого созыва, то закон носит ограниченный,  временный  характер.  Поэтому  все  укладывается  в нормальные временные рамки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Найда,  ви з приводу статті 4, так? Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  По статье 4 Александр Михайлович прежде вносил предложение,  которое было проголосовано,  а  Угаров единственное что сделал,  так это уточнил состав комиссии, которая будет заниматься этим вопросом. И здесь нет ничего страшного.

 

     Страшное, по-моему,  в другом.  Позиция  тех,  кто  не  хочет рассматривать  этот  вопрос  и  вообще  вопросы  управления нашими нефтезаводами,  оставляя  их  в   государственной   собственности, приводит к тому,  что,  например, сегодня акции херсонского завода выброшены на фондовую биржу.  И начинается распродажа  неизвестным лицам.  Даже  позиция отдельных коммунистов - "ни мира,  ни войны" (позиция Троцкого) сегодня не подходит.  Сегодня  подходит  только одно:  оставляем  в  государственной  собственности  и максимально контролируем решение вопроса об управлении этим имуществом - кто и как им будет распоряжаться.  Хватит разговаривать, иначе останемся без нефтезаводов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  статтю  4  на  голосування   в   редакції комітету.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 230.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 5. Зауваження враховано.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Это чисто техническая правка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 6. Зауваження враховано.

 

     Стаття 7. Зауваження враховано.

 

     Ставлю статті 5-7 на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну   хвилинку,  зніміть  голосування.  Депутате Сінченко, до якої статті?

 

     Голосуємо статті 5 і 6. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До статті  7  поправка  депутата  Сінченка.  Будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.     Уважаемые    депутаты,    поправка    очень принципиальная.  Речь  идет  о  том,  что  в  настоящее  время  не произведена точная оценка основных фондов завода.  Поэтому конкурс может быть проведен только после установления истинной цены  этого предприятия. Сейчас оно стоит копейки. А поправку нашу не учли или учли частично.

 

     Я настаиваю на том, чтобы она была принята.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги,  я готов пояснить.  13  марта 1997  года  Кабинет  Министров  принял  постановление  N  226 "Про перевірку оцінки вартості майна відкритого акціонерного товариства "Лисичанськнафтооргсинтез".  На  это устанавливался месячный срок. Но постановление Кабинета Министров им же не выполнено.

 

     Поэтому нами в статье 21 предкявляется требование к  Кабинету Министров выполнить свое постановление в месячный срок.  Поэтому и появилась такая статья,  что конкурс проводится на  основе  оценки стоимости.  Все  процессы,  связанные  с  принятием  этого закона, выходят  на  тот  временной  график.   Когда   Кабинет   Министров произведет оценку,  тогда и пойдет, так сказать, дальнейшая работа комиссии.

 

     Что касается поправки относительно оценки акций и так  далее. Стоимость  имущества "ЛиНОСа" Кабинет Министров должен оценить для того,  чтобы правильно определить  сумму  залога,  которую  вносят участники этого конкурса. Стоимость акций здесь не привязывается к этому процессу.  Кабинет Министров должен дать оценку,  и об  этом говорится в статье 21.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  поправку,  запропоновану депутатом Сінченком до статті 7. Це поправка 13.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет не поддерживает.

 

     "За"- 137.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо статті 7 ще висловиться депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые коллеги,  у большинства  из  вас  нет этого  документа,  суть  которого  состоит в том,  что мы должны в течение двух месяцев  провести  конкурс,  не  зная  действительной стоимости  обкекта.  Мы  признаем,  что правительство не выполняет свое же постановление о проверке оценки стоимости имущества.  А ее нужно  показать.  Если  я  участвую  в конкурсе,  то должен знать, сколько этот обкект стоит,  сколько акций там уже  приватизировано (кажется  24 процента).  И это является одним из условий конкурса. Мы же цену не показываем. А то, что предлагает товарищ Угаров, это еще  одна  махинация,  способствующая разбазариванию этого завода. Подумайте над  этим  вопросом!  Как  можем  мы,  депутаты,  давать разрешение выставлять на конкурс обкект, не зная его стоимости?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемый Александр Михайлович!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію Юрійовичу!

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Нет,  я  должен  ответить,  ведь меня обвинили в махинации.  Конечно,  это некорректно, Александр Михайлович, вы со мной согласны? И уже, наверное, извиняетесь.

 

     "Конкурс проводиться   на  підставі  оцінки  вартості  пакету акцій..,  проведеної   Кабінетом   Міністрів   України".   Кабинет Министров   производит   оценку,   и  только  на  основании  этого проводится конкурс.  Статья однозначна,  она двояко не  толкуется. Абсолютно нормальная и прозрачная норма.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю  на  голосування  статтю  7  у редакції комітету.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується стаття 7 у редакції комітету.

 

     "За" - 176.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

                  ( П і с л я    п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте на місця.

 

     Оголосіть, будь ласка, що почалося засідання.

 

     Розглядається стаття 7. Прошу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.     Уважаемые     коллеги,    мы    в    перерыве проконсультировались и сочли возможным согласиться с редакцией, на которой настаивает Александр Михайлович. То есть изложить статью в редакции, как предложено в поправке 13. Возражений здесь нет.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,   пропозицію   комітету,   погоджену   з Комітетом  з  питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку, ставлю на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Статья  7  и  к   ней   поправка   13.   Комитет поддерживает это. Просит проголосовать за.

 

     "За" - 214.

 

     ГОЛОВА. Є  якісь  пропозиції?  Будь  ласка,  ще раз ставлю на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 252.

 

     ГОЛОВА. Стаття 8.  "Обов'язковими умовами  конкурсу  є..."  І далі   перелічуються   ці   умови.  Зміни,  ви  бачите,  в  тексті підкреслені.

 

     Говорить депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  Александр  Александрович!  Поправка  14  очень принципиальная.  Она  усиливает возможность обеспечения выполнения обязательств  по   управлению   акциями   ОАО   "ЛиНОС",   которые принадлежат государству,  собственными финансовыми и материальными ресурсами.  То есть если  управляющий  имуществом  берет  какой-то заем,  то  он  должен быть гарантирован Национальным банком,  а не повешен на ЛиНОС.  Речь идет об этом. Я хотел, чтобы поправка была учтена. Но ее отклонили.

 

     ГОЛОВА. Геннадію Юрійовичу, будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Предлагается такая редакция, просьба внимательно следить,  потому  что   этот   вопрос   предварительно   изучался: "можливість   забезпечення   виконання  зобов'язань,  передбачених умовами конкурсу,  власними фінансовими і матеріальними  ресурсами або  відповідними  гарантіями  першокласних  зарубіжних банків або банків  України,  перелік  яких   затверджує   Національний   банк України".  Банк  дает  гарантию  в  отношении денег.  То есть ваши предложения, касающиеся Национального банка, мы учитываем.

 

     ГОЛОВА. У якому пункті вони враховуються?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Поправка 14 учитывается в пункте 1 статьи 8.

 

     ГОЛОВА. Читаю пункт 1: "можливість забезпечення   виконання   зобов'язань,   передбачених умовами конкурсу,  власними фінансовими і матеріальними  ресурсами або відповідними гарантіями".

 

     УГАРОВ Г.Ю. И далее: "першокласних зарубіжних банків або банків України,  перелік  яких затверджує Національний банк України".

 

     ГОЛОВА. Це   фактично   пропозиція   депутатів   Анненкова  і Сінченка. В такій редакції треба ставити на голосування, так?

 

     Ще раз увімкніть мікрофон депутата Сінченка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  Александр  Александрович,  эту  поправку  надо учесть,  чтобы не получилось так,  как с остарбайтерами. Градобанк взял на себя гарантии и подвел людей. Поэтому гарантировать должен Национальный банк, а не какая-то контора, каких у нас сейчас очень много.

 

     УГАРОВ .Ю. Абсолютно правильно.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты!  Я просто хочу обратить ваше внимание на то, что Национальный банк по законодательству не имеет права давать таких гарантий по кредитам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Давайте ми знайдемо  тут  компромісне рішення.   Коли   створюється  банківський  консорціум  під  якусь програму,  то  підбір  банків  -   суб'єктів   цього   консорціуму здійснюється за погодженням із Національним банком.  То,  можливо, тут передбачити цю умову?

 

     Вадиме Петровичу,  як  це  правильно  вписати,  будь   ласка, скажіть.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область).  Віктор Іванович якраз цілком правий стосовно того,  що Національний банк не має права  видавати особисті гарантії.  Але він може бути поручителем,  оскільки через нього, у зв'язку з тим, що немає рейтингового агентства, проходить абсолютно  вся  звітність банків.  Національний банк може,  так би мовити, давати визначення стосовно тих банків, які надаватимуть ці гарантії. Так що це правильний запис.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко дуже правильно говорить.

 

     Поправку депутата Сінченка я ставлю на голосування.  Прошу її підтримати. Вадим Петрович підтримує. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  В  той  редакции,   которую   я   прочитал   как согласованную статью, просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Із цією поправкою можна ставити на голосування статтю 8?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да.

 

     ГОЛОВА. Стаття 8 голосується.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину,  зніміть голосування. Депутат Сінченко. Прошу.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  Уважаемый Александр Александрович,  статья 8 - квинтэссенция всей этой программы.  Ее надо голосовать по пунктам. Очень принципиальный вопрос.

 

     ГОЛОВА. Ясно.

 

     Голосується пункт  1  із  поправкою  депутата Сінченка.  Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Но дело в том, что к остальным пунктам замечаний не было.

 

     ГОЛОВА. Нічого.  Будь ласка, із поправкою пункт 1 голосується в цілому.

 

     "За" - 210.

 

     Не підтримується.  Я  ще  раз  ставлю   на   голосування   за пропозицією окремих депутатів.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. А тепер у мене така пропозиція.  Оскільки ця стаття є квінтесенцією, то давайте проголосуємо її не взагалі по пунктах, а конкретні пропозиції до конкретних пунктів. І тоді статтю в цілому будемо голосувати. Отже, які зауваження треба проголосувати?

 

     Депутат Сінченко. Будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  Пункт 2.  Первый вариант,  на мой взгляд,  был лучше.  Теперь  с  учетом  поправки Угарова дана расшифровка,  и в конце так записано:  "погоджується зборами (радою) кредиторів  ВАТ "ЛиНОС".  Я  хотел  бы,  чтобы  Угаров обкяснил,  что это за совет кредиторов.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Совет кредиторов - это  орган,  существующий,  к сожалению,   в   связи  с  нынешней  ситуацией.  График  погашения задолженности в принципе может  определить  суд  -  сначала  этому кредитору,  потом тому и так далее. Но поскольку у нас есть закон, то эта норма не вступает в противоречие ни с законодательством, ни с  нормативными  актами.  Она  выписана  так,  как  и  должна быть выписана,  - с детализацией:  что выполняет Кабинет Министров, что согласовывается с зарубежными кредиторами.

 

     ГОЛОВА. Сергію Григоровичу, ви згодні з тим?

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Сінченка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г. Александр Александрович, я в принципе согласен. Но ведь это же государственное предприятие.  Выходит,  что  у  нас государственным предприятием уже командует совет кредиторов.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  У  нас  командует  "Дэу",  если  вы  заметили по предыдущему обсуждению.  А это законный орган, который создается в случае предкявления претензий кредиторами,  и этот орган выступает в суде.

 

     ГОЛОВА. Якщо  цей  орган  діє  на  законних  підставах  і   в положенні  про нього це визначено,  то не треба цього записувати в закон.

 

     У даному випадку Сергій  Григорович  правий:  треба  залишити редакцію,  яка  в  лівій  колонці.  Там  чітко  визначені  функції Кабінету Міністрів, повно виписані зобов'язання перед зовнішніми і внутрішніми  кредиторами.  А навіщо в законі виписувати процедуру? Давайте погодимося.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Это  детальное  предложение,  поэтому  оно   так детально и расписано, Александр Александрович.

 

     Предложение товарища  Синченко носит общий характер.  Поэтому комитет его не поддерживает и  предлагает  проголосовать  за  нашу редакцию,   где   расшифровывается  порядок,  выписанный  в  левой колонке.

 

     ГОЛОВА. Була  пропозиція  депутата   Сінченка   проголосувати редакцію, вміщену в лівій колонці. Я ставлю її на голосування.

 

     "За" - 165.

 

     Голосується редакція комітету, вміщена в правій колонці.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. До пункту 3 є зауваження?

 

     Будь ласка. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.  В  первом чтении этот пункт принят нами в такой редакции:  "Прийняття зобов'язань щодо фінансування  реконструкції виробництв  ВАТ  "ЛиНОС" згідно із визначеними Кабінетом Міністрів України потребами".

 

     Разкясняю, что это такое.  Мы на  семь  лет  отдаем  завод  в управление.  Значит, его придется реорганизовать, реконструировать и так далее.  Это же  необходимо  делать!  Поэтому  такое  условие конкурса  мы должны записать,  чтобы этот завод после семи лет мог работать. А этот пункт исключим. Я считаю, что его надо оставить.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  В  принципе  с  предложением Александра  Михайловича  можно  согласиться.  Но  мы исключим этот пункт,  потому что Кабинет Министров может вдруг решить,  что  там надо  построить  еще  один  мощнейший цех.  Формулировка "згідно з визначеними Кабінетом Міністров потребами" здесь не подходит.

 

     Уважаемые коллеги,  этот пункт  можно  записать  в  следующей редакции:  "Прийняття  зобов'язань щодо фінансування реконструкції виробництв ВАТ "ЛиНОС" згідно із укладеним договором".

 

     Организация, которая  берет  на  себя  обязательства,  должна знать,  что ей предстоит делать в дальнейшем,  чтобы не вышло так, что после 3 лет ее обяжут строить  еще  один  комплекс,  нигде  не предусмотренный.  Эти обязательства должны быть записаны сначала в условиях конкурса.

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати й так, і так.

 

     Пропозиція, яку  обстоює  депутат   Кожушко,   ставиться   на голосування. Вона була підтримана в першому читанні (Шум у залі).

 

     Зніміть голосування поки що.  Депутат пропонує,  щоб в умовах конкурсу,  який  проводитиметься  серед   суб'єктів,   що   будуть претендувати   на   довірче   управління   цим  майном,  записати: "прийняття зобов'язань щодо фінансування реконструкції  виробництв ВАТ  "ЛиНОС" згідно із визначеними Кабінетом Міністрів потребами". "На умовах договору", можна було б навіть так записати.

 

     Будь ласка. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.  Надо  записать:  "прийняття  зобов'язань   щодо фінансування  реконструкції діючого виробництва ВАТ "ЛиНОС" згідно із визначеними Кабінетом Міністрів потребами".

 

     Ну семь лет,  товарищи.  За  это  время  в  хозяйстве  что-то сломается, его надо ремонтировать.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Я  согласен.  Давайте  запишем  так:  "прийняття зобов'язань щодо фінансування  реконструкції  діючого  виробництва ВАТ "ЛиНОС".

 

     ГОЛОВА. Говорить Державний міністр Мінченко.

 

     МІНЧЕНКО А.К.,  Державний  міністр  України.  Хотя  вы меня и оскорбили,  назвав гражданином неизвестной страны,  но я все же от имени правительства хочу сказать следующее. Уважаемые депутаты! Мы очень много экспериментировали со своей страной за эти семь лет. Я думаю,  многие, сидящие здесь, понимают, что экспериментов хватит, в конце концов надо работать.

 

     Вас пугают какой-то непонятной нагрузкой на бюджет. У нас и в мыслях   нет   брать   деньги  с  бюджета.  Мы  решаем  вопрос,  я подчеркиваю,  технологической загрузки завода, чтобы потом создать условия  гарантийной поставки нефти минимум шесть миллионов тонн в год.  Это даст возможность  заводу  самостоятельно  выплатить  все внешние и внутренние долги.  Я прошу вас прекратить это обсуждение и дать  правительству,  если  вы  ему  доверяете,  выполнить  свои обязанности,  чтобы ЛиНОС в конце концов заработал так, как мы его задумали.

 

     Я не буду говорить  много,  скажу  только  одно:  пожалуйста, дайте  довести  дело  так,  чтобы  завод работал на Украину,  и не высасывались последние копейки с этого завода.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги! Оказывается, господин Минченко не  только  Государственный  министр неизвестно какой державы,  он еще...

 

     ГОЛОВА. Я прошу бути коректними один до одного.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Я очень корректный!  Он еще и обманщик (это тоже очень корректно, и я заранее приношу свои извинения), потому что в двух   проектах   постановления   Кабинета   Министров,    которые завизированы господином Минченко...

 

     МІНЧЕНКО А.К. Проекты - это еще не документ.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Естественно,  но  вы  их  уже  завизировали,  вы согласны с этим.  Сказано:  "Доручити Мінфіну (Мітюкову)  вишукати можливість  надання  відкритому  акціонерному  товариству  "ЛиНОС" бюджетної позички в розмірі до 150 мільйонів гривень для закупівлі сирої нафти..."

 

     Бюджетный кредит в размере 150 миллионов гривень!  И после этого господин  Минченко  говорит, что никакой нагрузки на бюджет Украины не будет.  У меня все.  Это уже без комментариев.

 

     Поэтому я предлагаю вернуться к рассмотрению...

 

     ГОЛОВА. Я прошу заспокоїтися.  Давайте просто вести  дискусію не будемо.  Кабінет Міністрів має змогу вирішити питання позитивно до часу введення цього закону.  Бо є неприйняті статті, це означає перенесення   на  третє  читання.  А  ми  не  можемо  працювати  в пленарному режимі протягом майже місяця.  Кабінет Міністрів усі ці питання  повирішує.  А  зараз не треба з цього приводу розпочинати дискусію. Треба по суті розглянути законопроект до кінця.

 

     Була пропозиція депутата Кожушка проголосувати пункт 3,  який був  схвалений  у  першому  читанні,  за  змістом так:  "прийняття зобов'язань щодо фінансування  реконструкції  діючого  виробництва ВАТ  "ЛиНОС"  згідно  з  визначеними  Кабінетом  Міністрів України потребами".  А це буде умова договору.  Тоді  партнер  подивиться, підписувати   йому  договір  чи  не  підписувати,  брати  на  себе зобов'язання чи не брати.

 

     Я думаю,  що це слушна поправка.  Ставлю  на  голосування  цю поправку.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Комитет  поддерживает  это предложение.  Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 265. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Тепер наступний пункт:  "прийняття  зобов'язань  щодо сплати  ВАТ  "ЛиНОС"  податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів відповідно до закону".

 

     Депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  Александр Александрович! Уважаемые депутаты! В левой  колонке  записано:  "гарантування  сплати",  а предлагается "прийняття зобов'язань щодо сплати". В первом чтении принята более жесткая редакция для участника этого конкурса.

 

     Я предлагаю оставить первый вариант. Авторы его смягчили.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемые  коллеги!  Уплата  налогов  и  сборов гарантируется налоговым законодательством. Поэтому все усиливающие элементы   здесь   абсолютно   не   нужны.  Есть  обязательство  в соответствии с законом платить налоги и сборы. Понимаете?

 

     Кстати, есть  требование  юридического   отдела,   и   данная редакция  выписана  в  соответствии с этими требованиями.  Не надо думать,  что в каждой статье есть какие-то подводные камни.  Очень серьезно поработал юридический отдел, и прошу не превращать каждый пункт в элемент,  мягко говоря, какого-то соглашательства. Всетаки текст в правой колонке тоже выписан специалистами.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые  коллеги!  В  левой  колонке записано четко,  что гарантируется уплата налогов и сборов.  Мы говорим  об условиях конкурса.  Условием конкурса должна быть уплата налогов и сборов в установленные  сроки.  А  перед  этим  мы  выяснили,  как погашается  задолженность:  или  поквартально,  или  по  истечении полугодия, или по истечении месяца.

 

     Редакция в левой колонке не дает никакой возможности уйти  от уплаты налогов и сборов.

 

     А редакция в правой колонке,  учитывая,  что делается у нас в стране, дает возможность на седьмой год взять обязательства, потом разбежаться, и останется Украина ни с чем.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  колеги!  Депутат  Кожушко сплутав два терміни.  Гарантія - це коли хтось гарантує зобов'язання іншого  в разі, якщо він його не виконує.

 

     Формулювання у   правій   колонці   набагато  жорсткіше.  Там написано,  що за будь-якої умови податки і збори  сплачуватимуться інвестором.  Це  не  тільки  гарантія,  а  пряме зобов"язання.  Із фінансового  погляду  це  найжорсткіша  норма.  Комітет,  навпаки, загострив це зобов'язання.  Немає сенсу сперечатися. Гарантія - це невизначена категорія,  а прийняття зобов'язань по ЦПК -  це  дуже жорстка норма.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Наполягаєте,   депутате  Сінченко?  Депутат  Сінченко відмовляється від цієї позиції. А Олександр Михайлович?

 

     Тоді спочатку  голосуємо  редакцію,  що  міститься  в   лівій колонці. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет не поддерживает это предложение.

 

     "За" - 82.

 

     ГОЛОВА. Голосується редакція, запропонована у правій колонці.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Наступний пункт. Депутат Сінченко. Будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  В  окончательной редакции появился пункт 5 как условие конкурса "внесення пропозицій щодо розміру..."

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  поки  що  мова  йде  про  пункт   4: "наявність  укладеного  договору  (договорів)..."  і так далі.  До пункту 4 які є зауваження?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Немає.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цей пункт.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба проголосовать за.

 

     "За" - 235.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Кожушку.

 

     КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги! Вдумайтесь в то, что написано в левой колонке,  и в то,  что написано в правой колонке.  В левой колонке:  "Наявність  чинної  угоди   (угод)   щодо   забезпечення переробки  на потужностях ВАТ "ЛиНОС" не менш як 6,5 мільйона тонн нафти на рік за прийнятною  ціною  протягом  семи  років".  Авторы вносят сюда поправку:  "за ціною, яка не перевищує середню ринкову ціну".

 

     Товарищи, если на завод будет поступать нефть  по  цене  выше 102  долларов  за  тонну,  то  завод  будет убыточный.  Вот почему записано не "за середньою  ціною",  а  "за  прийнятною  ціною".  А "прийнятна ціна" для завода - не выше 102 долларов за тонну.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Геннадію Юрійовичу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемый   Александр   Михайлович,  что  такое "прийнятна  ціна"?  В  каком  юридическом  справочнике  есть  этот термин? Нет его. Это просто желание.

 

     Речь идет  об определенном сроке - на протяжении семи лет,  а вы уже  сейчас  называете  цифру...  А  если  полностью  изменится конкюнктура рынка и "ЛиНОС" начнет работать убыточно,  то нам что, оставлять цену на нефть,  зафиксированную по  вашему  предложению, или вносить изменения в закон?!  Вы предлагаете зафиксировать цену на семь лет. Этого делать нельзя!

 

     Комитет нашел такую формулировку,  чтобы  поставки  нефти  на Лисичанский завод были прибыльными и для Украины, и для завода.

 

     ГОЛОВА. Тобто  "яка  не  перевищує  середню  ринкову  ціну на нафту..." і так далі.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно верно (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Варіант у  лівій  колонці  за  наполяганням  депутата Кожушка ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Мы же уже проголосовали...

 

     ГОЛОВА. Я знаю, але депутат має право наполягати...

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет не поддерживает.

 

     "За" - 58.

 

     ГОЛОВА. Наступний пункт: "внесення пропозицій щодо розміру  винагороди  у  вигляді  частини дивідендів по акціях, які передаються в управління".

 

     Просить слово депутат Сінченко. Будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  В принципе,  можно согласиться с Угаровым, что цена не должна  превышать  среднюю  рыночную  цену  на  российскую нефть.  Но мы, дабы исключить возможность спекуляции коммерческими структурами,   дали   поправку:   "і   забезпечувати   заплановану рентабельність підприємства".  Такая должна быть цена.  Именно это не учтено. Я предлагаю учесть.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый депутат Синченко!  Если мы исходим  из того,  что организация берет завод в управление, чтобы сделать его убыточным,  то это тема,  по-моему,  уже какого-то другого закона. Организация  берет  на себя управление заводом,  чтобы сделать его прибыльным,  рентабельным и действующим предприятием.  Закладывать еще  какие-то условия,  если все это предусматривается,  просто не имеет никакого смысла.

 

     Я еще раз говорю:  можно добавлять сюда и запятые,  и  слова. Комитет  соглашается  со  многими вашими поправками.  Но все-таки, подчеркиваю,  текст в правой колонке - это  юридически  выверенный текст.  Не  надо  сейчас в зале пытаться его как-то видоизменить и тем самым ухудшить смысл.

 

     ГОЛОВА. Поправка депутата Сінченка голосується. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет не поддерживает эту поправку.

 

     "За" - 81.

 

     ГОЛОВА. До  пункту:   "внесення   пропозицій   щодо   розміру винагороди..."  не  було  заперечень.  Ставлю  на  голосування цей пункт.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба проголосовать за.

 

     "За" - 229.

 

     ГОЛОВА. Наступний пункт: "збереження єдиного майнового комплексу ВАТ "ЛиНОС".  Я думаю, тут ні в кого не повино бути заперечень.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Замечаний не поступало.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.   Уважаемые   коллеги!   "Уповноваженій   особі" запрещается  производить приватизацию.  Это одно из принципиальных условий...

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Мы  до  этой  статьи  еще  не  дошли,  Александр Михайлович.

 

     КОЖУШКО О.М.  Когда  вы  говорите,  я молчу!  В левой колонке записано:  "подальша приватизація  ВАТ  "ЛиНОС"  без  спеціального дозволу  Верховної Ради України забороняється".  Авторы этот пункт изложили в виде отдельной статьи,  записав очень хитро,  как будто это  ничего  не значит:  "приватизація ВАТ "ЛиНОС" з дозволу Фонду державного майна".  Значит, мы не берем на себя ответственность, а Фонд госимущества уже продает без нас.

 

     Поэтому я настаиваю, что если только этот пункт не будет...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть,    будь    ласка,    мікрофон,   Олександре Михайловичу!  Це ж інша стаття. Окремо її проголосуємо. Я оголосив пункт  6  "збереження єдиного майнового комплексу ВАТ "ЛиНОС".  Ви слухайте, про що йдеться.

 

     Голосується пункт 6. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Комитет просит поддержать пункт "про  збереження єдиного майнового комплексу".

 

     "За" - 259. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Наступний  пункт  той,  до  якого  тільки що коментар робив депутат Кожушко.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Я готов пояснить.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Было предложение пункт о  приватизации  "ЛиНОСа" сделать  отдельной  статьей.  Наш комитет так и сделал.  Открываем страницу 8,  там есть статья 16.  Я прошу прощения,  здесь  ошибка вкралась: две статьи 16. Значит, статья 16, а следующая статья 17.

 

     Читаю статью 16: "Протягом дії договору-доручення:

 

     приватизація ВАТ "ЛиНОС" не здійснюється;

 

     акції ВАТ  "ЛиНОС"  не  підлягають  відчуженню".  То  есть мы исключаем  возможность  отчуждения  под  залог,  чего  не  было  в предложении депутата Кожушко,  мы усиливаем эту норму. И последний абзац: "відчуження нерухомого майна ВАТ "ЛиНОС" може здійснюватись за згодою Фонду державного майна України".

 

     Все мы понимаем,  что ОАО "ЛиНОС" - это большой комплекс, где много производств,  инвентарных обкектов.  Так вот, если возникнет необходимость    отчуждения    недвижимого   имущества,   что   мы подчеркиваем, то на это надо разрешение Фонда госимущества. Сейчас Фонд госимущества этим занимается.  Написать,  что это делается по согласию Верховного Совета,  можно.  Но насколько мы будем  правы, если ввяжемся в эту процедуру?

 

     ГОЛОВА. Я просив би, по суті, питання перенести на тоді, коли дійдемо до статті 16.  Запам'ятайте собі це.  Ми зараз пройдемо... (Шум у залі).

 

     Ну, добре. Депутат Найда. Прошу.

 

     НАЙДА Г.І.,   Фракция   коммунистов.   Уважаемые  коллеги!  Я поддерживаю Александра Михайловича. Это является условием конкурса и не надо было формулировать отдельную статью. Здесь надо написать так: "подальша приватизація ВАТ "ЛиНОС", дальше берем из статьи 16 слова  "відчуження  акцій" и заканчиваем "без спеціального дозволу Верховної Ради забороняються".  То есть  реализовать  идею  нашего приватизационного  закона  можно  только  под контролем Верховного Совета.  И не надо сюда впутывать Фонд госимущества.  Мы в какойто мере недоверие фонду...

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Значит, оставить этот пункт в редакции, принятой в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Додавши слова із статті 16:  "Подальша  приватизація, відчуження   акцій   без   спеціального   дозволу  Верховної  Ради забороняються". Так?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Хорошо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Підтримайте.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 260. Прийнято.

 

     Цей пункт у статті 8 відновлюється (Шум у залі).

 

     Хвилиночку, репліку потім,  прошу вас. До третього читання ви ще  матимете  десятки  можливостей  для  реплік.  Проголосовано за Регламентом. На трибуні доповідач, він пояснює від комітету.

 

     Наступний пункт:  "прийняття   зобов'язань   щодо   вирішення соціальних проблем..." Тут немає заперечень?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Возражений нет.

 

     ГОЛОВА. Ставлю цей пункт на голосування.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Пункт  8.  Этим  пунктом  статья  дополнена  по предложению депутатов Анненкова и Синченко.

 

     ГОЛОВА. Читаю цей пункт: "недопущення збільшення  кредиторської заборгованості ВАТ "ЛиНОС". Як умова конкурсу. Є заперечення? Немає.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 254.

 

     Уся стаття 8 голосується.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     Стаття 9. Які зауваження?

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Статья 9 изложена в соответствии с предложениями депутата  Ельяшкевича  и  в соответствии с нормами Государственной программы  приватизации,  которую  мы  приняли   и   которая   уже действует.

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати?

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Сінченка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  Александр Александрович,  вы, наверное, читали телефонограммы и факсы в ваш  адрес  как  Председателя  Верховного Совета  от  трудового  коллектива  ОАО  "ЛиНОС"  с одним вопросом: почему трудовой коллектив устраняется от участия в конкурсе? В наш с  Анненковым  адрес приходило множество писем с вопросом:  почему трудовой коллектив не имеет права участвовать в этом конкурсе? Без него все это происходит. Это же нонсенс.

 

     ГОЛОВА. Ваша пропозиція, будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  Предложение  такое:  дополнить словами "і саме ВАТ  "ЛиНОС".  Само  предприятие  должно  быть  участником   этого конкурса. Почему мы ограничиваем права этого трудового коллектива?

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  депутаты!  В  соответствии с принятой нами Государственной программой приватизации, к сожалению, нельзя, чтобы  трудовой  коллектив ОАО "ЛиНОС" участвовал в этом конкурсе. Участие в конкурсе трудового коллектива признано  нецелесообразным многими   нормами,   которые  мы  приняли,  исходя  из  нарушений, выявленных  в  процессе  приватизации.   Здесь   выписана   норма, соответствующая принятым законам.

 

     ГОЛОВА. Геннадію Юрійовичу, ви можете прокоментувати це?

 

     УГАРОВ Г.Ю.  В  таком  случае  трудовой коллектив ОАО "ЛиНОС" должен будет гасить внутреннюю и внешнюю задолженность.  А  кто  - трудовой   коллектив?  Рабочий  или  директор?  Кто  должен  будет обеспечить поставку нефти под соответствующие договора и  по  всем этим обязательствам? Понимаете? Чтобы не доводить дело до абсурда, мы дали такое предложение. Мы исходили только из этого.

 

     ГОЛОВА. Я підтримую в принципі пропозицію депутата  Сінченка, але  тоді  ця  пропозиція  суперечить  початку тексту:  "Учасником конкурсу може бути виключно юридична особа".  Трудовий колектив не виступає як юридична особа.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно верно.

 

     ГОЛОВА. Як  же  бути  тоді?  Якщо  ми  запишемо  "і  саме ВАТ "ЛиНОС",  маючи  на  увазі  саме  підприємство,  тоді  можна   так розглядати. Але як трудовий колектив - не можна, бо це не юридична особа. Підприємство - будь ласка.

 

     Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я хочу  зосередити  увагу  всіх  депутатів  на проголосованій  статті  4.  Там  написано,  хто  входить до складу конкурсної комісії.  Так ось, до складу конкурсної комісії входить представник  трудового  колективу  ВАТ "ЛиНОС".  Тобто обов'язково буде представлений трудовий колектив.

 

     Можна було написати:  голова ради  трудового  колективу,  щоб люди  не  були  відірвані.  Але  учасниками  конкурсу вони бути не можуть, бо це передбачає зовсім інші повноваження.

 

     ГОЛОВА. Дуже  правильно.  Так  само  пояснював   і   Геннадій Юрійович.

 

     Стаття 9 голосується. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба проголосовать за.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття 10: "Юридична особа, яка..." Не було зауважень?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Не было.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 10.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     "За" - 224.

 

     ГОЛОВА. Статтю 10,  до якої  не  було  зауважень,  ставлю  на голосування ще раз.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Давайте  проголосуємо  разом  статті  10  і  11.  Там дається розширене тлумачення, але там усе в порядку.

 

     Голосуються статті 10 і 11.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття 12: "Конкурс проводиться не пізніш як..." (Шум у залі).

 

     А де ваші зауваження? Будь ласка. Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.  Александр Александрович,  законопроект в первом чтении принят в полном соответствии с моими поправками.  А то, что предлагается  сейчас  Угаровым,  не  было принято в первом чтении. Поэтому я имею право настаивать на своих поправках.

 

     ГОЛОВА. Та ви говоріть,  будь ласка,  по  суті.  Ніхто  ж  не забирає ваше право.

 

     КОЖУШКО О.М.   Товарищи,   в  правой  колонке  написано,  что обкявление о  проведении  конкурса  публикуется  в  информационных бюллетенях  государственных  органов  приватизации  на  протяжении недели после утверждения положения о проведении конкурса.  Я  хочу вам  сказать,  что ни одно село,  ни один город этих бюллетеней не увидит и в течение двух месяцев.

 

     Обкявление надо публиковать во всех газетах,  если мы  хотим, чтобы было всенародное обсуждение.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый Александр Михайлович!  Если записать в вашей редакции,  принятой в первом чтении, то можно хоть на столбе писать  обкявление,  вы меня извините.  Поверьте,  города и села в этом конкурсе участвовать не будут.

 

     Можно записать во всей местной  прессе.  Но  в  таком  случае обкявление напечатают в газете,  тираж которой 3000 экземпляров, и его тоже никто не увидит.  А это  все-таки  центральные  органы  - информационные бюллетени государственных органов приватизации.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку,   не   хвилюйтеся!   Є   пропозиція: оголошення про  проведення  конкурсу  публікується  в  газетах  та інформаційних бюлетенях державних органів приватизації - і далі за текстом.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Заперечень немає.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття 12. Тут написано: не менш як два учасники. Але законом передбачено не менше трьох учасників. Що ви скажете?

 

     УГАРОВ Г.Ю.    Законом   Украины   "Про   Державну   програму приватизації" предусматривается,  что  могут  быть  два  участника конкурса. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     ГОЛОВА. Тоді треба написати: відповідно до Закону про Державну програму приватизації.

 

     Ставлю на голосування статтю 12.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття  13.  Не  було  зауважень.  До  статті 14 теж. Ставлю на голосування статті 13 і 14.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття 15.  Враховані редакційно  поправки  31  і  32 депутатів Анненкова і Сінченка.

 

     Можна голосувати статтю 15? Голосується стаття 15.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 249.

 

     ГОЛОВА. Прийнято.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Статью  16  мы  перенесли  в  статью 8 отдельным пунктом. Поэтому она пропускается.

 

     ГОЛОВА. Тобто стаття 16 відбита в окремому пункті статті 8.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Дальше статья 17, а не 16. Я уже обращал внимание на эту техническую ошибку.

 

     ГОЛОВА. Так, наступна стаття 17: "На акції ВАТ "ЛиНОС",  що перебувають у державній  власності, не  може бути звернено стягнення,  до них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може відбутися відчуження  цих  акцій  з  державної власності".

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Эта   статья   ужесточает  требования.  Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Віктор Лаврентійович Мусіяка. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Складається цікава ситуація.  Якщо ВАТ "ЛиНОС" буде укладати різні цивільноправові  угоди і не виконуватиме їх,  то воно на загальних підставах  повинно  за  це  відповідати.  Інакше  як   тоді   бути кредиторам,  які матимуть збитки через те,  що ВАТ "ЛиНОС" не буде виконувати свої зобов'язання?  Тоді  треба  передбачити  механізм, яким чином відшкодовувати ці збитки.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  Я понимаю возражение Виктора Лаврентиевича.  Но  нам  всем  не  хотелось  бы,   чтобы   будущий управляющий  акциями  ОАО  "ЛиНОС"  взял кредит на многомиллионную сумму под  залог  акций,  а  потом,  не  возвратив  кредит,  начал расплачиваться этими акциями.  Поскольку мы запрещаем приватизацию предприятия,  запрещаем отчуждение акций,  мы вносим эту статью  с тем,  чтобы  будущий управляющий знал,  что за кредит он не сможет рассчитаться акциями,  и рассчитывал только на свои силы,  а не на то,  что ему удастся продать государственное имущество. Хоть здесь и есть небольшое противоречие,  но я предлагаю поддержать статью в редакции комитета.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Мусіяки ставиться на голосування.

 

     "За" - 180.

 

     Вона не    була    сформульована,    тому    й    голосування нерезультативне.

 

     Будь ласка, вам слово. Від Кабінету Міністрів.

 

     КОВТЮХ В.М., заступник голови Фонду державного майна України. Уже  є  рішення арбітражного суду про те,  що на майно ВАТ "ЛиНОС" накладено стягнення. Уже готове це рішення.

 

     ГОЛОВА. Рішення готове тоді,  коли воно прийняте.  У проектах багато чого є.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Есть  предложение  проголосовать  статью  17  в редакции комитета.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  статтю  17  в  редакції,  як пропонує комітет,  щоб не було механізму,  за яким можна відчужити акції, що перебувають у державній власності.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     "За" - 245.

 

     ГОЛОВА. Стаття 18:  "Контроль за виконанням договорудоручення здійснюють  Кабінет  Міністрів України,  Фонд держмайна України та комітет Верховної Ради України,  до  компетенції  якого  віднесені питання   паливно-енергетичного   комплексу  (далі  -  контролюючі органи)".

 

     УГАРОВ Г.Ю. Все замечания учтены.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 260.

 

     ГОЛОВА. Контроль гарно пройшов: 260 голосів "за".

 

     Стаття 19:  "Спори,  що виникають  у  зв'язку  з  проведенням даного експерименту, вирішуються в судовому порядку". Гадаю, немає сумнівів.

 

     Ставлю на голосування статтю 19. І статтю 20, мабуть, так?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать, уважаемые коллеги.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо статті 19 і 20.

 

     "За" - 247.

 

     Проголосовано.

 

     Я просив би вас статтю 21 усе-таки викласти не так.  Її треба викласти  як  прикінцеві  положення і записати:  Кабінет Міністрів забезпечує виконання в місячний термін і так далі.  Тоді  це  буде норма закону. А зараз записано як у постанові. Відредагувати треба з використанням фразеології закону.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет согласен.

 

     ГОЛОВА. Стаття 21 голосується.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет просит поддержать, уважаемые коллеги.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Название и статья 3 остались не проголосованы...

 

     ГОЛОВА. Не проголосовані кілька статей.  Дві  -  не  суттєві, одна  -  суттєва.  Тому  є  пропозиція  в другому читанні прийняти законопроект і направити на третє читання.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Нет,  Александр Александрович,  есть предложение принять в целом.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, говорить депутат Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І.Уважаемый   Александр   Александрович!   Уважаемые народные депутаты!  Вопрос принципиальный в одном отношении.  Если Верховная Рада,  как мы видим, идет по пути принятия этого закона, то его  нужно  принимать  быстрее.  Нам  все-таки  надо  выполнить обязательства   перед   Вест-ДойчеЛандес-Банком,  срок  оплаты  по которым уже наступил.

 

     Если уже видно,  что концепция принята, то желательно принять проект  закона  сегодня  окончательно.  Тогда  все-таки не за счет бюджета,  а  за  счет  победителя   конкурса,   инвесторов   будет покрываться эта задолженность.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Тоді є пропозиція така, послухайте. Кабінет Міністрів тут  представлений.  Якщо  Кабінет  Міністрів  знаходить  протягом п'ятнадцяти днів небюджетний спосіб вирішення всіх проблем, що тут є,  то він за п'ятнадцять днів вирішить їх.  А якщо він не знайде, то  домовиться  з  Президентом,  Президент накладе вето,  і,  будь ласка,  вирішуйте.  Тоді у вас буде запас часу,  ще,  скажімо,  до скликання сесії. Тобто у вас тут механізмів достатньо.

 

     А якщо немає таких механізмів,  тоді хай працює закон. От про що йдеться.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Поэтому я предлагаю принять документ в целом.

 

     ГОЛОВА. Говорить Державний міністр Мінченко.

 

     МІНЧЕНКО А.К.  Уважаемые депутаты!  У меня к вам  просьба  не принимать этот закон сегодня,  а принять постановление. Дать право правительству использовать свои права и решать по-государственному эти вопросы.

 

     Спасибо (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно!

 

     УГАРОВ Г.Ю. Права правительства изложены в этом проекте.

 

     ГОЛОВА. Верховна  Рада,  приймаючи  цей  закон,  не позбавляє Кабінет Міністрів його прав.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно верно.

 

     ГОЛОВА. Ви  маєте   змогу,   власне   кажучи,   погодивши   з Президентом,  місяць ще вирішувати це питання.  Хоча хай Президент зважить потім на те,  чи  можна  таким  чином  ризикувати.  Але  у всякому разі мінімум 15 днів у вас є, щоб ви могли зробити все, що вважаєте   потрібним   для    ефективного    використання    цього підприємства.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба проголосовать в целом.

 

     ГОЛОВА. Ні,  я  окрему статтю спочатку проголосую.  Я не можу так ставити на голосування.

 

     Депутат Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.  Я хочу обратить ваше внимание, товарищи, на то, что  когда  мы  голосовали статью 3,  вы не учли моего замечания и замечания юридического отдела. Суть его в следующем.

 

     "Відповідно до статті 78 Конституції України народні депутати України  не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі.

 

     Вимоги щодо  несумісності  депутатського  мандата  з   іншими видами діяльності встановлюються законом".

 

     Так, статьей  4  Закона  Украины о статусе народного депутата Украины установлено, что статус народного депутата "не сумісний із зайняттям  будь-якої  іншої  виробничої  чи  службової посади,  за винятком викладацької,  наукової та іншої творчої роботи". Мы же в состав конкурсной комиссии ввели депутатов. Я прошу это учесть.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги! В заключении научноэкспертного отдела сказано,  что "стаття 4,  якою передбачено,  що  до  складу комісії,  яка  проводить конкурс на право управління пакетом акцій ВАТ "ЛиНОС",  делегуються народні  депутати  -  члени  відповідних комітетів,  не суперечить статті 78 Конституції України,  оскільки членство у подібних комісіях не є зайняттям  іншої  виробничої  чи службової  посади  у  контексті статті 4 Закону України про статус народного депутата України".

 

     И в заключение скажу то,  о чем говорил в самом начале.  Если Верховный  Совет  принимает решение о проведении эксперимента,  то этот эксперимент должен контролироваться депутатами.  В  противном случае все возможные негативные последствия будут опять переложены на плечи Верховного Совета, а мы, к сожалению, в оправдание ничего не сможем сказать.

 

     Прошу поддержать статью 3 в редакции комитета.

 

     ГОЛОВА. І  було  б  правильно,  якби ми до Конкурсної комісії включили, наприклад, депутата Сінченка чи когось іншого.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Нет абсолютно никаких возражений.

 

     Просьба проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку.   Це   не   голосується,   бо    вже проголосовано.  Ставлю  на  голосування назву законопроекту.  Будь ласка.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     До статті 3 "Конкурс  на  право..."  і  так  далі  вже  немає заперечень, так? Є.

 

     Говоріть, будь ласка, депутате Черенков.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Біловодський  виборчий  округ, Луганська  область).  Уважаемые  коллеги!  Мы рассматривали вопрос стоимости  завода,  которая  сегодня   просто   несоизмерима   для понимания  каждого.  Я  хотел бы остановиться на том,  что сегодня неизвестна позиция нового Премьер-министра и  неизвестна  величина стоимости завода.

 

     Поэтому я хотел бы,  чтобы Верховная Рада взяла на себя право распоряжаться ЛиНОСом (а потом,  наверное,  каждым заводом Украины будет  распоряжаться).  Так  давайте сделаем это профессионально и честно.  Сначала получим оценку стоимости имущества предприятия  в имущественных комплексах.

 

     Ведь кроме  того,  там есть еще абсолютно новое оборудование, которое завтра может кто-то продать, чтобы погасить долги. Все это нужно  посмотреть.  Александр  Александрович,  величина  стоимости завода исчисляется миллиардами.  Коль вы лоббируете  этот  вопрос, так, пожалуйста, приедьте, посмотрите завод. Давайте перенесем...

 

     ГОЛОВА. Ваша пропозиція, будь ласка?

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.   Мое  предложение  таково.  Кабинет  Министров должен за подписью  нового  Премьер-министра  дать  видение  этого вопроса  и  оценочную величину стоимости.  Значит,  нужно поручить Кабинету Министров сделать оценку до следующей сессии.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Не заперечуючи по  суті  вашу  пропозицію,  я привертаю  увагу до того,  що розглядається стаття 3.  Кажіть,  що голосувати, я поставлю на голосування. Щодо статті 3, будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П. Я говорю: сделать прокотольное   поручение   Кабинету  Министров  произвести оценку стоимости имущества завода,  рассмотреть этот  законопроект на следующей сессии.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый  депутат Черенков!  Верховная Рада уже приняла решение о том,  что  статья  об  оценке  идет  в  редакции депутатов  Анненкова  и  Синченко,  который сидит рядом с вами.  И после этого говорить,  что мы не учли вопроса оценки,  нельзя.  Мы статью  7 изложили в их редакции.  Поэтому вопрос оценки Верховной Радой уже решен: все будет осуществляться после оценки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черенков практично не має пропозиції. Це щодо активності  розгляду  того  чи  іншого  питання.  Активність треба виявляти тоді,  коли працює комітет.  А в сесійному залі  говорити інше. Ви ж самі відчуваєте, що пропонуєте не норму закону, а норму постанови.  Постанова при цьому не приймається.  Якщо тут сказано: "Конкурс  на  право  здійснення  функцій  управління..." і далі за текстом,  то йдеться не про оціночну комісію,  бо то  інші  норми, вони записані як умови проведення конкурсу.

 

     Хто ще? Будь ласка, депутате Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М.   Уважаемые  коллеги!  Прошу  пригласить  в  зал Теплюка...

 

     ГОЛОВА. Немає проблем.  Зараз Теплюк зайде в зал. Будь ласка, покличте його.

 

     КОЖУШКО О.М. Он сделал заключение о том, что депутат не имеет права  участвовать  в  работе  Конкурсной   комиссии   на   правах совместительства.  Четко  записано.  Мы  же  разрешаем.  Если  так проголосуем,  то это будет  основанием  наложить  вето  на  данный закон.

 

     ГОЛОВА. Зараз підійде сюди завідуючий юридичним відділом. Але я хочу  сказати,  що  народні  депутати  беруть  участь  у  роботі багатьох створених комісій,  зокрема за міжвідомчим принципом. Так само, як ви входите у Вищу економічну раду, і вам ніхто не докоряє з  цього приводу,  хоч ви пізно дізналися,  що туди включені.  Але інші - за згодою.  Тобто є принцип  "за  згодою".  Якщо  ви  маєте бажання,  запишемо:  "по  два народних депутати (за згодою)".  Без оплати праці, мається на увазі.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Естественно. Просьба статью 3 проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Якщо це  порушення  Конституції,  тоді  тлумачить  її Конституційний Суд.  Давайте зберемо підписи,  хай він розгляне. А доки Президент внесе подання до Конституційного Суду,  елементарно вирішимо це питання.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да.

 

     ГОЛОВА. Бо тут можна так, а можна й інакше говорити.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Здесь нарушений нет.

 

     ГОЛОВА. Стаття 3 ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 250.

 

     Ставиться на голосування проект закону в цілому.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. З мотивів голосування просить слова депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  Уважаемые товарищи!  Во-первых, я сразу прошу, чтобы мы голосовали в поименном режиме.

 

     Во-вторых, сейчас мы являемся  свидетелями  принятия  проекта закона   явно   заказного,  я  бы  сказал,  мафиозного  характера. Победитель этого конкурса уже известен,  он находится в этом зале. Для протокола говорю,  что это - Ищенко,  именно под него делается данный закон.  Если вы желаете быть соучастниками  этого  действа, то,  пожалуйста,  но  я,  мои  коллеги из Луганской области и наша фракция решили этот законопроект принципиально не поддерживать.

 

     Вы можете по-разному относиться к Минченко,  я тоже не совсем с  ним  согласен,  но  почему мы Кабинет Министров отгораживаем от этого закона?  Мы урезаем полномочия правительства,  исключаем его из числа управляющих этим государственным предприятием.

 

     ГОЛОВА. Сергію Григоровичу,  будь ласка.  Я поставлю звичайно вашу пропозицію на голосування,  але зазначу,  що ми приймаємо цей законопроект,  враховуючи в тому числі й ваші пропозиції.  Ви ж їх вносили?  Якщо так,  то треба було з самого початку його... (Шум у залі).  Ми  врахували всі ваші зауваження.  Проте депутат Сінченко наполягає проводити голосування поіменно.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  голосувати  поіменно.  Будь ласка.

 

     "За" - 71. Прийнято.

 

     Будемо голосувати поіменно.

 

     З мотивів голосування депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Я ні в якому разі не погоджуюся, що приймається мафіозний закон.  Звертаю вашу увагу на те,  що Кабінет  Міністрів України  довів це унікальне підприємство до банкрутства.  І де був пан Мінченко тоді, коли треба було керувати державною власністю?

 

     А сьогодні вам потрібно  тільки  одне:  продати  її  західним інвесторам.  Тому ми беремо це підприємство під контроль. Депутати Верховної    Ради    і    представники     трудового     колективу контролюватимуть,  яким чином працюватиме це підприємство.  І воно буде працювати!

 

     Тому ні  в  якому  разі  не  можна  погоджуватися  з  оцінкою депутата Сінченка.

 

     ГОЛОВА. Я вдячний Наталії Вітренко за те, що вона сказала те, що збирався сказати я - про некоректність вислову Сергія Сінченка. Ми приймаємо законопроект,  на який уповноважені народні депутати. Тобто ми можемо приймати закони і в такий спосіб.

 

     Проголосовано, що голосування здійснюватиметься поіменно.

 

     Ще з мотивів? Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское обкединение "Вперед,  Украина!" Уважаемые коллеги! То, чего добивается господин Минченко,  мне  совершенно  понятно.  Кто давал   гарантийные  обязательства,  причем  весьма  сомнительного характера,  ясно.  Кто подписывал документы с российской  стороной после того,  как клялся на парламентской трибуне о том, что ничего не будет делаться с имуществом "ЛиНОСа",  тоже ясно. Кто визировал проект постановления, чтобы 150 миллионов гривень ушло из бюджета, тоже ясно.

 

     Мы сегодня приняли,  на мой взгляд,  неправильное  решение  о списании долгов АвтоЗАЗа. И все проголосовали, несмотря на то, что просто списываются средства, которые должны поступить бюджетникам. Этим  законом мы даем возможность предприятию заработать,  а также перекладываем долги предприятия на коммерческие структуры, а не на бюджет.

 

     Поэтому я прошу поименно проголосовать,  и тогда будет видно, кто поддерживает мафиозное правительство, а кто поддерживает идею, что  Верховный  Совет  должен  работать  над  наведением порядка в обществе.

 

     ГОЛОВА. Ще раз роблю зауваження депутатам,  зокрема  депутату Єльяшкевичу.  Звинувачувати  таким чином уряд і робити такі широкі політичні жести ніхто не має права.  Бо з  такою  ж  переконаністю можуть  члени  Кабінету  Міністрів говорити про депутата,  скажімо Єльяшкевича,  чи когось іншого.  Не можна цього робити доти,  доки суд не визнає ту чи іншу людину винною. Не можна цього робити.

 

     І, нарешті, ми сьогодні приймаємо законопроект в умовах, коли підприємство спеціально доведено  до  банкрутства.  І  від  нашого рішення залежить, працюватиме воно чи ні.

 

     Тому треба,   очевидно,   підтримати  варіант  законопроекту, проголосований уже по окремих  статтях.  А  пояснення  тут  і  для виборців  цілком  зрозуміле - щоб не перержавіло це підприємство і просто не впало, треба дати можливість йому працювати.

 

     Ставлю на  голосування  в  цілому  законопроект   у   другому читанні.  Кабінет Міністрів має право вживати заходів,  які вважає за потрібне - у нього є час.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Спасибо,  уважаемые коллеги.  Думаю,  мы сегодня приняли  верное  решение.  Спасибо  также работникам Секретариата, Комитета по вопросам экономической политики,  которые  помогали  в подготовке этого законопроекта. Спасибо!

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  всіх  сісти на місця!  Катерино Тимофіївно, сядьте на місце, будь ласка! (Шум у залі).

 

     НАЙДА Г.І.    Уважаемые    коллеги,    уважаемый    Александр Александрович!    Давайте,    пользуясь    присутствием   Анатолия Калениковича Минченко, как-то решим вопрос по Херсонскому и другим нефтезаводам.

 

     Сегодня центральный  Фонд госимущества забрал из региональных фондов все акции,  которые остались там, и выбрасывает на Фондовую биржу.  Если мы с вами приняли такой закон по управлению,  давайте временно,  хотя бы до 1  октября,  прекратим  продажу  акций  всех нефтезаводов  на  фондовом  рынке,  а  далее посмотрим,  что будет получаться,  потому что о Лисичанском  заводе  мы  уже  решили,  а остальных нефтезаводов к октябрю можем уже не иметь!

 

     ГОЛОВА. Пропозиція дуже правильна,  і, гадаю, що можна було б прийняти доповнення до цього закону, де встановити, що до 1 жовтня припинити  продаж  акцій  -  те,  що  сказав Георгій Найда.  Чітко випишіть,  будь  ласка,  цю  пропозицію,  і  я  поставлю   її   на голосування. Це щодо закону про експеримент.

 

     ------------

 

     Далі. Перед  розглядом наступних питань я прошу визначитися з таким організаційним питанням. Прошу вашої уваги.

 

     Перед останнім  циклом   пленарних   засідань   ми   ухвалили постанову про зміну режиму роботи сесії Верховної Ради. Вчора була проголосована Постанова Верховної Ради про скликання  позачергової сесії 28 серпня.

 

     Виникла певна юридична колізія: якщо ми на позачерговій сесії розглянемо питання про зміни до Конституції,  то в Конституційного Суду будуть усі підстави поставити під сумнів прийняте рішення,  а потім ми можемо по суті розглянути  це  питання  аж  на  наступній сесії, тобто вже в лютому 1998 року, що малоймовірно.

 

     Тому пропонується  переглянути  режим  роботи  цієї  сесії  і встановити такий порядок (прошу уваги!):  наступного  тижня  сесія працює  в  комітетах,  потім  тиждень  - у виборчих округах,  далі перерва до 28 серпня (депутати можуть скористатися  відпусткою  за змінним графіком),  і 29 серпня закінчимо сесію.  Зрозуміло? Тобто працюватимемо в режимі однієї сесії (Шум у залі).

 

     Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Вибачте,  але і я тільки-но  дізнався,  про  що сказав Олександр Олександрович...  І "говорять юристи"... Нібито я не юрист...

 

     ГОЛОВА. Так, юрист, говоріть, будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Вибачте,  будь ласка,  я вже скажу,  а потім ви говоритимете.

 

     Хочу сказати  ось  про  що.  Я  не  просто так учора вам щось запропонував.  Я теж дивився Конституцію,  і дуже  добре.  Звертаю вашу увагу на статтю 155,  щодо якої нібито у юристів,  які давали консультацію Олександру  Олександровичу,  виникли  якісь  сумніви: "Законопроект...     попередньо     схвалений     більшістю    від конституційного складу Верховної  Ради  України  (де  сказано,  що тільки   на   черговій  сесії?),  вважається  прийнятим,  якщо  на наступній  черговій  сесії  Верховної  Ради   України   за   нього проголосувало  не  менш  як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України".  Про  що  йдеться?  Два  моменти:  що  на наступній  черговій  сесії,  а  не  через  дві  й  не  через одну, приймається рішення,  і приймається не на  позачерговій  сесії,  а саме на черговій сесії. Які тут можуть бути сумніви, скажіть, будь ласка?  Можна, звичайно, що завгодно під сумнів поставити. Але, на мою  думку,  тут  ніяких сумнівів немає,  тому я прошу взяти це до відома,  коли прийматиметься рішення.  Щоб не було так, що відразу отак рішення приймається...

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу,  спасибі. Я, чесно кажучи, не розумію вашої запальності в цьому випадку. Ви могли спокійніше все це  сказати.  Я  не  був  вам зобов'язаний говорити,  бо проведена нарада керівників фракцій, і я тільки висловлюю позицію керівників фракцій   погоджувальної  ради  фракцій  і  груп,  які  внесли  цю пропозицію (Шум у залі).  Будь ласка,  одну хвилинку!  І тому це ж зовсім не заперечує того,  що він сказав. Йдеться про те, що ми не перериваємо сесію,  і не більше того.  Терміни  28  і  29  серпня, проголосовані вчора, залишаються.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Ще раз  пояснюю,  відпустка здійснюється за змінним графіком: депутати беруть путівки,  оформляються, відпочивають... Наступного тижня  працюють  депутати  у  комітетах.  Ще  наступного тижня - в округах, а 28-29 серпня відбудеться заключне засідання сесії. От і все.   Сесія   не   закривається.   Цим  автоматично  скасовується позавчорашня постанова (Шум у залі).

 

     ----------

 

     Одну хвилинку.  Спокійно.  Вчора комітети з питань бюджету, з питань   базових   галузей  і  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності одержали доручення:  з огляду на  те,  що  ми  під  час розгляду  проекту  Державного  бюджету  відхилили  пропозицію  про встановлення  додаткового  податку  для   завершення   будівництва Криворізького   гірничо-збагачувального   комбінату,   підготувати проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України  про Державний бюджет України на 1997 рік.

 

     Комітети підтримують цю пропозицію, Президент підтримує теж і просить проголосувати,  уряд також настійно просить (тут присутній міністр промисловості), бо не можна допустити, щоб гинуло майно, в яке  вкладено  вже  один  мільярд  400  мільйонів  доларів,  і  де сформувався   борг   України   перед  сусідньою  Румунією  на  700 мільйонів. Треба, щоб працювало це виробництво.

 

     Тому прошу  включити  проект  Закону  про  внесення  змін   і доповнень  до  Закону  про Державний бюджет на 1997 рік до порядку денного.

 

     Ставлю на голосування питання про включення законопроекту  до порядку денного.

 

     "За" - 198.

 

     Ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" - 208.

 

     Які є сумніви у депутатів? Валерію Івановичу, будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та   соціальноекономічного   розвитку   регіонів (Білопільський  виборчий  округ,  Сумська область).  Дякую.  Прошу буквально хвилину уваги.  Ми багато разів розглядали  питання  про Криворізький  гірничозбагачувальний комбінат окислених руд.  Чесно кажучи,  грошей у державі  на  це  немає.  Тим  паче,  ви  знаєте, капітальних вкладень заклали в бюджет 0,28 відсотка від ВВП, або в 20 разів менше, ніж належить.

 

     КГЗКОР - це 165 мільярдів доларів,  це як Чорнобиль:  маю  на увазі, що все руйнується, все розтягується - імпортне обладнання і так далі.  Ми довго розглядали це питання і дійшли висновку:  якщо не дати поштовх будівництву КГЗКОРу, виділивши бодай 100 мільйонів гривень, то ми втрачаємо дуже багато грошей.

 

     Адже країни,  які  беруть  участь  у   будівництві   КГЗКОРу, пред'являють  претензії Україні (а ви чули,  що Румунія вклала вже 700 мільйонів доларів), і в нас іншого виходу немає.

 

     Тому ми переговорили з Президентом України,  і він  погодився ті 100 мільйонів гривень, які ми витрачаємо на КГЗКОР, віднести на збільшення  лише  на  0,01  відсотка  дефіциту  бюджету.   З   цим погодилися всі, зокрема виконавчі структури.

 

     Я дуже  прошу проголосувати проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про Державний бюджет. Це підтримано комітетами Суслова, Азарова і нашим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу  уваги!  По  суті  ми  питання  не розглядаємо. Йдеться тільки про включення до порядку денного. Пропоную спочатку включити, а тоді можна говорити по суті.

 

     Проголосуйте, будь ласка, пропозицію про включення.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 233.

 

     Тепер нехай  Секретаріат  роздасть матеріали,  щоб можна було заслухати питання по суті.

 

     _____________________

 

     Розглядається проект Закону України про ратифікацію  Договору між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон.

 

     До Костянтина  Івановича  Грищенка,  заступника  міністра,  є запитання?

 

     Борисе Іллічу, що ви скажете?

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область).  Шановні колеги!  Я скажу, що це перший такий договір  із нашими сусідами.  І він взірцевий.  Комітет переглянув його включно до карт.  Так що по-братськи не розділилися, а просто визначили розмежування. Прошу підтримати ратифікацію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування проект Закону про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон. Треба хоч це не переголосовувати.

 

     "За" - 277. Прийнято.

 

     _____________________

 

     Розглядається проект  Закону України про ратифікацію Договору про дружбу і співробітництво між Україною та  Іспанією.  Загальний політичний документ. Треба обговорювати?

 

     Із текстом   договору   депутати  знайомі,  і  проект  Закону позитивний. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 280. Приймається.

 

     ______________________

 

     Розглядається проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною  та  Федеральною  Республікою  Німеччина  про співпрацю у справах осіб німецького походження,  які проживають в Україні. Тут присутній  Володимир  Борисович Євтух,  голова Державного комітету України у справах національностей .  З текстом проекту  закону  ви знайомі.  Комітет  у  закордонних  справах і Комітет з прав людини вважають, що його треба приймати.

 

     Немає заперечень?  Ставлю на голосуванння.  Із застереженням, яке там записано.

 

     "За" - 272. Прийнято.

 

     _________________________

 

     Слухається питання  про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб.

 

     Володимир Кирилович Олексєєнко на місці.  Перелік  невеликий. Комітет розглянув усі питання. Зокрема з депутатами з тих округів, яких це стосується.

 

     Ставлю на голосування проект постанови. Будь ласка.

 

     "За" - 240.

 

     ________________________

 

     Проект Закону  про  видобування  і  переробку  уранових   руд доопрацьовано  так,  як вимагали депутати.  Ми пропонуємо прийняти його у першому читанні. Можна? Ставлю на голосування. Два комітети його  доопрацювали.  Депутат  Павловський готовий доповідати.  Всі депутати ознайомлені. Обговорення проведено минулого разу.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     _________________________

 

     Розглядається питання про проект постанови з  Дня  уряду  про медицину.  Пропонується  вилучити  пункт  2,  так?  І додати текст такого змісту:  "Кабінету Міністрів України вирішити питання  щодо виділення  централізованих  коштів  на  закупівлю  водіїв ритму та штучних  клапанів  серця,  штучних  культових  суглобів,  а  також життєво  необхідних  лікарських  засобів,  зокрема  для  лікування хворих на фенілкетонурію, гемофілію, та імунодепресантів".

 

     "Кабінету Міністрів  України,  уряду  Автономної   Республіки Крим,    обласним,    Київській    і    Севастопольській   міським держадміністраціям:  вжити необхідних заходів  щодо  погашення  до кінця   поточного   року   заборгованості   по   заробітній  платі працівникам охорони здоров'я;  при формуванні бюджетів усіх рівнів передбачити  виділення  в достатніх обсягах коштів на забезпечення лікарськими засобами інвалідів,  ветеранів,  осіб, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи та інших пільгових категорій населення".

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому.  Будь ласка, прошу підтримати.

 

     "За" - 204 (Шум у залі).

 

     Ще раз  повторюю:  цей  документ  обговорено,  проголосовано, розглянуто у першому читанні.  Було доручення  його  доопрацювати. Доопрацювали,  тому  треба  лише  шляхом  голосування визначитися. Обговорювати його зараз немає ніякої потреби.

 

     Депутат Діхтяренко від комітету. Будь ласка.

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і банківської діяльності (Золотоніський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні колеги!  У пункті  3  проекту постанови  записано:  "Запропонувати  Кабінету  Міністрів  України вжити  невідкладних  заходів  до:  затвердження  порядку   надання платних   послуг   у  державних  і  комунальних  закладах  охорони здоров'я..."

 

     У статті 49 Конституції України  зазначено:  "У  державних  і комунальних  закладах  охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно".

 

     Тобто даним  проектом  постанови  ми   змінюємо   статтю   49 Конституції і доручаємо Кабінету Міністрів вводити платні послуги.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ви не зрозуміли,  про що йдеться.  Ідеться про те, що тим,  хто працює в цих закладах, зарплату зараз не платять. Так от це зобов'язання,  щоб знайшли кошти і заплатили, а ви говорите про інші речі.

 

     Ще раз ставлю на  голосування  цей  проект  постанови.  Прошу підтримати його в цілому.

 

     "За" - 199.

 

     Шановні колеги!  Звертаю вашу увагу,  що ці два пункти, які я тільки-но зачитав,  дають  підстави  Кабінету  Міністрів  виділити кошти  на  придбання  суглобів  і  всього іншого,  що потрібно для лікування. А перші пункти - це, по суті, загальна оцінка ситуації. Те,   що   було  предметом  розгляду  на  Дні  уряду.  Регламентом передбачається в окремих випадках прийняття такого роду постанови. Тому було дане таке доручення.  Я ні на чому не наполягаю - хочете голосуйте,  хочете ні.  Але  давайте  тоді  поіменно  відповідати. Хочете чи не хочете, а голосувати треба, депутати наполягають.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 241. Прийнято. Спасибі.

 

     Проект Закону України про порядок списання,  реструктуризації заборгованості суднобудівних підприємств перед Державним  бюджетом України та державними цільовими фондами і звільнення від сплати до державних цільових фондів.  Це  питання  не  включено  до  порядку денного, але воно надзвичайно коротке, і комітети пропонували його розглянути.  Тому прошу підтримати їхню  пропозицію  і  внести  це питання до порядку денного.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Ідеться про суднобудівну галузь, одну з найбільших передових галузей в Україні.

 

     "За" - 172.

 

     ________________________

 

     Розглядається питання   про   проект   Закону   України   про ратифікацію   Договору   про   надання   позики  (проект  розвитку житлово-комунального господарства)  між  Україною  та  Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

 

     Запрошується на   трибуну   Георгій   Ілліч   Онищук,  голова Державного комітету України по житлово-комунальному господарству.

 

     ОНИЩУК Г.І.,   голова   Державного   комітету   України    по житлово-комунальному господарству. Шановні народні депутати! Вашій увазі   пропонується    Проект    розвитку    житлово-комунального господарства    України,   в   якому   передбачається   закінчення незавершеного будівництва житлових будинків  у  Львові,  Одесі  та підготовка  земельних  ділянок  під  будівництво  житла приватними забудовниками в містах Харкові та Одесі.

 

     Роботи по підготовці проекту розпочато ще у  1993  році.  Для цього були обрані міста-учасники Львів, Одеса та Харків завдяки їх активній позиції в реформуванні житлово-комунального  господарства та зацікавленості в ринковому підході до забезпечення житлом.

 

     Проект, що  пропонується  до розгляду,  дасть змогу до певної міри вирішити питання забезпечення житлом  у  містахучасниках  без використання  державних коштів та стане прикладом розв'язання цієї проблеми для інших міст,  як пілотний  демонстраційний  проект.  У рамках  цього  проекту  передбачається завершення будівництва семи житлових будинків у місті Одесі на 513  квартир  загальною  площею 33,1 тисячі квадратних метрів, шести житлових будинків у Львові на 504 квартири  площею  30  тисяч  квадратних  метрів  та  інженерна підготовка  земельних  ділянок  під  забудову  в містах Харкові та Львові  площею  5  гектарів,  що  дасть  можливість  для  розвитку інфраструктури  прилеглих територій і подальшого будівництва житла на цих територіях.

 

     Загальна вартість цього проекту  еквівалентна  27,9  мільйона доларів  США,  до  того ж за стандартними умовами Світового банку, частина українського внеску має бути не меншою  третини  загальної суми. Проте слід зауважити, що частина українського внеску не ляже тягарем ні на державний, ні на місцеві бюджети, оскільки фізично - це  об'єкти  житлового  будівництва,  які  заморожені  через  брак коштів.  Тобто  ця  сума  становить  якраз  вартість  робіт,   уже виконаних  на  вибраних  ділянках  і  об'єктах  та профінансованих міськими адміністраціями.

 

     Позика банку надається в сумі 17 мільйонів  доларів  з  поверненням  протягом 17 років включно з пільговим періодом 5  років  за  стандартною  змінною  відсотковою ставкою  банку.  Більша частина позики (16,7 мільйона доларів США) субкредитуватиметься містам -  учасникам  проекту,  і  договори  з містами  Міністерством  фінансів  уже  укладені  на  потреби якраз будівництва незавершеного житла та підготовку земельних ділянок  у такій пропорції:  Харкову - 1,5 мільйона доларів США, Львову - 7,6 мільйона доларів США,  Одесі - теж 7,6 мільйона доларів США. Решту

-  300  тисяч  доларів США - буде надано на забезпечення технічної допомоги для впровадження проекту.

 

     Всі умови з боку уряду і Світового банку витримані, закладені в угоду, і я прошу вас підтримати проект закону з даного питання.

 

     І останнє,  про  що  я хотів вас поінформувати.  Звертаю вашу увагу на те,  що  не  тільки  проект  повністю  самоокупний,  а  й розрахована  очікувана  рентабельність майже 25 відсотків.  Це теж дасть  можливість  швидше  розрахуватися  містам  і  решту  коштів витратити  на подальшу підготовку територій та будівництво житла в цих містах.

 

     Прошу народних депутатів підтримати цей проект і ратифікувати його. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до заступника міністра?

 

     Будь ласка, депутате Кіяшко.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   (Ворошиловський   виборчий  округ,  Донецька  область). Спасибо.  Фракция Социалистической и Селянской  партий.  Уважаемый Георгий   Ильич,   конечно,   мы   будем   поддерживать  начинание правительства  с  тем,   чтобы   усилить   и   улучшить   жилищное строительство,  особенно в тех городах,  в которых его не хватает: Львове, Одессе, Харькове и так далее.

 

     У меня такой вопрос. Насколько я понял из вашего выступления, предоставленные    кредиты    будут    направляться    в   систему негосударственного жилого фонда.  В какой степени  берет  на  себя ответственность  государство  и  в какой степени те индивидуальные либо кооперативные застройщики гарантируют возврат данных  средств государству,  чтобы  государство смогло за эти 17 лет рассчитаться перед иностранным кредитором?

 

     Спасибо.

 

     ОНИЩУК Г.І.  Місцеві органи влади вже сьогодні відпрацьовують програму   і  план  продажу  квартир,  які  будуть  побудовані  за комерційними  цінами.  Таким  чином  тут  закладена   і   гарантія повернення кредиту, і гарантія запланованої рентабельності.

 

     Нагадую, що це пілотний проект, перша спроба співпрацювати зі Світовим банком, визначити подальшу перспективу.

 

     ГОЛОВА. Депутате Семенюк, будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська  область).  Шановний доповідачу,  в поданих документах записано,  що "в настоящее время Харьковский исполком обратился  в более   чем   10  зарубежных  фирм,  желающих  принять  участие  в международном  тендере,  среди  которых  компании   ФРГ,   Канады, Венгрии, Нидерландов, Китая, Турции".

 

     Скажите, пожалуйста,  мы  будем  создавать  рабочие места для представителей  этих  стран  или   же   для   своих   строительных комбинатов?

 

     ОНИЩУК Г.І.  Цей  тендер  може  бути  проведений  лише  після ратифікації угоди. Проте ми разом з керівництвом міст домовилися з представниками  Світового  банку,  що в тендері братимуть участь і наші будівельні фірми.  Ми за те,  щоб наші фірми,  наші робітники працювали над реалізацією проекту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Олексєєнко.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села (Мар'їнський виборчий округ,  Донецька область).  Дякую.  Шановний Георгію  Іллічу,  як  правило,  у  цих містах,  які  ви  назвали,  вирішені  не  всі питання щодо порядку відведення земель.  Зокрема,  межі міста Одеси  не  визначені.  Як можна  проводити  експерименти,  якщо там провадиться грабіжницьке відведення землі.  Те  саме  стосується  і  Харкова.  Це  є  грубе порушення Земельного кодексу.

 

     І чому  ви не погодили ці питання з нашим комітетом,  зокрема щодо виділення земельних ділянок?

 

     ОНИЩУК Г.І.  Усі ділянки під будівництво виділені.  Є рішення виконкомів усіх міст,  є договори про субкредитування Міністерства фінансів і міст, які входять до цієї угоди. Тому питання земельних та інших відносин вирішено. Це документально підтверджено місцевою владою.

 

     ГОЛОВА. Депутате Свято, будь ласка.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий   округ,   Хмельницька   область).   Дякую,    Олександре Олександровичу.   Шановний   Георгію   Іллічу,   це  питання  щодо використання земель швидше не до вас,  а до мого колеги Володимира Кириловича   Олексєєнка.   Ми   оминули   дуже   важливе  питання, проголосувавши про  вилучення  і  надання  земельних  ділянок  для несільськогосподарських  потреб.  У  цій  назві бракує таких слів: виділення   земель    сільськогосподарського    призначення    під несільськогосподарські     конкретні     об'єкти    автосервісного обслуговування товариств з обмеженою відповідальністю.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Василю Петровичу, не ображайтеся - ми  обговорюємо  зовсім  інше  питання.  Підійдіть  до  Володимира Кириловича як представника комітету і з'ясуйте з ним усі нюанси. Я давав  вам  змогу висловитися з цього приводу під час попереднього обговорення. Все. Дякую. Сідайте, будь ласка, Георгію Іллічу.

 

     Слово має Анатолій Андрійович Дронь - від комітету.

 

     ДРОНЬ А.А.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку  регіонів  (Ріпкинський  виборчий   округ,   Чернігівська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні  колеги! Передовсім  хочу  сказати,  що  Договір   з   Міжнародним   банком реконструкції   та   розвитку,   який  ми  розглядаємо,-  один  із небагатьох договорів, реалізація якого принесе користь людям, адже йдеться  про  добудову 13-ти житлових будинків на 1000 квартир,  а також підготовку майданчиків для майбутньої житлової забудови.

 

     По-перше, це робота для наших будівельників, а, як ви знаєте, нині  їхні  можливості  використовуються лише на 10 відсотків.  За браком фінансування з бюджету  1997  року  це  якась,  як  росіяни кажуть,  "отдушина"  буде  для  будівельників.  І  це  -  один  із нечисленних  кроків  у  нашій  державі,  який  робиться  на  шляху реалізації  Концепції державної житлової політики,  затвердженої в цьому залі, і, до речі, статті 47 Конституції.

 

     Я добре знаю,  як довго і важко погоджувався  з  міжнародними організаціями даний проект.  Адже на 17 років 7 відсотків річних - це дуже вигідний кредит.  Звичайно, 17 мільйонів доларів - копійки для  нашої  держави,  адже  тисячі недобудованих будинків стоять і руйнуються.

 

     Треба зважити на те,  що це пілотний проект,  і успішна  його реалізація дозволить нам,  можливо,  і надалі використовувати таке джерело фінансування поряд з іншими.

 

     Важливо, що ініціатором одержання  даного  кредиту  виступили органи  місцевого  самоврядування,  які реалізовуватимуть проект і розраховуватимуться за нього з Міжнародним банком.

 

     Я не   доводитиму   доцільність   проекту   і    необхідність ратифікації  договору.  Хочу  тільки  зазначити,  що наш Комітет з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів розглянув  і  одноголосно  підтримав проект Закону про ратифікацію Договору про надання позики.

 

     Крім того,  комітети,  очолювані Борисом  Іллічем  Олійником, Віктором Івановичем Сусловим, також дали позитивні висновки.

 

     Дуже прошу вас підтримати і проголосувати "за".

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування цей законопроект,  прошу його підтримати.

 

     "За" - 189.

 

     Ще раз ставлю на голосування за пропозиціями депутатів.

 

     "За" - 199. Не приймається.

 

     Володимире Кириловичу,  ваш  проект  закону,  до  речі,   був останнім у списку. Прошу сісти на місце.

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін та доповнень  до  Закону  України  про  патентування   деяких   видів підприємницької діяльності.

 

     Суслов Віктор Іванович має слово...

 

     Питання знімається.

 

     ____________________

 

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про Державний бюджет України на 1997  рік  стосовно Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд.

 

     Череп Валерій Іванович на трибуні. Прошу.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую.  Щоб скоротити час,  ми домовилися, щоб не міністр доповідав і я не робив співдоповідь.  Тому коротенько  вас проінформую.

 

     Суть справи така. Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окислених руд,  як ви знаєте,  споруджується  у  місті  Долинській Кіровоградської області на компенсаційних засадах за участю країн: Румунії,  Словаччини,  Болгарії,  України,  Німеччини.  Німеччина, бачачи,  як  ми  будуємо,  вийшла  з  цього  переліку.  Потужність комбінату становить у  загальному  плані  40  відсотків  загальної кількості  обкатишів,  що  виготовляються в Україні.  Це величезне підприємство.  Треба додати, що КГЗКОР - перший в Європі комбінат, що працюватиме на окисних форцитах,  які на сьогодні ніхто в світі не переробляє.  Під час обробки  наявних  кар'єрів  вони  йдуть  у відвали  (а  під  кар'єри відведено десятки тисяч гектарів родючих земель).  Такої сировини в Україні вистачить на  40-50  років  для роботи ГЗКОРу.

 

     Як уже  згадували,  вартість  його  2  мільярди 400 мільйонів доларів.  Частка України - половина.  Освоєно на сьогодні з частки України  950  мільйонів  доларів.  Побудовано 32 житлових дев'яти- поверхових  будинки,  дитячі  садки,  школи,  готелі,  кінотеатри, магазини  і  так  далі.  Дуже  важливо,  що  відселено п'ять сіл і замість них збудовано нове  сучасне  село  Маловодяне.  Готовність ГЗКОРу нині від 70 до 90 відсотків.

 

     Які можуть   бути   висновки?  Якщо  призупинимо  будівництво ГЗКОРу,  Україна відшкодовуватиме країнам - учасникам  будівництва близько 2 мільярдів доларів.  Я вже не кажу про те, що імідж нашої держави впаде в очах багатьох країн.

 

     Тому прошу вас підтримати проект Закону про внесення  змін  і доповнень  до  Закону  України  про Державний бюджет України.  Там стаття   4   доповнюється   рядком:   "Фінансування    будівництва Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд - 100 мільйонів".

 

     Просили 160,  але немає грошей. Як я вже казав, це підтримали три комітети - бюджетний,  банківський і наш. Погоджено з урядом і особисто з Президентом. Це дасть змогу в нинішньому році розпочати будівництво,  а  в наступному - ввести в експлуатацію першу чергу. Повторюю ще  раз,  кошти  закладаються  з  урахуванням  збільшення дефіциту  бюджету  на  0,1  відсотка.  Планується  погасити  їх за рахунок внутрішнього боргу та за рахунок Національного банку.

 

     Чесно кажучи,  у нас просто  іншого  виходу  немає.  Якщо  ми підемо у відпустки, не прийнявши сьогодні рішення, то за 1997 рік, ясна річ,  нічого вже не зробимо і втратимо  значно  більше.  Адже нині тисячі людей охороняють ГЗКОР, і нічого не робиться.

 

     Прошу підтримати пропозицію трьох комітетів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Перед   тим,   як  ви  задаватимете  запитання,  хочу привернути увагу всіх депутатів до того,  що ми  поставлені  перед фактом ще одного підтвердження бездіяльності уряду в питаннях, які потрібно розв'язувати.  Члени Кабінету Міністрів не можуть  нічого іншого  придумати,  як  тільки  збільшувати податки і продовжувати занепад виробництва, адже це питання можна було б місяць, рік тому внести  на розгляд Верховної Ради.  І використати той же механізм. Збільшити дефіцит бюджету на 0,1  чи  на  0,01  і  знайти  джерела покриття.

 

     А сьогодні  ставлять  перед  фактом:  ви  патріоти чи ні?  От бачите,  усе руйнується,  і знову тикають нам  проект  закону  про збільшення податків.  І от,  нарешті, сьогодні вистачило часу лише на те, щоб запросити до заступника Голови представників профільних комітетів,  міністра, голову Національного банку, і знайшли вихід. Виходить, можна вирішувати питання не за рахунок соціальних витрат абощо, а просто по-людськи, так як належить.

 

     Тому я  вважаю,  розуміючи  всю,  скажімо,  делікатність цієї ситуації для Верховної Ради,  що треба приймати таке рішення,  яке нездатний був прийняти раніше уряд.

 

     Є запитання до Валерія Івановича?  Будь ласка,  запишіться на запитання.  Тут  присутній  також  міністр  промисловості  Валерій Леонідович Мазур, йому теж можна буде задати запитання.

 

     Депутат Чукмасов.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та   соціальноекономічного   розвитку   регіонів (Петровський виборчий округ,  Дніпропетровська область).  Спасибо, Александр Александрович.  У меня скорее  не  вопрос,  а  небольшая реплика.

 

     Я хочу  напомнить  Председателю и всем присутствующим,  что в воскресенье наша страна будет праздновать День металлурга. Давайте сделаем подарок металлургам, тем более что обкект этот очень важен

- не только для переработки основной руды, но и других руд. В этом строительстве   заинтересована  вся  страна,  так  как  после  его завершения будут большие поступления в бюджет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сергію Олександровичу, давайте спочатку проголосуємо, а потім поздоровимо металургів. Добре?

 

     Депутат Ігнатенко.

 

     ІГНАТЕНКО О.С., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Кременецький   виборчий   округ, Тернопільська область).  Валерію Івановичу, пам'ятаєте, була в нас розмова про Криворізький металургійний комбінат?  Я розумію, що це рудний  комбінат.  Ми звільнили металургійний комбінат,  дали йому режим найбільшого сприяння при експорті його продукції.  Тому  він збільшив  своє  виробництво  на  20  відсотків,  а  надходження до державного бюджету знизилися на 6 відсотків. Це дійсно так чи ні?

 

     ЧЕРЕП В.І. Я відповім на це запитання. Ми свого часу прийняли рішення  щодо Криворізького металургійного комбінату,  надали йому пільги,  списали пені,  штрафи і на кілька років відстрочили  його борги.

 

     Доповідаю вам,   що  минуло  не  так  багато  часу,  але  всі економічні показники комбінату  різко  підвищилися  в  позитивному плані.  Більше того, він працює сьогодні набагато стабільніше, ніж інші комбінати.  Але на початковому етапі,  ви розумієте,  усі  ті гроші, що йшли від його прибутку, пішли на модернізацію виробництв і технологій.

 

     Тому, ясна річ,  ми там і записали,  що на початковому  етапі відрахування  здійснюватимуться  за  старою  шкалою.  Тому  ми  не зробили помилку, дурницю, проголосувавши за те, щоб створити умови для  комбінату.  Він  на сьогодні дає прибуток для країни набагато більший,  ніж давав до  цього  часу.  А  те,  що  в  бюджет  менше відраховує,  так  він  досі  взагалі не відраховував до бюджету ні копійки,  а зараз почав відраховувати, це теж позитивно впливає на ситуацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Немає більше запитань? Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Ставлю на голосування проект закону в першому читанні.

 

     "За" - 199 (Шум у залі).

 

     Я дивлюся на вас увесь час і питаю:  є запитання?  Ви перші в списку, але не берете слова.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Депутате Степанов, будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ П.С.  Спасибо,  Александр  Александрович.  Уважаемые депутаты!  Вопрос такой.  Кто мешал министру,  который сегодня вот пришел,  заранее  сделать  анализ  использования  средств:   какая проектная   стоимость,   что   использовано,  сколько  денег  было выделено,  куда они  делись?  Неужели  министру  это  нельзя  было сделать заранее?

 

     И второй вопрос.  Я не против поддержки этого предприятия, но вот товарищ Суслов предлагает  от  комитета:  "...або  за  рахунок валютного  резерву  Національного  банку України".  В Национальном банке - 4 миллиарда долларов.  Это примерно 8 миллиардов  гривень. Это   больше,  чем  1/3  доходной  части  бюджета.  Зачем  столько неработающих денег?  Если  комитет  не  возражает,  почему  бы  не выделить средства из валютного резерва Национального банка?

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!   Шановні  депутати,  ну,  по-перше, давайте  в  аргументах  будемо  коректними,  так  не   розкидатися словами...

 

     А по-друге,  усі  ці  матеріали  були  у  вас  на руках перед розглядом бюджету... Як окремі статті? І окремий пакет був з цього приводу.  Тому говорити про те,  що не дав Кабінет Міністрів чи не дав міністр, немає ніяких підстав.

 

     ЧЕРЕП В.І.Олександре Олександровичу,  я трохи повторюсь,  але доведу до відома депутатів (може, хтось просто забув) деякі цифри: кошторисна  вартість  будівництва  -  2,4  мільярда  американських доларів;   частка  України  -  1  мільярд  216  мільйонів;  частка країн-учасниць - 1 мільярд 175 мільйонів доларів;  залишок коштів, які  необхідно  освоїти,  -  700  мільйонів доларів,  з них частка України - 320 мільйонів доларів.

 

     Якщо ми виділимо 100 мільйонів гривень -  це,  ясна  річ,  не покриє  потребу,  але  дасть змогу 1998 року ввести в експлуатацію першу чергу КГЗКОРу,  тобто ввести в дію основних  фондів  на  2,5 мільярда американських доларів, які даватимуть віддачу Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще одне запитання. Депутате Суслов, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Сегодня с участием председателя  правления  Национального   банка   мы   окончательно отработали финансовую схему решения проблемы.

 

     Наш комитет   еще  раз  пришел  к  выводу,  что  предложенный правительством вариант о введении дополнительного налога в  пользу этой стройки неприемлем. Достигнута договоренность о том, что если мы за счет незначительного  увеличения  дефицита  государственного бюджета  предусматриваем статью на финансирование данной стройки в этом году в 100 миллионов гривень,  то  Национальный  банк  выдаст такую сумму под залог государственных ценных бумаг.

 

     Таким образом, финансовая схема отработана. Если законопроект принимается,  то стройка продолжается.  Действительно,  на сегодня это  крупнейший  инвестиционный проект на территории Украины.  При относительно небольших затратах можно начать получать отдачу.  Это тот случай,  когда решение, конечно же, должно быть принято, кроме того,  предварительно это согласовано и  с  Президентом,  он  этот закон подпишет.

 

     Поэтому я призываю депутатов проголосовать "за".

 

     ЧЕРЕП В.І.  Три  комітети - Суслова,  наш і бюджетний комітет підтримують.

 

     ГОЛОВА. Валерію  Івановичу,  хвилинку,   слово   має   Віктор Лаврентійович Мусіяка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги, я не хочу, щоб ми поставили під удар цей закон, і тому треба уточнити, чи підписав Президент Закон про Державний бюджет на І997 рік. Якщо підписав, то можна вносити, а якщо немає ще закону, то ні.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Учора я був на засіданні  ради,  як  і  Олександр Олександрович,  і порушував якраз це питання. Президент закону про бюджет не підписав,  підпише буквально  через  день-два.  Тому  ми домовилися,  що  якщо  ми  проголосуємо,  то  ці нові цифри будуть введені в бюджет України.  Так що на сьогодні бюджет як  закон  не підписаний   Президентом,  і  ми  вправі  сьогодні  прийняти  таке рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вчора не був підписаний.

 

     ЧЕРЕП В.І. І сьогодні.

 

     ГОЛОВА. Можливо, і сьогодні ні.

 

     Ставлю на голосування у першому читанні проект закону.

 

     "За" - 251.

 

     ЧЕРЕП В.І. Дякую за увагу і підтримку.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку. То в другому читанні треба приймати чи не треба?

 

     ЧЕРЕП В.І. Я просив би в цілому, без першого читання, відразу прийняти цей закон, щоб він працював.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Заспокойтеся!  Є пропозиція  депутата Мусіяки,   щоб  не  було  юридичних  колізій,  оскільки  закон  не підписаний,  проголосувати як доповнення до Закону  про  Державний бюджет.  А  коли  підпише  Президент,  то  він  тоді підпише і це. Зрозуміло?

 

     ЧЕРЕП В.І. Ясно.

 

     ГОЛОВА. Як, як? А, зміни. Ну, добре, хай буде так.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Олександре Олександровичу,  тут так  і  записано: "змін і доповнень".

 

     ГОЛОВА. Так, усе вже погоджено.

 

     Ставлю на  голосування  законопроект у другому читанні.  Будь ласка.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Ми вітаємо металургів з їхнім професійним святом і бажаємо їм успіхів.  Як  казав  один  депутат,  поки  що  зарплати  не можемо гарантувати повністю і вчасно, але все-таки свято професійне...

 

     Сядьте, будь ласка. Одну хвилинку.

 

     -----------

 

     Ми, розглядаючи закон про економічний  експеримент,  доручили депутату  Найді  сформулювати  поправку  такого  змісту:  "З метою захисту  державного  майна   нафтопереробних   підприємств   Фонду державного  майна  України до 01.10.1997 року забороняється продаж та застава  акцій,  які  в  планах  приватизації  цих  підприємств закріплені за державою".  Йдеться про "Прикінцеві положення", що є предметом цього закону.

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Найди, будь ласка.

 

     "За" - 232.

 

     У зв'язку з тим,  що з цією поправкою змінився текст,  ще раз ставлю на голосування закон у цілому.

 

     "За" - 257. Прийнято.

 

     -----------

 

     Розглядається проект  Постанови  Верховної  Ради  України про надання згоди  на  притягнення  до  кримінальної  відповідальності депутата   Тернопільської   обласної   ради   народних   депутатів Хаварівського.  Суть питання зводиться до того,  що наша Тимчасова спеціальна  слідча  комісія,  створена  Верховною Радою,  працюючи тривалий час,  наражається раз по раз на перешкоди, які чинять їй, зокрема  намагання  відвести  від  відповідальності  тих  чи інших винних  осіб.  До  нас  звертається  Генеральна  прокуратура.  Тут присутній   заступник   Генерального  прокурора  Віталій  Іванович Щоткін. Запрошую його на трибуну.

 

     Зачекайте, ще доповідач не виступив,  а ви вже слова просите. Говорить заступник Генерального прокурора.

 

     ЩОТКІН В.І.,   заступник   Генерального   прокурора  України. Шановний Олександре Олександровичу,  шановні  депутати!  Я  уважно вивчив  стенограму  засідання  Верховної  Ради від 17 травня цього року,  де розглядалося подання Генерального прокурора про  надання згоди  на  притягнення  до  кримінальної відповідальності депутата Київської районної ради міста Полтави Безуглого.  Тому точка  зору депутатів із цього питання мені відома.

 

     Але водночас  на  сьогодні  діє ще закон,  що передбачає дачу згоди на притягнення до  кримінальної  відповідальності  депутатів нижчого рівня. Тому зрозумійте мене правильно, ми змушені повторно просити   у   вас   згоди   на   притягнення    до    кримінальної відповідальності  депутата  іншого  рівня  Богдана  Хаварівського, оскільки ми просто не зможемо направити цю справу до суду.

 

     Прошу підтримати наше подання.

 

     ГОЛОВА. Запитання є?

 

     Депутате Карнаух, будь ласка.

 

     КАРНАУХ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Лубенський виборчий   округ,   Полтавська   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!   В   мене   запитання  переважно  до  вас  як  до головуючого.  Пам'ятаєте,  коли розглядалося подання  Генерального прокурора   про   дачу   згоди   на  притягнення  до  кримінальної відповідальності  одного  з  депутатів  районної  ради,  ми   тоді звернули  вашу  увагу  на  те,  що  згідно  з  чинною Конституцією депутати місцевих рад не мають депутатської недоторканності, тобто не   потрібно   до   нас  звертатись.  І  пропонували  Генеральній прокуратурі звернутися до Конституційного Суду.

 

     Пропоную на  наступній  сесії  скасувати  Закон  про   статус депутатів місцевих рад, де передбачена їхня недоторканність.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Миколо  Васильовичу.  Відповідаю  на  ваше запитання.

 

     У нас часом розглядаються ті чи інші питання за такою схемою: треба  змінити соціальний лад,  а потім розглянемо закони.  І ніби все правильно. І ви в даному випадку маєте слушність.

 

     Ми тоді,  розглядаючи  це   питання,   відіслали   Генеральну прокуратуру до Конституції безпосередньо, - користуйтеся нормою.

 

     Але тут якраз той випадок, що, посилаючись на нібито юридичну невизначеність, не хочуть займатися слідством.

 

     У контексті  роботи  Тимчасової  спеціальної  комісії   треба вибити  цей  аргумент:  будь  ласка,  робіть  те,  що  передбачено законом.

 

     Ставлю на голосування проект  постанови  про  надання  згоди. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Чистота принципу - це дуже важливо, Миколо Васильовичу.

 

     Депутате Жир,  будь  ласка,  від  комітету.  За ним - депутат Кармазін.

 

     ЖИР О.О.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань законності    і   правопорядку   (Марганецький   виборчий   округ, Дніпропетровська  область).  Дякую,   Олександре   Олександровичу. Шановні   колеги!  Йдеться  про  те,  що  Конституція  справді  не передбачає недоторканності депутатів нижчого рівня.  Але що робити у  тих  випадках,  коли злочин скоєно ще до набуття чинності новою Конституцією? Хто тлумачитиме в цій ситуації злочини?

 

     Рішення Конституційного Суду ще немає. І ми можемо спричинити прецедент,  що  матеріали  потраплять до суду,  а він не визнає їх такими,  що  зібрані  відповідно  до   Конституціїї   та   чинного законодавства.

 

     ГОЛОВА. Оскільки в старій Конституції...

 

     ЖИР О.О.  Це  питання  розглядалося  на засіданні комітету за участю представників прокуратури та інших фахівців. Воно вноситься не тому,  що раніше приймали рішення. У цій ситуації, яка склалася щодо конкретної кримінальної справи, Верховна Рада все-таки мусить прийняти рішення, щоб справу довести до кінця і не було прецеденту в суді.

 

     Прошу всіх підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутате Кармазін, будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  і судовоправової реформи (Приморський виборчий округ,    Одеська    область).    Дякую.    Шановний    Олександре Олександровичу,  шановні  колеги!  Звертаюся  до  тих,  хто  зараз проголосував "проти". Там мало людей. Але задумайтеся, будь ласка, справа дуже серйозна:  дітей продавали за кордон. Спасибі всім вам за  підтримку  в  Законі  про  амністію  норми,  що  ці  особи  не підлягають  амністії.  Ми  це  передбачили,  щоб  вони  не  уникли покарання.

 

     Складається ситуація, коли ми самі себе загнали в глухий кут, записавши, що тлумачить закони Конституційний Суд - закони, які ми не можемо змінювати,  скасовувати і так далі.  У нас до  цього  ще фізично не дійшла черга.  Ми маємо великі претензії до Генеральної прокуратури,  але давайте розв'яжемо їй руки.  Нехай сьогодні  всі знають,  що  депутати всіх рівнів не мають недоторканності,  що їх діяльність матиме принципову оцінку тут,  у залі.  І я  прошу  вас зараз проголосувати "за" і цим розв'язати це питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому постанови такого змісту. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 231. Прийнято. Спасибі.

 

     -------------

 

     На трибуну для інформації про проект Закону про внесення змін до Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності запрошується депутат Суслов. Вам надається одна хвилина.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Суть законопроекта очень  проста,  и  я думаю,  что он будет поддержан депутатами без обсуждения.

 

     Дело в  том,  что  Законом  "про  патентування  деяких  видів підприємницької   діяльності"  установлено,  что  обменные  пункты банков,  кроме тех,  которые находятся в операционных залах  самих банков,  должны  вносить  плату  за торговый патент.  Естественно, банкам вносить эту плату не хотелось,  и  они  нашли  оригинальный способ  уклониться  от нее.  Национальный банк издал разкяснение о том,  что где бы ни находился обменный пункт банка,  он  считается находящимся в операционном зале.  Тем самым Национальный банк взял на   себя   функции   то   ли   Конституционного   Суда,   то   ли законодательного  органа  и  освободил  обменные  пункты банков от платы за торговый патент.

 

     Комитет по вопросам  финансов  и  банковской  деятельности  в связи  с  этим  обратился  в  Генеральную  прокуратуру  с просьбой привлечь  виновных   должностных   лиц   Национального   банка   к ответственности,  а  также  определить размер ущерба,  нанесенного государственному бюджету.

 

     Ну а  Верховной  Раде  комитет  предлагает  ввести  в   закон поправку,  суть  которой  состоит в том,  что где бы ни находились обменные пункты,  они все равно должны платить за  патент,  потому что  деятельность по обмену валют - это доходный вид деятельности, и с нее, конечно же, надо платить налоги.

 

     Поэтому, как вы видите,  в части первой изымается положение о том,  что обменные пункты, которые находятся в операционных залах, не подлежат патентованию,  а в части третьей конкретно определено, что следует понимать под термином "обменный пункт".

 

     После принятия этих поправок банки будут оплачивать стоимость патентов для обменных пунктов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Оскільки тут усього три поправки  до  статті  4,  усі вони враховані, то можна, мабуть, їх проголосувати?

 

     Ставлю на  голосування  в цілому статтю 4 в редакції комітету як Закон про внесення змін та  доповнень  до  Закону  України  про патентування деяких видів підприємницької діяльності.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 266. Прийнято.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     ----------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  Вищу  раду  юстиції (третє читання).  Там було відхилено тільки одне зауваження -  до  статті 25, здається, так?

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Залізничний виборчий округ,  Івано-Франківська область). Шановний Голово,  шановні народні депутати!  Хочу  вам  доповісти,  що  при доопрацюванні  проекту Закону про Вищу Раду юстиції були враховані пропозиції практично всіх фракцій.  Не думаю,  що  залишилася  хоч якась  поправка з тих кількох,  що відхилені,  яку ви можете зараз прийняти.

 

     Пропоную прийняти  цей  проект  як  закон,  щоб  покінчити  з непорозуміннями у формуванні судового корпусу.

 

     Я прошу  вас  проголосувати за цей проект у цілому в третьому читанні.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  перенести  розгляд  цього  проекту  на наступне сесійне засідання. Я бачу це по реакції залу.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  перенести  розгляд  цього питання на наступне сесійне засідання.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Є пропозиція перенести таким же  чином  на  наступне  сесійне засідання    розгляд    питання   щодо   реструктуризації   боргів суднобудівної галузі.  Нехай над ним серйозно попрацюють  депутати Комітету з питань базових галузей, а тоді ми розглянемо його.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 261.

 

     -----------

 

     Ще два  невеликих  питання.  Прошу уваги.  Ми вчора остаточно прийняли Закон про обіг  та  погашення  не  отриманих  громадянами України  приватизаційних  майнових сертифікатів та створення Фонду соціального захисту.  У статті  3  цього  закону  передбачено,  що рішення  про  делегування своїх представників до складу Наглядової ради фонду  Верховна  Рада  України,  Кабінет  Міністрів  України, Національний  банк  України,  Фонд держмайна та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймають не пізніше двох тижнів після набрання чинності цим законом.

 

     Через два  тижні чи раніше Президент підпише цей закон,  отже протягом цих двох тижнів нам треба послати своїх  представників  у Наглядову раду.

 

     У зв'язку  з  цим вам роздано проект Постанови Верховної Ради про обрання членів Наглядової ради Фонду  соціального  захисту.  Я прошу  внести це питання до порядку денного і проголосувати його з місць. Ставлю на голосування пропозицію про внесення цього питання до порядку денного, будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Будь ласка,  ще  раз  прошу проголосувати з місць.  Ставлю цю пропозицію на голосування ще раз.  Розгляд цього питання просто не можна відкладати,  бо якщо Президент підпише закон,  тоді Верховна Рада буде виключена від участі в цій роботі.

 

     Іде голосування.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Cтавлю на голосування проект цієї постанови.  Він у кожного з вас є на руках.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Одну секунду!.. Шановні депутати! На вчорашньому засіданні ми вирішили дати доручення прокуратурі і комітету  відносно  ситуації навколо   Київської   міськради.   Є   пропозиція  (як  ви  на  це подивитися?) остаточно розглянути це питання також  на  наступному сесійному  засіданні,  навіть  з  такою умовою.  Якщо до 28 серпня Київська  міська  рада  відповідно  до  Конституції   не   проведе засідання  і  не  вирішить  питання,  які  їй належить вирішити (а говорити тут про прийняття бюджету дуже дивно,  коли ще  державний бюджет взагалі не підписаний,  а вони вже прийняли свій),  тоді ми приймемо рішення буквально про  розпуск  міської  ради,  проведемо дострокові  вибори.  А  це  передбачено  в  Конституції.  Я  прошу проголосувати  пропозицію  про  перенесення  остаточного  розгляду цього питання на наступне сесійне засідання (Шум у залі).

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Одну хвилину! Якесь уточнення?

 

     Слово депутату   Кіяшку  від  комітету.  Будь  ласка.  Увага! Увага!..

 

     КІЯШКО С.М.   Спасибо,   Александр   Александрович!   Фракция Социалистической   и   Селянской  партий.  Как  вы  знаете,  нашим комитетам было дано задание изучить ситуацию в Киевском  горсовете и   доложить   сегодня.  Поэтому  я  за  то,  чтобы  мы  перенесли рассмотрение этого вопроса,  но...  Вы должны знать, что сегодня и тот,  и  другой  орган  принимают  определеные решения,  считая их законными.  В связи с  тем,  что  в  ситуацию  не  вмешивается  ни Верховный Совет, ни прокуратура, ни местная исполнительная власть, продолжается  вскрытие  новых  комнат,  расхищение  собственности, изготовление новых печатей и так далее, и так далее.

 

     Думаю, мы   должны   принять   какие-то   меры  хотя  бы  для стабилизации ситуации на нынешнем уровне, чтобы тот разрушительный процесс   не  продолжался.  Ведь  там  милиция  уже  стоит  вторую неделю...

 

     ГОЛОВА. Думаю,  що  в  Україні  суд  ще  є,   і   якщо   таке продовжуватиметься, то ті, хто винен, будуть стояти перед судом. І нехай  мають  на  увазі,  що  покарання  в  цьому   випадку   буде невідворотним.

 

 

     Зараз ми закінчуємо дуже важливий етап нашої роботи. Я просив би вашого дозволу,  виступити з  цього  приводу  протягом  кількох хвилин. Не заперечуєте?

 

     Прошу проголосувати за це. Прошу уваги!

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Шановні народні   депутати,  шановні  присутні!  Сьогодні  ми завершуємо важливий етап сьомої сесії Верховної Ради  України,  бо практично  більше  місяця ми працювали в сесійному режимі.  І якщо говорити про  час  від  лютого,  то  можна  зробити  узагальнюючий висновок,  що  це була одна з найбільш тривалих і напружених сесій Верховної Ради України.  Відпрацьовано 108 робочих  днів,  в  тому числі 84 в пленарному режимі замість 65 за попередньо затвердженим графіком.

 

     Для порівняння: протягом третьої сесії відпрацьовано 64 дні,  п'ятої - 71 день.  Протягом нинішньої сесії відбулося 135 пленарних засідань,  всього розглянуто понад 450 питань.  І це теж абсолютний    результат,   хоча,   звичайно,   важливість   роботи визначається не кількістю, а змістом розглянутих питань.

 

     Аналіз структури розглянутих питань  свідчить,  що  найбільшу питому  вагу  в  цій  структурі  займають питання,  які стосуються розгляду та прийняття законів (майже  380  питань)  або  майже  85 відсотків  загальної  кількості  розглянутих питань.  У тому числі Верховною Радою  прийнято  110  законів,  прийнято  у  першому  та другому  читаннях майже 50 законопроектів.  Крім того,  депутатами опрацьовано в комітетах та  підготовлено  до  розгляду  у  першому читанні близько 120 законопроектів,  з них підготовлено на розгляд восьмої сесії майже 65 законопроектів.  Ви  одержали  інформаційні матеріали Секретаріату,  які вам стануть у нагоді при зустрічах із виборцями.

 

     Слід зазначити,  що з числа прийнятих до  розгляду  Верховною Радою  проектів законів 27 або більш як 8 відсотків було повернуто для  підготовки  до   повторного   розгляду,   що   свідчить   про непродуктивну витрату зусиль законодавчого органу.

 

     Питань, пов'язаних       з       реалізацією      парламентом організаційно-установчих  повноважень,  було  розглянуто  53,  або майже  12  відсотків,  серед них слід відзначити обрання майже 500 суддів, що зумовлено вимогами Конституції України.

 

     Разом з тим за  поточну  сесію  розглянуто  лише  17  питань, пов'язаних   з   реалізацією  Верховною  Радою  своїх  контрольних повноважень,  що становить лише 4 відсотки їх загальної кількості. Така  низька  питома  вага  контрольних  питань зумовлена,  на мій погляд,  недостатнім конституційним  та  законодавчим  визначенням форм   і   процедур   парламентського  контролю,  їх  недостатньою опрацьованістю.

 

     Таким чином, основним напрямом діяльності парламенту упродовж сьомої  сесії  залишалась  (і  продовжує  залишитися)  законодавча робота.  А віднесення на завершення сесії розгляду проектів Закону про вибори та Закону про внесення змін до Конституції підтверджує, що ця тенденція буде збережена.

 

     У структурі  законодавчої  діяльності  парламенту  становили: питання  економічної  політики  -  172 або 45,3 відсотка;  питання соціальної та гуманітарної політики майже  70  або  18  відсотків; питання,  пов'язані  з  прийняттям  законів  у політичній сфері та законів, що стосуються державного будівництва і правової політики,

- 97 або більш як четверта частина загальної кількості розглянутих питань.

 

     Серед останніх значну частину  становлять  закони,  прийняття яких було зумовлене необхідністю впровадження Конституції України. Особливе місце серед законодавчих  питань  поточної  сесії  займав розгляд  проекту  Закону  про  Державний  бюджет  на  1997  рік та законопроекти, пов'язані з формуванням бюджету. Таких законів було прийнято  близько 30,  тобто майже 8 відсотків загальної кількості питань, пов'язаних з законодавчою роботою.

 

     Взагалі якщо  розглядати  діяльність  Верховної  Ради   цього скликання  упродовж  дії наших повноважень,  то виявиться як певна закономірність  той  факт,  що  кожного  року  законодавчий  орган стикався  з  якимось  одним  своєрідним  питанням,  навколо  якого вирували політичні пристрасті,  яке,  образно  кажучи,  падало  на голову  законодавчому  органу,  неначе  той  Тунгуський  метеорит, порушуючи більш-менш  планомірну  роботу  парламенту  на  тривалий період.

 

     Я не буду повертатися до тих колізій,  ви їх знаєте.  У цьому році в нас такою,  як кажуть,  родзинкою був бюджетний процес. Але завдяки  злагодженості  і професіоналізму парламенту,  ми подолали цей бар'єр,  на мій погляд,  із найменшими втратами для держави і, звичайно, для авторитету законодавчого органу.

 

     Отже якщо    коротко   характеризувати   зміст   законодавчої діяльності упродовж сьомої сесії,  то можна сказати,  що вона була сконцентрована в основному на двох головних напрямах:  законодавче забезпечення функціонування економіки України та соціальної  сфери і   впровадження   положень   Конституції   у   сфері   державного будівництва. Це справді були визначальні напрями поточної політики держави,  що об'єктивно й зумовило саме ту структуру нашої роботи, про яку я згадував вище.

 

     Водночас слід відзначити,  що ми перебуваємо лише на  початку становлення  справді  планомірної  системної  роботи законодавчого органу, тому загальна структура питань, що була предметом розгляду Верховної Ради упродовж поточної сесії,  складалася, певною мірою, напівстихійно.

 

     У цьому відношенні позитивним моментом  сесії  є  те,  що  ми вперше  в  історії  нашого  парламенту затвердили на початку сесії загальний план законодавчої роботи  на  1997  рік,  в  якому  була передбачена  розробка більш як 100 нових законів та змін до діючих законів,  що випливають з Конституції України і спрямовані  на  її реалізацію.

 

     У переліку  прийнятих  на  сьомій  сесії законів є ряд таких, котрі  мають  винятково  важливе  значення  для  нашої  держави  й суспільства.   До  них  належать,  зокрема,  закони:  про  Кабінет Міністрів;  про  місцеве   самоврядування   та   про   ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування; про місцеві державні адміністрації; про державну програму приватизації на 1997 рік; про оренду  землі;  про сільськогосподарську кооперацію;  про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції;  про внесення змін   до   законів   про   Арбітражний  суд  та  до  Арбітражного процесуального кодексу  України;  про  збір  до  Державного  фонду сприяння  зайнятості  населення  та державне обов'язкове соціальне страхування громадян на випадок безробіття;  про формування  Фонду для  здійснення  заходів  щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;  про виплату  в  1997 році   установами  Ощадного  банку  грошових  заощаджень  громадян відповідно до Закону про державні гарантії відновлення заощаджень; про ратифікацію Європейської конвенції з прав людини, інші закони. Я спеціально роблю цей перелік,  бо у щоденній роботі, можливо, не помічається,   наскільки  важлива  структура  цих  законопроектів, вірніше,  блоків права з точки зору і соціального захисту людей, і економіки, і впровадження в життя Конституції.

 

     На розгляді  Верховної Ради знаходяться прийняті на цій сесії в першому чи другому читанні законопроекти: про професійні спілки; про Вищу раду юстиції;  про порядок висвітлення діяльності органів державної влади, що ми розглядали вже сьогодні.

 

     Вирішено ряд   важливих    питань    організаційноустановчого характеру.  Крім  обрання  близько 500 суддів (про що вже сказано) Верховна  Рада  затвердила  на  поточній  сесії  склад  Рахункової палати,  відкривши можливість для її діяльності, призначила голову Національного  банку  України,  надала   згоду   Президентові   на призначення Прем'єр-міністра, голови та членів державної Комісії з цінних паперів та фондового  ринку,  призначила  ще  одного  суддю Конституційного Суду з двох, що залишилися.

 

     Відповідно до вимог Конституції затверджено структуру апарату Верховної  Ради  України,   в   складі   якого   утворено   вперше парламентське  видавництво.  Призначено  (знову ж уперше в історії нашого парламенту) керівника апарату.

 

     Разом із тим нам не вдалося вирішити деякі принципові питання з  числа  тих,  які  були  заплановані  нами або необхідність яких випливала  з  Конституції  України,   деяких   питань   соціальної політики,  котрі  давно вже потребують законодавчого врегулювання. Насамперед це деякі питання соціальної сфери, зокрема, законодавче реформування  пенсійної  системи  та  системи  адресної  підтримки малозабезпечених верств населення.

 

     Одночасно треба сказати,  що законодавче  регулювання  питань заробітної плати не підкріплюється найперше виконанням відповідних чинних законів з боку урядових структур.  Тут  є  скоріше  дефіцит парламентського контролю, аніж законодавчого регулювання.

 

     Досі не  прийнято  закону  про  такий важливий,  передбачений Конституцією інститут демократії,  як уповноважений Верховної Ради з прав людини.

 

     Взагалі правозахисна  та  правоохоронна  діяльність державних органів не стала предметом  постійної  уваги  парламенту.  Нам  не вдалося   розглянути   надзвичайно  важливого  питання  в  порядку парламентського контролю,  що було заплановане, а саме питання про стан  законності і правопорядку в Україні.  Ми його переносили,  і обурення депутатів з цього приводу було цілком обгрунтованим.

 

     Я думаю, що тут серйозні претензії треба пред'явити до голови Комітету  з  питань  законності  і  правопорядку  Олександра Жира, оскільки він же сам ініціював  розгляд  цього  питання  наприкінці минулої  сесії,  і  воно  час  від часу знімається як таке,  що не підготовлене.  Якщо це так, тоді, очевидно, в нас усе в порядку із законністю і правопорядком у державі?..

 

     А відносно  законопроекту  про уповноваженого з прав людини я хочу  сказати,  що  значною  мірою  ініціатор   підготовки   цього документа,  який  дуже  багато і серйозно працював над його першою редакцією - Сергій Кириченко  -  вдався  останнім  часом,  ну,  до своєрідного тиску на комітет.  Практично всі положення проекту ним дискутувалися,  оспорювалися  з  вимогою:  я  буду  голодувати,  я голодую, значить, ви мусите приймати мої пропозиції.

 

     І сам  він  відмовився  від  кількох десятків пропозицій,  що зафіксував комітет,  і тому комітет не зміг ні вчора,  ні сьогодні подати  цей законопроект на наш розгляд,  бо він не був готовий до розгляду  у  ці  дні.  Тому  я  просив  би  Сергія  Олександровича насамперед   поберегти   здоров'я  і  підготуватись  до  наступних сесійних  засідань,  щоб  розглянути  це  питання,   бо   інститут уповноваженого обов'язково потрібен для держави.

 

     Ми не  змогли дійти згоди щодо призначення останнього з шести суддів Конституційного Суду України від Верховної Ради України.

 

     Одним винятково важливим законом,  який ми не змогли прийняти упродовж цієї сесії,  став новий закон про вибори. Робота над його проектом виявила,  як у краплині води,  усі  основні  суперечності сучасного політичного моменту в Україні.

 

     Я не зупинятимуся на цьому зараз,  враховуючи, що мені вже не раз довелося  говорити  на  цю  тему.  Підкреслю  лише  одне:  хто насправді  бажає  демократичної  правової  держави,  хто насправді розуміє необхідність реформування державної влади,  той не може не підтримати  рішучої зміни виборчого закону.  Ми просто зобов'язані розв'язати цю принципову проблему реформування  виборчої  системи, формування державної влади в Україні найближчим часом.

 

     Так сталося,  що  питання про зміни до виборчого закону дехто пов'язав із дуже тонким питанням продовження повноважень  народних депутатів  України нинішнього складу до весни 1999 року.  Депутати мають право на таку ініціативу, вони працюють у цьому напрямі, але визначатися   щодо  цього  повинна  Верховна  Рада,  тим  паче  що голосування буде йти в поіменному режимі,  і  тому  немає  потреби зараз  торкатися  цього  питання.  Може,  нам  слід  порадитися  з виборцями,  переговорити з місцевим активом і потім висловити свої міркування під час розгляду цього питання по суті.

 

     Взагалі слід  сказати,  що  наступну  сесію,  яка  може  бути завершальною для Верховної Ради нинішнього скликання,  ми  повинні провести  під  кутом  зору  підготовки  бази  для роботи наступної Верховної Ради,  завершивши прийняття найбільш необхідних законів, що  випливають  з  положень  Конституції  України та зорієнтувавши законодавчий  орган  на   певну   перспективу,   щоб   забезпечити наступність  як у здійсненні реформ,  насамперед державно-правової реформи,  так  і  у   відповідній   їй   законодавчій   діяльності парламенту.

 

     Але щодо   завдань   восьмої  сесії  ми  ще  визначимося  при відкритті її 2 вересня,  закінчивши 29 серпня нинішню сесію. Зараз же  нам  треба налаштуватися на те,  щоб ті домовленості,  яких ми досягли щодо двох принципових питань,  котрі не  вдалось  поки  що розв'язати,  а  саме  про  внесення  змін  до  Конституції  та про прийняття нового  закону  про  вибори  на  змішаній  основі,  були реалізовані ще на цій сесії.

 

     Тому ми,  завершуючи  тривалий  безперервний  цикл  пленарних засідань сьомої сесії,  не закриваємо її,  а продовжуємо роботу  в округах,   про  що  ми  прийняли  відповідне  рішення  спочатку  у комітетах,  а  потім  зробимо  перерву  на  2-3  тижні,  щоб  дати можливість відпочити народним депутатам та співробітникам апарату. Після цього ми зберемось на пленарне засідання в  кінці  серпня  й офіційно завершимо роботу сьомої сесії.

 

     Хочу подякувати всім народним депутатам,  працівникам апарату за співпрацю,  побажати всім вам і вашим сім'ям  добре  відпочити, використати  ту  коротку  перерву,  яку ми матимемо для того,  щоб набратися сил для нового циклу  нашої  діяльності,  конструктивної самовідданої роботи в інтересах наших виборців, нашої держави.

 

     І хотів  би  звернутися до вас особисто від себе та від імені заступників Голови Верховної Ради з  проханням,  щоб  ви  вибачили один  одному  ті  прояви нестриманості,  котрі були характерними в останній період роботи засідань і сьогодні,  в інші дні, оскільки, ну,  ви  самі  розумієте,  напруга,  котра  тривала  тут,  у залі, упродовж такого великого періоду, не могла проходити безслідно. Це ще  раз  свідчить  про  те,  що  ви і один одному повинні вибачити прикрощі,  котрі траплялися тут,  і відпочити,  для того щоб  мати потім міцне здоров'я, міцні нерви на наступні наші засідання.

 

     Спасибі і до побачення. Щасливої дороги! (Оплески).