Стенограма пленарного засідання

16 липня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СТО ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

С е с і й н и й   з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  16  л и п н я  1 9 9 7  р о к у.

 

10  г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий день,  шановні депутати, представники Кабінету Міністрів, гості Верховної Ради, журналісти, шановні радіослухачі!

 

     Я прошу  депутатів  зайняти  свої  місця  і  підготуватися до реєстрації.

 

     Крім того,  прошу тих, хто не встиг проголосувати, підійти до столу,  взяти бюлетені і визначитися голосуванням стосовно обрання суддів.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєстровано 354 депутати.  Ранкове  засідання  оголошується відкритим.

 

     Ще раз нагадую,  що зараз завершується голосування по обранню суддів безстроково.  І я просив би депутатів, які не встигли взяти участь у ньому, скористатися такою нагодою зараз.

 

     Шановні депутати,  вчора  на  вечірньому  засіданні ви шляхом голосування визначилися щодо Закону про внесення  змін  до  Закону про пенсійне забезпечення і Закону про Фонд державного майна. Було вирішено проголосувати їх сьогодні з  самого  ранку,  до  розгляду всіх інших питань. Без обговорення, тільки голосування.

 

     Тому я хотів би запропонувати вам зараз проголосувати цих два закони,  а потім розглянути запити,  пропозиції,  зробити  коротку розминку і почати розгляд інших питань.

 

     Нема заперечень?  Немає.  Повторюю,  що  це  визначено  вчора шляхом голосування - було набрано 260 голосів.

 

     Будь ласка, увага! Прошу всіх сісти на місця.

 

     Я звертаюся до керівників обласних адміністрацій,  запрошених на засідання. Будь ласка, займіть місця в ложі Президії.

 

     Ставлю на  голосування  Закон про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення.  Нагадую, що вчора ми його розглянули, було подано  "за"  267  голосів.  Але депутати наполягали на тому,  щоб сьогодні зранку ще раз проголосувати.

 

     Ставлю на голосування.

 

     Одну хвилиночку,  зніміть  голосування.  Я  згадав  про  один момент.  Учора,  коли розглядалося це питання,  ми домовилися,  що спочатку голосується питання про Фонд державного майна,  а потім - про   пенсійне   забезпечення,   бо  в  такій  послідовності  вони розглядалися на вечірньому засіданні.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію про підтвердження чинності прийнятого нами Закону про Фонд державного майна.  Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 263.

 

     Я не хотів  би,  щоб  голосування  відбувалося  у  поіменному режимі.  Будь  ласка,  підтримайте.  Ще  раз ставлю на голосування Закон про Фонд державного майна. Потрібно 300 голосів. Будь ласка.

 

     "За" - 279.

 

     Ну то що,  поіменно треба голосувати?  Я розумію, що у нас не вистачає  близько  20  голосів  депутатів,  які  зараз  працюють у Лічильній комісії.  Але ж решта депутатів тут і їх голосів  досить для того,  щоб підтвердити.  Можна ще ставити на голосування?  Ну, будь ласка, ще раз ставлю на голосування Закон про Фонд державного майна.

 

     "За" - 264.

 

     Є потреба обмінятися думками з цього приводу? Три хвилини.

 

     Я тільки хочу сказати вам,  що це теж обмін думками. Для того щоб  Фонд  державного  майна  працював  як   структура   державна, відповідальна  за  використання  і розпорядження державним майном, треба, щоб він працював на основі закону.

 

     У зв'язку з тим що Президент поки що не підписав  цей  закон, виникає колізія - правовідносини у цьому важливому для суспільного життя  секторі  економіки  будуть  здійснюватися  не  на  законній підставі.  У  цьому  криється  загроза  для економічної ситуації і особливо майнових відносин.  Я хотів би, щоб усі ви це зрозуміли і визначилися.

 

     Вносилися пропозиції щодо поіменного голосування. Я думаю, що вони будуть підтримані.  Але спочатку,  будь  ласка,  ваші  думки. Записатися  треба  чи можна так?  Ось підняли руки депутати Чапюк, Пилипчук і Коліушко.  Тоді запишіться. Але тільки 3 хвилини, бо це питання з'ясоване вчора.

 

     Депутат Олексєєнко.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села (Мар'їнський виборчий округ,  Донецька область). Прошу передати слово депутату Камінському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Сніжнянський виборчий округ,  Донецька область).  Дякую. Шановний Олександре   Олександровичу!  Шановні  колеги!  Я  прошу  провести голосування  в  поіменному  режимі,  і  ось  чому.  Багато  хто  з депутатів,  коли йшов на вибори,  обіцяв підтримувати малозахищені верстви населення,  зокрема пенсіонерів,  не  дозволяти  грабувати державу.  А  Закон  про Фонд державного майна,  який ми приймаємо, якраз і не дозволить грабувати державу.

 

     Тому для того щоб було видно, хто з депутатів був щирим, коли йшов на вибори,  а хто так собі, обдурював своїх виборців, я прошу провести голосування в поіменному  режимі  з  опублікуванням  його результатів у газеті "Голос України".

 

     ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді (Макарівський виборчий  округ,  Київська  область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Учора ми тричі голосували один і другий закони і прийняли рішення про перенесення їх розгляду на сьогодні.

 

     По-перше, Олександре  Олександровичу,  я вважав би недоречним розглядати цих два питання перед  розглядом  питання  про  надання згоди на призначення Прем'єрміністра.  Адже зрозуміло, що ми зараз можемо проголосувати ще три рази,  потім знову перенести на завтра і так далі.

 

     По-друге, з   цифр  на  табло  цілком  зрозуміло,  що  норми, закладені  в  закон,  не  тільки,скажімо,  не  влаштовують   якісь політичні сили,  а й не узгоджуються з тими нормами , які сьогодні діють в Україні.

 

     Тому я вас прошу не продовжувати голосування,  бо  вчора  вже голосували в поіменному режимі і були аналогічні результати.

 

     Далі. Якщо   Верховна   Рада   прийме  рішення  про  те,  щоб продовжити  розгляд  цих  питань,  то  давайте  вирішимо   основну проблему,  а потім повернемося,  якщо є таке бажання,  до цих двох питань.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кулаков.

 

     КУЛАКОВ А.А.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Депутатская   группа  "Реформы", депутатское обкединение "Вперед,  Украина!" Уважаемые  коллеги!  Я хотел  бы  обратиться  и  к  представителю  Президента  Украины  в парламенте, и непосредственно к Президенту.

 

     Депутатская группа   "Реформы",    депутатское    обкединение "Вперед, Украина!" не будет участвовать в рассмотрении кандидатуры Пустовойтенко и любой другой кандидатуры на должность руководителя Кабинета Министров до тех пор,  пока Президент не подпишет законы, в частности  о  Кабинете  Министров  и  о  Фонде  государственного имущества.

 

     То, что сегодня происходит, можно назвать просто фарсом. Если мы сейчас не преодолеем вето и  не  сделаем  возможным  нормальное законодательное   урегулирование   вопросов,  связанных  с  Фондом государственного  имущества,  то  в  период  наших   парламентских каникул  будет предпринят ряд серьезных операций с государственным имуществом и,  в частности,  с американской  компанией  "Шелл"  по поводу газтранзитной системы.

 

     Поэтому я  прошу  всех  коллег осознать серьезность момента и проголосовать (можно в поименном,  можно не в поименном режиме) за преодоление  президентского  вето.  Закон о Фонде государственного имущества должен быть,  даже несмотря на то,  что этот закон может привести  к  тому,  что  представителя нашей депутатской группы не будет на должности руководителя этого фонда.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Час використано.  Я думаю,  що  всі  аргументи  можна взяти  до  уваги.  Останній аргумент депутата Єльяшкевича повністю збігається, наприклад, з моєю позицією. Я думаю, що нехтувати тим, що  він  сказав,  не можна ніяк.  Треба всі майнові правовідносини ввести у законодавче русло.

 

     Була пропозиція депутата Камінського голосувати  поіменно.  Я ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 237.

 

     Дозвіл на  поіменне  голосування  є.  Але  була  і пропозиція депутата Єльяшкевича ще раз проголосувати непоіменно,  а  потім  - поіменно. Так він просив. Можна так?

 

     Ставлю ще раз на непоіменне голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 278.

 

     Тепер - у поіменному режимі.

 

     "За" - 260.

 

     Будь ласка, опублікуйте по фракціях.

 

     Я думаю,  аналіз  можна  зробити,  хто  що  гарантує і хто як голосує.

 

     -------------

 

     Тепер питання про зміни до Закону про пенсійне  забезпечення. Надзвичайно важливе питання. Я нагадую, до речі, що наше засідання транслюється зараз прямо по телебаченню і радіо.

 

     Голосується Закон про внесення змін до  Закону  про  пенсійне забезпечення.   Учора   було   домовлено,   щоб   без  обговорення проголосувати  це  питання.  Я  нагадаю  тільки,  що   голосується прийнятий  Верховною  Радою закон про зміни,  який встановлює іншу нижню  планку  пенсійного  забезпечення  -  71  гривню,  з   усіма наслідками, що з того випливають.

 

     Для того  щоб  Президент  підписав цей закон,  треба подолати його зауваження. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 288.

 

     І поіменно,  так само, як ми голосували перед цим. Та й учора ми визначалися щодо поіменного голосування.

 

     Будь ласка, іде поіменне голосування.

 

     "За" - 291.

 

     Будь ласка,  опублікуйте списки. Досить. Зрозуміло. Хто хотів визначитися, той і визначився.

 

     --------------

 

     Про депутатські запити.

 

     До Президента   України   звертається   Гошовська   Валентина Андріївна   стосовно   ліквідації   заборгованості,   нормалізації фінансування військової частини  А-1352  та  вжиття  заходів  щодо надійної безпеки боєприпасів на її території. Вона одного разу вже порушувала це питання. Воно дуже важливе, суть його зрозуміла.

 

     Пропозицію про  підтримку  змісту  цього  запиту  ставлю   на голосування.

 

     "За"- 253.

 

     Пропозицію про    направлення    цього   запиту   ставлю   на голосування.

 

     "За"- 241.

 

     Шановні депутати!  У роботі засідання бере  участь  Президент України Леонід Данилович Кучма (Оплески). Прошу сідати.

 

     Я прошу уваги! Давайте закінчимо розгляд цього питання.

 

     Лупаков Євген  Олександрович  також звертається до Президента України -  з  повторним  запитом  стосовно  розміщення  Київського військового гуманітарного інституту. Вам це питання вже знайоме. Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 257.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту адресату.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Луньов Григорій Олексійович звертається до Президента України стосовно   порушень   чинного   законодавства    при    проведенні приватизації,     санації,     забезпечення     виробництва     на Кам'янсько-Дніпровському консервному заводі Запорізької області.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  про  підтримку  змісту цього запиту.

 

     "За" - 93. Не підтримується.

 

     Я прошу уваги! Заспокойтеся. Справа в тому, що за положенням, прийнятим нами,  і за традицією при появі Президента  в  сесійному залі   встановлюється  Державний  прапор,  що  зараз  і  зроблено. Оскільки це дещо відвернуло увагу,  я ще раз ставлю на голосування зміст запиту Луньова. Прошу визначитися.

 

     "За" - 241.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію  про  направлення  цього запиту.

 

     "За" - 253.

 

     Надійшли також запити:

 

     групи депутатів (Кочерга,  Терещук,  Гмиря) - до  виконуючого обов'язки  Прем'єрміністра стосовно проведення у Львові так званої зустрічі  комбатантських   організацій   та   щодо   запланованого відкриття  пам'ятного  знака Пилипу Орлику на будинку Національної опери в Києві;

 

     Юрковського Анатолія Вільгельмовича  -  до  Голови  Верховної Ради  стосовно  корупції на залізничному транспорті та щодо вжиття заходів для припинення розкрадання бурштину на родовищах;

 

     Білоуса В'ячеслава Олександровича - до виконуючого  обов'язки Прем'єр-міністра  у  зв'язку  з  тим,  що не одержано відповіді на звернення  стосовно  невиплати   зарплати   протягом   9   місяців працівникам Полтавського заводу газових плит;

 

     Шевченка Віталія   Федоровича  -  до  Генерального  прокурора стосовно зволікань  із  розслідуванням  кримінальної  справи  щодо злісних   зловживань   у   колгоспі  "Колос"  Фастівського  району Київської області.

 

     Ці запити оформлені так,  як вимагає Регламент. Хоча, правда, один з них підготовлений не за адресою. Я ставлю їх на голосування як матеріал для направлення адресатам.

 

     "За" - 234.

 

     Також оголошую про те,  що до депутатської  фракції  Аграрної партії  України увійшов депутат від округу N 51 Вінницької області Михайло  Васильович  Парасунько.  Я  сподіваюсь,  що  він  активно працюватиме в цій фракції.

 

     У мене є пропозиція,  щоб на розминку ми виділили час завтра. Прошу проголосувати дану пропозицію. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Шановні депутати!  Я  хотів  би   звернутися   до   вас,   до Президента,  членів Кабінету Міністрів,  до всіх громадян України. Сьогодні 16 липня.  16 липня  1990  року  в  цьому  залі  прийнято Декларацію про державний суверенітет України. Я хотів би, щоб ми в своїх  діях  і  тепер,   і   в   майбутньому   виходили   з   того основоположного  документа,  і хотів би привітати всіх вас із цією знаменною  подією  в  історії  українського  народу,   Української держави (Оплески).

 

     Прошу сідати.

 

     ___________________

 

     Розглядається питання  про  Прем'єрміністра  України.  Як  ви знаєте,  Президент України звернувся до Верховної  Ради  з  листом такого  змісту:  "Відповідно до статті 106,  пункт 9,  Конституції України прошу дати  згоду  на  призначення  Пустовойтенка  Валерія Павловича Прем'єр-міністром України".

 

     У документах,   направлених   з   цього   приводу,  містяться відомості про біографію Валерія Павловича, є всі ті матеріали, які потрібні при вирішенні питання по суті.  Крім того,  Верховна Рада минулого року затвердила положення про порядок  надання  згоди  на призначення  на  посаду  Прем'єрміністра.  Ми  прийняли  постанову Верховної  Ради  про  процедуру  надання  згоди   на   призначення Прем'єр-міністра.

 

     Цією постановою  передбачено,  що  перед внесенням на розгляд Верховної  Ради  цього   питання   кандидат   у   Прем'єр-міністри зустрічається   із  фракціями  і  групами,  з  комітетами  (за  їх бажання).  Це в попередні  дні  відбулося.  У  депутатів  склалося враження  про  кандидата.  Та  й,  власне  кажучи,  всі його добре знають.

 

     Потім кандидат  виступає  з  доповіддю  про  основні  напрями діяльності нового складу Кабінету Міністрів (до півгодини).  Після закінчення доповіді йому надається до 45 хвилин для відповідей  на запитання  народних  депутатів.  Після  цього  протягом  45 хвилин проводиться    обговорення    кандидатури,    включаючи    виступи представників   груп   і   фракцій,   народних  депутатів.  Опісля приймається рішення шляхом голосування в сесійному залі картками в закритому режимі, не поіменно.

 

     Бажання висловитися  виявив  Леонід  Данилович.  Будь  ласка, можете зараз. Немає заперечень? Немає. Прошу.

 

     КУЧМА Л.Д.,  Президент  України.  Шановний  Голово!   Шановні народні  депутати!  Відповідно  до  пункту 12 статті 85,  пункту 9 статті 1О6,  частини другої статті 114 Конституції України я  вніс до  Верховної  Ради  України  пропозицію дати згоду на призначення Пустовойтенка Валерія Павловича Прем'єр-міністром України.

 

     Скажу відверто,  з нелегким серцем сприймаю той факт, що за 6 років  у нас змінилося стільки ж прем'єр-міністрів.  У стабільному суспільстві,  де все налагоджено і стало,  це,  може,  і не було б чимось  надзвичайним,  а  за  наших  умов  зміна  уряду - це подія болюча, яка супроводжується спалахом пристрастей.

 

     Але відставки прем'єрів і зміни складу Кабінету  Міністрів  - наслідок  не  примх  чи  суто  вольових рішень.  Складні завдання, покладені на уряд,  не всім виявляються під силу.  Зрозуміло, були прорахунки у кадрових питаннях, і це я особисто визнаю.

 

     Моя оцінка    діяльності   Кабінету   Міністрів   загалом   і Прем'єр-міністра зокрема викладена у доповіді  до  першої  річниці Конституції.   Відставка   Прем'єр-міністра  зумовлена  насамперед результатами роботи,  які не можуть мене задовольнити.  І з вашого боку  не  раз  жорстко  ставилися питання щодо діяльності уряду та особисто Прем'єра.  І моральний момент, який не додавав авторитету главі  уряду  і  почав  шкодити  державі,  її міжнародному іміджу. Зрештою, до такого рішення підвела вся ситуація в Україні.

 

     Як відомо, претендентів на посаду Прем'єра називалось кілька, ви їх добре знаєте. Останнім часом ця тема була однією з провідних у  політичних  колах,  у  засобах  масової   інформації,   активно дебатувалась у центрі і на місцях.

 

     Чому я зупинив свій вибір на Валерії Павловичі Пустовойтенку?

 

     По-перше, в  його активі - значний виробничий і господарський досвід,   пройдення   щаблів   керівника    великої    будівельної організації, району, мільйонного міста.

 

     По-друге, за  чотири  роки роботи на посаді міністра Кабінету Міністрів він  грунтовно  вивчив  роботу  уряду,  так  би  мовити, зсередини,  тобто він не буде новачком,  якому ще довго довелося б входити у курс справ.

 

     По-третє, такий варіант допоможе провести зміну  уряду  більш плавно,  без зайвих катаклізмів,  забезпечить наступність у роботі із збереженням позитивного  досвіду  і  корисних  напрацювань.  І, знову  ж  таки,  не  втратити  час,  бо  не  можна  і далі тримати управлінський штаб держави у підвішеному стані.

 

     Саме цим міркуванням я керувався,  пропонуючи Верховній  Раді визначитися  з  Прем'єр-міністром  невідкладно,  до парламентських канікул.

 

     З приводу кандидатури  на  главу  уряду  я  консультувався  з депутатськими  групами  і фракціями,  керівниками регіонів.  Згоди щодо цього досягнуто і з Головою Верховної Ради.  Я  так  розумію? Аналогічна  пропозиція  була  також  від ряду партій і громадських організацій.  Це дає  мені  підстави  розраховувати  на  підтримку Верховною    Радою    України    кандидатури   Валерія   Павловича Пустовойтенка.

 

     Переконаний, що йому вистачить  для  цієї  посади  не  тільки вміння і досвіду, а й твердості, волі та принциповості.

 

     Зрозуміло, що    з    кандидата    не    знімається    частка відповідальності за недоліки в роботі  минулих  складів  уряду.  І побажання, зауваження, критика, які, можливо, будуть йому сьогодні адресовані  депутатами,  мають  стати   підставою   для   належних висновків.

 

     Водночас усім    нам    треба   було   б   допомогти   новому Прем'єр-міністрові  скоріше   освоїтись,   утвердитись   у   новій відповідальній   ролі,   сформувати   склад   Кабінету  Міністрів, спроможний оволодіти ситуацією, повернути її на краще.

 

     В основу  дій   уряду   повинна   бути   покладена   програма антикризових заходів, яку цими днями розгляне Вища економічна рада при Президенті України,  до якої входять  16  депутатів  Верховної Ради  і  Голова  Верховної  Ради  Олександр  Олександрович  Мороз. Реалізація цієї програми стане першим  серйозним  випробуванням  і для нового Прем'єр-міністра.

 

     Прошу Верховну  Раду  дати згоду на призначення Пустовойтенка Валерія Павловича Прем'єр-міністром України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово має Валерій Павлович Пустовойтенко.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,  міністр  Кабінету   Міністрів   України. Шановний  Леоніде Даниловичу!  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Вважаю за честь виступити з цієї високої трибуни,  у  залі,  в  якій  проголошувалася  держава,  приймалася Конституція, народжуються доленосні для країни рішення.

 

     У цей відповідальний момент свого життя хотів  би  подякувати Президентові України за виявлене довір'я і пропозицію очолити уряд у складний, можна сказати, критичний для держави період. Грунтовна й  відверта  розмова,  що  відбулася з цього приводу,  додала мені впевненості в силах.

 

     Щиро вдячний за підтримку,  добрі побажання  і  конструктивні пропозиції   Голові   Верховної  Ради,  керівникам  парламентських комітетів,  народним  депутатам,  Раді   регіонів,   представникам політичних партій та громадських організацій.

 

     Різносторонні, активні  й  насичені  контакти  останніх  днів переконують:  у суспільстві утверджується нова атмосфера - злагоди й порозуміння.  Атмосфера, в якій на передній план виходить те, що нас об'єднує, а не роз'єднує. Це ключова передумова для формування і проведення узгодженої соціально-економічної політики, і водночас головний чинник, який утвердив мене у рішенні, в разі вашої згоди, взяти на себе керівництво Кабінетом Міністрів.

 

     Обставини склалися   так,   що   практично  кожен  рік  нашої державності був позначений відставкою  Кабінету  Міністрів.  Через те,  а  також  з  огляду  на  кризовий  стан економіки,  зростання соціальної напруженості, очікуване загострення політичної боротьби у  зв'язку  з  наближенням  парламентських  виборів на кандидата у Прем'єр-міністри дивляться як на  людину,  яка  щонайменше  робить крок у політичне небуття.

 

     Я зважився  на  цей  вибір  свідомо  і  без  страху,  тверезо оцінюючи свої можливості і керуючись такими міркуваннями.

 

     Ми поставлені перед необхідністю діяти - рішуче, осмислено, а часом і жорстко.  Маю підстави вважати,  що до цього готовий. Мені добре відомі реальний стан справ як у країні загалом,  так і в  її регіонах, у пересічній сім'ї.

 

     Усвідомлюючи всю  серйозність  ситуації,  не поділяю настроїв зневіри та безнадії.  І водночас не сприймаю надмірного оптимізму, спрощеного підходу до справді складних і масштабних проблем.

 

     За час  роботи  у  Кабінеті Міністрів вивчив його можливості, сильні та слабкі сторони - як і системи управління  загалом.  Знаю людей, спроможних забезпечити конкретні її ділянки.

 

     Нарешті, і   це  не  менш  важливо,  маю  не  просто  бажання знаходити у всьому спільну мову з Верховною  Радою,  налагодити  з нею  постійну  співпрацю,  а  й  бачення того,  що конкретно треба зробити в цьому напрямі.  Сподіваюся  на  зустрічний  рух  з  боку парламенту.

 

     Сама ситуація  підводить  до  того,  щоб остаточно і назавжди відкинути все,  що  обтяжувало  ці  відносини,  і  спільно  робити реальні кроки до одужання економіки, поліпшення життя народу.

 

     Якщо звернутися  до відомого вислову,  можна сказати так:  ми вже вдосталь  і  розкидали  каміння,  і  збирали  його.  Час  уже, нарешті, приступити до будівництва.

 

     Шановні народні депутати!  Специфіка процедури і регламент не дозволяють мені докладно зупинитися  на  всьому,  що  пов'язано  з діяльністю  майбутнього складу Кабінету Міністрів,  її характером, напрямами та цілями.  Тому дозвольте стисло, у конспектному плані, викласти  свій  погляд  на  проблеми  та завдання,  які відношу до головних, визначальних.

 

     Щодо уряду.

 

     Ми готові невідкладно  розпочати  адаптацію  його  структури, функцій   і   кадрового  потенціалу,  стилю  діяльності  до  нових соціально-економічних    реалій.    Ця    робота    буде    суворо співвідноситися    з   конституційними   повноваженнями   Кабінету Міністрів.  Їх результатом має стати цілісна і  дієздатна  система управління зі збереженням позитивних елементів минулого досвіду та творчим використанням сучасних напрацювань.

 

     Реформуючись сам, уряд займатиме активну позицію у проведенні адміністративної  реформи.  У тому числі й особливо - з точки зору чіткого  визначення  ролі,   місця   та   рівня   відповідальності міністерств і персонально міністрів.

 

     Треба безповоротно   відмовитися   від  принципів  управління економікою в режимі ручного управління.  Вважаю також шкідливою  і неприпустимою  практику  створення  владних  структур та посад під певних осіб,  а тим більше поділу та  перерозподілу  сфер  впливу. Знаючи,  що  це  таке  і  до  чого  призводить,  я  буду  рішуче і послідовно протидіяти таким тенденціям.  Стояв і стою на тому,  що роботу   уряду   мають  визначати  системність,  колегіальність  у виробленні рішень і відповідальність за їх реалізацію та наслідки. Підкреслюю, відповідальність персональна.

 

     Хотів би  бачити  надійний  правовий  інструмент забезпечення таких принципів у Законі про Кабінет Міністрів.

 

     Скажу відверто,  мене  дуже  тривожить  проблема  кадрів.   В апаратах   уряду,   міністерств   та   інших  центральних  органів виконавчої влади постійно і гостро  відчувається  кадровий  голод. Даються  взнаки  відтік  досвідчених  і  кваліфікованих фахівців у комерційні структури і,  якщо  відверто,  їх  психологічний  стан, пов'язаний з непевністю і невизначеністю службових перспектив. А з другого боку,  чимало людей потрапляє до  коридорів  влади  просто випадково.    Це    надає    особливої   актуальності   формуванню управлінської еліти,  спроможної працювати за сучасних умов  і  на рівні якісно нових вимог.

 

     На мою думку, у кадровій політиці потрібен комплексний підхід на  основі  оптимального   співвідношення   владних   повноважень, професіоналізму і знову ж таки відповідальності.  Це, ясна річ, не скидає з рахунку  інтегральний  політичний  критерій  -  прагнення працювати  на  благо  народу України і конкретні дії заради цього. Дозволю собі висловити надію,  що джерелом  таких  кадрів  буде  і нинішній  депутатський  корпус  з  його  великою  життєвою школою, виробничим, управлінським та політичним досвідом.

 

     Уряд і Верховна Рада.

 

     Я вже в загальному плані торкнувся цієї  теми.  Конкретизуючи її, наголошу на такому.

 

     Результативність дій Кабінету Міністрів значною,  а нерідко й вирішальною  мірою  залежить  від  законотворчого  процесу,   його синхронізації  з  планами  і намірами управлінських структур,  а в кінцевому  підсумку  -  від  адекватності  законодавства  життєвим реаліям  та  потребам.  Істина ніби й не нова,  але прокладає собі дорогу важко.  Не бачу іншого виходу,  як перейти від  розмови  до діла. Параметрами нашої співпраці з Верховною Радою могли б стати: пріоритетність соціально-економічних питань,  внесення на  розгляд законопроектів  з  максимальним  ступенем готовності,  ефективніше використання  погоджувальних  механізмів,  спільний  контроль   за виконанням законів. І, що дуже важливо, внесення до них необхідних змін  згідно  з  аналізом  практичного  застосування.  Тут   також авторитетне слово залишається за депутатами: вони мають можливість постійно бачити, як працюють законодавчі акти на місцях.

 

     Щодо уряду,  то його завдання  я  бачу  таким:  насамперед  - належна  якість  підготовки  законопроектів,  у  чому  ми  ще явно недопрацьовуємо,  і постійні, системні, а не епізодичні контакти з Верховною  Радою.  Поки що,  буду відвертим,  навіть дехто з наших міністрів   побоюється   приходити   в   парламентські   комітети, співпрацювати з депутатами.  Однозначно схиляюся до думки доручити цю ділянку персонально одному з віце-прем'єр-міністрів, а на рівні міністерств   та   інших  центральних  органів  -  заступникам  їх керівників у межах наявної чисельності.

 

     Уряд і регіони.

 

     Скажу відразу:  мене не  задовольняють  ні  рівень  взаємодії Кабінету  Міністрів  з місцевими органами виконавчої влади,  ні її організація.  Вона проста до  примітивності:  центр  перевіряє  та вимагає,  дорікаючи регіонам за брак ініціативи, а місцева влада у кращому разі намагається  самотужки  розбирати  кризові  завали  і скаржиться  на  Київ.  Від  побажань  з  одного  боку і обіцянок з другого проблем не меншає. Скоріше навпаки.

 

     Що вважаю першочерговим?

 

     Створення нормативної  бази  формування  місцевих   бюджетів. Всебічну   підтримку   підприємництва,  особливо  малого  бізнесу. Впорядкування    відносин    комунальної    власності.    Розвиток житлово-комунальної сфери, особливо з урахуванням того, що регіони хронічно  страждають  від  заборгованості  в  оплаті   комунальних послуг.

 

     Взаємодія з партіями та громадськими організаціями.

 

     Можна погоджуватися чи не погоджуватися з різними політичними поглядами - а їх спектр у нас нині  дуже  широкий,  -  але  партії відображають  інтереси  і настрої певних груп суспільства,  і уряд буде з цим рахуватися.

 

     На практиці  такі   підходи   втілюватимуться   в   постійних консультаціях,  зокрема  через  депутатські  фракції  та групи,  у розгляді пропозицій чи альтернативних  економічних  та  соціальних програм, напрацьованих партіями та рухами.

 

     Кабінет Міністрів   завжди   залишатиметься   відкритим   для співпраці з профспілками.  Тема  ця  широка,  багатопланова,  і  в даному разі хотів би виокремити з неї один істотний аспект.

 

     На мій  погляд,  наші  профспілки ще не охопили своїм впливом структури  недержавних  форм  власності.  А  тим  часом  там   уже трудиться велика кількість людей,  і вона постійно зростає. Вбачаю завдання уряду в тому, щоб створити необхідні умови для ефективної роботи профспілок і в цій сфері.

 

     У ширшому  плані  вважав  би  за  необхідне зробити все,  щоб наповнити конкретнішим змістом механізми соціального  партнерства. Це послужить зміцненню злагоди,  стабільності в суспільстві, що, у свою  чергу,  сприятиме   узгодженій   роботі   над   розв'язанням актуальних соціальноекономічних проблем.

 

     Шановні народні  депутати!  Розраховувати  на  те,  що  життя суттєво поліпшиться за дватри роки, було б наївною утопією. Мусимо спрямувати  зусилля  насамперед  на те,  щоб людям не стало гірше. Матеріальна скрута пригнічує і духовно,  принижує  гідність  наших співвітчизників, загрожує самому існуванню нації.

 

     Усе це  сьогодні  вже  важко  компенсувати  лише  політичними акціями чи досягненнями на міжнародній арені,  хоча вони вагомі  й незаперечні.

 

     Цілком погоджуся  з  тим,  що соціальна ціна реформ виявилася небезпечно високою.  Сьогодні вона, насамперед, у заборгованості з виплатою заробітної плати, пенсій і стипендій.

 

     Простих і  легких  формул  розв'язання  таких проблем немає - надто  вже  складна  ситуація.  Але  уряд   буде   їх   шукати   і реалізовувати.  У  разі  затвердження я особисто очолю роботу щодо погашення заборгованості.

 

     Історія не прощає помилок,  а тим  більше  їх  повторення.  З цього  маємо  робити  серйозні  відповідальні  висновки,  особливо зараз,  коли вихід із економічної  кризи  затягнувся  переважно  з суб'єктивних причин.

 

     Сьогодні одночасно     з     поглибленням    макроекономічної стабілізації  увага  виконавчої  влади  має  бути  зосереджена  на вирішенні  конкретних  економічних  завдань на мікрорівні.  Багато залежить і від того,  як спрацює урядовий економічний блок.  А він поки  що  явно  не на висоті.  Йдеться насамперед про реформування податкової системи та Державний бюджет 1997 року, який дався нам з такими труднощами і муками.

 

     Вбачаю в  цьому  наслідок безініціативності,  неповороткості, низької  виконавської  дисципліни.  Адресую  серйозні   претензії, зокрема,  Міністерству  економіки.  Воно,  крім усього іншого,  не виконує  координуюючої  функції   управління   економікою,   майже втратило зв'язок з економічними службами регіонів.  Не применшую й відповідальності уряду загалом.  Усі ми маємо  винести  з  гіркого досвіду уроки,  врахувати їх у роботі над проектом бюджету на 1998 рік.

 

     Що, на  мій   погляд,   потрібно   робити   для   прискорення економічних реформ?

 

     Перше. Подолання    фінансової    кризи   насамперед   шляхом реформування податкової системи  в  напрямі  її  лібералізації  та розвитку бюджетного планування.

 

     Не можна   допустити,  щоб  податковий  тягар  став  головною перешкодою в активізації інвестиційної та  виробничої  діяльності. Безумовна  сплата податків відповідно до чинного законодавства має стати повсюдною нормою.  У разі порушень - сувора  й  невідворотна відповідальність.   Не   повинно   бути   суб'єктів  господарської діяльності та фізичних  осіб,  які  користуються  необгрунтованими податковими пільгами або взагалі ухиляються від сплати податків.

 

     Потрібна жорстка   економія   фінансових   ресурсів  держави. Водночас не може бути й мови про скорочення  витрат  на  соціальні цілі - за винятком безпідставних пільг.

 

     Маємо докласти  всіх  зусиль  для наповнення дохідної частини бюджету,  подолання тінізації  економіки.  Цьому  повинні  сприяти пожвавлення    підприємницької   діяльності,   зростання   обсягів виробництва,  збільшення експорту.  Потенціал для цього достатній, треба  лише  використовувати його з повною віддачею.  Тільки таким чином  ми  зможемо  вийти  з  платіжної   кризи,   яка   пригнічує виробництво, не дає йому піднятися з колін.

 

     Друге. Запровадження надзвичайного режиму економії всіх видів ресурсів.

 

     Для цього  треба   активно   впроваджувати   енергозберігаючі технології,  здійснювати структурну перебудову,  яка забезпечила б зниження енергоємності  вітчизняного  виробництва.  Важливо  також налагодити  в  повному  обсязі  систему обліку витрат енергетичних ресурсів   у   виробничій   та   побутовій    сферах,    поступово запроваджувати їх стопроцентну платність.  Це дасть змогу зменшити енергозалежність України та її заборгованість. Крім того, має бути розроблено    і    запроваджено   систему   економічних   стимулів енергозбереження.

 

     Особливо гостро стоїть проблема зовнішньої заборгованості  за енергоносії.  Плата  за них постійно обтяжує бюджет та економіку в цілому.  Ми повинні належно спитати  з  тих,  хто  останнім  часом допустив необгрунтоване її зростання.  Усе це ми мусимо поєднувати зі збільшенням обсягу  власного  видобутку  нафти  і  газу.  Я  не збираюсь  торгувати  ними,  а  вбачаю у поповненні цих ресурсів та економному їх витрачанні один  з  ключових  чинників  оздоровлення національної економіки.

 

     Третє. Розвиток агропромислового комплексу.

 

     З болем сприймаю проблеми,  що тут нагромадилися. Розумію те, що  не  обійшлося  без  певних  прорахунків  у  визначенні  шляхів реформування цієї визначальної для нашої економіки галузі. Тому не хотів би поспішати з рецептами щодо якихось радикальних змін.  Тут потрібне інше - зважені, грунтовно і всебічно прораховані рішення.

 

     Але що  для  мене зрозуміло вже сьогодні,  то це використання індустріального   потенціалу   держави   з   метою    налагодження виробництва  всього  комплексу машин для сільського господарства і переробної промисловості,  а також перехід від розмов  до  діла  у захисті аграрного виробника.

 

     Четверте. Радикальні  зміни у ставленні держави до збереження свого науковотехнічного потенціалу.

 

     Науково-технічні розробки  за  рахунок  інноваційних   фондів мають  здійснюватися  на  конкурсних  засадах,  а  їх результати - відповідати світовому рівню. Необхідно всіляко стимулювати, у тому числі   й  податковими  механізмами,  експорт  високотехнологічної продукції.

 

     П'яте. Дальший розвиток приватизації.

 

     Головне тут - це здійснення протягом цього і наступного років конкретних  заходів,  які  забезпечили б прозорість цього процесу, перехід від сертифікатної приватизації  до  грошової,  максимальне залучення іноземних інвестицій, формування реального власника.

 

     У всьому   комплексі   цих  питань  головним  є  забезпечення керованості державних підприємств та майна.  Потрібно визнати,  що ми фактично самоусунулися від цього.

 

     Шосте. Мобілізація  внутрішніх фінансових ресурсів для потреб економіки.

 

     Основними джерелами їх надходження  мають  стати  заощадження населення,   кошти   позабанківського   обігу,   тіньовий  капітал некримінального походження. Це можливо здійснити за умов створення надійної  системи  страхування.  Належить  забезпечити  правову та організаційну  підтримку  цього  процесу,  зорієнтувати  його   на активізацію інвестиційно-інноваційної діяльності.

 

     Багато належить зробити для розвитку ринкової інфраструктури. Це насамперед становлення внутрішнього фондового ринку,  вихід  на зовнішні ринки запозичень, зміцнення банківської системи.

 

     Сьоме. Дальше      дорегулювання     економіки,     подолання бюрократизму, зменшення адміністративного втручання.

 

     Разом з тим не можна вважати  нормальним  становище,  коли  в державі  хронічно  бракує  обгрунтованих прогнозів економічного та соціального розвитку навіть на поточний  рік,  які  були  прийняті урядом та розглянуті Верховною Радою.  Це підриває економічну базу розробки бюджету,  а також усіх  інших  складників  макроплатіжної політики.  Уряд  має  вже  на  1998  рік розробити взаємоузгоджену систему   макроекономічних   параметрів,   показників   платіжного балансу,  бюджету  та  грошово-кредитної  системи  і  неухильно її дотримуватися.

 

     Сьогодні правомірно поставити і розв'язати питання  створення цілісної   системи  оцінки  можливостей  та  обгрунтування  шляхів дальшого соціальноекономічного розвитку.  В її основу повинні бути закладенні три складові:

 

     - концепція   соціально-економічного  розвитку  України,  яка відображала  б  сучасний  рівень   політико-економічного   бачення перспектив суспільного прогресу;

 

     - прогноз  розвитку національної економіки на 3-5-10 і більше років;

 

     - річний індикативний план (програма) реалізації національних пріоритетів і досягнення поставлених цілей.

 

     Вважаю неприпустимим, що в державі досі немає жодної наукової установи, яка б комплексно розробляла ці питання.

 

     Восьме. Розвиток  малого  та  середнього  підприємництва   як джерела   розвитку   економіки,  бази  формування  робочих  місць, збільшення доходів працівників бюджету.

 

     Але розчистити це джерело  до  цього  часу  нам  не  вдалося. Причина, на мій погляд, не лише в недостатній кредитній підтримці, браку  податково-інвестиційних  пільг,  про  що  здебільшого  лише говорять   і   небезпідставно.   Перешкоджають  некомплексність  у підходах,  значні  адміністративні   перепони.   Внаслідок   цього незначною  мірою використовуються навіть кошти іноземних кредитних ліній для малого та середнього бізнесу.

 

     Прискорення розвитку  малого  та  середнього  підприємництва, зняття   необгрунтованих   адміністративних   обмежень   сприятиме розвитку економічної самодіяльності населення, а відтак загальному поліпшенню  економічної ситуації у країні,  становленню середнього класу.

 

     Шановні народні депутати! Немає потреби доводити, що всі наші намагання  підняти  з колін економіку будуть марними,  якщо будемо заощаджувати   на   людях,   не   вкладати   капітал    у    своїх співвітчизників.

 

     На превеликий  жаль,  ми  поки  що переважно констатуємо,  що освіта,  наука,  культура,  охорона  здоров'я   зазнали   найбільш відчутних  втрат,  що  проблема духовності - це проблема виживання нації.  І ніщо не виправдає будь-які  наші  економічні  намагання, якщо  не збережемо досягнутий свого часу і визнаний у світі рівень освіти  і  науки,  їхні  глибокі  традиції,  якщо  не  забезпечимо більш-менш  пристойний  рівень  охорони  здоров'я,  якщо загинуть, відійдуть  у  небуття  унікальні   надбання,   явища   вітчизняної літератури  і  мистецтва.  Врешті-решт,  це  наш  обов'язок  перед народом, до цього нас зобов'язує Конституція України.

 

     На завершення,  шановні народні депутати, хочу запевнити вас, що я готовий до відкритого діалогу,  продовження плідної співпраці в ім'я України,  на благо її народу,  конкретної людини. Не обіцяю швидких  і  легких  позитивних  зрушень,  можу  обіцяти лише одне: щоденну,  чесну і напружену роботу  -  майбутнього  уряду  і  свою особисто  -  заради  того,  щоб  ці  зміни настали якомога швидше. Впевнений,  що ми здолаємо  всі  труднощі  на  шляху  до  заможної держави і кращого життя.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Валерію Павловичу. (Оплески).

 

     Як бачите, Валерій Павлович скоротив на 10 хвилин свій виступ.  Власне,  під час  підготовки  до  розгляду цього   питання  він  консультувався  з  приводу  того,  як  краще побудувати виступ. І ми зійшлися на тому, що краще відвести більше часу для відповідей на запитання депутатів, тоді піде менше часу і на обговорення.

 

     Тепер за процедурою у нас є  45  хвилин  на  запитання.  Будь ласка, запишіться.

 

     Опублікуйте список,   будь  ласка.  Зацікавленість  депутатів велика,  як бачите.  Бажають поставити  запитання,  здається,  188 депутатів. Усі, звичайно, не встигнуть.

 

     Депутат Ткаченко першим задає запитання. Будь ласка.

 

     Ви пам'ятаєте правило: коротке запитання

- до 1 хвилини і коротка відповідь.

 

     ТКАЧЕНКО С.К.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової інформації  (Мелітопольський  виборчий  округ,  Запорізька область).   Шановний   Валерію  Павловичу,  громадськість  України найбільше сьогодні хвилює проблема виведення економіки з тіні.  Ви трошки  торкнулися  цієї проблеми.  І ще мене дуже насторожує,  що сьогодні в магазинах, на ринках немає вітчизняних товарів. Яким ви бачите  вирішення  цієї проблеми у перспективі?  Як захистити нашу економіку від економічної інтервенції?

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку, Валерію Павловичу.

 

     Шановні депутати,  це ж  запитання  до  кандидата  на  посаду Прем'єр-міністра,  а  не до тих,  хто зараз піднявся в залі.  Будь ласка,  Ярославе Михайловичу,  припиніть нараду,  і прошу  чіткіше запитувати, тому що йде трансляція, а не все чути.

 

     Валерію Павловичу, відповідайте.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Що  стосується економічної безпеки,  то я виділив би тут три проблеми.  Перша - наявність зовнішнього боргу. Друга - тінізація економіки.  І третя,  головна, - захист власного товаровиробника.

 

     І ще є одна дуже важлива проблема -  залежність  України  від імпорту енергоносіїв, бо у нас їх практично немає.

 

     Уряд спрямовуватиме  зусилля  на розв'язання цих проблем.  До речі,  коли я розмовляв у фракціях,  то сказав,  що особисто очолю роботу, спрямовану на збільшення видобутку нафти і газу в Україні. Займатимуся не торгівлею газом, а саме збільшенням видобутку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. Будь ласка. Немає.

 

     Депутат Череп.

 

     Частина зипитань  надійшла   через   Секратаріат.   То   одне запитання буде від мікрофона, а друге - письмове.

 

     Будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Білопільський виборчий округ,  Сумська область).  Дякую. Шановний Валерію Павловичу,  ви досвідчений будівельник,  знаєте цю справу, це  мені добре відомо.  Будівельна галузь становить значну частину економіки України.  Нинішня кризова ситуація в ній вам теж відома. Яким ви бачите майбутнє будівельного комплексу,  в тому числі його структуру?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Спасибі  за  запитання.  Шановні  народні депутати!  Ви  знаєте  про  те,  що  видано  указ  Президента  про адміністративну реформу. Однією із складових цієї адміністративної реформи   буде  реорганізація  будівельного  комплексу.  Ви  також знаєте, що корпорації, які сьогодні діють у Києві, тобто в центрі, практично  не управляють такою галуззю народного господарства,  як будівництво.  Тому  насамперед  ми   повинні   змінити   структуру будівельного      комплексу      і     при     складанні     плану соціально-економічного   розвитку   України   на   наступні   роки обов'язково  планувати  капітальне  будівництво.  Це  повинні бути об'єкти загальнодержавної ваги.  Я маю на увазі насамперед житлове будівництво.

 

     Я бачу два напрями у розвитку житлового будівництва.  Перший. Ми повинні передбачати в бюджеті,  в тому числі  і  на  1998  рік, кошти,   щоб  можна  було  надавати  людям  кредити  для  власного будівництва.  Звичайно, не для тих, хто спроможний збудувати житло за   власні  кошти,  а  для  найменш  захищених  верств  населення України...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  "Шановний  Валерію  Павловичу!  Останніми роками   в   Україні   погіршилася  якість  очистки  питної  води, ефективність  очистки  стічних  рідин.  Очисні  споруди,   насосні станції  та  їх  обладнання руйнуються і не оновлюються.  Потрібна підтримка водопровідноканалізаційного господарства.  Які ви бачите можливі шляхи вирішення цієї проблеми?  Анатолій Писаренко,  111-й виборчий округ".

 

     Шановні народні депутати!  Я хочу відповісти на це  запитання таким  чином.  У  нас  є  програма  очищення  вод  нашої  рідної і найбільшої річки - Дніпра, а переважна більшість населених пунктів в Україні,  включаючи селища і навіть маленькі села, а то й просто хутірці, одержують воду з Дніпра. Тому вважаю, що цю програму слід вирішувати комплексно, під егідою Комітету по житлово-комунальному господарству і обов'язково при підтримці обласних рад.

 

     ГОЛОВА. Депутат Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Прилуцький   виборчий   округ,  Чернігівська  область). Шановний Валерію Павловичу!  Ваші попередники не були  випадковими людьми  в  уряді  -  це  були  досвідчені,  високопрофесійні кадри державного рівня.  Але жодному з них не вдалося довго протриматися в кріслі Прем'єр-міністра і, що найболючіше, не вдалося сформувати свою  економічну  політику  і  розпочати  чітке  й  послідовне  її виконання.  І, як наслідок, ми весь час гасимо пожежі економічного хаосу.

 

     Як стверджують мудрі,  з боку завжди видніше. Як ви вважаєте, в   чому   саме   ваші  попередники  поступаються  вам:  в  умінні організувати чи в умінні організуватися, чи в чомусь іншому?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я, як і мої попередники, теж був народним депутатом  -  депутатом  Верховної Ради минулого скликання.  І моє місце  було  ось  там,  поряд  з  ложею  уряду.   Будучи   головою Дніпропетровської  міської  ради,  одного  разу  я  виступив  дуже критично на  адресу  уряду.  Керівником  уряду  тоді  був  Вітольд Павлович  Фокін.  Він  мене  запросив  і  каже:  "Ти можеш у місті вирішити всі питання?" Я кажу:  "Звичайно,  ні."  "То  чому  ж  ти виходиш  на  трибуну  і  виступаєш?"  Після  цього я виступав не з критикою  уряду,  а  тільки  з  конструктивними  пропозиціями   до парламенту і до уряду.

 

     Мені довелося  працювати  з  Віталієм  Андрійовичем  Масолом, Євгеном Кириловичем Марчуком,  ну, і Павлом Івановичем Лазаренком. Я до всіх них ставлюсь як до фахівців з великою повагою. У кожного з них я як міністр Кабінету Міністрів узяв щось для себе.

 

     Та системність  і   та   мудрість,   яка   була   у   Віталія Андрійовича... Я про неї пам'ятаю і, якщо мені довірять цю справу, то буду разом з ним і сьогодні працювати,  тому що  мені  потрібна допомога  Віталія  Андрійовича Масола.  Я хочу сказати,  що я дуже багато від  нього  взяв,  і  чого  не  вистачало  сьогодні  нашому урядові,  то  це якраз системності і глибини економічних розробок, які тоді були в нашому уряді.

 

     Що стосується Євгена Кириловича Марчука,  то мені довелося  з ним працювати протягом одного року, коли він був Прем'єрміністром. Я придивлявся,  як він працює. Насамперед хотів би відзначити його велику працездатність і політичні погляди.

 

     На мою  думку,  мої  попередники постраждали через те,  що не було політичної злагоди між виконавчою і законодавчою владами.

 

     Тому для того,  щоб ми провели  економічні  реформи  в  нашій державі,  потрібна злагода, чого я й буду постійно добиватися, між Леонідом Даниловичем, Олександром Олесандровичем і урядом України.

 

     Я дуже задоволений учорашніми зустрічами у фракціях,  хоч там і  було  поставлено  багато критичних запитань.  На жаль,  ми мало спілкуємося,  і не  тому,  що  не  хочемо  приходити  до  народних депутатів,  а  через необхідність вирішувати щодня багато поточних питань.

 

     Тому одне з моїх головних  завдань  полягатиме  в  тому,  щоб усе-таки  розрізняти  перспективні  питання  і  питання  поточні і віддавати поточним  30  відсотків  уваги,  а  перспективним  -  70 відсотків.

 

     Ще раз  кажу,  що  я  ставлюся  до  своїх попередників з дуже великою повагою, бажаю їм здоров'я, а те краще, що я від них узяв, обов'язково використаю у своїй роботі.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, письмові запитання.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. "Україна буде в стані глибокої економічної кризи до тих пір,  поки не запрацює економіка,  не  буде  вирішено соціальні  питання.  Чи  є  у  вашій команді люди,  здатні зрушити економіку з мертвої точки?"

 

     Шановні народні депутати, коли я зустрічався з представниками фракцій,  то  ставив  питання  про  те,  що  хоч  сьогодні у нас в економічному блоці на рівні державних структур працюють  приблизно 5 тисяч чоловік, практично ніяких економічних зрушень немає, немає навіть пропозицій.  Тому першим кроком,  який я зроблю після  мого обрання,    буде    створення    інституту,   який   займатиметься стратегічними дослідженнями в галузі економіки і довгостроковим її прогнозуванням.  Це  буде  зроблено  протягом  одного тижня.  Хочу сказати,  що люди такі в нас є  і  є  пропозиції  щодо  поліпшення економічного становища.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область). Шановний Валерію Павловичу,  те,  як ви відповіли на запитання, характеризує вас як солідну  посадову  особу.  І  здається,  що  за вами стоїть дійсно солідна команда.  Але в мене запитання з дещо  іншої  площини.  Ми дуже  багато в цьому залі говоримо про структуризацію суспільства, про структуризацію законодавчого органу,  а отже,  і про відносини із Кабінетом Міністрів. Учора ми одне досить проблемне й делікатне питання обговорювали,  яке допомогло б вам чітко  усвідомити,  хто вас  підтримує,  представники  яких  політичних сил,  щоб ви могли зосереджено працювати.  Адже ваш попередник,  який отримав тут 344 голоси,  вже  наступного  дня  не міг "протягнути" тут,  вульгарно кажучи, простої постанови.

 

     Як ви дивитесь на те, щоб сьогодні, а може, в майбутньому, ми в  поіменному  режимі  визначалися  щодо дачі згоди на призначення Прем'єр-міністра? Тоді, вважаю, вам було б цілком зрозуміло, з ким треба працювати в цьому залі.

 

     Дякую за  відвертість  та  щирість.  Я буду підтримувати вашу кандидатуру.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Спасибі. Хочу відповісти на ваше запитання так. Де б я не працював, я ніколи не критикував своїх попередників і цього ніколи не  робитиму.  У  нас  є  майбутнє,  і  ми  повинні вирішити всі питання.  Що стосується обіцянок, хто які давав, то я за них не відповідаю.  А в  цьому  залі  заявляю,  що  я  доступна людина.  Обов'язково  буде  визначено  день і час прийому народних депутатів.

 

     Оскільки ви зачепили питання про  партії  і  політичні  сили, хочу  сказати,  що  під час зустрічей у фракціях ставили запитання щодо  мого  членства  у  Народно-демократичній  партії.  До   всіх політичних  партій  і їх керівників я ставлюся з великою повагою і прагнутиму,  щоб у цьому плані була повна рівність щодо їх прийому і  розгляду  пропозіцій,  які  надходитимуть  до  уряду від різних політичних партій і рухів.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Що стосується поіменного голосування, то я не заперечую.  А якщо говорити про майбутнє,  то після зустрічей з фракціями,  я вважаю,  найближчим  часом  можна  було  б  утворити більшість з народних депутатів, які працювали б спільно з урядом і з Адміністрацією Президента.  Тоді не буде недоречностей щодо вето Президента, про що сьогодні, до речі, вже говорилося в цьому залі. Тобто ми повинні так працювати, щоб не було.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, запитання письмове.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  "Як ви ставитеся до того,  щоб на  період виконання обов'язків Прем'єра вийти зі складу Народнодемократичної партії? З повагою Чулаков".

 

     Я хочу сказати, що це моє особисте питання. Воно порушувалося практично  у  всіх фракціях,  з якими я зустрічався.  Якщо в цьому буде потреба і наполягатиме  Верховна  Рада,  я  можу  призупинити діяльність у Народно-демократичній партії.

 

     ГОЛОВА. Можна відновити в попередній, так?

 

     Депутат Вернигора. Будь ласка.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М.,  член Комітету Верхової Ради України з питань соціальної  політики  та  праці   (Хорольський   виборчий   округ, Полтавська   область).   Голова  Всеукраїнської  партії  трудящих. Шановний Валерію Павловичу!  Наша партія і  профспілки  з  великою повагою  ставляться  до ваших намірів співпрацювати з профспілками України.  Цю  співпрацю  ми   вбачаємо   передусім   у   виконанні зобов'язань уряду, які він бере на себе при підписанні Генеральної тарифної угоди та інших документів.

 

     Тому я не задаю вам запитання,  а хочу внести пропозицію, яку я  вношу  вже  четвертому  претенденту  на посаду Прем'єрміністра. Тільки вони чомусь не  сприймали  її,  а  чим  закінчується  -  ви знаєте.

 

     Я хочу, щоб ви усім нам і народові України сказали, чи буде у нашому уряді заступник Прем'єр-міністра із соціальних питань. Було і 4,  і 7, і 11 заступників, однак не вистачає мужності призначити на посаду людину,  яка відповідала б за те, чому у нашій державі є Міністерство  праці,  а  немає  Міністерства  оплати праці.  Хтось повинен усе-таки  нести  персональну  відповідальність  за  оплату праці?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я  хочу сказати,  що сприймаю вашу слушну пропозицію про віцепрем'єр-міністра з питань соціальної  політики. Сьогодні  це  питання  є  насамперед  економічним  питанням,  яким повинен  займатися  віце-прем'єр-міністр.  На   жаль,   згідно   з розподілом  обов'язків  у Кабінеті Міністрів немає такої особи.  У нас обмежена кількість  віце-прем'єр-міністрів.  Ми  маємо  одного першого віце-прем'єр-міністра і трьох віце-прем'єр-міністрів. Коли буде нова  структура  і  ми  погодимо  цю  структуру,  з  тим  щоб майбутній  уряд працював ефективно...  Це залежить і від комісії з питань адміністративної реформи, і від депутатів Верховної Ради.

 

     Моя пропозиція буде. І вашу пропозицію я буду підтримувати.

 

     ГОЛОВА. Письмове запитання.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  "Відомо,  що за останні 5-6 років  обсяги житлового  будівництва  в  країні  зменшились  у 3 рази.  На черзі залишилися 2,2 мільйона  сімей,  які  чекають  державних  квартир. Будівельна   база   використовується   на  10-15  відсотків  своєї потужності.  Чи не здається вам,  що  вирішення  найбільш  гострої соціальноекономічної проблеми держава кинула напризволяще?"

 

     Я вже  відповідав  на це запитання,  сказав про дві постанови Кабінету Міністрів. Розв'язання цієї проблеми залежатиме від того, наскільки ефективною буде робота нашого уряду.

 

     Тут потрібно діяти в декількох напрямах.

 

     По-перше, слід  вивчити досвід київської будівельної компанії на чолі з Повляченком,  яка  займається  житловим  будівництвом  у місті Києві. Тут використовують житлові чеки, кошти населення.

 

     По-друге, я сказав, що є дві постанови уряду. Тільки потрібно обов'язково передбачити з наступного року (у мене, в усякому разі, будуть  такі  пропозиції  і  я буду наполягати на цьому) в бюджеті кредитні ресурси для надання їх населенню України  на  будівництво житла.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бардин.

 

     БАРДИН Я.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Вишгородський виборчий округ,  Київська область). Шановний Валерію Павловичу!  Україна -  аграрна  держава.  Які  ви бачите проблеми села і шляхи їх вирішення?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  У своїй доповіді я сказав, що не хотів би з цього крісла одразу видавати рецепти тим людям,  які працюють  в агропромисловому комплексі.

 

     По-перше, і це головне, сьогодні потрібно визначити структуру управління  всією  галуззю  сільського   господарства.   Ми   його реформуємо  протягом  кількох  років,  а єдиної структури так і не маємо.  Тому найближчим часом першим кроком,  у разі мого обрання, та навіть і необрання...  Леонід Данилович Кучма вже дав доручення Комісії  з  питань  адміністративної  реформи  подати  пропозиції, погоджені з відповідними фракціями,  з усіма народними депутатами, для того  щоб  ми  чітко  визначили  структуру.  Після  визначення структури потрібно добрати кадри.  Це наступний крок. Ну, і багато уваги треба приділити забезпеченню  села  мінеральними  добривами, паливом і сільськогосподарською технікою.

 

     ГОЛОВА. Запитання письмове.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  "Скажіть,  будь  ласка,  коли  пенсіонери матимуть пенсію, на яку можна було б вижити? Чи одержать громадяни України інформацію про те,  де тепер гроші, що пішли до трастів? З повагою Сизенко".

 

     Я хочу  сказати,  що  працює  Державна   комісія   з   питань своєчасної   виплати   пенсій.   Є  указ  Президента  про  виплату заборгованості по заробітній платі, пенсіях до 1 листопада. І уряд уважно  розглядає це питання.  Проблема ця дуже складна,  і не так просто відразу вирішити  її.  Коли  буде  виплачено  пенсії?  Мені хотілося б, щоб у цьому році це обов'язково було зроблено.

 

     Я бачу   тут   три   напрями   роботи.   Перший   -  зменшити заборгованість по оплаті використаних електроенергії і  газу,  яка на  сьогодні  становить  приблизно  10  мільярдів гривень.  Другий напрям - це реалізація наших цінних паперів на зовнішньому ринку і залучення виручених коштів на погашення заборгованості. Крім того, іноземні інвестиції.

 

     І третій...  Якби можна було  зробити  так,  як  у  Росії,  - визначити  кілька  майнових комплексів,  які сьогодні мають високу фінансову цінність у підприємців як у  нашій  державі,  так  і  за кордоном, і за згодою всього депутатського корпусу реалізувати їх, а виручені кошти направити на виплату заробітної плати і пенсій.

 

     І що стосується трастів.  Я дуже добре знаю це питання,  тому що спіткнувся на ньому під час виборчої кампанії до Верховної Ради тринадцятого скликання.  Ви знаєте,  це питання дуже складне,  але уряд  обов'язково  буде виконувати ті зобов'язання,  які визначено постановою Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стоян.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  Федерації  професійних  спілок   України (Шаргородський   виборчий   округ,  Вінницька  область).  Шановний Валерію Павловичу,  в нас з вами відбулася грунтовна розмова. Хочу сказати,  що  ви  дійсно  володієте ситуацією.  Я консультувався з керівниками галузевих і регіональних профспілкових  об'єднань,  ми будемо підтримувати вашу кандидатуру.

 

     Але в  мене  є  такі  запитання.  Після  всеукраїнської акції протесту 17 жовтня ми чотири місяці вели переговори  з  урядом.  І тільки  після того як наприкінці березня президія проголосувала за те,  щоб звернутися до  Президента  з  пропозицією  про  відставку Прем'єр-міністра,  він  сів  з  профспілками  за стіл переговорів. Звідси  перше  запитання:  чи  готові   ви   до   більш   плідної, конструктивної співпраці з профспілками?

 

     І друге.  Чи  готові  ви  взяти  на  себе зобов'язання за тим підсумковим протоколом,  який ми підписали з урядом,  зокрема щодо погашення заборгованості по заробітній платі,  соціальних виплатах до 1 листопада? Бо зараз у вас прозвучало, що ви будете вивчати.

 

     Валерію Павловичу,  вивчати неможливо!  Це крайній термін, до якого  треба  питання  вирішити.  Якщо його не буде вирішено,  то, повірте, ситуація вкрай загостриться.

 

     Прошу дати відповідь.

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Дякую за запитання. Я ще раз хочу сказати, що  ми  повинні  виконувати  указ Президента.  А найголовніше,  ми повинні виконувати вимоги наших людей,  і не просто виконувати  їх вимоги,  а  усувати ті недоречності,  які уряд робив і робить.  На жаль, з початку року заборгованість зросла як по заробітній платі, так і по пенсіях.  Проте,  як я вже сказав, є важелі, за допомогою яких це питання можна вирішити.  Я  їх  назвав.  І  без  підтримки Верховної Ради ми не зможемо ці питання вирішити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Янко.

 

     ЯНКО С.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Селидівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Валерий Павлович!  Энергетической   программой,   предложенной   Кабинетом Министров    и    утвержденной    Верховным    Советом    Украины, предусматривается развитие угольной промышленности  с  увеличением обкемов  добычи  к  2010  году  до  150  миллионов  тонн.  Этой же программой  предусмотрен,  естественно,  и  ввод  нового  шахтного фонда.  Несмотря  на  это,  в последние годы шахтное строительство практически было остановлено.  Даже на шахтах,  степень готовности которых составляет 80 и более процентов, работы прекращены.

 

     У меня  к  вам такой вопрос.  Как вы смотрите вообще на новое шахтное  строительство  и  на  увеличение   обкемов   капитального строительства в угольной промышленности?

 

     Большое спасибо.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Дякую  вам  за  запитання.  Хочу  ще  раз сказати те,  про що я у своїй доповіді  вже  говорив:  ми  повинні збільшити обсяги капітального будівництва в нашій державі.  Якщо в місті,  селі,  на підприємстві щось не будується,  то воно мертве. Тому  я обов'язково наполягатиму на тому,  щоб виділялися кошти на капітальне будівництво.  І насамперед у  вугільну  галузь,  бо  це стосується  не тільки працевлаштування шахтарів,  а й роботи таких важливих галузей,  як будівництво і машинобудування. Усі, хто буде зайнятий  на  цій  роботі,  обов'язково  для держави зароблятимуть кошти, тому що 50 відсотків виділених коштів усе одно повертаються до бюджету.

 

     ГОЛОВА. На письмове запитання.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Ой, тут я вже їх переплутав.

 

     ГОЛОВА. Нічого.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Ось цікаве запитання. "Чи вважаєте ви, що в 1997 році надходження від ПДВ мають повністю піти в центр, чи їх треба поділити між місцевими бюджетами для їх зміцнення?"

 

     Я хотів би звернутися до вас, народні депутати, з проханням у цих два дні,  що залишилися до  початку  ваших  канікул,  вирішити насамперед таке головне запитання - коли вводити ПДВ. Чи це буде 1 серпня,  чи це буде 1 жовтня?  Учора не було жодного комітету,  де мені  не  задали б цього запитання.  Ми обов'язково повинні знайти тут  погоджену  позицію.   Практично   всі   керівники   галузевих міністерств  наполягають  на  тому,  щоб  вводити  з  1 жовтня,  а економічний блок Кабінету Міністрів і всі фінансові організації  - з 1 серпня,  щоб не зменшити надходжень до бюджету 1997 року, який ви затвердили. Це щодо першої частини запитання.

 

     Тепер щодо  другої  частини  запитання   народного   депутата Волковецького.  Моя принципова позиція полягає в тому,  що податки повинні бути постійними на всіх рівнях.  Я  ставив  це  питання  в парламенті минулого скликання і сьогодні дотримуюсь такої думки.

 

     Кожен, хто   призначається   головою   обласної  чи  районної державної  адміністрації,  повинен  чітко   знати,   що   протягом відведеного  йому  часу  податки  будуть  постійними  і  він зможе розвивати  таке  виробництво,  яке  давало  б  змогу   збільшувати надходження насамперед до місцевих бюджетів, а також до державного бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гетьман.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий  округ,  Черкаська  область).  Я  прошу  передати   слово депутату Дроню - члену нашої депутатської групи.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДРОНЬ А.А.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку   регіонів   (Ріпкинський  виборчий  округ,  Чернігівська область).  Шановний Валерію  Павловичу!  По-перше,  я  вважаю,  що людина  з  таким  професійним і життєвим досвідом,  який ви маєте, може ефективно керувати урядом.  Крім того, сподіваюся, що з вашим приходом  на цю високу посаду припиниться нарешті протистояння між гілками влади, що так шкодить справі.

 

     А тепер запитання. Воно стосується такої гострої проблеми, як плата  за користування житлово-комунальними послугами.  Тепер,  як відомо,  населення оплачує 80 відсотків їх собівартості. Зусиллями Президента   і   насамперед   Верховної   Ради  зупинено  подальше підвищення  вартості  послуг,  як  це  пропонував   раніше   уряд, неправильно пропонував.

 

     Але підприємства  галузі  дотації  сьогодні  не одержують.  І населення не оплачує послуги в повному обсязі.  У деяких населених пунктах   виникла  загроза  припинення  надання  життєво  важливих послуг.  Ваше   бачення   вирішення   цієї   надзвичайно   гострої економічної і соціальної проблеми?

 

     Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Дякую  за  запитання.  Я  хочу,  шановний Анатолію Андрійовичу,  сказати вам,  що  це  питання  надзвичайної важливості сьогодні буде розглядатися в Кабінеті Міністрів.

 

     Насамеред я хотів би подякувати населенню нашої країни за те, що воно всетаки задовільно розраховується за електроенергію і газ, а  також  за  всі  комунальні  послуги.  Заборгованість  населення сьогодні     становить     15-18     відсотків.     За      такого соціально-економічного  становища,  в якому перебуває держава,  це нормальне явище.  Найбільша заборгованість  за  житлово-комунальні послуги   припадає   на  бюджетні  організації.  І  тому,  шановні товариші, я пропонував би одразу, якщо відбудеться це призначення, розглянути  питання  про  борги,  які  на  сьогодні  утворилися  в місцевих органах державної виконавчої влади.  Вони,  на жаль, дуже великі,  і  уряд  та  місцеві  органи державної влади без допомоги Верховної Ради це питання ніяк не вирішать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шаров.

 

     ШАРОВ І.Ф.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Роздольненський  виборчий  округ,  Автономна  Республіка   Крим). Дякую. Прошу передати слово Юрію Кармазіну.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський  виборчий округ,    Одеська    область).    Шановний    Валерію   Павловичу! "Конституційний центр" підтримує в цілому вашу кандидатуру.

 

     Ви добре  знаєте  апарат.  Як  ви   ставитесь   до   проблеми вдосконалення його діяльності,  особливо добору кадрів, підвищення вимогливості до працівників та  залучення  кращих  фахівців?  Яких конкретно  заходів  ви  вживатимете  для  підготовки  і  залучення молодих фахівців,  щоб не повторювалися ті кадрові  помилки,  які, зокрема,були  допущені в Мінтрансі України?  І чи з'ясували ви для себе те питання,  яке перед вами порушували  у  фракціях,  -  щодо необхідності   створення   коаліційного   уряду   для   того,  щоб забезпечити те, про що ви говорили, - злагоду з цією залою?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Дякую за запитання.  Я хочу  сказати,  що кадрове  питання найбільше хвилює мене сьогодні.  Воно головне для нашої держави.  Наголошую на тому, що двері Кабінету Міністрів для всіх відкриті.  Під час зустрічей у фракціях практично всі ставили питання, щоб уряд і апарат Кабінету Міністрів, апарати міністерств і  відомств  формувалися насамперед за професійними якостями.  Я з цим згоден і хочу  запевнити,  що  визначальним  у  моїй  кадровій політиці буде професіоналізм працівника. хоч я не прои того, щоб в уряді були представники всіх політичних партій і рухів,  які  є  в нашій державі.

 

     Стосовно Мінтрансу.   Сьогодні,  коли  ми  створюємо  систему виконавчої влади  в  нашій  державі...  Це  дуже  і  дуже  складне питання. Ми обмежені в кількості віце-прем'єрів.

 

     Прийнятим вами    Законом   про   Кабінет   Міністрів   знову визначається кількість членів Кабінету Міністрів.

 

     Так от,  щодо Мінтрансу.  Його розбито на такі  департаменти: морського  транспорту,  річкового  транспорту,  цін  на траснпорт, шляхового  будівництва,  автомобільного  транспорту,  залізничного транспорту.  Очолювати  все  це  повинна  була  б людина,  яка є і державним діячем,  і великим організатором,  і політичним  діячем. Адже міністрові доводиться координувати роботу всіх департаментів, дбати  про  поліпшення  справ  в  усіх  галузях   цього   великого господарства.  А  таку  людину,  на  жаль,  сприймають дуже і дуже обережно.

 

     Ну от  призначили  Круглова.  Попрацював.  Тепер  перед   ним постало  дуже  складне  завдання  -  вирішити  питання призначення керівників Чорноморського пароплавства...

 

     ГОЛОВА. Письмове запитання, якщо є.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Та є, і багато.

 

     "Чи зможете  ви,  якщо  вас  буде  обрано  Прем'єр-міністром, визначити    як   головний   пріоритет   на   найближчі   роки   в паливноенергетичному комплексі ядерну енергетику? Павловський".

 

     На зустрічі у фракції я вже відповідав і  сьогодні  повторюю. Ще в 1993 році, коли Прем'єр-міністром був Леонід Данилович Кучма, було розглянуто програму  збільшення  виробництва  нафти  і  газу, розвитку  всього  паливно-енергетичного комплексу.  На жаль,  вона досі не виконується.  Тому я сказав на зустрічі у фракції і  зараз підтверджую,   що   в  разі  призначення  обов'язково  займатимуся збільшенням виробництва нафти і газу в Україні.

 

     Питання коштів.  Знаю,  що  питання  це  спірне  і  не  всіма сприймається,   у   тому  числі  серед  народних  депутатів.  Було доручення  вивчити  і  розглянути  питання  орендної  плати,   100 процентів якої надходить до бюджету.  Її можна було б спрямовувати на розвиток паливно-енергетичного комплексу,  у тому числі ядерної енергетики.  Ця галузь також обов'язково буде пріоритетною. Але це дуже і дуже  складне  питання.  Після  того  як  ми  вирішимо  всі бюджетні питання, ми вирішимо і питання щодо заробітної плати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановний  Валерію Павловичу,  два маленьких запитання.

 

     Перше. Як ви ставитеся до Закону про Кабінет Міністрів,  який було написано вашим однопартійцем Коліушком? Якщо негативно, то чи не призведе це до проблем у такій  потужній  політичній  силі,  як НДП?

 

     Друге запитання такого побутового характеру. Гадаю, усім буде цікаво.  Усі знають вас як чудового адміністратора  і  стежать  за вашим політичним шляхом.  Розкажіть, будь ласка, трошечки про вашу кар'єру як працівника комерційного банку.

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Із задоволенням.  Про це  вже  запитували вчора у Соціалістичній фракції, фракції Руху і групі "Реформи".

 

     Я хотів би сказати, що Закон про Кабінет Міністрів написав не Коліушко,  ви помилилися.  Над проектом цього закону  працював  не один  Коліушко,  а  ціла  група  фахівців-юристів,  у тому числі з Міністерства юстиції.  На жаль.  На жаль тому,  що робоча  комісія Кабінету  Міністрів,  яка  опрацьовувала  проект,  діяла  в одному напрямі, а Міністерство юстиції - у зовсім іншому.

 

     Закон про   Кабінет   Міністрів,   у   принципі,   відповідає об'єктивним потребам і придатний для нормальної роботи.  Але там є ще кілька принципових питань,  які потрібно погодити, і найближчим часом, може навіть на цьому тижні, прийняти закон.

 

     Що стосується  роботи  в  банку.  Це  для  мене  дуже суттєве питання,  адже я пережив ті  моменти,  що  їх  переживають  багато міністрів   і   прем'єр-міністрів.  Коли  призначили  іншу  людину міністром Кабінету Міністрів,  а мені не  було  куди  податися  на роботу,  то  я  пішов  до  своєї  рідної  будівельної корпорації - колишнього Мінважбуду України.  Плітін Володимир Никифорович надав мені  притулок  на  три  дні,  виділив кабінет.  Я приніс з роботи старий телефон,  сів у кабінет,  посидів  3  дні  і  кажу:  "Дайте роботу".  А роботи немає, бо практично будівельна галузь не працює і некерована. Це відповідь на запитання Валерія Івановича Черепа.

 

     А потім почав  просити,  щоб  дали  роботу.  Я  був  народним депутатом,   колишнім   мером  Дніпропетровська,  потім  міністром Кабінету Міністрів,  але не міг знайти роботу в місті Києві,  тому що  була  вказівка.  Хотів  повернутися до Дніпропетровська.  Мене підібрав  Експобанк  (він  і  тепер  функціонує),  де  я  займався питаннями  розвитку  цього  банку  і  зробив за 8 місяців стільки, скільки не встигли зробити за 3 роки.  Тепер є і приміщення,  є  і сховище.  Я  зрозумів,  що  таке  банківська система,  як вона має працювати і що потрібно для  розвитку  комерційних  банків.  Це  - створення  умов  для  нормальної  роботи  і  для забезпечення всіх питань, що виникають у цій системі.

 

     ГОЛОВА. Письмове запитання.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  "Предполагаете ли  вы  видеть  в  составе Кабинета   Министров   генерала   Кузьмука  после  его  вчерашнего выступления, пассажей в Верховной Раде?"

 

     Я хочу сказати,  що незалежно від того, чи відмовите ви мені, чи  ні,  міністр  оборони залишиться в цій структурі.  Вважаю,  що якраз із приходом Кузьмука  міністерство  стало  керованішим  і  в армії почалися ті реформи, які потрібно там проводити.

 

     "Вы начинали  трудовую  деятельность  токарем на заводе после окончания ремесленного училища.  Как вы считаете:  есть  ли  такая перспектива у сегодняшних ремесленников?"

 

     Шановні товариші,  ті  часи,  коли  я  вступав до ремісничого училища,  і сьогоднішній день дуже не схожі між  собою.  Тоді  мої батьки  направили  мене  вступати  для  того,  щоб я отримав якусь спеціальність, а потім мав нормальну роботу.

 

     Я навчався в ремісничому училищі N 9 у місті Одесі,  закінчив його на відмінно.  Працював на заводі токарем, потім пішов служити в армію.  Після  повернення  продовжував  працювати  і  паралельно навчався у вечірній школі.

 

     У мене  свої  погляди  на  систему освіти.  На жаль,  вони не підтримуються  Міністерством  освіти.  Я  вважаю,  що  наші   діти обов'язково   повинні   отримати   початкову   освіту,   оволодіти професією.  Кращі  учні  повинні  навчатися  у  вищих   навчальних закладах,  отримувати  спеціальність,  яка потрібна для поліпшення стану економіки, освіти, науки в нашій державі.

 

     Хочу сказати,  що якраз ця школа і той шлях,  який я пройшов, дали  мені  путівку  в  життя.  Я  дуже  вдячний  людям,  які мене приймали, можливо, багатьох із них уже немає в живих.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кулінич.

 

     КУЛІНИЧ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань культури   і  духовності  (Обухівський  виборчий  округ,  Київська область).  Шановний Валерію Павловичу!  Наше суспільство  страждає від того, що ніхто не несе відповідальності за наслідки керування. Ви - людина партійна,  один  із  керівників  Народно-демократичної партії, яка запропонувала вашу кандидатуру на цю посаду. Чи готові ви тут із повною відповідальністю заявити, що, зайнявши цю посаду, здійснюватимете  економічну політику своєї партії і що ця партія в разі   вашого   обрання   Прем'єром   бере   на   себе   політичну відповідальність перед народом за наслідки діяльності уряду?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Дякую  за  запитання.  У нашій державі не може бути економічої політики якоїсь партії.  У нас  повинна  бути економічна політика нашої держави,  про яку я сказав у доповіді. А пропозиції  партій,  рухів,  громадських  організацій  ми  повинні об'єднувати і виступати з єдиною економічною політикою.

 

     На жаль, сьогодні цей процес повторюється - кожна партія хоче запропонувати свою економічну політику.  А ми повинні  здійснювати державну  політику,  не  тільки  економічну,  а й на всіх напрямах народного господарства.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  письмове запитання. І ви ще не відповіли на запитання, чи партія може брати на себе відповідальність.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я сказав, що партія не може брати на себе відповідальність...

 

     ГОЛОВА. Коротше,  це не той випадок,  коли кажуть,  що є така партія.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. І партія, яка має більшість як у Верховній Раді,  так і кругом.  Крім того,  я сказав,  що коли у вас  будуть заперечення  (я  розумію,  що  задають  запитання  різні політичні фракції,  рухи,  партії),  я готовий призупинити свою діяльність у Народно-демократичній партії.

 

     ГОЛОВА. Письмове запитання. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. "Згідно із статтею 49 Конституції  України   у   нас   медична   допомога   надається безкоштовно   у   державних  закладах  охорони  здоров'я.  Кабінет Міністрів видав постанову,  де закріплені платні послуги,  перелік їх обмежений.  Але на місцях практично всі медичні послуги платні, навіть за видачу  довідки  потрібно  платити.  Наші  громадяни  не отримують  пенсій,  заробітої  плати,  тому  приречені на повільне вимирання від хвороб.  Що ви будете робити в плані  захисту  наших громадян   щодо   надання  безкоштовної  медичної  допомоги  нашим ветеранам,  інвалідам,  пенсіонерам,  психічно хворим,  хворим  на діабет і туберкульоз, хворим дітям? Депутат Марковська".

 

     Дякую за запитання.  Я відповідав учора фракції, що підтримую і підтримуватиму ті соціальні наробки,  які були  раніше  в  нашій державі,  тобто щоб у нас було безкоштовне медичне обслуговування. І головне - сьогодні ми  повинні  дбати  насамперед  про  здоров'я людей,  тоді  вони  менше  хворітимуть.  Треба  направити всі свої зусилля на підтримку людського ресурсу в державі, тому що людський ресурс - це майбутнє нашої держави.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанюк.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Дзержинський   виборчий   округ, Дніпропетровська   область).  Уважаемый  Валерий  Павлович!  Очень важно,  что вас поддерживает Президент,  особенно в  этот  сложный экономический период.  Я думаю, это будет очень хорошим подспорьем в работе.

 

     Хочу задать вам  вопрос  по  заработной  плате.  Сегоня  этот вопрос перерос из социального в политический.  Например,  в Кривом Роге преподаватели  технического  университета  и  педагогического института,  начиная с сентября прошлого года,  получили заработную плату только за январь,  февраль и март этого года.  Ушли в отпуск без денег и,  конечно, разуверились во власти, обозлены, никому не верят.  Поэтому я хотел бы,  чтобы вы уточнили,  какой  вы  видите выход  из  этой  ситуации?  Если  это проблема внутри Министерства образования, то необходимо дать оценку.

 

     И еще один вопрос. В Украине строится инвестиционный обкект - ГОКОР.  Из  запланированных  2,4  миллиарда  долларов  освоены 1,4 миллиарда.  Украина не выполняет своих обязательств, и на 1997 год не предусмотрено финансирование даже в сумме 80 миллионов гривень. Как вы видите эту проблему?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Щодо першого запитання. Розглядати питання виплати  заробітної  плати  треба  комплексно.  І  якщо  Президент поставив завдання  -  ми  повинні  його  виконати  обов'язково.  У доповіді  я  казав,  що  коли  ви  мене  оберете  на цю посаду,  я безпосередньо сам займатимусь цим питанням.  Після  того  як  мені було  запропоновано зайняти цю посаду,  я консультувався з Вадимом Петровичем Гетьманом,  Віктором  Андрійовичем  Ющенком,  з  іншими економістами  нашої держави.  Ми спрямуємо всі зусилля на те,  щоб створити систему,  погодимо її обов'язково  з  вами,  з  народними депутатами,  для  того,  щоб  можна  виплатити  пенсії і заробітну плату.

 

     Що стосується будівництва ГЗКОРу.  Я сказав раніше,  що  буду підтримувати    капітальне    будівництво.    Питання   закінчення будівництва ГЗКОРу вже не стільки економічне,  скільки  політичне. Це будівництво обов'язково потрібно закінчити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степенко Василь Іванович записаний на виступ. Якщо від фракції, то візьмете слово.

 

     Депутат Кожевніков. Будь ласка.

 

     КОЖЕВНІКОВ Б.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  (Куйбишевський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый  Валерий  Павлович! Проблема  невыплаты  заработной платы,  пенсий,  которую поднимают депутаты, остается уже на протяжении довольно длительного времени. Как вы считаете, когда она будет решена в Украине? Когда мы сможем сказать своим гражданам,  что через год или месяц пенсионеры будут стабильно  получать  пенсию,  шахтеры  -  свою  заработную  плату, металлурги - свою?  От кого это все-таки зависит?  Если зависит от нас,  народных депутатов,  мы готовы днем и ночью трудиться, чтобы решить эту проблему. От Кабмина - скажите от кого?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Дякую за запитання.  Я хочу  сказати,  що розв'язання  цієї  проблеми  залежить  перш  за все від загального економічного стану нашої держави,  від роботи наших підприємств  і всього   промислового   комплексу,   від  роботи  підприємницького сектора,  які дають надходження до дохідної частини бюджету. Тобто треба виконувати дохідну частину бюджету.

 

     Тому всі  зусилля  будуть  спрямовані на те,  щоб запрацювало виробництво,  щоб запрацювала наша податкова система  і  працювала так,  як потрібно,  щоб витягти ті кошти,  які є. Вони є. Я раніше казав,  якби хоч частково погасити борги за електроенергію і  газ, то  за  підтримки  Національного банку,  особисто Вадима Петровича Гетьмана і Віктора Андрійовича Ющенка, ми могли б вирішити питання виплати пенсій навіть у цьому році.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Валерію Павловичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дякую за увагу всім.

 

     КУЧМА Л.   Д.   Олександре   Олександровичу,  дозвольте.  Тут задавалося запитання  щодо  ставлення  претендента  до  Олександра Івановича Кузьмука.

 

     Я розумію,  що  Валерій  Павлович  учора  не був присутній на засіданні парламенту і тому  не  зрозумів,  під  яким  кутом  зору задавалося це запитання. Я хочу дати коротке пояснення.

 

     По-перше, Олександр  Іванович  Кузьмук  після  дуже короткого терміну повернувся назад.  Він був відпущений  з  того  заходу.  А по-друге,  я  думаю,  що  це  була  остання  така  неув'язка  щодо співпраці міністра оборони з парламентом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ну,  ми так і сприйняли це вчора. Так що, я думаю, проблеми тут немає (Шум у залі).

 

     Спокійно. Я прошу уваги.

 

     Записалися на виступ чимало депутатів.  Постанова про порядок розгляду цього питання передбачає виступи тих,  хто  записався,  в тому  числі  і  представників  фракцій.  А  оскільки фракцій у нас стільки,  що тільки на виступи від них вистачить цього часу,  то я просив  би  всіх  висловлюватися  лаконічно,  щоб  якомога  більше депутатів взяло участь  в  обговоренні.  До  того  ж  є  постанова тимчасової слідчої комісії з вимогою надати слово з цього приводу. І від слідчої комісії записаний депутат Смірнов.  Я думаю, що йому теж  можна  буде  надати  слово  в процесі обговорення питання для того, щоб він висловився. І я знову прошу вашої підтримки відносно того, щоб висловлювати свої міркування протягом трьох хвилин усім,

- і від фракцій,  і не від фракцій.  Тому що інакше  не  встигнуть скористатися всі, хто має бажання.

 

     Я хотів   би   це   уточнення  -  три  хвилини  на  виступ  - проголосувати зараз. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 259. Прийнято.

 

     Будь ласка,  виступає від групи  "Незалежні"  Вадим  Петрович Гетьман. За ним виступить депутат Кравчук.

 

     ГЕТЬМАН В.П.   Шановні  Президенте,  Голово  Верховної  Ради! Шановні колеги!  Депутатська група "Незалежні" відмічає,  що сумна українська  традиція щорічної зміни керівників уряду не порушена і на цей раз. І ми знову маємо чергову урядову кризу, що серед інших об'єктивних  чинників затяжної системної кризи в державі має чи не найвирішальніше значення.

 

     Дійсно, чи можемо ми розраховувати на якісь кардинальні зміни в економічній політиці, якщо кожен із наступних претендентів після обрання  починав  стартувати  не  як  стайєр,  а  як  спринтер  на надзвичайно  коротку  дистанцію.  То  ж  то  й немає перспективних планів розвитку народного господарства.  Звідси  й  недосконалість бюджетного  процесу.  Звідси й постійні колізії у взаємовідносинах різних гілок влади.  Звідси й  невизначеність  економічного  курсу України.  І як наслідок - Україна серед інших республік колишнього Радянського Союзу має  "найкращі"  показники  за  темпами  падіння валового внутрішнього продукту.

 

     За період так званої трансформації суспільства ми повинні вже зробити деякі висновки.  Далі,  як кажуть,  їхати нікуди.  Нам, як кисень,   потрібна  стабільна  прогнозована  економічна  політика, стабільна влада,  стабільність у суспільстві.  Без  цього  нам  не вдасться вирватися з лещат найжорстокішої економічної кризи.

 

     У промові  кандидата  в Прем'єр-міністри правильно зазначено, що історія не прощає помилок.  Дай Бог,  щоб  кожен  із  тих,  хто сидить  сьогодні  в  правій,  лівій  ложі  чи  по  центру в нашому парламенті,  завжди,  а  не  лише  в  ці  хвилини,   пам'ятав   цю незаперечну  істину.  Адже  помилок  ми  наробили вже стільки,  що вистачить не лише на наше  життя,  але  й  на  життя  прийдешнього покоління.

 

     Одна із головних помилок, як її розуміє група "Незалежні", це намагання кожної гілки влади,  як кажуть, покермувати, потриматися одночасно за державне кермо.  І якраз я не почув у промові Валерія Павловича, чи готовий він як майбутній голова уряду, як це вимагає Конституція,  в якій визначено, що Кабінет Міністрів є вищий орган виконавчої влади,  взяти у свої руки це державне  кермо.  Верховна Рада України час від часу забуває,  що Конституція не дозволяє нам прямо втручатися в дії виконавчої влади,  що,  звичайно,  не додає усім нам честі.

 

     Ми уважно  підійшли до наступної кандидатури Прем'єр-міністра й зазначаємо,  що Валерій Павлович має ряд безперечних  позитивів. Насамперед  ми не знаємо фактів,  які підтверджували б,  що за ним тягнеться шлейф корумпованих  зв'язків,  що  так  підірвали  імідж України за кордоном.

 

     Він є   добрим   професіоналом   у   галузі   будівництва   й управлінської  діяльності,  пройшов  достойну  школу   керівництва виконавчими  органами  влади,  починаючи  від  районної  і міської ланки.

 

     У той же час нас турбує чергове  посилення  дніпропетровської касти,  що  викликає в суспільстві відповідну реакцію,  що б ми не говорили.

 

     Заспокоює те, що і він, і Президент України під час розмови з нами запевнили, що цьому буде покладено край.

 

     Зваживши всі "за" і "проти", розуміючи, що в цей складний час ми не маємо права їхати у відпустку,  пане Моісеєнко, не вирішивши питання...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, вимкніть мікрофон.

 

     Вадиме Петровичу,  мікрофон  вимкнений,  бо ви перебрали час. Треба говорити по суті, недоречно вступати в дискусію з депутатами з трибуни, не треба цього робити.

 

     Виступає Кравчук   Леонід   Макарович   від  "Конституційного центру". За ним виступатиме депутат Степенко.

 

     КРАВЧУК Л.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань культури    і    духовності   (Теребовлянський   виборчий   округ, Тернопільська область).  Шановні народні депутати! "Конституційний центр"   розглянув  кандидатуру,  подану  Президентом  України,  і підтримує її з таких підстав.

 

     Валерій Павлович є професіоналом,  знає свою  справу.  Він  є людиною  доступною.  Я  особисто  знаю  його  дуже давно на різних посадах.  Мені, може, найлегше виступати сьогодні, тому що я з ним ніколи  не  був у одній команді,  навпаки,  Валерій Павлович був у іншій команді, але працював достойно, толерантно й відповідально.

 

     Він ніколи не бундючиться,  з нього  не  випирає  вождь.  Він завжди рівний, де б він не працював - чи головою Дніпропетровської ради,  чи міністром,  чи депутатом. Це просто людина, яку ми добре знаємо.

 

     Я його призначав на роботу.  Я його знімав з роботи,  але для цього були об'єктивні підстави.  Єдине,  що я можу сказати:  я  не давав  вказівок.  Коли  він  стане Прем'єром,  а я в це вірю,  він зрозуміє,  що є челядь, якій не треба давати вказівок, котра потім топчеться, як тільки хоче, коли людина відійшла (Оплески).

 

     Я хочу  з  вами поміркувати ще над однією проблемою і на тому завершити.   У   цьому   залі   сидять   майже    всі    попередні Прем'єрміністри.   Ми  призначали  не  найгірших,  але  чому  вони опинилися знову в залі?  Тут є колишні віце-прем'єри,  є міністри. Чому? Тому що ми їх при обранні підтримуємо, а потім забуваємо, що потрібно підтримувати й після того, як уже призначено.

 

     Я задаю запитання всім:  скажіть,  Верховна Рада зробила все, щоб законодавча база була такою, аби уряд працював? Не зробила.

 

     Тут присутні  керівники  областей  і  регіонів.  А  вони  все зробили,  щоб регіони працювали добре,  адже з  цього  складається загальний успіх?  Може,  міністри все зробили? Може, Адміністрація Президента все зробила, щоб усі працювали так як треба? Ні.

 

     Тому я хочу по-людськи звернутися  до  всіх.  Ми  сьогодні  в цьому залі маємо зрозуміти, що в нас немає іншого вибору, як нести спільну відповідальність.  Я звертаюся і до себе,  і до борців  за народне  щастя,  і до борців за владу:  якщо ми не зрозуміємо,  що Україна - одна і  ми  спільно  несемо  відповідальність,  то  буде погано всім - і лівим,  і правим. Сьогодні погано народові - і про це потрібно пам'ятати.

 

     Я закликаю проголосувати за Валерія Павловича і взяти на себе спільну відповідальність за роботу уряду і за Україну.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Степенко Василь Іванович (Оплески).

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий  округ,  Полтавська область).  Ви мене вже зустрічаєте як Пугачову.

 

     Шановні друзі!  Тільки що Леонід Макарович  красиво  закінчив свій виступ, сказав, що в нас Україна єдина. Це правда. Але всі ми розуміємо,  що вона єдина, з оцієї трибуни, а на ділі не завжди це так.  Тому  я хотів би серйозно поставитися до цієї нашої розмови. Давайте один одного не будемо гризти.  Досить усе-таки і  Кабінету Міністрів,  і  Президенту,  і  Верховній  Раді  виясняти стосунки. Давайте будемо думати, що нам далі робити.

 

     Сьогодні ведеться розмова про соціальний  захист.  Якщо  наше виробництво не працює,  то це,  шановні мої друзі, не просто пусті розмови,  а знущання з українського народу,  знущання із здорового глузду.  І при чому тут Кабінет Міністрів? Немає поганих солдатів, а є погані  генерали.  І  є  народ  український,  який  скаже,  як зав'яже:  який піп,  така й парафія.  Якщо нормально буде керівник працювати, будуть усі працювати так як слід.

 

     А тепер  конкретно.  Я  дуже  уважно  вас   слухав,   Валерію Павловичу,  і  як  я проголосую,  буде залежати від того,  чи ви в заключному  слові  дасте  чітку  відповідь  на  такі  питання.   Я звертався з ними і до Леоніда Даниловича декілька разів, але віз і нині там.

 

     Усе-таки щодо сільського господарства. Ви сказали, що перше і головне  -  це  структура  управління.  Ні,  перше  і головне - це створити нормальні умови для праці на селі.  Я маю на увазі єдиний податок  на  землю.  Зняти  цей  зашморг - 21 податок на селянина. Виступає Президент на аграрній нараді і каже:  це буде справедливо й  чесно.  Чому  це буде чесно?  Тому що,  по-перше,  рівні умови, по-друге,  скоротиться податкова служба. І отой недбайливий, отой, що не вміє керувати, повинен землю віддати, а інакше ви в нього не заберете.  Тому за землю потрібно платити.  А щоб  платити,  треба біля землі походити, доглянути її.

 

     Я піднімав   ще   одне   питання  -  про  підтримку  власного товаровиробника.  Леоніде Даниловичу,  шановний наш Президенте,  я маю  право  так  сказати,  бо  я  за вас не тільки голосував,  а й агітував за вас.  Хіба нормальне явище?  Для комбайна "Джон Дір" з Техасу веземо раму, бункер у той час, коли стоять наші заводи, які могли б зробити їх  не  гірше?  Я  ще  розумію,  коли  створюється спільне підприємство. І це довели Олександрія, Бородянка, Львів. 1 серпня в Олександрії ми  проводимо  нараду.  Я  не  знаю,  чи  вам доповідали,  мені  сказав  Кушнарьов,  що  вам доповів.  Як голова організаційного  комітету  з  підтримки  власного  товаровиробника запрошую   на   неї   вас   чи  вашого  представника.  Ми  повинні об'єднатися.  Політика  єдина   -   комбайн   "Лан",   обприскувач "Європак". Ті угруповання, які заявляють, що наше головне завдання

- найближчі 5-10 років завозити імпортну техніку,  є злочинними. Я думаю, Леоніде Даниловичу, що скажу це вам особисто.

 

     Я прошу вибачення,  що трохи не вклався у відведений час, але скажу ще про одне. Треба створити раду при вас, Валерію Павловичу, із досвідчених аграрників. Спертися можна на те, що чинить опір, а на болото ніколи не обіпрешся.  Спиратися на Аграрну партію  -  це означає знищити село.

 

     Дякую (Пожвавлення в залі. Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Василю  Івановичу,  я  для  довідки  кажу. Комбайн "Славутич" за перші п'ять днів намолотив 750 тонн хліба. У нас за сезон рідко який комбайн досягає такої продуктивності.

 

     Оголошується перерва   на  півгодини.  Після  перерви  першим виступатиме депутат Смірнов.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, усі на місця.

 

     Продовжується засідання Верховної Ради. Розглядається питання про Прем'єр-міністра України.  Триває обговорення.  Виступає Євген Смірнов від тимчасової спеціальної слідчої комісії.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Тульчинський виборчий  округ,  Вінницька  область).  Дякую.  Голова  тимчасової спеціальної  слідчої  комісії  Верховної  Ради  України.  Поза тою великою кількістю фактів,  що будуть  оприлюднені  під  час  звіту нашої  слідчої комісії,  вона мені доручила поінформувати народних депутатів  України  про  таке.  Текст   затверджено   голосуванням комісії.

 

     "У січні   1996   року  міністр  Кабінету  Міністрів  України Пустовойтенко проводить перші офіційні наради з питань  підготовки та  проведення  в  1996  році капітального ремонту Палацу культури "Україна" і дає вказівку про підготовку проекту постанови  Кабміну (довідка  про  погодження  від  29  січня  1996 року),  яку і було прийнято 7 лютого 1996 року за N 160  без  будь-яких  обгрунтувань необхідності проведення такого ремонту.

 

     Попри те   що   пунктом  9  цієї  постанови  контроль  за  її виконанням було покладено на віце-прем'єр-міністра України Кураса, від  Кабміну  цей так званий капітальний ремонт фактично курирував міністр Кабінету Міністрів Пустовойтенко,  про що  свідчить  цілий ряд  документів за його підписом,  зокрема доручення Мінекономіки, Мінфіну від 23 березня 1996 року,  найрізноманітніші розпорядження і додатки до них, накази від 5 серпня, 21 вересня 1996 року тощо.

 

     Фінансування цього   так   званого   ремонту   відбувалося  з кричущими  порушеннями  бюджетного  законодавства.   Досить   лише сказати,  що  коли за п'ять місяців 1996 року ремонт палацу,  який було розпочато без необхідної технічної  документації,  "з'їв"  24 мільйони  доларів  США  з  державного  бюджету  і  цього виявилося недостатньо,  то  Кабінет  Міністрів  своїми  постановами  від  29 червня,  26  липня,  16  листопада  1996  року  без  жодних вагань зобов'язав надати кредити на ремонт у комерційні недержавні банки. Це  ще близько 35 мільйонів доларів США.  А в останньому випадку - із  наданням  комерційним  банкам  кредиту  в  рахунок   відкритої кредитної лінії Національним банком України (документ N 14-108 від 9 квітня 1997 року).

 

     Дозвольте навести  звідти  ще  одну  цікаву  цитату.   "Пряме кредитування   Національним  банком  України  уряду  України  було вичерпане,  і додаткове кредитування розцінювалося б  міжнародними організаціями  як  перевищення  погодженого  дефіциту бюджету,  що призвело  б  до  затримки  одержання  кредитів   від   міжнародних кредиторів".

 

     По сьогодні  Палац  культури  "Україна"  висмоктує  з держави гроші.  За найскромнішими підрахунками, ремонт коштує вже більш як 70  мільйонів  доларів  США.  Висмоктує,  незважаючи  на незаконні розпорядження Кабміну про зменшення ставок ввізного мита,  перелік яких підготував і підписав пан Пустовойтенко.

 

     Під час   самого  так  званого  капітального  ремонту  Палацу культури "Україна" відбувалося бозна-що.  Майже не було  тендерів, укладалися  вкрай  невигідні  для  держави контракти,  постачалося недоброякісне і не відповідне  контрактам  обладнання,  відбувався тотальний  пограбунок  списаного,  проданого,  переданого  старого обладнання.  Про все це як мінімум пан  Пустовойтенко  не  міг  не знати.   У   той   же   час   Пустовойтенко  особисто  контролював надвисокоякісне..."

 

     ГОЛОВА. Вимкніть  поки  що  мікрофон.   Євгене   Леонідовичу, скільки  часу  вам  треба,  щоб завершити?  Тридцять секунд.  Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л. "...Палацу культури "Україна", що займають п'ять поверхів  в  одному  з  його  крил  і які використовують Президент України та його оточення (матеріал огляду і покази від 20  березня 1996 року).

 

     Такі приклади  можна  було  б продовжувати наводити до ранку. Палац культури давно вже став символом розбазарювання, розкрадання і руйнації держави.

 

     Особа, яка  безпосередньо  керувала цими процесами,  на думку слідчої   комісії,   не   може   бути   затверджена   на    посаді Прем'єр-міністра України.

 

     Витяг з   рішення:  виходячи  з  наявних  у  слідчої  комісії матеріалів,  не підтримувати кандидатуру  Пустовойтенка.  Присутні 10. За - 10, утрималось - немає, проти - немає".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово має  депутат  Єльяшкевич  від  групи "Реформи".  За ним виступатиме депутат Косів.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед,  Украина!" Уважаемые коллеги! В начале своего выступления Президент Украины признал свои  кадровые  ошибки.  Это было  приятно.  Но  лучше  бы  этих  ошибок  он не совершал,  и не совершали бы ошибок и мы с вами.

 

     Депутатская группа "Реформы" еще до избрания Павла  Ивановича Лазаренко говорила, что его правительство будет тупиковой ветвью в экономической истории нашего государства.

 

     Сейчас мы   обращаем   внимание   на   то,   что   не    идет административная   реформа.   Административную   реформу  пытаются заболтать.  Пытаются  сделать  видимость,   что   административная реформа   идет   путем   общения  с  бывшим  Президентом  Леонидом Макаровичем Кравчуком в то время,  когда парламент принял уже  три необходимых    закона,    которые    станут   четкими   вехами   в административной реформе.  Это Закон о Кабинете Министров, Закон о Фонде государственного имущества и Закон о местных государственных администрациях.

 

     Поэтому депутатская   группа    "Реформы"    и    депутатское обкединение "Вперед,  Украина!" поставили следующее требование: до подписания  Президентом  этих  законов  не   рассматривать   любую кандидатуру   Премьерминистра,   так   как   теряет  всякий  смысл назначение Премьера до тех пор,  пока не будут установлены правила игры   в   исполнительной   власти.   То,  что  творится  в  самой исполнительной власти,  - это просто хаос и произвол. И я надеюсь, что именно сейчас Президент Украины либо подпишет Закон о Кабинете Министров Украины,  либо сделает соответствующее заявление о  том, что он это сделает сегоня или завтра. И это будет тот шаг, который по достоинству может быть оценен гражданами Украины.

 

     Что касается   конкретно   кандидатуры.   Я   уже    говорил: депутатская  группа  "Реформы" ее просто не обсуждала.  Мое мнение такое.  Совершенно   не   случайно   появился   человек,   который представляет   Днепропетровск.  Совершенно  не  случайно  появился человек,  который   работал   министром   Кабинета   Министров   в правительстве   Премьерминистра   Кучмы.  Совершенно  не  случайно появился представитель Народнодемократической  партии.  Совершенно не  случайно появился человек,  руководивший реконструкцией Дворца "Украина" - того дворца,  в котором  Леонид  Данилович  Кучма  был провозглашен трижды Человеком года.

 

     Делать выводы коллегам депутатам. Но ответственность, которая лежит на Президенте Украины,  огромная. Ситуация резко ухудшается. Главными кредиторами и Президента,  и правительства,  и Верховного Совета являются люди,  народ  Украины,  которым  не  выплачивается заработная плата,  не выплачиваются пенсии. И для того чтобы любое правительство   было    дееспособным,    надо    открыть    дорогу административной реформе. Слово за Президентом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  має Косів Михайло Васильович від фракції Руху. За ним виступатиме депутат Чиж.

 

     КОСІВ М.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури  і духовності (Пустомитівський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний пане  Президенте!  Шановні  народні  депутати! Шановні  виборці!  Ставлення Нароного руху до безкінечних урядових криз в Україні відомо.  Ми відверто висловлювали  свою  позицію  у виступах тут,  у сесійному залі,  в наших заявах і публікаціях, не приховували своїх аргументів під час  зустрічей  з  представниками Кабміну і Адміністрації Президента.

 

     Як буде голосувати наша фракція,  також відомо, і про це знає сам претендент.  Відомі передумови,  за наявності яких ми б  узяли участь у затвердженні Прем'єра. Ми виходимо з того, що на багатьох щаблях   нинішньої   виконавчої   влади    ретельно    розставлені представники  двох  суспільнополітичних  груп:  дніпропетровського номенклатурного клану і членів однієї з політичних партій, яка має незначне представництво в парламенті.

 

     Переберіть у          пам'яті          командні         пости президентсько-кабмінівської і судовопрокурорської влади в державі. Хіба  не  заповнені  вони  незнищенною  за  всіх  часів і періодів когортою  дніпропетровської  чиновницької  раті?  У   чиїх   руках перебували  і  перебувають  основні  важелі управління економікою, майном,  фінансами,   інформаційним   простором,   адміністративне керівництво Кабінетом Міністрів?

 

     Не будемо  оцінювати  діяльність  названих груп,  констатуємо лише очевидні факти.

 

     Таким чином,  в   ієрархічній   піраміді   виконавчої   влади бракувало  тільки самого вершка,  яким би вся вона завершувалася і цементувалася,  -  Прем'єра.  На  цей  пост  мала  бути  підібрана кандидатура,   яка   б   об'єднала   в   одній  особі  й  інтереси дніпропетровської  адміністративної  комади  і  приналежність   до партії влади.

 

     Така кандидатура  щасливо знайшлася.  Президент зробив на неї свою ставку.  І суть тепер не в тому,  чи ми  підтримаємо,  чи  не підтримаємо  Президента  в  цій  грі,  і навіть не в тому,  хто це зробить,  а хто не  зробить.  Суть  в  іншому.  Одні  мають  чітко усвідомити,  а інші мають відверто визнати: відбувається органічне зрощення чиновницького клану в умовах політично  неструктурованого суспільства   з   політичною   партією.   І   якщо  таке  зрощення відбудеться,   ті   люди    й    нестимуть    повну    персональну відповідальність за все, що відбувається в державі.

 

     Ми не  зацікавлені в затяжній урядовій кризі,  але ми й проти того, аби нас робили заручниками ситуації.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чиж  Іван  Сергійович.  За  ним  виступатиме  депутат Ващук.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька область). Шановний пане Президент! Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги! Немає питання щодо персоналій. Це конституційне право Президента,  кого вносити. Принциповим є інше: а що після затвердження? Наші висновки.

 

     Перше. В Україні не тільки глибока системна криза,  в Україні ще  й  перманентна  урядова криза.  Зміна п'ятого чи вже шостого - збився з ліку - уряду за роки незалежності  тому  свідчення.  Отож каліф   на  годину  державі  не  потрібен.  Треба  думати  не  про тимчасову,  а про стабільну владу, про стабільний уряд. Саме такий наш підхід.

 

     Друге. Стабільність  ця  може  грунтуватися тільки на законі. Отож Закон про Кабінет Міністрів потрібно негайно вводити в дію.

 

     Третє. Уряд повинен  стати  самостійною  серйозною  ланкою  в системі  виконавчої  влади.  Для цього,  очевидно,  потрібні певні зміни в  Конституції  з  урахуванням  надбаного  досвіду.  Але  це перспектива.

 

     Четверте. Новий  і наступні уряди,  як і попередні,  зазнають краху,  якщо не змінити акценти,  вектор і сам курс реформ. Ніякий уряд нічого не зробить, якщо триватиме цей шлях у нікуди. Потрібно від слів про  підтримку  вітчизняного  виробництва  переходити  до реальної  підтримки.  Цілі  галузі  загублено,  взяти хоча б легку промисловість.  Безумовно,  найголовнішим   має   бути   пріоритет соціальний.  Невиплата зарплат і пенсій - це ганьба держави,  адже цим  грубо  порушується  Конституція,  норми  міжнародного  права. Низька ціна робочої сили,  мізерні пенсії - також ганьба.  Нульова платоспроможність населення призводить до загибелі виробництва.

 

     П'яте. Уряд повинен  прислухатися  до  серйозних  пропозицій, навіть  якщо  комусь  не  подобається  ліва  ідея.  Адже якби уряд реалізував пропозицію соціалістів  щодо  грошової  реформи,  а  не зробив  деномінацію,  сьогодні б ми не мали проблеми із заробітною платою, з пенсією, і борговий лист був би чистий.

 

     Шосте. Треба виявити громадянську мужність і патріотизм,  щоб відірватися,  поки не пізно, від свого роду наркотичної залежності від бреттон-вудських інститутів.  "Чиказькі хлопчики" все  роблять для того, щоб ця залежність посилювалася.

 

     Кілька очевидних фактів. Міжнародний валютний фонд і Світовий банк лише декларують намір  працювати  задля  зменшення  бідності, посилення   соціальної  безпеки.  Насправді  ж  бідність  зростає, сягаючи межі можливих соціальних потрясінь.  Заяви  про  підтримку системи  охорони здоров'я і освіти обертаються ліквідацією начебто зайвих лікувальних та освітніх закладів.

 

     Сільське господарство. Обіцяли 300 мільйонів доларів виділити на його структурну перебудову, тобто на зміну укладу. При цьому на новітні технології  -  нічого.  Міг  би  назвати  ще  Хмельницьку, Рівненську атомні електростанції.

 

     Сьоме. Кадри.  Чи  можна  терпіти  далі  в  уряді  на  посаді міністра інформації Кулика,  який просто ігнорує рішення Верховної Ради  про  недовіру.  Треба  придивитися до Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і пана Осики.  Що це  за  зовнішня  політика, коли  наш  ринок окупований?  Якщо будуть зберігатися такі діячі в уряді, то тоді нам чекати чогось доброго не доводиться.

 

     Яке б не було сьогодні рішення по  кандидату  в  Прем'єри,  я думаю,  що  ми повинні дожити до часу,  коли уряд любив би власний народ. Можливо, тоді й народ любитиме уряд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Виступає Ващук Катерина  Тимофіївна  від Аграрної партії. За нею - депутат Черновецький.

 

     ВАЩУК К.Т.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська область).  Шановний пане Президент! Шановний головуючий! Шановні колеги!  Сьогодні у нас знову один із  тих  відповідальних днів,  коли  на  наші плечі якоюсь мірою лягає відповідальність за те,  що буде далі з нашою Українською державою, як буде будуватися наша внутрішня і зовнішня політика, які будуть обрані нашим урядом шляхи виходу з цієї економічної кризи, що панує.

 

     Ми вислухали програму Валерія Павловича.  Кожен для себе  уже давно  вирішив,  як він буде голосувати.  Я хочу сказати,  що наша фракція належить до тих фракцій,  які, розділяючи відповідальність за  долю  нашої  держави,  будуть підтримувати його на цій посаді, тому що це не почесна посада,  це не якась винагорода велика, а це величезна відповідальність, яка лягає на плечі цієї людини.

 

     Хочеться побажати Валерію Павловичу, аби йому вистачило в цій ситуації і мужності,  і мудрості врахувати отой колективний розум, який  є  в  цьому залі,  який є в Кабінеті Міністрів і взагалі є в нашій державі, в тому числі в політичних партіях.

 

     Я хочу сказати, що український народ знає й іншу поговірку: є такі люди,  на яких не можна ображатись. Тому прошу своїх колег по партії не ображатись і на Васю Степенка, але порадити, що справді, обираючи шлях руху держави вперед,  треба спиратися не на ті сили, які з-за куща,  десь збоку в потрібний момент виголошують або  яке гасло,  або якийсь заклик,  або критикують вдало до часу,  а на ті сили,  які  не  бояться  підставити  плече   і   брати   на   себе відповідальність.

 

     Я вірю, що в нашій державі є кадри, що зуміють навіть за цієї критичної ситуації знайти  правильний  вихід.  А  він  один  -  це продовження  реформування нашої економіки,  зважаючи на соціальний захист  населення,  захист  власного   товаровиробника,   особливо сільськогосподарського.  Нам імпонує те, що кандидат у Прем'єри це розуміє саме в тому плані,  який так захищав Степенко  -  розвиток власного машинобудування.  І не тільки власного машинобудування, а й власного виробництва молока,  м'яса -  тої  галузі,  яка  завжди годувала і годуватиме народ.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Від   фракції   МДГ   виступає   Черновецький  Леонід Михайлович. За ним виступатиме депутат Меркушов.

 

     ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (Дарницький  виборчий округ,  м.Київ).  Уважаемые Леонид Данилович,  Александр Александрович,  народные депутаты!  Я начну с плохого.  Очень плохо,  что мы в очередной раз выслушиваем здесь будущего Премьерминистра  с  очередными  обещаниями  хорошей жизни.  Плохо, что новый Премьер приходит в правительство-банкрот, правительство,  скомпрометировавшее себя и внутри страны и  за  ее пределами,     правительство,    обвиняемое    в    коррупции    и некомпетентности.  Очень  плохо,   что   страна   наша,   Украина, переживает глубочайший кризис.

 

     Но все же хорошо и даже,  я бы сказал, здорово, что Президент Украины  нашел  в  себе  силы  принять   болезненное   решение   и инициировать  отставку  старого  правительства.  Для  этого нужны, поверьте,  и вы,  наверное,  сами сейчас  это  осознаете,  большое мужество  и  большая  ответственность.  Я  лично  и  МДГ  искренне благодарны Президенту Украины за это решение.  Или, может быть, мы хотели другого?  Давайте по справедливости скажем, кто в этом зале не хотел такого поворота событий?

 

     Этот факт  свидетельствует  о  том,  что  политическая   воля Президента  не парализована,  что он в этот сложный момент готов и дальше  жестко  руководить  страной  в  направлении  осуществления рыночных реформ.

 

     Сравнивая нынешную   ситуацию   с   обычной,   так   сказать, житейской,  - кто, кому и кого выбирает в спутники жизни, вспомним историю,  которая  подтверждает,  что насильно никто никому мил не был.  Мы не должны навязывать Президенту свои кандидатуры, иначе в этот  сложный  и  драматический  для Украины период можем оставить страну без руля и ветрил,  можем превратить наше собрание  в  фарс из-за взаимных претензий.

 

     Вчера и  сегодня  мы  сделали  максимум - внесли предложения, критиковали позицию правительства и  высказывали  Президенту  свои замечания.  А  право выбора давайте оставим за Президентом,  иначе вся ответственность за дальнейшие события ляжет на нас.

 

     Я не хочу пересказывать  биографию  кандидата  и  делать  ему комплименты.   Пусть  он  покажет,  на  что  способен.  Руководить крупнейшей европейской державой в  таком  возрасте  -  такой  шанс предоставляется человеку один раз в жизни.

 

     Чтобы немножко  разрядить  ситуацию,  хочу напомнить вам одну народную мудрость - каждая новая  жена  хуже  предыдущей.  Поэтому когда мы в следующий раз будем решать вопрос об отставке,  давайте вспомним об этой мудрости и дадим  возможность  Валерию  Павловичу реализовать себя на этой должности.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  Меркушов  Віктор  Тимофійович.  За  ним - депутат Симоненко.

 

     МЕРКУШОВ В.Т.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Кіровський виборчий округ,  Дніпропетровська  область).  Шановний Леоніде Даниловичу! Шановні колеги та присутні! Від нашої групи не будуть лунати політичні  промови,  не  буде  аналізу  економічного стану  в  Україні  або  розробок  щодо ремонту палацу "Україна" чи будівництва якогось особняка.

 

     Група прийняла   рішення   підтримати   кандидатуру   Валерія Павловича на посаду Прем'єр-міністра.  Таке рішення грунтується на особливих якостях претендента.  На наш  погляд,  Валерій  Павлович підготовлений займати таку посаду.

 

     Я не говоритиму про його особливі якості,  про це вже сказали мої колеги,  які підтримують цю  кандидатуру,  скажу  головне:  ми вважаємо,  що Валерій Павлович Пустовойтенко зможе об'єднати різні політичні течії,  різні  думки  різних  людей  навколо  конкретної справи. Наголошую - не навколо інтересів якогось регіону чи якоїсь конкретної людини, а навколо конкретної справи. І це головне.

 

     Ще одне. Ми голосуватимемо з єдиною надією, що, нарешті, нам, народним депутатам,  у цілому Верховній Раді,  Президенту України, його оточенню вистачить мудрості для того, щоб не творити політику на дрібницях,  а підтримати уряд,  допомогти йому. Тільки в такому разі ми будемо мати стабільну державну  владу  і  зможемо  нарешті змінити ситуацію в країні на краще.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  Симоненко  Петро  Миколайович від фракції комуністів.

 

     Представники інших фракцій,  якщо ви бажаєте висловитися, то, будь ласка, запишіться, тому що інших пропозицій немає.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемые коллеги!  Послушав доклад, ответы на вопросы, ознакомившись с проектом антикризисных мероприятий,  хочу привлечь ваше  внимание  к  обстоятельствам,  сопровождающим,  к сожалению, очень часто рассмотрение вопроса о  даче  согласия  на  назначение Премьер-министра.  Сразу  скажу,  что  речь  мы  должны вести не о кандидатуре, а о системе, которая способствует такой ситуации.

 

     Первое. Частая    смена     правительства     и     Премьеров свидетельствует  не  о  каких-то кадровых ошибках (они могут быть, когда есть кадровая  политика),  а  о  более  глубоких  процессах. Прежде  всего об усилении или ослаблении различных мафиозных групп в зависимости от этапа передела  Украины  и  степени  влияния  или приближенности  к  окружению  Президента,  степени  зависимости от внешних  факторов,  в  первую  очередь   от   "большой   семерки", Международного валютного фонда, Международного банка реконструкции и развития - финансовой иглы кредиторов.

 

     Следует также учесть,  что  при  стабильности  экономического блока  "чикагских  мальчиков" (об этом здесь уже было сказано) они выполняют,  по  сути,  роль   теневого   Кабинета   Министров,   а фактическому   Кабинету   Министров   отводится  роль  буфера  для отвлечения  внимания  общественности  и  обеспечения   возможности реализовать  политику разрушения народнохозяйственного комплекса и экономики Украины. Примеров, я думаю, здесь предостаточно.

 

     Второе. Постоянство   правительственного   кризиса   заложено изначально  в  противоречии  Конституции.  Необходимо понимать,  и особенно в условиях кризиса,  что Кабинет  Министров  должен  быть подконтролен  Верховому  Совету,  и  обеспечить  единство действий законодательной и исполнительной ветвей власти.

 

     Третье. Ознакомившись  с  идеологией  и  сроками   проведения административной реформы, могу утверждать, что это будет последняя ода безумству,  исключающая возможность работы Кабинета  Министров по  решению конкретных проблем,  прежде всего неплатежей,  выплаты заработной платы, пенсий и так далее.

 

     Четвертое. В  конце  концов  мы,  народные  депутаты,  должны понять,   что   главное   не   в   том,   кого   сегодня  утвердят Премьерминистром,  а в необходимости смены экономического курса  и временных  приоритетов  в зависимости от возможностей государства. Пагубность этого курса и глубина процессов  приобрели  критический характер и поразили все сферы жизни.

 

     Пятое. Три года - третье правительство,  заявления, обещания, заверения в неизменности курсу  экономических  реформ,  выполнении многочисленных программ, Президент высказывает неудовлетворенность работой Кабмина,  народ  не  находит  ответы  на  многие  вопросы, безмолвствуя вымирает.  Все,  как в былине:  налево пойдешь - коня потеряешь, направо пойдешь - голову сложишь.

 

     Мы, коммунисты,  убеждены,  что надо идти другим путем,  и об этом неоднократно предупреждали Президента и предлагали конкретные программы.

 

     Мы предлагаем  Президенту,   автору   и   инициатору   нового экономического курса,  не искать сегодня виновных, а доказать, что его программа может быть выполнена.  А самое главное,  конкретными результатами  доказать,  что  она  реальна,  -  возглавить Кабинет Министров и, как говорят мудрые люди в Украине, "перти плуга".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні депутати,  за процедурою на обговорення  виділено  45 хвилин.  Сюди  входить  час  і  на  заключне  слово,  і  на виступ Президента,  і  на  підбиття  підсумків,  прийняття   відповідного рішення.

 

     Перед тим  я  хотів  би сказати,  що є ще один нюанс розгляду нашого питання.  Є проект  постанови,  який  підготували  депутати Вітренко  і  Марченко.  Цей  проект  постанови  розданий вам.  Він стосується двох постановчих питань.  Перше.  Не надавати згоди  на затвердження нової кандидатури Прем'єр-міністра України. Друге. До кінця повноважень Президента України Леоніду  Кучмі  безпосередньо очолити уряд України.

 

     Стосовно першого   питання.   Якщо  не  підтримується  посада Прем'єр-міністра,  то  не  потрібно  це  голосувати.  Тобто  немає ніякого  сенсу  приймати  таке  рішення,  бо позитивне голосування безрезультатне. Воно означає прийняття такого рішення.

 

     А друге  питання  неконституційне,  тому  що   очолити   уряд Президент може тоді,  коли будуть внесені зміни до Конституції.  А якщо так,  то це питання може  бути  внесено  не  раніш  як  через півроку за умови,  що воно включається до порядку денного сьогодні і так далі.

 

     Іншими словами,  цей  проект  постанови  неконституційний.  У зв'язку з цим я хотів би, щоб спочатку висловився хтось із авторів цього проекту постанови,  а потім проведемо коротке обговорення за процедурою і визначимося щодо його суті.

 

     Будь ласка, хто хотів би висловитися? Три хвилини. Прошу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія  України.  Поважне  панство!  Наш проект  постанови  присвячений  саме  вирішенню  проблеми  обрання прем'єрміністрів у  конкретній  історичній  ситуації.  Ми  з  вами свідки,  що Леонід Данилович перебрав уже трьох прем'єрів, зараз - четвертий.  Чому не підходить кожний наступний? І Пустовойтенко не підійде. Чому? Тому що продовжується шлях реформ, який закономірно і  послідовно  руйнує  Україну.  Саме  це  потрібно   Міжнародному валютному  фонду.  Саме  під  це  надаються кредити.  Саме тому ви отримуєте,   Леоніде   Даниловичу,   політичну    підтримку    від Міжнародного валютного фонду.  А Україна не сприймає, а Україна не хоче таких реформ.  І ось кожний  наступний  Прем'єр-міністр  щось намагається  зробити,  при  цьому не забуваючи про свої економічні інтереси.  А Україна продовжує гинути.  І тому,  щоб не було через місяць знову нарікань,  що не та кандидатура,  не той Прем'єр,  ми пропонуємо не затверджувати нову кандидатуру Прем'єр-міністра,  бо Валерій   Павлович   анічим  не  кращий,  анічим  не  гірший,  ніж Лазаренко,  Масол і Марчук,  бо є просто  виконавець  того  самого шляху реформ.

 

     Я як науковець і депутат з цієї трибуни пропонувала від групи вчених  змінити  курс  реформ  України  і   виступала,   якщо   ви пам'ятаєте,  у  жовтні  1995  року  з  альтернативною  економічною програмою -  програмою  запобігання  національній  катастрофі,  де якраз були закладені радикально нові економічні важелі,  механізми для того,  щоб зупинити кризу, захистити товаровиробника, щоб люди працювали і жили нормально в Україні.

 

     Ви, Леоніде Даниловичу,  знехтували цим.  Ви не змінили своєї команди.  Ви продовжуєте  йти  тим  самим  шляхом.  І  тому  дарма сьогодні витрачати час.  Дарма сьогодні агітувати фракції. Я знаю, що більшість уже загітована,  бо грають і  гроші,  і  інтереси.  І дарма   нову   посаду  займати  сьогодні,  Валерію  Павловичу.  Ми вважаємо,  що  набагато  чесніше  було  б  саме  підтримати   нашу пропозицію, внести зміни до Конституції. Вже мораторій закінчився. Рік минув.  Україна витримала цей рік.  Тому треба внести зміни до Конституції.  Прецедент ми знаємо,  коли Борис Миколайович Єльцин, якого ви щиро підтримуєте,  очолив уряд,  був  такий  час  у  його діяльності.  Тому  вам  логічніше  було  б очолити уряд і до кінця ваших повноважень,  до листопада  1999  року,  як  це  передбачено Конституцією України,  продемонструвати народу України, що ви щось можете. Що можете ви керувати, що може Україна подолати кризу.

 

     Ось такий зміст нашого проекту постанови.  Я прошу  за  нього голосувати в поіменному режимі.

 

     ГОЛОВА. Вікторе   Лаврентійовичу,   будь   ласка.  З  приводу юридичної оцінки проекту і голосування.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні народні депутати!  Я хочу тільки  нагадати,  що  частина  друга  статті  8 Конституції   проголошує,   що  Конституція  України  має  найвищу юридичну силу.  Всі закони й інші  нормативно-правові  акти  мають прийматися  на  основі Конституції і відповідати їй.  Стаття 3.2.7 Регламенту  Верховної  Ради  застерігає:  Верховна  Рада  не  може приймати  рішення  про  введення в дію законів,  постанов та інших актів,  які суперечать Конституції України.  На  жаль,  пропозиція наших колег суперечить Конституції України.

 

     Зверніть увагу на пункт 1 - не надавати згоди на затвердження нової кандидатури Прем'єр-міністра України.  Тут  дещо  не  правий Олександр Олександрович, тому що мова йде про те, щоб у загальному контексті  не  приймати  взагалі  рішення  про   дачу   згоди   на призначення Прем'єр-міністра.

 

     І пункт  2:  до  закінчення  повноважень  Президента  України безпосередньо він повинен очолити уряд України.  Ми знаємо,  що до прийняття  Конституції  України наш Президент був главою держави і главою виконавчої влади.  Зараз він тільки глава  держави  (стаття 102  Конституції).  Він  не  може очолювати уряд,  якби навіть сам захотів, бо це було б не конституційно.

 

     Крім того,  частиною   четвертою   статті   114   Конституції передбачено,   що   главою  уряду  є  Прем'єр-міністр.  Ми  просто приречені давати згоду на його призначення.  Відповідно до  пункту 12  статті  85  одним  із  наших  повноважень  є  надання згоди на призначення Президентом Прем'єр-міністра України.

 

     Тому в нас є всі підстави,  посилаючись на  пункт  2  частини першої  статті  3.5.1 нашого Регламенту,  визнати неприйнятним цей проект постанови, оскільки він суперечить Конституції України.

 

     Дякую.

 

 

        ГОЛОВА. Відповідно    до    Регламенту    пропозиція   про неприйнятність ставиться на голосування відразу.  Тому я ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 219.

 

     Рішення прийнято,  бо потрібна третина голосів для того,  щоб підтвердити неприйнятність проекту постанови,  який не  відповідає Конституції.

 

     Будь ласка, Валерію Павловичу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановні народні депутати! Я всім дякую за об'єктивне обговорення моєї кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України.

 

     Я уважно слухав, записав усі ваші пропозиції і зараз зупинюся на деяких із них.

 

     На зустрічі  з  фракцією  Аграрної  партії,  з  групою,   яку представляє Євген Родіонович Чулаков,  я обіцяв, що в разі обрання мене  Прем'єр-міністром   України   особисто   візьму   під   свою відповідальність   випуск   сільськогосподарської  техніки  нашими підприємствами.  І ви це найближчим часом побачите. Це відповідь і на пропозицію депутата Степенка.

 

     Із депутатом  Степенком  ми  домовимося  стосовно  податкової реформи на селі.  Проводиться експеримент у двох областях України, зокрема  в  одному  з  районів Полтавської області.  Ми розглянемо пропозиції народного депутата Степенка.

 

     Тепер щодо ремонту  Палацу  "Україна".  Я  з  великою  увагою слухав  трансляцію  засідання  Верховної Ради,  коли було прийнято рішення про створення  слідчої  комісії  для  перевірки  ремонтних робіт у Палаці "Україна". Я повинен відповісти, тому що вже більше року ведуться навколо цього якісь розмови.

 

     На нараді у Президента,  де були  присутні  всі  представники фракцій  і  політичних  партій,  комісія по підготовці святкування п'ятої річниці незалежності України,  було  прийнято  рішення,  де проводити це святкування. І я хотів би, щоб ми святкували там ще й наступні річниці, які будуть у нашій державі.

 

     Є відповідний акт інституту "Укрпромпроектстальконструк-ція", який  проектував  цей  палац  культури,  про  те,  що  балки,  які перекривають зал шириною  56  метрів,  і  покрівля  так  набралися вологою,  що  вже  небезпечно перебувати в цьому залі людям.  Тому було прийняте рішення про реконструкцію Палацу "Україна".

 

     І тоді, коли прийняли постанову, не було проектно-кошторисної документації.  Вона  робилася  по ходу,  дуже оперативно.  І добре спрацювали всі будівельники.

 

     Хочу сказати,  що на  цьому  об'єкті  була  така  організація будівництва,  як це повинно бути на кожному об'єкті нашої держави. Ми хочемо,  щоб у нас  у  державі  щось  будувалося,  бо  якщо  не будується  держава,  не  будується  село,  то  це мертва держава і мертве село.

 

     50 відсотків коштів,  які були  витрачені  на  ремонт  Палацу "Україна", уже повернулися до державного бюджету. Вони не пропали. А  для  здешевлення  будівництва  було   підписано   розпорядження Кабінету Міністрів про звільнення від ввізного мита тих фірм,  які поставляли  товар.  Крім  того,  на  цей  ремонт  працювали   наші товаровиробники,   які  були  спроможні  поставити  продукцію,  що відповідала світовим стандартам.

 

     Ми зробили крок у майбутнє. Я хотів би дожити з вами разом до того часу, коли вся наша Україна матиме такий вигляд, як має Палац "Україна".

 

     Депутат Єльяшкевич наголошував на необхідності введення в дію трьох  законів.  Я  на  зустрічі  з  депутатською групою "Реформи" казав,  що готовий до діалогу з приводу прискорення  запровадження цих законів.  Я особисто не згоден з декількома статтями законів і сказав про це.

 

     Ось сьогодні мені дали письмове  запитання:  скільки  я  бачу віце-прем'єрміністрів,    чи   доцільно   об'єднати   Мінпраці   з Міністерством соціального захисту?

 

     Ми не можемо змінювати ту кількість міністрів, які входять до складу  Кабінету  Міністрів.  Це  визначено  законом.  Ми  повинні визначитися,  для чого ми це робимо.  Для  того,  щоб  у  нас  був Кабінет Міністрів як ширма, чи для колективної праці?

 

     Я вам наведу такий приклад. Кабінет Міністрів прийняв рішення перенести термін  введення  податкового  законодавства.  А  Микола Янович   Азаров   вирішив   з  податковою  адміністрацією  і  вніс пропозицію про інший термін.  Єдність повинна бути в цьому  плані? Повинен працювати колективний орган.

 

     Тому я  звертаюся до групи "Реформи" зробити правильний вибір і надіюсь на співпрацю. Я прекрасно знаю тих, хто працює. Знаю, на що  здатний  Сергій  Терьохін.  Я  хотів  би  теж  у цьому напрямі обов'язково співпрацювати.

 

     Щодо того,  що  я  приїхав  із  міста   Дніпропетровська.   Я народився  в Миколаївській області,  жив і працював у місті Одесі. Це була для мене школа,  моє становлення  як  людини  відбулося  у місті  Одесі  на  заводі  імені  Жовтневої  революції.  Цей  завод випускав  сільськогосподарську  техніку.  Цей  колектив  виховував справжню  молодь.  Сьогодні  таких  колективів  не бачу.  Може,  я помиляюся,  тому що віддалений від тих процесів,  які відбуваються на наших підприємствах, у наших колективах (Шум у залі).

 

     Ні, завод не розвалили, він працює нормально.

 

     Потім я    одружився,    і    дружина   перевезла   мене   до Дніпропетровська.  Так що  мені  тепер  робити?  Відмовлятися  від Дніпропетровська чи як? Так сталося в нашому житті (Оплески).

 

     Хочу сказати,  що я ніколи не вибирав посаду для себе, у тому числі і посаду Прем'єр-міністра.  Посада вибирає мене.  Я не знав, ким  буду  працювати.  Я не боровся за цю посаду.  Довірите - буду працювати.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Леоніде Даниловичу, ви бажаєте щось сказати?

 

     КУЧМА Л.Д.  Я два слова  скажу.  Не  можна  не  погодитися  з більшістю  зауважень  і  пропозицій,  які  сьогодні лунали в цьому залі.  І хочу підтримати  Петра  Симоненка:  давайте  разом  тягти плуга, тоді буде набагато краще, ніж є у нас сьогодні (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Відбулося обговорення кандидатури. Згідно  з  Регламентом  мені  потрібно  підбити   підсумки   цього обговорення. Я хочу висловити кілька міркувань.

 

     Сьогодні у виступах і в доповіді Валерія Павловича прозвучала теза про відносини між гілками влади,  між Кабінетом  Міністрів  і Верховною  Радою.  Мені  доводилося  одного  разу висловлюватися з цього приводу на прес-конференції. Гадаю, сьогодні можна повторити цю думку. Складається таке враження, що причина відставок Кабінету Міністрів не у невмінні  співпрацювати  з  Верховною  Радою,  а  в намаганні   співпрацювати.  Як  тільки  так  трапилося,  згадайте, Кабінет Міністрів,  який очолював Масол, пішов у відставку. Тільки налагодилася співпраця із Марчуком - він пішов у відставку. Тільки зрозумів Павло Іванович,  що не вдасться придушити Верховну  Раду, як і він пішов у відставку.

 

     Я розумію,  що це просто випадковість,  але коли випадковість повторюється  тричі,  то  вона   вже   стає   закономірністю.   Це філософська категорія.

 

     Я хотів  би,  щоб  із  цього приводу висновки зробили всі - і Верховна Рада,  і Президент,  і майбутній Прем'єр,  і весь Кабінет Міністрів. Це перше.

 

     Друге. Кабінету  Міністрів  не потрібно займатися дрібницями, тому що економічна ситуація в державі настільки складна,  що немає часу,  щоб  витрачати  його  на  казна-що.  Я  переконаний  (це не суб'єктивні враження,  а вимога часу),  якщо  віце-прем'єр-міністр займається збором підписів, викручуючи руки депутатам, на предмет, скажімо,  відставки Голови Верховної Ради абощо,  то він просто не доріс до своєї посади.  Треба, щоб Прем'єр, який буде призначений, це розумів. До честі Валерія Павловича я хочу сказати, що він цими питаннями  не  займався,  а  це  свідчить  про  його  громадянську позицію, про його відповідність посаді, яку він займав.

 

     Сьогодні звучала теза про НДП,  про те,  що  партія,  так  би мовити, зараз буде об'єднаною в одній особі.

 

     У даному разі це не має великого значення,  бо,  врешті-решт, можна й відмовитися від членства в  цій  партії.  А  те,  що  вона сьогодні при владі кругом, то це й так усі знають.

 

     Хочу зауважити,  що  на  наступних парламентських виборах усі політичні партії будуть мати в особі НДП найсильнішого  суперника, бо  в  нього влада в руках.  А на наступних президентських виборах Леонід Данилович буде мати теж  найбільшого  суперника  у  цій  же особі (Оплески).

 

     У нас   є   Закон   про   об'єднання  громадян,  і  якщо  він порушується,  якщо партійні структури створюються адміністративним шляхом, то це не до лиця ні Кабінету Міністрів, ні тим, хто працює у структурах влади.

 

     Підсумовуючи, хочу сказати,  що для нинішнього  персонального складу  структур влади кандидатура Валерія Павловича Пустовойтенка оптимальна.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  Президента  про  згоду  на призначення Прем'єр-міністра. Голосування таємне.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято (Тривалі оплески).

 

     Дозвольте мені від вашого імені поздоровити Валерія Павловича із дачею згоди на призначення на цю високу посаду і побажати  йому успіхів, якщо Президент остаточно вирішить це питання (Оплески).

 

     Слово надається Валерію Пустовойтенку.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановні народні депутати! Дякую вам за ту згоду.  Я усвідомлюю,  яка велика відповідальність покладається на мене.  Зважаючи на результати голосування - "за" проголосували 226 депутатів,  - я розумію,  що мені з цими політичними  партіями  (я здогадуюся,   звичайно,   хто  як  голосував)  треба  працювати  і працювати. Дякую вам (Оплески).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо роботу. Розглядається проект Закону України про використання... (Шум у залі).

 

     Оголошується перерва до 16 години.