Стенограма пленарного засідання

11 липня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СТО ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  11  л и п н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  дня,   шановні   депутати,   інші   учасники засідання!    Прошу   депутатів   підготуватися   до   реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 328  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Надійшло звернення    народного   депутата   Кірімова   Івана Захаровича до Президента України з приводу багатомісячних невиплат пенсій  та  заробітної  плати  в  бюджетній та виробничій сферах і компенсації   втрат   Іванківському   меліоративному    управлінню меліоративних   систем  за  спорудження  водопостачання  населених пунктів, які йшли за чорнобильскою програмою.

 

     Голосувати не треба, спочатку депутат направляє як звернення, а зараз просто оголошуються.

 

     Надійшов депутатський  запит  Круцика  Романа Миколайовича до Президента  України  у  зв'язку  з  незадоволенням  відповіддю  на депутатський  запит  стосовно фабрикації кримінальної справи проти заступника голови Івано-Франківського міськвиконкому Федчука.

 

     Суть цього   запиту   треба   погодити   шляхом    поіменного голосування. Я ставлю цю пропозицію на поіменне голосування.

 

     "За" - 206. Підтримується.

 

     Ставлю на  голосування  питання  про направлення цього запиту Президенту.  Це повторний запит,  ідеться про неповну відповідь на попередній запит.

 

     Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 190.

 

     Романе Миколайовичу, зробіть поки що звернення.

 

     Депутатські запити  Кияка  Тараса Романовича - до виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра у зв'язку з невиплатою заробітної плати протягом 8 місяців працівникам профтехосвіти у місті Чернівці;

 

     Кузьменка Сергія  Леонідовича  -  до  Генерального  прокурора України стосовно порушень пункту 23  статті  85  Конституції  щодо допуску  без  схвалення  Верховною  Радою підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

 

     Кармазіна Юрія  Анатолійовича  -  до  виконуючого   обов'язки Прем'єр-міністра   України   Дурдинця   у  зв'язку  з  відсутністю відповіді на звернення стосовно зволікання і невжиття заходів щодо запобігання   політичній   та   економічній   шкоді   Україні  при спорудженні терміналу  з  перевалки  мінеральних  добрив  у  порту "Південний";

 

     Білоуса В'ячеслава  Олександровича - до виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України і Генерального прокурора України стосовно зволікань  з  будівництвом  мосту  на  325-му  кілометрі залізниці "ДарницяПолтава";

 

     Павловського Михайла Антоновича -  до  виконуючого  обов'язки Прем'єр-міністра  стосовно  невиконання  постанови  Верховної Ради України про програму діяльності Кабінету Міністрів від  16  жовтня 1996  року  і  про  надання державної підтримки житловобудівельним кооперативам, працівникам Мінмашпрому у місті Хмельницькому.

 

     Запити Кияка,  Кузьменка,  Кармазіна,  Білоуса і Павловського оформлені   відповідно   до   Регламенту.  Ставлю  на  голосування пропозицію про направлення цих запитів адресатам.

 

     "За" - 216. Прийнято.

 

     ---------------

 

     Тепер інформація такого змісту. 30 травня 1997 року  Київський  міський  суд  відмовив  у  задоволенні заяви Голови  Верховної   Ради   України   про   дострокове   припинення повноважень народного депутата України Засухи Анатолія Андрійовича у зв'язку з невиконанням ним вимог щодо несумісності депутатського мандату   з  перебуванням  на  посаді  голови  Київської  обласної державної адміністрації.  Це рішення було оскаржено до  Верховного Суду України у касаційному порядку.  Верховний Суд України ухвалою від  9  липня  1997  року  задовольнив  касаційну  скаргу   Голови Верховної Ради - скасував назване рішення Київського міського суду і припинив  достроково  повноваження  народного  депутата  України Васильківського   виборчого   округу   N   210   Засухи   Анатолія Андрійовича. Ця ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

     Таким чином, відповідно до статей 321 та 24325 Цивільно-процесуального  кодексу це рішення набрало законної сили, тому повноваження народного депутата України Засухи Анатолія Андрійовича вважаються припиненими з 10 липня 1997 року.

 

     У зв'язку  з  цим прошу керівника апарату здійснити необхідні заходи,  пов'язані з достроковим припиненням повноважень народного депутата  України Засухи.  А Анатолію Андрійовичу від вашого імені бажаю успіхів у роботі на тій посаді у виконавчій структурі влади, яку він для себе обрав.

 

     ----------------

 

     У нас є 2О хвилин для запитів, оголошень, пропозицій тощо.

 

     Прошу депутатів записатися. Будь ласка, опублікуйте список.

 

     Депутат Кожин.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Рожнятівський   виборчий   округ, Івано-Франківська   область).   Фракція  Народного  руху  України. Шановні депутати!

 

     Існування, самозбереження і прогресивний розвиток України  як суверенної   держави   залежать   від  здійснення  цілеспрямованої політики щодо захисту  її  національних  інтересів.  На  жаль,  ця політика  недостатня,  стан  справ із захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз залишається небезпечним.

 

     Основні загрози  національній безпеці України у найважливіших сферах життєдіяльності підтверджуються прикладами. Підписання угод щодо  Чорноморського  флоту  між Україною та Російською Федерацією закладає  механізм  можливого  розвитку   подій   за   білоруським варіантом.  А нечітко визначений статус Чорноморського флоту, коли протягом 20 років  25-тисячний  військовий  контингент  Російської Федерації  незаконно перебуватиме на теринах України,  є постійною загрозою національній безпеці України. Це перше.

 

     Друге. Антиконституційна позиція лівих сил  України  стосовно прав людини,  верховенства права,  закликів до непокори, страйків, блокування приватизації,  законів  про  землю,  української  мови, історії,  культури,  віри  є також загрозою національним інтересам України.

 

     Третє. Антидержавні,   антиукраїнські   дії   у   політичній, економічній,  інформаційній,  військовій тощо сферах, фінансування на одну третину  Збройних  Сил  України  від  мінімальної  потреби руйнують Збройні Сили України,  ставлять під сумнів здатність мати власну армію, загрожують національним інтересам України.

 

     Зростання злочинності,   падіння   життєвого   рівня   людей, зрощення  владних,  мафіозних,  корумпованих  структур  - все це з точки  зору  основ   державної   політики   України   є   загрозою національній безпеці.

 

     Коли розширення   НАТО   на   Схід   є  позитивним  явищем  у демократичному розвитку  держав  Центральної  та  Східної  Європи, стратегічною метою Російської Федерації є запобігання руху України у бік НАТО.  Політична мета Російської Федерації - бажання тримати під контролем процес входження пострадянських держав у НАТО.

 

     Очевидно, що   сам   факт  досягнення  згоди  між  Російською Федерацією і НАТО і послужив сигналом для звинувачень України,  що періодично   використовується  російською  політикою  як  один  із інструментів впливу на Україну зсередини,  щоб блокувати зближення її з європейською спільнотою.

 

     У концепції  Основ  державної  політики  національної безпеки України, затвердженій Верховною Радою, чітко визначені національні інтереси  нашої  країни  і  пріоритети  з  точки зору налагодження рівноправних взаємовигідних відносин, зокрема ...

 

     ГОЛОВА. Депутате Кочерга, будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).  Прошу передать слово депутату Охрименко.

 

     ОХРІМЕНКО К.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Дружківський виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов.  Обращаюсь к  вам,  уважаемые  коллеги,  и  к Президенту. Как коммунист, как депутат не мог спокойно пройти мимо интервью Президента газете "Новое  русское  слово",  редактируемой Валерием  Вайнбергом,  издаваемой  в  Нью-Йорке.  Спасибо "Зеркалу недели" за перепечатку.

 

     Что же поведал  американскому  народу  Президент  независимой Украины о коммунистах - о самой большой партии в Украине?  Они, то есть мы,  изначально агрессивны,  заявляют: "Нет - приватизации!", "Нет - НАТО!"

 

     Леонид Данилович, вы с какой планеты попали в Украину? Каковы ваши корни?  Кем вы были до  1991  года?  Для  вас  открытие,  что коммунисты    выступали    и    выступают   против   грабительской "прихватизации",  когда путем циничного  обмана  вы,  в  частности через  трасты  (ваше  детище),  ввергли  народ  в нищету?  Для вас открытие,  что коммунисты выступали и выступают против  расширения НАТО  на  Восток,  против  вхождения  туда  Украины?  Мы и сегодня утверждаем:  заигрывание  с  НАТО  закончится  большой  бедой  для Украины. Нести ответственность за это будете вы и часть депутатов, готовых и дальше продавать Украину.

 

     Ознакомившись с текстом Хартии, до сегодняшнего дня секретным документом, подписанным Президентом, видишь, что это далеко не тот бодрый комментарий из двухтрех абзацев текста,  который мы слышали позавчера по УТ-1. Дело намного серьезнее.

 

     Дальше привожу перлы из интервью в прошлом секретаря парткома крупнейшего  предприятия  номенклатуры  ЦК  КПСС,  делегата   всех скездов и партийных форумов: "Судить надо не меня, а коммунистов". Цинизм высшей пробы!  Есть и пословица: "На воре шапка горит". Это о вас, пан Президент.

 

     Далее. Президент,  гарант Конституции,  на уровне, да простят меня бабушки на рынках,  базарной  сплетни  заявляет  опять  же  в газете,  издаваемой в Нью-Йорке: "Украинские сторонники зюгановцев получают из России  материальную  поддержку".  Почему  не  названо конкретно,  какая  партия?  Ведь сторонников много.  Думаю,  ответ очевиден: страшновато.

 

     Приклеил сюда пан Кучма и Соцпартию с  ее  лидером,  "который только  и  способен,  что ставить палки в колеса".  Эта цитата - о вас, Александр Александрович.

 

     Бедный наш  Президент,  все-то  ему  мешает,  праведнику:   и парламент, и партии, и Кабинет Министров, и народ, в конце концов. Уместна и вторая пословица (я не буду ее приводить)...

 

     Есть у  нас  предложение.  Леонид  Данилович  постоянно,  еще будучи Премьерминистром,  заявлял,  что ему мало власти - никак не может насытиться ею!

 

     В условиях назначения очередного (уже четвертого за три  года правления Кучмы) Премьер-министра,  кандидатуру которого Президент должен  назвать,  давайте,  уважаемые  депутаты,  изменим   статьи Конституции относительно продления своих полномочий,  откажемся от политической взятки и предложим  нашему  Президенту  возглавить  и правительство.  В  таком  случае  Премьер-министру не будет мешать Президент, а Президенту - Премьерминистр.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Жовтяк, прошу.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (Києво-Святошинський виборчий округ,  Київська  область).  Фракція Народного  руху  України.  Минулої  суботи  відбулася  конференція Київської  крайової  організації  Народного  руху   України,   яка прийняла звернення до Президента, яке я хочу оголосити:

 

     "Звернення до Президента України Леоніда Кучми

 

     Київська крайова    організація    Народного   руху   України констатує,  що з початку нинішнього року Київська  область  почала перетворюватись   на   один  із  найнебезпечніших  для  проживання регіонів,  де процвітають корупція, бандитизм, рекет, стає звичним грубе   нехтування   прав   людини.   Останні   події  є  яскравим підтвердженням цього.

 

     Резонансне вбивство в Гребінках Васильківського району голови КСП  "Дослідницьке"  Володимира  Рожкова  -  одного  з ініціаторів відкликання з посади народного депутата України, нинішнього голови обладміністрації Анатолія Засухи.  Погрози громадським активістам, переслідування    попереднього    керівництва    та    працівників Саливонківського   цукрозаводу,   інших  господарств  району,  які противилися свавіллю та  "прихватизаторським"  апетитам  директора агрофірми "Світанок" Тетяни Засухи.

 

     Побиття працівниками    правоохоронних    органів    депутата Боярської міськради Миколи Масунова.  Наїзд мотоциклом  на  голову Баришевської   районної   організації  Руху  Вітюка.  Терор  проти громадського активіста з Володарки  Басюка,  який  виступає  проти зловживань місцевого керівництва.

 

     Потурання вседозволеності та зловживанням,  фінансовим аферам голови Фастівської міськради  Тимофєєва,  котрий  довів  місто  до розрухи   і  замість  виконання  службових  обов'язків  займається залагодженням своїх кримінальних справ  та  судиться  з  десятками невгодних людей,  яких безсоромно паплюжив,  щодо яких вдавався до рукоприкладства.  Побиття з нанесенням тяжких тілесних  пошкоджень боярчанина  Нездіймишапки  за  звернення  до  продавця українською мовою. Численні нерозкриті вбивства рядових громадян.

 

     Це лише кілька штрихів до характеристики нинішньої ситуації в області,  що вказують на стійку тенденцію криміналізації всіх сфер життя Київщини.  Людям стає жити тут  незатишно  і  тривожно.  Усе частіше вони задумуються над тим,  як захистити себе від влади. Бо навіть у випадках,  коли імена злочинців чи їх  намовників  відомі всім, жодних заходів щодо негідників не вживається.

 

     У жителів  Київщини  небезпідставно складається враження,  що кадрова політика облдержадміністрації спрямована на  підтримку  не професіоналів,  патріотів,  порядних і здібних фахівців, а людей з репутацією хапуг та вузькоклановими інтересами.

 

     Закликаємо Президента перейти від декларації про  боротьбу  з організованою  злочинністю  до конкретних дій.  Вимагаємо від вас, пане Президент, як гаранта дотримання конституційних прав і свобод громадян,  негайно  розпочати  в  Україні  операцію  "Чисті  руки" подібно  до  країн,  що  мали  такі  ж  проблеми  з  організованою злочинністю  та  корупцією,  і  з  виходом  на  такі  ж  конкретні результати в очищенні суспільства від кримінального баласту.

 

     Розпочати на ділі цю операцію пропонуємо з Київської області, де   призначення   більшості   керівників  району  не  проводилося відкрито,  на конкурсних засадах, з перевіркою їх на корупційність у минулому.

 

     Конференція Київської  крайової  організації  Народного  руху України".

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Чулаков.

 

     ЧУЛАКОВ Є.Р.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку   села   (Васильківський   виборчий   округ, Дніпропетровська   область).   Шановні   народні  депутати!  Щойно Верховною Радою України прийнято Закон  про  Державний  бюджет  на 1997   рік,  який  турбував  громадськість  та  урядові  структури протягом  всього  півріччя.  Але  чи  є  достатніми   асигнування, передбачені  в  бюджеті,  на  фінансування сільського господарства щодо вирішення його проблем?  Аналіз  економіки  галузі  та  ринку продовольства  засвідчує,  що  ці  заходи  не  лише  не  вирішують проблеми, а й заганяють її в глухий кут.

 

     Саме ці та інші ключові  питання  змушують  нас  виступити  з такою  заявою.  У бюджеті на 1997 рік на розвиток агропромислового комплексу виділено коштів на третину  менше  порівняно  з  минулим вкрай несприятливим роком.  Окремі важливі статті витрат віднесені до  нереальних  джерел  фінансування  і   наперед   приречені   на невиконання.

 

     Зокрема, за рахунок надходжень від приватизації окремих видів державного  майна  передбачається  погасити  борг   держави   щодо будівництва  об'єктів  соціального  призначення  на  селі.  Жодної гривні державних коштів не виділено на повернення  боргів  селянам за зерно,  насіння олійних культур, іншу продукцію галузі, продану в минулі роки.  Замість того щоб посилити політику протекціонізму, захисту  вітчизняного  товаровиробника,  уряд під тиском Світового банку  згортає  програми   підтримки   споживачів   і   виробників продовольства, які безпосередньо впливають на обсяги його попиту і пропозицій.

 

     Бюджетні асигнування на 1997 рік не забезпечують  підтримання родючості   грунтів,  захисту  природного  сільського  середовища, боротьби   з   ерозією   та    іншими    негативними    наслідками природокористування.  Плата за землю зросла майже вдвоє. Чи є таке ставлення  до  проблем  агропромислового   комплексу   випадковим? Безперечно, ні.

 

     Фінансова олігархія,  яка  панує  на  ринках  продовольства і засобів виробництва,  затиснула  сільське  господарство  у  лещата економічної скрути.  Наслідком цього є те, що витрати на обробіток грунту в землеробстві  становлять  5  мільярдів  гривень,  а  весь проданий   урожай,  включаючи  бартер,  не  дотягує  навіть  до  3 мільярдів.  У  тваринництві  витрати  на  утримання  приміщень  та заготівлю кормів становлять 4 мільярди,  а виручка від цієї галузі

-  2  мільярди.   Загалом   минулого   року   витрати   сільського господарства  на виробництво становили 18 мільярдів гривень.  Тоді як надходження від продажу продукції  -  лише  10  мільярдів.  При цьому 70 відсотків господарств стали збитковими.

 

     У 1996   році  з  бюджетних  асигнувань,  які  виділялися  на розвиток   агропромислового   комплексу,   на   закупівлю   зерна, спрямовано лише 4,5 відсотка, на проведення земельної реформи - 35 відсотків,  на  державні  програми  з  рослинництва  -   половину, тваринництва - дві третини.

 

     Ці та  інші  чинники  призвели до того,  що обсяг виробництва продукції сільського господарства різко зменшився.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты!  Уважаемые избиратели! Я хочу сегодня с этой трибуны Верховного Совета проинформировать  вас  и  сделать заявление о том,  что 4 июня 1997 года Верховный Совет Украины как коллегиальный законодательный орган принял  решение  по  изменению статей 19 и 64 Закона о пенсионном обеспечении.

 

     Очень жаль   информировать  вас,  что  гарант  Конституции  - Президент Украины этот закон не подписал,  разрушив  все  ожидания последних  трех  лет.  Вы  -  наши избиратели требовали,  чтобы мы выполнили эту миссию.  Верховный Совет, приняв такое решение, свою миссию выполнил.  Мне очень жаль,  что те, кто готовил обоснование перед наложением вето, говорят одно, а делают совсем другое.

 

     В октябре 1994 года,  выступая с трибуны  Верховного  Совета, Президент   Украины   Леонид  Кучма  затронул  вопросы  социальной политики и,  резко негативно отозвавшись о предыдущем правлении на территории  Украины,  высказал  пожелание,  что повышение пенсий и заработной платы должно  осуществляться  опережающими  темпами,  а только после этого возможно повышение цен.

 

     Услышав это,  мы  обрадовались,  но  все  произошло наоборот. Жаль.  Считаю,  что Президент все-таки  должен  вернуться  к  этой норме,  потому  что  игра  в  вето  касательно  социально значимых законов - это издевательство над нашими жителями.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Думаю, что к вам, как и ко мне, неоднократно  обращались  люди,  живущие  в  кооперативном  жилье. Александр    Александрович,    считаю,     необходимо     поручить Государственной  налоговой  администрации и Министерству экономики рассмотреть этот вопрос.  В чем суть вопроса?  Кооперативное жилье отнесено к кооперативам, но мы прекрасно знаем, особенно кто жил в кооперативном жилье,  что там собираются последние  деньги,  чтобы залатать дыры, починить крышу.

 

     Но на  сегодня налоговая администрация сдирает с кооперативов по полному счету все налоги,  предусмотренные  в  Украине,  как  с субкекта коммерческой деятельности. Это недопустимо.

 

     Мы в   своем   комитете  готовим  законопроект  по  Жилищному кодексу,  и думаю,  такие нормы  будут  внесены,  а  сегодня  надо приостановить действия налоговой администрации.

 

     И последнее.   Считаю,   что   Верховный  Совет  должен  дать конкретное  поручение  министру  финансов  Митюкову  приступить  к исполнению   нашего   законодательства  по  возвращению  гражданам обесцененных вкладов. Еще в своем постановлении мы констатировали, что в марте людям должны быть выданы на руки сберегательные книжки с пересчетом этих вкладов.

 

     Идет возня,  не выполняется это  решение  Верховного  Совета. Думаю,  о  выполнении этого поручения мы должны заслушать министра финансов, когда приступим к работе в сентябре. Невыполнение должно повлечь  исключение  его  из  структуры  исполнительной  власти  и отстранение от должности министра.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, депутате Чукмасов.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Петровський  виборчий  округ,  Дніпропетровська  область).  Прошу передать слово Сергею Кириченко.

 

     ГОЛОВА. Депутате Кириченко, будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Комсомольський виборчий   округ,  Херсонська  область).  Християнськодемократична партія України.  Шановні народні депутати!  Вважаю,  що в  порядку денному   проект  Закону  України  про  державну  охорону  органів державної влади України та  посадових  осіб  слід  замінити  таким важливим  і стратегічним для інтересів України проектом Закону про державне  регулювання  видобутку,   виробництва   і   використання дорогоцінних  металів  і  дорогоцінного  каміння  та  контроль  за операціями з ними. Три тижні, як цей закон вже роздано, нам нічого не завадить прийняти його.

 

     Шановні колеги, шановні народні депутати! Кількісні показники свідчать,  що  робота  парламенту  поки  не  привела  до  якісного поліпшення життя людей в Україні.  А лише це визначає ефективність діяльності  парламенту   як   законодавчого   органу.   Визначивши пріоритетним розгляд так званих економічних законів,  ми зашкодили громадянам нашої  держави  і  собі,  протягом  тривалого  часу  не приймаючи  законів,  які  забезпечують права людини.  Цим Верховна Рада України поставила воза попереду коня.  Бо більший економічний ефект  навіть  при  існуючих  законах  дало  б забезпечення режиму суворого,  неухильного  дотримання  прав  людини  шляхом  введення парламентського  органу  контролю за додержанням та захисту прав і свобод людини.

 

     Невже у нас така коротка  пам'ять?  Згадайте!  Хіба  тотальне пограбування  майже  усього дорослого населення країни (вкладників Ощадбанку,  а потім і вкладників довірчих та страхових  товариств) відбувалося  не  за  умов  наявності  законів,  які  принципово це забороняли?  Саме так і було.  Закони забороняли,  але відсутність контролю однієї гілки влади,  саме законодавчої, за іншими зробила можливим безкарне пограбування народу.  І доки ми  не  запровадимо якісно новий механізм забезпечення прав людини, доти не буде в цій державі порядку, а значить, і добра та благополуччя людей.

 

     Не приймаючи   протягом    тривалого    часу    Закону    про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада сприяє тотальним порушенням прав людини в нашій державі.

 

     Шановні народні  депутати,  я  закликаю  вас  схаменутися   і забезпечити  дотримання  Конституції,  прийнявши відповідний закон про Уповноваженого з прав людини обов'язково на цій  сесії.  І  не тому,  що  я  п'яту  добу  голодую,  вже схуд на 7 кілограмів і не залишаю приміщення Верховної Ради, а саме тому, що прийняття цього закону  на цій сесії забезпечить прийняття восени другого закону - про внесення змін і доповнень до законодавчих актів  України,  без чого  не  запрацює  наш  контрольний  орган - Уповноважений з прав людини.  Люди,  які не захистили  свої  права  у  судах,  міліції, прокуратурі,  вже  другий рік надсилають заяви і скарги до органу, якого ще не створено. Це жорстокий обман.

 

     І тому благаю вас вмовити своїх колег  з  Комітету  з  питань прав людини,  національних меншин і міжнаціональних відносин,  щоб вони сьогодні закінчили  опрацювання  проекту  і  у  вівторок  вже внесли його в таблицю для прийняття в другому читанні.  Тільки так ми захистимо наших громадян.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні депутати,  час вже використано. Беруться до уваги всі заяви, зауваження. Думаю, що і громадяни теж візьмуть їх до уваги.

 

     Прошу бюджетний комітет разом з юридичним відділом прискорити роботу над підготовкою бюджету до  підписання.  Там  повинні  бути узгоджені  сотні,  тисячі  цифрових  позицій,  і  наше обговорення вимагає ретельного відпрацювання всіх цих позицій,  щоб  потім  не виникало  ніяких  колізій.  І  тому  треба  прискорити  підготовку бюджету до підписання.  Як тільки  він  буде  поданий,  то  набере чинності  справді діючого закону.  Зауваження депутатів Чулакова і Анісімова певною мірою пов'язані з цією обставиною,  і я звертаюся до комітету і до наших служб з проханням прискорити цю роботу.

 

     Законопроект про  видобуток  дорогоцінних  металів,  про який говорив Сергій Кириченко,  стоїть у порядку денному  на  наступний тиждень  і  буде  розглядатися,  тобто  він  входить  до  переліку попередньо   визначених   близько   15-ти   законопроектів,    які обов'язково повинні бути прийняті наступного тижня. І законопроект про Уповноваженого також є у цьому переліку,  він стоїть на середу в порядку денному.

 

     Звертаюся до Сергія Олександровича: це ваше право - вдаватися до акції своєрідного тиску  на  прискорення  цієї  роботи,  але  я вважаю,  що ефективніше тиснути безпосередньо на робочу групу,  до складу якої ви входите.

 

     Сьогодні я мав розмову з  керівником  цієї  групи  -  головою комітету  Володимиром Григоровичем Буткевичем,  він і зараз працює над цим проектом. Ми зараз розглянемо ще ваше питання, а ви можете йти  працювати  там.  Тільки  майте  на увазі,  і я хочу,  щоб усі співавтори законів,  суб'єкти  законодавчої  ініціативи  розуміли: готує  проект робоча група,  а вирішує остаточно Верховна Рада,  і нехай ніхто не думає,  що в остаточній редакції має бути  записано так,  як  бажає  ініціатор  законопроекту.  Буде так,  як вирішить Верховна Рада.

 

     Тому треба йти назустріч один одному,  не  вважати,  що  ваша позиція  винятково  правильна,  абсолютно  правильних  позицій  не буває, а лише наближені до абсолютної.

 

     ----------------

 

     Щоб дати вам можливість працювати над цим  законопроектом,  я хотів  би  повернутися  до  питання  про  зміни у складі комітетів Верховної Ради України.  Це питання вносилося до порядку  денного. Його  не  можна  переносити на наступну сесію,  бо воно стосується працевлаштування депутата.

 

     Так от,  пропонується  депутата   Кириченка   обрати   членом Комітету   з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин,  увільнивши його  від  обов'язків  члена Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.  Він справді працює у сфері прав  людини, немає підстав для того, щоб не підтримати цю пропозицію. Комітет з прав людини не заперечує  проти  його  кандидатури.  Я  ставлю  на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 133.

 

     Пропозиція поки що не набрала потрібної кількості голосів.  Я прошу Сергія Олександровича і комітет працювати в цьому напрямі.

 

     ------------------

 

     Розглядається проект  Постанови  Верховної  Ради  про  дозвіл Кабінету  Міністрів  України  на  використання  кредиту,  наданого урядом Іспанії.

 

     Ви пам'ятаєте,  що ми проголосували в загальному вигляді  цей документ,  але прийняли норму,  яку я не маю права підписувати, бо йдеться про ратифікацію проекту  намірів  про  співробітництво,  а гарантії  у  вигляді закону щодо намірів Верховна Рада не дає.  Ми повинні там  передбачити  конкретні  зобов'язання  і  контроль  за реалізацією кредитних проектів.

 

     У зв'язку  з  цим  слово  має Даниленко Анатолій Степанович - голова  профільного  комітету.  І  своє  слово  скаже  ще   голова фінансового комітету.

 

     Будь ласка, Анатолію Степановичу.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального  розвитку села (Миронівський виборчий округ,  Київська область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу.   Шановні   народні депутати,  колеги!  Справа  в  тому,  що  недавно  ми в цьому залі розглядали  проект  Закону   про   ратифікацію   Меморандуму   про порозуміння між Кабінетом Міністрів України та урядом Іспанії щодо фінансового співробітництва.

 

     Фінансове забезпечення становило суму 25 мільйонів американських доларів.

 

     У пункті  2  було записано про те,  щоб підготувати додатково матеріали для того,  щоб можна було проконтролювати,  як ці  кошти використовуватимуться.  Разом  з  Комітетом  з  питань фінансів ми підготували відповідні документи щодо надання  кредиту  в  сумі  6 мільйонів  доларів  для  закупівлі  ветеринарних  препаратів,  які необхідні  для  того,  щоб  нарощувати  виробництво  тваринницької продукції.

 

     На ваш розгляд вноситься проект постанови про дозвіл Кабінету Міністрів на використання 6  мільйонів  американських  доларів  за рахунок кредиту, що надається урядом Іспанії Україні, на закупівлю ветеринарних препаратів  згідно  з  додатком,  який  вам,  шановні народні депутати, розданий.

 

     Ви знаєте  про  те,  що  в бюджеті на 1997 рік для здійснення комплексу  протиепізоотичних  заходів  у  нашій  державі  виділено всього 30 відсотків від потреби.

 

     Виходячи з цього Комітет з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села  просить,  шановні колеги   народні   депутати,  підтримати  проект  постанови,  який розданий вам учора.  Якщо ви  підтримаєте  його,  то  ми  матимемо можливість  у цьому році одержати необхідні ветеринарні препарати, а  також  складові  ветеринарних  препаратів,   які   виробляються безпосередньо  в  нашій  країні,  тобто здійснити комплекс заходів щодо боротьби з такими  надзвичайно  тяжкими  хворобами,  які,  на жаль,  згубно  діють  і  на  здоров'я наших людей (це туберкульоз, лейкоз, бруцельоз, ящур тощо).

 

     Тому, шановні колеги, сподіваюся на вашу підтримку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я  бачу,  до  Анатолія  Степановича  є  запитання   в депутатів Носова,  Шаланського і Моісеєнка. Досить трьох запитань? Досить.

 

     Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область).  У мене запитання.  Ми даємо дозвіл на  такі  договори,  потім  у  законах пишемо:   якщо   умови   договорів,   ухвалених  Верховною  Радою, суперечать цьому закону,  то діє договір.  Чи не станеться так, що за  цим  договором  Україна  не  контролюватиме  товари,  які сюди ввозитимуться,  або, скажімо, земля віддаватиметься в заставу, або ще  якісь  фокуси.  Тобто за 25 мільйонів оцих кредитів ми продамо всю Україну! Які умови цих договорів?

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую вам,  шановний  колего,  за  запитання. Справа  в  тому,  що  ми вже прийняли законопроект про ратифікацію Меморандуму про порозуміння  між  Кабінетом  Міністрів  та  урядом Іспанії  щодо фінансового співробітництва.  І вже виходячи з цього ми й просимо про  виділення  6  мільйонів  доларів  для  закупівлі ветеринарних препаратів.  І щоб не було ніяких спекуляцій, шановні колеги,  ми  вам  роздали  перелік  ветеринарних  препаратів,  які закуповуватимуться. Ось про що йдеться.

 

     ГОЛОВА. Він  запитує  про дещо інше:  як повертатимуться і на яких умовах?

 

     Ще раз надаю слово депутату Носову.

 

     НОСОВ В.В.  Скажімо,  нам  дають  кредити  за  умови,  що  ми повністю   знімаємо   експертний   контроль,  імпортний  контроль, експортні мита,  імпортні мита і за якихось 25 мільйонів обдираємо всю Україну.  Кредит, зрозуміло, візьмемо, повернемо процентики. А ще плюс умови економічного характеру,  які розоряють Україну.  Ось про що йдеться.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую.  Справа  в тому,  що ми уважно вивчали прийнятий законопроект.  Якщо говорити по суті, я цілком на вашому боці.  Тому що ви знаєте,  скільки завезено продуктів харчування в Україну за 1996 рік - на 1 мільярд 400  мільйонів  доларів.  Якраз сьогодні  з огляду на це маємо розглядати проект Закону про захист вітчизняного  сільськогосподарського  товаровиробника  в   другому читанні. Ми маємо чітко його захистити, адже іншого в нас немає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Шаланський, прошу.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,   Кіровоградська   область).   Дякую.   Шановний   Анатолію Степановичу! Я так і не зрозумів відповідь на попереднє запитання: що ж ми ставимо з даної угоди в заставу?

 

     Але в  мене  запитання іншого плану.  Знаючи методи розподілу всіх цих допомог,  хочу з'ясувати,  яким  чином  дані  ветеринарні препарати  згодом  застосовуватимуться  для лікування тих чи інших хвороб на території нашої держави? Адже є фермерські господарства, колективні сільськогосподарські підприємства.

 

     Надаватимуть ліки   безоплатно   чи   платно?  Який  механізм контролю за їх використанням?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Може,  відповість заступник міністра фінансів з цього приводу?

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Я  думаю,  може  відповісти на це запитання і заступник міністра фінансів.  Тільки тут є шановний Павло Петрович Достоєвський.

 

     ГОЛОВА. Сергію Мегоновичу Макацарія,  будь ласка, якщо можна, дайте відповідь на це запитання.

 

     Питання принципове.  Адже в нас у приватному, індивідуальному секторі половина худоби. Її теж треба лікувати.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.,    заступник   міністра   фінансів   України. Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Я відповім на перше запитання і на частину другого. А стосовно розподілу коротко інформацію дасть державний інспектор ветмедицини.

 

     З першого  запитання.  Ніяких  умов  щодо  зміни  мита,  щодо застави і таке інше в цій угоді не передбачається.

 

     Кредит погашатиметься    за    рахунок    бюджетних   коштів, передбачених   на   протиепізоотичні   заходи    для    сільського господарства.  Після  отримання  товару,  тобто  цих  препаратів і розчинів для виробництва  препаратів,  через  рік  буде  здійснено платіж  у  розмірі 6 мільйонів доларів США плюс шість відсотків за користування кредитом.

 

     Отже, ніякої застави, ніяких вимог щодо зміни імпортного мита не передбачається.

 

     ГОЛОВА. Я так зрозумів,  і депутати можуть так зрозуміти,  що ми  беремо  цей   кредит,   оці   препарати,   на   їхній   основі виготовляється  вакцина,  робляться  відповідні  ін'єкції  тощо за відповідну,  очевидно,  плату,  треба  так  зрозуміти?  Потім   ви заробляєте на цьому гроші,  повертаєте кредит чи з бюджету. Плюс 6 відсотків річних.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М. Так, плюс 6 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Павле Петровичу.

 

     ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П.,     начальник     Головного     управління ветеринарної   медицини   і   державної   ветеринарної   інспекції Міністерства  сільського  господарства  і  продовольства  України. Шановні    народні    депутати!    Розподіл    цих    медикаментів відбуватиметься незалежно від форм власності,  бо  для  нас  немає значення,  де  чума  чи ящур,  чи сказ:  якщо це буде у приватному секторі,  то через день дійде до ферми.  Ліки виділятимуться  всім безоплатно за рахунок бюджету.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М. Як і раніше було.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов  Украины,   Всеукраинский   союз   рабочих.   Анатолий Степанович,  меня  волнует вот какой вопрос.  Сейчас было сказано, что погашаться кредит будет из средств бюджета.  Но можем ли мы  в условиях  нашего  беззакония доверять тем,  кто распоряжается этим бюджетом?

 

     Приведу вам   простой   пример.    Сегодня    ночью    группа депутатов-националистов  Киевсовета  ворвалась в здание горсовета, повыламывала замки на дверях и так далее.

 

     По имеющимся у меня сведениям,  они перед этим подогрелись  в "Макдональдсе",   который   открылся.  Им  дал  автобус  вроде  бы Омельченко - глава администрации.  И вот они вместо  того,  чтобы, как  представители  власти,  соблюдать  закон,  чинят  беззаконие, расправу над Киевсоветом и его аппаратом.

 

     Можно в таких  условиях  доверять  выплату  кредита  за  счет бюджета этим людям?

 

     Вчера мы, группа народных депутатов, обратились в Генеральную прокуратуру  по  этому  вопросу,  и  тем   не   менее   беззаконие продолжается.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую,  шановний  Володимире  Миколайовичу за задане запитання,  на яке відповім вам по  суті  питання,  яке  ми розглядаємо.

 

     Я також хочу задати вам запитання: чи можна, якщо в корівнику стоїть 100 чи 200 корів,  одну  корову  привити  чи  дослідити  на туберкульоз, а інші - ні? Звичайно, не можна, чому й порушено дане питання.

 

     Гадаю, ви праві.  Якщо ми сьогодні приймемо проект закону  за основу, то потім, враховуючи вашу пропозицію, потрібно було б дати доручення Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності  та Комітету  з питань агропромислового комплексу,  земельних ресурсів та соціального розвитку села проконтролювати усі ці процеси.  Тому ви  слушно  порушуєте  питання,  що  Верховна  Рада  також повинна контролювати використання даного кредиту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Оскільки це запитання стосувалося не  зовсім  вакцин, але  має  відношення  до  суті закону,  то я пропоную,  Володимире Миколайовичу,  таке: візьміть кілька депутатів і сходіть на місце, подивіться,  яка  там ситуація.  Я давав доручення з цього приводу прокуратурі,  Міністерству внутрішніх справ, щоб навели порядок на основі закону.  А ви, будь ласка, проконтролюйте, щоб усе було так як слід.

 

     Валентине Андрійовичу Яблонський, будь ласка.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  науки та народної освіти (Кам'янецьПодільський виборчий  округ,  Хмельницька  область).  Дякую.  Шановні  колеги, розпоряджатися   апаратами,   контролювати  їх  використання  буде державна ветеринарна служба,  до якої у нас немає жодних претензій або  недовір'я.  Звертаю  також  вашу увагу на те,  що ідеться про препарати,  яких у нас немає.  А ми зобов'язані  захищати  безпеку життєдіяльності людей.

 

     Такий короткий приклад.  Ви знаєте про трагедію, що сталася у Великобританії:  ледве не все  поголів'я  було  знищено.  Я  якось цікавився, чи є у нас засоби, щоб не допустити такого, якщо це, не дай Боже,  станеться.  Нічого немає.  Отже, ми мусимо придбати те, чого у нас немає,  і чесно це використати. Іншого шляху в нас поки що  немає.  А  в  майбутньому  ветеринарна  служба   матиме   свої препарати. Тому я прошу підтримати.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.   Дякую,  Валентине  Андрійовичу.  Те,  що  ви сказали,  правда.  В Україні,  на жаль,  не виробляються препарати аналогічні тим, які є в переліку.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція, щоб депутат Масенко задав запитання.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська область). Анатолію  Степановичу,   користуючись   нагодою,   що   ви   зараз знаходитеся на трибуні,  я дещо нагадаю Олександру Олександровичу. Ми  або  особисто  я  щоразу,   коли   вирішується   питання   про використання іноземних кредитів, ведемо мову про справедливість їх розподілу.  Тому  я  просив  Анатолія  Степановича:  надайте   нам інформацію   безпосередньо   по   кожному  господарству  -  хто  є керівником,  як розподілено кредити,  субсидії, державні позички і як усе це використано.  Йдеться,  зокрема, про японський кредит на закупівлю машин швидких допомог.  Зрозуміло,  що жодна  центральна лікарня не купить зараз цього автомобіля, але все одно вони будуть продані, скоріше за все несправедливим шляхом.

 

     Анатолію Степановичу,  поясніть   оцей   момент   і   надайте інформацію.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.   Дякую,   шановний  Олександре  Миколайовичу. Справді,  враховуючи те,  що ви порушували тут,  у сесійному залі, дане  питання,  наш комітет направив листи в Кабінет Міністрів,  у відповідні міністерства, і зараз ми такий матеріал збираємо.

 

     А вас  як  народного  депутата,  як  свого  колегу  я  прошу: попрацюйте,  будь ласка, у своєму окрузі, зберіть таку інформацію, я буду вам вдячний.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Анатолію Степановичу, сідайте на місце. І прошу,  Іване Сергійовичу,  вибачити, що ви не задали запитання. А стосовно контролю за  використанням  кредитів  у  нас  виступатиме голова фінансового комітету.  Гадаю,  він візьме до уваги все, про що тут ішлося.  Доручення з цього приводу ми вже  давали  Кабінету Міністрів, але треба, мабуть, його повторити, щоб нам доповіли про механізм використання кредитів.

 

     Тепер у мене така пропозиція.  Цей кредит, про який ми ведемо зараз мову,  входить у пакет меморандуму про взаємодопомогу,  який ми ратифіковували.  І Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності   пропонував   у   пункті   2  закону  про  ратифікацію передбачити  ратифікацію  кожної  окремої  угоди,   яка   наповнює загальну суму кредитів у 25 мільйонів такими кредитами, про які ми сьогодні ведемо мову.

 

     Тому в мене така пропозиція:  нехай спочатку Віктор  Іванович Суслов внесе свою пропозицію щодо доповнення законопроекту статтею про ратифікацію кожної конкретної угоди, а тоді ми ратифікуємо цей меморандум, який доповідав Анатолій Степанович Даниленко.

 

     Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые  народные депутаты!  Мы вынуждены возвратиться к вопросу о ратификации Меморандума о взаимопонимании между  Кабинетом  Министров  Украины  и  правительством  Испании в отношении финансового  сотрудничества  в  связи  с  тем,  что  при голосовании   не   четко   были  выдержаны  нормы  Регламента.  По стенограмме, я напомню, ход дела был таким.

 

     Заместитель министра           финансов           докладывал, председательствующий   его   остановил  и  сказал:  "Є  пропозиція проголосувати ратифікацію". Мы проголосовали, но у депутатов в это время  на  руках  было  три  разных  проекта  по этому вопросу.  И естественно, я как председатель ведущего комитета имел возможность выбирать,  какой из трех проектов завизировать, потому что ни один из них специально на голосование не ставился.  Я  выбрал  вариант, внесенный  Комитетом  по  иностранным  делам  и  связям  с СНГ,  и завизировал законопроект следующего  содержания:  "Меморандум  про порозуміння між Кабінетом Міністрів України та урядом Іспанії щодо фінансового співробітництва,  підписаний у Мадриді 21 лютого  1997 року,  ратифікувати."  И вторая статья:  "Використання зазначеного кредиту  затверджується  окремими  рішеннями  Верховної  Ради  при наявності повної номенклатури товарів, що мають бути придбані."

 

     Я это  сделал  потому,  что  Комитет  по  вопросам финансов и банковской деятельности к данному проекту отнесся  отрицательно  в связи с нарушением процедуры его подготовки.

 

     Дело в   том,  что,  видимо,  кто-то  из  чиновников  Кабмина ошибочно   представил   нам   на    ратификацию    меморандум    о взаимопонимании  вместо  кредитного  соглашения,  как  это  обычно делается.  Таким образом,  кредитное соглашение на ратификацию  не было  представлено.  Комитет  достаточно  четко  это  обосновал  в документации, которая вам роздана.

 

     Получилось, что мы ратифицировали меморандум, где не шла речь ни   о   ветпрепаратах,   ни   о   других   направлениях  целевого использования   кредитов,   там   высказывались   лишь   некоторые намерения, то есть то, что вообще не может ратифицироваться.

 

     Возможен такой   путь.   Если   мы   сейчас  подтвердим,  что меморандум ратифицирован и предполагается  утверждение  конкретных направлений   использования   кредитов,   то  можно  проголосовать отдельно постановление по ветпрепаратам,  проект которого Анатолий Степанович   уже   доложил,   а   дальше   конкретные  направления использования кредитов будут ратифицироваться отдельно при  подаче соответствующей информации.

 

     Поэтому еще  раз  обращаю ваше внимание на документ,  который подавался   Комитетом   по   вопросам   финансов   и    банковской деятельности.  Считаю, что если не в этом законе, то в специальном постановлении Верховной Рады  нужно  отметить:  Кабинет  Министров Украины  не  выполняет установленных требований к подготовке таких документов для ратификации,  ратифицированный нами  меморандум  не содержит условий ни по кредитным ставкам,  ни по обслуживанию этих кредитов.  Мы ратифицируем непонятно что.  Впредь такого не должно допускаться.

 

     Во избежание  таких  казусов  считаю обязательным (и надеюсь, что на этом будет настаивать регламентный комитет),  чтобы ведущим комитетам,   которые   готовят   вопрос   к  обсуждению,  все-таки предоставлялось слово.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Віктор Іванович дуже переконливо висловив свою  аргументацію. І,  очевидно,  мені треба взяти вину на себе за те,  що ми провели голосування без попереднього обговорення.  Я користувався тут, так би  мовити,  принципом  аналогії  і тим,  що три варіанти проектів законів з цього приводу зводилися до ратифікації цієї угоди.

 

     Відверто кажучи,  я  сам  був  схильний  підтримати  варіант, внесений  Комітетом  з  питань  фінансів і банківської діяльності, оскільки він передбачав контроль за  здійсненням  реалізації  всіх конкретних угод, які визначаються загальним меморандумом.

 

     Міністерство фінансів   теж   не   заперечує   проти   такого доповнення до прийнятого нами  законопроекту  про  ратифікацію.  У мене  зараз немає підстав підписувати прийнятий закон,  оскільки в даному випадку не всі  депутати  голосували  за  одне.  Прошу  вас підтримати   варіант,  запропонований  депутатом  Сусловим,  тобто доголосувати другу статтю до прийнятого нами законопроекту. І тоді ми відразу приймемо постанову про використання 6 мільйонів доларів кредиту  на  медичні  препарати.  У  нас  там  залишиться  ще   19 мільйонів,  то  надалі ми по кожному з них прийматимемо відповідне рішення. Оце буде правильний підхід.

 

     Якісь є  пропозиції?  Депутате  Шейко,  будь  ласка.   Голова комітету просить слова з процедури.

 

     ШЕЙКО П.В.  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ,  Чернігівська область).  У мене, власне, запитання і невеликий коментар.

 

     Олександре Олександровичу,  я взагалі не розумію, що сьогодні відбувається   і  що  ми  обговорюємо.  Виходить,  що  ратифікація поставлена під сумнів, бо не виконана вимога головного комітету. У порядку  денному  цього  не було.  У нас вже традиція - ми взагалі нічого не затверджуємо,  що  кому  заманеться,  те  й  вносимо  до порядку денного.

 

     Вікторе Івановичу,    скажіть,   будь   ласка,   яким   чином орієнтуватися в цьому питанні? Я, скажімо, взагалі не розумію, про що йдеться, що треба ратифікувати і доратифіковувати.

 

     ГОЛОВА. Це запитання не до Віктора Івановича,  бо він пояснив свою позицію,  а до  мене.  Проте  я,  здається,  все  переконливо пояснив,  і депутати вже зрозуміли.  Ви слухайте уважніше і будете розуміти.

 

     Проект постанови Верховної Ради про дозвіл Кабінету Міністрів України на використання кредиту, наданого урядом Іспанії, стоїть у порядку денному.  Цей проект пов'язаний із меморандумом,  який  ми ратифікували.  Але  документ  про ратифікацію я підписати не можу, оскільки депутати,  виявляється, голосували різні варіанти. Тому я вніс  пропозицію підтримати проект зараз (і спеціально надав слово Віктору Івановичу Суслову),  а під час розгляду питання про проект постанови  (бо якщо ми не ратифікуємо в такий спосіб,  то не можна розглядати і проект постанови,  внесений до  порядку  денного)  ми приймемо остаточне рішення.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Для ясности я еще раз напомню вам,  что когда мы принимали решение и голосовали,  у вас на руках было  три  проекта.  Один  был  "против" - от Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности - в связи с тем  что  документы не были подготовлены соответствующим образом.

 

     И два - "за".  Один от Кабинета Министров, где предполагалась ратификация  без   всяких   оговорок,   что   давало   возможность правительству  в случае получения кредитов расходовать их на любые цели.  И второй вариант от Комитета по иностранным  делам,  где  в статье   2  было  определено:  "Використання  зазначеного  кредиту затверджується окремими рішеннями  Верховної  Ради  при  наявності повної номенклатури товарів, що мають бути придбані".

 

     Для того   чтобы   больше   этим   вопросом   не  заниматься, предлагается,  сделав соответствующее замечание Кабинету Министров о   том,   что  документы  надо  готовить  правильно,  эту  статью доголосовать.  Если  она  будет  доголосована,  тогда  мы   сможем утвердить  проект  постановления об использовании части кредита на закупку ветеринарных препаратов.  Если она не будет проголосована, тогда  непонятно,  что  мы  проголосовали...  Я считаю,  что тогда ничего не проголосовано (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину!  У вас запитання чи виступ? Будь ласка, сідайте на місце, Вікторе Івановичу.

 

     Депутат Степенко. За ним - депутати Ярошинський, Єльяшкевич.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Дякую. Шановні колеги народні депутати!  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Я  розумію,   що депутати переживають, як буде використаний цей кредит.

 

     Справа в   тому,   що  ці  препарати  закуповуватимуться  для здійснення протиепізоотичних заходів,  тобто вакцинації тощо, тому тут   зловживання  виключені.  Тобто  всі  ці  медикаменти  будуть використані для того, щоб поліпшити становище у тваринництві.

 

     Шановні колеги,  ми багато різних  документів  приймали,  але важливість  цього  документа  надзвичайна.  Якщо  через  політичні амбіції тощо ми не проголосуємо  за  цю  справу  і,  не  дай  Бог, спалахне  якась  епідемія,  то  нам буде соромно за те,  що ми так вчинили.

 

     Тому я прошу підтримати цей проект постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський. Будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Українська республіканська  партія.  Шановні народні   депутати!   Шановний  пане  головуючий!  Історія  нашого дійства,  пов'язана з меморандумом,  який  ми  ухвалили  Верховною Радою,   приблизно   така.  Коли  Комітет  у  закордонних  справах розглядав  питання  про  меморандум,  то  виконавча  влада   могла пояснити  необхідність  його винятково потребою отримання кредитів на ветеринарні препарати.

 

     Тому з  самого  початку,  не  заглиблюючись   в   методологію підписання  самої  угоди  чи  меморандуму,  чи  законності  самого меморандуму на відміну  від  угоди,  треба  сказати,  що  якщо  ми сьогодні відмовимось від ратифікації або від вирішення питання про закупівлю по  кредитній  лінії  Іспанії  ветеринарних  препаратів, необхідних Україні, то потреба всієї угоди на 25 мільйонів доларів відпаде.

 

     Бо необхідність  цієї  угоди  була  пояснена  саме  оцима   6 мільйонами  доларів,  які  необхідні  для  закупівлі  ветеринарних препаратів.  Чому  так  постало  питання?  Комітет  у  закордонних справах  свого  часу  пропонував такий порядок:  якщо уряд не може пояснити,  на що він  витрачатиме  кредит  на  суму  25  мільйонів американських  доларів,  то  нехай  частинами  вносять  на розгляд Верховної Ради,  і ми,  враховуючи необхідність чи потребу того чи іншого  цільового  використання  кредиту,  голосуватимемо  "за" чи "проти".

 

     У даному разі я абсолютно підтримую пропозицію, тільки з тією різницею,  щоб  розмежувати  факт  ратифікації  меморандуму і факт підтримки  нами  окремим  законом  оцієї  кредитної  лінії  на   6 мільйонів  доларів  або  позики  на закупівлю готових ветеринарних препаратів на суму 6 мільйонів американських доларів. У залі, як я зрозумів,    постійно    виникатиме   питання   про   ефективність використання окремих коштів,  які  ми  отримуємо  за  економічними угодами. Це окреме питання.

 

     І Ігорем   Осташем,  і  Валентиною  Семенюк,  і  Комітетом  у закордонних  справах  порушувалося  і  порушується  питання,   щоб розглянути у Верховній Раді окремо питання про зовнішньоекономічні угоди, які підписуються урядом, і переглянути методику розв'язання цієї проблеми з тим,  щоб уряд наперед знав, що він підписує і для чого беруться ті чи інші кредити або позики.

 

     Я пропоную підтримати пропозицію,  внесену Комітетом з питань агропромислового комплексу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Депутатская   группа  "Реформы", депутатское обкединение  "Вперед,  Украина!".  Уважаемые  коллеги! Рассмотрение  этого  вопроса  неминуемо  вернуло  нас  к процедуре ратификации  Меморандума  о  взаимопонимании.  Здесь  уже  говорил председатель   Комитета   по   вопросам   финансов   и  банковской деятельности о нарушении Регламента и о том,  что  непонятно,  что было проголосовано. Однако я хотел бы поднять немного другую тему.

 

     Фактически второй  раз был проголосован документ,  который не может  быть  ратифицирован  Верховным  Советом.  Первый   раз   по многочисленным  требованиям Кабинета Министров была проголосована, как вы помните,  гарантия Канаде  по  соответствующему  кредитному соглашению.  То есть был ратифицирован не двусторонний документ, а документ односторонний, в котором Украина гарантировала выполнение принятых на себя обязательств.  Причем с юридической точки зрения, честно говоря,  никогда такого унижения Украина не испытывала, так как  в  этом  документе  было сказано,  что все нормы регулируются нормами законодательства провинции Онтарио и государства Канады, а не нормами международного публичного права.

 

     После того  что  произошло (а это был создан прецедент),  нам второй раз подсунули в сессионный  зал  подобного  типа  документ, который  назывался Меморандум о взаимопонимании.  В этом документе были  зафиксированы  намерения  Испании  в  части   предоставления кредита,  причем совершенно не говорилось, на какие цели, на каких условиях,  а вот Украина  уже  конкретно  брала  обязательства  по гарантии, по будущим кредитам.

 

     Комитет по  вопросам финансов и банковской деятельности,  как вы знаете,  рассмотрел и  отклонил  этот  проект  и,  кроме  того, потребовал   серьезного   расследования   вопросов,   связанных  с подписанием подобных документов.

 

     Я думаю,  что сейчас мы исправим ошибку, допущенную Верховным Советом  (надеюсь,  это  будет  последняя  ошибка такого рода),  и примем предложения нашего комитета.  Но  мне  бы  хотелось,  чтобы соответствующие  органы  занялись  серьезным расследованием такого рода документов:  каким  образом  они  подписываются  и  кто  дает полномочия  на  их  подписание?  Они  наносят  серьезнейший  ущерб экономическим  интересам  Украины   и   дают   возможность   нашим чиновникам   произвольно   пользоваться   финансовыми   ресурсами, выделяемыми по кредитным линиям.

 

     Поэтому ставлю вопрос о  служебном  соответствии  заместителя министра финансов Макацария, который здесь неоднократно докладывал подобные вопросы.  Прошу  Президента  Украины  рассмотреть  данный вопрос.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  припинити  обговорення.  Ставлю  її на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 168. Прийнято.

 

     Обговорення відбулося, виступили три записані депутати. Тут є кілька   нюансів.   Претензії  пред'являлися  цілком  слушні  щодо Регламенту  і  процедури  розгляду  таких   питань.   Ці   моменти унормовані в Законі про міжнародні договори,  прийнятому Верховною Радою.  На цей закон накладено вето Президента. Науково-експертний відділ,    розглянувши    зауваження    Президента,    визнав   їх безпідставними.

 

     Я двічі ставив на голосування у Верховній  Раді  питання  про подолання    вето    Президента,   обгрунтовуючи   безпідставність зауважень. Власне кажучи, зауваження стосувалися тільки формальних ознак, а не суті закону.

 

     Сьогодні депутати  звинувачують  мене,  що ці норми порушені. Але в тому законі виписано,  що і як  готується,  що  є  предметом договору, як ратифікується і все інше.

 

     Чому ж  ви,  не  підтримавши  тоді  (звертаюся  до  тих,  хто сьогодні будує звинувачення) нормальну позицію, тепер пред'являєте претензії, що порушується процедура?

 

     Отже, зважайте,  будь ласка,  на все, що робиться у Верховній Раді.  Тобто треба серйозно  працювати  над  всіма  документами  і щоразу  виходити  не  з якоїсь там політичної орієнтації на той чи інший час, а з суті справи.

 

     Ми повинні подолати вето Президента на Закон  про  міжнародні договори,  він повинен набрати чинності,  і тоді Кабінет Міністрів знатиме,  як готувати Верховній Раді на  ратифікацію  ті  чи  інші документи.

 

     А я  (ще раз повторюю) не знімаю з себе провини за те,  що ми проголосували ратифікацію документа,  маючи на руках різні проекти постанови.

 

     Щоб вийти  з  цієї  колізії  і  дати змогу скористатися даним кредитом,  який надається на нормальних умовах (адже й раніше,  ще за  часів  існування  Союзу,  ними  користувалися,  оскільки  такі препарати в нас не виготовлялися),  я пропоную доголосувати статтю 2  законопроекту  з  таким доповненням:  "Використання зазначеного кредиту затверджується окремими рішеннями Верховної  Ради  України за наявності повної номенклатури товарів, що мають бути придбані".

 

     Тоді набирає  чинності  Закон про ратифікацію Меморандуму про порозуміння...  A  потім  відразу   проголосувати   проект,   який доповідав  депутат  Даниленко,  щоб  дати  змогу користуватися цим кредитом.

 

     Ось така пропонується схема.  Ставлю на голосування статтю  2 із  доповненням  до проекту Закону про ратифікацію Меморандуму про порозуміння... Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     У цілому Закон про ратифікацію... ставлю на голосування.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Тепер голосується  пропозиція  прийняти  за   основу   проект постанови, розданий вам сьогодні, яку доповідав депутат Даниленко. Прошу.

 

     "За" - 253.

 

     У цілому можна ставити? Ставлю в цілому, будь ласка.

 

     "За" - 24О. Прийнято. Спасибі.

 

     ----------------

 

     До мене  надійшла,  очевидно,  заява,  треба  так   розуміти, депутатів Вітренко й Марченка такого змісту:

 

     "Вимагаємо негайно   розглянути  проект  Закону  України  про Уповноваженого з прав людини.  Розцінюємо  як  садизм  ігнорування вимоги  народного депутата України Кириченка.  Людина голодує 5-ий день,  втратила ваги 7 кілограмів".  Пояснюю депутатам Вітренко  й Марченку,  що треба приходити на засідання Верховної Ради вчасно і завжди.

 

     Питання про Уповноваженого з прав людини включено до  порядку денного  наступного  тижня  на  середу.  Депутат Кириченко з цього приводу сьогодні зробив заяву.  Але невідомо,  де ви були, отже не чули.

 

     Оскільки ви  вживаєте  такі слова,  я хочу сказати,  що це не садизм,  а просто дріб'язкова політична спекуляція з вашого  боку. Коли ви хотіли посвітитися вчора, то стояли перед трибуною. А коли сесія розглядала  зауваження  Президента  до  Закону  про  Кабінет Міністрів,   відстоюючи  порядок  у  державі,  вас  не  було  тут, невідомо, де ви ходили.

 

     Прошу серйозно    працювати    над    документами,    а    не використовувати   трибуну   і   можливості   Верховної   Ради  для спекуляції.

 

     --------------

 

     Розглядається проект    Закону    про    сільськогосподарську кооперацію   (друге   читання).   Доповідає   Михайло   Васильович Парасунько. Будь ласка.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку  села  (Могилів-Подільський  виборчий  округ, Вінницька область). Я прошу шановних депутатів Марченка й Вітренко дати мені можливість представити законопроект у другому читанні. А то  я виступлю з ініціативою позбавити вас права на участь у трьох пленарних засіданнях.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський  виборчий  округ,  Сумська  область).   Он   занимался враньем.  Врет на всю Украину,  что это такое? Я требую извинения, Александр Николаевич. Шейко, я требую, чтобы Мороз публично принес извинения.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну   хвилинку,   зайдіть   у   кабінет   і  там поговоріть.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Какие кабинеты, мы вчера участвовали в работе, постоянно присутствовали в зале.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Романовичу,  ви  заважаєте.  Вимкніть мікрофон.

 

     Депутате Парасунько, сядьте на місце!

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Сколько можно? Александр Николаевич, мы сидим в зале работаем, как не знаю кто. Мы голодали, но работали в зале. Хотя могли лежать на площади. Зачем это делать, сколько можно над нами издеваться?

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Мы вчера принимали участие в работе над Законом о Кабинете Министров.  Носову передавали вместе. Пусть стенограмму посмотрит.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідайте, Михайле Васильовичу.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.,    Шановні    народні   депутати!   Шановний Олександре Миколайовичу!  На виконання  доручення  Верховної  Ради України  комітет  ретельно  опрацював усі зауваження і пропозиції, які надійшли до  прийнятого  Верховною  Радою  України  у  першому читанні    проекту   Закону   України   про   сільськогосподарську кооперацію.

 

     Слід зазначити, що переважна більшість поданих пропозицій, на наш погляд,  є обгрунтованими і переконливими. Тому робоча група і наш комітет у цілому  погодилися  з  ними,  суть  їх  врахована  в остаточній  редакції  положень проекту закону,  запропонованому на ваш розгляд.

 

     Одночасно просимо вибачення у тих народних депутатів,  окремі пропозиції  яких  у  зв'язку  з  невідповідністю  іншим законам та Конституції ми не змогли врахувати.  Але  якщо  хтось  із  авторів пропозицій  не  погодиться  з  нашими висновками і наполягатиме на голосуванні, то останнє слово за Верховною Радою України.

 

     Прошу, Олександре  Миколайовичу,  дозволити   представити   в другому читанні проект закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   До   назви   і   преамбули  є зауваження? Ставлю на голосування назву і преамбулу законопроекту. Будь ласка. Прохання підтримати.

 

     "За" - 210.

 

     Розберіться, будь ласка. Голосуємо. Депутати із Закарпатської області не встигли проголосувати. Преамбула і назва голосуються.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Розділ I "Загальні положення".  Стаття 1 "Основні поняття". Є зауваження? Немає.

 

     Голосуємо статтю 1.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Стаття 2 "Види кооперативів". Є зауваження? Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Стаття 3 "Принципи діяльності кооперативів". Зауважень немає? Усі враховані. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     До статті 4 є зауваження. Будь ласка, депутате Чурута.

 

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська область).В каждом законе мы  обычно  пишем,  что законодательство  Украины состоит из Конституции,  "з цього закону та інших законів".  А тут пишуть:  "та іншими нормативно-правовими актами".  І  тоді  ми  будемо  їх  шукати-шукати,  знаходити чи не знаходити, а вони діятимуть.

 

     Тому треба або назву  статті  змінити,  або  вилучити  звідси "нормативно-правовими актами".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  пропозицію про вилучення слів "нормативноправовими актами" зі статті 4.

 

     "За" - 174.

 

     Є пропозиція додати "та іншими законами".  Так,  гадаю,  буде нормально.

 

     Ставлю статті  4,  5,  6,  7 з цією поправкою на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Розділ III "Членство в кооперативі". Стаття 8 "Члени кооперативу". Є зауваження? Немає.

 

     Стаття 9 "Вступ до кооперативу". Немає зауважень.

 

     Стаття 10   "Припинення   членства   в   кооперативі".  Немає зауважень.

 

     Стаття 11 "Права і обов'язки  членів  кооперативу".  Не  було зауважень.

 

     Стаття 12 "Асоційовані члени кооперативу". Не було зауважень.

 

     Ставлю статті 8-12 включно на голосування.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Розділ IV   "Органи   управління   кооперативу".   Стаття  13 "Структура органів управління".

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.   Зауваження   народного   депутата    Шарова враховано. Комітет просить підтримати.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  якої  статті?  До 13-ої?  Статтю 13 ставлю на голосування.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 14 "Загальні збори". Поправка 18. Депутате Моцпан, будь ласка.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской партий.  При рассмотрении законопроекта в первом  чтении было учтено мое предложение, что председателя кооператива выбирают прямым тайным голосованием.  Но в связи с тем что эта  норма  была выписана   нечетко,   я   предложил   записать,  что  председателя кооператива мы выбираем  прямым  тайным  голосованием.  Однако,  к сожалению,  в поправке 17 депутатов Степенко и Масенко речь идет о том,  что  председателя  кооператива  члены  кооператива  избирают открытым или тайным голосованием.

 

     Уважаемые коллеги,  это  очень  принципиальный  вопрос.  Надо обязательно в законе определить:  выборы председателя  кооператива только   тайным  голосованием.  Члены  Комитета  по  вопросам  АПК практически учли все мои поправки,  за что я им благодарен.  Хотя, по большому счету, не я должен благодарить, а в будущем крестьяне, которые    на    началах     кооперации     создадут     настоящие сельскохозяйственные  кооперативы.  Поэтому прошу норму,  принятую нами в первом чтении, утвердить и во втором чтении, то есть выборы председателя кооператива прямым тайным голосованием и только.

 

     Прошу поставить на голосование и поддержать.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.   Дозвольте,  Олександре  Миколайовичу,  дати пояснення.  Шановний Анатолію Федоровичу,  шановні колеги! Дійсно, ця  пропозиція  досить  детально обговорювалася робочою групою,  а потім у науково-експертному відділі Верховної Ради.  Справа в тім, що  члени  кооперативу  відповідно  до  чинного законодавства самі повинні встановити,  яким чином вони обиратимуть цю особу: таємним чи відкритим голосуванням. Це їхнє право.

 

     Робоча група не заперечує проти пропозиції народного депутата Моцпана.  Але давайте тоді зробимо таку редакцію, щоб це визначали своїм  рішенням  збори уповноважених.  Таємне голосування можна їм пропонувати,  але обмежувати,  що тільки таємним -  це  суперечить закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні  колеги,  в  цьому  залі сидять люди,  які проводили сотні зборів різного рівня:  і колгоспних,  і кооперативних, і об'єднань чи асоціацій. Більшого демократизму, як у колгоспній системі,  не було і не буде навіть  у  найближчі  сто років. Гадаю, редакція комітету правильна. Це право колективу. Але депутат Моцпан має право подати свою пропозицію,  і я поставлю  її на голосування.

 

     А за принципом колгоспної системи працюють усі фермери світу, тому  що  вони  обирають  голів  кооперативів   прямим   відкритим голосуванням.

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Моцпана.

 

     "За" - 175.

 

     Депутат Моцпан наполягає на поіменному голосуванні. Голосуємо пропозицію провести поіменне голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 151. Прийнято.

 

     Ставлю пропозицію депутата Моцпана на поіменне голосування.

 

     "За" - 184.

 

     Бракує голосів.

 

     Ставлю на голосування статтю 14 "Загальні збори"  в  редакції комітету... Будь ласка.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.  Комітет  просить  підтримати  цю пропозицію. Вона не суперечить ніяким законам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу не розслаблятися.

 

     Голосуємо. Депутат Кожин не встиг.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Стаття 15 "Правління кооперативу".

 

     Зауваження є? Немає.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Усі враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження до статті 16 "Голова кооперативу"?

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  статті   17   "Виконавчий   директор"   немає зауважень і не було.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Не було пропозицій, всі погоджуються.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  статті  18  "Спостережна рада кооперативу" не було зауважень.

 

     До статті 19 "Ревізійна комісія (ревізор)" зауважень також не було.

 

     Ставлю на голосування статті 15 - 19 включно. Будь ласка.

 

     "За" - 260. Прийнято.

 

     Розділ У  "Майно,  земля  та фінанси кооперативу".  Стаття 20 "Право власності кооперативу".

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Пропозицію депутата Моцпана враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усі пропозиції враховані.

 

     Стаття 21 "Майно та джерела його  формування".  Зауважень  не було.

 

     Стаття 22 "Земля кооперативу". Немає зауважень.

 

     Стаття 23 "Майнова відповідальність". Зауважень немає.

 

     Стаття 24  "Кооперативні  виплати та виплати часток доходу на паї". Не надійшло зауважень.

 

     Стаття 25 "Право власності на пай". Є зауваження?

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Усі пропозиції враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку.  Ставлю  на  голосування  статті 20-24. Будь ласка.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Стаття 25  "Право  власності  на  пай".  Поправка 31 депутата Моцпана. Будь ласка.

 

     МОЦПАН А.Ф.  Фракция  Социалистической  и  Селянской  партий. Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги, пункт 2 статьи 25 в редакции Комитета по вопросам АПК гласит: "Право власності на пай  членів  кооперативу - фізичних осіб є спадковим.  Спадкоємець (фізична особа) та  правонаступник  юридичної  особи  мають  право отримати  пай  згідно  з  нормами  Цивільного  кодексу  України та вступити  до  кооперативу  в   порядку,   встановленому   статутом кооперативу".

 

     У меня   сразу   же   вопрос   к  уважаемому  зампредседателю Верховного Совета Виктору Лаврентьевичу Мусияке.

 

     Согласно нормам Гражданского кодекса получается,  что мы этот пай  будем  делить  на  наследников  первой  и  второй очереди.  Я категорически выступаю против этого и предлагаю изложить  пункт  в такой редакции: "Право на пай членів кооперативу - фізичних осіб є спадковим.  Пай передається у спадок тільки одній фізичній особі і без  поділу  його  на  частини  з  відповідною  компенсацією іншим спадкоємцям.  Спадкоємець та правонаступник юридичної особи  мають право   вступити  до  кооперативу  або  отримати  пай  у  порядку, встановленому статутом кооперативу".

 

     Я прошу  Виктора  Лаврентьевича  Мусияку   прокомментировать, насколько эта норма будет справедлива на практике.

 

     Спасибо.

 

     МУСІЯКА В.Л.,   заступник   Голови   Верховної  Ради  України (Фрунзенський виборчий округ,  Харківська область).  Я  навіть  не встиг прочитати те, що ви пропонуєте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідеться  про  те,  щоб  спадок  мала  тільки одна фізична особа.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Я зрозумів.  Депутат має на увазі, щоб обмежити право  інших  спадкоємців  на поділ самого паю,  тобто щоб пай був неподільним.  Я думаю,  що в цьому разі треба вносити зміни ще  до цивільного законодавства,  маючи на увазі,  що всі інші спадкоємці мають право на те, щоб компенсували їхню частку в праві на пай, бо право на пай не можна передавати у спадок. Але, повторюю, стосовно цього треба внести зміни до Цивільного  кодексу,  інакше  це  буде незаконно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, Михайле Васильовичу, пропозиція депутата Моцпана  слушна.  Одна  справа,  коли  пай  становить  півтора-два гектари  в західних регіонах чи 3-5 гектарів у центральних.  Проте на півдні - 10- 15 гектарів. Це різні паї, різна густота населення і відповідно кількість членів сім'ї.

 

     Справді, питання  непросте  (Шум  у залі).  Щодо цієї статті? Ваша пропозиція стосується статті 26, я надам вам слово.

 

     Михайле Васильовичу,  яка ваша думка стосовно пропозиції, яку вніс депутат Моцпан?

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Шановний Анатолію Федоровичу, шановні народні депутати!  Це норма Цивільного кодексу.  Науковоекспертний  відділ Верховної Ради на прохання комітету допоміг нам з'ясувати, що ваше формулювання суперечить нормам Цивільного кодексу.

 

     Сьогодні немає в законодавстві норми,  що пай буде великий чи маленький.  Є  права  людини.  Я  одержую пай,  і це вже моє право передати пай, скажімо, одному сину чи обом. Тому зрозумійте, що ця норма  закладена в Цивільному кодексі.  А ми просто підтверджуємо, що їхнє право захищено Цивільним кодексом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  що ця  ланцюгова  реакція  призведе  до того,  що самі межі залишаться, не на чому сіяти буде. Є сім'ї, де одна-дві дитини, а є - де десятеро дітей, це закономірний процес.

 

     Тому я вважаю,  що депутат Моцпан має рацію.  А про зміни  до Цивільного кодексу давайте подумаємо.

 

     Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  При всій повазі  і  до  вас,  і до колеги Моцпана зазначу,  що земельні паї визначені у статті 20,  яку  ми  вже  проголосували.  Ідеться  про майновий  пай,  тому  тут  треба  залишити  так,  як  запропонував комітет.  Ми погодили це питання з науково-експертним відділом.  І сьогодні  без  відповідних  змін  до Цивільного кодексу робити цей запис не потрібно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я не думаю,  що науково-експертний відділ більше розуміється на цих питаннях, ніж ми.

 

     Він дивиться  чисто з юридичної точки зору,  а не з життєвої, як ми з вами.

 

     Василь Іванович Степенко. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Дякую. У мене поправка 29, Олександре    Миколайовичу.   Вона   врахована.   Але   зайшла дискусія...  Валентина Петрівна має рацію.  Прочитайте,  Валентино Петрівно,  тут  ідеться  про  право  "на отримання майнового паю", тобто не на землю.  Я свою позицію висловлював декілька разів,  що взагалі  категорично  проти.  Як  господарник не уявляю,  як можна землю  розділити.  Це  -  колективна  власність,   передбачена   в Конституції і в Земельному кодексі.  Тому вважаю,  що питання, яке проголосували, не має юридичної сили.

 

     Щодо пропозиції Анатолія Федоровича Моцпана.  Він завжди  дає дуже  слушні  поради  і  поправки.  Але  тут  я не підтримую його, оскільки справді порушуються права.  Якщо є майновий пай,  двоє чи троє  дітей,  то  він  має  право розділити між ними.  У статті 25 ідеться про майновий пай.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  вчора  надрукував  статтю  в "Голосі  України".  Хочу,  щоб  ви  почитали  добре  і  вдумалися. Підготовка статті - справа не одного дня.  То роздуми про нинішній і завтрашній день нашої землі.

 

     Ставлю на голосування поправку, внесену депутатом Моцпаном.

 

     "За" - 106. Не приймається.

 

     Але ми   повинні,  Михайле  Васильовичу,  дане  питання  дуже серйозно обговорити,  щоб пай не міг паюватися завтра, післязавтра і в майбутньому. Щоб ми не припустилися непередбачуваної помилки.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Усе зрозуміло, Олександре Миколайовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед  тим  як  ставити  на  голосування редакцію комітету, надаю слово Галині Федорівні. Будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги!  Надзвичайно  важливе  і  принципове  значення   в   цьому законопроекті  має  сам  порядок  чи  механізм формування пайового фонду кооперативу.  Коли  ми  обговорювали  даний  законопроект  у першому  читанні,  я  наголошувала  на  пункті  4  статті  21,  де зазначено,   що   "розміри   пайових   внесків   до    кооперативу встановлюються  в  рівних  частинах  і/або  пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності".

 

     Я повторюю  своє  запитання:  скажіть,  будь  ласка,  Михайле Васильовичу,  у  який  спосіб  під  час  формування пайового фонду кооперативу можна визначити очікувану участь члена  кооперативу  в його  господарській  діяльності?  Як саме величина слугуватиме для визначення розміру пайового фонду або його пайового внеску?  Немає такого механізму, це надумана норма.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Дякую вам за запитання.

 

     Мається на  увазі,  що  кожний  член  кооперативу,  який  має можливості  щодо  створення  паїв  за  розмірами,   намагатиметься реалізувати  це  через ці розміри.  І вже буде видно:  якщо в мене менша норма паю,  а в того більша,  то я, можливо, і не здолаю тих розмірів. От що малося на увазі.

 

     Отже, це дає можливість для моделювання тої чи іншої участі в самому кооперативі (Шум у залі).

 

     Це вже  стосується   механізму   самого   створення,   а   не законодавчої норми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на  голосування  статтю  25  у  редакції комітету. Будь ласка.

 

     Поки голосуємо,  я  скажу,  що  сам  процес  паювання  -   це узаконена антидержавна акція.

 

     "За" - 165. Не приймається.

 

     Переносимо статтю 25 на третє читання.  Потрібно доопрацювати із правниками та людьми з великим досвідом,  які дивляться наперед бодай на 20-50 років у цих питаннях, - чим воно закінчиться.

 

     Я думаю, що до паювання ми повернемося найближчим часом.

 

     Розділ VI  "Кооперативні об'єднання та підприємства".  Стаття 26 "Кооперативні об'єднання". Зауважень не було.

 

     Стаття 27 "Кооперативні підприємства". Зауважень не було.

 

     Розділ VII     "Господарська     діяльність      кооперативів (об'єднань)".   Стаття   28   "Основи   господарської   діяльності кооперативів (об'єднань)". Зауважень не було.

 

     Стаття 29  "Дохід  кооперативу  (об'єднання)".  Зауважень  не було.

 

     Голосуємо статті 26-29 включно. Будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Ставлю на голосування ще раз. Прошу голосувати.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.   Дуже   просимо,  шановні  колеги.  Тут  усе враховано і ніяких претензій не від кого не надходило.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутація  Київської  області,  голосуйте,   будь ласка.

 

     "За" - 245. Прийнято. Спасибі.

 

     Розділ VIII   "Міжнародні   зв'язки   і   зовнішньоекономічна діяльність".   Стаття   30   "Міжнародні   зв'язки    кооперативів (об'єднань)". Зауважень не було.

 

     Стаття 31    "Зовнішньоекономічна   діяльність   кооперативів (об'єднань)". Також не було зауважень.

 

     Ставлю на голосування статті 30 і 31. Будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Розділ ІХ "Держава і кооперативи". Стаття 32 "Гарантії прав кооперативів (об'єднань)". Зауважень не було.

 

     Стаття 33 "Оподаткування". Зауважень не було.

 

     Стаття 34 "Облік і звітність". Зауважень не було.

 

     Ставлю на голосування статті 32-34 включно.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Розділ Х   "Трудові  відносини  в  кооперативах".  Стаття  35 "Правове регулювання трудових відносин".

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Зауважень не було.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження  були,  але  вони  враховані.  Депутат Моцпан вносив пропозицію.

 

     Стаття 36 "Охорона праці". Зауважень немає і не було.

 

     Ставлю статті 35-36 на голосування.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Розділ ХІ    "Реорганізація    і    ліквідація   кооперативів (об'єднань)".  Стаття 37 "Реорганізація кооперативу (об'єднання)". Зауважень не було.

 

     Стаття 38  "Ліквідація  кооперативу  (об'єднання)".  Не  було зауважень.

 

     Ставлю розділ ХІ (статті 37-38) на голосування.

 

     "За" - 223. Не прийнято.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.  Просимо  підтримати,  шановні  колеги.   Все враховано і ніяких зауважень не було.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Депутат Гладуш просить підтримати.

 

     "За" - 25О. Прийнято.

 

     Розділ ХІІ "Заключні положення". Стаття 39 "Набрання Законом чинності".

 

     Є пропозиція у Віктора Лаврентійовича. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги,  звертаю вашу увагу на  те,  що частину  першу  статті  39  треба  вилучити:  "Закони  України  та нормативно-правові акти до приведення їх у  відповідність  із  цим Законом діють у частині, що не суперечить його положенням".

 

     Це спеціальний   закон   -   Закон  про  сільськогосподарську кооперацію.  Коли ми приймемо загальний закон про  кооперацію  або про діяльність кооперативів, тоді скажемо, що всі нормативні акти, якими регулюються відносини в сфері діяльності кооперації, повинні бути  приведені  у відповідність із цим законом.  А це спеціальний законопроект,  в якому цього робити не можна.  Тому треба  частину другу залишити, а першу вилучити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування   пропозицію   депутата Мусіяки.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Комітет погоджується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція про вилучення  частини  першої  статті 39.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Таким чином, ставлю статтю 39 з урахуванням поправки депутата Мусіяки на голосування (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку!   Шановні   колеги,   ми    обговорили    весь законопроект,  за  винятком статті 25.  Давайте перенесемо розгляд цієї статті на середу на третє читання.  Урегулюємо це  питання  і приймемо закон у цілому. Немає заперечень?

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Немає заперечень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дану пропозицію проголосувати.

 

     "За" - 245. Приймається.

 

     Сідайте, дякую.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В. Спасибі вам, шановні колеги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Відповідно  до  статті  3.8.2 Регламенту Верховної Ради надійшла заява  від  народних  депутатів Вітренко  та Марченка головуючому Ткаченку:  "Просимо надати слово Вітренко для спростування звинувачень у наш бік".

 

     Будь ласка. Це за Регламентом, і не треба шуміти.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Прогресивна соціалістична  партія  України.Нам надана можливість спростувати брехню Олександра Мороза,  яка пішла в ефір на всю Україну.  Він сказав,  що нас не було в  залі,  коли розглядався   Закон  про  Кабінет  Мінстрів  України.  Я  не  буду доводити,  бо факти є в стенограмі: виступав Володимир Марченко, я передавала слово Носову.

 

     Поясню причини,  чому  так  поступив  з нами Голова Верховної Ради.  Тому що ми направили йому заяву про  підтримку  голодування Сергія  Кириченка  і  нашу  вимогу  негайно  надати йому слово для розгляду проекту Закону про  Уповноваженого  з  прав  людини.  Наш колега   голодує   п'ятий  день,  він  втратив  7  кілограмів.  Ми голодували три дні біля Верховної Ради,  67 чоловік із 12 регіонів України,  і ми знаємо, що таке голодування, коли люди йдуть вже на такий гострий випад проти нинішнього режиму чи діючих правил.

 

     Сьогодні наша з вами добра воля повинна виявитися в тому, щоб розглянути  це  питання  і  дати змогу людині вийти з голодування. Розгляд питання в середу ставить під загрозу життя нашого колеги.

 

     Вимоги голодуючих не розглянув аніхто:  ні Президент України, хоч  ми  через  Кушнарьова  передали  наші  вимоги,  ні виконуючий обов'язки  Прем'єр-міністра  України   Дурдинець,   ні   керівники Верховної  Ради  України  -  ніхто  з  них  навіть  не  вийшов  до голодуючих і не пояснив,  чому  вони,  на  їх  погляд,  не  можуть виконати ці вимоги.

 

     Хочу вам пояснити,  поважне панство, доки в Україні не будуть захищені права  опозиції,  доти  демократія  будуватися  не  може. Подобаються вам Марченко,  Вітренко,  Кириченко чи не подобаються, але люди мають право на різні думки.  Для цього є Регламент. І ось порушується   Регламент,  затикається  рот  тим,  кого  не  хочуть слухати,  не просто так,  а заради досягнення своїх  корпоративних інтересів.

 

     Саме через  це  мені  вчора  не  було  надано  слова  під час обговорення законопроекту про оренду землі,  я не змогла пояснити, як  Комітет з питань АПК сфальсифікував документ,  підмінив його і подав на третє читання новий проект,  як Мороз  протягнув  його  в залі,  і  саме  руками  Мороза  земля  піде на розпродаж згідно із статтями 7, 8 і 10 Закону про оренду.

 

     Так само Мороз не надає слова з інших  питань,  у  нас  немає змоги  довести свою думку.  Тому я вимагаю захисту прав опозиції і розгляду дій Мороза на засіданні  Комітету  з  питань  Регламенту. Дякую.

 

     ---------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми переходимо до розгляду проекту Закону України про внесення змін до статті 22 Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств.  Враховуючи те,  що у нас лише

2-3 хвилини, я оголошую перерву.

 

     Розпочнемо роботу о 12.З0.

 

                   (П і с л я  п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошуйте депутатів до залу. Продовжуємо роботу.

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  України про внесення змін до  статті  22  Закону  України  про  оподаткування  прибутку підприємств.  Доповідає  Регурецький Василь Васильович,  заступник міністра фінансів України.

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу, на трибуну.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення  змін  до  статті  22 Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств.  Внесення цього законопроекту зумовлене тим,  що прийнятим  Законом  України про  внесення змін і доповнень до Закону України про оподаткування прибутку підприємств було скасовано  пільгу,  встановлену  Законом про   оподаткування   прибутку   підприємств,  якою  передбачалося звільнити від оподаткування строком на п'ять  років  підприємства, що  мають іноземну інвестицію,  зареєстровану за станом на 1 січня 1995 року.  З прийняттям закону про  внесення  змін  і  доповнень, повторюю, ця норма перестала діяти.

 

     Президент України  4  червня 1997 року звернувся до Верховної Ради  з  пропозицією  про  поновлення   пільгового   оподаткування підприємств  з  іноземними  інвестиціями.  Верховна  Рада  України розглянула питання і пропозицію Президента не підтримала.

 

     Враховуючи ситуацію,  що  склалася   у   сфері   вітчизняного виробництва,  і  виходячи  з  необхідності  збереження стабільного режиму  регулювання  інвестиційної  діяльності  для  залучення   в Україну   іноземних   інвестицій,   Президент   України   повторно звертається  до  Верховної  Ради  з  пропозицією  про   збереження пільгового   режиму   оподаткування  прибутку  для  підприємств  з іноземними інвестиціями,  які були зареєстровані до 1  січня  1995 року.

 

     Президент звертає  увагу  Верховної  Ради  на  те,  що в цій, новій,  пропозиції значно  звужено  межі  застосування  пільгового оподаткування   -   пільги  пропонується  запровадити  тільки  для підприємств виробничої сфери, зареєстрованих до 1 січня 1995 року. Позбавляються  пільгового  режиму оподаткування підприємства,  які одержують прибуток від посередницьких операцій,  аукціонних торгів матеріальними цінностями,  проведення лотерей,  від казіно,  інших гральних домів тощо.

 

     На сьогодні цією пільгою в оподаткуванні користуються близько 2  тисяч  600  підприємств.  З  прийняттям  пропозиції  Президента кількість таких підприємств значно скоротиться. Водночас прийняття пропозиції  дасть  змогу повернути довіру до України як до держави із стабільним законодавством у сфері оподаткування.

 

     Прошу розглянути  цей  законопроект  і  прийняти   пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До    Василя    Васильовича   будуть   запитання? Запишіться, будь ласка. Прошу, виставте 10 хвилин.

 

     Депутат Кужель. За нею - депутат Охріменко.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський   виборчий   округ,   Запорізька   область).   Василий Васильевич,  вы  знаете мою позицию.  Я считаю вообще некорректным изменять   какую-либо   статью   закона,    которым    государство гарантировало  стабильность  инвестиционной  деятельности.  На мой взгляд,  Кабинет  Министров  очень  несерьезно  подошел  к   этому вопросу. Вопервых, внеся на рассмотрение этот вопрос, а во-вторых, поручив  докладывать  его  вместо   вице-премьера   Тигипко   вам, человеку,  который буквально две недели назад уговаривал нас здесь не голосовать за отмену.  Вы даже говорите  неубедительно,  вы  не верите в то,  о чем говорите. И поэтому вы не можете признать, что это сегодня позорит государство,  что  никакого  дохода  от  этого принятого решения в бюджет не поступает и так далее.

 

     Ответьте мне   на   такой   вопрос.  Просчитывал  ли  Кабинет Министров,  какие  могут   быть   последствия,   если   совместные предприятия  обратятся  в  суд  и  потребуют возместить из бюджета недополученную прибыль?  Сколько  это  будет  стоить?  Потому  что расчеты, предоставленные Кабинетом Министров, стыдно показать даже студенту.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я можу назвати ці цифри.  Але спочатку хочу звернути  вашу  увагу  на те,  що Закон про оподаткування прибутку підприємств в новій редакції набрав чинності з 1 липня цього року. Підприємства  з  іноземними  інвестиціями  фактично  ще не зазнали втрат,  оскільки  нарахування  податку  згідно   з   цим   законом провадитиметься  за  підсумками  третього  кварталу 1997 року.  За нашими прогнозними розрахунками,  якщо залишиться чинною норма про скасування  пільг...  За станом на початок другої половини року ці пільги становили 300  мільйонів  гривень.  Якщо  норма  залишиться чинною  і  підприємства  звертатимуться  до  арбітражного  суду за компенсацією втрачених доходів у вигляді  сплати  податку,  то  ця сума буде в межах 300 мільйонів гривень.

 

     Я думаю, що прибуток від цього не втрачається, втрачає тільки підприємство на суму сплачених податків.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Охріменко. За ним - депутат Ємець.

 

     ОХРІМЕНКО К.О.  Фракция коммунистов. Василий Васильевич, этот вопрос в общемто всем предельно ясен.  Я хочу,  уважаемые коллеги, возвратить вас на месяц-два  назад.  Мы  лишили  тогда  совместные предприятия  льгот  по  настоянию  Кабинета Министров.  Нет теперь Премьера Лазаренко,  который здесь  убеждал  нас  в  необходимости такого шага.  Но Кабинет Министров как коллективный орган остался. И вот сегодня вновь,  кажется,  в  третий  или  в  четвертый  раз, ставится этот вопрос.

 

     Ответьте конкретно:   что   все-таки   произошло  в  Кабинете Министров - коллективном органе? Почему люди, голосовавшие за одно решение, через месяц голосуют совершенно полярно?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Кабінет  Міністрів  повернувся  до розгляду цього  питання.  Як  ви  пам'ятаєте,   після   першого   звернення Президента   України   був   лист   Кабінету  Міністрів,  у  якому підтримувалася  пропозиція  Президента.  Уряд  від   свого   імені запропонував   відновити  дію  норми  закону  про  звільнення  від оподаткування підприємств з іноземними  інвестиціями.  Скоріше  за все  ця  пропозиція  полягала  в  тому,  щоб  зберегти  той  режим оподаткування і не  створювати  перепон  для  залучення  іноземних інвестицій в Україну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ємець. За ним - депутат Донченко.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Галицький виборчий округ, Львівська область). Я думаю, що колега Охріменко просто трошки пожартував.  Він прекрасно знав, що при попередньому Прем'єрі не було колегіального органу -  Кабінету Міністрів,  а було "єдиноначаліє".  Тому,  звичайно,  ніхто там не знає, у кого яка позиція.

 

     Утім, я хотів би більше з процедури сказати,  ніж щодо змісту закону.

 

     Олександре Миколайовичу,  ну ми ж добре бачимо, що навіть при всіх наших стараннях навряд чи ми зможемо зараз голосувати. Тому я пропонував  би  перенести голосування,  наперед знаючи,  яким буде зараз результат.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Івановичу,  зареєстровано 323 народних депутати.

 

     Депутате Донченко, будь ласка. За ним - депутат Данча.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Василий Васильевич,  чем же все-таки вызвано то, что вы лично представляли нам сначала один документ,  а теперь представляете другой,  почему вдруг вы изменили свою позицию? Это первый вопрос.

 

     Второй. Почему вы все-таки хотите сохранить льготы для СП, но лишаете   льгот   те  предприятия,  те  отрасли,  которые  сегодня необходимы   государству,   допустим,   сельское   хозяйство   или машиностроительный  комплекс?  Если  бы  их не лишали,  это был бы подход государственный. А вы отдаете преимущество СП. Я думаю, что мы,  напротив, должны найти приоритеты в своем государстве, давать льготы своим предприятиям,  подтянуть их,  а потом уже  думать  об инвесторах.

 

     Спасибо.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Що  стосується  першого  запитання,  то  я отримав доручення доповісти  пропозицію  Президента  про  внесення змін  до  статті 22 Закону про оподаткування прибутку підприємств. Що ж до другого запитання,  то я хотів би підтвердити те, що після прийняття   Верховною  Радою  закону,  де  йшлося  про  скасування пільгового оподаткування  підприємств  з  іноземними  інвестиціями було  доручено  Кабінетові  Міністрів підготувати законопроект про стимулювання інвестицій.  І такий законопроект готується.  У ньому передбачається,  що  пільги  щодо оподаткування або інша підтримка надаватимуться не тільки підприємствам з іноземними  інвестиціями, а взагалі підприємствам,  які здійснюють інвестиційні програми,  в тому числі у сфері машинобудування та інших  пріоритетних  галузях народного господарства.

 

     Стосовно підприємств   з  іноземними  інвестиціями.  Сьогодні йдеться про те,  щоб повернути довіру до України,  засвідчити,  що гарантії,  які вона давала раніше, будуть зберігатися за будь-яких умов.  Тому сьогодні якраз і розглядається питання про відновлення тих  пільг,  спрямованих  на  підтримку  підприємств  з іноземними інвестиціями.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Данча. За ним - депутат Лавринович.

 

     ДАНЧА М.Д., заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації (Ужгородський сільський виборчий округ, Закарпатська область).  Шановний  Василю  Васильовичу!  Ми  бачимо,  що  автори законопроекту  намагалися  якось відмежувати спільні підприємства, що займаються  посередницькою  діяльністю,  від  виробничих.  Нам, депутатам  від Закарпатської області,  важко погодитися з наданням пільг   тим   виробничим   підприємствам,   які   називають   себе лісопереробними.  Вони  практично  по всій області зупинилися.  Їх керівництво  живе  якимись  незрозумілими   ідеями   стратегічного інвестора.  Зокрема у моєму окрузі,  у Великому Березному,  де ліс кругляком вивозиться.  А інвестиції вкладено тільки в  ті  машини, якими вирубають ліс. Це не інвестиції в лісопереробну галузь!

 

     Як, на вашу думку, це розмежувати? І чи знає Мінекономіки про ті  порушення  в  лісопереробній  галузі,   які   допускаються   у Закарпатській області?

 

     Спасибі.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Я   не   можу  відповісти,  чи  має  якусь інформацію  з  цього  питання  Мінекономіки.   А   що   стосується стимулювання виробничих підприємств з іноземними інвестиціями, то, безумовно, такими пільгами будуть користуватися і ті підприємства, які   працюють   у   галузі   лісопереробної   промисловості.   Із статистичних даних,  які надавались Верховній Раді,  випливає,  що більшість  підприємств  з іноземними інвестиціями нині працюють на ринку внутрішньої торгівлі.  Цей законопроект якраз і  спрямований на  те,  щоб  цю  частину  підприємств вивести за рамки пільгового оподаткування,  а  залишити  тільки  ті,  що  працюють   у   сфері виробництва.  Їх  досить  велика  кількість,  і досить велика сума інвестицій закладена в їх статутні фонди.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область).  У мене до  вас таке запитання. Ви зараз доповідаєте про зміни до закону, який вже набрав чинності.  І ви сказали,  що поки що немає втрат,  оскільки нарахування ще не провадилися.  Наскільки я пам'ятаю,  зміст цього закону  і  Закону  про  податок  на   додану   вартість   суцільно кореспондуються.  Я хотів би знати вашу точку зору як фахівця: яка буде можливість застосування протягом місяця тільки одного закону, тобто без другого, і що з цього випливе?

 

     Пані Олександра  задавала  вам  запитання  стосовно  можливих втрат внаслідок судових розглядів,  якщо  раптом  ми  не  приймемо сьогодні  цей законопроект.  Я хотів би вас спитати,  чи робили ви підрахунки стосовно можливих втрат від ненадходження  податків?  І другий   варіант:   якщо  буде  сплачено  податки,  які  тепер  не сплачуються через  надання  пільг,  то  який  мінус  може  бути  в інвестиціях  і  яка  після  цього  сума податків не надійде,  якщо інвестиція не працюватиме?  І які потенційні угоди, контракти уряд уже  уклав і планує укласти?  Який рівень податку може надійти від нового інвестування чи від втрати того, що може бути?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Щодо запитання  про  введення  в  дію  двох законів  -  про  оподаткування  прибутку  підприємств і податок на додану вартість.  Дійсно,  ці  два  закони  виходять  з  однакових принципових  позицій  і  пов'язані  один  з одним.  Але податок на додану   вартість   справляється    з    товарів,    які    будуть реалізовуватися,  а  прибуток  визначатиметься  за підсумками цієї реалізації  щоквартально.  Тому  ще  раз  кажу,  що  податок  буде нараховано  тільки  за  підсумками  третього  кварталу.  Але немає ніяких перешкод введенню цього  податку  раніше,  ніж  податку  на додану   вартість,   тому  що  податок  на  додану  вартість  буде справлятися з реалізації, яка здійснюватиметься кожного дня.

 

     Прибуток від реалізації товарів буде враховано  і  за  старим Законом  про  податок  на додану вартість і за новим законом.  Тут перешкод не буде.

 

     Що стосується можливих втрат у зв'язку з вилученням іноземних інвестицій,  то, на жаль, ми не змогли зробити таких розрахунків і спрогнозувати,  яка  частина  інвестицій  може  бути  вилучена   з України.  А  якщо законодавство не встановить пільг,  то від цього може бути втрата для підприємств з іноземними інвестиціями в межах десь 300 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Василю Васильовичу. Спасибі.

 

     Є потреба обговорювати? Є. Скільки часу відведемо? Записалися п'ять народних депутатів.  Усім надамо можливість виступити?  По 3 хвилини. Отже, 15 хвилин усього.

 

     Депутат Ткаченко,   Сумська   область.   За   ним  -  депутат Терьохін... Ні, вибачте.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  комітету  Суслову Віктору Івановичу.

 

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемые   народные   депутаты!   Как  видите, Президент Украины  повторно,  письмом  от  19  июня,  обратился  к Верховному  Совету с просьбой рассмотреть проект Закона о внесении изменений  в  статью   22   Закона   о   налогообложении   прибыли предприятий.  На  сути проекта я останавливаться не буду.  Напомню только,  что этим проектом предусматривается  вернуть  те  льготы, которые  были гарантированы Верховной Радой в декабре 1994 года на 5 лет,  то есть до конца 1999 года, для предприятий с иностранными инвестициями, которые имели право на такие льготы.

 

     Я хотел  бы  отметить  в связи с этим только один факт - факт тихого  саботажа  со  стороны   Кабинета   Министров   предложений Президента Украины.  Сегодня мы можем констатировать, что несмотря на то,  что вопрос чрезвычайно важен и  касается  имиджа  Украины, репутации  нашего  правительства  (которое  в  мире  уже завоевало репутацию  антиреформаторского),  его,  этот  вопрос,  нужно  было готовить,  нужно  было  готовить статистику,  нужно было выполнить хотя бы наше с вами поручение.

 

     При желании решить этот вопрос  положительно  можно  было  бы составить  элементарный  график  помесячно  до  конца  1999  года, сколько предприятий пользуется льготами и в  каком  обкеме.  Тогда депутаты  увидели  бы,  что  количество предприятий,  пользующихся льготами,  ежедневно сокращается,  обкем льгот  тоже,  так  как  с каждым  днем  для них поочередно автоматически истекает пятилетний срок.

 

     Несмотря на наши требования подготовить такой график, Кабинет Министров  не  сделал  ничего.  А  затем  поручил докладывать этот вопрос  именно  тому  заместителю   министра   финансов,   который предлагал эти льготы ликвидировать.

 

     В связи с этим становится ясно,  что сегодня мы результативно не  проголосуем.  Я  предлагаю  снять  вопрос  с  рассмотрения   и перенести  его  на то время,  когда у нас будет сформировано новое правительство - с другими людьми и с другой репутацией.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Віктора Івановича є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Спасибі...

 

     СУСЛОВ В.І.  Мы  отменили  льготы  с  1  июля  по предложению правительства, значит они будут отменены.

 

     Если депутаты настаивают, пожалуйста, ставьте на голосование. Но  я  уже  сказал о том,  что при таком отношении правительства к предложениям Президента результативного  голосования,  безусловно, не  будет.  Ввиду нежелания произвести даже элементарные расчеты и дать депутатам информацию по этому вопросу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, спасибі.

 

     Депутат Ткаченко, Сумська область. За ним - депутат Терьохін.

 

     ТКАЧЕНКО В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  і судово-правової реформи (Охтирський виборчий округ,  Сумська область).  Шановні колеги!  Я вважаю, що розглядом цього  питання  нас ще місяць тому втягли в політичні розбірки між українськими кланами.  Хотіли нашими руками покарати когось там чи примусити  когось  робити  те,  чого вони не хотіли.  Але це прямо вплинуло на імідж України і вдарило не  по  тих,  по  кому  хотіли вдарити, а по підприємствах, які нині працюють.

 

     І якщо  тут  говорять,  що неможливо порахувати збитки,  яких зазнали при цьому Україна в цілому чи конкретне  підприємство,  то це частково відповідає дійсності. Справді, неможливо порахувати ті моральні й матеріальні  збитки,  яких  зазнала  Україна  внаслідок того, що не будуть укладені договори, які планувалось укласти.

 

     Скажімо, в Сумській області працює підприємство "Крафт Якоб - Україна".  Це шоколадна фабрика.  За минулий рік вона перерахувала до  бюджетів усіх рівнів 11 мільйонів гривень.  Згідно з договором між фірмою і урядом,  укладеним три роки тому, всі кошти від пільг спрямовувалися  на  реекспорт і витрачалися повністю на обладнання фабрики.  Жодна копійка не була вивезена з України. На цій фабриці задіяно  1100 працівників,  заробітна плата - більш як 200 доларів (це рівень Центральної Європи).  І кожна людина,  яка живе в цьому невеликому   районному   місті,   хоче  працювати  саме  на  цьому підприємстві.

 

     Керівники таких підприємств говорять  про  конфіскацію,  адже наш уряд свого часу гарантував ці пільги,  а тепер їх знімають. Ми повинні  подумати  про  економічні  втрати,  яких  держава  зазнає внаслідок цього завтра.

 

     Тут дехто виступав за рівність в оподаткуванні, що ж, давайте зменшимо податки для українських підприємств і тим самим досягнемо рівності.  Але якщо вже уряд гарантував, то ми повинні йти в цьому до кінця.  Гадаю,  найкращим виходом  з  цього  становища  було  б відкласти  розгляд  даного  питання на вівторок,  тоді буде більше депутатів у залі.  І я вважаю,  що все  ж  таки  з  цього  питання повинен доповідати принаймні міністр фінансів,  який відповідає за надходження до державного бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. За ним - депутат Кужель.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область).  Шановні народні депутати! Я вже стояв на цій трибуні,   коли  розглядалося  дане  питання,  і  мені,  на  жаль, доводиться робити це  ще  раз.  Перш  за  все,  незрозуміло,  чому Верховна  Рада  знову  і  знову  повертається до цих пільг.  Я вам нагадую,  шановні народні депутати,  що Законом про  оподаткування прибутку  підприємств  ми  позбавили пільг практично всіх,  у тому числі сільське господарство.  І от якось так виходить,  що є  одна мораль - краща і друга мораль - гірша.

 

     Одна мораль, та, яка краща, каже: незручно перед тими,  хто привіз сюди гроші і отримав ці пільги. А ви пам'ятаєте,  під які зобов'язання вони отримували ці пільги?  Я не  буду  вам  нагадувати,  хто  в  нас  у   переліку   найбільших інвесторів. Скажу лише, хто на другому і третьому місці: Швейцарія і Кіпр.

 

     Друга мораль,  яка чомусь нам здається гіршою,  зводиться ось до  чого.  Ми  лише  два тижні тому говорили про те,  що в бюджеті немає  достатньо  грошей  для  того,  щоб  профінансувати  всі  ті соціальні  програми,  які  нам  здаються  добрими.  I для цього ми вишукували  якісь  нові  й  нові  джерела.  I  коли  ми  починаємо говорити,  то  давайте будемо добрими для тих,  хто ввіз гроші,  і будемо поганими для тих, хто в цьому році не отримає з бюджету те, що має отримати,  то мені здається,  такі питання, особливо з боку Президента,  вносити  до  Верховної  Ради  просто,  м'яко  кажучи, незручно.

 

     Моя пропозиція така...  Я перепрошую,  ще одна ремарка. Закон про  оподаткування   прибутку   не   передбачає   звільнення   від оподатковування юридичних осіб,  тому що його концепція побудована на оподаткуванні не окремого підприємства,  а системи в цілому.  I якщо  ми  вводимо  хоч  одну  неоподатков'увану особу на території України,  у нас народжується неоподатковуваний ланцюг,  і про  це, правда   досить   м'яко,   сьогодні   сказав   Василь   Васильович Регурецький,  якого  поставили  в   досить   незручне   становище, доручивши зробити доповідь.

 

     Тому моя пропозиція така: проголосувати сьогодні за цей закон або проти нього,  і в разі якщо він не набере голосів, то згідно з Регламентом  зняти,  оскільки,  знову ж таки згідно з Регламентом, відхилений закон можна вносити не раніше як на наступній сесії.  I покінчити,  я  дуже  просив  би,  зі  спекуляціями  з  приводу цих незрозумілих пільг.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кужель. За нею депутат Степенко.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Уважаемые  коллеги!  Вы   знаете,   есть   такое выражение:  "Честь имею". Когда его употребляют, то подразумевают, что слово, которое было дано, должно выполняться.

 

     Я не хочу быть соавтором и  участником  того,  что  делают  в данном  случае  Терехин  и  Пинзеник.  Виктор  Михайлович недавно, буквально два дня тому назад,  выступал в Запорожье и сказал,  что это  вот  такой  плохой Верховный Совет,  который принял вот такой плохой закон об НДС и о прибыли. Это мы с вами плохие? Потому, что приняли закон, проект которого подали эти авторы?

 

     Теперь о  том,  что  дают эти изменения.  К сожалению,  очень многие не понимают,  что изменяется в этом  законе.  К  сожалению, Верховный   Совет  предыдущего  созыва  поступил  неправильно,  но поступил - установил льготы для совместных предприятий.  Мы с вами эти  льготы  отменили.  И  с  1  января  1995  года все совместные предприятия,  которые регистрируются в  Украине,  платят  все  100 процентов налогов.  Мы изменили эту некорректность.  Но мы соблюли честь и сказали,  что данное Верховным Советом слово  должно  быть выполнено по отношению к тем,  кто поверил этому Верховному Совету и этому закону и внес инвестиции.

 

     Если вы намекаете на то, что это реинвестиция наших денег, то мы тоже думаем,  как бы их сюда вернуть. Это тоже было бы неплохо. Виктор Иванович Суслов правильно сказал,  что это не просто льгота всем предприятиям - это льгота, которая заканчивается каждый день. Но  надо,  чтобы  нам  хватило  мудрости,   чтобы   она   все-таки закончилась   и   мы  сдержали  слово,  данное  Верховным  Советом предыдущего созыва.

 

     Не все те, кто регистрируется с 1 января 1995 года,  имеют эту льготу.  И мы приняли правильное решение.  А предложение было внесено на эмоциях, на основе доклада Комиссии по вопросам энергетики,  когда мы увидели,  что все трейдеры, которые работают на рынке энергоносителей,  не платят ни копейки налога  в бюджет.

 

     Что нам нужно сделать,  чтобы такого не было?  Нужно на новой сессии принять основной закон - закон о государственном тендере, в соответствии  с  которым  к  участию  в тендере,  который проводит Кабинет  Министров,  допускались  бы   фирмы,   уплачивающие   100 процентов  налогов  в  бюджет.  И  тогда такой ситуации никогда не будет.

 

     Сегодня приводят  в  пример,  скажем,  фирму  "Кока-кола".  А давайте  посчитаем  (правильно  отметил  Виктор Иванович,  что нет таких расчетов):  если инвестор сегодня уйдет,  то это предприятие не будет платить даже тех налогов,  которые платит сегодня.  Никто не просчитал последствий.

 

     Если принять предложение депутата Терехина... Я очень просила бы  депутатов  одновременно  поставить  и  вопрос  о  персональной ответственности: кто лично будет отвечать за те деньги, которые не поступят  в  бюджет,  и  за  те  деньги,  которые  истратит бюджет вследствие принятия этого решения?  Кто-то  должен  лично  за  это отвечать. Я не хочу, чтобы за это, как всегда, отвечали все в этом зале.

 

     То, что предлагает Президент,  это компромиссный  вариант.  Я тоже считаю,  что нужно просто отменить это решение и восстановить статью,  которую принял Верховный  Совет  предыдущего  созыва.  Ей осталось  действовать  очень недолго,  и это было бы корректно,  с соблюдением интересов государства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степенко. За ним

- депутат Єльяшкевич.

 

     СТЕПЕНКО В.I.   Шановні  товариші!  Ми  сьогодні  розглядаємо питання особливої ваги - про наші спільні підприємства. Ви знаєте, скільки було галасу,  скільки витрачено паперу,  скільки проведено різних  нарад,  на  яких  мали  місце  амбіційні  виступи   різних партійних  лідерів  з приводу того,  що не годиться наша техніка і треба закуповувати закордонну.

 

     I ось нам тут роздали газету "Аграрні відомості".  Ви  тільки вдумайтеся,  про  що йдеться у зверненні учасників Всеукраїнського з'їзду    виробників    сільськогосподарської     продукції     на індустріальній  основі  -  асоціації  "Украгротехіндустрія".  "Для подолання    технічного,    економічного    занепаду    сільського господарства  України  ставку  на  найближчі 5- 10 років необхідно зробити   на   придбання   високоефективної   техніки   іноземного виробництва".

 

     Люди добрі, що ж ми оце робимо?! Хай Тимченко, президент цієї асоціації, поїде на завод, який сьогодні стоїть, і пояснить людям, що  протягом 10 років ми будемо закуповувати комбайни за кордоном. I особливо там наголошується...  Ніколи читати оцей увесь  маразм, не приймає розум, не приймає душа цього документа.

 

     Шановні друзі,  те,  що  ми розглядаємо сьогодні,  мені добре знайоме.  Я довгий час цим питанням займаюсь,  побував на багатьох підприємствах.  Я  вам  скажу,  що  в нас є підприємства (я їх уже називав декілька разів), які займаються спільним виробництвом. Ну, дійсно,  якщо  взяти  той  же обприскувач чи "Європак",  чи той же комбайн...  Сьогодні,  наприклад,  наші  гумотехнічні  вироби   не годяться,  треба закупити їх за кордоном.  Хай це буде 10 чи 15, - це нормальне явище, цивілізоване. Але коли ми веземо (я вдруге уже кажу про це) з Техасу від дяді Сема раму чи бункер... Що, ми вдома цього не зробимо?

 

     У мене немає сумніву,  що це питання потрібно  підтримати.  Я вдячний вам за підтримку,  шановні депутати, у тому, що там великі гроші.  I ті, хто займається цим, мають куш і їм плювати на народ, на  Україну і на все інше.  І нам треба,  Василю Васильовичу,  щоб Кабінет  Міністрів  усе-таки  взяв  це  під  контроль  і  щоб  для підприємств, які займаються виробництвом і створюють робочі місця, були пільги.

 

     І ще одне питання.  Якщо ми,  наприклад,  ввозимо комбайн, то митний  збір потрібно збільшити,  а якщо ввозимо комплектуючі,  то зменшити або зовсім зняти.  Бо, ви самі розумієте, якщо ми почнемо виготовляти  комбайн  "Лан"  (я  ще  раз нагадую,  що це 117 тисяч робочих місць в Україні),  то це буде абсолютно правильно.  Тому я ще раз звертаюся з пропозицією підтримати це рішення.

 

     І на закінчення хочу сказати, що є такі поняття, як престиж і порядність.  Нашу державу ніхто не поважатиме,  якщо ми будемо те, що прийняли на п'ять років, скасовувати через п'ять місяців.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед,  Украина!".  Уважаемые коллеги!  Видимо,  нет повести  печальнее,  чем  эта,  - повесть о льготах для совместных предприятий.  Это та проблема,  которая,  в числе прочих, серьезно повлияла  на здоровье бывшего Премьера.  Это та проблема,  которая серьезно  влияет  на  здоровье  и  внешний   климат   для   нашего Президента,   для  всей  нашей  экономики.  И  в  центре  внимания оказывается Верховный Совет.

 

     Если бы  было  единство  в  исполнительной  власти,  если  бы исполнительная  власть действительно хотела решения этой проблемы, то она давала  бы  нам  совершенно  другие  расчеты.  Те  расчеты, согласно  которым  в результате сохранения льгот не будет получено бюджетом 610 миллионов гривень в этом году, говорят о том, что все здравомыслящие депутаты не проголосуют за такое решение.

 

     Почему не  были  произведены  правильные  расчеты?  Почему не посчитали то,  что будет,  если  эти  льготы  отменят?  Почему  не посчитали недополученные другие налоги?  Видимо, это делалось либо специально,  либо для того,  чтобы  это  решение  не  проходило  в сессионном  зале,  чтобы  кто-то  выглядел хорошим для иностранных инвесторов, кто-то выглядел хорошим для народа, а кто-то выглядел, соответственно,    плохим.    Это   говорит   о   качестве   нашей исполнительной власти.

 

     Я полностью согласен с тем,  что  нынешнее  исполняющее  свои обязанности  правительство не в состоянии решить эту проблему.  Мы должны подождать новое правительство,  с новым Законом о  Кабмине, которое, безусловно, сможет реально просчитать и доказать реальную необходимость принятия соответствующих решений.

 

     То, что такие льготы были установлены,  это был,  безусловно, ошибочный   шаг.  Нам  надо  снижать  налоги  для  всех  субкектов предпринимательской деятельности вне зависимости от  происхождения их  капитала.  И  прежде  всего  поддерживать нашего национального товаропроизводителя.  Но  то,  что  мы   должны   выполнять   свои обязательства, даже пусть самые глупые, это ясно для любой страны, которая хочет считать себя  цивилизованной.  И  то,  что  из  этой ситуации   надо   находить  выход,  должны  прекрасно  понимать  и Президент, и премьеры, которые были и будут, и депутаты Верховного Совета Украины.

 

     Но надо,  чтобы  выход был,  так сказать,  конструктивным.  И можно было бы найти такое  решение,  если  бы  в  пакете  шли  два вопроса:  первый - о льготах для совместных предприятий и второй - о внесении изменений в Закон о  предпринимательской  деятельности, которыми  было  бы  запрещено субкектам,  имеющим право на льготы, заниматься  определенными  видами  деятельности,  в  том  числе  с энергоносителями  и  так  далее.  Но это умышленно не делается.  И поэтому у меня возникают резонные сомнения относительно того, чего же хочет Кабинет Министров.

 

     Я предлагаю   поддержать   предложение   депутата  Суслова  и перенести обсуждение этого вопроса на тот  момент,  когда  у  нас, может быть, появится хоть частично дееспособное правительство.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким   чином,   ми   з   вами,  шановні  колеги, розглянули цей законопроект...  Віктор  Лаврентійович  ще  просить слова.

 

     Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л. Шановні колеги! Ми вже почули все, що можна було сказати і про імідж,  і  про  репутацію,  і  про  престиж,  і  про порядність,  навіть про моральність і аморальність. І це у зв'язку з проектом закону про внесення змін тільки до однієї статті раніше прийнятого закону!

 

     Я не хочу говорити про ці категорії. Хочу лише звернути увагу на правову сторону цього питання.  Ідеться не про надання пільг, а про   те,   щоб   повернути   пільги,   гарантовані,   вже  надані законодавством.  І яке б рішення ми зараз не прийняли (хто  як  до цього ставиться - це справа кожного депутата), все одно відповідно до статті 58 Конституції всі  закони  та  інші  нормативно-правові акти  не  мають  зворотної  дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.  Інакше кажучи, посилаючись на статтю 58 (а ви знаєте, що статті Конституції мають пряму дію),  той,  хто брав участь,  скажімо, у створенні СП і чиї права було порушено новим законом, має право звернутися до суду. І суд зобов'язаний захистити ці права.

 

     Тому, думаю, зараз потрібно лише все привести у відповідність з  Конституцією.  Не  треба  нам  демагогії,  ми  вже на демагогії навчились. Мова йде про елементарні речі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  що,  обговорюючи одну статтю, ми багато чого висвітлили.

 

     У вас  на  руках,  шановні  колеги,  є  два законопроекти про внесення змін до статті 22 закону - запропонований  Президентом  і запропонований комітетом.

 

     Я ставлю  на  голосування  проект Закону про внесення змін до статті  22,  запропонований  Президентом  (ліва  колонка).   Прошу голосувати.

 

     "За" - 158.

 

     Я ставлю  на  голосування  проект Закону про внесення змін до статті  22  Закону  про  оподаткування  прибутку   підприємств   в редакції, запропонованій комітетом. Будь ласка.

 

     Одну хвилинку! Зніміть, будь ласка, з голосування.

 

     Ви підготуйтеся,  а  я  тим  часом зачитаю текст (можливо,  у когось на руках немає):

 

     "Про внесення  змін  до  статті   22   Закону   України   про оподаткування прибутку підприємств

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     Внести до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств (в редакції закону України від 22  травня  1997  року) такі зміни:

 

     доповнити статтю  після  пункту  22.4  новим  пунктом  такого змісту:

 

     "22.5. Прибуток  підприємств   з   іноземними   інвестиціями, зареєстрованих  до  1  січня  1995 року,  до статутного фонду яких кваліфікаційну  інвестицію  внесено  до  1  січня  1995  року,  не оподатковується   протягом   п'яти   років   з   моменту  внесення кваліфікаційної   інвестиції,    за    винятком    прибутку    від посередницьких   операцій,   аукціонних  торгів  матеріальними  та нематеріальними активами,  від  проведення  лотерей,  від  казіно, інших   гральних  домів  (місць),  ігрових  автоматів  з  грошовим виграшем та іншого  грального  бізнесу,  а  також  від  реалізації товарів (робіт,  послуг),  не віднесених законодавством України до товарів (робіт, послуг) власного виробництва";

 

     у зв'язку з цим пункти 22.5 - 22.21 статті відповідно вважати пунктами 22.6 - 22.22".

 

     Я ставлю на голосування законопроект у редакції комітету.

 

     "За" - 211.

 

     Які є  зауваження?  Депутат  Вітренко,  будь ласка.  За нею - депутат Радченко. І поставимо на голосування.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  У мене пропозиція.  Щоб  не  робити  парламент смішним,  слід відкласти розгляд цього законопроекту, доки не буде призначено Прем'єр-міністра.  Потім  Прем'єр-міністр  виходить  на трибуну, бере на себе відповідальність за те, що йому потрібно ось таким чином будувати відносини з іноземними  інвесторами.  І  тоді Верховна Рада приймає рішення. Бо ми зараз приймемо рішення, а хто ним буде - чи Василь Васильович, чи Валерій Пустовойтенко... Через тиждень він нам скаже,  що ми прийняли зовсім неправильне рішення. І буде знову навантажувати Верховну Раду.  Тому я  пропоную  зняти зараз законопроект з розгляду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Справа   не   в   Прем'єр-міністрі.  Є виконуючий обов'язки,  призначений указом Президента.  І життя  не спинилося,  воно  продовжується,  і  Кабінет  Міністрів працює під керівництвом виконуючого обов'язки.  Тому давайте одне з другим не змішувати.

 

     Депутат Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.  Шановні колеги!  Читаючи законопроект стосовно збереження   пільг   для   спільних   підприємств   з   іноземними інвестиціями,  я  доходжу  висновку,  що в цій справі повинен бути порядок,  а ще більший порядок повинен бути в тому, що пов'язане з честю  і  гідністю  держави.  Тому  я  підходжу до вирішення цього питання однозначно - підставою для  скасування  пільги  може  бути лише   те,   що  порушуються  умови  договору  з  боку  іноземного інвестора.  А якщо умови договору про спільну діяльність іноземним інвестором виконуються,  то ніяких підстав скасовувати цю пільгу в нас немає.

 

     Тому перш ніж вирішувати,  кому залишити пільгу,  а у кого її відібрати,   треба  проаналізувати  діяльність  кожного  спільного підприємства.  І  там,   де   договір   про   спільну   діяльність дотримується,  - пільги залишити,  а там, де не дотримується, це є підставою для його розірвання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (Красноармійський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Мы неоднократно предупреждали о том, что имеет место преднамеренное предоставление налоговых льгот под определенные категории.  И  система  пылесосов под  руководством  Кабинета  Министров  и  всех  шести  (или семи, сколько их будет) премьер-министров направлена только  на  одно  - выкачать  все,  что еще осталось из национального богатства народа Украины.

 

     Я, безусловно,  поддерживаю  позицию  председателя   комитета Суслова  относительно  необходимости  предоставления всеобкемлющей информации,  которая дала бы ответы на вопрос:  каковы  результаты деятельности  совместных  предприятий  во  имя  государства  и его народа за годы после предоставления льготы?

 

     Данных об этом мы не найдем,  ибо все это осело на  расчетных счетах в зарубежных банках.

 

     Поэтому я  хотел  бы  от  имени  фракции  попросить перенести рассмотрение  этого   вопроса,   пока   не   будет   всеобкемлющей информации,  и  оставить  закон  в  принятой  нами в мае редакции, поставив в равные условия нашего внутреннего  товаропроизводителя, крупнейшие   промышленные   комплексы   и  таким  образом  создать нормальные возможности для существования экономики,  а не  для  ее грабежа.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чапюк. I на цьому

- завершуємо. Мені здається, що все зрозуміло, шановні колеги.

 

     ЧАПЮК Р.С.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська  область). Кожен  виступаючий  має  рацію - і Петро Симоненко,  і інші.  Але, Олександре  Миколайовичу,  ви  правильно  сказали,  що  не   треба зв'язувати   це   питання   з  призначенням  Прем'єр-міністра.  Ще невідомо,  коли кандидатуру на  цю  посаду  буде  запропоновано  й затверджено.  Уряд є,  і є Україна,  і треба виходити із державних інтересів сьогодні.

 

     Погано, що уряд запропонував свого  часу  такий  проект.  Але сьогодні  ми  повинні  враховувати  ситуацію  і  допущені  помилки виправити в ім'я держави і всього українського народу.

 

     Я закликаю всіх колег народних  депутатів  підтримати  голову Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Віктора Суслова,  який запропонував не лише мудро,  а й  відповідально,  - прийняти такий варіант.

 

     Петре Миколайовичу, погодьтеся, що це було б оптимальніше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Перед  голосуванням висловиться Василь Васильович. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,   виконуючий    обов'язки    Прем'єр-міністра України.  Шановні  народні  депутати!  Не  можна  бути  формальним слухачем вашої дискусії.  Я думаю,  що є підстави ставити  питання таким чином.

 

     Якщо ми хочемо,  щоб в Україну надходили іноземні інвестиції, треба  мати  стабільне  законодавство.  Наше  законодавство  треба впорядкувати.  Мені  здається,  в  даній ситуації можна підтримати проект у редакції, запропонованій комітетом.

 

     Якщо дати більш вичерпну інформацію щодо 2600 підприємств, як пропонує  депутат Симоненко Петро Миколайович,  то це займе чимало часу, хоча це не виключає того, щоб Кабінет Міністрів розібрався в цьому відношенні.

 

     Яке рішення  прийме Верховна Рада - це справа Верховної Ради. Але я просив би депутатів визначитися.

 

     Є проект в редакції,  запропонованій Президентом,  і є проект комітету.  Ми  могли  б  після  обговорення  підтримати  редакцію, запропоновану комітетом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні колеги!  Не  треба  сперечатися один з одним. Будьяка інвестиція - чи внутрішня, чи зовнішня, коли розглядається   під   час   тендера    чи    у    комітеті,    має техніко-економічне обгрунтування.

 

     Сьогодні йдеться про те,  що з 8700 спільних підприємств 2600 мають право на пільги.  Я думаю, ті, хто готує це питання, повинні були  проінформувати  депутатів,  яка  економічна ефективність цих пільг? Сьогодні вона, скажімо, від'ємна, але завтра буде прибуток, тому що будуть введені нові потужності, лінії, технології. А в нас якийсь примітивний підхід і  до  підготовки,  і  до  розгляду.  Ми займаємося  марнослів'ям,  м'яко кажучи.  Кожен як розуміє,  так і інтерпретує це питання.

 

     Я думаю,  що і комітет, і Президент готували свої пропозиції, маючи відповідне обгрунтування. Я просив би ще раз проголосувати і чітко визначитися.

 

     Зважаючи на те що більшість депутатів і Кабінет  Міністрів  у особі Василя Васильовича не заперечують, щоб ми поставили повторно на  голосування  пропозиції  щодо  змін  до  статті  22,  внесених комітетом,  я ставлю їх на голосування. Давайте визначимося. Текст я зачитав.

 

     "За" - 185.

 

     Не приймається.

 

     Друга пропозиція була про перенесення. Доопрацювати, показати економічну ефективність, дати ці матеріали відповідно депутатам, а потім ми до цього питання повернемося.

 

     Прошу проголосувати дану пропозицію.  Дати техніко-економічне обгрунтування, на наступний тиждень, якщо встигнуть, підготувати.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Готуйте на наступний тиждень.

 

     ---------------

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  України про державну охорону  органів  державної  влади  України  та  посадових   осіб. Доповідає  Чорноусенко Олег Іванович,  заступник голови Комітету з питань оборони і державної безпеки.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.,  заступник голови Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  оборони і державної безпеки (Червонозаводський виборчий   округ,   Харківська   область).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Відповідно до Постанови Верховної Ради від 16  квітня  1997  року  про  проект  Закону  України  про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб Комітет Верховної  Ради  України  з  питань  оборони  і  державної безпеки  разом  із  визначеними Президентом України представниками доопрацював  зазначений  законопроект  з   урахуванням   зауважень комітетів Верховної Ради,  народних депутатів, науково-експертного відділу Секретаріату Верховної Ради та Інституту держави  і  права Національної  академії  наук  та  вносить його повторно на розгляд Верховної Ради в першому читанні.

 

     В опрацьованому  законопроекті,  зокрема,  усунуті   недоліки принципового  і  технікоюридичного  характеру,  а  також внутрішні суперечності,  що були в ряді статей,  докорінно вдосконалено його структуру,  здійснено ретельне редагування, особливо термінології, яка   використовується.   Конкретизовано   порядок   і    механізм взаємовідносин  і  взаємодії  між  органами  державної  охорони та підрозділами   органів   внутрішніх   справ,    Служби    безпеки, Прикордонних  військ  і  Національної  гвардії.  Про  це йдеться у статті 9.

 

     У статті 1 дано чітке визначення поняття державної охорони та заходів  охоронного  характеру,  які  не  відносяться до державної охорони.  Ви пам'ятаєте,  саме  до  цієї  статті  надійшло  багато зауважень від депутатів.

 

     Суттєво доопрацьований   і   розділ   2   законопроекту,   де однозначно  визначені  посадові  особи  й   об'єкти,   щодо   яких здійснюватиметься державна охорона,  та порядок її надання, у тому числі передбачається державна охорона  глав  іноземних  держав  та урядів,  керівників  міжнародних  організацій,  які  прибувають  в Україну чи перебувають на її території.  За певних обставин  також передбачено  здійснення  державної охорони щодо народних депутатів України, про що говорилось у цьому залі.

 

     У статтях 12,  15 і 16  законопроекту  значно  конкретизовані повноваження,  обов'язки  і  права Управління державної охорони та його військовослужбовців.

 

     Зазначений законопроект,   що    важливо,    узгоджений    із положенними  Конституції  України  та іншими чинними законодавчими актами.  Відповідно до пункту 22 статті 85 Конституції статтею  10 проекту  закону  визначено,  що  загальна  структура і чисельність Управління  державної  охорони  України  затверджуються  Верховної Радою України за поданням Президента,  чого, ви пам'ятаєте, раніше не було.

 

     Статтю 26 законопроекту щодо прокурорського нагляду узгоджено з  пунктом  9  розділу XV "Перехідні положення" Конституції,  чого вимагав наш науковоекспертний відділ.

 

     Законопроект доповнено новими статтями 23, 24   і  25,  якими  передбачено  контроль  Верховної  Ради  за дотриманням чинного законодавства Управлінням державної охорони та контроль  Президента  за його діяльністю.  Ці статті,  мабуть,  ще треба буде доопрацьовувати,  але вони вже є  і  несуть  відповідне навантаження.

 

     Проект Закону  України про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб,  проект постанови Верховної  Ради України   і   висновок  науково-експертного  відділу  Секретаріату Верховної Ради з цього питання додаються.  Я не буду  їх  повністю зачитувати.   Скажу   тільки   коротенько   про   висновок  нашого науково-експертного   відділу.   У   ньому   відзначено,   що    в законопроекті   значною   мірою   враховані   зауваження  народних депутатів,  пропозиції та зауваження науково-експертного  відділу. Науково-експертний відділ вважає,  що нова редакція проекту закону в цілому  заслуговує  на  підтримку  і  з  урахуванням  зазначених пропозицій  і  зауважень  може  бути  прийнята  Верховною  Радою в повторному першому читанні.

 

     Наш комітет   на   своєму   засіданні   теж   розглянув   цей доопрацьований  законопроект  і  пропонує  прийняти його в першому читанні.  Ви пам'ятаєте,  коли ми попередньо розглядали проект, то дали два тижні для того,  щоб його доопрацювати.  На жаль,  минуло вже аж два місяці.  Але вини комітету в цьому немає. Так трапилося через  ту  ситуацію,  яка  склалася  з прийняттям бюджету та інших законодавчих актів, що стосуються економічної сфери.

 

     На думку нашого комітету, цей закон дуже потрібен. Треба його проект  приймати  в  першому читанні і доопрацьовувати,  щоб потім була можливість  швидко  прийняти  в  цілому.  Бо  невдовзі  після канікул  нам  доведеться  розглядати  проект бюджету на 1998 рік і знову перед нами постане те питання,  що  є  Управління  державної охорони, а закону немає. Тому я нагадую пропозицію нашого комітету

- прийняти законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би відвести на запитання десять  хвилин. Питання зрозуміле.

 

     Виставте десять хвилин.

 

     Запишіться, будь ласка.

 

     Питання зрозуміле  й потрібне.  Я просив би,  щоб ми сьогодні прийняли законопроект у першому і відразу в  другому  читанні.  Це буде  правильно.  Тому що на наступний тиждень ми наберемо стільки питань...

 

     Будь ласка, депутате Жир. За ним - депутат Симоненко.

 

     ЖИР О.О.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань законності    і   правопорядку   (Марганецький   виборчий   округ, Дніпропетровська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги!  Як  ви пам'ятаєте,  ми з вами не раз поверталися до цього законопроекту в цьому залі,  опрацьовували його  в  комітетах.  На сьогодні потреба в його прийнятті зрозуміла всім.

 

     Я підтверджую,  що  запропонований проект відповідає всім тим вимогам, які були сформульовані в ході його обговорення.

 

     Є пропозиція,  не гаючи часу,  проголосувати проект у першому читанні.  Ми  його доопрацюємо до початку наступної сесії.  Я дуже просив би вас прислухатися до цього. На засіданні комітету під час першого розгляду була висловлена велика кількість зауважень. Вони, фактично,   враховані.   Цей   законопроект   відповідає    нормам Конституції.

 

     Я дуже  просив би не гаяти часу і проголосувати проект закону в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Петро Миколайович Симоненко. За ним - депутат Карнаух.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибо. Уважаемый докладчик! Может быть, вам покажется странным,  но я все-таки от фракции коммунистов хотел бы задать вопрос,  который имеет моральный аспект  и  относится  и  к предыдущей  проблеме.  Прежде  всего  нынешнее  правительство дало совместным предприятиям главную льготу  -  самую  дешевую  рабочую силу, к сожалению.

 

     Наше общество  продолжает  криминализироваться,  растет число преступлений  и  так  далее.  Ранее  функцию  по  охране   органов государственной   власти   выполняла  милиция.  И  люди  нормально относились, потому что власть была другая.

 

     В ситуации,  когда люди терпят на себе такие  издевательства, когда  они  боятся  выйти  на  улицу,  когда  вся вертикаль власти коррумпирована  и  охраняется  теми  или  иными  структурами,   мы принимаем  еще  законодательство,  чтобы  на наших простых граждан возложить ответственность за охрану власти, которая народ, по сути дела,  уничтожает. За три года 1 миллион 200 тысяч человек исчезло из послужных списков нашего государства.

 

     Поэтому я хотел бы спросить о моральности этого закона.  Если надо обеспечить порядок, для этого есть правоохранительные органы, официально  утвержденные  законом.  Пускай  они   выполняют   свои обязанности по охране государственных учреждений.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.   Уважаемый  Петр  Николаевич,  я  хочу  вам напомнить,  что милиция раньше выполняла все-таки  вспомогательные функции,  а  охраной  высших государственных лиц в Советском Союзе занималось девятое управление Комитета госбезопасности. После того как Украина получила независимость, у нас была выделена эта служба в отдельную  структуру.  Она  действовала  по  указам  Президента. Сейчас  мы  пытаемся  ввести  ее,  и  я думаю,  мы это сделаем,  в законодательное русло,  как того требует Конституция.  Я не считаю этот закон аморальным, тем более что такие законы есть практически во всех странах.  Мы изучали зарубежный опыт в этом  плане.  Я  не вижу оснований для того, чтобы проект сейчас отклонять.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Раніше  ми  були  союзною республікою,  а тепер - самостійна держава.  У нас свої  структури,  своя  система,  і  це потрібно враховувати.

 

     Будь ласка, депутате Карнаух. За ним - депутат Недригайло.

 

     КАРНАУХ М.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Лубенський виборчий   округ,   Полтавська  область).  Дякую.  Шановний  Олегу Iвановичу!  Шановні колеги!  Ви знаєте,  що я під час попереднього обговорення  виступав  за  те,  щоб ці підрозділи були в структурі органів Служби безпеки.  Читаю статтю 10  і  бачу,  що  Управління державної  охорони  України  є  державним  правоохоронним  органом спеціального призначення - таким самим,  яким є і  Служба  безпеки України.  Але проблема полягає в іншому. У цій же статті записано, що начальник управління призначається на посаду і  звільняється  з посади Президентом України. А в інших статтях знаходимо, що певною мірою це управління підконтрольне  Верховній  Раді,  але  дійового механізму  немає.  Тому  я  пропоную  в  частині  першій статті 10 передбачити,  що ця охорона підпорядкована Президенту  України  та підконтрольна  Верховній  Раді  України.  Також  я  пропоную,  щоб начальник цього управління призначався Верховною Радою за поданням Президента України.

 

     Є ще  цілий ряд інших зауважень,  але я пропоную прийняти цей проект закону в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.I.  Ви  знаєте,  що  питання  про   призначення начальника управління розглядалося в усіх комітетах.  I тут у залі такі пропозиції вже лунали.  Але в Конституції  чітко  перелічено, які  посадові  особи  призначає Президент,  а які - Верховна Рада. Деякі інші ваші пропозиції, я вважаю, доцільно розглянути. Подайте їх у письмовому вигляді на друге читання. Ми їх розглядатимемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Недригайло. За ним - депутат Кочерга.

 

     НЕДРИГАЙЛО В.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законності і правопорядку  (Новоазовський  виборчий  округ, Донецька область). Прошу передати слово Моісеєнку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.  Фракция  коммунистов  Украины,  Всеукраинский союз рабочих...

 

     ГОЛОВА. Я прошу вибачення. Одну хвилинку. Депутат Кочерга.

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Передали ж слово...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я надам вам слово.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Фракция коммунистов Украины. Я все-таки вернусь к  диалогу  между  товарищем  Симоненко и вами.  В стране ежегодно нарастает  вал  преступности,   увеличивается   число   умышленных убийств,  с  каждым  годом  граждане  все  больше  чувствуют  себя незащищенными.  И вот в этих условиях мы создаем особую защиту для тех,  кто  руководит  страной.  Не  является  ли это даже подрывом авторитета Верховной Рады,  которая такой закон  будет  принимать? Ведь скажут:  смотрите - в нашей стране есть белые, есть холопы. И Верховная Рада узаконивает такое отношение к нашим гражданам. А по Конституции мы все равны.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.I.  Я  не  считаю,  что  этот закон лишает прав граждан Украины. Он просто описывает порядок и систему обеспечения безопасности   высших  государственных  лиц  страны.  Деятельность Управления государственной охраны не  связана  напрямую  именно  с искоренением  преступности  как таковой.  Этим занимается милиция, Служба безопасности и другие структуры.  Я не думаю,  что  следует увязывать эти вещи, они совершенно разные. Управление госохраны не занимается проблемой преступности как таковой в стране.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пейгалайнен. За ним - депутат Охріменко.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Харцизький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов Украины.   Уважаемый   докладчик!  Вы  отвечали  на  вопрос  Петра Николаевича Симоненко,  руководителя нашей фракции,  о моральности данного закона. Я хочу развить этот вопрос. В то время когда народ действительно нищает,  когда он практически не знает,  как  свести концы   с   концами,   мы   утверждаем  фактически  дополнительные структуры,  дополнительные затраты бюджета,  который и так скуден. Где  же  здесь  моральность,  на ваш взгляд,  когда на фоне нищеты народа создаются новые структуры для защиты власти?

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.I.  Честно говоря, мне даже удивительно: третий раз  вы  задаете  тот  же  вопрос.  Это  структура  не новая,  она существует с 1991 года и ранее существовала  в  другой  структуре. Она существует,  она финансируется,  она работает. От того, что вы задаете  этот  вопрос,  я  не  думаю,  что   произойдут   какие-то изменения.  Необходимо  эту  функцию в государстве выполнять.  Для этого существует Управление госохраны.  Вы считаете,  что этого не нужно делать, а примеры из практики уже нашего государства говорят о том, что нужно это делать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я думаю, що ми не з того приводу сперечаємося. Як порядок наводити - це зовсім інша справа.

 

     Депутате Охріменко, будь ласка.

 

     ОХРIМЕНКО К.О. Прошу передати слово Моісеєнку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.    Спасибо.   Фракция   коммунистов   Украины, Всеукраинский союз рабочих.  Вы знаете,  меня волнует больше всего все-таки  эффективность  дальнейшего применения этого закона.  Вот сегодня  разгромлен  Киевсовет,  больше  20   депутатов   пытаются каким-то   образом   там   узурпировать   власть,   превышая  свои полномочия.  В 14  часов  сегодня  будет  собираться  совещание  у Генпрокурора   с  участием  прокурора  города  Киева,  который  не вмешивается в эти вопросы по  непонятным  причинам.  Туда  выехали народные депутаты для того,  чтобы разобраться с этой ситуацией. В то же время государственная охрана вроде как стоит в стороне.

 

     И еще  одно.  Как-то  странно  все  это   выглядит.   Раньше, насколько я знаю, у нас охранялись только члены Политбюро, их было несколько человек.  На Украину один Щербицкий пользовался охраной. А что сейчас: ни дойти, ни доехать до наших охраняемых должностных лиц.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.  В Советском Союзе охранялись 12 должностных лиц, Владимир Николаевич правильно сказал. Согласно проекту закона

- девять.  В статье 5  четко  указаны  должностные  лица,  которые охраняются. Эта статья достаточно четко сформулирована.

 

     В ваших   словах,   Владимир  Николаевич,  есть  определенное противоречие.  Вы спрашиваете,  зачем нужен такой орган,  и тут же ссылаетесь  на  события  в Киевсовете,  удивляясь,  что Управление госохраны не занимается этой проблемой.

 

     Если мы  ликвидируем  этот  орган,  то,   наверное,   никакая структура не будет выполнять эту функцию в стране.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Я просив би,  шановні колеги,  не рахувати, скільки посадових осіб охоронялися за часів радянської влади і скільки  охороняється зараз.  То  різні речі.  І ми з вами знаємо:  скільки треба було - стільки й охоронялося. Навіщо сперечатися сьогодні, щоб про це всі чули?  Ми  чудово  знаємо,  хто  охоронявся  в  області,  хто  - в республіці, хто - в державі. Мабуть, так і треба, бо це держава, і давайте про цю державу турбуватися поцивілізованому.

 

     Ми перевели  розгляд  цього  питання  в  зовсім іншу площину. Питання всім зрозуміле.

 

     Хто бажає виступити?

 

     Будь ласка, висвітліть список. Чотири чоловіки.

 

     Виставте 12 хвилин. По три хвилини на виступ.

 

     Депутат Осадчук. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і духовності (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська   область).   Група   "Конституційний    центр", Демократична  партія  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні  колеги  депутати!  Проект  Закону  про  державну  охорону органів  державної влади України та посадових осіб - це нормальний правовий  документ,  який  можна  розглядати  у  Верховній   Раді, удосконалювати і приймати як закон.

 

     У кожній державі є закон, який регулює відносини різних гілок влади  і  правоохоронних  органів  і  визначає,   який   обзроєний підрозділ  охороняє  Президента,  який  - уряд,  який - парламент. Посадові особи і державні об'єкти мають бути захищені.

 

     Важливо, щоб  у  таких  правоохоронних  структур  було  єдине начальство  і  щоб їхня діяльність регламентувалася одним законом. Не   можна   допустити   в   законі   таких   правових   щілин   і невизначеностей,  які тут намагаються нав'язати, - щоб у конфлікт, який може виникнути між виконавчою і законодавчою  гілками  влади, були   втягнуті   озброєні   люди.   На   мій   погляд,   цього  в запропонованому  законопроекті  не  закладено,   але,   судячи   з поставлених  тут  запитань,  у процесі подальшої роботи парламенту над цим документом подібна правова колізія може виникнути.

 

     Депутати стурбовані,  хто  візьме   верх   -   Президент   чи парламент. А це вже не правові зусилля.

 

     Нещодавно ми  повторно розглядали Закон про Кабінет Міністрів України,  безуспішно  намагаючись  подолати  президентське   вето. Нічого  з  того  не вийшло.  Але кожному неупередженому депутатові стало зрозуміло,  що перманентний конфлікт між Президентом України і  парламентом  триває  і  загострюється на фоні зубожіння народу, яким дуже вміло користуються ті,  хто призвів до цього  зубожіння. Виникають дуже убогі і деструктивні наміри.

 

     Дві гілки однієї влади

 

     будують нові барикади,

 

     щоб стоять на своїм до загину

 

     і в одну загриміть домовину.

 

     Цього допустити  не  можна,  бо  це  небезпечно для існування держави!

 

     Тут часто передавали слово Моісеєнкові,  який  є  арбітром  у питаннях  охорони  держави.  Це депутат,  у передвиборній програмі якого було написано:  "Создание  рабочих  вооруженных  отрядов  на крупных предприятиях". У нормальній державі кандадата в депутати з такою програмою не повинні були б навіть зареєструвати!

 

     Я нагадую:  вище України тільки небо, але й небо над Україною

- також Україна!  Пам'ятайте це ті, хто називає себе опозицією. Ви не опозиція,  ви - посланці з минулого,  які з'їли своє  минуле  і хочуть з'їсти наше сучасне і зруйнувати нашу державу.  Ми цього не допустимо.

 

     Дякую за увагу (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги!

 

     Депутат Моїсеєнко. За ним - депутат Ярошинський.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция "Коммунисты  Украины".  Всеукраинский союз  рабочих.  Реплика  господину Осадчуку.  Наверное,  он сам из "минулого",  забыл,  как присваивали в  свое  время  премию  имени Ленинского комсомола,  а теперь отрабатывает деньги,  видимо,  для других  хозяев.  Я  благодарен,  что  он  немножко   почитал   мою предвыборную  программу,  хотя  он не совсем точно ее формулирует. Речь идет совсем о других вещах.

 

     А теперь по сути рассматриваемого законопроекта. Очень трудно говорить  о  том,  поддерживать  или  не поддерживать этот проект, когда за  счет  государственного  бюджета  хотят  защищать  людей, которые стали на преступный путь, и зачастую доказанный преступный путь.

 

     Нам неоднократно предоставлялись материалы,  компрометирующие Премьерминистра,  свидетельствующие о его преступной деятельности. Здесь выступали не только коммунисты, но и демократы.

 

     Я столкнулся    с    совершенно    диким    фактом     охраны Премьер-министра.  Заходишь  в  здание  Кабинета  Министров - тебя проверяют,  осматривают,  рамки  защитные  стоят.  Это  же  деньги бюджета.  Поднимаешься  на  шестой  этаж,  где  находится  кабинет Премьер-министра (это было 18 марта,  я  ходил  вместе  с  группой народных  депутатов),  - опять тебя проверяют,  требуют предкявить удостоверение.  Предкявили.  Проходим дальше. Перед входом в холл, рядом с которым находится дверь в приемную Премьер-министра, стоит еще одна рамка,  стоит  еще  один  часовой  и  еще  раз  проверяет народных депутатов.

 

     А не  слишком  ли  много  денег  мы  тратим,  чтобы  защитить человека,  капитал которого по не совсем,  может быть, официальным данным  составляет миллиарды долларов и который все время летает и боится,  что  его,  беднягу,  или  в  Донецке  накроют,  или   еще где-нибудь?

 

     Я считаю, что проблема охраны была значительно лучше решена в советское время. Почему? Потому что не было частной собственности, не  было  наворованных  денег и не нужно было расходовать средства государственного   бюджета    и    использовать    государственные возможности для того, чтобы защищать конкретных мафиози. Вот о чем идет речь!

 

     Вчера нам здесь раздали газету с  конкретными  обвинениями  в адрес  министра  внутренних дел.  Мы с группой депутатов подписали обращение по этому поводу. Так кого мы собираемся защищать?! Здесь уже  говорили  о том,  что раньше буквально дватри человека на всю Украину пользовались государственной охраной и девятое  управление КГБ  вполне  справлялось  с  этой  задачей потому,  что этих людей никому не надо было убивать.  У них же не было капитала! А сегодня нужно защищать всех этих господ и тратить на них деньги.

 

     Еще один   момент,   который   заслуживает  внимания,  -  это использование   Национальной   гвардии   для   защиты   и   охраны государственных учреждений. Тоже как-то странно все это смотрится.

 

     Поэтому я  не  считаю  нужным  поддерживать  этот документ на данном этапе, а нужно рассмотреть его в такой плоскости: кто у нас работает   в  органах  государственной  власти,  надо  ли  их  так защищать, как защищают Лазаренко?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ярошинський. За ним - депутат Степенко.

 

     Я ще раз прошу: не знаючи, скільки охоронялось тоді і скільки тепер, не називайте цифр, щоб вони в ефірі не звучали.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.    Шановні    народні   депутати!   Шановний головуючий! Це, звичайно, стандартне важливе державне питання, яке могло  б  бути  вирішене в тиші цього залу.  Але запущено тут такі політичні оберти,  що я як  голова  Республіканської  партії  мушу давати також оцінки.

 

     Але перед цим хочу сказати, що на відміну від проекту, котрий було відхилено Верховною  Радою,  в  розглядуваному  законопроекті усунено   ряд   недоліків,   змінено  структуру  і  внесено  деякі нововведення у порядок і механізм взаємовідносин і  взаємодії  між органами  державної  охорони  та  підрозділами  органів внутрішніх справ, СБУ, Прикордонних військ, Національної гвардії.

 

     Законопроектом визначено об'єкти та посадові особи  (а  їх  є багато),  які  мають  охоронятися.  Визначено  також  інших  осіб, безпека яких має забезпечуватися в нашій державі.

 

     З формального боку,  законопроект мав би бути підтриманий, бо це  проект стандартного закону про захист державних та інших осіб, які мають захищатися в країні.

 

     Щодо тих зауважень,  які треба врахувати  в  ході  подальшого опрацювання   проекту.   Потрібно  забезпечувати  реальний,  а  не загальний, якийсь міфічний контроль за органами державної охорони, які  створюються  і  які  вже  існують,  щоб  вони  завтра не були використані якоюсь однією гілкою влади в якихось вузьких інтересах в наш такий нестабільний час.

 

     УРП вважає, що якщо такі спецслужби є, то мусить бути й закон про їх статус,  функції, загальний режим роботи і контроль за ними з боку визначеного законом органу.

 

     Разом із  тим  ми  проти  розширення  кола  осіб,  які  мають охоронятися,  збільшення кількості охоронців для  цих  осіб.  Адже відомо,  що  невпорядкована  робота служб призводила до збільшення бюджетних витрат, появи нових захребетників на шиї народу.

 

     І останнє.   Антиукраїнський,    антинаціональний    характер існуючої  президентсько-виконавчої та верховнорадівської більшості зрозумілий сьогодні.  Захищати доводиться українській  нації  тих, які  часто тут у цьому залі виступають проти інтересів цієї нації, ведуть відверту  пропаганду  проти  українського  народу.  Але  це питання  не  вирішується  у  цьому  залі.  Чи  так  це  має  бути, відповість великий український народ заради завтрашнього поступу.

 

     Я пропоную прийняти  в  першому  читанні  законопроект,  який запропонував комітет. Насправді національна влада буде встановлена завтра, і її доведеться охороняти відповідно до цього закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степенко. За ним

- депутат Жир. І завершуємо.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановні товариші!  Як на мою думку, ми повинні спокійно підійти  до  обговорення  цього  питання.  Треба  тут  не заробляти  ніяких  політичних  дивідендів,  а  просто  із здоровим глуздом розібратися.

 

     Кожний із вас знає,  якщо немає закону,  то тоді  обов'язково діють  якісь  недолугі розпорядження,  постанови і таке інше.  Але давайте  подивимося.  У  Бориспіль  їдуть  оці  кортежі.   Десятки автомобілів,  через кожні двадцять метрів міліціонер стоїть.  Люди добрі! Хіба оцей хлопець із пістолетом, якщо, дійсно, хтось захоче якусь  акцію  зробити,  допоможе?  А він стоїть замість того,  щоб займатися якимсь ділом. Або проїдьте від Дніпра до Верховної Ради. Я  колись  нарахував  46 міліціонерів на дорозі до Верховної Ради. Хіба це нормальне явище?

 

     Моісеєнко говорив про охорону в  Кабінеті  Міністрів.  Я  теж тому  дивувався,  не  знаю,  хто там завів такі порядки,  але ж не треба доводити це до абсурду.  Заходиш за списком.  Виходиш  через інший  під'їзд,  а  охоронець  каже:  "Ні,  ні,  ні!".  Знаєте,  є прислівка  така:  в  Ярославську  тюрму  залетіли  гуленьки,  туди залетіли,  а  назад  - діла немає.  Так само й тут.  Я підійшов до охоронця і кажу:  "Дорогий, ми ж виходимо, а не заходимо, значить, виносимо вибухівку,  будемо зривати її на Хрещатику". Ні, і все. І спробуй з ним балакати.  Дивишся, що в нього таке поняття... Ну, я не хочу казати відверто, але це так.

 

     Тому я хочу сказати:  давайте, товариші, все-таки розберемося з цим питанням - і закон цей приймемо. Але витрати на цю структуру потрібно набагато зменшити.

 

     Тут порушували  питання,  щоб  охороняти  й депутатів.  Хтось пропонував нагани видати.  Та при  нашій  спритності,  поки  наган витягнеш  із  кишені,  то  і  наган заберуть,  і зроблять все,  що захочуть.

 

     Депутатів не треба охороняти:  ви не крадьте  -  і  все  буде нормально.  Кому ви потрібні? Поклади вас на дорозі, і то ніхто не візьме.

 

     Василю Васильовичу!  Хотів  би,  щоб  ви  в   цьому   питанні розібралися, хоч і не ви заводили ці порядки. Я вам вдячний, що ви з   розумінням   поставилися   до   питання   підтримки   власного товаровиробника.  Я  вже  подзвонив  на  завод.  Якби ви і в цьому питанні розібралися,  щоб усе-таки якось поінформувати  депутатів, оскільки ж у нас... (Шум у залі).

 

     Закону немає,  а  всіх охороняють.  Тому хочу,  щоб цей закон було прийнято.  І в ньому дописати  спеціальний  рядок:  усі  інші формування  для  охорони  будь-кого не можуть бути створені ніким. Щоб діяв тільки закон, який ми приймемо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Олександрович Жир, голова комітету.

 

     ЖИР О.О.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги депутати!  Я попросив три хвилини для виступу після запитання мого колеги Моісеєнка лише тому,  що  він  має  рацію  і  ці  запитання виникають у всіх, у тому числі й у мене.

 

     Ми повинні   чітко   визначити   законом:   яке   коло   осіб охороняється,  які  кошти  на  це   виділяються,   якими   правами наділяються охоронці,  що виконують ці функції. За Конституцією це має бути вирішено лише законом.  Не варто сьогодні  вести  розмову про  те,  що  в нас не повинно бути охорони,  яка виконує функції, закладені в цьому проекті закону.  Це  нормальне  явище  в  кожній державі.  Є  посадові особи,  які потребують охорони незалежно від партійної приналежності і так далі.

 

     Я не хотів би,  щоб ми, обговорюючи це питання, посилалися на радянські  часи.  Той,  хто  знає,  скільки тоді припадало на одну особу охоронців, скільки виділялося коштів... (Шум у залі).

 

     Якби я не брав участі сам  у  тих  заходах,  то  не  знав  би цього...

 

     Це озброєний  підрозділ,  він має свої функції,  які згідно з Конституцією,  визначаються  законом.  І  я  дуже  просив  би   не переводити  це питання в політичне,  воно має тільки правове поле, яке повинно бути закріплене законом.

 

     Ми можемо проект доопрацювати, оскільки виникають запитання і в мене.  Наприклад,  чому ми розширюємо коло осіб,  які підлягають охороні?  Чи треба охороняти осіб,  які визначаються указами, а не законом, який ми сьогодні повинні прийняти?

 

     Я не  зловживатиму  часом.  Закінчуючи,  дуже  прошу прийняти проект закону в першому читанні. Зауваження, які є, ми розглянемо, для того маємо час,  і проект доопрацюємо. Але лише законом - лише законом! - повинні бути вирішені ці питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     За настійною вимогою надаю  слово  депутату  Карнауху.  Потім виступить Василь Васильович, і на цьому завершимо.

 

     КАРНАУХ М.В.  Шановні колеги! Ми повинні собі задати декілька принципових запитань і відповісти на них.

 

     Перше. Чи  потрібна  охорона  і  забезпечення  безпеки  вищих державних посадових осіб?

 

     Друге. Яке коло цих осіб має бути визначене законом?

 

     Незалежно від того,  хто персонально перебуває при владі, хто займає  вищі  посади  (Петре  Миколайовичу,  це  я  і  вам  кажу), забезпечення їхньої безпеки і охорони, безумовно, необхідне. Тобто відповідь на перше запитання однозначна й чітка.

 

     Відповідь на друге запитання.  Я і раніше стверджував і зараз кажу, що коло цих осіб має бути максимально обмеженим.

 

     У проекті закону таких посадових осіб пропонується дев'ять. У Радянському Союзі особисту охорону мали члени Політбюро  ЦК  КПРС, кандидати в члени Політбюро і всі секретарі ЦК КПРС.

 

     Що творилося в Україні,  не знаю, бо тоді я підпорядковувався центральному апарату КДБ СРСР.  А сили  для  забезпечення  безпеки були задіяні солідні.

 

     Як би   ми   сьогодні   не   говорили  і  не  виступали,  цей законопроект  підтримати  необхідно,  тому  що  саме  цим  законом регулюватиметься певна сфера суспільних відносин.  І ці підрозділи мають діяти тільки на підставі закону.

 

     Тому я пропоную прийняти проект закону в  першому  читанні  і потім уже,  враховуючи пропозиції,  зауваження,  вдосконалити його так, щоб закон був дійовим, але щоб цей апарат не був роздутий.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович Дурдинець.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні народні  депутати!  У  сесійному  залі ми з вами досить детально в першому читанні обговорили  внесений  Президентом  України  проект закону.  Ми  виходили з того,  що в цьому ж сесійному залі народні депутати справедливо ставили питання про те,  що в нас  у  державі залишилося одне військове формування,  яке діє за указом,  а не за законом.  Ми дійшли  висновку,  що  треба  якраз  у  правове  поле спрямувати  діяльність  усіх  силових  структур  нашої  суверенної держави.

 

     Усі пропозиції,  внесені до законопроекту, який вам поданий і сьогодні  розглядається,  ми  разом  із членами комітетів з питань оборони і державної безпеки, з питань законності і правопорядку, з питань  боротьби з корупцією і організованою злочинністю та іншими депутатами дуже уважно розглянули і врахували.  Я вдячний народним депутатам,   вдячний   доповідачу,  який,  представляючи  вам  цей законопроект,   наголосив,   що   він   підготовлений   у   повній відповідальності з нормами Конституції. Це перша теза.

 

     Друга теза.  Я  хотів  би  вас також попросити не порівнювати відповідні норми,  які є в цьому законопроекті,  з тим, якими були структура і кількість посадових осіб колишнього Радянського Союзу, що  охоронялися  не  за  законом,  а  згідно  з  рішенням   вищого партійного органу.  На відміну від цього ми хочемо,  щоб в Україні це питання було вирішено тільки законом України.

 

     Третє. У проекті, який вам роздано, чітко визначена, як ви це питання  ставили,  кількість  вищих  посадових  осіб,  які  в силу специфіки своєї державної  діяльності  мають  право,  щоб  держава забезпечила їхню особисту і майнову безпеку і членів їх сімей.

 

     Четверте. У  статті 6 проекту закону передбачено забезпечення безпеки інших  осіб.  Тобто  державна  охорона  здійснюється  щодо громадян,  зареєстрованих  кандидатами  у  Президенти України,  на період передвиборної кампанії та виборів,  а також глав  іноземних держав,  парламентів та урядів,  членів їх сімей, які прибувають в Україну чи перебувають на її території.

 

     Державна охорона у разі наявності загрози життю  чи  здоров"ю може   здійснюватися   щодо  народних  депутатів  України,  членів Кабінету  Міністрів  України,   керівників   центральних   органів виконавчої  влади,  які  не  є членами Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду, Верховного Суду, голови Національного банку,  Голови  Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, інших державних діячів, а  також  керівників  міжнародних  організацій,  які  прибувають в Україну чи перебувають на її території.

 

     Це також  враховано  розробниками,  тому  що  в  цьому   залі вносилися такі пропозиції народними депутатами. І це правильно.

 

     Шановні народні   депутати!   Ви   ставили   запитання   щодо чисельності і фінансування цієї структури.  Верховна Рада з  цього приводу  визначилася у Законі України про Державний бюджет України на  1997  рік.  Там  окремим   рядком   записані   ті   мінімальні асигнування,  які виділяються на фінансування діяльності державної охорони.

 

     Тепер щодо деяких критичних зауважень,  які пролунали в цьому залі.  Я  вам  повинен  сказати,  що у будинку Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента,  у будинку,  де  засідає  Верховна  Рада України,  в  інших  будинках  Верховної Ради України,  в державних установах,  де це потрібно відповідно до характеру  та  режиму  їх роботи,  є  охорона.  Це  також  є в кожній демократичній правовій державі. І кожна держава сама визначає режим охорони відповідно до існуючого стану правопорядку.

 

     Ми визначили той режим,  який відповідає стану правопорядку в нашій державі.

 

     Я запрошую  народних  депутатів  і  особисто  вас,   шановний товаришу  Моісеєнко,  відвідати  зараз Кабінет Міністрів,  зокрема шостий  і  сьомий  поверхи.  Ви  не  побачите  того,  що  було  до недавнього  часу.  Режим там нормальний,  на сьомому поверсі немає обмежень, які були до недавнього часу.

 

     Прошу народних депутатів  підтримати  законопроект,  внесений комітетом і доопрацьований разом із нами з урахуванням пропозицій, які були внесені,  тому що він повною  мірою  відповідає  потребам забезпечення  державної  охорони посадових осіб,  які визначаються законодавством України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте не опускатися до примітивізму. Ми ж закон приймаємо!

 

     Будь ласка,   депутате   Чорноусенко.  Заключне  слово.  Одна хвилина.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І. Шановні колеги, давайте будемо послідовними. Ми  більше  ніж півроку добивалися розробки цього проекту закону і внесення його у Верховну Раду.  І от зараз ми його  розглядаємо  і знову діємо всупереч нашим попереднім діям.

 

     Нова структура   не   створюється.  Це  перехідний  етап  від дев'ятого управління КДБ до нової структури в новій державі.

 

     Крім того,  не забувайте, і про це говорив Василь Васильович, що ми повинні охороняти керівників іноземних держав. Ідеться і про наші будівлі, ми ж самі порушували це питання.

 

     Напевно депутати, які служили в службі безпеки ще Радянського Союзу,  знають  (я  теж брав участь у тих заходах і пам'ятаю),  як тоді робилось і як робиться зараз. Великої різниці немає.

 

     Щоб контролювати функції,  організацію, чисельність і бюджет, треба прийняти закон.  Щоб це було в рамках Конституції і в рамках закону.

 

     Я прошу вас прийняти цей проект закону в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні колеги!  Якою б  не  була  наша держава  сьогодні,  але  ми сподіваємося,  що зробимо її правовою. Проект закону,  який ми сьогодні повторно  розглядаємо  в  першому читанні,  всім  зрозумілий,  бо  немає  держави  на планеті,  де б державні перші посадові особи не охоронялися.

 

     Оберуть завтра,  наприклад,  Наталію Михайлівну або  Степенка Василя Івановича (хоч він казав,  що валяється, а ніхто не візьме, не можна так опускатися,  треба тверезому ходити і не валятися), і ніхто не буде охороняти...

 

     Якщо ми  будуємо  державу,  то давайте не опускатися до цього примітивізму,  як  робимо  сьогодні:  політизуючи  цей  простий  і зрозумілий законопроект, спрощуємо те, що не можна спрощувати.

 

     Ми обрали Президента, створили відповідні структури Верховної Ради,  Кабінет Міністрів і прийняли закон.  Давайте ж  із  повагою ставитися.  Ми  не  знаємо,  хто завтра буде Президентом,  Головою Верховної Ради чи Прем'єр-міністром. Але це будуть наші люди.

 

     Усі пропозиції,  які були висловлені і внесені,  повинні бути враховані.   І   кошти,  які  виділені  в  бюджеті,  повинні  бути використані за призначенням.

 

     Я просив би вас прийняти цей законопроект у першому  читанні, а  всі  пропозиції  врахувати.  На друге читання внесемо на восьму сесію,  у вересні чи жовтні, і тоді приймемо в цілому. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 212.

 

     Депутати Пасько  і Чулаков не встигли проголосувати.  Просять ще раз поставити на голосування. Будь ласка, голосуймо.

 

     "За" - 210.

 

     Борисе Іллічу, будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область). Шановні колеги! Охорона певних посадових осіб

- це міжнародна норма.  Оберігається фізична особа,  яка, можливо, того не варта,  але вона володіє певним типом  інформації,  інколи має   при  собі  документи,  у  котрих  наявна  державна  таємниця (щоправда,  з цим  усі  питання  вирішені  -  у  нас  майже  немає державних  таємниць).  Одначе  охороняється певна посадова особа і від осіб,  які  в  даний  час  не  володіють  координацією  рухів, можливо,  йому  хочеться  просто  так застрілити якогось чоловіка, який йому не подобається, тобто, як кажуть, у нього поїхав дах.

 

     За рубежем,  скажімо,  наші  делегації  відкрито  супроводжує машина ФБР,  яка вказує,  що слідом іде машина.  Отже,  тут питань немає.  Інша справа,  що не треба перекривати пів-Києва,  коли їде якась посадова особа, і щоб у аеропорту "Бориспіль" у депутатській кімнаті не  хазяйнували  люди  крутоватого  плану  і  не  виганяли депутатів, бо вони брали квитки в загальній касі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце потрібно врахувати при доопрацюванні. Я прошу підтримати  проект  закону.  Петро  Миколайович   теж   підтримує. Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Депутат Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Шановні колеги, взагалі в  нас  складається  досить  цікава  ситуація.  Зранку  ми говоримо про те, що в нас немає Конституції, а увечері посилаємося на відповідні її  норми.  А  взагалі  для  того,  щоб  Конституція працювала на державу в повному обсязі,  ми прийняли поки що тільки один закон - Закон про місцеве самоврядування.

 

     На жаль,  і в цьому залі сидять люди, у яких є охоронці. Ми в державі охороняємо все - ставки охороняємо,  ще дещо охороняємо. І коли зараз постало питання законодавчо врегулювати те,  що логічно випливає  з  певних  норм  Конституції,  ми починаємо говорити про якийсь захист  народу,  хоча  самі  розуміємо:  щоб  хвору  людину відправити   до   спецлікарні,   потрібен  працівник  спеціального підрозділу.  Що ж ми робимо?  Кого ж ми будемо  захищати?  (Шум  у залі).

 

     Давайте зараз  проголосуємо,  щоб з понеділка відмовилися від охоронців деякі лідери,  які сидять зараз у цьому залі...  Тому  я закликаю прийняти законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 224.

 

     Григорій Омелянович Омельченко просить слово. Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань  боротьби   з   організованою   злочинністю   і   корупцією (Кременчуцький-Крюківський  виборчий  округ,  Полтавська область). Шановні колеги,  доти,  доки ми не врегулюємо це питання законами, відбуватиметься те, що ми маємо нині.

 

     Є Конституція.  Мабуть,  треба  буде приймати не один десяток законів,  які регулювали б наші стосунки,  у тому  числі  внесений законопроект про охорону.

 

     Є багато  побоювань,  критичних зауважень.  Якщо ми приймаємо законопроект у першому читанні,  є  можливість  кожному  народному депутату  внести  свої  зміни і доповнення,  поправки,  обговорити кожну  з  цих  поправок  і  вийти  на  нормальний  документ,  який необхідний  для нашої держави.  Я не розумію,  які з цього приводу проблеми?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ставлю   на   голосування   законопроект. Голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні депутати,  загальна думка склалася на підтримку  цього  законопроекту.  Але  через  певні  обставини   я звертаюся  до  вас  із  проханням проголосувати цей законопроект у вівторок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу,  більшість у цьому залі і я з вами погоджуємося (Шум у залі).

 

     Що тут   незрозуміло?   Ми  хочемо  законодавчо  впорядкувати систему охорони вищих посадових осіб (Шум у залі).

 

     Сьогодні ми обрані,  завтра  інших  оберуть,  то  що,  ми  не повинні бути в полі якогось елементарного закону?(Шум у залі).

 

     Будь ласка, голосуємо. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 229.

 

     Дякую. Законопроект прийнято в першому читанні.

 

     Дехто використав  трибуну  для  того,  щоб  лише поговорити і огудити  систему  охорони.  Давайте  краще   внесемо   пропозиції. Комітет,  який  очолює  Володимир  Васильович Мухін,  опрацює їх і внесе законопроект на друге читання.

 

     ------------

 

     А зараз слухається проект Закону України  про  захист  рослин (Шум у залі). Одну хвилинку, засідання продовжується.

 

     Я прошу  зайняти  свої  місця.  Слово  має  Борис Карабайович Супіханов. Будь ласка.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.,   перший   заступник   міністра    сільського господарства  і  продовольства України.  Шановні народні депутати! Позитивна роль захисту рослин від шкідників,  хвороб  та  бур'янів загальновідома.  Досвід  вітчизняної  та світової науки й практики свідчить,  що без своєчасного проведення  заходів  захисту  рослин неможливо   отримувати   стабільний  урожай  сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень високої якості.

 

     Захист рослин є невід'ємною частиною  технології  вирощування сільськогосподарських  культур.  Виконання  заходів  щодо  захисту рослин  дає  можливість  сільгосптоваровиробникам   зберегти   від шкідників, хвороб та бур'янів з гектара близько 70 центнерів зерна озимої пшениці та кукурудзи,  95 центнерів  цукрових  буряків,  45 центнерів картоплі та 15 центнерів плодів. Кожна гривня, витрачена на захист рослин, окуповується в понад чотири рази.

 

     На сьогодні в Україні законодавчо не визначений  орган,  який здійснював  би державний контроль за фітосанітарним станом посівів багаторічних  насаджень  та  виконанням  установлених  регламентів застосування  засобів захисту рослин підприємствами,  установами і організаціями незалежно від форм власності та господарювання.

 

     Законодавче регулювання цих питань особливо важливе в  умовах реформування   земельних  відносин,  зростання  числа  фермерських господарств,  спільних сільськогосподарських підприємств та  інших форм господарювання.

 

     Ситуація, що   склалася  в  справі  захисту  рослин,  вимагає обов'язкових загальнодержавних підходів з боку  землекористувачів, наукових  працівників  і  посадових осіб до науково обгрунтованого здійснення заходів захисту рослин.

 

     У багатьох розвинутих країнах прийняті спеціальні закони щодо захисту    рослин   із   урахуванням   охорони   здоров'я   людей, навколишнього природного середовища.

 

     До речі,  прийнятий  Верховною  Радою   України   Закон   про пестициди  і  агрохімікати регулює правові відносини,  пов'язані з державною реєстрацією, виробництвом, транспортуванням, зберіганням і забезпеченням застосування засобів захисту рослин.

 

     Проект Закону  про  захист  рослин  розроблено  відповідно до постанови Верховної Ради України від  2  березня  1995  року.  Він грунтується  на  вітчизняному досвіді організації захисту рослин у сільському  господарстві   та   рекомендаціях   провідних   учених Національної  академії  наук,  Української академії аграрних наук, Національного аграрного університету.

 

     У проекті закону визначено основні принципи  захисту  рослин, органи,  що  визначають і реалізують державну політику,  проводять фітосанітарну  діагностику,  нагляд,   прогнозують   розвиток   та поширення   шкідникових   хвороб,  а  також  повноваження  органів державної  виконавчої  влади  та  посадових  осіб,  що  здійснюють контроль  у цій сфері.  Він спрямований на забезпечення збереження врожаю  сільськогосподарських  культур,   виконання   встановлених регламентів  застосування  засобів  захисту  рослин із урахуванням вимог охорони здоров'я людей, навколишнього природного середовища. Передбачається  відповідальність  за  порушення  законодавства про захист рослин,  визначаються права і обов'язки посадових осіб, які здійснюють державний контроль.

 

     Закон складається  з  трьох  розділів  та  19 статей.  Перший розділ - "Загальні положення",  другий - "Державне  регулювання  у сфері захисту рослин", "Наукове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів захисту рослин" покладено в  основу  третього розділу.

 

     Особливо акцентується  в проекті на обов'язковості здійснення підприємствами,     установами,     організаціями,     громадянами попереджувальних  заходів  щодо  поширення  і розвитку шкідникових хвороб та в разі потреби винищувальних заходів (стаття 4), а також на   пріоритетності   застосування  інтегрованої  системи  захисту рослин,   яка    базується    на    використанні    агротехнічних, організаційно-господарських,  фізичних,  хімічних,  біологічних та інших методів.

 

     Визначено компетенцію  органів  управління  у  сфері  захисту рослин   на   рівні   країни,  регіонів,  їхні  права,  обов'язки, відповідальність за порушення законодавства.  Передбачено  наукове забезпечення  захисту рослин,  фінансування,  матеріально-технічне забезпечення органів захисту рослин. З урахуванням обмежень коштів державного  бюджету,  які  виділяються  на  утримання підрозділу в Державній службі захисту  рослин,  передбачені  додаткові  джерела надходжень коштів за рахунок виконання окремих видів на договірній основі. Визначені напрями співробітництва України з питань захисту рослин у міжнародних організаціях.

 

     Уведення в  дію  закону здійснюватиметься в межах коштів,  що передбачаються в державному бюджеті.  Прошу вас,  шановні  народні депутати,  підтримати  проект  закону  і  прийняти  його в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Борисе Карабайовичу.

 

     Шановні колеги!  Ви  знаєте,  що  за  єдиної   державної   та кооперативної  системи захисту рослин у нас була чітка законодавча база,  за якою здійснювалися як поставки в системі захисту рослин, так і контроль за їх використанням.

 

     Сьогодні змінилися  виробничі  відносини,  змінилася  система постачальників і внутрішніх,  і зарубіжних.  Нині в Україні працює 35    тисяч   фермерських   господарств,   які   діють   практично безконтрольно - і застосовують,  і закуповують,  навіть не знаючи, хто їх повинен контролювати та й допомагати, врешті-решт.

 

     Тому, враховуючи   важливість   цього   законопроекту,  прошу підтримати його в першому читанні,  а всі  зауваження,  пропозиції подати  в  Комітет  з  питань агропромислового комплексу земельних ресурсів  та  соціального  розвитку   села.   Комітет   разом   із Міністерством сільського господарства і продовольства доопрацює, і ми внесемо його на восьмій сесії на друге читання.

 

     А час,  що в нас залишився,  пропоную використати на "Різне", оскільки вранці не встигли.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти проект Закону про захист рослин у першому читанні. Будь ласка.

 

     Мені задасте  запитання,  я  відповім.  Повірте,   я   Бориса Карабайовича не підведу.

 

     "За" - 220.

 

     Валентина Петрівна    просить   ще   раз   проголосувати.   І найпередовіший голова колгоспу Донецької області.  Отже, ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 267. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Поправку до Конституції можна приймати.

 

     ---------------

 

     Переходимо до  розгляду  "Різного":  заяви,  запитання  тощо. Прошу зайняти місця. Висвітліть, хто записався.

 

     Депутате Кожин, будь ласка. За ним - депутат Симоненко.

 

 

 

     КОЖИН Б.Б.  Фракція Народного руху України. Шановні депутати! Шановні виборці! З проголошенням незалежності Української держави, з прийняттям Конституції України одним із основних завдань постало забезпечення територіальної цілісності, недоторканності державного кордону   України.   Через   умовний   характер    територіального розмежування  з  Російською Федерацією Україна стала відкритою для безконтрольного перетинання кордону злочинцями, переміщення зброї, наркотичних речовин,  ввозу контрабанди.  Нині остаточно оформлено державний кордон з Угорською Республікою,  Словацькою  Республікою та  з  Республікою  Польща.  Невизнані  делімітація  і  демаркація державного  кордону  України  і  Російської  Федерації.   Всупереч домовленості  між  Україною  та  Російською Федерацією у 1993 році 1027 гектарів земель  Сумської  області  та  майно  цукрокомбінату захоплено адміністрацією Бєлгородської області. Власність України, що знаходилася на цій території,  була розпайована між громадянами Росії.  Спроба  розв'язати проблему відхилена російською стороною. Вона також заявила про свою категоричну незгоду  щодо  делімітації акваторії   Азовського  та  Чорного  морів,  Керченської  протоки, запропонувавши  натомість  створити  якусь   міфічну   міждержавну Азовську раду.

 

     З підписанням  президентами  України  і  Республіки  Білорусь Договору    про    державний    кодон    завершено     делімітацію українськобілоруського  державного  кордону  і  започатковано його демаркацію. Планується провести делімітацію українськомолдовського державного   кордону.   Але   найскладніше   вирішується   питання договірно-правового  оформлення  українськоросійського  державного кордону. Договір між Україною та Російською Федерацією про дружбу, співробітництво і партнерство підписаний ще 31 травня, але поки що залишається невиконаним.

 

     За Декларацією про співробітництво російська сторона приховує намагання обмежити суверенітет України в Азовському, Чорному морях та  Керченській  протоці,  у  тому  числі щодо накопичених великих запасів нафти  і  газу  на  континентальному  шельфі  та  морської економічної зони у Чорному морі.

 

     Вважаю, що   треба  доручити  Комітету  з  питань  оборони  і державної  безпеки  спільно  з  виконавчими  структурами  провести практичну  роботу щодо делімітації українсько-російського кордону, виділивши кошти для цієї роботи з державного бюджету.  А  якщо  ця робота  блокуватиметься з боку Російської Федерації,  то проводити її в односторонньому порядку.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Геннадійовичу Іванов, будь ласка.

 

     ІВАНОВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Волноваський виборчий округ, Донецька область).  Фракция  коммунистов.   Хочу   остановиться   на   трех проблемах.  Первая - это столичные страсти вокруг Закона о местном самоуправлении.  Вторая - как попирается  Конституция  работниками Администрации  Президента  на  местах.  И  третья  -  об  отпусках педагогов и будущей зиме.

 

     Итак, первая проблема -  судьба  власти  советов  в  столице. Вблизи  дворца  Президента  вчера,  по нашим сведениям,  не совсем трезвые депутаты Киевсовета, приблизительно 17 человек, в основном члены   Руха,   на   автобусе,   предоставленном  к  президентской администрации Омельченко,  ночью  сломали  замки  в  Киевсовете  и захватили  рабочие  кабинеты.  Такие действия со стороны депутатов сильно смахивают на переворот.

 

     Однажды я уже призывал  депутатов  всех  уровней  изучить  ту Конституцию,   которую   так   поспешно   принимали,   и  все-таки руководствоваться ею.  Если кто-то будет ссылаться на пример нашей партии,   то   отмечу,   что  в  нашем  уставе  записано,  что  мы руководствуемся  действующим   законодательством,   а   значит   и действующей Конституцией.

 

     Мне также   очень   интересно,   почему  комитет  Стешенко  и представитель Президента в Верховном  Совете  депутат  Бессмертный никак  не  отреагировали на данную ситуацию.  Прошу дать поручение Генпрокуратуре разобраться в этом деле и привлечь всех виновных  к ответу по закону и Конституции.

 

     Вторая проблема.   Продолжается   попрание   Конституции,   в частности  статьи  37   о   политических   партиях,   со   стороны кабминовских   и  президентских  структур  при  создании  Аграрной партии.

 

     Ее созданием занимаются структуры Минсельхозпрода во главе  с министром:  в  областях,  в том числе и в Донецкой,  - заместитель председателя обладминистрации по сельскому хозяйству, в районах, в том   числе   и   в  нашем  Волновашском  районе,  -  председатели госадминистрации вместе с райсельхозуправ-лением.

 

     Продолжается грубый нажим на председателей КСП.  Им вменяется личная  ответственность  за  набор так называемых рекрутов в новую партию.  А  теперь  к  этому  "благородному"   в   кавычках   делу подключаются и коммерческие структуры,  собирающиеся финансировать организационные мероприятия.

 

     Поэтому прошу  дать  протокольное  поручение   Генпрокуратуре относительно  проверки  фактов  участия  председателей  областных, районных администраций,  в том числе и  Волновашского  района,  их заместителей  в  создании  организаций  Аграрной  партии на местах (сообщаю,    что    Волновашское    сельхозуправление     посылало телефонограмму  в январе в КСП с требованием о проведении собрания КСП по созданию первичных организаций и пересылке протоколов  этих собраний к ним в управление);

 

     а также   факта   членства  председателей  администрации,  их заместителей  в  партийных  организациях  на  местах,  чтобы  дать правовую  оценку  этим  действиям  в  соответствии с Конституцией. Необходимо   также   проверить,   какие   коммерческие   структуры финансируют создание таких первичных организаций.

 

     Теперь о  Конституции.  28  июня  на  митинге  в  Киеве народ высказался по поводу Конституции и тех,  кто  ее  реализует.  Факт перевода   здания  обладминистрации,  например  в  нашей  Донецкой области,  под  охрану   подразделения   Национальной   гвардии   я воспринимаю   как  ответ  Президента  народу.  Поздравляю  Леонида Даниловича! Ваш рейтинг в ваших руках, как говорится.

 

     И третья проблема:  учителя,  их  отпускные  и  ремонт  школ. Уважаемые депутаты!  Началось выполнение принятого нами бюджета на 1997  год.  Мне  стало  известно,  что  не  только  НДС  не  будет отчисляться  в местные бюджеты,  но и суммы,  выплаченные по НДС с января 1997 года в местные бюджеты.  Поэтому,  уважаемые педагоги, не видать вам отпускных, на которые вы так рассчитывали. Не говоря уже обо всем, что связано с подготовкой школ к зиме.

 

     Так что могу сказать  только  одно:  да  здравствует  великая чиновничья рать и згинут принятые законы! Ура произволу!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію   Геннадійовичу,   не   треба  порушувати Регламент. А то депутат Моісеєнко мені зауваження робить.

 

     Депутате Ярошинський, будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.  Шановні народні депутати,  на жаль,  я мушу виступати не в "Різному",  а,  як зробив заявку, в ролі ображеного поведінкою пана  Голови  Верховної  Ради,  який  зробив  недоречні репліки під час мого виступу.

 

     Проте я як голова найстарішої антикомуністичної організації в Україні виступаю не так,  як слабі чи то, вибачте, слабкі Вітренко та Марченко,  а хочу виступити з запереченням проти поведінки пана Олександра Мороза під час вчорашнього засідання.

 

     Перше. Зупинюся на такому:  якщо вже ми  залишилися  в  цьому залі   і  збираємося  напружено  працювати,  то  мали  б  протягом останнього тижня вирішувати найголовніші  питання,  чого  сьогодні чекають   люди,  тобто  важливі  зовнішньополітичні,  внутрішні  і зовнішні економічні та соціальні проблеми.  На жаль, протягом двох останніх  тижнів  ми  кинуті  в  коло  другорядних  проблем та тих суперечок,  які ведуться в залі поміж менш прогресивними  і  більш прогресивними   лівими   силами.  Внаслідок  цього  ми  не  можемо приділяти достатньо часу для  розв'язання  проблем,  що  найбільше хвилюють наших громадян.

 

     Друге. Верховна  Рада  на  цій сесії проголосувала пропозицію заслухати Президента України  про  його  дії  під  час  підписання російсько-українських  угод і визначитися щодо зовнішньополітичних орієнтирів України на нинішньому етапі.  Однак для цього так і  не знайшлося  часу.  Тому  пропоную  на  наступному  тижні цілий день відвести розгляду зовнішньополітичної діяльності,  яку  Українська республіканська   партія   оцінює  як  антинаціональну,  таку,  що призвела до здачі національних інтересів нашого народу, незважаючи не семирічний опір прогресивних українських сил.

 

     Далі. Я  ображений  ще  й  тим,  що у Верховній Раді весь час здійснюються камуфляж і завуальовування справжніх намірів. Замість того  щоб  розглядати  зовнішньополітичну  діяльність  Української держави загалом,  у цьому залі майже два  дні  колотилися  навколо другорядного питання - так званого вступу України в НАТО.  Тоді як кожен з депутатів усвідомлює,  що протягом найближчих 20-ти  років через   підписання  угод  про  перебування  на  території  України чужоземних російських військ нам взагалі не тільки не загрожує,  а й   не  світить  приєднання  до  якихось  військових  блоків,  які суперечать інтересам Росії.

 

     Я не хочу,  щоб наші друзі  знову  в  притаманному  їм  стилі дурили людей, пояснюючи, що, мовляв, ось нас кудись хочуть втягти. Та ніхто нас там не  жде,  бо  ми  нікому  не  потрібні  разом  із чужоземними військами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Борисе Іллічу Олійник, будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.  Хочу  пояснити  одне  серйозне питання.  На мій запит і на неодноразові звернення Тараса  Кияка  стосовно  виплати урядом  ФРН справедливої компенсації громадянам,  постраждалим від нацизму,  Фонд взаєморозуміння і примирення  повідомив,  що  на  1 травня цього року одноразова допомога призначена 578 тисячам осіб, з яких 487 тисяч отримали десь по 602 марки.  Тоді  як  громадянам інших країн Європи,  зокрема Бельгії, Франції тощо, не лише надані в кілька разів більші суми  одноразової  виплати,  а  й  визначені щомісячні пенсії.

 

     Громадськість України  законно вимагає чимшвидше завершити на урядовому рівні переговори з  ФРН  щодо  справедливої  компенсації жертвам   нацизму.   Прогресивна  громадськість  на  нашому  боці. Федеральний конституційний суд  Німеччини  визнав  обгрунтованість претензій  колишніх  остарбайтерів.  Фракція зелених ФРН внесла на розгляд парламенту пропозицію щодо  належної  компенсації  жертвам нацизму Східної Європи і України зокрема.

 

     Треба, аби МЗС та Мінсоцзахисту України прискорили переговори з урядом ФРН щодо укладення відповідної  двосторонньої  угоди.  До цього  закликають  і  малолітні  в'язні  фашизму,  дитинство  яких спопеліло на каторзі.  Голос цих мучеників,  я певен,  почує увесь світ.

 

     І ще  одне.  Шановні  колеги,  ще  за радянських часів пілоту цивільної авіації після чотирнадцятирічної праці в  повітрі  і  за налітаних  7  тисяч 300 годин призначалася пенсія 180 карбованців. Себто в 34 роки пілот  уже  міг  іти  на  пенсію,  причому  досить пристойну. Нині ж вона становить близько 50 гривень.

 

     Окрім того, пілоти спеціального призначення, які трудилися на авіаційнохімічних  роботах  по   обробці   бавовняних   та   інших плантацій,  працювали  з  отрутохімікатами,  вельми шкідливими для здоров'я.  А,  скажімо,  пілоти  аеропорту   "Жуляни"   виконували дослідні  польоти  на  літаку "АН-24-Лідер" - єдиному на той час у Союзі,   які    прирівнюються    до    випробувань.    До    речі, льотчикам-випробувачам  усіх  категорій  збільшили  пенсію,  і  це цілком правильно.

 

     І ось трударі,  які налітали,  віддали небу по  30  і  більше років та мають по 18 тисяч з гаком небесних годин,  нині одержують пенсію 49 гривень.

 

     То давайте хоча б підвищимо їм пенсію до рівня службовців.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутате Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Фракция  "Коммунисты  Украины".   Уважаемые товарищи!  Сегодня  утром в выступлении нашего товарища по фракции Константина   Александровича   Охрименко    уже    говорилось    о предательском   поведении   Президента,   выстеливающего  ковровую дорожку натовскому сапогу. И это несмотря на то, что представители всей  Украины  28  июня  однозначно заявили во время всеукраинской акции протеста: "Нет - НАТО в Украине!" И это в нарушение пункта 5 статьи 85 и пункта 2 части второй статьи 92 Конституции Украины! О чем уже открыто говорят во весь голос не только коммунисты,  но  и наши  беспартийные  народные избранники.  Все это делается на фоне настоящего геноцида по отношению к своему народу.

 

     Результат внешней и внутренней политики режима Кучмы страшен, как и власть, придерживающаяся заветов Мазепы, Петлюры, Бандеры.

 

     Большинство людей       ненавидят      власть,      ненавидят Президента-обманщика. И об этом говорили 28 июня перед резиденцией Президента.

 

     Вот у   меня   открытое   письмо   к  Президенту  части  моих избирателей:

 

     "Пан Президент!  Обращаются к вам  пенсионеры  из  небольшого городка  при  железнодорожной  станции в Донбассе.  А написать вам подтолкнул страшный увиденный факт - ужасающая картина:  нищенские одеяния, изможденная голодом женщина с маленьким ребенком рылась в мусорных  ящиках  в  поисках  чего-нибудь  скестного.  Изможденное личико,  не  знающее  улыбки,  грустные глазки,  истощенное тельце ребенка и слезы на глазах матери,  которая роется в мусорном ящике в поиске корки хлеба, чтобы накормить дитя.

 

     Из-за ваших реформ она потеряла работу,  осталась без средств на жизнь.  И это  в  нашей  Украине!  Голод  в  глазах  маленького ребенка!

 

     Что же вы сделали из Украины?!  Из страны богатой,  цветущей, сытой, красивой превратили в страну развала экономики, голодомора, нищеты,   организованной  преступности.  Обокрали,  обобрали  и  с протянутой рукой по миру пустили.

 

     Люди доведены  до  отчаяния.  Одни  потихоньку   умирают   от недоедания,  другие, не выдержав такого надругательства, унижения, накладывают на себя руки.

 

     Униженные и обездоленные вами люди проклинают  ваши  реформы, которые довели страну до развала,  а людей - до голодомора. Такого отчаяния не было даже в годы Великой Отечественной войны.

 

     Ежедневно хоронят по 5-6 человек, а население города около 20 тысяч.

 

     Пан Президент!  Мы  обращается к вам с предложением выступить по телевизору и разкяснить нам,  как прожить на 35 гривень?  Когда же вы прекратите геноцид против своего народа?"

 

     А так  как,  товарищи  избиратели,  я  понимаю,  Президент не выступит  и  вряд  ли  ответит  на   ваши   обращения,   предлагаю обязательно  подключиться к акции,  которая будет проведена осенью по сбору подписей за  отставку  Президента.  Мы  обязаны  провести политическую  стачку,  подкрепив собранные подписи,  с тем,  чтобы отстранить Президента Кучму от должности.  Отставка  Кучмы  -  это спасение  трудового народа.  Отставка Кучмы - это спасение Украины от оккупации.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Худомака, будь ласка.

 

     ХУДОМАКА В.П.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий округ, Дніпропетровська  область).  Шановні  народні  депутати,   шановні виборці!  Справді, ситуація, в якій перебуває країна, неординарна. Ми маємо дуже велику перевагу,  що  зустрічаємося  з  виборцями  в округах   і   допомагаємо   розв'язувати   їхні   проблеми.   Адже благополуччя держави базується на  благополуччі  кожної  людини  і кожної родини.

 

     Багаті люди  -  багата  держава.  А  якщо  держава не розуміє прагнень людини і не зважає на повсякденне життя своїх громадян  - це призводить до плачевних наслідків.

 

     Востаннє я перебував в окрузі протягом трьох днів,  зустрівся з понад двома сотнями людей,  які зверталися з  різних  питань.  I найзлободенніше  з них,  на що хочу звернути увагу,  - це проблеми населених пунктів,  які колись були "спальнями" великих міст.  Маю на увазі селище Iларіонове в Дніпропетровській області.  Соціальна база цих селищ занедбана,  оскільки не приділялась належна увага з боку  обласних  організацій  та  великих міст,  і не мали змоги їм допомогти  районні  адміністрації.  В   особливо   важкому   стані пенсіонери  таких  селищ,  а надто зараз,  напередодні зими,  коли потрібно придбати паливо.

 

     Так, норма постачання урізана з двох тонн пільгового  вугілля до  однієї  тонни.  До  того  ж і ціна дуже висока - 134 гривні за тонну плюс 34 гривні за те,  щоб це паливо пенсіонер міг доправити додому.  А мізерну пенсію,  ви знаєте, їм виплачують із поділом на 60 і 40 відсотків. От і спробуйте зібрати такі кошти!

 

     Варто звернутися  до  уряду,  з  чиєї  подачі  було  прийнято рішення  про  поділ пенсій на 60 і 40 відсотків.  Крім того,  слід переглянути категорію осіб,  які мають пільгу на паливо, поліпшити роботу підприємств обслуговування з цього питання.

 

     Ми також  стикаємося  з випадками,  коли людина потерпіла від пограбування,  а держава  не  стає  на  її  бік.  Люди  пропонують створити   спеціальний   фонд  для  потерпілих  від  пограбування, оскільки впійманого  злочинця  садовлять  за  грати,  а  отримання матеріальної компенсації потерпілими стає проблематичним.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Залишилися  депутати  Моісеєнко  і  Пронюк.  Будь ласка, Володимире Миколайовичу.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.  Фракция  коммунистов  Украины,  Всеукраинский союз   рабочих.  Уважаемые  коллеги,  уважаемые  избиратели!  Хочу остановиться   на   проблеме,   которая   волнует   очень   многих присутствующих  в зале и еще больше за его пределами.  Речь идет о проблеме ответственности власти.

 

     Одним из аспектов этой проблемы является отсутствие права  на отзыв  народного депутата,  что закреплено в статье 81 Конституции Украины. Это оградило депутатский корпус от возможности со стороны избирателей спросить с них за их деятельность.

 

     Меня волнует  эта  проблема по той причине,  что еще в январе 1997 года,  то есть в начале этой сессии, мною и группой товарищей из фракции коммунистов Украины подготовлен законопроект о внесении изменений в статью 81 Конституции в отношении права избирателей на отзыв народных депутатов Украины.

 

     На удивление  пассивно  наше  общественное  мнение  по  этому поводу.

 

     Хочу обратиться  к  средствам  массовой  информации,  которые любят  рекламировать  несуществующие пока предложения Президента о внесении изменений в Конституцию относительно продления полномочий депутатов и почему-то молчат об инициативе, которую поддержало 160 народных депутатов  самой  разной  политической  направленности  в отношении внесения этого изменения в Конституцию.

 

     Хочу обратить внимание на то,  что есть по этому поводу уже и решение   Конституционного   Суда,   который   направил   документ Верховному Совету для рассмотрения.

 

     Вместе с  тем  в  Верховном Совете по непонятным мне причинам сложилась ситуация, при которой в течение этой недели вопрос так и не  был  рассмотрен,  хотя  был включен в повестку дня.  Я глубоко убежден,  что и народные депутаты,  и население Украины ждут этого документа,  поэтому  на следующей неделе,  не позже чем во вторник или среду,  его нужно рассмотреть.  Чем это обусловлено?  Тем, что порядок рассмотрения изменений в Конституцию предусматривает,  что если решение будет принято на этой  сессии,  то  окончательно  оно будет   голосоваться   только  на  следующей.  Так,  к  сожалению, определено в разделе ХІІІ Конституции Украины.

 

     Хочу в  завершение  сказать,  что  если   мы   лишаем   наших избирателей  права  на  отзыв  народного  депутата,  а  его самого возможности влиять на исполнительные органы власти,  то беспредел, творящийся на нашей земле,  в нашей любимой Украине,  к сожалению, будет продолжаться.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Це зразкове закінчення виступу - рівно  3 хвилини.

 

     Будь ласка, депутате Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія, Всеукраїнське   товариство   політичних  в'язнів  і  репресованих. Шановний пане головуючий!  Шановні колеги!  Шановні  радіослухачі! Передусім  зазначу,  що саме представники фракції комуністів,  які весь час ллють крокодилячі сльози за важкою долею  нашого  народу, створили  цю  долю.  Нічого,  власне,  не  пропонуючи для виходу з економічної кризи,  вони лише роблять свої  паперові  заяви.  Тому наголошую,   що   немає  жодних  підстав  вірити  цим  людям,  які займаються виключно демагогією,  руйнують державу, зривають роботу парламенту.  Протягом  двох  днів вони зривали роботу парламенту і сьогодні займаються, власне, тим самим.

 

     Окрім того,  звертаю увагу Голови Верховної Ради  України  на те,  що  вже  понад два роки Верховна Рада розглядає проект Закону про внесення змін і доповнень до  Закону  про  реабілітацію  жертв політичних репресій в Україні. Очевидно, нинішній Голова Верховної Ради хоче ввійти в  історію  як  Голова,  який  не  прийняв  цього закону.  Не може так далі тривати.  У квітні,  потім у травні було внесено це питання до порядку денного,  але нині ми вже завершуємо сесію, а воно так і не розглядається.

 

     Звертаю також  вашу  увагу,  і особливо виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра  України  пана  Дурдинця,  на  питання   стосовно правоохоронних органів. Так, у місті Харкові постійно безпідставно переслідується  колишній  політичний   в'язень-дисидент   Анатолій Здоровій.   Ця   справа  вже  10  разів  закривалася  і  10  разів відкривалася.  Немає підстав для  звинувачення,  воно  фальшиве  і зводиться до справи про якусь там цеглу,  яка коштує 32 гривні. Це просто третирування громадського діяча,  який боровся  за  нинішню державу.  А  органи  цієї  держави мстять йому лише за те,  що він домагається виконання законів Української держави.

 

     Я прошу   вашого   втручання,   пане   виконуючий   обов'язки Прем'єр-міністра, щоб покласти край знущанням над людиною.

 

     Далі. Звертаюся   до   Генерального  прокурора  України  пана Ворсінова  з  проханням   провести   розслідування   передвиборної програми  депутата  Моісеєнка,  в  якій  він закликав до створення робітничих  збройних  загонів  на  великих  підприємствах.   Прошу розслідувати і повідомити мені офіційно про висновки прокуратури з цього питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Радченко, будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.  Дякую, Вікторе Лаврентійовичу. Шановні колеги, шановні  виборці!  Політична  епопея  бюджетного процесу 1997 року завершилася.  Революційна база податкової  та  бюджетної  політики 1997   року   не   збіглася   з   реальними  можливостями.  Заради об'єктивності потрібно зазначити: успіх будь-яких перетворень не в теоретичному  їх  розумінні,  а  в  конкретних  діях  по створенню передумов їх здійснення.

 

     Удосконалюючи цю об'єктивну реальність,  нам  не  залишається нічого,  як, не зволікаючи часу, спрямувати свої зусилля на плідну законотворчу роботу, а не на розпочату нами передвиборну кампанію. Дехто   не   розуміє,   хизуючись  перед  мікрофоном  та  камерою, проголошуючи промови на  догоду  більшості,  що  набагато  цінніше сьогодні пропонувати слушне, хай навіть меншості.

 

     Уже час  зрозуміти,  що неузгоджені з реальністю постанови та закони, заклики до погашення заборгованості по заробітній платі та пенсіях  мільйонам  громадян за рахунок заробітної плати депутатів та урядовців залишаться пустою агіткою до тих пір,  поки  уряд  не визначить  черговість  своїх  дій,  не  реалізує  розроблену ним і прийняту Верховною Радою  програму  дій  уряду.  Доки  законодавча влада  не  оздоровить  фінансовогосподарський  стан виробника,  не забезпечить   цілеспрямованої   та   ефективної    кредитної    та інвестиційної  політики,  законодавчо  не  захистить  вітчизняного виробника,  не впорядкує процеси приватизації, систему соціального забезпечення  (в  цьому  напрямі  вже  чимало  зроблено  Верховною Радою),  а виконавча влада всіх рівнів не знайде дієвого механізму запровадження  законів.  Політика  держави  повинна визначатися не двоборством між гілками влади,  не політиканством і спекуляцією на бідах та навдачах, звинувачуючи когось, а не себе, не закликами до протесту та пікетування,  а спільним пошуком  істини  і  спільними діями для утвердження законності, формування нової особистості. Бо інакше ніяких зрушень на краще не буде.  А буде те,  чого  ми  всі боїмося.

 

     Ми закликаємо  людей  до  єднання,  а самі,  не усвідомлюючи, роз'єднуємо їх, розтинаємо і травимо їхні душі, заганяємо в глухий кут.  Не шукаймо того,  що роз'єднує нас, бо об'єднує нас набагато цінніше - одна держава, один народ. Будувати цю державу нам. Не до червоних   гасел   і  прапорів  треба  братися,  не  говорити  про всенародну любов,  а  любити,  самовіддано  працюючи,  матеріально підкріплюючи,  шанувати і пам'ятати. І за це воздасться кожному. А хто бажає іншого, то шукайте свої прапори за іншою адресою, бо над куполом  будинку Верховної Ради України і в сесійній залі майорить жовто-блакитний прапор, прапор держави, ім'я якої - Україна.

 

     Ми, група жінок-депутатів,  закликаємо, благаємо вас, шановні колеги,  пам'ятайте:  віра  наша  -  в  мудрості людській і в силі Божій. Шукайте миру і прагніть до нього.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Юрковський, 30 секунд. Дуже важлива інформація, не можна не надати слова.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики  і  судово-правової  реформи  (Ленінський виборчий  округ,  м.Севастополь).  Уважаемые  депутаты!  Уважаемые избиратели!  Вынужден попросить слово в связи  с  тем,  что  с  27 сентября  1996 года находится в неизвестности рыболовецкий сейнер, на борту которого погибло 6 человек.  Я уже неоднократно  поднимал этот  вопрос.  Он  имеет  две плоскости.  Первая:  где,  что и как случилось с этим сейнером?  И вторая - остались семьи,  которые не имеют  никакой материальной помощи от государства.  Я неоднократно получал ответы от разных комиссий,  они что-то  разбирают,  что-то решают...

 

     Сейчас, когда   нас   слушает  вся  Украина,  я  обращаюсь  к исполняющему обязанности Премьер-министра Дурдинцу  с  просьбой  - давайте  все-таки  выделим  материальную  помощь  семьям,  которые потеряли кормильцев!  Больше ничего.  А то будем искать,  может, и двадцать  лет этот пароход.  Но это уже другое дело.  Нельзя семьи бросать под колеса жизни, которая сегодня такая несладкая!

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Вільгельмовичу.

 

     Шановні колеги,  я вам вдячний за терпіння.  Дякую.  Вивчіть, будь ласка, розклад пленарних засідань на наступний тиждень.

 

     Спасибі. До побачення.