Стенограма пленарного засідання

10 липня 1997

 

ЗАСIДАННЯ СТО ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 10  л и п н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,  члени   Кабінету Міністрів, гості Верховної Ради, шановні радіослухачі!

 

     Прошу депутатів   зайняти   свої  місця  і  підготуватися  до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 333 народних депутати.

 

     Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     У роботі сесії беруть участь члени Кабінету Міністрів на чолі з   виконуючим  обов'язки  Прем'єр-міністра  Василем  Васильовичем Дурдинцем.

 

     Вчора після вечірнього засідання відбулася нарада  керівників груп  і  фракцій,  які ще раз розглянули питання про розблокування роботи Верховної Ради  у  зв'язку  з  відомими  вам  наполяганнями фракції  комуністів  стосовно внесення до порядку денного питання, внесеного у встановленому Регламентом порядку  народним  депутатом Юрковським про військові навчання "Сі-бриз".

 

     На вчорашній  нараді  ми  домовилися,  що  після  того як усі депутати  зареєструються  на  ранковому  засіданні,  ми  одразу  ж ставимо  на  розгляд  пропозицію  про  внесення  цього  питання до порядку денного сесії на вівторок наступного  тижня.  Так,  першим питанням. То вже деталі.

 

     Тут є два нюанси, і я хотів би, щоб ми на них зважили. Стаття 92 Конституції передбачає, що порядок допуску та умови перебування на території України іноземних військових підрозділів визначаються виключно  законами  України.  А  стаття  85  передбачає  схвалення Верховною Радою рішення про такий допуск.

 

     Тут є  колізія,  вона  полягає в тому,  що Кабінет Міністрів, незважаючи на те,  що вже рік пройшов після прийняття Конституції, не  подав  нам  на  розгляд  проекту  закону  про  порядок допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України (Шум  у залi).

 

     Але ж ви не Кабінет Міністрів, я так розумію?

 

     У будь-якому  разі,  розглянувши  питання по суті,  ми можемо прийняти рішення,  яке відповідає позиції депутатів.  Я просив  би вас  підтримати  пропозицію  про внесення цього питання до порядку денного.  Ми на це питання витратимо менше часу, ніж ми тратимо на дискусії  поміж  собою,  і  зможемо приступити до розгляду питань, передбачених порядком денним на сьогодні.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу її підтримати.

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 214.

 

     Ще раз  вас  прошу,  підтримайте  цю  пропозицію,  щоб  зняти колізію, яка нам зовсім не потрібна.

 

     Рішення по суті ми приймемо таке, яке депутати вважатимуть за потрібне.

 

     Будь ласка,  прошу ще раз проголосувати цю пропозицію. Ставлю її на голосування (Шум у залi).

 

     "За" - 216.

 

     За наполяганням   депутатів   пояснюю   ще   раз.   Вчора  за погодженням з керівниками фракцій і груп дано  доручення  депутату Марчуку  та Першому заступнику Голови Верховної Ради Ткаченку щодо підготовки матеріалів по суті цього питання,  щоб  це  відповідало всім  вимогам Регламенту.  Крім того,  вчора в мене була розмова з Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою.  Він не заперечує проти  запрошення  (і  навіть  рекомендує це зробити) на засідання Верховної  Ради  міністрів,  які  могли  б  з'ясувати   обставини, пов'язані  з  розглядом цього питання.  Крім того,  вчора на запит депутата  Раханського  з  цього  приводу  надійшла  відповідь  від міністра  оборони.  Я  дав доручення ознайомити з цією інформацією керівників груп і фракцій для того, щоб ви були поінформовані, про що йдеться.  Мені здається, що тут немає такої гострої колізії, як дехто вважає.  Я просив би внести це питання до  порядку  денного. Воно не буде зайве навіть для вашого спілкування з виборцями.

 

     Саме тому я ще раз прошу розглянути це питання, щоб зняти оце протиріччя. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 235. Прийнято. Спасибі.

 

     __________________________

 

     Є ще одна пропозиція:  у зв'язку з нагальністю тих питань, що внесені   до   порядку  денного,  сьогодні  проводити  роботу  без розминки.  Ставлю на голосування цю пропозицію.  Будь ласка, прошу підтримати.  Над  розглядом  питань  працювати без розминки.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 180.

 

     Не підтримується.

 

     Тоді ми працюємо до 18.30 (Шум у залi).

 

     Не зрозуміли? (Шум у залi).

 

     Що? Що?

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Не чути.

 

     ГОЛОВА. Ми займаємося цим питанням,  і я  сподіваюся,  що  ми його вирішимо,  прийнявши поправку до Конституції. Щоб чиновник не брав  на  себе  право  вирішувати,  що  транслювати,   а   що   не транслювати.  Я  маю на увазі те,  що розминки не транслюються вже упродовж півтора тижня.  Ніякого логічного пояснення цьому  немає. Це  (Василь  Васильович  буквально зараз може дати відповідь на це питання)...  це - самодурство (іншого,  делікатнішого слова  я  не знаходжу)    міністра   інформації   і,   очевидно,   доказ   його непідпорядкованості главі Кабінету Міністрів (Шум у залi).

 

     Тому я пропоную (ну зараз про це немає сенсу говорити  просто так  -  один  одному:  ми  й  так  розуміємо,  про  що йдеться) до вирішення питання про те,  щоб трансляція усе-таки йшла,  сьогодні розминку не проводити, бо це буде безглуздо (Шум у залi). Ніхто не вирішував!.. Будь ласка, я можу поставити... Та почекайте...

 

     Ще раз вас прошу:  сядьте на місце,  будь  ласка.  Сядьте  на місце!..  Я скажу про це. Будь ласка, сядьте на місце, я скажу про це (Шум у залi).

 

     Василю Васильовичу,   якщо   можна...    Грубо    порушується законодавство   -   не   транслюється  ранкова  частина  засідання Верховної Ради.  Будь ласка,  скажіть два слова з  цього  приводу. Увага!

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,    виконуючий    обов'язки   Прем'єр-міністра України. Шановні народні депутати! Уряд двічі пропонував Верховній Раді України (під час розгляду проекту Державного бюджету і вже на заключній стадії цього розгляду) вилучити  з  проекту  Закону  про Державний   бюджет   статтю   33   про  фінансування  Міністерства інформації і Державного комітету телебачення і радіомовлення. Уряд не   давав   Міністерству   інформації  ніяких  розпоряджень  щодо трансляції засідань Верховної Ради України.

 

     ГОЛОВА. Одну секундочку.  У мене є пропозиція (Шум  у  залі). Одну хвилинку!.. Я вас прошу, сядьте, будь ласка...

 

     У мене   є   пропозиція   дати  зараз  доручення  Генеральній прокуратурі,  щоб вона розглянула це питання  (Шум  у  залі).  Уже давали?..  Ну  будь  ласка,  одну  хвилинку...  Ще  раз прошу,  не вигукуйте з місця.

 

     Шановні депутати,  слово  має  Віктор   Іванович   Понеділко. Говоріть, будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,   голова   Комітету  Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації    (Орджонікідзевський   виборчий   округ,   Запорізька область). Шановний Василю Васильовичу, шановні колеги!..

 

     ГОЛОВА. Пройдіть до трибуни, бо нічого не чути. Прошу уваги!

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Шановні колеги!  На превеликий жаль,  Кабінет Міністрів  зайняв  позицію  (ну  як  би  пом'якше сказати) деякого викривлення прийнятих нами з вами законів,  у тому числі й  закону про бюджет.

 

     Стаття 27  Закону  про  Державний  бюджет України на 1997 рік передбачає 65 мільйонів гривень видатків Національній телекомпанії (це  на  10  мільйонів  гривень  більше,  ніж минулого року),  а з урахуванням 30 мільйонів гривень японського кредиту це - майже 100 мільйонів   гривень;   45   мільйонів   гривень   -   Національній радіокомпанії (це також записано в бюджеті).

 

     А стаття 33,  Василю Васильовичу,  виписана так, як і повинна бути   виписана.  Всі  чиновники  Міністерства  інформації  (цього міністерства пропаганди) і  чиновники  Держтелерадіо  не  матимуть права   отримувати   заробітну   плату,   не   матимуть  права  на фінансування до того часу,  поки вони свої статутні  документи  не приведуть у відповідність до вимог законів і Конституції України.

 

     До речі, ви добре знаєте, що посада керівника Держтелерадіо - конституційна,  кандидатура на цю посаду  повинна  затверджуватись ось  тут  за  поданням Президента.  І цей керівник аж ніяк не може підпорядковуватися   кон'юнктурному    органу,    який    сьогодні створюється,   а   завтра  -  ні  (я  маю  на  увазі  Міністерство інформації).

 

     Ви добре  знаєте,  що  за  законом   інформаційне   агентство "Укрінформ" не може підпорядковуватися Міністерству інформації, бо воно ж засноване Кабінетом Міністрів, і по сьогоднішній день угоду про його заснування Кабмін не анулював.

 

     Тоді виникає питання: ну яким це чином робиться?

 

     Я дуже  вас  просив  би  більше цих фактів не називати,  бо у статті 33 чітко написано,  що фінансується не міністерство,  а вся система. Як фінансувалася, так і фінансується вся система.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є  ще  одна  обставина...  моя пропозиція така (Шум у залі). Прошу уваги! Я прошу: не вигукуйте!

 

     Пропозиція така:  ми розглядаємо зараз  питання  по  суті  і, скажімо,  після  12  години,  коли буде йти трансляція,  відведемо півгодини для заяв та інших речей.

 

     Крім того,  посилання Міністерства інформації  на  те,  що  в бюджеті,  бачте,  записано  так,  а  в  законі  -  інакше,  ніякої юридичної сили не мають, оскільки (не кажучи вже про суть того, що записано) закон про бюджет ще не введений у дію. Тому посилання на нього недоречне з будьякого боку.

 

     І саме  тому  я  ще  раз  пропоную  розпочати  зараз  розгляд основних питань,  а до цього питання повернемося після 12.30, коли буде йти трансляція.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.  Це процедурне  питання, це не зміна Регламенту. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     _____________________

 

     Відповідаю на   звернення   Сергія   Кириченка.   Він  шляхом голодування намагається забезпечити внесення  до  порядку  денного розгляду  проекту  Закону про уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Це питання внесено до порядку денного на наступний тиждень і  буде  розглядатися  Верховною  Радою.  Я  ще  раз  звертаюся до профільного комітету  завершити  його  підготовку  у  встановлений строк. Це відповідь депутатові Кириченку.

 

     ________________________

 

     Повідомлення Лічильної  комісії  робитиме депутат Павловський чи Сирота?  Немає на  місці?  Гаразд.  З'являться,  тоді  зроблять повідомлення.

 

     _____________________

 

     Розглядаються пропозиції  Президента  України  до  Закону про Кабінет  Міністрів  України.  Доповідач  депутат   Коліушко   Ігор Борисович.   Підтримувати  пропозиції  Президента  буде  Дурдинець Василь Васильович,  виконуючий обов'язки Прем'єрміністра  України. Василь  Васильович  Дурдинець  попросив  до десяти хвилин часу для з'ясування загальної позиції Президента  і  Кабінету  Міністрів  з цього питання.  Надамо йому таку можливість. Я вважаю, що Верховна Рада має право заслухати  будь-яку  інформацію  з  цього  приводу. Слово  має  Василь  Васильович.  Можете  йти  на  трибуну,  можете говорити з місця. Прошу всіх депутатів залишатися на місцях.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановний Голово!  Шановні  народні  депутати! Президент  доручив мені доповісти Верховній Раді його зауваження і пропозиції до Закону про Кабінет  Міністрів.  За  останні  півтора року  я  не  вперше  маю  нагоду звертатися до вас з приводу цього закону.  Ми переконані, що Закон про Кабінет Міністрів України має надзвичайно  важливе значення не лише для уряду,  він є принципово важливим законодавчим актом для всієї  системи  органів  державної влади    і   покликаний   стати   правовою   основою   ефективного функціонування уряду в сучасних соціальнополітичних і  економічних умовах. Сподіваюся, ви поділяєте цю думку.

 

     Ви мали   можливість,   шановні   депутати,  ознайомитися  із зауваженнями і пропозиціями Президента щодо означеного закону.  Їх чимало,  вони  стосуються  більш як 40 його статей.  Але в процесі спільної роботи  з  профільним  комітетом  ми  знайшли  можливість значну  частину  з  них  врахувати,  і наше рішення вносимо на ваш розгляд. Я зупинюся на таких зауваженнях і пропозиціях, які носять найбільш  принциповий  характер і на яких особливий наголос зробив Президент України.

 

     Перша група пропозицій ставить за мету привести окремі статті цього   закону   у  відповідність  до  Конституції.  Це,  зокрема, стосується окремих положень статті  1,  які  фактично  прирівнюють Кабінет  Міністрів  до  міністерств  та  інших центральних органів виконавчої влади.  Ці положення суперечать пункту 15 статті 106 та частині першій статті 113 Конституції України.  Частина третя цієї статті суперечить частині другій статті 113 Конституції України  і потребує іншої редакції, яку й запропонував Президент.

 

     Суттєві зауваження   стосовно   невідповідності   Конституції зроблені Президентом щодо статей 2 і 4 в тій частині,  де вони  не враховують  вимог  статті  116,  пунктів  10  та  15 статті 106 та частини третьої статті 114 Конституції. Запропоновано внести зміни в  статті  2 і 4 закону.  Пропозиції щодо змісту цих статей подані Президентом,  ви  їх  маєте.  Вони  стосуються  основних   завдань Кабінету  Міністрів  України та правових засад його організації та діяльності.

 

     Явно дисонує з частинами першоютретьою статті 114 та пунктами 10   і   15  статті  106  Конституції  України  стаття  6  закону. Конституція чітко і недвозначно визначає  повноваження  Президента щодо   призначення   складу   Кабінету  Міністрів,  не  встановлює граничного  числа  його   членів.   Це   конституційно   окреслена прерогатива Президента.  Запропонована ним редакція статті 6 якраз і базується на цьому принципі.

 

     Справедливими в  цьому  контексті  є  зауваження   Президента стосовно статей 7, 8, 9 і 10 закону, які переобтяжені нормами суто процедурного   характеру.   Більше   того,   вони   певною   мірою регламентують   дії   Президента   і   у  цій  частині  входять  у суперечність з вимогами Конституції.

 

     Не міг Президент України залишити без відповідного реагування спробу  розширити чітко визначені Конституцією межі підзвітності й підконтрольності   Кабінету   Міністрів,   Верховної   Ради,    що зафіксовано в статтях 1, 38, 39 і 44 закону.

 

     Значна частина  пропозицій  Президента  має  за  мету усунути певні вади й недоліки окремих положень закону, які при практичному застосуванні в разі їх збереження можуть викликати певні колізії і проблеми в діяльності Кабінету Міністрів.

 

     Візьму для прикладу окремі положення статей 11 і  13  закону. Скажімо,   стаття  11  передбачає,  що  члени  Кабінету  Міністрів складають  присягу  перед  Президентом   України   на   пленарному засіданні    Верховної   Ради   України   в   присутності   суддів Конституційного  Суду  України.  На  перший  погляд,  ця  урочиста формальна  церемонія  не  викликає  зауважень,  але лише на перший погляд. Вам відомо, що Конституція не пов"язує набуття повноважень Кабінетом Міністрів зі складення присяги його членами.  Відповідно до статті 114 Основного Закону  Кабінет  Міністрів  набуває  своїх повноважень   з   моменту  призначення  Президентом  України  його персонального  складу   за   поданням   Прем'єр-міністра.   Іншого Конституція  не  передбачає.  При  реалізації  положень  статті 11 закону можуть виникнути колізії, коли через відсутність з поважних причин тих чи інших основних учасників урочистої церемонії уряд не зможе  набути  повноважень  і  приступити   до   виконання   своїх повноважень.

 

     На підставі цього Президент пропонує уточнену редакцію статті 11 закону,  яка враховує необхідність приведення до присяги членів Кабінету Міністрів, але дещо змінює порядок складання присяги.

 

     Ви, мабуть,  звернули  увагу  на  те,  що  не  всі пропозиції Президента,  так би мовити,  рівноцінні з огляду на наслідки,  які можуть мати місце в разі їх неврахування. Навіть ті з них, які, на перший погляд,  можуть декому видатися несуттєвими,  в практичному вимірі постають як важливі,  принципові.  Це,  зокрема, стосується зауважень до статей 17, 26, 30, 35.

 

     У цьому аспекті хочу привернути вашу увагу до частини третьої статті  35,  відповідно  до  якої Прем'єр-міністр України визначає одного  з  членів  Кабінету  Міністрів,  який   представлятиме   у Верховній  Раді України внесений урядом законопроект.  Президентом запропоновано слова "одного з членів Кабінету Міністрів"  замінити словом "доповідача".

 

     Ця пропозиція    має    на    меті   передбачити   можливість представлення законопроектів керівниками міністерства  (відомства, іншого державного органу), які не є членами Кабінету Міністрів.

 

     По-друге, як  я вже відзначав,  частина пропозицій Президента спрямована на виправлення вад окремих положень закону з точки зору юридичної техніки та забезпечення їх логічної завершеності. Цьому, зокрема,  підпорядкована пропозиція про виключення частини третьої статті 31,  яка передбачає,  що Кабінет Міністрів не може брати на себе здійснення повноважень Президента України.

 

     Оскільки аналогічної  норми  немає  в  статтях  закону,   які визначають   відносини   Кабінету  Міністрів  з  Верховною  Радою, Конституційним Судом,  Рахунковою  палатою  тощо,  може  скластись враження, що повноваження цих органів Кабінет Міністрів може брати на себе.

 

     Зауважу, що в такому прочитанні зазначена частина  статті  31 суперечить статті 6 Конституції України,  яка встановлює загальний принцип:  "Органи  законодавчої,  виконавчої  та   судової   влади здійснюють  свої  повноваження  у  встановлених  цією Конституцією межах і відповідно до законів України".

 

     Частина пропозицій Президента спрямована на те,  щоб уникнути надмірної  деталізації суто процедурних питань діяльності Кабінету Міністрів.

 

     Йдеться, зокрема,  про   статті,   які   визначають   порядок підготовки та прийняття актів Кабінету Міністрів,  проведення його засідань.  Треба надати уряду можливість самостійно вирішувати  ці проблеми.  Хочу підкреслити, що позиція Кабінету Міністрів у цьому питанні підтримана Президентом України.

 

     Кілька слів щодо пропозицій Президента до статті  59  закону, яка  визначає статус робочого апарату Кабінету Міністрів.  Суть їх зводиться  до   того,   щоб   апарат   діяв   як   єдиний   орган, підпорядкований  Прем'єр-міністру  України та очолювався міністром Кабінету Міністрів України.  Вони продиктовані також  необхідністю уникнути  надмірної  деталізації законом окремих положень і питань діяльності урядового апарату.  Це,  на думку  Президента  України, прерогатива   Кабінету  Міністрів,  який,  виходячи  з  соціально- економічної та  політичної  ситуації  в  країні,  що  може  швидко змінюватися,  має  сам  вирішувати питання,  пов'язані з функціями апарату.

 

     Уряд повинен  мати  змогу   адекватно   вирішувати   й   суто організаційні  питання  забезпечення  своєї діяльності.  При цьому основним критерієм визначення чисельності урядового апарату  мають бути  обсяг  і  характер  роботи,  яку  йому необхідно виконати і, звісно  ж,  обсяг  бюджетних  асигнувань,  передбачених  на   його утримання державним бюджетом.

 

     Хочу привернути  вашу увагу до деяких аспектів роботи апарату Кабінету Міністрів України.  В 1996  році  до  Кабінету  Міністрів надійшло  115  тисяч  документів,  що  на  35  тисяч,  або  на  30 відсотків,  більше,  ніж у 1995 році.  Серед них -  1795  доручень Верховної  Ради,  2363  запити і звернення народних депутатів (або більше на 57 відсотків),  33 тисячі звернень громадян (або  більше 20 відсотків). Сьогодні в урядовому апараті щоденно опрацьовується 2100 документів,  а загальний документообіг за рік досяг 705 тисяч одиниць. Це наша біда, і Кабінет Міністрів усвідомлює необхідність упорядкування   всієї   системи   діяльності   органів   державної виконавчої влади.

 

     Протягом поточного  року  Кабінет  Міністрів  підготував  125 законопроектів,  106  проектів  актів  Президента,   прийняв   526 постанов уряду і так далі. Виконано величезний обсяг роботи. Цим я зовсім не хочу сказати, що треба консервувати той урядовий апарат, який сьогодні є.  Потрібні новий дух і нові підходи в роботі, нова структура апарату.  Але ми просили б Верховну Раду  дати  Кабінету Міністрів  можливість  самому  вирішувати  ці  питання  в  рамках, звичайно, тих норм закону, які треба нам брати до виконання.

 

     Шановні народні депутати!  Цих пропозицій Президента могло  б не  бути,  якби  ви  прислухалися  до  наших  звернень  з  трибуни Верховної Ради про необхідність створити спеціальну  погоджувальну комісію, яка б ретельно опрацювала цей документ на стадії проекту, і не було б ніяких колізій  щодо  вкрай  потрібного  законодавчого акта, що врегульовує діяльність Кабінету Міністрів.

 

     Шановні народні  депутати!  Зараз розпочнеться обговорення та голосування пропозицій Президента до закону.  Звертаюся до вас  із проханням  виважено  підійти  до цих пропозицій.  Ми зацікавлені в тому, щоб не вихолощувати із закону те, що прийнятне, але в той же час позбутися вад, які зараз властиві цьому закону. Iз принципових питань слід визначитись голосуванням.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     На трибуну запрошується Коліушко Iгор Борисович (Шум у залi). Процедура  третього  читання  не передбачає запитань і відповідей. Якщо у вас виникне питання щодо  конкретного  пункту,  ви  зможете взяти слово і висловитись. Будь ласка.

 

     Я вам  ще  раз  пояснюю:  є  зауваження Президента до закону. Зараз  розглядаються  ці  зауваження  Президента.  Відповідно   до процедури, визначеної Регламентом, іде постатейний їх розгляд. Але депутати мають право  вислухати  інформацію  людей,  причетних  до підготовки  цього  питання.  У  даному  випадку  повноваження  від Президента є у Василя  Васильовича.  Він  вже  виступив,  висловив позицію   Президента.   Вона   висловлена   також   у  пропозиціях Президента.  Коліушко Iгор Борисович доповідає від комітету.  Будь ласка.

 

     Підійдіть до  Василя  Васильовича  і запитайте,  якщо у вас є запитання.

 

     Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   правової  політики  і  судово-правової  реформи  (Буський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний пане Голово, панове депутати!  Комітет  з  питань  правової  політики і судовоправової реформи дуже серйозно і досить довго (як ви,  очевидно, зауважили) працював  над  зауваженнями  Президента,  поданими  до  Закону про Кабінет Міністрів України.

 

     На пропозицію  Василя  Васильовича  Дурдинця,  уповноваженого представляти  інтереси Президента,  комітет протягом більш як двох тижнів проводив ряд зустрічей і з самим Василем Васильовичем,  і з іншими  працівниками  Кабінету  Міністрів,  а  також Адміністрації Президента України з метою погодити позиції.

 

     У результаті розгляду цих зауважень ряд норм,  запропонованих Президентом,  враховано  комітетом.  Але оскільки зауважень подано (якщо ви детально з ними ознайомилися) дуже  багато,  і  майже  до кожної  статті  дається альтернативна редакція,  то мені важко вам зараз доповісти,  скільки цих пропозицій враховано,  а скільки  не враховано.   Це   видно   з  порівняльної  таблиці,  оскільки  ряд пропозицій  враховано  частково  або  враховано   в   компромісній редакції,  погодженій  чи  не  погодженій  з  Василем Васильовичем Дурдинцем.

 

     Перш ніж ми почнемо розглядати зауваження постатейно, я хотів би  зупинитися  на  таких  двох моментах.  Поперше,  в зауваженнях Президента є  ряд  пунктів,  зміст  яких  просто  здивував  членів Комітету  з питань правової політики.  Наведу кілька прикладів.  У пункті 3 (сторінка 2 зауважень Президента)  просто  перекручується текст Конституції.

 

     У пункті  7  на сторінці 5 наводяться аргументи такого змісту (я зацитую):  "Частиною другою статті 12 закону встановлюється, що до  Програми діяльності Кабінету Міністрів мають бути додані схеми структури виконавчої  влади  та  інформація  про  членів  Кабінету Міністрів. Це не грунтується на нормах Конституції".

 

     Останнє речення повторюється практично у всіх зауваженнях. Ми довго думали,  як можна це  враховувати,  і  дійшли  висновку,  що Конституція не може передбачити всіх випадків життя, що для того й існують  закони,  щоб  врегульовувати  те,  що   не   врегульовано Конституцією. На жаль, з цього питання ми не знайшли порозуміння з представниками Кабінету Міністрів і Адміністрації Президента.

 

     Окремо хочу зупититися на пункті 11 зауважень  Президента  до статті  19  закону,  де  з  посиланням  на  пункт  31  статті  106 Конституції України,  який визначає,  що Президент "здійснює  інші повноваження,  визначені  Конституцією",  пропонується вилучити із закону норму про те, що Президент розглядає заяву Прем'єр-міністра про  подання у відставку і,  відповідно,  приймає чи не приймає цю відставку.

 

     З одного  боку,  дивує,  чому  Президент  вважає,  що  це  не відповідає Конституції,  оскільки така норма є в Конституції,  а з другого боку, дивує таке тлумачення Конституції.

 

     Якщо в цьому пункті стверджується,  що все,  що не згадано  в Конституції,  не може бути віднесено до повноважень Президента, то звідки ж тоді береться ряд інших вимог,  які є в цих  зауваженнях, наприклад,  що  Президент  повинен  затверджувати,  призначати  на посади  заступників   міністрів,   заступників   голів   державних адміністрацій.   Ви   всі   прекрасно  знаєте,  що  відповідно  до Конституції Президент цими повноваженнями не наділений.

 

     Дуже ускладювало  роботу  комітету  над  розглядом  зауважень Президента  те,  що  одні  й  ті  ж  норми  Конституції,  на жаль, по-різному  трактувалися   членами   комітету   і   представниками Президента.  Однак ряд конструктивних поправок до проекту закону в результаті  цієї  роботи  внесено,  вони  подані  в   порівняльній таблиці.

 

     Окремо наголошу на чотирьох групах зауважень,  які,  скажімо, концептуально змінюють  текст  прийнятого  нами  закону.  Перша  - процедура формування Кабінету Міністрів.  Президентом пропонується повністю  вилучити  всі  норми  стосовно   процедури   формування, залишити тільки ті, що записані в Конституції.

 

     Друга - відносини Кабінету Міністрів із Верховною Радою. Із 7 статей цього розділу Президентом  пропонується  фактично  залишити одну,  виклавши її знову-таки в редакції, записаній в Конституції, без розписування.  Тобто Президент оспорює право  проведення  Днів уряду,   заперечує   можливість   щорічного   звітування  Кабінету Міністрів про свою діяльність та ряд інших положень.

 

     Третя - трактування конституційних повноважень  Президента  і співвідношення    між   повноваженнями   і   порядком   здійснення повноважень Президента.  Зрозуміло,  що в цьому  законопроекті  ми намагалися  врегулювати  дуже  багато  процедур,  щоб  пізніше  не виникало конфліктів стосовно того,  як мають реалізовуватися ті чи інші  повноваження Президента.  У зауваженнях Президента практично всі ці норми пропонується вилучити.

 

     І четверта група - питання,  які  стосуються  організації  та порядку діяльності Кабінету Міністрів.  Знову ж таки в зауваженнях Президента пропонується абсолютну більшість норм,  які є в  законі на цю тему,  вилучити, залишивши лише загальні норми, які записані в Конституції і сьогодні функціонують.

 

     Це ті зауваження,  про які я  хотів  сказати  перед  початком розгляду. А зараз пропоную перейти до постатейного розгляду.

 

     ГОЛОВА. Отже, розглядаємо постатейно зауваження (Шум у залі). Яка   процедура?   Почекайте,   шановні,    процедура    визначена Регламентом,  і ми йдемо за процедурою (Шум у залі).  Ви вважаєте, що порушується процедура?

 

     Будь ласка,  у кого є сумнів,  запишіться.  Регламент  -  дві хвилини.

 

     Депутат Терещук.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий  округ, Донецька  область).  Всеукраїнський  союз  робітників.  Олександре Олександровичу, я прошу передати слово депутату Моісеєнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Мы сегодня очень долго обсуждали проблему,  будет сегодня трансляция или не  будет. До  тех  пор  пока  она не будет решена,  мне кажется,  нет смысла рассматривать столь серьезный вопрос,  как замечания Президента по важнейшему Закону о Кабинете Министров.

 

     Тем более  что здесь сидит исполняющий обязанности,  который, на мой взгляд,  может дать распоряжение по этому поводу.  Я  хотел задать   этот  вопрос  ему,  когда  он  находился  на  трибуне,  к сожалению, не получил этой возможности.

 

     Александр Александрович,  мне  кажется,  что  пока  не  будет трансляции,  рассматривать  замечания  к закону просто нет смысла. Это первое.

 

     И второе.  Я хочу обратить внимание исполняющего  обязанности Дурдинца  на то,  что у нас было принято решение,  по-моему,  дней 10-12 тому назад о поручении ему лично... Он тогда звонил по этому поводу  министру  и  Генеральному  прокурору.  Я хотел бы получить ответ на эти вопросы.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я тоді відразу відреагував, і трансляція була. І вказівок,  щоб не транслювати,  не було і не може бути. Я ще раз підтверджую...

 

     ГОЛОВА. То ви зараз дайте розпорядження,  щоб була трансляція

- і все. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре Олександровичу,  йде трансляція на всю Україну.

 

     ГОЛОВА. Іде трансляція, так буде кожного дня.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Депутате Гетьман, будь ласка.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні народні депутати!  Я вважаю, що без такого закону ми не можемо формувати новий уряд.

 

     По-перше, як формувати уряд,  будемо так казати,  абітурієнту на главу уряду,  якщо він  не  знатиме  чітко  своїх  повноважень? Подруге, який уряд він формуватиме?

 

     Тому я пропоную прийняти цей закон до формування уряду.

 

     І запитання:  чи вважаєте ви, що поправки Президента повністю відповідають нормам повноважень вищої виконавчої гілки  влади,  як це виписано в Конституції?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Це запитання стосовно відповідності, він уже частково відповів на нього.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я вже казав,  що можу навести ряд  пунктів  із зауважень  Президента,  які,  на мою думку,  і ця думка підтримана Комітетом з питань правової політики, не відповідають Конституції.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Отже,  йдемо   за   процедурою   постатейного обговорення. До преамбули не було зауважень.

 

     Розділ І "Загальні положення".  Стаття 1 "Кабінет Міністрів у системі  органів  державної  влади  України".  Частково  враховано зауваження  щодо  виключення  другого  речення.  Пропонується така редакція:  "Систему органів  виконавчої  влади  складають  Кабінет Міністрів  України,  міністерства  та  інші  центральні,  а  також місцеві органи виконавчої влади".

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Це погоджено, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Так. До статті 1 відхилено зауваження Президента і не наполягає   представник   Президента  з  цього  приводу.  Пропоную преамбулу та статтю 1 проголосувати в редакції,  запропонованій  у правій колонці. Будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Запросіть, будь ласка, до залу курців.

 

     Йде голосування, прошу.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Стаття 2  "Основні  завдання  Кабінету Міністрів України".  Є зауваження Президента, вони частково враховані.

 

     Можна в такій редакції голосувати, Василю Васильовичу?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, ми погодили.

 

     ГОЛОВА. Погодили,  тому  статтю  2,  запропоновану  в  правій колонці, ставлю на голосування.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     До статті 3 зауважень не було.

 

     Пропонується розглянути  нову  редакцію  статті  4 - "Правові засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України".

 

     У мене запитання до Ігоря Борисовича. У статті 19 Конституції зазначено:  "Правовий  порядок  в  Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те,  що не передбачено законодавством.

 

     Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень  та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України".

 

     Так і було записано в попередній редакції, яка проголосована. Чому ви тепер пишете "визначаються... указами Президента..." тощо, коли це чітко визначено Конституцією?

 

     КОЛІУШКО І.Б. Дякую за запитання.

 

     Проблема тут   полягає   у   визначенні   понять:   що   таке "повноваження" і "функції"?

 

     Як відомо, в статті 116 Конституції Кабінету Міністрів надано право виконувати інші функції,  визначені Конституцією та законами України,  актами  Президента  України.  Водночас  у наведеній вами статті 19, а також у статті 120 згадуються лише закони як акти, що врегульовують повноваження діяльності органів виконавчої влади.  З цього приводу були  дуже  тривалі  дискусії.  І  цей  компромісний варіант   статті  4  в  розділі  "Загальні  положення",  на  думку більшості   членів   комітету,   може   бути,   власне,   визнаний компромісним.  Щодо  визначення понять "функція" та "повноваження" ми не дійшли згоди.

 

     ГОЛОВА. У попередній редакції було визначено функції окремо і виписано досить ретельно. Василю Васильовичу, що ви скажете?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні  народні депутати!  Якраз до статті 4 були   зауваження.   По-перше,   що   склад   Кабінету   Міністрів визначається не лише Конституцією,  а й актами Президента України. По-друге,  згідно з пунктом  10  статті  116  Конституції  України окремі  повноваження  Кабінету  Міністрів  можуть  визначатися  як нормами законів, так і актами Президента України.

 

     Ми вийшли на редакцію, яка відповідає і нормам Конституції, і нормам   законодавства.   Тому   просимо   підтримати   пропозиції Президента України, погоджені з комітетом.

 

     ГОЛОВА. Незрозуміло.  Дискусійна тема,  бо Василь  Васильович послався  на  норми  Конституції.  Але і наш закон передбачав,  що визначається Конституцією та в тих межах.

 

     Пропонується визначитися  шляхом  коротенького   обговорення. Процедура  така.  Є пропозиція Президента,  врахована в тексті,  є стара  редакція.  Що  прийняти?   Запишіться,   будь   ласка,   на обговорення за скороченою процедурою. Які будуть пропозиції?

 

     Депутате Єльяшкевич, прошу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Депутатская   група   "Реформы", депутатское  обкединение  "Вперед,  Украина!"  Уважаемые  коллеги! Предлагаю  оставить  редакцию,  которая  была  проголосована  нами ранее,  и прошу всех коллег очень серьезно отнестись  к  процедуре преодоления    президентского   вето,   так   как   сейчас   будет формироваться Кабинет Министров.  Вопросы:  на каких  условиях  он будет формироваться,  на каком законодательстве и под что мы будем утверждать нового Премьера - остаются  открытыми.  Для  Президента это  -  самая  идеальная  ситуация,  если  не будет закона.  А для государства такой закон просто необходим.

 

     Поэтому я прошу всех  сегодня  находить  любые  компромиссные решения, но все-таки президентское вето преодолеть.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Шкрабак, прошу.

 

     ШКРАБАК П.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Снігурівський  виборчий  округ,  Миколаївська  область). Передайте, будь ласка, слово депутатові Чивюку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИВЮК М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Новобузький виборчий   округ,   Миколаївська  область).  Шановний  доповідачу, шановні колеги!  Мені здається,  редакція статті,  яку ми прийняли раніше,  більше  відповідає  конституційним  вимогам,  і  вона  не перевантажена так,  як та,  що пропонується зараз.  Тут  конкретно виділено  три  окремих  положення,  а та редакція статті,  яку нам пропонують, складається з одного речення - воно складне. Це перше.

 

     Друге. Мені  здається,  що  компроміс,  знайдений  профільним комітетом  та  Кабінетом  Міністрів,  не  зовсім  вдалий.  Тому  я пропоную все ж таки підтримати прийняту нами редакцію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Українська республіканська  партія.  Шановні народні  депутати!  Коли  ми  говоримо про компроміси,  то повинні пам'ятати,  що Конституція України  була  тим  великим  суспільним компромісом,  суспільнополітичним,  після  якого  говорити  про ще якісь компроміси просто смішно.

 

     Закон, який прийнятий,  також був компромісним,  бо він давав можливість впорядкувати ці питання в межах норм Конституції.  Якщо ми  кожного  разу  шукатимемо  компроміси,   виходячи   за   рамки Конституції   та   чинного  законодавства  під  політичним  тиском Кабінету Міністрів або Президента,  то створимо таке  здеградоване правове поле, в якому не можна буде вирішити будь-яке питання.

 

     Тому, вважаю,  щоб  не було хаосу,  треба чітко дотримуватися норм Конституції.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Прошу передати слово депутату Носову.

 

     ГОЛОВА. Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). На жаль, сталося  переплутування норм Конституції.  У статті 120 зазначено, що повноваження Кабінету  Міністрів  визначаються  законами,  а  в статті  116 ідеться про функції Кабінету Міністрів.  То не треба ж плутати повноваження і функції.  Я наведу  приклад,  а  потім  дам теоретичне обгрунтування. Скажімо, засоби інформації. Їхня функція

- збір інформації. І у слідчого функція перша - збір інформації. А повноваження у них різні. Ви зрозуміли, що таке повноваження, а що таке функція?  То функцію вони, дійсно, можуть виконувати. Функція

-  це  всього-на-всього сукупність дій,  спрямованих на досягнення певної мети,  на реалізацію  повноважень.  Повноваження  надаються лише  владним  структурам,  тобто  у  даному  випадку такий припис доцільний.  А функції поширюються не  лише  на  владні  структури. Наприклад,  внутрішня,  допоміжна  функція включає збір та обробку даних про стан  системи  виконавчої  влади  і  представлення  цієї інформації,  наприклад  Президенту.  Це функція.  Але це не владна функція,  тому не можна так записувати,  як ви це зробили. Вийшло, що  організація  і порядок діяльності Кабміну визначаються указами Президента. Це суперечить статті 120 Конституції.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування пропозицію, подану в правій   колонці,   яку   вніс  комітет  з  урахуванням  зауважень Президента.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ще одне слово.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні депутати!  Звертаю  вашу увагу на процедуру,  передбачену частиною четвертою  статті  94  Конституції  України.   Будь   ласка,   вам вирішувати,  але прошу дотримуватися процедури, визначеної статтею 94 Конституції.

 

     ГОЛОВА. Іншими словами,  я двічі поставлю на  голосування  це питання.  Спочатку варіант, запропонований комітетом з врахуванням зауважень Президента.  Потім,  знову ж таки в непоіменному режимі, питання  про  затвердження  попередньої  редакції.  Вона,  на  мій погляд,  точніша  і  цілком  відповідає  вимогам  Конституції.  Це по-перше.  А  по-друге,  чітко визначає,  що таке функція відносно повноважень. Тому що повноваження - це право, а функція - це форма здійснення права.

 

     Будь ласка,  голосується стаття 4 в редакції,  запропонованій Президентом.

 

     "За" - 144. Не підтримується.

 

     Для того щоб  подолати  вето  Президента,  потрібно,  щоб  за редакцію статті,  запропоновану в лівій колонці, проголосували 300 депутатів.

 

     Зрозуміло? Ставлю на голосування прийняту редакцію  статті  4 (Шум у залі).  Ні,  голосування непоіменне,  ми внесли у Регламент зміни з цього приводу.  Конституцією  не  передбачається  поіменне голосування у цьому випадку. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 237. Не прийнято.

 

     Не вистачає голосів,  щоб подолати вето,  але редакція статті залишається попередньою.

 

     Іншими словами,  Президент знову може  внести  зауваження  до цієї   статті,   але   це  його  право.  Урешті-решт,  він  гарант Конституції.  Тому  теж   спостерігатиме   за   дотриманням   норм Конституції.

 

     Стаття 5. Не було зауважень.

 

     Зауваження до статті 6 "Склад Кабінету Міністрів" відхилено.

 

     "Кабінет Міністрів  утворюється в складі Прем'єр-міністра..." і так далі.  Тобто  немає  обмеження,  визначеного  законом,  щодо чисельності складу Кабінету Міністрів - 25 осіб.

 

     Ви наполягаєте на цьому, Василю Васильовичу?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Цю  статтю  не погоджено.  Я про це доповідав вам.

 

     ГОЛОВА. Ясно.  Ставлю на голосування  пропозицію  Президента, подану в середній колонці.

 

     "За" - 150. Не прийнято.

 

     Василю Васильовичу, не розмовляйте, коли голосують.

 

     Ставлю на  голосування  редакцію  статті,  записану  в правій колонці. Для подолання вето Президента потрібно, щоб 300 депутатів підтримали її. Будь ласка.

 

     "За"- 241.

 

     Так , залишається попередня редакція.

 

     Стаття 7   "Визначення  Президентом  України  кандидатури  на посаду Прем'єрміністра України".  Пропозицію  частково  враховано. Григорію Васильовичу, якщо можна, трохи тихіше говоріть .

 

     КОЛІУШКО І.Б.  У зауваженнях Президента до статей 7 і 9,  які встановлюють процедуру визначення Президентом кандидатур на посаду Прем'єр-міністра України, пропонується фактично вилучити ці статті і залишити  одне  речення,  переписане  з  Конституції.  На  думку комітету,  цю  пропозицію  можна врахувати частково,  вилучивши зі статті  7  норму,  що  Президент  вносить  кандидатуру  на  посаду Прем'єрміністра  "після  консультацій  з  Головою  Верховної  Ради України та уповноваженими представниками  депутатських  фракцій  і груп".

 

     Чому погодилися на це?  Не тому, що консультацій не потрібно. Без сумніву,  консультації потрібні,  і, на щастя, практика нашого життя  свідчить,  що  вони відбуваються,  зокрема останніми днями. Однак ця норма не має чіткого зобов'язального значення,  тобто  не визначено,  які правові наслідки наступають,  якщо Президент внесе кандидатуру  без  проведення  консультацій.   Це   дійсно   слушне зауваження.

 

     І друге  зауваження,  проти  якого  також  виступав юридичний відділ. Звичайно, сили в такому випадку були нерівні. Але в статті 9   комітетом   пропонується,   і  це  підтримали  і  представники Президента,  хоча в зауваженнях  цього  немає,  все-таки  зберегти частину  другу  статті 9:  "У разі повторного відхилення Верховною Радою  України  кандидатури  на  посаду  Прем'єр-міністра  України Президент  України  вносить  на  розгляд  Верховної  Ради  України кандидатуру,    погоджену    з    уповноваженими    представниками депутатських  фракцій  і  груп,  що разом об'єднують більшість від Конституційного складу Верховної Ради України".

 

     Доцільність цього зауваження полягає в  наступному:  якщо  за перші два рази, коли Президент самостійно вноситиме кандидатуру на розгляд  Верховної  Ради   (згідно   з   законом   все   одно:   з консультаціями  або  без  них),  ця  кандидатура не буде погоджена Верховною Радою, тоді, щоб перелік кандидатур не перетворювався на нескінченний,   вводиться  отака  складніша  процедура.  Більшість членів нашого комітету погодилися з такою редакцією частини другої статті 9.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, що на це скажете?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Це не погоджено.  Ми багато дискутували,  але залишається пропозиція Президента.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція Президента зводиться до того,  щоб  статті 7,  8,  9  і  10  об'єднати  в одну і викласти її в редакції,  яка записана в середній колонці.

 

     Ставлю пропозицію Президента на голосування.

 

     "За" - 114. Не прийнято.

 

     Депутати не підтримують цю пропозицію, тому я пропоную статті 7,  8  і  9 проголосувати у редакції,  запропонованій комітетом зі змінами на основі пропозицій Президента.

 

     Ставлю на голосування статті 7, 8 і 9.

 

     "За" - 255. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Депутате Носов, будь ласка, редакційне уточнення.

 

     НОСОВ В.В. Шановні народні депутати і доповідачу, в четвертій частині  статті  8 є таке речення:  "Рішення приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України".  І вийшло так, наче   мається   на  увазі  кворум.  А  треба  записати:  "Рішення приймається  більшістю  голосів   депутатів".   І   оце   "голосів депутатів" якщо вставити, то тоді йтиметься про кількість голосів, якою приймається рішення. Так буде точніше.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Ця  норма  переписана  з  Конституції,   тобто стилістично вона викладена згідно з Конституцією.

 

     НОСОВ В.В.  Це погано написано,  бо виглядає як кворум,  ви ж прочитайте:  "Рішення приймається  більшістю  від  конституційного складу",  -  тобто  участь  у прийнятті рішення бере більшість.  А скільки голосів?

 

     ГОЛОВА. Давайте напишемо:  "Більшістю  голосів  депутатів..." Немає  зауважень?  Тобто вставимо тільки "голосів депутатів",  щоб було вже юридично бездоганно.

 

     Ставлю на голосування редакційне уточнення депутата Носова.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття  10  "Призначення  членів  Кабінету  Міністрів України".

 

     КОЛІУШКО І.Б. Вона пропонувалася так само.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре Олександровичу,  вибачте,  але для того щоб відхилити, має бути дві третини голосів.

 

     ГОЛОВА. Ми не відхиляємо,  ми частково враховуємо  пропозиції Президента.

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Я  кажу  ще  раз:  щоб  відхилити,  треба дві третини голосів...

 

     ГОЛОВА. Ще раз повторюю,  у цьому випадку  ми  не  відхиляємо пропозиції Президента, а частково враховуємо.

 

     Президент може   накласти  вето,  якщо  не  згодний  з  такою редакцією закону...

 

     Будь ласка, Владиславе Васильовичу.

 

     НОСОВ В.В. Шановні депутати, головуючий і Василю Васильовичу! Справа  в  тому,  що стаття 94 Конституції вимагає двома третинами один раз голосувати закон  у  цілому.  І  нам  треба  дві  третини набрати один раз.

 

     Читаємо: "Якщо  під  час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не  менш  як  двома  третинами". Закон, а не пункт.

 

     Тому наше  завдання  - один раз проголосувати двома третинами законопроект.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Це ваше тлумачення чи?..

 

     ГОЛОВА. Ні, він зачитав норму Конституції.

 

     Стаття 10 "Призначення членів Кабінету Міністрів України".

 

     Будь ласка, Ігоре Борисовичу.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Ця  стаття  зазнала  лише  стилістичних  змін. Президент  пропонував її також об'єднати разом із статтями 7,  8 і 9.

 

     ГОЛОВА. Стаття 10 голосується в редакції  комітету  з  однією стилістичною заміною - посадового і персонального складу.

 

     КОЛIУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Стаття 11  "Присяга  членів  Кабінету  Міністрів  України  та набуття ними повноважень".

 

     Тут було зауваження Президента. Будь ласка, Ігоре Борисовичу.

 

     КОЛIУШКО І.Б.  Як  уже  сказав  у   своєму   виступі   Василь Васильович Дурдинець,  Президент погоджується на інститут присяги, але не погоджується з тим,  щоб члени Кабінету Міністрів  складали присягу  перед Президентом на пленарному засіданні Верховної Ради, бо це може  мати  правові  наслідки.  Зокрема,  згідно  з  законом неприйняття  присяги  означає  звільнення  з посади члена Кабінету Міністрів,  а набуття повноважень,  як і в інших випадках,  настає після складення присяги, а не до цього.

 

     Таким чином,   з   пропозицій   Президента   нашим  комітетом враховано лише одна.  Коли присягу складає новосформований уряд (у повному  чи  майже  в  повному  складі),  то  присяга оголошується Прем'єр-міністром і підписується кожним членом Кабінету  Міністрів України.  Наступні новопризначені члени Кабінету Міністрів України оголошують присягу особисто і  підписують  її.  Це  одна  зміна  у тексті цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Василь Васильович не погоджується.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Ні.  Є  і  письмова  мотивація,  і  сьогодні, виступаючи перед вами,  я казав з цього приводу,  тому не хотів би витрачати    час.   Прошу   підтримати   формулювання,   викладене Президентом (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  я зараз  поставлю  на  голосування пропозицію Президента.  А коли голосуватимемо праву колонку,  то є пропозиція зробити уточнення. Зміст говорить про те, що це присяга на  вірність  народу України,  а не перед Президентом чи Верховною Радою.  Члени Кабінету Міністрів складають присягу  на  пленарному засіданні в присутності Президента України. Це форма просто. Перед народом,  а не перед посадовими особами чи  державною  структурою, якою  є Верховна Рада.  Ви подумайте,  Ігоре Борисовичу,  поки над цією пропозицією. Ставлю на голосування пропозиції Президента щодо статті 11 (Шум у залi).

 

     Одну хвилиночку,  уточнення  за  Конституцією зробить депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.  Шановні депутати,  Василю  Васильовичу!  Я  прошу звернути  увагу,  що  в  другій  частині  статті  120  Конституції зазначається, що повноваження Кабінету Міністрів визначаються ще й законом. Повноваження Президента, Верховної Ради повністю виписані в Конституції, а повноваження Кабінету Міністрів визначаються ще й законом.   І   тому   ми  можемо  тут  передбачити  будь-які  його повноваження, які Конституції не суперечать, у тому числі юридичні наслідки неприйняття присяги. І треба пам'ятати, що ми маємо право повноваження Кабінету Міністрів розширяти в законі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Голосується варіант,  запропонований Президентом,  - "Присяга членів Кабінету Міністрів України". Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Це  не  має  ніякого  відношення до прийняття присяги...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 149.

 

     Не підтримується ця пропозиція.

 

     Ставиться на голосування текст у правій колонці з редакційним уточненням:   "Члени  Кабінету  Міністрів  України  в  присутності Президента України складають  на  пленарному  засіданні  Верховної Ради України присягу такого змісту". І далі за текстом. Зрозуміло?

 

     Ставлю на  голосування  цю  статтю  (Шум  у  залі).  А далі є уточнення, запропоновані Президентом. Отже, голосується стаття 11.

 

     "За"- 227. Прийнято.

 

     Стаття 12 "Програма діяльності Кабінету  Міністрів  України". Була  пропозиція  Президента вилучити друге речення частини другої статті 12.

 

     Ігоре Борисовичу, прошу.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Пропонувалося вилучити друге  речення  частини другої  невідомо  з яких мотивів.  Аргументація Президента - цього немає в Конституції.

 

     На думку комітету, все-таки важливо під час розгляду програми діяльності новосформованого Кабінету Міністрів мати інформацію про членів Кабінету Міністрів, а також про структуру виконавчої влади. Тому пропонується відхилити зауваження.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ми залишаємося на своїй позиції.

 

     ГОЛОВА. Ясно.  Пропонується проголосувати поправку Президента щодо вилучення другого речення  частини  другої  статті  12,  будь ласка.

 

     Голосується пропозиція Президента.

 

     "За" - 114.

 

     Голосується стаття  12 в редакції,  запропонованій комітетом. Будь ласка.

 

     Там є  одне  уточнення:  замість  слова  "схема"  записується "структура". Будь ласка.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Стаття 13  "Зміни у складі Кабінету Міністрів України".  Будь ласка, Ігоре Борисовичу.

 

     КОЛІУШКО І.Б. У частині другій пропонується вилучити фразу "з політичних  чи  особистих  мотивів",  а  також редакційні зміни до останньої  частини  цієї  статті.  На  нашу  думку,   дані   зміни погіршують редакцію статті. Пропонується їх відхилити.

 

     ГОЛОВА. Власне,  тут  ідеться  про  відповідність  попереднім статтям. Василю Васильовичу, ви наполягаєте на попередній...

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Так.  Йдеться ось  про  що,  шановні  народні депутати.  Справді,  в  указах  Президента повинна бути мотивація. Проте нав'язувати "з політичних чи особистих  мотивів"  -  саме  в такій редакції, думаю, що...

 

     ГОЛОВА. Немає потреби, так?

 

     КОЛІУШКО І.Б.   Я   перепрошую.   Тут   стосується  не  указу Президента,  а заяви члена уряду подати у відставку.  А далі  буде сформульовано "згідно з поданою заявою про відставку".

 

     ГОЛОВА. "З  політичних чи особистих мотивів" - це дуже широке трактування.  Воно  дозволяє  врахувати  всі   нюанси.   Особисто, наприклад,  не впорався з роботою,  немає здоров'я,  не виходить у нього, контактів немає. Тобто він може обгрунтувати це.

 

     А політичні - це незгода з курсом абощо. Думаю, що може бути. Хоч можна і вилучити, бо це само собою зрозуміло.

 

     Розгляньмо частинами. Поправка коротка: у частині  другій  статті  13  вилучити  слова  "з  політичних  чи особистих   мотивів".   Ставлю   на   голосування   дану  поправку Президента.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав ії.

 

     ГОЛОВА. Голосується поправка Президента, можна її підтримати.

 

     "За" - 152.

 

     Не підтримується.

 

     Ставлю на голосування друге зауваження Президента до  цієї  ж статті. Будь ласка.

 

     "За" - 135.

 

     Ставлю на  голосування  статтю 13 в редакції комітету і прошу її  підтримати,  оскільки  вона  кореспондується  із   попередніми статтями. Треба, щоб була відповідність норм. Будь ласка.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Стаття 14  "Вимоги  до  осіб,  що  входять до складу Кабінету Міністрів України". Не було пропозицій.

 

     Щодо статті  15   "Строк   повноважень   Кабінету   Міністрів України".  Була поправка пункт 1 доповнити словами:  "або Кабінету Міністрів України в цілому". Що ви скажете, Ігоре Борисовичу?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Це  не  відповідає  Конституції,  в   ній   не передбачено  такого  формулювання.  Там  чітко  виписана процедура відставки Кабінету Міністрів через відставку Прем'єр-міністра.  На цій  підставі  комітет  відхилив  дану  поправку,  хоча  навіть  я особисто спочатку вважав,  що можна підтримати.  Але це,  справді, суперечить букві Основного Закону.

 

     ГОЛОВА. Ви   не   могли   підтримувати   те,   що  суперечить Конституції,  безперечно.  Василь  Васильович  не  заперечує,   це погоджена позиція.

 

     Стаття 15  ставиться  в  редакції  комітету.  А  стаття 16 не потребує голосування.

 

     "За" - 261. Прийнято.

 

     Стаття 17 "Припинення повноважень Кабінету Міністрів  України за рішенням Президента України".  Зауваження Президента: в частині першій вилучити слова "з відповідним  мотивуванням".  Що  з  цього приводу скажете?

 

     КОЛІУШКО І.Б. Це зауваження, зі слів Василя Васильовича, було погоджено.

 

     ГОЛОВА. Погоджено.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Ці слова можна не вилучати.

 

     ГОЛОВА. Голосується   стаття   17   у   редакції    комітету. Підтримайте,  будь ласка,  уряд,  і зокрема Василь Васильович,  як представник Президента, не заперечує з цього приводу.

 

     "За" - 262. Прийнято.

 

     Зауваження до  статті  19  "Припинення  повноважень  Кабінету Міністрів    України   у   зв'язку   з   відставкою   або   смертю Прем'єрміністра України".  Президент пропонує вилучити цю  статтю. Василю Васильовичу, Президент і зараз наполягає на вилученні?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Вилучати  її недоцільно,  особливо у зв'язку з неврахуванням нашої пропозиції до статті 15.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  Президента   про вилучення статті 19.

 

     "За" - 154.

 

     Зверніть увагу, стаття 19 повторює статтю 115 Конституції.  Тобто вона їй  повністю  відповідає.  Лише  дещо розширює правову базу. Стаття 19 голосується в редакції комітету.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     До статті 20 зауважень не було.

 

     Розділ ІУ   "Компетенція  Кабінету  Міністрів  України".  Тут відбулися зміни. Була назва "Загальні питання компетенції Кабінету Міністрів України",  а тут чіткіше виписано. Пропозиція Президента врахована. Можна так залишити?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, ми просимо підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування назву розділу  ІУ  в  редакції, запропонованій комітетом з урахуванням пропозиції Президента. Будь ласка.

 

     "За" - 258. Прийнято.

 

     Стаття 21 "Загальні питання  компетенції  Кабінету  Міністрів України" викладена з урахуванням частково пропозицій Президента.

 

     Що скаже з цього приводу Василь Васильович? Можна погодитися?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ми ж погодили.

 

     ГОЛОВА. Стаття 21 ставиться на голосування.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Стаття 22 "Основні функції та повноваження Кабінету Міністрів України". Зауваження частково враховані. Можна голосувати?

 

     Ставлю на голосування статтю 22 в редакції комітету.  Вона не заперечується Кабінетом Міністрів і Василем Васильовичем.

 

     "За" - 281. Прийнято.

 

     Стаття 23 "Інші повноваження Кабінету Міністрів України".

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Підтримано, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Зміни  підтримано.  Вони  незначні  за  обсягом,  але суттєві.

 

     Ставлю на голосування статтю 23.

 

     "За" - 272. Прийнято.

 

     До статті 24 зауважень не було.

 

     До статті 25 "Акти  Кабінету  Міністрів  України"  зауваження Президента відхилено. Що скаже Василь Васильович?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні  народні  депутати!  Я дуже прошу вас підтримати  пропозиції  Президента,  тому  що  обмеження  Кабінету Міністрів правом приймати лише постанови нормативного характеру не відображає сутності та змісту діяльності Кабінету Міністрів.

 

     Тому прошу   підтримати   редакцію   статті,    запропоновану Президентом.

 

     КОЛІУШКО І.Б. На думку Комітету з питань правової політики та судово-правової  реформи,   підтримувати   пропозицію   Президента недоцільно з кількох причин.

 

     Пропозиція про об'єднання статей 25 і 57 суперечить,  на нашу думку,  юридичній техніці,  оскільки в статті 25,  яка викладена в розділі ІУ "Компетенція Кабінету Міністрів України",  визначаються норми матеріального  права,  пов'язані  з  повноваженням  Кабінету Міністрів видавати акти.

 

     Стаття 57,  викладена  в  розділі  ІХ "Організація діяльності Кабінету Міністрів України", містить процесуальні норми, пов'язані з набранням чинності прийнятих Кабінетом Міністрів актів.

 

     Перед нею   стоїть  стаття  56,  де  врегульовується  порядок прийняття таких актів.  Тому  розміщення  цих  норм  у  законі  ми вважаємо   цілком  логічним  і  з  точки  зору  юридичної  техніки виправданим.

 

     Що стосується  змісту  пропозицій  Президента,  то,  на  нашу думку, не можна погодитися з тим, щоб постанови Кабінету Міністрів мали невизначений характер.  У частині  другій  статті  25  закону прийнята  норма:  "У  формі  постанов  Кабінету  Міністрів України видаються акти, що мають нормативний характер". Інші акти з питань організаційного,  розпорядчого  характеру,  з  персональних питань приймаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів.

 

     Таке розмежування вимагається, оскільки згідно з Конституцією встановлена   процедура  реєстрації  нормативних  актів.  Те  саме встановлено для Верховної Ради.  Скажімо, закони і постанови чітко розмежовуються:  закони - це нормативні акти, а в постановах ми не маємо права згідно з Конституцією приймати норми права.

 

     Це саме пропонується зробити і щодо актів Кабінету Міністрів. Тому комітет просить відхилити поправки Президента до статті 25.

 

     ГОЛОВА. Одначе ці пропозиції будуть ставитися на голосування. Василь Васильович вважає, що треба. Так?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре Олександровичу,  я  звертаю  увагу народних депутатів на те,  що ми мотивували свої пропозиції.  Вони випливають  із  самої  практики,  змісту,   характеру   діяльності Кабінету  Міністрів.  Постанови приймаються не тільки нормативного характеру,  є  постанови  на  підставі,   скажімо,   контролю   за виконанням норм Конституції, законів, програми діяльності Кабінету Міністрів.  Приймаються й постанови,  де  оцінюється  стан  справ. Тобто  це  постанови  не нормативного характеру.  Я можу вам сотні прикладів навести.  Саме тому ми це доводили,  але,  на  жаль,  не сприймаються пояснення тих, хто займається цими питаннями.

 

     Я прошу  Верховну  Раду  все-таки  підтримати  нас,  бо це не амбіції, а досвід багаторічної діяльності.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Борисовичу,  оскільки це дуже важливе  питання, прокоментуйте коротко.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Пропоную проголосувати цю норму з двох частин. Спочатку про поєднання статей 25 і 57,  а потім стосовно означення актів. Це дві різні проблеми.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.    Ставлю    на   голосування   пропозицію Президента об'єднати статтю 25 із статтею 57. Будь ласка.

 

     "За" - 161.

 

     Тепер голосується  стаття  25  у   редакції   комітету,   яка викладена в правій колонці. Будь ласка.

 

     "За" - 194. Не прийнято.

 

     Які будуть  ще  пропозиції?  Зверніть увагу,  будь ласка,  на таке.  Василь  Васильович  говорив,  що  у  пропозиції  Президента зазначено:  "Акти  з  організаційнорозпорядчих  та  інших поточних питань видаються у формі розпоряджень..."

 

     Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Шановні депутати,  ми зараз стикаємося з тим,  що постанови  Верховної  Ради  начебто  не  обов'язкові,  а  бюджетну резолюцію  робимо  постановою.  А  яким  актом  Кабінет  Міністрів вноситиме   на  розгляд  свою  програму?  Вона  ж  має  прийматися колегіально. Якщо розпорядженням, то вийде, що одна людина вносить програму Кабінету Міністрів.  І, дійсно, так виникають деякі акти, які начебто не є  нормативними,  але  мають  бути  постановою,  бо прийняті  саме  колегіальним органом.  Тому пропозицію Президента: "Акти Кабінету Міністрів України,  що мають нормативний  характер, найбільш   важливе   або  загальне  значення,  видаються  у  формі постанов", - напевно, варто було б прийняти.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Річ у тім, що порядок прийняття таких актів не дуже відрізняється, подивіться статтю 56 закону. Тому ваш аргумент фактично врахований у частині порядку прийняття актів.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Це пропозиція Президента,  і  давайте запишемо її сюди ще раз.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Олександре Олександровичу, я дуже прошу ще раз і  доповідача,  і  всіх  депутатів:  не  можна  так  підходити  до визначення,  які  акти  має  право приймати вищий виконавчий орган держави.  Щодо актів нормативного характеру ми визначилися.  Проте йдеться   саме  про  ті  постанови,  які  видаються  на  виконання Конституції,  законів,  де міститься оцінка стану справ у  галузях народного  господарства.  Це  одне.  Інше - кадрові питання.  Тому розпорядження - це одноосібний акт,  про що говорив депутат Носов. Не треба все змішувати в одну купу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Коліушко.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Можу навести тільки один приклад.  На жаль, не взяв з собою видану  урядом  постанову  про  виділення  коштів  на ремонт  даху будинку по вулиці Хрещатик номер такий-то.  Якщо такі постанови видаються, то, звичайно, виникає бажання залишити статтю в редакції, прийнятій у законі. Якщо ця редакція не проходить, то, у принципі, можна прийняти і поправку Президента. Як сказав Носов, чисто юридично вона працюватиме й надалі.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.   Шановний   Олександре   Олександровичу,  він порушив принципове питання. Відповідно до постанови Верховної Ради рішення  про  розподіл і використання коштів із резервного бюджету приймається Кабінетом Міністрів тільки у  формі  постанови,  а  не розпорядження. Я прошу не вводити в оману народних депутатів!

 

     ГОЛОВА. Василю   Васильовичу,   будь  ласка,  не  хвилюйтеся. Депутат Кожушко говорить. За ним - депутат Кармазін.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  Если  мы  хотим,  чтобы  исполнительная власть,  Кабинет Министров могли работать и выполнять те решения, которые мы от них требуем, то должны согласиться с этим предложением.

 

     А то,  что какой-то министр построил дом и тому подобное,  то это нарушение, которое не должно допускаться.

 

     Но нельзя  делать  из  Кабинета  Министров  просто   какой-то совещательный   совет,   иначе   мы   никогда   не  поднимем  наше производство.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ, Одеська область). Олександре Олександровичу, я на засіданні комітету  обстоював  цю позицію і зараз звертаюся до всіх народних депутатів з проханням підтримати її.

 

     Шановні народні депутати, що ми робимо з Кабінетом Міністрів? Глава  уряду  не має права одноосібно підписати жодного документа, навіть розпорядчого,  тобто розпорядження. Це ж елементарна теорія права  -  що  таке  розпорядження  і  що таке постанова.  І все це сплутано зараз.  Я в цілому не проти закону, але стаття 56 взагалі не витримує ніякої критики, а з нею пов'язана стаття 25.

 

     Хоч комусь  і дивною здається позиція Носова,  який підтримав зараз  пропозицію  Президента,  але  її  треба  врахувати,   тобто вмонтувати  сюди  частини  другу  і  третю,  а  з статті 56...  Ви розумієте,  там немає різниці  між  розпорядженням  і  постановою. Виходить,  що неприйняттям ми взагалі перекреслюємо те,  що навіть студенти не перекреслюють...  Більше прав у голови колгоспу, ніж у глави уряду.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Подивіться статтю 50 прийнятої редакції закону стосовно повноважень Прем'єр-міністра,  і ви знайдете там:  "видає розпорядження  Прем'єрміністра" - те,  про що ви кажете,  шановний Юрію Анатолійовичу. Це - по-перше.

 

     По-друге, давайте  до   цієї   дискусії   повернемося,   коли розглядатимемо статтю 56,  там ці норми є. Це не стосується статті 25.

 

     ГОЛОВА. І повноваження голови колгоспу такі ж  відповідальні, як  і глави Кабінету Міністрів,  тільки кожен працює в межах своєї компетенції, тому не треба такі порівняння робити.

 

     Слово має Віктор Лаврентійович Мусіяка.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги, у Конституції стосовно повноважень Кабінету Міністрів записано, що акти, які видає Кабінет Міністрів, - це постанови і розпорядження. І   вони   за   характером   можуть   бути   і   нормативними,   і правозастосувальними.  І постанова, і розпорядження. Розпорядження не може фактично мати нормативний характер. На основі нормативного акта видається якесь розпорядження.

 

     Подивіться статтю 118 Конституції: "Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються  з  посади  Президентом  України за поданням Кабінету Міністрів України".  Але це  подання  має  оформлятися  постановою Кабінету  Міністрів.  А це буде акт не нормативного характеру.  Ви згодні зі мною? Я гадаю, що можна погодитися з цією пропозицією.

 

     ГОЛОВА. Іншими  словами,   проведена   дискусія   дає   право поставити  на  голосування  ще  раз пропозицію Президента в такому варіанті:  проголосувати його варіант у середній колонці, внесений до  частини  другої  статті 25,  а потім статті 56 і 57 привести у відповідність до статті 25.

 

     Ставиться на  голосування  редакція,  викладена  в   середній колонці,  яку  подав  Президент.  Будь  ласка,  підтримайте (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку,  відмініть голосування.  Ще раз повторю, що ми голосуємо,  щоб  потім  не  було тлумачень:  "Кабінет Міністрів на основі  та   на   виконання   Конституцїї...",   тобто   редакцію, запропоновану в середній колонці (Шум у залі).

 

     Ставлю на   голосування   повністю   пропозиції,   які   вніс Президент,  інакше  я  не  можу  ставити  на  голосування.   Прошу підтримати.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Справа в тому, що повністю цю статтю голосувати не можна,  оскільки ми відхилили пропозицію про те,  щоб об'єднати статтю 25 із статтею 57... І абсолютно правильно зробили.

 

     ГОЛОВА. А ми не об'єднуємо.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Але Президент запропонував редакцію цієї статті з урахуванням того,  що статті 25 і 57  об'єднуються.  Тому  можна голосувати  тільки  окремі  частини  із запропонованої Президентом статті.

 

     ГОЛОВА. Тоді давайте проголосуємо статтю 25 у  редакції,  яку запропонував  Президент,  а  ті  норми цієї статті,  що стосуються статті 57, перенесемо до статті 57.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре  Олександровичу,  ці  дві   статті взаємозв'язані. Це не просто механічне об'єднання...

 

     ГОЛОВА. Василю     Васильовичу,    ми    зараз    розглядаємо повноваження,  акти,  а  то  є  процедура  оприлюднення  та   інші процедурні питання.  Тому пропоную за змістом проголосувати те, що вносить Президент,  і  редакційно  розвести  по  двох  статтях.  І збережеться той зміст, що пропонує Президент.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 272. Прийнято.

 

     Стаття 26   "Повноваження   Кабінету   Міністрів   України  у відносинах  з  міністерствами  та  іншими  центральними   органами виконавчої влади".

 

     Частково враховані      зауваження      Президента.     Можна погоджуватися?  Василь Васильович не заперечує?  У мене запитання: чому  ви  вважаєте  доречним  вилучити останнє речення позиції 182 порівняльної  таблиці?  Цитую  "Не  допускається  ліквідація   або утворення   нових   міністерств   та   інших  центральних  органів виконавчої  влади   шляхом   реорганізації   центральних   органів виконавчої влади, визначених Конституцією України".

 

     Якщо Конституцією визначений орган,  наприклад,  Міністерство юстиції,  то воно не може бути реорганізовано іншим способом.  Або Служба  безпеки  визначена  Конституцією,  то  її реорганізовувати якимись розпорядженнями чи указами не можна.

 

     КОЛІУШКО I.Б.  По-перше, мотивація в членів комітету тут була така,  що органи, визначені Конституцією, мусять існувати, і ніхто не має права їх ліквідувати.

 

     По-друге, було бажання врахувати якомога  більше  пропозицій, якщо вони не суперечать концепції.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Борисовичу,  це  так,  але  Державний  комітет телебачення і радіомовлення і його голова визначені  Конституцією, а   потім   шляхом   реорганізації  комітет  зник.  У  Конституції зазначено,  що голова призначається за  погодженням  із  Верховною Радою,   а   на  практиці  цього  органу  немає,  бо  він  входить підрозділом у Міністерство інформації.

 

     Я думаю, що тут правильно було записано.

 

     Василю Васильовичу, що ви скажете?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Ми після дискусії зупинилися на тому, що який би  важливий  не  був приклад,  але не можна це вводити в правило. Тому просимо підтримати редакцію, внесену Президентом.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Ставиться   на   голосування   пропозиція Президента   (вона  викладена  в  середній  частині  таблиці)  про об'єднання статей 26 і 30 і викладення їх у редакції Президента.

 

     КОЛІУШКО I.Б.  Комітет не підтримав дану пропозицію в повному обсязі, і це погоджено з Василем Васильовичем Дурдинцем.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосується.

 

     "За" - 152.

 

     Ставиться на  голосування  права  колонка.  Але  перед  тим я пропоную  проголосувати  цитований  пункт,   оскільки   наполягали депутати:   "Не   допускається   ліквідація  або  утворення  нових міністерств..." Тобто те, що вже було проголосовано.

 

     КОЛIУШКО I.Б. Це в лівій колонці.

 

     ГОЛОВА. Вибачте, у лівій, так. Проголосуймо спочатку те, що в правій колонці пропонує комітет.

 

     КОЛІУШКО I.Б. А потім доповнимо.

 

     ГОЛОВА. А потім доголосуємо ще один пункт.

 

     "За" - 220.

 

     Є пропозиція  проголосувати із цим доповненням.  Те,  що було проголосовано в лівій колонці:  "Не  допускається  ліквідація  або утворення   нових   міністерств   та   інших  центральних  органів виконавчої  влади   шляхом   реорганізації   центральних   органів виконавчої   влади,  визначених  Конституцією  України".  Це  дуже коротка норма. Я думаю, що її ніхто не порушуватиме.

 

     Iз цим доповненням ставиться права  колонка  на  голосування, будь ласка.

 

     "За" - 255. Прийнято.

 

     Стаття 27...

 

     Які ще? Вони тут викладені?

 

     Депутате Кармазін, будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую.  Олександре Олександровичу! На сторінці 21 дуже  важливе  доповнення,  яке  запропонував  Президент.  Воно просто   випадає:   "Керівники   корпорацій,  концернів  та  інших об"єднань  підприємств,  яким  делеговано  функції  з   управління державним   майном,   несуть   відповідальність   перед  Кабінетом Міністрів за ефективне  використання  державного  майна,  добір  і розстановку кадрів..."

 

     Я хочу, щоб усі замислилися над важливістю цього пункту.

 

     Олександре Олександровичу,  нині  держава страждає саме тому, що ніхто не контролює ефективне використання.

 

     І цей пункт не врахований.

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, це записано в статті 30.

 

     КОЛІУШКО I.Б.  Це було в законі і залишається в  законі  -  у статті 30. До того ж погоджено з представником Президента.

 

     ГОЛОВА. Депутате Носов, прошу.

 

     НОСОВ В.  В.  Шановні  депутати!  Ми  "махнули"  статтю  25 і вилучили останню частину,  яка говорить:  "Акти Кабінету Міністрів України  або  їх окремі положення за заявами юридичних чи скаргами фізичних  осіб  у  разі   їх   невідповідності   законам   України скасовуються судом".  Ця частина була зроблена на виконання статті 55 Конституції:  "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом", друга частина: "Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб".

 

     Видається постанова, яка не відповідає закону. На основі цієї постанови Кабінету Міністрів людям викручують  руки,  і  неможливо скасувати. Так не годиться, це була конституційна норма.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Гадаю, що депутат Носов має рацію.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.    Це    ж   проголосовано   вже,   Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Ні,  те,  що проголосовано,  то не остаточно. Iдеться про дотримання відповідності між законом та Конституцією.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет  підтримує.  Звичайно,  це  із  закону норма, а ми її чомусь вилучили попереднім голосуванням.

 

     ГОЛОВА. Доповнення до статті 25,  внесене депутатом  Носовим, ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Тоді я  ще  раз  статтю  25  із  цим  доповненням  ставлю  на голосування. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я перепрошую,  Олександре  Олександровичу,  не можна  її  голосувати в цілому,  поки не визначимося,  яку частину цієї статті в редакції Президента ми переносимо у статті 56 і  57. Ви сказали, що ми потім визначимося, але...

 

     ГОЛОВА. Спокійно.

 

     Стаття 27   "Повноваження   Кабінету   Міністрів   України  у відносинах зі Службою безпеки України".

 

     Президент пропонує цю  статтю  вилучити.  Ви  підтримуєте  цю пропозицію, Василю Васильовичу?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, підтримую.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Борисовичу, будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.   Комітет  проголосував  більшістю  голосів  за збереження цієї статті,  хоча, звичайно, стаття написана на основі Закону  про Службу безпеки України і принципового значення в цьому законі не має.

 

     ГОЛОВА. Голосується  пропозиція  Президента   про   вилучення статті 27.

 

     "За" - 199.

 

     Ставлю на  голосування  статтю 27 у редакції комітету,  таким чином ми  заразом  голосуємо  питання  про  те,  щоб  дана  стаття залишилася в законі.

 

     "За" - 211. Не підтримується.

 

     Шановні депутати,  ми розглядаємо зауваження Президента. Тому якесь  рішення  повинно  прийматися.  Проте  оскільки   ця   норма врахована  в  Законі  про  Службу  безпеки України,  то давайте не повторюватимемо  її  в  цьому  законі,   тим   самим   підтримуючи пропозицію Президента.

 

     Ще раз ставлю на голосування питання про вилучення статті 27.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Стаття 28   "Повноваження   Кабінету   Міністрів   України  у відносинах  з  Радою  міністрів  Автономної  Республіки   Крим   і підвідомчими їй органами".  Зауваження Президента враховані. Можна ставити на голосування? Ставлю статтю 28 на голосування.

 

     "За" - 269. Прийнято.

 

     Стаття 29  "Повноваження   Кабінету   Міністрів   України   у відносинах  з місцевими державними адміністраціями".  Тут я так на слух відразу спіймав,  що пропонується те, чого немає у Законі про місцеві державні адміністрації та Конституції: "голови... районних у містах Києві та Севастополі державних  адміністрацій..."  і  так далі.  Тому  тут  треба,  очевидно,  виходити  з норм Конституції. Пропозиції Президента  комітетом  відхилено.  Що  скажете,  Василю Васильовичу? Наполягаєте на підтриманні?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Ця  стаття  узгоджена з прийнятим нами Законом про місцеві державні адміністрації,  тоді як пропозиції Президента не відповідають його нормам і в частині районних у містах Києві та Севастополі  державних  адміністрацій,   і   в   частині   порядку призначення на посади голів обласних державних адміністрацій та їх заступників.

 

     Тому комітет пропонує зберегти прийняту нами редакцію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 29 в редакції, запропонованій Президентом. Будь ласка.

 

     "За" - 148.

 

     Голосується стаття в редакції комітету.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 221. Не прийнято.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В. Шановні депутати, на мій погляд, у восьмій частині статті 29 є помилка.  Тут,  на  сторінці  24,  записано:  "Кабінет Міністрів  України  має  право  скасовувати  повністю або частково рішення голів місцевих державних адміністрацій..."

 

     Справа в тому,  що в нас є  Конституція,  де  восьма  частина статті   118   говорить:   "Рішення   голів   місцевих   державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам  законодавства  України,  можуть  бути  відповідно до закону скасовані Президентом..." Тому розширювати  повноваження  Кабінету Міністрів  ми  в  даному  випадку не маємо права,  тому що якби ця частина статті Конституції починалася так:  "Президент  має  право скасовувати  ці  рішення",  тоді б ми могли доповнити "Кабінет має право".  А тут ідеться  про  те,  що  рішення  голів  скасовуються Президентом і розширювати на Кабінет Міністрів ми не маємо права.

 

     ГОЛОВА. Владиславе    Васильовичу,    подивіться,   Президент пропонує  цю  норму  викласти  так:  "У  разі  прийняття   головою обласної,   Київської   та   Севастопольської   міської  державної адміністрації рішень,  що суперечать Конституції України,  законам України  та  іншим актам законодавства,  Кабінет Міністрів України може  звернутися  до  Президента  України  з  пропозицією  про  їх скасування". Так давайте цю норму перенесемо замість того, що було записано.  І  це  цілком  відповідатиме  Конституції.  Ставлю   на голосування статтю 29 з цим уточненням. Будь ласка.

 

     "За" - 269. Прийнято.

 

     Стаття 30   "Повноваження   Кабінету   Міністрів   України  у відносинах з підвідомчими йому організаціями".  Оскільки ми статтю 26  проголосували  в  попередній  редакції,  треба голосувати й цю статтю.  Президент пропонує вилучити,  оскільки  вона  входить  до статті 26.

 

     Це формальний  акт,  але  я  ставлю  пропозицію Президента на голосування,  вона вже визначена попереднім  голосуванням,  але  я ставлю її ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 191.

 

     Голосуємо редакцію статті 30,  запропоновану комітетом.  Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  І  ця  редакція  була  погоджена   з   Василем Васильовичем Дурдинцем.

 

     ГОЛОВА. Тут,  до речі,  записано абзац і про корпорації,  про які говорив депутат Кармазін. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 277. Прийнято.

 

     У статті 31 Президентом пропонується вилучити частину  третю: "Кабінет  Міністрів  України  не  може  брати  на  себе здійснення повноважень Президента України". Дана пропозиція врахована.

 

     Стаття 31 ставиться на голосування в новій редакції без  цієї частини.

 

     "За" - 268. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  Президента  "Частини першу і третю статті 32 включити до статті 31" відхилена.  Це,  власне кажучи,  питання юридичної техніки.

 

     Ставлю на голосування пропозицію Президента.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре  Олександровичу,  я  прошу  уваги. Можна попросити?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я звертаюся до вас як до головуючого і до всіх народних  депутатів  стосовно процедури:  або це четверте читання, або це дійсно розглядаються зауваження Президента  України.  Прошу строго дотримуватися процедури, яка визначена Конституцією.

 

     ГОЛОВА. А в чому ви бачите порушення?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Так,  у  випадку  коли  норма  не  узгоджена, спочатку ставиться на голосування пропозиція Президента,  а  потім інші.

 

     ГОЛОВА. То я так і роблю.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Не завжди.

 

     ГОЛОВА. Ну, давайте стенограму піднімемо, Василю Васильовичу.

 

     "Частини першу  і  третю  статті  32  включити до статті 31". Ставлю цю пропозицію Президента на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 151. Не прийнято.

 

     ГОЛОВА. Наступна  пропозиція  Президента:  частини  другу   і четверту  статті  32  вилучити.  Ставлю  на  голосування.  Комітет враховує частково це зауваження.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Ми  пропонуємо  частину  другу   вилучити,   а четверту - ні.

 

     ГОЛОВА. Поки   що   голосується   пропозиція  Президента  про вилучення обох частин.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ми просимо підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 169.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 32 "Підготовка  Кабінетом  Міністрів  України  пропозицій з питань повноважень Президента України" у редакції  комітету  з  частковим врахуванням пропозиції Президента - вилучення позиції 216. Бачите, ліворуч.

 

     КОЛіУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Зараз проголосуємо,  але я пропоную внести редакційну правку.  Може, точніше буде записати так: "з питань, що входять до повноважень Президента".  Бо "з питань повноважень" - це нібито ми готуємо  закон  про  повноваження  Кабінету  Міністрів.  Отже:  "з питань,  що входять до повноважень Кабінету Міністрів".  Можна так записати?

 

     КОЛІУШКО І.Б. Можна.

 

     ГОЛОВА. Отже,  ставиться  на голосування стаття 32 у редакції комітету з редакційним уточненням.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 276.

 

     До статті  33  є   пропозиції   Президента,   вони   частково враховані.  Можна  голосувати  так,  як  пропонує комітет,  Василю Васильовичу?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.    Олександре    Олександровичу,     Президент принципово  вніс  пропозицію  об'єднати  статті  33  і 34 в одну і викласти в редакції,  яка подана в порівняльній таблиці.  Прошу її підтримати.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет врахував частково пропозицію об'єднати ці статті,  але  редакція  залишається  майже  такою,  як  була  в прийнятому законі.

 

     ГОЛОВА. Таким  чином,  ставиться  на  голосування  пропозиція Президента - об'єднати дві статті в одну і викласти її в  редакції Президента.

 

     "За" - 194.

 

     Голосується редакція, запропонована комітетом, у ній частково враховано пропозиції Президента.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ми не підтримуємо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Давайте ще   раз   поставимо   пропозицію    Президента    на голосування.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 169.

 

     Не підтримується.

 

     Тут є деякі позиції, які викликають сумнів. У законі записано ті категорії,  які Конституцією не передбачені, - про органи влади й таке інше.  Тому я ще раз прошу підтримати редакцію комітету,  в ній частково враховується пропозиція  Президента.  Ставлю  ще  раз статтю 33 на голосування в редакції комітету.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ми не підтримуємо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, прошу підтримати.

 

     "За" - 233.

 

     Прийнято.

 

     Розділ VII    "Повноваження   Кабінету   Міністрів..."   Було зауваження Президента щодо третьої частини статті 34...  Тепер  це буде стаття 35, Ігоре Борисовичу?

 

     КОЛІУШКО І.Б. Ні, раніше це була стаття 35, зараз стаття 34.

 

     ГОЛОВА. Так.  Пропонується слова "одного  з  членів  Кабінету Міністрів України" замінити словом "доповідача". Це враховано.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Враховано частково. Справа в тому, що, на думку Комітету з питань правової політики,  закони  та  інші  акти,  які вносяться  Кабінетом  Міністрів,  повинні доповідати,  як правило, члени Кабінету Міністрів.  Якщо з  якихось  поважних  причин  член Кабінету   Міністрів   відсутній   (через,   скажімо,  хворобу  чи відрядження),  то доповідає особа, яка виконує його обов'язки. І в цій  частині  ми  внесли  доповнення,  що Прем'єр-міністр визначає одного з членів Кабінету Міністрів України або особу,  яка виконує його   обов'язки,  для  представлення  у  Верховній  Раді  України внесеного Кабінетом Міністрів законопроекту.  Інші посадові  особи органів   виконавчої   влади,   на   думку  комітету,  не  повинні представляти від імені Кабінету Міністрів законопроекти.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні народні депутати! Я вже доповідав, що крім  членів  Кабінету  Міністрів  є  ще  інші  органи центральної виконавчої влади.  Це  і  державні  комітети,  і  такі  відповідні служби, як Служба безпеки, Державна податкова адміністрація тощо.

 

     Якщо законопроект   вносить   Кабінет   Міністрів,   то  його представляє член Кабінету Міністрів.  Якщо  законопроект  вносить, скажімо,  державний  комітет,  тоді  це питання повинен доповідати його голова або особа, уповноважена Кабінетом Міністрів.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  На жаль,  на сьогодні у нас  деякі  центральні органи  мають  ті  самі  повноваження,  що  і міністерства.  Це не випливає ні з Конституції, ні з теорії адміністративного права.

 

     Тому в цьому законі,  а  головне  в  майбутньому  законі  про міністерства  та інші центральні органи виконавчої влади,  комітет пропонує чітко розмежовувати статус  міністерств  як  органів,  що формують та реалізують державну політику у відповідних сферах,  та інших   центральних   органів,   виконуючих   допоміжні   функції. Наприклад,   Державна   податкова  адміністрація  повинна  збирати податки,  а не визначати податкову політику в державі. Цим повинно займатися Міністерство фінансів.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Це  питання  принципове,  з одного боку,  а з другого -  воно  врегульовується  процедурою,  передбаченою  даною нормою.

 

     Кабінет Міністрів - суб'єкт законодавчої ініціативи.  Він має право вносити на розгляд Верховної  Ради  законопроект.  Тому  від імені  Кабінету  Міністрів  його повноваження повинен представляти лише член Кабінету Міністрів або особа,  що заміняє  його  на  цей час.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре Олександровичу! Йдеться про те, що законопроект,  внесений Кабінетом Міністрів,  можуть доповідати не лише  члени Кабінету Міністрів,  а й керівники центральних органів виконавчої   влади.   Але   доповідача   залежно   від    тематики законопроекту визначає Кабінет Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилину  (Шум  у  залі).  Василь Васильович все правильно пояснює,  але він пропонує те,  що певною мірою підриває авторитет Кабінету Міністрів,  бо виходить, що від його імені може виступати хтось, хто не є членом Кабінету Міністрів.

 

     Одначе Президент  вніс  пропозицію,  Василь   Васильович   її відстоює, тому ставлю на голосування пропозицію Президента і прошу депутатів визначитися шляхом голосування.

 

     "За" - 165.

 

     Голосується стаття  34  в  редакції  комітету.  Будь   ласка, підтримайте її.

 

     "За" - 199.

 

     Депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.   Шановні   депутати,  мабуть,  у  даному  випадку пропозицію  Президента  варто  підтримати,  бо  є  різні  питання. Скажімо,   питання   про   ратифікацію   доповідає  міністр,  який відповідає за зовнішні відносини,  а не Прем'єр,  бо міністр  його краще знає.

 

     Коли доповідають  проект  закону,  то  треба  ж  відповіді на запитання потім давати.  А щоб відповідати у такому залі, то треба знати  в десять разів більше,  ніж там написано.  Прем'єр з цим не впорається.  Така практика  і  застосовується:  Кабінет  Міністрів визначає доповідача,  а ним може бути будь-який міністр.  Згадайте досвід інших країн. Нікуди не дінешся, інакше це не доповідь буде.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я перепрошую.  Прочитайте статтю 34,  при чому тут   те,   чи   знає   Прем'єр   те   чи  інше  питання,  чи  ні? "Прем'єр-міністр  України  визначає  одного  з   членів   Кабінету Міністрів або особу, яка виконує його обов'язки, для представлення у Верховній Раді України  внесеного  Кабінетом  Міністрів  України законопроекту".

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Це якраз добре висловив депутат Носов.

 

     ГОЛОВА. Депутат Волковецький.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Долинський  виборчий  округ, Івано-Франківська  область).  Шановні колеги!  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановний  Василю   Васильовичу!   Уявіть   цілком житейську  ситуацію,  коли  з  різних  причин,  у тому числі через хворобу,  член  Кабінету  Міністрів  відсутній  і  не  має   змоги доповідати.  Іншим  членам  Кабінету  Міністрів це питання не може бути доручено, тому що то не в їхній компетенції. Вони його просто не   знають.   Тому,   гадаю,   цілком   нормальною   буде  норма, запропонована   Президентом   України,   щоб   Кабінет   Міністрів визначався щодо доповідача. Інакше і бути не може.

 

     ГОЛОВА. Депутате   Пєхота,   будь  ласка.  Він  цим  питанням займався.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Московський виборчий округ,  Харківська область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Справа в  тому,  що доповідач  -  депутат  Коліушко  не зовсім уявляє собі різницю між комітетом і міністерством.  А  якщо  взяти,  наприклад,  Державний комітет  у  справах містобудування і архітектури,  то замість його голови жоден міністр не зможе доповісти,  бо цей  комітет  виконує міжгалузеві  функції.  І більшість комітетів виконують міжгалузеві функції за дорученням Кабінету Міністрів та Верховної  Ради.  Тому спрощувати  і робити вигляд,  що саме міністр,  саме член комітету знає все, як у нас у Верховній Раді все знають Носов і Коліушко, - це зовсім неправильно.

 

     Тому я  пропоную,  саме з урахуванням особливостей діяльності народного господарства,  проголосувати за те,  щоб всетаки  статус комітетів не принижувати, бо це орган міжгалузевого управління.

 

     ГОЛОВА. Тут  дещо про інше йдеться.  Ніхто не принижує статус комітету.  Йдеться про обов'язки.  І аргументація депутата  Носова була  відповідна.  Якщо  доповідач  -  член  Кабінету Міністрів чи особа,  яка його заміщає,  захворів,  то,  як сказав Волковецький, його функціональні обов'язки виконує перший заступник і відповідно доповідає замість нього.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Записано, я ж тільки що зачитував, що "визначає одного з членів Кабінету Міністрів України або особу,  яка виконує його обов'язки..."

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре Олександровичу,  дозвольте ще одну репліку...

 

     ГОЛОВА. Ставлю  ще  раз  на  голосування  пропозицію замінити слова "одного з  членів  Кабінету..."  словом  "доповідача".  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Стаття 34 з цим уточненням ставиться на голосування.

 

     "За" - 238.

 

     І ще  одне  редакційне  уточнення  до попередньої статті.  Ми проголосували:  "Кабінет Міністрів України взаємодіє з патронатною службою  Президента  України..."  У  Конституції  така  служба  не визначена,  але в  Законі  про  Президента  є  визначення  "апарат Президента",   тому   пропонується   слова  "патронатною  службою" замінити словами "апаратом Президента".  І це буде нормально, тому що категорія патронатної служби не визначена Конституцією.

 

     Ставлю на голосування.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Це тільки, щоб було приниження.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,  є  апарат  Верховної  Ради,  є  апарат Кабінету Міністрів, є апарат Президента.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 278. Прийнято.

 

     Тепер щодо подальшої процедури. Я прошу всіх під час короткої перерви ще раз порадитися щодо процедури прийняття цього закону. Я ще раз повторюю,  ми  розглянемо  всі  зауваження  Президента,  за можливістю  всі  їх врахуємо,  і голосування всього закону повинно набрати 300 голосів.  Тому,  зважаючи на цю обставину,  прошу всіх працювати саме таким чином і під час, і після перерви.

 

     Ми закінчимо   розгляд   цього  питання,  а  потім  виконаємо процедуру, передбачену Регламентом.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошуйте   законодавців  до  залу.  Продовжуємо роботу.

 

     Депутат Коліушко запрошується на трибуну. Будь ласка.

 

     Статтю 34 ми проголосували в цілому, так? Дійшли до статті 35 "Повноваження Кабінету Міністрів України у процесі розгляду питань Верховною Радою України".

 

     Враховано всі зауваження, які були внесені до статті 35.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Перепрошую,  було два зауваження,  одне з  них враховано  редакційно,  а  друге  повністю - так,  як запропонував Президент.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  статтю  35  у   редакції комітету.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, Кабінет Міністрів підтримує...

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Не підтримує.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Це погоджена стаття, Василю Васильовичу.

 

     "За" - 125.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз прошу:  запросіть людей до залу.  Ходять із кутка в куток,  не знають, де прихилити голову. Приймаємо такий важливий документ, а вони наче на прогулянці.

 

     Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Шановні  депутати,  я хочу звернути вашу увагу на абзац,  який з'явився в цій статті:  "У разі коли народні депутати України  порушують  питання,  що  стосуються  діяльності  Кабінету Міністрів України або його  членів,  Прем'єр-міністр  України  має право на одержання необхідних роз'яснень з цих питань".

 

     По-перше, де  народні  депутати  порушують  питання  -  чи  в газетах,  чи в бесідах,  чи на пленарному засіданні?  Подруге, від кого  Прем'єр-міністр  буде  одержувати необхідні роз'яснення - чи від тих,  щодо  кого  питання  порушено,  чи  від  депутата?  Якщо допитувати  депутата...  Світ  такого  ще  не  бачив.  Якщо десь у газеті,  скажімо,  журналіст щось порушив щодо уряду, то не буде ж Прем'єр журналіста допитувати.  А депутата,  по-вашому,  можна? Ця частина нікуди не годиться, її не можна приймати в такому вигляді.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Шановний Владиславе Васильовичу, стаття 35...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте...  Депутатів   від   Івано-Франківської, Київської,    Полтавської,    Закарпатської,    Дніпропетровської, Харківської областей у залі немає.  Запросіть їх.  Це я  кажу  для того, щоб виборці знали, як працюють депутати. По три депутати від області сидять на місці.  Лише  депутати  від  Вінницької  області працюють у повному складі.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.   Від   Запорізької   області   один   депутат Кузьменко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Коліушко, продовжуйте.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Стаття 35 називається  "Повноваження  Кабінету Міністрів  України  у  процесі  розгляду  питань  Верховною  Радою України".  Це не стосується  ні  засобів  масової  інформації,  ні чогось  іншого,  це  стосується  тільки  розгляду питань Верховною Радою України.  І якщо, наприклад, на засіданні виступає депутат і наводить  якісь  факти,  щось  говорить  про  діяльність  Кабінету Міністрів,  при тому чогось недоговорює, то Прем'єр-міністр згідно з цією нормою має право ось від того мікрофона поставити запитання і отримати додаткові роз'яснення з  приводу  наведеної  інформації про діяльність Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, депутате Носов, сформулюйте, будь ласка, вашу поправку. Я поставлю її на голосування.

 

     НОСОВ В.В.  Справа  в  тому,  що  тоді  в  Закон  про  статус народного  депутата  треба записувати норму про обов'язок депутата відповідати на звернення Прем'єр-міністра.  У нас заведено так, що відповіді  в  залі дає тільки доповідач.  Виступаючим запитання не задають,  крім окремих дуже специфічних випадків.  Тому таку норму сюди  записувати не можна.  Це треба записувати в Закон про статус народного депутата:  обов'язок депутата відповідати  на  звернення Прем'єрміністра.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, щоб цю поправку проголосувати?

 

     НОСОВ В.В.  Я  вважаю,  її  потрібно  вилучити,  вона сюди не підходить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію про вилучення на голосування.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ні, ні! Олександре Миколайовичу, можна слово?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Ми з комітетом погодили.  І та редакція,  яка пропонується,  є  нормальною,  зрозумілою.  Мова йде про те,  що в процесі  пленарного  розгляду  виникають  питання  і   є   потреба з'ясувати  їх  тут  же,  на цьому засіданні.  Тому я пропонував би народним депутатам підтримати редакцію,  яку внесено Президентом і погоджено нами з комітетом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 207.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.    Уважаемый    Александр    Николаевич!    Мне представляется, что ставить вопрос об исключении пункта, о котором говорит депутат Носов,  логично, но процедурно неверно. У нас есть первое решение,  и поэтому необходимо  по  пунктам  голосовать.  Я предлагаю этот пункт не голосовать.

 

     Обратите внимание,  о чем идет речь в статье 35 "Повноваження Кабінету Міністрів України у  процесі  розгляду  питань  Верховною Радою   України".   "...Прем'єр-міністр  має  право  на  одержання необхідних роз'яснень з цих питань".  Здесь  приводили  аргументы, что  депутат  обязан  отвечать  на  эти  вопросы.  Но этот пункт в общем-то идет в нарушение Закона о статусе народного депутата и  в нарушение  тех  полномочий,  которые имеет Кабинет Министров.  Это совершенно надуманная,  скажем так,  натянутая норма. Но она имеет политический смысл.  Кабинет Министров,  имеющий массу информации, используя  свою  информацию,  может  задать  вопрос  депутату.   А депутат,  не  имея такой информации,  ответить аргументированно не имеет возможности.

 

     Таким образом,  эта норма совершенно надуманная. Поэтому если голосовать статью, то без этой части.

 

     Мое предложение таково: проголосовать согласованный текст без этой части.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Шановні депутати! Перед голосуванням хотілося б сказати  ще  про таке.  Ми почали розгляд розділу про повноваження Кабінету Міністрів у відносинах з  Верховною  Радою.  У  наступних статтях  буде  дуже  багато  норм,  присвячених  відповідальності, підзвітності і так далі Кабінету Міністрів,  у тому числі і  перед Верховною  Радою  України.  Стосовно  майже всіх цих норм і з боку Кабінету Міністрів,  і з боку Президента висловлюються зауваження, що  це  суперечить  розподілу повноважень,  що це принижує Кабінет Міністрів тощо.  На жаль,  зараз ви цими аргументами захищаєте  ті самі позиції.  На думку нашого комітету,  влада в державі єдина, і вона може працювати злагоджено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Я  ставлю  на  голосування   статтю   в редакції  комітету,  яку  погоджено  з Кабінетом Міністрів.  Прошу підтримати.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття  36   "Повноваження   Кабінету   Міністрів України у зв'язку із затвердженням і виконанням Державного бюджету України".

 

     КОЛІУШКО І.Б. Зауважень не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття  37   "Повноваження   Кабінету   Міністрів України  у  зв'язку  із  підготовкою,  затвердженням  і виконанням загальнодержавних програм".

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Зауваження  Президента  стосуються  звіту  про виконання  загальнодержавних програм.  Пропонується вилучити норму про звітування  щодо  виконання  загальнодержавних  програм  перед Верховною Радою.

 

     Ми вважаємо це недоцільним. Оскільки Верховна Рада затверджує загальнодержавні програми згідно з Конституцією,  то, очевидно, ми вправі  почути  інформацію,  тобто  звіт,  про те,  чи виконано ці програми, чи не виконано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Безперечно.  Я ставлю на голосування  в  редакції комітету.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Спочатку пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.    Ставлю    на   голосування   поправку Президента.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Просимо підтримати.

 

     "За" - 134.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У редакції комітету ставлю на голосування.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ми не підтримуємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно логічно:  якщо програму прийнято,  то за неї треба відповідати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Аякже, тут не може бути дискусій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А   треба   ж   інформацію  почути,  як  програму виконано.

 

     "За" - 207.

 

     Шановні колеги, 118 депутатів не голосують. У чому причина?

 

     Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В. Шановні депутати, можливо, не підтримують тому, що комітет  вилучив  норму,  а  стаття 87 Конституції передбачає,  що Верховна Рада може висловити недовіру Кабінету Міністрів. Але ж це повинно  робитися  не на емоціях,  а кваліфіковано.  Щоб робити це кваліфіковано,  тут  передбачалось  (у  лівій  колонці),  що  крім щорічного  звіту  Кабінету  Міністрів  на  вимогу  Верховної  Ради України Кабінет Міністрів повинен подати позачерговий звіт.

 

     Стаття 38...

 

     КОЛІУШКО І.Б. Це інша стаття, зараз голосується стаття 37.

 

     НОСОВ В.В. Із статті 38 вилучали. То якщо стаття 37...

 

     КОЛІУШКО І.Б. У правій колонці - 37, у лівій - 38.

 

     НОСОВ В.В.  Якраз із статті 38 ви вилучили текст,  який був у лівій колонці:  "Крім щорічного звіту Кабінет Міністрів України на вимогу Верховної Ради України повинен подати позачерговий звіт про свою  діяльність,  але  не  частіше,  ніж раз на рік".  Щоб тут не бурхало без кінця: "Геть Кабінет, геть Кабінет!", обмежується: "не частіше  ніж  раз на рік".  Але й можливість реалізувати статтю 87 Конституції -  висловити  недовіру  теж  закладається.  А  комітет чомусь це вилучив.  Ну,  це дуже погано.  І тому,  мабуть,  зал не підтримує. Треба у статті 38 все-таки залишити цю норму.

 

     КОЛIУШКО І.Б.  Ще раз нагадую,  що на  голосування  ставилася стаття   37  у  правій  колонці.  У  зв'язку  з  об'єднанням  двох попередніх статей  у  нас  змінилася  нумерація  статей.  У  лівій колонці - 38, а в правій - 37.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю  на  голосування  статтю  37  у  правій колонці,  тобто  в  редакції  комітету.  І  депутат  Носов  з  цим погодився.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ми не підтримуємо.

 

     "За" - 212.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще які є зауваження?  Запросіть,  будь ласка,  до залу людей. Голосуємо статтю 37 у редакції комітету.

 

     "За" - 237.

 

     Стаття 38 "Звіт Кабінету Міністрів  України  перед  Верховною Радою України про свою діяльність".

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Президент у своїх зауваженнях пропонує взагалі вилучити цю статтю на тій підставі,  що в Конституції  не  згадано про  звіт Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України окремою нормою.  Ми вважаємо, що це випливає з тексту Конституції. Але  що  стосується  права вимагати позачерговий звіт,  то комітет погоджується з тим,  що це можна зняти.  Досить одного разу на рік заслухати звіт Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію Президента на голосування.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ми просимо підтримати пропозицію Президента.

 

     "За" - 141. Не підтримується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування...

 

     КОЛіУШКО І.Б. Перепрошую, одна репліка. Прошу не плутати звіт з інформацією. Для екстремальних ситуацій, деяких інших випадків у нас  є  наступна стаття,  а також День уряду,  коли ми маємо право заслухати будь-яку інформацію.  Звіт - це трошки інше.  І вимагати позачергового звіту - це додаткове повноваження Верховної Ради, не передбачене Конституцією.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на  голосування  статтю  38  в  редакції комітету.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Уряд не підтримує.

 

     "За" - 196.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Я хочу обратить внимание докладчика и депутатов на статью 113 Конституции,  в которой записано: "Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний  Верховній  Раді  України  у  межах,  передбачених  у статтях  85,  87 Конституції України".  А здесь статьей 38 как раз определяется поцедура отчета.  И поэтому то, что мы ранее записали и приняли в этом даже плохом и учебном законе, нужно сохранить.

 

     Я предлагаю  всем  проголосовать  за то предложение,  которое было подготовлено и принято раньше.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування   пропозицію,   внесену депутатом Марченком.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Тобто повністю за статтю в редакції закону.

 

     "За" - 214.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Найда. А потім - депутат Носов.

 

     Георгію Івановичу,  ви  хоч  і  сидите  на засіданні,  але не голосуєте, бо картка не так вставлена.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Депутате Носов, прошу.

 

     НОСОВ В.В.  Я  хочу  сказати,  що  коли  ми  цю  частину   не включаємо,  то  порушуємо  частину  другу  статті 113 Конституції: "Кабінет Міністрів...  підконтрольний і підзвітний Верховній  Раді України  у  межах,  передбачених  у  статтях  85,  87  Конституції України".  У частині першій статті 87 сказано,  що  Верховна  Рада може  висловити  урядові недовіру,  а в частині другій цієї статті записано: "Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не  може  розглядатися  Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії..." На рік у нас  дві  сесії.  Один звіт буде щорічним і один ми додаємо позачерговий. Коротко кажучи, хочуть зробити так,  щоб  Верховна  Рада  не  могла  кваліфіковано відправити  уряд  у  відставку.  Тобто  на  емоціях тут покричали, покричали, і все.

 

     Цей хитрий трюк треба усувати.  Я не знаю,  чому  це  комітет погодився.  Тут повністю все відповідає Конституції. Я розумію, що уряд хоче, щоб це робилося некваліфіковано - покричали, покричали, і все.

 

     ГОЛОВА. Іншими словами,  пропонується проголосовану норму під порядковим номером 251 (у лівій  колонці)  все-таки  поставити  на голосування в редакції, запропонованій комітетом.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Уряд не підтримує.

 

     "За" - 233.

 

     ГОЛОВА. З цією поправкою можна проголосувати статтю 38?

 

     Депутате Найда,  у вас зауваження до цієї статті?  Прошу. Вам вже надавали слово.

 

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! Вчера у  нас  была  коллизия,  и  мы  целый  день  практически  не работали.   И   сегодня,   вместо   того  чтобы  вносить  какие-то поправки...  По-моему,  было бы лучше,  если бы Кабинет  Министров отчитался,  в том числе и о внешнеполитической деятельности. Тогда будет порядок,  когда в определенные дни  он  будет  отчитываться. Тогда будет меньше событий, подобных тем, которые мы, так сказать, пережили вчера. Очень больно было для всех,

 

     Было бы правильно, по-моему, и в статье 37, и в статье 38 записать,  что правительство отчитывается, в том числе и о внешнеполитической деятельности.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слова "про свою діяльність" передбачають, що і про зовнішню, і про внутрішню діяльність.

 

     Будь ласка, стаття 38 голосується з поправкою.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Олександре Олександровичу, можна два слова?

 

     ГОЛОВА. Ну,  будь ласка,  Василю Васильовичу, але дискусія ця не потрібна.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні народні депутати!  Щоб не  складалося враження,  ніби  Кабінет  Міністрів  проти  звітів перед Верховною Радою...  I репліку,  яка  прозвучала  з  уст  народного  депутата Носова,  я не сприймаю,  тому що Конституцією чітко визначено межі підзвітності, і я просив би саме цим керуватися.

 

     Далі. Щомісяця  проводяться  Дні  уряду.  Крім   того,   якщо Верховна Рада бачить,  що є проблема...  Чи був такий випадок, щоб Кабінет Міністрів за рішенням  Верховної  Ради  не  прийшов  і  не звітував?

 

     Тому я  прошу  не  робити  з цього трагедії,  а голосувати за пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Стаття 38 з урахуванням  уже  проголосованої  позиції 251 ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Не підтримуємо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Стаття 39  "Відносини Кабінету Міністрів України з Рахунковою палатою".  Тут  пропозиції  Президента  враховано  редакційно   та частково.

 

     Можна так ставити на голосування, Василю Васильовичу?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ні.

 

     ГОЛОВА. Ні.    Тому   пропонується   проголосувати   поправку Президента з двох частин. Перша - об'єднати статті 40, 41, 42, 43. Ця пропозиція комітетом не підтримується.

 

     Вона ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 149.

 

     Ставлю на голосування зміст статті,  внесеної Президентом. Цю пропозицію комітет врахував тільки частково. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Внесену Президентом пропозицію ставлю на голосування. Вона не підтримується комітетом.

 

     "За" - 129.

 

     Ставлю на   голосування  статтю  39  у  редакції  комітету  з урахуванням деяких пропозицій Президента. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 283.

 

     У такий же спосіб ставляться на голосування і статті 40,  41, 42, 43. Так?

 

     КОЛІУШКО І.Б. До статті 42.

 

     ГОЛОВА. До  статті  42 включно.  Ставлю на голосування.  Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Та не можна ж гамузом голосувати!

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ми вже це проголосували, а тепер голосується редакція комітету. Прошу.

 

     "За" - 244.

 

     Стаття 43  "Регулярне інформування Верховної Ради України про роботу Кабінету Міністрів".  Була пропозиція Президента  виключити її. Що скаже комітет?

 

     КОЛІУШКО І.Б.   Ми   вважаємо,   що   виключати  дану  статтю недоцільно.  Така форма роботи,  як "День уряду України",  повинна продовжуватися, вона повністю відповідає Конституції.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, ви наполягаєте на голосуванні?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.    Президент    запропонував   виключити.   Ми підтримуємо пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  пропозицію  Президента  про  виключення  цієї статті на голосування.

 

     "За" - 120.

 

     Ставлю на голосування цю статтю в редакції комітету, оскільки до неї були зауваження Президента. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. До статті 44 "Звернення Кабінету Міністрів України до Конституційного   Суду   України  та  участь  у  його  формуванні" враховано  пропозицію  Президента  про  вилучення  частини  другої статті 45 (ліва колонка).

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Враховано  на  тій  підставі,  що  це є нормою Закону про Конституційний Суд.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 44 з урахуванням пропозиції Президента, будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, підтримано.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 274. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Тут  з  урахуванням  попереднього обговорення змінено нумерацію.  Тепер іде  стаття  46  "Відносини  Кабінету  Міністрів України  з  Національним  банком  України".  Враховано  пропозицію Президента. Немає заперечень у депутатів?

 

     Є заперечення у депутата Носова. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Шановні депутати!  Тут вводиться таке поняття, як "спільні акти", а це дуже небезпечно. Наприклад, прийняли спільний акт,  до якого потім треба вносити  зміни  і  доповнення.  І  тоді виникає перехресне право вето:  один хоче внести зміни виходячи із своїх повноважень, а другий не дає йому такої можливості. Скажімо, Кабінет    Міністрів   хоче   реалізувати   повноваження,   надані Конституцією, а банк не вважає за потрібне вносити зміни.

 

     Тому я вважаю,  що це розмиває відповідальність і перешкоджає виконанню покладених на них функцій.

 

     ГОЛОВА. Може, не "спільні", а "погоджені"? Я маю на увазі, що один і другий приймають акти з одного приводу, але кожен окремо.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Олександре Олександровичу, дозвольте...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Ми   це   питання   обговорювали.   Практикою підтверджено  потребу  у  таких  спільних постановах з питань,  що належать  до  компетенції  і   Кабінету   Міністрів   України,   і Національного  банку,  для  узгодженості  дій.  І  тому тут ніяких колізій не було і не виникає.

 

     А про яке вето говорить депутат Носов, я не розумію.

 

     Ми просимо підтримати  погоджену  редакцію,  запропоновану  і Президентом, і комітетом.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет детально і довго дебатував це питання. Дійсно,  є важливі моменти і в одній,  і  в  другій  редакції.  Ми прийняли рішення врахувати поправку Президента,  з тим щоб Законом про нормативно-правові акти,  проект якого ми будемо розглядати  в другому читанні, детально врегулювати процедуру спільних актів: як вони приймаються,  як вони  скасовуються,  як  оприлюднюються,  як набирають чинності.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Олександре Олександровичу, дозвольте буквально одне речення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я зачитаю вам зміст статті 46:

 

     "Відносини Кабінету Міністрів України з  Національним  банком України

 

     Кабінет Міністрів  України  взаємодіє  з  Національним банком України  з  питань,  що  належать  до  його  компетенції.  Кабінет Міністрів  України  і  Національний  банк  України  у разі потреби можуть приймати спільні акти".

 

     Тобто мова йде не про систему,  а про те,  що в разі потреби. Тому думаю, що така редакція якраз є логічною і нормальною.

 

     ГОЛОВА. Я   хотів   би   підтримати   пропозицію  Президента, замінивши тільки слово "спільні" на слово "погоджені".  Я  маю  на увазі,  що  з  одного  і  того  ж  приводу  можуть  бути  однакові документи,  тільки  що  то  постанова  Кабінету  Міністрів,  а  то постанова Національного банку...

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре  Олександровичу,  якщо  це спільна постанова, то вона і є погодженою.

 

     ГОЛОВА. Добре.  Пропозиція Президента і комітету ставиться на голосування.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Так, комітет врахував цю пропозицію.

 

     "За" - 195.

 

     ГОЛОВА. Запишіться на обговорення. Будь ласка, коротко.

 

     Депутате Вітренко, прошу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  реформи  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Передайте, будь ласка, слово депутату Носову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Василь Васильович мені задав запитання.  Так  от, спільні акти пишуться тоді,  коли не можуть розділити повноваження і,  не розділивши  повноважень,  кажуть:  "З  отих  питань  будуть спільні..." Це недолік законодавчої техніки,  і не треба сюди його закладати.

 

     Яке вето я мав на увазі?  Вето фактичне.  Сьогодні на радощах прийняли спільний акт, але минув час і треба внести зміни. Виникає запитання: як вносити зміни до цього акта? Якщо міркувати логічно, то  треба вносити погоджені зміни.  Але один із суб'єктів цього не хоче.  Скажімо,  Кабмін  бажає  реалізувати   своє   право,   свій обов'язок,  на нього покладений,  але не може,  бо банк не згоден. Оце і є фактично перехресне вето,  і допускати цього не  можна.  Я вже не кажу про те,  що розмивається відповідальність. Треба чітко розмежовувати функції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).   Спілка   офіцерів   України.    Шановний    Олександре Олександровичу,  аргументи  депутата Носова переконливі.  Я думаю, треба їх підтримати і поставити на голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Проблема погоджених дій Національного банку України і уряду дійсно існує й існуватиме надалі.  У даному випадку на засіданні комітету це рішення було прийнято більшістю голосів,  але не одностайно,  і після тривалої дискусії,  в ході якої  зазначалося,  що  постанови Кабінету Міністрів України є нормативними актами,  які обов'язкові до виконання на всій території України,  а що  стосується  наказів Національного банку, то їх природа зовсім інша. Схрещення цих двох нормативних актів дає продукт,  який поки що ніхто в нашій державі пояснити не зміг.

 

     I ще  одне.  Постанови Кабінету Міністрів України можуть бути скасовані Президентом України відповідно до Конституції.  А от  що стосується  наказів голови Національного банку України,  то такого права йому не передбачено.

 

     Що робити із спільними постановами?  Тут на сьогоднішній день питань  набагато  більше,  ніж  відповідей.  Тому цілком правильно пропонують, щоб це були обов'язково погоджені дії, але зафіксовані в різних паралельних нормативних актах.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОIСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Макіївський-Гірницький   виборчий   округ,   Донецька   область). Александр Александрович,  у  меня  вопрос  такого  содержания.  Мы говорим  в  этой  статье об отношениях между Кабинетом Министров и соответствующими структурами.  Но вот сегодня  в  Киеве  ожидается незаконное  свержение  Косаковского.  И  ни прокуратура Киева,  ни Кабинет Министров,  ни депутаты Киевсовета  не  принимают  никаких мер.  Есть  наше  решение  по этому поводу.  Мы сейчас с депутатом Терещуком подготовили соответствующее письменное обращение.  Хотел бы, чтобы Генеральная прокуратура вмешалась в это дело.

 

     Может ли  потом  учитываться  то  беззаконие,  которое  у нас творится, и решаться вопрос о том, что мы пишем в этой статье 39 в том аспекте, который сегодня обсуждаем? Это просто безобразие.

 

     ГОЛОВА. Так,  стаття  45.  Там технічна помилка:  не "46",  а "45".  Є  пропозиція  частково  врахувати  зауваження  Президента, замінивши  слово  "спільні"  на  "погоджені".  А  за  змістом воно залишається тим самим.  Тому що і у спільній постанові  є  частина функцій для банку,  а частина - для Кабінету Міністрів.  Тому якщо ми "погоджені" напишемо,  то кожен свою частину шляху пройде. Вони між собою можуть домовитися, як і в який час це прийняти.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію: замінити слово "спільні" на "погоджені"  і  залишити  текст,  який пропонує комітет на основі пропозиції Президента.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 204.

 

     Які ще  пропозиції?  Я ще раз ставлю пропозицію Президента на голосування...

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.  В. Шановні депутати, Олександре Олександровичу! Практика   підтвердила,   що  ми  не  втручаємося  в  повноваження Національного банку, але коли є потреба погодити дії в принципових питаннях і прийняти єдиний нормативний акт, щоб він застосовувався всіма суб'єктами... Я все-таки просив би підтримати пропозицію про доцільність видання саме таких спільних актів.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, я ще раз ставлю на голосування пропозицію Президента.

 

     "За" - 170.

 

     Є пропозиція  проголосувати  цю  статтю  в  такій   редакції: "Кабінет Міністрів України взаємодіє з Національним банком України з питань,  що належать до його  компетенції".  Так?  Взаємодія,  а форми взаємодії вони визначають самі.

 

     Ставлю на  голосування,  тобто вилучити друге речення,  яке є дискусійним. Будь ласка.

 

     "За" - 262. Прийнято.

 

     Стаття 46   "Взаємодія   Кабінету   Міністрів    України    з Антимонопольним  комітетом  України  та  Фондом  державного  майна України". Немає тут зауважень.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Президент пропонує вилучити цю статтю  на  тій підставі,  що статус цих органів викладено не так. Це, пам'ятаєте, давня дискусія, яка стосується багатьох законів.

 

     ГОЛОВА. Так, так.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Наполягаємо на вилученні цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  Президента   про вилучення статті 46. Ця пропозиція комітетом не підтримується, але вона має право на існування.

 

     "За" - 145.

 

     Стаття 46 голосується у редакції комітету.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Уряд не підтримує.

 

     "За" - 212.

 

     ГОЛОВА. На прохання депутатів ще раз ставлю на голосування.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Так  цього  ж  не  можна  робити,  Олександре Олександровичу!

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу,  ви майже рік вели тут засідання, пам'ятаєте?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Та трошки більше.

 

     ГОЛОВА. Більше, ось бачте. Я керуюся Регламентом.

 

     "За" - 223.

 

     Є пропозиція обговорити. Які ще є пропозиції?

 

     Депутате Семенюк, будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська  область).  Шановні  колеги народні депутати!  У цьому залі ми не  раз  обговорювали  роботу  Антимонопольного  комітету. Тепер  приймаємо Закон про природні монополії,  який суттєво додає йому функцій.  Це була моя  пропозиція,  яка  сьогодні  підтримана комітетом, я подавала її особисто і просила прийняти з урахуванням Закону про Антимонопольний комітет та інших законодавчих актів. На сьогодні  ми  маємо природні монополії,  якими потрібно відповідно управляти.  І це дає право  Кабінету  Міністрів  через  відповідні законодавчі   акти,   через  відповідний  механізм  виконувати  ці функції.

 

     Василю Васильовичу,  повірте  мені,  їх  треба  підтримати  і працювати з ними,  змусити працювати Антимонопольний комітет,  щоб його працівники не просто гроші отримували, а працювали.

 

     Я прошу підтримати, шановні колеги.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування статтю 46.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Так  тоді  вони  повинні  бути  підконтрольні Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 46. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Стаття 47  "Відносини  Кабінету  Міністрів України з органами місцевого  самоврядування".   Пропозицію   Президента   відхилено. Наполягаєте, Василю Васильовичу, на голосуванні?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, наполягаю. Відхилено...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосується стаття 47 у   редакції,   запропонованій   Президентом,   яку   відхилено комітетом.

 

     "За" - 138. Не підтримується.

 

     Стаття 47   голосується  в  редакції  комітету.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Вона не зазнала змін порівняно з тим,  що є  в законі.

 

     "За" - 215.

 

     ГОЛОВА. Які є ще пропозиції? Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Я  прошу  поставити  ще раз на голосування.  Не спрацювала машина, мені здається.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Стаття 47 ще раз голосується в  редакції комітету.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 231.

 

     ГОЛОВА. Рішення  прийнято,  одначе  я  роблю  зауваження  тим кільком десяткам депутатів,  які не беруть участі  в  голосуванні. Підтримуйте чи не підтримуйте, але голосуйте.

 

     Стаття 48 змін не зазнала, і зауважень не було.

 

     Розділ IХ    "Організація   діяльності   Кабінету   Міністрів України".  Стаття 49 "Прем'єрміністр України". До неї є зауваження Президента, яке відхилено комітетом.

 

     Наполягає Василь Васильович на голосуванні?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Так. Президент наполягає на тій редакції, яку він пропонує.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю про  Прем'єр-міністра  в редакції Президента.

 

     "За" - 163. Не підтримується.

 

     Ставлю на  голосування  статтю  49 у варіанті,  який пропонує комітет.  Він  був  проголосований  як  норма  закону.  Ставлю  на голосування ще раз.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Стаття 50   "Перший  віце-прем'єр-міністр  України  та  віце- прем'єр-міністри   України".   Частково    враховано    зауваження Президента. Iгоре Борисовичу, що ви скажете з цього приводу? Можна голосувати?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Справа в  тому,  що  Президент  пропонував  цю статтю  викласти  в  редакції,  зміст  якої випливає вже із самого заголовка:  "Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри та міністр Кабінету Міністрів України". Оскільки нами проголосовано в законі,   що   немає   такої   спеціальної   посади    на    рівні віце-прем'єрміністра,  як  міністр Кабінету Міністрів,  то комітет відхилив пропозицію Президента.

 

     До речі,  з пропозиції Президента  випливає,  як  бачите,  що міністр   Кабінету   Міністрів   має   більше   повноважень,   ніж віцепрем'єр-міністр. Ми вважаємо, що це суперечить Конституції, де обмежено кількість віце-прем'єр-міністрів.

 

     Але на   пропозицію   Василя   Васильовича  Дурдинця  комітет пропонує врахувати редакційно...  У кінці цієї статті пропонується виділити   з   пунктів   окремою  частиною  норму:  "Перший  віце- прем'єр-міністр України виконує обов'язки Прем'єр-міністра України у  разі  його  відсутності  чи неможливості виконувати обов'язки , діючи в межах, визначених Прем'єр-міністром України".

 

     ГОЛОВА. "..В межах, визначених Прем'єр-міністром". Так, так.

 

     Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Дійсно,  ми  цю  статтю  обговорювали  досить грунтовно  і  дійшли  висновку,  що  треба виділити повноваження і першого  віце-прем'єр-міністра,  і   віцепрем'єрів,   і   міністра Кабінету Міністрів. У різних країнах по-різному називається посада цієї  посадової  особи  на  рівні  міністра,  який  займається  за уповноваженням  Прем'єрміністра  апаратом у межах тих повноважень, які визначаються відповідною постановою Кабінету Міністрів.

 

     Тому ми дійшли висновку,  що і в нас  в  уряді  повинна  бути посада міністра Кабінету Міністрів,  який займається відповідно до повноважень суто питаннями апаратної  роботи.  І  тому  недоцільно відхиляти   це   питання.   Я   просив   би  підтримати  редакцію, сформульовану  у  пропозиціях  Президента  України.  Повинен   вам сказати,  що  то  величезний  обсяг  роботи.  Він  не  є  на рівні віце-прем'єра, йому чітко визначено коло повноважень міністра і не більше.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування пропозицію Президента до цієї статті.

 

     КОЛІУШКО I.Б. Комітет не підтримує цю пропозицію.

 

     "За" - 159.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 50 у  редакції  комітету  з  доповненням,  яке  вже  оголосив Ігор Борисович. А потім уточнення. Будь ласка, голосується.

 

     КОЛІУШКО I.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. У депутата Носова уточнення? Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Шановні депутати,  тут може виникнути невизначена ситуація.  Я  маю  на  увазі  останню  частину статті 50:  "Перший віце-прем"єр-міністр України виконує обов"язки  Прем"єр-  міністра України   у  разі  його  відсутності  чи  неможливості  виконувати обов"язки,  діючи в межах, визначених Прем"єр- міністром України." А якщо,  не дай Бог, з ним щось станеться (наприклад, у реанімації лежить) і він не зможе визначити ті межі?

 

     Тому треба  записати  так:  "діючи  в  повному  обсязі   його повноважень або в межах, визначених Прем"єр-міністром". Тобто якщо Прем"єр-міністр при пам"яті, то він може обмежити, а якщо ні (може таке  статися,  не дай Бог),  то тоді перший віцепрем"єр діятиме в повному обсязі.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  "Або" тут не означає "коли".  Коли настає  той варіант, тоді те-то, а коли настає той... Не можна через "або".

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні народні депутати! Це якраз принципове питання. Справді, можуть бути повноваження в повному обсязі в разі відсутності  Прем"єрміністра,  і він тоді несе відповідальність за діяльність Кабінету Міністрів.  У нинішній,  наприклад, конкретній ситуації,  у  якій  сьогодні знаходиться Кабінет Міністрів,  можна тільки так, а не інакше.

 

     Або є повноваження і довіра, або їх немає.

 

     ГОЛОВА. Правильно. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Василю Васильовичу, у ваших словах, безперечно, є   смисл.   Але  в  даному  випадку  я  посилаюся  на  пропозицію Президента,  який запропонував цю норму викласти в такій редакції: "...Заміщує  Прем'єр-міністра  України  у  разі  його відсутності, діючи   в   межах,   що    визначаються    окремими    дорученнями Прем'єр-міністра України".

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре  Олександровичу,  дозвольте,  будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я виходжу із життя, з практики. Тому просив би вас виписати цю норму закону так,  щоб та особа,  якій доручається виконання обов'язків, діяла в повному обсязі...

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги!  Є можливість  узгодити  обидві  позиції таким   чином:   "Перший   віце-прем'єр-міністр   України  виконує обов'язки Прем'єр-міністра  України  у  разі  його  відсутності  в межах,   визначених   Прем'єр-міністром   України,  а  у  випадках неможливості виконувати такі обов'язки - в межах,  визначених  для Прем'єр-міністра,  у  повному  обсязі".  І тоді це буде правильно. Коли,  наприклад,  Прем'єр-міністр їде за кордон у відрядження, то дає йому доручення,  і він виконує обов'язки Прем'єра у конкретних межах. А коли Прем'єр-міністр не може зовсім виконувати обов'язки, тоді він у повному обсязі виконує його обов'язки.

 

     Будь ласка,  запишіться,  хто хоче обмінятися думками з цього приводу.

 

     Депутате Кармазін, прошу.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні депутати,  шановний Олександре Олександровичу!   Не   можна   записувати:  "в  межах,  визначених Прем'єр-міністром".  Уявіть собі,  що людина їде на місяць  чи  на два,  чи  на  три  і  повинна  десь визначати якісь межі.  Чому це відповідає?  Та нічому це не відповідає. Якщо людина залишається і виконує обов'язки,  то вона повністю відповідає.  Коли, наприклад, немає  Олександра  Олександровича,  то  виконує   його   обов'язки Олександр Миколайович,  і без ніяких меж. Він виконує обов'язки по веденню засідань, вирішує всі питання, які виникають.

 

     Я прошу не порушувати Конституцію, коли йдеться про виконання обов'язків.

 

     ГОЛОВА. Тобто    є    пропозиція    записати   так:   "Перший віце-прем'єр-міністр України  виконує  обов'язки  Прем'єр-міністра України   у  разі  його  відсутності  чи  неможливості  виконувати обов'язки". I поставити крапку.

 

     Можна так записати? Це нормально буде звучати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. У межах...

 

     ГОЛОВА. Не записуємо,  що "в  межах".  Крапка  ставиться.  Не можна так?

 

     КОЛІУШКО І.Б. Без "меж".

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  "Виконує  обов'язки  Прем'єр-міністра"  -  це означає, що в повному обсязі.

 

     ГОЛОВА. Звичайно.

 

     Депутат Кризський...

 

     Немає Кризського. Депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область). Прошу передать слово депутату Белоусу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БІЛОУС В.О. Спілка офіцерів України. Шановні колеги! Ми маємо сьогодні  ситуацію аналогічну тій,  яку хочемо визначити в законі. Президент своїм  указом  визначає,  хто  в  якому  обсязі  виконує обов'язки.  Так,  як  він  це  визначив  тепер  Василю Васильовичу Дурдинцю. Тут нема ніякої проблеми. Це прерогатива Президента.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Тоді повторюю ще раз свою  пропозицію.  Обмежити  цей пункт   словами:   "Перший  віце-прем'єр-міністр  України  виконує обов'язки Прем'єр-міністра України  у  разі  його  відсутності  чи неможливості виконувати обов'язки" (Шум у залі).

 

     Будь ласка. Це не перше читання, а остаточна редакція.

 

     Депутат Лупаков.    Я   прошу,   передайте   слово   депутату Лавриновичу. Увімкніть мікрофон Лавриновича. Лупаков погоджується.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Якщо  буде  записано   тільки,   що   перший віце-прем'єр-міністр  України  виконує  обов'язки Прем'єр-міністра України  у  разі  його  відсутності  чи  неможливості   виконувати обов'язки,  то  це  означатиме,  що  ми зазіхнули на конституційні повноваження Президента України. Ми не маємо права цього робити.

 

     Тому має бути та редакція, яка зараз є. А в разі неможливості виконання   Прем'єром   його   повноважень   глава   держави   має конституційне право визначити,  хто виконуватиме ці обов'язки. Ним не обов'язково може бути навіть перший віцепрем'єр.

 

     ГОЛОВА. Поки  це  все  вирішується,  тим  часом  він  виконує функції першого віцепрем'єра.  Навіщо ж тоді він призначається?  Я вважаю, що це в законі треба записати.

 

     Депутат Іванов щось хоче сказати з цього приводу. Будь ласка.

 

     ІВАНОВ В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Волноваський виборчий округ, Донецька область). Прошу слово передать депутату Моисеенко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунисты Украины",  Всеукраинский союз  рабочих.  Уважаемый  Александр  Александрович  и   уважаемый Василий  Васильевич!  Я  проголосовал  бы  за эту статью,  если бы сейчас Василий Васильевич подтвердил, что с ее принятием у первого вице-премьерминистра  будет  достаточно полномочий,  чтобы навести порядок хотя бы с  министром  информации,  о  котором  мы  сегодня говорили с утра.

 

     И второй  вопрос.  Достаточно  ли будет у него полномочий для того,  чтобы  пресечь  беззакония,  которые  сегодня  творятся   в Киевсовете,  когда арестованы счета, отняты печати и все остальное и готовится,  в  буквальном  смысле  слова,  переворот  в  местных органах   самоуправления  города  Киева?  По  этому  поводу  мы  с депутатом Терещуком уже обратились  к  Генеральному  прокурору.  Я прошу дать ответ сейчас.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, вистачить повноважень?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре  Олександровичу,  я  думаю,  що це просто несерйозні запитання. Адже ми розглядаємо конкретну статтю, конкретні повноваження.  Це зовсім інше.  Діє виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра в повному обсязі, з тими повноваженнями, які є. А є  конкретні  питання.  Будь ласка,  по конкретних питаннях я буду реагувати.

 

     ГОЛОВА. Щоб  не  виникало  колізій,  ще  раз  зачитую  текст: "Перший    віце-прем'єр-міністр    України    виконує    обов'язки Прем'єр-міністра України у разі його відсутності  чи  неможливості виконувати обов'язки". Ставлю на голосування.

 

     Інакше, навіщо  перший  віце-прем'єр,  якщо він не має такого права.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Стаття 51   "Міністри    України".    Відхилено    зауваження Президента. Ви наполягаєте на їх голосуванні?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Голосуються зауваження Президента до статті 51.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав ці зауваження.

 

     "За" - 155.

 

     ГОЛОВА. Голосується  стаття  51  у  редакції комітету.  Прошу підтримати.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 251.

 

     ГОЛОВА. Стаття 52.  Зауваження Президента враховано. Можна її голосувати?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 52.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет пропонує врахувати, це нова стаття.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Просимо підтримати.

 

     ГОЛОВА. Зараз поставлю на голосування.

 

     Слово має депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.  Шановні депутати,  тут щось нам не те пропонують. Стаття  52.  "Члени Кабінету Міністрів України,  крім повноважень, визначених у  цьому  законі,  можуть  мати  й  інші  повноваження, передбачені   в  законах  України,  актах  Президента  України  та Кабінету  Міністрів  України".  Тобто   Кабінет   Міністрів   буде визначати  повноваження  своїх членів.  Функції нехай визначає.  А повноваження визначено у статті 19,  частина  друга,  Конституції: "Органи  державної  влади...  їх  посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

 

     ГОЛОВА. Ми це вже проголосували. Він правий, треба привести у відповідність.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ми категорично не підтримуємо цього.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Якщо виходити з попереднього  голосування,  цю статтю   треба   підтримати,  замінивши  слово  "повноваження"  на "функції".

 

     ГОЛОВА. Так,  або "обов'язки".  Можуть мати і  обов'язки.  Ну давайте замінимо слово "повноваження" на слово "функції".

 

     Ставлю на голосування.

 

     Це відповідає уже прийнятим нормам.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.   Олександре   Олександровичу,   а   якщо  так записати: "функції і повноваження"?

 

     ГОЛОВА. Тоді треба записати:  "інші повноваження та  функції, відповідність  членів  Кабінету Міністрів..." У назві записати.  А тут  залишити  все  як  є,  тільки  замість  слова  "повноваження" записати слово "функції".

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, "повноваження і функції".

 

     ГОЛОВА. Нормально.  Послухайте: "Iнші повноваження та функції і відповідальність членів Кабінету Міністрів України.

 

     Члени Кабінету   Міністрів   України,    крім    повноважень, визначених у цьому законі, можуть мати й інші функції, передбачені в законах України,  актах Президента України та Кабінету Міністрів України".

 

     Ні, неправильно, не годиться так.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.    Олександре   Олександровичу,   "функції   і повноваження".  Тим більше що проголосовано там,  де мова йде  про компетенцію Кабінету Міністрів України.

 

     ГОЛОВА. Там   не  проголосовано.  Я  пам'ятаю,  що  саме  там проголосовано.

 

     Є пропозиція така:  "Члени Кабінету Міністрів  України,  крім повноважень, визначених у цьому законі, можуть мати..."

 

     Ні. "Члени  Кабінету  Міністрів  України  мають повноваження, визначені у цьому закону". Крапка.

 

     Ні. Я не буду гадати,  на ходу писати. Будь ласка, підкажіть, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги! Ми і тоді, коли голосували щодо функцій і повноважень,  не зовсім чітко їх визначили. Функції - це те,  що  треба робити.  А повноваження - це ті правомочності,  які даються для того,  щоб ці функції виконувати. І тому треба писати: "функції і повноваження". Тільки так буде правильно.

 

     А якщо  писати лише "повноваження",  то це все гамузом в один клубок  звернути,  і  ми  не  розберемося,  де   функції,   а   де повноваження.

 

     Кабінетові Міністрів  визначаються відповідні функції,  а для цього надаються повноваження:  і які він  може  приймати  рішення, кого  призначати  і  так  далі.  Може  бути  визначено  цілий  ряд повноважень, щоб функції виконувати.

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас,  зверніть увагу.  Можна дати назву "Інші повноваження   та   відповідальність   членів  Кабінету  Міністрів України".  І  далі  записати:  "Члени  Кабінету  Міністрів,   крім повноважень,  визначених  у  цьому  законі,  можуть  мати  й  інші функції,  передбачені  в   законах   України,   актах   Президента України..."

 

     КОЛІУШКО І.Б. Повноваження передбачено в законах, а функції - в актах Президента і Кабінету Міністрів.  Так само,  як і в статті 4.

 

     ГОЛОВА. Остаточна моя пропозиція така. Я прошу її підтримати. Це враховує і пропозицію Президента,  і  не  порушує  Конституції. Пропоную   записати:   "Члени  Кабінету  Міністрів  України,  крім повноважень,  визначених  у  цьому  законі,  можуть  мати  й  інші повноваження,  передбачені  в  законах України".  Крапка.  І далі: "Члени  Кабінету  Міністрів  України  можуть  мати  інші  функції, передбачені в актах Президента та Кабінету Міністрів України".

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.   Я   категорично   проти.   Заступник  Голови Верховної  Ради  пан  Мусіяка  дуже  правильно  зауважив  і  чітко визначив, що таке функції і що таке повноваження. Це - перше.

 

     Друге. Ми  ніколи  не  згодимося на те,  щоб поставити крапку після слів "законах України".  А акти Президента і відповідні акти Кабінету   Міністрів,   якими   дійсно  керуються  члени  Кабінету Міністрів?  Тоді  доведеться   законом   розподіляти   функції   і повноваження  членів  Кабінету  Міністрів  і  навіть  між окремими членами керівництва.

 

     ГОЛОВА. Ні,  то права і обов'язки,  а повноваження - це  дещо інше.  Повноваження  визначаються тільки законом.  Тому ми повинні записати  про  повноваження  на  основі  законів,  а  щодо   інших обов'язків  можна  записати про обов'язки чи про права і обов'язки на основі актів і так далі.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Це не та проблема, з якої нам тут треба вести дискусію.  Тим  більше що ми заінтересовані в прийнятті Закону про Кабінет Міністрів,  який чітко визначив би межі  нашої  діяльності відповідно до повноважень, які сформульовані Конституцією України.

 

     ГОЛОВА. Це  ж і суперечить Конституції.  Я не хочу вступати в дискусію.

 

     Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Я нагадаю статтю 120 Конституції, яка говорить: "Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України,  інших центральних та місцевих органів  виконавчої  влади визначаються Конституцією і законами України".

 

     ГОЛОВА. Саме тому,  ще раз повторюю,  статтю 52 слід назвати: "Інші повноваження та функції і відповідальність  членів  Кабінету Міністрів  України".  Перший  абзац  викласти таким чином:  "Члени Кабінету  Міністрів  України,  крім  повноважень,  визначених  цим законом,  можуть  мати й інші повноваження,  передбачені в законах України".  І далі:  "Інші функції членів Кабінету Міністрів можуть визначатися  актами  Президента  України  та  Кабінетом  Міністрів України".

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Це повністю відповідатиме проголосованій  нами статті 4 цього закону.

 

     ГОЛОВА. А далі - за текстом.

 

     Ставлю на голосування.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Я пропоную підтримати дану редакцію.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, прошу голосувати.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Стаття 53 "Засідання Кабінету Міністрів України".  Зауваження Президента відхилено. Треба голосувати, Василю Васильовичу? Треба.

 

     Зауваження Президента до статті 53 ставляться на голосування. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітетом відхилено ці зауваження.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Просимо підтримати пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Прошу визначитися.

 

     "За" - 165.

 

     На голосування  ставиться  стаття у варіанті комітету.  Прошу підтримати. Будь ласка, активніше.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Стаття 54  "Підготовка  проектів  актів  Кабінету   Міністрів України".  Редакційно  враховано  пропозицію  Президента,  хоч він пропонував цю  статтю  вилучити.  Наполягаєте  на  вилученні?  Тут ідеться про процедуру підготовки проектів актів.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.   Це   питання   принципове.   Ми  пропонували вилучити,  оскільки це  процедурні  питання.  І  я  просив  би  це підтримати,  надати можливість самому Кабінету Міністрів визначати процедуру.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  У  цій  статті  комітетом  частково  враховано пропозицію  Президента,  вилучено  дві  частини  - третю і п'яту і внесено  зміну  до  частини  другої.   Комітет   просить   усетаки проголосувати  те,  що  залишилося  від цієї статті,  оскільки тут установлюються суттєві норми для діяльності уряду.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  Президента  про   вилучення   статті   54 ставиться на голосування.

 

     "За" - 162.

 

     Ставиться на   голосування   редакція  статті,  запропонована комітетом,  у якій враховано три суттєвих  зауваження  Президента. Голосується стаття 54.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. До  статті  55  була пропозиція Президента - вилучити її.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітетом відхилено цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Це,  шановні  народні  депутати,  принципово. Немає потреби в законі визначати, коли і яку проводити експертизу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 156. Не підтримується.

 

     Голосується стаття 55 у цілому.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 250.

 

     ГОЛОВА. Стаття  56  "Розгляд  питань  та  прийняття рішень на засіданнях   Кабінету    Міністрів    України".    Вона    повинна кореспондуватись, якщо не помиляюся, із статтею 25?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Так,  із статтею 25. Оскільки ми проголосували проти об'єднання всіх цих норм,  то відповідно процесуальні  норми залишаються в цій статті.

 

     Але до цієї статті внесено одну суттєву зміну.  На пропозицію Кабінету  Міністрів  і  ряду  депутатів  (це  є  і  в  пропозиціях Президента,  хоча  в  дещо  іншій  редакції)  цю  статтю доповнено останньою  частиною  такого  змісту:  "У  разі  потреби   прийняти термінове  рішення,  розпорядження  Кабінету  Міністрів України за рішенням  Прем'єрміністра  України  можуть  бути  прийняті  шляхом опитування   членів   Кабінету  Міністрів  України.  Такий  проект розпорядження  надсилається   всім   членам   Кабінету   Міністрів України".

 

     Дійсно, це  важливо  для  підвищення оперативності діяльності Кабінету Міністрів.  Депутат Єльяшкевич  пропонує  вставити  слово "письмового" (опитування).  Я думаю, з цим також можна погодитися, бо іншої форми просто не існує.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  А опитування тільки  і  є  письмовим,  усного опитування немає.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Звичайно.

 

     ГОЛОВА. Додаємо слово "письмового",  і стаття 56 ставиться на голосування.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ми не підтримуємо це.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, підтримайте.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття 57 "Офіційне оприлюднення,  набрання  чинності та реєстрація актів Кабінету Міністрів України".  Тут зауважень не було.

 

     Стаття 58 "Постійні та тимчасові  органи  Кабінету  Міністрів України".

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я  перепрошую,  це  не так.  До статті 57 були зауваження. У статті 25, коли ми її розглядали...

 

     ГОЛОВА. Так ми вже її проголосували.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Необхідно,  на мою думку,  зберегти те, що є в цій статті, і доповнити тим, що ми проголосували у статті 25.

 

     ГОЛОВА. Само  собою зрозуміло.  Ми ж дали вам таке доручення, то відредагуєте.

 

     КОЛІУШКО І.Б. За це треба проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Уже було проголосовано при розгляді статті 25.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Добре. Це зберігається й додається те, що...

 

     ГОЛОВА. Ця  стаття  зберігається  і  доповнюються  процедурні моменти, уже проголосовані нами в попередній статті.

 

     КОЛІУШКО І.Б. "Урядовий кур'єр" та інші моменти.

 

     ГОЛОВА. Стаття  58  "Постійні  та  тимчасові  органи Кабінету Міністрів України".  Є пропозиція  Президента  замінити  її  двома статтями  - "Постійні органи Кабінету Міністрів України" і "Робочі та консультативні органи Кабінету  Міністрів  України".  Враховано редакційно.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  У  результаті обговорення ми дійшли згоди,  що можна не  розділяти  цю  статтю  на  дві  статті.  Але  пропозиції Президента враховано в тексті єдиної статті, зміні її назви.

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  можна  так  голосувати?  Можна. Стаття 58  у  редакції  комітету  ставиться  на  голосування.  Їїї узгоджено з позицією Президента.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати, все погоджено.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Уточнення якесь? Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.   Шановні  депутати!  Конституція  передбачає,  що повноваження Кабінету Міністрів ми можемо визначати і законом. Щоб не   вийшло   так,   що  Кабінет  Міністрів  делегує  свої  владні повноваження комусь - цим  та  іншим  комісіям,  я  пропонував  би частину першу статті 58 в кінці доповнити словами: "...без надання їм владних повноважень".

 

     Зверніть увагу ось на  що:  "Кабінет  Міністрів  України  для забезпечення ефективної реалізації своїх повноважень,  координації діяльності   міністерств,   інших   підвідомчих   йому    органів, керівництва   комплексними   сферами  управління  може  утворювати постійні  колегіальні  органи  (комітет,  комісія   тощо)".   Слід доповнити словами "...без надання їм владних повноважень".

 

     Підготовчі функції хай виконують: збір інформації, її аналіз, вивчення.  А владні повноваження  має  застосовувати  сам  Кабінет Міністрів. Інакше в нас вийде тут...

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні народні депутати,  я хотів би, щоб ви усвідомили:  створюються відповідні координуючі органи  для  того, щоб  саме  їх  наділити  певними  владними  повноваженнями в межах конкретної проблеми, яка ними вивчається або розв'язується.

 

     ГОЛОВА. І в межах закону.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  І відповідно до закону.  А якщо вони матимуть чисто консультативний характер, то такі нам не потрібні.

 

     ГОЛОВА. Ви   наполягаєте  на  голосуванні  своєї  пропозиції? Голосується пропозиція депутата Носова.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я перепрошую.  Перед голосуванням зроблю  таку репліку.  Справа в тому, що владні повноваження Кабінету Міністрів реалізуються в актах Кабінету Міністрів.  Звичайно,  видавати акти Кабінету  Міністрів  має  тільки  Кабінет  Міністрів.  І тому така поправка не має сенсу, це само собою зрозуміло.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Стаття 58 проголосована, так? Проголосована.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Проголосована.

 

     ГОЛОВА. Стаття 59 "Секретаріат Кабінету  Міністрів  України". Президент  пропонує  викласти статтю в редакції:  "Апарат Кабінету Міністрів..." - і далі за текстом. Що скаже з цього приводу Василь Васильович?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні народні депутати,  я не раз звертався до  вас  з  проханням  врахувати,  що  урядовий   апарат   виконує величезний обсяг роботи відповідно до своїх повноважень і функцій, якими він наділений.  Тому урядовий апарат має право на існування. Обмежити його патронатними службами, причому в такій кількості, як тут передбачено, неможливо.

 

     Я хочу привернути вашу увагу до того,  що коли ви  розглядали питання  про  апарат Верховної Ради,  то відповідно до повноважень вищого  законодавчого   органу   визначили   і   затвердили   його чисельність  -  більше  1  тисячі  чоловік.  Ми не просимо великої чисельності,  ми просимо законодавчо закріпити  існування  апарату Кабінету Міністрів,  але не в тій редакції,  що в законі,  який ви прийняли, а в тій, яку пропонує Президент.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Шановний Василю Васильовичу!  Мушу вам  просто нагадати норму закону, проголосованого нами. Так зовсім не йдеться про ліквідацію апарату,  не йдеться про заміну  його  патронатними службами.  Це зовсім різні речі.  Єдине, що тут апарат називається Секретаріатом Кабінету Міністрів,  функції  якого  тепер  повністю відповідають   тим,  що  викладені  в  пропозиціях  Президента.  А відмінності  полягають  у  тому,  що  в   пропозиціях   Президента з'являється  знову посада міністра Кабінету Міністрів і звужується правове регулювання стосовно права членів Кабінету Міністрів  мати патронатні  служби.  І  все.  Але  вони й сьогодні мають їх,  і це повинно бути закріплено в законі.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Дозвольте одну репліку.

 

     Ви цікавилися,  які структури є в апараті уряду будь-якої  із сусідніх  держав  - Російської Федерації,  Республіки Польща і так далі?  Ми  вивчили  це  питання.  Там  нема  того,   що   сьогодні запропоновано   мати   в  Кабінеті  Міністрів  України  -  великої незалежної держави.  Тому я просив би вас  врахувати  це.  Те,  що записано  в  законі,  який  ви  проголосували,  є неприйнятним для Кабінету Міністрів.  У такому разі неможливо забезпечити виконання тих повноважень, якими уряд наділено Конституцією.

 

     КОЛIУШКО I.Б.  Я  з усією відповідальністю можу стверджувати, що дана редакція цілком відповідає практиці  країн  Європи,  а  не тільки Польщі,  про яку ви згадали.  В усіх міністрів є патронатні служби, а апарати називаються по-різному. У Польщі він називається канцелярією  прем'єр-міністра.  Ми  пропонуємо назву - Секретаріат Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги!  Ми це  питання  дискутували  під  час розгляду законопроекту в першому і в другому читаннях.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію Президента.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Прошу підтримати.

 

     КОЛIУШКО I.Б. Комітет не підтримує.

 

     "За" - 174.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування...  Хвилиночку! Поки що немає предмета для  дискусії.  У  вас  є  варіанти,  визначайтеся.  Буде прийнято - не буде дискусії, не буде прийнято - буде дискусія.

 

     Ставлю на голосування статтю в редакції комітету. Будь ласка.

 

     КОЛIУШКО I.Б. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Уряд категорично не підтримує.

 

     "За" - 186.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  замінити  слово "секретаріат" скрізь у тексті на слово "апарат". Тоді це відповідатиме його призначенню і функціям,  і  буде  ідентичність  - що в Кабінеті Міністрів,  що в уряді,  що у Президента.  Тим більше що  ми  в  одній  статті  вже записали слово "апарат".

 

     Ставлю на    голосування    пропозицію   про   заміну   слова "секретаріат" на слово "апарат". Будь ласка.

 

     "За" - 266. Прийнято.

 

     У такій редакції прошу проголосувати  статтю  59  у  варіанті комітету.  Вона  не обмежує чисельності апарату (це не норма цього закону),  а визначає  чисельність  патронатних  служб  тільки  для окремих посадових осіб.

 

     Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Я  думаю,  що записувати в Законі про Кабінет Міністрів,  яку  чисельність  повинна   мати   патронатна   служба Прем'єр-міністра чи віце-прем'єр-міністра і міністрів,  недоречно. У віце-прем'єрів різний  обсяг  роботи,  а  пропонується  записати однаково - 15 осіб. Це стосується і міністрів.

 

     Я вважаю,  що  це справа самого Кабінету Міністрів вирішувати питання чисельності апарату відповідно до бюджету та обсягу роботи посадових осіб.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Але тут написано "до 15", а не "15".

 

     КОЛIУШКО I.Б.  Дійсно,  тут записано, що "до". Це по-перше. А по-друге,  це  важливий  елемент статусу тих осіб.  Ми як депутати згідно із законом  вправі  мати  до  10  референтів-консультантів. Членам  уряду  так  само  слід  гарантувати законом право мати при потребі певну кількість помічників, радників тощо.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Це можуть говорити тільки люди, які ніколи не працювали в урядовому апараті.

 

     КОЛIУШКО I.Б. Я якраз працював.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   спокійно!   Ставлю   на   голосування пропозицію про вилучення звідси цифр.  Обмежень щодо кількості  не треба  встановлювати.  Уряд  сам  визначиться в межах кошторису чи бюджету. Прошу голосувати.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Стаття 59 у цілому ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 268. Прийнято.

 

     Стаття 60...

 

     КОЛIУШКО I.Б. Більше зауважень не надходило.

 

     ГОЛОВА. Не  надходило.  Таким   чином,   тепер   ми   повинні проголосувати   весь   закон   у  цілому.  Ще  раз  нагадую  норму Конституції...

 

     Будь ласка,  Владиславе  Васильовичу,  зачитайте   відповідну норму Конституції.

 

     Мова йде про прийняття рішення 300-ми голосів.  Я прошу,  щоб не завдавати клопоту собі і Президентові,  прийняти закон у  такій редакції.

 

     Слово має депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.  У статті 94, частина четверта записано: "Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України  не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент  України  зобов'язаний  його   підписати   та   офіційно оприлюднити протягом десяти днів".

 

     Я підкреслюю,   що  голосується  закон,  а  не  поправки,  не пропозиції.  Саме закон у цілому.  Це те,  що  у  нас  називається третім  читанням.  Регламент  говорить,  що вето Президента знімає третє читання законопроекту,  він залишається прийнятим у  другому читанні,  без третього. У даному разі фактично Конституція вимагає проголосувати в цілому двома третинами голосів.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Є ще один  момент,  який  потрібно врахувати.  Мова  йде  про  те,  що  ми  будемо,  очевидно,  днями розглядати  питання  про  Прем'єр-міністра.  I  Прем'єр,  формуючи Кабінет   Міністрів,   повинен   знати,   під   які   функції  він пропонуватиме Президенту ту чи  іншу  кандидатуру,  чим  хто  буде займатися.  Це  повинна  знати і Верховна Рада,  перш ніж приймати рішення про погодження кандидатури.

 

     Тому нам треба визначитися в  цьому  питанні  сьогодні.  Адже кандидатура може бути внесена у період невизначеності - чи підпише Президент, чи не підпише. І тоді, знову ж таки, буде багато таких, знаєте, своєрідних тлумачень і обов'язків, і складу, і структури і так далі. Тому я просив би проголосувати це питання.

 

     Депутат Носов  протлумачив  так,  що  усі  це  зрозуміли.   У Конституції  не  записано,  що  голова  комітету  тлумачить  слова Носова.  Взагалі-то Носов і не тлумачив нічого.  Я просто попросив його прочитати, бо в нього в руках була Конституція. Це питання не обговорюється, просто ставиться на голосування.

 

     Я ставлю на голосування закон у  цілому.  Будь  ласка,  прошу підтримати.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 285.

 

     ГОЛОВА. Депутате Шейко, будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Мій колега  Носов  зачитав конституційну норму,  яка точно відображає, власне,  ситуацію,  що склалася.  Але ця норма була б актуальною в тому випадку,  якби,  скажімо, Президент не підписав закон, наклав на нього вето і відправив його на повторний розгляд у парламент, а ми,  зовсім  нічого  не змінюючи в цьому законі,  підтвердили його двома третинами голосів.

 

     Оскільки ми  до  ряду  статей,  погодившись  із  зауваженнями Президента,  внесли зміни,  то це вже новий закон - не той,  що ми направляли Президентові,  а зовсім новий, і нам не потрібно долати вето двома третинами голосів.

 

     Ми розглянули  за  процедурою  абсолютно конкретні зауваження Президента,  врахували їх чи не врахували.  Набрано 226 голосів  - закон  підписується  Головою  Верховної  Ради  і  направляється на підпис Президенту. А його право...

 

     Уявіть собі,  що навіть одну позицію ми  змінили,  врахувавши думку  Президента,  але не зовсім так,  як він хотів,  і Президент знову не погодився, і знову - вето.

 

     Тому сьогодні дві третини не потрібно. 285 голосів  є,  закон  підписує Голова Верховної Ради і направляє Президенту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я підпишу і так,  і так. Але не в тому справа. Справа в  тому,  що  в  Конституції  не  записано так,  як говорить Петро Володимирович.  Він  виклав  своє  розуміння,  але   ж   тлумачити Конституцію може тільки Конституційний Суд. У Конституції записано так,  як  прочитав  Носов.  Там   сказано,   що   закон   повторно розглядається.  Ми  повторно розглянули.  Ми врахували всі можливі зауваження Президента.  Ми не вносили змін просто так,  а лише ті, які запропонував Президент.

 

     Тому є пропозиція все-таки підтримати.  Ми обмінялись думками з цього приводу.  Я прошу ще раз поставити  на  голосування.  Будь ласка.

 

     Група "Єдність", будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 286.

 

     Ще які є пропозиції?  Запишіться. Будь ласка, чотири депутати по одній хвилині.

 

     Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед,  Украина!".  Уважаемые коллеги!  Сейчас очень важно набрать 300 голосов. И не только с точки зрения юридической, но и с точки зрения формирования будущего правительства,  и прежде всего утверждения Премьер-министра Украины.

 

     Наша депутатская группа "Реформы" на своем заседании  приняла такое  решение:  до момента,  покуда Президент не подпишет Закон о Кабинете  Министров,  рассматривать  кандидатуру  Премьер-министра депутатская  группа  "Реформы"  не будет.  Любую кандидатуру.  Это связано с  тем,  что  отсутствие  законодательного  урегулирования функционирования  Кабинета  Министров и приводит к той премьерской чехарде,  вакханалии в исполнительной власти,  которая  происходит сегодня.

 

     Поэтому я   прошу   всех   коллег  еще  раз  проголосовать  и преодолеть рубеж в 300 голосов для того, чтобы мы открыли путь для формирования Кабинета Министров Украины.

 

     А Президента   я   просил   бы  подписать  Закон  о  Кабинете Министров.

 

     ГОЛОВА. Депутат Волковецький.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.  Я в даному випадку згоден з логікою  Петра Володимировича Шейка. Справді, ми повинні прийняти рішення - "так" або "ні" стосовно вето Президента.  Те,  що ми прийняли,  -  то  є певний  компроміс  і  являє  собою  новий  закон,  який  Олександр Олександрович повинен підписати і направити на підпис  Президенту. А  далі  вже  по  ситуації  -  як  поставиться  до цього Президент України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Камінський.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Сніжнянський  виборчий  округ,   Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  Я  хочу в данном случае поддержать коллегу Ельяшкевича и обратить ваше внимание на  то,  что  уже  сколько  лет  существует независимая  Украина,  а  мы не имеем Закона о Кабинете Министров. Этот закон нужен,  и я прошу вас проголосовать еще раз  и  набрать 300  голосов  для  того,  чтобы не откладывать дело в долгий ящик, чтобы  не  сохранять  в  таком  неопределенном  состоянии  Кабинет Министров.

 

     Прошу очень:  давайте  наберем 300 голосов и снимем буквально все коллизии в этом вопросе.  Чтобы не  было  бесконечно:  вето  - преодоление,  вето - преодоление...  (то,  что предлагает нам Петр Владимирович Шейко).  Давайте наберем 300  голосов  и  снимем  все коллизии.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  Селянської  і  Соціалістичної  партій. Шановні колеги народні депутати!  Згадайте, як уважно ми слухали в цьому  залі  голову нашої Рахункової палати,  коли він говорив про страшенне розтягування бюджетних коштів. То є наслідком не стільки кризи економіки,  скільки кризи управління, добору тих кадрів, які сьогодні  повинні  нести  відповідальність,  працюючи  в  Кабінеті Міністрів.

 

     Прийнявши сьогодні  Закон  про Кабінет Міністрів,  ми зможемо сформувати такий орган управління,  який нам потрібен. Саме тому я прошу   вас  незалежно  від  політичної  орієнтації  прийняти  цей конституційний закон.  Його негайно треба вводити в дію.  Можливо, ми  колись  будемо  вносити до нього зміни,  але все одно рухатися потрібно. Я вас прошу.

 

     ГОЛОВА. Обговорення завершено,  пропозиції внесено.  Я ще раз нагадую, що Закон про Кабінет Міністрів - це закон, який органічно випливає з Конституції.  Наш обов'язок - прийняти його.  І, власне кажучи,  можна  було  б  навіть  голосувати  таку  норму,  щоб усі конституційні  закони  приймати  конституційною   більшістю.   Але Конституцією визначено ось так, і нам зараз потрібно визначатися.

 

     Я ще  раз  прошу підтримати пропозицію,  яку висловили три із чотирьох депутатів, і проголосувати остаточно цей документ. Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 278.

 

     Рішення прийнято,  закон  прийнято,  я  його підпишу.  А воля Президента - підписувати чи не підписувати.  Ну,  буде  вносити  - будемо розглядати.

 

     Одну хвилину!  Була пропозиція депутатів голосувати поіменно. Але в цьому немає потреби.  Ми і так розуміємо, хто підтримує (Шум у залі).

 

     Ну, будь ласка,  проголосуємо поіменно, наполягають депутати. Не треба?  Ну ось,  відмовляються.  То вносив Віталій  Андрійович, тепер він відмовляється.

 

     Перерва до 16 години.