Стенограма пленарного засідання

09 липня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СТО ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  9  л и п н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати  та  інші учасники засідання, члени Кабінету Міністрів!

 

     Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Шановні депутати!  Перед  початком  засідання  до мене зайшов керівник  фракції  комуністів  Петро   Миколайович   Симоненко   з наполяганням розглянути питання про включення до порядку денного і розглянути по суті питання про "Сі-Бриз-97".  Це питання  в  плані роботи є, але не проголосовано конкретну дату його розгляду.

 

     Тому я   просив   би   вашої  згоди  і  згоди  фракції...  Ви зареєструйтеся.  Завтра вранці ми першим розглянемо це питання  по суті, а на сьогодні постановою Верховної Ради визначено спеціальну процедуру розгляду проекту  Закону  про  електроенергетику,  і  ми просто не можемо витрачати час на інші питання.

 

     Я прошу...  Опустіть руки.  Ліс рук...  з якого приводу? Я ще раз пояснюю... Та почекайте хвилину!

 

     Будь ласка, зареєструйтеся.

 

     Зареєтрувалося 248 депутатів.

 

     Які пропозиції з мотивів? Будь ласка, запишіться.

 

     Так, від фракції зараз візьмете слово.

 

     Депутат Шейко. Будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний   Олександре   Олександровичу!  Я  не  проти  розгляду  і включення  до  порядку  денного  питання,  яке  пропонує   фракція комуністів. Але у нас є Регламент, який чітко визначає, яким чином ми можемо включати до порядку денного те  чи  інше  питання.  Воно повинно бути підготовлене,  пройти відповідну процедуру,  має бути визначено головний комітет,  хай він зробить висновок.  В  усякому разі  є  стаття  3.4.1,  і  її треба дотримуватись.  А так просто, експромтом вносити в зал  питання,  матеріалів  щодо  яких  навіть немає на руках у народних депутатів,  розглядати їх і політизувати цей  зал...  Я  все-таки  радив  би  цього  не   робити.   Давайте дотримаємося  нормальної  процедури,  обговоримо питання по суті і приймемо відповідне рішення.

 

     Я просив би це зробити, Олександре Олександровичу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я відповідаю.  Відповідно до Регламенту  місяць  тому суб'єкт   законодавчої  ініціативи  вніс  проект  закону  з  цього приводу. Дано доручення комітету підготувати відповідний висновок. Фракція,  підтримуючи  пропозицію  свого  члена  -  суб'єкта права законодавчої ініціативи,  наполягає на  тому,  щоб  розглянути  це питання по суті.

 

     Більше того,  я звертаюсь до всіх депутатів. Оскільки питання є і викликає у присутніх різне ставлення, то його треба розглянути по суті ,  прийняти,  чи відхилити, чи змінити тощо (це в принципі не має значення).  Принципове значення  має  саме  питання.  А  що стосується процедури, то документ роздано місяць тому. Я не винен, що ви його не бачили, Петре Володимировичу.

 

     Депутат Жулинський. Будь ласка.

 

     ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  культури і духовності (Луцький виборчий округ, Волинська область). Я прошу передати слово В'ячеславу Чорноволу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Подільський виборчий округ,  Тернопільська  область).  Шановні  колеги,  шановні   наші виборці!  Ми  другий  день є свідками свідомого зриву роботи сесії Верховної Ради комуністичною фракцією, яку, на жаль, підтримують і соціалісти. Про що йде мова? Нібито про те, що об'єднання "Україна проти НАТО" (чи поза НАТО) протестує  проти  тих  документів,  які підписано в Мадриді вчора і буде підписано сьогодні.

 

     Але тут   є   один  дуже  цікавий  аспект,  який  розкрито  в публікації газети "Україна молода"  за  8  липня  і  який  показує справжню  ціну  отому  пафосу,  з  яким  учора  тут виступав лідер комуністів Симоненко.

 

     Цей документ свідчить про те,  що є змова між  комуністичними партіями Росії,  України і Білорусі для спільних дій. Більше того, в газеті надруковано ксерокопію документа,  який свідчить про  те, що  цей проект було спущено з Москви за кілька днів і він мав бути підписаний представниками трьох комуністичних фракцій,  а може,  і їхніми  прихильниками,  сьогодні.  Бо  навіть  дата  стоїть - 9-те число. Я думаю, що чим ближче до закінчення роботи нашої Верховної Ради,  до виборів, тим більше комуністи робитимуть отакі виступи і йтимуть на зрив роботи Верховної Ради.

 

     Нам, очевидно,  все-таки треба піти на розгляд  питання...  З точки зору Конституції,  скільки нам потрібно людей для того,  щоб повноцінно працювати в цьому  залі?  Тому  що  ці  політичні  ігри будуть повторюватися щодня.

 

     А оцією  публікацією,  Олександре  Олександровичу,  я  думаю, повинні  зацікавитися  спецслужби  і  показати  справжнє...  І   я закликаю   колег   журналістів   зацікавитися   цим.  Хай  проведе пресконференцію комуністична фракція і розкаже,  скільки  заплатив їм  Зюганов  за  оці  спільні дії і за зрив роботи сесії Верховної Ради другий день підряд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  З мотивів голосування надається одна хвилина, В'ячеславе Максимовичу.  Ви дайте доручення спецслужбам,  вони вам зроблять те, що потрібно, тому що в мене прав таких немає - давати доручення. Ви розв'яжіть це питання самостійно.

 

     Депутат Моцпан. Будь ласка.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской партий.  Господин Черновол, НАТО - это капиталистическая рыночная экономика,  которая обрекает народ на нищету,  за которую вы голосуете второй год в парламенте.

 

     Прошу передать слово депутату Симоненко, 150-й округ.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (Красноармійський виборчий округ,  Донецька область).  Спасибо.  Уважаемые  коллеги!  Я  благодарен  за  такую рекламу,   и   особенно  благодарен,  что  для  нас,  коммунистов, предоставляется возможность еще раз показать истинное лицо средств массовой    информации.   Мы   обязательно   обратимся   ко   всем правоохранительным    органам    с    просьбой    о     проведении соответствующего расследования.

 

     А теперь  по  существу  проблемы.  Мы вчера и сегодня,  как и ранее,  привлекали внимание народных депутатов и общественности  к проблеме  втаскивания  Украины  в  НАТО,  к проблеме политической, экономической   зависимости,   к   проблеме   уничтожения    нашей государственности  и  к  проблеме уничтожения наших же контактов с братскими славянскими народами.

 

     Я хочу привлечь ваше внимание к следующим фактам.

 

     С 6 июля в Одессе находятся американские военные, скажем так, "боевые  пловцы".  Предполагается высадка американцев и натовцев в порту "Южный".

 

     Далее. Месяц назад в Болград десантным соединением  самолетов из  Франции доставлен соответствующий полевой госпиталь стоимостью более 1 миллиона долларов.

 

     Далее. Корабли НАТО регулярно посещают порт  Одессу  с  целью сбора  разведывательной  информации.  В порту "Южный" высаживаются натовцы с  целью  проведения  учений  на  полигоне  "Широкий  лан" (полигон   сегодня  преобразуется,  в  это  вкладываются  огромные средства,   отвлекаются   горюче-смазочные   материалы,    которых недостает для проведения уборочной кампании).

 

     Далее. Кузьмук  обсуждает  с  министром  обороны  Соединенных Штатов Америки вопрос о переходе армии Украины на стандарты НАТО.

 

     Далее. Осуществляется   передислокация   важнейших    военных складов  с оружием и боеприпасами,  причем в ускоренном темпе,  из города Артемовска в западноукраинские области.

 

     И последнее.  В  1995  году  в   "Южном"   уже   высаживалась американская   морская   пехота,  после  которой  моряки  выловили соответствующие (я заканчиваю,  Александр Александрович)  буйки  и все   остальное,   свидетельствующее   о   том,   что  проводилась специальная радиоразведка имено в этой зоне.

 

     В 1996 году 29 боевых кораблей НАТО и США находились в  водах Черного моря свыше 400 дней, промерив глубины северной его части у берегов Крыма.

 

     Фракция категорически  настаивает  и  будет  далее   занимать позицию  нерегистрации,  пока  мы  не  примем  одно  из  важнейших политических решений - о невступлении Украины туда,  куда тянет ее Президент - в военно-политический блок НАТО, что повлечет за собой утрату    экономической    и    политической    независимости    и государственности Украины.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу вас...  По суті процедури тут усе зрозуміло. Для того щоб включити питання до  порядку  денного,  потрібно  226 голосів.

 

     Проблема є.  Якби  її  не  було,  не було б ніяких розмов.  І викласти позицію Верховної Ради -  позитивну  чи  негативну  -  ми повинні шляхом розгляду конкретного питання. Проект закону з цього питання роздано вам місяць тому,  питання треба  просто  включити. Але  я  просив  би  фракцію  зареєструватися і включити до порядку денного на завтра це питання першим.  І тоді все буде з'ясовано  в робочому режимі.

 

     Ось така процедура, іншої Регламент не визначає. Я теж нічого іншого запропонувати не можу.

 

     Будь ласка, прошу зареєструватися.

 

     У залі зареєструвалося 257 народних депутатів.

 

     Система працює. Фракція не реєструється. Зрозуміло.

 

     Я прошу  вас  на  завтра   першим   поставити   питання   про "Сі-Бриз-97".  Це  елементарне  питання,  ми  витратимо  на  нього півгодини,  і не будемо зараз товкти воду в  ступі  стільки  часу. Адже  питання  запропоноване  до  порядку  денного суб'єктом права законодавчої ініціативи.  І це не те питання,  яке можна, скажімо, розглянути в грудні. Тоді це нікому не буде потрібне.

 

     Підтримаєте чи  не підтримаєте - то вже ваша справа.  Чому ви ухиляєтеся від цього питання? Ну якби не ви це говорили. Вам же це не   з   руки   говорити.   Навіщо?   Вже  ж  обговорили!  Ну,  це безперспективна розмова.

 

     Я звертаюся до депутатів.  Там відбувається голосування  щодо суддів, через що ми затримали початок засідання. Ще кілька чоловік не  проголосували.  Я  прошу:  вийдіть  і   проголосуйте,   інакше голосування може виявитися безрезультатним. Прошу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  трансляції зараз немає,  і  нашу розмову  виборці не чують.  Трансляція починається з того моменту, коли ми  розпочинаємо  розглядати  питання,  включені  до  порядку денного. Розминка тепер не транслюється.

 

     Тому я  просив би вас зареєструватися.  Після цього поставимо на голосування пропозицію про включення до порядку денного питання про навчання "Сі-Бриз-97".  Я думаю,  правильно ставиться питання, що ми не повинні допустити,  щоб це навчання проводилося у  нас  в Україні (Шум у залі).

 

     Якщо комусь щось незрозуміло... Сильно вболіваєте за Україну? То  я  нагадаю,  для  чого  потрібні  навчання  "Сі-Бриз".  У  нас залишилося  невирішеним  питання про купівлю-продаж землі,  то щоб взяти його під контроль.  Тому тим,  хто  сьогодні  тут  сидить  і посміхається, я повинен сказати, що тільки на курсі долара щорічно з України до 3 мільярдів викачується.  Радіо і  телебачення  взято під контроль,  енергетику взято під контроль. Ще залишилася земля. А потім і її треба взяти під контроль тими військами,  за  які  ви так  сильно  ратуєте.  Якщо  ми вболіваємо за Україну,  то давайте вболівати, але не за мірками львівської депутації. Україна - це не Львівська область (Шум у залі).

 

     Я просив би зареєструватися, а потім поставимо на голосування це питання. Реєструймося.

 

     У залі зареєструвався 261 народний депутат.

 

     Я просив би зареєструватися з урахуваням того,  щоб  сьогодні після   реєстрації   першим   поставити  питання  про  доцільність проведення навчання "Сі-Бриз" на Чорному морі.

 

     Зареєструвався 291 народний депутат.  Засідання  оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги! Голова Верховної Ради Мороз говорив, що у нас у порядку денному це питання є, вже протягом місяця депутати мають на руках документи з цього питання. Настав час його обговорити. Ми повинні на сесії Верховної Ради визначитися, прийняти рішення. Яке

- це вже справа залу,  усіх,  хто тут сидить.  І мені незрозуміло, чому блокується це питання.  Його могли поставити не  тільки  ліві фракції,  а й будь-які інші - чи то центристські,  чи то праві. Це життєдайне питання для  республіки.  Кожен  висловить  свою  точку зору,   приймемо   рішення   і   будемо  працювати  далі.  Що  тут незрозумілого?

 

     Я просив би включити його  до  порядку  денного  на  сьогодні першим. Прошу проголосувати дану пропозицію.

 

     "За" - 161.

 

     Я прошу не шуміти.  Я хочу сказати, що це питання ми все одно будемо розглядати.  Ще раз кажу:  яке ми рішення приймемо - це вже справа Верховної Ради. І не треба йти на поводі в стипендіатів.

 

     А тепер про депутатські запити.

 

     Моцпан Анатолій Федорович звертається до Президента України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на звернення  стосовно  наказу Міністерства охорони здоров'я про затвердження санітарних правил і норм застосування харчових добавок та про  необхідність  створення міжвідомчої комісії для об'єктивного вирішення питання по суті.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту запиту. В поіменному режимі.

 

     "За" - 182. Рішення прийнято.

 

     Тепер голосуємо пропозицію про направлення запиту.

 

     "За" - 194.

 

     Я прошу,  шановні колеги, підтримайте. Ставлю на голосування. Вчора ми це запитання задавали міністру. Думаю, воно зачіпає всіх. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Я прошу підтримати.  Щоб наші діти  споживали  не  йогурти  і кока-колу, а простоквашу, яку виробляють наші молокозаводи. Ще раз прошу проголосувати.

 

     "За" - 232.

 

     Спасибі.

 

     Лук'яненко Левко Григорович звертається до  Голови  Верховної Ради   України   стосовно   невиконання   вимог  Конституції  щодо державного символу - Державного Герба України  у  Верховній  Раді. Будь ласка, прошу підтримати.

 

     "За" - 110.

 

     Мулява Володимир   Савелійович  -  до  виконуючого  обов'язки Прем'єр-міністра з приводу ліквідації воєнізованих  служб  захисту від стихійних руйнівних погодних процесів та припинення робіт щодо активного впливу на ці процеси.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 143. Рішення прийнято.

 

     Коструба Іван  Федорович  -  до  Голови  Верховної  Ради   та виконуючого   обов'язки   Прем'єр-міністра   стосовно  прискорення вирішення  питань,  пов'язаних  із  введенням  у  дію  Закону  про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України, зокрема щодо порядку фінансування виплат заощаджень.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Білоус В'ячеслав Олександрович  -  до  виконуючого  обов'язки Прем'єр-міністра   стосовно  продовження  дії  постанови  Кабінету Міністрів N 332 від 16 червня 1992 року про виплату компенсацій за військовослужбовців, які загинули під час служби.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 229. Підтримано.

 

     Манчуленко Георгій  Манолійович  -  до  виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра стосовно призупинення дії наказу міністра охорони здоров'я  N222  від  23 липня 1996 року щодо сертифікації харчових добавок. Будь ласка.

 

     "За" - 205. Рішення прийнято.

 

     Ніколаєнко Станіслав Миколайович - до голови Пенсійного фонду України  у  зв'язку  з  чотиримісячною  затримкою виплати пенсій у Генічеському,   Іванівському   та    Нижньосірогозькому    районах Херсонської області.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 182.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     До Президента  Кучми  звертаються  депутати Єрмак,  Сінченко, Соболєв, Чивюк, Омельченко, Жир та інші (всього 11 депутатів) щодо забезпечення   повного   всебічного   об'єктивного   розслідування кримінальної   справи,    порушеної    за    матеріалами    членів парламентського   Комітету   з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією за фактами розкрадання валютних  коштів  в особливо  великих  розмірах,  незаконного  відкриття  за  кордоном валютних рахунків високими посадовими особами  Кабінету  Міністрів та  юридичними  і  фізичними  особами  Дніпропетровської  області, перерахування  ними  за  кордон  валюти  та  невжиття  Генеральною прокуратурою належних заходів щодо розслідування цієї справи.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 216.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту адресату.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     -------------------

 

     Відповідно до  статті 4.2.2 Регламенту оголошую про входження до  депутатської  фракції  Соціалістичної  та  Селянської   партій народного  депутата  України  від  Андрушівського виборчого округу N159 Житомирської області Семенюк Валентини Петрівни.

 

     Ще в порядку оголошення.  О 12  годині  керівники  комітетів, груп і фракцій запрошуються до залу нарад.  Повторюю:  о 12 годині керівники комітетів, груп і фракцій запрошуються до залу нарад.

 

     ------------------

 

     Була пропозиція, ще перед реєстрацією, поіменно проголосувати про включення до порядку денного питання про "Сі-Бриз-97".

 

     Хто за  те,  щоб у поіменному режимі?  Прошу проголосувати цю пропозицію. Це регламентна норма, я роблю за Регламентом.

 

     "За" - 160.

 

     Будь ласка,  проводиться  в  поіменному  режимі   голосування пропозиції  про  включення  до  порядку  денного  проекту  закону, внесеного депутатом Юрковським. Прошу підтримати.

 

     "За" - 167.

 

     Будь ласка, по фракціях висвітіть.

 

     Далі. У понеділок на нараді керівників груп  і  фракцій  було внесено пропозицію працювати, по-перше, без розминки, а подруге, - до 19 години. Я розбиваю це на дві частини.

 

     Перше. Пропонується працювати,  крім вівторка,  без розминки. Ставлю на голосування. Як виняток на дні, що залишилися.

 

     "За " -158.

 

     Отже, розминка буде.

 

     Ми раніше проголосували за те,  щоб працювати до 18 години 30 хвилин.  Я просив би продовжити до 19 години.  Потреба в  цьому  є нагальна.  Ставлю на голосування.  Будь ласка.  До 19 години на ці дні, що залишилися.

 

     "За" - 159.

 

     По фракціях?  Ну,  будь ласка... Давайте в поіменному режимі. Хто  за те,  щоб поіменно проголосувати?  Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 137.

 

     У поіменному   режимі   голосується   пропозиція   продовжити засідання до 19 години. На дні, що залишилися до кінця сесії.

 

     "За" - 177.

 

     Будь ласка, по фракціях опублікуйте.

 

     Все, спасибі.  Ну,  я  не маю права,  нема ніяких підстав.  З мотивів голосування? Запишіться, будь ласка. 3 хвилини з мотивів.

 

     Депутат Кочерга. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые народные депутаты! До конца сессии осталось всего лишь 7 пленарных дней.  Я призываю вас еще раз  проголосовать  и  принять решение о продлении работы до 19 часов, с тем чтобы рассмотреть те важнейшие вопросы, которые определены повесткой дня на предстоящие две недели.

 

     Одновременно хочу еще раз сказать,  что одним из таких важных вопросов  является   вопрос   о   запрещении   проведения   учений "Си-Бриз-97" с участием войск НАТО.

 

     Александр Александрович,   раз  на  сегодня  этот  вопрос  не прошел, давайте сегодня же проголосуем за то, чтобы включить его в повестку дня на завтра первым вопросом.

 

     ГОЛОВА. Я поставлю на голосування. Депутат Білоус.

 

     БІЛОУС В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).    Спілка    офіцерів   України.   Шановний   Олександре Олександровичу!  Я хотів би привернути увагу до того,  що вчора ми згаяли цілий день. І те, що не реєструвалася комуністична фракція, ще раз свідчить,  що немає конструктиву,  а є тільки демагогія.  І сьогодні це продовжується.  Невже в нас це головні питання? А де ж Цивільний кодекс,  а де ж інші питання, які стосуються наповнення, так  би  мовити,  Конституції реальними законами?  Тому я пропоную перейти від слів до діла і  закінчити  обговорення  цих  питань  у парламенті.

 

     Далі. Олександре Олександровичу,  користуючись нагодою,  хочу запитати,  скільки можна обговорювати питання про вивізне мито  на живу худобу і шкірсировину?  Це ж які хабарі дають, щоб розглядати це питання в цьому залі!  Комітет з питань банківської  діяльності порахував,  що  це  питання  розглядалося  Верховною  Радою вже 19 разів.  Що,  у нас немає інших питань? Це що, конституційний закон чи  Закон  про  Кабінет  Міністрів,  чи  якийсь інший невідкладний документ? Я прошу це питання закрити раз і назавжди.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. В'ячеславе   Олександровичу,   це   питання   внесено Кабінетом Міністрів з проханням розглянути його як невідкладне.  З цього  приводу  є  лист  Президента.  Тому  воно  і  повинно   так розглядатися.   А   позицію   депутатів   буде   визначено  шляхом голосування.  Ви можете навіть поіменно  проголосувати.  Побачите, хто підтримує, а хто не підтримує цей проект.

 

     Депутат Швидкий.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Жовківський  виборчий округ,  Львівська  область).  Шановні  народні  депутати,  шановні виборці!  Я вчора був на зборах колективу Київського мотозаводу  і враження  виніс  звідти  дуже  гнітюче.  Люди  вимагають припинити всілякі  політичні  протистояння,  які  є  у  Верховній  Раді,   і займатися   нормальною   законотворчою   роботою.   Вони   кажуть: "Займіться податковими законами,  займіться тим,  чим вам належить займатися.  А  ви там сваритеся між собою,  не можете згоди дійти. Який же тоді буде лад у нашій державі?"

 

     Я вважаю,  що розглядати треба конкретні питання,  далекі від політики,  бо  саме  політика завжди веде до оцих протистоянь.  От зараз порушується питання про "Сі-Бриз".  На мою думку, ми повинні співпрацювати і з Заходом, і зі Сходом. І те, що робить Президент, я  вважаю,  є  правильним.  Врешті-решт,  це  не  якісь  військові навчання,  а  навчання  стосовно  співпраці  в тих регіонах,  де є напруженість.  І наші війська там брали активну участь,  і це було нормальним.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні депутати!  Вносилася  ще раз пропозиція про включення питання про "СіБриз" на завтра.  Оскільки депутат має підставу для такої пропозиції, ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     Фракція наполягає,  депутат вносив цю пропозицію. Тому ставлю її на голосування. Ну, я прошу вас.

 

     "За" - 173.

 

     Я звертаюся до членів фракції. Шановні депутати, членом нашої фракції  є  голова  Комітету  у  закордонних  справах  Борис Ілліч Олійник.  Ще на початку сесії до  порядку  денного  було  включено питання про концепцію зовнішньої політики. Питання, які стосуються відносин із НАТО,  всіх  інших  речей,  у  тому  числі  і  навчань "Сі-Бриз-97", - це складова концепції зовнішньої політики України. Готуйте проект цієї концепції.  І як тільки він  буде  готовий  до розгляду,  наступного  ж  дня ми розглянемо його тут,  у сесійному залі.  (Шум у залі).  Будь-яке рішення комітету, навіть негативне, повинне бути, щоб питання розглядати в цьому залі.

 

     ------------------

 

     Шановні депутати!  Згідно  з  постановою  Верховної  Ради  до порядку денного  першим  внесено  питання  про  електроенергетику, причому розглянути його передбачено в спеціальному режимі.

 

     Пропоную розглянути це питання в такій послідовності. Міністр енергетики  зробить  інформацію  упродовж  10  хвилин.  Потім  від комітету   зробить   співдоповідь   протягом   25  хвилин  депутат Панасовський.  На запитання міністрові і співдоповідачу можна буде відвести  півгодини.  Специфіка  розгляду  цього питання зумовлена тим,  що воно вноситься на  друге  читання.  За  годину  ми  маємо розглянути  цей  інформаційний  матеріал  і,  якщо  буде  потреба, прийняти відповідну постанову.  Депутат Панасовський вніс короткий проект  постанови,  який  має  бути вам розданий зараз.  У ньому - зобов'язання   і   доручення   стосовно   підготовки   відповідних законодавчих актів.  А потім розглянемо по суті питання про проект Закону про електроенергетику.

 

     Пропонується ось така процедура. Прошу підтримати її.

 

     "За" - 161.

 

     -----------------

 

     Шановні депутати,  перед  питанням  про  електроенергетику  в порядку  денному записано ще одне питання.  Я хочу з цього приводу пояснити. Ми проголосували питання про ратифікацію меморандуму про співробітництво з Іспанією, але проголосували в загальній формі.

 

     Комітет з  питань  фінансів  і банківської діяльності,  якому тоді не надали можливості викласти свою позицію з  цього  приводу, пропонував,  щоб  і  конкретні  угоди  між урядом Іспанії і урядом України  підлягали  ратифікації,  щоб  ми  не  ратифікували   лише документ   про  наміри  (а  зміст  меморандуму  фактично  до  того зводиться).

 

     Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  пропонує доголосувати, так би мовити, пункт до прийнятого закону. Цей пункт має два варіанти.  Один - той,  який вніс комітет,  а другий  мені тільки  що запропонував депутат Гетьман.  Я думаю,  депутат Суслов подивиться і скаже свою думку з цього приводу.

 

     ------------------

 

     А тим часом у нас не проголосовано пропозиції  Президента  до Закону про внесення змін до Закону про вивізне (експортне) мито на живу  худобу  та  шкіряну  сировину.  Питання  це  по  суті   нами розглянуто,  ми повинні тільки проголосувати його,  бо голосування не було.

 

     Я ставлю на голосування  цю  пропозицію.  У  порядку  денному питання про пропозиції Президента є.  Будь ласка, іде голосування. Сядьте, будь ласка.

 

     "За" - 129.

 

     Пропозиція Верховною Радою не підтримується, тому закон діє в попередній редакції.

 

     Минулої п'ятниці   це   питання   було   обговорено,  і  тому повертатися до нього немає ніякої потреби (Шум у залі).

 

     -----------------

 

     Міністр енергетики запрошується на трибуну. Будь ласка.

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г.,   міністр   енергетики   України.    Шановний Олександре  Олександровичу,  шановні  народні  депутати!  Сам факт розгляду  Верховною  Радою  України   питання   щодо   задоволення суспільних  потреб  енергетичною  продукцією  свідчить  як  про її винятково  важливе  значення  для   забезпечення   життєдіяльності країни, так і про загальнодержавний резонанс на будь-які негаразди в даному секторі економіки.

 

     Енергозабезпечення суспільного   виробництва   і    населення України  здійснюється  в дуже складних умовах.  Головне завдання - збереження  цілісності  енергосистеми  як   гаранта   енергетичної безпеки України вирішується.  Але якою ціною? На третину скорочено обсяги ремонтного обслуговування електростанцій і мереж,  майже не проводяться реконструкція і модернізація устаткування,  зведено до мінімуму  обсяги  капітального  будівництва,  на  межі   існування функціонує  могутня  ще  кілька  років  тому галузева наука і,  що найболючіше,  несвоєчасно оплачується праця десятків тисяч  людей, руки яких несуть нам світло і тепло.

 

     Аналіз свідчить,  що  сьогоднішній стан енергетики наблизився до межі,  за якою постає реальна загроза некерованих і незворотних фізичних   процесів.  Усвідомлюючи  цю  загрозу,  Президент,  уряд України  і  Міністерство  енергетики   здійснюють   ряд   заходів, спрямованих  не  тільки  на  її  відвернення,  а й на стабілізацію роботи   фундаментальної   галузі   економіки   країни,   якою   є електроенергетика. Ці заходи дуже непопулярні, але вони спираються виключно на фізичні й економічні закони,  і це дає нам упевненість у тому, що їх тверда, послідовна реалізація поверне країну на шлях економічного відродження і соціального прогресу.  Цей шлях ні  для кого не буде легким,  але ми повинні пройти його, як це роблять на перехідному етапі наші близькі і далекі сусіди,  як  його  пройшов увесь цивілізований світ.

 

     Комплекс заходів  передбачає як захист національних інтересів і мінімально можливих потреб суспільства,  так і безкомпромісність у ставленні до тих,  хто хоче жити всупереч не тільки логіці,  а й загальнолюдським законам буття.

 

     Першоосновою стабілізації    роботи    електроенергетики    є встановлення  рівноваги між рівнями генерації і споживання енергії як у технологічному, так і в фінансовоекономічному аспектах.

 

     Починаючи з   1991   року   внаслідок   зростання   цін    на енергоресурси,  інфляційних  процесів та падіння платоспроможності споживачів має місце постійне зниження  виробництва  і  споживання електроенергії  в Україні.  Обсяг виробництва в 1996 році становив 183 мільярди кіловат-годин (61 відсоток від рівня  1990  року),  у 1997  році  очікується  виробництво  електроенергії  на  рівні 179 мільярдів кіловат-годин (60 відсотків від рівня 1990 року). Такими ж темпами знижувалося її загальне споживання.

 

     Одночасно змінювалась  і структура споживання електроенергії. Частка промисловості зменшилася з 64 до 53 відсотків,  а населення

- підвищилася з 9 до 18 відсотків.

 

     Вартісні показники  електроенергії  за  цей  період змінилися таким чином:  випереджаючими темпами зростали  ціни  на  органічне паливо  -  у  4,4  раза;  тарифи на електроенергію атомних станцій зросли в 3,5 раза,  а середньовідпускні тарифи для споживачів -  у 3,2 раза.

 

     При цьому   необхідно  зазначити,  що  для  населення  тарифи зростали значно повільніше,  ніж  для  промислових  споживачів,  - відповідно  в  1,7 і в 3,5 раза.  Якщо в 1990 році побутові тарифи перевищували промислові  в  1,6  раза,  що  відповідало  фактичним витратам  енергетики  для  цих груп споживачів,  то в 1991 році цю пропорцію було порушено, і тепер вони вже на 20 відсотків нижчі.

 

     Що стосується рентабельності електроенергії,  то в 1996  році вона становила плюс 1,5 відсотка, а в першому кварталі 1996 року - мінус  0,5  відсотка.  Навіть  продаж  електроенергії  промисловим підприємствам   є   низькорентабельним   (7  відсотків)  за  умови практично світових цін на органічне паливо.

 

     Унаслідок низької   рентабельності,   платіжної   кризи    та інфляційних  процесів  у енергопідприємств повністю вимито обігові кошти.  Склався  такий  ланцюг   кредитування:   енергопостачальні компанії кредитують споживачів енергії, енерговиробники кредитують енергопостачальників,     постачальники     палива      кредитують енерговиробників. Але на сьогодні можливості цієї схеми вичерпано.

 

     В останні    роки    відбувається    викривлення    структури собівартості,  через що прибуток з  18  відсотків  (показник  1991 року) скоротився майже до нуля,  умовно-постійні витрати - з 25 до 17 відсотків. Це призвело до неприпустимого скорочення капітальних вкладень  у реконструкцію і модернізацію галузі,  обсягів ремонтів енергообладнання,  зростання  заборгованості  у  заробітній  платі персоналу енергопідприємств.

 

     Для поліпшення  економічного стану галузі насамперед потрібно тарифи на  електричну  енергію  привести  у  відповідність  до  її собівартості та необхідної рентабельності.  З урахуванням того, що на сьогодні в собівартості електроенергії 84  відсотки  становлять паливні витрати та покупна електроенергія АЕС і блок-станцій,  без підвищення тарифів проблему відновлення рентабельності за  рахунок зниження власних витрат галузі сьогодні не вирішити.

 

     Інший шлях  стабілізації  економіки енергетики - це зменшення ціни на органічне паливо.

 

     Ще один  напрям   підвищення   економічної   ефективності   - збільшення обсягів виробництва і споживання електроенергії.

 

     Головною негативною    характеристикою    фінансового   стану енергетики є платіжна криза.  Заборгованість споживачів  становила на  1 липня 1997 року 3,4 мільярда гривень,  що перевищує вартість чотиримісячної  товарної  продукції  галузі.  Основні  боржники  - підприємства  ряду галузей промисловості,  а також підприємства та установи, які фінансуються або отримують дотації з бюджету.

 

     З 1 січня 1996 року структура заборгованості споживачів різко змінилась.  Якщо  до  цього  основними  боржниками були промислові підприємства,  то на сьогодні більше половини боргу  -  близько  2 мільярдів  гривень  - мають підприємства комунального господарства та бюджетної сфери.

 

     Кредиторська заборгованість  енергопідприємств  становить  на цей  період  4,4  мільярда  гривень,  що  на  1  мільярд перевищує дебіторську і свідчить про повний параліч  фінансово-господарської діяльності галузі. Найбільші складові кредиторської заборгованості галузі:  за газ - 1,6 мільярда гривень,  за електроенергію атомних станцій  - 1,5 мільярда,  за вугілля - 600 мільйонів гривень.  Але навіть  за   такої   кредиторської   заборгованості   підприємства енергетики сплачують поточні податки до бюджету.

 

     Спад промислового  виробництва в країні,  дефіцит органічного палива призвели до різкого (у 2,2  раза  проти  рівня  1990  року) зменшення   коефіцієнта   ефективності  використання  встановлених потужностей   ТЕС,   насамперед   найекономічніших    газомазутних енергоблоків на 300 і 800 мегават.

 

     Не в     кращому     технічному     стані    перебувають    і гідроелектростанції, обладнання яких відпрацювало до 40 років.

 

     Місце атомної  енергетики,  яке  вона  тепер  займає  і   яке відведено їй Національною енергетичною програмою України, потребує і відповідного матеріально-технічного та фінансового забезпечення. Насамперед  це реалізація заходів щодо підтримання безпеки ядерних енергоблоків,  їх модернізації, будівництва нових потужностей. Уже сьогодні  необхідно  дбати про акумулювання коштів для майбутнього зняття з експлуатації  енергоблоків  атомних  станцій,  утилізації радіоактивних   відходів.  Великомасштабним  і  капіталомістким  є поставлене  програмою   завдання   щодо   створення   вітчизняного ядерно-паливного циклу.

 

     Окремо слід  зупинитися  на  характеристиці стану електричних мереж,  оскільки вони безпосередньо зв'язані з кожним споживачем - від промислового гіганта до сільської оселі. Сьогодні підприємства Міненерго експлуатують понад 1 мільйон  кілометрів  повітряних  та кабельних  ліній  електропередачі  всіх  класів  напруги.  Щорічні витрати на їх експлуатацію  і  ремонти  через  складну  економічну ситуацію   становлять  лише  100  мільйонів  гривень  при  потребі щонайменше 250 мільйонів гривень.

 

     Електричні мережі все більше втрачають здатність  протистояти стихії. Найсвіжіший приклад - події в західному регіоні України 23 червня цього року,  внаслідок яких без світла залишилося майже 900 населених  пунктів.  Можна  з  упевненістю  сказати,  що негативні наслідки  були  б   значно   меншими,   якби   своєчасно   вдалося профінансувати    необхідний    комплекс   робіт,   пов'язаних   з реконструкцією і модернізацією електроустановок і мереж.

 

     Із сказаного можна зробити висновок, що тільки реальна оцінка ситуації,  тільки  дотримання  принципу скільки грошей - стільки і товару  можуть  дати  ефект  на  шляху  виходу  з  енергетичної  і економічної   кризи.   Споживач,   який   платить,   повинен  мати гарантоване енергопостачання  в  необхідній  йому  кількості.  Тут немає  ніякої  премудрості.  Раз  у нього є гроші - його продукція потрібна суспільству.  I він повинен виробляти її  рівно  стільки, скільки  може поглинути ринок.  Його прогрес - це наш прогрес.  Це шлях додаткового наповнення бюджету,  а отже розширення можливості державного  фінансування  економічних  і соціальних програм.  Це - відродження.

 

     Подальше наростання неплатежів за енергію розвалить не тільки енергетику,   а   й   усю  економіку  України.  Ми  і  так  зайшли неприпустимо далеко.

 

     Основним і  майже  єдиним  джерелом  надходження  коштів  для галузі  є  плата  споживачів  за використану електричну та теплову енергію.  На жаль, платіжна дисципліна споживачів є незадовільною. Це   змушувало  нас  вишукувати  різні  способи  поліпшення  стану розрахунків. Але позитивних результатів досягнуто не було.

 

     Рівень надходження банківських коштів постійно знижується, що унеможливлює забезпечення працездатності галузі (придбання палива, виплату заробітної  плати,  погашення  бюджетної  заборгованості). Зважаючи  на  це,  уряд прийняв рішення про відновлення нормальної схеми грошових розрахунків за енергоносії - електричну  і  теплову енергію та газ.

 

     За станом  на 26 червня поточного року в Україні налічувалося 41 тисяча споживачів,  які не розраховуються за спожиту електричну та  теплову енергію,  місячне електроспоживання яких становить 2,4 мільярда  кіловат-годин,   або   19   відсотків   від   загального споживання.

 

     Особливе місце  в  оплаті  електроенергії  займає  населення. Електроспоживання цією групою за останні шість років збільшилося і досягло 25 мільярдів кіловат-годин на рік і в структурі загального споживання  уже  становить  18  відсотків.  А  реальне  споживання електроенергії  цією  групою  вдвоє  вище,  тому що більша частина населення (52 відсотки) не оплачує спожитої електроенергії.

 

     Перевірки побутових абонентів свідчать про явища,  які  мають останнім  часом  масовий  характер.  Це  головним  чином  крадіжки електроенергії,  самовільне  підключення,   заниження   показників електролічильників.  Тільки  в  поточному  році  виявлено 70 тисяч випадків  крадіжок  електроенергії,  стягнуто  з  порушників   5,8 мільйона  гривень  за 100 мільйонів кіловатгодин,  для виробництва яких витрачено 50 тисяч тонн вугілля.

 

     Розглядаючи передумови,  причини і наслідки кризових  явищ  в енергетиці, необхідно ще раз підкреслити згубність діючої в країні системи пільг  в  оплаті  спожитої  енергії.  На  сьогодні  із  17 мільйонів  абонентів  пільги  в  оплаті  електроенергії  мають 6,7 мільйона,  або 39,4 відсотка споживачів.  Пільгами користуються 15 категорій громадян, з яких 7 мають пільги за професійною ознакою і яких ніяк не можна віднести  до  найменш  забезпечених.  Більшість законодавчих  актів  приймалися в цьому залі,  і лише у двох з них визначено джерела фінансування - державний і місцеві бюджети.  Але навіть для реалізації цих законів витрати з бюджету не плануються.

 

     Внаслідок цього  збитки  енергопостачальних  організацій  від реалізації електроенергії за пільговими  тарифами  відшкодовуються не  повністю.  З метою зменшення втрат Кабінетом Міністрів України прийнято  постанову  про  оплату  електроенергії   за   пільговими тарифами в межах норм,  але вона діє лише для найменш забезпечених категорій - ветеранів війни та реабілітованих.

 

     Підсумовуючи виступ,  хочу привернути вашу увагу до того,  що вихід  з  глибокого  кризового  стану,  в  якому  тепер  перебуває енергетика,  є.  Це  -  відновлення  нормальних   товарно-грошових відносин  між  виробниками  та споживачами електричної та теплової енергії;  врегулювання  їх  взаємної  відповідальності  в  процесі енергозабезпечення; впровадження механізму ринкового ціноутворення на   електроенергію,   щоб   покривати   витрати,   пов'язані    з виробництвом,    передачею   і   розподілом   електроенергії,   та забезпечити прибутковість  галузі;  державна  фінансова  підтримка створення    вітчизняного   ядернопаливного   комплексу;   негайна законодавча підтримка електроенергетичної галузі;  скасування  або бюджетне  забезпечення  пільг;  прискорення  приватизації об'єктів енергозабезпечення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Слово має Олег Григорович Панасовський від Комітету з  питань паливно-енергетичного комплексу.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Артемівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные  депутаты!   Сегодня   мы   рассматриваем   вопрос,   без преувеличения,   не   имеющий   себе   равных  по  значимости  для государства. Обкективный доклад министра Бочкарева дал возможность получить достоверную информацию о положении дел в одной из ведущих отраслей страны и путях выхода из кризиса.  Согласитесь,  есть над чем задуматься.

 

     Вы не  можете  не  знать,  что  в последние годы,  особенно в зимний период,  энергосистема  Украины  работает  с  недопустимыми качественными  показателями,  запрещенными техническими условиями. Практически    ежедневно    принудительно    отключаются    тысячи потребителей,   что  наносит  экономике  страны  огромные  убытки. Несмотря  на  принимаемые  меры,  в  том  числе  и  частую   смену правительств,    ситуация    продолжает    ухудшаться,    о    чем свидетельствуют основные показатели работы отрасли.

 

     В связи с этим возникает вопрос:  почему энергетика  Украины, занимавшая   передовые   позиции  по  всем  параметрам  в  прежней обкединенной энергосистеме  СССР,  оказалась  в  таком  положении? Почему   простаивают   больше   половины  самых  высокоэкономичных генерирующих  мощностей  на   тепловых   электростанциях?   Почему энергосистема  Украины,  как  правило,  работает  изолированно  от России,  стран Восточной Европы и почему  утрачены  энергорынки  в этих  странах?  Почему  возникли  давальческие  вексельные схемы и адресные поставки электроенергии?  Почему кризис платежей добрался до  едва  ли  не  самого  ликвидного товара - электротеплоэнергии? Почему отрасль, производящая самую конкурентоспособную продукцию в стране, из традиционно рентабельной превращена в убыточную? Почему потенциальные возможности отрасли  снижены  до  опасного  предела? Почему  энергетика,  призванная  служить потенциалом стабильности, реальным источником валютных поступлений,  активных инвесторов для других отраслей, более эту функцию не выполняет? Наоборот, сегодня она уже представляет серьезную  угрозу  национальной  безопасности страны.     Почему     возникла    необходимость    реформирования электроенергетики?

 

     И есть  еще  очень   много   вопросов,   которые   интересуют потребителей  энергии,  экономистов,  законодателей  (почему-то не прокуратуру и не СБУ) и  которые  поставили  электроэнергетику  на грань   финансовой   катастрофы,  а  страну  перед  энергетическим коллапсом.

 

     И главный  вопрос:  что  делать  для  того,  чтобы   улучшить энергетическую  ситуацию  в  стране?  Многочисленные постановления Кабинета Министров по улучшению положения в электроэнергетике, как правило, низкоэффективны и носят ограниченный по времени характер, так как основная проблема отрасли - неплатежи - является проблемой всей  экономики страны и решить ее возможно только комплексно.  Но прежде чем решать, необходимо определить источник или причины этой проблемы.  Ни  в каких правительственных документах эти причины не обозначены и не будут обозначены.

 

     Анализ структуры задолженности свидетельствует,  что основным должником  является государство.  75 процентов общей задолженности прямо или косвенно связано с государственным и местными бюджетами, и  таких  потребителей  отключить  практически нельзя.  Вот почему борьба с неплатежами является до настоящего  времени  безуспешной. Энергетики  не могут решить эту проблему самостоятельно,  несмотря на постановления правительства,  так как встречают противодействие местных  руководителей,  которые  на  местах имеют больше власти и влияния, нежели правительство.

 

     Но дальше так продолжаться не может.

 

     Как видно из показателей  отрасли,  резервы  исчерпаны,  если дошло   до   задержек   выдачи   зарплаты   до  шести  месяцев,  а задолженность потребителей  за  использованную  энергию  превысила стоимость четырехмесячного товарного отпуска продукции отрасли.

 

     Финансово-хозяйственная деятельность генерирующих предприятий базовой части отрасли парализована,  зреет голодный бунт, ситуация грозит   выйти  из-под  контроля.  По  ряду  причин  отрасль,  еще несколько  лет  назад  надежно   работавшая,   сейчас   переживает острейший кризис,  находится, по сути, на грани полного развала. И очень плохо,  что сейчас меня не слышат Президент и премьеры  всех последних правительств.

 

     Каковы же причины этого?

 

     Причина первая. Она обкясняется недальновидностью руководства страны, попыткой государства сохранить существование неэффективных энергоемких  производств,  неплатежеспособного  населения  за счет достаточно эффективной отрасли Украины - электроэнергетики.  В  то время как большинство цен на продукцию,  формирующую себестоимость электроэнергии (это топливная составляющая - уголь,  газ,  мазут), государством  не  регулируются,  тарифы  на  электроэнергию жестко сдерживаются  государственными  органами.  Ничем  не   оправданная жертва.

 

     Вторая причина состоит в неспособности руководства,  и прежде всего правительства,  овладеть положением в  стране.  Ни  одно  из постановлений  правительства  не  выполняется до конца.  Создалась ситуация,  когда  руководство  страны  делает  вид,  что  оно  еще управляет  государством,  а  остальные  даже  не делают вида,  что подчиняются.  Мы имеем не только  финансово-бюджетный  кризис,  мы имеем    кризис   государства.   По   оценкам   экспертов   Центра экономических и политических  исследований,  60  процентов  ВВП  в Украине  приходится  на теневой сектор экономики.  Доля бартера на предприятиях ТЭК достигла 90  процентов.  Отрасль,  да  и  страна, работает без денег, на условиях товарообмена.

 

     Возник как  бы  параллельный экономический мир,  который,  по сути,  абстрагировался  от  государства  и  совершенно  в  нем  не нуждается.  Этот мир явно просуществует без государства.  Но долго ли просуществует государство?

 

     Государство потеряло последние рычаги  управления  экономикой и,  по  существу,  не  может  определять  бюджетную  политику.  Мы постоянно  кричим  о  лежащем  производстве,  о  растущем  скрытом дефиците   бюджета,  об  ушедшей  в  тень  от  непомерных  налогов отечественной экономике.  А стыковку между  расходной  и  доходной частями  бюджета  осуществляем,  применяя  нехитрый  инструмент  - налогообложение,  выгребающее в бюджет  отовсюду  любые  возможные средства,   и   зная,   что  основной  поставщик  этих  средств  - отечественный  товаропроизводитель  -разорен  окончательно.  Какая наивность!   Ведь   еще  никому  не  удавалось  собрать  налоги  с неработающих предприятий,  безработных и  не  получающих  зарплаты людей.  Пытаясь  закрыть  брешь  в  бюджете,  правительство страны совершает экономическое преступление:  берет безакцептный кредит у своего народа в виде долгов по зарплате и пенсиям. Какой цинизм!

 

     И не  надо  удивляться,  если  в ближайшее время руководством страны будет  принято  решение  об  аукционной  продаже  ликвидных основных   фондов   предприятий  для  погашения  задолженности  по зарплате,  а  к  предприятиям,   не   рассчитавшимся   со   своими работниками, будет применен механизм банкротства.

 

     Процесс распродажи   государства   только   начинается,  а  в причинах,  доведших предприятия до банкротства,  никто разбираться не будет. Мы если чему и научились, то только отбирать и делить. И не думайте, что этот процесс неуправляем. Мне кажется, с кабинетов во всех наших министерствах,  и в Кабмине в том числе,  надо снять все вывески,  а укрепить одну:  "филиал  Международного  валютного фонда".

 

     Мы имеем   финансовый  хаос,  последствия  которого  вряд  ли удастся ликвидировать в ближайшие два года.  Я  пришел  к  выводу: самое   невыгодное   сегодня  -  заниматься  производством.  Самый страшный рэкет - рэкет  государственный.  Отечественная  экономика сейчас работает не благодаря, а вопреки государству.

 

     Уважаемые депутаты!   Энергетика   -   это   не   банк  и  не коммерческая структура,  это очень сложная отрасль,  и  чтобы  она функционировала,    необходимы    стабильные   уровни   банковских поступлений за товар - энергию - на расчетные счета энергокомпаний в  обкемах,  пропорциональных  товарному  отпуску  электроэнергии. Нужны материальнотехнические  ресурсы,  топливо.  На  этой  основе отрасль может работать,  развиваться,  получать прибыль, пополнять государственную казну.  А  то,  что  сейчас  происходит,  приведет страну к полной деградации.

 

     Госказна недоплачивает   бюджетным  организациям.  Они  и  их смежники не выполняют  обязательств  перед  энергетиками,  которые вроде  бы  от  бюджета напрямую не зависят,  но в результате этого отрасль стала чуть ли не самой главной жертвой бюджета  и  который уже год находится на грани развала.

 

     Третья причина  не имеет обкяснений.  А если имеет,  то о ней говорить опасно. И здесь я хотел бы обратить внимание депутатского корпуса  на факт,  представляющий угрозу национальной безопасности страны,  заодно и авторитету государства. Существующая организация сбыта   электроэнергии   и   последствия   нынешнего  передела  на энергорынке  наносят  миллиардный  ущерб  отрасли,  а   заодно   и авторитету  властных  структур.  Потенциал  энергобизнеса поистине огромен и превышает, по мнению независимых экспертов, 7 миллиардов долларов.

 

     Разрушительные процессы  в  энергетике  будут  усиливаться  и ущерб многократно  увеличится  с  установлением  и  приведением  в действие тарифов, соизмеримых с действующими в развитых странах.

 

     Получаемые средства  за реализацию электроэнергии должны быть инвестированы    в    модернизацию     тепловых,     атомных     и гидроэлектростанций.  Но  они  бесконтрольно  уплывают  в  теневой сектор  экономики.  То,  что  энергокомплекс  оказался   на   краю пропасти,  вынуждает  идти  на непопулярные решения,  в частности, ломать действовавшие ранее схемы расчетов.  К этому подталкивает и позиция Всемирного банка.

 

     Если оставим  энергорынок  в первозданной его непрозрачности, то очередных  траншей  (317  миллионов  кредита)  нам  не  видать. Всемирный  банк  прекратит  кредитование  энергорынка,  так как не намерен    оказывать    кредитные    услуги    теневому    сектору энергетического бизнеса Украины.

 

     Необходимо и возможно в короткие сроки завершить формирование энергорынка,  перейти на рыночное формирование  тарифов.  Отрасль, кстати, подготовлена к такому процессу.

 

     С целью   законодательного   закрепления  функций  и  статуса Минэнерго,  в том числе в вопросах  функционирования  энергорынка, следует    ускорить   принятие   Верховным   Советом   Закона   об электроэнергетике.  Вы   должны   знать,   что   главная   причина превращения  нашей  богатой страны в страну-банкрот состоит в том, что сегодня через предприятия ТЭК  Украина  превращена  в  полигон совершенствования   изощренных  форм  грабежа  государства  и  его народа.  Этому необходимо поставить заслон.  Им может быть  только закон. Уместен и вопрос: не потому ли сегодня появились противники этого закона и кто они?  И не они ли пытаются  через  определенные круги,  даже в нашем парламенте,  тормозить его принятие? Впрочем, сегодняшний день, надеюсь, даст ответы на эти вопросы.

 

     Товарищи депутаты,  хочу привлечь ваше внимание к  еще  одной очень  важной  проблеме,  решение которой может иметь определяющее значение  для  будущего  украинской   экономики.   Поскольку   для электроэнергетики   в  последние  годы  практичеки  не  выделяются инвестиционные средства как для развития,  так и  для  поддержания работоспособности  действующего  оборудования и сооружений,  самым важным сейчас является  поиск  новых  механизмов  для  привлечения инвестиций  и начало их немедленной реализации.  Без этого отрасль просто погибнет.

 

     Ведущая роль   энергетики   в    экономике    любой    страны предопределяет  необходимость постоянного поиска и развития новых, более совершенных технологий, отвечающих требованиям экономической и экологической безопасности страны.

 

     Следует отметить,    что    для   электроэнергетики   сегодня характерны  очень  большие  обкемы  незавершенного   строительства энергетических  обкектов - более чем на миллиард долларов.  Для их завершения  или  даже   просто   сохранения   нужны   значительные капитальные  вложения.  Но  за  последние годы отрасль практически утратила централизованный государственный источник  финансирования и  не  приобрела  новых источников,  что в недалеком будущем может поставить под угрозу существование самой энергетики и  приведет  к разрушению экономики Украины в целом.

 

     Именно поиск  новых  рыночных  инструментов  для  привлечения инвестиций  послужил  основой  преобразований,   которые   активно проводились в отрасли с 1993 года.  К ним относится акционирование основного  энергетического  производства,  а  также  использование рыночных   подходов   для   финансирования   строительства   новых энергетических  обкектов.  В  основу  концепции  заложен   принцип сохранения целостности и управляемости энергетического комплекса с одновременным  созданием  благоприятных  условий  для  привлечения инвестиций в отрасль.

 

     В связи  с  этим  планировалось продать примерно 10 процентов каждой  из  компаний  работникам  отрасли  на  условиях   льготной подписки, 51 процент акций оставить в собственности государства, а оставшуюся  часть  акций  (около  39  процентов)  продать  крупным инвесторам   за  денежные  средства  на  условиях  некоммерческого инвестиционного конкурса  под  инвестиционные  обязательства.  При этом   продажа   акций  крупному  инвестору  производилась  бы  по номинальной стоимости,  а инвестиционные обязательства  инвесторов были  бы гораздо больше,  в десятки раз по сравнению со стоимостью продажи акций.  При таком  подходе  соблюдается  главный  принцип: поступают  денежные средства в государственный фонд приватизации и в то же время обеспечивается поступление  достаточного  количества инвестиционных  средств  непосредственно на энергетические обкекты под    конкретные    программы:    реконструкции,    модернизации, технического перевооружения.

 

     Указанный подход оправдан еще и тем, что балансовая стоимость обкектов основного производства  в  энергетике,  которая  лежит  в основе формирования уставных фондов компании,  значительно ниже их реальной стоимости.  Мировая практика  показывает,  что  стоимость строительства   одного   киловатта   мощности   тепловой   станции составляет от 600 до 1000 долларов и более. А балансовая стоимость одного  киловатта  на  действующих ТЭС Украины составляет около 10 долларов.  Поэтому сама по себе продажа акций,  без инвестиционных обязательств,  не даст необходимых денежных средств как по обкему, так и по целевой направленности.

 

     Опыт приватизации части электрогенерирующих и  энергосбытовых компаний  свидетельствует  об  интересе  зарубежных  инвесторов  к электроэнергетической  отрасли  Украины.  Они  готовы   вкладывать значительные  финансовые  ресурсы,  если  будут созданы нормальные условия для инвестора и будут соблюдаться гарантии.

 

     Следует давать  себе  отчет  в  том,   что   другого,   более эффективного   в  настоящих  условиях  источника  инвестиций,  чем продажа  акций  под  инвестиционные   обязательства,   просто   не существует. А ждать отрасль не может, так как в условиях тотальных неплатежей она работает и регулярно отпускает  электроэнергию,  не имея оборотных средств,  серьезного переоснащения, теряя научный и эксплуатационный  персонал,  что  практически   невозможно   будет восполнить в ближайшие десятилетия.

 

     Однако в последнее время все чаще звучат предложения о замене инвестиционного    конкурса    в    планах    размещения     акций электрогенерирующих   компаний   на   продажу  акций  на  условиях коммерческого конкурса через фондовую биржу и центры сертификатных аукционов   без  инвестиционных  обязательств.  Это  делается  под благовидной целью  пополнения  бюджета.  Но  это  в  корне  меняет изложенные  принципы  обеспечения  электроенергетики  необходимыми инвестиционными ресурсами.  Пример тому - Россия,  где  распродажа акций   на   коммерческих   конкурсах  не  принесла  инвестиций  в электроэнергетику,  и она сегодня находится в  крайне  критическом состоянии.  Такие  же  подходы  предусматриваются в подготовленном Фондом  государственного  имущества   проекте   указа   Президента Украины.  Распродажа  электроэнергетики  на коммерческих конкурсах погубит ее окончательно, а вместе с ней и экономику страны.

 

     Продажа акций без учета энергетического  потенциала  Украины, стратегически      важных     и     потенциально     перспективных электроэнергетических   обкектов   позволит   решить   сиюминутную проблему  наполнения средствами государственного централизованного фонда приватизации.  Но при этом государство должно будет взять на себя  обязательство по финансированию вывода электроэнергетической отрасли  из  кризисного  состояния,  что,   учитывая   сегодняшнюю экономическую ситуацию, является нереальным.

 

     У меня  к  вам,  товарищи законодатели и коллеги,  обращение: законодательный орган не должен допустить такого развития событий, во  всяком  случае  относительно электроэнергетического комплекса. Прошу обратить внимание на то,  что отрасль не  просит  помощи  от государства,  она  просит  поддержать  ее  начинания в становлении рыночных отношений,  с  пониманием  отнестись  к  ее  проблемам  и учитывать,  что предполагаемые изменения отдельных элементов общей стратегии  могут  нанести  непоправимый   ущерб   функционированию электроэнергетики и экономики страны в целом.

 

     Под инвестиционные   обязательства   инвесторов  можно  будет начать восстановление тепловых энергетических станций,  сделать их конкурентоспособными и устойчивыми на энергетическом рынке Украины в ближайшие несколько лет. Задача очень сложная, но выполнимая.

 

     Товарищи депутаты!   Предотвратить   энергетический   кризис, изменить общую экономическую ситуацию в стране,  уберечь страну от социальных потрясений возможно, только предприняв ряд мер. Главные из них такие.

 

     Первое. Немедленно легализовать теневой капитал и вовлечь его в  государственный  сектор  экономики.  Для  этого  нужны   четкие инструкции Национального банка, законы страны, защищающие тех, кто имеет средства за границей и готов связать свою судьбу с Украиной. Другого  пути  спасти страну сегодня просто нет.  Легко предвидеть неизбежное.

 

     Правительство должно  решиться  на  этот  шаг.   Для   этого, конечно,  необходимы  воля  и мужество.  Теневая экономика скедает треть государственного бюджета.  Решение  этого  вопроса  позволит разработать новую налоговую систему,  на треть снижающую налоговый пресс    на    отечественного    товаропроизводителя,    возродить промышленное производство и село.

 

     Второе. Предусмотреть в бюджете средства на возвратной основе для создания запасов топлива на осенне-зимний  максимум  1997-1998 годов в сумме 600 миллионов гривень, что даст возможность закупить 5 миллионов тонн угля и 1 миллион тонн мазута.  Создать на складах тепловых  станций  хотя  бы  40-дневные запасы топлива.  Сегодня в темпах накопления топлива по отношению к соответствующему  периоду прошлого   года   мы  проигрываем  1  миллион  тонн  угля.  Задача становится реальной при выполнении первого условия.

 

     Третье. Для         восстановления         платежеспособности электроэнергетики,    увеличения    маневренной    мощности,   для возможности регулирования графика нагрузок,  обеспечения  высокого качества электроэнергии - довести величину экспорта электроэнергии до уровня 1990 года:  25-30 миллиардов киловатт-часов.  Для  этого взять  во  Всемирном  банке  целевой  кредит  для сооружения шести вставок  постоянного   тока   между   энергосистемой   Украины   и энергосистемами  европейских  стран  как  единственного  источника поступления  валюты.  Чистая  прибыль  -  почти  цент  с   каждого киловатта.

 

     Четвертое. Передать    в    аренду    России    временно   на взаимовыгодных условиях резервные газомазутные энергоблоки в обмен на   встречные   поставки   топлива   для   выполнения  совместных контрактных обязательств по экспортным поставкам электроэнергии  в страны   Центральной   Европы.   Государство,   не  экспортирующее продукцию   энергоемких   и   наукоемких   технологий,   считается слаборазвитым.  Электроэнергетика  же  является  весьма  энерго- и наукоемкой.  В ближайшее время выйти  на  рынок  с  чем-то  другим Украина не сможет.

 

     Пятое. Разрешить  на  период до ликвидации кризиса платежей в стране  проведение  взаимозачетов  бюджетных  организаций   -   по задолженности  за  энергию,  а  энергопредприятий  - по платежам в бюджет.

 

     Шестое. Отменить  льготы  за   пользование   электроэнергией. Некомпенсированные   потери   для  отрасли  составляют  около  800 миллионов  гривень  в  год.  При  этом  целесообразна  организация адресных  дотаций  нуждающимся  за  счет специальных отчислений от прибыли отрасли в бюджет.

 

     Седьмое. Запретить адресную продажу  электроэнергии  от  АЭС, реализацию  электроэнергии  проводить  только  через  энергорынок. Расчеты показывают, что от выполнения разрешенного обкема адресной продажи  от  АЭС  в  1997 году выручка энергопредприятий снижается почти на 900 миллионов гривень.

 

     Восьмое. Принять  чрезвычайно  жесткие  меры  по   борьбе   с хищениями электроэнергии из распределительных сетей.  Невыявленные хищения,  отнесенные  к  технологическим  потерям,   соответствуют убыткам отрасли в 1996 году на сумму около 600 миллионов гривень.

 

     Девятое. Восстановить действовавший до 1995 года  безакцептный   порядок   расчетов   за   электроэнергию независимо от категорий потребителей.

 

     Десятое. Выполнить аудит финансов НДЦ энергорынка,  составить программу восстановления платежеспособности НДЦ.

 

     И последнее.  Необходимо  внести  ряд  изменений,  касающихся энергетики, или временно приостановить некоторые положения законов Украины о  налоге  на  добавленную  стоимость,  о  налогообложении прибыли   предприятий,   о   безакцептном   списании  платежей  за электроэнергию.

 

     На этом я заканчиваю свое выступление и надеюсь на  поддержку депутатского  корпуса в нашем стремлении стабилизировать положение в этом очень важном для страны секторе экономики.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є запитання  до  доповідачів?  Є  запитання.  Є  така пропозиція:  25  хвилин  відвести  на  запитання  й відповіді і до перерви прийняти рішення.  Проект постанови з  цього  питання  вам роздано.   У   ньому   йдеться   про   доручення  щодо  підготовки законопроектів. Така форма рішення, вважаю, є прийнятною.

 

     Ні, можна тільки з мотивів голосування.  Я прошу вас, ідеться про  ту  процедуру,  яку  затвердила  Верховна Рада,  яку я ранком оголосив.

 

     Депутати просять  обговорити  потім  це  питання.   Тоді   на запитання - 15 хвилин і 20 хвилин - на обговорення.

 

     Запишіться на запитання. 15 хвилин на моніторі виставте.

 

     Депутат Пшенична.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Ленінський  виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим).  Уважаемые Юрий Георгиевич и Олег Григорьевич! В моем округе в  городе  Щелкино,  где  строилась  Крымская  атомная электростанция  и  где  должна была быть солнечная электростанция, сегодня вместо солнечной строят ветровую станцию.  Уважаемый  Олег Григорьевич  сегодня  высказал  много  замечаний и критики в адрес нашего правительства.  Действительно,  там в последнее время очень часты перестановки и рокировки.

 

     Но скажите, пожалуйста, вот о чем. Три года я уже депутат. За это  время,  наверное,  целая  подборка  документов  накопилась  в Министерстве  энергетики  в  связи  с  ситуацией в городе Щелкино. Практически город сегодня мертв.  Однако вы говорите,  что  деньги ушли  в тень.  Как они могли уйти в тень?  Ведь сколько раз писали газеты,  в частности "Киевские ведомости",  о том, что разграблена Крымская атомная.  Земеститель прокурора Ленинского района уволена с работы за то, что дезинформировала депутата.

 

     Так вот,  скажите,  пожалуйста, почему всетаки такая ситуация сложилась  на Крымской атомной,  куда ушло все имущество,  которое там было?  Почему сегодня закрыта солнечная электростанция и  куда ушло   ее   имущество?  Все  те  средства,  которые  были  вложены государством, выброшены на ветер. Скажите, от кого это зависит?

 

     ГОЛОВА. Ольго Миколаївно,  я прошу вас,  ставлячи  запитання, укладатися в одну хвилину.

 

     Юрію Георгійовичу, відповідайте, будь ласка.

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г.  Площадка,  на  которой  велось  строительство Крымской электростанции,  была передана Министерству энергетики  и электрификации   несколько   лет  назад.  Мы  сейчас  там  создали Восточно-Крымскую энергетическую компанию как дочернее предприятие Крымэнерго,  а также создаем акционерную компанию по строительству парогазовой установки на площадке этой  станции.  Это,  во-первых, мощности,  которых  сегодня  в  Крыму не хватает,  во-вторых,  это занятость людей, эффективное функционирование города Щелкино.

 

     ГОЛОВА. Юрію Георгійовичу,  запитання стосувалося обладнання. Де те обладнання, що було?

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г. Оборудование для атомной станции было вывезено еще в 1991-  1992  годах.  А  на  остальное  оборудование...  Саму станцию министерству не передавали.  Из остального оборудования... Там были линии по розливу воды,  и чего там  только  не  делали  с участием  местных  органов  власти.  Мы  сегодня  пытаемся сделать станцию.

 

     ГОЛОВА. Депутат Звягільський.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики та управління народним господарством (Київський виборчий округ,  Донецька область).  Я  записывался  на выступление, поэтому слово передаю товарищу Ампилогову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АМПІЛОГОВ В.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Пролетарський      виборчий     округ,     Донецька     область). "Социально-рыночный выбор".  Уважаемый докладчик,  я вот прослушал ваши  предложения  по  улучшению  работы всей отрасли.  И меня все время настораживает один пункт - о безакцептном  снятии  платежей. Мы  все  отлично  знаем,  что  энергетики  всю  жизнь  работают на бесплатном кредите угольщиков.  И в то же  время  это  потребитель электроэнергии.  Вы  предлагаете опять выйти на ту же схему.  Мало того,  что получаете  кредиты  бесплатно,  беспроцентно,  так  еще пытаетесь   изкять   деньги,  которыми  вы  не  расплачиваетесь  с поставщиками углей.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Вопрос ясен. Я начну, а...

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г. Я думаю, что это вопрос ко мне.

 

     ГОЛОВА. Відповідає Бочкарьов Юрій Георгійович. Будь ласка.

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г.  Сегодня энергетики должны за уголь почти  600 миллионов   гривень,   из  них  предприятиям  Минуглепрома  -  222 миллиона. При этом мы никак, к сожалению, не можем добиться, чтобы предприятия,  находящиеся в ведомстве Минуглепрома, рассчитались с задолженностью перед энергетиками в сумме 340  миллионов.  Поэтому вопрос,  кто кого кредитует,  не совсем правомерен.  Я считаю, что схема неправильна и  для  шахтеров,  и  для  нас.  Надо  нормально рассчитываться.  Мы сегодня отработали систему нормального расчета за поставляемый уголь.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Сейчас в  долгах  сальдо  положительное  в пользу  энергетиков.  А  проблема в следующем.  В угольной отрасли есть шахты,  добывающие энергетические угли, за которые энергетики не  рассчитываются,  и  есть  шахты,  добывающие коксующие угли за потребляемую электроэнергию.  За электроэнергию не  рассчитывается вот  та часть угольной промышленности.  Так вот,  разница в долгах между двумя отраслями - положительное сальдо,  и притом приличное, в  пользу  энергетиков.  Юрий  Георгиевич  может  сказать,  что на сегодня такая-то цифра.  Всегда она колебалась на уровне  примерно 200 миллионов гривень. Поэтому надо просто взять...

 

     ГОЛОВА. Депутат Радченко. Будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Прилуцький  виборчий   округ,   Чернігівська   область). Шановний  Олегу  Григоровичу,  ви  у  своїй доповіді наголосили на тому,  що працюєте в надзвичайно  складних  фінансових  умовах,  і запропонували  уряду вирішити питання про своєчасність розрахунків з постачальниками  електроенергії,  створити  ринкові  умови  щодо встановлення   ціни  на  електроенергію,  а  також  дати  державну дотацію.

 

     Але чомусь у доповіді міністра не було зроблено  акцентів  на тому,   що  саме  робиться  галуззю  для  підвищення  ефективності виробництва електроенергії,  зниження тарифів  на  електроенергію, створення альтернативних джерел електроенергії.  Будь ласка, дайте відповідь на ці запитання.

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г. Позвольте мне, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г.  Спасибо.  Вопрос  правильный,   я   собирался изложить его в докладе.  Но я рассчитывал на 30 минут,  а мне дали меньше времени.

 

     Сегодня энергетика  работает  не  очень  эффективно  по  двум причинам. Во-первых, мы имеем колоссальные генерирующие мощности - 54 миллиона киловатт,  а работаем на уровне 18-19 миллионов,  хотя такое  громоздкое  оборудование  не  может  эффективно работать на таких мощностях.

 

     Во-вторых, мы сегодня  вынуждены  из-за  изменения  структуры топлива  (резкое уменьшение поступлений газа и мазута) значительно увеличить сжигание низкокалорийных углей.  Это, естественно, никак не способствует повышению экономии.

 

     Здесь, в Верховном Совете, мы были поддержаны при ратификации кредитных соглашений по  ряду  наших  проектов,  в  том  числе  по Старобешевской,   Змиевской   станциям.   Сейчас  мы  отрабатываем пионерные технологические проекты - по высокоэффективному сжиганию наших донецких углей,  по охране окружающей среды. Я уже не говорю о гелио- и парогазовых установках,  которыми мы сегодня занимаемся не только в Крыму, но и в Чигирине, в ряде других мест.

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Сімферопольський виборчий   округ,   Автономна  Республіка  Крим).  Уважаемый  Юрий Георгиевич!  Вопрос сначала к вам.  Скажите, пожалуйста, почему не выполнено  постановление,  принятое  нами  накануне проведения вот этого заседания в специальном режиме, о том, что Кабинет Министров должен  подготовить  на  сегодня  проект свода прав и обязанностей потребителя,  то есть населения  Украины,  касающихся  потребления тепловой и электрической энергии?

 

     И вопрос к Олегу Григорьевичу. Скажите, пожалуйста, почему не учтено мнение Комитета по вопросам социальной  политики  и  труда, который   представил   свое  решение  в  ваш  комитет  в  связи  с подготовкой данного законопроекта?  Если в этом  законе  не  будут четко  разграничены права и обязанности физических лиц,  то статьи 25,  26,  27 и 28,  касающиеся прав и  обязанностей,  должны  быть исключены.  Вы  в  статье  25  определили,  что  потребители будут пользоваться электроэнергией на основе договора.  Но  то,  что  вы здесь предложили (вот я вам показываю - целый пакет),  потребитель не в состоянии будет прочитать.  И ни одно из тех правил, которые, по   мнению   Министерства   энергетики,   должны  защитить  права потребителя, сегодня не выполнимо.

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г.  Утверждены правила пользования  электрической энергией,  и  они  известны  вам.  Сегодня  в Минюсте находятся на согласовании   правила   пользования    электроэнергией    бытовым потребителем. И об этом вы тоже, наверное, знаете.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.   Я   могу   только   одно   ответить.  Все взаимоотношения между субкектами строятся на договорной основе,  и в договоре четко определены права и обязанности обеих сторон. Если одна из сторон не согласна с условиями,  изложенными  в  договоре, она  имеет  право  изложить особое мнение,  и без признания второй стороной особого мнения договор является недействительным.

 

     А то, что есть перегибы на местах... Естественно, они есть.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область). Прошу передати слово депутату Круцику.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРУЦИК Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Рогатинський виборчий округ,  ІваноФранківська область).  У  мене  буде  кілька запитань до міністра.

 

     Перше запитання.  Чому  ви  так  вперто  не  хочете  виконати протокольне доручення Президента і  Прем'єр-міністра  про  надання статусу юридичної особи Бурштинській тепловій станції?

 

     Друге. Відомо,  що  19  теплових  станцій,  які  є в Україні, щорічно   нагромаджують   від   півмільйона   до   мільйона   тонн шлаковикидів.  Треба  будувати  заводи  переробки  цих  викидів на будівельні матеріали.  Устаткування для такого заводу  вже  на  75 відсотків  виготовлено  на івано-франківському "Автоливмаші".  Але Міністерство енергетики в цьому питанні чомусь енергійніше  працює із західними державами, зокрема з Польщею. А аналогічний польський завод у два рази дорожчий.

 

     Ваші дії зовсім незрозумілі.  "Автоливмаш"  на  75  відсотків виготовив устаткування для цього переробного заводу.  Міністерство енергетики винне заводові 2,6  мільйона  гривень.  Водночас  завод заборгував енергетикам лише 12 тисяч гривень.  I от ви відключаєте завод, внаслідок чого на заводі гинуть кілька гектарів теплиць.

 

     ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г.   Относительно   статуса   юридического   лица Бурштынской ТЭС.  Энергетическая отрасль состоит из энергетических генерирующих  компаний.  Такая  компания  находится  во  Львове  - Западэнерго,  в состав которой входят три тепловые станции,  в том числе Бурштынская,  с правами  производственной  единицы.  Никаких ущемлений  прав  директора и деятельности этой станции сейчас нет. Сегодня  у  них  есть  только  одно  желание:  выйти  на  какую-то самостоятельную компанию по производству неизвестно чего и продаже неизвестно куда.

 

     Мы сегодня   стараемся    повысить    эффективность    работы Бурштынской  станции  таким образом.  Вместе со специалистами нами разработан  каталог.   42   миллиона   долларов   вкладывается   в Бурштынскую   станцию   для   того,  чтобы  увеличить  качество  и надежность электроснабжения.  Мы работаем сегодня  в  основном  на экспорт,  в  ближайшее время сеть этих станций будет переведена на синхронную работу.  И  любое  отделение  будет  отделением  не  от компании,  а  от  Украины.  Я  не  думаю,  что  это  будет выгодно Ивано-Франковской области.

 

     Что касается    заводов    по    переработке     золоотвалов. Действительно,  это большая и серьезная проблема. В год образуется 800 тысяч тонн таких отходов.  Мы поддерживали строительство таких заводов   и  в  ИваноФранковске,  и  на  Ладыжинской  станции,  но Министерство  энергетики  пока  не  в  состоянии,   к   сожалению, профинансировать   это.   Долг  только  Ивано-Франковской  области составляет на сегодня около 70 миллионов гривень.

 

     Если бы была возможность хотя бы какойто проплаты,  о  чем  я говорил, можно было решать эту проблему.

 

     ГОЛОВА. Я прошу паузу - буквально на 30 секунд.

 

     Я звертаюся до гостей Верховної Ради,  які протестують шляхом голодування.

 

     Під час так званої розминки надійшла заява від двох депутатів про  те,  щоб  надати  слово  недепутатові  для  оголошення вимог. Регламент,  який є  для  Верховної  Ради  законом,  не  передбачає виступів  недепутатів  з  трибуни Верховної Ради з приводу того чи іншого.  Вимоги ці викладено у зверненні двох  депутатів,  вони  в мене   лежать  на  столі  з  позавчорашнього  дня.  Я  не  міг  їх розглянути,  оскільки тільки сьогодні  повернувся  з  відрядження. Вони  будуть  роздані  депутатам.  Таким чином,  потреби у виступі немає.  Якщо  є  потреба  усно  висловити  якісь   зауваження   чи пропозиції,  то  депутати,  які  вас  підтримують,  мають змогу це зробити під час ранкової розминки. Це визначено Регламентом.

 

     I, нарешті, всі ті питання, які там порушено, розглядаються в порядку реалізації законодавчої ініціативи. Треба, щоб ті, хто вас агітує на такі речі,  нормально писали закони,  вносили до порядку денного тощо. Iншого шляху Верховна Рада не передбачає.

 

     Дякую (Шум у залi).

 

     Будь ласка,  одну хвилинку! Я прошу, спокійно! Будь ласка, не шуміть.  Спокійно поводьтеся!  Iнакше проситиму, щоб вас вивели із залу.

 

     Депутат Олійник. Будь ласка.

 

     Я прошу   Секретаріат   розібратися,   бо   заважають   вести засідання.

 

     Я ще раз прошу вас звільнити приміщення.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Де наша демократія?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Борисе Іллічу.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька  область).  Я  вдячний  Юрію   Георгійовичу   і   Олегу Григоровичу  за  контурну  панораму  того,  що  сталося.  Хотів би звернутися до Олега Григоровича.  Коли ж ми,  нарешті, докопаємося до  прямих винуватців того,  що сталося?  Чи не могли б ви назвати прямих винуватців зруйнування нашої енергетики?  Може,  вам відомі ті представники "антисвіту",  про яких ви говорили, які діють поза законами,  хто є контрагентом Міжнародного валютного  фонду?  Якщо немає  прізвищ,  то  принаймні  скільки  вони  одержують  за  свою шкідницьку роботу?

 

     І ще.  Хто ж ото в тіні володіє отими 7  мільярдами  доларів, які  становлять  половину нашого річного державного бюджету?  І де гарантія,  що коли ми знову запозичимо за  кордоном,  то  вони  не долучаться до тих 7 мільярдів?

 

     Я розумію,  що  ви  виробничник.  Якщо  не  зможете  мені тут пояснити, то прошу - в кулуарах.

 

     Дякую.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Ну,  на этот вопрос могут ответить  только СБУ и прокуратура.  Я не знаю физических лиц, я знаю только цифры, которые, между прочим, опубликованы в прессе и доступны для всех.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мулява. Будь ласка.

 

     МУЛЯВА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Калуський   виборчий   округ, ІваноФранківська область).  Для того  щоб  вийти  з  кризи,  треба спочатку   з'ясувати   причини,  що  до  неї  призвели.  Не  можна ліквідовувати наслідки,  не усуваючи причин.  Так от, чи проведено системний аналіз причин кризової ситуації в енергетиці? Скажімо, в такий спосіб:  одна колонка - причина,  друга - заходи,  а третя - результати ефективності цих заходів і відповідальність.

 

     Суцільна безвідповідальність  -  і ось яка ситуація склалася: внутрішній валовий  продукт  України  у  23  рази  менший,  ніж  у Федеративній  Республіці  Німеччині,  а  на душу населення енергії використовується на 20 відсотків  більше.  Що  це  таке?  Суцільні втрати газу, суцільні втрати електроенергії, суцільні втрати наших паливно-нафтових продуктів - і ніякої відповідальності. Ніде чітко не   записано,  яка  причина,  хто  відповідає,  які  заходи,  які результати. Це речі, які сьогодні потрібні не лише цій галузі. Цим наскрізь   пронизана   вся   система  управління  в  державі  -  і президентські структури, і Кабінет Міністрів, і, на жаль, Верховна Рада,  бо  експертних  оцінок законів ми не даємо і не прогнозуємо наслідків їх прийняття.

 

     ГОЛОВА. Хто відповідатиме?

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г. Я, конечно, отвечу на этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Але коротко,  будь ласка,  не так довго,  як задавали запитання. Будь ласка.

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г. Я не буду отвечать долго. Кризиса в энергетике нет. Есть кризис в стране, связанный в том числе и с нами.

 

     Давайте говорить так,  как оно есть на самом деле. Энергетика не  существует  без потребительского рынка.  Если нет потребителя, ничего не производится.  Если не платят за электроэнергию,  должны остановиться  станции.  Мы  хорошо  знаем  причины.  Это  -  общее состояние экономики страны,  которое,  естественно, прежде всего и больше всего будет чувствовать энергетика, потому что здесь физика и экономика нераздельны.  Производство электроэнергии как товара и его потребление одномоментны.  Должна быть экономическая поддержка энергетики.  Если же ее нет,  наступит крах энергетики,  а затем и всего остального.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Ямковий.  А  потім  від  комітету слово буде надано депутату Кожушку. І все.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету   (Тростянецький   виборчий   округ,  Вінницька  область). Шановний Юрію Георгійовичу, ви кажете, що директори електростанцій мають право і можливість вирішувати питання.  Так от я вам зачитаю листа від директора Якушина:  "Звертаю  вашу  увагу  на  винятково низький   рівень  грошових  надходжень  на  розрахунковий  рахунок Ладижинської ТЕС за відпущену  електроенергію.  За  травеньчервень цього року відпущено електроенергії на суму 23 мільйони гривень, а Західенерго перерахувало на рахунок Ладижинської  ТЕС  всього  127 тисяч, або 0,54 процента.

 

     У результаті  виникла  заборгованість  по заробітній платі за п'ять місяців, по платежах до місцевого бюджету, через що зарплату не  отримують  вчителі,  працівники  інших  бюджетних організацій, недоотримує кошти пенсійний фонд, зупинилися ремонтні роботи, тому що  немає  чим платити ремонтникам.  Обсяги запасів палива на зиму (вугілля і мазуту) наближаються до критичного рівня.

 

     Вважаю за   необхідне   вжити   революційних   заходів   щодо поліпшення   фінансування  ТЕС  для  її  підготовки  до  роботи  в осінньо-зимовий період".

 

     Я був на ДРЕС у суботу і в неділю.  Робітники  електростанції кажуть, що зупинять роботу. Треба їм допомогти.

 

     Я вас прошу.

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г.   Уважаемые   депутаты,   уважаемый  Александр Александрович!  Я  докладывал,  что  потребители   за   отпущенную электроэнергию сегодня должны 3,4 миллиарда гривень, в том числе и вашей станции.

 

     Да, сегодня такое же тяжелое положение на каждой  станции.  Я говорил и подчеркиваю еще раз: сегодня очень напряженное положение во всех коллективах энергетиков,  потому что мы не выплачиваем  им зарплату очень длительное время.  И все остальные вопросы, которые сегодня стоят перед отраслью, связаны с неплатежами.

 

     Дело не в том,  будет ли у нас  станция  самостоятельной  или нет, в какую компанию входить. Все получают деньги пропорционально от выработки. А если их нет, то нечего делить.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кожушко. Останнє запитання.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради Украіни з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  После  этого  мы  должны приступить к обсуждению проекта закона во втором чтении,  и  прошу  вас  активно  поддержать  этот законопроект.

 

     У меня есть вопрос. Мною был внесен законопроект, запрещающий правительству повышать плату за коммунальные услуги,  в том  числе за  электроэнергию.  И  Президент заявил,  что такого повышения не будет.  Однако в средствах массовой информации позавчера обкявлено о   том,  что  планируется  повысить  на  30  процентов  плату  за коммунальные услуги.  В связи с  этим  в  комитет  было  множество звонков.  Я  хочу,  чтобы  министр  прояснил  ситуацию:  будет  ли повышение,  Президент  прав  или  в  информации  телевидения  была допущена ошибка? Это первый вопрос.

 

     И второй   вопрос.   Я   противник   такой   реорганизации  в электроэнергетике.  Было заключение академии наук, было заключение нашего комитета.  Я хотел бы,  чтобы министр пояснил, в правильном ли направлении идет реорганизация. Может быть, все идет правильно, а беда только в неплатежах?

 

     ГОЛОВА. Юрію Георгійовичу, будь ласка.

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г.   Уважаемый  Александр  Михайлович!  Уважаемые народные депутаты!  Насколько я знаю,  Президент заявил о том, что мы не будем повышать тарифы на жилищно-коммунальные услуги.  Я вам назвал  цифры,   свидетельствующие   о   рентабельности   отрасли. Независимо от того,  будут ли все платить... При нынешних тарифах, если мы выпускаем продукции на 24 миллиона гривень и  получили  бы за  нее  24  миллиона  гривень,  убытки  отрасли  составили бы 6,5 миллиона из-за высокой стоимости топлива.

 

     То есть  не  надо  ничего  повышать,  просто  надо  сохранить стоимость топлива. 85 процентов себестоимости электроэнергии - это стоимость топлива.

 

     Второй вопрос касался структуры отрасли.  Я не в восторге  от той структуры,  которая была создана несколько лет назад. Но я год работаю и считаю,  что сегодня ее переделать и вернуть к  прежнему уже  невозможно.  Надо  очень  быстро  сделать  шаги по завершению структурной  перестройки  энергетики  и  прежде  всего  пойти   на серьезную и полную приватизацию.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я  повторюю запитання,  яке поставив депутат Кожушко. Чи підвищуватимуться тарифи для населення?  Верховна Рада прийняла закон  з  цього  приводу,  на  нього  накладено  вето.  Ми вето це подолати не змогли,  не вистачило одного голосу.  Але  суть  не  в тому.  Йдеться  про  те,  що  різними  способами  можна обмежувати підвищення тарифів,  у тому числі і постановою Кабінету  Міністрів або просто непідвищенням їх.

 

     Так от, Юрію Георгійовичу, буде чи не буде підвищено тарифи?

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г.     Закон     и     постановление     касались жилищно-коммунального   хозяйства.   Тарифы   на    электроэнергию обкективно надо подымать.

 

     ГОЛОВА. Юрію   Георгійовичу,   будь  ласка,  дайте  конкретну відповідь на запитання:  буде підвищено чи не буде?  Якщо так,  то ви, очевидно...

 

     БОЧКАРЬОВ Ю.Г.    Александр    Александрович,    Министерство энергетики не принимает решений о повышении или снижении цен,  это не его прерогатива.

 

     ГОЛОВА. Хто може відповісти на це запитання?  Я прошу,  ви на політичні документи зараз не посилайтеся.  Мова йде про  конкретні речі.  Бо  можна писати різне в документах,  а людині або платити, або не платити. От про що йдеться (Шум у залі). Я вам ще раз кажу: то  політичний  документ,  але  є  закон  або  постанова  Кабінету Міністрів,  на підставі чого треба платити або не платити. Кабінет Міністрів не готовий відповісти на це запитання,  як ми бачимо.  А до тих питань ми ще дійдемо.

 

     Олегу Григоровичу, спасибі, сідайте, будь ласка.

 

     Оголошується перерва   на   півгодини.    Голів    комітетів, керівників депутатських фракцій і груп прошу піднятися до залу для наради.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще не закінчилося засідання погоджувальної ради з ряду питань.

 

     Продовжуємо роботу. Прохання зайняти робочі місця.

 

     Ще вранці ми домовилися відвести на  обговорення  20  хвилин. Так? (Шум у залі).

 

     Прохання до  голів  комітетів,  депутатських  фракцій  і груп піднятися до залу для нарад.  Водночас я прошу  всіх  без  винятку народних  депутатів  зайти  до  таємного  відділу  і  до 16 години ознайомитися з документом,  який сьогодні будуть підписувати.  Він невеликий,   шість   сторінок.   На   сьогодні  з  цим  документом ознайомилися лише дев'ять народних депутатів.  Я  просив  би  всіх прочитати його. Гадаю, і праві, і ліві, і центристи зрозуміють, що це за документ, і о 16 годині зовсім інша думка буде в залі.

 

     Ще раз прошу голів комітетів,  депутатських  груп  і  фракцій піднятися до залу для нарад.

 

     Оголошується перерва до 16 години.