Стенограма пленарного засідання

25 червня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СТО ДВАНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  25  ч е р в н я  1997  р о к у .

 

16 г о д и н а .

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Всі сіли на місця, вставили картки, поправили їх.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 345 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Перед тим як продовжити розгляд проекту бюджету, я хотів би з вами   погодити   кілька  моментів,  пов'язаних  із  сьогоднішньою роботою.

 

     Перед перервою,  коли, власне, частина депутатів уже пішла із залу,  ми  домовилися  про  те,  що  Контрольній  комісії з питань приватизації  Верховна  Рада  доручає  підготувати  на   наступний пленарний  тиждень законопроект про розпорядження приватизаційними майновими сертифікатами, які виявилися, скажемо так, незадіяними - нерозподіленими  до  сьогоднішнього дня,  де передбачити створення відповідної якоїсь структури,  очевидно під контролем і  Верховної Ради,  для  того  щоб  це  майно  не  пропало  й не пішло в оборот неконтрольовано.  Тому що знайдеться багато спритників, які будуть шукати  лазівки,  щоб  або  подорожчали ті сертифікати чи акції на сертифікати замінені,  які спрацювали раніше (ми вже розглядали це питання  і бачили,  до чого це призвело),  або якісь інші способи. Тому Контрольна комісія Рябченка  розробляє  цей  проект  і  внесе наступного   тижня   сюди,   щоб   ми   не   залишали  це  питання неврегульованим.

 

     Я прошу вашої підтримки.  Виходячи  з  плану  роботи  на  цей тиждень  і необхідності обрання суддів безстроково (а ця процедура специфічна,  ми викликали велику кількість суддів  з  областей)  і обрання  члена  Конституційного Суду завтра,  я просив би,  щоб ми сьогодні завершили розгляд проекту бюджету  в  другому  читанні  і розглянули питання про обрання суддів обов'язково.

 

     Я не знаю,  скільки часу це займе. Думаю, що ми вкладемося до 18.30,  так,  як звичайно,  тим більше  що  після  статті  5,  яка передбачає видаткову частину бюджету, інші будуть легші.

 

     Я просив би підтримати таку процедуру.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію,  щоб потім мені ніхто не дорікав,  що ми десь  порушуємо  домовленість.  Тобто  обов'язково сьогодні  завершити  в  другому  читанні розгляд проекту бюджету і розглянути питання про призначення суддів. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 180.

 

     Процедурне питання, рішення прийнято (Шум у залі).

 

     Я пояснюю: це процедура справжнісінька (Шум у залі).

 

     Я чую викрики з місць і не розумію, до чого вони зводяться. Я тільки пояснюю:  це процедура. Ми передбачаємо сьогодні розглянути проект бюджету в другому читанні і обов'язково розглянути  питання про  обрання  суддів.  І у зв'язку з цим я прошу вашого дозволу на те,  щоб запросити до нас  у  гостьову  ложу  суддів,  нехай  вони посидять,   почекають,   поки   почнемо  розглядати  питання,  яке стосується їх. Зрозуміло?

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  цю  процедуру.  Будь  ласка, голосуйте.

 

     "За" - 151. Прийнято.

 

     Будь ласка,   від   тих,  які  брали  участь  у  голосування, більшість пропонує, щоб це так і було.

 

     Микола Янович Азаров запрошується на трибуну.

 

     Олександре Миколайовичу, запросіть, будь ласка, суддів, нехай сядуть у гостьовій ложі.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  Мы остановились на позиции "державної програми підтримки селекції у рослинництві".  Здесь предложения комитета  и правительства   совпадают.  Просьба  поддержать  голосованием  эту позицию.

 

     ГОЛОВА. Нема заперечень? Ставлю на голосування цю позицію.

 

     "За" - 208.

 

     Депутат Цушко. Будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область).Уважаемые коллеги  народные  депутаты!  Уважаемый Александр    Александрович!   Сегодня   в   нашем   зале   фракция Социалистической и Селянской партий  распространила  документ,  из которого видно,  что конкретно один колхоз в Черниговской области, который  возглавлял  до  избрания  депутатом   Боровик   Александр Григорьевич - лидер колхозников всей Украины,  получил в 1995 году на селекцию в  растениеводстве  и  животноводстве  700  миллиардов карбованцев,  в  1996  году  из  разных  источников  бюджета  - 16 миллионов гривень и  уже  в  первом  квартале  1997  -  690  тысяч гривень.  Я  прошу,  чтобы  Верховный  Совет  сейчас  проголосовал поручение  Счетной  палате  разобраться,  как  использовались  эти статьи,  которые мы будем голосовать,  за 1995,  1996 годы, первый квартал 1997 года.  И только после  этого  наша  группа  депутатов будет  голосовать  за  эти  статьи.  В  противном  случае мы будем голосовать против,  потому  что  эти  деньги  используются  не  по назначению.

 

     И еще одно для информации.  Александр Александрович,  Комитет по  вопросам  финансов  и  банковской  деятельности  с  1994  года добивается  от  правительства информации,  куда и как распределены кредиты,  которые выделялись в 1994, 1995, 1996 годах для села. Мы такую   информацию,  это  подтвердит  Виктор  Иванович,  не  можем получить.  Был депутатский запрос 34 депутатов:  куда  исчезли  24 триллиона  карбованцев,  выделенных под закупку зерна в 1994 году? На этот запрос мы получили не ответ,  а отписку аж в октябре  1995 года, через год. Эти деньги просто разворовываются.

 

     Прошу сейчас проголосовать это поручение.

 

     Спасибо.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  народный депутат Цушко!  Вы правильно ставите вопросы.  Когда мы будем голосовать законопроект о порядке введения  закона  в  действие,  обязательно  запишем  этот  пункт: поручить Счетной палате проверить правильность использования  этих средств.

 

     ГОЛОВА. Тим  більше  що  в  проекті  постанови таке доручення передбачається.  Але  щоб  не  забути  часом,   давайте   доручимо Рахунковій  палаті зробити перевірку поки що не всіх цих рахунків, а хоча б одного господарства - того,  про яке говорилося.  А потім решту перевіримо. Можна так?

 

     Ставлю на  голосування  це  доручення.  А потім,  коли будемо розраховувати весь бюджет, проголосуємо інше. Будь ласка.

 

     "За" - 281. Прийнято.

 

     Василю Петровичу,  у тому документі є  граматична  помилка  в одному слові. Подивіться, виправте її.

 

     Підтримка селекції   у   рослинництві.   Ще   раз  ставлю  на голосування.  Будь ласка.  Тепер уже фракція голосує. 35 мільйонів мало, звичайно, але пишемо.

 

     "За" - 241.

 

     Підтримка селекції у тваринництві - 100 мільйонів.  У перерві депутати звертали увагу,  що співвідношення рибної і тваринницької продукції  десь  1  до  1000,  а  кошти  на селекцію і відтворення заклали у співвідношенні 1 до 5. То, може, не так? Усе правильно?

 

     Ставлю на голосування: 100 мільйонів. Будь ласка.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Докорінне поліпшення земель - 5 мільйонів.  Звичайно,  про це соромно  говорити.  Якщо  розібратися  по суті,  то це потреба для одного району.

 

     Пропозиція депутата Степенка тут є. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий   округ,   Полтавська   область).    Дякую.    Олександре Олександровичу!   Я   звертаюся   до   вас  і  до  тих,  хто  таки розбирається.  Давайте так зробимо: або вилучимо цей рядок, або ще раз подумаємо. На докорінне поліпшення земель у країні виділяється 5 мільйонів гривень.  А це ж і протиерозійні вали, і грунтозахисні сівозміни...  Взагалі,  соромно цю цифру називати.  Єдине,  що тут буде,  Олександре Олександровичу, це лазівка, щоб комусь незаконно дати  оці  5  мільйонів.  Тому  я  вношу таку пропозицію.  Давайте обгрунтуємо до третього читання збільшення  цієї  суми.  Ця  цифра абсолютно не відповідає потребам.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Давайте перенесемо в інші видатки.  Хоч я розумію, що є структури на цій роботі, які повинні фінансуватися. Маю на увазі органи меліорації тощо.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,  я  прошу  внимания. Конечно,  мы можем многое сделать. Но мы в принципе проект бюджета проверяли  на  соответствие  бюджетной классификации.  В бюджетной классификации   оговорены   размеры    расходов.    Соответственно планируется вся система бухгалтерского учета.

 

     Поэтому я   бы   таких   перебросок   не  делал.  Здесь  есть заместитель  министра   сельского   хозяйства   Антонов,   министр финансов. Пусть они свое мнение выскажут.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що ви правильно кажете. Будь ласка, хто від міністерства висловиться з цього  приводу?  Ігоре  Олександровичу. Прошу.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Для  довідки.  У минулому році у зведеному бюджеті було заплановано 40 мільйонів на ці цілі.  Фактично використано 19 мільйонів 78 тисяч. Цього року 5 мільйонів планується в держаному бюджеті,  решта - фінансування  з місцевих бюджетів за рахунок плати за землю.  П'ять мільйонів - це кошти, які виділяються з державного бюджету.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Давайте мы вообще исключим эту цифру, потому что вся плата за землю у нас теперь остается в местных бюджетах.

 

     ГОЛОВА. Депутат Даниленко. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального  розвитку села (Миронівський виборчий округ,  Київська область).  Дякую.  Якщо говорити по суті, то та держава, яка думає жити, розвиватися, має берегти землю. І ми не маємо права вилучати цей рядок, бо це є політика держави.

 

     Ось подивіться, на сторінці 29: 5 мільйонів

- на  витрати,  пов'язані  з наданням допомоги,  і часткові сплати відсотків за надані кредити.  П'ять мільйонів плюс 5  мільйонів  і буде хоча б 10 мільйонів для цього рядка. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ви зверніть увагу,  для кого ті 5 мільйонів записано. То підприємцям. Але ці 5 мільйонів треба зберегти, скажемо, заради збереження   традиції.  Не  стільки  заради  збереження  традиції, скільки щоб зачіпка була.  Щоб ми розуміли і не забули  наступного року, коли будуть гроші, що це одна з корінних статей бюджету (Шум у залі).

 

     Будь ласка.  Я прошу вас,  я вас  дуже  прошу.  Тоді  давайте запишемо 10 мільйонів,  включивши і ті 5 мільйонів, що на сторінці 29 в рядку "витрат,  пов'язаних із наданням допомоги  і  часткових сплат  відсотків  за  надані  кредити:  підприємцям - 5 мільйонів, селянським (фермерським) господарствам - 10 мільйонів". Селянським (фермерським) господарствам залишимо, а підприємці - вони все одно тих грошей не дадуть.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  в  поддержку  развития предпринимательства государство предоставляло кредиты в 1992- 1994 годах.  Сейчас  оно  выполняет  свои   обязательства,   оплачивает проценты  по  этим  кредитам.  Поэтому такая строчка должна быть в бюджете.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  давайте не  морочити  голову  один  одному. Голосуємо  ці  5  мільйонів  і  5  мільйонів  на іншій сторінці на докорінне поліпшення земель.  Ставлю на голосування.  Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Лісове господарство,  охорона  і захист лісів - 75 мільйонів. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Витрати на  закладення   і   догляд   за   молодими   садами, виноградниками - 10 мільйонів.

 

     Будь ласка. Депутат Даниленко. Була інша домовленість.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Я дякую,  шановний Олександре Олександровичу. Справа в тому,  що коли тут учора за вашою участю працювала робоча група  о  12  годині,  ми  домовилися  і  визнали,  що  цих коштів недостатньо.  І з Миколою Яновичем Азаровим погодили.  І тут якраз має бути сума не 10 мільйонів, а 10 мільйонів плюс 10 мільйонів, і буде всього 20 мільйонів.

 

     Дякую за увагу. Прошу проголосувати.

 

     Ой, вибачте, 10 мільйонів плюс 20 мільйонів, і виходить разом 30 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, так?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Действительно,  на заседании  согласительной  комиссии  с  участием   АПК,   учитывая громадный    ущерб   виноградникам,   нанесенный   стихией,   было договорено,  что из тех  500  миллионов  (мы  дойдем  до  них)  10 миллионов  снять  и  к  этим  10 миллионам добавить - получится 20 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Тобто зараз пишемо сюди 20 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я. Да.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     Як би не було сутужно в державі, але переривати відновлення і продукування  садів  і виноградників не можна - треба кожного року вкладати копійку (Шум у залі).

 

     30 мільйонів разом?..

 

     АЗАРОВ М.Я. Была оговорена цифра 20 миллионов.

 

     ГОЛОВА. У сумі 20 мільйонів, так? Чи плюс 20 мільйонів?

 

     АЗАРОВ М.Я. Нет, в сумме 30 миллионов

- не было такой договоренности.  Была договоренность - общая сумма 20 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Зніміть з голосування.

 

     Депутат Цушко. Будь ласка. А потім - депутат Шаланський.

 

     ЦУШКО В.П.  Фракция  Социалистической  и  Селянской   партий. Уважаемые народные депутаты!  Чтобы виноград дал урожай, ему нужно расти  пять  лет.  Для  посадки  одного  гектара  виноградника  до плодоношения требуется 100 тысяч гривень. Посчитайте: 20 миллионов

- это 200 гектаров,  30 миллионов - это 300 гектаров.  А только  в Херсонской области, в Крыму и Николаевской области вымерзли тысячи гектаров виноградников.

 

     Поэтому прошу вас все-таки поддержать цифру 30 миллионов.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Не за счет своих капвложений,  а за  счет  общей цифры. Об этом шел разговор.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ, Кіровоградська область). Дякую. Я за те, щоб і садівництво, і виноградарство розвивались,  піднімались,  але  в  мене  виникає зразу запитання.  Сказавши чи 20,  чи 30,  чи 10 мільйонів, ми цим самим створюємо предмет для корупції в  Кабінеті  Міністрів.  Кому вони дістануться?!  У якому обсязі?! Як їх будуть розподіляти?! Це ж уже зразу хтось комусь буде винен.  Як далі  цей  механізм  буде працювати?

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый народный депутат Шаланский!  Уважаемые народные депутаты!  Распределяться эти деньги будут  так  же,  как распределялись  30,  20,  10  лет  назад  и в прошлом году - через отраслевые министерства.  В данном  случае  через  Государственный комитет  по вопросам садоводства,  виноградарства и винодельческой промышленности.    Эти    деньги    будут    распределены    между соответствующими специализированными государственными хозяйствами.

 

     ГОЛОВА. Миколо   Яновичу!   Шановні   депутати!  Будь  ласка, заспокойтеся.  Ще ніхто не садить ні виноградники,  ні  сади,  але садити потрібно. Мізерні кошти, які можна виділити з бюджету, - 30 мільйонів, це було погоджено. Ставлю на голосування 30 мільйонів - і підемо далі.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, была договоренность - 20 миллионов.  Я не понимаю, почему аграрии отступают от той цифры, о которой мы договорились.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування 30 мільйонів. Це все одно за рахунок їхніх коштів. Просте перенесення з іншої статті.

 

     "За" - 214.

 

     Сто чоловік сумніваються. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 225.

 

     АЗАРОВ М.Я. Поставьте на голосование 20 миллионов, Александр Александрович, как было договорено.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, ставлю 20 мільйонів.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Витрати, пов'язані  з наданням допомоги і частковими сплатами відсотків  за  надані  кредити:  підприємцям  -  5  мільйонів.  Це обслуговування кредитів. Рахував хтось, так?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, Александр Александрович, расчеты были сделаны Минфином. Все эти суммы в пределах...

 

     ГОЛОВА. Ви  стосовно  цієї  позиції?  Будь   ласка.   Депутат Даниленко.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Спасибі,  Олександре Олександровичу. Я знаю і розумію,  що потрібно підтримувати власного товаровиробника,  тому що іншого в нас немає.  Але ситуація тут така.  Давайте подивимося спокійно,  виважено.  Якесь підприємство чи господарство брало  ці кредити  на  певний період.  Цей період минув,  і господарство має повернути кредити. Якщо це, шановний Ігоре Олександровичу, кредити непогашені,  чого  ми  з  вами так і не з'ясували,  то ви ж просто берете на  себе  зобов'язання  тих  підприємств,  які  не  провели розрахунків з кредиторами, і держава має давати їм ці 5 мільйонів. А тому я казав, щоб ці 5 мільйонів направити на відновлення землі.

 

     Ось моя позиція. І не тільки моя позиція.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Анатолий Степанович,  погасить долги можно  было бы,  если  бы  это были долги государству.  А это долги конкретным предпринимателям,  коммерческим и  другим  банкам  по  гарантийным обязательствам  государства.  И государство обязано оплачивать эти проценты.

 

     Я с  таким  же  удовольствием,  как  и  вы,  снял  бы  эти  5 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Давайте  довіримо  тут уряду і комітету.  Немає в нас іншого виходу. Тому що... (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку.  Можна знайти десятки ситуацій,  коли  кредити надані під гарантії уряду,  а потім уряд, держава поставили в такі умови того,  хто взяв кредити,  що він не міг з ними розрахуватися вчасно.  Держава  винна  в  тому,  що  так  сталося,  вона повинна обслужити цей кредит.

 

     Я ставлю на голосування цю цифру - 5 мільйонів.  Це копійка в масштабах навіть нашого злиденного бюджету.

 

     "За" - 161.

 

     Тоді давайте "пов'язаних із наданням допомоги" знімемо.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Оставить  только  "сплата  відсотків  за  надані кредити", Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. За  надані  раніше  кредити.  Зрозуміло  за  змістом? Ставлю   на  голосування.  Тобто  витрати,  пов'язані  з  наданням допомоги, знімаються.

 

     "За" - 134.

 

     Теж не підходить.

 

     Тоді є пропозиція така:  віднести ці кошти в інші видатки  на народне господарство.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу дать слово министру финансов, я уже говорил по поводу бюджетной классификации и всего остального.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, прошу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я хочу трохи пояснити.  Ніякого  відношення  до зовнішніх  кредитів  ці  витрати не мають.  Уже декілька років при Міністерстві економіки працює спеціальний фонд для підтримки  тих, хто  починає власну справу,  хто відкриває мале підприємство тощо. Максимальний розмір кредиту,  який надається із цього фонду,  - 20 тисяч   гривень.  Я  підтримую  пропозицію  Азарова  про  те,  щоб направити ці кошти не на погашення цих  позичок,  а  на  погашення відсотків. А позичку повинен погашати той, хто взяв її. Ось про що йде мова.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло всім?

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я прошу послушать. В процессе    рассмотрения   проекта   бюджета   бюджетный   комитет многократно исключал эти 5 и 10 миллионов из расходов  бюджета.  И постоянно Министерство экономики,  Министерство финансов расчетами доказывали,  что по  уже  выданным  кредитам  государство  обязано оплачивать  эти  проценты.  Давайте Счетной палате дадим поручение проверить все предоставленные кредиты и доложить Верховному Совету их обоснованность и так далее. Это другой разговор.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,  є  пропозиція,  оскільки розійшлися голоси і ясно,  що ми зараз їх не зведемо на такій мізерній  сумі, пропустити цю позицію і йти далі, а потім повернемося до неї.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Давайте вообще снимем тогда. Что там обсуждать - 15 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз прошу: пропускаємо цю цифру і йдемо далі.

 

     Селянським (фермерським) господарствам -  10  мільйонів,  це, певно,  мізер  для  держави,  це  200  гривень на господарство,  а втім...  Ну,  я можу підтвердити те саме, оскільки ознайомлений із багатьма  господарствами,  що  таку  допомогу  треба передбачити в бюджеті.  Тим більше що ми передбачаємо підтримку господарювання в межах, оптимальних для України, наприклад 1:10.

 

     Ставлю на голосування цю цифру. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 185.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Александр Александрович! Я позволю себе высказать  мнение.  Мы  посмотрели  бюджеты  многих  стран   мира. Поверьте, что поддержка селянских (фермерских) хозяйств в бюджетах многих стран мира предусматривается в значительно больших  суммах, чем у нас (Шум у залі).

 

     Я не  хочу  защищать.  Я  просто  констатирую.  В значительно больших суммах везде созданы в бюджетах фонды поддержки фермерских хозяйств.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!  У  нас  є  Закон  про  селянське (фермерське) господарство,  який передбачає,  що тому, хто починає господарювати,  держава  зобов'язана  надавати  кредит  на  певних умовах із погашенням через відповідний строк.  Ви ж мене не можете запідозрити в тому,  що я хочу цим самим розвалити агропромисловий комплекс. Навіть Яворівський з тим згоден.

 

     Тому я прошу вас.  10 мільйонів - це мінімальна  потреба  для тих, вибачте мені, ізгоїв, які зважуються на такий крок.

 

     Ще раз  прошу.  Це  зовсім не означає,  що держава не повинна стежити за тим,  як земля використовується,  кому вона надається в руки.  Закон це передбачає. І порушувати прийнятий Верховною Радою закон ми не маємо права.

 

     Ще раз   ставлю   на   голосування   10   мільйонів.    Треба проголосувати. Це мізер порівняно з потребами і тою реальністю, що є в державі.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я прошу поддержать с  учетом  поручения  Счетной палате проверить, правильно ли предосталялись эти кредиты.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 188.

 

     Шановні депутати!  Ви не думайте,  що я чомусь тримаюся за цю позицію,  що я, скажімо, ну хотів би кон'юнктурно якось зіграти. Я місяць  тому  був у Полтавській області.  Був на місці,  де фермер узяв покинутий хутір,  де ні  одного  чоловіка  немає.  Він  зараз піднімає  це  господарство.  Та йому доплачувати треба!  Не кредит давати,  а доплачувати  за  те,  що  він  робить.  Ну  що  тут  не зрозуміло?  І закон,  прийнятий Верховною Радою, зобов'язує нас це прийняти. Ставлю на голосування ще раз.

 

     Василю Івановичу, скажіть, ми ж там разом були...

 

     Про що? Це або ви не розумієте, що говорите, або я не знаю...

 

     "За" - 191.

 

     Депутат Шаланський говорить.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Я вам вдячний,  Олександре Олександровичу. Я згадую    відповідні   статті   минулорічного,   позаминулорічного законопроекту про  Державний  бюджет,  де  був  ще  один  рядок  - "Колективні  сільськогосподарські  підприємства".  Наскільки  мені відомо,  Конституція визнала рівність усіх форм власності в  нашій державі.  Але чомусь селянські (фермерські) господарства входять у державну класифікацію,  а КСП випали взагалі.  Я розумію, що мізер поділити  неможливо.  Але  хоч  згадаймо,  що є такі господарства. Необхідно це зробити.  Хай навіть копійку туди виділимо,  але  щоб вони тільки не випали із законопроекту.

 

     Ну, а  допомогу  таку я підтримую,  вона необхідна,  оскільки фермерські  господарства  брали  у  свій  час  кредити  і  держава зобов'язана їх обслуговувати. Цю цифру треба голосувати. Але треба і КСП не забути.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Александр  Александрович!   Уважаемый народный  депутат  Шаланский!  Это  недоразумение,  которое я хочу развеять.  КСП поддерживаются в проекте бюджета по многим статьям. Например,   государственная  поддержка  животноводства,  поддержка селекции, капиталовложения и многие другие статьи. Да, вы правы, и в  прошлом  году  тоже  была  мизерная  сумма,  в  том  числе и на поддержку КСП.  Но КСП поддерживаются,  еще раз говорю,  во многих статьях проекта бюджета.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  прошу звернути увагу.  Я не наполягаю на цій цифрі і,  як  ви  розумієте,  не  стимулюю  розвиток  фермерського господарства. Але людина, діючи на основі закону і реалізуючи своє право на землі,  яка  відведена  для  такої  мети,  звертається  у відповідні  структури,  щоб  було  прийнято  рішення про виділення цього фермерського господарства. На основі закону вона звертається до банку за кредитом.  І цей кредит за законом,  нами ж прийнятим, повинен бути передбачений у бюджеті.  Немає інших статей. І раптом ми пишемо тут нуль. Тоді він говорить: "Що ж це за закон, якщо він не дає можливості реалізувати моє законне право?"

 

     Тому хай це буде мінімум.  Хай це буде мізер, на який держава спроможна в нашій кризовій ситуації, але записувати це потрібно.

 

     Ще раз    ставлю   на   голосування.   Підтримайте   депутата Шаланського, він правильно сказав.

 

     "За" - 191.

 

     Депутат Яковенко. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Єнакіївський виборчий округ, Донецька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги! Я вас прошу очень внимательно послушать. Я хочу перед вами выступить как человек,  который в свое  время,  перед  тем  как  стать  народным депутатом,  шесть лет проработал зампредисполкома,  потом три года был безработным.

 

     Так вот эти три года я пытался стать так называемым фермером, о  котором  вы  говорите так часто и густо.  Давайте из бюджета не делать  догму.  Бюджет,  в  любом   случае,   категория,   которая регулирует нашу экономику. В любом случае эти действия имеют смысл только тогда,  когда  они  будут  системными,  если  мы  в  законе записываем,  что развиваем фермерство в системе,  в комплексе, как положено,  а не делаем маленькие  подачки.  Точнее  хочу  сказать: делаем  кормушки для тех,  кто будет высасывать...Я три года искал тогда и три года,  будучи депутатом,  есть ли у нас фонды, которые дают кредиты для молодых предпринимателей,  для молодых фермеров и так далее.

 

     Поэтому я  поддерживаю   позицию   комитета   Азарова,   что, во-первых, суммы закладываются мизерные и абсолютно неэффективные. Во-вторых, мы разбрасываем эти деньги. Давайте лучше мы их отдадим на  просвещение  или  конкретно  молодежи.  Потому  что  фермерами становится в основном молодежь, а не старики и старухи.

 

     ГОЛОВА. Береться  до   уваги   все,   що   сказав   Олександр Миколайович.  Я  просив  би  тільки,  зніміть свої слова "часто" і "густо".  Це абсолютно не потрібно.  Я,  до речі, про цю тему кажу два  рази  на  рік:  на  зустрічі  з  фермерами і під час розгляду проекту бюджету. А може, це й погано.

 

     Депутат Черенков.  Будь  ласка.  За  регламентним   принципом надається слово.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Біловодський  виборчий  округ, Луганська   область).   Уважаемые   коллеги!  Уважаемый  Александр Александрович!  Дело в том,  что уже  есть  определенные  выплаты, которые  государство  обязано  сделать.  Например,  я неоднократно обращался  в  Кабинет  Министров  по  поводу  задолженности  перед крестьянами  за  закупленное  зерно  в 1995,  1996 годах.  Давайте заменим эту строчку,  хоть  частично  отдадим  эти  деньги.  Одним рублем   всех  же  не  накормишь!  Ну,  я  гарантирую,  что  будут злоупотребления. Зачем это нужно?!

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція цифри 5  і  10  мільйонів  пропустити  і розглянути їх пізніше. Немає заперечень?

 

     АЗАРОВ М.Я.     Александр    Александрович,    я    предлагаю проголосовать за исключение и одной,  и другой цифры. Если наберем 226 голосов - исключим, не наберем - оставим.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.  У мене немає іншого вибору. Я голосував п'ять разів позитивно (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я. А как же иначе, если вы против голосуете?!

 

     "За" - 189.

 

     Значит, оставим.

 

     ГОЛОВА. Була ще пропозиція:  зняти тут  оці  15  мільйонів  і віднести  на охорону здоров'я.  Ставлю на голосування.  Будь ласка (Шум у залі).

 

     Я розумію, що це інша стаття. Це можна врахувати.

 

     АЗАРОВ М.Я. Ну, этого нельзя делать, конечно....

 

     За" - 196.

 

     ГОЛОВА. Теж  не  проходить.  Тому  я  ставлю  на  голосування питання про перенесення цих двох позицій на третє читання.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  нельзя  такие простые позиции переносить на третье чтение.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  то скажіть,  щоб "за" голосували 226 депутатів.  Не голосують же! Я пропоную перенести на третє читання і не товктися на одному місці.  Треба,  щоб до одних дійшло,  а до других зійшло.

 

     Ставлю на   голосування  питання  про  перенесення  на  третє читання цих двох позицій. Будь ласка.

 

     "За" - 276. Прийнято.

 

     Заготівля сільгосппродукції за державним контрактом (бюджетна позичка).  Ми поки що проголосуємо 100 мільйонів, а потім зроблять розрахунки  відносно  пропозиції,  про  яку   говорили   Олександр Миколайович і я на ранковому засіданні.  Ставлю на голосування 100 мільйонів.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Депутат Степенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Олександре Олександровичу, я вам дуже дякую, що ви пам'ятаєте нашу розмову.  Миколо Яновичу, я хочу дещо уточнити, щоб більше не брати слова.

 

     За 775 передбачених мільйонів за закупівельними цінами  цього року   можна   буде  закупити  3  мільйони  тонн  зерна.  Цього  ж недостатньо.  Знову грошей не буде в державі,  зерно  заберуть  за солярку, бензин. Сьогодні беруть 2,2 тонни зерна за тонну солярки. Якщо перевести це в гроші,  то ми платимо за солярку по 1 гривні 5 копійок.  Тобто  знову  грабують  сільське  господарство.  Якщо  у зв'язку з цим будуть внесені зміни, я буду голосувати.

 

     Миколо Яновичу, може, я набрид уже вам: чи буде  при  підготовці  до третього читання дописаний рядок щодо повернення боргу за продукцію, яка забрана в 1994-1996 роках?

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Василий  Иванович!  Мы  проголосовали абсолютно правильно. Речь идет о закупках сельхозпродукции за счет возвратной бюджетной  ссуды,  то  есть  ссуды,  которая  постоянно находится в обороте:  закупили - продали - возвратили и так далее. Мы таким  образом  в  прошлом  году  действовали  и  в  этом  году действуем.

 

     Сейчас мы   перейдем   к   обсуждению   расходов,   связанных непосредственно с закупкой сельхозпродукции (какой  именно,  я  не специалист,  это  решать  Минсельхозпроду и правительству,  зерно, значит,  зерно) в счет государственных материальных резервов.  Там предусматривается уже 1 миллиард 250 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Тобто  бюджетна позичка передбачає той механізм,  про який говорить Василь Іванович, повернення попередніх боргів.

 

     АЗАРОВ М.Я. Конечно.

 

     ГОЛОВА. Говорить депутат Даниленко.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний  Миколо  Яновичу,  ви,  напевно,  не зрозуміли запитання народного депутата Степенка.

 

     Справа ось   у   чому.  У  1994  -  1996  роках  підприємства хлібопродуктів, які виступали від імені держави, укладали угоди на закупівлю   пшениці,   кукурудзи  та  іншої  сільськогосподарської продукції.

 

     Кабінет Міністрів прийняв  рішення  розрахуватися  тільки  за зерно   пшениці,  а  за  решту  сільгосппродуктів  розрахунків  не проводити.  Кошти,  шановний Миколо Яновичу, згідно з тими угодами становлять  більш  як  124 мільйони гривень.  Ось про що запитував шановний Степенко.

 

     Що стосується  отих  2  мільярдів  775  мільйонів,  про   які говорили народні депутати.  Я правильно розумію цю позицію, але ми робимо глобальну помилку.  І сьогодні на нараді у шановного Голови Верховної Ради це було відмічено.

 

     Ми повинні  мінімум  70-80  відсотків цих коштів направити до вересня-жовтня і розробити механізм,  щоб не  пшеницю,  а  борошно продати за кордон,  знайшовши ринок, і ми отримаємо 6-8 мільярдів. Ми маємо записати хоча б 1  мільярд  600  мільйонів  на  закупівлю зерна  з  поверненням  у бюджет у жовтні - листопаді.  А додаткові надходження становитимуть мінімум 6-8 мільярдів гривень.

 

     Дякую за увагу і прошу проголосувати так, як я сказав.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр   Александрович,   разрешите   я   дам пояснения.

 

     ГОЛОВА. Ви   дасте  пояснення,  одну  хвилинку.  Позицію  100 мільйонів ми проголосували.  Анатолій  Степанович  говорив  про  2 мільярди.  Ми  проголосуємо  2  мільярди  в  сумі,  а потім із них голосуватимемо те,  що ви пропонуєте.  Ми на нараді домовилися, що відносно  цього  окремо  зроблять  розрахунки  і  подивляться,  як зміняться позиції щодо балансу бюджету з самого початку,  оскільки дохідна і витратна частини змінюватимуться. Треба все передбачити, бо якщо записати на закупівлю зерна,  скажімо, 1,5 мільярда із цих 2  мільярдів,  маючи  на увазі,  що продукція із цього закупленого зерна буде реалізована,  то тоді треба дохідну частину змінювати з перекриттям  видатків,  які  передбачені  в  інших статтях проекту бюджету.

 

     Тому зараз осаточно голосувати  не  можна,  треба  голосувати тільки одну позицію: 2 мільярди.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  я,  конечно, прекрасно понял, о чем говорил Степенко. И Анатолию Степановичу не надо было мне  разкяснять.  В  правительственном  варианте  было:  "з них на закупівлю зерна",  обратите внимание Анатолий Степанович и Василий Иванович.  Мы с вами договорились на совещании,  что заменим слово "зерна" на "сільськогосподарської продукції".  Так?  Или мы с вами приходим к каким-то соглашениям,  а через 15 минут, после того как договорились,  меняем свою точку зрения? Значит, мы заменяем слово "зерна"  на "сільськогосподарської продукції".  И больше в проекте бюджета раскрывать  эту  позицию  каким-то  образом  нет  никакого смысла.  Правительство  должно  само  определить,  какие конкретно сельхозпродукты будут закупаться.  Мы в бюджете утверждаем  только общие обкемы. Мы так договорились, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Миколо   Яновичу,   ніхто  не  сумнівається  у  вашій компетентності.  Iдеться  про  конкретні   позиції.   Записано   2 мільярди.  Уряд не заперечує, наш комітет теж не заперечує, щоб цю позицію проголосувати. Ми не говоримо, як ці кошти витрачаються.

 

     Ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр   Александрович,   2   миллиарда   750 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Там написано: "з них".

 

     АЗАРОВ М.Я. Нет, 2 миллиарда 750 миллионов за счет увеличения материального резерва.

 

     ГОЛОВА. А,  тим більше.  2 мільярди 750 мільйонів  ставлю  на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.  В таблицу еще не внесены эти изменения. Они были розданы...

 

     ГОЛОВА. Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 252.

 

     Я так  зрозумів,  що  рядок  "з  них  на   закупівлю   зерна" відкладемо до ранку?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Нет,  Александр Александрович.  Слово "зерна" мы заменили на "сільськогосподарської продукції",  и в сумме будет не 775 миллионов, а 1 миллиард 250 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Зерна, так? Уряд каже зерна.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Зерна так зерна.  Тем лучше. Но мы прорабатывали этот вопрос специально.  Депутат Ямковый занимался этим вопросом в комитете,  пусть он выступит.  Дело в том,  что не просто так были увеличены  доходы  и  расходы  госрезерва.  Они  базировались   на расчетах, не с потолка взяли и 750 миллионов написали.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ямковий. Будь ласка.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Тростянецький  виборчий   округ,   Вінницька   область). Спасибі.  Шановні народні депутати!  Збільшення 755 мільйонів до 1 мільярда 250 мільйонів дасть можливість із  урахуванням  того,  що кошти у вигляді нафтопродуктів,  міндобрив уже спрямовані на село, закупити 4 мільйони тонн зерна плюс  по  20  тисяч  тонн  масла  і м'яса.   Тому   можна  написати:  "з  них  на  закупівлю  зерна  і сільгосппродукції". Тоді буде все нормально.

 

     АЗАРОВ М.Я. Ну, давайте запишем: "зерна и сельхозпродукции".

 

     ГОЛОВА. А  цифра  яка?  "З  них  на  закупівлю зерна та іншої сільгосппродукції -  1  мільярд  250  мільйонів",  так?  Плюс  475 мільйонів?   Тобто   "з   них   на   закупівлю   зерна   та  іншої сільгосппродукції  -  1  мільярд   725   мільйонів".   Ставлю   на голосування:  1  мільярд 725 мільйонів на закупівлю зерна та іншої сільгосппродукції. Будь ласка. Це пропозиція комітету.

 

     "За" - 171.

 

     Тепер та сама цифра голосується тільки на закупівлю зерна.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  я  прошу  дать  слово все-таки  министру  финансов.  Вопрос слишком серьезный.  Пусть он выскажется.

 

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович Мітюков.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Я прошу звернути вашу увагу  на  те,  що  ви вже проголосували:  витрати на забезпечення державних матеріальних резервів - 2 мільярди.  У державний  резерв ми закладаємо тільки зерно.

 

     ГОЛОВА. 2 мільярди 750 мільйонів.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Йдеться про зерно,  а не про сільгосппродукцію. Масло,  м'ясо,  ковбаса ніколи ніякого відношення до  матеріальних резервів не мали і не будуть мати. Ми говоримо про пряму підтримку села, про те, що даємо на закупівлю зерна... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Опустіть руки! Сідайте, будь ласка. Спокійно! І масло мало відношення до резерву, (і в резерві є), але не в тому справа. Он сидить колишній Прем'єр-міністр Масол.  Ну,  він же знає краще, ніж  99,9  відсотка  присутніх  тут,  у  залі.  Будь ласка,  слово надається депутату Масолу.

 

     МАСОЛ В.А.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань Чорнобильської    катастрофи    (Козелецький    виборчий    округ, Чернігівська область).  У державному резерві  завжди  було  зерно, м'ясо, ковбаса, олія і цукор. Це резерв для армії, це стратегічний резерв на випадок якогось стихійного лиха.  Держава  повинна  мати такий  резерв і завжди мала.  Скільки я працюю,  завжди резерв цей був.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные  депутаты!  Предложено  очень тщательно   отработанное   решение:  "зерна  и  сельхозпродуктов". Давайте проголосуем эту сумму и не будем спорить.

 

     ГОЛОВА. Ставлю ще раз на голосування: "зерна та  іншої  сільгосппродукції".  Кабінет  Міністрів  просить підтримати.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Депутат Шамарин говорить.

 

     ШАМАРИН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету (Шахтарський виборчий округ,  Донецька область).  Александр Александрович! Дорогие коллеги! Мы только что слышали,  что  за  продукцию,  закупленную в 1994 году,  деньги не вернулись в колхозы.  Колхозы не  производят  масло  и  мясо,  они реализуют  живой  вес  и молоко.  Я,  Виталий Андреевич,  могу вам напомнить, что в 1994 году вы были руководителем, а деньги колхозы не  получили.  Чтобы поддержать колхозы и совхозы,  надо им отдать деньги.  А мы отдаем деньги  Бортнику,  бирже,  которая  реализует горючее. Мы должны научиться платить конкретно производителю.

 

     О фермерах говорили, что они 25 процентов валового продукта в цивилизованных странах дают,  поддерживают свой  продовольственный рынок.  А  у  нас  -  1,3 процента.  Считаем резерв...  Это резерв государства.  Давайте считать деньги, которые идут непосредственно колхозам и совхозам, и сейчас установим сумму.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Спокійно.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый   Александр   Александрович!  Шамарин вообще-то неправильно сказал.  Когда мы обсуждали доходы,  которые получит государство,  реализуя государственный резерв, мы пришли к выводу,  что можно добавить сюда 750 миллионов.  Я вам  напоминаю: цифра  была  2  миллиарда,  а 750 миллионов добавили.  Но чтобы из государственного материального резерва что-то  реализовать,  нужно заложить  расходы  на  этот  резерв.  И  эти  расходы  должны быть сбалансированы.

 

     Виталий Адреевич  абсолютно  правильно  говорит:  государство должно обеспечивать себя резервами,  в том числе мясом, молоком. А где оно будет покупать и как  оно  будет  реализовывать,  это  уже вопрос  другой.  Если  кто-то  думает,  что  государство это будет делать корыстными какими-то методами,  то есть контрольные органы, пусть они проверяют.

 

     Я еще  раз подчеркиваю,  в доходах бюджета мы предусмотрели 2 миллиарда  750  миллионов,  значит,  надо   и   в   расходах   это предусмотреть.  Мы эту цифру уже проголосовали. Спор идет об одном

- записать только зерно или зерно и сельхозпродукты.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Ткаченко. Будь ласка.

 

     ТКАЧЕНКО О.М., Перший заступник Голови Верховної Ради України (Шполянський виборчий округ, Черкаська область). Шановні колеги! Я просив  би  вас   звернути   увагу   на   два   рядки:   заготівля сільськогосподарської  продукції  за  державним  контрактом  - 100 мільйонів  і  витрати  на  забезпечення   державних   матеріальних резервів - 2 мільярди. Це дві різні речі!

 

     АЗАРОВ М.Я. Совершенно верно!

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  100  мільйонів  -  це копійка порівняно з тим, скільки потрібно.  А  двох  мільярдів  справді,  про  це  говорили Ямковий і Масол,  достатньо, щоб мати резерв для закритих закладів

- армії і так далі.

 

     100 мільйонів на заготівлю хліба - це вважайте,  що нічого не заклали, залишили державу без хліба!

 

     ГОЛОВА. Олександре     Миколайовичу,    зачекайте!    Віталію Андрійовичу!  Владлене Михайловичу!  Сядьте поряд або  вийдіть  за двері  і  там  сперечайтеся,  але  не  так,  щоб ніхто не чув,  що говорить від мікрофона доповідач.

 

     Будь ласка.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Тому я просив би одне  з  другим  не  плутати. Витрати на матеріальні резерви заклали достатні. Нам треба змінити перший рядок - державне замовлення,  яке робиться  для  того,  щоб годувати державу.  Ви розумієте,  про що мова йде? Це не армія, це люди,  які ходять тротуарами  в  області,  у  Києві,  у  районному центрі.  На державний контракт треба закласти 2,5 мільярда замість 100 мільйонів.

 

     Якщо ми закладемо 2,5 мільярда, то закупимо 10 мільйонів тонн зерна  по 25 копійок за кілограм.  5 мільйонів тонн нам вистачить, щоб годувати  людей,  і  3-4  мільйони  покласти  в  резерв,  а  5 мільйонів  тонн  переробимо  на муку,  спирт,  щоб виручити 8 - 10 мільярдів  гривень  і  виплачувати   заробітну   плату   вчителям, медпрацівникам, іншим - тим, хто не виробляє матеріальних благ.

 

     ГОЛОВА. Ще раз кажу: стосовно 100 мільйонів і 2,5 мільярда ми домовилися,  що сьогодні збереться комісія, обрахує ці пропозиції, і якщо буде потреба, завтра ми до цієї позиції повернемося.

 

     А зараз розглядається позиція - державні матеріальні резерви, цифри тут наведені (Шум у залі).  Будь ласка,  опустіть  руки.  Не буду надавати слово, тому що брати слово будете через запис.

 

     Можливість тільки така:  проголосувати зараз цю цифру, яка не викликає  сумніву,  з  одним  редакційним  уточненням,  на   якому наполягає Кабінет Міністрів, і Віталій Андрійович підтвердив це ще раз.  Не сільгоспвиробникові прямо спрямовуються  ці  кошти,  вони опосередковано  надходять  через  структуру матеріального резерву. Тому  тут  треба  записувати:  "на   закупівлю   зерна   й   іншої сільгосппродукції".  А  суму назвав Микола Янович.  Це не державне замовлення, це інші гроші.

 

     Ставлю на голосування цю позицію і  прошу  її  проголосувати. Іншого тут бути не може.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, я, знаете...

 

     "За" - 217.

 

     ГОЛОВА. Миколо   Яновичу,  не  говоріть.  Ще  раз  ставлю  на голосування. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Надо добавить: отечественного товаропроизводителя.

 

     ГОЛОВА. Зніміть   з   голосування.  Додамо  слова  "продукції власного товаровиробника".

 

     АЗАРОВ М.Я. Да.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  з  доповненням:  вітчизняного товаровиробника. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. З них на закупівлю вітчизняної сільгосппродукції.

 

     ГОЛОВА. Так, вітчизняного виробництва.

 

     "За" - 270.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  я для стенограммы одно уточнение сделаю. В государственный материальный резерв закупается не  только  отечественная  сельхозпродукция.  Поэтому мы добавляем слова: вітчизняної сільгосппродукції.

 

     ГОЛОВА. Ми так і проголосували.

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, но мы же потом закон будем выписывать.

 

     ГОЛОВА. Суцільна  агрохімічна  паспортизація  земель  -  один мільйон. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Підтримка виробництва   продукції  тваринництва.  Учора  була домовленість про те,  що за рахунок різних коректив тут замість 50 мільйонів  буде 100 мільйонів,  з яких 50 мільйонів буде витрачено на відновлення тваринницьких  комплексів,  які  постачали  державі найдешевшу продукцію.

 

     АЗАРОВ М.Я.   И   еще,   Александр   Александрович.   Комитет настаивает добавить фразу "на единицу продукции".

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Даниленко.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую,  Олександре  Олександровичу.   Шановні колеги!  Справді,  вчора  працювала  погоджувальна  комісія,  і ми домовилися,  що до 50  мільйонів,  які  виділяються  на  підтримку агропромислового комплексу, додати ще 50 мільйонів, хоча для того, щоб врятувати  галузь  тваринництва,  потрібно  250  мільйонів.  І розрахунки   є,   шановні   Олександре  Олександровичу  і  народні депутати.

 

     Наш комітет дуже гостро обговорював дане питання, і більшість депутатів висловлювалися на підтримку тих, хто виробляє і реалізує молоко та м'ясо,  щоб,  прозвітувавшись перед ЦСУ,  вони  отримали гроші  на  одиницю  проданої  продукції.  Щоб  ці  кошти потрапили безпосередньо до господарств.

 

     Дякую. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. То яка сума голосується, Миколо Яновичу?

 

     АЗАРОВ М.Я.  100 мільйонів.  Підтримка виробництва  продукції тваринництва на одиницю проданої продукції.

 

     ГОЛОВА. Підтримка   виробництва   продукції   тваринництва  в розрахунку на одиницю проданої продукції (молока і  м'яса)  -  100 мільйонів. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Шановні депутати,   я   хочу   нагадати,  що  наше  засідання транслюється.  Ми ж в окремих випадках перетворюємо це на  сварку. Це  абсолютно  не  потрібна конфронтація.  Ніби це з кишені одного депутата забираємо і кладемо в кишеню іншого,  хоч  інколи  так  і буває. Тому я прошу вести себе стримано.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемые   народные  депутаты!  Мы  подошли  к рассмотрению других расходов на народное хозяйство.  Я прошу  всех внимательно послушать. Мы сократили расходы на 94 миллиона. Теперь давайте определимся.  Топографогеодезические работы,  в том  числе картография  (сами знаете,  без карт жить нельзя,  без современной топографии тоже)  -  12  миллионов;  типовое  проектирование  -  2 миллиона  500  тысяч;  паспортизация  памятников архитектуры и так далее - 320 тысяч; специальные расходы Министерства машиностроения

-  11  миллионов;  содержание  первого  и второго блоков ЧАЭС (это будет    отдельно     рассматриваться);     содержание     органов Государственного  надзора за соблюдением требований стандартизации и метрологии  -  2  миллиона  800  тысяч;  финансирование  Главной военизированной  противофонтанной  части  -  1  миллион 320 тысяч; финансирование     неотложных     мероприятий      по      решению социально-экономических  и  экологических последствий деятельности Яворивского   комбината   "Сірка"   и   Стебницкого   химкомбината "Полиминерал",  где  сложилась  чрезвычайно  сложная экологическая обстановка,  - 10  миллионов;  на  проведение  берегоукрепительных работ  -  1  миллион;  операционные расходы Госжилкоммунхоза - 300 тысяч; финансирование спасательной службы на воде - 3 миллиона 700 тысяч;  на  содержание фельдсвязи и спецобкектов - 7 миллионов 600 тысяч;  на содержание Укрвододора,  системы шлюзов и прочее  -  10 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  навіщо ви читаєте ці розрахунки? Хто запам'ятає таку кількість цифр?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  это же другие  расходы народного хозяйства.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Вони обгрунтовані. У вас є розрахунки. Їх, очевидно, треба подати в додатку до бюджету, щоб усі розуміли, про що йдеться.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Они есть у каждого в приложениях. Я их повторяю, потому что мы сняли оттуда деньги.

 

     ГОЛОВА. Скоротили на 94 мільйони,  значить, треба пропорційно зняти з усіх цих видатків відповідні суми. От і все.

 

     АЗАРОВ М.Я. Давайте так и договоримся.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  проголосувати  цей  метод  і  суму 135 мільйонів.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  одну минуточку.  Здесь предусмотрено   на  содержание  Государственной  горноспасательной службы 52 миллиона.  Мы рассматривали вопрос об этой  службе  и  о других. Нельзя так пренебрежительно относиться, уважаемые народные депутаты...

 

     ГОЛОВА. Що ви пропонуєте? Уже скорочено на 94 мільйони?

 

     АЗАРОВ М.Я.  У нас есть два раздела других расходов.  Давайте перенесем  вопрос  о  сокращении  на 94 миллиона на третье чтение, комитет рассмотрит и внесет предложения,  потому что так сокращать нельзя. Мы сокращаем расходы на содержание служб, которые жизненно необходимы государству.

 

     ГОЛОВА. Миколо   Яновичу,   ми   проголосували.   Ніхто    не заперечував внести відповідні зміни до третього читання.

 

     Продовжуємо. Депутат Павловський. Будь ласка. Його пропозиція лежить на столі.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька  область).   Шановні   народні   депутати!   Є пропозиція  групи  комітетів,  у  тому  числі нашого,  про те,  що потрібно підтримати і готувати  до  пуску  другий  блок  ЧАЕС.  Це враховано.  І  ще  одна  пропозиція.  Потрібно  виділити кошти для Славутича й для того,  щоб переселити тимчасове селище Лісне. Воно забуте  і  людьми,  і  нами.  Написано,  що  враховано,  але серед видатків цих коштів немає.  Я пропоную,  щоб усе-таки якісь  кошти для Славутича і відселення Лісного були обов'язково закладені.

 

     ГОЛОВА. Депутат правильно говорить.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  он  всегда  правильно говорит.  Он же академик у нас  и  самый  уважаемый  депутат.  Но, Михаил  Антонович,  мы  с  вами  вместе и с Яценко обсуждали,  что частично эти расходы будут финансироваться за  счет  чернобыльской программы,   частично   за   счет   капиталовложений.  Там  они  и предусмотрены.  Здесь,  когда  мы  94  миллиона  планируем  снять, никаких средств не остается (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину.  Заспокойтеся! Сядьте, будь ласка. Якби ви на себе збоку дивилися.  Ви могутня людина,  піднялися - і  вся увага до вас прикута,  а мене ніхто тоді не слухає.  Сядьте,  будь ласка. Спокійно.

 

     Шановні депутати! Ми в залі тримаємо близько сотні суддів. Із них частина, зважаючи на нинішні суддівську зарплату та витрати на готель,  не мають за  що  навіть  переночувати  в  Києві.  Тому  є пропозиція на 15 хвилин зробити перерву в розгляді проекту бюджету і  розглянути  питання  про   представлення   суддів,   а   потім, відпустивши їх, працювати далі.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 257.

 

     Де депутат Стретович? Хай швидко йде сюди.

 

     Будь ласка,  судді,  спускайтеся  донизу  в ложу.  Раптом вас хтось покличе на трибуну.

 

     А тим часом ми продовжуємо розгляд  статей  проекту  бюджету. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я  так понял,  что мы прочие расходы на народное хозяйство,  Александр Александрович, будем еще раз рассматривать и будем разбираться с ними в третьем чтении.

 

     ГОЛОВА. Так, ми поки що в принципі проголосували.

 

     Депутат Даниленко говорить.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую. Я хотів би поставити запитання, тому що в мене виник дуже великий сумнів,  шановний Миколо Яновичу. Справа в  тому,  що  коли був попередній розгляд проекту бюджету Кабінету Міністрів,  ви  про  це  знаєте,  планувалося  288  мільйонів   на капітальне будівництво, у тому числі 103 мільйони - для села.

 

     А тепер  я подивився,  проаналізував і засумнівався,  чи буде капітальне будівництво з підтримкою держави? Дайте мені відповідь. Серед  витрат  на  народногосподарський комплекс цих 288 мільйонів немає. І виходить так, що не буде державної підтримки капітального будівництва в цілому,  у тому числі сільського. От у мене сумнів і виник, я не знаю, як тепер далі буде. Будь ласка, дайте відповідь.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Анатолий Степанович,  конечно,  сомнения -  дело хорошее,  но  мы  же  с вами договаривались,  что на 500 миллионов увеличиваем доходы бюджета, и эти 500 миллионов расшифрованы.

 

     Они будут   израсходованы   на   увеличение   государственной поддержки животноводства, будут выделены средства и на капитальное строительство. Это общие доходы бюджета.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Депутат задоволений.

 

     АЗАРОВ М.Я.      Давайте      рассмотрим       финансирование жилищно-коммунального хозяйства.

 

     ГОЛОВА. Будь    ласка.    Фінансування   житлово-комунального господарства - 10 мільйонів 60 тисяч.

 

     Депутат Пєхота говорить.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Московський виборчий округ,  Харківська область).  Дякую.  Я вносив поправку,  щоб серед витрат на народне господарство  передбачити  витрати на реструктуризацію будівельної галузі.  Тим паче що в новому проекті  бюджету  не  передбачається зовсім  коштів  на капітальне будівництво.  Якщо це так,  то треба тоді щось робити з  будівельниками.  Як  проводиться  політика  на реструктуризацію вугільної промисловості, сільського господарства, так  треба  проводити  політику  на  реструктуризацію  будівельної галузі.

 

     Я прошу  питання про ці витрати в сумі 75 мільйонів перенести на третє читання. Нехай розгляне уряд і внесе пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, що скажете?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Владимир Юлиевич,  этот  вопрос  мы  с  вами  на заседании комитета обсуждали.  Когда подойдем к рассмотрению суммы 500 миллионов и депутаты посчитают необходимым выделять деньги  на реструктуризацию    строительной    отрасли,    мы   эти   расходы предусмотрим.  А  в  данном  случае  мы  обсуждаем   "фінансування жиловокомунального господарства". Сумма - 10 миллионов 60 тысяч.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Можно  ставити на голосування.  Ставлю на голосування пропозицію комітету. Будь ласка.

 

     "За" - 195.

 

     Є якісь міркування з цього приводу? Запишіться.

 

     Будь ласка,  від  Комітету  з  питань   паливно-енергетичного комплексу хто буде говорити? Ніхто.

 

     Симоненко Іван Петрович. Будь ласка. Поправка 98.

 

     СИМОНЕНКО І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством   (Новозаводський   виборчий   округ,   Чернігівська область). Уважаемые коллеги депутаты! В то время как мы бедствуем, производится   помпезный   ремонт   Дворца   "Украина",   Кабинета Министров, что всем, как бельмо на глазу...

 

     Я предлагаю   проголосовать    конкретно    за    прекращение финансирования   капитального   ремонта  административных  зданий. Николай Янович,  вы снимаете  деньги  на  ремонт  государственного жилищного  фонда.  Я  предлагаю  не снимать,  а наоборот добавить, проголосовав мое предложение,  чтобы не чиновник ремонтировался, а люди   ремонтировались.   Я   прошу  депутатов  поддержать  данное предложение.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Иван   Петрович!   Ваше   предложение касается     финансирования    жилищно-коммунального    хозяйства, находящегося   на   балансе   государственных   органов.    Вообще ликвидировать эту строку,  извините за грубое слово, бессмысленно, потому что  здания  в  процессе  своей  эксплуатации  нуждаются  в капитальном  ремонте.  Некоторые  из  них  находятся  в  аварийном состоянии. Ликвидировать эту строку просто нельзя (Шум у залі).

 

     Причем здесь - для чиновников?  Не для чиновников! Если крыша грозит обвалом,  фундамент грозит разрушением - ремонт капитальный надо делать!

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю   поправку   98   депутата   Симоненка   на голосування. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Она частично учтена, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, депутати голосують.

 

     "За" - 120.

 

     Можна цифру  10  мільйонів  60  тисяч  ще  раз  поставити  на голосування? Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу поддержать.

 

     "За" - 189.

 

     ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, хто хоче висловитися.

 

     Депутат Цушко. Прошу.

 

     ЦУШКО В.П. Прошу передать слово Чуруте.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чурута говорить.

 

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська  область).  Уважаемые   народные   депутаты!   Я поддерживаю финансирование жилищно-коммунального хозяйства и цифру 10 миллионов 60 тысяч,  которую  надо  проголосовать.  Но  я  хочу предложить   следующее.   Здесь   расписано:   капитальный  ремонт государственного  жилищного  фонда  -  9  миллионов   800   тысяч; благоустройство городов и поселков городского типа - 260 тысяч.  Я считаю,  что это насмешка - выделять на благоустройство городов  и поселков городского типа 260 тысяч.

 

     ГОЛОВА. Пропонуйте.

 

     ЧУРУТА М.І.  Я предлагаю записать одну строку:  "Фінансування капітального ремонту державного житлового фонду" - 10 миллионов 60 тысяч.  То  есть  ничего  не  расписывать.  Что такое 260 тысяч на благоустройство городов и сел по всей Украине?  Вы меня  извините, для  моего  города  Стаханова  нужно  больше.  А мы на всю Украину предусматриваем 260 тысяч.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый народный депутат Чурута!  Вы абсолютно правильно   говорите   о   своем  городе  Стаханове.  Средства  на благоустройство Стаханова и других городов запланированы в местных бюджетах.  Здесь  же  речь  идет  только  о тех обкектах,  которые находятся в государственной собственности,  управляются из центра, понимаете? То есть, речь не идет об этих расходах из бюджетов всех уровней.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, ви, мабуть, знаєте, що це за сума 260 тисяч. Скажіть депутатам, якщо це щось...

 

     АЗАРОВ М.Я. Пусть министр финансов скажет.

 

     ГОЛОВА. Міністр фінансів говорить.  Ігоре Олександровичу,  що це за 260 тисяч для України на благоустрій міст і селищ?

 

     АЗАРОВ М.Я. Это конкретный поселок?!

 

     МІТЮКОВ І.О.   260   тисяч   передбачається   на    методичне забезпечення  цієї  роботи  по  всій  Україні:  видання методичних матеріалів, інструкцій, проведення навчань.

 

     ГОЛОВА. То так і записати треба.  Не писати "благоустрій",  а "методичне  забезпечення благоустрою".  Тобто на здійснення єдиної державної політики благоустрою і так далі. Так?

 

     Із таким уточненням  -  методичне  забезпечення  -  цифри  10 мільйонів 60 тисяч, 9 мільйонів 800 тисяч, 260 тисяч ставляться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Реєстрація пам'яток архітектури - 6 мільйонів.

 

     Поправка 100 Комітету з питань базових галузей. Хто говорить? Депутат Анісімов говорить. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Я прошу,  чтобы  поправку  нашего  Комитета  по  вопросам  базовых отраслей прокомментировал министр финансов. И возможно ли продлить действие декрета Кабинета  Министров  для  того,  чтобы  удешевить жилищное строительство?

 

     Прокомментируйте, возможно или нет?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Пока министр готовится, я скажу следующее. Леонид Александрович,  мы же рассматривали эту поправку и  отклонили  ее, поскольку   это   не  норма  данного  закона.  Какое  отношение  к реставрации памятников архитектуры имеет то,  о чем  вы  говорите? Да, есть поправка 100, но она к реставрации памятников архитектуры никакого отношения не имеет. Пусть он это прокомментирует.

 

     А вопрос жилищного строительства сейчас  не  рассматривается. Голосуется строка "Реставрация памятников архитектуры".  Мы, может быть, и вернемся к этому, но пока там оно не учтено...

 

     ГОЛОВА. Я вас прошу, ну чому ви в суперечку вступаєте?

 

     Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ну, по-перше, Микола Янович дійсно має рацію, ми зараз розглядаємо питання витрат на реставрацію.  А в поправці 100 йдеться про загальне звільнення житлового будівництва від ПДВ.  Ми прийняли  закон,  де всі ці питання врегулювали.  І я не вважаю за потрібне вносити додаткові зміни до цього закону.

 

     ГОЛОВА. Я хочу,  Ігоре Олександровичу,  щоб ви звернули увагу на  те,  що  після  введення  в  дію  Закону  про  ПДВ майже на 10 процентів подорожчало житло,  яке вводиться, в тому числі житло на кооперативних  засадах і те,  за яке вже проплатили кредитами самі громадяни. А це люді середнього, як правило, достатку, ті, що собі наперед  викуповують  житло.  Договір  було підписано,  а тепер ми Законом про ПДВ збільшили вартість житла.  Будуть іти перерахунки, і  прикиньте,  скільки  при  нашій зарплаті коштує сьогодні житло. Звідки людина візьме ці гроші?  Очевидно, або в бюджет компенсації треба закладати,  або, що правильніше, вживати відповідних заходів щодо введення Закону про ПДВ у цій частині.  Іншого виходу  немає, закон  не  має  зворотної  дії.  А фактично стосовно людей він має зворотну дію. От про що йдеться.

 

     Я просив би врахувати цю  обставину.  Але  ми  її  окремо  ще розглянемо.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,   но  это  не  имеет отношения к финансированию жилищно-коммунального хозяйства.  Мы же только  что это разбирали.  И поправка 100 комитета почему-то была увязана с финансированием  жилищнокоммунального  хозяйства.  Какое отношение это имеет к строительству жилья?

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  кому ви задаєте це запитання? Хто цю середню колонку писав? Ваш комітет.

 

     АЗАРОВ М.Я. Так ми її відхилили. І я одразу ж сказав...

 

     ГОЛОВА. Якщо відхилили,  то  треба  було  записати  в  іншому місці.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Мы   это   записали,  посмотрите  страницу  31: "відхилено".

 

     ГОЛОВА. Рядок   "Реставрація   пам'яток   архітектури   -   6 мільйонів". Ставлю на голосування.

 

     "За" - 232.

 

     "Охорона навколишнього  природного  середовища  - 74 мільйони 920 тисяч".  Ну,  це мало,  звичайно, але більше немає де взяти, а менше  -  вже  нікуди.  Ставлю на голосування пропозицію комітету. Будь ласка.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     "Фінансування заходів,     пов'язаних      з      поверненням кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані  з  України".  У  державному  бюджеті  -  15 мільйонів.  Але,  власне, інших видатків з інших бюджетів на це не може бути. 15 мільйонів - це дуже мало.

 

     Я ставлю на голосування поки що пропозицію комітету,  а потім вам надам слово.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я обращаю ваше внимание на то, что мы увеличиваем эти расходы.

 

     ГОЛОВА. Це  на  10  мільйонів  більше,   ніж   передбачалося. Зверніть увагу.

 

     "За" - 206.

 

     Ще раз, будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Депутат Пронюк має слово.  Але я просив би звернути увагу, що це, власне кажучи, десь на 150 бідних будиночків, це ніщо.

 

     ПРОНЮК Є.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Всеукраїнське  товариство політичних в'язнів  і  репресованих.  Шановні  колеги!  По-перше,  добре,  що комітет  збільшив цю суму в останніх своїх змінах і доповненнях до проекту.  Я,  власне, пропоную не змінювати цю цифру, хоч вона, на жаль,  дуже  мала.  Але прошу вас усе-таки змінити редакцію самого пункту,  записавши  так:  "Фінансування  заходів,   пов'язаних   з поверненням   осіб   української,   кримськотатарської   та  інших національностей, які були незаконно депортовані з України".

 

     Я хочу ще раз наголосити і звертаю на це увагу уряду,  що про німців,  які  були депортовані,  вже потурбувалася Німеччина,  про інших інші потурбуються. А в нашому товаристві є 15 тисяч заяв від українських родин,  які були депортовані і які потім залишилися на засланні.  А їх же треба повертати. Давайте ми почнемо цю справу і хоч невеличку частку символічно повернемо.  Я дуже прошу,  шановні колеги, проголосувати за таку зміну цієї редакції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Правильно  говорить  Євген  Пронюк, немає  в  цьому  сумніву.  Але  мова  йде про обсяги фінансування. Найбільші   обсяги,   звичайно,   йдуть   по   компенсаціях    для депортованого  кримськотатарського  народу,  бо він за чисельністю найбільший.  А стосовно того,  про що ви говорите,  то тут є "інші національності".  Маються  на  увазі українці,  росіяни,  болгари, гагаузи і всі інші.  Я розумію, що це так повинно бути. Тим більше що  це випливає з норми чинного закону.  Я просив би проголосувати саме так, як тут записано. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 196. Не підтримується.

 

     Ставлю на  голосування  в  редакції  депутата  Пронюка.  Будь ласка.

 

     "За" - 183.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування в попередній редакції.  Iнших пропозицій не було. Будь ласка. Прошу підтримати. На жаль, мізерні кошти, але більше немає.

 

     "За" - 209.

 

     Ольго Миколаївно,  будь  ласка.  Кримчан  давайте послухаємо. Клопіт у нас по західному  регіону  -  19  тисяч.  Це  важко,  але можна... А 240 тисяч по Криму - це проблема.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Ленінський  виборчий  округ,  Автономна Республіка  Крим).  Я хочу,  Олександре Олександровичу,  щоб на це запитання відповів ще представник Комітету з питань  прав  людини, національних меншин.

 

     У моєму окрузі є таке село Ватан і колгосп "Ватан", де навіть сьогодні необлаштовано живе  кримськотатарське  населення.  То  як вважає комітет, на що цих коштів - 15 мільйонів гривень вистачить?

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  хто  від Комітету з питань прав людини, національних меншин відповість на це запитання?

 

     Iгоре Олександровичу,  ви можете прокоментувати?  Будь ласка. Яка   на   сьогодні   реальна   потреба  у  капіталовкладеннях  на облаштування цих людей?

 

     МIТЮКОВ I.О. Звичайно, на це потрібно набагато більше. Щороку ми  обговорюємо цю проблему.  Сьогодні на це потрібно мінімум у 10 разів більше коштів.

 

     Але вам відома ситуація. Те, що запропонував Комітет з питань бюджету,  -  збільшити  цю  суму  на  10 мільйонів гривень,  є тим мінімумом, який ми повинні затвердити.

 

     Я прошу народних депутатів підтримати.

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо 15 мільйонів, як тут записано, і дамо  доручення комітету до третього читання зважити,  чи можливо, справді...

 

     Я ще раз прошу!  Проголосуйте,  будь ласка,  15 мільйонів,  і дамо  доручення комітету до третього читання подивитися,  як можна максимально збільшити цю  суму,  в  тому  числі  за  рахунок  отих операцій, які ми передбачали на початку.

 

     Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     "Національна оборона разом - 1 мільярд 472 мільйони гривень".

 

     Депутат Мухін. Будь ласка. Говорить голова комітету.

 

     МУХІН В.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Нет,  Александр  Александрович,  я  честно  отказываюсь выступать.  Вы,  пожалуйста, согласно Регламенту сначала поставьте на голосование  предложение  бюджетного  комитета,  а  потом  наше предложение.

 

     ГОЛОВА. Домовилися. Ставлю на голосування пропозицію Комітету з питань бюджету  -  1  мільярд  472  мільйони.  Будь  ласка.  Йде голосування.

 

     "За" - 220.

 

     На пропозицію  депутатів  ще  раз  ставлю  на  голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 221. Не приймається.

 

     Депутат Мухін.

 

     МУХIН В.В.  Александр Александрович,  вот теперь,  после того как   парламент   не   поддержал   предложение   о  финансировании национальной обороны на уровне 1  миллиарда  450  миллионов  (а  с добавкой - 472 миллиона), я аргументирую наше предложение.

 

     Наш комитет предложил значительно большую сумму.  Я прекрасно понимаю,  что эту сумму на сегодняшний день практически невозможно изыскать  -  почти  4  миллиарда гривень.  Однако давайте серьезно отнесемся  к  этому  вопросу.  Я   предлагаю   все-таки   изыскать дополнительные  средства  для  Министерства  обороны.  Можно  либо отнести  эту  цифру  на  третье  чтение,  либо  учесть,   что   на сегодняшний  день  бюджет страны задолжал Министерству обороны еще за прошлый год 226 миллионов гривень.  Давайте  обсудим  вопрос  о том, чтобы перезачесть этот долг Министерству обороны.

 

     И следующее предложение.  Я поддерживаю сказанное Александром Николаевичем по поводу  того,  чтобы  закупить  продукты  у  села. Давайте   Министерству  обороны  дополнительно  выделим  суммы  на закупку  пшеницы,  мяса,  других  сельскохозяйственных  продуктов, производимых в наших селах,  и таким образом учтем то предложение, которое вносил Александр Николаевич Ткаченко.

 

     Мне кажется,  что к этой цифре надо очень серьезно отнестись. Я не могу назвать окончательную цифру. Конечно, я отстаиваю, чтобы было 4  миллиарда,  но  понимаю,  что  сегодня  это  очень  трудно сделать.  Тем  не  менее  давайте поднимать эту цифру и переносить вопрос на третье чтение.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, вы заметили, что статья "Национальная  оборона"  -  это  едва  ли  не единственная статья, которая не подверглась сокращению,  то есть мы очень  детально  ее рассматривали.

 

     Суммы, которая   предусмотрена,   достаточно  для  содержания Вооруженных Сил,  для закупки продуктов питания,  необходимых  для нашей   армии.   Те   средства   на   закладку  в  государственный материальный резерв, которые мы увеличили, могут быть использованы и  для  пополнения ресурсов для Вооруженных Сил.  Других средств в бюджете нет,  а предложение перенести на третье чтение  напоминает мне  наши  студенческие  времена,  когда  вечером ложишься спать с пустым карманом и думаешь, что утром проснешься, а в кармане вдруг откуда-то что-то появится...

 

     Уважаемый народный депутат Мухин, ничего на третьем чтении не появится - вот в чем, так сказать, вся проблема.

 

     Александр Александрович,  это  вполне  достаточный  обкем   с учетом общего финансирования...

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я дякую, Олександре Олександровичу. Шановні народні депутати,  оскільки уряд за півроку не зміг  визначити  ті галузі,  які дадуть приріст ВВП,  то я хотів би, щоб ми продовжили думку Олександра Миколайовича і шукали  його  тут.  Тут  є  розділ "Науково-дослідні  роботи".  Там  названо  суму,  про  яку  навіть незручно говорити,  але вона,  я скажу так,  в З00 разів менша від тієї,  що виділяється на науково-дослідні роботи у Франції.  Проте Франція продає зброї на 11 мільярдів доларів.  Це більше або майже як весь наш експорт!

 

     Якщо вкладати  в  науково-дослідні  розробки  в цьому напрямі одну гривню, то віддача буде у 10 разів більшою.

 

     І тому я пропоную замість 30 мільйонів закласти хоча  б  130, тобто  додати  100  мільйонів,  і  ми  будемо мати віддачу.  Я вас запевняю,  тому що маю якесь відношення до цього напряму.  Україна має  все  необхідне  для  того,  щоб використати це для поповнення бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Михайле  Антоновичу.  Ви   кажете   абсолютно правильно.  Тільки  є  одне застереження.  Вкладена гривня (яку ще треба знайти) дасть віддачу у 10 разів більшу через три роки.  Але ж сьогодні немає чого вкласти,  ось у чому біда. Безперечно, треба це  робити,  треба,  щоб  діяла  система  постійного   нарощування видатків за цією статтею, ви правильно кажете, бо інакше ми будемо продукувати тільки вчорашній день,  що нікому  не  потрібно,  а  в озброєннях  тим  більше.  Але сьогодні йдеться про суму 61 мільярд 472 мільйони.

 

     Депутат Мухін пропонує це перенести на третє читання.  Ставлю на голосування його пропозицію.

 

     "За" - 189.

 

     Мітюков чи Василь Васильович, хто з вас? Прошу.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Шановні  народні  депутати,  трохи  інформації для...

 

     ГОЛОВА. Роздумів.

 

     МІТЮКОВ І.О. Як довідка. За півроку бюджет повинен віддати на оборону,   за  нашими  розрахунками,  612  мільйонів  гривень.  На сьогодні виділено трохи більше  570  мільйонів  гривень.  Сьогодні пішов 21 мільйон гривень. За півроку, поворюю, ми вийдемо на трохи більш як 600 мільйонів.  Якщо ми затверджуємо суму 1  мільярд  400 мільйонів,  значить,  у  другому  півріччі ми майже у півтора раза збільшуємо фінансування армії - це максимум  того,  що  ми  можемо зробити.

 

     Дійсно, Микола  Янович  має  рацію  -  це  єдина стаття у цій частині  бюджету,  яку  не  було  скорочено.  Я  прошу  підтримати пропозицію Комітету з питань бюджету.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  Василю Васильовичу!  Матеріали перевірок,  які проводилися не один раз, свідчать про те, що кошти на  утримання  армії  можна  знайти за рахунок наведення порядку в реалізації армійських ресурсів.  Тому що  при  армії  настворювали майже  два  десятки комерційних структур,  і треба,  щоб кошти від реалізованої  продукції  надходили  в  бюджет.  І  щоб  з  бюджету фінансувалися потреби армії,  а не йшло це як самофінансування. Ті гроші сьогодні не можна ні врахувати,  ні передбачити в бюджеті, і порядку немає, тільки наживаються на тому посередники.

 

     Тобто є можливість збільшити, і давайте передбачимо, які суми можна, і запишемо одразу сюди, в бюджет.

 

     Слово Василю Васильовичу. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,   виконуючий    обов'язки    Прем'єр-міністра України.  Шановні  народні  депутати!  Пропозиції  щодо збільшення видатків  на  національну  оборону  не  раз  обговорювались  і  на засіданнях  Кабінету Міністрів,  і на засіданнях Комітету з питань оборони і державної безпеки,  розглядались і на  заключному  етапі підготовки проекту до другого читання.

 

     Сьогодні уряд  не  має  можливості  збільшити  суму,  яка вам подана на розгляд  і  затвердження.  Я  одне  можу  сказати  -  ми шукаємо,  тому  що,  дійсно,  це  надто мала сума для забезпечення національної оборони,  в  тому  числі  боєздатності  Збройних  Сил України.

 

     Тому ту  думку,  яку щойно висловив Голова Верховної Ради,  - шукати...  Ми їх шукаємо,  додаткові резерви,  і вони  обов'язково будуть нами вишукані. За рахунок наведення порядку.

 

     Тому я  від  уряду  офіційно просив би поки що на цьому етапі затвердити ту суму,  яка сьогодні запропонована на друге  читання. Прошу підтримати пропозицію уряду.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  ще  раз  на  голосування цю пропозицію.  Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу поддержать.

 

     "За" - 196. Не підтримується.

 

     Александр Александрович,  ну вот народный  депутат  коммунист Кузьменко против. Пусть он выскажется, пусть скажет, чего он хочет

- уменьшить или увеличить.

 

     Вот народный депутат Кузьменко, он сидит впереди.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз прошу, Миколо Яновичу, не називати фракційну належність   депутата.  Всі  перед  бюджетом  рівні  -  комуністи, емдегівці, ліберали і решта.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Но  это  же  самая  большая  фракция.   Она   не поддерживает,  и  статья  не  проходит.  Я  хотел  бы знать мнение фракции - увеличить или уменьшить.

 

     ГОЛОВА. Збільшити - вони так кажуть.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Увеличить.  Ну ясно.  Тогда за счет чего? (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Усі опустіть руки і сядьте. Володимире Михайловичу,  сядьте,  будь  ласка.  Я   ставив   на   голосування пропозицію  про  перенесення  на  третє  читання,  щоб  можна було пошукати  можливість  і  збільшити.  Не  одержала  підтримки,  196 голосів.  Я  двічі  ставив на голосування пропозицію комітету - не одержала підтримки.  Тому я пропоную ще раз проголосувати  те,  що вніс комітет, маючи на увазі, що до третього читання він має право запропонувати зміни...

 

     А ви не махайте тут руками,  а підіть у комітет і  допоможіть йому знайти збільшення на 200 мільйонів.

 

     Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Перерва на 15 хвилин у цьому питанні.

 

     --------------

 

     Депутат Стретович   запрошується   на   трибуну.   Володимире Миколайовичу, 5 хвилин на доповідь. Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики і судово-правової реформи (Немирівський виборчий округ,  Вінницька область). Шановні колеги! Відповідно до постанови  Верховної  Ради  Комітет  з  питань  правової  політики продовжив попередній розгляд  кандидатур  суддів  для  обрання  їх безстроково. Протягом двох минулих днів (повідомляю радіослухачам, що 10 хвилин тому комітет закінчив роботу і прийняв своє  рішення) комітет розглянув 152 кандидатури суддів районних, міських судів і Донецького обласного суду.

 

     Якщо вчорашній контингент був сильніший за своїм складом і ми мали лише окремі зауваження до суддів,  то,  на жаль,  ті, що були сьогодні,  показали  досить  низькі,  а  то  й  посередні   знання конституційних  положень щодо засад судочинства.  Багато суддів не відповіли,  що являє собою  Вища  рада  юстиції,  які  встановлено засади  судочинства.  Ми просили деяких кандидатів відповісти,  що означає презумпція невинності, і, на жаль, не всі судді знають, що таке презумпція невинності, хоча здійснюють правосуддя.

 

     Виходячи з цих підстав,  комітет,  я підкреслюю,  колегіально шляхом голосування вирішив підтримати  всіх  суддів,  за  винятком семи,   прізвища   яких   я   вам  назву,  а  завтра  вони  будуть запропоновані вам для голосування в окремому проекті постанови.

 

     Кожна кандидатура обговорювалася нами.  І  було  дивно  чути, коли  судді  -  юристи  високої  кваліфікації  стверджували,  що в Україні діє інститут віце-президента.  А коли  запитали,  хто  цей віце-президент,   то   суддя  не  знав.  Виявилося,  що  зміни  до Конституції може внести Конституційний Суд,  а його тлумачення  не обов'язкові   для   застосування  судами.  Відповідь  на  наступне запитання полягала в тому,  що  під  час  хвороби  Президента  або неможливості  виконання  ним  обов'язків  з  інших причин усі його повноваження переходять до Верховної Ради.

 

     Це свідчить про те,  що,  незважаючи на  святкування  річниці Конституції,  багато  суддів просто не бачили цієї Конституції,  а їхні посилання на хвилювання й на те,  що вони  цілу  ніч  вивчали (наче  перед  екзаменом)  Конституцію,  означають,  що,  на  жаль, Конституції не знають навіть ті,  хто повинен її з огляду на  свій професійний обов'язок застосовувати як норми прямої дії.

 

     Але я  ще  раз  підкреслюю,  що  всі прізвища,  незалежно від цього,  буде завтра внесено в бюлетень,  і кожен  з  вас  особисто визначиться по кандидатурах.

 

     Ми не  ставили  цього  разу  складних  запитань,  які ставили минулого разу кандидатам у судді Конституційного Суду,  обмежилися простішими.   Наприклад,   не   запитували,  яка  відмінність  між верховенством права і верховенством закону.

 

     Так чи інакше,  але Комітет з  питань  правової  політики  не рекомендує  до обрання:  Геннадія Докуніна,  Валентину Найдьонову, Степана Одерія,  Володимира Лагоду,  Людмилу Лупінову,  Володимира Лузана,  Надію Слізевич.  Усі ці судді - із Донецької області.  Їх комітет не рекомендує до обрання,  виходячи з відповідей, які вони дали на запитання комітету.  Я розумію,  що в багатьох випадках ця ситуація є формальною.

 

     Водночас на адресу комітету надійшов лист на чотирьох аркушах від  голови держадміністрації Ясинуватого,  в якому він оскаржував дії  судді  Гаврилюка.  Отримавши  від  нього  пояснення  стосовно претензій у порушенні процесуальних строків і невжиття відповідних заходів,  комітет не знайшов підстав для  того,  щоб  задовольнити скаргу на нібито незаконні дії судді, і більшістю голосами комітет рекомендує його до обрання.

 

     Я ще раз  хочу  вам  сказати,  що,  незважаючи  на  вирування бурхливих   пристрастей  навколо  бюджету,  комітет  у  зв'язку  з наближенням річниці Конституції був змушений два дні витратити  на те, щоб вислухати кожного суддю і перевірити рівень його знань. Ще раз підкреслюю,  що  комітет  приймав  рішення  колегіально.  Коли обговорювалися  кандидатури,  кожен  робив свої зауваження,  а при голосуванні або піднімав руку,  або не піднімав.  Тому я  відхиляю будь-які  претензії  на  мою адресу,  якщо вони зараз пролунають у цьому залі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ніхто  вам  претензій  не  пред'являє.  А  що стосується  можливих  зауважень  депутатів,  то  треба було йти на засідання комітету і відстоювати авторитет своїх суддів.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я ще про таке скажу.  Дуже  багато  депутатів підходили до мене особисто і говорили: якщо прийде такий-то, то ти ж дивись його не пропусти. На що я їм відповідав: "Шановні, дорогі мої, депутат Васильєв міг прийти, депутат Звягільський міг прийти, інші депутати могли  прийти  й  чітко  висловити  свої  претензії, поставити свої запитання.  Кожен мав однакове право бути присутнім на розгляді кандидатур тих суддів". До речі, ми запитували кожного кандидата:  який депутат представляє їх інтереси у Верховній Раді? І були такі судді,  що не могли  назвати  своїх  депутатів.  Це  я звертаюся до суддів з Донецької області, які не могли згадати, хто ж тут є їхніми депутатами.

 

     Але переважна більшість (90 відсотків) називали  чітко  свого депутата, а також, як він працює, що робить, як допомагає.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання  до  Володимира Миколайовича?  Немає запитань. Є? Запишіться.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Шановні колеги,  я тільки одну репліку скажу. Перша  група  суддів,  яку  ми розглядали вчора,  має квитки на 19 годину на поїзд, вони сидять отам нагорі. Тому я просив би вас...

 

     ГОЛОВА. Вирішимо це питання позитивно. Будь ласка, спокійно!

 

     Запишіться на запитання. 5 хвилин.

 

     Депутат Аксененко. Будь ласка. Немає?

 

     Депутат Уланов. Прошу.

 

     УЛАНОВ В.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законності  і  правопорядку  (Станично-Луганський виборчий округ,  Луганська область).  Владимир Николаевич, в прошлый раз мы тоже рассматривали кандидатуры для включения в бюллетени. От имени донецкой депутации у меня вопрос следующего содержания:  почему  и сейчас  не  включается  в  список  для голосования зампредседателя Донецкого областного суда,  исполняющая  обязанности  председателя Лисовая Валентина Ивановна?

 

     Будьте добры, ответьте.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Відповідаю.   Я   зачитував   у  цьому  залі колективний лист колишніх гірників,  які  оскаржують  неправомірні дії  судді  з  метою  перевірки їх Вищою кваліфікаційною комісією, Міністерством юстиції.  Розгляд її персональної справи відкладено, а  після  перевірки комітет дійде висновку щодо рекомендації її на посаду судді і на посаду заступника голови обласного суду.

 

     Те саме стосується і Кіпня з Волинського обласного  суду.  Те саме стосується Тамакулової та інших. Я не називатиму цих прізвищ, щоб не збурювати емоцій серед радіослухачів.

 

     Але хочу сказати,  дорогі мої, що минулого разу стався дивний прецедент.   Хтось   зробив   ведмежу  послугу  заступнику  голови Запорізького  обласного  суду  Кучерук  Катерині.  Її  комітет  не рекомендував  у зв'язку з перевіркою скарги,  що надійшла,  але її прізвище включили до бюлетеня, і, до речі, не обрали.

 

     Також всупереч  рішенню  комітету,  який  не  рекомендував  у зв'язку зі скаргами громадян на посади суддів Ільченка та Іваненка з Черкаського обласного суду, вони були включені до бюлетеня. І їх обрали. Але обрали суддями, а не на адміністративні посади.

 

     Комітет відмежовується від такої позиції. Якщо це триватиме й надалі,  то, вибачте, це є профанацією. Невідомо на яких підставах люди  включаються до бюлетеня тоді,  як є потреба у перевірці.  Ми відкладаємо  це  питання.  За  7-10  днів  ми  його  перевіримо  й затвердимо цих суддів.

 

     ГОЛОВА. Тобто   йдеться   про   те,  що  голосування  по  цих кандидатурах буде після закінчення перевірки.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Так. Я вам хочу сказати, що...

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилину!   Голосування    відбудеться    після закінчення перевірки,  навіть якщо буде негативний результат.  Все одно  кандидатура  буде  включена  до  бюлетеня.  Депутати  будуть поінформовані   про   результати   перевірки  і  на  основі  цього прийматимуть рішення.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я  хочу  додати,  що  і  Верховний   Суд,   і Міністерство   юстиції,  і  кваліфікаційна  комісія  включилися  в ретельну  перевірку  для  того,  щоб  спростувати  ті  факти,  які викладено в скаргах громадян.  Ми розуміємо,  що завжди знайдуться незадоволені роботою будь-якого судді.  Якщо там ніяких підстав не буде  виявлено,  комітет  відкриє зелену вулицю,  будь ласка,  хай обираються безстроково.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Але перевірка не для  того  проводиться,  щоб спростувати, а для того, щоб розібратися по суті.

 

     Депутат Звягільський. Прошу.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,   народний   депутат   України  (Київський виборчий   округ,   Донецька   область).    Уважаемый    Александр Александрович!    Уважаемые    народные    депутаты!   Я   сегодня присутствовал на заседании комитета  при  рассмотрении  кандидатур судей  по  городу  Донецку  и  выскажу  вам  свое  личное  мнение. Кандидаты очень нервничали,  у них чуть ли не обморочное состояние было во время встречи в этом комитете.

 

     И мне непонятно,  Владимир Николаевич,  как можно было за 3-4 минуты определить профессионализм председателя Киевского  райсуда, который 20 лет работает судьей в этом районе.  20 лет!  И я просил бы вас, народные депутаты, задуматься над этим. Я не могу сказать, что  там  была  необкективность,  но  за  5 минут выяснить уровень профессионализма практически невозможно.  И пусть в этом  комитете сидят сверхученые юристы, но такого в природе не бывает.

 

     Я обращаюсь ко всем народным депутатам. Когда завтра мы будем голосовать по кандидатурам,  которые сегодня  предлагает  комитет, надо  к этому внимательно отнестись.  Особенно,  повторяю,  если у человека 20-летний стаж работы.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я відповім.  Iдеться про кандидата на  посаду судді  Геннадія  Докуніна.  Я  йому  як голові суду поставив чисто професійне запитання:  "Скажіть,  будь  ласка,  чи  розглядали  ви справи,   що   випливають   з  адміністративних  правовідносин?  У Цивільному процесуальному кодексі цілий розділ  присвячено  тому". Він  сказав:  "Так,  я розглядав".  "Назвіть,  будь ласка,  які це справи?"

 

     Для вас пояснюю,  що це ті справи,  в яких  оскаржуються  дії адміністративних  органів  -  чи то інспектора дорожньо-патрульної служби, чи рішення виконкому тощо. Він замовк.

 

     Друге запитання:  "Є такий орган - Вища рада юстиції. Що вона собою являє?" У відповідь - мовчання.

 

     Якщо судді не відповідають на елементарні запитання,  то я не можу... (Шум у залі). Є Конституція, де проголошено...

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Заспокойтеся!  Ну чого ви розгаласувалися?  Спокійно! Одну хвилинку!  Юрію Олексійовичу,  ну чим ви так обурюєтеся? Я не схвалюю такий підхід.  І правильно  говорив  Юхим  Леонідович,  що протягом 3 хвилин не можна дати характеристику судді.  Це так. Але спробуйте самі зробити це так швидко і до того ж об'єктивно.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Iдеться про попередню...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину!  Володимире Миколайовичу,  я  прошу!  Є зауваження комітету,  а ви визначитеся шляхом голосування.  І все! (Шум у залі).

 

     Що ж до того,  що хвилюються судді,  коли йдуть на  засідання комітету,  то  це природно,  бо вони люди.  Але ж і підсудні,  які стоять перед ними,  теж  люди.  Інколи  за  три  хвилини  їх  доля вирішується  -  чи  сидіти  в  тюрмі,  чи бути виправданим.  Тут є питання. Ну вийшло так, що після інституту їм ніколи ніхто ні разу не  нагадував,  що  треба працювати над собою.  Щодо цього комітет правий. Іти сюди й не знати Конституції ніхто не має права!

 

     Нас слухають ті,  хто ще прийде  сюди  на  співбесіду.  Нехай мають на увазі,  що Конституцію суддя повинен знати назубок.  Як і депутат, до речі (Пожвавлення, оплески).

 

     Будь ласка, сідайте.

 

     Є запитання до суддів? До кого із суддів?

 

     Будь ласка, депутате Горбатюк.

 

     ГОРБАТЮК М.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Радянський виборчий округ,  м.Київ). Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги депутати! Тут, перед  Верховною  Радою,  вже  7  років  стоїть  така  Ковалевська Валентина Максимівна,  її справу розглядав Макіївський суд. Хай би хтонебудь із суддів Макіївки...

 

     ГОЛОВА. Це ота в капелюсі?

 

     ГОРБАТЮК М.П.  Так.  Як вони її довели до того,  що вона тут? Яке їх рішення буде, щоб вона не...

 

     ГОЛОВА. Ну,  може,  суддя цього  і  не  знає.  Це  специфічне питання стосовно конкретної людини.  Ви розумієте?  Я прошу, може, не треба цього робити?  Це травмує людину,  яка 7 років уже стоїть на  вулиці.  Ви  ж,  навіть  не будучи суддею,  знаєте,  чому вона стоїть.

 

     Слово має  депутат  Болдирєв.  Він   є   у   списку.   А   я, відповідаючи, витратив 30 секунд його часу.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (Кіровський-Шахтарський  виборчий  округ, Донецька  область).  Уважаемый  Председатель!  Спасибо за то,  что наконец вы стали соблюдать Регламент.

 

     Уважаемые коллеги депутаты, уважаемые судьи! Сегодня уже не в первый раз мы с вами наблюдаем последствия того, что весь правовой блок, весь блок судебной реформы мы отдали безответственным людям. Их немного,  их всего человек 10-15. Но когда мы в конституционную ночь и накануне конституционной ночи принимали Конституцию,  то не придали должного значения этому блоку - блоку судебной реформы.  И в итоге в Конституцию попали все эти  новации  наших  мудрецов  во главе  со  Стретовичем,  и мы с вами сегодня имеем систему,  когда мальчики в  коротких  штанишках  пытаются  учить  дядей  и  тетей, которые проработали по 20-30 лет, каким образом им нужно жить.

 

     Так вот,  для  того чтобы этого не было,  для того чтобы этих мальчиков  немножко  научить,  я  призываю  всех  депутатов,   вне зависимости от политических пристрастий,  проголосовать сегодня за всех судей, и поступить так же при последующих голосованиях.

 

     Спасибо (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу, спокійно! Будь ласка, заспокойтеся, опустіть руки.  Депутате Терьохін,  сядьте. Спокійно! Ви самі зрозуміли, що реприза  Юрія   Болдирєва   мала   такий,   говорячи   російською, "собирательный характер". І тут він говорив про молодих людей дуже відносно,  тому що в нас різні  люди,  і  він  так  само.  І  його висловлювання  теж  молоде за змістом.  Давайте спокійно на все це дивитися.

 

     Я ще раз запитую: чи є запитання до запрошених суддів? Немає.

 

     Є пропозиція   відпустити   суддів.   Будь   ласка,    йдіть. Голосування  відбудеться  завтра  о  9 годині 45 хвилин.  Лічильна комісія проведе підготовчу роботу.

 

     Спасибі.

 

     Друга частина...  Хвилину!  Опустіть руку, я прошу вас (Шум у залі). Не бачу в списку, немає.

 

     Ще одне питання. Я хотів би з вами порадитися.

 

     Шановні депутати, відповідно до Закону про Конституційний Суд я звернувся до голів комітетів,  груп і фракцій з пропозицією  про внесення  на  розгляд Верховної Ради двох кандидатур на обрання до складу Конституційного Суду.

 

     Комітет розглянув цю пропозицію і  зупинився  на  кандидатурі професора Корнієнка Миколи Івановича,  який працює у нас в апараті і з яким знайомі всі депутати.  Тим часом, діючи відповідно, знову ж таки,  до закону, група депутатів за ініціативою групи "Реформи" пропонує на обрання членом Конституційного  Суду  депутата  Біласа Івана Григоровича (Шум у залі). Я прошу уваги!

 

     Вони мають  таке  ж  право,  як  і Голова Верховної Ради,  на внесення кандидатури.  Одна четверта  частина  від  конституційної кількості  депутатів  має  таке  право  (це  буде 110-115),  а тут пропозиція зібрала навіть більше - 140 голосів. Тобто право Голови і право групи депутатів тут урівноважені.

 

     Але досвід   свідчить,  що  якщо  ми  завтра  на  голосування поставимо дві кандидатури,  то спалимо їх обидві. Це всі розуміють

-  і ті,  хто робить послугу Івану Григоровичу,  і ті,  хто робить послугу Миколі Івановичу, тобто і я, і група депутатів.

 

     Щоб такого   не   сталося,   давайте   шляхом    рейтингового голосування визначимося,  чиє прізвище вносити до бюлетеня. Тоді в нас буде резерв,  якщо раптом щось таке трапиться при  голосуванні (Шум у залі). Ні, не маємо права, вноситься одна кандидатура.

 

     Я прошу  підтримати  цю пропозицію.  І той,  хто в результаті рейтингового  голосування  набере  більше  голосів,  буде   завтра внесений  у  бюлетень.  Можна  так  голосувати?  Немає заперечень? Немає.

 

     Я ставлю на голосування кандидатуру від 140 депутатів - Біласа Івана Григоровича.  Хто за те, щоб включити його прізвище в бюлетень завтра?

 

     Іде рейтингове голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 142.

 

     Хто за те,  щоб включити  в  бюлетень  кандидатуру  професора Корнієнка Миколи Івановича? Ставлю на рейтингове голосування. Будь ласка. Це моя пропозиція і Комітету з питань правової політики.

 

     "За" - 201.

 

     Таким чином,  завтра до бюлетеня  буде  включено  кандидатуру Миколи Івановича Корнієнка.

 

     Я просив би вас,  шановні депутати,  зважаючи на необхідність завершити формування Конституційного Суду і,  навіть,  зважаючи на особистість   Миколи  Івановича,  якого  не  можна  запідозрити  в політичній заангажованості професіонала,  який знає державне право і  Конституцію,  працював  над  Конституцією,  допомогти завершити формування Конституційного Суду.  Тоді можна  було  б  у  п'ятницю привести  до  присяги  двох  членів  Конституційного  Суду,  що  є важливим,  особливо  з  урахуванням  розгляду  певних   питань   у Конституційному Суді,  у тому числі і про Рахункову палату.  Я про це  кажу  не  випадково.  Спостерігається  надзвичайний  тиск   на Конституційний   Суд   для  того,  щоб  визнати  Рахункову  палату неконституційною. Я не розумію цієї логіки, але справді тиск такий є.

 

     Завтра вибори  до  Конституційного  Суду будуть здійснюватися шляхом таємного голосування.

 

     Спасибі.

 

     ----------------

 

     Микола Янович запрошується на трибуну. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Александрович!  Мы  во  время  этого  небольшого  перерыва провели переговоры с Комитетом по вопросам  обороны.  И,  на  мой  взгляд, найдено   компромиссное   предложение.  Прошу  предоставить  слово председателю комитета, а затем дальше будем...

 

     ГОЛОВА. Депутат Мухін, голова комітету. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.  Александр  Александрович!  В  самом  деле,  мы  с Николаем   Яновичем  Азаровым,  Василием  Васильевичем  Дурдинцом, Игорем Александровичем Митюковым пришли к  выводу,  что,  учитывая тяжелейшую ситуацию с бюджетом,  можно согласиться (и Министерство обороны соглашается) на  сумму  1  миллиард  472  миллиона  и  при принятии  решения  о  введении  бюджета  в  действие  учесть,  что правительство зачтет долг правительства за 1996  год  Министерству обороны. Та сумма составляет где-то 266 миллионов гривень. То есть долги, которые есть у правительства перед Министерством обороны за 1996  год,  все-таки будут зачтены уже на данный момент.  И тогда, наверное, можно поправить вот эту тяжелую ситуацию.

 

     ГОЛОВА. Володимире Васильовичу,  "будут зачтены" з цієї  суми чи будуть додатково?  Додатково.  Тобто буде ліквідовано борг,  по суті  кажучи,  так?  Списано  борг.  Можна  проголосувати  з  цією пропозицією?  Ставлю на голосування.  Будь ласка,  підтримайте. Це збільшення на 260...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Цифра остается той же. Имеется в виду проведение взаимозачета.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, іде голосування.

 

     "За" - 227. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     У тому  числі.  Тоді  оці  всі  підпункти підходять,  бо вони складають проголосовану суму?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  всі  видатки,  які  стосуються національної оборони. Розшифровані видатки. Будь ласка. Це окремо. Спокійно, іде голосування.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     "Правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави".

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, Министерство по вопросам чрезвычайных  ситуаций  и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы...

 

     ГОЛОВА. Так,  так.  Тут записано  -  45,  але  і  комітет,  і міністерство, і Кабінет Міністрів просять збільшити цю суму хоча б на 30 мільйонів,  виходячи з тих непередбачуваних обставин,  які є сьогодні  в  державі.  Ну,  для  прикладу,  ураган позавчорашній і вчорашній, який не було передбачено.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  ураганы и  все  прочее предусмотрены в статье "Резервный фонд Кабинета Министров".

 

     ГОЛОВА. Пропозиція комітету голосується.

 

     АЗАРОВ М.Я. 45 702.

 

     "За" - 221.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю на голосування.  Одну хвилинку!  Будь ласка, не заважайте Кабінету Міністрів. В'ячеславе Олександровичу, Сергію Леонідовичу, сядьте на місця!

 

     Слово має міністр Кальченко. Будь ласка.

 

     КАЛЬЧЕНКО В.М.,   міністр   України   з  питань  надзвичайних ситуацій  та   у   справах   захисту   населення   від   наслідків Чорнобильської   катастрофи.   Шановні  депутати!  Ви  знаєте,  що Міністерство з питань  надзвичайних  ситуацій  створено  тільки  в кінці  минулого року.  І сьогодні,  вирішуючи багато завдань...  Я відверто скажу,  що для  того  щоб  ми  працювали  активно,  треба вирішити декілька питань.

 

     По-перше, нам  потрібне сучасне обладнання.  Я міг би навести декілька прикладів,  коли ми не могли врятувати людей,  потерпілих від   аварій,  тому  що  не  було  того,  що  є  сьогодні  в  усіх цивілізованих країнах.

 

     Нам сьогодні особливо потрібні хоча  б  невеличкі  кошти  для того, щоб ми реагували на аварії в перші години. Тому що прийняття постанови і виділення коштів із резервного  фонду  уряду  потребує певного часу. Крім того, резервний фонд дуже малий, його практично вже за півроку,  будемо так казати,  використали на ті надзвичайні ситуації,  які  виникли.  Нам треба створити сили реагування в тих регіонах,  де їх сьогодні немає.  Це - Хмельниччина,  Рівненщина і так далі.

 

     Тому я  дуже просив би вас...  Я розумію,  наскільки сьогодні складний бюджет. Але все-таки дуже просив би до тієї суми, яка там записана - 45,7 мільйона, додати 20 мільйонів гривень.

 

     Дякую за увагу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные депутаты!  Уважаемый Валерий Михайлович!  Я напоминаю, что правительство 4 июня, 20 дней назад, внесло  проект  бюджета  на  рассмотрение  Верховного Совета.  Что изменилось за 20  дней?  Если  правительство  считало  необходимым увеличить  финансирование по данной статье,  почему оно не сделало этого?  Тем более что ассигнования в основном здесь идут по  линии чернобыльского   фонда.   И   эти   45   миллионов   действительно предназначены только для содержания войск гражданской обороны и на другие  мероприятия,  связанные  с чрезвычайными ситуациями,  плюс средства   резервного   фонда,   которые   должны   расходоваться, подчеркиваю,  исключительно  на  ликвидацию  последствий стихийных бедствий.

 

     Уважаемый Василий Васильевич!  И вы неоднократно ставили этот вопрос.  К  сожалению,  резервный  фонд расходуется не на те цели, которые предусмотрены положением о резервном фонде.

 

     Поэтому я прошу еще раз проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Зараз  поставимо  на  голосування.  Але   перед   тим надається слово Дурдинцю Василю Васильовичу.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні народні депутати!  Не треба змішувати питання,  пов'язані  з  підтримкою   самого   міністерства,   його структур,  і  питання  про  те,  які  кошти  мають бути виділені в резервний фонд, на надзвичайні ситуації. У даному разі йдеться про те,   що   ця   структура,  яка  вистраждана  і  проходить  період становлення, потребує фінансової підтримки.

 

     Тому ми зараз радимося,  де віднайти додаткові кошти,  хоча б 10 мільйонів,  на розвиток і становлення цього міністерства і його структур у регіонах.

 

     ГОЛОВА. Що скаже комітет з цього приводу?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  ну,  если  исполняющий обязанности  Премьер-министра  говорит,  то надо поддержать...  10 миллионов мы в общем балансе найдем.

 

     ГОЛОВА. Отже,  55 мільйонів гривень.  Пропозиція ставиться на голосування. Будь ласка, підтримайте. А потім у балансі відшукаємо необхідну суму.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     "Фінансування заходів щодо  ліквідації  стратегічних  ядерних озброєнь   -  10  мільйонів".  До  речі,  хто  сумнівався,  це  та "допомога",  про яку говорили.  Із власного бюджету треба викласти кошти... (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 159. Не підтримується.

 

     Запитання: а  чому  це  ми  повинні робити?  А тому,  що наші зарубіжні партнери,  у тому числі ті, що угоду підписували, дбають про одне - рвонути,  знищити, а далі - хоч трава не рости. А треба рекультивацію земель  провести,  вивезти  обладнання  тощо.  Це  ж треба,  щоб  хтось його робив,  і треба за це платити.  Ось чому і закладаються на це в бюджеті кошти. Якби не перед мікрофоном, то я висловився б...  А так можу тільки сказати,  що знищується все,  а те,  що цінне,  вмить вивозиться за межі  держави.  А  треба,  щоб порядок  був.  Можливо,  на те,  щоб забезпечити порядок,  і треба виділити ці 10 мільйонів.

 

     Слово надається депутату Мухіну.

 

     МУХІН В.В.  Александр Александрович,  вы абсолютно  правильно сказали,  что для того чтобы обеспечить более или менее нормальный порядок в этом  деле,  как  раз  вот  эта  мизерная  сумма  там  и заложена.  Поэтому  я  прошу уважаемых народных депутатов все-таки поддержать и выделить эту сумму на эти работы.

 

     ГОЛОВА. Виходячи з ратифікованих нами міжнародних  угод,  які вищі від внутрішнього законодавства, знищення стратегічних ядерних озброєнь - пускових установок  тощо  триватиме.  Але  якщо  ми  не виділимо  кошти  для  наведення  порядку  в цій справі,  залучення спеціалістів,  щоб по можливості  використати  придатну  військову техніку й обладнання в народному господарстві...  Словом, треба ці кошти закласти.  А то може статися так,  що установки  знищать,  а прибрати після того нікому буде. От про що йдеться.

 

     Тому пропозицію виділити на це 10 мільйонів гривень ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 174.

 

     Запишіться, хто хотів би висловитися.  3 хвилини.  Немає чого тут на третє читання переносити.

 

     Депутате Лінчак,   ваша  пропозиція?  Він  відмовляється  від слова. Тоді депутат Ілясевич.

 

     ІЛЯСЕВИЧ Я.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Яворівський виборчий округ, Львівська область).  Шановні колеги!  Сума,  звичайно, не така вже й велика, але  вона  небезпечна.  В якому розумінні?  Вона відображає наявну тенденцію.  З чужої волі ми віддали все,  що мали,  а тепер  ще  й плати за те, що ми віддали.

 

     Я вважаю,  що  ми не повинні затверджувати цього.  Ми повинні виставити відповідний рахунок Сполученим Штатам  і  їх  сателітам. Хай платять.  У нас люди без заробітної плати сидять,  без пенсій. Чому це на догоду янкі ми повинні не давати ні  харчів,  ні  ліків дітям, ні пенсій?

 

     Я пропоную  направити  Сполученим  Штатам  офіційну  вимогу - розрахуватися. І тоді будемо розглядати, коли розрахуються.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ярославе Михайловичу,  хороша  ваша  пропозиція.  Але пригадайте історію листування запорожців з турецьким султаном. Те, про що вони  писали  туди,  -  відомо,  а  що  їм  відповідали,  - невідомо. Але майте на увазі, що від США буде така ж відповідь.

 

     Що уряд з цього приводу скаже? Як розподіляються ці кошти?

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Олександре Олександровичу, я хотів би пояснити народним депутатам.  У проекті бюджету,  який вносився на  розгляд Кабінету  Міністрів,  сума  була  більшою.  Ми  її  зменшили до 10 мільйонів.  Це  наша  частка  в  загальному  контексті  участі   в ліквідації  стратегічних  озброєнь.  Це невеличка сума.  Із тих 10 мільйонів,   8   мільйонів   піде   на   будівництво   житла   для військовослужбовців і 2 мільйони гривень - на будівництво складів.

 

     Я прошу вас підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Кузьменко.  Він  теж  знає  цю справу.  Будь ласка.

 

     КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони   і   державної   безпеки  (Комунарський  виборчий  округ, Запорізька область).  Фракція "Комуністи України". Спасибі. У мене пропозиція.  Якщо  шановний  виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра каже,  що 8 мільйонів піде на будівництво  житла,  то  давайте  ми додамо 8 мільйонів туди, де йдеться про будівництво житла, а решту вилучимо.  Ми  зараз  розглядаємо  першочергові  питання.  І  якщо ліквідацію  стратегічних озброєнь вважають першочерговим питанням, то я з цим не  згоден.  Першочергове  питання  -  це  забезпечення пенсіонерів  пенсіями,  зарплатою  - працівників бюджетної сфери і таке інше.  А з ліквідацією стратегічних  озброєнь,  виведенням  з ладу  шахт  можна почекати.  Якщо комусь треба,  щоб ми це зробили швидше,  хай платить.  Ми сьогодні платити за це не повинні, у нас немає на це сьогодні коштів.

 

     Тому я пропоную не голосувати за цей рядок.

 

     А якщо 8 мільйонів,  я ще раз кажу, піде на житло, то давайте ми їх з цього  рядка  перенесемо  в  той  рядок,  де  йдеться  про будівництво житла.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку! Хороша пропозиція, але треба не переносити, а  просто   записати:   фінансування   заходів   щодо   ліквідації стратегічних озброєнь:  будівництво житла - 8, будівництво складів

- 2.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     А хто зрадів, цікаво? (Пожвавлення в залі).

 

     "Правоохоронна діяльність і забезпечення  безпеки  держави  - разом 1 мільярд 630 мільйонів 752 тисячі". Цю загальну суму ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, по Национальной гвардии надо увеличить на 10 миллионов.

 

     ГОЛОВА. А гвардія тут?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, здесь.

 

     ГОЛОВА. Якщо на 10 більше,  виходить 1 мільярд 640 мільйонів. Ставлю на голосування поки що загальну суму. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Не підтримується.  А  чому?  А  ну  ще   раз   поставимо   на голосування. Давайте спробуємо.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Я   прошу   поддержать.   Все  суммы  выверены, сбалансированы, там, где можно было сократить, сокращено.

 

     ГОЛОВА. А де можна скоротити,  то ще скоротимо.  Будь  ласка, підтримайте загальну суму.

 

     "За" - 222.

 

     Депутати просять ще раз. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Василь Васильович Дурдинець має слово.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.   Шановні   народні   депутати!   Це  проблема аналогічна  проблемі  національної   оборони.   Ми   її   не   раз обговорювали  і  на  засіданнях Кабінету Міністрів,  і до засідань Кабінету  Міністрів.  Провели  і  проводимо  значну  роботу   щодо скорочення  і  штатної  чисельності,  і управлінського апарату,  і реформування  структур  Міністерства  внутрішніх  справ  та  інших правоохоронних органів.  Я просив би вас врахувати те,  що в даний період  уряд  не  має  можливості  запропонувати  більші  суми  на утримання правоохоронних органів та органів безпеки.

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  депутати  цього і не вимагають. Вони,  навпаки,  дивляться,  що  витрати  на  внутрішні   війська, міліцію,  Службу  безпеки більші,  ніж на армію.  А раніше було не так.  Тут  же  немає  ні  флоту,  ні  авіації,   ні   танків,   ні моторизованих частин,  ні десантних військ.  А виявляється,  що ми далі й далі ростемо,  і пропорція змінюється не  в  тому  напрямі, який   потрібен   для  демократичної  держави.  Тобто  ми  будуємо поліцейську державу. Так не повинно бути.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Я знаю,  що у відповідних комітетах,  зокрема бюджетному,  це розглядалося детально.  Я просив би зараз говорити конкретно - стосовно МВС,  стосовно СБУ і так  далі.  Є  тут  їхні керівники, які готові відповісти на ваші запитання. Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Оскільки   ця  сума  стосується  всіх  правоохоронних відомств...  Перед голосуванням рядка по національній  обороні  ми передбачили,  що  там  260  мільйонів  буде  за  рахунок погашення боргів, і сума там буде адекватна.

 

     Я просив  би  все-таки  проголосувати   цю   загальну   суму, підтримавши   пропозицію   Кабінету  Міністрів  -  1  мільярд  640 мільйонів.

 

     Ставлю на голосування...

 

     Щодо скорочень по статтях? Ми до того ще дійдемо.

 

     "За" - 206.

 

     Подивимося, у кого тут є пропозиції.  "Враховано частково..." З  авторів пропозицій ніхто не наполягає на слові?  Запишіться.  3 хвилини.  Опустіть,  будь ласка, руки, записуйтеся. Нагадую, що ми проголосували  за  те,  щоб  закінчити  сьогодні  розгляд  проекту бюджету остаточно в другому читанні.

 

     Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ,  Київська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановний Миколо Яновичу! У мене теж ось така думка виникає. Справа в тому,  що коли ми голосували видатки на утримання  Збройних  Сил України,  то там була сума,  значно менша від суми, що виділяється на правоохоронну діяльність  і  забезпечення  безпеки  держави.  І тому,  звичайно...  Це  не тільки мене хвилює.  Гадаю,  якщо після прийняття закону наші виборці про це дізнаються, то скажуть, що це нонсенс, такого не може бути.

 

     Якщо ж  це так і повинно бути,  тоді треба зробити конкретний аналіз і знати, що, як і до чого.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Ну  что  я  могу  сказать?  У   нас   ведь   это перераспределение  в  некоторой  степени  сложилось  искусственно. Здесь и Пограничные войска,  и Национальная гвардия,  и Внутренние войска,  и  Главное  управление правительственной связи,  и органы прокуратуры.  А если бы мы вывели то, о чем я упомянул, из состава правоохранительных  органов,  то  была  бы  та самая пропорция,  о которой говорит депутат Киримов,  то есть общие  расходы  были  бы меньше,  чем расходы на оборону.  Так,  наверное. Ведь Пограничные войска обеспечивают нашу внешнюю безопасность. Нацинальная гвардия

-  это,  в  принципе,  те  же Вооруженные Силы...  Ну,  я не очень большой специалист в  этой  области,  есть  специальные  комитеты, которые должны меня поправить...

 

     ГОЛОВА. Депутат Камінський.  Спокійно.  Опустіть, будь ласка, руки. Виступають депутати за списком.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Сніжнянський   виборчий   округ,   Донецька   область).   Фракция Социалистической   и   Селянской  партий.  Давайте  мы,  наверное, пройдемся по каждой цифре.  Что  меня  здесь  тревожит?  Не  общая цифра,   а   расширение...  Вот  Национальное  бюро  расследований Украины.  Президент создает и  создает  себе  все  новые  и  новые силовые структуры. Это первое.

 

     Второе. Почему    увеличиваются    расходы    на   содержание Национальной  гвардии?  Национальная  гвардия   -   это   уже   не Вооруженные Силы, она привлекается к охране, например, облсоветов, обладминистраций и так далее.

 

     На Управление государственной охраны в 2,2 раза увеличивается финансирование.  Это что такое? А например, на такую структуру,  как Специальные  подразделения  по  борьбе  с организованной  преступностью,  уменьшается.  Это подтверждает то, что создается полицейское государство. Этого допускать нельзя ни в коем  случае.  Лучше эти деньги не давать на вот эти структуры,  а отдать их (у нас дырок хватает) на образование, на здравоохранение и так далее. Хватит нам растить силовые структуры, которые будут в определенный момент выполнять определенный заказ.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бандурка.  Будь  ласка.  Він  піднімав  давно руку.

 

     БАНДУРКА О.М.,  ректор Національної академії внутрішніх справ України  (Дергачівський  виборчий  округ,   Харківська   область). Шановний Голово,  шановні народні депутати!  Я хотів би вашу увагу привернути  до  трьох  цифр:  по  органах  внутрішніх  справ,   по внутрішніх   військах   і   по  кримінальновиправній  системі.  Ні порівняно з  минулим  роком,  ні  з  тим,  що  було  в  попередній редакції, тут сума не збільшується ні на одну гривню.

 

     Усі ви  йшли  на  вибори  під  гаслом  посилення  боротьби із злочинністю.  Усі ви записували це у  своїх  програмах.  І  що  ви скажете  своїй  міліції  у  своїх  виборчих  округах,  якщо  ми не затвердимо цей бюджет, який є мінімальним - 63 відсотки від потреб МВС? Я прошу вас підтримати ці три суми.

 

     І окремо по Національному бюро розслідувань.  Якщо ми хочемо, щоб справи стосовно корупції, хабарництва та інших тяжких злочинів ішли до суду,  то треба ту мінімальну суму теж затвердити,  щоб це бюро запрацювало.  Воно не є ні конфронтаційним, ні політичним. Це створюється суто розслідувальна, оперативно-розшукова структура.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я  тоже  хотел  бы  дать  справку  об исполнении бюджета за 1996 год (потому что депутат Каминский привел не совсем точные данные) для наших депутатов и для радиослушателей.

 

     Действительно, расходы  на  Службу  безопасности  ни  на одну гривню не увеличиваются.  Учитываются только долги  по  заработной плате, не выплаченной в прошлом году.

 

     И по  органам внутренних дел не увеличиваются расходы,  здесь даже есть большое сокращение,  потому что в прошлом году было  714 миллионов, а в этом - 680 миллионов 660 тысяч.

 

     По Пограничным войскам идет незначительное увеличение.

 

     По Национальной  гвардии  тоже некоторое увеличение - было 42 миллиона, теперь - 65 миллионов.

 

     Таким образом,   по   основным   правоохранительным   органам увеличения расходов не предусматривается.

 

     ГОЛОВА. Усе  з'ясували?  Ще  раз ставлю на голосування суму 1 мільярд 630  мільйонів.  До  окремих  видатків  ми  можемо  внести корективи,  але загальна сума залишається.  Більше не виділимо, бо немає.

 

     "За" - 177.

 

     Пропонуєте по частинах спочатку? Будь ласка, по частинах.

 

     Служба безпеки - 216  мільйонів.  Збільшення  невелике,  воно викликано специфікою роботи.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Увеличение  только  за  счет погашения долгов по заработной плате. То есть здесь учтены долги по заработной плате.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     "Національне бюро  розслідувань  України".  Миколо   Яновичу, немає закону про Національне бюро розслідувань.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Закона действительно нет,  поэтому мы, учитывая, что у нас уже полгода прошло,  предлагаем уменьшить сумму с 30  до 15 миллионов.

 

     А если  мы  вообще  не  выделим никаких средств,  то не будет создана эта чрезвычайно важная для государства  структура.  Завтра мы примем закон...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину!

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  сегодня мы утверждаем бюджет на год,  завтра примем закон,  и нужно  будет  осуществлять финансирование расходов.

 

     Мы можем  в Законе о введении в действие...  записать статью, по которой финансирование будет осуществляться в этом обкеме после принятия  соответствующего закона.  Это мы можем сделать,  а здесь надо предусмотреть хотя бы минимально необходимые для этой  службы средства.   Такого   мнения   придерживается   комитет.  Мы  очень внимательно этот вопрос обсуждали и предлагаем вот  такое  решение этого  вопроса  -  предусмотреть 15 миллионов гривень и в Законе о введении   в    действие...    оговорить,    что    финансирование осуществляется после принятия соответствующего закона.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,  скільки  на  Генеральну прокуратуру виділяємо?  85  мільйонів.  Ви  подивіться,  що  планував  Кабінет Міністрів:  на прокуратуру, яка має розгалуження в усіх структурах України,  виділяється 85  мільйонів,  а  на  організацію,  яка  ще невідомо чим буде займатися - 30 мільйонів.

 

     Гадаю, що  це  питання є дискусійним.  Це з одного боку.  А з другого - треба підтримати становлення цієї структури. Вже півроку минуло.  На  прокуратуру  вже видатки здійснювалися,  і їх треба в балансі передбачити.  А для нової  структури,  щоб  вона  починала працювати з наступного року,  передбачити,  скажімо,  5 мільйонів. Нехай починають писати проект закону,  ми  приймемо  його  і  тоді будемо виділяти більше (Шум у залi). Може, так?

 

     АЗАРОВ М.Я.     Александр    Александрович,    мы    детально рассматривали  смету  расходов.   Одно   дело   уже   существующая структура,  другое  дело  структура,  которая создается...  (Шум у залi). Народные депутаты, я вас прошу внимательно послушать.

 

     Ведь необходимо приобрести специальную технику, оборудование, помещения и так далее.  Мы можем в Законе о введении в действие... оговорить, что финансирование начинается после введения в действие закона об этой службе.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Ставлю  на  голосування 15 мільйонів.  Це пропозиція комітету.

 

     "За" - 107.

 

     Від комітету?  Будь ласка.  Але ніяка агітація не допоможе. Я подивлюся по результатах голосування.  Допоможе?  Будь ласка,  хто від комітету хоче висловитися?

 

     Слово надається   депутату   Мухіну.   Потім    ви,    Василю Васильовичу, виступите.

 

     МУХIН В.В. Александр Александрович, я выступал и говорил: наш комитет  не   против   Национального   бюро   расследований.   Да, обязательно   должно  быть  Национальное  бюро  расследований.  Но давайте посмотрим Конституцию,  законы  Украины.  Мы  имеем  право финансировать любое воинское подразделение только после того,  как утвердим его численность,  приняли закон о нем.  Я, например, буду настаивать   на   том,   чтобы   председателя  Национального  бюро расследований   утверждал   парламент,   как   это   делается    в цивилизованных   государствах.   И   после   этого  давайте  будем финансировать сполна.  Я считаю,  что 30 миллионов - это мало  для Национального  бюро расследований.  Надо финансировать так,  чтобы там служили действительно очень достойные офицеры.

 

     Надо выделить Национальному  бюро  расследований  необходимую сумму,  чтобы  происходил  процесс  становления.  Федеральное бюро расследований США два года собирало данные,  насколько я  знаю  (я немножко  читал историю федерального бюро расследований).  Давайте выделим минимальную сумму,  хотя сейчас мы и не имеем права  этого делать,  ибо  не  утвержден состав.  И после этого...  Я предлагал сумму 3 миллиона.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Владимир Васильевич!  Но  ведь  мы  не можем  выделить  ни  гривни,  если  структуры  не будет в Законе о Государственном бюджете.  На основании  чего  правительство  будет финансировать хотя бы 3 миллиона? Нет, из резервного фонда нельзя, уважаемый  народный  депутат  Моисеенко,   из   резервного   фонда финансируются  исключительно мероприятия,  связанные со стихийными бедствиями   или   какими-то   событиями.   Поэтому    мы    четко подстраховались...

 

     ГОЛОВА. Хто ще бажає висловитися?

 

     Депутат Терьохін. Три хвилини. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська область). Прошу передати слово депутату Омельченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань  боротьби   з   організованою   злочинністю   і   корупцією (Кременчуцький-Крюківський  виборчий  округ,  Полтавська область). Шановні  колеги,  наш  комітет  дуже  уважно  розглянув   усі   ці законопроекти,  внесені  Президентом України до Верховної Ради,  і його указ.  Комітет одноголосно, підкреслюю це, прийняв рішення не розглядати  запропоновані  Президентом  законопроекти  у зв'язку з тим, що цілий ряд положень його указу суперечать Конституції.

 

     Більше того,    ми    прийняли    рішення    звернутися    до Конституційного  Суду  з  проханням  розглянути указ Президента на предмет відповідності його Конституції України.

 

     Який вихід?  Як  законним  шляхом  створювати  цю   необхідну структуру?

 

     Дійсно, Національне  бюро  розслідувань  потрібне.  Усі добре знають, що наш комітет уже декілька років виношує цю ідею.

 

     Що треба зробити? Ті 30 мільйонів розподілити між Генеральною прокуратурою,  Службою  безпеки  і Міністерством внутрішніх справ, записавши застереження,  що після прийняття Закону про Національне бюро  розслідувань  ці структури повернуть належну суму.  Можливо, частково, - чи 25 чи 30 мільйонів. Так що вихід є.

 

     А зараз не можна затверджувати цей  рядок  бюджету,  оскільки немає навіть законопроекту про Національне бюро розслідувань.  Тут просто нема про що дискутувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єрмак.

 

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Пологівський виборчий округ,  Запорізька  область).  Спілка  офіцерів  України, група  "Реформи".  Я  повністю підтримую те,  що сказав мій колега Омельченко.  І  буде  цілком  логічно,  якщо  ми   збережемо   для правоохоронних  органів  цю  суму.  А коли в законодавчому порядку буде   прийнято   рішення   про   створення   Національного   бюро розслідувань   і   затверджено   його   штати   (тим   більше   що комплектування цього підрозділу буде здійснюватися  значною  мірою за  рахунок  фахівців  саме  цих служб),  тоді ці кошти можна буде використати на потреби бюро  розслідувань.  Тобто  у  видатках  на правоохоронні  органи  ці  кошти буде передбачено,  і тоді не буде проблеми з Національним бюро розслідувань.

 

     ГОЛОВА. Депутат Васильєв.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законності  і правопорядку (Калінінський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Александр Александрович,  уважаемые  народные депутаты!   Очень   многие   следственные  работники  поддерживают создание  Национального  бюро  расследований.   Эта   идея   давно прорабатывалась, примерно в течение десяти лет. Вначале шла речь о следственном комитете,  затем - о межведомственных группах, сейчас

- о Национальном бюро расследований.

 

     Что в  этом  положительного?  Будет  обеспечено сопровождение следствия оперативной разработкой.  Думаю, с этим спорить никто не будет.   То,  что  Национальное  бюро  расследований  нуждается  в законодательном регулировании,  ни у кого не  возникает  сомнений. Сейчас отдельный,  так сказать, законопроект из блока находится на рассмотрении   в   парламенте,   будут   представлены   и   другие законопроекты.

 

     Я считаю,  что  на сегодняшний день мы должны предусмотреть в бюджете определенную сумму.  Я  согласен  с  той  суммой,  которая указывается,  чтобы  создать  определенную  базу для Национального бюро расследований.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію комітету, згідно з якою  15  мільйонів  закріплюється  пропорційно за правоохоронними органами, прокуратурою і Службою безпеки, а після прийняття Закону про  Національне  бюро розслідувань ця сума може використовуватися на його фінансування.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  такое  предложение  в законе  о  бюджете  не  может  быть записано.  Может быть записано только то,  что мы предлагаем,  то есть, что бюро не финансируется до   принятия   соответствующего   закона.  И  все.  Распылять  по статьям...  А как потом собирать,  кто будет потом изменять закон? Ну   как   это  так  -  разбросать  по  статьям  закона,  а  потом правительство будет снимать и направлять  на  финансирование  этой структуры?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні  народні  депутати,  дозвольте кілька слів сказати з приводу цієї дискусії.  Вона ведеться вже  протягом двох  років.  Було  кілька  варіантів,  що  розглядалися  робочими комісіями,  утвореними для підготовки  пропозицій  щодо  створення дійсно   легітимного  правоохоронного  органу,  який  би  займався слідством в особливо важливих справах.

 

     Цей указ Президента України видано у повній  відповідності  з повноваженнями  Президента  на  утворення  такого  правоохоронного органу. Це по-перше.

 

     По-друге, я не можу погодитися з думкою депутата Омельченка і його комісії, нібито цей указ видано на порушення Конституції.

 

     По-третє, якщо ми справді хочемо,  щоб фахівці високого класу кваліфіковано  займалися   розслідуваням   справ,   пов'язаних   з діяльністю  мафії,  і кримінальних справ щодо посадових осіб,  які працюють  в  органах  державної  виконавчої  влади,   особливо   в центральних,   то   повинен   бути   утворений   і   діяти   такий правоохоронний орган.

 

     Для початку його  роботи  урядом  запропоновано  виділити  15 мільйонів гривень (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Будь   ласка,  заспокойтеся  всі.  Я  прошу, опустіть руки.  Ну чому треба вести бесіду?  Уявіть,  я з 8 години ранку  і  до ночі тут,  і доводиться вникати не лише в ці питання. Навіщо оці постійні консультації з усіх боків? Ну це ж неймовірно! Я  прошу не ображатися,  але коли йде голосування,  не підходьте з порадами...

 

     Так в усіх принципові зауваження!  Я ж  не  чую,  про  що  ви кричите.  Ви розумні речі говорите, тільки ж ніхто не чує. Я також не ображаюсь. Я вас усіх люблю, ви ж знаєте.

 

     Давайте приймемо формулювання,  яке  пропонує  Микола  Янович Азаров.   Тобто   ми   можемо   передбачити  певну  суму,  але  її використання дозволяється тільки після введення в дію  Закону  про Національне  бюро  розслідувань.  Якщо  не  буде цього закону - не будуть витрачатися ці гроші... (Шум у залі).

 

     Депутат Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО В.П.  Фракция коммунистов.  Александр Александрович! Если  мне  не  изменяет  память,  по  указу Президента в 1998 году начинается финансирование этого бюро.  Решение  будет  или  нет... Это,  наверное...  Ну,  я  не знаю,  материал для профессионалов и следующего бюджета.  У нас  же  нет  законодательной  базы,  а  мы выделяем средства. Мы ищем каждую копейку, но тем не менее сегодня пытаемся положить 15 миллионов неизвестно под что. Это первое.

 

     Второе. Возникает вопрос,  кто  будет  расследовать,  Василий Василиевич,  действия  мафии?  Ну  я  отвечу за город,  в котором, извините меня,  30 процентов бывших уголовников.  Там каждый знает наперечет,  поименно,  где  и какая мафия.  То же самое знает СБУ. Берите ее, пожалуйста, голыми руками, как угодно. Вопрос в другом: если  не  можете,  скажите,  мы  сами  возьмем  ее,  если вы такие беспомощные.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ну давайте так...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  я  просто  хочу  дать справку.

 

     Народный депутат Яковенко ссылается на указ Президента.  Но в указе Президента содержится указание  правительству  предусмотреть финансирование Национального бюро расследований в проекте Закона о Государственном бюджете на  1998  год.  А  в  этом  году  как  его финансировать?!  (Шум  у  залі).  Самое простое решение - никак не финансировать...

 

     Комитет по вопросам бюджета,  учитывая  мнение,  которое  тут высказывают,  предлагает  очень  простой выход:  финансирование не будет осуществляться до тех пор,  пока это не будет  урегулировано законодательно.  Это будет норма закона о бюджете, какая еще нужна перестраховка для того, чтобы реализовать эту норму? (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги,  не  кричіть  з  місця.   Олександре Миколайовичу,  ви  вже  мали  можливість висловитися (Шум у залі). Сергію  Леонідовичу,  немає  підстав  сьогодні  вносити  в  бюджет витрати,  не передбачені законом.  Агрументація Василя Васильовича береться  до  уваги.  Ви  пам'ятаєте,  три  роки  тому  нам  Дацюк розповідав,  як він буде боротися з мафією, ми вже побачили, що це таке.  Не знаю,  де ті гроші, де ті резонансні справи, як писалося тоді в пресі.  Чому не було розслідування? І всі знають, де мафія, тільки ніхто не хоче з нею  боротися.  Гроші  тут  не  допоможуть, треба   питати  з  тих  людей,  хто  за  це  зарплату  одержує.  Я зобов'язаний пропозицію уряду і комітету ставити на голосування, а ви    визначайтеся.   Підтримую   пропозицію   уряду,   що   треба зарезервувати 15 мільйонів на те,  щоб створити на  основі  закону службу.  Якщо буде в тому потреба,  це визначиться законом. Ставлю на голосування (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я.  В противном случае мы ни один  орган  не  сможем создать...

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Василя Васильовича і Миколи Яновича. Будь ласка.

 

     "За" - 114.

 

     Не підтримується.

 

     Органи внутрішніх  справ  -  понад   680   мільйонів.   Немає заперечень? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 206.

 

     Немає інших  пропозицій,  немає з чого додавати.  Хіба що ДАІ перевести на самофінансування,  як пропонують депутати.  Гадаю, не треба цього робити. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Внутрішні війська  Міністерства внутрішніх справ України - 75 мільйонів. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 221.

 

     Внутрішні війська - структура, яка існувала і зараз потрібна. І витрати не збільшуються.  Ніхто ж не заперечує, ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 236.

 

     Кримінально-виправна система.  Ви знаєте,  що це таке, не дай Боже, кому туди потрапити. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Прикордонні війська України - понад 159 мільйонів.  Звичайно, мало,  багато хто про  це  каже.  Депутат  Скіпальський  записаний першим. Будь ласка.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Володимир-Волинський  виборчий округ,   Волинська  область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу. Шановні колеги,  я хотів би привернути вашу увагу ось до  чого.  У моєму   виборчому   окрузі   є   прикордонні  застави.  Нині  вони перебувають у важкому становищі.  Бракує  нової  техніки,  солдати голі й босі, немає автотранспорту.

 

     Я пропоную   оці  15  мільйонів,  які  ми  не  прийняли  щодо Національного бюро розслідування,  додати до позиції  "Прикордонні війська". І це буде на користь прикордонників.

 

     ГОЛОВА. Скільки?

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О. 15 мільйонів (Шум у залі).

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре  Олександровичу,  прошу  уваги!  Я прошу цю суму не чіпати.  У нас є далі  додаткові  асигнування  на фінансування    матеріальнотехнічного   забезпечення   спеціальних підрозділів,  які займаються боротьбою з організованою злочинністю і корупцією (Шум у залі).

 

     А щодо Прикордонних військ,  будь ласка, давайте подумаємо, я не проти.

 

     ГОЛОВА. Комітет   з   питань   оборони   пропонує   поки   що проголосувати  на  Прикордонні  війська плюс 15 мільйонів,  а далі буде видно.  Ставлю на голосування пропозицію - 159 мільйонів  240 тисяч плюс 15 мільйонів. Будь ласка.

 

     "За" - 179.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты...

 

     ГОЛОВА. Миколо    Яновичу,    почекайте,   йде   голосування. Підтримайте, будь ласка, шановні депутати.

 

     "За" - 186.

 

     Ставиться на голосування пропозиція Комітету з питань бюджету

- 159 мільйонів 240 тисяч.  Комітет просить проголосувати, а борги так само, як і для армії будуть зараховані. Іншого виходу немає.

 

     АЗАРОВ М.Я. Между прочим, этот вопрос мы рассматривали вместе с Комитетом по вопросам обороны.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я прошу підтримати цю суму.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Національна гвардія - 65 мільйонів, зменшено на 10 мільйонів. Зменшено,  бо вже стабільна військова структура...  Та зняли, а не додали. Цифра 65 мільйонів ставиться на голосування, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, мы увеличили общую сумму на Национальную гвардию на  10  миллионов.  То  есть  цифра  -  75 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  пропозицію  комітету  -  75 мільйонів.

 

     "За" - 168.

 

     Не приймається.

 

     Ставлю на голосування 65 мільйонів, будь ласка.

 

     Депутате Кузьменко,  чому ви весь час  махаєте  рукою?  Я  не розумію (Шум у залі).

 

     Чому ви  кричите?  5  хвилин  на сесії і ставите на вуха всіх депутатів!

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 172.

 

     Теж не приймається. Які пропозиції? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Симоненко  пропонує  повністю   вилучити   кошти   на утримання Національної гвардії.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 120.

 

     Які ще є пропозиції? Запишіться.

 

     Будь ласка, висвітліть.

 

     То попередній список. Теперішній? Депутат Кризський говорить, будь ласка.

 

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  (Первомайський виборчий   округ,   Луганська   область).   Шановний    Олександре Олександровичу!  Стосовно  Національного  бюро розслідувань я хочу сказати, що нове народжується в муках.

 

     ГОЛОВА. Юрію    Олексійовичу,    те    питання    розглянуте. Розглядається щодо Національної гвардії, 65 мільйонів. Говоріть по суті.

 

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.  По-перше,  як  сказав   Микола   Янович,   10 мільйонів ми додали, тому треба ставити на голосування не 65, а 75 мільйонів.

 

     По-друге, хоч ми і розглянули щодо прикордонників, але я хочу звернути увагу всіх народних депутатів, що єдині збройні люди, які зараз виконують бойове завдання,  - це саме прикордонники,  і  там служать наші діти.  Треба 15 мільйонів, заплановані на Національне бюро  розслідувань,  додати  прикордонникам.  Оце   на   цьому   я наполягаю.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги! Спокійно. Депутат Камінський говорить.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О. Спасибо. Николай Янович! Вы говорили, что там небольшое увеличение.  В полтора раза увеличиваете,  добавляете 23 миллиона.  В прошлом году в бюджете было 42 миллиона.  Нужно так и говорить, что мы еще половину добавляем на Национальную гвардию.

 

     Пусть кто-то   мне   докажет   целесообразность    увеличения финансирования  Национальной  гвардии  на 10 миллионов.  В крайнем случае оставить 42 миллиона и не увеличивать ни на миллион больше. А  те  деньги,  которые  планируем  (дырок  у нас хватает),  можно перебросить куда угодно.

 

     Спасибо.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый народный депутат Каминский!  В  задачу Комитета по вопросам бюджета не входит решать вопрос: нужна или не нужна Национальная гвардия.  В  нашу  задачу  входило  рассмотреть смету на Национальную гвардию.  Посмотреть, нет ли там излишества. Излишества убрать.  А если не хватает - добавить.  Так вот  я  вам ответственно докладываю:  предусмотрены средства в основном только на содержание Национальной гвардии (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Вашу   пропозицію,   депутате   Симоненко,   ми   вже голосували.  Ви  її  аргументували.  Чому  ви кричите?  Що це дає? Спокійно. Що скаже комітет?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я  сказал  уже,  Александр   Александрович:   мы внимательно рассмотрели...

 

     ГОЛОВА. Депутате  Мухін,  будь  ласка,  від Комітету з питань оборони і державної безпеки.

 

     МУХІН В.В.  Уважаемые  депутаты!   Такими   методами,   когда поставили на голосование и распустили,  действовать нельзя.  Совет обороны и безопасности считает,  что Национальная  гвардия  должна быть.  Она выполняет определенные задачи,  очень серьезные задачи. Эта  структура  должна   финансироваться.   И   надо   обязательно проголосовать за 75 миллионов.  Нельзя митинговым методом решать - надо или не надо.  Есть же специалисты,  которые за это  отвечают. Послушайте специалистов.  Вот они там сидят,  они вам скажут,  что сегодня она нужна (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Увага!  Час використаний. Депутате Лупаков! Та не кричіть же, будь ласка.

 

     Шановні депутати!  Ми  інколи  ставимося  до  розв'язання цих питань,  виходячи з тимчасової політичної кон'юнктури. Йдеться про державу.  У  державі  повинні  бути збройні сили різного профілю і різної специфіки.  І в Україні,  як в інших державах, повинна бути Національна гвардія.  Нині,  по суті,  єдиним мобільним військовим підрозділом є Національна гвардія.  Прикро,  але це так. Завдання, поставлені  перед Національною гвардією,  гарантовано виконуються. Це так.  Це  правда.  Ми  не  можемо  знайти  жодного  армійського підрозділу,  який  зрівнявся  б  з  нею  щодо мобільності та інших ознак.

 

     Зміниться уряд,  Верховна  Рада,  Президент,  а   Національна гвардія повинна бути сильною у державі.

 

     Ставлю на голосування 75 мільйонів і прошу підтримати.

 

     "За" - 205.

 

     Ще раз  ставлю на голосування.  І якщо для аргументів,  то ми передбачили це в Декларації про державний суверенітет,  і ця норма залишається  чинною  на  сьогодні  в системі законів про оборону - неможливість  використання  армії  для  розв'язання  різного  роду внутрішніх   конфліктів.   Проте   бувають   різні   ситуації.  Ми пам'ятаємо,  що робилося у нас три роки тому в одному  з  регіонів України,  де провокувалися різні протистояння. А локалізовані вони були силами Національної гвардії.  Вона має  право  це  робити.  І тому,  будь  ласка,  це  не розгін демонстрації,  як хтось вважає. Маються на увазі зовсім інші речі:  і провокації щодо сепаратизму, і  міжетнічні конфлікти тощо.  Саме для цього потрібна Національна гвардія.  Немає  в  нас  іншої  озброєної  сили.  Тому   я   прошу підтримати.

 

     Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Будь ласка,   "проти"   голосують   всього  42  депутати.  38 сумніваються. Ви можете не погоджуватися, але приєднайтеся до тих, хто "проти". Ставлю ще раз на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Будь ласка, ставлю на голосування цифру 65 мільйонів, запропоновану комітетом. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Я прошу зняти це питання з обговорення як дискусійне. Тому що в одному випадку вважають, що вони не повинні цього робити, а коли хтось інший провокує і тут ходять по сотні-тисячі людей,  і вас же закривають  оті  хлопці,  на  яких  сиплеться  каміння,  то треба, врешті-решт,  щоб хтось тримав ситуацію в державі під контролем чи ні? А у функції СБУ це не входить (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые коллеги!  Мы иногда смешиваем понятия. Ведь Закон о Государственном бюджете -  это  закон,  определяющий, сколько надо выделить средств.  Но вовсе не решающий: нужна та или иная структура и чем она  занимается  (Шум  у  залі)...  Уважаемый народный депутат Моисеенко, прошу вас меня не перебивать.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно!

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я  просто обкясняю,  что мы смешиваем в Законе о Государственном бюджете разные законы (Шум у залі).

 

     Александр Александрович!  Я  вношу   предложение   прекратить трансляцию,  потому что многие выступают исключительно на публику. Мы обсуждаем очень серьезный законопроект,  давайте делать это  не на публику или исходя из своих политических интересов,  а согласно Закону о Государственном бюджете (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Прошу  уваги!  Будь  ласка,  одну   хвилинку!   Тихо, помовчте, будь ласка. Трибуну вимкніть на хвилину...

 

     Стаття проголосована.   Далі...   ніякої  перерви!  Хто  хоче перекурити або... Вийдіть перекуріть і назад зайдіть, будь ласка.

 

     Проголосовано, я не можу не підкорятися волі депутатів.

 

     Головне управління урядового зв'язку Служби безпеки України - 73 мільйони 800 тисяч. Немає заперечень?

 

     Голосується пропозиція комітету, будь ласка.

 

     "За" - 185.

 

     Шановні депутати,   хто  розбирається  в  урядовому  зв'язку, підніміть руки.  Зрозуміло. Я бачу двох, хто справді розбирається, з   тих,  що  підняли  руки.  Будь  ласка,  запишіться,  хто  хоче висловитися.

 

     Цифра здається дуже великою, але майте на увазі, що поставити одну  "сотку"  в  кабінеті,  чого часто вимагають депутати,  це 17 тисяч у рік.  Це  один  телефон  (Шум  у  залі).  Звичайно,  треба розібратися,  у кого вони стоять.  Бо коли подивишся лише по одній управлінській структурі,  то у кожного стоїть "сотка",  хоча  вона йому  сто  років  не потрібна.  Він просто не розуміє,  що "сотка" ставиться для того, щоб йому дзвонили, а не щоб він дзвонив. А він думає, що велика шишка, тому що в нього "сотка" стоїть у кабінеті.

 

     Депутат Пилипенко.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ,  Автономна Республіка Крим). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги!  Обращаю  ваше  внимание  на  такой  факт.   Американский президент  Дуайт  Эйзенхауэр  сказал,  что  если расходы на армию, другие силовые структуры,  госаппарат,  судебную систему,  внешнюю политику   превышают  28  процентов,  то  экономика  такой  страны обречена на вымирание.  Имел он в виду Соединенные Штаты  Америки. Имеем   ли   мы   сегодня   право   сравнивать  нашу  экономику  с американской,  в том числе  и  по  расходам  на  правительственную связь?  Какие  у  нас  секреты,  что  мы тратим столько средств на данную связь?

 

     ГОЛОВА. Ідеться не про секрети.  Сьогодні секретів, здається, немає  ніяких.  Iдеться  про  оперативний  зв'язок,  який потрібен сьогодні.  Скажімо,  керівник області з керівником  уряду  повинен негайно   поговорити.  От  на  Волині  пройшла  стихія.  Необхідно виділити  кошти,  ресурси,  матеріали,   усе   це   треба   робити моментально.  Це  специфічний  зв'язок.  По  нашому  телефону поки додзвонишся,  то там люди повмирають...  І ті,  що  за  віком  уже повинні були вмерти...

 

     АЗАРОВ М.Я.  К  тому  же  обычный телефон был просто разрушен стихией, обычная телефонная связь была уничтожена.

 

     ГОЛОВА. Я вважаю,  це не дискусійне питання. Ми не збільшуємо видатків! Не збільшуємо! Ми забезпечуємо життєдіяльність структури і все! (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування ще раз цю пропозицію.  Будь ласка. (Шум у залі).  Почекайте!  То він що, хоче зменшити? Ви хочете зменшити суму? Ні. Тоді сидіть мовчки, будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХIН С.А. Шановні народні депутати, та питання полягає не в тому, потрібна така служба чи ні. Звичайно, потрібна!

 

     Але мене  дивує,  що  вона  виведена  із загальних асигнувань Служби безпеки.  Це підрозділ Служби безпеки,  є  керівник  Служби безпеки, він має організовувати цю роботу.

 

     Є другий аспект.  Ви знаєте,  скільки "соток", "десяток" і ВЧ стоїть у комерсантів?!.  У одного мого знайомого консула, який вже виїхав, на дачі стояла "сотка"...

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Iноземний консул!

 

     ТЕРЬОХIН С.А.  Так.  Я просто хочу звернути вашу увагу, що ці асигнування мають бути під Службою безпеки, по-перше.

 

     По-друге, має  бути  прийнятий   акт,   в   якому   б   чітко зазначалося, хто має користуватися такими речами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Мухін.

 

     МУХIН В.В.  Александр  Александрович,  я  снова  обращаю ваше внимание, что это раздел, которым должны заниматься специалисты. И давать ответ должны специалисты...

 

     ГОЛОВА. То я ж і надаю слово вам.

 

     МУХIН В.В.  Спасибо.  Посмотрите  на  соседнее  государство - Россию. У них есть такое подразделение - ФАПС.

 

     Колоссальные суммы  выделяются  на  осуществление   секретных переговоров правительства,  секретных переговоров дипломатов и так далее.

 

     Стыдно сказать,  но у нас в посольствах  не  стоит  секретная связь с нашим Президентом и Верховным Советом...

 

     Цифра, которая  предлагается,  в  10 раз меньше той,  которая необходима.  Между  прочим,  Соединенные  Штаты   ежегодно   около миллиарда  долларов  тратят  на то,  чтобы создать соответствующую секретную связь.  Я считаю,  что  предложенную  сумму  обязательно нужно поддержать.

 

     ГОЛОВА. Я просив би американські цифри,  вони ж секретні, теж не називати в ефір. Жарти жартами, а...

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, можно одну реплику?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые коллеги,  в прошлом году на содержание было  выделено  69  миллионов  400  тысяч.  Это  могут подтвердить присутствующие здесь заместитель председателя Службы  безопасности и  глава  этого  управления.  Бюджетный  комитет  с  самого начала исходил из того, что эту сумму необходимо сократить. Мы и работали в этом направлении, но когда нам представили расчеты по содержанию полков связи,  по технике,  которую приходится обновлять... (Шум у залi).

 

     Уважаемый Сергей Анатольевич, содержание "соток" и "десяток", о которых вы говорите, это полпроцента всех расходов на содержание этих  средств  связи.  И  они используются не только в СБ,  но и в общегосударственном управлении. Безусловно, нужно наводить порядок в использовании и "соток",  и "десяток", но это не тема бюджетного закона.

 

     Еще раз  обращаю  ваше  внимание,  что  смета  выверена,  она соответствует   реальным   расходам...   Не  допустить  увеличение расходов - вот чем руководствовался наш комитет.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, аргументація представника служби зв'язку. Це начальник служби, генерал, будьте уважні.

 

     ПУГАЧ О.М.,  заступник голови Служби безпеки України. Шановні народні депутати!  Урядовий зв'язок - це одна з основних складових забезпечення   інформаційної  безпеки  держави.  Урядовий  зв'язок (міжміський  і  міський)  здійснюється  через   "сотку",   як   ви називаєте.   "Десятка"   не  належить  до  урядового  зв'язку,  це звичайний зв'язок.  Я хотів би зазначити,  що  "сотка"  не  тільки забезпечує   таємні  переговори,  а  й  дає  можливість  управляти державою тоді, коли інші види зв'язку не працюватимуть.

 

     I ми маємо приклади використання такого зв'язку,  скажімо,  в ситуації з Чорнобилем,  в інших надзвичайних ситуаціях, які були у нас в Україні,  - аварія  в  Харкові,  Дніпропетровську  та  інших місцях, коли можна було скористатися лише цим зв'язком.

 

     I тому поряд з цією основною системою стаціонарного зв'язку є польова система. Це військові підрозділи, які забезпечують зв'язок і  управління  державою  за будь-яких умов.  Цього року ми провели навчання під контролем Генеральної інспекції, де була підтверджена боєздатність цього зв'язку.

 

     I ці  витрати  мінімальні  при  тому,  що треба поновлювати і створювати національні засоби криптографічного захисту інформації. Я  вас  запевняю,  що  найдетальніше  розглядалися  всі  витрати і бюджетним комітетом, і профільним комітетом. Було визнано, що наші витрати обгрунтовані, вони є мінімальними. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на голосування цю пропозицію і прошу підтримати.  Немає логіки у  контраргументах,  а  комітет  і  уряд пропонують обгрунтовані позиції...  Що ще потрібно?  Це мінімальна потреба,  більше не можна виділити, а цю суму потрібно затвердити, бо не може функціонувати зв'язок.

 

     Ставлю на голосування (Шум у залi).

 

     "За" - 214.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 216.

 

     Депутате Кендзьор,  будь  ласка (Шум у залi).  Він записаний, тому я і надаю йому слово.

 

     КЕНДЗЬОР Я-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський виборчий округ,   Львівська   область).   Шановні   колеги,   заспокойтеся! Олександре   Олександровичу,   подивіться,  яка  цікава  тенденція простежується. Хочу звернути вашу увагу і всіх, хто слухає розгляд цього  питання,  на  таке.  Усі  статті бюджету,  від яких справді залежить обороноздатність,  незалежність нашої держави, викликають якийсь  зовсім  не  зрозумілий  спротив.  Виступати  чи голосувати "проти" можуть люди,  які не хочуть  існування  цієї  держави.  Не соромтеся наголошувати на цьому.

 

     ГОЛОВА. Та  я  казатиму про це.  Ну,  то Iвана Олександровича переконайте, щоб голосував. Він голосує "проти" (Шум у залi).

 

     Будь ласка,  ще раз ставлю  на  голосування.  Проголосуємо  і висвітлимо за фракціями. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Не треба висвітлювати? Не треба. Iдемо далі.

 

     "Управління державної  охорони - 20 мільйонів".  Пропозиція і управління,  і Кабінету Міністрів  збільшити  цю  цифру,  оскільки змінилася  ситуація.  Сьогодні  в  нас  щоденно  перебуває стільки іноземних  громадян,  яких  Україна  зобов'язана  за  міжнародними протоколами  і  договорами  охороняти,  що  видатки зростають.  Не йдеться про щось надмірне:  20 мільйонів - мінімальна потреба.  Це те,  без  чого  обійтися  не  можна.  До того ж вона зменшена на 3 мільйони,  як  ви  бачите,  порівняно  з  пропозицією.  Ставлю  на голосування дану цифру.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Щоб не забути,  нагадую, що голосування буде завтра о 9.40, а Лічильна комісія збереться о 8.45. Це я виконую прохання Лічильної комісії.

 

     "Генеральна військова  інспекція при Президенті - 502 тисячі"

-  це  півмільйона,  це  копійка.  Прошу  звернути  увагу.  Це  не навантаження  на  Міністерство  оборони,  це  окреме  фінансування Генеральної інспекції.  Шість генералів виконують потрібну роботу: роблять  перевірки,  виявляють рівень боєздатності,  дають реальну оцінку  і  рекомендації.  Це  досвідчені  спеціалісти  на   зразок Губенка, Герасимова, Кухарця, інших генералів. Це кращі кадри, які потрібно використовувати.

 

     Ставлю на  голосування.  502  тисячі  всьогона-всього.   Будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     В'ячеславе Олександровичу,  от ви не будете депутатом, підете в інспекцію. Генерала дамо вам...

 

     Ставлю ще раз на голосування. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Прохання підтримати, шановні депутати.

 

     ГОЛОВА. "За" - 211.

 

     Уже допомогло, уже депутат Білоус голосує, я бачу. Хто ще?

 

     Говорить депутат Мухін, прошу. Це його питання.

 

     МУХIН В.В.  Уважаемые  депутати!  Там  как   раз   не   шесть генералов,  а один генерал армии Губенко, который фактически ведет основную работу.  А остальные - обслуживающий персонал,  их совсем немного.

 

     Ситуация такова:   должна   быть   обязательно   компетентная структура,  которая  независимо  от  Министерства  обороны  и   не подчиненная  министру обороны,  провела бы инспекцию в Вооруженных Силах и выявила истинное положение вещей.

 

     Кстати, к тому  моменту,  когда  мы  слушали  здесь  министра обороны,  инспекция  подготовила и представила все соответствующие документы об истинном состоянии дел в Вооруженных  Силах.  Обращаю ваше внимание на цифру,  о которой мы говорим.  Это всего лишь 502 тысячи гривень. Обязательно надо за эту цифру проголосовать. Такая структура   есть  во  всех  государствах,  где  есть  министерство обороны. И у нашего государства тоже должна быть.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування ще раз.  Соромно не  голосувати за цю цифру.  Ви подивіться,  навіть названа вона настільки точно, що до копійки порахована. Будь ласка, іде голосування. 502 тисячі.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     "Органи прокуратури - 85 мільйонів".

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, 85 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на    голосування.    Пропозиція    комітету голосується,  а  потім  ваші.  Будь ласка,  підтримайте пропозицію комітету, все одно більше не вдасться вибити, я знаю.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Далі  - "Місцеві державні податкові адміністрації" (Ш у м у з а л і).

 

     Ставлю на голосування. Зачекайте, може, не буде обговорення.

 

     "За" - 144.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!   Я   прошу   вас сосредоточиться и послушать простой рассчет.

 

     70 тысяч работников налоговой службы Украины...  (Ш у м у з а л і).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!

 

     АЗАРОВ М.Я. 70 тысяч - повторяю.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, одну хвилинку!

 

     АЗАРОВ М.Я. Я должен расчет...

 

     ГОЛОВА. Хвилинку,  прошу уваги!  Ми всі критично ставимося до того,  чим займається Державна податкова адміністрація, розуміючи, що у кожному районі,  по суті,  на три господарства є  контрагент, який займається збором податків, контролює і таке інше. І хотілося б, щоб їх було менше.

 

     Але якщо ці  видатки  покриваються  доходами  до  бюджету  із запасом, то тоді, очевидно, треба підтримувати.

 

     Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемые   народные   депутаты!  Послушайте  и вдумайтесь.  70 тысяч  человек  обеспечивают  поступление  доходов государства.  Без  них  те  доходы,  которые мы утвердили,  просто нереальны.

 

     70 тысяч умножаем на среднюю зарплату 300 гривень. Получаем 21 миллион чистой зарплаты в месяц. Умножаем на 12,  получаем 252 миллиона чистой зарплаты.  Плюс начисления на зарплату - это еще примерно 100 миллионов. Таким образом, получаем 342 миллиона.  Министерство финансов само поняло ошибочность своих расчетов.

 

     Почему расчет  был  сделан?  Да  потому,  что год тому назад, когда мы обсуждали бюджет  на  заседании  бюджетного  комитета  (я тогда  очень детально смотрел расходы налоговых администраций,  но не очень-то вник в эти дела),  мы сократили эти расходы. Это могут подтвердить  все  члены  бюджетного  комитета,  а  также работники Министерства финансов. Сократили, и это вошло в базу.

 

     В результате  в  октябре,  когда  я  начал  заниматься   этой службой,  выяснилось,  что  долги  по  заработной  плате  - за 3,5 месяца.  О каких доходах бюджета можно  говорить,  если  налоговый инспектор 3,5 месяца не получает зарплату? Как вы думаете, на кого он будет работать: на государство или еще на когото?

 

     Поэтому мы приняли решение, которое позволило стабилизировать доходы  всех  местных  и  государственных бюджетов.  Если мы хотим развалить эту систему,  давайте проголосуем за сокращение,  за что угодно  мы  можем  проголосовать.  Это  будет сознательное решение каждого,  и результаты поименного голосования это подтвердят.  И в каждом округе,  естественно,  будет отмечено,  за что мы голосуем: либо за развал доходов бюджета, либо за доходы бюджета.

 

     Я прошу вас увеличить расходы,  я сам не мог это  предложить. Не  мог,  понимаете.  На  заседании бюджетного комитета (все члены бюджетного комитета об этом знают) я просил,  что  поскольку  буду докладывать бюджет, то будет неэтично, если эту позицию также буду докладывать  я.  На  заседании  бюджетного  комитета  этот  вопрос рассматривал  мой  заместитель Владимир Семенович Пустовойтовский. Это все знают и могут подтвердить.

 

     Но тот расчет,  который я вам привел, показывает, что если мы оставим  цифру  -  263  миллиона,  то будем вынуждены приступить к резкому  сокращению  службы,  а   это   сразу   же   скажется   на финансировании доходной части бюджета.

 

     И последнее.  Мы  уже  начали  работу по сокращению налоговой службы.  Об этом  все  знают.  Мы  сократили  более  200  районных администраций. Уважаемые коллеги, вдумайтесь, более 200. И будем и дальше осуществлять этот процесс.  Но  процесс  этот  должен  идти поэтапно,  чтобы  ни  в  коем  случае  не  сорвать доходы бюджета. Поэтому прошу вас поддержать меня.

 

     ГОЛОВА. Так,  хвилинку.  Запишіться,  будь  ласка,  хто  хоче поставити запитання. Депутате Вернигора, будь ласка.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці   (Хорольський   виборчий   округ, Полтавська область).  Шановний Миколо Яновичу,  я розумію,  що від них залежить  усе.  Ви  нам  доповідали,  що  податкові  інспекції зібрали  всього  36  відсотків  тих  податків,  які  повинні  бути зібрані.  Так що, ми утримуємо 70 тисяч інспекторів, а потрібно ще 70 тисяч, аби вони збирали хоча б 80 відсотків податків?

 

     АЗАРОВ М.Я.  36  процентов  -  имеется  в  виду  от  валового внутреннего продукта,  а не  от  той  суммы  налогов,  которую  мы определяем.

 

     Мы сумели   удержать  доходы  бюджета  (здесь  сидит  министр финансов,  может подтвердить) в марте, в апреле, в мае и, надеюсь, в  июне  на  одинаковом  уровне,  тогда  как  имеем дело со спадом производства,  с сезонным спадом, который был у нас в прошлые годы

- и в апреле, и в мае, и в июне...

 

     Поэтому говорить    о   том,   что   36   процентов   налогов собирается...  Ну,  вы просто цифру не соотнесли.  Я говорил о  36 процентах от валового внутреннего продукта.

 

     ГОЛОВА. Депутат Магда.

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Шановні депутати!  Я згоден із тим, що податкова  інспекція  важлива,  але  у  мене  в   окрузі   вчителі страйкували  лише  тому,  що  податкові  інспектори  одні з перших одержують зарплату,  одержують 30 відсотків премії,  і я не вірю в те, що 3,5 місяця вони сидять без зарплати.

 

     Тому я хочу, аби це питання було перенесено на третє читання, і нехай нам усе-таки дадуть розрахунки.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  То,  что я  сказал,  могут  подтвердить  министр финансов и исполняющий обязанности Премьерминистра. Поймите, мы не будем вас обманывать с этой трибуны, что касается и задолженности, и заработной платы, и других расходов.

 

     Но я,  уважаемый Иван Иванович, скажу прямо: если государство не  будет  оплачивать  труд  налоговых  инспекторов,  значит,  это сделает  кто-то другой.  И тогда скажите,  как мы будем наращивать обкемы производства за счет теневой экономики?

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, одну хвилинку, заспокойтеся!

 

     Ми повинні бути точними  в  даному  випадку.  Конституція  не передбачає   видатки  на  адміністрацію.  У  Конституції  записано "місцеві   державні   податкові   інспекції".   Проте   цифра   ця обгрунтована.

 

     Ставлю на   голосування   з  редакційною  зміною  -  "місцеві державні податкові інспекції" - 263 мільйони.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  в Верховную Раду подан законопроект. Мы в ближайшее время будем его рассматривать...

 

     Это необходимый   этап   для  того,  чтобы  мы  действительно развернули  наступление  на  теневую  экономику,  не  говорили,  а развернули...

 

     Если уж вы такие поборники Конституции,  я предлагаю изменить на  "місцеві  державні  податкові  органи".  Это  соответствует  и Конституции, и действующему законодательству.

 

     ГОЛОВА. Давайте  так:  місцеві  державні податкові органи.  І цифра названа. Ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я вас прошу поддержать.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Уряд просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. І я прошу, будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 198.

 

     За наполяганням депутатів ще раз ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты,  я вас очень  прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, вам не можна просити, а я прошу, будь ласка,  підтримайте.  Це ще єдина структура,  якій можна  відносно вірити. Будь ласка.

 

     "За" - 194.

 

     Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область). Шановні колеги народні депутати, безперечно, податкова адміністрація має бути.  До того ж ми прийняли в першому читанні Закон про декларування  доходів,  згідно  з  яким  кожного потрібно зареєструвати й таке інше.  Звичайно,  усе це лягатиме на податкові адміністрації.

 

     Разом з тим,  Миколо Яновичу,  я хотіла б привернути увагу до таких  цифр.  В  Україні проживає 51 мільйон громадян,  70 тисяч - податківців.  Якщо порахувати,  то на  одного  податківця  випадає понад  700  чоловік.  Для довідки:  у Сполучених Штатах - 2169,  у Японії - 2163.  Надто,  мабуть,  велика ця кількість. Надалі треба переглянути   цю  цифру,  а  нині,  я  вважаю,  потрібно  все-таки підтримати.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Валентина Петровна, я с вами абсолютно согласен, что  численность  налоговой службы должна сокращаться.  Она должна быть оснащена современой  техникой,  компьютеризирована,  то  есть соответствовать современому уровню.

 

     Банки, многие предприятия ведут электронный учет, а налоговая администрация вынуждена проверять все на счетах.  В результате  мы теряем доходы.

 

     Поэтому в перспективе, если дай Бог мы свидимся с вами, когда будет рассматриваться  следующий  бюджет,  я  буду  докладывать  о серьезном   сокращении   Государственной  налоговой  администрации Украины. Полгода уже прошло...

 

     ГОЛОВА. Наступний бюджет розглядатиметься у вересні.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, каждый месяц принимаются меры по сокращению налоговой службы. Но это живые люди, работающие в этой системе, обеспечивающие доходы державы. Тот расчет, который я вам показал...

 

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,  змініть  інтонацію,  ви  нічого  не просите, ви говорите про реальні речі.

 

     Валентино Петрівно,  в Америці  всі  подають  декларації  про доходи,  там комп'ютеризовано цю структуру. І якщо забезпечити той рівень,  то ми зменшимо  навантаження  на  одного,  але  збільшимо витрати з бюджету.

 

     А сьогодні ми з рахівницею бігаємо. У селі дехто досі називає податкового інспектора фінагентом за традицією 1945-1947 років.

 

     Я прошу вас,  проголосуйте цю  цифру.  І  депутат  Запорожець просить. Ставлю ще раз на голосування. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 211.

 

     Депутати ще  раз  просять поставити на голосування.  Хтось же повинен порядок  наводити.  Може,  хоч  ця  служба  наведе.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 213.

 

     Опублікувати по фракціях?  Будь ласка. Немає закономірностей, є просто суб'єктивне ставлення того  чи  іншого  депутата,  я  так розумію. Кожен має право мати свою думку, але голосувати потрібно.

 

     Депутат Соболєв.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,   Запорізька   область).   Прошу  передати  слово  депутату Терьохіну.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, він зараз усім пояснить.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  По-перше, нам треба визначити  загальні  асигнування  саме  на  цю  службу,  а  не  на центральний орган,  по-друге, визначити фонд оплати праці. Знаєте, Миколо  Яновичу,  можна  пояснювати  середню  заробітну  плату 300 гривень,  але якщо ви уважно підрахуєте,  то побачите,  що рядовий інспектор одержує набагато менше.  Зате наші київські чиновники, у тому числі й ви,  Миколо Яновичу,  отримують дуже цікаву  зарплату (ви могли б про це самі сказати з трибуни) з різними надбавками.

 

     І правильно  депутат  Семенюк  сказала,  тільки  вона  трошки помилилася, бо в Америці і Японії кількість населення, яке сплачує податки,  змінюється.  Якщо всіх зарахувати, у нас це 24 мільйони, тобто ще більше випадає інспекторів.

 

     ГОЛОВА. Ще менше.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Ні, менше людей на кожного інспектора.

 

     ГОЛОВА. 400 чоловік.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Приблизно 8 юридичних осіб випадає на  кожного інспектора.

 

     Шановні друзі!  Скільки  ми можемо терпіти цю величезну армію людей,  які приходять  щомісяця  або  двічі  на  місяць  до  наших підприємств?!  Ви знаєте, скільки сплачують податку за кордоном? 5 відсотків на рік,  у нас  -  120,  оскільки  інспектори  приходять частіше ніж раз на рік.

 

     Шановні друзі!  Ми  дискутували  про  охорону  здоров'я,  про виплату заробітної плати,  але дозволяємо  робити  асигнування  на податкові  інспекції  більші,  ніж  усі  асигнування  на утримання органів  центральної   виконавчої   влади:   Кабінету   Міністрів, Верховної  Ради,  Адміністрації  Президента.  На мою думку,  треба визначити асигнування виходячи зі штатної чисельності зайнятих,  а не тієї, що на папері.

 

     Варто за  середньої  заробітної плати зняти надбавки,  Миколо Яновичу,  за вислугу,  за особливий характер роботи і передати те, що   вивільниться,   скажімо,  на  охорону  здоров'я.  Це  було  б справедливо.

 

     А для того пропоную це перенести на третє читання.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Александр  Александрович!  Я   должен ответить  уважаемому  господину  Терехину,  что  его измышления по поводу моей зарплаты ни на чем не основаны.  Моя зарплата ничем не отличается  от  зарплаты  народных  депутатов.  Я  отвечаю за свои слова. Это - во-первых.

 

     Во-вторых, если вы примете это предложение,  то  уверяю  вас: после  этого не будет таких доходов,  которые обеспечат расходы на здравоохранение,  образование,  оборону,  армию.  Резко "колихати" систему,  уважаемый господин Терехин,  в интересах только тех,  по чьему заказу вы здесь выступаете...

 

     ГОЛОВА. Я прошу...

 

     АЗАРОВ М.Я.  И еще один вопрос,  который я хотел бы отразить, уважаемые  народные депутаты:  почему на Западе 5 процентов охвата контрольными проверками? (Шум у залі).

 

     Уважаемые народные депутаты!  Почему  5  процентов  у  них  и почему у нас 50 процентов?

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину! Миколо Яновичу, зупиніться. Я звертаюся до  депутата  Соболєва.  Вам  було  надано  слово.  Ви  від  нього відмовилися, а тепер замість того кричите (Шум у залі).

 

     Образи не  було.  Образи були з боку того,  хто пропонував на адресу Миколи Яновича...  Я так розумію. Ще раз прошу, сядьте і не кричіть з місця.

 

     У даному  випадку  депутат  Соболєв,  на жаль,  не в мікрофон говорить.  Кричить він правильно про  те,  що  сьогодні  податкова адміністрація  в  багатьох  випадках  використовується  як  спосіб політичної розправи: посилається куди потрібно, перевіряють те, що комусь вигідно, і тому подібне. Це ж усі розуміють. А вона повинна бути незалежна, зокрема, від виконавчої влади.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович...

 

     ГОЛОВА. Вона повинна виконувати  самостійну  функцію.  Миколо Яновичу, зачекайте! Але цю структуру створено. Я прошу вашої згоди скоротити,  скажімо, на 5 чи навіть на 10 мільйонів, але не будемо руйнувати структуру. Так не можна робити.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,   я   позволю   себе закончить, чтобы всем народным депутатам было понятно.

 

     5 процентов охватываемых проверками на Западе и 40  процентов охватываемых  проверками у нас потому,  что у нас не платят налоги так аккуратно,  как на Западе.  Вот  в  чем  причина.  Поэтому  мы вынуждены  держать  такой  громоздкий  аппарат,  чтобы хоть как-то собрать эти налоги.  Вынуждены.  Хотя,  конечно,  будем  проводить линию на сокращение.

 

     Уважаемый Александр Александрович!  С этой трибуны совершенно ответственно  заявляю:  я  таких  указаний  по  проверке   средств массовой информации,  каких-то других предприятий не отдавал. Если такие сведения у вас есть,  я завтра же дам указание  проверить  и при  Василие  Васильевиче  Дурдинце категорично заявляю:  если это подтвердится, я лично подпишу приказ об увольнении того чиновника, который дал такую команду.

 

     ГОЛОВА. Беремо  до  уваги  цю  заяву  Миколи Яновича.  Ще раз ставлю на голосування дану позицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 194.

 

     Я пропонував зменшити цифру на 13 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,   вот   расчет    по фактической заработной плате. Я вас прошу...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Припиніть галас у залі!  Сядьте, будь ласка,  на місце!  Говорить голова комітету! Будь ласка, поважайте свого колегу!

 

     Анатолію Степановичу, тихіше, прошу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты! Вот смета расходов: "Заробітна плата - 331 мільйон,  нарахування на заробітну плату  - 122 мільйони". Это что, я придумал?

 

     Я на   заседании   коллегии   поставил  вопрос  о  сокращении численности, чтоб мы хоть год удержались. Ну о чем говорит депутат Терехин?..

 

     Я с  уважением...  Если  я  что-то  нетактичное  сказал в его адрес, то приношу извинения. Но есть же факты! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ще раз  ставлю  на  голосування,  будь  ласка.  Прошу підтримати. З поправкою на порядність голови комітету, будь ласка.

 

     "За" - 202.

 

     Ну, а  що  ми далі розглядатимемо?  Запишіться ще,  хто бажає висловитися.

 

     Василь Васильович Дурдинець. Прошу.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні народні депутати!  Державна податкова адміністрація  як  справді  самостійна  структура  в  державі нині проходить процесс становлення.

 

     Ми не мали раніше структури,  яка  могла  б  високопрофесійно займатися  збором  податків.  Як  людина,  якій доручено очолювати Тимчасову урядову комісію, що займається забезпеченням своєчасного надходження до Державного бюджету податків, зборів, інших платежів і ефективного їх використання (ми протягом 2,5 місяця співпрацюємо з податковою адміністрацією),  зазначу, що це ефективна структура, хоча  сьогодні  в  багатьох  областях  ще  не  підібрані   справді висококваліфіковані  кадри.  Однак  ми  за  5  місяців  у складних економічних умовах при  тій  (відомій  вам)  проблемі  платежів  у травні  на  115  мільйонів  збільшили  надходження  до  Державного бюджету за рахунок  ефективної  роботи  цієї  служби.  Я  сприймаю критику,  яка сьогодні тут прозвучала,  що в роботі занадто багато недоліків.  Нещодавно  відбулося  засідання  колегії   за   участю Президента,  інших  керівників  держави,  де занадто критично було проаналізовано їхню роботу.

 

     Тому я прошу підтримати пропозицію комітету,  але, можливо, є потреба дещо скоротити видатки, наприклад, до 250 мільйонів. Проте подібна самостійна структура необхідна в державі і занадто важлива для нас особливо в цей період. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, скажіть, будь ласка, яка ефективність роботи інспекції. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, хотя бы та, что мы вот в этих условиях мобилизуем доходы бюджета.  Да,  мы сейчас перешли к планированию  доходов.  Да,  мы  удерживаем  уровень.  Только   за последние   4   месяца   было  уволено  870  работников  налоговых администраций различного  уровня,  259  руководителей,  начиная  с областных и до городских, районных.

 

     Вот тот  уровень работы и требовательности,  который позволит удержать уровень доходов. 557 миллионов - прирост доходов.

 

     Я ответственно заявляю!  И я с этой трибуны сейчас уйду, если вы  не  поддержите  меня  (Шум  у залі).  Я не угрожаю,  уважаемые коллеги, но прошу поддержки!..

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю  на  голосування  цифру  263  мільйони, враховуючи позицію Кабінету Міністрів і комітету. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Полмиллиарда  прирост,  и  если мы не поддержим, доходы государства не удержим на том же уровне!..

 

     ГОЛОВА. Ще раз прошу вас,  будь  ласка,  підтримайте,  в  нас немає вибору...

 

     "За" - 202.

 

     Ставлю на  голосування цифру 250 мільйонів,  підтримайте - це максимально,  більше  не  можна  відступати!  (Шум  у  залі).   Це пропозиція Кабінету Міністрів. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Підтримайте, будь ласка (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я. Ну что, 20 тысяч людей сократить?!

 

     ГОЛОВА. Спокійно...

 

     "За" - 223 (Шум у залі).

 

     Депутате Яковенко, будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М. Фракция коммунистов. Я прежде всего обращаюсь к своим  коллегам  в  левом  крыле,  которые  проголосовали  против. Вдумайтесь,  с кого конкретно сегодня налоговая инспекция  взимает налоги?..  Ведь у нас сегодня государственные предприятия работают лишь   частично.   Есть   большие   специалисты,   похлеще   здесь присутствующих,  и  проверять  там  нет  смысла.  Но ведь в каждом городе есть и по 200-300 малых предприятий,  за которыми  гоняется налоговая инспекция. Это с одной стороны.

 

     С другой стороны, я задаю себе вопрос: почему так   обеспокоены   Ельяшкевичи,    будущие    банкиры    и прочие?!..Почему  же  вы  не  говорите,  что  в 1996 году движение средств напоминало 1902 год?  Так вот  теперь  вы  мне  обкясните, почему шахтеры забастовали в феврале?  Не с вашей ли подачи, когда полтора месяца денежки пролежали на  счетах  в  банках?  (  Шум  у залі).  Кто  этим  будет заниматься по большому счету?  Кому же вы голову морочите? С учителей снимать?

 

     Поэтому в данном случае эта цифра недостаточна для  налоговой инспекции.   Когда   мы  жили  в  социалистическом  обществе,  они действительно не нужны были.  Сегодня же,  когда мы живем в полном бардаке, кроме них экономический контроль в стране никто абсолютно не осуществляет.  Поэтому давайте будем откровенны и честны в этом отношении.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування цифру 263 мільйони.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Одну  минуту прошу внимания.  Уважаемые народные депутаты,  депутат Яковенко в  точку  сказал:  против  нас  сейчас разворачивается   и  развернута  агитационная  и  пропагандистская работа.  Почему?  Потому   что   мы   наступили   на   банки,   на посреднические структуры, на орграсчеты... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   ставлю  на  голосування.  Миколо  Яновичу, спокійно.  Ще раз ставлю на голосування позицію 263 мільйони, будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 214.

 

     Ще раз  ставлю  на голосування.  Потім надам вам слово.  Будь ласка, прошу підтримати уряд і комітет.

 

     "За" - 215.

 

     Депутат Попеску. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (Глибоцький виборчий  округ,  Чернівецька область). Уважаемые коллеги!..

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Сядьте на місце, будь ласка. Чому всі диригують?  Я знаю,  що роблю,  я дію  за  Регламентом.  Спокійно! Прошу, Іване Васильовичу.

 

     ПОПЕСКУ І.В. Конечно, есть факты и злоупотреблений со стороны работников  налоговых  администраций,  и  другие,  когда,  скажем, народные   депутаты   обращаются   с  запросами,  чтобы  проверить определенные предприятия,  а их игнорируют.  Но в то же  время  мы должны задуматься,  кому сегодня невыгодно,  чтобы их проверяли? А невыгодно тем "жирным котам", которые на этом жируют.

 

     И если мы хотим,  чтобы не было поборов и взяток,  то  должны дать  им соответствующие зарплаты,  но при этом ужесточив контроль за их работой.

 

     Я предлагаю проголосовать за предложение Василия  Васильевича Дурдинца  -  за  250 миллионов,  иначе вообще заблокируем работу и никаких поступлений не будет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування пропозицію про виділення 250 мільйонів на утримання місцевих податкових служб. Підтримайте, будь ласка, цю пропозицію уряду. Це скорочення на 13 мільйонів, ми їх використаємо на інші видатки.

 

     "За" - 239. Прийнято (Шум у залі).

 

     Депутате Єльяшкевич, будь ласка (Шум у залі).

 

     Він вважає,  що його образили. От ви мене ображаєте... Та я ж вам не заважаю.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Группа   "Реформы",   депутатское обкединение  "Вперед,  Украина!".  Уважаемые коллеги и неуважаемые коллеги,  те,  кто специально оскорбляет других коллег, высказывая разного  рода  фальсификации  и находясь действительно на службе у тех сил,  которые прячут деньги от людей (Шум у  залі).  Так  вот, вопрос  состоит  в  том,  чтобы нам дали четкий расчет,  куда идут деньги на налоговые инспекции, а не налоговые администрации.

 

     Азаров, который   здесь   стоит,   представляет    конкретное ведомство,  созданное  незаконно  по  указу Президента,  именуемое налоговой администрацией и подчиненное непосредственно Президенту. И мы знаем,  как и по чьим указаниям проводятся проверки. Я думаю, что слово свое Николай Янович хоть  один  раз  сдержит  и  накажет виновных лиц.  Тот же коммунист Понедилко скажет,  как проверялись средства массовой информации.

 

     И последнее.  К сожалению,  мы так и не можем  разобраться  в наших  социальных  проблемах.  То,  что  сейчас  проголосовано,  - аморально.  Увеличивать  штаты  различного   рода   контролирующих органов при общей вакханалии, беспределе и без наведения порядка в самих этих органах,  когда в стране огромнейшая  задолженность  по заработной   плате,  это  означает  одно:  мы  строим  полицейское государство,  когда простой  человек  будет  беззащитен,  а  люди, которые  осуществляют  операцию  "чистые  руки"  далеко  не всегда чистыми руками, уйдут от ответственности (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Будь   ласка,    запропонуйте,    Олександре Сергійовичу,  структуру,  яка  буде чистити руки тим,  хто чистить нечистими  руками,  і  ми  тоді  проголосуємо  (Шум  у  залі).  Не ображайтеся тільки.

 

     Шановні депутати (бо тут усі шановні, Олексадре Сергійовичу), будь ласка,  вибачайте один одному,  бо  ми  перебуваємо  в  такій ситуації,  яка  може  вплинути на позицію кожного,  і він говорить інколи,  не думаючи,  що ображає свого колегу. Будьмо терпимішими. Проте ця позиція проголосована, йдемо далі.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  небольшая реплика. Нас слушает вся страна, заседание транслируется по телевидению, радио. Уважаемый народный депутат Александр Сергеевич,  представьте себе, как мобилизуются доходы бюджета.  Вот вы говорите, что организация незаконная.  Так что, акты, составленные по проверкам и так далее, то есть основная контрольная работа,  - незаконны?  Какую вы почву даете для того, чтобы сорвать доходы бюджета, задумайтесь!

 

     Уважаемый Александр  Сергеевич,  уважаемые народные депутаты, поверьте,  крайне трудно удерживать доходы страны на уровне в море беззакония  (Шум  у  залі).  Критику,  которую  вы высказали в мой адрес, я принимаю.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, припиняємо політичну дискусію.

 

     Додаткові асигнування на фінансування  матеріально-технічного забезпечення  спеціальних  підрозділів  в боротьбі з організованою злочинністю - 10 мільйонів. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 194 (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку!  Шановні депутати,  не кричіть з  місця.  Я  з самого  початку  оголосив:  ставиться  на  голосування  пропозиція комітету,  якщо не було зауважень.  Якщо вона не підтримана,  а  є зауваження, тоді надається слово тому, хто вносив пропозицію. Якщо й цього немає, тоді проведемо запис і внесемо пропозиції.

 

     Тому я поставив на голосування  пропозицію  комітету.  Ви  не довіряєте,   бо  лише  194  голоси.  Ніяких  інших  пропозицій  не надходило.

 

     Запишіться, хто хоче висловитися, будь ласка. 3 хвилини.

 

     Щодо цієї  позиції  ніхто  не  записувався.  Будь  ласка,  не керуйте всі.

 

     Депутат Єльяшкевич  робив  репліку,  він  має  на це право за Регламентом. Його образили, він відповів (Шум у залi).

 

     Ще раз пояснюю депутату  Шкрабаку.  За  Регламентом,  якщо  в процесі   дискусії   депутата   образили   (він   так  вважає),  я зобов'язаний надати йому хвилину для репліки. Він скористався цією хвилиною.  Переконливий був,  не переконливий, то інша справа. Але чого це вас обурює?  Я винен перед усіма,  не надати йому -  винен перед Регламентом. Що тут незрозуміло?

 

     Депутат Бурячинський, будь ласка.

 

     БУРЯЧИНСЬКИЙ О.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Сарненський  виборчий округ,   Рівненська   область).   Прошу  передати  слово  депутату Постовойтовскому.

 

     ГОЛОВА. Він не хоче говорити.

 

     Депутате Цушко, прошу.

 

     ЦУШКО В.П.   Уважаемый   Александр   Александрович!   Василий Васильевич   Дурдинец   предложил   данную   сумму  перенести  для финансирования,  кажется,  пограничников. Я поддерживаю, чтобы эти 10 миллионов добавить погранвойскам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, ви це пропонували?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Я пропонував кошти, які не були проголосовані на  Національне  бюро  розслідувань,  використати  на   підрозділи боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією.  Прошу  вас підтримати.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть на хвилинку трибуну.

 

     Ставлю на голосування цифру 10  мільйонів.  Позиція  Кабінету Міністрів зрозуміла: він її підтримує. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 193.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные депутаты!  За прошлый год по этой статье профинансировано фактически 2 миллиона 396 тысяч.

 

     Поэтому когда мы с Министерством внутренних дел рассматривали данную позицию,  то пришли к выводу,  что 10 миллионов будет более чем достаточно на эту статью.

 

     ГОЛОВА. Депутате Єрмак, будь ласка.

 

     ЄРМАК А.В.  Спілка  офіцерів  України,  група  "Реформи".   Я вважаю,  що  на  цю  статтю  потрібно  якраз  додати 15 мільйонів, передбачених на Національне бюро розслідувань.  А коли  воно  буде створено  законодавчо,  цьому  підрозділу  передадуться  кошти  на матеріальне забезпечення  боротьби  з  корупцією  і  організованою злочинністю. Це буде логічно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Те, що треба збільшувати видатки, - зрозуміло.  Бо сьогодні той,  кого треба переслідувати,  оснащений краще машинами, засобами зв'язку та іншими речами.

 

     Тому, принаймні,  10  мільйонів  треба  записати.  Ставлю  на голосування ще раз цю пропозицію,  а потім -  пропозицію  депутата Єрмака. Будь ласка.

 

     Уряд зараз каже: 10 мільйонів, а потім повернемося.

 

     ДУДНИНЕЦЬ В.В. Я казав: 25 мільйонів - 10 і 15.

 

     ГОЛОВА. Гаразд, поставимо. Зараз голосуються 10 мільйонів.

 

     "За" - 210.

 

     Ставлю на голосування цифру 25 мільйонів. Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Ще раз ставлю 10 мільйонів,  але тримайте в умі 15 мільйонів. Якщо  ця  сума  буде  записана  тут,  то поставите крапку на бюро. Нічого не буде з того,  і ніхто не  забере.  Реалізувати  цю  суму можна буде тільки в кінці року,  а потім за балансом передати.  Це буде  враховано  десь  у  балансі,  але  говорити  про  службу  не доводиться.

 

     Ставлю на голосування 10 мільйонів.  Підтримайте, будь ласка. Було 210 голосів.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Ішлося про те,  що не тільки для міліції, а й для СБ і прокуратури, тобто для трьох структур.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз 10 мільйонів ставляться на голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Видатки на    функціонування    загальнодержавних     органів законодавчої  і  виконавчої  влади  -  125  мільйонів  340  тисяч. Пропоную проголосувати суму, а потім підемо за окремими статтями.

 

     Ставлю на голосування пропозицію комітету.  Будь  ласка,  125 мільйонів 340 тисяч.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Пропоную не   писати   "у   тому  числі  Управлінню  справами Верховної  Ради"  й  "Адміністрації   Президента",   оскільки   ні Управління   справами,   ні   Адміністрації   Президента  немає  в Конституції. Та ще й з великої букви. Ні того, ні того.

 

     А записати: "видатки на здійснення повноважень Верховної Ради України"  і  "на  здійснення  повноважень Президента".  Це те,  що стосується  редакційної  частини.  А  щодо  цифр...  Спокійно!   Я гарантую,  що передбачені тут 58 мільйонів 600 тисяч для Верховної Ради - це мінімальна цифра.  Вона меншою не  може  бути,  якщо  ми хочемо,  щоб майбутній орган працював нормально,  бо, можливо, тут все одно фінансування буде на  рівні  минулорічного,  це  десь  60 відсотків, не більше.

 

     Я прошу  проголосувати  ці  цифри і проголосувати обов'язково таку редакцію.  Прошу вашої уваги і підтримки. Треба записати так: "Встановити,  що  фінансування Верховної Ради України,  Рахункової палати Верховної Ради України,  Державної комісії з цінних паперів здійснюється  Національним  банком  України за рахунок перевищення поточних доходів Національного банку України  над  його  видатками згідно з кошторисами, що затверджуються цими органами самостійно в межах  асигнувань,  передбачених  Державним  бюджетом  України  та планами  фінансування,  що  погоджуються  Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету". I те саме стосовно Конституційного Суду і  Верховного  Суду.  Ці  структури  повинні  бути незалежними від Міністерства  фінансів!  Приниження,   яке   сьогодні   доводиться переживати керівникам Верховного Суду, Конституційного Суду (там - менше, бо він зараз годить відповідним структурам), Верховної Ради

-  це  ганьба для держави.  Ганьба,  коли Голова парламенту мусить постійно кланятися Міністерству фінансів і казначейству: видай те, що  передбачено  бюджетом!  I  виходить так,  що на одні структури виділяється по 80 мільйонів і  при  цьому  перевищуються  бюджетні витрати,  а  для  законодавчого  органу коштів немає,  бо,  бачте, законодавчий орган такий, ну, непоступливий абощо...

 

     Пропоную за цю норму закону проголосувати - по-перше.

 

     А по-друге,  голосувати за цифру 58 мільйонів  600  тисяч,  а потім підійдемо до інших цифр.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, я прошу внимания!

 

     То, что вы предлагаете, содержится в статье 25. Так, как мы и договаривались на заседании комитета и во  время  предварительного обсуждения, мы выделили эту норму отдельной статьей бюджета.

 

     В данном  случае речь идет о расходах по той статье.  А текст статьи  25  таков:  "Фінансування   видатків   на   функціонування Верховної   Ради  України,  Адміністрації  Президента  України  та Верховного Суду  України  здійснювати  з  відповідних  субрахунків Державного казначейства.

 

     Надходження на  зазначені  субрахунки формуються щодекадно за рахунок  0,5  відсотка  від  загальних  надходжень  до  Державного бюджету України".

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Миколо Яновичу, ви не те говорите. Ви говорите правильно стосовно  ідеальної  держави,  де  демократично організовано структури влади... Ви пропонуєте і служби Президента? Давайте і їх запишемо сюди!

 

     У нас перевищення доходів над видатками  Національного  банку становить  близько 200 мільйонів.  Тобто перекривається із запасом ця потреба.  Давайте запишемо туди й Адміністрацію Президента, але за   формулою,   запропонованою  мною,  тому  що  сьогодні  Перший заступник  Голови  Верховної  Ради  щодня  стоїть  на   килимі   у казначействі та вибиває по копійці те,  що потрібно: паперу немає, поліграфія  забита,  комп'ютера  не  можна   купити,   олівці   не видаються...   Та   врешті-решт,  скільки  ж  можна  говорити  про авторитет законодавчого органу влади, у тому числі комітетів, суду і так далі?

 

     Нехай моє  формулювання  буде  в статті 25 записано,  але щоб воно було в законі.  Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.  Будь ласка... (Шум у залi). Це не з голосу.

 

     "За" - 239.

 

     За змістом  це  проголосовано.  Дійдемо до статті 25 - у кого будуть  зауваження,  доповнення,  будь  ласка,  внесете,  ми  тоді зробимо уточнення (Шум у залi).  Це не з голосу,  я повторюю, не з голосу.  Ці пропозиції є в середній колонці, від комітету, і я про це  вже  рік говорю під час обговорення бюджету.  Точніше два роки про це кажу. Це не з голосу.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановний  Олександре   Олександровичу,   будь ласка, покажіть, де ця пропозиція...

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Чи внесена вона у встановленому порядку?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно.

 

     АЗАРОВ М.Я.     Василий     Васильевич,    уважаемые    члены правительства,  народные депутаты! То, что сформулировал Александр Александрович... (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Увага! Спокійно!

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу внимания.

 

     ГОЛОВА. Спокійно, Олександре Миколайовичу Яковенко!

 

     АЗАРОВ М.Я.  То,  что мы сейчас проголосовали,  действительно проголосовано не  с  голоса.  Смысл  того,  что  сказал  Александр Александрович,  изложен  в  статье  25.  Эта  норма  согласована с Министерством  финансов  и  соответствует  принципам,  о   которых говорил Александр Александрович: независимое финансирование высших органов власти.

 

     Поэтому: дойдем до статьи 25,  если нужно какие-то  изменения внести в содержание проголосованной нормы,  - внесем. Но в статьях 4 и 5 - это расходы,  а то, о чем говорил Александр Александрович,

- механизм формирования расходов.  Он излагается в текстовой части закона.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу,  якщо ви сумніваєтеся, подивіться поправки  121,  123  й  інші та процедуру першого читання.  Усе це називалося, це не з голосу (Шум у залi).

 

     Таким чином,  на фінансування Верховної Ради -  58  мільйонів 600 тисяч. Ставлю на голосування

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Прошу лише слова "у тому числі" вилучити.  Це не повинно бути "у тому числі",  це просто  на  здійснення  повноважень  Верховної Ради.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Нет,  так  это  же просто арифметика,  Александр Александрович. И потом...

 

     ГОЛОВА. Я розумію,  звідти вилучимо 125 мільйонів...  Давайте зробимо  так:  звідти  вилучимо  58  мільйонів,  і там буде не 125 мільйонів, а менше на...

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,   еще   одна   чисто техническая правка.  Вы сформулировали эту строку так: "видатки по здійсненню  повноважень   Президента   України".   Но   юридически получателем   этих   финансовых  средств  тем  не  менее  является Администрация Президента. Другого юридического лица не существует. Поэтому здесь все сделано "згідно з бюджетною класифікацією".  Как проголосованная нами бюджетная классификация определила,  так мы и записали.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку...

 

     АЗАРОВ М.Я. Так и записано.

 

     ГОЛОВА. Якщо буде потреба, ми виправимо класифікацію.

 

     Давайте так:  "на  здійснення  повноважень Президента - 25,87 мільйона  гривень".  Ставлю  цей  рядок  на  голосування  і  прошу підтримати.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу поддержать.

 

     "За" - 198.

 

     ГОЛОВА. Які інші пропозиції? Збільшити видатки? Нема з чого.

 

     АЗАРОВ М.Я. Комитет и так предложил их уменьшить. Рассмотрели достаточно  подробно  смету,  проанализировали   все   затраты   и предложили уменьшить их,  нажив, как говорится, неприятностей. Что еще?

 

     ГОЛОВА. Проти пропозиції Кабміну тут зменшено суму  майже  на 1,2 мільйона. Ще раз ставлю цей рядок на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу поддержать предложение комитета.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування цей рядок.

 

     "За" - 209.

 

     Слово має депутат Симоненко, автор поправки 125.

 

     СИМОНЕНКО І.П.  Кроме поправок 123-125 я вносил поправки 115, 116 и 118.  И я просил бы все-таки,  Александр Александрович,  для обоснования поправок предоставлять слово. Мое предложение: в связи с сокращением функций Президента как главы  исполнительной  власти сократить  обкем  финансирования  на  его содержание в два раза по сравнению с 1996 годом.  Считаю,  это будет  правильно,  поскольку сегодня  (одну  минутку,  Николай Янович)...  сегодня у нас штат у Президента больше,  чем у Президента Франции.  Согласитесь,  это - нонсенс.  Поэтому и финансирование этой структуры надо приводить в соответствие с ее фактическими функциями, и это будет правильно.

 

     Прошу народных депутатов поддержать данную поправку.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Иван  Петрович,  уважаемые   народные депутаты! Если бы ваша поправка, Иван Петрович, была основана хоть на каком-то расчете,  то бюджетный  комитет  не  отклонил  бы  эту поправку.  Мы  проверили  смету расходов Администрации Президента. Нравится  нам  Президент  или   не   нравится,   он   осуществляет государственные    полномочия.    В   пределах   этих   полномочий предусмотрены и  расходы.  Что  можно  было  и  что  мы  посчитали возможным  сократить,  мы  предложили  сократить.  Это  сокращение составило 1 миллион 178 тысяч гривень.  Еще уменьшить эти  расходы нельзя,  иначе  мы  уже  вторгаемся в сферу полномочий Президента, предусмотренных Конституцией,  потому что  все  затраты  по  смете четко расписаны до копейки.  Как можно их в два раза сократить или в два раза увеличить?! Это же не подкреплено расчетом.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція   депутатата   Симоненка   ставиться    на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Тогда скажите, что сокращать: зарплату или что-то другое?..

 

     ГОЛОВА. Спокійно, будь ласка. Іде голосування.

 

     "За" - 89. Не підтримується.

 

     Ще раз ставлю на голосування суму 25,87  мільйона  гривень... Ми  краще  скоригуємо  або  детально  розпишемо  суму  291 мільйон гривень,  бо там не визначено,  куди  використовуються  ці  кошти. Справа  в  тому,  що фактично всі ті витрати будуть значно більші, ніж видатки  на  утримання  Верховної  Ради,  Кабінету  Міністрів, відрядження і таке інше. А тут ідеться про виконання безпосередніх функцій державних структур.

 

     Ще раз ставлю на голосування цей рядок.

 

     АЗАРОВ М.Я.   25,87   миллиона    гривень    на    содержание Администрации Президента!

 

     "За" - 203.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу всіх депутатів ще раз зареєструватися.  Будь ласка,  проводиться  поіменна  реєстрація.   Зареєструвалося   272 депутати.

 

     Не можу зрозуміти:  у залі сидить стільки ж людей,  як і було на початку засідання, коли було зареєстровано 340 чоловік. Виникає запитання: хто розгляне цей законопроект, окрім нас? (Шум у залі).

 

     Одну хвилиночку.  І завтра,  і післязавтра,  і в наступні дні крім нас його  ніхто  не  розгляне.  Ми  ведемо  дискусію  навколо окремих непринципових позицій тільки заради того, щоб показати, що ми ведемо дискусію.  Якщо  ви  хочете,  щоб  не  було  трансляції, давайте  проголосуємо:  продовжити  засідання  без  трансляції  на республіку.  Але питання треба розглядати.  Крім нас ніхто його не розгляне.

 

     АЗАРОВ М.Я.  И  времени  у  нас  уже  не  остается.  Июнь уже заканчивается.  Закон о бюджете надо ввести в действие с  1  июля, уважаемые коллеги.

 

     ГОЛОВА. Якщо  ми  не  приймемо  бюджет,  то  (я  ще  раз хочу сказати) крім нас його ніхто не прийме.  А якщо він буде прийнятий після  1  липня,  то  він  взагалі нікому не потрібен.  І ті,  хто сьогодні хотів би,  щоб у нас не було зафіксованих видатків на  ті чи інші потреби (у тому числі на соціальний захист громадян), будь ласка,  не голосуйте за бюджет.  Тоді  все  робитиметься  так,  як робиться зараз.  А як робиться,  Рахункова палата доповіла. Щоб не було цього,  треба голосувати.  Треба працювати.  До  того  ж,  ми працюємо за рішенням Верховної Ради. Це нами проголосовано.

 

     Я прошу...  Кворум є! Ще раз ставлю на голосування суму 25,87 мільйона гривень, прошу підтримати.

 

     Для тих,  хто таким чином диригує,  хочу сказати:  "кіна"  не буде. Будь ласка, працюйте.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Рядок "Кабінету  Міністрів України - 25,87 мільйона гривень". Прошу підтримати.  Це ненормально,  що Кабінет Міністрів має те  ж саме,  що  й  канцелярія  Президента.  Він  повинен  мати набагато більше. Але він просить так...

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, ну это наше пожелание. А по численности это абсолютно одинаковые структуры.

 

     ГОЛОВА. Ні, це ненормально.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Значит,  и расходы одинаковые. Ведь мы оцениваем как?  Соответствие представленной заявки смете расходов.  Но  если численность одна и та же?

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування.  Миколо Яновичу,  голосуються цифри.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Рахункова палата.  Я переконливо  прошу  виділити  Рахунковій палаті все-таки 20 мільйонів гривень.  Розрахункова потреба - 19,1 мільйона гривень.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, мы в бюджетном комитете провели четыре заседания.  Мы же предложили увеличить ассигнования с 5 миллионов гривень до 15 миллионов при  численности  работающих 200 человек...

 

     Здесь сидит Владимир Лукич,  он не даст соврать. Мы проверяли каждую статью расходов.  Ну, 20 миллионов гривень на 200 человек - это все равно, что новый Кабинет Министров...

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цифру 15 мільйонів гривень, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Давайте примем 15  миллионов.  И  это  уже  выше головы...

 

     ГОЛОВА. Спокійно!  На голосування ставиться сума 15 мільйонів гривень.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз ставлю її на голосування (Шум у залі).

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Да кто же нас поймет?!  И так уже выделяется  15 миллионов гривень на 200 человек!.. Скажут: крыша поехала...

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, не шуміть, будь ласка.

 

     Розділ "Видатки  на  функціонування системи загальнодержавних органів виконавчої влади".  Пропоную  перенести  його  розгляд  на третє читання. Нехай уряд розшифрує цю позицію.

 

     АЗАРОВ М.Я. Так она расшифрована, Александр Александрович!

 

     ГОЛОВА. Далі?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да она же расшифрована! Конечно...

 

     ГОЛОВА. Та  не  розшифрована,  в  тому то й справа.  Пропоную перенести  цю  позицію  на  третє  читання  і  розглядати   її   з розшифровкою. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Ну,  давайте  хотя бы предоставим слово министру финансов...

 

     ГОЛОВА. Спокійно, спокійно! Йде голосування!

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Розділ "Видатки на утримання судової системи - 95,2  мільйона гривень". Немає заперечень? Ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прослушал. Что вы поставили на голосование?

 

     ГОЛОВА. Видатки на утримання судової системи.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Далі йде розшифровка. "З них: Конституційного Суду України -  6  мільйонів  гривень;  Верховного Суду  України  -  9  мільйонів  гривень;  Вищого арбітражного суду України - 1,4 мільйона гривень;  військових судів -  2,1  мільйона гривень".

 

     Ставлю на  голосування розшифровку,  будь ласка (Шум у залі). Ну,  ясно...  Це тому,  що вся судова система тут не розшифрована. Решта витрат - на всю судову систему.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     "Зовнішньополітична діяльність - разом 384 мільйони гривень".  Цифра вивірена і  мінімальна.  Розшифровка подається  далі.  Вірніше,  -  аргументація  з  цього  приводу.  І Міністерство  закордонних  справ,  і  наш  Комітет  у  закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД переконують,  що нижче цього мінімуму опуститися не можна, якщо враховувати потреби дипломатичних служб, представництв, аташату, консульських відділів тощо.

 

     Є Удовенко? Бутейко? Ну, Бутейку ми й так віримо.

 

     Я ставлю на голосування обсяг видатків 384 мільйони 359 тисяч гривень,  прошу підтримати. Будь ласка, йде голосування   (Шум  у  залі).  Спокійно,  йде  голосування.  Потім візьмете слово.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Далі ця   сума   розшифровується:   внески   до   міжнародних організацій,  членом яких є Україна (це до Ради Європи та до інших організацій) (Шум у залі).

 

     Тоді ставлю на голосування всю  розшифровку  до  рядка  "інші неторговельні витрати" включно.

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Розділ "Видатки з обслуговування державного зовнішнього боргу

-  2,51  мільярда  гривень".  Це  чисто  розрахункова  сума,  вона залежить  від обсягу нашого зовнішнього боргу.  Іншої суми бути не може. Миколо Яновичу, так?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Абсолютно правильно.  Нами проверены все внешние выплаты.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування пропозиція комітету (Шум у залі). Тому що ви не вносили пропозиції!.. (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я.  А где ваша поправка,  уважаемый народный депутат Заец?!

 

     ГОЛОВА. Іде голосування.  Заспокойтеся (Шум у залі). Я поясню зараз... (Шум у залі). Я ставлю на голосування.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз  проводиться   голосування,   бо   27   депутатів   не визначилися. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 230.

 

     Депутате Смірнов, будь ласка. Уточнення до цієї позиції? Будь ласка. Говорить депутат Смірнов.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Тульчинський виборчий округ,  Вінницька область).  Дякую.  Але який сенс  зараз говорити...

 

     ГОЛОВА. Ми можемо змінити цифру, говоріть.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  Ну, будь ласка. У мене складається враження, що незабаром  половину  видатків  державного  бюджету   становитимуть видатки  з  обслуговування  державного  зовнішнього боргу.  Зараз, подивіться, це рівно 10 відсотків доходів бюджету. Звісно, тут нам можуть розповісти казку про білого бичка,  але всі, хто хоч щось у цьому розуміє,  прекрасно знають,  що це є наслідком  нескінченної ланцюгової реакції.

 

     Я пропонував  би  скоротити  ці  витрати  з  2  мільярдів 510 мільйонів гривень до 1 мільярда 10  мільйонів,  а  1  мільярд  500 мільйонів   гривень   додати  до  видатків  на  соціальний  захист громадян,  які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи. Тоді б ми мали суму,  яку пропонує Комітет з питань Чорнобильської катастрофи. Прошу поставити мою пропозицію на голосування.

 

     ГОЛОВА. Я  поставлю  її  на  голосування...  Слово  має  Ігор Олександрович Мітюков.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты...

 

     ГОЛОВА. Хвилинку,  Миколо Яновичу.  Міністр Мітюков говорить. Ну зачекайте!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Я прошу уваги, бо це дуже важливе питання. Ви знаєте, що наша зовнішня заборгованість - це в  основному  заборгованість  східному  сусідові,  і  ми  маємо обслуговувати  цю  заборгованість.  Звичайно,  вона  означає певну залежність,  бо якщо ми виконуємо  наші  зобов'язання,  то  у  нас будуть  нормальні  стосунки,  а  якщо  ми  зменшимо обслуговування зовнішнього боргу,  це однозначно викличе погіршення стосунків  по всьому  периметру  наших  кордонів.  Ця сума і так на 10 відсотків менша від розрахункової.  Але це нижня межа,  за яку заступати  не можна.

 

     Дуже прошу вас затвердити цю цифру.

 

     ГОЛОВА. Ми  не  матимемо  тоді кредитів зі Сходу,  найперше - товарного кредиту (нафтопродуктів та іншого).  Це серйозна справа. Вносилася пропозиція депутата Смірнова, ставлю її на голосування і навіть підтримую її ідею.

 

     Проводиться голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Какую идею, Александр Александрович?..

 

     ГОЛОВА. Що треба менше позичати, тоді будемо менше платити за позички.

 

     "За" - 111.

 

     Але в цілому ця сума вже проголосована.

 

     Розділ "Інші    видатки    бюджету    (включаючи    погашення заборгованості із заробітної плати та  соціальних  виплат)".  Тоді скажіть, що тут "інше", а що "погашення", Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, 1,7 миллиарда  гривень  -  выплата  задолженности  по  зарплате  и социальным   выплатам,  а  100  миллионов  гривень  -  компенсация населению  потерь  от  обесценивания  вкладов  и  выкуп  облигаций беспроцентного займа 1990 года.

 

     ГОЛОВА. Давайте розпишемо так.

 

     АЗАРОВ М.Я. Так это так и расписано.

 

     ГОЛОВА. Правильно,   є.   Ні,   ні  тут  є  тільки  погашення заборгованості...  Треба записати:  "погашення  заборгованості  із заробітної  плати,  та соціальних виплат - 1 мільярд 716 мільйонів 87 тисяч гривень;  погашення заборгованості Ощадного  банку  перед громадянами  -  100  мільйонів  гривень" (може,  ми визначимо іншу цифру). Так? Окремо запишемо?

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  запис  цих  видатків окремими рядками.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Прошу  обратить  внимание,  что  мы  предложили увеличить расходы по этому разделу почти на 250 миллионов гривень, Александр Александрович. Посмотрите первоначальную редакцию...

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  спокійно!..  Це  повинні  бути  адресні рядки.

 

     АЗАРОВ М.Я. Давайте общую сумму проголосуем сначала...

 

     ГОЛОВА. Ні, спочатку редакційно: адресні рядки. Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Ще раз ставлю. Записати адресно: "Погашення заборгованості   по   заробітній  платі"  і  "погашення заборгованості  від  знецінення  грошових   вкладів   громадянам". Початок  такої роботи ми повинні в цьому бюджеті передбачити.  Хай це будуть навіть невеличкі кошти,  люди нам це вибачать,  але вони бачитимуть,  що  робота  в  цьому  напрямку  почалася.  Ставлю  на голосування: окремі рядки, будь ласка, підтримайте.

 

     Вставте картки, хто їх вийняв, будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Тепер проголосуємо   суми.   "Погашення    заборгованості..." називайте,  Миколо Яновичу,  цифру.  Проведемо голосування,  потім запишетеся, візьмете слово (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку, чому ви кричите? (Шум у залі).

 

     Сядьте, ми ж  не  це  голосуємо  зараз,  ми  голосуємо  рядок "Заборгованість  із заробітної плати - 1 мільярд 716 мільйонів..." (Шум у залі).

 

     А суму ми не голосували!..

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  Если  бы   члены комитета,  который очень детально рассматривал этот вопрос, видели еще возможность увеличения ассигнований на  эти  цели  (мы  и  так предложили  увеличить  их почти на 250 миллионов гривень),  они бы предложили это сделать.

 

     Но мы считаем,  что правительство и  Верховный  Совет  должны реально  начать  работу  по  погашению  задолженности перед нашими гражданами по выкупу облигаций и...

 

     ГОЛОВА. Сума  1  мільярд  716  мільйонів  87  тисяч   гривень ставиться на голосування.

 

     Ще раз повторюю, це самостійні цифри, ніякої суми тут немає.

 

     Потім розглянемо вашу поправку.

 

     Будь ласка,   йде   голосування,   це  погоджено  з  головами комітетів і фракцій.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Поправка 143 депутата Кужель.  Поправка не  суперечить  цьому запису. Пропонується передбачити відшкодування боргів по областях.

 

     Слово має депутат Кужель. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий округ, Запорізька область). Спасибо Александр Александрович. Это очень принципиальная поправка...

 

     ГОЛОВА. Форми визначаються під час реєстрації, про що ви мені розказуєте?

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Александр Александрович, говорю я, прошу меня не перебивать...  Это очень принципиальное замечание,  потому что  на сегодняшний  день  области-доноры (Запорожская,  Днепропетровская, Донецкая,  Харьковская) имеют огромную задолженность по заработной плате, а дотационные области не имеют такой задолженности. Поэтому хотелось  бы,  чтобы  к  третьему  чтению  по  этой  статье   была определена задолженность по каждой области, чтобы была возможность контролировать погашение этой задолженности.

 

     И к вопросу,  который поднимал депутат Анисимов. Речь идет об авторитете  Верховного  Совета.  Мы  приняли  закон  о компенсации потерь от обесценивания сбережений.  Я вчера видела, сколько людей приходят  в  сберкассу  и  обращаются  к  работникам  сберкассы  в надежде, что мы начинаем выплачивать эту компенсацию.

 

     Александр Александрович,  надо честно признаться,  что  суммы 100 миллионов гривень хватит только на похоронные случаи и все. Об этом надо говорить...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть  мікрофон.  Олександро  Володимирівно,  щодо цієї  позиції  ви  ще візьмете слово і будете говорити.  А про все разом говорити не треба.  Ставлю на голосування пропозицію про те, щоб  до третього читання сума заборгованості із заробітної плати і соціальних виплат була розписана по областях.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр   Александрович,   дайте   возможность высказаться  бюджетному  комитету.  Если  Александра  Владимировна этого не знает,  то я хочу ей и  всем  депутатам  разкяснить,  что сумма  бюджетной задолженности давным-давно расписана по областям. Но в законе же все абсолютно не пишем  (какие,  например,  расходы предусмотрены   на   каждую   область   по   здравоохранению,   по образованию, по жилищно-коммунальной сфере).

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми детально розписували видатки по 500  тисяч гривень і вважали,  що це нормально. А чому ми не можемо розписати по областях заборгованість,  яка становить 5-10 мільйонів гривень? Чому?  Обов'язково  треба  розписати.  Урядом це вже підготовлено. Ставлю на голосування цю пропозицію (Шум у залі).

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре   Олександровичу,   це   у   кожного народного депутата є в додатку...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  будь ласка,  не говоріть, коли йде голосування... А якщо воно є в додатку, чого ж ви голосуєте?

 

     "За" - 210.

 

     Ще раз ставлю цю пропозицію на голосування.  Додатки  залиште собі, а в законі повинен бути записаний порядок компенсації.

 

     Ставлю на голосування ще раз. Додаток - це не закон.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Володимире Миколайовичу, ви візьмете слово і внесете поправку стосовно судової системи в кінці засідання.  Я ще надам вам слово, а зараз інше питання розглядається (Шум у залі).

 

     Далі: "Видатки на початок погашення заборгованості держави по знецінених грошових заощадженнях  громадян  в  установах  Ощадного банку  та  викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 199О року".

 

     Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О. Я не случайно настаивал, чтобы мне предоставили слово.   Мы   приняли   закон  о  погашении  долга  Сбербанка.  Но посмотрите,  какая цифра записана в законопроекте - 100  миллионов гривень.  Если  погашение  долга  будет  идти  такими темпами,  то родившемуся сегодня поколению жизни  не  хватит  для  того,  чтобы получить  то,  что  государство  когда-то  задолжало их родителям. Поэтому,  Александр Александрович, я вношу конкретные предложения. Мы решили перенести на третье чтение рассмотрение раздела "Видатки на фінансування системи загальнодержавних органів виконавчої влади

-  291  мільйон  275  тисяч гривень".  75 миллионов гривень отсюда можно сразу снять.  Мы проголосовали за  выделение  125  миллионов гривень  на "функціонування загальнодержавних органів законодавчої і виконавчої влади". Отсюда также 25 миллионов гривень можно снять (это  уже  100 миллионов гривень).  По разделу "Внешнеполитическая деятельность" (хоть вы и  утверждали,  что  384  миллиона  гривень мало)  также  можно  50  миллионов  гривень  изкять  (это  уже 150 миллионов гривень).  Еще на 15 миллионов гривень  можно  уменьшить расходы  на  содержание госадминистраций.  И все эти средства надо направить на погашение долга перед вкладчиками Сбербанка. Ведь все они составляют категорию самых обездоленных людей.

 

     Если Николай  Янович  сейчас  будет  возражать,  то я попрошу проголосовать  изменения,  которые  я  предложил.   Это   позволит увеличить  сумму  этих  выплат  хотя  бы  до 250 миллионов гривень вместо 100 миллионов, предложенных комитетом.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Александр  Александрович!   Уважаемый Леонид Александрович!  Бюджетный комитет предложил сократить на 50 миллионов гривень (я об этом говорил уже)  "видатки  на  утримання загальнодержавних  органів влади".  Поскольку половина финансового года уже прошла, принятие ваших предложений означает более чем 25- процентное сокращение численности этих органов.  Приведет ли это к краху управления,  я не знаю,  но иметь отрицательные  последствия будет однозначно.  Уважаемые народные депутаты, когда предлагается изменить расходы на миллион гривень или на  2  миллиона,  это  еще можно рассмотреть.  Но когда предлагается уменьшить их наполовину, на одну треть, то это должно быть подтверждено расчетом, к тому же это требует проверки. Мы же ответственные государственные люди. Ну как можно так  решать:  оттуда  снять,  туда  добавить?..  Давайте сначала посмотрим расчеты.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Поэтому,  Александр Александрович,  я предлагаю: если уж идти по  пути,  который  предложил  депутат  Анисимов,  то давайте  мы  голосование этого раздела перенесем на третье чтение. Все расчеты мы подготовим.  Так?  Постараемся что-то сделать, если это будет реально...  Какая нам разница, где возникнет кризис: там или тут?

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  я просив би коротше говорити по суті цього питання. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. А я по самой сути говорю...

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Перенести  на  третье  чтение  и  не  принимать опрометчивых решений.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Миколо Яновичу.  Я пропоную перенести це  питання  на  третє  читання,  враховуючи мінімальну потребу на погашення заборгованості Ощадбанку 200 мільйонів гривень. Потім ми зменшимо  обсяг фінансування деяких статей бюджету.  Треба зробити це.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  про  перенесення  на  третє читання  рядка  про  погашення  заборгованості  перед вкладниками, виходячи з потреби коштів у сумі не менше 200 мільйонів гривень.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Одну хвилинку,  зачекайте.  Одну  хвилинку.  Переноситься  на третє читання.

 

     І ще  є  таке  питання.  Зараз  ми  руйнуємо програму передач телебачення і радіомовлення.  Надходили  пропозиції  припинити  на сьогодні  трансляцію  нашої  роботи,  бо  доведеться відміняти всі вечірні програми, розважальні передачі, інформаційні випуски тощо.

 

     Я просив  би  підтримати  цю   пропозицію.   Ставлю   її   на голосування.  Будь ласка.  Якраз час для "Акцентів".  Ви ж знаєте, треба, щоб вони вийшли в ефір, а ми заважаємо... Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Будь  ласка, підтримайте. Усі гострі питання нами вже розглянуті.

 

     Ставлю на голосування ще раз...

 

     Дайте можливість "Акцентам" вийти в ефір, будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Відповідно до  Регламенту є пропозиція заслухати два виступи: один - "за", один - "проти".

 

     Будь ласка, депутате Москаленко.

 

     Ви проти? Будь ласка.

 

     МОСКАЛЕНКО А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з   питань   бюджету   (П'ятихатський   виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Я повністю підтримую вашу  пропозицію, Олександре Олександровичу, що не треба нам оцей базар...

 

     ГОЛОВА. Це не базар - це сесійне засідання, вибачте.

 

     МОСКАЛЕНКО А.І. Я вибачаюсь.

 

     ГОЛОВА. Говорить депутат Москаленко. Будь ласка, говоріть.

 

     МОСКАЛЕНКО А.І. Нехай радіо й телебачення транслюють те, що у них заплановано по програмі. А ми продовжимо роботу.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Депутат Таран проти цієї пропозиції. Будь ласка, депутате Таран.

 

     ТАРАН М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Леваневський виборчий   округ,   Запорізька   область).   Шановний   Олександре Олександровичу,  шановні депутати! Якщо сьогодні вечірнє засідання продовжується,  то  його  слід транслювати.  У нас виконавча влада завжди використовує ефір,  скільки вважає  за  потрібне.  Чому  не треба  транслювати  хід сьогоднішнього розгляду проекту Державного бюджету?

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Згода.

 

     ТАРАН М.В.  Пропоную продовжувати трансляцію нашого засідання за рахунок серіалів та інших передач.

 

     ГОЛОВА. Є  дві пропозиції.  Ставлю на голосування першу:  про припинення трансляції...  Одну хвилину,  почекайте.  Сядьте,  будь ласка.

 

     Ще раз   ставлю  на  голосування  пропозицію  про  припинення трансляції тільки сьогодні. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Засідання продовжується.  Будь   ласка.   Спокійно!..   Петре Володимировичу,  спокійно. Вибачте, я не хочу вам докоряти, але ви зовсім недавно  з'явилися  на  засіданні.  Посидьте,  будь  ласка, беріть  участь у засіданні...  Не треба.  Недавно.  Я маю на увазі годину тому.  Навіщо процедуру? Ми звернулися до депутатів, і я не свою власну пропозицію...  Внесли - я поставив на голосування.  Не підтримана. Продовжуємо роботу. Треба два - "за", два - "проти". Я знаю.

 

     Одну хвилинку!  Я  просив  би  депутата  Болдирєва  не робити непотрібних заяв, тому що зараз іде трансляція.

 

     І пропозиція депутата Шейка  в  принципі  правильна.  Про  що йдеться?  У нас засідання до 18 години 30 хвилин.  Але тепер нашим рішенням ми  його  продовжили.  Тому  треба  проголосувати  і  про продовження трансляції.  Але ж ми проголосували, що всі засідання, на яких розглядається проект бюджету,  транслюються.  Тому я прошу зняти це питання з обговорення, і йти далі. Все! (Шум у залі).

 

     "Резервний фонд   Кабінету   Міністрів   -   200  мільйонів". Ставиться на голосування.

 

     "За" - 198 (Шум у залі).

 

     З якого приводу? Трансляції? Увага.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты,   я   прошу   вас поддержать   это   предложение.  Мы  в  бюджетном  комитете  очень внимательно подходили и хотели сократить  сумму.  Но  одна  только катастрофа,  подобная днепропетровской,  обходится более чем в 150 миллионов гривень.  Как те 200 миллионов используются,  это другое дело,  тут,  действительно, надо наводить порядок. Но вместе с тем общая сумма - 200 миллионов является минимальной,  если  учитывать необходимость ликвидации последствий стихийных бедствий.

 

     Поэтому я прошу вас поддержать это предложение.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Це,  поперше,  мінімальна сума.  А по-друге,  за законодавством вона  підконтрольна  Верховній  Раді. Жодна  копійка  звідси  не  може  бути  витрачена без інформування Верховної Ради або затвердження  нею  цих  видатків.  Не  розуміти цього... Я тоді просто не знаю, про що говорити.

 

     Ставлю на  голосування  ще  раз  цю суму.  Більше ми сьогодні виділити не можемо. Це той мінімум...

 

     Іде голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     "Видатки, здійснювані  за  рахунок  коштів  загальнодержавних фондів фінансових ресурсів - разом 3.729.160".

 

     Будь ласка, поясніть, що це таке.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, тут учтены абсолютно все фонды, которые...

 

     ГОЛОВА. Це ті, що йдуть не на основі податків?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Да,  да,  они  перечислены  ниже   и   полностью корреспондируются с доходной частью.

 

     ГОЛОВА. Видаткова і дохідна частини збігаються.

 

     АЗАРОВ М.Я.   И  доходная,  и  расходная  совпадают.  Мы  уже проголосовали доходную, поэтому тут менять ничего нельзя.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування суму З мільярди  729  мільйонів 160 тисяч гривень. Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Я хотів  би  ремарку зробити.  Прошу вибачення,  не дав слова Василю Васильовичу Дурдинцю щодо попередньої статті видатків. Якщо хтось голосує проти Резервного фонду Кабінету Міністрів, то я хочу сказати,  що на сьогодні від суб'єктів  господарювання  і  органів влади, в тому числі від депутатів, зроблено заявки на використання коштів саме Резервного фонду на суму 3 мільярди гривень,  а ми тут записуємо лише 200 мільйонів. І ще хтось голосує проти!

 

     Так, будь ласка, вибачте за те, що не надав слова.

 

     Ідемо далі.  Уся ця сума в 3,7 мільярда розподілена...  аж до Державного фонду сприяння зайнятості населення. Можна так ставити?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  есть замечание. Теперь здесь  появляется  запись  относительно расходов на финансирование дорожного сбора (это записано в дополнительных наших предложениях, которые  розданы  сегодня утром) - "видатки на фінансування робіт, пов'язаних   з   будівництвом,   реконструкцією   та    утриманням автомобільних доріг".

 

     И второе  замечание.  Оно  касается  того,  что мы в статье о доходах убрали  слова  "Фонду  соціального  страхування".  Поэтому здесь мы записываем: "видатки соціального страхування України".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Пропозиція,  яку  виклав  Микола  Янович, ставиться на голосування.  Будь  ласка  (Шум  у  залі).  Зміни  до третього читання можете внести.  Візьмете! Я ж сказав, що візьмете слово. Ці статті не стосуються судової влади.

 

     "За" - 216.

 

     Проти ніхто не голосував. Тому я ще раз ставлю на голосування з урахуванням зауважень Миколи Яновича.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     АЗАРОВ М.Я. "Видатки з обслуговування державного внутрішнього боргу - 950 мільйонів 400 тисяч гривень".

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину! Де це записано? Я не бачу. Сторінка 42? Сума яка?

 

     АЗАРОВ М.Я. 950 мільйонів 400 тисяч.

 

     ГОЛОВА. Це розрахункова сума,  теж без неї ніяк не обійдешся, вона  випливає  з   розмірів   внутрішнього   боргу.   Ставлю   на голосування.

 

     І, якщо не помиляюся,  ми записуємо в бюджет цю пропозицію чи не вперше.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     "Кошти, що  передаються  з  Державного  бюджету  України   до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей та міста Севастополя

- 2 мільярди 401 мільйон..."  Це  в  консолідованому  бюджеті  теж відображається. Цифра погана, це правда, але іншої нема.

 

     Ставлю на голосування. Це пропозиція комітету. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз, будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Ще раз, будь ласка, я ставлю на голосування. Голосуйте.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Уважаемые народные      депутаты!     Уважаемый     Александр Александрович!  На странице 45  есть  строка,  которая  претерпела изменения  в  процессе  согласования  на заседаниях согласительной комиссии и Комитета по вопросам АПК. Читаю: "Видатки на структурну перебудову галузей народного господарства".  Ставим точку,  имея в виду,  что эти средства образуются за счет доходов от приватизации государственного имущества. Здесь же вместо "500" мы ставим "350", поскольку  150  миллионов  мы  уже  израсходовали   на   поддержку животноводства. Значит, ровно 150 миллионов минусуется для баланса доходов  и  расходов  бюджета.  Оставшиеся  162  миллиона  -   это капитальное  строительство на селе.  И 188 миллионов - капитальные вложения в промышленность,  в том числе 50 миллионов,  как мы  уже проголосовали,   на  капитальное  строительство  шахт.  Вот  такая редакция этой статьи (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спокійно!  Будь  ласка,  відійдіть  від  трибуни,  не заважайте. Хвилиночку!

 

     Пояснення Миколи Яновича щодо суми 350. Ми звідси забрали 150. Тому тут цифри іншої бути не може.

 

     Слово депутату Даниленку. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний Олександре Олександровичу!  Я дякую. По-перше,  подивіться:  232  плюс  50 і плюс 50 - це виходить 332. Плюс 25 - виходить 357.  Тепер,  Миколо Яновичу, відмінусуйте 140. Отже, ми нічого не забрали.

 

     По-друге, ми дійсно погодили з вами, шановний Миколо Яновичу, на засіданні робочої групи ці 172 мільйони гривень,  які мають іти на  капітальне  будівництво на селі.  Але ви нічого не сказали про 100 мільйонів на відшкодування витрат,  здійснених у 1996 році, на об'єкти  соціального призначення,  тобто лікарні,  школи,  дороги, газ.  Ви нічого не сказали  про  150  мільйонів,  шановний  Миколо Яновичу,   як   взаємозалік  знову-таки  за  ті  самі  об'єкти.  А розрахунки показують,  що  витрати  господарств  склали  суму  600 мільйонів гривень.

 

     І найголовніше.    Шановні    Миколо    Яновичу,   Олександре Олександровичу,   народні   депутати!   Почитайте:   "Видатки   на структурну  перебудову  галузей  народного господарства за рахунок надходжень коштів позабюджетних фондів,  що не враховані в доходах бюджету, - 500 мільйонів". У цьому році за півроку надійшло...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, закінчуйте.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С. Зачекайте, будь ласка, не перебивайте.

 

     ...144 тисячі. А тому я пропоную записати, як сказав  Микола  Янович,  "від   об'єктів   приватизації",   але зобов'язати  Фонд державного майна і перенести ту дохідну частину, щоб окремим рядком записати, а потім по темі, так, як я сказав.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Усі зрозуміли?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Анатолий  Степанович,  мы  ведь   на   заседании комиссии  это  согласовали.  Я  прошу народных депутатов не делать переноса, о котором сказал Анатолий Степанович.

 

     ГОЛОВА. У мене є пропозиція, Миколо Яновичу, не голосувати цю статтю, тому що він так складно пояснив, ви так складно пояснюєте, і  депутати  не  знатимуть,  за  що  голосувати.  Я  пропоную   цю пропозицію  перенести на третє читання.  Ви розберіться,  поставте конкретні цифри, а ми їх проголосуємо.

 

     Ставлю на голосування пропозицію перенести на третє читання.

 

     АЗАРОВ М.Я. Хорошо, мы в письменном виде все это распишем.

 

     "За" - 220.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я  прошу  поддержать,   потому   что   требуется детальный расчет...

 

     ГОЛОВА. Тут треба чітко записати.  І з голосу не можна,  я не маю права цього робити. І ви не маєте права.

 

     "За" - 214.

 

     Уряд згоден з цим? Надається слово Юрію Івановичу Єханурову.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  міністр економіки  України.  Шановні  народні депутати!  Перед тим як ви будете цю добу думати,  я хотів би, щоб ви звернули увагу на те,  що  фактично  державних  централізованих капітальних вкладень у бюджеті немає.  Нуль! Тобто ми з вами маємо бюджет, який поїдає і нічого не створює. Це перше.

 

     Друге. Немає дохідної частини на ці  500  мільйонів.  Про  що йдеться?  Фактичні надходження (це стосовно того,  що сказав зараз народний депутат Даниленко) становлять за 1 квартал - 140 тисяч  у державний  бюджет  і  49 мільйонів - у місцеві бюджети.  Але їх на капітальні вкладення ми не можемо записувати.  Тому  я  просив  би визначитися  за  цю  добу,  як  зобов'язати  Фонд державного майна заробити ці гроші, тому що немає такого організуючого документа.

 

     І третє.  З'ясувати для себе,  чи може існувати  держава  без рядка "державні централізовані капітальні вкладення".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ось чому я пропонував віднести на третє читання.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Александр Александрович...

 

     ГОЛОВА. Потім, Миколо Яновичу, скажете в кінці.

 

     Валерій Іванович Череп. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Білопільський   виборчий   округ,   Сумська  область).  Уточненою редакцією (це позиція  55  на  сторінці  20)  передбачалося  288,7 мільйона  на  державні  капітальні  вкладення.  Це  в основному на будівництво житла.  У нас на черзі  650  тисяч  сімей,  серед  них інваліди,  багатодітні і так далі.  Мені сказали: "Зачекай до тієї статті,  де ми 500 мільйонів записали,  ми там усе це  врахували". Скільки ж треба цинізму мати... Ми кажемо, що ми за людей, на всіх мітингах про це  говоримо.  А  жодної  копійки  немає  капітальних вкладень  на  жоден квадратний метр житла!  Хто скаже мені,  де це записано, в якій статті бюджету? Що ж ми робимо?

 

     ГОЛОВА. Валерію Івановичу, що ви пропонуєте?

 

     ЧЕРЕП В.І.  Я пропоную 288 мільйонів  -  те,  що  записано  в проекті, який уряд подав, залишити в бюджеті.

 

     Можна скоротити що завгодно, але не доведи Господи, щоб цього не передбачити.  Завтра ми поїдемо в округи.  Що ми  будемо  людям казати?

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые народные депутаты! Министр экономики может подтвердить, что именно на  жилье,  Валерий Иванович,  из тех 288 миллионов ничего не было предусмотрено.  Это  касалось  производственных  потребностей   по отраслям:  электроэнергетика,  угольная  промышленность,  черная и цветная  металлургия,  машиностроение,  приборостроение,   атомная промышленность, химическая, газовая, нефтепромышленность, лесная и так далее.

 

     Я хочу отметить следующее. Если Юрий Иванович и правительство будут  относиться  к  доходам бюджета так,  как он сказал,  то все доходы бюджета - липа. Чтобы получить доходы, надо работать.

 

     И если мы хотим получить от приватизации эти  500  миллионов, значит,  надо  работать  таким  образом,  чтобы  этот источник был мобилизован.

 

     А так  можно  по  любому  виду  источника  сказать,  что   он нереален.  Тогда  надо  исключать расходы.  Вот почему наш комитет вместе  с  аграрным  комитетом,  вместе  с  правительством   нашел определенный компромисс.

 

     Да, 500  миллионов  гривень  мобилизовать трудно.  Но если мы ничего не будем делать,  то мы и не сможем  ничего  сделать.  Наша задача  -  выписать так норму закона,  чтобы она была обязательной для Фонда госимущества.

 

     Юрий Иванович,  я так вас понял? Это мы отработаем к третьему чтению.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,  ще раз прошу.  Є три позиції.  І не слід думати,  що зараз,  скажімо,  270 чи  скільки  там  депутатів приймуть правильне рішення.

 

     Тому я   ще   раз   ставлю   на  голосування  пропозицію  про перенесення цього питання на третє читання.  Є тимчасова комісія і комітет,  є уряд,  і є та пропозиція, яка була обговорена з самого початку.  Олександр Миколайович її вносив.  І з урахуванням усього цього  вони запропонують нам те,  що потрібно до третього читання. Що тут незрозуміло?

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка, проголосуйте.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я поддерживаю, чтобы на третье чтение.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     "Видатки на  утримання  місцевих  адміністрацій..."   Де   це записано? Будь ласка, Миколо Яновичу, яка сума, скажіть?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Мы  с вами проголосовали за то,  чтобы перенести расходы  на  них  с  местных  бюджетов  на  государственный.  Дали поручение Министерству финансов к третьему чтению подсчитать цифры и дать нам. Поэтому их тут нет.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  зробіть цей розрахунок і дайте нам, адже це має бути тут передбачено. Інакше адміністрації фінансуватися не будуть.

 

     АЗАРОВ М.Я. Они будут в общих расходах.

 

     ГОЛОВА. Стаття 6. "Установити, що в 1997 році  до  бюджетів  Автономної  Республіки Крим..." і далі за текстом.  На сторінці 49 розписано  ці  видатки.  Це  прикріплення відсотків  по  податках.  Так  я  розумію?  Ця  позиція  не зовсім відповідає Конституції.

 

     Миколо Яновичу, що ви скажете стосовно цього?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  я  уже   неоднократно говорил  и  сейчас  повторяю,  что  мы  будем  идти  к  соблюдению требований Конституции постепенно.  Сейчас нет  другого  механизма закрепления  доходов  местных  бюджетов,  кроме распределительного принципа, который мы заложили в статье 6.

 

     Если мы акциз заберем в государственный бюджет, как некоторые предлагают, - весь, все 100 процентов, то тем самым оголим местные бюджеты.  Это с одной стороны.  А  с  другой,  лишим  элементарной заинтересованности  местные  органы власти в сборе этого акцизного налога.

 

     Поэтому я вас прошу проголосовать за  эту  статью,  учитывая, что  все  доходы  и  расходы  областей выверены и совпадают с этой нормой.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю пропозицію комітету. Праву колонку голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я уже говорил, что 100 процентов прибыли (говорю специально  для  народного  депутата  Соболева)  засчитываются   в бюджет.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, ще раз ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.  То же по Запорожской и другим областям, где было меньше. Я прошу поддержать.

 

     "За" - 222.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  ще раз,  ніхто ж проти не голосує.  Я ще раз ставлю на голосування (Шум у залі). Іде голосування.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Стаття 7.  "Затвердити  у  складі видатків Державного бюджету України дотації бюджетам... у сумі 2 401 731..."

 

     Немає змін, Миколо Яновичу?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  тут  вот  какое  дело. Общую  сумму мы уже проголосовали,  но конкретно по областям...  В связи  с  тем,  что  мы  будем  сейчас  изымать  оттуда  суммы  на содержание местных администраций...

 

     ГОЛОВА. Тобто на третє читання?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, это на третье чтение надо отнести.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування пропозицію:  статтю 7 віднести на третє читання.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Стаття 8.  "Затвердити суму коштів у розмірі  898  067  тисяч гривень,  що передаються до Державного бюджету України на 1997 рік з бюджетів областей та міста Києва..." (Шум у залі).  Значить,  це теж на третє читання.

 

     Ставлю на голосування пропозицію: перенести статтю 8 на третє читання.

 

     АЗАРОВ М.Я. Эта норма предлагается на третье чтение.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 8,  а тоді можна  буде  доповнення голосувати.

 

     "За" - 224.

 

     На третє  читання!  Ще  раз  голосуємо.  А  потім  доповнення депутата Анісімова проголосуємо. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 267.

 

     Будь ласка,  доповнення депутата Анісімова.  Учора  він  вніс пропозицію  в  установленому  порядку,  вона лежить перед вами.  І вчора було обіцяно, що він виступить щодо цієї статті.

 

     Прошу.

 

     АНІСІМОВ Л.О.Уважаемые  народные  депутаты!  Прежде  всего  я обращаюсь   к   депутатам   от  Донецкой,  Запорожской,  Одесской, Полтавской,  Харьковской областей и города  Киева.  Вчера  я  внес предложение.  Мы,  отнеся эту статью на третье чтение, всетаки его не проголосовали. Я еще раз напоминаю, что все цифры, определяющие размеры  изкятия  средств у этих областейдоноров,  могут изыматься только пропорционально пополнению местных бюджетов,  потому что та норма,  которая  установлена,  не  гарантирует  пополнения местных бюджетов.  И получается  так,  что  цифра,  проголосованная  нами, оказалась   зафиксированной,   то   есть  средства  в  том  обкеме передаются   в   Государственный   бюджет,   а    все    остальное проваливается.  И оказывается,  что область,  которая дотирует, не может решить свои финансовые проблемы.

 

     Поэтому я прошу  поддержать  мое  предложение,  записать  его конкретной статьей 27 в Закон о Государственном бюджете.

 

     ГОЛОВА. Я прошу...

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович...

 

     АНІСІМОВ Л.О. Оно звучит так...

 

     ГОЛОВА. Увага!

 

     АНІСІМОВ Л.О.   "З   метою   збалансованого  відрахування  до Державного  бюджету  запланованих  сум  перевищення  доходів   над видатками  перерахування  до  Державного бюджету України проводити пропорційно надходженням до відповідних місцевих бюджетів,  але не вище обсягу, передбаченого законом України".

 

     АЗАРОВ М.Я.  Ну вот, теперь смотрите сами. Предложение звучит вроде бы хорошо для тех областей.  Да,  прекрасно звучит для  них, Александр   Александрович.   Но  оно  просто  разрушает  бюджетную дисциплину,  элементарный порядок.  Одна область получила доходы и соответственно выполнила свои обязательства по заработной плате на 100 процентов.  Другая - на 87 процентов в результате, скажем так, недостаточной  работы.  И  кто  же  кого  наказал в этой ситуации? Стопроцентно  получается  так,  что  все  те  доходы   и   расходы Государственного бюджета,  которые мы сейчас рассматриваем,  будут поставлены в зависимость от той нормы, которую предлагает народный депутат Анисимов.

 

     К чему это приведет?  К тому, что мы не выполним план по этой позиции, только и всего (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно. Будь ласка, не кричіть.

 

     Ігор Олександрович Мітюков має слово.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я приєднуюсь до аргументації Миколи  Яновича  і хотів би звернути вашу увагу на таке. Якщо приймати ту пропозицію, то треба приймати адекватне рішення про фінансування з  Державного бюджету.

 

     Наводжу дані.  У  травні  ми  на 100 відсотків профінансували дотацію областям, у квітні - також на 100 відсотків. А надходження до Державного бюджету становили 82 відсотки. Тоді давайте приймати таке ж рішення,  що і дотації областям перераховуються пропорційно до  виконання Державного бюджету по доходах (Шум у залі).  Це дуже складне питання...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  спокійно.   Не   кричіть,   депутате Анісімов. Чому ви сваритеся з ним? Підійдіть ближче і посваріться, а кричати через зал не треба.

 

     АЗАРОВ М.Я. Леонид Александрович!

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  хвилиночку!  Хвилиночку, не говоріть усі разом! Спокійно!

 

     У пропозиції  Анісімова  є  раціональне  зерно.  Прийняття її стимулюватиме місцеву владу, керівників господарств і організацій, податкову  адміністрацію в тому числі,  виконувати бюджет.  Бо при стопроцентному виконанні зобов'язань перед верхами, так би мовити, бюджетні кошти можна використовувати на місцеві потреби.

 

     Оскільки ця  стаття  йде  на  третє  читання,  я  просив би і пропозицію депутата Анісімова проголосувати на  третє  читання  як доповнення до цього рядка.  І записувати, наприклад, не восьмим, а дев'ятим рядком чи восьмим "а". А потім відредагуємо і запишемо як слід.  Але  в  цьому  разі  буде  враховано  позиції  і  уряду,  і комітетів, і комісії, і депутатів.

 

     Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,   ну   нельзя    это голосовать.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, не говоріть, коли йде голосування. До третього читання знайдете аргументи,  що цього не потрібно робити. Викладете їх депутатам, і вони не будуть підтримувати.

 

     "За" - 186. Не підтримується.

 

     Депутат Соболєв. Він записаний. У нього пропозиція є.

 

     Будь ласка.

 

     СОБОЛЄВ С.В.  Депутатська група "Реформи". Я хотів би, щоб не було протиставлення областей.  Має рацію депутат Анісімов у  тому, щоб  ці  відрахування  таким  чином  ішли.  Але  правий  і міністр фінансів.  Мене також  дивує,  як  це  можна  дотаційним  областям перерахувати  100 відсотків з бюджету.  Адже надходження від них у бюджет - інші.  Тобто ви стимулюєте дотаційні області  ставати  ще більш дотаційними. Дивіться, у нас уже і Дніпропетровська область, і багато інших стали дотаційними. Це ж ми так до абсурду доведемо!

 

     Тому давайте врахуємо пропозицію депутата Анісімова  стосовно пропорційності  цих  видатків  і пропозицію Міністерства фінансів. Так,  виплати з  Державного  бюджету  повинні  бути  пропорційними надходженням.

 

     ГОЛОВА. Давайте так.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, ну, давайте разберемся. Где больше создается добавленной стоимости?  Да в тех областях,  о которых   мы   с   вами   сейчас   говорим,   в   том  числе  и  в Днепропетровской.  Поэтому изкятие налога на добавленную стоимость привело   к   тому,   уважаемый   Сергей   Владиславович,   что  и Днепропетровская область стала такой.  Это же все искусственно! Да и  Донецкая  была  в  первом  варианте бюджета дотационной.  Вы же посмотрите,  в первом варианте правительственного бюджета Донецкая и  Днепропетровская  области  были  дотационными.  Но  это  же все делается искусственно,  за счет того,  что мы забираем у  областей доходные источники финансирования.  НДС забрали, а это практически 35-40,  а иногда и 50  процентов  доходов  местных  бюджетов.  Вот почему    произошел   такой   капитальный   перекос.   Чтобы   его компенсировать,  оставлено 100 процентов  прибыли,  100  процентов акциза и так далее.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ще  раз  кажу,  що статтю перенесено на третє читання.  Доповнення Анісімова  і  Мітюкова  разом  ставляться  на голосування,  з тим щоб також перенести на третє читання. Знайдемо варіант чи не знайдемо - ось тоді і будемо пояснювати депутатам і, може, відмовимося від такої ідеї.

 

     Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 202.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 214.

 

     Я пропоную  проголосувати  доручення  комітету  і  тимчасовій спеціальній комісії разом з урядом до третього  читання  розробити цей механізм.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, мы над этим будем думать и без поручения Верховной Рады.

 

     ГОЛОВА. А з дорученням краще буде думатися. Будь ласка.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Стаття 9 не викликає заперечень? Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 207.

 

     Ще раз,  будь ласка. Тут цифр немає, лише механізм закладено. Зачитую:   "Установити,   що   в   разі   несвоєчасного  погашення заборгованості за  взаємними  розрахунками  між  бюджетами  різних рівнів   застосовується   примусове  стягнення  заборгованості  до бюджету  вищого  рівня".  Хвилиночку!  Враховуючи  позицію  статті 8...(Шум у залі).  А так,  як запишемо, то все одно... Якщо навіть на пропорційній основі визначається,  що не вистачає, скажімо, 100 мільйонів, то треба їх забрати. То одне одному не суперечить.

 

     Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Ну какой же другой механизм будет, скажем так? Да ее надо обязательно голосовать, иначе вообще бюджета не будет. Это требование бюджетного закона.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Що ви пропонуєте? Запишіться. 3 хвилини поставте.

 

     Депутат Кузьменко. Будь ласка.

 

     КУЗЬМЕНКО С.Л.   Спасибі.   Фракція  "Комуністи  України".  Я пропоную  статтю  9   віднести   на   третє   читання,   бо   вона кореспондується зі статтею 8.  Їх не можна розділити.  Це сіамські близнюки.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата  Кузьменка. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Она никак не корреспондируется...

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  не говоріть.  Голосується пропозиція депутата.

 

     "За" - 196. Не підтримується.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я сейчас поясню.  Александр  Александрович,  два слова.  Ну  как отрегулировать бюджет,  например,  той же Донецкой области, если эта норма не будет действовать по отошению к районам и  городам этой,  как и любой другой,  области?  Это общая норма и требование  Закона  о  бюджетной  системе,  это  общее  требование бюджетной   дисциплины.  Если  бюджеты  друг  с  другом  не  будут рассчитываться,  то о чем можно вообще говорить?  И к статье 8 она никакого отношения не имеет.

 

     Предположим, что   установим   изкятие   в   пропорциональном соотношении.  Это будет иметь отношение к статье 9  только  в  той норме,  в какой проголосована статья 8.  Только и всего. Но это же норма,  относящаяся ко всем областям.  Не только к тем,  у которых есть  изкятие,  но  и  к  дотационным - Львовской,  Тернопольской, Ивано-Франковской и другим.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  не  можна  так  одразу  все,  що  ви знаєте,  розповідати.  Стаття 9 потрібна,  її треба застосовувати, навіть якщо статтю 8 буде змінено.

 

     Ставлю статтю 9 на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Я ставлю ще раз цю статтю на голосування. Вона правильна...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я прошу поддержать.  Нет здесь оснований для тех опасений, о которых...

 

     "За" - 221.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сизенко.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Жовтневий  виборчий   округ, Запорізька  область).  Фракция  коммунистов.  Я думаю,  что у нас, запорожских депутатов и депутатов от других областей-доноров, есть все  основания  настаивать на своей позиции.  То есть статьи 8 и 9 должны рассматриваться в третьем чтении вместе.

 

     Мы уже научены горьким опытом.  Обратите внимание вот на  эти цифры  в  левой  и в правой колонке:  по Запоржской области было 6 миллионов, а сейчас уже - 55 миллионов...

 

     ГОЛОВА. Добре,  Юрію Павловичу, я поставлю вашу пропозицію на голосування. Тільки спершу запитання Миколі Яновичу задам.

 

     Якщо я  не  помиляюся,  то  тут  повторено позицію Закону про бюджетну систему?

 

     АЗАРОВ М.Я. Абсолютно верно. Здесь повторена позиция Закона о бюджетой  системе.  Проголосуем  мы или не проголосуем,  она будет действовать, поскольку действует Закон о бюджетной системе.

 

     ГОЛОВА. Тому треба це записати,  тільки виправити  слово:  не "установити", а "встановити".

 

     АЗАРОВ М.Я.     Потому    нужно    записать,    чтобы    этим руководствовались при составлении местных бюджетов и так далее.

 

     А теперь отвечаю народному депутату Сизенко,  который  только что  говорил,  что  было 6,  а стало 55.  Так забрали же наверх из местных бюджетов расходы на ПТУ,  сельские  школы.  Забрали  долги наверх и так далее. Произведен элементарный перерасчет. Вот почему и произошло это изменение.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово з  цього  приводу  надається   Віктору   Лаврентійовичу Мусіяці.

 

     МУСІЯКА В.Л.,   заступник   Голови   Верховної  Ради  України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Тут   є,  звичайно,  деяка  невідповідність.  Дивіться,  написано: "Встановити,  що у разі несвоєчасного погашення заборгованості  по взаємних  розрахунках..."  По  взаємних розрахунках!  А стягується заборгованість до бюджету вищого рівня.  Виходить, що в будь-якому випадку  до вищого рівня бюджету стягується.  Але ж це можуть бути розрахунки між  державним  і  місцевим  бюджетами,  між  бюджетами району і області, району і громад.

 

     Тому, мабуть, краще було б написати так: "Встановити, що у разі несвоєчасного погашення  заборгованості  за взаємними  розрахунками  між державним і місцевим бюджетами та між місцевими  бюджетами   застосовується   примусове   стягнення   до відповідного бюджету..."

 

     ГОЛОВА. Можна   так   записати?   Ставлю  на  голосування.  А інспекція  розбиратиметься.  Вона  за  це  відповідає.  Ставлю  на голосування пропозицію депутата Мусіяки.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,   мы  сейчас  начали ухудшать качество закона...

 

     ГОЛОВА. Можливо.

 

     "За" - 198. Не приймається.

 

     Ще раз ставлю на голосування пропозицію перенести статті 8  і 9 на третє читання. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування статтю 10. Зауважень не було.

 

     "За" - 264. Прийнято.

 

     Щодо статті  11  ми раніше прийняли рішення,  що вона повинна бути виписана конкретно, без посилань на бюджети попередніх років. З  урахуванням  цього  пропонується  на  третє читання віднести цю статтю. Ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Да нет же,  выписаны все  статьи.  Ну,  откройте книжку, в которой...

 

     ГОЛОВА. Це проголосовано вже Верховною Радою.

 

     Будь ласка, щоб віднести на третє читання.

 

     "За" - 268. Прийнято.

 

     Стаття 12.  Тут  є  подібні  позиції,  але  водночас,  Миколо Яновичу,  є й точна редакція - пункт "є".  Тому пропонується в цій статті   записати  буквально  те,  що  передбачено  в  Законі  про Державний бюджет на  1996  рік,  а  пункт  "є"  викласти  в  такій редакції, як тут записано.

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, так и было...

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Будь ласка, з урахуванням цієї поправки. Йде голосування.

 

     "За" - 264.

 

     Те саме стосується статті 13,  тобто щоб не було посилань  на Закон про Державний бюджет на 1996 рік.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Стаття 14. Це процедура. (Шум у залі) Що?

 

     Депутат Алексєєв. Прошу.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Я совершенно согласен со статьей 13.  Есть только  одно маленькое "но".

 

     ГОЛОВА. Стаття 14 розглядається.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Речь  идет о статье 13,  которую мы только что проголосовали.  У меня есть дополнение.  Я согласен со статьей, но считаю, что если мы ее небрежно выпишем, то получится что? Все эти сборы начнут удерживать с 1  января,  то  есть  задним  числом.  И разорят абсолютно всех. Я предлагаю дописать...

 

     АЗАРОВ М.Я. Да никто не будет удерживать! Подумайте!

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Я предлагаю дописать: "справляється з 1 липня". Николай Янович, добавить: "з 1 липня". И тогда все станет на места.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Владимир Геннадиевич,  прочитайте, что там написано. Вы пошли к нотариусу 15 января прошлого года...

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, одну хвилинку!

 

     АЗАРОВ М.Я.  ...Оформили свое действие, уплатили нотариальный взнос...

 

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу!  Вимкніть мікрофон на трибуні,  будь ласка.

 

     Пропозиція депутата слушна,  але її треба записати  в  Законі про введення закону про бюджет в дію, або в прикінцевих положеннях закону. Розглянемо потім, у третьому читанні.

 

     Стаття 14 - це процедура,  тут розписано механізм реалізації, подивіться. Ставлю статтю 14 на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     Стаття 15:  "Фінансування  витрат,  пов'язаних  з  утриманням працівників   дипломатичних   представництв..."   і   так    далі. "...Виключно через Міністерство закордонних справ України."

 

     Депутат Семенюк, будь ласка. У неї поправка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановний Миколо  Яновичу!  На  сторінці  8  ми   проголосували   про   фонд зайнятості.  І в першій,  уточненій редакції,  тобто тій, яку було прийнято в  першому  читанні,  статтю  18  вилучено.  Її  потрібно залишити,   тому   що  вона  не  відповідатиме  тому,  що  ми  уже проголосували.

 

     ГОЛОВА. Ми поки що статтю 14 проголосували.

 

     СЕМЕНЮК Ні, у старій редакції на сторінці 56 статтю  18  виключено.  Її  потрібно залишити,  тому що вона не відповідає тому,  що ми вже проголосували на сторінці 8 щодо фонду зайнятості.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Нет, Валентина Петровна. Данная статья исключена почему? Потому, что мы договорились, что все размеры отчислений, в том числе и в Государственный фонд содействия занятости населения, будут регулироваться специальным законом. И мы его в первом чтении уже приняли.  Зачем же,  для чего эту норму выписывать в бюджетном законе?  Тогда давайте по соцстраху  запишем,  давайте  по  другим фондам запишем.  Мы же договорились,  что это будет регулироваться специальными  законами.  Не  бюджетным  законом,  а   специальными законами. Потому мы ее и исключили.

 

     ГОЛОВА. На третє читання давайте...  Одну хвилинку! Валентино Петрівно,   треба   голосувати?   Ви   згодні    з    аргументами? Пропонується... Ну почекайте.

 

     Слово має міністр праці Білоблоцький. Будь ласка.

 

     БIЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.,  міністр  праці  України.  Шановні народні депутати!  Ви вже проголосували дохідну і видаткову частини.  Поки буде  прийнято  закон!  А  ви знаєте,  що проект його вже 15 разів розглядали і є вже три проекти закону в  першому  читанні.  А  тим часом уже два місяці не виплачується допомога безробітним.

 

     Я просив би все-таки проголосувати,  оскільки вже затверджено дохідну і видаткову частини.  Проголосувати статтю 18 і  закінчити той спір.

 

     ГОЛОВА. Голосується    пропозиція    депутата   Семенюк   про перенесення статті 18 у праву  колонку.  Її  підтримано  Кабінетом Міністрів в особі Білоблоцького Миколи Петровича, міністра праці.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.    Давайте   проголосуем,   поскольку   мы   уже, действительно, обозначили ...

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  вже оголошене голосування,  не можна говорити.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я только хочу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте.  Микола  Янович  підтримує.  Дайте  йому картку, хай голосує.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Стаття 15 не викликала заперечень.  А до статті 14 у депутата Цушка було зауваження. Будь ласка, депутате Цушко.

 

     ЦУШКО В.П.  Александр Александрович, у меня просьба к Николаю Яновичу,  к бюджетному комитету,  к Министерству финансов выделить средства  на  госзаказ  под  пшеницу (то,  о чем говорил Александр Николаевич Ткаченко).  Должна быть хоть приблизительная  расчетная сумма.  В  статье  14  хороший механизм,  но какая конкретно будет сумма на 1997 год?  Ведь  сколько  сейчас  кредитов  возвращается! Поэтому надо, чтобы назвали конкретную сумму.

 

     АЗАРОВ М.Я. Хорошо, мы дадим расчеты.

 

     ГОЛОВА. Василю   Петровичу,   це  у  третьому  читанні.  Коли розглядатимуться відповідні статті,  то,  може,  доведеться внести зміни й сюди.

 

     Стаття 15    голосується.   Про   впорядкування   витрат   на зовнішньополітичну   діяльність    тільки    через    Міністерство закордонних справ.

 

     "За" - 254. Прийнято.

 

     Стаття 16.  "Бюджетні  установи  й  організації  з  одержаних коштів за здані  дорогоцінні  метали  і  дорогоцінне  каміння,  що містяться у брухті та відходах, спрямовують 20 відсотків на власні потреби і 80 відсотків - до Державного бюджету  України".  Тут  є, власне, стимул для того, щоб навести порядок у цій справі.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 268. Прийнято.

 

     Тут у лівій колонці називаються кілька статей під відповідним грифом. Є пропозиція розглянути їх у третьому читанні. Хай комісія попрацює, може, там будуть ще якісь корективи. Зараз не ставимо їх на голосування і не розглядаємо.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, для народных депутатов я хочу  сказать,  что эти три статьи имеются в нашем соответствующем отделе. Каждый народный депутат может прочитать их там.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Я ж і кажу, що до третього читання.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Две статьи исключены.  А статью  17,  касающуюся расходов  на  органы  разведки,  надо включить.  Поэтому предлагаю проголосовать ее в третьем чтении. Но просьба к народным депутатам сначала  ознакомиться  с  нею,  чтобы  потом  в  зале  не задавать вопросов по ее содержанию.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу,  що на третє читання.  Ну  навіщо  час гаяти!

 

     Хвилинку! Стаття 17 в правій колонці. "Установити на 1997 рік обсяг випуску облігацій внутрішніх державних позик..." і так далі. Ставлю  на  голосування пропозицію комітету,  тут враховано заходи уряду. Будь ласка.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     Стаття 18. Немає заперечень? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Стаття 19 "Установити,  що дивіденди,  нараховані  на  частку майна..."  і  так  далі  "зараховуються  до Державного та місцевих бюджетів" і так  далі.  Зрозуміло.  Ставлю  на  голосування.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     Стаття 2О.    "Установити    граничний    розмір   державного внутрішнього боргу України...  14 мільярдів 150 мільйонів". Ставлю на  голосування.  Це  сума  того,  що  є,  і того,  що передбачено максимально у зовнішніх запозиченнях.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Стаття 21.  "Видатки на  утримання..."  Так,  це  вже  раніше перенесено на третє читання. Ми її проголосували.

 

     Стаття 22. Є поправка депутата Круцика. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Какого Круцика?

 

     ГОЛОВА. Ось він сидить. Поправка 209 депутата Круцика.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу прощения, я просто не видел его.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРУЦИК Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (Рогатинський виборчий   округ,   ІваноФранківська   область).  Шановні  народні депутати!  Ця стаття не може бути прийнята з  таких  причин.  Вона суперечить   двом   законам,   що  стосуються  бюджету  і  системи оподаткування.  А основна причина ось у чому.  До цього часу плату за  газ  для населення ми компенсували за рахунок тих коштів,  які надходили від транзиту газу.  Тепер транзит газу  оподатковується, ми збільшуємо плату за газ для нашого населення. У мене є офіційні підрахунки із Укргазпрому:  щомісячна плата за газ  для  середньої сім'ї  з трьох чоловік (загальна площа житла 80 квадратних метрів) збільшується на 24 гривні 75  копійок.  А  в  бюджетній  сфері  на комунпослуги  - на 29 гривень.  Уявіть собі,  що з 1 липня ще буде введено в дію і статтю 5 Закону про податок на додану вартість. Ми ж виведемо людей на вулиці!  Тому я вважаю,  що цю статтю приймати зараз не можна.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый народный депутат Круцик!  То, о чем вы говорите,  уже учтено нами в доходах бюджета.  А позиция,  которую занял Укргазпром, ссылаясь на Закон о системе налогообложения и не платя  данный  налог  в  бюджет,  принес уже ущерб более чем в 200 миллионов гривень.  Так что,  и дальше не платить?  Другой вопрос, что  ему  не  платят.  Но  платить он обязан.  Это государственные магистральные газопроводы. Поэтому он обязан платить этот налог.

 

     ГОЛОВА. Стаття 22 ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Стаття 23.  Ну,  тут  зрозуміло.  Це   стосується   процедури операції  із  земельним  податком.  Проголосовано,  що  все  йде в місцеві бюджети.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Смысл этой статьи заключается в том, чтобы банки расщепляли земельный налог в соответствующие бюджеты.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція на третє читання віднести.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Мы  слово  "Державного" уберем,  а все остальное соответствует.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію статтю  23  віднести на третє читання.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Стаття 24. Рентна плата за газ. Ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Это тоже учтено в доходах бюджета.

 

     "За" - 250.

 

     ГОЛОВА. Статті 25, 26, 27 не викликають заперечень. Ставлю їх на голосування.

 

     Одну хвилиночку!  З редакційними змінами,  бо у статті 25  не повинно  бути  того,  що  не  передбачено Конституцією.  Зніміть з голосування.   Голосуємо   з   редакційними    уточненнями,    які відповідають  Конституції,  і  щоб  ці  статті кореспондувалися із статтею 5 та іншими статтями по видатках.  Ставлю на  голосування. Будь ласка...

 

     Так, так, голосуються три статті.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Депутат Стретович. Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Шановні  колеги!  У  розділі  на фінансування судової системи не передбачено окремим рядком виділення коштів  на будівництво  або  закупівлю  житла  для  суддів.  Тим часом багато суддів не має житла.

 

     До речі,  на житло для працівників органів внутрішніх  справ, військовослужбовців в бюджеті виділяється 46 мільйонів, а для тих, хто вивільняється із стратегічних військ,  - 8 мільйонів  гривень. Разом - 54 мільйони.

 

     У мене закономірно виникає запитання: ми хочемо побудувати державу,  але скажіть мені,  будь ласка,  чим відрізняється  кваліфікований  суддя  від  особи  сержантського чи рядового складу органів внутрішніх справ, якому квартира надається за  рахунок  держави,  а  для  суддів  таких  коштів  у бюджеті не передбачено?

 

     Тому я прошу при підготовці до третього читання  включити  до цієї  статті  також  суддів  та  прокурорів,  яким  житло  повинно надаватися  за  рахунок  держави,   як   це   передбачено   чинним законодавством.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый   Владимир   Николаевич!  Расходы  на предоставление жилья судьям и  другим  работникам,  о  которых  вы говорили,  учтены  в  сметах этих организаций,  то есть в расходах судебной власти и прокуратуры. Поэтому никакой надобности выделять отдельной строкой в бюджете эти расходы нет.

 

     Утром были  розданы  дополнительные  предложения комитета.  Я прошу  народных   депутатов   поднять   их.   А   вас,   Александр Александрович, я прошу зачитать статью 28.

 

     ГОЛОВА. Стаття 28: "Установити, що в 1997 році   грошові   ліцензійні   збори   за   видачу    ліцензій телерадіоорганізаціям  зараховуються  до складу доходів Державного бюджету України".

 

     АЗАРОВ М.Я. Замечаний ни у кого нет...

 

     Это же ваше предложение, Виктор Иванович. Я бы его выбросил с удовольствием, но это ваше с Алексеевым предложение.

 

     ГОЛОВА. Це пропозиція комітету. Ставлю її на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Так   вы   разберитесь,   прежде   чем  вносить предложение.

 

     ГОЛОВА. Увага, голосуємо!

 

     "За" - 175.

 

     Я звертаюся до вас,  Вікторе Івановичу  Понеділко.  Говоріть, але не морочте голову. Я не розумію, про що йдеться. Одну хвилину! Вимкніть трибуну, будь ласка.

 

     Депутате Понеділко, що ви хочете сказати з приводу статті 28?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації   (Орджонікідзевський   виборчий   округ,    Запорізька область).  Шановні  колеги,  ми  вже  проголосували  в  Законі про Національну раду точну формулу...

 

     ГОЛОВА. Говоріть чіткіше, будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І. В Законі про Національну раду, там де мова йде про   ліцензійний   збір,  ми  проголосували  норму,  погоджену  з Міністерством фінансів. Чітко виписали навіть механізм, яким чином це буде відбуватися. Зараз...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Хорошо.  Ваш  комитет  подал,  мы  включили,  но депутаты не поддержали. Исключается статья - и дело с концом.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу!  Ваш колега  не  закінчив  думку,  не перебивайте.

 

     Будь ласка, продовжуйте.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.    Зараз   Володимир   Геннадійович   повторив точнісінько   ту   свою   пропозицію,   яку   Верховна   Рада   не проголосувала.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Проголосувала!

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Ні, Володимире Геннадійовичу. Тоді, якщо так, треба повернутися,  взяти у Секретаріаті текст статті 27,  про яку ви говорите. Там зовсім інша форма.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Хорошо,  Александр  Александрович,  депутаты  не поддержали, идем дальше.

 

     "Статья 29.   Установити,   що   фінансування    Міністерства інформації  та  Державного  комітету  телебачення і радіомовлення, передбачене Державним бюджетом України на 1997 рік, здійснюється з 1  липня  1997  року  за  умови  приведення  статутних  документів Національної телекомпанії України  та  Національної  радіокомпанії України до вимог чинного законодавства".

 

     Эта поправка  была  представлена  нам  этим комитетом,  мы ее записали. Пусть депутаты определятся, нужна она или не нужна.

 

     ГОЛОВА. Потрібна?  Ставлю на голосування.  Прошу  підтримати. Будь ласка, вона у вас на руках є (Шум у залі).

 

     "За" - 210.

 

     Ще раз, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я еще раз прочитаю: "Установити, що фінансування..."

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  ще раз голосується  стаття,  яку  ви тільки   що   зачитали.   Прошу   підтримати,  вона  підтримується комітетом. Будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     АЗАРОВ М.Я. Хорошо, снимается.

 

     ГОЛОВА. Ні, хвилиночку, її не можна знімати.

 

     Депутат Єльяшкевич має слово. Депутат Понеділко передає слово від комітету депутату Єльяшкевичу, він має таке право. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед,  Украина!".  Уважаемые коллеги,  в принципе в статье  заложен  правильный  смысл.  Но может получиться так,  что Министерство  финансов  специально   не   захочет   финансировать, особенно  ту  деятельность,  которая  связана  с освещением работы законодательного  органа.  И  для  этого  формально  воспользуется статьей  29.  Для  того  чтобы такого не случилось,  надо записать следующим  образом:  "Установити,  що  фінансування   Міністерства інформації  та  Державного  комітету  телебачення і радіомовлення, передбачене Державним бюджетом на 1997 рік,  крім фінансування  на висвітлення  діяльності  Верховної  Ради  України..."  і  далі  за текстом "здійснюється з 1  липня  1997  року  за  умов  приведення статутних   документів   Національної   телекомпанії   України  та Національної    радіокомпанії    України    до    вимог    чинного законодавства".

 

     Этим самым  мы будем просто инициировать процесс приведения в соответствие с действующим законодательством уставных документов.

 

     ГОЛОВА. Правильно. Хвилиночку, спокійно! І, як говорять деякі сучасні   журналісти,   цим   унеможливити   зловживання  стосовно висвітлення. Так?

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Депутату Яковенку надається слово.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Уважаемые коллеги,  я понимаю, что все устали, но  очень  прошу  вас  обратить  внимание  на  один принципиальный момент.  Мы все пункты прошли,  кроме одного.  Ни один из пунктов, касающихся   молодежи,   мы   просто  в  суете  не  проголосовали. Подчеркиваю, под каждый пункт мы нашли и согласовали средства.

 

     Поэтому я вас очень прошу,  давайте мы  предметно  обсудим  и проголосуем   наше  предложение:  "Збільшити  видатки  по  розділу "Фізична культура,  спорт та  молодіжні  заходи"  на  2.500  тисяч гривень,  з  них:  молодіжні заходи - 2.500 тисяч гривень,  у тому числі:  Український національний  комітет  молодіжних  організацій України - 2.500 тисяч гривень". Це перше.

 

     Друге...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Давайте цю позицію спочатку.  Її вже обговорено.

 

     Одну хвилиночку!  При  скороченні,  при  зміні  видатків   на "культуру"  звідти  було вилучено ці,  і ми навіть сказали,  що їх буде віднесено туди.  Тільки не так. Не зовсім чітко сказав Микола Янович. Подивіться по стенограмі, це є.

 

     Треба проголосувати  цю  позицію,  я прошу її підтримати.  Це відповідає балансу, який вчора нами було погоджено. А потім підемо далі. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович...

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  я прошу!  Підтримайте,  це правильна пропозиція, вона вчора звучала і вже була погоджена.

 

     "За" - 207.

 

     Ще раз ставлю на  голосування.  Учора  ми  голосували  цифру, пам'ятаєте,  401,  якщо не помиляюсь,  на культуру,  чи 601?  Я не пам'ятаю. 401.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Так вот в том-то и дело,  что "не  пам'ятаю",  и даже я "не пам'ятаю".

 

     ГОЛОВА. А   потім   вилучили   звідти   2,5   мільйона,   щоб фінансування йшло не через міністерство,  а окремо на цей комітет. I тому це правильне рішення.

 

     АЗАРОВ М.  Я.  Мы уже проголосовали, Александр Александрович, то, что он говорит.

 

     ГОЛОВА. Тим більше, якщо проголосували. Редакційно уточнимо.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 188.

 

     Тоді зважаймо на те, що ми вчора це питання вирішили.

 

     АЗАРОВ М.  Я.  Олександре  Олександровичу,  ми  вирішили   це питання, і ніякої потреби голосувати не було.

 

     Статья 30, которую мы не проголосовали,

- последняя статья.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Депутате Яковенко, продовжуйте.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Я  специально  поднял   стенограмму,   Николай Янович. Чтобы подтвердить ваши слова, нужно просто проголосовать - и больше ничего.

 

     ГОЛОВА. Так ми ж її вчора проголосували.

 

     ЯКОВЕНКО О.М. Да, но не набрали нужного количества голосов.

 

     АЗАРОВ М.Я. Мы не вчера голосовали, а уже сегодня. И я понял, как эти 2,5 миллиона записать. Мы так и записали.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  я  чітко  пам'ятаю,  що це проголосовано  вчора,  і  воно   буде   відображене   в   редакції законопроекту до третього читання, і ви це побачите. Вилучення 2,5 мільйона із загальних видатків по статті "культура" і передбачення на  ці  витрати,  у  тому  числі корекція по "Голосу України" і по інших...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Абсолютно  верно,  четко  записывали   и   четко голосовали. Все это есть в законопроекте.

 

     ГОЛОВА. 232 голоси, якщо не вірите, подивіться стенограму.

 

     АЗАРОВ М.Я. Принято это решение.

 

     Александр Александрович,  я  прошу  статью  30 проголосовать, поскольку мы уже включили отчисления на  сборы  на  строительство, реконструкцию,  ремонт  и  содержание  автомобильных  дорог общего пользования по доходам и расходам.

 

     ГОЛОВА. Стаття 30 у вас перед очима. Голосуємо.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу поддержать.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  депутата  Стретовича  голосується.   Будь ласка, ще раз повторіть її.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Шановні  колеги,  я пропоную у той рядок,  де йдеться про  забезпечення  житлом  службовців  органів  внутрішніх справ,  а також службовців,  звільнених у запас,  внести суддів та прокурорів.  Теза Миколи Яновича про те,  що це  внесено  в  рядок "утримання  судової влади",  не відповідає дійсності.  У бюджеті є стаття "утримання національної оборони",  і,  крім  того,  окремим рядком  визначено  видатки  на  житло.  Оскільки  інших  коштів не передбачено,  то записати у цей рядок, де 46 мільйонів, видатки на житло прокурорам і суддям.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Владимир Николаевич,  если то,  что я сказал, не соответствует действительности,  то здесь есть министр финансов, и он  может  меня  поправить.  Давайте  ему  слово  дадим,  пусть он скажет...

 

     ГОЛОВА. Василь Васильович Дурдинець говорить. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні депутати!  Не заперечуючи  важливості виділення житла для суддів і прокурорів,  не можна не бачити,  яку мізерну    суму    виділено    на    будівництво     житла     для військовослужбовців.  Тому  я  прошу  не  приймати  це доповнення, оскільки при такій редакції ми не зможемо  навіть  те  елементарне побудувати для військовослужбовців.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  пропозиція депутата Стретовича ставиться на голосування.

 

     "За" - 78.

 

     Депутат Яворівський. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Так еще две статьи, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку! А потім їх розглянемо.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (Світловодський    виборчий    округ, Кіровоградська область).  Демократична партія.  Шановні колеги!  Я хочу повернути вас до статті 5.  Ми перенесли цю позицію на  третє читання.  Це  щодо погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях.

 

     Олександре Олександровичу,  ми  домовилися,  що  комітет   ще попрацює  і,  можливо,  збільшить  трішки  цю  суму.  На  яку - ми сьогодні не знаємо.  Оскільки так виходить,  що коли немає товару, то,  звичайно,  корупція  починається  довкола товару,  коли немає грошей,  то корупція - довкола розподілу грошей. Тому щоб уникнути зловживань і щоб люди могли нас нормально зрозуміти, я дуже прошу, хай це буде протокольне доручення,  Миколо Яновичу,  але проробіть такий варіант. Хоч яку суму ви запропонуєте на погашення, вона все одно буде  дуже  мізерною.  Отже,  треба  визначити  якусь  вікову категорію, скажімо, від 85 років і вище.

 

     І другий варіант.  Я просто дуже прошу і переконаний, що мене колеги тут підтримають.  Коли людина помирає, її вже більше нічого не  цікавить.  Ось  ці  два  моменти.  Якщо  їх опрацюємо і під цю маленьку суму підведемо якусь категорію і її  запишемо,  тоді  нас люди зрозуміють.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Тобто    ваша   пропозиція:   до   третього   читання передбачити механізм використання навіть цих мізерних коштів.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  мы так и считали  этих 100  миллионов.  Они  пойдут  исключительно  на то,  о чем говорил Владимир Александрович.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Таке доручення до третього читання ставлю на  голосування.  Воно правильне.  Механізм розкрито.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 177.

 

     Це доручення приймається.

 

     Депутат Юхимчук. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  У нас еще две статьи,  которые розданы.  Давайте проголосуем.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Жмеринський   виборчий   округ,   Вінницька   область).  Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановний  Миколо   Яновичу!   Шановні колеги!  Я  просив  би  хвилинку  уваги.  Поряд  з  тими питаннями соціальноекономічної політики, які ми сьогодні розглядали, не менш важливим  є  питання,  пов'язане з вивченням складного історичного процесу - діяльності ОУН-УПА. Триває робота нашої комісії. Постала проблема  створення державної комісії для вивчення цього складного процесу,  аналізу великого масиву  наукової  літератури,  архівних матеріалів.  На  це  потрібні  кошти.  Тому я вносив пропозицію до статті 5 "Видатки"  додати  пункт  у  такій  редакції:  "кошти  на організацію і проведення заходів по вивченню питання... виділити в розмірі 200 тисяч гривень".  Це мізерна сума на цих  півроку,  яка повинна піти на вивчення архівних матеріалів тощо.

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся до всіх, хто хоче мати об'єктивну картину подій,  щоб приймати потім якісь  рішення.  Треба  передбачити  ці видатки.  Ця  робота  сьогодні  лягла на плечі Верховної Ради,  на депутатів,  вона їм не під силу.  Адже  треба  залучати  фахівців, спеціалістів і приходити до об'єктивного висновку. А на це треба в бюджеті  закласти  кошти.  200  тисяч  -  це  копійки.   Я   прошу проголосувати цю статтю видатків, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, мы в "других расходах", если Верховная Рада даст поручение, придусмотрим эти расходы...

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.  Будь ласка,  іде голосування. Дем'ян  Григорій  Васильович  пропонує  підтримати  пропозицію про виділення цих коштів.

 

     "За" - 162.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування.  Це  соціально   значиме   і надзвичайно важливе політичне питання.

 

     Якщо ми  не  виділимо  коштів,  то не знатимемо правди про ті події,  і триватимуть спекуляції:  чи герої, чи антигерої... Треба закласти в бюджеті ці витрати.

 

     Ставлю ще раз на голосування,  будь ласка.  Чуєте,  як агітує Григорій Васильович? Голосуйте!

 

     "За" - 171.

 

     Я звертаюся до тих,  хто не хоче голосувати:  ви хочете знати правду чи ні?  Якщо хочете,  то думаєте, що Юхимчук її пізнає сам, не маючи копійки грошей на це?  У бюджеті  Верховної  Ради  жодної копійки на це не закладено.

 

     Я звернувся  до  Президента  з  пропозицією створити державну комісію для вивчення цього питання.  Ніколи на громадських засадах такі  питання  не  вирішуються.  Якщо  ми  хочемо  знати історичну правду, то треба профінансувати цю справу. Говориться лише про 200 тисяч гривень. Ви бачите: не хочуть голосувати правдоборці!

 

     Ще раз ставлю на голосування. Проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 214.

 

     Ще раз  ставлю  на голосування.  48 депутатів,  визначайтеся, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Будь ласка, депутате Кужель.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемые коллеги! У меня поправка 236. Обратите, пожалуйста, на нее внимание. Я прошу вас ее поддержать.

 

     Я предлагаю   дополнить   две  статьи.  Статью  38:  "Кабінет Міністрів не пізніше 20  днів  після  закінчення  кварталу  звітує перед  Верховною  Радою  України  по фактичних доходах та видатках Державного бюджету".

 

     I статтю 39:  "Кабінет Міністрів України щомісячно публікує в офіційній  пресі  дані  та  звіт  про доходи та видатки Державного бюджету з коментарями та поясненнями".

 

     Я дам пояснения,  почему это  нужно.  Во  всех  странах  мира борьба с коррупцией ведется не на призывах и лозунгах, а на основе анализа,  публикуемых  результатов  исполнения  бюджета.   Давайте переходить  к  цивилизованному  исполнению  бюджета  и  не бояться публиковать эти данные, чтобы политические партии не спекулировали на  различных  показателях,  не  ставили  вопросы,  куда  деваются бюджетные деньги.

 

     Я прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович!  Это положение  есть  в Законе  о  бюджетной системе,  в Законе о Счетной палате.  Можно в третий раз повторить - в этом законе.

 

     ГОЛОВА. Тобто  це  не  суперечить  законодавству.  Ставлю  на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 202.

 

     Слово надається Мітюкову Iгорю Олександровичу.

 

 

 

     МІТЮКОВ І.О.   Ніхто   не  заперечує,  що  треба  боротися  з корупцією, і цілком права народний депутат Кужель.

 

     Ми готові давати звіти,  тут  немає  ніякої  таємниці.  І  на сьогоднішній   день  з  Рахунковою  палатою  ми  відпрацьовуємо  і регулярність  звітів,  і  форми.  І   все,   що   потрібно,   буде оприлюднено.

 

     Ідеться про  терміни.  Ми  на  20  число маємо тільки цифрову місячну звітність попереднього місяця.  Щоб зробити звіт, потрібен час.   Тому  нам  потрібно  мінімум  40  днів.  А  по  квартальній звітності...

 

     Отже, давайте уточнимо терміни, а пропозиція нормальна.

 

     ГОЛОВА. З урахуванням цього й пропонується...Ніхто ж не каже, щоб  ви  давали  попередні  дані  -  даватимете  із запізненням на місяць, це також потрібна інформація.

 

     Ставлю на голосування ще раз пропозицію депутата Кужель,  яка відповідає законодавству. Будь ласка. Зі зміною термінів, оскільки йдеться про об'єктивні обставини.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,   я   все-таки   прошу проголосовать те две статьи...

 

     ГОЛОВА. Давайте.

 

     АЗАРОВ М.Я.  ...Которые  содержались  в  предложениях  нашего комитета,  а  комитет  просто  переписал  их,   скажем   так,   из предложений народных депутатов.

 

     Это пункт 7 к статье 5:  "У видатках на структурну перебудову галузей народного господарства за рахунок надходження коштів  (ну, это  будет  отредактировано),  що  не враховані в доходах бюджету, виділити окремим рядком видатки на підготовку до пуску енергоблока N  2  ЧАЕС в обсязі 20 мільйонів гривень".  Это предложение подано чернобыльским комитетом,  поддержано Комитетом по вопросам ядерной политики и рассмотрено бюджетным комитетом.

 

     Давайте проголосуем,  оставлять его или нет, чтобы нам знать, что  делать  в  третьем  чтении:  учитывать  эту  строку  или   не учитывать? Я прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування.   Це   обов'язково   треба проголосувати,  ідеться про енергетичну безпеку.  Будь ласка.  Йде голосування.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     АЗАРОВ М.Я.  И последнее предложение. Оно, собственно говоря, касается больше Закона о введении в действие...  И все же  давайте определимся,  чтобы  нам  к  третьему  чтению  окончательно знать, включать или не включать его.  Это пункт  8:  "Доповнити  пункт  2 проекту  Закону  про  введення  в дію Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік такою частиною:

 

     Кабінету Міністрів України в десятиденний термін розробити та затвердити  механізм  контролю за ціноутворенням на продаж вугілля та визначити максимальний (граничний) рівень націнок на реалізацію вугілля  споживачам".  Это  было  предложение  народных депутатов. Комитет по вопросам бюджета поддерживает. Прошу определиться.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Одну хвилинку! Шановні депутати, я хочу привернути вашу увагу до  однієї  обставини.  Ми  З0 жовтня 1996 року прийняли Постанову Верховної Ради про порядок введення  в  дію  Закону  про  державне регулювання  ринку  цінних  паперів.  У  пункті  3 цієї постанови, зокрема,   записано:   "У   першочерговому   порядку   забезпечити необхідними   ресурсами  Державну  комісію  з  цінних  паперів  та фондового ринку для здійснення діяльності по створенню та розвитку інфраструктури    фондового    ринку   відповідно   до   Концепції функціонування та  розвитку  фондового  ринку  України,  схваленої постановою Верховної Ради України 22 вересня 1995 року".

 

     Ідеться про прозорість фондового ринку. 20 мільйонів  -  така  сума  називалася  суб'єктами   законодавчої ініціативи.  Але  її не прийнято урядом.  Комісія працює незалежно від уряду, і є намагання не дати можливостей для забезпечення цієї прозорості і,  очевидно,  так би мовити,  доступності до фондового ринку.  В Естонії,  а це,  власне,  як наша одна  область,  на  це витратили 10 мільйонів доларів. А ми просимо 20 мільйонів гривень. Треба їх передбачити.  І я прошу проголосувати доручення  комітету до  третього  читання  внести  пропозицію щодо цієї статті.  Ми не голосуємо поки що остаточно цю статтю. Лише доручення. Обов'язково це треба зробити. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я могу дать комментарий, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Потім    дасте   коментар.   Внесете   пропозиції   і прокоментуєте.

 

     Треба це зробити, контроль повинен бути.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Дело в том,  что бюджетный комитет  поддерживает вашу  позицию.  Министерство  финансов  предусматривает  1 миллион гривень.  Мы считаем,  что надо 7  миллионов  гривень,  но  не  20 миллионов, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Внесете пропозицію.

 

     Депутат Ковалко.  А  потім  - депутат Даниленко.  Дві останні пропозиції.

 

     КОВАЛКО М.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Гадяцький виборчий   округ,   Полтавська   область).   Шановний   Олександре Олександровичу,  шановні колеги! Я просив би повернутися до статті 22.  Прийняття цієї статті разом із введенням  у  дію  Закону  про податок   на  додану  вартість  призведе  до  підвищення  цін  для населення десь приблизно на 16 відсотків.

 

     Тепер в уряді створено робочу групу,  яка працює і на  завтра готова  дати  пропозиції  щодо  вирішення  цього  питання.  Тому є пропозиція перенести рішення щодо цієї статті на третє читання.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый народный  депутат  Ковалко!  Я  к  вам обращаюсь как к руководителю отрасли. Почему Укргазпром саботирует выполнение  Государственного  бюджета  на  1997  год?  Пожалуйста, примите меры к выполнению этого бюджета.

 

     Правительство определилось  с  этим  вопросом,  внесло его на рассмотрение,  и зал поддержал позицию правительства и  бюджетного комитета. Поэтому будьте добры выполнять.

 

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Якщо   парламент   розгляне   завтра   внесені пропозиції про введення в дію податку на додану  вартість,  то  це питання знімається, і ця стаття повинна залишатись такою, як ви її прийняли.

 

     Ми просимо,  щоб  ви  завтра  розглянули  ці   пропозиції   і врахували їх. Якщо ви їх не врахуєте, тоді, дійсно, буде потреба у третьому читанні розглядати цю статтю.

 

     ГОЛОВА. Вас задовольняє ця відповідь? Задовольняє.

 

     Слово має Анатолій Степанович Даниленко,  голова  Комітету  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую.  Хочу звернути увагу на два  упущення. Шановний Микола Янович, коли було таке напруження в залі, допустив помилку,  сказавши,  що 30 мільйонів з 500 мільйонів направлено на водне  господарство.  Ні,  там  ми якраз податок додали в дохідній частині. Це перше.

 

     І друге. Ми з вами, шановний Миколо Яновичу, не врахували уже погоджену  позицію.  Незважаючи  на  те що насправді 600 мільйонів потрібно відшкодувати за об'єкти,  ми з вами  погодили  вчора  100 мільйонів  на пряме фінансування і 150 мільйонів як взаємозалік за газ, електроенергію і так далі.

 

     Я хотів би, щоб ми сьогодні цю пропозицію проголосували.

 

     Дякую за увагу.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Анатолий Степанович! Во-первых, по воде мы  проголосовали  не  только  по доходам,  но и по расходам в том обкеме,  в  каком  было  предложено  на  заседании  согласительной комиссии.  Во-вторых,  100 миллионов на возмещение предусмотрено в статье 5,  которую мы перенесли на  третье  чтение.  Втретьих,  та часть возмещения - 150 миллионов,  которая предусматривает возврат бюджетной задолженности через взаимозачет,  будет  голосоваться  в составе Закона о введении в действие данного закона.

 

     Таким образом,  мы  ничего не пропустили,  все проголосовали, как положено.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Шановні депутати,  ми пропустили одну позицію. Гірські села, дотації для жителів, що живуть у горах...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  тоже не пропустили. Мы это дебатировали.  Дотации по горным населенным пунктам в  местных бюджетах учтены.  Мы это обсуждали и голосовали.  Другое дело, что этих средств недостаточно,  с этим я согласен. Но тем не менее это учтено в расчетах местных бюджетов.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костицький. Будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Залізничний виборчий округ,  ІваноФранківська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні депутати! Я хочу звернути вашу увагу на поправку N 187.

 

     Шановний Миколо  Яновичу,  ви  написали  тут  ,  що  прохання депутатів збільшити  дотацію  Івано-Франківській  області  до  150 мільйонів враховано. Але ж пройшла ваша поправка про 95 мільйонів. Отже, цей запис не відповідає дійсності. Це перше.

 

     Друге. Шановний Олександре Олександровичу!  Я хочу  попросити вас  поставити  на  голосування  мою  пропозицію:  при  підготовці проекту  закону  до  третього  читання  розглянути   питання   про збільшення дотації Івано-Франківській області з урахуванням Закону про статус гірських  населених  пунктів.  А  також  у  Законі  про введення закону в дію передбачити пункт, який був у минулому році, про те,  що і за рахунок місцевого бюджету,  і за рахунок фінансів міністерств  і  відомств  профінансувати Закон про статус гірських населених пунктів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція підвести риску.  Ставлю на  голосування. Один,  два,  три,  чотири,  п'ять, шість, сім, вісім... Десять рук піднято. Чи надавати ще слово?

 

     Ставлю на голосування пропозицію про припинення дискусії.

 

     "За" -221.

 

     Депутат Яблонський просить слова.  Він уже  годину  стоїть  з піднятою  рукою  (Шум  у  залі).  Так  голосуйте "проти".  Ви ж не голосуєте.  За підведення риски не  голосуєте,  а  до  мене  маєте претензії.

 

     Депутат Яблонський. Прошу.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Кам'янецьПодільський виборчий   округ,   Хмельницька   область).   Шановний  Олександре Олександровичу,  шановні колеги!  Я прошу  вибачення,  що  порушив процедуру,  підійшовши  вперед,  але  я,  справді,  годину стояв з піднятою рукою. Я прошу, колеги, в третьому читанні повернутися до фінансування  науки.  Наука  вимирає,  Олександре  Олександровичу. Шановні колеги!  Без науки ми помремо всі  разом.  Ви  зрозумійте, якщо  ми науку не підтримаємо,  то ніхто її не підтримає,  тому що вона лише нам потрібна. І нашим дітям.

 

     ГОЛОВА. Валентине   Андрійовичу,   ваші   слова   дійшли   до потрібних,  так  би  мовити,  вух.  Ми  обговорювали  це  питання? Обговорювали, і голосування проходило, і доручення дано комітетові шукати можливості фінансування до третього читання.

 

     Вадиму Петровичу надасться слово від комітету.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, еще один важный вопрос.

 

     Уважаемые коллеги!  Давайте  определимся,  когда  мы проведем третье чтение.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, я ж сказав, що вкінці я скажу слово з цього приводу. Проголосуємо.

 

     Слово надається депутату Гетьману. Прошу.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Тальнівський виборчий  округ,  Черкаська  область).  Шановні  колеги!  Я прошу, спокійно вислухайте мене. Прийнявши з голосу пропозицію Олександра Олександровича  Мороза  щодо  статті  25  про  те,  щоб утримання, зокрема,  Верховної  Ради  України  фінансувалося  не  за  рахунок платників   податків,   а   за   рахунок  якогось  лічильника  від комерційної діяльності  центрального  банку,  ми  тим  самим  дали заявку   для   включення   нас   у   Книгу  рекордів  Гіннесса.  Я відповідально заявляю:  у жодній країні світу такого прецеденту не було.

 

     Більше того, я хочу сказати, Олександре Олександровичу, що не виключена можливість,  що  в  цьому  році  центральний  банк  буде збитковим.  Ви мені скажіть, що ви після цього робитимете, якщо ми запишемо таке формулювання?

 

     Тому я  прошу...  Я  розумію,  що  після  такого  рішення  на прийнятий    нами   бюджет   буде   обов'язково   накладено   вето Президента... Ми зробимо прецедент у цьому випадку.

 

     Тому я прошу  повернутися  до  нього  в  третьому  читанні  і виправити.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Вадиме Петровичу, відповідаю на ваше запитання.

 

     Якщо щось  подібне  станеться,  тоді  я  звернуся  до  вас за порадою,  як діяти. Я не свою пропозицію вносив, а депутатів, вона була в порівняльній таблиці.

 

     І ще   раз   хочу  сказати.  Ви  вважаєте  нормальним,  якщо, наприклад,  Адміністрація Президента,  точніше  сам  Президент  чи Верховний  Суд просять казначейство профінансувати їм видатки?  То чи може бути при цьому незалежним Верховний  Суд,  який  весь  час мусить кланятися?  Або Конституційний Суд, 8 членів якого не мають квартир?  І вони дивляться,  як голосувати - чи так, як кажуть ті, хто виділяє житло, чи так, як того вимагає Конституція.

 

     Я згоден з вами,  що, можливо, немає такого в інших державах. Але й такої держави,  що приймає бюджет перед 1 липня,  теж немає. Тому маємо, як казав наш класик, те, що маємо.

 

     Будь ласка,  Вадиме  Петровичу,  до  третього читання вносьте свої  пропозиції.  Якщо  ви  запропонуєте  раціональне   вирішення питання,  щоб  з  бюджету  виділялися ці кошти,  але незалежно від міністерства,  від волі конкретного чиновника,  тоді Верховна Рада підтримає вашу пропозицію. І дякую за цю пораду.

 

     Ставлю ще  раз  на голосування питання про підведення риски в сьогоднішній дискусії.

 

     "За" - 240.

 

     Миколо Яновичу, сідайте, будь ласка, на місце, спасибі вам.

 

     Шановні депутати,   прошу   сісти   всіх   на   свої   місця. Підготуйтеся до поіменної реєстрації.  Будь ласка, підготуйтеся до поіменної реєстрації.

 

     Шановні депутати!  Зараз 22 година 25  хвилин.  Ми  завершили роботу над другим читанням проекту бюджету. Над документом, який у багатьох моментах непереконливий у статтях доходів і видатків і не забезпечує   діяльності   структур  державної  влади,  відповідних бюджетних систем так, як це потрібно для України.

 

     У залі сьогодні є  не  всі  депутати.  Ми  це  бачимо.  Зараз проведемо   реєстрацію   і  опублікуємо  список  у  газеті  "Голос України".

 

     Але я хотів би звернутися  до  громадян  України  від  вашого імені,  від  тих,  хто тут присутній.  Тому що із завтрашнього дня почнуться спекуляції на предмет того,  що ми,  бачте, святі, бо не голосували за цей недосконалий бюджет,  адже хочемо добра Україні. Мовляв, ми не були на засіданні, ми не розглядали цих питань, тому не несемо відповідальності за це.

 

     Вибачте, але це брехня! Вони несуть відповідальність, тільки, я б сказав,  це мінусова відповідальність.  Виборці голосували  за депутатів, які братимуть участь у прийнятті відповідальних рішень, участь   конкретну,   самостійну,   своєю    рукою,    під    свою відповідальність.  По тому легко говорити, що от я хотів, щоб було отак.  Щоб був бюджет, щоб був валовий продукт 150 мільярдів, і ми б тоді розподілили всім...  І всім заборгованість по зарплаті було б ліквідовано,  заощадження всі віддали,  бо  ми  записали  б  200 мільярдів і відразу все віддали б, що потрібно людям.

 

     Але є об'єктивна реальність.  Кожна помилка,  допущена вчора, сьогодні дається взнаки,  і тому  змінюються  підходи,  змінюється ситуація, у якій працюють парламент та інші структури влади.

 

     Тому я  хотів  би,  щоб  усі це розуміли і знали,  хто уникає участі в засіданнях.  Той,  хто не хотів брати участі у  прийнятті Конституції,  сьогодні  ухиляється від розгляду конкретних питань, які життєво важливі для держави.

 

     Я хотів би, щоб усі люди знали про це. Будуть наступні вибори

- подивіться,  кого підтримувати,  а кого не треба.  Тому що можна демагогічно відстоювати свої інтереси,  іти в аудиторії, збурювати невдоволення  (усім  зрозуміло,  яке  у населення невдоволення тим становищем, що є) і говорити: от я хотів, щоб було краще, але мене не підтримали...

 

     Ні, треба   вміти   відстоювати  свою  позицію,  працювати  в комітеті над цифрами,  які сьогодні наводилися.  І ви  бачили,  як вони обговорювалися,  скільки дискусій викликали у цьому залі.  Це перша позиція.

 

     А друга  позиція  полягає  в  тому,  що...  Вибачте  мені,  у свинячий   голос   ми   розглядаємо   проект   бюджету.   І  повна відповідальність за це лежить  на  уряді,  який  протягом  півроку зволікав з поданням проекту бюджету до Верховної Ради.  Півроку! 5 листів було відправлено за рішенням  Верховної  Ради  до  Кабінету Міністрів  з  пропозицією  внести  проект  бюджету.  Чи  з'явилися позитивні зрушення в тому документі,  який ми сьогодні розглядали, порівняно з тим, що було прийнято нами в першому читанні в грудні? Ні, нічого, тільки гірше стало.

 

     Тоді виникає запитання:  навіщо потрібні були  ці  спекуляції упродовж  півроку?  Чому і сьогодні з уст вищих керівників держави звучить одне:  Верховна Рада знову зволікає з прийняттям  бюджету? Та  його не було в нас у роботі!  Ми,  порушивши процедурні норми, скоротивши до нерозумного процедуру,  витратили  оці  дні,  години безперервного  сидіння  тут,  щоб  хоча  б  привести  до ладу отой непотріб, вибачте за грубе слово, недосконалі ці статті, щоб можна було це показати в балансі й застосувати на практиці. Тому я хотів би, щоб ці спекуляції припинилися.

 

     І хто буде говорити про бюджетну ніч абощо...  Будуть і такі, знаєте,  майстри  компліментів.  Відкиньте  це все (я звертаюся до громадян України), бо то спекуляції.

 

     Ми виходили з об'єктивних обставин,  що склалися на сьогодні. Ми  враховуємо,  що  й  урядові було непросто.  І я думаю,  що він врахує ці обставини надалі,  готуючи на основі Бюджетної резолюції проект  бюджету  на  1998 рік.  Бо ми у вересні розпочнемо розгляд того проекту бюджету і будемо,  я підкреслюю,  розглядати його  на існуючій  податковій  основі,  без  оцих  фанаберій  про податкову революцію і все інше, що сьогодні зіпсувало нам бюджетний процес і погіршило бюджет.

 

     І нарешті.  Нам треба прийняти документ у третьому читанні. Я дуже прошу Комітет з питань бюджету,  Кабінет Міністрів, тимчасову погоджувальну комісію, яку ми створили для цієї потреби, завтра до 16 години,  а якщо ви підтримаєте,  - до  15  години,  подати  нам документ  на  третє  читання.  Ми  завтра  витратимо  три години і приймемо його,  там залишилося  неприйнятими  небагато  статей.  Я розумію,  що це архіскладна робота для людей, яким ми це доручили, враховуючи,  що ми чимало статей віднесли на третє читання, що там і механізми змінено.

 

     Я прошу  Олександра  Миколайовича  стосовно  його  пропозиції попрацювати з депутатами у цьому комітеті.

 

     Віктор Лаврентійович  працюватиме  з  тимчасовою  спеціальною комісією також разом із комітетом.

 

     Ми повинні  завершити  цю роботу.  Не тому,  щоб встигнути до річниці Конституції.  Так сталося,  що ми  прийняли  бюджет  перед липнем,  перед другим півріччям.  Нам після 1 липня бюджет взагалі не потрібен,  і триватиме далі дискримінація всіх  норм  бюджетної процедури і Закону про бюджет.  Якщо ми не приймемо до 1 липня, то буде те, про що говорив голова Рахункової палати, буде те, що стає сьогодні   підставою   для   боротьби   проти  Рахункової  палати. Робитимуть  усе,  щоб  ніхто  не  знав,  що  сьогодні  робиться  з бюджетними ресурсами.

 

     Я прошу  вас,  попрацюйте  ніч  і  завтра до обіду.  Можете в пленарних засіданнях не брати участі.  Попрацюйте в  комітетах.  Я думаю,  що депутатів буде достатньо для того, щоб прийняти рішення по тих законах,  проекти  яких  включено  до  порядку  денного  на завтра.

 

     Завершуючи на   цьому   сьогоднішнє   засідання,  я  проводжу поіменну реєстрацію в режимі "за",  в  режимі:  кожен  голосує  за себе.  І  результати  буде опубліковано в пресі.  Будь ласка,  йде голосування.

 

     У залі зареєстровано 240 народних депутатів.

 

     Ранкове засідання почнеться о 10 годині ранку. До побачення.