Стенограма пленарного засідання

25 червня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СТО ОДИНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й   з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  25  ч е р в н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку,  запрошені,  усі громадяни  України!  Розпочинаємо  ранкове засідання.

 

     Прохання до депутатів вставити картки, будемо реєструватися.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвався 331 народний депутат. Олександра Володимирівна не встигла зареєструватися. Будь ласка, реєструємося ще раз.

 

     Зареєструвалися 332  народних  депутати.  Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,  я хотів би з вами порадитися. Враховуючи те, що  нинішнє  питання  життєдайне  (хоч   усі   питання,   які   ми розглядаємо, життєдайні), я просив би вас зараз лише проголосувати депутатські запити і без розминки розпочати,  а точніше продовжити розгляд проекту бюджету.

 

     Я прошу  підтримати  і  проголосувати за це.  А завтра додамо часу на розминку. Будь ласка, прошу підтримати.

 

     "За" - 222.

 

     Ростислав Степанович  Чапюк   і   Василь   Іванович   просять переголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     У депутатів   від   Дніпропетровської   області   чомусь   не спрацювала апаратура. Голосуємо. Я просив би не гаяти часу.

 

     "За" - 225.

 

     Надійшли депутатські запити:

 

     Круцика Романа    Миколайовича,     Волковецького     Степана Васильовича  -  до  Президента  України  у  зв'язку з невиконанням Кабінетом  Міністрів   доручення   Президента   України   стосовно фінансування   в   1996  році  будівництва  комплексу  виробництва поліетилену  в  калуському  концерні  "Оріана"  та  гарантій  щодо Баварського об'єднання банків.

 

     Прохання підтримати зміст цього запиту до Президента.

 

     "За" - 210. Підтримано.

 

     Тепер давайте   проголосуємо   пропозицію   направити   запит Президентові.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Пшеничної Ольги  Миколаївни  -   до   виконуючого   обов'язки Прем'єр-міністра  України  Дурдинця  Василя  Васильовича  стосовно виконання постанови уряду щодо  фінансування  житлово-комунального господарства міста "Щолкіне";

 

     Мостиського Андрія  Богдановича  -  до  виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра Дурдинця Василя Васильовича  щодо  заходів  уряду стосовно   ліквідації   наслідків  стихії  в  Ковельському  районі Волинської області;

 

     групи депутатів (Семенюк,  Парасунько та  інші  -  усього  11 чоловік)    -   до   Генерального   прокурора   України   стосовно невідповідності  положення  Фонду  державного  майна  України  про порядок   приватизації   несільськогосподарських   підприємств   і організацій  агропромислового  комплексу  Закону  про  особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 215. Рішення прийнято.

 

     Групи депутатів    (Омельченко,   Єрмак,   Петренко)   -   до Генерального прокурора Ворсінова стосовно надання  інформації  про результати   розслідування  кримінальної  справи  щодо  фінансової діяльності   громадського    координаційного    центру    сприяння Президентові   України   при  дирекції  Українського  фонду  "Нове покоління",  створеного колишнім  Президентом  України  Кравчуком, перерахування  з  валютного  рахунку  Міністерства оборони України одного мільйона доларів США, які призначалися на будівництво житла для   військовослужбовців,  на  рахунок  фонду  "Нове  покоління", отримання в подарунок  Президентом  України  Кравчуком  автомобіля "Шевроле-Люміна" від американської фірми "МIТ International, INC", якій було  перераховано  850  тисяч  доларів  США  із  зазначеного мільйона,  та  щодо  діяльності генерального директора фонду "Нове покоління" Шмельова  і  начальника  відділення  особистої  охорони колишнього Президента України Паливоди.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 210. Прийнято.

 

     Депутата Кірімова - до виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України Дурдинця з приводу виконання  Закону  України  про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Оголошення. Група    депутатів    заявила    про    створення неформального депутатського об'єднання захисту конституційних прав і  свобод  громадян  "Правозахист",  до  складу  якого  входять 94 народних депутати. Мета об'єднання: забезпечення реалізації прав і свобод громадян, передбачених Конституцією та законами України.

 

     Наступне оголошення.  Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про  входження  до  депутатської фракції  "Аграрна  партія  України" народного депутата України від Вовчанського виборчого округу N 389 Харківської області Косолапова Анатолія Григоровича.

 

     Керівника групи ще не визначено, тому я й не повідомив.

 

     А зараз  я  ще  раз  вас прошу без розминки розпочати розгляд проекту бюджету (Шум у залі). Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     Ну, ми ще не набалакались!?  Прошу проголосувати і підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 211.

 

     Запишіться, будь  ласка.  Виставте  15  хвилин  (Шум у залі). Використаємо півгодини.

 

     Депутат Глухівський. За ним - депутат Мельник.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область). Я прошу передати слово депутату Чорноволу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чорновіл.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Подільський виборчий округ,  Тернопільська  область).  Шановні  колеги!  Шановні   наші виборці!  Останніми  днями  в пресі з'явилися дуже цікаві інтерв'ю деяких політичних діячів,  партійних функціонерів, які намагаються звинуватити  фракцію  Народного  руху України і керівництво Руху в тому,  що ми не беремо активної участі у зміні керівника  Кабінету Міністрів.  Поширюються  якісь  інсинуації  з  цього приводу і так далі.

 

     Справа в тому, що ми стоїмо чітко на позиції, що повинен бути структурований парламент,  у якому має бути депутатська більшість, яка складається з однієї партії чи партійної коаліції,  яка і може сформувати   повноцінний  уряд.  До  того  часу  всі  такі  спроби означатимуть міняти шило на мило. А ми такими операціями займатися не  хочемо  незалежно  від  нашого  ставлення  ні  до теперішнього Прем'єр-міністра,  ні до того,  кого там  якась  політична  партія готує йому на заміну.  Треба спочатку структурувати суспільство, а тоді змінювати уряди і робити уряди. Така наша чітка позиція.

 

     Тим більше що,  на превеликий  жаль,  і  Президент  Кучма,  і Прем'єр-міністр Лазаренко нас обманули.  Була така заява, що після прийняття бюджету депутатські групи і фракції, які зорієнтовані на Прем'єра і Президента,  проголосують за нову виборчу систему,  яка дасть можливість структурувати суспільство.

 

     Я вважаю,  що не відкрию великого  секрету,  коли  скажу,  що позавчора  на  засіданні  у  виконуючого обов'язки Прем'єрміністра керівник депутатської групи "Конституційний центр"  чітко  заявив, що  і  після  прийняття бюджету ця група ніколи не буде голосувати (там тільки 10 осіб будуть голосувати)  за  виборчу  систему,  яка передбачає політичне структурування суспільства.

 

     Так що  обмін  шила  на  мило  триватиме ще чотири роки після того,  як ми, так би мовити, закінчимо це буття нашого парламенту. На моє переконання,  треба нарешті повернутися все-таки до питання структури суспільства,  а потім говорити про заміни,  обміни і так далі. Тобто має бути нормальне формування уряду.

 

     І ще  одне  питання  я  хотів  би  зачепити.  Я пропоную всім журналістам,  які мене чують (а ми вже декого посилаємо від газети "Час/Тайм"),  виїхати на Чернігівщину, у Носівку, і подивитися, що там виробляє місцева адміністрація щодо директора середньої  школи N 4 Миколи Єфіменка. Він викрив діяльність голови адміністрації, а вони за це  сьогодні  його  зняли  з  роботи.  Єфіменко  -  голова районної  організації  Руху.  Це  -  цілковито політична розправа, відверта і цинічна. Ми в пресі дамо матеріал про зловживання цього голови  адміністрації,  які  призвели  з його боку до такої помсти голові районної організації Народного руху України.

 

     На жаль, у мене немає більше часу, всього кілька секунд, мене все одно Олександр Миколайович перерве.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стосовно  виборів  не  треба  про весь парламент, В'ячеславе Максимовичу,  говорити.  "Конституційний центр" - це ще не весь парламент.

 

     Депутат Мельник. Будь ласка. За ним - депутат Моцпан.

 

     МЕЛЬНИК В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань законності   і   правопорядку   (Інгулецький    виборчий    округ, Дніпропетровська область). Прошу передать слово депутату Гурову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ГУРОВ В.М.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку регіонів    (Кривбасівський   виборчий   округ,   Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги!  Я хочу остановиться  на  нескольких моментах,  касающихся доходной части бюджета,  на том,  что мы уже несколько дней честно делим.

 

     Львиную долю     доходной     части     бюджета      приносит горно-металлургический  комплекс  Украины.  25  процентов валютных поступлений - это от горнометаллургического  комплекса.Так,  за  5 месяцев  1997  года  выработка  продукции  составила 7,4 миллиарда гривень,  только за май - 1,6 миллиарда.  Рост незначительный,  но это  уже  не  падение.  Но  события  последних  месяцев  не только настораживают,  но и подтверждают  то,  что  этой  отрасли  придет логический конец, если не принять сейчас конкретных мер.

 

     Так, генеральный    директор    одного    из   лучших   наших металлургических  комбинатов  -  Мариупольского  имени  Ильича   и консультант  Президента  Бойко  в письме Президенту пишет,  что за первый квартал 1997 года прирост  производства  листового  проката увеличился на 18,7 процента против 1996 года. Хорошо это? Отлично! В то же время он утверждает,  что финансовое  положение  комбината критическое.  Но  если  такой  гигант,  как  этот комбинат,  уже в критическом  состоянии,  то   что   говорить   об   остальных   13 комбинатах?!

 

     В чем же причина? На мой взгляд, главное - это самоустранение государства от регулирования ценообразования и сбыта продукции. Мы получили  свободу  и не знаем,  что с ней делать.  А наши партнеры улыбаются,  обещают,  а свой рынок охраняют  зорко,  здесь  дружба врозь.

 

     Так, в  публикации  газеты "День" от 13 июня сообщается,  что Америка для металлургов Украины уже закрыта - идет самая настоящая антидемпинговая война. Министерство торговли США приняло решение о введении антидемпинговой пошлины на импорт листового проката.  Это выливается для комбината имени Ильича в 177 процентов, "Азовстали"

- 100.  А в целом это потеря для Украины 200  миллионов  долларов. Вдумайтесь!  Дают тысячу-две,  а забирают сразу 200 миллионов. Вот так мы торгуем!

 

     С другой стороны,  наша широкая украинская  натура  позволяет открывать  свой  рынок.  Вот  один из примеров.  Так,  в "Киевских ведомостях" за  18  июня  есть  заметка  "Руцкой  и  Поживанов  за возрожденный железный поток" - железная руда должна идти с Курской магнитной аномалии.  Тогда я спрашиваю:  а что делать  с  железным щитом Украины Кривбассом, если мы сейчас это сделаем?

 

     И если  правительство  (Василий Васильевич Дурдинец,  это я к вам обращаюсь,  послушайте,  пожалуйста),  Верховный Совет и лично вы,   Василий  Васильевич,  не  осознаете  того,  что  над  нашими металлургами сейчас висит топор (а это единственная отрасль на всю Украину, где мы берем валюту), то от того, что мы заседаем и делим деньги... Их просто не будет. Я обращаюсь и к министру финансов, и к министру экономики, и ко всему правительству: разберитесь с этим железным потоком,  ибо он перекроет  дыхание  нашему  Кривбассу  и Украине.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моцпан. За ним - депутат Верхогляд.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька область).  Прошу слово передать Иванову Валерию Геннадиевичу, избирательный округ N 148.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Іванов.

 

     ІВАНОВ В.Г.,  народний депутат України (Волноваський виборчий округ,  Донецька область). Фракция коммунистов. Спасибо. Учитывая, что  бюджет-97  пронизан  внутренними  противоречиями   вследствие формирования  его  на  непринятых  Верховным Советом законах и без учета требований уже принятых законов,  что неизбежно повлечет  за собой    очередное    противостояние   между   законодательной   и исполнительной ветвями власти и  приведет  к  дальнейшему  кризису государственного  управления  и  руководства,  считаю  необходимым заявить о невозможности голосования за проект бюджета по следующим принципиальным соображениям.

 

     Проект не    указывает    путей   и   способов   стабилизации производства как основного источника прироста валового внутреннего продукта,  зато  ярко отражает заинтересованность МВФ в сокращении инвестиций в производственную сферу.

 

     Проект влечет  за  собой  начало  нового  этапа   уничтожения госсобственности,   КСП   и   других  экономических  и  социальных структур.  Он ведет к увеличению внешнеэкономической задолженности и  проеданию  получаемых кредитов.  Он игнорирует социальные права трудящихся,  особенно  в  области  оплаты  труда   и   пенсионного обеспечения.  Он  по  воле  Кабмина  фактически  внедряет коренную реформу   системы   социального   страхования,   которая    лишает государственной    защиты   конкретного   человека   и   разрушает функционирование целых комплексов социальной сферы.  Он легализует теневой сектор экономики и защищает теневика от закона и суда.

 

     Считаю необходимым еще раз указать на тот факт, что Президент и Кабинет Министров через бюджет-97 в очередной  раз  протаскивают линию  на  капитализацию страны и делают это исключительно за счет снижения жизненного уровня трудового народа и пенсионеров.

 

     Считаю необходимым перед голосованием о  принятии  бюджета-97 всетаки   потребовать   подробной   информации  Кабмина  о  мерах, принимаемых   правительством   по    стабилизации    производства, обеспечению роста валового внутреннего продукта в 1997 году.

 

     Потребовать от Кабинета Министров в соответствии с Законом об оплате  труда  представить  расчеты  новых  размеров   минимальной зарплаты  и  минимальной пенсии.  Установить срок внесения проекта закона о реформе заработной платы в Украине. Принять постановление Верховного Совета о разработке,  внесении и рассмотрении Верховным Советом проекта закона о госбанке и принять закон  об  ограничении верхнего   предела   дохода   физических   лиц   негосударственных предприятий,    коммерческих    банков,    и,    безусловно,    об ответственности за утаивание доходов.

 

     Теперь по поводу 28 июня.  Нам стало известно,  что в связи с проводимой акцией МВД подготовило операцию "Перехват".  Поэтому  я прошу   дать   протокольное   поручение,   чтобы  МВД  и  прокурор проинформировали об  этих  мероприятиях,  проводимых  в  отношении людей,  которые  желают высказать свое отношение 28 июня по поводу Конституции.

 

     А также  напоминаю  работникам  МВД,  что   и   они   народом финансируются и созданы для защиты интересов народа. И когда народ желает высказать свое  отношение  к  действующей  Конституции,  то милиции  также  полезно  было  бы  и  постоять,  и  посмотреть,  и послушать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Верхогляд. За ним - депутат Чапюк.

 

     ВЕРХОГЛЯД В.К., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Шепетівський виборчий округ,  Хмельницька область). Фракція  комуністів.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Невдоволення людей  соціальною  ситуацією,  що  склалася, зумовлене  передусім  невиплатами  зарплати,  пенсій,  допомог  на дітей.  До мене звернулися працівники освіти міста Шепетівки. Вони вимагають, щоб я оголосив депутатам їхні вимоги, щоб ті прозвучали на всю Україну.

 

     "Ми, працівники освіти міста Шепетівки, розпочали перший етап безстрокового страйку. На мітингу заявили протест проти тотального наступу на систему освіти  незалежної  України,  проти  руйнування самих  її  основ,  проти  погіршення  умов  навчання учнів і праці вчителів,  проти  зниження  гарантій  їх  соціального  захисту  і, нарешті,  проти постійного порушення конституційного права освітян на отримання заробітної плати.  На сьогодні вчитель  доведений  до відчаю  невиплатою  заробітної  плати  за  6  місяців  1996 року і несвоєчасною виплатою поточної зарплати на цей рік.

 

     Учителя перетворили на жебрака.  Ми  не  маємо  за  що  жити, годувати  свої сім'ї і лікуватися,  оплачувати комунальні послуги, вартість яких постійно зростає.

 

     Незважаючи на жалюгідне становище,  ми продовжуємо виховувати дітей.  Але  є  межа  і  терпінню  вчителя.  Іноді,  коли  слухаєш трансляцію засідань Верховної Ради,  здається,  що депутати не  до кінця  співчувають  тому становищу,  у якому опинилися вчителі.  І судячи  з  роботи  Верховної  Ради,  видно,  що  ще   не   постало посправжньому питання перед депутатами захистити нас від того,  що твориться в системі освіти.  Про це свідчить хоча б та цифра, що в бюджет  закладаються фінанси,  що становлять лише 40 відсотків від потреби.

 

     До яких пір держава буде економити на освіті і  до  яких  пір буде  продовжуватися  скорочення  і  руйнування  системи  освітніх закладів? До яких пір учитель буде в ролі професійного жебрака?

 

     Шановні депутати!  Ми  звертаємося  до  вашої   громадянської свідомості і совісті,  людської порядності, просимо бути зваженими у  своїх  рішеннях  щодо  прийняття  бюджету  на  1997   рік,   не погоджуватися з видатками на освіту, які пропонуються".

 

     Подібне звернення надійшло від багатодітних сімей.  Я отримую багато листів,  де матері  скаржаться,  що  їм  по  6  місяців  не виплачують  з  місцевих  бюджетів  допомогу на дітей.  Але місцеві бюджети,  як правило,  бідні. У них майже нічого немає, через те і затримки  великі.  Я  декілька разів просив Міністерство фінансів, інші інстанції допомогти дещо субсидіями в цій справі. Ніхто на це ніякої уваги не звертає.

 

     Тим часом  міністерство продовжує видавати такі кредити,  які не  обумовлюються  тими  можливостями,  які  є  в  нас.   У   залі розповсюджено папір,  у якому говориться про фірми в Чернігівській області,  що видають такий кредит,  який  становить  30  процентів асигнувань  на  цей рік.  Хіба можна так нерозумно використовувати бюджет?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чапюк.

 

     ЧАПЮК Р.С.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська  область). Прошу передати слово депутату Кіяшку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кіяшко. Будь ласка.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   (Ворошиловський   виборчий  округ,  Донецька  область). Фракция Социалистической и Селянской партий.  Уважаемые коллеги! Я хотел бы обратить ваше внимание на то,  что,  рассматривая вчера и сегодня проект бюджета на 1997 год,  мы сталкиваемся с тем, что не все  статьи бюджета отвечают нашим чаяниям.  И независимо от того, примем ли  мы  или  не  примем  бюджет,  который  нам  предлагают, Верховный  Совет  останется,  конечно,  как  та невестка,  которая всегда виновата. Если мы примем бюджет на 1997 год, то нам скажут, что  мы приняли плохой бюджет.  Если не примем,  то обвинят в том, что не принимаем бюджет.

 

     Я хотел бы  изложить  точку  зрения  Социалистической  партии Украины на следующее.

 

     Недавно мы   приняли   закон,   согласно  которому  запрещено повышать цены на коммунальные услуги.  Эта  идея  была  поддержана президентской командой и Кабинетом Министров.  Но вдруг неизвестно почему Президент накладывает  вето  на  запрет  повышать  цены  на коммунальные   услуги.   Поэтому   я   призываю  наших  депутатов, во-первых:  вернуться к вопросу о преодолении упомянутого вето,  а во-вторых,  в  статье  бюджета,  в  которой  предусмотрены вот эти компенсации населению за  повышение  цен  на  жилищно-коммунальные услуги, увеличить их по крайней мере раза в два или в три.

 

     Второй момент,  на  который  я  хотел  бы обратить внимание и депутатского корпуса,  и средств  массовой  информации.  Мы  вчера преодолели  дважды  более  чем 300 голосами замечания Президента к Закону о местных  администрациях.  И,  казалось  бы,  без  всякого обсуждения  Президент должен и обязан был по Конституции подписать этот закон и оба закона - о местных  администрациях  и  о  местном самоуправлении  должны  быть  сразу  введены в действие.  Но вдруг нашлись деятели, в первую очередь в средствах массовой информации, которые   услужливо,   независимо  от  того,  оплачено  это  время трансляции или  нет,  дают  возможность  выступить  представителям пресс-службы  Администрации Президента и лично главе Администрации Кушнареву,  который начинает опять сомневаться,  почему и на каком основании  Верховный  Совет  более чем 300 голосами преодолел вето Президента,  правильно или неправильно голосовали  депутаты,  надо или не надо было голосовать поименно.

 

     Я хотел бы обратиться и к Президенту,  и к его Администрации, чтобы  они  как  можно  меньше  вмешивались  во  внутренние   дела Верховного   Совета.   Если   они   хотят   изучить  механизм  его деятельности,  пусть изучают Регламент и согласно этому Регламенту критикуют.

 

     А то,  что  касается вчерашнего заявления,  то я предложил бы опубликовать в средствах массовой информации замечания  Президента к   Закону  о  местных  администрациях  и  к  порядку  голосования депутатского корпуса.  К этому приложить  информацию  пресс-центра Администрации  Президента по этому вопросу,  и пусть наши граждане разберуться, что и как на самом деле.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні колеги! Коротко.

 

     Депутат Чорновіл  порушив  два  питання.  Перше  -  ставлення фракції Руху до Кабінету Міністрів,  до його керівника.  Це справа їхньої політичної організації. Які вони рішення приймають, то їхня справа.  Що стосується поїздки журналістів,  то я вважаю так:  хто бажає, хай їде.

 

     Депутат Гуров порушив дуже важливе питання. Воно певною мірою кореспондується   з  тим  питанням,  яке  я  в  кінці  вчорашнього засідання порушив,  - як наповнити бюджет.  Адже в Україні два,  а точніше три хліби - вугілля, руда і, безперечно, той хліб, який ми тричі чи п'ять разів на день вживаємо для підтримання організму. Я думаю, що це справді глобальне питання.

 

     Ряд депутатів   порушили  питання  виплати  заробітної  плати вчителям і так далі.  Для цього нам треба  знайти  сьогодні  10-12 мільярдів  гривень,  а  отже,  все поставити на свої місця,  щоб у бюджет додати ще 10-12 мільярдів.  Тоді в нас і на  комбайн  "Лан" знайдеться  хоча  б  30  чи  50  мільйонів,  про  які  так  багато турбуються.

 

     Учора виступав   міністр   Семиноженко.   Він   говорив   про інвестиції  в  науку.  Я  вважаю,  і,  мабуть,  Семиноженко з нами погодиться,  що нам у бюджеті  слід  виділити  окремим  рядком  50 мільйонів  гривень  на  розробку і виготовлення комбайна "Лан" для українського села, для нас з вами.

 

     Щодо виступу депутата  Іванова  -  приймати  чи  не  приймати бюджет.  Бюджет потрібно приймати,  шановні колеги. Інша справа, в якому вигляді,  які  зміни  до  проекту  внести.  Але  бюджет  нам потрібно приймати.  Якщо навіть він і не відіграє тієї вирішальної ролі у збільшенні ВВП в республіці, оскільки ми на марші приймаємо і закони, бюджет 1997 року буде добрим фундаментом під той бюджет, який повинен спрацювати у 1998 році.

 

     Щодо капіталізації України,  як висловився один з  депутатів. На  мою  думку,  складно сказати,  що ми будуємо.  Капіталістичний спосіб життя - це висока продуктивність праці,  це  висока  якість продукції, це висока конкурентна спроможність. А ми що робимо? Ми, мабуть,  не те будуємо.  Не треба, мабуть, ні на капіталізм, ні на соціалізм намовляти.

 

     Щодо операції "Перехват".  Я думаю,  ми таке доручення дамо і Генеральній прокуратурі, і МВС.

 

     Депутат Верхогляд  говорив  про   незадоволення   працівників освіти  Шепетівського  виборчого  округу.  Це  стосується всіх без винятку районів Хмельницької області, а не тільки Шепетівського. Я гадаю,  що  ми,  розглядаючи  проект  бюджету,  будемо  порушувати питання фінансування освіти.  Мабуть, ми на цьому зупинимося, якщо нас  не  влаштовують  асигнування  в  тих  межах,  що  передбачені сьогодні.  Можливо,  перенесемо  питання  на  третє  читання,  щоб доопрацювати його і вирішити краще.

 

     Про бюджет  говорив  і  депутат Кіяшко.  Думаю,  що я вже дав відповіді на всі запитання.

 

     -------------------

 

     А зараз  продовжуємо  розгляд  проекту  бюджету.  На  трибуну запрошується Азаров Микола Янович.

 

     Ми зупинилися,  по-моєму,  на  статті  5,  це  сторінка  11 з переходом  на  сторінку  12:  "Фінансування   соціально-культурних закладів,  установ  та  заходів - разом 2 мільярди 631 мільйон 450 тисяч гривень". Ми на цьому зупинилися і не проголосували.

 

     Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Александр Николаевич,  может быть...  Мы сегодня на заседании согласительной комиссии  в  принципе  договорились о плате за землю.  Может быть, проголосуем ее? Ни у кого она не вызвала возражений - ни сумма, ни индекс.  Были  возражения  только  относительно  расходования этих средств.  К этому мы еще подойдем.  А что касается доходной части, то давайте проголосуем. Я предложение такое вношу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Степановичу,  ви не заперечуєте?  Голова комітету  погоджується.  Я  прошу  підтримати,   шановні   колеги. Голосуємо.

 

     "За" - 167.

 

     Шановні колеги,  зараз ми ще раз проголосуємо.  А перед цим я хотів би внести ясність. Той коефіцієнт, який було запропоновано - 1,81,  збільшено  там  десь  на  40 відсотків.  У нас є 41 мільйон гектарів сільськогосподарських угідь,  з них 34 мільйони  -  орної землі.  Якщо  взяти  той  коефіцієнт,  про  який кажуть і Анатолій Степанович,  і Микола Янович,  то це  лише  1,5  відсотка  валової продукції,  яка  виробляється  на  цій  землі.  Це 7,  максимум 8, гривень з гектара.  Я думаю,  що це мінімальний коефіцієнт.  Хоч я вчора  і  говорив,  що  ми повинні ввести єдиний податок на землю, який становив би в середньому не менше 250-300 гривень  з  гектара (чи  це  земля  у фермера,  чи це земля в радгоспі,  чи це земля в КСП), але земля повинна мати ціну, яка забезпечувала б відтворення її продуктивності.  Ці кошти повинні,  безперечно,  спрямовуватися тільки на  відтворення  продуктивності  землі.  I  більше  нікуди. Навіть  не  на соціальну інфраструктуру.  Отже,  коефіцієнт,  який закладається, я думаю, є мінімальним, і з ним потрібно погодитись.

 

     Я прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 148.

 

     Депутат Ковтунець. Будь ласка. А потім - депутат Вінський.

 

     Я хотів би почути вашу аргументацію.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Вересневий  виборчий округ,  Рівненська область).  Група "Реформи".  Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу, тут була інша пропозиція:  все-таки податок на землю має відноситися до місцевих бюджетів.  Це невелика сума,  яка залишається тепер  у  державному бюджеті,   якихось   228   мільйонів.   Я  пропоную  поставити  на голосування  третю  частину  моєї  поправки  за  номером   9,   де говориться,  що  цей  податок  має  бути  закріплений за місцевими бюджетами.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Николаевич,  чтобы  сдвинуть  дело  с мертвой точки, давайте проголосуем за то, чтобы на соответствующую сумму увеличить  изкятия  из  местных  бюджетов  и  оставить  весь земельный   налог   в   распоряжении   местных   бюджетов.  Но  на соответствующую сумму увеличить изкятие из местных бюджетов, чтобы был   баланс   между   государственным  и  местными  бюджетами.  А по-другому и  невозможно,  иначе  280  миллионов  надо  снимать  с расходов  государственного  бюджета,  с  того же образования и так далее.

 

     Давайте с молодежных организаций  снимем,  товарищ  Яковенко, еще с чего-то.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вінський.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область).  Фракція Соціалістичної та Селянської  партій.  Шановний Олександре Миколайовичу,  питання про коефіцієнт немає, коефіцієнт погоджено.  Цієї проблеми немає.  I на засіданні  комітету,  і  на засіданні  погоджувальної  комісії ми з цим погодились.  Є питання щодо суми надходжень від плати за землю.

 

     У виступі депутата  Олексєєнка  чітко  було  сказано,  що  на сьогоднішній  день з вини Кабінету Міністрів не створено механізму вартісної оцінки землі в  містах,  через  що  державний  бюджет  і місцеві бюджети не одержують приблизно 420 мільйонів гривень. Тому треба,  щоб Кабінет Міністрів виконав те,  що повинен  зробити.  У дохідній  частині  бюджету  має  бути  не  280,  а  не  менше  600 мільйонів, і відповідно у видатках бюджету повинна бути ця сума на поліпшення  земель.  А якщо це буде перенесено на місцеві бюджети, то відповідна сума буде в місцевих бюджетах.  Ось у чому суть цієї проблеми.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Иосиф Викентиевич! Мы на заседании этой же  согласительной  комиссии   слушали   выступление   заместителя министра финансов, который нам обкяснил эту ситуацию. Чтобы ввести в действие закон,  о котором говорил депутат Алексеенко,  нужно во всех   абсолютно  районах  произвести  оценку  земли.  Эта  работа достаточно обкемная, она, может быть, будет выполнена в этом году. Но  в  полном  обкеме плата за землю согласно закону будет введена уже со следующего года.  А в этом году мы вынуждены обсчитывать по методике, которая сейчас есть.

 

     Поэтому прошу  вас,  уважаемые  депутаты,  с  учетом поправки Владимира Виталиевича Ковтунца перенести  всю  плату  за  землю  в доходы   местных   бюджетов   с  соответствующим  пропорциональным изкятием этой суммы из их доходов, чтобы сбалансировать бюджет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо  цю  пропозицію.  Вона   збігається   з пропозицією депутата Вінського.

 

     "За" - 184.

 

     Шановні колеги,   я   не   розумію,  чому  116  депутатів  не голосують.  Чи  не  розуміють  самого  питання,  чи  вважають,  що навпаки,  більше на цьому питанні розуміються,  ніж ті, хто про це веде мову? Сьогодні на засіданні погоджувальної комісії це питання аналізували   спеціалісти.   Комітет   з  питань  агропромислового комплексу,  Комітет  з  питань   бюджету   погодилися.   Я   прошу підтримати, що тут незрозуміло?

 

     Депутат Немировський.   Будь  ласка.  І  "Реформи"  "за"?  Це прогрес.

 

     АЗАРОВ М.Я. Коммунистическая "Реформа" - "за".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Немировський є? Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Болградський виборчий округ,  Одеська область). Уважаемый Александр Николаевич! Помоему, можно  решить эту проблему безболезненно.  У нас почти все области дотационные за счет перераспределения средств из  государственного бюджета.

 

     Есть такое предложение. Учитывая, что налог на землю является местным налогом,  оставить его в распоряжении...  чтобы он остался на   территориальном   уровне.   Но  уменьшить  сумму  дотаций  из государственного бюджета.  Я  понимаю,  что  это  потребует  потом технической  переработки  очень  многого  в  бюджете,  в самом его построении,  но тогда эта проблема сразу  снимается.  Там,  где  2 миллиарда  400  миллионов,  уменьшить на эту сумму,  и тогда налог остается в распоряжении местных бюджетов, и все становится на свои места.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Владимир  Лукич,  я  об  этом и сказал.  Только, действительно,  это работа не на полчаса, это колоссальная работа, потому что надо опять согласовать все показатели по областям и так далее,  и так далее. Но мы согласились сдвинуться с мертвой точки, так   давайте   же   сдвинемся.  Оставляем  "местных  бюджетов"  с последующим перерасчетом дотаций и изкятий.  Так? Прошу поддержать такой подход.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  давайте підтримаємо. Я просив би проголосувати. Прошу голосувати.

 

     "За" - 211.

 

     Депутат Вінський. Будь ласка.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.  Олександре Миколайовичу!  Миколо  Яновичу!  Ми підходимо  до  нормального рішення - знімаємо з доходів і видатків державного бюджету і залишаємо на місцевому рівні. Але тоді треба, щоб ви чітко окреслили,  що саме ми вилучаємо з доходів і видатків державного бюджету.  Це по-перше.  І по-друге, у постанові давайте запишемо,  що  зобов'язуємо  Кабінет Міністрів розробити методику, щоб в містах податок на землю платити відповідно до закону. І тоді можна голосувати "за".

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Иосиф Викентьевич, так оно и звучало в моем предложении:  снять с  доходов  и  расходов  государственного бюджета  и  на эту же сумму уменьшить доходы местных бюджетов.  Мы дополним закон о введении в действие  или  "Прикінцеві  положення" этого   закона  положением  о  том,  что  земельный  налог  должен взиматься согласно Закону о  плате  за  землю.  Но  введем  его  в действие с 1 января 1998 года. Реально по-другому нельзя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ну,  це  ж  не семінар з питань землеустрою чи з визначення оцінки  землі  і  вироблення  цінового механізму.  Це буде розписано в законі про введення в дію, хіба це не зрозуміло?

 

     Будь ласка, Анатолію Степановичу.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область). Дякую, шановний Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати!  Дійсно,  згідно  із  Законом  про  плату  за  землю  60 процентів  надходжень  має  залишатися на рівні сільських рад,  10 процентів - на рівні  областей  і  30  процентів  підтягується  на найвищий рівень.

 

     І я  розумію,  шановний  Миколо  Яновичу,  що  є  закон  і  є обрахування - вартісна оцінка землі. Але сьогодні ми не враховуємо того,  що сказав депутат Вінський. Нам потрібно буквально до кінця 1997   року   провести   комплекс   робіт   щодо   оцінки    землі несільськогосподарського призначення.  Цього рядка, на жаль, немає у проекті бюджету,  який ми сьогодні голосуємо.  А тому виходячи з тієї ситуації,  яку ми маємо,  я думаю, потрібно все-таки пристати на  пропозиції  Азарова  Миколи   Яновича   і   Вінського   Йосипа Вікентійовича,   щоб   грошові  надходження,  шановний  Олександре Миколайовичу,   від   плати   за   землі    сільськогосподарського призначення залишити на рівні місцевих бюджетів.

 

     Пропоную проголосувати за пропозицію,  яку висловили депутати Вінський і Азаров.  Іншого у нас просто немає, дорогі друзі. Прошу поставити на голосування.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо пропозицію, внесену головами Комітету з питань агропромислового комплексу і Комітету з питань бюджету.

 

     "За" - 214.

 

     Я прошу голосувати, шановні колеги! Голосуємо.

 

     "За" - 237. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Николаевич,  тогда давайте весь  акциз зачислять  в  доходы государственного бюджета,  хотя идеологически это неправильно.  А  то  вот  один  наш  коллега  (не  могу  сразу вспомнить  фамилию)  угрожал  сегодня,  что  он  подаст  на  нас в Конституционный Суд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо  Яновичу,  Конституційний  Суд  має   свої завдання, а ми - свої. Ми зараз розглядаємо (це сторінка 11) норму про фінансування соціальнокультурних закладів, установ та заходів. На  це  все  разом передбачається 2 мільярди 631 мільйон 450 тисяч гривень.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Николаевич,  я  уже   несколько   раз говорил,  что сумма исправлена.  Теперь - 2 миллиарда 632 миллиона 550 тысяч.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Исправлена согласно розданному вам  вчера  утром приложению.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З урахуванням освіти в тому числі, так?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да,да.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На  освіту  1 мільярд 449 мільйонів 760 тисяч.  З них на видання навчальної літератури - 97 мільйонів. На культуру - 401 мільйон. Ці цифри, так?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо? Голосуємо.

 

     "За" - 181.

 

     Які є  зауваження?  Запишіться,  будь ласка.  Тут щодо освіти якраз вносили пропозиції. 5 хвилин на пропозиції.

 

     Депутат Швидкий. За ним - депутат Коген.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики  і ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ,  Львівська  область).  Шановний  Олександре   Миколайовичу, шановний Миколо Яновичу! Ми і вчора, і сьогодні говорили, що треба все-таки ці захищені статті розглянути в третьому  читанні  -  про освіту,  охорону здоров'я,  науку, культуру і соціальний захист. Я прошу до цього поставитися серйозно.  Врешті-решт,  усі країни СНД не  зменшують  бюджетних  асигнувань  на  ці захищені статті.  І я думаю, що Україна також повинна йти у правильному напрямі.

 

     Дякую за увагу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые коллеги,  никто  не  возражает  против понятия  "захищена  стаття".  Но  среди  расходов государственного бюджета есть расходы и на  заработную  плату,  и  на  приобретение оборудования, и хозяйственные расходы, и многое другое. Так что мы будем  защищать?  Если  заработную  плату,  тогда  давайте  так  и запишем,  что  все  статьи  о  выплате  заработной  платы являются защищенными. И запишем это в "Прикінцевих положеннях" или в законе о введении в действие.  И тем самым решим этот вопрос.  Потому что если мы будем защищать статьи по образованию, то точно так же надо защищать статьи по культуре, по здравоохранению и так далее.

 

     Я предлагаю проголосовать за то, чтобы все выплаты заработной платы,  предусмотренные  в  проекте  бюджета,   были   защищенными статьями,   финансировались  в  полном  обкеме  в  соответствии  с законом. Если такое предложение устраивает...

 

     Еще, Александр Николаевич.  К статье 5 есть  дополнение,  оно было роздано вчера. Это предложение народного депутата Алексеева и Комитета по средствам массовой информации. Речь идет о расходах на Национальную  телекомпанию  и Национальную радиокомпанию Украины и об освещении ими деятельности Верховного Совета Украины.

 

     Я хотел бы,  чтобы мы обсудили этот вопрос  и  проголосовали, поскольку депутаты настаивают, они подходили с этим ко мне вчера и сегодня. Давайте проголосуем. Это приложение, которое было роздано вчера утром.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Отже,  8  мільйонів  300  тисяч на житлово-комунальне господарство.  Ця  позиція  голосується?  Будь  ласка.  Немає  тут заперечень.  Власне,  це мізерні кошти.  Сторінка 11,  так? (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я.   Нет,   Алексанр   Александрович,   мы    сейчас рассматриваем  финансирование  социально-культурных учреждений - 2 миллиарда 632 миллиона.

 

     ГОЛОВА. Тут   2   мільярди   631   мільйон.   Це   стосується "фінансування  соціальнокультурних  закладів,  установ  та заходів разом".

 

     Депутат Коген хоче висловитися. Будь ласка.

 

     КОГЕН Ю.Б., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Бахчисарайський  виборчий  округ,  Автономна  Республіка   Крим). Николай  Янович,  будьте  добры,  скажите,  пожалуйста,  как будут выполняться обещания,  которые прозвучали в  интервью  Президента, что  сейчас  учителям  будут  выплачены  все  отпускные?  Ведь уже наступил этот момент.

 

     У нас в Крыму преподаватели,  учителя,  работники образования не получают зарплату с марта. Кроме того, имеется задолженность за три месяца прошлого года. Несмотря на то, что вы обещали направить 6  миллиардов на образование,  это не выполняется.  Как это будет? Будьте добры, расскажите.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый...  Александр   Александрович,   здесь присутствует   исполняющий   обязанности  Премьерминистра  Василий Васильевич Дурдинец. Логичнее было бы на этот вопрос ответить ему.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги!  Звертаюся  до  всіх  депутатів.  Не відривайте  членів  Кабінету  Міністрів  від  роботи  над проектом бюджету.  Будь ласка,  Вікторе Івановичу і  Володимире  Павловичу, сідайте на місця.

 

     Запитання було  в депутата Когена до Кабінету Міністрів - хто може відповісти на  нього?  Недавно  Президент  у  виступах  перед населенням (він мав,  очевидно,  на те підстави) говорив, що можна погасити  заборгованість  по  зарплаті  для  вчителів,   принаймні видавати  їм  відпускні  перед  відпусткою.  Як  це передбачається робити?  І як це відображено в  проекті  бюджету,  адже  тільки  з бюджету можна виділити ці кошти?

 

     Міністр фінансів відповідає? Ігоре Олександровичу, прошу.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр   фінансів   України.  Для  того  щоб виплатити відпускні вчителям,  потрібно  не  менше  400  мільйонів гривень.  У  нас є розрахунки,  і ми вважаємо,  що після прийняття бюджету за рахунок ліміту зовнішнього запозичення, який ми повинні підтвердити, у нас є всі можливості дуже швидко вишукати необхідні кошти  і  в  два  етапи  повністю  розрахуватися  за  відпускні  з учителями (Шум у залі). Я підтверджую це (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Можливо,  це  потрібно  було  б  записати  до бюджету навіть окремим рядком - унікальним рядком? Я не знаю...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Да  нет,  Александр   Александрович,   все   эти отпускные  учтены  в  расходах,  которые  мы сейчас голосуем,  - 2 миллиарда 632 миллиона.  Это не только заработная плата, здесь все расходы,  в том числе и на отпускные.  То есть Игорь Александрович ответил, что в случае принятия бюджета у нас откроется возможность получить  внешнюю  помощь,  из которой 400 миллионов гривень будет выделено на отпускные. Вот ответ Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВА. Я позавчора  був  неточним  і  тому  хочу,  щоб  наші слухачі, а особливо спостерігачі з-за рубежу, які працюють тут, не сприйняли ту інформацію, що прозвучала в залі, як дезінформацію. А вона  на  слух  була  прийнята  так,  ніби  я підтвердив,  що банк проводив емісію,  тобто державне кредитування внутрішніх бюджетних потреб,  не  визначених  законодавством.  Цього  не було!  Не було емісії.  Було тимчасове запозичення за рахунок валютних резервів з одночасним погашенням за рахунок міжнародних коштів,  передбачених міжнародними договорами.

 

     Можливо, і для вчителів слід  зробити  таке  запозичення,  бо тепер треба відпускні платити, а потім, через місяць, повернути ці кошти за рахунок,  скажімо,  тих коштів,  які  повинні  надійти  з Міжнародного валютного фонду і з інших джерел.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,    виконуючий    обов'язки   Прем'єр-міністра України. Олександре Олександровичу, шановні депутати!..

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Ми не виключаємо цей  варіант,  але  найбільш оптимальним   і   надійним,   щоб   ми  в  повному  обсязі  змогли розрахуватися із вчителями,  і не тільки із вчителями,  є варіант, про  який сказав щойно Микола Янович,  - кредит.  Але,  Олександре Олександровичу,  ми в  останні  дні  посилено  працювали  над  цим питанням  і  щоденно  мінімум  15  мільйонів  гривень виділяємо на розрахунки  по  заробітній  платі  з  освітянами.  І   ця   робота продовжується.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!   Депутат   Коген   не   задоволений відповіддю. Будь ласка.

 

     КОГЕН Ю.Б.  Василий Васильевич,  я  не  понял  вот  этот  ваш расчет.  15  миллионов  -  это  же пыль!  Ведь учителям должны как минимум 400 миллионов. Это во-первых.

 

     Во-вторых, скоро мы будем в округах.  Что людям сказать?  Что мы,  пока  не  приедет  Президент  с  протянутой рукой,  ничего им ответить не можем? То есть в бюджете мы ничего не предусматриваем, чтобы  как-то  успокоить.  Ведь  все  остановилось.  У нас люди не работали почти месяц - забастовка была. Теперь в Крыму согласились принять  выпускные  экзамены.  А  что дальше делать?  Ведь люди не получили зарплату за октябрь,  ноябрь,  декабрь и с января по март включительно.  Что дальше делать?  Как отвечать в округах? Николай Янович,  будьте добры,  ответьте нам.  Вы же обещали 6 миллиардов, говорили, что все погасится, и тому подобное. Вы же стали доктором наук, наверное, вас учило государство. А как же остальным быть?

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  Юрію Борисовичу!  Я  просив  би  в дискусії не зачіпати один одного стосовно звань, заслуг тощо, тому що все те,  що є,  відображає конкретні зусилля  людини.  І,  будь ласка, не треба в таку площину переводити дискусію.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  Юрий  Борисович,  уважаемые  народные депутаты!  Средства на выплату заработной платы,  в  том  числе  и отпускных,  в  бюджете предусмотрены в досдаточном обкеме.  Но это при условии,  что бюджет будет  выполняться  по  доходам,  включая внешние  заимствования,  включая выплаты по облигациям внутреннего займа. Средств предусмотрено досдаточно.

 

     Но я хотел бы вам сказать,  что мы  сейчас  обсуждаем  проект Государственного   бюджета,  а  вы,  Юрий  Борисович,  говорите  о ситуации в Крыму. Так должен вам доложить совершенно ответственно, что,  к  сожалению,  крымское  правительство  мало  что делает для выполнения  крымского  бюджета.  Поэтому   и   ситуация,   которая сложилась  в  Крыму с выполнением местного бюджета,  одна из самых критических в стране.

 

     Что же касается государственного бюджета,  то еще раз говорю, что средства в нем заложены достаточные.

 

     ГОЛОВА. У мене є така пропозиція. Ми вже ставили кілька разів це питання на голосування і вчора, і сьогодні. Шановні депутати, я прошу вашої згоди на таке:  може, наступні статті розглянемо і там знайдемо можливість скоротити видатки, з тим щоб потім на освіту й охорону  здоров'я додати?  А пізніше повернемось до цього питання, не переносячи його на третє читання. Можна так зробити? Щоб ми там знайшли  можливість  скоротити видатки і за рахунок того збільшити їх за цією статтею.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію.  Можна так? Немає заперечень. Миколо   Яновичу,  погодьтеся,  будь  ласка,  з  цим,  бо  ми  тут ефективного результату не доб'ємося.

 

     Можна так?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  давайте так:  как  зал решит, так и будем делать.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю свою пропозицію на голосування:  повернутися до цих 2 мільярдів 631 мільйона 450 тисяч гривень після  того,  як розглянемо   інші  видаткові  позиції  і,  можливо,  там  знайдемо можливість скоротити видатки, щоб збільшити їх тут.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я предложил бы все-таки пройтись по этим строкам. Может быть,  некоторые цифры не вызовут возражений. Потом вернемся к общей цифре.

 

     ГОЛОВА. Давайте так,  я не проти.  Одну хвилинку!  Олександре Миколайовичу, ви записані п'ятим у цьому списку... Що? Справді тут є його пропозиція.

 

     Депутат Масенко бере слово.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Я  хотів  би звернути увагу і доповідача,  і вашу на те,  що ми у видатки на соціальну сферу  не закладаємо покриття витрат на пільги певним категоріям працівників на селі.  Вони не оплачували комунальні послуги, і ці суми повисли в повітрі.  Вони не розрахувалися за газ, за воду, за квартиру, за інше. Як оце все буде покрито, скажіть, будь ласка, воно ж ніде не закладено? Це замкнуте коло, і воно ніколи не розірветься.

 

     І ще  на  чому  я хотів би наголосити.  Я не дуже втручаюся в розгляд цього проекту бюджету, бо все одно він не буде виконаний і все одно не будуть виплачені ті відпускні. Це абсолютно точно. Але давайте подивимося ось на що. Хоч як тяжко всім живеться, але якщо людина  здорова,  вона ще якось перебивається.  А як хворому бути? Давайте зробимо все,  Миколо  Яновичу,  щоб  допомогти  хворим,  і познімаємо,  де тільки можна, щоб забезпечити повною мірою видатки на охорону здоров'я.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  ви правильно все  говорите, тільки  зверніть  увагу,  що  закон про бюджет на окремі закони не розщеплюється - закон про пільги і так далі.  Визначається сума. А чи буде так,  чи не буде, то вже питання виконання цього бюджету і контролю за виконанням конкретних законів.

 

     Ну, це до безкінечності буде.  Я вношу пропозицію  розглядати послідовно рядки видатків, адже це не перше читання, а друге.

 

     Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,  я  отвечу  депутату Масенко.  То,  о чем он говорит,  - это статья "Соціальний  захист населення".   А   мы  сейчас  рассматриваем  статью  "Фінансування соціально-культурних закладів, установ та заходів" (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я пропоную...

 

     АЗАРОВ М.Я.    Ваше    замечание    понятно.    Оно     будет рассматриваться.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Ну не кричіть з місця!

 

     АЗАРОВ М.Я.  Дело в том,  что мы сейчас другой раздел бюджета рассматриваем.  А то, о чем вы говорите, частично финансируется из местных бюджетов,  частично - из государственного. Но это в другом разделе бюджета.

 

     ГОЛОВА. Я пропоную суму 1 мільярд 449  мільйонів  760  тисяч, тобто витрати на освіту з державного бюджету,  розглянути пізніше, а зараз розглядати інші пункти. Немає заперечень?

 

     АЗАРОВ М.Я. Но идти по пунктам.

 

     ГОЛОВА. "Видання   учбової   літератури".   Це   внесено   на пропозицію  депутатів.  Я  також  вважаю,  що  потрібно записати в бюджеті рядок "Видання учбової,  методичної літератури", в цьому є нагальна потреба.

 

     Я ставлю   на   голосування.   Будь   ласка,  підтримайте  цю пропозицію. Ідеться про 97 мільйонів гривень.

 

     "За" - 238. Рішення прийнято.

 

     Ідемо далі. "Культури - 401 мільйон 6 тисяч".

 

     АЗАРОВ М.Я. После поправки - 399 миллионов 606 тысяч.

 

     ГОЛОВА. 399 606?

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, я вчера об этом говорил. Могу напомнить,  что здесь мы добавляем: "Український національний комітет молодіжних організацій України - 2  мільйони  500  тисяч". Соответственно  уменьшаем  расходы  по  разделу  "Культура"  на  1 миллион 400 тысяч  гривень,  из  них  на  редакцию  газеты  "Голос Украины"   -   на   1  миллион  400  тысяч;  по  разделу  "Охорона навколишнього природного середовища" - на 1 миллион 100 тысяч. Оба эти предложения согласованы с теми, кого они касаются, в том числе с главным редактором газеты.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  підтримати   цю   пропозицію.   Ставлю   на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. В обкеме 399 миллионов 606 тысяч гривень.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     Будь ласка,  ще  раз  ставлю  на  голосування.  Тут  не  було заперечень,  і це погоджено з відповідними комітетами.  Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Ще раз дуже прошу,  проголосуйте,  будь ласка. Це погоджено з комітетами, з ініціаторами, з усіма, хто брав участь у підготовці. Підтримайте, будь ласка. Проголосуйте.

 

     "За" - 229. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     "Охорони здоров'я - 653 мільйони 984 тисячі".  Що тут не так? Не те щось?

 

     Депутат Понеділко.

 

     АЗАРОВ М.Я.       "З      них:      Національна      програма імунопрофілактики..." Но мы не проголосовали, не дошли еще.

 

     Следующая поправка к статье 5 гласит (она вам всем  роздана): "...Із  видатків  на Державний комітет телебачення і радіомовлення України  виділити  окремими  рядками   видатки   на:   Національну телекомпанію  України - 65 мільйонів гривень,  з них:  висвітлення діяльності  Верховної  Ради  України  -  3  мільйони  200   тисяч; Національну   радіокомпанію   України   -  45  мільйонів,  з  них: висвітлення діяльності Верховної Ради України  -  2  мільйони  700 тисяч гривень".

 

     Уважаемые народные   депутаты!   Это   поправка  Комитета  по вопросам  законодательного  обеспечения  свободы  слова   и   ряда народных депутатов.  Это дополнительная поправка. Она была роздана вам вчера утром, откройте документ на странице 2.

 

     Я должен свою точку зрения высказать.  Против  сумм,  которые предлагает  данный  комитет,  бюджетный комитет не возражает.  Эти цифры согласованы.  Но мы  возражаем  против  выделения  вот  этой позиции:  "висвітлення  діяльності  Верховної  Ради  України".  По мнению Комитета по вопросам средств массовой информации, это будет способствовать  освещению  деятельности Верховной Рады.  На мой же взгляд,  это наивный подход.  По мнению бюджетного  комитета,  это приведет к ухудшению освещения деятельности Верховной Рады, потому что Национальная телекомпания  и  Национальная  радиокомпания,  не получив  в  очередной  раз  вот  этой  суммы  по  этой  статье  из госбюджета,  прекратят освещать деятельность Верховной Рады.  В то же  время  согласно  закону  о  бюджете  они  обязаны  это делать, поскольку эти расходы включены без всякого выделения.

 

     К согласию мы не пришли  и  вносим  этот  вопрос  на  решение Верховной Рады. Как проголосуете, так и запишем.

 

     ГОЛОВА. Я  просив  би,  і  Віктора Івановича Понеділка також, записати так:  на Національну  телекомпанію  -  65  мільйонів,  на Національну  радіокомпанію  -  45 мільйонів,  враховуючи потребу у висвітленні діяльності Верховної Ради.  Не конкретизуючи,  скільки на це має піти коштів.

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, это то.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Понеділку. Будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,   голова   Комітету  Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації    (Орджонікідзевський   виборчий   округ,   Запорізька область).  Шановні колеги,  те,  що ми пропонуємо,  повторює норми Закону  про  телебачення,  де  чітко  записано:  окремим  рядком - фінансування  Національної  телекомпанії  і   окремим   рядком   - фінансування Національної радіокомпанії.  Якщо ми тут передбачаємо таке фінансування,  то повинні водночас передбачити і фінансування інших потреб.

 

     Про що  йдеться?  Ми  вже  проголосували  Закон  про  порядок висвітлення діяльності державних органів. Там ми теж записуємо, що це  фінансування  передбачатиметься  окремим рядком.  Тому давайте починати з себе, тоді легше буде контролювати, набагато легше, ніж тепер.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Вдумайтесь в то, что ...  Я не хотел об этом  говорить,  но  сейчас  скажу.  Завтра  же поднимутся  тарифы,  что  будет  с  вашей  суммой - 3 миллиона 200 тысяч?  Мы же утверждаем  бюджет  на  весь  год.  Завтра  поднимут тарифы,  и через месяц 3 миллиона 200 тысяч мы скедим полностью. А дальше что будем делать?

 

     Виктор Иванович,  поверьте мне,  что мы,  бюджетный  комитет, исходим  из таких же интересов,  как и вы,  просто лучше знаем эту механику (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги!  Є пропозиція комітету, яка відповідає закону.  Бюджетний  комітет  не заперечує проти загальної суми.  У поправках, які вам роздано, є такі суми: 65 мільйонів і 3 мільйони 200 тисяч, 45 мільйонів і 2 мільйони 700 тисяч.

 

     Ставлю їх на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     А відносно змін? Дасть Бог день - дасть Бог їжу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, вы же видите, подводный камень по тарифам...

 

     ГОЛОВА. Бачу, бачу. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Тепер з мотивів голосування.  Вікторе  Івановичу,  із  сум  3 мільйони  200 тисяч і 2 мільйони 700 тисяч скільки вже витрачено в цьому році?

 

     Слово надається депутату Понеділку.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І. Шановні колеги, я не можу назвати точну цифру. Знаю   одне   -   те,   що  просять  Держтелерадіо  і  Національна радіокомпанія.  Вони завищили власні розрахунки в два рази.  Ми  з ними погодилися.

 

     Тому, гадаю,  менше половини того,  що ми запросили, вони вже використали.  Менше половини!  Вони самі себе  покарали  за  свою, м'яко  кажучи,  непорядність  у  розрахунках.  Ми з вами ніколи не працювали в цьому залі 46 тижнів.  А вони записали,  що транслюють засідання 46 тижнів. І ми цю цифру записали.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Присутствует  заместитель министра финансов,  он может ответить по поводу этой цифры.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  ви можете сказати?  А може,  є наш добрий товариш - міністр інформації? (Пожвавлення в залі).

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. У Міністерстві фінансів окремого обліку щодо цих витрат не ведеться. Ми можемо провести відповідно до доручення...

 

     ГОЛОВА. Тобто у вас облік ведеться тільки по  суб'єктах,  маю на увазі по суб'єктах роботи, а не по предметах...

 

     МІТЮКОВ І.О.   Так.   Але  ми  можемо  перевірити,  направити контрольно-ревізійне управління.

 

     ГОЛОВА. Ну добре. Аналіз я просив би...

 

     Депутат Єльяшкевич ще просить слова з цього  приводу  (Шум  у залі). Зараз, зараз, зараз...

 

     Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Депутатская   группа  "Реформы", депутатское обкединение "Вперед,  Украина!"  Мы  сейчас  правильно сделали,  что проголосовали. Единственное, редакционно я просил бы уточнить:  не писать "в  том  числе",  а  установить  отдельно  на Национальную  телекомпанию  Украины  -  61  миллион  800  тысяч  и отдельно "на висвітлення діяльності Верховної Ради  України"  -  3 миллиона 200 тысяч гривень.

 

     Почему это  надо  сделать?  Потому,  что финансирование будет идти по общему положению.  Если телекомпания  не  будет  выполнять требования постановлений Верховного Совета и законов,  значит,  не будет проводиться финансирование.  А если оставить в том  виде,  в котором  мы  записали,  то  все пойдет в общий котел и будет очень трудно проконтролировать.

 

     ГОЛОВА. Взагалі пропозиція розумна: суми залишаються  тими  самими,  але  вони діляться на складові... (Шум у залі). Зрозуміло, так?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, підтримайте. Прошу.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     Можна далі йти по цій статті ?

 

     Рядок "культури" ми проголосували.

 

     АЗАРОВ М.Я. Теперь - "Охраны здоровья".

 

     ГОЛОВА. На  охорону  здоров'я  -  653 мільйони 984 тисячі.  А потреба яка? Хто в нас є з Комітету з питань охорони здоров'я?

 

     Депутат Пасько. Прошу.

 

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий  округ,  Черкаська  область).  Дуже   дякую,   Олександре Олександровичу.  Тут частково враховано наші пропозиції. У розділі "Охорона здоров'я" ми пропонували скоротити фінансування  відомчих та   інших  закладів  охорони  здоров'я,  що  обслуговують  окремі категорії  населення  за  професійною   і   відомчою   ознакою   і перебувають  на балансі акціонерних та державних госпрозрахункових структур.  Це - Укррічфлот, Укргазбуд, Укрзалізниця. З урахуванням положень   статті  18  Основ  законодавства  України  про  охорону здоров'я на це виділяється 67 мільйонів грівень. Ми пропонували ці кошти   передати  Міністерству  охорони  здоров'я,  враховуючи  ту складну ситуацію, яка склалася в системі цього міністерства.

 

     Крім того,  пропонувалося  терміново   вжити   заходів   щодо скорочення   загальної   кількості   міністерств   і  відомств  та відповідного  скорочення  видатків   на   функціонування   системи центральних та місцевих органів виконавчої влади - на 20 мільйонів гривень. Ми просили передати ці кошти в систему охорони здоров'я.

 

     А також треба затвердити видатки на правоохоронну  діяльність і  забезпечення  безпеки  держави,  бо  там  теж  на  30 мільйонів збільшено порівняно з проектом бюджету від 25 квітня 1997 року. Ми просили ці кошти передати на охорону здоров'я.

 

     Усі знають,  яка  ситуація  склалася  в  лікарнях.  Вони за 6 місяців ще жодної копійки не отримали,  і люди  мруть  просто  від нестачі елементарних ліків.

 

     Тому просимо  врахувати  не  частково,  а повністю пропозиції Комітету з питань охорони здоров'я.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый народный депутат  Пасько  и  уважаемые народные  депутаты!  Ваши  предложения  на  заседании  Комитета по вопросам  бюджета  с  участием   всех   ведомственных   учреждений рассматривались очень детально.  И обратите, пожалуйста, внимание, народные депутаты и Александр Александрович, на то, что мы расходы на  здравоохранение  увеличили  по  местным бюджетам (а больницы и прочие учреждения медицины в  основном  финансируются  из  местных бюджетов)  более  чем  на  180  миллионов.  В  эти  180 миллионов, уважаемый  народный  депутат  Пасько,  вошли  сокращение   на   50 миллионов  расходов на содержание министерств и ведомств,  а также другие сокращения,  которые сделаны в проекте бюджета, потому что, как  вы  сами понимаете,  30 и 50 миллионов - это меньше,  чем 180 миллионов.

 

     Что касается  ведомственных  учреждений,   финансируемых   из государственного  бюджета  (имеются в виду медицинские учреждения, которые находятся в Укржелдоре,  Укргазстрое  и  Укрречфлоте),  то здесь  экономии  никакой не получится.  Нам все равно эти больницы надо будет финансировать,  где бы они ни  находились  -  то  ли  в железнодорожном  ведомстве,  то  ли  в  другом.  Если они будут на местных бюджетах, их все равно надо будет финансировать.

 

     Рассматривая этот  вопрос,  мы  учли  и  то,  что  учреждения медицины  хоть  какую-то копейку получают от тех организаций,  при которых они находятся.  Например, больница того же Укрречфлота (мы дважды  или  трижды  дебатировали  этот  вопрос) помимо бюджетного финансирования получает еще определенные средства от  Укрречфлота. Если  мы  передадим  ее в систему Минздрава,  то она останется без этих средств,  получаемых от хозяйственной деятельности. А уж если говорить  о  железнодорожных  больницах,  то  на них,  скажем так, просто крест нужно будет поставить.

 

     Таким образом,  никакого выигрыша  для  системы  Министерства здравоохранения,  уважаемые  коллеги,  мы  от такого сокращения не получим.  Ну давайте внесем этот вопрос на сессию и проголосуем за передачу  всех  ведомственных  учреждений  на местные бюджеты.  Но тогда мы эти деньги должны исключить из расходов  государственного бюджета.

 

     Я обращаю  ваше внимание,  уважаемый народный депутат Пасько, на то,  что надо не  добавить,  а  снять  и  передать  на  местные бюджеты.

 

     Александр Александрович, может, я непонятно обкясняю?

 

     ГОЛОВА. Справа  в  тому,  що  ви занадто зрозуміло пояснюєте, точніше занадто детально,  і витрачається  багато  часу.  Ця  тема обговорювалася  минулого і позаминулого років,  і ця пропозиція не одержала підтримки в сесійному залі. Тому я пропонував би в даному випадку підтримати Комітет з питань бюджету. Ставлю на голосування цю пропозицію. Сума 653 мільйони 984 тисячі голосується.

 

     "За" - 205.

 

     Я прошу тих 90 депутатів,  які  не  визначилися,  голосувати. "За" чи "проти", але голосуйте. Ще раз, будь ласка, проголосуємо.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Я   вас  прошу,  уважаемые  народные  депутаты, поддержать.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Тепер    іде    підпункт    "Національна     програма імунопрофілактики   та   заходи   по   профілактиці  та  лікуванню туберкульозу".  Це  не  зовсім  однопорядкові  речі.   Тут,   мені здається,  на  одне  треба  виділяти  точну  суму,  а другим нехай міністерство  займається.  Ми  створили  комітет,  незалежний  від Міністерства  охорони  здоров'я.  Я  думаю,  що  це  не зовсім так повинно бути.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Нет,  уважаемый  Александр  Александрович,   эту строку,  которую  мы  в  прошлом  году  ввели,  народные  депутаты проголосовали.  Учитывая серьезную эпидемиологическую обстановку в стране,  необходимо  выделить  средства  на Национальную программу иммунопрофилактики.  Она  у  нас  предусмотрена  и   в   бюджетной классификации, поэтому...

 

     ГОЛОВА. Можливо, записати: "під егідою міністерства"?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Она  и  так  под  эгидой министерства.  Здесь же написано,  что 653 миллиона на Минздрав,  из них  на  Национальную программу иммунопрофилактики... Средств этих явно недостаточно. Мы смотрели  все  эти  расчеты.  Эта  сумма  в  несколько  раз   ниже требуемой.  Но если мы этого не выделим, то вообще ничего не будет выделено.

 

     ГОЛОВА. Не   заперечуєте?   Тоді   нехай   залишається   так. Голосування разом проведемо.

 

     "Академії медичних наук". Це окремо чи в тому числі?

 

     АЗАРОВ М.Я. В том числе.

 

     ГОЛОВА. У  тому числі Академії медичних наук 103 мільйони 890 тисяч гривень.

 

     "Фізичної культури,  спорту  та  молодіжних  заходів..."   Це залишається.

 

     "Видатків на   утримання   об'єктів   соціальної  сфери,  які передаються  до  комунальної  власності  -  50  мільйонів".  Немає заперечень.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, здесь надо голосовать.

 

     ГОЛОВА. Я  поставлю  зараз  на голосування всі цифри разом... Суму на охорону здоров'я ми проголосували, тепер потрібно складові проголосувати (Шум у залі).  Ні,  ні,  це в тому числі.  Ні?  Тоді давайте  рядки  щодо  охорони  здоров'я  проголосуємо.  Ставлю  на голосування...

 

     АЗАРОВ М.Я. Строку "Физкультура" осталось проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування три суми,  які я назвав,  - 5, 103,  76.  Вони мають відношення до загальної  суми,  яку  ми  вже проголосували.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 203.

 

     Просить слова Пономаренко Борис Йосипович. Його поправка 44.

 

     Будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Депутатська група "Реформи".    Шановний     доповідачу!     Шановний     Олександре Олександровичу!  У  нас  із  Паськом  Сергієм  Олексійовичем  була поправка:  збільшити  суму  коштів  на  охорону  здоров'я  на   5О мільйонів  гривень,  виділивши  окремим рядком обов'язкове і повне державне  утримання  мережі   пологових   будинків   і   пологових відділень.

 

     Я трошечки   поясню.  Сьогодні  чи  не  найбільшою  проблемою молодої сім'ї в Україні є народження дитини. Тепер пологи коштують занадто  дорого.  Тому,  якщо  ми  думаємо і піклуємося про молоду сім'ю,  про майбутнє України, просто необхідно перебування матерів і дітей у пологових будинках взяти на повне державне утримання.

 

     Ми пропонуємо  ці  витрати  в  бюджеті нашої держави виділити окремим рядком.  На жаль,  цього не зроблено,  хоча ви й  написали тут,  що  це  враховано частково.  Я прошу сесійний зал підтримати нашу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Почему написано, что частично учтено? Потому, что ассигнования увеличены,  Борис Иосифович.  И не на 50 миллионов. Я говорил о 180 миллионах.  Все то,  о  чем  вы  говорите,  идет  по местным бюджетам.

 

     ГОЛОВА. Давайте запишемо: "у тому числі 50 на ..."

 

     АЗАРОВ М.Я.   Нет.   Тогда   давайте   послушаем  заместителя министра,  который курирует эти вопросы, он назовет сумму, которая идет на роддома.

 

     Я вас понимаю, но я просто не знаю точной цифры, сколько идет на родильные дома.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка... Він сказав? Тоді, вибачте, тут правильно. Треба вести мову про консолідований бюджет і там передбачити на ці потреби 50 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я.  А там не только 50 миллионов,  там 180 миллионов предусмотрено.

 

     ГОЛОВА. Тоді  давайте  в Законі про введення в дію Закону про Державний  бюджет  передбачимо,  що  в   консолідованому   бюджеті обов'язково  на  державне  утримання  беруться  пологові будинки і пологові відділення в усіх лікарнях  України.  А  інакше  як  може бути?

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,  нет.  Такая  запись означает изкять эти средства из  местных  бюджетов  и  передать  в государственный бюджет.

 

     Я предлагаю,  если зал будет настаивать,  записать в Законе о введении в действие.., что в местных бюджетах содержание родильных домов выделить отдельной строкой.

 

     ГОЛОВА. Заперечень немає.  Але треба записати:  "передбачаючи повне бюджетне забезпечення їх функціонування". Отак можна?

 

     АЗАРОВ М.Я.   Добавим:   "передбачаючи   повне    бюджетне... функціонування".

 

     ГОЛОВА. Голосуємо для стенограми, щоб комітет врахував це під час підготовки того документа.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     "Видатки на  утримання   об'єктів   соціальної   сфери,   які передаються до комунальної власності".

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  мы  пропустили строку "фізичної культури, спорту та молодіжних заходів".

 

     ГОЛОВА. Та ми проголосували цей рядок...

 

     АЗАРОВ М.Я. Нет, эту строку мы отдельно не голосовали.

 

     ГОЛОВА. Тоді ставлю на голосування цей  рядок.  Можливо,  тут слід було б записати...  Не знаю, а куди віднести, наприклад, такі видатки?

 

     Нам треба  Олімпійський  стадіон  у  Києві   підготувати   до міжнародних  змагань.  Якщо  ми  не зробимо там реконструкцію,  не замінимо лавки на стільці,  то з цього року міжнародні матчі в нас не проводитимуться. Це вимога світових стандартів.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  в Законе о введении в действие   Закона   о   Государственном   бюджете   мы    запишем: "Предусмотреть   в   составе   расходов   на  физкультуру,  спорт, молодежные мероприятия расходы  на  приведение  в  соответствие  с международными требованиями Олимпийского стадиона в Киеве..."

 

     Ну, мы это сформулируем.

 

     ГОЛОВА. То,  може,  простіше тут записати:  "на реконструкцію Олімпійського стадіону в Києві - 10 мільйонів гривень". І все.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Нет,  в  законе  так   не   пишется.   Это   уже предлагается пообкектный перечень, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Розумію.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Мы  это  запишем  в Законе о введении в действие Закона о Государственном бюджете.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, слово має Мітюков.

 

     МІТЮКОВ І.О. Кабінет Міністрів пропонує виділити ці додаткові кошти  -  6 мільйонів гривень - саме для виконання тих робіт,  про які ви сказали,  Олександре Олександровичу,  з  Резервного  фонду. Можливо,  на  цю  суму слід збільшити поточне фінансування (у тому числі й Олімпійського стадіону) з цих  видатків,  які  передбачені для закладів і заходів фізичної культури.

 

     ГОЛОВА. Давайте  зробимо  простіше,  Ігоре Олександровичу.  У цьому рядку видатки збільшимо на 6 мільйонів  гривень,  а  видатки Резервного фонду зменшимо на цю ж суму. І окремим рядком запишемо: "На реконструкцію Олімпійського стадіону..." Тоді все буде ясно.

 

     Це не дріб'язок,  шановні  колеги.  Ми  не  можемо  позбавити сьогодні  суспільство,  мільйони  болільників  можливості дивитися міжнародні матчі (кубкові, європейські, світові). Це неприпустимо.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, я вас поддерживаю, но у нас  правительства  меняются  так  часто,  что не успевают изучать законы.

 

     Игорь Александрович,  эти расходы не могут  предусматриваться за  счет  средств  Резервного фонда,  это противоречит Положению о Резервном фонде, которое мы здесь утвердили. Резервный фонд должен расходоваться  исключительно  на  ликвидацию последствий стихийных бедствий и так далее.  Какое  это  отношение  имеет  к  стихийному бедствию?  Давайте  мы  запланируем  эти расходы,  эти 6 миллионов гривень целевым назначением на реконструкцию стадиона.

 

     ГОЛОВА. Тоді  давайте  тут  запишемо:  "у   тому   числі   на реконструкцію Олімпійського стадіону - 6 мільйонів гривень".

 

     АЗАРОВ М.Я.   Тогда   давайте   запишем   хоть   "олимпийских обкектов", так в законе может быть записано...

 

     ГОЛОВА. Гаразд, "олімпійських об'єктів".

 

     АЗАРОВ М.Я. Я не возражаю.

 

     ГОЛОВА. То тоді  треба  виділяти  10  мільйонів  гривень,  бо стадіон же не один олімпійський об'єкт.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Надо  думать,  где  взять  10 миллионов гривень. Давайте оставим 6 миллионов гривень.

 

     ГОЛОВА. Давайте  запишемо  "на   реконструкцію   олімпійських об'єктів  -  6  мільйонів  гривень",  а тоді подивимося,  як буде. Прошу. Міністр фінансів пропонує виділити 8 мільйонів гривень?..

 

     МІТЮКОВ І.О.  Загальний запит був на 18 мільйонів гривень. Це для довідки.

 

     ГОЛОВА. Тоді     давайте    запишемо:    "на    реконструкцію Олімпійського стадіону в Києві - 6 мільйонів гривень..."

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, я вас прошу, давайте мы это  в  законе  о  бюджете  записывать  не  будем,  потому что это противоречит Закону  о  бюджетной  системе,  правилам  составления бюджета  и  так далее.  Мы выделим этот обкект в Законе о введении закона о бюджете в действие.  Мы же этот закон  будем  голосовать? Там   мы   и   выделим   конкретно  6  миллионов  гривень  на  его реконструкцию.

 

     ГОЛОВА. Ми  нічого  не  порушуємо,  тим  більше  що  бюджетна резолюція   і   Закон  про  бюджетну  систему  передбачають  чітке визначення об'єктів застосування бюджетних коштів. Це по-перше.

 

     По-друге. Ви розумієте,  ми ж передбачали в проекті  бюджету, наприклад,  реконструкцію, навіть введення спеціального податку на Криворізький металургійний комбінат. Я розумію, що це речі різного порядку,  але  якщо  говорити  про  вплив на суспільну думку,  про настрої населення,  то не враховувати цього не можна.  Запишемо  в цьому розділі, і все буде нормально.

 

     АЗАРОВ М.Я. Хорошо, согласен...

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування  цю  пропозицію.  Прошу  її підтримати:  "у тому числі на реконструкцію Олімпійського стадіону

- 6 мільйонів гривень". Прошу, підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 247. Прийнято. Спасибі.

 

     АЗАРОВ М.Я. Строка "видатків на утримання об'єктів соціальної сфери..."

 

     ГОЛОВА. "Видатки на утримання об'єктів соціальної сфери,  які передаються до комунальної власності, - 50 мільйонів гривень".

 

     Як ця сума обраховувалася? Депутат Степанюк.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Дзержинський   виборчий   округ, Дніпропетровська область). Уважаемые депутаты, уважаемый Александр Александрович!  На олимпийские обкекты средства действительно надо выделять. Но выделяя всего 50 миллионов гривень на всю Украину для содержания обкектов социальной сферы,  передаваемых в коммунальную собственность,  мы  признаемся в том,  что недооцениваем состояние социальной сферы в Донбассе и Кривбассе.  В  этих  регионах  жилье традиционно находилось на балансе предприятий и ведомств.  Сегодня шахты - банкроты.  У нас сейчас закрываются  шахты  "Саксагань"  и "Гигант". Такое же положение и в Донбассе. Но проблемы с жильем не решаются,  жилье к зиме не готовится. По Кривбассу две трети жилья находятся  на  балансе  предприятий.  Что с этим делать?!  Местные советы остаются один на один с этой проблемой...

 

     Поэтому я  конкретно  предлагаю  увеличить  расходы  по  этой строке до 100 миллионов гривень.

 

     ГОЛОВА. Дмитре  Петровичу,  я  просив би вас не протиставляти одну й другу статтю. Воно тільки так здається: 6 мільйонів гривень чомусь  виділили  на  реконструкцію  стадіону.  Але  ж цей стадіон приносить державі валюту!  І ця валюта йде в  бюджет  -  за  нашим законодавством. Тобто це, так би мовити, ліквідні витрати.

 

     А 50  мільйонів  гривень  -  це  кошти  тільки  на ту частину об'єктів  соціальної  сфери,  які   передаються   до   комунальної власності. І якщо вона поки що невелика, то це означає, що і зайві об'єкти передавати не можна, бо це повинен бути поступовий процес.

 

     Миколо Яновичу, поясніть, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,   уважаемые   народные депутаты!  Народный депутат Степанюк, конечно же, абсолютно прав - это средства маленькие, они, безусловно, не покрывают даже десятой части  потребности в средствах на эти цели.  Но мы должны исходить из реальных возможностей бюджета.  Увеличить эти  расходы  до  100 миллионов гривень просто не представляется возможным (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!   Депутате   Степанюк,  будь  ласка, сформулюйте вашу пропозицію, і я поставлю її на голосування.

 

     СТЕПАНЮК Д.П. Вот здесь предусмотрено: "геологорозвідувальних робіт з пошуку твердих корисних копалин,  родовищ золота..." - 337 миллионов гривень.  Отсюда можно 50 миллионов гривень вычесть и за счет  этого  увеличить  расходы  на содержание обкектов социальной сферы.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый    Дмитрий    Петрович,    почитайте, пожалуйста,    закон,   который   устанавливает,   что   сбор   на геологоразведочные      работы      отчисляется      исключительно горнодобывающими   предприятиями   для  работ  по  воспроизводству горнодобывающей базы,  и расходовать их на другие цели мы не имеем права.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.  Так  это же как раз те регионы (и Кривбасс,  и Донбасс),  где работают эти предприятия.  Мы согласны,  чтобы  эти средства  были  переданы  именно на содержание обкектов социальной сферы.

 

     АЗАРОВ М.Я. Ведомственное жилье может находиться на балансе и у   тех   предприятий,   которые   не   производят  отчислений  на геологоразведочные работы. А предприятия, перечисляющие этот сбор, вправе  контролировать,  куда  расходуются  средства,  которые они перечисляют на воспроизводство горнодобывающей базы.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Пользуясь присутствием здесь членов правительства и вице-премьера, напомню,  что я именно по этому вопросу делал депутатский  запрос. Александр  Александрович,  я не говорю сейчас о сумме,  но если мы каждый год будем идти таким  путем,  мы  эту  проблему  не  решим. Попытки   решить   проблему   передачи   обкектов  соцкультбыта  в коммунальную  собственность  делаются  еще  со   времен   товарища Косыгина и имеют целью облегчить положение производственника.

 

     Поэтому я предлагаю поручить Кабинету Министров (протокольным поручением или одним из пунктов нашего  постановления  по  проекту бюджета)  определить  регион  или  определить отрасль,  куда будут направлены эти средства.  Иначе мы ничего не  сделаем.  Пусть  это будет Кривбасс или Запорожье.  Потому что,  оттягивая решение,  мы уничтожаем жилищный фонд,  созданный еще в сороковых - пятидесятых годах,  и не решаем проблему. Поэтому я сегодня говорю не о цифре, а о механизме и подходах в присутствии  вице-премьера  и  министра финансов.

 

     ГОЛОВА. Взагалі розумна пропозиція, і мені здається, оскільки соціальна сфера утримується з  місцевих  бюджетів,  то  тут  треба дотримуватися регіонального принципу.

 

     АНІСІМОВ Л.О. Да, приоритет надо отдать регионам...

 

     ГОЛОВА. Пріоритет регіональний.  Думаю, що тут рація є. Як на те подивився б уряд? Хоча...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я согласен,  Александр Александрович.  В прошлом году   мы  записывали  в  бюджете,  что  средства  выделяются  для финансирования передачи социальной сферы угольной  промышленности. Была такая конкретная запись.  В этом году мы на это не пошли. Ну, пусть представитель правительства ответит...

 

     ГОЛОВА. Давайте так. Одну хвилинку... Тут є два варіанти.

 

     Ідеологію цієї  поправки  треба  ретельно  виписувати.  Треба думати,  як краще зробити розрахунки.  Мова поки що йде про цифру. Депутат Степанюк пропонує виділити  100  мільйонів  гривень.  Його пропозиція  не може бути реалізована.  Аргументи Миколи Яновича ви чули.

 

     Тому є пропозиція зараз проголосувати суму,  а в  Законі  про введення  закону  про  бюджет  в  дію  передбачити  потім методику реалізації оцієї позиції (Шум у залі).

 

     Я прошу вас,  шановні депутати...  Усі  розуміють  важливість цього  підходу,  але  всі також бачать,  що тут немає покриття для таких витрат.  Бо сподіватися на зростання  обсягу  надходжень  до бюджету  лише  за рахунок збільшення прибутковості підприємств при спаді виробництва взагалі не можна (Шум у залі).

 

     Я прошу вас!

 

     Від комітету слово має депутат Чечетов. Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).  Уважаемый  Александр Александрович,  уважаемые коллеги! Расходы в  сумме  50  миллионов  гривень  "на  утримання  об'єктів соціальної   сфери,   які   передаються..."   предназначаются  для содержания обкектов, которые мы планируем передать в этом году. Но дело  в  том,  что  в  прошлом  году в центральном районе Донбасса (Донецкая, Луганская области) социальная сфера уже была передана в коммунальную собственность,  на баланс городов. На содержание этих обкектов планировалось выделить 150  миллионов  гривень,  но  было выделено  всего  5-7  процентов этой суммы.  Города перезимовали в кредит.  Теперь  областные  управления  грозят  отключить  в  этих городах воду,  электроэнергию - и отключат. Хорошо еще, что сейчас лето, а как они будут зимовать?

 

     Поэтому у меня есть конкретное предложение.  На  странице  29 таблицы есть такая строка: "інших випадків на народне господарство 239,04 мільйона гривень".  Оттуда можно изкять 50 или 70 миллионов гривень  и  переадресовать их,  записав это отдельной строкой,  на содержание уже переданных обкектов социальной сферы в коммунальную собственность в Донецкой, Луганской областях.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  народный  депутат  Чечетов!  Когда мы будем рассматривать расшифровку расходов по строке "інші видатки", тогда давайте вместе и посмотрим все эти расходы и будем принимать решение. А сейчас не будем забегать вперед.

 

     Что касается расходов на содержание уже  переданных  обкектов жилищнокоммунальной сферы, то все они учтены в расчетах по местным бюджетам.  Другое  дело,  что  эти   расходы   недостаточны   (как недостаточен  у нас и весь бюджет),  но они предусмотрены.  Другое дело,  что действительно надо,  чтобы правительство определило  (я согласен,  50 миллионов гривень на всю страну - это нигде не решит эту проблему), в какой конкретно регион направить эти 50 миллионов гривень.  Тогда  мы  запишем  это  в  Законе о введении в действие Закона о госбюджете.

 

     ГОЛОВА. Я вас переконливо прошу проголосувати зараз  суму,  а потім повернутися до ідеології цієї позиції,  коли уряд дасть свої пропозиції. Можливо, це буде Луганська, можливо, Донецька область, можливо,  це  буде  металургійна або вугільна галузь - зараз важко сказати (Шум у залі).  Ну,  ви ж уже три пропозиції внесли, а я ще жодну не ставив на голосування.

 

     Ставлю на голосування пропозицію затвердити ці витрати в сумі 50 мільйонів гривень, як пропонує комітет. Прошу вас. Ставлю це на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 178.

 

     Шановні депутати,  будьте уважні: 50 мільйонів гривень на всю Україну (коли середнє містечко потребує на  підтримку  цієї  сфери більше  2 мільйонів гривень) - це нуль.  І тому розділити зараз цю суму,  роздерти  на  клаптики  не  можна.  Нехай   уряд   підготує пропозиції. А зараз треба голосувати тільки загальну суму.

 

     Будь ласка, депутате Степанюк.

 

     СТЕПАНЮК Д.П. Николай Янович говорит: цифры рассчитаны.  А Александр Александрович вчера сказал:  "Тогда зачем  нам  Верховная Рада?" Сейчас мы обсуждаем эти вопросы,  и я предалагаю эту сумму (50 миллионов  гривень),  не  голосовать.  Мы вернемся  к  этой  позиции,  когда  будем рассматривать расходы на геологоразведочные работы и так далее.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Ну,  этих  поступлений  просто  не   будет,   вы понимаете  это или нет?  Не будет этих поступлений.  Если мы на 50 миллионов сократим расходы,  то на столько же  сократятся  доходы. Только и всего.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яковенко.

 

     АЗАРОВ М.Я. Давайте вообще отменим сбор на геологоразведочные работы. Тогда и затраты на эти работы будут нулевыми.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Єнакіївський виборчий округ, Донецька область).  Александр  Александрович,  Николай  Янович!  Я обращаюсь  к вам,  Николай Янович,  как к земляку.  Город Енакиево Донецкой области первым во всем Донбассе  на  свой  страх  и  риск передал  эту  сферу  в  коммунальную  собственность.  В результате погибли шахтерские поселки и все остальное.  Ну  разве  можно  эти средства  отдавать  местным  бюджетам?!  И потом этих 50 миллионов гривень давно уже нет.  О чем вы говорите?  Тут не помогут  и  200 миллионов гривень.  То, что мы хотим сегодня утвердить, это, мягко говоря, блеф! Вы меня извините.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  яка  зараз  в   Єнакієвому потреба в цих коштах? З урахуванням компенсації...

 

     ЯКОВЕНКО О.М. В Енакиево сегодня из 200 тысяч жителей осталось 175  тысяч,  завтра  будет  150  тысяч. Причина одна, и вы ее знаете.

 

     ГОЛОВА. Та я не про це.  Назвіть,  яка сума потрібна сьогодні місту?

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Я дам четкие расчеты по каждому пункту.  Зачем об этом сейчас говорить?

 

     ГОЛОВА. Ну, назвіть приблизну цифру.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 30 миллионов гривень.

 

     ЯКОВЕНКО О.М. 30 миллионов гривень.

 

     ГОЛОВА. От   бачите?  А  50  мільйонів  гривень  задовольнять потреби України? Ні! То про що ж ви говорите?

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Это  как  раз  то,  что   говорил   предыдущий выступающий. Нельзя голосовать за эту цифру, это - первое.

 

     Второе: этой суммы недостаточно.  И третье, самое интересное: подход к решению этой проблемы абсолютно неправильный.  Точно  так же  принципиально  неправильно  мы  проголосовали  общие цифры,  а теперь спорим между собой по мелочам.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Так от,  ідеться якраз про те, що боротися за цифри треба не на сесії, готуючи документ, треба боротися за них і в Кабінеті Міністрів, і тут (Шум у залі).

 

     Ні, одну хвилиночку...  Якщо ми сьогодні не здатні передавати соціальні  об'єкти  в  комунальну  власність,  тоді  треба  просто вилучити цей рядок.  Нехай  утримання  об'єктів  соціальної  сфери фінансується  за  рахунок  виробництва.  Але  витрати на утримання об'єктів, які вже передані, треба компенсувати. От про що йдеться.

 

     Я прошу проголосувати суму  видатків  50  мільйонів  гривень. Якщо з'явиться інша сума, тоді будемо переголосовувати. У нас така можливість є.

 

     "За" - 193.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Александр  Александрович!   Уважаемые депутаты!  Меня  удивляет предложение народного депутата.  Мы бы в самом деле очень просто решили все проблемы,  если бы "дорисовали" к  доходам  бюджета  10  миллиардов  гривень.  "Дорисовали"  бы... Александр Николаевич,  если вы этого не  понимаете,  то  это,  так сказать,  ваша  проблема.  Но зал заводить в заблуждение нельзя!.. Если  бы  50  миллионов  гривень  можно  было  превратить  в   500 миллионов,  то бюджетный комитет предложил бы это. Неужели вам это не ясно?

 

     ГОЛОВА. Ну скільки ж можна?! Чому? Запишіться на виступ.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Поэтому  бюджет  так   и   голосуется:   сначала утверждается  общая сумма доходов,  потом общая сумма расходов,  а исходя из этого голосуются отдельные статьи закона.

 

     ГОЛОВА. Ну, будь ласка, не ображайтеся... Бо виходить так, що ніби  я наживаю собі ворогів.  Запишіться і говоріть.  Будь ласка, депутате Сікалов.

 

     СІКАЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Горлівський-Микитівський      виборчий      округ,       Донецька область).Александр  Александрович,  проблема состоит в том,  что в тех  городах  Донбасса,  где  сегодня  закрыты  шахты  и   обкекты коммунальной   сферы  переданы  на  баланс  городских  и  районных исполкомов,  за  прошлый  год  на  содержание  этих  обкектов   не перечислено  ни копейки.  То есть города финансировали эти расходы из своих бюджетов, из-за чего не смогли заплатить заработную плату педагогам, медикам и другим работникам.

 

     Есть конкретное    предложение:    подсчитать   общую   сумму задолженности  государства  по  расходам  на  содержание  обкектов социальной  сферы,  переданных  в  коммунальную  собственность,  и предусмотреть в бюджете погашение этого долга.  Кроме  этого  надо предусмотреть  и  средства  на  содержание  обкектов этой сферы на текущий год.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я не знаю,  почему молчит министр  финансов,  он ведь мог бы пояснить, что погашение этих долгов учтено в доходах и расходах местных бюджетов.

 

     Другое дело (ну,  уважаемый народный депутат Сикалов, не надо кричать,   вас   никто  не  боится),  что  погашение  этих  долгов предусмотрено примерно  в  пределах  60  процентов  сумм  реальных долгов.

 

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович Мітюков.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  підтверджую  слова  Миколи  Яновича Азарова. Заборгованість,  про яку говоримо,  врахована у  взаєморозрахунках місцевих і державного бюджетів.  Обласні бюджети винні державному, ми винні обласним...  Ці взаємні заборгованості  враховані.  Це  - по-перше.

 

     По-друге, для  довідки.  Дійсно,  50  мільйонів  гривень - це мало.  Але це максимум того,  що можна зараз виділити  виходячи  з реальних  надходжень.  Половину  цих  коштів  буде використано для вирішення шахтарських проблем у Донбасі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Уважаемый Николай Янович, вы помните, когда мы в  субботу  вместе  с  вами  работали  над проектом бюджета,  я на заседании комитета сказал вам,  что расчеты должны быть строгими и я в этом вас поддерживаю.

 

     Но я был удивлен,  когда вы сегодня,  блефуя,  предложили нам проголосовать за доходную и расходную  части,  утвердить  дефицит, попытавшись  таким  образом  всех  присутствующих  здесь загнать в угол,  и заставили нас,  извините, как свору собак, ругаться между собой,  делить  доходы  и  расходы  по статьям и так далее,  и так далее. Это - первое.

 

     Второе. Конечно же все надо считать.  В данной  ситуации,  вы это прекрасно понимаете,  50 миллионов гривень проблемы не решают, потому  что  государство  должно  погасить  не  только  долги   по заработной  плате.  Надо  спасать  регионы,  чтобы  они  просто не умерли.

 

     И, пользуясь  моментом,  хочу  сказать  о  том,  что  волнует Комитет  по  делам  молодежи,  спорта  и туризма.  В бюджете нашли отражение лишь проблемы спорта.  Выпали из  поля  зрения  проблемы молодежи.  А ведь сегодня в молодежной среде решаются политические вопросы.

 

     Поэтому прошу вас вернуться к четырем  предложениям,  которые вносил  наш комитет,  а то мы их оставили без внимания.  Это имеет отношение также и к рассматриваемой сумме - 50 миллионов гривень.

 

     Вы знаете,  что  сегодня  в  Донбассе   вся   инфраструктура, касающаяся детей и молодежи, практически погибла?..

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  я обвинение в блефе не хочу комментировать.  Мы действуем строго по  Регламенту,  которым определена и процедура голосования положений проекта бюджета.  Это же азбука бюджета:  пока мы не утвердим доходы и  расходы,  мы  не можем двигаться дальше. Мы должны были проанализировать (и мы этим занимались) реальность доходной части бюджета.

 

     Все, кто внимательно слушал меня,  должны были понять (а  для тех, кто не слушал, еще раз повторяю), что для того чтобы получить дополнительно  3-4  миллиарда  гривень  доходов  в   бюджет,   мы, депутаты,  вместе  с правительством должны напрячься и принять ряд очень жестких мер.  Только в этом случае эти 3-4 миллиарда гривень поступят  в  бюджет.  В  противном  случае  мы будем иметь дефицит бюджета  больше,  чем  мы  запланировали.  Мы  же   с   вами   эти дополнительные  4  миллиарда  гривень уже делим.  То есть мы делим шкуру неубитого медведя.  И  поэтому  эта  дискуссия  меня  иногда просто удивляет.

 

     Вот вы  говорите,  что в прошлом году мы выделили на развитие жилищнокоммунальной сферы (вспомните  эту  цифру!)  200  миллионов гривень,  а реально ее не профинансировали. Почему? Да потому, что действовали  по  тому  же  принципу:  запланировали  одни  доходы, получили другие и, естественно, имеем долги бюджета...

 

     Так не проще ли действовать наоборот: запланировать реальные доходы  бюджета  и  только  в  пределах  их предусмотреть расходы?! Тогда не будет бюджетной задолженности.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  Миколо  Яновичу,  це всім зрозуміло.  І Яковенку Олександру Миколайовичу так само (Шум у залі).

 

     Коли ми розглядали  ваші  позиції,  тоді  ви  не  казали,  що "проскользнули"  - ви були задоволені,  що таки "проскользнули"... Не треба так робити!

 

     Депутат Терьохін, останній з тих, хто записався.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область).  Шановні народні  депутати!  Зараз  рідкісний випадок,  коли  б  я хотів підтримати уряд...  Нещодавно ми з вами прийняли  податкові  закони,  якими  надали  підприємствам   право утримувати  за  рахунок пільг по оподаткуванню об'єкти комунальної сфери.  Не вирішеним лишається тільки питання стосовно  соціальних об'єктів тих підприємств,  які закриваються. Це стосується в першу чергу вугільної промисловості.  Але асигнування на  такі  програми передбачені  у  спеціальній  статті  видатків  на реструктуризацію вугільної промисловості. Це перше.

 

     Друге. Більше  половини  з  цих  50  мільйонів  гривень  буде виділено  Донбаському  регіону.  В  окремих  випадках  ці проблеми можуть вирішуватися шляхом  переговорів  між  підприємствами,  які мають  податкові  пільги  (тобто  мають  джерело  утримання  таких об'єктів),  і місцевою радою, якщо остання сама захоче прийняти на свій  баланс  ці  об'єкти.  Тому,  я вважаю,  запропонований обсяг витрат на ці цілі в сумі 50 мільйонів гривень слід підтримати.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,    у    меня    есть компромиссное предложение. В расходах на реструктуризацию угольной отрасли не предусмотрены расходы на содержание  социальной  сферы. Там этого нет,  Сергей Анатольевич. Поэтому давайте мы выделим эти 50 миллионов  гривень  на  содержание  обкектов  социальной  сферы предприятий,  которые подлежат закрытию или уже закрыты. Вот такое предложение, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування пропозицію комітету.

 

     АЗАРОВ М.Я. С таким дополнением, тогда мы более четко...

 

     ГОЛОВА. Ще раз нагадую,  шановні депутати,  у вас  у  кожного безліч  ідей,  але  зараз  проект розглядається в другому читанні. Зараз можна лише змінювати цифри і більше нічого. А ви переконуєте нас  усіх,  що  треба  революцію  робити.  Це  зрозуміло.  Ще  раз повторюю:  якщо немає  можливості  виділити  більше  50  мільйонів гривень,  то,  значить, не треба передавати зайвих об'єктів. Тобто межу визначено, і процес передачі буде дуже повільним. Усе! Ставлю на голосування цифру 50 мільйонів гривень.

 

     АЗАРОВ М.Я. Для закрывающихся предприятий...

 

     ГОЛОВА. Увага!   Ще   раз  ставлю  на  голосування  цифру  50 мільйонів гривень. Вибору немає, це вже всі зрозуміли. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  надо  уточнить:   для закривающихся предприятий...

 

     "За" - 188.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на  голосування  цифру  50 мільйонів гривень. Голосуйте, Вадиме Петровичу.

 

     "За" - 218.

 

     Ще раз голосуємо.  Звертаюся до  тих  70  депутатів,  які  не голосують. Голосуйте, як хочете, голосуйте проти, але голосуйте!.. Ви зобов'язані голосувати!

 

     "За" - 225.

 

     За вимогою депутатів ще раз ставлю на голосування  цю  цифру. Депутат Чечетов просить переголосувати (Шум у залі).

 

     "За" - 224.

 

     Увага, заспокойтеся!..

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые коллеги!  Я не предлагаю менять сумму, пусть остается 50 миллионов гривень.  Но  если  мы планируем выделить в этом году 50 миллионов гривень  на  содержание   обкектов   социальной   сферы,   которые передаются  с баланса предприятий на баланс городов...  Если денег нет, так мы эти обкекты и передавать не будем.

 

     Давайте мы выделим прежде всего 50 миллионов гривень не на те обкекты,  которые  будем  передавать,  а  на  те,  которые  мы уже передали в прошлом году, и запишем: "Видатки на утримання об'єктів соціальної   сфери,   які  передані  до  комунальної  власності  в Донецькій і Луганській областях у 1996 році".  И на этом  поставим точку.

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу (Миколо Яновичу,  будь ласка,  не пояснюйте),  а що робити з тими об'єктами,  що  передані  в  цьому році?  І  видатки  на це потрібні значно більші,  ніж 50 мільйонів гривень. Ну ми думаємо, що ми говоримо? То ви б так і говорили, що хочете  виручити  тільки  Луганську  і Донецьку області,  тоді все зрозуміло. Тоді нехай голосують тільки дві депутації, і все буде в порядку.   Але   такої  можливості  немає.  Я  ще  раз  ставлю  на голосування цифру 50 мільйонів гривень,  як  пропонує  комітет.  У цілому голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Голови комітетів  і  фракцій  буквально зараз запрошуються на другий поверх,  у зал засідань, а для решти депутатів - перерва на півгодини.

 

     Ще раз  повторюю:  голови  комітетів  і фракцій,  будь ласка, підніміться в зал засідань.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Відбулася   нарада   керівників комітетів   і   фракцій.   Ми   розглядали  питання,  пов'язані  з проходженням проекту бюджету через Верховну Раду  і  дійшли  такої згоди.

 

     По-перше, пропонується процедура, яка випливає з Регламенту і базується на довірі спеціалістам, котрі готували проект бюджету, я маю на увазі Комітет з питань бюджету. Обговорення відбуватиметься таким  чином.  Голосуються  пропозиції  комітету.  Якщо  вони   не сприймаються,  тоді внесені пропозиції.  I, як виняток, пропозиції депутатів,  які вони не вносили,  але вважають,  що мають підстави для  аргументації.  I  виступатимуть депутати,  пропозиції яких не враховано, або відхилено тощо.

 

     Далі. Окремо   розглядалося   питання   стосовно    погашення заборгованості  по  заробітній платі і регулярної виплати зарплати вчителям і медикам.

 

     У принципі більшість зійшлася на тому,  що  варто  було  б  у цьому  відношенні  вжити якихось радикальних заходів.  Iдеться про те,  щоб закласти у державному бюджеті підвищення заробітної плати лише  вчителів  і  медиків  і  у  зв'язку  з  цим  про  проведення необхідної корекції в розподілі дотаційних ресурсів і  витрат  між місцевим і центральним бюджетами. Микола Янович, коли підійдемо до відповідних статей,  пояснить.  Є різні варіанти щодо  компенсації або   покриття  таких  витрат  в  бюджеті  -  чи  за  рахунок  уже передбачених коштів, чи за рахунок збільшення місцевого бюджету, з урахуванням  того,  що  ми,  забравши  окремі  податки з місцевого бюджету (зокрема,  ПДВ), позбавили їх ресурсів для покриття витрат на виплату заробітної плати вчителям.

 

     Тут є  певне застереження,  бо нині дуже велика диференціація по Україні щодо виплати заробітної плати вчителям.  Є регіони,  де зарплата  по 8 місяців не виплачується,  а є регіони,  де зарплата виплачується день у день.  I,  можливо,  будуть ще складнощі,  але принаймні ми можемо гарантувати,  що буде однаковий підхід до всіх учителів і медиків.

 

     I розглядалася пропозиція про те,  як держава  може  заробити кошти на свої потреби.  Скажімо, пропозиція щодо збільшення обсягу закупівель  зерна,  іншої  сільськогосподарської   продукції,   її переробки на державних підприємствах і надходжень до бюджету після реалізації.  У зв'язку з цим, очевидно, треба розглядати і позицію по  видатковій частині,  бо для цього треба закласти у відповідних статтях ще додатково близько  двох  мільярдів  гривень.  Але  і  в дохідній   частині,  треба  врахувати,  це  повернення  може  бути гарантованим,  скажімо,  у жовтні-листопаді  після  збору  врожаю, переробки  і  реалізації  тієї  продукції.  Тобто  тут  є комплекс питань.  Ці пропозиції будуть враховані і розрахунки вам  подадуть буквально  завтра.  А сьогодні в основному обговорювати за схемою, котру я оголосив з самого початку (її визначено Регламентом),  щоб прискорити  роботу над розглядом проекту.  Ось така пропозиція,  я прошу зважити на неї.  Дотримуватимемося її неухильно, у нас немає іншого виходу.

 

     I тоді, можливо, зніметься й питання про 50 мільйонів,  про  які  ми  згадували.  Може,  ми  знайдемо  інші варіанти покриття цих витрат.

 

     Такий загальний  висновок щодо процедури,  яку ми обговорюємо тут у залі, стосовно посилення державного контролю за надходженням і витрачанням коштів державного бюджету. Зрозуміло?

 

     Iдемо далі. "Фінансування науки - разом 736 мільйонів 978 тисяч гривень".  Якщо ще  враховувати  Державний інноваційний фонд,  то це на 400 мільйонів не покриває витрат, які ми передбачали  постановою,  прийнятою  в  червні  1994  року.  Ви пам'ятаєте, 1,7 відсотка від ВВП.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Но  вместе в тем мы увеличили ассигнование науки по этой статье на 127 миллионов  гривень,  по  предложению  многих народных депутатов.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  комітету  (Шум у залi).  Ще раз кажу:  голосується  пропозиція  Комітету  з  питань бюджету, сторінка 19.

 

     "За" - 200.

 

     90 чоловік  не голосують.  Будь ласка,  голосуйте проти,  але голосуйте. Ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" - 222.

 

     Одну хвилину! Звертаюся до 53 депутатів: голосуйте проти,   ви   зобов'язані  голосувати.  За  наполяганням депутатів ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" - 225.

 

     Поправка 49 Комітету з  питань  науки.  Хто  виступатиме  від комітету? Депутат Глухівський? Будь ласка.

 

     ГЛУХIВСЬКИЙ Л.Й.   Дякую,   Олександре   Олександровичу.   На засіданні Комітету з питань  науки  та  народної  освіти  ми  дуже уважно розглядали цю пропозицію.  І комітет наполягає на тому, щоб науку фінансувати в розмірі 1,3 відсотка від внутрішнього валового продукту. Це 1,1 мільярда гривень.

 

     Це конче необхідно,  бо наша наука руйнується. Якщо ми і далі так  її  фінансуватимемо,  як  пропонується,  то  всі  наші  вчені роз'їдуться  по  інших  країнах.  І ми матимемо тільки руїну,  яка залишиться.

 

     В тому контексті хочу сказати,  що є ще поправка 52  депутата Кужель,  яка  висловлює  таку ж ідею.  Вона навіть каже,  де взяти кошти,  щоб збільшити фінансування науки. Пропоную поставити це на голосування.  Якщо пропозиція не пройде,  то відкласти до третього читання. Потім знайти кошти на фінансування науки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину. Будь ласка, заспокойтеся.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  депутатів  Глухівського  та Кужель. Цю цифру змінити на 1 мільярд 40 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, это невозжможно сделать.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція, я ставлю її на голосування.

 

     "За" - 191.

 

     Бракує голосів (Шум у залі).

 

     Депутате Федорин, будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Голосіївський  виборчий  округ,  м.Київ).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги! Наука - це те, що найдовше вирощується в суспільстві.  Наукові  школи  творяться якщо не десятиліттями,  то століттями.  Україна  має  величезні  інтелектуальні  запаси.   Ви бачите, як важко ми виходимо зі своїми товарами (навіть із цукром, з продовольчими товарами) на світовий  ринок.  Вийти  на  світовий ринок   ми  зможемо  тільки  нашими  "інтелектуальними"  товарами, технічно виготовленими на основі наукових розробок.

 

     Шановні колеги,  нині втрачаємо  найдорожче  -  інтелект,  що виробила українська нація.

 

     Я прошу  вас  підтримати  пропозицію  пані  Кужель  визначити фінансування науки в розмірі одного відсотка.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Прошу депутатів  не  агітувати  за  правильні речі.  Всі  в тому переконані.  Процедура другого читання означає: додати стільки-то,  забрати звідти.  Скажіть,  звідки забрати -  і зараз проголосуємо (Шум у залі).  Вона сказала: пропорційно. Треба назвати: позиція така-то, звідти зняти, записати сюди...

 

     Тут є поправка депутата Павловського, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу. Шановні  колеги!  В  мене  є  пропозиція,  яку  багато  хто  з вас висловлював,  зокрема відповідний комітет, щоб фінансування освіти й охорони здоров'я підвищити до рівня державного бюджету.

 

     Але це  сьогодні  дуже важко,  тим більше що не всі регіони з цим погоджуються...

 

     Тому в мене компромісна пропозиція (вона сьогодні звучала  на нараді), щоб погашенням боргів у системі освіти й охорони здоров'я віднести на державний бюджет,  а поточне фінансування залишити  як є. Хоч би погашення боргів віднести повністю на державний бюджет.

 

     ГОЛОВА. Ну, це інше питання. Я ще раз прошу...

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемый народный депутат Павловский! Это вопрос другой.

 

     Предлагаю народным депутатам,  которые называют один процент: давайте  считать  от  реального  ВВП,  не  от  того,  что мы,  как говорится,  с вами нарисовали,  а от реального ВВП. Будет примерно один процент.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Iгоре Олександровичу...

 

     АЗАРОВ М.Я. Это как раз 738 миллионов.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Хочу  дати  коротку  довідку.  Загальний  обсяг фінансування науки,  за  розрахунками  Міністерства  фінансів,  за рахунок  усіх  джерел  у  цьому  році становитиме півтора мільярда гривень.  Сума,  про яку ми сьогодні говоримо,  - це тільки  пряме фінансування   науки.  Ще  є,  крім  того,  з  окремих  напрямків: Міністерство оборони, Чорнобильський фонд, інші бюджетні установи, галузева наука,  госпдоговірна наукова діяльність. В цілому це дає півтора мільярда.

 

     ГОЛОВА. Який це буде відсоток від ВВП?

 

     АЗАРОВ М.Я. Полтора процента.

 

     МІТЮКОВ І.О. Півтора відсотка від ...

 

     ГОЛОВА. Тобто ми майже  вкладаємося  в  параметр,  визначений Верховною Радою.

 

     Ставлю на голосування пропозицію комітету. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Які ще будуть міркування? Що значить на третє читання? Ми що, все запишемо на третє читання! Перспектив - не бачу. Одну хвилину! Ваша пропозиція? Говорить депутат Таран. Будь ласка.

 

     ТАРАН М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Леваневський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые депутаты, уважаемый Александр Александрович!  Больше всех голосов набрало  предложение комитета  -  225  голосов.  Поэтому предлагаю еще раз поставить на голосование это предложение.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Ставлю ще раз на  голосування  пропозицію комітету.

 

     Прошу, підтримайте.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     З них   Державний  інноваційний  фонд  (без  зміни  цільового призначення). Депутат Ямковий. Є його поправка.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні  депутати!  У  мене  така  пропозиція,  і  прошу  вас   її підтримати. Ви знаєте, що навіть школярі збирають по одній гривні, аби  науку  в  реальність  втілити,  тобто   зробити   в   Україні зернозбиральний комбайн.

 

     Тому я   пропоную   записати  в  статті:  "у  тому  числі  на виробництво дослідної партії  зернозбиральних  комбайнів  "Лан"  і "Славутич" - 20 мільйонів гривень та антибіотиків Держмедбіопромом

- 6 мільйонів гривень".  Це забезпечить і виробництво комбайнів, і лікування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Иван Алексеевич, вы знаете, что эти расходы у нас предусмотрены в норме о конверсии. Там у нас есть и зерноуборочный комбайн, и другое.

 

     ГОЛОВА. Там  лише  20  мільйонів  на всю сільськогосподарську техніку передбачається.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Нет,   там    20    миллионов    отдельно    на сельскохозяйственную технику и отдельно расходы по конверсии.

 

     ГОЛОВА. Там записано 50 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я. Да. Они же раскрыты, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. У тому числі на сільгоспмашинобудування 20 мільйонів. От і все.

 

     Тому, я  вважаю,   треба   підтримати   пропозицію   депутата Ямкового.  Вона  передбачає  цільове  використання  коштів,  а  ми знаємо, що це є провідні галузі. Якщо буде власний комбайн, - буде хліб, якщо будуть антибіотики, - наші люди будуть здоровими.

 

     Будь ласка, проголосуємо це.

 

     АЗАРОВ М.Я. Тогда давайте оттуда снимем.

 

     ГОЛОВА. Потім дійдемо, подивимося і знімемо, можливо.

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Ямкового. Увага!

 

     "За" - 244.

 

     Ставлю на  голосування видатки на Державний інноваційний фонд (без зміни цільового призначення) - 228 мільйонів гривень.

 

     "За" - 255. Прийнято.

 

     Будь ласка, депутате Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО О.М. Фракция коммунистов. Мы договорились процедурно идти  строго по поправкам,  предложенным комитетом либо депутатом. Комитет по вопросам молодежи,  спорта и туризма внес поправку  50, которая   перекликается   с   поправкой  46.  Я  прошу,  вопервых, проголосовать поправку 47,  поскольку мы  через  нее  перескочили. Вовторых,  обращаю  внимание  уважаемых депутатов на такой момент. Если мы говорим о науке и если организовали Министерство по  делам семьи и молодежи,  то 147 тысяч, которые закладываются на изучение проблем семьи,  тех же проблем СПИДА,  куда вложено 16  миллионов, явно недостаточно.  Поэтому мы убедительно просим добавить еще 500 тысяч.  Это не та сумма,  о которой можно сегодня спорить,  даже в пределах  данного  перераспределения  бюджета.  Это  поправка  50, Николай Янович.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Николаевич,  я не понял,  а почему  мы должны  спорить?  Мы  спорили  и  обсуждали  с вами этот вопрос на заседании  комитета  и  пришли  к  выводу,  что   предложение   по увеличению  расходов  по  статье  Министерства  по  делам  семьи и молодежи необоснованно.

 

     ГОЛОВА. Депутате Яковенко ще раз.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Не  совсем  точно,  Николай  Янович.   Мы   же определились,  что  в  принципе  это предложение поддерживаем.  Мы безболезненно нашли те деньги,  которые просим в поправке 46 - 2,5 миллиона.  Более того,  вы сами безболезненно предложили 300 тысяч на ДСО "Спартак",  и точно  так  же  безболезненно  предложили  на программу,  где  уменьшено  с 17 с лишним миллионов до 7 миллионов 489 тысяч, - это ваши предложения, а не мои. Единственное, о чем я прошу в такой ситуации: давайте на науку из этой суммы выделим 500 тысяч и на этом закончим обсуждение этого вопроса.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Николаевич!   Уважаемые    народные депутаты!    Средства    на   науку   распределены   между   всеми министерствами Министерством по делам науки и технологий,  которое представило   в   бюджетный  комитет  свои  выкладки.  Мы  провели специальное заседание комитета,  рассмотрели каждую программу. Что значит  со  145  тысяч увеличить до 500 тысяч?  Это значит:  целое министерство, целое направление будет просто отсечено. И по этому, и по другим направлениям не будут выделены средства.  К тому же мы разумных  обкяснений,  на  какие  конкретно  научные  исследования Министерство  по  делам семьи и молодежи будет тратить эти деньги, так и не получили.

 

     ГОЛОВА. Прошу дискусій з цього приводу не проводити.

 

     Поправка 50 ставиться на голосування.  Вона,  власне, не така велика,  щоб проводити дискусію.  Є конкретна пропозиція, я ставлю її на голосування.  Ідеться не про мільйони,  а про  тисячі.  Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 175.

 

     Не підтримується.

 

     Ще яка пропозиція? Немає.

 

     Далі, Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я.    Финансирование    строительства    жилья   для военнослужащих...

 

     ГОЛОВА. Поправка 47 не стосується цього,  почитайте уважно. А 50  мільйонів  ми  вже  проголосували,  це  стосується видатків на утримання соціальної сфери.

 

     Далі. "Фінансування будівництва житла для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, ветеранів війни і так далі - 46 мільйонів".  Спочатку ставиться на голосування пропозиція комітету. Будь ласка (Шум у залi).

 

     АЗАРОВ М.Я.  Ничего мы не пропустили, Юрий Иванович, мы потом вернемся.

 

     ГОЛОВА. Голосуйте, будь ласка, нічого не пропущено.

 

     "За" - 220.

 

     Одну хвилинку!  Як ви бачите, проти того, що пропонував уряд, фінансування  збільшено  на  6  мільйонів.  Пропозиція  комітету і вимога Регламенту - всім голосувати.  Ще раз повторюю:  як  хочете голосуйте, але голосуйте. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 241.

 

     Прийнято.

 

     "Народне господарство  -  разом  4 мільярди 668 мільйонів 187 тисяч".

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович!   Уважаемые   народные депутаты! (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,  поясніть щодо капітальних вкладень. Ну скільки можна?!

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Внимательно смотрите правую колонку.  Мы подойдем к позиции "Капитальные вложения" (Шум у залi).

 

     Источник один и тот  же  -  доходы  государственного  бюджета независимо  от вида этих источников - либо это акциз,  либо доходы от приватизации, либо транспортный налог. Поэтому есть своя логика в рассмотрении этого вопроса, мы к нему подойдем.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Головко  говорить,  його  поправка 68 (Шум у залi).

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  я дам справку.  Учтены поправки комитета, который представляет Головко. Расширена позиция

- указаны  ветераны  войны  и  военных  конфликтов  в  иностранных государствах,  и офицеры,  уволенные в запас, которые находятся на учете  в  местных  государственных   администрациях.   Поэтому   и увеличено финансирование.

 

     Я прошу народных депутатов поддержать.

 

     ГОЛОВА. Депутате Головко, будь ласка, коротко говоріть.

 

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Ленінський  виборчий округ, Полтавська область). Спасибо, Александр Александрович.

 

     Уважаемые коллеги!   Относительно   нашей  поправки  написано "враховано частково". Однако мы предлагали 20 миллионов гривень.

 

     Мы находим деньги,  так сказать,  на все другие вещи, которые сейчас голосуем, и я понимаю, что это необходимо.

 

     Однако посмотрите:  на строительство жилья для военнослужащих в прошом году было  выделено  80  миллионов,  в  этом  году  -  40 миллионов, уменьшили в 2 раза.

 

     Офицерам запаса в том году отдельной строкой было записано 20 миллионов, в этом году - вообще ни копейки.

 

     И на наши предложения вернуть эту строку в  бюджет  почему-то расширили  базу  на  все  силовые  структуры:  афганцев добавили и выделили всего лишь 46 миллионов.  А  в  прошлом  году  только  на офицеров запаса и силовые структуры было выделено 100 миллионов. И еще  сняли  льготы,  то  есть  те   1,5   процента   на   жилищное строительство,  поскольку  сейчас  реально  невозможно собрать эти деньги из-за отсутствия механизма. Понимаете?

 

     И оказалось,  что все силовые структуры стали заложниками.  У нас на 150 тысяч бесквартирных всего лишь 46 миллионов, в то время как на 25 тысяч чернобыльцев выделено 143 миллиона (я считаю,  это правильно), но другие имеют то же самое...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  не виступайте, а аргументуйте, яку цифру записати, звідки зняти....

 

     ГОЛОВКО В.I.  Я предлагаю снять  с  "інших  витрат".  Комитет добавил сюда 300 миллионов.  Снять с этих 300 миллионов хотя бы 20 миллионов и добавить на  силовые  структуры,  поскольку  расширили социальную  базу...  Тогда  военным  вообще  ничего  не останется, понимаете?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый народный депутат Головко, есть же вопросы, где мы идем на компромиссы.

 

     Во-первых, офицеры запаса учтены, тут же записано: "офіцерів, звільнених у запас, які знаходяться на обліку в місцевих державних адміністраціях".

 

     Во-вторых, в    Законе    о    налогообложении   прибыли   мы предусмотрели льготы на строительство  жилья  для  военнослужащих, уволенных  в  запас.  И  там  были заложены те расходы бюджета,  о которых мы говорим,  порядка 60 миллионов.  Тогда  давайте  оттуда льготы снимать и за счет этого увеличивать доходы бюджета.  Нельзя же   так:   там   льготы   добились,   и   здесь   пытаемся.   Все сбалансированно.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Головка ставиться на голосування. Будь ласка (Шум у залі).  Ви дві хвилини виступали,  треба було за хвилину переконати депутатів. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 202.

 

     Дякую.

 

     Одну хвилинку.  Тоді  треба переголосувати попередню позицію, бо вона проголосована.  Дійдемо до статті,  з  якої  треба  зняти, звідти знімемо, вашу пропозицію поставимо ще раз.

 

     Виступає депутат Череп, тут є поправка комітету.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Білопільський виборчий округ,  Сумська область). Прошу зосередити увагу  на  кількох  пунктах.  Тут  ішлося   стосовно   капітальних вкладень.   На   20  сторінці,  позиція  55,  записано:  "державні капітальні вкладення" - понад 288 мільйонів.  Це  було  у  першому варіанті, запропонованому урядом.

 

     На 22  сторінці  пропозиція  нашого комітету,  щоб дані кошти йшли на будівництво житла для пільговиків-інвалідів  та  ветеранів війни,  афганців,  багатодітних сімей тощо. Микола Янович каже, що ці  288  мільйонів  централізованих  капітальних  вкладень  будуть записані  на  структурну перебудову галузей народного господарства (сторінка 45). А ви подивіться, що там записано: там 500 мільйонів розписані чітко за напрямами.  І якраз централізованих капітальних вкладень на будівництво житла  соціальної  сфери  для  незахищених верств населення жодної копійки не передбачається.

 

     Я прошу, Олександре Олександровичу, дане питання обговорити.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Валерий Иванович,  дойдем до него и обсудим. Наш комитет  договорился  с  Комитетом  по  вопросам  АПК,  чтобы  там строчкой   записать:   "Капітальні  вкладення  на  промисловість", "Капітальні  вкладення  на  АПК"  -   общие   суммы,   значительно превышающие 288 миллионов.

 

     Дойдем до этой позиции - обсудим.

 

     Что касается 46 миллионов, то это тоже результат рассмотрения данного вопроса в нашем  комитете  с  участием,  кстати,  сказать, авторов поправок.

 

     ГОЛОВА. Я прошу...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Какой-то  компромисс  достигнут,  вот давайте не отступать и будем идти дальше.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, менше говоріть...

 

     Ще раз нагадую регламентну норму: називайте цифру  -  там зняти,  там додати.  Тоді можна вести далі дискусію. Тим більше що ця пропозиція проголосована.

 

     АЗАРОВ М.Я. "Народне господарство".

 

     ГОЛОВА. "Народне господарство - разом 4 мільярди 668 мільйонів 187 тисяч".

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, мы раздали предложения, и в них...

 

     ГОЛОВА. Можна з пропозиціями...

 

     АЗАРОВ М.Я. ... Говорится о том, что увеличиваются расходы по статье  "Державний  резерв" на 750 миллионов гривень - это как раз ответ на предложение  народного  депутата  Александра  Николаевича Ткаченко  увеличить закупку зерна и продукции сельхозпроизводства, но не в том обкеме,  в каком он предлагает,  а  на  750  миллионов гривень.

 

     Мы с   Комитетом  по  вопросам  АПК  обсуждали  этот  вопрос, достигли компромисса.  Следовательно,  общая  цифра  по  народному хозяйству  будет  составлять 5 миллиардов 418 миллионов 187 тысяч. Это у вас в дополнениях.

 

     ГОЛОВА. Де ця позиція? На якій сторінці?

 

     АЗАРОВ М.Я.  На  странице   24,   правая   колонка   "Народне господарство",   тут   исравленная   строка.   Исправлено  на  750 миллионов. Было 4 миллиарда 668 миллионов 187 тысяч.

 

     ГОЛОВА. Так.

 

     АЗАРОВ М.Я. 24-я страница, правая колонка.

 

     ГОЛОВА. Ви сказали, що треба щось змінити.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Она увеличена на 75О  миллионов.  Таким  образом итоговая  цифра  5  миллиардов  418  миллионов 187 тысяч.  У вас в таблице на странице 24 в правой  колонке  стоит  4  миллиарда  668 миллионов 187 тысяч.

 

     ГОЛОВА. Так.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Прибавляется  750 миллионов к этой цифре за счет увеличения   доходов   (как   мы   с   вами   проголосовали)    по государственному   материальному   резерву.   По  государственному материальному  резерву  мы  увеличили  доходы  на  750  миллионов, аналогично   750   миллионов  предусматриваем  на  госконтракт  по закупке...

 

     ГОЛОВА. Тобто й сума з народного господарства зросте  на  750 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, 5 миллиардов 418 миллионов 187 тысяч.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло,  ставлю  цю  цифру  на  голосування,  будь ласка.

 

     "За" - 234.

 

     Далі. У   тому   числі   на    фінансування    видатків    на реструктуризацію  вугільної  промисловості  -  280  мільйонів  944 тисячі.

 

     Ставлю на голосування цю норму.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Янко.

 

     ЯНКО С.В.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Селидівський  виборчий  округ,   Донецька   область).   Уважаемые народные   депутаты!   Уважаемый   Александр  Александрович!  Наши предложения в части увеличения государственной  поддержки  отрасли по реструктуризации, в принципе, учтены не были.

 

     Понимая серьезность   положения,   сложившегося  с  принятием бюджета,  и серьезность обстановки в угольной  промышленности,  мы предлагаем  в  рамках  средств,  выделенных  в  целом  на отрасль, несколько  изменить  идеологию   бюджета   относительно   угольной промышленности.

 

     Так, ныне    строится    семь    шахт,   вернее,   строились. Строительство практически остановлено. Но из этих семи три шахты - "Никанор-новая",  "Самсоновская западная" и "6-42" - имеют степень готовности от 80 до 95 процентов. Требуются дополнительные затраты по вводу этих трех шахт - 250 миллионов гривень.  Туда уже вложено полтора миллиарда гривень.  Мощность, которая будет введена, - 3,3 миллиона...

 

     Мы предлагаем     в    рамках    государственной    поддержки угледобывающих предприятий - 1 миллиард 136 тысяч - 100  миллионов выделить  целенаправленно на ввод этих трех пусковых шахт.  Это 50 процентов,  даже  менее  50  процентов  необходимого.  И  тогда  в следующем году мы введем эти шахты.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Прошу,  зверніть увагу! Це не та позиція голосується. То наступна,  і там це передбачено (Шум у залі). А, то дві позиції разом.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый   Александр   Александрович!  Я  хочу ответить  народному  депутату  Янко,  что  его  предложение  будет учтено.  На  капитальное  строительство  в угольной промышленности выделено 50 миллионов гривень.

 

     Но дело вот в чем.  Цифра 1 миллиард 136 тысяч  появилась  из расчета дотации. Есть министр финансов, пусть он обкяснит.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Микола  Янович  правильно  каже,  що  ця  цифра спочатку була обрахована з рахунку дотації.

 

     Ви знаєте,  нещодавно у нас відбулися попередні переговори  з шахтарями, і ми маємо на сьогодні можливість, по-перше, підтримати пропозицію, внесену групою народних депутатів з Донецької області, про  виділення 100 мільйонів на капітальні вкладення.  І по-друге, пропонуємо зменшити суму коштів,  виділених на державну підтримку, на   270   мільйонів.   І  на  цю  ж  суму  збільшити  видатки  на реструктуризацію,  щоб збалансувати відповідні соціальні проблеми, які виникають у шахтарських регіонах,  там, де закриваються шахти, де зменшується видобуток.

 

     Тобто ми підтримуємо першу пропозицію і вносимо ще одну.

 

     ГОЛОВА. Ми  повернемося  до  вашої  пропозиції,  а  поки   що голосуємо  пропозицію  депутата Янко.  Зрозуміла вона?  Маються на увазі цифри 280 мільйонів та 1 мільярд 136 тисяч.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Нет,  он  внес  такое   предложение,   Александр Александрович:  из суммы, выделенной на государственную поддержку, 100 миллионов снять и целевым назначением направить на капитальное строительство шахт. Вот подтекст поправки депутата Янко.

 

     Но дело   в   том,  что  дотация  уже  рассчитана,  уважаемый Станислав Васильевич.  То есть какие-то шахты останутся  без  этой дотации.

 

     ГОЛОВА. Пропозицію  депутата  Янко,  інтерпретовану депутатом Азаровим, ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 169.

 

     Не зрозуміло? Ще раз, Миколо Яновичу, поясніть.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Предложение Станислава Васильевича Янко  таково. Чтобы  достроить  три шахты,  необходимо 250 миллионов капитальных вложений.  Но учитывая,  что такой  суммы  нет  в  государственном бюджете,  Станислав  Васильевич  предлагает  100 миллионов снять с "державної підтримки вугледобувних підприємств" (то есть сумма там будет  не  1  миллиард  136  тысяч,  а  900 миллионов 136 тысяч) и целевым назначением в статье "Капитальные вложения"  предусмотреть 100  миллионов на строительство шахт (Шум у залі).  Но это все уже просчитано.  Поэтому,  чтобы избежать данной  коллизии,  бюджетный комитет после детального рассмотрения нашел компромиссное решение: в  статье  "Капитальные  вложения"  выделить  50  миллионов.   Да, недостаточно,  к  сожалению,  но  50  миллионов  - это лучше,  чем полтора  миллиона,  Станислав  Васильевич,  которые   Минэкономики предусмотрело на строительство шахт.

 

     ГОЛОВА. Мінфінансів згодне з такою пропозицією?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Міністерство  фінансів згодне з позицією Миколи Яновича Азарова, комітету.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  пропозицію  комітету  стосовно цих двох цифр. Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю на голосування, голосуйте.

 

     "За" - 255.

 

     Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Александр Александрович! Тут у нас есть предложение народного депутата Гурова и других народных  депутатов в  строчке "видатків на реструктуризацію гірничорудних підприємств з підземного видобутку руди" перед словом  "руди"  добавить  слово "залізної".

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Ставлю на голосування... Так, і 200 мільйонів на відновлення очисних та підготовчих вибоїв.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Будь ласка,  не вигукуйте з місця, депутате Хунов. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Хунова (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я.  Анатолий Исмаилович,  мы же капитальные вложения сейчас не рассматриваем...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Ісмаїловичу, будь ласка, говоріть.

 

     ХУНОВ А.І.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Краснолиманський міський виборчий округ,  Донецька область).Уважаемые  товарищи!  Уважаемый Александр  Александрович!  Мы  все  являемся  пассажирами и знаем, насколько изношен пассажирский состав...  Николай Янович,  вы меня не слушаете!

 

     АЗАРОВ М.Я. Я заранее знаю, что вы скажете, я вас слушаю.

 

     ХУНОВ А.І.  Группа депутатов просила выделить 50 миллионов на обновление пассажирского состава. Вы как-то обещали вне бюджета 25 миллионов, но это нас не устраивает, поэтому просьба проголосовать за 50 миллионов.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Анатолий  Исмаилович,   я   вас   слушаю   очень внимательно.  Когда  дойдем  до  позиции  "Капитальные  вложения", рассмотрим это предложение, там есть эта строчка.

 

     ХУНОВ А.І. 25 миллионов - не та цифра, Николай Янович.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Мы договорились с вашим председателем  комитета. Ничего вообще не было,  мы нашли какой-то компромисс. И это совсем не норма, Анатолий Исмаилович...

 

     ГОЛОВА. Голосується поправка 59 депутата Хунова. Ви бачите її зміст, депутат її обгрунтував. Будь ласка.

 

     "За" - 163.

 

     Наступна позиція:  "Видатків  на  супутній видобуток золота - один мільйон 550 тисяч".

 

     Немає заперечень. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  "Геологорозвідувальних робіт  з  пошуку  твердих корисних  копалин,  родовищ  золота  та  глибокого розвідувального буріння  на  нафту  і  газ  за  рахунок   відрахувань   видобувних підприємств за видобуті корисні копалини".

 

     ГОЛОВА. 337 мільйонів. Тут передбачено 337 мільйонів. Цифра обгрунтована, я ставлю на голосування.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Миколо Яновичу,  скажіть,  будь ласка,  у витратах  народного господарства  треба  передбачити  становлення  і  підтримку роботи Державної пробірної палати? У нас ні копійки на це не передбачено, а  якщо вона нормально працюватиме,  то доходи до бюджету набагато перекриють видатки на її  утримання.  І  Міністерство  фінансів  у цьому зацікавлене.

 

     АЗАРОВ М.Я. Если это не орган управления, можно предусмотреть в структуре расходов народного хозяйства.

 

     ГОЛОВА. Саме тут, я маю на увазі.

 

     АЗАРОВ М.Я. Давайте проголосуем расходы в обкеме доходов...

 

     ГОЛОВА. Якщо організувати всю роботу,  то  треба  хоча  б  10 мільйонів   передбачити   в   бюджеті.  Давайте  запишемо  поки  5 мільйонів. І голова комітету, і голова уряду пропонують підтримати цю пропозицію.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я не знаю сумму расходов по этой статье.

 

     ГОЛОВА. 10  мільйонів - це розрахункові,  а записати хоча б 5 мільйонів, щоб вони почали працювати.

 

     Слово має Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це винятково важливе питання, бо порядку в нас у цій сфері немає.

 

     Обіг, торгівля,  виготовлення ювелірних виробів, забезпечення державної експертизи,  клеймування не можуть  бути  поставлені  на нормальну основу, якщо немає потужної пробірної палати. На жаль, у нас навіть ніде  розмістити  унікальне  обладнання,  закуплене  за кордоном.   Тільки   за   рахунок  клеймування  і  контролю  можна забезпечити суттєві надходження з даного виду діяльності.

 

     АЗАРОВ М.Я. Сколько стоят эти расходы?

 

     МІТЮКОВ І.О.  10 мільйонів - мінімальна  потреба,  яка  дасть можливість  до  кінця  року  розглянути  роботу Пробірної палати і суттєво її поліпшити. Підкреслюю: це державна справа, повинен бути державний контроль.

 

     ГОЛОВА. I  йдеться  про  кількасот  мільйонів  надходжень  до скарбниці.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  я  предлагаю  в  "Інші видатки"  записать  Пробирную  палату.  И  сбалансировать  за счет других расходов эти 10 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Надаю слово депутатові Чукмасову,  оскільки  він  тут виступає опонентом. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Петровський виборчий округ,  Дніпропетровська область). Александр Александрович!  Действительно,  такой  орган   необходим.   Только единственное   замечание:   ныне   Пробирная  палата  работает  на хозрасчете.

 

     И по   положению   о   Пробирной   палате,   они,   хоть    и государственные служащие, но работают на хозрасчете. Значит, нужно изменить статус палаты,  предусмотреть строчку в бюджете  за  счет Министерства  финансов.  Этот  орган  должен находиться под эгидой Министерства финансов.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Если она на хозрасчете,  значит,  есть  какие-то поступления.   Тогда   зачем  брать  на  расходы  государственного бюджета?  Может,  предусмотреть какие-то  средства  на  выполнение государственных функций. Но не 10 же миллионов.

 

     ГОЛОВА. Пробірна палата, з одного боку, госпрозрахункова. А з другого - вона  має  функції  державного  контролю,  що  визначено проектом закону, який уже прийнято в першому читанні. Ми цю статтю ще не проголосували,  тому що там іде боротьба,  як  це  записати. Але, поза всяким сумнівом, досвід інших держав свідчить про те, що це має бути державний орган.

 

     Більше того,  треба,  щоб  керівник  Пробірної   палати   був державним службовцем, бо інакше весь час ітиме на компроміси. А ви знаєте, що означає компроміс у наших умовах.

 

     Отже, запишімо в "Інших видатках" 5  мільйонів.  Запропонуємо Кабінету  Міністрів внести пропозицію щодо зміни статусу Пробірної палати  і  сподіватимемося,  що  кошти  підуть  до  бюджету.  Нині Пробірна палата протягом півроку не може розмитнити продукцію десь на 4 мільйони доларів,  бо немає цих коштів і ніде їх  розмістити: Пробірна  палата має лише чотири кімнати - це взагалі насмішка над державою!

 

     Будь ласка,  Валентино Петрівно.  Вона це питання  порушувала під час обговорення законопроекту про дорогоцінні метали.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Шановні колеги народні  депутати!  Якщо  ми думаємо  про  поповнення  бюджету,  то  варто  поміркувати,  як це зробити за рахунок наявних ресурсів,  зокрема золота.  На Пробірну палату  покладено важливі обов'язки державного регулювання золота. В законопроекті,  прийнятому в другому читанні,  ми це закладемо і треба тепер передбачити її фінансування окремим рядком.

 

     Я прошу,  шановні колеги,  підтримати цю пропозицію і дати їй можливість контролювати  обіг  золота,  поповнювати  безпосередньо бюджет за рахунок того, що сьогодні розкрадається.

 

     Тільки проголосуймо не 5, а 10 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Давайте  150 миллионов проголосуем!  Должен быть расчет...

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Цю   суму   можна   все-таки   виділити,   вона повернеться.

 

     ГОЛОВА. Прошу   уваги!  Розрахунки  з  цього  приводу  подані Президенту,  Кабінету Міністрів,  прокуратурі,  Службі  безпеки  - ніхто не вносить пропозицій, оскільки невигідно, аби був порядок у цьому.

 

     Пропоную записати (не обов'язково тут!) 10 мільйонів  (де -Микола Янович скаже),  маючи на увазі,  що уряд перегляне  статус  Пробірної  палати.  Адже   просять   виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра,  міністр фінансів. Потім визначимо, за рахунок чого записати.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  я интуитивно чувствую, что  5 миллионов вполне достаточно!  Давайте запишем 5 миллионов в "Інших видатках".

 

     ГОЛОВА. Гаразд: 5 мільйонів в "Інших видатках".

 

     Голосується (Шум у залі).

 

     "За" - 207.

 

     Ще раз ставлю на голосування,  - 90  депутатів  сумніваються. Голосуйте "проти",  хто не хоче "за".  Голосування поіменне, потім дасте оцінки один одному.

 

     Будь ласка. Уряд і комітет просять.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Далі.

 

     АЗАРОВ М.Я. Конверсия - следующее.

 

     ГОЛОВА. Конверсія.  Є  пропозиція  міністерства   передбачити трошки  на реконверсію.  У нас є перспектива все-таки розвивати цю галузь, реалізовувати продукцію за кордон, боротися за ринки збуту тощо,  і  тому  треба,  уряд просить,  10 мільйонів передбачити на реконверсію.

 

     Тут присутній міністр Василь  Миколайович  Гуреєв,  він  може підтвердити. Дайте йому слово, будь ласка.

 

     ГУРЕЄВ В.М.,  міністр машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України. Шановні депутати! Уряд запропонував передбачити у проекті бюджету 80 мільйонів на конверсію. Ситуацію, що склалася в машинобудуванні,  ви знаєте.  По виробництву літаків ми  просунулися  набагато  вперед,  але заборгованість за 1996 рік становить 87 мільйонів гривень.  Тобто, враховуючи поточні потреби машинобудування  по  основних  напрямах виробництва і необхідність погашення боргів за вже виконані машинобудівним комплексом роботи, прошу  від  імені  уряду  все  ж  таки  залишити суму 80 мільйонів гривень.

 

     Я можу зупинитися на всіх напрямах,  але ви й самі розумієте, обстановка   в   трудових  колективах  напружена,  усі  розроблені програми (сьогодні по них проведено ревізію)  скорочено  практично на 60 відсотків.

 

     Якщо ми сьогодні приймаємо рішення зменшити обсяг видатків ще на 30 мільйонів,  як запропоновано, то мені як міністру доведеться переглянути  і  скоротити  всі  програми  на  60 відсотків.  Тобто практично зупинити роботу на машинобудівних  підприємствах.  А  це соціальна  напруга,  невизначеність  у  програмах,  незабезпечення потреб нашої держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Василю Миколайовичу,  ви, будь ласка, не говоріть про наслідки,   ви  говоріть  про  перспективи,  якщо  саме  так  буде вирішено.

 

     ГУРЕЄВ В.М.   Щодо   перспективи.   Скажу    конкретно    про літакобудування.  Ви знаєте, що два тижні тому ми завершили роботу над новою машиною АН-140.  Зараз цей літак  випробовується.  Через місяць  АН-140  виходить...  Нині закінчується випробування літака АН-70.  Харківське  підприємство  уклало  контракт.  На   сьогодні відвантажили  на експорт два літаки,  пропонується до кінця року - ще три літаки.

 

     Щодо суднобудування. Ви знаєте, яка ситуація на суднобудівних підприємствах,  практично постійно там страйкують. Ці підприємства потрібно завантажувати.  Ми це робимо, але без державної підтримки в  межах  можливостей  ми  не  здійснимо  цю  державну  промислову політику.

 

     Я не зупинятимусь на інших напрямах,  аби не  витрачати  час. Проте  дуже  вас  прошу  не  знімати  30  мільйонів.  Бо  з тих 50 мільйонів,  що  залишаються,  20  мільйонів  треба  витратити   на сільськогосподарське  машинобудування,  а 30 мільйонів -загалом на машинобудівний комплекс усієї держави.  Це занадто  мало  для  тих програм, за якими ми працюємо.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Ну,   вот  такая  зажигательная  речь  министра машиностроения.  Хорошо было бы, если бы Василий Николаевич будучи министром экономики такие зажигательные речи произносил.

 

     Василий Николаевич,  вы  же  прекрасно  знаете,  что  по  тем программам,  о которых вы говорили,  бюджетный комитет ни копеечки не сократил. И они будут финансироваться: и по самолетостроению, и по всему прочему,  о чем вы говорили, в полном обкеме. Я только не понимаю,    почему   мы   из   государственного   бюджета   должны финансировать,  уважаемые коллеги, различные акционерные компании, частные  фирмы  и так далее!  Вот что мне непонятно.  Именно их мы убрали из этой программы,  Василий Николаевич.  Кстати,  именно по инициативе   народных   депутатов  в  прошлом  году  предусмотрели финансовую поддержку отечественного самолетостроения, против чего, кстати говоря, Министерство экономики возражало.

 

     ГУРЕЄВ В.М.  Я  відповім  на це запитання.  По-перше,  уряд і Міністерство економіки подали цифру 80 мільйонів, це ви у комітеті скорочуєте.

 

     По-друге, яка  різниця,  хто  працює - акціонерна компанія чи державне підприємство - на програму охорони здоров'я,  на програму озброєння та інші потреби держави...

 

     ГОЛОВА. Василю  Миколайовичу,  це  я  вимкнув мікрофон.  Будь ласка,  ви  дуже  голосно  говорите  і  можете,  так  би   мовити, стурбувати населення України. Тому я прошу: спокійніше!

 

     Ідеться про  фінансування  державного замовлення,  бо держава матиме зиск від реалізації,  особливо на експорт,  цієї продукції. Тому аргументація достатня і,  мені здається, треба підтримати це. Проблема в іншому.  Комітет невипадково зняв 30 мільйонів,  адже в такі  умови  він  був  поставлений.  І  було б дуже добре,  Василю Миколайовичу,  якби уряд вніс пропозиції  з  обгрунтуванням  своїх позицій.  Ну,  він вніс, правда... Одначе це не комітет знімає, це життя знімає 30 мільйонів.

 

     Хоча прошу  все-таки   зважити   на   позицію   міністерства, враховуючи потребу реконверсії.

 

     АЗАРОВ М.Я.     Александр    Александрович!    Действительно, кораблестроение в кризисном  положении.  Но  почему  строительство каждого  судна будет приносить убыток самому же заводу почти на 10 миллионов?  Скажите,  пожалуйста,   как   же   заключались   такие контракты,  по  которым  строительство  кораблей  будет  приносить убыток?  И   почему   мы   должны   эти   убытки   дотировать   из государственного бюджета? Почему?

 

     ГУРЕЄВ В.М.    Відповім.    Я    доповідав   стосовно   стану суднобудівної галузі нашої країни.  Суднобудівні  підприємства  не завантажені   нині   на   100   відсотків,   тому  великі  витрати зараховуються  у  собівартість.  Через  те  головне  завдання,  за підтримки  уряду  в  першу  чергу,  завантажити  на  100 відсотків підприємства і проводити реструктуризацію.  Нині ми  стоїмо  перед потребою  скорочення  12  тисяч  працюючих,  а я пропоную провести завантаження цих підприємств  і  реструктуризацію.  Якщо  не  буде передбачено  грошей,  то взагалі треба звільняти людей у зв'язку з тим, що немає замовлення.

 

     ГОЛОВА. Ідеться про фінансування не акціонерних товариств, бо договори  з  греками  укладені  тоді,  коли  була  інша ситуація в державі.  Але греки розумні, вони з досвіду знали, що собівартість у нас підвищиться за рахунок енергетичної складової,  і тоді вони, по суті,  за півціни братимуть ці судна.  Ідеться про те, що треба профінансувати    державне   замовлення   на   виготовлення   цими підприємствами суден для  України  або  на  експорт.  Тому  Василь Миколайович тут має рацію.

 

     Слово має депутат Запорожець.

 

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Миколаївський  міський  виборчий  округ,  Миколаївська  область). Шановний Олександре Олександровичу!  Шановний Миколо  Яновичу!  На ваше запитання,  чому будівництво суден стало збитковим, відповідь знайдете в тих  бюджетах,  які  приймалися  з  вашої  ж  подачі  і минулого року, і позаминулого. За ці роки завдяки інфляції знищені обігові кошти суднобудівних підприємств,  вони вимушені були брати кредити  під  дуже  великі  відсотки.  І зараз усе це накопичилося тому,  що не передбачалося ніякої державної підтримки забезпечення стабільного   функціонування   цих   підприємств.  І  якщо  будуть розірвані  ці  контракти,  то  державний  бюджет  України  завдяки урядовим  гарантіям  зазнає  ще  більше збитків,  ніж зараз,  якщо завчасно не підтримати суднобудівні підприємства.  Тому я, шановні депутати,    закликаю    вас   підтримати   позицію   Міністерства машинобудування,  військовопромислового  комплексу   і   конверсії стосовно підтримки вітчизняного суднобудування.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Прошу   уваги!   Ми   бачимо,  що  якщо  запишемо  80 мільйонів,  то з'являється дірка у  З0  мільйонів.  Ми  беремо  на замітку  цю  позицію,  але все-таки голосуємо 80.  А потім під час остаточних  розрахунків  міністерство  разом  з  нашим   комітетом вишукає  ці  кошти  з тими корекціями,  про які я казав на початку другої  частини  засідання,  а  ми  подивимося,  як  покривати  ці видатки.  А  зараз  голосуватимемо  таким чином:  перша цифра - 80 мільйонів, друга цифра - 30 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я. Вторая цифра - 50 мільйонів...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Или  вначале  -  50  миллионов,  а  потом  -  80 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Ви  не  зрозуміли,  про  що йдеться.  Тут записано 50 мільйонів і 20 мільйонів. Пропонується замінити їх на 80 мільйонів і 30 мільйонів.  Я поясню, чому 30 мільйонів. Коли ми говорили про сільськогосподарське    машинобудування,    то    20     мільйонів передбачалося на виготовлення комбайнів.  Тоді залишається нуль на всі інші підприємства.  А ми записали в інноваційному фонді  понад 20  мільйонів  витрат,  за  пропозицією одного з депутатів.  Проте згідно з законом інноваційний фонд таким чином використовувати  не можна.  Звідти  можна  буде  взяти  максимум  5  мільйонів на нову технологію, на окремі зразки і так далі. Тоді у нас зовсім позиція по  комбайнах  випаде.  Тому треба записати 80 і 30,  у тому числі визначити тут позиції на комбайни.

 

     Ставлю на голосування пропозицію уряду  (Шум  у  залі).  Вона була першою,  тому я її ставлю.  Дві цифри: не 50 і 20, а 80 і 30, маючи на увазі, що 30 мільйонів - це проблемна величина.

 

     "За" - 276.  Прийнято (Шум у залі).  Ми  цифру  30  у  другій позиції  розписуємо,  у  тому  числі  на  комбайнобудування (Шум у залі).

 

     Суднобудування входить у 80 мільйонів,  ви тільки що  слухали голову комітету...

 

     Державна космічна програма та Національний центр управління і випробувань космічних засобів - 127 мільйонів  783  тисячі.  Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Національна програма   досліджень   і  використання  ресурсів Азово-Чорноморського басейну,  інших районів Світового океану -  8 мільйонів. Немає заперечень.

 

     Заходи з переробки брухту і відходів дорогоцінних металів - 2 мільйони (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування першу позицію - 8 мільйонів.

 

     "За" - 254.

 

     Ставлю на голосування позицію щодо заходів...  - 2  мільйони. Щоправда мало коштів, але позиція абсолютно необхідна. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 255. Прийнято (Шум у залі).

 

     Із військових  проти  можуть  бути  тільки  ті,  хто  або  не розуміє, або сприяє розбазарюванню військової техніки, яка містить золото, срібло й таке інше.

 

     Нині на  переробні  підприємства  здається  металобрухт   без частин,  що  містять  дорогоцінні  метали.  Хоча  б  ці 2 мільйони витрачати лише на контроль за проведенням цієї роботи  -  і  цього досить (Шум у залі). Ви тільки-но казали, що багато. Проголосована позиція.

 

     "Протиепізоотичних заходів,         бюджетних         установ агропромислового  комплексу..."  Вибачте,  до  попередньої позиції була поправка депутата Чукмасова від  Комітету  з  питань  базових галузей, я зобов'язаний надати йому слово. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Александр Александрович, я еще раз возвращаюсь к переработке драгоценного лома.  Нельзя уменьшать с 10  миллионов до 2. Вы поймите, что 10 миллионов - это не только на мероприятия, которые связаны с первичным отделением.  Сегодня  перерабатывающие предприятия   без   оборотных   средств.  Эти  средства  полностью окупятся.

 

     Еще раз возвращаюсь к решению по Пробирной палате.  Читаю  из "статуту   Державної   пробірної  палати",  что  эта  хозрасчетная организация   -   производственное   обкединение.    Какому    еще производственному  обкединению  мы  дали столько денег из бюджета, скажите,  пожалуйста?  Как они деньги тратили и почему у  них  при хозрасчете  нет  средств  на выкуп оборудования?  Пусть разберется Григорий Омельченко со своим комитетом.

 

     ГОЛОВА. Це  дуже   правильно.   Григорію   Омельченку   треба займатися конкретними,  а не політичними справами і щодо золота, і щодо  спирту,  і  щодо  інших  речей.  Але  ми  розуміємо,  що  на реалізацію   спирту   державна   монополія,   а   госпрозрахункові підприємства цим займаються,  і виходить нормально.  А ми гадаємо, що  треба  в  бюджеті  передбачити кошти на закупівлю ресурсів для госпрозрахункових підприємств.

 

     Тому і  тут,  я  згоден,  потрібно  більше  коштів  виділяти. Можливо,   10   мільйонів.   Але,   до   речі,  підприємства,  які переробляють металобрухт, теж госпрозрахункові.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,   уважаемые   народные депутаты,  уважаемый Сергей Александрович!  Из года в год почемуто получается,  что средства,  выделяемые на переработку, значительно большие, чем доходы бюджета от переработки. Почему?

 

     В этом году мы впервые сбалансировали: сколько получим, столько и направим на переработку.

 

     ГОЛОВА. Ця цифра проголосована,  і поправка комітету теж. Але він  пропонує  10 мільйонів - ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка.

 

     "За" - 141.

 

     Фінансування протиепізоотичних  заходів,  бюджетних   установ агропромислового   комплексу   тощо.  Я  наполягаю  на  тому,  щоб проголосувати цю цифру без дискусії, оскільки епізоотична ситуація в   Україні   загрозлива.   Ставлю  на  голосування.  Будь  ласка, підтримайте - це державна справа.

 

     "За" - 276. Прийнято.

 

     На заходи з водного господарства - понад 100 мільйонів (Шум у залі). До цього?

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,  уважаемый  Анатолий Степанович!  Мы договорились увеличить эту сумму на 30  миллионов, то есть поставить не 100, а 130...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Заходи з водного господарства. Депутат Ткаченко говорить.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Шановні колеги!  Прошу звернути  увагу  на  цю позицію ось чому. У нас (я вчора називав у репліці) - 2,5 мільйона гектарів поливних земель,  2,5 мільйона - осушених. Протягом п'яти років нове будівництво та реконструкція не ведуться.

 

     Для того  щоб  тільки  оплатити  електроенергію  на полив 2,5 мільйона  гектарів,  потрібно  160-170  мільйонів  гривень.  А  на заробітну плату, реконструкцію, ремонт - ще бодай 150...

 

     Тому пропоную  не  100  мільйонів,  а  початкову  цифру - 200 мільйонів залишити.  Але за рахунок чого?  На сторінці 29 в самому кінці  рядок  "Інших видатків на народне господарство" - понад 239 мільйонів.  Пропоную  зняти  звідси   100   мільйонів   на   водне господарство.  У  південних  областях  гине  худоба - здохло 40-50 відсотків.  А якщо не буде поливу...  Ви знаєте,  що таке Південь. Прошу залишити тут 200 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Александр Николаевич! Обращаю внимание ваше и народных депутатов на то,  что помимо этого есть и  местные бюджеты,  там предусмотрено еще 60 миллионов. Увеличивая на 30 или 50 миллионов мы таким образом достигаем  250  миллионов.  То  есть практически выходим на цифру, которую вы называете.

 

     ТКАЧЕНКО О.М. Це мінімум.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я понимаю, что минимум. Но мы уже 45 миллионов с "Інших видатків" сняли своими предыдущими решениями.  Если еще 100 миллионов  снимем...  Давайте вначале посмотрим,  что там в "Інших видатках".  Я прошу,  чтобы министр финансов прокомментировал  эту позицию.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Давайте  увеличим на 50 миллионов за счет "Інших видатків" (комитет поддерживает),  но не на 100,  - это  абсолютно несбалансированная цифра.

 

     ГОЛОВА. Пропоную  компромісну  цифру (комітет погоджується) - запишемо 150 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, 150...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Я хочу,  щоб ви дуже обережно підходили до...

 

     ГОЛОВА. Увага! Говорить Ігор Олександрович Мітюков.

 

     МІТЮКОВ І.О.  ...Дуже  обережно  підходили  до  статті  "Інші видатки".  Там теж передбачаються конкретні  видатки,  зокрема  ВО "Сірка" (ви знаєте,  яка там складна ситуація,  треба фінансувати, щоб не було екологічної катастрофи). Є перелік інших питань. Отже, ця стаття не безмежна, там треба обов'язково залишати якісь кошти. Тому  максимум,  на  що  можна  погодитися,  -  це  додати  ще  50 мільйонів, але ніяк не більше.

 

     АЗАРОВ М.Я. Давайте компромиссный вариант - 150 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Депутат Даниленко теж каже 150 (Шум у залі). 160?

 

     АЗАРОВ М.Я. Давайте не торговаться - 150 миллионов. Договорились и проголосуем.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Пропоную, враховуючи те,  що цього року Бог уже трохи допоміг з поливом, 10 мільйонів - тих, що не вистачає, списати на "небесну канцелярію". Тому що 150 мільйонів залишається, а на 10 уже полито дощем.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, давайте же иметь в виду, что мы уже 95 миллионов с других расходов сняли.

 

     ГОЛОВА. На охорону,  селекцію та відтворення рибних запасів - 20 мільйонів. Можна голосувати? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 252.

 

     На проведення земельної реформи  та  землевпорядкування  -  6 мільйонів.

 

     Ставлю на  голосування.  Це  мізер,  який  взагалі тут писати нічого, але...

 

     "За" - 210.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 216.

 

     Є пропозиція хоч би 10 мільйонів, Кабінет Міністрів просить.

 

     АЗАРОВ М.Я. Нет, Александр Александрович, пусть они обкяснят, на что собираются тратить эти деньги.

 

     ГОЛОВА. Михайле    Васильовичу,    поясніть,    будь   ласка. Віце-прем'єр пояснить.

 

     ЗУБЕЦЬ М.В.,  віце-прем'єр-міністр України.  Шановні  народні депутати!   Справді,  цифра  6  мільйонів  занадто  мала.  Просять пояснити,  на що ми витрачатимемо ці кошти. Здається, всі присутні в залі знають, що ми знаходимося на стадії реформ. А навіть за те, щоб оформити видачу сертифікатів людям, скільки потрібно коштів!

 

     АЗАРОВ М.Я.  Михаил Васильевич,  это  же  на  самоокупаемости находится. Каждый платит за это.

 

     ЗУБЕЦЬ М.В.   За   6  мільйонів  ми  нічого  не  зробимо.  Ми проводитимемо цю реформу ще три роки.  А її  треба  завершувати  і почати працювати.  І не така вже й велика цифра - 10 мільйонів. Це зовсім невелика цифра.  Вважаю,  вона не варта  того,  щоб  ми  її обговорювали.

 

     ГОЛОВА. Михайле   Васильовичу,  увага!  Я  вам  підказую,  як зекономити кошти на ці потреби. Сертифікати - незаконні документи. А  незаконно  щось  робити,  та  ще  й  гроші  на це передбачати у бюджеті,  не можна.  Тому,  будь ласка,  6 мільйонів  записуємо  і голосуємо. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 166. Не підтримується.

 

     Я ще раз наголошую: треба видавати державні акти. Кошти на це виділялися  у  попередніх  бюджетах.  Підніміть  державні  акти  і віддайте   людям   право   на  володіння  землею.  А  не  видавати сертифікати і продовжувати маніпулювати землею!

 

     Депутате Даниленко, будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую,  шановний  Олександре  Олександровичу. Чому   не  проголосували  шановні  мої  колеги  народні  депутати? Проблема ось у чому, шановний Олександре Олександровичу. У бюджеті було   виділено   кошти   на   видачу  сертифікатів  безпосередньо громадянам нашої країни,  але  багато  хто  з  народних  депутатів звертається  до  мене  як  до  голови  комітету  з  питаннями  про порушення закону.  В одному регіоні беруть 20 гривень, у другому - 200,  у  третьому  -  150 гривень за видачу цих документів,  тобто суцільні порушення.  Давайте ми,  нарешті,  визначимося,  шановний Олександре Олександровичу. Якщо ми виділяємо ці кошти (6 мільйонів замало,  треба виділити 10  мільйонів),  то  щоб  громадяни  нашої держави знали,  що це кошти з бюджету на їх підтримку.  Тобто вони мають право прийти у відповідний орган і отримати цей документ, як передбачено цим рядком,  за який ми маємо проголосувати, бо іншого не дано. Прошу проголосувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Цифра 10 мільйонів  ставиться  на  голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 143 (Шум у залі).

 

     Усе голосується поіменно.  Ви не були два дні на засіданні, а тепер кричите "поіменно". Що, прізвище ваше називати? Не треба? Ну то мовчіть.

 

     Будь ласка, Володимире Кириловичу.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села (Мар'їнський виборчий округ,  Донецька область).   Дякую,   Олександре   Олександровичу.   Справді,    на приватизацію  кошти  не  треба  давати.  Але  ж ми в Постанові про введення в дію Закону про плату за землю записали,  щоб  до  кінця року  закінчити  інвентаризацію і обстеження.  Тому треба записати окремим рядком і виконати постанову, прийняту нами. А там потрібно 30 мільйонів. І, виступаючи в п'ятницю, я казав: якщо ми виконаємо цю роботу, то додатково в бюджет надійде 420 мільйонів доходу.

 

     ГОЛОВА. Тоді давайте запишемо: інвентаризація земель  та землевпорядкування - 10 мільйонів (Шум у залі).

 

     Почекайте. Де ви були,  шановні представники  комітету,  коли треба  було в робочий комітет редакційні пропозиції вносити?  Це ж не цифри.

 

     АЗАРОВ М.Я. Ни одного замечания по редакции этой формулировки не было. Ни одного.

 

     ГОЛОВА. Значить,   є   пропозиція,   щоб   Комітет  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села відредагував текст, а цифру записати - 10 мільйонів. Бо лише інвентаризація  потребує  близько  30  мільйонів.  Це  всі розуміють.  Можливо,  ми  за  рік не встигнемо цього зробити,  але нехай  10  мільйонів  буде  записано.  Ставлю  на  голосування  цю пропозицію.  А  в  текст  комітет внесе назву витрат (Шум у залі). Відразу текст? Голосуйте.

 

     "За" - 177.

 

     Є пропозиція пропустити зараз цю позицію і  проголосувати  її разом із текстом у кінці. Подумайте, як точніше сформулювати...

 

     АЗАРОВ М.Я.   Давайте   так   и   запишем,   как   предлагают

-"Інвентаризація та землевпорядкування".

 

     ГОЛОВА. Можна так записати?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, давайте так и запишем.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування.  Уже  Анатолій   Миколайович Шаланський згоден. Голосуйте, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. "Інвентаризація та землевпорядкування..."

 

     ГОЛОВА. "За" - 211.

 

     Ще раз    ставлю    на    голосування.   "Інвентаризація   та землевпорядкування - 10 мільйонів". Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Давайте  двигаться  дальше.  Я  прошу,   давайте поддержим это предложение.

 

     ГОЛОВА.Олександро Володимирівно, ну що ви?

 

     "За" - 213.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Ну  что  нам переносить на третье чтение?  Цифры согласованы.  Снимать  вообще?  Александр  Александрович,  давайте проголосуем это предложение.

 

     ГОЛОВА. Так,  я  ставлю  на  голосування  в пакеті.  Цифра 10 мільйонів,  назва,  яку продиктував депутат Азаров,  і перерва  на обід.  Три позиції,  будь ласка.  Ставлю на голосування. Спокійно. Катерино Тимофіївно, голосуйте!

 

     "За" - 219.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Давайте  высветим  по  фракциям,  кто   голосует против, я ничего не могу понять...

 

     ГОЛОВА. Давайте подивимося. Справді, цікаво. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Ну,  я не могу понять... Коммунисты, какой смысл голосовать   против   инвентаризации   земли?    Надо    проводить инвентаризацию.

 

     ГОЛОВА. Обов'язково треба.

 

     АЗАРОВ М.Я. Ну, тут же речь не о разбазаривании.

 

     ГОЛОВА. Увага!  Миколо  Яновичу,  ви  не  коментуйте,  хто як проголосував, люди самі розберуться. Подивилися - ясно.

 

     Я ще раз дуже прошу вас: проголосуйте, це потрібно. Цю роботу треба  фінансувати,  це  функція  виключно  держави.  Ідеться  про інвентаризацію  земель,  треба  визначити  за   кожним   населеним пунктом, яка в індивідуальній власності, яка в колективній, видати державні акти, де потрібно. Це треба зробити.

 

     Ще раз   ставлю   на    голосування.    "Інвентаризація    та землевпорядкування". Спокійно.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Прошу уваги!  Засідання відбудеться о 16 годині.  Будь ласка, без розкачки.  Ми сьогодні обов'язково повинні  закінчити  розгляд цього питання в другому читанні.  Треба вводити корективи, про які вже йшлося.

 

     І ще одне, одну хвилинку.

 

     Ми тільки-но     торкнулися     важливого     питання     про землевпорядкування  і  про  цінні  папери,  які  обертаються в цій своєрідній сфері економіки.  Я ще раз попереджаю і наш комітет,  і Кабінет Міністрів:  треба діяти тільки на основі закону. Закону, а не якихось інших актів. Це визначено у статті 14 Конституції. Такі відносини регулюються виключно законом.

 

     Далі. 1     липня     завершується     термін    використання приватизаційних майнових сертифікатів.  Ідеться  приблизно  про  6 мільйонів  нереалізованих  сертифікатів.  Це  -  колосальна частка державного  майна.  Як  його   залучити   на   соціальні   потреби суспільства?  Я пропоную законодавчо врегулювати це питання,  і на наступному тижні ми повинні прийняти такий закон про  використання нереалізованих    приватизаційних   майнових   сертифікатів,   щоб соціально захистити людей.  Очевидно,  це питання  треба  доручити комітету,   Контрольній   комісії   з   питань  приватизації,  щоб законопроект було вчасно підготовлено.

 

     Прошу підтримати    цю    пропозицію.    Немає    заперечень? Підтримується.

 

     Оголошується перерва до 16 години.