Стенограма пленарного засідання

24 червня 1997

                     ЗАСІДАННЯ  СТО  ДЕСЯТЕ

        с е с і й н и й   з а л   В е р х о в н о ї   Р а д и

         У к р а ї н и.   24   ч е р в н я  1997  р о к у

                             16 година

 

         Веде  засідання  Перший заступник Голови  Верховної  Ради

         України ТКАЧЕНКО О.М.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, прохання зайняти місця, будемо

 реєструватись для  проведення  вечірнього засідання.

      Реєструємось, будь  ласка.

      Йде   поіменна  реєстрація.

      Зареєструвалось  254  народних депутати,  вечірнє засідання

 оглошується  відкритим.

      Продовжуємо  розгляд бюджету на 1997 рік.

      Микола  Янович, будь ласка.

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые  народные депутаты, я буквально полминуты позволю

 продолжить себе дискуссию, которую мы вели перед перерывом.

      Я  не  совсем  понял  вопрос  нашего  народного  уважаемого

 депутата  из  Одессы  Говоруна.  Он справшивал, какие суммы, ну,

 так,  если  вульгарно  выражаясь, "прокручиваются" в коммерцийном

 банке "Аваль", поступающих на рахунки Державной мытной службы.

      Цифры  я  назвал  абсолютно правильные. То есть, миллиард 20

 млн. по  состоянию  на    20 июня.

      Но  вместе  с тем я хотел бы обратить внимание и народного

 депутата  Говоруна,  и  ваше  внимание,  что из также из доклада

 Симоненко  ВАлентина  Кнстантиновича,  что  у  нас абсолютно все

 средства   Государственного   бюджета   "прокручиваются"  (прошу

 прощения за это грубое слово) через систему коммерцийных банков,

 и  если  кто-то  открыл  Америку  в  этом  и  удивляется,  тогда

 вспомните  наше  предыдущее решение: у нас весь Государственный

 бюджет  и  мисцеви  бюджеты,  прошу  за  такое  слово  еще  раз,

 "прокручиваются"   через   систему   коммерцийных   баков  за

 отсутствием  других  банков.

      Ну,  через  ощадбанк...  Ощадбанк  -государственный  банк и

 "Эксильбанк"  -государственный  банк, но там средства державного

 бюджета проходят или минимальные, там несравнимые по величине.

      Александр  Николаевич,  следующая  не статья, а подраздел -

 "Плата за землю".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не, "Державне мито."

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  А,  да,  прошу  прощения, -"Державне мито".

 "Державне  мито" - 114 593.  Не  было замечаний у нас никаких по

 этой статье.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження? Будь ласка, Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Уважаемые  коллеги,  и госпошлина, и плата за землю, на мой

 взгляд,  должны идти как раз в местные бюджеты. Вы знаете, что у

 местных  бюджетов  проблема  в связи с принятием закона об НДСе,

 где   сто   процентов,   я   считаю,   это   правильно,  идет  в

 государственный  бюджет.  Эти  два  вида налоговых сборов должны

 идти  в местыне бюджеты, особенно я бы обратил внимание на плату

 за   землю.   То   есть   в  том,  в  чем  реально  должны  быть

 заинтересованы местные руководители или местная власть.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми розглядаємо державне мито.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  я могу сказать только одно, что оно по

 смыслу  не  всегда  по бюджетной классификации зараховывается до

 государственного   бюджета.   Это   -государственный   сбор   за

 оформление   определенного   вида   документа   и  так  далее  в

 государственных органах, - государственное мито.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу  підтримать, голосуєм "Державне мито"

 114  млн.  593  тис.  Питань  немає, прошу підтримати. Голосуєм.

 Валентин Петрович, голосуйте.

 

      "За" -

      Бортник  не  встиг проголосувати, із Зарудним загуляли там.

 Голосуєм.

 

      "За" -

      Спасибі, прийнято.

      Плата за землю, податок на землю.

      Терьохін. Ковтунець за ним.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Шановні  народні депутати! Я хотів би привернути знову вашу

 увагу   до   не  равильного  розподілення  доходних  частин  між

 Центральним  і  місцевими  бюджетами. Ви пам'ятаєте, що в Законі

 про  плату  за землю за наполяганням наших аграріїв, і правильне

 наполягання, витрати були зв'язані по цьому джерелу з докорінням

 поліпшенням  земель. Всі прекрасно знають, що такі прямі податки

 становлять  фінансову  основу  місцевого  самоврядування. Ні, ми

 знову  хочемо  частину,  ну,  таких місцевих податків забирати в

 центр.

      Я ще раз привертаю вашу увагу, шановні депутати, що ми мали

 б  до  третього  читання  подивитися  про віднесення такого роду

 податків  до  місцевих,  але  з компенсацією за рахунок непрямих

 податків.   Не   правильно  зроблена,  економічно  не  правильно

 зроблене розподілення. Я думаю, що аграрії мають відреагувати на

 таке , чесно кажучи, знущання над місцевими бюджетами.

      Дякую.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Уважаемый Сергей Анатолиевич! Вы так радеете

 за  аграриев,  хорошо, чтобы вы и дальше так за них радели. Но у

 меня  такое  соображение  есть.  У  нас произведено перерасподил

 земельного одатка с тием, чтобы сбалансировать доходы Державного

 бюджета.  И  с  доходов  Державного бюджета финансируются многие

 вытраты,  в  том числе и по улучшению плодородия земель. Поэтому

 аргумент ваш о том, что нужно этот податок полностью зачислить в

 мисцевые  бюджеты, тогда мы вынужджены будем производить изкятие

 с мисцевых бюджетов в обкеме 280 миллионов. От перестановки мест

 слагаемых ничего абсолютно не изменится.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би (я зараз слово дам Ковтунцю), щоб ми

 запам'ятали.  Для  того,  щоб  родила  земля, любу культуру, яку

 висівають  чи садать, на гектар потрібно 300 гривень , тобто 150-

 160  доларів  на  рік.  Тут іде розмова за 8 гривень. Тому, якщо

 вести  розмову, то ми повинні з цього виходити. Іначе ми, якщо в

 минулому  році  мали  23 мільйони хліба, то в цьому році мижем і

 цього  не  одержать.  Я  не говорю за наступні роки. Тому нам ля

 продуктивності   землі   потрібно  мінімум  2  мільярди  гривень

 закладать   у   бюджет.  Для  продуктивності  землі,  а  не  280

 мільйонів.

      Ковтунець. За  ним Вінський.

 

      КОВТУНЕЦЬ.

      Дякую.  Ковтунець,  група "Реформи". Шановні колеги! Я хочу

 звернути  вашу  увагу на частину 2 від 3 до 9 поправки, внесеної

 мною,  які  стосуються  одночасно  і  акцизного збору і плати за

 землю.  Якщо  ми  акцизний збір повністю віднесемо до Державного

 бюджету,  а  плату  за  землю  -до  місцевих, то ми практично не

 порушуєм  баласт.  Там  десь  приблизно  на  100 мільйонів треба

 збільшити  дотації місцевим бюджетам. Але це буде більш розумно,

 оскільки  акцизний збір розподілений по областях нерівномірно. І

 таке    закріплення    змушує   деякі   області   організовувати

 підприємства  по  виробництву  підакцизних товарів, що абсолютно

 нелогічно  з  точки  зору  інтересів  держави.  А плата за землю

 розподіляється  рівномірно  між  областями.  Це  є  справедливий

 порядок закріплення доходів за місцевими бюджетами. І баланс при

 цьому  -повторюю  -не  порушується.  Треба  проголосувати  ці  2

 поправки   в комплексі. Дякую.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Спасибо. Это тоже не совсем верно. И земля у

 нас   плодородная  и  распределяетися  по  разному,  и  акцызное

 производство   у   нас...   производство   подакцызных   товаров

 распределается  по-разному.  И  я  уже  говорил  о  том, обращая

 внимание  народных  депутатов. Мисцевые органы влады должны быть

 заинтересованы   в  акцызном  податке,  должны  заниматься  этим

 акцызным  податком,  развивать производство подакцызных товаров.

 Иначе мы ж взагали бюджет не будем собирать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вінський.

 

      ВІНСЬКИЙ.

      Шановний  Олександр  Миколайович!  Вінський,  Соціалістична

 фракція   Соціалістичної   селянської   партії.  Це  надзвичайно

 принципове питання. По-перше, Олексієнко, виступаючи в п'ятницю,

 привів  цифри,  що  значна  частина  наших земель необліковані і

 взагалі  за  них  сплата за землю не іде. Була названа величезна

 цифра - 320 мільйонів  гривень.   Це  по-перше.

      По-друге.   Ця  стаття,  яку  ми  записали  в  доходах,  не

 кореспондується  статтею  по витратах. Адже в статті по витратах

 записано всього 5 мільйонів гривень на поліпшення земель.

      Тобто,  ми  повинні ці статті дві согласувати. Якщо йдуть в

 центральний   бюджет   гроші   за   землї,  то  вони  повинні  і

 використовуватись на поліпшення земель.

      Тому  я  пропоную  цей  пункт  і  пункт,  який пов'язаний з

 видатками  на землю, розглянути окремо на погоджувальній групі і

 перенести  його на третє читання, щоб вони були взаємопов'язані,

 щоб гроші, які взяті за землю, пішли на землю, а не на утримання

 чиновників. Дякую.

 

      АЗАРОВ М.Я. Спасибо за вопрос.

      Я   уже   говорил,  что  в  выдатках  по  финансуванню  АПК

 содержатся суммы значно бильшие, чем 280 миллионов.

      Поэтому,    вы   -аграрная   комиссия   и,   так   сказать,

 представитель  аграриев  -должны согласовать. Ведь 280 миллионов

 если  вы  отсюда  снимите,  значит,  автоматом  это  снимется  с

 государственных расходов на финансирование АПК. Другого ж нет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Душейко.

 

      ДУШЕЙКО.

      Все-таки   ви   прислухайтесь   до   аргументів,   шановний

 доповідачу.  Справа  йде не про фінансування АПК. Кошти, які тут

 передбачені,  плата,  податок  на  землю  самою  природою  цього

 податку  передбачені  на  відновлення  родючості  землі.  І вони

 повинні  автоматично  включатися в видатки на підняття родючості

 землі.  Відповідно  по  розподілу,  по  процентно між місцевим і

 центральним бюджетом.

      І  Олександр Миколайович прав, коли говорить, що цих коштів

 явно недостатньо для відновлення родючості землі.

      Тому  я  ще  раз попрошу вас, шановні, не спутувать поняття

 фінансування  АПК  з  поняття  плати  за  землю.  Це специфічний

 податок, який йде тільки на відновлення родючості землі.

 

      АЗАРОВ М. Я. Ну, спасибо. Я это понимаю не хуже вас, только

 я  хотел  бы  вам  напомнить,  что  из  державного материального

 резерва   выкорыстовуется   775   миллионов   для   изготовления

 удобрений,  минеральных добрив, которые будут вложены в землю, а

 не куда-нибудь.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Я просив би, не треба спорити.

 Це  копійка  протів  того, що потрібно. Копійка по об'єму. Як би

 це  велася  розмова  за  280 мільйонів на Дніпропетровську чи на

 Запорізьку  область, я б погодився з вами, фінансувати. У нас 2,

 5  мільйони  зрошувальних  земель  і  2,  6  мільйона осушуваних

 земель, які сьогодні покинуті, забуті. За що ми споримо?

      Я  прошу  Олексієнка,  і  на цьому будемо завершувати. Його

 треба серйозно доопрацювати цю статтю.

 

      ОЛЕКСЕЄНКО.

      Шановний  Микола  Янович!  Мене дивує ваша позиція, тому що

 ви,  маючи  Закон плати про землю, ви повишаєте ставку податку в

 1,  8  рази.  Я  приводив  у  п'ятницю,  виступаючи,  що якщо ми

 віднесемо,  дамо  30  мільйонів,  щоб завершити інвентаризацію і

 оцінку  земель  населених  пунктів,  це  буде  в  бюджет  ще 420

 мільйонів.  Ми  цього  не  рахуємо.  А  тут,  значить, чопом все

 приписуємо..............  підходить,  треба  поважати  не тільки

 себе, треба і колег і наш комітет теж рахуватися з його думкою.

      Я  пропоную  перенести  на  третє  читання.  І,  поки  ми в

 кулуарах  не  вирішимо  це  питання, його не виносити в сесійний

 зал.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  на  голосування  про перенесення на

 третє   читання   плату   за  землю.  Воно  потребує  серйозного

 доопрацювання.  Я  думаю,  і  зампред  теж  погодиться,  товариш

 Зубець.

 

      "За" -

      Спасибі.

      Слідуюче.  Плата  за спеціальне використання прісних водних

 ресурсів.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Нет, нет, Александр Николаевич. Идут рентные

 платежи за нафту ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, я вибачаюсь. Да. Рентні платежі за нафту і

 природний  газ, що видобувається в Україні та різниця в цінах на

 природний газ.

      1  млрд.  561  млн. 135 тисяч. Питання є до Миколи Яновича?

 Нема. Голосуєм.  Прохання підтримати.

 

      "За" -

      Хмара просить переголосувать.  Голосуєм.

 

      "За" -

      Спасибі. Збори за геолого-розвідувальні роботи, виконані за

 рахунок  Державного  бюжету,  337  млн. рівно. Питання до Миколи

 Яновича? Немає.

      Голосуєм Прохання підтримати.

 

      "За" -

      Спасибі.

      Збори  за  спеціальне використання природніх ресурсів разом

 295  мільойнів  нуль  33  тисячі,  в тому числі лісних ресурсів,

 лісових  ресурсів  -31.  496 тисяч, прісних водних ресурсів -237

 мільйонів  537  тисяч  і  надри, і надр при видобуванні корисних

 копалин - 26 мільйонів. Найда, будь ласка.

 

      НАЙДА

      Херсон, фракция коммунистов.

      Уважаемый  Николай  Янович,  вот  это  сборы за специальное

 використання  природних ресурсів по лісу, 31 мільйон, у нас было

 4  охотничьих  хозяйства,  когда мы жили беднов Советском Союзе,

 сейчас  их 105. Это вот сборы за вот это спеціальне використання

 или за другие вот єти 31 миллион и сколько было в прошлом, и как

 его выполнение фактическое?

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Значит, за 4 месяца по состоянию на 1 травня

 эта  плата составляет 7 миллионов 393 тысячи гривен, то есть 18.

 8  процента  за  4  месяца  собрано. Я думаю, что мы на цифру 31

 миллион выйдем, это плата за использование леса.

      Григорий   Иванович,   значит,  ну  как:  мало  или  много?

 Существуют   нормативы,  по  которым  Минфин  просчитывает  этот

 показатель.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну  і  в Херсонській області косуль більше, на

 більшу суму б'єте, чим тут записано. Дудченко, будь ласка.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Я могу взять прошлый год, по-моему, если мне

 память не изменяет, где-то было в обкеме ...

 

      ДУДЧЕНКО.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  а я Георгия Ивановича

 поддерживаю, идет уничтожение лесов в Украине и у меня на округе

 тоже,  и  сумма,  которая  здесь показана, она смехотворна. Я бы

 предложил на третье чтение отнести, надо посмотреть.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить  я,  тут  я  не  бачу міністра лісного

 господарства. Єсть заступник. Скіль ки вирізається лісу, ділової

і деревини,   просвітлення,   і  скільки  садиться  так  гектарів,

 скажіть, я повтою залу.

      До  мікрофону, будь ласка.

      Бортник,  ви ще  там   насидетесь,  не  торопіться.

 

      БРЕЖНЄВ В.М.... 3 млн. 650  тисяч   кубометрів.

      Но  збори  оці,  це  залежить  розраховані  оці  31 млн. по

 таксам,  які  затверджені  Кабінетом  Міністрів в залежності від

 того, скільки  рубаємо.

      Рубаємо   ми   тільки   розрахункову   лісосіку.   Це   так

 називаємий.........

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гектар вирубали, скільки насаджуєте гектарів?

 

      БРЕЖНЄВ В.М.  Садимо  ми  порядка  2 тисяч: но цього року

 фінансування  таке,  що  ми  не можемо виконувати зараз посадки.

 Фінансуванян,  по-перше,  зменшено  дуже,  а  по-друге,  те,  що

 виділен, не фінансується, особливон а посадки полезахисних.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Пропозиція  ваша?

 

      БРЕЖНЄВ.   Пропозиція  цю  цифру  затвердити.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. То єсть, ви погоджуєтесь з цифрою Комітета?

      Спасибі,  сідайте, будь ласка, на своє  місце,  голосуємо.

      Міністерство,  ми  повинні  до  нього  прислухатись.

      Я  думаю,  у  нас  міністр один.

 

      "За" -

      Носов, будь ласка.

 

      НОСОВ В.В.

      Шановні депутати, у нас міністр один, а пропозицій багато.

      А пропозиція була б така, що кому дають рубати, тот той хай

 і  насаджує, то то буде його функція, а не держави функція, та і

 все  на тому.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.

      Значить,  порядок  був  такий,  і  він  повинен залишатись:

 гектар  вирубали  -два  гектари  посадили.  Такий  закон у нас в

 державі.  При  Радянській  владі,  і  сьогодні  він був такий. А

 сьогодні є  кому  рубать,  нема  кому  садить.

 

      АЗАРОВ М.Я.    Олександр Николаевич,   я прошу прощения.

      В выступлениях ряда целого народных депутатов, особенно из

 южных   районов  ставился  вопрос  про  збільшення  расходов  на

 использование  пресных  водных  ресурсов.  Здесь нами передбачен

 этот  источник  доходный. Если комитет по водному господарству и

 налоговая  администрация  вместе  обеспечат  рост  плюс  30 млн.

 гривен,  то можно было бы здесь по доходному источнику збільшить

 на 30 млн. гривен этот источник, на 30 млн. збільшить видатки на

 водне  господарство,  когда мы дойдем до видатків. Єто не зовсім

 інше, а одно и то же.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  просив  би  підтримати цю

 пропозицію, внесену комітетом. Голосуєм. Голосуєм цифру 295 млн.

 033 тис.

 

      АЗАРОВ М.Я. Плюс 30 Александр Николаевич.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. І плюс 30, да.

 

      "За" -

      Голосуєм,  будь ласка. Степан Ількович, ви не голосуєте ще.

 Ви в Львовській області не вирізайте ліс, ви насаджуйте його.

 

      "За" -

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  так  мы  весь бюджет отнесем на третье

 чтение. Что рукой махать? Давайте рассуждать.

 

      ГОЛОВУЮЧЫЙ. А тут нема чого відносить на третє читання.

 

      АЗАРОВ М.Я. Что здесь на третье чтение относить? Что?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко, будь ласка.

 

      АЗАРОВ М.Я. По нормативам подсчитано доходы.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко Анатолій Степанович.

 

      ДАНИЛЕНКО А.С.

      Спасибі, Олександр Миколайович.

      Справа  ось  у чому. Тут написано так: "Збори за спеціальне

 використання  природних ресурсів", прісних водних ресурсів. Мова

 йде  про  те,  що,  дійсно, господарства фермерські, колективні,

 акціонерні  сплачують  за  користування  водою,  тобто вони самі

 будують  скважини,  самі  їх  утримують;  сьогодні вони в такому

 надзвичайно  тяжкому  стані,  бо їх нема, чим ремонтувати, немає

 оборотних  коштів,  то  тут потрібно спокійно підійти, Олександр

 Миколайович,  а  ви  так  сказали  про те, що сьогодні добавить.

 Дійсно, ми говорили про те, що Комітету з питань водних ресурсів

 потрібно  добавити  ці  кошти  для  того,  щоб  мати  можливість

 поливати  ті  поля, які потребують зрошення. Але тут зовсім іде,

 Микола  Яновичу,  про  інше  питання. Тому не можна все це разом

 так.....

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Но  мы  с председателем комитета в перерыве

 договорились  о  том, что я буду пропонувать залу, предлагать на

 30  миллионов  збильшить  доходу  по  этому  источнику  и  на 30

 миллионов збильшить выдатки, Анатолий Степанович.

      Ведь,  если  о  чем-то  договариваемся, давайте выдерживать

 это.  Потому  что  легко  очень  збильшувать  вытраты, но надо ж

 доходную  частину.  И мы договорились о том, что мы вместе с ним

 издадим   приказ по налоговой администрации по Водному комитету,

 усилим  контроль  за  сбором  этого  вида поступлений в доходный

 бюджет и постараемся собрать их. Вот о чем идет речь.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм.

 

      "За"-

      Прийнято.

      Збір  за  забруднення  навколишнього природнього середовища

 Фонду  охорони навколишнього природного середовища -16 мільйонів

 гривень.

      Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

      Николай  Янович, я хотул бы уточнить. Наверное, хотят знать

 народные  депутаты  источник  формирования этого фонда: или идет

 распределение  с  местных  бюджетов, потому что местные забивают

 частично  и  отчисляют  от  госпредприятий и формируют фонд, или

 какой-то другой источник. Обкясните , пожалуйства.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Значит,  это централизованный сбор, который

 уплачивают  предприятия, они целиком поступают в Государственный

 бюджет   в  Фонд  охраны  природного  середовища.  Помимо  этого

 существуют  штрафы  за  загрязнение  окружающей  среды,  которые

 полностью и целиком постуупают в мисцевые бюджеты.

      Всего-навсего  16  миллионов  на всю страну это поступает в

 этот фонд.  И  они,  эти  доходы,  балансировано   передбачены в

 выдатках этого фонда. Один к одному по доходам и по выдаткам.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є зауваження? Будь ласка, Кірімов.

 

      КІРІМОВ.

      Шановний   Микола  Яновичу!  Я  розділяю  вашу  думку,  але

 скажіть,   будь   ласка,   а   ось  цим  збором  за  забруднення

 навколишнього  природного  середовища  чи  нелегалізовуємо ми це

 саме  забруднення?  Адже  тут  форма  повинна  бути категорична.

 Забруднювати не можна і нікому не дано цього робити. Дякую.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну  я  вам  скажу  так. 16 миллионов на всю

 державу -это  ну  такие гроши, которые...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви  Миколу  Яновича  не ставте в таке незручне

 положення.  По-перше,  це  береться  середня  цифра за попередні

 роки.  Ну ви самі розумієте. Ну якби ми брали за забруднення, то

 тут  нада  було  1,5-2 мільярди  брать.

 

      АЗАРОВ М.Я. Конечно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Начиная  од  завод завод, фабрик до сільського

 господарства.  А  це  береться  середня  цифра.  Та,  що  воно в

 середньому...   витримується.  Ця  цифра  і  заложена.  Я  прошу

 підтримати. 16 мільйонів.

 

      "За" -

      Голосуйте, будь ласка, Цибенко.  Володимир  Михайлович!

 

      "За" -

      Анатолій    Степанович   просить   переголосувать,   голова

 Комітету.  Будь  ласка,  шановні  колеги. Ми довго йшли до цього

 бюджету.  Ну  давайте ж уже мабуть його приймемо. Я не думаю, що

 ми  його набагато покращимо. Будь ласка, голосуєм. Якби хоч один

 уніс, що ВВП на мільярдів 2-3 піднімем...

 

      "За" -

      Спасибі.

      Надходження  збору  до  фонду  для  здійснення заходів щодо

 ліквідації  наслідків  Чорнобильскої  катастрофи  на соціального

 захисту населення. 2 мільярди 513 мільйонів гривень.

      Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні народні депутати, пропозиція -перенести це на третє

 читання.   Ми   прийняли   закон   -він   не  підписаний,  тобто

 законодавчої бази немає. Давайте, завтра повертається Президент,

 буде ясна його позиція по тому закону, який ми прийняли про 10%.

      Більш  за  те,  якщо  розраховувати базу на 10%, то, Микола

 Янович  шановний,  цифра  тут завищена, ми можемо з вами сісти і

 подивитися. Буде менше доходів, ніж ви написали.

      Тому,  в зв'язку з відсутністю законодавчої бази для такого

 збору, я просив би його перенести на четвер.

      Дякую.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемый народный депутат Терехин, в таком

 случае,  нам  надо  остановиться  и  разойтись, потому что у нас

 целый  ряд  наших,  значит,  законодательных  актов,  которые мы

 включили  в  бюджет, в том числе, например, сбор на обовьязковое

 социальное страхування и т. д., и т. д., но мы же договорились с

 вами, что 10-%-ная ставка учтена при расчетах по этому фонду.

      Когда  мы  рассчитывали  на 12%, мы брали средневзвешенную,

 фактически 10% при этих расчетах.

      Поэтому,  когда  мы  перешли  на 10%, мы 10% оставили, имея

 ввиду, что все-таки 10% буде собираться. 2 513 рассчитано исходя

 из  10-%-ной  ставки  чернобыльского  налога.  Ну,  есть министр

 финансов, он может подтведить это.

      С  чернобыльской  комиссией  мы  также  вчера  и  позавчера

 обсуждали  этот  вопрос  и пришли к мнению, что 2 513 необходимо

 оставить  при  ставке  10%,  имея ввиду так же, как и по водному

 сбору, надо усилить собираемость этого податка.

      Вы  все знаете, что 12% была ставка, а реальная ставка была

 где-то около 7%.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Ягоферов.

 

      ЯГОФЕРОВ.

      Уважаемый Николай Николай Янович, вы все сказали правильно,

 и  сумма  налога  определена  правильно. Единственное, что здесь

 неправильно,  это  то, что вот такой налог приведет к увеличению

 опять-таки на плательщика.

      Почему?  Потому,  что  Александр Николаевич, сегодня налоги

 платят  те,  кто  выплачивают  заработную  плату,  в том числе и

 отчисления   в   Чернобыль.   А,  поскольку  таких  предприятий,

 организаций и плательщиков с каждым днем становится все меньше и

 меньше,  то  для них эта сумма налога будет резко увеличиваться.

 Поэтому  я  поддерживаю  депутата  Терехина,  что по сумме можно

 согласиться,  но  о  порядке,  так сказать удержания этой суммы,

 надо было бы вернуться.

      Владимир  Михайлович  Яценко правильно выступал, говорил на

 сессии  о  том, что перед чернобыльцами мы все в долгу. Но все в

 долгу,   а  расплачивается  только  тот,  кто  работает,  еще  в

 состоянии какую-то выплатить заработную плату.

      Поэтому,  на  мой взгляд, было бы правильно, если бы мы вот

 эту  сумму,  Николай  Янович, набрали за счет НДСа. Потому что в

 формировании  НДС  участвуют  все.  А  в формировании заработной

 платы  пока  единицы.  И  мне  лично  непонятна  позиция Яценка,

 который  выступает  против  этого,  поскольку НДС является самым

 эффективным  средством  для  накопления  доходной части бюджета.

 Просьба рассмотреть этот вопрос, еще раз под третье чтение.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Вы  знаете,  что  Закон  о  бюджете,  мы

 договорились, что он не будет вмешиваться в налоговые законы, не

 будет  изменять  ни  ставки,  не  будет  изменять ни метадологию

 сбора.   Есть   специальные   законы  налоговые,  которые  будут

 устанавливать то, о чем вы говорите.

      Мы  здесь  исходили из того, что установлена ставка 10%, не

 12, а 10. То есть сделан первый шаг по снижению давления на Фонд

 оплаты  труда.  Это  более,  на  наш  взгляд, прогрессивнее, чем

 применять ставку 12%.

      От  Фонда  оплаты  труда.  И это, ведь поймите, что Закон о

 бюджете  это  не  регулирует. Он регулирует: включили мы системы

 оподаткування  з  Законом  о  системе  оподаткування этот сбор к

 бюджету,  значит мы обязаны его обсчитать и включить. Кстати, он

 тоже  сбаллансирован, он включен как по доходам, так по вытратам

 в одинаковой сумме.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю,  що  Ягоферов  прав частково в цьому

 питанні, тому що заробітну плату потрібно, якщо люди роблять, то

 платить  кожен  місяць,  і  тоді  б за НДС мови не було б. А він

 просто  вносить  пропозицію  як  вихід  з  того  положення,  яке

 склалося сьогодні. Я так його розумію.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.  Александр  Ніколаевіч,  но  єто  не  тема

 бюджетного закона.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Це розумію.

      Значить, будь ласка,  Пилипчук.

 

      АЗАРОВ  М.  Я....  Вот и все. Я с ним согласен абсолютно по

 методологии... Но это - не тема бюджетного закона.

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

      (Депутат Пилипчук). До тієї пори, поки будуть високі ставки

 нарахувань  і  податків сумарно на заробітну плату, до тієї пори

 заробітна  плата  не  буде  реальною,  вона  буде  виплачуваться

 бартером і економіка буде переходить в тінь...

      Через  те  я  за те, щоб скасувати ці нарахування для того,

 щоб  вивести  економіку  з  тіні  і саме із тіні вивести товарну

 оплату людської праці. Це перше.

      Відносно податку на додану вартість, про яку казали тут, то

 ми ще... по-моєму, нас викличуть із відпустки для того, щоб його

 скасувать  або  переробить,  бо  ті, що на сьогодні дишуть, вони

 ляжуть за період канікул, бо там є дуже небезпечна стаття, що не

 тільки   поступивші   кошти  обкладуються,  але  й  товари,  які

 відправлені,   тобто  ті,  хто  сьогодні  працює  і  здатний  ще

 відправлять товари, то вони будуть положені...

      І те саме стосується до заробітної плати -той, хто виплачує

 заробітну плату, її перестане виплачувати...

 

      АЗАРОВ М. Я. Уважаемый Владимир Мефодиевич, ну ваши реплики

 были  б  абсолютно  понятны,  если б мы сейчас обсуждали Закон о

 налоге   на  доьавленную  стоимость.  Абсолютно  понятны  и  нет

 вопросов,   если   б   мы  сегодня  обсуждали  Закон  о  размере

 видрахувань в Чернобыльский фонд. Абсолютно понятно!

      Но  мы  обсуждаем  бюджет.  Бюджет формуется на базе диючих

 законов  или  тех, которые мы, по крайней мере, приняли в первом

 чтении,  как  мы с вами договорились - мы установили там ставку,

 10%   видрахувань   от  фонда  оплаты  труда.  Может  быть,  это

 неправильно - это  скорей  всего  неправильно,  с  точки  зрения

 нагрузки  на  фонд  оплаты труда... Но мы так уже с вами приняли

 решение.

      Через  неделю,  может,  мы будем обсуждать НДС и будем, так

 сказать, что-то изменять. Но то, о чем вы говорите, это неи тема

 бюджетного закона. Вот что я хочу, чтоб вы меня поняли. Я могу с

 вами  соглашаться,  не  соглашаться,  но это в рамках уже другой

 дискуссии будет вестись.

 

      ГОЛОВА. Яценко.

 

      ЯЦЕНКО

      Дякую.   Ну,   воно  дійсно  вже  виходить  за  межі,  коли

 коментують   чужий  виступ.  По-перше,  я  ніколи  не  давив  на

 депутатів і не застосовував, там, вирази типу, там, "Ми в боргу"

 і  так  далі.  В  боргу  були і залишаємся, це все розуміють без

 нагадування всі народні депутати.

      От,  якщо  ми  повернемося  до  того, що прийнято в першому

 читанні,  розмір  2  мільярди 859 мільйонів 800 тисяч -це при 12

 відсотках.   Ми   тривалий  час  щли  до  цього  узгоджувального

 варіанту,  виносилось  декілька, нарешті, завдяки співпраці двох

 комісій,  завдяки  співпраці  з  урядом  дійшли  до  висновку  і

 проголосували  це  питання.  І  сьогодні в 10 раз повертатись до

 нього,  знову звгнати це в глухий кут, ну, повірте, це абсолютне

 безглуздя.

      Тому  моя пропозиція, є відповідні розрахунки, Міністерства

 фінансів  за  них відповідає, воно офіційно подало, в мене також

 вчора  були,  там  скажімо,  є  розрахунки, фахівці прорахували.

 Давайте приймемо рішення і все. Спасибі.

 

      ГОЛОВА. Миколо Янович, оскільки ця стаття вона на баланс не

 впливає,  бо скільки буде записано, стільки і видано, то давайте

 тоді по розрахунках за, по фонду запишем цю цифру.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр  Александрович, ну, вот Терьохин,

 который  начал эту дискуссию, забыл о том, что при 12 процентах,

 и  Яценко  это  напомнил,  2. 8 миллиарда; при 10 процентах -2 с

 половиной  миллиарда,  при  10  процентах. Мы приняли норму -10-

 процентных  видрахувань.  Но  если  мы  даже  такие элементарные

 статьи,  которые,  скажем,  ну,  никаких заперечень не вызывают,

 будет  на  третье  читання  относить, ну тогда у нас весь бюджет

 надо на третье чтение отнести.

      В  чем  вопрос?  Министр  финансов  сидит, пусть ответит на

 сколько он просчитал эту цыфру.

 

      ГОЛОВА.  Ігор  Олександрович,  будь  ласка. ми мали 1. 4 за

 минулий рік, так? Я пам'ятаю ту дискусію ще. Чи скільки мали ми?

 А  коли  розглядали  цей фонд, закон, то мова йшла про те, що не

 зменшується  порівняно з минулим роком. Фактичне за минулий рік.

 Ігор Олександрович, Ігор Олександрович.

      Ігор  Олександрович,   говоріть.

 

      АЗАРОВ М.Я.   За  прошлый  год 1  млрд.  794  млн.

 

      ГОЛОВА.  Про що  мова  йде.

      А  тепер  записуємо -2,:.

      Можна   ставить  на  голосування?  Це  доходна  частина,  і

 видаткова така  ж  сама  буде  по цій  статті.

       Єльяшкевич, будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Херсон,    депутатская   группав   "Реформы",   депутатское

 обкединение "Вперед, Украина".

      Кроме  той д искуссии, которая шла о базе начисления э того

 налога,  я  полностью  согласен  с теми, кто считает, что просто

 ужасна  я  хочу  по  расчетам  сказать.

      Если 2, 8 составляет 12%, сколько будет составлять 10%? Это

 будет  2,3. Как  получилось  2,5,  я  не  знаю.

      Поэтому  давайте  элементарные  задачки  решать.  Если  там

 неправильные  были  расчеты, пусть Правительство скажет, что оно

 уточнило базу, но если брать 2, 8 как 12%, то 10% -1, 5 не будет

 н икогда.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр Сергеевич, не так ведется расчет,

 как  вы  считаете. А расчет ведется, берутся все группы по фонду

 оплаты  труда.  Абсолютно  все  группы.  Потом ведется вычитание

 льнотников,  те, которые у нас с вами бюджетники, и так далее, и

 так  далее,  которые  не  платят  чернобыльский  налог.

      Поэтому  прямой  счет,  прямая  пропорция, про которую вы

 говорите,   не   подходит,   в   данном   случае  более  сложная

 зависимость.

      Министертсво  финансов  такие  расчеты  в бюджетный Комитет

 представляло, мы их проверяли, на этой сумме остановились. Какие

 сомнения  в  этой  сумме?

 

      ГОЛОВА.  Значить,  у  кого  будуть  сумніви,  будь ласка, в

 Комітет  зайдіть,  подивіться всю систему розрахунків, і внесіть

 свої  ропозиції. А поки що варіант, який пропонує Комітет, треба

 ставить на голосування.

      Я ставлю його на голосування,  будь ласка.

      Це  сума більше, ніж фактично витрати минулого року на 800

 млн. майже.

 

      "За" -

      Я  звертаюся  до  тих,  хто  не  голосує. Голосуйте так або

 інакше,  тобто  або  "за,  або  "проти", або утримайтесь, але не

 брать участь у голосуванні не маєте права.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Александр Александрович, я могу сейчас взять

 папку с расчетами , расчеты зачитать в зал.

 

      ГОЛОВА. Ну, навіщо це робіть? Це по кожній цифрі доведеться

 робіть.  Це  тоді,  коли  є  сумніви.  Будь  ласка,  в кого були

 сумніви, ви могли зайти в комітет і все з'ясувать. Будь ласка, є

 принципові  питання,  а  це  ті,  які  не  впливають  на балбанс

 бюджету.  Я  думаю,  що треба довірять комітету. В кінці кінців,

 він гірше не хотів робить.

      Ставлю   на   голосування.   І  потім,  надходження  будуть

 визначатися законом. Закон ми прийняли. Прошу.

 

      "За" -

      Ще  раз прошу, ще раз прошу. Даремно ви, Василь Васильович,

 дали свою картку.

 

      "За" -

      Прийнято.

      Дальше.   "Надходження   збору   на  обов'язкове  соціальне

 страхування".  Фонд  соціального  страхування -758. Є запитання?

 Які? Вернигора, будь ласка.

 

      ВЕРНИГОРА  Л.  М.  Шановний  Микола  Яновичу, чи він пішов?

 Олександре  Олександровичу,  ми  з вами не завершили законодавчу

 базу   по  Фонду  соціального  страхування.  В  першому  читанні

 прийняли.   Чотири   фонди,   які  будуть,  ніяких  бюджетів  не

 вводиться.  Чому  ж ми взяли і ввели його сьогодні в бюджет, щоб

 його спіткала доля Пенсійного фонду? Ви знаєте, чим закінчилось,

 коли він два роки побував в бюджеті.

      Я   пропоную   вилучити   з  бюджету  пункт  31,  бо  це  є

 позабюджетний цільовий фонд, і він не має права бути в бюджеті.

 

      ГОЛОВА. Микола Янович, що скажете?

 

      АЗАРОВ  М. Я. Что я могу сказать? То, что законом о системе

 оподаткування  збір  до  соціального страхування включен в склад

 расходов и доходов Державного бюджета. Мы делаем Закон о бюджете

 в  строгом  соответствии  с  Законом  о  системе  оподаткування.

 Поэтому  мы  его  включили.  Выключать  нельзя,  потому  что это

 противоречит Закону о системе оподаткування. В любом случае сбир

 будет  засчитываться  в  доходы  бюджета  и  из  него  же  будут

 производиться вытраты.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.       Не чути.

 

      ГОЛОВА. Юудь ласка, ще раз дайте Вернигорі слово.

 

      ВЕРГНИГОРА.

      Микола  Янович,  у цьому законі, який ви тільки що назвали,

 там  немає  включення до бюджету цього фонду. Там єсть метод або

 спосіб  справляння  збору.  Тобто це не внески до фонду, а збори

 обов'язкові  до  фонду  зарплати. При чому тут включення його до

 бюджету?

 

      ГОЛОВА. Суслов, будь ласка.

 

      СУСЛОВ   В.  І.  Уважаемые  депутаты!  Конечно  сейчас  эту

 дискуссию   вести   не   нужно,   потому  что  Закон  о  системе

 налогообложения   определяет   перечень  налогов  и  сборов.  Он

 определяет,  что  все эти налоги и сборы за исключением сборов в

 Пенсионный  фонд  идут  в  Государственный  бюджет.  Этот вопрос

 отрабатывался  детально  с  Министерством финансов, если нужно и

 министр   финансов   даст   справку,  таким  образом  совершенно

 правильно,  что  "надходження  збору  на  обов'язкове  соціальне

 страхування включене до Державного бюджету".

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я пропоную (одну хвилинку), я пропоную таку схему.

 Ми  зараз  голосуємо суму, цифру, яка обгрунтована розрахунками.

 Якщо  доведуть  завтра  спеціалісти  і  Міністерство соціального

 забезпечення  і  відповідні  інші  відомства,  і  наші  комітети

 доведуть,  що  не  треба  записувати  в  бюджет цю суму, то вона

 просто  з  доходів  і  видатків  випаде  і  все. І з відповідною

 корекцією  там  по  загальних  цифрах  і все, що вона балансу не

 змінює  еж,  тому  що  це  спеціалізовані  збори  на обов'язкове

 соціальне  страхування.  Так  само,  як і на інші збори. А зараз

 треба проголосувати й погодитися відносно того, що це правильний

 розрахунок, от і все.

      Вінський, будь ласка.

 

      ВІНСЬКИЙ Й. В.

      Шановний   Олександр   Олександрович!   Це   не  може  бути

 правильним  розрахуноком  ця  стаття,  тому  що немає ще закону,

 прийнятого Верховною Радою.

      Нам  нав'язували  модель,  щоб  тільки,  змінивши податкові

 закони  на  новій  податковій  базі  будем  приймати бюджет. Нам

 тільки  що  роздали проект закону цего  для розгляду у Верховній

 Раді.  Як  ми  можемо голосувати сьогодні бюджет? Чому ця модель

 працює  сьогодні?  Немає  закону,  ми  голосуємо статтю бюджету.

 Давайте на третє читання, після того як проголосуєм закон і його

 Президент  підпише  тільки  тоді  ми  можем його включити сюда в

 бюджет.

 

      ГОЛОВА. Йосип Вікентійович...

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Тогда мы будем голосовать бюджет 20 июля или

 там  в  августе  или  сентябре.

 

      ГОЛОВА. 1998 года.

 

      АЗАРОВ М.Я. 1998 года, да.

 

      ГОЛОВА.  Йосип  Вікентійович, ви правильно сказали, що цего

 нема,  але ж є тего. Той, що прийнятий в минулому році. А він не

 відміняється.  Ці  відрахування  залишаються  ті ж. Ми приймаємо

 документ  на  основі  діючого  податкового  законодавства.  Якщо

 внесемо  зміни і зміниться ця цифра, то ми корективи післязавтра

 внесемо.  Я  жартую,  ви вибачте, але ви ж самі розумієте в чому

 справа.  Це  й же збір був завжди. Завжди був. Пропустить його в

 бюджеті не можна.

      Єльяшкевич, будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Єльяшкевич,   Херсон,   депутатская   обкединение   "Вперед

 Украина".  Уважаемые  коллеги!  Действительно  надо  отнести  на

 третье чтение по нескольким причинам.

      Во-первых,  здесь  впервые  появляется  упоминание  о Фонде

 социального    страхования.    Если    мы    так   запишем,   то

 негосударственный фонд будет управлять этими средствами, которые

 находятся  в  ведении  одного  профсоюза  -Федерации  профсоюзов

 Украины и несколько тысяч служащих получат статус госслужащих. У

 нас    увеличится    административно-управленческий    персонал,

 количество  госслужащих. Это  первая  проблема.

      Вторая проблема. Действительно, что размеры ставок еще нами

 не   приняты.   Сегодня   только   дан  проект  закона,  который

 подготовился  комитетом  для второго чтения. Поэтому я предлагаю

 эту проблему перенести на третье чтение. Это дискуссионная тема.

 

      ГОЛОВА. Олександр...

 

      АЗАРОВ М. Я. Я хотел бы... Александр Александрович, я прошу

 прощения,  я  хотел бы вот что ответить Александру Сергеевичу. С

 точки  зрения бюджета, если мы исключим то, что у нас помещается

 в  скобочках  -фонд социального страхования, ничего абсолютно не

 изменит. Я согласен исключить то, что написано в скобочках.

      Теперь,  с точки зрения, предположим, размера той суммы, то

 надо,  наверное,  исходить  не  из  ставок,  а  из  размеров той

 потребности,  потому  что  это  фонд, который социально защищает

 нетрудоспособных  людей.  И  как раз здесь сокращения любые, ну,

 просто  не  возможны. Они и так, так сказать, укладываются в тот

 проект закона, который сейчас в первом чтении уже принят.

      Ну,   что  откладывать  на  третье  чтение?  Третье  чтение

 состоится в четверг. До четверга ни Президент не подпишет, ни мы

 с  вами  окончательно не примем. Давайте исходить из этой суммы.

 758  -и  берем в скобки. Уберем Фонд социального страхования. То

 есть, для бюджета это никакого значения не имеет.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  так:  управління  фондом і сума -це різні

 речі, норми різних законів. По-перше.

      По-друге,   ми  через  бюджет  фінансуємо  освіту,  охорону

 здоров'я,  інших.  Але  ж  це не означає, що там тисячі і тисячі

 стали державними службовцями.

      Ну,  аргумент  невдало вибраний Олександром Сергійовичем. Я

 ставлю на голосування цю цифру і прошу її підтримати.

 

      "За"

      Я  ще раз звертаюся до вас: або підтримуйте, або переносьте

 на  третє. Ну, що завгодно. Ну, весь час розігрувать... Вячеслав

 Максимович,  Вячеслав  Максимович!  Голосуйте.  Ще раз ставлю на

 голосування, будь ласка, ще раз ставлю на голосування.

 

      АЗАРОВ   М.  Я.  Я  прошу  депутатов  исходить,  что  сумма

 подсчитана  минимально  необходимая  для  обеспечения  пособиями

 нетрудоспособности.

 

      ГОЛОВА. Не говоріть, не говоріть, будь ласка.

 

      "За"

      Хочете на третє читання? Ставлю на голосування. Будь ласка,

 на третє читання.

      Одну хвилину, ну, наполягають депутати, я ж не можу...

 

      "За"

      Теж немає потрібно.

      Ще  раз  ставлю  на голосування погодження цієї цифри -758,

 560.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Без  скобок  еще раз для всех сомневающихся

 говорю.

 

      ГОЛОВА.  Без дужок.

 

      АЗАРОВ М. Я. Да, редакция: надходження збору на обов'язкове

 соціальне страхування 758 , 560 .

 

      ГОЛОВА.  Без  дужок.  Фонд  соціального,  це викреслюється.

 Давайте. Увага, підтримуйте, голосуйте.

 

      "За" -

      Прийнято.

      Надходження  до державного Іноваційного фонду. Тут сумнівів

 ніяких немає. Є бажаючі висловитися? Запишіться. Пилипчук.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Кстати,  ни одной поправки не было народных

 депутатов.

 

      ПИЛИПЧУК.

      Депутат   Пилипчук.   Перше,   я  хотів  би  запитати  пана

 доповідача,  скільки  у  нас  Фонд оплати праці, яка його доля у

 валовому  продукті?  Бо,  якщо порахувати 10%, які на Чорнобиль,

 2  мільярда,  то  це означає, що у нас 20 мільярдів -Фонд оплати

 праці. А 20 мільярдів, а 52% нарахувань на нього повинно дати 10

 мільярдів  до  бюджету.  Проблема  вирішена. Я б за такий бюджет

 дуже швидко проголосував би.

      Але питання іншого порядку, що ці цифри, дійсно, потребують

 корекції. Скажіть, будь ласка, чому нарахування на охорону праці

 не   залишаються   на   підприємстві  для  охорони  праці.  Чому

 Іноваційний  фонд не йде на розвиток науки і техніки. Збори є, а

 фінансування немає.

      Скажіть,  будь  ласка,  якщо  на  ми  введемо ще на освіту,

 медицину, культуру по 2-3%, то економіка підніметься чи впаде?

 

      АЗАРОВ   М.  Я.  Уважаемый  Владимир  Мифодиевич!  Если  вы

 внимательно  слушали  мой  доклад, то цифры Фонда оплаты труда у

 нас  36, 7 миллиарда гривен, 36, 7.

      Учитывая  динамику, помесячную динамику фонда оплаты труда,

 мы в комитете посчитали эту цифру занижено -мы прогнозируем, что

 она по году составит 38,7.

      Какой  процент?  Мы уже с вами говорили, что частына фонлда

 оплаты  труда  -оплата  труда  бюджетных  установ,  например, не

 облагается   Чернобыльским  налогом.  Поэтому  счета...  ВВП  -я

 сказал, какая часть -46 (по-моему, даже больше процентов), можно

 плдсчитать:  36  там  и 7 -правительственная цифра, 38, 7 -наша,

 вот  легко  посчитать,  какой  это процент к реальному ВВП. Вот.

 (Шум в залі)

      Теперь  что  касается  еще раз Чернобыля, то вы видите, что

 непропорциональный  счет,  общая  сумма  этого податка, от фонда

 оплаты труда - нет там прямой зависимости.

      Что  касается...  (Шум  в  залі)  Ну, я отвечаю на вопросв,

 который задал народный депутат...Вот.

      Что  касается иновационного Фонда, то учитывая то, что сбор

 до  Державного иновационного фонда имеет... находится в Законе о

 системе  оподаткування,  то  есть  предусмотрен  как обовязковый

 сбор, мы обязаны были его включить. (Шум в залі) В том обкеме, в

 каком он предусмотрен в действующем законодательстве.

 

      ГОЛОВА.   Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

      До  цього...  назви (це технічно, мабуть, випало - я думаю,

 що  міністр  інформації  мене  підтримає)  треба додати: та його

 регіональних  відділень.  Справа  в  тому,  що  йде розщеплення,

 наскільки  ви  знаєте,  по  методології  накопичення іноваційних

 коштів.  І  тому треба написати: "... до державного Іноваційного

 фонду та його регіональних відділень".

 

      ГОЛОВА.  Немає заперечень.

 

      АЗАРОВ М.Я.  У нас нет заперечень. (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

      (178,  Запорожье,  Анисимов).  Я,  Александр Александрович,

 немножко  совсем  по-другому скажу, как сказали и высловилися же

 здесь мои народные депутаты и коллеги...

      Просматривая   Государственный  бюджет,  конечно  исправить

 кардинально все  подходы  и  нагрузки  на  производителя мы не в

 состоянии.  Но я  говорю  природу этого фонда - 1% от реализации

 продукции  отчисляется  от  государственных  предприятий  и всех

 предприятий  собственности,  направляется  сюда.

      А  теперь  хочу  задать  вопрос сидящим здесь руководителям

 предприятий:  "Хоть  кто  одну копейку получил из этого фонда?".

 Многие  ответят,  что  мы его и не знаем. Сейчас сказал Терьохин

 правильно, теперь сделали разсоединение, 30 процентов выделяют в

 структуру,  так  называемую,  государственную,  поэтому  созданы

 комитеты  и  они  уже  двинулись,  комитеты,  вниз  в  областные

 структуры,   а   70   процентов,  казалось  бы,  должно  идти  в

 министерства. Но я спрашиваю еще раз директоров и руководителей:

 "Хоть копейку за последний год кто-нибудь получил?". Нет.

      Поэтому       я      предлагаю,      сельхозпроизводителям,

 товаропроизводителям  этот  фонд  исключить  из государственного

 бюджета, тем самым облегчить нагрузку на себестоимость продукции

 на 1 процент и снизить тем самым цену на 1 процент.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Леонид  Александрович,  вот  вы  сами  себе

 противоречите,  вы  меня  извините,  но  я вот хочу для народных

 депутатов,  чтобы  они  задумались. Исключим из государственного

 бюджета,  а 1 процент в силу того, что действует закон о системе

 оподаткування   и   никто   не   отменял  сбор  на  обов'язкове,

 обов'язковый   сбор   на   Державный  инновационный  фонд  будет

 действовать.  Куда  будут  поступать  эти  средства?  Они  будут

 поступать  в инновационный фонд помимо бюджета.

      Такое  было  уже: в  94,  в  95 годах мы не предусматривали

 этого.  В  96  году мы этот Державный инновационный фонд ввели в

 бюджет  под  эгидой  Министерства  науки.  И  Министерство науки

 видповиадет  за  расходование  средств Державного инновационного

 фонда. Такой порядок.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, я просив би вас, ми розглядаємо

 бюджет,  а не проглядаємо все законодавство. І по кожній позиції

 починаються суперечки відносно ефективності використання того чи

 іншого  закону  -цьому  кінця  не  буде,  якщо хто не вірить, то

 візьміть, підніміть перед собою документ сам, подивіться скільки

 розглянуто  і  скільки  буде.  Нам на місяць роботи таким чином,

 тому  що  кожна позиція викликає потребу обговорити суть закону,

 на основі якого вона прийнята.

      Я  можу навести десятки прикладів, так трапилося, що я знаю

 ефективне  використання  іноваційного  фонду,  і  все  що  нове,

 провідні   технології   здійснювалися  протягом  останніх  двох,

 принаймні,  років  тільки  за  рахунок іноваційного фонду, більш

 ніхто на іновації не дає коштів, вони ніде не передбачені.

      І  тим  більше,  що  всі  ці кошти зосереджено на місцях, в

 областях  і  в  регіонах.

      Я  прошу  проголосувати  цю  позицію  і  йти  дальше.

      Будь ласка.

 

      "За" -

      Я  ще  рза  звертаюсь до вас. Не про процент від реалізації

 йде,  ви  знаєте,  що  це  йде інша сума, інший розрахунок, і тут

 записано   всього   228   млн.  Що  ж  тут  не  зрозуміло,  Ігор

 Олександрович?

 

      АЗАРОВ М.Я.    Какой  обкем?

 

      ГОЛОВА. Відрахування йде по діючому закону. В минулому році

 було... Будь ласка, не треба.

      Ігор  Олександрович, будь ласка.

 

      МІТЮКОВ  І.  О.  Уряд  просить підтримати цю пропозицію, ми

 вважаємо, що розрахунки зроблені правильно.

 

      АЗАРОВ М. Я. Уважаемые народные депутаты, я вам докладываю,

 что   за   первый   квартал   поступило  средств  по  державному

 иновационному  фонду,  то  есть, по тому самому фонду, о котором

 Леонид  Александрович говорит, 58, 96 млн. гривен. Куда они ушли

 другой  вопрос.

      (Ш у м   у   з а л і)

      Ну,  есть министр науки, сидит в ложе. Если мы сейчас будем

 разбирать  этот  вопрос,  пусть он встанет и расскажет, куда они

 ушли.

 

      ГОЛОВА.   Семиноженко  говорить,  будь  ласка,  дайте  йому

 моживість  говорити  від  мікрофона.

      Володимир  Петрович  - міністр  науки  і технології.

 

      СЕМИНОЖЕНКО.

      Шановні  колеги,  нарешті  Держінофонд  працює  так,  як ми

 вирішували  з  вами  в  цьому  залі.  А саме, кожний проект араз

 розглядається  обов'язково  на місці, є узгодженість відповідних

 галузей,  є  експертиза,  яка  відповідає  всім  умовам. Нарешті

 створений навіть державний центр експертизи.

      Контролюється  повернення цих грошей, коли вони заплпновані

 на  це, відмінені всі раніше рішення, які дозволяли не повертати

 чи  використовувати  фонд,  як непотрібно. В цьому, дійсно, році

 вже  більше  50  млн. грошей пішло дійсно на виробництво, тільки

 останні   рішення   зараз,   які  були.  По  Львову  -фосфотація

 львівських  автобусів;  по  Дніпропетровську  -южмасівські  нові

 проекти, які приносять гроші; це -"Інофонд". За останні три роки

 на  одну  гривну  дав  чотири гривни у вигляді поверення коштів,

 створення  робочих  місць  і податків нових виробництв, які були

 засновані завдяки цьому фонду. Наше завдення його тільки розвити

 так,  як  це  потрібно  саме для іноваційного харакетру розвитку

 нашої економіки.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Ну и последнее, что я хотел бы добавить, ведь

 эти  кошти  у  нас  учитываются  в общих обкемах ассигнований на

 науку  -750 млн. Если мы сейчас снимем 228, то мы на свою науку,

 на  финансирование  науки  оставим всего полмиллиарда. Уважаемые

 коллеги,  задумаемся!  40 млрд. -расходы бюджета, так образно, и

 полмиллиарда  расходов  на науку. Куда мы идем? 228 млн., Леонид

 Александрович,  по большму счету это не 35 млрд., которые мы там

 собираем с предприятий.

 

      ГОЛОВА. Суслову дайте слово.

 

      АЗАРОВ   М.  Я.  Да  нет,  если  бы  один  процент  был  от

 реализации, то были б суммы - миллиарды.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные  депутаты, отчисления в

 Иновационный фонд узаконены законом о системе налогообложения и,

 конечно,  этот  фонд  должен  быть  в составе бюджета. Но нам, к

 сожалению, решение придется принимать при третьем чтении. Дело в

 том, что мы неузаконили ставку отчислений в этот фонд. У нас она

 законом  не  определена на сегодня. И пока не определена ставка,

 посчитать величину и утвердить этого фонда в бюджете мы, конечно

 же,  не можем. Но вина за то, что не подготовлен соответствующий

 проект  между  прочим  ложится на сам Иновационный фонд, который

 взялся  два  месяца назад это делать и до сих пор не подготовил.

 Вот  это  -причина  того,  что  нет проекта. Значит, сейчас этот

 проект,  учитывающий  величину  ставки  и базы обложения, должен

 быть  срочно подготовлен и принят, и тогда эта сумма может быть,

 или другая сумма, может быть утвереждена в бюджете.

 

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, Микола Янович і шановні депутати!

 Якщо  и не показуємо в цьому рядку 228 мільйонів, то ми повинні,

 щоб  поруйнувати баланс і не зменшити відрахування чи видатки на

 науку,  повинні  просто  записати  його  туди.  І наша справа, є

 процент, немає проценту, на науку законом не визначений проц3ент

 відрахувань,  тому рацйіонально записати так, маючи на увазі, що

 вона  сумується  до  загальних видатків  на науку, бо це зайняті

 люди,   працівники   наукових  колективів  тощо  на   реалізацію

 проектів по цьому фонду.

      Тому  я  просив би  підтримати, проголосувати цю цифру. Так

 на науку там 500 залишено, подивіться.

 

      АЗАРОВ.  Это  с  Иновационным фондом, Леонид Александрович,

 это  с  Иновационным фондом. Сними 228, останется 500. И я хотел

 бы...  Так  500  -это  мизер  для такой страны, как Украина с ее

 научным потенциалом.

 

      ГОЛОВА.  На науку сьогодні нам потрібно хоч би мільярд 400,

 тоді  це  буде  співпадати  з  нашим  розрахунком  і  постановою

 прийнятою  в  1994 році. Немає такої суми, але 228 -це йде через

 науку.

 

      АЗАРОВ. Алексанлр Александрович, я прошу обратить внимание,

 народные  депутаты, чтобы хоть на следующий год мы по печальному

 опыту  составления  бюджета учли. Как можна в течении бюджетного

 года менять налоговое законодательство? Мы все время спотыкаемся

 о  том, что любой источник дохода либо не узаконен, либо нам его

 надо   узаконить,   либо   его   надо   пересчитать.   Налоговое

 законодательство   повинно   вводится   в   действие  только  со

 следующего  бюджетного  года,  только в таких условиях мы сможем

 бюджет  воевременно  принимать  и утверждать. Давайте мы сделаем

 вывод хоть на будующий бюджет.

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  будем  враховувати або хтось буде

 враховувать   це,   а   це   слова  ваші  стосуються,  по-перше,

 радіослухачів  і  телеглядачів,  які  чують  оце,  і тих авторів

 податкової  революції, які говорили, що сходу давайте ми змінемо

 податкове  законодавство  і на новій основі будем робить бюджет.

 Оце тому ми зараз товчемося на третій сторінці, що кожна позиція

 потребує перевірки з законодавством.

      Ігор Олексанлрович, будь ласка.

 

      МІТЮКОВ І.О.

      Шановні  народні  депутати!  Я  прошу підтримати пропозицію

 залишати  цю  суму  абов'язково.  Це дійсно гроші, які підуть на

 фінансування  науки. По обрахункам, які ми виконали, це потребує

 0,  3  відсотка  від  реалізації.  Це та ставка, про яку гооврив

 Віктор Іванович.

 

      АЗАРОВ М.Я. 0,3%, Леонид  Александрович.

 

      МІТЮКОВ І.О....   Залиште   цю   суму  і...  відповідні

 пропозиції поставте.

 

      ГОЛОВА. Сергієнко, будь ласка.

 

      СЕРГІЄНКО.

      Уважаемые  коллеги!  Я  думаю, что каждому из вас в области

 смогут обкяснить, что отчисления эти действительно целесообразны

 и  необходимы.  Хотя надо отдать должное, что первые 4 месяца из

 70  собраных  пошло,  собственно,  в  Госинофонд всего-то 27. То

 есть,  одна  треть.  Ну  это  уже  отдельный разговор по вопросу

 правительства.

      Я  предлагаю действительно поддержать по доходной части эту

 формулировку  именно  ту,  которая принята членами комитета. Без

 дополнений  по  отделениям. По той причине, что таким образом мы

 можем  потерять отрасли. А это нецелесообразно. Прошу поддержать

 формулировку  Комитета   по бюджету.

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку. Відповідь на вашу репліку проста.

 Ми  півроку  живемо в режимі ручного регулювання. Коли видаються

 укази,  де  говориться про те все на заробітну плату і тільки. І

 витрат  інших  немає.  Ось  чому,  якщо  ми  хочем  і  далі  так

 продовжувати,  тоді буде така вакханалія. Треба приймати бюджет.

 І  треба  підтримувати  позицію  комітета  в цьому відношенні. Я

 іншого   шляху  просто не   бачу.

      ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      Я...  ви  ж  говорили  з  цього  приводу.  Ну так... Ні, ну

 скільки  можна  говорить.  Люди добрі, ну це ж буде... Сядьте на

 місце.  Ставлю на голосування пропозицію. 758, 228 з доповненням

 Терьохіна та його регіональних відділень. Ставлю...

      ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ.

      Ну...  Так не ви ж... Чому? А, тоді інша справа. Я не знав,

 що  Сергієнко  відноситься до такої... до цієї організації. Будь

 ласка. Візьмете. Візьмете слово.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тепер  ще  один  момент.  Я  перед  цим  одержав зауваження

 відносно того, що я  даю слово тільки комуністам.

      Так от, я хочу сказати: Суслов, Азаров, Мітюков, Сергієнко,

 які  перед  цим  тільки  що  говорили, жоден з них не входить до

 партії комуністів.

      Якщо  ви  маєте на увазі колишніх, то я вам тільки що давав

 слово. Будь ласка.

      Будь  ласка,  тепер  так.  Є пропозиції представників трьох

 фракцій:  "Реформи",  комуністи  і  соціалісти, -щоб голосування

 йшло поіменно.

      Я   говорив,   що   кожна   позиція   має  різне  політичне

 забарвлення,  кожна  цифра,  різне. І можна тут розвести стільки

 спекуляцій,  що  тоді,  ви  розумієте, на всі випадки життя, щоб

 замакітрить голову будь-якому обивателя.

      Але,  якщо  ви  наполягаєте,  голосуйте. Я вважаю, що цього

 робить не потрібно.

      Ставлю  на  голосування:  хто  за  те,  щоб  поіменно вести

 голосування. Я вважаю, що не треба цього робить.

 

      "За"

      Рішення  прийнято.  Голосування буде йти все поіменно. Тому

 що  від  тих,  хто брали участь в голосуванні. 270, 349, а брало

 більше.

      Ну,  правильно:  мінус  87,  буде 260 з лишнім, а проходить

 270.  Буде йти поіменно. Будете вести політичну боротьбу навколо

 цього.

      "Надходження   коштів  до  Державного  комітету  України  з

 державних резервів - 2 мільярдів".

 

      АЗАРОВ М.Я. Нет, 2 мільярди 750 згідно...

 

      ГОЛОВА. А, з уточненнями, 2 мільярди 750.

      Будь ласка, в мене є пропозиція, шановні депутати, оскільки

 йде  голосування  поіменно,  ви  своє  ставлення  можете  шлихом

 голосування висловлювать.

      Але  якщо ви не давали зауважень сюди, якщо пропозиції ваші

 не  розглядалися в принципі, то це, знаєте, не перше читання, бо

 ми кожну позицію починаємо із махового обговорення. Це нічого не

 дає.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Я  мог  бы несколько слов скзать, Александр

 Александрович,   по   этому   пункту  или  попросить,  чтобы  вы

 предоставили  слово  Ивану  Алексеевичу  Ямковому,  он  детально

 разбирался.

      Значит,  речь  идет  о  том, что в этом году 6, 3 миллиарда

 газа уже заложено. Это 980 миллионов, нефтепродукты и минеральные

 удобрения  -это  823  миллиона.  Проведено  взаемозаликов на 395

 миллионов.  Вот  это  дало возможность, когда мы анализ сделали,

 засчитать  750  миллионов за счет увеличения доходов комитета по

 минеральным резервов.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло  пояснення.  Будь  ласка,  хто  хотів би

 висловитися, 3 хвилини, будь ласка, запишіться.

      Пронюк , будь ласка.

 

      ПРОНЮК.

      Будьте ласкаві , передайте слово Пилипчуку.

 

      ГОЛОВА.  Пилипчук говорить .

 

      ПИЛИПЧУК.

      У  мене  запитання  до пана доповідача. Ви назвали цифру 38

 мільярдів -Фонд оплати праці. Якщо порахувати, що нарахування на

 заробітну  плату ще добати сюди і подоходний налог 52%, то одних

 поступлень   від  заробітної  плати  і  нарахувань  52%  від  38

 мільйрдів має бути 19 мільярдів. З податком на додану вартість :

 19  мільярдів  плюс  8  мільярдів -27 мільярдів. Бюджет у нас 25

 мільярдів по витратній частині. Ми що йдемо з випередженням?

      Якщо  це  так,  тоді  треба  відмінити всі останні податки,

 залишити лише це. Поясніть, будь ласка.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Владимир Мифодиевич, тут пояснять, это ж вы

 придете  в  Бюджетный  комитет,  мы сядем и распишем. Дело вот в

 чем, что вы не считаете в доходы -доходы мисцевого бюджета, Фонд

 оплаты   праци.   Называете  цифру  только  по  Государственному

 бюджету, учитываете дефицит бюджета в этих подсчетах.

      Ну нельзя так вот, на пальцах считать! Давайте разложим тот

 фонд  оплаты  праци,  выделим  льготникам,  выделим  тех, кто не

 платит  подоходный  налог,  освобожден  от  того,  и  получим те

 расчеты,  которые заложены у нас в расчетах. Кстати, все расчеты

 сделаны и вам были переданы - можно было б изучить их...

 

      ГОЛОВА.  Шейко.

 

      ШЕЙКО  П.В.

      (Шейко,  444  округ).  Шановні  колеги,  я, власне, хотів з

 процедури сказати.  Ви  розумієте,  що Державний бюджет - це той

 документ,  який  обговорюється  за  окремою  процедурою,  про що

 говорив Олександр Олександрович в ранковому засіданні.

      Я  хотів  би  вам  нагадати  все-таки  ще 1 раз статтю, яка

 говорить,  що  після  затвердження  граничного  розміру дефіциту

 Державного  бюджету  Верховна  Рада  приймає Закон про Державний

 бюджет постатейно. При цьому обговорення статей не проводиться -

 береться слово лише з мотивів голосування.

 

      ГОЛОВА.  От саме так, я про це...

 

      ШЕЙКО П. В.... Давайте все-таки поступати за Регламентом, і

 ми скоро  і  продуктивно  розглянемо  цей бюджет. Розглянемо - я

 повторюю!

 

      ГОЛОВА.    Я    повністю    підтримую    пропозицію   Петра

 Володимировича Шейка. (Шум в залі) В даному випадку. Будь ласка,

 він правий. (Шум в залі)

      З мотивів Ковтунець, будь ласка.

 

      КОВТУНЕЦЬ В.В.

      Дякую.  (Ковтунець,  група "Реформи"). Шановні колеги, я би

 погодився,  щоби  ми  від  Держкомітету  по резервах записали не

 тільки  2,7,    а  біля  3-х  мільярдів, враховуючи недостачу за

 минулий  рік  недоотриману,  але видатки записати біля двох... 2

 мільярди - не збільшувати видатки. Зараз поясню чому.

      Протягом  кінця 1996 - початку 1997 року з Держрезерву було

 вдпущено  природний  газ  для  виробництва  мінеральних  добрив.

 Мінеральні   добрива   віддані   під   держконтракт   сільському

 господарству і продукція має поступити за держконтрактом, в тому

 числі  і  в  державнй  резерв.  Оцього балансу ніде в бюджеті не

 враховані,  тобто  гроші викинули минулого року, а тепер давайте

 знову будем робити те саме...

      Проголосувати  можна  за  збільшення  лише  при  умові,  що

 видатки на Держкомрезерв збільшуватись не будуть.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Візьміть   на  замітку  собі,  під  час  розгляду

 видатків, тоді вернетесь до цього питання.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Александр Александрович, этого нельзя делать,

 потому  что  это  противоречит Закону о бюджетной классификации.

 Видатки  и  доходы  державного  комитета  материальных  ресурсах

 должны мыть сбалансованы. Я вас прошу дать слово автору поправки

 Ивану  Алексеевичу  Ямковому и он разкяснит депутату Ковтунцу, и

 всем дургим депутатам смысл своей поправки.

 

      ГОЛОВА. Вона зрозуміла і так.

 

      АЗАРОВ М.Я. Она есть, его поправка. Нет, ну пусть...

 

      ГОЛОВА.  Якщо  він  наполягатиме,  то візьме слово, якщо не

 буде голосів потрібної кількості.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.  Александр  Александрович,  не  надо,  это

 серкезный вопрос, надо чтобы он пояснил это народным депутатам.

 

      ГОЛОВА. Вінський, остання пропозиція з цього приводу.

 

      ВІНСЬКИЙ.

      Шановний  Олександр Олександрович, дійсно це та стаття, яка

 показує,  що  ми  хоч якось хочем, щоб держава приймала участь в

 формуванні   державного  бюджету.  І  та  пропозиція,  яку  вніс

 Ямковий,  абсолютно вірна. Не якісь комерційні структури повинні

 через  себе  пропускати  державні  ресурси,  а  повинна державна

 структура  пропускати  державні ресурси; ми повинні контролювати

 їх використання і держава повинна заробляти на експорті і давати

 ті   гроші  в  державний  бюджет  для  того,  щоб  і  підтримати

 пенсіонера,  і  соціальні  витьрати  і  таке інше. Тому це єдина

 стаття, за яку я буду голосувати і буду її підтримувати.

 

      ГОЛОВА.  Та не тільки ця, ви ще і за інші будете, але, будь

 ласка, я прошу, давайте проголосуєм поки що за цю статтю. Ставлю

 на  голосування.  Голосування  іде  поіменно  за пропозиціями 96

 депутатів.

 

      "За" -

 

      Опублікуйте по фракціях, будь ласка.

      Я ще раз ставлю на голосування, будь ласка, визначайтеся.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Я звертаюсь до тих, хто не голосує. Так пропонуйте

 за  що голосувать.

      Пропонується  збільшити  обсяги  надходжень  до  Державного

 резерву. 2 млрд. 600    замість  2  млрд.

      Чому  ж  ви тоді голосуєте проти? А який інший варіант ви б

 ачите?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Причем  вот  интересно, коммунисты голосуют

 против.  Но  я  обращаюсь  к вам. Ведь это же 750 млн. пойдут на

 увеличение  государственных  закупок  сельхозпродуктов.

      Мне   вообще   взагали   непонятно,   как   можно,  скажем,

 исповедовать   левые  взгляды  и  голосовать  против,  уважаемые

 коллеги?

      Ну,   значит  вы  голосуете  против,  скажем  так,  системы

 государственной  пидтрымкы  села  и так  далее.

 

      ГОЛОВА.  Я  наполегливо  прошу,  переконливо  вас  прошу:

 голосуйте,  тому  що  іншого варіанту нема, і це найкращій в цій

 ситуації.

      Ще раз повторюю, вихідна база -59 рік, а всі думають, що ми

 живемо  у  89  році,  і  вимагають,  щоб такий був бюджет. Н ема

 такого,  ви  розумієте,  нема. Дохазяйнувались.

      (Ш у м   у   з а л і)

      Ставлю   ще   раз   на  голосування,  будь  ласка.  Михайло

 Олексіович,  Михайло  Васильович, голосуйте.

 

      "За" -

      Дальше.

      "Надходження  відрахувань  від перевищенян поточних доходів

 над видатками Національного банку". 200 млн. розрахункова цифра.

      Група  "Незалежних",  Гетьман,  будь ласка, ваші пропозиції

 тут є.

 

      ГЕТЬМАН.

      Шановні   народні   депутати,  в  принципі,  правильно,

 Національний  банк  повинен  перевищення кошторису над видатками

 повертати  в бюджет.

      Але для того, щоб законодавчо ми були чистими (тому що наше

 законодавство  каже,  що  доходи  непоточного періоду, а періоду

 перед цим, я прошу із нашої цієї редакції зняти слово "поточні".

 Все інше ми відрегулюємо, і це абсолютно буде правильно.

 

      ГОЛОВА. Нема заперечень?

 

      АЗАРОВ М. Я. Нет, подождите, Александр Александрович. Вадим

 Петрович, уважаемый, так что ж получается, что Национальный банк

 один  раз  в  год,  где-нибудь  в  марте месяце перчислит доходы

 бюджета  и  все? Ну у него же образуются доходы. Образуются. Так

 пусть он в межах этих надходжень ежемесячно перечисляет 15, там,

 20  млн.,  но перечисляет с последующим пересчетом. Почему же мы

 Национальный  банк  взагалі  выделяем из системы государственных

 учреждений,  живущего  вне кошториса, вне сметы, Вадим Петрович?

 200   млн.   не  та  сумма.  Если  даже  сопоставить  количество

 облигаций,     которые,    так    сказать,    будем    говорить,

 реализовываются, ну, это ж 9 млрд.

      Я думаю, что надо соглашаться здесь, Вадим Петрович.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив би підтримати комітет, інакше може вийти

 таким чином, що 200 млн. можна перерахувати в грудні місяці.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Так  не  в грудне, в марте, после того, как

 баланс будет подведен.

 

      ГОЛОВА.  Я  маю  на  увазі  бюджетний  рік  поточний,  а ці

 перевищення  будуть  крутитися  у  системі,  заробляти, гроші на

 гроші буде іти процент.

      Будь  ласка,  ставлю  на голосування пропозицію комітету, а

 тоді,   якщо   не  підтримаєте,  будете  обговорювать.  Я  прошу

 підтримати пропозицію комітету.

 

      "За" -

      Прийнято.

      "Надходження  від   реалізації   дорогоцінних   металів   з

 Державного  фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння",

 будь  ласка. Цифра розрахункова, але я хочу сказати, я вчора мав

 досить  грунтовну  бесіду  із представниками Пробірної палати, і

 випливає  з  тої  бесіди  висновок  такий, що у нас приблизно за

 рахунок   контробанди,  неправильного  використання  маркування,

 розбазарювання  дорогоцінних металів і каміння, всього іншого на

 місцевому  виробництві  щороку  бюджет  втрачає  до  півмільярда

 гривень.  І треба, щоб уряд в кінці кінців навів порядок в цьому

 відношенні,  виділив  окреме  приміщення для пробірної палати, і

 щоб  вона  мала  статус  державного  комітету, і щоб на кождному

 підприємстві,  яке  займається   переробкою і афінажними різними

 справами,   повинні   бути  обов'язково  представники  пробірної

 палати. Тоді буде порядок у державі. А інакше ми весь час будемо

 брати  із  стелі  цю  цифру  і  не  забезпечувати надходження до

 бюджету.

      Я  прошу  підтримати  голосуванням  цифру  2  200,  яку дає

 комітет,  він  розраховув  цю  цифру,  якщо буде перевищення від

 наведення,  то  буде послаблення бюджету. Ставлю на голосування.

 Послаблення дефіциту буде.

      Ну,  я  ж  не винен, що ви на засіданні по 5 хвилин буваєте

 тільки,  а  де  ви  ходите, хто знає, а потім зайдете, кричите в

 залі.

 

      "За"-

      Ще раз, будь ласка, проголосуйте.

 

      "За"-

      Прийнято.

      Збори та інші неподаткові доходи. Микола Янович.

 

      АЗАРОВ.  Я  хочу только одно сказать, что по состоянию на 4

 месяца эта цифра выконана на 442 миллиона, то есть, она является

 абсолютно реальной. Мы должны проголосвать за нее.

 

      ГОЛОВА.   Нема   заперечень.   Ставлю   на  голосування.  В

 зауваженнях   нема   ни   одного  зауваження.  Будь  ласка,  иде

 голосування.

 

      "За"-

      Инші надходження - 70. Будь ласка, Микола Янович.

 

      АЗАРОВ.  Ну,  тоже  я  могу сказать, что эта цифра реальная

 абсолютно.  Значит  у  нас поступило по этой статье по зведеному

 консолидированному  бюджету  -73,  то  есть, абсолютно  реальная

 цифра.

 

      ГОЛОВА. Нема заперечень. У вас заперечення?

      Пилипчук, будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК.

      Депутат Пилипчук. Шановні колеги! Після того, як ми пройшли

 оті  статті,  які  взначають  побори  з підприємства чи податки,

 збори,  а  я  нарахував,  що,  виходячи з того, то має буть десь

 більше  30 мільярдів. Давайте приймем бюджет повністю і не будем

 мучить ні себе, ні уряд, ні доповідача.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Оскільк   пропозиція  виходить  за  межі

 Регламенту,  я  не  ставлю  її навіть на голосування. Дальші. 70

 мільйонів   ставиться   на   голосування.   Будь   ласка.  "Інші

 надходження"   -позиція  голосується,  будь  ласка.  Ну  він  же

 пояснив.

 

      "За" -

      Надходження  для... до Державного фонду сприяння зайнятості

 населення. Микола  Янович.

 

      АЗАРОВ М.Я. Ну  мы  изложили, згидно...

 

      ГОЛОВА. 406  мільйонів.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Да, згидно з диючым законодавством, которое

 сейчас  действует,  это  2%,  вы  знаете, от Фонда оплаты праци.

 Исходя  из  этого,  комитет  восстановил цифру 406 миллионов 600

 тысяч.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на  голосування.

 

      "За" -

      Ще  раз ставлю  на голосування. Так, так за.

 

      "За" -

      Які   міркування   є   в   кого?   Пропозиції?  Запишіться.

 Опублікуйте.  Будь ласка,  3 хвилини.

      Чукмасов.

 

      ЧУКМАСОВ.

      Александр   Александрович,   я   держал   руку,   когда  вы

 прокомментировали   "надходження   від  реалізації  дорогоцінних

 металів", не дали мне слово, я сейчас воспользуюсь тем, что...

 

      ГОЛОВА. Ні, ні, дякую.

 

      ЧУКМАСОВ.  Это  тоже  касается  и этого. Вы поймите, что не

 совсем связано то, что вы сказали, особенно по Пробирной палате,

 с "надходженням від реалізації дорогоцінних металів". Две разные

 абсолютно вещи, не нужно здесь путать, и это вопрос...

 

      ГОЛОВА.  Я кажу про статті доходів, я не плутаю технологію,

 я кажу про бюджет.

      Якби  працювала Пробірна палата так, як потрібно в державі,

 як  вона  працювала  до 1990 року, то тоді були б надходження до

 бюджету  і  військова  техніка  не була б вирізана вся там, де є

 дорогоцінні метали, а тільки металолом один є у переробці.

      Будь   ласка,  надходження  до  Державного  фонду  сприяння

 зайнятості. Пустовойтовський.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.

      Спасибо, Александр Александрович.

      Уважаемые   коллеги,  ну  опять  стал  вопрос,  когда  надо

 побеспокоиться   об   совершенно   обездоленных  людях,  жертвах

 сегодняшней  экономической обстановки. И мы опять здесь проводим

 какие-то  политические распри вместо того, чтоб каким-то образом

 протянуть этим людям руку.

      Двайте  мы  перестанем здесь играть в политику, а сработаем

 на  тех людей, которые других источников существования не имеют,

 и дружно проголосуем за то, чтоб этот пункт был включен.

 

      АЗАРОВ М. Я. Я хочу поддержать Владимира Семеновича, потому

 что  мы  эту  цифру -406 -обсчитывали, исходя из потребности для

 выплаты допомогы безработным.

 

      ГОЛОВА. Можна ставити на голосування?

      Ставлю на голосування, будь ласка.

 

      "За"

      Прийнято.

      Надходження   до   ринку   розвитку   паливно-енергетичного

 комплексу. Це в законодавстві в нас?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр  Александрович,  тут  вот,  какой

 сложный вопрос получился. У нас идут выдатки из этого фонда, сам

 фонд не образуется специальными видрахуваннямы, в него поступает

 определенный  процент  надходжень  от акцизного сбора на бензин,

 дизельное  топливо.  То  есть  фонд,  поступления  в  этот  фонд

 регулируется ацизными законами.

      Мы  в  начале нашим комитетом хотели исключить эту позицию,

 учитывая,  что  в  выдатках  у нас все это есть. Но Министерство

 финансов нас поправило с учетом того, чо полгода прошло и в этот

 фонд поступили уже средства в обкеме 109 миллонов гривен, и надо

 хотя   бы  в  баллансе  их  отразить.  Поэтому  мы  согласились,

 учитывая,  что  год  переходной  такой, на этот год оставляем, в

 следующем году мы эту редакцию убираем. Если мы сейчас исключим,

 просто  непонятно  будет.  Поступали  же  доходы  этого  фонда в

 течение  полугодия,  куда  их  потом  девать, по какой статье их

 списывать. Чисто техническая сторона вопроса.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Прийнято.

      Надходження  збору  до Фонду соціального захисту інвалідів.

 Степанов говорить.

 

      СТЕПАНОВ.

      Степанов,  Луганск.  Я  предлагаю  после  слов "надходження

 збору до Фонду соціального захисту інвалідів" добавить "согласно

 статьям  19  и  20  Закона  Украины об основах социальной защиты

 инвалидов в Украине". По-моему, Николай Иванович поддерживает.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Нет, Петр Степанович, я не поддержу. Потому

 что эти поступления и так будут поступать согласно этих законов.

 А указывать в бюджетном законе против каждой статьи на основании

 каких   законов   те  или  иные  поступления  поступают,  просто

 неправильно.  Прочитайте  редакцию всех предыдущих надходжень до

 бюджета, мы ж нигде не писали согласно какого закона поднадходят

 вот эти поступления.

      Поэтому  и  здесь  логика  бюджетного  закона не требует, а

 наоборот будет нарушена ссылками на статьи действующего закона.

 

      ГОЛОВА.  Петро  Степанович,  текст пункту не обговорюється.

 Якщо ви вважаєте, що на основі діючого закону цифра повинна бути

 іншою,  назвіть  цю  цифру,  обгрунтуйте  її. Ми поставимо її на

 голосування. Будь ласка.

 

      АЗАРОВ М.Я. Ну мы 35 миллионов обсуждали не один раз...

 

      СТЕПАНОВ П.С.

      Дайте еще, пожалуйста.

      Александр Александрович,  речь идет не о сумме - речь идет,

 чтобы  Закон о социальной защите инвалидов работал. И когда этот

 фонд  в  системе  налогообложения,  он  работал.  Сейчас  же эту

 систему  нарушили.  Я только в четверг, в пятницу был в Харькове

 на   всеукраинском   совещании   этих...  работников  социальной

 защиты  - все работники фонды, все соцобеспечения говорят, что в

 этот  фонд  ничего  не  поступило в этом году, мы испоганили все

 это, разрушили, подвесили этот фонд.

      И  когда...  Николай  Янович,  когда  вы  меня  убеждали  и

 Александра     Александровича,     что     вот    переголосовали

 проголосованный  здесь  мой  законопроект  о  включении  в  Фонд

 социальной   защиты   инвалидов   систему   налогообложения,  вы

 соглашались  с  этим.  Надо  ж быть до конца уже принципиальным!

 Слова держаться...

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Нет,  Петр  Степанович,  значит...  с чем я

 соглашался -  вы   прекрасно   знаете.   Мы   Закон   о  системе

 оподаткування,  который  действительно  во многом разрушил диючу

 систему и социального захиста и, в том числе, формирования фонда

 социальной  защиты  инвалидов,  нашли,  так  сказать, смелость и

 мужество,   подправили.   Мы  там  записали,  что  обязательными

 являются  также  платежи, указанные в Законе про Государственный

 бюджет.   Таким   образом   платежи,  указанные  здесь  строчкой

 "Надходження збору до Фонду соціального захисту інвалідів" будут

 передбачены  как  обязательные.  Сам же механизм сбора, механизм

 определяется  другими  законами,  в  том  числе теми законами, о

 которых  вы  говорите  со  ссылками  на  эти  статьи. Они должны

 работать.  Но  ссылаться в этой строчке... Ну уж если вы здорово

 настаиваете, можно в текстовой части закона передбачить статью -

 в  текстовой.  Не в этой доходной частыне, статье 1... вернее, в

 четвертой, а в текстовой части передбачить...

 

      ГОЛОВА.    Петро   Степанович...   Микола   Янович,   Петро

 Степанович, давайте ми в постанові запишем про це - що стаття 4,

 пункт   такий-то,   надходження  до  Фонду  соціального  захисту

 інвалідів,  здійснюється на основі Закону про соціальни й захист

 інвалідів.

 

      АЗАРОВ М.Я.  Закон о введении в действие...

 

      ГОЛОВА.  В постанові! Тому що це не має відношення до цього

 тексту.

 

      АЗАРОВ М. Я. Александр Александрович, в Законе о введении в

 дию Закону про бюджет - вот там можно записать и то, что говорит

 Степанов. В Законе о введении в дию.

 

      ГОЛОВА. Домовилися?

 

      АЗАРОВ М.Я. В законе о введении в дию.

 

      ГОЛОВА. Домовилися чи ви? Домовились. Ставлю на голосування

 цифру 35 мільойнів, будь ласка.

 

      "За" -

      Прийнято.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.  Уважаемые  народные  депутаты,  Александр

 Александрович,  у  вас  возможно под рукой нет, это из розданных

 сегодня  утром дополнений к доходной статье, это відрахування та

 збори   на   будівництво,  реконструкцію,  ремонт  та  утримання

 автомобільних  доріг  загального  користування  -1  миллиард  64

 миллиона.

 

      ГОЛОВА. Так, так, це те, що проголосовано на основі діючого

 закону.  Я  ставлю  на  голосування  цю  цифру,  вона ж піде і в

 видатки така ж цифра.

 

      АЗАРОВ М.Я. Она ж идет и по видаткам.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      "За" -

      Прийнято.

      Кошти,  що  підлягають  передачі  до  державного бюджету із

 бюджетів областей та міста Києва -898 мільйонів. Миколо Янович.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Я могу сказать, что эта цифра учтена с учетом

 всех  абсолютно  балансировок  между  государственным и мисцевым

 бюджетом.  То,  что  мы,  предположим,  оставили  100  процентов

 прибыли  в  5  областях; то, что мы изкяли из мисцевых бюджетов,

 перевели  на  государственный  бюджет,  таким образом эта цифра,

 балансирующая  доходы  мисцевых  бюджетов  на рівні, скажем так,

 среднереспубликанским  по  основным  видам  витрат,  то  есть на

 освиту, здравоохранение, жилищно-коммунальные послуги, судсидии,

 ну, и так далее.

 

      ГОЛОВА.  Миколо  Янович, ви перенесли вже в першій статті в

 першому  пункті видатки на утримання чи доходи, які будуть потім

 видатки  на утримання держадміністрацій, і очевидно ця цифра теж

 повинна  тут відображена бути чи ні?

 

      АЗАРОВ М. Я. Да, вообще взагалі, по-моему, так. Да, да, тут

 у нас...

 

      ГОЛОВА. Тим більше, якщо і  вообще і взагалі, так же, так?

 

      АЗАРОВ М.Я. Да.

 

      ГОЛОВА. Давайте суму, називайте цю суму.

 

      АЗАРОВ М.Я. Давайте мы эту цифру  сейчас...

 

      ГОЛОВА.  Запишіться, хто хотів висловиться з цього приводу.

 Поправка ваша, да? Анісімов, будь ласка.

 

      АНІСІМОВ

      178, Запорожье.

      Александр  Александрович,  уважаемые  народные дпутаты, я с

 Николаем Яновичем конкретно рассматривал вопрос, у меня поправка

 о  Запорожской  области  сумма закладывалась отчислений в бюджет

 Запорожской  области 6 млн. Сегодня она уже составляет 55 млн. и

 добавились  другие  областя.

      Николай  Янович, я прошу вас что в данном случае. Если нам

 не удастся там в расходной части изменить эту сумму, я хотел бы,

 не  возражаете  ли вы, и попрошу нардных депутатов поддержать, и

 особенно   те  области,  которые  отчисляют,  то  есть  являются

 донорами,  в "Переходных  положениях"  следующей  формулировок:

      "З   метою   справедливого  і  збалансованого  відрахування

 Державного  бюджету  запланованих  сум  перевищення  доходів над

 видатками, перерахування до Державного бюджету України проводити

 ропорційно  надходжень  до відповідних місцевих бюджетів, але не

 вище  обсягу , передбачених  законом".

      О  чем я говорю? О том, что сумма отчислений по Запорожской

 области, к примеру, 55 млн. заложена, но 100%, к примеру, дохода

 никто  сегодня  не  гарантирует на налог на прибыль, что получит

 так  область.

      Поэтому  так  и  предлагается,  и  прошу народных депутатов

 поддержать,  если  даже  мы  не  поменяем сумму, чтобы это все

 происходило   пропорционально.   потому  что  забирается  бывает

 больше, чем получает доходная часть бюджета местного уровня.

      Как  вы смотрите  на  эту  позицию?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Это  понятно, конечно, но мы за то, чтобы

 бюджетная дисцплина выконувалась всеми, в том числе и субкектами

 бюджетно  го  рпава  областями.

      И  такая запись, скажем так, она ослабит действие бюджетной

 дисциплины  и  обязательность  перечислений  дохода вышестоящему

 бюджету.

      Леонид  Александрович, еще одно, чтобы мы вот так с вами не

 думали  -доноры,  не  доноры,  ведь вы же видели, что в варианте

 бюджета,    представленного   Правительством,      Донецкая   и

 Днепропетровская  области  получали  дотации из Государственного

 бюджета.  Понимаете,  это  те области, которые по своей сути, на

 которых   должен  держаться  Государственный  бюджет,  а  мы  им

 передбачали  дотации.

      Вот   это  соотношение  числа  областей  -доноры  или,  так

 сказать,  не  доноры,  чисто  искусственно. Оно обусловлено теми

 обкемами  налогов,  которые  мы  изымаем  или  даем  областям.

      Я понимаю, о чем вы говорите, чтобы изкятие пропорционально

 было  надходженням. Я понимаю, о чем выговорите, но я боюсь, что

 эта норма ослабит бюджетную дисциплину.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  одну  хвилиночку,  цифру  ви  можете

 назвати  загальну?  Та  ні,  не названа вона тут. Я маю на увазі

 Міністерство  фінансів.  Є  пропозиція  пропустити  цю  цифру до

 третього читання.

      Ставлю на голосування.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Она  нуждается  в  уточнении, потому что мы

 місцеві адміністрації перевели на государственный бюджет.

 

     "За" -

 

      ГОЛОВА. Так.

      Розглядаємо  статтю 5: "Видатки до державного бюджету". Так

 це  на третє читання ми віднесли. По доходах? Запишіться, хто ще

 хоче висловитися. Будь ласка, три хвилини. Опублікуйте.

      Москаленко.

 

      МОСКАЛЕНКО А.І. Гурову прошу передати.

 

      ГОЛОВА. Гуров.

 

      ГУРОВ.

      Уважаемые   коллеги,   мы  когда  проводили  первое  чтение

 бюджета,  очень  легко,  и я думаю недальновидно, расправились с

 Фондом  промышленности.  Я  хочу вам пояснить. Конечно, допущена

 была и Министерством финансов, и Министерством промышленности, и

 в  общем  то  Кабинетом Министров сама постановка вопроса о этом

 фонде.  То  есть,  сделали  один  процент  от  реализации.  Это,

 конечно, налогоплательщиками очень серьезно.

      Я  считаю,  что  все-таки  к этому вопросу в третьем чтении

 надо  возвратиться.  Почему?  Потому  что  мы с одной стороны, с

 одной  стороны  как  будто  бы  уменьшаем  давление,  а с другой

 стороны  завтра  же  Кабиент  Министров  все  равно  эти  деньги

 выделит.  И мы будем потом предкявлять претензии. Почему? Потому

 что Румыния, с которой мы имеем сейчас нормальные отношения, уже

 предкявляет  претензии.  И уже Кривбасс отгружает окатыши в счет

 этого  договора.  Неужели  мы  государственные  люды все-таки не

 разберемся  в  этом  вопросе?  Я  прошу  перенесты все-таки этот

 вопрос  на  третье  чтение.  А к этому времени Кабинет Министров

 даст нормальные предложения.

 

      ГОЛОВА.  Вадим  Миколайович,  ви,  будь  ласка, до третього

 читання готуйте свої пропозиції, не просто агітації, а конкретні

 розрахунки:  отам взять, там вкласти. І тоді будуть розглядаться

 проголосовано чи не проголосовано - це немає значення.

      Глухівський.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

      Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Одна з можливих стетей

 доходу  -це  є  орендна плата, яку ми повинні взяти з Російської

 Федерації  за  оренду  бухт і інших наших площ у Криму. Не треба

 погоджуватися  з  тим,  щоб  ця  орендна  плата йшла у погашення

 боргів.  Ми нині потребуємо реальних коштів, зараз, щоб укладати

 в  освіту,  укладати  в  медицину і інші статті доходу. З тим не

 можна  погоджуватись.  Я  би  не  погодився  і  з  розміров цієї

 орендної  плати, вона абсолютно є занижена. Що таке сьогодні 100

 мільйонів долларів? Це є в десяткі разів занижений розмір.

      І друге. Добре, що ми перенесли на третє читаннія оці суми,

 які  будуть  іти в дотації областям, тому що те,  що планується,

 це є надзвичайно мало. Львівська область на прикладі її я скажу,

 для  того,  щоб  можна  було б звести місцевий бюджет нормально,

 треба  400 мільйонів гривень дотації. А пропонується тільки 116.

 Це  означає,  що буде 30 процентів дефіциту бюджету. За що будем

 платити вчителям? Скажіть, мені.

 

      АЗАРОВ.  Уважаемый народный депуктат Глухивский! Во-первых,

 вы   посмотрите   внимательно   на   ту   статью,   которую   мы

 проголосовали.     Речь  идет  нео  дотациях,  а речь идет ровно

 наоборот  -об  изкятиях.  Львовская  область,  к  стати сказать,

 обладает  очень  приличным потенциалом и всегда была в числе тех

 областей,   на  которых  базировался  бюджет.  Вот.  Это  нельзя

 забывать.

      И  наконец вопрос арендной  платы.  Не  решаются вопросом о

 бюджете  -это  вопросы   междправительственных соглашений. Здесь

 есть  выконуючий обов'язки Премьер-министра, он, я думаю, может

 ответить на эти вопросы.

 

      ГОЛОВА. Гаманюк.

 

      ГАМАНЮК. Прошу снять. Вопрос  уже  ясен.

 

      ГОЛОВА. Донченко.

 

      АЗАРОВ М. Я. Нет, ну чтобы, Александр Александрович... Есть

 Василий Васильевич. Пусть он, чтоб потом у нас на третьем чтении

 этот  вопрос  не возникал, давайте его сразу снимем. По арендной

 плате.

 

      ГОЛОВА. Спокійно, спокійно.

 

      ДОНЧЕНКО.

      Уважаемый  Николай  Янович, когда мы пересматривали заокн о

 системе  налогообложения, мы говорили, что фонда охраны труда мы

 предусмотрим  поступления  в этот фонд или в бюджете. Я здесь не

 вижу поступлений в этот фонд и не вижу в расходной части бюдета.

 Тоже  его нет. То есть, у нас таким образом получается, что Фонд

 охраны  труда  не  существует  уже  в  государстве?! Его же нету

 нигде: ни в доходной, ни в расходной части.

 

      АЗАРОВ М.Я. Уважаемый народный депутат  Донченко,....

 

      ДОНЧЕНКО. Я поэтому предлагаю к третьему чтению обязательно

 предусмотреть и поступления, и вытраты.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Но мы не можем предусмотреть того, чего нет.

 Уважаемый   народный   депутат   Донченко!   Уважаемые  народные

 депутаты!  Вот когда мы голосовали зкон про изменения до системы

 оподаткування  о системе налогообложения, вообще когда принимали

 этот закон, вот тогда надо было думать и тогда надо было решать:

 нужен  этот  фонд или не нужен. В даном случае бюджетом, мы этот

 вопрос договорились, не решать. Он уже решен. Его нема.

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,  закінчили  обговорення.  Стаття  5

 "Затвердження видатків Державного бюджету на 1997 рік".

 

      АЗАРОВ М.Я. Ну здесь  первая  позиция...

 

      ГОЛОВА.   Соціальний   захист  населення  -2  мільярди  186

 мільйонів  60  тисяч. Нема заперечень? У вас є заперечення? Будь

 ласка,  Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.

      Наталія  Вітренко, Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 соціалістична  партія України. Шановний микола Янович, у мене до

 вас  питання.  Не  буде  виконаний... доходна частина бюджету не

 буде  виконана.  20 оці заплановані 22 мільярди дохода не будуть

 отримані,  тому  що  не  буде таких обсягів валового продукту. В

 мене питання. Що тоді буде з витратною частиною? Яким чином вона

 буде  скорочуватись  іяким  чином пропорційно по всіх статтях чи

 буде скорочуватись тільки по найбільш болючих соціально значимих

 статтях? А діти України і все таке інше буде залишатись.

      Будь  ласка,  відразу скажіть оцю прогнозну вашу оцінку, що

 буде  по реальному виконанню бюджету 1997 року. Бо  Конституції

 все  те,  що  ви  заклали в витратній частині бюджету, просто не

 відповідають.   Це   все   йде   в  порушення  головних  статтей

 Конституції. Будь ласка, ваша оцінка.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемая  Наталия  Михайловна,  вы -доктор

 экономических  наук,  вы  понимаете,  что  если  доходы  или ВВП

 нереальны,  значит,  и  доходы  нереальны.  Я  об этом в докладе

 подробно говорил.

      Мы как раз подошли к той самой интересной части, где должны

 были  б  сократить, следуя вашей логике, на 6 миллиардов расходы

 Государственного бюджета.

      Пожалуйста,  предлагайте.  Вот  первая  позиция: "Соціальний

 захист  населення  -2  мільярди 186 миллионов". Ну, следуя вашей

 логике,  надо  эту статью сократить минимум там, скажем, на 500-

 600 миллионов, минимум, ну, и т.д.

      Я  в своем докладе подробно говорил, что мы рассчитываем на

 то,  что доходы бюджета, хотя и трудно достижимы, но требуют при

 совместной  деятельности  Верховного  Совета  и  Правительства в

 случае  принятия  мер,  существенно  повышающих  налогообложение

 теневой  экономики,  вовлечение  ее  в  оборот,  в  принципы,  я

 раскладывал,  я  не  буду повторяться, те цифры называл, которые

 могли  бы  пойти  в увеличение доходной части бюджета. Повторяю:

 при условии совместной работы Верховного Совета и Правительства,

 принятие видповидных законодательных решений.

      С   точки   зрения   же  нашей  проблемы  обычной,  что  мы

 закладываем  в  бюджет  доходы,  а получаем доходы меньшие, то в

 бюджете   заложен   принцип,   в  Законе  о  бюджетной  системе,

 пропорцийного  скорочення  выдатков, за исключением, разумеется,

 социально  защищенных статей: заработной платы, пособий, пенсий,

 и т. д., и т.д.

 

      ГОЛОВА.  Я  пропоную, Наталія Михайлівна, підготуйте або до

 прикінцевих   положень,   або   до   постанови  пропозицію  щодо

 пропорційності   витрачання  коштів  бюджету  в  залежності  від

 надходжень до нього за схемою, яка може бути принятна, тому що є

 одні  видатки  йдуть  на заробітну плату, інші йдуть видатки на,

 скажемо,   капітальне   будівництво,   тощо.   Давайте,  вносьте

 пропозицію,  будемо розглядати. До третього читання у вас є час,

 підготуйте цей закон.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. И потом это регулируется Законом о бюджетной

 системе,  в  которой  специальной  статьей  отрегулировано каким

 образом  уряд  должен  поступать в случае недополучения доходов.

 Повторяю, Закон о бюджетной системе .

 

      ГОЛОВА. Ставиться на голосування про цей рядок, будь ласка.

 

      "За" -

      Микола  Янович,  а  ви  враховуєте  тут  те  підвищення  по

 доходній частині, що ви назвали в самому початку.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Конечно, Александр Александрович, иначе бы мы

 не могли остановиться на этой сумме.

      Мы считали, я уже говорил.

 

      ГОЛОВА.   Тобто   було  мільйон  вісімсот  дев'яносто  три,

 пишеться два сто вісімдесят шість.

 

      АЗАРОВ М. Я. Ми збільшуємо здесь расходы по этой позиции на

 293  миллиона.  Из них 200 миллионов на пенсии, 93 -............

 Мы делаем все возможное , чтобы улучшить социальную защиту.

 

      ГОЛОВА.  Череп.

 

      ЧЕРЕП.

      Депутат  Череп,  350  округ.  Я  просив  би  до  уваги всіх

 депутатів.  Ми з вами декілька днів тому підписали заяву про те,

 231  депутат,  що  якось  треба  вирішувати  житлову проблему. В

 державі  грошей  немає,  Конституція  47  стаття  гарантує людям

 забезпечення  житлом.  І  ми,  231 депутат підписали про те, щоб

 можно  було  б з бюджету виділити кошти на відшкодування різниці

 процентних  ставок  банків  по  наданню населенню довгострокових

 пільгових   кредитів   на  будівництво  житла,  маєть  на  увазі

 закінчення    тисяч    новобудов    -кооперативів,    молодіжних

 кооперативів і так далі.

      Я  просив  би  тих депутатів, які підписували цього листа і

 всих  останніх  підтримати  цю пропозицію. Тим паче, що Бюджетна

 комісія  і  уряд вчора заявили про те, що вони цю пропозицію теж

 підтримують.

      Ми  просили з вами 200 мільйонів, що дасть змогу побудувати

 більше  2 мільйонів квадратних метрів жітла або 1/3 від того, що

 планується, більше.

      Я  б  дуже  вас  просив  би  (у  кожного  на  окрузі є такі

 недобудови),  щоб  ви  підтримали пропозицію нашої комісії і мою

 особисто.

      Дякую за увагу. Миколо Яновичу, я просив би дати відповідь.

     

      АЗАРОВ М. Я. Уважаемый Валерий Иванович, вы немножко вперед

 забежали -пока мы голосуем абзац, касающийся социального захисту

 населення.  А  то,  о  чем  вы  говорите,  пойдет  ниже. Тогда и

 вернемся  к этой дискуссии, мы ж еще не проголосовали строчку 2.

 1....

     

      ГОЛОВА.  Там  на  11-й сторінці це передбачається - окремий

 рядок  на...  Будь  ласка,  Валерій Іванович, на 11-й сторінці -

 окремий рядок записаний, і ви його сформулюйте...

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Давайте  не будем забегать вперед... (Шум в

 залі)

     

      ГОЛОВА.  Я прошу - дайте ще Черепу. Черепа запишіть.

     

      ЧЕРЕП В. І. (Череп). Я вибачаюсь, це якраз на 9-й сторінці:

 Комітет   з   базових   галузей,   а далі -  Гуров,  Кожевніков,

 Пономаренко і  т. д., всього - 231 депутат. Так що я вірно, 9-та

 сторінка і переходить на 10-ту...

     

      ГОЛОВА.  Та ні, ми не про те! Запишемо на 11-й сторінці!

     

      ЧЕРЕП В.І. А!... Не заперечую...

     

      ГОЛОВА.  2  186  можна  ставить?  (Шум  в  залі)  Ставлю на

 голосування,  будь ласка.

     

      "За" -

      Прийнято.

      Будь  ласка.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.   Фінансування   заходів,   пов'язаних  зі

 здійсненням державного регулювання цін...

     

      ГОЛОВА....  В  тому  числі:  утримання регіональних пунктів

 тимчасового   розміщення   біженців,  виплата  заборгованості  з

 регресних позовів, соціальне забезпечення і т.д...

     

      АЗАРОВ М.Я. Та ні - это мы проголосовали...

     

      ГОЛОВА.  І  соціальне  забезпечення окремо розписано теж. Я

 чому  називаю?  Бо ці цифри всі кореспондуються з цифрою 2 186 -

 якщ  змінюємо,  то  тільки в цих межах: треба щось одне знімать,

 друге додавать.

      І  тому  я  просив  би,  щоб  ми  тільки передбачили цифру,

 позицію, про яку говорив Череп - десь найти хоч би мільйонів 70,

 так?..

     

      АЗАРОВ М. Я. Да нет. Ну это ж... эта позиция в другом, ниже

 рядком,  Александр  Александрович!  Совсем в другой цифре! Это -

 здешевлення  вартости  будтвныцтва  житла молодежными, например,

 житловыми комплексами, или будивныцтво жилья -в других разделах.

 Пока это совершенно не касается вот этой цифры 2186.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  до  11  сторінки  включно  ці  всі  позиції

 наповнюють  суму  2186,  ось тому я ставлю на голосування всі ці

 позиції,  якщо  немає.  У вас зараз може буть тільки перекидки з

 одної  в  іншу.  Скажіть  тоді  хто  що хотів би висловити, будь

 ласка, Вінський і Ярослав Федоренко.

     

      ВІНСЬКИЙ.   Шановний  Олександр  Олександрович,  от  на  11

 сторінці  є  такий  пункт,  втому  числі  на  житлово-комунальне

 господарство,  на  воду,  міський  транспорт,  водовідведення та

 по.......  житлове  господарство.  Я  не  забігаю  вперед.  Якщо

 проголосувати  тутцифру впереди, і ця залишається під нею, то це

 фактично  означає,  що  Верховна Рада відмінила своє рішення про

 заборону  підняття  на  комунальні  полсуги,  тому що якщо ми не

 закладаємо  в  бюджет  ті  цифри,  то  той  наш  закон,  який ми

 проголосували  ніякого  сенсу  немає. Саме тому ми не маєм право

 голосувати цю статтю в цілому.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Значит, уважаемый народный депутат Винский,

 Александр  Александрович,  я  прошу внимания народных депутатов.

 Что  относится  у  цифре  2  миллиарда  186?  Читаем  по тексту:

 "Утримання регіональних пунктів тимчасового розміщення беженців,

 виплата  заборгованості з регересних позовів шахтарям, соціальне

 забезпечення,   в   тому   числі   пенсії   військовослужбовцям,

 перерахування  до  Пенсійного  фонду  України, кошти бюджету, що

 передаються  до  фонду  соціального захисту інвалідів і кошти на

 утримання   будинків-інтернатів  та  інших  установ  соціального

 забезпечення". Все, вот это относится к цифре 2 миллиарда 186.

      То,  о  чем  говорит  и  Череп,  И  Винский  -это норма уже

 следующего абзаца. Но я вас прошу, повнимательней давайте.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги,  одну  хвилиночку. По-перше, оцей

 абалс  що тут викладений на сторінці 10, 11 треба голосувать, бо

 якщо  ми  проголосували першу цифру, то тоді, коли немає перемін

 ніяких, треба голосувати все. Ставлю на голосування, будь ласка,

 а  потім  порадимося  ще  по  одному  принциповому моменту, будь

 ласка. 10, 11 сторінки, права колонка.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Та нет, почему 10, 11? 5 сторінка по тексту

 идет.

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  будь  ласка,  уважно слухайте, що

 говориться.

      (Ш у м   у   з а л і)

      Чому?  А   те ж  тоже  входить  туди.

      А, тоді  я  помилився,  правда.

      Так  ось у мене, погляньте. Тобто, до фінансування заходів,

 пов'язаних    з    здійсненням  державного   регулювання.

      На   10-11  сторінці  у  тому  варіанті,  який  у  мене  є,

 закінчуючи  позицією  46. 120. Бачите, так? Це цифри, які в сумі

 наповнюють   2.186. Федорин, буь ласка.

     

      ФЕДОРИН.

      Голосіївський в. о., фракція Народного Руху України.

      Шановні  колеги,  ми  проголосували надходження до збору на

 обов'язкове  соціальне  страхування в сумі  158  млн.

      Хочу   зазначити,  що  нам  треба  виконувати  все-таки  ті

 міжнародні   договори,  які   підписує  Україна і ратифікує.

       Верховна  Рада  минулого  скликання, до речі, ратифікувала

 Конвенцію  35  про обов'язкове соціальне страхування по старості

 трудящих.

        У  зв'язку  з  цим  тут  стаття  10  пункт 3 говорить, що

 управлінян  фінансовими  коштами  страхових  установ  і держвних

 страхових  фондів  ведеться  окремо  від  управління  державними

 коштами. Це   ратифіковано  Верховною Радою.

      У  зв'язку з цим все-таки, мені здається, що цю статтю, яку

 ми  ратифікували,  треба  було  б  нам  для того, щоб виконувати

 міжнародні  підписані  норми  переглянути, і дещо доопрацювати в

 третьому  читанні   саме витрати на   соціальні  кошти.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Микола  Янович ,будь ласка.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  я, если честно, не совсем понял, о чем

 речь  идет,  потому  что  то,  что  мы  проголосовали социальное

 страхование,  оно  по  целевым  направлениям  пойдет  именно  на

 социальное   страхование.

      Я взагали, прошу прощения, не понял, о чем речь идет?

     

      ГОЛОВА. Дайте  ще  раз  Федорину.

     

      ФЕДОРИН. Федорин.

      Ще  раз  хочу  сказати, Україною підписаний і ратифікований

 Верховною  Радою минулого скликання Конвенція 35 про обов'язкове

 страхування   по  старості  трудящих,  яка  визначає  відповідні

 правила.   Пункт   третій  10  статті  свідчить,  що  управління

 фінансовими  коштами  страхових  установ  і  державних страхових

 фондів  ведеться окремо від управління державними коштами. Тобто

 фактичне  включення  страхових  коштів  в державний бюджет дещо,

 мені задється, порушує цю норму цієї конвенції.

      Мені   здавалося   б,   що   треба   тут  якраз  на  момент

 відповідності  цій  конвенції попрацювати, щоб не було порушення

 міжнародних норм.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Теперь  я  понял. Но ведь это, опять же, не

 норма   бюджетного   закона,  это  -норма  специального  закона,

 определяющего    порядок    начисления    средств    социального

 страхования.  Ну  вот  сейчас  к  этой  части  статьи 5 никакого

 отношения не имеет.

     

      ГОЛОВА. Пономаренко, будь ласка. У нього зауваження э.

     

      АЗАРОВ М.Я. Я понял, но это не норма этой статьи.

     

      ПОНОМАРЕНКО. 422 виборчий округ...

     

      ГОЛОВА.   Ну   чому?   Він  записаний.  Він  записаний,  ви

розумієте?  Ну, ви ображаєтесь, ну я не можу дискусію по першому

 читанню проводити.

     

      ПОНОМАРЕНКО.   Шановний   Микола  Яновичу,  23  поправка  -

 Пономаренко і Сирота. Передбачити необхідні кошти на обов'язкове

 фінансування    допомоги   на   дітей,   оскільки   промисловими

 підприємствами   ця  мізерна  допомога  не  виплачується  багато

 місяців.  Тобто  та  допомога,  яка  виплачується дітям до трьох

 років. І тут написано - враховано в видатках місцевих бюджетів.

      Трошки   дивно,   соцстрах  забрали,  а  написали  -видатки

 місцевих  бюджетів.  Де  ж  ці  кошти  візьмуться, скажіть, будь

 ласка? Ще  ситуація буде гіршою, ніж вона була раніше.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Нет,  ну пособие по детям всегда у нас было

 финансировано с доходов местных бюджетов, с расходов тоже. Ну не

 было  в  государственном  бюджете ни в прошлом, ни в позапрошлом

 году этой статьи...

      Да,  ваша  поправка,  она  занесена  в  таблицу,  и  мы  ее

 расматривали,  она учтена в расходах мисцевых бюджетов, заложены

 эти суммы.

     

      ГОЛОВА. Передбачено в місцевих бюджетах.

      Ставлю  на  голосування 10 сторінку, і 11 сторінку до цифри

 146 120 -кошти на утримання будинків-інтернатів та інших установ

 соціального забезпечення. Будь ласка, голосуйте.

     

      "За"-

     

      Тих,  хто  не голосує, голосуйте проти, але голосуйте. Будь

 ласка,  ще раз ставлю на голосування. Будь ласка, це регламентна

 вимога.

     

      АЗАРОВ. Так за что  мы голосуем?

     

      ГОЛОВА. За те, що я сказав, що ви сказали, вірніше.

 

      "За"-

     

      АЗАРОВ. Одного моего голоса не хватило, я не голосовал......

     

      ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

     

      "За"-

      Прийнято.

     

      АЗАРОВ.  Следующая статья:"Фінасуваня заходів,   пов'язаних

 із  здійсненням  державного  регулювання цін. Разом 326 мільйнів

 340, в тому числі на газ -310 мільйонів."

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Тут   є  три  позиції,  власне   кажучи,

 дотації   на   газ,   здешевлення   вартості  будівництва  житла

 молодіжними  житловими  комплексами (МЖК) -8 мільйнів і житлово-

 комунальне  господарство. Те, що виводиться на Державний бюджет.

 Тому   що    мова   йде  про  те,  що  основна  маса  бюджетного

 забезпечення іде на місцевому рівні.

     

      АЗАРОВ.  Абсолютно  верно.  1,  7  миллиарда  передбачено в

 расходах мисцевых бюджетов.

     

      ГОЛОВА. Так. Будь ласка, Ямковий, Чечетов, Алексеєв.

      Я називаю вас.

     

      ЯМКОВИЙ.

      60 виборчий округ, Ямковий.

      Шановний  Олександре Олександровичу і Микола Янович! У тому

 числі   газ.   Який  газ?  Написати  "природний  газ  відпущений

 населенню та бюджетним організаціям".

     

      ГОЛОВА.  Дуже  правильна  позиція. Інакше це буде дотування

 промислове або збитковий підприємств. Так.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну  принимается поправка. Мы ее дописали. Я

 думаю, что  она  лучше только.

     

      ГОЛОВА.  Не  заперечуєте, так? Я прошу це уточненя Ямкового

 обов'язково. В тому числі...

     

      АЗАРОВ М.Я. Населения.

     

      ГОЛОВА....  що  газ  же  відпускається  населенню або такий

 сітьовий  або   скраплений.

      

      АЗАРОВ   М.  Я.  Природный  газ,  отпущеный  населению.  Ну

 население,  имеется в виду... какому населению? Давайте тогда уж

 точно   говорить.   Через  жилищно-комунальные  эксплуатационные

 конторы, так   ведь?

     

      ГОЛОВА.  І безпосередньо. І безпосередньо. Одну хвилину. Ну

 що  ми...  Ну... Пропозиція конкретна Ямкового -записати "у тому

 числі    газ,    що   відпускається   населенню   та   бюджетним

 організаціям".   Дотується,   тому   що...  ну  школа  -бюджетна

 організація.  Ставлю  на  голосування  поправку  Ямкового,  будь

 ласка.  Ще  раз  повторюю.  Текст  тільки, цифра не голосується.

 Текст.

     

      "За" -

      Підтримана  вона.

      Алексєєв.  Його поправка 27.

     

      АЛЕКСЄЄВ. Уважаемые депутаты, я хочу привлечь ваше внимание

 к  одной  из проблем. Дело в том, что у нас сейчас действительно

 происходит  индустриализация.  Но, как показывает опыт, вовсе не

 надо  уничтожать  всю  промышленность. Надо уничтожить несколько

 ведущих   предприятий.

      Нам   в  наследство  досталось  уникальное  производство  -

 релейное.  Это был единственный завод в Советском Союзе. Без его

 продукции  невозможно  выпустить  ни телефон, ни холодильник, ни

 ракету  космическую,  ни  самолет,  ни  тот самы й танк, который

 продается  в Пакистан. Сейчас это производство находится в очень

 тяжелой  ситуации.  Железо  сохранится.  Кадры  -нет.  Мы должны

 сохранить  кадры  на  этом заводе. И я внес маленькю поправочку.

 Там  есть  проблемы.  Это  завод  в  Харькове.  Добавить полтора

 миллиона  в  Фонд  пидтрымкы  МЖК.  Это  закрепление кадров. Это

 золотой  запас  и  завода, и города, и области, и государства.

      Я  прошу  поддержать  эту поправку. В масштабе бюджета -это

 мизер, а для спасения уникального производства -это важный шаг.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.   Уважаемые   народные  депутаты,  Комитет

 внимательно рассматривал эту поправку, и, кроме этой поправки, у

 нас было еще десятка два подобного рода предложений.

      Учитывая  пропозицию  Черепа  Валерия Ивановича, пропозыцию

 Мороза -такое было предложение -можно было збильшыты эти расходы

 примерно  на  5  миллионов,  имея  ввиду,  что Кабинет Министров

 рассмотрит  эти  вытраты  и  определит,  какой  там МЖК наиболее

 целесообразно, значит, финансировать.

      В  принципе,  поддержать это дело можно, но сумм больших на

 это дело найти не возможно.

     

      ГОЛОВА.  Значить, давайте додаємо сюди 5 мільйонів і беремо

 в  замітку  собі,  що  до  третього  читання  розпишемо, кому це

 добавляється.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.  Нет,  так  в  бюджете  не  расписывается,

 харьковский  МЖК, или днепропетровский, или львовский, в бюджете

 указывается статья, а уже там порядок распределения...

     

      ГОЛОВА. Тобто, до восьми плюс 5.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Да,  плюс  5,  и  будем иметь ввиду, что на

 балансе это, так сказать, отразится.

     

      ГОЛОВА. Беріть на замітку.

      Ставлю  на  голосування поправку Алексєєва, Черепа, Мороза,

 будь ласка.

      Та, це інша поправка, ви і цю давали.

     

      "За"

      Не підтримується. Не зрозуміли  чи не хочете підтримувати?

      Мова йде, щоб не записувати тут, який об'єкт, а передбачити

 не  8,  13  мільйонів  на здешевлення вартості будівництва житла

 молодіжними житловими комплексами.

      Кабінет Міністрів вибере з переліку найважливіші об'єкти на

 зразок релєйної, на заводу релєйної апаратури в Харкові і інших,

 і   скаже:   "Оце   ці  додатки  підуть  на  ведення  тих,  того

 будівництва".

      Це  потрібно, тому що всім допомогти просто не можна, але є

 ключові  позиції,  від  яких  відмовитися  не можна. Тому, треба

 збільшити суму з 8 до 13 хоч би.

      Не зрозуміло? Ще раз ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Сумніви,  я дивлюся, депутати піднімають руки замість того,

 щоб  тиснуть  ними  там,  де  потрібно. Справа в тому, що на ваш

 округ  не  попаде  ні  копійки  так  само, як і на мій. Але є ті

 галузі,  є  ті  підприємства, де треба закрить очі на те, чий це

 округ,  треба  дать можливість, щоб було введено житло. Що ж тут

 незрозуміло?

      Якби  мова  йшла  про  те, щоб це податок збільшить на 5, а

 мова  йде,  що  треба  знайти  скоротимо  видатків  інших і сюди

 перекинемо 5 мільйонів.

      Будь   ласка,  не  хочете  голосувати,  не  голосуйте.  Які

 пропозиції  ще  до  цих  пунктів.  Є.  Запишіться, будь ласка. 3

 хвилини прошу. Будь ласка. По одній хвилині. Марченко.

     

      МАРЧЕНКО.

      Я прошу передать слово Радько Василию Ивановичу.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Радько.

     

      РАДЬКО.

      Шановний   доповідачу!  Ви  навіть  відповіли  Вінському  і

 повністю дезинформували зал. Радько , фракція Комуністів.

      Діло  в  тому,  що  ми  проголосували  за перше положення -

 соціальний  захист  населення.  2186.  Сюди  входить  і повністю

 сторінка 11. Будь ласка, оце, що ми сьогодні розглядаємо, ми вже

 його  проголосували.  Ми  вже  проголосували,  ми вже не змінемо

 2186. Порахуйте, будь ласка, 326, 340 уходить в цьому числі.

      Звичайно,   я   підтримую  пропозицію,  щоб  проголосувати,

 збільшити  на  5  тисяч  здешевлення  вартості будівництва житла

 молодіжним  житловим,  але ж питання в тому, що збільшувати на 5

 тисяч і потрібно 2 мілльярдів 186 мільйонів.

     

      ГОЛОВА. Василь Іванович, для того і є третє читання! І ми ж

 про  це  й говоримо, і Микола Янович сказав, що беремо до уваги,

 що  це  є  перевищення розрахункової цифри. І ми проголосували 2

 186  проти  тієї,  що була - 1 800  -  при першому читанні. І це

 проголосували.  Я  гвоорив  про  це  і Мколі Яновичу -він тут не

 дорахував,  що це йде аж до сторінки... до позиції "Фінансування

 соціально-культурних  закладів,  установ та заходів -разом". Все

 це входить в суму 2 100. Але то не так важливо -тут мова йде про

 ці позиції.

      Якщо так, то я просив би, з урахуванням поправки Алексєєва,

 проголосувати ці позиції - 326, 310, 8.0 - 8.340. (Шум в залі)

      Я  прошу:  не кричіть  не своїм голосом - будь ласка, ви не

 даєте змогу вести засідання.

      Прошу. Ще у нас записані були...

      Вітренко, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Шановний Миколо Яновичу, я хочу як доктор

 економічних  наук пояснити вам як доктору геолого-мінералогічних

 наук стосовно соціального захисту населення...

      Я  звертаю  вашу  увагу  на  той  проект  бюджету, який був

 поданий  листопаді,  де планувалось доходів бюджету 28 мільярдів

 гривень.  І на соціальний захист населення тоді планувалось 3, 7

 мільярди гривень.

      Тепер доходи зменшились на 6 мільярдів, а соціальний захист

 населення  зменшився  майже  на  половину!  І  тут  депутати  не

 розібралися,  що не можна зараз цю цифру взагалі голосувати -  2

 мільфрди  145  тисяч  гривень,  тому  що  тут  якраз закладене і

 невиконання  Конституції,  і  невиконання  наших  же  рішень про

 збільшення  мінімальної  зарплати  і пенсії, про введення межі -

 воно  все опосередковано тут сидить, де пенсії, відрахування від

 Пенсійного фонду, де пенсії військовослужбовців і таке інше.

      Тому  я  підтримую,  безумовно,  оці...  додаток до МЖК, бо

 треба   завершувати   це  будівництво,  щоб  все  ж  таки  сім'ї

 створювалися в Україні і люди мали житло!

      Але  я  наполягаю  не голосувати, повернутися до цієї цифри

 тільки  в третьому читанні, коли будуть всі перерахунки зроблені

 такі, які хоч якось відповідають Конституції.

     

      АЗАРОВ  М. Я. Ну, Александр Александрович, я тут не могу не

 ответить,  что  хоть я и доктор наук геологоневралгических наук,

 но  считать  я  научился.  Если вы возьмете тот вариант бюджета,

 который  был  подан правительством -44 миллиарда доходов -и тот,

 который  мы  приняли в третье чтении -38 миллиардов, то увидите,

 что  мы  на  том  еще  этапе  на  6  миллиардов уменьшили доходы

 бюджета, а соответственно этому не могли сохраниться и те цифры,

 про  которые  вы  говорите.  Так  что,  уж,  уважаемая   Наталья

 Михайловна,  давайте смотреть в то, что есть, а не в то, что нам

 хочется.

     

      ГОЛОВА. Соболєв.

     

      СОБОЛЄВ

      Запоріжжя,   депутатська   група   "Рефороми",   об'єднення

 "Вперед, Україно!".

      Я  хотів перервати полеміку докторів. У мене одне конкретне

 питання.  Ви  знаєте, що з 1 червня повинні були підняти ціни на

 комунальні  платежі до 100 відсотків. Далі були відповідні гарні

 рішення  парламенту,  Президента,  уряду.  Покажіть  мені,  будь

 ласка,  от  є  конкретний  розділ,  який стосується фінансування

 заходів,  пов'язаних  із здійсненням державного регулювання цін,

 де  в  цьому  розділі закладена сума на те, щоб до кінця року не

 піднімалися ціни на комунальні платежі?

      Якщо  такої  суми  немає, був виступ від нашої депутатської

 групи  депутата  Терьохіна,  ми  просили б це перенести на третє

 читання.  І оскільки є таке рішення, воно узгоджено між всіма, я

 ж  думаю,  що ми тоді реально голосували, коли за це голосували,

 щоб ця сума була закладена в бюджет. Дякую.

     

      АЗАРОВ М. Я. Ну, я хочу одно только скзать, что у нас сумма

 дотаций  и  субсидии  в  сумме  составляют единое целое. Если мы

 снимаем  с дотации, то мы соответственно эту сумму перебрасываем

 на  субсидии, увеличивается на субсидии. Здесь розрахунок сделан

 на  80  процентів відшкодування вартості жилья нашим населенням,

 відповідно до этого закладені эти дотации, связанные с державным

 регулюванням  цен.

       Если будет принято какое-то иное ришення, значит, тогда мы

 увеличим  на эту сумму обкем субсидий, предоставляемых населению.

 Вот  механизм.

     

      ГОЛОВА.   Одну   хвилиночку,  хвилинку.  Микола  Янович,  я

 пропонував  би  таким  чином. Будь ласка, я  прошу  уваги.

       231   депутат  просили  передбачити  бюджетні  витрати  на

 здешевлення  будівництва  житла, і просили вони 200 млн. гривень

 передбачити  в бюджеті.

      Ми  розуміємо, що при цих позиціях, які уже проголосовані і

 які  уже розглянуті, таку суму знайти не вдасться. Але хоч би 70

 мільйонів  можна було б знайти за рахунок скорочення видатків по

 інших статтях.

      Я  просив  би  з  урахуванням  цієї  потреби  статтю  5  до

 фінансування соціально-культурних закладів, мається на увазі те,

 що  проголосовано,  все-таки  віднести на  третє  читання.

      Тому  що  тут  є пропозиції і по таких видатках, і по інших

 моментах, те, що говорив Алексєєв та інші, і окремо ще опрацюйте

 цю  позицію  для  того, щоб  ми були  переконливі.

      І крім того, щоб нас не різала ця цифра 3, 7 і 2, 1, про що

 говорила  Вітренко,  там  є,  подивитись  треба  і  місцевий цей

 бюджет,  щоб  потім  можна було сказати, наскільки це відповідає

 скороченню ВВП. На скільки тут пропорційність витримується.

      Я   просив  би  врахувати  цей  момент.

     

      АЗАРОВ   М.   Я.  Первоначально  бюджет  на  44  млрд.  был

 рассчитан,  Александр  Александрович.  44  млрд., я повторяю эту

 цифру, считать  мы  умеем  все-таки.

      Ну,  о  чем  мы  будем говорить сейчас? Неужели мы этого не

 понимаем? Это просто так, чтобы по радио прозвучало, что мы, так

 сказать ,  за  народ. А  давайте  же  реально  считать!

     

      ГОЛОВА.  Череп.

     

      ЧЕРЕП.

      Дякую.

      Я  пропоную  вихід  з  цієї  колізії. 231 депутат підписали

 звернення  якраз  не  про здешевлення вартості будівництва, а про

 надання  довгострокових  пільгових  кредитів за рахунок держави,

 кредитну ставку банків, повторюю, пільгові довгострокові кредити

 для  будівництва  житла  на селі -кооперативів, молодіжних і так

 далі.

      Я  просив  би поставити це питання на голосування окремо, а

 потім  вже  будем  в  третьому  читанні.  О  кремо поставить. Не

 виходить  200  млн.,  давайте  що?  Давайте  70  аби вирішити це

 питання. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Я  повторюю  ще  раз  ту пропозицію. З урахуванням

 потреби  70,  про  що  говорив Валерій Іванович Череп, 5, про що

 говорив  депутат Алєксєєв, на третє читання віднести цей розділ.

 До  частини  фінансування соціальнокультурних закладів і установ

 та заходів.

      Ставлю  на голосування -на третє читання. Підтримайте, будь

 ласка, прошу.

     

      "За" -

      Прийнято.

      "Фінансування   соціально-культурних  закладів,  установ  та

 заходів" разом 2 631.

     

      АЗАРОВ М.Я. 2 632 550.

     

      ГОЛОВА.  Це, треба сказать, на 19 процентів менше, ніж в 96

 році  і  на  третину  менше, ніж у 94 році, але тим не менше, ця

 цифра обгрунтована урядом і комітетом, виходячи із тих злиденних

 обсягів  ВВП,  які  передбачаютья.  Вона  збільшена на 500 майже

 млрд.  від редакції, яку вносив Кабінет Міністрів, мільйонів, на

 півмільярда.

      Загальна   сума,   які   є   запитання?   Тут   пропонували

 "Незалежні".  Відхилена  група  "Незалежні"  пропозиція, вони не

 наполягають.   Янковий  -враховано  в  державному  бюджеті  його

 пропозиція.   Комітет   з  питань  Чорнобильської  катастрофи  -

 відхилена,  фінансування з Чорнобильського фонду передбачене. не

 наполягає.

      Тому  я  ставлю  цю  цифру  на голосування. Це по цій цифрі

 тільки - 2 631.

     

      АЗАРОВ М.Я. 2 632 550.

 

      "За" -

 

     ГОЛОВА.  Я  прошу,  голосуйте, будь ласка, тому що... Або не

 голосуйте,  голосуйте  проти, але там вагатися нічого. Голосуйте

 проти, як завгодно. Ви зобов'язані голосувать. Прошу.

     

      АЗАРОВ.  Но  надо  ж иметь ввиду, что это расходы только по

 Государственному  бюджету  по этим статьям. Соответстветствующие

 расходы передбачены в мисцевых бюджетах.

     

      "За"-

     

      ГОЛОВА.  Які  пропозиції  будуть?  Будь  ласка, запишіться.

      Немировський від комітету. І Носов.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Александр  Александрович,  уважвемые коллеги! Я считаю, что

 данную  статью  надо  сделать  социально  защищенной,  чтобы она

 финансировалась  вне зависимости от поступлений Государственного

 бюджета.  Мы  имеем  право  это  сделать.  Оговорить,  чтобы это

 финансирование,  чтобы  мы  предусмотрели, потому что здесь наше

 будущее,  наши  дети,  наше  состояние  образования и социальная

 защита.

     

      ГОЛОВА. Яким способом?

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.    Мы   имеем   право   определенной   статьи

 финансировать  в  100-процентном размере независимо от того, как

 будет  доходная  часть  наполнять.  Сделать эти статьи социально

 защищенной.    И    все.    Это   практикуется   сегодня.   Наше

 законодательство позволяет......

     

      ГОЛОВА.   Це   допускається.    Я  згоден,  ми  це  давайте

 проголосуємо,  тільки  що в даному випадку мова йде про цифри. А

 до  цього  ми повернемось, до вашої пропозиції. Я про суми зараз

 кажу.

      Будь ласка, Носов, прошу.

      

      НОСОВ.

      ТО  я  давно пропонував, щоб Кабінет Міністрів продумав про

 наступне  рішення,  про  що вже прийняли в Росії. Поскільки нема

 бюджетного   банку,   то   нехай  комерційні  банки  платять  за

 користування  державними  коштами.  І  міністру  фінансів я таку

 пропозицію  давав,  і Віктору Суслову давав, так що вперед. І за

 рахунок отих коштів оцю статтю можна збільшити.  Я пропоную дати

 відповідне  доручення  прямо Верховною Радою. Бо коли про це йде

 на бюджетній комісії, то вони прости відмовчуються.

     

      АЗАРОВ.   Ну,   зачем  так,  Владислив  Васильевич.  Ми  на

 Бюджетной  комиссии  этот  вопрос рассматривали. Любой банк, как

 коммерческая   организация,  выполняет  услуги  на  коммерческой

 основе. Он включает вот эту плату, плату за свои за обслужавание

 бюджетных    установ,   уравновешивает   эту   плату   за   счет

 использования вильного залишка бюджетных коштив.

      Здесь есть министр финасов. Я тоже неоднократно выступал по

 этой  практике.  Пусть  он пояснит: справедливо это Министерство

 финансов  считает  или  несправедливо.

     

      ГОЛОВА. Ще  є пропозиції?

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр  Александрович, я прошу, чтоб....

 Александрович  высказался, потому что вопрос... он внес сумятицу

 в  глаза, так сказать, депутатов. Можна подумать, что там какие-

 то громадные резервы есть. Давайте мы срезу ж взвесим.

     

      ГОЛОВА. Мітюков.

     

      МІТЮКОВ  І.  О.  Шановні  народні  депутати! Це проблема не

 нова.  Вже  не  перший  рік  вона  опрацьовується  і були і такі

 варіанти, і інші. Миттєво, як тільки ми починємо ставити питання

 про   нарахування   відсотків,   комерційні   банки,  які  зараз

 безкоштовно  обслуговують бюджетні установ, ставлять питання про

 плату.  І  це  компенсує практично наші розрахунки показують, що

 воно  дає  нульовий  ефект вирішення питання в концентрації всіх

 бюджетних  коштів  в  казначействі. І на сьогоднішній день ми цю

 роботу  завершуємо.  По цьому року вся видаткова частина бюджету

 буде  повністю обслуговуваться по казначействам. Наступний рік -

 доходи. За 2 роки ми цю проблему вирішимо. І те, що ви називаєте

 бюджетним банком, вже створено. І це казначейство.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну  я  не соглашусь, Игорь Александрович, с

 этим,  поскольку  финансирование  ведется  бюджета через систему

 комерческих банков. И поэтому залишок свободных коштив, остаток,

 а  он  всегда у нас где-то в районе 900 миллионов гривен. Ну там

 по-разному,  900, 950, под миллиард. Он всегда будет на рахунках

 комерческих банков, независимо от казначейства. И всегода какое-

 то  время комерческие банки будут иметь возможность использовать

 бюджетные средства.

      Поэтому,   если  уж  правду  депутатам  говорить,  надо  ее

 говорить.  Другое  дело, что комерческие банки могут взять такую

 плату   за   обслуживание   бюджетных   организаций,   что   она

 действительно  уровновесит  получаемые  проценты. Тем более, что

 бюджетные  кошты  в  течение  короткого времени успользуются как

 остатки.

     

      ГОЛОВА. Отже,  ваша пропозиція, Микола  Янович.

     

      АЗАРОВ М. Я. Моя пропозиция, что мы передбачили на освиту 1

 миллиард   449   миллионов.   На  культуру  -399606,  на  охрану

 здоровья  -653984.  И  взагали  по  этой  статье  передбачили  2

 миллиарда 632550.

      Уважаемые  народные  депутаты,  также  имейте  ввиду, что в

 целом  мы  увеличили  значительно  расходы  по  этим  статьям по

 консолидированному  бюджету: на образование -4 миллиарда 300, на

 здравоохранение - 4 миллиарда.

      С  учетом  возвращаемых  бюджетных  долгов,  которые  у нас

 передбачаются  по  отдельной  статье,  2  миллиарда: полтора -по

 государственному,  500  миллионов  -по  мисцевым.  Это  составит

 расходы  на здравоохранение примерно почти, на образование почти

 5   миллиардов,  расходов  на  здравоохранение  -примерно  4,  7

 миллиарда.  Вот  реальный  обкем цифр, которые мы передбачаем на

 статью - социально-культурную сферу.

      Поэтому,   на  наш  взгляд,  мы  сделали  предложения,  ну,

 максимально возможные, другие... Я не представляю, что тут можно

 сделать.

      Надо проголосовать и поддержать.

     

      ГОЛОВА. Запишіться ще, хто хотів би висловитись, 3 хвилини.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Так  весь  бюджет  на  третє  читання можно

 отнести, если все статьи относить.

     

      ГОЛОВА. Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний  Микола Янович, я хочу, дійсно, підкреслити, що ви

 збільшили  цю  цифру  порівняно з попередніми варіантами. Але за

 рахунок чого ви збільшили?

      Ви ж розсіропили по всій цій статті, взагалі цьому розділу,

 програму   таку,   наприклад,  як  "Діти  України".  Національна

 програма,  яка  з'являється  7  разів  у  різних  прикриттях,  а

 виконує, як я розумію, тільки одну роль, щоб забезпечити Леоніду

 Кучмі  його  президентські вибори. І це буде фінансуватися через

 бюджет.

      І  я  підрахувала  загалом "Діти України": йде 90 мільйонів

 доларів, ой, доларів, гривень, 90 мільйонів.

      Тоді,   виявляється,   освітяни   не   отримають,   охорона

 здоров'я  -не  отримають.  А знову якісь будуть шоу розіграні по

 всій Україні невідомо для кого під програмою "Діти України".

      Тому,  мені  так  здається,  що  потрібно відправляти і цей

 розділ  на  третє читання і переглядати вже складові: за рахунок

 чого ви збільшили. Щоб забезпечити саме масовим, от галузям...

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      Будь ласка,  відповідайте, Микола Янович.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Я  хотел  бы  только одно сказать, уважемые

 народные  депутаты,  я  напоминаю, что мы действовали согласно с

 решением Верховного Совета. В высновках и пропозициях Бюджетного

 комитета,  которые были одобрены при первом чтении бюджета, было

 сказано,   чтобы   выделили  программу  "Дети  Украины".  Я  вам

 напоминаю,  что  мы  проголосовали  это.  Поднимите, пожалуйста,

 Наталья Михайловна, наше решение.

      Второе.    Мы    также   проголосовали,   что   передбачить

 финансування  национальной  программы  "Дети Украины" отдельными

 строками  по  образованию  и  так далее. Что Кабинет Министров и

 выполнил.  Если  вы  хотите  эту  программу свернуть, давайте ее

 свернем.  То есть свернем в единое целое, то есть противоречие с

 теми   решениями,   которые  мы  уже  приняли,  свернем  расходы

 Государственного  бюджета  по поддержке детей, сосредоточим этот

 источник в статье образование, освита, нераскрывая под названием

 "Национальная программа дети Украины".

      Это  можно  сделать,  но  это абсолютно ничего не изменит с

 точки   зрения   общих   расходов   бюджетов   все   уровней  на

 здравоохранение,  образование  и  другие  цели, и культура в том

 числе. Абсолютно ничего не изменит эти 90 миллионов.

     

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  я прошу. Це не перше читання, по-

 перше.  І просив би всіх депутатів, ви знаєте, можна узяв у руки

 перший  раз бюджет, найшов якусь заковику і починаєш гатувати на

 всю  Україну.  Де  ваші  пропозиції,  я  ставлю питання? Де ваші

 пропозиції?  У  вас  немає  тут  пропозицій. Ви не працювали над

 бюджетом,  а  тільки одне. Просто дискусія абсолютно непотрібна.

 Треба працювати над бюджетом. Скажете пізніше.

      Будь   ласка,   2631450,   сума   в   цілому  ставиться  на

 голосування.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  632550,  Александр Александрович, уточнили,

 может там увеличили.

     

      ГОЛОВА.  І  з  збільшенням,  про яке говорив Микола Янович,

 будь ласка.

     

      "За" -

      Не приймається.

      Тоді я запитую, що ви хочете ті, що не голосує ніяк.

     

      АЗАРОВ М.Я. Хотелось бы узнать, действительно.

     

      ГОЛОВА.  Поіменне йде голосування. Опублікуйте, будь ласка,

 хто  не  голосує  за  цю  цифру  -збільшення витрат на соціальні

 потреби.   (Шум  в  залі)  Мало.  Говорять  комуністи  - мало 9.

 Пропонуйте,  що  ставить?  Будем голосувать вашу пропозицію. Рух

 так  само,  "Реформи"  не  підтримують,  МДГ  і  т. д. - вносьте

 пропозицію,  будем  ставить на голосування. Або де вони? Де ваші

 пропозиції? (Шум в залі)

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну  пусть  Марковская даст слово -я знаю ее

 поправку...

     

      ГОЛОВА.  Є  поправка Марковської, називайте її, будь ласка.

 (Шум в залі) 43-тя поправка.

     

      МАРКОВСЬКА

      Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу, шановний Микола

 Янович!   Справа   в   тому,   що   ми  сьогодні  відправили  на

 доопрацювання  відносно... на третє читання відно митної служби.

 Яка  іде  на  утримування  (ми  підрахували)  майже  3  мільярди

 гривень.  І тому, якщо це взяти на освіту і на охорону здоров'я,

 то оця сума, 2 мільярда -це... ну, як сказати?.. детский лепет -

 можна   бути  чуть-чуть  беременной,  а  можна  бути  зовсім  не

 беременна. Так оце виходить, що ми чуть-чуть беременны...

     

      АЗАРОВ М. Я. Уважаемая народный депутат Марковская, ну я не

 хочу вас ображать, но давайте отвечать за свои слова...

      Расходов  Мытной  службы  в  обкеме  3 миллиарда взагали не

 существует!  Ну, уважаемые народные депутаты, уровень дискуссии!

 Вся  страна  нас слышит... Ну какие 3 миллиарда вы взяли расходы

 на   Мытную   службу?!   Мытная   служба  -   в  проекте бюджета

 передбачено - 75 миллионов.

      Ну  давайте  взагали  ликвидируем  Мытную  службу,  или  75

 миллионов,  которые  мы,  к  сожалению,  не  сумеем ведь взагали

 ликвидировать!  ародные  депутаты,  давайте  задумаемся: полгода

 прошло,  выдатки совершены, даже если мы ее взагали ликвидируем,

 мы  сможем  сэкономить  на  Мытной службе ну 30 миллионов!.. Что

 дальше?! Какую мы проблему решим? Здравоохранение рещим?

      Вы предлагали часть акциза направить на здравоохранение. Но

 доходы от акциза все учтены в доходах бюджета. Вот.

      Поэтому  мы предложили збильшить эти вытраты по этой статье

 почти  на  0,5 миллиарда - это макисмальные возможности бюджета!

 Нема  других  возможностей!  Все,  все,  что  можно  было  снять

 отовсюду, мы поснимали!

      Я  вам  сказал,  что  плюсом  пойдет  еще возврат долгов со

 статьи,  которая  у  нас  называется  "Компенсация  невыплаченой

 заработной платы", давайте уберем эту статью и разделим ее между

 образованием и здравоохранением.

     

      ГОЛОВА.  Дякую,  Миколо  Янович.  Ну, відносно аргументації

 змісту,  то треба рахувать чи вона теж доктор медичних наук, так

 що вона знає про що говорить. Але в даному випадку, то так, будь

 ласка.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Я  приношу  свои  извинения, не все владеют

 цифрами, конечно.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка. Пасічна.

     

      ПАСІЧНА

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  народные

 депутаты,  я  хочу  обратить ваше внимание, что предложение в 35

 поправке  к  данному  законопроекту наш комитет з питань науки і

 народнії   освіти   изложил  очень  детально,  указав  источники

 финансирования  и  свои предложения, и они возникали в этом зале

 неоднократно.

      Я   еще  раз  прошу  обратить  внимание,  что  если  мы  не

 профинансируем  в  том  обкеме,  который  предлагает комиссия по

 науке  и народному образованию, а профинансируем то, что сегодня

 предложили  вы,  Николай  Янович,  то мы только обеспечим всего-

 навсего  на  40. 4 процента финансирования этой отрасли. Давайте

 сегодня  зададим  себе  вопрос  и  сразу же на него ответим, что

 если  мы  профинансируем в таком обкеме, то мы положим край этой

 отрасли.  И в этом зале уже неоднократно обсуждался этот вопрос.

 Я  призываю  всех  народных  депутатов подойти очень взвешенно к

 голосованию   по   данному   законопроекту   именно   в   обкеме

 финансирования  отрасли образования. Это касается и культуры, и,

 конечно,  медицины.  Давайте  проголосуем  завтра, уже сегодня и

 вышло  время,  как  говорится,  и,  я думаю, или же перенесем на

 третье  чтение.

     

      ГОЛОВА.  Так  назвіть відразу, будь ласка. Я підтримую вашу

 пропозицію,    давайте   будем   голосувать.   6   мільярдів   в

 консолідованому бюджеті треба  було б найти.

     

      ПАСІЧНА Конечно.

     

      ГОЛОВА.  Тоді  це  буде  мінімальна  потреба на освіту. Але

 скажіть тоді відразу за рахунок чого зняти, де зняти?

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  в  предложениях ваших, к сожалению, не

 указывается  где  взять эти недостающие цифры, вот. Я не зря вам

 расказывал  бюджет 1959 года. Наверное, в том году не меньше нас

 с  вами  заботились  об образовании, здравоохранении, культуре и

 всех  других  выдатках  бюджета.  Но  в  те  годы  в  отличие от

 нынешних,  реально  понимали, что истратить можно только то, что

 есть. И в межах этого планировали и доходы бюджета.

      Потому  мы  их стали критиковать. Мы стали говорить, что мы

 финансировали науку, образование, здравоохранение по остаточному

 принципу.

      Сейчас мы наоборот, выдвинули эти отрасли на первый план, а

 найти  денег  не можем.

      Значит,   корень  проблем  зарыт  не  в  перераспределении,

 уважаемый  народный  депутат Пасечная, а корень проблемы зарыт в

 экономическом росте.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив  би  і  Миколу Яновича, і всіх депутатів

 зняти,  скажем так, політичний аспект з цієї дискусії, перевести

 справи  тільки  до економіки. Тому що в 1959 році на основі того

 бюджету  я учився студентом першого курсу в 1960 році, одержував

 стипендію  28  карбованців,  її вистачало на два тижні прожить в

 Києві.

      Але  тоді  в  районі  був  один  дільничний  міліціонер.  А

 сьогодні  150  чоловік. Я  маю   на  увазі  в райцентрі.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр  Александрович,  я  уже сказал за

 вытраты  по этим статьям, даже если взагали их снять, мы ни одну

 проблему не   решим.

     

      ГОЛОВА. Ну, то інша справа, я розумію. Йде в даному випадку

 питання про те: те, що говорить Пасічна, стосується суми півтора

мільярда  гривень.  Мінімум 1, 5 млрд. Називайте, звідки знять, і

 зараз  запишемо  сюди.

      Алексєєв.

      Вибачте,  Білоус,   він  записаний.   Де   ваша  поправка?

      А  тоді  ви  візьмете. Ну, будь ласка.

     

      БІЛОУС.

      317 в. о., Спілка офіцерів України, місло Полтава.

      Шановний Олександр Олександрович, по-перше, уже пропонувала

 тут  одна колега з Донецької області Пасічна, що час закінчився,

 а по-друге, дивіться, Микола Янович називає одну ситуацію, що ті

 кошти,  які  обслуговують  комерційні банки, то вони залишаються

 навіть  цифру  назвав,  а міністр фінансів говорить: ні, там все

 нормально, там по нулям. Так я не розумію все-таки, хай пояснить

 уряд свою позицію. Це те, що пропонували тут депутати. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Вячеслав Олександрович, підійдіть до

 уряду, і він вам пояснить.

      Алєксєєв,  будь  ласка, не перше читання, йде друге читання

 по  конкретних  цифрах  за  Регламентом,  дивіться.  Ну  що ми з

 кожного пункту робимо дискусію?

     

      АЛЄКСЄЄВ  В.  Г. Спасибо, Александр Александрович, Владимир

 Алексеев, город Харьков.

      Все  обращаются  сейчас  с  вопросом -дай, дай, дай, дай. А

 дать не из чего. А я все тяну руку, чтобы предложить, где взять.

 Вот  прошу  обратить  внимание  на  мою 37 поправку. Я предлагаю

 прекратить    из    государственного    бюджета   финансирование

 всевозможных общественных организаций. Если есть нужные проекты,

 которые  они  делают, пожалуйста, через Министерство иностранных

 дел,  через Министерство культуры внешнеэкономических связей, то

 есть  через  государственные  структуры.  А то мы устраиваем тут

 кому-то синие  куры, понимаешь.

      Люди  не  являются  государственными служащими, но живут на

 государственные   деньги.   Поэтому   я   предлагаю  вылучить  з

 державного  бюджету  фінансування громадських організацій, кроме

 тех,  которые  обкединяют  людей,  которые  в  силу  физического

 состояния требуют поддержки - слепых, глухих, инвалидов.

     

      ГОЛОВА. Яку це суму дасть?

     

      АЛЄКСЄЄВ В.Г. Це десь півтора млн. по моїх підрахунках.

     

      ГОЛОВА. Мільйона. Та там всього 401 млн. на всіх разом.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Абсолютно  верно. 401 млн. на все абсолютно

 структуры и так далее, и так далее.

      Уважаемые  народные  депутаты,  неужели вы вот так думаете,

 что  комитет  не  изыскал и не попробовал изыскать все абсолютно

 ресурсы? Я прошу, Александр Александрович, поставить поправку на

 голосование  по  общественным  организациям. Мы неоднократно уже

 голосовали при обсуждении ...

     

      ГОЛОВА. 37 поправка?

     

      АЗАРОВ М.Я.  Да.

     

      ГОЛОВА. Ставиться поправка Алєксєєва, будь ласка.

     

      АЗАРОВ М.Я. Проголосуем и снимем дискуссию.

     

      ГОЛОВА.   Ну,   він  має  право.  37  поправка  його,  вона

 голосується.

     

      "За" -

      Не приймається пропозиція Алексеєва.

      Будь  ласка, я ще ставлю цифру 2 631 на голосування.  Маючи

 на  увазі,  що  до  третього  читання  ще  раз  комітет  разом з

 комісією,  яка  буде  працювати  сьогодні  вже, запропонує цифру

 збільшення  цієї   статті. Будь ласка, вона поки що збільшена на

 500  мільйонів проти пропозиції уряду. Будь ласка. Іде  поіменне

 голосування, будь ласка.

     

      "За"-

      Не приймається.

      Носов говорить.

     

      НОСОВ В.В.

      В мене є пропозиція про збільшення цієї  статті, цієї цифри

 на  5  мільйнів. Я подавав цю пропозицію ще 20 грудня. Одержав я

 звернення  від  Національної  бібліотеки,  ща  на комплектування

 літературою  для  роботу,  не  розважальної,  а для роботи немає

 грошей.  І  ви  пам'ятаєте,  що ми вже один раз окремо це рядком

 виділяли.  І  це  дало  якось  протриматися  в комплектуванні. Я

 подавав цю поправку, чогось її не включили.

      На восьмій сторінці є фінансування допомоги підпряємцям. По

 Коснтитуції  ми  не  маємо  права  цього  робити, якщо тільки ці

 підприємці не працюють на затвердженій державній програмі. А тут

 мається  на  увазі  взагалі  просто  підприємці. Оці 5 мільйонів

 треба  перекинути  сюда  на  культуру,  401  006  додати і прямо

 записати:"для    комплексутвання    бібліотек   літературою   та

 періодичними  виданнями".  Бо  ми  дійдемо до того, що у нас уже

 люди й читати не вмітимуть скоро.

     

      АЗАРОВ  М. Я. Ну, я хотел бы ответить только одно, что речь

 идет  здесь,  что  в  эти  мизерные  суммы  выданы в виде вытрат

 повязанных с надаными ранее кредитами. Раньше мы надавали с вами

 в  1993,  1994  году  кредиты  на  поддержку предприемцев, когда

 развивали  малый  бизнес  там  и так далее, это фермерам вот эти

 суммы  5  миллионов,  там,  10  миллионов.  Они  идут  только на

 обслугування   процентов  по  этим  кредитам.  Они  принимались,

 видповидно    с   нашими   собственными   решениями,   Владислав

 Васильевич. Мы на комиссии 25 раз это рассматривали.

     

      ГОЛОВА. Павловський. Голова комітету  говорить.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Дякую, Олександр Олександрович. Шановні народні депутати! В

 мене  є  радикальна  пропозиція -як збільшити видатки на освіту,

 оборону, охорону здоров'я і соціальні витрати.

      Я  хочу  звернути  увагу,  що  в нас чомусь заморозили в 18

 столітті в межах монетарно-економічної політики. А в світі існує

 декілька  суттєвих напрямків, які дають можливість вирішувати ці

 проблеми......  повинні  взяти досвід Сполучених Штатів Америки,

 які виходили з кризи і я одну цифру назву. В 1938... починаючи з

 1939  по  1943 рік дефіцит бюджету Сполучених Штатів Америки був

 збільшений  з  4 мільярдів доларів до 57. В 16 раз. І за цей час

 економіка  вся  вийшла на режим. Нам же чомусь пропонують зовсім

 протилежне.

      Тому  для того, щоб не було оцих зривів, ми повинні змінити

 банківську  систему. Вона повинна працювати на наше виробництво.

 І  в  комплексі  все  заразом  вирішити.  Ми  ж  чомусь йдемо як

 зачаровані...  я  не  знаю,  загипнотизовані  і не знаємо що нам

 робити.

      Ми  повинні  думати  не проте, що нам скажуть наші іноземні

 експерти  і  радники. Ми повинні думати, що нам скаже народ і як

 його  врятувати.  І  тому  потрібно  радикально підійти до цього

 питання  і  не  буде  зашореними, зацикленими якимись обмеженому

 дефіциті.  Дефіцит  повиненн бути такий до тих пір, поки не буде

 повної  занятості  і  поки не буде відроджено виробництво. А для

 того, щоб не було інфляції, змінити банківську систему. Ні одної

 копійки  з  бюджету  в  комерційні банки. Це ідеологія німецької

 банківської  системи.  Чому  ми  не  берем  передові  системи, а

 невідомо  що.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Микола Янович.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ. Тому я хочу запитання розглянути...

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Александр  Александрович,  ну  что  я  могу

 сказать.  Это  ж  не норма бюджетного закона. Все, что предложил

 уважаемый   народный   депутат   Павловский,   должно   в   зале

 дебатироваться,  обсуждаться, должны приниматься решения. Но это

 к бюджетному закону не имеет отношения. Вот в чем весь вопрос.

     

      ГОЛОВА.  Це  пропозиція,  яка  взята  із  проекту  програми

 подолання  кризи,  основних  напрямків економіки, яку підготував

 депутат  Павловський  і  дехто  з  інших депутатів. Вона в плані

 роботи  буде розглядатися на наступному тижні, сподіваюся на це,

 після прийняття бюджету. І тоді ми обговоримо цю пропозицію.

      Вона,  я, наприклад, її повністю підтримую, вона розумна, в

 деяких   деталях   тільки,   звичайно,  тому  що  є  в  нас  уже

 об'єктивність, яка створена у суспільстві.

      Слово має Ткаченко Олександр Миколайович.

     

      ТКАЧЕНКО О.М.

      Шановні колеги, я просив би одну хвилину уваги вашої. На ті

 питання, які ми сьогодні так тяжко розглядаємо, в зв'язку з тим,

 що  заклали  5,  7  мільярда  дефіциту,  то  стоїть,  я дивлюся,

 Пинзеник  і  Терьохін так посміюються. Вам не сміятися надо -вам

 плакать треба.

      А  тепер  по  суті. на 29 сторінці, подивіться, будь ласка,

 зверху   четвертий,   четвертий  абзац,  зверху  записано:  "775

 мільйонів  гривень,  775,  закладено  на  закупівлю  хліба".  Це

 рівноцінно 3-ом мільйонам тонн зерна.

      Якщо  ми  в  минулому  році  одержали 23 мільйони, то хліба

 заготовили  біля  5,  державні  ресурси. Більше того, 4 мільйони

 тонн  хліба  заготовили  ті, хто ходить в красних піджаках. Вони

 його  переробили  вдвічі  і заробили втричі більше, ніж потрібно

 було заробить державі.

      Яка  пропозиція?  Закласти  цифру на 775 мільйонів, я прошу

 замітить і за ніч просчитайте, а закласти 2, 5 мільярди гривень,

 заготовить  10  мільйонів тонн хліба, а в цьому році...... хліба

 буде,  по  моїм  розрахункам,  35-36  мільйонів, 10 мільйонів. 5

 мільйонів   хватить   нам   на  державні  потреби,  5  мільйонів

 переробить.  2  мільйони  -на  спирт,  2  мільйони  -на  муку, і

 заробить  6-7  мільярдів  гривень. Закриємо всі ті дірки, за які

 йде  мова.  Цей хліб скуплять інші, ці гроші будуть присвоєні, а

 ми будем за кожну копійку тут вести спір.

      Я  прошу:  сядьте  і просчитайте, це проста істина. Держава

 заготовляла  17,  5  мільйонів  не  із-за того, що їли ми по два

 куски  хліба,  а  із-за того, що ми їли по 154 кілограми і зараз

 їмо  150  кілограмів,  при  цьому  підході  ми зможемо не тільки

 закрить  зарплату  від шахтарів до вчителів, ми зможемо годувати

 12,  5  мільйонів пенсіонерів безплатним хлібом на протязі року.

 Тому, це простий вихід з того положення, з того критичного стану

 бюджету, в якому ми сьогодні знаходимося.

      Спасибі.

     

      ГОЛОВА.  Микола Янович.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Я  хотел  бы только одно сказать. Уважаемый

 Александр  Николаевич, уважаемые народные депутаты! Мы, конечно,

 все  расчеты  такого  плана делали, просчитывали, можемо еще раз

 сделать.  Мы,  если  вы  посмотрите  в наши пропозициямх, на 775

 миллионов  увеличили  закупку  зерна.  То  есть  в целом сейчас,

 Александр  Николаевич,  у  нас  в  бюджете  предусмотрено не 775

 миллионов,  а  1,  5  миллиарда.  Может  быть,  вы  не  обратили

 внимание,  но  это  последняя  пропозиция,  когда  мы голосовали

 Держкомрезерв,  отрабатывали  эту  позицию  с аграрниками, то мы

 договорились, что вот это на 775 миллионов мы будем увеличивать.

      Что  касается  спирта, к сожалению, ситуация такова, что мы

 сейчас   не   можемо   реализовать  свой  спирт,  как  не  можем

 реализовать  свой  сахар,  как  не можем реализовать свое зерно.

 Поэтому, все это нуждается про очень детальных расчетах, которые

 мы  сделаем.  Но держконтракт на зерно, я еще раз подчеркиваю, я

 считаю  это обоснованным, и комитет считает это обоснованным, мы

 увеличиваем  на  775  миллионов, из расчета примерно 6 миллионов

 тонн.

     

      ГОЛОВА.   Є   пропозиція  статтю  "Фінансування  соціально-

 культурних  закладів,  установ  та  заходів разом" з урахуванням

 всіх  пропозицій,  що прозвучали тут, все-таки ще раз проглянути

 уважно  і  завтра  повернутися  до  його  розгляду з урахуванням

 зауважень  і  розрахунків комітету. Ставлю на голосування. Не на

 третє читання, а на завтра.

     

      "За" -

      Ще раз ставлю на голосування. (Шум в залі)

     

      "За" -

      Ну та все одно на завтра! Голосуйте, не голосуйте -все одно

 на   завтра,  буде  розглядатися - з  цієї  статті  розпочнеться

 розгляд.  А  то вже просто незрозуміла яка, знаєте, от внутрішня

 процедура - голосувать проти, не погоджуваться... (Шум в залі)

      Я   прошу  сісти  всіх  на  місце.  (Шум  в  залі)  Сядьте.

 Трансляція на радіо і телебачення завершується.

      Я прошу нехай служби відповідні врахують цю обставину.

      Микола Янович, сідайте, будь ласка,  на місце.

      По завтрашньому дню. У мене є пропозиція ..................

................................................................

................................................................

................................................................

     (відключення ефіру)

................................................................

...............................................................

      І  я просив би...(Шум в залі)... я до Марченка звертаюся, і

 ви сідайте на засідання -з 10-ти появляйтеся і до вечора будьте,

 а  то ви появляєтесь як ясне сонце, а потім тільки кричите в цей

 період, коли появляєтеся!..

      Тому я прошу: до такої... в такому режимі буде йти робота.

      І,  крім  того,  тимчасова  комісія  сьогодні нехай спробує

 узгодити  позиції  з комітетом по тих статтях, які вже віднесені

 до   третього  читання  -  щоб можна було  напрацювати  механізм

 узгодження. Це - не проста справа.

      І  останнє.  Хто хотів з депутатів під'їхати у центр Києва,

 автобуси  тут  є,  ви  можете  під'їхати  і  взяти участь у тому

 заході.

      Перерва до 10-ої ранку.