Стенограма пленарного засідання

19 червня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СТО СЬОМЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  19  ч е р в н я  1997   р о к у.

 

16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 348  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Як було   оголошено   на  ранковому  засіданні,  сьогодні  на вечірньому засіданні розпочинається  розгляд  проекту  бюджету  на 1997  рік.  У засіданні бере участь увесь склад Кабінету Міністрів на  чолі  з   першим   віцепрем'єр-міністром   Дурдинцем   Василем Васильовичем (Шум у залі,  вигуки).  Прем'єр-міністр хворий.  Будь ласка, дякую за поради.

 

     Шановні депутати!  Перед тим як приступити до розгляду  цього питання  і  з  огляду  на  те,  що  здійснюється трансляція нашого засідання по радіо  і  телебаченню,  я  хотів  би  пояснити  деякі принципові  моменти,  пов'язані  з  цим  питанням.  Ці  моменти ми обговорювали з керівниками груп і фракцій о 12 годині.

 

     Перше. Головна, вихідна позиція, з якої ми розглядаємо проект бюджету.  19 грудня 1996 року Верховна Рада прийняла постанову про схвалення висновків і пропозицій Комісії Верховної Ради  з  питань бюджету  до  проекту  Закону про Державний бюджет на 1997 рік,  де визначено:  Кабінету Міністрів протягом двох  тижнів  доопрацювати проект  Закону  про Державний бюджет на 1997 рік,  привести його у відповідність   з   нормами   Конституції   України   та   чинного законодавства  і  відповідно  до схваленої доповіді та висновків і пропозицій Комісії Верховної Ради України з питань бюджету  подати доопрацьований проект закону до Верховної Ради.

 

     Друге. Матеріали,  які  є  у  розпорядженні Верховної Ради на даний момент.  Від Кабінету  Міністрів  у  нас  є:  проект  Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік, поданий 4 червня цього року, тобто через півроку; лист Прем'єр-міністра України від 11  червня  1997 року,  де підтверджується,  що 4 червня 1997 року Кабінет Міністрів надіслав до  Верховної  Ради  уточнену  редакцію проекту  Закону України про Державний бюджет на 1997 рік;  додатки до листа - проекти  п'яти  законів,  необхідність  прийняття  яких пов'язана  з  прийняттям  бюджету;  відповідь  уряду на зауваження аналітичного  відділу  Секретаріату  Верховної  Ради  України   як доповнення  до  листа,  який  було надіслано від Верховної Ради до уряду з приводу зволікання із направленням проекту бюджету.  Це ті п'ять проектів законів,  які ми вчора і сьогодні розглядали і щодо більшості прийняли відповідні рішення.

 

     Є у нас і звіт Кабінету Міністрів  про  виконання  Державного бюджету  за  1996  рік,  попередній звіт,  тому що остаточний буде тільки в третьому кварталі.

 

     Від Рахункової палати Верховної Ради  є  інформація  про  хід виконання   Закону  України  про  порядок  фінансування  витрат  з Державного бюджету до прийняття Закону  про  Державний  бюджет  на 1997 рік. Себто це попередній аналіз витрачання коштів з бюджету.

 

     У вас  на  руках  є  дві  порівняльні  таблиці від Комітету з питань бюджету до проекту  Закону  України  про  Державний  бюджет України   на   1997  рік,  пропозиції  уряду,  комітету,  народних депутатів  та  остаточна  редакція  статей  закону,  запропонована комітетом.  Крім  того,  є проект Закону про введення в дію Закону про державний бюджет на 1997 рік, підготовлений Комітетом з питань бюджету.  І  є  зауваження  Комітету  з питань правової політики і судово-правової реформи до проекту  Закону  про  Державний  бюджет України  на  1997  рік,  поданого Кабінетом Міністрів України.  Це висновок про те,  що цей документ неконституційний, з відповідними пропозиціями.

 

     Що пропонується  і що погоджено в принципі керівниками груп і фракцій та профільних комітетів  під  час  сьогоднішньої  ранкової наради?  По-перше, розпочати процедуру другого читання, яка згідно із  статтею  9.1.6  Регламенту  починається  з  доповіді  міністра фінансів.  Після  запитань  і  відповідей  на  них доповідача буде зроблено  інформацію  головою  Рахункової   палати,   який   також відповість  на  запитання  депутатів.  Після  того  буде проведено обговорення, як того вимагає Регламент.

 

     Пропонується на тому першу,  так би мовити,  вступну  частину розгляду   питання  про  бюджет  сьогодні  завершити,  дати  змогу комітетам і фракціям підготуватися до постатейного розгляду,  який відповідно до Регламенту почати у вівторок на ранковому засіданні. А завтра,  скажімо до 13 години, ми розглянули б інші питання, уже включені   до   порядку   денного.  Проект  бюджету  розглядати  з наступного вівторка  у  постатейному  режимі,  як  це  передбачено Регламентом, з наданням слова голові Комітету з питань бюджету для викладу  позиції  комітету  відносно  виконання  урядом  постанови Верховної  Ради  від 19 грудня про доопрацювання проекту бюджету і його постатейного обговорення.

 

     Крім того,  можна буде надати слово голові Комітету з  питань правової політики і судовоправової реформи,  зазначивши після його виступу чи перед тим, що Верховна Рада вчора і сьогодні розглянула п'ять  проектів  законів,  пов'язанних  з  прийняттям  бюджету,  - законів,  на  які  ми  посилалися,  аргументуючи   невідповідність проекту чинному законодавству.

 

     Оскільки процедурою  другого  читання  (а  Комітет  з  питань бюджету підготовкою порівняльних таблиць,  по  суті,  визнав  факт другого  читання)  не  передбачено  повернення  проекту закону про бюджет Кабінетові Міністрів,  після  короткого  обміну  думками  з процедурних  питань  пропонується  надати  слово голові Комітету з питань бюджету для постатейного розгляду проекту бюджету. Сьогодні можна  теж  надати  йому  слово,  але  для  інформації  з  приводу процедурних питань,  а по суті постатейне обговорення провести  на наступному  тижні,  з  вівторка,  причому в повній відповідності з Регламентом.

 

     І я ще  пропонував  би  непогоджені  питання  і  питання,  що виникають  у  зв'язку з неповним,  так би мовити,  законодавством, розглянути у третьому читанні.  Це,  до речі, стосується і проекту Закону про введення в дію Закону про Державний бюджет на 1997 рік.

 

     Загальна думка  керівників  комітетів,  груп  і фракцій,  які брали участь у нараді,  така, що всі ми свідомі того, що політичні ігри  довкола  бюджету  1997  року  призвели  до  кризового  стану бюджетного процесу в державі.  І нам потрібно  покласти  край  цим іграм.  Я зараз не торкаюся питання про їх суть.  Очевидно, у ході обговорення керівники  фракцій  висловляться  з  приводу  істинних причин  такої  ситуації.  Але  поза  всяким сумнівом,  неприйняття бюджету,  навіть недосконалого бюджету, гірше, ніж прийняття, тому що й досі ми бачимо всілякі спекуляції стосовно того, що парламент неспроможний прийняти бюджет.

 

     Хоч це зовсім не так і причина протилежна,  але  якщо  ми  не визначимо, наприклад, мінімальні видатки на утримання сфер освіти, охорони здоров'я,  армії,  міліції тощо, то це даватиме можливість тим,  хто хотів би, щоб бюджету не було, у ручному управлінні, так би мовити,  вивести всі видатки з бюджету і використовувати їх  як заманеться.  Так,  як  це  і  було  до останнього часу,  про що ви почуєте з інформації Рахункової палати.

 

     І тому я хотів би, щоб ви підтримали запропоновану процедуру. Оскільки  ця  пропозиція обговорювалася на нараді голів комітетів, груп і фракцій,  я ставлю її на  голосування.  Будь  ласка,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 231. Рішення прийнято.

 

     Можна було і не голосувати, тому що це регламентна норма.

 

     Слово має Мітюков Ігор Олександрович,  міністр фінансів. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Та які ж запитання?  Я ж пояснив процедуру і сказав,  що вона відповідає Регламенту.

 

     Скільки часу   вам   потрібно?   30   хвилин.   Будь   ласка, доповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Олександровичу!   Шановні   народні  депутати!  Шановні  присутні! Відповідно до Конституції України Кабінет Міністрів  України  вніс 14  вересня  1996  року  на  розгляд Верховної Ради України проект Державного бюджету на 1997 рік разом з необхідними  матеріалами  і обгрунтуваннями.

 

     Проаналізувавши економічну  ситуацію  та  попередні  підсумки функціонування  економіки  в  1996  році,  Кабінет  Міністрів   за підтримкою  та  участю  народних депутатів розробив пакет проектів законодавчих   актів   щодо   реформування   податкової   системи, упорядкування  державних  видатків та подолання кризи платежів,  з тим щоб забезпечити відродження вітчизняного виробництва,  перехід від етапу фінансової стабілізації до економічного зростання.

 

     21 листопада   1996   року  до  Верховної  Ради  було  подано уточнення до внесеного у встановленому порядку проекту  Державного бюджету  на  1997  рік,  які  відображали положення запропонованих Кабінетом Міністрів України законопроектів.

 

     Верховна Рада України 19 грудня 1996 року розглянула внесений проект  бюджету,  з  урахуванням  уточнень,  у  першому читанні та прийняла відповідну постанову.

 

     Оскільки розгляд пакету зазначених законопроектів затягнувся, а  без  їх  прийняття  неможливо було подавати проект бюджету як з економічної,  так і з  соціально-політичної  точок  зору,  Кабінет Міністрів  14  січня  1997  року  звернувся  до  Верховної  Ради з пропозицією розглянути, прийняти їх у позачерговому порядку.

 

     Розуміючи негативні   наслідки   відсутності    затвердженого Державного  бюджету  для  економіки України,  зокрема неможливість виконанням урядом зобов'язань  щодо  погашення  заборгованості  із соціальних виплат населенню, Кабінет Міністрів України, спираючись на досягнуті домовленості щодо  графіка  розгляду  законопроектів, подав  25  квітня  1997  року  до  Верховної Ради на друге читання доопрацьований  з  урахуванням  висновків  і  пропозицій   Комісії Верховної   Ради  з  питань  бюджету  проект  Закону  України  про Державний бюджет України на 1997 рік,  що базується на  оновленому податковому законодавстві.

 

     Сьогодні цей  проект з деякими уточненнями,  що були подані 4 червня цього року,  про які я скажу далі,  внесено на ваш розгляд. Сподіваюся,  що це останній проект Державного бюджету на 1997 рік, що  вноситься  урядом.  Упевнений,  що  він   буде   прийнятий   з урахуванням сьогоднішнього розгляду і обговорення.

 

     Щоб глибше  усвідомити,  чому  уряд  наполягав  на  прийнятті бюджету  на  базі  оновленого  податкового  законодавства,   інших законопроектів,  що  були  подані,  дозвольте  зупинитися  на  тій економічній  ситуації,  що  склалася  в  минулому  році,  а  також протягом  п'яти  місяців  поточного  року,  і  підсумках виконання бюджету за цей період.

 

     У 1996 році тривало здійснення курсу економічних перетворень, спрямованих   на   досягнення   фінансово-бюджетної  стабілізації, створення умов для структурної перебудови економіки і призупинення падіння  життєвого  рівня  населення.  Водночас  минулий  рік  був надзвичайно тяжким як для економіки України в цілому,  так  і  для фінансовобюджетної системи зокрема.  Він був одним з найскладніших з  початку  здійснення  економічних  реформ.  Проте  нам   вдалося закінчити рік з мінімально низьким рівнем зростання цін,  зберегти стабільність курсу гривні,  добитися такої ситуації,  коли  нижчою стала  ціна  кредиту,  знизилася  дохідність  від державних цінних паперів, вирішити ряд завдань фінансової стабілізації.

 

     Було вжито заходів щодо наповнення дохідної частини  бюджету. Передусім   це   стосується   вдосконалення   механізму  стягнення акцизного  збору  з  підакцизних  товарів,  зокрема  й   тих,   що імпортуються в Україну. Незважаючи на жорстку протидію, усе ж таки вдалося навести певний порядок у  цій  сфері,  у  результаті  чого значно зросли надходження до бюджету акцизного збору.

 

     Поряд з  тим  уряд  започаткував реалізацію вкрай необхідних, хоч і непопулярних,  заходів щодо впорядкування державних  витрат, приведення їх у відповідність з реальними фінансовими можливостями економіки.  Поступово такі дії уряду  усвідомлюються  і  знаходять підтримку  не тільки в центральних та місцевих органах влади,  а й серед широких верств суспільства.

 

     Якщо говорити відверто,  а об'єктивність у цій  справі  вкрай необхідна,  то  минулорічні  підсумки виконання взятих зобов'язань навіть  на  фоні  певної  фінансової  стабілізації  на  макрорівні невтішні. І це не випадково!

 

     Через зменшення  обсягів виробництва,  зростання питомої ваги умовно-постійних витрат у собівартості продукції в  минулому  році тривало  падіння  рентабельності  в  більшості  галузей  народного господарства. Майже 40 відсотків підприємств працювало збитково, у тому   числі   в   агропромисловому   секторі  -  68,5,  вугільній промисловості -  61,4,  житлово-комунальному  господарстві  -  44, торгівлі   та   громадському  харчуванні  -  42  відсотки.  Збитки підприємств  та  організацій  у  1996  році  становлять  майже   5 мільярдів  гривень,  або  34,6  відсотка  до прибутку підприємств. Погіршення їх фінансового стану негативно вплинуло і на  виконання податкових зобов'язань.

 

     Виробництво валового  внутрішнього  продукту зменшилося проти 1995 року на 10 відсотків.  Бюджет на цей  період  грунтувався  на податковій  системі,  недостатньо  пристосованій  для забезпечення податкових надходжень і відповідного фінансування всіх  видаткових статей.

 

     Значні суми  (800  мільйонів  гривень) не надійшли до бюджету держави з податку на додану вартість і податку на  прибуток  через зниження обсягів виробництва продукції,  виконаних робіт і наданих послуг.  У зв'язку  із  скороченням  виробництва  лікерогорілчаних виробів  порівняно  з  1995  роком отримано акцизного збору на 150 мільйонів гривень менше, ніж намічалося.

 

     Самокритично оцінюючи пройдений  шлях,  треба  зазначити,  що нами  далеко  не  все  зроблено  для  своєчасності й повноти збору податків та зміцнення дохідної бази бюджетів усіх рівнів.

 

     У цих умовах зведений бюджет України виконано  лише  на  87,9 відсотка.  Не забезпечено виконання 17 видів платежів із 29,  що в цілому призвело до втрат бюджету в сумі 5,1 мільярда  гривень.  Ще нижчий  рівень  виконання  Державного  бюджету  України,  до якого надійшло в 1996 році 19,6  мільярда  гривень,  що  становить  82,1 відсотка  до  річних призначень.  Державний бюджет недоотримав 4,3 мільярда гривень, що в 1,9 раза більше, ніж за 1995 рік.

 

     На відміну  від  Державного  бюджету  завдяки   заходам,   що вживалися  урядом  щодо  зміцнення  фінансової  бази місцевих рад, доходи їх бюджетів виконано на  103,2  відсотка  до  розрахункових показників,   що   були   враховані   при   визначенні  нормативів відрахувань до загальнодержавних фондів.  Додатково  надійшло  400 мільйонів  гривень,  14  областей  та  міста  Київ  і  Севастополь виконали свої бюджети по доходах.

 

     Здійснювані урядом,  Міністерством фінансів  разом  з  іншими міністерствами  і  відомствами протягом року заходи щодо вишукання додаткових джерел надходження доходів, зокрема через удосконалення діючої   системи  оподаткування,  частково  нейтралізували  втрати бюджету від спаду виробництва.

 

     Так, запровадження нових ставок акцизного збору на підакцизні товари  в  екю за одиницю товару,  встановлення мінімальних цін на імпортовані  транспортні  засоби,  лікерогорілчані   та   тютюнові вироби, деякі інші товари зупинили масові випадки заниження митної вартості при їх оподаткуванні. У 1996 році мобілізовано податку на додану  вартість  та  акцизного  збору з імпортних товарів на суму майже 600 мільйонів гривень.  Введення податку на додану  вартість на  товари,  що  перевищували  мінімально  дозволену кількість для ввезення їх громадянами на територію України,  сприяло  додатковій мобілізації коштів у сумі 137 мільйонів гривень.

 

     Наводячи ці  приклади,  я  хочу  тим  самим  підкреслити,  що зроблено було багато,  але кардинально змінити ситуацію  в  умовах наявної законодавчої бази перспектив не було.

 

     Подальший спад  виробництва  в  більшості  галузей  народного господарства,   погіршення   фінансового   стану   підприємств   і організацій   зумовили   загострення   кризи   платежів   як   між підприємствами,  так і між бюджетом і підприємствами.  Дебіторська заборгованість  підприємств  усіх  галузей  економіки зросла в 2,2 раза, а кредиторська - в 2,4 раза і за станом на 1 січня 1997 року становила відповідно 48 мільярдів і 73,2 мільярда гривень.

 

     Через зростання   обсягів   дебіторської   та   кредиторської заборгованості між підприємствами втрачено понад 1 мільярд гривень доходів бюджету. Зростає недоїмка з належних бюджету платежів.

 

     Підприємства і  організації  семи  міністерств за станом на 1 січня 1997 року заборгували бюджету 780,5  мільйона  гривень,  або близько 60 відсотків загальної суми по Україні, з них підприємства Мінпрому - 352,6 мільйона гривень (27  відсотків),  Мінмашпрому  - 99,8     мільйона,    Держнафтогазпрому    -    107,8    мільйона, Мінсільгосппроду - 92 мільйони гривень.  Тим часом по 217  тисячах підприємств  і  організацій та 195 тисячах підприємців податковими органами  донараховано  понад  3   мільярди   гривень   прихованих платежів.  Порушення  вимог  валютного законодавства встановлено у кожного п'ятого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Проте заради об'єктивності  слід  визнати,  що  найвагомішими причинами   виникнення   податкової  заборгованості  є  проведення товарообмінних (бартерних)  операцій  без  зарахування  коштів  на розрахункові рахунки (34 відсотки),  відволікання власних обігових коштів підприємств у дебіторську заборгованість (33,3 відсотка), а також    фінансові    труднощі   підприємств   через   несвоєчасне фінансування бюджетних установ для оплати поставлених  товарів  та наданих  послуг.  Лише  з  цих  причин держава щорічно недоодержує 1,5-2 мільярди гривень.

 

     Проблема бартеру не нова, вона обговорюється вже не один рік, але  позитивного  вирішення  не знайшла і до цього часу.  Сьогодні урядом  опрацьовуються  пропозиції  щодо  поступового   скорочення обсягу  бартерних операцій і запровадження штрафних санкцій у разі їх невиконання. Крім того, проблема оподаткування бартеру частково знайшла  своє  вирішення  у  прийнятих законодавчих актах з питань оподаткування.

 

     Труднощі, які склалися з надходженням доходів у 1996 році, не дали  можливості  забезпечити повне фінансування всіх передбачених заходів.  Так,  видаткову частину зведеного бюджету  за  1996  рік виконанано лише на 87,6 відсотка,  у тому числі Державного бюджету

- на 82,8 відсотка.

 

     У першу  чергу  фінансувалися  соціальні  виплати,  а   також видатки на забезпечення пріоритетних галузей економіки.

 

     Зокрема, у  1996  році  повністю профінансовано передбачені в бюджеті видатки на заготівлю  сільськогосподарської  продукції  за державним  контрактом,  створення  зимових експлуатаційних запасів палива  для  підприємств  Міненерго,  придбання  рухомого   складу залізничного  транспорту  для  пасажирських  перевезень,  а  також видатки,  пов'язані із здійсненням державного регулювання  цін  та обслуговуванням державного внутрішнього боргу.

 

     Решту заходів профінансовано не повністю.

 

     Видатки на  соціальний  захист  населення,  включаючи видатки Пенсійного,  Чорнобильського   та   Державного   фондів   сприяння зайнятості  населення,  становили  у  1996  році  85,8 відсотка до плану.

 

     При здійсненні видатків з бюджетів  усіх  рівнів  у  минулому році   особлива  увага  приділялася  погашенню  заборгованості  із заробітної плати,  пенсій,  стипендій та інших соціальних  виплат, проте  вирішити  цю  проблему не вдалося.  Разом з тим починаючи з липня 1996 року в результаті  вжитих  заходів  удалося  більш-менш стабілізувати загальну суму заборгованості із соціальних виплат.

 

     Основними причинами заборгованості із соціальних виплат є:

 

     Перше. Невиконання планів надходжень до бюджетів усіх рівнів, про що я вже говорив;

 

     Друге. Допущенню заборгованості із заробітної  плати  сприяло встановлення  в  1995  році  посадових  окладів окремим категоріям працівників бюджетної сфери на рівні  середньомісячної  заробітної плати  в  цілому  по  народному  господарству  (промисловості)  за відсутності  джерел  фінансування  пов'язаних  з  цим   додаткових витрат. Унаслідок цього було допущено заборгованість із заробітної плати за станом на 1 січня 1996 року в сумі 383 мільйони  гривень, яка  погашалася  за  рахунок  доходів  бюджетів усіх рівнів у 1996 році.  Це, у свою чергу, зумовило недофінансування поточних витрат 1996 року, і залишилася заборгованість на початок 1997 року.

 

     Третє. Необгрунтоване  збільшення  місцевими  радами дохідних частин бюджетів при їх затвердженні, які не могли бути виконані. У результаті   цього   бюджетним  установам  було  надано  право  на здійснення видатків у 1996 році, які не були профінансовані.

 

     Так, у  1996   році   місцевими   радами   при   затвердженні відповідних  бюджетів  було  збільшено  їх  дохідну частину на 1,5 мільярда гривень,  з яких фактично  надійшло  лише  400  мільйонів гривень, або 26,6 відсотка.

 

     Зрозуміло, встановлювати   й   затверджувати   обсяги   своїх бюджетів - право місцевих рад.  Але робити це  необхідно  в  межах реальних можливостей, а не видавати, як кажуть, бажане за дійсне.

 

     Заборгованість із   заробітної  плати  працівникам  бюджетних установ, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та грошового  забезпечення  військовослужбовцям становила на 1 травня 1997 року 883,5 мільйона гривень,  що  на  52,2  мільйона  гривень менше заборгованості, яка була за станом на 1 квітня 1996 року.

 

     Заборгованість із   заробітної  плати  працівникам  бюджетних установ,  які утримуються за  рахунок  коштів  місцевих  бюджетів, становила на 1 травня 1997 року 804,8 мільйона гривень,  що на 4,5 мільйона  гривень  менше  заборгованості,  яка  була  допущена  на початок нинішнього року.

 

     Усього заборгованість   із   заробітної  плати  та  грошового забезпечення  з  бюджетів  усіх  рівнів  на  1  травня  1997  року становила 1 мільярд 688,3 мільйона гривень.

 

     Четверте. Зростанню   заборгованості   із   заробітної  плати сприяло і те,  що мережа,  штати,  контингенти бюджетних установ і організацій  не  були  приведені  у відповідність з асигнуваннями, затвердженими Верховною Радою України  та  відповідними  місцевими радами.

 

     У 1996  році  видатки на соціальні виплати перевищили планові призначення,  що були затверджені у відповідних бюджетах,  на  1,7 мільярда гривень.  Так, установами Міністерства освіти в 1996 році допущено  перевитрати  асигнувань  на  оплату  праці  в  сумі   80 мільйонів гривень. Військовими формуваннями Міністерства оборони в минулому році перевитрачено асигнувань на грошове  забезпечення  в сумі  97 мільйонів гривень.  Аналогічна ситуація і по деяких інших міністерствах.

 

     Наведені дані підтверджують правильність прийнятого Кабінетом Міністрів  України рішення про складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетних установ,  який включає  як  бюджетні,  так  і позабюджетні кошти,  із спрямуванням їх у першу чергу на заробітну плату та соціальні виплати.

 

     До п'ятої  групи   причин,   які   впливають   на   допущення заборгованості із заробітної плати,  необхідно віднести недоліки у використанні бюджетних коштів.  І такі  приклади  є.  Водночас  із місць   постійно   надходять   клопотання,   у  яких  ідеться  про недостатність коштів на виплату заробітної плати.

 

     Що зроблено Кабінетом Міністрів України,  органами виконавчої влади  всіх  рівнів  щодо  розв'язання  проблеми заборгованості із заробітної плати?

 

     Насамперед усі  зусилля  були  спрямовані  на   розробку   та здійснення    заходів    щодо    підтримки   виробництва.   Я   не перераховуватиму їх,  вони  відомі.  Наведу  лише  найефективніші. Зокрема,  це  спрямування  частини  оподатковуваного  прибутку  на поновлення     обігових     коштів     підприємств,     здійснення реструктуризації   заборгованості  підприємств  і  організацій  по платежах до бюджету, захист вітчизняного виробника шляхом внесення корективів  до  розмірів  ввізного  мита  (розміри,  пільги тощо), повернення   монополії   держави   на   виробництво    спирту    і лікеро-горілчаних виробів.  Намічено і здійснено ряд інших заходів по розв'язанню платіжної кризи.

 

     Але головним   фактором   позитивного    впливу    на    стан заборгованості  із  заробітної  плати  стане  прийняття необхідних законодавчих актів з питань удосконалення податкової  політики  та законодавства, що регулює ті чи інші питання виробництва. З одного боку,  це має бути  зменшення  податкового  тиску,  з  другого,  - сприяння організації виробництва.

 

     З метою   забезпечення   постійного   контролю   за  виплатою заробітної плати Кабінет Міністрів утворив міжвідомчу комісію, яка розглядає  питання  соціальних  виплат,  та  постійно діючі робочі групи на чолі з віце-прем'єрміністрами,  які здійснюють  перевірки на місцях.  Уряд зобов'язав усі органи виконавчої влади спрямувати на соціальні виплати,  у тому числі й на заробітну плату, не менше 75   відсотків  надходжень  до  відповідних  бюджетів.  На  вимогу Кабінету Міністрів України  всі  органи  виконавчої  влади  склали графіки  погашення  заборгованості із заробітної плати.  Згідно із зазначеними  графіками  заборгованість  із  соціальних  виплат   з Державного бюджету повинна бути погашена до 1 листопада 1997 року, а з місцевих бюджетів - у жовтні-грудні 1997 року.

 

     Незважаючи на  відсутність  затвердженого   в   законодавчому порядку  бюджету,  уряд контролює ситуацію з його виконанням,  хоч минулорічні  борги  і  невирішені  проблеми   значно   ускладнюють завдання  -  за короткий період змінити ситуацію на краще.  Про це наочно свідчать підсумки виконання  бюджету  за  5  місяців  цього року.

 

     Економічна ситуація   залишається  суперечливою.  Не  вдалося подолати спад виробництва. Обсяг валового внутрішнього продукту за 5  місяців цього року зменшився на 7,4 відсотка проти 9,1 відсотка за відповідний період 1996 року.  Знижено рівень інфляції, приріст якої в 1996 році становив 39,7 відсотка,  а за 5 місяців поточного року - 5,2 відсотка.  Оптові ціни у травні проти грудня 1996  року зросли лише на 2,6 відсотка.

 

     У промисловості в травні порівняно з квітнем зниження обсягів виробництва становило 3,2 відсотка,  у 1996 році в цей  же  період було 5,1 відсотка.

 

     Проте досі   не   вдалося  задіяти  всі  чинники  пожвавлення виробництва через недостатні темпи  реструктуризації  підприємств, розширення   випуску   конкурентоспроможної  продукції,  пошуку  й освоєння  нових  ринків  її  реалізації,  залучення  нових  джерел інвестицій.  Як  наслідок,  обсяги  промислового  виробництва за 5 місяців цього року порівняно  з  відповідним  періодом  1996  року зменшилися на 4,9 відсотка.

 

     У цілому, за попередніми даними, надходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів за 5 місяців цього року збільшилися порівняно  з  аналогічним  періодом минулого року на 700 мільйонів гривень.  До Державного бюджету  мобілізовано  майже  5  мільярдів гривень,  або  25,5 відсотка до річної суми (без урахування коштів Фонду  соціального  страхування  і  Фонду  охорони   навколишнього природного середовища).

 

     Як це   не  банально  звучатиме,  але,  знову  ж  таки,  слід об'єктивно визнати,  що  відсутність  прийнятого  у  законодавчому порядку  основного  фінансового  плану країни продовжує залишатися поряд з іншими причинами одним із чинників, що стримують своєчасну та повну сплату платежів до бюджетів усіх рівнів.

 

     Якщо заборгованість  підприємств  перед бюджетами,  включаючи внески до Пенсійного фонду,  на початок 1997  року  становила  2,9 мільярда гривень, то за станом на 1 червня - 3,9 мільярда гривень, що досягає 25,8 відсотка загальної суми надходжень.  З урахуванням пролонгованої суми заборгованості,  відповідно до рішень Верховної Ради (близько 2 мільярдів гривень), загальний обсяг недоїмки досяг 5,9  мільярда  гривень,  що  в  2  рази перевищує суму несплачених платежів у попередньому році.

 

     Водночас хочу наголосити, що саме цей захід сприяв поліпшенню розрахунків з бюджетом товаровиробників, які знаходяться у тяжкому фінансовому стані.

 

     Проте переважна   більшість   міністерств   і   відомств   не забезпечує  належного  контролю  за станом розрахунків підвідомчих підприємств  з  бюджетом,   не   використовуються   повною   мірою можливості  щодо наданих відстрочок зі сплати платежів до бюджету. Слід надолужити це відставання через застосування норм  прийнятого нещодавно  Верховною  Радою України закону з цього питання.  Життя свідчить,  що можливість сплати податків  і  платежів  у  багатьох підприємств  ще є.  Уже за 4,5 місяця поточного року податковими і фінансовими органами додатково нараховано належних бюджету  коштів на суму 1,3 мільярда гривень.

 

     Основну частину  коштів  Державного бюджету за 5 місяців 1997 року спрямовано,  відповідно до Закону України  щодо  фінансування видатків до затвердження бюджету,  насамперед на соціальний захист населення,  виплату заробітної плати та інших соціальних виплат  у соціально-культурних    установах,   правоохоронних   органах   та військових формуваннях, а також на інші невідкладні заходи.

 

     Провідним фактором,  що  вплинув  на   виконання   видаткової частини бюджету, є обмеженість фактичних надходжень. У січнітравні поточного року видатки з Державного бюджету становили 6  мільярдів 840  мільйонів  гривень,  або  32,7  відсотка до загального обсягу видатків, передбаченого в проекті бюджету на 1997 рік.

 

     Із загальної  суми  видатків  Державного   бюджету   видатки, пов'язані   із   соціальним   захистом  населення,  становили  905 мільйонів гривень,  або 47,8 відсотка до розрахункового  плану  на 1997  рік,  що майже в 2 рази більше загального рівня фінансування видатків з Державного бюджету України.

 

     На фінансування освіти,  культури, охорони здоров'я, фізичної культури  і  спорту та молодіжних заходів спрямовано 649 мільйонів гривень.

 

     Видатки з  Державного  бюджету  України   по   обслуговуванню державного  зовнішнього  боргу  в січні-травні 1997 року становили 579,5   мільйона   гривень,   а   по   обслуговуванню   державного внутрішнього  боргу  - 331,6 мільйона гривень.  Це дало можливість розрахуватися по всіх зобов'язаннях, строк яких настав до 1 травня 1997 року.

 

     У цих  умовах  видатки на народне господарство профінансовано за 5 місяців лише на 25,8 відсотка до річного плану.  Разом з  тим слід зазначити, що видатки на підтримку вугледобувних підприємств, які входять до розділу "Народне господарство",  профінансовані  на 43,4  відсотка.  Проте  річне  завдання з видобутку вугілля за цей період виконано лише на 40,8 відсотка.

 

     Враховуючи соціальну     значущість     вирішення     питання заборгованості по заробітній платі у вугільній промисловості, уряд прийняв рішення,  відповідно до якого  підприємства  Мінвуглепрому отримали  60  мільйонів  гривень  бюджетних коштів за відвантажену вугільну  продукцію  до  державного  резерву.  З  метою  погашення заборгованості  місцевих бюджетів за спожите вугілля підприємствам галузі виділено з Державного бюджету понад 15 мільйонів гривень  з віднесенням  цих коштів на взаєморозрахунки з місцевими бюджетами. Така робота буде проводитись і надалі.

 

     За січень-травень цього року видатки на оборону та  утримання правоохоронних  органів  становили 1 мільярд 104 мільйони гривень, або  36  відсотків  до  плану  на  1997  рік.  Дещо  вищий  рівень фінансування зазначених заходів пов'язаний з високою питомою вагою видатків   першочергового   характеру    (грошове    забезпечення, харчування військовослужбовців тощо).

 

     Узагалі слід  зазначити,  що нерівномірне фінансування тих чи інших видатків з Державного  бюджету  в  січні-травні  цього  року пояснюється  тим,  що в різних видатках різну питому вагу займають витрати  на  першочергові  заходи.  Зокрема,  у  виконавчій  владі заробітна  плата  з  нарахуваннями становить 72 відсотки загальних асигнувань, а в охороні здоров'я - лише 40 відсотків.

 

     Незважаючи на  труднощі   з   виконанням   дохідної   частини Державного   бюджету,   у   січнітравні   1997   року  забезпечено перерахування  областям  233   мільйонів   гривень   дотації,   що відповідає сумі, яка розрахована на 5 місяців поточного року. Крім того,  надано короткотермінові позички місцевим адміністраціям  на суму понад 103 мільйони гривень.

 

     Перевищення видатків   над   доходами   за   звітний   період профінансовано за рахунок  залучення  коштів  від  випуску  цінних паперів  в  обсязі  1,8  мільярда гривень,  кредитів Національного банку  України  -  33  мільйони  гривень   та   зовнішніх   джерел фінансування - 185 мільйонів гривень.

 

     І все  ж  таки аналіз підсумків виконання бюджетів як за 1996 рік,  так і за 5 місяців 1997 року,  незважаючи  на  всю  гостроту соціально-економічної ситуації,  дає підстави зробити висновок, що можливість подальшої стабілізації і подолання  кризи,  відновлення виробничого  потенціалу  зберігається.  Додатковим  імпульсом  для втілення в життя цих  розрахунків  і  сподівань  буде  невідкладне затвердження  Державного  бюджету  на  1997  рік на базі прийнятих законодавчих  актів  з  питань  оподаткування   та   впорядкування державних витрат.

 

     Тепер дозвольте   перейти  до  висвітлення  основного  нашого питання - розгляду і прийняття  проекту  бюджету  на  1997  рік  у другому читанні.

 

     Як я  вже  сказав,  проект  Державного  бюджету  розглянуто в першому читанні і прийнято  відповідну  постанову  Верховної  Ради щодо  схвалення  висновків  і пропозицій Комісії з питань бюджету. Вони були ретельно вивчені та проаналізовані Кабінетом  Міністрів. Усього   було   схвалено  37  пропозицій.  Крім  того,  розглянуто пропозиції  окремих  народних  депутатів,  висловлених   під   час обговорення. Майже 20 з них враховано в межах можливостей бюджету.

 

     Зокрема, передбачено   виділити   20   мільйонів  гривень  на придбання рухомого складу залізничного транспорту для пасажирських перевезень  населення.  10 мільйонів гривень виділяється для Фонду підтримки селянських  (фермерських)  господарств.  Крім  того,  20 мільйонів   гривень   спрямовуються  до  департаменту  Украгромаш, відповідно до  внесеної  пропозиції,  на  виробництво  вітчизняних комбайнів.

 

     Усього видаткову  частину  зведеного  бюджету  проти обсягів, схвалених комісією,  збільшено на 415,2 мільйона гривень, водночас доходи збільшено на суму близько 503,6 мільйона гривень.  Виходячи з цього  зменшено  з  урахуванням  внесеної  пропозиції  граничний розмір дефіциту бюджету на суму понад 88 мільйонів гривень.

 

     На підставі  схвалених  пропозицій  окремо  виділено  видатки Академії медичних наук у розділі "Охорона здоров'я" (95,9 мільйона гривень.

 

     У додатку  до  проекту  Закону  про Державний бюджет виділено окремим рядком асигнування на реалізацію Державної програми  "Діти України".

 

     Окремо від  державних капіталовкладень передбачено видатки на капіталовкладення,  пов'язані з ліквідацією  наслідків  аварії  на ЧАЕС і таке інше.

 

     Деякі пропозиції  не  можна врахувати як такі,  що суперечать чинному законодавству.  У разі прийняття відповідних  законодавчих актів можна розглянути питання про їх врахування.

 

     Одним із  серйозних  факторів,  що  вплинув  на доопрацювання проекту  бюджету,  стало   уточнення   основних   макроекономічних показників  економічного  і  соціального  розвитку України на 1997 рік.

 

     Насамперед реальніше  було  спрогнозовано  показник  валового внутрішнього  продукту  виходячи  з отриманих даних щодо фактичних його параметрів за 1996 рік і аналізу ситуації,  що складається  в поточному році...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  скільки часу вам ще треба, щоб завершити доповідь? Ви просили півгодини, уже минула 31 хвилина.

 

     Ще 7 хвилин? Будь ласка, виставте на моніторі.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Так,  номінально ВВП прогнозується в  сумі  100 мільярдів   гривень,   що  на  6,2  мільярда  гривень  менше,  ніж прогнозувалося наприкінці минулого року. Уточнено і показник зміни реального ВВП, який становить плюс 0,3 відсотка проти 1,7 відсотка за попереднім, оптимістичнішим, прогнозом.

 

     Серед інших  макропоказників  хочу  звернути  вашу  увагу  на суттєве  зниження  прогнозного  розміру прибутку - на 3,8 мільйона гривень.

 

     При внесенні цих уточнень Міністерство економіки  враховувало як зміну реальної економічної ситуації,  фактори,  що впливають на обсяг  прибутку,  зокрема  такі,  як   збільшення   амортизаційних відрахувань  і  новий порядок обрахунку оподатковуваного прибутку, так і показники проекту бюджету.

 

     Отже, хочу наголосити,  що не лише прогноз  макроекономічного розвитку впливає на показники бюджету, а є і зворотний вплив.

 

     Наступним вагомим  чинником,  що  вплинув  на  хід  роботи по доопрацюванню показників бюджету,  безумовно, є положення проектів законодавчих  актів,  які  подавалися  на  розгляд  Верховної Ради України і увійшли до пакета законопроектів з  питань  реформування податковобюджетної системи.

 

     Проблема полягала  в тому,  що формування бюджету повністю на старій податковій базі не мало економічного сенсу.  Це  принципова позиція уряду.  Проте нове законодавство не було сформовано, а без нього  скласти  реальний  бюджет  неможливо.  Тому   Міністерством фінансів постійно здійснювалось уточнення розрахунків у міру того, як законопроекти розглядались і приймались Верховною Радою.

 

     На сьогодні,  як вам відомо, ще не всі вони прийняті. Але вже є  можливість спрогнозувати очікувані надходження виходячи з того, що нове законодавство, зокрема те, що стосується податку на додану вартість  та  податку  на прибуток підприємств,  діятиме з 1 липня цього року.

 

     Щодо законопроектів про податок на доходи  фізичних  осіб  та про  податок  на  нерухоме  майно  (нерухомість),  то  уряд вважає можливим їх запровадження з  1998  року.  Саме  це  було  основною причиною  внесення  уточнень до бюджету 4 червня.  Тобто уряд зняв питання  залежності  розгляду  проекту   бюджету   від   прийняття зазначених законів.

 

     З урахуванням  цих  обставин  і  сформовано  дохідну  частину бюджету. Не буду дуже детально розповідати про методику розрахунку кожного  виду  податку  і обов'язкового платежу.  Зупинюся лише на основних моментах і проблемах.

 

     Як і  в  попередні  роки,  основну  частину   надходжень   до зведеного  бюджету  становлять податок на додану вартість (близько 30 відсотків),  прибутковий податок з  громадян  (12,4  відсотка), відрахування до чорнобильського фонду (7,7 відсотка), рентна плата за нафту і природний газ та різниця в цінах на газ (у  цілому  5,6 відсотка).

 

     Надходження податку  на  додану  вартість  у першому півріччі обраховано відповідно до чинного законодавства в сумі 8,3 мільярда гривень.  Це  менше  порівняно з розрахунками на 21 листопада 1996 року на 942 мільйони гривень  в  основному  за  рахунок  уточнення прибутку як складової частини доданої вартості. Відношення податку на додану вартість до ВВП порівняно з минулим роком зростає з  7,8 відсотка  до  8,3  відсотка.  Ретельне  опрацювання  розрахунків у Комітеті з питань бюджету підтвердило їх реалістичність.

 

     Планується, що    цей    податок     у     повному     обсязі зараховуватиметься   до   Державного   бюджету,   що  дасть  змогу забезпечувати своєчасне його відшкодування виробникам.

 

     Відповідно до прогнозного фонду оплати  праці  та  фактичного надходження  в  поточному  році  прибутковий  податок  з  громадян становить 3,5 мільярда гривень в умовах дії чинного  законодавства щодо порядку його сплати.

 

     Що стосується  податку  на  прибуток,  який  у  минулому році становив 22,3 відсотка загальних доходів,  то в  цьому  році  його питома  вага - близько 14 відсотків.  При визначенні цього податку враховано,  що відповідно до проекту Закону України  про  внесення змін  і  доповнень  до  Закону  України про оподаткування прибутку підприємств оподатковуваний прибуток  буде  обраховуватися  шляхом зменшення  валового доходу на суми валових витрат,  амортизаційних відрахувань та відрахувань на відновлення природних ресурсів.

 

     Одночасно намічено збільшення  оподатковуваного  прибутку  за рахунок  скорочення  відрахувань  до  окремих  державних  цільових фондів.  У зв'язку з тим, що податок на нерухоме майно в поточному році не буде вводитися, уточнено надходження податку на прибуток з урахуванням аналізу його надходжень  за  чотири  місяці  поточного року.  Загалом  сума  податку  на  прибуток з урахуванням плати за патент становитиме 3,8 мільярда гривень.

 

     Введення з 1 січня 1997 року нових ставок земельного податку, встановлених   Законом  України  про  плату  за  землю,  прийнятим минулого року,  на  рівні  ставок,  що  діяли  в  1995  році,  без відповідної  індексації їх в 1,45 раза,  запровадженої в 1996 році відповідним законом,  призвело б до зменшення цих надходжень більш як на 200 мільйонів гривень.

 

     Тому відповідно    до    Бюджетної   резолюції   пропонується проіндексувати в 1997 році ставки земельного податку в 1,45  раза, для  чого  підготовлено  відповідний проект закону.  З урахуванням цього визначено надходження в сумі 750 мільйонів гривень.  З метою прискорення  прийняття  цієї  норми  у проекті закону пропонується відповідна стаття.  Прошу її підтримати при постатейному  розгляді проекту закону.

 

     Тепер хотів  би  спинитися  на  характеристиці  надходжень до державних цільових фондів.

 

     Основні проблеми при розрахунках цих дохідних джерел  виникли у  зв'язку з прийняттям Закону України про систему оподаткування в новій редакції та відхиленням Верховною Радою проекту  Закону  про забезпечення  розвитку  вітчизняного  виробництва та збалансування доходів і видатків бюджету. Саме цим проектом закону передбачалося врегулювати зазначені вище питання.  Крім того,  Закон про систему оподаткування не передбачає існування  Державного  фонду  сприяння зайнятості населення.

 

     Ми запропонували вирішити ці проблеми,  внести на ваш розгляд відповідні законопроекти. Це п'ять відомих вам законопроектів, які ви  розглядали  вчора.  Хотів би коротко висловити позицію уряду з цього приводу.

 

     Що стосується  зменшення  з  1  липня   1997   року   розміру відрахувань  до  фонду  для  здійснення  заходів  щодо  ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи   та   соціального   захисту населення, то нинішні розміри відрахувань до цього фонду визначено Законом  України  про  Державний  бюджет  на  1996  рік.  У   разі неприйняття   рішення   буде   втрачено   законодавчу  основу  для визначення розміру сплати цих внесків,  що  спричинить  припинення реалізації  чорнобильських  програм,  у тому числі й пов'язаних із соціальним захистом населення.  На думку уряду, цього допустити не можна.  Це  стосується  і проекту закону щодо встановлення розміру зборів на державне пенсійне і обов'язкове соціальне страхування.

 

     Учорашнє обговорення  окремих  із  зазначених   законопректів показало,  що  вони сприймаються неоднозначно і їх прийняття ще не завершено.

 

     Хочу ще  раз  звернути  вашу  увагу  і  наголосити,   що   ці законопроекти потрібно прийняти разом з бюджетом. Яке буде рішення Верховної Ради - це вже залежить від вас.  Але в будьякому випадку таке  рішення має відбуватись і має бути виваженим і таким,  що не викличе необхідності збільшувати дефіцит бюджету. Реально замінити надходження,  що  випадуть  у разі ліквідації фондів,  бюджет не в змозі. А відмовитися від фінансування цих заходів теж не можна.

 

     Таким чином,  загальну суму надходжень  до  загальнодержавних фондів   обраховано  нами  в  розмірі  3,9  мільярда  гривень,  що становить  13,7  відсотка  доходів  зведеного  бюджету.  У  цілому надходження   доходів  зведеного  бюджету,  виходячи  з  уточнених макроекономічних  показників,  визначено  в  сумі  28,7   мільярда гривень,  що  становить  28,6  відсотка  до  прогнозованого обсягу валового внутрішнього продукту (по зведеному бюджету).  З  них  до Державного   бюджету   передбачається   зарахувати  20,2  мільярда гривень, або 70 відсотків від доходів зведеного бюджету.

 

     Тепер коротко про видаткову частину  доопрацьованого  проекту бюджету.  Хочу відразу акцентувати вашу увагу на тому,  що видатки бюджету жорстко обмежені наявними доходами, які...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  ви вже 40  хвилин  виступаєте. Скільки  ще  вам  потрібно  часу?  Ну ви ж могли зорієнтуватися на півгодини,  це ж елементарно для того,  хто хоч раз виступав. А ви досвідчений працівник.

 

     Будь ласка, ще 2 хвилини, і закінчуйте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Розрахунки  видатків  проведено  з  урахуванням необхідності подальшої економії у використанні  бюджетних  коштів, раціонального  їх  витрачання  та  поступового заміщення бюджетних джерел фінансування іншими джерелами шляхом  затвердження  єдиного кошторису  доходів  і  видатків бюджетної установи,  організації і встановлення контролю за безумовним його дотриманням.

 

     Проти проекту,  який було подано 21 листопада минулого  року, практично  не  змінилися  обсяги  видатків  на  соціальнокультурну сферу.  Вони становлять 8,6 мільярда гривень,  з них 50  мільйонів гривень  спрямовуються  на  передачу  об'єктів  соціальної сфери з балансу підприємств до комунальної власності.

 

     Іншим пріоритетним напрямом  у  поданому  проекті  бюджету  є підтримка   вітчизняного   виробника.   При   цьому  наявні  кошти сконцентровано  на  тих  галузях,  що  визначають  загальний  стан економіки     України.     Це    -    агропромисловий    комплекс, паливно-енергетичний  комплекс,  гірничодобувна  промисловість  та машинобудування.

 

     Відповідні суми    виділяються   водному   господарству,   на здійснення  земельної  реформи,  на  закладення  молодих  садів  і виноградників,   для  надання  допомоги  селянським  (фермерським) господарствам. Ці цифри ви знайдете в поданих документах.

 

     З метою   фінансової   підтримки   вугільної    промисловості передбачається  по  всіх напрямах збільшення видатків на зазначену мету до 1,6 мільярда гривень,  у тому числі й за  рахунок  коштів, мобілізованих  Фондом  державного  майна.  Із  загальної  суми  на державну підтримку вугледобувних підприємств спрямовується близько 1,1 мільярда гривень,  на реструктуризацію вугільної промисловості

- 314 мільйонів гривень,  по інших  напрямах  -  ще  194  мільйони гривень.

 

     У процесі доопрацювання проекту бюджету підтримано пропозицію щодо  врахування  видатків  на  здійснення  заходів  з   конверсії підприємств оборонного комплексу - 80 мільйонів гривень,  з них на підтримку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування - 20 мільйонів  гривень,  а  також  на  реструктуризацію  гірничорудних підприємств з підземного видобутку руди -  50  мільйонів  гривень. Відповідні  витрати  передбачаються  на  утримання  першого  блока Чорнобильської атомної електростанції.

 

     Що стосується інших видатків, то вони в процесі доопрацювання практично  не змінилися і забезпечать мінімально необхідний рівень функціонування органів влади.

 

     Шановні народні  депутати!   Процес   доопрацювання   проекту бюджету  супроводжувався  численними  зверненнями щодо додаткового виділення коштів,  збільшення асигнувань на окремі заходи,  у тому числі й від вас. Кожне таке звернення уважно вивчено і опрацьвано, окремі з них ураховано.

 

     Можливості подальшого збільшення видатків вичерпано.

 

     Як і в попередніх варіантах,  передбачено кошти на  погашення заборгованості  із  заробітної  плати та інших соціальних виплат у сумі 2 мільярди гривень,  з яких  1  мільярд  469  мільйонів  -  у Державному   бюджеті.   У   тому  числі  передбачається  погашення заборгованості із заробітної  плати  та  інших  соціальних  виплат шахтарським  колективам,  що  утворилася  за  1995  рік.  Усі суми розподілено    між    міністерствами,    і     їх     фінансування здійснюватиметься  згідно  із затвердженим графіком,  погодженим з профспілками.

 

     Коротко про податок на додану вартість...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, давайте домовимося так. Ці дані ви  вносили  на  розгляд  Верховної  Ради,  комітет  їх розглядав, депутати володіють цим матеріалом.  Тому  є  така  пропозиція:  ми беремо  до  відома,  що  ви  виступили  з  інформацією  про проект бюджету.  Зараз ви відповісте на запитання депутатів. А потім буде розгляд питання за процедурою, визначеною Регламентом.

 

     Немає заперечень? Немає. Скільки часу відведемо на запитання? Є   пропозиція,    з    урахуванням    необхідності    обговорення сьогоднішнього питання,  - півгодини.  Короткі запитання,  короткі відповіді.

 

     Я ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 191. Рішення прийнято...

 

     Хто хоче  годину?  Будь  ласка,  голосується  пропозиція  про годину на запитання й відповіді.

 

     "За" - 179.

 

     Отже, півгодини. Будь ласка, запишіться на запитання.

 

     Ігоре Олександровичу,  поки йде запис, до вас таке коротеньке запитання. У січні-квітні цього року дефіцит (або мінусове сальдо) в  експорті-імпорті  становив майже 1,5 мільярда доларів,  причому він виник за рахунок імпорту газу.  Спад виробництва  помітний,  в комунальній  сфері більше газу не витрачалося,  квоти на експорт у нас  практично  немає.  Постає  запитання:  де   газ,   хто   буде розраховуватися?  Чи не з цим пов'язано те, що підвищуються тарифи на газ та інші комунальні платежі?

 

     І що передбачено в цьому зв'язку в бюджеті?

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це ніяк не пов'язано з підвищенням тарифів. А чи є необхідність підвищення?  Ідеться про те, що збільшення дефіциту торговельного бюджету пов'язане не тільки з обсягом поставок газу, воно   відбувається   з  інших  причин,  пов'язаних  насамперед  з неврегульованістю  до  кінця  наших   відносин   з   торговельними партнерами, зокрема з Росією.

 

     Що стосується газу, то значна його кількість, як відомо, була використана для того, щоб виготовити відповідні мінеральні добрива й  поставити  їх  селу  в межах фінансування витрат,  пов'язаних з вирощуванням  і  збиранням  врожаю.  На  це  пішло  300  мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Беремо до уваги цю інформацію, хоча вона, по суті, не містить конкретної відповіді.  Якщо добрив виготовлено  відповідно до  цієї  кількості  і частина з них імпортується,  то,  очевидно, баланс повинен бути іншим.  Цифри дуже великі, щоб так вільно ними оперувати. Треба їх проаналізувати й дати точну відповідь.

 

     Запитання ставлять депутати.

 

     Депутат Чорновіл. Прошу.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Подільський  виборчий округ,  Тернопільська  область).  Народний  рух України.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Видаткова частина формувалася,  виходячи  з розрахунку,  що  реальний валовий внутрішній продукт зросте на 0,3 відсотка. У минулому році бюджет теж базувався на зростанні ВВП, а він  упав  на  10  відсотків.  За  перший  квартал  цього року ВВП зменшився на 7,9 відсотка.  Деякі  аналітики  (наші  й  зарубіжні) прогнозують  падіння  ВВП на 5 відсотків і те,  що номінальний ВВП становитиме не 100 мільярдів гривень,  а принаймні на 13 мільярдів менше.  Це цілком руйнує бюджет.  То як ви оцінюєте ці цифри? Якщо це справді буде  так,  то  що  ми  сьогодні  приймаємо,  адже  вся видаткова частина тоді просто зруйнується?  І чи не хочете ви піти на заклад зі мною, хто правий: чи оці аналітики, чи ви, коли даєте ці   цифри?  Давайте  ми  в  кінці  року  зустрінемося  й  це  все підрахуємо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Це дуже слушне запитання.  Ми  уважно розглядали  цю  проблему.  Дійсно,  є такі прогнози,  є й інші.  Я думаю, що треба враховувати, що говориться про номінальний ВВП. Ми оцінюємо   валовий   внутрішній  продукт  у  діючих  цінах.  Тому, враховуючи темп  інфляції,  яка  на  сьогоднішній  день  є  значно меншою,  ніж  ми  планували  по  року,  -  приблизно 25 відсотків, валовий внутрішній продукт мав би бути значно більшим.

 

     Гадаю, що це суттєво вплинуло на розрахунки групи, про яку ви сказали.  Крім  того,  не  слід  забувати,  що ми можемо очікувати суттєвий внесок у зростання валового внутрішнього продукту в цьому році  з  боку  агропромислового  комплексу.  Я  хочу,  щоб  ми всі звернулися до перших статей бюджету,  де визначено розмір дефіциту від валового внутрішнього продукту.

 

     Ми вважаємо,   що   на   сьогоднішній   день   немає  підстав переглядати розмір ВВП,  тому що це  суттєво  зменшить  можливості фінансування  цих видатків і визначення загального обсягу дефіциту бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шкрабак.

 

     ШКРАБАК П.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   бюджету   (Снігурівський   виборчий  округ, Миколаївська область). Фракція комуністів. Ігоре Олександровичу, у зв'язку  з  розглядом проекту бюджету запитань постає дуже багато, але не на всі з них ми почули відповіді. Може, ще почуємо.

 

     Зокрема виборців, які не знають усіх цих цифр, цікавить, коли буде  повернуто  кошти  по вкладах,  коли буде виплачено заробітну плату бюджетникам, а пенсіонери вчасно одержуватимуть пенсії? Якщо ви   дасте  відповідь  на  ці  запитання,  то,  може,  краще  піде обговорення проекту бюджету.  А взагалі хочу сказати,  що  в  нас, депутатів,  запитань буде дуже багато, ми їх вам поставимо у своїх виступах.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Спасибі. Що стосується виплати заробітної плати. У  нас  є  можливість сьогодні за рахунок максимального скорочення всіх інших видатків виходити на фінансування  поточних  соціальних виплат  по бюджетній сфері - по заробітній платі та стипендіях.  Є проблема з Пенсійним фондом.  Ви  знаєте,  що  дефіцит  Пенсійного фонду становить 1,9 мільярда. І якби всі підприємства сплатили те, що заборгували, то ми змогли б покрити цей дефіцит.

 

     Що стосується заборгованості за 1996 рік,  то,  як відомо, ми із  профспілками  уклали відповідну угоду.  Складено і графік,  за яким щомісяця в  середньому  близько  250  мільйонів  гривень  має направлятися  на  погашення  заборгованості по заробітній платі за 1996 рік.  У бюджеті джерелом покриття практично всієї  цієї  суми нами   визначено   зовнішні   надходження.   На  жаль,  ми  їх  на сьогоднішній день ще не отримали.  Ми  почали  в  травні  погашати заборгованість  за  1996  рік  у  сумі трохи більш як 40 мільйонів гривень, але відразу ж відчули напруження з поточними виплатами.

 

     Вважаю, що прийняття бюджету дасть нам  можливість  швидко  й ефективно   отримати   додаткові  кошти  для  того,  щоб  погашати заборгованість по заробітній платі.  Уже в липні,  якщо  в  червні буде  прийнято  бюджет,  можна буде отримати кошти,  необхідні для погашення заборгованості по заробітній платі за  три  місяці  1996 року.

 

     ГОЛОВА. Депутат Боженко.

 

     БОЖЕНКО О.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і  туризму  (Ленінський  виборчий округ,   Миколаївська  область).  Прошу  передати  слово  депутату Куз'єву.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КУЗ'ЄВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки та народної освіти (Центральний виборчий округ, Миколаївська область).  Фракція комуністів.  Комітет з питань науки та народної освіти пропонував передати фінансування педагогічних інститутів та професійно-технічних училищ до державного бюджету. Прем'єр обіцяв, і не один раз,  це зробити.  Яка ваша позиція в цьому питанні?  Це перше.

 

     І друге.  Ви знаєте,  що суднобудівна промисловість уже майже знищена.   Що   передбачається  в  бюджеті,  щоб  якось  виправити становище?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Проектом  бюджету,  запропонованим  урядом,  на фінансування науки було передбачено 610 мільйонів гривень. Комітет з питань бюджету висловив пропозицію збільшити цю суму. Ці цифри у вас є. Ми погодилися з цією пропозицією.

 

     Ми також,  як  ви  правильно сказали,  вносили пропозицію про передачу на місця фінансування  професійно-технічних  закладів.  З нами  комітет  не  погодився,  і  ми дійшли спільної думки,  що їх фінансування треба залишити в  центральному  бюджеті.  Але  з  цих питань,  гадаю,  Микола  Янович Азаров окремо і більш детально вас поінформує.

 

     Стосовно суднобудівної  промисловості.  Так,  тут  є   велика проблема,  я  сказав  би  -  дві  проблеми.  Перша  проблема  - це повернення заборгованості держави з податку  на  додану  вартість, який  не  відшкодовується  з місцевих бюджетів через відсутність у них коштів.  Ми тепер проводимо ретельну перевірку.  Ми будемо  ці кошти   залучати   до   центрального   бюджету   і  враховувати  у взаєморозрахунках з місцевими  бюджетами,  щоб  цю  заборгованість погасити.

 

     Окрема проблема.  Що  робити  з  цією галуззю в цілому,  якщо сьогодні  витрати  на  будівництво  корабля  перевищують  вартість підписаного контракту? Це питання треба окремо вирішувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Севрюков.

 

     СЕВРЮКОВ В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Малиновський виборчий округ,  Одеська область).  Спасибо. Уважаемый господин министр!  Обеспечение безопасности  судоходства на  Днепре  -  обязанность  государства.  Речь  идет  об аварийном состоянии запорожского шлюза. Второй важный, стратегический вопрос касается канала Прорва на Дунае. Это тот минимум финансирования, о котором  просил  Комитет  по   вопросам   топливно-энергетического комплекса,  транспорта и связи. Я уже не говорю о других проблемах морской и водной отрасли,  которые в нескольких последних бюджетах Кабинет Министров ни разу не учитывал.

 

     Почему такие  две  важные  проблемы,  как  запорожский шлюз и канал  Прорва  на  Дунае,  не  учтены  в  бюджете,   несмотря   на предложение комитета?

 

     И следующее.   Правительство   обязалось  вместе  с  проектом бюджета определить черту малообеспеченности. Где она?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ваші пропозиції не були враховані тому, що вони не  забезпечені джерелами фінансування.  На жаль,  сьогодні коштів бюджету для того,  щоб покрити ці видатки,  не вистачає. Їх просто немає.

 

     Стосовно каналу на Дунаї.  Уряд працює над питанням залучення додаткових  ресурсів  іззовні   -   від   міжнародних   фінансових організацій    або   міжнародних   банків,   щоб   узяти   кредит, прогарантувати його і таким чином забезпечити вирішення  проблеми, про яку ви кажете.

 

     Сьогодні уряд   подав   до   Верховної  Ради  листи,  в  яких висловлюється позиція не  щодо  межі  малозабезпеченості,  а  щодо мінімальної заробітної плати і пенсій.

 

     ГОЛОВА. То назвіть цю цифру.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми виходимо на поточні цифри, які є на сьогодні. Тепер у бюджеті коштів для того, щоб підняти їх до тих рівнів, які ви визначили, немає. Ми пропонуємо утворити спільну робочу групу з представників Верховної Ради,  відповідних міністерств і  відомств для  того,  щоб  подати відповідний графік виходу на ці показники. Реально сьогодні можна збільшити мінімальний розмір пенсій  на  10 відсотків.  Це те,  що в нас є в бюджеті,  і те, що можна зробити. Про підвищення мінімальної заробітної плати можна буде говорити  з четвертого кварталу,  тоді,  коли у нас можуть з'явитися додаткові фінансові ресурси.

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,   я   зобов'язаний    зробити уточнення.  Ця вимога Верховної Ради випливає з вимог Конституції, згідно з якою Верховна Рада не має права при слуханні питання  про бюджет   розглядати  менший  рівень  межі  малозабезпеченості  від визначеного.  А межа  визначена  за  поданням  уряду,  затверджена Верховною  Радою і підписана Президентом.  Тоді виникає запитання: то яка ж межа?  І навіщо такі розрахунки? Ви давали ці розрахунки, ми  їх  затвердили,  і  це  вихідна  позиція для складання проекту бюджету.

 

     Депутат Платовський. Потім - депутат Анісімов.

 

     ПЛАТОВСЬКИЙ Є.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Вознесенський   виборчий   округ, Миколаївська  область).  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Скажіть, будь ласка,  наскільки реальним є проект бюджету на 1997  рік?  Чи знову  будемо  констатувати,  що  виробництво  не  працює і грошей немає? Це перше запитання.

 

     І друге. По водному господарству фінансування зменшено на 100 мільйонів гривень,  а це означає, що з 1 липня вода для зрошення і для  комунальних  потреб  не  подаватиметься.   Відключаємо   газ, електроенергію. Тепер і воду вже відключимо.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо водного господарства.  Я хотів би,  щоб ви звернули увагу на те,  що в проекті бюджету,  який було  подано  у вересні   минулого  року,  ми  виходили  на  ту  суму,  яку  тепер зафіксовано.  Потім,  розраховуючи на  збільшення  надходжень  від збору  за користування водними ресурсами,  ми збільшили відповідні видатки.  Але,  на жаль,  ці кошти надходять значно гірше,  ніж ми очікували.  Тому  з  метою  збалансування  доходів  і видатків нам довелося повернутися  до  старої  цифри,  яка  була  обрахована  в минулому році.

 

     Але я  хочу  наголосити,  що сьогодні фінансування цих витрат йде в повному обсязі.  Ми розуміємо, наскільки важливо забезпечити водними ресурсами країну, особливо сільське господарство.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Сначала вопрос для уточнения.  Закон  о  черте  малообеспеченности (статьи   3   и  4)  предусматривает,  что  Кабинет  Министров  по согласованию   с   профсоюзами   перед    рассмотрением    проекта Государственного  бюджета  вносит на утверждение Верховного Совета размер этой черты малообеспеченности.

 

     70,9 гривни - это на 1 января 1997 года.  Уже прошло полгода,  теперь размер этой черты крутится где-то  около  80-85  гривень.  Ее  надо  пересчитать   и   подать Верховному Совету.

 

     А теперь    конкретный    вопрос.    Не    считаете   ли   вы издевательством: заложить сумму в обкеме 100 миллионов для выплаты компенсаций по утраченным сбережениям? Если вы не найдете источник финансирования, снимайте, пожалуйста, с любой отрасли, в том числе и   с   промышленности.   Все  равно  за  те  деньги,  которые  вы предусматриваете туда вложить,  нельзя ни отстроить,  ни построить даже нормальный кислородно-конверторный цех. Пожалуйста, увеличьте эту сумму хотя бы в 5 раз.  Ну что такое 100  миллионов  на  такое количество людей?!

 

     И второе.   Есть   области  дотационные  и  области,  которые дотируют.  Вот Запорожская область,  которую я представляю. Так уж сложилось, что дым, пыль и гарь остаются у нас, а деньги уходят. В бюджете вы заложили,  что Запорожская область  должна  передать  в Государственный бюджет Украины на 1997 год 55 миллионов 662 тысячи гривень.  Не считаете ли вы,  что  сегодня  надо  пересмотреть  те нормативные  отчисления и все 100 процентов оставить в Запорожской области?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спочатку про те,  що стосується компенсацій  по вкладах.  Ми  подавали  ці розрахунки до Верховної Ради.  Вартість цього рішення - 127 мільярдів  гривень  на  сьогоднішній  день.  Я думаю, всі ви розумієте, що вирішити цю проблему за один рік чи за 10 років дуже  важко,  якщо  у  нас  ВВП  на  сьогодні  сягає  100 мільярдів.  Уряд  не передбачав,  я повторюю це ще раз,  у бюджеті цього року відповідні витрати.

 

     Але за пропозиціями народних депутатів враховано сумму в  100 мільйонів,  і  для  цього  знайдено  відповідні  джерела.  Якщо ви приймете  рішення  про  збільшення   цієї   суми   з   відповідним скороченням інших статей видатків, то уряд його виконуватиме.

 

     ГОЛОВА. Депутат Говорун.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Це   питання  дискутувалося  протягом  кількох тижнів.

 

     ГОВОРУН В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань законності  і  правопорядку  (Іванівський виборчий округ,  Одеська область).    Шановний    міністре!    Заплановане     фінансування правоохоронних  органів  не  забезпечує навіть витрат на заробітну плату,  не кажучи вже про інші витрати.  Тим часом  митній  службі виділяється  удвічі більше,  ніж необхідно на заробітну плату.  До того ж, усі надходження від діяльності митної служби зараховуються на  її  рахунки.  Ці  кошти  значний  час  знаходяться на них і до бюджету перераховуються лише після фактичних витрат  на  утримання служби.

 

     Нам подають цифру, скільки служба перераховує до держбюджету. Але я ніде не знайшов  цифри,  а  скільки  ж  усього  надійшло  на рахунки  митної служби від діяльності цієї служби.  Чи не вважаєте ви, що треба змінити цю практику і частину коштів виділити на інші правоохоронні органи?  Чи,  може, давайте тоді за прикладом митної служби  переведемо   на   таке   фінансування   Державтоінспекцію, податкову службу?

 

     Дякую за увагу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  хотів  би  повернутися  до другого запитання народного депутата Анісімова, потім відповім на ваші запитання.

 

     В останньому  проекті,   який   було   направлено   Кабінетом Міністрів  до  Верховної  Ради,  передбачалося,  що  деякі області надходження від податку на прибуток не повністю залишають у  себе, серед  них  були  Донецька,  Дніпропетровська,  Запорізька.  Тепер проходить обговорення цього питання в комітеті.  Ми  погодилися  з тим,  що  100 відсотків з тих коштів треба залишати в областях,  в тому  числі  і  в  Запорізькій.  Тобто  це  питання  ми  вирішили, погодилися з пропозицією Комітету з питань бюджету.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть у мікрофон.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стосовно митниці. Надходження від роботи митниці постійно  зростають.  Це  стає  одним   з   найпотужніших   джерел надходження доходів до бюджету.

 

     ГОЛОВА. Це відповідь депутату Говоруну.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Митна система на сьогоднішній день фінансується так само, як і всі інші на підставі тих кошторисів, які затверджує Міністерство фінансів.  Тобто ми маємо повну інформацію про обсяги коштів, які вони використовують.

 

     Дійсно, природа  роботи  митниці  така,  що  вони   отримують відповідні платежі по всьому периметру кордонів країни,  а також у багатьох містах.  Тоді виникає проблема:  яким чином  їх  збирати? Певні  затримки  -  день  або  два  -  для  того,  щоб  накопичити відповідну суму і перерахувати,  є і будуть.  Ідеться про  те,  чи треба їх спочатку зараховувати в бюджет, а після цього фінансувати митницю?

 

     ГОЛОВА. Ну, в державі ж інакше не можна...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Сьогодні цілий ряд державних  установ,  у  тому числі  й митниця,  мають можливість залишати частину платежів,  не направляючи  їх  в  бюджет,  а  фінансуючи  себе  для  відповідних затверджених  поточних  потреб.  Тепер  ми готуємо пропозицію щодо видання   указу   Президента   про   консолідацію   бюджетних    і позабюджетних коштів усіх установ.  Тоді це питання буде вирішено. Це моя позиція.

 

     ГОЛОВА. Депутат Говорун хоче щось уточнити. Будь ласка.

 

     ГОВОРУН В.П.  Шановний  міністре!  Я  не  задоволений   вашою відповіддю.  Тоді  дайте відповідь хоч на таке запитання:  скільки минулого року надійшло на рахунки митної служби і скільки з того в дохід держави було перераховано? І більш нічого.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я, на жаль, не володію цими цифрами зараз, але я окремо вам...

 

     ГОЛОВА. Уточните і в кінці дасте відповідь через мікрофон.

 

     Запитання ставить депутат Хомич.

 

     ХОМИЧ М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Дубровицький виборчий округ, Рівненська область). Депутатське об'єднання "Нація і держава".  Шановний доповідачу! Я уважно вислухав вашу доповідь, і у мене виникло декілька коротких запитань.

 

     Перше. Чим ви збираєтесь керувати,  адже згідно з  висновками експертів   (наших   і   зарубіжних)   60-75  процентів  економіки знаходиться в тіні. Як ви збираєтеся наповнювати бюджет?

 

     Друге запитання. За результатами виконання бюджету попередніх років  депутатськими слідчими комісіями встановлено неповернення в бюджет близько 150 мільйонів гривень.  Це - бюджетні позички,  які надавалися,  до речі,  незаконно, різним підприємствам, установам, організаціям. Чи не є це джерелом збільшення коштів для повернення отих заощаджень громадянам?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі. Я згоден з вами, що в умовах повальної бартеризації нашої економіки забезпечувати наповнення бюджету дуже важко.  Якщо  уряд  разом  із Верховною Радою не вирішить проблеми бартеру (я розумію,  що це в один місяць зробити неможливо), то ми будемо завжди мати фінансування дохідної частини бюджету на 80 або 90 відсотків. Це стосується і видаткової частини.

 

     Я бачу один вихід з цього -  рішуча  боротьба  з  бартером  і залучення з тіньової економіки всіх видів економічної діяльності.

 

     Стосовно позичок   підприємствам.  Цю  практику  на  сьогодні припинено.  По тих випадках, де такі позички надавалися, проведено відповідні перевірки контрольно-ревізійним управлінням і матеріали передані правоохоронним органам.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Вересневий  виборчий округ,  Рівненська область).  Група "Реформи".  Шановний Ігоре Олександровичу!  Чи не здається вам, що деякі  статті бюджету прямо відкривають струмочки для фінансування тіньової економіки?  Минулого року одна з небагатьох  статей,  яка була виконана,  - це фінансування бюджетних позичок для сільського господарства.  Тепер стаття  14  кошти,  які  повертаються  з  цих позичок,   взагалі   виводить  за  межі  бюджету,  виводить  з-під контролю.

 

     І друге,  фінансування Держкомітету по матеріальних резервах. Минулого  року  через цей комітет бюджет недоотримав 1 мільярд 200 мільйонів гривень,  що якраз і становить  суму  заборгованості  по зарплаті. Нинішнього року ви знову плануєте збільшити фінансування Державного комітету  по  матеріальних  резервах,  не  передбачаючи ніякого контролю за тим, як використовуються ці кошти.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.   У   дохідній  і  видатковій  частинах  бюджету фінансування надходжень і видатків стосовно Державного комітету по матеріальних  резервах  визначено  в  одній  і  тій же сумі.  Наше завдання - збалансувати і вийти на таку позицію,  коли держава  не матиме  збитків,  як  це  було  в  минулому  році.  І ми готові це забезпечити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхимчук.

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Жмеринський виборчий округ,  Вінницька область).  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Чи  поліпшують  фінансування соціально-культурної сфери попередній варіант проекту бюджету (той,  що було прийнято в першому читанні) і сьогоднішній,  який ми маємо на руках? Я маю на увазі їх  дохідну  і  видаткову  частини.  Ваша  думка?  Це  перше запитання.

 

     І друге,  коротеньке.  Скажіть,  будь  ласка,  як виконується Бюджетна резолюція і враховуються  пропозиції  народних  депутатів щодо  збільшення  дохідної  частини  бюджету за рахунок скорочення апарату управління, легалізації приватного капіталу?

 

     І на  продовження  запитання   колеги   Анісімова.   Справді, проектом   бюджету   передбачається  100  мільйонів  на  погашення заборгованості  громадянам  по  вкладах.  Водночас  на   закупівлю техніки і зброї передбачено 200 мільйонів гривень.  Скажіть,  будь ласка,  чи є сьогодні реальні  шляхи,  щоб  збільшити  видатки  на компенсацію грошових вкладів населенню?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  У  тому  варіанті,  який  вніс  уряд, видатки  на  соціально-культурну  сферу  були  намічені  на  рівні проекту,  поданого  у  вересні.  Після обговорення цього питання в Комітеті з питань  бюджету  ми  знайшли  можливість  збільшити  ці видатки приблизно на 280 мільйонів гривень.  До цього можна додати витрати на компенсацію заборгованості  по  заробітній  платі  1996 року,  яка піде тим же вчителям,  лікарям та іншим працівникам,  у тому числі й соціально-культурної сфери, де питома вага заробітної плати дуже велика.

 

     Дохідна частина  бюджету  -  це головна і,  мабуть,  найбільш болюча  проблема.  У  тіні  нашої  економіки  знаходиться  значний потенціал:  майже половина грошей на сьогоднішній день обертається за межами банків,  обслуговує тіньовий оборот.  Я вже не кажу  про доларову масу, яка теж працює на тіньову економіку.

 

     Яким чином ми можемо її залучити?  Так, треба дати завдання і контрольним органам,  і  правоохоронним  органам.  Водночас  треба думати і про дерегуляцію,  щоб можна було спокійно працювати,  щоб не було  безлічі  перевірок,  щоб  не  було  десятків  контрольних органів, які практично не дають спокійно працювати ні великому, ні малому виробництву.

 

     Дуже важливо, щоб після введення в дію законів про податок на додану вартість та про оподаткування прибутку підприємств ми все ж таки  змогли  знайти  вирішення  проблеми   зменшення   нормативів нарахувань на заробітну плату,  що суттєво стримує сьогодні доходи населення.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ви не відповіли на перше  запитання  депутата Ковтунця. Він уточнить його.

 

     Будь ласка.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.   Дякую.   Стаття  14  про  спосіб  повернення бюджетних  позичок  по  сільському   господарству.   Будь   ласка, прокоментуйте її.

 

     ГОЛОВА. Він   говорив,  що  видано  300  мільйонів...  Як  їх повернути?

 

     МІТЮКОВ І.О. Ідеться про позичку, яка видається вже три роки,

-   на  фінансування  державного  контракту  загальною  сумою  780 мільйонів гривень. Ми вважаємо, що механізм, який діє в цій сфері, треба   зберегти,   щоб   у  цьому  році  повністю  профінансувати держконтракт по сільському господарству.  Ми не  вважаємо,  що  цю систему треба тепер змінювати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ямковий.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Тростянецький  виборчий   округ,   Вінницька   область). Шановний   міністре!   У   мене  таке  запитання.  Стаття  31.  Ви передбачаєте  підвищення  на  1  процент   вартості   газу,   який відпускається    промисловим    підприємствам,   для   того,   щоб організувати фонд на  газові  лічильники.  Чи  не  краще  все-таки передбачити кредити,  навіть емісійні,  Національного банку,  дати гроші населенню,  щоб  воно  закупило  лічильники  на  промислових підприємствах  і  встановило  їх?  Це  дасть  економію  близько 30 процентів газу і водночас зекономить кошти  на  житлово-комунальні потреби як із бюджету у вигляді субсидій,  так і прямих платежів з кишені населення.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Після обговорення в Комітеті з питань бюджету  уряд  зняв  цю  пропозицію,  і  ця  стаття при подальшому розгляді не вноситиметься в зал. Яким чином підтримати населення в закупівлі цих лічильників?  Я вважаю,  що за рахунок тієї планової емісії,  яка на сьогодні є  в  резервах  Національного  банку,  ми можемо  частково  погасити  заборгованість по заробітній платі і в такий спосіб вирішити частину питань,  про які ви тут казали.  Я в цьому вас підтримую.

 

     ГОЛОВА. Іван Олексійович пропонував дати безпроцентний кредит громадянам  на  закупівлю  лічильників.  Ці  гроші  перейдуть   до підприємств,  які  виробляють лічильники,  і буде економія газу та зменшення видатків на цю мету.  Тобто треба  проводити  цю  роботу цілеспрямовано,  і крім уряду,  цього зробити ніхто не може.  Дати людям саме на конкретну мету.  Тоді їх ніхто не використає  не  за призначенням.

 

     Депутат Косів. Останнє запитання.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область). Шановний Ігоре Олександровичу! І ви знаєте, і ми знаємо, і всі знають,  що нинішній проект бюджету ми обговорюємо так пізно тому,  що  мали  добрі  наміри  -  прийняти  його  на основі нової податкової системи.  Але такої податкової системи немає.  В  уряді працюють  дуже  талановиті  люди.  То  чи  не  можна  було б,  щоб запобігти такому на майбутнє,  підготувати заздалегідь  Податковий кодекс,  щоб  від  сьогодні  і  назавжди  ми  приймали  бюджет  за такими-то правилами? І тоді не доведеться вказувати, що той винен, той винен, той винен. А всі винні. Ви бачите, що з того вийшло.

 

     І ще   одне.   Я  вас  дуже  просив  би.  Якщо  ви  незабаром подаватимете проект бюджету на  наступний  рік,  то,  будь  ласка, зробіть структурну класифікацію видаткової частини. Наприклад, там буквально все те,  що стосується,  скажімо моєї галузі,  заховано. Можливо, навіть спеціально.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі  за запитання.  Я вважаю,  що прийняття Податкового кодексу  -  це  пріоритет  у  діяльності  Міністерства фінансів  на  найближчі  місяці.  Ми  в  цьому році повинні подати проект цього документа для того,  щоб  надалі  працювати  в  цьому напрямі.

 

     Я не думаю,  що в 1997 році чи навіть у 1998 році ми повністю завершимо податкову  реформу.  Але  позначити  головні  напрями  і головні принципи, забезпечити стабільність треба. Це можна зробити тільки з допомогою Податкового кодексу.

 

     Стосовно нової    класифікації.    Держбюджет    1998    року розробляється вже на новій бюджетній класифікації.

 

     ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

 

     Слово має  голова  Рахункової  палати  Верховної Ради України Симоненко Валентин Костянтинович.

 

     Хочу наголосити,  що вперше участь у розгляді подібних питань бере   контрольний   орган   Верховної  Ради.  Він  ще  не  зовсім сформований, тільки почав працювати, але інформація його потрібна.

 

     Будь ласка,  скільки вам часу  потрібно  для  інформації?  15 хвилин. Прошу.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,   голова  Рахункової  палати  Верховної  Ради України (Північний виборчий  округ,  Одеська  область).  Уважаемые коллеги!  Уважаемые члены Кабинета Министров!  Уважаемый Александр Александрович!  28 мая этого года в соответствии с Законом Украины о Счетной палате Верховной Рады Украины вам были розданы материалы анализа выполнения  Государственного  бюджета  Украины  за  первый квартал 1997 года, утвержденный коллегией Счетной палаты.

 

     Кстати, сейчас, вот буквально сидя в зале, прочел комментарии "Киевских   ведомостей":   "Счетная   палата   парламента   против Министерства   финансов"   с   подзаголовком:   "Описание  попытки заказного бюджетного анализа".

 

     Уважаемые журналисты!  Я  хочу  вам  так  ответить.  О  вашем заказчике  мы  догадываемся.  Заказчиком  Счетной  палаты является парламент и закон.  Так что,  уважаемые коллеги,  не мерьте все на свой аршин - аршин короткий.

 

     Не надо быть, уважаемые коллеги, великим аналитиком, чтобы на основании имеющихся у вас на руках  материалов  сделать  следующие выводы:   государственные   средства   за  рассматриваемый  период времени,  то есть за первый квартал,  нередко расходовались не  по целевому    назначению,    неэффективно,   имели   место   заранее запланированные манипуляции  статьями  расхода,  и  как  следствие выплаты  из  госбюджета  никак  не  согласовывались с реалиями его доходной части.

 

     В условиях  острого  дефицита   бюджетных   средств   вопросы управления финансовыми ресурсами в государстве не улучшились, а, к сожалению,  ухудшились.  Воистину удручающая картина с эффективным использованием   и   возвратностью   иностранных   кредитов.  Надо откровенно признаться: госбюджет превратился в кормушку для подчас необоснованного покрытия платежей по иностранным кредитам.

 

     Вы знаете, что за пять лет - с 1992 по 1997 год субкектами предпринимательской деятельности  было оформлено   и   получено   иностранных   кредитов   под   гарантию правительства на сумму 2 миллиарда долларов,  причем 6О  процентов этой  суммы  заранее  планировалось  покрыть  за  счет госбюджета. Кстати, такие решения продолжают приниматься и сегодня.

 

     За указанный выше период предприятия  должны  были  выплатить 3ОО  миллионов  долларов.  Фактически  выплачено лишь 7О миллионов долларов, то есть в четыре с лишним раза меньше необходимой суммы. Но  самое  интересное,  что  разница в 23О миллионов долларов была покрыта из государственного бюджета.  Да,  мало найдется стран  на нашей     планете,     где     госбюджет    является    заложником бесхозяйственности  и  нерационального  ведения   дел   отдельными субкектами.

 

     Если подобное положение дел с погашением иностранных кредитов не будет исправлено,  то только в 1997 году  из  госбюджета  будет напрасно  затрачено  1ОО миллионов долларов.  Сравните эти цифры с теми крохами,  которые направляются на содержание сферы  культуры, поддержку  фермерства,  на осуществление земельной реформы.  И все станет ясно - это система перекладывания ответственности с  одного на  другого  в  треугольнике властных структур.  Валютно-кредитный совет, Министерство финансов и Укрэксимбанк образуют на территории Украины  финансовый  Бермудский  треугольник,  в котором пропадают огромные валютные средства.  Вырваться из этого "зазеркалья" можно только  одним путем - нужны четко отработанные законы,  которые бы регулировали предоставление правительственных гарантий и  детально зафиксировали  нормы  формирования  лимита и обслуживания внешнего долга.  Эти законы,  уважаемые  коллеги,  нужны  были  еще  вчера. Времени  на раскачку в данном случае у нас,  парламентариев,  нет. Так и напрашивается афоризм:  "Бойтесь времени.  Время  -  топор". Причем этот топор занесен над всеми вами,  над нашей безопасностью в широком смысле слова.

 

     К сожалению,  о коллективной безответственности,  а подчас  и попросту  правовом  беспределе,  свидетельствуют  и  многие другие вопросы, связанные с расходованием государственных средств.

 

     Например, по  отчетным   данным   Государственной   налоговой администрации,  общая  задолженность бюджета на 1 апреля 1997 года составила  2,7  миллиарда  гривень,  а  по   данным   Министерства статистики,  - 5,58 миллиарда гривень. Разница в показателях может быть,  и даже должна быть,  но не в З миллиарда  гривень.  Это  не поддается никакой логике.

 

     В условиях жесточайшего экономического кризиса,  когда каждая копейка должна быть на  счету,  мы  не  имеем  единой  методологии оценки задолженности бюджета. По сей день, между прочим, вразрез с Указом   Президента   о   мерах    по    обеспечению    наполнения государственного   бюджета   и   усилению   финансовой   бюджетной дисциплины бюджетные учреждения и организации продолжают размещать заказы  на  продукцию,  работы  и  услуги,  стоимость  которых  не обеспечена   бюджетом.   Вследствие   этого   расходы    бюджетных организаций   только   за   январь-март  текущего  года  превысили фактические бюджетные ассигнования на 9ОО миллионов гривень. Иначе говоря,    продолжается    прежняя    порочная   практика,   когда формирование, исполнение расходных статей госбюджета зависят не от реального  состояния  дел  с  его  доходной  частью,  а от волевых решений министерств и ведомств.

 

     К сожалению,     среди     первых     нарушителей     Главное контрольноревизионное    управление   (оно   на   8-1О   процентов перевыполнило  свою  расходную  часть,  которую  мы  утвердили)  и Государственное казначейство.

 

     Такая порочная  практика,  иного  слова  я просто не нахожу в данном    случае,    является    также    следствием    разбухания бюрократического аппарата и расходов, связанных с его содержанием. Сколько сказано,  написано,  какая была реклама о сокращении на 25 процентов аппарата уже с начала этого года, но никакого сокращения не состоялось.  Более того, за первый квартал 1997 года затраты на его содержание увеличились по сравнению с соответствующим периодом прошлого года на 27 миллионов гривень, или на 18,9 процента.

 

     Много субкективизма,  а  подчас  и  прямого  лоббирования   в вопросах расходования средств госбюджета. Почему в первом квартале текущего  года  из  бюджета  были  профинансированы   расходы   на осуществление  мер  по государственному регулированию цен на газ в обкеме 213,9 миллиона гривень,  которые ранее  финансировались  из местных бюджетов?  Причем,  что очень интересно, за счет указанных средств  была   погашена   задолженность   путем   взаиморасчетов, подчеркиваю,  Укргазпрома и Укрнефти по платежам в бюджет на общую сумму 126,7 миллиона гривень.  А 4О миллионов гривень уже  как  бы переведены  Укргазпромом  на  расчетные  счета  корпорации "Единые энергетические  системы  Украины"  и  только  ЗО  миллионов  своим собственным акционерным обществам.

 

     К сожалению,   существующая   система   кассового  исполнения бюджета  позволяет  отдельным  коммерческим  банкам   использовать государственные  средства по своему усмотрению.  Возможно,  именно поэтому до сих пор  Государственное  казначейство,  получившее  на свое   развитие   достаточно  времени  и  ресурсов,  не  управляет государственными денежными средствами,  а выполняет только  прямые указания одного либо двух лиц государства.

 

     В то  же  время  увеличиваются  остатки  бюджетных  средств и средств целевых общегосударственных  фондов  на  счетах  бюджетных организаций  в  уполномоченных  банках,  и  в  настоящее время они превышают задолженность по зарплате  учреждениям  и  организациям, которые финансируются из госбюджета, в 1,3 - 1,5 раза.

 

     В уполномоченных   коммерческих  банках  постоянно  находятся огромные бюджетные средства,  которые порой (и это  зафиксировано) обслуживаются  с  нарушением  установленного порядка.  Нередко эти средства используются банками как кредитные ресурсы в  собственных интересах. И это при катастрофическом положении с выплатой пенсий, зарплаты, стипендий, пособий.

 

     Пора положить этому конец.  Необходимы  законы,  регулирующие вопросы бухгалтерского учета и статистической отчетности.

 

     Два года существует наше Государственное казначейство,  но до сих  пор  нет  установленой   формы   отчетности   об   исполнении государственного бюджета Украины.  Не определены их обкемы и время предоставления высшим  органам  государственной  власти.  О  какой достоверной  информации  может  идти речь?  Мы к анализу приложили пять или шесть таблиц.  Это таблицы,которые делали  семь  человек, буквально  стыковались,  чтобы  можно было найти точку отсчета для анализа,  потому что у нас нет таких аналитических таблиц  и  даже нет аналитической отчетности.

 

     Теперь поговорим  о  бюджете,  о  бюджетном  процессе  как  о концентрированном выражении  экономической  политики  государства. Как можно сознательно осуществить эту политику, если в государстве практически нет бюджетной статистики?

 

     К глубокому   сожалению,   наши   первые   попытки    навести элементарный  порядок  в этом важнейшем вопросе встречены в штыки. Главное    контрольноревизионное    управление,    Государственное казначейство  и ряд других организаций просто проигнорировали наши запросы и не дают никаких документов.

 

     Антимонопольный комитет   после   запросов   Счетной   палаты обратился  в  Кабинет  Министров  Украины с вопросом:  что делать? Кабинет Министров в лице уважаемого Сергея Леонидовича Тигипко  не смог   принять   самостоятельное   решение.  Дважды  обращались  в Министерство юстиции:  что же  делать?  Наконец-то  через  полтора месяца получен ответ: давайте данные!

 

     Уважаемые коллеги!  Было бы хорошо, чтобы вы дали нам данные. Ведь есть закон. Если уже и Кабинет Министров не обращает внимание на  закон,  в  котором  оговорено,  что  нам должны давать данные, которые требуются,  то,  как говорится,  дальше некуда...  Нельзя, чтобы   бюджетный  процесс  в  государстве,  который  должен  быть совершенно прозрачным, кто-то мутил.

 

     Уважаемые коллеги!  Думаю,  вы согласитесь со  мной,  что  за последние  пять лет основной чертой наших государственных бюджетов была их нереальность. Бюджет становился нереальным буквально через два-три дня после его многотрудного утверждения. И вполне логично, что 1997 год наконец был  провозглашен  из  самых  высоких  трибун годом реального государственного бюджета.

 

     Реальность законного    бюджета   зависит   от   правильности прогнозируемых расчетов макроэкономических показателей и в  первую очередь   от   расчета  реального  годового  валового  внутреннего продукта.

 

     Проведенный предварительный   анализ   основных    прогнозных макроэкономических  показателей  и  параметров  проекта бюджета на 1997 год говорит об их  нереальности,  неурегулированности  целого комплекса взаимосвязанных проблем.

 

     В преамбуле  к проекту бюджета сказано,  что он составлялся с учетом уточнения  показателей  макроэкономического  и  социального развития   в  текущем  году.  Судя  по  тому  как  "уточнены"  эти макропоказатели,  второй вариант проекта Государственного  бюджета на 1997 год зиждется буквально на песке.

 

     За четыре  месяца  текущего  года  реальный ВВП составил 26,2 миллиарда гривень. Если мы сохраним такой темп, к концу года будет 78,7  миллиарда.  Прогноз - 1ОО,4 миллиарда гривень.  Производство товаров народного потребления  снизилось  против  соответствующего периода прошлого года на 24 процента.  Что,  уважаемые коллеги, мы ждем чуда?  Я убежден,  что чуда не будет. Вполне вероятно, и мы к этому идем, что повторится 1996 год, когда планировался небольшой, но позитивный прирост обкема реального ВВП и  обкема  промышленной продукции по сравнению с 1995 годом.  Что мы получили - вы знаете: уменьшились   ВВП   почти   на   1О   процентов,   обкем   товаров потребительского  назначения на 2О процентов.  Я обращаюсь к Игорю Александровичу Митюкову,  я говорю  о  реальном  ВВП,  потому  что сегодня  промелькнул  и  такой термин - номинальный ВВП.  К нашему стыду,  по ВВП в 1996 году у нас худший показатель из  всех  стран СНГ, включая и воюющий Таджикистан.

 

     Кстати, правительство   даже   толком  не  разобралось  и  не рассмотрело по сей день,  за счет каких структурных элементов - то ли  это  оплата  наемных  работников,  то  ли  это прибыль,  то ли потребление  основного  капитала,   то   ли   чистые   налоги   на производство  -  мы  не  добрали первоначально планированный обкем реального ВВП за 1996 год. Искали мы, искали такой анализ, думали, что  не  дают,  а  его  просто  нет.  А  ведь это в высшей степени принципиальный   момент,   особенно   с   позиции   недопустимости повторения подобной ситуации в будущем.

 

     В Программе  деятельности  Кабинета  Министров,  в  ежегодном послании   Президента   Украины,   в   заявлениях   представителей правительства декларируется политика уменьшения налоговой нагрузки на отечественного производителя. Под этим лозунгом мы с вами живем уже  почти  восемь  месяцев.  Об  этом  говорится  и в преамбуле к проекту бюджета.  В то же  время  анализ  доходной  части  проекта сводного   бюджета   свидетельствует   об  обратной  тенденции.  В частности,  уровень перераспределения ВВП через бюджет в сравнении с   аналогичным  показателем  1996  года  увеличился.  Если  взять удельный вес основных налогов в структуре ВВП,  то НДС  составляет 8,26  процента,  что  на  О,5  процента  больше,  чем в 1996 году; акцизный сбор - 1,О7 процента,  что на О,27  больше,  чем  в  1996 году;  подоходный  налог  с  граждан - З,45 процента,  что на О,2З процента больше,  чем в 1996 году.  Уменьшились  только  налог  на прибыль предприятий и плата за торговый патент.

 

     Особое беспокойство  вызывает  неуклонное начиная с 1992 года увеличение других доходов бюджета,  и прежде всего удельного  веса платежей в различные целевые фонды, мобилизованные в бюджет.

 

     С учетом  этой  тенденции налоговое давление на отчественного производителя не уменьшилось.  Фактические доходы сводного бюджета с  пенсионным  фондом  в  1997 году прогнозируются на уровне З9,16 процента ВВП по сравнению  с  З7,5З  процента  в  1996  году,  что свидетельствует об усилении налогового пресса на налогоплательщика в этом году.

 

     Уважаемые коллеги!  Нет более обкективного показателя тяжести налогового  бремени,  чем удельный вес налогов и других платежей в обкеме ВВП. Эти цифры я привел.

 

     Реальность прогнозных расчетов - это и реальность  наполнения доходной  части.  Буквально  несколько  примеров,  характеризующих наполнение доходной  части  и  ее  реальность.  Оценка  прогнозных обкемов  поступления  в  бюджет  налога  на  добавленную стоимость показывает,  что Минфином в исходные данные расчета по определению суммы  поступления НДС на 1997 год приняты фактические поступления за четыре месяца текущего года с необоснованным увеличением их  на сумму  прироста  недоимок за этот период.  В то же время не учтена сумма переплат на 1 мая 1997 года и не  произведена  корректировка прогнозных  поступлений  с  учетом  тенденции  роста  надоимок.  В результате прогнозная сумма НДС,  по нашим  расчетам,  которые  мы можем  показать  и  доказать,  завышена  на  год  больше  чем на 1 миллиард 7ОО миллионов гривень. Это, я хочу подчеркнуть, только по одному налогу.

 

     Поступления средств  от  реализации материальных ценностей из государственного резерва предусмотрены в проекте бюджета  на  1997 год  в сумме 2 миллиарда гривень.  За январьапрель текущего года в бюджет из 2 миллиардов гривень упомянутых средств поступило только 5,1  миллиона.  Что  это,  ошибка или закономерность?  Проведенный анализ говорит,  что негативная практика необоснованных прогнозных поступлений   по  данной  статье  наблюдается  на  протяжении  уже двух-трех  лет.  Это   дает   правительству   возможность   делать существенные  расходы  на  пополнение  государственных  резервов и сокращать другие расходы бюджета.

 

     Так, в прошлом  году  из  запланированных  в  государственный бюджет  поступлений  в  сумме  1  миллиард  447  миллионов гривень поступило всего 266 миллионов,  а расходы произведены на  сумму  1 миллиард 48З миллиона. Все прекрасно!

 

     При этом  по  решению  Кабинета  Министров из государственных резервов отпущено в 1996 году материальных ценностей в  кредит  на условиях  будущего  возврата  на  сумму  1  миллиард 417 миллионов гривень.  Из них на 1 января  1997  года  возвращено  только  22,6 миллиона. Думаю, что вопросов по этому поводу не должно быть.

 

     Статьей 21  проекта  Закона о Государственном бюджете Украины на 1997 год предусмотрено обязать Фонд государственного  имущества Украины  мобилизовать  в  1997  году  за  счет реализации обкектов государственной собственности  500  миллионов  гривень  с  целевым направлением на финансирование государственных капиталовложений.

 

     Вы знаете,   что   всю   стройиндустрию,   всю   нашу  мощную строительную отрасль мы пустили, как говорится, просто под нож. По прогнозным  расчетам  Фонда государственного имущества общая сумма поступлений средств от приватизации в 1997 году ожидается на сумму З42   миллиона   гривень,  в  том  числе  от  реализации  обкектов государственной собственности 242 миллиона гривень, то есть меньше чем  в  2 раза.  По данным Фонда госимущества поступит в госбюджет только 97 миллионов гривень.

 

     Этот элементарный анализ говорит о  запланированном  недоборе по  важнейшей статье "Государственное капитальное строительство" в доходной части бюджета на 400 миллионов гривень.

 

     Анализ статьи 26 проекта закона показывает,  что в случае его принятия  будет  нарушен  Закон  о  Едином  таможенном  тарифе,  в частности норма о зачислении  в  бюджет  средств,  поступающих  от уплаты  пошлин,  штрафов  и других платежей.  Будет узаконен обкем расходов  на  содержание  таможенной  службы,  что   не   является прерогативой  Верховной Рады Украины.  Для таможенной службы будут заложены потенциальные льготные условия финансирования  без  учета наполнения доходной части бюджета. Коммерческий банк "Аваль" будет распоряжаться  бюджетными  ресурсами  в  сумме,   превышающей   40 миллионов    гривень    ежедневно.    Сто    миллионов    гривень, предусмотренных на четвертый квартал 1997 года,поступят не  раньше 15 января следующего года. А мы говорим о программе "Чистые руки", о  создании  Национального  бюро  расследования.  Зачем?  Все  уже прикрыто крышей бюджета (Оплески).

 

     Уважаемые коллеги!    Разве    аплодировать   надо?   Давайте спокойнее...

 

     Предварительный анализ проекта бюджета,  проведенный  Счетной палатой,  говорит о низком качестве представленных на рассмотрение материалов.  От  себя  добавлю:  более  сырого,   некачественного, какого-то  "усталого"  (как-то  внезапно  пришло  в  голову  такое определение) проекта бюджета я не видел как минимум последних семь лет.  У  парламента есть все основания,  чтобы отправить проект на доработку.  Но давайте подумаем,  кому это будет  выгодно?  Я  так отвечу.  Это будет выгодно,  прежде всего, тем, кто распределяет и использует бюджетные средства,  потому  что  контроля  практически нет.  К  тому же отсутствие утвержденного Государственного бюджета негативно   скажется   на   экономике   Украины.   В    частности, правительственные   обязанности   по  погашению  задолженности  по зарплате,  социальным выплатам не будут выполнены.  Не будет норм, необходимых для введения пропорционального принципа финансирования расходов в связи с  недопоступлением  доходов  бюджета.  Не  будет принято   решение   о  потребности  включения  внешних  источников финансирования.

 

     Для обеспечения  четкой  организации  исполнения  бюджета   и контроля  за  исполнением  бюджета мы считаем,  что проект бюджета необходимо рассматривать,  возможно, даже подменить где-то Кабинет Министров,  дорабатывать  и  принимать  бюджет в кратчайшие сроки. Надо положить конец системе коллективной безответственности.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте, будь ласка. Шановні депутати! Голова Рахункової  палати  виступав  з  інформацією  про  хід  бюджетного процесу в  1997  році.  Я,  користуючись  нагодою,  перед  тим  як продовжити   обговорення,   хотів   би  висловити  сподівання,  що інформацію Рахункової палати слухають члени Конституційного  Суду, і,  може, вони дадуть собі відповідь на запитання, чому відповідні структури так  активно  добиваються  зараз  ліквідації  Рахункової палати під тим мотивом,  що вона,  бачите,  неконституційна. Ні, в Конституції записана Рахункова палата,  з допомогою якої  Верховна Рада  забезпечує  контроль  за  витрачанням  бюджетних коштів.  І, очевидно, члени Кабінету Міністрів дадуть собі звіт відносно того, що є Закон про Рахункову палату, і це закон для всіх, у тому числі для Кабінету Міністрів.  Тому всі звітні дані, всю статистику, яку вимагає  Рахункова  палата,  треба  давати  негайно,  невідкладно, інакше потрібно розглядати питання в іншому порядку.

 

     І, нарешті,  аналіз цей говорить,  чому зволікався  бюджетний процес   у  цьому  році.  Мова  не  про  зволікання  з  прийняттям податкового законодавства,  це питання займає десь шосте  місце  в бюджетному процесі. А основні питання - ті, про які говорив тільки що голова Рахункової палати.  Ось чому не хотіли,  щоб бюджет  був прийнятий тоді,  коли потрібно - у грудні минулого року. І я хотів би, щоб засоби масової інформації, зокрема газета "Голос України", опублікували інформацію Рахункової палати для того, щоб люди могли порівняти те, що там сказано (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку.  Ми з вами обумовили процедуру розгляду  цього питання. Адже я не надаю зараз слово... (Шум у залі).

 

     Ми процедуру     проголосували.    Повторюю,    проголосували процедуру.  Які ще можуть буть пояснення?  Ви матимете слово  і  в обговоренні виступите.

 

     Миколо Яновичу,  ви  можете зараз зробити коротку інформацію? Слово  надається  Азарову  Миколі  Яновичу.  Він  буде   виступати постатейно у вівторок,  як ви вже проголосували, але якщо зараз на відповідність законодавчому...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Надайте слово депутату Даниленку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  питання  про те,  щоб надати слово депутату Даниленку. Будь ласка.

 

     "За" - 126. Не прийнято (Шум у залі).Я ще раз...

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).  Голова  комітету  говорить,  що  я  маю  право.  Я хочу виступити щодо процедури.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть   мікрофон.   Шановні    колеги,    Анатолію Степановичу,  я  ще раз пояснюю:  процедура розгляду цього питання проголосована депутатами,  і вона  дотримується.  Якщо  ви  хочете висловити  свої  зауваження  з  процедури,  то  зробите це під час обговорення. Ви записані, і я вам першому надам слово.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Я не  від  себе,  а  за  дорученням  комітету виступатиму щодо процедури.

 

     ГОЛОВА. Покажіть   протокол   комітету,   який   доручив  вам виступити з цього приводу.

 

     Ще раз   пояснюю:   розглядатимемо   за    процедурою,    яку проголосовано Верховною Радою. Сідайте на місце, будь ласка.

 

     Прошу, Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные  депутаты!  Мы рассматриваем чрезвычайно серьезный вопрос (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу, припиніть шум у залі, засідання транслюється на  всю Україну.  Ви не вдавайте,  що захищаєте інтереси аграрного сектора,  а сядьте на місце.  Ви одержите слово через три  хвилини після інформації голови комітету,  як передбачено процедурою. Я не маю права надати слово,  тому що  затверджено  процедуру,  за  неї проголосував 231 депутат. Подивіться стенограму, будь ласка.

 

     Микола Янович говорить, будь ласка. Я прошу уваги.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  Для рассмотрения вопросов бюджета нужен не крик,  а трезвый анализ экономической  и финансовой ситуации, которая сложилась в нашем государстве .

 

     Сегодня мы    начали    рассматривать    проект    Закона   о Государственном  бюджете  во  втором  чтении.  В  соответствии   с Регламентом и процедурой рассмотрения, принятой нами, вы заслушали выступление  министра  финансов,  в  котором  содержалось  видение правительства  по  поводу  доходной  и  расходной  частей бюджета, источников финансирования его дефицита.  Мы  заслушали  информацию Счетной палаты, в которой содержалась своя оценка, отличающаяся от подходов правительства к формированию доходной части бюджета.  Это требует  от  нас очень серьезного обсуждения наиболее существенных вопросов проекта Закона о Государственном бюджете. И дело вовсе не в том,  сколько миллионов или миллиардов мы добавим на ту или иную расходную статью бюджета.  Основной вопрос бюджета  на  1997  год, который  мы принимаем в середине года,  заключается прежде всего в обоснованности  и  реальности  его  доходных  источников,  о   чем справедливо  упомянул в своем выступлении Валентин Константинович. У Комитета по вопросам бюджета есть своя оценка доходной части. Мы ее выскажем, как предусматривает Регламент, после обсуждения перед началом постатейного голосования проекта Закона о  Государственном бюджете во втором чтении.

 

     В пятницу,   субботу,   воскресенье   и  понедельник  комитет рассмотрит предложения депутатов,  которые они внесут сейчас после анализа  сравнительной таблицы.  Во вторник мы выскажем свою точку зрения по поводу оценок,  которые прозвучали в  докладах  министра финансов  и  председателя  Счетной  палаты.  А  сейчас,  Александр Александрович,  поскольку процедура принята Верховной Радой,  надо приступить к обсуждению проекта, поданного правительством.

 

     Предложения бюджетного   комитета  изложены  в  сравнительных таблицах,  которые  вам  розданы.  По  результатам  обсуждения  мы выскажем свое мнение во вторник.

 

     Что касается  работы  комитета  над  проектом  бюджета,  то в сжатые сроки мы рассмотрели более 264 поправок народных депутатов. С  нашими  выводами  по  ряду поправок депутаты,  естественно,  не согласны и в  процессе  обсуждения  это  выскажут,  а  в  процессе голосования мы определимся окончательно.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,  ви зобов'язані зробити висновки про те,  чи  відповідає  підготовлений  Кабінетом  Міністрів  документ постанові  Верховної  Ради від 19 грудня.  Це одне з найважливіших питань.  Якщо він в основному відповідає, тоді ви відкриваєте шлях до процедури другого читання.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр  Александрович!  В  ответ  на  упрек, который высказывают,  что, мол, комитет не собирался, я совершенно ответственно  заявляю:  комитет  работал непрерывно в течение двух недель.

 

     ГОЛОВА. Ні, я кажу не про комітет, а про уряд.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Вчера комитет  закончил  свою  работу  около  24 часов, чтобы вы знали, господин Ельяшкевич.

 

     Что касается  соответствия или несоответствия представленного проекта бюджета выводам и предложениям бюджетной комиссии, которые были утверждены 19 декабря Верховным Советом.

 

     Согласно Конституции  Украины  Верховный  Совет  имеет  право вносить  изменения  и  дополнения  в  текст   проекта   Закона   о Государственном бюджете,  который вносит правительство.  Бюджетный комитет, из этих таблиц видно, исключил из проекта закона все, что не    отвечает   действующему   ныне   бюджетному   и   налоговому законодательству,  то есть привел проект закона в  соответствие  с действующим законодательством.

 

     ГОЛОВА. І з постановою.

 

     АЗАРОВ М.Я.  И с постановлением. Вся эта работа велась вместе с правительством.  Вопросы,  по которым не удалось найти согласия, будут  внесены в содоклад и представлены на суд Верховного Совета. Но, как мы и договорились, мы сделаем это во вторник.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Відповідно до процедури,  яку ми  затвердили,  зараз  повинно розпочатися    обговорення.    Оскільки   5О   депутатів   бажають висловитися,  голови  комітетів  і  керівники  фракцій  на  нараді висловили  пропозицію дати насамперед можливість позицію висловити комітетам  і  фракціям.  Від  імені  комітетів  і  фракцій  будуть виступати спеціалісти, які з'ясують позиції.

 

     Першому слово надається Даниленко Анатолію Степановичу.  Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановні  народні  депутати,  члени  уряду!  Я говоритиму дуже коротко і по суті.  Позиція членів нашого комітету однозначна:  нам треба бюджет приймати,  і чим швидше - тим краще. Ми  всі маємо плідно працювати в цьому напрямі протягом наступного тижня.

 

     Але я хотів би висловити зауваження.  У мене є на  руках  три документи.  Перший - проект бюджету,  який сьогодні представив від Кабінету Міністрів шановний міністр фінансів  Ігор  Олександрович. Бюджет,  проект якого представив міністр,  формувався суб'єктивно. Верховна Рада попереднього й нинішнього  скликання  напрацювала  і створила  законодавчу  базу,  і ніхто ні в якому разі не має права порушувати закони,  формуючи  бюджет  і  вносячи  його  проект  на затвердження Верховної Ради.

 

     А що ми маємо?  Закон про пріоритетність соціального розвитку села - порушено.

 

     Беру документ,  остаточну   редакцію   якого   доопрацьовував Комітет  з  питань  бюджету:  "Видатки  на  структурну  перебудову галузей  народного  господарства  за  рахунок  надходжень   коштів позабюджетних фондів,  що не враховані в доходах бюджету..." - 5ОО мільйонів гривень.  Порахували - виходить 36О мільйонів.  А де  ще 14О  мільйонів?  Не  змогли  знайти  не  тільки я,  а й члени мого комітету.

 

     Я пропоную,  щоб  ми  сьогодні  перейшли  до   конструктивної роботи.  Як це зробити?  Нам сьогодні треба на засіданні Верховної Ради створити погоджувальну комісію. Від нашого комітету до складу цієї  комісії ми пропонуємо депутатів Парасунька й Вінського.  Хай погоджувальна комісія працює спокійно, виважено, без перетягування ковдри,  бо  немає куди перетягувати ту ковдру.  Ми ж бачимо,  яка ситуація в економіці. Але ми маємо врахувати потреби всіх галузей, виходячи з наявної законодавчої бази. Іншого виходу в нас немає.

 

     Ось що  я,  шановні  колеги,  хотів  запропонувати.  Якщо ми, почавши обговорювати проект,  а його потрібно обговорювати, будемо плакатися,  випрошувати,  то повірте, це нічого не дасть. Ми маємо перейти до конструктивної роботи.

 

     А тому,  шановний Олександре Олександровичу,  прошу  вас  мою пропозицію  про  створення  погоджувальної  комісії  для швидкої й рішучої  підготовки  всіх  пропозицій  народних   депутатів,   щоб буквально у вівторок чи в середу перейти до постатейного розгляду, поставити на голосування.

 

     Дякую за увагу, шановні народні депутати.

 

     ГОЛОВА. Мудра  пропозиція,  Анатолію  Степановичу.  Я  правду кажу.  Ми  це обговорювали.  Так само я пропонував на нараді голів комітетів і керівників фракцій.  І прошу підтримати цю пропозицію. Після  закінчення  обговорення  ми її проголосуємо.  І я просив би дати змогу сформувати цю комісію  у  тому  складі,  який  займався погодженням  податкового  законодавства,  на  чолі  із заступником Голови  Верховної  Ради  Мусіякою  Віктором  Лаврентійовичем.  Там зібрані  спеціалісти  від  усіх фракцій,  які добре розуміються на цьому матеріалі. Але це буде вирішено після завершення обговорення цього питання в другому читанні.

 

     Слово має  Яценко  Володимир Михайлович від Комітету з питань Чорнобильської катастрофи.  Далі буде виступ  від  МДГ.  Хто  буде виступати  від  МДГ?  Записані депутати Безуглий і Пшенична.  Будь ласка, буде виступати депутат Безуглий.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська   область).   Чесно   кажучи,   сьогодні   від   імені чорнобильської  комісії  важко сказати щось визначене щодо проекту Державного бюджету України на 1997  рік,  оскільки  Верховна  Рада України    не   спромоглася   прийняти   рішення   про   існування чорнобильського фонду.  Відбулося це з абсолютно невідомих причин. Частина  депутатів  нарікає  на  те,  що  не  одержали  достатньої інформації щодо використання чорнобильських  коштів.  Я  хотів  би нагадати,  що  кожен  із вас одержав книжку обсягом 200 сторінок в нормальній обкладинці,  де про все розповідається,  починаючи  від площі  забруднених територій і кількості постраждалого населення і закінчуючи витрачанням коштів за десять років після Чорнобильської катастрофи.

 

     Ви також  одержали  проект  Національної  програми  подолання наслідків Чорнобильської катастрофи обсягом близько 100  сторінок, де розписано по областях за напрямами витрачання коштів, починаючи з 1996 року по 2000 рік включно.

 

     Ви одержали таблицю  використання  чорнобильських  коштів  за 1996 рік.  Додаткові матеріали, які ми змогли ще підготувати і які є  в  нас,  ви  одержите  завтра  вранці.  Тобто  поінформованість депутатів цілком достатня.

 

     У 1996  році планували фінансування в обсязі 1,8 мільярда,  а було профінансовано в обсязі 1,5  мільярда.  Це  третина  потреба. Третина,  я це підкреслюю. Депутате Ягоферов і шанована мною група "Реформи",  зрозумійте одне:  немає ліквідаторів, які не одержують допомогу від держави,  але вони одержують лише третину належної за законом допомоги.  I,  звичайно ж,  задоволених  серед  них  важко знайти.

 

     Тепер запитання до вас. Центр радіаційної медицини

- це лікувальний заклад для чорнобильців.  I стоїть  недобудований лікувальний  заклад на проспекті Перемоги.  Україна - єдина країна серед постраждалих внаслідок катастрофи,  яка  не  має  центру  по пересадці кісткового мозку.  Наші лікарі вміють це робити,  але не можуть лікувати цю вкрай небезпечну хворобу.  А білоруси і росіяни вже  побудували,  самі  роблять  операції  по пересадці кісткового мозку і рятують наших людей.  Наші люди вмирають.  Що, кинути, хай гниє?

 

     Наступна проблема.  Об'єкт "Укриття". Воно періодично дає про себе знати.  Для обслуговування  об'єкта  "Укриття"  потрібно  4,5 мільярда доларів Сполучених Штатів Америки. Скажіть мені, що з ним робити - кинути,  хай гниє,  хай руйнується?  I ще  десятки  тисяч людей  будемо  посилати  і  палити  в  цій радіації для того,  щоб рятувати Україну і навколо неї держави.

 

     12 відсотків становлять відрахування  в  пенсійний  фонд  для інвалідів-ліквідаторів.  Скажіть  будь  ласка,  ви що,  пропонуєте відмовитись платити пенсії  людям,  які  тоді  в  1986-1987  роках спалили себе на цій аварії?

 

     За 1996 рік ми змогли оздоровити лише 46 відсотків дітей, які потребують щорічно оздоровлення.  До речі,  для оздоровлення,  для того,  щоб  радіонукліди  вийшли  з організму,  вивозимо із зон на місяць  замість  двох  місяців,  передбачених  законом.   Ви   що, пропонуєте відмовитись від цього?

 

     Ви пропонуєте  відмовитись  від  того,  щоб забезпечити чисте дитяче харчування в  забруднених  зонах,  щоб  діти  не  споживали овочів,  вирощених на землі, на якій жити неможливо? Ви пропонуєте від цього відмовитись?

 

     У 1991 році побудовано 16 тисяч чорнобильських об'єктів. Нині зведено  їх  близько  тисячі.  I  стоять  10  тисяч  недобудованих об'єктів вартістю,  за останніми підрахунками,  декілька мільярдів доларів Сполучених Штатів Америки.  Ви пропонуєте і цю одну тисячу об'єктів кинути, хай гниють, хай пропадають народні гроші?

 

     Люди знову йдуть до лісу  рубати  дрова,  як  дехто  радив  з Адміністрації Президента, і запалюють у себе маленькі реактори, бо не завершено газифікацію цих населених пунктів.

 

     Я звертаюся  до  шановного  Анатолія  Степановича,  який  тут кричав,  до Вінського, який так турбується про селян: 95 відсотків постраждалого населення - це селяни.  I  величезна  частка  коштів витрачається   саме   на  відновлення  сільського  господарства  в забруднених регіонах,  щоб  там  одержувати  хоча  б  якісь  чисті продукти.

 

     Шановні народні депутати!  Ми що, від цього відмовимося? Якщо ви здатні приймати таке рішення,  то  ми  категорично  протестуємо проти  такої  вашої  позиції,  оскільки  ви не підтримали сьогодні погоджений варіант.  Віктор Iванович Суслов,  шановний мій колега, грубо   порушив   те,   про  що  ми  домовились  учора,  і  за  що проголосувало 246 народних  депутатів  -  внести  один  погоджений варіант.   Я   підкреслюю,  один  погоджений  варіант.  Ми  внесли погоджений  варіант.  Він  пропонує  якийсь  іще  варіант  і  нове голосування за законопроект.

 

     З урахуванням   цього   Комісія   з   питань   Чорнобильської катастрофи прийняла  таке  рішення.  Ми  не  можемо  погодитись  з проектом  Державного бюджету України,  оскільки немає визначеності стосовно існування чорнобильського фонду - однієї з  найважливіших складових  частин бюджету,  а отже,  грубо порушено статті 16 і 22 Конституції  нашої  держави.  Нікому   не   дозволено   порушувати Конституцію.

 

     Ми не  можемо  проголосувати  за  проект  Державного  бюджету України,  який запропонував нам уряд,  до тих пір,  поки  не  буде визначено   фінансування   в  обсягах,  достатніх  для  того,  щоб захистити наших людей,  виконати умови статей 16 і 22  Конституції нашої держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати!  Я  просив  би всіх заспокоїтися,  не брати приступом трибуну, не вимагати усунення недоречностей, помічених у документі,  посилаючись  на  дохідну  і витратну частини бюджету і кажучи,  що ці цифри не відповідають рішенню, прийнятому Верховною Радою  19  грудня.  Так  можна  було б робити,  якби ми розглядали проект  бюджету  через  два  тижні  після  тієї  постанови.  А  ми розглядаємо  проект  через  півроку.  За цей період змінилась ціла низка законів, якими визначені дохідна і витратна частини бюджету, особливо дохідна частина. Ось чому ті цифри, які ми тоді прийняли, базуючись на іншій податковій основі, не відповідають цим даним.

 

     Тому треба  це  враховувати.  Грунтовну  інформацію  з  цього приводу у вівторок зробить голова Комітету з питань бюджету.

 

     Немає потреби шукати якихось закулісних ходів, це справа, яка буде чітко з'ясована.  Безумовно,  Миколо Яновичу,  на вівторок  у таблиці  для  депутатів треба зробити ще одну колонку,  назвіть її нульовою,  де будуть цифри або статті,  проголосовані у  постанові Верховної Ради.

 

     Слово має  депутат  Безуглий  від  МДГ.  За  ним  виступатиме депутат Лавринович.

 

     БЕЗУГЛИЙ А.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Новокаховський виборчий округ,  Херсонська область). МДГ. Шановні колеги!  Наші  виборці  так  чекають цього бюджету,  що вже навіть бабусі кажуть: якщо бюджет приймуть, то ми станемо ліпше жити. Але поліпшення настане тоді, коли казна буде наповнюватися.

 

     Нині розподіл  коштів  між  регіонами  не зовсім такий,  яким хотілося б його мати. Регіони, які працюють більше, повинні мати у своєму бюджеті більше коштів,  а ті,  які працюють менше,  повинні дотуватися,  але не так,  як вони дотуються.  У таблиці це є, я не буду повторювати.

 

     Кажуть, немає   грошей,  і  в  бюджеті  на  медицину,  освіту передбачено дуже мало коштів.  Це  призводить  до  закриття  шкіл, лікарень,  переходу на платне навчання і лікування,  що суперечить Конституції.

 

     А гроші в державі  є.  Їх  приховують  державні  шахраї,  які торгують  аеродромами,  військовою  технікою,  ці  гроші  йдуть  у комерційні структури. Уже навіть з'явилися банки, на рахунках яких ховають  ці гроші.  Прем'єр не гребує продавати за кордон чорний і кольоровий метал,  якого не вистачає в Україні. То я сказав би, що ці кошти не надходять до бюджету,  а треба, щоб вони поверталися і витрачалися на фінансування потреб населення.

 

     У проекті  бюджету  не  передбачено  повернення  грошей   тим вкладникам, ощадні книжки яких у січні 1991 року були пограбовані. Ті  гроші  були  використані  на  кредити  для  забудови  царських сіл.Кредити ці видавалися в 1991році,брали по 5О,  1ОО, 2ОО тисяч. Тоді на ці гроші можна було купити 4-6 машин ГАЗ-24.  А  повертали ці  кредити  в 1993,  1994 роках.  Тоді за ці 1ОО тисяч можна було купити хлібину.  Державні службовці все це бачили,  але  закладено було  спеціально так,  щоб можна було віддати мінімум,  а людям не повернути потім нічого. Якщо ці списки в банках залишилися, якщо є і  Прем'єр,  і  міністр фінансів,  і люди,  які забудували царські села,  може, в залі парламенту є такі депутати, то я вважаю, що ті списки  треба підняти,  проіндексувати ті кредити і повернути їх у розмірах,  які повинні бути.  І тоді ми віддамо  людям  заощаджені кошти  у  співвідношенні  одна  гривня  до одного долара.  І треба проіндексувати  за  п'ять  років,  упродовж  яких   цими   грошима користувалися. Тоді можна буде людям відшкодувати всі борги.

 

     І ще  одне.  На  радіо  і  телебаченні  панує  повна анархія. Паплюжать Верховну Раду, а все тому, що влада не виконує статтю 13 Закону  про  телебачення  і  радіомовлення,  у  якій  сказано,  що телерадіоорганізації повинні затверджуватися разом  Президентом  і Верховною Радою, а цього не виходить.

 

     МДГ пропонує  розпочати  фінансування міністерства інформації та Держтелерадіо,  передбачене бюджетом,  тільки  після  того,  як документи цих структур будуть приведені у відповідність до закону.

 

     І останнє.   13  червня  Верховна  Рада  прийняла  Закон  про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення,  відповідно до  якого  збори за ліцензії повинні зараховуватися до бюджету.  У проекті цього немає.  Пропонуємо це упущення виправити,  і тоді ця структура працюватиме так, як їй належить працювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату Лавриновичу від Комітету з питань правової політики. За ним виступатиме депутат Пасько.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Високоповажне товариство! Ми повинні шанувати Основний Закон нашої держави,  бо якщо ми дозволимо  собі  заплющувати  очі  на  вимоги Конституції,  то чи зможе уряд України вимагати від своїх громадян жити за законом?

 

     Злукавив сьогодні до певної міри Микола Янович  Азаров,  коли сказав,  що  вимоги постанови Верховної Ради про прийняття проекту бюджету в першому читанні  виконані.  Основна  вимога  полягала  в тому,   що   проект   бюджету   України   має  бути  приведений  у відповідність до  Конституції  і  чинного  законодавства  України. Цього не сталося.

 

     На сьогодні ми маємо відповісти на декілька питань.  Зокрема, я хочу сказати,  що у статті 92 Конституції України говориться, що виключно   законами   України   встановлюється   Державний  бюджет України...

 

     У статті 94 Конституції говориться про те,  як закони України набирають  чинності.  Нею  визначено,  що закони України набирають чинності не пізніш як на 1О день після опублікування, якщо інше не обумовлено в самому законі, але не раніше дня їх опублікування.

 

     У статті 58 Конституції говориться про те,  що закони України не мають зворотної дії в часі.

 

     Таким чином,  питання перше,  на яке сьогодні  Верховна  Рада України  повинна  обов'язково  дати  відповідь.  Ми приймаємо який документ?  Якщо  так,  як  записано  в  заголовку,  то  Закон  про Державний  бюджет України на 1997 рік.  Тоді Верховна Рада України не має права цього робити,  оскільки зворотної дії жодна норма  не може мати в часі.  Окрім того,  ми маємо Закон України про порядок фінансування видатків з державного бюджету України  в  1997  році, підписаний  Президентом України 11 грудня 1996 року.  Таким чином, якщо ми вдамося до зворотних дій, то в правовому полі, визначеному цим законом, створимо колізію, з якої виходу просто немає.

 

     Наступне питання,  на  яке  також  потрібно  дати  відповідь. Бюджет України передбачає  закріплення  податків:  податки  будуть збиратися  на  рівні  держави  і  на  рівні області.  У статті 143 Конституції України говориться про те,  що в нас можуть  збиратися податки  на  рівні  місцевого  самоврядування  і на рівні держави. Таким чином, порушується ще одна стаття Конституції.

 

     Також передбачається,   що   податки   в    державі    можуть перерозподілятися  двома  шляхами:  з  державного  бюджету України надходять податки до бюджетів місцевого самоврядування; з бюджетів місцевого  самоврядування  для реалізації спільних інтересів кошти залучаються до бюджетів району й області. Це також порушено.

 

     Є також у проекті бюджету нові платежі,  які  не  встановлені законами України.

 

     Передбачено також окреме фінансування військових судів,  хоча статтею 125 Конституції України забороняється створення  особливих судів,   а   у  статті  124  говориться  про  те,  що  судочинство здійсюється  Конституційним  Судом  України  і  судами   загальної юрисдикції. Тому в бюджеті держави не може бути такого рядка, який є  в  додатку  N  З:  митні  та   правоохоронні   органи   держави конфісковують майно громадян і 2О відсотків конфіскату направляють на своє фінансування.  Стаття 41 Конституції України визначає,  що тільки суд має право приймати рішення щодо конфіскації.

 

     Я вже  не  кажу  про  те,  що встановлюється самофінансування митної служби.  Суд також збирає  державне  мито,  але  встановити самофінансування його ще не додумались.

 

     Таким чином,  ми  можемо  констатувати,  що  маємо  порушення щонайменше семи статей Конституції України.  Якщо говоритимемо про закони   України,   то,   на   мою  думку,  не  вистачить  ніякого регламентного  часу,  щоб  перелічити,  яку  кількість  законів  і особливо  яку  кількість норм окремих законів порушує даний проект бюджету.

 

     Тому Комітет Верховної Ради  з  питань  правової  політики  і судово-правової  реформи  вніс  на  ваш  розгляд  проект Постанови Верховної Ради України про проект  Закону  України  про  Державний бюджет України на 1997 рік,  у якій сказано,  що проект Закону про Державний бюджет України на 1997 рік є неприйнятним як  такий,  що не відповідає статтям 22,  46,  58,  92,  94 - 96,  98 Конституції України,  не узгоджується із Законом  України  про  оплату  праці, Законом України про бюджетну систему України,  Законом України про систему  оподаткування,   Законом   України   про   нотаріат.   Ми пропонуємо,  щоб  відповідно  до Регламенту Верховної Ради України цей проект постанови було  проголосовано  відразу,  як  передбачає Регламент.

 

     З нашого  аналізу  випливає,  що в проекті бюджету на першому місці не інтерес громадян України,  а інтерес тих, хто складав цей проект бюджету. Прошу проект постанови поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати,  пропозиція  про  неприйнятність проекту як такого,  що  не  відповідає  Конституції   та   законам   України, відповідно  до  Регламенту  ставиться на голосування відразу після того,  як вона внесена.  Враховуючи,  що ця пропозиція надзвичайно важлива  для  документа,  який  розглядається,  я просив би (два - "за",  два - "проти") обговорити її й  поставити,  безперечно,  на голосування.

 

     Запишіться, хто   хотів   би  висловитися  за  і  проти  цієї пропозиції.

 

     Будь ласка.  Депутат Чорновіл. Ви за? За пропозицію комітету. Депутат Найда.  Проти.  Депутат Терьохін. Проти. Депутат Вінський. За.  Чотири  депутати  визначилися:  Чорновіл,  Найда,   Терьохін, Вінський. Говорить депутат Чорновіл.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Шановні колеги! Пропозицію комітету можна було б підтримати тільки в  дещо  пом'якшеній  формі,  тобто  визначити короткий термін для того,  щоб усунути порушення.  А далеко не всі порушення можна усунути,  ви ж чули,  які речі називав Лавринович. Порушується  Конституція.  Щодо цього треба визначатися,  бо що ми робитимемо потім з таким бюджетом?  Але можна було б спробувати за якийсь короткий час,  навіть протягом наступного тижня, привести у відповідність із нашим законодавством проект закону про бюджет.

 

     Попрацюємо ще над проектом,  а потім уже визначатимемося щодо деяких основоположних речей,  зокрема щодо норми Конституції,  яка передбачає, що закони не мають зворотної дії.

 

     ГОЛОВА. Депутат Найда.

 

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Я выступаю против не потому, что Александр Владимирович назвал мало причин, почему нельзя принимать данный  проект  бюджета.  Я мог бы назвать еще ровно столько таких причин,  сколько назвал он,  и продолжить эту тему. Но я учитываю, что    заболел    наш    Премьер,    вирус   распространяется   на правительственную ложу, а нам надо как-то всем вместе работать над проектом  бюджета,  выходить  из  этой ситуации.  Вы поймите,  что сегодня вечером или завтра  утром  могут  обкявить,  что  нет  уже Премьера  и,  естественно,  правительство  в  отставке.  С кем нам работать?  Самим садиться за проект бюджета?  Нет. Поэтому давайте быстренько  создадим  какую-то  поименную  комиссию и будем каждый день добавлять, вносить изменения и работать над проектом бюджета.

 

     Можно много называть причин,  почему  нельзя  принимать  этот проект  бюджета.  Можно  говорить  и о невыплаченных пенсиях,  и о невозвращенных сбервкладах...  И ко всему над Херсонщиной пронесся смерч,  повалило  все  столбы  и  не  подается  электроэнергия для орошения.  Надо создавать правительственную комиссию, как-то взять под контроль все эти вопросы и решать их. Нельзя же просто уходить от этого.

 

     Наверное, в такой тяжелый момент мы с вами должны подумать  и над тем,  что наш Президент меняет четвертого или пятого Премьера. Значит,  надо, наверное, об импичменте Президента подумать, потому что неизвестно, кто ему подойдет, кто следующий будет.

 

     Давайте спокойно  работать  над  проектом  бюджета,  спокойно работать над защитой Украины и ее народа.  И подумаем над тем, кто же самый главный виновник всех бед в нашей Украине.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська   область).   Я   сказав,  що  виступатиму  проти  цієї пропозиції,  але хочу підтримати пропозиції Чорновола і Найди, які звучать абсолютно ідентично. Справа ось у чому. Те, що перерахував депутат Лавринович,  технічно може бути змінено дуже швидко. Це не торкається  самого  змісту проекту бюджету.  Ми можемо створити за вашою пропозицією, Олександре Олександровичу, погоджувальну групу, точніше,  залучити  ту  групу,  яка працювала над пакетом проектів законів про економічне зростання,  і протягом наступних  дво-трьох днів привести проект бюджету до нормального стану.

 

     Я хотів би,  шановні народні депутати, звернути вашу увагу на те, що не може в країні існувати ситуація, коли четверо чи п'ятеро хай  навіть  найобдарованіших людей з бюджетого комітету починають вирішувати  долю  державного  бюджету  країни.  Тому   нам   треба скористатися тією самою схемою, за якою працювала та погоджувальна група:  разом  із  представниками  уряду,  безумовно,   разом   із міністром  фінансів,  міністрами,  які  представляють міністерства галузеві та соціального спрямування,  погодити всі  позиції  і  на вівторок  або  середу  внести на розгляд Верховної Ради погоджений остаточний проект бюджету.

 

     Я хотів би ще на одному наголосити. Шановні народні депутати! Чи будуть оті 2,4 мільярда гривень направлені на соціальні витрати залежить від того,  на  жаль,  наскільки  скоро  ми  приймемо  цей документ.  І тому,  власне,  я переступаю через себе,  бо документ дуже недосконалий,  але я розумію необхідність  прийняття  його  в найкоротші   строки.   Тому   давайте   пристанемо  до  пропозицій Чорновола,  Найди, Терьохіна і розпочнемо нормальну, конструктивну роботу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вінський.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні депутати!    Я    очолюю   всеукраїнське   громадське   об'єднання "Правозахист",  яке ставить собі  за  мету  попередження  порушень Конституції України.

 

     На жаль,  за  цей  рік,  що  минув,  ми  маємо постійні факти порушення конституційних прав  і  свобод  у  широкому  і  вузькому розумінні,  про які сказав Лавринович. І тепер у цей процес хочуть втягнути і Верховну Раду.  Тобто хочуть нашими руками ще  порушити Конституцію.  Я  переконаний,  що  ми  ні  в якому разі не повинні допустити будь-яких відхилень від конституційних норм, включаючи і закон про бюджет.

 

     Тому я пропоную,  щоб погоджувальна комісія,  проаналізувавши викладене Лавриновичем,  зробила все, аби вилучити прямі порушення норм Конституції.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Відбулося обговорення.  Перед  тим як ставити на голосування, буквально два слова для довідки.

 

     Перше. У вас на руках є  пояснення  Міністерства  фінансів  з приводу   зауважень   Комітету   з   питань  правової  політики  і судово-правової  реформи.  В   тому   поясненні,   не   в   усьому переконливому,   я  хочу  сказати,  є  посилання  на  роботу,  яку проводила Верховна Рада впродовж останніх днів.  I це  підтверджує висновок, зокрема депутата Терьохіна, про те, що в технічному, так би мовити,  порядку ми протягом наступного тижня можемо  завершити погодження  багатьох  позицій.  Тобто  змінивши  законодавчу базу, привівши у відповідність із  законодавчою  базою  норми  бюджетних позицій.

 

     Друге. Ви  всі  вже  переконалися,  і  не  один раз:  уряд не здатний завершити роботу,  пов'язану з бюджетом. З другого боку, є підозра,   що   немає   бажання  складати  бюджет.  Виступ  голови Рахункової палати це підтвердив.

 

     І, нарешті,  третє.  Приймемо ми бюджет,  який би не був,  ви побачите,   як   переорієнтуються  засоби  масової  інформації  за вказівкою:  "Погано живеться людям,  бо  поганий  бюджет  прийняла Верховна Рада".  Не приймемо ми бюджет,  буде продовжуватися стара пісня:  "Погано живемо,  бо не прийнято бюджет".  Ви пам'ятаєте, я розповідав  про  одну  публікацію в полтавській газеті.  Це цілком стосується і бюджетного процесу.

 

     Тому я ставлю на  голосування  пропозицію  комітету.  Нагадую регламентну   вимогу:   якщо   третина  тих,  що  взяли  участь  у голосуванні,  проголосує "за", тоді розглядається питання по суті, тобто рішення вважається прийнятим.

 

     Але я  повторюю:  ми  не  повинні  надіятися на те,  що хтось змінить ці позиції.  Якщо ми їх самі не  змінимо  і  не  приведемо проект бюджету у відповідність із Конституцією,  то ніхто цього не зробить. А виконувати буде уряд.

 

     Слово надається депутату Носову.  Ще довідка щодо Регламенту. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська  область).  Перед тим як депутати будуть голосувати,  я хочу нагадати,  що прийняття рішення  про  неприйнятність  зовсім  не  означає,  що  ми  проект відхилили.  Ми  протокольним  рішенням доручаємо Комітету з питань правової  політики  і  судово-правової  реформи  підключитися   до головної  комісії  і  подати висновки щодо конституційності тих чи інших положень.  А краще всього доручити,  щоб вони  взагалі  весь проект закону перевірили на конституційність.

 

     I на цьому все.

 

     ГОЛОВА. Хороше  роз'яснення,  Владиславе Васильовичу.  Тільки особливість тут така.  Це не врегульовано Регламентом, бо висновки якраз зробив правовий комітет. Ви розумієте?

 

     Ще довідка депутата Азарова, і я буду ставити на голосування. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты.  Я хочу  предложить поименно  голосовать.  Поскольку  то,  что  предложил Лавринович - закрепить  общегосударственные  налоги   за   бюджетами   местного самоуправления - не много не мало означает закрепить эти налоги не за областями, а за 11 тысячами пунктов базового самоуправления.

 

     Возможно, в перспективе это  можно  сделать.  Но  сейчас  это сделать невозможно.  Самая главная неприятность заключается в том, что в противоречие с Конституцией бюджет до сих пор не  принят.  А он должен был давным-давно принят.

 

     Я не  защищаю  проект.  Плохой  он  или  хороший - нам с вами определяться в процессе голосования отдельных  статей.  Мы  вправе создать  согласительную комиссию,  работать над спорными статьями. Но надо начинать двигаться  вперед.  И  надо,  чтобы  все-таки  во второе полугодие страна вошла с бюджетом.

 

     Поэтому я   вас,  Александр  Александрович,  прошу  от  имени бюджетного комитета поставить вопрос на поименное голосование.

 

     ГОЛОВА. Це питання буде поставлене на голосування зараз. Я ще раз повторюю процедуру,  визначену регламентом. Якщо ми рішення не приймемо,  тоді буде потреба поставити  на  поіменне  голосування. Згідно з Регламентом це не є обов'язковою нормою.

 

     Ставлю на голосування пропозицію комітету,  внесену депутатом Лавриновичем.  Будь  ласка,  голосується  проект   постанови   про неприйнятність. Він у вас на руках.

 

     "За" - 103. Не прийнято.

 

     Продовжується розгляд. Є прохання таке. На виступ записані ще десять голів комітетів і керівників  фракцій.  Тому  є  пропозиція все-таки дати можливість висловитися тим,  хто записався,  і потім підвести  риску.  Нема  заперечень?  Ставлю  на   голосування   цю пропозицію. Будь ласка. Це процедурне питання.

 

     "За" - 96. Не прийнято.

 

     А що  ви  пропонуєте  далі?  Завтра  продовжити  обговорення? Добре.  Отже,  є пропозиція продовжити обговорення  цього  питання завтра  з  10  до 12 години.  Потім розглянути ті питання,  що є в порядку  денному.  А  розгляд  проекту   бюджету   продовжити   за процедурою  після  доповіді  Комітету з питань бюджету у вівторок. Немає заперечень? Приймається таке рішення.

 

     До побачення. До завтра.