Стенограма пленарного засідання

19 червня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СТО ШОСТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  19  ч е р в н я  1997  р о к у .

 

1О г о д и н а .

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання, шановні радіослухачі!

 

     Зараз завершиться закрите голосування бюлетенями, пов'язане з обранням  суддями  безстроково,  а  також  із  дообранням   членів Конституційного  Суду,  тому депутати затримуються.  Я прошу зайти всіх до залу, підготуватися до реєстрації.

 

     Пропоную провести реєстрацію двічі.  Перший раз, щоб відкрити засідання, і потім, коли зайдуть усі депутати.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися З0З   народні   депутати.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні депутати,  перш  ніж  розпочати  роботу,  вважаю   за потрібне погодити з вами таке питання.

 

     Триває підготовка матеріалів до розгляду бюджету, хоча не всі ще вони роздані депутатам.  Є потреба о 12 годині провести  нараду керівників  груп  і  фракцій  із  головами  профільних  комітетів, причетних до розгляду бюджету,  та,  можливо,  й з усіма  головами комітетів,  за  участю  представників уряду й Національного банку. Засідання відбудеться в залі президії.  Оскільки з 16-ї години  ми розпочнемо  розгляд  названого  питання,  треба винести ухвалу про повну трансляцію цього засідання по радіо і на телебаченні.

 

     Немає заперечень?  Гадаю,  у тому  є  потреба,  бо  бюджетний процес  набув  надзвичайно широкого розголосу,  і треба,  щоб люди знали, як розглядається таке важливе питання.

 

     Тому ставлю  на   голосування   пропозицію   про   трансляцію засідань,  присвячених  бюджетному  процесу,  повністю по радіо і, можливо, навіть на телебаченні.

 

     "За" - 2З8. Прийнято.

 

     ------------

 

     Продовжуємо роботу. Надійшли такі депутатські запити:

 

     група депутатів  (Семенюк,  Шаланський,  Довганчин  та  інші) звертається  до  Генерального  прокурора у зв'язку з невдоволенням відповіддю  на  попередній  запит  стосовно  невиконання  положень Постанови  Верховної  Ради  про  введення в дію Закону України про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину.  А  в нас із цього приводу є ще лист Кабінету Міністрів, який я направив позавчора до профільних комітетів;

 

     Мирослав Пилипович Горбатюк звертається  до  Прем'єр-міністра України  у  зв'язку з невдоволенням відповіддю Мінмашпрому України на  звернення  депутата  стосовно  погашення   заборгованості   за 1995-1996   роки   та   фінансування  робіт  київського  інституту "УкрНДІпластмаш" у 1997 році;

 

     група депутатів (Ратушний,  Хомич,  Петренко,  Моцпан, Єрмак) звертається  до  віце-прем'єрміністра  України  Зубця  у зв'язку з дезінформуванням Мінсільгосппродом народних депутатів  України  та ігноруванням   їх   запитів   про  припинення  грубих  порушень  і зловживань у Львівському державному аграрному університеті.

 

     Запити оформлено відповідно до  Регламенту,  є  всі  підстави направити їх адресатам. Прошу проголосувати таку пропозицію.

 

     "За" - 199. Прийнято.

 

     -------------

 

     Сьогодні ми   повинні   розглянути  такі  документи:  проекти постанов Верховної  Ради  щодо  звітів  про  роботу  Національного банку,  баланс  його  діяльності  та  зведений  баланс банківської системи та розподіл прибутку Національного банку за  1995  і  1996 роки;  проект  Закону  України  про оподаткування грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів,  що надходять для підготовки   та   проведення   в   місті   Києві  щорічних  зборів Європейського  банку  реконструкції  та  розвитку;  проект  Закону України  про Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та  соціального  захисту  населення  (ми вчора  дали доручення комітетам з питань Чорнобильської катастрофи та  з  питань  фінансів  і  банківської   діяльності   підготувати погоджений  проект  постанови);  проект  Закону України про оренду землі (це друге читання,  документ вам роздано, він приймається на розвиток  указу  Президента  і  проекту  закону,  поданого  ним до Верховної Ради);  проект Закону про внесення змін і  доповнень  до Кодексу  законів  про  працю України (стосовно формування бюджету, друге  читання);  проект  Закону  України  про  внесення  змін   і доповнень  до  Кодексу  України про адміністративні правопорушення (до статті 200 стосовно формування бюджету); проект Закону України про довірче управління майном; проект Закону України про фінансові операції;  проект Закону про фонд захисту прав громадян-інвесторів на  фондовому  ринку (це ми розглянемо за наявності часу);  проект Постанови Верховної Ради України  про  зміни  в  складі  комітетів Верховної  Ради  України  і  проект  Закону  про  Державний бюджет України на 1997 рік (із 16 години).

 

     Незважаючи на те,  скільки ми встигнемо розглянути питань,  о 16-й годині розглядатимемо питання про бюджет.

 

     У нас залишилося 18 хвилин. Тобто 15 хвилин - на запити і З - на  прийняття  рішень.  Будь  ласка,  запишіться,  хто  хотів   би висловитися.

 

     Прошу, депутате Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Прошу передати слово депутату Яворівському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Яворівський.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (Світловодський    виборчий    округ, Кіровоградська    область).    Група    "Конституційний    центр", Демократична партія України. Дозвольте зачитати стислу заяву нашої депутатської групи.

 

     "Заява депутатської групи "Конституційний центр".

 

     Нещодавно у  стінах  вищого  законодавчого  органу  України - Верховній Раді,  де практично представлено весь політичний  спектр держави,  стався  обурливий  випадок,  що  завдав удару по одній з найголовніших  людських  свобод  -  свободі   слова.   Керівництво Верховної  Ради,  зокрема заступник Голови пан Ткаченко,  позбавив журналістської   акредитації    у    Верховній    Раді    ведучого публіцистичної  програми Державної телевізійної компанії "Акценти" пана Лапікуру.

 

     "Конституційний центр"       глибоко       обурений       цим антиконституційним актом,  хоч і не вдається до однозначних оцінок цієї телевізійної  передачі.  Але  в  ньому  проглядаються  ознаки політичної розправи над тележурналістом.  І це за умови, що, іноді головуючи на сесії,  сам Ткаченко вдається до оголених  політичних заяв типу:  "не треба було валити Союз",  "треба міняти політичний курс" тощо.  То  за  яким  правом  один  із  керівників  пленарних засідань позбавляє журналіста права висловлювати свої погляди?

 

     "Конституційний центр" засуджує цей факт,  вважає його грубим зловживанням  службовим  становищем  пана   Ткаченка   і   вимагає скасування  цього  антидемократичного рішення,  що компрометує всю Верховну Раду.

 

     "Конституційний центр" вимагає поставити на голосування  нашу пропозицію  про  відсторонення  від ведення сесійних засідань пана Ткаченка терміном на один місяць. Група "Конституційний центр".

 

     ГОЛОВА. Депутате Кожин, будь ласка.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань оборони   і   державної  безпеки  (Рожнятівський  виборчий  округ, Івано-Франківська область).  Прошу передати слово голові Народного руху України В'ячеславу Максимовичу Чорноволу.

 

     ГОЛОВА. Депутату Чорноволу мається на увазі, чи не так?

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Подільський  виборчий округ,  Тернопільська область).  Шановні колеги,  шановні виборці! Сьогодні в нас буде слухання в другому читанні  законопроекту  про бюджет.  Якби  це  сталося  в  грудні минулого року,  то це була б епохальна  подія:  ми  вперше   прийняли   б   бюджет   згідно   з Конституцією.

 

     Те, що  сьогодні відбуватиметься після 16-ї години,  - то вже політичне дійство.  І не треба нав'язувати народові думку,  що від ухвалення  чи  неухвалення  бюджету щось зміниться і манна небесна посиплеться. Півроку ми тут гралися в політичні ігри - керівництво держави, Президент і Прем'єр-міністр, з одного боку, і керівництво Верховної Ради, з іншого.

 

     От за цим маневром,  спрямованим на те, щоб відвернути увагу, пройшло якось непоміченим,  можливо,  те, що сталося вчора. Бюджет приймається на один рік, політична система формується на роки.

 

     Учора стався ганебний факт провалу проекту виборчого  закону, яким   передбачалося   політичне   структурування  суспільства.  Я пропоную,  Олександре Олександровичу, щоб газета "Голос України" й інша  преса,  яка  нас послухає,  надрукували не просто списки,  а чітко визначені списки за депутатськими групами і  фракціями,  щоб подивилися,  що  ж  то  в  нас  за  деякі  партії,  які  не хочуть структурування суспільства.  Може,  це маріонетки  або  кишенькові партії,  яким  не  потрібна  партійність,  їм  потрібна  гра,  гра лідерів, різна політична гра.

 

     Я хочу,  щоб  наші  люди  вже  знали,  хто   провалив   учора голосування.  Група "Конституційний центр" - 40 осіб не голосували з  56  (це  група,  яка   називається   "президентською").   Група "Єдність",  в якій 21 з З1-го не голосував. Далі група "Незалежні"

- це зрозуміло. Група "Відродження та розвиток АПК України" - 17 з 26.  Аграрна  партія  (партія!  Чуєте?)  - 14 з 25.  Це ті групи і фракції,  які називаються пропрезидентськими або пропрем'єрськими. Ці речі повинна знати вся Україна.

 

     Я ще  так  скажу:  у  нас  все-таки  є  можливість.  Ми вчора ухвалили рішення про доопрацювання проекту виборчого закону. Варто прислухатися:  тут була нормальна пропозиція. Дехто лякає, що коли будуть бар'єр і система,  то переможуть  червоні,  чи  зелені,  чи якісь інші. Приймімо пропорційну систему зі зниженим бар'єром - до двох  чи  одного  відсотка.  Це  відіб'є  повністю  те,  що  є   у суспільстві:  ні червоні,  ні зелені,  а так,  як люди думають. Це об'єктивніше відображатиме настрій людей,  ніж була б  змішана  чи мажоритарна   система.   Вважаю,   що   до  даного  питання  треба обов'язково повернутися.  І ганьбу, якою ми вчора покрили себе тут усі, треба змити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. В'ячеславе  Максимовичу,  сказали  б,  що це була моя пропозиція про пропорційну систему.

 

     Будь ласка, депутате Іванов.

 

     ІВАНОВ В.Г.,  народний депутат України (Волноваський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция коммунистов.  Мы сами создаем себе  препятствия,  потом  пытаемся  их   преодолевать,   но   для преодоления фантазии и, возможно, других качеств у нас не хватает.

 

     Хочу обратить  внимание и депутатов,  и населения на те меры, которые предпринимает Кабинет Министров по организации  уплаты  за энергоносители  и,  в частности,  за электроэнергию.  Мне пришлось недавно участвовать в совещании в Докучаевском городском совете по данному вопросу.

 

     Схему, которая   предлагается,   даже   драконовской  назвать нельзя,  потому что это будет слишком мягко.  А точнее назвать  ее просто  шкуродерской,  так  как  речь  идет здесь даже не о первой шкуре,  а вообще о  седьмой.  Это  вклады  ваучеров,  безработица, зарплата,  пенсии,  плата  за  коммунальные  услуги,  образование, медицина,  теперь  отключение  электроэнергии.  Я  не  говорю   об экономическом   ущербе,   который  понесут  предприятия,  особенно сельськохозяйственные. Он несомненный.

 

     Но есть и другая сторона.  Это население, которое отреагирует абсолютно  адекватно  данной  ситуации.  Ему  создает  наше родное правительство темную,  а оно в темноте тоже  устроит  темную  всем организаторам тотального затемнения. Народ терпел все и достаточно долго.  Но темноту он потерпит,  мне кажется, не очень долго, и мы можем  в  ближайшее  время  оказаться  перед  фактом  гражданского неповиновения  и  даже  сопротивления.  Интересно,  кто   в   этом заинтересован?

 

     Давайте посмотрим,  кто  же не платит на сегодняшний день.  В двух городах округа - Волноваха и Докучаевск платит каждый второй, в основном пенсионеры из своих З7 гривень, нерегулярно получаемых, а  в  селе  -  только  каждый  четвертый.  Должники  -  теплосеть, горводоканал,  пожарные службы,  образование, жилищно-коммунальные конторы и так далее.  Говорят,  что принята какая-то прогрессивная схема,   которой  предусмотрено,  что  мы  будем  платить  текущие платежи.

 

     Принимая бюджет, нам следует иметь в виду, что он должен быть наполняемым.   Сегодняшнее   предложение  совершенно  не  ведет  к наполняемости бюджета, поскольку не работает экономика. У нас есть конкретные,  реальные  предложения,  пора  к ним возвращаться.  Не может Кабинет Министров выполнять свои  функции  -  надо  находить других людей.  И главное,  экономический курс и курс Национального банка тоже надо менять, об этом тоже много говорилось, но пора уже переходить к делу.  Реформа должна быть такой,  чтобы обеспечивала функционирование     экономического     механизма     собственного государства. Сегодняшняя политика этого не позволяет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутате Білоус, будь ласка.

 

     БІЛОУС В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка  офіцерів  України.  Олександре  Олександровичу, прошу передати слово Григорію Омельченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань   боротьби   з   організованою   злочинністю   і  корупцією (Кременчуцький-Крюківський виборчий  округ,  Полтавська  область). Депутатська  група  "Реформи",  Спілка  офіцерів України.  Шановні колеги! Шановні виборці! Мабуть, усім зрозуміло, що нинішній склад Кабінету   Міністрів,   як   і   його  керівник  Павло  Лазаренко, неспроможний  сьогодні  вивести  Україну  з  соціально-економічної кризи,  сплатити  заборгованість  по  заробітній  платі,  пенсіях, стипендіях,  яка зростає кожного місяця. Про це вже відомо всім. Я спинюся   лише  на  деяких  фактах,  які  мають  юридичні  ознаки. Звертаюся до Президента України як гаранта додержання Конституції, прав  і  свобод громадян від імені депутатської групи "Реформи" та Спілки офіцерів  України  з  вимогою  про  негайне  звільнення  із займаної   посади   Павла   Лазаренка  і  про  відставку  Кабінету Міністрів.  І  прошу  дати  доручення  відповідним  правоохоронним органам,  Генеральній  прокуратурі  та  Службі безпеки України про притягнення Павла  Лазаренка  до  встановленої  законом  юридичної відповідальності, зокрема за такі факти.

 

     28 вересня  1996 року Прем'єрміністр Павло Лазаренко підписав розпорядження Кабінету Міністрів N 608  під  грифом  "Таємно"  про надання Дніпропетровській агрофірмі "Наукова" державного кредиту в сумі 10 мільйонів 970 тисяч доларів США для закупівлі  по  імпорту племінного молодняка.

 

     Зверніть увагу,  зазначений  кредит надано строком на 9 років із сплатою з 1 листопада 1996 року лише 4 відсотків річних.

 

     Предметом застави кредиту,  згідно з договором  N  2  від  16 жовтня 1996 року, є худоба, яка буде закуплена за цей кредит.

 

     Звертаю увагу на те, що контракти щодо закупівлі молодняка за кордоном були підписані агрофірмою "Наукова" майже за  три  місяці до  підписання  Павлом  Лазаренком  цього  таємного  розпорядження Кабінету Міністрів. Дуже оперативно, за два дні, вся валюта, майже 11  мільйонів,  була  перерахована  на  валютний рахунок агрофірми "Наукова".

 

     Згідно з  контрактами,  укладеними  агрофірмою,  молодняк   у кількості  10 тисяч голів повинен бути поставлений в Україну до 10 листопада.  За станом на 28 травня цього року в Україну доставлено лише третину.

 

     Про інші зловживання, порушення Конституції і законів України наш комітет не раз направляв депутатські  звернення  і  запити  до Президента. Досьогодні питання не вирішено.

 

     Ще раз   звертаюся   до  вас,  шановний  пане  Президенте,  з проханням  терміново  розглянути  питання  про  звільнення   Павла Лазаренка із займаної посади.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутате Діхтяренко, будь ласка.

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності  (Золотоніський  виборчий округ,  Черкаська  область).  Шановний  Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Гадаю,  що в Україні немає  дефіциту  нарад  щодо економного  використання  газу.  Але,  на  жаль,  це  проблеми  не розв'язує.  Головним  фактором  економного  використання  газу,  я твердо  в  цьому  переконаний,  є  встановлення  в  побуті газових лічильників.  Зрештою,  люди цю проблему  вже  зрозуміли.  А  вона справді  є.  Зокрема,  в  Золотоніському виборчому окрузі,  який я представляю (а це місто,  сільський  район,  З4  тисячі  квартир), газові лічильники мають лише 24 відсотки.

 

     Причина тут   проста  -  у  людей  бракує  коштів.  Адже  щоб встановити лічильник,  потрібно як мінімум 2ОО гривень.  Громадяни не  раз  просили  встановлювати  лічильники  у кредит хоча б на 12 місяців.  Розуміючи цю проблему,  я вже дев'ятий місяць  ходжу  по урядових кабінетах,  надсилаю запити,  проте складається враження, що в Україні державні проблеми мало кого хвилюють.

 

     Подам таку хронологію.  28 жовтня минулого року я направив до Прем'єр-міністра  України  депутатське  звернення щодо розв'язання урядом проблеми встановлення у житловому секторі громадян  газових лічильників  у  кредит.  20  листопада  минулого року Міністерство економіки  інформує,  що  розроблено  проект  постанови   Кабінету Міністрів з цієї проблеми,  який погоджується. 20 січня цього року я  направляю   до   Прем'єр-міністра   депутатський   запит   щодо прискорення розв'язання цієї проблеми. 4 лютого цього року міністр економіки  пан  Гуреєв  інформує,   що   акціонерною   холдинговою компанією "Укргаз" опрацьовується технічноекономічне обгрунтування щодо  кредитів.  24  лютого  цього  року  я  вдруге  надсилаю   до Прем'єрміністра  депутатський запит з цього питання.  Нарешті,  20 березня вже міністр економіки пан Єхануров надсилає відповідь  про те, що уряд ніяких рішень не прийматиме.

 

     12 травня  цього  року  я звертаюся з депутатським запитом до Президента  України  з  проханням  вплинути  на   уряд   з   метою розв'язання  проблем  з лічильниками газу в кредит.  6 червня мені надсилають відповідь державного міністра пана Мінченка, що уряд не прийматиме рішень.

 

     Проблему щодо   встановлення  газових  лічильників  у  кредит передано для розв'язання комерційним банкам, зокрема по Черкаській області "Правексбанку".  Я ставлю до всіх запитання: "До кого ще в цій  державі  можна  звертатися  з  державними   проблемами?".   А громадянам України,  моїм виборцям,  скажу так:  "Дорогі мої! Доки терпітимемо  у  виконавчій  владі  таких  виконавців,  не   бачити просвітку в державі ні нам, ні нашим дітям".

 

     А щодо встановлення лічильників у кредит,  то, гадаю, ті, які підписували мені відписки, усе-таки візьмуться за розв'язання цієї проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Карпов.

 

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Ленінський виборчий округ,  Харківська область).  Шановні колеги! Шановні виборці!  Шановні демагоги з "Правды Украины"  та  "Києва" справді  "вечірнього"!  Стосовно  останнього звернення пояснюю для наших громадян та для наших особливо талановитих редакторів, що ці слова  не є образою,  а навпаки.  Адже відомо,  що грецькою мовою, глибокі знання  якої  ваші  газети  демонструють  постійно,  слово "демос" означає народ,  а слово "голос" - друг. Тобто в дослівному перекладі з грецької "демагог" - це друг народу.  А  тому  ви,  як справжні  друзі  народу  та полум'яні борці з Народнодемократичною партією,  маєте всі підстави, аби вам надали почесне звання "двічі народних демагогів незалежної України та міста-героя Києва". З чим я вас від імені Народно-демократичної партії і поздоровляю.

 

     Водночас доводжу до вашого відома,  що з погляду  політології (є така наука) ніяких суперечностей у назві нашої партії немає. Бо в першому випадку - "народно-" маються на увазі її соціальна  база та  мета,  задля  якої  партія  створена  та  діє.  А  в другому - "демократична" - форма організації влади  в  державі,  яку  партія обстоює   і   за   яку  цілеспрямовано  бореться,  а  також  форма організації внутрішньопартійних стосунків.

 

     А от з погляду побутової освіченості ваших редакторів  та  їх аморально-спекулятивної   орієнтації   "чего  изволите?"  проблема справді є.  Одначе це вже не проблема Народнодемократичної партії, бо НДП як організація послідовно демократична, на відміну від вас, визнає та суворо дотримується у своїх  діях  відомої,  сподіваюся, вам  думки великого просвітителя Вольтера,  який колись казав так: "Ваше мнение мне враждебно. Но за ваше право его высказать я готов пожертвовать жизнью".  Так і ми - за ваше право.  Єдине, що ми вам порадимо в цьому разі,  і ця думка якось уже звучала в нашому залі з вуст Володимира Стретовича, - пам'ятайте народну мудрість: "Коли ви говорите,  то нехай ваші слова  будуть  розумніші  за  мовчання ваше".  Чого  я  вам  і  бажаю  від  імені  такої  улюбленої  вами Народнодемократичної партії.

 

     А щодо відставки Прем'єра, то сьогодні вже всім зрозуміло, що вона,  тобто  відставка,  є  такою  ж залізно невідворотною,  як і наступ залізних батальйонів на Київ 28 червня.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний. Останній виступ.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська  область).   Конгрес   українських націоналістів. Шановні виборці! Шановні народні депутати! Не раз у цьому залі я порушував питання стосовно кримінальної обстановки  в нашій  державі.  Загрозливою  стає  ситуація,  коли  правоохоронні органи залишаються бездіяльними,  а  інколи  використовуються  для нейтралізації  політичних опонентів режиму,  і звернення до них не дають ніякого результату. Тут уже порушувалася проблема, пов'язана з Юрієм Костарчуком, супроти якого була інспірована справа, бо він виступав  ініціатором   відкликання   народного   депутата   Івана Симоненка.

 

     Згадував я   випадки,  пов'язані  з  діяльністю  "Тризуба"  в Тернополі.  Репресують  молодих  людей,   які   хочуть   займатися патріотичним вихованням молоді.

 

     Проте ось подія, що сталася 10 червня 1997 року у  Васильківському  районі.  О  22  годині  20 хвилин  у  власному  будинку селища Дослідницьке Київської області було вчинено збройний напад на голову правління колективної спілки "Гребінківська",   що  в  селі  Гребінки  Васильківського  району, депутата  Гребінківської  селищної  ради  Володимира   Григоровича Рожкова.  Увечері  16  червня Володимир Рожков помер від отриманих кульових поранень у лікарні Білої Церкви.

 

     Однак цікаво,  що перед тим у  білоцерківській  лікарні  йому успішно зробили операцію,  він уже підводився з ліжка і розмовляв. Відомо, що потерпілий мав необережність сказати комусь із слідчих, що запам'ятав обличчя своїх нападників.

 

     У березні-травні  1996 року навколо земель тоді ще державного підприємства  "Гребінківське"  виник  конфлікт  за  участю  деяких народних депутатів та агрофірми "Світанок" із села Ковалівки,  яка претендувала  на  землі  даного  підприємства.  Хотіли   домогтися ліквідації  державного  підприємства  "Гребінківське"  та передачі земель агрофірмі "Світанок".

 

     Очолюваний покійним  Володимиром  Рожковим  колектив  з  його ініціативи провів загальні збори працівників, на яких у результаті таємного голосування цілковитою більшістю голосів було вирішено не приєднуватися   до   "Світанку".  Створили  страйковий  комітет  і оголосили передстрайкову готовність, було організовано пікетування Кабінету  Міністрів,  направлено  офіційні звернення до політичних партій.

 

     11 травня    на     території     державного     підприємства "Гребінківське"  відбулися  перші  в  Україні  збори з питання про відкликання народного депутата України,  теперішнього представника Президента в Київській області Анатолія Засухи.

 

     Усі ці  факти  насторожують,  бо  відповідальним  працівникам Васильківського відділення СБУ, міліції, прокуратури повідомлялося про  те,  що  життю  цієї  людини  й інших,  які виступили супроти проведення такої політики на Київщині,  загрожує небезпека. Одначе всі  ці  звернення  залишилися  непочутими.  Тому  я  вже направив звернення до Генеральної прокуратури, щоб за фактом убивства чи не на   політичне   замовлення   було  проведено  розслідування,  аби кримінальне свавілля було припинено.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Які рішення нам потрібно приймати?

 

     Стосовно заяви   депутата   Яворівського   щодо   позбавлення акредитації  одного з журналістів.  Оскільки Олександр Миколайович Ткаченко  давав  таке  доручення  (він   завтра   повернеться   із відрядження),  я  звернуся  до  нього з проханням переглянути своє рішення.  Моя особиста думка:  треба надати акредитацію, нехай, як казала   одна   журналістка,   "клевеще".   Так,  без  закінчення: "клевеще".  Нехай говорить.  Усі знають, що це замовлені передачі, що   спеціально   спотворюється  реальність  і  таке  інше.  Нехай балакають. Люди давним-давно дали оцінку. Тим більше що він кілька років  тому  казав  абсолютно  протилежні  речі.  І він би й зараз мовчав,  якби не говорив те, що зараз кажуть. Бо це на замовлення. А якби він казав,  наприклад, позитивно щось про Верховну Раду, то ніколи не одержав  би  канал  на  телебаченні.  Це  всі  прекрасно розуміють,   тому   нехай  балакає.  Але  нічого  не  сталося  для парламенту,  коли він не  заходить  сюди.  Це  теж  правда.  Варто розглянути   всі   обставини.  Якщо  є  підстави  для  позбавлення акредитації, то треба позбавляти. Якщо немає підстав, нехай працює так, як він це розуміє.

 

     Стосовно позбавлення   права  Олександра  Миколайовича  вести засідання протягом місяця,  то він їх і так не веде,  як  правило. Але  якщо  ви  підготуєте  пропозицію,  і  вона  матиме  підтримку депутатів,  можна розглядати за встановленим порядком. Тут, думаю, ініціатива за авторами пропозиції.

 

     Щодо заяви   В'ячеслава  Максимовича.  Я  повністю  підтримую оцінку щодо бюджету,  політичних  ігор.  Правда,  тут  керівництво Верховної Ради непричетне, бо ми зробили все, щоб прийняти закони, які пропонував Кабінет Міністрів.  Оскільки вони були недолугі, то ми  їх  відхиляли.  Якби  тоді всі дружно бралися,  можливо,  було прийнято б ще якийсь закон.

 

     А стосовно проекту виборчого закону та опублікування  списку, то  я  вважаю,  що  треба  доручити Секретаріату і в газеті "Голос України" опублікувати. І опублікувати буквально фракції та імена - хто   і  як  голосував.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  щодо доручення про публікацію результатів голосування.

 

     "За" - 164. Прийнято.

 

     Це доручення.  Петре Володимировичу,  чому ви так  обурилися? Треба   опублікувати  та  й  годі.  Навіть  за  ініціативою  самої редакції. Ми домовимося з редакцією, щоб вона за своєю ініціативою опублікувала.   Годилося   б   опублікувати,  до  речі,  і  список депутатів,  які,  ухвалюючи  Конституційний   договір,   у   ньому відзначили,  що  вибори  відбуватимуться  за змішаною системою,  а тепер (через рік чи через два роки) проголосували  "проти".  Тобто йдеться  про  "послідовність":  коли  треба  догодити - голосували "за", коли треба за себе говорити відверто - голосують "проти".

 

     Це не процедура (Шум у залі)...  Ми  час  гайнуємо,  вибачте. Буде опубліковано в газеті.

 

     Інші зауваження беруться до уваги.

 

     Заява депутата  Ратушного про вбивство Володимира Рожкова.  Я знав цього чоловіка понад 30 років (ми вчилися разом в інституті). Це  абсолютно порядна людина з колосальним господарським досвідом. Багато в цій ситуації таємничого,  невідомого,  дивного,  я сказав би. "Сільські вісті" - єдина газета, яка опублікувала інформацію з цього приводу,  інші мовчать. Прокурор чомусь не виїжджав на місце подій тощо.

 

     Тому я  вчора  підписав  звернення  до прокуратури,  щоб вони взяли під свою юрисдикцію це  питання.  Гадаю,  що  всі  обставини повинні бути виведені, так би мовити, на чисту воду.

 

     ____________________

 

     У зв"язку  з  тим,  що  я  дав  згоду,  щоб  голова правління Національного банку прибув на 11 годину,  не будучи певним,  що ми розпочнемо  раніше  розгляд  цього  питання,  то  ми  з  11 години розглянемо питання про Національний банк,  а зараз - проект Закону про   оподаткування  грошових  коштів,  матеріальних  цінностей  і нематеріальних активів,  що надходять для підготовки та проведення в місті Києві щорічних зборів Європейського банку реконструкції та розвитку.

 

     Сергій Мегонович  Макацарія  повинен   доповідати   з   цього приводу.

 

     Депутати Суслов   і   Череп,   яким  Верховна  Рада  доручала підготувати документ, повинні дати спільний проект постанови.

 

     Власне, йдеться про прийняття рішення.  Тому Віктор  Іванович Суслов поінформує вас про цей проект.

 

     Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые народные депутаты!  Вчера вам был роздан доработанный "проект Закону про деякі питання підготовки та проведення  в  місті  Києві  щорічних  зборів  Європейського банку реконструкції та розвитку".

 

     Как вы помните,  на прошлой  неделе  Верховная  Рада  Украины отклонила  соответствующий  проект,  поданный Президентом Украины, который   называется   "про   оподаткування    грошових    коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів,  що надходять для підготовки  та  проведення   в   місті   Києві   щорічних   зборів Європейського банку реконструкції та розвитку".

 

     После этого  проект  был  детально  проанализирован  также  в Комитете по вопросам базовых  отраслей  и  социальноэкономического развития   регионов  (Валерий  Иванович  Череп  об  этом  скажет). Доработка проекта свелась к тому,  что,  в  частности,  ужесточены некоторые  нормы,  у  Кабинета Министров отнято право использовать средства резервного фонда Кабинета Министров  на  проведение  этих сборов.

 

     Уточнен список  оборудования,  которое может быть завезено по приложению  N  2.  Комитет  по   вопросам   базовых   отраслей   и социально-экономического развития регионов введен в число тех, кто должен осуществлять контроль. Так же были проведены дополнительные консультации с представителями фракций и групп, которые, по-моему, поняли разницу между проектами, поданными Президентом, и проектом, который идет от комитетов. Еще раз напоминаю, что в первоначальном проекте предполагалось дать льготы  -  освобождение  от  обложения налогом   на  добавленную  стоимость,  акцизным  сбором,  ввозными пошлинами  и  таможенными  сборами.  В  предлагаемом  проекте  нет никаких  льгот по акцизному сбору,  есть отсрочка уплаты по налогу на добавленную стоимость при ввозе товаров (но этот налог придется платить).  Сохраняются  фактически  только  льготы  по  таможенным пошлинам,  которые  в  действительности  не  являются  такими   уж большими  с учетом того,  что Украиной,  например,  ратифицировано более 10 соглашений  по  свободной  торговле,  по  которым  и  так большой обкем товаров ввозится без пошлин.

 

     В целом в процессе консультаций мы убедились,  что,  пожалуй, представители всех фракций  и  групп  идею  строительства  отелей, инвестирования в эту сферу поддерживают.

 

     Поэтому предлагается принять данный проект.

 

     ГОЛОВА. Ще раз нагадую процедуру. Ми, розглядаючи це питання, мали 216 голосів на підтримку проекту закону  в  першому  читанні. Потім  доручили  двом  комітетам - з питань фінансів і банківської діяльності,  з питань базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку   регіонів  доопрацювати  цей  проект  таким  чином,  щоб вилучити з нього все,  що викликає сумніви в депутатів, особливо з погляду організації співробітництва.

 

     Такий проект  тепер  підготовлено,  враховано всі зауваження. Залишається певний пільговий режим,  зокрема щодо митних  тарифів, не загрозливий для інтересів держави.

 

     Тому я  прошу  проголосувати  цей  проект  закону  в  першому читанні. Він у вас є. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты,  Александр Александрович!  С учетом  того,  что  проект  прошел экспертизу в юридическом отделе Секретариата Верховной Рады и по форме не нуждается  в  доработке, поскольку  мы  учли внесенные депутатами предложения,  я предлагаю проголосовать законопроект во втором чтении.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень?  Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти проект закону в другому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     ________________

 

     Слухається питання  про  проект Закону України про формування Фонду   для   здійснення   заходів   щодо   ліквідації   наслідків Чорнобильської  катастрофи  та  соціального захисту населення.  Це питання розглядалося  вчора.  І  знову-таки  було  дано  доручення Комітету  з  питань Чорнобильської катастрофи разом із Комітетом з питань фінансів  і  банківської  діяльності  доопрацювати  проект, тобто  внести  компромісний  проект,  який влаштовує всіх,  у тому числі й комітети.

 

     Слово має Володимир  Михайлович  Яценко,  голова  Комітету  з питань Чорнобильської катастрофи.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська    область).   Вчора   двома   комітетами   разом   із Міністерством фінансів України було розроблено і погоджено варіант проекту  закону.  Крім  того,  були  враховані пропозиції народних депутатів  Павловського,  Дудченка,  Луньова.  Ці  пропозиції  вам роздано. Ми вважаємо, що можна проголосувати цей варіант.

 

     ГОЛОВА. Запитань особливих немає, все зрозуміло. Може, стисло скажіть про джерела  формування  фонду,  який  процент...  (Шум  у залі).  Прочитайте  цю статтю,  щоб чули радіослухачі,  насамперед актив Чорнобильського фонду.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Стаття 3.  "Об'єктом  оподаткування  є  фактичні витрати  платниками  збору  на  оплату  праці  фізичних  осіб,  що перебувають у трудових відносинах з  таким  платником  збору,  які включають  витрати  на  виплату  основної  і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень  і  виплат,  виходячи  із  тарифних ставок..." І так далі. Цей документ у вас є.

 

     Далі. "Розмір  збору  до фонду з 1 січня 1997 року до моменту набрання чинності цим Законом проводиться в порядку та на  умовах, встановлених Законом про Державний бюджет України на 1996 рік.

 

     Ставка збору   з   моменту   набрання  чинності  цим  Законом становить 10 відсотків  до  об'єкта  оподаткування  з  віднесенням сплачених   сум  на  валові  витрати  платника  збору  (Це  цілком приведено у відповідність із Законом про  систему  оподаткування). Бюджетні  організації  сплачують  збір до фонду з моменту набрання чинності  цим  Законом  у   розмірі   2   відсотків   до   об'єкта оподаткування".

 

     От ці дві статті, які встановлюють...

 

     ГОЛОВА. Одну    хвилинку,   далі   зазначається,   що   "збір сплачується в другій половині місяця з  поданням  чеків  установам банку на отримання коштів,  які будуть витрачені на оплату праці". Тобто не буде ніяких ухилень...

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Крім цього, у статі 6 встановлюється категорична неможливість  використання  цього  фонду  на  інші  цілі у вигляді кредитів, депозитних операцій тощо.

 

     ГОЛОВА. Тобто йдеться про зменшення податкового  тиску  на  2 відсотки  та  рівномірної участі всіх громадян України у створенні цього джерела покриття  витрат,  передбачених  цим  фондом.  Можна голосувати?

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  проект закону в першому читанні. Нагадую ще раз: погоджений варіант. Будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     Не прийнято.  107  чоловік  ще   сумніваються.   Може,   щось незрозуміло?

 

     У вас є запитання? Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

 

     За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты  Украины",  Всеукраинский   союз   рабочих.   Владимир Михайлович,  у  меня  лежит  ряд  обращений чернобыльцев из разных регионов относительно того,  что принципиальными являются  всетаки 12 процентов,  а не 10.  Если можно,  более подробно осветите, чем было вызвано это снижение.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Чесно кажучи, важко пояснити, чому було зроблено саме   такий  крок,  зокрема  Комітетом  з  питань  Чорнобильської катастрофи.

 

     Ми все-таки пішли на те,  щоб хоч трохи  зменшити  податковий тиск саме на заробітну плату. Це перше.

 

     Друге. Як  ви  бачите,  у  статті  7 ми справді звільнили від сплати збору до цього фонду підприємства вугільної  промисловості, тобто врахували надто складну ситуацію з виплатою заробітної плати у вугільних регіонах нашої держави.

 

     Крім цього,  ми  підрахували,  що   сплата   двох   відсотків бюджетними   організаціями   не   призведе   до  зменшення  коштів чорнобильського фонду.  Кошти фонду залишаються  в  тих  розмірах, розрахунки щодо яких ви вчора одержали.

 

     ГОЛОВА. Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Депутатская   группа  "Реформы", депутатское обкединение "Вперед,  Украина!" Уважаемые  коллеги,  с юридической  точки  зрения к тексту никаких претензий нет,  потому что основа проекта была предложена Комитетом по вопросам  финансов и банковской деятельности.

 

     Вопрос лишь  в процентах.  На мой взгляд,  10 процентов - это чрезвычайно много.  В России,  например,  0 процентов,  из бюджета финансируется, в Белоруссии - 8.

 

     Правительство предлагало   6  процентов.  Поэтому  мы  должны рейтинговым голосованием решить, какой процент. И при 8 процентах, мне кажется, поступлений будет не меньше, чем раньше.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ЯЦЕНКО В.М.   Напомню,   что  рейтинговое  голосование  вчера состоялось, уважаемый товарищ Ельяшкевич.

 

     Что касается России,  то для нее Чернобыльская катастрофа  не является национальной.  В России слишком мелка эта проблема, и там способны профинансировать ее из своего государственного бюджета.

 

     Касательно Белоруссии: я вчера говорил, что там установлено 8 процентов отчислений от фонда заработной платы. Это первое.

 

     Второе. 30    процентов    этой    суммы   выплачивается   из государственного бюджета Белоруссии.

 

     И третье, основное. Сегодня 20 процентов   этого   фонда   мы   платим  инвалидам  в  связи  с Чернобыльской  катастрофой.  Так  вот,  в   Белоруссии   все   это выплачивается  из пенсионного фонда.  Если в целом подсчитать,  то выходит,  что в  Белоруссии  отчисляется  14  процентов  от  фонда заработной платы. Это абсолютно достоверные данные.

 

     Еще раз повторю.  У Москві я особисто зустрічався з міністром із   питань   надзвичайних   ситуацій   та   подолання   наслідків Чорнобильської  катастрофи братньої Білорусі.  Усі ці викладки він мені дав.  Наголошую, це Білорусь, і масштаби катастрофи там трохи менші. Усе-таки тридцятикілометрову зону, усю без винятку, утримує Україна.  Усі рятувальні роботи виконує саме наша  держава,  а  не Білорусь.

 

     ГОЛОВА. І на самій Чорнобильській станції.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Так, і об'єкт "Укриття" міститься у нас.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область).  Уважаемый Владимир Михайлович!  Прошу вас ответить на  два  вопроса.  Первый  вопрос. Проценты  и  предложения,  представленные  в согласованном проекте закона,  обеспечат ли  чернобыльцу,  участнику  ликвидации  аварии выплаты  хотя  бы на уровне минимального потребительского бюджета? Чтобы если уж не вся страна,  то хотя  бы  эта  категория  граждан могла нормально питаться соответственно физиологическим нормам.

 

     И второй вопрос. Вот ответ Сумской областной администрации на наш запрос.  Они  пишут,  что  "крім  того  повідомляємо,  що  для забезпечення   житлом   сімей,  віднесених  до  другої  категорії, виділення  коштів  не  передбачено"  и  прочее.  Будут  ли  решены социальные вопросы,  жилищные вопросы в частности, предусмотренные законом? Чтобы чернобыльцы, наконец, получили квартиры и выплаты.

 

     ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.   Дякую.   Стосовно   першого   запитання.   Буде забезпечено  виплати  на  рівні мінімального прожиткового бюджету. Проте,    звичайно,    усе,    що    передбачено    чорнобильським законодавством,  не  буде  забезпечено,  як  не  було  забезпечено минулого року.  Хоча,  гадаю,  мінімум,  закладений у  Законі  про статус  і  соціальний  захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ми все-таки виконаємо.

 

     І найголовніше, виконуватимемо Національну програму подолання наслідків   Чорнобильської   катастрофи,   затверджену   Кабінетом Міністрів України.  Ми наблизилися до розмірів,  закладених у  цій програмі.

 

     Усе, наголошую,  не буде виконано. Для того щоб усе виконати, треба відраховувати 28- 29 відсотків  із  фонду  оплати  праці  як мінімум. На це, звичайно, наша держава сьогодні не спроможна.

 

     Щодо другого запитання.  Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України виділяються кошти  на  переселення  громадян  із другої   зони   -  зони  безумовного  відселення,  на  добровільне відселення громадян,  і для першої категорії. Для другої категорії справді кошти не виділяються.

 

     Згідно з  нашим законом - це обов"язок рад народних депутатів місцевого  рівня.  Проте  подивимося,  як  надходитимуть  кошти  з державного   бюджету  до  цього  фонду,  працюватимемо  з  урядом, можливо,  якусь  частку  почнемо  виділяти  і  громадянам   другої категорії, ліквідаторам насамперед.

 

     ГОЛОВА. Депутат Олійник.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий  округ, Запорізька  область).  Зауважу  колезі Єльяшкевичу,  якого глибоко поважаю за  компетентність,  що  10  відсотків  -  критична  межа, зниження  котрої  хоча б на відсоток призведе до неконтрольованого розпаду  всієї  системи  захисту,  зважаючи  на  нашу  виконавську дисципліну.

 

     Володимире Михайловичу,   я   підтримую   проект,   який   ви пропонуєте.  Єдине:  чи  враховані   там   діти,   народжені   від чорнобильців,  а  також військовослужбовці,  які були покликані на ліквідацію 4-го реактора?

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую,  Борисе Іллічу.  Пільги дітям враховані в Законі  про  статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  у статті 27, де визначається статус дітей, потерпілих внаслідок цієї катастрофи.

 

     Стосовно військових  -  їх  статус  визначений  у  статті  24 названого закону. Ми привели у відповідність ці статті ще минулого року в липні.  Крім цього,  там є справді казус з військовими - це надання їм статусу інвалідів війни.  Тобто військові,  призвані із запасу  для  ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи,  які стали  інвалідами,  порушують  питання,  щоб  їм   надати   статус інвалідів війни.  Законодавством остаточно не визначається надання такого статусу.  Одначе це все-таки норма  не  даного  закону.  Ми працюватимемо з комітетом Володимира Васильовича Мухіна, щоб такий статус забезпечити.

 

     ГОЛОВА. У залі піднято 10  рук  для  запитань  і  пропозицій. Пропоную  надати слово голові комітету Віктору Івановичу Суслову і припинити дискусію (Шум у залi).

 

     Ще раз кажу,  Олександре Миколайовичу, було піднято дві руки. Я думав,  цього буде досить, бо ви знаєте цей закон, відомо, як ви серйозно над ним працюєте.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  припинення  дискусії після виступу депутата Суслова, а ви визначайтесь, будь ласка.

 

     "За" - 162. Прийнято.

 

     Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

     СУСЛОВ В.I. Уважаемые народные депутаты! Как вы знаете, вчера было два проекта,  один из которых подавался Комитетом по вопросам финансов и банковской деятельности.  В этом проекте предполагалось снижение ставки отчислений в Чернобыльский фонд  до  5  процентов, ликвидация  всех льгот по освобождению от уплаты в названный фонд, распространение взносов на бюджетную сферу.

 

     У вас  был   проект,   позволявший   одновременно   уменьшить налоговый  пресс  на  производство,  сделать  всех  плательщиками, сохранить  прежнюю  величину  Чернобыльского  фонда  и  тем  самым сохранить все гарантии чернобыльцам.

 

     Этот проект не был поддержан Верховной Радой,  потому что,  к сожалению, предложения, связанные с облегчением налогового пресса, в этом зале пока не проходят.

 

     Ввиду того,  что  проект  Комитета  по вопросам Чернобыльской катастрофы набрал намного больше голосов, мы были вынуждены искать компромиссные   решения,   и   в  данном  случае  результат  очень частичный:  согласие  комитета  Яценко  понизить  на  2   процента начисление  на  производственные  предприятия,  при  этом ввести 2 процента начислений на бюджетную сферу.  А поскольку сам  механизм взыскания  данного  сбора  законом  установлен очень жесткий,  это позволит процентов на 20-30 увеличить общую величину поступлений в Чернобыльский фонд,  так что Владимир Михайлович тут как раз ни на шаг не отступил от своей позиции поддержки интересов чернобыльцев. Но надо помнить о том, кто все это будет платить.

 

     Законопроект с   методологической   и   юридической   стороны полностью согласован,  обсуждаться может только вопрос  ставки.  Я все-таки рискну от имени депутатов, которые и сейчас обращались, и от  членов  комитета  внести   на   голосование   специально   два предложения:  10  процентов  и 2 процента на бюджетную сферу,  как предлагается в совместном  согласованном  варианте,  и  всетаки  8 процентов  плюс  2  процента - хотя бы сделать еще маленький шаг в сторону облегчения налогового пресса при 8  процентах.  Опять-таки величина   Чернобыльского   фонда   не  возрастет,  но  она  и  не уменьшится, конечно.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Ну,  Виктор  Иванович,  вы  меня  извините.  Вот согласованный вчера вариант,  есть подписи.  Мы в результате очень долгой дискуссии в половине одиннадцатого вечера только  закончили работу.  Давайте  все-таки  голосовать согласованный вариант.  Так нельзя.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  не  розбурхувати  зал,  оскільки  ви  вчора визначилися  і  знайшли  компромісне  рішення  -  10 відсотків і 2 відсотки.  З цими параметрами я ставлю на  голосування  в  першому читанні проект закону. Будь ласка.

 

     "За" - 142.

 

     Не підтримується (Шум у залi).

 

     А хто кричав "проти"?  Ви звертайте увагу на те,  що я ніколи не дозволяю собі агітувати як голосувати - "за"  чи  "проти".  Так само й ви.  Пільги для шахтарів збережені,  для сільгоспвиробників теж і так далі. Почитайте статтю 7.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Стаття 7 абсолютно чітко фіксує,  для кого  вони збережені. Для аграрних виробників їх ніколи не було.

 

     ГОЛОВА. То  інша  справа.  Ще  раз  ставлю на голосування два варіанти:  спочатку 10 і 2,  потім - 8 і 2.  Ставлю на голосування перший варіант - 10 відсотків і 2 відсотки.

 

     "За" - 137.

 

     Ставлю на голосування другий

- 8 відсотків і 2 відсотки.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  То це ми голосуємо за скорочення фонду,  за його фактичну ліквідацію.

 

     ГОЛОВА. Абсолютно   правильно  кажете:  за  скорочення  фонду свідомо голосують депутати.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Це ж непогоджений варіант...

 

     ГОЛОВА. Зачекайте хвилину.  Ще раз кажу:  свідомо  вибирайте. Тому що ставити на голосування таким чином 8 і 2,  8 і 0,  5 і 5 - це,  вибачте мені,  ворожити на кавовій гущі.  Треба, щоб були під руками  розрахунки.  Розрахунки  під  10  і 2 свідчать про те,  що обсяги Чорнобильського фонду залишаються практично  на  нинішньому рівні,  може, з невеликим зростанням за рахунок бюджетної сфери. А якщо  все,  про  що   тут   ідеться,   залишити   неврегульованим, невизначеним,  то зрозуміло,  що буде в підсумку. Так, якби 5 і 5, було б зростання,  але треба зрозуміти,  що це прибутковий податок зростає  на  5  відсотків.  У  бюджетній  сфері передовсім.  Бо на виробництві він відраховуватиметься з фонду оплати  праці  (Шум  у залi).

 

     ЯЦЕНКО В.М. Учора ж проголосували 246-ма голосами, щоб внести погоджений варіант...

 

     ГОЛОВА. Володимире Михайловичу,  не вигукуйте з місця! Йшлося про те,  щоб платили 12 відсотків,  а зараз - 10. Це на 2 відсотки зменшення податкового тиску. Це треба врахувати (Шум у залі).

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Я прошу підтримати!  Це погоджений варіант, ви ж самі дали доручення. І розв'язуємо всі проблеми.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на  голосування  -  10 відсотків і 2 відсотки.

 

     "За" - 131.

 

     Ставлю на голосування 8 відсотків і  2  відсотки  -  варіант, запропонований  Комітетом  з  питань фінансів.  Інших варіантів не ставитиму на голосування...  Та тому,  що ми вчора стосовно  цього визначилися. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 164.

 

     Так само не приймається.

 

     Я звертаюся до тих,  хто не голосує:  а за що ви голосуєте? Є група  законів,  які  стосуються  Чорнобильської  катастрофи,   де визначені права громадян,  статус території тощо.  За рахунок чого це покривати?  Бюджет розглядатимемо пізніше,  якщо ми сьогодні не приймаємо  це  рішення,  то  з  нинішнього  дня  припиняються  всі відрахування, не буде здійснено ніяких платежів.

 

     Комітети внесли компромісну  пропозицію:  10  відсотків  і  2 відсотки.  Зниження податкового тиску,  з одного боку,  з іншого - невелике навантаження на бюджетну сферу.  Я розумію,  що це  треба всім громадянам ділитися коштами.  Звичайно,  надходжень особливих не буде і 20 відсотків перевищення не буде,  бо в бюджетній  сфері багато невиплат заробітної плати.  Ніхто не зніматиме звідти кошти доти,  доки не буде  компенсації.  Але  вирішувати  питання  треба сьогодні,  а ви не голосуєте. Мені це не подобається. Для покриття потреб у  сфері  ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи треба  приблизно  70  відсотків  усього  бюджету  витратити.  Тоді здійснюватиметься будівництво й таке інше.  Але цього  держава  не може собі дозволили, тому прошу вас... Одну хвилинку, я пропоную в першому читанні... Увага! Чого ви кричите? (Шум у залі).

 

     Я як головуючий зобов'язаний це робити  за  Регламентом...  Я пропоную таке:  у першому читанні ми приймаємо законопроект,  який не викликає  ніяких  заперечень,  а  процентне  співвідношення  до другого  читання  запропонують  ще раз ці два комітети.  У другому читанні ми розглянемо лише статтю 4. Зрозуміло?

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в  першому  читанні без параметрів, визначених у статті 4. Голосуємо.

 

     "За" - 269. Прийнято.

 

     Дякую. Завтра подайте ваші розрахунки.

 

     -------------------

 

     Слухається подібний   проект  Закону  про  внесення  змін  до Кодексу  законів  про   працю   (стосовно   формування   бюджету). Запрошується на трибуну Юрій Григорович Донченко. Будьте уважні.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область). Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Александрович, это не подобный законопроект, потому что он как раз не  предусматривает  увеличения  или  расходования  доходной части бюджета.  Этот документ фактически из того пакета, который вносило нам  правительство  в конце прошлого года.  Фактически он касается изменений  всего  двух  статей  КЗОТа.  Наш   комитет   подготовил сравнительную  таблицу и предлагает принять законопроект во втором чтении.  Я лишь напомню, что в первом чтении проект был принят без изменения  статей  21  и  42.  В  статье  21 речь шла о применении контрактной формы труда,  в статье 42 - о преимуществе  оставления на  работе  при  сокращении  численности  штатов.  Эти статьи были отклонены, поэтому их нет в сравнительной таблице.

 

     Прошу перейти к постатейному  обсуждению.  Суть  изменений  к статье 24 сводится к следующему.  Первое.  При приеме на работу не требовать сведения,  связанные с  пропиской  граждан.  Комитет  не согласился с этим.

 

     И второе.   При   приеме   на  работу  все  работники  должны предкявлять справку о состоянии здоровья.  Это  будет  требованием лишь в тех случаях, когда это необходимо согласно условиям работы. Допустим,  люди,  которые работают в детских садах, водители и так далее.  То  есть  справка  о  состоянии  здоровья  нужна  только в определенных случаях.

 

     Статья 48  предусматривает,  что  порядок  ведения   трудовых книжек  определяет  Кабинет  Министров.  Сейчас  это  утверждается согласно инструкции Минюста, Минтруда и Минфина.

 

     Прошу рассмотреть постатейно и принять законопроект во втором чтении.

 

     ГОЛОВА. Що   тут  розглядати  постатейно,  тут  взагалі  одна стаття.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Две.

 

     ГОЛОВА. Одна стаття залишилася в попередній редакції, а зміни внесені до статті 24.  Є якісь пропозиції? Будь ласка, запишіться, хто хоче висловитися.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Это же второе чтение.

 

     ГОЛОВА. Правильно,  але  наполягають   депутати...   Депутате Цушко, будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Тарутинський  виборчий  округ, Одеська область). Уважаемый коллега Донченко, у меня такой вопрос. Мы вообще следуем такому принципу:  мы восстановили  отчисления  в дорожный фонд,  сейчас по Чернобыльскому фонду доказываем,  что то же самое нужно  сделать,  затем  касательно  социального  будем... Давайте  внесем  отчисления  на  содержание  школ,  на  содержание институтов,  армии  и  так  далее.  И  тогда,  может  быть,  будет нормально?  Мы  забываем о первичном:  у нас в Украине практически стоит все производство.  А увеличиваем отчисления по каждому виду. Я  предлагаю  тогда  на все - на содержание депутатов,  на Кабинет Министров, на Президента - предусмотреть отдельные отчисления.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Василю Петровичу,  ви зовсім не по суті цього закону говорите.

 

     ЦУШКО В.П. Это по сути.

 

     ГОЛОВА. Та де ж по суті! Юрію Григоровичу, відповідайте.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо.  Уважаемый  коллега Цушко,  вы сейчас говорите о доходной части бюджета, а я говорю о внесении изменений в  Кодекс  законов  о труде Украины,  которые не касаются ни одной цифры бюджета. Это чисто процедурные вопросы, связанные с ведением трудовых книжек,  с тем, что сегодня требуется прописка при приеме на работу.  Мы хотим эту норму изменить, то есть изкять требование прописки  при приеме на работу.  Вот что рассматриваем мы в данном вопросе.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Лохвицький виборчий округ, Полтавська область). Шановні колеги! Шановний Юрію Григоровичу! Ви вже сказали, що ніяких змін у бюджеті дана стаття в новій редакції не спричинить.  І ми знаємо,  яка склалася практика.  Багато людей або  роблять фіктивну прописку,  або взагалі паспорт не показують, аби влаштуватися на роботу.

 

     Я і мої колеги можуть навести багато прикладів,  коли  людина приймається на роботу,  не маючи прописки в тому населеному пункті

- місті чи селі, де вона працює. Таке життя сьогодні.

 

     Гадаю, ми   повинні    таку    зміну    внести.    Олександре Олександровичу, щоб не гаяти часу, пропоную в цілому проголосувати цей законопроект і завершити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зміна  до  статті  24   ставиться   на   голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     До статті  25  у  депутата Єльяшкевича було зауваження.  Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед, Украина!" У меня не замечание, а вопрос. Дело в том,  что  здесь  нет  текста  действующей  редакции,  а  просто написано:  "статтю  25  після  слова "походження" доповнити словом "прописку". Прошу, зачитайте весь текст статьи.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Пожалуйста.  "Стаття 25.Заборона вимагання при укладенні трудового договору деяких відомостей та документів.  При укладенні...  забороняється вимагати від осіб,  які поступають  на роботу,  відомості  про  їх  партійну і національну приналежність, походження   та   документи,   подання   яких    не    передбачено законодавством".

 

     Вот после слова "походження" мы пишем слово "прописку".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Тобто не дозволяється вимагати того, чого непотрібно.

 

     Така зміна ставиться на голосування.

 

     "За" - 206.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Можна в цілому ставити проект закону на голосування?  Ще  ні? Будь ласка.

 

     ПУДРИК В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством   (МакіївськийЧервоногвардійський   виборчий  округ, Донецька область).  Я  не  согласен,  что  не  надо  предоставлять справку  о  состоянии  здоровья,  а  отнести  эту  норму  только к отдельным категориям трудящихся.

 

     Самый рядовой  пример.  Принимаем  маляра   на   работу   или штукатура,  а если эта работа на высоте?  Я считаю,  что справка о состоянии здоровья для любой категории трудящихся  при  приеме  на работу обязательна.

 

     ГОЛОВА. Юрію Григоровичу, будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Это  же  предусматривается.  Я  зачитаю:  "При укладенні  трудового  договору  громадянин   зобов'язаний   подати паспорт або інший документ,  що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках,  передбачених законодавством,  -  також  документ  про освіту  (спеціальність,  кваліфікацію),  про стан здоров'я та інші документи".

 

     То есть,  если это работа  на  высоте,  то  законодательством предусматривается, что необходим соответствующий документ.

 

     ГОЛОВА. Я  розумію,  депутат  Пудрик  має  колосальний досвід господарської  роботи.  Він  знає,  про  що  говорить.  Але   він, очевидно, не володіє матеріалами загальної статистики, пов'язаними з працевлаштуванням.  То це  означає,  що  ми  сьогодні,  вибачте, розвалимо всю медичну систему, бо треба щоденно обстежувати безліч людей стосовно їхнього здоров'я.

 

     Є певні категорії,  скажімо,  кандидатів у депутати, тих, хто йде на високі посади: їм, я вважаю, потрібно робити перевірку, щоб враховувати психічний стан.  А що стосується  інших  робіт,  то  в кожного є трудова книжка,  і видно, де він працював. Там є записи, характеристики і тому  подібне,  то  зрозуміло,  що  людину  можна приймати.  А  якщо  він має працювати на висоті,  то,  безперечно, треба довідку про  те,  що  він  може  працювати  на  висоті,  чи, приміром, у доменному виробництві тощо.

 

     Пропоную підтримати   законопроект   у   цілому.   Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Закон прийнято в цілому.  Він розглядався в другому читанні.

 

     _________________________

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до Кодексу України  про  адміністративні  правопорушення (до статті 200 стосовно формування бюджету). Де шановний Олександр Маркович  Бандурка,  доповідач  з  цього   питання?   Може,   щось трапилось? Учора його не було на місці.

 

     Олександр Олександрович Жир є?  Можливо, Олександр Маркович є членом  Лічильної  комісії?  Гаразд,  перенесемо  слухання   цього питання.

 

     Слухається питання  про  проект  Постанови Верховної Ради про зміни у складі  комітетів  Верховної  Ради  України.  Вам  вручено кілька проектів цих документів. Будь ласка, подивіться їх.

 

     Постанова Верховної  Ради  про  зміни  в  складі  Контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації: "Звільнити народного депутата  України  Віктора  Лаврентійовича  Мусіяку від обов'язків члена Контрольної  комісії  з  питань  приватизації  у  зв'язку  з обранням його заступником Голови Верховної Ради і обрати народного депутата   України   Квятковського   Ігоря   Васильовича    членом Контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації".

 

     Ідеться про заміну представника однієї депутатської групи,  я маю на увазі "Реформи".

 

     Депутат Квятковський  зарекомендував  себе  фахівцем  у   цій галузі  і  послідовно  захищає  інтереси держави,  що було видно з участі  в  дискусіях,  ним  же  підготовлених  проектів   законів, пов'язаних із Фондом державного майна, обігом цінних паперів тощо. Прошу підтримати цю постанову (Шум у залі).

 

     Запитання до кого? До мене? Будь ласка, депутате Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Олександре Олександровичу, стосовно Комісії з питань приватизації. Я  не  проти  самої  заміни,  але  я  проти  того,  щоб  формально вважалось,  ніби  є  така  комісія.  Такої комісії немає.  Вона не працює.  Ні пан Рябченко,  ні члени  комісії  вже  три  місяці  на засідання  не  збираються.  І вся Україна відчуває,  що робиться з приватизацією,  що робиться з Фондом державного майна,  бо комісії такої  немає  у  Верховній Раді.  Тому не треба і зміну робити,  а просто розпустити цю комісію, зекономити бюджетні гроші.

 

     ГОЛОВА. Можливо,  у Наталії Михайлівни Вітренко є  інформація про таку роботу комісії. А я, наприклад, бачу, що комісія працює і багато  питань,  які  пропонувалися  на  розгляд  Верховній  Раді, відхилялися нею як такі, що містять загрозу для держави.

 

     Якщо ви цього не знаєте, то висновки за всіх робити не можна.

 

     Крім того, дана комісія не робить додаткових бюджетних витрат з кошторису Верховної Ради, вона окремо не фінансується. Отже, тут ніяких  витрат немає.  А ми цю комісію створили від самого початку діяльності Верховної Ради. До того ж, у Законі про Фонд державного майна закладено функції для неї як постійного органу - Контрольної комісії Верховної Ради.  І вона існуватиме доти, доки існуватиме в Україні   фондовий  ринок,  бо  іншої  форми  контролю  за  такими операціями з боку Верховної Ради  в  нас,  крім  даної  комісії  і Рахункової палати, немає. От про що йдеться.

 

     Будь ласка, депутате Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.  Олександре  Олександровичу,  щодо  звільнення заступника Голови Верховної Ради питань немає.  Я думаю, що колеги проголосують.  Я щодо його заміни.  Є ж організаційний відділ. Нам не дали  пропозицій.  Ми  формували  цю  комісію  на  пропорційній основі.  Хто там вибув? Вибув голова комісії Драгомарецький. Отже, потрібно вводити когось із лівих чи комуністів. Зрозуміло, фахівці є.  Я нічого не маю проти Квятковського як фахівця,  людини. Але є фахівці в комуністів, у лівих.

 

     ГОЛОВА. Хто  пропонувався  чи   вводився   замість   депутата Драгомарецького? Якщо не помиляюся, депутат Кузнєцов.

 

     Він же  член  комісії,  а  вона  формувалася  на пропорційній основі.  А  замість  депутата  Драгомарецького  введений   депутат Кузнєцов. Отже, на це треба зважити.

 

     Ставлю на   голосування   даний   проект   постанови.   Прошу підтримати:  тут усе зроблено відповідно до процедури,  визначеної парламентом. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Голосуйте, як  вважаєте  за  потрібне,  але  голосуйте,  будь ласка. Це ваш обов'язок.

 

     Ще раз ставлю проект постанови на  голосування.  Підтримайте, будь ласка, тут немає ніякої помилки.

 

     "За" - 217.

 

     Та почекайте!   Що,  Віктор  Лаврентійович  до  безконечності ходитиме на засідання комісії?

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Я ще раз нагадую  тим,  хто  забув,  очевидно,  що  робота  в контрольній  комісії не звільняє депутата від обов'язків працювати в профільному комітеті.  Він зарплату  одержує  не  в  контрольній комісії,  а як член відповідного комітету.  Це спеціальна комісія, яка займається тільки питаннями контролю за процесом приватизації.

 

     Коли звертаються  депутати  від  імені  своїх  виборців  щодо порушення  Закону  про приватизацію,  то хто розглядає ці питання? Контрольна комісія з питань приватизації.

 

     __________________

 

     Слухається питання про проекти постанов Верховної  Ради  щодо звітів  про  роботу Національного банку,  баланс його діяльності і зведений  баланс  банківської   системи   та   розподіл   прибутку Національного банку за 1995-1996 роки.

 

     Звіти і пропозиції комітетів були вам вручені 3-го числа.  Ви розглядали це питання грунтовно.  Я,  на жаль, не був присутній на цьому   засіданні.  Проте  знаю,  що  були  висловлені  претензії, зауваження,  пропозиції.  Вони враховані  в  документі,  який  вам пропонується.  І  треба  прийняти рішення з цього приводу.  Якщо є потреба задати запитання,  Віктор Андрійович Ющенко  присутній  на засіданні. Співдоповідач Вадим Петрович Гетьман теж є.

 

     Є запитання? З процедури? Будь ласка, депутате Кожушко.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Ясинуватський   виборчий   округ,   Донецька   область).Уважаемые коллеги!  Прошлый раз,  когда обсуждался  этот  вопрос,  был  один проект  решения.  Я  внес  дополнительно  проект решения по отчету Национального банка и просил бы оба проекта решения  поставить  на голосование и дать мне З минуты для обоснования своего проекта.

 

     ГОЛОВА. Ви його як альтернативний вносите?

 

     КОЖУШКО О.М. Да.

 

     ГОЛОВА. Він розданий депутатам?  (Шум у залі). Одну хвилинку. Поки що йдеться про 1995 рік.  Ви пишете  про  звіт  Національного банку  за  1996  рік,  то  з цього приводу і одержите слово (Шум у залі).  Я не заперечую, будь ласка, три хвилини для аналізу (Шум у залі).

 

     Цей документ розданий і зареєстрований.

 

     Будь ласка, Олександре Михайловичу.

 

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые коллеги! В деятельности Национального банка Украины есть ряд аспектов,  которые имеют прямое отношение к преодолению экономического кризиса в нашей стране.  Отчет, который мы здесь  слушали,  заслуживает  внимания:  если  мы  на  угольную промышленность  в  целом  выделяем  100 миллионов гривень,  то для развития  банковской  системы  Национального  банка  израсходовано около   200  миллионов  гривень,  что  равняется  бюджету  крупной области.  Поэтому я хотел бы обратить ваше внимание и  на  мировой опыт,  опыт Соединенных Штатов,  Германии, Японии, Бразилии, Чили, которые  в  свое  время  так  же,  как  и  мы  сейчас,  переживали экономический кризис.

 

     С чего   они   начинали?   На   первом  этапе  они  создавали государственный банк и таким образом  обеспечивали  эффективное  и экономное кассовое исполнение бюджета.

 

     Хочу напомнить   вам,  что  в  статье  32  Закона  Украины  о бюджетной системе мы определили,  что кассовое исполнение  бюджета осуществляется   учреждениями  государственного  бюджетного  банка Украины.  Пунктом 3 Постановления Верховного Совета о  введении  в действие  Закона  о  внесении  изменений и дополнений к названному закону было поручено  Кабинету  Министров  вместе  с  Национальным банком  до  1  января  1996 года создать Государственный бюджетный банк Украины.  Однако,  как вам известно,  до  настоящего  времени такой банк не создан,  в отчете Национального банка этот вопрос не отражен.

 

     Поэтому я предлагаю дополнить проект Постановления Верховного Совета об отчете Национального банка за 1996 год пунктом 3 в такой редакции:  "Поручить  Национальному  банку  Украины  и  предложить Кабинету  Министров  Украины  до  1  сентября  1997  года внести в Верховный Совет Украины проект Закона  Украины  о  Государственном бюджетном  банке  Украины вместе с проектом плана организационных, кадровых,   финансовых,   материальнотехнических,   информационных мероприятий  для  введения закона в действие (пункт 5 статьи 6.6.9 Регламента Верховного Совета Украины)".

 

     Мы должны также отметить,  что Комитет по вопросам финансов и банковской  деятельности  не проконтролировал выполнение принятого нами решения о создании такого банка.

 

     Я дал и экономическое обоснование, документ у вас есть. Готов ответить на ваши вопросы.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до Олександра Михайловича?  Будь ласка, запишіться на запитання.

 

     Депутате Вітренко, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Шановний Олександре Михайловичу, ми всі бачимо, що нинішній Національний банк України не виконує своїх обов'язків, тобто  не  керує  кредитно-фінансовою  політикою,  не   забезпечує збереження грошових ресурсів.

 

     Чи можемо   ми   бути  впевненими,  що  коли  створимо  новий бюджетний банк,  то все буде гаразд?  Нові прийдуть розграбовувати бюджетні  кошти,  бо зараз саме використання бюджетних коштів - це найспритніший  бізнес,  їх  можна  прокрутити,  заробити  на   них багатство і не відповідати ні перед ким.

 

     Що в  цій ситуації,  коли немає належного контролю в державі, не виконуються закони,  може  бути  гарантом,  що  новий  банк  не спіткає  доля  Національного  банку  України та різних комерційних банків?

 

     КОЖУШКО О.М.  Я  исходил  из  того,  что   прежде   всего   в государстве   должны   быть   честные   государственные  служащие, заботящиеся об интересах государства.  Наша  задача  -  установить соответствующий  контроль.  А  для  этого  у  нас уже есть Счетная палата.  Кроме  того,  проконтролировать   прохождение   бюджетных средств  через  один  банк  значительно  легче  и средств много не потребуется.

 

     Касательно всех  поступлений,  которые  идут  из-за  границы, заранее  указывается,  через  какой  банк их прокрутить и на каких условиях.  А  все  это  должно  идти  через  один  Государственный бюджетный банк.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутат Степенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область). Депутату Гетьману передайте, будь ласка, слово.

 

     ГЕТЬМАН В.І.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні  депутати!  Шановний Олександре    Михайловичу!   Я   завжди   поважав   вас   за   ваш професіоналізм,  але,  ви  вибачте  мені,  так   ставити   питання некоректно. Це все одно, якби я вам зараз запропонував створити на базі Донецької залізниці якийсь космодром.  Тому те,  що ви  зараз кажете, пробачте мені, я грубо скажу, - ахінея. Створити Державний бюджетний банк на базі  комерційного  банку,  використовувати  там бюджетні кошти, це означало б кінець держави взагалі, бо будь-який державний банк не може працювати як некомерційний.  У нас сьогодні є Державний експортно-імпортний банк, він комерційний. Це перше.

 

     По-друге, Олександре  Олександровичу,  ви  порушили процедуру розгляду. Це доповнення до нашого рішення, його можна пропонувати, але  виступати  з доповіддю,  задавати запитання нефахівцеві в цій системі,  без аналізу,  без  пропозицій  профільного  комітету,  я вважаю просто несерйозно.

 

     ГОЛОВА. Відповідно до Регламенту я зобов'язаний з'ясувати всі обставини,  які виникають довкола  будь-якого  питання,  вислухати альтернативні  думки  тощо  (Шум у залі).  Одну хвилинку.  Питання обговорено,  і потрібно приймати рішення.  Ви голосували  вже  це, просто перенесли цю процедуру на інший день.

 

     Тому можна було не запрошувати ні голову комітету,  ні голову Національного банку,  а  проекти  постанов  про  звіт  про  роботу Національного банку за 1995 та 1996 роки поставити на голосування. Проте оскільки з'явилася нова пропозиція до проекту постанови щодо звіту за 1996 рік - Олександр Михайлович її висловив,  - то можемо розглядати їх разом. Так що тут Регламент не порушено.

 

     Будь ласка, Олександре Михайловичу!

 

     КОЖУШКО О.М.  Я  хочу  ответить   своему   коллеге   товарищу Гетьману.  Я считаю вас большим специалистом в банковском деле. Но обкясните мне,  пожалуйста,  почему в Соединенных Штатах во  время кризиса такой банк был создан и оправдал себя, в Германии, в Чили, а в Украине не оправдает?

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция   "Коммунисты   Украины".   Александр Михайлович,  вы напрасно так отвечаете Гетьману.  Мне кажется,  он просто обиделся на вас за то,  что вы его назвали товарищем,  а он уже   давно   господин.   Поэтому   зря   вы  это  так  болезненно воспринимаете.

 

     У меня другой вопрос. Вы знаете, что 28 июня (как и 18 марта) будет  поставлен вопрос о национализации банков.  В своем недавнем выступлении перед нами господин Ющенко,  на мой  взгляд,  совершил удивительное  признание о своей,  мягко говоря,  некомпетентности, когда выяснилось, что у нас, оказывается, на 1 гривню приходится 1 доллар, вращающийся свободно в государстве. Он тогда назвал цифры: 10 миллиардов долларов на 10 миллиардов гривень.  А потом сам же и сказал,  что  это  двойная  денежная  масса,  которая  перекрывает инвалютой нашу валюту.

 

     И у меня в этом плане вопрос: ваше предложение  позволит  всетаки  хоть  как-то  стабилизировать соотношение и вернуть из тени в легальное  обращение  те  денежные средства, которые у нас сегодня в Украине есть?

 

     КОЖУШКО О.М. Товарищи, если бы мы организовали казначейство и все бюджетные деньги пропускали через отдельный счет казначейства, контроль  за  движением  денежной  массы был бы значительно лучше. Поэтому  еще  раз  отмечу,  если  мы  организуем   Государственный бюджетный банк, то минимум 50 коммерческих банков обанкротятся.

 

     ГОЛОВА. Депутате Кондратюк, прошу.

 

     КОНДРАТЮК А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Вінницький   виборчий  округ,  Вінницька  область).  Дуже  добре, Олександре Олександровичу,  що ви внесли пропозицію розглядати  це питання  разом.  Я  минулого  разу,  виступаючи  з трибуни,  задав запитання:  де поділося 200  мільйонів  гривень,  передбачених  на капітальне  будівництво,  чи,  скажімо,  на  заходи  з соціального захисту працівників  системи  -  28  мільйонів,  або  перераховані Міністерству фінансів на добродійну діяльність (використано 0,5) - 22,8 мільйона?

 

     Віктор Андрійович сказав,  що це спекуляція.  Але я  читаю  в газеті:   "...сервировали   столы:   икра,   коньяк,  фрукты...  и растягивали чуть подальше транспаранты.  Дамы восторженно  хлопали Ющенко".

 

     Я просто просив розшифрувати,  зокрема й витрати, оскільки ці суми значні.

 

     КОЖУШКО О.М.  Это  вопрос  председателю  комитета   или   его заместителю депутату Гетьману,  который отчитывался.  Я же,  как и вы,  прочитал этот отчет и возмутился. Меня возмущает, когда я иду по  улицам  Киева  или Донецка,  где был миллион роз,  а теперь ни одной розы нет. И люди поглощают пыль.

 

     Или я иду на работу и вижу: только прорыли  одну  канаву - роют новую.  Это же государственные деньги!  В  том  числе  и  200  миллионов,  которые   израсходовал Национальный банк.

 

     Расходовать нужно,  но  не  в  то  время,  когда  люди  из-за недостатка лекарств умирают.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Сідайте,   будь   ласка.   Я   поставлю   на голосування.

 

     КОЖУШКО О.М. Да, голосование поименное.

 

     ГОЛОВА. Безперечно.

 

     Вважаю за   потрібне   звернути  увагу  на  таке.  Питання  і відповіді вже звучали,  коли це  питання  обговорювалося  минулого разу.

 

     Очевидно, Віктор  Андрійович  Ющенко  давав відповідь на ваше запитання.  А ви знаєте,  якого рівня технологія і обсяги освоєння капіталів   були  здійснені  для  введення  лише  однієї  монетної фабрики?  Це,  справді,  для держави надзвичайно потрібна  і,  між іншим,  вигідна  справа.  Бо  нині підприємство виграє міжнародний тендер на випуск грошей для інших держав і компенсує витрати.

 

     Отже, можна  на  це  дивитися  з  різних  точок.   Тільки   є принципова особливість.  Вона полягає в тому,  що сказав Олександр Михайлович Кожушко:  затверджуючи кошторис за 1996 рік, треба дати доручення Національному банку щодо підготовки Закону про Державний банк (він записав це в проекті постанови).

 

     Можливо, варто,   не   розгортаючи   широкого    обговорення, голосувати  прийняття  постанови.  А  потім уже в процесі дискусії довкола проектів постанов,  якщо вони викликатимуть таку проблему, проведемо стисле обговорення.

 

     Немає заперечень? Немає.

 

     Ставлю на голосування проект постанови про звіт Національного банку за 1995 рік (у вас є проект,  внесений  Комітетом  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності,  де береться до відома звіт, видатки і доходи, наводяться цифри, зафіксовані за 1995 рік). Будь ласка.  Це  функція  Верховної  Ради,  ніхто  інший  не  має права затверджувати чи не затверджувати звіт.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 194.

 

     Які ще можуть бути пропозиції?  Ще раз ставлю на голосування. До  1996 року є доповнення,  яке пропонує Олександр Михайлович.  Я вважаю, що це варто робити. Це сьогоднішнє питання. А звіт за 1995 рік потрібно затверджувати.

 

     Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Щодо звіту  за  1996  рік  була  пропозиція  комітету  окремо ставити  на  голосування  їхній  проект.  А  потім  -   Олександра Михайловича з його доповненнями.

 

     Ставлю на голосування проект,  внесений комітетом, за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Є пропозиція   додати   до   нього   доповнення    Олександра Михайловича Кожушка:  доручити банку підготувати проект Закону про Державний бюджетний банк. Банку і уряду, мається на увазі.

 

     Ставлю на голосування таке доручення.  Прошу його підтримати, щоб  прийняти  звіт у цілому.  Будь ласка.  Голосується доручення, тобто пункт 2 постанови. Голосуйте.

 

     "За" - 204.

 

     Ще раз прошу підтримати,  щоб  у  цілому  прийняти  документ. Вадиме  Петровичу,  а  ви  хочете проголосувати звіт чи не хочете? Тоді голосуйте "за".  Ставлю на голосування ще  раз.  Будь  ласка, підтримайте доповнення депутата Кожушка.

 

     "За" - 219.

 

     75 чоловік   не   голосували.   Ви   зобов'язані  голосувати. Голосуйте "проти",  як хочете,  але голосуйте.  Ставлю ще  раз  на голосування.

 

     "За" - 222.

 

     Одну хвилинку!  Наполягають  голосувати окремо.  В цілому без доповнення депутата Кожушка ставлю на голосування.  За основу  вже проголосовано. Голосується в цілому без доповнення.

 

     "За" - 165. Не прийнято.

 

     У цілому з доповненням депутата Кожушка голосується.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Будь ласка, з процедури слово має депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Я прошу народных депутатов и Александра  Александровича  выслушать мою краткую информацию.

 

     27 февраля  было  поручение  Верховного  Совета министерствам экономики,  внешних экономических связей  и  торговли  рассмотреть вопрос игры курсом доллара (Шум у залі).

 

     Мы уже забыли, но я вам напомню, что это происходило и в 1995 году,  и в 1996 году,  и в феврале 1997 года.  В то время  товарищ Ющенко болел, а товарищ Стельмах исполнял обязанности председателя правления Национального банка.

 

     Так вот,  о   чем   говорят   данные   Министерства   внешних экономических связей: "Игра долларом с 1 февраля 1997 года с курса 1,879  гривни  по  21  февраля  на  курс,  1,765  гривни  принесла Министерству  промышленности  подекадно  убытки  1,3  миллиона,  а Министерству машиностроения - более 10,8 миллиона. Здесь не учтены все  коммерческие структуры,  субкекты хозяйственной деятельности, которые занимались экспортом своей продукции.

 

     Учитывая, что  это  разкяснение  поступило  с  опозданием,  я предлагаю  народным  депутатам  дать  протокольное  поручение  или принять такое  конкретное  решение:  "Висловити  недовіру  першому заступнику  голови правління Національного банку України Стельмаху за матеріальний збиток,  завданий  підприємствам-експортерам  і  в цілому економіці України через падіння курсу долара".

 

     Прошу мое   предложение   поддержать,  а  Виктору  Андреевичу проинформировать  народных  депутатов  в  течение  недели,   какую должность будет занимать товарищ Стельмах.

 

     ГОЛОВА. Я   в   принципі   підтримую  пропозицію,  висловлену Леонідом  Олександровичем  Анісімовим,  але  ставити  питання   на голосування без його всебічного розгляду ми не маємо права...

 

     Тому пропоную   проголосувати  доручення  голові  Комітету  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності   проаналізувати   цю ситуацію   і   внести   на  розгляд  Верховної  Ради  питання  про відповідальність конкретних посадових осіб Національного банку  за такі  операції.  Гаразд?  (Шум  у  залі).  Та ніхто зараз не зможе пояснити,  треба  вивчити  питання,  проаналізувати,   підготувати документи.  А  в  тому,  що  на  зниженні  курсу  втрачає держава, втрачають експортери, ніхто не має сумніву.

 

     Ставлю на голосування пропозицію дати таке доручення Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Прошу, підтримайте.

 

     "За" - 218.

 

     Ніхто ж проти не голосує,  ставлю ще раз на голосування. Будь ласка, проголосуйте підтримку цього доручення.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     -----------

 

     Я прошу  всіх  сісти  на  місце.  Рішення  прийнято...   Одну хвилинку.  У нас ще є одне питання,  яке вчора розглядалося,  щодо збору на обов'язкове державне  пенсійне  страхування  і  збору  на обов'язкове  соціальне  страхування.  З  цього  приводу  було дано доручення комітетам  з  питань  фінансів  і  з  питань  соціальної політики.

 

     Вікторе Івановичу,  ви  можете  зробити  інформацію  з  цього приводу? Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты! Перед рассмотрением проекта  Закона  о  Государственном  бюджете на этот год мы должны определиться  с  отчислениями  и  сборами,  которые  предусмотрены Законом   о   системе   налогообложения,   но   не   урегулированы законодательно.  Одним  из   таких   сборов   является   сбор   на обязательное социальное страхование.

 

     Вчера мы  отклонили проект,  поданный Кабинетом Министров.  Я докладывал  от  Комитета  по  вопросам   финансов   и   банковской деятельности  проект  Закона  о  сборе  на обязательное социальное страхование.  Он тоже не набрал голосов,  но ввиду того, что мы не приняли  никакого проекта,  комитет предложил Верховной Раде вновь вернуться к рассмотрению этого законопроекта.

 

     Я напоминаю,  что речь идет о том, чтобы узаконить отчисления на  социальное страхование.  Это стало тем более необходимым,  что вчера  мы  приняли  в  первом  чтении  законопроект  о  сборе   на обязательное     государственное    пенсионное    страхование    и предварительно  утвердили  ставку  32  процента.  Мы  это  сделали правильно,  так как в соответствии с действующим законодательством у нас теперь разделяются сборы  на  пенсионное  страхование  и  на обязательное       государственное       страхование.      Остался неурегулированным  вопрос  о  сборе  на  обязательное   социальное страхование.

 

     Я кратко   напомню,   что   в   проекте  Закона  о  сборе  на обязательное социальное страхование  предусматривается  определить плательщиков  сбора,  включая  в понятие обязательного социального страхования  социальное   страхование   по   случаю   безработицы, определить  обкекты  начисления  сбора  на обязательное социальное страхование  (статья  2  проекта):  утвердить  величину  сбора  на обязательное  социальное страхование в размере 4 процентов к фонду заработной платы. Это то, что действовало до настоящего времени.

 

     Вчера в первом чтении по пенсионному страхованию  мы  приняли 32  процента  на  субкектов  предпринимательской  деятельности и 1 процент  на  физических  лиц,   получающих   зарплату.   Итак,   в совокупности получаются те же 37 процентов, которые и действовали.

 

     Однако хочу  напомнить,  что  проголосованный вчера проект по восстановлению отчислений в фонд занятости в  действительности  не был  проектом  закона.  Это  были  замечания отдельных депутатов к правительственному  проекту.   Таким   образом   у   нас   остался неурегулированным вопрос и по сборам в фонд занятости.

 

     Если сейчас  мы проголосуем в первом чтении проект о сборе на обязательное социальное страхование, то у нас появится возможность согласовать  все  принятые решения и до принятия бюджета утвердить величину сбора на обязательное  социальное  страхование.  Если  мы этот   проект   не  проголосуем,  то  автоматически  нам  придется отодвигать рассмотрение проекта Закона о Государственном бюджете.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Очевидно,  вчора дехто не помітив, що ми цілий блок документів, пов'язаних із формуванням дохідної чи витратної частин бюджету прийняли у редакції юридично точній,  яка відповідає  змісту  Конституції  України.  І  таким самим чином ми діяли  вчора,  прийнявши  в  першому  читанні  проект  Закону  про обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

     Ви пам'ятаєте  також,  що  у  нас  було  разом  37  відсотків відрахувань на ці два фонди, на ці, скажемо, дві потреби державні. 32 відсотки ми визначили, залишилася пропозиція прийняти подібний, аналогічний  за  змістом  закон,   який   формує   всю   процедуру відрахувань,  контроль за ним тощо. А параметр сам ми проголосуємо в другому читанні,  тобто там буде 4,4 чи 5 відсотків,  чи інакше. Тобто це треба буде проголосувати в другому читанні. Зараз ідеться про обговорений учора документ і потребу його прийняття в  першому читанні.  Бо якщо його не буде, то тоді ми стикаємося з дилемою: а з чого платити,  з чого формувати кошти  для  покриття  витрат  по соціальному страхуванню.

 

     І тому,  поза всяким сумнівом, у першому читанні цей документ треба  приймати.  Оскільки  він  обговорений  всебічно  вчора,  я, підтримуючи пропозицію депутата Суслова - голови комітету,  ставлю його на голосування у першому читанні.  Будь  ласка,  підтримайте. Без  ставки.  Ставку  ми  визначимо у другому читанні.  А можемо й завтра, можемо й наприкінці дня сьогодні, як завгодно.

 

     "За" - 207.

 

     Будь ласка,  ще раз проголосуйте.  Проти голосують тільки два чоловіка.  Очевидно,  просто не зрозуміли про що. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 265.

 

     Питання проголосоване в першому читанні.

 

     Будь ласка,  працюйте разом  із  іншим  комітетом,  з  питань соціальної   політики   зокрема,   щоб   цифрові   параметри  були врегульовані та гарантували покриття витрат на ці потреби.

 

     Оголошується перерва на півгодини.

 

     -------------

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Засідання  Верховної  Ради  продовжується.  Щойно  ми провели нараду голів профільних комітетів,  які мають безпосереднє відношення до проекту бюджету, і керівників фракцій, де розглянули процедуру, яка буде реалізована сьогодні і на наступному тижні.

 

     Тим часом засідання продовжується. Розглядаються питання, які включені до порядку денного і  підлягають  розгляду  на  ранковому засіданні.  Слово  має  депутат  Михайло Сирота,  голова Лічильної комісії.

 

     СИРОТА М.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики  (Придніпровський виборчий округ, Черкаська область).  Шановні народні депутати!  Дозвольте зачитати протоколи Лічильної комісії про підсумки голосування.

 

     Протокол про  підсумки таємного голосування по виборах суддів Конституційного Суду України.  В бюлетень для таємного голосування по  виборах  суддів  Конституційного  Суду  України  були включені кандидатури  Євграфова   Павла   Борисовича,   Панталієнка   Петра Васильовича.

 

     Кілька народних депутатів України,  які одержали бюлетені для таємного голосування, - 326.

 

     Кількість народних депутатів  України,  які  взяли  участь  у голосуванні, - 289.

 

     Євграфов Павло Борисович: "за" - 244, "проти" - 45.

 

     Панталієнко Петро Васильович: "за" - 181, "проти" - 108.

 

     Лічильна комісія    вирішила    вважати    обраним     суддею Конституційного  Суду України Євграфова Павла Борисовича і вважати не  обраним  суддею   Конституційного   Суду   Панталієнка   Петра Васильовича.

 

     Протокол про  підсумки таємного голосування по виборах голів, заступників голів  Верховного  Суду  Автономної  Республіки  Крим, обласних  судів  та  голів,  заступників  голів  арбітражних судів Автономної Республіки Крим, Житомирської та Одеської областей.

 

     У бюлетень для голосування були включені кандидатури (їх дуже багато,  тому дозвольте мені назвати їх при оголошенні результатів голосування).

 

     Всього одержали  бюлетені  для   таємного   голосування   326 депутатів, участь у голосуванні взяли 297 депутатів.

 

     Результати таємного голосування.

 

     На посаду  голови  Верховного Суду Автономної Республіки Крим балотувався Тютюнник Михайло Степанович. "За" - 274, "проти" - 23;

 

     заступників голови  Верховного  Суду  Автономної   Республіки Крим:

 

     Катаров Павло Георгійович: "за" - 284, "проти" - 13;

 

     Родітєлєва Марія Олександрівна: "за" - 284, "проти" - 13;

 

     заступників голови Волинського обласного суду:

 

     Люлька Петро Олександрович: "за" - 267, "проти" - 30;

 

     Плахтій Борис Аркадійович: "за" - 285, "проти" - 12;

 

     голови Донецького  обласного  суду  -  Кондратьєв   Олександр Васильович: "за" - 280, "проти" - 17;

 

     заступників голови Житомирського обласного суду:

 

     Білецький Степан Михайлович: "за" - 286, "проти" - 11;

 

     Морозов Олександр Іванович: "за" - 284, "проти" - 13;

 

     заступника голови   Запорізького  обласного  суду  -  Кучерук Катерина Іванівна: "за" - 196, "проти" - 101;

 

     заступника голови ІваноФранківського обласного суду -  Савчук Олексій Васильович: "за" - 274, "проти" - 23;

 

     голови Київського   обласного   суду   -   Нечипоренко   Юрій Аркадійович: "за" - 282, "проти" - 15;

 

     заступника голови Київського обласного суду - Зубар  Валентин Васильович: "за" - 285, "проти" - 12;

 

     голова Кіровоградського  обласного  суду - Телеганенко Віктор Іванович: "за" - 283, "проти" - 14;

 

     заступників голови Луганського обласного суду:

 

     Бєсєда Володимир Іванович: "за" - 242, "проти" - 55;

 

     Золотарьов Павло Ілліч: "за" - 243, "проти" - 54;

 

     Голови Львівського обласного  суду  -  Государський  Валентин Францевич: "за" - 260, "проти" - 28;

 

     заступника голови   Львівського  обласного  суду  -  Микієвич Микола Михайлович: "за" - 280, "проти" - 17;

 

     голови Миколаївського  обласного  суду   -   Коваль   Михайло Петрович: "за" - 288, "проти" - 9;

 

     голова Одеського   обласного   суду   -   Луняченко  Анатолій Васильович: "за" - 285, "проти" - 12;

 

     заступника голови Одеського обласного суду -  Манжос  Валерій Андрійович: "за" - 284, "проти" - 13;

 

     голови Рівненського   обласного   суду   -   Довгалюк   Вадим Григорович: "за" - 269, "проти" - 28;

 

     заступника голови Рівненського обласного суду  -  Омельяненко Валерій Іванович: "за" - 274, "проти" - 23;

 

     заступників голови Сумського обласного суду:

 

     Ляшенко Іван Сергійович: "за"

- 285, "проти" - 12;

 

     Фомінов Микола Митрофанович: "за" - 282, "проти" - 15;

 

     голови Харківського   обласного   суду   -   Бринцев   Василь Дмитрович: "за" - 288, "проти" - 9;

 

     заступника голови   Харківського  обласного  суду  -  Бородін Михайло Михайлович: "за" - 285, "проти" - 12;

 

     заступника голови Хмельницького обласного суду -  Мичковський Ростислав Федорович: "за"- 285, "проти" - 12;

 

     заступника голови  Чернівецького  обласного  суду - Огородник Анатолій Петрович: "за" - 283, "проти" - 14;

 

     заступника голови Чернігівського обласного  суду  -  Мінченко Микола Пентелійович: "за" - 286, "проти" - 11;

 

     першого заступника   голови   арбітражного   суду  Автономної Республіки Крим - Шевченко Наталія Миколаївна: "за" - 284, "проти"

- 13;

 

     заступника голови  арбітражного  суду  Автономної  Республіки Крим - Тітков Сергій Якович: "за" - 254, "проти" - 43;

 

     голови арбітражного  суду  Житомирської  області  -  Зав'язун Василь Степанович: "за" - 287, "проти" - 10;

 

     голови арбітражного   суду   Одеської  області  Вихров  Борис Борисович: "за" - 209, "проти" - 88.

 

     Лічильна комісія вирішила вважати обраними всіх  вищеназваних кандидатів, крім двох. Комісія вважає необраними заступника голови Запорізького обласного суду Кочерук  Катерину  Іванівну  і  голову арбітражного суду Одеської області Вихрова Бориса Борисовича.

 

     Наступний протокол  -  про  підсумки  таємного голосування по виборах  суддів  Верховного  суду  Автономної   Республіки   Крим, обласних  судів.  У  списки  було включено багато кандидатур,  і я прошу дозволу прочитати тільки результативну частину протоколу.

 

     Усього одержали  бюлетені  для   таємного   голосування   326 депутатів, взяли участь у голосуванні 298 депутатів.

 

     Верховний Суд Автономної Республіки Крим.

 

     Тютюнник Михайло Степанович: "за" - 278, "проти" - 20;

 

     Катаров Павло Георгійович: "за" - 285, "проти" - 13;

 

     Родітєлєва Марія Олександрівна: "за" - 284, "проти" - 14.

 

     Вінницький обласний суд.

 

     Жданкін Володимир Васильович: "за" - 285, "проти" - 13;

 

     Ковальський Анатолій Володимирович: "за" - 288, "проти" - 10;

 

     Олексієнко Юрій Григорович: "за" - 289, "проти" - 9;

 

     Петришин Іван Павлович: "за"

- 289, "проти" - 9;

 

     Суржок Анатолій Васильович: "за" - 288, "проти" - 10;

 

     Якута Олена Іванівна: "за" - 289, "проти" - 9.

 

     Волинський обласний суд.

 

     Люлька Петро Олександрович: "за" - 259, "проти" - 39;

 

     Плахтій Борис Аркадійович: "за" - 276, "проти" - 22.

 

     Донецький обласний суд.

 

     Кондратьєв Олександр Васильович: "за" - 279, "проти" - 19.

 

     Житомирський обласний суд.

 

     Білецький Степан Михайлович: "за" - 289, "проти" - 9;

 

     Морозов Олександр Іванович: "за" - 283, "проти" - 15.

 

     Закарпатський обласний суд.

 

     Дроботя Віталій Васильович: "за" - 289, "проти" - 9.

 

     Запорізький обласний суд.

 

     Баєдова Ганна Василівна: "за"

- 286, "проти" - 12;

 

     Бараненко Лариса Яківна: "за"

- 243, "проти" - 55;

 

     Буханчук Олена Григорівна: "за" - 289, "проти" - 9;

 

     Джавага Галина Миколаївна: "за" - 290, "проти" - 8;

 

     Дроздов Сергій Олексійович: "за" - 286, "проти" - 12;

 

     Дутов Олег Миколайович: "за"

- 286, "проти" - 12;

 

     Липська Олександра Петрівна: "за" - 251, "проти" - 47;

 

     Симонець Олександр Іванович: "за" - 290, "проти" - 8;

 

     Яцун Сергій Борисович: "за" - 289, "проти" - 9.

 

     Івано-Франківський обласний суд.

 

     Савчук Олексій Васильович: "за" - 288, "проти" - 10.

 

     Київський обласний суд.

 

     Нечипоренко Юрій Аркадійович: "за" - 276, "проти" - 22.

 

     Кіровоградський обласний суд.

 

     Вербицький Володимир Семенович: "за" - 289, "проти" - 9;

 

     Драний Олександр Павлович: "за" - 288, "проти" - 10;

 

     Палійчук Андрій Олексійович: "за" - 288, "проти" - 10;

 

     Письменний Георгій Олексійович: "за" - 287, "проти" - 11;

 

     Полежай Віктор Дмитрович: "за" - 287, "проти" - 11;

 

     Саврасов Євген Іванович: "за"

- 282, "проти" - 16;

 

     Телеганенко Віктор Іванович: "за" - 287, "проти" - 11;

 

     Яковлєв Володимир Євгенович: "за" - 280, "проти" - 18.

 

     Луганський обласний суд.

 

     Бєсєда Володимир Іванович: "за" - 234, "проти" - 64;

 

     Золотарьов Павло Ілліч: "за" - 242, "проти" - 56.

 

     Львівський обласний суд.

 

     Государський Валентин Францевич: "за" - 268, "проти" - 30;

 

     Микієвич Микола Михайлович: "за" - 275, "проти" - 23.

 

     Миколаївський обласний суд.

 

     Вовненко Галина Юхимівна: "за" - 287, "проти" - 11;

 

     Коваль Микола Петрович: "за"

- 288, "проти" - 10;

 

     Ржепецький Олександр Павлович: "за" - 288, "проти" - 10;

 

     Савісько Анастасія Петрівна: "за" - 287, "проти" - 11.

 

     Одеський обласний суд.

 

     Лунячеко Анатолій Васильович: "за" - 274, "проти" - 24;

 

     Манжос Валерій Андрійович: "за" - 288, "проти" - 10.

 

     Рівненський обласний суд.

 

     Довгалюк Вадим Григорович: "за" - 259, "проти" - 39;

 

     Омельяненко Валерій Іванович: "за" - 262, "проти" - 36.

 

     Сумський обласний суд.

 

     Ляшенко Іван Сергійович: "за"

- 291, "проти" - 7;

 

     Фомінов Микола Метрофанович: "за" - 289, "проти" - 9.

 

     Тернопільський обласний суд.

 

     Бахметова Валентина Хайріївна: "за" - 288, "проти" - 10;

 

     Дуда Прасковія Миколаївна: "за" - 289, "проти" - 9;

 

     Зварич Галина Михайлівна: "за" - 289, "проти" - 9;

 

     Коломієць Микола Володимирович: "за" - 288, "проти" - 10;

 

     Королюк Богдан Андрійович: "за" - 289, "проти" - 9;

 

     Котик Ліма Олексіївна: "за" - 288, "проти" - 10.

 

     Харківський обласний суд.

 

     Бородін Михайло Михайлович: "за" - 274, "проти" - 24;

 

     Бринцев Василь Дмитрович: "за" - 283, "проти" - 15.

 

     Хмельницький обласний суд.

 

     Мичковський Ростислав Федорович: "за" - 285, "проти" - 13.

 

     Черкаський обласний суд.

 

     Іваненко Володимир Демидович: "за" - 238, "проти" - 60;

 

     Ільченко Анатолій Михайлович: "за" - 240, "проти" - 58.

 

     Чернівецький обласний суд.

 

     Огородник Анатолій Петрович: "за" - 288, "проти" - 10.

 

     Чернігівський обласний суд.

 

     Мінченко Микола Пантелійович: "за" - 289, "проти" - 9.

 

     Таким чином,   Лічильна   комісія   вирішила   вважати   всіх вищеназваних кандидатів обраними суддями,  відповідно,  Верховного Суду Автономної Республіки Крим і обласних судів.

 

     Останній протокол  -  про  підсумки  таємного  голосування по виборах суддів районних судів міста Києва.

 

     Кількість народних депутатів України,  які одержали  бюлетені для  таємного  голосування  - 326,  кількість депутатів,  що взяли участь у голосуванні - 292.

 

     Ватутінський районний суд.

 

     Андрієнко Антоніна Миколаївна: "за" - 282, "проти" - 10;

 

     Баклан Михайло Григорович: "за" - 221, "проти" - 71;

 

     Дубінін Віталій Іванович: "за" - 283, "проти" - 9;

 

     Кушнір Наталія Олексіївна: "за" - 282, "проти" - 10;

 

     Лобанов Володимир Андрійович: "за" - 279, "проти" - 13.

 

     Дарницький районний суд.

 

     Єрмакова Валентина Іванівна: "за" - 279, "проти" - 13;

 

     Парамонов Михайло Леонідович: "за" - 278, "проти" - 14.

 

     Дніпровський районний суд.

 

     Волошина Валентина Миколаївна: "за" - 280, "проти" - 12;

 

     Кірюхова Зінаїда Йосипівна: "за" - 227, "проти" - 65;

 

     Пінчук Наталія Анатоліївна: "за" - 282, "проти" - 10;

 

     Сірош Микола Васильович: "за" - 226, "проти" - 66;

 

     Українець Людмила Дмитрівна: "за" - 281, "проти" - 11.

 

     Жовтневий районний суд.

 

     Марченко Антоніна Іванівна: "за" - 282, "проти" - 10;

 

     Рибак Ольга Макарівна: "за" - 283, "проти" - 9.

 

     Залізничний районний суд.

 

     Вострецова Галина Петрівна: "за" - 279, "проти" - 13;

 

     Захарова Алла Сергіївна: "за"

- 279, "проти" - 13;

 

     Косенко Василь Йосипович: "за" - 283, "проти" - 9;

 

     Чобіток Алла Олександрівна: "за" - 282, "проти" - 10.

 

     Ленінградський районний суд.

 

     Доморацька Алла Вікторівна: "за" - 285, "проти" - 17;

 

     Лопатюк Надія Григорівна: "за" - 282, "проти" - 10;

 

     Сержанюк Анатолій Семенович: "за" - 282, проти - 10.

 

     Мінський районний суд.

 

     Гриненко Олександр Іванович: "за" - 283, "проти" - 9;

 

     Шевченко Людмила Василівна: "за" - 282, "проти" - 10.

 

     Московський районний суд.

 

     Каленіченко Галина Миколаївна: "за" - 243, "проти" - 49;

 

     Усенко Василь Григорович: "за" - 282, "проти" - 10.

 

     Печерський районний суд.

 

     Кукса Станіслав Віталійович: "за" - 136, "проти" - 156;

 

     Шевченко Алла Юріївна: "за" - 277, "проти" - 15.

 

     Подільський районний суд.

 

     Гудзь Микола Михайлович: "за" - 283, "проти" - 9.

 

     Радянський районний суд.

 

     Варвинчук Богдан Іванович: "за" - 283, "проти" - 9;

 

     Фадєєва Ніна Миколаївна: "за" - 278, "проти" - 14.

 

     Харківський районний суд.

 

     Кузнецова Олена Олександрівна: "за" - 279, "проти" - 13;

 

     Федієнко Діна Петрівна: "за" - 282, "проти" - 10.

 

     Шевченківський районний суд.

 

     Антошина Зінаїда Володимирівна: "за" - 227, "проти" - 65;

 

     Давидова Наталія Іванівна: "за" - 278, "проти" - 14;

 

     Тельнікова Ірина Георгіївна: "за" - 278, "проти" - 14.

 

     Лічильна комісія    вважає    обраними   всіх   перерахованих претендентів за винятком двох суддів.  Лічильна комісія вважає, що не  обрано  суддями Баклана Михайла Григоровича і Куксу Станіслава Віталійовича як таких, що не набрали потрібної кількості голосів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ми беремо до  відома  інформацію  Лічильної комісії.

 

     Виникало під  час  голосування  питання  щодо  невключення до списку тих суддів, які вчора доповідали на трибуні Верховної Ради. З  цього  приводу  я  зобов'язаний  зробити  зауваження  комітету, зокрема  голові  комітету  Стретовичу   Володимиру   Миколайовичу, оскільки  на наступне голосування ці кандидати обов'язково повинні бути включені в  списки  для  голосування.  Інакше  це  означатиме такий,  знаєте,  вибірковий  підхід:  один претендент подобається, другий - не подобається.  Треба робити помітки,  що ці кандидатури не  підтримуються комітетом,  при голосуванні деякі кандидатури не набрали потрібної кількості голосів, але остаточне рішення буде за Верховною Радою. Я просив би на це зважити.

 

     Тепер я   хотів   би   від  вашого  імені  поздоровити  члена Конституційного Суду Павла Борисовича Євграфова з обранням його на цю  високу  посаду і побажати йому,  щоб він,  виконуючи цю високу місію,  відстоював  Конституцію,  інтереси  народу  й  держави.  Я вважаю,  що він буде здатний це робити.  Він буде складати присягу тут,  у Верховній Раді.  І тоді ви з ним ближче познайомитеся, тим більше  що  він  був  тут,  на  трибуні,  ще  під час рейтингового голосування щодо розгляду його кандидатури.

 

     Хотів би  також  поздоровити  від  вашого  імені,  від  імені Верховної  Ради всіх суддів,  які обрані на посади безстроково,  і повторити слова сказані їм  учора,  коли  вони  були  присутні  на засіданні,  про  те,  що  вони  несуть  таку ж відповідальність за формування засад демократії в суспільстві і за зміцнення  правової системи,  як  і  народні  депутати,  як і Кабінет Міністрів,  як і Президент.  І кожен на своєму місці повинен відчувати свою  високу місію.

 

     Дозвольте від  вашого  імені  привітати  всіх їх із виявленим довір'ям парламенту (Оплески).

 

     Одну хвилинку. Якщо доповідач стоїть на трибуні і говорить, я ж не можу перервати його через те, що в когось рука піднята.

 

     Є запитання до мене? Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Олександре Олександровичу, я руку підняла ще за 20 хвилин до перерви,  щоб  висловитися  з  мотивів  питання,  яке розглядалося  раніше  (про звіт Національного банку),  та нагадати вам, що згідно зі статтею 3.4.1 Регламенту підпункт 3 рішення, яке ми прийняли, є недійсним, бо воно прийняте з порушенням процедури.

 

     У чому  порушення процедури?  Обговорення звіту Національного банку  проводилося  місяць  тому.  Вас  тоді  не  було,  ви   самі наголосили, що вас не було. Майже всі виступаючі, крім, може, пана Гетьмана,  висловлювали  обурення  щодо  діяльності  Національного банку. І тоді звіт Нацбанку не було затверджено.

 

     Тепер ви внесли в порядок денний прийняття рішення,  не давши змоги обговорити саме звіт. Ви вивели на трибуну депутата Кожушка, який  взагалі  перевів  розмову в інше русло - про бюджетний банк. Але ж це не Національний банк.  І ви  самі  сказали,  що  стосовно звіту за 1995 рік питань немає,  його треба затвердити.  Я підняла руку,  але ви цього не побачили. А ми ж тут обговорили, що скільки було порушень у фінансовій сфері держави і в 1995, і в 1996 роках. Як же може Верховна Рада все це затвердити?!

 

     ГОЛОВА. Дякую, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Тому я просто вам нагадую:  прийняте рішення є недійсним.

 

     ГОЛОВА. Відповідаю   на  ваше  запитання  по  суті.  Прийняте рішення  дійсне.  Воно  прийняте  на  основі   Регламенту   точно, буквально.  Обговорення  проводилося два тижні тому,  я справді не був присутнім при цьому,  і на сьогоднішнє засідання було  внесено тільки прийняття рішення.

 

     Якщо ви вважаєте,  що зобов'язані читати нотації,  то внесіть пропозицію,  щоб у Регламенті було записане ваше особисте право (і прізвище  запишіть)  читати  нотації  головуючому.  Тоді  це  буде правильно.  Але ж не тільки ви піднімали  руку,  підняли  руку  ще приблизно  12  депутатів,  але  відповідно  до волі сесійного залу питання   ставилося   на   голосування,   і   ця   воля   вирішена конституційним  порядком.  Прошу  зважити  на  це,  бо  це  і  вас стосується, як і всіх присутніх депутатів, і мене теж.

 

     Будь ласка,  депутате Камінський. Запитання по обранню суддів є чи немає?

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і   зв'язку (Сніжнянський виборчий округ, Донецька область). Дякую. Олександре Олександровичу,  мене дивує та м'якість, з якою ви висловилися про те, що сталося зараз при обранні суддів. Розумієте, це дуже м'яко.

 

     Я прошу дати доручення комітету, очолюваному депутатом Шейком розглянути  питання  про  перевищення  своїх  повноважень  головою Комітету  з питань правової політики і судовоправової реформи,  бо він скоро візьме циркуль  і  буде  вже  заміряти  черепи  у  наших суддів.  Вважаю,  що  комітет  повинен  розглянути  це  і ухвалити рішення, бо це неподобство.

 

     ГОЛОВА. Я підтримую цю пропозицію, вона справді слушна. Треба критично  оцінити  навіть  перелік питань,  які ставляться суддям, наприклад,  чим відрізняється верховенство права від  верховенства закону?  Теоретики  сьогодні  чітко  відповісти  на  це питання не можуть, а наша Конституція, до речі, категорії верховенства закону не передбачає, не згадує.

 

     Тому, навіть   працюючи   в  системі  права,  суддя  може  не відповісти  на  це  запитання.  Я  згоден  із  вашою  пропозицією. Оскільки  вчора на засіданні депутат Стретович сам підтвердив,  що ці прізвища будуть  включені  в  бюлетені,  треба  дати  доручення комітету з питань Регламенту розглянути це питання по суті.  Треба з'ясувати,  чому  так  трапилося?   Ставлю   на   голосування   цю пропозицію,  прошу її підтримати. Голосується доручення комітету з питань Регламету.

 

     "За" - 197.

 

     Прохання ще раз проголосувати.  Будь  ласка,  підтримайте  цю пропозицію,  щоб зняти це питання.  Комітет усе з'ясує, і депутати одержать інформацію.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     --------------

 

     Будь ласка,  можна продовжити  засідання?  В  нас  у  порядку денному  розгляд  проекту  Закону  України  про  оренду землі.  На трибуну запрошується голова  робочої  групи  по  підготовці  цього документа Олексєєнко Володимир Кирилович.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села (Мар'їнський виборчий округ,  Донецька область).  Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги  та виборці!  Сьогодні на ваш розгляд у другому читанні внесено проект Закону України про оренду землі.

 

     Перед тим як перейти  до  постатейного  голосування,  мені  б хотілося  звернути  вашу увагу на такі моменти.  Перше.  Народними депутатами внесено до  законопроекту  близько  2ОО  пропозицій  та зауважень,  більшість  яких  (що  надійшли до 3О травня) внесено в порівняльну таблицю. Хто спізнився - то, як кажуть, вибачайте.

 

     Комітет уважно розглянув усі зауваження, пропозиції і прийняв відповідні  рішення.  У  зв'язку  з  цим мені дуже хотілось би від імені членів комітету подякувати багатьом  народним  депутатам  за активну участь у доопрацюванні зазначеного законопроекту, зокрема, Владиславу Носову, Григорію Луньову. Мушу підкреслити, що Григорій Олексійович брав участь як у засіданні робочої комісії,  так і при розгляді законопроекту на засіданні комітету.

 

     Друге. При розгляді цього проекту члени комітету виходили  не з того, що законодавче врегулювання питань оренди землі є одним із невідкладних,  першочергових  заходів,  а  з  того,  що  визначено статтями 8 та 24 Земельного кодексу України ще в 1992 році.

 

     Крім того,  компетенція сільських,  селищних, міських рад вже визначена  статтями  8,  9,  10,  19  Земельного  кодексу,  і   ми намагалися  зберегти  те,  що  вже передбачено Земельним кодексом, тобто підтвердили повноваження органів  місцевого  самоврядування, визначені  кодексом  та  прийнятим  цими днями Законом про місцеве самоврядування.

 

     Це стосується,  насамперед,  статей 5,  7,  9 та  1О  проекту закону,  які,  як  ви пам'ятаєте,  не були нами прийняті в першому читанні.  Комітет відредагував  ці  статті  відповідно  до  Закону України  про  внесення  змін  і  доповнень  до  закону України про Земельний кодекс, прийнятого в березні 1992 року.

 

     Довго йшло обговорення питання  щодо  суборенди,  та  всетаки члени  комітету дійшли висновку,  що з певними застереженнями вона має право на життя.

 

     Ми виходили також із норми статті 14 Конституції України,  де встановлено,   що   право   власності   на   землю  набувається  і реалізується виключно відповідно до закону.  І тому там,  де  було потрібно, ми внесли відповідні редакційні правки.

 

     Комітет пропонує  прийняти  в  другому  читанні проект Закону України про оренду  землі,  поданий  Президентом,  з  відповідними змінами та доповненнями.

 

     А зараз можна переходити до постатейного голосування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Гаразд.   Шановні  депутати,  як  ви  пам'ятаєте,  ми прийняли цей законопроект  у  першому  читанні,  за  винятком  тих статей,  які  не мали відношення до оренди землі,  але передбачили продаж землі,  тобто перетворення землі на товар.  Це зовсім різні речі.  Тому ми в зараз маємо перед собою документ, який відповідає цим вимогам - і щодо суті законодавства,  і  щодо  предмету  цього закону.

 

     І хотів би відзначити (очевидно, радіослухачам це теж корисно знати),  що  над  цим  документом   активно   працювали   депутати Олексєєнко, Пшенична, Носов (особливо плідно), Луньов (дуже багато зауважень  вніс),  Шаров,  Кожин,  Тихонов,  Чапюк,  Волковецький, Масенко,  Степенко,  Бардин,  Семенюк.  Більшість  їхніх зауважень враховано.

 

     Є зауваження (у вас вони є на руках), які окремо вніс депутат Носов,  бо  він  не  встиг  їх  подати  вчасно.  Вони  доповнюють, уточнюють чи змінюють частину статей редакційно,  а частину  -  по суті.  Розглядаючи  ці  поправки,  ми  будемо окремо ставити їх на голосування і просив би їх підтримати.

 

     Вчора я витратив чимало часу  на  те,  щоб  освоїти  вже  цей варіант проекту і хочу сказати,  що всі ці зауваження дуже слушні. Власне кажучи, я можу назвати статті, які потребують доопрацювання у  третьому читанні,  а взагалі цей проект можна було б прийняти у другому читанні і направити його на доопрацювання для внесення  на третє  читання.  Але  це  вирішувати  депутатам,  тому  я пропоную розглядати цей проект за процедурою другого читання.

 

     Преамбула і стаття 1 Закону про оренду  землі.  Дві  поправки враховані,  пропозиції депутата Луньова відхилені. Він проти цього не заперечує, бо його пропозиції стосуються термінології.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Це має регулювати інший закон.

 

     ГОЛОВА. Назву закону і преамбулу ставлю на голосування, прошу їх підтримати. Йде голосування, увага.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати.

 

     "За" - 221.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   ставлю   на  голосування  назву  закону  і преамбулу. Будь ласка, підготуйтесь до роботи.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Розділ I "Загальні положення".  Стаття 1 "Завдання закону про оренду землі".  Було одне зауваження редакційного характеру,  воно враховане.

 

     Стаття 2 "Правові засади оренди землі". Було п'ять зауважень, вони в основному враховані.  Пропущено зауваження депутата Носова, хоча є помітка "враховано". Тому треба врахувати поправку депутата Носова. Це поправка 9.

 

     Слово депутату   Носову   для   обгрунтування  пропозиції,  я поставлю її на голосування.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Олександре Олександровичу, ми написали просто "законами". Тут мається на увазі і Цивільний кодекс...

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий  округ,  Полтавська  область).  Коли людина  бере  Закон про оренду землі,  вона повинна бачити перелік основних документів,  які їй треба знати. А все побудовано саме на Цивільному кодексі. Комітет називає два документи, а далі пропонує запис "іншими  законами  України".  Саме  Цивільний  кодекс  треба зазначити, це не завадить.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень, так?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Немає заперечень.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка.  Голосуємо поправку депутата Носова,  це слушна поправка,  її, як усе, що пропонує Носов, треба підтримати. Це вже я кажу для його виборців з Полтавщини напередодні виборів.

 

     Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати.

 

     "За" - 222.

 

     ГОЛОВА. Ще раз,  будь ласка.  Йде голосування, йде робота над конкретним проектом.

 

     "За" - 233. Прийнято. Спасибі.

 

     Поправку 10 депутата Кириченка враховано  частково  в  статті 13, але він наполягає...

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Кириченко, ми ж у статті 13...

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутатові Кириченку.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.   Володимире  Кириловичу,  стаття  2,  так  би мовити,  є фундаментом закону. Тому в ній не зайвим буде записати, що  договір оренди повинен бути нотаріально затвердженим.  Давайте вставимо два слова: "нотаріально затвердженим".

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Миколо Олексійовичу,  ми ж у статті  13,  де йдеться  про форми договору оренди землі,  запропонували записати, що договір оренди землі на вимогу однієї із  сторін  посвідчується нотаріально.

 

     ГОЛОВА. Статтею  13  "Форма  договору  оренди" регулюється ця процедура.  А тут визначаються основні  засади.  Це  стосується  і пропозиції  депутата Пшеничної.  В статті 13 це передбачено.  Якщо одна з сторін оренди  вважає  необхідним  засвідчити  цей  договір нотаріально,  то вона засвідчує його. Немає заперечень? Стаття 1 і 2  ставляться  на  голосування  з  урахуванням  поправки  депутата Носова. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. У статті 13...

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу...  Увага! Голосуються статті 1 і 2.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. "За" - 231. Прийнято.

 

     Стаття З "Оренда землі". Дається визначення терміну "оренда". Враховано практично всі зауваження.

 

     Стаття 4 "Об'єкти оренди землі".  Зауваження  теж  враховано. Пропонується дві нові частини.

 

     Одну хвилинку,  депутате  Шевченко,  прошу вас,  ви не давали своїх зауважень, але ви... Голосується стаття З (Шум у залі).

 

     Хвилинку!.. Володимире  Кириловичу,  не  говоріть,  коли  йде голосування. Голосується стаття З.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Стаття 4. Слово має депутат Шевченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф..   член   Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації (Фастівський виборчий округ,  Київська область). Я щодо частини третьої статті 4,  яка з'явилася на доповнення до того, що було  прийнято в першому читанні.  У принципі,  все тут правильно. Однак  викликає  сумнів  положення  щодо  того,  що  землевпорядні проекти затверджуються загальними зборами.  Може, давайте утворимо якийсь орган,  який прийматиме рішення з цих питань.  Бо  будь-які колегіальні органи,  як ми знаємо,  це такі органи, де ніхто ні за що не несе відповідальності.

 

     ГОЛОВА. Віталію Федоровичу, йдеться про власника, а власником у даному разі є колектив.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Земельним  кодексом  визначено,  що  роблять землевпорядні органи.  Але зараз дехто вже хоче створити  приватні контори.  Коли  ми  розглядатимемо  зміни  до  Земельного кодексу, гадаю,  покладемо цьому край раз і назавжди,  бо це  пов'язано  із власністю громадян. Тому це право і надано державному органу.

 

     ГОЛОВА. Пояснюю  для  радіослухачів.  Говориться  про частину третю статті 4 "Об'єкти оренди землі". Ось її зміст: "При передачі в  оренду  земельних  ділянок  громадянами,  які  мають  право  на земельну  частку  (пай)  в   недержавному   сільськогосподарському підприємстві,  їх  місце  розташування  визначається з урахуванням вимог   раціональної   організації   території   і    компактності землекористування   відповідно   до   спеціальних   землевпорядних проектів,   які   затверджуються   загальними    зборами    членів підприємства    або   іншими   вищими   органами   правління   цих підприємств".

 

     Не записувати цього не можна ні в якому разі, бо, по-перше, є різні  види  паїв,  і,  по-друге,  якщо  не передбачити можливості винесення земельних ділянок в окремий масив,  це буде невигідно  і орендодавцю і орендарю. Сьогодні є багато випадків, коли, скажімо, фермер успішно веде своє виробництво і хотів би взяти в оренду паї тих  членів  господарства.  Але якщо йому дати ці ділянки в різних місцях,  то він від них відмовиться. Це з одного боку. А з другого боку, це зруйнує виробництво у колективному сільськогосподарському підприємстві.  І  оскільки  ця  норма  повністю   відноситься   до Земельного кодексу,  я наполягаю на тому, щоб голосувати її саме в такій редакції. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Олександре Олександровичу,  я додам ще одне. Але  візьмімо  зрошувані землі.  Хтось захоче взяти п'ять гектарів сівозміни. Вибачте, ну хто ж йому віддасть цю землю?

 

     ГОЛОВА. Статті 3 і 4 ставляться  на  голосування  в  редакції комітету. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Стаття 5 "Орендодавці землі".  Усі зауваження враховано, крім одного - депутата Волковецького.  Будь ласка, йому слово. Поправка 28.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  голова  Івано-Франківської  обласної ради народних  депутатів  -  голова  обласної  державної  адміністрації (Долинський виборчий округ,  Івано-Франківська область). Я вважаю, що в  цьому  законі  слід  обов'язково  врахувати  право  власника земельного  сертифікату  або  земельного  паю.  Крок до цього було зроблено у першому варіанті статті 5, але її вилучено.

 

     Я подав пропозицію,  вона є в таблиці під номером 28.  Ось її зміст:  "Громадянин,  який має сертифікат, що засвідчує його право на земельну частку (пай),  може здійснювати права  орендодавця  за таких  умов:  а)  виділення йому земельної ділянки в натурі..;  б) укладення  двома  й  більше  громадянами  договору   про   сумісну діяльність,  предметом  якого  є здача в оренду земельної ділянки, яка виділяється їм у  натурі,  за  умов  обміну  сертифікатів,  що засвідчують  їх право на земельну частку (пай),  на сертифікати на право приватної власності на земельну частку".

 

     Я вважаю,  що паювання, яке сьогодні проводиться в Україні (в областях    більшість    колишньої   колективної   власності   вже розпайовано), є фактично зміною вивіски.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Будь  ласка,  Володимире  Кириловичу,   дайте відповідь.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.   Шановний  пане  Волковецький,  цей  порядок передбачено Земельним кодексом.  Тому,  коли  ми  розглядали  ваші пропозиції  на  засіданнях  і робочої комісії,  і комітету,  ми не погодилися з ними. У Земельному кодексі все чітко розписано.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Земельні відносини відповідно  до  статті  14 Конституції  визначаються,  як  такі,  що здійснюються виключно на основі законів.  Законодавство (у тому числі Земельний  кодекс  та інші закони) не визначає категорію земельного сертифіката,  і тому ми повинні чітко дотримуватися Конституції.  А те,  що поза межами закону здійснюється паювання,  це антиконституційно.  Це висновок, який  не  потребує  навіть  коментарів,  бо  треба   дотримуватися Конституції.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Олександре Олександровичу, таку саму поправку подавав народний депутат Кожин.  Це якраз є,  він  повторив  норми статей 5 і 8 Земельного кодексу.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Волковецького. Увага! Я ставлю її на голосування. Будь ласка. Поправка 28. Комітет її не підтримує.

 

     "За" - 92.

 

     Ставлю на голосування статтю 5. Прошу її підтримати в цілому.

 

     "За" - 213.

 

     Депутате Шевченко, яка ваша поправка?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Та немає його поправок!

 

     ГОЛОВА. Я запитую: яка поправка депутата Шевченка?

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.   Шановні   колеги!   У  колонці,  де  записано "Редакція,  прийнята у першому читанні", є пункт, можливо, один із найпринциповіших  у  цьому  проекті  закону,  де  сказано,  що  за бажанням  дві  або  більше  осіб,  які   мають   сертифікати,   що засвідчують  їх  право на земельну частку (пай),  можуть здавати в оренду спільну земельну ділянку  через  уповноважену  особу  з  їх числа.   У   даному   випадку   я   стою  на  позиціях  Олександра Олександровича,  який  колись  говорив,  що  коли  формально   всі земельні   ділянки   будуть   поділені  без  урахування  майбутніх під'їзних шляхів, то власника на вертольотах доведеться закидати.

 

     У правій колонці цей пункт випав.  Але якщо  ми  не  запишемо цього пункту,  то позбавимо людей можливості в разі потреби плавно реорганізувати господарство.  Це стосується не лише тих  випадків, коли людина сама виокремлюється для ведення власного господарства, а й тих,  коли господарство захоче поділитися на два,  чи  якихось інших  форм  реорганізації.  Це  якраз  механізм,  який забезпечує плавну реорганізацію без будьякої соціальної напруги.

 

     ГОЛОВА. Частина третя статті 4 регулює це питання. Ми її вже проголосували.

 

     Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Це непринципово.  Можна сказати, що депутати Масенко,  Аксененко і Степенко, навпаки, подали пропозицію, щоб цю норму   вилучити.   Комітет  погодився  з  тим.  Ми  врахували  цю пропозицію трьох депутатів.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію депутата  Шевченка про   залишення   названого  ним  пункту.  Вона  не  підтримується комітетом, але депутат має право наполягати на своїй пропозиції.

 

     "За" - 98.

 

     Стаття 5 голосується в цілому. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати.

 

     "За" - 21О.

 

     ГОЛОВА. На третє читання пропоную віднести цей пункт  (Шум  у землі).

 

     Тоді ще  раз голосуємо.  Будь ласка.  Нормальна стаття.  А ця потреба врегульована в попередній статті.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття  6  "Орендарі  землі".  Я  пропонував  би   не коментувати її. Тут усе нормально записано (Шум у залі).

 

     Поправка 38. Депутат Кириченко. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.  Шановний Олександре Олександровичу!  Поправку 38 відхилено. Але я не згоден. Володимире Кириловичу, я виходив із статті  14  Конституції України,  яка говорить:  "Земля є основним національним  багатством,  що  перебуває  під  особливою  охороною держави".  Якщо  ми в перелік орендарів включимо іноземні держави, іноземні юридичні та фізичні особи,  особи без громадянства, то це буде    перший    крок    до    того,    що    українська    земля використовуватиметься не за призначенням.  Є в Україні  люди,  які готові обробляти землю (вміють це робити,  знають,  руки в них є). Тому я вважаю, що у статті 6 із пункту 3 частини першої з переліку орендарів  землі  необхідно  вилучити  іноземні держави,  іноземні юридичні  та  фізичні  особи  і  особи  без  громадянства.   Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Миколо Олексійовичу,  це норма,  виписана із діючого  Земельного  кодексу,  прийнятого  в  1992  році.   Я   це підкреслюю.

 

     Ми довго сперечалися з приводу цієї норми,  міркували, як нам бути...  Я знаю вашу  пропозицію,  і  під  час  розминок  депутати наполягають на тому, щоб іноземним державам не надавати землю. Але тоді треба проголосувати і внести зміни до Земельного кодексу:  не продавати  землю і не надавати іноземним громадянам.  Бо в кодексі закладено  механізм  такий,  що  коли  іноземна  держава   орендує будинок,  то  вона  й  ту  ж  землю,  на якій він стоїть,  повинна орендувати.  Тобто слід з'ясувати,  яким має бути той механізм. Ми живемо в такій державі, де все одно іноземці орендують землю.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Миколо Олексійовичу,  я прошу, не наполягайте на голосуванні,  будь ласка. Іноземець, юридична чи фізична особа, побудував,  наприклад,  у  Києві  чи,  скажімо,  у вашому місті на Полтавщині готель.  Він ним користується,  це його власність. А як бути з землею, на якій стоїть цей готель?Він повинен платити за її використання?  На яких умовах?  На  умовах  оренди.  І  оренда  не означає  зміну  відносин  власності.  Земля  залишається надбанням народу,  перебуває чи  в  державній,  чи,  як  у  даному  разі,  в комунальній або якійсь іншій власності.

 

     Тому це право було виписано в Земельному кодексі. І це право, зверніть увагу на другу частину цієї  статті,  не  поширюється  на землі  сільськогосподарського  призначення.  Це  стосується тільки земель, як правило, міст, населених пунктів тощо.

 

     Якщо ви наполягаєте, я поставлю на голосування.

 

     Депутат наполягає.  Голосується поправка депутата  Кириченка. Будь ласка.

 

     "За" - 131.

 

     Ставлю на голосування статтю 6 у цілому. Будь ласка.

 

     Одну хвилинку.  Зніміть  голосування.  Поправка  35  депутата Носова  відхилена.  Поправка 36,  де він пропонує слова "особи без громадянства" вилучити,  теж  відхилена.  Будь  ласка,  слово  має депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.  У  поправці  35  я  пропонував у пункті 3 частини першої статті 6 вилучити слова "релігійні організації".  Бо вийшло так,  що  ми  чомусь  одним  громадським організаціям надали право оренди,  а про інших забули.  У нас,  наприклад,  може бути спілка кролівників,  і  вона теж може захотіти мати землю,  щоб розводити кроликів.  Тут треба або вилучити слова  "релігійні  організації", або записати "громадські організації".

 

     ГОЛОВА. Тобто     замість    слова    "релігійні"    записати "громадські".

 

     НОСОВ В.В. Краще написати "громадські організації".

 

     ГОЛОВА. Профспілка може мати,  скажімо,  будинок відпочинку й орендувати  землю.  Тобто  давайте  слово  "релігійні" замінимо на "громадські".

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Можна голосувати з поправкою Носова.

 

     ГОЛОВА. Релігійна  організація  в  даному   випадку   теж   є громадською   організацією.  Можна  записати  "релігійні  та  інші громадські організації",  але оскільки  це  те  саме,  то  давайте запишемо "громадські організації".

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  депутата Носова. Прошу її підтримати.

 

     "За" - 221.

 

     Стаття 6 з поправкою депутата Носова  голосується  в  цілому. Будь  ласка.  Володимире  Кириловичу,  не говоріть,  коли депутати голосують.

 

     "За" - 221.

 

     Володимире Кириловичу,  ви хоч і  на  трибуні,  але  говоріть тоді,  коли головуючий надасть слово.  Я прошу вибачення за те, що підвищив голос,  але йшло голосування, а ви говорили. Ви більше не будете  говорити,  коли  йтиме  голосування,  а я ще раз ставлю на голосування  статтю  6  з   поправкою   депутата   Носова:   слово "релігійні" замінити на "громадські".

 

     Ще депутат   Носов   пропонував  вилучити  слова  "особи  без громадянства".  Але він знімає цю поправку, бо вважає, що власники різних  об'єктів  в Україні,  які є особами без громадянства,  так само,  як і громадяни України,  повинні платити за землю.  А  вони можуть бути орендарями. Це визначено законом і Земельним кодексом.

 

     Одну хвилинку.  Щоб  не було різних тлумачень,  а я знаю,  як тільки доходить до практичного використання закону,  тоді до  мене надходить  купа листів від релігійних громад,  що їх обійшли і так далі,  давайте запишемо "релігійні та громадські організації" і на тому поставимо крапку.

 

     Стаття 6 голосується з такими уточненнями. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Просимо підтримати, нехай буде так.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття 7 "Право на оренду землі".

 

     До частини  четвертої цієї статті є поправка депутата Носова: в кінці додати слова "якщо це  передбачено  договором  оренди".  І тоді  ця  частина  звучатиме  так:  "Цивільно-правові угоди можуть укладатися лише щодо права на ореду земельної ділянки, що придбане за  результатами  аукціону  (конкурсу) лише за згодою орендодавця. Право на оренду земельної ділянки може бути передано як  вклад  до статутних  фондів  товариств  та підприємств,  якщо це передбачено договором оренди".

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Ми в робочому порядку це погодили.

 

     ГОЛОВА. Погодили це. Я прошу проголосувати цю поправку...

 

     Будь ласка. Депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В. Коли я лише почав читати, то зрозумів, що тут дуже хитро записано: "Цивільноправові угоди можуть укладатися лише щодо права на оренду земельної ділянки..." Тобто щодо права  на  оренду можуть  укладатися  будь-які  цивільноправові угоди:  під заставу, дарування. Текст, який був у лівій колонці минулого разу і який ми вилучили, тепер записали дуже хитро. Тому частину четверту взагалі не треба  підтримувати.  У  стані  кризи  нам  не  треба  заводити посередничків.  Одні  будуть  по Лондону гуляти,  а наймити будуть орати тут. Хто хоче обробляти, той нехай обробляє. Ні в якому разі не підтримуйте частину четверту взагалі.

 

     Щодо передачі  права  на ореду земельної ділянки як вкладу до статутного фонду я теж консультувався.  Скажімо,  ви  передали  це право  в  статутний фонд.  Та контора збанкрутувала.  Банкрут несе відповідальність у розмірі  статутного  фонду.  І  це  право  буде невідомо де,  потім ви його не витягнете. Ні в якому разі цього не можна робити.

 

     І депутат  Квятковський,  який  глибоко  розуміється  на  цих питаннях,  теж  це  підтвердить.  Ще  раз підкреслюю,  цією нормою хочуть завести посередничків,  створили оті трасти,  які  надурили людей,  і знову дурити дідусів і бабусь. Якщо будемо голосувати, я просив би це зробити поіменно.

 

     ГОЛОВА. Владиславе  Васильовичу,  йдеться  не  про  дідусів і бабусь,  а про оренду земельних ділянок.  Часто виникає  ситуація, коли  треба  давати землю в суборенду,  тому право на оренду є теж предметом конкурсу і воно коштує відповідні гроші. Таке право, а в містах воно використовується як норма часто, передбачено договором оренди.  Наприклад,  колектив,  юридична  особа,  бере  об'єкт  із земельною ділянкою в оренду.  А потім за різних умов з'являється в нього потреба частину цього майна передати в суборенду з ділянкою, з  під'їздом  тощо.  Він  може  її  передати,  якщо це передбачено договором оренди.  Таким чином,  не виникає ніяких проблем і треба ставити це на голосування (Шум у залі).

 

     Тоді в  мене є пропозиція цю норму віднести на третє читання. Я пояснюю чому. Тому, Владиславе Васильовичу, що я вчора ніч сидів над вашими зауваженнями,  записав їх сюди і цитую ваш текст,  а ви проти себе тепер виступаєте.

 

     Ще раз увімкніть мікрофон депутата Носова.

 

     НОСОВ В.В.  Я поправки подав своєчасно,  бо  вони  стосуються нових  текстів.  Коли  роздають  таблицю,  в ній ми знаходимо нові тексти, і депутат набуває право подати поправки.

 

     Інша справа,  що ми дуже швидко  поставили  цей  документ  на голосування.  А в ньому, дійсно, так хитро закручено, що з першого разу й не видно,  що  придумали  для  права  на  оренду,  заставу, дарування і так далі. Тобто текст у лівій колонці "Право на оренду земельної ділянки  може  бути  продано,  подаровано,  успадковано, обміняно,заставлено   або   іншим   законним  способом  відчужено" замінено фразою: "Цивільно-правові угоди можуть укладатися..." Я з першого разу цю хитрість не побачив, а почитав ще раз - і побачив. Ми саме це положення вилучили, коли було перше читання.

 

     ГОЛОВА. То давайте врахуємо поправку до  першого  речення,  а друге  речення  знімемо.  І  тоді  буде  нормально,  не  буде  тих застережень,  про які ви говорите.  Тобто право на оренду не  буде використане  як застава.  Давайте запишемо редакцію,  за якою буде тільки  право  на  оренду  земельної  ділянки,  що   придбане   за результатами аукціону (конкурсу) лише за згодою орендодавця. Тобто участь у конкурсі можна буде взяти тільки за згодою орендодавця.

 

     Давайте так запишемо? Депутат згоден.

 

     Без другого речення з поправкою депутата  Носова  до  першого речення  частина  четверта ставиться на голосування.  Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Не підтримується.

 

     Була пропозиція вилучити зовсім частину четверту.  Ставлю  на голосування. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Комітет не підтримує цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. А депутат Носов наполягає. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 146.

 

     Теж не підтримується.

 

     Оскільки та   пропозиція   набрала  більше  голосів,  давайте проголосуємо в редакції комітету з поправкою  депутата  Носова  до першого речення:  "лише" ставиться після слова "конкурсу" і з його доповненням до другого речення:  "якщо  це  передбачено  договором оренди".

 

     Ставлю на   голосування  цю  редакцію.  Будь  ласка.  Комітет підтримує це.

 

     "За" - 206.

 

     Теж не підтримується.

 

     Тоді я ще раз ставлю на голосування перше речення,  де  слово "лише" стоїть після слова "конкурсу", а друге речення вилучається. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати з поправкою Носова.

 

     ГОЛОВА. Перше речення голосується.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Які ще будуть пропозиції?  Депутат Луньов. Є його пропозиції. Він багато працював над цим законопроектом. Поправка 46.

 

     ЛУНЬОВ Г.О.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   ядерної   політики   та   ядерної   безпеки (Кам'янсько-Дніпровський  виборчий округ,  Запорізька область).  У мене є зауваження до поправки 44,  де записане доповнення в  такій редакції:  "Громадяни,  які мають право на земельну частку (пай) в недержавному  сільськогосподарському  підприємстві,  мають   право передати   в   оренду   відповідну   земельну   ділянку  лише  для сільськогосподарського використання".  Така редакція  не  визначає норм   оренди   для  земельних  фермерських  ділянок  і  підсобних господарств.

 

     Я пропоную точніше формулювання цього доповнення: "Громадяни, які   мають   право  на  земельну  ділянку  сільськогосподарського призначення,   можуть   передати   її   в    оренду    лише    для сільськогосподарського використання".

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.   Я   не  знаходжу  такої  поправки.  Яка  це поправка, Григорію Олексійовичу?

 

     ГОЛОВА. Поправка 44. Але вона врахована. Так і записано.

 

     ОЛЕКСЄНКО В.К. Ця поправка врахована.

 

     ГОЛОВА. Я читаю  ще  раз:  "Громадяни,  які  мають  право  на земельну   частку   (пай)  в  недержавному  сільськогосподарському підприємстві, можуть передати в оренду відповідну земельну ділянку лише  для  сільськогосподарського  використання".  Так і записано. Увімкніть іще раз мікрофон депутата Луньова.

 

     ЛУНЬОВ Г.О.  Я зачитував такий текст:  "Громадяни,  які мають право  на  земельну  ділянку  сільськогосподарського  призначення, можуть передавати її  в  оренду  лише  для  сільськогосподарського призначення".   Це   формулювання   дає  право  оренди  й  ділянок фермерських  і  підсобних  господарств  і  виключає   використання сертифіката, який у принципі плутає поняття.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.   Вибачте,   усі   ж   питання,  пов'язані  з фермерами,  виписані   в   Законі   про   селянське   (фермерське) господарство. І просто не треба їх сюди втягувати. Там зовсім інші підходи. Якщо забажав стати фермером - будь ласка, господарюй. Яка може  бути  суборенда або оренда?  Здай землю,  визначену законом, раді, і, будь ласка, нехай потім рада розпоряджається...

 

     ГОЛОВА. Володимире    Кириловичу,     уявіть     собі,     що розшифровується  стенограма.Депутат  говорить  без  запису,  а  ви говорите у відповідь йому.  Це не дискусія,  це розмова глухого  з німим. Так не можна говорити для того, хто розшифровує стенограму. Тому  я  прошу  вас:  берете  слово,  говорите,  відповідаєте   на запитання. Тільки так.

 

     Я звертаюся  до  депутата Луньова.  Проголосовано так,  як ви хочете,  і записано так,  як ви кажете,  - у частині  п'ятій  цієї статті.

 

     Депутат Шевченко. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановні колеги! Ця п'ята частина нова. Вона не розглядалася в першому читанні.  Сказано,  що громадяни, які мають право   на   земельну  частку  (пай),  можуть  передати  в  оренду відповідну  земельну  ділянку  лише   для   сільськогосподарського використання.  Звичайно,  для сільськогосподарського використання. Але слова "відповідну земельну ділянку" означають,  що йдеться про конкретну  ділянку в натурі.  Чому не передбачити право оренди паю як такого під дивіденди,  з інших міркувань?  Ми маємо дуже багато землі,  яка ніби розпайована, а до виокремлення в натурі справа не дійшла.  Очевидно,  що право оренди  паю  як  такого  мусить  бути передбачене, і повинні...

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.   Так   про   це  мова  йде  в  усьому  цьому законопроекті,  Олександре Олександровичу,  вибачте мені.  Ідеться про   оренду  землі,  земельної  ділянки,  паю.  А  він  відкриває Америку... Це викладено чітко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  уважно читайте  статтю.  Громадяни,  які мають  право на земельну частку (пай),  - це категорії,  визначені Земельним кодексом,  - в недержавному  сільгосппідприємстві  мають право   передати   в   оренду   відповідну  земельну  ділянку  для сільськогосподарського використання.  Якщо треба  визначити  її  в натурі,    то    керуємося    нормою    Закону    про   колективне сільськогосподарське підприємство, де виписаний механізм виділення земельної  ділянки  в  натурі  і  видачі  державного акта на право володіння нею.  Це все відповідає чинному  законодавству.  І  тому передати в оренду цю частку можна.

 

     Існуюча практика  в багатьох випадках передбачає право оренди навіть без виділення  земельної  ділянки  в  натурі.  Господарство займається  своєю виробничою діяльністю,  у тому числі утримує паї пенсіонерів і сплачує їм за оренду цієї землі без виділення  її  в натурі відповідно до площі (Шум у залі).

 

     Я прошу.  Вашої  поправки тут немає.  Я ставлю на голосування статтю 7 у цілому. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.   Комітет   просить    підтримати.    Віталію Федоровичу, треба читати до кінця. Там ці норми закладено.

 

     "За" - 200.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз ставлю на голосування.  Будь ласка,  стаття 7 голосується з уточненнями депутата Носова, які ми проголосували до частини четвертої цієї статті.

 

     "За" - 217.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Я прошу  редакційно,  коли  буде  остаточно готуватись проект закону,  розібратися зі словом "заставодержатель". Це якийсь такий технічний термін, що Бог його знає. Краще трьома словами замінити, бо це не зовсім  українське  слово.  Подумати  треба.  Можливо,  з погляду  юридичної термінології щось воно і є.  Якщо так,  то так, але попрацюйте ще над цим словом.

 

     Стаття 8  "Перехід  права  на  оренду   земельної   ділянки". Записано  так,  прошу  уваги:  "Право  на оренду земельної ділянки переходить  після  смерті  громадянинаорендаря,   якщо   інше   не передбачено договором оренди,  до його дітей,  до того з подружжя, що пережив іншого..."

 

     Давайте напишемо нормальною українською мовою: "Переходить до дружини (чоловіка)". Це зрозуміло, або той, або той залишився.  Якщо громадянин-орендар помер,  то це  може  бути  або чоловік,  або  жінка.  Тоді  до  того,  хто  залишився  з пари,  і переходить  право  оренди.  А  далі  текст,  який  записаний:  "до батьків,  а  також  інших  членів  сім'ї,  які  використовували цю земельну ділянку..." Мова йде про те,  щоб відредагувати цю статтю термінологічно, а не змінювати слово.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Можна погодитися, Олександре Олександровичу, з вашою пропозицією.

 

     ГОЛОВА. Тобто записати: чоловіка (жінки). Це зрозуміло.

 

     Стаття 8 в редакції комітету ставиться на голосування.

 

     "За" - 173.

 

     Є доповнення в депутата Носова. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Поправка 56. Треба визначити, на кому буде лежати ризик  випадкового  пошкодження  об'єкта  оренди.  У законах інших країн це визначається.  Або впав метеорит,  або сталося  ще  якесь стихійне  лихо,  а  потім власник висуває вимоги.  Треба записати: "Ризик випадкового пошкодження або знищення  об'єкта  оренди  несе орендодавець,  якщо інше не передбачено договором оренди". Ідеться про  суттєві  цивільні  відносини,  а  ви  чогось   відхилили   це доповнення.

 

     ГОЛОВА. Та це ж окрема стаття.  А ми розглядаємо зараз статтю 8.

 

     НОСОВ В.В. Це і є поправка до статті 8.

 

     ГОЛОВА. Ви  пропонуєте  додатково  записати  статтю  з  такою назвою:  "Ризик  випадкового  пошкодження  об'єкта  оренди".  А ми розглядаємо статтю 8 "перехід права на оренду земельної ділянки".

 

     Ще раз ставлю на голосування статтю 8 у цілому. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 216.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Депутат Носов пропонує додати нову  статтю  8  назвою  "Ризик випадкового  пошкодження об'єкта оренди".  Текст її такий:  "Ризик випадкового  пошкодження  або   знищення   об'єкта   оренди   несе орендодавець, якщо інше не передбачено договором оренди".

 

     Потрібна стаття, і я просив би її проголосувати.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Такого  взагалі  в  земельному законодавстві немає. Я, наприклад, не знаю, що таке "ризик".

 

     ГОЛОВА. Я вам поясню.  Наприклад,  поставили нафтосховище  на території,  зробили  обваловку,  все  ніби  в  порядку.  В  оренді перебуває земля.  А потім,  скажімо,  сусід,  який  бажає  "добра" своєму  сусіду,  відкрутив  кран і випустив нафту на землю.  Землі завдано  непоправної  шкоди.  Ризик  є?  Є.  Хто   повинен   нести відповідальність?

 

     Будь ласка. Депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.  Ми в статті 4 записали, що об'єктом оренди можуть бути земельні  ділянки  з  насадженнями,  будівлями  і  так  далі. Вимерзли,  скажімо, насадження, власник вимагає, а це від орендаря не залежало. Тобто це питання трошки тонкіше.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. А хто ж буде відшкодовувати те, що вимерзло?

 

     ГОЛОВА. У   договорі   треба   записати,   що    не    несуть відповідальності.

 

     НОСОВ В.В.  Це треба записати в договорі, а якщо не записали, то ризик несе орендодавець.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мусіяка. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Хочу нагадати, що в Цивільному кодексі є відповідна стаття, в якій сказано,  що ризик випадкового знищення майна,  яке належить особі за правом власності,  лежить  на  власнику,  якщо  в  договорі  не передбачено інше.

 

     Можна в  законі  про це написати,  але загальне правило таке: ризик випадкового знищення несе власник.

 

     ГОЛОВА. Депутат Даниленко. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).  Дякую, Олександре Олександровичу. Суть ось у чому. Якщо орендар орендує землю,  на якій хоче щось виростити,  то для того, щоб  застрахуватися  від  ризику,  він  повинен  укласти договір з якоюсь страховою компанією,  шановний Вікторе Лаврентійовичу. Тому те,  що  говорить  депутат  Носов,  не  можна підтримувати,  бо це суперечить законодавству. Редакція комітету правильна.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Поправку депутата Носова ставлю на голосування.

 

     "За" - 173.

 

     Вона не набирає потрібної кількості голосів.

 

     Шановні депутати!  Ви, мабуть, і не помічаєте, що ми окремими своїми  уточненнями  погіршуємо  закон.  Це  наслідок  колективної праці,  бо комітет,  який працює над цим документом,  має  широкий масив інформації,  враховує всі зауваження. Я пропоную таку схему. Без сумніву,  цей законопроект можна приймати  в  другому  читанні разом  із  уточненнями депутата Носова,  які вам роздані.  Вони не погіршують закон,  а уточнюють деякі його положення,  в тому числі редакційно. І запропонувати комітету підготувати цей проект закону на третє читання.  Тоді принципові поправки можна буде  розглянути під  час  третього  читання,  але їх буде в 10 разів менше,  ніж є зараз.  І ми приймемо  нормальний  документ.  Можна  так  зробити? Пропозиція   депутата  Кириченка.  Будь  ласка.  Потім  -  депутат Вітренко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О. Шановний Олександре Олександровичу! У принципі голосувати  можна,  але  з  однією  умовою:  статтю  9  "Суборенда земельних ділянок"  і  статтю  10  "Право  орендаря  на  отримання орендованої   земельної   ділянки   у   власність",   тобто  викуп орендованої ділянки,  потрібно  вилучити  з  розгляду  в  третьому читанні.

 

     ГОЛОВА. Ні,  ми  не  можемо  вилучити,  їх треба розглянути в третьому читанні за змістом. Тому що суборенда і ці права є нормою і  Цивільного  кодексу,  і Земельного кодексу.  Просто вилучати не можна, треба до третього читання підготувати.

 

     То давайте,  крім статей 9 та 10,  приймемо проект у  другому читанні  з  урахуванням  зауважень  Носова і готуватимемо на третє читання.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Олександре Олександровичу! Мені здається, якщо приймати  в  другому читанні,  то треба визначитися концепутально. Тому що, не знаю, відчули депутати чи ні, але частина п'ята статті 7,  стаття  8,  стаття 9 і стаття 10 вводять інститут рантьє.  Цим законом  створюються  умови  для  того,  щоб  чи  через   приватну власність  на  землю  відверто,  чи через оренду в Україні існував клас панів, який буде наймати холопів. Це концептуально суперечить вашому  ж  гаслові,  що земля повинна належати тільки тим,  хто її обробляє.  А ці положення якраз містять норму,  що можна давати  в оренду.  Земля  після  смерті  власника  переходить  до дітей,  до дружини, а потім з'являється суборенда, і таким чином уже належить право  власності на землю тим,  хто не обробляє її.  Тому не можна погоджуватися з цими статтями.  Без цих статей приймати в  другому читанні  і  до  третього читання визначатися концептуально:  чи ми погоджуємося з тим,  що будуть пани і холопи,  чи не погоджуємося. Ми не погоджуємося.

 

     ГОЛОВА. Наталіє   Михайлівно!  Хороше  ваше  зауваження,  але справа в тому,  що маються на увазі не тільки пани, а й та бабуся, яка має землю і не може її обробляти, мусить здавати в оренду.

 

     Будь ласка,  я  пропоную  проголосувати у другому читанні цей проект закону,  за винятком статей 9 і  10,  разом  із  поправками депутата  Носова,  які  вам роздані окремо,  і підготувати його до третього читання, визначившись концептуально з тих питань, про які говорила депутат Вітренко.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.  Будь ласка, підтримайте її.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Володимире Кириловичу,  я  вам  віддаю  цей  проект.  Тут   є зауваження,  які  я  записав  окремо до всіх статей.  Подивіться і опрацюйте.

 

     Є пропозиція проголосувати доручення комітету  на  наступному тижні  внести  це  питання  на  розгляд Верховної Ради.  Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 217.

 

     Ще раз ставлю на голосування пропозицію на  наступному  тижні внести на розгляд Верховної Ради доопрацьований законопроект. Чому це треба зробити?  Якщо  не  буде  прийнято  закон,  діятиме  указ Президента, яким передбачено, до речі, продаж землі, хоч Президент говорить,  що це не передбачено,  але це суть того указу. Треба це підготувати,  щоб  на  наступному тижні прийняти закон і припинити дію указу Президента. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Перерва до 16 години.  О  16  годині  розпочинається  розгляд проекту бюджету на 1997 рік.