Стенограма пленарного засідання

17 червня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СТО ТРЕТЄ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  17  ч е р в н я  1997  р о к у.

 

16 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Підготуйтеся, будь ласка, до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Ярославе Сергійовичу, поспішіть, депутати реєструються.

 

     Я бачу на моніторі цифру 325.  Можна починати засідання. Але, гадаю, буде десь 327 чоловік. Будь ласка.

 

     Зареєструвалися 328  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядається питання:  проект   Постанови   Верховної   Ради України про заснування Національної парламентської групи України з метою вступу до Міжпарламентського Союзу  та  подальшої  участі  в його роботі.

 

     Запрошується на  трибуну Ландик Валентин Іванович,  заступник голови Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД.

 

     ЛАНДИК В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Донецька   область).   Шановні   колеги!    Шановний    Олександре Олександровичу! Міжпарламентський Союз є міжнародною організацією, яка збирає разом представників парламентів суверенних держав.  Цей провідний   центр  світового  парламентського  діалогу  покликаний сприяти контактам між парламентами та парламентаріями всіх  країн, розглядати  актуальні питання міжнародного життя,  робити внесок у захист і пропаганду прав людини,  що мають глобальний характер і є важливим   фактором   парламентської  демократії  та  розвитку,  у розповсюдження інформації про діяльність представницьких  установ, у зміцнення і розвиток засобів їх впливу.

 

     Міжпарламентський Союз   тісно   співпрацює  з  регіональними міжпарламентськими  організаціями,  міжнародними  міжурядовими  та неурядовими організаціями.

 

     Парламенти представлені   в  Міжпарламентському  Союзі  через національні групи.

 

     За процедурою вступу ще до  прохання  про  прийняття  рішення парламенту  створюється  національна  група,  яка  має  призначити виконавчий комітет і скласти свій статут. Ви маєте в себе на руках такий статут, ми його роздали вам.

 

     Заява про  вступ  супроводжується такими документами:  список членів  виконавчого  комітету  групи,  список  членів  парламенту, статут групи та довідка про кількість населення країни за останнім переписом.

 

     Питання про   приєднання   Верховної    Ради    України    до Міжпарламентського  Союзу  розглядалось  у  комітеті  починаючи  з жовтня 1992 року після візиту парламентської делегації України  на чолі   з  Іваном  Степановичем  Плющем  до  Женеви  і  відповідних пропозицій керівництва Міжпарламентського Союзу щодо приєднання.

 

     Комітет у закордоних справах  і  зв'язках  з  СНД  підготував переклад статутних документів Міжпарламентського Союзу та розробив проект статуту Національної парламентської групи України (УМПС)  і проект відповідної постанови Верховної Ради України.

 

     Документи щодо  заснування  згаданої  групи було надіслано до комітетів Верховної Ради України,  котрі одностайно висловилися на користь  вступу  до Міжпарламентського Союзу.  Це питання постійно відкладається з фінансових причин,  тобто  йдеться  про  фінансові внески до бюджету Міжпарламентського Союзу. Для України цей внесок становить 195 тисяч швейцарських франків, але оскільки йдеться про можливий    вступ    Верховної    Ради   України   на   вересневій міжпарламентській конференції,  то за новими правилами для України на  друге  півріччя  1997  року  внесок  становитиме  49,3  тисячі швейцарських франків.

 

     За розпорядженням Голови Верховної Ради України парламентська делегація  України мала змогу безпосередньо ознайомитися з роботою Міжпарламентського Союзу,  взявши участь у 97-й  міжпарламентській конференції  у  квітні цього року як спостерігач.  На думку членів делегації,  варто  було  б  прискорити   вирішення   питання   про приєднання   Верховної  Ради  України  до  МПС,  участь  у  якому, безумовно,  можна і слід використовувати в національних  інтересах нашої держави.  Подібного погляду дотримується міністр закордонних справ Геннадій  Удовенко,  підкреслюючи  подальше  зростання  ролі Міжпарламентського Союзу на міжнародній арені.

 

     На думку МЗС,  те, що представники України не беруть участі в сесіях керівних та робочих  органів  цієї  всесвітньо  відомої  та авторитетної міжнародної організації, членами якої є практично всі країни колишнього Радянського Союзу, а також країни Центральної та Східної  Європи,  викликає певне непорозуміння з боку її членів та навіть ініціює різні політичні спекуляції з цього приводу.

 

     Участь у діяльності Міжпарламентського Союзу, членами якого є 137 держав, серед них 12 - колишні республіки СРСР, поза сумнівом, сприятиме тісному співробітництву парламентаріїв усього світу  для зміцнення міжнародного миру і безпеки,  захисту прав людини, засад парламентської демократії,  створить широкі можливості для  обміну досвідом у галузі законодавчої політики.

 

     З пропозиціями   щодо   вступу   Верховної  Ради  України  до Міжпарламентського Союзу  зверталися  колишній  -  англієць  Майкл Маршалл   та   нинішній  -  єгиптянин  Ахмед  Сорор  -  президенти Міжпарламентської Ради.

 

     30 квітня поточного року  з  подібним  зверненням  до  Голови Верховної  Ради України Олександра Олександровича Мороза звернувся Генеральний секретар Міжпарламентського Союзу П'єр Корнейлон.

 

     У цій ситуації зволікання із  визначенням  позиції  Верховної Ради   України   щодо  вступу  до  Міжпарламентського  Союзу  може викликати  неоднозначну  реакцію  у   міжнародних   парламентських організаціях.  Ідеться  не  лише  про  корисну  справу,  а  й  про збереження авторитету нашого парламенту, який протягом майже п'яти років   запрошують,   роблять  фінансові  поступки,  а  ми  вперто відкладаємо вирішення питання.  Увесь світ - 137  держав  вважають Міжпарламентський  Союз  корисним,  а  ми  -  ні.  Це  ж  нонсенс. Переконливо просимо вас підтримати проект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є до Валентина Івановича?  Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Чапюк. Він вийшов.

 

     Депутат Дем'ян.

 

     ДЕМ'ЯН Г.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Турківський  виборчий  округ,  Львівська область).  Дякую.  Шановний  пане доповідачу!  Як ви міркуєте щодо того,  аби наша Верховна Рада могла посилати для участі  в  роботі Міжпарламентського  Союзу таких людей,  які не будуть очорнювати і дискредитувати  України,  нашої  державності,  нашої   історії   і культури?

 

     ЛАНДИК В.І.   Я   вас  прекрасно  розумію  і  дякую  за  ваше запитання.  Це цілком залежить від нас, від депутатів. Було подано документи в кожну фракцію.  Кожна фракція обрала людей, які можуть представляти нашу державу.  Я не думаю,  що ці люди,  яких  обрали фракції,  будуть  очорнювати.  Та  й як змінювати ці списки?  Ви ж розумієте,  що їх переглядати неможливо,  тому що  ця  робота  вже проведена у фракціях. Фракції вже дали свої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемый Валентин  Иванович!  Я  целиком  и  полностью поддерживаю  ваше  предложение о вступлении,  но меня смущает один вопрос:  не считаете ли вы,  что  позаблоковость  и  нейтральность Украины,    провозглашенные    Декларацией    о    государственном суверенитете и Конституцией, будут гораздо более полно обеспечены, если  мы  в  блоке с решением о вступлении в Межпарламентский Союз примем и решение о вступлении в Межпарламентскую Ассамблею СНГ?

 

     Спасибо.

 

     ЛАНДИК В.І.  Спасибо. Я вас прекрасно понимаю. Мы все видели, что  в  повестке  дня есть вопрос о вступлении нашего парламента в Межпарламентскую Ассамблею.  Но есть и  Межпарламентский  Союз.  И сегодня  мы вносим на ваше рассмотрение вопрос о вступлении именно в Межпарламентский Союз.  Если будет поставлен вопрос о вступлении в Межпарламентскую Ассамблею,  я лично буду голосовать за.  Но это уже совсем другой вопрос.  Сегодня мы ведем разговор  о  всемирном Межпарламентском  Союзе.  Этот вопрос поставлен в повестку дня,  и давайте его рассматривать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Осадчук.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська   область).   Шановний   доповідачу!   Я зрозумів,  що тут не може бути питання: вступати чи не вступати до такої авторитетної організації.  Але,  очевидно,  буде проблема із цими внесками в нашій економічній, фінансовій скруті.

 

     Як усе-таки,  на  ваш погляд,  буде роз'язуватися ця проблема коштів, які ми як члени цієї організації маємо вносити?

 

     Дякую.

 

     ЛАНДИК В.І.  Дякую.  Я ж казав,  скільки коштів  ми  могли  б внести, якби вступали на початку року. На друге півріччя 1997 року для  України  внесок  становить  49  тисяч  швейцарських  франків. Наступне  засідання  буде  в  Каїрі.  Якщо ми приймемо рішення про вступ,  треба буде внести,  повторюю, всього 49 тисяч швейцарських франків.

 

     Ми з бюджету й більші суми,  як кажуть, викидаємо, і ніхто за цим не стежить.  А тут же йдеться про те,  що ми себе  проголосили суверенною  державою.  Я  вам чесно кажу:  мені було дуже скрушно, коли їздив туди і мене запитували:  чому Україна,  яка вже скільки років  є,  і  не вступає,  чому ви ніяк не вирішите це питання?  Я сказав,  що все зроблю,  буду переконувати на засіданні  Верховної Ради,  що треба вступати.  І якщо цих 49 тисяч немає в держави, то ми на своєму підприємстві знайдемо і заплатимо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пасечна.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  науки  та  народної  освіти  (Костянтинівський виборчий округ,  Донецька область). Прошу слово передати Симоненку Петру Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область).  Валентин  Иванович,  как  вы  отнесетесь  к  следующему предложению  фракции  коммунистов?  Рассматривая  этот  вопрос  на заседании  фракции  и  понимая  всю  ответственность  и значимость вхождения Украины в различные международные союзы, в данном случае это  союз  между  парламентами,  мы  обращали внимание на картину, которая наблюдается  по  Парламентской  Ассамблее  Совета  Европы. Когда  нас  здесь  агитировали,  много  говорилось  о благах этого вхождения.  Но теперь мы четко наблюдаем,  что там  осуществляется диктат.  Там  никто  не  считается  с  нашими  позициями,  с нашим мнением.  Парламентская  Ассамблея  используется  как   инструмент международного давления, диктата, каким путем должна идти Украина. Этот путь выбирает не народ Украины.

 

     Поэтому я и хотел бы уточнить вашу позицию: как вы отнесетесь к  решению  нашей  фракции?  Мы требуем голосовать только в пакете вопрос о вступлении в Межпарламентскую Ассамблею СНГ  и  вопрос  о вступлении  в международные союзы парламентов.  Ибо в прошлый раз, когда  рассматривался  вопрос  о  вступлении  в   Межпарламентскую Ассамблею,   были   политиканские   заявления,  просто  шахрайство различных политических сил здесь,  в  Верховном  Совете,  в  ущерб интересам народа Украины, контактов с нашими братскими народами на территории бывшего Союза. Теперь те союзы диктуют нам свою волю.

 

     ЛАНДИК В.І. Спасибо. Я хочу все-таки привести пример. Мы были в  Сеуле  на конференции Межпарламентского Союза.  И Лери Фишер из Евросоюза,  вы это прекрасно знаете,  подняла вопрос о том,  что в Белоруссии парламент не избран, а назначен диктаторским путем, что Белоруссия не является демократическим государством. Проголосовали и приостановили деятельность Белоруссии в Межпарламентском Союзе.

 

     Я к чему веду разговор?  Как бы там ни было, но мы тоже стоим на такой грани - или полная  диктатура,  или  демократия,  которая есть в Украине.  Поэтому я считаю,  что именно с этой точки зрения мы должны входить в этот союз.

 

     Вы предлагаете рассматривать вопросы  в  пакете.  Если  бы  в повестке  дня  было  записано  два  вопроса,  тогда  можно было бы голосовать пакетом.  Но,  я повторяю,  в повестке дня  стоит  один вопрос.  Я за весь парламент отвечать не могу.  Не могу отвечать и за Александра Александровича. Но от себя могу ответить однозначно: когда  будут выставлены требования и будут выступать за вступление в Межпарламентскую Ассамблею стран СНГ,  я лично проголосую "за" - я отвечаю за свои слова (Шум у залі).

 

     Но его же не рассматривали,  это мы в комитетах рассматривали (Шум у залі).  Я  сегодня  выступаю  по  тому  вопросу...  (Шум  у залі).То есть я не отрицаю того вопроса...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте.

 

     Хто хоче висловитися з цього приводу? Список є?

 

     Депутат Марченко. Немає.

 

     Сідайте, Валентине Івановичу, спасибі, гарно доповіли. А я за вас, між іншим, відповідаю! Ви кажете, що за мене не відповідаєте, а я за вас відповідаю із задоволенням,  бо я знаю:  як ви сказали, так і зробите.

 

     ЛАНДИК В.І.  Ні,  я ж не про те,  я не  відповідаю,  якщо  ви скажете в пакеті чи не в пакеті. Я це мав на увазі.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Макіївський-Гірницький   виборчий   округ,   Донецька   область). Спасибо,  Александр Александрович.  Фракция  коммунистов  Украины, Всеукраинский   союз   рабочих.   Я,  во-первых,  хотел  бы  сразу поддержать ту идею,  которую высказал руководитель  нашей  фракции Симоненко Петр Николаевич: эти вопросы можно рассматривать, только обкединив их в одной повестке дня.

 

     Во-вторых, я   хотел   бы   напомнить   Валентину   Ивановичу требования  40-тысячного митинга жителей Донецка,  а он депутат от Донецка:  мы за укрепление  союза  с  братскими  народами  России, Белоруссии,  других  республик,  входивших  в СССР,  за сохранение общего культурноинформационного пространства.

 

     Говоря об этом вопросе,  нельзя не остановиться и  на  другом требовании масс трудящихся. Вы знаете, что 28 июня будет высказано требование  Президенту,  Верховному  Совету   Украины   немедленно выступить  во  всех  средствах массовой информации с инициативой о присоединении Украины к  союзу  Белоруссии  и  России,  в  течение месяца   провести   необходимую   работу,  утвердить  устав  союза Белоруссии, России и Украины.

 

     Мы же отворачиваемся от требований широких масс и  занимаемся каким-то подчищением тех вопросов,  которые уже давным-давно могли бы быть рассмотрены.  Это удивляет и заставляет задуматься о  том, что  господа  депутаты,  повидимому,  оторвались от реальных своих избирателей.  Поэтому я хотел бы  пригласить  всех  здесь  сидящих депутатов    встретиться   с   шахтерами,   которые   прибудут   к президентскому дворцу, и послушать, что скажут эти люди о том, для чего они приехали сюда.

 

     В конце своего выступления хочу напомнить о том, что недавно, вы знаете,  Россия и  Белоруссия  заключили  между  собой  союз  и приняли  устав,  а  также решили,  что гимн Советского Союза - это гимн этого  межгосударственного  союза.  Они  оставили  право  для других  стран,  в  том  числе для Украины,  присоединиться к этому союзу,  оговорив,  что в этом гимне  не  будут  упоминаться  слова "Россия" и "Белоруссия".

 

     И здесь  нельзя не брать во внимание стремление наших народов к обкединению.  Я еще раз хочу обратить ваше внимание на  то,  что вопросы,   связанные   с   возрождением   единого   экономического пространства,  вопросы,  связанные с обкединением культур народов, национальностей и так далее, постоянно ставятся людьми на массовых мероприятиях.  Исходя из вышесказанного,  я  призываю  всех  наших товарищей  не  поддерживать  этот документ до тех пор,  пока он не будет рассматриваться в едином пакете с документами,  которые были мной названы:  о вхождении в Межпарламентскую Ассамблею стран СНГ, о присоединении к уставу и договору между Россией и Белоруссией.

 

     В завершение  хочу  сказать  о  том,  что   группа   народных депутатов   Украины   за   свою   активную   народнопатриотическую деятельность награждена медалью "Жуков - Маршал Советского Союза".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Осадчук говорить.

 

     ОСАДЧУК П.І.  Шановний  Олександре  Олександровичу!   Шановні народні  депутати!  Я  думаю,  що  в  даній ситуації,  коли статут Національної  парламентської  групи  є,   коли   комітет   схвалив відповідні документи, коли склад Національної групи визначений і в інших комітетах він також схвалений,  у нас  не  може  бути  цього питання  -  бути  чи не бути,  вступати чи не вступати.  І коли ми говоримо сьогодні про заснування Національної парламентської групи України з метою вступу до Міжпарламентського Союзу,  то ми повинні говорити саме про це. І не треба плутати грішне з праведним. Щойно попередній промовець говорив те саме,  що він кожен день говорить: ла, ла і ала, мухамет, расуль, ала. Це поарабськи.

 

     Треба нам приймати серйозне рішення,  якщо  ми  -  держава  в центрі Європи,  якщо ми інтегруємося у світ і на Схід, і на Захід. З однаковою повагою треба говорити про ці два напрями.  І не треба перебільшувати  значення  тих  процесів,  які відбуваються поряд у Білорусії,  де вже  стають  під  музику  старого  гімну  й  хочуть написати слова, які будуть означати те саме.

 

     Я схильний  до  того,  щоб  знову-таки з повагою ставитися до переконань.  Але  коли  люди  в  нашому  залі  виступають  не   як переконані, а як, вибачте на слові, найняті, то я цього терпіти не можу.  Прошу говорити про те,  що ми сьогодні визначили в  порядку денному, і приймати позитивне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія. Шановний  пане Голово!  Шановні колеги!  Є в нас у порядку денному визначені питання,  і ми не приймали інших ухвал про доповнення чи зміни  цього  порядку.  Я  гадаю,  що  ми  маємо  працювати за вже погодженим планом. Є проект, який, на мій погляд, треба підтримати і проголосувати.

 

     Щодо інших питань,  то, знаєте, у кожного з нас своє бачення. Хай воно залишається.  Якщо Верховна Рада буде вважати за потрібне повернутися  до  того  питання,  яке дуже пропонують нам ліві,  то повернемося. А сьогодні в нас інше питання.

 

     Я пропоную проголосувати за проект постанови.  Думаю,  що  це реальний  крок.  Iмідж  України  в Європі нині такий,  що ми маємо шанси розраховувати бути прийнятими до Міжпарламентського Союзу. Я закликаю вас, шановні колеги, проголосувати за проект постанови.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Голова Української республіканської партії. Шановні  народні  депутати!  Шановний  пане  головуючий!   Позиція Української   республіканської  партії  полягає  не  в  тому,  щоб орієнтувати Україну на Захід,  а щоб стверджувати сильну незалежну державу у світі в цілому.

 

     Саме вступ   України   до   Міжпарламентського   Союзу  дасть можливість визначати  Україну  як  велику  європейську  і  світову державу, яка займає важливе місце у світі.

 

     Я думаю,  що  ті,  які  недавно брали участь у дискусіях,  не зрозуміли суті й особливостей Міжпарламентського Союзу і  плутають його   з   деякими   іншими   абревіатурами,   дуже  схожими,  які зустрічалися нам раніше. Але Міжпарламентський Союз - це всесвітнє об'єднання  парламентів  різних  країн,  яке  демократичним шляхом утверджує національні парламенти.

 

     Я як голова  Української  республіканської  партії  -  партії національної  міг  би стверджувати,  що Українська республіканська партія як окрема партія не буде мати  нічого  від  того,  як  буде формуватися  делегація.  Ми  ж  не можемо дивитися на вступ у таке важливе міжнародне  формування  з  позицій  вигоди  тій  чи  іншій політичній силі,  тій чи іншій політичній партії. Ми розуміємо, що делегація,  яка буде сформована відповідно до статуту,  від голови до  заступників і так далі,  буде лівою,  однак це буде українська делегація, яка, сподіваюся, гідно представлятиме інтереси України.

 

     Ми повинні  розуміти  й  те,  що  перед  нами   відкривається особлива  можливість  стверджувати дипломатичні зв'язки саме через депутатів Верховної Ради, а не виключно через виконавчі структури, як   це   здійснюється.   Саме   участь   Національної   групи   в Міжпарламентському  Союзі   дасть   можливість   через   депутатів проводити  народну  депутатську  дипломатію  і  відображати  увесь спектр поглядів, який є в Україні.

 

     Проект постанови,  мені здається, треба приймати, крім пункту 3,  який зобов'язує окремих депутатів займатися якимись питаннями, але по суті нічого не визначає.

 

     Я думаю,  що нам треба затвердити статут, прийняти відповідну постанову  і  ще  далі  попрацювати  над  статутом  з  тим,  щоб у Міжпарламентському Союзі були гідно представлені  різні  політичні сили,  які  є  в українському парламенті.  Незважаючи на лівоту чи правоту,  ми всі зробимо правильно, якщо проголосуємо за наш вступ у Міжпарламентський Союз.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Богдане  Харитоновичу,  ви  тільки помилилися відносно пункту 3. По-моєму, там усе в порядку, подивіться уважно. Певно, не в той документ подивилися.

 

     Анатолій Федорович Моцпан. Будь ласка.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской  партий  Украины.  Уважаемый  Александр   Александрович! Уважаемые коллеги!  Я сейчас зачитаю документ,  который, на первый взгляд,  не имеет отношения к рассматриваемому вопросу.  Но только лишь на первый взгляд.

 

     "17 апреля 1997 года. Президенту Украины Кучме.

 

     Уважаемый Леонид Данилович!  Согласно информации,  полученной от Государственной инспекции по  эффективному  использованию  газа Госкомнефтегазпрома,  акционерное  общество  "Норд",  город Донецк (председателем  которого  является   Ландик   Валентин   Иванович) допускает  беспредел  в расчетах за газ,  не выполняет предписания инспекции,  блокирует задвижку на  газопроводе  высокого  давления военизированной охраной предприятия (Прилагается).

 

     Подобные факты  имеют место в других регионах страны.  К чему это может привести,  какие могут быть последствия для экономики  и безопасности  страны,  -  известно.  АО  "Норд"  далеко  не бедное предприятие.  За последние  годы  его  работники  имели  приличные доходы   и   не  в  последнюю  очередь  за  счет  высоких  цен  на холодильники.

 

     Прокуратура областей   и   облгосадминистрации    неадекватно реагируют на неплатежи за поставленный газ. По-видимому, все хотят быть добренькими за государственный  счет,  увеличивая  тем  самым долг Украины за энергоносители.

 

     Коль выбрали   рыночную   экономику,  так  пусть  следуют  ее основному правилу:  товар получает тот,  кто платит.  Ситуация  на газовом рынке до тех пор,  полагаю,  будет ненормальной и ущербной для страны,  пока не будут установлены  монополия  государства  на энергоносители  в  целом,  контроль за производством и реализацией продукции,  уровнем цен и зарплаты,  расходованием государственных средств.  И вместе с тем жесткая процедура банкротств предприятий, потребляющих энергоносители  и  не  оплачивающих  своевременно  их стоимость".

 

     Кстати, уважаемые коллеги,  прошло два месяца, а я до сир пор не получил ответа от Администрации Президента.

 

     Думаю, не случайно я не получил  до  сих  пор  ответа.  Факты установлены  документально,  а  с  этой  высокой трибуны уважаемый Валентин Иванович Ландик говорит: наше предприятие может заплатить 48  тысяч  гривень  за  вступление  в Межпарламентский Союз и тому подобное.

 

     У моих избирателей, Валентин Иванович, 48 тысяч гривень нет.

 

     Спасибо за внимание (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Будь ласка,  заспокойтеся.  Без шуму,  будь ласка.  Спокійно, трансляції немає на державу.

 

     Питання обговорили.  Входити в цей союз,  звичайно, треба, бо він уже існує понад 100 років.  Ми,  мабуть,  чи не єдина держава, яка  не  входить у цей союз.  І гроші невеликі - 49 тисяч гривень. Можна,  скажімо, для Міністерства закордонних справ не купити одну автомашину, а заплатити внески.

 

     Тому я прошу проголосувати проект, який запропонував Валентин Іванович.

 

     "За" - 161.

 

     У чому причина - зрозуміло. Але справа в тому, що в пакеті ми не маємо права голосувати.  Можна голосувати разом. Я маю на увазі одне й друге питання  відразу.  Давайте  поставимо  на  рейтингове голосування обидва питання разом - МПА і МПС.

 

     Ставлю на рейтингове голосування (Шум у залі).

 

     "За" - 122.

 

     Це демонструє,  що  ні  той,  ні  той проект не пройде (Шум у залі).

 

     Спокійно, будь ласка!  Одну хвилину!  Заспокойтеся! Відкрийте сторінку переліку питань на цей тиждень.  Серед питань, які можуть бути розглянуті за наявності часу,  стоїть  питання  про  МПА.  Це питання  голосувалося під час затвердження порядку денного сесії з самого початку.  Тому ви можете заспокоїтися,  з цього приводу  не треба ніяких,  так би мовити,  спекуляцій. Я розумію, що ви просто обурені. Хто недочитав - тепер бачить, що є воно.

 

     Так от,  голосування з  цього  питання  продемонструвало,  що треба розглядати,  очевидно,  обидва питання. Але якщо ми зараз не голосуємо це питання,  тоді я поставлю його на  голосування  після того,  як розглянемо питання про МПА,  щоб не було такої,  знаєте, торгівлі.  Ви пам'ятаєте,  як це вже було тут не один раз  (Шум  у залі).

 

     Та хіба  ж  і  так  не  зрозуміло хто?  Фракція блокує - вони відверто сказали, що будуть голосувати проти (Шум у залі).

 

     Поіменно? Обидва? А, один...

 

     Є пропозиція про поіменне голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 130.

 

     Два разом ставимо чи один?  Один.  Будь ласка.  Хто  хоче  до союзу, голосуйте поіменно (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку! Зніміть з голосування!

 

     Ще раз  питання,  яке  було  внесено до порядку денного і яке доповідав депутат Ландик, голосується в поіменному режимі.

 

     "За" - 172.

 

     Будь ласка,  тепер знову-таки в рейтинговому режимі  поіменно проголосуйте  два  документи  разом.  В рейтинговому режимі!  Будь ласка.  В  порядку  денному  є.  Ще   раз   повторюю,   рейтингове голосування,   тому  що  не  можна  голосувати  результативно  два документи.

 

     За" - 148.

 

     Різниця невелика - 24 голоси (Шум у залі).

 

     Ні, рейтингове.  Я вам ще раз кажу,  рейтингове  голосування. Спокійно.

 

     ____________________

 

     Проект Закону  України  про  внесення  змін  і  доповнень  до Митного кодексу  України  (стосовно  формування  бюджету).  Віктор Іванович Суслов доповідає.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые народные депутаты!  Проект Закона Украины о внесении изменений к Таможенному кодексу Украины  входит в    налоговый   пакет   правительства.   Видимо,   авторы   этого законопроекта рассчитывали  на  то,  что  пакетный,  то  есть  без анализа, принцип прохождения законов поможет пройти этому проекту. Так оно и случилось при  рассмотрении  проекта  в  первом  чтении, когда  мы целый ряд законопроектов из налогового пакета голосовали списком.  Однако  после  этого  Комитет  по  вопросам  финансов  и банковской   деятельности   провел   тщательную  экспертизу  этого законопроекта и было установлено следующее.

 

     Проект не   согласовывался   с   Государственной   таможенной службой.  Вам  роздана  записка Государственной таможенной службы, где очень  детально  обкясняется,  почему  принятие  этого  закона нанесет большой ущерб государству.

 

     То же    самое    подтверждается   экспертизой,   проведенной Министерством  внешних   экономических   связей.   То   же   самое подтверждается  письмом  и  выводами  Государственного комитета по стандартизации, метрологии и сертификации.

 

     Речь идет о попытке этим законом снять контроль за  качеством ввозимой  в  Украину продукции,  ограничить возможности таможенной службы по требованию сертификатов соответствия ввозимой  продукции качеству,  органичить  возможности  контроля за возвратом валютной выручки при экспорте и так далее.

 

     В связи с этим Комитет  по  вопросам  финансов  и  банковской деятельности  предлагает  отменить по части третьей статьи 37 наше решение о принятии  законопроекта  в  первом  чтении.  Вам  проект роздан.  В  правой колонке предлагается оставить прежнюю редакцию: "Операції,  що  входять  до  митного  оформлення,  і  порядок   їх здійснення   визначаються   Державною   митною   службою   України відповідно до цього кодексу"  и  согласиться  с  изкятием  третьей части  статьи  162,  то  есть  ликвидировать льготы для работников таможенных  служб  по   бесплатному   пользованию   всеми   видами транспорта, кроме такси.

 

     Вместе с  тем  комитет обратился к Премьер-министру Украины с просьбой о проведении служебного расследования по факту подготовки такого законопроекта.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Отже,  ви  пропонуєте  за  процедурою другого читання залишити в правій колонці те, що було в діючій статті.

 

     СУСЛОВ В.І.  Да,  с единственной поправкой: "Державним митним комітетом" нужно заменить на "Державною митною службою", поскольку комитет переименован.  То есть редакцию,  которая  была  с  подачи Кабмина принята в первом чтении, не принимать.

 

     ГОЛОВА. Депутате Чупахін, у вас зауваження? Будь ласка.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань оборони і державної безпеки  (Куп'янський  виборчий  округ, Харківська  область).  Александр  Александрович!  Виктор Иванович! Уважаемые народные депутаты! Относительно этой замены. Дело в том, что  на  сегодня  по  законодательству действует "Державний митний комітет".  Есть  специальный   закон,   который   определяет   его деятельность.  И  мы  пока еще нигде не меняли название "Державний митний комітет" на "Державну митну службу".  Заменив только здесь, мы  внесем  путаницу  в действующее законодательство.  Есть указ о создании   "Державної   митної   служби",   который   противоречит действующему   законодательству  и  Конституции  Украины.  Вы  это прекрасно знаете.

 

     Поэтому я предлагаю таких изменений не вносить,  чтобы у  нас не   получилась   чехарда  в  действующем  законодательстве.  Надо оставить в действующей редакции.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, що ви скажете?

 

     СУСЛОВ В.І.  Александр Александрович,  мы находимся вообще  в странной  ситуации  сейчас.  Как  вы  знаете,  Президент  Украины, пользуясь  своим  конституционным  правом  реорганизации   органов исполнительной власти, провел реорганизацию целого ряда органов, в том числе преобразовал  "Державний  митний  комітет"  у  "Державну митну службу" своим указом.

 

     Мы, конечно,  можем  сейчас  настаивать  и не менять ничего в законодательстве, оставить название "Державний митний комітет". Но в  дальнейшем  это  будет  порождать  коллизии.  В данном случае я согласен с одним в предложении депутата Чупахина,  что  надо  было бы, если менять, то везде.

 

     Ну хорошо,  давайте оставим по-старому,  имея в виду, что эту коллизию как-то нужно разрешить  окончательно,  как  с  "Державною митною службою", так и с "Державною податковою адміністрацією".

 

     ГОЛОВА. На  мою думку,  тут треба діяти таким чином.  У нас є комітет,  який відповідає за питання  оборони  і  безпеки.  Митний комітет  входить  до  їхнього відання.  Ми залишаємо редакцію,  не псуючи закон,  бо ми ж не в усіх статтях ставимо цей термін. Треба просто  по-новому  видати  закон.  Ми залишаємо так,  як у діючому законі передбачено.  А наш комітет проаналізує цю ситуацію і внесе пропозицію, щоб замінити комітет на службу, і тоді будуть зроблені відповідні корективи.

 

     Очевидно, і Президент теж повинен був би думати перед тим, як робити  цю справу.  Адже йдеться не про одне слово,  а йдеться про те,  що треба змінити цей закон у всіх виданнях,  усюди змінити це на  місцях  і  так  далі,  і так далі.  Тобто тут є складнощі.  І, очевидно, щоб ще більше не ускладнювати цю ситуацію, залишімо так, як є в законі, а далі буде видно. Депутат Мухін що з цього приводу скаже?

 

     МУХІН В.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область). Александр Александрович! Вы сказали абсолютно правильно. И  Чупахин  все правильно сказал.  Президент одновременно со своим указом  должен  был  подать   проект   изменений   в   действующее законодательство.  На  самом  деле сегодня таможня у нас незаконна (Шум у залі)...

 

     Да, вот именно  "Державна  митна  служба"  незаконна.  У  нас законный "Державний митний комітет".  Президент, пожалуйста, пусть подает соответствующие поправки к законам.  Но они же не поданы. И поэтому  совершенно  правильно  Чупахин  говорит,  что мы не будем такие изменения вносить.  В Верховном Совете  создана  специальная комиссия,  которую возглавляет председатель подкомитета по таможне Кризский.  В ней не  только  представители  Комитета  по  вопросам обороны   и   государственной  безопасности,  но  и  представители комитетов Суслова и Таранова.  Пусть работают,  и мы  окончательно примем решение.

 

     ГОЛОВА. Іншими   словами,   шановні   депутати,  пропонується проголосувати текст змін до закону в правій колонці.  Так, Вікторе Івановичу?

 

     СУСЛОВ В.І. Так.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування текст,  наведений у правій колонці, і прошу підтримати.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Будь  ласка,  текст  у  правій колонці  голосується.  Тобто третя частина статті 37 залишається в попередній редакції, а частина третя статті 162 вилучається.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Отже, в  статті  37  частина  третя  залишається  в  редакції діючого   закону,  а  у  статті  162  частина  третя  вилучається. Зрозуміло.

 

     Спасибі.

 

 ______________________________

 

     Розглядається проект   Закону   України   про  видобування  і переробку уранових руд. Доповідає Фрідман Микола Абрамович, перший заступник міністра енергетики. Будь ласка.

 

     ФРІДМАН М.А.,  перший  заступник міністра енергетики України. Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые народные депутаты! В последние  годы  становление  Украины как независимого государства свидетельствует о необходимости принятия  соответствующих  мер  по ликвидации  кризисных  явлений  в энергетическом секторе экономики Украины,  стабилизации работы энергетики и ее дальнейшем развитии. Вместе  с  тем  насущным  является усовершенствование действующего законодательства  Украины  и  особенно  создания   правовой   базы регулирования правоотношений в сфере ядерной энергетики.

 

     Украина имеет значительный ядерно-энергетический комплекс. Но эффективность   ядерной   энергетики   определяется   не    только экономическими показателями,  не только уровнем безопасности,  а и тем правовым полем, в котором ядерная энергетика находится.

 

     Верховный Совет Украины своим  постановлением  от  8  февраля 1995  года  ввел  в  действие  базовый  правовой  документ в сфере ядерной  энергетики  -  Закон  Украины  об  использовании  ядерной энергии  и  радиационной  безопасности.  Этим  законом  определены основные   принципы   государственной    политики,    осуществлено регулирование   правоотношений   в   ядерноэнергетическом  секторе Украины.  Однако в базовом законе невозвожно охватить все  стороны взаимоотношений,    которые   возникают   в   ядерноэнергетическом комплексе.  Одной из таких сторон являются взаимоотношения в сфере добычи   и   переработки  урановых  руд,  являющихся  национальной собственностью  Украины  и   служащих   предпосылкой   обеспечения потребностей ее ядерной энергетики в энергоносителях.

 

     Учитывая изложенное     и    руководствуясь    постановлением Верховного Совета Украины,  Госкоматом  разработал  проект  Закона Украины  о добыче и переработке урановых руд,  который,  по нашему мнению,  охватывает все правоотношения, возникающие в сфере добычи и  переработки  урановых  руд,  устанавливает  гармоничный паритет между общественно необходимой добычей и переработкой урановых  руд для  нужд  ядерной  энергетики  Украины и безопасностью человека и окружающей среды.

 

     Указанный проект закона был разработан и доработан  с  учетом предложений и замечаний Минэкономики, Минюста, Минэкобезопасности, Госкомгеологии и Министерства здравоохранения.

 

     Прошу вас,  уважаемые народные депутаты,  рассмотреть  данный проект закона в первом чтении, дополнить при необходимости и после доработки и дополнения принять его окончательно.

 

     ГОЛОВА. Чи є в депутатів запитання до Миколи Абрамовича?

 

     Миколо Абрамовичу,  от у статті 5  серед  основних  принципів державної політики у сфері видобування і переробки уранових руд ви записали:  "забезпечення  потреб  ядерної  енергетики  України   в уранових рудах та продуктах їх переробки". Це не принцип, це мета, скажімо, одна із цілей закону.

 

     Або: "визначення обсягів  видобування  і  переробки  уранових руд". Це не принцип, це просто предмет цього закону.

 

     "Забезпечення соціальноекономічної заінтересованості місцевих державних адміністрацій та органів  місцевого  самоврядування,  на території  яких  розташовані  уранові  підприємства".  Хіба  ж  це принцип для  закону?  І  взагалі  категорія  "соціально-економічна заінтересованість місцевих адміністрацій" - це некоректний вислів.

 

     Що ви скажете на це?

 

     ФРІДМАН М.А.  В  законопроекте  мы  рассмотрели  три основные задачи. Можно их зачитать?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ФРІДМАН М.А.  Первая. "Создание правовых основ госуправления, госрегулирования   безопасности   в  сфере  добычи  и  переработки урановых руд".

 

     Вторая задача.    "Установление    прав,    обязанностей    и ответственности    органов    госвласти    и    органов   местного самоуправления, организаций - юридических лиц и граждан".

 

     И третья.  "Установление прав, обязанностей и ответственности персонала,  должностных  лиц  урановых  предприятий  и  населения, которое проживает или  работает  в  регионах  размещения  урановых предприятий".

 

     ГОЛОВА. Ви,  очевидно,  не почули,  що я сказав.  Ну,  нехай. Відповідь вважаємо задовільною, бо треба буде статтю 5 переробити. Принцип повинен бути принципом, а не довільним тлумаченням.

 

     Ще є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Лук'яненко. Прошу.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації  (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська область). Шановний доповідачу!  Я хотів би почути відповідь, які перспективи для  України  зробити  переробку  урану  за  повним  циклом  і які перспективи розширення української  уранової  промисловості?  Адже сьогодні  багато  уранових  підприємств  не  працюють.  А  уранова промисловість,  наскільки мені відомо,  є дуже  перспективною.  І, очевидно, від вас, деякою мірою й від нас, залежить, чи зробимо ми її справді перспективною. Поясніть, будь ласка.

 

     ФРІДМАН М.А.  Сегодня  на  урановых  рудниках  добывается  30 процентов  урана,  необходимого для работы атомных электростанций. Работа ведется на склад,  то есть мы добываем уран и храним его  в складах.

 

     Что касается   перспектив.  У  нас  есть  разведанные  запасы урановой  руды,  которые  позволят   обеспечить   работу   атомной энергетики   на  ближайшие  100  лет,  если  мы  начнем  выполнять ядерно-топливный цикл при соответствующем финансировании.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сас.

 

     САС С.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Маловисківський виборчий округ, Кіровоградська область). Шановний доповідачу!  Мені хотілося б уточнити таке.  Чому з проекту закону випало  питання  соціального  захисту  працівників  уранодобувної, уранопереробної промисловості? Ви знаєте, що робота цих людей дуже специфічна  і  радіоактивне   забруднення   на   уранодобувних   і уранопереробних  підприємствах  досить  високе.  Раніше,  коли  ці підприємства працювали в рамках Радянського Союзу,  це  було  дуже чітко   відпрацьовано.   Сьогодні   працівники   уранодобувних   і уранопереробних  підприємств  зовсім  не  захищені  в  соціальному плані.

 

     Дякую за відповідь.

 

     ФРІДМАН М.А. Вопрос социальной защищенности персонала отражен в проекте закона.  Дополнительно к этому закону  будет  разработан перечень  профессий,  работникам  которых  должны быть установлены определенные льготы за их труд.

 

     ГОЛОВА. Депутат Боженко.

 

     БОЖЕНКО О.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  молоді,  спорту і туризму (Ленінський виборчий округ, Миколаївська область). Прошу передати слово Куз'єву.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КУЗ'ЄВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки та народної освіти (Центральний виборчий округ, Миколаївська область).  Шановний  доповідачу!  У  висновках  науковоекспертного відділу зазначено цілий ряд зауважень, без урахування яких не може бути прийнятий розроблений вами проект Закону  про  видобування  і переробку уранових руд. Яке ваше ставлення до цих висновків?

 

     Дякую.

 

     ФРIДМАН М.А.  Безусловно,  с  учетом  замечаний,  которые нам направило  Минэкобезопасности,  и  экспертного  заключения   будет доработан проект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кіяшко.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   (Ворошиловський   виборчий  округ,  Донецька  область). Спасибо.  Социалистическая партия Украины.  Уважаемый докладчик! У меня к вам два вопроса.

 

     Вопрос первый.  Как  вы думаете,  с чем связана необходимость принятия специального закона по добыче и переработке урановых руд?

 

     И второй вопрос. Не кажется ли вам, что поданный проект очень напоминает   должностную  инструкцию  -  кто,  чем  и  как  должен заниматься.  Насколько  он  корреспондируется  с  теми   законами, которые уже приняты - Законом о местном самоуправлении,  Законом о государственных местных администрациях, поскольку вы говорите, что в нем должны содержаться принципы взаимоотношений и так далее?

 

     Спасибо.

 

     ФРIДМАН М.А.  Есть  аналогичные  законы  для  горнодобывающей промышленности.  Мы сравнивали их.  Почему мы решили издать  закон именно   для   сферы   добычи   урановой   руды?  Потому  что  там специфические условия труда и специфические отношения. На все, что связано с урановой рудой, с работой атомных электростанций, должно быть  получено  соответствующее  разрешение.   Есть   определенная процедура     выбора    площадки,    геолого-разведочных    работ, проектирования,  строительства,  работы.  На выполнение всех  этих видов  деятельности  должны  быть  получены  разрешения  в органах регулирования или инспекции.  Это обязательно.  В  горнодобывающей промышленности  это  не требуется в таком большом обкеме,  как для уранового производства.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук.

 

     ФРIДМАН М.А. Уважаемые депутаты, я буквально за пять минут до доклада  узнал,  что  мне  нужно  докладывать.  Для  меня это было неожиданно. Я готовился буквально пять минут.

 

     ГОЛОВА. Миколо Абрамовичу,  я розумію,  що  ви  поставлені  в незручне  становище.  Відчувається,  що ви неточно відповідаєте на запитання.

 

     ФРIДМАН М.А. Мы этот вопрос изучим.

 

     ГОЛОВА. Окрім того,  треба сказати,  що сам  по  собі  проект закону  підготовлений настільки сиро,  що він нагадує технологічну інструкцію.  Ви  погляньте,  ціла  стаття  "Експлуатація  уранових підприємств"  ніякого  відношення  до  законодавства не має.  Вона написана так,  як для будь-якого підприємства.  Виходить,  що  вся експлуатація уранових підприємств зводиться до чотирьох абзаців чи що?  Та ні,  не так.  Очевидно,  це особливості.  Тоді треба так і назвати  -  особливості.  I чіткіше їх визначити.  Бо хіба треба в законі  писати:  "Експлуатація  гірничошахтного  устаткування   та матеріалів повинна здійснюватися відповідно до нормативнотехнічної документації"?  Хіба не зрозуміло,  що  так  повинно  робитися  на будь-якому підприємстві?

 

     Тому, я думаю, треба діяти таким чином. Можна було б зараз за формальними підставами зняти цей  проект  закону,  вважаючи  його, вибачте мені, халтурно підготовленим.

 

     Але, з іншого боку,  якщо ми намагаємося реалізувати в себе й запровадити хоч натяки на ядерно-паливний цикл, треба приймати цей закон.   Тільки   приймати   його  в  першому  читанні  і  з  тими зауваженнями, які висловлять депутати до другого читання.

 

     Я з вашого дозволу,  Катерино Тимофіївно,  скажу  доповідачу, хай  сідає  на  місце.  Не  будете  заперечувати?  Ні.  А  депутат Павловський,  який володіє  добре  матеріалом,  хай  від  комітету зробить інформацію.

 

     Будь ласка. Михайло Антонович Павловський - голова Комітету з питань ядерної політики та ядерної безпеки.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Я хотів би звернути вашу увагу на те,  що й  у  висновках  нашого  науково-експертного відділу,  й  у  висновках  комітету,  який  ретельно розглядав цей проект  закону,  в  цілому  є  те,  що  вже   підмітив   Олександр Олександрович: законопроект розроблено не дуже досконало і вдало.

 

     Але колись ми теж отримали такий же недолугий проект базового Закону про використання ядерної  енергії  та  радіаційну  безпеку, потім,  враховуючи,  що у Верховній Раді є хороші фахівці, разом з урядом ми його доопрацювали і прийняли нормальний закон.

 

     Тут я  бачу  теж  таку  можливість.  Комітет   наш   пропонує направити  проект  закону  на  доопрацювання  і внести на повторне перше читання. Ми встигнемо це зробити за один місяць, оскільки за обсягом він невеликий.

 

     Я не буду зачитувати ці зауваження, їх дуже багато, включаючи редакційні.  Я   тільки   хотів   би   підкреслити,   що   Східний гірничо-збагачувальний комбінат єдиний в Україні має всю необхідну інфраструктуру для того,  щоб можна було робити твели і мати  своє паливо  в  Україні.  Але уряд недостатньо активно працює якраз для створення  ядерно-паливного  циклу,  який  конче  потрібний.   Він потрібен  ще  й  тому,  що  рівень  безробіття  в Жовтих Водах і в Смолиному в 15 разів вищий,  ніж  у  Дніпропетровській  області  в цілому.  Отже, треба створювати відповідний завод, щоб були робочі місця.

 

     З другого боку, я хотів би звернути увагу на те, що цей закон має  відображати  позиції  галузі,  об'єктом  якої є уранові руди, питання безпеки і соціального забезпечення людей,  які працюють на уранових рудниках.

 

     От я  зараз  хочу стати на позицію гірників,  які страйкують. Вони мають підстави для цього,  бо по чотири місяці їм не  платять зарплати.  Пенсії вони отримують такі ж,  як усі, звичайні, ніяких особливостей для них немає.  Тривалість життя, особливо чоловіків, низька.   Тобто   соціальні   проблеми   є,  і  якраз  вони  мають урегульовуватись  законом.  А  закон,  проект  якого  внесено,  не розширюватиме, не гарантуватиме соціальних прав, а ще й ущемлятиме їх.

 

     Скажімо, у декількох статтях написано:  підвищені  вимоги  до кваліфікації. Підвищені, отже, - нерівні. Треба ставити спеціальні вимоги, а решта повинно бути рівне.

 

     У цьому проекті закону забороняється право на страйк.  Хоч ці об'єкти  і  є радіаційно небезпечні,  але вони ядерно безпечні,  і тому не потрібно ставити такі вимоги,  як до  працівників  атомних електростанцій.  Я  гадаю,  що  цю  позицію - заборону на страйк - потрібно вилучити.

 

     Закладаються додаткові вимоги до дисципліни праці тощо. Тобто йдеться тільки про відповідальність і вимоги,  а ніяких соціальних гарантій немає.

 

     У першому варіанті,  який  уряд  розробляв,  була  спеціальна стаття  25,  де  зазначалося  конкретно,  як ці соціальні гарантії забезпечувати.  Про це запитував і народний депутат Сас.  А  тепер цієї  статті  немає.  Таку  статтю треба внести як основну в цьому законі.

 

     Уже відзначалося,  що  в  цьому  проекті  закону  11   статей повторюють норми, які є в базовому законі, навіть звужуючи їх.

 

     Я вважаю,  що  ми маємо всі підстави для того,  щоб направити проект закону на доопрацювання із внесенням його на повторне перше читання.  Ми  зможемо в комітеті разом з урядом,  маючи вже досвід розробки інших проектів законів,  зробити нормальний проект.  І  я думаю,  що ми постараємося зробити його так,  щоб зразу прийняти в цілому на наступному читанні.

 

     Ось така дуже  коротка  інформація.  Я  не  буду  казати  про редакційні неточності,  похибки. Багато їх Олександр Олександрович уже  помітив  побіжно.  Верховна  Рада  прийняла  дві   спеціальні постанови,  де  чітко  формулювались мета і завдання цього закону. Але вони чомусь не були враховані.

 

     Зважаючи на цю ситуацію і на те,  що чекають цей закон  також гірники,  я вважаю, нам потрібно прийняти пропозицію комітету. І я хотів  би,  щоб  ви  підтримали  ще  моє  доповнення  до   проекту постанови,  його  вам  роздали.  У  зв'язку  з тим,  що в Кабінеті Міністрів  планувалось  спеціально  розглянути  проблему  Східного гірничо-збагачувального  комбінату,  але  цей  розгляд  перенесено надалі,  гадаю,  Верховна  Рада  могла  б  запропонувати  Кабінету Міністрів  все-таки  розглянути соціальноекономічні проблеми міста Жовті Води,  перспективи розвитку Східного гірничо-збагачувального комбінату  і  всі  проблеми,  які  пов'язані з життям і діяльністю цього регіону.

 

     Я прошу підтримати і пропозицію  комітету  в  цілому,  і  моє доповнення про те, щоб уряд ретельніше зайнявся цим регіоном.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання  до  Павла  Антоновича?  Будь ласка. Депутат Марковська.  Тим  часом  запишіться,  хто  хоче  поставити запитання.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський виборчий округ,  Вінницька область). Дякую. Михайле Антоновичу!  Ви говорили,  що працівники гірничої галузі соціально незахищені,  у  них  коротка  тривалість  життя.  То всетаки,  яка середня  тривалість  життя   гірників,   які   працюють,   і   яка захворюваність серед них?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  За  останні  роки гірники вмирають у значно молодшому віці.  Середня тривалість життя гірників, які працюють у шахтах, 51 рік. Це дивовижно короткий вік.

 

     Захворюваність шахтарів  на  рак  у  чотири рази вища,  ніж у цілому в  тому  регіоні.  Тобто  є  всі  підстави  для  того,  щоб вирішувати питання соціального захисту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Омельчук. Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧУК Р.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (Замковий виборчий округ,  Рівненська область).  Дякую. Шановний пане голово комітету!  Програма розвитку ядерної енергетики в Україні до  2О1О року  передбачає створення власного ядерно-паливного циклу.  Це не безпідставно,  бо Україна володіє значними покладами урану.  Свого часу  планувалося  спорудження  заводу  для  виготовлення твелів у Жовтих Водах,  що вирішило би  безліч  соціальних,  політичних  та інших  проблем.  Але ми знаємо,  що Держкоматом провів тендер,  де тенденційно надав пріоритет російському концерну  "Твел",  хоч  за всіма показниками тендер мав би виграти "Вестінгаус".

 

     То запитання таке: чи не вважаєте ви за доцільне у зв'язку зі зміною керівництва,  оскільки був комітет,  а тепер - департамент, повторно  повернутися  до  розгляду цього питання з кінцевою метою ефективнішого використання вітчизняних покладів урану?

 

     Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Романе Юстиновичу, за запитання. Ця проблема хвилює наш комітет,  як,  мабуть, і всіх жителів України. На початок липня заплановано засідання нашого комітету  спеціально для розгляду ще раз питання про створення ядерно-паливного циклу в Україні і взагалі про перспективи галузі.  Так що до цього питання ми ближчим часом повертаємося.

 

     А рішення уряду,  воно,  дійсно, є нелогічним і не відображає повною мірою інтереси енергетичної незалежності України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бублик.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судовоправової реформи (Глухівський виборчий округ, Сумська область). Александр Александрович! Я нажал на эту кнопку.

 

     ГОЛОВА. Випадково? Ну, говоріть.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Уважаемый Михаил Антонович!  Как известно, в Советском Союзе эта отрасль была одной  из  приоритетных.  В  годы независимости    обкекты    уранодобычи,    переработки   остались невостребованными.   Другими   словами,   к   ним   отнеслись   не по-хозяйски.    Новые    технологии   этой   отрасли,   социальная инфраструктура разрушаются,  потому  что  государство  повернулось спиной. Как вы считаете, не поздновато ли кинулись с этим проектом закона?  Может ли ваш  комитет  исправить  положение,  чтобы  этот законопроект  сегодня  принять  в первом чтении,  доработать его и чтобы эта отрасль у нас заработала как следует?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я вважаю,  що виправляти помилки ніколи  не пізно.  Справді,  там є унікальні технології, не тільки вироблення машин, унікальні прилади, причому такі, які не мають аналогів. Там працюють  висококваліфіковані  спеціалісти,  а  технології могли б бути використані для добування золота,  бо ці галузі мають  багато спільного.

 

     Але чомусь ідея внутрішньої кооперації й опори на власні сили не знайшла належної підтримки  в  програмах  діяльності  уряду.  Я вважаю, що цю вашу думку треба розвинути і з цього треба починати. Не можна втрачати високу кваліфікацію,  інтелект  людей,  які  там працюють.

 

     ГОЛОВА. Депутат Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Індустріальний виборчий  округ, Кіровоградська область). Шановний Михайле Антоновичу! Представники вашого комітету мали можливість провести виїзне засідання в  місті Кіровограді. Ви знаєте, що на території міста знаходяться шахти по видобутку урану. На мою думку, найбільш слабке місце законопроекту

- питання, пов'язане з повноваженнями місцевої влади.

 

     Які, на  вашу  думку,  необхідно закласти правові норми,  щоб дати можливість органам  місцевого  самоврядування,  представникам обласних державних адміністрацій активніше впливати на ситуацію на видобувних  підприємствах,  зокрема  щодо   вирішення   соціальних проблем?  Зараз  у Кіровограді на тих шахтах надзвичайно напружена ситуація.  Є залежність від рішень, які приймаються в центрі, щодо видобутку  урану,  його  переробки  і так далі.  І практично немає ніяких важелів впливу місцевих органів влади.

 

     Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую  за  запитання.  Ми  вашу  ідею   вже реалізували.  Наш комітет проводив спеціальне виїзне засідання. Ми побували на всіх об'єктах,  і зокрема на шахтах,  тому  відчуваємо біль за втрати, які є.

 

     Справді, в   органів  самоврядуваня  у  всій  Кіровоградській області  дуже  багато  проблем  з   екологією,   рівень   радіації підвищений  не  тільки  безпосередньо в Жовтих Водах,  а і в інших регіонах.

 

     Ми робили  відповідне  звернення  до  уряду,  але,  на  жаль, проблемі охорони навколишнього природного середовища й екологічної безпеки приділяється дуже мало уваги.  І навіть у двох спеціальних постановах  уряду,  які були прийняті в 1994 році щодо міста Жовті Води і якими затверджувалася  спеціальна  програма,  на  вирішення природоохоронних і екологічних проблем виділено тільки 5 відсотків того, що планувалось.

 

     Ця проблема  повинна  розв'язуватися  комплексно:  як   через центральний бюджет, так і через місцеві бюджети. І там є місце для ініціативи органів місцевого самоврядування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область).  Спасибо. Передайте, пожалуйста, слово депутату Мармазову, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мармазов.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Олександрійський  виборчий округ,  Кіровоградська  область).  Михаил  Антонович,  в  развитие вопроса,  который задал мой коллега Алешин,  хочу спросить: как вы относитесь   к   тому,   чтобы   в   предложенном  проекте  закона предусматривались  особые  условия  защиты  не  только  работников урановой  промышленности,  но  и  людей,  которые проживают в зоне действия этой радиации?  Например,  город Желтые Воды имел  особый статус,   сейчас  он  практически  сравнялся  с  любым  населенным пунктом.

 

     Город Кировоград находится буквально на  урановом  плато.  Вы знаете,  что  там большое скопление родона в жилых помещениях и от этого страдают дети и так далее.  Особый  статус  был  у  поселков Смолино, Ингульское.

 

     Я имею  в  виду  предусмотреть в законе,  допустим,  какие-то льготные  бюджетные   расходы   этим   поселкам   на   медицинское обслуживание,  компенсацию  затрат на приобретение продуктов и так далее.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую за запитання. Я говорив, що в проекті закону тільки продекларовано соціальний захист. Але, на мою думку, оскільки це закон прямої дії,  ми повинні конкретно  виписати  оці норми,  вказати  відповідні зони.  Тим більше що питанню медичного обслуговування (а було запитання Марковської,  ви відчули, що воно там  потрібно) теж не приділяється достатньої уваги.  Тому в цьому законі треба відобразити необхідність  вирішення  цих  специфічних соціальних проблем,  що потрібно зробити,  щоб забезпечити захист, скажімо, шахтарів, підняти рівень їх життя, щоб вони були впевнені на своїй території.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський  виборчий округ,  Київська  область).  Шановний  Михайле Антоновичу!  Нині в Україні   працює   п'ять   атомних   електростанцій.   Усі    вони забезпечуються   ядерним  паливом,  твелами  з  Росії.  Якщо  буде прийнято цей закон і введено в дію,  чи зможе  Україна  сама  себе забезпечувати  ядерним паливом і через скільки років це станеться? Чи  є  реальні  можливості,  як  уже  говорив  депутат   Мармазов, забезпечити  у  Жовтих  Водах  необхідні умови для того,  щоб люди успішно працювали?

 

     Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я продовжую відповідь на те запитання.  Для того  щоб  вирішити цю проблему,  треба створити відповідні робочі місця.  Якби ж уряд діяв цілеспрямовано,  ми б уже мали  завод  по зборці твелів. Можна було б розгорнути роботу й інших підприємств. Коли ми ратифікували угоду про грант,  я звертав увагу на  безпеку другого блока Чорнобильської атомної станції. Я невипадково ставив питання про те,  щоб купувати прилади, обладнання не в закордонних фірмах.  Усе  це  ми  можемо  зробити  в  Україні,  в тому числі в Кіровоградській  області,  бо  там  є  підприємства,  які   можуть випускати відповідні і прилади, і обладнання. Тобто нам потрібно в цілому проводити політику,  орієнтуючись на внутрішню  кооперацію, на використання того потенціалу, який у нас є.

 

     Поки ми  не  створимо  робочих  місць,  не  завантажимо  свою промисловість,  до тих пір соціальні проблеми будуть найгострішими і  не  буде  джерел для їх вирішення.  Ми тоді будемо вимушені під тиском різних міжнародних організацій іти на зменшення соціального забезпечення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мішура.

 

     МІШУРА В.Д.,   секретар   Комітету   Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації (Центральний виборчий округ, Кіровоградська область). Я перепрошую, моє питання уже задавали.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лук'яненко.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.  Шановний   Михайле   Антоновичу,   наскільки правильно я вас розумію, ваш погляд на розвиток атомної енергетики в Україні полягає в тому,  що оскільки наше вугілля  дороге,  газу недостатньо,   то  атомна  енергетика  в  нас  має  великі,  добрі перспективи.  Вона в принципі буде  розширюватись  в  Україні,  бо виробництво  електроенергії на атомному паливі в нас дешевше,  ніж виробництво електроенергії на інших джерелах.  До того  ж  техніка дає можливість виробляти атомну електроенергію, по суті, безпечну, від цього немає дуже великої небезпеки.

 

     Отже, якщо  ця  галузь  є   перспективною   для   української економіки,  то  чому  уряд не працює в тому напрямі,  щоб створити замкнутий атомний комплекс  і  потім  уже  не  тільки  забезпечити твелами свої електростанції, а, може, й щось на цьому заробити?

 

     Я був  на  Чорнобильській  атомній  електростанції.  Дирекція говорить,  що Україна просто упускає можливості.  Ми  б  могли  не просто  самі  себе забезпечити,  а навіть заробити на міжнародному продажу атомних твелів,  іншого обладнання для атомної енергетики. Поясніть, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую вам за запитання,  Левку Григоровичу. Ви матимете можливість,  коли  ми  будемо  затверджувати  програму діяльності уряду,  повернутися до цього питання. А узагальнено я б так відповів на  ваше  запитання.  Дійсно,  на  недалеке  майбутнє перспектива  за тепловою енергією.  Але в найближчі 15-20 років ми повинні скористатись цією,  так би мовити, ядерною паузою, зробити ставку  на ядерну енергетику для того,  щоб підтягнути і видобуток вугілля,  і теплові електростанції до потрібного рівня.  За  моїми переконаннями,  якби  уряд  діяв  цілеспрямовано  і  системно,  то Україна мала  б  можливість  приблизно  за  п'ять  років  створити самодостатню  ядерну промисловість і використовувати ці технології не тільки в ядерній енергетиці,  а й медицині, машинобудуванні. Ми могли  б  спертися  на унікальні технології використання цирконію, гафнію,  розвинути їх,  і експортувати як  ядерне  паливо,  так  і електроенергію.  Але для цього потрібно діяти дуже цілеспрямовано. Побудувати завод для зборки твелів можна і за два  роки.  Потрібно лишень захотіти це зробити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська. Вже запитали?

 

     Депутат Горбатюк. Останнє запитання.

 

     ГОРБАТЮК М.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Радянський  виборчий  округ,  м.  Київ). Шановний  Михайле  Антоновичу!  Ми  багато  й  часто  говоримо про замкнутий ядерний  цикл.  Надіємося,  що  він  буде  замкнутий.  І всетаки навіть у вашому виступі не дуже чітко відчувається,  які ж найкритичніші місця,  що ж нам заважає довести цю справу до кінця? Як  вона буде розвиватися в часі і від кого залежить вирішення цих питань, щоб це було виконано оптимально? Будьте добрі, поясніть.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Якщо  говорити  коротко,  то  уряд  повинен приймати  чітке  рішення  без  вагань.  Тоді  можна  всі ці справи вирішити.  Коли ж уряд  приймає  одне  рішення,  а  через  півроку починає його міняти,  відпрацьовувати в іншому напрямі, то в цьому випадку дуже важко працювати  і  відповідному  департаменту,  і  в цілому в державі.

 

     Я вважаю,   що   уряд   повинен   чітко  орієнтуватися  і  не сподіватися,  що хтось за нас це  зробить.  Необхідно  виходити  з наших можливостей.  Треба розробити відповідну програму.  Включити її в бюджет.  Затвердити і починати  працювати,  поки  фахівці  не втратили  ще високий рівень кваліфікації.  До речі,  коли був День уряду,  я звертав увагу на те,  що це була єдина галузь в Україні, яка   в   минулому   році  забезпечила  приріст  виробництва  і  в промисловості, і в ядерній енергетиці на 13 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Треба,  щоб уряд був урядом.  Бо якщо в уряді є люди, які  зацікавлені,  щоб  прийшла  та чи інша фірма,  то буде й далі тягнутися так, як тягнеться досі. В Україні з 1994 року можна було вже  десять  разів реалізувати програму створення ядерно-паливного циклу. Причому забезпечувались хороші можливості з допомогою фірми "Бі-Бі",   наприклад.   Але   ж  почали  сваритися,  бо  хотіли  у "Вестінхаус" провести ту фірму.  І от за рахунок  оцих  суперечок, врешті-решт,  опинилися біля розбитого корита. Треба самим братися за це діло,  а грошей немає.  От суть цієї проблеми, якщо говорити без натяків. Безперечно, треба, щоб ядерно-паливний цикл в Україні був власний. І можливість для того була. Зараз момент упущено, але треба...

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Але  ще  не  все втрачено.  Просто потрібно інтереси  держави  ставити  вище  особистих,  і  тоді  все   почне рухатися.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Чи бажає хто виступити з цього приводу?

 

     Власне, вносилась одна  пропозиція:  відправити  на  повторне перше читання цей документ і доручити нашому комітету доопрацювати його разом із Кабінетом Міністрів, щоб можна було отримати на руки проект закону, а не те, що ми сьогодні отримали. Немає заперечень? Ставлю на голосування пропозицію  депутата  Павловського  з  цього приводу. За основу, так? Будь ласка.

 

     "За" - 227.

 

     Яке у  вас доповнення,  депутате Павловський?  З місця,  будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Доповнення всім роздали. Ідеться про те, щоб дописати  в проект постанови такий пункт 3:  "Враховуючи ситуацію, яка склалася на  Східному  гірничо-збагачувальному  комбінаті  (м. Жовті  Води)  щодо  виплати  заробітної  плати,  безробіття  тощо, запропонувати Кабінету  Міністрів  України  розглянути  на  своєму засіданні     питання     про    соціальні    проблеми    Східного гірничо-збагачувального комбінату (м.  Жовті Води) та  перспективи його розвитку".

 

     ГОЛОВА. Я  просив  би  це  доповнення проголосувати як окреме доручення,  бо до цього документа воно  не  має  відношення.  Воно важливе,  безперечно,  проте  давайте  його  окремо  як  доручення проголосуємо: "Доручити Кабінету Міністрів розглянути питання про"

- і далі текст, який запропонував депутат Павловський.

 

     Ставлю на  голосування  в  цілому  проект постанови,  а потім проголосуємо доручення. Будь ласка.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Тепер про  доручення  Кабінету   Міністрів.   Оголосив   його Павловський   Михайло   Антонович.   Воно   правильне.  Ставлю  на голосування це доручення. Будь ласка.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     ---------------

 

     Шановні колеги,  трапилося так,  що три питання,  внесені  до порядку денного,  ви зняли з різних причин.  Тут є кілька нюансів. Якщо дає доручення Верховна Рада комітетам,  то треба  не  чекати, хто до кого звернеться, а треба працювати вдвох чи втрьох, якщо це трьом доручається.

 

     У переліку  є  питання,  яке  ми  розглянули  повністю  і  не викликало  воно заперечень,  крім одного момента.  Ви його знаєте. Ідеться про проект Закону про благодійництво.  Ми  домовилися,  що його  можна  прийняти  в  другому  читанні  і  відправити на третє читання, щоб усі внесли зауваження. Якщо немає заперечень, я прошу проголосувати  цей  проект у другому читанні та відправити його на третє читання,  щоб урахувати всі зауваження,  які  надійдуть  від депутатів. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Я прошу!  Справа в тому,  чим менше залишиться питань у цьому переліку, тим менше буде роботи на наступному пленарному тижні.

 

     Ставлю на голосування ще раз.  Прошу проголосувати в  другому читанні і відправити на підготовку до третього читання.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Іще одне.  Шановні депутати!  Завтра будуть розглядатися такі питання. Будьте уважні!

 

     Проект Закону України про вибори народних  депутатів  України (нова  редакція).  Це  повторне  друге  читання.  На  нараді голів комітетів і  керівників  фракцій  у  принципі  підтримано  варіант змішаної системи,  вже не заперечують усі фракції, я так зрозумів, навіть вносяться пропозиції прийняти просто  пропорційну  систему, щоб  спростити  процедуру  виборів узагалі,  зменшивши відсотковий поріг,  наприклад 2 відсотки.  Тоді і менші партії матимуть  змогу відстояти своє місце в парламенті,  і простіші будуть вибори. Ви ж розумієте прекрасно,  по всіх дільницях  один  бюлетень  пройде  з різними  списками  -  і проблеми не буде.  Так що ви,  будь ласка, продумайте і такий варіант.  Можливо, ви його підтримаєте. То ми б не  робили такими складними вибори,  як передбачається за змішаною системою. Вони дещо складніші, ніж за мажоритарною системою.

 

     Проект Закону про оподаткування грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що надходять для підготовки та проведення в місті Києві  щорічних  зборів  ЄБРР.  Це  питання  із сьогоднішнього порядку денного перенесене на завтра.

 

     Проекти законів про чорнобильський фонд,  про зміни до статті 256 Кодексу законів про працю України,  про  обов'язкове  державне пенсійне  страхування  та  обов'язкове соціальне страхування,  про державний фонд розвитку  промисловості,  про  збір  до  державного фонду  сприяння зайнятості населення.  Це ті документи,  на основі яких ведеться розрахунок до проекту  бюджету,  який  завтра  треба розглянути.

 

     Крім того,  завтра  в плані роботи стоїть питання про обрання суддів Конституційного Суду.  Будуть  подані  кандидатури  на  ваш розгляд.  Дві  кандидатури  -  це  нескладно.  Вам повинні роздати подання про обрання суддів  обласних  судів  України  безстроково. Відповідальний  -  депутат  Стретович.  Інформація з цього приводу буде.

 

     Є в переліку питання,  які  можуть  бути  розглянуті  в  міру готовності.  Чимало  питань,  які  не  потребують  багато часу для розгляду.  Я маю на увазі ті питання,  до яких  у  дужках  дається примітка: стосовно формування бюджету. Це коротенькі законопроекти про внесення змін до законів про охорону навколишнього  природного середовища,  про  захист  прав  споживачів.  Коротше  кажучи,  все зводиться до того,  щоб не їздили  безплатно.  Ці  питання  будуть включені до порядку денного,  а також питання про проекти постанов Верховної Ради щодо звітів про роботу  Національного  банку.  Його можна   було   б   поставити  сьогодні,  але  зараз  засідає  Рада національної безпеки і голова Національного банку там перебуває.

 

     Ось такий на завтра буде перелік питань.  Я просив би, щоб ви підготувалися  і знали,  що буде саме такий порядок.  Є запитання? Будь ласка. Депутат Глухівський.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська  область).  Олександре  Олександровичу,  ми  в  п'ятницю отримали порядок денний на тиждень, і в п'ятницю передбачалося, що завтра і післязавтра розглядатимуться два питання,  які вже  давно підготовлені в нашому комітеті,  - у першому читанні проект Закону про охорону прав на зазначення  географічного  походження  товарів (послуг)  і  в  другому  читанні проект Закону про охорону прав на топології інтегральних мікросхем.  Ми вже,  напевне, другий місяць то вносимо,  то виключаємо їх з розгляду, а вони вже підготовлені. Може, все-таки розглянемо ті два проекти?

 

     ГОЛОВА. Ні,  завтра ми  не  встигнемо  розглянути,  бо  я  ще пропустив  проект  Закону  про  оренду  землі.  Його  завтра треба розглядати обов'язково.

 

     Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,   Херсонська   область).   Уважаемые   коллеги!   Александр Александрович,  у  меня  есть  просьба,  чтобы  завтра  с 16 часов работать в комитетах.  Мы,  например,  сегодня в нашем комитете не успели  рассмотреть  все  вопросы,  связанные  даже  с  завтрашней повесткой дня.  Поймите,  что  сейчас  мы  рассматриваем  вопросы, которые требуют серьезной проработки в комитетах. И чтобы мы потом не отправляли проекты на доработку,  лучше выделить два  часа  для того, чтобы в комитетах лучше их проработать.

 

     ГОЛОВА. Зауваження   слушне.   Сьогодні   ми   трошки  раніше закінчимо, то, будь ласка, продовжіть роботу в комітеті. Якщо буде потреба  для  вашого комітету,  ви можете навіть під час пленарних засідань працювати.  Я думаю,  ми  створимо  такі  умови,  щоб  ви попрацювали додатково.  А сьогодні,  будь ласка, ви матимете змогу піти раніше.

 

     Юрій Григорович Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Александр Александрович,  уже почти две сессии подготовлен  на  рассмотрение законопроект "про пенсії за особливі заслуги перед Батьківщиною". Его подготовила наша комиссия. Лежит, ждет своей очереди.  Этот вопрос из стран СНГ не рассмотрен только в  Украине.  Президент  Украины  своими  распоряжениями  назначает персональные пенсии,  а соответствующего закона нет. Проект такого закона мы подготовили,  его надо просто  проголосовать.  Там  речь идет  всего-навсего  о  том,  что человек,  который имеет какие-то заслуги  перед  государством  будет  получать  пенсию  в   двойном размере.  Она  не  такая уж сегодня высокая.  И под действие этого закона подпадут всего 17 тысяч пенсионеров.  Это число реальное. Я не знаю, может, части их уже нет в живых...

 

     Если есть   такая   возможность,  давайте  рассмотрим  данный законопроект на этой неделе.

 

     ГОЛОВА. Ви пригадуєте,  Верховна  Рада  визначилася  стосовно цього  законопроекту  таким  чином,  що  ми  приймемо уточнення до пенсійного законодавства в цілому і відразу й  цей  проект  закону розглянемо.  Я не проти того,  щоб його розглянути окремо,  але ми вже прийняли  зміни  до  Закону  про  пенсійне  забезпечення,  які Президент поки що не підписав. І теж зрозуміло, що, посилаючись на указ Президента 1993  чи  1994  року,  Кабінету  Міністрів  нібито зручніше  по окремих людях визначати це пенсійне забезпечення,  бо це авторитетно і солідно.  Але треба було б визначити так,  як  ви говорите.  Якщо  ви будете наполягати і депутати погодяться,  я не проти його поставити і  розглянути,  очевидно,  щоб  не  дратувати людей,  після  16 години якогось дня,  бо саме цей закон потрібен. Звертаються,  справді, десятки людей. Наприклад, заслуженій людині

- автору винаходів, академіку, якого було визнано скрізь за межами попередньої батьківщини,  не можна призначити пенсію більш  як  49 гривень.  І нікого немає, ніякої підтримки. Уявляете, що означають для людини 49 гривень?

 

     Або звернулися 12  письменників  -  лауреатів  Шевченківської премії.  Невже  ми  не  повинні  дати їм підвищену пенсію?  (Шум у залі).

 

     Тим більше Солов'яненко, так.

 

     Шановні депутати!  У вас є можливість попрацювати сьогодні  в комітетах.  Ще слово надається депутату Носову,  а потім я оголошу перерву.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Шановний головуючий!  У нас є специфічний проект Закону про  Регламент.  Про нього,  начебто,  говорити багато нічого.  Це внутрішній документ,  можна було б розглянути його  на  наступному тижні і прийняти без особливого обговорення.

 

     ГОЛОВА. Добре,  внесемо на розгляд.  Звичайно,  на наступному тижні є що обговорювати й крім цього проекту,  але я за,  бо  його треба приймати.

 

     Оголошується перерва до 10 години. Зараз робота продовжується в комітетах. Будь ласка.