Стенограма пленарного засідання

17 червня 1997

ЗАСІДАННЯ СТО ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  17  ч е р в н я  1997  р о к у.

 

1О г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий день,  шановні депутати,  журналісти,  шановні радіослухачі! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     У залі   зареєструвалися   323   народні   депутати.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Перше питання,  яке потрібно було б вирішити, таке. Керівники комітетів  і  фракцій у п'ятницю на нараді висловилися за те,  щоб наступний  тиждень  продовжити  в  пленарному   режимі,   оскільки потрібно  далі  працювати  над  проектом бюджету.  У четвер проект бюджету буде внесено до порядку денного на друге читання.  Тому  я просив  би  підтримати  пропозицію  про те,  щоб наступний тиждень працювати в пленарному режимі. Будь ласка, ставлю на голосування.

 

     "За" - 191.

 

     Ще раз прохання...  Я прошу,  давайте без поіменного.  Ще раз ставлю пропозицію на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 2О6.

 

     Ну, будь ласка,  хто за те, щоб поіменно? Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 173.

 

     Ще раз пояснюю.  Сьогодні  ми  розглядаємо  проект  Бюджетної резолюції. Я вранці мав розмову з Миколою Азаровим. Уряд і комітет готують матеріали, і проект бюджету буде внесено в четвер.

 

     Тому є пропозиція проголосувати,  щоб у наступний  тиждень... Все  одно потрібно буде чи в комітетах працювати,  чи в пленарному режимі. Є потреба працювати тут, а не в округах.

 

     Я просив би підтримати цю пропозицію.  Голосування  поіменне. Голови  комітетів  і  фракцій  цю  ідею  підтримали  в п'ятницю на нараді. Підтримайте голів своїх комітетів і фракцій.

 

     Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 221.

 

     Марія Яківна ще не встигла.  Ще раз ставлю на голосування. Ще раз, будь ласка.

 

     Проголосуйте, потім висловитеся.

 

     "За" - 223.

 

     Ось іще  зайшли  кілька  депутатів  до залу.  Прохання ще раз проголосувати. Прошу, підтримайте. Треба підтримати.

 

     "За" - 226. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ______________

 

     Надійшло кілька депутатських запитів.

 

     Хмельовий Анатолій Петрович звертається до Президента України щодо  зловживання  службовим  становищем  президентом акціонерного товариства "Содовий завод" у місті Слов'янську  Донецької  області Кирячем  та  підтримки  його  неправомірних дій Мінпромом України. Депутат Хмельовий уже кілька разів звертався з  цього  приводу.  Є серйозні   претензії   до  Киряча.  Проводилося  слідство.  Одначе наслідків поки  що  немає,  прокуратура  зволікає.  Потрібно  дати відповідне доручення. Це вправі зробити Президент.

 

     Я прошу   підтримати   зміст   цього   запиту,   будь  ласка. Голосування поіменне.

 

     "За" - 199.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  направити  цей  запит  за адресою. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Будь ласка, просять ще раз проголосувати. Прошу, підтримайте. Ви сьогодні його підтримаєте, а завтра він вас, я так розумію.

 

     "За" - 217.

 

     Зверніть увагу,  проти ніхто  не  виступає.  Тут  є  ще  один варіант. Можна проголосувати два запити Президенту.

 

     Є депутатський  запит  Президенту,  Голові  Верховної  Ради і Генеральному прокурору України.  Підписав його  Григорій  Недвига. Оскільки запит короткий,  я зачитаю його:  "Прошу пояснити, чому в місті  Києві  грубо  ігнорується   Закон   України   про   місцеве самоврядування,  як це сталося 13-14 червня 1997 року, коли голова Київміськадміністрації Омельченко вдався до явно  незаконних  дій. Пропоную для проведення розслідування подій 13-14 червня 1997 року створити тимчасову депутатську слідчу комісію".  До  цього  запиту додається лист,  який,  мені здається,  роздали всім депутатам. Це лист голови міськради Косаківського  про  те,  що  в  Києві  грубо ігнорується  Закон про місцеве самоврядуваня.  Ідеться про те,  що міліцією  за  відповідними   вказівками   допускається   порушення законодавства: блокуються автомобілі, не дають змоги представникам виконавчих структур...  виконкому міськради  займатися  виконанням своїх  функціональних  обов'язків.  І  багато  інших порушень,  що суперечать  прийнятому  і  введеному  в  дію  Закону  про  місцеве самоврядування.

 

     Мені здається, що це такий собі пробний камінь. От як спрацює в Києві Закон про місцеве самоврядування,  таким буде і  ставлення до нього по всій Україні.

 

     Прошу підтримати зміст цього запиту. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 19О.

 

     Є пропозиція  направити  його  за адресою,  тобто Президенту, Голові Верховної Ради, Генеральному прокурору.

 

     Запитання? Будь ласка,  зніміть з голосування.  Запитання  до депутата Недвиги чи до мене? До мене.

 

     Микола Федорович Грабар. Будь ласка. Потім - депутат Носов.

 

     ГРАБАР М.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Хустський виборчий округ,  Закарпатська область).   Депутатська  група  "Реформи".  Я  є  одночасно  ще  й депутатом Київради.  Як ви знаєте,  Конституційний Суд  підтвердив правомочність такого суміщення,  тому що ми були обрані тоді, коли обирали народних депутатів.

 

     Я хотів  би  сказати,  шановний  Олександре   Олександровичу, шановні народні депутати, що ситуація в місті Києві непроста. Вона дуже  складна.  Дійсно,  майже  протягом  року  органи   місцевого самоврядування  Київради  не  працюють.  Але  вони  не  працюють з багатьох причин,  як об'єктивних, так і суб'єктивних. Одна з них - це  небажання  депутатської  більшості  Київради  співпрацювати  з дійсно загальнообраним,  як сам себе називає Леонід  Косаківський, на  виборах  1994  року  головою  Київради.  Але це є факт.  І так сталося, що протягом року були десятки намагань зібрати сесію. Але цього не вдалося зробити з причин,  знову ж таки,  залежних як від голови,  так і  від  депутатів.  Бо  депутати  вимагали  відставки голови,  а  голова  продовжував перебувати на цій посаді.  Це його право.

 

     У четвер надруковано Закон про  місцеве  самоврядування.  Цей закон вступає в дію.  На мій погляд як народного депутата України, депутати Київради мають вирішувати це  питання  комплексно,  після того як вступить у дію Закон про столицю, який визначить на терені Києва специфіку регулювання місцевого самоврядування.

 

     Я не хотів би, щоб ми зараз драматизували ситуацію в місті, і зокрема в Київраді, оскільки перше офіційне засідання після вступу в дію закону призначено на 19 червня.  Тому надайте,  будь  ласка, можливість  депутатам  Київради  без  тиску  зверху  самим  з  цим розібратися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область).  У мене запитання до вас,  Олександре Олександровичу.  Справа в тому, що у Законі  про  статус народного депутата (стаття 12) говориться,  що депутатський запит - це вимога  народного  депутата  України,  яка заявляється на сесії Верховної Ради до підконтрольних і підзвітних їй органів та посадових осіб,  дати офіційну відповідь  з  питань, віднесених  до їх компетенції.  Але за умови,  якщо його попередні депутатські звернення до них не були задоволені.

 

     Тому коли ви оголошуєте запит,  то,  будь ласка, говоріть, чи звертався депутат попередньо, чи отримав він належну відповідь, чи ні. Бо в мене враження, що депутати замість звернення пишуть слово "запит",  вносять це на сесію, засмічують сесійний час та й більше нічого. Хай надсилають звернення. І тільки коли належної відповіді не отримають, тоді це можна буде зробити запитом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стешенко. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський   виборчий   округ,   Луганська   область).  Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги!  Я хочу  сказати  щодо ситуації,  яка  розвивається  в нашому столичному представницькому органі і яка, безперечно, не прикрашає нікого.

 

     Я не буду зараз  давати  оцінок,намагатися  звинувачувати  чи депутатів,  чи голову Київради. Зауважу, що на сьогодні вже досить правової бази.  Я маю на  увазі,  по-перше,  розділ  ХІ  прийнятої Конституції,  річницю якої ми будемо відмічати, подруге, прийнятий і  оприлюднений  Закон  про  місцеве  самоврядування  в   Україні. Принаймні  цих  правових  актів достатньо для того,  щоб розпочати працювати.

 

     Але в  нас  окремі  народні  депутати,  особливо  від  Києва, очолюючи   різні   угруповання,  витягують  сьогодні  ті  чи  інші проблеми.  Давайте з повагою ставитися  до  утвердження  місцевого самоврядування в нашій столиці. Думаю, що в нас є час для цього. І якщо ми хочемо конструктивно працювати,  і якщо ми хочемо виконати ще одну історичну місію саме цим складом законодавчого органу,  то треба заспокоїтися і працювати далі над проектом Закону про статус столиці.  Стаття  118  і  стаття  14О (і там частина друга,  і там частина друга) нас до цього зобов'язують.  Давайте  відійдемо  від цієї полеміки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин. Останній виступ. Одна хвилина.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.  Київ).  Фракція Народного руху України. Шановні колеги! У місті Києві дійсно складна ситуація. Із 65 депутатів,  обраних до Київради, 54 депутати висловили недовіру Леоніду Косаківському як голові.  Висловили вони її не просто так, з якихось своїх власних амбіцій,  а з неможливості працювати з цим головою,  який практично перетворив свою посаду у  якусь  рекламну кампанію і фактично майже нічого не зробив для міста.

 

     У зв'язку   з  цим  хочу  сказати,  що  розгляд  цієї  справи призводить тільки до погіршення ситуації в Києві.  Тому вважаю, що нам не треба зараз тут роздувати це все,  а зосередити свою роботу в основному на прийнятті Закону про столицю.

 

     Дійсно, в "Перехідних  положеннях"  Конституції  саме  так  і сказано,  що  державну  виконавчу владу в місті Києві до прийняття Закону про столицю здійснює державна адміністрація.  Отже, давайте не  погіршуватимемо  ситуацію в місті Києві,  а приймемо Закон про столицю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Проект Закону про столицю України буде внесено до порядку денного,  розглянемо його. Але це зовсім не означає, що треба  перешкоджати  голові  Київради,  його  заступникам,  членам виконкому  ходити  на  роботу,  а також блокувати машини,  знімати номери,  блокувати кабінети і все інше, що з цим пов'язано. Треба, щоб  Президент  розібрався  з  цим питанням,  а стосовно того,  що належить зробити  Голові  Верховної  Ради,  то  я  дам  відповідне доручення. У всякому разі треба це звернення направити за адресою. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 198.

 

     Хто не встиг?  Ще раз  ставлю  на  голосування.  Будь  ласка, підтримайте, щоб закрити це питання.

 

     "За" - 22З.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 213.

 

     До Президента  не  направляється.  Але  направляється  Голові Верховної Ради і Генеральному прокурору.

 

     Запит Григорія  Омельченка   до   Президента   України   щодо перевірки    законності    надання    кредиту    дніпропетровській науково-виробничій агрофірмі "Наукова" в  сумі  1О  мільйонів  97О тисяч  доларів  США  та  гарантій  уряду  України  в  забезпеченні зобов'язань дніпропетровського закритого  акціонерного  товариства "Агропромінвест"  за  кредитом  ФРН  у сумі 8 мільйонів 403 тисячі німецьких  марок  на  підставі  розпоряджень  Кабінету  Міністрів, підписаних Прем'єрміністром Лазаренком. Ось така коротка анотація.

 

     Прошу підтримати зміст цього запиту.

 

     "За" - 204.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію  про  направлення  цього запиту.

 

     "За" - 241. Рішення прийнято.

 

     Діхтяренко Григорій Юхимович звертається до  Прем'єр-міністра стосовно  незадовільного  розгляду  депутатського  звернення  щодо розвитку  державного  племінного  заводу  дослідного  господарства "Золотоніське" Черкаської області;

 

     Шеренін Юрій   Леонідович   -  до  Генерального  прокурора  і міністра      внутрішніх      справ      стосовно      результатів оперативнорозшукових  заходів  щодо  встановлення  долі  екіпажу і риболовецького судна "Саурт-3".

 

     Ставлю на голосування ці запити. Вони оформлені відповідно до вимог Регламенту.

 

     "За" - 217. Рішення прийнято.

 

     --------------

 

     У нас залишилося небагато часу для звернень, запитів тощо.

 

     Перед тим  я  зроблю  оголошення.  Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту  повідомляю  про  входження   до   депутатської   групи "Незалежні"   народного   депутата   України   від  Стахановського виборчого  округу  N  251  Луганської   області   Чурути   Михайла Івановича.

 

     ------------

 

     Запишіться, будь ласка, хто хоче висловитися.

 

     Опублікуйте список. 10 хвилин виставте, будь ласка.

 

     Депутат Безсмертний. Прошу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область). Олександре Олександровичу,  будь ласка,  передайте  слово  Карпову Олександру Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Ленінський      виборчий      округ,     Харківська     область). Народнодемократична партія.  Шановні колеги  та  виборці!  Якби  в нашій  незалежній  державі  проблема  виплати зарплати,  пенсій та стипендій або хоча  б  оформлення  жалюгідних  субсидій  населенню вирішувалася  з  такою блискавичною швидкістю,  як операція "Даешь приватизацию!" (коли  треба)  чи  "Даешь  арендизацию!"  (коли  ну зовсім  треба),  то  наші шановні громадяни попри всі негаразди як мінімум двічі на день молилися б на наш уряд та його Прем'єра.

 

     Це я щодо  заяви  прес-служби  Кабміну,  у  якій  мій  виступ минулого   тижня  був  названий  наклепом  і  в  якій,  однак,  ця уповноважена  організація  фактично  змушена  була   визнати   акт таємного виключення будинку N 14 з додатку до постанови Кабміну та заявити, що цей будинок Прем'єр оформив в оренду на час мешкання в ньому у суворій відповідності з чинним законодавством.

 

     З приводу  цього  і  я у суворій відповідності з Конституцією (стаття 86),  Законом про статус народного депутата  (стаття  19), Регламентом  Верховної  Ради  (глава  8.3)  змушений звернутися до авторів заяви з кількома запитаннями.

 

     Перше. Якому конкретно закону  України,  що  регулює  орендні відносини,  так  суворо  відповідає  оренда на час мешкання?  І що взагалі означає ця загадкова юридична новація?

 

     Друге. Припустимо,  оренда.  Хай, як кажуть, буде глина. Тоді дайте  відповідь:  яка площа дачі у квадратних метрах;  яка ставка орендної плати за один квадратний метр;  скільки  та  чиїх  коштів було  витрачено  на їхній ремонт;  якого дня,  місяця і року і ким підписано договір про оренду і  який  він  має  вигляд;  які  суми орендної плати коли і куди були внесені орендоносцем?

 

     Третє. З   розумінням   ставлячись   до  благородного  пориву Прем'єра на час мешкання перекласти витрати на утримання  держдачі з  шиї  платників  податків  на  власну  кишеню,  прошу повідомити громадськість,  хто з високих  посадових  осіб,  які  користуються держдачами,  підтримав  цей глибокоморальний та високопатріотичний почин? А якщо таких немає, то як уповноважена служба, що, як видно з заяви, спеціалізується на такій тематиці, оцінює моральні якості цих державних діячів?

 

     І на закінчення.  Після того, що відбулося (я маю на увазі не тільки  полеміку  навколо  дачі,  а взагалі постановку питання про відставку Прем'єра),  на адресу окремих із нас,  у  тому  числі  і вашого  покірного  слуги,  пішли  не  тільки побажання здоров'я та довголіття, а й речі, прямо протилежні.

 

     З приводу останніх я  уповноважений  заявити  таке.  Оскільки зайшло  про  речі  надто серйозні...  Я прошу мене не зупиняти,  я більше 20-30 секунд не переберу.  По-перше,  я добре пам'ятаю,  як після   чергового  руху  в  бік  президії  В'ячеслава  Максимовича Олександр Олексадрович йому сказав:  "А ви мене не лякайте,  я вас не боюсь". Ми хочемо нашим доброзичливцям сказати те саме.

 

     По-друге. Після   того   що   відбулося,   вам,   панове,  не погрожувати нам треба, а навпаки, оберігати як зіницю ока, бо якщо з нами чи з нашими рідними, боронь Боже, щось станеться, то все це буде на вашій совісті.  І від цього ви ніякими  грішми  ніколи  не відмиєтесь.  А  з таким "багажем" розраховувати на президентство в Україні можливо тільки в  тому  разі,  якщо  ця  найвища  державна посада буде іменуватись "Президент - начальник табору "Україна". А на воротах цього раю ви напишете:  "Jedem des  Seine"  та  "Arbeit macht  frei",  що  в  перекладі означає:  "Кожному своє" та "Праця робить вільним".

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

     КАРПОВ О.М. Я завершую.

 

     Не дай Боже  нашій  Україні,  її  багатостраждальному  народу такого щастя...

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга говорить. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань законності  і   правопорядку   (Ровеньківський   виборчий   округ, Луганська  область).  Я  прошу передать слово депутату Петренко из Луганской области.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та   соціальноекономічного  розвитку  регіонів (Перевальський  виборчий  округ,   Луганська   область).   Фракция коммунистов.

 

     Уважаемый Александр    Александрович,    уважаемые   товарищи депутаты!  Во всех регионах Украины все время нарастает социальная напряженность.   Особенно   это  заметно  в  шахтерских  регионах. Несмотря на обещания  правительства  и  Президента,  после  акций, которые  проводили  шахтеры,  практически  состояние  дел здесь не улучшилось.

 

     Вы знаете,  что эта акция должна была состояться в мае. Но 13 февраля,   когда  состоялась  встреча  председателя  ЦК  профсоюза Держака  с  Президентом,   Президент   четко   написал   на   всех требованиях:  "Прошу  терміново  визначитись і прийняти відповідне рішення".  Это обращение было к Лазаренко и Дурдинцу. К сожалению, ни один из выдвинутых пунктов не был выполнен.

 

     Поэтому эта  акция,  поддержанная  коммунистами  (Центральный комитет партии  выступил  с  обращением  к  шахтерам),  проводится сегодня.  В 16 часов во всех шахтерских городах и поселках пройдут митинги с едиными требованиями  и  обращениями  к  Президенту  как гаранту,   по   Конституции,   прав  трудящихся.  Такая  же  акция планируется в городе Киеве в 16 часов с пикетированием  резиденции Президента.   Просьба   ко   всем,   особенно  реформаторам,  тоже поучаствовать в этом,  посмотреть,  к чему привели реформы, к чему привел   курс,   избранный   нашим   правительством   во  главе  с Президентом.

 

     Второй вопрос.  Александр  Александрович,  в   повестку   дня включен  вопрос  "Про заснування Національної парламентської групи України з метою вступу до Міжпарламентського Союзу".  Этот  вопрос необходим,  его  нужно  рассматривать,  но  рассматривать только в пакете с вопросом о МПА.  Нельзя этот вопрос  оттягивать.  Мы  все время ставим Украину на обочину политической жизни.

 

     Еще один  вопрос,  о  котором  нужно сказать,  - это вопрос о НАТО. Почему правительство, Министерство иностранных дел все время принимают  решения  за  спиной  нашего парламента?  Мы обязательно должны это включить в повестку дня на эти  две  недели  -  еще  до подписания тех документов, которые Президент собирается подписать.

 

     И последнее.  Александр  Александрович,  в  округах  творится беспредел.  Уже созданы так называемые  тройки,  которые  ходят  и проверяют,  кто не уплатил за газ,  за электричество,  за воду,  и самовольно лишают людей источников энергии. Этот вопрос зависит от Верховного Совета, и мы его должны решать.

 

     ГОЛОВА. Люди  повинні  знати,  що  це  зобов'язана вирішувати виконавча влада,  додержуючись законів.  Не Верховна Рада  створює трійки, ви ж це чудово розумієте.

 

     Будь ласка, депутате Вернигора.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці   (Хорольський   виборчий   округ, Полтавська   область).  Всеукраїнська  партія  трудящих.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні депутати!  У п'ятницю половину засідання   ми   з  вами  відвели  на  законопроект  про  розподіл відрахувань на соціальне страхування.  На превеликий жаль,  засоби масової  інформації  цілу  добу  показували,  як  Верховна Рада не зуміла дійти згоди стосовно того,  будувати чи не будувати в Києві готелі   для  іноземців,  давати  чи  не  давати  пільги  західним інвесторам.

 

     Так от,  я хотів би  вам  сказати  таке.  Якщо  боїться  наше телебачення  (державне телебачення!) порушувати соціальні питання, то чому ми дійсно...  А може,  це й добре,  що нас не показали, бо Верховна Рада підтримала посягання Кабінету Міністрів на зменшення соціальних гарантій нашим трудящим.

 

     Як же так сталося,  що  навіть  наші  прогресивні  соціалісти проголосували  за зменшення відрахувань до пенсійного фонду з 32,5 до 29 відсотків?  Як так сталося, що багато депутатів, які обіцяли в  своїх  округах,  що  турбуватимуться  про  виплату пенсій,  про підвищення мінімальної заробітної плати,  навіть не взяли участі в голосуванні?  Я  думаю,  що  більшість  із  нас  у ці вихідні дні, мабуть,  побували в храмах і там очистили свої душі й помисли. І я так думаю,  що ми зараз, поки в залі перебуває повний наш склад, а не стільки,  як у п'ятницю,  проголосуємо за цей законопроект і не дамо  змоги ні Міністерству фінансів,  ні Кабінету Міністрів діяти всупереч  статті  22  Конституції.  Ми  встановимо,  що   платники обов'язкових   зборів   повинні  відраховувати  32,5  відсотка  до пенсійного фонду і 4,5 відсотка - на  соціальне  страхування,  щоб люди  нас  не  прокляли  за те,  що ми отут,  установлюючи оці всі податкові зашморги (їх ми кожного дня вигадуємо),  відбирали в них останнє, що в них іще на сьогодні є, - оту невиплачену пенсію, оті невиплачені соціальні виплати.  І я думаю,  що сьогодні  ніхто  із залу не повинен виходити, поки ми не приймемо цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кондратюк.

 

     КОНДРАТЮК А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Вінницький виборчий округ,  Вінницька область). На минулому тижні мені довелося зустрітися з рядом своїх виборців  -  механізаторами КСП Олександрівки,  Оленівки,  Михайлівки,  Гавришівки Вінницького району.  Абсолютна більшість  механізаторів  -  членів  КСП  проти надання  в  оренду  землі  іноземним юридичним та фізичним особам. Тому мої виборці вимагають найближчим часом розглянути це питання.

 

     При зустрічі з радами ветеранів Вінницького,  Калинівського і Хмільницького  районів  було  порушено  питання  про  безпідставну відміну приміських поїздів ЖмеринкаПогребище,  Калинівка-Хмільник. Люди  обурені  відміною  руху  цих поїздів.  На жаль,  на листи до Президента України,  до  уряду,  до  Міністерства  транспорту,  до Департаменту   залізничного   транспорту   ніяких   відповідей  не надійшло. Тому мої виборці просять вирішити це питання.

 

     Питання щодо Закону про вибори.  Абсолютна більшість трудових колективів, колективів афганців, колективів чорнобильців вимагають включити до проекту закону право колективів вносити  пропозиції  і висувати кандидатів у народні депутати.  Тому, вважаю, це потрібно врахувати  при  розгляді  проекту  Закону  про   вибори   народних депутатів.

 

     Багато виборців - членів трудових колективів освіти, медицини порушують питання про погашення заборгованості у виплаті  зарплати найближчим  часом.  Особливо  це  хвилює  тих  учителів,  медичних працівників та інших членів трудових колективів,  які мають  тепер іти  у  відпустки.  Вони  просять  найближчим  часом розглянути це питання і вирішити його.

 

     Дякую.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю і корупцією (Амросіївський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской партий. Уважаемые коллеги! Нищета наших пенсионеров, как и систематические невыплаты заработной  платы,  предопределены,  я глубоко  убежден,  тем  порочным  курсом  экономической  политики, который был предложен нашим Президентом 19  октября  1994  года  и одобрен   большинством   парламента,   в  том  числе  и  депутатом Вернигорой.

 

     А теперь прошу передать слово депутату Чижу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька   область).   Об'єднана   фракція   Соціалістичної   і Селянської  партій.  У  суботу,  14  червня,  відбулося  створення об'єднаного виборчого блоку Селянської і Соціалістичної партій.  У декларації  принципів цього блоку ситуація в державі оцінюється як наближення національної катастрофи.  Це  ніяке  не  перебільшення, ситуація  дійсно  така.  І  промовистим симптомом цього є тотальні злидні людей і тотальний наступ на і без  того  куці  права  наших громадян.

 

     Від імені фракції я звертаюся до Президента.

 

     Перше. Президенту  необхідно  відкликати вето щодо Закону про недопущення підвищення плати за житло.  Якщо він цього не зробить, то хай скаже,  де взяти гроші людям - пенсіонерам, у яких пенсія - 4О  гривень,  робітникові  Донбасу  чи   шахтареві   Червонограда, студентові,  учителеві,  який голодний іде у відпустку, лікареві і так далі.

 

     Друге. Потрібно     невідкладно     переглянути      пенсійне забезпечення.   Дійшло   до  того,  що  Президент  своїми  указами призначає пенсії - спеціальні пенсії.  Він же добре розуміє, що 49 гривень  для  академіка - це всесвітня ганьба і для Президента,  і для держави, і для цього курсу, який названо безальтернативним.

 

     Або, скажімо,  45 гривень -  пенсія  пілотів  Кіровоградської льотної  академії,  які  пролітали  і ризикували своїм життям.  Це взагалі  неприпустимо.  Тому  треба  повернутися   до   того,   що пропонувала  наша фракція,  - переглянути рівні заробітної плати і пенсій,  зробивши серйозне реформування і піднявши їх  розміри  до середніх значень, хоча б відповідно до Європейської хартії.

 

     Третє. Фракція  підтримує  шахтарів  Червонограда  Львівської області.  Люди зрозуміли,  що ситуацію далі вже терпіти неможливо. Те,  що  вони  виборюють  свої  права,  є глибоко конституційною і глибоко державною дією. І ми - на їх боці.

 

     І, до   речі,   це    не    унікальна    ситуація.    Що    у ЛьвівськоВолинському басейні,  що у Донбасі, що в центрі України - скрізь  однаково.  Це  ще  раз  свідчить  про  банкрутство   цього "безальтернативного"    курсу    реформ.   Виявляється,   є   йому альтернатива  -  просто  загибель  людей,  загибель  нації.  Цього допустити не можна.  Авгієві стайні,  створені цією владою, треба, нарешті, вигрібати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юрковський.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судовоправової  реформи (Ленінський виборчий округ,  м.  Севастополь).  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги   депутаты,  избиратели  Украины,  ветераны  Украины!  Нет сегодня более острой проблемы  для  нашего  народа,  чем  проблема Украина  -  НАТО.  В  связи  с  этим  на прошлой неделе состоялось заслушивание министра иностранных дел  Удовенко.  Было  предложено рассмотреть  законопроект  о  запрещении проведения учений НАТО на территории Украины.  По данным, которыми располагаем мы сегодня, в Евпатории  собрано  более 1О тысяч подписей против проведения этих учений. В Севастополе тоже обстановка накалена до предела.

 

     С этой трибуны я хочу  заявить,  что  если  не  будут  дальше приниматься  реальные  меры по предотвращению этих учений,  то это может  вызвать  социальной  взрыв.  Поэтому  я  убедительно  прошу включить  проект  Закона  о  запрещении  проведения учений НАТО на территории Украины в повестку дня. Это первый вопрос.

 

     Второй. Недавно в Житомире состоялся скезд Украинской  партии справедливости.   Лидер  этой  партии  Червонопиский  заявил,  что социальной базой  этой  партии  являются  ветераны  войны,  труда, Вооруженных  Сил,  чернобыльцы,  афганцы.  Я в этой связи хотел бы обратить внимание ветеранов Украины на то,  что эта  партия,  если отбросить словесную шелуху,  есть партия для того,  чтобы привести президентскую комаду вновь к власти на очередных  выборах.  Это  - блок  сил,  которые  верой  и  правдой  будут  служить  вот  этому порочному курсу,  ведущему нашу  страну  в  тупик,  к  уничтожению собственного народа.

 

     Поэтому я   просил   бы  ветеранские  организации  на  местах внимательно отнестись ко всем тем разговорам, которые сегодня идут из этой организации.  Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что предпринимаются   иезуитские   ходы.   Например,   создается   эта организация,  а  потом создается блок "Трудовая Украина".  Но ведь трудовая Украина ничего общего не  имеет  с  тем  курсом  геноцида собственного  народа,  с  тем  разгулом  преступности и коррупции, которые характеризуют существующий режим.

 

     Хотелось бы,  чтобы  здоровые  силы  ветеранского   движения, вопервых,  дали  отповедь этим планам;  а во-вторых,  сделали все, чтобы ветераны в  очередной  раз  не  попались  на  демагогические "разкяснения" о том, что есть в этом движении силы, которые спят и видят,  как ветераны будут хорошо жить,  как  они  будут  получать пенсии,  как  они  будут  лечиться  и  как будет государство о них заботиться.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Пропозиція Петренка щодо (скорочую назви) МПС і МПА.  Тоді, як ми підійдемо до розгляду питання про МПС, внесете свою пропозицію,  і я поставлю її на голосування. До речі, і друге питання  теж є в порядку денному на наступний тиждень.  Можна буде розглянути це питання окремо.

 

     Ще раз повторюю, що Верховна Рада не приймала ніяких рішень і ніяким законом не передбачалося створення згаданих вами трійок для з'ясування  того,  що  в  людей  є,  як  вони  сплачують  податки, оплачують газ тощо.  Я ще раз кажу:  Верховна Рада таких рішень не приймала.  А якщо ми повинні втрутитися,  то,  будь ласка, готуйте проект  закону  чи постанови з цього приводу,  якщо є потреба,  чи хоча б запит.

 

     І уточнення,  Леоніде  Михайловичу  Вернигора,  щодо  проекту закону, про який ви сказали. Ми його розглядатимемо. Верховна Рада не підтримувала Кабінет Міністрів.  Не підтримувала.  Якщо  окремі депутати підтримували,  то це не означає, що підтримувала Верховна Рада.  У нас одностайного  голосування  не  буває.  Ні,  я  уважно слухав. А він слухав неуважно. То інша справа.

 

     Відносно Закону  про  оренду  землі йшлося у виступі Анатолія Олексійовича Кондратюка.  У порядку денному це питання є,  ми його обов'язково  розглядатимемо.  Ось тоді ви і висловите свою позицію відносно орендування землі іноземцями і тому подібне.

 

     Так само і проект Закону про вибори стоїть у порядку  денному на середу.

 

     Відносно Закону про "Сі-бриз- 97". Депутат Юрковський пропонує включити це  питання  до  порядку денного.  Він  вніс  проект  закону  на  минулому тижні.  Тобто як суб'єкт законодавчої  ініціативи  депутат  свою  функцію  виконав. Ідеться про те,  щоб включити його до порядку денного. Я просив би вас визначитися з цього приводу шляхом голосування.

 

     Будь ласка, голосується пропозиція Юрковського. Прошу.

 

     "За" - 134. Не підтримується.

 

     _________________

 

     Розглядається питання про  проект  Постанови  Верховної  Ради України  про  основні  напрями  бюджетної  політики  на  1998  рік (Бюджетна резолюція).

 

     На трибуну  запрошується  Пєхота   Володимир   Юлійович   від Комітету з питань бюджету.

 

     Перед тим  як  ми  приступимо  до  розгляду цього питання,  я просив би депутатів зважити на таке.

 

     Наступного року,  коли буде обрано новий склад Верховної Ради і  почнеться  формування  її  керівних органів,  якраз надійде час прийняття Бюджетної резолюції.  Прийдуть депутати,  не  гірші  від нас,  але,  очевидно,  у них буде менше досвіду.  І,  таким чином, вийде, що ми порушимо норму Регламенту і норму Закону про бюджетну систему і не зможемо затвердити Бюджетну резолюцію на 1999 рік.

 

     Тому я  просив би вашої згоди,  і Володимира Юлійовича також, на те,  щоб сьогодні,  оскільки ми закладаємо ідеологію бюджету на 1998  рік,  такі ж вимоги поставити і до бюджету 1999 року.  Тобто прийняти  Бюджетну  резолюцію   на   1998-1999   роки,   але   там передбачити, що до 15 вересня цього року Кабінет Міністрів повинен дати основні показники по доходах і видатках бюджету на 1999  рік. Тільки  така  умова.  Тоді  починаючи  з вересня ми розглядатимемо проект бюджету на 1998 рік,  але на той час уже будуть  контрольні цифри  на  1999  рік,  і  наступного року парламент не опиниться у такій ситуації,  коли буде невідомо,  що треба  розглядати,  і  не затвердить Бюджетну резолюцію.

 

     Говориться про  те,  що  це,  ну  скажемо  так,  не визначено Регламентом,  хоч  і  в  законі,  і  в   Конституції   передбачена можливість  розгляду проекту бюджету на інший період,  ніж на рік. Але це якраз та специфіка,  що викликана зміною складу парламенту, і потрібно було б на це піти.

 

     До речі,  уряд  Росії сам виступив з подібною ініціативою.  Я вважаю,  що він правий у цьому відношенні. Нам також потрібно було б зорієнтувати уряд на такий крок. Тим більше, що він, як правило, і ви  це  бачите,  уже  роками  подає  контрольні  цифри,  у  яких закладається  зростання  на рівні 0 процентів,  0,5 процента і так далі.  Якщо уряд передбачає залишитися і в 1999 році,  то  він  не зможе  працювати  за  таких умов,  просто до нього не буде довіри. Отже,  це ще один стимул і для стабільності уряду і  для  сприяння більш ефективній роботі економіки.

 

     Володимире Юлійовичу, що ви скажете з цього приводу?

 

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).  Олександре  Олександровичу,  я  вивчав  усі  документи, пов'язані з Бюджетною резолюцією. Поперше, Бюджетна резолюція не є нормою  Конституції,  а  є  нормою  Закону  про бюджетну систему і нашого Регламенту.

 

     І по-друге,  я розумію сказане з приводу  нового  парламенту. Але на той час може змінитися економічна політика. Ми формували цю резолюцію з  урахуванням  того,  що  наша  економіка  перебуває  у кризовому   стані.   Тому   головні   напрями   бюджетої  політики встановлюються виходячи з тих обставин і з  тих  обмежень,  які  є сьогодні.  І  тому  на  перший  план  у  цій  резолюції поставлено заробітну плату,  захищені статті бюджету,  інші  моменти,  які  в подальшому, можливо, уже і не матимуть місця, коли економіка почне розвиватися і давати, як ви кажете, зростання.

 

     Осмислюючи те,  що ви сказали,  вважаю, що з практичної точки зору,  може,  так  і  треба  було  б  зробити,  але  теоретично це неможливо  навіть  якось   ув'язати   з   тими   макроекономічними показниками,  яких ми не маємо,  з тим регламентом, якого ми ще не прийняли.  І  навіть  ось  таке.  У  цій  Бюджетній  резолюції  ми записуємо  про стабільність податкової системи на один рік.  Але ж на новий рік податкову систему буде змінено. Отже, тоді треба буде змінювати і всю ідеологію цієї Бюджетної резолюції, тобто її треба буде розробляти зовсім по-іншому.

 

     Тому я пропонував би поки що виходити з того, що в нас є.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла ваша позиція.

 

     Розглядається проект Постанови про основні  напрями  бюджетої політики на 1998 рік (Бюджетна резолюція) в другому читанні.

 

     Процедура яка?  Будь ласка, хто хоче висловитися з процедури, запишіться. Будь ласка, три хвилини.

 

     Депутат Степенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область). Олександре Олександровичу, я хотів і поставити запитання,  але оскільки так вийшло, що я перший записаний на виступ, то дякую вам за те, що надали мені слово.

 

     Володимире Юлійовичу,  у  мене  до  вас  таке  запитання.  Я, пам'ятаєте, до вас підходив, говорив, а чи не краще розглядати...

 

     ГОЛОВА. Василю Івановичу,  вибачте,  будь ласка,  але зараз у нас із процедури виступи. Запитання ви потім поставите. Почекайте. Розглядається проект Бюджетної резолюції в другому читанні.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Так процедура ж, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Яка ж процедура, ви ж запитання ставите.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Я не запитання ставлю, а виступаю з процедури. Чи не було б краще одразу розробити і прийняти  всі  ті  податкові закони  на новій основі?  Кажуть,  що не змінюватиметься податкова політика.  Як  же  ж  не  змінюватиметься,  коли  тепер  податкова політика  задавила  виробництво?!  І  сьогодні ми розглядатимемо у другому читанні проект Бюджетної резолюції, не зробивши нічого для підтримки власного товаровиробника.

 

     Дякую.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Я  б сказав так,  що нас біда вже повинна була б навчити.  Коли ми в Бюджетну резолюцію  закладаємо  завдання  щодо зміни податкової політики,  тоді це зовсім інший документ. Тоді це треба написати як завдання до податкової політики. А ми закладаємо бюджетну  політику,  виходячи  з  тих податкових законів,  які вже діють.  І тому ми намагалися це зробити навіть там,  де в нас були пропозиції щодо зміни окремих податків,  акцизних зборів тощо.  Це норма інших законів.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Масенко.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Шановний доповідачу! Шановний Олександре Олександровичу! Я вважаю, що навіть якщо й зміниться якось наша політика на 1999 рік, зовсім не зайве прийняти оці норми.  Вони цілком нормальні для того,  щоб за ними жили наші люди й наша держава.  І я  думаю,  що  можна  їх проголосувати  і  на  1999  рік.  А  якщо  стануться якісь зміни в політиці,  то вже новий склад Верховної Ради відреагує на них. Тож можна проголосувати зараз і на 1998, і на 1999 роки.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Висловлені вами пропозиції стосовно цього року ми включили до порівняльної таблиці і по можливості врахували. А якщо записувати стосовно інших років,  то тоді мала б бути зовсім іншою структура Бюджетної резолюції.  Тоді,  мабуть,  її  треба  було  б починати  так,  як  усе  ми  робимо:  почали щось,  кинули,  знову починаємо.  Тобто  треба  було  б  розробляти  її  заново.  Такого перспективного  бачення  - на два роки вперед у нас поки що немає, уряд не подав такого  документа.  А  нам  самим  вигадувати  щось, створювати свій документ досить важко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський  виборчий округ,  м.  Київ).  Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское  обкединение  "Вперед,  Украина!".  Уважаемые коллеги! Дело в том,  что столь серьезный  документ  роздан  нам  буквально полчаса   назад,   а  в  сравнительную  таблицу  не  включены  все предложения.  В  частности,  мои  коллеги  по  депутатской  группе "Реформы" подали два десятка предложений.

 

     Поэтому я бы счел целесообразным перенести рассмотрение этого вопроса.  Нельзя нарушать Регламент,  нельзя в  таком  сыром  виде подавать  проект  Бюджетной резолюции.  Там не закреплен ни размер бюджетного  дефицита,  там  опять  в  нарушение  Конституции   все привязывается к областям, а не к местному самоуправлению.

 

     Александр Александрович, поскольку этот вопрос очень важен, я думаю,  ничего страшного не случится,  если  мы  либо  завтра  его рассмотрим,  либо  послезавтра,  но  уже с полной таблицей,  и все депутаты ознакомятся со всеми предложениями.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Я хотів би сказати, що Комітет з питань фінансів і   банківської   діяльності   не  передав  ніяких  пропозицій  до попереднього розгляду цього питання,  хоча ми ще два  місяці  тому розіслали   проект   Бюджетної   резолюції   всім  комітетам.  Усі пропозиції,  які надійшли до першого читання...  Я навіть зачитав, хто їх подав.

 

     Дійсно, термін підготовки до другого читання дуже малий,  але ж відповідно до Закону про бюджетну систему ми повинні не  пізніше 15 червня передати урядові Бюджетну резолюцію, з тим щоб він до 15 вересня розробив і подав нам проект Закону про бюджет.

 

     Є дві пропозиції - від Комітету з питань охорони  здоров'я  і від  депутата  Пшеничної,  які  з технічних причин не потрапили до порівняльної таблиці.  Їх розглянув учора наш комітет і я  готовий щодо них дати конкретну відповідь.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Одну хвилину!  Депутат Єльяшкевич брав слово від  групи.  А  чому  саме  ви  повинні  виступити?  Ми розглядаємо  документ  за  процедурою  другого  читання.  У  вас є зауваження до назви?

 

     Хто з авторів зауважень хоче висловитися щодо назви резолюції і преамбули? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Косів.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область).  Олександре Олександровичу і Володимире Юлійовичу!  Хочу висловити  принципову  думку.  Я  бачу,  що  в   комітеті   читали стенограму обговорення в першому читанні, бо одне з моїх зауважень тут є. Але, крім того, я подав ще п'ять зауважень і жодне з них не враховане.  То як ми далі будемо йти?  Я хочу,  щоб мої зауваження були поставлені на голосування.  Чи ви кожного  разу  будете  мені надавати слово, щоб я їх обгрунтував?.. Але це буде складно, бо їх у таблиці немає. А це питання процедури, до речі.

 

     ГОЛОВА. Я розумію. Оскільки це стосується процедури, у мене є така  пропозиція.  Сьогодні депутати Єльяшкевич (і в Терьохіна,  я знаю,  така ж думка) і Косів сказали про те, що частину пропозицій до  цього  проекту  не  враховано...  Але  ж  із  18  зауважень  і пропозицій,  що в середній колонці,  17  враховано.  Тому  давайте приймемо  проект у другому читанні і відправимо на третє читання з тими зауваженнями,  які ви подасте.  Тому що інакше треба буде  по пунктах  усі  18  зауважень  розглядати  зараз  і витратити ще дві години.

 

     Депутат Степенко. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Олександре Олександровичу, я ще раз повертаюся до  того...  Ну  от,  наприклад,  депутат  Масенко  подав  розумну пропозицію,  щоб  врахувати  необхідність  пріоритетного  розвитку села.  Тут  написано:  "Враховано  частково".  Але як,  Олександре Олександровичу,  може бути частково враховано закон? Він же або є, або його немає. Не можна так швидко приймати такі рішення. Оце все декларації.  Якби  дотримували  пріоритетності,  то  уже  б   були наслідки  забезпечення  фінансовими  ресурсами соціального захисту населення.  А так - за рахунок чого?!  Нинішня податкова  система, чинні  закони  не  дадуть  можливості виконати цю резолюцію.  Тому давайте якось спокійно розглянемо це питання.

 

     Дякую.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Я хочу відповісти.  Чому частково?  Дійсно,  тут агропромисловий  комплекс  віднесено  до пріоритетів.  І записано: "...сконцентрувати   на   фінансування   структурної    перебудови пріоритетних галузей економіки, насамперед науки, агропромислового та паливноенергетичного комплексів".  Розписувати все  докладно  в Бюджетній  резолюції  ми  не можемо.  Слово "пріоритетних" якраз і вказує на те,  що на ці  галузі  повинно  бути  більше  спрямовано асигнувань.  А  скільки  і  як  -  це  записано нижче:  Кабміну до затвердження бюджету керуватися бюджетною класифікацією.  Там  усе має бути розкладено: скільки, за яким пунктом, яка частка тощо.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу,  що розглядаються назва і преамбула, а не Закон про пріоритетність соціального розвитку села.

 

     До назви й преамбули є у вас зауваження? Немає? Є.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Шановний Олександре Олександровичу! Я ще раз, торкаючись назви і преамбули,  хотів би наголосити на тому, що цей документ у тому вигляді,  як він підготовлений, не відіграє ніякої ролі  у  підготовці  проекту  бюджету.  Ви  всі  добре знаєте,  що постанова Верховної Ради не є нормативним документом для  Кабінету Міністрів.  Якщо  ми  пишемо бюджетну резолюцію прямої дії,  то це після прийняття Конституції має бути оформлено у  вигляді  закону, якщо  шановні  депутати  хочуть,  щоб  Кабінет Міністрів неухильно виконував ці норми.  Після того зовсім зміниться юридична  техніка складання бюджетної резолюції.

 

     Олександре Олександровичу,   в   цьому   вигляді  документ  є декларативним.  Він нічого не каже  ані  депутатам,  ані  Кабінету Міністрів.  Тому  я  пропоную  відкласти  розгляд цього документа, оформити його у вигляді закону і прийняти.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Володимире Юлійовичу, будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Я хочу зачитати депутату Терьохіну норму  Закону про бюджетну систему України.  "Верховна Рада не пізніше 15 червня поточного  року  розробляє  і  надсилає  спеціальну  постанову   - Бюджетну  резолюцію  про  основні  напрями  бюджетної  політики на наступний бюджетний рік.  Кабінет Міністрів організовує  складення проекту Державного бюджету..." - і далі за текстом. І написано, що якщо ця Бюджетна резолюція не буде виконана,  то з кожного  пункту уряд повинен дати обгрунтування причин невиконання цієї резолюції. І навіть якщо ми відкладемо,  то не можемо згідно  з  цим  законом замінити постанову на закон.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   ви   можете   прочитати   статтю  113 Конституції,  це буде правильно.  Але у статті 95 Конституції  теж передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки і так далі.  І посилання є на Закон про  бюджетну систему.

 

     А Закон   про  бюджетну  систему  обов'язковий,  і  складовою частиною його є постанова (Шум у залі).  І, до речі, постанови теж обов'язкові, в Конституції це визначено.

 

     Шановні депутати,  я розумію справу так. Ми у першому читанні прийняли проект  Бюджетної  резолюції.  Зараз  надійшла  черга  до розгляду  його  в  другому  читанні.  Якщо  ми  зараз не приймаємо Бюджетну резолюцію, то це означає, що ми зриваємо бюджетний процес на  1998 рік.  Все!  (Шум у залі).  Будь ласка,  не кричіть,  коли візьмете слово, скажете.

 

     Володимире Юлійовичу, ваші міркування.

 

     До назви і преамбули є ще зауваження?

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Проект Бюджетної резолюції розроблено на  основі Закону  про бюджетну систему і Регламенту,  які сьогодні діють.  І Конституція нічого не змінює щодо цього,  а  навпаки,  конкретизує терміни   подання   і  розгляду  проекту  бюджету.  Незабаром  рік закінчиться,  як розглядаємо проект бюджету на цей рік, наступний, мабуть, розглядатимемо три роки.

 

     Посилання на  Закон  про  бюджетну  систему  тут є,  і Кабмін повинен виконувати його. Почитайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. До  статті  1  є  зауваження?  Депутати   Манчуленко, Худомака, Косів.

 

     Поправка депутата Манчуленка. Прошу.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Заставнівський  виборчий округ,  Чернівецька  область).  Фракція  Народного  руху  України. Олександре Олександровичу,  перш ніж сказати про свою поправку  до проекту  Бюджетної  резолюції,  я  хотів би звернути вашу увагу на статтю  113  Конституції  України,  в  якій  зазначено:   "Кабінет Міністрів  України  у  своїй  діяльності  керується Конституцією і законами України,  актами Президента України". Звідси випливає, що для  того  щоб  Кабінет  Міністрів  узяв до розгляду нашу Бюджетну резолюцію, вона має бути оформлена у вигляді закону.

 

     ГОЛОВА. Георгію Манолійовичу, це не випливає із статті 113. З неї  випливає,  що  Кабінет  Міністрів керується законами,  у тому числі Законом про  бюджетну  систему.  А  в  Законі  про  бюджетну систему  написано,  що  бюджет  складається  на  основі  Бюджетної резолюції, яка затверджується постановою Верховної Ради.

 

     Депутат Худомака. Зауваження 2. Будь ласка. Одну хвилинку!

 

     Ви з приводу своєї поправки? Депутате Манчуленко, вам слово.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Шановний доповідачу,  я дякую,  що в проекті Бюджетної резолюції деякі мої пропозиції враховано.  Але у  першій поправці    ви   написали:   "Враховано   згідно   з   положеннями Конституції".  Я хотів би зауважити,  що не зовсім враховано, бо я робив  особливий  наголос щодо тієї категорії людей,  які,  так би мовити, без підтримки з боку держави не обійдуться. Я маю на увазі пенсіонерів, інвалідів, малозабезпечених.

 

     І тому   тут   доречно  було  б,  на  мій  погляд,  написати: гарантованого  не  "державою",  а  "Конституцією  України"   рівня соціальних послуг. Потім поставити кому і далі записати те, про що йдеться в другій половині моєї поправки, - "особливо тих категорій громадян,  які  без  піклування  держави обійтися не можуть".  А в дужках: "пенсіонери, інваліди, малозабезпечені" і так далі.

 

     Дякую.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Я думаю,  що з вашою пропозицією відносно заміни слова "державою" на слово "Конституцією" можна погодитися. А дужки розкривати і перераховувати категорії?.. У цій Бюджетній резолюції вводиться  поняття  "захищені  статті бюджету".  Тому саме в них і треба передбачити захищеність цих категорій.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пшенична має слово.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти (Ленінський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Александр Александрович,  я  всетаки  предлагаю этот вопрос рассмотреть завтра. Дело в том, что свои предложения я подала своевременно,  так же, как, наверное, и Комитет по вопросам охраны  детства.  Я  предлагаю,  чтобы  комитет  сегодня  до 16.00 подготовил  все  эти  предложения,  а  завтра  утром  этот  проект рассмотреть,   потому   что   каждый  раз  тянуть  руку  со  своим предложением перед глазами у моих коллег...  Ни у  кого  ведь  нет этих предложений.

 

     ГОЛОВА. Володириме Юлійовичу, чому не враховано пропозиції?

 

     ПЄХОТА В.Ю.   Я   вибачився  перед  депутатом  Пшеничною.  Її пропозиції з технічних причин  не  ввійшли  сюди,  бо  термін  був короткий.  Але я сказав, що всі ці пропозиції ми розглянули вчора, і я готовий дати відповідь. Але якщо депутат наполягає..

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!..

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Оці дві.  А від групи "Реформи" нічого немає. Не знаю, може, вони в Секретаріаті чи ще десь блукають. Не знаю. А ці потрапили до мене.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Процедуру ми обговорили.  Тут  немає про що говорити.  Я тільки хочу ще раз наголосити,  що неприйняття Бюджетної резолюції в  термін,  визначений  Законом  про  бюджетну систему,  означає зволікання з прийняттям бюджету на 1998 рік.  Це питання затягується штучно.  Можна  прекрасні  бюджетні  резолюції написати,  оформити їх у вигляді закону,  хоча це й не передбачено нашим законодавством,  але це означатиме тільки одне - зволікання. Тому що ви чудово розумієте,  як приймається закон. Це означає, що ми до вересня взагалі не приймемо Бюджетну резолюцію.  І  тому  ці всі гарні розмови про те, що треба посилити, підкріпити, уточнити, передбачити бюджетний дефіцит і таке інше,  це  все  зараз  ні  до чого.   Це  все  параметри  Закону  про  бюджет.  А  тому  ми  або розглядаємо, або не розглядаємо.

 

     Я ставлю на голосування таке питання:  чи розглядати сьогодні проект Бюджетної резолюції,  чи зняти його з розгляду?  Хто за те, щоб зняти з розгляду, прошу проголосувати.

 

     "За" - 57.

 

     Немає бажання.  Тоді треба розглядати по суті.  Я  пропонував би,  оскільки практично всі зауваження враховано,  прийняти проект резолюції у другому читанні і направити на третє читання.  І  тоді до   кінця  тижня  ми  зможемо  розглянути  документ  остаточно  з урахуванням  пропозицій  і  зауважень  депутата  Пшеничної,  групи "Реформи", про що говорив депутат Єльяшкевич.

 

     Можна ставити  на  голосування?  Ставлю на голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     -----------------

 

     Розглядається питання про пропозиції  Президента  України  до Закону  України  про  внесення  змін до Закону Української РСР про індексацію грошових доходів населення.  Доповідає  Мельник  Сергій Іванович, член Комітету з питань соціальної політики та праці.

 

     Зауваження Президента   буде  підтримувати  Сорокін  Анатолій Полікарпович, перший заступник міністра праці.

 

     Прошу.

 

     МЕЛЬНИК С.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань соціальної  політики  та  праці  (Житомирський  сільський виборчий округ,  Житомирська область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!  Ми з вами вже вкотре повинні розглянути пропозиції Президента України до Закону України про внесення  змін до   Закону   Української  РСР  про  індексацію  грошових  доходів населення,  який було прийнято Верховної Радою  України  в  травні цього  року.  Президент  практично  вдруге використовує своє право вето.  Комітет з питань соціальної політики та праці розглянув  ці пропозиції і я доведу до вашого відома результати розгляду.

 

     Шановні народні  депутати!  В  умовах падіння життєвого рівня населення,  безробіття та заборгованості населення перед  державою Президент   України  вдруге  використовує  своє  право  вето  щодо прийняття Верховною Радою Закону  України  про  внесення  змін  до Закону Української РСР про індексацію грошових доходів населення і вдруге повернув цей закон на розгляд Верховної Ради України.

 

     Президент України знову пропонує:  використати для індексації грошових  доходів  населення  індекс  споживчих  цін  і тарифів на товари  та  послуги  буз  урахування  житлово-комунальних  послуг; встановити  величину  порогу  індексації грошових доходів на рівні 115 відсотків проти 105 відсотків,  обумовлених  законом;  змінити механізм, розмір і порядок індексації доходів.

 

     Розглянувши зазначені пропозиції Президента України,  Комітет з  питань  соціальної  політики  та  праці  вважає  за   необхідне підтвердити  свої попередні висновки з цього питання:  "Пропозиції Президента України стосовно статей 2,  4, 5 цього закону входять у суперечність  з  вимогами  статей  22,  48  Конституції  України і звужують  обсяг  соціальноекономічних  прав,  наданих   громадянам діючим  Законом  Української  РСР  про індексацію грошових доходів населення".

 

     За таких умов Комітет з питань соціальної політики  та  праці просить   Верховну   Раду   України   подолати  відкладальне  вето Президента України на зазначені статті закону.  У противному разі, якщо   Верховна   Рада  не  подолає  вето  Президента,  діє  Закон Української РСР про індексацію грошових  доходів  населення,  який було введено скасуванням Декрету про його скасування.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Позиція комітету  зрозуміла.  І  зрозуміло,  що  в  нас немає виходу:  або буде подолано вето Президента і введено в  дію  Закон про  індексацію,  або  такого закону не буде,  і тоді говорити про соціальний захист людей в умовах інфляції просто не доводиться.

 

     Що з цього  приводу  скаже  представник  Кабінету  Міністрів, точніше,    уповноважений   Президента?   Будь   ласка,   Анатолію Полікарповичу Сорокін.

 

     СОРОКІН А.П.,  перший  заступник  міністра   праці   України. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Мені хотілося б зазначити,  що зауваження Президента стосовно статей 2, 4  та  5  закону  не суперечать вимогам статей 22 і 48 Конституції України.  Так,  згідно зі статтею 2 держава витрачає,  ви  знаєте, значні кошти на покриття житлових субсидій. І якщо їх індексувати, то ми будемо змушені повторно індексувати  ці  витрати.  Логіки  в цьому немає. Тому ми й пропонуємо при розрахунку індексу споживчих цін ці витрати мінусувати.

 

     Ви знаєте,  що тепер субсидії  одержують  понад  6  мільйонів сімей,  або  більш  як 40 відсотків від загальної кількості.  Суми нарахованих населенню субсидій для відшкодування витрат на  оплату житлово-комунальних  послуг  тільки  в  1996  році  становили  813 мільйонів гривень,  а за січень-квітень цього  року  -  майже  600 мільйонів гривень. Середня сума призначених субсидій на одну сім'ю в квітні становила 45 гривень.

 

     Те саме можна сказати і про статті 4 і  5  закону.  Прийняття пропозицій  Президента  не звужує прав і свобод громадян.  Ідеться тільки про перенесення  строків  індексації  доходів  громадян  на пізніший    період,   що   дасть   можливість   урядові   подолати заборгованість по виплаті заробітної плати у 1997 році.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до  обох  доповідачів?  Запишіться,  будь ласка.  10 хвилин на запитання і відповіді, оскільки ми це питання вже двічі обговорювали.

 

     Депутат Бондаренко. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Шановний доповідачу!  Називаються  величезні суми, яких у державі не вистачає, щоб провести індексацію грошових доходів населення.  Разом  з  тим  ми  знаємо,  що  доходи  деяких навколоурядових     структур,    особливо    газових    трейдерів, астрономічні.  І самі представники цих структур називають цифри  - 10 мільярдів і навіть більше.

 

     То чи  не  вважаєте  ви  за  можливе,  щоб  хоч якісь податки державі платилися цими навколоурядовими структурами  і  щоб  можна було  покрити  оці  потреби,  про  які  зараз  ідеться?  Заступник міністра називав суму 800 мільйонів гривень.  А там ідеться про 10 мільярдів доларів.

 

     МЕЛЬНИК С.І.   Дякую.   Я  згоден,  що  ті,  до  певної  міри монопольні,  навколоурядові  організації   (а   вони   не   тільки навколоурядові), які одержують надприбутки за рахунок використання у своєму обороті ліквідної продукції,  що користується попитом  на сьогоднішній  день,  повинні  платити в дохід держави.  І я з вами згоден,  що  тих  надприбутків  було  б  достатньо  для   покриття індексацій грошових доходів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань молоді,  спорту і  туризму  (Єнакіївський  виборчий  округ, Донецька область).  Первый вопрос.  Не смогли бы вы обосновать вот эти 115  процентов  вместо  105  процентов  (о  чем  идет  речь  в предложениях Президента)?

 

     Второй. Есть   ли,   на   ваш   взгляд,  под  них  финансовое обоснование в бюджете?

 

     МЕЛЬНИК С.І.  Дякую.  Щодо першого.  Ми вже не раз говорили в цьому  залі,  що введення порога індексації на рівні 115 відсотків означатиме,  що практично вона проводитиметься один  раз  на  рік. Тоді можна буде в межах до 115 відсотків проводити інфляцію - 110, 112, 114 відсотків, тим самим знижуючи доходи громадян.

 

     А обрахування  в  бюджеті?..  Ви  розумієте,  що   розрахунки здійснюють урядові структури.  Захищаючи себе, вони показують, які це будуть великі витрати - близько 2,1 мільярда гривень.  а от при 115 відсотках буде лише 1,1 мільярда.  Але я хочу вам сказати,  що ці кошти закладаються в бюджет,  їх буде закладено.  І я думаю, що на  2,1  мільярда  ми  не вийдемо навіть у цьому році.  Все буде в межах того, що закладено до бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Харцизький   виборчий   округ,   Донецька   область).   Александр Александрович, я свое право на вопросы передаю Моисеенко Владимиру Николаевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МОІСЄЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Сергей Иванович, я уже задавал этот вопрос,  когда мы рассматривали  в  первый  раз предложения  Президента.  Хочу снова задать его,  потому что тогда ответа на него я не получил.

 

     Главной, на мой взгляд, в этом документе является статья 2, в которой  говорится,  что  цены  на  жилищно-коммунальные услуги не индексируются одновременно с ростом  цен  на  остальные  услуги  и товары.   Верховный   Совет,   невзирая,   так   сказать,  на  все пропрезидентское   большинство,   неся    ответственность    перед трудящимися,  убрал эти слова, с тем чтобы индексации подвергались и  жилищнокоммунальные  услуги.  Потом   Президент   обратился   к Верховному  Совету  с  предложением восстановить прежнюю норму.  Я снова спрашиваю: он что, не понимает, что вводит перераспределение жилищного  фонда по имущественному принципу,  что в конечном итоге возникает такая вилка в доходах  и  расходах  населения,  что  оно просто  не  сможет  оплачивать  жилищнокоммунальные услуги?  У нас сегодня уже большая часть населения  их  не  оплачивает.  Он  что, хочет социального взрыва? Чего хочет Президент, по вашему мнению?

 

     Спасибо.

 

     МЕЛЬНИК С.І.  Дякую.  Мені важко судити, чого хоче Президент. Тим паче я не уповноважений відповідати  за  нього.  Хочу  сказати стосовно нашого закону. Ви правильно кажете, що житлово-комунальні послуги виводилися  із  закону,  а  потім  знову  вводилися.  Вони повинні індексуватися! І наш комітет так вважає, і я так вважаю.

 

     Якщо сьогодні сказали, що субсидії виплачуються (але в нас ще 30 відсотків людей самі оплачують житлово-комунальні послуги),  то виходить,  що ті субсидії - не реальні гроші, якими розраховується громадянин і які треба індексувати,  а кошти,  які  із  заробітної плати  кожен  громадянин  виплачує.  У  статті  2  закону записано (можливо, воно не розшифровано до кінця): "Для індексації грошових доходів  населення використовується індекс споживчих цін і тарифів на товари та послуги".  Отже,  і на житлово-комунальні послуги. Як би   важко   не  було,  але  Верховна  Рада  взяла  на  себе  таку відповідальність і прийняла такий закон.  І  ми  шляхом  подолання вето повинні...

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Фракція Народного руху України.  Скажіть,  будь ласка,  от ви вивчали це питання.  Усе-таки  чи  може  тепер  наша держава  виплачувати  хоча б людям,  які,  скажемо так,  доживають останні  дні  свого  життя?  Останнім  часом  до  мене  на  прийом приходять  дуже  багато  виборців,  які ось ці кошти - півтори-дві тисячі карбованців відкладали саме на смерть,  з достоїнством бути похованими.

 

     Чи може  держава  хоча  б  цим найбіднішим людям компенсувати найнеобхідніше? Вони дуже чекають цього.

 

     ГОЛОВА. Ярославе   Володимировичу,   одну   хвилиночку.   Ви, очевидно,  помилилися.  Це  не той закон.  Це закон про індексацію доходів,  а то закон про компенсацію,  який  діє,  Президент  його підписав.

 

     МЕЛЬНИК С.І.  Той закон діє,  і держава не тільки може,  вона зобов'язана це зробити.

 

     ГОЛОВА. Наше завдання полягає в тому,  щоб у бюджеті закласти все-таки рядок для таких компенсацій, про які ви говорите.

 

     Депутат Степанов. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (Слов'яносербський виборчий  округ,  Луганська область).  Я хотел бы задать вопрос не представителю комитета,  так как сам в нем состою, а представителю Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В. У меня такой вопрос. Наш нынешний Президент еще в бытность Премьер-министром приложил  руку  к  тому,  что  у  нас перестал  действовать Закон о минимальном потребительском бюджете. Его действие было приостановлено в 1993 году.

 

     Я понимаю, что эти поправки Президента приведут к тому, что у нас перестанет действовать и Закон об индексации.  Если принять во внимание  упреки  в  адрес  нашей  статистики,  кстати,  и  самого Президента,  то  вы  мне  скажите:  при нашей статистике,  которая вытянет любой индекс,  как,  при каких условиях,  если  мы  сейчас примем   предложения   Президента,   вообще   будет  возможна  эта индексация?  Назовите мне эти  условия.  Мне  кажется,  что  таких условий вообще в природе существовать не может.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

     СОРОКІН А.П.  Відповідно  до  нашої  статистики  і  за нашими попередніми розрахунками межі  індексації  у  115  відсотків  буде досягнуто   десь  у  листопаді.  Отже,  в  грудні  буде  проведено індексацію.

 

     Якщо не буде досягнуто...  Ми ж тут пишемо,  що порядок  буде встановлюватися  Кабінетом Міністрів.  Можна буде встановити такий порядок,  щоб провести цю індексацію відповідно до  рівня  індексу цін,  досягнутого  на грудень.  Такий порядок можна встановити,  і люди щорічно отримуватимуть ту індексацію.

 

     І я ще скажу,  що чи п'ять,  чи п'ятнадцять відсотків  -  все одно  люди отримають індексацію із затримкою.  Ми вважаємо,  що це вихід, який матиме уряд для того, щоб спромогтися розрахуватися із заборгованістю, що склалася на сьогодні у народному господарстві.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чупахін.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань оборони і державної безпеки  (Куп'янський  виборчий  округ, Харківська область). Я также прошу ответить представителя Кабинета Министров. Возвращаюсь к ранее заданному вопросу. Вы говорили, что осуществляется   выплата  субсидий  за  пользование  коммунальными услугами шести миллионам семей.  Но ведь это же не  все  население Украины.  Как  же  тогда  относиться  к тем,  кто этих субсидий не получает? Как соотнести предложения Президента с такой ситуацией?

 

     СОРОКІН А.П.  Ну ви ж знаєте,  що  індексація  і  проводиться насамперед для того,  щоб найбідніші прошарки населення мали змогу якось  компенсувати  ці  витрати.  А  люди,   які   не   отримують компенсацію...  Ви  ж  розумієте,  що  то люди з найбільш високими доходами.  Тому, думаю, тут немає ніяких суперечностей. Насамперед ми підтримуємо людей із найменшими доходами.

 

     ГОЛОВА. Сергію Івановичу, додасте щось до цього чи ні?

 

     МЕЛЬНИК С.І.  Я не хочу нічого додавати.  Думаю, з відповідей представника Кабінету Міністрів депутатам стало все  зрозумілим  - треба долати вето і приймати наш закон.

 

     ГОЛОВА. Дотаціями,  як  ви сказали,  користуються 6 мільйонів сімей.  А я в суботу говорив,  що 70 процентів (якщо не помиляюсь) працюючих  мають середню зарплату на рівні 70 і менше гривень.  Ну навіть нехай  половина.  Тоді  виходить,  що  більшість  людей  не одержує  субсидій взагалі,  хоч вони повинні були б одержувати їх. То,  може,  простіше було б ліквідувати субсидії і віддати кошти у вигляді  зарплати  і  пенсії,  індексуючи  їх,  як  це  робиться в нормальній державі?  Я думаю,  що депутати,  приймаючи цей  закон, виходили  з  такої  вимоги.  Тим  більше,  що субсидії - це норма, запроваджена не на основі закону. Ви пам'ятаєте, як це все було.

 

     Шановні депутати!  Поки що є одна пропозиція від  комітету  - трьохстами  голосами  підтвердити впровадження Закону про внесення змін до Закону про індексацію грошових доходів населення. Якщо ні, питання знімається і доведеться готувати його до другого читання - з порівняльною  таблицею  тощо.  Ви  розумієте,  що  це  таке.  Це означає,  що  ми  навряд чи до кінця цього року приймемо потрібний закон, а індексацію треба проводити щоквартально, як визначено цим законом.

 

     Можна ставити   на  голосування?  Будь  ласка,  ставиться  на голосування питання про підтвердження... про вето, коротше кажучи, на зауваження Президента.  Як ви пам'ятаєте, голосування поіменне. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 225. Рішення не прийнято.

 

     Так воно поіменно і голосується.

 

     МЕЛЬНИК М.І. Поіменно голосується. Ще раз, бо не встигли.

 

     ГОЛОВА. "Проти" ніхто ж не голосує,  шановні  колеги  (Шум  у залі).  Це  ви голосували пропозицію,  щоб поіменно проголосувати? Добре,  я зараз поставлю на поіменне голосування.  І  я  вас  хочу попросити  ось  про  що.  Поза всяким сумнівом,  пропозиції не сам Президент готував, йому їх підготували. І він буде, так би мовити, зв'язаний  у  своїх  діях,  якщо  відбуватиметься  реалізація  цих пропозицій.  Якщо  парламент  прийме  Закон  про  індексацію,   то Президент   виходитиме   з  цього  закону  і  йому  буде  простіше вирішувати ці питання.

 

     Ставлю це питання на поіменне голосування.

 

     МЕЛЬНИК С.І. Прохання підтримати.

 

     ГОЛОВА. Іде поіменне голосування.

 

     "За" - 251.

 

     Дякую. Таким чином,  готуйте порівняльну таблицю,  будемо цей проект розглядати в режимі другого читання.  Розгляд цього питання переноситься на пізніше.

 

     ---------------

 

     Розглядається питання про проект Закону України про  амністію з  нагоди першої річниці Конституції України.  Доповідає Олександр Васильович Терещук, заступник міністра внутрішніх справ.

 

     Як ви пам'ятаєте,  на нараді голів груп і  фракцій  та  голів комітетів було дано доручення про підготовку проекту цього закону. Наш комітет працював над ним,  і паралельно  Президент  вніс  свій варіант  документа.  Комітет вирішив зупинитися на цьому варіанті, щоб потім простіше було його приймати і підписувати.

 

     Будь ласка.

 

     ТЕРЕЩУК О.В.,  заступник міністра внутрішніх  справ  України. Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати! Згідно з дорученням Президента та Верховної Ради вноситься  проект Закону  про  амністію.  Цей  гуманний  акт пропонується прийняти з нагоди першої річниці Конституції України.  Він  буде  стосуватися тільки осіб,  які скоїли нетяжкі злочини, а також частини тих, які скоїли  тяжкі  злочини,  але  відбули  не  менше  половини  строку покарання.

 

     Скажімо, тепер  у нас 183 тисячі чоловік перебувають у місцях позбавлення волі і 46  тисяч  -  у  слідчих  ізоляторах.  Амністія стосуватиметься  більше людей похилого віку,  неповнолітніх (таких 4,5 тисячі),  жінок,  які мають дітей.  11 тисяч жінок  відбувають покарання  у  місцях  позбавлення  волі.  38  відсотків відбувають покарання до трьох років.  Я ще раз повторюю, що це ті, які скоїли нетяжкі  злочини.  Покарання  до  6  місяців дістали 640 осіб,  до одного року - 4,5 тисячі,  до двох - 14 тисяч  і  до  трьох  -  29 тисяч.

 

     Кошти для  цього  не  потрібні.  Проект  закону підтримується всіма правоохоронними органами.

 

     Криміногенна ситуація,  ми вважаємо,  від цього не зміниться. Наприклад, у минулому році Президент видав указ, згідно з яким під амністію підпало 17 тисяч чоловік.  Із них  потім  скоїли  злочини тільки 23 особи.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Запитання є до доповідача? Будь ласка, запишіться. Це питання,  зважаючи на його специфічність,  турбує багатьох людей в Україні,  це  зрозуміло.  Тому можна було б детальніше сказати про зміст цього законопроекту,  про окремі статті тощо. Якщо можна, то зробіть це у відповідях на запитання.

 

     Будь ласка, 10 хвилин на запитання.

 

     Депутат Соболєв. Прошу.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судовоправової  реформи  (Хортицький  виборчий округ,   Запорізька   область).   Депутатська   група   "Реформи", об'єднання "Вперед,  Україно!". Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка,  чи  не  могли  б  ви  дати  конкретний постатейний перелік категорій осіб, на яких поширюється цей закон?

 

     І друге запитання (це і радіослухачам буде цікаво).  Скажіть, будь ласка,  яким чином у цьому законі буде враховано і розрізнено злочини,  тобто чи не буде проявлено огульного підходу?  Я маю  на увазі,  щоб  враховувалися  не лише вік особи,  стать,  соціальний стан, а тяжкість скоєного злочину.

 

     ТЕРЕЩУК О.В.  Щодо переліку, то йдеться (я ще раз повторюю) - про злочини, які не є тяжкими. Це, наприклад, автодорожні випадки, скоєні з необережності. Або, скажімо, зараз відбувають покарання в місцях  позбавлення  волі  1600  чоловік  за  несплату  аліментів. Утримання одного засудженого коштує 120 гривень  у  місяць.  А  62 відсотки    засуджених   зараз   не   працюють   через   порушення кооперативних зв'язків (наприклад,  із заводом імені  Малишева,  з Київським  мотоциклетним заводом).  То там теж складна ситуація із працевлаштуванням.  У  нас  73  відсотки   засуджених   відбувають покарання за крадіжки особистого, державного і колективного майна. Ці злочини відносяться до категорії тяжких.  Але  якщо  засуджений відбув  половину  терміну  покарання,  то  в  кожному  конкретному випадку можна буде розглянути питання про його звільнення. Зараз у слідчих ізоляторах перебуває 46 тисяч чоловік. Ми вважаємо, що 4,5 тисячі з них можуть бути звільнені або терміни їх покарання можуть бути скорочені.

 

     Загалом із  місць  позбавлення волі,  якщо підрахувати,  буде звільнено 16 тисяч чоловік (включаючи тих, хто перебуває у слідчих ізоляторах).  І ще буде амністовано приблизно 50 тисяч чоловік, що не перебувають у місцях позбавлення волі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий округ, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Без  сумніву,  я  підтримую  цей  проект  і  вважаю,  що  в місцях позбавлення  волі  перебуває  багато  людей,  яких  слід  було   б звільнити, і хай би вони своєю працею утримували свої сім'ї. Але я розмовляв з багатьма колишніми  засудженими,  які  повернулися  на волю, і вони кажуть, вибачте мені, що тюрма зараз не в тюрмі, а на волі.  Страшно, коли засуджений вийшов на волю і не може заробити, щоб прогодувати свою сім'ю.

 

     Запитання вам  таке.  Скажіть,  будь ласка,  якої чисельності засуджених  осіб  стосуватиметься  цей  закон?  І  чи   буде   він стосуватися  тих  осіб,  справи  яких  знаходяться нині в судовому провадженні?

 

     ТЕРЕЩУК О.В.  Дякую.  Це буде стосуватися 78  тисяч  чоловік. Справи,  що знаходяться в судах, будуть розглянуті судами; справи, що знаходяться у слідстві, будуть припинені.

 

     ГОЛОВА. Депутат Іванов.

 

     ІВАНОВ В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Харківський виборчий округ, Харківська область). Прошу передать слово депутату Моисеенко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   коммунистов.   Всеукраинский  союз рабочих.  Я хотел бы  задать  вам  вопрос  следующего  содержания. Отдает  ли  себе  правительство  отчет в том,  что переполненность учреждений,  в которых содержатся преступники,  обусловлена прежде всего      необузданным     ростом     преступности,     вызванным частнособственническим способом присвоения труда наших трудящихся? Вы должны отдавать себе отчет в том,  что в основе постоянных краж лежит обнищание большинства населения.  И, по-моему, об этих людях и  идет  речь в этом документе.  Но в то же время мы совершенно не наказываем преступников,  которые грабят триллионами, миллиардами. У  меня  в  этой  связи  вопрос.  Какие  методы  воздействия видят Министерство внутренних дел и другие правоохранительные органы  на эту категорию преступников?

 

     ТЕРЕЩУК О.В.  Спасибо.  Ситуация  такая,  что сейчас в местах лишения свободы 16 процентов  заключенных  отбывают  наказание  за убийства и тяжкие телесные повреждения, которые повлекли смерть, а также 17 тысяч человек,  которые совершили хищения в особо крупных размерах и экономические преступления.

 

     Мы отдаем  себе  отчет,  что  такое  количество людей у нас в Украине отбывать наказание не должны (у  нас  сегодня  234  тысячи человек  содержатся  в местах лишения свободы).  Изменить ситуацию нам поможет принятие новых  кодексов.  Когда  они  будут  приняты, будут  применяться  другие  меры  наказания,  и  число заключенных уменьшится.

 

     ГОЛОВА. Депутат Швидкий.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики  і ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ,  Львівська область).  Я  не  цілком  згідний  з  попереднім виступаючим,  бо  я  пам'ятаю повоєнні роки,  коли жилось набагато важче, ніж зараз, але такої кількості злочинів, як зараз, не було, бо був жорсткішим закон, були жосткіші вимоги до людей і жорсткіші покарання за злочини, які скоювались.

 

     Але я ставлю таке запитання: яким чином при застосуванні амністії можна відокремити небезпечних злочинців від тих, які скоїли, скажімо, крадіжку чи щось подібне?

 

     І друге.  Який вплив матимуть різні  громадські  організації, різні  органи  державної  влади  на  процес  влаштування тих,  хто підлягає звільненню?

 

     Дякую.

 

     ТЕРЕЩУК О.В.  Як  тільки  засуджені  звільняються   з   місць позбавлення  волі,  інформація про це надходить і в місцеві органи влади,  і в райвідділи міліції. За ними здійснюватиметься належний контроль.

 

     ГОЛОВА. Депутат Динейкін.

 

     ТЕРЕЩУК О.В.  Вы  понимаете,  что  в  местах  лишения свободы средний возраст заключенных 24 года?

 

     ДИНЕЙКІН Г.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Сєверодонецький виборчий  округ,  Луганська  область).  Уважаемый докладчик, у меня вопрос, который требует четкого ответа.

 

     Среди тех  категорий  осужденных,  которые подлежат амнистии, указаны участники ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы. Сколько участников ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы находятся сегодня у нас в заключении?  И по какому принципу  будут отбираться те,  кто подлежит амнистии?  Ведь вы же понимаете,  что сегодня документы, подтверждающие участие в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы могут оказаться сомнительными?

 

     ТЕРЕЩУК О.В. Есть начальник главного управления по исполнению наказаний МВД Иван Васильевич Штанько.  Он ответит  на  вопрос  по чернобыльцам.

 

     ГОЛОВА. Іване   Васильовичу,   прошу.   Слово  має  начальник головного  управління  Міністерства   внутрішніх   справ   генерал Штанько.

 

     ШТАНЬКО І.В.,  начальник  головного  управління  по виконанню покарань  Міністерства  внутрішніх  справ  України.   Прежде   чем рассматривать  вопрос об амнистии,  будут запрошены все документы, необходимые для  подтверждения  участия  в  ликвидации  аварии  от местных  органов  по  месту  жительства осужденного.  Только после этого будет приниматься решение об амнистии.

 

     Решение принимается руководством исправительного учреждения и санкционируется прокурором.

 

     ТЕРЕЩУК О.В. Сколько чернобыльцев находятся в заключении?

 

     ГОЛОВА. Скільки   чорнобильців?  Скільки  чорнобильців  зараз повинно підпасти під цю амністію?  Це не зовсім  красиво  сказано, але точно.

 

     ШТАНЬКО І.В. Всего 212 человек.

 

     ГОЛОВА. Всього 212 чоловік.  Іншими словами,  чорнобильці, як правило, ще пристойно себе поводять, вони в тюрму не потрапляють.

 

     Будь ласка, депутат Чупахін.

 

     ЧУПАХІН О.М.  Фракция Социалистической и Селянской партий. Вы сказали,  что  среди осужденных 4,5 тысячи несовершеннолетних.  Мы все осознаем, что эта категория лиц ввиду своего возраста наиболее подвержена  негативным  влияниям.  Продумали ли правоохранительные органы совместно со структурами  исполнительной  власти  меры  или систему  контроля  за  дальнейшей судьбой этих несовершеннолетних? Ведь в нынешних условиях,  при том курсе, который осуществляется в стране,   им   будет  очень  нелегко  продолжить  дальше  учебу  и устроиться на роботу.

 

     ТЕРЕЩУК О.В.  Ми  це  продумали.  Колишні  засуджені   будуть належним чином контролюватися.  Я вам сказав, що випадки рецидивів є,  вони,  мабуть, і зараз будуть, бо в місцях позбавлення волі не завжди  вдається досягнути мети перевиховання.  Але (я вам називав цифру) в  минулому  році  тільки  23  чоловіки  із  тих,  хто  був звільнений за амністією, знову скоїли злочини.

 

     ГОЛОВА. Депутат Судницин.

 

     СУДНИЦИН Ф.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Шевченківський виборчий  округ, Запорізька  область).  Депутатская  группа  "Реформы".  Вы указали статьи  Уголовного  кодекса,  осужденные  по  которым   не   будут подлежать   амнистии.   Хотелось  бы,  чтобы  вы  назвали  статьи, осужденные по которым подлежат данной амнистии.

 

     И еще такой вопрос.  Вы сами сказали,  что в  местах  лишения свободы  находится очень много людей,  совершивших преступления по неосторожности.  Ну, к примеру, водитель, нечаянно совершил аварию и осужден на 2-3 года лишения свободы.  Будет ли амнистия касаться таких осужденных,  если они находились в местах лишения свободы не половину или треть срока, а, допустим, 2-3 месяца?

 

     ТЕРЕЩУК О.В.  Если  у  человека  не было умысла на совершение преступления (сюда относятся автодорожные происшествия,  нарушения техники   безопасности),   если   он   совершил   преступление  по неосторожности, - на него эта амнистия будет распространяться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Дякую. Шановний доповідачу!  Те, що нам потрібен такий закон, не викликає сумніву, і люди,  позбавлені волі,  дуже чекають його. Але ж треба й робити щось,   щоб   кількість   злочинів,   які   скоюються  в  державі, зменшувалася. Що робить для цього міліція?

 

     Дякую.

 

     ТЕРЕЩУК О.В. Розумієте, із 200 факторів,  які спричиняють злочинність,  міліція може впливати тільки на 50. Нам потрібна широка профілактична робота. Треба, щоб у цьому напрямі працював і майстер цеху,  і товариші по роботі,  і родичі,  й близькі.  Ви розумієте,  якщо в однокімнатній  квартирі живуть  два вороги,  коли там точаться сварки на побутовій основі, то там важко щось зробити...

 

     ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

 

     Слово від комітету має Жир Олександр Олександрович. Яка думка комітету?  Вона,  власне,  висловлена в проекті, який запропонував комітет. Комітет підтримує цей законопроект. Але, можливо, є якісь особливості.

 

     Будь ласка, Олександре Олександровичу, говоріть.

 

     ЖИР О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань законності   і   правопорядку   (Марганецький   виборчий    округ, Дніпропетровська область). Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати!  Як  ви  вже  знаєте,  зазначений  проект  закону   було розроблено  Міністерством  внутрішніх  справ  у  зв'язку  з першою річницею прийняття  Конституції  України.  Я  не  буду  зупинятися детально на статтях цього закону,  про це було сказано в доповіді. Я хотів лише зазначити те,  що при розгляді цього законопроекту на засіданні комітету головною нашою турботою було те, щоб звільнення осіб,  які зараз відбувають покарання,  не погіршило криміногенної ситуації в державі.

 

     Сьогодні на   зазначений   законопроект   надійшли   висновки Науково-експертного   відділу    Верховної    Ради,    Генеральної прокуратури, Верховного Суду, які, на думку комітету, повинні бути враховані при розгляді проекту в другому читанні.

 

     Сьогодні ми просили  б  прийняти  зазначений  законопроект  у першому   читанні,  щоб  з  урахуванням  зауважень,  які  сьогодні надійшли до комітету,  ми підготували його до другого читання.  Ми могли  б  доопрацювати  його  до  п'ятниці  з тим,  щоб до річниці прийняття Конституції цей проект набув сили закону.

 

     У мене все. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до депутата Жира? Запитання є, я бачу три піднятих руки. Можна без запису? Будь ласка, тоді давайте так: хто за те,  щоб не ставити запитання?  Є запитання?  Ну,  будь  ласка, депутате Юрковський.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.   Уважаемый   докладчик!   К  нам  обращаются избиратели,  у которых родственники находятся в местах заключения. Многие заключенные заболевают туберкулезом.  Они же не приговорены к смертной казни.  Но сейчас у одного  избирателя  сын  гибнет  от туберкулеза.  Как  скоро  распространится данная амнистия на этого человека, успеет ли он дожить до этой амнистии?

 

     ЖИР О.О.  Дякую  за  запитання.  Якщо  ви  уважно  прочитаєте законопроект, то побачите, що особи, які хворі на туберкульоз і не вчинили  тяжких  злочинів,   будуть   звільнені   від   подальшого відбування покарання. Тобто ми зробили все можливе для цих осіб, і це в законопроекті знайшло відображення.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Ви  всі   добре   володієте   цим документом.  Бо депутат може аналізувати такий проект як юрист, а, крім того,  ще до вас звертається  багато  і  багато  виборців.  Я просив би уважно прочитати всі статті цього законопроекту і внести свої зауваження до  другого  читання,  а  зараз  прийняти  його  в першому  читанні,  бо  він  не викликає ні в кого заперечень.  Тим більше що на обговорення  його  до  останнього  моменту  ніхто  не записувався, а зараз записалося сім чоловік.

 

     Можна відпустити  Олександра  Олександровича?  Сідайте,  будь ласка.

 

     Була пропозиція  прийняти  зараз   законопроект   у   першому читанні.   Можна?   Тоді  ставлю  на  голосування  пропозицію  про прийняття цього законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 266. Прийнято.

 

     Я звертаюся до депутатів: подайте сьогодні  зауваження,  щоб  комітет  у четвер зранку виніс його на друге читання. У четвер зранку (Шум у залі).

 

     Не можна так, повинен бути порядок. Це вам так лише здається. Але потім ви раптом виявите щось у тих матеріалах,  які у вас є на руках.  До вас будуть звертатися десятки,  сотні людей. Виявиться, що  якісь  категорії засуджених підходять під амністію,  тільки їх треба включити в закон. Тут не може бути поспіху...

 

     У вас із мотивів?  Будь ласка,  депутат Пронюк був  записаний першим, тому я надаю йому слово з мотивів голосування.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія. Пане   Голово   і   розробники   проекту.  Я  підтримую  проект  і голосуватиму за те,  щоб схвалити його в першому  читанні.  Але  я хотів би попросити звернути увагу передусім уряду на те,  що після того як закон набере чинності,  треба буде працевлаштувати, як тут було сказано,  20 тисяч тих,  хто звільниться. То серйозна робота, особливо зараз, коли безробіття зростає.

 

     Я хотів би,  щоб на друге  читання  уряд  подав  довідку  про можливості  працевлаштування  цих людей,  у всякому разі вже почав працювати над тим, щоб цих людей працевлаштувати.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     -----------

 

     Розглядається проект Закону України про  порядок  висвітлення діяльності   органів   державної   влади   та   органів  місцевого самоврядування в Україні засобами  масової  інформації.  Доповідає Понеділко   Віктор   Іванович,   голова   Комітету   законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової  інформації.  Будьте уважні, це важливий документ.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,   голова   Комітету  Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації    (Орджонікідзевський   виборчий   округ,   Запорізька область).  Шановний Голово,  шановні колеги!  Конституція України, закони,   які  регулюють  інформаційні  відносини  в  суспільстві, визначають правові норми,  якими  передбачено  повне  і  своєчасне забезпечення   інформаційних   потреб  громадян,  юридичних  осіб, державних органів.

 

     Однак аналіз практики  застосування  цих  норм  та  загальний реальний  стан  поширення інформації засобами масової інформації в Україні свідчить про те,  що інформаційні  потреби  суспільства  і його громадян задовольняються, на жаль, недостатньо.

 

     Шановні колеги!  Для  обгрунтування  законопроекту  дозвольте нагадати кілька статей Конституції України. Так, стаття 5 гласить, що  народ  здійснює  владу  безпосередньо і через органи державної влади  та  органи  місцевого  самоврядування.   А   в   статті   6 зазначається,  що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу,  виконавчу і  судову.  Органи  кожної  з гілок   влади   здійснюють   свої   повноваження   у  встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

 

     Але спробуйте  відповісти  на  запитання:  а  чи  знає  народ України  -  за Конституцією,  єдине джерело влади в Україні,  яким чином ця його влада здійснюється через органи державної  влади  та органи  місцевого самоврядування?  Навіть без спеціальних наукових досліджень видно,  що народ не  має  в  більшменш  повному  обсязі об'єктивної  інформації  про  діяльність  усіх цих гілок державної влади в Україні.

 

     Більше того,  на прикладі  висвітлення  діяльності  Верховної Ради України засобами масової інформації видно неодноразові спроби виконавчої гілки влади обмежити або спотворити це висвітлення  під різними приводами.

 

     У результаті  народ  України не має уявлення,  як працює його законодавчий орган,  як виконують накази його обранці.  І в той же час   дозована,  скоординована  і  відфільтрована  інформація  про діяльність виконавчої гілки влади  знову  ж  таки  не  задовольняє інформаційні потреби громадян України, не дає змоги народу України мати правдиве і повне уявлення про діяльність  органів  виконавчої влади.

 

     Що стосується  висвітлення  діяльності  судової  гілки  влади засобами масової інформації,  то воно дуже специфічне і  обмежене, та  й самі представники цієї гілки влади не особливо зацікавлені у висвітленні своєї діяльності.  Коли,  наприклад, комітет звернувся до  Верховного  Суду  України з проханням рекомендувати до робочої групи фахівця для опрацювання  законопроекту,  Верховний  Суд,  на нашу  думку,  без  достатнього  обгрунтування відмовився від такої роботи.

 

     Виконавча влада,  яка   безпосередньо   контролює   переважну більшість засобів масової інформації і яка має різні важелі впливу на  їх  діяльність,  прагне  монополізувати  цей  вплив,   жорстко обмежити  висвітлення діяльності законодавчої гілки влади.  Про це свідчить багато документів,  підписаних і Президентом  України,  і Кабінетом Міністрів.

 

     Слід звернути  увагу  також  на те,  що не всі засоби масової інформації і  журналісти  мають  можливість  вільного  доступу  до інформації  про  діяльність  органів державної влади.  Складається парадоксальна ситуація,  коли органи виконавчої влади  ускладнюють отримання  інформації державним засобам масової інформації і в той же час охоче надають її недержавним ЗМI.  Те ж  відбувається  і  з журналістами.  Одному інформація надається безперешкодно, іншому - під різним приводом у ній відмовляється.

 

     I, нарешті,  питання  фінансування.  Неупорядкованість  цього питання викликає чимало справедливих нарікань. Це дає змогу деяким керівникам засобів масової інформації чинити  свавілля,  порушуючи як правові,  так і моральні норми. Хіба не про це свідчить зухвала відмова  народним   депутатам   України   виступати   в   передачі "Депутатський канал"?

 

     Таким чином,  викладене  вище  свідчить  про те,  що була і є нагальна необхідність прийняття зазначеного законопроекту.  Я хочу нагадати  вам,  шановні  колеги,  що  ми обговорюємо це питання не вперше.  Ще минулого року Верховна Рада прийняла Закон про порядок висвітлення  діяльності  Верховної Ради,  на який Президент наклав вето.  Верховна Рада не змогла подолати вето і дала доручення  (це було  ще  24  грудня 1996 року) комітетові розробити проект Закону про порядок висвітлення діяльності всіх гілок  влади  і  місцевого самоврядування, що комітет і зробив.

 

     У проекті  враховані  практично всі пропозиції Президента,  а основна,  концептуальна пропозиція якраз і зводилася до того,  щоб розробити  і  прийняти  узагальнюючий закон,  який дав би змогу на рівних засадах  висвітлювати  діяльність  усіх  органів  влади  та місцевого самоврядування.

 

     Ми залучили  до  роботи  над цим законопроектом фахівців усіх гілок влади,  тут були  представлені  Адміністрація  Президента  і Кабінет  Міністрів,  Міністерство  інформації,  Національна рада з питань телебачення і  радіомовлення,  Національна  телекомпанія  і Національна  радіокомпанія,  Держтелерадіо,  тобто  всі  органи  і структури,  зацікавлені в розповсюдженні інформації,  а також  ті, кого  ми  називаємо  комунікаторами.  Законопроект  -  це  продукт колективної творчості, і ми виносимо його на ваш суд.

 

     Законопроект складається  з  п'яти   розділів,   26   статей, враховує більшість зауважень, які були висловлені під час розгляду законопроекту про порядок висвітлення  діяльності  Верховної  Ради (маються на увазі зауваження,  що стосувалися прав журналістів - і аудіовізуальних засобів масової інформації,  і друкованих  засобів масової   інформації).   Питання,   які  стосуються  фінансування, нормування висвітлення також знайшли відображення в законопроекті. Прошу  вас  підтримати законопроект у першому читанні іще з одного міркування:  якщо  ми  не  приймемо  закон  на  цій   сесії,   то, перепрошую,  нас  чекає  історія прийняття постанови і "виконання" цієї постанови  відповідними  структурами  Кабінету  Міністрів  чи Міністерства інформації на наступній сесії.

 

     Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші запитання.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на півгодини.

 

     Запишіться, хто хоче поставити запитання. Опублікуйте список. Готуйте запитання.

 

     Першим після перерви виступить депутат Яковенко.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     ГОЛОВА. Прошу   уваги!   Продовжується   пленарне   засідання Верховної  Ради.  Слухається питання про проект Закону України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та  органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації. На трибуні - Віктор Іванович Понеділко, голова Комітету законодавчого забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової інформації.  Він відповідає на запитання депутатів.

 

     Запитує Олександр Миколайович Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Александр Александрович,  поскольку мой вопрос по сути совпадает с вопросом депутата Моисеенко,  я прошу передать ему слово от Всеукраинского союза рабочих.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  коммунистов  Украины,  Всеукраинский союз   рабочих.   Уважаемый  Виктор  Иванович,  мы  с  Александром Николаевичем  действительно  столкнулись  с  одной  проблемой.  Вы помните,  я  обращался  в ваш комитет с письмом о том,  что газета "Макеевский   рабочий"   (а   у   него   "Енакиевский   рабочий"), соучредителем  которого  является не только городской совет,  но и трудовой  коллектив,  на  наш  взгляд,  нарушая  Закон  о  статусе народного  депутата,  не  печатает  материалы  народных  депутатов Украины, тем более те, которые поддерживаются рабочими. А название газет,  обратите  внимание  -  "Макеевский рабочий",  "Енакиевский рабочий"!  Вот эти органы, игнорируя наше законное право, зачастую не   печатают  наши  материалы.  В  частности,  мои  материалы  не печатаются уже более года.

 

     Решает ли этот вопрос данный проект,  или не решает? Для меня это принципиально важно.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Зрозуміло.  Засоби  масової  інформації,  які порушують закон,  зокрема Закон  про  статус  народного  депутата, мають  бути  покарані згідно з нашим законодавством,  а тим більше коли йдеться про зволікання протягом року. Встановлено норми, коли і  скільки  вони  мають  друкувати,  тим  більше  якщо йдеться про колектив як співзасновник засобу  масової  інформації,  бо  він  - державний  засіб масової інформації з часткою статутного капіталу. Законопроектом,  який ми  пропонуємо,  надається  така  можливість депутату   отримати   можливість   для  інформування  виборців  на сторінках газети про свою роботу та власні позиції.

 

     ГОЛОВА. Депутате Марченко, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський  виборчий  округ,  Сумська   область).   Прогрессивная социалистическая  партия  Украины.  Уважаемый Виктор Иванович,  не считаете ли вы,  что Конституция Украины противоречит Декларации о государственном   суверенитете,  европейским  нормам  относительно верховенства представительной власти?

 

     Все, что происходит в государстве,  в том  числе  и  принятие этого    закона,   окажется   бесполезным,   потому   что   именно исполнительная  власть  в  лице  Президента,   в   лице   Кабинета Министров,  в лице наместников на местах определяет информационную политику.  В этом  законопроекте  нет  прав  оппозиции,  нет  прав представительных  органов  власти,  чтобы  выступать  в противовес официальной информации. И нормы ответственности явно недостаточны.

 

     Не считаете ли  вы,  что  необходимо  прежде  всего  изменить Конституцию,  заложив в ней действительно демократические нормы, и после этого наводить порядок с информацией,  с ее  достоверностью, истинностью и ответственностью тех, кто нарушает это?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Дякую,  Володимире  Романовичу.  Наш  комітет пропонував  внести  до   проекту   Конституції   розділ   "Свобода інформаційної діяльності".  Там багато чого передбачалося. Але зал і  Конституційна  та  погоджувальна  комісії,  вибачте,  провалили його... А ту статтю, яка стосується свободи слова і свободи думки, краще вголос не називати, щоб люди не сміялися.

 

     Після парламентських слухань ми  все-таки  знову  внесемо  на розгляд  Верховної  Ради  свої пропозиції щодо змін і доповнень до Конституції  у  сфері  діяльності  засобів  масової  інформації  і взагалі регулювання свободи слова. Це стосовно другого запитання.

 

     Стосовно першого запитання. Я все-таки прихильник того, щоб у державі  не  існував  порядок,  за  яким  дозволено  все,  що   не врегульовано законом.  Буде закон, тоді буде за що і про що питати тих,  хто порушує цей закон.  Зрештою,  і виконавча гілка влади, і Президент   навчаться   жити   за  законом...  а  правильніше,  не Президент,  а ті люди,  які часто,  я  перепрошую  за  вульгаризм, підсовують  Президентові  такі  документи,  що жах бере.  Тому цей закон, безумовно, потрібний.

 

     Чи він одразу наші відносини унормує?  Мабуть ні,  бо  ми  як політики знаємо, що це потребуватиме часу та деякої боротьби.

 

     Чи надасть він гарантії опозиційній пресі? Тут ми цю норму не вписували.  Ось у Законі про державну  підтримку  засобів  масової інформації  є  дві новели.  Насамперед,  що таке опозиційний засіб масової інформації... Я не розшифровуватиму, сподіваюсь, що Степан Кузьмич Ткаченко скоро доповідатиме з цієї трибуни.

 

     І стаття  9,  де  йдеться  про  гарантії  захисту опозиційних засобів масової інформації.  Тобто комітет це  передбачив,  але  в іншому законі.

 

     ГОЛОВА. Депутате Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ,  Чернігівська область).  Я прошу передати слово депутату Яворівському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (Світловодський    виборчий    округ, Кіровоградська область). Демократична партія України, передвиборне соціальнодемократичне   об'єднання   "Міст".   Шановний    Вікторе Івановичу! Звичайно, серед усіх влад влада преси, може, єдина, яка подає, нехай і конвульсивні, ознаки життя та прагне до виживання.

 

     Я прихильник того,  щоб  Верховна  Рада  з  часом  мала  свій парламентський канал. Вважаю, що це буде просто сегментація ефіру, але голосуватиму проти законопроекту.

 

     У мене конкретне запитання. Стався в принципі безпрецедентний випадок  у  практиці  парламентаризму.  Є така передача "Акценти", вона може  комусь  і  не  подобатися,  бо  іноді  бувають  занадто кинджальні удари Лапікури...  Заступник Голови Верховної Ради,  не внісши це питання на розгляд  Верховної  Ради,  від  нашого  імені позбавляє його акредитації.  Чи розглядав ваш комітет цей випадок? Бо тут справа не в суді...  Ви тут постійно  говорите  і  говорите чудово  про  права  журналістів  і  таке  інше.  Чи захищені права Лапікури?

 

     Дякую.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І Я не говоритиму про права Лапікури, бо в мене і у   вас   є   право  не  бути  ображеним  і,  вибачте,  обгидженим безпідставно.

 

     Тому, мабуть,  ми рівні перед законом - і людина, яка веде ту або  ту телевізійну чи радіопрограму,  і людина,  яка не має змоги пробитися в ту програму.  Це  взагалі,  відверто  кажучи,  жахливі речі.

 

     У запропонованому  проекті  передбачено деякі новації і зміни щодо  акредитації   журналістів.   Раніше   це   була   дозволяюча акредитація.   Ми  пропонуємо  реєструючу  акредитацію  не  тільки засобів масової інформації.  Тобто журналіст, який співпрацює не з однією газетою, подає заяву до прес-служби... (Шум у залі).

 

     Ви задаєте  запитання  цілком конкретне.  Ми розглядали заяви двох десятків депутатів. Вносилися пропозиції до нашого комітету і до   Комітету   з   питань   Регламенту,   депутатської  етики  та забезпечення  діяльності  депутатів  розробити  норми  й  принципи акредитації та позбавлення акредитації. Що ми й робимо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Ніколаєнко, будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Фракція  Соціалістичної та Селянської партій України.  Вікторе  Івановичу,  безумовно  треба  підтримувати  цей законопроект,  оскільки  те,  що діється протягом останнього року, тобто позбавлення права депутатів,  фракцій брати участь  у  таких передачах,  як  "Трибуна фракцій",  "Парламентський тиждень",  які люди дивилися з цікавістю,  нікуди не годиться. Сьогодні, скажімо, Голова  Верховної Ради чи його заступники,  чи голови комітетів не мають змоги спокійно висловити свою думку. Я, наприклад, майже рік не був на телебаченні, та я й не переживаю.

 

     Цим законом,   як   я  знаю,  не  передбачається  кримінальна відповідальність   за   його    порушення.    Проте    якщо    він порушуватиметься,     то    яке    покарання    передбачене?    Чи ігноруватиметься цей закон так,  як попередні постанови  Верховної Ради  про висвітлення діяльності органів державної влади у засобах масової інформації?

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Дякую за запитання.  Одначе  це  ж  не  закон прямої  дії.  Окрім  того,  те,  про  що ви говорите,  регулюється нормами Кримінального кодексу.  У нас  у  комітеті  опрацьовувався проект  Закону  про  внесення  змін  і  доповнень до Кримінального кодексу  у  зв'язку  з  прийняттям  законів  про  інформацію,  про телебачення,  пресу  -  тобто  всіх,  що  стосуються інформаційної сфери.  Цей закон було  направлено  до  профільної  комісії,  а  з профільної комісії до Кабінету Міністрів на доопрацювання.

 

     Там запропоновано    надзвичайно   жорсткі   норми   стосовно журналістів,  це цілковите  безглуздя,  бо  тоді  можна  дійти  до зворотного,  як  кажуть,  з  точністю  до  навпаки.  Із захисників перетворитися на нападників. Це ненормально. Тобто не досить чітко відпрацьовано всі ці норми, але вони є.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую.  Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Скажіть, будь ласка, Вікторе Івановичу, відповідно до     Конституції     Верховна     Рада     затверджує     голову Держтелерадіокомітету.  Проте в черговий раз президентська команда підвела  нашого  Президента,  створивши  Міністерство  інформації. Причому очолює це Міністерство інформації  людина,  якій  Верховна Рада  не  один раз висловлювала недовіру.  То як це узгоджується з цим законопроектом? Це перше запитання.

 

     І чи не звертався ваш комітет до Президента, щоб усе-таки він як  гарант  Конституції  додержувався цих норм,  аби саме Верховна Рада затверджувала голову Держтелерадіокомітету?

 

     Дякую вам.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Дякую  за   запитання.   Ми   зверталися   до Президента.    І    тепер    підготували   подання   комітету   до Конституційного Суду саме з цього приводу.  Підписали його не лише члени комітету, а й кілька десятків народних депутатів. Президента підставляють не лише в такий спосіб.  Нещодавно видано  укази  про деякі призначення. Надзвичайно цікаві документи.

 

     Перший указ:   "Звільнити  Межинського  з  посади  заступника голови Держтелерадіо". Другий указ: "Призначити Межинського першим заступником  голови  Держтелерадіо".  Раніше  був  ще указ,  ми на засіданні комітету його розглядали кілька місяців  тому.  У  ньому йдеться  про  призначення  Межинського виконуючим обов'язки голови Держтелерадіокомітету. Цей указ не скасовано, тоді виходить отакий дивний  парадокс:  призначити  Межинського  першим  заступником  у Межинського.  Якщо це нормальний хід документів і  розпоряджень  в Адміністрації Президента,  то я тоді не знаю, що це таке - анархія чи щось інше. Але то справа апарату Адміністрації Президента.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Група  "Реформи",   депутатське   об'єднання "Вперед,  Україно!".  Шановний доповідачу!  Звертаю вашу увагу, що виконавча  і  представницька  гілки  влади  різняться  між  собою: виконавча згуртованіша і не має внутрішньої опозиції, наша ж гілка влади має внутрішню опозицію,  тому її монолітності у  виступах  у пресі з того або того питання ніколи не буде.

 

     Як ви  ставитеся до того,  аби започаткувати у парламентській газеті "Голос України" сторінки фракцій? Тобто щоб кожна фракція - чи то комуністи, чи Рух, чи інші, мала дозовану площу у газеті, де вони могли б висловлювати власні думки.  Тоді,  можливо,  на рівні районів, міст, областей почали б те саме робити. У такий спосіб ми мали  б  можливість  донести  до  суспільства  різні  погляди   та консолідувати його, шукаючи істину.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Дякую за запитання.  Найдивніше, що ця норма, яку ви пропонуєте,  закріплена рішенням Президії Верховної Ради ще півтора  роки  тому.  Ідеться  про  квоти  кожній фракції,  кожній депутатській групі залежно від  складу.  Зрозуміло,  що  невеличка група матиме меншу площу, більша - більшу.

 

     Проблема полягає   не   стільки   у  цих  квотах,  скільки  у використанні квот.  Дехто, маючи більшу квоту, не використовує її, інші, маючи меншу квоту, але талановитіших "писучих" депутатів, не можуть це не використати.

 

     Одначе цю норму не було вписано до статуту  редакції.  Зараз, приймаючи  звіт  Правденка  - редактора "Голосу України",  вписали окремим рядком до статуту оці норми,  про які ви говорите, а також запропонували створити редакційну раду з депутатів.

 

     Якщо Верховна   Рада  погодиться  з  тим,  то,  можливо,  цей документ  буде  зразком.  Пригадуєте,  як   колись   були   типові документи.  Цей проект статуту став би зразком для інших газет, де засновниками є ради.

 

     ГОЛОВА. Є потреба обговорити цей документ.

 

     Депутат Оробець від депутатської групи "Реформи".

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ, м. Київ). Група "Реформи".

 

     ГОЛОВА. Юрію Миколайовичу,  хвилинку.  Пропоную за  півгодини закінчити  обговорення  і  прийняти рішення.  Можна проголосувати? Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 202. Прийнято.

 

     Будь ласка, продовжуйте.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.  Шановні колеги!  Насамперед дозвольте  звернути увагу  на  значущість цього законопроекту.  Ми обов'язково повинні його прийняти,  оскільки практика останнього  часу  засвідчує,  що постанови  ігноруються  в  принципі.  Чому  таке відбувається?  Це відбувається з метою  монополізації  ефіру.  I  заручниками  цього процесу   стає   населення  України,  яке  не  отримує  адекватної інформації.

 

     Наведу лише один приклад.  Багато хто в цьому залі  приблизно півроку-рік  тому  казали:  не  варто  говорити  про  висвітлення, оскільки цим  скористаються  лише  крайні  ліві.  Але  минув  час, підписано угоди щодо Чорноморського флоту. I коли вже правим треба було сказати про справжню позицію і ціну порушення Конституції під час переговорного процесу,  то все було зроблено для того,  щоб ця монополія вразила тих, хто виступав проти реального висвітлення. В даному   разі  нас  у  цьому  залі  може  об'єднати  лише  одне  - демократичні принципи висвітлення.

 

     Загалом, якщо дивитися з формальної точки зору,  даний проект закону відповідає пропозиціям Президента, оскільки в ньому йдеться про висвітлення діяльності не лише Верховної Ради України,  а всіх гілок   влади.   Вважаю  за  потрібне  наголосити:  тут  закладено надзвичайно важливий принцип,  що за окремим  рядком  бюджету  має фінансуватися  висвітлення  діяльності  всіх гілок влади,  органів місцевого самоврядування.  I треба, щоб саме з цієї статті бюджету надавалося фінансування в певній пропорції, яку ми визначимо.

 

     Чому це важливо? Тоді Кабінет Міністрів не вказуватиме, що от Верховна Рада України не сплатила,  то ми  їй  сьогодні  слова  не надамо.  Тоді буде певна пропорція централізованого фінансування з бюджету.

 

     Взагалі цей проект закону - це певний паліатив. За умов, коли відбувається  монополізація  висвітлення  політичної  діяльності в Україні через державні засоби масової  інформації,  у  нас  завжди будуть  суперечки  і  конфлікти.  Це  зумовлено передусім тим,  що навмисно не  структурується  суспільство,  і  політичні  суперечки перенесено  в площину війни гілок влади.  Тому таке буде постійно. Щоб цього не було,  ми обов'язково  повинні  домогтися  реалізації норм єдиного показника - статей у держбюджеті.

 

     Які моменти  даного  законопроекту  можуть  нас пересварити в цьому залі?  Тут закладається елемент  пропорційності  висвітлення депутатських груп і фракцій. Мушу сказати, що саме це питання було найконфліктнішим приблизно рік тому.

 

     Дуже важливо,   що   надається   і   конкретно   розписується висвітлення діяльності Президента України.  Тут якраз і маємо дуже великі проблеми,  пов'язані з  тим,  що  певні  чиновники  в  його Адміністрації вирішують висвітлювати не лише діяльність Президента України, а й діяльність його сім'ї.

 

     Дуже прикро,  але  до  нового  бюджету   на   фонд   "Дружина Президента  дітям  України"  закладено  грошей більше,  ніж суддям України.  Думаю,  що такого волюнтаризму в новому бюджеті не  може бути.  Я  і  більшість  депутатів розуміємо,  що потрібно виділяти власне дітям України, а не фонду, висвітлення діяльності якого має лише один приціл - президентські вибори.  Саме тому треба це чітко визначити в статті 10.

 

     I останнє.  Шановні колеги!  Які б  не  були  наші  поправки, зауваження,  але  ми обов'язково повинні прийняти даний документ у першому читанні. Iнакше ввійдемо у кримінальні вибори, де кожен із вас не матиме права на висвітлення власної позиції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутате Марченко, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемые депутаты! Задавая вопрос, я называл причину того, почему вся  Украина  стала  заложницей амбиций одного лица - Президента и всей   исполнительной   власти.   Она   также   стала   заложницей беспомощности   представительных   органов  власти  всех  уровней, начиная от парламента и кончая органами  местного  самоуправления. Причина этого - принятая Конституция.

 

     Именно Конституция   наделила   чрезвычайными   диктаторскими полномочиями Президента и этим разрушила все демократические нормы государства.

 

     Что такое "демократические нормы"?  Это прежде всего право на информацию.  Право на то, чтобы люди свободно могли высказать свое отношение к происходящему.  Выполняется ли это в Украине?  Понятно всем,  что не  выполняется.  И  то,  что  наше  государство  стало заложником   политики   одного   человека,   заложником  идеологии экономических  и  политических  реформ,  навязанных  Международным валютным фондом, говорит о том, что нарушены демократические нормы в государстве.

 

     Прогрессивная социалистическая партия Украины видит  коренной вопрос не только в принятии данного законопроекта (он, в общем-то, нужен), а в изменении Конституции, закреплении в ней действительно демократических  принципов.  Тогда  Украина  как государство будет развиваться на основе таких принципов.

 

     Сегодня все это не выполняется.  Проектом закона, который нам предложен, со статьи 6 по статью 12 регулируются вопросы освещения деятельности    органов    исполнительной,    законодательной    и представительной власти на местах.  Но, к сожалению, информировать нас все равно будут из одного центра и в рамках одной идеологии.

 

     Приведу несколько    примеров    того,     как     нарушаются демократические принципы,  и,  убежден, будут нарушаться впредь, с принятием данного законодательного акта.

 

     Например, в моем округе газета в течение  года  не  публикует отрытое  письмо  к  Президенту  по  поводу  отказа  от  награды за принятие Конституции. И ответственности никакой не несет.

 

     Комиссия об этом знает,  к Генеральному  прокурору  обращение было,   но   он  бездействует,  потому  что  Генеральный  прокурор назначается Президентом Украины.

 

     Или, например,  не соглашаясь с принципами и  целями  реформ, которые  проводятся  в  Украине,  наша  партия  организовала  100- километровый пеший поход на  Киев.  Из  12  регионов  150  человек прошли пешим ходом к Киеву, к Верховному Совету. Вы все видели, мы выставили свои требования,  шли под лозунгом: "Нет - геноциду, нет

- голодомору, нет - курсу антинародных реформ".

 

     Однако у  меня в округе передача в то утро была отключена.  И люди не знали или знали мало о том,  что в Ромнах проводится такой митинг.   То   есть   средства  массовой  информации  не  освещают деятельность оппозиционных партий и политических групп.

 

     Когда принимался  проект  Закона  о  Кабинете  Министров,  мы предлагали  внести  изменения  в  Регламент,  которые бы закрепили право оппозиционных партий  на  информацию,  как  это  делается  в цивилизованном   мире.  И  тогда  будет  не  только  регламентация информации всех органов власти,  но  и  достоверность  информации. Поэтому   я  предлагаю,  в  этом  законопроекте  определить  права оппозиционных партий и групп.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Іван Сергійович Чиж з незалежних від  нього  обставин не може зараз бути присутній.

 

     Виступає Василь Іванович Степенко. За ним - депутат Масенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановні  товариші!  Ми обговорюємо надзвичайно важливе питання,  бо останнім часом засоби масової інформації -  і телебачення, і газети, радіо меншою мірою подають таку інформацію, що рядовий виборець не може правильно зорієнтуватися.

 

     Доповідач говорив з цієї трибуни (я уважно слухав),  що  буде за що і про що спитати.  Постає питання:  згідно з чим?  Почитайте уважно статтю 24:  "несуть...  відповідальність  згідно  з  чинним законодавством   України".   У   якому  законодавстві  передбачена кримінальна чи інша відповідальність?  Це  все  теоретично,  а  на практиці ніхто ніякої відповідальності не несе.

 

     Коли ми  приймали  Закон про пресу,  я подавав пропозицію про те,  що звинуватити відповідний орган або відповідного діяча можна лише на підставі відповідних документів, які мають бути висвітлені у пресі,  на радіо чи телебаченні.  На жаль,  ви бачите,  що це не робиться.

 

     Ще одне.  Подивіться,  що пропонується в статті 9 на сторінці 9:  "Рішення про пряму чи в запису  телерадіотрансляцію  пленарних засідань  приймаються  Верховною  Радою  окремо  за  одну  добу до трансляції і обов'язкові для виконання".  А хіба рішення Верховної Ради  можуть  бути  необов'язковими  для  виконання?  Давайте тоді скажемо,  що  Верховна  Рада  приймає  рішення,  а   вони   можуть виконуватися або не виконуватися,  як це насправді є. Я вважаю, що взагалі таке записувати не можна.

 

     Зверну вашу увагу й на питання компрометації Верховної  Ради. Коли  розглядається питання про нашого товаровиробника,  то засоби масової інформації так коментують: якби було прийнято бюджет, тоді б  запрацювало і сільське господарство,  і власний товаровиробник. Тобто винна в тому  Верховна  Рада,  що  не  прийняла  відповідних законів...

 

     По-перше, виконавча  влада,  щоб вивести країну з економічної прірви,  має внести їх до Верховної Ради.  По-друге,  хіба є такий закон,  який  забороняє  заплатити за ту продукцію,  яку забрали у сільськогосподарського виробника?  На мою думку,  і цей  закон  не діятиме,  шановні  друзі,  доти,  доки не буде відповідальності за невиконання закону...

 

     Я за те,  щоб у першому читанні прийняти  законопроект,  але, Олександре Олександровичу, має бути конкретна відповідальність. Не будуть відповідати - то вже буде порушення закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Виступає Олександр  Миколайович  Масенко.  За  ним  - депутат Марковська.

 

     МАСЕНКО О.М.  Фракція "Комуністи України".  Шановні депутати! Шановний головуючий!  Я  вважаю  особисто,  що  такий  закон  дуже потрібний  на  даному  етапі,  щоб  хоч певною мірою покласти край однобічності  та  упередженості  засобів  масової   інформації   у висвітленні   діяльності   органів  державної  влади  і  місцевого самоврядування.  Тут депутат Яворівський  говорив  про  журналіста Лапікуру. Я не згодний з тим, що цей закон цілком вирішить оті всі питання, які ми порушуємо. А як можна миритися ось із таким? Може, я  грубувато  скажу,  але  коли дивишся передачі,  які організував Лапікура,  то просто дивуєшся,  скільки тої отрути накопичилося  у нього проти комуністів, проти соціалізму і взагалі проти Верховної Ради.  Напевне, якби зібрати усіх отруйних змій на земній кулі, то не зібрав би такої кількості отрути (Шум у залі).

 

     Тому саме  і  потрібен  такий  закон,  щоб  хоч  деякою мірою ліквідувати оту упередженість.

 

     Перед тим як перейти конкретно до статей,  мушу наголосити на деяких моментах.  Олександре Олександровичу,  прошу вибачити,  але перед вашим візитом до Полтавської області у стінах Верховної Ради у вас брали інтерв'ю, яке надрукували в газеті "Зоря Полтавщини".

 

     І ось через один номер читаємо:  "Погоджуємося та не з усім". Я собі і  думаю,  якби  оце  приїхав  Президент  у  Полтаву  чи  в Полтавську область з візитом...  В області є багато людей,  у тому числі і я, які не погоджуються з політикою Президента, але чи дали б мені можливість засоби масової інформації, в тому числі і газета "Зоря Полтавщини",  надрукувати, що я не погоджуюся з Президентом? А те, що не згодні з Головою Верховної Ради, друкують...

 

     Комітет інформації  при Полтавській держадміністрації взагалі заборонив проводити зустрічі з  депутатами,  друкувати  матеріали, подані депутатами. Це неприпустимо!

 

     Вважаю за   потрібне  наголосити  на  тому,  що  в  статті  4 передбачається переклад з недержавної мови на державну, тобто якщо поширюватиметься  інформація  російською  мовою,  органи державної влади забезпечуватимуть переклад. А це додаткові витрати. Я думаю, що  і  депутат  Дем'ян  зрозуміє інформацію,  яка поширюватиметься російською мовою. І не треба це безглуздя закладати.

 

     Стосовно статті   24.   Вважаю,    там    слід    передбачити відповідальність   не   лише   за  порушення  порядку  висвітлення діяльності органів державної влади  та  місцевого  самоврядування, але  й народних депутатів і депутатів різних рівнів.  Тут я згоден із депутатом Степенком,  що не знайдеться такого правового важеля, яким можна буде примусити представників органів масової інформації відповідати за те,  що вони не дають публікацій або не  інформують про діяльність депутатів.

 

     А взагалі цей закон треба прийняти в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Фракція  Соціалістичної та Селянської партій України.  Шановний Олександре Олександровичу,  шановні  друзі!  Чи потрібен  нам сьогодні такий закон?  Однозначно - потрібен.  Чому? Тому що преса - це насамперед люди.  Люди можуть  як  суб'єктивно, так  і  об'єктивно  оцінювати  висвітлювані  події.  Проте  завжди об'єктивна оцінка має суб'єктивний характер.

 

     Де, у якій країні світу  є  телеканал,  спрямований  саме  на шельмування   законодавчого   органу?   У   жодній  країні  такого телеканалу немає.  Проте він  є  в  нашій  державі,  це  узаконене шельмування   Верховної   Ради.   Шельмування  депутатів,  обраних народом.

 

     Тому я дивуюся сьогодні з тих депутатів,  які  голосуватимуть проти  цього законопроекту.  Їм люди довірили владу,  віддали свої голоси, аби вони вільно висловлювали свою думку.

 

     Чи є цензура нині в нашій державі? Є, це ви всі добре знаєте. Ні комуністи,  ні соціалісти практично не мають можливості вийти в ефір.  Не можливо друкуватися у пресі.  Висловитися можна  лише  з трибуни  Верховної  Ради.  Незважаючи  на різні погляди депутатів, усе-таки був депутатський канал,  де могли  висловити  свої  думки різні фракції і групи. Яке в них було бачення, то інша справа, але вони чесно й відверто висловлювали свої думки.  Зараз ми не  маємо цього. Анулювали програму, яка підсумовувала роботу Верховної Ради за тиждень.

 

     Вважаю за потрібне ще раз нагадати,  що ми маємо Конституцію, де  записано,  що  голову Держтелерадіокомітету призначає Верховна Рада  за  поданням   Президента.   Тепер   створено   Міністерство інформації всупереч Конституції,  і ми, народні депутати, спокійно споглядаємо це та сприймаємо як якусь подяку від Президента.

 

     Я наполягаю  на  тому,  щоб   цей   законопроект   голосувати поіменно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Висловилися ті,  хто записався на виступ.  Прошу не вдаватися до конкретики,  не згадуватимемо конкретних  журналістів.  В  тому немає ніякої потреби.  Зокрема,  ведучий передачі "Акценти" раніше говорив протилежні речі,  але він тоді не виступав, йому не давали каналу. А тепер він має канал, тому й говорить те, що ви чуєте. То давайте доплачувати йому за  цю  роботу,  бо  хто  ще  згадуватиме Верховну  Раду,  як  не  ведучий?  Гадаю,  немає  потреби  про  це говорити.  Якщо його позбавили  акредитаційної  картки,  то  треба обов'язково повернути, аби він був тут присутній і щоб обов'язково виходили в ефір "Акценти", правильно розставлені. Я маю на увазі - людьми   правильно  розставлені,  бо  вони  вже  давним-давно  все зрозуміли.

 

     Окрім того,  ми закон приймаємо не  для  сьогодення,  не  для конкретних політиків.  Ми повинні прийняти закон для держави. Тому прошу все-таки підтримати пропозицію  промовців  і  доповідача  та прийняти в першому читанні цей законопроект.

 

     Ставлю на голосування проект закону в першому читанні.

 

     "За" - 25О. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ___________________

 

     Розглядається проект Закону України про ратифікацію Угоди про заснування Чорноморського банку торгівлі  та  розвитку.  Доповідає Володимир  Олексійович  Бондар,  перший заступник голови правління Національного банку України. Будь ласка.

 

     БОНДАР В.О.,  перший заступник голови правління Національного банку України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!   Унаслідок   розвитку    Чорноморського    економічного співробітництва в 1994 році представниками 11 країн Чорноморського басейну була парафована Угода про створення  Чорноморського  банку торгівлі  та  розвитку,  або,  як його скорочено називають,  ЧБТР. Відповідно до цієї угоди банк мав бути створений  уже  1995  року. Одначе  брак  коштів  країн-учасниць  та нестабільність політичної обстановки не дали змоги ратифікувати документи в межах визначених угодою термінів.

 

     Активний переговорний  процес  та  процес  ратифікації  угоди розпочався країнамизасновницями лише 1996  року.  Більшість  країн ратифікували означену угоду лише наприкінці 1996 - на початку 1997 років.  Паралельно тривала підготовка бізнес-плану  Чорноморського банку.  Для  цього  на  виділені Європейським Союзом кошти грецька консалтингова компанія "Енфікі" підготувала  проект  бізнес-плану, який було затверджено тимчасовим комітетом наприкінці 1996 року.

 

     За станом  на  24  січня  1997  року  угоду було ратифіковано Албанією,  Вірменією,  Грецією, Молдовою, Росією, Румунією, частка яких  становить  52,5  відсотка  сукупного  акціонерного  капіталу банку.

 

     Відповідно до положень Угоди  про  заснування  Чорноморського банку  торгівлі  та  розвитку,  якщо  частка  капіталу  країн,  що ратифікували угоду,  становить  не  менше  51  відсотка  сукупного акціонерного   капіталу,   то   банк   має  всі  законні  підстави розпочинати роботу.  Про це було офіційно оголошено на  четвертому засіданні   тимчасового  комітету  для  заснування  Чорноморського банку.  На тому самому засіданні визначено  можливу  дату  початку роботи банку - травень 1997 року.

 

     Ще стисла довідка.  Греція ініціативно підготувала приміщення для  початку  роботи  банку  в  місті  Салоніках  і  запропонувала земельну   ділянку  в  центрі  Салонік  під  будівництво  офісного комплексу Чорноморського банку торгівлі та розвитку.

 

     На сьогодні  Україна  залишилась  єдиною   країною,   що   не ратифікувала  Угоду  про заснування ЧБТР.  Унаслідок цього Україна може втратити можливість брати активну участь у  роботі  банку  та використовувати   його   кредитні   ресурси   в  реалізації  таких стратегічно  важливих   для   України   проектів,   як   створення транспортних   коридорів   у  басейні  Чорного  моря,  розв'язання екологічних   проблем,   розвиток   виробничої    та    соціальної інфраструктури в регіонах, що прилягають до Чорного моря.

 

     Беручи участь   у  роботі  ЧБТР,  Україна  матиме  можливість здійснювати  певний  вплив  на  формування  політики  та  основних напрямів розвитку економіки в країнах Чорноморського басейну.

 

     Частка українського  акціонерного капіталу в статутному фонді банку становить 13,5 відсотка або 135 мільйонів  спеціальних  прав запозичення  відповідно  до угоди про заснування банку.  Статутний капітал банку становитиме 1 мільярд спеціальних прав  запозичення. Початковий  внесок України до статутного фонду банку мав становити 10 відсотків загальної  частки  України.  Україна  повинна  внести протягом  60  днів  після  ратифікації  угоди  зазначену частку до статутного фонду банку.  Угодою визначено, що половину початкового внеску  кожна країна вкладає у вільно конвертованій валюті,  другу половину - у валюті країни-учасниці.

 

     Для України такий початковий внесок становить  13,5  мільйона спеціальних  прав  запозичення  або приблизно 20 мільйонів доларів США.

 

     Решту 90 відсотків коштів до статутного фонду кожна  з  країн має  вносити  рівними  частками  упродовж  восьми  поточних років, причому ці 90 відсотків розбиваються ще на дві підгрупи, з яких 20 відсотків вноситься коштами,  виписується вексель,  а 70 відсотків акцій викуповуються на вимогу в разі потреби погашення зобов'язань банку. Причому ці зобов'язання мають бути схвалені кожною країною, яка робить такий внесок.

 

     Основною причиною зволікання ратифікації Угоди про заснування ЧБТР був брак коштів для внесення до статутного фонду банку.

 

     Національний банк  України  здійснив  декілька  спроб зібрати належні  кошти  через  комерційні  банки.  Одначе   невизначеність дохідності таких вкладень коштів та відносна слабкість банківської системи України не дали змоги зібрати потрібну суму для здійснення початкового внеску до статутного фонду Чорноморського банку.

 

     Оскільки засновницею   банку  є  Україна  як  держава,  а  не Національний банк України,  то НБУ звернувся до Кабінету Міністрів з  пропозицією  передбачити  потрібну  для  здійснення початкового внеску суму в бюджеті на поточний фінансовий рік.

 

     Ми отримали офіційну відповідь Міністерства фінансів про  те, що потрібні кошти передбачені в проекті бюджету на 1997 рік.  Така позиція  виконавчої  влади  дала   можливість   відновити   процес представлення угоди для її ратифікації Верховною Радою.

 

     Ратифікація угоди, на наш погляд, розширить доступ України до іноземних      ринків      капіталу,      сприятиме       розвитку зовнішньоторговельних   зв'язків  не  лише  з  країнами-учасницями Чорноморського економічного  співробітництва,  але  й  з  багатьма іншими країнами регіонів, що межують із Чорноморським басейном.

 

     Дозвольте наголосити ще на одному аспекті. З травня поточного року    Україна    головує    в    Чорноморському     економічному співробітництві,  і,  на  жаль,  лишилася  єдиною країною,  яка не ратифікувала угоду.  Ми маємо неофіційну інформацію,  що в  Греції розцінюють  такий  факт  вже  не  як  економічне,  а  як політичне рішення.

 

     Попередньо проект закону розглядався  в  комітетах  Верховної Ради,   і   було  винесено  позитивну  ухвалу.  Національний  банк звертається до вас із проханням підтримати таку позицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую вам.  Є запитання  до  доповідача?  Запишіться, будь ласка. Депутате Пилипенко, прошу.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ,  Автономна  Республіка  Крим).  Вы сказали,  что партнерами Украины в этом банке будут 10 других  государств  Черноморского  и Средиземноморского   бассейнов.   Скажите,   каковы   коэффициенты монетизации в этих государствах:  они сопоставимы с украинским или нет?

 

     БОНДАР В.О.  Україна,  як  я  вже сказав,  має 13,5 відсотка. Більше мають тільки Росія, Греція і Туреччина. На рівні з Україною йдуть  ще  Болгарія,  Румунія.  Решта  країн  мають набагато нижчу частину внеску.  І найцікавіше в  цьому  плані  те,  що  ми  маємо сплатити  початковий  внесок  упродовж  60  днів,  а  20 відсотків протягом восьми років  рівними  частками.  А  право  на  отримання ресурсів  ми  матимемо  в  розмірі  свого  внеску,  тобто  на  135 мільйонів спеціальних прав запозичення.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В. Вы не поняли мой вопрос.

 

     ГОЛОВА. Уважніше слухайте, будь ласка.

 

     Депутат Пилипенко говорить.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.  Какой  коэффициент   монетизации,   то   есть отношения  наличной  национальной  валюты  к  валовому внутреннему продукту? Как мы будем выглядеть в отношении своих партнеров?

 

     ГОЛОВА. Чи співвідносяться ці показники  в  Україні,  Греції, Туреччині та інших країнах?

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.  Наличная гривневая масса, например, в Украине к валовому внутреннему продукту.

 

     БОНДАР В.О.  Стосовно тих країн я,  на жаль,  зараз  не  можу відповісти.  У всякому разі основна проблема,  яка може виникнути, це те, що серед країн-засновниць практично немає реальних донорів, які б фінансували банк.  Тому він діятиме як класичний банк,  і на першому етапі (бізнеспланом це передбачено)  залучатимуться  кошти Європейського банку, кошти ЄЕС тощо.

 

     ГОЛОВА. Володимире Олексійовичу,  дякую.  Оскільки ви по суті не відповідаєте,  то скажіть,  що цих даних не маєте.  Будь ласка, депутате Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В.   Українська   республіканська  партія.  Шановний доповідачу!  Добре,  що ви звернулися до Верховної Ради. Звичайно, ми  повинні  підтримувати  свої ініціативи в басейні Чорного моря. Добре,  що зрештою знайшовся якийсь  фінансовий  вихід,  хоча  він обтяжує певним чином наш бюджет, який ми маємо затвердити.

 

     Отже, дозвольте вас запитати: долаючи такі труднощі,  чи зможе Україна використати  кошти  цього банку,  крім екології,  скажімо,  для власних національних потреб, насамперед для завершення будівництва Одеського термінала?

 

     БОНДАР В.О.  Дякую. Основною метою вступу до цієї міжнародної фінансової   інституції   є   потенційна  можливість  скористатися ресурсами новостворюваного банку для того,  щоб фінансувати в тому числі і власні проекти України.

 

     Ще одна  особливість  полягає  в  тому,  що  банк  уже  почав створюватися - його  керівні  органи,  рада  директорів,  персонал набираються, а Україна - єдина держава, яка через нератифікацію не може  брати  в  цьому  участь,  тому  наше  зволікання   негативно впливатиме на наслідки нашої участі.

 

     ГОЛОВА. Депутате Моцпан.

 

     МОЦПАН А.Ф.   Фракция  Социалистической  и  Селянской  партий Украины.  Уважаемый  докладчик,  судя  по  вашему  сообщению,  нет проблем,    чтобы    ратифицировать   Соглашение   об   учреждении Черноморского банка торговли и развития.

 

     Однако по выводам научноэкспертного  отдела  получается,  что финансирование    на    1997    год,    предусмотренное   проектом государственного бюджета,  не согласуется с предлагаемым вариантом закона  о ратификации.  В проекте государственного бюджета на 1997 год  названа  сумма  взноса  Украины  в  международные  финансовые организации  в  размере  50  миллионов гривень,  нам же необходимо внести 20 миллионов долларов США в качестве уставного фонда  своей доли  в  Черноморский  банк  торговли и развития.  Насколько я вас понял, мы должны внести первоначально 20 процентов...

 

     БОНДАР В.О. 10 процентов.

 

     МОЦПАН А.Ф. Прошу ответить на данный вопрос.

 

     Спасибо.

 

     БОНДАР В.О. Тут присутній заступник міністра фінансів. Гадаю, він краще відповість на це запитання.

 

     ГОЛОВА. Заступник    міністра   фінансів   Сергій   Мегонович Макацарія дасть відповідь на це запитання.

 

     МАКАЦАРIЯ С.М.,  заступник міністра фінансів України.  Дякую, Олександре  Олександровичу.  Питання  про  фінансування за рахунок бюджету статутної частки України  в  цьому  банку  порушувалося  і минулого  року,  але  не  було  знайдено можливості внести його до проекту  бюджету  на  1996  рік,  тому  воно  внесено  до  проекту державного бюджету на 1997 рік.

 

     Справді, згідно  зі статтею "Внески до міжнародних фінансових організацій" визначена сума  50  мільйонів  70,5  тисячі  гривень. Розклад цих витрат я доповідав на засіданні Комітету у закордонних справах і зв'язках з  СНД.  50  мільйонів  гривень  передбачається розподілити таким чином: Чорноморський банк торгівлі та розвитку - 38 мільйонів гривень,  або 20 мільйонів  доларів  за  курсом  1,9; збільшення  статутного  фонду Європейського банку реконструкції та розвитку - 3,5 мільйона гривень; Міжнародна фінансова корпорація - 6,8   мільйона   гривень.   I   ще   декілька   організацій,  куди спрямовуються невеликі суми.  Усе це становить 50 мільйонів 70,  5 тисячі гривень.

 

     ГОЛОВА. Тобто ця потреба враховується.

 

     МАКАЦАРIЯ С.М. Так.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Юрковський.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.  Фракция  коммунистов.  Скажите,  пожалуйста, предполагается ли какие-нибудь  финансовые  операции  относительно того,   чтобы   улучшить   возможности  возрождения  Черноморского пароходства в Украине? Или вы за пределами своей работы видите эту проблему?

 

     БОНДАР В.О. Я думаю, в перспективе все проекты, которые имеют отношение к данной территории,  возможны  к  рассмотрению  в  этом банке.

 

     Сейчас задача  заключается в том,  чтобы Украина,  если будет принято решение о вступлении,  имела своих  представителей,  чтобы при  принятии  решений  кредитным  комитетом  и  прочими  органами учитывались  и  потребности  Украины.  С  этой  целью  мы  туда  и вступаем.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Записалися на   виступи   два  депутати.  Слово  має  депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     Прошу підготуватися депутата Ярошинського.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна  соціалістична  партія України.  Поважне панство!  Вам запропоновано ратифікувати  угоду  про  заснування  Чорноморського банку торгівлі та розвитку.

 

     Я запитую  вас:  а  в кого є ця угода?  Нам роздали звернення Президента Кучми,  маленький текст проекту Закону про ратифікацію, пояснювальну  записку і висновки науковоекспертного відділу.  А де сама угода?

 

     Далі дивимося, коли вона була підписана? 30 червня 1994 року! Згадайте той період міжцарів'я:  один - уже не Президент,  інший - ще не Президент.  Хто підписував угоду  від  України?  Чому  угоду підписано саме так, щоб увесь тягар покласти на державний бюджет?

 

     Створюється банк  -  ще одна нова гра в банки.  У нас банкіри вже довели, як уміють гратися.

 

     Ще нова  гра  -  з  державного  бюджету  виділяти  гроші  для утримання нового банку.

 

     Чому в  пояснювальній  записці  відразу  не написано,  у кого забиратимуть ці гроші? В учителів, щоб вони взагалі не розпочинали навчальний   рік,   бо   їм  не  платитимуть  заробітну  плату?  У пенсіонерів, щоб навіть ті обіцяні 10 жалюгідних карбованців їм не додали? Чи в когось іншого забрати ці 20 мільйонів доларів?

 

     Подивіться у  бюджет.  Зменшуються  вдвоє  доходи бюджету,  а залишається левова частка виплат зовнішнього  боргу.  Спочатку  це становило   8   відсотків  витратної  частини  бюджету,  тепер  12 відсотків. Це виплати міжнародним фінансовим організаціям.

 

     Тобто всі ці документи,  як уже звикли,  в цьому  залі  знову вішають  на  депутатів.  І  депутати  звикли погоджуватися з такою процедурою.  Ось сьогодні запропонував Голова,  давайте поки що не їхатимемо до округів, а я переконана: не тільки мене, а й вас люди чекають в округах.  Депутати десять  разів  голосували  пропозицію Голови.  Чому?  Депутати вже звикли працювати під насильством,  не маючи почуття відповідальності  за  те,  що  вони  ратифікують.  Я наголошую,  це ще одна угода про ратифікацію умов, які не потрібні Україні.

 

     Кажуть: залучення інвесторів,  придбання кредитних  ресурсів. Та  на руках у населення 15 мільярдів доларів.  Доки ми не змінимо уряд,  доки той уряд працюватиме, доти Україна не матиме кредитних ресурсів. Ратифікувати таку угоду не можна.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Богдане Харитоновичу Ярошинський, будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Українська республіканська партія.  Шановні народні депутати!  Шановний пане Головуючий! Скрупульозне вивчення питання   про   доцільність   ратифікації   Угоди  про  заснування Чорноморського  банку  торгівлі  та  розвитку  цілковито  відкидає популістські   твердження   деяких  противників  та  приводить  до висновку про потребу ратифікації, зважаючи на національні інтереси України.

 

     Пробачимо тим,  хто гучною фразою часто таврує необхідні дії, і спишемо на звичну  непідготовленість  окремих  критикуючих,  які домагаються  ефекту  не аналізом об'єктивних реалій,  а винятковим пафосом та відповідною інтонацією.

 

     У Комітеті  в  закордонних  справах   і   зв'язках   з   СНД, аналітичному  центрі  Української республіканської партії документ піддавався  всебічному  аналізу.  Відмова  від  ратифікації   саме сьогодні  призведе  до  неможливості  домогтися  рівноправних  для України умов завтра,  якщо кількість країн, що ратифікували угоду, буде достатньою і без нас, відповідно до статуту.

 

     Не личить країні-засновниці відмовитися від закріплення своїх прав та відповідних повноважень  на  ті  проценти  (13,5  процента відповідно до угоди), про які ми говорили й знаємо.

 

     Водночас Українська  республіканська  партія  в  черговий раз звертає  увагу  на  недостатню  підготовку  угод  до  ратифікації, недостатню  попередню  поінформованість  народних  депутатів  щодо потреб у таких угодах, розрахунку очікуваного економічного ефекту. Це стосується й угоди, яку ми розглядаємо.

 

     У проекті   бюджету  не  деталізовано  витрат  на  внесок  до статутного  фонду  для  забезпечення  конкретно  цієї   угоди,   а називається  загальна  сума  - 50 мільйонів на не зовсім зрозумілі цілі.  Затверджені нами правила потребують  конкретизації  витрат. Одначе  то  інша  проблема - проблема якості підготовки Закону про Державний бюджет.

 

     Вважаю за  потрібне   ратифікувати   Угоду   про   заснування Чорноморського  банку торгівлі та розвитку.  Разом із ратифікацією варто побажати українським представникам,  аби вони доклали зусиль для  використання статутного внеску в розмірі 38 мільйонів гривень або 20 мільйонів доларів у національних інтересах України,  а не в інтересах  тих,  хто  тимчасово  керує  Україною,  керує,  правда, недолуго, у тому числі й зовнішньоекономічною діяльністю. Проте це зовсім  інше  питання  -  питання зміни влади,  питання приходу до влади національних  сил,  які  захищатимуть  національні  інтереси України та українського народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Івановичу Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по вопросам финансов и банковской деятельности детально  рассматривал проект этого соглашения,  использовал материалы, предоставленные в распоряжение комитета, в том числе полный текст соглашения.

 

     Этот банк будет создан и будет работать и  без  Украины.  Его создают,  как  вы видите,  страны Черноморского бассейна.  Украина конечно же,  с нашей точки зрения, в этом бассейне способна играть ведущую  роль  как  крупная  морская  держава и как вообще крупная держава среди стран Черноморского бассейна.

 

     Естественно, можно   говорить   о    нехватке    средств    и неправильности  того,  что государство вносит деньги.  Но никто за Украину, кроме как мы с вами, с принятием решения о взносе за счет Государственного  бюджета,  этих  денег не внесет в данном случае. Поэтому я считаю принципиально важным одно:  20 миллионов долларов Украина  в  состоянии  сегодня внести в уставный фонд этого банка. Для того и нужна ратификация соглашения,  а дальше мы предусмотрим в бюджете выделение соответствующих средств. Попытка изолироваться от интеграционных процессов в Черноморском регионе для Украины,  с нашей   точки   зрения,   недопустима,  и  потому  комитет  просит поддержать проект закона.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Відбулося  обговорення.  Перш  ніж   приймати рішення,  я зобов'язаний дещо сказати, хоча б тому, що 1994 року я був    президентом    Парламентської    асамблеї    Чорноморського економічного  співробітництва.  І  це  була  одна  з тем постійних дискусій:  потреба створення такого банку,  оскільки  йдеться  про реалізацію  спільних проектів країн Чорноморського співтовариства, до  якого  крім   України   входять   Росія,   Грузія,   Вірменія, Азербайджан,  Греція, Туреччина, Болгарія, Албанія та інші країни. А без такого  банку  не  можна  реалізовувати  зазначені  проекти, зокрема  забезпечити  своєрідну адаптацію портових споруд у портах названих країн, та багато інших.

 

     Окрім того,  внесення до статутного фонду 20 мільйонів зовсім не  означає  зростання  зовнішнього боргу України.  Це зовсім інші речі.

 

     Із 1994 року затримувалося вирішення цього питання,  оскільки наша країна,  як і ряд інших, пропонувала розмістити цей банк саме в Греції. До того часу не вирішувалося дане питання. Присутній тут Валентин Іванович Ландик - свідок цього.  Справді,  ми пропонували відкрити  його  і  в  Україні.  Але  для  України  потрібно   було передбачити  і  відповідні  приміщення,  і  територію,  і  більший статутний фонд. А ми на те не мали змоги.

 

     Немає ніяких сумнівів,  що дану угоду треба  ратифікувати.  А вона  не  роздана.  Я  приєднуюся до зауважень Національному банку щодо того,  що треба роздавати й угоду. Тоді депутати переконалися б,  що  вона  стандартна,  як  і будь-яка,  пов'язана з відкриттям банку.

 

     Очевидно, цим і керувався Національний банк,  що не подав  на розгляд  депутатів  текст самої угоди,  бо вона не є предметом для якихось особливих застережень.

 

     Ставлю на голосування проект та прошу його  підтримати.  Будь ласка.

 

     "За" - 203.

 

     До речі,   за   того   часу   Прем'єр-міністром  був  Віталій Андрійович Масол.  Бо  не  президенти  підписують  такі  угоди,  а керівники урядів.

 

     Ставлю ще  раз на голосування.  Будь ласка,  підтримайте:  це потрібна для України справа.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     -------------

 

     Шановні депутати!  На сьогодні в порядку денному стоїть  таке питання: "Проект Закону України про оподаткування грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів,  що надходять для підготовки  та  проведення  в  Києві щорічних зборів Європейського банку реконструкції та розвитку".

 

     Як ви пам'ятаєте, ми дали доручення Комітету з питань базових галузей  та соціально-економічного розвитку регіонів та Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  підготувати  спільну постанову.   Але  вони  на  сьогодні  не  змогли  подати  спільний документ,  а знову виходять із постановою лише Комітету  з  питань фінансів   і   банківської  діяльності.  Вважаю,  нам  треба  бути послідовними у своїх діях і доручити обом,  щоб вони  зі  спільною постановою на завтра дали нам цей документ.

 

     Прошу проголосувати  перенесення  розгляду  цього  питання на завтра. Будь ласка.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект Закону про амортизацію (друге  читання). На   трибуну  запрошується  Наталія  Михайлівна  Вітренко,  голова підкомітету Комітету з питань економічної політики  та  управління народним господарством (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку. З цього приводу? Будь ласка, депутате Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые народные депутаты!  Нам вначале надо  определиться  по  процедуре, потому что недавно принята новая редакция Закона о налогообложении прибыли предприятий и вопросы амортизации в нем урегулированы.

 

     Сейчас вносится на ту же тему еще один законопроект.  Если мы его  примем,  будем  иметь два разных закона на одну и ту же тему. Значит,  либо  мы  должны   будем   руководствоваться   тем,   что урегулировали   (и   закон   опубликован),   либо   должны   будем аннулировать соответствующие части того закона.

 

     Считаю рассмотрение    данного    законопроекта     абсолютно нецелесообразным:  кроме как коллизии в законодательстве он ничего не породит.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Наталіє Михайлівно,  дайте,  будь ласка, інформацію з цього приводу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Дозвольте звернути вашу увагу на те, що проект Закону про амортизацію було розглянуто в цьому залі та схвалено  в першому  читанні  в  грудні  1996 року.  Він якраз закладав засади збереження основних фондів і нематеріальних активів у країні.

 

     Після цього нам було надано місяць на  доопрацювання  закону. Ми доопрацювали.

 

     Якраз тоді до Верховної Ради були внесені проекти законів про оподаткування.  І почалося штучне блокування  розгляду  в  другому читанні  законопроекту про амортизацію.  Депутатам його роздали на руки 17 квітня 1997 року.  Тобто ще  до  того,  як  був  ухвалений остаточно  Закон  про оподаткування прибутку підприємств.  Під час розгляду податкового закону я наголошувала на тому,  що  не  можна замінювати  Закон  про  амортизацію  податковим законом.  Не можна тому,  що стосовно економічної теорії амортизація - фундаментальне поняття,   а   податки   -   вторинне.  Спочатку  потрібен  процес виробництва   і   треба   забезпечити    безперервність    процесу виробництва,  а потім стягувати податки з виробленої продукції,  а не навпаки. Це перше.

 

     По-друге, я  наголошувала,  що  в  Законі  про  оподаткування прибутку   підприємств   значення  амортизації  належить  лише  до прибутку,  тобто на суму  амортизаційних  відрахувань  зменшується сума  прибутку  для  оподаткування  за  належною  ставкою.  А якщо підприємство не має прибутку,  підприємство збиткове чи  захований увесь прибуток, тоді, виявляється, амортизації взагалі не буде.

 

     Ми у   своєму   проекті   Закону  про  амортизацію  закладали можливість та доцільність саме поступового  відшкодування  витрат, тобто  віднесення  витрат  на  собівартість  виробленої продукції. Через те переконані,  що потрібно приймати в другому читанні Закон про  амортизацію,  потім  робити  зміни в Законі про оподаткування прибутку підприємств і дати змогу Кабінету  Міністрів  забезпечити кожному    підприємству   можливість   відшкодування   витрат   на амортизацію.  Там,  де є прибуток,  -  з  прибутку,  там  де  нема прибутку,  -  відрахування  йде із собівартості продукції.  Але ми повинні забезпечити збереження основних фондів у державі.

 

     Тому пропонуємо розглядати  законопроект  про  амортизацію  в другому  читанні,  приймати  його  і робити належні зміни (їх,  до речі,  не  дуже  багато)  в  Законі  про  оподаткування   прибутку підприємств.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні депутати!  Колізія справді тут є, але її створила сама ж Верховна Рада,  і  я  не  звинувачую  в  даному випадку  депутатів,  які  голосували  за  Закон  про оподаткування прибутку підприємств. Але з іншого боку, є певна логіка в тому, що каже  Наталія  Михайлівна,  бо  цей  закон означає одну з підвалин виробництва й підвалин економіки.

 

     Пам'ятаєте, ми тривалий час боролися за  те,  щоб  розглядати цей закон.  Депутат Анісімов кілька разів вносив цю пропозицію. І, очевидно,  враховуючи,  що з 23 зауважень до закону  22  враховано повністю,  можна  прийняти  цей  проект закону в другому читанні і дати змогу працювати над ним далі, у тому числі вирішивши колізію, про яку сказав Віктор Іванович Суслов.

 

     Якщо ми  не  матимемо  розбіжностей  і  все  буде приведено у відповідність, тоді зможемо остаточно визначитися з цим законом.

 

     Бо, власне,  окрім  статті  5,  якою   встановлюються   норми амортизаційних  відрахувань,  а  також статті 3,  в якій по групах розподіляються основні фонди, тут немає дискусійних питань.

 

     Тобто можна прийняти цей законопроект  у  другому  читанні  і дати змогу доопрацювати його для розгляду в третьому читанні.

 

     Якщо колізію  між законами буде усунено найближчим часом,  то зможемо буквально за кілька днів схвалити цей закон у цілому.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Якраз  поділ  на  групи  і  процентні   ставки погоджено. Є розбіжності у прискоренні амортизації.

 

     ГОЛОВА. Доопрацюємо  до  третього  читання ці норми,  а зараз приймемо в другому читанні. Закон не запроваджується в дію, а лише приймається в другому читанні.

 

     Ставлю на голосування проект закону.

 

     "За" - 212.

 

     Будь ласка, ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 221.

 

     Просять ще раз проголосувати. Допоможіть, будь ласка, фракції "Єдність" проголосувати.

 

     "За" - 223.

 

     Я не розумію,  хто не  хоче  приймати  закон,  скажіть,  будь ласка.

 

     Ще раз просять проголосувати.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Сідайте, будь ласка, дякую.

 

     Стосовно груп.  Зверніть увагу, в нас виходить за законом, що до трактора  та  комп'ютера,  наприклад,  застосовуються  однакові норми  відрахувань.  А  так  не можна робити.  Усе-таки комп'ютери треба хоча б раз на три роки замінювати,  на  чотири  максимум,  а трактор може працювати й довше. Над цим треба попрацювати.

 

     ____________________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування.

 

     Доповідає Анатолій   Андрійович   Дронь,  голова  підкомітету Комітету  з  питань  базових  галузей  та   соціально-економічного розвитку регіонів.

 

     ДРОНЬ А.А.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів   (Ріпкинський  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановні народні депутати!  На ваш розгляд подано законопроект  про внесення  змін до Закону України про відповідальність підприємств, їх об'єднань,  установ та організацій за  правопорушення  у  сфері містобудування.  Це  один  із  63  законопроектів,  що  стосуються формування Державного бюджету. Його було підтримано погоджувальною групою народних депутатів і прийнято в першому читанні. До другого читання зауважень не надійшло.

 

     Законопроектом пропонується скасувати пільги щодо безплатного проїзду  інспекторів державного архітектурно-будівельного контролю міським   транспортом,   а   також   електропоїздами   приміського сполучення   та   автобусами   приміських   та  внутрішньорайонних маршрутів.  Тобто   пропонується   частину   четверту   статті   5 відповідного закону вилучити.

 

     Враховуючи, що  кожна  організація має право закуповувати для своїх робітників проїзні квитки,  а також те,  що статтею 3 даного закону передбачено відрахування 10 відсотків суми штрафних санкцій для  зміцнення   матеріально-технічної   бази   місцевих   органів архітектури   й  містобудування,  до  складу  яких  входять  також інспекції,  у тому  числі  й  на  придбання  проїзних  квитків  на автотранспорт, наш комітет підтримує законопроект та пропонує його прийняти.

 

     Для довідки:  нині згідно зі штатним розкладом  в  Україні  є близько       500       інспекторів       органів       державного архітектурно-будівельного контролю.  Більшість із них - 450 працює в районних відділах архітектури.

 

     Прошу підтримати даний законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є  зауваження,  запитання?  Немає.  Можна  ставити на голосування? Ставлю на голосування цей проект закону.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Анатолію Андрійовичу,  одну  хвилинку.   Запитання   було   в депутата  Кірімова.  Я не почув вчасно його прохання.  Будь ласка, Іване Захаровичу.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ,  Київська  область).   "Конституційний   Центр".   Шановний доповідачу!   Скажіть,  будь  ласка,  а  як  контролюється  робота фахівців, які працюють у районних архітектурних структурах?

 

     Дякую.

 

     ДРОНЬ А.А. У нас є Державний комітет у справах містобудування і   архітектури.   Є  відповідні  обласні  управління,  які  якраз контролюють  та  організують  роботу  відповідних  інспекторів   і органів   архітектурнобудівельного   контролю.   Є  законодавство, зокрема закон, до якого ми вносимо зміни.

 

     ГОЛОВА. Ясно. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень   до   Митного   кодексу  України  (стосовно  формування бюджету).  Доповідає  Валерій   Олександрович   Паламарчук,   член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Він зводиться,   власне,   до   того   самого  пункту  -  про позбавлення пільг представників  відповідних  структур  на  проїзд транспортом.  Можна ставити на голосування? Ставлю на голосування, будь ласка (Шум у залі).

 

     Зніміть, будь ласка, з голосування.

 

     Прошу, депутате Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемый   Александр    Александрович!    Если голосовать   только   вторую   часть   проекта,  которая  касается ликвидации льгот,  то это можно сделать. Но первая часть, где идет речь  о  статье  37,  которой ограничиваются права Государственной таможенной службы по контролю за ввозимой продукцией, она не может быть принята. Таково мнение нашего комитета.

 

     ГОЛОВА. Тоді пропоную розглянути це питання після 16-ї години,  щоб був доповідач і можна було  поставити  запитання щодо даного проекту.

 

     Немає заперечень?

 

     Розглядається проект  Постанови  Верховної  Ради  України про заснування  Національної  парламентської  групи  України  з  метою вступу  до  Міжпарламентського  Союзу  та  подальшої участі в його роботі. Валентин Іванович Ландик...

 

     Прошу вибачити: в нас залишилося 4 хвилини до перерви.

 

     -----------------

 

     Пропоную заслухати      питання       про       зміни       в адміністративно-територіальному устрої,  щоб Олександр Миколайович Стешенко доповів.  Це питання не  потребує  більше  часу,  ніж  ми маємо.

 

     Йдеться про  зміну  меж  двох міст.  Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

     Поки він підготується,  прошу вашої згоди на таке.  У вас є з 2О березня проект Закону про видобування і переробку уранових руд. Михайло Антонович Павловський - доповідач.

 

     Цей проект внесено до переліку питань,  які  розглядатимуться за наявності часу залежно від готовності.

 

     Але життя  вимагає прискорення розгляду даного законопроекту. Про це говорила і кіровоградська депутація,  і депутат Павловський звертався.

 

     Враховуючи, що   в  нас  після  16-ї  години  з'явиться  десь півгодини часу, пропоную розглянути це питання після 16-ї години.

 

     Ще раз називаю:  документ 1О77,  проект  Закону  України  про видобування і переробку уранових руд.

 

     Будь ласка, депутате Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги!  Комітет  з питань державного будівництва,  діяльності рад і самоврядування відповідно  до  норм чинної   Конституції  розглянув  декілька  питань,  що  стосуються проблеми адмінтерустрою  та  подав  відповідні  документи  на  ваш розгляд.

 

     Перше питання:  про  зміну  меж  міста  Хмільника  Вінницької області.  Питання погоджено  з  землекористувачами,  розглянуто  й схвалено     Великомитницькою,    Голодьківською,    Соколівською, Лелітською,  Широкогребельською  сільськими   радами,   підтримано Хмільницькою    райдержадміністрацією,    Хмільницькою    міською, Вінницькою обласною радами та Комітетом Верховної Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села.

 

     Прошу підтримати проект постанови з цього приводу.

 

     ГОЛОВА. Запитань  немає?  Про  зміну  меж   міста   Хмільника Вінницької області.  Ставлю на голосування проект постанови. Прошу підтримати. Обгрунтування є, аргументація серйозна.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Проект постанови Верховної Ради про передачу села  Воєводівки Кремінського району до складу Сєверодонецької міськради Луганської області.  Теж обгрунтування достатнє.  Ставлю  на  голосування  цю постанову. Будь ласка.

 

     "За" - 255.

 

     І проект   постанови  про  віднесення  селища  міського  типу Теплодар  Центрального  району  міста  Одеси  до  категорії   міст обласного значення. Теж аргументація достатня.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Комітет  одноголосно  прийняв  рішення з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, ставлю на голосування цей проект.

 

     "За" - 254. Прийнято.

 

     Після 16-ї години будуть заслухані питання: Перше: проект Постанови   Верховної   Ради  про  заснування  Національної парламентської групи України з метою вступу до  Міжпарламентського Союзу та подальшої участі в його роботі.

 

     Друге. Проект Закону про внесення змін і доповнень до Митного кодексу України.

 

     І третє:  проект Закону України про видобування  й  переробку уранових руд.

 

     Оголошується перерва до 16-ї години.