Стенограма пленарного засідання

12 червня 1997

 

ЗАСIДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО ДЕВ'ЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 12  ч е р в н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий день,  шановні депутати, гості Верховної Ради, журналісти,  шановні радіослухачі! Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 306 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Очевидно, ми  трохи  раніше  розпочали  засідання  і  не  всі встигли  вставити  картки.  Але  пізніше   ми   зможемо   провести реєстрацію  ще  раз для тих,  хто сумнівається,  чи готовий він до роботи, чи ні.

 

     Ви маєте порядок денний на  сьогодні.  Я  охарактеризував  би його  як  шалений за складністю.  I у зв'язку з цим дуже прошу вас обмежитися тільки прийняттям рішень  по  депутатських  запитах,  а заяви тощо перенести на завтра. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.  Підтримайте, будь ласка (Шум у залi).  Тому що ще невідомо,  чи ви отримаєте слово, чи ні. Сьогодні, мається на увазі.

 

     Я ставлю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 162. Не приймається.

 

     Відповідно до нашого рішення працюємо до 18 години 30 хвилин.

 

     Про депутатські запити:

 

     Валентина Петрівна  Семенюк  звертається  до Прем'єр-міністра стосовно невиконання постанови Кабінету Міністрів від 6 січня 1997 року про забезпечення сільгоспвиробників мінеральними добривами.

 

     Ткаченко Степан   Кузьмич   звертається  до  Прем'єр-міністра України    стосовно     повернення     валютної     заборгованості Зовнішекономбанком     колишнього    Союзу    РСР    господарствам Мелітопольського району за здане зерно в 1990 році і  запитує,  чи була  ця  проблема  темою  обговорення  на зустрічі з керівництвом Російської Федерації в місті Києві.

 

     Мовчан Павло    Михайлович    звертається    до    начальника Південно-Західної  залізниці  Олійника Бориса Степановича стосовно продовження договору оренди між державним  підприємством  "Будинок книги  "Аскольд"  та  Київським  залізничним  вокзалом на торгівлю книгами у вокзалі.

 

     Михайло Ратушний звертається до Кабінету Міністрів з  приводу надання  стенограми  засідання  Кабінету  Міністрів від 27 травня, присвяченого підписанню угод з Російською Федерацією про  розподіл Чорноморського флоту.

 

     Усі запити   оформлено   так,  як  вимагає  Регламент.  Прошу проголосувати   пропозицію   про   направлення    їх    адресатам. Підтримайте, будь ласка, своїх колег.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 226. Рішення прийнято.

 

     Спасибі. Будь  ласка,  виставте  на  моніторі  22 хвилини.  3 хвилини залишимо на з'ясування різних там ситуацій.  Запишіться на виступи.

 

     Перед тим  як  надати слово депутату Павловському,  першому з тих,  хто записався,  я просив  би  вас  вирішити  позитивно  одне питання.   Постановою   Верховної   Ради   України  від  5  червня затверджено склад  Комісії  по  доопрацюванню  проекту  Цивільного кодексу  України  і  підготовці  його  до  другого  читання  і там передбачено,  що  ця   комісія   займатиметься   також   питаннями Господарського  кодексу.  Враховуючи,  що  для  розв'язання  цього питання потрібна спеціальна юридична підготовка,  депутати просять включити  до складу названої комісії досвідченого юриста народного депутата Медведчука.  Я вважаю,  що можна  було  б  підтримати  цю пропозицію.

 

     Ставлю її на голосування.  Будь ласка (Шум у залi).  Депутати Кожевніков,  Чернявський,  Дондик  та  інші  звертаються  з  цього приводу.

 

     "За" - 157.

 

     Ще раз пояснюю, бо дехто не чув. Ідеться про те, що до складу Комісії по доопрацюванню проекту Цивільного кодексу і  роботі  над проектом   Господарського   кодексу   депутати  Анісімов,  Дондик, Кожевніков та інші (підписи  нечіткі)  просять  включити  депутата Медведчука як спеціаліста в цій галузі.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію і ставлю її на голосування.

 

     "За" - 186.

 

     Автори цієї пропозиції, попрацюйте ще, будь ласка. Пізніше до неї повернемося.

 

     Слово має депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька  область).  Дякую.  Шановні  колеги!   Шановні виборці!  Я  хочу  поінформувати  вас,  що  під  час  прийому мною виборців пенсіонери, інваліди особливу увагу звертали на те, що їм не   відшкодовуються   кошти,  які  є  на  ощадкнижках.  Тому  при доопрацюванні проекту бюджету,  який уже,  у принципі, є, потрібно передбачити  окремий  рядок  "Відшкодування заощаджень".  Бо людям немає за що навіть похорон відбути.

 

     Я хотів би звернути вашу увагу на те,  що сьогодні пенсіонери і  інваліди розповідають уже не стільки про свої біди,  як про те, що не можуть працевлаштувати  своїх  дітей  і  онуків.  Тому  уряд повинен   приділити   особливу   увагу   працевлаштуванню  молоді, створенню робочих місць.

 

     Звертаються також люди,  ошукані трастами.  Я хотів  би,  щоб комісія,   яку   очолює   Василь  Васильович  Дурдинець,  усе-таки розробила конкретні пропозиції щодо того,  як  можна  відшкодувати кошти, які втратили люди, укладаючи їх у трасти.

 

     I насамкінець.  Для  того щоб вирівняти ситуацію із зарплатою освітянам,  працівникам охорони здоров'я,  потрібно,  щоб зарплата йшла  з  централізованого бюджету.  Покладатися на місцеві бюджети ненадійно, оскільки їх дуже важко наповнити.

 

     У мене  є  звернення  профспілок  Хмельницької  області,  які звертають  увагу  на  те,  що  потрібно  не  на словах,  а на ділі займатися питаннями відродження  власного  виробництва,  створення робочих місць і особливо працевлаштування молоді.  Я хотів би, щоб на ці всі питання уряд звернув увагу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Магда. Будь ласка.

 

     МАГДА І.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і банківської діяльності (Апостолівський виборчий округ, Дніпропетровська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу, шановні  депутати!  Насамперед  звертаюся до своїх колег.  До мене останнім часом надійшло більше десятка тривожних листів з  приводу швидкого поширення тяжкого захворювання - туберкульозу. Із розмови з головними лікарями кількох лікарень і диспансерів я з'ясував, що сьогодні  в  Україні  немає  державної  програми  боротьби  з  цим захворюванням і в бюджеті не передбачено достатніх коштів на  ліки та  харчування.  Тому  диспансери  хворих  без  ліків  сьогодні не приймають,  і  вони  змушені   лікуватися   вдома   самі,   стаючи поширювачами хвороби.

 

     Я це кажу тому,  що, почитавши проект бюджету, я не знайшов у ньому  тієї  державної  програми,  на  яку  посилався  міністр   у відповіді  на  моє  депутатське  звернення,  стверджуючи,  що така державна програма є.

 

     Вважаю, що у проекті бюджету повинні бути передбачені окремим рядком витрати на диспансеризацію або на державну програму захисту населення від туберкульозу.

 

     Я також поділяю думку депутата Павловського з  приводу  того, що   в   проекті  Державного  бюджету  не  передбачено  коштів  на компенсацію  вкладів  населення,  і  хотів  би,  щоб  це   знайшло відображення в бюджеті.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую вам.

 

     Депутат Шестаков.

 

     ШЕСТАКОВ В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (МаріупольськийОрджонікідзевський виборчий округ,  Донецька область). Александр Александрович, прошу передать слово депутату Краснякову.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька  область).  Фракция   коммунистов.   Уважаемые   коллеги, уважаемые  наши  избиратели!  По  поручению  фракции коммунистов я оглашу заявление следующего содержания:

 

     "Депутаты-коммунисты, члены фракции  "Коммунисты  Украины"  в Верховном  Совете  решительно протестуют против политики,  которую проводит правительство в  системе  образования  Украины.  Отрасль, которая   еще   недавно  работала  стабильно,  являлась  гордостью Украины,  сегодня сознательно разрушается.  Народ Украины  помнит, что   в   80-е   годы  по  уровню  образованности  населения  наше государство находилось в первой  пятерке  государств  мира.  Но  в результате насильственно проводимых антинародных, трижды проклятых большинством  населения  радикальных   рыночных   реформ   Украина отброшена в конец пятого десятка.

 

     Идеологом разрушительных   процессов   в  системе  образовния является правительство Украины. Принимая преступные по отношению к подрастающему   поколению  решения,  правительство  ведет  систему образования  и  воспитания  к  полному  краху.  Результаты   такой политики  налицо.  Разрушается система социальной защиты молодежи, закрываются  учебные  и  воспитательные  заведения,   уничтожается кадровый   потенциал   отрасли.  Реальностями  нашей  жизни  стали беспризорность   и   бродяжничество,   пьянство   и    наркомания, проституция, детская преступность, безработица в молодежной среде.

 

     После общеизвестного  постановления Кабинета Министров N 1033 от 31 августа  1996  года  правительство  нанесло  новый  удар  по образованию.  Как  вы  знаете,  24  мая принят пакет документов по структурному   реформированию   образования.    Принято    решение ликвидировать  164  профессиональнотехнических  училища (из них 23 из-за несовершенной материальной базы),  141 обкединено с  другими учебными заведениями. Реформированию подвергаются также 233 высших учебных заведения первого и второго уровней аккредитации, из них 7 ликвидируются полностью,  115 войдут как структурные подразделения в другие высшие учебные заведения.

 

     Самым большим   уроном   является   то,    что    сокращается государственный  заказ  высшим  и средним специальным заведениям в среднем на 15  процентов.  Этим  мы  даем  зеленую  улицу  системе платного   образования.   Так  называемое  реформирование  системы образования  проводится  на  фоне  хронической  задолженности   по заработной плате. Долг составляет более 500 миллионов гривень.

 

     Происшедшее в  гуманитарной сфере в годы "розбудови держави", особенно в народном образовании,  подтверждает правильность вывода нашей партии о том, что в Украине проводятся антинародные реформы. Мы требуем от Президента Украины, правительства Украины остановить разрушение   образовательной  отрасли,  принять  конкретные  меры, направленные на устранение негативных тенденций, кризисных явлений в системе образования.

 

     Мы обращаемся  к  Кабинету  Министров с предложением детально изучить   деятельность   Министерства    финансов,    Министерства экономики,   Министерства  образования,  приводящую  к  разрушению системы образования, науки и культуры.

 

     Мы обращаемся  к  народным  депутатам   Украины   с   большой просьбой:  все-таки  отстоять  выделение  на  нужды  образования 6 миллиардов  гривень,  иначе   мы   полностью   похороним   систему образования.  Мы  настаиваем  на  включении в повестку дня вопроса о..."

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий  округ,  Луганська  область).  Фракция  коммунистов.  Мой коллега   Красняков   обратил   внимание   на  проблемы  народного образования.  Я хочу обратить ваше внимание  на  отрасль,  которая напрямую  связана  с  жизнью  людей,  -  на  здравоохранение.  Мне передали решение исполкома Луганского городского  совета  народных депутатов  от  20  апреля  1997  года  "Про деякі питання в галузі охорони здоров'я в місті Луганську". О чем в нем говорится?

 

     Резко сокращается количество коек в больницах, в частности 20 коек  в больнице N 1,  25 - в больнице N 4,  80 коек - в родильном доме Центра охраны здоровья, материнства и детства. Такие известия приходят из Харькова,  из Киевской области и так далее. Это прямое нарушение  статьи  49  Конституции,   где   четко   сказано,   что существующая  сеть  бесплатных учреждений здравоохранения не может быть сокращена.

 

     Я считаю,   что   Верховный   Совет   должен   дать   задание Министерству здравоохранения подготовить нам информацию о том, что делается  в  здравоохранении   Украины   по   выполнению   данного требования Конституции.  Я не говорю уже о том, что в больницах не хватает самого необходимого - питания  и  лекарств.  На  встречах, которые  я  провел  в  последнее  время,  ко  мне  подходили сотни избирателей и сообщали,  что не хватает инсулина  (самый  страшный вопрос!), больным диабетом дают только по 5-6 ампул инсулина.

 

     Вот по всем этим вопросам, я считаю, Александр Александрович, надо  дать  задание  Минздраву  или  провести  по  этому   вопросу очередной День правительства.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Бондаренко.  А  потім ви будете говорити.  Я зараз поясню.  За ним  -  депутат  Єльяшкевич,  ще  раз  повторюю. Покажіть, будь ласка, список. Ви протестуєте проти цього? Шостий - депутат Осадчук.

 

     Будь ласка, говоріть.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський  виборчий  округ,  м.   Київ).   Шановні   народні депутати! Ситуація, що склалася навколо ухвалення бюджету України, свідчить про  бажання  виконавчої  влади  використати  її  в  суто політичних  цілях  і  насамперед  для дискредитації Верховної Ради України. У засобах масової інформації та через структури державних адміністрацій  на  місцях  здійснюється  широкомасштабна  кампанія звинувачення  вищого  законодавчого  органу  в   нездатності   або небажанні ухвалити цей документ.  Як не прикро,  але ця пропаганда дає свої результати.

 

     Опубліковані вчора в газеті "День"  соціологічні  дослідження свідчать:  67  відсотків населення України негативно ставляться до того,  що Верховна Рада не затверджує бюджет країни на  1997  рік. Найвищі  керівники  держави  прямо  або опосередковано списують на відсутність бюджету найгостріші соціальні  проблеми,  і  передусім безробіття,   хронічні  затримки  з  виплатою  зарплат  і  пенсій, фактичне припинення надання безоплатної медичної допомоги, нестачу коштів на оздоровлення дітей тощо.

 

     Але ж  аналіз показує,  що більшість цих проблем загострилася через цілковите ігнорування керівництвом  держави  проблем  власне економіки та незахищеність вітчизняного товаровиробника, який лише й може наповнити бюджет держави реальними коштами.  Але хіба  буде повнокровним   бюджет,   коли   в   Україні   щодня   закриваються виробництва,  а бюрократична олігархія жирує на експортноімпортних операціях,  в результаті яких у країну завозяться величезні партії іноземного товару і вивозяться сировинні та трудові ресурси?  Коли всупереч  національним інтересам України Росії за безцінь передані не лише майно, а й територія нашої держави?

 

     Хіба може вітчизняний виробник витримати небачений податковий тиск,  який  останнім  часом  посилився  ще  й  газовим зашморгом, накинутим на  економіку  України  навколоурядовими  посередниками? Користуючись  високим  покровительством та монопольним становищем, вони спочатку поставляють  в  Україну  енергоносії  за  завищеними цінами, потім за безцінь відбирають за бартерними схемами найкращу продукцію  у  виробника,  а  далі  поглинають  за  борги  і   самі підприємства.

 

     Корупція проникла в усі сфери життя суспільства,  а той,  хто мав би гарантувати главенство  Конституції  та  права  в  Україні, навіть  не  реагує  на кричущі факти беззаконня,  які допускаються найвищими урядовими чиновниками.  Маніпулювання громадською думкою зведено  в  ранг  державної  політики,  а  населенню  нав'язуються стереотипи пошуку ворогів у стінах парламенту.

 

     Зваживши на все це, пропоную здійснити такі кроки.

 

     Перше. Негайно  затвердити  бюджетні  документи,  які   після піврічних зволікань нарешті подані до Верховної Ради. Це припинить безконтрольне  використання  бюджетних  коштів   та   переорієнтує зусилля уряду і Президента з пропагандистської кампанії на реальне здійснення  розробленої   ними   соціально-економічної   політики, результати якої будуть оцінені після завершення бюджетного року.

 

     Друге. Доручити  Голові  Верховної  Ради від імені парламенту через  засоби  масової  інформації  пояснити  громадянам   України справжні причини провалу бюджетного процесу.

 

     Третє. Протягом поточної сесії законодавчо затвердити окремий регламент  роботи  над  проектом  Державного  бюджету  України  та структуру бюджету.

 

     Якщо ж  і  надалі все йтиме за сценарієм виконавчої влади,  а ухвалення бюджету буде пов'язане з...

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское обкединение "Вперед, Украина!". Уважаемые коллеги! Все то, что происходит сейчас в обществе, связывают и с парламентом, и с исполнительной властью.  Люди не разделяют ветви власти,  они на власть возлагают всю ответственность за  состояние  дел.  То,  что творится  с преступностью сейчас,  именуется в народе беспределом. То,  что пишется сейчас в средствах массовой информации о министре внутренних  дел,  о  фактах  его  злоупотреблений,  требует от нас немедленного рассмотрения этого вопроса.  Поэтому группа  народных депутатов   Украины  предложила  проект  Постановления  Верховного Совета Украины "про  створення  спеціальної  слідчої  комісії  для перевірки  фактів  порушення  законодавства  міністром  внутрішніх справ України Кравченком".

 

     Учитывая то,  что создание каких-либо дополнительных комиссий и  так не делает чести Верховному Совету,  было предложено создать эту комиссию в  составе  нашего  Комитета  по  вопросам  борьбы  с организованной   преступностью  и  коррупцией.  Это  позволило  бы избежать и дополнительных затрат,  и  создания  новой  комиссии  с определенным членством.

 

     Я думаю,  что все те,  кто реально заинтересован в том, чтобы наше общество начало очищение от коррупции, начало реальную борьбу с   преступностью,   а   не   декларирование  этой  борьбы,  будут заинтересованы в том,  чтобы это постановление прошло в  Верховном Совете. Точно так же они будут заинтересованы в том, чтобы в самое ближайщее время перед нами предстал Генеральный прокурор в связи с его представлением по народному депутату Украины Омельченко.

 

     Я думаю,  то,  что  скажут  Генеральный  прокурор  и народный депутат Омельченко,  будет очень интересно  и  народным  депутатам Украины,  и всем избирателям - гражданам Украины. И после этого мы сделаем организационные выводы по Генеральному прокурору и  вообще по Генеральной прокуратуре.

 

     Кроме этого,  я хотел бы высветить позицию депутатской группы "Реформы",  депутатского   обкединения   "Вперед,   Украина!"   по бюджетному процессу.

 

     Мы были  бы  рады,  если  бы проект бюджета,  который подан в Верховный Совет  Украины  исполнительной  властью,  соответствовал Конституции.  Но  он полностью ей противоречит.  Кроме того,  этот проект бюджета не решит  практически  никаких  проблем,  а  только усугубит их.  К сожалению, в проекте бюджета, например, ни копейки не предусмотрено на индексацию  сбережений  вкладов  населения,  а ведь  мы  приняли  соответствующий закон.  К сожалению,  в проекте бюджета не предусмотрено ни копейки на компенсацию по коммунальным платежам   и  так  далее.  Поэтому  за  такой  проект  бюджета  ни депутатская группа "Реформы",  ни депутатское обкединение "Вперед, Украина!" голосовать не будут.

 

     ГОЛОВА. Депутат Осадчук.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький  виборчий округ,     Івано-Франківська     область).    Прошу,    Олександре Олександровичу,  передати слово Карпову  Олександру  Миколайовичу, депутату від Харківської області.

 

     ГОЛОВА. Депутат Карпов. Прошу.

 

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Ленінський      виборчий      округ,     Харківська     область). Народнодемократична  партія.  Шановні  колеги!  Шановні   виборці! Останнім часом у засобах масової інформації і в нашому залі широко обговорюється проблема людей з гарячим серцем,  холодною  головою, чистими руками та швидкими ногами. Але я зараз не про це. Спочатку про  той  з'їзд,  який  вчора  високохудожньо  та  глибокопоетично оспівав Борис Ілліч, як завжди, талановито, в повній відповідності з Регламентом,  прокоментував Олександр Олександрович.  Цей  з'їзд привернув до себе увагу не тільки згаданих високоповажних осіб,  а й широкої громадськості тим,  що  в  політичній  резолюції  поклав політичну відповідальність за стан справ в економіці та соціальній сфері насамперед на Кабінет Міністрів,  який згідно з Конституцією якраз   за   це  й  відповідає  і  який  не  зумів  зупинити  спад виробництва,  подолати кризу платежів,  ліквідувати заборгованість по   заробітній   платі,   пенсіях,   стипендіях   і   все  більше перетворюється на  пожежну  команду,  яка  демонструє  нездатність ефективно  виконувати свої конституційні повноваження,  обслуговує клановий  інтерес  Прем'єр-міністра.   "Така   діяльність   уряду, особисто   Прем'єра,  завдає  серйозної  шкоди  державі,  тому  ми наполягаємо на його відставці" - так сказано в резолюції з'їзду.

 

     А ось тепер дещо про гарячі голови  з  холодними  серцями  та попередньо  відмитими,  тобто  чистими,  руками.  Я  навіть не про зоряний будинок на Хрещатику.  То квіточки!  Я про  ягідку-хатинку під  номером  14,  що  в  ПущіВодиці,  яка  таємним розпорядженням Кабміну за номером 673-рс від 26 червня 1996 року (це через місяць після призначення Лазаренка Прем'єром) була виключена з додатку до постанови Кабміну від 19 січня 1994 року про  державні  резиденції та  державні  дачі.  І  того ж дня іншим таємним розпорядженням за номером 672-  рс  її,  як  виняток,  в  разі  потреби  дозволялося приватизувати,  що,  як стверджують "знатоки",  тобто Знаменський, Томін та Кірбіт, і було зроблено.

 

     Якби ця детективна історія відбувалась у казці,  а не в нашій державі,  яка бажає бути правовою,  то наступним було б запитання: "Тук-тук,  хто в цьому теремі живе?"  А  поскольку  мы  рождены  в стране,  чтоб "сказку сделать былью", то неказкова відповідь така: "А в тереме  этом  (тобто  у  цій  приватизованій  хатинці)  живет одиноко Премьерминистр Украины Лазаренко".

 

     Цікаво було б знати,  і,  думаю, не тільки мені, а чи не знає про це гарант Конституції - Президент України?  А  якщо  знає,  то якими черговими незалежними експертизами він задовольнився?

 

     Висновок: справа  відставки  Прем'єра - це не справа НДП,  це навіть не проблема Президента,  це проблема  майбутнього  України. Або  вона  і  далі  прискореними  темпами  буде  котитись у прірву кланової "бананізації",  або цей небезпечний  та  ганебний  процес буде  призупинено.  Якраз  так:  або-або.  І  ми  всі  повинні  це зрозуміти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую (Шум у залі).  Звичайно,  Олександр Миколайович Масенко  хотів  би  виступити  і  Сизенко  Юрій Павлович записаний наступним.  Я,  порушивши Регламент, надав слово Бондаренку. Прошу вибачення,  підходила фракція, і я так зрозумів, що це буде виступ від імені фракції.

 

     Але в депутата Сизенка було забрано  час.  Я  його  повертаю. Будь ласка, говоріть.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Жовтневий  виборчий   округ, Запорізька   область).  Фракция  "Коммунисты  Украины".  Уважаемый Александр Александрович,  уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Как вы знаете, сегодня стало известно о том, что Президент Украины Леонид Данилович Кучма наложил вето на закон,  принятый  Верховным Советом Украины, о неповышении тарифов на коммунальные услуги, тем самым подтвердив,  что налогоплательщики,  большинство из  которых уже  сегодня не в состоянии вносить квартплату,  в самое ближайшее время вынуждены будут ее платить в значительно  больших  размерах, чем платили до этого.

 

     Ссылка сделана  на  то,  что  бюджет  сегодня  "не витримає". Выходит,  что  у  народа  Украины  бюджет  "витримає".  Я  глубоко сомневаюсь, что наши избиратели одобрят этот шаг Президента.

 

     Второй вопрос.  Позавчера  нам,  депутатам Верховного Совета, здесь докладывал министр обороны Кузьмук.  Он говорил о  скудности оборонного   бюджета,  о  недостатках  в  армии.  И  мы  понимали, соглашались,  критиковали.  И  в  то  же  время  сегодня   находят значительную  сумму  денег  из  бюджета  Министерства  обороны  на проведение  в  Крыму  учений  "Сибриз".  Замечу,   что   это   уже пятнадцатое  учение,  проводимое  со странами НАТО.  Это говорит о том, что находятся средства налогоплательщиков, находятся средства офицеров,  которым  месяцами не выплачивается зарплата,  находятся средства солдат, которые сегодня вынуждены недоедать. А кто бывает в частях,  тот видит,  что именно так и происходит.  На проведение подобных  учений  средства  находятся.  Поэтому  я   категорически протестую против таких подходов.

 

     Я должен  сказать,  что  Комитет по делам молодежи,  спорта и туризма  требует  проведения   Дня   правительства   по   вопросу, связанному  с  трудоустройством  молодежи.  Сегодня идут выпускные экзамены в школах,  а вскоре много  молодежи  окажется  на  улице, никому  не нужной,  ее трудоустройством практически никто не будет заниматься.

 

     Еще один  вопрос.  Как  вы  знаете,  из  бюджета,  точнее  из внебюджетных  средств  Кабинета Министров,  а именно из резервного фонда,  на годовщину принятия  Конституции  выделяется  более  500 тысяч  гривень,  из  них  350  тысяч  гривень  на проведение,  так сказать, праздничного концерта.

 

     Мы как депутаты Верховного Совета тоже получили  приглашения. Мне   кажется,   что  эти  средства  можно  было  бы  найти,  куда расходовать.  И  если  бы  эта  Конституция  сегодня  соблюдалась, избиратели  не  предкявляли  бы таких претензий.  А так как она не соблюдается,  есть серьезные опасения,  что такой праздник сегодня станет печальными поминками по многим избирателям.

 

     Уважаемые товарищи!  Всеукраинский союз рабочих,  поддерживая решение трудового Донбасса,  проводит 28 июня по всей  Украине,  в том   числе   в   городе  Киеве,  акцию  в  знак  протеста  против беспрецедентного нарушения конституционных прав граждан.  Сбор  28 июня в 10 часов на площади у парка Славы.

 

     Наше первое требование: Президент должен немедленно  уйти  в  отставку,  потому  что  свои конституционные обязанности он не выполняет.  Естественно,  многие избиратели вправе потребовать такой отставки.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Питання, які потребують вирішення, я поставлю на  голосування.  Але  перед  тим скажу,  що беруться до уваги всі зауваження, що тут висловлювалися. Ви, очевидно, звернули увагу на те, що вони не мають характеру якоїсь міжпартійної сварки абощо, а стосуються загальнодержавних проблем.

 

     Щодо проблеми заощаджень та виступів депутата Павловського  і депутата Краснякова про ситуацію в освіті. І те, і друге пов'язано з нормами, певними позиціями проекту бюджету. Я просив би все-таки захистити   інтереси  освітян.  А  захистити  інтереси  вкладників заощаджень можна тільки одним  шляхом  -  передбачивши  в  статтях бюджету  відповідні  видатки  і  проголосувавши,  затвердивши  цей бюджет Верховною Радою.

 

     Незважаючи на всі негаразди,  які є в бюджетному процесі, про що  сьогодні  говорив депутат Єльяшкевич,  я все-таки наполягаю на тому,  щоб ми  припинили  нарешті  оцю  всю  політичну  детективну історію  з  прийняттям  бюджету,  яку було затіяно не з ініціативи Верховної Ради.  Треба поставити крапку,  а  там  нехай  виконавча влада вирішує, що і як потім робити.

 

     Ми повинні  знайти  можливість скоротити видатки на утримання всіх структур влади і  віддати  ці  кошти  вчителям  -  хоча  б  6 мільярдів  гривень.  І хоча б 1 мільярд - на компенсацію власникам заощаджень.  Тоді буде якась надія на повагу до держави.  Я тільки так  це розумію і просив би вас у цьому відношенні підтримати мене (Шум у залі). І на житлове будівництво, само собою.

 

     Пропозиція депутата Єльяшкевича стосовно створення тимчасової спеціальної слідчої комісії для розслідування обставин, пов'язаних з поведінкою міністра внутрішніх справ.  Ви  знаєте,  поки  що  це питання відкрите. Я не висував би зараз якісь звинувачення. Ну, не можна так робити...  Якщо є потреба зробити якийсь аналіз, вивчити це питання абощо, то наш комітет, який очолює Григорій Омельченко, має всі права,  визначені  законом,  для  такої  перевірки.  Нехай перевіряє.  Коли  він  робив аналіз (аж до допиту Голови Верховної Ради) з приводу так званих афер в Охтирці і в  інших  справах,  то він навіть не питав на це дозволу Верховної Ради. Він просто робив це,  бо йому так сказали.  Нехай тепер займається і  цим  питанням так,   як  він  вважає  за  потрібне,  як  визначено  законом,  не переступаючи його.

 

     Питання про подання  Григорія  Ворсінова  на  притягнення  до відповідальності  Григорія  Омельченка  в  плані роботи є,  будемо розглядати.

 

     Я просив би Олександра Миколайовича Карпова не ображатися  на те,  що вчора я зробив...  ну, не коментар, а комплімент на адресу президії НДП.  Я вчора не хотів говорити, але ви знову зачепили цю тему.  Половина  членів  президії  цієї НДП - це ж делегати ХХVIII з'їзду КПРС! Ну як я міг не похвалити вас за дотримання ленінських принципів критики і самокритики? Ну, будь ласка...

 

     Стосовно вето  Президента  на  закон  про комунальні платежі. Справді,  учора це вето надійшло,  я  відправив  його  відповідним комітетам для вивчення. Остаточно визначатимемося тут, у сесійному залі.  Уже пройшла  інформація  про  те,  що  Президент  підтримує необхідність  непідвищення комунальних платежів,  це звучало вже в засобах  масової   інформації.   Отже,   треба   було   відповідно відреагувати в законодавчому плані.  А так - закон прийнятий,  але він не діє.

 

     Водночас хочу сказати,  що з сьогоднішнього дня відповідно до Конституції  починає діяти Закон про місцеве самоврядування.  Його опубліковано в газеті "Голос України".  Я хотів би,  щоб це  знали всі ті, хто керуватиметься нормами цього закону.

 

     Розглядається питання   про   проект   Закону   України   про благодійництво та благодійні організації (друге читання).  Депутат Косів запрошується на трибуну.

 

     Вибачте, я забув про пропозицію,  щоб на наступному Дні уряду заслухати інформацію Кабінету Міністрів про стан  працевлаштування молоді.  Дуже серйозне питання і потрібне.  Я просив би підтримати цю пропозицію.  Ми звернемося до уряду,  нехай готує пропозиції та інформацію з цього питання,  бо,  власне кажучи,  тільки уряд може проаналізувати цю ситуацію і визначити стратегію  вирішення  цього питання.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію депутата Сизенка.  Прошу, підтримайте її.  Ще раз кажу:  заслухати на Дні уряду питання  про працевлаштування молоді.

 

     "За" - 197.

 

     Ще раз пояснюю для тих, хто не почув. На наступному Дні уряду пропонується розглянути питання про дії  Кабінету  Міністрів  щодо забезпечення працевлаштування випускників шкіл та інших навчальних закладів.

 

     Депутат Вітренко підказує:  "у закритому режимі".  Ні,  треба розглядати це у відкритому режимі.

 

     Ставлю на голосування, будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 233. Рішення прийнято.

 

     Секретаріат, будь   ласка,   оформіть   подання  до  Кабінету Міністрів.

 

     Одну хвилинку! Депутате Степанов, я вашу пропозицію не ставив на голосування? Так ви ж таку і не вносили.

 

     Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ П.С.  Спасибо,  Александр Александрович. Я предлагал заслушать на Дне правительства  или  дать  поручение  Министерству здравоохранения   исследовать   ситуацию,   которая   сложилась  в здравоохранении.

 

     Закрываются больницы,  нет  самых  необходимых,  элементарных лекарств,  таких,  как  инсулин.  Люди  гибнут сотнями тысяч.  Это является прямым нарушением статьи 49 Конституции, где сказано, что существующая  бесплатная сеть медицинских учреждений не может быть сокращена.

 

     Я думаю,  надо поручить Министерству здравоохранения  изучить этот вопрос и обсудить...

 

     ГОЛОВА. Пропонується   постанову,   яку   ми   проголосували, доповнити словами "та про  стан  і  перспективи  розвитку  системи охорони здоров'я". Ставлю на голосування. Тоді це буде два питання до Дня уряду.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Будь ласка, ще раз голосується.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     ______________________

 

     На трибуну запрошується Косів Михайло Васильович.

 

     КОСІВ М.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури  і духовності (Пустомитівський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні депутати!   Що   стосується   висловлених   учора  сумнівів,  ніби благодійну діяльність зможуть використовувати  в  особистих  цілях державні  діячі  і  народні депутати,  то ми могли б записати таке застереження після частини шостої статті 1. Хто такі благодійники? Там  записано:  "Благодійники  -  фізичні  та юридичні особи,  які здійснюють  благодійництво  в  інтересах   набувачів   благодійної допомоги". Можна додати: "Державні діячі і народні депутати можуть займатися  благодійною  діяльністю  тільки  в  межах  отриманих  і задекларованих доходів".  Щоб не було якихось там спокус, що якась приватна  фірма  дає  тому  чи   іншому   державному   службовцеві відповідну   суму   і   він  на  ту  суму  займається  благодійною діяльністю. Тоді це знімає будь-які сумніви.

 

     ГОЛОВА. Ще раз повторіть, будь ласка, цю тезу.

 

     КОСIВ М.В.  "Державні  діячі  і   народні   депутати   можуть займатися  благодійною  діяльністю  тільки  в  межах  отриманих  і задекларованих доходів".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?

 

     КОСIВ М.В. Це просто і безваріантно.

 

     ГОЛОВА. Давайте доповнимо: "Державні діячі, державні службовці і народні депутати..."

 

     КОСIВ М.В.    "...I   народні   депутати   можуть   займатися благодійною діяльністю тільки в межах отриманих  і  задекларованих доходів". Можна "і члени їх сімей".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування ще раз цю пропозицію.  Її треба підтримати. Увага! Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 164.

 

     Я ще раз пояснюю.  Тут є таке питання.  Там, наприклад, сват, брат,  родич чи не родич.  Якщо сват робить благодійництво, то хай собі робить.  Усе одно його ім'я не  популяризуватиметься.  Але  я вважаю,   що  треба  якісь  обмеження  встановити.  Бо  є  родичі, визначені в інших законодавчих актах. Хто це такі? Це прямі родичі

- дружина, син, тобто члени сім'ї.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  з доповненнями:  "і члени їх сімей".

 

     "За" - 158.

 

     Була пропозиція поіменно проголосувати.  Будь ласка,  хто  за те,  щоб поіменно? Михайле Васильовичу, тим часом ще раз повторіть фразу. Увага!

 

     КОСIВ М.В.  "Державні службовці, народні депутати та члени їх сімей  можуть  займатися  благодійною  діяльністю  тільки  в межах отриманих і задекларованих доходів".

 

     ГОЛОВА. Говориться про те, що... Одну хвилиночку! Я прошу, не нервуйте,  будь  ласка.  Ми  зробимо  таким  чином.  Ми приймемо в другому читанні проект закону і відправимо його на  підготовку  до третього читання.  I тоді всі юридичні неузгодження буде знято, ви висловите свої позиції і можна буде проголосувати потім у третьому читанні.

 

     Але саме  ця  позиція  дуже  важлива.  Тому  я  ставлю  її на голосування і прошу  підтримати.  Але  спочатку  хто  за  те,  щоб поіменно, якщо є потреба? Є потреба?

 

     Будь ласка, голосуємо пропозицію про поіменне голосування.

 

     "За" - 135.

 

     Голосування цієї  частини  відбувається  в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 169. Рішення не прийнято.

 

     Висвітліть по фракціях, будь ласка.

 

     Тоді в  мене  є  ще  така  пропозиція.  Одну  хвилиночку!  Це траплялося в нашій практиці,  ми користувалися такими методами.  Я запропонував би в цілому в другому читанні прийняти проект  закону і  відправити його на третє читання,  щоб усі ваші зауваження були там  відображені.  Можна  поставити  на  голосування?  Ставлю   на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Ще раз?  Ну, будь ласка, ще раз. Прийняти у другому читанні й відправити на третє читання.  Третє  читання  -  це  те  саме,  що повторне друге читання. Ви ж знаєте.

 

     "За" - 201.

 

     Я пояснюю,  що  таке  повторне друге читання.  Повторне друге читання означає розгляд тих самих позицій знову.  А третє  читання означає,  що права колонка стає лівою, у середній з'являються нові зауваження і розглядаються потім у  новій  редакції.  Ось  у  чому принципова відмінність. I якщо це повторне друге, то будемо йти за статтями, а якщо ні, то краще довірити спеціалістам, які працювали над  проектом  закону,  у  праву  колонку  внести  всі раціональні пропозиції як пропозиції комітету.  А потім можна буде  внести  ще якісь поправки.

 

     Можна ще раз поставити на голосування?  Наполягають депутати? Будь ласка,  ставлю ще раз на голосування  пропозицію  -  прийняти законопроект  у  другому  читанні  і  готувати  на  третє.  Прошу, підтримайте.

 

     "За" - 203. Рішення не приймається.

 

     Є пропозиція  проголосувати  доручення  Погоджувальній   раді депутатських груп і фракцій визначитися з процедури розгляду цього питання. I внести його тоді, коли буде згода на це всіх фракцій.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте, ще раз прошу.

 

     "За" - 230. Рішення прийнято.

 

     КОСIВ М.В.  Олександре Олександровичу! Я хотів би ще сказати, що 7 липня 1995 року такий закон прийнято в Росії.  I ті депутати, які мають сумніви щодо тих чи інших положень запропонованого  нами проекту закону,  можуть зіставити з тим, що, принаймні, робиться в наших сусідів.

 

     А закон такий, без сумніву, потрібен. Він є, він готовий, він добрий,  і  якщо  ви  його  не  приймете,  то прийме Верховна Рада наступного скликання.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Михайле Васильовичу. Ви про це скажете завтра на  нараді  керівників  груп  і  фракцій,  і  це буде сприйнято як аргумент. Розгляд цього питання закінчено.

 

     Проект Закону про внесення змін до статті  22  ми  розглянемо тоді,  коли тут буде віце-прем'єр.  Він уранці зателефонував, вони закінчують лист Кабінету Міністрів з  цього  приводу,  і  ми  його потім розглянемо.

 

     Проект Закону про оподаткування грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що надходять для підготовки та проведення  в  місті  Києві  щорічних  зборів  Європейського банку реконструкції та розвитку (від  5  травня  1997  року).  Макацарія Сергій  Мегонович - заступник міністра фінансів України присутній? Оскільки нашим планом  ці  проекти  передбачено  розглянути  після 11.30, працівників, які мали доповідати з цього приводу, зараз тут немає.  Тому пропоную розглянути зараз інше питання... Є Чукмасов? (Шум у залi). Будь ласка.

 

     __________________________

 

     Проект Закону  України  про  державне  регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних  металів  і  дорогоцінного каміння   та  контроль  за  операціями  з  ними  (друге  читання). Вишнєвецький Георгій  Васильович  -  секретар  Комітету  з  питань економічної  політики  та  управління  народним  господарством.  Є Вишнєвецький? Від комітету він? Є Таранов, голова комітету? (Шум у залi).

 

     Покличте Таранова,  нехай  вийде  на трибуну і пояснить,  хто доповідатиме.  Так,  а  чому  Чукмасов?  А  чому  не   ви   будете доповідати? Де Вишнєвецький?

 

     Олегу Вадимовичу, поясніть з трибуни, хто доповідатиме проект Закону  про  дорогоцінні  метали.  Iдіть  на  трибуну,  ви  голова комітету.

 

     ТАРАНОВ О.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Комсомольський виборчий округ, Харківська область). Проект Закону про дорогоцінні метали від імені  Комітету  з  питань  економічної політики доповість депутат Чукмасов.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Чукмасов Сергій Олександрович,  народний депутат, доповідає законопроект у другому читанні.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та   соціальноекономічного  розвитку  регіонів (Петровський виборчий округ,  Дніпропетровська  область).  У  меня просьба ко всем рассесться по местам.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, спочатку коротка інформація.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Значит, законопроект рассматривается во втором чтении. Поэтому идем по процедуре второго чтения. Название закона, пожалуйста.

 

     ГОЛОВА. Тоді  давайте  я  вам допоможу.  До назви закону були зауваження,  їх відхилено. Зауваження Валентини Петрівни враховано редакційно. Автори інших зауважень не наполягають.

 

     Преамбула. "Цей  закон  визначає  правові  основи  і принципи державного  регулювання  видобутку,   виробництва,   використання, зберігання дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними".

 

     Можна проголосувати  назву  і  преамбулу  закону?  Ставлю  на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 163.

 

     Я прошу  депутатів  бути уважними і врахувати одну обставину. Сьогодні декому в Україні не хотілося б, щоб був такий закон, тому що  йде  торгівля  нашими родовищами - кому передати концесію,  де створити спільне підприємство і так далі.  Ідеться про дорогоцінні метали,  запаси яких,  скромно кажучи,  одні з найбільших у світі. Треба ними розпорядитися на законній основі в інтересах держави  і нашого   суспільства.   I   тому   потрібен  закон,  який  регулює правовідносини в цій галузі.

 

     Саме тому я наполягаю, щоб ми активно включилися в роботу над цим документом.

 

     Назву і преамбулу закону ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Будь ласка, голосуйте. Треба ж голосувати.

 

     "За" - 225.

 

     Враховуючи виняткове  значення цього закону,  я пропонував би всі  статті  голосувати  поіменно.  Немає  заперечень?  Ставлю  на голосування цю пропозицію.

 

     "За " - 220.

 

     У поіменному режимі голосуються назва і преамбула.

 

     "За" - 256. Приймаються.

 

     Розділ І "Загальні положення".  Стаття 1 "Визначення основних термінів та понять".  Тут, як бачите, визначено цілий ряд термінів та  понять,  які сьогодні вживаються у нормативних актах довільно, але повинні мати  чітке  законодавче  тлумачення.  У  даному  разі йдеться про 25 термінологічних понять.  Визначається,  зокрема, що таке  "суб'єкти  правовідносин",  що  таке   "іменник,   що   таке "клеймування" та інші терміни з цієї галузі виробництва.

 

     Тут було  тлумачення зауважень.  Більшість їх враховано.  Є й відхилені.  Хтось із  авторів  відхилених  поправок  наполягає  на голосуванні?   Ні.   Таким   чином,  статтю  1  можна  ставити  на голосування.

 

     Ставлю на голосування статтю 1. Повторюю, голосування здійснюється в поіменному режимі.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Стаття 2  "Законодавство  про державне регулювання видобутку, виробництва,  використання,  зберігання  дорогоцінних  металів   і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".

 

     Дуже серйозна  стаття.  Подивіться,  є  тут  і  враховані,  і відхилені зауваження.  Зауваження до цієї статті вносили  депутати Кожушко,  Чукмасов,  Глухівський,  Суслов та інші. Ще раз кажу, що частину з них враховано, частину - ні. Автори відхилених зауважень наполягають на своїх пропозиціях?

 

     Депутат Чукмасов. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Я хотел бы пояснить суть своей поправки. Дело в том,  что если в реестр включать месторождения,  на которые выданы лицензии,  то  это  будет противоречить Закону о недрах.  То,  что находится в недрах,  - это общегосударственное, а продукт добычи - это  продукт  субкекта  предпринимательской деятельности.  Поэтому просьба учесть поправку,  которая отклонена была комитетом: вместо слов "нормативноправовими актами" записать "законодавством".

 

     ГОЛОВА. Я думаю, що це слушна пропозиція.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.   Поскольку   нормативно-правовые   акты...  Вы понимаете,  это   может   трактоваться   как   угодно.   Например, Министерством финансов. Все должно регулироваться законом.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень?  Поправка 34 депутата Чукмасова до статті 2 ставиться на голосування.  Я прошу  її  підтримати.  Вона робить  закон жорсткішим стосовно суб'єктів правовідносин у галузі виробництва дорогоцінних металів.

 

     "За" - 218.

 

     Я ще раз нагадую: проводиться поіменне   голосування.   Пропонується  слова  "іншими нормативно-правовими  актами"   у   статті   2   замінити   словом "законодавством"... Замінити словами "законами України".

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Нет возражений. Можно "законами України".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "Законами України"...

 

     "За" - 242.

 

     Стаття 2 голосується в цілому.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Стаття 3 "Державне управління у сфері видобутку, виробництва, використання,  зберігання  дорогоцінних  металів  і  дорогоцінного каміння  та контролю за операціями з ними".  Це стосується функцій управління цими процесами  з  боку  держави  -  щодо  розроблення, проведення  в  цій  галузі  єдиної державної політики;  визначення порядку та умов ліцензування видобутку, виробництва, використання, зберігання  дорогоцінних металів;  закупівлі дорогоцінних металів; формування й використання Державного фонду  дорогоцінних  металів; державного контролю за видобутком, виробництвом, зберіганням і так далі;  випробування,  аналізу та клеймування  державним  пробірним клеймом  ювелірних  та  інших  побутових  виробів  із дорогоцінних металів.

 

     У цій  же  статті  записано,  що   положення   цього   закону поширюються   і  на  відносини  у  сфері  державного  регулювання, видобутку,  виробництва,  використання та контролю за операціями з дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням.

 

     Немає зауважень?

 

     Голосується стаття 3. Будь ласка. Підтримайте.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Розглядається розділ ІІ "Регулювання видобутку,  виробництва, використання  та  реалізації  дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння".

 

     Стаття 4  "Порядок  видобутку,  виробнитцва   та   реалізації видобутих   і  вироблених  дорогоцінних  металів  і  дорогоцінного каміння".  Тут  в   основному   враховано   зауваження   депутатів Павловського, Глухівського. Зауваження депутата Суслова відхилено, Квятковського враховано редакційно.

 

     Депутат Манчуленко просить слова. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Заставнівський виборчий округ,  Чернівецька область).  Олександре Олександровичу,  частина перша статті 4 деякою мірою перегукується з частиною другою статті 2.  Тому у статті 4 треба все ж таки записати  не  "законодавством України", а "законами України".

 

     ГОЛОВА. Немає   заперечень?   Депутате  Вишнєвецький,  у  вас зауважень, заперечень немає? У депутата Чукмасова теж? Зрозуміло.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я прокомментирую мою  поправку,  которая  была отклонена  комитетом.  Надо  все-таки,  чтобы  везде,  особенно во втором разделе,  говорилось не только о регулировании добычи, но и о  поддержке.  Сегодня  это  очень  важно  для этой новой отрасли, которая зарождается в Украине.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Хвилиночку!  Я  звертаюсь   до   депутата Вишнєвецького.  Я  знаю,  що  ви  також  готувалися доповідати цей проект закону і могли б бути зараз на трибуні. Так сталося, що вас не  було  в  залі,  точніше,  цей проект закону був поставлений на кінець  засідання.  Тому  ви  не  могли  знати,   що   він   тепер розглядатиметься, бо ви працюєте в іншому комітеті.

 

     Для радіослухачів і для тих депутатів,  які дивуються з того, що частина депутатів відсутня,  хочу сказати,  що зараз працює над питанням  бюджету  бюджетний  комітет.  А  Комітет  у  закордонних справах в особі окремих його  працівників  готує  виступ  міністра закордонних справ.

 

     Будь ласка,  ставлю  на  голосування  статтю  4  з уточненням депутата Манчуленка,  яке підтримується депутатом Чукмасовим.  Іде голосування статті 4 і назви розділу ІІ.

 

     "За" - 235.

 

     Комітет просить підтримати, підказує депутат Жеребецький. Але й без підказки зал підтримує.  Я на що хочу звернути  вашу  увагу, шановні   депутати.   Якщо   ви   не   заперечуватимете,  якщо  ви підтримаєте,  ми могли б юридично відредагувати всі позиції і  або проголосувати в третьому читанні (що краще було б),  або, скажімо, до остаточного голосування  в  другому  читанні  спочатку  зробити юридичну  експертизу  тексту документа.  Хоча (я це кажу для того, щоб вас не  відлякували  якісь,  скажімо,  некоректності  абощо  в окремих  формулюваннях)  це  вже  можна  виправити  перед випуском закону.

 

     Стаття 5 "Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння  України".  Важлива  норма.  Тут,  власне,  враховано  всі зауваження депутатів.

 

     Я ставлю на голосування статтю 5. Комітет підтримує.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Стаття 6 "Державний резерв розвіданих..."

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Александр Александрович,  к статье 4 было  мое замечание.  Я  предлагаю  записать,  чтобы закупка у национального товаропроизводителя производилась по ценам мирового рынка. Это моя поправка 61.

 

     ГОЛОВА. Це  важливе  уточнення,  оскільки треба не створювати умов для спекуляцій у цьому відношенні...

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Потому что  сегодня  можно  любой  инструкцией поставить  на колени производителя,  и ему просто невозможно будет работать.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло, так?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Просьба эту поправку поддержать.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  депутата  Чукмасова   голосується.   Будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Давайте віднесемо  цю  норму  на  третє  читання,  тому що це приблизно те саме.  У цій пропозиції є раціональне зерно - щоб  не дати можливості розвалити видобуток...

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Может, я кратко прокомментирую?

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Ви прокоментуєте,  але це все одно, що,  наприклад,  якби ми видобували в себе нафту і  відпускали  на державні  цілі  за  світовою  ціною.  Це  наше багатство,  і треба подумати,  як ним розпорядитися.  Якщо  поклади,  скажімо,  золота лежать  на глибині більше 5 метрів під землею у злитках і їх можна взяти (я умовно кажу,  бо таких покладів немає в Україні), то хіба за світовою ціною треба відпускати до державного фонду?  Очевидно, ні,  тому тут треба думати.  Я просив би цю норму на третє читання віднести. Не заперечуєте? Сергій Олександрович підтримує.

 

     Статтю 5 проголосовано, так? Проголосовано.

 

     Стаття 6  "Державний  резерв  розвіданих родовищ дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння". В основному враховано зауваження всіх суб'єктів законодавчої ініціативи, які їх вносили.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Там есть моя поправка, которая отклонена. Если можно, все-таки дополнить фразой...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, поправка 72.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  "Окрім  родовищ,  на  кристування  яких видані ліцензії".

 

     ГОЛОВА. "До    державного    резерву    розвіданих    родовищ дорогоцінних  металів  і  дорогоцінного  каміння  включаються  всі попередньо оцінені родовища,  окрім родовищ,  на користування яких видані ліцензії".

 

     ЧУКМАСОВ С.О.    Под    лицензией    подразумевается    право недропользователя...

 

     ГОЛОВА. Тобто вони вже в роботі, так? Є сумніви.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Это очень важный момент. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк заперечує.  Я просив  би  зважити  на одну обставину.  Я тільки що зустрічався з послом Норвегії.  У них склалася дуже  своєрідна  ситуація  з  використанням  національних багатств - родовищ тощо, і вже видано ліцензії на частину з них. І є родовища,  зарезервовані державою як фонд,  що буде використаний майбутніми   поколіннями.   Дуже  цікавий  підхід!  До  речі,  він спостерігається і в Арабських Еміратах,  в інших державах. І, мені здається,  треба було б на це зважити. Тому Сергій Олександрович і вносить свою пропозицію. Треба стосовно неї висловитися.

 

     Депутат Семенюк. За нею - депутат Климпуш.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська   область).   Я  не  можу  з  цим  погодитися,  Сергію Олександровичу.  Якщо ми внесемо це доповнення...  На сторінці  30 ідеться про суб'єктів,  які йтимуть за міжнародними договорами.  І тоді не збігатиметься...  Тому цю поправочку треба погодити  перед третім читанням,  а зараз голосувати за неї не можна. Такі питання треба погоджувати з Укргеологією, оскільки ніхто не знає вартісної оцінки   цієї  розробки.  Тому  право  ліцензування  повинно  бути погоджене з Укргеологією. І ми не можемо ставити це питання...

 

     ЧУКМАСОВ С.О. То, что вы сказали, немножко не связано с сутью поправки.  Я все-таки настаиваю,  чтобы ее проголосовали.  Давайте голосованием определимся, свои аргументы я высказал.

 

     ГОЛОВА. Депутат Климпуш.

 

     КЛИМПУШ О.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту і зв'язку  (Рахівський  виборчий   округ,   Закарпатська   область). "Конституційний   центр".  Шановні  колеги,  шановний  доповідачу! Подумайте,  що  ви  пропонуєте?  Ви  пропонуєте  не  включати   до державного резерву розвіданих родовищ ті,  на які видано ліцензію. Це не означає, що ліцензія вичерпує державний резерв...

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Имеется в виду,  что по каждому месторождению, где выдана лицензия...

 

     КЛИМПУШ О.Д.  Ліцензія  ніяк  не  може  вичерпувати державний резерв і ніяк не визначає,  що вже цим надано комусь іншому  право власності, яке перейшло від держави. Тому це є некоректним і цього підтримувати не слід.

 

     Дякую.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Ну,  это не принципиально,  я могу  снять  эту поправку, если вы возражаете.

 

     ГОЛОВА. Він  знімає  цю поправку і робить правильно,  тому що все,  що розвідано,  - чи є ліцензія,  чи її немає, - це державний резерв,  а не чиєсь. Тому що, коли видано ліцензію, воно перестало бути  державним  резервом?  І   поки   триває   виробництво,   там відбувається вичерпування самого резерву.

 

     Отож це  природно,  тому  не  треба  такої поправки.  Депутат Чукмасов її знімає і просить проголосувати статтю в цілому.

 

     Ставлю на голосування.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Просьба поддержать.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття 7 "Державне  сховище  дорогоцінних  металів  і дорогоцінного каміння України". Тут зауваження враховано.

 

     Депутат Глухівський вважає, що його поправку 76 не враховано. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область).  Фракція Народного руху.  Шановний  Олександре Олександровичу!  До цього законопроекту я подав багато поправок, і переважну більшість з них враховано.  Я задоволений, що профільний комітет врахував їх. А ось цю поправку чомусь не враховано.

 

     Ми повинні дбати не лише про юридичну довершеність закону,  а й про стилістичну також.  Я у своєму зауваженні висловив думку, що слово  "безхазяйні" є калькою з російського "бесхозные".  Якщо вже комітет не зміг  знайти  гарного  відповідника,  то  давайте  його замінимо  словами  "власники  яких невідомі".  Це буде краще,  ніж "безхазяйні".

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Я думаю, это не имеет принципиального значения. Более правильной является ваша формулировка, можно ее поддержать.

 

     ГОЛОВА. Правда:  КарпенкоКарий вживав слово "хазяїн".  Але ми не знайшли ще до нього замінника з префіксом.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. "Господар!"

 

     ГОЛОВА. А  я  не  знав,  що  є  слово  "господар",   Григорію Васильовичу,  не знав.  Пропоную підтримати депутата Глухівського. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Є "господар", а Калитка був "хазяїном", тут нічого не поробиш.

 

     Прошу проголосувати пропозицію.

 

     "За" - 187. Не підтримується.

 

     Я все-таки   вважаю,   що   слово   "безхазяйний"  не  зовсім українське.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Александр  Александрович,   может,   уже   при редакционной правке можно будет заменить это слово?

 

     ГОЛОВА. Можна...  Депутат Носов каже, що є відповідна комісія з юридичних термінів, вона може це визначити.

 

     Слово має Владислав Васильович Носов.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Шановний доповідачу!  Мені здається,  що там є  нюанси. "Власники яких невідомі" - це хто визначає?  "Безгосподарний" - це поняття, здається, з Цивільного кодексу, там це у судовому порядку визначається.  Тобто  "безгосподарний" - це юридичне поняття.  Ну, можливо,  там потрібне інше слово,  я не наполягаю.  Але це трошки тонше питання,  ніж просто записати "власник якого невідомий".  Це треба уточнювати на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Залишимо цей пункт відкритим  для  третього  читання. Так?  А  в  цілому проголосуємо статтю 7,  маючи на увазі,  що тут потрібна юридична точність. І попросимо наш юридичний відділ разом з авторами знайти такий вираз, який задовольнить усіх присутніх, у тому числі й депутата Глухівського. І навіть депутата Дем'яна.

 

     Голосується стаття 7. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Просьба поддержать статью 7.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття 8 "Золотий запас України".  Щоб слухачі знали, що таке золотий запас України,  я зачитаю:  "Золотий запас України створюється Національним банком України і є державною  власністю". От і все, що стосується категорії золотого запасу.

 

     Ставлю на голосування цю норму. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Просьба поддержать.

 

     "За" - 232.

 

     ГОЛОВА. Ще раз читаю: "Золотий запас  України  створюється  Національним  банком   і   є державною  власністю"  (Шум  у залі).  Та при чому тут комерційний банк?

 

     Далі. "Управління  золотим   запасом   України   здійснюється Національним   банком  України  у  межах  повноважень,  визначених законодавством.

 

     Золотий запас формується шляхом закупівлі афінованого  золота в зливках у фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів за рахунок коштів Національного банку України.

 

     Золотий запас  України  зберігається  в  Державній  скарбниці Національного  банку  України та на металевих рахунках,  відкритих Національним банком України в  інших  центральних  та  комерційних банках, в тому числі в іноземних.

 

     2. Національний банк України організовує діяльність Державної скарбниці України.

 

     3. Національний  банк  України  щорічно  інформує  Президента України   та   Верховну  Раду  України  про  стан  накопичення  та використання золотого запасу".

 

     Будь ласка, депутате Райковський. Ваше запитання?

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань законності і правопорядку (Чугуївський виборчий округ,  Харківська область). Александр Александрович, рассмотрение этого проекта было запланировано на вторую половину дня.  У многих депутатов сейчас нет на  руках  текста  законопроекта.  Между  тем возникают принципиальные вопросы.

 

     Возьмем эту   статью.  Вы  посмотрите:  золотой  запас  может храниться в  коммерческих  банках,  в  том  числе  и  за  рубежом. Представьте себе,  что такой коммерческий банк стал банкротом. Кто будет  искать  наш  золотой  запас,  который   хранится   в   этом коммерческом банке?

 

     Другой вопрос.  В статье 1 говорится, что золотой запас можно использовать для инвестиций. Украина, которая сегодня сама требует инвестиций,   будет   использовать   свой   золотой  запас,  чтобы поддержать  зарубежные  производства?  Так  получается?  В  первом чтении этого не было.  Я понимаю,  что депутат Чукмасов здесь лицо заинтересованное.  Поскольку он возглавляет Укрзолото,  он и будет лоббировать свои интересы.

 

     Так что  здесь  надо  подходить  внимательно.  Я хочу,  чтобы депутаты...

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я хочу вас поправить.  Укрзолото  -  полностью государственная    структура,    поэтому   я   лоббирую   интересы государства, если уж на то пошло.

 

     ГОЛОВА. Я просив би розглядати питання по суті,  без натяків. Усе,  що  стосується золотого запасу,  управління ним,  зберігання тощо,  тут визначено так, як це робиться в усьому світі. І якщо ми використовуємо частину цього запасу для здійснення якихось, в тому числі міжнародних,  операцій,  то це  не  змінює  його  суті,  він залишається золотим запасом. От у чому справа, і я просив би на це зважити.

 

     Депутат Чукмасов відповідає на запитання.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я уже ответил частично.  Вообще-то,  если бы в этом  участвовал депутат Терехин,  он,  я думаю,  ответил бы более профессионально.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, нехай відповість депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область).  Шановні народні депутати, заспокойтеся! Мова йде  про  те,  що  Національний  банк може використовувати золотий запас для залучення зовнішніх кредитів.  Є  така  форма  залучення кредитів,  яка  називається "золоті свопи".  Центральні банки усіх країн використовують такі операції на міжнародних ринках (найбільш активний  ринок  -  у  Базелі),  щоб підкріпити баланс бюджету або баланс національного банку.  Інвестиція в цьому випадку не означає вкладання  капіталу  в  якусь  компанію.  Вона  означає здійснення регуляції на фінансових ринках.  Тому нічого тут страшного  немає. При   таких  операціях  золото  ніколи  не  може  відчужуватися  з державної власності.

 

     ГОЛОВА. Давайте так. У нас...

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Олександре Олександровичу, перепрошую...

 

     Я хотів би звернути вашу увагу, шановні депутати, на інше. Ми використовуємо тут термін "Державна скарбниця України".  Я вважаю, що  це  неправильно,  тому  що  у  нас  є  абсолютно  аутентичний, аналогічний термін - "Державне казначейство України". Тільки слово "казначейство" є калькою з расійської.  Тому Державне казначейство України  використовується  для  виконання державного бюджету.  Для того щоб не вносити в  нашу  мову  слова  іншомовного  походження, треба  записати (це має бути за аналогією з Росією,  де є Гохран): Золотовалютне сховище.  А там,  де є державне казначейство,  слово "казначейство" просто неетично використовувати.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сергію Анатолійовичу, я просив би не говорити про все відразу. Ми розглядаємо зараз абсолютно конкретне питання, і  я  пропоную  голосування цієї статті перенести на третє читання (Шум у залі).  На третє  читання!  (Шум  у  залі).  З  урахуванням пропозиції  Національного  банку та інших пропозицій.  Ми знайдемо найкраще визначення терміна "державна скарбниця" і запишемо те, що потрібно.  Ну,  будь  ласка,  давайте на третє читання.  Ставлю на голосування.  Ви  попрацюйте  ще  в  комітеті  і  знайдете   краще визначення.

 

     Стаття переноситься на третє читання.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Поддержите, чтоб не оставлять ее в подвешенном состоянии.

 

     "За" - 195.

 

     ГОЛОВА. Пропозиції 83 і 84 Національного  банку  про  те,  що золотовалютні  запаси  України  формуються з металів,  придбаних у резидентів та нерезидентів України за рахунок коштів Національного банку,  і що золотовалютний запас України зберігається у Державній скарбниці Національного банку України та на рахунках Національного банку  України  в  іноземних  банках  ставлю на голосування (Шум у залі).

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Просьба поддержать.

 

     "За" - 221.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   ставлю   на   голосування.   Нагадую,   що відбувається поіменне голосування.  Погляньте, тільки три депутати проголосували проти.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Поправки 83 и 84 Нацбанка. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Поправки    Нацбанку    голосуються.    Будь   ласка, підтримайте.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     Статтю 8 можна ставити на голосування?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Можно.

 

     ГОЛОВА. У цілому ставлю статтю 8...  (Шум у залі).  Я ще  раз прошу, не зачіпайте скарбницю до третього читання.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. На третье чтение формулировка будет выписана.

 

     ГОЛОВА. Під час редагування запишете правильно. "Гохран" - це не зовсім те, що скарбниця, ви це добре знаєте.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Стаття 9  "Оплата  дорогоцінних   металів   і   дорогоцінного каміння".  Які  є  зауваження?  У депутата Терьохіна.  Номер вашої поправки?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Поправка 87.

 

     ГОЛОВА. Поправка 87.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я просив би врахувати (про  це  вже  доповідач говорив),  що,  на  жаль,  при  закупівлі  золота  у підприємств і фізичних осіб використовуються  ціни,  набагато  нижчі,  ніж  ціни світового  ринку.  І  цим дискримінуються насамперед підприємства, які мають залишки золотої продукції.  Просив би врахувати поправку 87,  де  записано:  "слово  "ринковими"  замінити  словами "цінами міжнародного ринку, що діють на момент продажу".

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Это поправка 89.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Так, 89, я перепрошую.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.   Просьба  поддержать  эту  поправку.  Если  вы заметили в прессе,  даже в  России  добыча  золота  упала  (а  там отрасль  довольно-таки  мощная)  и  банк  России  покупает  его  у производителя по ценам Лондонской биржи на момент продажи.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чурута. Будь ласка. За ним - депутат Носов.

 

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська область).  У меня вопрос к докладчику.  Скажите, пожалуйста,  почему  именно эти ваши предложения не были учтены во время рассмотрения их на заседании комитета?  А сейчас вы  так  на этом  настаиваете и подключили Сергея Терехина,  которого я уважаю за компетентность и так далее.  Почему вы на заседании комитета не смогли протолкнуть эти предложения?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Я поясню.

 

     Во-первых, процедура  второго  чтения  позволяет это сделать, ведь решение принимается депутатами в зале.  Иногда, вы знаете, на заседании комитета отдельные вопросы сложно обкяснить.  И я просто поясняю еще раз всем. Поскольку сегодня для Украины добыча того же золота  -  крайне  капиталоемкая отрасль,  где себестоимость будет высокой,  а прибыль на первых порах крайне  низкой  (добыча  будет обходиться  примерно  в 9- 10 долларов за грамм при продажной цене 11 долларов),  необходимо поддержать эту отрасль,  иначе ее просто не будет, и Украина будет все время покупать золото в Лондоне.

 

     ГОЛОВА. Депутат Райковський. Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.    Уважаемый   докладчик,   почему   сегодня государство устанавливает внутренние цены на закупку мяса, молока, зерна  в  сельском  хозяйстве,  а  на  золото  вдруг устанавливает мировые цены?  Почему?  Потому,  что там будет частный капитал. Он говорит  "государственные  предприятия",  но  там  будет и частный капитал.  Он будет выкупать наше золото,  которое хранится в наших недрах...

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я  еще раз хочу пояснить,  что золото выкупает Национальный банк, а не какой-то предприниматель.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Если вы говорите,  что это "государственное предприятие",  значит,  государство  покупает  у  государственного предприятия по мировым ценам?  Скажите,  почему не  может  Кабинет Министров  или  Национальный  банк  установить  цену  на золото на территории Украины для тех предприятий,  которые  государственные, которые государством дотируются?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Я еще раз обкясню.

 

     Если откроете  государственные бюджеты на прошлый и настоящий годы,  вы там, практически, не найдете средств на эту отрасль. Для того   чтобы   выжить   и   организоваться,  ей  нужна  не  просто государственная поддержка,  а хотя бы элементарные законодательные правила, принятые во всем мире.

 

     Вы поймите,   что   золото  -  это  продукт,  который  должен покупаться по мировым ценам, иначе его производство на Украине и в любой  другой  стране  просто будет нерентабельно и государство от этого абсолютно ничего не получит.

 

     Сегодня государство не затрачивает ни одной  копейки  на  эту отрасль,  но  она начинает работать.  А без данного закона отрасли просто не будет.

 

     ГОЛОВА. Усі зрозуміли?  Тут справді питання дискусійне. Можна регулювати  інтереси  держави  і  за  допомогою податку,  але ціни встановлювати...

 

     Ще раз надаю слово депутату Носову.

 

     НОСОВ В.В.  Я  не  можу  зрозуміти  одного.  Надра   належать народові,  держава ними розпоряджається.  Дали ліцензії,  і чомусь вони стали належати тому,  хто видобуває.  Як мені  здається,  має бути розмежування. Вони видобувають і частина...

 

     ЧУКМАСОВ С.О.    Нужно   изменить   Закон   о   недрах.   Это регламентируется Законом...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Сергію  Олександровичу,   прошу   не перебивати тих, які беруть участь у дискусії.

 

     НОСОВ В.В.  Тут  я  бачу,  що держава тільки викупляє.  Може, якесь посилання робити?  Не можу похвалитися,  що я напам'ять знаю цей законопроект (відверто кажу), але в мене таке враження, що тут щось не те.  Ви приїдьте на чужу територію,  візьміть ліцензію, то вам скажуть: 50 відсотків - їхні, 50 - ваші. І 50 надходять просто до скарбниці через те,  що це наше.  А тут виходить,  що ми  ще  й купувати маємо.

 

     Ви мені поясніть, зокрема, це питання.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Обкясняю.  Сегодня  добычу золота осуществляет "Укрзолото"?  Это  государственная  компания.   Вся   ее   прибыль поступает   государству.   Но   для   того  чтобы  отрасль  начала существовать,  нужно принимать такие решения. Они приняты в России (я уже ссылался на ее законы). К сожалению, в данном законопроекте не решен вопрос по налогу на  добавленную  стоимость  при  покупке Национальным  банком.  Даже  если  покупать  по мировой цене - это минус  20  процентов  у  производителя.  Вы  представляете,  какие средства остаются.

 

     В России  эти  вопросы решены указом Президента.  А Россия по обкемам добычи - это не Украина.

 

     ГОЛОВА. Сергію Олександровичу, прошу звернути увагу на те, що ми  приймаємо  закон  постійної  дії.  А  те,  про  що  ви кажете, стосується певного періоду - становлення  галузі.  Причому  галузі тільки золотодобувної. А йдеться ж не тільки про це.

 

     Ми в  перших статтях визначили також,  що до золотого запасу, до коштовностей належать і  вироби  промислового  характеру.  Їхня ціна  визначається  рівнем  собівартості,  іншими чинниками.  Тому передбачати саме таку норму,  очевидно,  нераціонально.  Це  треба записати  у  прикінцевих  положеннях,  де буде визначено,  на який період використовується таке специфічне трактування  тих  або  тих норм. А тут записати інакше. От норма "з Державного сховища продаж здійснюється за ринковими цінами" не викликає сумнівів. Тут тільки так  повинно  бути.  А щодо закупівлі,  очевидно,  треба продумати інший варіант.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Александр Александрович,  я  еще  раз  обкясню кратко.  Давайте учиться опыту наших соседей, той же самой России, где на основании непринятия такого решения добыча металла упала  в 4 раза. Это в России, где эта отрасль стабильно развивалась.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування частину першу статті 9.  Будь ласка.

 

     "За" - 190.

 

     Пропоную цю частину перенести на  третє  читання,  враховуючи зміст дискусії.  І знайти формулу,  яка правильно розрізнятиме, що таке закупівля і встановлення цін,  і що таке  продаж.  Враховуючи потребу  прикінцевих  положень,  ставлю  на голосування пропозицію перенести на третє читання частину  першу  статті  9,  а  отже,  і статтю 9.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Частина друга:  "Міністерство фінансів України і Національний банк України здійснюють операції  з  купівлі-продажу  дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, інших коштовностей на внутрішньому і зовнішньому ринках, проводять розміщення золотого запасу (в тому числі  в  іноземних  банках)  самостійно  або  через  банки,  інші фінансовокредитні  установи,  уповноважені   Національним   банком України  на здійснення валютних операцій з банківськими металами в порядку, встановленому законами України".

 

     Ми вже раніше говорили,  що ця поправка не кореспондується  з поправками 83,  84 на сторінці 25, які ми проголосували щойно. Там ідеться  про  те,  що  не  можуть  інші  установи,  крім   установ Національного банку, здійснювати управління золотим запасом.

 

     Тому пропоную всю статтю перенести на третє читання.

 

     Ставлю на  голосування  цю пропозицію - статтю 9 перенести на третє читання.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Стаття 10  "Право   власності   на   дорогоцінні   метали   і дорогоцінне каміння". Які є зауваження, пропозиції?

 

     Будь ласка, Валентино Петрівно.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Насамперед  я  вдячна  комітету  за  те,  що  в основному всі мої пропозиції, які я вносила, враховані. Але в мене ще  є  доповнення  до  частини  другої на сторінці 30.  Після слів "міжнародними договорами України" потрібно додати: "ратифікованими Верховною  Радою України",  бо це прерогатива Верховної Ради.  Так само як золотий запас і бюджет є прерогативою Верховної Ради. Тому таке доповнення треба внести. I можна голосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Який номер поправки?

 

     СЕМЕНЮК В.П. Моя поправка 103, але я пропоную внести доповнення  до  частини  другої.  Після слів  "міжнародними  договорами  України"  додати  "ратифікованими Верховною Радою України".

 

     ГОЛОВА. Не заперечуєте, Сергію Олександровичу?

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  У меня тоже была поправка к  этой  статье.  Но здесь,  Александр Александрович,  нужно посоветоваться с юристами, чтобы  не  возникло  противоречий,  когда  международный  договор, который  будет  заключаться  от  лица  государства,  может  лишить владельца его собственности (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Договір не  може  суперечити  закону,  це  зрозуміло, тому,   гадаю,  поправка  депутата  Семенюк  слушна.  Пропоную  її проголосувати.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Iдеться про активи держави. Голосуємо.

 

     "За" - 191.

 

     Ще раз ставлю на голосування поправку депутата Семенюк, проти якої ніхто не виступив (Шум у залi).

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Увага, голосуємо!

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз   ставлю   на   голосування  (Шум  у  залi).  Нагадую: голосування поіменне.  Голосується поправка депутата Семенюк, вона її зачитала. Комітет її теж підтримує.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Статтю 10 можна в цілому проголосувати? Ставлю на голосування статтю 10 (Шум у залi).

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Просьба поддержать (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. До  третього  читання  внесете  поправку...   Депутат Глухівський просить слово. Будь ласка. Поправка 101.

 

     ГЛУХIВСЬКИЙ Л.Й.  Олександре Олександровичу, у абзаці першому частини першої  статті  10  визначено,  що  дорогоцінні  метали  і дорогоцінне  каміння,  нагромаджені  в  надрах,  є об'єктами права власності українського народу.  У  другому  абзаці  зазначено,  що дорогоцінні  метали  та  дорогоцінне  каміння  можуть перебувати у державній та інших формах власності у юридичних та фізичних  осіб. Певно,  другий абзац треба почати зі слова "видобуті",  бо йдеться не про ті запаси,  які є в надрах, а про видобуті, які можуть бути об'єктом державної чи іншої форми власності.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Дельное предложение.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Хоча у нас є такі власники,  у яких варто було б видобути...  Ще не видобуті,  тому гіпотетично є  власністю народу, але поки що перебувають в інших формах власності...

 

     Поправка Глухівського слушна, ставлю її на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Усю статтю  можна  голосувати?  (Шум  у  залi).  Будь ласка, депутате Носов.

 

     НОСОВ В.В.  От  ми дійшли до частини другої,  де відбувається чарівне перетворення. Поки воно в землі лежить, то належить народу (частина перша), а як видобули (частина друга), то вже є власність суб'єктів видобування.  Та тільки частка є власністю суб'єктів,  а не все!  А далі ви пишети - якщо інше не встановлено ліцензіями на цей об'єкт видобування,  договорами державного замовлення... Тобто як чиновнички між собою домовляться, то може бути й поіншому...

 

     ЧУКМАСОВ С.О.   Можно   добавить:   "якщо  це  не  суперечить законодавству України".

 

     НОСОВ В.В.  Росія  приймала  закон  про  розподіл   видобутої власності.  Саме розподіл!  У тих, хто видобув, має бути власність тільки  на  частку.  А   яка   частка,   то   вже   залежить   від трудомісткості.  А  так виходить:  поки в надрах лежить,  належить народу, коли видобули - належить суб'єктам видобування. Дуже хитрі інтереси   з'являються   -   перетворення  власності  на  підставі видобування.

 

     Я ще такого не чув!..

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я прокомментирую.  Дело в том,  что это  нужно отнести  к  Закону о недрах,  где вопрос этот отрегулирован.  Если добывание осуществляется за счет средств бюджета, то, естественно, это все принадлежит государству.  Если не за счет бюджета, значит, в той доле, которую составляют негосударственные финансы...

 

     ГОЛОВА. Я зачитаю:  "Видобуті з  надр  дорогоцінні  метали  і дорогоцінне  каміння,  дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння,  інша продукція і прибутки,  отримані відповідно до законодавства при видобуванні дорогоцінних металів і дорогоцінного   каміння,   дорогоцінного   каміння   органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння тощо є власністю суб'єктів видобування,  якщо інше не встановлено ліцензіями  на  цей  об'єкт видобування,   договорами  державного  замовлення,  укладеними  за участю цих суб'єктів, міжнародними договорами України".

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Ну, в лицензии все написано всегда.

 

     ГОЛОВА. "Якщо це встановлено ліцензіями", може, так записати? А  інакше  вони  є власністю народу,  відповідно до першої частини цієї статті.

 

     Депутате Терьохін, що ви мали на увазі, пишучи це?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Олександре Олександровичу,  я цей законопроект не писав, на жаль, тому, бачите, він погано приймається.

 

     Депутат Носов має цілковиту рацію, що кожна країна застосовує так звані розподіли видобутої продукції, тобто ренту застосовує. У нас  немає законодавства про ренту,  і треба тоді записати,  перед тими  всіма  ліцензіями,  дозволами  і  так  далі  "якщо  інше  не встановлено   законами"   або   "законодавством",   а   потім  уже ліцензіями.

 

     І, Олексадре Олександровичу,  гадаю,  треба доручити комітету Таранова   підготувати   законопроект   про   розподіл  продукції, видобутої з українських  надр,  і  запровадити  інструмент  ренти, нарешті. Зараз розподіл регулюється, на жаль, указами Президента і лише щодо нафти та газу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Пропоную все-таки частину другу відправити  на  третє читання,  щоб  виробити  правильну формулу.  Ставлю на голосування пропозицію про перенесення  частини  другої  статті  1О  на  третє читання.  Аби  розділити  ці  два  етапи переходу у власність,  бо частка суб'єктів виробництва там є. У вигляді прибутку зокрема.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Стаття 11 "Використання дорогоцінних металів і  дорогоцінного каміння".   У  ній  зазначено,  що  використання  провадиться  "на підставі спеціальних дозволів (ліцензій),  що видаються у порядку, встановленому законодавством України".

 

     Немає заперечень? Ставлю на голосування статтю 11.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування статтю 12 "Використання  вторинних  ресурсів   дорогоцінних   металів   і дорогоцінного каміння".

 

     "За" - 249.Прийнято.

 

     Стаття 13  "Порядок  ввезення в Україну і вивезення з України дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них".

 

     Пропозиції депутатів  Квятковського  та   Кожина   відхилено. Враховані пропозиції депутатів Чукмасова і Бабича.

 

     Є зауваження? Можна ставити на голосування?

 

     Ставлю на голосування статтю 13.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 235.Прийнято.

 

     Стаття 14 "Торгівля  дорогоцінними  металами  і  дорогоцінним камінням та виробами з них".

 

     Деякі зауваження враховано,  деякі відхилено. Автори поправок не заперечують проти рішення комітету.

 

     Я лише зазначу,  особливість  полягає  в  тому,  що  торгівля виробами з каміння може здійснюватися лише за наявності державного пробірного клейма.

 

     Депутат Носов просить слова.

 

     НОСОВ В.В. У мене таке запитання. Це ж є державною власністю, а у статті 14 зазначено,  що Мінфін розпоряджається.  Ми ж видатки передаємо бюджету незалежно від того,  грошові вони чи ні.  А  тут виходить, що золоті видатки може Мінфін витрачати, як забажає. Чи, може, я помиляюся? Спростуйте, будь ласка, мою думку.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Если можно, повторите, пожалуйста, ваш вопрос.

 

     НОСОВ В.В.  У  статті  14   передбачається:   "Купівля-продаж цінностей із Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюється за рішенням Міністерства фінансів України..." І далі вказується,  на які потреби. Не посилаються на затверджений державний бюджет.  Виходить,  що Міністерство фінансів має  кошти, які   йдуть   поза   бюджетом.   Береться   золото,  продається  і витрачається поза бюджетом.  Із даної статті випливає таке.  Ви це закладали чи щось інше все-таки?

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Нет.  Немного  другой  смысл  этой  статьи.  В Украине работают  пять  ювелирных  предприятий,  часть  из  них  - государственные,   часть  -  акционерные.  Чтобы  обеспечить  свою деятельность,  они должны закупать металл у Министерства  финансов за  счет  своих средств.  Это средства,  которые предусматриваются бюджетом. Повторяю, в бюджете есть деньги для закупки Национальным банком  драгоценных  металлов.  Вот  за  счет  таких средств будет пополняться эта статья.

 

     ГОЛОВА. Я прошу прислухатися до пропозиції комітету.  Те,  що казав  депутат  Носов,  має  значення,  але справа в тому,  що тут унормовується  сама  процедура:  хто   має   право   контролювати, відпускати, приймати рішення про відпуск і про закупівлю. Визначає Міністерство фінансів.  І про те,  що обов'язково всі вироби  далі йдуть за наявності державного пробірного клейма.  А щодо стосунків з бюджетом, то це, як на мене, й так зрозуміло.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Это не предмет данной статьи.

 

     ГОЛОВА. Я  розумію.  Владиславе  Васильовичу,  скажіть,  будь ласка, як записати. Я поставлю на голосування вашу пропозицію. Так і кажіть: на третє читання статтю 14.

 

     НОСОВ В.В.  Тобто "витрати відповідно до бюджету",  а не так, як вони хочуть, щоб оранжереї собі будувати.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Возражений нет.

 

     ГОЛОВА. Пропонується  на  третє читання стаття 14.  Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Стаття 15:  "Державний  контроль   за   якістю   дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них".

 

     Будь ласка, депутате Паламарчук.

 

     ПАЛАМАРЧУК В.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Миколаївський  сільський виборчий   округ,   Миколаївська   область).  Уважаемый  Александр Александрович,  уважаемые депутаты!  Я считаю,  что,  принимая эту статью,  мы  сознательно  разрушаем  систему  пробирного надзора в угоду чиновникам  из  Минфина,  которые  возрождают  ликвидируемые Кабмином  управления,  чем  наносится  ущерб  государству.  Я вижу существенные потери государства в результате такой  монополизации. Из  этой  статьи  видно,  что устраняется надзор Пробирной палаты, которая  по   праву   регулирует   многие   вопросы   надзора   за производством и выпуском драгметаллов.  А проще сказать, если быть до  конца  откровенным,  честным,  этим  самым  Пробирная   палата ликвидируется как самостоятельная структура. Кому это выгодно?

 

     Я запросил  официальные  материалы от Госпробирной палаты.  И вот о чем говорят факты. Буквально один пример приведу.

 

     "Перевірками, проведеними в 1996-1997 роках  на  Вінницькому  заводі  "Кристал"  та київському підприємстві "Ізумруд",  встановлено,  що  наявні  значні  залишки діамантів  на  суму  понад 3О мільйонів доларів США,  які належать державі, розпродуються". Це тільки один приклад.

 

     Я не встиг розповсюдити матеріали в залі,  оскільки  до  мене вони  надійшли  з  Державної пробірної палати України тільки вчора ввечері. Але це підтримувати ніяк не можна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сергію Олександровичу, прошу.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Прошу обратить внимание  на  мою  поправку  по пробирному  надзору.  Я  дам  такую  справку.  Сложилась  странная ситуация с Пробирной палатой.  Понятно,  что должен быть  контроль государства.  Сейчас Пробирная палата на хозрасчете.  Но почему-то ее сотрудники являются государственными  служащими,  имеют  ранги, что весьма странно.

 

     Притом средства  от ее хозрасчетной деятельности не поступают в  государственный  бюджет.  Зарплата   довольно   высокая.   Было закуплено  лабораторное  оборудование  еще в 1994 году.  Наверное, Пробирная  палата  должна   была   дать   справку,   что   (помимо расследований по ювелирным заводам) в 1994 году поступили миллионы за рубеж, но до сих пор оборудования нет.

 

     Поэтому важно понять, какая будет Пробирная палата. Пробирная палата  в  Советском  Союзе имела региональные отделения,  которые напрямую подчинялись Минфину.  Такая же модель предложена  в  моей поправке 133. Просьба ее поддержать.

 

     К сожалению,   Пробирная  палата  в  нынешнем  виде  пытается подменить и налоговую полицию,  и таможню,  и притом ни за что  не отвечает.  Пробирная  палата  имеет  право на клеймо,  но не несет ответственности, а все равно отвечает производитель металла.

 

     Поэтому лаборатории,  сертифицированные   Госстандартом,   на предприятиях должны быть.  Им дано право проводить клеймение.  А с частными  субкектами,  с  завозимым  металлом  должны   заниматься региональные отделения Пробирной палаты.

 

     ГОЛОВА. Депутате Вишнєвецький, прошу.

 

     ВИШНЄВЕЦЬКИЙ Г.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління  народним  господарством (ГорлівськийЦентральний виборчий округ,  Донецька область). Дело в том,  что комитет со  специалистами  Министерства  промышленности, Министерства  финансов  очень  тщательно  подошел  к  рассмотрению вопроса о Государственной пробирной  палате.  У  Пробирной  палаты были  гипертрофированные  права  и  никаких обязанностей.  Поэтому предлагается  сделать  согласно   международным   нормам.   Органы пробирного  контроля  подчиняются главному управлению Министерства финансов.

 

     Посмотрите внимательно статью законопроекта.  Здесь  записано обязательное клеймление. Просто сейчас Пробирная палата вошла в то русло,  в те рамки, в которых она обязана быть. Ни одна статья так тщательно не проверялась, как эта. Все представители Национального банка,  Министерства промышленности, Министерства финансов сошлись в одном: каждое слово, выписанное здесь, правильное.

 

     ГОЛОВА. Депутате Єльяшкевич, прошу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатское обкединение "Вперед,  Украина!". Уважаемые коллеги!  Вопрос не такой  простой.  То,  что  Пробирная палата брала очень большие суммы за выполнение своих функций,  то, что у нее не было ответственности, - это одна проблема. Совершенно ясно,   что  она  должна  существовать,  но  дело  в  том,  что  в предлагаемой редакции вообще отсутствует понятие надзора. Контроль остается,  а  надзор  за  этим  видом  деятельности,  к сожалению, практически исчезает.  Поэтому я бы перенес решение этой  проблемы на третье чтение.  Я, например, предлагаю оставить Государственную пробирную палату,  но четко выписать  в  статье  все  ее  права  и обязанности. И обязательно ограничить стоимость ее услуг.

 

     ГОЛОВА. Депутате Вітренко, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський виборчий округ,  Сумська область).  Я теж  пропоную  цю  статтю  перенести  на  третє  читання.  Те,  що пояснював депутат Чукмасов,  правильно,  але в законопроекті цього немає.  Не тільки Пробірна  палата,  а  й  5  ювелірних  державних заводів,  які є в Україні,  повинні мати право контролю.  І про це йшлося на засіданні комітету.

 

     Тому потрібно виписати права цих заводів,  потрібно  виписати чіткіше функції Пробірної палати,  яка справді потрібна в Україні. І функції нагляду за здійсненням операцій настільки  важливі,  що, мені здається, стаття 15 має бути перенесена на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Гадаю, що всі пропозиції слушні.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.   Александр  Александрович,  у  меня  сложилось впечатление,  что не очень внимательно прочитали редакцию, которую я предложил. Там есть все то, что предлагается! (Шум у залі). Хотя можно ее перенести и на третье  чтение,  и  учесть  те  замечания, которые были высказаны Натальей Михайловной и другими депутатами.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  прислухатися  до пропозицій депутатів,  які були висловлені,  зокрема  Єльяшкевича  і  Вітренко.  Бо,  мабуть, навряд  чи  в  іншому законі ми випишемо функції Пробірної палати, особливо щодо нагляду.  Тому  саме  тут  місце  для  цих  норм.  І все-таки  краще до третього читання ретельніше виписати статтю 15, шоб не було ніяких щілин для зловживань.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Александр Александрович,  маленькое  пояснение депутату Ельяшкевичу:  все-таки нужно отличать надзор от контроля. Контрольные  функции  должны  остаться,  а  для  надзора  (сколько воруют,  где  воруют) есть соответствующие органы.  Это не функции Пробирной палаты, ее функция - контроль за качеством. И все (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, давайте на третє читання перенесемо...

 

     Ще раз слово має депутат Вишнєвецький.

 

     ВИШНЄВЕЦЬКИЙ І.В.   Я   советовал   бы  эту  статью  еще  раз внимательно просмотреть, там все прекрасно выписано, это вопервых. Во-вторых, уровень специалистов на заводах, имеющих право контроля и так далее,  на порядок выше уровня Пробирной палаты. Кроме того, если  они будут дожидаться контроля Пробирной палаты,  то долго не смогут выйти на рынок со своей продукцией. Они ставят свое клеймо, они целиком отвечают на рынке за свою продукцию.

 

     Еще раз  говорю,  все очень тщательно здесь было рассмотрено, надо статью ставить на голосование сейчас.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. У меня просьба проголосовать...

 

     ВИШНЄВЕЦЬКИЙ Г.В.  Ведь эти функции осуществляет Министерство финансов,  которому  подчиняется пробирная палата,  зачем мы еще в законе должны это записывать?

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  розглядаючи  під   час   третього читання  законопроект,  ми не відкидаємо можливості нових поправок до цієї  статті  теж.  Тому  давайте  проголосуємо  її  в  другому читанні,  маючи  на  увазі,  що до третього читання всі,  в кого є зауваження, зможуть їх внести (Шум у залі).

 

     ЧУКМАСОВ С.О.   Просьба   поддержать   статью   в    редакции комитета...

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування,  спираючись  і  на  позицію депутата  Вишнєвецького,   який   конкретно   працював   над   цим законопроектом.  Погляньте:  у  частині  другій саме й передбачені функції контролю  Пробірної  палати.  Будь  ласка,  підтримайте  в другому читанні.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Ведь  будет  третье  чтение,  замечания  можно учесть...

 

     ГОЛОВА. Не  говоріть,  коли  відбувається  голосування.  Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 215.

 

     Тоді переносимо    її   на   третє   читання,   будь   ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 257. Прийнято.

 

     Стаття 16 "Функції  Міністерства  фінансів  України  у  сфері державного  регулювання  видобутку,  виробництва,  використання та зберігання  дорогоцінних   металів   і   дорогоцінного   каміння". Зауваження враховано. Можна проголосувати?

 

     Ставлю на голосування статтю 16.

 

     "За" - 250. Прийнято (Шум у залi).

 

     Одну хвилинку,  я зараз оголошу перерву, але в нас залишилося кілька  статей,  які стосуються контролю,  і всі зауваження до них враховано.

 

     Може, приймемо їх у другому читанні?

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Считаю, можно принять.

 

     ГОЛОВА. Валентина Петрівна Семенюк підтверджує це.

 

     Тобто статті  17-22  ставляться  на  голосування  в   другому читанні.  А  закон  у  цілому  розглядатиметься  під  час третього читання.

 

     Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Стаття 23 "Прикінцеві положення".

 

     Є якісь уточнення, зауваження?

 

     Ну, власне,  "Прикінцеві  положення"  розглядаються  під  час третього читання так чи інакше.

 

     Тому вважаємо,  що  в  другому  читанні  закон  розглянуто  і внесено на третє читання.

 

     Дякую.

 

     Ще одне питання, яке треба вирішити. Будь ласка, говоріть.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. У меня большая просьба. Поскольку действительно закон  необходим  сегодня,  то  нужно  установить конкретные сроки подготовки к третьему  чтению.  Чтобы  комитет  мог  поработать  и внести законопроект на рассмотрение до каникул.

 

     ГОЛОВА. Відповідно до Регламенту,  будь ласка, готуйте, і все буде гаразд.

 

     -------------

 

     Прошу уваги.  Є  два  оголошення.  З  приводу  одного   треба прийняти рішення, а друге взяти до відома.

 

     На пропозицію   Президента  Верховна  Рада  розглядає  проект Закону про внесення змін до статті  22  Закону  про  оподаткування прибутку підприємств.  Є лист Прем'єрміністра України, у якому він просить підтримати цей законопроект.

 

     "Кабінетом Міністрів України 7 квітня цього  року  подано  на розгляд  Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України про  оподаткування  прибутку  підприємств, який був прийнятий Верховною Радою України.

 

     Статтею 3   зазначеного   законопроекту  доручалось  уряду  в місячний термін внести пропозиції щодо оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями, які займаються виробничою діяльністю.

 

     Зважаючи на   значення  прийнятого  Верховною  Радою  України закону  для  затвердження  Державного   бюджету   на   1997   рік, Президентом України він був підписаний.

 

     Однак з метою недопущення погіршення інвестиційного клімату в державі Президентом України також було  запропоновано  позачергово розглянути проект Закону про внесення змін до статті 22 Закону про оподаткування прибутку підприємств,  у якому передбачено визначити критерії   невиробничої   діяльності   підприємств   з  іноземними інвестиціями та у зв'язку з  цим  непоширення  на  прибуток  таких підприємств відповідної пільги.

 

     З огляду на викладене Кабінет Міністрів України,  підтримуючи звернення  Президента  України,  просить  прискорити   розгляд   і прийняття  Закону  про  внесення  змін  до  статті  22  Закону про оподаткування прибутку підприємств. Прем'єр-міністр Лазаренко".

 

     Це я в порядку,  так би мовити,  інформації вам кажу. А також для Віктора Івановича Суслова, котрий тут присутній і доповідатиме відразу після перерви.

 

     Окрім того є пропозиція  Комітету  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД та міністра закордонних справ розглянути інформацію міністра без трансляції, тобто в закритому режимі (Шум у залi).

 

     Не я вношу цю пропозицію,  а ви обурено кричите.  Я вас  лише інформую. А ваше право вирішувати.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію про закрите засідання після перерви. Будь ласка.

 

     "За" - 141.

 

     Одну хвилинку.  Голова комітету депутат Мухін просить слова з цього приводу. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Александр Александрович!  Я просто приведу пример, хотя многим,  конечно,  не нравятся такие примеры.  Этот  же  вопрос  в Российской  Федерации  (наша  делегация  в то время была в Москве) рассматривался   на    закрытом    заседании.    Примаков    делал соответствующий  доклад и отвечал на вопросы,  которые не подлежат опубликованию.

 

     ГОЛОВА. Ми говоримо про нашу демократичну державу,  де  немає ніяких секретів від народу. До того ж усе, що ми обговорюватимемо, уже давнимдавно відомо людям. Це поперше.

 

     По-друге. Гадаю,  що й у міністра,  і в  депутатів  вистачить такту й коректності говорити про те,  про що можна говорити, а про що не можна, то краще помовчати. Зрозуміло, так?

 

     Оголошується перерва на півгодини.

 

     (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Розглядається проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону про оподаткування прибутку підприємств.

 

     На трибуну  запрошується  Віктор  Іванович  Суслов  -  голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область).  Уважаемые народные депутаты!  Я буду краток. Как  вы  знаете,  Президент Украины подал проект Закона о внесении изменений к статье 22 Закона Украины о внесении изменений к Закону о   налогообложении   прибыли  предприятий.  Верховная  Рада  этот законопроект детально рассматривала на прошлой неделе - в пятницу, 6  июня.  Голосование было перенесено в связи с тем,  что депутаты посчитали нужным запросить от  Кабинета  Министров  дополнительную информацию  о  работе  совместных  предприятий  и обкеме данных им льгот.  Такая информация от Кабинета Министров  получена  и  вчера депутатам  роздана.  Сегодня  было зачитано письмо Премьерминистра Украины,  в  котором  он  наконец  согласился  с   законопроектом, поданным   Президентом.   То  есть  Кабинет  Министров  тем  самым официально признал,  что решение об отмене льгот для предприятий с иностранными   инвестициями   было   подано   Кабинетом  Министров ошибочно.

 

     И сейчас  нам  необходимо  определиться   по   законопроекту, поданному Президентом Украины. Я призываю перейти к голосованию и, конечно же,  при этом исходить  из  интересов  Украины.  Отказ  от гарантий   и   льгот,  предоставленных  законодательством  Украины иностранным инвесторам,  безусловно,  отрицательно скажется на  ее имидже и на дальнейшем поведении инвесторов.

 

     Прошу обратить   также   внимание  на  материалы  юридической экспертизы,  проведенной народным депутатом  Медведчуком,  который является   также   председателем   Союза  адвокатов  Украины.  Эти материалы вам также розданы.  Из них следует,  что отказ  от  этих гарантий  и льгот может быть использован инвесторами как основание для возбуждения дел в судах.  В итоге экономические потери Украины от  потери  инвестиций  и  от  проигрышей  дел  в судах по делам о возмещении ущерба и упущенной выгоде, конечно же, превысят намного то, что мы можем получить дополнительно в бюджет при отмене льгот. Напоминаю, что законопроект, который подан Президентом и доработан комитетом,   достаточно   жесткий.  В  этом  законопроекте  льготы сохраняются только для предприятий  с  иностранными  инвестициями, занимающихся  производственной  деятельностью,  и  только до конца 1999 года.

 

     Комитет предлагает    поддержать    законопроект,    поданный Президентом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Скажіть,  будь ласка, у чому відмінність цих проектів

- того,  що йде від комітету,  і того,  що  подав  Президент?  Щоб депутати зрозуміли і радіослухачі теж знали, у чому різниця.

 

     СУСЛОВ В.  І.  У  вас есть сравнительная таблица.  В ее левой колонке вариант,  поданный Президентом,  в правой -  президентский вариант  с  уточнениями комитета.  Уточнения сводятся к тому,  что комитет не посчитал нужным  сохранять  льготы  для  предприятий  с иностранным  капиталом  в финансовой деятельности,  по операциям с ценными бумагами и другим операциям.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Отже, є два варіанти, і тут це питання вже обговорювалося.   Питання   було   тільки  щодо  позиції  Кабінету Міністрів.  Вона з'ясована.  Я зачитав  лист  Прем'єр-міністра.  У даному  випадку  може  йтися  тільки  про  вирішення цього питання остаточно.

 

     Є запитання до Віктора Івановича?  Будь ласка,  5  хвилин  на запитання, адже всі питання з'ясовані.

 

     Запишіться, будь ласка.

 

     Депутате Заєць, прошу.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ,   м.   Київ).   Передайте,   будь   ласка,  слово  депутату Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед,  Украина!" Уважаемый Виктор Иванович!  Сергей Леонидович Тигипко направил  расчеты  в  связи  с  принятием  этой поправки.  Как  вы  считаете:  эти  расчеты  корректны?  Ведь если говорить о прямых  потерях,  необходимо  говорить  и  о  косвенных потерях.  Если, например, иностранные инвесторы не будут работать, не будут получены с предприятий НДС,  подоходный налог с граждан и другие виды обязательных платежей.

 

     Проводились такие расчеты или нет?

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемый Александр Сергеевич! Материалы Кабинета Министров  получены  вчера.  Естественно,  комитет   не   проводил проверки  правильности расчетов,  выполненных работниками Кабинета Министров.

 

     Да, действительно, из этих данных следует, что потери бюджета от  льгот  по  налогообложению прибыли в 1997 году могут составить 615 миллионов.

 

     Но некорректность (я понимаю,  о чем  вы  говорите)  расчетов состоит в том, что не приведены данные, сколько же бюджет получает по всем другим видам налогов от СП,  перекрывают они льготы или не перекрывают. Вот этих данных, действительно, нет.

 

     ГОЛОВА. Депутате Терьохін, прошу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний  Вікторе  Івановичу,  два  коротенькі запитання.  Перше.  Ваш комітет,  розглядаючи це питання,  звертав увагу   на   те,   що   кілька   місяців   тому  ми  говорили  про неприпустимість  звільнення  від  оподаткування  підприємств,  які працюють насамперед у тютюновій галузі або лікеро-горілчаній тощо.

 

     І друге  невелике  запитання.  Як  ви вважаєте,  етично чи не етично розглядати в один день два питання  про  скасування  пільг? Одне  питання  має  вирішуватися позитивно (про надання пільг СП у подальшому),  а  інше  -  негативно,  скажімо,  скасування   пільг чорнобильцям. Мені здається, що комітет мав би підійти...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Відповідайте, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемые   народные  депутаты!  Действительно, депутат Терехин является членом нашего комитета.  Кроме  того,  он является автором предыдущего Закона о налогообложении прибыли, где статьей 7 эти  льготы  были  даны  на  5  лет.  Так  ведь,  Сергей Анатольевич?  Так. Вы докладывали проект в декабре 1994 года, и он был принят.

 

     ГОЛОВА. 28 грудня...

 

     СУСЛОВ В.І.  Да. Ваша собственная позиция могла измениться. В данном случае она не совпадает с позицией комитета.  Тем не менее, если в декабре 1994 года мы проголосовали за  то,  что  на  5  лет имеют  льготы  по налогу с прибыли те предприятия,  которые внесли квалификационную иностранную инвестицию,  то в данном случае  речь идет  о  том,  чтобы  мы  эту норму подтвердили,  приняв поправку, предложенную в законопроекте Президента.

 

     Спасибо (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Потім у комітеті з'ясуєте всі  ці  питання.  Депутате Петренко, будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку села (Слов'янський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые  коллеги! Этот вопрос мы не можем рассматривать как ошибочное решение только Кабинета Министров и Верховной Рады.  Дело в том, что есть решение Совета    безопасности   по   этому   вопросу,   на   котором   вы присутствовали,  Александр  Александрович,  и  заверяли,  что  эти законы  будут приняты и мы наведем порядок.  Есть также заключение комитета по энергоресурсам,  выдавшего такие  же  рекомендации,  и есть  заключение  Комитета  по  вопросам  бюджета,  который  также рекомендовал осуществить эту операцию для поправки дел в бюджете.

 

     И мы  в  этом  случае  предстаем  перед  нашими  избирателями слабохарактерными,  некомпетентными  людьми,  которые  под напором коммерческих структур или внешнего влияния меняют свои решения.

 

     Я думаю, что из этой коллизии надо выходить не таким образом, как  вы предлагаете,  то есть принять поправку.  Нужно потребовать документы от Совета безопасности,  от комитета по энергоресурсам и от тех, кто нас подтолкнул к этому решению.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Насамперед,  від  тих,  хто підштовхнув чи не підштовхнув,  ми вже маємо  документи,  і  позиція  з'ясована.  На засіданні Ради безпеки я не давав обіцянок.  Я казав,  що Верховна Рада підтримає кожну пропозицію, яка забезпечуватиме впорядкування всіх  операцій з енергоресурсами і надходження до бюджету.  Ішлося про спільні фальшиві  підприємства,  які  створюються  резидентами України,  мають  свої  рахунки  за  кордоном під виглядом рахунків інших партнерів із-за кордону і таким чином користуються пільгами, передбаченими   законами   про  інвестиції  та  про  оподаткування прибутку підприємств у попередній редакції.

 

     І коли Кабінет Міністрів,  який теж  був  присутній  на  тому засіданні, гарантував подання відповідних документів, ми позитивно сприйняли таку пропозицію,  при тому, як буває інколи, вихлюпнувши разом  із  купіллю й дитину...  А суть у тому,  що є іноземні наші партнери,  які працюють в галузі  виробництва,  створивши  спільні підприємства,  і  вони вдавалися до відповідного кредитування,  до відповідних інвестицій,  до  співпраці,  маючи  на  увазі  пільги, передбачені  нашим же законодавством.  Тому тут ідеться тільки про те,  що всі  інші  не  мають  пільг,  а  ті,  що  займаються  саме виробництвом на території України, мають, бо ці пільги встановлені нашим законодавством.  І якщо ми їх скасовуємо, тоді доведеться це вирішувати  в  судовому  порядку.  Це не потрібно для України,  бо підриває її авторитет.  Тому ми  маємо  прийняти  зараз  правильне рішення. Вікторе Івановичу, так я кажу чи ні?

 

     СУСЛОВ В.І.  Так, Александр Александрович, в конце концов это вопрос доверия к политике Украины - будем мы строить свою политику на  привлечении  иностранных  инвестиций  или  располагаем другими источниками.  Анализ опыта других государств,  которые выходили из кризиса,   показывает,   что   в   этих  государствах  создавались благоприятные условия для прямых иностранных инвестиций.  И  выход для  Украины  состоит  именно  в  этом,  то есть мы должны создать условия для привлечения прямых иностранных инвестиций.  Не  приняв этой поправки, мы подорвем доверие инвесторов и негативно повлияем на этот процесс.

 

     Учитывая все это,  я предлагаю провести поименное голосование по этому вопросу с тем,  чтобы стало ясно,  кто какую политическую позицию в данном случае отстаивает.

 

     ГОЛОВА. Якщо ви не заперечуєте,  пропоную вирішити питання по суті,  а потім розберемося в позиціях.  Немає заперечень? Сідайте, будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

     Депутат Кожушко просить надати йому слово з  процедури.  Будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Ясинуватський   виборчий   округ,  Донецька  область).  Уважаемые коллеги,  вопрос не простой.  Мы получили новые документы, поэтому предлагаю  предоставить  по  3  или  2  минуты депутатам,  которые записались, высказать свое мнение по этому вопросу.

 

     ГОЛОВА. Зважаючи на те,  що питання обговорено,  пропоную  за скороченою   процедурою   завершити  його  розгляд,  тобто  чотири виступи. Немає заперечень? Ставлю на голосування (Шум у залі).

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 192. Приймається.

 

     Записалися депутати Кожушко,  Єльяшкевич, Терьохін, Вітренко. Будь ласка, Олександре Михайловичу.

 

     КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги, вы получили документы, однако сразу предупреждаю,  что не те документы,  которые мы запрашивали. Обратите  внимание,  как  люди,  которые  занимаются  привлечением инвесторов,  исполняют законы,  которые мы  принимаем.  Куда  идет инвестирование?  Что для Украины сейчас самое важное? Самое важное

- топливноэнергетический комплекс.  Газа у нас нет  в  достаточном количестве,   нефти   нет.   Угля   достаточно,  однако  требуется инвестирование угольной промышленности.

 

     Вот перед  вами  таблица  "Інвестиції  зарубіжних   країн   в економіку  України  за  галузями за 1996 рік".  Посмотрите:  в два предприятия электроэнергетики вложено 0,02 процента общего  обкема инвестиций,   в  7  предприятий  угольной  промышленности  -  0,48 процента. И при этом все учат угольщиков как работать.

 

     Где же   здесь   благополучие?   В   торговле,   в    пищевой промышленности? Какие продукты мы видим?

 

     Поэтому терять нам 600 миллионов долларов, предоставляя такие льготы,  никак  нельзя.  К  примеру,  возьмем   два   предприятия: украинское и маленькое СП. Украинское предприятие никаких льгот не имеет,  и,  естественно,  становится банкротом,  а СП развивается. Сомнительные это инвестиции!  Это наши,  украинские деньги, деньги народа Украины,  вывезены за границу и возвращаются оттуда в  виде инвестиций.

 

     Поэтому я  буду голосовать против предоставления таких льгот, независимо от последствий,  иначе мы своего товаропроизводителя не поднимем.  Считаю,  что  нашему  Премьеру  руки  выкрутили,  и  он вынужден был подписать.  Он  должен  был  прийти  и  сказать,  что ошибся.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение  "Вперед,  Украина!".  Уважаемые   коллеги,   проблема настолько  актуальная,  острая  и  сложная,  что  мне  хотелось бы сказать несколько слов.  Действительно, позиция Кабинета Министров за  несколько месяцев трижды радикально менялась.  Наконец Кабинет Министров принял окончательное решение по льготам для  предприятий с иностранными инвестициями.

 

     Я, например, принимая решение, прекрасно осознаю, что с точки зрения экономики наличие  льгот  для  предприятий  с  иностранными инвестициями скорее всего приносит больше минусов,  чем плюсов.  С точки  зрения  поддержания  имиджа  государства,  сохранение   тех гарантий,   которые  давало  государство  в  лице,  прежде  всего, Кабинета Министров (вы помните, тогда Кабинет Министров возглавлял нынешний  Президент  Леонид  Данилович  Кучма) и в лице Верховного Совета, который принимал соответствующий закон, - это серьезнейшая проблема.  Я  считаю,  что  мы как парламент должны сохранять свое политическое лицо, лицо органа государственной власти.

 

     Но когда Кабинет Министров подал,  на мой взгляд,  совершенно некорректные расчеты (о них здесь говорил Виктор Иванович Суслов), когда видно,  что 615 миллионов гривень теряет бюджет в результате предоставления  льгот предприятиям с иностранными инвестициями,  в условиях,  когда массово не выплачивается заработная плата,  когда пенсионеры не получают даже своей мизерной пенсии, принимать такое решение с такими расчетами,  на мой взгляд,  не  только  не  имеет смысла, но и аморально.

 

     Министерство финансов  и  в  целом  Кабинет  Министров должны представлять корректные расчеты:  в чем проиграет  бюджет,  в  чем выиграет.  К  сожалению,  таких расчетов на сегодня нет.  Поэтому, голосуя, я воздержусь от принятия решения. Ведь страна находится в ужаснейшем  положении  и  экономика  требует серьезных инвестиций, люди требуют выплаты заработной платы и пенсий.  Поэтому принимать непродуманное решение,  без серьезных расчетов,  на мой взгляд, не имеет смысла.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Пам'ятаєте, коли ми прийняли  1994  року Закон про оподаткування прибутку підприємств, то зупинили надання пільг СП. Ми залишили лише ті пільги, які були для  СП,  створених  до  прийняття  того  закону.  То  був перший, логічний захід щодо припинення дії таких пільг.

 

     Якщо ви подивитеся мотивувальну частину звернення Президента, то   побачите,   що   там   наголошується   на  потребі  підтримки вітчизняного виробництва.  Тим часом запропоновані пільги  саме  й направлені  на  дискримінацію  вітчизняного виробника.  П'ятирічне застосування  зазначеної  пільги   призвело   до   ефекту,   прямо зворотного очікуваному.  Стався масовий вивіз капіталу, який потім повернувся  в  Україну,  але  вже  іноземними   інвестиціями   для вкладення в неоподатковувані компанії.

 

     Підтверджується це  офіційною  статистикою,  за якою в першій п'ятірці головних країн-інвесторів  є,  наприклад,  Кіпр  (офшорна зона) або Швейцарія.  Зрозуміла природа походження цих грошей, які знову повернулися  в  капітали  спільних  підприємств.  Президент, обгрунтовуючи  вето  на  попередній закон (пам'ятаєте,  він наклав вето на скасування пільг),  наполягав на  збереженні  стабільності податкового законодавства стосовно іноземних інвесторів. Проте всі країни,  які входять  до  переліку  20  перших  країнінвесторів  в Україну,  оподатковують  доходи,  отримані  компанією-резидентом у складі їх сукупного доходу. Тобто компанія всі доходи, які отримує тут, зараховує до зменшення доходів у своїй країні.

 

     Зазначені правила  не  поширюються  лише на офшорні компанії, тому такі пільги вигідні саме офшорним компаніям.  Тому звільнення СП   (з  економічного  погляду)  від  оподаткування  вигідно  лише бюджетам  тих  країн,  звідки  надійшли  інвестиції,  бо   частина національного продукту переміщується до тієї країни.

 

     Я, чесно  кажучи,  був  здивований,  коли  прочитав  юридичне обгрунтування,  запропоноване депутатом  Медведчуком.  Справді,  у законі   йдеться   про   захист  іноземних  інвесторів  від  зміни законодавства. Проте це стосується лише одного розділу, де йдеться про  реквізиції,  націоналізації,  примусових  вилучень  і ніяк не стосується податкового законодавства.

 

     Між іншим,  депутат Медведчук має  знати,  що  було  ухвалено багато  арбітражних  рішень,  які  підтвердили  таке  ставлення до проблеми захисту й незмінності законодавства.

 

     I, нарешті,  запропонованим законопроектом порушуються  умови рівної   конкуренції   між  українським  підприємством,  якому  не пощастило залучити іноземний капітал,  і підприємством з іноземним капіталом.

 

     Уявіть собі, якщо підприємства випускають однакову продукцію, в одного прибуток більший,  воно може розширювати виробництво,  бо не  сплачує  податку  на прибуток,  а інше,  яке не має іноземного інвестора,  мусить страждати  і  виходити  зі  справедливого  поля конкуренції.

 

     З огляду на вищевикладене,  вважаю,  що пропозиція Президента про  збереження  пільг  для  спільних  підприємств  не  може  бути підтримана.  Нині  єдині  компанії,  які наполягають на цьому,  це американські. I з однієї причини: конгрес США не ратифікував угоду про  усунення  подвійного оподаткування внаслідок указу Президента України про відкриття анонімних рахунків у цій країні.

 

     То нехай шановний Леонід Данилович скасує указ про  відкриття анонімних рахунків,  які уможливлюють перекачування грошей.  Після цього конгресом буде  підписана  угода,  і  американські  компанії матимуть право робити залік податків, сплачених в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Вітренко, прошу.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.   Прогресивна   соціалістична  партія  України. Поважне панство!  Ми з вами свідки та дійові  особи  колізії,  яка виникла між тандемом КучмаТигипко, з одного боку, і Лазаренком - з другого боку. І все-таки нам потрібно виявити, хто кого захищає, і відповідним чином діяти.

 

     Цього разу  мені  доведеться  погодитися  з паном Терьохіним. Справді,  те,  що запропонував пан Кучма з подачі  швидкоспеченого Сергія   Тигипка,   -   це  тільки  лобіювання  офшорів,  яким  не виробництво в Україні потрібне,  а перекачування капіталу. Бо всім іноземним  інвестиціям,  які вкладаються у виробництво,  пільги чи зміни до податкового законодавства компенсуються в їхніх  країнах. I  не треба нікого залякувати,  що від нас підуть інвестиції.  Які інвестиції? Це сором для України: 25 доларів на людину!

 

     Я дивуюся з пана Медведчука,  наймолодшого депутата Верховної Ради,  який  так  швидко  зробив  власний титульний бланк і агітує депутатів,  подаючи неправильні дані. Якщо ви думаєте, що пільгами для  іноземних  інвесторів підтримуєте вітчизняне виробництво,  то помиляєтеся,  пане  Медведчук.  Ви  його  доб'єте.  А  нам   треба домагатися, щоб в Україні працювало виробництво.

 

     I тому в черговий раз пана Президента, який не розуміється на економіці,  черговий клерк вводить в оману  і  пропонує  скасувати правильні рішення Верховної Ради.

 

     Переконана, що  потрібно  відхилити пропозиції Президента,  а залишити наше рішення про скасування пільг  іноземним  інвесторам. Якщо хочуть працювати в Україні,  нехай працюють. I нехай працюють на  тих  умовах,  на  яких  працюють  наші  підприємства.  А  якщо нарікатимуть,  що ми порушили законодавство, то ми скажемо: "Краще працюйте в цьому законодавстві,  ніж буде  повторено  досвід  1917 року, і тоді взагалі ніхто нікому нічого не повертатиме. I ми таки наведемо в країні лад".

 

     Тому слід  за  нинішніх  умов  нормально  працювати.  I  пана Тигипка  я  дуже  прошу:  ви  там  якось влаштуйте свої стосунки з Лазаренком,  бо це дуже боляче для України,  коли  за  рахунок  її економіки  з'ясовуються  особисті  стосунки.  Нам треба,  щоб уряд працював.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Прошу у виступах  бути  коректнішими один   до   одного   і  до  всіх  присутніх,  оскільки  це  інакше сприймається.  Навіщо привносити особистий елемент у  дискусії  по суті?

 

     Пропоную висловитися  депутатові  Медведчуку,  адже  депутати мають чути всі думки.  I  віце-прем'єр-міністр  Сергій  Леонідович Тигипко теж візьме слово.

 

     Будь ласка, депутате Медведчук.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В., народний депутат України (Iршавський виборчий округ,  Закарпатська область).  Депутатська група  "Конституційний центр".  Шановний  Олександре Олександровичу,  шановні колеги!  Не хочу вдаватися до полеміки чи дебатів стосовно політичних поглядів кожного з депутатів,  зокрема й тих,  які мали сьогодні можливість виступити з даного приводу (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Вікторе Володимировичу,  вибачте.  Поясню регламентну норму для тих, хто зчиняє галас у залі.

 

     Окрема думка  депутата  висловлена  в альтернативному проекті документа,  який роздано вам.  Він має право  обгрунтувати  власну позицію і виступає. Регламентом це передбачено.

 

     Будь ласка, продовжуйте.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В. Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     Шановні колеги!  Дозвольте  привернути  вашу  увагу  до  суто юридичних наслідків,  не захищаючи жодної із сторін: ні пропозицію Президента,  ні  характеристику,  яку  давали  діяльності спільних підприємств  (вони   називаються   підприємствами   з   іноземними інвестиціями).  Спинюся тільки на тих наслідках,  які можуть бути, коли ми не погодимося з пропозицією Президента України та Комітету з  питань  фінансів  і банківської діяльності про внесення змін до статті 22. Маю намір також відповісти на репліки, які прозвучали.

 

     Зазначу для тих колег,  які не встигли  ознайомитися  з  моїм висновком:  з 1991 року законодавство, що регламентує інвестиції в Україні,  змінювалося  6  разів.  Не  перераховуватиму  -  це  все докладно подано у висновку.

 

     Зауважу тільки,   що   згідно   зі   статтею  11  Закону  про зовнішньоекономічну  діяльність,  прийнятого  (я   акцентую   вашу увагу!)   Верховною   Радою   попереднього  скликання  1991  року, говориться,  що  з  боку   держави   прогарантована   стабільність кількості видів і розміру податків не менш як на п'ять років. Це я підкреслюю тому,  що з цієї трибуни кілька хвилин  тому  пролунали звинувачення, у тому числі на мою адресу як юриста.

 

     Варто зазначити, що згідно із Законом про зовнішньоекономічну діяльність Українська держава (наголошую!) у  разі  порушення  нею положень  цього закону,  зокрема статті 11,  несе відповідальність перед суб'єктами такої  діяльності,  підприємствами  з  іноземними інвестиціями та безпосередньо перед інвесторами.

 

     Ще одна  обставина,  на  яку вважаю за потрібне звернути вашу увагу.  Згідно  з  чинним  Законом  про  інвестиційну  діяльність, прийнятим  Верховною  Радою попереднього скликання 18 вересня 1991 року, держава "гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності,  додержання  прав  і  законних інтересів її суб'єктів. Умови   договорів,   укладених   між   суб'єктами    інвестиційної діяльності,  зберігають  свою  чинність  на  весь  строк  дії  цих договорів і у випадках,  коли після  їх  укладання  законодавством встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права... У разі прийняття державними або іншими органами актів, що   порушують   права   інвесторів   і   учасників  інвестиційної діяльності,  збитки,  завдані суб'єктам інвестиційної  діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі цими органами. Спори про відшкодування збитків розв'язуються судом  або  арбітражним  судом відповідно до їх компетенції".

 

     І останнє,   на   чому   хочу   наголосити,   стосовно   норм міжнародного  приватного   права,   які   сьогодні   регламентують діяльність.   На   сьогодні  західні  інвестори  мають  можливість звертатися не  тільки  до  судів,  які  розташовані  в  Україні  і підпадають  під  нашу юрисдикцію,  але й до судів за кордоном щодо погашення збитків. А це може здійснюватися через накладання арешту на активи Національного банку, на активи нашої держави.

 

     Сьогодні багато   говорилося  про  те,  наскільки  економічно вигідні пільги,  які надаються інвестиційним компаніям. І я згоден з   позицією   депутата   Єльяшкевича,  що  Кабінет  Міністрів  не прорахував,  як  це  позначиться  на  подальшому  розвитку   нашої економіки, зокрема на створенні робочих місць тощо.

 

     Ще хочу попередити,  що юридичні наслідки можуть бути такими, що збитки для нашої  держави  набагато  збільшаться,  якщо  ми  не приймемо цей законопроект.

 

     Тому прошу  підтримати  пропозицію  і Президента,  і комітету стосовно внесення змін  до  статті  22  Закону  про  оподаткування прибутку підприємств (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ще раз пояснюю тим, хто шумить у залі.

 

     Голова фракції  попросив,  щоб  від  фракції  з цього приводу виступив саме Медведчук. І тому він мав ще 20 секунд для виступу.

 

     Слово має віце-прем'єрміністр Сергій Леонідович Тигипко.

 

     Будь ласка.

 

     ТИГИПКО С.Л., віце-прем'єрміністр України. Спасибо, Александр Александрович. Уважаемые народные депутаты! Очень плохо, когда при рассмотрении чисто экономических вопросов преобладают политические эмоции (Шум у залі). Я по делу говорю.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, будь ласка, заспокойтесь.

 

     Сергію Леонідовичу, по суті говоріть, будь ласка.

 

     ТИГИПКО С.Л.  Если бы наша страна могла самостоятельно решить все свои вопросы... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Сергію  Леонідовичу,   будь   ласка,   говоріть,   це нормальна ситуація для парламенту (Шум у залі).

 

     Депутати Зарудний і Марченко,  розійдіться,  будь ласка!..  В обнімку стоїте,  а галасуєте так,  що аж  сюди  чутно.  Навіщо  це потрібно?

 

     Депутате Ємець, будь ласка, тихіше.

 

     Будь ласка, Сергію Леонідовичу, продовжуйте.

 

     ТИГИПКО С.Л.  Если  бы  наша  страна могла сегодня решить все свои проблемы самостоятельно,  без иностранных инвестиций, то было бы хорошо.  Но мы потеряли очень много времени.  И самостоятельно, как свидетельствует опыт зарубежных стран,  которые имели такие же проблемы, мы решить эти проблемы не сможем.

 

     Когда речь  идет  об  иностранных  инвестициях,  прежде всего нужно,   чтобы   была   стабильность   в   стране,    стабильность законодательства.  А  мы  шесть  раз  меняли это законодательство, поэтому иностранные фирмы и боятся  вкладывать  инвестиции.  Нужно совершенно  прагматично  подойти к этому вопросу.  Если сегодня не будет принято правильное решение,  страна и конкретные люди  много потеряют.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ми  обговорили питання.  Я тільки одну репліку подам. На з'їзді УСПП виступали представники неторговельного  бізнесу,  а саме виробничники,  які висловлювали претензії до Верховної Ради з приводу прийняття закону про скасування пільг для тих підприємств, які працюють з іноземними інвестиціями.

 

     Я розумію,  це питання потрібно було грунтовніше підготувати. Наскільки я зрозумів,  ідеться про 1,3 мільярда загального  обсягу інвестицій,  де  майже  половина  -  підприємства торгівлі.  Мене, наприклад,  приваблює,  що 12 процентів цих інвестицій,  майже 200 мільйонів,  припадає  на  харчову  промисловість,  де  вони саме й потрібні.  Це належить,  так би  мовити,  протекціонувати  з  боку України. Проте вам треба визначатися голосуванням. Тому я спочатку ставлю на голосування законопроект,  внесений  Президентом.  Прошу проголосувати.  А  потім  проект,  поданий комітетом.  Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 114. Не підтримується.

 

     Ставлю на голосування  проект,  поданий  Комітетом  з  питань фінансів і банківської діяльності.

 

     "За" - 136.

 

     Бракує голосів.  Я  пропоную  комітету  і Кабінету Міністрів, Сергію Леонідовичу, попрацювати ще з фракціями й переконати їх, що треба робити так чи інакше.

 

     Депутат Єльяшкевич  пропонує норму статті 22 прийняти лише на цей рік.

 

     Будь ласка,  статтю  22  в  редакції   комітету   ставлю   на голосування  за  умови,  що  лише 1997 року застосовуватиметься ця норма.

 

     "За" - 142.

 

     Відкладається розгляд  цього  питання,  як  такого,   що   не одержало підтримки Верховної Ради.

 

     ------------

 

     Розглядається питання  про відносини Україна-НАТО в контексті зовнішньополітичної діяльності України на сучасному етапі.

 

     Запрошується на трибуну Геннадій Йосипович Удовенко,  міністр закордонних справ.

 

     Геннадію Йосиповичу,  інформую  вас,  що  перед  перервою  ми вирішили розглядати  це  питання  у  відкритому  режимі.  Депутати вважають,  що це загальнополітичне питання,  про яке повинні знати всі громадяни. Тому прошу зважити на цю обставину.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  міністр  закордонних  справ  України.  Дякую. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати! Питання, яке сьогодні є предметом моєї інформації,  - відносини Україна-НАТО  в контексті  зовнішньополітичної  діяльності  України  на  сучасному етапі.

 

     Протягом останнього  часу  Україна  привернула  чималу  увагу світової   громадськості,   провідних   політологічних  центрів  і міжнародних  засобів  масової  інформації.   Вони   характеризують зовнішньополітичну  активність  України як безпрецедентний успіх з багатьох винятково важливих напрямів. Міжнародні оцінки діяльності України свідчать: світ починає сприймати Україну як державу, яка є одним із визначних чинників підтримання стабільності та безпеки  в Європі.

 

     Нагадаю лише  кілька  найважливіших  останніх подій,  які,  з одного боку, суттєво зміцнюють міжнародні позиції безпеки України, а з другого, за відгуками провідних аналітичних центрів, створюють умови для якісно нової,  стабільнішої і безпечнішої  геополітичної ситуації на Європейському континенті в цілому.

 

     Головною подією  у  зовнішньополітичному  житті України цього року стало підписання в ході офіційного  візиту  Президента  Росії Єльцина   в   Україну   широкомасштабного   Договору  про  дружбу, співробітництво і партнерство з  Російською  Федерацією.  Значення цієї  події  важко переоцінити.  Для України договір має винятково важливий характер передусім тому,  що створює  правовий  фундамент відносин  з  нашим  найбільшим  і  найближчим  сусідом,  закріплює територіальну  цілісність  України  та  непорушність  її  кордону. Договір має і ширше міжнародне значення. Його укладення вітали всі європейські країни як вагомий внесок  у  підтримання  регіональної стабільності та безпеки.

 

     Відбувся візит  в  Україну  глави  уряду Росії,  у ході якого підписано 11 міждержавних, міжурядових і міжвідомчих угод, зокрема угоди  про  статус та умови перебування Чорноморського флоту Росії на території України та про параметри поділу Чорноморського флоту, а  також  про  пов'язані  з  цим  взаєморозрахунки.  Про  значення підписання  цих   угод   не   варто   довго   говорити.   Проблема Чорноморського  флоту  протягом останніх п'яти років була об'єктом першочергової уваги  не  лише  України  та  Росії,  але  й  усього світового  співтовариства.  Удалося  знайти  розв'язання  однієї з найскладніших проблем  сучасної  історії,  які  виникли  внаслідок розпаду Радянського Союзу.

 

     Важливим як  з  погляду  забезпечення  національних інтересів України,  так і з погляду європейської безпеки, стало підписання 2 червня  в Констанці (Румунія) широкомасштабного договору України з Румунією.  Поставлено крапку в  одному  з  найважчих  переговорних процесів,  що їх вела Україна після здобуття незалежності. Віднині у відносинах  України  з  сусідніми  державами  немає  так  званих "історичних" проблем територіального розмежування і кордонів.

 

     У Москві   підписано  Меморандум  про  врегулювання  проблеми Придністров'я,  повноправним  гарантом  якого,  поряд  із  Росією, виступає віднині й Україна. Це реальне визнання можливості України відігравати функції гаранта миру та стабільності в регіоні.

 

     Підписано Договір  про  державний  кордон  між  Україною   та Білоруссю,  що стало першим для України кроком успішного вирішення такого важливого питання у її відносинах з колишніми  республіками СРСР.

 

     Розпочала свою   роботу  Українсько-американська  міждержавна комісія  "Кучма-Гор",  що  є   свідченням   практичного   втілення задекларованого   в   минулому   році   партнерства  у  відносинах Україна-США.

 

     Під час візиту  в  Україну  Президента  Польщі  Квасневського підписано   Спільну   заяву  президентів  України  та  Польщі  "До порозуміння і єднання",  яка виводить українсько-польські стосунки на  новий  рівень  і  ставить  крапку у спільному осмисленні обома народами тяжких уроків їхньої непростої історії.

 

     Президент України взяв участь у  зустрічі  п'яти  президентів держав   Центральної   та   Східної   Європи   в   Таллінні,  якою започатковано нову форму регіональної співпраці.

 

     І, нарешті,  остаточно узгоджено текст  Хартії  про  особливі відносини   Україна-НАТО  в  португальському  місті  Сінтра,  яким завершено  понад  дворічний  період  консультацій  і   переговорів України з НАТО в даному питанні.

 

     Скажу без   перебільшення   -  у  світі  ці  події,  особливо підписання   українсько-російського    та    українськорумунського договорів,  визнаються  як  найсерйозніший прорив України у справі забезпечення її  зовнішньополітичних  інтересів  та  інтересів  її національної безпеки останніх років. Україна зміцнила не лише свою безпеку,  а   зробила   вагомий   внесок   у   загальноєвропейську стабільність  та  безпеку.  Саме в цьому широкому контексті і слід розглядати наші відносини з НАТО.

 

     Цього року,  29 травня,  парафовано текст Хартії про особливі відносини між Україною та НАТО.  Порушуючи ще наприкінці 1994 року питання про встановлення відносин особливого партнерства  з  НАТО, Україна   передбачала   одну   головну  мету:  попередити  можливі негативні  для  України  наслідки  розширення   НАТО,   відвернути ситуацію  перетворення  України  на буферну державу,  максимальною мірою  забезпечити  інтереси  власної  національної  безпеки.   Як свідчать сучасні реалії,  такий крок України був єдино можливим та ефективним  засобом  виконання  найголовніших  зовнішньополітичних завдань,  сформульованих основоположними законодавчими документами у цій сфері.

 

     Вступаючи у переговори з НАТО стосовно формалізації  відносин Україна-НАТО   на  рівні  "особливого  партнерства"  уряд  України здійснив у практичній площині один з елементів схваленої в  жовтні минулого   року   Верховною  Радою  Програми  діяльності  Кабінету Міністрів України.

 

     Розділом "Зовнішньополітична   діяльність"   цієї    програми визначено   інтеграцію   в  європейські  структури  і  поглиблення трансатлантичного співробітництва,  яка,  як зазначається далі, "є неодмінною   умовою   зміцнення   безпеки   держави,   ефективного здійснення  економічних   перетворень   та   політичної   еволюції суспільства  до  рівня,  характерного для високорозвинутих країн". Оскільки  серед   трансатлантичних   структур,   діяльність   яких пов'язана з питаннями безпеки,  відомі лише дві - ОБСЄ і НАТО, то, природно,  ми маємо розвивати відносини і з ОБСЄ,  і з  НАТО.  Цим шляхом  сьогодні йдуть усі без винятку європейські країни.  У тому числі й Росія, яка нас тут набагато випереджає.

 

     Поряд з Програмою діяльності уряду у питаннях,  пов'язаних  з забезпеченням  національної  безпеки  і європейською безпекою,  ми керуємося іншими  основоположними  документами.  Так,  в  Основних напрямах зовнішньої політики України,  схвалених Верховною Радою в липні 1993 року, підкреслюється що "з огляду на кардинальні зміни, які   відбулися   після  розпаду  СРСР  і  які  визначили  сучасне геополітичне становище України,  проголошений нею свого часу намір стати  в майбутньому нейтральною та позаблоковою державою має бути адаптований до нових  умов  і  не  може  вважатися  перешкодою  її повномасштабної   участі   у   загально-   європейській  структурі безпеки".  Тим  самим  Верховна  Рада  заявила  про   необхідність адаптації  до  нових  політичних реалій при забезпеченні інтересів національної безпеки України.

 

     У затвердженій  Верховною  Радою  України  Воєнній   доктрині України зазначається (знову цитую): "Україна виступає за створення всеохоплюючих систем універсальної та загальноєвропейської безпеки і  вважає  участь  у  них  важливим компонентом своєї національної безпеки.

 

     Дотримуючись позаблокового статусу,  Україна сприяє створенню надійних  міжнародних механізмів та загальноєвропейської структури безпеки на двосторонньому,  регіональному і глобальному  рівнях  з метою   зміцнення   довір'я  і  партнерства  на  основі  принципів взаєморозуміння  і  відкритості  у  Воєннополітичній   діяльності" (кінець цитати із Воєнної доктрини України).

 

     Воєнна доктрина   таким   чином   також  відобразила  існуючі міжнародні реалії.  Сьогодні вирішувати в  зовнішньополітичній  та військово-політичній  діяльності питання зміцнення загального миру і міжнародної безпеки,  не співпрацюючи  з  існуючими  структурами безпеки, в тому числі з НАТО, є неможливим. Це, фактично, означало б самоізоляцію.

 

     Ухвалена 16  січня  цього  року   Верховною   Радою   України Концепція (Основи державної політики) національної безпеки України остаточно  закріплює  вибір  України  на  користь   залучення   до багатосторонніх   механізмів   безпеки,  визначаючи  "входження  в існуючі  та  створювані  системи  універсальної   і   регіональної безпеки"  одним  з  основних  напрямів  державної  політики  в цій галузі.

 

     Я зробив цей політико-юридичний відступ з  однією  метою.  Ми повинні зрозуміти,  що сьогодні не існує конституційних засад, які б забороняли Україні участь у європейських структурах  колективної безпеки.  Разом  з  тим  хотів  би ще раз підкреслити:  Україна не порушувала і не порушує питання про вступ до НАТО.  Про це не  раз заявляли  і  Президент України,  і Міністерство закордонних справ. Наш  курс  -  розвиток  тісних  партнерських  відносин   з   усіма зацікавленими  державами та структурами,  спрямованих на розбудову єдиної архітектури європейської безпеки.

 

     Сучасні міжнародні тенденції свідчать про повну відповідність такого курсу України реаліям безпеки, що зазнали кардинальних змін наприкінці ХХ століття внаслідок припинення  ери  конфронтації  та блокового протистояння.  Сьогодні є загальновизнаним переконанням, що майбутня архітектура європейської  безпеки  має  базуватися  на засадах   неподільності,   всеохоплюваності,   партнерства,  тобто колективних, а не односторонніх дій.

 

     Таким чином, можна з повною відповідальністю стверджувати, що дотримуваний  Україною  в  зовнішньополітичній  діяльності принцип активної  співпраці  з  існуючими  структурами  безпеки   повністю вписується  в  сучасну  тенденцію розвитку європейської ситуації в галузі безпеки,  відповідає як існуючим політичним реаліям,  так і фундаментальним інтересам національної безпеки України, визначеним в основоположних законодавчих документах нашої держави.

 

     Шановні депутати! Створення євроатлантичного простору безпеки

-  складний  і  багатовимірний  процес.  Неправильно,  і не можна, пов'язувати  його  лише  з  розширенням  НАТО.  Важливу  роль  тут відіграють   інші   багатосторонні   інституції,   а  саме:  ОБСЄ, Європейський Союз, Західноєвропейський Союз і Рада Європи.

 

     Але у свою чергу трансформація НАТО,  яка відбувається досить швидко,  має  суттєвий  вплив  на формування європейської безпеки. Ігнорувати це  неможливо,  бо  це  б  означало  закривати  очі  на очевидні   речі.   Розширення  НАТО  слід  розглядати  як  елемент адаптації  європейської  архітектути  безпеки  до  нових  умов   і реагувати на це розширення,  забезпечуючи при цьому фундаментальні національні інтереси.  Як я вже говорив,  Україна зробила це через встановлення з НАТО відносин особливого партнерства.

 

     Водночас Україна завжди, від самого започаткування відносин з НАТО,  активно  підтримувала  і  підтримує  розвиток  партнерських стосунків   НАТО   з   Росією   як   важливий  фактор  безпеки  на європейському континенті.  Тому  Україна  з  великим  задоволенням сприйняла  і  вітала підписання 27 травня в Парижі Основоположного акта про відносини Росія-НАТО.  Ми щиро вітаємо і Росію, і НАТО із завершенням  довготривалого  й  складного  переговорного процесу й переконані,  що  цей  документ  стане  однією  з   фундаментальних складових  в  остаточному  подоланні  ери  конфронтації і холодної війни в Європі.  Дуже важливим,  на нашу думку,  є те,  що в цьому основоположному  акті  Росія та НАТО заявили,  я хотів би,  щоб ви звернули  на  це  увагу,  що  "не  розглядають  одне   одного   як противників"  і  що  "спільною  метою  Росії  та  НАТО є подолання рештків колишньої конфронтації та суперництва".

 

     Одночасно ми  завжди   вважали,   що   паралельно   політико- правовому  оформленню  відносин НАТО-Росія мав іти такий же процес НАТО-Україна,  бо кордони розширеного НАТО пройдуть  безпосередньо по  західних  кордонах  України.  Саме тому ще в 1994 році Україна запропонувала НАТО формалізувати  відносини  з  нею  як  відносини "особливого  партнерства".  Відповідні  консультації тривали майже півтора року,  а офіційні переговори, які розпочалися в Брюсселі в березні цього року, нині завершені.

 

     У цьому   зв'язку   хотів  би  підкреслити,  що  Міністерство закордонних справ постійно перебуває  в  контакті  з  Комітетом  у закордонних справах і зв'язках з СНД та Комітетом з питань оборони і державної безпеки.  Питання співпраці  України  з  НАТО  не  раз розглядалися  на  засіданнях  обох цих комітетів.  Крім того,  МЗС України постійно інформувало громадськість  про  хід  переговорів. Однак  зрозуміло,  що  поки  переговори  не  було завершено,  їхні деталі,  нюанси,  в тому числі  зміст  майбутнього  документа,  не розголошувалися.  Це  - традиційна,  звичайна і нормальна практика всіх переговорів,  які ведуться і будуть вестися між державами або їх представниками, тобто міжнародними організаціями.

 

     Сьогодні я  хотів  би  детальніше поінформувати вас про зміст документа,  оскільки  текст  узгоджено,  і  хартія  готується   до підписання  на  найвищому  рівні  в  ході саміту НАТО в Мадриді на початку липня.

 

     Документ складається  з  п'яти  частин:  преамбули,  в   якій визначено   основні   засади   відносин  між  сторонами;  переліку принципів розвитку відносин між Україною та  НАТО;  переліку  сфер консультацій  та  співробітництва;  переліку практичних механізмів для     консультацій      та      співробітництва;      загального військово-політичного  розділу.  В  цьому  ж  розділі  з боку НАТО висловлюється  підтримка  гарантій  безпеки,  наданих  Україні  як без'ядерній  державі  -  учасниці  Договору  про  нерозповсюдження ядерної зброї ядерними державами. З боку України вітається рішення НАТО не змінювати будь-який із аспектів організації ядерних сил та ядерної політики НАТО.

 

     Я хотів  би  доповісти,  що  ми  протягом  двох  років   вели переговори  з  окремими  членами  НАТО  і  з  НАТО  в  цілому  про нерозміщення ядерної зброї на  території  країн-аплікантів,  тобто країн,  які  вступлять  до  НАТО.  Внаслідок  цієї роботи в грудні минулого року НАТО прийняло  заяву  про  те,  що  країни  -  члени альянсу  не  мають  ніяких намірів і причин для розміщення ядерної зброї на території цих країн-аплікантів.

 

     У хартії, зокрема, фіксуються такі принципи.

 

     Визнається, що незалежна, демократична та стабільна Україна є одним   із   ключових   факторів   забезпечення   стабільності   в Центрально-Східній Європі та на континенті в цілому.

 

     Відзначено, що   країни   -   члени   НАТО   продовжуватимуть підтримувати суверенітет та незалежність України, її територіальну цілісність,  принцип  непорушності  кордонів,   демократичний   та економічний  розвиток  та її статус без'ядерної держави як ключові фактори стабільності та безпеки в Центрально-Східній Європі та  на континенті в цілому.

 

     Сторони підтвердили      своє      зобов'язання     розвивати співробітництво в рамках  Ради  Євро-Атлантичного  партнерства,  у тому   числі   участь   в   операціях,  включаючи  миротворчі,  за повноваженнями Ради Безпеки ООН або за відповідальністю ОБСЄ.

 

     Визначено, зокрема,  форми реалізації співробітництва,  сфери та  механізми  проведення консультацій у таких галузях:  політичні питання та  питання  безпеки,  зокрема  розвитку  євро-атлантичної безпеки  та стабільності,  включаючи безпеку України;  запобігання конфліктам,  управління кризами,  підтримання  миру,  врегулювання конфліктів  та гуманітарних операцій,  беручи до уваги роль ООН та ОБСЄ в  цій  галузі;  контроль  над  озброєнням  та  роззброєнням, включаючи  питання,  що  стосуються  Договору про звичайні збройні сили в Європі;  експорт озброєнь та супутньої передачі  технологій та інше.

 

     Серед основних  механізмів втілення співробітництва визначено зустрічі  між  Україною  та  країнами  -  членами  НАТО  на  рівні Північно-Атлантичної Ради, з відповідними комітетами НАТО, взаємні візити високого рівня,  механізми військового  співробітництва  та інші.

 

     Передбачається створення військової місії зв'язку України при НАТО в Брюсселі та заснування  військової  місії  зв'язку  НАТО  в Києві.

 

     Україна та  НАТО  створять  кризовий консультативний механізм для проведення  спільних  консультацій  у  випадку,  коли  Україна вбачатиме   пряму   загрозу   своїй   територіальній   цілісності, політичній незалежності або безпеці.

 

     Створюється Комісія Україна-НАТО,  яка збиратиметься на рівні Північно-Атлантичної   Ради   не   менш  як  два  рази  на  рік  і слідкуватиме за виконанням хартії.  Діяльність  комісії  сприятиме подальшому розвитку й інтенсифікації співробітництва.

 

     Після підписання,  яке,  як  я  вже говорив,  має відбутися в Мадриді на початку липня, документ буде опубліковано.

 

     Шановні депутати!  Значення  укладення  Хартії  про  особливе партнерство   Україна-НАТО   виходить   далеко   за   рамки   суто двостороннього  формату  відносин.  З  одного  боку,  це  один  із суттєвих  моментів  забезпечення  наших  національних  інтересів у зв'язку з розширенням  НАТО.  З  другого  боку  -  це  надзвичайно важливий  компонент  загального  розвитку європейської архітектури безпеки,  який,  окрім  забезпечення   фундаментальних   інтересів національної  безпеки  України,  створює більш стабільні умови для досягнення тієї мети, яку поставили собі всі європейські країни, - побудови  єдиної  і  всеохоплюючої  системи  безпеки  в  Європі  в майбутньому столітті.

 

     Враховуючи те,  що два з половиною роки  тому,  коли  Україна порушила   це  питання  у  своїх  відносинах  з  НАТО,  сама  ідея формалізації  особливого   партнерства   Україна-НАТО   видавалася багатьом   нереалістичною,   укладення  згаданого  документа  слід вважати успіхом України,  що ставить її в ряд провідних країн, які нестимуть    відповідальність    за    підтримання    європейської стабільності та безпеки.  Крім того, винятково важливими аспектами в контексті укладення хартії слід вважати такі:

 

     визначення готовності  НАТО  адаптуватися  до  нових реалій в Європі,  враховувати позицію країн-партнерів,  зокрема України,  у процесі  трансформації  розширення  альянсу.  Наприклад,  як я вже говорив,  НАТО врахувало позицію України щодо нерозміщення ядерної зброї на території майбутніх членів альянсу;

 

     зменшення загрози   розподілу   Європи  на  сфери  впливу  та залишення України у "сірій зоні безпеки";

 

     зменшення для   України   можливих    негативних    наслідків розширення альянсу;

 

     готовність НАТО  започаткувати  роботу  Комісії Україна-НАТО. Україна є першою країною у Центрально-Східній  Європі,  що  матиме подібний механізм консультацій та співробітництво з альянсом;

 

     створення механізму  кризових  консультацій у разі виникнення загрози національній безпеці України.

 

     Хартією Україна-НАТО та Актом Росія-НАТО фактично створюються засади для розбудови нової, дійсно всеохоплюючої системи безпеки в Європі.

 

     На завершення хотів би зазначити,  що надзвичайно велика і, я б сказав,  інколи надмірна політизована увага,  яка приділяється в українській громадській думці питанню співпраці з НАТО,  хоч  і  є явищем  нормальним,  все  ж  змушує констатувати,  що в суспільній свідомості  ще  не  подолані  старі  стереотипи  сприйняття  НАТО. Нагадаю у цьому зв'язку, що ця організація як союз за свою історію не здійснила жодної агресії (Шум у залі).

 

     Єдиний випадок застосування збройних сил під прапором НАТО за межами  зони  відповідальності  НАТО  -  це  участь  у миротворчій операції в колишній Югославії,  яка здійснюється за рішенням  Ради Безпеки  Організації  Об'єднаних  Націй.  Навіть найвищий світовий орган у питаннях безпеки визнав  можливості  НАТО  як  миротворчої організації.

 

     Дізнатися про   роль,   місце   і  функції  НАТО  в  сучасній архітектурі європейської безпеки сьогодні може будьякий громадянин України безпосередньо з першоджерела. На початку минулого місяця в Києві,  як відомо, відкрився Центр інформації та документації НАТО в  Україні.  Він  працює  у  відкритому  режимі і готовий ділитися інформацією з усіма бажаючими.

 

     Поглиблення співробітництва з НАТО відповідає нашій стратегії на    інтеграцію    в   європейські   структури   та   поглиблення співробітництва  з  євро-атлантичними  структурами.   Воно   стане гарантією уникнення нових ліній поділу в Європі,  формування "сфер впливу"  чи  створення  "сірих  зон"  безпеки.   Воно   відповідає основоположним  інтересам  національної  безпеки України,  як вони сформульовані  в  усіх  законодавчих  актах,  схвалених  Верховною Радою.

 

     Але це   тільки   один,  хоч  і  винятково  важливий,  напрям зовнішньої політики України.  Не менш важливими є інші напрями, на яких  активно  працює українська дипломатія,  а саме:  відносини з сусідніми країнами, відносини з країнами СНД, насамперед з Росією, та  іншими  країнами.  Як  я  вже згадував на початку виступу,  по багатьох цих ключових напрямах в останні  місяці  Україна  досягла помітного  прогресу.  Це  свідчить про те,  що визначені Верховною Радою України рамки здійснення багатовекторного  і  збалансованого зовнішньополітичного   курсу   є  реалістичним  і  орієнтованим  в майбутнє  надійним  фундаментом  для   забезпечення   національних інтересів  Української держави в сучасному непростому світі,  який переживає комплексні трансформації в системі міжнародних відносин.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Є.

 

     Будь ласка, запишіться, в кого є запитання.

 

     Поки ви записуєтеся,  я задам коротесеньке запитання Геннадію Йосиповичу.   От   у   хартії   написано:  "Поділяючи  погляд,  що відкритість Альянсу для  нових  членів  відповідно  до  статті  10 Вашингтонського  договору  спрямована  на зміцнення стабільності у Європі" і так далі.  У мене  виникає  питання:  це  чий  погляд  - України,  уряду,  міністра?  Де  це  питання  визначено,  оскільки визначення стратегічних засад  зовнішньої  політики  віднесено  до функцій Верховної Ради? Будь ласка, відповідайте.

 

     Це останній абзац на першій сторінці хартії.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.  Україна  бере  на  себе зобов'язання на основі цієї   хартії   у   подальшому   розширити   і   поглибити    своє співробітництво  та  розвивати  особливе  партнерство.  Тут,  мені здається, немає нічого такого, що суперечить...

 

     ГОЛОВА. Ні,  ви  не  зрозуміли  запитання.  Написано,  що  ми поділяємо  погляд,  що  поширення  НАТО  на  Схід  сприяє безпеці. Виникає питання: чий це погляд? (Шум у залі).

 

     Спокійно. Я прошу вибачення.  Я задавав запитання міністру, а не  депутату Зайцю.  Депутат Заєць матиме змогу висловитися.  Будь ласка, спокійно. Сядьте, будь ласка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.   Дозвольте   мені   зачитати   цей   параграф. "Поділяючи   погляд,  що  відкритість  Альянсу  для  нових  членів відповідно до статті 10  Вашингтонського  договору  спрямована  на зміцнення  стабільності  у  Європі та безпеки всіх держав у Європі без відновлення лінії розподілу,  беруть на  себе  зобов'язання  у подальшому  розширити і посилити своє співробітництво та розвивати особливе  і  ефективне  партнерство,  яке  сприятиме  забезпеченню більшої стабільності".

 

     У даному випадку, оскільки міністр закордонних справ проводив переговори  і  парафував  цей   документ,   це   погляд   міністра закордонних справ.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Ніколаєнко задає запитання.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Геннадію Йосиповичу,  абсолютно  ясно,  що  існування  блоку  НАТО втратило своє значення. Немає сьогодні протистояння, то навіщо той блок НАТО в Європі?  Але він євроатлантичний,  тому США ніколи  не захоче, звичайно, піти з Європи. І це теж ясно.

 

     У мене  два  запитання.  Перше.  Скажіть,  будь ласка,  чи не вважаєте ви,  що Верховній Раді потрібно обговорити нову концепцію міжнародної діяльності України?

 

     І друге    запитання.    Як    ви   прокоментуєте   поведінку американських моряків в Одесі,  які грубо  порушували  встановлені міжнародні   норми   під   час   перебування  там  у  порту:  вели радіопередачі, користувалися послугами підводників, навіть зчинили бійку з нашими людьми?

 

     Будь ласка, дайте відповідь на ці запитання.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.   Ми   засуджуємо  поведінку  чи  американських моряків,  чи будь-кого,  якщо вони  порушують  наші  закони,  наші правила,   наші   порядки,   і   поширюємо   на   них  кримінальну відповідальність незалежно, які це моряки.

 

     Щодо існування чи  неіснування  НАТО.  НАТО  існує.  Чому  ми говоримо про особливе партнерство? Тому що нині, крім членів НАТО, партнерами НАТО є  всі  колишні  країни  -  учасниці  Варшавського договору  і  всі  колишні  республіки  Радянського  Союзу.  Росія, Узбекистан,  Казахстан -  всі  беруть  участь  у  діяльності  Ради північноатлантичного  співробітництва.  Вона зараз реорганізована. Оскільки НАТО розширюється, наближається до наших кордонів, то нам треба  встановити  основи  особливого  партнерства,  щоб  НАТО,  у зв'язку з розширенням,  гарантувало нашу національну безпеку. НАТО реально існує і з ним треба співпрацювати. Коли НАТО не буде, тоді не буде необхідності такої співпраці.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лупаков.

 

     ЛУПАКОВ Є.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Вижницький   виборчий  округ, Чернівецька область). Прошу передати слово депутату Кияку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КИЯК Т.Р., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ,  Чернівецька область).  Дякую.  Демократична партія  України.  Шановні  колеги! Шановний  пане  міністр!  Даруйте  за  аналогію,  але  коли слонів приручають у ранньому віці, до їхніх ніг прив'язують залізну кулю. І коли в дорослого слона знімають цю кулю, вона залишається в його пам'яті. Щось аналогічне є в нинішньому уявленні про НАТО в декого з  наших колег.  У цьому зв'язку,  будь ласка,  дайте відповідь на такі запитання.  Які функції та перспективи НАТО в  ХХІ  столітті? Які основоположні моменти пакту між НАТО та Росією? Скільки коштує для нашого бюджету навчання "Сі-бриз-97"?

 

     Дякую.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.   В   перспективі   НАТО   трансформується    в загальноєвропейську  систему  безпеки.  Зараз  я про це й говорив. Україна активно виступає за створення загальноєвропейської системи безпеки.    НАТО    з    військового   блоку   трансформується   у військово-політичний блок. Тобто в діяльності НАТО тепер будуть не тільки військові аспекти. Відбувається трансформація організації.

 

     Якщо післявоєнна конфронтація зникла,  то,  очевидно,  будуть трансформуватися всі ці організації і  поступово  будуть  зникати. Вони стануть компонентом загальноєвропейської системи безпеки.

 

     Але нині  самі  члени  НАТО і ті країни,  які хочуть,  щоб їх прийняли до НАТО,  бачать,  що їхня національна безпека може  бути забезпечена тільки НАТО. Тому передчасно говорити, що в найближчій перспективі ці організації, в тому числі й НАТО, зникнуть.

 

     Скільки коштують для нашого бюджету навчання "Сі-бриз-97"?  Я хотів  би  зазначити,  що  з  нашого бюджету ми,  здається,  на ці навчання не виділяємо коштів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коршинський.

 

     КОРШИНСЬКИЙ І.Ю.,  заступник голови Комітету  Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Тячівський виборчий округ,  Закарпатська область). Прошу передати слово Михайлу Товту.

 

     ТОВТ М.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин  (Берегівський  виборчий  округ,  Закарпатська  область). Дякую.  Шановний пане міністре! Я також вважаю, що наша дипломатія досягла  вагомих  успіхів  у  цьому  році,  з  чим поздоровляю вас особисто і ваше відомство.  Але я розглядаю взаємовідносини з НАТО як  один з елементів інтегрування України в європейське і в цілому у  світове  співтовариство.  Якими  ви  бачите  наші  перспективи, виходячи  з  того,  що фактично ми не виконуємо свої зобов'язання, взяті при вступі до Ради  Європи,  особливо  стосовно  ратифікації конвенцій   про   права   людини,   права   національних   меншин, самоврядування,  інших?  Які наші перспективи в  разі  невиконання взятих на себе зобов'язань? Це перше запитання.

 

     І друге запитання.  Чому,  на вашу думку,  дуже важко входить наша  держава  до  світових  і  європейських,  в  тому   числі   і центрально-європейських, економічних структур?

 

     Дякую.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.   Насамперед   я   хочу  сказати,  що  Україна, вступаючи до Ради Європи, взяла на себе зобов'язання виконувати ті умови, які висуває Рада Європи до своїх членів. І зараз ми активно працюємо в цьому напрямі, в тому числі і Верховна Рада бере участь у  різних засіданнях по лінії Ради Європи.  Ви знаєте,  що міністр юстиції  Головатий,  перебуваючи  в   Страсбурзі,   підписав   ряд конвенцій,  пов'язаних з виконанням наших зобов'язань. Перед Радою Європи  ми  в  основному  виконуємо  свої  зобов'язання.  Найбільш складне питання - це скасування смертної кари.  Сьогодні я приймав державного міністра закордонних справ Швеції.  Він також порушував питання виконання Україною своїх зобов'язань.  Я хочу підкреслити, що всі гілки влади - і законодавча,  і виконавча,  і судова - дуже відповідально  ставляться до виконання своїх зобов'язань у зв'язку із вступом до Ради Європи.

 

     "Чому так складно входить Україна  в  економічні  структури?" Дивлячись,  що мати на увазі. Якщо говорити про Європейський Союз, то в нас є договір  про  партнерство  і  торгівлю  з  Європейським Союзом.  Ці  відносини  в нас розвиваються активно.  Україна стала членом Центрально-європейської ініціативи,  бере активну участь  у Чорноморському економічному співробітництві. Зараз одне з важливих для  України  питань   -   це   приєднання   до   субрегіонального економічного угруповання,  куди входять Словакія, Угорщина, Чехія, Польща.

 

     Економічна ситуація в Україні - це одне, а величезні майбутні перспективи  України  -  це інше.  Коли Україна подолає економічну кризу і стане дійсно могутньою  економічною  державою,  то  багато питань,  які  сьогодні  викликають  різні думки,  зникнуть самі по собі.

 

     От цими питаннями і пояснюється те, що до України дуже пильно придивляються,  коли  вона  дає  заявку  про  вступ  в  ту чи іншу організацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський виборчий округ,  Вінницька область). Дякую. Фракція Соціалістичної  і Селянської партій.  Шановний Геннадію Юрійовичу! Ви  знаєте,  Ленін  говорив,  що  ми  повинні   проводити   таємну дипломатію. Але нічого таємного немає, щоб не стало явним.

 

     В Україні   відкрито  інформаційний  центр  НАТО,  парафовано договір з НАТО.  Цей договір мають підписати члени НАТО,  а  також Президент  України.  Але  це  суперечить  Декларації про державний суверенітет України.  Як це  пов'язується  з  суверенітетом  нашої держави? Це перше запитання.

 

     Друге. У  нас  є  острів  Зміїний,  але  він не має і жодного порту. Як забезпечується безпека цього острова?

 

     І третє  запитання  відносно  існування   якихось   особливих стосунків.  А хто визначив,  що це за особливі стосунки?  Особливі стосунки можуть бути між людьми,  між чоловіком і  жінкою.  А  між країнами особливих стосунків не існує.

 

     Дякую.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.  Я  заявив  у  своєму  виступі,  що  Україна не ставить питання про вступ до НАТО. Таким чином, ми зберігаємо свій позаблоковий  статус.  Це  навіть не угода про співробітництво,  а хартія.  НАТО не погодилося на те,  щоб укласти з нами угоду, тому що  угода  вимагає ратифікації,  а країни - члени НАТО до цього не готові.  Хартія -  це  загальна  декларація  про  співробітництво, партнерство,  і  це  не  порушує наш позаблоковий статус.  Але я у своєму виступі також  зазначив,  що  в  нас  немає  конституційних положень,  які  б забороняли Україні вступати в якісь блоки.  Мова може йти не тільки про НАТО,  а,  скажімо, про ЗахідноЄвропейський Союз і таке інше. Але Україна не ставить сьогодні це питання.

 

     Далі. Острів  Зміїний  охороняється  так,  як охороняють наші кордони прикордонні війська. Вони цілодобово, цілорічно охороняють наші кордони, у тому числі й острів Зміїний.

 

     І щодо особливих стосунків.  Я пояснював,  чому саме особливі стосунки.  Тому що всі мають стосунки, як чоловік і жінка. А тут у зв'язку з розширенням треба мати щось особливе...

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Давайте не будемо використовувати, так би мовити,  фізіологічні аргументи,  тому що  відразу  виникає запитання: хто чоловік, хто жінка? Не треба про це говорити.

 

     Депутат Косів задає запитання. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В. Прошу передати слово Ярославу Кендзьору.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ, Львівська область). Шановний Геннадію Йосиповичу! Ви слушно зауважили,  що за час свого  існування  НАТО  не  зробило  жодного агресивного  кроку  відносно сусідніх держав.  І ви бачили реакцію нашого залу на оцю вашу абсолютно достовірну інформацію.

 

     То з цього приводу я хотів би, щоб ви нагадали, що блок, який поважають   оці,  хто  галасував,  так  званий  Варшавський  блок, стрижнем  котрого  був  їхній  любимий,  достопам'ятний   небіжчик Радянський Союз,  - це агресія кривава:  Угорщина, Чехословаччина, Берлін,  Польща, я вже не кажу про Азію, Афганістан, і скільки там наших людей загинуло (Шум у залі)...

 

     То оцьому  більшовицькому  мотлоху  нагадайте  це  все,  будь ласка...

 

     ГОЛОВА. Увага!  Я вже не  один  раз  просив  і  ще  раз  хочу сказати, що треба тримати язик на рівні розуму!

 

     Будь ласка, говоріть.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.   Шановні   народні   депутати!   Хочу  ще  раз наголосити:   справді,   наше   суспільство   дещо   заангажоване, заполітизоване  ставленням  до НАТО.  Але,  повірте мені,  НАТО не заслуговує на те, щоб розділилося наше суспільство на різні групи: проти  НАТО,  за  НАТО  і таке інше.  Нам треба консолідувати нашу державу. Але коли НАТО наближається до нашого кордону, нам треба з ним  визначити  свої  стосунки.  Ми  це  зробили.  І  я як міністр закордонних справ закликаю до  порозуміння.  Подивимось,  як  воно буде.  Я повторюю:  це - тільки хартія. Вони навіть хотіли назвати цей документ декларацією. Тобто це звичайний загальний документ, в якому намічено план взаємодії між нашими державами.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Геннадію Йосиповичу, спасибі вам (Шум у залі).

 

     Відносно процедури.  Записалися 6 представників від фракцій і в  цілому  більше  30  депутатів,  які хотіли б висловитися.  Я не вважаю, що є потреба за повною процедурою обговорювати це питання. Позиції   можуть   висловити   представники  фракцій.  І  прийняти постанову,  якщо є в цьому потреба.  Адже  спочатку  пропонувалася інформація  і  проголосована  була інформація міністра закордонних справ з приводу підписання документа в Лісабоні. Причому ця вимога ставилася ще до підписання документа.  Сталося так,  що міністр не міг  взяти  участь  у  засіданні,  бо  він  був  за  кордоном.  На пропозицію депутатів він зробив цю інформацію сьогодні.  З приводу інформації   можуть   висловлюватися   позиції   депутатів,   може прийматися постанова при потребі, може не прийматися. Можна просто взяти до відома інформацію і на тому  закінчити  обговорення.  Але треба,  щоб  ви  з  цього  приводу  визначилися.  Якщо наполягають представники від фракцій,  я пропонував би таку саму  схему:  дати змогу  ще півгодини обговорити це питання,  щоб підвести підсумки, але висловитися тільки представникам тих фракцій,  що  записалися. Це шість фракцій.

 

     Я ставлю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 154. Прийнято.

 

     Тепер інше,  теж  процедурне  питання.  Чи зараз,  продовжимо засідання, чи о 16 годині проведемо обговорення? (Шум у залі).

 

     Я ще раз прошу уваги, будьте спокійні! Голосується пропозиція про те, щоб зараз продовжити засідання.

 

     "За" - 104. Не прийнято.

 

     Обговорення буде  о  16  годині.  Але  перед тим як оголосити перерву я ще раз хочу сказати,  що  ставлення  Верховної  Ради  до проблеми  поширення  НАТО  на  Схід є прерогативою і зобов'язанням комітету,  який  повинен  внести  на  розгляд  Верховної  Ради  це питання,  бо стосунки між Україною і НАТО в тому чи іншому вигляді обов'язково  повинні  бути  оформлені,  оскільки   це   є   реалії міжнародного життя.  Але ставлення до політичних процесів як засад зовнішньої політики ми повинні висловити.  І доручення таке  дано. Треба окремо розглядати це питання, от про що йдеться.

 

     Оголошується перерва до 16 години.