Стенограма пленарного засідання

22 травня 1997

 ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ СЬОМЕ

 

C е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  22  т р а в н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,  члени   Кабінету Міністрів,   журналісти,  шановні  радіослухачі!  Прошу  депутатів підготуватися до реєстрації.  Будь ласка,  сідайте всі  на  місця. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвався 331  депутат.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Кілька слів   про   депутатські    запити.    Треба    швидко проголосувати, оскільки їх не так багато.

 

     Анатолій Варфоломійович  Раханський звертається до Президента України стосовно доцільності  перенесення  проведення  військового навчання   "Сібріз-97"   з  району  курорту  Євпаторія  Автономної Республіки Крим в інше місце.  Вчора  ми  голосували  питання  про підтримку  змісту  цього запиту.  Ставлю на голосування пропозицію про направлення його Президенту, будь ласка. Прошу голосувати.

 

     "За" - 192.

 

     100 чоловік не голосує.  Голосуйте "проти"  (я  звертаюся  до сотні).  Ще  раз  ставлю на голосування пропозицію про направлення запиту Президенту. Будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Іван Григорович Білас звертається до  Президента  і  Прем'єр- міністра  повторно  стосовно  участі  національної збірної команди України з авіаційних видів спорту на  перших  авіаційних  іграх  у вересні  1997  року.  Теж  треба підтримати,  прошу проголосувати. Вчора зміст його депутати підтримали.

 

     "За" - 192.

 

     Я ще раз перший і другий запити, зміст яких підтримують понад 200 депутатів,  ставлю на голосування. Одні підтримують один, інші

- інший.  Прошу  разом  підтримайте  обидва.  Це  ні  до  чого  не зобов'язує  всіх  вас.  Ставлю  на  голосування  запити  депутатів Раханського та Біласа.

 

     "За" - 194.

 

     Не підтримуються.  Я прошу обох депутатів:  зверніться просто до Президента, напишіть листи як звернення.

 

     Олег Богданович Матковський звертається до Президента України про  повернення  в  Україну  Німеччиною  та   Росією   українських національних   цінностей:   "Острозького   букваря"  1578  року  і "Острозької Біблії" 1580-1581 років та інших.

 

     Він у запиті докладно говорить про те,  що нинішнього року  у програмі  "Время"  російського  телебачення  коментувалася зустріч Президента Єльцина з канцлером Німеччини Колем.  Одним  із  питань зустрічі,  як  заявив  телекоментатор,  було повернення Німеччиною Росії її національних цінностей,  серед яких  названо  "Острозький буквар"  1578 року.  Насправді ж "Острозький буквар" надруковано у старовинному  українському  місті   Острозі,   резиденції   князів Острозьких,    і    є    унікальною    та    визначною   пам'яткою книгодрукувальної культури України,  її національною святинею. Він не  випадково  був  надрукований  в  Острозі,  бо  саме  тут  тоді заснована Острозька слов'яно-греколатинська академія -перший вищий навчальний  заклад  у  Східній  Європі  під  патронатом  видатного українського   політичного,   церковно-культурного   діяча   князя Василя-Костянтина   Костянтиновича   Острозького.  Є  аргументація стосовно цієї книги й інших.  Отже,  є всі підстави  звернутися  з приводу того, щоб вона повернулася в Україну.

 

     Ставлю на голосування питання про підтримку цього запиту. Іде поіменне голосування.

 

     "За" - 202.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення   даного запиту.   Це   цінності  української  культури,  вони  мають  бути повернені їй.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Ігор Васильович Квятковський звертається до міністра  охорони навколишнього  природного  середовища та ядерної безпеки України у зв'язку  з  невдоволенням   відповіддю   на   звернення   стосовно будівництва   в   місті  Вінниці  автозаправної  станції  у  межах прибережної захисної смуги річки Південний Буг.

 

     Зрозуміло: майже  на  воді  будують  заправну  станцію.  І  є санітарні норми - треба у їх межах здійснювати будівництво.

 

     Ставлю на    голосування   питання   про   підтримку   змісту оголошеного запиту. Він оформлений відповідно до Регламенту. Прошу голосувати.

 

     "За"- 212.

 

     Ще раз  ставлю  на голосування,  оскільки ніхто не заперечує. Запит про те,  що не треба будувати заправну станцію  там,  де  не можна.

 

     "За"- 211.

 

     Просить депутат Марковська, вона теж із Вінниці і розуміє, що пропаде й та  риба,  що  залишилася.  Просять  вінничани  Юхимчук, Василь Михайлович Кавун. Голосуйте , будь ласка.

 

     "За"- 236. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Позавчора ми  давали  доручення двом комітетам підготувати на розгляд Верховної Ради  питання  про  реструктуризацію  податкової заборгованості платників податків.  Тому є потреба внести сьогодні до порядку денного підготовлене питання.  Проекти депутати Череп і Запорожець  подали.  Ставлю  на  голосування  цю пропозицію.  Будь ласка.

 

     "За"- 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Питання  про  реструктуризацію податкової   заборгованості   платників   податків.   Будь  ласка, голосуйте.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     Внесено на сьогодні до порядку денного,  але розглянемо трохи пізніше, після інших питань.

 

     ---------------------------------

 

     Слухається питання  про  проект  Цивільного  кодексу  України (нова редакція). З процедури варто прийняти пропозицію розробників

-  відвести  на  це питання 1 годину 50 хвилин.  Немає заперечень? Ставлю на голосування (Шум у залi).

 

     "За" - 188.

 

     Прийнято (Шум у залi). У вас запитання з цього приводу?

 

     Надається слово депутату Понеділку...  Тоді  надається  слово депутатові Найді.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Александрович! Мы вчера закончили рассмотрение  Закона  о местном самоуправлении,  согласовав его со всеми   депутатскими   группами,   фракциями   и    Администрацией Президента.  И  проголосовали  226  голосами  за внесение поправки Стешенко,  Ковтунца  о  собственности   базового   уровня.   Потом Александр  Николаевич  (мы  подняли  стенограмму) переголосовывал. Поэтому  нужно  определиться:  или  учесть   эту   поправку,   или переголосовать.  Об  этом очень просят все сельские,  поселковые и городские советы.

 

     ГОЛОВА. Яка це стаття?

 

     НАЙДА Г.I. Це "Заключні положення".

 

     ГОЛОВА. Ви   пам'ятаєте   цю   ситуацію,   учора    Олександр Миколайович розповідав мені, як це трапилося.

 

     Через те,  що  на  підпис  Президенту готується нова редакція проекту закону,  треба ще раз проголосувати  уточнення,  яке  вніс депутат  Стешенко.  Тимчасова  спеціальна комісія його підтримала, про це сказав депутат Найда.

 

     Я прошу депутатів ще раз його підтвердити шляхом голосування. Ставлю на голосування, щоб зняти це питання.

 

     Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     ----------------------------

 

     Є ще одна пропозиція.  Група депутатів, за моїми підрахунками

- приблизно 35 чоловік,  звертається з приводу того, щоб завтра на засіданні  Верховної  Ради  виступили  міністр закордонних справ і міністр  оборони  з  приводу  предмету  їхніх   переговорів,   які відбулися 30 числа в Лісабоні,  стосовно позиції України, намірів, які  документи  вони  підписуватимуть  тощо.  Я  думаю,  що   така інформація не буде зайвою.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про внесення цього питання до порядку денного на завтра. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Ми повинні заслухати інформацію з цього приводу,  рішення  не будемо приймати. Ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     -------------------------------

 

     Слово має Віктор Лаврентійович Мусіяка. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.,   заступник   Голови   Верховної  Ради  України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні народні депутати!  Я  стою  перед  вами з фоліантом на 500 сторінок,  який обіймає 1621 статтю проекту  Цивільного  кодексу  України,  і  маю завдання переконати вас у тому,  що його треба прийняти сьогодні в першому читанні за час,  відведений  для  обговорення  надзвичайно важливого і місткого документа.

 

     Через те  я  пропоную  вашій  увазі  лише  декілька тез,  які окреслюють,  на  мою  думку,  концептуальні  засади   і   загальну характеристику структури Цивільного кодексу та його елементів.

 

     Сучасний масив   українського   законодавства   -  це  безліч законів, указів, постанов, інструкцій, положень тощо, частина яких була  прийнята  ще  органами  влади  Союзу  РСР,  інша  частина  - нормативні акти нинішнього періоду.  Через  це  наявна  нормативна база містить чимало колізій і неузгоджень.  І чи не єдиним засобом реформування   всієї   системи   українського   законодавства   та фундаментом стала кодифікація.

 

     Кодифікаційні акти  впорядковують  нормативно-правовий масив, усувають наявні суперечності,  уніфіковують правовий  категорійний апарат,    забезпечують    єдність   термінологічного   оформлення законодавчих актів.

 

     Україна має наукову концепцію кодифікації  законодавства,  що активно удосконалюється.  Я про це можу впевнено сказати,  бо вона обговорена  на  всеукраїнських  наукових  конференціях  з  проблем кодифікації українського законодавства в червні і грудні 1993 року та в грудні 1995 року.

 

     Згідно з  цією   концепцією   кодифікації   наступним   після Конституції  кодифікаційним  актом  має стати саме новий Цивільний кодекс  України.  Така  послідовність  зумовлюється   об'єктивними законами життя людини і суспільства,  філософією та теорією права, логікою правотворчості.

 

     Треба враховувати,  що  Цивільний   кодекс   як   кодифікація приватного  права  не тільки дає юридичний інструментарій для всіх інших  кодифікаційних  актів,  а  й  зумовлює  зміст   відповідних публічно-правових норм. Без прийняття Цивільного кодексу неможливо запроваджувати нові - кримінальний,  адміністративний,  відповідні процесуальні кодекси.

 

     Усім відомо   (я  можу  про  це  відповідально  сказати),  що розробники всіх цих кодексів чекають ухвалення Цивільного  кодексу як їх матеріально-правового підгрунтя.

 

     Дозвольте викласти  основні  концептуальні  положення проекту нового Цивільного кодексу України.

 

     Насамперед, Цивільний  кодекс   має   забезпечити   нормальне функціонування  і розвиток саме громадянського суспільства,  тобто самостійної, незалежної від держави, системи відносин між юридично вільними і рівноправними партнерами в усіх сферах життя, охоплюючи безумовно   і   підприємництво.    Самостійність,    незалежність, ініціативність  приватних  осіб  можливо забезпечити лише за умови визнання  природного,  об'єктивного  (наднормативного)   характеру цивільних прав як таких, що зумовлюються життям. Саме тому майнові й немайнові відносини,  засновані на юридичній рівності,  вільному волевиявленні, майновій самостійності її учасників, які становлять предмет  цивільноправового  регулювання  й  основу  громадянського суспільства, мають бути врегульовані Цивільним кодексом відповідно до таких принципів.

 

     Перший принцип   полягає   в   неприпустимості    свавільного втручання у сферу особистого життя фізичних осіб,  неприпустимості позбавлення права власності,  крім випадків,  передбачених  тільки законом.

 

     Свобода договору  - наступний дуже важливий принцип.  Свобода підприємництва.  І,  нарешті,  стрижневий принцип - судовий захист будь-якого цивільного права в разі його порушення.

 

     Другою концептуальною ознакою нового Цивільного кодексу є те, що  це  кодекс  приватного  права.  Це  підтверджується   природно об'єктивним   поділом   права   на   публічне  і  приватне.  Тобто зазначається,  що громадянське суспільство і держава не  утворюють якусь  єдність,  а  перебувають у діалектичному взаємозв'язку,  що відповідно  і  відбивається  в  діалектиці  зв'язку  приватного  і публічного права.

 

     У чому  ж  приватно-правовий  характер  даного  кодексу?  Він полягає  в  особливостях  кола  тих  відносин,  які  повинні   ним регулюватися.   А   саме  в  структурі  цивільноправових  відносин головними є майнові та особисті немайнові відносини.  Це серцевина регулювання Цивільного кодексу.

 

     Приватно-правові відносини  у  сфері підприємництва,  сімейні відносини  також  повинні  регулюватися  на  принципах  приватного права. Земельні і житлові відносини в їх приватно-правовій частині

- також предмет  цивільного  права.  До  сфери  цивільно-правового регулювання потрапляють також і міжнародні цивільні відносини.

 

     Важливим концептуальним    принципом,    з   якого   виходять розробники Цивільного кодексу,  є визначення змісту  законодавчого акта  з огляду на існування двох секторів економіки:  державного і приватного.  Унаслідок   цього,   юридичні   особи   як   учасники цивільно-правових   відносин   поділяються   на   юридичних   осіб приватного та публічного права.  Правовий  статус  юридичних  осіб публічного   права  повинен  бути  встановлений  не  приватним,  а публічним  законом,  звичайно,  за  межами   цього   кодексу.   Ви пам'ятаєте,  що  ми  впритул  підійшли  до розроблення і прийняття закону про управління державною  власністю,  і  там  повинно  бути передбачено,   як   створюються  публічні  юридичні  особи  та  як здійснюється керування ними.  Проте коли публічні  юридичні  особи вступають   у   немайнові   відносини,   які   становлять  предмет регулювання саме Цивільного кодексу,  то  в  такому  разі  на  них поширюється дія цього кодексу.  Вони стають суб'єктами,  рівними в правах з іншими учасниками цивільноправових відносин.

 

     Ще однією  концептуальною  засадою   Цивільного   кодексу   є особливості  системи  його  побудови.  Це зроблено за узвичаєною в багатьох країнах світу так званою пандектною системою,  відповідно до  якої  норми,  що  регулюють  загальні  питання  всіх цивільних правовідносин,  винесені за дужки та  представлені  в  проекті  (з урахуванням  його  нової,  збільшеної  внутрішньої структури,  яка також відповідає світовим стандартам) окремою  книгою  під  назвою "Загальна частина" (Ш у м у з а л і).

 

     ГОЛОВА. Прошу,  зосередьтеся  над  тим,  що  говорить  Віктор Лаврентійович.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Далі,  у повній  відповідності  до  об'єктивної взаємозалежності     відносин,     що     регулюються    цивільним законодавством,  норми,  які  вирішують  специфічні  питання   цих відносин,  представлені  у  книгах  (це  вже  за  книгою "Загальна частина")  "Особисті  немайнові  права  фізичних  осіб",   "Речеве право",  "Право інтелектуальної власності", "Зобов'язальне право", "Сімейне право",  "Спадкове право" і "Міжнародне приватне  право". Це  8  книг,  які  є  в  структурі  кодексу.  Усі  вони мають свій внутрішній поділ:  складаються з розділів,  підрозділів,  глав,  у деяких випадках - параграфів і навіть підпараграфів.

 

     Проект, що  подається  на  розгляд  Верховної  Ради України в редакції від 25 серпня 1996 року,  приведено  у  відповідність  до положень  Конституції України.  Основні концептуальні положення та головні  правові  інститути  проекту   Цивільного   кодексу   були викладені  робочою  групою  на  зустрічах із Президентом України в червні 1996 року, Прем'єр-міністром України в лютому 1996 року, на першій  (1992  року),  другій  (1993  року),  третій  (1995  року) всеукраїнських конференціях з проблем  кодифікації  законодавства, на  спеціальному семінарі голів арбітражних судів України та їхніх заступників з питань правового регулювання  цивільних  відносин  у проекті нового Цивільного кодексу України (травень 1996 року),  на численних семінарах,  конференціях,  зустрічах,  у засобах масової інформації.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, хвилинку!

 

     Шановні депутати, ви ж не чуєте, що він говорить. Ну невже не можна послухати!  Я розумію,  що ви ретельно вивчили документ, ті, які  так голосно зараз говорять.  Ну потерпіть же трохи,  поки він говорить.  Якщо є  потреба,  Григорію  Івановичу,  переговорити  з кимось,  то вийдіть у коридор.  Нічого ж не чути (Шум у залі). Яка процедура? Це доповідь.

 

     Будь ласка, продовжуйте.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Проект на різних етапах його створення в цілому (а  також окремі його частини) апробований в юридичних та наукових установах  багатьох  країн,  зокрема  в  Німеччині,   Нідерландах, Сполучених   Штатах,   Італії,   Швейцарії,   Росії,   Казахстані, Узбекистані,  Молдові,  Грузії та інших країнах,  загалом  в  усіх країнах  СНД,  де співпрацювали наші розробники з робочою групою з підготовки проекту  модельного  цивільного  кодексу  для  країн  - учасниць співдружності. Маємо цілий ряд висновків. Експерти високо оцінили основні напрями та положення проекту  Цивільного  кодексу. Вони  відзначили,  що за своєю концепцією,  структурою,  основними інститутами проект цілком відповідає сучасним світовим підходам та тенденціям   правового   регулювання   цивільних   (у  тому  числі комерційних) відносин та європейським досягненням  у  гармонізації цивільного   права.   Подані   під  час  експертизи  коментарі  та пропозиції були опрацьовані робочою групою.

 

     Я подам стислу  характеристику  всіх  8  частин  (книг),  які складають структуру Цивільного кодексу.

 

     "Загальна частина  Цивільного  кодексу".  Згідно  з традицією кодифікації цивільного права в Україні проект  Цивільного  кодексу починається  із "Загальної частини",  мета якої - установити норми загального  характеру,  що  застосовуються  до  всіх  без  винятку цивільних відносин.  Кодифікація таких норм об'єктивно потребує їх згрупування за такими  розділами:  "Основні  положення",  "Особи", "Об'єкти цивільних прав",  "Правочини. Представництво", "Строки та терміни.  Позовна давність".  Чинний Цивільний кодекс має  подібні назви  своїх  структурних  частин  (за  винятком  розділу "Об'єкти цивільних прав"). Ми вже це вдосконалили.

 

     Проте зміст та обсяг нормативного матеріалу  проектів  значно відрізняється від чинного Цивільного кодексу. У проекті Цивільного кодексу відбите  теоретичне  положення  про  об'єктивний  характер цивільних відносин (ними визнаються майнові та особисті відносини, які грунтуються на  юридичній  рівності,  вільному  волевиявленні, майновій самостійності її учасників).

 

     Принципово нові  ідеї втілено в положенні щодо участі держави в цивільних відносинах.  Оскільки ці відносини в  умовах  ринкової економіки  за  участю  держави стали відносинами приватного права, про що я вже казав на початку, то відповідно і держава має діяти в цих  відносинах  не  в  єдності  своїх  політичних і господарських функцій або як якийсь особливий суб'єкт права,  як це було  у  нас закріплено     в     чинному     Цивільному     кодексі,    а    в організаційно-правових формах, адекватних цим відносинам.

 

     Держава бере  участь  у  цих  відносинах  у  правовій   формі загальнодержавної  скарбниці  або  у формі створених нею юридичних осіб, коли зі складу майна загальнодержавної скарбниці виділяється частина  майна  і вводиться в цивільний оборот через посередництво цих юридичних осіб, які діють незалежно від скарбниці, але також є суб'єктами (не власниками, а суб'єктами) права державної власності на  закріплене  за  ними  майно.  Це  державні  заводи,   фабрики, навчальні заклади, адміністративні органи тощо.

 

     З огляду  на  це  відпала  потреба і визнання за ними якогось сурогату  прав  повного  господарського  відання  та  оперативного управління.

 

     Загальнодержавна скарбниця  -  це  єдиний  суб'єкт цивільного права на все майно скарбниці,  хоча від імені держави як скарбниці в  цивільних  правовідносинах  виступають  різні  державні  органи (Міністерство фінансів,  інші міністерства).  Але якщо буде закон, який  регулюватиме  статус  права  державної  власності,  то таким суб'єктом виступатиме і скарбниця.

 

     У проекті Цивільного кодексу вперше  з'являються  норми  щодо об'єктів цивільних відносин,  зокрема речей,  іншого майна, цінних паперів та нематеріальних благ.

 

     Глава "Правочини" (розробники пропонують повернутися до цього терміна, у чинному Цивільному кодексі - це "угоди") містить базові положення  передусім  договірного  права.   Порівняно   з   чинним Цивільним кодексом у проекті скасовуються конфіскаційні норми щодо договорів,  які порушують публічний порядок.  До них  пропонується застосувати  механізм  двосторонньої  реституції.  Інакше  кажучи, повернення учасників відносин до  стану,  який  був  до  укладення угоди.

 

     У розділі  "Строки  та терміни.  Позовна давність" на відміну від чинного  Цивільного  кодексу  регулюється  порядок  обчислення строків,  уводяться  нові  спеціальні  строки  позовної  давності. Головні новели тут -  надання  можливості  сторонам  правовідносин збільшувати   позовну   давність   та   скасування  обов'язковості застосування позовної давності.  Позовна  давність  застосовується тільки  за  заявою  сторони  у  суді,  поданою  до винесення судом рішення.

 

     Під час написання "Загальної частини" використовувалося чинне законодавство  України,  правовий досвід європейських країн,  такі міжнародні  документи,  як  Нью-Йорська  конвенція   про   позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів,  Директиви ЄС щодо уніфікації права торговельних товариств та інші.

 

     Друга книга  -  "Особисті  немайнові  права  фізичних  осіб". Повинен  сказати,  що  вперше  у  світовій практиці кодифікації це виділяється в окрему частину Цивільного  кодексу.  Ми  це  зробили тому,  що Конституція проголосила людину найбільшою цінністю. Тому ми виділили окремо дані права.

 

     Фізична особа може бути власником,  підприємцем,  продукувати матеріальні  та нематеріальні блага лише в тому разі,  якщо матиме сприятливі умови для  життя  у  буквальному,  фізичному  розумінні цього слова і для життя в загальному вимірі як можливості вільного прояву і розвитку своєї особистості,  забезпечення поваги до особи та її захищеності.

 

     Регулювання Цивільним кодексом особистих немайнових відносин, які не пов'язувалися з майновими,  розпочалося ще 30 років тому  і зводилося  переважно  до  забезпечення захисту честі,  гідності та ділової репутації.  Так зване "позитивне" регулювання цих відносин або   взагалі   не   здійснювалося,  або  було  винесене  за  межі цивілістичного правового матеріалу,  хоча за своїм змістом мало  б належати  саме  до  цивілістики.  Особисті немайнові права ще 1941 року були названі пасинком цивільного законодавства і такими  вони залишалися впродовж усього часу.

 

     Конституція України містить великий за обсягом перелік прав і свобод людини,  більшість із яких за своїм змістом  є  особистими. Конституційні особисті права людини повністю перенесені до проекту Цивільного кодексу. Їхній зміст розширено, конкретизовано.

 

     Оскільки за  Конституцією  зазначені  в  ній   права   не   є вичерпними,  у  проекті подаються інші особисті права людини,  які випливають із об'ємних,  глобальних за змістом прав,  що названі в Конституції.  Особисті немайнові права належать кожному, причому в більшості випадків - від дня народження.  Тому можемо  їх  назвати природними  правами.  Це  визначення  також  уперше  вводиться  до занодавства.

 

     Особисті немайнові права особи поділено на дві групи:  ті, що забезпечують  природне існування особи,  і ті,  що забезпечують її соціальне буття.

 

     До першої віднесено право на життя,  на охорону здоров'я,  на особисту свободу,  недоторканність, на сім'ю, на місце проживання, на безпечне довкілля.

 

     Проект детально регулює відносини щодо надання особі медичної допомоги,   розкриває  зміст  прав  на  особисту  недоторканність. Родичам особи,  яка померла,  надається право бути присутніми  під час з'ясування причин смерті.

 

     У проекті Цивільного кодексу заборонено комерційну діяльність щодо збирання та збування тканин і органів людини.

 

     Серед особистих немайнових прав,  що  забезпечують  соціальне буття  фізичної  особи,  подається  зміст таких прав,  як право на ім'я,  на недоторканність гідності, честі та ділової репутації, на індивідуальність,   на   особисте   життя  та  його  таємницю,  на недоторканність житла, на інформацію, на особисті папери тощо.

 

     Книга містить перелік способів захисту  особистих  немайнових прав. Це дуже важливий розділ. Основна мета цих способів захисту - відновити право, яке порушене.

 

     Крім способів  захисту,  що  вже  відомі  нашому   цивільному законодавству   (відшкодування   збитків,   компенсація  моральної шкоди),  додано цілу низку  нових,  зокрема:  право  суду  винести порушникові громадську догану,  заборонити випуск у світ газети чи книги,  у яких міститься  неправдива  інформація,  вилучити  тираж книги чи газети і знищити його.

 

     В основу   положень   названої  книги  покладено  Конституцію України та міжнародно-правові документи,  зокрема Декларацію  прав людини і громадянина, Конвенцію про права дитини.

 

     Положення цієї  книги сприятимуть гуманізації відносин людей, усвідомленню того, що кожна людина, її життя, здоров'я, гідність є найбільшими  цінностями в суспільстві.  Такі положення сприятимуть переглядові багатьма посадовими особами і пересічними  громадянами їхнього  ставлення до інших осіб і водночас,  що дуже важливо,  до себе, утвердженню самоповаги і поваги до інших.

 

     Книга третя "Речеве  право"  присвячена  регулюванню  речевих прав.  Речевим  визнається  таке  право,  за  яким  забезпечується задоволення інтересів управоможеної особи  шляхом  безпосереднього впливу  на  річ без сприяння інших осіб.  Речеві права надзвичайно обмежено розглянуті в чинному  Цивільному  кодексі.  Це  зумовлено насамперед  тим,  що  цивільне  право  всупереч природі приватного права перебувало під значним  впливом  публічного  права.  Тому  в цивільному  законодавстві  і  набуло  розвитку право забудови,  не розглядалися як об'єкти цивільного обігу земля  та  інші  природні ресурси, що визначалися тільки як об'єкти державної власності.

 

     Категорія речевих прав зазнала оновлення в проекті Цивільного кодексу,  де  речеві  права  посіли  належне  їм  місце.   Введено спеціальну главу "Загальні положення про речеве право",  де,  крім визначення  поняття  речевих  прав,  здійснено  їх  диференціацію, згідно  з  якою  до речевих прав віднесені право власності,  право володіння,  сервітутні права,  право користування чужою землею для сільськогосподарських   потреб  (емфітевзис),  право  користування чужою землею для забудови  (суперфіцій),  застава,  а  також  інші речеві  права.  Перелік  речевих прав не є в цьому проекті кодексу вичерпним, що дає змогу розвивати їх правове регулювання.

 

     Між іншим,  оці терміни,  які я називаю,  у декого викликають подив.  До  мене  вчора  підходили й казали:  "Навіщо ці терміни з римського права?" Справа в тому,  що таким  чином  ми  перекидаємо місток  до  загальнолюдських  цінностей,  бо  всі цивільні кодекси беруть початок від римського права.  I тому ми  вважаємо,  що  нам треба це закріпити.

 

     У книзі  третій  здійснено новий підхід щодо визначення засад правового регулювання права власності.  Проект Цивільного  кодексу визначає   суб'єктів   права  власності  та  виокремлює  власність українського  народу,  правова   норма   про   яку   сформульована відповідно  до  статті  13  Конституції  України.  Власниками,  за проектом Цивільного кодексу,  є  фізичні  особи,  юридичні  особи, держава,  Автономна  Республіка  Крим  і  відповідні територіальні громади. Склад, кількість та вартість майна, яке може перебувати у власності  фізичних  і  юридичних  осіб,  не  є  обмеженим  - крім випадків, якщо такі обмеження встановлені законом.

 

     Новим є  також  введення  до   проекту   Цивільного   кодексу положення  про  захист права власності - позову про визнання права власності.

 

     До книги внесено  низку  нових  цивільноправових  інститутів, яких  чинне  законодавство  не  знає.  Я  вам  уже їх називав,  це інститути "Володіння",  "Сервітути",  "Емфітевзис" і "Суперфіцій". Названі  інститути  визначають правовий статус суб'єктів цих прав, межі та умови користування чужим майном,  відносини між суб'єктами цих  прав  і  власниками  майна,  яким  користуються інші особи на підставі зазначених прав.

 

     Книга четверта     "Право     інтелектуальної      власності" присвячується  цивільно-правовій  охороні творчої діяльності та її результатів.  Вона має забезпечити правове регулювання в одній  із найважливіших   сфер   суспільних   відносин   -   інтелектуальній діяльності.

 

     Чому цей   розділ    називається    "Право    інтелектуальної власності"?  У  чинному  Цивільному  кодексі  є  розділ "Авторське право",  де передбачені й інші положення.  Але коли прийняли Закон про авторське право і суміжні права, вирішили не кодифікувати там, маючи на увазі,  що  готується  проект  нового  кодексу.  Під  час розроблення  норм цієї підгалузі цивільного права було використано досвід законотворчої діяльності у цій  сфері  багатьох  зарубіжних країн,   зокрема  ФРН,  Нідерландів,  Франції,  Сполучених  Штатів Америки, Російської Федерації та інших.

 

     Варто відзначити  й  те,   що   цивільноправове   регулювання суспільних    відносин    у   сфері   інтелектуальної   діяльності конструювалося з  урахуванням  положень  Бернської  конвенції  про охорону  літературних  і художніх творів,  до якої ми приєдналися, Паризької конвенції про охорону промислової  власності,  Конвенції про  створення  Всесвітньої організації інтелектуальної власності, інших міжнародних конвенцій, договорів.

 

     Я ще раз хочу  підкреслити,  що  ми  вперше  закріпили  право інтелектуальної  власності на результати творчої діяльності.  I це дуже важливо.

 

     За браком часу я стисліше доповідатиму.

 

     Повинен наголосити,  що книга п'ята "Зобов'язальне право" має на  меті  регулювання  передусім відносин майнового обігу.  Iнакше кажучи,  якщо право  власності  закріплює  статику  відносин  щодо майна, то зобов'язальне право - це динаміка, рух майна, різні види договорів.

 

     Книга шоста "Сімейне право".  Дехто закидає, що сімейне право не є органічним для Цивільного кодексу. Якщо говорити про історію, скажімо,  кодифікації,  то і відомий цивільний кодекс Наполеона, і цивільний  кодекс  Німеччини включають в себе саме ту частину,  що регулює сімейні відносини,  бо вона невідривна від  тих  відносин, які регулюються в цілому кодексом.  Ми виходимо дещо з іншого.  Із того,  що сімейні відносини мають  внутрішню  глибоку  єдність  із відносинами  майновими  і  немайновими,  які регулюються Цивільним кодексом.  І колись тільки було відокремлено  кодекс  про  сімейне право,  бо  вважали,  що це самостійна галузь законодавства,  а не галузь  права.  Ми  вважаємо,  що  воно  є  органічною   складовою Цивільного кодексу.

 

     Спадкове право. Проблема спадкування рано чи пізно стосується кожної  людини,  це  всім  відомо,  а  така   обставина   потребує врахування  щонайтонших  нюансів  у  відносинах  між  людьми за їх правового регулювання.

 

     Спадкове право - один з інститутів цивільного права, який має слугувати благородній меті - гуманізації спадкових відносин.  Так, наприклад, за допомогою спеціальних важелів норми спадкового права стимулюватимуть осіб до піклування,  надання матеріальної допомоги тим людям, які через хворобу або каліцтво опинилися в безпорадному стані.

 

     Спадкування здійснюється  двома  шляхами:  за заповітом та за законом.  Це класичні  шляхи  спадкування.  При  цьому  віддається першість саме спадкуванню за заповітом (волею самого спадкодавця), оскільки  він  безпосередньо  пов'язаний   із   правом   приватної власності - правом розпоряджання.

 

     По-новому розв'язується   проблема   усунення  від  права  на спадкування.  Чимала кількість нових положень стосується права  на спадкування за заповітом.

 

     У процесі  опрацювання норм спадкового права було використано як позитивний,  так і негативний,  між іншим,  досвід  регулювання цього  типу  цивільних  відносин як на території України,  так і в інших  державах,  враховано  висновки  та  пропозиції   науковців, позицію Верховного Суду України.

 

     Книга восьма  -  "Міжнародне  приватне  право" стала логічним завершенням,  як  ми  вважаємо,  проекту  Цивільного  кодексу.  Її завданням   є  регулювання  цивільних  відносин,  що  виникають  у міжнародному спілкуванні фізичних та юридичних осіб,  українських, звичайно.  Структура цієї книги зумовлена побудовою самого проекту кодексу.  Після глави "Загальні положення міжнародного  приватного права"  йдуть  глави,  що  вміщують  колізійні  норми  щодо  осіб; правочинів, довіреності та позовної давності; особистих немайнових прав   та   прав   інтелектуальної   власності;   речевого  права; зобов'язального права;  сімейного та спадкового  права.  Ці  глави об'єднані  розділом  "Колізійне право".  Враховуючи тісний зв'язок колізійного права і цивільного  процесу,  пропонується  ввести  до Цивільного  кодексу  і  розділ "Міжнародний цивільний процес".  Це таке питання,  яке  ми  вирішуватимемо,  звичайно,  але  це  тісно пов'язані   між  собою  речі.  Як  правило  ці  міжнародно-правові відносини виникають, коли вирішуються колізії у відносинах і треба звертатися до суду. Тому ми і передбачили цей процес.

 

     Шановні колеги!  Завершуючи доповідь, зазначу (від імені всіх розробників),  що проект нового Цивільного кодексу є збалансованим сучасним документом, готовим, як нам здається і ми віримо в це, до розгляду і прийняття  парламентом  у  першому  читанні.  Цим  буде започатковано  як  виконання міжнародних зобов'язань України перед Радою Європи, ви пам'ятаєте, ще 1996 року ми повинні були прийняти цей  кодекс,  так  і  реальне  забезпечення  фундаментальних  прав людини,  засад громадянського суспільства, соціально орієнтованого економічного  порядку,  реформування  інших  галузей  українського права.

 

     Значення Цивільного   кодексу   для   формування   інститутів громадянського  суспільства  свого часу прекрасно розумів Наполеон Бонапарт,  який зазначав,  що в пам'яті потомків він залишиться не внаслідок півсотні його блискучих перемог, виграних ним військових баталій,  а тому,  що він стояв у витоків Цивільного кодексу, його розроблення  та  прийняття.  Так  і  сталося.  Прийнятий 1804 року французький кодекс до цього часу називається кодексом Наполеона  і діє з деякими змінами та доповненнями дотепер.

 

     Парламент, який   дасть   народові   дві   Конституції:  одну політично-публічну правову,  а другу соціально-економічну приватну правову,   на   мій   погляд,   на   погляд  моїх  колег,  довічно заслуговуватиме на його високе визнання та глибоку повагу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання  до   Віктора   Лаврентійовича?   Є. Запишіться, будь ласка. Висвітліть список.

 

     Є пропозиція відвести на запитання 20 хвилин,  щоб дати змогу всім висловитися  у  межах  визначеного  часу.  Немає  заперечень? Депутате Пронюк, прошу.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія. Шановний пане доповідачу! Ви виголосили дуже змістовну промову. То величезна праця, величезний проект, і навіть дивно, що вам вдалося викласти нам його за півгодини.

 

     Насамперед скажу,  що,  як  на  мене,  його  треба прийняти в першому читанні з тим, щоб потім доопрацювати.

 

     Тепер дозвольте два запитання.

 

     Перше. Цивільний  кодекс  -  це  справді  друга  конституція, наявність  цього  проекту  є  свідченням  величезної потенціальної могутності правової думки України.  Тому чи  не  вважаєте  ви,  що треба було б його приймати, можливо, за спеціальною процедурою, бо то величезна робота,  над ним треба було б  працювати  всю  восьму сесію?

 

     І друге запитання.  Його порушує наш колега Євдокимов.  Чи не вважаєте ви за потрібне,  з погляду кодифікації,  все-таки  ввести Господарський кодекс до Цивільного кодексу?

 

     МУСІЯКА В.Л.  Дякую.  Щодо  спеціальної  процедури.  Справді, матеріал величезний.  Сподіваюся,  ви підтримаєте нашу пропозицію, щоб зараз прийняти проект кодексу в першому читанні,  доопрацювати його, а потім обговорювати. А ми, розробники кодексу і керівництво Верховної Ради, домовилися, що нам треба буде розробити спеціальну процедуру розгляду.  Можливо,  за книгами  приймати,  за  главами, розділами.  Ви  пам'ятаєте,  у  нас це,  між іншим,  і Регламентом передбачається.  Але це варто зробити,  коли підійдемо до  другого читання.  Ми  розробимо спеціальну процедуру,  внесемо на розгляд, обговоримо і приймемо.

 

     Друге запитання щодо  Господарського  кодексу.  Господарський кодекс  не може бути складовою частиною Цивільного кодексу.  Ми не проти його прийняття,  але в  нас  бачення  таке.  З  розробниками Господарського   кодексу   ми   домовлялися,   що   вони  візьмуть регулювання   тих   відносин,   які    не    цивільноправові,    а публічно-правові.   Там   цього   матеріалу   досить,  його  можна кодифіковувати.  Важко буде знайти, скажімо, стержневу якусь ідею, але кодифікацію можна зробити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Жулинський, прошу.

 

     ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (Луцький  виборчий  округ, Волинська область). Група "Конституційний центр". Я хочу передусім сказати,  що сьогодні ми розглядаємо одне  з  найважливіших  після Конституції питань.

 

     Прийняття Цивільного  кодексу  -  це,  по  суті,  переведення нашого суспільного життя на нову систему  цінностей  і  орієнтацій кожної людини.  Я боюся,  що ми в процесі постатейного обговорення можемо зруйнувати цю систему,  почнеться  розшарпування,  а  потім знову  доведеться  збирати  не  один день і не один місяць.  Чи не можна  було  б  прийняти  спеціальну  постанову   щодо   процедури прийняття  Цивільного кодексу?  Ви вже про це казали,  що приймати його або за розділами,  або за книгами з тим,  щоб  не  зруйнувати вагомий документ, який вкрай потрібен, який цілісний структурно.

 

     Дякую.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Дякую за запитання.  Я вже фактично почав на це запитання відповідати. Єдине можу додати до сказаного. Ми працюємо над  тим,  щоб  запропонувати  технологію  прийняття,  яка  б дала можливість не порушити цілісність цього  документа,  в  якому  все дуже щільно між собою переплетено і немає неорганічних частин.

 

     Ми все  це  запропонуємо і внесемо на ваш розсуд перед другим читанням.

 

     ГОЛОВА. Депутате Жовтяк, будь ласка.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (Києво-Святошинський виборчий округ,  Київська область).  Шановний Вікторе   Лаврентійовичу!  Ми  бачимо  в  проекті  запропонованого Цивільного кодексу розділ,  присвячений  сімейним  відносинам,  на відміну від тенденції створювати окремий Сімейний кодекс.

 

     Скажіть, будь  ласка,  який  досвід  інших  країн  колишнього Радянського Союзу маємо в цьому плані?

 

     МУСІЯКА В.Л.  Я вже казав, що нині сімейне право кодифіковане окремо  як  законодавство  особливого  типу.  Але  ці  відносини - складова  частина  тих,   які   є   предметом   цивільно-правового регулювання.   Воно   завжди   було  в  Цивільному  кодексі.  Воно відгалузилося.

 

     Ми його повернули,  як мовиться, до своєї рідні. Вважаємо, що воно повинно бути тут складовою частиною.

 

     Стосовно інших держав на терені колишнього Радянського Союзу, то після прийняття  Цивільного  кодексу  Російської  Федерації  ми показали  їм  наш наробіток,  чим вони були дуже засмучені,  що не використали наш досвід. Я думаю, це буде використано з часом.

 

     У Прибалтиці, між іншим, мають намір також ввести в Цивільний кодекс норми, які регулюють сімейно-правові відносини.

 

     Я вже  казав,  що  є кодекс у Німеччині,  є французький,  які мають нормативну базу регулювання цих відносин.

 

     Отже, світову практику в нас ураховано.

 

     ГОЛОВА. Депутате Швидкий, прошу.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики  і ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ,  Львівська  область).  Бачите,  нині  всіх   турбує   якраз процедура  прийняття  цього законопроекту,  бо він справді важкий. Якщо ми почнемо  там  щось  ламати...  У  нас  і  простіші  закони набагато погіршувалися після цього.

 

     Як ви  дивитеся  на  те,  щоб кожний розділ даного Цивільного кодексу прийняти  концептуально?  А  потім  від  комітету  чи  від фракції  дати зауваження на цю концепцію.  Щоб це відбувалося поза сесійним залом.

 

     Скажімо, обговорюють концепцію таких-то розділів,  фракції та групи  дають  свої  зауваження,  а  вже  тоді питання вноситься до сесійного  залу.  Врешті   правильно   сказав   народний   депутат Жулинський,  що  можемо поламати те,  що напрацьовувалося відомими фахівцями. Там справді працювали високопрофесійні люди.

 

     Прошу висловити свою думку стосовно цього.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Насамперед повинен подякувати  вам  за  те,  що нагадали про величезну роботу,  проведену моїми колегами.  Я зараз назву розробників Цивільного кодексу. Передусім керівник групи мій учитель  професор  Олександр  Пушкін,  а також Анатолій Довгерт та Опанас Підопригора,  Діна Боброва,  Наталія  Кузнєцова,  Володимир Луць,  Зоряна  Ромовська,  Михайло  Сібільов,  Ярославна Шевченко. Деякі  з  них  тут  присутні  (Підопригора,   Довгерт,   Шевченко, Кузнєцова).

 

     Вони багато   працювали  у  фракціях,  групах,  комітетах.  Я повинен сказати,  щоб мене правильно зрозуміли, що курс цивільного права  -  це  240 годин лекцій і 280 годин практичних семінарських занять (Шум у залі).  Я кажу це для того,  що треба дуже  обережно поводитися з цим документом, а не тому, що його не розуміють.

 

     Спеціальну процедуру   ми   обов'язково  розробимо,  а  зараз ідеться про прийняття проекту в першому читанні, як це передбачено Регламентом.  Якщо  будемо  обговорювати,  то  ми  всі  зауваження врахуємо до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  Вікторе Лаврентійовичу, ви поясніть, що 500 годин  виділяється  для  того,  щоб  зрозуміти в комплексі систему цивільного права.  Але за змістом це абсолютно конкретні речі, які стосуються  кожного  громадянина.  Тому тут ніякої високої матерії немає, це просто вищість його в системності насамперед.

 

     Депутате Болдирєв, прошу.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань бюджету (Кіровський-Шахтарський виборчий округ, Донецька область).  У меня вопрос организационного характера.  Все мы,  присутствующие в зале,  прекрасно знаем о том, что существует как бы конфликт между группами разработчиков этого проекта кодекса и  проекта Хозяйственного кодекса.  Почему мы слушаем вас в момент отсутствия в  зале  основного  докладчика  по  второму  проекту  - депутата Ландика?  Это случайность или же тактический ход, чтобы в отсутствие докладчика  по  второму  проекту  принять  только  этот проект    и    на    его   основе   разрабатывать   в   дальнейшем законодательство?  Мы можем из-за амбиций двух групп разработчиков потерять   существенный   пласт   законодательства.   Потому  что, насколько я  знаю,  группа  разработчиков  проекта  Хозяйственного кодекса  имеет не менее обоснованные позиции.  И коллектив этот не слабее, а, может быть, даже сильнее разработчиков вашего проекта.

 

     В чем дело?  Этот вопрос,  кстати,  не столько к  докладчику, сколько к Александру Александровичу.  Давайте честно играть.  Ведь сначала  была  попытка  согласовать  оба  проекта,  а  потом  была договоренность, чтобы оба проекта рассматривать вместе.

 

     ГОЛОВА. Юрію  Олександровичу,  справді була пропозиція в один день розглянути ці два проекти.  І  ця  пропозиція  реалізована  в порядку  денному...  Проект  Цивільного  кодексу  був  внесений до порядку денного  два  тижні  тому.  На  кілька  днів  пізніше  був передбачений   розгляд   проекту   Господарського   кодексу,  який обстоював  депутат  Ландик.  Але  в  понеділок  на  нараді   голів комітетів,  керівників груп і фракцій було домовлено розглянути ці два проекти в один день.

 

     Я, на жаль, не був на цій нараді (Шум у залі).

 

     Причому за  півтора  тижня  депутати  знали,  що  це  питання розглядається  саме  сьогодні  (Шум у залі).  Це запитання задайте Валентину Івановичу!..

 

     МУСІЯКА В.Л.  Юрію Олександровичу, прошу вибачити, я вас дуже поважаю,  але  та  тональність,  в  якій  ви  це викладаєте...  Ви говорите про якусь гру,  амбіції,  що,  можливо, спеціально вийшло без Ландика...  Та, між нами кажучи, я Ландика не бачив, готуючись до цього засідання! Я побачив, що Ландика немає, тільки тоді, коли ви про це сказали!.. А ви говорите про якісь ігри!..

 

     Щодо складу цієї і другої групи - я зразу сказав. Я з повагою ставлюся до розробників проекту Господарського  кодексу.  І  немає потреби зауважувати, які академіки важливіші чи сильніші...

 

     Амбіції завжди  є в науці,  амбіції є у будьяких розробників, але мають бути  насамперед  нормальні  стосунки,  якщо  навіть  не збігаються думки стосовно якихось концептуальних речей.

 

     Я не сприймаю ваш закид стосовно того,  що ми таке спеціально робимо!

 

     ГОЛОВА. У  нас  є  можливість  під  час  обговорення  проекту сказати,   що   ця   частина   кодексу   має   бути  віднесена  до Господарського кодексу, проект якого розглядатиметься пізніше.

 

     До речі,  частково саме про це й зазначено у висновках Спілки юристів.

 

     Слово має депутат Васильєв.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Калінінський виборчий  округ,  Донецька область). Уважаемый Виктор Лаврентиевич!..

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку!  Ми й обговорюватимемо два проекти, вони є в порядку денному. У чому ж проблема?

 

     Вони розглядаються не як альтернативні,  бо предмети  відання одного  й  другого  не перетинаються у всіх площинах.  У частині - так, то давайте розведемо...

 

     МУСІЯКА В.Л.  До речі, ці два проекти були внесені до порядку денного за згодою Ландика... Ми разом з ним вирішували питання про те,  як до порядку денного включити обидва  законопроекти.  Ландик був поряд, і ми домовлялись і про те, щоб він був обов'язково (Шум у залі). Я ніяких перепон не чинив... Я не знаю, де Ландик.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Геннадію Андрійовичу.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Уважаемый Виктор  Лаврентиевич,  я  с  большым уважением   отношусь   к   вам   как  к  ученому,  специалисту  по гражданскому праву.  Но я не совсем  понял  ваш  ответ  на  вопрос одного  из  депутатов,  что,  мол,  по вашему мнению,  может быть, принят и Хозяйственный кодекс.  Может  быть,  это  ни  к  чему  не обязывает.  Может  быть  -  да,  может  быть  -  нет.  Вы четко не обозначили    свою    позицию    в    отношении     хозяйственного законодательства.  В частности, быть Хозяйственному кодексу или не быть.  Этот вопрос прежде всего  связан  с  тем,  что  часть  норм проекта  Гражданского  кодекса  должна  отойти в хозяйственный.  И поэтому рассматривать сегодня и принимать решение по  Гражданскому кодексу,  я считаю,  невозможно, не определившись в принципе, быть ли  Хозяйственному  кодексу.  Ведь  мы  должны   определить   круг правоотношений,       которые      регулируются      хозяйственным законодательством,  и круг правоотношений, которые включает в себя Гражданский кодекс.

 

     Поэтому я  хочу  четко  знать  вашу  позицию в части принятия Хозяйственного кодекса.

 

     И второе.  Александр Александрович,  после  того,  как  будут заданы  вопросы  и  получены  ответы  на  них,  считаю  небходимым заслушать  вопрос  о  Хозяйственном  кодексе  и   затем   провести обсуждение по двум сразу - и гражданскому, и хозяйственному.

 

     Спасибо.

 

     МУСIЯКА В.Л. Відповідаю на ваше запитання. Зараз відбувається обговорення проекту Цивільного кодексу, а не господарського.

 

     Депутат Пронюк запитував,  чи можуть бути  об'єднані  ці  два кодекси.  Я відповів, що ніяк не можуть. А щодо того, чи може бути окремо Господарський кодекс прийнятий, то відповідаю, і мої колеги це підтвердять,  що так, може. Я кажу - може, бо його немає. Проте так як і  цивільний  -  може  бути,  а  може  й  не  бути,  так  і господарський  - може бути,  а може й не бути.  А щодо того,  який зміст буде Господарського кодексу,  то ми це маємо визначити, коли говоритимемо  про  Господарський кодекс.  Зараз ідеться про проект Цивільного кодексу, і тому нема рації говорити про два кодекси. Це так  не робиться.  Ми повинні прийняти рішення щодо цивільного,  а потім щодо господарського кодексів.  I тоді я висловлю свою думку, якщо вам це цікаво, щодо Господарського кодексу.

 

     ГОЛОВА. Я, звичайно, не юрист, Геннадію Андрійовичу, але мені здається,  що  це  все  одно,  що  обговорювати  разом,   скажімо, Кримінальний кодекс і Кодекс про адміністративні правопорушення. Я так вважаю.  Є  система  права,  яка  регулює  цивільні  відносини громадянина   -   це   Цивільний   кодекс.  А  те,  що  стосується господарської  діяльності  юридичних  осіб,  гадаю,  повинно  бути предметом Господарського кодексу.

 

     МУСIЯКА В.Л.   Ви   говорите  цілком  слушно,  що  є  предмет регулювання   Цивільного   кодексу   і   є   предмет   регулювання Господарського кодексу.  Там публічноправові норми повинні бути, а тут цивільноправові норми, приватно-правові.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,  Кіровоградська  область).  Дякую.  Прошу  передати   слово депутату Кириченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький  виборчий  округ, Полтавська   область).  Дякую.  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу! Шановні колеги!  Ну,  коли вже розгорнулася така  дискусія,  то  я повинен  сказати,  що  виникають  деякі  аналогії  з розмежуванням юридичних термінів.  Коли ми розглядали два  законопроекти  -  про місцеве самоврядування і про місцеві адміністрації, пам'ятаєте, як ми їх розмежовували. Тут теж є такі питання.

 

     МУСIЯКА В.Л. Проте окремо розглядали, так?

 

     КИРИЧЕНКО М.О.  Так,  окремо. У мене до вас таке запитання. У колективі  розробників  проекту  Цивільного  кодексу  в  основному представлені люди,  які працюють на ниві теоретичного права.  Я не побачив  жодного  практика,  який  працював  би  у сфері цивільних правовідносин.  I, як наслідок (коли це не так, то ви спростуєте), тут   є   такі   терміни,  наприклад,  "сервітути",  "емфітевзис", "суперфіцій",  що не лише  пересічний  громадянин,  а,  я  певний, половина  депутатського  залу сьогодні не пояснить,  що ці терміни означають. Кодекс має бути зрозумілий для всіх громадян.

 

     Як ви ставитеся до того,  щоб термінологію  привели  в  такий стан, аби її могли зрозуміти громадяни? Тому що Цивільний кодекс - це правова брила, яка регулює майнові та немайнові відносини.

 

     I щодо процедури.  Ви вважаєте  за  потрібне  за  книгами  чи окремо  за  розділами  обговорювати  цей проект кодексу?  Це ж 600 сторінок тексту!

 

     Дякую.

 

     МУСIЯКА В.Л.  Ви  одразу  багато   запитань   поставили.   Ви зазначаєте, що тут теоретики працювали. То це перевага чи недолік? Коли йдеться  про  Цивільний  кодекс,  то  ним  повинні  займатися фахівці.  Але ми залучали й практиків.  Ви подивіться, будь ласка, пояснювальну записку.  Там наприкінці є  список  усіх  людей,  які брали участь в розробленні проекту кодексу. Там достатньо тих, хто є практиками,  скажімо,  працівники у  сфері  застосування  права, члени Верховного Суду України та інші.

 

     Крім того,   не   можна  просто  так  зібрати  фахівців,  які працюють, користуючись цим кодексом, і примусити їх написати його. Відбулося  чимало  зустрічей,  обговорень,  семінарів,  зокрема на рівні різних судів тощо.  Я до того,  що проект широко апробований працівниками-практиками.

 

     Далі. Ми   знову   повертаємося  до  того,  як  обговорювати. Процедура справді має бути спеціальною.  Якщо йдеться про те,  щоб за  кожною книгою дати якісь виноски,  то немає ніяких підстав від цього відмовлятися.  Гадаю, що кожен має право і повинен висловити власне ставлення до кожної норми,  де він має якісь зауваження або пропозиції, взагалі концептуально приймає чи не приймає.

 

     Стосовно термінології.   Я   про   це    говорив,    можливо, недостатньо.  Зверніть  увагу  на  текст.  Там записано,  скажімо, "суперфіцій",  "емфітевзис".  Так це все подається в дужках, після того,   як   пояснюється   українською  мовою.  Усе  це  зрозуміло викладено.  Я говорив про те,  що це ми залишили не як атавізм від римського права,  а як свідчення того, що виростає цивільне право. Воно пройшло цей шлях,  коли  ще  Російська  імперія  була,  потім Радянський  Союз.  Основи  законодавства,  цивільні кодекси різних республік виходили з римського права  в  багатьох  положеннях,  де йдеться  особливо  про власність,  про використання об'єктів права власності.

 

     Ми тільки започаткували назви,  а суть їх та  сама.  Скажімо, той же емфітевзис (Шум у залі). Та погляньте оренду землі.

 

     Треба подумати.  Ця  термінологія,  на мій погляд,  прикрашає кодекс.  Якщо  ви  вважаєте,  що  треба  її  почистити,  щоб  вона відображала мовну практику, то ми це зробимо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Але тоді деякі слова не можна друкувати.

 

     МУСІЯКА В.Л. Але не всі!

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л. Дякую.

 

     ГОЛОВА. У  нас  записалися  на виступ депутати від комітетів, груп і фракцій.  На обговорення і прийняття рішення залишається 50 хвилин.

 

     Зі співдоповіддю виступить депутат Стретович. Прошу.

 

     Якщо можна - лаконічно.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань правової політики і судово-правової  реформи  (Немирівський виборчий   округ,  Вінницька  область).  Міжфракційне  депутатське об'єднання "Вперед,  Україно!" Шановний Олександре Олександровичу, шановні  колеги!  У  житті  кожного  суспільства  є  моменти,  які достеменно пам'ятає його більшість.  Це  прийняття  Конституції  і запровадження    конституції    приватного    життя,   конституції громадянського суспільства, розгляд якої ми сьогодні розпочали.

 

     Я переконаний,  що більшість із вас, коли не кожен, у власних передвиборних  програмах  говорили  про  те,  що забезпечуватимете ситуацію, коли буде держава для людини, а не людина для держави як її гвинтик.

 

     Саме проект Цивільного кодексу,  який ми нині розглядаємо,  і дає можливість створити унікальні умови для існування особистості, захистити її особисті, приватні, майнові права.

 

     Цивільний кодекс,  його проект - унікальна,  титанічна праця, виконана колективом авторів (про що я скажу  на  завершення),  яка охоплює вісім книг, 19 розділів, 116 глав, 1621 статтю.

 

     Значення Цивільного кодексу.  Сьогодні про це вже мовилося. Я тільки наголошу на одному.  Нині ми багато  говоримо  про  те,  що недієздатні  наші  суди,  що  твориться  вакханалія  в арбітражних судах, що незручно працювати адвокатам.

 

     То саме прийняття Цивільного кодексу,  унормування суспільних і  майнових  відносин  саме  й дасть можливість зробити відкритою, прозорою, доступною діяльність судів.

 

     Враховуючи, що Віктор Лаврентійович уже відкрив деякі головні на  його  погляд  моменти,  я  тільки  доповню  тим,  що вважаю за потрібне довести до вашого відома.

 

     Отже, в книзі  першій  Цивільного  кодексу,  яка  називається "Загальна частина" і є спільною для всіх відносин,  що регулюються поза нею,  принципово нові підходи в  розділі  "Особи".  Вводиться поняття  "фізична  особа",  як  людина,  підкреслюється  природний характер правоздатності фізичної особи як риси, притаманної людині від природи, від народження.

 

     Окрема глава   присвячена  фізичній  особі  як  підприємцеві, внаслідок  чого  ліквідуються  пов'язані   з   цим   прогалини   в українському законодавстві в даній царині.

 

     На принципово  нових теоретичних положеннях грунтуються норми щодо "юридичних  осіб".  Відповідно  до  домінуючої  в  нинішньому столітті  доктрини реальності юридичної особи формулюється поняття юридичної особи, її правоздатності та інші положення.

 

     Зокрема, в  запропонованому  проекті  визначається   загальна правоздатність   усіх  юридичних  осіб  приватного  права  на  тій підставі,  що юридична особа може мати такі самі цивільні права  і обов'язки,  як  особа  фізична,  за  винятком  прав  і обов'язків, доконечною умовою яких є природні властивості людини.

 

     Проектом кодексу   передбачається   правило   щодо    порядку створення,   організаційно-правових  форм  і  правового  становища юридичних осіб приватного права, тобто організацій, що створюються та управляються з ініціативи приватних осіб.  Встановлюються єдині організаційно-правові форми юридичних  осіб.  Це  "товариство"  та "установа".

 

     Що ж   до   товариств,   які   створюються   для   здійснення підприємницької діяльності,  у проекті  зберігаються  нині  наявні організаційні форми,  а саме:  акціонерне товариство, товариство з обмеженою    відповідальністю,     товариство     з     додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство, а також виробничий кооператив (це  інформую  тих  підприємців,  які  зараз слухають  нас  і  готуються перереєстровувати свої структури після прийняття кодексу).

 

     З урахуванням досвіду застосування  Закону  про  господарське товариство  базові  положення  щодо  створення  та  функціонування підприємницьких структур значно модифіковані.

 

     Попередній доповідач  докладно  спинився  на   другій   книзі "Особисті  немайнові  права  фізичних  осіб".  Я не приділятиму їй уваги, перейду до книги третьої "Речеве право".

 

     Основним речевим правом,  як підкреслено в проекті,  є  право власності.  Право  власності опосередковує ставлення особи до речі як до своєї.  У книзі  третій  зосереджено  й  визначено  правовий механізм   дії   права   власності,   який  полягає  в  реалізації правоможностей власника,  що йому  належать.  А  саме:  володіння, користування,  розпорядження своїм майном.  Послідовно проводиться ідея щодо правоможності  власника  усувати  всіх  інших  осіб  від будьякого  впливу  на  належне  йому майно,  якщо на це немає його волі.

 

     У проекті відображено право власності  як  право  абсолютного характеру,   і  це  кореспондується  зі  статтею  Конституції,  де говориться про те,  що приватна власність є непорушною. Межею його здійснення може бути лише закон.  Власник має право на свій розсуд вчиняти щодо належного йому майна будь-які дії,  що не  суперечать законові   та  не  порушують  права  й  інтереси  інших  осіб,  що охороняються законом.

 

     Це положення доповнено положенням з Конституції  України,  за яким  використання  власності  не  може  завдавати  шкоди  правам, свободам та гідності громадян,  інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

 

     У проекті  кодексу  відображено  і право власності на житлове приміщення.  Воно охоплює правові норми,  що стосуються  житлового будинку  як  об'єкта  права  власності,  квартири як об'єкта права власності, товариства власників квартир.

 

     "Право інтелектуальної власності" - книга четверта. Вважаю за потрібне повідомити вас,  шановні колеги, і всіх радіослухачів, що доповідач  Віктор  Лаврентійович  Мусіяка  є  одним  із   визнаних фахівців у цій галузі.  Очевидно, через скромність він детально не спинився на цьому  питанні.  Зміст  книги  4  зумовлений  реальним складом  інтелектуальної  власності.  У  вступній  главі викладено норми,  що  стосуються  всіх  результатів  творчої  діяльності.  У розділі I ідеться про правову охорону витворів науки,  літератури, мистецтва  та  результатів   виконавської   діяльності.   Об'єктом авторського  права  визнаються  будь-які твори науки,  літератури, мистецтва незалежно від  жанру,  призначення  й  достоїнства,  але виражені в будь-якій об'єктивній формі, придатній для сприйняття й відтворення.  У проекті поширюється правова охорона на  так  звані суміжні  права,  якими  визнаються  права  виконавців,  виробників фонограм та організації мовлення.  У проекті детально визначаються права суб'єктів суміжних прав, використання таких прав та охорона.

 

     Розділ II  книги  складається  з  прав  на  так звані об'єкти промислової  власності  -  винаходи,  корисні  моделі,  промислові знаки,  селекційні  досягнення у рослинництві й тваринництві тощо. Основною і єдиною формою захисту прав на  промислову  власність  є патент,  який  засвідчує  виняткове  право на використання об'єкта промислової власності, національний пріоритет та авторство.

 

     Для різних об'єктів промислової власності  встановлені  різні терміни чинності патенту: на винахід - 20 років, на корисну модель

- 5 років,  на промисловий  зразок  -  10  років.  У  передбачених проектом випадках термін чинності патенту може бути подовжений.

 

     До проекту  увійшли  права  на  фірмове найменування (фірму), знаки для товарів і послуг,  найменування місця походження товару. Зазначені  об'єкти охороняються не патентами,  а свідоцтвами,  які закріплюють виняткове право на використання фірмового найменування (фірму)   і   знаки  для  товарів  і  послуг.  Найменування  місця походження товару не є винятковим правом.

 

     Особливістю зазначених  прав   є   те,   що   вони   фактично безстрокові.  Право  на  фірмове найменування,  найменування місця походження товару не може бути об'єктом цивільного обігу. Суб'єкти зазначених прав не набувають особистих немайнових прав.

 

     Основним стрижнем  правового механізму регулювання суспільних відносин у сфері інтелектуальної діяльності є проголошення свободи будь-якої   творчості,   не   забороненої   законом,  визнання  її результатів об'єктами виняткових прав автора,  тобто творця  цього результату.    Водночас   проект   допускає   вчинення   будь-яких цивільно-правових правочинів стосовно результатів  інтелектуальної діяльності  і,  отже,  перехід  виняткових  прав  до інших осіб за винятками,   встановленими   кодексом.   Тільки   володілець   цих виняткових прав має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктом інтелектуальної власності  на  свій  розсуд.  Інші  особи можуть  використовувати результат інтелектуальної власності тільки на підставі договору з володільцем інтелектуальної власності і  за обумовлену  винагороду.  Використання  результату  інтелектуальної діяльності без дозволу його володільця і  без  виплати  винагороди може бути лише у випадках, визначених кодексом та іншими законами.

 

     У проекті   закладено   нові   інститути,  яких  досі  чинний Цивільний кодекс України не  знав.  Це  суміжні  права,  права  на селекційні   досягнення,  на  нерозкриту  інформацію,  на  фірмове найменування, найменування місця походження твору.

 

     Важливою складовою  частиною  проекту  Цивільного  кодексу  є книга  п'ята - "Зобов'язальне право".  Це право - один із головних інститутів  цивільного   права,   так   зване   договірне   право. Зобов'язальне  право  має  на меті регулювання насамперед відносин майнового обігу,  які  характеризуються  значною  різноманітністю. Iдеться  про  договірні  відносини,  пов'язані  з  передачею майна однією  особою  іншій  особі  у  власність  або  в   користування, виконанням  робіт та наданням послуг,  суспільною діяльністю тощо. Крім договірних відносин зобов'язальне право регулює відносини, що виникають,  зокрема,  з  односторонніх  правомірних  дій,  а також зобов'язання,  що виникають із заподіяння шкоди та  безпідставного збагачення.   Кожен  вид  зобов'язань  має  свої  особливості,  що зумовлює їх відносну самостійність та створення окремих інститутів зобов'язального   права.   Проте  існують  загальні  правила,  які поширюються на  всі  види  зобов'язань.  Саме  вони  й  становлять загальні положення про зобов'язання. До них належать положення про поняття і види зобов'язань,  умови їх  виконання  та  способи,  що забезпечують виконання зобов'язань,  відповідальність за порушення зобов'язань, підстави для їх припинення.

 

     Положення проекту грунтуються на тому,  що суб'єкти відносин, пов'язаних   із   товарообміном,   самостійно   визначають   зміст договірних  зобов'язань,  виходячи  зі  своїх   інтересів.   Норми договірного  права  є  здебільшого  диспозитивними,  тим  часом як недоговірні зобов'язання регламентуються імперативними нормами.

 

     Велике значення  у  регулюванні  договірних  зобов'язань,  за проектом,  надається  звичаям  ділового  обігу.  З  огляду на такі положення проект закріплює загальні умови  виконання  зобов'язань, за якими зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  закону,  інших  правових  актів,  а  за відсутності  таких - відповідно до вимог,  що звичайно ставляться. Виконання   зобов'язань   має   також    спиратися    на    засади добросовісності, розумності і справедливості.

 

     У проекті    по-новому   вирішується   кілька   питань   щодо забезпечення  виконання  зобов'язань.  По-перше,  проект  не   дає вичерпного  переліку  способів забезпечення виконання зобов'язань. По-друге,  усі названі в проекті способи поділяються на дві групи: речево-правові та зобов'язально-правові.  До першої групи належить застава та утримання,  до другої - неустойка,  порука,  гарантія і завдаток.  Гарантія  як спосіб забезпечення виконання зобов'язання юридично  не  пов'язана  з  основним   зобов'язанням,   і   гарант відповідає  перед  особою,  якій  видано  гарантію,  незалежно від відповідальності  основного  боржника.  З  цього  випливають  такі ознаки  гарантії,  як її безвідкличність,  непередаваність прав за гарантією, особливі підстави для її припинення.

 

     У проекті,  на відміну  від  чинного  кодексу,  дано  поняття порушення   зобов'язання,   бо  цивільно-правова  відповідальність настає саме за порушення зобов'язання.

 

     Нагадую, що згідно з Конституцією  саме  законами,  кодексами визначаються     обсяги,     межі,    поняття    цивільно-правової відповідальності.

 

     З огляду  на  потребу  повної  відповідальності   сторін   за порушення   зобов'язання,  проектом  закріплюється  нове  правило, згідно з яким за порушення зобов'язання встановлено неустойку,  що має  бути  стягнена  у повному обсязі понад відшкодування збитків. Отже,  загальним правилом пропонується визнати правило про штрафну неустойку.

 

     З метою  захисту  прав споживачів у проекті вміщено норму про недійсність   угоди    щодо    обмеження    відповідальності    за зобов'язаннями, в яких фізична особа виступає споживачем.

 

     У проекті закріплено правило про те,  що особа,  яка порушила зобов'язання під час здійснення підприємницької  діяльності,  несе відповідальність   незалежно   від   своєї   вини.  Підставою  для звільнення особи від відповідальності  є  лише  непереборна  сила, форс-мажорні обставини.

 

     За умов переходу економіки України на ринкові засади особливо зростає роль договору як універсальної та найдоцільнішої  правової форми  опосередкування товарногрошових та інших майнових відносин. Тому приведення інститутів договірного права  у  відповідність  із сучасними   вимогами   життя   суспільства   постає   як   одне  з першочергових і невідкладних завдань кодифікації цивільного права.

 

     Сімейне право.  Дискусія стосовно того,  чи потрібно включати шосту  книгу  до  проекту  кодексу,  чи  затвердити  її як окремий кодекс,  на зразок чинного,  укріпила авторів у  думці,  що  варто поєднати це в одному документі.

 

     Оскільки сім'я   становить   одну  з  найважливіших  людських цінностей,  то  питання  врегулювання  сімейних  відносин,   тобто відносин,  що  виникають  у  зв'язку  з  укладенням,  існуванням і припиненням шлюбу, пов'язаних із цим особистих і майнових відносин між подружжям, особистих і майнових відносин між батьками і дітьми стали предметом розгляду обговорюваного проекту кодексу.

 

     У цій книзі мається на меті відобразити особливості правового регулювання  сімейних  відносин,  показати  їхню внутрішню глибоку єдність з відносинами майновими та  немайновими,  які  регулюються цивільним правом.

 

     Суттєвих змін  у  проекті  кодексу зазнало регулювання деяких питань,  пов'язаних зі шлюбом.  Шлюб визначено як зареєстрований у державних  органах реєстрації актів цивільного стану сімейний союз жінки та чіловіка,  і  зазначено,  що  доконечною  його  умовою  є добровільна згода на шлюб жінки і чоловіка. Щоб згода була справді добровільною і вільною, однією з важливих умов укладення шлюбу, як зазначається  в  проекті кодексу,  є взаємна обізнаність осіб,  що подали  заяву  про  реєстрацію  шлюбу,  стосовно  стану  здоров'я. Приховання  тяжкої  хвороби,  хвороби  небезпечної  для  іншого  з подружжя,  їхніх нащадків може бути підставою для  визнання  шлюбу недійсним.

 

     Розширено в проекті кодексу і можливості для укладення шлюбу. За проектом  місцем  укладення  шлюбу  може  бути  не  лише  місце проживання  однієї  з осіб,  що одружуються,  або місце проживання їхніх батьків, а будьяке інше місце в Україні за їхнім бажанням.

 

     Залишено без змін одну з основних  засад  сімейного  права  - визнання  в  сімейних  відносинах тільки шлюбу,  зареєстрованого в державних органах реєстрації актів громадянського стану. Наявність між   жінкою   і   чоловіком  фактичних  шлюбних  відносин  ніяких сімейно-правових наслідків не породжує.

 

     У проекті  Цивільного  кодексу  по-новому  вирішено   питання визначення  часу  розірвання  шлюбу.  Шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розірвання шлюбу  у  відділі  реєстрації  актів цивільного стану,  а в разі розірвання шлюбу судом - з дня набуття законної сили судовим рішенням.

 

     Цивілістична суть  сімейних  відносин   зумовила   розширення можливості їхнього регулювання самими учасниками, тобто розширення сфери застосування шлюбного  договору.  Це  стосується  насамперед шлюбного  договору,  який  може  регулювати  майнові відносини між подружжям,  у тому числі й на майбутнє. Подружжя має право укласти шлюбний договір як до реєстрації шлюбу,  так і під час перебування у шлюбі.  У договорі вони можуть визначити правовий  режим  майна, який  може  не  збігатися  із загальними правилами,  зазначеними у кодексі.  Сфера  розпорядження  подружжям  своїм  майном   завдяки шлюбному договору дуже розширюється - подружжя може визначити долю майна,  що належить їм обом або кожному з них,  а також на випадок смерті  одного  з  подружжя.  У  цьому разі доля зазначеного майна визначається  згідно  з  цим  розпорядженням,  і   воно   підлягає виділенню   зі   спадщини.   Це   суттєва   новела   в  цивільному законодавстві,  що регулює сімейні відносини.  Досі таких  норм  у нашому Цивільному кодексі не було.

 

     У проекті  Цивільного кодексу багато уваги надано обов'язкові батьків утримувати  своїх  малолітніх  і  неповнолітніх  дітей.  У проекті  використано  всі  позитивні правові норми чинного Кодексу про шлюб та сім'ю,  а право дітей  на  утримання  батьками  навіть розширено.  Так,  введено  до обов'язків батьків утримування своїх повнолітніх працездатних дітей  до  досягнення  ними  23-  річного віку,  якщо  вони  у  зв'язку  з  продовженням навчання потребують матеріальної допомоги.

 

     Цілком логічно,  що за книгою "Сімейне право" розміщено книгу "Спадкове  право".  Зауважу,  що  з  проблемою спадкування рано чи пізно стикається кожна фізична особа.

 

     Спадкове право - один з інститутів цивільного права, який має слугувати  благородній меті гуманізації цих відносин і спрямований передусім на зміцнення сімейних стосунків,  оскільки сім'я є  тією первинною  ланкою,  на  якій  грунтується  суспільство та виростає держава.

 

     Спадкування здійснюється двома шляхами:  за заповітом  та  за законом.   При  цьому  віддається  перевага  саме  спадкуванню  за заповітом,  оскільки  він  безпосередньо  пов'язаний   із   правом приватної  власності - правом розпорядження.  Перевага спадкування за  заповітом  надає  можливість  тому,  хто   підписує   заповіт, визначити  необмежене коло осіб або особу,  яка буде заохочена ним за певні дії щодо себе.  Отже, це спонукає родичів, спадкоємців за законом першої,  другої та інших черг поводити себе належним чином стосовно спадкодавця.

 

     Запропоновано шість черг спадкоємців за  законом.  При  цьому залишено  без змін склад першої та другої черг,  які передбачені у чинному Цивільному кодексі, але водночас запроваджено новації.

 

     Зарахування осіб до кола спадкоємців за законом здійснюється, відповідно  до  проекту  кодексу,  не  лише за ознакою шлюбних або родинних зв'язків,  а й за ознакою членства у сім'ї. Відповідно до цього  до  третьої  черги  внесені  особи,  які  є  членами  сім'ї спадкодавця за умови, що проживали з ним не менше п'яти років.

 

     Проектом втілено ідею якнайширшого охоплення  кола  осіб,  до яких могла б перейти спадщина за відсутності заповіту. Встановлене поряд  із  цим  обмеження  (аж   до   шостого   ступеня   кровного споріднення)  навряд  чи  спричинить заперечення в цьому залі та в громадськості.

 

     Зберігаючи і надалі принцип черговості у закликанні до  права на спадкування,  проект водночас передбачає "підтягування" осіб із дальших  черг  до  спадкування,  що  може  бути  зроблено   самими спадкоємцями або судом у результаті розгляду спадкової справи.

 

     Комісія з  питань правової політики і судово-правової реформи на своєму засіданні 5 березня розглянула проект Цивільного кодексу і  одностайно  його  схвалила.  Водночас  у членів комісії виникли деякі питання щодо розділу "Юридичні  і  фізичні  особи",  але  ці зауваження може бути знято в процесі підготовки проекту Цивільного кодексу до другого читання.  У періодичній пресі  вже  з'являються публікації   в  рамках  обговорення  проекту  Цивільного  кодексу. Називаю одну з них  ("Юридичний  вісник")  -  "Хто  така  "фізична особа?"  Я вважаю,  що це питання може бути врегульовано у процесі нашої  кількамісячної  роботи  з  підготовки  проекту   цивільного кодексу до другого читання.

 

     Шановні колеги!  Хочу  вам  сказати відверто,  що для мене як фахівця,  який має юридичну освіту,  непросто зрозуміти  положення Цивільного  кодексу,  я  потребую консультацій і пояснень від його авторів.

 

     Користуючись нагодою, хочу подякувати усім, хто взяв участь у розробці  проекту  Цивільного  кодексу,  а  саме професору Опанасу Підопригорі,  професору Анатолію  Довгерту,  професору  Олександру Пушкіну,  професору  Діні Бобровій,  професору Наталії Кузнєцовій, професору Володимиру Луцю,  професору Зоряні Ромовській, професору Михайлу Сибільову, професору Ярославу Шевченку і професору Віктору Мусіяці за ту грандіозну,  титанічну роботу,  яку вони виконали на благо України.

 

     Я прошу вас підтримати цей проект у першому читанні,  а потім безпосередньо в ході дискусії, яка розгорнеться після обговорення, доопрацювати   його   і  подарувати  українському  суспільству  цю конституцію громадянського суспільства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання?  Я  просив  би  обмежити   час   на запитання, щоб відвести більше часу на обговорення.

 

     Записалися депутати  Моісеєнко,  Білоус і Юрковський.  Ви теж хочете? Так, так.

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты   Украины",   Всеукраинский   союз  рабочих.  Владимир Николаевич,  вы в своем докладе сделали  упор  на  то,  что  право частной  собственности согласно нашей Конституции нерушимо,  и что она не может использоваться "на шкоду  людині  і  суспільству".  В словаре  Даля  дано  определение  слова  "вред",  то есть "шкода". Написано, что это - последствие всякого повреждения, порчи, убытка вещественного или нравственного,  всякое нарушение прав личности и собственности, законное и незаконное.

 

     Есть ли у вас,  по вашему мнению, противоречие между тем, что частная  собственность,  которая основана на эксплуатации человека человеком,  наносит вред, согласно определению Владимира Даля, или нет?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ви знаєте,  відповісти швидко,  як кажуть,  з листа я зараз не можу,  я повинен побачити текст визначення Даля і порівняти його з тими документами, які сьогодні регулюють інститут приватної власності.

 

     Я можу тільки не  погодитися  з  вами  в  тому,  що  приватна власність грунтується на експлуатації людини людиною,  оскільки ми і в недавні часи  мали  приватну  власність,  тільки  називали  її трудовою,  я  маю  на  увазі будинки,  легкові автомобілі,  човни, серфінги і таке інше.

 

     Якщо ви говорите про "доблесть і честь",  то Цивільний кодекс дає відповідь і на це.  У ньому відносини поділяються на майнові і особисті немайнові.  До немайнових належать якраз честь і гідність особи.  Я  вважаю,  що  я своїми словами не суперечу,  і Цивільний кодекс дає відповідь  на  ваше  запитання,  поставлене  в  повному контексті.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БІЛОУС В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).   Спілка   офіцерів  України,  група  "Реформи".  Дякую, Олександре  Олександровичу.  Шановний   Володимире   Миколайовичу, скажіть,  будь  ласка,  скільки  комітетів  Верховної  Ради,  крім вашого,  розглянули проект Цивільного кодексу і до чого  зводяться їх  висновки?  Я  чому  запитую?  Тому що,  на жаль,  на засіданні Комітету з питань оборони цей законопроект не розглядався.

 

     І друге  запитання.  Як  ви  ставитесь  до  того,   щоб   цей законопроект   докладніше   розглянути  у  фракціях  і  комітетах, відвівши на це час?  Тому що у  нас  тепер  часто  ідуть  пленарні засідання,  ми  самі себе загнали в глухий кут,  з якого не можемо вийти, і не можемо розглядати це питання.

 

     Дякую за відповідь.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую вам.  Я виходжу ось із чого.  Щоб  дати старт  розгляду,  необхідно  в першому читанні схвалити концепцію, авторські підходи,  новації порівняно з чинним законодавством. А в процесі  підготовки до другого читання слід перенести всю роботу в комітети і фракції,  де погодити ті  позиції,  які  не  викликають заперечень.  Ті,  що викличуть заперечення,  можна погодити шляхом створення  якоїсь  структури  або  ж  неприйняття  тієї  чи  іншої книги-норми.

 

     Єдине, від чого я хотів би застерегти вас, шановні колеги: не слід ламати архітектоніку Цивільного кодексу.  Це  надто  складний документ. Якщо ми будемо виривати з нього якісь окремі частини або змінювати якісь норми диспозитивного характеру,  то  це  неодмінно викличе зміни в інших статтях і неминуче спричинить доопрацювання.

 

     А що  стосується вашого першого запитання,  то я не маю такої інформації - скільки комітетів розглянули.  Я знаю тільки про  те, що автори-розробники цього Цивільного кодексу регулярно відвідують засідання комітетів і фракцій,  де пояснюють депутатам незрозумілі положення.   І  ця  робота  триватиме  і  при  підготовці  проекту Цивільного кодексу до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юрковський.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ,  м.  Севастополь). Фракция коммунистов. У меня два вопроса, Владимир Николаевич.

 

     Вопрос первый.

 

     Скажите, пожалуйста,   предусмотрен   ли   механизм  гарантий выполнения норм кодекса в проекте,  который  сегодня  предлагается вами  и  заместителем Председателя Верховного Совета?  У меня есть масса писем  о  невыполнении  судебных  решений,  в  частности  по имущественным вопросам.

 

     И второй  вопрос.  Вы  здесь  хорошо  сказали об обязанностях родителей перед детьми. А детей перед родителями?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. То же самое...

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.  Так  предусмотрены  или  нет?  Благодарю  за ответ.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Відповідаю на друге запитання.  Що стосується зворотного зв'язку, то це є і в чинному законодавстві, і в проекті Цивільного кодексу.

 

     Що ж до першого запитання, то тут перший доповідач сказав, що після прийняття Цивільного кодексу неминуче треба буде приймати  і Кримінальний кодекс,  де встановлювати,  поряд з цивільно-правовою відповідальністю,  кримінальну відповідальність за порушення  оцих цивільних  майнових  прав,  про  які  йдеться в проекті Цивільного кодексу.  Отже,  гарантією  буде  наступний  наш  крок  (якщо   ми встигнемо) - прийняття Кримінального кодексу.

 

     Що стосується виконання рішень судів,  ми тут самі їх загнали в глухий кут:  на черзі до розгляду вже десь півроку сесійна  зала має  проект  Закону  про  державну  виконавчу  службу  й виконавче провадження.  Прийняття цих  двох  законів  поліпшить  ситуацію  з виконанням судових рішень і рішень арбітражних судів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Осадчук.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і духовності (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область).  Демократична партія України. Шановний Володимире Миколайовичу!  Я дуже позитивно сприймаю і доповідь,  і вашу співдоповідь. Але мене не полишає тривога.

 

     Чи не здається вам,  що Верховна Рада,  перервавши тривалий і поки що безрезультатний  бюджетний  процес,  втягується  в  процес прийняття Цивільного кодексу якось нелогічно і передчасно? У цьому кодексі закладені такі серйозні засади -  про  майнові  відносини, про  відносини на основі приватної власності тощо Верховна Рада не прийняла багатьох правових актів, які б це регулювали.

 

     Проект Цивільного кодексу десь у 100 разів за обсягом більший від  Конституції.  Ми пам'ятаємо,  що конституційний процес тривав чотири роки.  Як ви прогнозуєте перспективу прийняття  цього  дуже важливого документа?  Скільки це займе місяців,  років?  І коли ми повернемося, зрештою, до бюджету, якщо не на 1997, то на 2000 рік?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую. Ви поставили мені риторичне запитання, тому  я  буду  висловлювати  свою  особисту думку,  посилаючись на достовірні  факти.  Так  от,  підготовка  цього   проекту,   цього "гросбуха" тривала теж більше чотирьох років...

 

     ГОЛОВА. Це 5 років роботи.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Це 5 років.  А ще півроку, з грудня, лежить у нас і чекає свого розгляду. Звичайно, мені дуже хотілося б, щоб ми слідом  за  Конституцією  прийняли  Цивільний кодекс і зробили цей парламент безсмертним для суспільства,  як і прізвище представника Президента у нашій залі. Але об'єктивно складається така ситуація, що навряд чи нам вдасться досягти згоди щодо всіх  його  положень, як  би  цього  не хотілося.  Очевидно,  кодекс доведеться приймати окремими  готовими  книгами,  щодо  яких   немає   заперечень,   і запроваджувати відповідні відносини.

 

     Я не пов'язував би це з прийняттям бюджету,  оскільки йдеться лише про перше читання,  про великий хід. Уявімо собі корабель, що відштовхнувся від берега і поплив гірською річкою.  Такою, мабуть, буде   процедура   розгляду   проекту   Цивільного   кодексу.   Це вузькофаховий документ,  дуже складний, над ним треба працювати із залученням не тільки авторів проекту,  а й інших фахівців у тій чи іншій галузі права.

 

     Щоб полегшити цю роботу, її після прийняття проекту в першому читанні доцільно зосередити безпосередньо в комітетах і  фракціях, а  також працювати індивідуально,  залучити до цього кодифікаційну комісію,  яка діє постійно (готуються вже її четверті  збори).  На нараду  комісії треба запросити народних депутатів подискутувати з усіх  питань  майнових  відносин,  що  підлягають  унормуванню   в Цивільному кодексі.

 

     Що стосується    строків    розгляду,   то   ми,   насамперед автори-розробники,  цивілісти,  судді,  адвокати,  були б щасливі, якби  до  закінчення  своїх повноважень парламент прийняв проект у цілому. Але поживемо - побачимо.

 

     ГОЛОВА. Для  уточнення:  над   Конституцією   Верховна   Рада працювала 6 років,  ну не менш як 5,5 року.  І якщо ви проти того, щоб  розглядати  проект  Цивільного  кодексу,  я   поставлю   вашу пропозицію на голосування.

 

     Депутат Марковська.  За  нею  -  депутат Свято,  і завершуємо запитання.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський  виборчий  округ,   Вінницька   область).   Фракція Соціалістичної    і   Селянської   партій.   Шановний   Володимире Миколайовичу,  я  цілком  поділяю  думку   про   те,   що   Віктор Лаврентійович у нас дуже скромна людина.  Виступаючи,  ви сказали, що представляєте об'єднання "Вперед,  Україно!" Ви знаєте, що наша держава летить у прірву.  Таким чином, напрошується висновок: якщо "Вперед,  Україно!",  то це  -  "Гайда  всі  у  прірву"?  Це  одне запитання.

 

     Друге запитання стосується того, що родичам дозволяється бути присутніми при з'ясуванні причин  смерті.  Як  це  узгоджується  з мораллю,  якщо  родичі  можуть  бути  присутні  при розтині трупа? Можливо це чи неможливо, чи я помиляюсь?

 

     Дякую за відповідь.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я вважаю,  що це можливо,  якщо  цього  бажає хтось  із  родичів,  щоб  пересвідчитися.  Може,  серед  родичів є фахівці на цій царині або вони запросять з  собою  експерта,  який встановлюватиме   причину   смерті,  щоб  позбутися  тих  можливих інсинуацій, які виникають навколо кожної передчасної смерті.

 

     Тому тут нема ніяких  застережень.  Права  особи  і  особисті немайнові  права  в  даному разі забезпечуються тим,  що надається можливість знати причину смерті свого родича.

 

     Що стосується вашого першого запитання,  то воно не по  суті, воно не має відношення до кодексу.  Але я хочу сказати,  що навіть шлях із прірви буде починатися з кроку вперед,  а не назад. Тому в нас таке оптимістичне гасло:  "Вперед, Україно!" Ми переконані, що так і  станеться,  Україна  йтиме  вперед.  Але  для  цього  треба підтримати передвиборне об'єднання "Вперед, Україно!"

 

     ГОЛОВА. Одну  секунду!  Я просив би...  Ця ремарка стосується всіх виступаючих.  Коли  хтось  доповідає  від  комітету,  то  він доповідає як професіонал.  Тому я просив би,  щоб ніхто не називав себе...  Або якщо виступає чи ставить запитання  від  фракції,  то тільки тоді слід називати фракцію.  А то буває так: фракції немає, не створено,  а він називає свою партію,  сподіваючись на  те,  що буде створено таку фракцію.  От як створиться, тоді й називайте. А так ми будемо просто неекономно витрачати час.

 

     Депутат Свято. Останнє запитання.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий   округ,   Хмельницька   область).   Дякую,    Олександре Олександровичу.  Шановний Володимире Миколайовичу, ви говорили про безсмертя,  про абсолютність.  Але,  як ви знаєте, в матеріальному світі   нічого  безсмертного,  вічного  немає.  Я  веду  мову  про серцевину проекту - книгу третю "Речеве  право".  Чи  правильно  - абсолютизувати  право приватної власності?  Нагадаю (не дасть мені збрехати Олександр Олександрович Мороз), що 27 червня між першою і другою годиною дня ми обговорювали питання (один рядок статті 14), про  право  приватної  власності   на   землю,   яке   визнавалося недоторканним і яке тоді викликало протистояння.

 

     То як  ви вважаєте,  шановний Володимире Миколайовичу,  може, якщо вже абсолютизація,  то права власності,  а не права приватної власності,  бо категорія власності є всеохоплюючою категорією, яка включає і приватну,  і загальнонародну (державну), і кооперативну, і, можливо, навіть ті форми власності, про які ми ще не знаємо?

 

     I ще одне запитання.  Шановний Володимире Миколайовичу, чи не робиться спроба прийняттям книги третьої кодексу узаконити те,  що розграбовано, розкрадено протягом останніх трьох-п'яти років?

 

     Дякую за увагу.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Відповідаю  на друге запитання.  Для того щоб стверджувати,  що розграбовано,  награбовано,  привласнено,  треба провести  судове  засідання  і  винести вирок.  Ніхто не може бути визнаний винним до того, поки цього не скаже суд. Це конституційна норма.

 

     А що  стосується абсолютизації права приватної власності,  то хочу вам нагадати,  що Цивільний кодекс регулює майнові  відносини особи  і  держави.  Це  кодекс приватного права.  I якщо в державі публічні інститути  можуть  змінюватися,  то  якраз  абсолютизація приватної  власності і приватного права повинна робити суспільство стабільним і не призводити до тих різких,  категоричних змін,  які пережили  наші батьки,  діти і взагалі минулі покоління.  I в усіх державах публічні інституції змінюються,  змінюється їх форма, але інститут  приватної  власності  є абсолютним і підлягає зміні дуже рідко.

 

     Наведу як приклад "Кодекс Наполеона", який пережив і Паризьку Комуну,  і  окупацію  Франції  Гітлером.  З  1802  року він діє як стабільний цивільний кодекс майнових відносин.  До речі,  Наполеон дуже  пишався  не  своїми  перемогами  (про  це  вже  казав Віктор Лаврентійович), а тим, що розробив і ухвалив цей цивільний кодекс.

 

     Тому давайте зважувати всі обставини,  всі  "контр"  і  "за", розуміти  ситуацію,  що  склалася  в  Україні.  Щоб полегшити наше просування вперед і підтвердити,  що ми  рухаємося  вперед,  а  не кличемо  назад,  давайте  в  першому  читанні  приймемо цей проект Цивільного кодексу.  Я наголошую:  в  першому  читанні!  У  режимі другого  читання  ми  будемо  приймати  книги,  які  не викликають заперечень,  пункти, статті. Але треба рухатися вперед. До речі, в Росії так і зробили. Спочатку прийняли загальну частину цивільного кодексу,  вона діяла певний проміжок часу, а коли був готовий весь масив  цивільного  кодексу,  то  внесли  на  розгляд  решту норм і проголосували їх без заперечень.

 

     Дякую вам за  увагу  і  прошу  підтримати  проект  Цивільного кодексу.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Починаємо обговорення.

 

     Виступає Заєць Iван Олександрович. За ним виступатиме депутат Худомака від фракції.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Святошинський виборчий округ,  м.  Київ).  Народний рух  України.  Шановні  депутати!  Чи потрібен нам новий Цивільний кодекс?  Безумовно. Я б сказав, що ми запізнюємося з його прийняттям.  Життя вже пішло далеко  вперед  у розвитку цивільних відносин. Конституція розширила права громадян. Розширилося    коло    суспільних    відносин,    що    підлягають цивільно-правовому регулюванню. А законодавство відстає.

 

     Взяти хоча  б  право  приватної власності на землю.  Це право закріплено  в  Конституції.  Сьогодні  громадяни  набувають  права приватної  власності  на землю і за указом Президента.  I за цілою системою наших законів,  хоча це питання остаточно не врегульовано законодавством.

 

     Життя ускладнилося, і старий Цивільний кодекс сьогодні вже не врегульовує  всіх  відносин.  Тому  цей  Цивільний  кодекс   варто розглянути  як  надзвичайно  важливий  закон  для  людини.  Кодекс встановлює обсяг прав,  які людина отримує  від  народження:  бути власником,  укладати  договори,  вибирати  місце  проживання,  рід занять тощо.  Він визначає,  як людина здійснює  право  власності, коли  вона  вже  набула або набуває це право власності,  коли стає власником.   Він   врегульовує   деякі   питання   підприємницької діяльності.

 

     Кодекс дуже великий.  Це акт,  у якому містяться норми прямої дії.  Одначе він не  виключає  необхідності  і  прийняття  окремих спеціальних законів.  Але, що дуже важливо, мінімізує їх кількість і значно підвищує рівень  регулювання  відносин  на  законодавчому рівні. Це його заслуга.

 

     Що нового  в  проекті Цивільного кодексу?  Якщо проаналізуємо структуру і зміст проекту,  то  знайдемо  в  ньому  багато  нового порівняно з існуючими нормами.  Урегульовано відносини, які раніше взагалі не регулювалися на законодавчому  рівні.  Це  -  право  на життя, право на недоторканність особистого життя, право на охорону здоров'я, право на надання медичної допомоги, право на ім'я. Тобто розгортаються, врегульовуються ті права, які задекларовані в нашій Конституції. І ми одержимо механізм їх реалізації. Це перше.

 

     Друге. В  основу  покладено  право  власності,  а  не   форма власності.  Якщо ти є власник,  незалежно від форми власності,  то маєш право володіти,  користуватися й розпоряджатися.  Отже, немає тих штучних обмежень.

 

     Третє. Введення інших, крім права власності, речових прав. Це

- право обмеженого користування чужими речами, так званий інститут сервітуту: право сусіда на прогін худоби чи прохід його територією і тому подібне.

 

     Врегульовано нові  види  договорів.  Це  -  договір  лізингу, факторингу, договір довірчого управління майном.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Що дякую?

 

     ГОЛОВА. Гарно виступили.  Спасибі.  Виступає депутат Худомака від групи "Єдність". Будь ласка...

 

     Ну ви ж від себе. Від фракції депутат Лавринович виступатиме. Сідайте, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Тоді дозвольте хоча б завершити виступ.

 

     Шановні депутати!  Я не маю змоги висловитися щодо поліпшення змісту цього кодексу.  Тут є питання - і щодо термінології, і щодо окремих  інститутів,  положень.  Зокрема,  у сімейному праві треба було б ввести положення  про  особисті  права  подружжя,  а  також батьків і дітей, спори про дітей.

 

     Але я  запрошую  вас  проголосувати за цей кодекс з тим,  щоб розпочати справжню роботу.  А робота буде тривати, можливо, багато місяців, а можливо, й роки.

 

     Отже, якщо ми проголосуємо за прийняття в першому читанні, то одержимо  реальну  можливість  удосконалити   його   і   прийняти, реалізувати тим самим норми Конституції.

 

     Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Слово   має  депутат  Худомака  від  групи "Єдність".   За   ним    виступатиме    депутат    Кармазін    від "Конституційного центру".

 

     ХУДОМАКА В.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  Група "Єдність".  Шановний Олександре Олександровичу,  шановні  народні   депутати,   шановні   виборці! Прийняття  нової  Конституції,  яка  проголосила  людину  найвищою соціальною цінністю  держави,  розширила  права  і  гарантії  прав громадянина, закріпила гарантії власності від свавілля примусового відчуження,  проголосила ряд нових майнових і особистих прав,  які раніше   не   були   передбачені  в  національному  законодавстві, викликало потребу в прийнятті нового Цивільного кодексу України.

 

     Цивільний кодекс  -  це  за  своїм  значенням  другий   після Конституції  України  законодавчий  акт.  Його можна назвати малою конституцією громадянського суспільства.

 

     Безперечно, авторським колективом здійснено величезну  роботу по створенню такого проекту Цивільного кодексу, який відповідав би вимогам ринкової економіки,  а тому проект заслуговує на  увагу  і підтримку.  Однак  деякі  загальні  положення  проекту  викликають принципові заперечення.

 

     Насамперед, ми  вважаємо,  що   проект   Цивільного   кодексу переобтяжений розділами, які не вписуються у структури регулювання цивільно-правових відносин, виходять за їх межі. Так, надто багато уваги   приділено   організаційно-правовим  питанням,  регулюванню різних    аспектів    підприємницької    діяльності.    Агентські, управлінські   угоди,  положення  щодо  випуску  та  обігу  цінних паперів,  регулювання угод з  урахуванням  вимог  антимонопольного законодавства  -  все  це має бути перенесено у сферу спеціального законодавства.

 

     Не зовсім  зрозумілим  є  включення  до  проекту   Цивільного кодексу книги шостої "Сімейне право",  оскільки ряд питань,  які в ній вирішуються,  насамперед, шлюбу, встановлення походження дітей і  запису  батьків  у  книгах  реєстрації  актів цивільного стану, усиновлення дітей не належать до цивільних відносин. Сімейне право вже давно є самостійною галуззю права, яка має свій предмет і свій кодифікаційний акт - Кодекс про шлюб та сім'ю.  Тому ми не  бачимо підстав для регулювання сімейних відносин Цивільним кодексом.

 

     Також не  зовсім  зрозуміло,  з  яких  підстав  до Цивільного кодексу включаються норми міжнародного цивільного процесу  (розділ другий  книги  восьмої).  Місце  відповідних  положень  - у новому Цивільному процесуальному кодексі, а не в Цивільному кодексі.

 

     Мабуть, не  слід   відмовлятися   від   поняття   колективної власності,  яка  за  своєю суттю є не окремою формою власності,  а лише різновидом приватної власності.  Як говорив Оскар Уайльд, "Не треба бути дуже модним, а то скоро вийдеш з моди".

 

     Серед інших  зауважень  зазначимо,  що  ряд  положень проекту Цивільного  кодексу  не  узгоджується  з   Конституцією   України. Наприклад,   стаття  5  проекту  передбачає,  що  акти  цивільного законодавства регулюють відносини,  які виникли до моменту надання їм  чинності  (зворотна  дія) лише у випадках,  прямо передбачених цими актами.  Однак ця норма не відповідає статті 58  Конституції, згідно  з  якою  "закони  та  інші нормативноправові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони  пом'якшують  або скасовують відповідальність особи".

 

     Не узгоджується  з  конституційним визначенням націоналізації майна  як  примусового   відчуження   об'єктів   права   приватної власності,  що  може  бути  застосовано  лише як виняток з мотивів суспільної  необхідності  та  за  умов  попереднього   і   повного відшкодування  їх  вартості  (стаття  41  Конституції)  визначення націоналізації у статті 351 проекту Цивільного кодексу.

 

     У проекті записано,  що часткову цивільну дієздатність  мають особи від народження і до досягнення ними 14 років. Не заперечуючи проти запропонованого зниження віку часткової дієздатності з 15 до 14 років, вважаємо, що дитина віком до 6 років з огляду на віковий і психічний розвиток не може мати  таку  дієздатність.  Пропонуємо встановити, що часткову цивільну дієздатність мають діти віком від 6 до 16 років.

 

     І на закінчення хочу  відзначити,  що  авторським  колективом здійснено  великий  обсяг роботи при підготовці проекту Цивільного кодексу.  Пропоную від імені депутатської групи "Єдність" прийняти в  першому  читанні проект Цивільного кодексу.  До другого читання група "Єдність" разом з іншими депутатськими  групами  й  окремими депутатами внесе ряд суттєвих пропозицій і зауважень.

 

     Крім того, зважаючи на великий обсяг документа, а головне, на його  складність,  пропоную  прийняти  спеціальну  постанову   про процедуру голосування законопроекту - якщо не окремими книгами, то великими блоками,  а також - про створення погоджувальної  комісії для опрацювання документа.

 

     I останнє.  Треба  чітко  розмежувати  поле  дії Цивільного і Господарського кодексів України,  зважаючи на те,  що обидва  вони необхідні і їх треба приймати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово    має    Кармазін    Юрій   Анатолійович   від "Конституційного центру".

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ,  Одеська область).  "Конституційний центр". Шановні народні депутати! Особисто для мене день, коли ми змогли внести на розгляд цей документ, є, без перебільшення, святковим. Але він стане таким повною  мірою тоді,  коли ви,  шановні народні депутати,  приймете проект у першому читанні.

 

     Я підтримую думку, яка сьогодні прозвучала, що цей кодекс, по суті,     є    другою    конституцією.    Його    можна    назвати соціальноекономічною конституцією.

 

     Усі особисті права людини, закріплені в Конституції, повністю перенесені  до  проекту Цивільного кодексу.  Більше того,  вони не механічно перенесені - їх зміст,  а значить,  і захищеність кожної конкретної людини значно розширюються.

 

     У проекті   Цивільного   кодексу   конкретизуються,  зокрема, конституційні положення про те,  що людина в  Україні,  її  життя, здоров'я,  честь  і  гідність  -  це  найдорожче і знаходиться під реальним,  а не декларованим захистом.  Саме в цьому сьогодні  нам закидають   тисячі   виборців,  говорячи:  конкретизуйте,  як  нас захищатиме держава.  Це має  бути  зроблено  в  новому  Цивільному кодексі.

 

     Як представник      центристської      депутатської     групи "Конституційний  центр"   я   вважаю,   що   проект   не   містить політизованих положень, які викликали б протистояння у суспільстві і в цьому залі. I це є також заслугою авторів.

 

     Навіть таке питання,  як право власності на землю, закріплене в главі 27, не політизується.

 

     Так, у статті 370 проекту міститься норма про те,  що земля є основним національним  багатством,  яке  перебуває  під  особливою охороною держави.  Що стосується набуття права власності на землю, то проект відсилає нас до Земельного  кодексу,  інших  законів  та правових актів, які вже викликали в цьому залі чимало суперечок.

 

     Проект кладе   край   свавіллю   органів  самоврядування  при вилученні земельних ділянок у власників. Усім вам, шановні народні депутати,  мабуть,  доводилося  розглядати  не одну скаргу з цього питання, і ви переконалися, яке воно болюче для людей.

 

     У статтях  376  і  377  передбачається  реалізація   положень Конституції про те,  що для потреб держави,  Автономної Республіки Крим та адміністративно-територіальних утворень  земельна  ділянка може бути викуплена (наголошую - викуплена у власника), але тільки за рішенням суду про викуп.  А власник має бути не пізніше  як  за рік до вчинення позову письмово сповіщений про викуп.

 

     На мій   погляд,   це  цивілізований  підхід  і  цивілізована гарантія для громадян,  які щось побудували на тих ділянках і  які мають якісь свої життєві плани.

 

     Депутатська група    "Конституційний   центр"   вважає   дуже правильним і своєчасним  включення  в  повному  обсязі  й  суттєве розширення  за  змістом норм,  які є в чинному Кодексі законів про шлюб та сім'ю.  Заслуговують на увагу та  схвалення,  зокрема,  ті положення, які вже давно є в цивілізованих країнах: про розширення сфери  застосування  договору   про   укладення   шлюбу,   взаємна обізнаність осіб, які вступають у шлюб, про стан здоров'я.

 

     У цій  залі  не  раз  ставилося  питання  про  порушення  при усиновленні  дітей  як  громадянами  України,  так  і  іноземцями. Запропоновані  норми  повністю узгоджуються з Конвенцією про права дитини і Європейською конвенцією.  Встановлюється,  що усиновлення відбувається за рішенням суду. I це суттєва гарантія того, що воно буде законним і контрольованим з боку держави.  На наш погляд,  це зупинить порушення закону, подібні до тих, які встановлені слідчою комісією під керівництвом Едуарда Iвановича Павленка і які нам  ще треба буде розглянути в цій залі.

 

     Правильним, на  наш  погляд,  є  і  включення до проекту норм Житлового кодексу.  Більше того,  я вважаю, що ці норми мають бути розширені.

 

     Хотілося б   сказати  кілька  слів  про  співвідношення  норм проекту  Цивільного  кодексу  та   запропонованого   нам   проекту Господарського кодексу, оскільки це питання тут уже порушувалося.

 

     Загальновідомо, що    для    законодавства,    яке    регулює господарську діяльність,  первинними,  визначальними є саме  норми цивільного права.  Це відповідає чинній Конституції, яка закріпила рівність усіх форм власності,  рівні  умови  їх  функціонування  і правового  захисту.  В якій із країн світу є господарський кодекс? Ні в якій. Немає таких країн. Є тільки торговельні кодекси, але ці кодекси повністю базуються на цивільних кодексах,  а це, як кажуть у нас в Одесі, дві величезні різниці.

 

     Половина статей проекту Господарського  кодексу  -  це  норми цивільного права,  друга половина - норми адміністративного права. До речі, у нас ще немає адміністративного кодексу, є тільки Кодекс про адміністративні правопорушення - це теж велика різниця. Саме в ньому мають бути систематизовані норми,  пов'язані з  регулюванням господарської   діяльності  -  починаючи  з  реєстрації  суб'єктів господарської діяльності і кінчаючи податками.

 

     Постає запитання:  скільки часу піде на  розгляд  проекту?  А рівно стільки,  Олександре Олексанровичу,  я звертаюсь до вас і до шановних моїх колег,  скільки потрібно,  щоб  його  прийняти.  Усе мине,  усі ті дрібні питання,  які включаються до порядку денного, залишиться Конституція, залишиться Цивільний кодекс.

 

     Якщо висловлюватися не мовою права,  а ліричною мовою,  то  я закоханий  у  цей  проект.  Але  бачу  в  ньому і деякі вади.  Щоб ліквідувати їх,  ми готові вносити свої пропозиції до проекту  під час  другого  читання.  Я  повністю  підтримую  внесений  народним депутатом   Мусіякою   проект   постанови   про   створення    для доопрацювання проекту спеціальної тимчасової комісії як головної з представників різних фракцій.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ми  беремо  до  уваги  освідчення  у   коханні   Юрія Кармазіна.  Але закоханий,  як правило,  вад не помічає,  це потім виявляється,  що деталі важливіші від суті.  Але для цього  якийсь час має пройти. Так само і в праві, очевидно.

 

     Ми не  приймаємо  дрібних,  дріб'язкових законів,  всі закони важливі.  Але кодекс тим  особливий,  що  він  системний,  що  він кодифікує  цілий  пласт  права.  Ось  із такої точки зору до нього треба підходити.

 

     Оголошується перерва до 12.30,  а потім...  Прошу  уваги!  Ми витратили  час,  відведений на обговорення цього документа.  Але у нас ще від  фракцій  чотири  депутати  не  виступили.  Тому  після перерви треба буде надати їм можливість виступити.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжується    засідання.    Розглядається   проект Цивільного кодексу України.

 

     Виступає Лавринович Олександр Володимирович від фракції Руху. Прошу. За ним виступатиме депутат Болдирєв від МДГ.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Шановний головуючий!  Обговорюючи зараз проект Цивільного кодексу, ми  з  вами  пересвідчились  у  наявності різних підходів до цього питання.  З одного боку,  є певна патетика  в  тому,  що  значення такого  документа надзвичайно велике і потрібно ставитися до нього як до визначної події в  житті  парламенту.  З  другого  боку,  ми відчули,  що  є  розбіжності  в поглядах на те,  чи має бути в нас запаралелення розгляду двох  кодифікованих  документів,  якою  має бути  структура  Цивільного  кодексу,  які книги там зайві,  а які мають бути.

 

     Очевидно, слід  підходити  до  цього  питання  з  точки  зору необхідності регулювати ті реальні суспільні процеси, які сьогодні є в Україні і які мають  бути  через  декілька  років  і  декілька десятиліть. Тому що коли суспільство живе ніби окремо від правових норм,  які діють  у  державі,  це  є  небезпечне  явище.  I  новий Цивільний кодекс покликаний, власне, зробити великий крок до...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Я прошу уваги!  Будь ласка,  тихіше розмовляйте.

 

     Прошу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  ...Покликаний зробити великий крок до  того, щоб  норми права,  які набудуть чинності в нашій державі,  реально віддзеркалювали суспільний стан і  давали  можливість  суспільству розвиватися.  Чинний  Цивільний  кодекс є надзвичайно складним для застосування,  тому що  відповідно  до  Конституції  можуть  діяти тільки  ті  його  норми,  які  не  суперечать їй.  Там є величезна кількість норм, щодо яких потрібно робити спеціальні тлумачення.

 

     Ми повинні мати такий документ, який допоможе і в економічній сфері,  і  у  сфері  інших правовідносин юридичних і фізичних осіб наводити лад.  Ми всі,  незалежно  від  тих  чи  інших  політичних переконань, у цій сесійній залі виступаємо за народовладдя в нашій державі.   I   чудово   розуміємо,   що   економічною   підвалиною народовладдя може бути тільки ринкова економіка, у якій мають бути чіткі норми поведінки і відносини суб'єктів.

 

     Якщо ми сьогодні не будемо регулювати законом ті питання, які залишилися  відкритими,  які  тепер  регулюються адміністративними нормами або взагалі залишилися  поза  сферою  регулювання,  то  не зробимо  того,  що  ми  покликані  робити  за  своїм  статусом  як законодавці.

 

     Надзвичайно важливо,  щоб були єдині  правила  поведінки  для різних  суб'єктів  і,  як  відзначав  доповідач,  ми  маємо вперше зробити такий крок,  щоб у майнових відносинах - як для фізичних і юридичних   осіб,  так  і  для  органів  державної  влади  -  було встановлено  єдині  правила  поведінки,  які  випливають  з   норм приватного права.

 

     Дуже добре,   що  в  книзі  п'ятій  містяться  положення,  що стосуються великої кількості проблем, з якими ми з вами стикаємося кожного  дня  у  сфері  відносин  між  суб'єктами  підприємницької діяльності.  Iдеться про  зобов'язальне  право  і  невідворотність відповідальності особи за порушення зобов'язань під час здійснення підприємницької діяльності незалежно від її вини.

 

     Звичайно, ми не маємо змоги зараз  обговорювати  кожну  книгу досить  детально.  Скажу лише,  що внесення до проекту цілого ряду нових норм  має  надзвичайно  важливе  значення  для  забезпечення дальшого  розвитку  нашої  економіки  і  захисту  інтересів людей. Зокрема, це стосується зобов'язань, що виникають внаслідок загрози життю  і  здоров'ю  громадян,  завдання  шкоди внаслідок наявності недоліків у товарах, виконаних работах, наданих послугах, з чим ми стикаємося  щодня і що частково врегульовано окремими актами,  а в більшості своїй не врегульовано.

 

     Ми змушені  констатувати,  що  сьогодні  є  звуження   впливу держави   на   майнові   відносини.   Ми   говорили   тут   і  про націоналізацію, і про виникнення дієздатності, і про набуття права суб'єктності  цивільних  правовідносин.  Усе  це  досить серйозні, делікатні питання,  які потребують законодавчого  врегулювання.  I внесений  проект  містить  відповідні  положення.  Тому ми повинні серйозно підійти до роботи над цим документом, а сьогоднішній день закінчити  тим,  щоб  надати  можливість  готувати його до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Болдирєв. Він вийшов із залу.

 

     Депутат Костицький. Прошу.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Залізничний  виборчий  округ,  ІваноФранківська  область).  Група "Реформи",  позафракційне  об'єднання "Вперед,  Україно!" Шановний Голово,  шановні  народні  депутати!  Це  справді  подія.  І   для будь-якого юриста,  мені здається, немає більшого щастя, ніж брати участь у розробці такого  важливого  правового  акта  або  в  його обговоренні і прийнятті.  І треба погодитися з висловлюваннями, що після прийняття  Конституції  прийняття  Цивільного  кодексу  може стати подією номер два.

 

     Очевидно, що  багато  проблем  нашої  держави  можна  було  б вирішувати простіше,  якби ми мали впорядковане  законодавство  і, зокрема,  Цивільний  кодекс.  Якщо Конституцію розглядати як серце правової системи,  як її ядро,  то Цивільний кодекс відіграє  роль кровоносної   системи.  Адже  зрозуміло,  що  будь-яка  держава  і будь-яке  суспільство  може  жити  тоді,  коли  люди   забезпечені матеріальними  благами.  Мені  здається,  що  насамперед Цивільний кодекс міг би забезпечити вирішення цих проблем.

 

     Поряд з цим,  на мою  думку,  політичним  аспектом  прийняття Цивільного  кодексу,  я  зупинюся  коротко  ще  на двох аспектах - економічному і юридичному.

 

     Відомі цивілісти,  які проживають у сусідніх з нами державах, відзначають  високу  правову  культуру запропонованого нам проекту Цивільного кодексу,  врахування при його підготовці досвіду  інших країн,   зокрема   Німеччини,   Нідерландів,  а  також  цивільного законодавства,  яке розробляється в державах, що колись входили до Союзу.

 

     Стосовно економічної  доцільності і потреби в прийнятті цього законодавчого акта.  Прийняття Цивільного кодексу могло б  сприяти впорядкуванню майнових правовідносин.  А оскільки цивільне право - це та галузь права,  з якою ми стикаємося щодня - у тролейбусі,  в їдальні,  на роботі, у банку, то очевидно, що прийняття Цивільного кодексу могло б  також  сприяти  впорядкуванню  майнових  відносин кожної особи в суспільстві.

 

     Якщо говорити  про юридичну доцільність і потребу в прийнятті Цивільного кодексу України,  то я відзначив би, що проект розширює межі  правового  регулювання,  поновому  регулює  правовий  статус юридичних осіб,  визначає наявність і правовий статус таких з них, як   господарські   товариства,   командитні   товариства,   повні товариства, акціонерні товариства, виробничі кооперативи.

 

     Якщо ми звернемося до  розділів,  які  стосуються  майна,  то побачимо,  що  тут  визначено  такі  поняття,  як  "цінні папери", "нематеріальні блага". Це цікаво читати кожному юристу.

 

     Багато людей,  які  свого  часу  опеклися  на  відносинах   з трастами,   очевидно,   могли   б   зараз  почуватися  впевненіше, прочитавши   розділ   "Речові   способи   забезпечення   виконання зобов'язань" або розділ, що стосується розрахунків.

 

     Мені здається,  що  серйозним  надбанням  цього  проекту  є і розділ "Міжнародне приватне право".

 

     Оскільки порушувалося питання про співвідношення та  про  час прийняття Цивільного і Господарського кодексів,  я висловлю і свою думку.  Я допускаю можливість прийняття кодексу, який, можливо, не повинен   називатися   господарським,   а  міг  би  бути  названим комерційним чи торговельним  кодексом,  але,  звичайно,  Цивільний кодекс має бути прийнято раніше, а той уже повинен узгоджуватися з ним.

 

     На мою   думку,   є   деякі   проблематичні    положення    в запропонованому   нам   проекті.  Насамперед  ті,  які  стосуються визначення  місця  Цивільного  кодексу  в  системі  законодавства. Скажімо,  у  статті  1  стосовно  підприємництва  сказано,  що  це "систематична діяльність".  Це може тлумачитися судом  по-різному. Діяльність  може  бути  не  систематична,  не періодична,  а якась випадкова, і тоді постане питання про якісь санкції.

 

     Вважаю, що суперечить чинній Конституції частина друга статті 4:  "У  разі  прийняття  закону,  який  регулює цивільні відносини інакше,  ніж цей кодекс,  закон набуває чинності,  якщо відповідні зміни  внесені  до  цього  кодексу".  Але  відкриваємо  статтю  94 Конституції і бачимо,  що нею встановлено  інший  порядок  набуття чинності законами.  Конституція,  норми якої мають пряму дію (і ми бачимо  це  у  статті  8),   встановлює,   що   закони   та   інші нормативноправові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.

 

     Аналогічно можна висловити застереження і щодо частини другої статті  5  та  ще  до  деяких  положень.  Але  я не хотів би зараз зловживати вашим терпінням і,  закінчуючи свій виступ,  від  імені групи  "Реформи"  пропоную  прийняти  проект  Цивільного кодексу в першому читанні і до другого читання розглядати його по книгах.

 

     Мені здається,  що, прийнявши Цивільний кодекс, Верховна Рада могла б виправдати своє існування в 1997 році.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Верховна  Рада виправдує своє існування кожного року. Це правда, і саме це хотів сказати Василь Васильович. Але маючи на увазі важливе значення прийняття кодексу,  можна і так вважати,  і підтримати його, звичайно.

 

     Депутат Болдирєв.  За  ним  -  депутат  Кочерга,  і  на  тому закінчується обговорення.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.    Уважаемые   коллеги,   уважаемый   Александр Александрович!   Развивая   вопрос,   который   я   уже    задавал председательствующему, хочу сказать, что мы должны сегодня принять очень простое решение - создать временную специальную комиссию  по согласованию  двух  проектов  кодексов,  подчеркиваю - создать эту комиссию решением Верховной Рады.  И после того как  эта  комиссия разграничит сферы влияния того и другого кодексов,  после того как эта комиссия согласует оба эти проекта,  рассматривать их вместе в первом чтении.  В противном случае,  при всем уважении к авторским коллективам  обоих  документов,  при  всем  восхищении  тем,   как оформлен  обсуждаемый сегодня документ,  мы создадим неоправданные трудности для всего нашего общества,  сделав,  так сказать, крен в сторону одного их этих документов.

 

     Еще раз  предлагаю  создать  временную специальную комиссию и согласовать эти документы,  после  чего  внести  их  совместно  на первое чтение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Кочерга Віктор Герасимович. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые коллеги и уважаемый  Александр  Александрович!  Те,  кто внимательно  следит  за  законотворчеством,  не  могли не обратить внимания на то, что в связи с проектом нового Гражданского кодекса в  средствах  массовой информации проведена колоссальная работа по его одобрению,  агитации за его принятие.  Это  сделано,  с  одной стороны,  может  быть,  действительно  для  того,  чтобы  доказать значимость проекта,  но, с другой, по-видимому, чтобы оправдать те огромные  финансовые  средства,  которые  были  затрачены  на этот законопроект,  - полтора миллиона долларов.  Уже когда  фактически законопроект  был  закончен  и  нам  роздан,  еще  было  почему-то выделено из резервного фонда,  неизвестно на какие цели  (я  прошу обратить на это внимание Кабинета Министров),  78 тысяч гривень. Я думаю,  что  это  уже  сфера   не   гражданского,   а,   наверное, криминального  законодательства,  -  проверить,  куда эти средства ушли.

 

     Перейдем к  анализу  содержания  законопроекта.  У  меня  нет оснований  петь  дифирамбы  этому  законопроекту  и  соглашаться с мнением  выступивших  коллег.  Дело  в  том,  что  проект  кодекса страдает  прежде всего ущербностью заложенной в нем концептуальной основы.  Авторы  проекта  в  ряде  публикаций  заявляли,  что  они стремились воплотить в нем идею единства и универсализма отношений в  гражданском  обществе,  которое  базируется  исключительно   на частных   интересах   и   поэтому   нуждается   в  частно-правовом опосредовании.  По этим основаниям они  будущий  кодекс  окрестили "кодексом  частного  права",  "кодексом  частной жизни",  "кодесом гражданского общества" и так далее.

 

     Для такого подхода  к  правовому  регулированию  отношений  в обществе   и   экономике  нет  пока  ни  обкективных,  ни  научных предпосылок.  Эти  сферы  регулирования  значительно   сложнее   и разнообразнее, чем понимают авторы этого законопроекта.

 

     В нем   явно   навязывается   правый  тоталитаризм.  Критикуя когда-то,  так  сказать,   левый   тоталитаризм,   сейчас   правый навязывают,  потому  что  признают  только  частное  и отбрасывают государственное  право.   Практически   это   означает   совершить революцию,   переломив   общество  через  колено,  обкявив  в  нем диктатуру частного интереса.

 

     Это вступает   в   серьезное   противоречие   с   действующей Конституцией, в которой достаточно четко обозначен вектор развития нашего общества и его экономики.  В Конституции нет  и  намека  на тотальную  приватизацию  всех сторон жизни общества.  Наоборот,  в части первой статьи 15 Конституции говорится о том, что "суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної,  економічної та ідеологічної багатоманітності".

 

     Позвольте обратиться еще к одному примеру.  В части четвертой статьи  13 Конституции содержится принципиально важное положение о том,  что государство должно обеспечить социальную  направленность экономики.  Разве не ясно, что этого достичь невозможно, используя только средства  частного  права?  Можно  согласиться,  что  нужно принимать  законы,  в  том  числе  и  в  форме  кодексов,  которые конкретизировали бы положения Конституции. Но они ни в коем случае не должны подменять основной закон нашего государства.

 

     Приведенные примеры (а их можно было бы продолжить) как раз и подтверждают  факт  подмены  и  противодействие  проекта   кодекса Конституции Украины.

 

     Далее. Используя    идею    универсализма,   авторы   проекта Гражданского  кодекса  в  статье  1   сформулировали   практически необкятный предмет регулирования.  Цитирую:  "Цивільними є майнові та особисті немайнові відносини,  основані на юридичній  рівності, вільному  волевиявленні,  майновій  самостійності їх учасників,  у тому числі відносини, які складаються у сфері підприємництва".

 

     За этой   формулировкой    скрываются    четыре    достаточно отличающиеся    сферы    регулирования:    потребительско-бытовая, личностная, семейная и предпринимательская. Этим и обкясняется тот огромный  обкем  законопроекта,  который  вобрал в себя фактически все, что можно было туда включить.

 

     Дело в том,  что если первая сфера  действительно  составляет предмет   регулирования  гражданского  права,  что  подтверждается практикой  многих  государств,  в  которых   приняты   гражданские кодексы,   то   этого   не  скажешь  об  остальных  трех,  которые предлагается регулировать данным кодексом.

 

     В целом  неудовлетворительно  и   противоречиво   в   проекте Гражданского  кодекса  регламентируются  отношения  собственности. Вопреки  своей  приверженности  только  институту  частного  права разработчики проекта фактически признают,  что осуществление права собственности   связано   с   государственными   и   общественными интересами. В подтверждение этого я могу назвать ряд статей.

 

     Конечно, за пять минут не выскажешь все критические замечания в адрес проекта.  Я  хочу  только  сказать,  что  неоднозначно  он воспринят  и  украинской  кодификационной  комиссией  и совещанием цивилистов в  городе  Львове  в  1995  году.  Поэтому  у  народных депутатов не должно складываться впечатление,  что это единственно правильно,  что  это  шедевр.  Проект  требует   очень   серьезной переработки. И я предлагаю этот законопроект не принимать в первом чтении, а отправить на повторное первое чтение.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Мусіяка Віктор Лаврентійович. Заключне слово.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги!  Я вдячний вам  за  зацікавлене обговорення,  за зауваження. На всіх спинятися, звичайно, не буду. Але деякі не можу обійти увагою,  тому що їх автори дещо по-іншому висвітлюють суть і концептуальні положення проекту кодексу, бачать у ньому те, чого там немає. Це або нерозуміння, або намагання, як, скажімо,   в   останньому  виступі  Віктора  Герасимовича,  просто дискредитувати всю роботу над проектом і самий проект.

 

     Щодо зауваження  шановного  колеги  Костицького.  Стаття   4, частина  друга:  "У  разі прийняття закону,  який регулює цивільні відносини інакше,  ніж цей кодекс,  закон набуває  чинності,  якщо відповідні зміни внесені до цього кодексу". Ми виходили з того, що всі цивільні правовідносини  -  стрижневі  і  всі  закони  повинні приводитися  у відповідність до кодексу.  Якщо треба щось змінити, то зміни потрібно вносити до кодексу,  і тоді  вони  діятимуть.  І буде все нормально, не буде ніяких суперечностей.

 

     Тепер стосовно того, про що зараз говорив Віктор Герасимович, стосовно  приниження  права  державної  власності  відносно  права приватної  власності.  Та  нема у проекті нічого подібного!  Річ у тому,  що Цивільний  кодекс  стосується  тільки  приватно-правових відносин.  Що ж до права державної власності, то в проекті йдеться тільки про ті випадки,  коли держава в ці відносини вступає і стає рівноправним   суб'єктом   порівняно  з  усіма  іншими  учасниками цивільних відносин.

 

     Якщо йдеться про право  державної  власності,  коли  держава, скажімо,  управляє, розпоряджається своїм майном, створює юридичні державні  особи,  то  це  повинно  бути  урегульовано  спеціальним законом.  Або  в  Господарський кодекс можна було б закласти норми стосовно  державної  власності.  Чому?  Тому,   що   це   публічна власність, а публічноправові норми повинні там бути центральними.

 

     Деякі закиди,  які  тут  зробив  Віктор  Герасимович...  Мені невідомо про півтора мільйона...  Гадаю,  що моїм колегам...  Якщо йдеться  про  те,  щоб  вивчити,  куди  пішли  гроші,  то це можна спокійно зробити. А от щодо 78 тисяч гривень я можу сказати. Я маю до цього відношення.  Коли Президенту було запропоновано,  щоб він вніс цей проект Цивільного кодексу,  який розроблявся  під  егідою Кабінету   Міністрів,  тоді  вирішили  ще  доопрацювати  проект  і запросили в Кабінету Міністрів  78  тисяч  гривень  із  резервного фонду.  Їх  було  виділено.  Але цей проект вніс сюди я як суб'єкт законодавчої ініціативи,  і  оці  78  тисяч  гривень  зекономлено. Вважаю,   можна   просто   говорити  про  прийняття  рішення  щодо розпорядження цією частиною резервного фонду.

 

     Я вдячний вам за обговорення і  ще  раз  прошу  вас:  зробімо розумний крок - той,  який ми повинні зробити, і ми не пошкодуємо. Прошу проголосувати в першому читанні  за  цей  проект  Цивільного кодексу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу уваги!  Будь ласка,  ми зараз не обговорюємо питання про використання резервного фонду.  Для того  буде  час  і буде, при потребі, створено можливості.

 

     Завершилось обговорення,    я   б   так   сказав,   попереднє обговорення   проекту   Цивільного   кодексу.   Оскільки   предмет обговорення надзвичайно великий за обсягом, складний за структурою і змістом, він потребуватиме ще тривалої роботи.

 

     Я хотів би тільки попросити,  щоб і надалі під  час  розгляду цього   питання   ми   уникали   політизації.   На   жаль,  автори пояснювальної записки до проекту Цивільного кодексу не зважили  на це.  Якщо  у  засобах масової інформації трохи передали куті меду, популяризуючи  проект  Цивільного  кодексу,  то  це,  зважаючи  на необхідність прийняття такого документа, можна пояснити. Але в цій записці  не  слід  було  зловживати  оптимістичними  барвами.   Це спрацьовує  завжди,  так би мовити,  як протидія під час прийняття рішення.  Наприклад,  у "Вступі" пояснювальної записки говориться, що   Конституція   визнає   тільки  ринкову  економіку,  закріплює економічні  основи  ринкової  економіки  тощо.  Але  є  стаття  15 Конституції,  яка  говорить  про  дещо  інші речі,  про економічну багатоманітність.

 

     Говорити про   зняття   державно-правових   пут    діяльності колгоспно-кооперативних   підприємств?   Можливо,  це  по  суті  і правильно, якщо будуть забезпечені ринкові відносини для суб'єктів господарювання на селі. Але ми, депутати, живі люди і стикаємося з практикою,  яка,  власне кажучи,  призвела до розвалу виробництва. Тому  треба  бути стриманими в таких питаннях і не політизувати їх там де не слід.

 

     Цивільний кодекс потрібен,  оскільки  він  регулює  відносини людини  в суспільстві в усіх сферах - і з державою,  і з юридичною особою,  і з конкретним громадянином.  Тому, поза всяким сумнівом, працювати над цим документом потрібно,  можливо, прийнявши його за основу.  На мій погляд,  було б раціонально прислухатися до  думки науковоекспертного  відділу,  який пропонує у першому читанні його прийняти, окрім деяких розділів.

 

     Дискусія тут  розгорнулася  стосовно  того,  чи  цей   кодекс альтернативний Господарському кодексу,  чи ні. Говорили, що ніде у світі господарських кодексів немає.  А вся справа  в  тому,  що  у світі  приймалися  кодекси  подібного  типу тоді,  коли акцент був зосереджений  на  кінцевому  процесі  господарювання,   тобто   на реалізації   продукції.   Тому  називалися  кодекси,  як  правило, торговими і комерційними. Сьогодні подібні кодекси успішно діють у Німеччині,  де,  до  речі,  є  Торгове  уложення  ФРН  і  Цивільне уложення.  І нам треба було б  знайти  співвідношення  поміж  цими двома кодексами для того,  щоб говорити про можливість прийняття в нас чи то торгового, чи господарського, чи якогось іншого кодексу.

 

     Такі кодекси є в Японії.  Є так званий Одноманітний  торговий кодекс у Сполучених Штатах Америки.  Отже,  говорити про те, що це непотрібний кодекс,  не доводиться. Але і говорити про те, що вони альтернативні,  теж немає потреби, тому що одне з одного випливає, це є загальна сфера права,  і в ній вистачає місця для  цивільного права.  Так  само,  як  і для прав юридичних осіб,  які здійснюють господарську діяльність.

 

     Тому я вважаю,  що можна було б  підтримати  пропозицію  щодо прийняття проекту Цивільного кодексу в першому читанні,  з тим щоб потім визначити процедуру,  створити тимчасову спеціальну  комісію для  його  доопрацювання.  І  в  другому  читанні  розглядати  цей документ окремими книгами.  Це дало б нам змогу не пропустити  тих моментів,   які   викликають   суперечки  у  сесійному  залі  і  в суспільстві.

 

     У вас на руках є проект,  внесений депутатом Мусіякою.  Він у даному  випадку  представляє  авторський  колектив  і  є суб'єктом законодавчої ініцативи.  Я ставлю цей  проект  на  голосування  за основу. Прошу визначитися.

 

     "За" - 194.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ще раз! Ще раз!

 

     ГОЛОВА. За   наполяганням   депутатів  я  ставлю  ще  раз  на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 204.

 

     Я тих,  хто хоче відзначити  сьогодні  свято,  просив  би  не наполягати  на  поіменному голосуванні.  Але я можу поставити й на поіменне.

 

     Я ще раз ставлю проект депутата Мусіяки на голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Слово надається депутату Носову. З процедури.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати  й  головуючий!  Я  хотів  би  внести  з  процедури  одну поправочку.

 

     Деякі депутати бояться голосувати, бо там передбачено, що вже в  липні  треба проект подати на друге читання.  Фізично неможливо прочитати цей документ,  порівняти з  іншими.  Я  пропонував,  щоб депутати подали поправки до 10 вересня. У нас буде відпустка - три місяці без суцільних пленарних засідань,  можна щось зробити.  А в жовтні  внести.  У  принципі,  можна буде направити деякі глави на повторне  друге   читання,   коли   стане   очевидним,   що   слід доопрацювати.  I там треба обов'язково вписати як окреме завдання: комісії  -  забезпечити  чітке  розмежування  з  нормами   проекту Господарського кодексу. Це дуже складна проблема - як їх розвести. I той,  і той потрібні.  I тоді, можливо, депутати і проголосують, бо зараз строк названо нереальний.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Поза всяким сумнівом,  нам доведеться розробляти спеціальну процедуру розгляду цього питання, і зокрема, у   другому  читанні.  Бо  якщо  підготувати  документ  за  діючою процедурою,  то він буде таким, що його депутат не донесе до залу. Уявіть  собі:  до 1200 статей та ще зауваження в середній колонці. Це буде приблизно отакий фоліант, його ніхто не зможе опрацювати.

 

     Тому, вважаю,  було  б  правильно  зараз   проект   постанови проголосувати  за  основу  з  поправкою  депутата Носова,  а потім доголосувати питання,  пов'язані  з  процедурою  розгляду  проекту Господарського   кодексу.   Ставлю  на  голосування.  З  поправкою депутата Носова.

 

     "За" - 214.

 

     Я запитую тих,  хто наполягає на поіменному  голосуванні:  ви самі  проект  кодексу  прочитали?  То  чому  ж  просите голосувати поіменно?

 

     Будь ласка,  хто за поіменне голосування. Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 181.

 

     Буде поіменне голосування.

 

     Депутат Болдирєв з процедури.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О. Александр Александрович, я думаю, что мы входим в тупик совершенно  искусственно.  Поставьте  на  голосование  мое предложение   о   создании   временной   специальной  комиссии  по согласованию двух проектов, и все.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Пропозиція депутата Болдирєва  ставиться на голосування.  Вона,  до речі,  є і в цьому проекті,  який подав депутат Мусіяка.

 

     Голосується пропозиція  депутата  Болдирєва   про   створення тимчасової спеціальної комісії для підготовки і проекту процедури, і проекту постанови щодо Цивільного кодексу.

 

     "За" - 170. Не приймається.

 

     Чому ви не голосуєте?  (Шум у залi).  Так голосуйте проти. Ви не маєте права не голосувати!

 

     Ставиться на  поіменне голосування за основу проект постанови Верховної  Ради  в  редакції,  яку  подав   депутат   Мусіяка,   з доповненням депутата Носова. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Одну хвилинку!  Зараз, зараз я висвітлю. Ось ви наполягали на поіменному голосуванні.  Подивіться на табло, і що, які ви зробите висновки з цього?  Якщо ви, до того ж, не читали проект Цивільного кодексу (Шум у залi).  А ви тим більше.  Я сумніваюсь,  що ви інші закони читали.

 

     Будь ласка, опублікуйте.

 

     Пропозиція депутата Стешенка. Будь ласка.

 

     Ви вчора голосували проти обмеження тарифів на житло.  Ну так що?  (Шум  у  залi).  Заспокойтеся,  будь  ласка,  і  з  місця  не коментуйте.

 

     Будь ласка, депутате Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський   виборчий   округ,   Луганська   область).  Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги!  Дійсно, є предмет для дискусії,  тільки в тому плані,  що нам треба прийняти рішення про якусь особливу процедуру подальшого розгляду цього надто важливого документа.

 

     Але будьмо  відвертими.  Документ  було  роздано заздалегідь. Більшість комісій його  розглядали.  Чи  надійшли  до  авторського колективу  скільки-небудь  серйозні  пропозиції,  щоб  можна  було сьогодні законопроект не приймати в першому читанні?  Тим паче  що найбільш  ефективно  ми  працюємо  в  період  між  першим і другим читанням.  Для тих,  хто хоче його завалити,  є час,  але до  того треба розібратися.

 

     I далі.  Треба  просто  з  великою  повагою  ставитися до тих людей, які виконали значний обсяг досить потрібної роботи.

 

     Тому я закликаю до того,  щоб  ми  зараз  у  першому  читанні проект  прийняли,  але  обов'язково  до  постанови  включили такий пункт:  на  друге  читання  подати  разом  із  пропозиціями   щодо спеціальної  процедури.  Ця  спеціальна процедура могла б полягати ось у чому: закріпити окремі книги цього надто важливого документа за відповідними профільними комітетами, що полегшило б проходження проекту. I треба рухатися вперед.

 

     Тому я прошу ще раз поставити проект  постанови  на  поіменне голосування  і  дуже  закликаю  всіх  підтримати  його  з  отакими поправками.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги!  Те, що пропонує Олександр Стешенко, є доповненням  до  прийнятого  за основу проекту постанови.  У вас є різні варіанти на руках,  у тому числі й пропозиція,  яку  вносить науково-експертний   відділ:   прийняти   у  першому  читанні  без підрозділу 2 "Юридичні особи" розділу "Особи" та за умов суттєвого доопрацювання  книги  третьої  "Речеве  право"  і  книги четвертої "Право  інтелектуальної  власності".  Тобто,  приймаючи  проект  в першому  читанні,  ми маємо технічне завдання на доопрацювання цих пунктів, маючи на увазі, що і підрозділ "Юридичні особи" може бути підготовлений  потім  і  внесений  на розгляд Верховної Ради після його доопрацювання з  урахуванням  зауважень  науковців,  які  теж мають  такі ж підстави і,  до речі,  наукові ступені,  як і автори проекту.

 

     Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     МУСIЯКА В.Л.     Шановні     колеги!      Щодо      висновків науково-експертного  відділу.  Якби  в  нас  був  час,  ми могли б провести тут дебати щодо їх  зауважень.  Я  не  бачу  необхідності вилучати  згадані  підрозділи.  Я  був  одним  з розробників книги "Право  інтелектуальної  власності",  15   років   займаюся   цими проблемами. Мене просто дивує, що вони ставлять питання про те, що відносини права інтелектуальної власності взагалі повинні бути  за межами  Цивільного  кодексу.  Це так,  штрих.  Я з великою повагою ставлюся до них,  і ми з ними  проведемо  відповідну  дискусію.  Я думаю, що це можна буде зробити і при другому читанні. Будь ласка, ми можемо в будь-який момент прийняти відповідне рішення. А зараз, у першому читанні,  я не бачу підстав,  щоб це вилучати, розривати кодекс на шматки.

 

     ГОЛОВА. Одну     хвилинку,     спокійно!     Є     пропозиція науково-експертного   відділу.   Я   розумію,  що  це  не  суб'єкт законодавчої ініціативи.  Вважайте,  що це моя  пропозиція,  я  не вдаюся до дискусії.  Мені приємно, що в проекті Цивільного кодексу є розділ "Iнтелектуальна власність".  Свого часу,  коли  я  вносив пропозицію  про включення такого питання до права власності,  мене на сміх піднімали,  мовляв,  це юридично некоректно  і  нерозумно. Тепер виявляється, це норма навіть цивільного права. Це прекрасно. Але давайте зважимо і на позицію науковоекспертного відділу, маючи на  увазі,  що потім у комісії,  яку ми створимо,  звичайно,  буде можливість доопрацювати і цей розділ.

 

     Тому я просив би,  врахувавши зауваження  депутата  Носова  й науково-експертного   відділу,   проголосувати  проект  у  першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 191. Не приймається.

 

     Є ще варіант,  який запропонував депутат Болдирєв. Його можна розширити. Мається на увазі створити тимчасову спеціальну комісію, як передбачено пунктом 3 проекту постанови,  який вносить  депутат Мусіяка,   а   потім   передати   проект   Цивільного  кодексу  на доопрацювання  тимчасовій  спеціальній  комісії,  сформованій   за результатами  розгляду  Верховною  Радою України в першому читанні проекту Господарського кодексу, і до 1 липня 1997 року внести його на  повторне перше читання разом з проектом Господарського кодексу України.

 

     Можна цей проект поставити на голосування?  Хто  за  те,  щоб створити  тимчасову  спеціальну комісію?  Це пункти 2 і 3 проекту, внесеного депутатом Мусіякою.  А  до  пункту  3  додати:  передати проект  Цивільного  кодексу  на  доопрацювання і так далі,  і до 1 липня внести його на повторне перше читання. Тобто у червні внести на повторне перше читання.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     Будь ласка, депутате Мусіяка.

 

     МУСIЯКА В.Л.  Шановні колеги!  Ми зараз ніби ходимо туди-сюди по якихось хащах.  Олександр  Олександрович  дуже  добре  зрозумів ситуацію,  що склалася зараз у залі. Гадаю, є потреба поставити на голосування так,  як  пропонувалося  -  за  основу  з  урахуванням пропозицій  депутата Носова плюс зробити посилання на статтю 6.6.5 Регламенту про  процедуру  розгляду.  Було  ж  десь  220  голосів! Давайте в такому вигляді проголосуємо (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Я прошу не вигукувати з місця.  Я ще раз прошу:  не кричіть з місця!  Заспокойтеся,  будь ласка. Ви, до речі,  пропустили розумну пропозицію,  яку було внесено:  створити тимчасову спеціальну комісію...  Одну  хвилинку!  Була  пропозиція підготувати до розгляду на повторне перше читання, на яке потрібно буде менше відвести часу.  Ви опрацюєте всі пропозиції  в  себе  у фракціях і групах, і в червні ми приймемо в першому читанні проект Цивільного кодексу.  А тиском добиватися цього -  від  того  толку немає.

 

     Є ще потреба обговорити процедуру? Запишіться, будь ласка.

 

     5-6 хвилин вистачить для процедури? По одній хвилині.

 

     Будь ласка, депутат Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська  область).  Аграрна партія України.  Шановний Олександре Олександровичу!  Ми на засіданні Ради  фракцій  уже  домовилися  з процедури  і  навіть  визначили  людей  до  тимчасової спеціальної комісії, яка буде доопрацьовувати.

 

     Але ми погодили й інше -  що  все-таки  треба  мати  над  чим працювати.  Документ має бути прийнятий у першому читанні,  а далі всі  внесені  пропозиції  депутатів,  груп,   фракцій,   комітетів доопрацьовуватимуться цією комісією.

 

     То я думаю,  що треба голосувати і за створення комісії, і за прийняття в першому читанні разом.

 

     ГОЛОВА. Так, це ж і є в проекті, який вам роздано.

 

     Депутат Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.  Передайте,   будь   ласка,   слово   депутату Моісеєнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунисты Украины".  Всеукраинский союз рабочих.  Уважаемый Александр Александрович!  Я хочу обратить ваше внимание на то,  что мы,  вопервых, грубо нарушаем процедуру: уже многократно  проголосовано,  в  том  числе  поименно,  и  этот документ   не  поддерживается  большинством  депутатов  Верховного Совета.

 

     Во-вторых, с  трибуны   от   нашей   фракции   было   внесено предложение  отправить документ на повторное первое чтение.  То же самое предложил депутат Болдырев.

 

     И мы еще обращаем внимание ваше и депутатов  в  зале  на  то, что,   на  ваш  взгляд,  целесообразно  обкединить  два  авторских коллектива - по Хозяйственному и  по  Гражданскому  кодексам  и  в конце концов определить и размежевать сферу действия вот этих двух документов.  В  противном  случае,  считаю,  никто  из  тех,   кто заинтересован  в  гражданском  законодательстве  и в хозяйственном законодательстве, не будет голосовать за этот документ.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.С.,   заступник   голови   Луганської   обласної державної адміністрації (Антрацитівський сільський виборчий округ, Луганська  область).  Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемый Александр  Александрович!  Пакет  документов  очень большой.  Да и поправок много.  И если мы сейчас пойдем по  обычной  процедуре  и начнем обкединять-разкединять законопроекты,  то не проголосуем их еще пять лет. Поэтому предлагается следующее.

 

     Первое (то,  что вы сказали) - создать комиссию.  Но комиссия ведь  тоже будет изучать этот документ.  Если с самого начала,  то потребуется  еще  десять  лет.  Я  считаю,  что  можно   создавать комиссию,  но прежде,  сегодня, обязательно нужно принять проект в первом чтении, чтобы комиссии было над чем работать, а не начинать все снова.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терець. Прошу.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та   праці   (Токмацький   виборчий   округ, Запорізька область). Прошу передати слово депутату Васильєву.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.  Уважаемый  Александр Александрович,  уважаемый Виктор  Лаврентиевич!  Если  мы  действительно  заинтересованы   в принятии   в   первом  чтении  проекта  Гражданского  кодекса,  то предлагаю,  не теряя  времени,  приступить  к  обсуждению  проекта Хозяйственного  кодекса,  а  затем  проголосовать и за один,  и за другой кодекс.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  зрозуміла  всім   (бо   мікрофон   погано працював)?  Він пропонує обговорити проект Господарського кодексу, а потім визначитися щодо прийняття  в  першому  читанні  одного  й другого  кодексів.  Я  розумію  -  не  однією постановою,  а двома постановами.

 

     Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское обкединение "Вперед,  Украина!".  Уважаемые коллеги! Я не хотел бы лишний раз призывать вас к тому,  чтобы принять проект в  первом  чтении,  это  и  так  понятно.  Я  хотел  бы предложить компромиссный вариант,  который устроил бы всех.  Первый  пункт  - принять  проект  в  первом  чтении.  Второй  пункт постановления - создать специальную комиссию  для  подготовки  текста  ко  второму чтению  из представителей всех депутатских групп и фракций.  Таким образом мы бы смогли  подготовить  документ  на  второе  чтение  с учетом тех замечаний,  которые сегодня высказывались.  А в третьем пункте учесть поправку депутата Носова относительно процедуры.

 

     Я думаю, если мы это все совместим, то тогда получим желаемый результат.  И  прошу  Председателя Верховного Совета поставить это предложение на голосование.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.  Фракция коммунистов. Я хочу к коллегам народным депутатам  еще  раз обратиться,  к вашей,  извините за тавтологию, гражданской зрелости в связи с этим проектом Гражданского кодекса. Положите руку на сердце:  вы все его читали, чтобы разобраться, за что  вы  сейчас  проголосуете?!  (Шум  у  залi).  В   пятиминутном выступлении  я  не  мог  всего  раскрыть.  Посмотрите:  там  формы собственности...  (Шум у залi).  Ряд  положений  не  соответствует Конституции! Его надо серьезно дорабатывать!

 

     Мы не против нового Гражданского кодекса,  но такого, который правильно влиял бы на правоотношения в обществе (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Я прошу!  (Шум у  залi).  Так,  я  прошу...  Я  роблю зауваження   Iвану  Зайцю  і  Павлу  Кузнєцову  за  суперечки.  Це по-перше.

 

     А по-друге,  рекомендація іти додому тим,  хто не прочитав, - це,  знаєте, досить примітивна рекомендація. Якщо ви добре читали, то чому ви професора Кузнєцова вибрали в  консультанти  по  своєму виступу тільки що?  Поясніть тоді, якщо у вас були переконання вже щодо змісту.  От бачите.  Так  ніхто  ж  не  сумнівається,  що  ви нормальна людина! Будь ласка, спокійно.

 

     Як бачите,  пропозиції  тих,  хто  виступив зараз,  зводяться знову ж таки до того самого проекту,  який вніс депутат Мусіяка, з поправкою депутата Носова і з уточненням депутата Стешенка. Я можу поставити ще раз це на голосування.  Ставлю на  голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Хвилиночку! Я   прошу,  будь  ласка,  заспокойтеся!  Я  прошу проголосувати доручення депутатові Мусіяці і створити зараз робочу групу   для   того,  щоб  проект  постанови  з  цього  приводу  ми проголосували, скажімо, на наступному пленарному засіданні. Такого змісту,  за  який  проголосували  б  усі,  щоб  було враховано всі пропозиції, висловлені тут. На завтра? Можна на завтра.

 

     Тобто мова  йде  про  те,  щоб  створити  всетаки   тимчасову спеціальну  комісію.  Вона  все  одно  буде  потрібна  (про  це ми говорили з керівниками груп і  фракцій),  тому  що  потрібно  буде внести  проект  постанови  про  процедуру  розгляду  проекту цього кодексу.  Бо загальна процедура,  визначена Регламентом,  сюди  не зовсім підходить,  і ви це добре розумієте, навіть з посиланням на статтю 6.6.5 Регламенту.

 

     Тому я просив  би  зараз  проголосувати  за  створення  такої комісії, доручивши їй підготовку цього документа.

 

     Ставиться на  голосування пропозиція про створення тимчасової спеціальної  комісії  для  підготовки  проектів  рішень   стосовно проекту  Цивільного кодексу і підготовки пропозицій щодо процедури його розгляду в остаточному варіанті Верховною  Радою.  До  складу тимчасової  комісії  увійдуть представники робочих груп і фракцій, які будуть одночасно розглядати і проект Господарського кодексу.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу підтримати.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Спасибі (Шум у залi).

 

     Якщо на завтра будуть готові  -  то  завтра.  А  якщо  будуть готові на наступний пленарний тиждень, то на наступному пленарному тижні. Так?

 

     Віктор Лаврентійович за  це  відповідає.  Керівників  груп  і фракцій  прошу назвати своїх представників до складу цієї комісії, яка буде працювати,  і сьогодні ми її склад  проголосуємо  (Шум  у залі).

 

     Не всі назвали, в тому-то й справа.

 

     У порядку денному цього питання немає, але, розглядаючи те чи інше питання,  якщо є потреба,  Верховна Рада  відповідно  приймає рішення.

 

     З цього приводу?  Голова комітету просить слово.  Будь ласка. Депутат Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Єнакіївський виборчий округ, Донецька область).  Фракция коммунистов.  Александр Александрович! Меня просто удивляет та логика,  которую вы преподнесли залу. Речь шла о сути законопроекта.  Вы сначала завели разговор о процедуре, а  в  конечном  результате  мы проголосовали за комиссию,  которая подготовит проект постановления по процедуре.  Ну где  же  логика? Речь  идет,  еще раз подчеркиваю,  о сути законопроекта.  И в этом противоречие.

 

     В данном    конкретном    случае    ваше    поведение     как председательствующего  абсолютно некорректно.  Проект нужно вообще снимать с рассмотрения в такой ситуации.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз  тоді  поясню  Олександру  Миколайовичу.  Ми проголосували...

 

     ЯКОВЕНКО О.М. Мне не нужно обкяснять. Я еще раз повторяю...

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  вимкніть  мікрофон,  бо треба пояснити. Олександре Миколайовичу, ми проголосували про створення тимчасової спеціальної комісії для підготовки проекту постанови про ставлення Верховної  Ради  до  проекту  Цивільного  кодексу  й  доручили  їй підготувати   процедуру   його  остаточного  розгляду,  враховуючи потребу   проаналізувати   матеріали,   пов'язані   із    проектом Господарського кодексу.  Іншого виходу в нас просто немає, бо були пропозиції і щодо проекту Господарського кодексу,  і  окремо  щодо проекту Цивільного кодексу.

 

     Дякую.

 

     _________________________

 

     Розглядається питання  про  проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про оподаткування прибутку підприємств (повторне    третє    читання).   Немировський   Володимир   Лукич запрошується на трибуну. Будь ласка.

 

     Я прошу  всіх  залишатися   на   місцях,   бо   розглядається надзвичайно важливе питання.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Болградський  виборчий округ,   Одеська   область).   Уважаемые   коллеги!  По  поручению Верховного  Совета  Комитет  по  вопросам  финансов  и  банковской деятельности   с  учетом  предложений,  которые  были  внесены  на заседании,  когда мы принимали проект  закона  в  третьем  чтении, доработал  его для окончательного принятия и предлагает для вашего рассмотрения.  За это время были проведены консультации по спорным вопросам,  которые  возникли  при  рассмотрении  разных статей,  в частности с Комитетом по вопросам бюджета,  а также с  работниками системы обеспечения Вооруженных Сил. Значительно уточнены вопросы, касающиеся работы банковской системы,  торговли ценными  бумагами, долгосрочного  контракта.  Таким  образом,  на  сегодняший день по основным  направлениям  проект   закона   доработан   и   подлежит утверждению   в   третьем  чтении.  Но  есть  необходимость  опять рассматривать его отдельные статьи,  иначе не будет  понятна  суть изложенного.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги.  Тобто  ви  пропонуєте за процедурою третього читання розглядати цей проект.

 

     Запитання стосовно процедури до вас має Азаров Микола Янович. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемый Владимир   Лукич!  Уважаемые  народные  депутаты!  Я  с  уважением отношусь к громадной работе, которую проделал комитет. Но вместе с тем после третьего чтения в соответствии с Регламентом принимаются к рассмотрению только те нормы,  которые мы с  вами  отправили  на переработку на повторное третье чтение. Чтобы изменить текст любой статьи, в соответствии с Регламентом вначале мы голосуем за отмену статьи, которую раньше приняли, а потом только рассматриваем новый текст.  К сожалению,  в том тексте,  который вы роздали, громадное количество  абсолютно  новых статей,  пунктов,  иногда существенно меняющих смысл.

 

     Поэтому, уважаемый Александр Александрович,  я  обращаю  ваше внимание как председательствующего прежде всего на то, что в таких ситуациях мы должны будем сначала голосовать за отмену предыдущего нашего  решения  по статье,  а затем только рассматривать новую ее редакцию.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я могу прокомментировать.  Вы не до  конца четко  изложили  позиции.  Есть  много  статей,  в которые внесены редакционные изменения по предложению нашего  юридического  отдела или   небольшие   дополнения.   Те   статьи,   которые  претерпели кардинальные  изменения,   безусловно,   будут   голосоваться   по Регламенту.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, уточнення. У статті 6.7.3 Регламенту,  в  частині  четвертій,  говориться:   "У   разі наявності нових пропозицій до законопроекту і поправок до них вони можуть бути прийняті на третьому читанні". Можуть бути прийняті на третьому читанні!

 

     Будь ласка,   ми   розглядаємо   законопроект  за  процедурою третього  читання.   Розглядаються   конкретні   поправки.   Перша поправка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Сторінка 8. Поправка до пункту 1.17.

 

     ГОЛОВА. На сторінці 8 Комітет з питань фінансів і банківської діяльності  пропонує  речення  "Постійне  представництво  підлягає державній  реєстрації у порядку,  передбаченому законодавством для резидентів  щодо  реєстрації  філіалів,  представництв  та   інших відокремлених  підрозділів,  що  не мають статусу юридичної особи" вилучити і  доповнити  статтю  22  таким  пунктом:  "У  зв'язку  з введенням    обов'язкової   реєстрації   постійних   представництв нерезидентів у якості платників податку державна реєстрація  таких постійних  представництв  нерезидентів з моменту набрання чинності цим законом не застосовується".

 

     Будь ласка, пояснення комітету.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Сегодня  иностранного  инвестора   у   нас отпугивает бюрократическая машина, которая вынуждает тратить много средств и времени для того, чтобы начать свою деятельность. Данной поправкой предусматривается,  что если нерезидент зарегистрируется как   налогоплательщик,    он    освобождается    от    каких-либо дополнительных процедур.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Можна ставити на голосування чи ні?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я  считаю,  что можно.  Здесь не возникает никаких сомнений.

 

     ГОЛОВА. Є інші міркування? Будь ласка. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Володимире Лукичу,  я знову ж таки хочу уточнити процедуру, щоб ми зорієнтувались,  як  будемо  працювати  над  цією   і   наступними статтями.

 

     Мене турбують  питання щодо амортизації.  Ми наголошували від нашого комітету,  що не можна статті 8, 9 включати в цей закон. Ви відкинули наші зауваження і таки включили їх.

 

     Далі. Пункт  22.4  теж було включено і не було відправлено на переопрацювання.  А тепер у повторному третьому читанні ви вносите пункт 22.4 змінений.

 

     Тобто мене  цікавить:  якщо ви один пункт змінили,  хоч це не було проголосовано в залі,  просто, прислухались до голосу розуму, то  що  буде  зі статтями стосовно амортизації?  Чому ви відкинули концепцію  проголосованого  в  грудні  в  цьому  залі   і   штучно заблокованого  законопроекту в першому читанні,  щоб не вносити на друге читання в зал?  Чим ви керувалися,  коли змінювали статті до третього читання?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Давайте  работать по Регламенту.  Когда мы подойдем к нормам,  касающимся амортизации,  я дам вам  пояснение. Если вы считаете нужным,  чтобы сейчас я дал пояснение,  я его дам сейчас.

 

     Раздел об амортизации  практически  идентичен  тому,  который есть в упомянутом вами законопроекте. Эти позиции были согласованы в комитете. Вы прекрасно знаете об этом.

 

     В отношении  изменения  пункта  22.4.  Да,  здесь  получилась накладка.  Его в зале проголосовали. Но мы дополнительно в рабочей группе,  на заседании комитета  говорили  о  том,  что  он  в  той редакции,  в  которой  мы  проголосовали,  неприемлем.  Сегодня мы внесли пункт  22.4  в  совершенно  новой  редакции,  которая  дает практический выход из этого положения (Шум у залi).

 

     По процедуре, еще раз подчеркиваю...

 

     ГОЛОВА. Спокійно, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. По процедуре...

 

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу,  ще раз кажу: в перепалку із залом вступати не треба . Давайте відповідь на запитання. Це ваша функція.

 

     Депутат Суслов говорить. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область).  Комитет вчера достаточно  детально  обсуждал редакцию  этого  пункта.  Как  вы  видите,  в  третьем чтении было принято,   что   "постійне   представництво   підлягає   державній реєстрації".  Мы пришли к выводу о том,  что это вообще не предмет Закона о налогообложении  прибыли  предприятий,  подлежит  или  не подлежит государственной регистрации постоянное представительство. И решили оставить фразу:  "реєстрація постійних  представництв  як платників    податку   здійснюється   в   порядку,   встановленому центральним органом Державної податкової служби".

 

     Поэтому текст  в  средней  колонке  тоже   не   нуждается   в голосовании.  Я  не  знаю,  почему здесь появилась фраза "державна реєстрація не застосовується".  Это не предмет данного закона и не должно голосоваться.  Здесь достаточно определить,  что постоянные представительства являются плательщиками налога и  их  регистрацию осуществляет    центральный    орган   Государственной   налоговой администрации, как это и предложено в правой колонке.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу, говоріть.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Поправку в средней колонке  сейчас  мы  не будем голосовать. Мы будем ставить ее на голосование, когда дойдем до статьи 22.

 

     ГОЛОВА. Ми повинні проголосувати тільки  пункт  1.17.  Так  я розумію?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Так.

 

     ГОЛОВА. У  редакції,  яка  є в правій колонці.  А питання про реєстрацію віднесено до статті 22, ми до нього повернемося.

 

     Депутат Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Владимир Лукич!  Да,  у нас очень много недостатков в работе по привлечению инвестиций,  в работе постоянных представительств.  Но  какое  это имеет  отношение  к  Закону о налогообложении прибыли предприятий? Почему мы в этом  законе  должны  менять  правила  государственной регистрации? Ведь это же не норма данного закона!

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Вы абсолютно правы. Поэтому ее исключили.

 

     ГОЛОВА. Ставиться   на   голосування  редакція  пункту  1.17, запропонована тимчасовою комісією і робочою групою,  яка  готувала цей проект.  Документ у вас є,  будь ласка, голосуйте. Голосується текст у правій колонці,  де  вилучено  норму,  не  властиву  цьому закону.

 

     "За" - 173.

 

     Я звертаюся  до тих 130 депутатів,  які сумніваються,  так чи інакше голосувати:  або уважно слухайте,  що говорять доповідач  і інші учасники дискусії,  або голосуйте проти,  якщо ви не згодні з цим.  Тільки  голосуйте!  Не  голосувати,  не   брати   участі   в голосуванні ви не маєте права!

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування.  Пункт 1.17 у правій колонці голосується.

 

     "За" - 219.

 

     Можна ще раз ставити на голосування? (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 257. Прийнято.

 

     Я порадив  би   представникам   Кабінету   Міністрів:   Ігоре Олександровичу,  ви  зараз  подзвоніть  своїм колегам,  які носять депутатські мандати і сидять хтозна-де.  Бо коли приходити знімати Голову  Верховної  Ради,  то  вони  всі тут!  А коли голосувати за податкове  законодавство,  то  краще  в  газетах  прокричати,   що потрібне податкове законодавство, а йти на роботу сюди не хочуть!

 

     Друга поправка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Страница 10, пункт 1.20.

 

     ГОЛОВА. Доповнити пункт 1.20  новим  абзацом  такого  змісту: "Звичайна  процентна ставка за депозит - ставка,  яка визначається за методикою, встановленою Національним банком України".

 

     Останній абзац пункту 1.20 викласти в такій  редакції:  "Якщо органи   податкового   контролю   за  результатами  документальних перевірок мають підстави для  висновків  щодо  правомірності  (тут коми  не треба,  до речі) визначення рівня звичайних цін платником податку,  ці органи мають  право  звернутися,  а  платник  податку зобов'язаний  за  таким  запитом  надати обгрунтування рівня таких цін".

 

     Я хотів би,  Миколо  Яновичу,  щоб  ви  висловилися  з  цього приводу,  оскільки  тут  є  питання  про  депозитну  ставку.  А це специфічний пункт, особливо в інтерпретації закону про...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я надеюсь,  уважаемый  Александр  Александрович, уважаемые  народные депутаты,  что Национальный банк,  которому мы такое право дали,  определит нормальный уровень процентной  ставки за депозит. Но, к сожалению, данная редакция этого пункта касается только "пов'язаних осіб".

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень проти того,  щоб включити ці  норми, вони  виділені  шрифтом  у  правій  колонці в пункті 1.20?  Немає. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу проголосовать.

 

     "За" - 260. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Третє уточнення на сторінці 14: підпункт 2.1.3 викласти в такій редакції: "Філіали, відділення та  інші  відокремлені  підрозділи  юридичних осіб   -   суб'єктів   підприємницької  діяльності,  зазначених  у підпунктах 2.1.1  та  2.1.2,  які  мають  відповідний  банківський рахунок   та   зобов'язані   вести   бухгалтерський   облік  своєї діяльності".

 

     Це стосується платників  податку,  хто  може  бути  платником податку. Володимире Лукичу, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Комиссия долго рассматривала этот вопрос, и мнения разделились.  Чтобы была понятной  картина,  пожалуйста,  я прочитаю  текст  в  левой  колонке:  "філіали,  відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 цього пункту.  Вони зобов'язані вести окремий облік діяльності та мати банківський рахунок".

 

     Разница между тем,  что  предлагается,  и  тем,  что  мы  уже приняли,   заключается   в   следующем:   в  первой  ситуации  это обязанность,  во второй ситуации - это не обязанность,  только те, которые  имеют  счет  в  банке  и обязаны вести бухгалтерский учет своей деятельности. Данная поправка принята комиссией и перенесена в правую колонку.

 

     Мое личное  мнение:  без  данной  поправки разрушается закон, практически не будет связано головное предприятие с филиалами  для получения   налогов   -  по  месту  нахождения  -  территориальной громадой,  как записано у нас в Законе о местном самоуправлении. И практически получится так, что головное предприятие будет собирать дань со всех абсолютно подразделений  и  платить  налоги  в  одном месте.  В  другом  месте  оно  по  своему  усмотрению  может через распределение  снять  эти  налоги.  Но   в   таком   случае   идет нивелирование тех,  которые плохо работали,  и тех, которые хорошо работали.

 

     И есть предостережение следующего порядка. В том случае, если предприятия  будут  выходить  на инвестиции за пределы государства или  головное  предприятие  находится  за  пределами  государства, поступления в местные бюджеты сомнительны.

 

     ГОЛОВА. Депутат Азаров говорить.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Владимир Лукич,  абсолютно правильная логика  ваших  рассуждений,  а  вот  вывод,  конечно,  не   совсем правильный.

 

     Дело вот  в чем.  Ведь мы довели до того ситуацию,  что у нас громадные атомные станции не имеют собственного счета  по  прибыли (Шум у залі).

 

     Народные депутаты,  я  прошу  послушать.  Город Киев имеет 17 процентов доходов консолидированного бюджета.  За счет чего? Да за счет  того,  что  все  филиалы,  находящиеся  в регионах,  даже не осуществляют расчеты.  Я уже не  говорю  о  том,  что  прибыль  не образуют.

 

     Поэтому ни  в  коем  случае  нельзя  соглашаться на редакцию, которую предлагает сейчас комитет. А они вроде бы безобидную фразу вставили:  "які  мають  відповідний банківський рахунок",  условие поставили филиалам.  Ну, у нас сейчас полтора миллиона юридических и  физических  лиц  имеют  банковские  счета.  Чего  же  мы лишаем возможности филиалы иметь  свой  баланс,  отвечать  за  результаты хозяйственной   деятельности,  образовывать  прибыль?  Поэтому  мы считаем совершенно  нецелесообразным  изменять  редакцию,  которая была проголосована в третьем чтении.

 

     ГОЛОВА. Є дві думки.  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності пропонує,  про це сказав Володимир Лукич,  змінити, щоб необов'язковим  був  характер  обліку  і сплати податків філіалами певних структур.  А попередня редакція передбачала  обов'язковість такої сплати (Шум у залі).

 

     Чому, я знаю,  що і ваша є,  але вона буде збігатися з думкою Комітету з питань фінансів, так же?

 

     Слово надається ще депутату Терьохіну.  Ви правильно сказали, але я не чув.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська   область).   Шановні   народні   депутати,  Олександре Олександровичу!  Трошки  не  така   інтерпретація.   Уявіть   собі ситуацію,  що ми змусимо всі філіали, відокремлені відділення мати власні баланси і банківський рахунок.  Наприклад, колгосп, у нього є   відокремлений  підрозділ  -  машиннотракторна  станція.  А  ми починаємо, використовуючи цю норму, змушувати цю машинно-тракторну станцію мати окремий баланс і банківський рахунок. Це неправильно.

 

     Дивіться, що далі виходить.  Завод у місті,  він розміщений в одному районі,  а його цех - через вулицю в іншому районі.  І  цей цех тепер має стати юридичною особою.

 

     Що запропонував   Комітет   з   питань  фінансів,  Олександре Олександровичу?  Встановити   такий   принцип,   згідно   з   яким необов'язково, щоб філіали мали відокремлений баланс і банківський рахунок.  Але в статті 17 (дивіться аркушик,  додатково  розданий) обов'язково  ввести оподаткування цих філіалів за місцем отримання доходів у такий спосіб:  якщо витрати не можна  визначити  просто, тоді  береться консолідований баланс,  як у тому випадку з атомною енергетикою,  про який казав Азаров,  і підраховуються  витрати  і доходи,  які  припадають  на  цей філіал.  Місцевий бюджет отримає рівно стільки,  скільки буде генеровано доходів філіалом  на  його території.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Очень короткое замечание. Нельзя смешивать филиалы и  структурные  подразделения.  Давайте  не  будем  здания превращать в филиалы.  Если есть отделения Сбербанка в районе, это не говорит о том,  что в селах эти отделения будут платить  налог. Отделение   Сбербанка  в  районе  является  филиалом  центрального Сберегательного банка.

 

     ГОЛОВА. Підпункт  2.1.3  в  правій   колонці   ставиться   на голосування.

 

     "За" - 193.

 

     Залишається попередня   редакція.   Будь   ласка,  якщо  буде потреба, вкінці повернемося до цього.

 

     Поправка 4 на  сторінці  15.  За  дорученням  Верховної  Ради України   викласти   пункт   2.4   в   такій  редакції:  "Установи пенітенціарної системи  та  їх  підприємства,  які  використовують працю    спецконтингенту,   спрямовують   доходи,   отримані   від діяльності,  визначеної   Міністерством   внутрішніх   справ,   на фінансування  основної діяльності таких установ та підприємств,  з включенням  сум  таких  доходів  до  відповідних   кошторисів   їх фінансування,    затверджених   Міністерством   внутрішніх   справ України".

 

     Зрозуміло? До   попередньої   редакції    вноситься    зміна: "затверджених Міністерством внутрішніх справ України". Не викликає заперечень ні в кого.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію і прошу її підтримати.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать ее. Она выверена...

 

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу,  будь ласка.  Сторінка  15,  права колонка, пункт 2.4 голосується. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Поправка 5.  Доповнити другий абзац підпункту 4.1.6 наступним текстом:  "або такі операції здійснюються між юридичною особою  та його  відокремленими  підрозділами,  що не мають статусу юридичної особи".  Це поправка до підпункту 4.1.6,  яка стосується складових валового доходу.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Имеется   в   виду   передача  средств  и материальных ресурсов внутри предприятия между подразделениями.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень.  Ставиться  на  голосування.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Поправка 6.  Доповнити  підпункт  4.1.6 новим абзацом (це теж стосується визначення валового доходу):  "суми заборгованості,  що підлягають включенню до валових доходів, згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього закону".

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Эта  поправка   дает   возможность   лучше пользоваться законом.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка, серйозно.

 

     "За" - 241.

 

     На сторінці...  Прошу вибачити,  одну хвилинку, почекайте. На сторінці 19 написано "редакційно",  але ж це не зовсім редакційна, це  суттєва поправка.  Подивіться підпункт 4.2.14.  Було написано: "кошти,  що надаються платнику податку з Державного  інноваційного фонду як фінансова допомога при здійсненні інноваційних проектів". А  тепер  тут  додано:  "на  зворотній   основі   при   здійсненні інноваційних  проектів у порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів України".  Це все-таки суттєва  зміна.  Тому  треба  цей  підпункт голосувати.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Сначала подпункт 4.2.11.

 

     ГОЛОВА. Підпункт 4.2.11? Давайте.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Здесь  мы  учли   замечание   юридического отдела, которое дает возможность четко понимать этот подпункт.

 

     ГОЛОВА. Підпункт  4.2.11:  "Доходи від спільної діяльності на території  України  без  створення  юридичної  особи,   дивіденди, отримані   платником  податку  від  інших  платників  податку,  що оподатковані у порядку,  встановленому пунктами 7.7 та  7.8  цього закону".

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Голосуйте.

 

     "За" - 234.

 

     I те саме до підпункту 4.2.14.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Мы  проводили  консультации с Чеборатевым, брали  необходимые  документы  в   Кабинете   Министров,   которые проясняют  картину.  Вы помните,  я говорил,  что не до конца было ясно, что хотят...

 

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу, зрозуміло, вам довіряють депутати. Ставлю на голосування цей підпункт.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Согласованная позиция.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Поправка 7 депутата Яценка: підпункт 5.2.3 викласти в такій редакції: "Сума коштів,    перерахованих    підприємствами    всеукраїнських об'єднань   осіб,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи і мають осередки в більшості областей України" - і далі за текстом.

 

     Ішлося про те, що ця сума враховується як валові витрати.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Разница между тем, что мы проголосовали, и предложением  Яценко в том,  что кроме этих предприятий включаются еще их  представительства  на  уровне  области.  Другими  словами, строится   определенная  административная  вертикаль  взаимосвязи. Комиссия не посчитала нужным это учесть и отклонила.

 

     ГОЛОВА. Одначе як пропозиція вона тут наведена.  I йшлося про всеукраїнські  об'єднання,  які  виникли саме після Чорнобильської катастрофи.  I тоді,  коли ми розглядали це питання, воно вже було проголосоване як таке, що треба враховувати.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Мы  проголосовали подпункт 5.2.3 в третьем чтении, но поручение было разобраться дополнительно.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на  голосування  поправку  депутата  Яценка. Будь ласка. Ідеться по суті про три організації в Україні.

 

     "За" - 169.

 

     Залишається попередня редакція.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Подпункт  5.2.5  уточнен  редакционно,  мы сделали ссылку четко на закон,  которым это  регулируется.  Раньше этот  подпункт  был  немножко  расплывчато написан,  теперь четкое определение:  каким  законом  надо  руководствоваться  при   учете налогов, сборов (обязательных платежей).

 

     ГОЛОВА. Оскільки   посилання  на  ті  ж  підпункти,  що  і  в попередній редакції, то тут немає потреби голосувати.

 

     Депутат Бурячинський. Будь ласка.

 

     БУРЯЧИНСЬКИЙ О.М.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності (Сарненський виборчий округ,  Рівненська область).  Шановний Олександре  Олександровичу! Шановні народні депутати!  Я хочу,  щоб ви все-таки повернулися до статті 4,  тому що в другому читанні ми проголосували за  те,  щоб доповнити  статтю  4  пунктом  5.  Комітет  не  врахував того,  що проголосували депутати.  I я не погоджуюся з редакцією,  яку  вони зробили  в  пункті 18.3:  "витрати платників податку,  пов'язані з придбанням таких товарів (робіт, послуг), включаються до складу їх валових витрат у сумі, що дорівнює 85 відсотків від вартості таких товарів (робіт, послуг)".

 

     Я наведу такий приклад.  Як будуть збільшуватися мої витрати, якщо   я   купую  через  офшорні  зони,  скажімо,  медикаменти  за завищеними цінами?  Адже потім з тими грошима  я  що  хочу,  те  й роблю. Оце весь результат того, що зроблено.

 

     ГОЛОВА. По-перше, говоріть у мікрофон, по-друге, говоріть все до кінця. Скажіть, що ви пропонуєте проголосувати?

 

     БУРЯЧИНСЬКИЙ О.М.  Візьміть  стенограму.  Там  260   чи   246 депутатів  проголосували  за  доповнення  статті  4  пунктом  5  і узгодження його з пунктом 18.3 і статтею 7. Цього не зроблено.

 

     Я наполягаю на тому,  щоб ми повернулися до статті 4, тому що йдеться про суттєву зміну. Я пропонував таке: "юридичні та фізичні особи України при укладанні угод з нерезидентами походженням з  26 офшорних   зон  світу  сплачують  15  відсотків  коштів  від  суми укладеної угоди".

 

     ГОЛОВА. Дайте свій папір,  будь ласка.  Пункту 4.5 у  проекті немає,  пунктом 4.3 закінчується стаття 4, а ви говорите про пункт 4.5.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Он был дополнительно...

 

     ГОЛОВА. Там не те, що проголосовано, а...

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Сейчас я обкясню...

 

     ГОЛОВА. Який пункт треба голосувати?  Покажіть мені.  Де  сам текст?  Який текст треба голосувати? От ви скажіть: як зараз можна проголосувати?! Поясніть, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Эта норма  отражена  в  пункте  18.3,  где записано,  что  предприятие,  которое  направляет  в офшорные зоны средства,  зачисляет  на  свои  издержки   только   85   процентов перечисленной  суммы.  Проводились консультации в этом направлении со специалистами.  Все специалисты говорят,  что это  проблема  не только Украины,  а всего мира,  потому что практически те офшорные зоны, а их создано 26 или, может быть, чуть больше, используют для перекачивания   капитала   из  одного  государства  в  другое  при реализации разных сделок (Шум у залi).

 

     Бурячинский предлагал,  чтобы  предприятие,   которое   хочет перечислить  деньги в офшорную зону,  брало специальное разрешение от налоговой  инспекции.  Но  это  практически  не  решает  данную проблему,  мы этим ничего не добкемся. А его предложение об уплате 15 процентов налога от перечисленной суммы в какой-то мере  учтено в статье 7.

 

     Я предлагаю такой вариант:  давайте,  когда дайдем до статьи, где этот вопрос рассматривается,  подробно там остановимся на всех этих аспектах,  а сейчас не будем отвлекаться. Пожалуйста, следите по законопроекту, чтобы мы к этой статье вернулись.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бурячинський не заперечує.

 

     Після перерви о 16 годині продовжимо цю роботу.  Я просив  би всіх  керівників  фракцій,  груп забезпечити повну явку саме на 16 годину, щоб без зволікання приступити до роботи. Будь ласка.