Стенограма пленарного засідання

08 травня 1997

    ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ  П'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 8   травня    1997   року.    10   година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

                ГОЛОВА. Добрий день шановні депутати, представники Кабінету Міністрів, журналісти, шановні радіослухачі!

 

     Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     У залі зареєструвалися 336 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні депутати, у зв'язку із завтрашнім великим святом я хотів би від вашого імені і від імені Верховної Ради звернутися з коротким словом до наших радіослухачів, до всіх громадян України.

 

     Шановні колеги! Дорогі співвітчизники! 9 травня народ України святкуватиме особливо пам'ятну подію - День Перемоги. 52 роки тому завершилася найжахливіша з воєн, які будь-коли переживало людство. Фашизм був винуватцем лиха, наслідки якого і сьогодні, через більш як півстоліття ятрять наші серця, нагадують

 

 з

 

про себе ранами й каліцтвом ветеранів війни, вдовиними сльозами, гірким сирітством. У нашій державі практично немає родини, де б не залишила горе і смуток минула війна.

 

     Ціною величезних жертв і втрат багатонаціональний народ здолав ворога, який ніс країнам Європи і світу поневолення й винищення. Перемога наших дідів і батьків є воістину історичною подією світової ваги і ніколи не зітреться із вдячної пам'яті всіх людей доброї волі.

 

     52 річниця Великої Перемоги - це не тільки день спогадів про одну з героїчних і водночас трагічних сторінок нашої складної історії, не тільки нагода вшанувати пам'ять полеглих солдатів і нині сущих ветеранів фронту і тилу.

 

     Кожний День Перемоги - це час нового осмислення нашого минулого і сьогодення. Один з найважливіших уроків полягає в тому, що коли народ об'єднується заради справедливої справи, він стає непереможним і здатним здолати будь-які труднощі. І навпаки, роз'єднаний внутрішніми чварами, пригнічений народ, який не має зрозумілої мети і напрямів руху до неї, не може стати творцем свого майбутнього, приречений " на другорядну, принижену  роль.

 

     Ми всі, громадяни України, є сьогодні не тільки свідками, але й учасниками творення нової держави. Непростий характер цього процесу відбивається і на діяльності Верховної Ради. Єдиний орган законодавчої влади в Україні віддзеркалює стан суспільства й працює у відкритому для виборців режимі.

 

     Громадяни     мають    змогу     почути   й   побачити

   не   тільки складність     законотворення,      але     й    політичні

пристрасті   та

 

4

 

протистояння, що спалахують у сесійному залі. Це нормальне для демократичної держави і громадянського суспільства явище. Було б гірше і для держави, і для її громадян, якби зникла розмаїтість думок і позицій. Бо саме право людини на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань є запорукою громадянської злагоди, справжньої, а не декларованої єдності, гарантією розвитку і зміцнення демократичної, соціальної, правової

держави.

 

     Широкі права, свободи та обов'язки людини і. громадянина є одним з найбільших надбань Конституції України,   першу   річницю якої ми відзначимо   в червні. Основний Закон особливо наголошує на тому, що гарантії прав і   свобод  людини   визначають   зміст   і спрямованість діяльності держави,   є  її  головним   обов'язком.   На сьогодні це положення залишається лише побажанням, іще лише побажанням.    І    Президент,    і    Верховна   Рада,    і    уряд   перед громадянами   у   великому боргу: економіка країни    перебуває в глибокій   кризі,   практично зведений   нанівець   соціальний захист населення,   у   першу  чергу   найменш   захищених   його   верств   -ветеранів війни і праці, інвалідів.

 

     Трансформація суспільства, реформи у всіх сферах життя повинні відбуватися для народу, а не переважно за його рахунок. Це теж один з уроків нашої історії і сьогодення.

Ми хочемо, щоб у ході реформ не озлиднювалися самі творці матеріальних благ - робітники, трудівники   села,   інженери,

учителі, лікарі тощо.

 

     Верховна Рада хоче, щоб у ході реформ не виростали в Україні   мафіозні   клани,   усілякі   рантьє,   які   жирують   на   праці

 

 5

 

     трудящих людей. Ми хочемо, щоб у ході реформ соціально захищеними були малозабезпечені сім'ї, ветерани війни і праці, школярі та студенти. Ми хочемо, щоб у ході реформ не були обійдені увагою і турботою сім'ї тих, хто віддав за свободу нашої Вітчизни найдорожче, що мав, - життя.

 

     Ми припустилися б непоправної помилки, якби малювали нашу історію лише чорною фарбою. Ставлячись з неповагою до минулого, нехтуючи ним, ми втрачаємо наше майбутнє. Не забудьмо цього!

 

     Не забудьмо й того, що в ці дні ветерани передають нам естафету живої пам'яті, без якої нам не мати успіху в жодній справі, а тим більше у справі побудови міцної держави -демократичної, правової, держави для людей.

 

     Наша подяка і низький уклін ветеранам, старшому поколінню, які віддали життя, здоров'я і сили для Перемоги над фашизмом та в період післявоєнної відбудови. Схилимо голови перед їхнім подвигом, не зганьбимо зневагою у свята і будні літню людину, груди якої прикрашають нагороди, отримані за бойові подвиги і за чесну працю.              

 

     Із святом вас, дорогі співвітчизники!

 

     З Днем Перемоги, наші шановні ветерани!

 

     Щастя вам, здоров'я і бадьорості на довгі, довгі літа! (Шум у залі).

 

     Спасибі  вам.                                                                             

 

     До сьогоднішнього засідання надійшли депутатські запити.

Діхтяренко Григорій Юхимович звертається до Президента України у зв'язку     з   неповним   виконанням   Кабінетом Міністрів

 

6

 

України розпорядження Президента від 7 лютого 1996 року № ЗО про відзначення Міжнародного жіночого дня 8 березня, яким передбачено здійснити в 1996 році одноразові грошові виплати жінкам-інвалідам Великої Вітчизняної війни, матерям-героїням, удовам загиблих воїнів та іншим.

Оскільки  йдеться про конкретний документ, який уже надходив на адресу Президента, і зміст його зрозумілий, я прошу проголосувати за підтримку цього тексту. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Прошу проголосувати пропозицію про направлення цього запиту Президентові.

 

     "За" - 213.

 

     Я не наполягаю на переголосуванні, хоч потреба в тому є, оскільки багато виборців на виборчих дільницях, особливо жінки, звертаються до депутатів із запитанням: коли будуть перераховані ці гроші?

 

     На прохання депутатів я ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 236. Прийнято.                       

 

     Волковецький Степан Васильович звертається до виконуючого обов'язки голови Фонду державного майна стосовно відповідності вимогам законодавства схеми приватизації в акціонерному товаристві "Укрнафта".

 

     Костицький Василь Васильович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно правомірності дій комісії при Міністерстві з   надзвичайних   ситуацій   та   захисту   населення   від   наслідків

 

7

 

Чорнобильської катастрофи щодо позбавлення статусу ліквідаторів лікарів з міста Івано-Франківська.

 

     Група депутатів - Омельчук, Ковтунець та інші (усього п'ять чоловік) звертається до Генерального прокурора стосовно проведення перевірки законності придбання медичних препаратів для жителів міста Кузнєцовська.

 

     Група депутатів - Коршинський, Горинь та інші (усього сім чоловік) звертається до Прем'єр-міністра України з приводу доцільності відкликання законопроекту про внесення змін до Закону України про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні, яким передбачається скасувати пільги для цієї категорії громадян. Ми вчора відхилили цей законопроект, тож цей запит фактично буде задоволений.

 

     Грабар Микола Федорович звертається до Генерального прокурора України, оскільки невдоволений відповідями на депутатські звернення, про перевірку обгрунтованості відмови в задоволенні позову громадянина Томишина про поновлення на роботі та закриття Хустською райпрокуратурою справи відносно директора Хустського м'ясокомбінату.

 

     Остш Ігор Іванович звертається до віце-прем'єр-міністра України Зубця щодо вжиття заходів для погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам Стрийського" технікуму механізації та електрифікації сільського господарства і до генерального директора Укрзалізниці Слободяна стосовно порушень графіка погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам Стрийського вагоноремонтного заводу.

 

8

 

     Як бачите, зміст цих запитів торкається конкретних питань життя  людей у відповідних округах. Я просив би вашої згоди на підтримку цих запитів і направлення їх адресатам. їх оформлено так, як вимагає Регламент. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 219.

 

     Дехто з депутатів не встиг проголосувати. Нормальні запити. Життя людей, колективів: заробітна плата, виробництво. Будь ласка, ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Сьогодні ми будемо закінчувати розгляд законопроекту про проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України.

 

     До постанови, яку взято за основу, депутат Носов пропонує додати ще один пункт.  У кінці розгляду законопроекту я поставлю його пропозицію на голосування.

 

     Ще в порядку оголошення. 7 травня я оголосив заяву про створення' депутатського об'єднання "Україна - поза НАТО". Депутат Рудик просить вважати його підпис недійсним, тому що він підписував її, не знаючи змісту.

 

     Розглядається питання про проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України стосовно формування бюджету.

 

9

 

     На трибуні - Володимир Макарович Матвійчук, заступник міністра фінансів. Як ми вчора домовилися й проголосували, працюємо без перерви до 13 години.

Зміни до Закону про захист прав споживачів.

 

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів. У зазначеному законі передбачається зупинити дію норми щодо безплатного проїзду працівників цієї галузі в громадському транспорті.

Погоджувальна комісія розглядала цей проект змін до закону і пропонує схвалити його в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа наполягає на слові. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці {Сімферопольський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты! Прошу очень внимательно отнестись к голосованию этого изменения к закону. Я предлагаю не голосовать за этот проект, потому что речь идет о льготах для 360 человек, на содержание которых якобы сегодня из бюджета выделяется 10 тысяч гривень. Но это люди, которые согласно Закону о защите прав потребителей осуществляют проверки качества товара, ввозимого из-за границы. Только за 1996 год работники Комитета по вопросам защиты прав потребителей окупили расходы на свое содержание в четыре раза и дали 10 миллионов гривень в доход бюджета Украины.

 

10

 

     К примеру, работники киевского управления только за первый квартал в 33 раза окупили расходы на свое содержание. И если сегодня мы лишим этих работников, у которых средняя зарплата 80 гривень, права на бесплатный проезд, то не будет проверяться более 60 тысяч предприятий торговли, общественного питания и люди будут уходить из этого комитета.

 

     Я прошу вас, уважаемые депутаты, не голосовать за этот проект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів {Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты! Я не согласен с тем, что сказала моя коллега. Напомню, что вчера мы проголосовали за отмену льгот для народных депутатов, и я рад, что мы поддержали эту норму, хотя тоже можно было бы сказать, что 430 народных депутатов на всю Украину - это не так уж и много.

 

     Вообще давайте прекращать эту практику. Ряд норм законов нельзя менять, потому что это приведет к снижению уровня социальной защиты людей преклонного возраста, с малыми доходами и так далее. Но если мы хотим хоть немного изменить ситуацию в условиях резкого сокращения производства, а значит и поступлений в бюджет, эту норму надо принимать. Считаю, что для проезда по вызову этот человек должен все же покупать билет. Если он не в состоянии покупать его, значит, это должна делать

 

11

 

организация, которая, как сегодня констатируется, имеет определенную прибыль и может в виде поощрения приобрести своему сотруднику проездной билет. Ведь все мы, возвращаясь из округов, говорим: нет колес для трамваев, нет трамваев, нет шин для автотранспорта, все дороги разбиты и так далее. Как же мы сможем выйти из этого положения?

 

     Предлагаю поддержать Кабинет Министров и эту норму принять (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ще хтось бажає висловитися? Тільки два депутати: Степанов і Бондаренко. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів [Ленінградський виборчий округ, м.Київ). Шановні колеги! Я хотів би звернути вашу увагу на те, що цю службу щойно створено, вона нечисленна і виконує справді важливу функцію в суспільстві: захист нас від припливу іноземного, часто неякісного товару. Зарплата цих людей не перевищує 100 гривень.

 

     Коли ми говорили про народних депутатів, то мали на увазі щось інше. Усе-таки наша зарплата дає можливість купити квитки, та й мало хто користується тим міським транспортом, тому й голосували тут усі так дружно. Що ж до цих людей, то там працюють в основному жінки, яким доводиться бувати протягом дня в десятках колективів. Тому я просив би зняти цю проблему. Зрештою, що це дасть для бюджету України? Абсолютно нічого.

 

12

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. Останній виступ.

 

     СТЕПАНОВ П.С, голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Ватутінський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые народные депутаты! Я просил бы вас прежде чем нажимать на кнопку, подумать о том, какое давление испытывает украинский рынок. К нам, как на свалку, везут непроверенные товары. Поставщики требуют, чтобы Украина не проверяла качество этих товаров, а мы не поддерживаем вновь созданную службу. Это непростительно!

 

     Я вас очень прошу предлагаемый законопроект не принимать! Эту службу надо поддержать.

 

     ГОЛОВА. Володимире Макаровичу, говоріть.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, я хотів би уточнити, яку середньомісячну заробітну плату мають ці працівники. Це не 80 і не 100, а 160 гривень (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Заспокойтеся, будь ласка. Ішлося про єдиний принцип, єдиний підхід до всіх категорій працівників, і уряд у своїх проектах змін до законів саме це й передбачив. Учора говорили, що винятком можуть бути ті категорії громадян, виконання функціональних обов'язків яких пов'язане з постійними роз'їздами. Це працівники правоохоронних органів тощо, і тому ми щодо них не підтримували уряд.

 

13

 

     Ставлю на голосування проект, який вносить Кабінет Міністрів, - про прийняття цих змін у першому читанні. Ну, з мотивів уже чотири чоловіки виступили... Будь ласка, голосування в поіменному режимі.

 

     "За" - 177.

 

     З мотивів голосування просить слово депутат Пилипчук.

 

     ПИЛИПЧУК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села {Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні депутати! Що ж ми все-таки робимо? Чи працюватиме в нас транспорт, коли майже всі працівники бюджетної сфери їздитимуть безплатно? Я за те, щоб безплатно їздили лікарі, бо вони їздять робити уколи хворим, які прикуті до ліжка, їздять на виклики, а для машин "швидкої допомоги" немає бензину, коштів і так далі. Я за те, щоб безплатно їздили вчителі, бо вони провідують на дому своїх учнів (у тому числі і хворих), допомагають їм у навчанні і так далі.

 

     Однак треба виходити з реальних можливостей. Має сьогодні можливість наша держава відірвати ці кошти, наприклад, від пенсіонерів, щоб забезпечити деяким громадянам безплатний проїзд? Ні. Тож не треба обманювати себе й далі заганяти наш транспорт, бо сьогодні він... Скоро ми ходитимемо пішки і тоді переголосуемо, підтримаємо законопроект, внесений Кабінет Міністрів. Будьмо реалістами!

 

14

 

     ГОЛОВА. Володимир Пилипчук наполягає на повторному голосуванні цього проекту. Ще раз ставлю його на голосування.

 

     "За" - 181.

 

     Переходимо до проекту Закону про внесення змін до Закону України про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні.

Оскільки комітет, котрий аналізував цей проект на предмет його відповідності Конституції, дійшов висновку, що норми, які пропонує Кабінет Міністрів, порушують Конституцію, ми знімаємо його з розгляду. Це передбачено в пункті 2 постанови, яку ми вчора проголосували.

Проект Закону України про внесення змін до Закону України про пожежну безпеку. Володимире Макаровичу, будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. У зазначеному проекті передбачено зміни, що стосуються декількох пільг працівникам державної пожежної охорони. По-перше, пропонується призупинити дію норм щодо безплатного проїзду в громадському транспорті, щодо пільг при встановленні телефонів, щодо 50-процентної знижки плати за житлову площу, комунальні послуги та паливо, щодо надання кредитів на індивідуальне житлове будівництво. Погоджувальна група народних депутатів розглядала проект цього закону, уточнила статтю 18 закону і частину шосту статті 22. Решту статей погоджено без зауважень. Ми просимо проголосувати проект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА.  Немає заперечень? Депутат Пономаренко.

 

15

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Шановний Олександре Олександровичу! Комітет з питань базових галузей стоїть на тій позиції, щоб усі громадяни. України мали можливість отримати кредити на будівництво власного житла. І якщо в цій нормі записано, що працівники цієї сфери можуть отримувати кредит та ще й за рахунок своєї установи, то, гадаю, її треба залишити, а з рештою ми   погоджуємося.

Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Старобільський виборчий округ, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемый Владимир Макарович! Я вчера говорил и сейчас настаиваю на том, что мы должны принципиально подойти к вопросам, касающимся бесплатного проезда, платы за жилье и так далее. Все, что связано со служебной деятельностью граждан Украины в различных сферах, должно быть оставлено. Например, пожарный по приказу направляется на работу в село, а мы лишаем его права на бесплатний проезд, на 50-процентную плату за проживание в сельской местности. Разве это правильно? Это ни в коем случае нельзя поддерживать.

 

16

 

     Я предлагаю рассмотреть этот законопроект по частям или же отклонить его сразу. Что касается льгот по установке телефонов, то с этим можно согласиться, а все остальное принимать нельзя.

 

Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Володимире Макаровичу, будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати! Ви буваєте у своїх округах, особливо це стосується сільських районів, і знаєте, що громадський транспорт у сільській місцевості практично не ходить, і навіть ті пільги, які передбачені Законом про статус ветеранів війни, сьогодні не надаються, оскільки місцеві органи вже самі прийняли рішення про надання таких пільг раз на тиждень. Можливо, десь їх і не надають. Це одне.

 

     Друге. Шановні народні депутати, жодна пільга в державі не надається безкоштовно. За неї хтось повинен платити. Не можуть працівники автомобільного транспорту здійснювати пасажирські перевезення за рахунок своїх доходів і за рахунок нещадної експлуатації нашого громадського транспорту.

 

     Якщо в нас немає на це коштів у бюджеті, то такі категорії громадян, як працівники служби захисту прав споживачів, пожежної охорони можуть сплачувати свій проїзд за рахунок власної заробітної плати. А якщо треба, нехай їхні установи купують їм проїзні квитки. А при відрядженні в сільську місцевість транспортні витрати компенсуються з коштів цієї установи.

 

17

 

 

     ГОЛОВА. Прошу вас, Павле Сергійовичу, сядьте на місце. Не говоріть голосніше, ніж я в мікрофон!..

 

     Є дві позиції. Одна зачіпає інтереси всіх категорій громадян. Для нинішнього стану економіки, зокрема транспорту, коли немає коштів на утримання рухомого складу в автобусних парках чи будь-де, треба, щоб усі громадяни користувалися цим транспортом за гроші. І треба підвищувати заробітну плату, пенсії, щоб громадяни могли платити із свого власного бюджету.

 

     Але в даному випадку йдеться ще про ті категорії громадян, для яких можна в бюджеті чи в кошторисі організації передбачати придбання квитків для проїзду, а не відносити це безпосередньо на збитки транспорту. Адже, справді, з бюджету компенсуватимуться ці видатки. От про що йдеться.

 

     Ставлю на голосування цей проект у першому читанні.

 

      "За" - 212.

 

     Ще раз звертаюся до депутатів. Розглядаються надзвичайно серйозні законопроекти. Звичайно, не вина комітетів і окремих депутатів, що ми змушені в такому темпі розглядати зміни більш як до 60 законів, але всі вони важливі. І тому треба зважено визначити свою позицію в кожному окремому випадку. За наполяганням депутатів ще раз ставлю цей проект на голосування.

 

      "За" - 230,

 

     Прийнято в першому читанні.

 

     У кого є зауваження - подайте їх у комітет для врахування при піцготовці проекту до другого читання (Шум у залі). Переголосувати?

 

     Ставлю на голосування попередній проект. Будь ласка.

 

18

 

     "За" - 215.                                                                                           

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 227.

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад. Пропоную підійти до нього аналогічно тому, як ми підійшли до Закону про вибори народних депутатів. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію... Ну, будь ласка, Володимире Макаровичу, поясніть.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, в цьому законопроекті пропонується скасувати лише одну пільгу - безплатний проїзд у громадському транспорті для депутатів сільських, селищних,

районних, міських, районних у містах і обласних рад.

 

     ГОЛОВА. У зв'язку з тим, що переїзд у межах округу, як це визначено було проектом, у місті, де розташовані ці округи, проконтролювати практично неможливо, це абсурдна норма. Тому ми й прийняли таке рішення щодо народних депутатів України. І так само пропонуємо вчинити і щодо депутатів місцевих рад.

 

     Прошу за аналогією проголосувати цю позицію. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Ще раз підкреслюю:  це стосується кандидатів і в народні депутати України, і в депутати місцевих рад.                                                

 

19

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про вибори Президента України. Зрозуміло, про що йдеться? Той, хто хоче бути Президентом, повинен знайти гроші, щоб переїхати з округу в округ громадським транспортом.

 

     "Кандидати в Президенти України мають право на безплатний проїзд всіма видами пасажирського транспорту (за винятком таксі) в межах території України". Я, правда, не знаю, яким чином визначено економію від цього в бюджеті цього року, але, мабуть, і в наступному році ніякої економії не передбачається. Тільки що... (Шум у залі). Одну хвилинку! Тільки що, можливо, тут треба було б виняток робити. Ну, буде, скажімо, ЗО кандидатів у Президенти, їздять вони... (Шум у залі).

 

     Є потреба обговорювати? Запишіться.

 

     Слово має депутат Чорноусенко.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Червонозаводський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Ми всі добре розуміємо, що означає ця пільга для депутатів місцевих рад. Ми скасували пільги для себе, отже, нема чого обговорювати, давайте голосувати й приймати рішення.

 

     ГОЛОВА. Ми це вже проголосували. Я про Президента кажу.

 

     ЧОРНОУСЕНКО 0.І. Слід вчинити аналогічно.

 

20

    

     ГОЛОВА. Ідеться про кандидатів у Президенти, не про нашого Президента...

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І. Аналогічно!.. ГОЛОВА. Слово має депутат  Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Я хотів би звернути увагу, шановні колеги, на цю норму: "Кандидати в Президенти мають право на безплатний проїзд всіма видами пасажирського транспорту (за винятком таксі) в межах території України". Кандидат у Президенти України буде їздити не по території виборчого округу в межах міста Києва, а по території України. І кандидат у Президенти, який балотуватиметься від представників класу імущих, матиме одні можливості, а кандидат у Президенти, який балотуватиметься від робітничого класу або селянства, - інші можливості,

 

     Тому я  підкреслюю;  це  різні  речі!   І  я  категорично  проти прийняття зазначеної постанови (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? (Шум у залі). Ставлю на голосування проект, внесений Кабінетом Міністрів. Будь ласка (Шум у залі).

 

      "За" - 215.

 

 21

 

     Ставлю цей проект ще раз на голосування (Шум у залі}. За наполяганням депутатів я зобов'язаний ставити... (Шум у залі). Я кажу, зобов'язаний ставити. Я розумію вас...

 

     "За" - 235.

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про державну податкову службу в Україні.

 

     Будь ласка (Шум у залі).

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати! Я прошу вас звернути увагу, що в зазначеному проекті передбачено лише одне уточнення. Раніше розміри штрафів мали мінімальний і максимальний розміри, і якийсь чиновник вибирав конкретний розмір штрафу. Ми пропонуємо встановити розміри штрафів у твердих сумах, щоб відразу було відомо, який штраф належить сплатити.

 

     Погоджувальна група розглянула ці пропозиції і підтримує їх. Є пропозиція прийняти законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Давайте приймемо в першому читанні, а потім, якщо будуть уточнення до другого читання уже в процесі аналізу, який зроблять окремі депутати чи комітети, розглянемо й ці уточнення. Підтримаємо, так?

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону про систему оподаткування.

Будь ласка.

 

22                                                   

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, ми вносили зміни до Закону про систему оподаткування, але після того 18 лютого 1997 року Верховна Рада прийняла новий Закон про систему оподаткування.

 

     Під час доопрацювання проекту цього закону ми просили вас розглянути можливість введення в Закон про систему оподаткування нового виду податку - військового. Пропонується й положення про те, кого він стосуватиметься. Згідно з ним цей податок мають платити громадяни, які з тих чи інших причин не будуть проходити службу в армії. Протягом цих двох років вони сплачуватимуть певний податок. Є прохання прийняти цей проект закону в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку, давайте це розглянемо. Податок сплачують громадяни, які за станом здоров'я та іншими ознаками могли б служити в армії, але не служать. За них хтось служить, і вони протягом чотирьох років сплачують податок у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. У соціальному плані це справедлива норма, одначе її можна по-різному тлумачити, виходячи з того (учора з цього приводу говорив депутат Пилипчук), бюджетна ми держава чи фондова. Тобто по всіх напрямах суспільної діяльності будемо сплачувати окремі податки чи створювати фонди.

Прошу записатися, хто хотів би висловитися з цього приводу. Чотири чоловіки.

Депутат Кириченко.

 

 23

 

     КИРИЧЕНКО М.О., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький виборчий округ, Полтавська область). Шановні колеги! Шановний доповідачу! Олександре Олександровичу, я думаю, що ця норма (це доповнення, пункт "р") виписана дещо розпливчасто. Треба визначити причини, з яких людина не може проходити військову службу.

Якщо причина не залежить від людини, то я поставив би під сумнів прийняття такої зміни до закону. Це перше.

 

     Друге. Цю норму можна тлумачити так, що людина може відкупитися від проходження військової служби. А це вже аморально.

Тому    прошу    всіх    подумати,    коли    голосуватимете    цей законопроект. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кендзьор.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Сокальський виборчий округ, Львівська область). Шановний доповідачу! Шановний Голово! Гадаю, цю норму справді треба серйозно обміркувати. У відповідному законодавстві визначено моменти, коли юнак не призивається до служби в Збройних Силах України з певних причин - чи за станом здоров'я, чи через те, що він єдиний у матері. Тобто

    

24

 

він не з власного небажання не йде до війська. І обкладати його податком, на мій погляд, нелогічно.

Тут треба чітко визначити умови, за яких людина не йде на службу в армію. І тоді вона замість служби, як передбачено нашим законодавством, або працює на певних цивільних роботах або сплачує податок, про котрий ідеться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Прошу передати слово депутатові Ємцю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Галицький виборчий округ, Львівська область). Фактично вже все сказано. Думка хороша, але викладена недосконало. Звичайно, частина людей, які навчаються, наприклад, у платних вузах, безумовно, повинні платити податок, а не просто отримувати відстрочку від призову на службу. Що стосується хворих... Можливо, це єдина дитина в сім'ї та ще й хвора, а матері доведеться платити податок, бо син не пішов в армію.

 

     Якщо ми приймемо цей закон, це буде не по-людськи.

 

     Тому є пропозиція доопрацювати цю норму, розписавши, які категорії громадян повинні платити цей податок.

 

25

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БІЛОУС В.О., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки {Київський виборчий округ, Полтавська область). Спілка офіцерів України. Група "Реформи". Шановний Олександре Олександровичу! Ви знаєте, що в Конституції є норма, якою передбачається право людини на альтернативну службу. На жаль, Кабінет Міністрів до цього часу не спромігся подати на розгляд Верховної Ради проект закону, хоча наша комісія направила звернення до уряду з цього приводу.

 

     Я пропоную цю норму розписати. Справді, є люди, які через віру в Бога або з інших причин не можуть брати в руки зброю. Є також хворі. Якщо йдеться про те, щоб узаконити хабара - це інша справа. А якщо не давати це на відкуп Кабінету Міністрів, а виписати в законі, з яких причин людина повинна сплачувати за те, що не може проходити службу, то можна було б погодитися.

Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мухін від профільної комісії.

 

     МУХІН В.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ, Харківська область). Александр Александрович, у нас в государстве, к сожалению, сложилась странная ситуация: за взятку можно оградить сына от службы в армии, добыть ему фиктивную справку о том,  что он болен и так далее.  Правильно только что говорил

 

26

 

депутат   Белоус.   Надо   всех  уравнять,   и   тогда   не   будет   этих безобразий.

 

     ГОЛОВА. То що ви пропонуєте?

 

     МУХІН В.В. Я поддерживаю депутата Белоуса. Безусловно, нужен закон об альтернативной...

 

     ГОЛОВА. А що депутат Білоус пропонував щодо законопроекту? Я не випадково перепитую, тому що Білоус сказав про норми чинного законодавства, яким передбачено звільнення від військової служби...

 

     МУХІН В.В. Александр Александрович, я предлагаю перенести этот проект на повторное первое чтение. Доработать и принять как положено.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Я зараз поставлю цю пропозицію на голосування, а перед цим кілька слів скаже Володимир Макарович від уряду. Я знаю, що його позиція не зовсім збігатиметься з моєю, але давайте з іншого боку подивимося на проблему.

 

     Мова йде про податок, який повинні сплачувати громадяни віком від 18 років, це, як правило, наші сьогоднішні безробітні. І тоді виникає запитання: з чого платити податок? Батьки будуть платити?

Ні?

 

     Будь ласка, Володимире Макаровичу.

 

27

 

      МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, я прошу звернути увагу на те, що тут передбачено: "Податок сплачується протягом чотирьох повних років, коли звільнена від проходження військової служби особа одержує будь-які доходи від трудової діяльності..." Тобто якщо молода людина віком 18 років не йде в армію і має якісь доходи, то вона сплачуватиме такий податок.

 

     Я вважаю, що деякі зауваження були справді слушні і було б доцільно прийняти законопроект у першому читанні, а потім доопрацювати його з урахуванням того, що говорилося. Я не хочу повторюватися щодо тих "липових" довідок про стан здоров'я...

 

     ГОЛОВА. Ну, "липова" довідка - це не предмет цього закону. На це є норма Кримінального кодексу.

 

     Отже, надійшло три пропозиції: перша - прийняти законопроект у першому читанні; друга - підготувати його на повторне перше читання, третя - відхилити. В такій послідовності я їх і ставлю на голосування.

 

     Ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів - прийняти законопроект у першому читанні.

 

     "За" -141.

 

     Пропозиція депутата Мухіна - доопрацювати проект і внести його на повторне перше читання. Очевидно, треба детальніше виписати, кого ця норма стосується і так далі.

Ставлю це на голосування.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Проект закону України про внесення змін до Закону України про статус депутатів місцевих рад народних депутатів.

 

28

 

     Прошу.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. У зазначеному проекті закону передбачається зміна лише однієї пільги - права депутатів місцевих рад на безплатний проїзд на громадському транспорті.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. То вже проголосували!..

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Ми голосували норму щодо кандидатів у депутати.

 

     ГОЛОВА. То ми голосували норму щодо права кандидатів у депутати на безплатний проїзд під час виборчої кампанії. їх у 10-20 разів більше, ніж депутатів.

А зараз мова йде про депутатів, які виконують свої функції.

Запишіться, хто хотів би висловитися з цього приводу.

Ви ще щось хотіли сказати, Володимире Макаровичу?

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати! Я хотів лише додати, що в правій колонці порівняльної таблиці ви бачите пропозицію погоджувальної групи, згідно з якою для депутатів у разі необхідності можуть закуповуватися проїзні квитки за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

 

     ГОЛОВА. І тоді за рахунок бюджету розраховуються з транспортною організацією. Думаю, схема правильна.

 

29

 

     Депутате Бондаренко, що ви скажете з цього приводу? (Шум у залі). Будь ласка, не сперечайтеся. Депутате Бондаренко, говоріть.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д. Група "Реформи". Шановні колеги! Я хотів би звернути вашу увагу на те, що депутати місцевих рад сьогодні працюють з чималими округами. У Києві в окрузі депутата міської ради близько 40 тисяч виборців. І депутатові доволі часто доводиться використовувати такі методи роботи, як листування з різними організаціями, роз'їзди й таке інше. Тому в законі має бути обов'язковий запис про компенсацію цих витрат. Бо це справді великі матеріальні збитки для депутата. 40 тисяч виборців: треба листи написати, треба десь побувати, щось обстежити й таке інше.

 

     Тому обов'язково треба додати такі слова: "передбачивши обов'язкову компенсацію цих витрат за рахунок місцевого бюджету".

 

     ГОЛОВА. Власне, це пропозиція до другого читання.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Ця пропозиція врахована, це є в правій колонці.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кендзьор.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М. Шановні колеги і шановний доповідачу! Гадаю, ми пам'ятаємо, що в нашій державі сьогодні 26 мільйонів громадян мають право безплатного проїзду на різних видах транспорту. Тому ми повинні вже послідовно дотримуватися цього

 

ЗО

 

принципу: максимально скасувати ці проїзні пільги й орієнтуватися на те, що в разі необхідності організації можуть купувати своїм працівникам проїзні документи.

Так що я підтримую вашу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Цушко Василь Петрович наполягає на слові? Не наполягає. Він теж пропонує підтримати проект.

 

     Ставлю на голосування проект, внесений Кабінетом Міністрів у редакції погоджувальної групи. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Йде голосування. Спокійно! Йде голосування.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Про внесення змін до Закону України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. У зазначеному проекті закону передбачається призупинення дії лише однієї пільги - безплатного проїзду посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. Погоджувальна група розглянула ці пропозиції. Її уточнення стосується того, що для таких осіб можуть закуповуватися проїзні квитки, Є пропозиція підтримати цю норму в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію прийняти проект у першому читанні.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

ЗІ

 

     Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. У зазначеному проекті закону передбачено призупинення дії лише однієї пільги для посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, які мають право безкоштовного проїзду в громадському транспорті.

 

     Може, приймемо одну постанову взагалі як постанову.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цей проект. Володимире Макаровичу, це серйозно. Мова йде про юридичну норму, вона повинна стосуватися конкретного закону.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про статус гірських населених пунктів в Україні. Будьте уважні.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Законом про статус гірських населених пунктів в Україні передбачено, що розмір державних пенсій, стипендій, усіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків. Є пропозиція призупинити дію цієї пільги. Зверніть увагу, тут записано: "призупинити до певного часу". Погоджувальна група пропонує прийняти цей проект у першому читанні.

 

32

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги депутати! Хто хоч один раз був у гірському населеному пункті, той голосуватиме проти цієї пропозиції Кабінету Міністрів. Не можна цього робити! Я дуже прошу вас не підтримувати цю пропозицію.

 

     Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 67. Не підтримується ця пропозиція.

 

     Депутат Жерtбецький просить слова.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД [Червоноградський виборчий округ, Львівська область). Шановні колеги! Я не з гір, а з рівнини, але мені доводилося працювати 12 років у гірських районах, коли я працював в Академії наук. Річ у тому, що навіть власники машини витрачають там бензину в середньому на 30-40 відсотків більше, ніж на рівнині. Безліч різних витрат! В усьому світі в гірських районах є певні доплати власне за проживання там. Люди не винні, що живуть у гірських районах - чи то в Криму, чи, скажімо, в Карпатах. Це не є пільги, це нормальні речі!

 

     ГОЛОВА. Євгене Петровичу, так чого ви хочете?

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Я хочу, щоб переголосували і... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, будьте уважні. Я знаю, що ви не з гір, а з полонини... (Шум у залі).

 

33

 

      Депутати не підтримали цю пропозицію Кабінету Міністрів.      Проект Закону України про внесення змін до Закону України про   заходи   протидії   незаконному   обігу   наркотичних   засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. У зазначеному проекті закону передбачається уточнити порядок зарахування до бюджетів конфіскатів. Погоджувальна група розглянула ці пропозиції і не погодилася з ними, рекомендувала нам передбачити це в Законі про Державний бюджет України. Ми кожного року таке робимо. Минулого року була окрема стаття і в цьому році вона передбачена. Тому є пропозиція погодитися з погоджувальною групою і не приймати цей проект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Тобто є пропозиція не підтримувати варіант, запропонований Кабінетом Міністрів. Ставлю на голосування проект, внесений Кабінетом Міністрів, і прошу його не підтримувати. Будь ласка.

 

"За"  - 75. Не підтримується.

 

     Розглядається проект Закону України про внесення змін до Закону України про бюджетну систему. Володимире Макаровичу, великий документ.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. У зазначеному проекті закону передбачено уточнення декількох статей Закону України про бюджетну систему.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція розглядати постатейно.

 

34                                                     

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Стаття  11  стосується доходів державного  

бюджету. Погоджувальна група в принципі не погодилася з цим уточненням. У зв'язку з тим, що Верховною Радою в цьому році прийнято Закон про бюджетну систему і виникли питання щодо деяких державних цільових фондів, ми рекомендуємо розглянути цю статтю після того, як остаточно буде визначено, чи будуть відновлені в складі бюджету окремі фонди (припустімо, державний фонд сприяння зайнятості населення, пенсійний фонд і так далі).

Тому зараз було б недоцільно розглядати цю статтю.

 

     Далі. Що стосується...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Володимире Макаровичу, а як ви подивитеся на таке: оскільки Закон про бюджетну систему безпосередньо не впливає на формування обсягів бюджету (дохідної чи витратної його частин), може, ми розглянемо проект цього закону одночасно з проектом бюджету на. 1997 рік? Як ви вважаєте?

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановний Олександре Олександровичу, я просив би все-таки розглянути цей проект постатейно, тому що тут є окремі дуже серйозні зміни до порядку формування бюджетів, і я просив би розглянути їх дуже уважно.

 

     ГОЛОВА. Статтю 11 залишаємо в попередній редакції...

 

35

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Щодо статті 28, то тут передбачено уточнити порядок затвердження кошторисів на утримання центрального апарату міністерств і відомств. Пропонується надати право Кабінету Міністрів затверджувати ці кошториси, щоб у цьому питанні був порядок. Просимо підтримати пропозицію погоджувальної групи.

 

     Далі. До цієї ж статті передбачається дуже серйозна зміна, яка стосується порядку затвердження й уточнення місцевих бюджетів. Прошу звернути увагу на таку річ... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Зачекайте, потім поставите запитання.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Хочу навести такі дані. У 1996 році місцеві органи (я відношу сюди і виконавчі органи, і органи місцевого самоврядування) при затвердженні місцевих бюджетів, аби дуже гарно виглядати, збільшили дохідну частину проти обсягів доходів, визначених у розрахунках Міністерства фінансів, на 1,5 мільярда гривень.

 

     Безумовно, ці бюджети по доходах не були виконані, але керівникам бюджетних установ було надане право здійснювати видатки, які потім не були забезпечені відповідним фінансуванням, унаслідок чого лише збільшилась заборгованість бюджетних установ по соціальних виплатах.

Тому ми пропонуємо встановити такий порядок: після затвердження Державного бюджету Кабінет Міністрів доводить ліміти обсягів доходів до місцевих бюджетів, і місцеві ради при затвердженні бюджету не мають права збільшувати їх до того часу, поки не виконають річну суму цих доходів.  Після того як буде

 

36

 

виконана річна сума доходів, вони мають право збільшити дохідну частину бюджету й направити кошти на ті чи інші видатки.

 

     Прошу вас дуже серйозно поставитися до цієї норми, оскільки в нас відбувається нерегульований процес виникнення дефіциту бюджету. Я можу навести такі дані: лише по соціально-культурній сфері за станом на 1 січня цього року заборгованість по всіх виплатах становила більш як 4,5 мільярда гривень, і вона постійно зростає через недосконалий механізм затвердження місцевих бюджетів. Прошу прийняти пропозицію погоджувальної групи.

 

     ГОЛОВА. Володимире Макаровичу, одне запитання щодо цього пункту. Скажіть, будь ласка, наскільки ця норма відповідає змісту Закону про місцеве самоврядування, який ми прийняли? Ми бачимо, чим обертається для місцевих рад установлення лімітів, коли адміністрації областей скорочують або повністю знищують штати місцевих рад і органів місцевого самоврядування, і вважається, що це робиться просто для економії коштів бюджету і не більше.

Як ви поясните це?

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановний Олександре Олександровичу, ця пропозиція справді не відповідає Закону про місцеве самоврядування. Але я навів серйозні цифри, які переконують, що коли ми в подальшому не будемо регулювати ці процеси, то взагалі не зможемо управляти бюджетними коштами в державі.

 

     Я ще раз хочу підкреслити, що місцеві органи при затвердженні   бюджетів   просто   необгрунтовано   збільшують   їх

 

 37

 

дохідну частину. Можу навести такий приклад. В Автономній Республіці Крим при затвердженні бюджету Автономної Республіки Крим було завищено дохідну частину на 57,5 відсотка проти обсягів, визначених Міністерством фінансів, і в рахунок цього збільшення не надійшло жодної копійки. У результаті сьогодні в Автономній Республіці Крим, можливо, найгірше становище з виплатою заробітної плати, соціальними виплатами й так далі.

 

     Ми повинні регулювати ці процеси. Можливо, колись зможемо скасувати цю норму. Але зараз просив би все-таки підтримати пропозицію погоджувальної групи.

 

     ГОЛОВА. Давайте обговоримо це питання. Я все-таки ще раз повертаюся до своєї пропозиції: повернутися до цього законопроекту під час розгляду проекту бюджету на 1997 рік. Не думайте, Володимире Макаровичу, що я пропоную це просто так. От, скажімо, записується така норма: "Не допускається затвердження місцевими радами обсягів бюджетних видатків понад встановлені їм розрахункові обсяги витрат". Виникає запитання: при чому тоді тут місцеве самоврядування? Місцевим органам встановили норми, ліміти, усе наперед визначили і попередили: ні в якому разі не маєте права збільшувати видатки!.. Це неправильно. Не маючи доходів, вони й самі не затверджуватимуть видатків, які немає чим покрити. Тому я дуже прошу, давайте розглянемо цю норму під час розгляду проекту бюджету на 1997 рік.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Можна я ще доповню?

 

38

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Ще раз хочу повторити: ми лише говоримо, що місцеві органи не можуть збільшити обсяг доходів проти визначених Кабінетом Міністрів до того часу, поки не виконають річну норму. От, скажімо, якомусь місцевому органу встановили річний обсяг бюджету 100 мільйонів гривень. Він виконав цей показник у серпні і тепер має право прийняти рішення про збільшення бюджету на 5 мільйонів гривень і збільшення видатків. А в нас сьогодні все навпаки. Органи на місцях одразу необгрунтовано збільшують дохідну частину бюджетів і таким чином збільшують дефіцит бюджету держави. Далі це тривати не може.

 

     ГОЛОВА. Така проблема є, ви правильно кажете, але це питання треба зважити всебічно. Хто хотів би висловитися щодо цієї норми, прошу записатися, бо інші норми менш важливі.

Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О. Прошу передать слово депутату Терцу. ГОЛОВА. Депутат Терець.                                                    

     ТЕРЕЦЬ В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань

соціальної    політики    та    праці    (Токмацький    виборчий    округ,

Запорізька область). Шановний Володимире Макаровичу! Я б не

хотів,  щоб  ми знову  поверталися до запропонованої  Кабінетом

 

39

 

Міністрів пропозиції. Ми прийняли Закон про місцеве самоврядування. Зараз говоримо про державний бюджет і не говоримо про формування місцевих бюджетів. А в третьому розділі цього закону чітко визначено порядок формування місцевих бюджетів і відносини органів місцевого самоврядування з державним бюджетом. Я пропоную зняти це питання з розгляду до прийняття державного бюджету. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чупахін.

 

     ЧУПАХІН О.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Куп'янський виборчий округ, Харківська область). Фракция Социалистической и Селянской партий. Действительно, мы уже приняли Закон о местном самоуправлении. Есть соответствующие нормы Конституции и других законов, которые дают органам местного самоуправления определенные права в сфере управления на своей территории. И то, что предлагает теперь Кабинет Министров, ничем другим как безграмотностью назвать нельзя.

 

     Если Кабинет Министров желает каким-то образом установить контроль над исполнением доходной и расходной частей бюджета, то этого можно достичь путем изменения каких-то других законов. Допустим, не производить выплат без определенного наполнения доходной части. Но напрямую ограничивать права органов местного самоуправления ни в коем случае нельзя. Надеюсь,  народные депутаты не согласятся с этим предложением и не допустят этого.

 

40

 

Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Шановні колеги! Справді, проблема надзвичайно складна й актуальна. Можливо, ми в цей скрутний для економіки час повинні встановити якісь типові нормативи, скажімо, чисельності виконавчого апарату адміністрації рад, автотранспорту й так далі. Але ж бюджет не лише цим обмежується. Це надзвичайно складна річ. Ми спостерігаємо, що комусь встановлено одні нормативи, а переважній більшості - інші. Якісь області розвиваються за рахунок інших областей і так далі.

 

     Якщо ми прийняли Закон про місцеве самоврядування, основна мета якого дати можливість регіонам самостійно розв'язувати свої завдання, розвиватися за рахунок власних резервів, то давайте не будемо обмежувати їхніх прав, нехай люди працюють.

Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Носов. Останній виступ.

 

     НОСОВ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Я хочу нагадати депутатам, що кошти органів місцевого самоврядування мають, так би мовити, два джерела: одне - це їх власні доходи, до розподілу яких держава намагається не втручатися, а друге - кошти державного бюджету. У частині третій статті 142 Конституції                                        

 

41

 

говориться: "Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів

місцевого самоврядування". Місцева влада силою примусу стягує ці податки з громадян під загрозою кримінального покарання і має право розраховувати на ці кошти.

     Інша справа, що це треба визначити не як заборону органам місцевого самоврядування витрачати ці кошти, а як форму розрахунку держави з місцевими бюджетами.

Тобто ідея правильна, тільки оформити її треба трошки по-іншому.

 

     ГОЛОВА. Володимире Макаровичу, будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати! Можливо, я додам ще одну краплю, яка переповнить чашу. Скажіть, будь ласка, хто з вас не звертався до нас із приводу погашення заборгованості по заробітній платі та з приводу інших видатків з місцевих бюджетів? Яким чином ми повинні впливати на ці процеси в державі?

 

     Давайте все-таки приймемо цей проект у першому читанні, а потім доопрацюємо, враховуючи те, що каже депутат Носов.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування проект закону, внесений Кабінетом Міністрів.

 

     "За"-111.

 

     Є пропозиція доопрацювати цей проект з урахуванням пропозиції депутата Носова й подати його на розгляд Верховної Ради   під   час   прийняття   бюджету   на    1997   рік.    Ставлю   на

 

42

 

 і голосування. На повторне перше читання під час розгляду проекту бюджету.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Тимчасова спеціальна комісія, яка опрацьовувала проект Закону про місцеве самоврядування, просить підтримати.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш".

 

     МАТВІЙЧУК В.М. У зазначеному проекті закону передбачається лише одна зміна - призупинити дію пільги з оподаткування. Сума податку на прибуток підприємств, які розташовані в зоні, зменшувалася на 50 відсотків. Пропонується призупинити дію цієї пільги.

 

     ГОЛОВА. Тобто ліквідувати зону "Сиваш", тому що вона тримається на цій пільзі. Так чи ні?

Чорноусенко і Сергієнко, скажіть своє слово. І депутат Старовойтова із сиваської зони.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І. Шановні народні депутати! Ви пам'ятаєте, як рік тому важко проходив проект Закону про деякі питання валютного регулювання та оподаткування . суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш", як ми з вами зняли значну кількість пільг і залишили одну - оцю.                                         

 

43

 

     У зоні "Сиваш" працює 95 нових підприємств, 17 інвестиційних проектів подано в Кабмін, 8 з яких - на 32 мільйони доларів -затверджено (а загальна вартість проектів - 60 мільйонів доларів); 5 тисяч робочих місць буде створено там завдяки цим проектам.

 

     І ви пам'ятаєте ще одне рішення, яке ми тоді прийняли: через рік, тобто в травні цього року, ми повинні повернутися і заслухати питання про зону "Сиваш" на своєму засіданні. Оскільки ми зараз розглядаємо бюджетні питання, то не маємо можливості це зробити, але документи для того підготовлені. І Кабінет Міністрів 26 квітня цього року прийняв документ, у якому позитивно оцінив діяльність зони "Сиваш" (за підписом Тигіпка, він є зараз у залі).

 

     Тому я пропоную не голосувати за цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Давайте будемо послідовними. Ми прийняли постанову і закон про експериментальну зону "Сиваш". З огляду на загальний стан нашої економіки нам здається, що це великі втрати і таке інше, що це треба було б зробити якось інакше. Але ми ще не можемо навіть аналізу зробити, що це нам дало. Можливо, бюджет поповнився за рахунок збільшення числа робочих місць, розміру прибутку тощо? Важко зараз сказати. І, мабуть, неправильно бути нам непослідовними - у минулому році тільки створили, а в цьому році скасували!

 

     Якщо депутат Сергієнко не заперечує (а депутат Старовойтова не заперечує), то я поставив би на голосування, а ви проголосуйте проти. Так? {Шум у залі).

 

     Процедура?.. Про процедуру розкаже Владислав Васильович Носов.

 

44

 

     НОСОВ В.В. Я хочу нагадати депутатам, що в Регламенті є стаття 6.8.3, яка стосується внесення змін чи доповнень до закону. І там є мудра вимога. Якщо людина гроші вклала, щось інвестувала, а ми зараз скасуємо цю пільгу, то, враховуючи, що за Конституцією держава відповідальна за свою діяльність, ця людина має право відшкодувати свої гроші через державу. Тому Регламентом передбачено, що в таких випадках ми повинні вмістити в законі положення про правові наслідки для суб'єктів правовідносин, які настануть у зв'язку з внесенням до чинного закону змін чи доповнень або його скасуванням.

Тобто можна це й приймати, тільки ж перед тим треба дізнатися, хто що вклав, назвати конкретні підприємства, об'єкти, а потім - зняти. Так просто це не можна робити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сергієнко.

 

     СЕРГІЄНКО В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Іллічівський виборчий округ, Одеська область). Уважаемые коллеги! Я, наверное, один из виновных в том, что в таблице записано согласованное предложение Кабинета Министров. Дело в том, что трижды рассматривался этот вопрос, и просто затянулось принятие отрицательного решения, потому что не были своевременно представлены все нужные справки.

 

     Я предлагаю сейчас голосовать против решения согласительной группы.

 

45

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування проект, внесений Кабінетом Міністрів. Більшість депутатів висловилася проти нього, і ви робіть висновки з цього приводу. Я теж вважаю, що не треба було б його зараз підтримувати, бо це викличе правові наслідки, про які говорив депутат Носов, - не спрогнозовані й не передбачені. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 71. Не підтримується проект.

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про страхування. Прошу.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. У зазначеному законі передбачено, що прибуток від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів не включає доходи від інвестування та розміщення коштів резервів із страхування життя і медичного страхування і так далі. Тобто надається відповідна пільга. Пропонується, оскільки всі пільги щодо оподаткування регулюються спеціальними законами, скасувати цю пільгу. Погоджувальна група погодилася з цим.

 

     ГОЛОВА. Депутат Михайленко.

 

     МИХАЙЛЕНКО СМ., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією {Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги депутаты! Мы уже проголосовали в Законе о налогообложении прибыли предприятий изменения,   которые   уничтожат   половину   страховых   компаний

 

46

 

Украины. Сейчас правительство говорит о том, что и в данном законе предусмотрена какая-то льгота.

 

     В Законе о налогообложении прибыли предприятий, принятом в 1994 году, впервые была выписана норма о прибыли страховых компаний. Над ней долго трудились Комитет по надзору за страховой деятельностью, ученые страны. А теперь нам говорят, что это льгота. Это не льгота. Вы знаете, что речь идет о размещении резервов с тем, чтобы выделить прибыль.

 

     Я хочу сказать, что это целенаправленное уничтожение страховых компаний Украины. Я прошу голосовать против.

 

     ГОЛОВА. Що ви скажете, Володимире Макаровичу?

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати! Верховна Рада прийняла рішення, що будь-які пільги щодо оподаткування (а це є пільга, оскільки ці кошти не включаються в прибуток для оподаткування) регулюються спеціальними законами. Така норма не може діяти, оскільки вона... (Шум у залі).

Треба узгодити між собою два закони й скасувати цю пільгу. Прошу підтримати, погоджувальна група детально розібралася в цьому і погодилася.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція? Вікторе Михайловичу Пинзеник, у вас є якісь зауваження? Немає.

 

     Ставлю на голосування проект, внесений Кабінетом Міністрів, про прийняття в першому читанні.  Власне кажучи,  йдеться про

 

47

 

приведення у відповідь з іншими законами. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 186.

 

     Депутати наполягають ще раз проголосувати. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 209.

 

     Наполягають депутати, я ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Я прошу тих депутатів, які мають певну причетність до страхування, до роботи страхових компаній, подивитися уважно на цю норму до другого читання, оскільки йдеться про використання прибутку від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів. А змінами передбачається, що доходи від інвестування та розміщення коштів резервів із страхування життя та медичного страхування, які раніше не враховувалися як предмет оподаткування, тепер будуть враховуватися. Тому це змінює принципово ситуацію в страхових компаніях. І, будь ласка, до другого читання підготуйте уважно всі аргументи.

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про режим іноземного інвестування.

 

     Взагалі, треба дуже обережно до цих законів ставитися, оскільки йдеться про стосунки з партнерами - суб'єктами господарювання, які користуються вже нашими законами і міжнародними договорами. Тому тут треба бути дуже уважними.

Будь ласка.

 

48

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний Олександре Олександровичу,  я пропонував би цей проект закону розглянути по статтях.

 

     ГОЛОВА. Давайте по статтях.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Отже, стаття 7. Ми пропонуємо доповнити цю статтю абзацом такого змісту: "Інвестиції, що здійснюються шляхом придбання боргових зобов'язань, підлягають ліцензуванню в порядку, який визначається Національним банком України". Погоджувальна група не погодилася із зазначеною пропозицією, мотивуючи тим, що шляхом придбання таких боргових зобов'язань можна скупити підприємства на території України. Ми просимо розглянути це питання і все-таки підтримати пропозицію Кабінету Міністрів.

 

     Щодо статті 18 "Обкладення митом". Тут передбачено, що майно, яке ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, звільняється від обкладення митом.

 

     Враховуючи, що в більшості випадків це здійснюється шляхом вкладання до статутних фондів застарілої обчислювальної техніки і тому подібного, ми просимо визнати цю статтю такою, що втратила чинність. Погоджувальна комісія підтримує пропозицію Кабінету Міністрів.

Просимо прийняти в першому читанні цей проект закону.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку. Є дві норми, їх розглядати так не можна.  Стосовно  зміни  до  попередньої статті.  Тут закладається                                        

 

49

 

такий механізм: "Інвестиції, що здійснюються шляхом придбання боргових зобов'язань, підлягають ліцензуванню в порядку, визначеному Національним банком". Можливо, це й так. Можливо, так і треба було б робити. Але це своєрідно змінює закон про приватизацію, бо це є форма придбання майна у власність. І ми вже не раз з цим стикалися в сесійному залі. Тут треба бути дуже обережними. Мені здається, якщо робоча група не підтримала, то, мабуть, вона мала сенс.

Тому дві статті разом розглядати не можна. Я спочатку хотів би проголосувати зміни до статті 7, але їх треба коротко обговорити. Я бачу, що пропозиції є в депутатів Терьохіна, Немировського, Єльяшкевича.

 

     Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дочекався, дякую. Шановні народні депутати, мабуть, той, хто готував цю формулу, трошечки переплутав економічні поняття. Боргові зобов'язання ніякого стосунку до інвестицій не мають. Інвестиції - це кошти, які капіталізуються в балансі платника податку. А боргові зобов'язання виникають тоді, коли, наприклад, якась компанія видала вексель на користь іншої, а потім хтось купив цей вексель. То це звичайна операція. З економічного погляду звучить навіть дивно: інвестиції, що здійснюються шляхом придбання боргових зобов'язань?

 

     Крім того, при чому тут Національний банк, коли йдеться про боргові зобов'язання, які видаються резидентами? І незрозуміло, чи ці боргові зобов'язання можуть конвертуватися в майнові, чи не

 

50

 

можуть. Якщо можуть, то правий Олександр Олександрович, який каже, що це буде цікава дуже форма приватизації.

 

     Саме тому я закликаю зал відкинути цю норму як беззмістовну і непотрібну.

Дякую.

 

     ГОЛОВА. У вас інша думка, Володимире Лукичу? Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Болградський виборчий округ, Одеська область). Мы достаточно много уделили внимания этим изменениям к статье 7 в согласительной группе, где я работал, и просчитали возможные варианты. Здесь возможен вариант, когда нерезиденты скупят наши предприятия за бесценок. Его принимать ни в коем случае нельзя. Об этой норме сегодня даже говорить не стоит.

Поэтому я прошу своих коллег за нее не голосовать.

 

     ГОЛОВА. Олександре Сергійовичу, у вас інша думка? Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності {Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Депутатское объединение "Вперед, Україно!". Уважаемые коллеги! Я бы просил не только отклонить это предложение Кабинета Министров, но и подумать над его логикой. Я не понимаю, как инвестиции могут лицензироваться. Ведь мы

 

 51

 

говорим     о    дерегуляции,     о    том,     что     надо     развивать   I

предпринимательскую деятельность.

 

     Но на самом деле речь идет не об инвестициях, а о том, чтобы запустить совершенно иной механизм приватизации объектов. Потому что инвестиция и приобретение долговых обязательств - это, как говорят в Одессе, две большие разницы.

 

     Этот законопроект является одним из тех законопроектов, ради которых, на мой взгляд, и подавался весь пакет. Поэтому надо быть очень внимательным и такие вещи просто не пропускать.

Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування зміну до статті 7, яку пропонує Кабінет Міністрів. Робоча група його не підтримує, і виступи трьох депутатів ще раз це підтвердили. Якщо брати мене четвертим, то вчотирьох ми пропонуємо: не голосуйте за цей проект. Будь ласка.

 

     "За" - 58. Відхилено цю пропозицію.

 

     Тепер зміни до статті 18 "Обкладення митом". Хто хотів би висловитися? Депутати Павловський, Терьохін... Два - і досить.

Будь ласка. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки {Центральний виборчий округ, Хмельницька область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я звертаю вашу увагу на те, що, прийнявши ці пропозиції, ми відкриваємо двері для перетворення України у смітник Європи й інших регіонів.

 

52

 

     Тому треба написати, що звільняється від мита тільки те обладнання, яке є новим і відповідає сучасному рівню технології. Застаріле обладнання повинне обкладатися відповідним митом.

Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Дуже правильне було зауваження пана Павловського, але саме це зауваження може бути . враховане, якщо ми погодимося з тим, що пропонує Кабінет Міністрів. Почитайте     уважно,     там     написано:     пільги     щодо     мита     не застосовуються. І це правильно. Ви бачили зауваження Президента, які   вчора   нам   роздали,   до   прийнятого   нами   Закону   про   режим іноземного інвестування. Так ось, до основних фондів підприємств, як правило, завозиться не те, на чому щось вироблятиметься, а те, що має бути завтра продане далі. Кабінет Міністрів пропонує не звільняти від мита такі предмети. Тому я просив би підтримати пропозицію Кабінету Міністрів щодо цієї статті. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію Кабінету Міністрів і прошу підтримати її. Робоча група теж підтримує пропозицію. Будь ласка, усі - за.

 

     "За"-210.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Зрозуміло,  про прийняття в

першому читанні.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

 53

                                                                                                     

      Проект Закону України про внесення змін до Закону України про освіту.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановний Олександре Олександровичу! Оскільки не було прийнято уточнень до відповідних статей в основах законодавства про культуру і про охорону здоров'я, то зміни до цього закону я просто пропускаю. Я не думаю, що потрібно Тх голосувати. Але на окремі статті в цьому законі я хотів би звернути увагу.

 

     Стаття 57. У ній пропонується призупинити дію абзацу восьмого пункту 1 про виплату надбавок за вислугу років до посадових окладів. Але оскільки ми в основах законодавства про культуру і про охорону здоров'я не прийняли відповідного рішення, то немає тоді сенсу обговорювати й зміни до цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Отже, статтю 57 Закону про освіту включаємо в пункт 1 проекту постанови як таку, зміни до якої відхиляються Верховною Радою.

Ви проти цього? Депутат Масенко.

 

     МАСЕНКО О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування {Оржицький виборчий округ, Полтавська область). Володимире Макаровичу! Олександре Олександровичу! Незалежно від того, яке ми приймемо рішення щодо цього закону й інших законів, закони в нас діють, але фінансування немає.

 

     Ці ж педагоги не платять за комунальні послуги, за квартири вже років півтора-два. І той, хто надає ці послуги, зазнає збитків. Як у

 

54

 

цьому випадку бути? Треба якось у бюджеті закласти ці кошти і тому, хто здійснив витрати, відшкодувати їх, незалежно від того, чи будуть пільги, чи не будуть. То вже інша справа. Оце питання треба вирішити.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу! Розглядатимемо проект бюджету, і ви тоді поставите це питання. Дивіться: ми розглядаємо зараз зміни до статті 57 Закону про освіту, в якій визначено процедуру виплати надбавок до заробітної плати залежно від стажу роботи. Кабінет Міністрів вважає, що не треба   змінювати цю статтю, нехай

вона працює.

 

     Інша справа - виплати повинні робитися з бюджету. Але зараз це не обговорюється. Залишається дія статті 57 в повному обсязі. От і все!

Далі.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Стаття 61 передбачає, що кошти закладів і установ освіти та науки, які повністю або частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не вважаються прибутком і не оподатковуються. Пропонувалося зняти таку норму, оскільки це повинно регулюватися спеціальними законами.

 

     ГОЛОВА. Робоча група не погодилася з цим. Підтримаймо робочу групу. Це ж усе-таки наші колеги, ми їм довіряємо. А робиться це таким чином: ми ставимо на голосування проект, який підготував Кабінет Міністрів, і не підтримуємо його.

 

     Ставлю на голосування весь проект.

 

 55

 

     "За" - 79. Проект не підтримується.

 

     Про зміни до Постанови Верховної Ради України про введення в дію Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої. На жаль, немає Валентини Петрівни зараз у залі, вона з цього приводу щось би сказала. Але я бачу, що погоджувальна група підтримала цю пропозицію. Будь ласка, прокоментуйте.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Ми пропонуємо відмінити звільнення від обкладання акцизним збором оборотів із реалізації спирту етилового. Погоджувальна група підтримала цю пропозицію.

    

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Є депутати, які бажають висловитися? Один депутат Кириченко хоче висловитися. Будь ласка, увімкніть його мікрофон,

 

     КИРИЧЕНКО М.О. Дякую. Шановні народні депутати, я закликаю вас не підтримувати цю пропозицію уряду, хоча з нею погодилася погоджувальна група. Справа в тому, що це все вплине на ті підприємства, які працюють у переробній промисловості і використовують цей спирт для виготовлення підакцизних товарів, а також харчових пектину, есенції та оцту. Я не думаю, що в цих підприємствах є великий капітал і великі доходи.

 

     Закликаю вас не підтримувати цю пропозицію уряду, тим більше що розрахунків як таких немає. Навряд чи від цього економія бюджету буде дуже велика.

Дякую.

 

56

 

     ГОЛОВА. Давайте підтримаємо пропозицію Кабінету Міністрів, але до другого читання хай він дасть обгрунтування і з огляду на бюджет, і з огляду на інтереси товаровиробника, який користується цією нормою. Можна з такою умовою поставити на голосування? Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 186. Пропозиція не підтримується.

 

Депутате Цушко, ви спеціаліст, будь ласка, прокоментуйте.

 

     ЦУШКО В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності {Тарутинський виборчий округ, Одеська область). Уважаемые коллеги, я считаю, что нужно поддержать правительство и в первом чтении это положение принять. Дело в том, что, в принципе, сейчас действует постановление Кабинета Министров, и те вопросы, о которых говорил Кириченко, регулируются этим постановлением. Конечно, где-то здесь есть противоречие законодательству. Поэтому нужно данный вопрос доработать. А для того чтобы его доработать, нужно принять этот законопроект в первом чтении.

 

     Я прошу вас поддержать, в противном случае вопрос, который нужно доработать, снимается и производство подакцизных товаров, лекарств останется законсервированным и будет действовать дальше постановление Кабмина. Пожалуйста, поддержите проект в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. I до другого читання дати обгрунтування. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

57

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

      І дасте розрахунок, до речі, як це впливатиме на відпускну ціну

на горілку, на інші товари.

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України

про залізничний транспорт.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати! Ми пропонували частину другу статті 16 вилучити, тобто скасувати пільги працівникам залізничного транспорту.

 

     Погоджувальна група, розглянувши уважно всі пропозиції і категорії працюючих, які мають право на безкоштовний проїзд, уточнила редакцію цієї статті: "Окремі категорії працівників залізничного транспорту загального користування користуються правом на безплатний проїзд залізничним транспортом. Порядок та умови надання цих та інших пільг встановлюються Кабінетом Міністрів України".

 

     Ми погодилися з такою пропозицією погоджувальної групи. Просимо підтримати.

 

     ГОЛОВА. Профільний комітет, Олександр Михайлович тут присутній, теж просить підтримати цю пропозицію.

 

     Я ставлю на голосування проект, який вніс Кабінет Міністрів, і прошу його підтримати.

 

     "За"-221.

 

     Будь ласка, профільний комітет просить переголосувати.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

58

 

     Про зміни до постанови Верховної Ради України про проект Закону України про порядок обкладення податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України. Це про "човників" ідеться, так?

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Про всіх, хто перетинає кордон. ГОЛОВА. Володимире Макаровичу, будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати! Зазначеною постановою передбачено, що до введення в дію Закону України про порядок обкладення податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, предмети (товари), на які встановлюється акцизний збір при ввезенні в Україну громадянами на суму не більшу 200 екю, не підлягають обкладенню акцизним збором та податком на додану вартість.

Кабінет Міністрів вважає, що всі громадяни мають бути в однакових умовах, і просить призупинити дію цієї пільги.

 

     Погоджувальна група дуже уважно розглянула цю пропозицію і не погодилася з нею. Погоджувальна група своє заперечення обґрунтовувала тим, що є громадяни, які працюють за кордоном, особливо моряки, а також працівники дипломатичних представництв, посольств, які за період роботи за кордоном придбали якесь обладнання, що стосується дому. Але ми все-таки просимо розглянути цю пропозицію і прийняти в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Воно все, як правило, дому стосується, так же?

 

59

 

Володимире Лукичу, що ви хочете сказати від робочої групи? Які були аргументи у вас?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги! Наши моряки зарабатывают на наших судах очень мало по сравнению с тем, что зарабатывают их коллеги на других судах. Постановление, принятое Верховным Советом, давало возможность хоть немножко закрепить кадры и сохранить наш морской флот. И никакой особой льготы здесь не дается. Мы им даем только возможность на 50 процентов заработных средств (а они получают там суммы на уровне среднего заработка квалифицированного рабочего, который, будем говорить, ходит по земле) привезти себе какой-то материальный ресурс, чтобы обеспечить свою семью. Это вынужденная мера. И если мы ее аннулируем, то, практически, поставим крест на всем нашем морском флоте.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Ви розумієте, норма, яка діє сьогодні, аморфна, має занадто великий діапазон трактування, що призводить до зловживань. Ідеться ж про мільйони громадян, які перетинають кордон. Але те, про що говорив Володимир Лукич, повинно бути враховано, бо це є умови специфічної роботи моряків. І не тільки моряків, а й працівників дипломатичних служб. Ну, шофером людина працює в посольстві абощо. Це мізер порівняно з тим, що регулюється цією основною нормою.

 

     Тому вважаю, що треба дати доручення комітету підготувати на повторне перше читання цю норму, де виписати окремо категорії

 

60

 

громадян, про які говорив Володимир Лукич, щоб дія цієї норми на них поширювалася.

Депутат Сергієнко.

 

     СЕРГІЄНКО В.І. Уважаемые коллеги! Хотел бы обратить ваше внимание на то, что моряки в море "болтаются" по 8-9 месяцев, не заходя в порты.

 

Я прошу все-таки согласиться с мнением согласительной группы (а оно было практически единогласно принято) и не соглашаться с мнением Кабмина.

 

     ГОЛОВА. Ви ж не зрозуміли, що я сказав. Повністю підтримується ваша позиція щодо цих людей, які працюють у специфічних умовах, але до інших не застосовувати цю норму - "на суму, не більшу 200 екю", бо це завжди ставить у правовідносини людину, яка перетинає кордон, і того, хто дивиться, хто дає оцінку, хто стягує ці платежі. Ось про що йдеться.

 

     Ще раз надається слово депутату Сергієнку. А потім - депутат Севрюков.

 

     СЕРГІЄНКО В.І. Норма эта достаточно узкая. Есть такое предложение: в абзаце третьем этого пункта после слов "річкового флоту" слова "та інші" исключаем и оставляем норму, которая будет действовать только для моряков.

 

     ГОЛОВА. Депутат Севрюков.

 

61

 

     СЕВРЮКОВ В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Малиновський виборчий округ, Одеська область). Спасибо. Уважаемый докладчик, мы "празднуем" уже год со дня принятия постановления Верховного Совета - оно не действует. А много злоупотреблений потому, что в его развитие принято постановление Кабинета Министров. Были попытки его пересмотреть, чтобы сделать всё в рамках закона. Граждане нам поверили и с мая прошлого года купили себе там автомобили и другое имущество. И уже год они находятся у нас на таможенных складах. И это вина Кабинета Министров.

Это компромисс - не отменять эту льготу, а исключить слова "та інші", за которые все время цепляется Кабинет Министров. Наше постановление должно действовать так, как мы его приняли. Единственное - надо исключить слова "та інші".

 

     ГОЛОВА. Погоджуєтеся? Є пропозиція в першому читанні прийняти редакцію цією норми без слів "та інші". Але до другого читання правильно все виписати, щоб було зрозуміло, що пільги стосуються лише певної категорії громадян України. Тобто тих, які працюють на морському, річковому флотах, у деяких дипломатичних місіях і так далі. А для інших ніяких пільг немає (Шум у залі).

 

     Я прошу проголосувати пропозицію: підготувати цей проект до повторного першого читання. Будь ласка, ставлю на голосування: відправити на повторне перше читання.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

62

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати! Як ви помітили, в різних проектах законів, які ми запропонували на ваш розгляд, йшлося про обмеження розміру пенсій. Ви в першому читанні прийняли пропозиції щодо законів про статус суддів і про державну службу. Така ж ідеологія закладена і в змінах до законів щодо військовослужбовців, прокурорів. Ми маємо це тільки привести у відповідність.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиції? Запишіться, будь ласка. Бачу чотири підняті руки. Депутати Кириченко, Головко, Шаланський, Кочерга. Будь ласка. Депутат Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О. Шановні колеги! У всіх документах, які ми за ці два дні переглянули, в принципі пільги для ветеранів, військовослужбовців, пенсіонерів ми залишили. Тому я пропоную статтю 13 про розміри пенсій за вислугу років військовослужбовцям та особам начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ, а також статті 21, 36, 54 все-таки залишити в нині діючій редакції і не підтримувати змін, які вносить Кабінет Міністрів. Пільги для цих категорій людей повинні залишитися. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Головко.                                       

 

63

 

     ГОЛОВКО В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Ленінський виборчий округ, Полтавська область). Спасибо, Александр Александрович. Уважаемые коллеги, конечно, сейчас социально справедливо было бы, чтобы пенсионеры всех категорий получали примерно не больше 20 минимальных пенсий.

 

     Но мы должны учитывать и другое. Конституция гарантирует социальную" защиту военнослужащих со стороны государства. Статья 17 Конституции подчеркивает особое положение военнослужащих в нашем государстве, которые приносят присягу и готовы свою жизнь отдать, защищая государство, Отечество. Я думаю, что это дает нам право говорить о необходимости оставить действующее ныне законодательство для этой категории наших граждан, чтобы не подрывать основ защиты нашего Отечества и нашего государства.

 

     Конечно же нельзя соглашаться особенно с изменениями статьи 54, которыми определяется, что у работающего пенсионера-военнослужащего, который еще где-то работает, чтобы содержать многодетную семью, общая сумма заработка и пенсии не должна превышать 10 минимальных пенсий по возрасту. А разница будет изыматься государством. Даже СССР себе этого не позволял! (Шум у залі).

 

     Поэтому я думаю, что в данном случае мы должны льготы сохранить и показать, что Украина защищает своих военнослужащих и не даст их в обиду. И мы с вами не дадим тоже.

Спасибо.

 

64

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область). Дякую. Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Я хочу розставити акценти у визначенні напряму, в якому наша держава хоче йти.

 

     Якщо ми сьогодні не мінімальну пенсію підтягуємо під високу існуючу, а високу існуючу опускаємо до мінімальної, то яке майбутнє у нашої держави?! Уже другий день ми над цим б'ємося, але все-таки це - істина, над якою задумуються наші виборці. Вони хочуть почути висновок - чи ми й далі будемо доводити людей до вимирання, чи будемо якось їх підтягувати до кращого життя?

Тому недоцільно приймати                       пропозицію  Кабінету

Міністрів, а треба відхилити її та й усе. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ще депутат Кочерга не висловився, а потім на питанні про неконституційність наполягає...

 

     КОЧЕРГА В.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики (Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний доповідачу, я все-таки хотів би, щоб ви відповіли стосовно статті 54. Адже в усіх попередніх законах, зміни до яких ми розглядали, встановлюється - не більше 20  мінімальних  пенсій.  А ви  пропонуєте  в  разі,  якщо пенсіонер

 

65

 

працює, то загальна сума його пенсії і заробітку не повинна перевищувати 10 мінімальних пенсій за віком. То в цьому й полягає весь парадокс: якщо людина не працює, то може отримати 20 мінімальних пенсій, а якщо працює, то може отримати тільки 10 і ЗО процентів пенсії.

Я вважаю, що це несправедливо, все треба підрахувати і переглянути статтю.

Будь ласка, дайте відповідь.

 

     ГОЛОВА. Ще депутат Носов має зауваження щодо неконституційності. А потім - Володимир Макарович.

 

     НОСОВ В.В. Я хочу звернути увагу депутатів на ситуацію, коли людина на загальних підставах отримала пенсію - це одне конституційне право. А Конституція передбачає цілий ряд інших прав: працювати, відпочивати, використовувати власність. І якщо людина береться використати інше самостійне конституційне право, то чомусь настає обмеження її прав. Цього бути не може, тобто конституційні права не обмежуються.

 

     З рівним успіхом ми можемо тоді банкірів обмежити: заробітна платня плюс дивіденди. Дивіденди людина одержує, коли використовує свою власність, це інше конституційне право. Давайте обмежимо: заробітна платня плюс дивіденди - 200 гривень. Але чомусь банкірів не обмежують, а відіграються на пенсіонерах.

 

     Ми не можемо поєднувати і ставити в залежність зовсім різні самостійні права людини, це буде неконституційна норма. Будь-яка

 

66

 

людина    подасть   до    Конституційного   Суду,    і   держава    буде     відшкодовувати збитки. Так що приймати цього не можна.

 

     ГОЛОВА. Володимире Макаровичу, прошу.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, стосовно статті 54 я хотів би вам лише нагадати: в колишньому Союзі (хтось тут посилався на колишній Союз) якраз діяла норма по обмеженню пенсій. І ми повернулися до тієї норми. Необмежену пенсію в нас введено з 1 січня 1992 року, коли ми прийняли свій Закон про пенсійне забезпечення. Я думаю, ви добре пам'ятаєте, що була така норма, для окремих категорій було записано: пенсія разом із заробітком - не більше 150 карбованців, а лише інвалідам пенсія виплачувалась стовідсотково.

 

     Тому ми все-таки просили б прийняти таку норму для всіх працюючих пенсіонерів для того, щоб була можливість зекономити гроші й підвищити розмір пенсії малозабезпеченим пенсіонерам.

 

     ГОЛОВА. Що скаже з цього приводу прокуратура? Будь ласка. Генадій Андрійович Васильєв.

 

     ВАСИЛЬЄВ  Г.А.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  з

питань законності  і  правопорядку  [Калінінський виборчий округ,

Донецька область). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемый Владимир Макарович! Уважаемые коллеги народные депутаты! Я предлагаю быть последовательными в своих действиях. Мы вчера рассматривали законопроекты, которые предусматривают

 

67

 

ограничение в льготах отдельных категорий работников прокуратуры, суда, органов внутренних дел, Службы безопасности. Сегодня мы рассматриваем вопрос, который более существенно касается законных интересов этих категорий служащих - людей, которые проработали по 20, по 30 лет, их труд оценен, и сейчас мы ставим определенную грань и говорим, что будем отменять эти льготы, будем устанавливать определенные границы пенсий. Я считаю, что" это недопустимо. Те, которые принимали раньше эти законы, неужели они безответственно подходили, когда устанавливали эти пенсии, учитывая особый труд, ответственность? Я прошу депутатов не поддерживать этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Медицина теж має свою думку? Будь ласка. Депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Дякую, Олександре Олександровичу. Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Шановні колеги! Я підтримую всіх депутатів, які зараз висловлювалися, але не забувайте ще й про те, що офіцери мають жінок, які практично не працюють, і сім'ю утримує взагалі один офіцер. Якщо він вийде на пенсію, то буде позбавлений усіх пільг. Я закликаю вас: ні в якому разі не голосуйте за таке, тому що це люди, які чесно і гідно працюють на благо нашої України. Вони не заслужили того, щоб зараз ми їх позбавляли цих пільг.

Дякую.

 

68

 

     ГОЛОВА. А що думає з цього приводу депутат Єльяшкевич?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Депутатское объединение "Вперед, Україно!" Уважаемые коллеги! Мне совершенно непонятен экономический смысл предложения о том, что надо ограничивать пенсии и заработную плату. Ведь речь идет об абсолютно разных источниках. Пенсию люди заработали своим трудом. Получается, что правительство стимулирует, чтобы человек не работал, чтобы он те несчастные 45 гривень, которые получает, ходил и просил как подаяние. Мне это, повторяю, совершенно непонятно.

 

     А если исходить из экономического значения для бюджета, то очень хорошо, когда пенсионеры работают, приносят прибыль государству. Государство получает и подоходный налог с граждан благодаря этому, и налог с прибыли - бюджет получает финансовые ресурсы.

 

     Это совершенно абсурдная вещь. Это просто борьба, направленная на то, чтобы пенсионеров отвлечь от работы. На мой взгляд, это вещь и социально, и политически опасная.

 

     Поэтому я предлагаю не поддерживать этот проект правительства и все-таки правительству как-то объяснить, что пенсии и заработная плата - это совершенно разные экономические категории. Я уже не говорю тут о правах граждан, нормах Конституции. Но с точки зрения экономического смысла вообще объединять эти понятия и ограничивать пенсии - это просто какой-то абсурд. Мне совершенно непонятно, чем руководствуется Министерство финансов.

 

69

 

     ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка, Володимире Макаровичу.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати! У нас 14,5 мільйона пенсіонерів. Я думаю, що ви, говорячи про абсурд, забули, що 14 мільйонів із них одержують пенсію 50 гривень - ми їх обмежили. А йдеться про 500 тисяч громадян - це державні службовці, це військові, які одержують пенсію по суті без обмеження.

 

     Тому те обмеження, яке ми пропонуємо, на рівні 320 гривень ніяк не є абсурдом. Треба десь знайти кошти для того, щоб підняти пенсії тим, які одержують 37 і 50 гривень.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ми зараз визначимося шляхом голосування, але вчора ми після 14 години проводили засідання без трансляції по радіо і громадяни, очевидно, не знають, що пенсії для державних службовців ми вчора обмежили. Прийняли проект закону в першому читанні: для державних службовців обмежити пенсії, а потім до другого читання будемо дивитися, який це матиме вигляд. Але військовослужбовці - це специфічна категорія наших громадян, Яка до цієї пенсії повинна пройти, вибачте мені, і Крим, і Рим. Ось тому я прошу визначати свою позицію шляхом голосування, а не кричати з місць.

 

     Ставлю на голосування проект, який вноситься Кабінетом Міністрів (Шум у залі).

 

     Що? Голосувати постатейно? Будь ласка, зніміть з голосування. Будемо голосувати постатейно.

 

70                 

 

     Стаття 13 "Розмір пенсій за вислугу років", тобто пункт 64 проекту... {Шум у залі).

 

     Спокійно, будь ласка, спокійно! Чому не голосується? Якщо одна норма приймається, то голосується. Регламент дозволяє навіть по рядках голосувати.

 

     Будь ласка, пункт 64, пропозиція Кабінету Міністрів до Закону про пенсійне забезпечення військовослужбовців. Ставлю на голосування зміни стосовно статті 13' "Розміри пенсій за вислугу років".

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Мова йде про обмеження пенсій - 20 мінімальних пенсій за віком, або 320 гривень.

 

"За" - 78.

 

     ГОЛОВА. Не підтримується.

 

Стаття 21 "Розміри пенсій по інвалідності". Пропонується пункт "б" статті 21 доповнити реченням такого змісту: "При цьому розмір пенсії..." і так далі. Ставлю...

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Немає сенсу його голосувати, оскільки першу зміну не прийнято.

 

 

     ГОЛОВА. Немає сенсу? Я ставлю на голосування весь проект

закону в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 93. Не підтримується.

 

71

 

     Проект Закону України про призупинення дії деяких законодавчих актів України. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. З огляду на те, що ми пропонували внести зміни до різних законодавчих актів, запропоновано призупинити дію деяких законодавчих актів. На нашу думку, цей проект треба прийняти в першому читанні, а потім уточнити з урахуванням того, що буде остаточно прийнято в другому читанні... (Шум у залі).

То я ж говорю: треба...

 

     ГОЛОВА. Володимире Макаровичу, от уявіть собі радіослухача, який зараз слухає, про що ви говорите. Ви з Віктором Петровичем затіяли дискусію. Вона ж радіослухачам нічого не пояснює. Ще раз поясніть, про що йдеться. Потім виступлять депутати, і приймемо рішення.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Ще раз пояснюю. Ми внесли пропозицію про зміну чинного законодавства. І звідси випливає, що потрібно призупинити дію окремих законодавчих актів.

Я пропоную прийняти цей проект закону в першому читанні, а потім у другому читанні доопрацювати його з урахуванням того, що вже буде прийнято в другому читанні стосовно тих законів, зміни до яких ви проголосували. Має ж бути відповідність!

 

     ГОЛОВА. Хто хотів 5и висловитися, запишіться. Поки ви будете записуватись, я висловлю таку пропозицію: якщо ми в другому   читанні   приймемо   ті   або   інші   закони,   то   тим   самим

 

72

 

автоматично внесемо зміни в діючий закон. І тоді немає сенсу зараз приймати цей документ. Чи не так, Володимире Макаровичу?

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Ну, можна й так зробити.

 

     ГОЛОВА. Це підсумковий документ, основою якого є рішення, що будуть прийняті Верховною Радою. Тому він і повинен розглядатися вкінці, коли прийматимуться саме ті рішення. Я не буду ставити його на голосування.

 

     Будь ласка, Володимире Макаровичу, вам ще хвилина часу на виступ.

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Я дякую вам за толерантність, виявлену при розгляді цих дуже складних проектів законів. Хочу лише сказати таке: якщо ви підрахуєте дані, наведені в правій колонці порівняльної таблиці, то побачите, що витрати на реалізацію тих законів, до яких ми пропонували внести уточнення, становлять 17,7 мільярда гривень.

 

     Стоячи на трибуні, я підрахував, що, прийнявши зміни до окремих із них, ми могли б зекономити близько 100 мільйонів. Таким   чином,   17,6   мільярда   гривень   нам   потрібно   вишукати   і закласти в бюджет. Далі в державі таке тривати не може.

 

     Нам, і Кабінету Міністрів, і Верховній Раді, до другого читання

потрібно буде ще раз подумати, як вийти з цієї колізії бюджетного процесу. Бо, проголосувавши за неприйняття тих чи інших законів,

 

73

 

проекти яких запропоновані, ви змусите нас включити ці витрати в проект бюджету. Іншого не може бути. Я дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Володимире Макаровичу, сідайте, будь ласка.

 

     Таким чином, ми прийняли проект постанови за основу. В цьому проекті ми передбачили перший пункт, який вніс депутат Носов, зміст його у вас є. Він зводиться до того, що у зв'язку з наявністю суперечностей між пропозиціями Кабінету Міністрів України про знесення змін і доповнень до 63 законодавчих актів України та положеннями соціального розділу щорічного 1997 року послання Президента України, а також з метою уникнення ситуації накладення Президентом вето на низку відповідних законів, запропонувати Президенту України відповідно до пункту 16 частини першої статті 106, частин другої і третьої статті 113 Конституції України доручити Кабінету Міністрів України узгодити положення зазначеної законодавчої ініціативи з положеннями щорічного послання Президента України.

 

     Крім того, ми з вами проголосували про неприйнятність частини документів, які внесено Кабінетом Міністрів, тобто змін до тих законів, які, на думку депутатів, мають залишитися діючими.

 

     Другим пунктом цієї постанови ми теж проголосували і включили питання про відхилення тих проектів документів, які суперечать Конституції за висновками Комітету з питань правової політики.

 

74

 

     Додатково депутат Носов просить проголосувати до цього проекту таку пропозицію: запропонувати Президенту України, Кабінету Міністрів України організувати вивчення історичного досвіду зарубіжних країн по виходу із системної економічної кризи та розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону про антикризове державне регулювання в економіці. Він це мотивує і депутатським зверненням на адресу Кабінету Міністрів і Президента й обстоює необхідність проголосувати таке доповнення. Я зараз надам йому слово для обгрунтування. Я просив би, по-перше, підтримати пропозицію депутата Носова, по-друге, дати доручення робочій групі, яка готувала цей пакет документів, підготувати єдиний проект постанови на вівторок і роздати депутатам, щоб ми свідомо проголосували за зміст цього документа. Час на те є, і ми тут не форсуємо події, оскільки ці проекти не входять, як правило, в розрахунки до бюджету. Бюджет буде формуватись на основі трьох інших документів, якщо ми говоримо про бюджет на новій податковій основі.

 

     Я зобов'язаний зараз залишити пленарне засідання у зв'язку з роботою делегації латвійського парламенту, мені треба з ними ще годину часу витратити. Олександр Миколайович продовжить вести засідання, ви приймете відповідне рішення стосовно проекту постанови, і обгрунтує Владислав Носов свою пропозицію...

 

     Надходить зауваження від депутатів, що я, звертаючись із привітанням до громадян України, не згадав про тих депутатів, які є учасниками війни, учасниками бойових дій. Це не те, що некоректність, я мав на увазі це зробити в кінці засідання, оскільки мова йде про те, що ми звертаємося від імені Верховної Ради до                                                

 

75

 

всіх громадян України. А в даному випадку, звичайно, треба сказати         

добре слово про учасників війни і бойових дій Левка Григоровича Лук'яненка, Ігоря Рафаїловича Юхновського, Віктора Герасимовича Кочергу, Сергія Миколайовича Слободянюка, Сергія Григоровича Сінченка, Адама Васильовича Чікала, Ігоря Федоровича Шарова, Анатолія Варфоломійовича Юрковського і побажати їм успіхів, здоров'я перш за все, привітати їх теж із святом Перемоги! (Оплески).

 

     Я прошу вибачити і прошу Олександра Миколайовича продовжити засідання і прийняти доповнення до проекту постанови після обгрунтування депутата Носова, дати доручення робочій групі, але сам проект постанови проголосувати у вівторок.

Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В. У мене є такі зауваження. Деякі закони про внесення змін будуть потребувати ще положень, так би мовити, перехідних, щоб регулювати відносини, які склалися раніше. Тому треба буде дати доручення комітетам і юрвідділу застосувати статтю 6.8.3 Регламенту. Це в постанові треба буде зазначити.

 

     І щодо моєї пропозиції. Я хочу сказати, що відбувається таке, ну, я б навіть грубо сказав, обдурення народу, що бюджет приймемо і щось буде. То це бюджет вмирання України. І засобам інформації не варто було б дурити народ України, спокушати якимись заходами. Заходи мають бути іншими. Вони мають бути     

антикризовими,    як   здійснювали    всі    країни,    через   державне    регулювання, а не через лібералізацію, яка робиться не під час кризи.

 

76

 

     Тому я запропонував доповнити проект постанови пунктом, який був зачитаний, щоб уряд розробив цей проект закону, вивчивши, що найголовніше, історичний досвід. Саме виконавча влада повинна зробити цю роботу, а не парламент, бо їм це втілювати. Я за рахунок депутатських коштів, які виділяються, переклав 12 рузвельтовських антикризових законів, ще три буде перекладено, надіслав їх Президенту, в Кабінет Міністрів. Тобто перша якась матеріальна база є.          

 

     Ще я хотів би сказати, що уряд має підходити якось більш діалектично. Всі ці проекти законів передбачають щось забрати у людей, але в людей зараз немає за що навіть купити поїсти. Тобто якщо підійти з філософської позиції, то в них нема що забирати, треба піднімати виробництво. І саме тому я просив би уряд і Президента подумати над курсом, а депутатам поіменно підтримати мою пропозицію.

Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію, внесену депутатом  Носовим...   Я  прошу вибачення,  проект постанови  за

основу ми не голосували?

 

     Голосуємо доповнення, внесене депутатом Носовим.

 

     "За" - 170.

 

77

 

     Шановні колеги! Ми з вами за основу не голосували той проект, який... Тому я просив би: давайте проголосуємо за основу, а потім будемо голосувати доповнення. Я прошу вибачення.

Прошу прийняти проект постанови за основу (Шум у залі).

Не голосували. Розберіться, будь ласка, І голосуємо.

 

     "За" - 199.

 

     Голосуємо проект Постанови Верховної Ради про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України за основу.

 

     "За" - 219.

 

     Шановні колеги, прошу уваги, я прочитаю, а ви сконцентруйте увагу.

"Постанова Верховної Ради України про проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України.

 

     Розглянувши внесені в порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України пропозиції, що містяться в проекті Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, реєстраційний номер № 963, Верховна Рада постановляє:

1. У зв'язку з наявністю суперечностей між внесеними Кабінетом Міністрів України пропозиціями про внесення змін і доповнень до 63 законодавчих актів України та положеннями соціального розділу щорічного 1997 року послання Президента України, а також з метою уникнення ситуації накладення Президентом України вето на низку відповідних законів, запропонувати Президенту України відповідно до пункту 16 частини першої статті  106,  частин другої і третьої статті  113 Конституції

 

78

 

     України доручити Кабінету Міністрів України узгодити положення зазначеної законодавчої ініціативи з положеннями щорічного послання Президента України.

 

     2. Цю постанову опублікувати в. газеті "Голос України".

 

     Шановні колеги! Мені сказали, що вчора ви цей проект прийняли за основу. І пункт, запропонований депутатом Стретовичем. А тепер вносить доповнення до нього депутат Носов. І я це доповнення ставлю на голосування. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Прохання проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Спасибі. Є ще доповнення? Депутат Головко. Будь ласка.

 

     ГОЛОВКО В.І. Дякую, Олександре Миколайовичу. Александр Николаевич, был тоже мой проект постановления, где есть предложение относительно изменений к законам, касающихся военнослужащих. В проекте постановления, который вносится Верховным Советом, в первый пункт не включен Закон "про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей". В законопроекте об изменениях к этому закону надо исключить положения об отмене льгот военнослужащим.

 

      Закон про пенсійне забезпечення військовослужбовців та

осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ теж

має бути внесений в перший пункт проекту постанови.

Дякую за увагу.

 

79

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Роздані депутатам ці ваші пропозиції? Я ставлю тоді їх на голосування. Будь ласка, підтримайте. Голосуємо доповнення, внесені депутатом Головком.

 

     "За" - 169. Не підтримуються.

 

     Олександр Іванович Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І. Носов запропонував Президенту, Кабінету Міністрів організувати вивчення історичного досвіду зарубіжних країн. Після слів "зарубіжних країн" я прошу додати: "насамперед Чилі й Південної Кореї" - і далі за текстом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це справа така, перелічувати, мабуть, країни недоцільно {Шум у залі).

 

     Ну, депутат наполягає, я ставлю на голосування.

 

     "За"-100

 

     Ще є зауваження? Будь ласка. Депутат Чурута.

 

     ЧУРУТА М.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму (Стахановський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые народные депутаты! Депутат Носов не зря внес такое предложение, за которое мы проголосовали. Я хочу обратить ваше внимание на то, что в постановлении Верховного Совета о принятии -Государственного бюджета на 1996 год мы как раз давали такое поручение Кабинету Министров. Там в одном из пунктов было написано: "в тримісячний термін розробити і подати до Верховної Ради проект Закону про антикризове регулювання". Ця постанова не виконується. Поэтому

 

80

 

     Носов правильно сделал. А я хочу к его поправке дополнительно записать: "звернути увагу уряду на невиконання постанови про введення в дію бюджету на 1996 рік".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вашу поправку робоча група врахує при доопрацюванні. І коли будемо у вівторок ставити проект на голосування, я думаю, що ми її тоді врахуємо.

Немає більше зауважень, пропозицій? Ну, будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов. Я предлагаю еще дополнить то, что вносили Носов и Емец: Президенту Украины изучить опыт Советского Союза по восстановлению народного хозяйства после Великой Отечественной войны. Прошу проголосовать это предложение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому що вивчати, давайте не будемо записувати {Шум у залі).

Я не ставлю на голосування. Ми в цій державі з вами народилися, виросли, вивчилися, вийшли в люди. І ми досвід знаємо. А кому не вистачає - хай вивчає його. І досвід прекрасний!

Шановні колеги! Ми всі поправки врахували. Робоча група доопрацює, і у вівторок у відповідно відредагованому вигляді ми приймемо цю постанову.

 

     Для довідки. Депутат Носов. Будь ласка.

 

81

 

     НОСОВ В.В. Деякі депутати кепкують із моєї пропозиції. Це не так смішно, тому що Президента зараз консультує, скажімо, Джефрі Сакс. А я хочу сказати, що щастя американського народу, що ним правив тоді Рузвельт, а не Джефрі Сакс. І закони приймали: "закон о восстановлении национальной промышленности" 1933 року, "закон о регулировании сельского хозяйства". Так що це не так жартівливо, як здається...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про статус народного депутата України. Друге читання.

Петро Володимирович Шейко, голова комітету. Будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги депутати! Ще минулого року наша комісія подавала на друге читання зміни і доповнення до Закону про статус народного депутата, як це вимагалося від нас відповідно до прийняття нової Конституції України.

 

     Ми багато працювали над цим законопроектом. Всі ваші зауваження і пропозиції розглянули. Розглянули пропозиції юридичного і науково-експертного відділів. І сьогодні я хотів би, щоб ми перейшли до постатейного розгляду цього законопроекту. Там

 

82

 

11   статей,   він   коротенький,   він   вами   теж   уже   опрацьований, апробований нами.

До речі, ми його привели у відповідність, навіть якоюсь мірою корекцію зробили відповідно до Закону про Кабінет Міністрів, який нами вже прийнято в повному обсязі.

 

     Тому я просив би вас уважно розглянути і проголосувати те, що запропонувала наша комісія.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до процедури другого читання. Стаття 2.                                                                 

 

     ШЕЙКО П.В. Стаття 2 "Строк повноважень народного депутата України". Ви пам'ятаєте, коли ми розглядали попередній раз, цю статтю було заполітизовано. Ми знайшли компромісний варіант, що повноваження народного депутата України починаються за умов, визначених статтею 79 Конституції, і припиняються в день відкриття першого засідання Верховної Ради. Я просив би поставити цю статтю на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 244. Прийнято. Стаття 3.

 

     ШЕЙКО П.В. Стаття 3.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.      "Дострокове      припинення      повноважень народного депутата України".

 

83

 

     ШЕЙКО П.В. Тут були невеличкі, суто редакційні, зауваження юридичного відділу. Я пропонував би прийняти те, що викладено в правій колонці у редакції нашої комісії. Прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо? Голосуємо статтю 3 в редакції, яку запропонувала комісія.

 

     "За" - 226. Прийнято. Стаття 4.

 

     ШЕЙКО П.В. "Здійснення депутатських повноважень". У нашому проекті, колеги... Тут одна невеличка поправка з урахуванням зауважень юридичного відділу. Ми написали, що сумісництво не допускається, за винятком лекційної, наукової та іншої діяльності. Слово "лекційної" треба замінити на слово "викладацької". Я просив би з цим зауваженням юрвідділу проголосувати статтю 4 у цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо... Вибачте, у депутата Соболєва є зауваження. Будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В. Можна було б по пунктах її проголосувати.

 

     СОБОЛЄВ С.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Хортицький виборчий округ, Запорізька область). Депутатська група "Реформи",

 

84

 

виборче об'єднання "Вперед, Україно!" Шановні колеги, на мою думку, абсурдною є норма, згідно з якою, якщо депутат подав заяву про те, що він складає з себе повноваження депутата, Верховна Рада після цього повинна голосувати "за" чи "проти", тобто проти волі народного депутата. А якщо депутат помер? То що, Верховна Рада голосуватиме, сталася ця смерть чи не сталася?

 

     Тому треба чітко розрізнити: у разі якщо є заява народного депутата; у разі якщо це смерть... А в усіх інших випадках, наприклад при втраті громадянства (бо про це треба мати відповідні документи) - за рішенням Верховної Ради. Я хотів би, щоб це було чітко розділено.

 

     ШЕЙКО П.М. Я відповідаю депутату Соболеву. Стаття 81 Конституції якраз і визначає тих п'ять випадків, які ми внесли в праву колонку. їх тут виписано точно за Конституцією.

 

     Зверніть увагу на такий абзац статті 81 Конституції: "Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України". Тобто в усіх випадках Верховна Рада приймає рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жеребецький.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Конституція, безумовно, для нас авторитет. Але це зовсім не означає, що ми не можемо внести в перспективі туди зміни. Я теж вважаю, що цю статтю треба перенести   на   третє   читання   і   детально   розробити   процедуру

 

85

 

складання повноважень. Бо якщо я, наприклад, людина принципова і складу свої повноваження, і навіть якщо Верховна Рада не прийме рішення, то все одно не буду ходити сюди... Що в такому разі

робити?

 

     Я вважаю, що процедура повинна бути простою. Комітет з питань Регламенту повинен перевірити рішення цього депутата (чи його  прийнято добровільно,  без  примусу)  і  після  цього  голова комітету   чи   Голова   Верховної   Ради   зачитує   заяву   депутата   і Верховна Рада бере це до відома. Бо в цьому випадку ми маємо справу з депутатським імунітетом - недоторканністю. Значить, якщо депутат хоче скласти повноваження, а Верховна Рада не дозволяє... Тобто ми самі себе оточуємо таким бар'єром недоторканності, що якщо потрапив у Верховну Раду, то потім тільки ногами вперед можуть винести... (Шум у залі). Зрозуміло, що треба буде вносити поправку і в Конституцію... Але цю статтю, я вважаю, треба віднести на третє читання.

 

     ШЕЙКО П.В. Шановні колеги, третє читання цієї статті нічого не дасть. Це по-перше. По-друге, ми її виписали, знову кажу, згідно з конституційними нормами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування.

 

     ШЕЙКО П.В. Вибачте, Олександре Миколайовичу, колега Жеребецький говорить про процедуру підготовки матеріалів для реалізації частини другої статті 81, її чітко виписано в Регламенті, і

 

86

 

тут не треба нічого додавати. Тим більше   що ми вже статтю 4 в цілому проголосували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     ШЕЙКО П.В. Олександре Миколайовичу, вибачте, я просив би все-таки...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. По частинах?

 

     ШЕЙКО П.В. Так, по частинах. Голосувати по частинах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так. Частина перша голосується.

 

      ШЕЙКО П.В. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Частина перша статті 4 голосується.

 

     "За" - 230. Приймається.

 

     ШЕЙКО П.В. Частина друга, колеги. Я її зачитаю, бо тут дійсно є предмет...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ШЕЙКО П.В. Ми пропонуємо записати так: "Народний депутат України не може: входити до складу керівництва, правління чи ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку..." Виникла

 

87

 

невеличка дискусія з цього питання. Наприклад, взяти нинішню ситуацію в економіці України і взаємодію держави з особою, з громадянином цієї держави. Ми маємо право на вкладення приватизаційного сертифіката, ми маємо право на вкладення житлового сертифіката. І якщо де-факто я стаю членом якогось акціонерного товариства, то вже взаємодію з цим акціонерним товариством, маю право як громадянин одержувати дивіденди. Проте ця норма в цій частині якраз обмежуватиме мої права як громадянина (і народного депутата в тому числі).

Можна поставити на голосування, яке і покаже, чи буде прийнято цю норму.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борисе Іллічу. За ним - депутат Голубченко.

 

     ОЛІЙНИК Б.І., голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область). Петре Володимировичу, якби було виписано так, як це належить, що на час виконання своїх депутатських обов'язків народний обранець не має права працювати в комерційних структурах, тоді б усі проблеми знялися.

 

     ШЕЙКО П.В. Це ж і мається на увазі, Борисе Іллічу. Формула, запропонована нашою комісією, якраз і має на меті обмеження цього права на період виконання депутатських повноважень.

 

88

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  А  якщо  він  одержує,   а   мети   не   має?  Тут     написано, що має на меті. Ну, має на меті. Мало хто що має? Він одержує, а мети ніякої не має.

 

     ШЕЙКО П.В. Має на меті отримати прибуток підприємство, організація, установа і так далі. Я просив би поставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Голубченко. Будь ласка.

Депутату Носову надається слово, поки Голубченко готується.

 

     НОСОВ В.В. Шановні депутати, справа в тому, що тут не обмежується право отримувати дивіденди, а обмежується право входити до наглядової ради, до керівництва, правління.

 

Не можна, щоб постійно діючий парламентарій був водночас підприємцем. Це заборонено Конституцією. Так що треба приймати - і все. Той, хто не хоче, хай не лізе в депутати. Чого ліз у депутати? Ніхто ж не примушував...

 

     ШЕЙКО П.В. Це за межами етики, пане Носов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би, щоб підняли руки ті, хто не підтримує цю норму.

Будь ласка, депутате Голубченко.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів

 

89

 

(Бердянський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы, чтобы мы более серьезно обсудили этот пункт. Вопрос здесь есть, и очень серьезный. Ведь на сегодня все вы получили свои ваучеры, сертификаты... Минуту, я не перебивал никого и старался выслушать все мнения.

 

     Вы получили их и вложили кто в какое предприятие и собираетесь оттуда получать дивиденды. И по действующему законодательству, согласно Закону о борьбе с организованной преступностью, фактически вы не имеете права никуда вкладывать, так как вы уже становитесь соучредителями таких предприятий. Это первое.

 

     И второе. Я хотел бы обратить ваше внимание на следующее. Если человек на добровольных началах, без оплаты, работает на предприятии и является там, допустим, не соучредителем, а научным консультантом, то почему он не может работать?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, гадаю, що ми можемо багато часу втратити на цьому.

Ставлю частину другу статті 4 на голосування. Прошу голосувати. Хочете підтримуйте, хочете не підтримуйте.

 

     ШЕЙКО П.В. Комітет просить підтримати.

 

     Я ще раз зачитаю: "Народний депутат України не може: входити до складу керівництва, правління чи ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування.

 

90

 

     ШЕЙКО П.В. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 247.

 

     І ще один підпункт цієї частини. Колеги, ми його запропонували в одній редакції, але юридичний відділ просить привести його у відповідність із Законом про боротьбу з корупцією. Суть одна, але редакційно є невеличка зміна.

 

     Зачитаю: "Народний депутат України не може... незаконно одержувати від іноземних урядів та іноземних і українських установ та підприємств незалежно від їх форм власності подарунки і винагороди".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що значить "незаконно"?

 

     ШЕЙКО П.В. Це норма Закону про боротьбу з корупцією. І коли ми цей закон приймали, то в постанові записали, щоб Комісія з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів привела Закон про статус народного депутата у відповідність із Законом про боротьбу з корупцією, що ми й робимо нині... У нас було просто "про одержання", а ми пропонуємо записати "незаконне одержання" (Шум у залі). Законні, звичайно, можна.  Прошу підтримати таку норму.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.

 

      "За" - 239.

 

91

 

     ШЕЙКО П.В. Стаття 12. До цієї статті не було зауважень. Ми просто редакційно привели у відповідність зі статтею Конституції, де йдеться про депутатський запит. Прошу проголосувати статтю 12 (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я наприкінці надам вам слово щодо статті 3. Будь ласка, голосуємо статтю 12.

 

     "За" -'264. Прийнято. Стаття 24.

 

     ШЕЙКО П.В. Я прошу проголосувати статтю 24, до неї теж не було зауважень. Ми тільки замінили слова "референтів-консультантів" на "помічників-консультантів".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 24.

 

     "За" - 262. Прийнято. Стаття 29.

 

     ШЕЙКО П.В. Стаття 29 "Забезпечення народного депутата України інформаційними матеріалами та юридичною допомогою". Ми тут замінили слова "підрозділи Верховної Ради України" на "апарат Верховної Ради України" відповідно до Конституції. Прошу проголосувати статтю 29.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статтю 29.

 

     "За" - 265.

 

92

 

     ШЕЙКО П.В. Стаття ЗО "Використання народним депутатом засобів масової інформації та технічних засобів". За пропозицією юридичного відділу у цій статті зроблено невелику правку. Слова "загальнодержавних і обласних" треба замінити формулюванням "засновником яких виступають державні органи та органи місцевого самоврядування". Стаття звучатиме так: "Народному депутату України забезпечується переважне право виступу з питань його депутатської діяльності чи позиція у друкованих засобах масової інформації, засновником яких виступають державні органи та органи місцевого самоврядування". І далі за текстом.

 

     Я прошу проголосувати цю норму, тут пропонується суто редакційна правка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 30.

 

     "За" - 261. Прийнято. Стаття 32.

 

     ШЕЙКО П.В. Стаття 32 "Захист трудових прав народного депутата України". Я прошу проголосувати цю статтю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 32 (Шум у залі). Одну хвилиночку. Є зауваження щодо статті 32. Будь ласка, депутате Шеховцов.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Новокраматорський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные депутаты! Я предлагаю статью 32

 

93

 

возвратить на переработку. Она выписана очень, я извиняюсь, цинично на фоне того, что творится в Украине. Несколько категорий граждан мы сейчас лишили льгот, других мы финансово не можем обеспечить, а себе расписали уж слишком не по чести. Все-таки быть депутатом - это не воевать и не трудиться 40 лет у станка и даже не работать 40 лет инженером или учителем. Поэтому я не понимаю, за что платить выходное пособие в размере годового содержания при уходе на пенсию, выплачивать пенсию в размере 90 процентов зарплаты, если всем - потолок 75 процентов, обеспечивать бесплатным проездом до конца жизни и бесплатной путевкой    в лучшие санатории государства. За какие

заслуги?

 

     Призываю вас не голосовать за эту статью. Прошу голосовать поименно каждую часть (Шум у залі).

 

     ШЕЙКО П.В. Шановні народні депутати, я мушу сказати і виборцям, і радіослухачам про те, що народний депутат Шеховцов говорив неправду, точніше він каже про те, чого немає в цій статті. Ніхто нічого тут не вигадував, усе приведено у відповідність з Конституцією.

 

     Оскільки народний депутат України не є державним службовцем, ми виписали формулу, повторюю, формулу, яка сьогодні кореспондується із законодавством держави. Причому ми, навпаки, звузили те, що було прийнято попереднім складом парламенту, і привели у відповідність із Законом про Кабінет Міністрів, із Законом про державну службу.

 

94

 

     Тому прошу проголосувати статтю 32, вона може спричинити нескінченну дискусію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 32.

 

     "За" -233. Прийнято. Стаття 34.

 

     ШЕЙКО П. В. Я прошу проголосувати статтю 34, до неї не було зауважень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 34 ставиться на голосування.

 

     "За" -254. Прийнято. Стаття 35.

 

     ШЕЙКО П.В. Стаття 35 "Помічники-консультанти народного депутата України". Ми пропонуємо замінити слова: "референти-консультанти" на "помічники-консультанти". Тут постали проблеми, скажімо, з їхнім пенсійним забезпеченням, службовою кар'єрою. Прошу підтримати статтю 35.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.      Отже,   щоб   підвищити   статус   помічників-консультантів якоюсь мірою. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 265.

 

     ШЕЙКО П.В. Статтю 38 теж прошу проголосувати. До неї особливих зауважень не було.

 

95

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статтю 38.

 

      "За" - 247.

 

     ШЕЙКО П.В. Прошу, Олександре Миколайовичу, поставити на голосування постанову про введення в дію цього закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре Володимировичу, одну хвилиночку. Щодо статті 3 депутат Носов просить слова. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В. Шановні депутати! У статті 3 після слів: "рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю" додати слова: "голосів депутатів від їх конституційного складу". Бо тут записано так, начебто йдеться про кворум. А якщо записати "більшістю голосів депутатів", то тоді це нормально.

 

     І ту саму правку зробити у статті 12 стосовно депутатського запиту: "однією третиною депутатів від їх конституційного складу".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "    Комісія      погоджується     з   редакційними правками в статтях 3 та 12. Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

      "За" - 243. Прийнято. Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В. У статті 38 попереднього закону була норма: "За народним депутатом України і членами його сім'ї зберігається право на житлову площу, яку вони займають за місцем їх постійного проживання,   на   весь період його роботи як народного

 

96

 

депутата у Верховній Раді України". Вона нематеріальна, тільки вона дає не на 3 роки, а на більше років право. Щоб не виселили депутата. Він поїхав, із дружиною розлучився, його викинули і кажуть, що він 6 місяців не прожив, бувай, мовляв, здоров. Це ж була нормальна норма, чого її вилучили, не розумію.

 

     ШЕЙКО П.В. Ми дискутували з цього приводу і, власне, можна було б із вашою пропозицією погодитися. Якщо ви наполягаєте, то треба поставити її на голосування. Проте, оскільки ми дещо змінили статус нинішньої. Верховної Ради і ухвалили норму, скажімо, щодо постійного місця проживання та забезпечення народних депутатів потрібними житлово-побутовими умовами на період виконання депутатських повноважень, ця норма якоюсь мірою втратила актуальність.

 

     Одначе, якщо колега Носов наполягає, прошу поставити на голосування. І, власне, можна було б її підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, підтримаймо, пропозиція правильна.

 

     "За" - 259. Прийнято.

 

     Депутате Жеребецький, будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Дякую. Шановні колеги! Перед тим як голосувати цей законопроект у цілому, я все-таки пропоную прийняти два рішення.

 

     Перше. Ми вже проголосували статтю 3, де йдеться про припинення повноважень депутата. Я розумію,  що це відповідно до

 

97

 

Конституції, але немає сенсу голосувати за припинення повноважень депутата у зв'язку з обвинувальним вироком суду або поданням ним особистої заяви про складення депутатських повноважень.

 

     Треба дати доручення Комітету з питань Регламенту, нехай він визначить процедуру, внесе поправки згідно зі здоровим глуздом до Конституції з тим, щоб ми, скажімо, на цій сесії змогли їх прийняти. Бо інакше немає виходу!

 

     І друге - щодо статті 32 про пільги депутатам. Я особисто вважаю, що ми не маємо морального права голосувати за цю статтю тепер. Принаймні, ми маємо проголосувати ще раз, але в поіменному режимі. Я не хочу, щоб друкували і показували в засобах масової інформації, що я за це голосував {Шум у залі). Я не хочу голосувати і нести відповідальність за це! (Шум у залі).

 

     Поставте цю пропозицію на поіменне голосування.

 

     ШЕЙКО П.В. Шановні колеги! Відповідаю на обидва запитання колеги Жеребецького {Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги!

 

     ШЕЙКО В.П.  Євгене Петровичу, послухайте, будь ласка! .. У першому випадку можна було проект постанови доповнити ще одним    пунктом:    доручити    Комітету    з    питань    Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів у    новий проект Закону про Регламент, який ми вже практично підготували,

 

98

 

внести перехідний варіант процедури внесення і прийняття цього

рішення відповідно до  статті 81 Конституції України. Це можна було

б зробити, і тоді не обов'язково вносити зміни до Конституції.

 

     Щодо нового варіанта, шановні колеги, статті 32 не треба так дуже сорочку на собі рвати. Ви почитайте уважно чинний Закон про статус народного депутата, там написано набагато більше і безпідставніше з правового погляду, ніж ми пропонуємо в правій колонці. Ми привели праву колонку статті 32 в повну відповідність до чинного трудового законодавства, до законів про державну службу та про Кабінет Міністрів. Тож не треба занадто драматизувати.  Норми стали жорсткішими, ніж були досі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Єльяшкевич, будь ласка. Виступить депутат Єльяшкевич, і голосуватимемо.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Депутатское объединение "Вперед, Украина!". Уважаемые коллеги! Я очень прошу выполнить регламентное требование и голосовать поименно, чтобы была видна позиция каждого. Например, в части первой статьи 38 добавлено всего лишь два слова "та інші": "депутатам надаються на відповідний період у Києві службові та інші жилі приміщення", что в конечном итоге может закончиться приватизацией всех квартир народными депутатами Украины. И тот, кто за это проголосует, должен нести ответственность перед избирателями. Ведь депутатов прошлого парламента обвиняли в том, что они приватизировали квартиры,   и   большинство   из   здесь  сидящих   коллег   прошли   в

 

99

 

депутаты под лозунгами бессребреников, отказывающихся от квартир.

 

     Я прошу голосовать поименно, чтобы было видно, кто хочет получить от государства квартиры. Это право депутатов. Но я лично против и хочу посмотреть, как другие будут голосовать.

Спасибо (Шум у залі).  

 

     ШЕЙКО П.В. Шановні колеги! Ви знаете, подібні аргументи звучали в цьому залі, коли ми голосували проект у першому читанні, у повторному другому, і постійно звучатимуть. Але потрібно, щоб і народний депутат діяв у межах чинного права, Конституції і законів. І якщо на нього поширюється Житловий кодекс, то ми не можемо позбавляти його цього права. ! в нашої комісії немає жодної підозри стосовно того, про що казав колега Єльяшкевич. Знаєте, багато хто про що думає: один про одне, а інший - про інше. Я виконую доручення Верховної Ради - подаю проект закону і доповідаю рішення комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Безсмертний, прошу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., постійний представник Президента України у Верховній Раді України (Макарівський виборчий округ, Київська область). Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги! Вважаю за потрібне звернути вашу увагу на статтю 12... (Шум у залі).

 

100

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Шановні колеги! Ми завершуємо розгляд даного законопроекту. Потерпімо ще декілька хвилин,будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановні колеги! Звертаю вашу увагу на статтю 12 "Депутатський запит" і маю викласти позицію Президента щодо процедури направлення депутатських запитів на його ім'я. Там, де йдеться про підтримку депутатського запиту однією третиною складу депутатів, пропонується доповнити словом "письмово".

 

     Чому? Останнім часом доволі часто після голосування запитів, куди ми додаємо поіменне голосування, трапляються потім розбори: хто підтримував, хто не підтримував запит. Для того щоб підтримували, саме тому й аналізувалось це питання. Отже, там будуть зафіксовані люди, які підтримують даний депутатський запит. І зроблено це має бути письмово, що дасть змогу чітко визначити спектр означеного питання, і потім не вишуковуватимуться ті, хто "проти", а хто "за", як із поіменним голосуванням. Це перший момент.

 

     Другий. Більшість депутатських запитів стосується проблем, які можуть бути розв'язані або на місцевому рівні, або на рівні Кабінету Міністрів. Отже, здебільшого надсилаються не за адресою.                           

Трапляється також, що голосування ведеться не своїми картками - це теж не таємниця. Потім чимало посадових осіб виправдовується за те,    що так    чи    інакше голосували. Тому я

 

101

 

прошу   підтримати    позицію   Президента.    І   доповнити    словом "письмово" підтримання запитів однією третиною депутатів. Дякую.

 

     ШЕЙКО П.В. Шановні колеги! По-перше, ми цю норму виписали цілком у відповідності до пункту 34 частини першої статті 85 Конституції.

 

     По-друге, Закон про статус народного депутата, Регламент зорієнтовані на те, що депутат повинен працювати в цьому залі уважно й сумлінно. І він повинен голосувати своєю карткою, а також знати, за що голосує. Якраз оце усуватиме моменти, про які говорив колега Безсмертний. А уявіть собі: 15 депутатських запитів, і всі 15 авторів ходять по залу, збирають по 150 підписів. Вакханалія, ясна річ, буде.

 

     Я вважаю, що процедура виписана конституційно, і тим більше ми вже її проголосували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я гадаю, за такої процедури жоден запит не піде.

Шановні колеги! Пропоную прийняти законопроект у цілому. Це не постанова. Голосуємо.

 

     "За" - 266. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування проект постанови за основу.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Які є доповнення? Будь ласка, Анатолію Федоровичу.

 

102

 

     МОЦПАН А.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією [Амвросіївський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые коллеги! Прошу внимания. Мы только что проголосовали проект постановления за основу. Но я предлагаю (на странице 14 есть моя поправка 40) дополнить Постановление Верховного Совета о введении в действие Закона о статусе народного депутата пунктом 5: "До вересня 1999 року пенсії колишнім народним Депутатам України дванадцятого та наступних скликань призначаються згідно з Законом України про пенсійне забезпечення". То есть так, как врачам, учителям, шахтерам и так далее. "У вересні 1999 року на засіданні Верховної Ради України розглянути питання про введення в дію чи продовження мораторію на частину шістнадцяту статті 32 вищезазначеного закону". То есть о льготном назначении пенсий.

 

     Уважаемые коллеги! Еще в сентябре прошлого года в стенах Верховного Совета был распространен законопроект по данному вопросу.

 

     Прошу поставить мое предложение на голосование.

Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію депутата Моцпана.

 

     "За" - 48. Не підтримується.

 

     Депутат Мухін. За ним - депутат Білоус.

 

     МУХІН    В.В.    Александр    Николаевич,    я    крайне    удивлен заявлением представителя Президента.  Насколько мне известно,                                                

 

103

 

депутат - абсолютно независимый человек согласно Конституции и нашим законам. Он имеет право голосовать так, как считает нужным. И если кто-то у нас следит за депутатом, то это грубейшее нарушение Конституции, законов. Я думаю, что представитель Президента что-то перепутал. Либо давайте тогда проведем следствие, почему за депутатами устанавливают слежку. Такого не может быть. И потом, кто анализирует итоги голосования? Кто потом оказывает давление на депутата? Кто имеет право делать это? Это невозможно. Так нельзя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У правовій державі це дозволено... (Шум у залі).

Будь ласка, депутате Білоус.

 

     БІЛОУС В.О. Спілка офіцерів  України. Олександре Миколайовичу, я закликаю особисто вас і своїх колег бути мудрими. За такого стану, у якому перебуває зараз зал, ми не можемо приймати постанову. Це дуже серйозне питання, тому, я вважаю, його потрібно перенести на наступний тиждень... Неможливо сьогодні в залі вирішувати такі серйозні питання (Шум у залі).

 

     Я прошу вас, Олександре Миколайовичу, поставити на поіменне голосування мою пропозицію.

Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

104

    

     ШЕЙКО   П.В. На мій погляд, зал зараз працює продуктивно й       можна було б проект постанови проголосувати в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Сподіваюсь, депутати, присутні в залі, розуміють, що питання серйозне. Ми розглядаємо постатейно законопроект, що ми тут порушили? Гадаю, депутатів достатньо в залі, аби приймати документ. Право кожного -визначитися шляхом голосування, тому я ставлю на голосування в цілому проект постанови з приводу прийнятого законопроекту.

 

     "За" - 257.Постанову прийнято. Дякую.

 

     Стосовно тимчасових депутатських комісій. Будь ласка, Петре Володимировичу, одну-дві хвилини.

 

     ШЕЙКО П. В. Шановні колеги депутати! Це питання є в порядку денному, матеріали вже підготовлені. Ви знаєте, що за період наших повноважень було створено 35 тимчасових спеціальних та слідчих депутатських комісій. Ми зробили запити до комісій, діяльність яких визначає Регламент. Із 35 комісій, за пропозицією самих комісій, залишиться 12 комісій: 8 комісій діятимуть за Регламентом, а 4 комісії діятимуть за пропозицією спеціальних тимчасових комісій. Це комісія, яку очолює депутат Квятковський, для з'ясування обставин випуску та обігу Державних товарних облігацій матеріальних ресурсів України; комісія для вивчення діяльності ОУН-УПА, яку очолює народний депутат Юхимчук; комісія, яку очолює депутат Сінченко, про проведення перевірки    фактів    фальсифікації    окремих    положень    Кабінету

 

105

 

Міністрів; комісія для вивчення ситуації, що склалася в телерадіоінформаційному просторі, яку очолює депутат Аксененко. Вони просять продовжити термін їх повноважень. Усі інші комісії запропонували припинити свої повноваження. Я прошу прийняти проект постанови з цього питання, який вам роздано (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це питання не таке просте, тому, звичайно, ми його за 5 хвилин не вирішимо, отже, треба визначитися: чи продовжуємо пленарне засідання, чи переносимо

розгляд цього питання на наступне пленарне засідання, на вівторок.   

 

      Прошу проголосувати пропозицію продовжити засідання на  

півгодини для розгляду цього питання.                                               

 

     "За" - 66.Не прийнято.                                                                           

 

     Петре Володимировичу, дякую, сідайте, будь ласка.           

Шановні колеги, на цьому завершуємо засідання. Дякую вам за плідну роботу. Доброго вам здоров'я і бажаю добре відзначити День Перемоги! (Оплески).

 

106