Стенограма пленарного засідання

25 квітня 1997

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний  зал  Верховної  Ради України.  25  квітня  1997  року. 10  година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати! Прошу підготува­тися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

У залі зареєструвалися 329 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

Сьогодні в нашому засіданні беруть участь члени Кабіне­ту Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром Лазаренком Павлом Івановичем.

 

Шановні депутати й радіослухачі ! Наближається сумна да­та - одинадцята річниця Чорнобильської катастрофи. Внаслідок . аварії на Чорнобильській АЕС було забруднено 50 тисяч квад­ратних кілометрів території України, де у двох тисячах насе­лених пунктів проживають близько двох з половиною мільйонів чоловік, у тому числі - більше мільйона дітей. Це 74 райони " 12 областей України. Найбільше постраждали Житомирська, Ки­ївська, Рівненська області.                                  

 

3

 

За масштабами забруднення навколишнього середовища радіонуклідами та наслідків для населення й економіки України ця аварія була віднесена до найбільших екологічних та соці альних катастроф, яких зазнавало людство. Для мінімізації її наслідків необхідна безпрецедентна мобілізація сил, яку важ-ко було б забезпечити будь-якій розвинутій країні світу. .Тільки прямі збитки, що складаються з вартості виведених а використання основних виробничих потужностей та оборотних , Фондів, становили близько 10 мільярдів доларів США.

 

Викликані Чорнобильською аварією проблеми, які потребують обов'язкового першочергового вирішення, важким тягарем лягли на економіку України та її бюджет. Через падіння обся­гів виробництва, скорочення фонду оплати праці з року в рік зменшується фінансування чорнобильських програм, що провокує накопичення нерозв'язаних проблем, викликає соціально-полі­тичну напругу в суспільстві, проведення акцій протесту, які ми спостерігаємо pа останній період.                                               

 

Заданими Міністерства соціального захисту України, кількість інвалідів Чорнобиля становить сьогодні близько 65 тисяч чоловік.

 

Вони потребують соціального захисту в першу чергу. Тільки на пенсійне забезпечення потрібно 320 мільйо­нів гривень, що становить третину видатків на соціальний за­хист громадян з Чорнобильського фонду.

Розуміючи, що проживання на забруднених територіях не можливе, держава робить усе для відселяння людей з радіоак­тивно забруднених територій. Починаючи з 1986 року відселено

більше 100 тисяч громадян, але необхідно переселити із з безумовного обов'язкового відселеная ще приблизно 3,5 тисячі сімей. Можна  було б і далі перераховувати проблеми,

 

4

 

 

що породжені Чорнобилем і які нам треба долати в цей тяжкий

для економіки нашої держави час.

 

Вщухають пристрасті навколо Чорнобиля, але запишаються люди, залишаються території, які постраждали від аварії. І ще не один десяток років вони потребуватимуть опіки держави. Цього вимагає, до речі, і стаття 16 Конституції, яка прого­лошує, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання нас­лідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'яз­ком держави.

 

Тому необхідно зробити все можливе, щоб лік­відаторам та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастро­фи приділялась належна увага. Це стосується насамперед чіт­кого виконання Закону про статус і соціальний захист грома­дян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, усіма гілками влади і всіма посадовими особами держави. І робити це треба не тільки 26 квітня, а щоденно.

 

Хочу нагадати, що ще 29 березня 1990 року Президія Вер­ховної Ради Української РСР оголосила 26 квітня Днем Чорно­бильської трагедії. У цей день приспускається Державний пра­пор України на будинках органів державної влади і місцевого самоврядування.

 

Найближчими 'днями по всій Україні будуть проводитися заходи для вшанування пам'яті загиблих. Прошу вас, шановні народні депутати, всіх посадових осіб усіх гі­лок влади взяти активну участь у запланованих заходах,: як у Києві, так і у ваших виборчих округах. А головне - допомо­жіть тим людям, які такої допомоги потребують.

 

5

 

 

Хотілося, щоб, перебуваючи в округах і беручи участь у тих заходах, усі ви розуміли державну відповідальність за проведення таких заходів, оскільки Чорнобильська трагедія - це наша сутність, це частина нашого буття. І про те ніхто, і передусім представники влади, не повинен забувати.

 

Тепер про депутатські запити.                                                          

 

Моісеєнко Володимир Миколайович звертається до Прези­дента України із запитом. Депутата не задовольняє відповідь на його звернення стосовно дій незаконних воєнізованих Фор­мувань на території України. Він подавав звернення і до про­куратури, але і звідти, і від першого віце-прем'єра надійшла формальна відповідь. Депутат вважає,, що Президент повинен втрутитися в ситуацію і поставити на місце тих, хто формаль­но ставиться до запитів депутатів.

 

Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту. Голосуйте.

 

"За" - 211.

 

6

 

Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту адресату. Запит оформлений так як треба, і суть його зводиться, власне, до того, що на запит депутата треба реагувати, як належить.

 

"За" - 228. Прийнято.

 

Осташ Ігор Іванович звертається до міністра соціального захисту населення України щодо застосування . Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до осіб, які були переселені на територію України з інших держав.    

 

                                                                                                                

А група депутатів (Омельчук, Хомич, Ярошинський, Шандрюк, Матковський, Ковтунець) звертається до Генерального прокурора України стосовно недопустимості переслідування не­залежної преси та перевірки правомірності застосування арешту (затримання) до головного редактора газети "Рівне" Году­мба. Обгрунтування тут є.

 

Власне кажучи, питання про незалежність преси в різних аспектах є досить гострим і в державі, і в цілому. Думаю, реагування з цього приводу прокуратури буде доречним.

 

Ставлю на голосування пропозицію про направлення цих запитів, які оформлені відповідно до вимог Регламенту, адресатам. Вудь ласка, голосуйте.                                          

 

"За" - 229. Прийнято.

 

Спасибі.

 

Роблю таку інформацію. 27 .лютого 1997 року Київський міський суд за заявою Голови Верховної Ради прийняв рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата Ук­раїни Шпека Романа Васильовича у зв'язку з невиконанням ним вимог щодо несумісності депутатського мандата з перебуванням на посаді голови Національного агентства України з рекон­струкції та розвитку.

 

Шпек Роман Васильович оскаржив це рішення до Верховно­го Суду України в касаційному порядку, але Верховний Суд ух­валою від 23 квітня 1997 року залишив скаргу без задоволен­ня, а рішення Київського міського суду про дострокове припинення повноважень народного депутата України Шпека - без змін.

 

 

7

 

 

Таким чином, відповідно до статей 321 та 243-25 Цивіль­ного процесуального кодексу назване рішення Київського місь­кого суду набрало законної сили. Повноваження народного де­путата України Шпека Романа Васильовича вважаються припине­ними від 24 квітня 1997 року. У зв'язку з цим прошу Секрета­ріат здійснити необхідні заходи, пов'язані з достроковим припиненням повноважень народного депутата України Шпека Ро­мана Васильовича. А Роману Васильовичу від вашого імені хочу побажати успіхів у роботі на високій посаді у виконавчій структурі влади, яку він для себе обрав.

 

Прошу привітати (Оплески).

 

Роман Васильович взаємно бажає всім того ж самого.

 

Шановні депутатиі Як ви пам'ятаєте, у понеділок на на­раді керівників груп і фракцій та голів комісій ішла мова про процедуру розгляду у Верховній Раді податкового законо­давства і бюджету на 1997 рік. Відповідно до цієї домовленості Верховна Рада розглядала на цьому тижні проекти законів про податок на прибуток підприємств і про оподаткування доходів фізичних осіб.

 

Ми розглянули їх у другому читанні, хоч зауважень дуже багато. На третє читання віднесено ряд частин нормативних актів.

 

Кабінет Міністрів хоче виконати і свою, так би мовити, частину домовленості й запропонувати комісіям Верховної Ради проект, у якому враховано вже нові напрацювання в законах. Але тут виникає своєрідна юридична колізія. Ми нічого не мо­жемо приймати, поки не зареєструємо проект законодавчого ак­та, яким і є бюджет.

 

8

 

Якщо вноситься такий документ, то він не має юридичної сили до того часу, поки не будуть введені закони, на основі яких він сформований, тобто закони, положення яких викорис­тано для розрахунків (це закони про податок на додану вар­тість, про податок на прибуток підприємств і про податок на доходи фізичних осіб).

 

Тому ми можемо розглядати таке бажання уряду просто як пропозицію, щоб комісії попередньо опрацювали матеріали, ознайомилися з ними. А потім, після введення в дію цих зако­нів, Кабінет Міністрів може внести подання, яке відповідає вимогам Закону про бюджетну систему, Конституції і Регламен­ту Верховної Ради. Павло Іванович може зробити інформацію в цього приведу (він просив надати йому три хвилини), але офі­ційно подавати проект можна буде після того, як Президент підпише закони і вони будуть опубліковані. Іншого виходу у Верховної Ради немає.

 

Думаю, уряд теж це чудово розумів.

 

Одну хвилинку. Подання буде тоді, коли на трибуні стоятиме міністр фінансів і матиме, так би мовити, як документ опубліковані податкові закони. Іншого не дозволяє закон.

 

Павле Івановичу, будь ласка, коротко.

 

ЛАЗАРЕНКО П.І., Прем"єр-міністр України /Солонян-ський     виборчий'  округ,     Дніпропетровська         область/.                  

 

Шановний         Олександре Олександровичу!    Шановні  народні депутати!    На цьому тижні ви розглянули і прийняли в другому читанні два проекти законів - про оподаткування прибутку підприємств і про пода­ток на доходи фізичних осіб.

 

На базі проектів цих двох законів, які ви прийняли в другому читанні, і Закону про податок- на додану вартість уряд розробив проект бюджету.

 

9

 

Справді, сьогодні немає правової бази для подання, і це об'єктивно. Але можна погодити з вами такий варіант: ми сьо­годні вносимо проект бюджету, але пишемо, що днем офіційно­го подання до Верховної Ради вважається день прийняття двох законів - про оподаткування прибутку підприємств і про пода­ток на доходи фізичних осіб у третьому читанні. Це для того, щоб ми не гаяли часу, а ви мали можливість ознайомитися з проектом бюджету і подати свої зауваження й поправки в комі­сію. Це нормальний робочий процес.

 

Отака наша конкретна пропозиція. Чітко записуємо, що день прийняття  двох законів у третьому читанні вважається днем офіційного подання урядом проекту бюджету (Шум  у залі).

 

ГОЛОВА. Прошу увагиІ Павле Івановичу, ми з повагою ста­вимося до намірів Кабінету Міністрів. Не треба навіть писати цього бо день подання визначений Конституцією: подається тоді, коли внесений у Верховну Раду. А вносити можна тоді, коли опублікований закон. Просто ви направляєте цей мате­ріал, я пишу резолюції бюджетній комісії і депутатам, і не­хай вони працюють над ним. Але це не внесення проекту бюдже­ту, тому що ми не маємо права розглядати, а ви не маєте пра­ва вносити.

 

Але ми вдячні Кабінетові Міністрів за те, що він гото­вий до співпраці. Думаю, Верховна Рада відповість взаємніс­тю.

 

Домовилися?

 

10

 

ЛАЗАРЕНКО П.І. Тобто такий підхід: щоб ви мали над чим  працювати, ми сьогодні вносимо, але з тією припискою, про яку я щойно сказав, ..(Шум  у  залі).

 

ГОЛОВА. Павле Івановичу, ви направляєте матеріали до бюджету. А внесете проект бюджету тоді, коли будуть введені в дію закони, на основі яких його розроблено. Тут не повинно бути юридичної невизначеності. Усім зрозуміло, тим більше тут є свідки цього політичного процесу, наші журналісти. Во­ни все це добре розуміють.

 

Кабінет Міністрів міг би зробити це навіть простіше,

без участі всього складу Кабінету Міністрів. Можна було б

просто по пошті надіслати цей документ або я міг би послати

до вас свого помічника, і він забрав би у вас цей матеріал.

 

Думаю, все буде нормально.        

 

ЛАЗАРЕНКО П.І. Олександре Олександровичу, най приємно бути

тут присутніми в складі всього уряду, тим паче що да такий

важливий документ. Я не розумію, чому саме так, Олександре Олександровичу, ставиться питання. Ми могли б розглянути проект, погодити пропозиції, що надійшли в комісію, яку очо­лює депутат Азаров, напрацювати певну базу, щоб потім не гаяти часу. Навіщо гаяти час? (Шум  у  залі).

 

11

 

ГОЛОВА. Спокійно,  будь ласка. Шановні депутати, справа в  тому, що  і  Верховна  Рада,  і  уряд проходять добру юридичну школу. Ми розуміємо, що таке попе­редній розгляд. Ми будемо серйозно працювати над усіма мате­ріалами, як і до цього працювали.

 

Матеріал, який є в Кабінеті Міністрів, є і в бюджетній комісії, і вона може зробити розрахунки не гірше, ніж Кабі­нет Міністрів. Але справа в тому, що в законодавча процедура, і в бюджеті не може бути двозначностей, недомовленостей, якихось різних трактувань.

 

Крім того, є ще одна обставина. Павле Івановичу, я про­сив би вас: поки комісія вивчатиме ці матеріали, ви, будь ласка, дайте доручення, щоб перед прийняттям бюджету ми змогли затвердити звіт про виконання бюджету 1996 року. Де­путати повинні дати правову оцінку тому, як виконані статті бюджету, чому була не виконана, скажімо, дохідна частина бюджету, як використовувалися кошти витратних статей по га­лузях - усе за повною процедурою.

 

Думаю, ми витратимо на це, може, півдня, але це полегшить роботу над розглядом проекту бюджету на 1997 рік.

 

Це питання вичерпане. Спасибі, Павле Івановичу, за ба­жання бути присутнім на засіданні Верховної Ради. Власне, ви можете бути тут і далі.

 

ЛАЗАРЕНКО П. І. Спасибі. Вважаємо, що ми це погодили, Олександре Олександровичу?.. (Шум  у  залі).

 

12

 

ГОЛОВА. Так, ми погодили, що Кабінет Міністрів подає матеріали до бюджету в комісію, де вони попередньо будуть вивчатися, а як законодавчу ініціативу, як проект бюджету Кабінет Міністрів внесе цей документ після прийняття й опублікування законів, на основі яких цей проект складений.

 

Іншого виходу в нас немає.

 

Спасибі.

 

Розглядається питання про проект Закону України про природні монополії. Доповідає Ілюшин Володимир Олексійович, голова підкомісії Комісії з питань економічної політики та управління народним господарством. Прошу. (Шум  у залі).

 

ІЛЮШИН В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Жовтневий виборчий ок­руг, Луганська область). Перед рас­смотрением проекта закона я хотел бы сделать небольшое заяв­ление. Фракция коммунистов не будет поддерживать этот законопроект, потому что он направлен на создание рыночной экономики, а введение ее превращает Украину в полуколонию, как и большинство стран мира, где вводится или имеется рыночная экономика (Шум  у  залі).

 

ІЗ

 

ГОЛОВА. Прошу уваги! Розглядається проект Закону про природні монополії в другому читанні. Преамбула: "Цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади держав­ного регулювання і діяльності, суб'єктів природних монополій в Україні". Преамбула і назва зауважень не викликають.

Пропозиція депутата Рябця до цієї частини проекту зако­ну врахована. Немає заперечень? Немає.

Розділ І "Загальні положення"...

Пропоную проголосувати назву й преамбулу. Вони ні в ко­го не викликають заперечень. Будь ласка, голосуйте.

 

"За" - 127.

 

Увага! Шановні депутати, заспокойтеся, будь ласка. Сядьте на місця!

 

Назва і преамбула проекту закону, які ні в кого не викликають ніяких заперечень, ставляться на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 175.

 

Я не розумію, в чому причина. У когось є претензії до проекту закону? У кого? (Шум  у  залі).

 

Володимире Олексійовичу, сідайте. Попрацюйте у фракції, а тоді будете доповідати. Чого ж ви виходите на трибуну? До­повідач викликається на трибуну для того, щоб презентувати продукт своєї праці (Шум  у  залі).

 

Проект з розгляду знімається, сідайте, будь ласка.

 

ІЖШН В.О. Мы сюда выходим не для того, чтобы Украину закопать в могилу І А ваша рыночная экономика закапывает ее в могилу. ..(Шум  у  залі).

 

14

 

ГОЛОВА. Я прошу, сідайте, будь ласка. Прошу уваги!

 

Шановні депутати! Дивно. Зрештою, можна було зробити елементарний крок - сказати напередодні: ми не готові ще, ми не згодні з такими-то нормами, ми не згодні з самим проектом закону. Тоді ми шукали б якийсь компроміс, може, інакше б сформулювали якісь статті. А прийти автору і свою дитину закопати. .. Думаю, це несерйозно (Шум у залі). Це потім. Це ми після 2 травня з'ясуємо. На нараді обговорите...

 

Слухається питання про пропозиції Президента України до Закону України про індексацію грошових доходів населення. На трибуну запрошується Білоблоцький Микола Петрович, міністр праці України.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., міністр праці України. Шановний Олександре Олександровичу І Шановні народні депутати І Прези­дент України повернув Закон про внесення змін до Закону Ук­раїнської РСР про індексацію грошових доходів населення з пропозиціями для повторного розгляду деяких статей. У чому суть?

 

Перше. У частині першій статті 2 закону встановлено, що для індексації грошових доходів населення використовується індекс підвищення споживчих цін і тарифів на товари та по­слуги, що входять до складу мінімального споживчого бюджету.

 

15

 

Починаючи з 1994 року обрахування йшло за фактичним споживанням товарів та послуг, тому Комісія з питань соці­альної політики та праці підтримала цю пропозицію. Давайте повернемося до раніше запропонованої редакції частини першої статті 2: "Для індексації грошових доходів населення вико­ристовується індекс споживчих цін і тарифів на товари та послуги (за винятком житлово-комунальних послуг)".

 

У чому тут справа? Держава несе витрати на покриття житлових субсидій, які отримують малозабезпечені громадяни, і тому при розрахунку Індексу споживчих цін ці витрати пропонується мінусувати.

 

Для довідки: житлові субсидії одержують 5,7 мільйона сімей, або 40 відсотків загальної кількості. Сума нарахова­них населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенергії за 1996 рік становила 813 мільйонів гривень, за січень-лютий 1997 року -279 мільйонів гривень та плюс оціночно за березень  близько 145 мільйонів гривень.

 

Середня сума приз­наченої субсидії на одну сім'ю в лютому становила 46 гривень.

 

Тому пропонується індексувати все, крім житлово-кому­нальних послуг.

 

Друге. Стаття 4 "Підстави для проведення Індексації". Тут є спірні питання щодо порогу індексації. Ми розуміємо, що це не тільки дискусійне, а й проблематичне питання. Але за ним стоять бюджетні кошти.

 

Наведу деякі аргументи. Якщо залишити поріг індексації на рівні 5 відсотків, як пропонує Верховна Рала, то індекса­ція грошових доходів, за розрахунками Мінфіну, повинна про-

 

16

 

водиться чотири рази на рік, і витрати а бюджету становити муть близько 2,1 мільярда гривень. А якщо встановити поріг індексації ь розмірі 15 відсотків, то індексація буде прово­дитися тільки один раз на рік, і витрати будуть в 1,9 раза  менші.

 

Тому пропонуємо прийняти статтю 4 в редакції, запропо­нованій Президентом України.

 

Трете. Стаття 5 "Розмір виплат, зумовлених Індексаці­єю". Пропонується, щоб індексації підлягали грошові доходи населення із застосуванням середнього коефіцієнта 0,8, як було запропоновано Кабінетом Міністрів, і доручити уряду визначати порядок здійснення індексації грошових доходів громадян після проведення консультацій з об'єднаннями профс­пілок України з метою збереження співвідношень е оплаті пра­ці, пенсій за віком і так дані. Проте Комісія з питань соціальної політики та праці пропонує свій механізм індексації (тобто тут є розбіжності), пов'язуючи його з межею малозабегпеченості.

 

І четверте, стосовно статті 7 "Оподаткування доходів громадян", я вважаю, що треба підтримати думку Президента Сії підтримує і Комісія Верховної Ради з питань соціальної політики та праці) і вилучити'цю статтю, бо ця норма закла­дена в проекті Закону про оподаткування доходів фізичних осіб.

 

Ось ті принципові статті, які Верховній Раді треба було  б за пропозицією Президента повторно розглянути й прийня­ти остаточне рішення.

 

 

Дякую.

 

17

 

ГОЛОВА. Микола Петрович представив зауваження Президент та, як йому було доручено. Чи є запитання до нього?

 

Ми завжди розглядаємо зауваження Президента за процеду­рою другого читання. Тому якщо є якісь неясності, то, будь ласка, запишіться на запитання. Відводимо 5 хвилин. Неяснос­ті, скоріше, процедурного характеру.

 

Депутат Радченко. Будь ласка.

 

РАДЧЕНКО Г.ф., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький  в и б о р ч и й округ,  Чернігівська  область). Ша­новний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чому коли пропонуються якісь зміни до чинного законодавства, то почасти вони спрямовані на те, щоб ошукати людину праці? Ми весь час намагаємося зменшити її чесно зароблені доходи. Я ніяк не моду погодитися з такою пропозицією уряду.

 

Розумію, що з бюджету потрібно додатково виплачувати гроші. А чому ми не враховуємо проблем людині!? Індексації'; треба проводити на всю суму, яку людина заробила, відповідно до індексу цін.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Я з вами погоджуюсь. Алє це., так би мовити, теоретичне питання. Коли я доповідав проект закону, то казав, що в бюджеті фактично не передбачене коштів на індексацію, крім суми (близько і. мільярда гривень), яка зумовлена отим порогом. Не перше.

 

18

Друге (коротко, .щоб не забирати час і використати можливість поспілкуватися з вами). Чому розглядається такий поріг? Фактично інфляція за три місяці становила 8,6 відсотка. Якщо зараз робити перерахунки (а ви знаєте, яка сьогодні заборгованість по заробітній платі, пенсіях та інших соціаль­них виплато, то, мені здається, це тільки навантажить бух­галтерію.

 

Таким чином, якщо ввести запропонований поріг і раз на рік проводити індексацію, як це робилося минулого року, - це -буде чесно. Скажімо, якщо погасимо заборгованість по випла­тах заробітної плати, пенсій і так дані в першому півріччі, то восени один раз можна буде проіндексувати доходи населення.

Це можна запропонувати як тимчасовий захід, а наступно­го року, наприклад, переглянути цю норму.

 

Можна залишити поріг 5 відсотків, але він буде теоретич­ним. Практично ми не зможемо виконати цю норму закону.

 

ГОЛОВА. Депутат Матковський.

 

МАТКОВСЬКИЙ О.Б., член Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку ( 3долбунівський  виборчий округ,  Рівнєнська  область). Шановний доповідачу! От поїдемо у виборчі округи, і знову люди почнуть, як то кажуть, викручувати нам руки: коли, нарешті, почнуть повертати кошти вкладникам? Ми як законодавці досі не можемо дати відповіді на це. Може, ви як представник виконавчої влади скажете шось про це з цієї трибуни нашим виборцям?

 

19

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.И. Дякую. Я не хотів би в цього пригоду висловлюватись, бо це питання не входить  до моєї компетенції. Гадаю, не треба зараз гаяти часу на це.

 

ГОЛОВА. Депутат Іванов.

 

ІВАНОВ В.Г., народний депутат України (Волноваський  виборчий  округ.  До­нецька  область). Прошу передать слово депута­ту Моисеенко.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

МОІСЕЄНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України в питань державного будівництва, діяльності рад і самовряду­вання (Макіївський--Гірницький  ви­борчий  округ,  Донецька  область). Фракция коммунистов Украины. Всеукраинский союз рабочих. Ни­колай Петрович, я с вами вел переговоры от имени Всеукраин-ского стачечного комитета после 18 марта, и мы требовали прежде всего не ущемлять интересы трудящихся. Сейчас пред­лагается не учитывать при индексации стоимость жилищно-ком­мунальных услуг (а мы тогда это тоже обсуждали), что можно расценить как первый шаг к тому, чтобы в конечном итоге сде­лать население неспособным оплачивать жилье, как шаг к буду­щему выселению людей из квартир.

 

Президент отдает себе отчет в том, что он предлагает? Меня интересует, как говорит Александр Александрович, чиєю

 

20

процедурный момент: Президент вообще отдает себе отчет в тем, что в конечном итоге люди могут быть лишены жилья? Если он не отдает себе отчета б этом, тогда нам придется 1 мая потребовать отставки Президента.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Миколо Петровичу.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Владимир Николаевич, я доложил пози­цию Президента в отношении этого закона. При расчете черты малообеспеченности ми не включали оплату жилищно- коммуналь­ных услуг. В противном случае мы должны отменять субсидии. Ведь если стоимость жилищно-коммунальных услуг превышает 15 процентов совокупного дохода семьи, государство выплачивает субсидии на оплату этих услуг. Как же можно требовать, чтобы государство после этого осуществляло индексацию? Это нонсенс.

 

Я понимаю, что с оплатой жилищно-коммунальных услуг се­годня есть проблемы, но я вам назвал цифры. Сегодня 150 мил­лионов гривень расходуется ежемесячно на начисление субсидий; 40 процентов семей (.5,7 миллиона семей) получают субсидии. Как можно требовать от государства выплачивать субсидии на оплату жилищно-коммунальных услуг и в то же время рассчиты­вать индекс потребительских  цен и тарифов с учетом жилищ но-коммунальных услуг? Кроме того, в расчетах черты мало­обеспеченности 670,9 гривни в месяц стоимость платы за жи­лищно-коммунальные услуги не учитывалась.

 

ГОЛОВА. Депутат Пилипенко.

 

21

 

ПИЛИПЕНКО М.Б., голова підкомісії Комісії Верховної Ра­ди України з питань Чорнобильської катастрофи ( Джанкойський  виборчий  округ.  Авто­номна  Республіка  Крим). Прошу передать слово депутату Юрковскому.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

ЮРКОВСЬКИЙ А.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи ( Ленінський  виборчий  округ ,  м.  Севастополь). Фракция коммунистов. Я хотел бы, во-первых, сказать вам, что всякие разговоры о так называемых субсидиях, мягко говоря, преувеличены. Чтобы получить субси­дию, надо иметь здоровье Поддубного. Это первое.

Второе. Вы представляете этот документ, и я хочу спросить вас: известно ли вам положение Конституции о том, что всякие нововведения в правовом поле не могут ограничивать имеющиеся права людей? А то, что предлагает Президент, а вы защищаете, сужает даже те скудные права, которые сегодня еще есть у наших граждан. Я имею в виду, в частности, то, что сегодня было сказано о жилищно-коммунальных услугах и так далее.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Проблема эта очень болезненная, и о ней можно говорить час. Я же представляю в данном случае предложения Президента по индексации денежных доходов насе-ления. К дому же хотел бы добавить, что индексации как тако-

 

22

 

вой у нас не было,    она б прошлом году проводилась один раз, осенью.

 

ГОЛОВА. Депутат Носов.

 

НОСОВ В.В.,    член    Комісії Верховної Ради України а питань бюджету (Октябрський     виборчий округ,     Полтавська     область). Я хотів передати слово депутатові Юрковсыюму...

 

ГОЛОВА.  Гаразд,  зрозуміло.

 

Спасибі, Миколо Петровичу,   сідайте, будь ласка.

             

Від комісії, яка розглядала це питання, слово для спів-

доповіді має Сергій Іванович Мельник,  народний депутат з Житомирщини. Прошу уваги.

 

МЕЛЬНИК С.І., член Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Житомирський сільський     виборчий     округ,     Житомирська     область).  Шановний Олександре

 

23

 

Олександровичу І Шановні народні депутати! Відповідно до статті 94 Конституції України Президент України вніс пропо­зиції до Закону України про внесення змін до Закону Укра­їнської РСР про індексацію грошових доходів населення. Ці пропозиції стосуються чотирьох статей закону, прийнятого Верховною Радою. Ці статті регулюють і визначають методологію обчислення індексу споживчих цін 1 тарифів на товари та пос­луги, поріг Індексації,  порядок здійснення індексації та оподаткування проіндексованих доході в.

З пропозиціями Президента щодо розрахунку індексу споживчих цін на базі фіксованого набору товарів та послуг та про вилучення статті 7 закону, на думку комісії, слід пого­дитися.

 

Справді, починаючи з 1994 року обчислення індексу спо­живчих цін здійснюється Мінстатом України за міжнародною ме­тодологією на базі фіксованого набору товарів і послуг, до якого входять 425 товарів та послуг. По суті, це наш укра­їнський споживчий кошик, обумовлений Законом про мінімальний споживчий бюджет, але поданий у більш деталізованому вигляді.

 

24

 

Немає заперечень і проти вилучення статті 7, в якій регулюються питання оподаткування доходів громадян. Треба погодитися з висновками Президента, що всі питання оподатку­вання доходів громадян повинні вирішуватися одним законом -  Законом про оподаткування доходів фізичних осіб.

 

Що стосується порогу індексації, величину якого Прези­дент пропонує встановити на рівні 115 відсотків, вилучення із вартості споживчого кошика житлово-комунальних послуг та передачі Кабінету Міністрів права у встановленому порядку здійснювати індексацію доходів громадин, то за висновками комісії ці пропозиції Президента України суперечать вимогам статті 22 Конституції України, в якій записано, ідо при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів- не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і сво­бод громадян, та статті 48: "Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло".

 

Ви, напевне, знаєте, що передбачається підвищення вар­тості житлово-комунальних послуг. А якщо ми не будемо врахо­вувати цього при індексації доходів населення, то життєвий рівень наших громадян погіршиться. Тобто пропозиції Прези­дента значно обмежують права громадян України на відновлення їх доходів у межах трикратної величини вартості межі малоаа-безпеченості, наданих їм чинним Законом про індексацію гро­шових доходів населення. Особливо за умов, як я вже казав, коли уряд планує найближчим часом підвищити на '.'0 відсотків плату за житлово-комунальні послуги.

 

25

 

На нашу думку, пропозиції Президента повинні розгляда­тися за процедурою другого читання. Тобто ми повинні розгля­нути пропозиції і зауваження Президента, прийняти чи відхилити їх і направити закон на підписання Президентові.

 

Шановні колеги! Порівняльну таблицю вам роздано.. Би, напевно, з нею ознайомилися, тому я прошу визначитися щодо пропозицій Президента (тобто схвалити чи відхилити їх), щоб закон, який ми прийняли, був уведений б дію. Цей закон сто­сується кожного з вас і кожного громадянина, адже це наше щоденне життя, наші доходи, наші, як кажуть, проблеми, які

має вирішувати держава.І не потрібно посилатися на те, що в нас немає грошей. Якщо ми весь чао будемо вко­рочувати  штанці,   то  всі  ходитимемо в шортах. Але

не вихід. Ми повинні вирішувати питання так, щоб підвищити життєвий рівень наших громадян. А цей закон значною мірою захищає інтереси наших виборців.

 

Прошу розглядати зауваження Президента.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Будемо розглядати за процедурою другого читан­ня, як визначено Регламентом.

 

Є чотири конкретних зауваження Президента. Перше стосується статті 2 "Індекс споживчих цін".

 

Ми прийняли таку редакцію частини першої: "Для індекса­ції ГРОШОВИХ  ДОХОДІВ Населення ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ІНДеКС ПІДвищення споживчих цін і тарифів на товари та послуги, .що входять до складу мінімального споживчого бюджету".

 

26

 

Президент пропонує  записати те саме, тільки додати: "за винятком житлово-комунальних послуг", аргументуючи це тим, як сказав Миколі Петрович, що вони покриваються субсидіями

при перевищенні  відповідного   рівня.

 

Комісія пропонує поголитися з пропозицією Президента щодо розрахунку індексу споживчих цін на базі фіксованого набору товарів та послуг, а не на основі нормативного набору мінімального споживчого бюджету.

 

Є потреба коротко обмінятися думками з цього приводу?

 

Давайте обміняємося думками.

 

Щодо процедури. Фракція комуністів пропонує голосувати ці питання в поіменному режимі. Я пізніше поставлю цю пропо­зицію на голосування.

 

Будь ласка, запишіться ті, хто хоче висловити свої мірку­вання. Чотири чоловіки.

 

Депутат Осадчук.

 

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності ( Тлумацький  виборчий  округ,  Івано-Франківська  область). Група "Конституцій­ний центр". Шановний доповідачу! Мене завжди цікавить перс­пектива. Уявімо, що ми все розглянули і прийняли закон. Коли будуть нормальні виплати та індексація, особливо в умовах, коли немає бюджету, і сьогодні ми так демонстративно відправили уряд і не хотіли продовжити конкретну ділову розмову, посилаючись на Регламент?

Дякую.

 

27

 

МЕЛЬНИК С.І. Дякую рз запитання. По-перше, ми є Верховна Рада і повинні відстоювати інтереси виборців і громадян держави в цілому. По-друге, безперечно, треба розуміти вико­навчу владу, уряд. Коштів немає, немає бюджету і таке інше. але в тому, на мій погляд, вина уряду. Це проблеми і гавдаи-ня, які він повинен вирішувати. Л є функції, які повинна виконувати Верховна Рада.

 

ГОЛОВА. Петре Іллічу, я зобов'язаний відреагувати на ваше зауваження, у даному випадку це камінець у город Вер­ховної Ради.

Хто сказав, що ми демонстративно відправили уряд? Хіба це питання стояло в порядку денному? Ні. Воно розглядалося? Ні. Ні ми, ні уряд не маємо права розглядати проект бюджету не на основі закону. Тому ми діємо чітко згідно в Конститу­цією. І ви знаєте, якщо вноситься проект бюджету, то обговорювати його можна не раніш як через два тижні. А чого члени уряду були присутні, запитайте в них.

 

Павло Іванович дуже чемно сказав, що вони із задоволен­ням беруть участь у роботі Верховної Ради.

 

Депутат Степенко. Будь ласка.

 

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Полтавський  ви бо рчий  округ, Полтавська  область). Дякую. Олександре. Олександровичу! На підтвердження того, що еи сказали. Буквально півхвилини. Бюджет нам би треба, мабуть, прийняти вже

 

28

 

на основі чинного законодавства, а протягом року приймати нові закони і вносити зміни до бюджету. Бо ви ж розумієте, що цьиму не буде кінця.  І при чому тут Верховна Рада? Нехай вносить проект, ми будемо розглядати. Хоча б на старій законодавчій основі. Не подобається, нехай нові законопроек­ти подають, ми готові їх розглядати.

 

І запитання таке: шановний Сергію Івановичу, ви знаєте, що я подавав пропозиції до цього законопроекту, ще коли він розглядався в першому читанні. Мене цікавить, чи не слід би було передбачити в проекті цього закону якісь перехідні по­ложення, щоб не вийшло так, що Кабінетом Міністрів буде розроблений якийсь механізм і хтось буде виплачувати, хтось не буде виплачувати.

 

Тут треба вирішити однозначно: забрали в людей гроші - треба повернути! Може, в перехідних положеннях (я розумію, що зараз немає можливості повністю виплатити), встановити якусь межу залежно від суми вкладу чи від віку вкладника (наприклад після 70 років) чи в разі смерті вклад­ника - повна індексація і виплата вкладу спадкоємцям.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Василю Івановичу, це дещо інші гроші, це не ті гроші.

 

МЕЛЬНИК С.І. Це взагалі дещо інша, як кажуть, схема, інша, можливо, тема розмови.

 

У прийнятому законі визначено механізм і підстави для індексації доходів. Індексація починається за місяцем, у яко­му індекс споживчих цін перевищив 105 відсотків. Величина

 

29

 

індексації становить 100, 80, 70 відсотків (маються на увазі грошові доходи до трикратної величини межі малозабезпеченості).

Я розумію, що ви пропонуєте передбачити якийсь механізм поетапних виплат. Але це вже інший предмет розгляду, це не стосується зауважень Президента.

 

ГОЛОВА. Депутат Заєць.

 

ЗАЄЦЬ І.О., заступник голови Комісії Верховної Ради Ук­раїни у закордонних справах і зв'язках з СНД (Свято-шинський  виборчий  округ,  м. Ки­їв). Сергію Івановичу, тут є пропозиція вилучити з розра­хунку споживчих цін і тарифів житлово-комунальні послуги. Але ми знаємо, що сьогодні дуже великі суми компенсації вар­тості цих послуг нараховано, особливо в сільській місцевос­ті, але вони  фактично  не виплачені. Це - проблема номер один. Це дискредитує владу, це, врешті решт, знижує доходи громадян.

 

Тому я хотів би, щоб ми відповідальніше поставилися до цієї пропозиції: "за винятком житлово-комунальних послуг".

 

Я звертаюся так само і до пана міністра. Нехай нам пан міністр назве зараз суму нарахованої за 1996 рік, але не виплаченої компенсації вартості житлово-комунальних послуг. Якщо Кабінет Міністрів пообіцяє (і підтвердить це реальними розрахунками), що вартість цих послуг буде відшкодовано, то­ді з пропозицією-Президента можна погодитися. А якщо вия­виться, що більше половини вартості таких послуг не буде

 

ЗО

 

відшкодовано ні сьогодні, ні в майбутньому, то тоді ми не можемо погодитися з такою пропозицією.

 

Тобто я прошу пана міністра конкретно розказати про си­туацію щодо відшкодування вартості житлово-комунальних пос­луг.

 

МЕЛЬНИК С.І. Ваше запитання більше схоже на виступ, і у відповідь я хотів би сказати одне. Усі ми добре знаємо, що система субсидій у багатьох випадках дає збої, особливо в сільській місцевості, але субсидія - це не компенсація вит­рат, зумовлених зростанням цін. Це скоріше форма збалансуван­ня доходів і видатків населення та стримування вростання кількості грошової маси. Якщо вартість житлово-комунальних послуг зросте на 20 відсотків, то уявіть, у якому становищі опиняться наші громадяни, які сьогодні й так не отримують субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, а ще до того зростуть ціни. Якщо не буде проіндексовано їхні грошові до­ходи, це вдарить по бюджету кожної сім'ї. У моєму виборчому окрузі проживає багато переселенців із Чорнобиля - чотири населених пункти. Це буде для них великим ударом.

 

ГОЛОВА. Ми розглянули перший пункт зауважень Президен­та.

 

Комісія підтримує їх. Микола Петрович обгрунтував пози­цію Президента, назвавши суми наданих субсидій на оплату ко­мунальних послуг (це, якщо не помиляюсь, 150 мільйонів гри­вень). Ми можемо підтримувати ці пропозиції чи не підтриму­вати, бо, власне кажучи, якщо зросте вартість цих послуг,  то й обсяг субсидій теж має зрости на індекс зростання вартості

 

ЗІ

 

послуг.    Якщо  цей   поріг   буде  5   процентів,      то   мова йде   про   30 мільйонів гривень. Для держави це невелика, власно, сума. Можна погоджуватися з цим, можна не погоджуватися, але в да ному випадку комісія пропонує підтримати пропозицій) Прези­дента. Ставлю на голосування перший пункт у правій колонці.

 

"За" - 135.

 

Вносилась пропозиція голосувати цей проект поіменно. Ставлю па голосування пропозицію голосувати ці норми поімен­но. Всі статті, а їх тут усього чотири. Будь ласка.

 

"За" - 132. Прийнято.

 

Буде поіменне голосування.

 

Микола Петрович скаже зараз, чи буде змінюватись меха­нізм виплати субсидій при подорожчанні комунальних послуг. На це просить відповісти Іван Олександрович Заєць.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Дякую. Іване Олександровичу, я хоті; би сказати, що субсидії - це одне, а питання заборгованості, яке ви порушуєте, - це інше.

 

За минулий рік нараховано (я називав цю цифру) ""V мільйонів гривень субсидій для 5,7 мільйона сімей. Виплачено приблизно 530 мільйонів гривень, є заборгованість.

Але через індексацію не можна погасити заборгованість, це зовсім різні речі. Ми говоримо про те, що у вартість меж малозабезпеченості не закладено вартості житлово-комунальних послуг, тобто закладено лише 10 гривень, оці 15 відсотків, що людина сплачує. А решту держава все одно ж повинна виплатити, зрозуійто це!

 

32

 

У теоретичному плані, напевно, можна ставити так питан­ня. Але як держава може виділяти кошти, а після того ще й індексувати їх, удруге нести витрати? Ось про що йдеться.

 

ГОЛОВА. Ми голосували цю пропозицію, вона не пройшла. Компромісні варіанти пропонують депутати Пономаренко й Шаланський.

 

Депутат Пономаренко. Будь ласка.

 

ПОНОМАРЕНКО Б.Й., член Комісії Верховної Ради України а питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів ( Смілянський  виборчий  ок­руг,  Черкаська  область). Шановний Ми­коло Петровичу! З вашою пропозицією можна було о погодитися лише за однієї умови: якщо субсидії  виплачуватимуться  з урахуванням не нарахованої, а отриманої заробітної плати. Ми знаємо, що дуже багато людей сьогодні по півроку, рік не от­римують заробітної плати і через це втрачають можливість от­римувати субсидію.

 

І ще одне. Якщо борг людей за несплачені комунальні послуги, що виник не з їх вини, а в результаті несплати за­робітної плати, буде реструктуризований, приміром, на десять років, тоді можна приймати цей пункт. А поки що люди постав­лені в такі умови, що і заробітну плату не отримують, і втрачають можливість отримувати субсидії. У такому разі, звичайно, за цей пункт голосувати не можна. Дякую за увагу.

 

33

 

ГОЛОВА. Депутат Шаланський.

 

ШАЛАНСЬКйй А.М., член Комісії Верховної Ради України .ч питань фінансів і банківської діяльності ( 3нам’янський  виборчий  округ,  Кірово­градська  область). Дякую, Олександре Олек­сандровичу. Я погодився б підтримати дану позицію. Але згідно з договором між Міжнародним валютним фондом і урядом України з 1 липня (та й у пресі була така інформація) житлові субсидії надаватимуться, якщо розмір оплачуваних комунальних пес луг перевищуватиме 20 відсотків сімейного сукупного доходу. Це факт, який зафіксований у документі. То що відбуватиметь­ся з 1 липня?  Індексуватимуться  оці 5 відсотків  чи ні? Підвищується поріг для надання субсидій з 15 до 20 відсотків, а індексації не буде?

ГОЛОВА. Шановні депутати! Микола Петрович Бідоблоцький не може відповісти на ці запитання, бо він не самостійно їх вирішує. А в даному випадку розглядаються пропозиції Прези­дента.

 

Ставлю на голосування в поіменному режимі статтю 2 у редакції комісії з урахуванням позиції Президента.

"За" - 129.

 

Не підтримується, залишається попередня редакція. Стаття 4 "Підстави для проведення індексації". Сергію Івановичу, будь ласка.

 

34

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні народні депутати! У попередній редакції, яку ми прийняли, передбачено, що індексація провадиться, якщо індекс споживчих цін зафіксовано на рівні 105 відсотків, і введено механізм; за яким індексації підлягають грошові доходи громадян у межах трикратної величини вартості межі малозаоезпеченості із коефіцієнтами 1,0, 0,8 і 0,7 (ну, то вже у статті 5).

 

Президент пропонує поріг індексації 115 відсотків. Ми розглядали в комісії цю пропозицію і відхилили її, залишивши поріг 105 відсотків.

 

ГОЛОВА. Дехто й депутатів не зрозумів, за шо ми проголосували. Пояснюю: ми голосували пропозицію комісії підтримати пропозицію Президента. Ми її відхилили, і залишається попередня редакція: "Для індексації грошових доходів населення використовується індекс підвищення споживчих цін і тарифів на товари та послуги, ще входять до складу мінімально­го споживчого бюджету".

 

МЕЛЬНИК С.І. Олександре Олександровичу І Закон про спо­живчий бюджет не діє.

 

ГОЛОВА. Сергію Івановичу, ви вже висловили свою позицію й позицію комісії і правильно це зробили.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я просто нагадую.

 

35

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Говориться на тільки про загальну

суму, а й про те, що ця частина витрат може зростати, тобто інфлювати скоріше, ніж інші частини витрат. І на все це тре­ба зважати (Шум  у  залі). Іване Олександровичу, ми вже проголосували цю поправку. Усе.

 

Сергій Іванович висловив позицію комісії щодо статті 4. Є потреба обговорювати?

Ставлю на голосування статтю 4 в редакції комісії. Але поясніть, Сергію Івановичу. Тут написано: "Погодитися з про­позицією Президента України". А потім у дужках: "відхилено". Що це означає?

 

МЕЛЬНИК С.І. Олександре Олександровичу, Комісія з пи­тань бюджету подала нам свої зауваження, вони, правда, на­дійшли пізніше. Вона обґрунтовує, що коли поріг індексації буде 105, то витрати на індексацію становитимуть нібито 2,1 мільярда гривень.

Шановні народні депутати! Якщо ми діятимемо за схемою, що цих грошей немає, то їх ніколи й не буде. А ми прийняли поріг індексації 105 відсотків і повинні його тут затвердити, інакше закон не вступить у дію і марно будуть час і праця.

 

36

 

ГОЛОВА. Іншими словами, стаття 4 стосується порогу індексації: 105 відсотків, як ми визначили в законі, чи 115.

Поясню, щоб зрозуміли люди, особливо ті, які не одер­жують заробітної плати, перед якими велика заборгованість з боку підприємств, організацій, установ тощо. Якщо протягом місяця працівник одержував, умовно кажучи, 100 гривень,  і за цей місяць вартість життя зросла на 5 відсотків, то йому установа, організація, тобто бюджет, держава винні 105 гривень. 1 з цього порогу здійснюється індексація.

 

А в пропозиціях поріг - 115 відсотків. Тільки тоді індексація здійснюється.

 

Комісія і розробники цього закону вважали, що раціо­нальніше робити 105. Тому пропонується залишити статтю 4   в редакції, прийнятій у першому читанні. Голосувати її немає потреби.

 

Будь ласка. Розглядається стаття 5.

 

МЕЛЬНИК СІ. Стаття 5.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Власне, я зобов"язаний поста­вити на голосування пропозицію Президента щодо статті 4, яка викладена в лівій колонці. Пропозиція не підтримується комісією. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 99. Не підтримується. Залишається попередня редакція.

 

Стаття 5 "Розмір виплат, зумовлених індексацією" Вудь ласка.

 

37

 

МЕЛЬНИК СІ. Шановні народні депутати!Ви маете в по­рівняльній таблиці пропозиції Президента та редакцію прийнято статті: "Індексації підлягають грошові доходи громадян у межах трикратної величини вартості межі малозабезпеченості.

Повній індексації підлягають доходи в межах величини вартості межі малозабезпеченості. Якщо доход перевищує вели­чину вартості межі малозабезпеченості, то його частина у межах подвійної величини вартості межі иалозабезпеченооті індексується у розмірі 80 відсотків, наступна частина до­ходу у межах величини вартості межі малозабезпеченості -у розмірі 70 відсотків. Частина грошового доходу, що пере­вищує трикратну величину вартості межі малозабезпеченості, Індексації не підлягає". Цю редакцію ми з вами ухвалили, і її комісія пропонує підтримати.

 

А Президент пропонує таку редакцію статті 5: "Індекса­ції підлягають грошові доходи населення, визначені статтею З цього Закону, із застосуванням середнього коефіцієнта 0,8, диференційованого за рівнем доходів. Порядок здійснення індексації грошових доходів громадян визначається Кабінетом Міністрів України після проведення консультацій з об"еднаннями профспілок України з. метою збереження співвідношень в оп­латі праці та пенсій за віком, залежно від трудового вкладу".

 

Комісія пропонує підтримати статтю 5 у прийнятій редакції. Тобто ми встановлюємо межу, до якої здійснюється індексація грошових доходів, а понад яку - не здійснюється. Мається на увазі трикратна величина вартості межі мало­забезпеченості.

 

Президент пропонує застосовувати коефіцієнт

 

38

 

0,8, виходячи з того, що поріг індексації мав бути 115 відсотків/як уже пропонувалося/ А ми прийняли поріг індек­сації 105 відсотків законом, не віддаючи це ні Кабінету Міністрів, ні іншим владним структурам: чітко визначаємо, коли та який коефіцієнт на яку індексацію вводиться після того, як поріг інфляції перейде 105 відсотків. Тобто фіксуємо законом.

 

ГОЛОВА. Дякую. У вас в ці матеріали. Пропозицію щодо статті 5, вміщену в середній колонці, яку не підтри­мує комісія, ставлю на голосування.

 

Будь ласка.

"За" - 66.

 

Бракує потрібної кількості голосів. Залишається по­передня редакція.

 

Останнє зауваження Президента стосується статті 7, яка  пов"язана з оподаткуванням доходів громадян.  1 аргумента­ція дужо   логічна: це норма іншого закону. Що "проіндексовані доходи громадян оподатковуються у встановленому по­рядку. При цьому індексації підлягають як неоподатковува­ний мінімум, так і ставки прогресивного оподаткування до­ходів громадян". Це норми іншого закону - Закону про опо­даткування доходів фізичних осіб. 

 

І цілком слушно комісій вважає   за потрібне підтримати Президента й вилучити статтю. Будь ласка, підтримайте.

 

Ставлю на голосування.              

 

"За" - 228. Прийнято.

 

39

 

З цією поправкою весь закон ставлю ще раз на голосу­вання, будь ласка   /Шум     у     залі/. Одну хвилину. Депутатові Зайцю слово.

 

ЗАЄЦЬ І.0. Шановний; Сергію Івановичу, шановний Олександре Олександровичу, народні депутати! Щодо статті 2 в дві проблеми. Одна полягав в тому, яка база нарахуван­ня індексу споживчих цін. У законі пропонувалося, що це буде нормативний набір мінімального споживчого бюджету. Президент пропонує, щоб це був набір товарів та послуг, які відповідають фактичному середньому споживанню населення.

 

І друга проблема, яку ми розглядали: включати чи не включати житлово-комунальні послуги. Ми ж просто проголо­сували поправку, не розрізняючи ці дві проблеми. Я думаю, цілком можна врахувати поправку Президента, щоб індекс споживчих цін відповідно до загальновживано! методології розраховувався на базі фіксованого набору товарів та послуг, що відповідає фактичному середньому споживанню населення. Тоді можемо одержати динаміку і можемо реально говорити про рівень споживання. Коли ж ми прив"язувмо його до мінімаль­ного споживчого бюджету, це нормативний набір, і ми фак­тично спотворюємо картину справжнього рівня споживання населення.

 

Тому пропоную підтримати цю пропозицію Президента, а другу пропозицію щодо вилучення житлово-комунальних послуг - вилучити, тоді це відповідатиме справжнім інтере­сам громадян.

 

40

 

ГОЛОВА. Прошу уваги! За процедурою розгляду цього пи­тання   ми повинні голосувати пропозиції, які подаються на розгляд Верховної Ради. Вони викладені в другій колонці. Справді, розглядаючи цю першу поправку чи перше зауваження, я не поставив її на голосування. Тому ставлю на голосування пропозиції, внесені Президентом   /Шум     у     залі/. Будь ласка, хвилинку» ставлю на голосування   /Шум     у залі/.

 

"За" - 106.

 

Сергій Іванович дав пояснення ще раз.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні народні депутати! Прошу вас ще раз уважно переглянути пропозиції і зауваження Президента і комісії. Врахуйте, що дію закону про споживчий бюджет призупи­нено, він не діє, а відтак і норма, що споживчий бюджет охоплює 22 найменування товарів.

 

Ми ж тут застосовуємо, на пропозицію Президента,  індекс споживчих цін,  який охоплює перелік 425 товарів. Тобто    а такою поправкою Президента ми можемо погодитися,  і це ко­місія підтримує.

 

Але комісія не погоджується а тим, що не враховано житлово-комунальні послуги. Ми повинні  їх залишити.   І тлума­чення таке:  "Для індексації грошових доходів населення використовується індекс споживчих цін і тарифів на товари та послуги",  тобто    житлово-комунальні послуги теж входять сюди. Нам треба ухвалити цю статтю в редакції, запропонованій комісією.   І це буде правильно, бо якщо ми статте задимимо у

 

41

 

попередній редакції, то вона не діятиме, тому що не дів Закон про споживчий бюджет. А щоб закон працював, треба ухвалити ту редакцію статті 2, яку пропонує комісія. Прошу вас підтримати комісію.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 2 в редакції, запропонованій комісією.

 

МЕЛЬНИК С.І. Прошу вас підтримати, це розумна пропози­ція.

ГОЛОВА. Вона, власне, відкриває дорогу для запрова­дження закону.

 

"За" - 246. Прийнято   /Ш у м     у     залі/.

 

МЕЛЬНИК С.І. Так, депутат Заєць мав рацію. ГОЛОВА. Депутате Безсмертний, прошу.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Макарівський     вибор­чий,    округ,      Київська     область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Це буде черговий закон, пропозиції Президента до якого частково прийняті, частково не прийняті, але вето не подолане.

 

Олександре Олександровичу, я вже вчетверте кажу:

 

42

 

або ми виробимо правову базу для розгляду вето Президента, або й цей закон зависне так, як зависли попередні. Вето, ще раз кажу, не подолане, пропозиції не прийняті. Ця ко­лізія призвела до того, що ціла низка законів, які вже ухва­лено Верховною Радою, так і не почали    діяти, бо частково пропозиції Президента не прийняті. Це   по-перше.

 

По-друге. Шановні колеги! Ми повинні, нарешті, виробити якусь чітку процедуру. Чи має право комісія правити пропо­зиції Президента? Це теж велика проблема.

 

Тепер ще одне запитання. Олександре Олександровичу, який текст закону ви зараз направите на підпис Президенту? Чи з тими пропозиціями, що він подав, чи той, що Верховна Рада прийняла?

Далі. Якщо норму не ухвалено, то це зовсім не означав, що Верховна Рада підтверджує попередню норму, навіть згідно з нашим Регламентом, бо й ту, попередню, норму за Регламен­том треба ставити на голосування. А це ще одна проблема.

 

Тому нам конче потрібно виробити правову базу для розгляду питань, на які накладено вето Президента.

 

ГОЛОВА. Дякую. Романе Петровичу, відповідаю на ваше запитання. Ми діємо чітко за Регламентом, за процедурою розгляду зауважень. Що вона недостатньо відрегульована за­конодавчо, я згоден. Подавайте пропозиції, розглядатимемо. Ідеться про інше. Треба, щоб ті люди, які готують зауваження, не Президент же їх готує, виходили із потреби запровадження законів, потрібних суспільству. Але інколи, я маю право так

 

43

 

говорити, подаються зауваження тільки тому, що в бажання заблокувати проходження того або   того    закону, аби тільки сказати, що не приймав Верховна Рада ці закони, мовляв, бо подолати вето не може.

 

Тому я розумію, що треба навіть деякі уточнення робити до змісту нашої Конституції. Бо ми тут маємо, знаєте, гру в один бік. Президент як суб"єкт правовідносин може накласти ве­то на закони, прийняті Верховною Радою, які з його погляду чи відповідно до Конституції допускають певні відхилення. А Верховна Рада щодо актів Президента, які порушують Конститу­цію, нічого зробити не може, окрім як звернутися до Консти­туційного Суду. Тоді, я думаю, це усунуло б багато колізій. Але сьогодні ми діємо так, як визначено Конституцією, за­коном.

 

Зауваження Президента в даному випадку ми зможемо роз­глядати і як зауваження суб"екта законодавчої ініціативи. Він же мав таке право. Ми бачимо, що в його цілком слушні зауваження до статей 2 і 7.              Комісія їх підтримала,

і Верховна Рада теж. Тепер ми з цими пропозиціями проголо­суємо весь закон. Президент його ще раз подивиться. Якщо закон його задовольнить, то він його підпише. Якщо ні -напише свої зауваження і надішле до Верховної Ради. Тоді виходитимемо з такої ситуації.

 

Ще раз ставлю на голосування закон із тими змінами, які ми проголосували. Прошу підтримати.

 

"За" - 245. Прийнято.

 

Дякую.     

44

 

МЕЛЬНИК С.І. Дякую.

 

ГОЛОВА. У нас є одне абсолютно робоче питання, яке записано в порядку денному. Мені видається за потрібне поставити його раніше на розгляд. Це проект постанови Вер­ховної Ради про забезпечення діяльності Фонду державного майна. Ідеться про те, що відповідно до Закону про фонд державного майна Верховна Рада затверджує кошторис і, так би мовити, всі інші питання, пов"язані з діяльністю   апарату фонду. Слово мав Геннадій Юрійович Угаров з цього приводу. Будь ласка.

 

УГАРОВ Г.Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народ­ним господарством /Мелітопольський     місь­кий     виборчий     округ,     Запорізька область/. Уважаемый президиум! Уважаемые коллеги! Александр Александрович правильно сказал, что вопрос этот абсолютно рабочий. Дело в том, что с подчиненностью Фонда госимущества Верховному Совету только мы имеем право прини­мать такой документ. Поэтому он не носит никакой полити­ческой окраски. Это сугубо рабочий документ для того, чтобы Фонд госимущества мог работать в сложившихся условиях.

 

Поэтому я прошу, Александр Александрович, поставить на голосование проект постановления и принять его в целом.

 

ГОЛОВА. 6 запитання? Будь ласка, депутате Пустовойтовський.

45

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С., заступник голови Комісії Вер­ховної Ради України а питань бюджету /Первомай-еький     виборчий     округ,     Харків­ська     область/. Спасибо, Александр Александрович.

 

Уважаемый докладчик, вы рассмотрели смету расходов Фонда госимущества, которая прямо касается бюджета. И наша бюджетная комиссия, защищая интересы бюджета, тоже ее рассмотрела. Мы приняли решение, направили его вам и в Вер­ховный Совет. Почему вы не уведомляете зал о том, что есть решение и бюджетной комиссии, которая предлагает со­кратить затраты и так далее? Мы же видим, какие проспекты, цветные журналы издает фонд в то время, когда люди по полгода не получают зарплату. Это пир во время чумы!

 

А ваша комиссия, рассмотрев этот вопрос, приняла предложение, совершенно не считаясь с мнением других.

 

 

УГАРОВ Г.Ю. Нет, вы знаете, мы очень уважаем бюджетную комиссию как одну из ведущих комиссий Верховного Совета. И я думаю, що весь Верховный Совет так к ней относится.

 

Что касается издания цветных проспектов и журналов, которые вызывают определенное раздражение и непонимание, то фонд еще         на начальном этапе приватизации, насколько я знаю, заключил договоры с международными организациями о предоставлении технической помощи.

 

И это все финансируется за счет технической помощи международных, организаций. Деньги государственного бюджета на эти цели не идут. Можно, конечно, просить фонд, чтоб это все выглядело поскромнее.

 

   46

 

И еще я хочу сказать, уважаемые депутаты, что можно поднимать вопрос о сокращении сметы и так далее, можно подни­мать вопрос о сокращении расходов, затрат и так далее, но напоминаю, что Фонд госимущества подчинен Верховному Совету. Поэтому мы не просто должны принять решение, а обязаны, поскольку кроме нас    это решение никто не может принять. Я думаю, что как органу, подчиненному Верховному Совету, можно будет оставить те сметы   расходов, которые предлага­ются в данном проекте постановления.

 

Тем более   что все это идет на уровне 1996 года, ничего не увеличено.

 

ГОЛОВА. Є ще запитання? Запишіться, будь ласка, на запитання. Депутате Коген, будь ласка. Кілька коротеньких запитань.

 

КОГЕН Ю.Б., секретар Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Бахчисарайський     виборчий округ,     Автономна  Республіка     Крим/. Уважаемый Геннадий Юрьевич, вот вы говорите: оказывают техни­ческую помощь. Это что, благородные безвозмездные поступей, как вы считаете? Такого же быть не может. Никто ничего даром не делает. И ходить с протянутой рукой, чтобы получить эту помощь, нет смысла.

 

УГАРОВ Г.Ю. Юірий Борисович, именно так и есть. Техни­ческая помощь - это не кредитная помощь. Она предоставляется Украине в рамках расходов правительств   некоторых стран.

 

47

 

Кстати, такая помощь предоставляется не только фонду. Такая помощь оказывается в разработке документации по реструктуризации отраслей, в частности по угольной про­мышленности. Это действительно безвозмездная техническая помощь, мы не будем возвращать эти деньги,

 

ГОЛОВА. Юрію Борисовичу, насамперед це вигідно зарубіжним організаціям, бо вони   теж   братимуть   участь у приватизації, у фондовому ринку.

 

Інформація, яка поширюється через Україну, їх теж стосується, це своєрідна реклама попередніх контрактів тощо. І витрачаючи кошти на це, вони передбачають собі вигоду наперед, тому вони запропонували ці послуги. Це міжнародна практика. Ніж витрачати бюджетні кошти на те, що все одно потрібно всередині держави робити, фонд використовує зарубіжні кошти. Тут немає нічого незрозумілого.

 

Депутате Іванов, будь ласка.

 

ІВАНОВ В.Г. Прошу передать слово депутату Моисеенко.

 

ГОЛОВА.

 

Будь ласка.

 

МОІСЕЄНКО В.М. Фракция "Коммунисты Украины", Всеукра-инский союз рабочих. Геннадий Юрьевич! В свое время Прези­дент внес предложение назначить председателем Фонда госиму­щества Ланового. Верховный Совет отклонил эту кандидатуру. А Ланорвый продолжает распоряжаться средствами, о которых мы говорим,

 

48

 

Нам предлагается утвердить смету фонда. Какова законность действий Ланового в данной ситуации как рас­порядителя этими деньгами, которые выделило государство? И вообще, сколько можно этому человеку сидеть на двух или скольких там стульях?

 

УГАРОВ Г.С. Спасибо за вопрос. Уважаемые коллеги! Вопрос, который мы рассматриваем, не политический. Я думаю, вы со мной согласны.

 

В постановлении все функции даются председателю фонда. И вы абсолютно правильно ставите вопрос. Владимир Тимофеевич исполняет обязанности, поэтому круг его полномочий существен­но ограничен - полномочия предоставлены только председателю. Более того, через контрольную комиссию осуществляется   постоянный контроль за расходованием бюджетных средств.

 

А что касается вопроса о председателе фонда, то вы правомерно его ставите. Но у нас не определен переходный этап /увольнение предыдущего и назначение следующего/ - это связано с тем,что неизвестно, кому передавать полномочия. Поэтому вопрос остается нерешенным.

 

Я   с вами согласен, что в кратчайшие сроки /буквально две-три недели/ его надо решать.

ГОЛОВА. Депутат Семенюк. Останнє запитання.

 

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів

 

49

 

та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий     округ,     Житомирська область/. Шановний доповідачу, шановний Олександре Олександровичу! Звичайно, питання треба розглядати і ви­носити відповідну ухвалу.

 

Нині кошторис Національного банку не затверджено, кошторис Антимонопольного комітету, фонду державного майна - також. Чи не краще   було б усі ці установи, які безпосередньо підпорядковані Верховній Раді, розглянути спільно, подивитися їхні реальні кошториси. Якщо взяти звіт Антимонопольного комітету, який я проаналізувала, зокрема позабюджетні кошти, то це надто велика сума. Мені здається, що дане питання треба розглядати комплексно.

 

Яка ваша       думка? Дякую.

 

УГАРОВ Г.Ю. Спасибо за вопрос. Немножко поправлю: смету Антимонопольного комитета Верховный Совет, по-моему, не утверждает. Она записывается сразу в государственный бюджет.

Что касается рассмотрения вопроса в комплексе, то я с вами согласен: можно рассмотреть. Но НБУ не подчинен Верховному Совету Уесть только процедура согласования кан­дидатуры председателя/. Антимонопольный комитет тоже не подчинен Верховному Совету Уесть только полномочие назна­чать его председателя/. Фонд госимущества - это наша ор­ганизация, нам подчиненный орган.

 

Не возражаю, чтобы депутаты, которые курируют эти направление деятельности, вносили свои предложения и

 

50

 

предлагали решения. В данном   случае /что видно из писем и документации/ ситуация по фонду действительно достигла критической отметки. Мы с вами осуществили ряд мер, связанных с подчиненностью Фонда госимущества, и законы принимаем о приватизации - как и положено в отношении подчиненного нам органа. Следовательно процесс абсолютно нормальный.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні депутати, власне тут нічого обговорювати.

 

Затверджується проект кошторису на нинішній рік. Кошторис утримання організації, нам підпорядкованої, у ме­жах минулого року /навіть без урахування індексації/. Тобто передбачається економія коштів на утримання апарату.

 

І в нас просто немає підстав не розглядати його, а тим паче не затверджувати. Інакше постає запитання: а на якій ос­нові може існувати ця організація?

 

Будь ласка, депутате Пустовойтовеький.

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Уважаемый Президиум, уважаемые коллеги! Комиссия по вопросам бюджета на своем заседании тщательно рассмотрела смету. Присутствовали руководители, представители Фонда госимущества, главный бухгалтер. Мы взвесили все обстоятельства и пришли к заключению /предла­гаем его Верховному Совету/: утвердить на первое полугодие омету без сокращения. Пусть они нормально работают. Вернуть­ся       еще раз к этому вопросу с утверждением бюджета.

 

51

 

Чем мы аргументируем? Прежде всего тем, что везде правительством предусматривается сокращение на 25 процентов. Мржет быть, это много для фонда. Но надо все-таки эти вопросы рассмотреть. А получается, что если подчинен Вер­ховному Совету, то никаких сокращений, а если правительству,-то надо опять сокращать. Это неправильный подход.

Учитывая эти обстоятельства, прошу поддержать пред­ложение Комиссии по вопросам бюджета утвердить смету на пер­вое полугодие в представленном объеме, а на второе рас­смотреть с утверждением бюджета   /Шум     у     залі/.

 

ГОЛОВА. Пропозиція внесена, розглянемо її.

 

Ще є пропозиції? Запишіться, хто хоче висловитися.

 

Прошу висвітлити список.

 

Депутате Чупахін, будь ласка.

 

ЧУПАХІН О.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Купнянський виборчий     округ,     Харківська     область/. Фракция Социалистической и Селянской партий Украины. Уважаемые народные депутаты! Давайте еще раз обра­тимся к тем условиям, в которых мы рассматриваем обращение Фонда   госимущества и проект, внесенный народными депутата­ми - членами Комиссии по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством.

 

Я не хочу,чтобы мое высказывание рассматривалось как про­паганда или антипропаганда, поскольку каждый уже избрал путь,

 

52

 

по которому он будет идти в дальнейшем. Просто прошу обра­тить внимание на факты.

 

Зачитываю выдержки из письма Боровской районной государственной администрации, которая сообщает, что "відповід­но до Постанови Кабінету Міністрів України від ЗІ грудня 1996 року № 1586 місцеві органи державної виконавчої влади зобов"язані на 1997 рік мережу закладів освіти, охорони здо­ров'я, культури та інших об'єктів, що фінансуються з бюд­жету району, привести у відповідність з виділеними коштами в бюджеті на 1997 рік.

 

Проектом бюджету на 1997 рік на утримання закладів освіти передбачається виділити коштів на суму 690 тисяч гривень, що становить 56,7 відсотка суми асигнувань, які передбачались бюджетом минулого року".

 

Я еще раз прошу вас обратить внимание. На финансиро­вание образования 56,7 процента. В Харьковской области при предлагаемых условиях финансирования необходимо будет сократить не менее 30 процентов работников народного обра­зования и медицины. Уже сейчас в городе Купянске медперсо­нал переводят на четверть ставки или должностного оклада. В Харьковской области уровень безработицы    возрос в 2,7 раза. Численность безработных превысила 30 тысяч человек. И это официально зарегистрированная безработица, естественно, с финансированием из госбюджета.

 

Поскольку снижение уровня безработицы не предусматри­вается в ближайшем будущем, по крайней мере до 2000 года, а финансирование фонда занятости уже сейчас вызывает проблемы, можно только представить, к каким последствиям это приведет.

 

53

 

И вот на этом фоне мы видим предложение о сохранении финансирования Фонда госимущества на уровне 1996 года, с сохранением численности служащих как в центре, так и в региональных отделениях.

 

Я не знаю, давно ли кто из вас был    в Фонде госимущества, но попробуйте туда зайти и вы увидите, на что расходуются средства Фонда госимущества. Конечно, народный депутат зайдет, но не каждый руководитель государственного предприя­тия сможет туда так просто зайти. Почему? Предлагаю сходить и посмотреть.

 

Следующее. Пояснительная записка гласит, что фонду необходимо провести инвентаризацию собственности, осу­ществлять контроль и іак далее. Так вот, если мы предлагаем другим осуществлять в пределах той суммы, которая выделялась на 1996 год и даже с сокращением, то почему мы по отношению к Фонду госимущества, хотя он и является подчиненным Верховному Совету, должны исповедовать другие принципы?

 

Обратите внимание и на такую цифру. Это уже относи­тельно финансирования самого Фонда   госимущества. На при­обретение дополнительного оборудования - 850 тысяч. И это в условиях, когда большинство предприятий уже приватизиро­вано, и осталось сделать лишь небольшой шаг, чтобы вся го­сударственная собственность стала частной.

 

Тем не менее,  вносятся предложения о сохранении финансирования. В этих условиях фракция Социалистической и

 

54

 

Селянской партии Украины данный проект постановления под­держать не может и будет голосовать против, с тем чтобы это постановление отклонить.

 

Кроме того, мы должны   учитывать, что все это просто-напросто    зависит от принятия бюджета. Примем бюджет, и там рассмотрим, сколько средств выделим   на финансирование Фонда госимущества.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Шановні депутата! У нас, власне, одна уста­нова, кошторис якої ми затверджуємо - Фонд державного майна. Якщо ми не погоджуємося з цією цифрою або пропону­ємо затверджувати на певний період, то       мусимо приймати таке рішення.

 

Якщо ми не згодні з такою сумою, то запишімо меншу, але треба її обгрунтувати. Справа в тому, що вже почалося виконання фондом договірних робіт для підготовки тих або тих об'єктів, визначених і затверджених нашою програмою. І треба здійснювати відповідні проплати.  І ось ми не за­тверджуємо кошторис. Тоді що, незаконно треба це робити або якось інакше?

 

Отож подивімося реальніше на запропоновану цифру. Вона, здається, завелика. Але ж       погляньмо, що за тим стоїть: і чисельність,  і все інше. Якщо ви вважаєте, що потрібно зменшити на 10 відсотків,давайте приймемо рішення і зменшимо суму на 10 відсотків. Але треба це обгрунтувати.

 

55

 

А просто залишати невирішеним питання не можна,

бо організація функціонує сьогодні, система функціонує

сьогодні. І ми ж її самі собі підпорядкували.

 

Надамо слово депутату Угарову і визначатимемося /Шум     у     залі/. Хвилинку. Депутат Степенко наполягав на слові, він записаний. Будь ласка.

 

СТЕПЕНКО В.І. Дякую. Олександре Олександровичу І Я розумію, що треба платити заробітну плату, задарма ніхто не працюватиме. Але потрібно, щоб у нашому рішенні була логіка.  1 я цілком підтримую сказане депутатом Пустовойтовським. Пропоную прийняти кошторис на перше півріччя.

 

Але доводити й обґрунтовувати, Олександре Олександровичу, це не наше завдання,  хоч нам    ця організація й підпорядкована.

 

56

 

Я думаю ось як. Буде голова Фонду державного майна, він піде в комісії чи у фракції і доведе, що справді потрібно залишити такі-то бюджетні асигну­вання для того, щоб функціонував Фонд державного майна.

 

І ще одне зауваження. Тут ідеться про те, що надається технічна допомога. І це тоді, як закриваються лікарні,  інші установи. Чого ж технічної допомоги не надають лікарням, школам на видачу підручників, іншої друкованої продукції? Та тому, що в цьому зацікавлені ті, хто хоче вкрасти останнє, що залиши­лося в Україні.

 

Це схоже на те, коли наші високопосадові урядовці їдуть за кордон і кажуть, що заплатила за поїздку сто­рона, що запрошувала. Та вона просто так платити не буде. За це буде заплачено тими цільовими кредитами, усім тим, що руйнує наше вітчизняне виробництво.

 

57

 

Тому я підтримую те, що сказав депутат Пустовойтовський. Шановні друзі, давайте приймемо на порше півріччя кошторис, бо там живі люди, а потім розберемося і зробимо розумно... Ми повинні бути взірцем стосовно використання бюджетних коштів /Шум     у     залі/.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Василю Івановичу, ви правильно кажете, але тут трохи Інша ситуація. Якщо не виплачують зар­плату лікарям, то ви пишете депутатський   запит, кудись звертай­тесь. Щоправда, її все одно не виплачують або виплачують із запізненням, і це наша біда нині.

 

Якщо ж не виплачуватимуть працівникам фонду, то їм ні до кого буде звернутися... Зробіть елементарні розрахунки. Зважаючи на ту кількість працівників, що є в апараті, і фонд оплати праці, середньомісячна зарплата становитиме близько 215 гривень... /Шум     у       з а л і/. Це без інших витрат.

 

СТЕПЕНКО В.І. Я ж не казав, що що треба платити. Я сказав: затвердимо кошторис на перше півріччя, як запропонував депутат Пустовойтовський. А потім розберемося і скажемо, що потрібно стільки-то коштів.

ГОЛОВА. Я саме про це й кажу. Якщо йтиметься про скорочен­ня апарату, ми тоді додатково приймемо рішення. Розумна пропо­зиція   Володимира Семеновича - перенести на перше півріччя, але зважте, це буде під час відпустки парламенту, І знову ж

 

58

 

виникне ситуація: хто вирішуватиме це питання? Якщо   буде потреба, ще раз повторюю, то ми скоротимо 1 апарат, і кошторис.

 

А сьогодні - це мінімальна потреба для функціонування організації, яка створена в державі. Оскільки вона підпорядкована Верховній Раді, нам треба приймати рішення. Тут наше проблем і немає, я б сказав, якоїсь політики.

 

СТЕПЕНКО В.І, Олександре Олександровичу, прошу вибачити...

 

ГОЛОВА. Будь   ласка, вимкніть мікрофон.

 

УГАРОВ Г.Ю, Уважаемые коллеги, я хочу уточнить один вопрос. Деньги от приватизации поступают в бюджет, а из бюджета уже идут те выплаты, о которых ми говорим. Это не традиционный источник поступлений в бюджет. Организация, именуемая Фондом госимущества, скажем так, зарабатывает деньги для бюджета, Часть из них возвращается в организацию для обеспечения ее деятельности. Поэтому нельзя говорить, что из-за этого мы не выплатим деньги кому-то... Эти деньги никогда никому на выплачиваются! Повторяю, это не налоговые деньги, это доходы от всех операций, связанных с приватизацией, которые поступают в бюджет.

 

ГОЛОВА, Геннадію Юрійовичу, пропоную прийняти кошторис і

 

59

 

записати такий пункт: Рахунковій палаті перевірити використан­ня бюджетних коштів.

 

УГАРОВ Г.Ю. Согласен.

 

ГОЛОВА. І ми усуваємо питання, куди використовуються кошти, чому, скажімо, оздоблюються приміщення й таке інше.

 

УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно верно!

 

ГОЛОВА. Можна так ставити на голосування? /Шум       у валі/.

 

Ставлю на голосування проект постанови за основу /Шум у     залі/. Та при     чому тут голова?! /Шум     у     залі/. Подавайте пропозиції...

 

Ставлю на голосування пропозицію прийняти проект поста­нови за основу.

 

"За" - 165.

 

Я ще раз ставлю на голосування... Одну хвилинку, я від­повім на запитання стосовно голови Фонду державного майна. Ми прийняли Закон про Фонд державного майна, де виписали процедуру - скільки може працювати виконуючий обов"язки... Ви голосували за цю процедуру! Вона буде дотримана, тобто мине період, тоді повернемося до цього питання.

 

За пропозицією депутатів ще раз ставлю на голосування. Я прошу, підтримайте, немає ж іншого варіанта.

 

"За" - 208..

 

60

 

Депутат Рябченко просить слова, голова Контрольної комісії з питань приватизації. Будь ласка.

 

РЯБЧЕНКО О.В.,  голова Контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації /Вузівський       виборчий     округ,     Дніпропетровська область/. Уважаемые коллеги, разрешите дать разъяснение относительно полномочий исполняющего обязанности. Вопрос этот будет урегулирован после принятия закона в третьем чтении. А сегодня Владимир Тимофеевич как исполняющий обязанности не имеет права финансовой подписи. Это право имеет первый замести­тель и управляющий делами... Если кого - то волнует эта сторона, то можно принимать решение, а после принятия Закона о Фонде госимущества мы к этому вопросу вернемся.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Це раз ставлю на голосування проект постанови за основу. А потім додамо пункт про Рахункову палату.

 

"За" - 220.

 

Я прошу уваги! Шановні колеги! Понад чотири тисячі працівників, які підпорядковані Верховній Раді, працють у цій структурі. Кошторис утроє   менший, ніж кошторис Верховної Ради, так ми того не бачимо. Бо, як кажуть, у сусіда в оці скалку бачиш, а в себе під носом колоди не помічаєш.

 

Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 248.

 

61

 

Пропоную дописати пункт: доручити Рятунковій палаті проаналізувати використання бюджетних т позабюджетних коштів у Фонді держмайна за 1996 рік.

 

Ставлю на голосування.

 

"За" - 281.

 

Ставлю на голосування проект у цілому /Шум  у залі/. Ми це діло любимо.

 

"За" - 274. Прийнято.

 

Дякую.

 

Слово має міністр праці Микола Петрович Білоблоцькиіі з приваду проекту Закону про основи законодавства про загально­обов'язково державне соціальне страхування та  проекту За­кону про внесення змін і доповнень до Закону про систему оподаткування /щодо соціальних фондів/.

 

Будь ласка, увага.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Дозвольте передусім подякувати за внесення до нинішнього порядку денного цих питань та попроси­ти вас ось про що. З урахуванням того, що маємо дуже складний законопроект про основи соціального страчування, а проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про систему оподаткування теж викличе, очевидно, неоднозначну реакцію, прошу поставити їх розгляд на 5 травня, щоб можна було ці важливі акти розглянути в повному обсязі.

 

62

 

ГОЛОВА. Немає заперечень? І другий міністр - соціального захисту населення - пропонує те саме.

 

Ставлю на голосування пропозицію про внесення до порядку денного 5 травня цих питань для розгляду. Будь ласка.

 

"За" - 240. Прийнято.

 

Тепер ще одне невелике процедурне питання перед перервою. Будьте увяжні. Група депутатів /Ткаченко, Шевченко, Круцик, Бардин, Кулінич, Жовтяк та інші/ вносять проект постанови та­кого змісту: "Зважаючи на наміри Кабінету Міністрів України пришвидшити внесення до Верховної Ради проекту Закону про Державний бюджет на 1997 рік з метою його невідкладного за­твердження, Верховна Рада постановляє:

 

Призначити на 28 квітня і 2 травня 1997 року пленарні засідання Верховної Ради для розгляду законопроектів, спрямо­ваних на законодавче забезпечення бюджетного процесу та проек­ту Закону про Державний бюджет на 1997 рік".

 

Пропозицію внесено. Ставлю її на голосування.

 

"За" - 102.

 

102 депутати разом із Олександром Миколайовичем, який не зрозумів, про що голосувати /Шум  у  залі/.

 

Поіменно хочете? Яка потреба?

 

То проголосуймо поіменно, але з такою умовою: для тих, які голосуватимуть "за", ми створимо умови для роботи тут у вихідні дні. Будуть відчинені кабінети, заплатимо додатково обслуговуючому персоналу, але щоб ці депутати працювали над документами, які потрібно підготувати /Шум  у  залі/.

 

63

 

Тільки треба перед цим внести питання до порядку денного.  Хто за те,  щоб цей проект постанови внести до порядку денного,  прошу проголосувати. Будь ласка.  Ставлю на голосу­вання .

 

"За" - 88.

 

Не хочуть навіть ті, що підписали, вносити до порядку денного.

 

Надаю слово депутату Носову з цього приводу, і потім ро­бимо перерву на півгодини. Будь ласка.

 

НОСОВ В.В. Дозвольте зауважити з процедури. Перед тим як вносити до порядку денного, документ має бути поширений серед депутатів. А як поширювати невідомий документ, я не знав. Так що можна розмножити й 102 депутатам дати - нехай вивчають.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Ми опублікуємо в газеті, щоб уже всім було зрозуміло.

 

Депутат Кужель просить слова.

 

КУЖЕЛЬ 0.В., заступник голови Комісії Верховної Ряди України з питань економічної політики та управління народ­ним господарством /Лєнінський  виборчий округ,  Запорізька  область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Ко всем нам с вами обращаются избиратели по поводу компенсационных сертификатов, которые были учреждены на вклады населения, по сбербанкам. Сегодня по фракциям размножено и обращение юридического отде­ла. Я прошу вас всех поддержать включение этого вопроса в по­вестку дня на 5 мая. Материал вам роздан. Буквально одна ста­тья проголосовывается, чтобы защитить население.

 

ГОЛОВА. Олександро Володимирівно, це питання розглядало­ся. Верховна Рада обов'язково ухвалить таке доповнення. Тіль­ки ми вже проголосували, що це доповнення розглянемо після прийняття бюджету, оскільки всі можливі1 виплати або неви­плати залежать від того, чи буде внесена така стаття до бюд­жету. А ми, гадаю, проведемо що лінію, щоб у бюджеті такі кош­ти були передбачені. Тоді ми відразу й розглянемо це питання. Обов'язково розглянемо.

Оголошується перерва на півгодини. Прошу всіх через пів­години бути в залі.

 

65

 

/Після      перерви/

 

ГОЛОВА.  Прошу сідати. Продовжується засідання Верховної Ради.

 

Розглядається питання про проект Постанови Верховної Ради України про рекомендації учасників парламентських слухань "Свобода слова в Україні: стан, проблеми, перспективи".

Валерій Дмитрович Мішура запрошується на трибуну. Валерій Дмитрович є? Ви доповідаєте, так? Будь ласка.

 

За дорученням комісії доповідає депутат Володимир Генадійович Алексеев.

 

АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення слова та засобів масової інформації /Індустріальний     виборчий округ,     Харківська     область/. Спасибо. Итак, 10 апреля этого года состоялись парламентские слушания "Свобода слова в Україні: стан, проблеми, перспективи", в ко­торых приняли участие народные депутаты Украины, представи­тели исполнительной власти, руководители средств массовой информации, независимые журналисты.

 

Выступающие высказали серьезную озабоченность состоянием свободы слова в Украине, привели ряд конкретных примеров незаконного воздействия на средства массовой информации и отдель­ных журналистов. По результатам парламентских слушаний подго­товлены рекомендации, проект которых вам роздан.

 

66

 

Вскоре после парламентских слушаний состоялся съезд Союза журналистов Украины. Рекомендации парламентских слуша­ний готовились в очень жестком временном режиме. Уже после этого, внимательно проанализировав стенограмму, комиссия обнаружила ряд предложений, достойных внимания, но не вошедших в этот проект.

Поэтому от имени комиссии я предлагаю проект постановления принять за основу с поручением комиссии доработать его с уче­том всех замечаний участников парламентских слушаний.

 

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Запитань немає, здається? Депутат Шейко має запитання. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з пи­тань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький     виборчий     ок­руг,     Чернігівська     область/. Шановний колего, скажіть, будь ласка, на яку статтю Регламенту ви поси­лаєтеся, готуючи проект постанови за результатами парламент­ських слухань? У нас в Регламенті не виписано цієї процедури, бо то не є пленарне засідання Верховної Ради із заслуховуванням того або того питання і  з обов'язковим прийняттям постанови. То були парламентські слухання. Вони ухвалюють рекомендації, а те­пер ви пропонуєте проект постанови.

 

67

 

АЛЕКСЄЄВ Г.В. Вот именно потому, что данные парламентские слушания не были пленарным заседанием, а принятые там резолюции носят рекомендательный характер, мы и решили их конституировать, приняв постановление Верховной Рады, проект которого вам роздан.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Відповідно до Регламенту ми двічі -після слухань про стан справ у науці І994 року та пізніше про молодіжну політику - приймали постанови Верховної Ради, які були потім обов"язковими для наших комісій і враховувалися в процесі формування бюджету, зокрема в галузі науки тощо. Депутати про це пам"ятають.

 

АЛЕКСЄЄВ В.Г. Да, это по аналогии сделано. ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Заєць.

 

ЗАЄЦЬ І.0. Шановний доповідачу! Ви пропонуєте після тих слухань ухвалити постанову, у якій фактично нічого немає. Там сказано: схвалити рекомендації відповідно до тих пропозицій, які тут подавали депутати. Чи не вважаєте ви, що ми купуємо кота в мішку?

 

Ті слухання відбулися давно. Можна було підготувати про­позиції, внести їх на розгляд Верховної Ради, а ми б уже роз­глянули, чи справді так, чи інакше, тоді можна було б голосу­вати. А так я не знаю, за що голосувати /Шум   у     залі/.

 

Який текст? Почекайте, почекайте...

 

ГОЛОВА. А ви розгорніть документ на другій сторінці, Іване Олександровичу.

 

 

ЗАЄЦЬ І.0. Почекайте, почекайте, пане Понеділко, не збивайте, я знаю, про що кажу...

 

Ідеться про постанову... /Шум     у     залі/.Я ще раз кажу: я читав проект документа, і це може підтвердити депутат Алексеев, бо я підходив до нього. І можу вам сказати, що це постанова, яка не має ніяких адресних посилань, не мав конкретного переліку пропозицій. Тому пропоную це питання обговорити, а не просто брати отак і голосувати, не знаючи, за що голосуємо...

 

АЛЕКСЄЄВ В.Г. Шановний Іване Олександровичу! Ви справді підходили до мене перед цим засіданням, аби ознайомитись із документом, з приводу якого голосуватимете. Але, як ви знаєте, відбувалося обговорення дуже важливого питання. Ви переглянули лише першу сторіночку, а якщо б перегорнули далі, то побачи­ли б, що тут є ще 5 сторінок тексту, за який ми й голосуємо.

 

Крім того, щоб врахувати всі ті пропозиції, які не були враховані,   я й пропоную прийняти за основу проект постанови, що затверджує ці всі положення. І вам ніхто не забороняє подати свої пропозиції.

 

69

 

ЗАЄЦЬ І.0. Добре. Тоді дозвольте вас запитати. Тут виступав і депутат Понеділок б інші, говорили про те, що звужується сфера функціонування української мови, що сьогодні конче треба надати можливість розви­ватися саме засобам масової інформації, які послуговуються державною мовою. Чи є у ваших рекомендаціях норма, яка б створювала умови для розширення сфери функціонування україн­ської мови?  Яка б фіксувала, регламентувала чи утверджу­вала на практиці у засобах масової інформації статтю 10 Конституції? Будь ласка, зачитайте цю тезу. Тут усі кому­ністи і соціалісти буквально дві чи три години підряд критику­вали: дивіться, як колись розвивалася українська мова, а тепер не розвивається...

 

Які ми створюємо умови для того, щоб українська мова розвивалася? Говоріть конкретно з приводу вашої пропо­зиції.

 

70

 

АЛЕКСЄЄВ В.Г. Найкращі умови для розвитку української мови - щоб українські поети писали гарні вірші та поеми, а не займалися політикою та не насаджували її адміністра­тивно...

 

ЗАЄЦЬ І.0. Є закон, пане Алексеев! І виконуйте закон... 6 Конституція!.. А ви не хочете , щоб українська мова розвивалася. Тому цей проект постанови приймати...

 

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон   /Шум     у     залі/.

 

АЛЕКСЄЄВ В.Г. Депутат Яворивский,   я не буду ваши стихи с трибуны читать, чтобы напоминать, о чем вы там писали /Шум     у     залі/.

 

ГОЛОВА. Я ще раз прошу, заспокойтеся, будь ласка... Ви замість однієї хвилини використали три з половиною...

 

АЛЕКСЄЄВ В.Г. Шановний Іване Олександровичу, да­вайте виходити з того, що Богу - Вогове, а кесарю - кеса­реве.  1 якщо ви вважаєте, що українська мова мав розвива­тись, я теж так вважаю /Шум     у     залі/. Але вона мав розвиватися за рахунок видання словників та гарної літератури, а не за рахунок адміністративного примусу.

 

ГОЛОВА. Депутате Осадчук, будь ласка.

 

71

 

ОСАДЧУК П.І. Шановний товаришу Алексеев, я пам'ятаю ваш виступ на, умовно кажучи, парламентських слухан­нях. У мене склалося враження, що у нас є свобода слова. І свободу слова мав насамперед той, хто надає слово своїм політичним однодумцям, а коли він прихопить ще й засоби ма­сової інформації, то матиме повну свободу слова напере­додні виборів.

 

Чи не здається вам, що саме з такою метою складено цю постанову, яку ми нібито маємо сьогодні схвалити? Там в апеляції, прохання, погрози на адресу і Адміністрації Президента,  і Кабінету Міністрів,  і Національної ради,  і бажання створити свій канал тощо. Я знайомився з цими матеріалами дуже уважно, я вас бачив на трибуні тоді і тепер зачаровуюся вами. Ви не маете ніякого стосунку ні до укра­їнської культури, ні до культури взагалі,  ні до телеба­чення і радіо, а       смієте повчати нас, як писати і що писати /Шум     у     залі/. Яка перспектива нашої подальшої свободи слова, якщо ми ухвалимо цю постанову?

 

Дякую за співчуття.

 

АЛЕКСЄЄВ В.Г. Уважаемый депутат Осадчук! Во-первых, мы с вами не товарищи, поскольку когда вы сидели в ЦК и были партийным, я был беспартийным инженером...

 

Во-вторых, если бы вы внимательно прочли проект

постановления, но вы, очевидно, его не читали... А пункт 3 гласит!  "Кабінету Міністрів України спільне з постійною Комісією Верховної Ради України законодавчого забезпечення

свободи слова та засобів масової інформації затвердити склад експертної ради для розробки законодавчих актів та механізмів застосування рішень Верховної Ради у сфері засобів масової інформації".

Если вы в этом видите какие-то угрозы, тогда, простите, очевидно, вы неадекватно воспринимаете ситуацию   /Шум у     залі/.

 

ГОЛОВА. Я прошу всіх депутатів заспокоїтися! Депутате Лук"яненко,    будь ласка.

 

ЛУК"ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів ма­сової інформації /Ново волинський     ви­борчий     округ,     Волинська     область/. Я записувався на виступ, Олександре Олександро­вичу...

 

ГОЛОВА. Гаразд, виступите.

 

Я прошу перед обговоренням трохи погамувати прист­расті. Це   питання обговорено добре на слуханнях. І не "так звані", а були добрі слухання, на мій погляд, чи не найкращі.  І журналісти,  і видавці,  і депутати,  і міністр інформації висловлювали власні думки.

 

І сьогодні багато хто в суспільстві    та,  власне кажучи, всі ті, які розуміються на цій справі, незадоволені з ситуації, що склалась. її треба виправляти.

 

 

73

 

Учасники слухань подали свої зауваження і про­позиції. Ми їх не могли розглядати за процедурою розгляду питання в пленарному режимі, бо це специфічне питання, у ньому брали участь несуб"акта законодавчої ініціативи. Саме тому ми, провівши слухання, почувши слушні думки, дали доручення комісії опрацювати їх, виробити рекомендації.

 

Рекомендації теж не є обов'язковими, але визна­чають відповідні орієнтири. А сама постанова засвід­чує, що ми в принципі погоджуємося з такими рекоменда­ціями і вважаємо за потрібне, щоб і Адміністрація Президента,  і Кабінет Міністрів,  і відповідні міністерства, і комісії Верховної Ради врахували їх у практичній ді­яльності.

 

Верховна Рада підготує відповідні законопроекти разом із іншими суб'єктами законодавчої ініціативи. Інші суб"вкти правовідносин у сфері свободи слова вживатимуть своїх захо­дів.

Ось про що йдеться.

 

Вудь ласка, хто бажав висловитися з цього приводу?

 

Левко Григорович Лукашенко просить слова /Шум у залі/. Ви погляньте на схвильованого Івана Олександровича. Будь ласка.

 

74

 

ЛУК"ЯНЕНКО Л.Г. Українська республіканська партія, об'єднання "Нація і держава". Шановні депутати і шановний пане Голово! Рекомендації, що їх пропонується схвалити, звичайно, неповні і не детально розроблені. Але вони є тим початковим документом, де визначено, у якому напрямі треба було б розви­вати наші засоби масової інформації та охороняти національний інформаційний простір.

 

Тема парламентських слухань була вужча, ніж слід було б, можливо, поставити: "Свобода слова в Україні: стан, проблеми, перспективи". Це тільки частина проблеми. Ширшою проблемою є формування та захист українського національного простору. Але, я гадаю, слухання, які відбулися, показали складнішу проблему, що стоїть перед Україною. Самостійна, незалежна держава мусить сформувати власний національний інформаційний простір, мусить керувати ним, мусить його захищати. І.1и знаємо, що незалежність держави не можна забезпечити, не опанувавши власний національний простір. Ця сфера охоплює і електронні засоби масової інформації,  і друковані засоби масової інфор­мації, і все, що більщ-менш належить до даної сфери. Отже, юридичний статус запропонованих рекомендацій не є директивним. Я навіть пропоную Верховній Раді до проекту постанови напи­сати в пункті І не "схвалити рекомендації", а "взяти їх до уваги". Бо якщо схвалити, то тим самим Верховна Рада як законо­давчий орган робить їх ніби обов'язковими та надає їм статус нормативного акта.

 

Зміст рекомендацій такий, що   надавати їм такого серйозного статусу не варто, бо це тільки початковий документ, який

 

75

 

дає змогу обміркувати різні проблеми стосовно захисту інформаційного простору, і таким чином це допоможе в подальшій роботі. Треба,щоб Верховна Рада спрямувала ці рекомендації відповідно до пункту 2.

 

Звертаю особливу увагу на пункт 3, яким доручається Кабі­нету Міністрів спільно з нашою комісією затвердити склад експер-ної ради для розроблення законодавчих актів та механізмів засто-сування рішень Верховної Ради у сфері засобів масової інформації. Основна наша вада у сфері розбудови українського інфор­маційного простору,  зокрема засобів масової інформації, та, що бракує цілісної законодавчої бази. Ми досі не маємо вироб­леної державної концепції захисту Інформаційного простору України, не маємо ще законів про кабельне та космічне телебачення, транскордонне телебачення і радіомовлення, не маємо багатьох інших законів. Ми лише розглянули в першому читанні законопроект про державну підтримку засобів масової інформації, почали працювати над проектом Закону про Національну раду з пи­тань телебачення і радіомовлення. Це тільки початки.

 

Через те що Національна рада з питань телебачення і радіо­мовлення не повністю сформована, до неї Верховна Рада ще не пред"являє претензій, які треба було б пред"явити. Вона по суті не виконує своїх функцій. Національна рада -це той орган, який мав би бути ніби прокуратурою, наглядачем у галузі засобів масової інформації. Вона мусила б подивитися на кожну теле­візійну компанію /державні і комерційні/ - чи виконують вони вимоги закону про телебачення і радіомовлення та інші законо-да от і приписи. А вона, на жаль, цього поки не здійснює, і тому

 

76

 

в нашому інформаційному просторі цілковитий хаос: діють без ліцензій понад 300 радіостанцій, які транслюють що хочуть і як хочуть.

 

Ідеться не про те, щоби встановити цензуру на думку, але про те, щоби транслювання відбувалося в цивілізований спосіб на основі врегульованих правил.

 

Верховна Рада, я повинен прямо сказати, шановні депутати, також недостатньо приділяє уваги цій темі і навіть не домагається виконання рішень, які ухвалює. Згадайте рішення від ІЗ травня минулого року, яка складалося із 6 пунктів. Ми не домоглися його виконання. Виконавча влада проігнорувала наше рішення. Так далі не може бути. Інформаційний простір молодої дер­жави перебуває у хаотичному стані. Ми мусимо наводити в ньому лад.

 

Отже, ці рекомендації є першою спробою залучити виконавчі та інші органи до цієї важливої роботи.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Закликаю вас прислухатися до порад Левка Григоровича, який розуміється на свободі слова. Депутате Заєць, будь ласка.

 

ЗАЄЦЬ І.0. Шановний Голово, шановні депутати1 Ми з усією відповідальністю мусимо підійти до обговорення проекту цієї постанови. У ній бракує кількох дуже важливих пунктів, щоб справді забезпечити свободу слова та незалежність засобів масової інформації в Україні.

 

77

 

Я особисто не погоджуюся з пунктом 2 рекомендацій, де сказано: Президенту "спільно з Верховною Радою... роз­глянути питання співзасновництва Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України, визначити порядок призначення керівників".

 

Мені видається, що ми йдемо не тим шляхом. Хочемо, щоб кожен орган деркавши влади мав свою радіо- і телеком-панію, і таким чином маніпулювати свідомістю громадян. Стра­тегічна лінія Верховної Ради має полягати в тому, щоб ми забезпечили спрашню незалежність, надали  можливість при­ватним структурам розвиватися, усунули державний тиск на наші засоби масової інформації та журналістів. Оце магістраль­ний шлях.

 

А що нам пропонують? Знову для Верховної Ради та Президента створити якусь компанію і через неї маніпулю­вати громадською свідомістю.

 

Друге питання. Я ще раз повертаюся до нього. Це мовне питання, мушу нагадати вам, шановні депутати, що тут ліві проливали такі крокодилові сльози /вибачте за цей вислів/, що, бачте, українська мова не розвивається, що засоби масо­вої інформації працюють не українською мовою, подавалися цифри, що за радянської влади он скільки книжок українською мовою видавалося тощо.                                             

 

78

 

То давайте будемо послідовними. Так,  так,    пане Алексеев, ви смієтеся, давайте будемо послідовними. Якщо ви про це говорили тоді і не для красного словечка, а для того щоб виконати вимоги Конституції і забезпечити розвій україн­ської мови як консолідуючого фактора в суспільстві, з тим щоб ми могли потім виявити свою політичну воло і провести реформи, то давайте запишемо тут приблизно таке: створити законодавче поле для того, щоб гарантувати реалізації) /або втілення в жит­тя/ вимоги статті 10 Конституції про державну мову, виробити механізм контролю за мовним режимом засобів масової інформа­ції. Тобто мені видається, що такі пункти повинні бути.

 

А що насправді ми робимо у Верховній Раді? Сьогодні Верхов­на Рада фактично тільки те й робить, що в законодавчому поряд­ку погіршує правовий статус функціонування української мови. Це виявилося і в проекті Закону про Кабінет Міністрів,! в Законі про громадянство, і в проекті Закону про вибори, який ми розгляда­ли позавчора і вчора і в якому містилася вимога, щоб депутат володів українською мовою. Одначе більшість у Верховній Раді це відкидала категорично.

 

Де виявилося і в податкових законах, зокрема в Законі про податок на додану вартість, де мова йшла про те, що про­дукція, яка випускається українською мовою, має пільги. Одна­че Верховна Рада це все відкинула.

 

Таку саму політику сьогодні сповідує і виконавча влада. Візьмемо тільки Міністерство освіти, яке вже надає деяким університетам право приймати іспити не українською мовою. І це після того, як ще в 1989 році було прийнято Закон про мови!

 

79

 

Є підстави говорити і про те, що сьогодні ви можете замовити документи про освіту не українською мовою. І це так само зав­дяки Міністерству освіти.

 

Фактично сьогодні багато хто в Україні виконує завдання російської влади - ні в якому разі не допустити розширення функціонування української мови в Україні, з тим щоб не дати можливості консолідуватися українській нації, з тим щоб не дати можливості вибудувати свій інформаційний простір, свій органічний простір, який відбивав би саме національні інтере­си України, а не корпоративні чи інші інтереси.

 

Коли я говорю так багато про українську мову, то це не тому, що я недооцінюю інші фактори, а тому, що хочу наголо­сити: це справді дуже важливе питання. І треба бути послідов­ними в цьому плані, не лити крокодилових сліз, а подавати законопроекти, які розходилися б із тією позицією, яку тут доповідали нам і пан Понеділко, і пан Алексеев.

 

Я хотів би в цій постанові побачити ще одне, а саме; щоб точніше було сказано саме про український інформаційний простір.

 

Отже, шановні депутати, я пропоную віддати на доопрацю­вання проект цієї постанови, з тим щоб ввести до нього ті елементи, про які я щойно сказав. Нічого не вийде - не про­штовхнете цей     проекті.

 

Дякую   /Оплески/.

 

ГОЛОВА, Петро Ілліч ще скаже. Будь ласка. Питання важ-диье, усі розуміють необхідність його вирішення.

 

80

    

ОСАДЧУК П.І. Шановні колеги депутати, шановний Олександре Олександровичу! Я не хотів би загострювати проблему, але у відповідь на репліку з трибуни про те, що треба писати українською мовою кращі твори,тоді мова буде процвітати, хочу нагада­ти, що в минулому саме тому, що писалися кращі твори, ми маємо в нашій літературі таку сторінку, як розтріляне відродження. І всі кращі українські письменники в тридцяті роки були виве­зені то на Соловки, то на Колиму, то в Сиберію...

 

Зрештою, за найкращі твори українською мовою відбував своє покарання Тарас Григорович Шевченко.

 

І ставити сьогодні питання так, товаришу Алексеев, це більш ніж цинічно, особливо після того як тут, у нашому дер­жавному домі, коли під час обговорення проекту Закону про Кабінет Міністрів у третьому читанні знову виникло питання про держав­ну мову - чи повинен володіти нею державний службовець - і Мовчан Павло якраз хотів захистити цю засаду, але він висту­пав після... ну дуже нетолерантного, скажемо так, трактування цієї засади Марченком, виник той конфлікт, який нас застерігав: якщо ми парламентськими шляхами не відстоїмо нашу культуру і мову, нашу національну ідею, то завтра нас не тільки будуть бити, а ці самі люди будуть стріляти в нас, як це робили вони протягом попередніх десятиліть і впродовж усієї нашої трагіч­ної історії.

Щодо постанови. Проект її має універсальний характер, тут є цікаві міркування і пропозиції, є вимоги, адресовані вико­навчій владі. Я пропоную в усьому цьому дуже уважно розібра­тися. І перш ніж приймати цю постанову, треба було б прийнятії

 

81

 

закон про висвітлення в пресі діяльності Верховної Ради України, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів. Де мав бути той закон, де всі крапки над "і" будуть розставле­ні. А приймати сьогодні постанову, у якій передбачено ство­рення окремого каналу... Це буде щось на зразок російського громадського телебачення, але воно так зараз продумано, і я іде бачу в проекті, щоб прихопити його собі. Товариство, не треба нічого прихоплювати, треба домовлятися, знаходити якісь конструктивні варіанти і працювати. Я вже про це гово­рив в одному а інтерв"ю і повторив: епіцентр нестабільності в Україні знаходиться тут, у цьому залі. Кілька депутатів, десятка півтора, прийшли сюди з програмами руйнування україн­ської держави, української культури. І тріщина, яка розколює наше українське суспільство, починається тут, товаришу Алексеев. Дякую за увагу /Оплески/.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, спокійної Бурхливі оплески закінчилися.

 

82

 

Слово має депутат Понеділко від комісії. Будь ласка.

 

ПОНЕДІЛКО В.І., голова Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Орджонікідзевський  вибор­чий  округ,  Запорізька  область/. Шановні колеги, тут Іван Зайченко знову переплутав моє прі­звище. Точніше Іван Заєць, а я - Понеділко! Давай же домови­мося з тобою хоч на паритетних засадах один одного називати так, як слід.

 

Знаете, я сиджу і ще раз переглядаю проект постанови, і дивуюся: ну й майстри ж ми! Не читав, не бачив, а"суждєніє імею". Іване, слухай, ось для тебе персонально: "Забезпечити розробку та представлення на розгляд Верховної Ради України проектів концепції становлення і розвитку національного інформаційного простору України..." Це з пункту 3.

 

83

 

А от із пункту 6:  "Національній раді забезпечити... збереження національного статусу і характеру телерадіо-інформаційного простору..."    і тому подібне.

 

А говорив про те, що не роблять, не захищають, не творять. Як закрутив, як накрутив такого, що тут і немає.

 

И, шановні колеги, ось про що вас прошу. Поки ми сперечаємось: приймати - не приймати, процес, як казав наш "незабвенный" лідер -наш і ваш теж колись, пане Осадчук,- процес пішов і йде своєю чергою.

 

Анатолій Єрмак показав мені цікавий документ,  і для мене тепер зв"язалося все докупи.

 

31 січня. Документ секретний, підписаний Дурдинцем, про те, що і як будуть робити в інформаційному просторі для того, щоб багато хто із суб"ектів інформаційної ді­яльності взагалі не мав змоги виходити до читача.

 

Іване Олександровичу, не тікай! Навіть "русскоязыч­ная" рухівська газета "Киевские ведомости" і та підпадає під це розпорядження. Не забувай, "Денді" і головного редактора ви ж прийняли до партії ще й урочисто вручили партквитки.

 

Далі, на розвиток тієї секретної постанови чи роз­порядження, про що я сказав, до Верховної Ради подано про­позиції щодо приблизно півтора десятка законопроектів, які будуть розроблені. Причому це не наша комісія , а

Комісія з питань оборони і державної безпеки. Звідтіля ці ноги ростуть.

 

84

 

Після прийняття таких законів від свободи слова, від свободи діяльності журналістів взагалі нічого не залишиться.

 

То якщо ми вважаємо, що у нас все гаразд, якщо ми вважаємо, що те, що відбувається тепер поза стінами Вер­ховної Ради,- це нормальний процес, давайте голосувати проти цієї постанови. Тоді буде все нормально.

 

Якщо ми будемо продовжувати ділитись отут - ліві, праві, рухівці, комуністи і будемо тягти кожен на себе ковдру: кому більше тієї свободи, її взагалі ніколи не буде.

 

Дякую за увагу і прошу все-таки за основу проект проголосувати. Тут немає дуже цікавої пропозиції, яка пройшла мимо. А пропозиція... Іване Олександровичу, знову звертався до тебе. Іване, Христа ради, замовчи. Твого соратника, Миші Батога, була пропозиція: кожного року на­весні проводити такі слухання. Розумні слова! І я підтри­мую. А тут - немає.

 

ГОЛОВА. Ну, їх можна додати. Я прошу депутатів, учасників дискусії... Одну хвилиночку! Вікторе Івановичу, Володимире Олександровичу, Іване Олександровичу! Я прошу шановних депутатів, учасників дискусії, не вдаватися до фамільярності під час обговорення тих чи інших питань. Це

не прикрашав ні учасників дискусії, ні Верховної Ради, ні держави.

 

85

 

У цілому можна? "Взяти до уваги рекомендації учасників..." А далі за текстом:  "Надіслати рекомендації Кабінету Міністрів..." і спільно зробити все те, що... Хвилиночку!

 

І як доповнення до рекомендацій просить Іван Олек­сандрович проголосувати його пропозицію про розроблення і забезпечення заходів щодо контролю і так далі. Пра­вильно вій пропонує. Я ставлю дану пропозицію на голосу­вання   /Шум     у     залі/. Та зачекайте трохи! Поста­нова, в якій пункт І починається словами:

 

"Взяти до уваги рекомендації..!! Усе правильно   /Шум     у     залі/.

 

Дайте депутату Яворівському проект постанови,

бо він його не бачив. Будь ласка. Та це те, що у вас на руках, те,що ви взяли сьогодні.

 

Доповнення до проекту, яке вніе Іван Заєць, ставлю на голосування. Будь ласка.  Іван Олександрович просить проголосувати поіменно.

 

Будь ласка, визначтеся щодо поіменного голосу­вання.

"За" - 156. Прийнято.

 

Пропонується проголосувати поіменно пропозицію депутата Зайця. Будь ласка.

 

"За" - 180. Не вистачає голосів.

 

У цілому проект постанови голосується. Будь ласка, під­тримайте.

 

"За" - 237. Прийнято.

 

Є ще проект постанови, внесений депутатом Бондаренком, який дуже тісно торкається цього ж питання:  "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для пере­вірки діяльності Державної контрольно-ревізійної служби Украї­ни та законності проведення перевірок недержавних засобів масової інформації".

 

Зміст такий:

 

"Верховна Рада України постановляє:

 

1. Відповідно до статті 89 Конституції України, глав 6.4 та 9.5 Регламенту Верховної Ради України утворити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України для перевірки діяльності Державної контрольно-ревізійної служби України та законності проведення перевірок недержавних засобів масової інформації.

 

2. Затвердити склад Тимчасової слідчої комісії /додається/.

 

3. Тимчасовій слідчій комісії доповісти Верховній Раді України про результати перевірки до ЗО травня 1997 року".

 

Комісію пропонується скласти з таких депутатів: Бондаренко Володимир, Гошовська, Іеребецький, Жулинський, Карнаух,

 

89

 

Лавриненко, Пасечна, Півторак, Селіфонтьєв, Хмара, Шевченко Віталій, Практично від усіх Фракцій.

 

Мова йде про те, що на порушення прав народних депутатів, законодавства і Конституції України Контрольно-ревізійна служ­ба одержала вказівку піддати перевірці недержавні засоби масо­вої інформації за суб"єктивними ознаками. Склали список тих, кого треба перевірити. І сьогодні ця державна служба, що одер­жує кошти з державного бюджету,    виконує функції,        які не входять в її компетенцію, викручує, вибачте мені на слові, руки тим, хто пише так, як думає.

 

Депутатів не допускають до цієї інформації. Із будинку служби їх буквально видворили. Керівник служби втік і протримав їх півдня там, а потім не дав дозволу на роботу. Там була гру­па наших депутатів. Я вважаю, що це безчинство і що так стави­тися до депутатів і до виконання законів ніхто нікому не дав права.

 

Тому треба, щоб було створено, комісію, яка внесла б свої пропозиції. Я думаю, що це буде всім зрозуміло.

 

Справа в тому, що це питання випливає з попереднього -про свободу слова. Але оскільки мова йде про перевірку, то потрібно включити це питання до порядку денного. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

"За" - 251.

 

Питання включено до порядку денного. Депутат Бондаренко або депутат Єрмак дадуть відповідь на запитання з цього при­воду. Є?

 

Немає. Усе зрозуміло.

 

З мотивів голосування депутат Кендзьор. Будь ласка.

 

90

 

КЕНДЗЬОР Я.-П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Сокальський     виборчий     округ,     Львівська область/. Олександре Олександровичу, шановні колеги народні депутатиі Питання їда справді треба розглянути і ство­рити таку комісію. Але я міг би наводити дуже багато конкрет­них прикладів, коли маємо зворотний процес, тобто коли є дер­жавний засіб масової Інформації і тем наявні абсолютно оче­видні    зловживання, проте фінансові й інші органи - КРУ, прокуратура та інші правоохоронні органи - мають вказівку не влазити, не втручатися і так далі.

 

Тому я прошу, щоб цій комісії було надано повноваження заглянути в ці державні засоби масової інформації, куди на сьогоднішній день немає доступу. Прошу включити мене в цю комісію, і я займуся одним із таких державних засобів масової інформації - Львівською телерадіокомпанією.

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги, шановні депутати. Тимчасова спеціальна комісія за статусом, визначеним Регламентом, може залучати до роботи спеціалістів різного профілю, в тому числі й вас. Але голосування в тимчасовій спеціальній комісії відбувається на паритетній основі    за процедурою, визначеною Регламентом. І тому сьогодні в такий спосіб... Не треба цього робити. Ви з"ясуйте, і  за дорученням комісії ви можете піти і перевірити все, що потрібно.

 

91

 

Я пропоную проголосувати цей проект постанови за основу. Прошу проголосувати /Шум     у     залі/. А потім у цілому.

 

"За" - 254.

 

У цілому ставиться на голосування. Тільки, вибачте, хто бу­де головою   комісії? Треба, щоб Верховна Рада проголосувала /Шум     у     залі/. Давайте жінці доручимо, депутат Гошовська? /Шу м    у     залі/.

 

Ставлю на голосування: депутат Гощовська - голова, і в цілому іюлосуеться цей склад. Будь ласка,

 

"За" - 244. Прийнято.

 

Спасибі.

 

Матеріальна забезпечення - за   Володимиром Бондаренком. Домовляємося /Шум     у     залі/. Так, так... Матеріальна забезпечення, повторюю, - за Володимиром Бондаренком. Він у Києві, все зрозуміло.

 

Шановні депутати, у нас залишилося для розгляду одне важливе питання. Але воно надто складне для того, щоб швидко його розглянути, тому що йдеться про звіти всіх    тимчасових спеціальних комісій... /Шум     у     залі/.

 

Петре Володимировичу, як ви дивитесь на те, щоб питання про внесення змін і доповнень до Закону про статус народного депутата... Давайте ми розглянемо його в інший  день після 16 години, так?

 

92

 

У нес, я прошу уваги, є можливість і є потреба провести "Різне", виділити на це 20 хвилин. Немає заперечень? І до 14 години завершити роботу. Ставлю на голосування цю пропо­зицію.

"За" - 207.    Рішення прийнято.

 

Користуючись нагодою, я хотів би від нашого імені, від імені Верховної Ради привітати всіх громадян України, насамперед віруючих, із післязавтрашнім святом Великодня, хоча воно вже сьогодні розпочинається, ви ж знаєте, навіть учора, в чистий четвер, почалося.

 

Я хотів би побажати всім миру, добра і злагоди, процві­тання і надії на те, що життя буде у нас кращим.

 

Користуючись нагодою і зважаючи на те, що ми до першого числа не зберемося, сердечно хочу привітати всіх трудящих України з І Травня - Міжнародним днем солідарності трудящих /Оплески/.

 

А тепер, будь ласка, "Рівне".

 

Депутат Шевченко. На трибуну чи з місця? Будь ласка,

 

ШЕВЧЕНКО В.Ф., член Комісії Верховної Ради України законо­давчого забезпечення свободи слова та засобів масової ііформа-ції /Фастівський     виборчий     округ. Київська      область/. Я прошу передати слово Івану Зайцю,

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

93

 

ЗАЄЦЬ І.0. Шановні депутати! Ви знаєте, що депутати Марченко і Вітренко побили депутата Мовчана, який перебувай в лікарні зі струсом мозку.

 

Ми не знаємо, чи направлено від Верховної Ради подання на притягнення до кримінальної відповідальності депутатів Марченка і Вітренко. Ми лише знаємо з побічної інформації, ще порушено кримінальну справу за статтею 106, тобто "нанесення легких тілесних ушкоджень". Тому від Народної ради, від ірак­ці ї Народного руху України і від групи "Реформи" я зачитаю заяву.

"Заява фракції" Рух за народ, за Україну" а приводу хуліганства в парламент!.

 

Тиждень тому нашого колегу, члена парламентської фракції "Рух за народ, за Україну" Павла Мовчана було жорстоко побито у стінах парламенту.

 

Тиждень Павло Мовчан, втративши в результаті серйозної травми працездатність, перебував на стаціонарному лікуванні.

 

Тиждень депутати-хулігани, які вчинили дебош у парламенті, тішаться безкарністю, неприховано демонструючи свое нахабство й цинізм та принижуючи честь і гідність своїх виборців -жителів Сумщини. Тиждень у стінах Верховної Ради демонструють байдужість, правовий нігілізм чи й просто "класовий підхід" ті "борці за права трудящих", під чиїм опікунством "найпрогресивніші" соціалісти продовжують брати участь у пленарних засіданнях, самою своєю присутністю тут обурюючи найширші верстви населення, яке вимагає покарання хуліганів. Якби це були звичайні, громадяни, а не "народні обранці" зі статусом

94

депутатської недоторканності, їх відразу ж було б притягнуто до відповідальності за ознаками грубих правопорушень, що караються згідно з Кримінальним кодексом України.

 

Вимагаємо усунення хуліганів від участі в пленарних засіданнях Верховної Ради України до повного розслідування скоєного ними злочину органами прокуратури".

 

Я хочу сказати, що депутат Марченко уже був покараний Верховною Радою за образу Голови Верховної Ради. Тоді в словесних виразах він образив Голову Верховної Ради, і народні депутати за це його покарали. А стосовно випадку, коли він підстеріг Павла Мовчана, напав ззаду, ударив його, наніс йому тілесні ушкодження, ми з вами, народні депутати, мовчимо.

 

Ми добре розуміємо причину цього конфлікту. Причина ця полягає не в побутових відносинах. Ця причина лежить у політичній площині. Ви знаєте, що першим Марченко образив не тільки Мовчана, а Й наших відомих письменників. Він сказав про Яворівського, Драча, Мовчана, Павличка, що ці люди начебто колись вчили нас реформування і що вони не можуть відрізнити велосипеда від трамвая і саме через них Україна сьогодні перебуває в такій кризі.

 

Тим самим він не тільки кинув тінь на наших письменників, звинуватив їх у некомпетентності, а й спровокував увесь цей конфлікт. І Вітренко набралася такого цинізму, такої нахабності, що розповсюдила заяву у Верховній Раді, ніби Мовчак на неї на­пав, а не вона била Мовчана, говорячи такі слова, як "петлю-ровець недобитий", "це тобі, сволоч, від мене" і тому подібне.

Мовчан не називав...

 

95

 

ГОЛОВА. Депутат Дем"ян. Будь ласка.

 

ДЕМ"ЯН Г.В., член Комісії Верховної Ради України а пи­тань науки та народної освіти /Гурківський     ви­борчий     округ,     Львівська     область/. Конгрес українських націоналістів. Я зобов'язаний оголосити заяву депутатського об'єднання "Нація і держава".

"Уже в четвертий раз у XX. сторіччі комуністи намагаються знищити здобуту ціною життя мільйонів патріотів українську державність. Однією   зі складових частин злочинно-ворожої діяль­ності комуно-російських українофобів с приписування їхніх же масових антилюдських вчинків героям ОУН і УПА, нечуване очорнення і фальсифікація їх славетної історії, спроби в інтересах імперіалістично-шовіністичних агресивних сил північного сусіда посіяти недовіру мі» українцями і євреями, а під такою димовою заслоною спровокувати навіть його чергову навалу.

 

Сучасні послідовники Карла Маркса і Володимира Леніна, здійснення теорії яких протягом 80 років призвело до знищення понад 200 мільйонів людей, у тому числі 45 мільйонів україн­ців, продовжують свою чорну етноцидну політику. Характерними документами подібного типу є так звані звернення з фальшивими підписами та виступ Петра Симоненка 9 квітня 1997 року. Лідер, чук аитидержавшків зайвий раз підтвердив своє маніакальне прагнення відновити в Україні окупаційний колоніальний режим московського імперіалізму. Саме з цією метою він дозволив собі

 

96

 

брутальний випад проти ОУН і УПА та дивізії "Галичина". Ало багатьма документами доведено, що обвинувачення на адресу ОУН і УПА є видумками і маніпуляціями дезінформаційних підрозділів КПСС і КГБ.

 

Вимоги прокурора СРСР на Нюрнберзькому процесі про видачу Андрія Мельника і Володимира Кубійовича були відкинуті. Треба додати, що обвинувачення Візенталя на адресу українських офіцерів названої дивізії було розглянуто спеціальною комісією Дешена, створеною канадськими властями. Ця комісія видала офіційне повідомлення, у якому виразно зазначено, що між офіцерів дивізії "Галичина" не було воєнних злочинців.

Основоположник ідеології українського націоналізму Тарас Шевченко ще в минулому сторіччі відповідав наклепникам, подібним до Петра Симоненка та його однодумців: "Брешеш, людоморе, за святую правду, волю розбойник не встане" /0 п л є с к и/.

 

ГОЛОВА. Добре ми вчинили, що все-таки дали можливість висловитися. Я хочу, щоб люди чули те, що говориться інколи тут, у залі, і робили для себе висновки.

 

97

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ /Нерозбірливо/.

 

ГОЛОВА. Я ж не коментую. Я тільки кажу: "Люди повинні робити для себе висновки". І ще я попросив би не тулити,до речі і не до речі, Шевченка до тих чи інших справ. Він вищий усього цього, цієї суєти.

 

Депутат Ратушний. Прощу.

 

РАТУШНИЙ М.Я., член Комісії Верховної Ради України з пи­тань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Зба­разький  виборчий  округ,  Терно­пільська  область/. Тип народним депутатам, які після виступу депутата Дем"яна висловлювали своє невдово­лення, я хотів би нагадати, що в комісії по вивченню ОУН-УПА вже знаходяться документи Нюрнберзького процесу. Причому саме представник советської сторони надав документи Нюрнберзького процесу, що засвідчують факт геноциду німецько-фашистських окупантів супроти українців. Зокрема, німецьке верховне коман­дування і гестапо ставили собі за мету ліквідувати весь рух опору ОУН-УПА на чолі із Степаном Бендерою.

Так що тим симоненкам - Петру Симоненку й іншим, які за­читують такі заяви, доцільно було б переглянути документи Нюрнберзького процесу. Я думаю, їм це буде доцільно зробити під кутом підготовки ще й до Нюрнберга-2, який, напевно, від­будеться, для того щоб зрозуміти, завдяки яких політичним си­лам постала Українська держава і завдяки кому вони стали депу­татами українського парламенту, і що задовго до них сотні тисяч

 

98

 

українських людей в лавах Української повстанської армії боролися за відновлення Української держави. Це  перше.

Друге. Я хотів би сказати, що, незважаючи на численні звернення груп депутатів про постановку на розгляд Верховної Ради питання про виведення з території України іноземних військ згідно з Конституцією, це питання не включаеть ся до порядку денного. І фактично через це цими днями відбу­ваються маневри російських морських піхотинців на території України в районі Феодосії.

 

Я думаю, що небажання включати це питання до порядку ден­ного є ще одним свідченням того, що, на словах ведучи мову про незалежну державу, вищі посадові чиновники не мають намі­ру очистити Україну від іноземних військ. Добившись ліквіда­ції ядерного статусу України, вони фактично продовжують під­тримувати перебування російських військових моряків, які не сплачують орендної плати і відверто проводять розвідувальну діяльність на території України.

 

Тому я звертаюсь до всіх народних депутатів із пропози­цією після вихідних повернутися до цього питання і добитися того, чого вдалося добитися урядам незалежних держав - Чечен­ської Республіки, Азербайджану, балтійських держав, і вивести нарешті на шостий рік нашої незалежності російські війська з території України.

 

І я підтримую позицію депутата Зайця, що це неморально з боку депутатів...

 

99

 

ГОЛОВА. Депутат Масенко. Будь ласка.

 

МАСЕНКО О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Оржицький  виборчий  округ, Полтавська  область/. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги народні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу на те, що хоч як ми зайняті, хоч які на­гальні завдання стоять перед нами, але все-таки, мабуть, до­цільно було б провести якесь спеціальне або закрите засідан­ня Верховної Ради для вирішення питань внутрішнього життя Верховної Ради. Щоб не було такого, як виступає отам Яворівський чи хтось ще, скажімо, Шейко і заявляє, що Верховна Рада - бан­крут. Це ж треба таке сказати) Ну де є така управлінська структура або візьмемо структуру президентську /хоч ця струк­тура вже давно банкрут/, щоб якийсь міністр чи працівник пре­зидентської структури набрався зухвалості і сказав, що збан­крутувала президентська адміністрація! А в наших депутатів вистачав совісті заявляти таке на всю Україну.

 

Я вважав, що якби ми провели закрите засідання й обгово­рили ці всі питання, то, може, дійшли б якогось компромісу. Якби ми один одному висловили свої зауваження, то, думаю, від цього була б тільки користь.

 

Я хотів би також звернути увагу всіх на питання, про яке тільки що говорили Ратушний і Дем"ян.       ми всі біди пов'язуємо з тим, що у нашої держали не ви­стачає коштів. І ось у мене таке трапилося в житті: із оцими ж

 

100

 

рухівцями я судився в суді, і один із опонентів - відповідачів не з"явився в суд. І на наступне засідання суду представляє довідку, чому він не був на суді. Він, виявляється, був у Києві на курсах по підготовці спеціалістів для взяття влади в Україні. І офіційну довідку представив. Ось де ті гроші, ось куди вони витрачаються! А ті всі ратушні, ті всі днм"яни і їм подібні абсолютно не  думають про людей. Люди їм не потрібні, їм потрібна влада, і всі гроші спрямовуються на те, щоб захопити цю владу. А коли говорять про те, що страждає народ, то це тільки ширма для людей.

 

Щоб люди добилися здійснення своїх вимог до структур виконавчої влади, які були висловлені 18 березня, я закликаю всіх трудящих України взяти активну участь у масових заходах з нагоди І Травня і таким згуртованим, монолітним колективом поставити вимоги перед виконавчою владою припинити антинарод­ну політику, яка проводиться в нашій державі.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Депутат Моцпан.

 

101

 

МОЦПАН А.Ф., член Комісії Верховної Ради України з пи­тань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський  виборчий  округ. Донецька  область/. Фракция Социалистической и Селянской партий Украины. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Еще шесть-семь лет назад в бывшем Советском Союзе, в том числе и у нас, в Украи­не, I Мая отмечалось как праздник весны и труда. Спустя не­сколько дет после известных событий те, кто остался верен знамени социализма, отчетливо представляют, что как и тогда, шесть-семь лет назад, так и сейчас этот праздник должен быть праздником людей труда в борьбе за лучшие завоевания социали­стического строя и его восстановление.

 

I мая в Амвросиевке Донецкой области /я надеюсь, как и во многих городах и других населенных пунктах Украины/ рабо­чий класс, трудовая интеллигенция, пенсионеры, ветераны вой­ны и труда выйдут на демонстрации и митинги. Я считаю, что прав был коллега Александр Николаевич Масенко, когда говорил о жестких требованиях к исполнительной власти. Однако я счи­таю, что здесь есть и наша, Верховного Совета, вина.

 

I мая в Амвросиевке на митинге предлагается принять следущую резолюцию. Я позволю себе зачитать ее проект:

 

102

 

"Мы, трудящиеся, ветераны войны и труда, учащаяся молодежь, глубоко возмущены многократным пренебрежением высшими властями Украины законными требованиями народа о необходимости кардинального изменения социально-экономи­ческой политики в стране. По существу, проигнорированы требования и всеукраинской стачки 18 марта 1997 года..."

 

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Исполком Всеукраинского союза рабочих призывает всех граждан госу­дарства принять самое активное участие в первомайских ми­тингах и демонстрациях.

Читаю дальше текст:  "В результате преступной хозяй­ственной политики властей миллионы людей обречены на ни­щенское существование,  что фактически означает геноцид украинского народа.

 

Во имя спасения народа и государства мы решительно тре­буем от Президента Украины и Верховного Совета немедленного введения чрезвычайного экономического положения в стране, главными элементами которого должно быть:

 

Первое. Установление жесткого правительственного контроля за производством и реализацией продукции на предприятиях всех форм собственности: себестоимость, цено­образование, зарплата, оптимальные затраты на производство продукции и тому подобное. Ликвидировать посреднические и коммерческие структуры.

 

Второе. Национализация коммерческих банков.

 

Третье. Введение монополии государства на внешнюю

торговлю, энергоносители, производство И реализацию алко­гольных напитков и табачных изделий.

 

103

 

 

Четвертое. Сокращение государственного аппарата -органов управления, правоохранительных структур  - до опти­мального уровня. Жесточайший режим экономии государствен­ных средств и строгие меры по пресечению их разбазаривания.

 

Пятое. Принятие закона Украины о регулировании до­ходов Президента Украины, народных депутатов, членов пра­вительства, главным содержанием которого должна быть при­вязка доходов высших должностных лиц к результатам хозяй­ственной    политики       в стране, уровню жизни трудящихся и пенсионеров, а также контроль со стороны народа за исполь­зованием вышеназванного закона.

В случае заканчиваю/ если Президент Украины..."

 

ГОЛОВА. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

 

МОЦПАН А.Ф. "... И Верховный Совет не прислушаются к обоснованным требованиям трудящих..."

 

ГОЛОВА. Дякую. Депутат Душейко... Депутат Осташ. Прошу.

 

ОСТАШ І.І., секретар Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і эв"язках з СНД /Стрийський     виборчий     округ,     Львівська область/. Українська християнсько-демократична партія, депутатське об'єднання "Вперед,Україно". Високошановні колеги! 28^квітня минав 50 років від початку депортаційної

104

акції "Вісла". Зважаючи на тисячі звернень українських громадян - наших виборців, на звернення Конгресу укра­їнців у Польщі, зважаючи на нашу відповідальність перед майбутніми поколіннями, а також на заінтересованість у розвитку добросусідських відносин з Польщею, хочу опри­люднити звернення депутатських груп і фракцій Верховної Ради України з приводу 50-річчя акції "Вісла":

"Минав 60 років з часу здійснення депортаційної акції "Вісла" - однієї з трагічних сторінок спільної історії українського та польського народів. У 1947 році на території Польщі було депортовано з прадідівських земель майже 150 тисяч українців - корінних мешканців Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Південного Підляшшя. На жаль, як польське, так і українське суспільство поки що мало знають про трагедію сіл Стрільці, Тугань, Мірчі, Молодятичі, Полозів, Новосілки, Ліски, Верховини та десятків інших.

 

Акція "Вісла", здійснена тодішнім тоталітарним ре­жимом щодо своїх громадян української національності, була порушенням основних прав людини, міжнародних норм захисту прав національних меншин. При цьому застосовува­лись жорстокі репресивні заходи, які супроводжували то­тальну етнічну чистку на південно-східних теренах пово­єнної Польщі.

 

Сьогодні ми щиро вітаємо процес зближення і взаєморозуміння у двосторонніх взаєминах України та Польщі. Ми високо цінуємо той факт, що Польща однією з перших

 

105

 

держав світу визнала незалежність України. Ми всіляко підтримуємо налагодження тісної економічної співпраці між нашими державами, встановлення стратегічного парт­нерства у різних галузях двосторонніх відносин.

    

Ми вважаємо надзвичайно важливою діяльність Українсько-польського Та Польсько-українського форумів, до складу яких належать українські та польські парламен­тарії, громадські діячі і науковці. Остання зустріч обох форумів у Києві засвідчила високий ступінь порозуміння і готовності наших держав іти назустріч одна одній і розвивати добросусідські рівноправні відносини.

 

Ми з надією сприйняли ухвалу сенату Республіки Польща від 3 серпня 1990 року, в якій засуджено акцію "Вісла". Водночас ми сподіваємося, що сейм демократич­ної Польщі також дасть об"ективну політичну та правову оцінку депортаційній акції "Вісла". Саме на це було спрямоване також і нещодавнє звернення близько 200 відомих польських політиків, громадських діячів та інтелектуалів.

 

Зважаючи на це, ми звертаємося до своїх колег -  парла­ментаріїв        Польщі із закликом підтримати це звернення, що стане вагомим внеском у розбудову справді добросусід­ських відносин між нашими великими народами, взаємозв'яз­ки яких сягають у глибину віків і які разом прямують в XXI століття".

ГОЛОВА. Спасибі вам. Час, відведений на "Різне", використано.

 

106

 

Кілька оголошень, перед тим як завершити засідання.

 

По-перше, ви одержали примірний план, чи проект, розкладки засідань на 5-8 та ІЗ-Іб травня 1997 року. Я прошу вас бути   готовими до розгляду цих питань, особливо зважаючи на те, що у нас на черзі надзвичайно складні за змістом питання, пов"язані із завершенням розгляду блоку проектів податкових законів,- про податок на майно, про податок на доходи фізичних осіб    і розгляд проекту бюджету. Я думаю, що ми у визначені тут терміни спробуємо вирішити ці питання остаточно.

 

Крім того, є інші відповідальні завдання. Прошу звернути увагу на те, що 5 травня, в понеділок, пленарне засідання. Це у зв"язку з тим, що, як ви знаєте, Кабінет Міністрів прийняв постанову про перенесення робочих днів з метою створення сприятливих умов для святкування 27 квітня Великодня і 1-2 травня - Дня міжнародної солідар­ності трудящих.

 

Наша дискусія, яка тільки що пройшла в "Різному", ще раз показала, що її   учасники готові до   передвиборної кампанії наступного року    і можуть переконувати своїх прибічників, свій електорат, висловлюючи інколи проти­лежні погляди. Такими є реалії в Україні,  і на це треба дивитись, як на нормальні речі.

Водночас   я вважаю, що від імені Верховної Ради нам треба було б звернутися до наших громадян не стільки із зверненням, скільки з певними рекомендаціями, бо Ве­ликдень і І Травня - це свята різні за змістом, але їх

 

107

 

єднав висока моральність, глибока віра, прагнення добра і справедливості.

 

Завтра відбудуться урочисті служби в церковних храмах, віруючі вітатимуть один одного з Великоднем. Треба не допустити образи їх почуттів і не затьмарити свята проявами релігійного протистояння, нетерпимості й ворожне­чі, як це інколи бувало в останні роки в Україні. Треба і представникам влади, і депутатам не допустити навіть натяку на протистояння. Усе-таки це світле свято.

 

А з нагоди І Травня в містах і селах відбудуться маніфестації, мітинги, маївки. Не можна затьмарити це свято політичними сутичками, зведенням рахунків з опонен­тами, взаємними звинуваченнями й образами. Треба провести свято в дусі демократії,  оскільки ми живемо в демокра­тичній державі. А навчитися демократії набагато складніше, . ніж засвоїти певний підручник чи навчальний курс. Демокра­тія вимагає від кожного громадянина нашої держави не просто знати Конституцію України, а глибоко усвідомлювати, що здійснення права на гідні умови життя людини, права на свободу світогляду і віросповідання так само, як і права проводити збори, мітинги, демонстрації, на політичну, еко­номічну та ідеологічну багатоманітність суспільного життя, які передбачені в Конституції, залежить від кожного гро­мадянина України і від усіх громадян разом.

 

Лише досягнення і зміцнення громадянської злагоди,

відродження почуття гордості за свою державу і належність до неї, розуміння того, що власний добробут нерозривно

 

108

 

зв"язаний із здоровим станом суспільства, дадуть нам змогу відродиш Україну як політично стабільну, еконо­мічно незалежну, висококультурну й освічену   країну, яка користуватиметься авторитетом  і повагою   серед розвинутих країн світу, до думки якої прислухатимуться впливові по­літичні та фінансові кола за рубежем.

 

Нам, незважаючи на всі наші негаразди, в чим гор­дитися. Ми європейська країна зі славною історією, яка знає чимало героїчних і трагічних сторінок. Ми таланови­тий і працелюбний, співучий у світлу днину і незламний у лиху годину народ. Ми завжди перемагали, коли єдналися, і зазнавали поразки через політичні,  ідеологічні та релі­гійні чвари. Треба вчитися на нашій історії, не треба повторювати колишніх помилок.

Давайте поставимо над усе почуття єдиної родини, єдиної держави і віри в те, що власна наполеглива, чесна  праця /я хочу це підкреслити/ зробить наш завтрашній день світлим, заможним і радісним.

 

Я хотів би ще раз від імені Верховної Ради поздоро­вити всіх громадян України з наступаючими святами, поба­жати добра і благополуччя   /Оплески/.

 

До побачення.

 

109