Стенограма пленарного засідання

18 квітня 1997

 

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 18  к в і т н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України

ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку,  гості і запрошені, працівники преси й телебачення! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 290  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Оголошую запити народних депутатів.

 

     Степана Ільковича  Хмари  -  до   Президента   України   щодо виведення 810 бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії з території України;

 

     Богдана Харитоновича  Ярошинського  та  Олександра  Івановича Шандрюка  -  до  Президента  України стосовно проведення перевірки факту нецільового використання  Тернопільською  держадміністрацією 11 тисяч тонн цукру з державного резерву.

 

     Я прошу поіменно підтримати оголошені запити.

 

     "За" - 184. Прийнято.

 

     А тепер   прошу   проголосувати  пропозицію  про  направлення запитів (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,   заспокойтесь!   Проголосуємо,    а    потім уточнюватимемо  деякі  позиції  стосовно  вчорашнього  дня  (Шум у залі).

 

     Я зачитав -  направити  Президенту  два  запити  -  депутатів Хмари, Ярошинського і Шандрюка.

 

     "За" - 168.

 

     Не зрозуміли...

 

     Ставлю на   голосування  пропозицію  про  направлення  запиту депутата Хмари.

 

     "За" - 169. Не приймається.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення   запиту депутатів Ярошинського і Шандрюка.

 

     "За" - 189. Не приймається.

 

     Оголошую інші запити.

 

     Запит Наталії  Михайлівни  Вітренко  до Голови Верховної Ради України про надання інформації щодо процедури прийняття  Верховною Радою  постанови  про  позбавлення  народного  депутата Володимира Романовича Марченка права участі в п'яти пленарних засіданнях.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 83. Не приймається.

 

     Запит групи депутатів (Чупахін та інші - всього 6 чоловік)  - до  міністра оборони України стосовно рішення Міністерства оборони про припинення оренди військових літаків приватними авіакомпаніями та повернення їх на аеродроми постійного базування.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 218. Не приймається.

 

     Я прошу  проголосувати,  що  тут не зрозуміло?  Треба навести порядок з використанням військово-транспортної авіації. Голосуйте, Валерію Григоровичу.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Шановні народні  депутати,  дозвольте  зробити оголошення.  У зв'язку   зі   зверненням   фракції   "Соціально-ринковий   вибір" Ліберальної  партії  України та на підставі протоколу її засідання від 8 квітня 1997 року повідомляю  про  перетворення  депутатської фракції  "Соціальноринковий  вибір"  Ліберальної партії України на депутатську групу "Соціально-ринковий вибір".

 

     -----------------

 

     Продовжуємо розгляд  вчорашнього  питання,  яке  ми  залишили перехідним  на  сьогодні.  Я прошу опублікувати прізвища тих,  які записалися на обговорення.

 

     Продовжуємо обговорення проекту Закону України  про  внесення змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих актів України стосовно формування бюджету.

 

     Слово має Михайло Володимирович Степанов - співдоповідач  від комісії. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та  праці  (Слов'яносербський виборчий       округ,      Луганська      область).      Уважаемый председательствующий! Уважаемые депутаты! Уважаемые члены Кабинета Министров!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну  хвилинку,  Михайле Володимировичу.  Шановні народні депутати, заспокойтеся, будь ласка (Шум у залі).

 

     Василю Івановичу...  Я  прошу  заспокойтесь.  Кому   хочеться поговорити, то вийдіть із залу і там поговоріть...

 

     Будь ласка, Михайле Володимировичу.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Комиссия  по  вопросам  социальной  политики и труда рассмотрела законопроект о внесении изменений и дополнений к некоторым  законодательным актам относительно формирования бюджета и предлагает на ваше рассмотрение наши замечания.

 

     Относительно части  3  статьи  21  Кодекса  законов  о  труде комиссия  считает  неприемлемым предложение о введении контрактной системы на всей территории Украины, потому что контракт - это одна из  кабальных  форм.  Если  заключение  контракта с руководителями имеет смысл (это даже  защищает  их  интересы),  то  при  введении контрактной  формы  на  всей территории Украины выводятся из сферы трудовых отношений  коллективные  договора,  выводятся  профсоюзы. Поэтому  комиссия  считает,  что  с  этим предложением соглашаться нельзя.

 

     Точно так же нельзя исключать пункты 1, 2, 3, 4,  6  и  8  статьи  42 Кодекса законов о труде,  поскольку это скажется на интересах наименее  защищенных  категорий  трудящихся, семейных людей, имеющих детей.

 

     Обращаю внимание,  уважаемые коллеги, что к этим предложениям правительство не дало  финансового  обоснования,  -  что  принесет бюджету  исключение данных норм из Кодекса законов о труде.  Такие финансовые расчеты  просто  практически  невозможно  сделать.  Нам говорят:  их  нужно принимать в связке с бюджетом.  Никакой связки здесь быть не может!  Месяца три назад на заседании нашей комиссии замминистра финансов Матвийчук не смог сказать сколько же это даст экономии.

 

     Комиссия предлагает  отклонить   поправки,   предложенные   к Кодексу законов о труде.

 

     Комиссия также   категорически  выступала  против  исключения статьи 70 Жилищного кодекса, где говорится о том, что специалисты, работающие   и   проживающие   в  сельской  местности,  пользуются бесплатным жильем с бесплатным отоплением  и  освещением.  Кстати, согласительная группа с этой позицией согласилась.

 

     Если принять    предложение   правительства,   то   о   каком приоритетном развитии села можно  говорить?  Эта  льгота  касается прежде всего учителей, работников медицины и культуры на селе.

 

     Считаем, что соглашаться с этим нельзя.

 

     Относительно Закона   "про   основи   соціальної  захищеності інвалідів в Україні".

 

     В статье 11  предлагается  местным  советам  создавать  фонды поддержки  инвалидов  только  "у  складі  місцевого бюджету".  Это значит окончательно погубить дело,  и  никакой  социальной  защиты инвалидов не будет.

 

     Комиссия предлагает  указанную  статью  11  оставить  в  ныне действующей редакции.

 

     Вчера в докладе согласительной комиссии говорилось  о  статье 11 Закона Украины "про охорону праці".

 

     Хочу подчеркнуть, что эта статья не является какой-то особой, шахтерской,  статьей,  как здесь было сказано.  Она касается  всех граждан Украины.  Давайте исходить прежде всего из этого.  А то мы говорим лишь об угольной промышленности, о ее трудностях.

 

     Если согласимся   с   предложением,   содержащемся   в   этом законопроекте,  за один процент потери трудоспособности платить не среднюю заработную плату,  как сейчас,  а необлагаемый минимум, то мы  фактически  уравниваем  все отрасли - и сельское хозяйство,  и угольную промышленность,  и  машиностроение.  Количество  людей  с потерей трудоспособности, к сожалению, растет во всех отраслях.

 

     Согласиться с  этим  наша комиссия не может.  Да,  в угольной промышленности   есть   проблемы,   единовременных   пособий   там практически не платят.  Но нельзя статью 11 свести к необлагаемому минимуму.  Привожу пример.  Если средняя заработная  плата  у  нас где-то 160 гривень,  на один процент потери трудоспособности нужно платить 160,  а предлагается платить только 16  гривень.  То  есть уменьшается  в  10  раз.  Кто  же нас после этого поймет,  если мы согласимся с таким предложением?

 

     Нельзя, конечно, согласиться с тем, что в Законе "про охорону праці"  предлагается  уже  не  платить то самое "відшкодування" за причиненный ущерб,  даже начисленный,  то  есть  имеем  фактически обратное действие закона.  Если уже назначен этот, как мы называем в просторечии,  регресс,  если есть задолженность по нему,  будьте добры выплатить.

 

     Дополнениями к Закону о статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной  защиты  законопроектом  предусматривается  ликвидация, ограничение   и   приостановление   на  неопределенный  срок  ряда жилищнокомунальных,  транспортных и других  льгот.  Хочется  особо отметить,  что  в  проекте  нигде  не  сказано,  до какого времени действует данное приостановление: на всю оставшуюся жизнь, на год, два,  или  на 5 лет.  Мы принципиально не можем идти на какое-либо приостановление той или иной льготы,  если не  будет  указано,  на сколько она приостановлена.

 

     Предлагается ограничить  жилищнокоммунальные льготы инвалидам войны,  то есть предоставлять их только самим инвалидам, без учета членов   семьи   и   проживающих  с  ними.  Такие  же  ограничения жилищно-коммунальных  льгот  предлагается  ввести  для  участников боевых  действий,  которым  к тому же предполагается ликвидировать ежегодное бесплатное обеспечение санаторно-курортным лечением, так как финансирование данной льготы предусматривается лишь в пределах средств,  выделяемых  в   местных   бюджетах   для   этих   целей. Предусмотрено  лишение льгот на установку и пользование телефоном. Предлагается   полностью   ликвидировать   транспортные    льготы. Участникам войны и членам семей погибших военнослужащих отменяются по  предложенному  законопроекту  льготы  на   санаторно-курортное лечение,  жилищно-  коммунальные  и  транспортные льготы,  а также льготы на установку квартирного телефона и пользование им.  Лицам, имеющим  особые  заслуги  перед  Родиной,  ликвидируются льготы по оплате    охранной    сигнализации     квартир,     ограничиваются жилищно-коммунальные   льготы  и  льготы  по  санаторно-курортному лечению.

 

     Для ветеранских   организаций   ликвидируются    льготы    по коммунальным  услугам  и за пользование телефоном в занимаемых ими помещениях.  Предлагается отменить льготы по налогу на прибыль для предприятий  ветеранов  войны,  на  которых  не менее 60 процентов работающих составляют участники боевых действий и участники войны.

 

     Такие предложения   противоречат   не   только   статье    22 Конституции,  о  которой  здесь  уже  говорили.  Они  не  отвечают требованиям международных соглашений стран СНГ от 15  апреля  1994 года  о  взаимном  признании  льгот  и  гарантий  для участников и инвалидов Великой Отечественной войны,  участников боевых действий на территории других стран, семей погибших военнослужащих, а также от 9 декабря 1994 года  об  установлении  для  участников  Великой Отечественной  войны,  тружеников тыла военных лет и вдов погибших воинов дополнительных  льгот  и  материальной  помощи  в  связи  с 50-летием   победы   в   Великой   Отечественной   войне,  которые ратифицированы Верховным Советом Украины 26  апреля  1996  года  и соглашения  от  12  марта  1993  года о взаимном признании прав на льготный проезд для инвалидов и участников  Великой  Отечественной войны,   а   также   лиц,   приравненных   к  ним,  подписанных  и правительством Украины.

 

     С учетом   изложенных   аргументов,   предложение    Кабинета Министров  относительно  изменений и дополнений к Закону о статусе ветеранов войны,  гарантиях их социальной защиты считаем не только неприемлемыми, но и противоречащими здравому смыслу.

 

     О Законе  об  основных  началах  социальной  защиты ветеранов труда  и  других  граждан  пожилого  возраста  в   Украине.   Суть изменений, предложенных в проекте к данному закону, состоит в том, что  для  ветеранов  труда  ликвидируются  льготы  по  бесплатному зубопротезированию,     право     на     компенсацию     стоимости самостоятельного санаторнокурортного лечения, транспортные льготы.

 

     Для лиц,  имеющих  особые  трудовые  заслуги  перед  Родиной, героев   соцтруда,   полных   кавалеров   ордена   Трудовой  Славы ликвидируются льготы по бесплатному санаторно-курортному  лечению, бесплатному   пользованию   охранной   сигнализацией,  бесплатному капитальному ремонту их жилых домов,  а также отменяются  денежные компенсации на автомобильное горючее.

 

     Комиссия все  предложения,  касающиеся  Закона  о  социальной защите  ветеранов  труда  и  граждан  пожилого  возраста,  считает неприемлемыми.  Все льготы должны остаться.  Хотя мы понимаем, что некоторые льготы не  действуют,  поскольку  нет  денег  в  местных бюджетах. Например, то же зубопротезирование, тот же ремонт жилья. Но это еще не значит, что кризис у нас будет продолжаться вечно, а если  мы  эти льготы уберем из закона сейчас,  то больше никогда к ним не вернемся.

 

     Относительно Закона   Украины   о   пенсионном    обеспечении согласительная  комиссия  отклонила  многие  предложения  Кабинета Министров,  в частности о повышении пенсионного возраста до 65 лет мужчинам и до 60 - женщинам, а также по другим вопросам.

 

     Обсуждаемый законопроект  в  целом  направлен на существенное уменьшение обкема прав граждан в  сфере  пенсионного  обеспечения. Фактически,  к  нам применяется законодательство зарубежных стран, без учета реалий Украины.

 

     Согласно изменениям, которые предлагается внести в статьи 12, 14,  52  Закона  о  пенсионном  обеспечении,  некоторые  категории граждан лишаются льгот по выходу на пенсию.  В изменениях к статье 53  предполагается  назначение  пенсии за выслугу лет в размере 50 процентов пенсии по возрасту.

 

     С этой редакцией можно было бы согласиться,  если  бы  органы социальной  защиты  населения  назначали  пенсии в предусмотренных законодательством размерах, то есть не ниже прожиточного минимума.

 

     Но вы помните, какие велись здесь дискуссии, когда выступал с докладом  депутат  Анисимов.  Наша  комиссия  считает  невозможным согласиться с этим предложением.

 

     Далее. Кабинет  Министров  предлагает   ограничение   выплаты пенсий работающим пенсионерам.

 

     Помните, я  уже  стоял  на  этой  трибуне  5  месяцев назад и докладывал  по  этому  закону.   Нам,   фактически,   предлагается обратное:  пенсии  уже  назначены,  уже  выплачиваются,  и если мы вводим хоть какое-то ограничение, то это обратное действие закона. Какими   бы   ни   были   аргументы,   мы  считаем  такую  позицию неприемлемой.

 

     Далее в законопроекте предлагается внести изменения в Закон о пенсионном  обеспечении  по тем вопросам,  которые этим законом не регулируются,  а именно выплата пожизненного денежного  содержания чернобыльцам.  Предлагаемая  редакция  статьи  85-1  устанавливает дополнительное ограничение пенсий.  Но я считаю, что ограничивать, а тем более конкретными цифрами, просто неприемлемо. Фактически мы выводим  пенсионный  закон   из   действия   как   таковой,   если устанавливаем потолок размера пенсии.

 

     Далее. Что  касается внесения изменений и предложений в Закон о государственной службе.  Мы с вами знаем, что этот вопрос крайне дискуссионный   и  неоднократно  рассматривался.  Мнение  комиссии таково,  что частично можно согласиться  с  предложением  Кабинета Министров.  Это,  в частности,  касается частей четвертой, пятой и шестой статьи 31 данного закона,  в которых определяются  гарантии государственным   служащим,  вышедшим  на  пенсию.  Наша  комиссия считает,  что этот вопрос решать надо,  но нельзя делать  это  вот таким кавалерийским налетом.  Его необходимо решать в рамках общей пенсионной реформы.

 

     Мы давно  отмечали,  что  необходима  унификация   пенсионной системы,  чтобы и государственные служащие, и военные, и работники прокуратуры,  и прочие,  кто получает пенсии по отдельным законам, получали пенсию по единому закону о пенсионном обеспечении.

 

     Поэтому мы  считаем,  что  с  предложением Кабмина касательно частей четвертой и пятой статьи 31  закона  можно  согласиться.  А статью 37 мы предлагаем отнести к той пенсионной реформе,  которую нам так давно обещают,  и  решать  этот  вопрос  в  комплексе,  не выделяя  государственных служащих.  Для всех граждан Украины нужно создать единый пенсионный закон.

 

     И в завершение. Можно было бы пройтись по каждой статье... Но главное  в  том,  что  эти некоторые законодательные акты касаются всех граждан Украины!

 

     Что фактически  предлагается?  Я  не   касаюсь   законов   по лицензированию  или  о  милиции,  я  говорю о комплексе законов по социальным   вопросам.   Предлагается   полная   ликвидация   всех социальных гарантий, которые были наработаны за годы существования независимой  Украины.  Напомню,  что  прежней  системы  социальной защиты,  которая  существовала  при Союзе,  у нас давным-давно уже нет.  Худо-бедно,  но все-таки и  предыдущему  составу  Верховного Совета,  и  нам  с  вами  удалось  создать  хоть  какую-то,  пусть несовершенную,   но   систему   социальной   защиты.   В    данном законопроекте предлагается эту систему практически уничтожить.

 

     Поэтому наша  комиссия  (у  нас  было  два заседания) приняла решение  отклонить  данный  законопроект  и  рассматривать  каждый закон,  касающийся  социальных вопросов,  отдельно.  А приведенный аргумент,  что мы будем  рассматривать  60  дней  или  90,  считаю абсолютно   беспочвенным.   Сколько   нужно,   столько   и   будем рассматривать,  ведь  это  касается  проблем  социальной   защиты. Поэтому мы и предлагаем этот законопроект отклонить в целом.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є    запитання    до    Михайла   Володимировича? Запишіться,  будь ласка,  на запитання.  Висвітліть,  будь  ласка, список.  Шановні колеги! Враховуючи, що на запитання записались 44 народні  депутати,  пропоную  відвести  15   хвилин.   Погодились. Виставте 15 хвилин. А тепер слово для запитання надається депутату Юрковському. За ним - депутат Донченко.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової  політики  і судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ,  м. Севастополь). Фракция коммунистов. Я согласен полностью с  тем,  что  этот  законопроект должен быть отклонен.  Но в вашем сообщении  нет  никаких  позиций  относительно  Закона  о  статусе ветеранов войны,  гарантиях их социальной защиты.  А ведь все, что предлагается в нынешнем проекте,  практически означает уничтожение этого  закона  как  такового.  Разделяет  ли  ваша  комиссия такую позицию?

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый коллега,  я говорил об этом  законе. Мнение нашей комиссии:  закон менять нельзя. Мы рассматриваем этот вопрос  накануне  очередной  годовщины   Чернобыльской   трагедии, накануне 9 мая.  И если мы по статусу ветеранов что-то изменим, то как будем смотреть в глаза своим избирателям?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Донченко. За ним - депутат Шейко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Михаил Владимирович,  вы  действительно  очень  аргументированно показали сегодня и депутатам,  и радиослушателям, какие серьезные изменения социального направления предлагается внести в законодательство.  У меня в этой связи два вопроса.

 

     Вопрос первый.  Вчера заместитель министра  финансов  сказал, что целый ряд законов,  которые принимались Верховным Советом,  не имел  финансового  обоснования,  и  министерство  не  в  состоянии сегодня их выполнение обеспечить финансами.  Мы с вами члены одной комиссии.  Я не припоминаю,  чтобы хоть  один  проект  социального закона проходил без финансового обоснования. Это те законопроекты, которые нам представляли за подписью премьер-министров,  а их  уже четверо   было.  Поэтому  подтвердите:  это  так  или  нет,  чтобы представители  Кабинета  Министров  не  говорили,  что  не   имеют средств.

 

     И второй   вопрос   более   прозаичный.   Что   вы   все-таки положительного увидели в этом  документе?  Что  он  может  сегодня принести нашим гражданам?

 

     Спасибо.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я  не  знаю,  как работают другие комиссии.  Я редко бываю,  к сожалению,  на их заседаниях.  В нашей Комиссии по вопросам  социальной политики и труду,  когда предлагается хотя бы мельчайшее улучшение  в  пользу  простого  человека  Украины,  нам всегда  говорят:  "Денег  нет  и  не  будет".  Мы слышим это уже в течение трех лет.  Тем  не  менее,  нашей  комиссии,  да  и  всему Верховному Совету, удавалось проводить в этом зале законы, которые действуют в интересах простого человека.  А  задача  правительства эти   деньги   все-таки   искать.   И  ветеранов,  и  чернобыльцев государство обязано обеспечить.  Если оно не может их  обеспечить, тогда  возникает  вопрос:  что  это  за правительство и что это за государство?

 

     Что положительного  в  этом  проекте?  Трудно  судить.   Это, скорее,   будет   моей   личной  оценкой.  Этот  фолиант,  который представил  нам  Кабинет  Министров,  можно  оценить  так,  как  в знаменитой   игре,   когда  вращают  барабан  и  выпадает  позиция "банкрот". Так и нашему правительству в очередной раз выпала такая оценка.  И  с  росписью  о  своем банкротстве на этом фолианте они пришли к  нам,  чтобы  мы  отменили  все  социальные  гарантии.  В названной  игре  банкрот  выбывает из игры.  Наверное,  давно пора кому-то выбыть из игры в этом государстве.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шейко. За ним - депутат Юхимчук.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комісії Верховної Ради України  з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний доповідачу! Звичайно, проблема соціальна є актуальною для наших виборців,  для наших громадян.  І ті пільги, які нам обіцяли 75 років,  що їх визначили в законах,  в рішеннях,  як правило, не надаються.

 

     Уряд подав пакет законопроектів.  Була створена комісія,  від імені якої учора виступала колега Шулежко.  Ця комісія залишила із 63 законів 51.  Ви сьогодні говорите,  що  уряд  -  банкрот.  Кому все-таки вірити?  Як процедурно вчинити? Ви ж бачите, що парламент потрапив у патову ситуацію. Усе, що пропонує уряд, відкидається... А ваша комісія,  до речі,  має бути провідною. І тільки ви повинні розробляти такий законопроект,  чого ви, до речі, не зробили. Тому банкротом назвати найлегше.

 

     Скажіть, як вийти з цієї ситуації?  Що треба робити Верховній Раді? Адже, як на мене, саме парламент сьогодні є банкротом.

 

     СТЕПАНОВ М.  В.  Я не знаю относительно  процедуры.  Это  вам лучше судить как главе соответствующей комиссии.  По-моему, прежде всего  вы  должны  дать  рекомендации,  как  выйти  нам  из  такой ситуации.  Это  ваши должностные обязанности,  а не мои и не нашей комиссии.

 

     Если заместитель министра говорит,  что у него нет денег,  то он  так  выполняет  свои функциональные обязанности,  потому что в любом государстве у министра финансов нет денег.

 

     Я представляю здесь Комиссию по вопросам социальной  политики и  труда.  Мы  пришли  сюда с целью отстоять социальные интересы и социальные гарантии наших граждан.  И мы выполняем взятые на  себя обязанности.

 

     Вы как-то противопоставляете нашей комиссии согласительную. Я не  вижу  здесь  никакого  противостояния.  Комиссия  по  вопросам социальной  политики  и  труда  не собирается быть ликвидационной. Если кто-то хочет взять на  себя  ликвидацию  социальных  гарантий граждан,  пусть  возьмет.  Если  Комиссия  по вопросам Регламента, депутатской этики и обеспечения деятельности депутатов возьмет  на себя такую роль, пусть берет. Мы на такую роль никогда не пойдем!

 

     Мы во  многом  пошли навстречу правительству,  дальше некуда. Наша задача - отстоять  социальные  гарантии  и  искать  выход.  А искать  выход  можно  только  тогда,  когда  есть  движение с двух сторон. У нас же пока движение одностороннее.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  депутате Степанов.  Я гадаю,  що  Петро Володимирович зрозумів.  Нам потрібно всім зрозуміти, що не руками парламенту  це  робити.  Його  звинувачують  у  банкрутстві.  Якщо прийняти всі ці пропозиції,  що вносяться,  тоді справді ми будемо перед народом банкрутами.

 

     Депутат Юхимчук. За ним - депутат Марковська.

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Жмеринський виборчий округ,  Вінницька область). Шановний Михайле Володимировичу, цілком зрозуміло, що ситуація сьогодні надзвичайно складна.  Ми практично  стаємо  заложниками  перед  нашим  власним народом...

 

     Скажіть, будь  ласка,  щодо  отих  17 мільярдів гривень,  які пропонує уряд знайти за рахунок економії чи ліквідації  соціальних гарантій   наших   виборців   -   пенсіонерів,   ветеранів  війни, чорнобильців та інших.  Чи  пропонувала  ваша  комісія  іти  іншим шляхом, шукати економію в інших напрямах, скажімо, у запровадженні надзвичайного стану в  економіці,  залученні  тіньового  капіталу, наведенні ладу в діяльності комерційних,  посередницьких структур, що сьогодні обдирають як липку нашу державу,  наш народ?  Чи  були такі пропозиції?  А коли були,  то як реагували на них уряд,  інші структури,  котрі повинні шукати шляхи  не  за  рахунок  злиденних копійок  наших  людей,  а за рахунок цілком нормальної,  виваженої економічної політики?

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Вы поставили очень правильный вопрос,  который может  быть  продолжением  ответа  на  вопрос  коллеги  Шейко.  Вы абсолютно  правы,  что  деньги  надо  искать  не  только  за  счет социальной  защиты,  но  и  в  других  сферах,  возможно,  за счет сокращения непроизводительных расходов.  Но это несколько  выходит за пределы компетенции нашей комиссии.

 

     Мы, допустим,  согласны  с  предложениями  отменить льготы на проезд работникам милиции,  работникам прокуратуры и  всем  прочим (сейчас  есть  46  видов  бесплатного проезда).  Пусть предприятия вводят в свои бюджеты расходы на оплату проезда  своих  работников (в  том числе пожарной охраны,  налоговой инспекции,  ветеринарной службы и прочим). На этом уже будет экономия. Можно и здесь многое сделать.

 

     В частности,  Сергей  Мельник  предлагал  относительно дорог: ввести на бензин 1 процент налога, и кто больше ездит, тот будет и платить.   В  целом  наша  комиссия  идет  навстречу  рациональным изменениям,  в частности по бесплатному проезду.  Но  не  за  счет ветеранов:  пусть  они  ездят  бесплатно  и  пусть местные бюджеты платят.

 

     Поэтому если   будет   встречное    движение    со    стороны правительства,  если  будет понимание,  мы можем даже пересмотреть часть льгот,  которые не действуют. Но, повторяю, не за счет самых незащищенных  категорий  населения  -  здесь  компромиссов быть не может.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марковська. За нею - депутат Пейгалайнен.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський  виборчий  округ,   Вінницька   область).   Фракція Соціалістичної  та  Селянської  партій  України.  Шановний Михайле Володимировичу,  повністю  поділяю  вашу  турботу  і  те,  що   ви обстоюєте  в доповіді Верховній Раді.  Нинішній склад уряду і його попередники всі свої борги  поклали  на  людей.  На  сьогодні  4,5 мільярда гривень винен уряд нашому народові.

 

     Тому не  дивно,  що  Кабінет  Міністрів вносить законопроект, який має повністю ліквідувати соціальні пільги.

 

     За роки радянської влади люди  мали  гарантії,  зокрема  щодо охорони здоров'я: лікувалися безплатно.

 

     За цим   законопроектом   позбавляються   пільг  чорнобильці, ветерани Великої Вітчизняної війни.

 

     Хто відповідатиме за те,  що люди,  які виробляли матеріальні цінності для держави, тепер позбавлені чесно заробленого?

 

     Дякую.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Начну с конца. История определит, кто ответит. Но, наверное, отвечать все-таки придется.

 

     Я полностью согласен,  что курс радикальных  рыночных  реформ идет  за  счет  не  просто  населения,  а  прежде  всего  за  счет малообеспеченных, рабочих, многодетных матерей, чернобыльцев и так далее.

 

     Поэтому считаю,  что  пора уже разорвать этот порочный круг и сказать:  мы согласны  сотрудничать  с  правительством,  идти  ему навстречу,  но чтобы не малообеспеченные оплачивали так называемые реформы.  Если  эти  реформы  проводятся  в  интересах   известных категорий, которые к малообеспеченным не относятся, то пусть они и оплачивают  эти  реформы.  Я  полагаю,  что  со  мной   согласится большинство коллег.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Пейгалайнен, будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Харцизький виборчий округ,  Донецька область). Фракція "Комуністи України - за соціальну справедливість і  народовладдя".  Уважаемый Михаил Владимирович!  Вы правильно подметили, и я полностью с вами согласен,  что  цинично  вносить  данный   законопроект   накануне годовщины чернобыльской трагедии и празднования Дня Победы.  Кроме того,  мы собираемся проводить  второй  этап  акции  трудящихся  в защиту  своих прав.  Первого мая трудящиеся выйдут и,  безусловно, потребуют от этого режима  ответственности  за  свои  действия.  Я считаю,   что   цинично   именно  в  этот  период  вносить  данный законопроект.

 

     Кое-кто сегодня  старается   возложить   ответственность   за принятие  такого законопроекта на правительство и Верховный Совет. Как вы считаете,  данный законопроект и курс радикальных  рыночных реформ,   провозглашенный   Кучмой   в   октябре   1994   года   и подтвержденный его недавним посланием, они согласуются как-то?

 

     СТЕПАНОВ М.  В. У меня уже практически не осталось времени. Я считаю,   что  предложенный  законопроект  разрушает  всю  систему социальных гарантий,  и это  прямое  следствие  курса  радикальных рыночных  реформ.  Этот  курс,  будем  говорить прямо,  не удался, "забуксовал".  И поэтому под  колеса  этого  курса,  чтобы  как-то выехать  на  сухое  место,  бросаются  такие  вот  предложения  по ликвидации всех социальных гарантий граждан.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Надійшла пропозиція відвести на  обговорення одну годину. Немає заперечень? Погодили.

 

     Будь ласка,  висвітліть  список  промовців.  Слово  надається голові комісії, народному депутату Мухіну (Шум у залі).

 

     І ви, і депутат Буздуган одержите слово.

 

     МУХІН В.В.,  голова Комісії Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Шановні народні депутати!  Я виголошу заяву,  підписану всіма силовими міністрами нашої держави.

 

     "Голові Верховної     Ради    України    Морозу    Олександру Олександровичу.

 

     Шановний Олександре   Олександровичу!   Розвиток   подій    у політичному  й  економічному  житті  України,  наявність  суттєвих проблем в морально-психологічному стані особового складу  Збройний Сил  та  інших  військових  формувань  нашої  держави змушують нас звернутися до вас,  а в вашій особі - до всіх депутатів  Верховної Ради  України  з  проханням  уважно  підійти  до прийняття змін до чинного законодавства.

 

     Насамперед це стосується скасування пільг для всіх  категорій військовослужбовців  і членів їх сімей.  Неоднозначне ставлення до авторитету,  ролі  та  місця  військової  служби  у   суспільстві, наявність  великої кількості безквартирних офіцерів і прапорщиків, постійна затримка з виплатою грошового утримання, недофінансування цілого   ряду   життєво   важливих   програм  бойової  підготовки, технічного й тилового забезпечення,  неможливість у зв'язку з  цим повною  мірою  виконати покладені на Збройні Сили й інші військові формування  України  завдання  призводить   до   зневіри   великої кількості  військовослужбовців  у  можливості  й  бажанні  держави утримувати своє військо, до обвального падіння престижу військової служби.

 

     З величезними   зусиллями   нам  вдається  стримувати  масове звільнення  офіцерського  корпусу,  особливо   молодих   офіцерів, впливати   на  моральне  здоров'я  військового  колективу.  Єдиним стрижнем цієї роботи залишається звернення  до  честі  та  совісті військовослужбовців,  опора  на патріотичне почуття і необхідність вірного служіння своєму  народу  і  державі.  Гарантією  існування Збройних  Сил  та  інших військових формувань є піклування держави про людину  в  погонах,  належна  оцінка  непомірно  важкої  праці військовослужбовців,   наявність   пільг  і  гарантій  соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей,  визначених  чинним законодавством  нашої  держави,  і  зобов'язань,  взятих  на  себе Україною перед державамиучасницями СНД,  які не можна скасувати  в односторонньому порядку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  Володимире Михайловичу. Шановні колеги! Депутати Головко і Білоус!  Звертаються міністри силових структур. Вислухайте, будь ласка!

 

     МУХІН В.В.  Неодноразові  спроби  Кабінету  Міністрів України щодо часткового або повного скасування пільг  для  всіх  категорій військовослужбовців   викликає   обурення   і   масове   звернення військових усіх органів державної  влади,  призводить  до  різкого погіршення   морально-психологічного  стану  у  військах.  Чергове подання Кабінету Міністрів України до Верховної Ради  України  без погодження  з  нами  пропозицій  про  скасування пільг,  у разі їх затвердження  Верховною   Радою   України,   може   призвести   до непередбачуваного розвитку подій у військовому середовищі.

 

     Шановний Олександре  Олександровичу!  Звертаємося  до  вас  і всього  депутатського  корпусу  з  проханням  зважено  підійти  до вирішення  зазначених  питань.  Від  вашого  рішення залежить доля Збройних Сил, інших військових формувань України, обороноздатність і безпека нашої держави".

 

     Підписали: міністр оборони генералполковник Кузьмук,  міністр внутрішніх  справ  генерал-полковник  Кравченко,   голова   Служби безпеки      Радченко,     командувач     Національної     гвардії генерал-лейтенант Вальків,  голова Державного комітету  у  справах охорони державного кордону України генерал-полковник Банних.

 

     Я як  голова  комісії  ще  раз  наголошу,  що  ми  ніколи  не погодимося  на  скасування  пільг  військовослужбовцям.  За   тієї заборгованості,  яка  є  в нашій державі перед військовими,  цього робити не можна! Тому я звертаюся до всіх депутатів Верховної Ради від  імені  нашої  комісії.  Ті закони,  що стосуються військових, прошу розглядати не в пакеті, а окремо. Прошу нас підтримати.

 

     Я не розумію,  як це можна  було  не  врахувати  думку  наших військових?!

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яценко виступить від двох комісій. За ним

- депутат Пронюк.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область).  Дякую.  Олександре Миколайовичу,  згідно  з Регламентом як співдоповідач я маю 10 хвилин.

 

     Шановні колеги!  Комісія  з  питань Чорнобильської катастрофи дуже  уважно  поставилася  до  розгляду  зазначеного  питання.  Ви одержали   висновок   Чорнобильської   комісії  з  цього  приводу, підтриманий представниками регіонів України.  На засідання комісії були  запрошені  представники  12  регіонів  України,  три з них - центральних,  східних  і  західних  -  висловилися   проти   цього законопроекту.

 

     Комісія з  питань  економічної  політики  пропонує  абсолютно некоректну пропозицію про обговорення та прийняття законопроекту в першому  читанні.  Насамперед  треба чітко розрізнити питання щодо земельних бон,  дитячого  харчування  на  забруднених  територіях, безкоштовного проїзду ветеранів. Це зовсім різні питання, між ними немає нічого спільного.

 

     А що означає прийняти  в  першому  читанні?  Отже,  завтра  в другому читанні треба голосувати за запровадження, тобто скасувати ті або ті  компенсації,  які  діють  на  сьогодні.  Тому  я  прошу народних  депутатів України не піддаватися на таку провокацію і ні в якому разі

 

     не приймати   законопроект   у   першому   читанні.   Позиція Чорнобильської  комісії  -  відхилити  зазначений  законопроект як такий, що суперечить статті 22 Конституції України.

 

     А стосовно посилання Володимира  Макаровича  Матвійчука,  що, мовляв,  це не зачіпає прав людини,  мушу нагадати: у людини, крім політичтних прав,  ще є права на нормальне життя,  на  захист  від смерті тощо.

 

     Треба б  нагадати  і Володимиру Яворівському,  який тільки-но вийшов із залу,  про те,  що колись із цієї трибуни він співав про 52-мільйонний  народ  України.  Так  от,  сьогодні  є  тільки 50,8 мільйона.  А за перший квартал,  Володимире Макаровичу,  я нагадаю вам  такі дані:  на вівтар так званих економічних реформ покладено 110 тисяч українців,  тобто обіцянки Міжнародного валютного фонду, що  за рік нищитиметься 300 тисяч українців,  будуть перевиконані: обов'язково в  1997  році  буде  покладено  на  вівтар  500  тисяч українців. Отака ціна нововведень, які нам пропонуються.

 

     А щоб було ще переконливіше,  наведу ще кілька прикладів.  12 квітня  цього  року  Президент  України  видає  розпорядження  про заходи,  пов'язані з одинадцятою річницею аварії на Чорнобильській АЕС,  де  зазначається  (я  підкреслюю  це),  що   для   посилення соціального   захисту   чорнобильців  забезпечити  в  квітнітравні вшанування  учасників  ліквідації  наслідків  аварії,   проведення меморіальних  заходів,  посилення  соціального  захисту інвалідів, загиблих,  дітей,   потерпілих   сімей,   затвердити   Національну програму, оздоровити влітку всіх і так далі. І

 

     тут же,  до речі,  кожного дня триває радіотрансляція про те, що дружина нашого Президента роздає там подарунки і таке інше -  з одного   боку.   З   другого   боку  (почитайте,  будь  ласка),  у дітей-чорнобильців,  які  проживають  на  забруднених  територіях, безсоромно відбирається дитяче харчування.

 

     А я  можу  беззаперечно  стверджувати  про  те,  що  сьогодні здорових чорнобильських дітей немає.  У нас є  цілком  переконливі дані про те, що на забруднених територіях всі діти хворі. У дітей, які навчаються у вузах, забирається безсоромно стипендія. Сьогодні стипендії  студента  вистачає на три обіди в студентській їдальні, то  й  це  забирає  Президент  України  і  та  команда,  яка  його представляє тут сьогодні.

 

     Уряд прийняв     рішення     стосовно     зменшення    пенсій інвалідам-чорнобильцям.  Після  страйку  з  цього   приводу   була створена   погоджувальна  група,  до  якої  увійшли  члени  уряду, чорнобильської  комісії  та  інваліди-чорнобильці.  Дійшли  згоди, прийнято начебто рішення, але знову пропонується чергове зменшення пенсій  інвалідам-чорнобильцям.  Така  подвійна  гра  відбувається постійно.  І,  до речі,  в цю гру втягнуто парламент України,  аби його руками скоїти злочин - зменшити а то й  скасувати  пільги  та компенсації, які сьогодні є.

 

     Далі. Стосовно   формули  "ми  всі  повинні  пережити  важкий період".  Узагалі-то ми підтримуємо  таку  формулу.  Справді,  всі громадяни  України  мають  бути  патріотами  і пережити той важкий період,  в якому перебуває Україна,  проте мають стати  патріотами всі  без винятку!  У мене є дані Інституту демократії імені Пилипа Орлика - це зовсім не комуністичний погляд...  Так от, за оцінками американських        урядовців       українського       походження чиновники-спекулянти вивозять з  країни  приблизно  100  мільярдів доларів  Сполучених  Штатів  Америки.  А  ми нині говоримо про яку суму,  шановні колеги?!  Про 1,5 мільярда... Так давайте припинимо цей злочин, тоді всі проблеми успішніше розв'язуватимуться.

 

     Далі. Один  український урядовець (я не казатиму хто,  справа не в цьому) заробляє мільйони  доларів  через  приватні  бізнесові структури.  І  таке,  до  речі,  стосується 75 відсотків державних чиновників України!  За даними західних розвідувальних служб, йому приноситься приблизно 200 мільйонів доларів на рік.  Отже, шановні колеги, ви бачите, куди спливають гроші України.

 

     Зазначені законопроекти зовсім не стосуються цієї  частини  - частини надприбутків,  всього того,  що сьогодні вкрадено в народу України,  а лише покладають ще більший тягар  на  тих  людей,  які сьогодні й так потребують захисту. Скажіть, будь ласка, чи ці люди мають зайві кошти?  Ми ж не раз переконувалися,  що  не  мають.  І навіть  ту жалюгідну допомогу,  яку їм надає держава,  намагаються сьогодні відібрати.

 

     Стосовно безкоштовного проїзду  народних  депутатів  України. Відверто  кажучи,  ми фактично не користуємся цією пільгою,  проте навколо цього проводиться дуже  багато  розмов.  Я  вчора  запитав Петра   Володимировича   Шейка,  до  якого  статусу  прирівнюється народний депутат України? До речі, до статусу віцепрем'єр-міністра України.  Проте народний депутат України сідає у власну машину, за власний кошт купує бензин,  їздить по округу сам,  зустрічається з людьми.  Уявіть  собі  таку картину:  віце-прем'єр України сідає у власний транспорт,  заплативши з власної кишені за бензин,  і  без команди   (а   вона   налічує   часом   з   півсотні  чиновників), зустрічається з людьми.

 

     Тому ми  підтримуємо  пропозицію  про  те,  що   в   народних депутатів треба забрати цю пільгу,  але і в урядовців також. Треба поїхати кудись - плати, будь ласка, за автомобіль, за охорону, але не за рахунок держави. Треба всіх поставити в рівні умови. Це буде абсолютно чесно перед народом України,  по іншому -  буде  обманом його.  Як,  до  речі,  є обманом те,  що опублікував пан Стоян (на превеликий жаль,  його сьогодні  немає),  щодо  графіка  погашення заборгованості,  зокрема й чорнобильцям.  Люди добрі, пропонується скасувати ці пільги,  тоді вже нічого буде погашати взагалі.  Тому ще  раз наголошую:  зрадницька верхівка профспілок України зраджує також власний народ.

 

     Який вихід із такої ситуації?  Шановні колеги,  скажімо чесно один  одному:  вихід  один  - у зміні курсу економічних реформ,  у зміні економічної політики нашої держави. Іншого виходу немає.

 

     Якщо в  Україні   державними   чиновниками,   хабарниками   і злодюгами  розікрадено  найсмачніші,  найжирніші,  найприбутковіші шматки, а народові залишилися кістки, то його, цей народ, кістками не нагодуєш.

 

     Треба хазяйнувати,  повертати розікрадене,  і тільки за таких умов  можна  поліпшити  ситуацію  та  наповнити  державний  бюджет України.  А що його можна наповнити, в цьому ні в кого, наголошую, сумнівів немає.

 

     Отже, вихід один:  треба відхилити обговорюваний законопроект (по-іншому  й не можна чинити),  та діяти за Регламентом Верховної Ради України.  Те,  що порушує Конституцію України,  забути  і  не вносити  до  цього  залу,  а  те,  що  стосується  інших  проблем, розв'язувати окремими законопроектами.

 

     Будь-яка авантюра призведе до ще більшої  авантюри,  завдасть ще  більших  збитків  державі,  спричинить ще більші втрати нашого народу.

 

     Якщо не знають Президент і уряд,  що робити,  то треба  діяти згідно з Конституцією та законами України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пронюк. За ним - депутат Швидкий.

 

     ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин (Тисменицький виборчий округ,  ІваноФранківська область). Всеукраїнське  товариство  політичних  в'язнів   і   репресованих. Шановний  пане  головуючий!  Шановні колеги!  Важкий проект закону розглядає нині український парламент.  Треба внести  зміни  до  63 законів і декретів Кабінету Міністрів. Важким проект є не за своїм обсягом,  а за  хірургічним  характером  запропонованих  дій.  Щоб скоротити  дефіцит  бюджету  на  1997  рік,  уряд вдався до доволі стандартного  заходу  -   скорочення   соціальних   програм.   Цим ефективним  способом,  таким банальним у міжнародній практиці,  за умов занепокоєної,  соціально напруженої України, за умов глибокої економічної кризи, треба користуватися доволі обережно.

 

     Сьогодні, коли    80    відсотків   населення   перебуває   в матеріальній скруті,  не можна позбавляти категорій  соціально  не захищених громадян усіх форм допомоги,  тобто так званих пільг.  Я просто не люблю  слово  "пільги",  бо  то  є  просто  різні  форми допомоги,   яку   надає   держава  своїм  соціально  не  захищеним громадянам.

 

     До речі,  ми  всі  говоримо   про   частину,   пов'язану   із соціальними пільгами,  але ж проект,  запропонований і комісією, і урядом,  охоплює не тільки ці,  але й інші позиції,  про які також треба говорити.

 

     Моя позиція   відрізняється   від  позиції  шановного  колеги Степанова тим, що треба шукати вихід і працювати продуктивно, а не просто  все  відкидати.  Парламент  також несе відповідальність за становище в державі, а не тільки якась одна владна структура.

 

     На мою  думку,  ненормальним  є  становище,  коли  понад   40 категорій  населення користуються безкоштовним проїздом у міському транспорті.

 

     Тому пропозиція уряду на сторінках 85-86 про зміни до  Закону про  статус  народного  депутата  України,  в  якій передбачається скасування  такої  пільги  для  народних   депутатів,   є   цілком підставна:  народні  депутати  мають  платити за проїзд у міському транспорті.

 

     Переконаний, до  законів,  у  яких  скасовуються   ці   форми допомоги,  ті  самі  пільги,  повинен  бути  єдиний підхід.  Треба виходити з того,  наскільки  громадяни  тієї  або  тієї  категорії спроможні  самі  заплатити.  Але  ми  маємо користуватися однаково справедливим підходом до всіх наших громадян.

 

     Із цього  погляду  мене  дивує,  як  уряд  міг  запропонувати скасування  частин  четвертої,  п'ятої,  шостої  статті  6  Закону України про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні  (це сторінки  30-31 проекту).  Репресовані та реабілітовані нині мають мізерну допомогу з боку держави.  Це буквально три форми,  тому  я пропоную  погоджувальній  комісії  не підтримувати дану пропозицію уряду.

 

     Потрібно, щоб  ми  здали  всі   свої   письмові   зауваження, погоджувальна  комісія  попрацює,  і  наступного  тижня  у другому читанні  розглянемо  цей  проект,  відкинувши  все,   з   чим   не погоджуємось.  Ми  маємо соціально захищати своїх громадян,  але й працювати для того, щоб ухвалити бюджет та рухатися далі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Швидкий, за ним - депутат Степенко.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики  і ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний головуючий!  Шановні  колеги депутати!  Шановні представники уряду!  Я розумію, що ми стоїмо на різних позиціях.  Ми зобов'язані захищати інтереси  виборців,  які нас  сюди  послали.  Уряд дивиться на ті надходження,  які має,  і думає, де взяти гроші, щоб можна було узгодити дохідну і видаткову частини бюджету.  І це зрозуміло. Бо, справді, давати можна те, що маєш.  Але погляньмо,  чи правильно поставлено  питання  в  нашому законопроекті про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів.

 

     Я вже казав деяким урядовцям, що Верховна Рада не пристане на те.  Та,  врешті-решт,  будьмо  ж  реалістами.  Ми ж приїжджаємо в округи,  нас люди засипають клопотаннями. До мене надходить безліч листів про те,  що скасовується безплатний проїзд і таке інше. Але ж ненормально,  що ті пільги ніяким чином не обраховуються.  Через те   треба  поставити  питання  так,  щоб  пільги,  які  надаються населенню, можна було обрахувати.

 

     Найкраще робити таким чином:  або пільги надаються у  вигляді грошей,  але  уряд  зразу скаже,  що цих грошей немає;  або можна, скажімо,  пенсіонерам  надавати  відповідну   кількість   талонів. Скажімо,  можна видавати талони на паливо,  що дасть можливість за пільговими цінами його купувати тощо.  Тобто є вихід зі становища. По-перше,  це  буде обліковано.  По-друге,  такий процес може бути регульований. І все буде гаразд.

 

     Нам треба забезпечити надходження до бюджету. Та погляньмо на реальний   стан  бюджету,  який  маємо.  У  кожному  районному  чи обласному центрі офіси податкових інспекцій  ростуть  на  очах  як гриби.  За рахунок чого? За рахунок того, що мають право накладати штрафи,  які там і залишаються.  Скажіть, чи може бути, щоб бюджет не поповнювався, а таке чинилося? Не може. Отже, треба навести лад із тими штрафами і таким іншим.

 

     І це стосується не тільки  податкових  інспекцій.  Наприклад, остання  постанова  Кабінету  Міністрів стосовно штрафів Державної автоінспекції. Там записано, що штраф за одне і те саме порушення, скажімо за те,  що без ременя безпеки їздить, може становити від 7 до 14 гривень.  Чому це так?  Що,  в одного  ремінь  м'який,  а  в другого жорсткий? Отже, це також недогляди нашого уряду.

 

     Далі. Уже  настав  час виконавчій владі зупинити за останні 5 років,  або вже шостий рік,  спад виробництва.  Вважаю,  що в  цій ділянці робиться дуже мало.

 

     Шановні колеги!  Зверніть  увагу,  склад працівників Кабінету Міністрів протягом останніх  п'яти  років  майже  не  змінився,  а відтак і зрушень ніяких немає.  А,  врешті-решт,  можна було б хоч щось змінити,  хоч якусь одну галузь примусити працювати  так,  як належить, щоб були податкові надходження.

 

     І ще одне. Не виконується стаття 33 Закону про бюджет України на 1996 рік,  в якій прямо сказано про запровадження пропорційного скорочення  затверджених  бюджетних  видатків  щомісяця.  Чи  ж це робиться в нас?

 

     Чому, скажімо,  в одних областях  або  регіонах  учителі  три місяці  не одержують зарплати,  а в інших - шість місяців?  А це ж має бути скрізь однаково.  Не може  такого  бути,  щоб  десь  були кращі, а десь гірші. Я вважаю, що це також вина уряду.

 

     У поданому      законопроекті      передбачено     скорочення службово-адміністративного  персоналу  на  20  відсотків.   І   це правильно.  Бо  з  1991  по  1996  ріки  кількість  персоналу,  за офіційними даними, зросла десь на 70 відсотків.

 

     Але скажіть мені,  чи це мусить бути скрізь однаково,  чи ні? Ні.  Я вважаю,  що там, де використовується комп'ютерна база, там, справді,  можна  персонал  скорочувати  за   рахунок   ефективного використання  саме  такої бази.  А там,  де цього немає,  то треба раціонально підходити.  Не можна  безоглядно  запроваджувати  таку норму.

 

     Тому пропоную   такий   концептуальний   підхід  до  поданого законопроекту.

 

     Перше. Пільги повинні бути обліковані та врегульовані...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.   Передайте   свої пропозиції до комісії.

 

     Депутат Степенко, за ним - депутат Донченко від фракції.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область). Шановний головуючий! Шановні колеги,  гості,  урядовці!  Я хочу дещо в  іншому  плані  сьогодні виступити.

 

     Ми вели полеміку,  і уряд пропонував розглянути це питання на закритому засіданні. Дозвольте одразу запитати, а що тут закривати можна?  І скільки ще ми спекулюватимемо на оцій справі?  По радіо, на телебаченні кажуть,  що от Верховна Рада схвалить бюджет, і все буде добре.  Так що, гроші є, виробництво працює і все буде так як слід? Навіщо дурити самих себе?

 

     Подивіться на оцей талмуд.  Я  вже  тут  другий  термін,  але такого  ще не бачив.  Тут усе вилами в купу скидано,  і пропонують прийняти в пакеті. У пакеті дали податкове законодавство. У пакеті дали ось це все.  Люди добрі,  та схаменімося! Уряд схаменутися не може, то давайте змусимо його це зробити.

 

     Шановні товариші!    Всі    кажуть:    підтримка     власного товаровиробника.  Усі на цьому спекулюють. А про яку підтримку тут ідеться?  Хіба в цьому пакеті законів передбачено, що буде знижено плату  за  банківські  кредити,  що будуть вкладатися інвестиції у сільське господарство,  промисловість, що будуть поповнені обігові кошти,   що  запрацює  виробництво?  Та  нічого  такого  не  буде! Обов'язковий аудит, інвестиції і пільги для іноземних інвесторів і так далі. Та хіба тут є щось незрозуміле?

 

     Я вважаю, що до цього питання треба поставитися творчо. Треба розглянути,  наприклад,  пакетами.  Що я маю  на  увазі?  Скажімо, пільги за проїзд.  Потрібно розібратися,  хто має ті пільги.  Якщо це,  справді,  ті люди,  у яких забрано здоров'я,  яким  скалічили долю, то вони повинні їх мати, але ті пільги мають бути цільовими. Наприклад,  до пенсії або до заробітної плати  додавати  5  чи  10 гривень  на  проїзд.  А  так  ми  надаємо  пільги  взагалі.  І ось виходить,  якщо хтось має пільгу щодо плати за електроенергію,  до його  лічильника  під'єднують  циркулярки,  пилорами  і таке інше. Тобто ми робимо зло для держави і для тих людей,  які користуються пільгами.

 

     Тому такий   спосіб  має  бути  застосований.  Це  буде  дуже правильно.

 

     І ще  одне:  стосовно  Закону  про   пенсійне   забезпечення. Олександре Миколайовичу і ви всі,  послухайте. Я звертаюся до тих, хто розуміється на цьому питанні,  а не просто читає,  хто пережив кожною частинкою своєї душі. У пункті "д" частини першої статті 13 цього  закону,  де  йдеться  про  жінок,  які  працюють  доярками, свинарками-операторами в колгоспах і так далі,  написано,  що вони мають право піти на пенсію після досягнення 50 років та при  стажі не   менше   20   років  "за  умови  виконання  встановлених  норм обслуговування".  А далі написано, що норми обслуговування для цих цілей   встановлюються   в   порядку,  що  визначається  Кабінетом Міністрів. Про що йдеться? Якщо вона доярочкою пропрацювала, бідна ця  жінка,  20 років і в неї за нормою мало бути 25 корів (Кабінет Міністрів встановить що схоче!), а вона могла обслуговувати тільки 20. То хто ж звертатиме увагу на те, що там протяги, ручна робота! І їй не дадуть пенсії,  скажуть: а ви ж норми не виконували! Можна до  всякого  додуматися,  але до такого...  Це треба бути не знати якою людиною, щоб до такого дійти!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Донченко, будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Я завершую, Олександре Миколайовичу.

 

     Ніякий бюджет не витримає,  якщо виробництво не  працюватиме, якщо  будемо  плодити  різні  контролюючі  організації!  Треба  їх скоротити, розібратися з виробництвом - і тоді буде все як слід. Я пропоную цей документ не приймати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Якщо  доярка й свинарка не працюватимуть, то й бюджету не буде.

 

     Депутат Донченко, за ним - депутат Пейгалайнен.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Фракция   коммунистов.   Уважаемый   Александр Николаевич!   Уважаемые   народные  депутаты!  Уважаемые  граждане Украины!  Вот и настал  тот  день,  когда  большинство  завоеваний социализма, которые действовали в нашей стране даже в период после 1991 года,  то есть  в  период  построения  алчного  безжалостного капитализма,  когда  еще  сохранялась  надежда  людей,  что власти предержащие одумаются и сделают шаг навстречу нашему обездоленному и очень уж терпеливому народу, полностью утрачены.

 

     Честно говоря,  и  я  до  нынешнего  дня очень надеялся,  что Кабинет Министров и Президент вспомнят статью 3  Конституции,  где сказано: "Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість  держави".  Но,   видимо,   для   наших   буржуа   и представителей  системы власти эти положения Конституции,  а также слова "демократия" и  "справедливость"  являются  ничем  иным  как ширмой, закрывающей их звериный оскал.

 

     Я надеялся,  что  в  конце  концов  правительство и Президент отзовут данный документ,  и большинство льгот  для  наших  граждан будет  сохранено.  Но  этого  не  произошло.  Сегодня  можно также констатировать,  что   политика   радикальных   рыночных   реформ, проводящихся в нашей стране,  привела к тому,  что людям не только не отдают их заработную плату и мизерную  пенсию,  но  и  забирают остатки тех льгот, которые они имели со времен социализма.

 

     Наша партия  (и  ее  парламентская  фракция) всегда выступала против навязанных Западом и принятого парламентом курса реформ. Мы уверены,  что, кроме лишений нашему народу, он ничего не принесет. Мы провозгласили в своей программе,  что будем отстаивать интересы людей труда,  пенсионеров и обездоленных,  мы показали всему миру, что такое социализм. И наши люди на своем горьком опыте убедились, что они потеряли в 1991 году: потеряли не только советскую власть, но и все социальные гарантии.

 

     Очередным удущающим актом является и  данный  документ.  Этот законопроект можно смело занести в Книгу рекордов Гиннесса,  когда одним махом предлагается внести изменения в 44 закона, 12 декретов Кабинета  Министров  и  4  кодекса.  При  этом нарушаются принятые Украиной обязательства в Совете Европы по  подписанию  Европейской конвенции  о  правах  и  основных  свободах человека,  Европейской социальной хартии, ряда конвенций МОТ, договора со странами СНГ по взаимному признанию льгот и гарантий для ветеранов войны и труда.

 

     Кроме того, авторы документа нарушили ряд статей Конституции, в частности статьи 22,  46,  58, не говоря уже о том, что внесение изменений  в  одни  законы не корреспондируется с соответствующими нормами в других законах.  То есть нарушается наработанная база  в целом,  что  ведет  к  юридическому хаосу.  Лично у меня сложилось впечатление,  что  авторы  совершенно  не  знакомы  с   украинским законодательством.  Это говорит о том, что документ готовился не у нас в стране, а за ее пределами, в угоду представителям финансовых кругов    Запада.    Вот   примеры:   лишение   органов   местного самоуправления  права  создавать  внебюджетные  фонды  для  охраны окружающей  среды,  изменения  к  статьям 15,  19 Закона об охране окружающей  среды  противоречат  статье  24   Закона   о   местном самоуправлении. И таких юридических "перлов" огромное количество.

 

     Но смысл   законопроекта   сводится   к  тому,  чтобы  лишить практически всех установленных льгот.

 

     Уважаемые избиратели!  Обратите внимание,  что люди  лишаются льгот  по  оплате жилищнокоммунальных услуг.  Также лишаются права бесплатного  проезда  работники  МВД,  СБУ,  прокуратуры,   судьи, пожарные, железнодорожники, учителя, медики, ветеринары, работники культуры.  Льгот лишают милиционера и работника СБУ - тех, кто, не жалея себя,  в период криминального разгула идет под пули, защищая мирных граждан от бандитов,  рекетиров,  насильников.  Поэтому  не удивительно  стремление  властей  быстрее войти в НАТО,  ведь наши силовые  структуры,  не  получающие  заработной  платы,  а  теперь лишенные  всех  льгот,  не  будут защищать этот строй новоявленных буржуа.  Их  сможет  защитить  только  натовский   сытый,   хорошо экипированный вояка - тот,  против кого наши отцы и деды воевали в разные  годы  и  в  разных   странах.   Но   их   согласно   этому кощунственному  закону  лишают  имеющихся  льгот.  Да  и какие это льготы?  Это  всего-навсего  компенсация,  можно  сказать,  за  их трудовой  и  политический подвиг!  Лишают льгот тех,  чьим трудом, потом и кровью созданы  все  материальные  ценности,  которыми  мы сегодня   пользуемся   (пенсионеров,   ветеранов  войны  и  труда, чернобыльцев,  афганцев).  Лишают льгот  также  наше  подрастающее поколение  -  молодежь.  Лишаются также гарантий наши трудящиеся в случае травматизма, увольнения, льготных пенсий в связи с тяжелыми условиями труда. В целом это коснется 18 миллионов граждан - одной трети населения Украины! И отделаться простой фразой "непопулярные меры" для такого количества народа - это верх цинизма,  граничащий с преступлением перед своим народом.  За такие вещи  нужно  судить самым суровым народным судом.

 

     Если буржуазию народ будет судить за воровство, мошенничество и грабеж,  то власть,  в первую очередь,  по статье 19  Уголовного кодекса,  -  за пособничество.  Ведь именно с помощью властей всех уровней одни живут в роскошных коттеджах,  ездят на  "Мерседесах", позволяют  приглашать  на свои банкеты натовских надзирателей (как это сделал мэр  Одессы),  а  другие  умирают  с  голоду,  стоят  с протянутой рукой даже на центральной улице - Крещатике...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую... Депутат Пейгалайнен...

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Люди  уже начали просыпаться от телевизионного зомбирования и апатии, о чем свидетельствует их активная поддержка акций  Всеукраинского  союза  рабочих  18  марта,  когда  более  2 миллионов граждан вышли на улицы и площади страны  высказать  свое недовольство и возмущение в адрес властей. Об этом свидетельствует также победа моего товарища Иванова в вотчине,  которая  считалась ранее вотчиной новых украинцев.

 

     Я хотел  бы  поддержать  обращение  пяти  военных  генералов, которое сейчас  зачитал  депутат  Мухин,  и  призвать  их  принять участие

 

     в акциях  1  мая.  Подводя  итог сказанному,  призываю коллег поддержать   постановление,   внесенное   депутатами   Гмырей    и Черенковым,  фракцией коммунистов.  Предлагаю проголосовать данный законопроект в поименном режиме, опубликовать результаты в "Голосі України",   чтобы   наши   избиратели   убедились,   кто   из  нас действительно является народным избранником  и  пришел  отстаивать права, интересы трудящихся.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,    будь    ласка.    Виступає    депутат Пейгалайнен, за ним - депутат Жовтяк.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Фракция  коммунистов   Украины.   Уважаемый Александр   Николаевич,  уважаемые  народные  депутаты,  уважаемые товарищи  избиратели!  В  развитие  выступления   моего   товарища Донченко от фракции коммунистов остановлюсь на некоторых моментах, которые подтверждают то,  что было сказано до меня,  а именно: все мы  хорошо помним предвыборную кампанию и знаменитые листовки пана Кучмы, где он четко говорил, за что и как будет бороться.

 

     Во втором  разделе  листовки  читаем  первую  часть:  "Хватит экспериментировать   над  52-  миллионным  народом  по  навязанным рецептам.  Реформы надо ускорять, но темп их должен быть разумным, а  не  доводящим до обнищания и одичания,  до того,  чтобы старики рылись  в  мусорниках".  Это  сказано  паном  Кучмой,  сегодняшним Президентом.  А  что мы видим в документах,  которые присылает пан Кучма в Верховный Совет?  Вот  документ  за  его  подписью,  номер документа 11416 от 15 января 1997 года,  где он требует,  чтобы мы вот этот талмуд приняли немедленно.  Вы понимаете,  что будет с 18 миллионами  наших  граждан,  о  которых говорил только что депутат Донченко? Вы прекрасно понимаете, к чему мы приведем Украину после такого шага.  Имеем ли мы право на это?  Было сказано:  "нет". И я тоже подтверждаю, что мы не имеем права на такое действие.

 

     В чьих интересах работает сегодня пан Кучма?  Народа Украины? Да  нет  же.  Мы четко видим,  что он работает на толстосумов,  на "жирных котов",  на разного рода коммерсантов и воришек,  на  тех, кто   капитал   прячет   за   границей.   Он  выполняет  установки Международного валютного фонда.

 

     Поэтому трудящиеся 18  марта  сказали  "нет"  такому  режиму, "нет"  такому Президенту.  1 мая,  я уверен,  выйдет в десятки раз больше, не 2, а 20 миллионов на улицы, площади и прямо скажет: нет такому  Президенту,  нет такому режиму!  Нельзя доводить до такого цинизма людей.

 

     Дорогие товарищи! Я уверен, что мы не сможем проголосовать за данный законопроект,  ибо не имеем ни морального, ни юридического, ни человеческого права голосовать "за".

 

     Предлагаю его отклонить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жовтяк від фракції Руху. За ним - депутат Бандурка від "Конституційного центру".

 

     ЖОВТЯК Є.Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Києво-Святошинський виборчий округ, Київська область). Фракція Народного руху України. Шановні колеги!  Шановні виборці!  Від сьогоднішнього  обговорення може скластися враження, що в цьому законопроекті йдеться лише про пільги. То я хочу повернути нас до предмета обговорення і сказати, що  не лише про пільги йдеться в цьому проекті законодавчого акта, а про багато інших дуже важливих питань. Вони стосуються створення сприятливих   умов   для  нормальної  підприємницької  діяльності, реєстрації підприємств,  кращого контролю за складанням бюджету та використанням   бюджетних  коштів,  а  отже,  створення  умов  для поліпшення загальної економічної ситуації в країні.

 

     Чи варто  було  об'єднувати  такі  різні   питання   в   один законопроект?   Можливо,   справді  треба  було  зробити  декілька законопроектів,  але  ми  маємо  один  такий  документ.   Потрібно підходити до нього зважено і,  як на мене,  обов'язково прийняти в першому читанні.

 

     Це дасть нам змогу ще  раз  розглянути  постатейно  закон  за законом  і  схвалити  те,  що  ми  вважаємо прийнятним і відхилити неприйнятне.

 

     Тепер повернуся до пільг і скажу кілька слів про те,  про  що так  багато  й емоційно говорилося.  Я часто зустрічаюся зі своїми виборцями,  добре знаю їхні думки і заявляю  з  цієї  трибуни,  що українському   народу   не   потрібні  подачки  у  вигляді  пільг. Українському народу не потрібні подачки ні з  чиновницької,  ні  з депутатської   руки!   Українському   народу  потрібні:  нормальна заробітна плата,  нормальні пенсії та стипендії.  І саме створенню механізму   для   реалізації   таких   завдань  може  прислужитися обговорюваний законопроект.

 

     Пільги потрібні лише чиновникам,  які мають змогу розподіляти їх,  потрібні  тим,  хто  ближче до корита.  По суті,  чи не єдина пільга,  якою користуються ті,  кому вона призначена, - безплатний проїзд.  Усіма іншими користуються наближені до корита.  Це знають усі в цьому залі,  але не хочуть зізнаватися.  Про це добре знають наші виборці.

 

     Скажіть, будь  ласка,  чи  багато ваших виборців скористалися кредитом під житлове будівництво?  З простих виборців - ніхто. Але скільки  чиновників  збудували  собі  пристойні житла в приміських зонах, у так званих царських селах!

 

     То навіщо   дурити   людей?!   Навіщо   займатися    облудною пропагандою пільг і користуватися ними лише обранцям?!

 

     Звичайно, і  в  цьому залі,  і в усьому суспільстві величезна недовіра до уряду,  Прем'єр-міністра.  Я це розумію. Але, повірте, це створюється не для Лазаренка.  Справді,  нині на нашу економіку тисне  величезний  прес.  І  податковий  -  тільки  дещиця  преса, створеного енергетичним спрутом,  що цілком контролюється Прем'єр- міністром.  І поки цього спрута ми не подолаємо, наша економіка не запрацює.

 

     Але не  звалюймо  це все в одну купу.  Ухвалюймо цей закон та повертаймося до проблем ринку енергоносіїв  і  до  ролі  та  місця Прем'єр-міністра у занапащенні української економіки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба   від  полеміки  переходити  до  конкретних питань. Будь ласка, депутате Бандурка, за ним - депутат Олійник.

 

     БАНДУРКА О.М.,  ректор Національної академії внутрішніх справ України   (Дергачівський   виборчий  округ,  Харківська  область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Гадаю, ні  в  кого  не  викликає  сумнівів  думка:  з  метою  відродження економіки  треба  спростити   механізм   реєстрації   підприємств, удосконалити порядок затвердження бюджетів та кошторисів доходів і видатків бюджетних  установ  з  метою  недопущення  перевитрат  та незаконних витрат бюджетних коштів.

 

     Група "Конституційний центр",  за дорученням якої я виступаю, підтримує ідею призупинити надання  окремим  категоріям  населення невиправданих  пільг,  зокрема  державним  службовцям.  А  якщо  й народні депутати мають пільги,  хоча я таких не знаю,  то ми й для народних депутатів їх скасуємо.

 

     Стосовно впорядкування   пенсійного  забезпечення.  Не  можна визнати справедливим те,  що доктор наук,  професор,  виходячи  на пенсію,  отримує  49  гривень  пенсії,  а  окремі громадяни - 4500 гривень.  Ми вважаємо,  що соціальна допомога повинна мати  тільки адресний характер, тоді її легше контролювати, спрямовувати до тих громадян,  які її справді потребують.  Пенсійне забезпечення треба поставити  в  залежність  від  двох  чинників  - трудового стажу і заробітної плати. Треба впорядкувати облік та завершити достовірну перереєстрацію  громадян,  які претендують на пільги (чорнобильці, афганці,  учасники війни).  Не є  таємницею,  що  посвідчення  про приналежність  до цих шанованих категорій часто потрапляють до рук тих, які до них не мають ніякого відношення.

 

     Група "Конституційний  центр"  виступає   категорично   проти ущемлення  соціальних  прав дітей-сиріт,  інвалідів,  багатодітних сімей.  У  зв'язку  з  цим  дозвольте  спинитися  на  змінах,  які пропонується  внести до Закону про міліцію.  Відповідно до частини п'ятої статті 23 чинного Закону про міліцію за  дітьми  працівника міліції,  який  загинув або помер у зв'язку з виконанням службових обов'язків,  а  також  за  непрацездатними  членами   сім'ї,   які перебували  на  його  утриманні,  зберігається  право  на пільги в оплаті житла, комунальних послуг, палива.

 

     Якщо прийняти зміни,  запропоновані урядом  і  погоджувальною групою,  то  мати  загиблого  працівника міліції чи його малолітні діти позбавляються будь-якої допомоги. На сьогодні в Україні є 811 дітей-сиріт  загиблих  працівників  міліції.  Вони нас проклянуть, шановні депутати,  коли ми винесемо таку ухвалу. Якщо на утриманні працівника  міліції  перебували  непрацездатні  члени сім'ї,  то з ухваленням  запропонованого  закону  члени  сім'ї   загиблого   не матимуть  ніякої допомоги,  а випадки загибелі працівників органів внутрішніх справ, на жаль, не такі вже й рідкісні.

 

     Такі пропозиції мають ознаки політичного маразму - Україна на сиротах,  дітях загиблих працівників міліції не розбагатіє!  Я про це говорю з болем  у  серці,  бо  такі  діти-сироти  навчаються  в юридичному  ліцеї,  в  Університеті внутрішніх справ,  і навіть за державного утримання доля їх нелегка...

 

     Перегляд Закону про міліцію призведе  до  руйнування  системи органів внутрішніх справ.  Я знаю настрої особового складу і знаю, що  позбавлення  пільг  стосовно  житла   і   комунальних   послуг спричинить  серйозну  соціальну  напругу.  На перегляд безплатного користування   всіма   видами   громадського   транспорту    можна погодитися,  ми  підходимо  до цього вибірково.  Стосовно пільг на одержання кредитів,  то це справді слід вилучити,  бо то фікція  - ніхто  ніяких  кредитів  ніколи  не  отримував,  і коштів на те не виділяється.  Можна позбавити пільг на одержання житла - усе  одно сьогодні   житло   не   будується.  Одначе  за  мізерної  зарплати міліціонера  не  можна  позбавляти  його  пільг  стосовно   оплати житлоплощі, комунальних послуг.

 

     Шановні депутати,   вам  відомо,  що  відповідно  до  частини третьої статті 22 Конституції  України  під  час  ухвалення  нових законів  або  внесення  змін  до  чинних  законів  не допускається звуження змісту та обсягу встановлених прав і  свобод.  Тим  часом цілий   ряд  положень  проекту  (зміни  до  законів  про  пенсійне забезпечення,  про охорону праці,  про статус ветеранів війни, про соціальний  захист  ветеранів  праці  та  людей  похилого віку) не узгоджується з зазначеною нормою Конституції.

 

     Група "Конституційний центр"  пропонує  зміни  та  доповнення розглядати  за  кожним  законом  окремо  з  урахуванням  зауважень народних депутатів,  фракцій та комісій,  а не разом,  як  це  нам подано   у  вигляді  зведеного  законопроекту.  Сьогодні,  вважаю, законопроект приймати в першому читанні неможливо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Ілліч Олійник, голова Комісії у закордонних справах  і  зв'язках  з СНД.  За ним - депутат Овчаренко від групи "Єдність".

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я свідомий того,  що й у пільгах теж є межа, переступивши яку можна ініціювати споживацтво.  Я розумію Прем'єра,  який прямо ставить   питання,  де  взяти  кошти.  Але,  шановні  колеги,  цей законопроект не спричинив би такого спротиву,  аби ми не входили в оті   заповідні   ареали,  що  боронять  найнезахищеніші  прошарки населення від жорстокої логіки. Особливо в одній печальній царині: два  атомні  удари,  завдані  американцями в 1945 році,  обійшлися Хіросімі та Нагасакі неспівмірно жахливішою платою, аніж біблійним Содому   та   Гоморрі   від  кари  господньої.  Той  дикий  злочин приголомшив усю  планету.  І  нині,  через  півсторіччя,  світ  не відійшов від зашпорів жаху.

 

     А третій  ядерний  удар  і  досі називається всього-на-всього аварією на Чорнобильській АЕС.  На  першопочатках  про  неї  знали тільки  навколишні  мешканці,  і  то лишень як про заштатну подію. Тодішні владці всіма наявними засобами намагалися приховати те, що сталося,  а тому трагічна загибель перших шістьох пожежників, як і смерть,  що пізніше  наздогнала  тисячі  їхніх  побратимів,  як  і довчасно  згаслі  життя  десятків  тисяч  безневинних дітей,  - на совісті тих,  які  приховали  правду  про  Чорнобиль.  На  чорному карбунку  їх  сотні  тисяч  ліквідаторів,  які  щоденно вмирають у тяжких  муках  від  радіації,  проклинаючи  той  день,  коли  вони народилися.

 

     Дедалі меншає    безпосередніх    очевидців    і    учасників чорнобильської трагедії. Час має звичку працювати супроти пам'яті. І вже дивись та й прослизне збайдужіле: "А чи так уже й страшно? А може, перебираємо міру?"

 

     І вже  деякі  високодостойні  гуманісти,  зокрема  з  високих європейських та світових інституцій,  коли нагадуєш їм, що Україна самотужки не в змозі подолати це лихо,  що треба мобілізувати весь науковий  та  інтелектуальний  потенціал  планети,  що  для  цього потрібні  мільярди  доларів,  -  так  от,  ці  гуманісти   цинічно натякають,  що,  мовляв,  Україна  мало  чи не вибиває під реактор долари понад реальні потреби.

 

     Важко порозумітися з людьми, які стоять поза межами болю. Але ж то чужі люди,  їх ще можна якось зрозуміти.  А коли свої, кревні діють, як чужі, це вже поза межами не тільки болю. Не таїна, що до чорнобильців присмоктались і п'явки, але ж не вони визначають суть речей.  Зрештою,  в нас є компетентні органи,  покликані  боротися супроти нечистих на руку. Але економити на горі непростимо.

 

     Адже ми  усвідомлюємо,  що  держава  нині не має спроможності забезпечити і ті куці пільги, які узаконила. То дайте ж можливість чорнобильцям  заробити  і  самим,  давайте  посилимо  контроль  за виробничою діяльністю чорнобильців,  однак не допустимо, щоб їх за податковим тиском прирівнювали до інших,  скажімо,  до комерційних структур.

 

     Отож я просив би повернутися до цієї проблеми  і  переглянути наше  рішення.  Одне слово,  блок-пакет питань соціального захисту фронтовиків,  чорнобильців,  афганців слід виділити окремо.  Треба зрозуміти,  що  це своєрідне табу,  що не можна позбавляти їх того ледь відчутного соціального захисту. І, повірте мені, чорнобильцям уже  відпущено  гріхи  (ви  знаєте  ким  і чому).  Незабаром вийде фотоальбом одного чоловіка, який знімав події на одинадцяту годину після  вибуху  чорнобильського  реактора.  Я  не  хотів  би лякати нікого,  але,  повірте мені, коли ви побачите те, що там діялося і чим це загрожує людям, які потрапили під це крило, то погодитеся з тим,  що їм уже відпущено гріхи.  Давайте не брати гріх  на  душу, давайте все-таки станемо на захист цих найбільш уражених прошарків населення, і передусім чорнобильців.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутат Овчаренко від "Єдності". За ним

- депутат Гошовська від аграрників.

 

     ОВЧАРЕНКО П.П.,  член Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Амур-Нижньодніпровський  виборчий округ,     Дніпропетровська    область).    Шановний    Олександре Миколайовичу,  шановні народні  депутати!  Я  виступаю  від  групи "Єдність".  Як  і  більшість із вас,  я дуже добре усвідомлюю,  що поліпшення  соціального  забезпечення   та   соціального   захисту населення   потребує   у   цій   сфері   глибоких  реформаторських перетворень,  які повинні грунтуватися,  хочемо  ми  цього  чи  не хочемо, на бюджетних реаліях.

 

     Найболючіше питання  сьогодні  -  це  пенсійне  забезпечення. Пенсійна система перебуває  в  кризовому  стані,  і  це  зумовлено об'єктивними    причинами,    насамперед    спадом    виробництва, демографічною ситуацією,  значною сумою заборгованості  Пенсійному фонду,  низьким  рівнем  пенсій  поряд із значною кількістю пільг, пов'язаних із достроковим  виходом  на  пенсію  окремих  категорій працівників та інше.

 

     На підтвердження  цього  хочу  навести  деякі безспірні дані. Так,  співвідношення частки населення пенсійного  віку  до  всього працездатного   населення  України  становить  35  відсотків  і  є найвищим серед країн на території колишнього Союзу РСР. Зокрема, в Російській   Федерації  цей  показник  становить  31  відсоток,  у Казахстані -18, в Узбекистані - 15 відсотків.

 

     Демографічна ситуація характеризується ще й тим, що кількість працюючих  наближається до кількості пенсіонерів.  Так,  на тисячу чоловік працюючих припадає 794 чоловіка непрацездатних - 393 дітей і  401  особа старше працездатного віку,  а в сільській місцевості цей показник в 1,5 раза вищий.

 

     На одного працівника,  зайнятого в матеріальному виробництві, сьогодні  припадає  2  чоловіка  із  числа зайнятих у невиробничій сфері та непрацездатних.

 

     Сьогодні більш як 2 мільйони пенсіонерів,  що становить  14,6 відсотка від загальної кількості пенсіонерів,  отримують пенсії на пільгових умовах.  Це означає,  що кожний сьомий пенсіонер,  якому щорічно призначається пенсія, отримує її при зниженому стажі.

 

     Вдумайтеся: Україна  витрачає  на виплату пенсій 13 відсотків свого валового внутрішнього продукту, що значно перевищує середній рівень  цих  витрат  у  розвинутих  країнах!  Але при цьому розмір пенсії,  який  ми  маємо  сьогодні,  не  забезпечує   прожиткового мінімуму.

 

     Тому, хочемо  ми  цього чи не хочемо,  доведеться переглядати основні  положення  діючої  пенсійної  системи.  Це   цілий   блок пільгових пенсій,  пенсії за вислугу років,  підходи до визначення розміру заробітку і трудового стажу,  з якого обчислюється пенсія, на  основі розміру сплачених страхових внесків і персоніфікованого обліку.

 

     Та й практика реалізації прийнятого в 1991 році в цьому  залі Закону    про    пенсійне    забезпечення    показала    соціальну невиправданість ряду його  положень.  Наприклад,  частиною  другою статті 14 чинного закону передбачено можливість призначення пенсій працівникам із зниженням загальновстановленого пенсійного віку  на один  рік  за кожний повний рік підземної роботи.  Це означає,  що працівник,  незалежно від професії,  який попрацював один  рік  на підземній  роботі,  набуває права на максимальний розмір пенсії за віком - 4 мінімальні пенсії при досягненні  59  років,  як  і  той працівник, що відпрацював поруч з ним 10 і більше років.

 

     Стосовно розміру  пенсій  за вислугу років.  Сьогодні вчитель або медреєстратор,  який набуває права на пенсію за вислугу років, у  45-  річному віці отримує таку ж пенсію,  як і пенсіонер,  який вийшов на пенсію за віком, тобто в 55-60 років.

 

     Це далеко не  всі  приклади,  що  свідчать  про  необхідність перегляду    чинного   законодавства.   Треба   покласти   початок відновленню диференціації розмірів пенсій залежно від  виробничого стажу та одержуваного заробітку.

 

     Змінилась і  структура  відсоткового  складу різних категорій пенсіонерів у їх загальній кількості.  За останні 5 років основний приріст кількості пенсіонерів - приблизно 4 відсотки - відбувся за рахунок пільговиків та інвалідів.

 

     Сьогодні на засіданні ідеться про зміни до окремих законів, в основному  тих,  які потребують найбільших фінансових ресурсів.  У сесійний зал внесено дуже важливе для ветеранів  війни,  ветеранів праці    та    інвалідів    питання   впорядкування   (підкреслюю, впорядкування) передбачених для  них  пільг.  Вони  закріплені  на сьогодні більш як 50 законодавчими актами.

 

     Візьмемо, наприклад,  Закон  про  статус  ветеранів війни.  У період його  дії  виникло  дуже  багато  суперечностей,  передусім фінансових.  Кількість людей,  які отримали такий статус згідно із законом, значно зросла - з 2,1 мільйона чоловік у 1993 році до 4,6 мільйона  чоловік у 1995 році,  а з урахуванням змін та доповнень, внесених у 1995 році, зросла до 5,4 мільйона чоловік у 1997 році.

 

     Тим часом фінансове забезпечення закону мало прямо протилежну тенденцію розвитку. Тому сьогодні і ставиться питання так, шановні народні  депутати,  щоб  надавати  пільги  тільки  тим  категоріям громадян,  які їх дійсно заслужили.  А державна соціальна допомога передбачається виключно тим групам  населення,  які  цього  дійсно потребують.

 

     Депутатська група   "Єдність"  звертається  до  вас,  народні депутати,  із пропозицією прийняти (це  пропонує  і  погоджувальна комісія)   законопроект   у  першому  читанні,  продовжити  пошуки компромісу і надати можливість  розглядати  і  приймати  бюджет  у цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутат  Гошовська від фракції "Аграрна партія України". За нею - депутат Свято від групи "Незалежні".

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Балаклійський виборчий округ, Харківська область). Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати  і  всі  ті,  хто  ще  має бажання слухати наші дискусії! Непрості  рішення  нам  доведеться  сьогодні  приймати.  Відхилимо проект закону - значить, втратимо можливість удосконалення чинного законодавства з питань підтримки вітчизняного виробника.  На жаль, іншого ми й не пропонуємо - тільки відхилити.

 

     Статистика тут  обнадійлива:  більш  як  17 мільярдів гривень надійде до  бюджету.  Але  чи  надійде,  якщо  люди  не  отримують місяцями,  а то й роками зарплати? Учора наша колега Марія Шулежко показала,  що стоїть за цими сумами, як це позначиться на нашому і без того збіднілому пересічному громадянинові.

 

     Усі ми тут говоримо,  що забагато пільг,  та й не завжди вони справедливі. І навіть держава з міцною економікою не забезпечила б їх.  Справді,  широке  коло  людей  часто незаслужено користуються чорнобильськими пільгами,  про що вже тут говорили.  Або  ще:  чим далі  від  закінчення  війни,  тим  більше  в  нас стає інвалідів. Безплатні переїзди тощо - все це  потребує  унормування,  а  то  й скасування .

 

     І правильно пропонує у своєму проекті постанови погоджувальна комісія:  необхідно,  щоб Кабінет  Міністрів  України  до  другого читання  подав  перелік  своїх рішень про пільги окремим суб'єктам підприємницької діяльності і пропозиції щодо їх скасування.

 

     Але я хочу,  щоб ми з вами не залишили  непоміченими  і  такі пропозиції,  як  скасувати ліцензії на окремі види діяльності,  що нібито відповідало б інтересам  і  бюджету,  і  охорони  здоров'я, сприяло  б  зупиненню  криміналізації  і  тінізації.  Хіба можна в державі, де вже понад 50 відсотків валового національного продукту виробляє   тіньова  економіка,  де  надзвичайно  високий  відсоток криміналізації,  погодитися із скасуванням ліцензій на  такі  види діяльності?   Я   дозволю  собі  ще  раз  наголосити  на  висновку експертної комісії і прошу, щоб ви звернули на це увагу.

 

     От нам кажуть,  що вже не потрібно ліцензувати:  виготовлення тютюнових  виробів  (зрозуміло,  кому  не  потрібно);  діяльність, пов'язану  з  реалізацією  транспортних  засобів,  що   підлягають реєстрації  та  обліку  в органах внутрішніх справ;  посередницьку діяльність з приватизаційними паперами (це що, теж на користь того бідного  громадянина?);  надання  послуг,  пов'язаних  з  охороною державної,  колективної та приватної власності,  а також  охороною громадян  (це  теж  не  потрібно  контролювати?);  виготовлення  і реалізацію  виробів  з  використанням   дорогоцінних   металів   і дорогоцінного каміння;  збирання (слово гарне) і переробку твердих і рідких відходів виробництва,  що містять  дорогоцінні  метали  і дорогоцінне каміння та їх брухт; виготовлення і реалізацію засобів індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів; виготовлення печаток;  збирання,  заготівлю, переробку, купівлю і продаж брухту та відходів кольорових та чорних металів;  діяльність, пов'язану з туристичними послугами.

 

     Я гадаю, що тут не потрібні високі слова. Тут усе зрозуміло і пересічному   громадянинові,   і  народному  депутату.  Мені  дуже хотілося б знати конкретного автора.  Ми часто говоримо про мафію, про  корупцію  як про ефемерне явище.  А хотілося б знати прізвища тих,  хто вносив ось ці пропозиції.  І чи на користь  вони?  Усяка діяльність повинна ліцензуватися. Інша річ, яким має бути механізм отримання ліцензії і на яку діяльність.  Адже  навіть  декларацією про  доходи передбачено,  що податкова адміністрація має знати,  з чого живе людина.

 

     Таким чином,  з окремими змінами погодитися не можна, бо вони погіршили б і без того замучену долю нинішнього жителя України. Не можна мовчати,  не можна не навести  тут  відомих  слів  Шевченка: "Латану   свитину   з  каліки  знімають,  бо  нічим  обуть  княжат недорослих..."

 

     Не можна погодитися і з тим пунктом,  де йдеться про  податок на  військову  службу,  тому  що від військової служби в основному звільняються на селі ті молоді хлопці, які мають по двоє дітей або матір  одиноку  чи інваліда.  І сьогодні,  при невиплаті зарплати, накласти на них податок!  Я думаю,  що це не прикрашає  і  нас  як депутатів.

 

     На мою  думку,  праві  ті,  хто  говорить,  що до цього треба підійти  диференційовано.  З   урахуванням   наших   зауважень   і зауважень,  які  подала  погоджувальна  комісія,  все ж таки треба прийняти проект у першому читанні,  а в другому читанні  конкретно попрацювати над кожним пунктом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Валентино Андріївно.

 

     Депутат Свято від групи "Незалежні". За ним

- депутат Соболєв.

 

     СВЯТО В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Чемеровецький виборчий округ,  Хмельницька область). Група "Незалежні". Дякую, Олександре Миколайовичу.   Шановні  колеги  депутати,  шановні  члени  уряду! Сьогодні переді мною дуже непросте завдання -  виступити  в  трьох іпостасях.  Я  внесу  пропозиції від народу,  пропозиції від групи "Незалежні" і викладу свою особисту позицію.

 

     Критики тут  було  багато.  Але  наш   співвітчизник   Сергій Корольов  говорив:  "Критикуєш?  Пропонуй!  А  пропонуєш  -  роби. Критика без пропозиції та її реалізації - руйнівна".

 

     А тому почну з пропозицій.  Почну з голосу народу, шановні. Я наведу витяг з одного з великої кількості листів,  що надходять до мене з усієї України і є думкою народу.  Чи можна позбавляти людей пільг?

 

     "Шановний Василю  Петровичу!  Ми,  виборці  міста Суми,  дуже просимо вас не допустити відміни  пільг,  а  точніше  компенсацій. Навіть одержуючи пільги,  ми майже всю пенсію витрачаємо на оплату житла,  електроенергії,  ліків  і   тому   подібного.   З   пенсії залишається  15- 20 гривень на хліб і чай та частково - на молоко. Про м'ясо,  ковбасу,  фрукти,  масло ми давно вже  забули.  Забули навіть,  як вони пахнуть,  які вони на столі.  Купити шкарпетки чи білизну неможливо.  Грошей не вистачає навіть на  те,  щоб  купити ниток для штопання шкарпеток та одягу.

 

     Зубна паста  нам недоступна - доводиться чистити зуби крейдою та сіллю.  Якщо при такому становищі нас позбавити  пільг,  то  ми зовсім загинемо.  А дуже хотілося б дожити до тих часів, коли наша Україна буде багатою і процвітаючою державою".

 

     Шановні, це голос народу.  Пропозиція групи "Незалежні" така: приймати законопроект у першому читанні з детальним доопрацюванням кожної із статей цього законопроекту  з  тим,  щоб  раціонально  й розумно використовувати кошти, які є в нас.

 

     Моя особиста  позиція,  моя  окрема  думка...  Позиція  групи означає:  "Протягивайте ножки по своей одежке".  А  якщо  одежинка куца,  а  якщо  штанці  короткі?  Моя позиція полягає в тому,  щоб зробити одежинку нормальною,  щоб штани не були шортами,  шановний Володимире   Макаровичу.   А   тому  говоритиму,  так  би  мовити, стратегічно, концептуально.

 

     У народі кажуть:  "Без бумажки ты букашка".  Всі ми ходимо  з корінцями - фахівців, кандидатів, докторів, членкорів. Тут, у залі Верховної Ради,  зібрався увесь цвіт. Але я ставлю собі одне-єдине запитання:  чи в нас Бог забрав розум,  чи він нам його взагалі не давав?

 

     А тепер конкретні пропозиції.

 

     Перша пропозиція суто економічна.  Треба ставити питання  про збалансування  бюджету  в  межах  не  одного  року  з мінімізацією дефіциту бюджету до одиниць  процентів,  а  в  межах  економічного циклу - кількох років, як це прийнято в міжнародній практиці.

 

     Друге -  збільшувати дефіцит бюджету на етапі спаду економіки шляхом реального зниження податкового преса  без  перекладання  на плечі народу збільшення витрат.  У тій частині, де уряд вважає, що треба знижувати прес, я погоджуюсь, але не перекладати на народ.

 

     Дефіцит бюджету,  допущений на етапі  спаду  економіки,  буде компенсовано  в  період  піднесення  економіки.  Це природний цикл коливання економіки як такої (Шум у залi).

 

     I третя пропозиція - про покриття дефіциту бюджету за рахунок збільшення  в обігу грошової маси.  Не боятись інфляції - інфляції не  буде!  Зараз  дефіцит  грошової  маси  сягає  12  відсотків  в обслуговуванні обсягів товарної продукції і послуг...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Петровичу, спасибі.

 

     СВЯТО В.П.  На  завершення  я  хочу  висловити  свою особисту думку: ні в якому разі не ухвалювати цей законопроект. А ви - люди мудрі, думайте, гадайте і рішення приймайте.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Соболєв від групи "Реформи".

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань правової політики і судовоправової  реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька область). Депутатська група "Реформи". Шановний головуючий!  Шановні члени  уряду!  Шановні  колеги!  Я  хотів  би наголосити   на  тому,  що  сьогодні  перед  нами  шість  десятків законодавчих актів.  I всі ці законодавчі акти  змішані  разом  не випадково.

 

     Сьогодні дискусія точиться здебільшого довкола наявних пільг. Причому всі,  хто бере участь у цьому обговоренні,  розуміють,  що так звані пільги державних службовців,  народних депутатів, членів уряду мають бути  скасовані  або  замінені  конкретними  виплатами державним чиновникам. Це перша категорія пільг.

 

     Є й  друга категорія пільг,  і я спеціально акцентую на цьому увагу.  Позиція нашої депутатської групи така:  ніколи  цілий  ряд позитивних норм, які стосуються порядку реєстрації підприємницької діяльності,  які стосуються  паспортного  режиму,  які  стосуються зняття  обмежень  у  виплатах  пенсій,  запровадження  єдиної межі максимальної пенсії,  внесення цілого ряду  змін  і  доповнень  до Кодексу законів про працю,  не будуть прийняті, якщо вони будуть у тому вигляді,  в якому вони є зараз,  тобто разом з  усіма  іншими пропозиціями щодо змін і доповнень до 63 законодавчих актів.

 

     Я так розумію, що і заступник міністра фінансів погодився, що є цілий  ряд  проектів  законів,  які  можуть  бути  прийняті  вже сьогодні в першому читанні,  але голосування має відбутися саме по цих проектах законів.  I ми в такому разі зможемо розв'язати цілий ряд  питань  розвитку  підприємницької діяльності,  прав та свобод наших громадян,  захисту тих же пенсіонерів.  Але на сьогодні  діє близько  трьох десятків найбільш важливих законодавчих актів,  які стосуються пільг досить великій кількості  наших  громадян  -  від пенсіонерів,   чорнобильців,  афганців  до  всіх  інших  пільгових категорій.

 

     Якщо це питання буде  вирішуватися  в  тому  вигляді,  як  це подається  урядом,  то,  на  мій  погляд,  це  буде відпрацьований сценарій того,  як на 1 Травня вивести людей на  вулиці.  I  таким чином це буде зроблено цілком свідомо для того, щоб збурити емоції і завалити решту проектів, які містяться в цьому пакеті. Це перше.

 

     Друге. На сьогодні є пільги і "пільги". Я спеціально акцентую на цьому увагу.  Так,  є пільги чорнобильцям. Я дослідив всі етапи цих пільг,  зокрема надання кредиту для будівництва житла.  Так, у мене сьогодні є десяток листів моїх виборців, які зверталися в усі інстанції,  в усі банківські структури,  що  згідно  з  постановою уряду  зобов'язані  видавати  ці  пільгові кредити,  - і скрізь їм відмовили.

 

     Коли я зробив запит,  а скільки ж видано таких  кредитів,  то виявилося, що кредити видавалися, але чомусь вибірково, виходячи з того,  яку посаду займає та чи інша  людина.  Саме  тому,  на  мій погляд,  кожна пільга,  яка сьогодні пропонується урядом, має бути розглянута з точки зору того,  чи вона гарантується всім ветеранам війни  чи  тільки  вибраним,  всім  чорнобильцям чи тільки деяким, тобто чиновник при 10 чи  15  відсотках  фінансування,  які  є  на сьогодні, вибиратиме: цьому чорнобильцю дати, а цьому - ні.

 

     Я вважаю,   найстрашніше,  що  може  бути,  це  коли  те,  що проголошено,  не підкріплено фінансами. I уряд повинен визначатися в  такому  разі.  Так,  є  такі категорії громадян,  які не можуть існувати без таких пільг.  I уряд чудово знає,  які  це  категорії громадян. I не можна ділити ті самі пільгові категорії на такі, що отримують, і такі, що не отримують ці пільги.

 

     Далі. На мій погляд, внесення цього законопроекту має на меті те,  щоб  нічого  не було прийнято.  Я вже сказав про пропозицію - розглядати кожен проект закону так,  як  це  робила  погоджувальна комісія.  І,  на  мій погляд,  вчора було зроблено чудову доповідь стосовно тих проектів,  які вже сьогодні можна прийняти в  першому читанні.

 

     Водночас у мене виникає таке запитання: "Коли збиратимуть податки з наших монополістів?" Це запитання і до міністра  фінансів,  і  до  уряду,  насамперед до Прем'єрміністра. Доти, доки ми будемо намагатися вирішити питання скорочення пільг, а  не  питання  стягнення податків з "єдиних енергетичних систем", "інтергазів" і всіх інших "газів",  ніколи в  цій  державі  ми  не зможемо збалансувати бюджет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Попеску від МДГ. I на цьому завершуємо.

 

     Після перерви ми порадимося і приймемо відповідну постанову.

 

     Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Глибоцький виборчий округ,  Чернівецька область).   Міжрегіональна   депутатська   група.   Вельмишановний головуючий! Вельмишановні колеги!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ!

 

     ПОПЕСКУ І.  В. Міжрегіональна депутатська група завжди стоїть на позиції,  що будь-які закони  повинні  відповідати  Конституції України,  оскільки тільки лише в умовах стабільності законодавства можна досягти стабільності в  економічній  та  соціальній  сферах. Водночас  ціла  низка  положень законопроекту,  а точніше,  пакета законопроектів, який ми сьогодні розглядаємо, не відповідає статті 22 Конституції,  згідно з якою "не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

 

     Насамперед це стосується пропонованих  змін  до  законів  про реабілітацію жертв політичних репресій, про пенсійне забезпечення, про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської   катастрофи,  про  соціальний  і  правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей,  про  охорону  праці,  про статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту,  про основні  засади  соціального  захисту  ветеранів  праці  та  інших громадян похилого віку в Україні.

 

     Шановні колеги!  Багато пільг,  дійсно незаслужених, потрібно скасувати,  в тому числі,  можливо,  і деякі пільги наших народних депутатів. Але потрібно мати розрахунки - куди конкретно підуть ці зекономлені кошти, якою буде мінімальна пенсія, якою буде зарплата у військовослужбовців,  колгоспників,  бюджетників, і де гарантія, що ці кошти будуть виплачені  вчасно.  Справа  в  тому,  що  тепер постійно  порушується  частина  сьома  статті  43  Конституції про своєчасне отримання  заробітної  плати.  Сьогодні  нам  пропонують скасувати деякі пільги,  але ми не маємо розрахунків,  куди підуть ці кошти.

 

     Водночас ми повинні постійно думати про  те,  як  поповнювати бюджет.  Є декілька моментів. Можна сьогодні впровадити за нетяжкі злочини грошові застави замість утримання в тюрмах,  яке  потребує дуже  великих  коштів.  Можна  ввести податок на капітал,  а також податок на монополії.

 

     Можна перевести армію на  професійну  основу,  скорочуючи  її чисельність за рахунок непрофесійного складу,  оскільки сьогодні в армії щодня мають місце побиття.  Скажімо, у моєму окрузі поховали солдата  тільки  через три місяці після того,  як його побили.  Це професійний підхід чи ні?  Можна і тут подумати,  як зробити,  щоб усе було нормально.

 

     Але не можна скорочувати видатки на пільги за рахунок, як нам сьогодні пропонують,  працюючих  пенсіонерів.  Давайте  подумаємо, чому вони працюють.  Вони це роблять не тому, що не хочуть бути на пенсії,  а тому, що їм не вистачає тих 49 гривень, які, до того ж, вони вчасно ще й не отримують.

 

     Нам пропонують  частково  позбавити  допомоги  дітей загиблих працівників міліції,  військовослужбовців тощо, але не думають про те, що при несвоєчасній виплаті зарплати, ризикуючи своїм життям і без будь-якої надії хоча б на мізерні гарантії для своїх  сімей  у разі  смерті,  ніхто не буде служити в лавах охоронців порядку і в армії.

 

     Ми не подумали і про адресну допомогу.  Тим часом у кожного з нас  в  окрузі  є  багатодітні  сім'ї,  яким  потрібна  ця адресна допомога і вони на неї мають право.  Але з 1995 року,  а в  деяких районах з 1996 року, вони її не отримують.

 

     Міжрегіональна депутатська   група  вважає,  що  законопроект потребує подальшого доопрацювання.  А наші конкретні пропозиції по конкретних пунктах ми передамо до погоджувальної групи.

 

     Ми також  вважаємо,  що ці законопроекти слід розглядати не в пакеті,  а кожен окремо.  I,  можливо,  сьогодні деякі з них можна було б проголосувати,  як пропонував Соболєв, а всі інші направити на доопрацювання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Шановні колеги, оголошується перерва до 12 години 40 хвилин - на півгодини.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   прошу   зайняти  свої  місця, продовжуємо роботу.

 

     Із заключним  словом  виступить  заступник  міністра...  Одну хвилиночку!  Шановні  колеги,  у категоричній формі наполягають на наданні слова два депутати  -  Білоус  із  Полтавської  області  і Смірнов  із Вінницької.  По 2-3 хвилини можемо надати кожному і на цьому завершити обговорення?

 

     Будь ласка, депутате Білоус. Білоуса немає.

 

     Депутат Смірнов. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Тульчинський виборчий  округ,  Вінницька  область).Дякую.  Спілка  українського народу.

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу і шановні народні депутати! У своєму виступі я збирався проаналізувати запропоновані зміни  до декількох  законів,  зокрема  до  Закону  про  статус і соціальний захист  громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи, - зміни, які, власне, позбавляють усіх пільг мешканців третьої і четвертої зон тощо.  Але говорити про це я не  буду,  бо ніякого сенсу в усіх цих балачках уже давним-давно немає.

 

     Уряд запевняє  нас,  що  з  прийняттям  закону  ми віднайдемо потрібні для бюджету 17 мільярдів гривень.  Можливо, це і так. Але без усілякого "можливо" маю,  так би мовити, приємність повідомити вам про те,  що протягом 1996 року лише в одній з дев'яти основних сфер   суспільно-економічних   структур   держави  було  вкрадено, підкреслюю - вкрадено,  близько одного  мільярда  доларів  США!  Я знаю,  про що кажу. А в усіх - 18-25 мільярдів гривень, яких тепер уряду  не  вистачає.  То  що,  уряд  збирається  в  черговий   раз пограбувати   свій   народ,   так?   В   інтересах  злочинців  при суперпосадах,  супергрошах, супербанках і супершлюхах, прикриваючи цим  їхні  злочини,  дати  змогу продовжити тотальний пограбунок і далі? Дати змогу знищити і народ, і державу?

 

     Учора один із депутатів сказав тут,  що якщо цей  закон  буде прийнято,  то  народ  1  травня викине можновладців на вулицю.  Не знаю, чи 1- го, чи 21-го, чи ще колись це станеться, але прийняття такого  закону  однозначно  поставить країну на межу громадянської війни.  І якщо вас,  панове урядовці, таки будуть викидати з вашої фортеці,  то  боюсь,  що  обійдеться не лише цим,  а й тим,  що ви станете святковими прикрасами  на  ліхтарях  обабіч  Хрещатику  на святкуванні, щоправда і на жаль, піррової перемоги...

 

     Отже, пропоную  цей закон не приймати ніяк - ні як одне ціле, ні як ряд окремих законів.  А  уряду  чи  принаймні,  як  мінімум, чесним   людям  у  ньому,  раджу  не  бути  маріонетками  в  руках антидержавних, антиукраїнських та антинародних сил.

 

     А легітимний вихід із тотальної кризи в державі лише  один  - внесення  змін  до  Конституції,  створення комітету національного порятунку,  усунення від влади тієї банди,  яка там знаходиться, і запровадження надзвичайного стану.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Білоус є? Немає.

 

     Із заключним  словом  виступає  заступник  міністра  фінансів Матвійчук Володимир Макарович. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК І.М.  заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Миколайовичу,  шановні народні депутати!  З нашої точки зору  обговорення  ще  раз  показало,  що  проект  закону  має  як позитивні, так і непопулярні позиції.

 

     Перше. Хочу   ще   раз  нагадати,  що  погоджувальною  групою народних депутатів,  вашими колегами, прийнято понад 140 позицій з цього  проекту  закону,  понад  90  уточнено  (і Кабінет Міністрів погоджується з цими  уточненнями),  відхилено  понад  50  позицій. Група проходила кожну позицію,  піднімала кожний законодавчий акт. І  в  принципі  не  можна  просто  відхилити   результати   роботи погоджувальної групи.

 

     Друге. Обговорення  показало,  що  окремі  пропозиції проекту закону тлумачаться не так,  як це викладено в проекті закону. Я не буду  зараз  коментувати  все те,  що було тут сказано,  хочу лише звернути вашу увагу на окремі зауваження.

 

     Так, у виступі шановного народного депутата Степанова  йшлося про  те,  що  проектом  закону  передбачено  обов'язкове укладання контрактів.  Я просив би  дуже  уважно  прочитати  ту  норму,  яка пропонується,  там  сказано,  що  контракти  укладаються за згодою сторін за винятком випадків,  коли законом передбачено обов'язкове їх   укладання.   Тому   немає  ніякої  "обязаловки"  в  укладенні контракту.

 

     Що стосується   сказаного   шановним    народним    депутатом Степановим  про те,  що по окремих позиціях немає розрахунків і що це не викликано необхідністю, то у доповіді по презентації проекту закону я говорив,  що одним із принципів,  який застосовувався при підготовці цього  проекту  закону,  було  уточнення  окремих  норм чинного  законодавства  і  не  лише  з  точки  зору  збалансування бюджету.  Тому там, де йдеться про звільнення працівників, причому щоб  не записувати це у трудовій книжці,  безумовно,  немає ніякої економії коштів,  оскільки це стосується права  кожної  людини  на працевлаштування  незалежно  від  того,  з  яких  причин вона була звільнена з роботи, особливо в нинішній економічний час.

 

     Я хотів би також ще  раз  звернути  вашу  увагу  на  особливу норму,  про  яку  говорив шановний народний депутат Степанов.  Він сказав, що у проекті закону передбачено продовження віку виходу на пенсію. Я прошу ще раз усіх звернути увагу (сторінка 39) на статтю 12 Закону про пенсійне забезпечення.  Там наводиться  діюча  норма статті 12,  до якої уряд не пропонує ніяких поправок. Отже, пенсія як призначалася,  так і буде призначатися:  для чоловіків -  у  60 років,  а для жінок - у 55 років. Ми лише запропонували, щоб право на повну пенсію за віком мали чоловіки при стажі 30 років, а жінки

- при стажі 25 років.  Це значить,  що чоловік,  як і раніше, буде виходити на пенсію в 60 років,  і в принципі кожний  чоловік  може заробити належний стаж,  працюючи з 18 років.  До речі, у стаж для нарахування пенсії входить і період навчання у вищих навчальних та інших  навчальних  закладах.  Тобто  кожен чоловік може в принципі мати 42 роки стажу,  поки досягне 60 років, а ми говоримо лише про 30  років.  Тобто він у принципі може не працювати 12 років і мати право на повну пенсію. А якщо він не матиме 30 років стажу, то все одно одержуватиме пенсію, але у зменшених розмірах. Я просив би на це звернути особливу увагу.

 

     Що стосується   зауваження   шановного   народного   депутата Степенка з приводу тієї норми, яка передбачена на сторінці 41 (він говорив про те,  що Кабінет Міністрів  встановлює  норми),  то  це діюча  норма,  а  не  пропозиція  Кабінету  Міністрів.  Пропозиція Кабінету Міністрів  -  вилучити  цю  норму.  Я  просив  би  уважно прочитати  пропозицію  уряду.  Хоча,  можливо,  шановний  народний депутат не згоден з ідеологією пункту про призначення  пенсій.  Це питання можна обговорювати.

 

     Я ще  раз  прошу  усіх  шановних  народних  депутатів  уважно ознайомитися з порівняльною таблицею.

 

     Третє. Народні депутати,  які конструктивно розглядали проект закону, внесли цілий ряд хороших пропозицій щодо уточнення окремих норм про пільги,  щодо збільшення надходжень до бюджету. Ми готові розглянути  і  розглянемо  всі  ці пропозиції,  і зокрема стосовно порядку використання штрафів,  про  що  говорив  народний  депутат Швидкий,  стосовно  застосування  механізму  ліцензування  окремих видів діяльності,  про що дуже впевнено говорила народний  депутат Гошовська, і так далі. Ми всі ці пропозиції уважно розглянемо.

 

     Четверте. Прошу  звернути  увагу на те,  що Кабінет Міністрів при опрацюванні  проекту  закону  разом  з  погоджувальною  групою підійшов дуже конструктивно до пропозицій народних депутатів.  Про це свідчить порівняльна  таблиця.  Я  хочу  ще  раз  нагадати,  що Кабінетом   Міністрів   враховано   понад   90   пропозицій,   які запропонували народні депутати. Ми готові й далі шукати консенсус.

 

     Нам не зовсім зрозуміла позиція народного депутата Степанова. Він  говорив  про  те,  що  не  може  прийняти пропозицію Кабінету Міністрів щодо обмеження розміру пенсій у розмірі  20  мінімальних пенсій за віком, або 300 гривень.

 

     Якщо уважно  подивитися  на  цю норму,  то вона не стосується простих  людей  і  малозабезпечених.  Вона  стосується   державних службовців різних рівнів. Тому нам не зовсім зрозуміла ця позиція. Ми готові ще раз зустрітися в комісії і пояснити свою  точку  зору на це.

 

     П'яте. Обговорення  показало,  що  Кабінету  Міністрів ще раз необхідно дуже уважно підійти до  тих  чи  інших  норм.  І  ми  це обов'язково зробимо. Тут говорили, нібито проект закону спеціально провокує населення України до того,  щоб 1 травня воно  вийшло  на мітинги.  Я  повинен  ще  раз нагадати,  що знищувати - це не наша мета.  Проект закону ми внесли в грудні. І тільки та обставина, що ми  хочемо  прискорити розгляд проекту Закону про Державний бюджет України на 1997 рік,  змушує нас  уклінно  просити  Верховну  Раду розглянути цей проект закону.

 

     Окремо хочу  сказати  про таке.  У виступах багатьох народних депутатів зверталася увага на те,  що зекономлені кошти у  розмірі 17  мільярдів  гривень  повинні  бути  кудись  спрямовані.  Ще раз наголошую, що 17 мільярдів гривень, які потрібні на реалізацію цих норм,  не передбачені проектом бюджету. Їх немає. І немає економії коштів.  Якщо ми з вами не приймаємо цих рішень, то повинні будемо десь  знайти  цих  17  мільярдів і спрямовувати на виплату пільг і компенсацій.

 

     Нам імпонує,  що  ряд  народних  депутатів  заявляли,  що  ми повинні  жити  залежно  від  того,  що маємо.  Ми підтримуємо таку позицію і будемо працювати над тим,  щоб остаточно прийняти  даний проект закону.

 

     Якщо узагальнювати  без  емоцій  те,  що було сказано в цьому залі щодо проекту закону,  то можна  прийняти  таке  рішення...  Я просив  би  вас  звернути  увагу  ось  на що.  Прийняття у першому читанні 51 проекту  законів,  як  це  запропонувала  погоджувальна група, не означає, що в другому читанні ми не зможемо щось змінити з того,  що приймемо у першому читанні.  Ми можемо змінити все, що прийнято   у  першому  читанні.  Гадаю,  це  підтвердить  шановний народний  депутат  Носов,  який   досить   кваліфіковано   володіє Регламентом Верховної Ради.

 

     Тому ще  раз  прошу  прийняти  в  першому  читанні  51 проект законів і потім у другому читанні по  кожному  закону  окремо,  по кожній нормі окремо визначатися голосуванням.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні колеги!  У вас на руках, як і в мене,  є чотири проекти постанови Верховної Ради.  І було  внесено декілька  пропозицій до цього пакета законопроектів.  Я просив би, щоб ми зараз визначилися.

 

     Марія Яківна    Шулежко,    виступаючи     як     представник погоджувальної комісії, внесла пропозицію, щоб ті 51 законопроект, над  якими  вони  працювали,  прийняти  в  першому  читанні  і  на наступному   тижні,  у  вівторок-середу,  внести  на  розгляд  уже доопрацьовані   кожен   законопроект   окремо.   І   по    кожному законопроекту голосувати окремо. Гадаю, такий підхід заслуговує на те,  щоб ми його  підтримали  (Шум  у  залі).  Ну,  зачекайте  все відкидати.  То на що ми оце дві години з лишком витратили?  На те, щоб відхилити?  Треба йти в комісію і в комісії працювати  (Шум  у залі).

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти в першому читанні (Шум у залі) і в середу  внести  на  друге  читання  окремо  кожен законопроект  із  тих 51,  які доопрацювала погоджувальна комісія. Хто  за  те,  щоб   поіменно   голосувати?   Будь   ласка,   прошу підготуватися. 20 секунд на підготовку.

 

     Ви готуйтеся,  а  тим  часом слово надається депутату Носову, головному знавцю Регламенту.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної  Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Шановний доповідач звернувся за підтримкою.  Дійсно,  в Регламенті є стаття 6.6.4,  частина друга,  де говориться:  "Прийняття Верховною Радою законопроекту  за  основу  та  схвалення  його  окремих   положень відповідно  до  статті  6.6.4  не виключає під час другого читання необхідності обговорення і прийняття рішення щодо кожної статті".

 

     Рубка ітиме у другому читанні.  У  першому  читанні  внесення змін  і  доповнень до чинних законів - це формальний акт,  щоб усі внесли свої  пропозиції.  Єдине  -  треба  дати  час  на  внесення пропозицій. На вівторок ми не встигнемо цього зробити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте приймемо в першому читанні і визначимося, коли внести на друге читання.

 

     Будь ласка,  ставлю на голосування пропозицію щодо поіменного голосування. Прошу.

 

     "За" - 113. Рішення прийнято.

 

     Голосується поіменно пропозиція прийняти в першому читанні. Я прошу голосувати.

 

     "За" - 122.

 

     Я, шановні  колеги,  думаю  ось  над  чим.  Дообирати  суддів Конституційного  Суду  не  хочемо  -  всі якісь причини знаходять. Затверджувати колегію Рахункової палати також не хочемо. Чого ж ми хочемо?  (Шум  у  залі).  То  давайте ж працювати і якось іти один одному назустріч.

 

     Марія Яківна Шулежко зачитає проект погоджувальної  групи.  З місця, будь ласка.

 

     ШУЛЕЖКО М.Я.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань бюджету (Канівський виборчий округ,  Черкаська  область).  Шановні народні  депутати,  я  прошу  вас  усіх  звернути  увагу на проект постанови,  який  вноситься   народними   депутатами   -   членами погоджувальної  групи  фракцій і груп,  та прийняти його в першому читанні. Дозвольте його зачитати, бо, може, не всі мають проект на руках.

 

     "1. Прийняти  в  першому  читанні  проект  Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, за винятком:

 

     Закону України  про пенсійне забезпечення (стаття 12,  стаття 13, стаття 14, стаття 52 і стаття 85);

 

     Закону України про статус і соціальний захист  громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (стаття 20,  пункт 13 статті 21, пункт 8 статті 29, частина друга пункту 9 статті 29, стаття 22,  пункт 1,  стаття 23,  пункти 3,  5,  6, 8, стаття 37 , стаття 39, стаття 40);

 

     Закону України про заставу (стаття 31 частина друга);

 

     Закону України про охорону праці (стаття 11, частина перша, друге речення);

 

     Закону України  про статус народного депутата України (стаття 39);

 

     Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року  N 56-93 про місцеві податки і збори (стаття 15);

 

     Закону України   про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх соціального захисту (стаття 12,  пункт 7,  стаття 14, пункти 4, 5, 6,  стаття 15,  пункти 4,  5,  6,  20, стаття 16, пункти 2, 6, 12, стаття 20, частина друга);

 

     Закону України про державну службу (стаття 31, частини  четверта,  п'ята,  шоста,  стаття 37 частини третя та шоста);

 

     Закону України  про  основні   засади   соціального   захисту ветеранів  праці та інших громадян похилого віку в Україні (стаття 7, пункти 2, 3, стаття 9, пункти 7, 18, 25);

 

     Закону України  про   заходи   протидії   незаконному   обігу наркотичних   засобів,   психотропних  речовин  і  прекурсорів  та зловживанню ними (стаття 6, частина третя);

 

     Закону України про режим іноземного інвестування  (стаття  7, стаття 61);

 

     Постанови Верховної Ради України від 5 травня 1996 року N 162 про проект Закону України про порядок  обкладання  предметів,  які переміщуються громадянами через митний кордон України.

 

     2. Кабінету  Міністрів  України  надати  до  другого  читання перелік рішень Кабінету Міністрів та указів Президента, якими були надані  пільги  окремим  суб'єктам  підприємницької діяльності або громадянам,  і пропозиції  щодо  скасування  названих  у  поданому переліку нормативних актів.

 

     3. Доручити   Комісії   з   питань  економічної  політики  та управління народним  господарством  разом  з  Кабінетом  Міністрів України  доопрацювати  зазначений проект з урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів України, постійних комісій Верховної Ради і внести на розгляд Верховної Ради в другому читанні.

 

     4. Даний  закон  прийняти після доопрацювання і ввести його в дію за умови скасування  нормативних  актів,  прийнятих  Кабінетом Міністрів і указами Президента,  визначених у переліку про пільги, надані ними".

 

     Прошу вас,  шановні колеги,  прийняти за основу даний  проект постанови.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Ставлю  на  голосування  у  звичайному режимі пропозицію прийняти проект за основу. Прошу підтримати (Шум у залі).  Голосуємо у звичайному режимі! (Шум у залі). Ви маєте на руках цей проект! У всіх є на руках. Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 134.

 

     Шановні колеги,  ви ж слухали виступ  Шулежко  Марії  Яківни. Запитують,  що голосуємо.  А що ж ви слухали? (Шум у залі). Що, ще раз зачитати? (Шум у залі).

 

     Я ставлю на голосування цей проект за основу (Шум у залі).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Поіменно!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поіменно. За основу.

 

     "За" - 130. Не приймається.

 

     Проект постанови,  внесений народними  депутатами  -  членами Комісії  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством. Зачитую:

 

     "Прийняти в першому читанні законопроект про внесення змін  і доповнень до деяких законодавчих актів і доручити Комісії з питань економічної політики та управління народним господарством разом  з Кабінетом  Міністрів доопрацювати зазначений законопроект і внести його на розгляд Верховної Ради в другому читанні".

 

     Ставлю цей проект  на  голосування  у  звичайному  режимі.  Я повинен поставити, його внесли. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 103. Не приймається.

 

     Третій проект,   внесений   народними  депутатами  -  членами Комісії з питань Чорнобильської катастрофи:

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     Визнати неприйнятним проект Закону України про внесення  змін і  доповнень  до  деяких  законодавчих актів України як такий,  що значно звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод громадян,  які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  та суперечить вимогам статті 22 Конституції України".

 

     Ставлю цей проект на голосування за основу.

 

     "За" - 143.

 

     Четвертий... (Шум у залі). Вибачте.

 

     Шановні колеги!  Учора  депутатом  із  Закарпатської  області Слободянюком  було внесено пропозицію про неконституційність цього законопроекту.  І  ви  пам'ятаєте,  я  ставив  цю  пропозицію   на голосування.  Було подано 190 голосів (у мене є стенограма) за те, щоб  цей  законопроект  направити  в  Комісію  з  питань  правової політики для розгляду і висновку.

 

     Комісія над  цим  питанням  працює,  і  хай  собі  працює  на здоров'я.  Але це не виключає  того,  щоб  ми  працювали  над  цим пакетом законопроектів і над тими поправками, про які йдеться.

 

     Тому я  просив  би  це  врахувати,  бо  нам потрібно рухатися вперед - до розгляду і прийняття бюджету.

 

     Я просив би виділити 5 хвилин для реплік. Будь ласка.

 

     Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.  Олександре Миколайовичу, шановні колеги! Як ви знаєте,  якщо,  згідно з нашим Регламентом,  законопроект не набирає потрібної кількості голосів, то це також означає прийняття парламентом  рішення.  Тобто  парламент  з  цього  приводу рішення прийняв.  Зазначений законопроект від  уряду,  від  погоджувальної комісії  не  набрав  необхідної  кількості  голосів,  тому  він не ухвалюється і переноситься на наступну сесію.

 

     Який із цього вихід? Вихід може бути тільки один: ми не маємо права  порушувати Конституцію.  Все те,  що стосується соціального захисту громадян, - забудьте про це, шановні урядовці!

 

     Що стосується  інших  питань,  то  внесіть  їх,  будь  ласка, окремими  законопроектами  в  цей зал,  і я гарантую,  що протягом одного  дня  ми  всі  їх  обговоримо   й   ухвалимо,   якщо   буде необхідність.  Але вважаю, що навіть і в тих законопроектах є такі речі,  з якими ми принципово  погодитися  не  зможемо,  Олександре Миколайовичу.  Тому  тиснути на нас,  змушувати знову голосувати в першому читанні - ця провокація не пройде,  не варто цього робити. Нехай уряд працює так,  як цього вимагають правила.  Iншого виходу нема, Олександре Миколайовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гмиря.

 

     ГМИРЯ С.П., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення   свободи   слова   та   засобів  масової  інформації (Алчевський виборчий округ, Луганська область). Спасибо. Александр Николаевич,   я   зачитаю   наш   с  депутатом  Черенковым  проект постановления и после этого - по Регламенту -  прошу  предоставить мне 3 минуты для того, чтобы его кратко обосновать.

 

     Итак, проект постановления.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Проект  Закону  України  про  внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України відхилити.

 

     2. Визнати помилковим  рішення  Верховної  Ради  України  про ухвалення   доповіді   Президента   України   "Шляхом  радикальних економічних реформ".

 

     3. Доручити Кабінету Міністрів  України  негайно  підготувати директивний  "2,5-річний  план  виведення  народного  господарства України із системної кризи (липень 1997 року - 1999 рік)".

 

     4. Доручити Кабінету  Міністрів  України  в  місячний  термін подати  на  розгляд Верховної Ради України проекти законів України про  державну  монополію   зовнішньої   торгівлі,   про   державну банківську монополію, про державне регулювання цін, про робітничий та селянський контроль над виробництвом як основу бюджету  України на 1998 рік".

 

     В чем  смысл  этого  постановления?  Уважаемые коллеги!  Всем известно выражение,  что в первый раз что-то происходит в  истории как трагедия,  а во второй - как фарс.  У нас получается несколько по-другому.  Оперетка,  которая  началась  в  апреле  1985   года, переросла в трагедию, а теперь в этой трагедии начинают появляться черты страшного фарса.  Правительство нам говорит:  давайте примем закон,  который  ликвидирует  большинство  льгот  и  который  явно антиконституционен.  Зачем нужно принимать такой закон?  А потому, что   Международный   валютный  фонд  говорит:  "Больше  не  дадим кредитов, если его не примете". А зачем нужно брать кредиты? Чтобы расплатиться по процентам за ранее взятые кредиты...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Ми повторюємо одне і те саме, про що вже всі знають.  Так,  усі  знають.  Роздали  навіть  умови Міжнародного валютного фонду, щоб усі депутати почитали. Навіщо ми повторюємо одне й те саме?

 

     Будь ласка, депутате Степенко.

 

     СТЕПЕНКО В.I.  Олександре Миколайовичу,  я вам дякую. Шановні товариші!  Я  звертаюся  і  до  Миколи  Петровича Білоблоцького та Василя Миколайовича Руденка.  Ви розумні люди, ділові. Я бачив вас у ділі.  Ви всі за те,  щоб змінити сам підхід.  Ми не проти того, щоб були  пільги,  але  пільги  не  взагалі,  а  конкретно.  Якщо, наприклад, за електроенергію потрібно встановити пільги учасникові війни, то видайте йому 10 чи 20 гривень. Тобто щоб він одержував у грошовому виразі.  Бо в нас так виходить,  що той, хто має пільги, використовує їх на те... Ну, використовує не він. А використовують інші, ті, хто примазався до того, хто має пільги.

 

     Я хотів  би,  щоб  це  питання поставили на голосування і щоб потім Кабінет Міністрів вніс  у  пакеті  те,  що  я  пропонував  у виступі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Грабар.

 

     ГРАБАР М.Ф.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань законності і правопорядку (Хустський виборчий округ,  Закарпатська область).   Шановний   Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Є така компромісна пропозиція.  Ми  всі  розуміємо,  що пільги   потрібно  скорочувати.  Але  треба  це  робити  виважено, розумно.  І разом з тим не можна зараз цього робити,  бо момент  і спосіб,  обрані  для  цього,  є  дуже  і дуже незручні.  Це можуть підтвердити різні політичні сили.

 

     І спроба втягти Верховну Раду в те,  щоб  ось  так  наскоком, шаблями  порубати  всі  ці  пільги  і вирішити проблеми наповнення бюджету і зробити нас потім крайніми перед  людьми,  не  пройде  в цьому  залі.  Адже  це  стосується  не  якоїсь  окремої  категорії громадян,  а  майже  всього  населення  країни.  Так   закони   не приймають.  Ми  за  те,  щоб  виважено,  поетапно  розглянути  всі порушені  проблеми  і,  об'єктивно  розібравшись,  голосувати,  де треба, "за", а де треба - "проти".

 

     Тому така   пропозиція:   зараз   -  проголосувати  доручення Кабінету Міністрів розвести на кілька етапів  ці  зібрані  в  один проект  зміни  й  доповнення,  згрупувавши їх у блоки економічних, соціальних та інших законопроектів.  І тоді,  поетапно розглядаючи їх,  можна  буде  вирішувати ці проблеми.  Це було б і розумно,  і виважено, і справедливо стосовно наших громадян.

 

     Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  5 хвилин ми використали. Це те саме, що сказала Марія Яківна. Вона ж і внесла таку пропозицію, сказала, що треба йти по напрямах 51 законопроекту з відповідними  поправками. І вона нам зачитала проект,  де все це чітко визначено. Вважаю, що це досить виважений підхід, як і сам проект постанови. А в другому читанні  будемо  ставити  все  на  своє  місце  - що приймати,  що відхиляти в кожному законі. Що тут незрозуміло?

 

     Я ще  раз  хотів  би  поставити  на  голосування   пропозицію прийняти  за  основу  проект  постанови,  внесений  погоджувальною комісією (Шум у залі).  Та припиніть із цим поіменним!  Ставлю  на голосування пропозицію прийняти за основу проект закону,  внесений погоджувальною комісією на чолі з депутатом Шулежко.

 

     "За" - 119.

 

     Ставлю на голосування пропозицію, внесену депутатом Грабарем: доручити Кабінету Міністрів доопрацювати цей пакет законопроектів, з тим щоб ми могли по галузях наступного тижня пакетами розглядати їх з тими поправками і зауваженнями, які були внесені сьогодні при розгляді цього законопроекту.

 

     Ставлю цю пропозицію на  голосування  як  доручення  Кабінету Міністрів.

 

     "За" - 152.

 

     Ставлю на   поіменне   голосування   проект,   запропонований депутатами  Гмирею  і  Черенковим.  Гмиря  наполягає,  та   й   ми проголосували за поіменне голосування.

 

     Депутат Гмиря його зачитував, але я зачитаю ще раз:

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     Проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України відхилити.

 

     Визнати помилковим  рішення  Верховної   Ради   України   про схвалення   доповіді   Президента   України   "Шляхом  радикальних економічних реформ".

 

     Доручити Кабінету  Міністрів  України   негайно   підготувати директивний  "2,5-річний  план  виведення  народного  господарства України із системної кризи (липень 1997 року - 1999 рік)".

 

     4. Доручити Кабінету  Міністрів  України  в  місячний  термін подати  на  розгляд Верховної Ради України проекти законів України про  державну  монополію   зовнішньої   торгівлі,   про   державну банківську монополію, про державне регулювання цін, про робітничий та селянський контроль над виробництвом як основу бюджету  України на 1998 рік".

 

     Ставлю на поіменне голосування.

 

     "За" - 117. Не приймається.

 

     Погоджувальна група  вносить  ще  таку  пропозицію.  Я  прошу уваги!  Проголосувати  проект  постанови,  внесений  комісією,  по кожному пункту окремо.

 

     Я зачитую  перший  пункт:  "Прийняти в першому читанні проект Закону  України  про  внесення  змін   і   доповнень   до   деяких законодавчих актів України, за винятком:

 

     (12) Закону  України  про  пенсійне забезпечення,  стаття 12, стаття 13, стаття 14, стаття 52, стаття 85..."

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 107. Не прийнято.

 

     Шулежко Марія Яківна. Будь ласка.

 

     ШУЛЕЖКО М.Я.  Шановні  колеги!  Погоджувальна  група  вносить пропозицію  голосувати  в першому читанні по кожному законодавчому акту окремо. Наприклад, ставляться на голосування зміни до Кодексу законів про працю України.  Вони не викликали ніяких заперечень ні в кого. Чому це не прийняти в першому читанні?

 

     Далі, наприклад,  ставляться на голосування зміни до  Кодексу України   про   адміністративні  правопорушення.  Теж  усі  статті погоджено. І так з кожним законопроектом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Маріє Яківно,  зал погоджується.  Вносьте,  а  ми будемо  голосувати  в першому читанні.  Одну хвилиночку!  Депутате Кузьменко,  ну що ще  обговорювати?  Уже  обговорювали  понад  дві години.

 

     Маріє Яківно,   йдіть   на   трибуну,   будь  ласка.  Вносьте пропозицію.

 

     ШУЛЕЖКО М.Я.  Шановні колеги!  У результаті більш як місячної роботи,  як уже доповів нам заступник міністра, погоджено зміни до переважної більшості із  63  законів.  Із  виступів  депутатів  ми бачимо,  що немає ніяких заперечень до більшості з них.  Тому ми і пропонуємо проекти законів  з  цього  пакета,  які  не  викликають заперечень,  ухвалити  в  першому  читанні.  А  інші - не приймати зовсім.

 

     Отже, перша  пропозиція  погоджувальної  групи:  ухвалити   в першому  читанні  зміни  і доповнення до Кодексу законів про працю України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 141. Не прийнято.

 

     Будь ласка, наступний пункт.

 

     ШУЛЕЖКО М.Я. Продовжуємо, так?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

     ШУЛЕЖКО М.Я.  Друге.  Погоджувальна група вносить  пропозицію прийняти  в  першому читанні зміни і доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування в першому читанні.

 

     "За" - 146.

 

     Далі.

 

     ШУЛЕЖКО М.  Я.  Третє. Зміни до Житлового кодексу Української РСР (Шум у залі).  Шановні колеги, нам у пакеті внесли зміни до 63 законів,  і погоджувальна група розглядала кожен закон окремо (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь! Заспокойтеся, заспокойтеся!

 

     Депутате Степанов, будь ласка, з місця.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий    округ,   Луганська   область).   Уважаемый   Александр Николаевич, уважаемые коллеги! Мы идем по неправильному пути. Если мы даже сейчас поправки к половине законов проголосуем,  примем... Законопроект-то один подан!  Не проекты законов Украины,  а проект закона Украины. Их надо внести каждый отдельно, и в течение недели все их можно было бы принять,  если пойти вот  таким  путем.  А  в таком виде не пройдет, мы же видим. Зачем это делать?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. В якому вигляді ви пропонуєте приймати?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Окремо кожен закон!

 

     СТЕПАНОВ П.С. Конечно!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Окремо про кожний і йде зараз мова.

 

     СТЕПАНОВ П.С. Я предлагаю отдельно внести по каждому закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ, м. Київ). Шановний головуючий, шановні депутати! Я пропоную все-таки підтримати пропозицію погоджувальної комісії і голосувати окремо. І от з яких міркувань. Хочемо ми виграти час чи не хочемо? Якщо ми зараз проголосуємо окремо по кожному закону і приймемо  ті законопроекти,  які не викликали ніяких заперечень,  то вже завтра можемо запустити механізм їх розгляду у  Верховній  Раді,  завдяки чому  збережемо не тільки час,  а й тонни паперу (щоб знову нам не роздавали ці законопроекти).

 

     Але я бачу, що ми не хочемо цю проблему вирішити, а хочемо її завалити,  хочемо погратися в поіменне голосування.  Я вважаю,  що якщо ми не погоджуємося з Кабінетом Міністрів,  то, маючи право на законодавчу ініціативу, мусимо зробити як справжні обранці народу: приймаємо ці законопроекти в першому  читанні  і  переробляємо  їх так,  як хоче того Верховна Рада, бо нас чекає бюджет, нас чекають люди.

 

     Тому я пропоную поіменно голосувати кожний  із  цих  десятків законопроектів,  щоб  люди  бачили,  що  в  цьому  залі  є частина депутатів,  які свідомо зривають бюджетний  процес  і  свідомо  не хочуть, щоб Верховна Рада працювала ефективно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Носов.

 

     Прошу уваги! Ну не шуміть.

 

     НОСОВ В. В. Кілька слів з процедури. Я хотів би звернути вашу увагу на те,  що Регламент і цю  ситуацію  передбачає.  У  частині другій статті 6.6.3 записано: "Верховна Рада може прийняти рішення про  читання  законопроекту  частинами  з  проведенням  щодо   них самостійного  обговорення  і  голосування,  якщо це не перешкоджає цілісному розгляду його положень.  Таке  процедурне  рішення  може прийматися після скороченого обговорення".

 

     Якщо Верховна   Рада  вирішить,  що  треба  вносити  зміни  і доповнення  не  одним  законом  до  52,  а  різними,  то   давайте проголосуємо  за  слово  "окремо".  До  кожного окремо буде подано поправки і на друге читання буде  внесено  цілий  спектр  проектів законів, які можна буде прийняти або відхилити.

 

     Я ще  раз кажу,  депутати даремно бояться того,  що якщо ми в першому читанні прийняли,  то проголосували за текст.  Це  ж  лише внесення змін і доповнень, і залишається чинним той текст, який є, якщо ми постатейно щось  не  проголосуємо.  Під  час  постатейного голосування можна буде провести повну рубку або рубку того,  що не годиться, чи, навпаки, включити те, що годиться.

 

     Справа в тому,  що там же є позиції, які треба приймати. Чому ж їх відкладати на наступну сесію?  І тільки таким шляхом це можна зробити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  просив  би  підтримати  цю  пропозицію,   вона прийнятна.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     ШУЛЕЖКО М.Я.   Голосуються  зміни  і  доповнення  до  Кодексу України  про  адміністративні   правопорушення.   Усі   зауваження погоджувальної   групи  було  прийнято.  Пропонується  прийняти  в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Будь ласка.

 

     ШУЛЕЖКО М.Я. Пропонуємо підтримати в першому читанні.

 

     "За" - 175.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  шановні колеги, розберіться. Давайте голосувати, 80 депутатів не голосують, а "проти" майже немає.

 

     ШУЛЕЖКО М.Я.   Третє.   Житловий   кодекс   Української  РСР. Пропонується підтримати в першому читанні (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю, чого ви хочете! Ми ж у Верховній Раді, а не десь на вулиці!  Будь ласка, голосуємо! (Шум у залі). Не так, тільки не знаю як. І пропозиції такі вносите.

 

     "За" - 145.

 

     Шановні колеги,  давайте все-таки визначимося.  Може, дійдемо згоди  щодо  такого:  доручимо погоджувальній комісії доопрацювати питання  з  урахуванням  цих   зауважень   і   пропозицій,   цього конгломерату думок,  які висловлено?  Доопрацювати до понеділка. У понеділок  на   засіданні   Погоджувальної   ради   домовимося   з керівниками  фракцій  і  груп  та  головами  комісій  і у вівторок внесемо на розгляд,  щоб  прийняти  відповідну  постанову  (Шум  у залi). Тільки голосування, так.

 

     Я просив  би  підтримати  цю  пропозицію,  щоб  до  понеділка комісія доопрацювала питання і внесла його на розгляд на вівторок. Депутат Грабар вносить пропозицію, щоб уже до вівторка підготували блоки питань за напрямами, за галузями.

 

     Будь ласка, голосуємо. Я думаю, що це буде правильний підхід.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Спасибі. Сідайте,  будь  ласка.  Виявляється,   немає   таких питань, які не можна було б вирішити.

 

     __________________

 

     Шановні колеги,   на   ваш   розгляд  вноситься  питання  про повторний розгляд статті 7 проекту Закону про  податок  на  доходи фізичних осіб.

 

     Депутате Альошин, будь ласка, на трибуну.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Індустріальний виборчий  округ, Кіровоградська   область).  Шановні  колеги!  Ми  повертаємося  до ситуації,  яка  склалася  довколо  одного  із   законопроектів   з урядового податкового пакета,  а саме,  проекту Закону про податок на доходи фізичних  осіб.  Зараз  ми  маємо  визначитися  стосовно статті 7 цього законопроекту.

 

     Як відомо,  Верховна  Рада України прийняла в першому читанні поданий  Кабінетом  Міністрів  України  і  погоджувальною   групою фракцій  і  груп  Верховної Ради України проект Закону України про податок на доходи фізичних осіб, за винятком статті 7. У постанові Верховної Ради від 6 березня було зазначено, що ця стаття потребує окремого доопрацювання і прийняття рішення до другого читання.

 

     З того часу доопрацювання статті 7 фактично не здійснювалося, а  1  квітня  на  адресу Верховної Ради надійшов лист від Кабінету Міністрів  України,  в  якому  пропонувалося  погодитися  з   тією редакцією законопроекту про податок на доходи фізичних осіб,  який розглядався раніше.

 

     Було запропоновано   повторно   розглянути   на    пленарному засіданні редакцію статті 7 зазначеного законопроекту,  зміст якої був підтриманий і погоджувальною групою.

 

     В чому суть проблеми і чому Верховна  Рада  проголосувала  за законопроект,  за  винятком статті 7,  в якій ішлося про соціальні пільги?  Дехто  з   народних   депутатів   під   час   обговорення продемонстрував, що він не зрозумів системи пільг, яка закладалася в поданому  Кабінетом  Міністрів  проекті  закону.  Водночас  були заперечення щодо звуження оподаткування доходів фізичних осіб.

 

     Комісія Верховної   Ради   України   з   питань   фінансів  і банківської діяльності розглянула подання Кабінету Міністрів і  не змогла прийняти позитивного рішення. Запропонована редакція статті 7 не отримала більшості голосів членів комісії.  На мою думку,  ця позиція  не  була  обгрунтована,  серед  аргументів  на  засіданні комісії не було названо таких,  які не могли б бути враховані  при розгляді зазначеної статті в другому читанні. Але оскільки комісія не має позитивного  рішення  щодо  рекомендації  про  прийняття  в першому  читанні статті 7 окремо,  то я доповідаю виключно позицію комісії.

 

     Я хотів би,  щоб Верховна Рада України  сьогодні  визначилася щодо  запропонованого тексту статті 7 Закону про податок на доходи фізичних осіб і,  таким  чином,  щодо  подальшої  роботи  над  цим законопроектом, тому що розглядати в другому читанні законопроект, з контексту  якого  вирвано  цілий  блок  питань,  які  стосуються системи соціальних пільг в оподаткуванні, неможливо.

 

     І саме  тому  я пропонував би,  щоб народні депутати сьогодні визначилися чіткіше.  Практика прийняття законопроекту  в  першому читанні  з  вилученням  якоїсь статті не є конструктивною.  І доля законопроекту  про  платежі   на   території   України,   і   доля законопроекту  про  податок на доходи фізичних осіб показують,  що таким чином  ми  не  прискорюємо  роботу,  а,  навпаки,  затягуємо прийняття конструктивного рішення.

 

     На мою думку,  не існує перешкод для прийняття законопроекту, у тому  числі  і  статті  7,  в  першому  читанні  у  цілому.  Усі зауваження  щодо  підвищення  розміру  неоподатковуваного мінімуму можуть бути враховані у другому читанні.  Всі зауваження  стосовно методики  визначення  самого  неоподатковуваного  мінімуму доходів громадян можуть бути враховані між першим і другим читанням.

 

     Отже, сьогодні  голосуванням  щодо  статті  7  Верховна  Рада фактично  визначає  долю  майбутнього законопроекту про податок на доходи фізичних осіб.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть   запитання   до    Валерія    Борисовича? Запишіться, будь ласка. Виставте 10 хвилин.

 

     Депутат Черенков. За ним - депутат Круцик.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Біловодський  виборчий  округ, Луганська область). Валерий Борисович, у меня к вам один вопрос. В какой степени претерпела изменения редакция статьи 7,  отклоненная прежде Верховным Советом?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Я  думаю,  що  у  своїй  короткій  інформації я відповів на це запитання.  Кабінет  Міністрів  1  квітня  фактично підтвердив редакцію цієї статті у тому вигляді,  в якому вона була в попередньому проекті.

 

     Шановні колеги!  Я ще раз повторюю, що листом від 1 квітня за підписом Прем'єрміністра України на адресу Верховної Ради надійшла фактично та сама редакція статті 7 проекту Закону про  податок  на доходи  фізичних  осіб.  Якщо народні депутати не пам'ятають текст цієї статті, то я можу зачитати його повністю.

 

     "Стаття 7. Зменшення суми нарахованого податку.

 

     7.1. Сума   податку,   нарахованого   за   звітний    місяць, зменшується на суму податкових соціальних пільг у розмірах:

 

     7.1.1. 20 відсотків..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Борисовичу,  всі цей документ мають. Якщо в когось немає, то треба брати з собою, коли йдеш на засідання.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Цей документ роздано 15 квітня 1997 року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачення.  Шановні колеги,  якщо немає під руками  проекту,  то  не  треба  шуміти.  Візьміть його у сусіда й подивіться,  будь ласка.  Він є,  і там чітко розписані  пункти  і підпункти цієї статті 7.

 

     Будь ласка. Депутат Круцик.

 

     Замість депутата  Круцика слово просить депутат Мулява.  Будь ласка. За ним - депутат Осадчук.

 

     МУЛЯВА В.С.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Калуський   виборчий   округ, Iвано-Франківська область).  Я хотів би  одразу  зауважити,  що  в доповідях такого плану доцільно викладати хоч коротко суть питання

- нас же  слухає  вся  Україна,  і  вона  повинна  знати,  про  що мовиться, бо люди ж проекту не мають. Це перше.

 

     Друге. Дивна манера доповідати (це не лише вас стосується,  а всіх доповідачів),  коли кажуть,  що  частина  комісії  згодилася, частина не згодилася, рішення не прийняли. Але ж очевидно, що люди диференційовано підійшли до розгляду цього питання, наводили якісь аргументи.  Якщо  ви хочете переконати зал,  щоб він прийняв якесь рішення,  то треба  робити  аналіз,  як  саме  ви  розглядали,  що рекомендуєте,  чому  саме  так  рекомендуєте.  Ніяких  аргументів, ніякого викладу суті справи!

 

     Тому моє запитання  полягає  ось  у  чому:  як  розподілилися голоси  в  комісії,  які були думки і як вони аргументувалися?  Це дасть нам можливість теж пристати до тієї чи до іншої думки.

 

     Дякую за відповідь.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за  змістовне  запитання.  За   логікою, сьогодні  на  трибуні  доповідати  це  питання  мав би представник Кабінету Міністрів України. Чому? Тому що в першому читанні стаття 7  не була прийнята,  і якщо Кабінет Міністрів подає редакцію цієї статті 7,  яка викликала таку широку дискусію раніше,  то я думаю, що передусім Кабінет Міністрів мав би пояснити суть своєї позиції: чому він знову повертається до редакції,  яка  була  запропонована раніше.

 

     Тепер щодо  того,  які,  в  основному,  були дискусії під час розгляду цього питання на засіданні комісії.

 

     Основні зауваження зводилися ось до чого.  Якщо Верховна Рада України   прийняла   рішення   про   те,  що  ця  стаття  потребує доопрацювання,  то нелогічно підтверджувати ту редакцію,  яка була Верховною  Радою  не сприйнята.  Тобто фактично в позиції Кабінету Міністрів виявилося наполягання на тому документі,  який  Верховна Рада вже відхилила.  І депутатів у комісії це не задовольняло.  Це перше.

 

     Друге. Значна частина зауважень містила в  собі  вимоги  щодо збільшення соціальних пільг,  передбачених цією статтею,  зокрема, для людей,  які  отримують  незначні  за  розміром  доходи.  Тобто вважалося,  що  доцільно  звільнити  від оподаткування більші суми доходів,  фактично збільшити неоподатковуваний мінімум.  І  тут  є різні  позиції:  одні  підтримували  таку  аргументацію,  інші  не підтримували.  Пропозиція полягала в тому, щоб доходи в розмірі до 70 гривень не оподатковувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Осадчук.

 

     ОСАДЧУК П.I.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький  виборчий округ,  IваноФранківська  область).  Група "Конституційний центр". Шановний доповідачу,  скажіть,  будь ласка,  яка  перспектива  цих дискусій,  які  ми  ведемо навколо соціальних програм,  соціальних пільг,  за ситуації,  коли і ви,  і всі ми знаємо,  що є величезна заборгованість держави по різних виплатах?  І чи не є ця дискусія, не  підтверджена   часто   розрахунками,   просто   перетягуванням політичного каната? Який ваш прогноз?

 

     Ми ось   три   години   витратили   на   обговорення   одного законопроекту,  зараз,  цілком можливо, не буде прийнято цю статтю 7,  а  отже,  не  буде  прийнято  закону.  Який  ваш  прогноз щодо подальшого проходження бюджетного процесу і що нас чекає?

 

     Дякую за увагу.

 

     АЛЬОШИН В. Б. Я думаю, що це запитання загального характеру і не   прямо   стосується  предмета  розгляду,  конкретно  статті  7 законопроекту про податок на доходи фізичних осіб.  Я думаю, що ми всі значною мірою пов'язані з економічною ситуацією,  що склалася, природа цієї ситуації - дефіцит  бюджету,  і  зокрема,  прихований дефіцит бюджету.

 

     Адже якщо  уряд  не  має  надійних  джерел  фінансування всіх зазначених у чинних законах соціальних програм, витрат на бюджетну сферу, то уряд постійно щоденно порушуватиме десятки законів.

 

     Така ситуація не є нормальною. Через це ми фактично відхилили й попередній законопроект. Якби заходи, яких намагаються вжити для того,   щоб  розв'язати  проблему  прихованого  дефіциту  бюджету, офіціалізувати всі доходи і  всі  витрати,  підкріплювалися  ще  й серйозною  роботою по збільшенню дохідної частини бюджету не через посилення податкового тиску,  а шляхом оподаткування  й  тіньового сектора, я думаю, такі заходи були б підтримані.

 

     Якщо зал  бачить тільки зусилля,  спрямовані на впорядкування видаткової частини бюджету шляхом скорочення  соціальних  програм, він розколюється і не має єдиної думки,  тоді законопроекти просто не приймаються.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В.   Українська   республіканська    партія.    Пане доповідачу, в мене до вас таке запитання. Ми не підтримали тоді цю статтю,  оскільки вона суперечить загальному курсу (УРП про це  не раз  казала)  на  зниження податкового тиску,  бо,  так би мовити, працює на збільшення податків.  Ми не можемо цього робити у важкій ситуації,  яку  нині маємо.  Людина не може платити податки,  коли вона навіть не одержує тієї платні, яка їй належить.

 

     Я хочу вас запитати.  Скажіть,  будь ласка,  скільки все-таки уряд  очікує  одержати до бюджету в разі прийняття цієї статті?  Є якась цифра?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги!  Я хочу повторити те, що сказав на  самому  початку.  Якщо  із законопроекту про податок на доходи фізичних осіб вилучити статтю 7,  тобто не  прийняти  її,  то  це, навпаки,  зменшить видатки бюджету і збільшить його доходи.  Чому? Тому  що  стаття  7  називається  "Зменшення   суми   нарахованого податку".  Вона  містить  в  собі пільги,  а не була проголосована тому,  що частина залу  вважає,  що  такий  обсяг  зменшення  суми нарахованого податку не є достатнім.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Шановні колеги!   На   виступ  записалися  народні  депутати: Черенков і Жовтяк.

 

     Депутат Черенков.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.  Фракция коммунистов.  Сущность  этой  проблемы очень проста и одновременно очень сложна,  потому что она является краеугольным камнем всего закона.  В принципе  мы  должны  сегодня определиться  с  понятием  "необлагаемый минимум".  При нормальном толковании данного понятия - это  величина,  которая  определяется прожиточным минимумом. То есть сегодня необлагаемый минимум должен быть 70,9 гривни, ниже этого уровня - просто смерть.

 

     Я задавал вопрос в этом зале Павлу Ивановичу  Лазаренко:  что делать нашим гражданам, которым приходится платить за газ с учетом субсидий суммы,  превышающие размер  пенсии?  О  каких-то  там  15 процентах  и  разговора нет.  Пенсию превышают эти суммы!  За счет чего же людям жить?  Просто мы стоим  на  пороге  вымирания  нашей нации.

 

     Вы знаете, что в большинстве законодательных актов Верховного Совета фигурирует величина необлагаемого минимума  17  гривень  (1 миллион   700   тысяч   купонокарбованцев).  Желая  сохранить  эту величину,  Кабинет Министров предлагает ввести данную норму в этот закон и просто уменьшить доходы пенсионеров.  Этого делать нельзя. Вопрос  принципиальный:  либо  мы  стаем   на   позицию   удушения собственного  народа,  либо  мы  в  этом  законе  определяем,  что величина необлагаемого минимума должна быть четко зафиксирована на уровне  70,9  гривни,  а  если  будет инфляция,  то нужно записать опять-таки в законе, что эта величина должна повышаться на процент инфляции.   И   индексацию   нужно  будет  делать  по  результатам полугодия, как минимум.

 

     Но ничего этого Кабинет Минстров не предлагает.  Поэтому он и не  вносит  изменений в статью 7,  которую Верховный Совет недавно отклонил. Идет нажим на Комиссию по вопросам финансов и банковской деятельности.  Так,  буквально  два  человека проголосовало против этой нормы,  остальные уже не сопротивляются,  потому что комиссию прямо обвиняют в саботировании принятия закона.

 

     Я хотел  бы сказать еще вот о чем,  когда речь идет о проекте Закона  о  налоге  на  доходы  физических  лиц.  Мы  же  должны  в концеконцов, если говорим о валовых доходах, посмотреть на валовые расходы  граждан.  Они  сегодня  колоссальные  и  несоизмеримы   с доходами.  Этот  проект закона,  который нам предлагают обсудить в этом зале, чтобы принять данную статью, по сути своей антинароден. Поэтому я прошу вас не голосовать за эту статью 7.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія України.  Поважне панство!  Я  не буду повторювати ті аргументи,  які щойно доповів нам Черенков. Бо він абсолютно точно сказав, що ми тоді відхилили цей проект закону саме через статтю 7.

 

     Я хочу підкреслити інше.  Чому Кабінет Міністрів не зреагував на думку Верховної Ради?  Ви розумієте,  наскільки ми всі в  цьому залі різні:  і різні інтереси, і різні регіони, і різні виборці... Але тут зал загалом відчув,  що не  можна  такого  робити.  Ну  не можна!  Є  ж межа,  до якої може ще терпіти знущання населення,  а коли переходити цю межу,  то це вже злочин.  І тоді Верховна  Рада відхилила  проект і запропонувала Кабінету Міністрів переробити цю статтю.

 

     Дивіться, що відбувається.  Тільки що ми  з  вами  розглядали законопроект,  де йшлося про зміни до 63 законодавчих актів, якими одним махом  хочуть  змінити  все  загалом,  щоб  нібито  дати  17 мільярдів гривень до бюджету, які знову таки будуть розкрадені. Не буде цих мільярдів гривень у бюджеті!

 

     Але чому третій раз  Кабінет  Міністрів  вносить  той  проект закону  і  вже двічі вносить цю статтю?  Тому що Кабінет Міністрів забув,  що згідно з Конституцією України єдиним вищим законодавчим органом  є  Верховна Рада.  І якщо Верховна Рада вже вирішила один раз, то треба шукати інші шляхи для економічної політики.

 

     Мені дуже шкода,  що не підтримав зал пропозицію Черенкова  і Гмирі, які якраз і казали: не потрібно в понеділок розглядати, а у вівторок знову вносити такий  самий  проект  закону.  Не  потрібно зараз  розглядати  проект  Закону  про  податок на доходи фізичних осіб.  Треба  відхилити   і   запропонувати   Кабінету   Міністрів визначитися з цим підходом.

 

     На засіданні   Комісії   з   питань  економічної  політики  і управління народним господарством ми дали свої рекомендації,  яким чином   формулювати   цю  статтю  7.  Підвищити  неоподатковуваний мінімум, щоб він був не нижче межі малозабезпеченості. Забезпечити іншу  шкалу  оподаткування.  Ввести  не  валові  видатки  і валові доходи,  як закладається в проекті закону,  щоб підраховувати все, що  людина  виростила  на  городі  чи що вона продала на ринку,  а змінити сам підхід,  щоб тільки офіційно виплачену заробітну плату й  пенсію  оподатковувати,  залишаючи  людині те,  на що вона може прожити. Це думка провідної економічної комісії Верховної Ради.

 

     Тому я  пропоную,  шановний  Олександре  Миколайовичу,  зараз прийняти  рішення,  щоб  Кабінет  Міністрів  задумався  над курсом економічних реформ,  а не вносив,  не рахуючись з думкою Верховної Ради,  такі  норми.  Не  треба нам витрачати час на тупиковий шлях реформ.  Кабінет Міністрів повністю винний у тому, що він не шукає інших механізмів для вирішення таких гострих проблем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жовтяк. Будь ласка.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Шановні  народні депутати!  Шановний головуючий! Мої пропозиції я попросив розмножити й роздати вам,  але, на жаль, мабуть, Секретаріат не встиг це зробити. Тому прошу вибачення.

 

     Я закликаю вас усіх спокійно і розважливо,  без зайвих емоцій і без зайвого нагнітання пристрастей поставитися до тієї проблеми, яка зараз обговорюється.

 

     Про що   йдеться?   Йдеться  про  статтю  7  "Зменшення  суми нарахованого  податку"  проекту  Закону  про  податок  на   доходи фізичних осіб. Приймаючи цей законопроект у першому читанні, різні депутати з різних причин не підтримали цю статтю в  тій  редакції, яку запропонував уряд. Багато було зауважень, але головна причина, чому статтю 7 не було прийнято,  це те, що в ній нечітко, на думку багатьох депутатів, виписано питання неоподатковуваного мінімуму.

 

     Оскільки інфляція  у  нас  усе-таки  є в певному розмірі,  то записати  в  законі  назавжди  розмір  оподатковуваного   мінімуму неможливо. Очевидно, що треба передбачити механізм його перегляду.

 

     Згідно зі  статтею  92  Конституції України повноваження щодо встановлення неоподатковуваного мінімуму є повноваженням  виключно Верховної Ради.  Я вам нагадаю, яка була редакція статті, внесеної Кабінетом Міністрів:  "Розмір неоподатковуваного мінімуму  доходів фізичних осіб визначається Кабінетом Міністрів України і подається у розрахунках до Державного бюджету на наступний рік  та  не  може змінюватись протягом бюджетного року після затвердження Державного бюджету Верховною Радою України".

 

     Я пропоную записати цей неузгоджений текст у такому  вигляді: "Розмір неоподатковуваного мінімуму встановлюється Верховною Радою України окремою статтею Закону України  про  Державний  бюджет  на черговий  рік і може бути змінений протягом бюджетного року шляхом внесення змін до дохідної та витратної частин  Державного  бюджету України  такого року.  Зміна розмірів соціальних податкових пільг, виражених у  відсотках  до  неоподатковуваного  мінімуму,  набуває чинності   з   нового  бюджетного  року  або  з  моменту  внесення відповідних  змін  до  дохідної  та  витратної  частин  Державного бюджету поточного бюджетного року".

 

     Я закликаю  вас  усіх  прийняти  статтю 7 у першому читанні й доручити  тимчасовій  погоджувальній  групі  і  Комісії  з  питань фінансів   і  банківської  діяльності  доопрацювати  цю  статтю  і підготувати її до другого  читання.  Уряд  повторно  вніс  нам  цю статтю  в  тій же редакції.  Це його право.  Він вважає,  що її не можна змінювати. Але ми не повинні категорично заперечувати цього. Наше  право  -  вносити законодавчі пропозиції.  Ми маємо прийняти статтю 7 у  першому  читанні,  запропонувавши  свої  зміни,  а  не гальмувати  прийняття  закону  в цілому.  А потім уважно в другому читанні пройти кожне речення, кожен пункт і прийняти або відхилити ті або інші пропозиції.

 

     Я закликаю прийняти статтю 7 у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Міністр фінансів України Мітюков. Будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О.,   міністр  фінансів  України.  Шановні  народні депутати!  Я хотів би звернути  вашу  увагу  на  ту  колізію,  яка виникла у зв'язку з обговоренням цього проекту закону. На сьогодні пільг зовсім немає.  Ми вносимо на ваш розгляд  повторно  редакцію статті  7.  Я  погоджуюся  з  попереднім промовцем,  що ми зможемо провести  додаткове  обговорення  шкали  ставок  і  врахувати   ті позиції,  де  ви  вважаєте,  що  треба дати певне послаблення щодо сплати податків,  підтримати тих,  які дійсно заслуговують  на  цю підтримку.

 

     Я звертаю вашу увагу на те,  що пільги стосуються тільки тих, які  оподатковуються  за  ставкою  10  і  20  відсотків.  Ті,  для оподаткування  яких  застосовується ставка 30 відсотків,  не мають ніякого права  на  ці  пільги.  Це  ще  один  доказ  того,  що  ми орієнтуємо на підтримку тих, кого дійсно потрібно підтримати.

 

     Щодо визначення  неоподатковуваного мінімуму.  Ми пропонуємо, щоб Кабінет Міністрів ці розрахунки зробив  і  разом  із  проектом бюджету  вніс  на  розгляд Верховної Ради,  а ви їх затвердили.  Я думаю,  що це те рішення, яке дасть нам можливість рухатися далі в обговоренні цього проекту закону.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до міністра? Нема. Спасибі вам.

 

     Шановні колеги! У вас є і проект Закону про податок на доходи фізичних осіб,  і внесений проект постанови. Пропонується прийняти проект постанови за основу.

 

     "За" - 154.

 

     Давайте проголосуємо   після   перерви.   Не  заперечуєте?  Я розумію,  що ви стомилися,  тому що перша половина засідання  була дуже складною.

 

     Оголошується перерва до 16 години. Після перерви проголосуємо і далі будемо працювати за порядком денним.