Стенограма пленарного засідання

01 квітня 1997

ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний  зал  Верховної  Ради України.  І  квітня  1997 року. 16 година .

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прохання зайняти місця і зареєструватися.

 

Проводиться поіменна реєстрація.

 

Зареєструвалися 349 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

Продовжуємо роботу, Валерій Миколайович Терець. Будь ласка.

Розглядаємо статтю Зі "Здійснення місцевими державними адміністраціями повноважень, делегованих їм обласним* і районними радами". До статті ЗІ в зауваження? Немає. Голосуемо статтю ЗІ у редакції комісії.

 

3

 

ТЕРЕЦЬ В.М., секретар Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по доопрацюванню проекту про місцеве самоврядування в Україні    /Токмацький     вибор­чий     округ,     Запорізька     область/. Комісія просить підтримати.

 

"За" - 199.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 131 народний депутат не голосує. Я прошу: визначайтеся "за" чи "проти"! але Голосуйте. Будь ласка.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

"За " - 236. Прийнято.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розділ ІУ "Відносини місцевих державних адміністрацій з Президентом України, органами виконавчої вла­ди та місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, під­приємствами, установами та організаціями".

 

Стаття 32 "Відносини місцевих державних адміністрацій з Президентом України та Кабінетом Міністрів України". Є заува­ження?

 

Депутат Носов. Будь ласка.

 

 

4

 

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань  бюджету /Октябрський  виборчий  округ,  Полтавська  область/. Моя поправка 324 до частини третьої, де передбачаються щорічні звіти голів облас­них державних адміністрацій перед Президентом, Кабінетом Мі­ністрів. Я хочу, щоб було передбачено не тільки щорічні звіти, а й звіти на вимогу. Я пропоную сформулювати цю частину так: "Голови обласних державних адміністрацій інформують Президента України і Кабінет Міністрів України, щорічно та на вимогу зві­тують перед ними про виконання..." Таким чином, перед тим як знімати голову, можна вимагати звіт, а не чекати щорічного звіту або коли голова сам надумав звітувати. Я знаю, мені за- раз скажуть, що голови періодично повідомляють... То це ж ви  будете чекати, коли він надумає. А коли буде записано "на ви­могу", то це вже право зверху вимагати звіту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія погоджується з цією пропозицією. Будь ласка, прошу проголосувати поправку 324 депутата Носова.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З поправкою? Голосуємо статтю 32 з поправкою депутата Носова.                                                                                      

 

"За" - 206.

 

Анатолію Андрійовичу, не вистачає вашого голосу. Голосуемо. "За" - 221. Депутат Шейко.                                                   

 

 

5

 

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з пи­тань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльно­сті депутатів /Бобровицький  виборчий округ, Чернігівська  область/.

 

Шанов­ні колеги, я хотів би звернути вашу увагу на поправку 319 Президента України. Він пропонує, щоб ми частину другу статті 32 узгодили зі статтею 118 Конституції. Президент має рацію. Тут записано, що місцеві державні адміністрації та їх голови при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Кабіне­том Міністрів України та підзвітні і підконтрольні йому.

 

Але за статтею 116 Конституції місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні не тільки Кабінету Міністрів, а й органам виконавчої влади вищого рівня. У статті 32 не йдеться про підзвітність і відповідальність їх перед органами виконав­чої влади вищого рівня.

 

Я просив би врахувати це і проголосувати статтю в цілому.

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановний Петре Володимировичу! Комісія, роз­глянувши цю пропозицію, відхилила її тому, що при здійсненні своїх повноважень голови місцевих державних адміністрацій відповідальні перед Президентом, що і зазначається в статті 118 Конституції. Немає ніякої суперечності між Конституцією і статтею 32. У частині третій цієї статті визначається... /Ш у м  у  з а л і/.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шейко. Будь ласка.

 

 

6

 

 

ТЕРЦЬ В.М. Петре Володимировичу. Подивіться статтю 33.

 

ШЕЙКО П.В. Я перепрошую, але поправка 319 Президента кореспондується з моєю поправкою 322. Чому ми не можемо за­писати конституційну норму, а починаємо її кроїти та ще й якимось чином обґрунтовувати?! Нічого ж не станеться, якщо ми додамо, що місцева адміністрація не тільки перед Кабміном звітує, а ще й перед органом виконавчої влади вищого рівня! Так, як це записано в Конституції.

 

ТЕРЕЦЬ В,М. Петре Володимировичу, подивіться статтю 33. У статті 33 це ж  є ...

 

ШЕЙКО П.В. Хай буде дублювання в статті 33, нічого страш­ного в цьому немає. Але ж...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправки 319 і 322, вони збігаються.

Прошу визначитися.

"За" - 165.

Ставлю на голосування статтю 32 в редакції комісії.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колеги, прошу підтримати.

"За" - 332.

 

7

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 33 "Відносини місцевих державних адміністрацій з міністерствами та з іншими центральними ор­ганами виконавчої влади".

 

Будь ласка. Депутат Носов. Запитання до доповідача.

 

НОСОВ В.В. Я подавав і поправку, вона має номер 326, але в мене є запитання. Тут передбачається, що міністерство матиме органи. Тобто міністерство є органом, а всередині міністерства будуть ще органи?

 

Чи варто таке закладати? Моя поправка передбачає, що на місцях можуть бути відділення міністерства, а не органи. Чи варто записувати, що буде міністерство, а всередині міністер­ства це якісь органи?

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановний Владиславе Васильовичу, я і комісія виходили з того, що будуть відносини місцевих державних адміністрацій з міністерствами. Але відділи, управління міністер­ства в Його структурними підрозділами, вони будують свої від­носини, погоджуючи їх із центральним органом, тобто має бути підпис міністра чи заступника. Ось такі були міркування, що будуть відносини з міністерством, але й з управліннями чи від­ділами міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, що тут маються на увазі державні комі­тети. Вони мають права міністерств. Главк чи управління міні-стерства не може вступати як адміністративний орган. А дер-

 

8

 

жавний комітет може виступати як адміністративний орган. Саме це мається на увазі.

 

Я прошу підтримати статтю 33 в редакції   комісії.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колеги, прошу підтримати.

"За" - 209.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 122 депутати не голосують. Голосуйте або так, або так. Я прошу проголосувати.

 

 ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати. "За" - 221.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На прохання депутата Карнауха, будь ласка, ще раз голосуємо.

 

"За" - 229. Прийнято.

 

Стаття 34 "Відносини місцевих державних адміністрацій з іншими органами державної влади". 6 зауваження? Немає.

 

Прошу проголосувати статтю 34 в редакції комісії.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

"За" - 222.

 

 

9

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу, сконцентруйте ува­гу на голосуванні. Не треба надіятися, що за вас хтось про­голосує.

 

Надійтеся на себе. Голосуємо! Будь ласка.

 

"За" - 253. Прийнято.

 

Стаття 35 "Відносини обласної та районних місцевих дер­жавних адміністрацій".

 

Депутат Шейко. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П.В. Шановні колеги! Я повністю підтримую цю стат­тю. Я її підтримував і на засіданні тимчасової спеціальної комісії. Ми записали сюди норму, яка повністю відповідає Кон­ституції, але, на жаль, лише декларує право районної ради звільняти голову місцевої державної адміністрації. На мій по­гляд, цей закон повинен дати механізм реалізації цієї консти­туційної норми.

Я у своїй поправці 361 якраз запропонував, щоб недовіра голові районної державної адміністрації висловлювалася не просто, як тут записано, на підставі якихось там критеріїв абстрактних, а на підставі того, як місцева державна адміністра­ція виконує повноваження, делеговані їй радою. Я виписую меха­нізм реалізації радою цієї формули. Тобто одна третина депута­тів може ініціювати внесення в порядок денний питання про не­довіру голові-місцево: державної адміністрації, а рішення приймається більшістю ради.

Я просив би уважно подивитися на поправку 361 і проголо­сувати ті принципи, які в ній закладені щодо механізму відкликання глави адміністрації районною чи обласною, радою.

 

10

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша поправка стосується статті 36. А ми ще статтю 35 розглядаємо, Петре Володимировичу. Депутат Носов. Будь ласка.

 

НОСОВ В.В. Моя поправка 344 стосується другої частини статті 35. Ця частина має бути сформульована так: "Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними”.

 

І до третьої частини статті 35 є моя поправка. Я хочу вказати ось на що. Як інспектор підприємства скасовує будь-яке розпорядження начальника цеху, як начальник цеху скасовує будь-яке розпорядження майстра. Так само для цієї вертикалі має бути   передбачене право скасовувати будь-які рішення підлеглих. Тут "" закладено хибну ідею - тільки и разі порушення законів. Не спілкується ж начальник цаху з майстром через суд: як закон порушив, то тоді скасовує.

 

Тому треба частину третю записали так: "голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати..." Потім дається перелік, а а кінці додавмо: "судових органів, а також ті, що є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами". Тобто якщо голови районних державних адміністрацій приймають рішення, що суперечать рішен­ням судових органів, що є недоцільними, неефективними і нееконом­ними, то голова обласної державної адміністрації нее право їх  скасувати, а не тільки звертатися до суду. Тобто по вертикалі має бути підлеглість.

 

II

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Зрозуміло. Стосовно частини другої статті Э5, де ви пропонуєте записати про звітність, ми а вами домо­вились, що комісія враховує цю пропозицію.       

 

Стосовно третьої частини - додати слова "за рішенням Конституційного Суду" - ми це врахували. Чому комісія відхи­лила другу частину вашої пропозиції: "судових органів, а та­кож ті, що є недоцільними, неекономними, неефективними..."

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З першою частиною можна погодитися.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Ми погодилися і врахували. А стосовно дру­гої частини, то хто буде визначати неефективність, недоціль­ність і все інше? Із цих причин комісія і відхилила цю про­позицію,                                                                                                                             за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте? Я ставлю на голосування дві поправки депутата Носова: до другої частини статті 36 поправка 340 1 до третьої частини поправка 345.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Ні, Олександре Миколайовичу, треба проголо­сувати окремо поправку 344 І другу частину поправки 345.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, голосуємо спочатку поправку 344.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія підтримує. Прошу проголосувати по­правку 344 депутата Носова. Підтримайте, будь ласка.                              

 

12

 

"За" - 221.                                                                                             

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу проголосувати цю поправку ще раз.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить проголосувати і підтримати. Будь ласка, ну нема ж заперечень.

 

"За" - 249. Прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 345 голосується. Друга частина.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. У другій частині пропонується доповнення: "судових органів" і так далі. Комісія не погодилася з цією пропозицією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. "За" - .166. Не набирає голосів.

Я ставлю на голосування статтю 35 з тією поправкою, яку ми проголосували, в цілому.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати. "За" - 229. Прийнято.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

 

ІЗ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 36 "Відносини місцевих державних адміністрацій а обласними та районними радами". Тут є поправка

Петра Володимировича. Я ставлю її на голосування... Будь ласка, прокоментує депутат Шейко.

 

ШЕЙКО П. В. Шановні колеги, я хотів би, щоб ви все-таки підтримали процедуру висловлення недовіри голові районної державної адміністрації. Стаття не змінює суті, вона точно конституційна, я ще раз повторюю, що я її підтримую. Але на чому я акцентую увагу?

 

Висловлювати недовіру голові відповідної державної адміністрації у разі неналежного виконання ним повноважень, делегованих цією радою. Ініціатива однієї третини складу ра­ди про внесення питання в порядок денний і висловлення недо­віри більшістю голосів. І останнє, це сторінка 65. Це питан­ня не може ставитися радою більш як один раз на рік (це в нас загальна формула для всіх законів), а також протягом ро­ку після призначення, голови відповідної державної адмініс­трації.

 

Тобто процедурно я взяв і акумулював діючі норми інших законів по відношенню до кадрових змін. У контексті статті 36 у редакції комісії давайте проголосуємо ці поправки, а потім ми можемо дати їм текстовку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Миколайовичу, будь ласка.

 

14

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую, Петре Володимировичу. Я хотів  би, щоб ви погодилися з висновком комісії стосовно цього. Ви  са­мі підтвердили, що ця стаття відповідає Конституції. А  все те, що записано у вашій поправці 361, врегульовано і є в   ін­ших статтях цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, Петре Володимировичу?

 

Я ставлю на голосування поправку 361 депутата Шейка. Будь ласка.

 

"За" - 129. Не добрали голосів...

 

Ставлю на голосування статтю 36 у редакції комісії. Прохання підтримати.

 

"За" - 223.

 

Голосуємо ще раз.

 

"За" - 24". Прийнято,

 

Стаття 37 "Відносини місцейих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування територіальних громад і їх посадовими особами". Є зауваження?

 

Депутат Білоус. Будь ласка.

 

 

15

 

БІЛОУС В.О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони 1 державної безпеки /Київський     виборчий ожруг,     Полтавська     область/. Шановні ко-леги! Моя поправка 368 до статті 37. Л пропоную у другому рядку абзацу третього вилучити слова;  "керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністра­ції або їхні представники".

 

Зверніть увагу на слово "інших". Розумієте, закон повинен мати, наголошу, пряму дію, не повинно бути люфту, не треба да­вати змоги використовувати те або інше тлумачення на свою користь..

 

І наступна моя поправка 375 до статті 37. ІЗ пропоную останній абзац доповнити словами: "В разі, якщо суд не підтвердять мотивів невідповідності! рішень місцевого самоврядуван­ня Конституції України, керівник держадміністрації звільняється 8 посада".

 

Поясною чому. Тому що дуже багато буде керівників держав­них адміністрацій, які будуть звертатися до суду. Знаєте, ну, вахочеться провести референдум. А якщо референдум не на ко­ристь державної адаїністрації, то, будь ласка, звільняйся з посади, значить, люди тобі не довіряють. Таким           же чином

і суд вирішує. Ти не знаєш Конституції, законів і подав у суд на місцеве самоврядування, але суд визнав, що ти неправий, то ти  повинен піти у відставку. Ось такий я пропоную механізм. Дякую. Прошу поставити на голосування.

 

16

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування подранку 368.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Я хотів би поправку 360 прокоментувати... Поправка 375 стосується            статті 37, а ми зараз голосуємо статтю 36.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми голосуємо статтю 37. Правильно, вое правильно,

ТЕРЕЦЬ В.М. Стосовно поправки 368. У третій частині говориться пре те, що керівники .управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації або їх представники мають право бута вислухавши з питань, що сто­суються їхньої компетенції. Як вони можуть не бути присутні при розгляді цих питань? Розгездавтьоя питання цих керівни­ків відділів і їх не запрошувати на це засідання! Ну   як це може бути?!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 368 депу-тата Білоуса.

 

"За" - 131. Не набирав голосів. Поправка 375 ставиться на голосування. "За" - 124, Не набирає голосів. Поправка 363. Будь даска; Депутат Юхимчук.

 

17

 

ЮХИМЧУК А.П., член Комісії Верховної Ради України з пи­тань прав людини, національних меншин і міжнаціональних від­носин Дмеринський     виборчий     округ, Вінницька       область/. У мене є запитання до доповідача. Поправка 363 відхилена, але і в попередньому Законі про місцеве самоврядування випущено статус, міста облас­ного значення. Який усе-таки буде механізм відносин а район­ною адміністрацією, якщо вона знаходиться на території міста обласного     значення? В даному проекті закону такі відносини не передбачені. Скажіть, будь ласка, як комісія обговорювала дану пропозицію і чому її відхилили?

 

ТЕРЕЦЬ В.М. У Законі про місцеве самоврядування не визна­чено статусу міста обласного підпорядкування. Виходячи з цього, І в цьому законопроекті визначаються засади організації дер­жавних адміністрацій на рівні району і області. І ми з вами визначилися стосовно того, де знаходяться ці місцеві державні адміністрації: в областях, районах, містах Києві та Севасто­полі . Діяльність державних адміністрацій в Києві і Севасто­полі регулюється окремим законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Юхимчук погодився. Я ставлю стат­тю 37 в редакції комісії на голосування.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колеги, прошу підтримати комісію.

 

"За" - 205.

 

18

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переголосуйте, будь ласка»

 

ТЁРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати пропозицію комісії.

 

"За" - 215.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Духу не вистачав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ, Запросіть, будь ласка» людей до заду.

 

Шановні колеги, ми півгодини працюємо на вечірньому засіданні. Або так, або так голосуйте. 120 чоловік не голосує. Якщо ще хтось когось дублює, будь ласка, але дублюйте або таї або так. Будь ласка, голосуємо.

 

ТЕРЕЦЬ В.М, Прошу підтримати. "За" -232. Прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 38 "Відносини місцевих державних адміністрацій з підприємствами, установами та організаціями". Немає зауважень? Голосуємо статтю 38 у редакції комісії.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Підтримайте позицію комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прощу уваги: одні балакають - інші голо­сують, потім ті балакають - інші голосують.

 

19

 

"За" - 222.

 

Будь ласка, я прошу переголосувати.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Підтримайте, будь ласка. "За" - 229. Прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ, Стаття 39 "Відносини місцевих державних адміністрацій з об'єднаннями громадян".

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Немає заперечень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 39 в редакції комісії.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Коген, я прошу уваги. Ну, кримська депутація не голосує...

 

"За" - 230. Прийнято.

 

Розділ У "Організація та порядок діяльності місцевих державних адміністрація".

 

Прошу вибачення. Стаття 40 "Відносини місцевих держав­них адміністрацій з громадянами". Немає зауважень? Немає. Голосуемо.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прощу підтримати.

 

20

 

"За" - 237. Прийнято.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 41 "Повновакання голів місцевих дер­жавних адміністрацій".

 

Будь ласка. Депутат Носов.

 

НОСОВ В.В. До статті 41,  частина перша, пункт 5 в моя поправка 397. Що написано в пункті 5? Що голови місцевих державних адміністрацій укладають та розривають контракти а керів­никами підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідної державної адміністрації, або уповноважать на це інших осіб. То яких же інших осіб? Комерсантів чи діда з бабою?

 

Тому я в поправці 397 пропонуй уточнити: уповноважують не інших осіб, в своїх заступників. А вже заступники можуть, так би мовити, курирувати різці напрями. Це вже зовсім інша ситуація.

 

Я прощу цю поправку підтримати.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія не заперечує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прохання підтримати. Я прошу статтю 41 а поправкою депутата Носова проголосу­вати в цілому.

 

 

21

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати з урахуванням пропозиції депутата Носова.

 

"За" - 230.

 

Г0Л0ВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

Депутат Карнаух. Будь ласка. Поправка 390.

 

КАРНАУХ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби в організованою злочинністю і корупцією /Лубен­ський     виборчий     округ,     Полтавська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні ко­леги! Я просив би вас звернути увагу на мою поправку 390, що на сторінці 69. Пропоную розділ ІУ доповнити статтею 41 такого вмісту: "Відносини місцевих державних адміністрацій з народ­ними депутатами України.

 

Місцеві державні адміністрації зобов'язані всіляко сприя­ти народному депутату України виконанню ним депутатських повноважень, передбачених Конституцією України, Законом України про статус народного депутата України".

 

Якщо ви зацікавлені в тому, щоб державна влада на міс­цях сприяла виконанню нами депутатських обов"язків /а ми їх повинні виконувати в інтересах наших виборців/, то ви мене під­тримаєте.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерію Миколайовичу.

 

22

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановний Миколо Васильовичу, я повністю підтримую вас, але це норма іншого закону - Закону про статус народного депутата, який і визначав ці взаємовідносини. Тому комісія і не підтримала цієї пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Карнаух погодився? Ви наполягаєте, так? Я ставлю на голосування пропозицію депутата Карнауха про доповнення розділу ЇУ окремою статтею в редакції, яку зачитано. Це поправка 390, Будь ласка.

 

"За" -183.

 

Ви наполягаєте?

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Ну   навіщо ця посилка? Є закон.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Миколайовичу, не треба... Будь ласка,

 

"За" - 186. Не набирає голосів поправка. Депутат Носов.

 

НОСОВ В.В. У мене до статті 41 є доповнення. Ми проголосували текст, запропонований комісіею. А є ще моя поправка 405. Який її зміст? Коли слідчий веде слідство і треба не звільнити, а тільки відсторонити особу від посади, то слідчий ввертається до начальника. Це в Кримінвльно-процесуальному кодексі передбачено. Але в ситуації, коли голова місдевої державної адміністрації є сам начальником, то до

 

23

 

кого звертатися, хто над ним начальник? Це треба перед­бачити.

 

Така сама ситуація складається щодо суддів. Скажімо, коли ведеться слідство щодо судді, він відсторонюється від виконання обов"язків, але не звільняється, і йому заробіт­на плата виплачується.

 

Тому треба додатково виписати третю частину такого

вміст:  "3. Голова місцевої державної адміністрації негайно відсторонюється від           посади Президентом України:

і у випадку, зазначеному в статті 147 Кримінально-процесуального кодексу України, - за наявності відповідної копії постанови слідчого". А там сказано, що слідчий направ­ляє копію начальнику. Оскільки невідомо, якому начальнику, то ми уточнюємо: Президенту.

Далі читаю поправку: "2/ у випадку, зазначеному в стат­ті 22 Закону України про державну службу, - за поданням Кабінету Міністрів України". Якщо щось неналежне скоїв чи­новних, то його відстороняють від посади. І поки ведуть служ­бове розслідування, зарплату йому платять, але від посади він відсторонений за постановою Кабінету Міністрів.

 

24

 

Оскільки відсторонили, то виникає питання, а як потім допустити? Тому наступний абзац такий: "Наступний допуск зазначеної особи до посади здійснюється в аналогічному порядку. За відстороненою від посади особою зберігається заробітна плата". Це треба обов'язково виписати.

 

І четверта частина: разі відсторонення голови місце­вої державної адміністрації від посади Президент України за поданням Кабінету Міністрів України призначає особу, яка бу­де тимчасово виконувати обов'язки голови відповідної місцевої державної адміністрації".

 

Чому це треба зробити окремим розпорядженням Президента? Бо кандидатуру заступника висував сам голова. І щоб не вийшло так, що цей заступник мав покривати свого начальника, від яко­го він залежний, Президент має право визначити, хто буде тим­часово виконувати обов"язкй.

 

Я б дуже просив це підтримати, бо інакше приймемо закон з прогалиною.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Владиславе Васильовичу, в статті 10 "Припи­нення повноважень голів місцевих державних адміністрацій" ми врахували вашу пропозицію.       Тут ви пропонуєте зовсім інший механізм негайного відсто­ронення від посади голови місцевої державної адміністрації і перелічуєте ким: Президентом, Кабінетом Міністрів.

 

Я і комісія стали на ту позицію, що в статті 10 визначені принципи припинення повноважень голів державних адміністрацій.

 

26

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Ви наполягаєте? Будь       і ласка. Депутат Носов.

 

НОСОВ В.В. Ви сплутали різні поняття. Відсторонення від посади - до к не звільнення і не припинення повноважень. Наприклад, суддя щось зробив, розпочали слідство, але суд­дю цього не звільняють, а відсторонюють і платять йому зарплату, поки триває слідство. А звільняють тільки тоді, якщо його буде засуджено. Те саме й щодо службовців. У Законі про державну службу передбачено не звільнення, не припинення повноважень, а тільки відсторонення від вико­нання функцій. Це передбачено, не вигадано мною, така норма в в Кримінальному кодексі. У Кримінально-процесуаль­ному кодексі говориться: подається до начальника. А хто начальник над головою адміністрації? Саме це мною і випи­сано.

 

26

 

ТЕРЕЦЬ В.М.. Дякую. Але ви самі посилаєтеся на Кримінально-цроцесуальний кодекс України і Закон про державну службу, які й визначають це. Тому, я гадаю, не треба про це записувати в даному законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку 405 депутата Носова на голосування. Давайте проголосуємо поіменно. Ми на ранковому засіданні так голосували і таке право маємо. Голосуємо.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія не підтримує цієї пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. "За" - 122. Поправка на набрала голосів. Таким чином, ця стаття залишається в редакції, яку ми проголосували.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. 3 поправкою Носова: замість "Інших осіб" записати "заступників".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми за неї проголосували.

 

27

 

Депутат Карнаух налолягає, щоб ми в поіменному режимі проголосували його поправку 390. Я прошу, давайте проголосуємо в поіменному режимі...

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Це врегульовано в Законі про статус народно­го депутата, це норма іншого закону!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

"За" - 162. Поправка не набрала голосів.

 

Стаття 42 "Повноваження перших заступників і заступників голів, інших посадових осіб місцевих державних адміністрацій". Зауважень немає. Я ставлю на голосування.

 

ТЕРЕЦЬ В.М, Комісія просить підтримати. "За" - 231.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Статтю прийнято. ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 43 "Розпорядження голів і накази керів­ників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій". Депутат Носов. Будь ласка.

 

НОСОВ В.В. Моя поправка 412 стосується частини третьої статті 43. У цій статті написано: "набирають чинності з моменту

 

28

 

їх прийняття, якщо самими актами не встановлено іншого строку введення їх у дію". А інший строк може бути і в минулому часі. Щоб цього не було, я пропоную слово "іншого" закінчити вловом "пізнішого". Таким чином можна буде встановлювати пізніший

строк, але не в минулому часі. А ми маємо такі прецеденти, коли приймаються рішення заднім числом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Миколайовичу, можна погодитись?

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Можна погодитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Статтю 43 з поправкою депутата Носова ставлю на голосування.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

"За" - 233. Прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 44 "Організація діяльності управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій". Немає зауважень? Немає. Статтю 44 ставлю на голосування в редакції комісії.

 

ТЕРЕЦЬ Е.М. Комісія просить підтримати.  

"За" - 240. Прийнято.

 

29

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 45 "Оскарження та скасування актів місцевих державних адміністрацій". Депутат Носов,

 

НОСОВ В.В. Поправке 420 до частини другої цієї статті. У чому справа? У Конституції передбачено, що Президент ска­совує акти Кабінету Міністрів не тільки ті, що не відповіданть закону, в й ті, які недоцільні, несвоєчасні. Оце є вертикаль влади. А тут виходить, що Президент скасовує акт місцевої адміністрації за умови, що цей акт не відповідає закону. Тобто оцю самостійність і незалежність органів ми записуємо там, де цього не треба робити, адже це підпорядкована вертикаль.

 

Тому я пропоную записати тут такий текст: "Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, рішенням Конституційного Суду України або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом" - і далі за текстом. Визначати буде Президент так само, як на заводі директор визначає, який акт скасувати, а який, залишити. Інакше у нас виходить, що адміні­страції незалежні. Майстер цеху незалежний від директора - ви бачили таке? То що ж ми тут виписуємо?

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Владиславе Васильовичу, я   вдячний вам за запитання, але я ще раз підкреслюю: хто буде   визначати недоціль­ність, неекономність, неефективність і все   інше? Хто? Сам Президент?   

 

ЗО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування статтю 45 з ураху­ванням поправки 420 депутата Носова, до другої частини. Будь ласка, голосуємо.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати. "За" - 206.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Тільки три депутати проти. Давайте переголо­суемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу переголосувати. Будь ласка.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колеги, прошу підтримати статтю 45 з пропозицією Владислава. Носова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуеться стаття 45 з поправкою депутата . Носова.

 

"За" - 227. Прийнято.

 

Стаття 46 "Апарат місцевих державних адміністрацій".

 

Депутат Коліушко. Поправка 425.,

 

КОЛІУШКО І.Б., секретар Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Б уський     виборчий     округ,     Львівська область/.     Шановні депутати! Я прошу все-таки звернути

 

ЗІ

 

увагу на певну двозначність терміна "апарат". Під апаратом місцевих державних адміністрацій, як правило, розуміють су­купність усіх працюючих у державних адміністраціях, тобто і в самій адміністрації, 1 у відділах, і в управліннях. Усе це є апарат місцевих державних адміністрацій.

 

У даній статті ідеться лише,про ту частину апарату, яка обслуговує голову, заступників і функціональні відділи. Тому я пропоную назвати її секретаріатом місцевої державної адмі­ністрації. Так, як Секретаріат Верховної Ради, як є секрета­ріати в інших органах. І в проекті Закону про Кабінет Мініст­рів так само по пропозицію записано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку депутата Коліушка.

 

"За" - 196. Поправка не набирає голосів.. Ставлю статтю 46 у редакції комісії.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

 

"За" - 221.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу переголосувати. Будь ласка.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колеги.

 

"За" - 254. Прийнято.

 

 

32

 

ГОЛОВУЮЧІЙ. Стаття 47 "Регламенти діяльності місцевих державних адміністрацій".

 

Депутат Носов. Будь ласка.

 

НОСОВ В.В. До статті 47 у мене є доповнення. Читаю дру­гу частину статті 19 Конституції: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

 

Якщо мати на увазі, що регламент - це внутрішній доку­мент, то я пропонував би сформулювати в законі хоча б най-загальніші вимоги до нього.

 

І тому я подав доповнення талого змісту: "2. Регламенти місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозді­лів повинні бути складені, зокрема, таким чином, щоб кожна посадова та службова особа могла однозначно знати свої функ­ції та порядок взаємодії з іншими посадовими та службовими особами". А це наше болюче місце, 70 рокін ніхто не мав своїх посадових інструкцій.

 

33

 

Далі читаю: "вони також повинні встановлювати уніфіковані вимоги до структури, змісту, викладу та оформлення проміжних та кінцевих документів, розробка, подання або прийняття яких місцевими державними адміністраціями передбачається законодав­ством".

 

Як бачите, тут подається не вичерпний перелік цих вимог. Але Кабінет Міністрів, коли буде розробляти типові положення, має передбачити ці вимоги. Вони сприятимуть кращії роботі адміністрації. Я просив би це доповнення підтримати. Ми не погіршимо, а тільки поліпшимо і стабілізуємо роботу цих орга­нів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Миколайовичу, ви погоджуєтеся?

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колеги І Першу частину доповнення депутата Носова ми врахували: після слова "питання" додали слово "внутрішньої". Комісія не заперечувала.

 

Стосовно другої частини поправки депутата Носова. Ми ж статтею 47 1 визначаємо, що типові регламенти місцевих дер­жавних адміністрацій затверджуються Кабінетом Міністрів Украї­ни. Тобто вот розроблятимуться а урахуванням пропозицій, які вноситимуть державні адміністрації. А записувати як норму закону, «о повинно бути в цих регламентах, я гадаю, недоцільно. Комісія так і   визначалася, приймаючи рішення про відхилення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так зрозумів, до ви першу частину поправки підтримуєте.

 

34

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А другу не підтримуєте. Першу частину по­правки ставлю на голосування.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колега.' мається на увазі, додати слово "внутрішньої".

 

"За" - 239. Прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування другу частину по­правки 430.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія проти.

"За" - 204, Не набирав голосів.

 

ГОІЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте? Я ставлю другу частину поправки 430 на повторне голосування. Будь ласка.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колега, не треба цього робити!

"За" - 200.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставою на голосування статтю 47 в цілому з поправкою  депутата Носова, яку ми проголосували.

 

 35

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колеги. Проголосуйте, будь ласка.

 

"За" - 248. Прийнято.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 48 "Особливості діяльності район­них державшее адміністрацій в Автономній Республіці Крим". Немає зауважень.     Ставлю на голосування статтю 48.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колеги.

"За" - 234. Прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 49 "Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності місцевих, державних адміні­страція". Є зауваження? Немає.

 

Статтю 49 в редакції комісії ставлю на голосування.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колеги.

"За" - 241. Прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 50 "Умови оплата праці, соціального забезпечення посадових осіб місцевих державши адміністрацій".

Немає зауважень?'Є.

 

Будь ласка. Депутат Білоус.

 

36

 

БІЛОУС В.О.. Шановні колеги І Я прошу дуже уважно поста­витись до поправки 152.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. То поправка до статті 51,    . а ми статтю 50 голосуємо,

 

БІЛОУС В.О. Я прошу вибачення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 60.

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колеги, прощу підтримати.

"За" - 230. Прийнято.

 

ТЕРЕЦЬ Б.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 51 "Відповідальність посадовій осіб місцевих державша адміністрацій". Будь ласка. Депутат Білоус.

БІЛОУС В.О. Шановний Олександре МиколайовичуІ Шановні колеги! Я звертаю вашу увагу на третій рядок другого абзацу. Тут після слова "відшкодовується" пропоную записати "посадо­вою та службовою особою", а далі за текстом. Чому? Написано, що шкода, заподіяна в результаті неправомірних рішень, дій. або бездіяльності посадових осіб місцевих державних адміні­страцій, відшкодовується державою. А що означав "державою"?

 

 

37

 

Це означає:  тими платниками податків, яким цей чиновник

завдав збитків. Виходить, що платник податків двічі карається.

Тому я прошу все-таки підтримати мою пропозицію, щоб відшкодовувала шкоду та посадова особа,  яка цю шкоду заподіяла, а не держава.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Я хотів би роз"яснити. Друга частина статті 51 якраз  і говорить про це. Заподіяна шкода відшко­довується державою в установленому законодавством порядку. А в третій частині записано, що держава має право зворотно? вимоги до посадової особи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку 452 депутата Білоуса на голосування.

 

"За" - 158. Не набирає голосів.

 

Ставлю статтю 51 в редакції комісії на голосування. Прошу підтримати.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. "За" - 236. Прийнято.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 52 "Судове оскарження рішень

 

38

 

місцевих державних адміністрацій". Немає зауважень. Ставлю на голосування.

 

ТЕРЕЦЬ В.М.. Шановні колеги, прошу підтримати.

"За" - 244. Прийнято.

ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування в цілому... Будь ласка. Депутат Носов.

 

НОСОВ В.В. Серед пропозицій, які я подав до комісії, була й така /вона не записана в порівняльну таблицю/: пронумерувати частини в статтях цифрою   з крапкою, а в частинах після   двокрапки пронумерувати пункти цифрою   з дужкою, бо деякі пронумеровані, а деякі ні. Таким законом просто буде неможливо користуватися.

 

Я дуже прошу підтримати цю технічну, але суттеву для внесення потім змін та доповнень поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми таке і щодо попереднього законопро­екту розглядали. Я просив би підтримати, шановні 'колеги. Це для чіткості викладу тексту закону.

ТЕРЕЦЬ В.М. Підтримайте, шановні колеги.    

"За" - 230. Прийнято.

 

 

39

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування в цілому проект Закону України про місцеві державні адміністрації. Голосу­ємо.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати. "За" - 248.

Прийнято.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон прийнято. Спасибі вам, Валерію Миколайовичу, спасибі всім вашим колегам.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Треба ж прийняти постанову про введення в цію закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де проект постанови?..

 

Ми прийняли закон. Сідайте, будь ласка. Спасибі вам.

 

ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колеги! Я хочу від імені комісії подякувати вам за досить плідну роботу і за прийняття за­кону. Щиро вам вдячний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

40

 

Розглядається питання про проект Постанови Верховної Ради України про скасування рішення Верховної Ради України від 24 січня 1997 року, прийняте як Закон України про деякі особливості оподаткування прибутку підприємств. Доповідає Віктор Іванович Суслов, голова Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.

 

СУСЛОВ В.1., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський     виборчий     округ, Харківська     область/. Уважаемые народные депутаты! 24 января этого года Верховный Совет Украины принял Закон Украины о некоторых особенностях налогобложения прибыли предприятий.

 

Я напомню вам,при каких обстоятельствах этот закон был принят. На самом деле Верховный Совет рассматривал другой проект - проект Закона о внесении изменений и дополнений к Декрету Кабинета Министров о порядке использования прибыли государственных предприятий, учреждений

41

 

и организаций. В этом проекте предлагалось продлить дейст­вие статьи 4 упомянутого декрета в части освобождения от налогообложения 10 процентов балансовой прибыли, я подчер­киваю, государственных предприятий при условии, если эта прибыль направляется на пополнение собственных оборотных средств.

В процессе обсуждения с голоса дополнительно были проголосованы следующие нормы. Эта льгота об использовании 10 процентов прибыли на пополнение собственных оборотных средств была распространена на предприятия всех форм соб­ственности. Это равнозначно уменьшению ставки налога на прибыль на 3 процента, то есть с 30 до 27 процентов. Потери, обусловленные этим решением, оцениваются в 390

миллионов гривень в год.

 

Кроме того, такое голосование породило коллизию в действующем законодательстве, так как изменение ставки на­лога, как и порядка обложения налогом прибыли, противоречит действующему Закону о налогообложении прибыли предприятий. Ото подтверждается заключением юридического отдела,  кото-рос у нас на руках.

 

42

 

Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности рассмотрела упомянутую коллизию и приняла следующее решение.

 

Принимая во внимание, что в данное время завершается подго­товка ко второму чтению проекта Закона о внесении изменений и дополнений в Закон Украины о налогообложении прибыли пред­приятий, необходимо решение Верховной Рады, принятое как Закон Украины о некоторых особенностях налогообложения прибыли пред­приятий, отменить. Соответствующий проект постановления Вер­ховной Рада согласован с юридическим отделом и роздан депу­татам.                                                            

 

Я зачитаю этот проект, "Верховна Рада України постанов­ляв:

 

1.  Скасувати рішення Верховної Ради України, прийняте 24 січня 1997 року Верховною Радою України як   Закон України про деякі особливості оподаткування прибутку підприємств   як таке, що суперечить Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

 

2.   Запропонувати Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності розглянути при опрацюванні до другого читання проекту Закону України про внесення змін

і доповнень до Закону України про оподаткування прибутку під­приємств пропозиції щодо особливості оподаткування прибутку підприємств, пов"язані зі спрямуванням 10 відсотків балансо­вого прибутку на поповнення власних обігових коштів".

Просим поддержать этот проект.

Спасибо.

 

43

 

ГОЛОВУЮЧИЙ, До Віктора Івановича запитання є? Будь ласка, залишіться,

П'ять хвилин достатньо? Достатньо. Депутат Кірімов. За ним - депутат Білоус.

 

КІРІМОВ І.3., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /І Банків­ський     виборчий     округ,     Київська область/. Шановний Вікторе Івановичу! Я уважно слухав те, що ви говорили. Але я хотів би вас запитати: скажіть, будь ласка, що ось це скасування дасть конкретно?

 

Дякую.

 

СУСЛОВ В.І. Это устранит коллизию меиду нормой, которую мы проголосовали здесь о голоса, существенным образом изменив рассматривавшийся проект, и действующим Законом о налогообложении прибыли. Понимаете, ненормальной практикой принятия окон­чательных решений в зале с голоса мы создали коллизию. Вот и вое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Білоус. За ним - депутат Ратушний.

БІЛОУС В.О. Вікторе Івановичу, скажіть, будь ласка, а чи процедура дозволяє це зробити постановою» а но законом?

І ще я хотів би     зауважити, що цим же законом фак­тично знищено фонд сприяння зайнятості населення.

Дякую за відповідь.

 

44

 

СУСЛОВ В.І. К фонду содействия занятости населения это решение не имеет ни малейшего отношения. Вы просто перепутали его с действующим  Законом о системе налогообложения.

 

Можно ли в данном случае принимать постановление? Проект постановления подготовлен совместно с юридическим отделом. Юристы считают правильной форму принятия "постанови про скасування рішення Верховної Ради", так как принятый нами закон не подписан, не вступил в действие, и в настоящее время законом не является. Это решение Верховной Рады, которое может быть отме­нено постановлением.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ратушний. За ним - депутат Безуглий.

 

РАТУШНИЙ М.Я., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Збаразький     виборчий     округ,     Тер­нопільська       область/. Шановний доповідачуі Звичайно, питання це виникло у Верховній Раді /ви, напевне, дуже добре пам'ятаєте/ як суто лобістське стосовно державних підприємств.

 

У Конституції записано, що всі підприємства, незалежно від форми власності, рівноправні. Ви трошки неправильно інформуєте, що це з голосу була прийнята поправка.1 Я якоюсь мірою погоджуюся з аргументами Віктора Пинзеника, що в нас є група державних підприємців і є лобістська група бюдаетників.

 

Але якщо ми говоримо про те, щоб зняти податковий прес, то його таки справді треба знімати. Я погоджуюся, що ті гроші

 

45

 

в бюджет не надійдуть.  Ми зробила реальний крок, ее розділивши державні й недержавні підприємства. І якщо ми приймемо в другому читанні проект закону, який заходить у колізію         з раніше прийнятим законом, то він сам по собі скасує прийнятий раніше            

закон.' А робити винятки для державних підприємств і водночас не робити для підприємств інших форм власності, я думаю, що це також означав діяти в інтересах якоїсь однієї з лобістських груп. Або скасовуємо для всіх, або не скасовуємо ні для кого.

 

Дякую.

 

СУСЛОВ В.І. Проголосовав проект постановления, подготов­ленный хомисией, мы не отменяем и не вводим эту норму ни для кого,' В первоначально поданном проекте предлагалось про­длить действие нормы декрета только для госпредприятий. На приняв тот проект и отменив голосование по втому проекту, мы не даем льготы никому.

 

Что же касается снижения налогового пресса, то надо все делать разумно; Мы о вами снижаем   налоговый пресс, принимая налоговое законодательство, в том числа в ближайшее время будут внесены изменения в Закон о налогообложении прибыли. Но нельзя принимать параллельные законы, когда действующим Законом о налогообложении прибыли предприятий установлена станка 30 процентов, а этим законом, если он вступіт в дей­ствие, будет установлена ставка 27 процентов. То по какой

 

46

 

ставке будут взимать налог? Вы поймите, что нельзя в разных законах на одну и ту же тему устанавливать разные ставки и разные механизмы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Беэуглий. Будь ласка.

 

БЕЗУГЛИЙ А.Г., член Комісії Верховної Ради України а пи­тань прав людини, національних меншин і міжнаціональних від­носин /Новоквховський     виборчий     о к -руг.     Херсонська       область/. Шановний Вікторе Івановичу, депутат Білоус уже   торкався цього питан­ня. Я мав на увазі те, що із загальнодержавних обов'язкових платежів і податків вилучили обов"язкові платежі до фонду сприяння зайнятості населення, чим знищили цей фонд. Платити людям, які не працюють, буде нічим. Я отримав у своєму окрузі декілька листів про   це.

 

СУСЛОВ В.І. Этот вопрос никакого отношения к обсуждаемому проекту не имеет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Радько.

 

47

 

РАДЬКО В.1., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядуванн, /Кролевецький     виборчий     округ, Сумська     область/. Вікторе Івановичу, ми зна­ходимося тут для того, щоб захищати вітчизняного виробника. Усі наші підприємства лежать. Ми дали їм,так би мовити,  від­душину, звільнили від оподаткування 10 процентів прибутку. 1, скасовуючи це сьогодні, ми вважаємо, що поповнимо той бюд­жет, який нам так і не подав досі Кабінет Міністрів?

 

СУСЛОВ В.І. Уважаемые коллеги,         приняв это решение,м не уменьшили налоговый пресс, а создали коллизию в законодательстве. Понимаете?

 

Что касается уменьшения налогового пресса, то, пожа­луйста, давайте обсудим эту норму дополнительно. Надо снизить ставку с 30., допустим, до 27 или до 20 процентов по прибыли -давайте в ближайшее время при обсуждении законопроекта о внесении изменений к Закону о налогообложении прибыли рас­смотрим этот вопрос и примем решение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Вікторе Івановичу.

 

СУСЛОМ В.І. В заключение я еще раз обращаю ваше внима­ние: сегодня действует   Закон о налогообложении прибыли и   параллельно    принят Закон "Про деякі особливості оподаткування прибутку підприємств",  который тоже касается налогообложения прибыли.  Визникла, коллизия законодательных норм. .Закон о налогооблажений прибили не допускает установления порядка

 

48

 

налогообложения прибыли другими законодательными актами. Если мы сами не отменим это решение, то комиссии просто придется обратиться к Президенту, направить ему текст закона с предложением о наложении вето. Только и всего. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вийшов. Шановні колеги,  вноситься про­позиція взята проект постанови за основу.

 

Ставлю на голосування проект постанови за основу.

 

"За" - 134.

 

Слова просить Анатолій Степанович. Будь ласка., депутате Даниленко.

 

ДАНИЛЕНКО А.С,  голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села Ліиронівський     ви­борчий     округ,      Київська     область/. Дуже дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні народні депу­тати! У мене, по суті, запитання до Віктора Івановича. Я згідний з народним депутатом Ратушним, який піднімав це питання. Вибачте, шановний Вікторе Івановичу*  ви де працюєте, в якійсь окремій галузі, чи в цілому відстоюєте наше народне господарство? Не можна ж так висмикувати. А як бути недер­жавним підприємствам? Як бути тим, хто працює безпосередньо на землі? Сьогодні вже, шановний Вікторе Івановичу,  виходячи з того   що ми маємо, більшої колізії вже немає. У сільсько­господарських товаровиробників немає прибутку. Більше половини їх - збиткові. І не з їхньої вини, не з вини тих людей.

 

49

 

А тому, Вікторе Івановичу, я думаю,  вам слід було б доопрацювати пропозицію комісії  і не лякати нас накладенням вето, а вийти з більш конкретною пропозицією, щоб довести до логічного завершення це питання.

 

Дякую за увагу.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович Суслов.

 

СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! К сожалению, Анатолий Степанович не понял сути вопроса.

 

Я не буду повторяться, вижу, что депутатов    немного и они не настроены голосовать. Пусть комиссия просто обра­титься к Президенту. Не может быть двух параллельных законов, регулирующих один и тот же вопрос и противоречащих друг другу. Поймите, что речь в данном случае идет об устранении колли­зии /Шум     у     залі/.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, сідайте, будь ласка.

 

Голосуємо проект постанови за основу. Запросіть депу­татів до залу.

 

"За"- 159.

 

Не голосують 137 народних депутатів. Ставлю ще раз на голосування. Нагадую, хто кого дублює, будь ласка, або "за", або "проти" - але голосуйте.

 

"За" - 158.

 

50

 

Шановні колеги, ми прийняли Закон про місцеві дер­жавні адміністрації в цілому, але Заключні положення там не додрукували, тому я просин би вас проголосувати їх. У лівій колонці вони є, а в правій їх не надрукували.

 

"Заключні положення.

 

1.   Цей закон набуває чинності з дня його офіційного оприлюднення.

 

 

2. Голови місцевих державних адміністрацій після набуття чинності цього закону зберігають статус голів місцевих державних адміністрацій відповідно до статті 118 Конституції України та даного Закону про місцеві державні адміністрації".

 

Прошу проголосувати.

 

"За" - 176.

 

Депутат Носов. Будь ласка.

 

НОСОВ В.В. Я прошу проголосувати тільки другу частину, а першу не треба. Якщо ми нічого не пишемо в законі про введення в дію, то діє норма Конституції, тобто він набирає чинності через десять днів. Нехай люди хоч прочитають. Куди

 

51

 

торік 73 злочини вчинено проти журналістів, проти працівників засобів масової інформації.

 

Ми ж, блокуючи підтримку засобів масової інформації, руйнуємо підвалини свободи слова, працюємо на тих, хто її не хоче в Україні, кому вигідні незахищені засоби масової інфор­мації.

 

Чергова трагічна подія в період міх двома першими читан­нями цього законопроекту, тобто смерть журналіста Петре Шев­ченка, мав спонукати нас відкинути упередженість, амбіції, подумати, як краще зробити цей законопроект, як краще захис­тити засоби масової інформації.

 

Сьогодні склалась ситуація, за якої дія указу Президента закінчилася, а закон, проект якого ми пропонуємо, не приймається.

 

Після встановлення передплатних цін і проведення передплати з друкованих видань знімається податок на додану вар-тіоть, хоча це не враховувалося, коли оголошувалася перед­плата на ці видання. До нас і досі звертаються працівники засо­бів масової інформації зі скаргами на те, що за 1995 і 1996 роки стягнено податки,,які пізніше скасовано указом Президента. Однак назад засобам масової інформації стягнені кошти ніхто не по­вертає і не обіцяє це зробити.

 

Нарешті, так звана державна підтримка засобів масової інформації без законодавчого унормування призводить до суб'єк­тивізму, зловживань, підкупу засобів масової інформації, нераціонального використання і навіть розкрадання державних

коштів.

                   

За такої ситуації на телебаченні, скажімо» стає вигідним переведення всього ефіру на показ дубльованих закордонних фільмів, бо фізичні й фінансово-матеріальні затрати міні­мальні, державна плата велика, кишені ділових людей заповнені. А ми з вами практично не бачимо вітчизняних фільмів, бо націо­нальний продукт не випускається. Нам прищеплюють чужі смаки, і ми з цим покірно погоджуємося. Духовна агресія робить нас чужими на своїй землі.

 

А тепер про те, що все-таки зроблено комісією з урахуван­ням зауважень і пропозицій, висловлених вами під час першого читання.

 

Насамперед за пропозицією народних депутатів максимально розширено сферу дії закону. Ми зробили засоби масової інфор­мації більш рівноправними щодо можливості мати державну під­тримку незалежно від форм власності. Тепер державної підтримки позбавляються тільки еротичні, рекламні та суто комерційні видання.

 

Враховано ряд конкретних пропозицій народних депутатів України, наприклад Мовчана та Осадчука, про непоширення норм державної економічної підтримки на засоби масової інформації, які є додатками до зарубіжних видань або їхніми випусками в Україні, на засоби масової інформації, засновані в Україні іноземними громадянами або особами без громадянства.

 

Депутат Олійник пропонував продумати, як у межах цього закону можна посилити відповідальність засобів масової інфор­мації та журналістів за можливі порушення Конституції і чин­ного законодавства. Статтею 3 передбачається позбавлення

 

55

 

державної підтримки засобів масової інформації, які допускають такі порушення, і це визнано в судовому порядку.

 

Враховано ряд зауважень науково-експертного відділу Секретаріату Верховної Ради.

 

Передбачаетьоя підтримка преси у формі бюджетних асигну­вань для покриття не менш як 10 відсотків передплатних тира­жів незалежно від того, яка форма власності видання. Це ще один механізм створення для видань рівних умов. І саме через цей механізм ми передбачаємо соціальну підтримку передплат­ника, тому що редакції видань зобов'язані знизити передплатну ціну на відповідний відеотек собівартості цього видання.

 

Були зауваження Мінюсту щодо того, що журналістів не можна прирівнювати до працівників правоохоронних органів за будь-яких умов. Однак сьогодні самі правоохоронним! офіційно висловлюються в пресі про те, що журналістів слід підтримати, точніше прирівняти до них у разі замахів, убивств тощо, що журналістів треба захистити, як 1 працівників правоохоронній: органів, оскільки журналісти є об'єктом уваги номер один кри­мінальних структур.

 

Заступник міністра внутрішніх справ Володимир Мельник заявив на прес-конференції, що керівництво Міністерства внутрішніх справ вважає за необхідне шити всіх можливих заходів для того, щоб створити журналістам безпечні умови роботи. Найближчим часом має бути підписано наказ міністра внутрішніх справ з метою встановлення тісніших зв'язків працівників органів внутрішніх справ із засобами масової

 

56

 

інформації. Це ще раз підтверджує те, що журналіст, який проводить розслідування, який бореться за гласність, за об'єктивність слова, справді терпить і стає обиектом номер один для переслідування.

 

Депутат Шевченко Віталій Федорович пропонує прийняти окремий закон про соціальний захист журналістів, і в цьому є раціональне зерно. Але ж ви як журналіст бачите з ситуації, що потрібен цілісний закон і не колись, а саме тепер, коли засоби масової інформації зазнають і економічної, і якоюсь мірою  політичної скрути.

 

Щодо гонорару - чи вважати це зарплатою чи ні, як вислов­лювалися тут під час обговорення цього питання - думки членів комісії розділилися, і ми залишаємо цю норму на ваш розсуд, враховуючи, що під час другого читання буде постатейне голо­сування і ми висловимо своє ставлення до цієї статті.

 

Ще раз наголошую, шановні колеги, на тому, що законо­проект, який пропонується вам, - непростий, бо вторгається в чинне правове поле, і ми свідомі цього. Але й ситуація із засобами масової інформації, із свободою слова в державі є ще більш непростою. І ми повинні виявити сьогодні не лише державну мудрість, але й відповідну політичну волю, щоб у цей складний для держави час законодавчо захистити журна­лістів, зменшити залежність засобів масової інформації від "грошових мішків", підтримати свободу олова, в Україні. Слово за вами, шановні колеги. Дякую за увагу.

 

57

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 6 запитання до Степана Кузьмича? Запишіться, будь ласка. Десяти хвилин на запитання вистачить? Добре. Виставте десять хвилин.

 

Депутат Капустян. За ним - депутат Білоус.

 

КАПУСТИН В.Н., член Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Карлівський     виборчий     округ,     Полтавська область/. Прошу передати слово депутату Дем"яну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ..Прошу.

 

ДЕМ"ЯН Г.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Гурківський     ви­борчий     округ,     Львівська     область/. Конгрес українських націоналістів. Шановний пане доповідачу! Ваші пропозиції щодо підвищення духовності наших телепередач, щодо виховання в патріотичному дусі наших телеглядачів, особ­ливо молоді, на чому ви наголошували, цілком заслуговують на підтримку. Та чи достатньо отих статей, які ви пропонуєте, для того, щоб усі працівники наших засобів масової інформації дотримувалися принципів державності й патріотизму, а не влаштовували /вибачте, я навіть не знаю,як їх назвати/ такі виступи, які паплюжать, очорнюють все наше українське, націанальне?

 

Прикро, але ,часто доводиться    чути     від людей, що керівні  інституції, які займаються нашим державним телеба-

 

58

 

ченням, стають, по суті, інституціями оросійщення українсько го телебачення. Особливо сумна справа з відбором кінофіль­мів для демонстрування... /Шум  у  залі/. На теле­екрані - насилля, жорстокість або старий імперсько-більшо­вицький  протиукраїнський мотлох, з чим не можна мирити­ся в незалежній державі.

 

ТКАЧЕНКО С.К. Дякую за запитання. Найскладнішим для спийняття депутатів чомусь виявилося те /це частково перегукується з вашим запитанням/, що   в такий спосіб, тобто надавши пільги журналістам і зробивши засоби масової інфор­мації якоюсь мірою більш незалежними від державних чи, ска-жімо, від комерційних структур /які сьогодні часто під- купляють засоби масової інформації/, ми зробимо ці засоби більш самостійними.

 

Щодо другої частини вашого запитання - чи буде більш державницькою спрямованість передач і наших публікацій -то зверніть увагу на статтю 3, якою передбачено: якщо засіб масової інформації порушує конституційні вимоги або чинне законодавств, то він відповідним чином підлягає покаранню, передусім може позбавлятися державної підтримки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Білоус. Наступний - депутат Процев"ят.

 

БІЛОУС В.О. Шановний доповідачу, як ви прокоментуєте те, що сьогодні, в нас усі засоби масо-

 

59

 

вої інформації потребують захисту, але немає тих, хто їх захищатиме.

 

Ви знаете, що загибель журналістів в Україні стала, на жаль, сумною традицією, але жоден такий випадок не був розслідуваний. Не думаю, що з прийняттям закону щось змі­ниться в кримінальній державі, якою є нині Україна.

 

А тепер по суті. Я не погоджуюсь із тим /хоча в прин­ципі підтримую цей законопроект/1, що журналіста, якщо він відряджається в гарячу точку, слід прирівняти до учасника бокових дій. І ось чому. Умови роботи там журналіста по­винні бути визначені в контракті. Ви знаєте, що журналіст не складає присяги, вій може відмовитися туди їхати. Військовий цього; не може зробити, тому варто розділити ці категорії.

 

Дякую за відповідь.

 

ТКАЧЕНКО С.К. Дякую за запитання. Стосовно того, що немає механізму захисту журналіста. Ви цілком закономірно гіперболізуєте ситуацію, тому що то, що чиниться сьогодні з журналістами - це свавілля. Журналіста можуть побити у власному кабінеті, його можуть заганяти по судах. Минулого разу я казав, що в Україні є журналіст» який вже пережив 34 позови в суд.

 

У законі, звичайно, абсолютних гарантій захисту того чи іншого працівника немає, але ми з вами вже створили відпо­відне правове поле, яке дає можливість захистити журналіста. Мат на увазі закони про телебачення» про друковані засоби

 

60

 

масової інформації, про інформацію і так далі. Тобто меха­нізм є.

І з реакції правових органів ви бачите, що вони ро­зуміють, що журналіста треба захистити сьогодні як ніколи, бо він проводить журналістське розслідування тієї чи ін­шої проблеми, саме він викриває... Так було і раніше, а надто тепер.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степане Кузьмичу, ви з нас сльозу виб"єте. Та розумієте, іноді й так виходить: журналіст пише, що хоче, а на нього й позову не можна подати...

 

ТКАЧЕНКО С.К. Щодо цього я вже вам сказав: 34 судові позови було подано лише на одного журналіста. Це рекорд в Україні.

що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та писати всі вміють, тільки дивлячись

Депутате Процев"ят, будь ласка. За ним - депутат Проток.

 

ПРОЦЕВ"ЯТ Т.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. /Самбірський     виборчий     округ, Львівська     област ь/. Шановний доповідачу І Без сумніву, засоби масової інформації потребують підтримки, і такий закон потрібен. Але скажіть, будь ласка, яким чином

 

61

 

через запропонований вами закон можна буде впливати на те, щоб перший і другий канали українського телебачення, які сьогодні більш як на 50 відсотків російськомовні, виконували Закон про мови в Україні? Це перше.

 

І друге. Нещодавно транслювалася передача, підготов­лена ОРТ, головними героями якої були летуни, які декілька років тому викрали військові літаки з України й перегнали їх у Росію. У ній паплюжили Українську державу і все укра­їнське, а ті летуни представлялися як герої.

 

Чи є в цьому законопроекті механізми, щоб можна було унеможливити подібне паплюження Україна як держави на наших офіційних телеканалах ! І прошу прийняти це як мій офіційний запит до міністра інформації.

 

Дякую.

 

ТКАЧЕНКО С.К. Дякую за  запитання. Воно трохи перегу­кується із запитанням добродія Дем"яна. Я вже казав, що в статті 3 передбачається покарання за те, про що ви сказали''. Це перше.

Друге. Наш законопроект стосується матеріальної під­тримки засобів масової інформації і, зокрема, журналістів, у ньому не передбачено санкцій щодо,якості передач.

 

А щодо вашого запитання, то є керівник, який від­повідає за якість програм і передач, за їх державницьке чи, навпаки, антидержавницьке спрямування. Думаю, саме він повинен нести відповідальність як посадова особа.

 

До речі, міністр інформації тут присутній...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Промок. Немає. Депутат Ващук. Будь ласка.

 

ВАЩУК К.Т.,  член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв"язках з СНД /Горохівський     виборчий     округ,      Волин­ська     область/. Шановний доповідачу!

 

Скажіть, будь ласка, підтримка засобів масової інформації, мається на увазі друкованих, сприятиме їх здешевленню і ширшій доступності для людей, які будуть їх передплачувати? Це перше запитання.

 

І друге. Наскільки ефективною буде ця підтримка для так званих місцевих друкованих органів, тобто районних газет, які майже в більшості районів практично ледь животіють або взагалі припинили існування?

 

Дякую.

 

ТКАЧЕНКО С.К. Дякую за запитання, воно дуже акту­альне.

 

Здешевлення. Ми передбачаємо один із механізмів, який

спрямований на здешевлення. Скажімо, ми наполягати­мемо на тому, щоб держава покривала 10 відсотків перед­платного тиражу.

 

Людина, яка передплачує газету /еротич­ного спрямування чи суспільно-політичного, це не має значення/, фактично є замовником. 1 держава, скажімо, компенсує їй безплатно 10 відсотків паперу, але тільки передплатного тиражу. Водночас редакція зобов"язується

 

63

 

знизити передплатну ціну саме на такий відсоток собівар­тості свого видання. Це свідомо робиться для того, аби здешевити продукцію, підвищити тиражність, оживити вироб­ництво, щоб ця галузь запрацювала як слід і не загинула, як інші.

 

Минулого разу я наводив приклад, як зробили в До­нецьку. Там з бюджету виділили солідну суму для підтримки засобів масової інформації, саме на оплату паперу. 1 є   результат: зросла кількість видань - уже близько 500, зрос­ли тиражі. Це одна з галузей, яка функціонує сьогодні повноцінно. Зарплата людям виплачується своечасно, підви­щується. ,1 всі задоволені, тому що плюралізм забезпечено.

 

Для тих, хто боїться, що це будуть державні засоби масо­вої інформації. У Донецькій області співзасновішками, здається, 24 чи 26 видань із 500 є державні структури, а то все - вільна демократична преса. І ніхто не запитує, чому пишуть так або інакше, тому що в судовий механізм. Будь ласка, відстоюй ту чи іншу думку.

 

Місцева преса. Так, місцева преса сьогодні в жалю­гідному стані. Скажімо, в середньому районі тираж тради­ційно був 6,7 чи 8 тисяч,  сьогодні - 1000, 800, 600 примірників.

 

Люди добрі! Це вже не видання, це вже не газета. Вона не виконув своєї основної функції - доходити до людей і нести політику держави. Який же це рупор, коли його тільки 600 сімей читає? Тому сьогодні це наш біль.

 

Я закликаю всіх, шановні колеги, відкинути амбіції -

64

 

вони в кожного свої - і усвідомити головне: преса і свобода слова сьогодні під загрозою! А якщо свобода слова під загрозою, то про яку демократичну державу можна говорити?

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степане Кузьмичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

Понецілко Віктор Іванович, голова Комісії з питань законодавчого забезпечення свободи слова.

 

ПОНЕДІЛКО В.І., голова Комісії Верховної Ради Укра­їни законодавчого забезпечення свободи слова та засо­бів масової інформації УОрджонікідзев-ський     виборчий     округ,      Запо­різька,,   область/. Шановні колеги! Законо­проект, який ми сьогодні обговорюємо, був зачатий Міні­стерством інформації України /тоді це міністерство на­зивалося у справах преси та інформації/ десь у червні 1994 року. На Всеукраїнській нараді журналістів у Житомирі

 

65

 

в січні 1995 року Президент, представники уряду, Верховної Ради України заявили, що майже з нетерпінням, як акушери й лікарі-педіатри, очікують народження дитяти, тобто закон про підтримку, щоб вивести його в "люди.

 

Нарешті, у березні 1995 року законопроект народився і тоді ж 15 березня був зареєстрований у Верховній Раді України під номером 241. Сьогодні    дитяті    вже понад два роки. За цей час воно, бідненьке, немічне, перенесло кілька хірургічних операцій, пройшло через руки досвід­чених і малознаючих, доброзичливих і недоброзичливих експертів — консультантів і здоров"я, на жаль, не набрало. Навпаки,  втратило його.

 

Батьки з Кабміну, замість того щоб рятувати немовля, все менше й менше стали любити його, дбати про нього. В основному його порятунком займалися наша комісія та пер­сонально народні депутати, які виступили ініціаторами на­дання проектові прав закону.

 

У листопаді минулого року одночасно зі створенням Міністерства інформації України дитя повністю стало під­кидьком. Віце-прем"ер-міністр України Курас навіть напра­вив до комісії Верховної Ради України офіційного листа про відмову від цього проекту. Щоправда, міністр інфор­мації Кулик Зиновій Володимирович запевнив нас, що візьме на себе опікунські права й обов"язки,  тп окрім цих запевнень  поки що нічого немає.

 

Не краще обійшлися з цим дитям і ми з вами 7 березня 1997 року, коли вже з цієї трибуни звучало питання про зако­нопроект.

Комісія ще тоді заявляла про свою готовність всіма силами оздоровлювати знайду і до другого читання забезпечити його життєздатність. Нас тоді не зрозуміли.

 

Тепер ми повторно намагаємося довести, що законопроект-підкидьок ще варто й можна виростити в повноправний за­кон. Що для цього треба?

 

Аналізуючи матеріали проведених останнім часом соціоло­гічних опитувань щодо засобів масової інформації, неважко помітити в підсумку загальну закономірність. На запитання, що є найбільш необхідним для забезпечення повноцінного функ­ціонування інформаційної сфери та свободи слова в Україні, опитувані завжди на перше місце (і за кількісними показни­ками це явно переважало) ставили забезпечення фінансової не­залежності ЗМІ та журналістів.

 

До речі, у день парламентських слухань "Свобода слова в Україні: стан, проблеми і перспективи", які відбудуться 10 квітня, ми розраховуємо оголосити інші цікаві істотні ре­зультати соціологічних досліджень.

 

Зараз ж'е хочу згадати відповіді лише на два тісно пов'язаних між собою запитання. Перше: що має найнегативніші наслідки для ЗМІ і журналістів, особливо в разі опублікуван­ня критичних матеріалів? Відповіді: на першому місці - психологічний тиск на журналіста і редактора, на другому - економічні санкції. На запитання: "Що ж робити?" - журналісти пишуть: "Змінити ставлення до засобів масової інформації з боку органів державної влади". Ці опитування, нагадую, про­водилися серед журналістів.

 

67

 

Висновок з усього цього один: треба посилити економічну підтримку засобів масової інформації таким чином, щоб не позбавити їх незалежності. Зробити це можна лише законодав­чим актом. Необхідно змінити ставлення - економічне, органі­заційне, адміністративне - органів державної влади до засо­бів масової інформації. І зробити це теж можна лише законо­давчим актом.

 

Нарешті, треба унормувати взаємини держави та засобів масової інформації взагалі, гарантувати надання дер­жавної підтримки від волюнтаризму й зловживань. І це можна зробити також виключно законодавчим актом.

 

Як бачите, вся логіка, весь здоровий глузд і відповідні розрахунки переконують, що Закон про державну підтримку за­собів масової інформації та соціальний захист журналістів приймати вкрай необхідно.

 

Державної - передусім державної економічної - підтримки потребують друковані засоби масової інформації. І впорядку­вання цієї допомоги потребують саме вони. Тут і доводити спеціально нічого не треба. Та останнім, часом нас усе більше й більше непокоїть проблема державної економічної підтримки телерадіоінформаційної галузі.

 

Що таке національний телепродукт? Кому, за шо і скільки грошей треба платити як винагороду за його виробництво? За законом і всією суспільною логікою подібним продуктом не можна вважати дублювання кінофільмів українською мовою. Це -нонсенс, абсурд. Якщо дублювання - самостійний та ще націо­нальний  телепродукт, то як він може існувати й використову­ватися сам собою, без фільму, авторські права на який, зрозу­міло ж, залишаються за авторами, зарубіжними виробниками?

 

68

 

Якщо це національний телепродукт, то як же його за статтею 36 Закону України про телебачення і радіомовлення, приміром. можна продати? І хто купить фонограму дубляжу без самого за­рубіжного фільму, який продати не можна?

 

У нас же під виглядом створення сприятливих умов для національного телевиробника, під виглядом його державної підтримки те, що не є національним творчим продуктом, прирівнюється до нього, і значні економічні вигоди мають зовсім не бідні і зовсім не національні телевиробники. Адже за вкрай відвертими, щоб не сказати цинічними, зізнаннями таких "телевиробників", вони закуплені іноземними компаніями. Ка­жуть: "Нас купили" - що означає: "У нас усе в порядку і ми чисті".

 

"Порядок" тільки, мабуть, у тому, що іноземці не застосовують поки що економічних санкцій на згадане насиль­ство над авторським правом, бо це були б санкції проти самих себе, оскільки вони справжні хазяї на українських телекана­лах.

 

Сумнівних рішень щодо можливостей зловживань державними коштами під виглядом державної підтримки засобів масової інформації на * позазаконній основі чимало. І які ж маємо від усього цього наслідки для суспільства, для громадянської мо­ралі й самопочуття людей, які державні й державницькі нас­лідки?

 

Я вже говорив про це з цієї трибуни, скажу ще раз: те, що відбувається зараз у царині телебачення, я назвав би ду­ховним геноцидом проти нашого етносу, проти його культури, проти українства як такого. Нинішній телеекран в Україні розмиває його предковічні корені. Наші діти духовно гинуть,

 

69

 

так і не ставши повноцінними людьми. Участь у цьому (кажу це з усією відповідальністю) беруть високі посадові особи дер­жави, які використовують жупел державної економічної під­тримки й цілком реальні державні кошти, призначені для під­тримки, направляють не туди, куди слід.

 

Готуючись до обговорення, ми в комісії мали кілька роз­мов з іноземними правознавцями й законодавцями. Вони спочат­ку взагалі не розуміли, що таке "державна підтримка засобів масової інформації". Просили пояснити. Ми пояснювали коле­гам, що це, приміром, нульовий податок на додану вартість з оборотів інформаційної продукції, як у європейських країнах; що це пільгові тарифи в експортно-імпортному поширенні та­кої продукції тощо. Тобто те, що застосовується в цілому світі. Колеги погоджувались із вмістом цього, із тим, що це також  застосовується на державному рівні, тобто є державною підтримкою, але дивувалися, то Україна ще й досі не запровадила таких норм.

 

І тепер, коли, з одного боку, у проект закону автори радо внесли екстраполятивні фактори, а з другого, готується явно дискримінаційний указ Президента як альтернатива цьому закону в разі його неприйняття, думаю, усі прибічники "ефективації" законопроекту погодяться із запропонованим варіан­том. Тому пропоную і прошу вас прийняти законопроект у пер­шому читанні.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧІЙ. Вікторе Івановичу, у Бас є висновок комісії щодо проекту цього закону?

 

70

 

ПОНЕДІЛКО В.і. Запитання? То я ж виступаю в обговорен ні... Якщо є запитання, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, висновок є?

 

ПОНЕДІЛКО В.І. Що мається на увазі: висновок щодо еко­номічних витрат, ефективності?

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юридичний висновок.

 

ПОНЕДІЛКО В.І. Так, юридичний відділ давав нам висновок, науково-експертний теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ПОНЕДІЛКО В.І. Тут різні точки зору...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Віктора Івановича? Запишіть­ся, будь ласка.

 

П'ять хвилин на запитання.

 

Депутат Ратушний. За ним - депутат Осадчук.

 

РАТУШНИЙ М.Я. Шановний доповідачу, я цілком з вами зго-: ден, що таких заходів треба вживати, і особливо це стосуєть­ся районної преси, яка нині в жахливому становищі. Та мене цікавить: чому сьогодні, коли цинічно порушуються конститу­ційні норми у сфері мовної політики, коли цілі регіони - До­нецьк, Харків  ігнорують Конституцію і проводять подальшу

71

 

русифікацію в нашій державі, не ввести норму щодо видань, які видаються державною мовою? Після того я  обома руками голосував би за проект цього закону. Дякую.

 

ПОНЕДІЛКО В.І. Ви, мабуть, просто недослухали Степана Кузьмича. Він це пропонує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Осадчук. За ним - депутат Шевченко.

 

ОСАДЧУКП. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури ти духовності (Тлумаць-кий  виборчий  округ,  Івано-Фран­ківська  область). Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи змінилася концепція цього законопроекту під час його доопрацювання і якою мірою надається перевага дер­жавним засобам масової інформації, що є органами певних рад, державних структур? І загалом про підтримку національної преси, бо є така проблема.

 

Дякую за увагу.

 

ПОНЕДІЛКО В.І. Концепція змінюється взагалі, оскільки йдеться про підтримку не тільки державних засобів масової Інформації, тобто тих, засновником чи співзасновником яких є орган державної влади чи місцевого самоврядування. То і є державна преса, а все інше - недержавна.

 

Ми виходимо на протекціонізм, власне кажучи, всіх засо­бів масової інформації, які передплачує громадянин України.

Немає ніякого поділу. Безумовно, за винятком комерційних ви­дань, які й так себе забезпечують, деяких еротичних видань та видань рекламного характеру, спрямованих на отримання прибутку. Вони не мають права на державну підтримку Аудіо­візуальні засоби масової інформації також мають право на державну підтримку.

 

І щодо національних видань. Ще раз повторюю: передбача­ється підтримка насамперед національних видань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Шевченко. За ним - депутат Марченко.

 

ШЕВЧЕНКО В.Ф., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Фастівський  виборчий  ок­руг,  Київська  область). Шановний Вікторе Івановичу! У своїй співдоповіді ви говорили про те, що за кор­доном не зовсім розуміють, що таке "державна підтримка за­собів масової інформації". Ми це розуміємо, але не розуміємо дечого іншого. От я, наприклад, не розумію, що означає "дер­жавна підтримка нероздержавлених засобів масової інформації".

 

Моє запитання є концептуальним, оскільки минулого разу я виступав проти цього закону саме з цих позицій, і ці мо­менти, на жаль, не враховано. Як бути, коли в нас преса не роздєржавлена?

 

73

 

ПОНЕДІЛКО В.І. Віталію Федоровичу, або ми в комісії чо­гось не розуміємо, або тут щось не зрозуміли... Тоді я за­прошую вас на трибуну, і давайте обговоримо, що мається на увазі, що там не змінилося...

 

Адже Степан Кузьмич сказав, що ваша пропозиція врахова­на в законопроекті. Відверто кажучи, я не зрозумів, що ви хочете від мене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко.

 

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним госпо­дарством (Романський  виборчий  ок­руг,  Сумська  область). Уважаемый Алек­сандр Николаевич! Я надеюсь, что выступлю в обсуждении этого законопроекта, и прошу передать слово коммунисту Радько.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Радько. Будь ласка.

 

РАДЬКО В.І. Дякую. Вікторе Івановичу, у мене запитання іншого характеру. Засоби масової інформації вже так дискре­дитували нашу Верховну Раду... Напередодні 1 квітня переда­ли, що перед нами виступатиме Павло Іванович Лазаренко, пе­ред 8 березня передали, що ми будемо приймати Закон про

зброю.

 

То, може, не цей закон треба вводити, , а інший - про кримінальну, відповідальність журналістів за брехливу інфор­мацію?

 

Дякую. 

 

74

 

ПОНЕДІЛКО В.і. Якби було опубліковано, що перед "нами виступатиме Клінтон, то я посміявся б разом із вами і на тому закінчилося б. 1 квітня. Чого ви вводите це в ранг по­літики?

А взагалі у світі прийнято таке: якщо засоби масової інформації за щось добряче критикують політика, то виправ­довуються не засоби масової інформації, а політик доводить свою правоту. А ми хочемо чомусь жити інакше. Треба, мабуть, жити за світовими стандартами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ми завжди думаємо, що в когось кращі стандарти, ніж у нас. Хай на нас трохи рівняються. У нас також є хороші стандарти.

 

Шановні колеги! Ми вичерпали час вечірнього засідання. Давайте порадимося. Пропоную закінчити сьогодні розгляд цьо­го питання - обговорити й прийняти рішення.

 

Хто за те, щоб продовжити вечірнє засідання на 20 хви­лин? Прошу проголосувати.

 

"За" - 62. 

 

Тоді я використаю право головуючого і продовжу засідан­ня на 15 хвилин (Шум у залі). Ще 15 хвилин на ви­ступи, і на цьому закінчимо роботу. Вистачить цього часу для обговорення? Висвітіть, будь ласка, хто записався на обгово­рення, ми зорієнтуємося...

 

Не треба галасувати. Від комісії виступав депутат Понеділко.

Записалися депутати Шевченко, Білоус... Ну, 15 хвилин вистачить. Якщо навіть по три хвилини надати (Шум  у залі).

 

Шановні колеги! На цьому вечірнє засідання оголошується закритим.

 

Завтра продовжимо розгляд цього питання о 10 годині.

 

75