Стенограма пленарного засідання

19 березня 1997

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України.
19 березня 1997 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0. 0.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я прошу вибачити за затримку. Прошу підготуватися до реєстрації. Провадиться поіменна реєстрація.

 

Зареєструвалися 346 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

Я уточнюю оголошення на завтра. Голосування розпочнеться о 9 годині 30 хвилин. Ще раз кажу: завтра вранці голосування по суддях триватиме з 9 години 30 хвилин до 10 години. Зрозуміло, так?

 

Слово депутату Павловському, він пояснить.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ М. А., заступник голови Лічильної комісії Верховної Ради України (Центральний виборчий округ, Хмельницька область). Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні члени Лічильної комісії! Я вас запрошую прийти завтра в кінозал на 9 годину 15 хвилин...

 

3

 

ГОЛОВА. Ідіть на трибуну, а то вас не чути.

 

Будь ласка.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ М. А. Я звертаюся до Членів Лічильної комісії. Лічильна комісія завтра збирається о 9 годині 15 хвилин у кінозалі. Дякую.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Лічильна комісія збирається о 9 годині 15 хвилин у кінозалі, а голосування - з 9 години 30 хвилин.

 

На трибуні Віктор Іванович Суслов, голова Комісії з питань фінансів і банківської діяльності. Розглядається проект Закону про податок на додану вартість у третьому читанні.

 

СУСЛОВ В. І., голова Комісії Верховної Ради України з витань фінансів і банківської діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые народные депутаты! Вчера мы приступили к рассмотрению этого проекта в третьем чтении. Предлагается проголосовать дополнение к пункту 1.9 статьи 1 я пункты 1.10 и 1.11, которые дополняют статью 1.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, нехай депутати відкриють ще раз законопроект. Пункт 1.9. Тут наводилися терміни "резидент",

 

4

 

"нерезидент", "гудвіл" із Закону про оподаткування прибутку підприємств. Ці норми вже діють, чим зумовлюється необхідність внесення їх до пункту 1.9.

 

Я ставлю на голосування пункт 1.9. Прошу підтримати.

 

"За" - 212.

 

Ще раз кажу, що це та сама норма, яка вчора була. Ну, будь ласка. "Корпоративні права", "пов’язана особа", "резидент", "нерезидент", "гудвіл" - все це із Закону про оподаткування прибутку підприємств, і посилання є на цей закон. Дається лише визначення термінів. Це ні до чого не призводить.

 

Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 260.

 

Тепер пункт 1.10. Учора була дискусія, причому серйозна, стосовно інкасації боргових вимог і факторингу, тобто операцій, пов’язаних з тими нормами, які раніше були відхилені при прийнятті інших заковів. Зокрема, Закону, здається, про податок на доходи фізичних осіб.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты, я хочу обратить ваше внимание на то, что эти термины предлагается ввести в закон в связи с тем, что они применяются в подпункте 3.2.5. Ведь использовать термины, не дав в статье 1 их точного определения, будет затруднительно. Предлагается дать эти определения в пунктах 1.10 - "Інкасація боргових вимог... " и 1.11 - "Факторинг... "

 

5

 

ГОЛОВА. Немає інших пропозицій?

 

Учора виступала Валентина Петрівна з цього приводу. Ви ще хочете сказати щось? Будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В. П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села [Андрушівський виборчий округ, Житомирська область). Шановні колеги народні депутати! Це той випадок, коли ми ще не маємо законодавчого поля, а комерційні банки вже провадять відповідні операції. І зараз через Закон про податок на додану вартість ми хочемо ввести норму, яка сьогодні фактично не відображена в Законі про байки і банківську діяльність. Там лише написано: "інші види операцій".

 

Справа в тому, що ми не маємо фактично Закону про векселі і вексельний борг. Тепер колективні сільськогосподарські підприємства отримують векселі лише за реалізовану продукцію. І якщо ми узаконимо факторинг, то фактично надамо можливість на рівні держави створювати рекет, коли банки будуть скуповувати відповідні боргові зобов’язання, у тому числі й державні.

 

Тому, мені здається, спочатку потрібно прийняти Закон про векселі і вексельний борг, а потім вводити це в Закон про податок на додану вартість.

 

Олександре Олександровнчу, прошу звернути увагу ось на що. Я з Європейського енциклопедичного словника виписала, що таке факторинг, і роздала це депутатам. Визначення, наведене у проекті закону, не

 

6

 

відповідає тим нормам, які сьогодні закладаються в європейські закони. Тому сьогодні вводити норму про факторинг у цей закон не можна. Прошу не робити цього.

 

ГОЛОВА. Я прошу вас не дві хвилини виступати, а одну, як це визначено Регламентом.

 

Сергію Анатолійовичу, оскільки комісію тут, на трибуні, представляє голова, то він і відповість на це запитання.

 

Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! Дело в том, что с введением этих понятий мы не вводим эти операции в практику. Они уже осуществляются, в частности и банками, как инкасация долговых требований. И факторинга тоже.

 

Если же мы не определим понятий, то возникнет вопрос: как быть с подпунктом 3.2.5? Тогда мы должны будем исключить из статьи, которая определяет объекты налогообложения, также эти операции, и они не будут урегулированы законодательно. Таким образом, не будет ясно, облагать ли их или не облагать.

 

В подпункте 3.2.5 также говорится, что у нас не являются объектом налогообложения целый ряд финансовых операций, "за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу... " То есть то, что мы закладываем в закон, как раз и решает те задачи, о которых сказала

 

7

 

Валентина Петровна. Эти банковские операции будут облагаться налогом на добавленную стоимость.

 

ГОЛОВА. Валентино Петрівно, може, ви не будете заперечувати, якщо ми визначення термінів дамо тут, а про їх застосування запишемо в тих нормах, які стосуються саме тих операцій? Не заперечуєте! Заперечуєте.

 

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття пунктів 1.10 і 1.11 у редакції, яку пропонує комісія. Будь ласка.

 

"За" - 212.

 

Оскільки рішення не прийнято, я просив би перенести це на третє читання.

 

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, 100 депутатов не голосовали!

 

ГОЛОВА. Ну давайте я ще раз поставлю на голосування. Прошу!

 

"За" - 222.

 

Є потреба ще висловишся? Давайте так: одни - "за", один - "проти". Хто це буде? Валентина Петрівна і депутат Терьохін. Будь ласка, Валентино Петрівно.

 

СЕМЕНЮК В. П. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колега народні депутати! Я, можливо, і не проти цього пункту, але спочатку

 

8

 

треба прийняти Закон про векселі і вексельний борг. Справа в тому, що за 1996-1997 роки колективні господарства мають лише векселі. Якщо ми даємо можливість третій особі скуповувати боргові зобов’язання (а відповідно до того визначення, яке я вам роздала, комерційні банки матимуть свої прибутки), то за рахунок цього держава ще раз платитиме банкам за те, що вони проплачують державні боргові зобов’язання. Не можна двічі проплачувати державі! Що ми робимо?! Давайте спочатку дамо доручення Комісії з питань економічної політики (яка, до речі, уже мала таке доручення, коли розглядався проект Закону про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом) підготувати проект такого закону, а потім вносити сюди відповідні зміни.

 

Сьогодні колективні господарства мають лише векселі!

 

Дякую.

 

СУСЛОВ В. І. Значит, что касается предложений о принятии...

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, Вікторе Івановичу. Слово має депутат Терьохін.

 

ТЕРЬОХІН С. А. член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності {Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Шановні народні депутати! Ми трошки заплуталися в цьому питанні. Факторинг сьогодні використовується у зв’язку з тим, що в Цивільному кодексі України є дві статті - про переуступку боргу і

 

9

 

переведення боргу. Сьогодні всі дуже влучно використовують цю формулу, але, на жаль, зазначені операції не обкладаються ПДВ, тобто є легальна шпарка, щоб не сплачувати ПДВ, фактично реалізуючи продукцію.

 

Саме тому фінансова комісія і вийшла з пропозицією всі операції з переуступки боргу, які стосуються товарно-матеріальних цінностей, ввести в податкове поле. Водночас це буде заходом збільшення доходів бюджету від таких фінансових посередників.

 

Я просив би за це проголосувати. Це не звільнення, а обкладання податком.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, у Законі про оподаткування прибутку підприємств ці терміни - "інкасація боргових вимог" і "факторинг" є?

 

СУСЛОВ В. І. Нет.

 

ГОЛОВА. Не передбачені.

 

СУСЛОВ В. І И, кроме того, я хотел бы сделать одно замечание по поводу высказанного Валентиной Петровной пожелания о принятии Закона о векселях. Дело в том, что Украина присоединилась к Женевской конвенции о вексельном обращении 1930 года, и, таким образом, у нас законодательство есть, векселя у нас используются. Предложение о

 

10

 

принятии самостоятельного закона не может быть основанием для неурегулирования вопроса, который мы здесь обсуждаем.

 

ГОЛОВА. Отже є дві позиції. Валентина Петрівна вважає, що сьогодні в цьому законі давати визначення таких термінів, як "інкасація боргових вимог" і "факторинг", не треба, а після прийняття відповідного закону можна буде привести у відповідність. Комісія пропонує залишити пункти в такій редакції, яку ви бачите в порівняльній таблиці.

 

Пропозиція про прийняття пунктів у редакції комісії ставиться на голосування.

 

"За" - 230. Приймається.

 

Стаття 2 "Платники податку".

 

СУСЛОВ В. І. Здесь пункт 2.3 предлагается изложить в новой редакции - заменить слова "особа, що здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі" словами "здійснює підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти".

 

Дело в том, что это определение позволяет охватить не только розничную торговлю как таковую, но и ту мелкооптовую, где расчеты осуществляются за наличные деньги. В этом случав лица, которые такие расчеты осуществляют, также являются плательщиками налогов.

 

ГОЛОВА. Нема заперечень проти цього? Тоді пункти 2.1, 2.2, 2.3 ставляться на голосування в редакції, яка пропонується комісією.

 

11

 

СУСЛОВ В. І. Пункты 2.1 и 2.2 проголосованы. Только пункт 2.3.

 

ГОЛОВА. Правильно, правильно. Ставлю на голосування пункт 2.3. Прошу голосувати.

 

"За" - 253. Прийнято.

 

СУСЛОВ В. І. В статье 3 в подпункт 3.1.1 комиссия предлагает внести дополнение, связанное с лизинговыми операциями. Новая редакция следующая: "продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операцій з оплатою вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця".

 

ГОЛОВА. Немає зауважень?

 

Депутату Чупахіну надається слово.

 

ЧУПАХІН О. М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Куп’янський виборчий округ, Харківська область/. Виктор Иванович, вы подпункт 3.1.1 предлагаете изложить в новой редакции. Но в подпункте 3.2.2 записано: "не є об’єктом оподаткування операції з передачі майна орендодавця (лізингодавця)".

 

Нет ли противоречия между этими подпунктами?

 

12

 

СУСЛОВ В. І. В данном случае противоречия нет. В подпункте 3.1.1 говорится об операциях по оплате стоимости услуг, а в подпункте 3.2.2 - о передаче имущества арендодателя. Не стоимости услуг, а передачи имущества. В том-то и дело, что мы освобождаем передачу имущества в этом случае от уплаты НДС, облагая НДС только операции по оплате стоимости услуг по договорам.

 

ГОЛОВА. Нормально? Ще раз надається слово депутату Чупахіну.

 

ЧУПАХІН О. М. Передача имущества - это ведь тоже услуга?

 

СУСЛОВ В. І. Передача имущества - это не услуга. Эта подпункты не противоречат друг другу. Передача имущества - это операция.

 

ГОЛОВА. Олександре Михайловичу, дійдемо до того пункту і повернемося до цього питания.

 

Інших нема пропозицій? З приводу підпункту 3.1.1?

 

Надається слово депутату Семенюк.

 

СЕМЕНКЖ В. П. Стосовно підпункту 3.2.1 я попрошу...

 

ГОЛОВА. Зачекайте, спершу треба проголосувати підпункт 3.1.1. Я ставлю на голосування підпункт 3.1.1 у редакції комісії. Будь ласка.

 

13

 

"За" - 270 Прийнято. Підпункт 3 1 2.

 

СУСЛОВ В І. В подпункт 312 комиссия предлагает внести дополнение, учитывающее операции по ввозу (пересылке) имущества по договорам аренды (лизинга), ипотеки и залога

 

ГОЛОВА. Тобто це визначення об’єктів оподаткування і операцій.,

 

СУСЛОВ В І Уважаемые депутаты! В данном случае речь идет об обложении налогом лизинговых операций, передаче имущества при лизинге и операций по оплате стоимости лизинговых услуг. Как видите, внесено дополнение " в тому числі операції з увезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), іпотеки та застави".

 

ГОЛОВА Будь ласка, є ще зауваження? Депутат Чупахін.

 

ЧУПАХІН О. М. Виктор Иванович, насколько я помню, порядок применения ипотеки у нас еще недостаточно определен, а мы включаем его сюда.

 

СУСЛОВ В. І Понятие ипотеки в законодательстве есть. Вы правы в том, что законодательство по ипотеке у нас не развито, но это есть в Законе о залоге. А что касается обложения, то в данном случае мы

 

14

 

используем эти термины только для определения объекта обложения налогом на добавленную стоимость. И это правильно.

 

ГОЛОВА. Ви маєте іншу думку? Ще раз депутат Чупахин.

 

ЧУПАХІН О. М Александр Александрович, уважаемые народные депутаты! Я все-таки предлагаю слово "ипотека" исключить из этой формулировки. И давайте, Виктор Иванович, пока согласимся с этим.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, як ви вважаєте?

 

СУСЛОВ В. І. Комиссия предложила свою редакцию. Я согласен в одном, это очень незначительный объем операций, если они вообще имеют место. Наверное, это надо принять, так как по крайней мере учитывается возможность использования ипотеки.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, давайте так У нас є Закон про заставу, яким передбачено застосування Іпотеки як форми застави, як різновиду застави. Тому ми могли б тут це не записувати, оскільки Законом про заставу це визначено.

 

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, в данном случае речь идет
о налогообложении, а не об и
потеке и залоге как таковых.

 

15

 

ГОЛОВА. Є пропозиція депутата Чупахіна вилучити слово "іпотека". Я ставлю це на голосування. Ви не заперечуєте, щоб усе голосувати? Усе разом, так? Ну добре, давайте... Ставиться на голосування пропозиція депутата Чупахіна, щоб із цього підпункту слово "іпотеки" вилучити. Ставлю на голосування.

 

"За" - 125.

 

Одну хвилиночку! Надаю слово Віктору Лаврентійовичу Мусіяці, щоб вів поясняв цей термін. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л., заступник Голови Верховної Ради України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Тут усе правильно. Іпотека - це різновид застави. Закон про заставу передбачає іпотеку як різновид застави. Є, скажімо, застава земельних ділянок, навіть якихось споруд, які стоять на них. Тому якщо ми говоримо "застава", то маємо на увазі, що там може бути й іпотека. Видів застави дуже багато.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування підпункт 3.1.2 в редакції, яку пропонує комісія.

 

Будь ласка.

 

"За" - 245.

 

Я прошу звернути увагу на те, що ми зараз не говоримо про використання землі як застави. Ми говоримо про оподаткування такої операції, якщо вона відбувається.

 

Підпункт 3.1.3.

 

16

 

СУСЛОВ В. І. Подпункт 3.1.3 не был проголосован во втором чтении. Комиссия предлагает принять его в той же редакции, в какой он предлагался на второе чтение. Я объясняю, что введение в состав объекта налогообложения экспорта (вывоза) товаров в данном случае просто означает, что потом мы установим нулевую ставку при экспорте, которая предполагает возмещение уплаченного налога на добавленую стоимость. Поэтому этот подпункт вовсе не есть обложение экспорта, как кое-кто из депутатов об этом подумал, не проголосовав его во втором чтении.

 

ГОЛОВА. Тепер уже зрозуміло, і депутати голосуватимуть, я так бачу. Я ставлю на голосування підпункт 3.1.3 у редакції комісії.

 

Будь ласка.

 

"За" - 255. Прийнято.

 

Пункт 3.2.: "Не є об’єктом оподаткування операції з... " - і далі за текстом.

 

Вікторе Івановичу, прошу.

 

СУСЛОВ В. І. Здесь изменения, как вы видите, редакционные. Комиссия предлагает этот пункт принять. Не являются объектом обложения операции, связанные с выпуском, размещением и продажей за деньги ценных бумаг, выпущенных субъектами предпринимательской деятельности, Национальным банком, Министерством финансов,

 

17

 

казначейством, органами местного самоуправления, включая приватизационные компенсационные бумаги, жилищные чеки, земельные боны, деривативы, обмен ценных бумаг на другие ценные бумаги и так далее. И уточнено, что эти нормы не используются при операциях по продаже бланков дорожных, банковских и личных чеков, ценных бумаг, расчетных и платежных документов, пластиковых карточек.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Чупахін.

 

ЧУПАХІН О. М. Уважаемый Виктор Иванович, уважаемые народные депутаты! Может быть, лучше во втором абзаце подпункта 3.2.1 после слова "бланків" поставить точку с запятой? Виктор Иванович, обратите на это внимание, поскольку оно читается: " бланків дорожніх, банківських та особистих чеків". А потом просто идет: "цінних паперів" и так далее. То есть чтобы у вас пошло перечисление, каких бланков.

 

СУСЛОВ В. І. Редакционно мы еще посмотрим с редакционно-издателъскнм отделом,

 

ГОЛОВА. Тобто це не заперечується.

 

Будь ласка, Георгію Манолійовичу.

 

18

 

МАНЧУЛЕНКО Г. М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД (Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область). Олександре Олександровичу, мені здається, що, виписуючи в такій редакції цей підпункт, ми даємо можливість підприємницьким структурам, які займаються зазначеними операціями, заробляти непогані гроші. Тому я пропонував би слова "діючими суб’єктами підприємницької діяльності" вилучити, залишивши далі по тексту тільки Національний банк, Мінфін та інші органи.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты! В данном случае говорится о том, кем эти бумаги выпускаются. Акции, например, выпускаются действительно субъектами предпринимательской деятельности, но могут покупаться населением. Если же мы сюда внесем такие изменения, то это будет неточно. Написано совершенно правильно: бумаги, выпускаемые субъектами предпринимательской деятельности, Нацбанком, Минфином и так далее.

 

ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

Полтавчани, я прошу тихіше.

 

СЕМЕНЮК В. П. Шановний Олександре Олександровичу, шановний Вікторе Івановичу! Тут у нас виходить суперечність: в одному випадку йдеться про земельні сертифікати, у другому - про земельні бони. Я

 

19

 

вважаю, що потрібно залишити стару редакцію, яка була проголосована в другому читанні. Інакше буде нестиковка із Земельним кодексом.

 

ГОЛОВА. Валентино Петрівно, на жаль, я з вами повністю згоден. Але в Законі про приватизаційні цінні папери ця категорія є. Тому біс його знає, вибачте мені за такі слова, як тут краще бути.

 

Вікторе Івановичу, прошу,

 

СУСЛОВ В. І. В законодательстве используется и такое понятие.

 

ГОЛОВА. Підпункт 3.2.1 ставиться на голосування в редакції комісії. Будь ласка.

 

"За" - 215.

 

Тоді голосується те саме, але без слів "земельні бони". Будь ласка.

 

"За" - 197.

 

Я ще раз ставлю на голосування першу редакцію.

 

"За" - 254. Прийнято.

 

Підпункт 3.2.2.

 

СУСЛОВ В. І. В подпункте 3.2.2 теперь более детально расписаны опять-таки лизинговые операция: "передачі майна орендодавця (лізингодавця), що є резидентом, у користування орендарю (лізингоотримувачу) згідно з умовами договору оренди... " и так далее.

 

20

 

Все это не является объектом обложения налогом на добавленную стоимость.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло? Ставлю на голосування цей підпункт.

 

"За" - 244. Прийнято.

 

Підпункт 3.2.3.

 

СУСЛОВ В. І. Комиссия по вопросам финансов предлагает согласиться с предложением Комиссии по вопросам здравоохранения, материнства и детства и добавить, что оказание услуг социального и пенсионного страхования также не относится к объектам налогообложения.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Міністерство в особі міністра підтримує цю пропозицію. І в особі депутата, так, так.

 

"За" - 246. Прийнято.

 

Підпункт 3.2.4.

 

СУСЛОВ В. І. В подпункте 3.2.4 учтено пожелание Национального банка о том, что монетарные металлы не должны облагаться налогом на добавленную стоимость. Это абсолютно правильно. Если Национальный банк создает у нас золотой запас, то закупка монетарных металлов не должна облагаться налогом.

 

21

 

ГОЛОВА. Немає заперечень. Ставлю на голосування підпункт 3.2.4 в редакції, яка пропонується комісією.

 

"За" - 240. Прийнято.

 

Підпункт 3.2.5.

 

СУСЛОВ В. І. Подпункт 3.2.5. теперь расписан более детально. Здесь речь идет о том, что к объектам налогообложения не относятся "залучений і розміщення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств, особою, що надала такі кредити, гаранти або поручительства; торгівля за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операції з інкасації боргових вимог та факторингу (факторних операцій)".

 

ГОЛОВА. Немає заперечень? Валентино Петрівно, прошу.

 

СЕМЕНЮК В. П. Я прошу, шановні колега народні депутати, звернути увагу на останній абзац підпункту 3.2.5: "торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операції з інкасації боргових вимог та факторингу... " Справа в тому, що сьогодні банки надають надто дорогі кредити, і в основному це кредити короткострокові. Ви в цьому можете переконатися, дізнавшись, які прибутки сьогодні мають банки. Парадоксально, але виходить так, що

 

22

 

реалізоване колективними господарствами зерно є об’єктом оподаткування, а от банки, які дають надто дорогі кредити, від оподаткування звільняються. Саме тому я оцей абзац прошу перенести в частину, де йдеться про оподаткування даних операцій.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, прошу.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, если мы начнем финансовые операции, в том числе операции по предоставлению кредитов, облагать налогом на добавленную стоимость, то, вы прекрасно это понимаете, оплачивать этот налог будут те, кто получает кредиты, то есть те же предприятия. Поэтому в законе проводится последовательно мысль о том, что финансовые операции не облагаются налогом на добавленную стоимость.

 

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на своїй пропозиції? Валентина Петрівна пропонує другий абзац підпункту 3.2.5. перенести у розділ про операції, які оподатковуються. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

"За" - 163.

 

Ще є пропозиції? Підпункт 3.2.5 ставиться на голосування в редакції комісії.

 

"За" - 235. Прийнято.

 

Підпункт 3.2.7.

 

23

 

СУСЛОВ В. І. Подпункт 3.2.7 изложен более детально. Я напоминаю, что речь идет о том, что не облагаются налогом денежные выплаты заработной платы, пенсий, стипендий, субсидия и дотаций, других денежных или имущественных выплат физическим лицам за счет бюджетов или социальных и страховых фондов в порядке, установленном законом.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, дякую, усі читали. Є зауваження? Валентино Петрівно, будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В. П. Шановні колега народні депутата! Ви пам’ятаєте 1992-1994 роки, коли страхові компанії не платили податок на додану вартість і перевели в готівку свої гроші? Вони якусь невеличку операцію проводили у зв’язку з тим чи іншим нещасним випадком, а потім здійснювали відповідну виплату без податку на додану вартість.

 

Я пропоную після слова "бюджету" поставити кому і додати слова "або державних соціальних та страхових фондів у порядку, встановленому законом". Тут ставимо крапку, а решту переносимо в частину, де йдеться про оподаткування відповідних операцій з цінними паперами. Тому що сьогодні, ще раз кажу, сільськогосподарська продукція, яка виробляється кров’ю і потом, обкладається, а банківські структури, брокерські організації - ні. Пропоную Додати слова "державних соціальних та страхових фондів". Тоді ті організації плататимуть податок на додану вартість і відповідно поповнюватимуть бюджет.

 

24

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! Давайте прочитаем дальше. Что записано после слова "законом"? "Виплат дивідендів у грошовій формі або у формі цінних паперів... " Ясно, что дивиденды выплачиваются акционерам, то есть опять-таки гражданам. Предложение облагать их налогом на добавленную стоимость неправильное с нескольких точек зрения. Во-первых, в законе последовательно проводится идея необложения финансовых операций, что полностью соответствует мировой практике. Во-вторых, в данном случае пытаться обложить налогом акционеров, то есть граждан, неправильно, комиссия с этим не согласна. Дивиденды не должны облагаться налогом на добавленную стоимость, но могут и должны облагаться налогом на прибыль или на доходы физических лиц.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, чи не здається вам небезпечним такий запис: "Не обкладаються (тобто податком на додану вартість) такі операції інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджету". Це занадто широке трактування для такої норми закону.

 

СУСЛОВ В. І. В данном случае речь идет о выплатах за счет бюджетов. И правильно. Александр Александрович, выплаты физическим

 

25

 

лицам за счет бюджетов и раньше не облагались налогом на добавленную стоимость, и теперь не облагаются.

 

ГОЛОВА. Душейко Петро Григорович. Будь ласка.

 

ДУШЕЙКО П. Г., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Чорнобаївський виборчий округ, Черкаське область/. Шановний Вікторе Івановичу, в попередньому пункті було записано: "виплат заробітної плати". А тепер ми пишемо: "грошових виплат заробітної плати". Сьогодні багато сільськогосподарських підприємств здійснюють виплату заробітної плети у натуральній формі, тобто продукцією. І якщо ми пишемо "грошових виплат", то податкова інспекція одразу стягуватиме з натуральної оплати податок на додану вартість.

 

На мою думку, не "грошових", а потрібно записати просто "виплат заробітної плати". І тоді все буде зрозуміло. Інакше господарства не матимуть змога розрахуватися зі своїми працівниками хоча б зерном, олією, тобто тим, що виробляють, бо їм доведеться це переводити у гроші і потім оформляти продаж і сплачувати додатково 20 процентів.

 

СУСЛОВ В. І. Я хотел, бы обратить внимание депутатов на то, что натуральные выплаты в счет оплаты труда - это пункт 4.2. У нас есть специальный пункт на эту тему, и я бы предложил провести дискуссию тогда, когда дойдем до соответствующего пункта.

 

26

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Душейка, яка підтримується Карасиком та іншими депутатами, стосується того, щоб у пункті 3.2.7 залишити початок, який був проголосований у другому читанні. Тобто не оподатковуються ПДВ виплати заробітної плати, а не тільки грошові.

 

Вважаю, що в цьому є резон, оскільки у нас сьогодні каструлями, шинами, прасками, чим завгодно видається зарплата. Якщо ми будемо їх оподатковувати, то це буде взагалі незрозуміле.

 

А пункт, про який говорить Віктор Іванович, повністю це врегульовує.

 

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, уважаемые депутаты! Давайте подумаем еще над тем, надо ли нам стимулировать натуральные выплаты заработной платы, освобождая их от обложения. Может, все-таки и для людей лучше, когда им деньгами выплачивают зарплату, а не кастрюлями? Если мы установим льготы в форме выплаты зарплаты кастрюлями, то, думаю, что мы пойдем в неправильном направления.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, ви праві, але це зовсім не по темі.

 

Була пропозиція депутатів стосовно грошових і майнових виплат. Віктор Іванович переконав.

 

Ставлю на голосування підпункт 3.2.7 у редакції комісії без першого слова - "грошових".

 

27

 

"За" - 74.

 

Ще раз прошу проголосувати.

 

"За" - 217.

 

Чомусь не спрацьовує належним чином система. Прошу ще раз проголосувати.

 

"За" - 269. Прийнято.

 

Тепер підпункт 3.2.8.

 

СУСЛОВ В. І. Подпункт 3.2.8. То, что касается лизинговых платежей, урегулировано уже проголосованными нормами. Здесь речь идет о том, что освобождается передача основных фондов в качестве взноса в уставные фонды юридических лиц. И далее - по тексту. Это, конечно, абсолютно правильно и должно быть урегулировано законодательством.

 

ГОЛОВА. Немає заперечень?

 

Ставлю на голосування цей підпункт. Прошу його підтримати.

 

"За" - 263.

 

Будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Статья 4. Эта статья осталась в основном в той же редакции, в какой она предлагалась вам во втором чтении. В пункте 4.2 речь идет о том, как определяется база налогообложения при бартерных (товарообменных) операциях.

 

ГОЛОВА, Валентина Петрівна Семенюк. Будь ласка.

 

28

 

СЕМЕНЮК В. П. Олександре Олександровичу, я прошу все-таки ставити мої пропозиції на голосування.

 

Я пропоную після слова "товарів" у дужках доповнити: "крім вивозу сировини", щоб стимулювати виробництво і вивіз саме товарів, а не сировини. Ми вже торгуємо металом, худобою - чим завгодно. А стимулювання повинно бути для виробництва й вивозу товарів, а не сировини.

 

Це підпункт 3.2.9.

 

ГОЛОВА. Ми вже проголосували...

 

СЕМЕНЮК В. П. Ні, підпункт 3.2.9 ми не голосували.

 

ГОЛОВА. Підпункту 3.2.9 в таблиці взагалі нема. 3.2.8 є, а 3.2.9 нема. Вікторе Івановичу, ви можете щось пояснити?

 

СУСЛОВ В. І. Нет в тексте подпункта 3.2.9.

 

ГОЛОВА. Тоді й не голосуємо. Добре.

 

Пункт 4.2 ставиться на голосування. Пункт 4.1 уже був проголосований.

 

"За" - 204.

 

29

 

Мабуть, хтось не зрозумів. Пункт 42 не викликає заперечень у депутатів, тому його треба голосувати. Ще раз ставлю на голосування.

 

"За" - 228 Прийнято.

 

СУСЛОВ В. І. В пункте 4.3...

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Чогось депутат Ратушний підняв руку. Будь ласка.

 

РАТУШНИЙ М. Я., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і Корупцією /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Сторінка 12, поправка 39 до пункту 4.1. Її відхилено.

 

Шановний доповідачу! Якщо ми не врахуємо цю поправку, то будемо йти шляхом подвійного оподаткування. Буде сплачуватися акцизний збір, що є певною мірою вже Податком, плюс податок на додану вартість. Нехай сплачується ввізне мито на імпортний товар. Краше імпорт регулювати величиною ввізного мита.

 

Ми робимо подвійне оподаткування, запроваджуючи податок на додану вартість Чому цю поправку відхилено? Сплата податку на додану вартість при вивезенні вітчизняних товарів призводить до збільшення цін на них - ми не працюємо на експортера 3 іншого боку, коли подвійно оподатковується імпорт, ми не працюємо на споживача.

 

30

 

У редакції комісії цей пункт не працює на виробництво і призводить до подвійного оподаткування.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

СУСЛОВ В І Уважаемый Александр Александрович, давайте определимся по процедуре Пункт 4.1 был обсужден я проголосован при втором чтении Сейчас мы начинаем обсуждать его заново Видимо, депутат Ратушный отсутствовал тогда в зале Не будем же мы с учетом того, что некоторых депутатов не было на прошлом обсуждении, переголосовывать эти статьи и пункты заново?

 

В данной статье о базе налогообложения все правильно сформулировано. Это соответствует как международной, так, кстати, и действующей практике Все включается в базу налогообложения и акцизный сбор, и пошлина, и другие виды платежей

 

ГОЛОВА. Михайло Ярославович не порушив у принципі процедуру, оскільки в третьому читанні навіть до прийнятих норм можна вносити поправки, але якщо погодиться з цим Верховна Рада Чи ні?

 

Тим часом пропозиції йога відображені в середній колонці, він має право наполягати на них Я їх ставлю на голосування.

 

"За" - 141.

 

Депутат Пустовойтовський.

 

31

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська область). Спасибо, Александр Александрович. Я говорю о поправке 42. В пункте 4.2 в последней строке написано: "за звичайні ціни". Я просил указать основные требования к порядку формирования обычной цены, чтобы было понятно, что это за "звичайна ціна". Мою поправку отклонили, й не понятно почему.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

 

СУСЛОВ В. І. Понятие "звичайні ціни" есть в Законе о налогообложении прибыли предприятий. Это понятие широко используется налоговыми инспекциями, о чем может нам детально рассказать присутствующий здесь заместитель министра финансов. Поэтому отказываться от этого понятия, вводить новое было бы неправильно. Мы сохраняем то, что на сегодня действует.

 

ГОЛОВА. Дякую. Віктор Лаврентйович Мусіяка просить слова. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Вікторе Івановичу, у підпункті 3.2.8 зазначається;, "Під продажем сукупних валових активів розуміється продаж підприємства як окремого об’єкта підприємництва". Це зрозуміло. А далі: "або включення валових активів підприємства чи його частини у

 

32

 

склад активів іншого підприємства". Це треба розуміти як внесок у статутний фонд підприємства. Якщо так буде написано, то це не буде продаж. Треба писати - за плату, тоді це буде продаж. Продаж завжди передбачає якусь плату, відповідну якусь винагороду.

 

СУСЛОВ В. І. Честно говоря, я в затруднении. Мы будем рассматривать вопросы по всем статьям и пунктам законопроекта сразу или все-таки мы, Александр Александрович, будем двигаться по пунктам?

 

ГОЛОВА. "Будем двигаться", але дайте відповідь на це питання.

 

СУСЛОВ В. I. Хорошо. Подпункт 3.2.8. касается передачи основных фондов в уставные фонды предприятий в качестве взноса. Вводится ряд ограничений и понятий для того, чтобы не было возможности под видом передачи основных фондов осуществлять операции купли-продажи. Поэтому в последнем абзаце, о котором спрашивает Виктор Лаврентиевич, записано: "Під продажем сукупних валових активів розуміється продаж підприємства як окремого об’єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини у склад активів іншого підприємства" (Шум у залі).

 

ГОЛОВА Та я розумію, але вже пізно повертатися до нього. Пункт 4.2 ми проголосували. Пункт 4.3.

 

33

 

СУСЛОВ В. І. В первой части пункта 4.3 предлагается дополнить: "сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів". То, что было забыто при голосовании этого пункта в первом чтении.

 

Во второй части определяется база налогообложения "для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України... "

 

ГОЛОВА. Тут враховано поправки депутатів. Я ставлю пункт 4. 3 на голосування. Увага!

 

"За" - 230. Прийнято.

 

Пункт 4. 4.

 

СУСЛОВ В. І. В конце пункта 4.4 добавлен следующий текст: "При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе вітчизняний її переробник".

 

ГОЛОВА Ставлю на голосування пункт 4.4. Будь ласка.

 

"За" - 233. Прийнято.

 

Пункт 4.5.

 

34

 

СУСЛОВ В. І. В пункте 4.5 уточняется собственно бухгалтерский порядок переначисления налога в случае, когда после продажи товара произошли какие-то изменения базы налогообложения. Здесь добавлен такой текст: "При цьому продавець зменшує суму податкового зобов’язання на суму надмірно перерахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов’язання на таку ж суму в період, протягом якого була зроблена така зміна. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов’язань при збільшенні суми компенсації продавцю".

 

ГОЛОВА. Пункт 4.5 ставиться на голосування.

 

"За" - 236.

 

Пункт 4.6.

 

СУСЛОВ В. І. В пункте 4.6 предлагается дополнительно учесть случай, когда возвратная тара не возвращается. Поэтому добавлен текст: "У разі, коли протягом терміну позовної давності, визначеної законом, з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача".

 

То есть стоимость тары не входит в базу налогообложения, но если контракт не выполнен и тара не возвращена, тогда все-таки придется с нее налог уплатить.

 

35

 

ГОЛОВА. Це як додатковий прибуток. Ставиться на голосування пункт 4.6. Будь ласка.

 

"За" - 241. Прийнято.

 

Стаття 5 "Операції, звільнені від оподаткування". Пункт 5.1: "Звільняються від оподаткуванні операції з" і далі за текстом. Я прошу вас бути дуже уважними. Підпункт 5.1.2.

 

СУСЛОВ В. І. В подпункте 5.1.2 комиссия сочла необходимым указать, что освобождаются от налога на добавленую стоимость операция "з продажу (передплати) і доставки дитячих журналів і газет, періодичних видань друкованих засобів масової інформації". То есть здесь даны дополнительные льготы.

 

ГОЛОВА. Я думаю, підпункт 5.1.2 не викликає заперечень? (Шум у залі). У кого викликає? Комісія з питань фінансів і банківської діяльності вносила цю пропозицію, чому ж ви там не відстоювали, а тепер хочете в залі відстоювати?

 

Депутат Терьохін говорить.

 

ТЕРЬОХІН С. А. Олександре Олександровичу, не все комісією було прийнято одноголосно. Будь ласка, зверніть увагу на те, що в тексті комісії випали слова "вітчизняного виробництва". Мотивація комісії була така: знання добрі не тільки вітчизняного виробництва, а Й усі інші. Але йдеться, як усі розуміють, про превентивний, протекціоністський

 

36

 

захист наших виробників. І саме тому я просив би не вилучати слова "вітчизняного виробництва", залишити їх. І звузити пільгу для підручників китайською мовою або пентхаузів, які будуть надходити в Україну.

 

ГОЛОВА. Прошу "не выражаться", як казав один кіногерой. Звичайно, треба передбачити, що це пільги будуть для вітчизняного виробництва, я з цим згоден. Але інше все треба залишити. Як ви дивитесь?

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты, это принципиальной важности момент. Депутат Терехин предлагает дать льготу только для украинских книг. То есть импортные книга будут на 20 процентов дороже за счет обложения налогом на добавленную стоимость.

 

Давайте подумаем над тем, что в этих импортных книгах колоссальное количество учебной, научно-исследовательской, культурной и другой информации, которая нем с вами, безусловно, необходима. А мы можем еще уменьшить возможности библиотек закупать книги, в том числе импортные. К сожалению, состояние дел на сегодня таково, что Украина собственные научные, культурные и другие потребности за счет своего производства книжной продукции пока удовлетворить не может (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Я прошу уваги, спокійно. Давайте ми трошки розведемо, ну, я не хочу грубо висловлюватися, а скажу так: одне з другим. Є

 

37

 

книжки, а є підручники. Треба підтримувати книжки свого виробника і свою видавничу справу. І через це стосовно книжок треба було б записати, що це вітчизняне виробництво. А все інше тоді хай залишається так, як є. Тобто через кому записати: "книжок вітчизняного виробництва". Навіть після крапки з комою, щоб не було сумнівів, що це й посібники враховуються. Просто після слова "посібників" крапка з комою, а далі - "книжок вітчизняного виробництва". Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, в такій редакції, йдучи назустріч побажанням переважно! більшості депутатів.

 

"За" -197.

 

Ще раз ставлю на голосування, бо забули, що йдеться про те, щоб перед словами "книжок вітчизняного виробництва" поставити крапку з комою, а не кому. Комісія підтримує. І депутат Терьохін підтримує. Будь ласка.

 

"За" - 233. Прийнято.

 

Шановні депутати! Ми розглядаємо надзвичайно складний проект закону, і я, повірте мені, не розумію деяких із депутатів, котрі цей час витрачають на розмови. Я розумію, що важливі всі розмови, депутати просто по-пустому не говорять. Але ж усе-таки працюйте над цим документом, адже розглядаємо зараз норми про пільги. Погляньте, сидять тут представники організацій інвалідів, є цілий ряд конкретних пропозицій (Шум у залі).

 

Не кричіть з місця! Я надам слово, тільки не кричіть. Будь ласка, депутат Даниленко говорить.

 

38

 

ДАНИЛЕНКО А. С., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Миронівський виборчий округ, Київська область). Олександре Олександровичу, я дуже вам дякую за надану можливість. Сторінка 13, тут є пропозиція народних депутатів Карасика, Загороднього - членів нашої комісії. Ми пропонували податок на додану вартість на сільськогосподарську продукцію нараховувати виходячи з фактичної ціни реалізації.

 

Справа в тому, що цукор реалізується по 50 копійок за кілограм, а його собівартість - 1 гривня 20 копійок. Молоко...

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Вимкніть мікрофон.

 

Анатолію Степановичу, коли ми доголосуємо проект до кінця, тоді візьмете слово і вернемося до цієї статті. Зараз не будемо, ми вже проголосували.

 

Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН А. С. Шановні депутати, дуже дякую за підтримку, але, Олександре Олександровичу, не йдеться тільки про книжки. Йдеться про книжки і періодичні видання. Ми маємо так само захищати свою пресу і свої журнали, як і книгодрук. Пільги, які стосуються вітчизняного виробництва, мають розповсюджуватися на книжки і періодичні видання.

 

39

 

А ті, які піклуються про газети наших сусідів, мабуть, знають, що і "Аргументы и факты", і "Известия" вже зареєстровані як українські періодичні видання.

 

Має бути підтримка книжок і періодичних видань вітчизняного виробництва.

 

ГОЛОВА. Пропозиція Терьохіна ставиться на голосування.

 

"За" - 178. Не підтримується.

 

Сергію Анатолійовичу, ви не засмучуйтесь. Справа в тому, що ми захищаємо людину, а не те або інше видання. Будь ласка, Валентино Петрівно.

 

СЕМЕНЮК В. П. Шановні колеги народні депутати! На сторінці 15 моя пропозиція 52. Вона зводиться до того, що я прошу підтримати вітчизняне виробництво продуктів дитячого харчування, які продаються молочними кухнями та спеціалізованими магазинами у порядку, встановленому законом.

 

Справа в тому, що няні в сільській місцевості не можна відкрити великі роздавальні пункти, а є невеличкі магазини, де обладнані куточки. За рішенням Кабінету Міністрів ця робота проводиться. Тому я прошу врахувати мою поправку 52. Прислухайтеся до селян. Дітки, які живуть на селі, потребують дитячого харчування.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, давайте підтримаємо.

 

40

 

СУСЛОВ В. І. Давайте поддержим.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Поправка 52 голосується, вона підтримується комісією. Підтримайте, будь ласка. Усі голосують за.

 

"За" - 254. Прийнято.

 

Наталю Петрівно, будь ласка.

 

ШТЕПА Н. П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Я теперь не могу ни себе объяснить, ни ответить своим избирателям. Я не против того, чтобы поддержать отечественное книгопечатание. Однако я думаю и о детях других национальностей, о детях русскоязычного населения. Ведь резко сократилось отечественное производство этих книг. Раньше мой ребенок мог читать детскую книжку и на английском языке, и на румынском, и на русском языке. Предлагаю освободить от этого налога детские книги, независимо от того, отечественные они или нет.

 

ГОЛОВА. Наталю Петрівно, це прекрасно, що ваші діти стільки мов знають! Але йдеться про те, що треба книжки англійською, румунською, польською - будь-якою мовою видавати в Україні. Треба відновити українське книговидавництво.

 

41

 

СУСЛОВ В І. Уважаемые народные депутаты, я хочу сделать одно замечание принципиального характера. Дело в том, что налог на добавленную стоимость - это внутренний налог. Это не таможенная пошлина. То, что сейчас происходит в зале, это попытка использовать налог на добавленную стоимость как средство налогообложения импорта. Это принципиально неправильно! Если мы хотим обложить налогом российские книги яли английские, или какие-то другие - пожалуйста, вводите на них ввозные пошлины. И это может сделать Кабинет Министров, у него есть такое право.

 

А то, что мы пытаемся сейчас пойти таким путем й разделять книги отечественного производства я неотечественного, - это вообще неправильно!

 

Меня лично больше всего волнует в данном случае, что мы обложили налогом я учебную, и научную, и научно-техническую литературу, которую сами не производим. Не важно, из каких стран она к нам поступает, но мы ограничиваем к ней доступ студентов, возможность купить эти книги. Не скоро мы сами научимся такие книги писать и производить в Украине. То, что сейчас мы сделали, это мы ограничили свое культурное и научное развитие (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Я прошу, спокійно! Немає тут такої небезпеки, оскільки Йдеться про оподаткування операцій з продажу! Операцій з продажу! Тут написано, що звільняються від оподаткування...

 

42

 

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, обратите внимание на пункт 5.5, где записано, что "звільнення, передбачені пунктом 5.1, поширюються на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України зазначених товарів". То есть на все импортные книги, независимо от их содержания, мы ввели дополнительный налог!

 

ГОЛОВА. То навіщо ви тоді пропонували цю...

 

СУСЛОВ В. І Я был против! Я был за редакцию комиссии.

 

ГОЛОВА. Якби ви сказали, ми б зразу вас підтримали! (Шум у залі)

 

Я ставлю на голосування пропозицію проголосувати підпункт 5.1.2 так, як комісія пропонує. Будь ласка. Переголосовується питання, підтримайте

 

"За" - 223.

 

Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 240 Прийнято.

 

Будь ласка. Депутат Мусіяка.

 

МУСІЯКА В. Л. Вікторе Івановичу, можна запитати вас? Він мене чує?

 

ГОЛОВА. Чує.

 

43

 

МУСІЯКА В. Л. У пункті 5.5 написано: "Звільнення, передбачені пунктами 5.1 та 5.3 цієї статті, розповсюджуються на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України зазначених товарів". Інакше кажучи, якщо ми тут звільняли всі ці товари, то і при ввезенні вони також звільняються...

 

СУСЛОВ В. І. Именно так. Если мы проголосуєм пункт 5.5, тогда "звільнення", предусмотренные в пункте 5.1, будут действовать и при импорте (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Спокійно! Я прошу не нервувати! Будь ласка. Депутат Ратушний.

 

РАТУШНИЙ М. Я. Шановний доповідачу, я вас шаную, звичайно, але є процедура третього читання. Я вам показую: поправка 63 на сторінці 17 відноситься тепер уже до пункту 3.1, а ви її залишили (напевно, ви були на засіданні комісії) до підпункту 5.1.4. Перед тим як робити іншим зауваження, дивіться, як працює ваша комісія.

 

А тепер конкретно щодо поправки 73. Я просив внести конкретне визначення поняття міського пасажирського транспорту. Це внесено відповідно до чинного законодавства. І просив після слова "міським" додати слово "та приміським", а в кінцевій редакції комісії чомусь вийшло інше: "автомобільним транспортом в межах району". Хіба приміський транспорт лише автомобільний?

 

44

 

На мою думку, цілком зрозуміло, що треба, щоб людей, які користуються приміським транспортом (а таких доволі багато), не примушували платити необґрунтовано високу ціну за проїзд. Це стосується сільських мешканців у першу чергу.

 

Дякую за увагу.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты, я отвечу на эти вопросы, когда мы дойдем до подпункта 5.1.11. Но на очереди подпункт 5.1.3.

 

ГОЛОВА. До підпункту 5.1.3 є зауваження? Депутат Пустовойтовський.

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С. Александр Александрович, по мотивам...

 

ГОЛОВА Я вам надав слово, говоріть.

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С. Спасибо. Я долго тянул руку, пока не проголосовали, несмотря на то, что здесь есть моя поправка 56. Я выступал при пропілом чтении и просил обратить внимание на следующее. В целом-то хорошее дело - освободить средства массовой информации, книги от налога на добавленную стоимость. Но есть эротическая литература (она даже у нас в Верховном Совете продается, к сожалению), другая. И я предлагал в подпункте 5.1.2 несколько слов убрать. Комиссии не согласилась. Может быть, в целом и правильно не

 

45

 

согласилась. Но надо было хотя бы написать: "окрім порнографічної, еротичної", чтобы как-то защитить книжный рынок от этого.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! От порнографической литературы наш книжный рынок защищен тем, что мы уже внесли соответствующие дополнения в Уголовный кодекс. В случае продажи таких изданий наступает уголовная ответственность. Это лучше, чем введение налога, так ведь? Лучше.

 

Что касается других изданий. Все упирается в то, кто будет решать, каково содержание этой книги. Безусловно, "Декамерон" - произведение мировой классической литературы, с точки зрения отдельных людей, я данном случае это будут налоговые инспектора, окажется в разделе соответствующей литературы. Понимаете, поскольку это четко не определено законом, то пытаться ввести в законодательство: "крім таких-то, таких-то видань... " Понятие порнографии есть, ответственность введена. Остальные нельзя отдавать на откуп налоговым инспекторам, которые станут параллельно и нашими культурными инспекторами.

 

ГОЛОВА. От, скажімо, є книжка, написана англійською мовою без малюнків, але 99 чи 98 відсотків прочитати не можуть, що там написано. А той, хто прочитав, каже: еротична, не можна її ввозити. А податкові інспектори, на жаль, ще не всі розмовляють англійською мовою. Як тут бути?

 

46

 

Ми цю статтю проголосували. Повернемося до неї після розгляду всіх інших норм. Зараз розглядається підпункт 5.1.3: "надання платних послуг з вищої, середньої та середньо-професійної освіти навчально-виховними закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг, згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України". Ставлю на голосування (Шум у залі).

 

Люди добрі, навіщо ж ви комісію створювали? Навіщо розглядали це все в комісії?!

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты, я даю информацию, какие здесь изменения внесены. Мы смягчали этот подпункт, исключив слова "за винятком оплати таких послуг за рахунок юридичних осіб або фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності". То єсть "послуги з вищої, середньої та середньо-професійної освіти" независимо от того, кем они оплачиваются, налогом на добавленную стоимость не облагаются.

 

ГОЛОВА Ставлю на голосування підпункт 5.1.3.

 

"За" - 191.

 

З мотивів голосування. Депутат Квятковський.

 

КВЯТКОВСЬКИЙ І. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Староміський виборчий округ, Вінницька область). Шановні депутати! Тут ми забули про початкові спеціальні навчальні заклади, тобто музичні, художні школи. От, наприклад,

 

47

 

у Вінниці з травня будуть закриті всі такі початкові навчальні заклади, бо не буде вже фінансування з місцевого бюджету. Тому я просив би додати сюди "початкові спеціальні навчальні заклади".

 

ГОЛОВА. Зрозуміло, так? Сенс є в тому, що говорить Ігор Квятковський. Я прошу підтримати його пропозицію. Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 260. Прийнято.

 

Штепа Наталія Петрівна.

 

ШТЕПА Н. П. Моя поправка 62. Я прошу всех депутатов, особенно представителей сельской местности, поддержать меня и дополнять этот подпункт таким текстом: "надання платних послуг будинками культури в сільській місцевості".

 

В сельской местности повсеместно закрываются дома культуры, потому что нет финансирования из местных бюджетов. Услуги различных кружков самодеятельности (по изучению иностранных языков, резки, лепки, другие} облагаются НДС.

 

Я с Виктором Ивановичем говорила на эту тему. В принципе он не возражает. Но его путает количество услуг, освобожденных от этого налога. Я прошу всех вас поддержать меня и обязательно освободить услуги сельских домов культуры от уплаты НДС, иначе мы окончательно угробим село.

 

48

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты! Я проконсультировался дополнительно с налоговиками. Дело в том, что абсолютно неправильно освобождать отдельных плательщиков. Что имеется в виду под "наданням платних послуг будинками культури"? Окажется, что можно осуществлять любые операции и они не будут облагаться налогом. Так ведь? Поэтому нельзя в такой формулировке принимать этот подпункт.

 

Сейчас мы внесли важное дополнение, которое позволяет не облагать налогом конкретные услуги, связанные с образованием. И здесь можно примерно так сформулировать: услуги, связанные с воспитанием и образованием детей.

 

ГОЛОВА. Я формулюю: "надання платних послуг будинками культури в сільській місцевості, пов’язаних з вихованням і освітою дітей". Так?

 

СУСЛОВ В. І. За переліком, визначеним Кабінетом Міністрів.

 

ГОЛОВА. За переліком, визначеним Кабінетом Міністрів. Ставлю на голосування цю поправку Наталії Петрівни. Будь ласка, підтримайте її. Правильно голосуйте.

 

"За" - 263. Підтримано.

 

Депутат Найда Прошу.

 

49

 

НАЙДА Г. І., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку (Суворовський виборчий округ, Херсонська область). Уважаемый Александр Александрович! Я, конечно, прошу прощения, моих поправок здесь нет. Мы работали в другой комиссии.

 

ГОЛОВА. Я це знаю.

 

НАЙДА Г. І. Но смотрите, Кабинет Министров без нашего разрешения вводит плату за обучение в том или ином виде, и подпунктом 5.1.3 мы узакониваем это. Мы с барского плеча разрешаем единственное - вводить такую плату без налогов. Поэтому я выступаю с противоположным мнением и прошу всех, уважаемые депутаты: мы здесь должны поставить такие экономические преграды, чтобы никому не хотелось нарушать Конституцию. А мы с вами беззаконие узакониваем, лишь снимая налог. Что мы делаем?! Да не должно быть этого вообще. У нас бесплатное образование!

 

ГОЛОВА. Георгію Івановичу, платні послуги інститутами даються вже десятки років. Наприклад, підготовка абітурієнтів. Якщо ми оподаткуємо такі послуги, то буде дорожче платити той, хто хоче стати студентом. Ну, ви ж це добре знаєте! Є визначені Кабінетом Міністрів перелік і форми цих послуг. То ці послуга не повинні оподатковуватися.

 

Вікторе Івановичу, прошу.

 

50

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! Это принципиальное возражение сводится к одному: все эти услуги должны быть бесплатными. Значит, нам нечего обсуждать.

 

К сожалению, реальность другая. Огромное количество услуг, связанных с получением образования, платные. Мы можем либо освободить их от НДС, либо не освобождать. Никакого другого решения при обсуждении этого проекта закона мы принять не можем. И, я думаю, мы правильно сделали, освободив их от налога на добавленную стоимость.

 

ГОЛОВА. Депутат Селіфонтьєв.

 

СЕЛІФОНТЬЄВ С. І., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горняцький виборчий округ, Дніпропетровська область/ Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Ми правильно зробили, що цей підпункт прийняли. Але в мене є така пропозиція.

 

ГОЛОВА. Ми його ще не прийняли.

 

СЕЛІФОНТЬЄВ С. І. Ну, приймемо, сподіваюся. Моя пропозиція полягає ось у чому. У наших навчальних закладах є виробничі майстерні, які, окрім суто навчальних послуг, можуть виробляти корисну продукцію. І щоб вона була конкурентоспроможною, і щоб майстерні поповнювали ті

 

51

 

кошти, які ми їм недофінансовуємо з бюджету, я пропоную додати: “Та з продажу продукції власного виробництва".

 

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, нельзя в этот подпункт включать такое дополнение. Понимаете, нельзя путать услуга по образованию с продажей произведенных изделии. Возникает вопрос: что такое "продаж продукції власного виробництва?

 

ГОЛОВА. Ви сформулюйте, будь ласка, окремо це доповнення, а тоді я поставлю на голосування.

 

Депутат Кожушко Прошу.

 

КОЖУШКО О. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку (Ясинуватський виборчий округ, Донецька область/. По процедуре. Мною была внесена поправка к подпункту 517, почему-то ее не оказалось ни во втором, ни в третьем чтении

 

Эта поправка звучит так: "Безкоштовні передачі однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування транспортних засобів іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності за рішенням Укрзалізниці". Дело в том, что в летние периоды возникает необходимость перебросить локомотивы с одной дороги на другую дорогу бесплатно по приказу, а НДС надо платить.

 

52

 

Комиссия бюджетная согласилась с этой поправкой, в том числе Виктор Иванович, однако в законопроект не включили. Я прошу дополнительно включить эту поправку и поддержать ее.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты, давайте двигаться по пунктам. Я предлагаю окончательно проголосовать подпункт 5.1.3, касающийся освобождения от НДС услуг по образованию, а потом идти дальше и специально обсудить это предложение Александра Михайловича и проголосовать его. Иначе мы не сдвинемся с места, если будем обсуждать все сразу.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Розглядається проект у третьому читанні, але з’являється дуже багато нових пропозицій, які хтозна звідки беруться. Так же неможливо працювати! Ми так ніколи не приймемо цей закон. Я прошу тих, які не внесли всіх пропозицій: ідіть у комісію, доповнення до закону будуть. Інакше цьому святу не буде кінця.

 

Будь ласка. Депутат Худомака.

 

ХУДОМАКА В. П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий округ, Дніпропетровська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Я пропоную звільнити від податку на додану вартість платні медичні послуги,

 

53

 

що надаються закладами охорони здоров’я, медичної освіти та науки. Тобто в підпункті 5.1.3 після слів "надання платних" треба додати: "медичних послуг, що надаються закладами охорони здоров’я, медичної освіти та науки". Це стосується дуже багатьох людей. Дякую і прошу підтримати мене.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемый Александр Александрович, я прошу поставить на голосование с поправками, которые проголосованы, подпункт 5.1.3 и перейти к подпункту 5.1.4. Все-таки услуги по образованию с медицинскими услугами путать в этом подпункте не надо. Его нужно отдельно проголосовать.

 

ГОЛОВА, Ставлю на голосування підпункт 5.1.3 в редакції комісії з уже проголосованими доповненнями.

 

"За" - 218.

 

Нагадую: з поправкою 62 та поправкою депутата Квятковського, які підтримані. Будь ласка, ставлю на голосування.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чому ви Регламент порушуєте? Чого ви слова не надаєте? Що це за робота така?!

 

ГОЛОВА. Сядьте на місце, будь ласка. Ставлю на голосування підпункт 5.1.3.

 

"За" - 243. Прийнято.

 

54

 

Підпункт 5.1.4.

 

СУСЛОВ В. І. Подпункт 5.1.4 был проголосован так же, как и
подпункты
5.1.5 и 5.1.6. В подпункте 5.1.7 депутат Терехин предлагает дополнить, что освобождаются от НДС операции "з транспортних послуг хворим або пораненим громадянам в автомобілях, спеціально призначених для цілей їх перевезення". Это поправка 65, она комиссией поддержана. Предлагается ее проголосовать.

 

ГОЛОВА. Депутат Марковська. Будь ласка.

 

МАРКОВСЬКА Н. С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства {Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Дякую. Хоча Терьохін говорив про те, що його поправки практично не враховані, але саме цією його поправкою ми вводимо платні послуги швидкої допомоги. Люди добрі, що ми робимо? Ми швидку допомогу робимо платною. Якщо Терьохін і його команда можуть платити, то більшість людей не можуть платити. Цю поправку треба вилучити і ні в якому разі її не приймати.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты! В данном случае, конечно, уместно предоставить слово депутату Терехнну. Но мы не вводим никакой платы за пользование услугами скорой помощи. Просто у нас появляются

 

55

 

негосударственные службы, которые могут оказывать и оказывают такие услуги. Предлагается эти услуги не облагать налогом, чтобы они все же были дешевле для наших граждан.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло, Ніно Степанівно? Не зрозуміло (Шум у залі).

 

Я кожному надам слово, але не кричіть весь час, щодо кожної поправки, щодо кожної норми ви маєте свою думку. Якщо є ваші поправки, я надаю вам слово, а ви приходите і претензії пред’являєте.

 

Будь ласка. Депутат Терьохін.

 

ТЕРЬОХІН С. А. Шановні народні депутати! Не йдеться зовсім про те, щоб уводити платні послуги за швидку допомогу, ще такого не вистачало. Просто є організації недержавні, які надають послуги. Ви знаєте, виїжджають на виклик машини-реанімації і за плату надають послуги. Для того щоб ці послуги не були дорогими, щоб ними могли користуватися і малозабезпечені верстви населення, пропонується звільнити такі послуги від ПДВ.

 

Якщо ви вважаєте, що треба платити за перевезення травмованих або хворих, то давайте не будемо звільняти від ПДВ, давайте залишимо так, як є.

 

ГОЛОВА, Я ставлю на голосування підпункт 5.1.7 з пропозицією депутата Терьохіна.

 

56

 

"За" - 157. Не підтримується. Підпункт 5.1.7 залишається в редакції, прийнятій у другому читанні.

 

Голосується підпункт 5.1.8.

 

"За" - 244. Прийнято.

 

Підпункт 5.1.9.

 

СУСЛОВ В. І. Это был подпункт 5.1.7, Александр Александрович?

 

ГОЛОВА. Ні, ми вже проголосували підпункт 5.1.8 (Шум у залі).

 

Я Прошу вас: не підказуйте, між собою не говоріть. Серйозне питання розглядається, будьте уважні. Підпункт 5.1.8 уже проголосовано. Я тільки що ставив його на голосування. Подивіться стенограму, якщо хтось не вірить.

 

Підпункт 5. 1. 9 розглядається. Будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Подпункт 5.1.9 комиссия предлагает уточнить: "надання послуг державними службами зайнятості України за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України". В редакции, принятой во втором чтении, как вы видите, написано "надання послуг службами зайнятості" (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Оресте Дмитровичу, невже не можна говорити тихіше? Прошу вас, не заважайте один одному, треба ж слухати, про що йдеться. Євгене Петровичу, будь ласка, говоріть про що

 

57

 

хочете, але щоб я не чув, про що ви говорите. Нащо ви так говорите, що я чую? Будь ласка.

 

Підпункт 5.1.9 ставиться на голосування.

 

"За" - 263. Прийнято.

 

Підпункт 5.1.10.

 

СУСЛОВ В. І. Предлагается проголосовать подпункт 5.1.10.

 

ГОЛОВА. Тут є доповнення: "відповідно до законодавства України". Ніхто не заперечує? Ставлю на голосування.

 

"За" - 253. Прийнято.

 

СУСЛОВ В. І. Подпункт 5.1.11. Здесь комиссия предлагает расширить льготы, освободить от налога не только "надання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом", но и "автомобільним транспортом в межах району, тарифи на які регулюється у встановленому законом порядку".

 

ГОЛОВА. Депутат Ратушний. Поправка до підпункту 5.1.11.

 

РАТУШНИЙ М. Я. Поправка 73, Я вже говорив про це і ще раз кажу. Чому все-таки лише автомобільним транспортом у межах району? В моїй поправці пропонувалося, по-перше, дати визначення, що таке міський пасажирський транспорт, по-друге, після слова “міським”

 

58

 

додати "та приміським", тому що це дасть змогу більше звільнити від плати саме сільських мешканців, які переважно користуються приміським транспортом. Прошу цю поправку поставити на голосування, тому що її враховано лише частково, слова "та приміським" якраз не включено.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! Комиссия предлагает освободить от налога вообще внутрирайонные перевозки пассажиров, даже если это не в пригороде. Естественно, это автоматически распространяется и на пригородные перевозки, потому что это внутрирайонные, а не междугородние или межобластные перевозки. В данном случае мы считаем, что предложение "в межах району" включает предложение депутата Ратушного "та приміським".

 

Что касается предложения дать здесь определение понятия "міський пасажирський транспорт", то, к сожалению, это не тема рассматриваемого проекта закона.

 

ГОЛОВА. Депутат Климпуш.

 

КЛИМПУШ О. Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку (Рахівський виборчий округ, Закарпатська область). Шановні колеги депутати! Шановний головуючий і шановний доповідачу! Я просив би уважно подивитися, це специфічні терміни. І не треба тут, як кажуть,

 

59

 

імпровізувати. Треба записати так: "надання послуг з перевезення пасажирів міським і приміським пасажирським транспортом". Тоді буде охоплено і залізничний приміський транспорт. Залишити "автомобільним транспортом в межах району" і далі - за текстом. Треба додати "і приміським". Я вас прошу. Це буде кваліфіковано.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Давайте добавим.

 

ГОЛОВА. Є пропозиція підтримати редакцію, сформульовану Орестом Климпушем і іже з ним. Я в даному випадку маю на увазі Михайла Ратушного.

 

Будь ласка, ставиться на голосування. Підтримайте.

 

"За" - 288. Прийнято.

 

Підпункт 5.1.12.

 

СУСЛОВ В. І. Подпункт 5.1.12 проголосован. В подпункте 5.1.13 записано: "надання послуг з поховання будь-яким платником податку", что предлагалось при обсуждении во втором чтении.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

а"- 259. Прийнято.

 

Підпункт 5.І.14.

 

60

 

СУСЛОВ В. І. Подпункт 5.1.14 не должен вызывать каких-либо сомнений. Это освобождение от налога "передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів або майна, визнаних безхазяйними, у розпорядження державних органів або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або продаж згідно із законодавством".

 

ГОЛОВА. Тут не виникає заперечень. Ставлю на голосування підпункт 5.1.14.

 

"За"- 274. Прийнято.

 

Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С. Я прошу извинения, но пропущена моя поправка 75, где я предлагал в подпункте 5.1.11 і после слов "за винятком" добавить слова "таксі, маршрутних таксі, а також". Її відхилено.

 

Наверное, надо согласиться с тем, чтобы "маршрутних таксі" здесь не записывать. А с тем, чтобы не записывать "таксі", я думаю, не надо соглашаться. Такси, как правило, пользуются богатые люди, пусть они платят НДС.        

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Это было бы абсолютно правильно и комиссия, конечно, поддержала бы такое предложение, если бы его можно было

 

61

 

реализовать технически. Вы знаете, какой, к сожалению, порядок платы за такси. И включить туда НДС, наладить контроль уплаты, сбора невозможно.

 

ГОЛОВА. Депутат наполягає? Наполягає. Ставиться на голосування доповнення депутата Пустовойтовського: "за винятком таксі", далі - за текстом.

 

"За" - 230 Прийнято.

 

Підпункт 5.1.14 ми проголосували, так?

 

СУСЛОВ В. І Да.

 

ГОЛОВА. Підпункт 5.1.15. Будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І Это предложение комиссии - указать, что операции "з передачі землі, що знаходиться під об’єктом нерухомості, або незабудованої землі в разі, коли така передача дозволена згідно з положеннями Земельного кодексу" также не облагаются налогом на добавленную стоимость.

 

ГОЛОВА. Депутат Ковтунець. Будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В. В., член Комісії Верховної Ряди України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ, Рівненська область). Дякую.

 

62

 

Шановні колеги! Я прошу повернутися трішки назад. Поправка 77 Йдеться про потребу звільнення від цього податку науково-дослідних робіт Я пропоную цю поправку в скороченому вигляді: "виконання науково-дослідних робіт, якщо такі роботи зареєстровані як науково-дослідні в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів".

 

Ця поправка кореспондується з поправкою 84 Терьохіна, на якій я також буду наполягати. Це не тільки звільнення наших наукових установ від окремого виду податку. Якщо ми не приймемо такого положення, то можемо втратити чималі гроші на фінансування нашої науки. Адже будуть оподатковуватися внески міжнародних наукових фондів на допомогу нашим ученим. За умови, що ми будемо знімати з цих грантів податки, цих грошей Україна не отримає. Якщо буде сплачуватися податок на додану вартість, то вже в 1997 році ми втратимо більше 30 мільйонів доларів на фінансування нашої науки. Це більше 20 відсотків того, що ми можемо дати з власного бюджету.

 

Я прошу підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, прошу.

 

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, я предлагаю проголосовать подпункт 5.1.15, после этого в пункте 5.1 других подпунктов нет. И проголосовать потом эту и другие поправки депутатов специально.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Підпункт 5.1.15 голосується. Будь ласка.

 

63

 

"За" - 224.

 

Ще раз ставлю на голосування.

 

"За" - 278. Прийнято.

 

СУСЛОВ В. І. Теперь о поправке 77. Дело в том, что освобождение научно-исследовательских и конструкторских работ при той схеме налога, которую мы должны принять в этом законе, не будет выгодно в действительности исполнителям этих работ. Я могу пояснить почему.

 

Исполнители научно-исследовательских и конструкторских работ будут уплачивать налог на добавленную стоимость в ценах тех материалов, оборудования, которые они будут приобретать для выполнения этих работ. Они будут относить уплаченный налог на себестоимость своей продукции. Дальше без налога будут передавать результаты заказчику. Заказчик будет лишен возможности отнести налог на добавленную стоимость себе в дебет, так сказать, получить право на налоговый кредит. В итоге все это будет обложено еще раз, уже у заказчика, налогом на добавленную стоимость. И в совокупности ставится в невыгодное положение прежде всего заказчик научно-исследовательских работ.

 

При данной схеме налога принятие этого предложения скорее всего приведет к сокращению заказов на выполнение таких работ и нанесет самим же разработчикам ущерб. Исходя из этих соображений, комиссия такое предложение не поддержала.

 

64

 

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Ковтунця ставиться на голосування як окрема норма. Тут ідеться про державне замовлення. Будь ласка, увага, ставлю на голосування пропозицію депутата Ковтунця, вона слушна.

 

"За" - 184.

 

Ще раз ставлю на голосування за вимогою депутатів.

 

"За" - 175. Не підтримується.

 

Шановні депутати! Будь ласка, не піднімайте рук. У мене є одне прохання. Цього закону, крім нас, ніхто не прийме! І тому я дуже прошу вашої згоди на те, щоб ми його проект таки сьогодні розглянули і прийняли остаточно. Відтягувати далі просто немає можливості. Ми вже другий тиждень працюємо над проектом Закону про місцеве самоврядування, а тут у кожного виникає геніальна ідея, яку треба обов’язково вткнути в цей законопроект зараз!

 

Тому я прошу проголосувати питання про те, що ми сьогодні повинні прийняти цей закон у цілому. Ставлю на голосування Це - процедура. Будь ласка, сьогодні закінчити розгляд проекту цього закону!

 

"За" - 173. Прийнято.

 

Таким чином, засідання продовжується після 18 години.

 

У мене на руках до пункту 5.1 є пропозиції депутатів, оформлені, так би мовити, у відредагованому вигляді.

 

Підпункт 5. 1. 16: "виконання Науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у галузях літакобудування і військово-промислового комплексу, якщо ці роботи виконуються за державним

 

65

 

замовленням". Так пропонує депутат Симоненко. Вікторе Івановичу, можна так ставити на голосування?

 

СУСЛОВ В. І. Да, можно, но к данному предложению относится все, что я сказал по поводу этой льготы. То есть комиссия против.

 

ГОЛОВА Зрозуміло. Ставлю на голосування.

 

"За" - 174. Не підтримується.

 

Іван Симоненко Будь ласка.

 

СИМОНЕНКО I. П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Новозаводський виборчий округ, Чернігівська область). Уважаемые коллеги депутаты! Я внимательно выслушал аргументацию Виктора Ивановича и хочу возразить по трем позициям.

 

Первое. В области научных исследований какие проблемы? Крайне плохое финансирование, которое ухудшается.

 

Второе. Научно-исследовательские разработки все время удорожаются и становятся неконкурентоспособными. Если мы не освободим научные исследования от НДС, это еще больнее ударит по ним. Введение же льготы по налогу на добавленную стоимость даст возможность быть конкурентоспособными таким исследованиям.

 

Третье, Почему именно самолетостроение? Потому что если два года назад на авиалиниях было 185 самолетов, то осталось только 80.

 

66

 

Завод имени Антонова за три года не выпустил ни одного самолета, хотя производство налажено и подготовлено.

 

Поэтому такая просьба: поддержать данное предложение и проголосовать еще раз. Таким образом мы породим курицу, которая будет нести золотые яйца уже через год.

 

ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО І. П. Уже через год завод имени Антонова готов в бюджет страны дать около миллиона долларов.

 

ГОЛОВА. Про яйця окремо проголосуємо. А це вже проголосовано, Іване Петровичу, на жаль.

 

До пункту 5.1.7. депутат Худомака вносив пропозицію. Комісія з питань охорони здоров’я пропонує таке: "звільнити від оподаткування платні медичні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я, медичної освіти та науки". Тут і боротьба з наркоманією і алкоголізмом, лікування різних хвороб, у тому числі СНІДу тощо. Я думаю, що можна це передбачити, це кореспондується з підпунктом 5.1.7.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, это можно проголосовать, но редакцию давайте дадим такую, как мы приняли по платным услугам в сфере здравоохранения: "Надання платних послуг у сфері охорони здоров’я лікувальними закладами, які мають спеціальний

 

67

 

дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів". Вот это будет правильно.

 

ГОЛОВА. Давайте так. Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу підтримати її. Будь ласка.

 

"За" - 262. Прийнято.

 

Депутат Григорович. До цього ж підпункту. Будь ласка.

 

ГРИГОРОВИЧ Л. С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства (Снятинський виборчий округ, Івано-Франківська облаешь). Шановні колеги! Я би хотіла вас покликати до поправки 82 Комісії з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства і нагадати, що в 1995 і 1996 роках ми в авральному порядку влітку приймали постанови щодо путівок для оздоровлення дітей. На сьогодні ситуація ще проблематичніша, і я би хотіла запропонувати якраз поправку 82 підтримати, особливо стосовно продажу путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей, крім міжнародних. Ми це вже робили. Ми мусимо оздоровлювати, бо ситуація погана.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Вы поймите, что эта формулировка мало что дает для удешевления самих путёвок. Мы освободим турбюро и другие

 

68

 

организации, которые осуществляют продажу этих путевок. И больше ничего мы тут не сделаем. На цену путевки это повлияет чрезвычайно мало. Повлияет только на эти 20 процентов от издержек по реализации путевок.

 

ГОЛОВА. З цього питання окремі постанови двічі ми вже голосували і весь час виходили з того, що це треба робити. Комісія а питань охорони здоров’я пропонує підтримати. Депутат Григорович мотивувала поправку 82 комісії. Я її ставлю на голосування. Будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Но в части путевок, так ведь?

 

ГОЛОВА. У частині путівок, так. Комісія підтримує. Будь ласка.

 

"За" - 218.

 

Ще раз ставлю на голосування. 111 чоловік не розібралися, у чому справа. Голосуйте, будь ласка.

 

"За" - 246.

 

Підпункт 5.1.16. Те, що говорив депутат Селіфонтьєв, і йому запропонували виділити окремим підпунктом. Він сформулював так: "з продажу продукції власного виробництва закладів вищої і середньої або професійно-технічної освіти".

 

Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

69

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, мы не должны стимулировать развитие производства под крышей образовательных учреждений. Комиссия против такой поправки, потому что ясно, что эта крыша будет тут же использована коммерческими и другими структурами.

 

ГОЛОВА. Депутат Худомака цю поправку аргументував кілька разів. Мова йде про те, що сьогодні (особливо в ПТУ) таке виробництво є. у середніх спеціальних закладах також працюють майстерні, які мають можливість і випускати продукцію, і надавати різні послуги, зокрема по ремонту автомобільного транспорту, тощо. Це не є стимулювання, бо там зараз дітей цим способом особливо не простимулюєш, але створити пільгові умови для такого виробництва треба.

 

Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

СУСЛОВ В. І. Комиссия не поддерживает это предложение.

 

"За" - 154.

 

ГОЛОВА. Пропозиція не підтримана. Я зробив усе, що міг. Будь ласка, поводьтеся спокійно! Не кричіть, опустіть руки.

 

Пропозицій Депутата Кожушка до підпункту 5.1.7 щодо безкоштовної передачі однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування транспортних засобів іншим залізницям та

 

70

 

підприємствам без зміни форми власності за рішенням Укрзалізниці.

 

Це, власне кажучи, позичка. Ми це вже раз проголосували, коли обговорювали інший законопроект.

 

Ставлю на голосування цю норму, комісія не заперечує.

 

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, с уточнением: не "транспортних засобів", а только подвижного состава, чтобы они "Мерседесами" не обменивались...

 

ГОЛОВА. Гаразд, "рухомого складу". Із цим уточненням ставлю на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 222.

 

Ще раз ставлю на голосування. Голосуйте, будь ласка, покажіть Олександру Михайловичу, як треба голосувати.

 

"За" - 243.

 

Депутат Селіфонтьєв пропонує в його поправці залишити тільки підприємства профтехосвіти, оскільки система профтехосвіти перебуває сьогодні в злиденному становищі. Виробництво продукції тут є і формою навчання, то треба, очевидно, це передбачити. Зрозуміло?

 

Ставлю на голосування.

 

71

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, в нашем законодательстве это будет лазейка для злоупотреблений. Этого делать нельзя.

 

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування. Вікторе Івановичу, коли йде голосування, не говоріть.

 

"За" - 196.

 

Не вистачає голосів.

 

Депутат Климпуш пропонує ще раз розглянути підпункт 5.1.2 й вилучити з нього слова "періодичних видань друкованих засобів масової інформації", тобто викласти його в такій редакції: "з продажу (передплати) і доставки дитячих книжок і журналів, газет, періодичних видань, книжок вітчизняного виробництва, продажу учнівських зошитів, підручників, посібників для шкіл та інших закладів освіти".

 

Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Комиссия настаивает на редакции, которая предложена комиссией и уже проголосована.

 

ГОЛОВА. Депутат Оробець.

 

ОРОБЕЦЬ Ю. М., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку (Промисловий виборчий округ, м. Київ). Шановні колеги! Хочу привернути вашу увагу

 

72

 

до такого, Я Щойно мав можливість радитися з представниками і "Конституційного центру", і Руху, і "Реформ". Якщо не буде прийнято положення про захист вітчизняного виробництва книжок, ми голосувати за цей закон у цілому не будемо. Це наша вимога. Тому я прошу розглянути ту редакцію підпункту, яку пропонує депутат Климпущ, і все-таки проголосувати за неї. В іншому разі ми з нашого книгодрукування й книготоргівлі зробимо "пилосос" імпортної продукції.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты! Я еще раз хочу сказать, что внутренний рынок защищают пошлинами. В даном случае, если в этом есть необходимость, Кабинет Министров должен мест пошлины на соответствующую продукцию. Пусть он утвердят детальный список, на какую книжную продукций какие пошлины будут введены (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Будь ласка, тихіше! Юрію Миколайовичу, я прошу не вдаватися до політичного тиску на депутатів при розгляді конкретного економічного законопроекту. Будь ласка.

 

Ставлю на голосування пропозицію депутата Климпуша. Мені здається, вона раціональна.

 

"За" - 219.

 

Ще раз ставлю її на голосування. Віктор Лаврентійович каже, що пропозиція правильна, бо те, що ми прийняли раніше, не кореспондується з іншими статтями.

 

"За" - 271. Прийнято.

 

73

 

Поправка 87 депутата Климпуша. Будь ласка, говоріть.

 

КЛИМПУШ О. Д. Шановні колеги, прошу вашої уваги! Я розумію, що ми трохи втомилися, але...

 

ГОЛОВА. Ніхто не стомлений, будь ласка, говоріть по суті.

 

КЛИМПУШ О. Д. Кожному з вас доводиться стикатися з незадовільним транспортним обслуговуванням, пов’язаним Із браком коштів для підтримки рухомого складу. Кабінет Міністрів звертався до Верховної Ради з цього питання. Є лист Лазаренка і спроба внести зміни до Декрету про податок на добавлену вартість.

 

Я прошу вас підтримати мою поправку й доповнити пункт 5.1 підпунктом у такій редакції: "імпорту та реалізації запасних частин і акумуляторів державним підприємствам автомобільного і залізничного транспорту для автобусів та залізничного рухомого складу в межах контрактів та переліку товарів, визначених Кабінетом Міністрів України". А останню частину речення - вилучити. "... В межах контрактів та переліку товарів, визначених Кабінетом Міністрів" - це дуже важливо, бо сьогодні ми не можемо забезпечити цього. Я прошу вас, підтримайте.

 

Аналогічна пропозиція є в Олександра Михайловича. Прошу надати йому слово.

 

ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Кожушко.

 

74

 

КОЖУШКО О. М. Уважаемые коллеги! Суть этой поправки заключается в следующем.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку, зачекайте. Юрію Миколайовичу, ви краще йому мовчки дайте якийсь знак або напишіть, але не кричіть, будь ласка!

 

КОЖУШКО О. М. Уважаемые коллеги! Суть этой поправки заключается в следующем. В Укржелдоре сейчас имеется около 3 тысяч локомотивов, из них 2 тысячи - производства Чехословакии. Все на маневровой работе. Запасные части поступают из страны-изготовителя, и заказывают их не коммерческие структуры, а государственные. Если мы будем увеличивать их стоимость, то увеличим и стоимость перевозки, стоимость билетов... Это замкнутый цикл.

 

Кабинет Министров предложил нам принять этот вариант как дополнение к декрету. Мы внимательно рассмотрели это в комиссии.

 

Как специалист по данному вопросу считаю, что эту поправку надо поддержать (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Прошу уваги! Мова йде не тільки про залізницю. Акумулятори, двигуни для львівських заводів, які випускаються, скажімо, у Франції, і так далі. У Кабінеті Міністрів є перелік, він контролює. Якщо це на користь державі, то треба підтримати.

 

75

 

Ставлю на голосування пропозицію...

 

СУСЛОВ В. I. Уважаемые народные депутаты! Я прошу дать мне слово.

 

ГОЛОВА. Прошу вибачення. Чому ви кричите? Я роблю зауваження вам, Сергію Михайловичу. Не можна кричати в сесійному залі. Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! Это опять касается защиты внутреннего рынка. Аккумуляторы, запчасти украинского производства облагаются налогом на добавленную Стоимость, а импорт предлагается освободить. Конечно же, этого делать нельзя.

 

Кроме того, еще раз обратите внимание на механизм действия закона. При завозе необходимых частей (тех же аккумуляторов) уплачивается налог, образуется отрицательное сальдо по налогу на добавленную стоимость. Через месяц эти средства возвращаются предприятиям из бюджета. Таков механизм действия закона. И чтобы его не ломать - такую поправку принимать нельзя.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ви наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування поправку 87 (Шум у залі).

 

"За" - 124.

 

76

 

Спокійно, будь ласка. Це не я, це депутати голосують. Законопроект обговорювався два роки, скільки ж можна?

 

Слово надається представникові Кабінету Міністрів. Будь ласка.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В., заступник міністра фінансів. Олександре Олександровичу! Шановні депутати! Правильно відхиляли цю поправку. Згідно з Прикінцевими положеннями указ Президента про імпортні запчастини діє. І все, що сказав Віктор Іванович, відповідає дійсності. Чому ми замість захисту вітчизняного виробництва стимулюємо імпорт?

 

І не треба казати, завозимо чи не завозимо. Потім усе протилежним боком повертається, і собівартість підвищується (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Із трьох транспортників виступили двоє. Ще Володимир Васильович Севрюков може взяти слово - третій транспортник. Будь ласка, говоріть.

 

СЕВРЮКОВ В. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку (Малиновський виборчий округ, Одеська область). Спасибо. То, что сказал представитель Кабинета Министров, правильно. Но вы забываете, что часть вашего подвижного состава была построена на заводах бывшего СССР (теперь стран СНГ) и других стран. Я имею в виду морские суда, автомобили и так далее. И для них требуются запчасти, выпускаемые за

 

77

 

границей, потому что этому подвижному составу уже 15-20 лет, а промышленность под него мы не перестроим.

 

Кроме того, объясните, почему Кабинет Министров вносит такие предложения, а вы сейчас выступаете как бы в противовес им? Где правда: в том, что говорите вы, или в обращении Кабинета Министров в лице Премьера?

 

ГОЛОВА. Таким чином, депутат Севрюков пропонує підтримати цей підпункт: "імпорту та реалізації запасних частин і акумуляторів державним підприємствам автомобільного, морського і залізничного транспорту для автобусів та залізничного рухомого складу... " (Шум у залі). От якби ви не сказали, ніхто не догадався б. "У межах контрактів та переліку товарів, визначених Кабінетом Міністрів України". ! далі таки дописати: "якщо вони не виготовляються в Україні або виробництво їх є економічно неефективним" (Шум у залі).

 

Чого ви кричите? Михаиле Васильовичу, та ніхто ж у нас не буде організовувати спеціальне виробництво для двигунів, скажімо, тих кораблів, які в вас є на річному флоті і які виготовлялися в Самарі. Хто буде організовувати це виробництво? Треба ж думати трохи...

 

Будь ласка, голосуйте з таким уточненням.

 

"За" - 143.

 

Поправка не приймається.

 

Пункт 5.1 розглянутий повністю.

 

Виступають тільки ті, хто вносив поправки.

 

78

 

Депутат Яценко. Будь ласка, назвіть номер поправки.

 

ЯЦЕНКО В. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Моя поправка під номером 85.

 

Шановні колега, це не новація. Ми домовилися про те, що відпрацюємо нову формулу й проголосуємо її в третьому читанні. Ідеться про пільги для чорнобильських організацій.

 

Коли відхиляли нашу поправку, наводилися різні мотиви. Микола Янович Азаров, зокрема, казав, що до нього приходили якісь два керівники чорнобильських організацій, і вони начебто відмовилися від цього. Я його познайомив з двома керівниками наймасовіших чорнобильських організацій, виявилося, що він їх бачив уперше. Я хочу сказати, що в Кабінеті Міністрів опрацьовується цей механізм. Уже визначено перелік організацій (це 21 підприємство), на які поширюватиметься дія цієї норми. Визначається перелік товарів.

 

Крім того, ми ввели дві абсолютно жорсткі формули (зверніть увагу на передостанній і останній абзаци). Ми вводимо звітність про використання цих коштів. У разі використання їх не за цільовим призначенням ці кошти підлягають стягненню до бюджету, тобто можливість будь-яких зловживань виключена.

 

І я закликаю своїх колег: давайте підтримаємо ці організації. Для них це єдиний засіб для існування (Шум у залі).

 

79

 

ГОЛОВА. Прошу заспокоїтися. Пропонується проголосувати таку норму.

 

"5.1.14. товарів (крім підакцизних), що імпортуються всеукраїнськими та міжнародними об’єднаннями громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у статутній діяльності яких передбачено надання соціальної і медичної допомоги постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи, їх організаціями та підприємствами, які є повною власністю цих об’єднань, за умови, що особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становлять не менше 75 відсотків загальної чисельності постійно працюючих на цих підприємствах.

 

Перелік всеукраїнських та міжнародних об’єднань громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також підприємств і організацій, що є повною власністю цих об’єднань, перелік імпортованих ними товарів і граничні обсяги їх ввезення в Україну затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

Всеукраїнські та міжнародні об’єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на які поширюється дія цієї статті, щоквартально подають звіт до Державної податкової адміністрації про використання одержаних коштів.

 

У разі використання зазначених коштів не за цільовим призначенням ці кошти підлягають стягненню до бюджету".

 

Можна дописати "в безакцептному порядку".

 

Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

80

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, по этой поправке нам предстоит принять чисто политическое решение. Я еще раз подчеркиваю, что эта норма есть в действующем законе. Право на ее реализацию, так сказать, дается Кабинету Министров. Но Кабинет Министров либо не смог, либо не посчитал нужным давать такие льготы.

 

В действительности это не льгота, это - право Кабинета Министров определять перечень товаров, которые нужны для чернобыльцев, определять объемы ввоза и право контролировать эти процессы.

 

На заседании комиссии эта норма не набрала большинства голосов. Что касается меня лично, то я ее поддерживал и раньше, когда принималась эта поправка к действующему законодательству, и готов поддержать сейчас. Но это будет политическое голосование. В экономическом плане тут все грамотно выписано.

 

ГОЛОВА, Прошу уваги. Це справді політичне рішення. Будь ласка, уважно послухайте, що я скажу.

 

Ця норма проголошує захист людей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і працюють В цих організаціях. Передбачено й жорсткі обмеження. Контроль забезпечений повністю. Треба підтримати цю пропозицію.

 

Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 219.

 

Ще раз ставлю на голосування за вимогою депутатів. Будь ласка.

 

81

 

"За" - 228. Прийнято.

 

Наталіє Петрівно, будь ласка.

 

ШТЕПА Н. П. Поправка 68. Здесь написано, что она учтена редакционно. Однако комиссия опустила слово "інвалідів". Поскольку сегодня создаются отдельные центры реабилитации инвалидов, я предлагаю (здесь сидит министр социальной защиты населения, он меня поддержит) в подпункте 5.1.8 после слов "осіб похилого віку" обязательно добавить "та інвалідів".

 

СУСЛОВ В. І. Нет возражений.

 

ГОЛОВА. Ця поправка голосується як уточнення. Будь ласка.

 

"За" - 226. Прийнято.

 

Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С. А. Шановні народні депутати! Зверніть, будь ласка, увагу на поправку 84. Хочу нагадати, що ми нещодавно спробували врегулювати відносини, пов’язані з увезенням благодійної допомоги в Україну, і навіть прийняли невеличкий закон.

 

На жаль, ним не передбачено повного контролю за використанням благодійної допомоги. Крім того, у разі прийняття Закону про податок на додану вартість він втрачає силу. Саме тому я й пропоную врегулювати питання про благодійну допомогу в цьому законі. Це частково і відповідь

 

82

 

депутату Ковтунцю, який запитував про гранти, що надаються нашим науковим установам. Прошу підтримати цю поправку.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Комиссия не поддержала эту поправку, потому что у нас законодательно не урегулировано, что такое "благодійна допомога", как она должна регулироваться и так далее. Не случайно автор поправки вынужден расписывать, что подразумевается под "безоплатною передачею" и так далее. Мы считаем, что этот вопрос требует дополнительного изучения.

 

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Терьохіна ставиться на голосування.

 

"За" - 129.

 

Пункт 5.2. Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

СУСЛОВ В. І. Пункт 5.2 был проголосован за основу. Он касается льгот для организаций инвалидов. У меня есть статистические данные по этим организациям. Сегодня, например, в УТОС работает 28 тысяч 680 человек, в том числе 18 тысяч 480 инвалидов. Есть данные по категориям и по фонду оплаты труда. В среднем в этой организации фонд оплаты слепых составляет 40 процентов, а фонд оплаты зрячих - 59,5 процента.

 

83

 

В пункте 5.2 записано, что льгота распространяется на предприятия, где работает не менее 50 процентов инвалидов, и "фонд оплати праці таких інвалідів протягом звітного періоду становить не менше 50 відсотків... "

 

С учетом того, что по статистике реальный показатель - 40 процентов, мы с депутатом Сокерчаком предлагаем записать так: "фонд оплати праці яких протягом звітного періоду становить не менше 40 відсотків". Это отражает реальную ситуацию (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Це поправка 80. Володимире Васильовичу, будь ласка, не кричіть. Іване Олександровичу Заєць, я прошу: та поверніться ж до трибуни обличчям, тут же ваш колега знаходиться!

 

Пропонується 50 відсотків замінити на 40 відсотків. Зрозуміло. Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

"За" - 272.

 

До пункту 5.2 більше немає зауважень?

 

Георгію Манолійовичу, будь ласка.

 

МАНЧУЛЕНКО Г. М. Фракція Народного руху України. Шановний Олександре Олександровичу! Депутат Слободянюк запропонував таке доповнення до пункту 5.2: "виконання робіт по будівництву житла для військовослужбовців, ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах та членів їх сімей за рахунок коштів інвесторів; продажу будівельних матеріалів та обладнання, робіт та послуг сторонніх організацій, що використовуються на будівництво житла для

 

84

 

військовослужбовців, ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах та членів їх сімей за рахунок коштів інвесторів; продажу кінцевоі будівельної продукції (квартир), що купуються для військовослужбовців, ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах та членів їх сімей за рахунок коштів інвесторів".

 

Прошу Депутатів підтримати це доповнення.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Із цією пропозицією звертаються ветеранські організації, організації воїнів-афганців тощо. Вікторе Івановичу, може, не будете заперечувати?

 

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович! Хочу обратить внимание депутатов на то, что если такая поправка пройдет, то будет нанесен ущерб этому строительству. В чем особенность закона? Начинается строительство, покупаются сырье, материалы. В их цену заложен НДС. Если мы освобождаем от НДС строительство {а это производство с длительным циклом), то оно теряет право на возмещение этих сумм из бюджета. Вместо того, чтобы через месяц получить обратно уплаченные суммы НДС, они после введения нашей льготы из-за особенностей производства с длительным циклом потеряют оборотные средства.

 

Если я не прав, то пусть об этом скажет заместитель министра финансов или представитель налоговой инспекции.

 

85

 

ГОЛОВА. Депутат Слободянюк.

 

СЛОБОДЯНЮК С. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Ужгородський міський виборчий округ, Закарпатська область). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Это, мягко говоря, дезинформация. Довожу до вашего сведения, что за первые два месяца 1997 года объем строительства в Украине по сравнению с тем же периодом прошлого года упал в два раза. И сейчас речь идет о 40 тысячах семей только афганцев, которые не получили жилья еще с тех пор. Это и те, кто воевал во Вьетнаме, в Анголе, в Сирии и так далее. Все они - украинцы, наши соотечественники. Мы уже построили более 40 тысяч квадратных метров жилья. Сейчас у нас (это только но Украинскому союзу ветеранов Афганистана) в незавершенном строительстве находится более 45 тысяч квадратных метров жилья со степенью готовности 65-70 процентов. Это построено руками афганцев. У нас самая низкая стоимость квадратного метра жилья - около 240 гривень.

 

Обобщив этот опыт, сделав соответствующий анализ, мы подали в Комиссию по вопросам финансов и банковской деятельности проект дополнений к декрету. Но комиссия за это время не удосужилась его рассмотреть.

 

Виктор Иванович, сейчас будет не политическое голосование. Мы стараемся привлечь кредиторов, инвесторов к строительству жилья, понимаете? Иначе через год мы вообще ничего не построим.

 

86

 

СУСЛОВ В. І. Хорошо, это не политический - это технический вопрос. Поэтому я просил бы дать слово заместителю министра финансов (он является также одним из авторов проекта закона), чтобы он еще раз объяснил, какой механизм в этом случае будет действовать.

 

ГОЛОВА. Регурецикий Василь Васильович.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Дякую. Шановні народні депутати! Питання, яке порушено, виникало вже не раз І не тільки стосовно будівництва житла для військовослужбовців, а й стосовно будівництва іншого житла, наприклад у сільській місцевості.

 

Ми кожного разу роз’яснювали, що це не веде до здешевлення житла. І ви можете в цьому переконатися на такому факті: якщо за кошторисом вартість будинку 100 одиниць, то він коштуватиме 100 одиниць навіть при мінімальному ПДВ на його продаж.

 

Віктор Іванович цілком має рацію. Усі матеріали для будівництва купуються зі сплатою ПДВ. Якщо немає ПДВ на кінцеву продукцію, то все одно він сплачений і ввійде у вартість збудованого житла. І це житло не буде дешевшим ні на копійку. Ми вже не раз переконуємося в цьому.

 

ГОЛОВА. Слово Віктору Лаврентійовичу. Увага!

 

87

 

МУСІЯКА В. Л. Мені теж не все зрозуміло в цьому механізмі. ПДВ треба сплатити, потім (ви так кажете) оці кошти як обігові повертаються назад. То навіщо оці обігові кошти забирати, щоб потім повертати? Вони хоч збережуться для відтворення виробництва. Навіщо тоді це робити?

 

СУСЛОВ В. І. Таков механизм сбора этого налога.

 

ГОЛОВА. Слово має голова Комітету у справах ветеранів Червонописький Сергій Васильович. Натисніть кнопку, будь ласка.

 

Увага!

 

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С. В., голова Комітету у справах ветеранів. Ідеться, не про здешевлення вартості житла чи про якісь технічні моменти, а про залучення коштів, причому небюджетних, для будівництва житла пільговим категоріям громадян - тим, кому держава повинна збудувати житло, тобто ветеранам війни, афганцям й іншим.

 

У бюджеті сьогодні, ми це добре знаємо, коштів дуже мало, тому й пропонується створити сприятливі умови для залучення коштів і вітчизняних, і іноземних інвесторів. Ось про це йде мова.

 

ГОЛОВА, Шановні депутати! Формально це ніби невигідно, але ті, хто бере участь у цьому процесі, кажуть: нехай буде невигідно, але це нас влаштовує. То чому ми повинні бути проти? Якщо потім виявиться, що це справді невигідно, ми скасуємо цю норму.

 

88

 

А зараз прохання проголосувати поправку депутата Слободянюка (вона у вас є), яку озвучив депутат Манчуленко і яку підтримав голова Комітету ветеранів Червонописький. Прошу вас визначитися шляхом голосування. Підтримаймо цю пропозицію, ветерани просять нас піти назустріч. Контроль тут забезпечений.

 

Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 229. Прийнято.

 

89