Стенограма пленарного засідання

18 березня 1997

 

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.
18 березня 1997 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати й гості Верховної Ради, представники Кабінету Міністрів, журналісти, шановні радіослухачі! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

 

Будь ласка, проводиться поіменна реєстрація.

 

Я бачу, що не всі зареєструвалися ще, тому що в залі, без сумніву, більше депутатів. Я прошу, ви зареєструйтесь, а потім будете, так би мовити, діяти відповідно до своїх переконань. Я прошу, вставте картки свої. Проводиться поіменна реєстрація.

 

Зареєстровано 276 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

Будь ласка, опублікуйте результати реєстрації по фракціях.

 

Дякую.

 

3

 

Про депутатські запити. До Голови Верховної Ради звертається депутат Хмара з пропозицією невідкладно внести на розгляд Верховної Ради питання про стан злочинності в державі і ситуацію, що склалася в правоохоронних органах, щоб можна було заслухати звіти керівників усіх правоохоронних структур, дати оцінку їх діяльності, накреслити необхідні заходи для виправлення становища.

 

У порядку інформації хочу сказати, що таке засідання готується, а відповідає за його підготовку Олександр Олександрович Жир, голова комісії. Це питання навіть у порядку денному е. А те, що його підготовку прискорити потрібно, не викликає сумнівів. І я думаю, що депутат Хмара в цьому відношенні правий. Треба цей запит підтримати.

 

Також депутат Хмара звертається до Генерального прокурора повторно з приводу того, що працівники міліції вдаються до протизаконних заходів: здійснюють стеження за депутатом. Попереднє звернення до прокуратури не дало позитивних результатів, депутат повторно звертається з цього приводу. Запит оформлено теж відповідно до вимог, передбачених у Регламенті. За змістом цей запит відповідає статусу запиту, і його можна відправити адресату.

 

Від групи депутатів /Омельченко та інші, всього п’ять чоловік/ є запит до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки України про забезпечення об’єктивного розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом смерті кореспондента газети "Киевские ведомости" Шевченка, й інших справ, де потерпілими є журналісти, та вжиття

 

4

 

необхідних заходів для захисту працівників засобів масової інформації. Вчора це питання ставили й журналісти на прес-конференції. Я підтримую цю вимогу. І справді, треба встановити контроль за роботою органів правопорядку, які розслідують матеріали цього трагічного факту.

 

Запит групи депутатів /Семенюк та інші, всього три чоловіки/ - до Прем’єр-міністра України про ознайомлення народних депутатів з текстом меморандуму на 1997 рік, підписаним між урядом України і Міжнародним валютним фондом, який значною мірою впливає на підготовку параметрів бюджету, норм податкового законодавства тощо. Я думаю, що не один раз депутати зверталися з цього приводу і до мене, і до Кабінету Міністрів. Безперечно, вони мають право знати зміст цього меморандуму.

 

Усі чотири запити підготовлені відповідно до Регламенту. Таким же вимогам відповідає і запит на ім’я Прем’єр-міністра групи депутатів /Анненков, Кіяшко, Камівський, Моцпан, Мірошниченко, Дондик/ про невиплату заробітної плати як тенденцію, як загальну оцінку з вимогою дати розпорядження про перевірку правильності витрат бюджетних коштів місцевими органами виконавчої влади і вжиття заходів щодо недопущення можливих зловживань державної адміністрації в цій сфері.

 

Отже, ці всі запити, ще раз повторюю, відповідають статусу запитів. Вони оформлені відповідно до Регламенту. Я прошу підтримати їх направлення адресатам.

 

"За" - 211.

 

5

 

Будь ласка, ще раз ставлю на голосування п’ять запитів різнопланових, але всі вони стосуються важливих питань, на які треба відреагувати відповідним чином. Я прошу підтримати направлення запитів.

 

"За" - 236. Прийнято.

 

Відповідно до статті 4, 2. 2 Регламенту повідомляю про входження до депутатської групи "Конституційний центр" народного депутата Андрія Богдановича Мостиського.

 

Двадцять хвилин на запити, оголошення тощо. Будь ласка, запишіться.

 

Будь ласка, опублікуйте список. Депутат Брит.

 

БРИТ В. П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Передаю слово депутату Тодорову.

 

ТОДОРОВ Є. С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики /Бердянський міський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Наша неспособность решить насущные проблемы, я имею в виду прежде всего пагубный политический и экономический курс и организованную преступность, может привести к гибели государственности Украины.

 

6

 

Первую проблему народ вышел решать на улицы. Демократы продали нас вместе с потрохами международным финансовым организациям и бросили Украину на разграбление своим и иностранным грабителям. Они привели народ в пропасть. В этих условиях проводить прежний политический и экономический курс - смерти подобно как для власти, так и для государства в целом.

 

Вторая проблема - это проблема организованной преступности и коррупции, проникновения криминальных элементов во все ветви власти, политику. Ее можно проследить на примере моего округа. Сращивание криминальных структур с властью настолько крепко, что из меня, депутата с огромными полномочиями, два года делали донкихота, воюющего с ветряными мельницами, пока не приехала в Бердянск по моему настоянию компетентная комиссия из Генпрокуратуры. За два дня проверки подтвердилась масса нарушений законов. Многие из этих нарушений совершились под прикрытием местной власти. Возбуждены уголовные дела по пяти фактам злостных нарушений. Вскрыты случаи прокрутки бюджетных денег на депозите и присвоение прибыли - процентов, массовые уклонения от уплаты налогов. Только после проверка в местный бюджет перечислено сотни тысяч гривень, ранее искусно скрываемых. Израсходовано не по назначению 702 тысячи гривень целевых бюджетных средств из резервного фонда. Объекты стоимостью около 300 тысяч гривень, например ресторан "Кристалл", продавались в десятки раз дешевле, фактически без аукциона и с грубыми нарушениями правил приватизации. Долги частных лиц "вешались" на государство. Свыше 1 миллиона гривень кредитов разворовано из банков. Раскрыты и другие преступления.

 

7

 

А что же два года делали правоохранительные органы, местная прокуратура? Бездействовали. А председатель горисполкома Бакай "гасил" акты проверки, мешая принимать по ним решения, потому что сам был замешан в этих делах.

 

Понятно: мафия - бессмертна. Но что нужно сделать в масштабах государства, чтобы ограничить ее криминальные возможности и как-то решить эту проблему?

 

На мой взгляд, нужно сделать следующее. Первое. Принять закон о декларировании доходов государственных чиновников, в первую очередь руководителей. Кстати, Степан Хмара уже третий год вносит проект этого закона на рассмотрение Верховного Совета, и я считаю, что мы такой закон должны принять незамедлительно.

 

Второе. Снять с должности коррумпированных руководителей, замешанных в каких-либо махинациях либо проявивших бездействие в пресечении нарушений законов кем бы то ни было на их территории. Механизм отстранения от власти появится в ближайшее время в связи с окончательным принятием Закона Украины о местном самоуправлении. В первую очередь Президент должен своей властью навести порядок в этом вопросе.

 

Третье. Сократить органы милиции, прокуратуры, оставив людей, имеющих иммунитет к взяткам, коррупции. Оставшимся существенно увеличить заработную плату и выплачивать ее своевременно.

 

ГОЛОВА. Євгене Семеновичу, я звертаюся і до всіх депутатів: ви всі маєте змогу "відрегулювати" текст для

 

8

 

виступу на три хвилини. Зробіть це, будь ласка, а до стенограми можете подати повний текст. 1 немає потреби займати ефірний час. Прошу вас, вибачте, але інакше не можна.

 

Депутат Швидкий. Прошу.

 

ШВИДКИЙ П. Є., секретар Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики і ядерної безпеки /Жовківський виборчий округ, Львівська область/. Прошу передати слово Михайлу Ратушному.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

РАТУШНИЙ М. Я., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Збаразький виборчий округ. Тернопільська область/. Конгрес українських націоналістів. Я уповноважений зачитати заяву головного проводу Конгресу українських націоналістів з приводу активізації лівих сил.

 

"Після розвалу "імперії зла" - СРСР ліві сили в Україні, передусім КПУ, СПУ, СелПУ, виконують дві головні деструктивні функції: прагнуть реставрації Російської імперії та всіма можливими засобами ведуть боротьбу проти української незалежності.

 

Глибока економічна криза, в якій перебував наша держава з вини безвідповідальної антинародної політики партії влади, їм на користь. Спекулюючи на важких соціальних негараздах трудящих, вони провокують їх на антидержавні виступи.

 

9

 

У зв’язку з цим Конгрес українських націоналістів заявляє, що, по-перше, сьогоднішня економічна, політична й соціальна криза була б неможливою без тривалого перебування України в статусі комуноросійської колонії, відповідальність за що лежить виключно на лівих силах, спадкоємцях КПРС.

 

По-друге, соціальні проблеми є нерозривною часткою національних. Вирішити їх може лише нація як цілісність, єдиний організм. Тому демагогію лівих сил ми розцінюємо як спробу розколоти українську націю зсередини.

 

По-третє, всі спадкоємці Леніна, Сталіна повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності як за злочини проти людства в минулому, так і за антидержавну діяльність після 1991 року".

 

Тепер від себе. Мені не зрозуміла позиція, яку заявляє в публічних виступах Президент України Леонід Кучма. Замість того щоб Прем’єр-міністра й міністрів, які відповідають за економічний і фінансовий блок питань, притягнути до відповідальності за те, що вони давали лише численні обіцянки щодо виплати зарплати того чи іншого числа й погашення заборгованості вчителям, лікарям, іншим працівникам бюджетної галузі, а також пенсіонерам, він заявляє про те, що ці антидержавні ліві сили мають право проводити акції громадянської непокори. з інтерв’ю і виступу лідера російських комуністів Зюганова в Мінську стає цілком зрозуміло, що акція 18 березня, яка сьогодні успішно провалилася завдяки свідомості українських громадян, в скоординованою акцією сил лівої орієнтації і в Москві, і в Білорусі, і в Україні.

 

10

 

Ми звертаємося до української нації, українських громадян не піддаватися на провокації антидержавних більшовицьких, комуністичних сил в Україні.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Депутат Мовчан.

 

МОВЧАН П. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Коломийський* виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я передаю слово

 

В’ячеславу Чорноволу.

 

ЧОРНОВІЛ В. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Подільський виборчий округ, Тернопільська область/. Голова фракції Народного руху України. Шановні співвітчизники! З 13 по 18 березня у багатьох областях України Рух проводить широкі акції, збори, мітинги, роздано сотні тисяч листівок. Сьогодні ці акції продовжуються. Делеговані учасниками цих акцій представники

 

пікетують тут Верховну Раду. Вони уповноважили мене оголосити їхні вимоги:

 

"Ми, учасники акцій протесту, проведених Народним рухом України з 13 по 18 березня, стурбовані поглибленням

 

11

 

економічної кризи в Україні. Важливі економічні закони не приймаються, зароблені гроші не виплачуються мільйонам людей, а борги уряду громадянам зростають, обсяги виробництва продовжують скорочуватися, на тлі балаканини про боротьбу з організованою злочинністю корупція сягнула небаченого розмаху.

 

Засуджуючи заклики комуністичних сил до страйків та до ліквідації Української держави, ми разом із тим звертаємо увагу Верховної Ради, Президента та уряду на те, що саме неефективна соціально-економічна політика, імітація реформ замість їх чесного проведення створюють сприятливі умови для соціальної напруженості та антидержавних настроїв. Ми ще раз підкреслюємо, що Україна приречена на кризу доти, доки влада в центрі й на місцях перебуватиме в руках корумпованої комуністичної номенклатури - вчорашніх та сьогоднішніх комуністичних активістів.

 

У зв’язку із сказаним вище вимагаємо від Верховної Ради, Президента та уряду:

 

Перше. Забезпечити вчасну виплату зарплати працівникам бюджетних установ за 1997 рік та повернення їм усіх боргів за попередні роки.

 

Друге. Зменшити податковий прес на виробників, що забезпечить піднесення виробництва і наповнення бюджету.

 

12

 

Трете. Негайно ухвалити Закон про Державний бюджет на 1997 рік.

 

Четверте. Розпочати реальну боротьбу з корупцією, притягнути до кримінальної відповідальності високопосадових чиновників, які працюють заради отримання хабарів, а не захисту інтересів громадян.

 

П’яте. Звільнити з керівних виконавчих посад у центрі і на місцях: усіх нинішніх членів лівоекстремістських партій та колишню номенклатуру компартійних органів. Повторюю: номенклатуру, а не рядових членів Компартії! Прийняти закон про люстрації, аналогічний чеському, що забезпечив Чехії успішний економічний розвиток.

 

Шосте. Заборонити діяльність Комуністичної партії, яка провокує безпорядки, посягає на конституційний лад, підриває національну безпеку України та, виконуючи вказівки московських комуністів, різних Зюганових, діє за принципом: чим гірше, тим краще.

 

Ми попереджаємо владу, що невиконання наших вимог неминуче призведе до загострення напруженості в суспільстві і може мати непередбачувані наслідки".

 

У мене є ще кілька секунд. Ми розповсюдили, шановні співвітчизники, по всіх областях України листівки, хто нині при владі. Я прошу їх опублікувати в нашій пресі. Сьогодні у нас прес-конференція, побачите, хто при владі - демократи чи комуністи, і хто винен у тому, що робиться в Україні: незалежність чи оця комуністична братія.

 

Дякую.

 

13

 

ГОЛОВА. Депутат Цибенко. Будь ласка.

 

ЦИБЕНКО П. С., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Свердловський виборчий округ, Луганська область/. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги и уважаемые избиратели! 18 марта началась всеукраинская акция протеста, инициированная Союзам рабочих и поддержанная партиями, движениями левой ориетации, частью профсоюзов, сотнями трудовых коллективов по всей Украине. Мы убеждены, что в ходе ее люди труда дадут должную оценку происходящему, она будет содержаться в резолюциях, принятых в ходе акции, и сегодня же передана властным структурам всех уровней. Подход здесь может бить лишь один: власть, не способная решить жизненные проблемы своих граждан, должна уйти.

 

Вот лишь один пример абсолютно безразличного, если хотите, преступного отношения впасти к своему народу. Вчера 17 марта после шести месяцев бесплодных переговоров, согласований протоколов 43 рабочих цеха № 1 завода "Радикал" вынуждены были прибегнуть к голодовке. Их требование одно - зарплата, работа, перспективы предприятия.

 

Во фракцию коммунистов из регионов поступило множество заявок, приглашений на участие депутатов-коммунистов во всеукраинской стачке. Президиум ЦК Компартии Украины, фракция коммунистов решила принять самое широкое участие в мероприятии. Большинство наших товарищей уже ведут работу в регионах. Почему?

 

14

 

Во-первых, участие в акции протеста - это наша принципиальная линия на защиту интересов человека труда в борьбе с антинародной сутью нынешнего государства и нынешней власти.

 

Во-вторых, чтобы воздействовать на исполнительную власть в случае необходимости, ведь в канун акции она провела беспрецедентную по масштабу и иезуитскую по своей сути акцию устрашения. Спецназ, силовые структуры на учениях демонстрировали свое умение избивать свой собственный народ, а средства массовой информации это тиражировали, понятно для каких целей. Нет никакой гарантии, что власть или те силы, на которые она опирается, не устроят новую провокацию. Более того, сообщения об этом уже поступают с мест. Власть делала и делает все для того, чтобы сорвать акцию протеста, дезорганизовать участников, оболгать ее организаторов.

 

И все же Президент Украины, Генеральный прокурор, министр внутренних дел вынуждены были признать: акция абсолютно законна, она полностью соответствует Конституции Украины.

 

С учетом всего сказанного фракция коммунистов Верховного Совета Украины заявляет о том, что она не принимает дальнейшего участия в сегодняшнем заседании и присоединяется к участникам акции протеста.

 

Мы призываем всех депутатов, всех тех, кто на деле, а не на словах готовы защищать интересы трудового народа Украины, последовать нашему примеру. Мы обращаемся к населению с призывом включиться в акцию протеста. Власть уважает силу и считается только с ней. Вместе мы - сила.

 

15

 

И последнее. Уважаемые коллеги, обратите внимание, если в предыдущих акциях, организованных Союзом рабочих, нам противостояла власть Президента, правительства и верхушка Федерации профсоюзов, то сегодня мощной опорой им стал Рух.

 

ГОЛОВА. Депутат Кірімов. Будь ласка.

 

КІРІМОВ І. З., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Конституційний центр. Дякую, Олександре Олександровичу. Передусім я хотів би зазначити, що оцінку політичної і економічної ситуації, яка склалась нині в Україні, народом України вже зроблено, про що свідчить таке. Якщо хто за останні три дні бував у своїх виборчих округах і роз-мовляв з виборцями, то знає, що між Верховною Радою, між Кабінетом Міністрів, між Президентом і народом України утворився водорозділ, тому що пенсіонери не одержують пенсій, не одержують працівники бюджетної сфери заробітної плати, і нагромадився цілий ряд інших важливих проблем народу України.

 

16

 

Я хотів би ще зазначити ось що. Учора я зустрічався з депутатами Славутицької міської ради народних депутатів, а також з працівниками Чорнобильської атомної електростанції. І вони, шановні мої колеги, просили всіх вас, щоб ви сьогодні, коли буде розглядатися проект Закону України про ратифікацію Угоди про грант між Європейським банком реконструкції та розвитку як розпорядником коштів, урядом України та ЧАЕС, цей документ ратифікували. Цього документа ждуть 6,5 тисячі працівників Чорнобильської атомної електростанції. Звичайно, цей грант певною мірою допоможе їм вийти з того скрутного становища, в якому опинилися працівники Чорнобильської атомної електростанції.

 

І останнє. Сьогодні також ми будемо розглядати проект Закону про податок на додану вартість. І я хотів би ще раз звернутися до всіх моїх колег з тим, щоб ми підтримали Товариство сліпих та Товариство глухих нашої держави, щоб цим товариствам були визначені певні пільги, без яких вони просто не можуть існувати.

 

Якщо ось ці проблеми ми зможемо вже сьогодні вирішити, и вважаю, це буде конкретний вклад у розвиток нашого українського співтовариства, а не просто говорильня. Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Шандрюк.

 

17

 

ШАНДРЮК О. І., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Шевченківський виборчий округ, Львівська область/. Українська республіканська партія. Я хочу трохи змінити тему інформації, бо є ще деякі дуже важливі події, які відбуваються поза увагою нашої громадськості. За часів колишнього Радянського Союзу на території України, як відомо, було дислоковано 176 міжконтинентальних балістичних ракет різних тилів, здатних нести ядерну зброю. Приєднавшись у 1993 році до Договору про стратегічні наступальні озброєння, підписаного повноважними представниками США і СРСР свого часу, Україна як одна з правонаступниць СРСР, якій у спадок перейшли всі дислоковані на її території озброєння, взяла на себе зобов’язання ліквідувати 130 ракет. Цими днями в засобах масової інформації було повідомлення, що, за словами міністра оборони України, Україна взяла, так би мовити, зустрічний план до 1999 року знищити 46 міжконтинентальних балістичних ракет СС-24, на базі яких наші науковці мали намір створити високоточну зброю, звичайно, не ядерну, не зброю масового знищення.

 

Я хочу наголосити на тому, що в умовах позаблокового статусу України, коли жодна з держав світу не бере жодних юридичних зобов’язань гарантувати безпеку Україні, тільки самодостатня обороноздатність України може гарантувати якимсь чином нашу незалежність і територіальну цілісність.

 

Виходячи з цього депутати від Української республіканської партії пропонують Верховній Раді, колегам депутатам

 

18

 

прийняти спеціальний закон про збереження та наступне використання міжконтинентальних балістичних ракет, які не підпадають під квоти знищення згідно з вимогами міжнародних договорів України.

 

Цей закон заборонятиме знищення і передбачатиме наступне ефективне використання частини запасів міжконтинентальних балістичних ракет, що Україна отримала у спадщину від колишнього СРСР, як необхідної умови забезпечення оборонної достатності України на основі власних новітніх військових технологій.

 

Зокрема, статтею 1 цього проекту закону забороняється знищення 46 міжконтинентальних балістичних ракет СС-24, що не підпадають під квоти знищення згідно з вимогами Договору про обмеження стратегічних ядерних озброєнь. У статті 2 передбачається, що Міністерство оборони України має забезпечити належні умови зберігання міжконтинентальних балістичних ракет, що не підлягають знищенню. І в статті 3 дається доручення Кабінету Міністрів України забезпечити створення високоточної ракетної зброї на основі міжконтинентальних балістичних ракет СС-24 в межах національної науково-технологічної програми.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Депутат Осадчук.

 

ОСАДЧУК П. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовності /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська

 

19

 

область/. Конституційний центр", Демократична партія України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги депутати! Ситуація в Україні справді складна. Люди мають усі підстави бути незадоволеними. Але чому так сталося? У моєму блокноті кінця 1989 року збереглися нотатки з пленуму Київського міськкому Компартії України. Говорив Дорогунцов - відомий економіст. "Сейчас главный вопрос - как нам изменить ситуацию в экономике. Но за последние пять лет мы палец о палец не ударили, чтобы изменить эту ситуацию. Наша промышленность не производит товаров народного потребления и услуг".

 

Говорив директор Київського заводу імені Артема: "Чем мы занимаемся? Мы делим власть! Если мы сегодня будем так решать жизненные вопросы, то завтра власть у нас заберут".

 

Говорив Дроботун, перший секретар Московського райкому Компартії України міста Києва: "Изменить название партии! Отказаться от сталинской модели партии! Социально справедливо ли партии претендовать на власть, которая за 70 лет не дала человеку того, чего он ждал?"

 

Ось так, товариство, говорили ще наприкінці І969 року за три роки до незалежності! Говорили київські чинні комуністи. Ми сьогодні пожинаємо плоди 70-річного правління в умовах недієздатної економіки.

 

Сьогодні в залі зареєструвалися 16 комуністів із майже 90. Ми прийшли на роботу. До речі, не прийшов на роботу і Петро Симоненко, який вважається працюючим на постійній основі

 

20

 

в Комісії з питань культури. Не ходить на роботу три роки, але одержує зарплату. Уже три роки комуністи закликають - не працювати, страйкувати, блокують реформаторські законопроекти, гальмують реформи, а звинувачують у погіршенні життя державну незалежність України, демократів, імперіалістів, затонулу Атлантиду - всіх, крім себе.

 

Вони не проголосували за Конституцію України, тому що блокують українську державність. Вони виступають з антидержавних позицій, вони є кар’єристи, компанія поневолення України - скорочено КПУ. Люди, будьте пильні! Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Прозвучали ті заяви, котрі мали прозвучати. Що з них можна було б врахувати для того, щоб, так би мовити, ефективніше працювати, в усякому разі сьогодні? Я думаю, що ми їх усі візьмемо до уваги. Та люди, власне кажучи, не дуже потребують наших заяв, бо всі зробили вже висновки самостійно. Так що...

 

Я просив би тільки: от коли ми закликаємо, наполягаємо в листівці встановити межу малозабезпеченості в 71 гривню і мінімальну зарплату на цьому рівні, то треба голосувати в залі за це. У залі голосувати треба за це! А то в залі голосує проти, а в листівці виступає за. Це я до В’ячеслава Максимовича звертаюся.

 

З приводу запобігання можливим провокаціям на місцях треба, щоб І влада потурбувалася. Провокації з будь-якого

 

21

 

боку можливі, і дехто в тому зацікавлений. Тому треба, щоб і місцева влада, і активісти політичних організацій брали на себе відповідальність за розгортання цих акцій. Правий був Президент, коли говорив про те, що всі люди мають право на протест. Це право затверджено в Конституції. Але я сподіваюся на те, що в учасників акцій і в представників влади, правоохоронних органів вистачить стриманості, зваженості для того, щоб ці акції не набирали неконтрольованого вигляду.

 

Стосовно пропозиції депутата Шандрюка щодо законопроекту про збереження ракет, які не підпадають під квоти. Готуйте такий проект закону. Я думаю, ви як суб’єкт права законодавчої ініціативи маєте право вимагати розгляду цього питання.

 

***

 

Розглядається питання про проект Постанови про деякі зміни до режиму роботи Верховної Ради. 3’ясовано з усіма депутатськими комісіями, фракціями, проект переписаний спрощено, наскільки можна. Здається, тут уже всім зрозуміло: "З метою раціональнішого використання робочого пленарного/ часу Верховна Рада постановляє: встановити, що голосування по законопроектах, які обговорюються на ранкових засіданнях, проводиться, як правило, на вечірніх пленарних засіданнях Верховної Ради України" /Шум у залі/.

 

Не можна "як правило" вилучати, тому що бувають випадки, коли /скажімо, у другому читанні розглядається законопроект/ на ранковому засіданні треба голосувати.

 

22

 

Я просив би підтримати цей проект голосуванням. 3 мотивів із цього приводу вже виступали депутати. Будь ласка. Ми проголосували минулого разу про те, щоб рішення з цього приводу приймати на пленарному засіданні наступного тижня, тобто сьогодні. Прошу підтримати пропозицію, проголосувавши. Будь ласка, ставлю на голосування.

 

"За" - 151. Не підтримується ця пропозиція.

 

Комісії з питань Регламенту пропонується готувати інший матеріал.

 

***

 

Про проект Закону України про ратифікацію Угоди про грант /проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС/ між Європейським банком реконструкції та розвитку як розпорядником коштів, наданих згідно з грантом з рахунку ядерної безпеки, урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.

 

Депутат Павловський просив слово для уточнення з приводу цього документа. Я надаю йому слово. Будь ласка. Це профільна комісія.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ М. А., голова Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні члени уряду! Шановні колеги! Я хотів звернути вашу увагу на те, що вже двічі розглядалося питання про ратифікацію цієї угоди, а зараз ми пропонуємо такий компромісний варіант. Збиралися на нараду три комісії - з питань Чорнобильської катастрофи, у закордонних справах і наша і обговорювали можливий

 

23

 

варіант виходу з цієї ситуації. З одного боку, ратифікувати цю угоду, а з другого все-таки зробити застереження й дати відповідні доручення уряду про те, що надалі інтереси української науки, українського виробництва повинні бути відображені повніше в угодах про відповідні гранти, тому що "велика сімка", підписавши меморандум, шукає можливостей, щоб відступити.

 

Оскільки ініціатива закриття Чорнобильської атомної станції належить не Україні, а "великій сімці", то, ідучи назустріч міжнародній спільноті, Україна має всі підстави ставити свої вимоги для того, щоб ця акція не провокувала великі бюджетні витрати.

 

Тому вам пропонується проект закону про ратифікацію цієї угоди, який вам розданий і який підготовлений народними депутатами Володимиром Яценком, Борисом Олійником і мною.

 

"Верховна Рада України постановляє:

 

1. Угоду про грант... ратифікувати.

 

2. Пункт /с/ розділу 3.01 та пункт /с/ розділу 3.07 угоди є чинними для України за умови виконання своїх зобов’язань Сторонами-учасницями Меморандуму про взаєморозуміння між урядами країн "великої сімки" та Комісією Європейського співтовариства і урядом України щодо закриття Чорнобильської АЕС від 20 грудня 1995 року".

 

Тобто в цьому застереженні ми ще раз нагадуємо, що в тих розділах, де Європейський банк реконструкції та розвитку вимагає від України гарантії закриття Чорнобильської атомної

 

24

 

станції, українська сторона вимагав гаранти виконання умов фінансування цієї дії.

 

І одночасно з ратифікацією прийняти постанову Верховної Ради такого змісту:

 

"Верховна Рада України постановляє:

 

І. Доручити Кабінету Міністрів України:

 

питання наступного залучення коштів згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між урядами країн "великої сімки" та Комісією Європейського співтовариства і урядом України щодо закриття Чорнобильської АЕС розглядати лише за наявності затвердженої Верховною Радою України Програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС" /Щоб ми знали, куди і навіщо ідуть кошти/.

 

Другий абзац: "у переговорному процесі з урядами країн "великої сімки" та Комісією Європейського співтовариства відстоювати позицію щодо переважної частки участі українських підприємств, установ і організацій у виконанні робіт та наданні послуг по грантах, а також передбачати право вирішального голосу за Україною в рішеннях, що прийматимуться тендерними комітетами".

 

І останній абзац: "прискорити подання до Верховної Ради України законопроектів про міжнародні кредити та допомогу Україні".

 

Ми вважаємо, що якраз у комбінації з такою постановою потрібно ратифікувати цю угоду про грант для того, щоб цей процес нормально розвивався далі. Прошу підтримати.

 

25

 

ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Депутат Марченко просить слово для обґрунтування того проекту постанови, який вам роздано. Повторюю: питання обговорене, зараз приймається тільки рішення щодо постанови.

 

Будь ласка.

 

МАРЧЕНКО В. Р., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Александр Александрович! Я прошу три минуты, потому что по Регламенту для обоснования проекта дается три минуты.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

 

МАРЧЕНКО В. Р. Уважаемые депутаты! Я вместе с группой депутатов побывал на Чернобыльской атомной станции. Депутаты, которые ездили туда, хорошо знают, что после доработок эксплуатация Чернобыльской станции технически безопасна. А каждое рассмотрение вопроса о закрытии Чернобыльской станции как раз сильно бьет по ее безопасности только потому, что обслуживающий персонал не знает, будет ли он там работать или нет, и начинает уходить с работы, что для станции значительно опаснее, чем возможные технические отклонения.

 

Побывав на станции, мы увидели, что она имеет колоссальный резерв по обеспечению Украины электроэнергией. Станция еще способна выработать электроэнергии на 5 миллиардов 200 миллионов долларов США.

 

26

 

Согласно проекту закрытия Чернобыльской станции выделяется помощь 118 миллионов экю, или 140 миллионов долларов. Эти средства не покрывают затрат на технические мероприятия по закрытию станции, на решение социальных вопросов города Славутича. Вообще ставится одно условие - закрытие станции к 2000 году. Никаких технических, никаких экономических гарантий люди, которые выделяют деньги на закрытие станции, не дают.

 

Поэтому мы расцениваем вмешательство "семерки" в закрытие Чернобыльской станции как очередной этап разрушения нашей энергетики. Уважаемые депутаты, мы предлагаем не голосовать и не ратифицировать это соглашение. В этой связи мы подготовили проект постановления, который есть у вас на руках. Я его зачитаю:

 

"Чорнобильська атомна електростанція після аварії 1986 року зазнала значної реконструкції. У 1995 році перший блок увійшов у 20 кращих блоків світу. На сьогоднішній день станція має ресурс ще на виробництво електроенергії на Б мільярдів 200 мільйонів доларів США. Виходить, економічної необхідності закриття ЧАЕС до 2000 року не існує.

 

Наданий проект безпеки ЧАЕС зачіпає тільки проблеми третього працюючого блока і не розглядає проблем четвертого блока. Тобто технічного обґрунтування можливості закриття ЧАЕС в цілому не передбачено.

 

Міжнародне співтовариство не дає грошового еквівалента на закриття ЧАЕС, грант у 118 мільйонів екю ніяким чином цих витрат не покриває. Більше того, якщо ми не встигнемо закрити станцію до 2000 року, то всі фінансові витрати значно

 

27

 

зростуть і потребуватимуть витрат із бюджету України. Орієнтовна вартість закриття ЧАЕС 4 мільярди екю.

 

При закритті станції гостро постають соціальні проблеми працевлаштування і життєзабезпечення 11 тисяч робітників станції... "

 

Тому ми пропонуємо депутатам України не ратифікувати угоду як таку, що суперечить інтересам України.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Спасибі (Шум у залі).

 

Іване Івановичу, ви вже виступали в цього приводу. З мотивів? Депутат Дудченко. За ним - депутат Магда. Як профільні спеціалісти. Будь ласка.

 

ДУДЧЕНКО М. П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Славутський виборчий округ, Хмельницька область). Спасибо, Александр Александрович. Обсуждение этого вопроса пытаются свести к решению либо политических, либо лоббистских проблем. Вопрос прост. Соглашение о гранте необходимо ратифицировать постольку, поскольку профессионалы, представители станции, подписали соглашение. Это улучшит ситуацию на Чернобыльской станции. Все остальные предложения - это попытка решить либо политические проблемы, либо лоббистские. В комиссии есть решения, которые с декабря не вносятся на рассмотрение Верховного Совета председателем комиссии, в том числе и соответствующий проект постановления, который решает правовым способом эту проблему.

 

28

 

Я предлагаю соглашение ратифицировать, а рассмотрение проблемы о снятии с эксплуатации Чернобыльской станции рассматривать отдельно и не сегодня.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Депутат Магда.

 

МАГДА І. І., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановні депутати! Я бачу, що Марченко й інші депутати не читали того, що дав нам комітет. Це програма закриття і використання якраз тих 118 мільйонів екю, які виділяються. Це технологія переробки рідини, це реконструкція сховища, тому що перший блок зупинено, але сховище не дає змоги зберігати радіоактивні відходи.

 

Я хотів сказати, Олександре Олександровичу, що сьогодні голосувати непотрібно. Я згоден з проектом, який зачитав Павловський, він зрозумілий. І в проекті Марченка, може, є щось цінне, раціональне. Але сьогодні, мабуть, ні той, ні той проект не буде проголосований. Давайте все-таки проголосуємо завтра, коли будуть у залі люди. Сьогодні ми не досягнемо ніякої мети і загубимо вирішення цього питання.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Є пропозиція надати слово Сергію Костянтиновичу Парашину, директору Чорнобильської атомної станції.

 

29

 

Будь ласка, на трибуні Сергій Костянтинович Парашин, директор Чорнобильської станції. Прошу.

 

ПАРАШИН С. К., директор Чорнобильської атомної електростанції. Уважаемые депутаты, я прошу прощения, но я буду говорить на русском языке.

 

ГОЛОВА. Нічого, ми розуміємо. Будь ласка.

 

ПАРАШИН С. К. Еще два года назад я был бы против ратификации этого соглашения о гранте. Ибо закрытие Чернобыльской станции, по моему внутреннему убеждению, это, конечно, потеря для Украины.

 

Но процесс пошел, процесс объективный. Уже остановлен первый энергоблок. К сожалению, мы в нашем государстве не сумели изыскать средства на содержание этого энергоблока. Лишь один оставшийся блок, работая наполовину, обеспечивает всю безопасность станции. Это факт.

 

Грант в 118 миллионов - это мелочь, это потери от остановки энергоблока за два года, а он уже стоит. Но для безопасности Чернобыльской станции это имеет значение. Ведь часть денег будет использована на работающий третий энергоблок, на строительство хранилища отработанного топлива.

 

Поэтому я говорю уважаемому Марченко: - да, два года назад это нужно было сделать, но два года назад этого сделано не было. И сегодня нужно принимать частное решение.

 

Спасибо за внимание.

 

30

 

ГОЛОВА. Спасибі, Здається, з’ясовано всі позиції. Ми обговорювали детально цю проблему минулого разу. Тому я прошу поставити на голосування проект Закону України про ратифікацію Угоди про грант і вирішити це питання позитивно. Ставлю на голосування у варіанті, який пропонують три комісії, із застереженням. Будь ласка, підтримайте.

 

"За" - 210.

 

Була пропозиція ще раз проголосувати. Увага! Будь ласка.

 

"За" - 226. Прийнято.

 

Проект, який вносить депутат Марченко, ставиться на голосування.

 

"За" - 102.

 

Власне, треба було не ставити цей проект на голосування, оскільки ми вже прийняли закон. Тепер проект постанови стосовно цієї ж угоди про грант, який теж потрібно проголосувати. Я просив би депутата Яценка взяти слово. Будь ласка.

 

ЯЦЕНКО В. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Коростенський виборчий округ, Житомирська область ). Власне кажучи, Олександре Олександровичу, Павловський від імені трьох комісій вносив і проект закону, і проект постанови. Я думаю, що треба без порушення Регламенту проголосувати обов’язково і проект постанови Верховної Ради України.

 

ГОЛОВА. Звичайно.

 

31

 

ЯЦЕНКО В. М. Вона, зокрема, розв’язує ті питання, про які казав Володимир Романович Марченко, і дає нам можливість на черговому Дні уряду України заслухати уряд з цього питання за дорученням Верховної Ради України.

 

Я просив би підтримати наш проект постанови.

 

ГОЛОВА. Проект постанови, внесений депутатами Павловським, Яценком та Олійником, ставиться на голосування. Прошу підтримати за основу цей проект.

 

"За" - 211.

 

Ну що я кожного разу повинен розгойдувати зал? Я прошу: голосуйте. Що ж тут незрозумілого? Вимога всім зрозуміла.

 

Будь ласка, ставлю на голосування ще раз.

 

"За" - 234.

 

У цілому можна голосувати?

 

Ставлю на голосування в цілому. Зосередьтеся, будь ласка.

 

"За" 239. Прийнято.

 

Спасибі. Я просив би суб’єктів господарювання, котрі будуть займатися реалізацією цього гранта, до копійки витратити його за призначенням.

 

Сергію Костянтиновичу! Я просив би, щоб контроль було забезпечено і від комітету, і від самих працівників станції, щоб, я повторюю, до копійки за призначенням було використано цей грант. А пропозиції, про які ви говорили раніше, що їх можна було б два роки тому розглядати, треба розглядати зараз. Вносьте свої пропозиції, проявляйте ініціативу. І комітет у тому числі. Ми повинні повернутися до цього

 

32

 

питання, тому що політичного рішення про закриття станції немає. Це поки що за нас вирішили, а Україна з цього питання рішення не приймала.

 

***

 

Проект Закону України про місцеве самоврядування (Шум у залі).

 

Чи ви хотіли... Ну, давайте розглянемо проект Закону України про податок на додану вартість. Будь ласка. На трибуну запрошується для Інформації голова профільної комісії Віктор Іванович Суслов. Цей проект закону розглядається в третьому читанні. Його роздали давно.

 

СУСЛОВ В. І., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые народные депутаты! Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности вносит на рассмотрение Верховного Совета Украины проект Закона Украины о налоге на добавленную стоимость для принятия его в третьем чтении.

 

Предлагается проголосовать статьи, которые не были проголосованы во втором чтении. В тексте сравнительной таблицы эти статьи выделены черным жирным шрифтом. Кроме того, комиссия в процессе доработки законопроекта (а я должен отметить, что работа была исключительно интенсивной, мы две недели заседали практически каждый день с участием представителей правительства, Министерства финансов. Государственной

 

33

 

налоговой администрации) посчитала необходимым внести ряд изменений и в проголосованные статьи, главным образом редакционного характера и развивающего, уточняющего характера.

 

Верховная Рада Украины, как видите, получила заключение Кабинета Министров по этому проекту. В этом письме, которое вам роздано, указано пять пунктов. Эти пункты должны быть здесь обсуждены и проголосованы специально. Я хочу обратить ваше внимание на следующее: Кабинет Министров Украины считает, что ввести в действие этот закон возможно не раньше 1 июля 1997 года, поскольку необходимо провести большой объем подготовительной работы для введения закона в действие.

 

Таким образом. Верховной Радой проделана огромная работа по подготовке к окончательному принятию Закона о налоге на добавленную стоимость. Предлагается проект этого закона рассмотреть и принять окончательно.

 

Я готов комментировать сравнительную таблицу.

 

ГОЛОВА. У пункті 1.9 на сторінці 3 вставлені слова "резидент, нерезидент, гудвіл". Їх не було в другому читанні. Точніше, вони дискутуватися й віднесені на третє читання. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Статья 1 "Визначення термінів". В данном случае в пункте 1. 9 - список используемых терминов, определения которых даны в Законе о налогообложении прибыли предприятий. Дополнен этот список терминами, которые в этом законе используются. То есть это изменения редакционного характера. Такой же характер имеют дополнения к этой статье:

 

34

 

пункты 1.10 и 1.11. В этих пунктах дается определение терминов, которые используются в этом законе, но не существует пока еще в нашем законодательстве: "інкасація боргових вимог" и "факторинг".

 

ГОЛОВА. Я прошу звернути увагу, шановні депутати, що йдеться про приведення у відповідність із чинним Законом про оподаткування прибутку підприємств. Ці терміни там уже використовуються. Тому, безперечно, треба, щоб і в цьому законі норми були уніфіковані.

 

Я повторюю: пункт 1.9 - три слова. Прошу їх поставити на голосування і проголосувати. Будь ласка.

 

"За" - 143.

 

У кого є запитання із цього приводу, запишіться.

 

Депутат Чиж. Прошу.

 

ЧИЖ І. С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область). Соціалістична фракція. Дякую, Олександре Олександровичу. Я погоджуюся з тим, що ці терміни в пункті 1.9 потрібні, тому що вони виписані в нормах іншого закону. Але паралельно вводяться нові пункти - 1.10 і 1.11, в яких подаються нові поняття, нові норми: інкасація боргових вимог і факторинг, тобто переуступка. Я не розумію, Вікторе Івановичу, наскільки це вмотивовано в нормах цього закону і для чого це вводиться. Для того щоб мати норму про переуступку боргових зобов’язань? Поясніть, будь ласка, щоб осмислено можна було голосувати.

 

Дякую.

 

35

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты, я хочу обратить ваше внимание, что все дополнения в статье 1 - это дополнения чисто технического характера, в общем-то не о чем спорить.

 

Что касается пункта 1.9. Действительно выяснилось, что дальше в тексте используются понятия "резидент", "нерезидент", "гудвіл", которые в статье "Определение терминов" не названы. Поскольку это было пропущено, предлагается дополнить со ссылкой на то, что определение этих терминов дается в Законе Украины "Про оподаткування прибутку підприємств".

 

Определений "інкасація боргових вимог" и "факторинг" в законодательстве нет. Между тем в тексте законопроекта эти понятия встречаются, и для того, чтобы ими пользоваться, нужно дать их определение. Поэтому предлагается проголосовать пункты 1.10 и 1.11. Я еще раз подчеркиваю, что это пока никаким образом содержательную сторону проекта закона не затрагивает, это техническая сторона.

 

ГОЛОВА. Депутат Шейко.

 

ШЕЙКО П. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановний Олександре Олександровичу, я хотів би нагадати, що сьогодні в залі в нас практично відсутні шість депутацій, серед них Донецька, Запорізька, Херсонська, Кіровоградська. Тому, ви розумієте, сьогодні голосування є безперспективним.

 

36

 

І оскільки ті акції протесту перенесені в наш сесійний зал, я пропонував би вам сьогодні закрити пленарне засідання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Ну, я вважаю, що в нас є Київська і Чернігівська депутації. Цього досить. Херсонська он, бачите, є на місці. І кіровоградці, я бачу, сидять, хмельниччани, сумчани, тобто депутати України.

 

Депутат Ратушний. Прошу.

 

РАТУШНИЙ М. Я. Конгрес українських націоналістів. Я, власне, в тому самому контексті звертаюся до депутатів, які є в залі, а тут є депутати і з Херсонської області, і з інших областей. З огляду на те, що певні деструктивні сили хотіли зірвати засідання вищого законодавчого органу ( для них це важливіше, ніж зірвати роботу на якомусь маленькому підприємстві Донецька), я звертаюся до всіх депутатів, які зараз є в залі, серйозно поставитися до законопроекту про податок на додану вартість, який ми вже в третьому читанні розглядаємо, і працювати не в кулуарах, а в залі, щоб цим деструктивним силам задумане не вдалося. А робота вже показує, що їм це не вдалося.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Я бачу, що дехто з тих, які тут робили заклики, пішли із залу.

 

Депутат Лавриненко. Будь ласка.

 

37

 

ЛАВРИНЕНКО М. Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Глухівський виборчий округ, Сумська область). Александр Александрович, я на первый вопрос получил ответ. Прошу для второго вопроса передать слово Семенюк.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В. П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Андрушівський виборчий округ, Житомирська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги народні депутати І Передусім хочу підкреслити, що законопроект надто складний. Тільки сьогодні депутати отримали порівняльну таблицю, в якій пропонується багато нових понять, термінів, визначень. Тому мені здається, що, відповідно до Регламенту, треба хоча б день для того, щоб ознайомитися з ним, і потім працювати над ним далі. Це - перше.

 

Стосовно пунктів 1.10 і 1.11, про які говорив Іван Сергійович. Справді, вводяться нові поняття, але я хочу особливу увагу звернути, шановні колеги, ось на що. Тут ідеться про переуступку, передачу повноважень третій - особі на збирання відповідного податку.

 

38

 

Якщо взяти, наприклад, агропромисловий комплекс, то держава розрахувалася з колективними господарствами за реалізоване зерно векселями. Це що, ми даємо можливість третій особі збирати і скуповувати відповідні векселі? Спочатку потрібно прийняти закон про вексель і вексельний торг, а тоді вводити відповідні поняття. Раніше цього робити не можна, адже ми вже маємо перекуплені сертифікати, ми маємо вже перекуплені векселі, і вводити це в закон неможливо.

 

Тому, Олександре Олександровичу, я прошу перенести розгляд цього законопроекту. Шановні колеги, зверніть увагу на ті пропозиції, що вносить комісія Суслова, особливо Сергій Терьохін, і уважно поставтеся до цього законопроекту.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пункт 1.9, який доповнено трьома поняттями: "резидент", "нерезидент", "гудвіл". Зміст цих понять пояснюється в Законі про оподаткування прибутку підприємств, на що є відсилка в цій нормі. Я ставлю на голосування тільки пункт 1.9, а не ті наступні два пункти, які викликають заперечення. Ми в другому читанні це проголосували, а то новація до третього читання, вона можлива.

 

39

 

Я ще раз кажу: пункт 1.9 ставиться на голосування.

 

"За" - 193.

 

Голова Комісії з питань Регламенту, депутатської етики вносив пропозицію продовжити сьогодні роботу в комісіях. Я ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 141.

 

Якщо ви не приймаєте таку пропозицію, то я прошу голосувати пункт 1.9, який не викликає абсолютно ніяких заперечень. Ставлю на голосування пункт 1.9. Прошу.

 

"За" - 207.

 

Ви знаєте, в Салтикова-Щедріна є такий дуже цікавий вислів: "Він ніяк не міг зрозуміти, чого він хоче - чи демократії, чи севрюжини з хріном". Так от, мені здається, що зараз отого другого багатьом хочеться. Тому я оголошую сьогодні засідання закритим. Працюйте в комісіях. До побачення (Шум у залі).

 

Я відповідаю за організацію роботи Верховної Ради. Ви не хочете голосувати, що я мушу робити? Я поставив на голосування пропозицію про роботу в комісіях. Вона набрала 140 голосів. Чого ви ще хочете?( Шум у залі).

 

Про що? Я це знаю. 6 Регламент! Навіщо мені керуватися вашими вказівками? (Шум у залі).

 

Я звертаюся до всіх депутатів: сядьте на місця. І, зокрема, звертаюсь до тих, які агітують за роботу, а самі своїх колег відпустили на вулицю: або запросіть їх до залу, або нехай ідуть працювати в комісіях. Будь ласка, сядьте на місця всі!

 

***

 

40

 

Розглядається проект Закону про місцеве самоврядування. Вікторе Лаврентійовичу, ідіть на трибуну. Ми дійшли до якої статті, Вікторе Лаврентійовичу, яка сторінка?

 

МУСІЯКА В. Л., заступник Голови Верховної Ради України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Сторінка 81.

 

ГОЛОВА. Якщо не помиляюся, стаття про виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад. Пункт 14: "скасування актів виконавчих органів ради, які суперечать Конституції і законам України, указам Президента України чи іншим законодавчим актам, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень".

 

Вікторе Лаврентійовичу, укази не є законодавчими актами, тому "чи іншим" не треба було б писати. "Іншим законам" краще або просто "іншим актам".

 

МУСІЯКА В. Л. Ні, скажімо, постанови Кабінету Міністрів можуть у даній ситуації сприйматися як різновид законодавчих актів.

 

ГОЛОВА. Депутат Носов. Будь ласка.

 

НОСОВ В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Шановні депутати, головуючий і доповідачу! Я хочу звернути вашу

 

41

 

увагу на те, що тут закладена неправильно концепція Орган виконком має бути підпорядкований раді. Тобто рада має право скасувати будь-які рішення, а не тільки ті, що не відповідають закону. Так само як будь-який директор скасовує будь-яке рішення начальника цеху, будь-яке рішення майстра, а не тільки повинен робити це через суд. І Президент скасовує будь-які постанови Кабінету Міністрів Так і тут треба записати, додавши в кінці: "а також тих, які не відповідають інтересам територіальної громади". Інакше губиться керованість, виконком діє, як суд, як Рахункова палата, як прокуратура - незалежно і відокремлено від усіх. Такого не повинно бути.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

МУСІЯКА В Л. Ми виходили з того, що кожний орган місцевого самоврядування має свої повноваження. Конкретно в проекті закону визначено повноваження і ради, і виконавчого органу, І голови. Колега Носов уточнює (це його пропозиція 43), що рада має скасовувати рішення виконавчих органів, які не відповідають інтересам територіальної громади. У широкому контексті да ті рішення, які не відповідають вимогам закону. А цей законопроект говорить, що виконавчий орган повинен діяти виключно в Інтересах громади. І ще треба мати на увазі, що виконавчий орган діє завжди на виконання рішень ради.

 

Тому я пропоную проголосувати за текст, доопрацьований нашою комісією.

 

42

 

ГОЛОВА. Голосується пропозиція депутата Носова. Будь ласка.

 

"За" - 170.

 

Пропонується пункт 14 проголосувати в редакції комісії. Будь ласка.

 

"За" - 223.

 

Ще раз ставлю на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Шановні колеги, прошу підтримати.

 

"За" - 233. Приймається.

 

ГОЛОВА. Пункт 15: "прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим законом". Не було заперечень до цього пункту.

 

МУСІЯКА В. Л. Ви знаєте, Олександре Олександровичу, були деякі заперечення проти права відповідної ради приймати рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим законом. У статті 75 перелічуються підстави, на яких можуть припинятися за рішенням ради ці повноваження. Я повинен вам сказати, що якраз стаття 74, яка передбачає припинення повноважень ради, і стаття 75, де йдеться про припинення повноважень голови, виявилися неузгодженими.

 

43

 

ГОЛОВА. Ну, то ті статті є дискусійними, а ця норма не викликає заперечень.

 

МУСІЯКА В. Л. Ми повинні мати на увазі, Ідо, можливо, нам доведеться тоді приймати рішення про вилучення цього пункту 15, якщо щодо статті 75 ми приймемо інше рішення.

 

ГОЛОВА. Депутат Шейко має з цього приводу думку. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П. В. Вікторе Лаврентійовичу, був доцільним пункт 15 тоді, коли не було пункту 9-6, який ми незаконно проголосували, тому що його не було в першому читанні, він з’явився в другому читанні, проти чого я протестую. Пункт 15 був доцільний, поки не було норми, передбаченої пунктом 9-6.

 

МУСІЯКА В. Л. А де цей пункт 9-6?

 

ШЕЙКО П. В. На сторінці 80 пункт 9-6: "прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові". Пункт 15 щодо дострокового припинення повноважень тепер не в’яжеться з пунктом 9-6.

 

МУСІЯКА В. Л. Пункт 9-6 ми на третє читання перенесли. Олександре Олександровичу, можливо, потім будемо разом розглядати пункти 9-6 і 15...

 

44

 

ГОЛОВА. Ні, у пункті 15 є уточнення: у випадках, передбачених цим законом. Тому його можна було б проголосувати й тепер, маючи на увазі, що дискусію можна провести потім стосовно статті 75.

 

Мені здається, якщо ми щодо пункту 9-6 проголосували про третє читання, тобто питання відкритим залишається, то, проголосувавши пункт 15, ми тим самим зняли б пункт 9-6 взагалі.

 

МУСІЯКА В. Л. Давайте знімемо... ГОЛОВА. Депутат Стешенко. Будь ласка.

 

СТЕШЕНКО О. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ, Луганська область). Дякую за надану можливість. Шановні колеги! Я хочу вас застерегти. Ця колізія виникла з того моменту, коли за пропозицією Шейка ми ввели до складу ради сільського, селищного, міського голову і поширили на нього статус депутата відповідної ради (це пункт 3 статті 11). Але це не зовсім відповідає частині першій статті 141 Конституції. Ось у чому колізія.

 

Якщо ми вже там проголосували, то тепер треба цю норму підтримувати, а в третьому читанні подивимось, як виходити з цієї колізії. Але треба виходити комплексно, а не виривати з контексту якісь окремі положення.

 

Прошу це врахувати і підтримати.

 

45

 

ГОЛОВА. Тобто пункт 15 цієї статті треба проголосувати, маючи на увазі, що дискусія буде стосовно статті 75.

 

МУСІЯКА В. Л. Так, там ми будемо конкретно про це говорити.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пункт 15. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати, а потім визначимо у статті 75, на яких підставах припиняються достроково повноваження.

 

"За" - 226. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Пункт 16: "визначення відповідно до закону кількісного складу ради". Я думаю, не виникає зауважень...

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Депутат Шейко. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П. В. Моя поправка 44. Ми визначаємо відповідно до цього закону кількісний склад ради. Ну, скажімо, визначили 17 чи 15 депутатів. Я пропоную після слова "кількості" записати "та меж", тому що межі виборчого округу визначає теж рада базового рівня.

 

МУСІЯКА В. Л. Петре Володимировичу, ви подивіться на цей текст: він дещо інший, ніж той, до якого ви вносили цю поправку. Там ішлося про визначення кількості виборчих округів, тут - зовсім інше. Може, ви знімете цю свою поправку?

 

46

 

ГОЛОВА. Це, по суті, інша за змістом частина.

 

МУСІЯКА В. Л. Там ідеться про виборчі округи, бачите?

 

ГОЛОВА. Депутате Стешенко, будь ласка.

 

СТЕШЕНКО О. М. Дякую, Петре Володимировичу, тут абсолютно чиста норма. Адже кількісний оклад зумовлює кількість округів, а відповідно і їх межі. Це все враховано. Тому треба приймати в такій редакції. Просив би вас зняти свою пропозицію й підтримати нашу.

 

ГОЛОВА. Депутат Шейко її підтримує. Пункт 16 ставиться на голосування. Будь ласка, голосуйте.

 

"За" - 241.

 

Пункт 17 "прийняття рішення про проведення місцевого референдуму" і пункт 18 "прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови" не викликали заперечень. У цілому пропозиції депутатів враховані.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Пункти 17 і 18 ставлю на голосування (Шум у залі ). Одну хвилинку, зніміть з голосування. Поправка 49 депутата Шейка. Ми ж учора домовлялися на нараді, але вас не було.

 

47

 

ШЕЙКО П. В. Вікторе Лаврентійовичу, в пункті 17 ідеться про місцеві референдуми, а в пункті 18 - невідомо про які референдуми. Тому я прошу в пункті 18 після слова "проведення" записати "всеукраїнських референдумів".

 

МУСІЯКА В. Л. У пункті 17 говориться про прийняття рішення про проведення місцевого референдуму, а в пункті 18 - про прийняття відповідного рішення щодо організації проведення референдуму, тобто щодо організаційних заходів. Це поширюється на всі референдуми, які проводяться на цій території: і регіональні, і місцеві, і всеукраїнські.

 

ГОЛОВА. Депутат уже зрозумів. Пункти 17 і 18 у редакції комісії ставляться на голосування. Прохання підтримати їх.

 

"За" - 242. Прийнято.

 

Пункт 19: "прийняття рішень про делегування органам самоорганізації населення деяких власних повноважень органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення".

 

МУСІЯКА В. Л. Тільки слід би записати не "деяких", а "окремих". Так краще.

 

ГОЛОВА. "Окремих", так. Немає заперечень? Пункт 20: "прийняття рішень про об’єднання і вступ до асоціацій, інших форм добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них. Це також норма з Європейської хартії, вона ні в кого не викликає заперечень.

 

46

 

Пункт 21: "затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування". Теж не викликає заперечень.

 

Пункт 22: "прийняття рішення щодо затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету". Теж зрозуміло.

 

Пункт 23: "встановлення місцевих податків і зборів, розміру їх ставок у межах, визначених законом". Теж немає заперечень... Ви проти?

 

Тоді пункти 19-22 ставляться на голосування. Вони не викликають заперечень.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати, "За" - 246.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

До пункту 23 зауваження депутата Носова. Прошу.

 

НОСОВ В. В. У мене є поправка 47 на сторінці 85 до пункту 24.

 

МУСІЯКА В. Л. Розглядається пункт 23.

 

НОСОВ В. В. Я мав на увазі пункт 24. Прошу вибачити...

 

49

 

ГОЛОВА. До пункту 23 немає зауважень. Ставлю його на голосування. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Пункт 23 стосовно податків і зборів.

 

"За" - 244. Приймається.

 

Пункт 24: "утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про використання зазначених коштів".

 

Депутате Носов, прошу.

 

НОСОВ В. В. Я наполягав на тому, щоб були тільки бюджетні кошти. Так коли ми розглядали статтю 14, деякі депутати наводили аргументи, що, мовляв, є такі доходи, які немає куди віднести. Закон про бюджетну систему передбачає статтю "Інші

 

50

 

доходи", і до місцевого бюджету зараховуються всі доходи, які не передбачені законом, тому це застереження депутата Безсмертного знімається.

 

Далі. Потрібні кошти на непередбачувані видатки. Законом про бюджетну систему встановлено, що виконком має резервний фонд так само, як і наш Кабінет Міністрів. Отже, кошти на непередбачувані видатки є, і позабюджетних коштів не треба.

 

І третій аргумент, який наводився, - що вони повинні мати цільове призначення. Цільове призначення мають і бюджетні кошти. Як у бюджеті запишете, так вони й будуть витрачатися. І коли все йтиме через бюджет, то можна буде вирахувати норму бюджетної забезпеченості і так далі. Бо тепер усе це - фікція, тому що поза місцевим бюджетом фігурують гігантські суми, які не включаються в ці розрахунки. А дотування областей намагаються робити відповідно до бюджетних норм забезпеченості.

 

51

 

Прошу поставити цей пункт на голосування, а депутатів прошу не підтримувати його.

 

ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

БІЛОУС В. О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Полтавська область/. Спілка офіцерів України. Група "Реформи". Шановні колеги! Я пропоную пункт 24 частини першої взагалі вилучити. Скажімо, благодійні фонди можна утворювати, але вони тут чомусь не називаються.

 

Під час обговорення статті 14, як зауважив колега Носов, ми списи ламали і тепер теж. Тому я пропоную голосувати проти.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА; Щодо цієї поправки? Її ж тільки що обґрунтував депутат Білоус. Чи у вас інша аргументація?

 

Депутат Степенко. Будь ласка.

 

СТЕПЕНКО В. І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Я також пропоную вилучити цей пункт і от чому. Найбільше зловживань, найбільше злочинів коїться навколо позабюджетних коштів. До них можна включити

 

52

 

які завгодно місцеві побори: за торгівлю, за парковку і так далі. Усе це має бути передбачене в бюджеті, а рішення про використання коштів нехай приймає відповідна рада.

 

Я теж прошу колег не підтримувати пункт 24.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Василю Івановичу, парковка - то інше питання. То в порядку, визначеному законом, передбачається...

 

Депутате Стешенко, будь ласка.

 

СТЕШЕНКО О. М. Дякую. Шановні колеги, давайте відділимо гарбузи від динь. Почитайте текст. Адже рада затверджує положення про ці кошти, звітує, є контроль. Я прошу підтримати цей пункт. Ми дуже довго дискутували навколо нього.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Товт.

 

ТОВТ М. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Берегівський виборчий округ. Закарпатська область/ Шановні колеги, прошу вас звернути увагу на мою поправку 134 на сторінці. 95. Пропоную проголосувати її як окремий пункт замість пункту 24.

 

53

 

Я приєднуюсь до колег, які вважають, що пункт 24 в цій редакції залишати не ножна. Ніяких позабюджетних безконтрольних коштів не повинно бути. Але місцевим радам треба надати можливість створювати фонди юридичних осіб та брати участь в утворенні таких фондів, які діють згідно з власним статутом і незалежно від бюджету.

 

Я пропоную пункт 24 викласти в такій редакції: "прийняття рішення про утворення фондів або про участь в утворенні фондів на правах співзасновника".

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Пропозицію вилучити пункт 24 ставлю на голосування /Шум у залі/. Я прошу, заспокойтеся.

 

Відповідно до Регламенту я ставлю на голосування спочатку пункт, який знімає всі дискусії, а потім уже по суті будемо розглядати інші пропозиції.

 

Ставлю на голосування пропозицію про вилучення пункту 24.

 

"За" - 144. Не підтримується.

 

Була поправка депутата Носова. Владиславе Васильовичу, це раз повторіть її, і я поставлю на голосування.

 

НОСОВ В. В. Поправка 67 на сторінці 85: пункт 24 поставити на голосування як окрему поправку. А депутатів прошу не підтримувати його. Якщо вони не підтримають, то пункт буде відхилено.

 

54

 

ГОЛОВА. Так ставити на голосування не можна, тому що ми в першому читанні проголосували цю норму: "утворення позабюджетних цільових коштів, затвердження положень про ці кошти, затвердження звітів про використання зазначених коштів". Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

МУСІЯКА В. Л. Я хочу вам дещо нагадати. У частині третій статті 14 якраз ішлося про позабюджетні цільові та валютні кошти. За неї проголосувало, здається, 217 депутатів, і було прийнято рішення віднести її на трете читання. То, може, давайте й зараз приймемо таке рішення?

 

ГОЛОВА. Є пропозиція віднести цей пункт на трете читання. Ставлю це на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 213.

 

ГОЛОВА. Мабуть, хтось не розібрався. Ставлю на голосування пропозицію віднести цей пункт на трете читання. Голосуйте, а тоді розберетеся з попередньою статтею.

 

"За" - 224.

 

Будь ласка, голосується пропозиція перенести цей пункт на трете читання.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу, зберіться Й голосуйте.

 

55

 

ГОЛОВА. Та ви не сумнівайтеся, бо дехто сумнівається.

"За" - 241.

 

Пункт 25: "прийняття рішень щодо випуску місцевих позик". Є заперечення? Депутате Носов, будь ласка.

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати! Моя поправка 70 на сторінці 86. Дати дозвіл на місцеві позики - це буде ще одна напасть на Україну. І я, до речі, комісії наводив хрестоматійні приклади, як усе це робиться, та чомусь комісія відхилила. У Росії вже мають із цим клопіт. Там набирають позик, потім повноваження кінчаються - і не знають, що з ними робити. Виходять на федерацію - нехай Федерація державним майном розраховується. Ось що таке місцеві позики. Причому все це не має меж. От Азаров теж підтвердить, що місцевих позик ні в якому разі не повинно бути. Позики йдуть через центральний бюджет, і уряд уже бере їх і крутиться. Має бути один відповідач у державі, інакше загинемо.

 

Я прошу цей пункт не приймати.

 

ГОЛОВА. Депутат Азаров. Прошу.

 

АЗАРОВ М. Я., голова Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Мы в прошлом году в бюджетной комиссии рассматривали ряд обязательств областных Советов, областных администраций по так называемым местным займам на общую

 

56

 

сумму свыше 250 миллионов долларов. И сейчас по этим обязательствам несет ответственность государство, несмотря на то, что гарантии выдавались местными администрациями.

 

Пункт, который внесен, соответствует международным правовым нормам. Это нормальный пункт, если бы у нас все было хорошо в государстве. Если его и вводить, то только через какое-то время, когда социально-экономическая ситуация в стране стабилизуется. Сейчас же его принимать, чтобы он работал, ни в коем случае нельзя.

 

И последнее. Согласно Закону о бюджетной системе местные бюджеты должны быть сбалансированными и бездефицитными. Эмиссионный центр, или, так сказать, источник дефицита, у нас только один - государственный бюджет. Поэтому и с этой позиции эта норма сейчас очень опасна, и я бы ее сейчас не стал рассматривать.

 

ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

ТЕРЬОХІН С. А., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні народні депутати! Місцеві позики - це в потужне джерело збалансування доходів і витрат місцевих бюджетів. І вони мають бути. Однак проблема справді в. Вона пов’язана з тим, що перед виборами, як правило, місцеві органи починають випускати позики для того, щоб поліпшити соціальну ситуацію в регіоні. А потім

 

57

 

ніхто не знає, як погасити ці позики. Нещодавно ми разом з Віктором Лаврентійовичем провели конференцію з цього питання у Верховній Раді. На ній дійшли висновку, що порядок надання місцевих позик має регулюватися окремим законом.

 

Тому для того, щоб усіх тут помирити, треба написати: "прийняття рішень про випуск місцевих позик відповідно до закону". А ми приймемо закон про порядок випуску місцевих позик.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, можна ставити на голосування?

 

МУСІЯКА В. Л. Я думаю, можна.

 

ГОЛОВА. Депутат Стешенко. Прошу.

 

СТЕШЕНКО О. М. Шановні колеги, взагалі-то з пропозицією Терьохіна і застереженням Азарова можна було б погодитися, але зважте на те, що ми багато в чому робимо закон мертвим. Ми визначаємо, що для органів місцевого самоврядування пріоритетним, головним в саме Закон про місцеве самоврядування. Та якщо весь час робити застереження... Їх, мабуть, варто зробити, але в Перехідних положеннях, а зараз іти по тексту.

 

Дякую.

 

58

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу.

 

МУСІЯКА В. Л. Я думаю, побоювання Олександра Миколайовича мають підстави, але тут в одна деталь. Якщо ми цей закон хочемо зробити, так би мовити, головним, центральним серед законів, які регулюють відносини і правовий статус органів місцевого самоврядування, то це не означав, що в самому законі окремі статті або положення, які регулюють специфічні відносини, не можуть бути виведені на спеціальний закон. Позики - це фінансові відносини, і ми хочемо застерегти органи самоврядування від таких наслідків, про які казав Микола Янович. Можливо, тоді /це не змінить суті цього пункту, а зробить його чіткішим/ слід записати: "відповідно до спеціального закону". Нехай це буде відповідно до закону, який регулюватиме порядок отримання цих позик.

 

Між іншим, і держава, яка бере позики, випускаючи державні облігації, завдяки чому хоче збільшити надходження до бюджету, теж повинна робити це відповідно до закону. Це - нормальна умова.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Пропонується проголосувати за таку редакцію пункту 25: "прийняття рішень щодо випуску місцевих позик відповідно до закону". Мається на увазі, що в Перехідних положеннях ми можемо повернутися до цього питання й відкласти реалізацію цього пункту на пізніше.

 

МУСІЯКА В. Л. До речі, позики не можна буде випускати,

 

59

 

доки не буде спеціального закону.

 

ГОЛОВА. Депутат Носов каже, що не треба записувати "відповідно до закону", бо в Цивільний кодекс, яким регулюються ці питання...

 

МУСІЯКА В. Л. Ні-ні!

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пункт 25 в редакції комісії. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати. Це все можна обумовити.

 

"За" - 181.

 

ГОЛОВА. Не підтримується.

 

МУСІЯКА В. Л. Олександре Олександровичу, одна деталь.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Щодо застереження колеги Носова. Не треба писати "відповідно до закону", давайте уточнимо: "прийняття рішень щодо випуску місцевих позик у порядку, визначеному законом". І тоді все нормально.

 

ГОЛОВА. Давайте так. Ставлю на голосування.

 

60

 

МУСІЯКА В. Л. Я прошу підтримати пункт у такій редакції.

 

"За" - 232.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

Пункт 26: "прийняття рішень щодо отримання коштів з інших бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів а відповідного бюджету". Це питання тільки відповідною радою вирішується, бо це питання бюджету.

 

Депутат Носов. Будь ласка.

 

НОСОВ В. В. У мене поправка 72: слова "та джерел" поставити на окреме голосування і не підтримувати його. Хай тільки з бюджетів беруть. А позики не треба робити.

 

ГОЛОВА. Щодо позик уже проголосували.

 

МУСІЯКА В. Л. Окрім позик, можуть бути кредити. Що, не може бути кредит? Може бути, А та ж лотерея, яку випускають.

 

ГОЛОВА. Голосується поправка депутата Носова. Підтримайте цю поправку.

 

"За" - 137.

 

Комісія пропонує залишити в тексті ці слова. Ставлю на голосування варіант комісії, враховуючи, що пункт 25 ми вже підтримали і треба, щоб норми не суперечили одна одній.

 

61

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати пропозицію комісії.

 

"За" - 229. ГОЛОВА. Прийнято.

 

МУСІЯКА В. Л. Можна одну ремарку?

 

Шановні колеги, я єдине хочу сказати. Я всіх вас поважаю і не кажу, не голосуйте за пропозицію. Я говорю тільки тоді, коли пропоную голосувати за.

 

ГОЛОВА. Ви, до речі, не повинні цього робити.

 

МУСІЯКА В. Л. Ні, я говорю це, коли йдеться про пропозицію комісії. Я ж маю таке право? Маю.

 

ГОЛОВА. Пункт 27: "прийняття у межах своїх повноважень рішень про надання фінансової допомоги, а також пільг по місцевих податках і зборах підприємствам, організаціям і установам, діяльність яких має важливе значення для соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території".

 

62

 

Поправка 74 депутатів Степенка й Безсмертного. Слово має депутат Степенко.

 

СТЕПЕНКО В. І. Шановні колеги! Я б дуже хотів, щоб ви прислухалися до того, що я казатиму. Ви вдумайтеся, що тут написано: "пільги по місцевих податках і зборах підприємствам, організаціям і установам, діяльність яких має важливе значення для соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території". Тобто будь-яку організацію, будь-яке підприємство можна до цього притягнути. 1 це породжує, як правило, підлабузництво, хабарі, улесливість, бо голова відповідної ради чи відповідна рада може дати пільги тому, хто їх і не потребує.

 

Ви знаєте, що згідно з законодавством благодійні фонди, інші якісь організації мають певні пільги. Або, наприклад, у Законі про пріоритетність соціального розвитку села написано, що організація, яка будує в селі об’єкти соцкультпобуту, не платить ПДВ. Це все зрозуміло.

 

ГОЛОВА. Це за законом.

 

63

 

СТЕПЕНКО В. І. Це за законом. А ми хочемо, щоб ці пільги мала будь-яка організація, яка тільки сподобалася голові. Ми ж будуємо правову державу, а це вестиме до безправ’я.

 

Я прошу колег, особливо практиків: підтримайте мене, не голосуйте за цей пункт.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Безсмертний пропонує свою поправку. Будь ласка.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Макарівський виборчий округ, Київська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Попередня редакція цього пункту в разі її прийняття справді могла спричинити те, про що сказав Василь Іванович. Тепер редакцію пункту змінено, і ця норма поширюється тільки на місцеві податки і збори. Тому поправка Василя Івановича фактично врахована, бо саме ради згідно з законодавством мають встановлювати розміри цих податків.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Товт.

 

ТОВТ М. М. Шановні колеги! Зараз у залі немає колеги Жовтяка, тому я прошу звернути увагу на його поправну 75, де він пропонує вилучити з цього пункту слова "фінансової допомоги, а також". Я прошу підтримати поправку колеги Жовтяка.

 

64

 

Орган місцевого самоврядування не є фінансово-кредитною установою і не має права надавати фінансову допомогу. А певні пільги щодо місцевих податків г зборів він може встановити.

 

Тому я прошу врахувати поправку депутата Жовтяка й вилучити слова "фінансової допомоги, а також".

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Ну, Роман Петрович уже вказав на головну особливість цієї редакції. Ми уточнили редакцію, яка була схвалена в першому читанні. Подивіться, там пропонувалася загальна формула, якою передбачалося право надавати пільги щодо всіх податків - і загальнодержавним, і місцевих. Ми уточнили: тільки щодо місцевих податків і зборів.

 

І зверніть увагу, про що йде мова. Така допомога може надаватися підприємствам, установам, організаціям, діяльність яких має важливе значення для соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території. Це допомога не для виробничих підприємств, а, як правило, для тих установ і організацій, що надають різні послуги соціального характеру. Тому прошу підтримати цей пункт у редакції комісії.

 

ГОЛОВА. Депутат Терьохін,

 

ТЕРЬОХІН С. А. Шановні народні депутати! У податковому законодавстві не може бути подвійної моралі. Ми визначили,

 

65

 

що пільги окремим підприємствам стосовно загальнодержавних податків і зборів надаватися не можуть. І взагалі всі ці питання мають вирішуватися Законом про місцеві податки і збори, а не цим законом. Не можна цим законом врегулювати всі правовідносини, які можуть виникнути на місцевому рівні. Тому найкраще було б узагалі виключити з тексту всяке згадування про місцеві податки і збори.

 

Та якщо ви хочете це залишити, тоді треба писати про пільги по місцевих податках і зборах, які стосуються не окремих підприємств, а діяльності, що має певну соціальну значимість. Не може надаватися пільга підприємству. Пільга може поширюватися на діяльність будь-яких підприємств, визначену радою.

 

ГОЛОВА. Депутат Азаров. Останній виступ.

 

АЗАРОВ М. Я. Уважаемые коллеги! Я хотел бы задать один вопрос: а как эта норма поможет местным бюджетам, о которых мы сейчас ведем речь? С одной стороны, мы даем право предоставлять льготы, а с другой - мы даем право просить дотации. Право предоставлять льготы можно давать только при одном условии: что данный бюджет доходный и полностью покрывает свою доходную часть за счет местных налогов и сборов.

 

А если этого нет /а у нас так и есть: ни один бюджет не покрывает свои доходы за счет местных налогов и сборов/, то о каких льготах вообще может идти речь? Значит, этот местный совет будет давать льготы и получать одновременно дотации от вышестоящего бюджета? Где же логика?

 

66

 

МУСІЯКА В. Л. Ну, це, мабуть, крайня ситуація. У даному випадку йдеться про можливість надання організаціям такої допомоги, певна річ, тільки при збалансованому бюджеті і при дохідному бюджеті. Тому... Додати слова "при дохідному бюджеті", так?

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ідеться не про надання пільг чи інші можливості відповідної ради. Ідеться про право приймати рішення з цього приводу. Про право!

 

Тому я просив би підтримати текст, який пропонує комісія.

 

Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 166.

 

ГОЛОВА. Звертаюся до тих, хто агітує голосувати проти. Ви маєте право це робити, але не вигуками в залі, а інакше. Ви маєте можливість виступити...

 

Та ні, депутате Терьохін, ви своїх зауважень не подавали. Не знаю, в комісії вони чи ні, немає цих зауважень. Ви наполягаєте на тому, що треба писати не "підприємствам", а "діяльності таких підприємств".

 

Усе сказано розумно, тільки я з голосу ставити це на голосування не можу. Це ж друге читання.

 

Є пропозиція віднести розгляд цього питання на третє читання.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу, проголосуйте.

 

ГОЛОВА. Пропонується перенести розгляд пункту 27 на третє читання. Підтримайте, будь ласка.

 

"За" - 222.

 

Ще раз ставлю на голосування.

 

67

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 230.

 

ГОЛОВА. Пункт 28: "встановлення для підприємств, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до бюджету місцевого самоврядування".

 

Прошу вибачити, не можна обговорювати кожний пункт. Учора ми спеціально проводили нараду з цього приводу. Якщо є принципові зауваження, давайте будемо їх обговорювати. Але це просто зволікання з розглядом питання.

 

Пункт 29: "затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про продаж комунального майна та здійснення інших майнових операцій, про повернення в установленому законом порядку приватизованого майна, створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, організацій і установ комунальної власності відповідної територіальної громади".

 

До цих двох пунктів є зауваження?

 

Депутат Носов. Будь ласка.

 

НОСОВ В. В. Начебто процедурне, але дуже суттєве зауваження. Мова йде про відчуження майна. Ви знаєте, як воно відчужується і в чиїх інтересах. То громада має право

 

68

 

знати, хто це зробив. Я пропоную /це поправка 83 на сторінці 88/ у кінці додати: "зазначені рішення приймаються лише шляхом поіменного голосування". Якщо розкрадуть, то громада хоч знатиме, хто за це голосував. Тобто законом ми надаємо право знати.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я категорично проти того, щоб голосувати за цю поправку. Сьогодні в багатьох містах справді йде боротьба, і на депутатів тиснуть: проголосуй так, а не інакше. А ми ще хочемо, щоб було відомо, так він голосував чи ні. Він і без того заляканий. Я можу навести приклади й навіть назвати конкретні прізвища. І тепер ми ще й допомагатимемо тим, хто так робить - дивіться, ось як він проголосував, щоб вони зводили з ним рахунки. Не можна цього робити. Депутат має право проголосувати так або інакше і має право бути захищеним законом.

 

Та оскільки депутат Носов наполягає на цьому, ставлю на голосування його поправку. Будь ласка.

 

"За" - 100.

 

Не набрала потрібної кількості голосів.

 

Ще є зауваження? Депутат Терьохін.

 

ТЕРЬОХІН С. А. Шановні народні депутати! Подивіться уважно пункт 28. Він суперечить законам про підприємництво, про власність. Що я маю на увазі? Якщо є комунальне підприємство, то воно може відраховувати частину прибутку, але як дивіденд! Але ні в якому разі місцева рада не може

 

69

 

встановлювати нормативи вилучення обігових коштів у підприємства! Що це за новела?!

 

Тому я просив би пункт 28 взагалі зняти з голосування як такий, що суперечить базовим законам про підприємства, про власність і про підприємництво.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Ми якраз і виходили з базових законів про власність, про підприємництво, в яких зазначено, що власник має право на частку доходу підприємства.

 

Оскільки територіальна громада є власником комунального підприємства, то вона має право на частку його доходу. І вона, скажімо, в статуті, який затверджує, може встановити розмір цієї частки. Так само будь-який приватний власник, який створює підприємство, вказує в статуті, який відсоток прибутку йде йому як власнику.

 

Це - конкретний дохід до бюджету. Ця частка йде не на якісь потреби ради, а йде до бюджету.

 

І якщо говорити в масштабах держави, щоб держава від доходу державного підприємства мала якусь частку як власник /крім податку, який справляється з суб’єктів підприємницької діяльності/, то в цьому немає нічого поганого, і ми якраз із цього виходили. Це відповідає законам про власність і про підприємництво.

 

ГОЛОВА. Ще є зауваження з цього приводу?

 

Ставлю на голосування пропозицію депутата Терьохіна про вилучення пункту 28.

 

70

 

"За" - 121.

 

Ставлю на голосування пункти 28 і 29 в редакції, запропонованій комісією. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 221.

 

ГОЛОВА. Депутат Слободянюк просить ще раз проголосувати. Будь ласка, ставлю на голосування ще раз.

 

"За" - 230. Прийнято.

 

Пункт 30: "прийняття рішень про передачу іншим органам повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення".

 

Депутат Носов.

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати, цей пункт сформульований так, що незрозуміле, яким "іншим органам". А в Конституції записано, що ради здійснюють повноваження через свої органи. Тому я пропоную /це поправка 87/ записати не просто "іншим органам", а "виконавчим органам рад". Саме цим органам можна передавати повноваження.

 

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу...

 

МУСІЯКА В. Л. Гадаю, можна погодитися, але є одне застереження. Скажімо, голова - це орган чи не орган?

 

71

 

Він теж може здійснювати ці повноваження?

 

ГОЛОВА. Зважаючи, який голова, так? Депутате Безсмертний, будь ласка.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Право управління майном може передаватися не тільки органам рад, а й фізичним і юридичним особам. Якби ми це зрозуміли років три тому, то питання приватизації розглядали б зовсім по-іншому, бо достатньо передати в управління пакет, а не віддавати майно у власність.

 

Ця норма неточна, вона не відповідає сьогоднішній складній практиці, але все-таки дає можливість місцевим органам приймати рішення щодо управління майном. Тому прошу підтримати пункт у редакції комісії.

 

ГОЛОВА. Ще депутат Носов аргументує свою поправку на основі Конституції.

 

НОСОВ В. В. Хочу нагадати всім депутатам і депутату Безсмертному перше речення статті 143 Конституції: "Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном"... Через свої органи, а не через комерсантів.

 

ГОЛОВА. Органи здійснюють свої функції на основі закону, а закон дозволяє їм передавати право управління цим лайном іншій юридичній особі.

 

72

 

МУСІЯКА В. Л. Пропоную підтримати цей пункт у редакції комісії.

 

ГОЛОВА. Поправку 86 депутата Носова ставлю на голосування... Голосується поправка депутата Носова.

 

"За" - 131.

 

Пункт30 голосується в редакції комісії.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати. Ця норма в такій редакції дає можливість реалізувати те, про що говорив колега. І голова є там.

 

"За" - 214.

 

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування пункт 30.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 218.

 

ГОЛОВА. Петро Григорович просить переголосувати. Ще раз ставлю на голосування, востаннє.

 

МУСІЯКА В. Л. Шановні колеги, Прошу підтримати.

 

"За" - 220.

 

73

 

ГОЛОВА. Ну, "проти" голосує шість чоловік, а 50 сумніваються. Голосуйте "проти" врешті-решт, але головуйте!

 

Є пропозиція проголосувати цей пункт після перерви.

 

Оголошується перерва на півгодини.

 

74