Стенограма пленарного засідання

12 березня 1997

 

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

 

С е с і й н и й   з а л   В е р х о в н о ї   Р а д и

 

У к р а ї н и. 12 б е р е з н я 1997 р о к у.

 

16 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу   депутатів   підготуватися   до    реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєстровано 340  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Від Віталія Герасимовича Кочерги надійшла пропозиція про  те, щоб  у  зв'язку  з  важливістю  цього  проекту  закону  продовжити трансляцію нашого засідання по радіо.  Пропозиція є,  ставлю її на голосування.

 

     "За" - 137. Не підтримується.

 

     З іншого боку, це навіть непогано. Бо як ми домовимося, ніхто не знатиме. Справа в тому, що тут є багато дискусійних статей. Нам треба домовитися,  які рішення ми вибираємо. Тому варто, щоб у цій справі була, як каже Борис Ілліч, певна утаємниченість. Думаю, нам і  журналісти допоможуть у цьому.  Ми повинні все-таки визначитися щодо принципових моментів. Визначимося, а потім скрізь дамо знати, які норми повинні бути в цьому законі.

 

     Тим часом продовжується розгляд закону в другому читанні.

 

     "Загальні збори  -  зібрання  всіх  чи  частини  жителів села (сіл),  селища,  міста для вирішення питань  місцевого  значення". Немає заперечень проти цієї норми?

 

     "Органи самоорганізації населення - представницькі органи, що утворюються  частиною  жителів,   які   тимчасово   або   постійно проживають на відповідній території в межах села,  селища, міста". Теж зрозуміло: вуличні комітети тощо.

 

     "Поточний бюджет  -  доходи  і  видатки  бюджетів   місцевого самоврядування,  які  утворюються  і використовуються для покриття поточних видатків;

 

     бюджет розвитку  -  доходи  і   видатки   бюджету   місцевого самоврядування,  які відповідно утворюються і використовуються для реалізації  програм  соціально-економічного  розвитку,   зміцнення матеріально-фінансової бази тощо;

 

     делеговані повноваження   -  повноваження  органів  державної виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а   також   повноваження  органів  місцевого  самоврядування,  які передаються ними органам державної виконавчої  влади  за  рішенням відповідних рад". Ну, тут не повинно бути зауважень.

 

     МУСІЯКА В.Л.,   заступник   Голови   Верховної  Ради  України (Фрунзенський   виборчий   округ,   Харківська   область).   Прошу підтримати!

 

     ГОЛОВА. Ставлю  цей  текст  статті  1,  який  я прочитав,  на голосування.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     "Мінімальний бюджет місцевого самоврядування -  розрахунковий обсяг  місцевого  бюджету,  необхідний  для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних  соціальних  потреб, який гарантується державою". Це зрозумілий термін.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 260. Прийнято.

 

     "Мінімальний рівень соціальних потреб - гарантований державою мінімальний рівень соціальних послуг на  душу  населення  в  межах усієї території України".

 

     Це вже конституційна норма. Ставиться на голосування.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

     "За" - 262.

 

     ГОЛОВА. Прийнято.

 

     "Самооподаткування -  форма залучення на добровільній основі, за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів  населення відповідної  території  для  фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру".

 

     Дуже поширена  була  ця  форма   після   війни.   Ставлю   на голосування.

 

     МУСІЯКА. Прошу підтримати.

 

     "За" - 256.

 

     ГОЛОВА. Прийнято.

 

     Поправка 69. Депутат Моісеєнко пропонує в частині дванадцятій статті 1 слова "встановлюється органами місцевого  самоврядування" замінити  словами  "встановлюється  місцевими  радами відповідного рівня". Будь ласка, слово для аргументації має депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (МакіївськийГірницький виборчий округ,  Донецька область). Фракция коммунистов.  Всеукраинский союз рабочих. Спасибо. Дело в том, что это определение по предложению комиссии исключили. Но мне кажется, что его можно было бы оставить, и тогда оно выглядело бы следующим образом:  "місцеві податки і збори - обов'язкові  платежі,  які  в межах,   визначених   законом,  встановлюються"  -  и  дальше  мое предложение - "місцевими  радами  відповідного  рівня  і  повністю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів."

 

     Речь идет о том, что мы должны все-таки конкретизировать, что такое местные налоги и сборы.  Мы предлагали  это  еще  в  проекте Закона  о местных Советах народных депутатов.  Почему?  Потому что многие налоговые инспекции до  сих  пор  не  знают,  какие  налоги можно,  а  какие  нельзя  взимать.  В  связи  с этим я и просил бы проголосовать мое предложение.

 

     ГОЛОВА. Я просив би в даному випадку прислухатися до депутата Моісеєнка як спеціаліста влади місцевого рівня. А що думає з цього приводу комісія? Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л. На якій це сторінці? Я не можу знайти.

 

     ГОЛОВА. Поправка 69 на сторінці 19.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Пункт 15,  так?  "Місцеві податки і збори" - це вилучено. Ми вважаємо, що це піде у спеціальний закон.

 

     ГОЛОВА. Ми  вже  прийняли  Закон  про  систему оподаткування. Давайте тоді не будемо це розглядати, бо нема до чого дописувати.

 

     МУСІЯКА В. Л. Ми вважали, що цей термін не для цього закону.

 

     ГОЛОВА. Ні, тут ідеться про те, що це частина, яка стосується понятійного апарату.

 

     МУСІЯКА В. Л. Олександре Олександровичу, я можу сказати одне: у повноваженнях рад оце все записано.  Ради  встановлюють  місцеві податки і збори.

 

     ГОЛОВА. У повноваженнях є?

 

     МУСІЯКА В.Л. Так.

 

     ГОЛОВА. Добре.

 

     "Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування.

 

     1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право і реальна здатність територіальної громади,  жителів села чи добровільного  об'єднання  у сільську громаду жителів кількох сіл, селища,  міста - самостійно під свою  відповідальність  вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України".

 

     МУСІЯКА В.Л. Так, як у Конституції.

 

     ГОЛОВА. Який номер поправки? Поправка 78 депутата Дьоміна. Депутат Пейгалайнен, будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Харцизький   виборчий   округ,   Донецька   область).   Александр Александрович,  я  предлагаю  проголосовать  за  поправку депутата Демина.  Она касается всего лишь одного слова: заменить "місцевого значення" на "місцевого життя". Это более точная формулировка.

 

     МУСІЯКА В.Л. "Питання місцевого життя", так?

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. Так, "місцевого життя".

 

     ГОЛОВА. Вікторе    Лаврентійовичу,    давайте    не    будемо заперечувати.

 

     МУСІЯКА В.Л. Ради Бога.

 

     ГОЛОВА. Пропонується підтримати поправку депутата  Дьоміна  і замість  слова  "значення" записати "життя",  воно ширше.  Норма з цією поправкою ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 204.

 

     Не всі встигли проголосувати. Комісія не заперечує...

 

     МУСІЯКА В.Л.  У   проекті   записано:"...вирішувати   питання місцевого значення".  А пропонується записати "місцевого життя", а не "значення". Ми всю термінологію звіряли з Конституцією.

 

     ГОЛОВА. Тоді давайте проголосуємо так,  як записала  комісія. Будь ласка.

 

     "За" -276. Прийнято.

 

     Урешті-решт, правильно.  Не видають зарплату - це теж місцеве життя, але це питання не місцевого значення, розумієте?

 

     Який номер поправки? 84. Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Спасибо.   Фракция   коммунистов    Украины. Всеукраинский союз рабочих.  Уважаемые коллеги! Мы опять упираемся в ту же проблему.  Я предлагаю,  чтобы здесь после  слов  "селища, міста"  дописать  "району  в  місті".  Тогда  получится:  "Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право і реальна здатність  територіальної  громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл,  селища, міста, району  в  місті - самостійно під свою відповідальність вирішувати питання" і так далі.

 

     Иначе мы ограничиваем полномочия местного самоуправления.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Володимире Миколайовичу,  пам'ятаєте, я вже про це  говорив.  Ми  повинні  чітко  стояти  на  тому,  як записано в Конституції.  Ідеться про  те,  що  райони  в  місті  мають  право власності  на  все  майно,  яке  є  в цьому районі,  але вони не є суб'єктами самоврядування.

 

     Знову звертаю вашу увагу на частину другу статті  5.  Там  ми виписали те,  про що ви кажете.  Читаю ще раз частину другу статті 5: "У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста  або  міської ради можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та  обирають в одній особі голову ради та її виконавчого комітету".

 

     Я веду  до того,  що цей механізм у нас є,  він закріплений у цій статті.  А тут ми не можем дописати,  тому що це  суперечитиме Конституції.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?  Ставлю на голосування поправку депутата Моісеєнка.  Вона не зайва. І оскільки зараз нема трансляції, я просив би (для стенограми) назвати своє прізвище - і вперед. Ми один одного вже добре знаємо, економно буде.

 

     Будь ласка, голосуймо.

 

     "За"- 147. Не вистачає голосів.

 

     Ну, ця частина проголосована.

 

     "2. Місцеве   самоврядування   здійснюється   територіальними громадами сіл,  селищ міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст".

 

     Отут уже нібито й проситься доповнення  "районні  в  містах". Якщо  ми  називаємо  тих і тих,  то як же пропустити цю категорію, адже самоврядування здійснюється і через ці органи (Шум  у  залі). Запитайте   депутата   Поживанова,   він   вам   зараз  скаже,  що самоврядування здійснюється через них.

 

     МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, тоді треба спеціально виписувати  тут  те,  що є в другій частині статті 5.  Записувати: "якщо створюється" і так далі. Навіщо це робити? У статті 5 це вже виписано.

 

     ГОЛОВА. Не треба писати "створюється".  Районні в містах - це загальна категорія.

 

     МУСІЯКА В.Л.  У них немає права на самоврядування.  Записавши так, ми просто підставимо ці районні в містах ради.

 

     ГОЛОВА. Так тут же написано: через них... Є поправка 87, тому я про це й кажу.

 

     Ви наполягаєте  на  голосуванні  цієї  поправки?   Голосуймо. Самоврядування здійснюється і через районні в містах ради. З цього приводу є вимога Асоціації районних у містах рад.

 

     "За"- 144.

 

     Голосується текст у редакції комісії.

 

     "За"- 225.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Депутати не зрозуміли, чи поправка голосується, чи   стаття.   Я  от  бачу,  депутат  Поживанов  не  знав,  за  що голосуватиме (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутати з Сумщини  не  встигли  проголосувати.  Будь ласка, ще раз ставлю на голосування текст в редакції комісії.

 

     МУСІЯКА В.Л.   Це  пропозиція  комісії.  Я  вже  просив  вас, підтримайте.

 

     "За" - 262.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо розгляд.

 

     "Стаття 3.   Право   громадян   на   участь    у    місцевому самоврядуванні.

 

     1. Громадяни  України  реалізують  своє  право  на  участь  у місцевому   самоврядуванні   за    належністю    до    відповідних територіальних громад". Ну, це зрозуміло.

 

     "2. Будь-які  обмеження  права  громадян  України на участь у місцевому самоврядуванні в залежності від їх раси,  кольору шкіри, політичних,  релігійних та інших переконань,  статі,  етнічного та соціального походження,  майнового стану,  терміну  проживання  на відповідній    території,    за   мовними   чи   іншими   ознаками забороняється".

 

     Мається на увазі, і за релігійними ознаками - теж.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу проголосувати "за".

 

     ГОЛОВА. Стаття 3 в цілому ставиться на голосування.

 

     "За" - 278. Прийнято.

 

     "Стаття 4. Основні принципи місцевого самоврядування.

 

     Місцеве самоврядування в Україні здійснюється  на  принципах: народовладдя; законності;   гласності;  колегіальності;  поєднання місцевих   і   державних    інтересів;    виборності;    правової, організаційної,  і  матеріальнофінансової  самостійності  в  межах повноважень,   визначених    цим    законом;    підзвітності    та відповідальності  перед  територіальними  громадами  їх органів та посадових  осіб;  державної  підтримки   та   гарантії   місцевого самоврядування; судового захисту, прав місцевого самоврядування."

 

     Є доповнення? Будь ласка. Поправка 97 депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунисты  Украины".  Я  хотел бы, чтобы вы обратили внимание на  предпоследнюю  часть  этой  статьи. Предлагаю  принять  ее  в  следующей  редакции:  "підзвітності  та відповідальності перед  територіальними  громадами  його  органів, посадових осіб, а також державних посадових осіб та посадових осіб і органів самоврядування вищого рівня,  сфера державної діяльності яких  поширюється  на  територію,  інші  сфери життя та діяльності територіальних громад".

 

     Речь о  том,  что  в  принципах  самоуправления   ми   должны предусмотреть  право  громады в лице своего совета заслушать любое должностное лицо, чьи действия связаны с жизнедеятельностью данной громады. Мне кажется, это было бы более демократично и более полно отражало бы наши устремления.

 

     ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу,  поділяючи вашу думку,  хочу сказати,  що  це  вже  не  принципи  місцевого  самоврядування,  а принципи взаємин між місцевими органами і посадовими  особами.  То трохи інше питання.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Тогда предлагаю поручить комиссии рассмотреть эту поправку и внести дополнения на третье чтение.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Я доповню тільки.  Володимире Миколайовичу, у нас  є спеціальна стаття,  де говориться про те,  що в тій частині повноважень,  які ради делегують державним  адміністраціям  (це  ж органи    державної   влади),   ці   адміністрації   підзвітні   й підконтрольні відповідним органам самоврядування.  Інакше  кажучи, вони під контролем. Ця стаття є в статті 42.

 

     ГОЛОВА. Стаття 42. Це є.

 

     Я хотів би сказати,  Володимире Миколайовичу,  і вам, і іншим депутатам - нас зараз мало хто чує - що тут  є  статті,  де  треба упертися і стояти, а є дріб'язок, на який не треба зважати. Тому я просив би, щоб ви виходили з цього.

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка. Поправка 98.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Уважаемые товарищи!  Поправка 98  сводится  к тому,  чтобы эту статью дополнить отдельной частью:  "підзвітності та відповідальності  перед  територіальними  громадами  власників, посадових  осіб  та органів підприємств і організацій,  діяльність яких поширюється  на  сферу  життя  та  діяльності  територіальної громади,    незалежно   від   форми   власності   підприємств   чи організацій".

 

     Это тоже очень необходимо, потому что бывают совершенно дикие случаи,  когда  в  зависимости  от  того,  какую  позицию занимает руководитель,  орган самоуправления остается зачастую в стороне от вопросов,  которые  его  касаются.  Я  бы просил это проголосовать обязательно.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата  Моісеєнка, яку він тільки що виклав. Це поправка 98.

 

     "За" - 129.

 

     МУСІЯКА В.Л. Я тільки хочу сказати одне: не думайте, що цього нема. Подивіться статтю 40, пункти 15, 15а, 16, 17, 20. Це все під контролем,  вони підзвітні.  Є ряд аспектів різних відносин,  коли рада контролює виконкоми і їх діяльність.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття  4  в  редакції,  яку пропонує комісія. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Уже  йде голосування,  я не маю права його відмінити. Потім надам вам слово.

 

     "За" - 271.

 

     Степенко Василь Iванович. Будь ласка. Поправка 94.

 

     СТЕПЕНКО В.I.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованої  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий   округ,   Полтавська   область).    Дякую,    Олександре Олександровичу,  але  вже  проголосували.  У  мене  була конкретна пропозиція  -  просто  написати:"...  в  Україні  здійснюється  на принципах законності". І поставити крапку. Навіщо все розписувати? Як  це  розуміти  -  колегіальність,  гласність?  Є  ж  відповідне законодавство,  де все це передбачено,  а ми просто роздуваємо цей закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Василю Івановичу,  ми з вами розумні люди,  але ж і в комісії розумні люди працювали. Вони так визначили, посилаючись на норми інших  законів,  де  ми  визначали  принципи  функціонування різних органів. Тут усе правильно. Ви згодні? Так.

 

     "Стаття 5. Система місцевого самоврядування.

 

     1. Система  місцевого  самоврядування включає:  територіальну громаду;  сільську,  селищну,  міську раду; сільського, селищного, міського  голову;  виконавчі органи сільської,  селищної,  міської ради;  районні та обласні ради,  що представляють спільні інтереси територіальних  громад сіл,  селищ,  міст;  органи самоорганізації населення".

 

     МУСІЯКА В.Л. Друга частина - спеціальна.

 

     ГОЛОВА. І друга,  спеціальна частина:  "У містах  з  районним поділом  за рішенням територіальної громади міста або міської ради можуть утворюватися районні в місті ради.  Районні в  містах  ради утворюють  свої  виконавчі органи та обирають в одній особі голову ради та її виконавчого комітету" (Ш у м у з а л і).

 

     Одну секундочку. Шановні колеги! Сільський, селищний, міський голова - він що, орган місцевого самоврядування?

 

     МУСІЯКА В.Л.  Сільський,  селищний,  міський голова?  Ну,  це найвища посадова особа місцевого самоврядування,  це  одночасно  є елемент системи місцевого самоврядування (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Номер поправки? 105. А потім - ваша.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Поправка 105.

 

     Мы почему-то   включаем  в  систему  местного  самоуправления "сільського,  селищного,  міського  голову".   По-моему,   органом системы  самоуправления  является рада.  Мы об этом говорили и как раз остановились на том,  что органом самоуправления является рада и ею созданные органы.  Голова органом самоуправления не является. Скажу больше:  в статье 140 Конституции тоже не предусмотрено, что голова  является  органом  местного  самоуправления.  Это и звучит как-то неправильно.

 

     Я предлагаю эти слова из статьи 105  убрать  и  настаиваю  на поправках  101  и  102  -  дополнить  словами  "районном  в городе совете".

 

     ГОЛОВА. Звучить правильно, але двозначно. Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Голова - это,  так сказать, орган размышления в обиходе.

 

     Коли йдеться про сільського,  селищного,  міського голову, то треба дивитися статтю 141 Конституції. Ви ж бачите, він обирається населенням,  у нього є свої повноваження,  доволі  значні:  очолює виконавчий  орган  і  головує на засіданнях ради.  Це,  як кажуть, самодостатня особа.  Тому ми тут і записали, що вона включається в систему  органів місцевого самоврядування.  Я не бачу,  в чому тут помилка (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Заспокойтеся...  Більше  не  наполягайте,  я  й   так поставлю на голосування.

 

     Поправка 105 ставиться на голосування.

 

     "За" - 105.

 

     Ще є пропозиції? Будь ласка, депутате Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Ленінградський виборчий округ,  м.Київ).  Я хотів би сказати,  що тут мова  йде  не  про  органи  місцевого  самоврядування,  а  про систему. І голова в цій системі має певні повноваження. Між іншим, моя поправка стосується цього ж, але я хотів би, щоб сюди дописали й депутатів. Депутат також має певний статус і певні повноваження. Наприклад,  він може складати акти. Тобто до системи слід включити й депутата як особу, як одиницю.

 

     ГОЛОВА. Гадаю, це дуже цікава пропозиція.

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Вона  цікава,  та  коли  ми  обговорювали  це питання,  то вирішили,  що депутат у цій системі не може діяти  як самодостатня   одиниця.  Він  працює  в  системі  представницького органу,  представницький орган  складається  з  депутатів.  А  щоб депутат розглядався окремо - ми цього не підтримуємо...

 

     ГОЛОВА. Але   така   пропозиція   була,  і  я  ставлю  її  на голосування.

 

     Пропозиція 100 голосується.

 

     "За" - 121.

 

     Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ, Львівська область). Моя поправка під номером 106.  Шановні колеги!  Шановний Вікторе Лаврентійовичу!  У статті  2,  яку  ми  щойно  проголосували,  сказано,  що   місцеве самоврядування - це "гарантоване державою право...  територіальної громади".  А в другій частині статті 5 говориться  про  те,  що  в містах  з  районним  поділом  можуть  бути  районні  ради,  і вони утворюють свої виконавчі органи.

 

     Хто утворює раду:  територіальна громада чи хтось інший? Якщо територіальна громада, то тоді районні ради утворює громада міста? Яким чином це може бути  зроблено?  Шляхом  прямих  виборів  всієї громади  міста обираються всі районні ради чи лише частина громади бере в цьому участь?  Тобто це буде право усієї громади чи частини громади?

 

     Чи не   здається   вам,   що  тут  є  і  логічна,  і  правова суперечність,  і чи не доцільно  було  б  цю  частину  вилучити  з статті?

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Не  ятріть  душу!  Нам  і так дуже важко було виходити із становища. Думаю, ми знайшли досить прийнятну формулу. Рішення  про  створення  ради  в  місті  приймає громада міста або міська рада,  а вже сама рада утворює  свої  органи:  вона  обирає голову  (в  одній  особі голова Ради і голова виконавчого органу). Iншого виходу немає, якщо вести мову про право громади мати раду в місті.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні.

 

     Слово має депутат Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комісії  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Шановні колеги!  Хочу,  щоб ви звернули увагу на поправку 106 і на другу  частину  цієї  статті,  де  написано:  "У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради"

-  і  далі  за  текстом.  Хочу  зачитати  одну  з  норм статті 140 Конституції:  "Питання організації управління  районами  в  містах належить до компетенції міських рад".

 

     Оскільки право  територіальної громади (про що говорив колега Лавринович) не визначено тут ні за процедурою, ні конституційно, я пропонував би взагалі вилучити цю частину. А якщо ми її залишаємо, то  з  неї  треба  вилучити  слова:  "за  рішенням  територіальної громади", тому що Конституцією такого права громаді не надано.

 

     ГОЛОВА. Голосується поправка 106.

 

     "За" - 109.

 

     Поправка 108    депутата   Дьоміна...   Слово   має   депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Уважаемые товарищи!  В поправках, которые я подавал,  в  принципе  есть  и  то,  что в поправке 108 предлагает депутат Демин,  а именно:  вместо "можуть  утворюватися"  записать "утворюються".   Дело   в   том,   что   статьей  133  Конституции определяется административно-территориальное устройство Украины. А наши  товарищи  пытаются сегодня все истолковать иначе,  говорят о том,  что территориальная громада как-то там делится и прочее. Это просто увертки самые настоящие.  Граждане, живущие в районе, имеют полное  право  создать  свой   совет,   и   такой   орган   должен функционировать.

 

     Кроме того,  в  статье  7  Конституции  четко говорится,  что местное  самоуправление  в  Украине  гарантируется.   Поэтому   мы обязательно должны создавать такие районные советы.  Предлагаю это проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу...

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Ми про це вже говорили.  Ще раз наводжу ті  ж самі     аргументи.    Райони    в    містах    -    це    елемент адміністративнотериторіального поділу,  районні в містах ради - це елемент  місцевого  самоврядування за статтею 140 Конституції.  Ця стаття не називає районні в містах громади як такі, що мають право на  самоврядування  через  усі  відомі  форми.  Але ми перейшли до самоврядування і, ви бачите, передбачили можливість самоврядування на рівні району в місті,  але через можливу форму,  яка відповідає частині п'ятій  статті  140  Конституції,  де  записано:  "питання організації  управління  районами в містах належить до компетенції міських рад".

 

     Ми навіть  передбачили  право  міської  громади  прийняти  на референдумі рішення про створення рад. Більшого, як кажуть, вижати не можна. Отож тут усе нормально.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги! Шановні депутати, давайте не дебатувати, а один раз принципово визначимося.

 

     Ми весь час обходимо проблему, а вона все одно залишається. Є рішення Асоціації районних у містах рад,  у якому вони наполягають на  тому,  щоб  іх  статус був чітко визначений у законі.  Якщо ми записуємо "можуть", то це елемент двозначності: або можуть, або не можуть. Міська рада визначить або не визначить. Склад міської ради може бути,  скажімо, 75 чоловік, і вони будуть залежні від голови, а голові це невигідно, наприклад, і так далі.

 

     Тому треба визначити:  або утворюються,  або ні.  І виходити, очевидно, з того, що сьогодні за адміністративним поділом є райони в містах,  і вони повинні мати статус і права, визначені в законі. Ось  чому  тут  треба  записати  не   "можуть   утворюватися",   а "утворюються".  Тоді для керівника міської ради буде зрозуміло, що є закон і його треба дотримуватися.  Якщо ми так не  запишемо,  то продовжимо цю невизначеність, яка потім викличе багато колізій.

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Якщо  ми так це запишемо,  то це суперечитиме Конституції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Дякую.  Шановні колеги,  моя  поправка  111.  Першу  частину  цієї статті прошу не руйнувати і  прийняти  в  такій  редакції  тимчасової  спеціальної комісії.

 

     Щодо першого речення частини другої, то зверніть увагу на мою поправку. У чому тут колізія?

 

     Сьогодні йде  посилання   на   частину   п'яту   статті   140 Конституції.  Вікторе  Лаврентійовичу,  я  скажу  так:  управляти, володіти й розпоряджатися - це різні речі. Це по-перше.

 

     По-друге, у частині першій статті 142 Конституції йдеться про те,   що   питання   майнових  відносин  вирішуються  фактично  за погодженням з територіальною громадою району в  місті.  Цим  самим фактично визнається територіальна громада.  Але колізія полягає не в тому.

 

     Я згоден,  що за рішенням громади проводиться загальноміський референдум.  У  районах  як  адміністративних одиницях утворюються дільничні комісії, відбувається референдум, опитування. І збір цих голосів  допоможе  відтворити  ситуацію:  в  якому  районі частина громади виступила проти існування  представницького  органу,  а  в якому ні.

 

     А друге  речення  частини другої - залишити,  цим вирішуються всі проблеми, про які говорили і Віктор Лаврентійович, і Олександр Олександрович,  і народні депутати.  Тому що голос депутата,  який представлятиме район у місті...  А це можуть бути 3 депутати і 200 тисяч  тих,  хто  прийняв  рішення.  Уявіть  собі,  що в місті є 5 районів  чи  12.  У  десяти  проголосували,  а   у   двох   -   не проголосували.  Так  що,  тоді  за  рішенням  міської  ради будемо руйнувати представницький орган у цьому районі? Це недемократично, і це шлях в нікуди.

 

     Тому я пропоную першу частину залишити в редакції комісії, не руйнувати.  Там є юридична,  правова логіка.  А в  другій  частині перше речення викласти в редакції,  запропонованій у поправці 111, щоб не протиставляти громаду,  раду й  так  далі,  бо  це  шлях  у нікуди.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я просив би прислухатися до цієї пропозиції.  Шановні депутати,  прошу уваги! Давайте говорити відверто. Ідеться, власне кажучи,  про  організацію  влади  в  державі.  І  якщо ми сьогодні пропускаємо таку ланку управління, як районні в містах ради, то це означає,  що  ми  створюємо  умови  для  того,  щоб централізовано керувати  виборами  до  всіх  структур  влади,  у  тому  числі  до Верховної Ради. Це елементарщина, і мені здається, не бачити цього

- це бути не зовсім досвідченим депутатом.

 

     МУСІЯКА В.Л.   Олександре    Олександровичу,    можна    бути недосвідченим  депутатом,  але не можна порушувати Конституцію.  Я іншого  виходу  не  бачу.  Ми  це  все   обговорювали,   Олександр Миколайович  чудово  все знає.  Це ми вже далі йдемо шляхом,  який неприпустимий.  Громада району в місті є власником  усього  майна, яке є на території району.  Але за статтею 140 Конституції вона не є суб'єктом самоврядування.  Є чіткий  перелік,  хто  є  суб'єктом самоврядування:  громади сіл,  селищ,  міст - усе. Але ми виробили механізм створення ради, створення виконавчого органу ради. Навіщо тепер усю цю структуру ставити під удар?

 

     ГОЛОВА. Депутат Стешенко.  Коротко,  будь ласка.  Ви говорили більше хвилини.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Дякую.  Вікторе Лаврентійовичу, ви дуже плідно працювали.  Але  в  цьому  я  вас не можу підтримати.  Управляти і розпоряджатися майном - це зовсім різні речі.  І те,  що в  статті 140  Конституції  залишилася  п'ята  частина  -  це  наше нещастя. Розумієте?

 

     Але звернімося до першої частини статті 142  Конституції,  де чітко   вирішується  (і  через  територіальний  референдум  ми  це вирішуємо) питання майнових відносин.  Це легітимний демократичний шлях.  І  не  треба сюди привносити елементів,  яких взагалі нема. Прошу підтримати мою поправку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування  поправка   111   депутата Стешенка,  яка стосується першого речення частини другої статті 5. Поправка такого змісту:  "У містах з районним поділом за  рішенням територіальних громад районів у містах можуть утворюватися районні в місті ради". А далі за текстом: "Районні в містах ради утворюють свої  виконавчі органи та обирають в одній особі голову ради та її виконавчого комітету".

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Стешенка.

 

     "За" - 175. Не вистачає голосів.

 

     Хочу звернути увагу тих, хто посилається на Конституцію, що і в  ній  є суперечності між статтями.  Але немає якоїсь статті,  що була б головнішою порівняно з іншою.  Тому треба знайти правильний хід.

 

     МУСІЯКА В.  Л. Треба пряму статтю знайти, у якій про це прямо говориться.

 

     ГОЛОВА. Ми  проголосували  поправку.  Утретє  голосувати   не можна.

 

     Голосується поправка   108,   яку   вносив   депутат  Дьомін. Очевидно,  він доручив депутатові Пейгалайнену відстоювати  її.  У частині   другій  статті  5  замість  слів  "можуть  утворюватися" пропонується записати слово "утворюються".

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 173.

 

     Не вистачає голосів (Шум у залi).

 

     Яка? Поправка 112 депутата Алексєєва.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемые коллеги!  Я прошу меня послушать всех: левых, правых, центристов, коммунистов, националистов и так далее. Все мы живем  в Украине.  От того,  как будут управляться большие города, зависит  стабильность  в  государстве,  стабильность  в  обществе. Мировой   опыт   свидетельствует,   что   если  в  большом  городе центральный орган управляет более чем  300  тысячами  человек,  то эффективность  управления  резко  снижается.  Потому  и существуют районные рады.  Их существование,  на мой взгляд,  не противоречит Конституции,  в частности,  части пятой статьи 140,  а также части первой статьи 142,  где упоминаются громады районов в  городах.  А как  управлять  собственностью  районов  в городах,  если нет рад, которые утверждают бюджет?

 

     Поэтому я вношу компромиссное предложение.  Вполне  возможно, что  компактные города и не следует делить на районы и создавать в них рады.  Но есть большие города. Поэтому я вношу такую поправку: "У  містах  з  районним  поділом відповідно до Конституції України утворюються районні в містах ради.  У містах з кількістю населення менш  як  500  тисяч  чоловік  за  рішенням міської ради районні в містах ради можуть не утворюватись".

 

     То есть  для  большого  города  мы  гарантируем   оптимальную систему управления.  А если город меньше, пускай исходя из местных особенностей принимает решение  городской  совет.  Думаю,  это  не противоречит Конституции,  позволяет учесть мировой опыт и сделать оптимально управляемой систему.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, розумна ж пропозиція.

 

     МУСІЯКА В.  Л. Цю пропозицію можна було б голосувати, якби не було написано:  "відповідно до Конституції".  У Конституції про це якраз  не  говориться.  А  пропозицію  можна  голосувати.  Ми   її відхилили з відомих причин... (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. В  усякому  разі  це ж не суперечить Конституції?  Не суперечить.

 

     Поправка 112  у  редакції  депутата  Алексєєва  ставиться  на голосування.

 

     "За" - 178.

 

     Не вистачає голосів.

 

     Поправка 113. Депутат Моісеєнко пропонує слова "відповідно до Конституції  України"  вилучити,  а  слова  "можуть   утворюватися районні  в місті ради" замінити словами "утворюються територіальні громади, ради та їх органи". Але це категорія іншої статті.

 

     Слово депутату Моісеєнку.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Товарищи,  мы рассматриваем  статью  "Система місцевого самоврядування". И если мы оперируем таким понятием, как районный совет (районное деление предусмотрено Конституцией),  то, естественно, на их территории есть и определенные громады, то есть общности граждан.  Любая территориальная громада должна быть  хоть как-то сформирована.  Поэтому я и предлагаю написать: "утворюються територіальні громади".  А чтобы они имели свои органы,  добавить: "ради та їх органи",  то есть мы даем это в комплексе, от наиболее главного,  людского сообщества на  этой  территории  до  отдельных исполнительных органов.

 

     Мне кажется,  это  будет  завершенная система самоуправления. Если этого нет, то мы отказываемся от этих территориальных громад, отказываемся  от  самоуправления и так далее.  Чтобы закончить эту дискуссию,  прошу,  Александр  Александрович,  проголосовать   мою поправку поименно - вторую часть поправки 113, которая гласит, что "утворюються територіальні громади, ради та їх органи".

 

     ГОЛОВА. Я підтримую пропозицію про  голосування  цієї  норми, але просив би поки що утриматись від поіменного голосування.  Саме тому,  що  вона  важлива,  не  будемо  голосувати  її  поіменно... Наполягаєте?

 

     Хто за те, щоб поправку 113 голосувати поіменно? Голосуйте.

 

     "За" - 101.

 

     Поправка 113 голосується поіменно. Будь ласка.

 

     "За" - 143.

 

     Володимире Миколайовичу, будь ласка, зверніть увагу на те, що вас не підтримали тому, що це норма іншої статті. Ми вже положення про  територіальні  громади  і  термінологію  проголосували,  а це питання - про принципи і про систему місцевого самоврядування.

 

     МУСІЯКА В. Л. Навіщо утворювати громаду, коли вона вже там є?

 

     ГОЛОВА. Так, зрозуміло.

 

     Стаття 5 в редакції комісії ставиться на голосування.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

     "За" - 233.

 

     ГОЛОВА. "Стаття 6. Територіальні громади.

 

     1. Первинним  суб'єктом  місцевого  самоврядування,  основним носієм  його  функцій  і повноважень є територіальна громада села, селища, міста".

 

     Йдеться про   той   випадок,   коли   вони   є   самостійними адміністративно- територіальними одиницями, так?

 

     МУСІЯКА В.Л. А це друга частина.

 

     ГОЛОВА. Друга?..   "2.  Територіальні  громади  сусідніх  сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду  зі  збереженням адміністративно-територіального  устрою та створювати єдині органи місцевого самоврядування.

 

     3. У містах з районним поділом територіальні громади діють як суб'єкти права власності".

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка. Поправка 117.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Уважаемые товарищи! Я настаиваю на том, чтобы часть первую статьи 6 дополнить словами:  "районів у місті". Тогда будет звучать так:  "Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста, району в місті". Считаю, что это правильно.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 117.

 

     "За" - 135.

 

     Ще є поправки? Немає.

 

     Стаття 6 "Територіальні громади" ставиться на голосування.

 

     Поправка 126? Хіба це до цієї статті? То ж до іншої.

 

     МУСІЯКА В.Л. "Із статті 6 проекту вилучити останній абзац..."

 

     ГОЛОВА. Так, до цієї. Ставлю на голосування статтю 6 - першу, другу і  третю  частини...  Тут,  ви  бачите,  неточну  рубрикацію зробили. Далі йде 6. 1 "Сільська громада"...

 

     Депутат Поживанов.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О.,  член Комісії Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Маріупольський-Жовтневий   виборчий   округ,  Донецька  область). Уважаемые народные депутаты!  Мы не можем голосовать третью часть: "У  містах  з  районним  поділом  територіальні  громади  діють як суб'єкти права власності". У нас в Мариуполе два автобусных парка, один расположен в Жовтневом районе,  другой - в Орджоникидзевском. Эти автобусные парки будут собственностью территориальной  громады района.  А они обязаны осуществлять перевозки по всему городу. Что делать в этой ситуации?

 

     Или школа искусств.  Находится в Жовтневом районе,  а  учатся дети  со  всего  города.  Нельзя  территориальную  громаду  делать субкектом права собственности. Только городская громада может быть субкектом права собственности.  Городской совет является субкектом права собственности.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги! Як би ви до цього не ставилися, але  я ще раз кажу:  читайте частину першу статті 142 Конституції. Територіальна громада району в місті є суб'єктом права власності - це  згідно  з  Конституцією.  А до статті 140 Конституції не треба звертатися, бо територіальна громада не суб'єкт самоврядування.

 

     Почитайте статтю 14 проекту, там усе розписано (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги!  У Конституції,  звичайно,  не може бути виписаний  зв'язок  між  суб'єктом  і  об'єктом власності навіть у таких хороших районах,  які назвав депутат Поживанов.  Та мова йде про те,  що вони є суб'єктами права власності.  Ми ж не кажемо про конкретні об'єкти. Цими об'єктами може розпоряджатися міська рада, іншими - районна в місті рада (Шум у залі).  Приклад?  Будь ласка: районна лікарня. Прикладів безліч.

 

     Стаття 6 із трьох частин ставиться на голосування. У редакції комісії.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Стаття 6.1 "Сільська громада". Нема заперечень? Є?

 

     Депутат Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу!  Шановні колеги! Ми проголосували зараз абсолютно конституційну  норму  -  це  частина третя.  Це логічно випливає з моєї поправки 111,  і цього ніхто не може заперечувати:  ні в цьому залі,  ні  за  його  межами,  ні  в Маріуполі, ні в Архангельську, ні в Харкові. Ми визнали, і визнала Конституція.

 

     ГОЛОВА. То що ви пропонуєте?

 

     СТЕШЕНКО О.М. Повернутися до поправки 111 і  проголосувати  її.  Вона стосується першого речення частини другої статті 5. І тоді все буде вирішено.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку...  Ми проголосували  частину  третю, але  проголосували  юридично  некоректно.  Вікторе Лаврентійовичу, зверніть  увагу  як  спеціаліст.  "У  містах  з  районним  поділом територіальні громади діють як суб'єкти права власності".

 

     Ми не  сказали,  що це територіальні громади у районах.  Тоді виникає запитання:  то суб'єкти права власності міста  чи  району? Якщо міста, то до чого тут районний поділ?

 

     МУСІЯКА В.Л.  Справа в тому,  що Конституція визначає районну громаду як суб'єкт права власності на території цього району, там, де   вона   знаходиться.   Якщо   треба,  додаймо:  "на  території відповідного адміністративного..."

 

     ГОЛОВА. Тоді треба записати:  "У містах  з  районним  поділом територіальні  громади  районів  у  містах діють як суб'єкти права власності". Тоді буде точно.

 

     МУСІЯКА В.Л."...діють як  суб'єкти  права  власності".  Права комунальної власності.

 

     ГОЛОВА. Так, права комунальної власності (Шум у залi).

 

     МУСІЯКА В.Л. У принципі так можна, але це з голосу...

 

     ГОЛОВА. А по суті це те, що треба.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Це  те ж саме,  але...  Це право належить їм за Конституцією.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  це  відповідає   Конституції,   і   депутат Стешенко це ще раз підтвердив,  то єдиний вихід - у третій частині записати так:  "У містах з районним поділом територіальні  громади районів у містах діють як суб'єкти права комунальної власності". І це точно відповідатиме Конституції.

 

     МУСІЯКА В.Л.  У  територіальної  громади  може  бути   тільки комунальна власність.

 

     ГОЛОВА. Отже,  комісія підтримує цю пропозицію.  Ставлю її на голосування.

 

     МУСІЯКА В.Л. "права комунальної власності..."

 

     ГОЛОВА. Так,  як я  сказав:  "У  містах  з  районним  поділом територіальні  громади  районів  у  містах діють як суб'єкти права комунальної власності".

 

     "За" - 196.

 

     Валентина Петрівна  просить  проголосувати  ще  раз.   Ставлю поправку ще раз на голосування.  Депутат Швидкий також просить, не встиг проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     МУСІЯКА В.Л. В редакції комісії ми вже проголосували.

 

     ГОЛОВА. Усе. Норма проголосована.

 

     До статті 6.1 "Сільська громада" зауваження є?

 

     Депутате Ковтунець, будь ласка.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.,  член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ,  Рівненська область). Дякую. Я хочу просто нагадати Віктору Лаврентійовичу,  що  при  остаточному прийнятті  тексту  законопроекту ми проголосували в третій частині цієї статті таке формулювання:  "Вихід зі складу сільської громади здійснюється  за рішенням референдуму територіальної громади".  Не "сільської".

 

     МУСІЯКА В.Л.  Так-так,  саме територіальної громади, яка хоче вийти з сільської. Тут просто не враховано нашу останню поправку.

 

     ГОЛОВА. Це ніколи не буде вирішено. Я наведу приклади, із чим доводилося розбиратися тут.  У Черкаській області одне  село  хоче виділитися  із  райцентру,  бо воно ніякого відношення до нього не має.  Якщо  це  здійснюватиметься  за   рішенням   територіального референдуму, воно ніколи не виділиться. А його треба виділити.

 

     МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, мається на увазі саме те,  про що ви кажете: громада села буде сама вирішувати, вийти чи ні.

 

     ГОЛОВА. Тоді   інша   справа.  Тут  написано  правильно,  але пропущене слово "здійснюється".

 

     Депутат Ковтунець, будь ласка.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Шановні  колеги!  Сільська   громада   -   це об'єднання кількох територіальних громад сіл. А тому, якщо громада якогось села хоче вийти із такого об'єднання,  то рішення  про  це має  приймати  референдум  не сільської громади,  а територіальної громади того села, яке хоче відділитися. Тоді ця частина звучатиме так:  "Вихід  зі складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму територіальної громади".

 

     МУСІЯКА В.Л.  "Відповідної  територіальної  громади".   Треба додати   слово  "відповідної",  це  мені  зараз  Микола  Федорович підказав.

 

     Ще раз читаю: "Вихід зі складу сільської громади здійснюється за  рішенням  референдуму відповідної територіальної громади".  Це нормально.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Прошу підтримати статтю 6.1  із  запропонованою редакцією частини третьої.

 

     ГОЛОВА. Стаття 6.1 ставиться на голосування.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Борисе Борисовичу, голосуйте, а не агітуйте.

 

     "За" - 285.

 

     "Стаття 7. Місцевий референдум.

 

     1. Місцевий  референдум  є  формою  вирішення  територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення".

 

     Це трошки  в іншій редакції,  ніж записано в статті 1.  Але в принципі тут - функція, а там - категорія.

 

     МУСІЯКА В.Л. Так.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Немає.

 

     "2. Предметом  місцевого  референдуму  може   бути   будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.

 

     3. На місцевий референдум не можуть  бути  винесені  питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

 

     4. Рішення,  прийняті місцевим референдумом,  є обов'язковими для виконання на відповідній території.

 

     5. Порядок  проведення  місцевого  референдуму   визначається законом".

 

     Поправка 137. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, прошу обратить внимание на то,  что местный референдум  должен,  на  мой взгляд,   охватывать   громады  всех  уровней.  Поэтому  предлагаю добавить "району в місті".  Тогда  будет  звучать  так:  "Місцевий референдум  є  формою  вирішення  територіальною  громадою  питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення". Здесь, правда, в окончательном варианте вообще изкяли...

 

     МУСІЯКА В.Л.  Все нормально. Как вы предлагаете, так сейчас и оставили. Вашу поправку можно не голосовать.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Хорошо, договорились. Спасибо.

 

     У меня еще есть поправка 140 (Ш у  м  у  з  а  л  і).  Можно, Александр Александрович?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

 

     МОІСЕЄНКО В. М. Эта поправка касается назначения и увольнения соответствующих  должностных  лиц,  и  в   частности   полномочий, предоставленных совету статьей 118 Конституции. Я считаю, что если этой функцией обладает совет, то уж на референдуме тем более может быть   принято   решение   по   этим   вопросам.  Ведь  Законом  о всеукраинском и местных референдумах предусматривается,  например, отзыв головы путем местного референдума.

 

     Поэтому я  предлагаю  часть  третью дополнить словами:  "крім питань  про  недовіру  голові  районної  чи   обласної   державної адміністрації  або  про  подання  до  Прем'єрміністра  України про призначення або припинення повноважень  голів  місцевих  державних адміністрацій". Мне кажется, что это будет демократично.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л. Я зараз дивлюся статті 74 та 75 проекту.  У  них  ідеться  про  відкликання  голів  тощо.   Тут передбачено і порядок проведення референдумів стосовно повноважень рад, голів. А ви хочете додати...

 

     ГОЛОВА. Голів адміністрацій.

 

     МУСІЯКА В.Л. Голови адміністрацій, так? (Ш у м у з а л і)

 

     Я зараз пригадую все те,  про що ми перед цим  говорили.  Тут усе це дається в широкому контексті. А те, про що ви говорите... У подальших статтях права такі є.

 

     ГОЛОВА. Наполягаєте на голосуванні? Будь ласка.

 

     Голосується поправка 140 депутата Моісеєнка.

 

     "За" - 129.

 

     Давайте обмежимося ось чим.  Тут у частині  другій  написано: "Предметом місцевого   референдуму  може  бути  будь-яке  питання, віднесене Конституцією України,  цим та іншими законами до відання місцевого  самоврядування".  Якщо  в  іншому місці це віднесене до відання, то можна і референдум проводити.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Ви посилаєтеся на статтю 118 Конституції. А тут же написано: питання, віднесені Конституцією та іншими законами до їх відання. Тут фактично все передбачено.

 

     ГОЛОВА. Усі  питання,  віднесені   до   компетенції   органів місцевого самоврядування.

 

     Стаття 7   ставиться  на  голосування  в  цілому  в  редакції комісії. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

 

 

     "За" - 281.

 

     ГОЛОВА. Прийнято.

 

     "Стаття 8. Загальні збори громадян.

 

     1. Загальні збори громадян за місцем проживання є  формою  їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

 

     2. Рішення  загальних  зборів  громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

 

     3. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем  їх проживання    визначається   законом   та   статутом   відповідної територіальної громади."

 

     Немає заперечень? Тут вводиться нова категорія -"статут", а в переліку термінів її не було.

 

     МУСІЯКА В.Л. А там не обов'язково мають бути всі терміни, які є в тексті. А в статті 17 передбачено можливість його прийняття.

 

     ГОЛОВА. Тобто підстави є.

 

     МУСІЯКА В.Л. Так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю статтю.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття  8.  1.  "Місцеві  ініціативи".  Будь   ласка. Депутат Заварзін.

 

     ЗАВАРЗІН М.В.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної  безпеки  (Красноармійський  міський  виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов.  Я член временной комиссии,  и Виктор Лаврентиевич знает,  что по поводу "статутного права" было мое и Дорошевского особое мнение. Мы обращали внимание на то,  что такая норма идет полностью вразрез с  Конституцией.  И сегодня я настаиваю, что "статутного права" нигде в Конституции не предусмотрено.  Поэтому я еще раз обращаюсь к депутатам Верховного Совета,  обращаюсь к вам,  Виктор Лаврентиевич:  "статутное право" при обсуждении проекта Конституции было тоже  отклонено  здесь,  в этом  зале.  Я прошу всех депутатов возвратиться к третьей части и "статутное  право"  изкять.   Почему?   Потому   что,   во-первых, нарушается  Конституция,  а  вовторых,  мы подменяем избирательную систему  снизу  доверху  и  лишаем  людей  возможности  управления государством.

 

     Спасибо.

 

     МУСІЯКА В.Л. Можна я відповім?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Миколо Володимировичу,  я із здивуванням почув, що ми не проголосували за  статут,  що  ніби  ця  норма  з'явилася зараз.  Ми  ж тут у першому читанні проголосували за статут.  І ця норма не суперечить Конституції.  Вона суперечила б,  якби  ми  не пов'язали  її  із  законом.  Ми в статті 17 передбачили:  "З метою врахування           історичних,           національно-культурних, соціально-економічних  та  інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого  самоврядування  на основі  Конституції  України  і в межах цього закону може прийняти статут територіальної громади села,  селища,  міста". Тобто статут не повинен суперечити цьому закону.  Якщо він суперечить йому,  то суперечить і Конституції.

 

     Тут ніякої  суперечності  з  Конституцією   немає.   Якщо   в Конституції  не  говориться  про  статут,  то  в  законі  можна це передбачити і записати:  тільки в тих межах,  які закон  визначає. Якщо   статут   вийде   за  межі,  визначені  законом,  тоді  буде суперечність.

 

     Ми це обговорювали на засіданні комісії і не побачили, що тут є   суперечність  з  Конституцією.  Мені  здається,  ви  тоді  теж погодилися з нами.

 

     ГОЛОВА. Я прошу не вступати в теоретичну дискусію...  (Шум  у залі).

 

     МУСІЯКА В.Л.   Ні,   сам  орган  приймає  статут,  нічого  не підміняється.

 

     ГОЛОВА. Сергію  Владиславовичу,  я  прошу  не  баламутити   з приводу елементарних речей. Навіщо це? Хіба це на користь справі?

 

     Давайте домовимося,  що з приводу, який не потребує дискусії, не вести її.  Як  провести  збори?  Треба,  щоб  була  забезпечена необхідна  явка,  щоб  була  лічильна  комісія і все інше.  Це все процедура.  Це може бути визначено не обов'язково окремим законом, бо   не  можна  всього  законом  передбачити,  а  якимсь  місцевим документом.  Прийняли такий статут - і на  основі  його  проводять збори. Ось про що йдеться.

 

     МУСІЯКА В.Л. І статут не може суперечити цьому закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шейко. Будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.  Шановні  колеги!  Я  хотів  би,  щоб  ви уважніше подивилися на частину третю статті 8,  яку ми проголосували. Хоч є зауваження юридичного відділу стосовно статутного положення, але я з цим положенням згоден.

 

     Дивіться, що ми проголосували:  "Порядок проведення загальних зборів  громадян  за  місцем  їх проживання визначається законом". Завтра цей закон вступає в дію.  Як проводити загальні  збори?  На основі якого закону? Що це за закон?

 

     Скажімо, ЖЕК зібрався на загальні збори.  Ми що,  будемо йому готувати прямий закон? То нехай це краще статутом визначається. Ми не будемо писати нового закону про проведення зборів на вулиці,  в будинку,  в ЖЕКу,  тому що він не потрібен.  Тільки статутне право повинно відігравати тут роль. Некоректний зовсім цей запис.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, ще поясніть, будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Я  не бачу ніякої некоректності в цьому тексті. Ви робите посилання на зауваження юрвідділу. То я повинен сказати, що я у своїй аргументації скористаюся посиланням, яке вони роблять на  частину  другу  статті  19  Конституції:   "органи   місцевого самоврядування,  їх  посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на підставі,  у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що   передбачені Конституцією та законами України". Оце і є закон, який передбачає, що може бути статут. Значить, це не суперечить закону.

 

     ГОЛОВА. Ми цю норму  проголосували.  Вікторе  Лаврентійовичу, будь ласка,  спокійно,  бо ви темпераментно відповідаєте,  а хтось подумає, що ви сердитесь на когось. Цього ж немає.

 

     "Стаття 8. 1 Місцеві ініціативи.

 

     1. Територіальна громада має право ініціювати розгляд у  раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

 

     2. Порядок внесення місцевої ініціативи в  раду  визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом.

 

     3. Місцева   ініціатива,  внесена  до  ради  в  установленому порядку,  підлягає обов'язково розгляду  на  відкритому  засіданні ради  за  участю  членів  ініціативної  групи  з  питань  місцевої ініціативи.

 

     4. Рішення ради, прийняте з питанння, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується у порядку, встановленому представницьким  органом  місцевого  самоврядування  або  статутом територіальної громади".

 

     Юридичний відділ  пропонував  написати  в першій частині так: "Члени територіальної  громади   мають   право   ініціювати".   Бо "територіальна  громада  має  право  ініціювати"  в даному випадку звучить абстрактно.

 

     МУСІЯКА В. Л. Громадяни, які входять до складу територіальної громади.

 

     ГОЛОВА. Громадяни,  які  входять  до  територіальної громади. Можна  з  такою  поправкою  проголосувати  статтю   8.1   "Місцеві ініціативи"? Голосується. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо з поправкою, котру я зачитав.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     "Стаття 9.    Ради    -   представницькі   органи   місцевого самоврядування.

 

     1. Сільські,  селищні,  міські  ради  є  органами   місцевого самоврядування,  що представляють відповідні територіальні громади та  здійснюють  від  їх  імені  та  в  їх  інтересах   функції   і повноваженння  місцевого  самоврядування,  визначені  Конституцією України, цим та іншими законами".

 

     2. Обласні   і   районні   ради    є    органами    місцевого самоврядування,  що  представляють спільні інтереси територіальних громад  сіл,  селищ,  міст   у   межах   повноважень,   визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими,  селищними,  міськими радами на  підставі договорів.

 

     3. Представницькі органи місцевого самоврядування,  сільські, селищні,  міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють  за  принципом  розподілу  повноважень  у  порядку  і межах, визначених цим та іншими законами.

 

     4. Порядок   формування   та   організація   діяльності   рад визначаються   Конституцією   України,  цим,  іншими  законами  та статутами територіальних громад".

 

     Поправка 157 депутата Моісеєнка. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.  М. Уважаемые коллеги, я прошу обратить внимание на  название  статьи:  "Ради  -  представницькі  органи  місцевого самоврядування".  Я  вношу  предложение  повысить  статус  рад   и написать: "Ради - вищі органи місцевого самоврядування". Я считаю, что это будет больше отражать суть  "ради".  Прошу  поставить  мое предложение на голосование.

 

     МУСІЯКА В.  Л. Є тільки одна деталь, яку тут треба врахувати. Подивіться  третю  частину:   "Представницькі   органи   місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу  повноважень у  порядку  і  межах,  визначених цим та іншими законами".  Інакше кажучи, вищих і нижчих органів не може бути. Діє принцип розподілу повноваженнь.  I  кожний  виконує  свої повноваження в межах,  які визначено законом. Ми виходимо з цього.

 

     ГОЛОВА. Виникає запитання:  то є на місцевій території  вищий орган самоврядування чи немає?

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Є  органи самоврядування,  у кожного з яких є свої повноваження. Ясно, що рада приймає всі рішення, які фактично є місцевими законами.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція 157 депутата Моісеєнка слушна.  Треба один раз назвати,  що це вищі органи місцевого самоврядування.  Органу, вищого  від  ради місцевого самоврядування,  на місцевій території немає. Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 178.

 

     Ще є пропозиції? Депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Александр Александрович, четвертая часть, в принципе,  подменяет  Закон  о местном самоуправлении,  который мы принимаем.   Почитайте   внимательно:   "Порядок   формування   та організація   діяльності   рад   визначаються   статутом".  Вот  и подумайте, подменяется практически Закон о местном самоуправлении.

 

     МУСІЯКА В.  Л.  То ж ви прочитайте весь текст. А то ви тільки про  статут прочитали.  А там що написано?  Ви ж читайте до кінця, щоб усі чули:  "визначаються  Конституцією  України,  цим,  іншими законами та статутами".

 

     ГОЛОВА. Тобто   у   статутах   можуть   повторюватися   норми Конституції, я так розумію. Бо статут не може суперечити закону.

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Ні,  щось регулюється  Конституцією,  щось  - законами, щось - статутами. Якусь сферу можна регулювати статутом. Це  ж  не  означає,  що  все  регулюється  статутом.   У   кожного нормативного акта своя сфера дії.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо  по  частинах.  Голосується  перша  частина статті 9. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

     "За" - 258. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Частина друга.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

     "За" - 272.

 

     ГОЛОВА. Частина третя.

 

     МУСІЯКА. Прошу підтримати.

 

     "За" - 270.

 

     ГОЛОВА. До   четвертої   частини    є    поправка    депутата Пейгалайнена: вилучити слова "та статутами територіальних громад". Ставлю на голосування цю поправку.

 

     "За" - 137.

 

     Ставиться на голосування четверта частина в редакції комісії.

 

     МУСІЯКА В.Л.. Прошу підтримати.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. "Стаття 10. Виконавчі органи рад.

 

     1. Виконавчими   органами   сільських,   селищних,   міських, районних  у  містах  (у  разі  їх  створення)  рад  є їх виконавчі комітети, відділи та управління.

 

     2. Виконавчі органи сільських,  селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам,  а з питань здійснення делегованих їм  повноважень  органів  виконавчої влади  -  також  підконтрольними  відповідним  органам  виконавчої влади.

 

     3. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які   налічують   до   500   жителів,   за   рішенням  відповідної територіальної громади або сільської ради  виконавчий  орган  ради може  не утворюватися.  У цьому випадку функції виконавчого органу ради здійснює сільський голова одноособово.

 

     4. Виконавчі  функції  районних  і  обласних  рад   в   межах делегованих   ними   повноважень   здійснюють   місцеві   державні адміністрації.

 

     5. Місцеві   державні   адміністрації   є    підзвітними    і підконтрольними  відповідним  районним,  обласним  радам у частині повноважень, делегованих їм цими радами".

 

     Голосуватимемо по частинах.

 

     Перша частина. Будь ласка. Депутат Поживанов.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О.  Уважаемые народные депутаты!  Я прошу из этой части   исключить   "відділи   та  управління",  поскольку  только исполнительные   комитеты   являются   исполнительными    органами "сільських,  селищних і міських рад".  А отделы и управления - это подразделения городских исполнительных комитетов.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Що вам сказати?..  Ми  це  питання  дуже  довго обговорювали. Урешті-решт звернулися до статті 140 Конституції, де сказано,  що  територіальні  громади   можуть   реалізувати   свої повноваження  як  безпосередньо,  так  і  через  органи  місцевого самоврядування -  ради  та  їх  виконавчі  органи,  і  прийшли  до висновку:  якщо  виконавчі  органи,  то  це  не обов'язково тільки виконавчий  комітет.  Зазначили  відділи  і  управління,   які   є структурними  частинами  виконавчого  органу - комітету.  Це ж усе відомо,  їх  тільки  назвали,  тому  що  вони  теж  є  виконавчими органами. Так їх назвали. Це нічого не змінює в статусі...

 

     ГОЛОВА. І  в  статті  24  записано,  що  до  компетенції  рад відноситься утворення управлінь,  відділів  та  інших  структурних підрозділів  виконавчого комітету,  затвердження положень про них. Тільки треба тоді писати "відділи,  управління та інші  структурні підрозділи".   Це   поправка   178.  Увімкніть  мікрофон  депутата Бондаренка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Справді. Я підтримую те, що сказав Олександр Олександрович.  Не  можна  записувати тільки відділи,  управління, тому  що  є  комісії  виконавчого  комітету  й  інші  органи,  які вирішують і виконують деякі функції. "Та інші органи" додати, і ми знімаємо всі питання.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  давайте доповнимо.  Ми не  зіпсуємо  цим норму.  З поправкою депутата Бондаренка ставиться частина перша на голосування.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Вони хочуть замість "управління"  записати  "та інші органи"...

 

     "За" - 116.

 

     ГОЛОВА. Поправка    депутата    Поживанова    ставиться    на голосування.  Будь ласка.  Ідеться про  вилучення  слів  "відділи, управління".

 

     "За" - 154.

 

     МУСІЯКА В.Л. Я підтримую, але комісія проголосувала проти.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу,  ви дивіться на весь зал.  Ви не слухайте тільки оцю ліву частину.

 

     МУСІЯКА В.Л. Я слухаю всяку: і ліву, і праву, і центр.

 

     ГОЛОВА. Ліві,  мається  на  увазі,  що  тут   сидять   зліва, доведуть... (Шум у залі).

 

     Я прошу уваги. З мотивів? Будь ласка. Депутат Жеребецький.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Червоноградський  виборчий округ, Львівська область). Шановні колеги! Поправка Поживанова має абсолютний сенс.  Річ у тому, що якщо навіть будуть створені якісь комісії,  то  остаточне  рішення приймає комітет.  Він є юридичною особою,  розумієте?  Те,  що написано,  - відділи,  управління, це нонсенс.  Вони  не  є  суб'єктами  влади.  Треба  проголосувати за вилучення цих двох слів, і все стане на свої місця.

 

     ГОЛОВА. Щоб  не  вести  дискусію,  давайте  розглянемо  такий приклад.  Візьмемо  районну  раду,  навіть  міську  раду.  Є в ній управління,  яке їй підпорядковане,  але воно - юридична особа. То управління є органом чи не є, воно суб'єкт виконавчої влади чи ні?

 

     Міський відділ  культури має рахунок,  печатку,  підпис і все інше.

 

     "Виконавчими органами сільських,  селищних, міських, районних у  містах  (у  разі  їх  створення)  рад  є їх виконавчі комітети, відділи,  управління та  інші  структурні  органи".  Так  пропонує депутат Бондаренко.

 

     Ще раз  ставлю на голосування пропозицію депутата Бондаренка, вона тепер уже всім зрозуміла. Будь ласка.

 

     "За" - 170.

 

     Ставиться на голосування пропозиція депутата  Поживанова  про вилучення слів "відділи та управління".

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Є стаття 51.  Подивіться її, будь ласка. Якби вилучити ці слова,  може,  чистіше було б, але не страшно, що вони тут залишаються. Прочитайте статтю 51...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку, давайте звернемо увагу ще на таке. У нас є відділи й управління... (Шум у залі).

 

     Шановні депутати,  я  прошу  уваги.   Григорію   Васильовичу, "nehmen Sie Platz, bitte".

 

     Будь ласка,  я прошу вас, зверніть увагу на таке. Є в апараті виконкому відділ,  але ж він не суб'єкт.  А тут так  записано,  що ніби  й  він  є  суб'єкт.  Ви розумієте?  І водночас є управління, відділи,  які  мають  самостійний   бюджет,   кошторис,   печатку, наприклад фінансовий відділ. Фінвідділ - він є суб'єктом чи не є?

 

     Очевидно, тут  треба  записати з якимось уточненням.  Вікторе Лаврентійовичу, запропонуйте уточнення.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Яке  уточнення?  Оцей  текст,   що   є,   треба проголосувати, та й усе.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  частину  першу  в  редакції, запропонованій комісією. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 276.

 

     ГОЛОВА. Частина друга: "Виконавчі органи сільських, селищних, міських,  районних  у містах рад є підконтрольними..." Тут уже про підконтрольність ідеться. Усе правильно написано.

 

     Ставиться на голосування частина друга.

 

     "За" - 286. Прийнято.

 

     Поправка 177. Будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В. Шановні колеги, поправка 177

- моя.  Ідеться  про  те  (і  на  засіданні  комісії  я  на  цьому наголошував декілька разів),  щоб вилучити з  тексту  "районних  у містах (у разі їх створення)". Адже статтею 39 цього законопроекту чітко визначено всю процедуру діяльності районних у містах  рад  у разі  їх  створення.  А тут вийшло так:  у першій частині в дужках написано " у  разі  їх  створення",  а  в  другій  частині  просто "районних у містах" без " у разі їх створення". Щоб не повторювати безконечно ці дужки,  я пропоную вилучити "районних  у  містах  (у разі їх створення)",  маючи на увазі статтю 39, де регламентуються всі питання, які стосуються діяльності районної у місті ради.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування  пропозиція  177  депутата Шейка.

 

     "За"- 128.

 

     Депутат Ковтунець.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Дякую. Шановні колеги! Я прошу звернути увагу на поправку 191,  яку я подавав  до  третьої  частини,  але  через вилучення тепер ця частина стала другою.  Власне,  від того, що ми проголосували,  запропонований  мною  текст  відрізняється   одним доповненням:  "виконавчі органи сільських, селищних, міських рад є підпорядкованими  відповідно   сільському,   селищному,   міському голові".  Якщо  ми  допишемо  до того,  що вже проголосовано,  оцю частину,  то створимо цілісну структуру управління, в якій функцію голови буде цілком визначено.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, прошу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Ми  посилалися  на  статтю 141 Конституції,  де йдеться про те,  що сільський,  селищний,  міський  голова  очолює виконавчий  орган  ради.  Голова  ним  керує,  у  цьому сенсі йому підконтрольна діяльність цього структурного підрозділу.  А тут  ми виходили  з  того,  що  це виконавчий орган ради,  він створюється радою. І тому ми тут про голову не записували.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте  на  голосуванні?  Депутат  наполягає. Пропозиція депутата Ковтунця ставиться на голосування.

 

     "За"- 113. Не вистачило голосів.

 

     Будь ласка, друга частина проголосована.

 

     Третя частина у нас не викликала заперечень, так?

 

     Будь ласка. Депутат Косів. Поправка 193.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комісії  Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область).  Вікторе Лаврентійовичу,  мене турбує та ситуація,  коли виконавчий  орган  сільської  ради  не   створюється   і   функції виконавчого органу ради здійснює сільський голова одноособово. Я у поправці  193  пропонував,  що  в  такому   разі   він   не   може розпоряджатися   фондом   земель   запасу,   природними  ресурсами території.  Ви, очевидно, розумієте, що це є найважливіші функції, які може виконувати виконавчий орган сільської ради.  І, очевидно, також розумієте,  що саме при вирішенні  цих  питань  у  сільських радах відбуваються найбільші зловживання (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спокійно.  Він  правий.  Тут  можна  записати:  "крім земельних питань". Як ви дивитеся на те, щоб так було записано?

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Ви знаєте,  ми виходили  ось  із  чого.  Коли сільська  рада представляє невелике за чисельністю населення село, тоді не треба виконавчий орган цієї ради створювати.  Фактично там голова села виконує функції виконавчого органу (Шум у залі).

 

     Що за  шум,  я  не розумію?  Чому ми відхилили?  Тому що рада приймає  всі  рішення  щодо   розпорядження   землею,   відведення конкретних земельних ділянок.

 

     Я розумію,  що тут теж є величезні можливості для зловживань. Але тоді треба ставити питання так:  чи люди довіряють йому,  коли його обирають,  чи не довіряють.  Розумієте? Ну, давайте запишемо, щоб не давати йому права цим займатися,  але  я  не  знаю,  чи  це буде...

 

     ГОЛОВА. Вікторе   Лаврентійовичу,   90  відсотків  обов'язків голови  невеликого  села  становлять   земельні   питання.   Земля відповідно до статей 13, 14 Конституції є об'єктом права власності Українського  народу,  це  основне   національне   багатство,   що перебуває  під  охороною  держави.  Представником  громади  є рада місцевого рівня,  і тому вона повинна  розпоряджатися  землею.  Це ясно.  Тільки  йдеться про те,  і тут правий Віктор Лаврентійович, щоб голова не міг  діяти  всупереч  волі  ради.  Як  це  записати? Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Я  тільки  нагадаю:  в пункті 33 частини першої статті 24 (мені щойно показали цю конкретну норму) говориться,  що до виключної компетенції ради відноситься "вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних  відносин".  Але  сформулювати зараз текст дуже важко.

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу,  давайте вдумаємося в текст,  що тут написаний: функції виконкому виконує голова ради, бо виконкому немає. А хто ж, як не він, їх буде виконувати? Очевидно, правильно написано.  І якщо в іншій статті запишемо,  що питання регулювання земельних  відносин  вирішується  виключно радою,  тоді знімається колізія.

 

     МУСІЯКА В.Л. А хто буде оцю всю технічну роботу виконувати?

 

     ГОЛОВА. Я розумію:  це ж  треба  із  сажнем  піти,  поміряти, довідку написати.

 

     МУСІЯКА В.Л. Так, видати документ (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Тоді   скажіть,  як  записати,  Михайле  Васильовичу, продиктуйте, ми зразу проголосуємо.

 

     КОСІВ М.В.  Вікторе Лаврентійовичу! Коли я писав ту поправку, я  наперед  знав,  що  ви  скажете.  Зараз  ви так і сказали:  всі земельні питання,  мовляв,  вирішує рада. Але поки голова дійде до статті  39,  він  буде  користуватися отією десятою,  яку ми зараз розглядаємо. Я це кажу із своєї депутатської практики. І тому мені здається,  що  буде  зовсім  не  зайвим,  коли  ми запишемо:  крім земельних питань.  Бо земельні питання будуть вирішуватися  тільки на сесії ради.

 

     МУСІЯКА В.Л. Вони й вирішуються на сесії ради. Це записано.

 

     КОСІВ М.В. То запишіть і тут!

 

     МУСІЯКА В.Л. От якби ви написали конкретне формулювання, а ми його відхилили,  то можна було б про щось говорити.  Але ж  ви  не сформулювали...

 

     ГОЛОВА. Ні,  депутат дає формулювання, пропонує, що сільський голова,  виконуючи одноособово функції виконавчого органу ради, не може  розпоряджатися  фондом  земель запасу,  природними ресурсами території,  тобто  тими  функціями,  які  належать  до   виключної компетенції відповідної ради.

 

     МУСІЯКА В.Л. Це ясно, він не може розпоряджатися.

 

     ГОЛОВА. Це  трошки  белетристика,  а  не юридичні норми,  але все-таки...

 

     МУСІЯКА В.Л. Закон же не дає цього права.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні своєї поправки?  Ставлю на голосування поправку депутата Косіва в редакції, яку я озвучив.

 

     "За" - 213.

 

     Наполягає Олексій Тимофійович, щоб проголосувати ще раз. Будь ласка,  ще раз ставлю на голосування:  у функції  голови  ради  не входить вирішення питань землекористування.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Я пропоную  редакційно  уточнити,  бо є певна некоректність у цьому  запису  теж.  Адже  стосовно   землекористування   є   суто процедурні функції, які треба, щоб голова виконував. А йдеться про те,  щоб голова ради не міг розпоряджатися землею тощо. Продумають наші колеги...

 

     Поправку депутата Запорожця послухайте.

 

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.,  секретар  Комісії  Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Миколаївський  міський  виборчий  округ,  Миколаївська  область). Шановні колеги!  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Якщо  далі обмежувати  функції голови ради,  які й так обмежені,  то потрібно згадати,  що він не може розпоряджатися і  землею,  і  майном,  бо розпорядження  майном  також  віднесено  до виключеної компетенції відповідної ради. Тому цей перелік треба трошки розширити: землею, майном,  коштами голова ради не може розпоряджатися одноособово, а тільки за рішенням відповідної ради.

 

     ГОЛОВА. Юрію Михайловичу!  Ось елементарна ситуація: у голови ради  є  сейф,  в  якому  нічого  немає,  він  його позичив голові колгоспу на два місяці на певних умовах,  і потім сейф  повернули. Ну що, голова не має права вирішити це питання?!

 

     Комісія відредагує   разом   із   юристами,   і  ми  матимемо нормальний текст.

 

     Будь ласка,  частина четверта:  "Виконавчі функції районних і обласних  рад  в  межах  делегованих  ними  повноважень здійснюють місцеві  державні  адміністрації".  Як  ви  дивитеся  на  те,  щоб вилучити цю частину,  оскільки місцеві державні адміністрації не є виконавчими органами рад?  А назва ж статті яка? "Виконавчі органи Рад"!

 

     МУСІЯКА В. Л. Але ж тут написано, що в межах делегованих ними повноважень здійснюють функції! А вони не є виконавчими органами.

 

     ГОЛОВА. То тоді в назві  статті  треба  написати:  "Виконавчі органи рад та їх функції".

 

     МУСІЯКА В.Л. А де це? Так, та їх функції.

 

     ГОЛОВА. Так залишається?

 

     МУСІЯКА В.Л. Так, звичайно.

 

     ГОЛОВА. Депутате Стешенко,  нормально?  Нормально.  Ставлю на голосування частину четверту.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. П'ята  частина:  "Місцеві  державні  адміністрації  є підзвітними і підконтрольними відповідним районним, обласним радам у частині повноважень,  делегованих їм цими радами". Конституційна норма. Ставлю на голосування.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

     "За" - 273. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття  11  "Сільський,  селищний,  міський  голова". Мабуть,  немає  зауважень?  Але  ось  частина  третя:  "Сільський, селищний,  міський  голова  очолює  виконавчий комітет відповідної сільської,  селищної,  міської ради, входить до складу відповідної ради  за  посадою  та головує на її засіданнях" суперечить частині першій статті 141 Конституції.

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Олександре  Олександровичу,  якщо  ми  це  не напишемо,  то  не  буде можливості призначити заступника голови по виконавчому органу.  Ми зійшлися на  такому  механізмі,  щоб  була можливість   призначити   заступника,   коли  нема  голови,  який, наприклад,  захворів,  а  треба  проводити  засідання  виконавчого органу. Тому ми так записали.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  депутатів  підтримати  цю  норму,  хоч вона певною мірою і некоректна. Чому підтримати? Якщо голова входить до складу  ради,  то на нього покладається певна відповідальність,  і тоді рада може якимось чином впливати на нього і визначатись  щодо його долі. В цьому сенсі записано, до речі, непогано.

 

     З іншого   боку,   рівень   легітимності  голови  вищий,  ніж будь-якого депутата,  оскільки за нього голосує  більше  людей,  і тому  його  право  бути  представленим  у  раді  теж  не  викликає заперечень.  І  враховується   його   специфічний   статус,   який визначається в тому числі і кількістю голосів,  відданих за нього. Я думаю,  що можна так записати,  хоч тут є певна колізія.  Але не все можна було передбачити в Конституції.

 

     МУСІЯКА В.  Л.  Йдеться про те,  що за посадою він головує на засіданнях відповідної ради. Ми можемо це вилучити...

 

     ГОЛОВА. Давайте залишимо так,  як пропонує  комісія.  Частина четверта:  "Сільський,  селищний,  міський  голова  не  може  бути депутатом будь-якої ради,  суміщати  свою  службову  діяльність  з іншою   посадою,   у  тому  числі  на  громадських  засадах,  крім викладацької,  наукової  та  творчої  роботи  у  позаробочий  час, входити   до   складу  органу  чи  наглядової  ради  підприємства, організації, що має на меті одержання прибутку".

 

     Тут є таке зауваження: а якщо голова ради, наприклад, головою правління Спілки філателістів працює на громадських засадах?

 

     МУСІЯКА В.Л. Якщо мета цієї організації - одержання прибутку, навіть якщо вони торгують оцими конвертиками,  то голова  не  може займати там ніяких посад.

 

     ГОЛОВА. Тоді  треба  слова  "крім  викладацької,  наукової та творчої роботи у позаробочий  час"  взяти  в  дужки.  I  буде  все правильно.    Вікторе    Лаврентійовичу,    згодні?   Якщо   "крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час" беремо в дужки, в такому разі не виникатиме жодних проблем.

 

     МУСІЯКА В.Л. В дужки?

 

     ГОЛОВА. Так.  Хвилиночку,  депутат Яценко просить слова. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область).

 

     Поправка 221.  Вікторе Лаврентійовичу! Взагалі-то займатися в позаробочий  час  викладацькою  роботою  для  голови  міської ради народних депутатів - це  фантастика,  оскільки  його  робочий  час триває  як мінімум 12 годин на добу.  Він може викладати хіба що в другу зміну.  Але,  пробачте мені, назвіть учбовий заклад, в якому викладають у другу зміну.

 

     Заборонити голові   входити   до   складу   наглядової   ради підприємства -це добре. Але я пропоную записати жорсткішу формулу: заборонити  займатися  підприємницькою діяльністю,  одержувати від цього прибуток.  Щоб голова ради не тільки  не  входив  до  складу наглядової  ради,  а й не займався підприємницькою діяльністю,  не впливав на стан своєї фірми,  не відстоював інтереси своєї  фірми, працюючи в цьому місті. Справи фірми йдуть добре, а справи в місті йдуть погано.  Це,  як правило,  сьогодні витримується:  в  голови міськради, який займається комерційною діяльністю, приватні справи добрі,  а кепські справи в  місті.  У  цьому  біда.  Тому  давайте відлучимо   цю   посадову   особу   від  зайняття  підприємницькою діяльністю. Це буде чесно, принципово і по-державному.

 

     Дякую.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Володимире Михайловичу!  Я з  вами  згоден,  що поєднувати  викладацьку  діяльність з іншою дуже важко.  Але нехай голова ради хоч помріє про це. На своєму досвіді я переконався, що таке  поєднання  практично неможливе.  А займатися підприємницькою діяльністю ми заборонили,  записавши оцю останню фразу: "що має на меті одержання прибутку" (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги! Спокійно! Ще ж ніхто не голова.

 

     Записано тут правильно стосовно викладацької роботи: в суботу може викладати,  давати консультації, вести керівництво дипломними проектами.   Сільський  голова  може  бути  керівником  у  кількох дисертантів,  так же?  Ну,  про що  мова?  Є  безліч  можливостей. Iдеться ж і про міського голову.  Скажімо, доктор наук - голова, а в нього є 15 дисертантів,  він їх веде.  Нехай  працює.  Отже,  це написано правильно.

 

     Але є жорстке формулювання депутата Яценка. Повторіть його ще раз, бо треба проголосувати. Воно правильне. Послухайте уважно.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Поправка  221.  Я  пропоную  жорсткішу  формулу: "займатися підприємницькою   діяльністю,   одержувати   від  цього прибуток".  Тобто  комісія  пропонує,  щоб  голова  не  входив  до керівного  складу підприємства,  а я пропоную,  шоб він узагалі не займався    підприємницькою    діяльністю.    Цілком     нормальне формулювання.

 

     ГОЛОВА. Комісія  це  підтримує  теж.  Тут  правильно  й точно сказано.  Будь ласка, увага, голосується поправка депутата Яценка, яка підтримується комісією. Усіма підтримується.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Поправка 207. Депутат Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.  Шановні  колеги!  Я  пропонував  у першій частині замість "головною  посадовою  особою"  записати  "вищою  посадовою особою". Це дещо м'якша формула.

 

     І я хотів би, щоб звернули увагу на поправку 206 Президента України, зокрема на ту її частину, де зазначається, що  голова обирається строком на чотири роки і працює на постійній основі.  Ми повинні це записати якраз у другу частину цієї статті. Поправка цілком доречна. Я не знаю, чому комісія її відхилила.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Ми  залишили  формулювання  "головною посадовою особою",  тому  що  так  було  проголосовано  в  першому  читанні. "Головною"  чи "вищою" - великої різниці немає.  Хіба що приємніше для цієї посадової особи звучатиме - "вищої".

 

     I щодо поправки 206 Президента: "Сільський, селищний, міський голова обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права  шляхом  таємного  голосування  строком  на  чотири  роки  і здійснює свої повноваження на постійній основі".  Ми її врахували, але не повністю (Шум у залi).

 

     Врахувати "на постійній основі", так?

 

     ГОЛОВА."...у порядку,  визначеному  законом,  і   працює   на постійній  основі".  Давайте зважимо на цю пропозицію Президента - "і працює на постійній основі" (Шум у залi).

 

     Ні, вибачте, це ж голова сільради, де два-три чоловіки.

 

     Ставлю на  голосування  поправку  Президента  "і  працює   на постійній основі". Прошу підтримати.

 

     "За"- 243. Прийнято.

 

     Стосовно першої  частини,  що  голова  є  головною  посадовою особою,  то, гадаю, не буде запитань, хто ж тут головний? Головний голова. Зрозуміло.

 

     Другу частину  ми проголосували.  Третю частину вже погодили, четверту теж.

 

     П'ята частина:  "На період перебування на  посаді  сільський, селищний, міський голова зупиняє членство в політичній партії". Це потрібно писати чи ні?  Це ж недемократично (Шум у залi). Хай буде членом.  У  всьому  світі  це не так робиться.  Є пропозиція п'яту частину вилучити.  Вона нічого не дає. І потім, ми ж знаємо, в нас усі  голови  такі ревні прихильники тої чи іншої партії,  вони все одно будуть підпільно членами партії, то хай будуть явно.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію   про   вилучення   п'ятої частини...  А,  її не було. Тоді ставлю на голосування текст, який пропонує комісія,  а депутати пропонують не голосувати  за  нього. Будь ласка. Пропонують проти голосувати...

 

     "За" - 138. Не приймається.

 

     Частина шоста (Шум у залi).

 

     Та все правильно проголосували.

 

     Частина шоста   "На   сільських,   селищних,   міських  голів поширюються статус,  повноваження і гарантії,  які  відповідно  до закону має депутат ради". Все правильно записано.

 

     Таким чином,  ставиться  на  голосування  вся  стаття із тими поправками,  які ми  вже  проголосували  і  які  прийнято  або  не прийнято.

 

     МУСІЯКА В.Л. І частина шоста, так?

 

     ГОЛОВА. Статті  10 і 11 голосуємо разом,  бо ми статтю 10 теж по пунктах проголосували (Ш у м у з а л і)

 

     Стаття 11 голосується із тими поправками,  які проголосовано. А потім стаття 10. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л. З п'ятою частиною Олександре Олександровичу?

 

     ГОЛОВА. Стаття 11 без частини п'ятої.

 

     "За" - 273.

 

     Стаття 10   голосується   в  цілому,  бо  ми  її  по  пунктах проголосували,  з поправкою депутата Косіва  стосовно  регулювання земельних питань.

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, стаття 10.

 

     "За" - 270. Прийнято.

 

     "Стаття 11.1. Громадські слухання.

 

     1. Територіальна   громада  має  право  проводити  громадські слухання  -  зустрічатися  з  депутатами   відповідної   ради   та посадовими  особами  місцевого  самоврядування,  під час яких вони можуть заслуховувати їх (вони - їх,  це кого?  Вона -  їх,  так?), порушувати  питання  та  вносити  пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

 

     2. Громадські слухання проводяться не рідше  одного  разу  на рік.

 

     3. Пропозиції,  які  вносяться  за  результатами  громадських слухань,  підлягають  обов'язковому  розгляду  органами  місцевого самоврядування.

 

     4. Порядок   організації   громадських  слухань  визначається статутом відповідної територіальної громади".

 

     Справді, закон не може цей порядок виписати.  Я думаю, що тут правильно написано,  крім одного:  тієї граматичної поправки,  про яку я сказав.

 

     Депутат Носов, прошу.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної  Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати,  головуючий  і  доповідачу!  Щодо  статті   10   виникає запитання.  Вона ж називається "Виконавчі органи рад". А у статті, де даються визначення (там пункти не пронумеровані,  і я  не  можу конкретно   послатися),   сказано:   "Виконавчі  органи  місцевого самоврядування".  То   це   ж   різні   речі:   виконавчий   орган самоврядування  і  виконавчий орган ради.  І тому треба було б або уточнити назву статті 10,  або змінити визначення  в  тій  статті, записати: "виконавчі органи рад". Бо інакше буде неузгодженість.

 

     МУСІЯКА В.Л. Скажіть, де саме ви хочете підкоригувати?

 

     НОСОВ В.В. Я вважаю, що треба підкориговувати у визначенні.

 

     МУСІЯКА В.Л. У статті 1?

 

     НОСОВ В.В. У статті 1, де записано: "виконавчі органи місцевого самоврядування".

 

     МУСІЯКА В.Л.  Ради Бога,  давайте підкоригуємо. Ви пропонуєте записати "виконавчі органи рад?"

 

     НОСОВ В.В. Так.

 

     МУСІЯКА В.Л. Ну, хай буде. Ми про це говорили...

 

     ГОЛОВА. Одну    хвилиночку.    Зауваження   депутата   Носова зрозуміле,  його  треба  проголосувати,  щоб  воно  залишилося   в стенограмі і щоб комісія врахувала його при підготовці остаточного тексту.

 

     Я ставлю на голосування це уточнення (Шум у залі).

 

     Та заспокойтеся! Депутате Швидкий! Та він не про районні ради говорить,  він  говорить  у принципі про виконавчі органи рад.  Не сперечайтеся там, де намає потреби.

 

     Ставлю на голосування. Хто проголосує за, той не помилиться.

 

     "За" - 199.

 

     Наполягають кілька депутатів,  он  піднімають  руки.  Ще  раз ставлю на голосування.

 

     МУСІЯКА В.Л. Я прошу: можна проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 246.

 

     До статті  11.1  "Громадські  слухання" зауваження є?  Стаття 11.1 ставиться на голосування... Поправка 201. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция   коммунистов.   Спасибо,   Александр Александрович.  Я  предлагал  в  этот  раздел  внести вообще новую статью 11-а.  Вы пропустили мое  предложение  и  сразу  перешли  к статье  11.1.  Я  вношу предложение,  чтобы статья 11-а называлась так:  "Голова  районної,  обласної,  районної  в  місті  ради".  А содержание статьи следующее:  "Голова районної, обласної, районної в місті ради є головною посадовою особою місцевого  самоврядування відповідного рівня, обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради таємним  голосуванням  та  очолює  її  виконавчий апарат".

 

     Почему я  об  этом  говорю?  Потому  что  статья 11 посвящена "сільському,  селищному,  міському голові",  а статью о  районном, областном голове мы просто выпустили.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Голова  районної,  обласної,  районної  в місті ради,  якщо вона  створюється,  не  є  головною  посадовою  особою місцевого самоврядування, тому що територіальної громади в районі, в області, в районі в місті немає. І там голова ради є одночасно і головою виконавчого органу.  Його обов'язки специфічні. І вони тут виписані.  Немає  потреби  спеціально  про  це   говорити,   якось вирізняти  його,  що  він  якась  головна посадова особа.  Він має конкретні повноваження, і це все виписано.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу,  тут  є  одна  проблема,  яку треба було б нам розв'язати.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Той  голова  обирається  усім  народом,  а  цей обирається радою.

 

     ГОЛОВА. Звичайно,  але послухайте.  Що ж  тоді  таке  районна рада? Це що, не структура місцевого самоврядування? Структура.

 

     МУСІЯКА В.Л. Структури там нема.

 

     ГОЛОВА. Добре, а що ж це таке?

 

     МУСІЯКА В.Л. Це районна рада.

 

     ГОЛОВА. Так, районна рада.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Це  орган  самоврядування,  який має специфічні обов'язки. Які? Загальні інтереси...

 

     ГОЛОВА. Орган  самоврядування.  То  депутат  і  говорить,  що голова   такої   ради   є   головною  фігурою  відповідного  рівня самоврядування.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Олександре  Олександровичу!  Ви   таким   чином прирівнюєте  його  до  голови,  якого  весь  народ  обирає в селі, селищі,  місті,  тому що назвали його посадовою особою.  Навіщо це робити, скажіть будь ласка? Він виконує фактично технічні функції, передовсім збираючи раду...

 

     ГОЛОВА. Це зовсім не технічні функції.

 

     Поправка 201 депутата Моісеєнка ставиться на голосування.

 

     "За" - 165.

 

     Шановні депутати!  (Шум у залі).  Одну хвилинку!  Я  оголосив статтю  11.1  "Громадські  слухання".  Вона  не  викликала  ніяких заперечень.  Я ставлю  на  голосування  статтю  11.1  із  чотирьох частин. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Шановні депутати!  Коли ми збирали сьогодні раду фракцій,  то представники фракцій  настійно  рекомендували  продовжити  розгляд цього  законопроекту  завтра  о 16-й годині.  До обіду працювати в комісіях,  а о  16-й  годині  -  сюди.  Так  просили  представники фракцій!   Я   прошу   проголосувати  таке  рішення.  Будь  ласка, підтримайте цю пропозицію, бо в нас немає виходу (Шум у залі).

 

     Я прошу  вас,  відмініть  засідання  комісій,   а   проведемо пленарне  засідання  тут.  Підтримайте,  будь  ласка,  "за"  треба голосувати, "за"!

 

     МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати, треба приймати закон!

 

     "За" - 193.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  З  мотивів  голосування  я   хочу сказати,  що  крім  нас оцього ніхто не прийме.  А для цього треба час.  Його не  вдасться  знайти  ніде  за  межами  нашого  ліміту! Керівники фракцій сьогодні одноголосно пропонували провести завтра пленарне засідання о 16-й годині. Я ставлю ще раз цю пропозицію на голосування  і прошу:  підтримайте!  Ви не помилитеся!  Будь ласка (Шум у залі).

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Спасибі. Перерва до завтра до 16-ї години.  До обіду працюйте в комісіях.