Стенограма пленарного засідання

25 лютого 1997

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

 

Сесійний  зал  Верховної  Ради України.  25  лютого  1997  року. 16  година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

 

ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Будь ласка, проводиться реєстрація.

 

Зареєструвалися 320 народних депутатів. Вечірнє засі­дання оголошується відкритим.

 

Перед тим як продовжити засідання, я хотів би привернути вашу увагу до однієї інформації, котру передав Владислав Но­сов. Він посилається на російську пресу і на повідомлення :в Ради Федерації, тобто парламенту Росії. Вони зараз теж пра­цюють над податковим кодексом, на їх розгляд уже подано дві частини цього кодексу, сподіваються протягом нинішнього року прийняти кодекс. За змістом він подібний до тих пропозицій, які викладено нашим Кабінетом Міністрів.. Але на що зверта­ється наша увага? Документ став (написано російською мовою) "плодом двухлетней работы комиссии по налоговой реформе". Хоч урядова комісія два роки працювала, проте внесено більше

3

тисячі зауважень, у тому числі суб'єктами Федерації, окреми­ми підприємствами, громадськими організаціями, навіть Мос­ковською патріархією.

 

Я не кажу, що нам потрібно чекати, поки Київський пат­ріархат внесе пропозиції, але треба дуже серйозно працювати над цим документом.

 

Про проект Закону України про податок на нерухоме майно (нерухомість). Пропозиції комісії врученовам 18 числа. До­повідає Регурецький Василь Васильович, заступник міністра фінансів України. Прошу.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Шановні народні депутати ! На ваш розгляд вноситься доопрацьований і погоджений з робочою групою представників депутатських фракцій і груп Верховної' Ради законопроект про податок на нерухоме майно (нерухомість). Кабінет Міністрів ще раз звертається до вас, шановні народні депутати, виваже­но підійти до розгляду цього законопроекту і погодити його, враховуючи ті обставини, що запровадження цього податку направлено на розв'язання ряду проблем, які ми не можемо відкладати на майбутнє.

 

По-перше, податок на нерухомість - це доходи бюджетів територіальних громад, і в майбутньому він має бути головним джерелом надходжень до місцевих бюджетів. Тому вже з цього року необхідно розпочати роботу щодо обліку й оцінки нерухо­мості, її реєстрації, інвентаризації та обрахунку доходів

 

4

 

бюджетів. Проведення цієї  роботи можливе лише за наявності відповідної законодавчої бази. У даному випадку йдеться про прийняття цього закону.

 

По-друге, податок на нерухомість - це майже єдиний економічний механізм, за допомогою якого можливе вирішення соціально важливого питання: залучення до оподаткування власників значної нерухомості, щоб таким шляхом провести перерозподіл доходів на . користь малозабезпечених громадян.

 

По-третє, податок на майно необхідно розглядати і як джерело додаткових надходжень для збалансування доходів і витрат бюджету, якщо не в найближчі роки через незначний розмір (за розрахунками на 1997 рік), то в майбутньому, коли буде визначена реальна оцінка всієї нерухомості і зросте  кількість власників нерухомості.

 

Прийняття закону, проект якого подано на ваш розгляд, дасть можливість вирішувати головне на сьогодні завдання -не допустити включення до оподаткування громадян, які мають у власності одне стандартне житло (будівлю або квартиру); виключити повністю з оподаткування нерухомість, яка перебу­ває у власності одиноких непрацездатних громадян, пенсіоне­рів. Усі ці питання вирішено в проекті.

 

За погодженням із представниками фракцій і груп визначе­ні й збільшені норми житлової площі, яка не підлягатиме оподаткуванню; збільшено кількість селищ і невеликих міст, де буде підвищена норма житлової площі, яка не підлягатиме оподаткуванню. Я повторю ці норми. Законопроектом передбачено, що в містах не підлягатиме оподаткуванню житло, загальна площа якого становить 21 квадратний метр на кожного члена

 

5

 

сім'ї плюс 10 квадратних метрів на сім'ю. Якщо житло перебуватиме у власності одного або двох громадян - непрацездатних пенсіонерів, то неоподатковуватиметься площа до 80 квадрат­них метрів.

 

Для сіл і селищ із невеликою кількістю населення, а в законопроекті визначено, що' це населені пункти, де прожива­ють до 50 тисяч громадян, норми неоподатковуваної площі збільшено з розрахунку 40 квадратних метрів на кожного члена сім'ї плюс 10 квадратних метрів на сім'ю.

 

У цих населених пунктах для будівель, які перебувають у власності одного або двох одиноких непрацездатних пенсіоне­рів, неоподатковувана площа становитиме, не менше 120 квад­ратних метрів.

 

За таких норм за розрахунком, який ми провели, пере­важне число власників будівель і квартир у містах буде звільнено від оподаткування.

 

Вирішено питання з оцінкою будівель. За погодженням із робочою групою представників депутатських фракцій і груп передбачено, що середня оцінка одного квадратного метра буді­вель визначатиметься органом місцевого самоврядування за критеріями, визначеними урядом України. Враховуються такі основні критерії для середньої оцінки будівлі: матеріал стін, розташування будівлі в населеному пункті, регіон із застосуванням відповідного коефіцієнту людності населеного пункту, ступінь зносу.

 

За середньою оцінкою одного квадратного метра житла по­даткові інспекції опубліковуватимуть вартість будівель і са­мостійно нараховуватимуть податки.

 

6

 

Я підкреслюю цей факт, щоб ви зрозуміли, що запровад­ження податку на нерухомість не призведе до додаткових гро­шових або часових витрат власників будівель, тому що вони не будуть залучатись до самостійного нарахування податку. Це, повторюю, робитиме податкова інспекція з наступним повідом­ленням власників нерухомості про розмір нарахованого податку і дату його сплати.

Для сплати податку на будівлі передбачається два строки на рік: до 30 травня і до 30 жовтня.

 

Щодо оподаткування споруд. При доопрацюванні враховано основні пропозиції, які надійшли до цього законопроекту. Це виведення з-під оподаткування споруд, які перебувають на ба­лансі сільськогосподарських підприємств. У законопроекті передбачається цей податок для сільськогосподарських підприємств ввести   починаючи з 2002 року, тобто через п'ять років.

 

Аналогічне рішення прийнято і щодо оподаткування спо­руд, які перебувають на балансі вугледобувних підприємств.

 

Для інших галузей господарства законопроектом передба­чаються диференційовані ставки оподаткування нерухомості і введення їх поступово, починаючи з цього року і протягом трьох років. Запропоновано в 1997 році оподатковувати спору­ди за ставкою в розмірі 0,2 процента, в 1998 році - 0,6 про­цента і в 1999 році - 1 процент.

 

Податок на нерухомість для юридичних осіб приймається як альтернативний податку на прибуток. Передбачається; що нарахована сума податку на нерухомість буде вираховуватися в нарахованої суми податку на прибуток і різниця сплачувати­меться до бюджету у вигляді податку на прибуток.

 

 

7

 

У погоджувальній групі детально було розглянуто цей законопроект. З приводу кожного пункту; з приводу кожної статті були проведені дискусії, була визначена редакція, яка задовольняє представників фракцій і груп, представників Кабі­нету Міністрів. Ми сьогодні ще раз пропонуємо вам розглянути цей законопроект і прийняти б першому читанні.

 

Стосовно цифр, які будуть враховані в проекті бюджету на 1997 рік, я хочу вам повідомити, що в разі оподаткування вартості споруд за цінами, які ми маємо на сьогодні, перед­бачається, що податок на нерухомість для бюджету буде стано­вити 208 мільйонів гривень.   Детальний розрахунок що­до будівель, які перебувають у власності громадян, на жаль,. зробити ми не спроможні тільки з тієї причини, аго не маємо бази для нарахування цього податку, бо не зроблено обліку 2 оцінки будівель, які перебувають у власності фізичних осіб. Дякую.

 

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, перед тим як ви будете від­повідати на запитання, скажіть, будь ласка, про таке. Ми в жовтні розглядали цей проект закону і прийняли постанову Верховної Ради, щоб до нього не повертатися до 1999 року. Це питання обговорювалося чи то розробниками - Кабінетом Мі­ністрів, чи в робочій групі?

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Законопроект, який було подано в минулому році, докорінно перероблений. Нагадаю, у тому ва­ріанті пропонувалося оподатковувати всі фонди, які перебувають на балансі підприємств, включаючи й основні виробничі фонди.

 

8

 

У цьому проекті передбачається оподатковувати тільки нерухомість. І хочу повторити: це класичний податок, який застосовується майже в усіх країнах. Податок на нерухомість -це основне джерело надходжень до місцевих бюджетів. Якщо ви звернули увагу, то класичне визначення нерухомості - це зем­ля і вся нерухомість, яка є на ній.

 

У цьому проекті в даному випадку ми пропонуємо ввести на першому етапі оподаткування тільки будівель і споруд, враховуючи, що земля оподатковується на підставі Закону про плату за землю.  Але прогнозуємо, що в майбутньому, коли ми будемо мати реальну оцінку землі і) нерухомості, то  об'єктом оподаткування має виступати (це єдина вартість) земля і вся нерухомість, яка знаходиться на цій землі.

 

Олександре Олександровичу, враховуючи, що даний зако­нопроект поданий у пакеті і тісно переплітається з іншими законопроектами, ми вважаємо, що цей податок повинен бути запроваджений, як і податок на прибуток та інші види податку.

 

ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, на запитання. Але поки депутати будуть записуватись, я скажу ще про таке. Є рішення Комісії з питань фінансів і банківської діяльності, яка вва­жає, що цей закон можна прийняти як базовий для складання бюджету на 1998 рік, що цей закон треба приймати після прий­няття бюджету   1997 року. Що ви на це скажете?

 

І ще в нас є альтернативний проект, який вносить група депутатів.  Що  ви з цього приводу скажете?

 

9

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Олександре Олександровичу, я хотів би звернути увагу депутатів, що в Законі про оподаткування прибутку введено новий механізм нарахування амортизації. Нарахування амортизації за новими нормами і нарахування подат­ку на майно тісно переплітаються. Якщо ви звернули увагу, то зі ставками оподаткування нерухомості якраз пов'язане дифе­ренційоване застосування норм амортизації.

 

ГОЛОВА. І альтернативний проект... Ну, добре. Депутат Донченко. Будь ласка.

 

ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Старобільський  виборчий  округ,  Луган­ська  область). Фракция коммунистов. Уважаемый господин заместитель министра! Этот законопроект, как я для себя сделал вывод, начиная со статьи 12 касается недвижимос­ти юридических лиц. В зал это уже вносилось в прошлом году. Сейчас Александр Александрович вам об этом говорил. И зал тогда голосовал, что мы не возвращаемся к налогу на недвижи­мость юридических лиц. Вы сегодня опять предлагаете нам рассматривать этот налог. Почему все-таки Кабинет Министров, зная наше экономическое положение, зная, что мы разрушим наш экономический потенциал, если введем этот закон, так упорно продолжает настаивать на этом проекте?

 

10

 

Никто не говорит сегодня о том, чтобы не рассматривать налог на недвижимость физических лиц. Но категорически зал не принял налога на недвижимость юридических лиц. Всего 18 депутатов проголосовало за этот налог в том году. И вы опять это продолжаете навязывать. Вы что, не даете оценки, что вы делаете, и какой вред для державы принесет этот налог?

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Я хочу повторити і ще раз звер­нути вашу увагу, що докорінно змінені підходи до оподатку­вання майна порівняно з тим законопроектом, який подавався у минулому році.

 

Тут визначена база оподаткування - тільки не­рухомість. І ми вважаємо, що нерухомість повинна оподаткову­ватися незалежно від того, кому вона належить. Ми пропонує­мо оподатковувати, я повторюю, нерухомість як таку, неза­лежно від того, у власності юридичних чи фізичних осіб вона перебуває.

 

Щодо впливу податку на нерухомість на економічний стан підприємств. Ми запроваджуємо цей податок як альтернативний податку на прибуток. Це не збільшуватиме податкового тиску на платників податку. З іншого боку, введення нових норм амортизаційних відрахувань збільшує фінансові ресурси підприємств десь на 9 мільярдів карбованців за загальними обрахунками.

 

11

 

Сума податку на нерухомість на 1997 рік підрахована - 208 мільйонів. Це невелика сума, і сплатити цей податок зможе кожне підприємство, кожний власник нерухомості.

 

Виходячи з цих разрахунків і з огляду на ці обставини, ми й пропонуємо ще раз розглянути цей законопроект.

 

ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

МАНУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Ради України У закордонних справах і зв"язках з СНД /Заставнівський     виборчий     округ,     Чернівецька область/. Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу! Мене цікавить така проблема: як зачіпає цей податок жителів сільських населених пунктів.

 

Усетаки, яка площа житлових чи нежитлових будинків не оподатковуватиметься там?

 

Наступне. Яким чином працівники соціальної сфери на селі /маю на увазі освітян, медиків/,    пенсіонери і малозабезпече­ні   повинні сплачувати цей податок, якщо пенсії не виплачено в середньому за чотири-п"ять місяців, зарплату бюджетникам -за шість, сім, а то й більше місяців, я вже не кажу взагалі про працівників аграрного сектора?

 

Яким чином це питання буде вирішуватися? Можливо, треба закласти якийсь мінімум, що взагалі не буде оподатковуватись? А далі запровадити податок за прогресивною шкалою, щоб якось забезпечити соціальну справедливість для людей, які не можуть

 

12

 

платити податок, які на останні копійки будували цю хату, і тих, які понабудовували собі вілли навколо обласних центрів і тому подібне. Дякую.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Відповідаючи на ваше запитання, я хо­тів би ще раз звернути увагу на ті соціальні пільги, які пропонуються в цьому законопроекті тільки з однією метою: захистити ту категорію платників, особливо в сільській місцевості, включаючи освітян та інші категорії працівників бюджетної сфери, які мають у розпорядженні стандартне житло. Наші пропозиції якраз полягають у тому, щоб, наприклад, сім"я з трьох чоловік, яка має будинок площею 90 квадратних метрів/де досить великий розмір/,               не була платником податку.

 

За нашими розрахунками, у сільській місцевості сім"я з трьох осіб, незалежно від джерела доходу, може бути платником податку тільки за наявності у неї житла площею понад 120 квад­ратних метрів. Якщо сім"я з трьох чоловік проживає в новому будинку за сьогоднішніми оцінками, площею 120 і більше квадратних метрів, то вона платитиме 150 гривень податку на рік. В середньому це  на сьогодні менше, ніж середньомісячна заробітна плата в народному господарстві.

 

За таких норм, я ще раз повторюю, якраз ця категорія громадян не попадатиме в число платників податку на нерухомість.

 

1З

 

ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон ще депутатові Манчуленку.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М. З вами можна погоджуватися чи не погоджуватися. Але я говорив про таку річ: чи забезпечений механізм стягнення податку в прогресивному порядку? Мається на увазі: є база, про яку ви говорили, що вона не оподатковується, але ж є будівлі дво-, три-, п'ятиповерхові. То чи буде забезпечена соціальна справедливість? Шалена диференціація є між різними прошарками людей. То давайте вирівнювати це, відпо­відно встановлюючи норми оподаткування за прогресивною шкалою.

 

Дякую.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Я ще раз повторюсь. І Кабінет Мініотрів, і робоча група з представників депутатських фракцій і груп дійшли висновку, що диференціація норм плати за неру­хомість нині недоцільна, ці норми повинні бути єдині для кожного громадянина, як це зазначено а Конституції . Але диференціація полятатиме ось у чому; чим більша будівля, чим вона дорожча за вартістю, то, безумовно, тим більший за неї сплачуватиметься податок.

 

У сільській місцевості /я ще раз нагадаю/ за будинок площею 300 квадратних метрів /це не дуже великий будинок/ сплачуватиметься податок  1,5 - 2 тисячі гривень на рік. І це дасть можливість перерозподіляти доходи між власниками великої нерухомості і власниками стандартної нерухомості.

 

14

 

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, Конституцією не визначаетьс не застосування диференціації розмірів податків.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Олександре Олександровичу, я наголошу­вав на тому, що всі матимуть рівні обов'язки щодо сплати подат­ків.

ГОЛОВА. Тоді й щодо будівництва повинні бути рівні, якщо так ставити питання.

 

Будь ласка. Депутат Глухівський.

 

ГЛУХІВСЬКИЙ Л..Й., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий     округ,     Львівська     область/. Шановний пане доповідачу! Якщо ми цей' закон приймемо, то тоді, очевидно, надходження від цього податку будуть спрямовані в дохідну частину бюджету. Чи ви маєте розрахунки, скільки часу може зайняти оцінювання вартості нерухомості? І коли цей закон запрацює? Це перше запитання.

 

І друге запитання. Скільки очікується надходжень до бюджету в разі, якщо цей закон ми приймемо?

 

Дякую.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. У проекті передбачено, що детальна оцінка кожної будівлі окремо не буде проводитись. Ми виходили з середньої величини оцінки будівлі. А це значно спрощуватиме оподаткування. Нам головне - визначити середню

 

15

 

базу для нарахування податку. Цей податок - джерело доходів бюджетів територіальних громад. Це якраз буде дуже вагомий Фактор при формуванні бюджетів сільських, міських рад.

 

Відносно розміру податку на нерухомість, очікуваного в І997 році. Я повторюю: ми не змогли зробити остаточні роз­рахунки, тому що на сьогодні немає бази для нарахування Цього податку. Ще не складено переліку нерухомості, яка перебуває у власності громадян.  І головне - немає її оцінки. Ці конкретні розрахунки, безумовно, ми будемо мати на дату сплати, яка встановлена законом. Ми передбачаємо, що цю оцінку силами податкової інспекції зможемо зробити протягом трьох-чотирьох   місяців, якраз до першого строку сплати , податків.

 

ГОЛОВА. Депутат Попеску.

 

ПОПЕСКУ І.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Глибоцький     виборчий округ,     Чернівецька     область/. Міжрегіональна депутатська група. Шановний доповідачу! Перед­бачили ви в цьому законопроекті звільнення від податку тих верств населення, які не спроможні платити, бо не мають коштів, наприклад, пенсіонерів, працівників бюджетних організацій, які не отримують грошей? їх будуть оподатковувати, а держава ж не виконує свої зобов'язання перед ними! Чи не було б доречно впровадити податок на капітал, який би дав надходжен­ня в бюджет набагато більші, ніж цей податок?

 

16

 

І останнє запитання, про це запитував і депутат Манчуленко.

 

Ідеться ось про що, Чимало будинків мають по декілька поверхів, тому що, як правило, у цих будинках живуть багато людей. Якщо ми візьмемо для визначення бази ширину й довжину будинку - це одне. Але береться до уваги й кількість поверхів. Наприклад, у Чернівецькій області багато людей мають дім, а поряд - ще й літню кухню. За такими розрахунками, які ви даєте, може і той навіс між будинком і літньою кухнею підпадати під оподаткування, бо тоді буде пло­ща  більша, ніж 120 квадратних метрів. Тому щодо пенсіоне­рів 1 бюджетників цей податок дуже несправедливий. Дякую.

 

РЕГУРЩЬКИЙ В.В. Соціальні пільги, сплата податку пенсіонерами, працівниками бюджетних сфер - усе це було предметом детального обговорення в робочій групі. Усі прийшли до єдиного висновку, що норми, які пропонуються в законопроекті, гарантують нам те, що згадані категорії громадян не будуть платниками податку на нерухомість. Передбачені норми такі, що стандартний будинок у сільській місцевості, стандартна квартира в місті будуть звільнені від оподаткування.

 

Відносно багатоповерхових будівель, які перебувають у власності громадян. Так, безумовно, ми можемо визначати чи кубатуру, чи площу. Це залежить від того, яку оцінку ми робитимемо.  І я запевняю вас,від цього податок не зміцниться.

 

Ми можемо регулювати розмірами ставок нарахування

 

17

 

податку. А при визначенні загальної площі будівлі, яка перебуває у власності громадянина, як передбачено в проекті, враховується площа і першого,  і другого,  і третього повер­хів, а також приміщень, які використовуються не для житла /басейн, сауна   тощо/. Загальна площа будівлі  і буде під­лягати оподаткуванню.

 

А відносно прибудов у сільській місцевості, то я звер­таю ващу увагу, що в проекті передбачено норму про вилучення тих приміщень, які використовуються сім"єю для господарських та інших цілей. І ще я хочу послатися на депутата Немировського: його розрахунки і його бачення цих проблем були дуже корисні при визначенні цієї норми, якраз вони сприяли досяг­ненню згоди, щоб не оподатковувалися прибудови, які вико­ристовуються сім"єю для господарських цілей.

 

ГОЛОВА. Депутат Моцпан.

 

МОЦПАН А.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський     виборчий     округ,     Донецька     область/. Прошу передать слозо депутату Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку -регіонів Макіївський-Центральний

18

виборчий     округ,     Донецька       область/.    Будьте добры, ответьте на три вопроса. Первый. В проекте предусматривается, что оценивать стоимость квадрат­ного метра будут местные органы. Не считаете ли вы нужным, чтобы эта стоимость была определена именно в этом законе? Тогда в рядом расположенных городах или районах местные власти не смогут устанавливать разные цены на одни и те же виды жилья.

 

Второй вопрос касается статьи, где речь идет об индек­сации базы налогообложения. Можно ли вводить эту статью вообще в то время, когда мы не ввели индексацию минимальной заработной платы, пенсий и заморозили сбережения граждан? Не считаете ли вы нужный предусмотреть, чтобы по этой статье об индексации использовать замороженные сбережения граждан, ко­торые неизвестно когда будут им возвращены, для оплаты налога?

 

И третий вопрос. Вы говорите, что налог на имущество предприятий вводится как альтернатива. Но когда более 70 процентов предприятий работают убыточно, то налог на имущество предприятий оживит их работу или окончательно их задавит?

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Стосовно першого запитання про те, що право оцінювати квадратний метр площі будівель надається місцевим органам самоврядування. Робоча група дійшла висновку, Що визначення єдиної оцінки по всій Україні - недоцільне, тому що в кожній місцевості є свої особливості, свої тради­ції. Як передбачено в законопроекті, Кабінет Міністрів визна­чить тільки критерії, за якими органи місцевого самоврядування робитимуть детальну оцінку будівель на їх території.

 19

 

Так, справді, можливі розходження в оцінці в населених пунктах. Місцеві органи влади     можуть визначати різну оцінку, але головне, щоб ця оцінка була реальною базою для нарахуван­ня податку до місцевого бюджету. І цей податок буде нарахо­вуватися також органами місцевого самоврядування.

Відносно індексації. Передбачається, що оцінка будівель буде визначатися єдина на п"ять років. Вона може змінюва­тися, але не раніш як через три роки після її визначення. Проте ми пропонуємо проводити цю індексацію в разі, коли буде велика інфляція, скажімо, більше ПО відсотків за рік, тільки з єдиною метою: визначення реальної бази для нарахування податку.

 

І стосовно підприємств, які працюють збитково. Я ще раз хочу нагадати той факт, що за новим методом нарахування амор­тизації значно збільшуються фінансові ресурси підприємств. Передня ставка нарахування амортизації становитиме 4,6 від­сотка, а максимальна ставка податку на нерухомість у 1999 році передбачається на рівні тільки 1 відсотка, джерело сплата податку на нерухомість у підприємствах буде.

 

Крім цього ми передбачаємо право, що юридичні особи, які не працюють у даний час, мають право законсервувати нерухомість у встановленому порядку й відповідно не сплачувати податку на нерухомість.

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Валерій Борисович Альошин.

 

Прошу.

 

20

 

АЛЬОШИН В.Б., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Індустрі­альний     виборчий     округ,       Кіровоградська     область/.   Шановні колеги народ­ні депутати! Шановні представники уряду! Сьогодні в черговий раз ми розглядаємо непростий для парламенту законопроект про податок на нерухоме майно /нерухомість/.

Раніше предметом розгляду у Верховній Раді був документ, який встановлював податок на майно підприємств у цілому. Зараз У цьому законопроекті об'єднані дві концептуальні ідеї оподат­кування нерухомості: юридичних і фізичних осіб.

Комісія а питань фінансів і банківської діяльності роз­глянула цей законопроект. Рішення давалося непросто, але на вчорашньому засіданні було вирішено внести цей законопроект на пленарне засідання для прийняття в першому читанні.

 

Детально над цим законопроектом працювала й спеціальна погоджувальна група представників депутатській фракцій і груп Верховної Рада України. Варто зазначити, що всі члени цієї спеціальної погоджувальної групи, котрі активно працювали над законопроектом, поділяють його ідеї і визнають необхідність впровадження такого податку в наше господарське життя.

Хотілося б вірити, що, обговорюючи цей законопроект, ми зможемо уникнути безплідних і неаргументованих дискусій і не повторимо ситуацію, яка виникла на ранковому засіданні, коли розглядався проект Закону про податок на доходи фізичних осіб.

 

21

 

Думаю, не варто переконувати Верховну Раду в тому, що Цей податок вигідний виробнику /а іноді прихильники законо­проекту саме цим грішать/. Будь-який податок - це, врешті-решт, вилучення коштів підприємства, і тому не будемо тішити сэбе ілюзіями щодо ставлення підприємців, виробничників до цього податку. Вони будуть його активними противниками.

Однак саме податок на майно /в обмеженому вигляді -на нерухомість/ економічно виправданий, тому що він встановлює економічний поріг ефективності використаній майна, за яким має наставати зміна власника цього шина.

 

Крім того, саме цей податок здатен стимулювати ті струк­турні зрушення в економіці, про величезну повільність яких з цієї трибуни говорилося дуже багато. Я думаю, що подані Кабінетом Міністрів розрахунки свідчать, що цей податок для більшості підприємств є посильний. Можливою для сплати є і загальна сума податковій вилучень. Про це вже говорив допо­відач.

 

Ніхто не зможе заперечити й того факту, що податок на будівлі фізичних осіб несе певне соціальне навантаження. Адже, вивівши з-під оподаткування абсолютну більшість насе­лення, автори законопроекту зосереджують свою основну увагу на оподаткуванні заможних верств населення.

 

Щодо роботи погоджувальної групи. Усі норми цього законопроекту було розглянуто. Головна ідея нашої роботи полягала в тому, щоб забезпечити виведення з-під оподатку­вання податком на будівлі основної частини населення України.

 

22

 

Ми пішли на значне, можна сказати на кардинальне, розширення податкових пільг щодо оподаткування будівель.

 

Друга ідея, якою ми керувалися, полягала в тому, щоб зробити сплату податку на споруди доступною для основної категорії платників цього податку. Крім того, якщо подиви­тися уважно й розпочати аналіз цього законопроекту саме з прикінцевих положень, то я хотів би звернути увагу народ­них депутатів ось на що. По-перше, законопроект містить норму, згідно з якою для сільськогосподарських підприємств, вироб­ників сільськогосподарської продукції та працівників вугле­добувних шахт цей закон вводиться в дію починаючи з І січня 2002 року. Це - значне відстрочення для великого сектора нашої економіки.

 

По-друге, запроваджуватиметься цей податок з поступовим збільшенням ставок , від 0,2 відсотка до І відсотка в 1999 році.

 

У подальшому ставки оподаткування визначатимуться в розрахунках бюджету і затверджуватимуться Верховною Радою. Я хотів би, щоб ми не повторювали спекуляцій стосовно того, як визначається неоподатковуваний мінімум доходів громадян, які лунали з трибуни вранці.

 

Якщо постатейно аналізувати ті зміни, які запропонувала погоджувальна група, то я хотів би звернути увагу на наступне, У статті І проекту закону містилася норма щодо того, що має оподатковуватись і земля. Цей момент після детальних дискусій ми зняли і запропонували до пункту І.З внести зміну про те, що відносини щодо землі регулюються виключно Земельним кодексом, і там будуть встановлюватися відповідні механізми оподаткування.

 

 23

 

 

У статті 2 давалося визначення терміна "земля". Ми зазначили, що визначення термінів передбачається для цілей тільки цього закону. Якщо в даному законі не йдеться про оподаткування землі, то й визначення землі подається тільки Для того, щоб охарактеризувати нерухомість.

 

Далі. У цій же статті 2, а також скрізь по тексту було змінено олово "адміністрації" на слово "служби", щоб при­вести у відповідність текст законопроекту з назвою державної податкової служби.

 

У пункті 2.7 запропоновано доповнити: "або уповноважена особа". Тобто глава сім"ї або уповноважена особа мають вести облік і таке інше.

 

Доповнена також стаття 2 частиною три пункту 6.3 стат­ті 6 попередньої редакції. Тобто до переліку визначень, які ввиваються в цьому законі, ми додаємо термін "постійні жителі".

 

Аналізуючи статтю 3, варто  зазначити, що декілька позицій тут було знято, зокрема пункт "і.1.1. Щодо об"єкта оподаткування була тривала дискусія, на мою думку, результативна, як вилучити з-під оподаткування багатоквартирний жит­ловий фонд, що перебуває нерідко на балансі виробничих підприємств, а також одноквартирний житловий фонд у сільській місцевості. Ми визначилися таким чином: якщо стосовно цих будівель прийнято рішення про передачу їх на баланс органів місцевого самоврядування, то вони не є об'єктом оподаткування.

 

Надзвичайно серйозною була дискусія відносно повноважень

 

24

 

місцевих органів влади. Як уже зазначалося, цей податок зараховується до місцевій бюджетів. У зв"язку з цим ми під­вищили роль органів місцевого самоврядування і зійшлися на тому, що вони можуть встановлювати ставки, але в певній розмірах, визначених цим законом. Ці ставки встановлюються при затвердженні відповідних бюджетів.

 

Уточнювалися також окремі позиції. У пункті 3.3.4 ми  зафіксували,    що розмір середньої вартості одиниці виміру площі будівлі залежно від матеріалу стін, місця розташування, регіону, людності населеного пункту встановлюється органами місцевого самоврядування за методикою оцінки, затверджуваною Кабінетом Міністрів України. Знову ми надаємо значні повноваження органам місцевого самоврядування при адмініструванні цього податку.

 

Що стосується податку на споруди. Була досить активна дискусія про те, які споруди не є об'єктом оподаткування.

 

Пропозиції погоджувальної групи народних депутатів увійшли в остаточну   редакцію цієї норми. Зокрема, це підпункт "г"

пункту 4.2.3.

 

У пункті про ставки податку на споруди ми фіксуємо те, що споруди оподатковуються за ставкою, яка встановлюється органом місцевого самоврядування при затвердженні бюджету,., але в розмірах не нижче певних параметрів, які закладаються в цьому проекті, безперечно, зі змінами, зазначеними в "Прикінцевих положеннях".

 

Досить спірним виявився результат дискусії в погоджувальній

 

25

 

групі відносно пункту 4.4.2. Передбачається, що не оподатковуються споруди, які виведені з експлуатації для проведення капітального ремонту в порядку, передбаченому Законом про оподаткування прибутку. Для значної частини основних фондів це абсолютно правильно, але для певної частини це не є доцільним. Тому, гадаю,  дискусія щодо цього питання продовжуватиметься.

 

Далі. Як уже було зазначено, соціальні пільги значно розширені, у принципі ми домовилися, що будь-які пропозиції щодо цього питання можуть бути розглянуті і максимально вра­ховані.

 

Головна мета, я повторюю, полягає в тому, щоб вивести з-під оподаткування основну частину населення України і забез­печити запровадження податку на майно для заможної верстви населення.

 

Дискусія має бути продовжена і щодо статті про консер­вацію нерухомості. Адже коли ми розглядали цю статтю, то практично виключили механізм консервації нерухомості для всіх власників нерухомості, крім державних. Це повинно бути предметом подальшого обговорення. Цей механізм треба випи­сати в законопроекті.

 

Основні зміни, які запропонувала погоджувальна група, я висвітлив. Якщо є запитання, будь ласка, я готовий від­повідати.

 

ГОЛОВА. Запитання є до Валерія Борисовича? Запишіться, будь ласка.

 

26

 

Валерію Борисовичу, ви, мабуть, обмовилися. На ранко­вому засіданні ми обговорювали законопроекти, і спекуляцій не було. Просто по-різному розуміли ті або інші норми, кожен по-своєму їх аргументував. Я хотів би, щоб на це звернули увагу, бо дехто з депутатів може зрозуміти це як образу.

 

Депутат Верни гора. Прошу.

 

ВЕРНИГОРА Л.М., член Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Хорольський виборчий     округ,     Полтавська     область/. Шановні колеги! Як не нам бути з консервацією нерухомості? Дуже багато забудовників - фізичних осіб десят­ками років не вводитимуть об"єкти. І ніхто ж їх до цього не примусить сьогодні. Адже на бюро не викличуть і з роботи не знімуть... І як же тоді буде? Будівництво  гальмуватиметься, бо   лякаємо   людей податком. Як ви на це дивитеся?

 

АЛЬОШИН В.Б. Безперечно, можна розпочати будувати десятиповерховий будинок, два поверхи   збудувати і чудово жити, вважаючи, що об"єкт ще не введений в експлуатацію. Щоб запобігти такій занадто хитрій поведінці платників податку, у законопроекті передбачається порядок включення нерухомості а оподаткування, порядок введення об'єктів в експлуатацію. Цей порядок повинен бути проведений або рішенням Кабінету Міністрів, або іншим нормативним актом.

 

Дякую.

 

27

 

 

ГОЛОВА. Депутат Целих.

 

ЦЕЛИХ Ю.Г., голова Підкомісії Комісії Верховної Ради Украї­ни з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяль­ності депутатів /Новоукраїнський     виборчий округ,     Кіровоградська     область/. Валерію Борисовичу! У мене два запитання. Перше. У пункті 3.1.4 зазначається, що не оподатковуються будівлі,   які не вве­дені в експлуатацію. Правильно сказано. Це стосується житлових будинків. Але далі написано, що порядок визначення строку по­чатку експлуатації встановлюється Кабінетом Міністрів. Скажіть мені, будь ласка, чому це Кабінет Міністрів повинен визначати? Дядько сам почав будувати, йому не дали кредиту, він тягнеться з останньої копійки, а Кабінет Міністрів зобов"язує його через рік увести будівлю в експлуатацію. Чи не вважаєте ви, що тут трохи забагато втручання держави, яка йому зовсім не допомагає?

 

І друге запитання, У пункті 6.3 говориться, що не включаються до бази оподаткування нежилі приміщення, якщо індиві­дуальний будинок розташований у населеному пункті, де прожи­ває до 50 тисяч жителів. А нежилі приміщення в населеному пункті, де проживає більш як 50 тисяч жителів, уже оподатковуються. Але ж ці приміщення так само служать для утримання

худоби, для зберігання інвентаря, для гаража і там, де живе до 50 тисяч жителів, і, скажімо, на околиці вашого Кірово­града. Ці питання треба було б якось врегулювати.

 

28

 

АЛЬОШИН В.Б. Дякую, Юрію Георгійовичу, за запитання. Вони справді суттєві. Про те, як буде Кабінет Міністрів встановлювати порядок визначення строку початку експлуатації будівлі, я вже говорив. Якщо будівля не експлуатується, а лише будується, безперечно, ніяким порядком Кабінет Мініст­рів не визначить її як об'єкт оподаткування. Але якщо цю бу­дівлю вже почали використовувати, наприклад, як місце прожи­вання фізичної особи, то я думаю, що вона може потрапити під оподаткування. Але я не даватиму ніяких оцінок. Коли буде затверджено такий порядок, то ми як народні депутати зможемо зробити все, щоб не допустити негативних рішень з боку Кабі­нету Міністрів.

 

Ваше друге запитання щодо соціальних пільг для фізичних осіб в оподаткуванні нерухомості, які перелічені в статті 6, зокрема в пункті 6.3. Безперечно, можна з вами погодитись, що будь-яка межа поділяє людей на якісь категорії. Якщо ми встановлюємо пільги для населених пунктів, які мають 50 тисяч жителів, то ті люди, які постійно проживають у населеному пункті, що налічує 51 тисячу жителів, уже відчуватимуть певний дис­комфорт від такого рішення.

 

Але я хотів би звернути вашу увагу на те, що в законопроекті, який ми розглядали спочатку, ця межа була значно менша: 10 тисяч населення. І те, що ми внаслідок такого нап­руженого обговорення підняли цю планку, на мій погляд, є по­зитивним. Можливі й інші варіанти розв'язання проблеми, про яку ви говорите. Вони можуть бути теж предметом обгово­рення Верховною Радою.

 

Дякую.

 

 

29

 

ГОЛОВА. Депутат Донченко.

 

ДОНЧЕНКО Ю.Г.      Фракция коммунистов. Уважаемый Валерий Борисовичі Я хотел бы уточнить для себя еще один мо­мент. Кто все-таки главный идеолог этого законопроекта? Кто его так усиленно, активно проводит-через Верховный Совет? Вы в своей комиссии не определялись в атом вопросе? Ваша комис­сия действительно поработала много, это видно по замечаниям, которые вы внесли. Но, тем не менее, почему комиссия не отклонила статью 12 и статью 15?

 

И последний вопрос. Как все-таки вы относитесь к альтернативному законопроекту, который сейчас будет представ­лять Черенков, рассматривала ли комиссия его? В нем заложен иной концептуальный подход, здесь нет норм о налогообложе­нии юридических лиц.

 

АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. На титульній сторінці законопроекту вказано авторів, тобто тих, які так настійливо намагаються впровадити цей податок. Це Кабінет Міністрів. Остаточну редакцію запропонувала погоджувальна група з представників Верховної Ради і Кабінету Міністрів.

 

Як я ставлюся до альтернативного законопроекту? По-пер­ше, я його не називав би альтернативним у частині оподатку­вання будівель. Чому? Тому що і в ньому, і в тому законопро­екті, який ми зараз розглядаємо, при оподаткуванні будівель

 

30

 

фактично ставиться одна мета - не класти податковий тягар на переважну більшість населення України, а оподаткувати замож­них.

По-друге, у цьому законопроекті деякі норми, безпереч­но, сумнівні. Наприклад, чомусь встановлено дату - і січня 1986 року, і будівлі, які збудовані після неї, уже мають розглядатися як об'єкти оподаткування. Не зовсім забезпечена можливість переходу власності фізичної особи у власність юридичної особи. Незрозуміло з преамбули законопроекту, що означає таке положення: об'єктом оподаткування є будівля, яка не використовується, наскільки я пам'ятану для вироб­ництва матеріальних цінностей. Я думаю, що така норма взага­лі руйнує ідею оподаткування, через цю лазівку всі будівлі можна вивести з-під оподаткування дуже просто.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

КОЧЕРГА В.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики (Довгийцівський  виборчий  округ,  Дніпро­петровська  область). Шановний співдопо­відачу! Я маю . кілька запитань. Стосовно пункту 6.1. На підставі яких розрахунків ви визначали норму - 21 квадратний метр загальної площі для мешканців у містах? Уявіть собі картину: двоє людей ще не старі, не пенсіонери, у яких діти виросли, а внуки ще малі, залишились у будинку площею близь­ко 100 квадратних метрів. Як вони платитимуть цей податок? Це перше запитання.

 

 

31

 

Друге запитання. Нежилі приміщення у жилому Судинку (я маю на увазі технічний підвал і таке інше) враховувати­муться при нарахуванні податку чи ні?

 

І третє запитання. Чому в законопроекті все-таки чітко не регламентовано плату за нерухоме майно? Це все переклада­ється на органи місцевого самоврядування та Кабінет Мініст­рів. Що ми можемо сказати, якщо навіть приймемо цей закон? Ми приїдемо як народні обранці у свої округи,й у нас спита­ють: ви прийняли закон, скільки я маю платити? Що я зможу відповісти своєму виборцеві?

 

Дякую.

 

АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Сьогодні нам роздали цікавий журнал. До речі, у ньому міститься й цікава стаття з аналізом законопроекту і з аналізом норм оподаткування буді­вель, щоправда, дещо застарілим. Тут добре видно, хто й

32

скільки має платити за певну площу, на якій проживає певна" кількість членів сім'ї.

 

Чому ми вибрали норму 21 квадратний метр? Відповідь духа проста. Саме ця норма вказана в інших документах, законодав­чих актах, у тому числі для розрахунку субсидій береться така норма.

Що стосується того, як ми можемо визначати ставки опо­даткування. Я думаю, ми могли б дати доручення Кабінету Мі­ністрів поширити додатково ту інформацію, яка вже поширюва­лась у Верховній Раді. Це інформація про те, хто й скільки має платити орієнтовно, тому що остаточні розрахунки, якщо погодитися з пропозиціями погоджувальної групи, будуть тіль­ки після встановлення ставок місцевими органами влади при затвердженні бюджету. І тоді вже буде визначено конкретний розмір цього податку.

 33

 

Я впевнений, що ті орієнтовні дані, які мають усі народні  депутати стосовно ставок податку, показують,                      що для основної категорії населення цей податок не існуватиме взагалі або розміри його будуть несуттєво впливати на фінансовий стан більшості сімей. Дякую.

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

Шановні депутати! У вас на руках, окрім цього, є ще альтернативний проект, якій підготувала група депутатів. його представити хоче один із співавторів депутат Черенков.

 

Прошу.

 

ЧЕРЕНКОВ О.П., член Комісії .Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності Діловодський     виборчий     округ,     Луганська     область/. Уважаемые коллеги! В связи со "штурмом" Верховного Совета Кабинетом Министров мы, естественно, не смогли раздать вам ранее предлагаемый законо­проект» В нем мы поставили две, на мой взгляд, самые главные цели. Первая - выполнение решения Верховного Совета от 30 октября 1996 года № 453 о том, чтобы не облагать налогом имущество предприятий до I января 1999 года. И вторая -освобождение от налогообложения основной массы населения Украины. Если вы обратили внимание, законопроект макси­мально прост. Основная суть его изложена на четырех страни­цах. Действительно, можно в какой-то степени согласиться,

 

34

 

что он не является альтернативнім, поскольку мы работали параллельно с комиссией, которая согласовывала законопроекти Кабинета Министров. Здесь такие обобщены выводы нашей Комиссии по вопросам финансов и банковской деятель­ности, в которой я работав и которая неоднократно ни своих заседаниях обсуждала данный законопроект.

 

Мы предлагаем разрешать до 1999 года не облагать этим налогом юридических лиц. Учитывая, что существует вероят­ность перехода собственности       от физических лиц к юридическим для уклонения от налога, название закона мы не изменяли, а суть его изменили, и выражается она статьей 3, пунктом 3.1: "Платниками податку на нерухомість є власники нерухомості - фізичні особи, а також юридичні особи, до яких перейшло право власності на будівлі після І січня 1997 року". Иными словами, если после введения данного закона какой-нибудь субъект попытается уклониться от налога путем изменения формы собственности, за ним останется обязанность выплаты налога в таком же объеме, который предлагается, исходя из ставок налога, указанных в статье 6.

 

Кабинет Министров предлагает в своем законопроекте определять базу налогообложения путем умножения стоимости одного квадратного метра жилья на   площадь дома. Такой подход неоднократно обсуждался на заседаниях нашей комис­сии, и мы пришли к такому простому решении: надо брать для расчетов не квадратный метр, а кубический метр. Из чего мы исходили?

 

35

 

Прежде всего из простоты исчисления, Вы знаете, что у нас во всех нотариальных конторах и в (інвентарбюро имеются паспорта на жилище, в которых определена общая площадь. Для применения данного закона остается только определить высоту, что нетрудно будет сделать как самому плательщику налога, так и налоговому инспектору.

 

Исходили мы именно из кубатуры по такой причине. Мы считаем, что облагаться налогом должна стоимость жилья. А стоимость жилья в любом случае зависит от высоты строения.

 

Предложенная Кабинетом Министров норма, рассмотренная нашей комиссией, на наш взгляд, не может быть принята. Ведь местные органы власти будут определять стоимость одного квадратного метра жилья в зависимости от того, где находится это жилье - город, поселок и так далее. В самом Киеве стоимость квадратного метра жилья должна быть различной, а будут приняты одинаковые нормы.

 

Если говорить о регионах, то, естественно, в Крыму цена жилья должна быть значительно больше. Если, скажем, речь идет о Ялте, то там цены на жилье другие,чем в Симферополе. В самой Ялте стоимость жилья будет зависеть от того, на каком расстоянии от моря оно находится: 100 метров, километр или   10 километров.

 

Подойти к этому вопросу правильно нельзя.

 

Кабинетом Министров предложено учитывать процент износа здания. По этому поводу я должен сказать, что здание Национального банка построено 90 лет назад, но его стоимость на сегодня, вы знаете, достаточно высока и будет значительно

36

 

выше реальной стоимости рядом расположенных хрущевских или других домов.

 

Поэтому мы считаем оптимальным предлагаемый нами вариант: при определении базы налогообложения надо исходить из кубического метра.

 

Как я уже сказал, целью закона, проект которого мы внесли, является выведение из-под налогообложения основной массы населения. Поэтому мы вводим необлагаемый минимум в размере 250 кубических метров, или 100 квадратных метров, для семьи, независимо от количества членов этой семьи.

 

Мы фиксируем дату - 1986 год. Да, именно 1986 год, -хоть можно поставить над этим годом знак вопроса. Но в этот период началось строение новых домов. Можно изменить этот год.

 

Допустим, поставить 1990 или 1991, когда началась инфляция. Однако объектом налогообложения является стои­мость. И в Луганске, и в Киеве загородные дома начали строить­ся одновременно. Материальные средства, вложенные в них, практически одинаковы, поскольку стоимость строительных материалов, что в Луганске, что в Киеве почти одинакова.

 

В статье 6 "Ставки налога" предлагается прогрессивная шкала налогообложения с вычетом необлагаемого минимума, установленного в пункте 8.1 статьи 8. В пункте 8.2 приводится перечень дополнительных льгот. В частности база налогообло­жения для дачи уменьшается на 150 кубических метров, для

 

37

 

гаража - на 60 кубических метров. База налогообложения домов и квартир, на которые не распространяется действие пункта 8,1, уменьшается из расчета 50 кубических метров на одного члена семьи плюс 25 кубических метров на семью. Эти льготы дадут возможность вывести из-под налогообложения порядка 85 процентов населения.

 

Должен сказать, что предлагаемая шкала очень жесткая. За дом с излишней площадью 400 квадратных метров надо будет платить 18 тысяч гривень налога в год. Это намного больше, чем если применять нормы, предложенные Кабинетом Министров. Но жилые дома с указанной излишней площадью   имеют на се­годня стоимость, которая исчисляется сотнями тысяч долларов. Как раз лица, имеющие в собственности такие дома, и найдут средства для уплаты этого налога.

 

38

 

Я полагаю, что данный законопроект может быть принят в первом чтении. Если его взять за основу, он может в кратчай­шее время пройти процедуру второго, чтения и стать базой для налогообложения и пополнения бюджета 1997 года. У нас есть возможность проверить действие этого закона, не вовле­кая основные массы населения, не переводя их в категорию плательщиков данного налога, тем более что после окончания текущего года можно будет сделать соответствующие выводы и подкорректировать закон.

 

Мы предполагаем, что при втором чтении может быть изме­нен год Сне 1986 год, а другой), вполне приемлемо в качестве базы налогообложения брать не объем, а площадь в квадратных метрах для простоты. Но все это существенно не повлияет на. содержание закона.

 

По поводу преамбулы, о которой здесь говорил Валерий Борисович. Имелось в виду, что мы не облагаем налогом животноводческие помещения, называемые сараями, и кухни, которые используются в процессе производства продукции домашнего подсобного хозяйства.

 

Предлагаю от группы товарищей, которые внесли этот законопроект, принять его в первом чтении.

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Є. Запишіться, будь ласка. Зверніть увагу, що в цьому законопроекті перед­бачена диференціація ставок. Надзвичайно  цікава новація.

Депутат Свято.

39

 

СВЯТО В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради Ук­раїни в питань ядерної політики та ядерної безпеки ( Чемеровецький  виборчий  округ, Хмельницька  область). Дякую, Олександре Олександровичу.

 

Шановний доповідачу! Введення податку на майно підпри­ємств пов'язане з двома проблемами: проблемою збільшення надходжень до дохідної частини бюджету І долею виробництва. З погляду надходжень до дохідної, частини бюджету ті суми, які бу­дуть одержані від податку на споруди - 208 мільйонів гривень,— це , як кажуть у народі, кіт наплакав.

 

То мене цікавить,яку ж ми проблему вирішуємо? Якщо не проблему надходжень до дохідної частини бюджету, то тоді проблему добивання виробника. Понад 70 відсотків виробництва нерентабельне, а отже, податку на майно як альтернативи по­датку на прибуток не буде. То чиє замовлення виконуємо? Під чию дудку танцюємо?

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Василю Петровичу, мова йде не про той законо­проект.

Будь ласка, відповідайте.

 

ЧЕРЕНКОВ О.П. Я отвечу. Василий Петрович, дело в том, что как раз предлагаемый законопроект исключает из налогооб­ложения промышленные предприятия и служит только для налого­обложения недвижимого имущества граждан, прежде всего тех, которые имеют его в избыточном количестве.

 

40

 

Что же касается налога на имущество, то я хотел бы ска­зать, что мы неправильно поступили, введя в законопроект о нало­ге на прибыль предприятий, который приняли в первом чтении, положение об ускоренной амортизации. Его нужно просто изъять

во втором чтении, при этом увеличатся доходы в бюджет.

 

ГОЛОВА. Депутат Степанов.

 

СТЕПАНОВ П.С. голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Ватутінський  виборчий округ,  Луганська  область). Уважаемый Александр Пав­лович, я считаю, что ваш законопроект наиболее справедливый, я его буду поддерживать и прошу об этом своих коллег народ­ных депутатов. Один, маленький вопрос. Кроме строений, наши "новые украинцы" имеют еще роскошные мраморные бассейны, частные теннисные корты. Как с налогом на это богатство?

 

ЧЕРЕНКОВ О.П. Этим законопроектом предусмотрено обложе­ние налогом плавательных бассейнов, -саун, зимних садов. Кро­ме того, дополнительно предусмотрено облагать налогом неза­вершенные строения по пониженным в четыре раза ставкам, но за той же шкалой. Если в строении хотя бы один этаж пере­крыт; оно уже будет облагаться налогом. Потому что возможны такие варианты, как здесь уже было сказано, что в доме, на­пример, последний этаж не достроен, а первый и подвальный уже используются, и никто налогов платить не будет.

 

41

 

Этим законопроектом предусмотрено налогообложение  и бассейнов, и незавершенных строений.

 

ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Конотопський виборчий  округ, Сумська область). Шановний до­повідачу, безумовно, запропонований вами проект закону ло­гічніший, ніж той, що запропонував Кабінет Міністрів. Шкода тільки, що в статті 6 “Ставки податку" ви запропонували дещо громіздку систему для розрахунків. Але в мене такі два запи­тання.

 

Перше. Дивіться, який сьогодні зал. Розглядається таке важливе для народу питання - оподаткування нерухомості, саме цих "царських сіл", які сьогодні не оподатковуються, а в залі нема всього керівництва Соціалістичної фракції. Де депутати Чиж, Кіяшко, Вінський, Лавриненко та інші? Як вони думають 18 березня вийти з людьми на страйк 1 розповідати їм, що вони захищають інтереси трудящих?

 

І скажіть, будь ласка, яким чином саме 18 березня люди повинні підняти питання стосовно цього закону? Підтримати в цьому руслі чи відкласти його повністю? Будь ласка, ваша думка про це.

 

ЧЕРЕНКОВ О.П. Я полагаю, следует учесть, что трансляции у нас сегодня нет. 18 марта рабочие выступят с претензиями не только к нынешнему правительству, но и к нам в том числе и в первую очередь, поскольку мы не отстаиваем их интересы.

 

В отношении же сложности шкалы в статье б, то она может быть упрощена при подготовке ко второму чтению. Можно будет изменить базу налогообложения, то есть брать не объем, а площадь, перейти к квадратным метрам. Для нас это в принципе несущественно. Но это упростит процедуру взимания налога.

 

ГОЛОВА. Дякую. До речі, минулого тижня теж цікаві пи­тання розглядалися, але вас теж не було в залі, як ви пам'ятаете. У Сполучених Штатах ніби не захищалися інтереси укра­їнського робітництва. Депутат Пронюк.

 

ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних  відносин (Тисменицький  виборчий  округ,  Івано-Франківська область ). Українська республіканська партія. Шанов­ний доповідачу! У мене до вас таке запитання. Ми всі, на жаль, переважно на словах боремося з бідністю, говоримо, що немає чим виплачувати зарплату вчителям, лікарям, всім ін­шим.

 

Але до цього часу Верховна Рада не спромоглася прийняти жодного закону, спрямованого на те, щоб обкласти податками багатих, тих, хто має можливість сплачувати податки, і таким чином забезпечити хоча б якісь надходження до бюджету.

 

43

 

Ви пропонуєте другий варіант проекту. Це може призвести до того, що і проект уряду, і ваш - обидва не будуть прийня­ті. Тобто знову ми нічого не зробимо для своїх людей, у лю­бові до яких так любимо клястися.

 

Скажіть, будь ласка, ви бачите якийсь вихід? Чи можна поєднати ці проекти в один, щоб Верховна Рада змогла прийняти закон, допомогти поповнити бюджет реально, а не на сло­вах? Бо не можна нагодувати людей, допомогти їм словами.

 

Дякую.

 

ЧЕРЕНКОВ О.П. Дело в том, что людей надо кормить не ставками налогов, а увеличивая объемы выпускаемой продукции.

Я представляю здесь Комиссию по вопросам финансов и банковской деятельности, работаю в ней в подкомиссии по на­логам. Наверное, немногие здесь знают, какой это колоссаль­ный труд - проработать досконально хотя бы один законопроект по налогам, увязать его с международным опытом и принять ка­кое-то решение. Я глубоко убежден, что уменьшение налога на прибыль с введением ускоренной амортизации, которая позволит списать "Мерседес" стоимостью 200 тысяч долларов за четыре года, - это не норма. И не нужно было уменьшать сроки амор­тизации. Это никак не влияет на увеличение суммы амортизаци­онных отчислений, абсолютно не влияет на состояние предприя­тий, которые сегодня лежат и которых в Украине 80 процентов.

 

Но с другой стороны, как же выходить из этой ситуации? Я глубоко убежден, что сегодня, после того как Президент за­явил, что стоимость продукции промышленности у нас увеличи­лась в 288 тысяч раз, а стоимость продукции АПК в 66 тысяч

 

44

 

раз,регулировать эту диспропорцию должно государство. Рынок уже нам не поможет. Но ведь никто в этом зале не поднимает эти вопросы... А не изменив эту пропорцию, мы никакими нало­гами не спасем экономику. Сегодня даже полное освобождение АПК от налогообложения не решит проблемы.

 

Поэтому я предлагаю, в принципе, такой подход: срочно рассмотреть и принять бюджет на старой законодательной базе, а затем в нормальном режиме ("не как на гонках) последова­тельно рассматривать один за другим законопроекты. Первым надо установить налог на прибыль, который будет потом базо­вым.

 

Мы же сегодня в предлагаемых законопроектах ссылаемся на несуществующее законодательство. Вот только что рассмат­ривали законопроекты о налоге на имущество, на доходы с фи­зических лиц.

 

Там есть ссылки на еще не принятые законы. Разве так можно работать? Мы сегодня примем закон, а завтра изменится тот, на который мы ориентировались...

 

ГОЛОВА. Депутат Магда.

 

МАГДА І.І., член Комісії Верховної Ради України з пи­тань фінансів і банківської діяльності ( Апостолівський  виборчий  округ,  Дніпропетровська  область). Прошу передать слово депутату Гурову.

 

45

 

ГУРОВ В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради Ук­раїни в питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Кривбасівський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область ). Уважаемый коллега! Я внимательно изучил ваш законопроект. Что мне понравилось в нем? Прежде всего то, что вы очень детально расписали вопрос бассейнов и зимнего сада. Думаю, если взяться за это, то, конечно, дела наши мы сможем поправить.

Но есть вопрос, который действительно надо было бы рассмотреть, но вашему авторскому коллективу чего-то не хва­тило, наверное. Я говорю и консервации недвижимости. Это важнее, чем все зимние сады и бассейны вместе взятые.

 

Дело в том, что сейчас вся промышленность так ждет, что мы, наконец, разберемся и скажем, что делать дальше с недви­жимостью в больших масштабах. Так вот, я вас попрошу все-та­ки объяснить, почему в вашем законопроекте нет этой важной главы? А остальное у вас неплохо выписано.

 

ЧЕРЕНКОВ О.П. Дело в том, что вы не До конца изучили этот законопроект. В нем не предлагается облагать налогом эти сооружения. А коль они не являются объектом налогообло­жения, то, естественно, в данном законопроекте вы этого и не нашли. Предлагаемые нормы касаются только жилья физических лиц и лиц, к которым право собственности на жилье перешло после 1 января 1997 года.

 

46

 

ГОЛОВА. Олександре Павловичу, тоді ви тут помилилися в статті 2. Ви пишете;"Нерухомість - будівлі та споруди пос­тійно розташовані та технологічно пов'язані з землею". Тут треба було б чіткіше...

 

ЧЕРЕНКОВ О.П. Прошу извинить, это техническая ошибка. ГОЛОВА. Депутат Осадчук. Останнє запитання.

 

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності (Тлумацький виборчий  округ,  Івано-Франків­ська  область). Демократична партія України. Ша­новний доповідачу! Ви не гірше за мене знаєте, що рано чи пізно буде прийнято Закон про податок на доходи фізичних осіб. І ось відповідно до запропонованого вами законопроекту /як і до того, який запропонував Кабмін/ виходить, що фізичні особи будуть оподатковуватися двічі та сплачувати і податок на нерухомість, і прибутковий податок. Як ви гадаєте, яким

 

47

 

чином можна уникнути цього фактично подвійного оподаткування, яке,незалежно від того, чи багаті ці люди, чи вони бідні, є пограбуванням?

 

І стаття 8 "Соціальні пільги для фізичних осіб" вашого проекту. Тут уже казали, що вона трошки ускладнена, але чому так ставиться питання: саме про соціальні пільги на будинки, які збудовані з 1986 року? Адже ми знаємо, що будинки, які збудовані після 1991 року, мали б бути детальніше обстежені й підлягати більшому оподаткуванню. Ми ж знаємо, за які кош­ти вони збудовані, спасибі.

 

ЧЕРЕНКОВ О.П. Относительно последнего. Дело в том, что дома, построенные после 1991 года, подпадают под полное на­логообложение. Для контингента граждан, которые ими владеют, не предусматривается льгота - 100 квадратных метров, и объект налогообложения - как раз то жилье, о котором вы го­ворите, "царские села". Что касается 1986 года... Дату можно изменить.

 

48

 

И другой вопрос. Чтобы не было двойного налогообложения,

нужно принять этот закон, а потом принимать следующий, тогда нормы этого закона будут учтены в следующем и не будет двойно­го налогообложения.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

Перед тим як надати слово для виступів, я хочу нагада­ти головам фракцій і груп: ви на 18 годину запрошуєтеся в так званий зал Президії.

 

Давайте визначимося таким чином. У вас є проекти поста­нов щодо проектів закону, які підготовані комісією, групою депутатів та Кабінетом Міністрів.

 

Від Комісії з питань фінансів і банківської діяльності пропонується визначити цей закон базовим для підготовки бюдже­ту на 1998 рік, а вводити його в цьому році, точніше розгля­дати законопроект після прийняття бюджету на 1997 рік. Кабінет Міністрів, як я розумію, пропонує прийняти проект у першому читанні, а група депутатів пропонує свій проект прийняти в пертому читанні як альтернативу поданому Кабінетом Міністрів.

Я просив би сконцентрувати обговорення на цих трьох підходах і все-таки провести його скоріше, тому що під час першого розгляду законопроекту виступили вже більше десятка депутатів.

 

Я просив би відвести хвилин 20 часу на обговорення. Немає заперечень?

 

Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 141. Прийнято.

 

49

 

Депутат Поровський. Будь ласка. Немає.

 

Депутат Моцпан виступає. За ним - депутат Магда.

 

МОЦПАН А.Ф.      Фракция        социалистов. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Рас­сматриваемый нами законопроект о налоге на недвижимость ин­тересует меня прежде всего с точки зрения уплаты налога по­давляющим большинством моих избирателей сельского Амвросиевского избирательного округа.

 

Вопросы, которые были заданы докладчику и содокладчику, а также ознакомление с рядом статей предлагаемого законо­проекта убеждают меня в одном: подавляющее большинство моих избирателей не будут облагаться налогом в связи с принятием данного закона о налоге на недвижимость. Я имею в виду вла­дельцев 3-4—комнатных квартир, владельцев домов, построенных нашими гражданами в 60-70-е годы.

 

Что же касается владельцев 3-4-этажных особняков, то я считаю, что справедливость восторжествует с принятием дан­ного закона.

 

Вот так бы коротко я осветил сущность вопроса, который мне в известной степени понятен. Поэтому предлагаю принять в первом чтении законопроект, предлагаемый правительством.

 

Спасибо за внимание.

 

 

50

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Магда.За ним - депутат Масенко.

 

МАГДА І.І.     Група    "Єдність". Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Запро­понований погоджувальною групою новий варіант Закону про податок на нерухомість значно кращий за той, що був раніше. Він простійший, спрямований в основному на оподаткування багатшої частини населення.

 

Я уважно вивчив також альтернативний проект групи народ­них депутатів. Скажу, що він не відкидає в цілому перший проект /крім податку на споруди/, а навпаки, як мені здаєть­ся, доповнює цей проект.

 

Щодо податку на споруди. Багато разів і раніше, і зараз висловлювалася думка, що податок на споруди може зовсім доби­ти підприємства, особливо ті, які сьогодні вже й так лежать. У моєму окрузі є електростанція /і не тільки в моєму/, яка працює на ЗО відсотків своєї потужності, а споруд має чимало. Якщо їх оподаткувати, то ні з чого буде платити цей податок. Автори проекту пропонують у таких випадках консервацію. Кон­сервувати електростанції не можна, тому що там у різний час працюють різні блоки.

 

Я пропоную все-таки ввести на п"ять років мораторій на оподаткування підприємств, які працюють менш ніж на 50 про-

 

51

 

центів своєї потужності. Це стосується і електростанцій, і, наприклад, металургійних підприємств, плавучих доків тощо.

 

Узагалі не оподатковувати протягом п"яти років ці підприємства, Важливим у проекті закону є те, що знято оподаткування дворових споруд. Це дасть можливість вільно їх займати се­лянину. Не оподатковуються будівлі, які не введені в екс­плуатацію. Це відповідь тим, хто хотів ввести в проект за­кону оподаткування незакінченого будівництва.

 

Якщо говорити про оцінку будівель, то за основу все-таки треба взяти положення проекту Кабінету Міністрів, де точніше підраховано вартість будівель, що знаходяться в громадян. Тому я пропоную прийняти в першому читанні варіант Кабінету Міністрів, узяти його за основу, а варіант, який розроблений нашими колегами депутатами, врахувати при до­опрацюванні до другого читання прийнятого проекту.

 

У мене ще одне прохання. Зараз люди вже знають, що ми приймаємо закон про споруди, про будівлі, і займаються тим, щоб якось оформити документи на них. Одні дарують, інші хо­чуть продати й так далі. Доводиться багато працювати над тим, щоб оцінити ці будівлі.. А оцінити їх сьогодні дуже важ­ко, тому що кожна довідка дуже дорого коштує, і кожна поїздка теж.

 

 

Тому я хотів би звернутися з проханням до розробників: хоч це й матеріал іншого закону, але все-таки повернутися до ставок мита, яке сплачується за оформлення документів, у тому числі й цих матеріалів.

 

Дякую.

 

52

 

 

ГОЛОВА. Депутата Масенка, я бачу, немає. Депутат Анісімов від фракції. Будь ласка. За ним - депутат Степенко.

 

АНІСІМОВ Л.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-еконо­мічного розвитку регіонів /Заводський  виборчий  округ,  Запорізька  область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Александрович! Я буду очень краток. Думаю, народные депутаты согласятся со мной,что нам надо быть последовательными до конца.. В этом зале уже предлагалось /о чем напомнил Александр Александрович/ не возвращаться к этому вопросу. И, наверное, моментом, когда к нему надо и можно будет вернуться, может стать стабилизация экономики и рост валового внутреннего продукта хотя бы на 1-2 процента. Сколько ждать - год, два, три, пять, пятнадцать? А может, это произойдет в следующем году. Поэтому давайте мы, наверное, последуем этому принципу и вернемся к этому вопро­су позднее.

 

Следующий момент. Я выступал с этой трибуны и предлагал /здесь тогда присутствовал Виктор Михайлович/ изъять из проекта понятие "споруди", оставить только "будівлі". Почему? Посмот­рите внимательно пункт 2.4 статьи 2, и вам сразу все станет ясно.

 

Дело о том, что не будет включаться активная часть производства, которая здесь как раз прекрасно выписана. Здесь написано так: "Споруди - об"єкти, що підпадають під визначен­ня першої групи основних фондів згідно з Законом України про

 

53

 

оподаткування прибутку підприємств, за винятком будівель'! Я думаю, дальнейшие комментарии излишни.

 

Поэтому я поддержал бы сегодня законопроект, предложенный группой народных депутатов, согласно которому освобождается от налогообложения имущество юридических лиц, или имущество предприятий. Давайте с этим дальше не играться.

 

Правильно здесь сказал, докладывая нам, депутат Алексеев. Он полностью открыл карты, высказался  честно, откровенно. Я ему за это очень благодарен, Он сказал, что для повышения эффективности использования основных фондов надо заставить всех платить налог. Если этого не произойдет, надо, как он говорит, изменить форму собственности. А если это не удаст­ся, тогда что надо сделать?

 

Надо сделать банкротом данное предприятие, и, раз оно стало банкротом, продать его с молот­ка, распустить трудовой коллектив. Вот так просто открывается ларчик.

 

Поэтому я против законопроекта, внесенного правительством, и поддерживаю законопроект, который предлагает группа народ­ных депутатов.                                                                     

 

Что касается налога на имущество предприятий, я прошу народных депутатов: давайте с этим не играть, иначе мы окончательно положим на лопатки нашего производителя. Ведь даже металлургический комплекс, который раньше, как говорится, нес золотые яйца, по результатам 1996 года имеет нулевую рентабельность. С чего же мы будем брать налог? А у нас есть закон, который обязывает продавать предприятия, если они не выплатят даже реструктуризированный долг, о котором мы будем

 

54

 

говорить завтра. Поэтому я за предложение группы народных депутатов, которые говорят не о налоге на имущество пред­приятий, а о налоге на жилище и строящееся жилье.

 

ГОЛОВА. Депутат Степенко. За ним - депутат Пилипчук.

 

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський  виборчий  округ, Полтавська  область/. Шановний Голово! Шановні колеги! Ми розглядаємо новий законопроект і знову забуваємо, що єдине, що дасть нам якісь додаткові надходжен­ня в бюджет, - це виробництво, це праця. Ми хочемо поповни­ти бюджет за рахунок різних податків. Повірте, що з того в нас абсолютно нічого не вийде.

 

Єдине, у чому я підтримую депутатів Анісімова й Моцпана, що треба оподаткувати людей, які мають надприбутки. Оскільки в нас така влада, що не може розібратися, де ж ці люди взяли ці надприбутки, то давайте хоч обкладемо податком те, що вони вже набудували, і те, що в них є.

 

Але я практична людина. Ну, подумаймо, як оці положення взагалі можна реалізувати? Розмір середньої поточної вартості будівлі... Як його встановити практично, хто мені відповість?

 

Тепер дивіться: "База оподаткування самостійно визначаєть­ся платником податку"... Це пункт 4.4.1. А ось пункт 12.І. Де вже взагалі, як кажуть, "приїхали": "Посадова особа органу державної податкової служби має право входити на землю або в

 

55

 

будівлю /споруду/, що підлягає оподаткуванню, з метою визна­чення бази оподаткування". Якщо ж цю особу туди не пустили, то тоді вона робить оцінку нерухомості на підставі зовнішньої огляду.

 

Вдумайтеся, про що ми тут говоримо?

 

Я хочу, шановні товариші, підтримати законопроект групи депутатів. Звичайно, він ще недоопрацьований, сирий. Але ту прийнятна сама ідея: житло оподатковується не так, як офіс, вілли та інша нерухомість. І правильно тут порушували питан­ня про консервацію будівель і споруд. Багато хто розуміє, про що йде мова. Ну, відстрочили стягнення цього податку на селі до 2000 року, а далі що? Треба думати, як зробити так, щоб законодавство запрацювало. А ми гаємо час замість того, щоб зняти податковий тягар з виробника.

 

Закінчуючи, хочу сказати, товариші, таке. Ви знаєте, що в нас село платить зараз 21 податок. І Кабінет Міністрів пред"являє претензії до місцевих органів: чому ви не берете місцеві податки і збори, яких також 21? За що ми тільки не беремо податки! Якщо ми не хочемо, щоб цю Верховну Раду люди прокляли, давайте схаменемось і не будемо оподатковува­ти кожну деревину, кожне приміщення.

 

Ну, обрадували: якщо люди живуть на. територіях громад з населенням 50 тисяч жителів, то підсобне приміщення не бу­де обкладатися податком. А якщо там проживає більше 50 ти­сяч жителів, тоді що? Збудував чоловік хлів чи курятник і ЩО, будемо ці споруди оподатковувати? Якщо приймемо цей за­кон, то, повірте мені, будемо.

 

56

 

Тому я вношу пропозицію відхилити цей законопроект і за нього не голосувати. Треба його доопрацювати так, щоб тільки ті, хто має надприбутки, платили податок.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Депутат Мовчан.

 

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв"язках з СНД /Коломийський  виборчий  округ,  Івано-Франківська  область/. Шановний пане Голо­во! Шановні колеги! На превеликий жаль, почну з такої сумної статистики, яка сьогодні не висвітлена. У Києві значна ча­стина квартир уже не належить киянам. Ви знаєте, що починаю­чи з 1992-1993 років відбувався інтенсивний продаж квартир. Різні маклерські фірми, які займаються перепродажем, скупи­ли фактично за безцінь квартири, а тепер вигнали ціни. Од­нак це ще не остаточні ціни. Я боюся, що ми, приймаючи цей закон, можемо стати свідками не тільки зміни власника майна, а й зміни господарів на нашій землі, які будуть диктувати нам свої умови.

 

На превеликий жаль, я змушений сьогодні солідаризувати­ся з тими, хто, можливо, з інших причин критикує цей проект закону.

 

Може, ліві взагалі не хочуть приймати цей закон, то­му що, як кажуть, вони не приймають цього взагалі. Або опо­зиція не хоче приймати цей закон з певних політичних мірку­вань. Я ж виходжу з абсолютно іншого бачення: ми можемо, ще раз кажу, стати свідками того, що нерухомість у нас відберуть. Адже кінцева мета прозвучала у фразі, яка була кинута Альоши

 

57

 

 

ним,- про те, що доконечно треба змінити власника.

 

Я не знаю, чому не звернуто уваги на рекомендації екс­пертів, працівників Верховної Ради, зокрема юриста Мацюка. Чому, перш ніч вносити це на обговорення, не проаналізувати ті слушні зауваження, які тут зроблені?

 

Економіст Савченко, який аналізував цей проект закону, сказав, що в Америці, наприклад /а ми моделюємо закони, які працюють у тих державах і які є оптимальними для них, але вони не придатні  для нас/, є постійні стимули: людина робить кар"єру і змінює своє житло, наприклад, з двокімнат­ної квартири переїздить до дво-три поверхового будинку. І зворотний шлях, коли вона сходить, як кажуть, з арени, вона може легко поміняти комфортне житло, сходячи до двокімнатно­го чи однокімнатного житла.

 

Я не випадково зачепив цю проблему. У нас сьогодні влас­ник квартири в Києві, який має з тих чи інших причин велику квартиру /йому, наприклад, дісталася в спадок чотирикімнатна/, дві кімнати віддає квартирантам і залагоджує так свою матеріаль­ну ситуацію. Завтра, якщо його змусити продати цю квартиру, то він її продасть,маклери в нього куплять обов'язково, уже відбувається полювання на квартири. Та куди піде ця стара людина? Якщо вона зможе купити однокімнатну квартиру,то таку,де не буде ні труб, ні паркет,, ні підвіконкя - нічого, суцільна руїна.

 

І вона не зможе ніколи в житті купити ні унітазу, ні труби,

не зможе зробити капітального ремонту. Тому ця формула, яка

нам запропонована, не працює,    вона може запрацювати тільки в економічно стабільних державах.

 

58

 

І мене дивує, чому ми спершу розглядаємо ці законо­проекти, дискредитуючи, так би мовити, своєю реакцією добру справу /і я змушений сьогодні ставати в опозицію/, а не роз­глядаємо проекти законів, які повинні примусити працювати промисловість, які повинні стимулювати виробника: про ПДВ та інші, які ми чомусь відсовуємо. Я не можу зрозуміти цієї логіки. Пропоную переглянути все це, тому що воно, на мій погляд, є провокативним.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Ще раз нагадую, що о 18 годині керівники фрак­цій і груп зберуться в залі Президії.

 

Слово має депутат Ковтунець. Депутат Жовтяк... Депутат Федорин. Будь ласка, вам дві хвилини.

 

ФЕДОРИН Я.В., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв"язку /Голосі ївський  виборчий  округ, м. К и ї в/. Фракція Народного руху України. Шановні коле­ги, Закон про податок на нерухомість, проект якого ми сьо­годні розглядаємо, надзвичайно важливий.

 

Я часто стикався з тим, що в результаті проведеної приватизації, багато різних структур отримали у власність цехи підприємств, іншу нерухому власність, насамперед проектних інститутів та інших організацій. І якщо проаналізувати, як використовується ця власність, то, на жаль, доведеться констатувати, що надзвичайно неефективно.І з дуже багатьох причин.

 

59

 

Ця власність сконцентрована головним чином у руках директорату /це переважно люди, які мають контрольний пакет акцій підприємств/, і так склалося, що їм невигідно використовувати виробничі потужності підприємств. Головним бізнесом цих людей стало здавання комерційним структурам підприємств в оренду Й отримання незаконного прибутку.

Назву лише такі цифри. У Києві орендні ставки дуже часто є на рівні І гривні за І квадратний метр у місяць. Зи тільки уявіть собі ці суми, коли підприємством здаються в оренду ве­личезні площі в центрі Києва. Про що це свідчить? Про те, що значна частина коштів іде поза бюджетом цих організацій у кишеню керівництву.

 

Усе це твориться на багатьох підприємствах, і у зв"язку з цим прийняття Закону про податок на нерухомість є конче необхідним. Це дасть змогу підвищити зацікавленість підприємств активно використовувати виробничі потужності і виробничі пло­щі, і це буде надійний механізм для того, щоб замінити не­дбайливих господарів на дбайливих, це надійний механізм про­ти банкрутства.

 

З огляду на це, мені здається, ми повинні детально об­говорити проект закону і прийняти правильне рішення. Такий закон нам необхідний, такий закон дасть можливість ефективно використовувати ті виробничі потужності, які є в нашій державі.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Валерій Борисович Альошин, співдоповідач, про­сить хвилину для довідки. Будь ласка.

 

60

 

Шановні колеги! Тут було кілька посилань

на мій виступ. Я думаю, виступ Ярослава Федорина теж був поясненням того, що я мав на увазі, коли казав, що цей пода­ток дуже потрібний для встановлення межі ефективного викори­стання майна, яке вкрай потрібне сьогодні. Адже ми маємо фак­ти неефективного використання нерухомості як державними підприємствами, так і недержавними, приватними підприємствами.

 

І щоб закласти ті стимули, про які так переконливо го­ворив Павло Мовчан, щоб стимулювати виробника до ефективно­го виробництва, щоб створити умови для економічного зростан­ня, цей податок украй необхідний, і саме ці ідеї я закладав у свій виступ.

 

Посилання ж і цитування моїх висловлювань були дещо в іншому контексті, на жаль. Тобто народні депутати, які це робили, або не зовсім розібралися в предметі нашої сьогодніш­ньої дискусії, або це було зроблено з інших міркувань.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Слово має Пинзеник Віктор Михайлович. Будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М., віце-прем"єр-міністр України /Південний  виборчий  округ,  Львівська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Чесно кажучи, дуже прикро слухати й порів­нювати деякі виступи. Ми занадто багато говоримо про нещастя бідних людей, а коли вперше вноситься проект закону, метою якого є оподаткування найбагатших верств суспільства для

 

61

 

перерозподілу прибутків в інтересах найбільш знедолених людей, голосування показує абсолютно інші результати.

 

Мені прикро, що деякі колеги оперують прикладами Аме­рики. В Америці, шановний пане Мовчан,немає пільг. Податок на нерухомість там платять усі. Ми свідомо запропонували проект, метою якого є звільнення від оподаткування абсолют­ної більшості громадян. Я хотів би ще раз нагадати норми, які ми погодили, знайшовши розумні компроміси в погоджуваль­ній комісії.

 

Норми такі. У селах не оподатковується загальна площа житла в розмірі 40 квадратних метрів на кожного члена сім"ї плюс 10 квадратних метрів на сім"ю. Сім"я з трьох Чоловік: не оподатковується площа 130 квадратних метрів. Мало? Давай­те збільшимо мінімум. Ми постійно наголошуємо на тому, що готові підняти неоподатковуваний мінімум. В містах неоподат­ковуваний мінімум становить 21 квадратний метр загальної пло­щі на кожного члена сім"ї плюс 10 квадратних метрів на сім"ю. Сім"я з трьох чоловік: не оподатковується 73 квадратних мет­ри.

 

Була проблема з одинокими непрацездатними. Ми її теж врегулювали. Яким чином? Сім"я, яка складається з одної чи двох непрацездатних осіб, в селах не платить за площу 120 квадратних метрів, у містах - 80 квадратних метрів. Мало? Давайте ще піднімемо!

 

Але треба почати збирати податок з тих категорій насе­лення, доходи яких значно більші. Крім того, цей податок є формою непрямого контролю за поточними доходами громадян.

 

62

 

Людина, яка сплачує податок на. серйозний об"єкт нерухомості, не зможе декларувати протягом року низькі доходи.

Другий момент. Безумовно, коли законопроект розглядаєть­ся як альтернативний, то треба уважно читати його, бо він практично слово в слово повторює проект, внесений погоджу­вальною комісією, крім деяких положень. У проекті пропонуєть­ся поширити дію нього закону тільки на фізичних осіб. Але й там є ніби страховочний якір: майно, яке передано як внесок у статутний фонд після І січня, буде оподатковуватись. Та хотів би вас поінформувати, що сьогодні дуже багато фізичних осіб застрахували себе ще до І січня 1997 року, передавши свої особняки, квартири як внесок у статутний фонд акціонер­них товариств чи товариств з обмеженою відповідальністю. Очевидно, шановний народний депутат Анісімов не дуже уважно прочитав норму проекту закону. Перша група основних фондів - це не активна частина, основних фондів. Перша група, включає будівлі і споруди /Шум  у  залі/. Усе правиль­но.

 

Тобто залишаються споруди. Активна частина основних фон­дів потрапила в третю групу за визначенням Закону про оподат­кування прибутку підприємств.

 

Я не бачу проблеми щодо оподаткування нерухомого майна фізичних осіб. Ще раз наголошую, що ми готові підняти планку неоподатковуваного мінімуму нерухомості, звичайно, не до безкінечності. Неоподатковуваний мінімум у тисячу квадратних мет­рів житла ми не зможемо встановити.

 

Що стосується юридичних осіб, то базою і для амортизацій­них відрахувань, і для цього податку є одна й та сама величи­на: балансова вартість основних фондів. Ми піднімаємо норми

 

63

 

амортизаційних відрахувань до 4,6 відсотка, /ця сума виводиться з-під оподаткування/ і вводимо ставку податку 0,2 відсотка. Це непорівнянні величини! Мені прикро, що дехто не може відрізнити прибуток від амортизаційних відрахувань. З погляду фінансових результатів - це одне й те саме, це надходження на рахунок підприємства, тільки прибуток оподат­ковується, а амортизаційні відрахування - ні. Але для фінан­сових результатів підприємства це не має значення.

 

У вас є матеріали, які ми вам подали. Я вам нагадаю такі дані. Маріупольський комбінат імені Ілліча. Якщо до запровадження системи, яка пропонувалася урядом, вільні кош­ти підприємства становили округлено 64 мільйони гривень, то після реформи - 114 мільйонів гривень. Прибуток переходить в амортизацію, але ці ж самі вільні кошти підприємства залишаються.

 

І останнє. Це - альтернативний податок. Платиться один податок: або на прибуток, або на нерухомість. Ну невже в цьому залі не знають, що сьогодні купуються літаки, купуються автомобілі, а прибуток приховується?! Від податку на прибуток сьогодні можна легко ухилитися. У вас що, немає знайомих, які утримують квартири і відносять ці витрати на собівартість продукції? Проїдається прибуток, який мав би сплачуватися в бюджет!

 

На жаль, я мушу розчарувати Ярослава Федорина: не буде цей податок виконувати сьогодні функції, про яку він говорив, бо ми вводимо його в дуже низькому розмірі. Як орієнтир ефек­тивного використання основних фондів він працювати не зможе. Але ми пішли на такий компроміс, щоб поступово запроваджувати цей податок, піднімаючи його величину.

 

64

 

В аграрному секторі цей податок вводиться з 2002 року, у вугледобувній галузі - також з 2002 року.

 

Шановні народні депутати, 10 чоловік в різних фракцій, з різними політичними поглядами дійшли до непростого компро­місу в дуже непростому питанні. І я просив би схвалити внесе­ний комісією проект. Він підтриманий Комісією з питань фінан­сів і банківської діяльності. Спірні питання, які ще є, ми зможемо врегулювати під час підготовки проекту до другого читання.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні депутати, прошу уваги! Я пропо­ную такий вихід. Щоб усі депутати голосували свідомо, голо­сування сьогодні не проводити. Візьміть один і другий проекти закону і ще почитайте їх... Прошу уваги! А завтра о 9 годині зберіться на засідання фракцій і груп, і нехай ваші представ­ники, які працювали над цим проектом, виступлять перед вами й пояснять свою позицію. Щоб ви змогли зважено підійти до вирішення питання. Але щоб це було свідоме рішення, а не під тиском якихось, скажімо, корпоративних чи інших інтересів.

 

Ще раз нагадую про те, що о 16 годині, тобто зараз у залі Президії зберуться керівники фракцій і груп, а засідан­ня продовжиться і голосування відбудеться завтра о 10 годині ранку.

 

Питання, що підлягають розгляду завтра, роздано. До по­бачення.

 

65