Стенограма пленарного засідання

05 лютого 1997

ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.
5 лютого 1997 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0. 0.

 

ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, інші учасники засідання! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

Зареєстровано 335 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

Шановні депутати! Учора ми затвердили календарний план роботи сьомої сесії Верховної Ради, яким передбачили більшу кількість пленарних засідань, виходячи з того, що нам треба розглянути надзвичайно багато питань. І саме з цієї причини я пропоную упродовж нинішньої сесії визначити час для так званої розминки - півгодини у вівторок під час відкриття сесійного тижня.

 

Прошу проголосувати цю норму. Будь ласка, підтримайте.

 

"За" - 257. Прийнято, спасибі.

 

Депутатські запити (серед них є й ті, що ми розглядали вчора).

 

3

 

Запит депутатів Омельченка Григорія Омеляновича і Єрмака Анатолія Васильовича до Президента України про порушення Генеральним прокурором України Закону про боротьбу з корупцією, інших законів України та Неналежне виконання ним службових обов'язків,

 

У зв'язку з тим, що цей запит розглядається вдруге, я хочу сказати, що автори звертаються до Президента, відповідно аргументуючи свою пропозицію щодо неможливості перебування Ворсінова на посаді Генерального, прокурора України і просять, щоб Президент розглянув цю пропозицію.

 

Хто за те, щоб підтримати цей запит? Проводиться поіменне голосування (Шум у залі ). Зніміть голосування.

 

Прошу уваги! Зміст запиту такий: "25 грудня 1996 року на засіданні Верховної Ради України було проголошено наш депутатський запит до Генерального прокурора України Ворсінова, в якому порушено питання про притягнення до встановленої чинним законодавством відповідальності Прем'єр-міністра України Лазаренка у зв'язку з порушенням ним статті 86 Конституції, Законів України про постійні Комісії Верховної Ради України, про статус народного депутата України, пункту "г" частини першої статті 5 Закону про боротьбу з корупцією, що виявилось у тому, що нема відповідей на депутатський запит народних депутатів України Єрмака 1 Омельченка пре незаконність Постанови Кабінету Міністрів України N994 про звільнення від сплати податку на добавлену вартість та митних зборів партії книжкової продукції видавничої фірми "АRC-UKRAINE" (відповідь з цього приводу є), та На звернення голови Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з

 

4

 

організованою злочинністю і корупцією про причини неповернення в Україну близько 18 мільйонів доларів за вивезене в 199Б році тваринне масло (відповідь з цього приводу теж є у Верховній Раді), а також порушенні пункту "г" частини другої статті 5 Закону про боротьбу з корупцією, що виявилось у наданні незаконних переваг фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів".

 

Ну, і так далі, перелічуються інші питання.

 

ЄРМАК А. В., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Пологівський виборчий округ, Запорізька область). Олександре Олександровичу, надайте мені слово з цього приводу! Відповіді неповні й недостовірні.

 

ТОЛОМ. У поіменному режимі ведеться голосування за підтримку змісту цього запиту. "За" - 107. Не прийнято.

 

Депутатський запит Тарана (Терена) Віктора Васильовича до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невиконанням постанови Кабінету Міністрів про заходи щодо фінансове-економічної стабілізації роботи холдингової компанії "АвтоКрАЗ". Автор посилається на постанову Кабінету Міністрів щодо сприяння роботі цієї компанії і висловлює занепокоєність долею тисяч працюючих там. Він просить підтримати цей запит.

 

Ставлю на голосування пропозицію направити цей запит адресатові. Будь ласка.

 

"За" - 224.

 

5

 

Ну, очевидну не всі зрозуміли. Порушується питання про долю трудового колективу і ставлення до нього Кабінету Міністрів, точніше, про виконання Кабінетом Міністрів своєї ж постанови щодо підтримки цього колективу. Гадаю, слід підтримати цей запит.

 

Ставлю ще раз на голосування.

 

"За" - 245. Підтримується.

 

Депутатський запит Скіпальського Олександра Олександровича до голови Верховного Суду України про вивчення" справи, пов'язаної із загибеллю військовослужбовця Хильчука. Олександр Олександрович пояснює, що у Львівському гарнізоні загинув один із військовослужбовців, і розслідування за цим фактом проведено поверхово. Не було забезпечили належне дотримання вимог законодавства тими, хто займався цим розслідуванням. звертається до Верховного Суду з проханням втрутитися. Справа соціальне важлива.

 

Я прошу підтримати цей запит.

 

Ставлю на голосування. "За" - 254. Прийнято,

 

6

 

Депутатський запит Довганя Сергія Васильовича та Чижа Івана Сергійовича до Генерального прокурора України про незаконні дії виконавчої влади, спрямовані на переведення колективних земель у приватну власність, про порушення статей 13 і 14 Конституції України та чинного законодавства.

 

Оскільки це питання має серйозне політичне й соціальне значення, я хотів би зачитати одну фразу з цього запиту: "Незважаючи на те, що діюче законодавство України ще не приведено у відповідність до прийнятої Конституції України, виконавча влада, грубо порушуючи діюче раніше і нині чинне законодавство, за підписом голів державних районних адміністрацій видає громадянам України, членам колективних сільсько-господарських підприємств сертифікати на право на земельну частку-пай, у яких вказується, що право на земельну частку-пай може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, обміну, успадкування, що суперечить Закону про фермерство, Земельному кодексу, Закону про колективне сільськогосподарське підприємство і грубо порушує статті 13 і 14 Конституції".

 

7

 

Депутатський запит треба направити. Прошу вас підтримати своїх колег. Будь ласка.

 

"За" - 230. Прийнято.

 

Депутатський запит Угарова Геннадія Юрійовича до голови Державної податкової адміністрації Мелітополя про комерційну діяльність податкової адміністрації міста Мелітополя, яка не сумісна з функціями податкових адміністрацій, передбачених законодавством. Ідеться про конкретний факт. Податковий бюлетень, тобто журнал податкової інспекції чи адміністрації, розповсюджується у кіосках, скажімо, по 3 гривні, а податкова інспекція встановила, що суб’єкти підприємницької діяльності повинні купувати цей журнал за ціною 7 гривень. Виникає запитання: куди йде різниця?

 

Гадаю, звернення до голови податкової адміністрації цілком слушне. Я просив би підтримати цю пропозицію.

 

"За" - 236.

 

Група депутатів /Бондаренко, Єрмак та інші - усього п’ять чоловік/ звертається до міністра внутрішніх справ України щодо розгляду матеріалів про колишнього голову державної адміністрації Києва Косаківського. Заява дуже коротка, вона зводиться до того, що в стенограмі засідання комісії, яка розглядала цю справу, є запис таких слів Генерального прокурора: "и очень робко органы МВД Украины, очень робко все те материалы, которые пришли из правительственной комиссии по Косаковскому, проверяют". На основі цього автори звертаються до МВС, щоб уважніше подивитися цю справу.

 

Ставлю на голосування.

 

"За" - 190. Не прийнято.

 

8

 

Але справа в тому, що звернення не голосується в принципі. Його треба направляти, і буде реагування.

 

***

 

Про висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України, У вас на руках два проекти постанови, хоча ми домовлялися про один. Відмінність їх невелика, крім одного моменту. У варіанті, який вносила комісія вчора, передбачається радіотрансляція засідань, всіх інших фрагментів, щоденних виступів від фракцій і позафракційних, теледепутатський канал тощо. А в другому варіанті /він подається як пропозиція депутата Аксененка з доповненням депутата Соболєва/ - без трансляції денних засідань.

 

Учора, обговорюючи це питання, ми домовилися, що обговорення не буде, оскільки питання з’ясовано, тільки голова комісії зробить коротку інформацію про підготовку цього питання до розгляду.

 

Будь ласка.

 

ПОНЕДІЛКО В. І., голова Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Орджонікідзевський виборчий округ, Запорізька область/. Шановні колеги! У вас на руках два проекти постанови: № 28І7/І за авторством Аксененка з доповненнями народного депутата України Соболева і № 2817, пункт 2 якої звучить так: "Національній радіокомпанії України здійснювати пряму і повну

 

9

 

трансляцію пленарних засідань Верховної Ради України на каналах і по проводовій трансляційній мережі, що забезпечують на цей час мовлення першої програми Національної радіокомпанії України, з щоденними годинними виступами представників кожної депутатської групи та фракції та від представників позафракційних депутатів після кожного сесійного засідання.

 

Продовжити практику щотижневих тематичних програм та передач за участю народних депутатів України, представників парламентських комісій, груп і фракцій у Верховній Раді України, започаткованих під час попередніх сесій.

 

Рішення про відміну прямої і повної радіотрансляції приймається в кожному разі окремо".

 

Все інше збігається за текстом.

 

Учора ми отримали доручення узгодити проект постанови З ТИМ, який був запропонований Аксененком і Сергієм Владиславовичем Соболєвим. Комісія вважає послідовним голосувати за те, що вчора було запропоновано, але на засіданні виникла й така пропозиція, яку я вам прочитав.

 

Якщо перший варіант не проходить, то, на нашу думку, прийнятний і другий варіант /№ 2817/.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Прошу уваги! Будь ласка, заспокойтеся. Ви ж учора однаково голосували, чого ви тепер сперечаєтеся?

 

До голови комісії в запитання? 10 хвилин на запитання. Запишіться.

 

Будь ласка, депутате Осадчук.

 

10

 

ОСАДЧУК П. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний доповідачу! Мене турбувало і турбує таке питання. Чи розв’язує прийняття цієї постанови в такому варіанті оту вже давно заплутану проблему відносин гілок влади чи ускладнює? І чи не краще було б не приймати цю постанову, а прийняти закон про висвітлення в засобах масової інформації роботи і Верховної Ради, і Кабінету Міністрів, і Адміністрації Президента?

 

Дякую за увагу.

 

ПОНЕДІЛКО В. І. Дякую за запитання. Ви добре знаєте, що комісія працює над таким законопроектом. І це ініціатива на Президента, і навіть ініціатива не Верховної Ради, хоча вона проголосована з подачі мого колеги Віталія Федоровича Шевченка, члена комісії. Він добре знає, що ми над цим законопроектом працюємо. Але скажіть, будь ласка, де гарантії, що цей загальний, комплексний закон не буде відхилено точнісінько так, як Закон про порядок висвітлення діяльності Верховної Ради? Адже те, що ми запропонували в цьому окремому законі, є частиною того загального закону.

 

Тобто я не впевнений, що це не закінчиться знову довгою балаканиною ось тут, у Верховній Раді.

 

Я ще раз повторюю: найкращим був би варіант, якби обидві гілки влади виконали статтю Закону про телебачення, де передбачено спільне засновництво Національної телекомпанії і Націо-

 

II

 

нальної радіокомпанії Верховною Радою і Президентом. Тоді в статуті передбачалися б усі нюанси висвітлення. Усе інше в нас урегульовано, проблем немає.

 

Що стосується конкретно цієї постанови... Ну, у нас була зовсім непогана постанова про висвітлення роботи шостої сесії, але ж ви добре знаєте, як та постанова виконувалася.

 

ГОЛОВА, Ми керувалися цією постановою, і не було ніяких конфліктів.

 

Депутат Григорович.

 

ГРИГОРОВИЧ Л. С,, голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства /Снятинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Прошу передати слово Віталію Шевченку, 213 виборчий округ.

 

ШЕВЧЕНКО В. Ф. член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Фастівський виборчий округ, Київська область/. Я маю зауваження і запитання.

 

Шановний Олександре Олександровичу, спершу хочу звернутися до вас. Ми вчора вже ніби по-джентельменськи домовлялися, що буде знайдено компромісний варіант, який влаштує

 

12

 

всіх. Тому я звертаюся й до колег: очевидно, не варто зупинятися на цьому варіанті, не розглядаючи всіх, запропонованих додатково.

 

І ще одне зауваження. Невідомо, на якій підставі йде зараз трансляція нашої сесії. Я переконаний, що якби її не було, позаяк порядок цей не передбачався, ми б давно всі ці процедурні питання вирішили й не буксували б на місці другий день.

 

А запитання в мене таке. Шановний Вікторе Івановичу, я вважаю, що варто підтримати цей, погоджений якоюсь мірою варіант. Але як ви як доповідач дивитесь на такі два зауваження? По-перше, щоб у пункті 3, де сказано, у яких випадках може передбачатися пряма повна трансляція, додати "на вимогу представників груп і фракцій чи більшості груп і фракцій. Щоб не було тут кон’юнктури. По-друге, щоб виключити пункт 4...

 

ГОЛОВА. Прошу вас, завершуйте.

 

ШЕВЧЕНКО В. Ф.... оскільки там є необґрунтоване посилання на Регламент. У Регламенті Верховної Ради таких норм,, немає.

 

ГОЛОВА. Спочатку я відповім на зауваження. Це ми з вами тут учора домовилися, а спеціалісти, які працювали над цим питанням, виявляється, не домовилися.

 

ІЗ

 

Варіант, який пропонувала вчора комісія, доопрацьовано з урахуванням пропозицій депутатів Суслова, Соболєва та інших. Тобто в ньому всі зауваження враховано. Я згоден із вами, давайте підтримаємо цей варіант.

 

Будь ласка, відповідайте.

 

ПОНЕДІЛКО В. І. Щодо вашої пропозиції про пряму чи в запису трансляцію, то скільки б не було фракцій, нам усе одно треба голосувати і приймати рішення 226 голосами.

 

А що стосується пункту 4, то нам без нього не обійтися. Бо буде так, як учора, коли УТН висвітлювало мій виступ з цієї трибуни,

 

ГОЛОВА. Депутат Поровський.

 

ПОРОВСЬКИЙ М. І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Українська республіканська партія. Група "Конституційний центр". Шановний доповідачу, я хочу поставити вам два запитання.

 

Перше. Оскільки ми живемо в пору становлення ринку, скажіть, будь ласка, яка вартість повної трансляції сесії Верховної Ради по радіо і по телебаченню згідно з нинішніми розцінками на радіо і телебаченні та яка вартість годинної трансляції, що пропонується погодженим проектом рішення?

 

14

 

Друге запитання. У пункті 2 проекту постанови передбачається здійснювати щоденну годинну трансляцію виступів представників кожної депутатської групи та фракції, а в пункті 3 - також щоденні годинні виступи представників депутатських груп. Із пункту 2 не можна чітко визначити, в якій формі це робитиметься: чи це будуть депутатські виступи в сесійному залі, чи це буде трансляція, так би мовити, круглого столу з участю представників депутатських груп. Що мається на увазі? В якому вигляді передбачається здійснювати щоденну годинну трансляцію виступів представників фракцій і позафракційних депутатів на каналах радіо і УТ?

 

Дякую.

 

ПОНЕДІЛКО В. І. За минулий рік на трансляцію нашої роботи по радіо і по телебаченню витрачено близько 5 мільйонів гривень. До речі, це за офіційними даними, що спростовує закиди на нашу адресу, нібито Верховна Рада не платить за трансляцію. Тоді незрозуміло, звідкіля взялася ця сума - майже 5 мільйонів гривень.

 

Щодо погодинних розцінок. Якби ми вписали окремим рядком у бюджеті Верховної Ради витрати на висвітлення її роботи, то ці витрати були б значно меншими, ніж ті, які показує Держтелерадіо, бо те, що називається прямою трансляцією, зводиться лише до увімкнення рубильника, там немає ніякого творчого процесу. Тобто це витрати, пов’язані з відшкодуванням вартості електроенергії і таке інше.

 

15

 

Що стосується пунктів 2 і 3, то вони е повним відтворенням пропозиції, яку подав Сергій Владиславович Соболєв, і ми не мали права /Верховна Рада це вже проголосувала/ втручатись і щось редагувати. На радіо передбачається щось на зразок /як я зрозумів Сергія Владиславовича/ "Трибуни фракцій", яка була на телебаченні. Тобто після завершення робочого дня представники фракцій, депутатських груп виходять в радіоефір і розповідають.

 

ГОЛОВА. Депутате Свято, будь ласка.

 

СВЯТО В. П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Чемеровецький виборчий округ, Хмельницька область/. Дякую, Олександре Олександровичу.

 

У народі кажуть: економимо на сірниках. А я хотів би додати: програємо державу.

 

Я звертаюся насамперед до виборців. Я знаю ставлення до прямих трансляцій у моєму виборчому окрузі. Ми позбавляємо наших виборців єдиного джерела - радіоточки, яка була у всі часи. А тому в мене запитання конкретне й чітке, а саме: якщо ми приймемо цю постанову, то чи є надія, що не повториться практика, яка була під час шостої сесії? Це перше.

 

Друге. У чому вина Верховної Ради, що бюджет 1997 року не приймається, бюджет, проект якого гірший?

 

16

 

І така пропозиція: поіменні списки вчорашнього голосування як про висвітлення роботи Верховної Ради, так і про державні програми опублікувати в пресі, і нехай кожен виборець знав, хто є хто. З іншого боку, хай кожен депутат звітує перед своїми виборцями.

 

Дякую за увагу.

 

ПОНДІЛКО В. І. Василю Петровичу, я поділяю вашу тривогу, але всі ваші запитання риторичні, ви на них маєте відповідь: немає ніякої гарантії і не буде гарантій.

 

ГОЛОВА. Одна а гарантій - це закон, який треба приймати. А в даному випадку ми приймаємо документ, який мав діяти протягом сьомої сесії.

 

Депутат Головко. Вудь ласка. Останнє запитання.

 

ГОЛОВКО В. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Ленінський виборчий округ, Полтавська область/. Спасибо, Александр Александрович. Я прошу передать слово депутату Соболєву, лидеру фракции "Реформы".

 

ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Соболєв.

 

СОБОЛЄВ С. В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Xортицький виборчий округ, Запорізька

 

17

 

область/. Депутатська група "Реформи". Я хотів би, оскільки, можливо, Не буде часу для виступу, використати цю хвилину для того, щоб чітко з’ясувати, чим відрізняються два поданих проекти.

 

Моїм варіантом передбачено: щодня кожна депутатська група і фракція, позафракційні депутати визначають, представника, який з трибуни телебачення і радіо мав можливість чітко визначити позицію депутатської групи і фракції з того чи іншого питання. Крім того, Верховна Рада, якщо розглядається важливе питання, кожного дня визначав, яке питання в повному обсязі транслюється в запису чи в прямому ефірі по телебаченню або по радіо. Тому я просив би підтримати цей варіант.

 

Дякую.

 

ПОНЕДІЛКО В. І. Починаючи з сьогоднішнього дня. Є пропозиція проголосувати й транслювати повний день або виключити трансляцію.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Зараз я поставлю на голосування /Шум у залі/. Із процедури? Будь ласка.

 

Депутат Сергій Гмиря.

 

ГМИРЯ С. П., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Алчевський виборчий округ, Лу-

 

18

 

ганська область/. Спасибо, Александр Александрович. У меня есть определенные сомнения по поводу того, имеем ли мы вообще право ставить на голосование вариант, предусматривающий отмену прямой трансляции?

 

Дело в том, что, с моей точки зрения, это нарушение статьи 22 Конституции, которая предусматривает, что объем прав не может быть сокращен. В данном случае, безусловно, речь идет о сокращении объема прав на информацию. Как мы можем ставить этот вопрос? Это вообще неприемлемо.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Я хочу сказати, що це може бути порушенням іншої норми - про те, що робота Верховної Ради здійснюється гласно.

 

Шановні депутати! Учора й сьогодні звучало питання про вартість трансляції і так далі. Давайте дещо з іншого боку подивимося на цю проблему. Чого коштують для держави й суспільства передачі, які ми бачимо часом або в більшості випадків по телебаченню та інколи чуемо по радіо? Що дорожче, чи об’єктивна інформація процесу, який е в натурі, так би мовити, живий, чи те, що сьогодні транслюється?

 

І якщо будуть говорити так, бо за те гроші платять, то нехай краще платять ці гроші і транслюють ті передачі в межах телерадіокомпанії, не виходячи в ефір, бо шкода для держави колосальна. Я в тому глибоко переконаний. Відповідь на це повинен дати Держтелерадіокомітет і, очевидно, Міністерство інформації, хоча воно видозмінене відносно того, що передбачено Конституцією.

 

19

 

Те, що пропонує депутат Соболєв, є в тому варіанті, який учора вносила комісія. Тобто йде денна трансляція по радіо, а потім кожна фракція і позафракційні мають можливість для виступу по депутатському каналу. Це демократичний підхід до справи. Тому цей варіант /Шум у залі/.

 

Я кажу так, як доповідала комісія. Чому ж "неправильно"?... Варіант, який вносила комісія, називається "Про порядок висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України". Ставлю на голосування в такій редакції.

 

Я прочитаю, щоб ті, хто нас чують, розуміли, про що йдеться.

 

І. Кабінету Міністрів України, Міністерству інформації України, Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України, своєчасне фінансування підготовки та виходу в ефір програм і передач про діяльність Верховної Ради України.

 

2. Національній радіокомпанії України здійснювати пряму і повну трансляцію пленарних засідань Верховної Ради України на каналах і по провідній трансляційній мережі, що забезпечують на цей час мовлення першої програми Національної радіокомпанії України з щоденними годинними виступами представників кожної депутатської групи та фракції та від представників позафракційних депутатів після кожного сесійного засідання.

 

Продовжити практику щотижневих тематичних програм та передач за участю народних депутатів України, представників парламентських комісій, груп і фракцій у Верховній Раді України, започаткованих під час попередніх сесій.

 

20

 

Рішення про відміну прямої і повної радіотрансляції приймається Верховною Радою України в кожному разі окремо.

 

3. Національній телекомпанії України на першому каналі у вечірні години забезпечити вихід в ефір щоденних годинних виступів представників депутатських груп і фракцій та репортажів про хід пленарних засідань сьомої сесії Верховної Ради України та щосуботньої телепрограми "Парламентський вісник" за участю членів комісій Верховної Ради України.

 

Рішення про пряму чи в запису телетрансляцію пленарних засідань сьомої сесії приймається Верховною Радою України в кожному випадку окремо.

 

4. Прес-службі Верховної Ради України забезпечити організацію програм і передач за участю народних депутатів України, рівноправну участь представників депутатських груп і фракцій та позафракційних депутатів парламенту України у радіо- і телепередачах відповідно до Регламенту Верховної Ради України.

 

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на постійну Комісію Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації".

 

Ще раз підкреслюю, враховані всі позиції.

 

Другий варіант, який вноситься, як тут написано, народним депутатом Аксененком з доповненням народного депутата Соболєва, я також поставлю на голосування. А перший внесли депутати Аксененко і Алексеєв. Комісія доповідала з цього приводу. Тут внесено зміни відповідно до вчорашнього обговорення... Як це ні, коли це насправді так. А ви вигукуєте "Ні!".

 

21

 

Отже, другий варіант. Перший пункт залишається таким же, як і в попередньому проекті постанови, який я зачитав. Змінюється редакція пункту 2. Вудь ласка, прошу уваги! Зміст такий:

 

"Національній радіокомпанії України здійснювати щоденну годинну трансляцію виступів представників кожної депутатської групи та фракції та представників від позафракцїйних депутатів на каналах і по провідній трансляційній мережі, що забезпечують у цей час мовлення першої програми Національної радіо-телекомпанії України.

 

Продовжити практику щотижневих тематичних програм та передач за участю народних депутатів України, представників парламентських комісій, груп і фракцій у Верховній Раді України, започаткованих під час попередніх сесій".

 

Відмінність цього варіанта полягає в тому, що немає трансляції засідань. Зрозуміло? Решта пунктів /так мені здалося, у всякому разі/ мають таку ж редакцію.

 

Ставлю на голосування проект, який я спочатку зачитав. Зміст його такий: щоденна трансляція денних засідань, кожна фракція має можливість щодня виступити з висвітленням своєї позиції, інші заходи здійснюються так, як і раніше.

 

Прошу підтримати цю пропозицію.

 

"За" - 215. Не приймається.

 

Хто за те, щоб ці проекти голосувати поіменно? /Шум у залі/.

 

І другий проголосуємо, аякже.

 

Хто за те, щоб голосувати поіменно? Будь ласка.

 

"За" - 186. Прийнято.

 

22

 

Перший варіант голосується за основу. Голосування поіменне.

 

"За" - 203. Не приймається.

 

Другий варіант ставиться на голосування за основу.

 

"За" - 158. Не приймається.

 

Є така пропозиція. Регламентом передбачена можливість голосувати проекти постанов по частинах. Суттєвих відмінностей між проектами немає. Не з’ясоване одне принципове питання - щодо прямої радіотрансляції засідань.

 

Ставлю на голосування одну цю норму: трансляцію по радіо засідань Верховної Ради зберегти в попередньому режимі. Будь ласка, підтримайте. А потім проголосуємо решту.

 

"За" - 215. Голосів не вистачає.

 

Пропозиція не транслювати засідань удень, а залишити тільки трансляцію виступів представників груп і фракція. Так, як записано в другому варіанті проекту постанови /Шум у залі/.

 

Будь ласка, не підказуйте мені, їй Богу, я Конституцію знаю не гірше вас.

 

Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

"За" - 172.

 

Я звертаюся до депутатів: нам все одно треба приймати якесь рішення з цього приводу. Слід зважити на те, що всі депутати повинні мати доступ до засобів масової інформації.

 

І ще одне хочу сказати. Навіть якщо мова йтиме про годинні передачі з участю представників груп і фракцій, то прикиньте ваші можливості як депутата, і ви визнаєте, що

 

23

 

не все, що ви тут говорите, яку позицію відстоюєте, буде донесене до ваших виборців. Навпаки, ваші позиції будуть спотворені. Цьому ми маємо багато доказів.

 

Тому я ще раз ставлю на голосування перший варіант. Будь ласка, прошу підтримати /Шум у залі/.

 

Сядьте, будь ласка, я поясню потім. Будь ласка, підтримайте, це ж у ваших інтересах.

 

"За" - 218.

 

Є пропозиція комісії - доопрацювати цей проект і завтра ще раз внести його на розгляд Верховної Ради, оскільки в нас немає виходу: ми повинні визначитися з цього питання. Зрозуміло, так? /Шум у залі/.

 

Петре Володимировичу!.. Я звертаюся до Петра Шейка. Те, що він вимагав, не входить у компетенцію Голови Верховної Ради. Я не вмикаю і не вимикаю радіо /Шум у залі/.

 

Так ви біжіть з доповіддю, що не прийнято рішення! Хай зроблять так, як треба. Чому ви вимагаєте, щоб я це робив? Біжіть, поінформуйте /Шум у залі/.... Того, хто вам дав таке доручення. Чого ви питаєте?! /Ш м у залі/.

 

***

 

Слухається питання про призначення голови Національного банку України. Доповідає Гетьман Вадим Петрович, заступник голови Комісії з питань фінансів і банківської діяльності /Шум у залі/.

 

Я ваше прізвище не називав. Сідайте, будь ласка. Вадим Петрович Гетьман. Будь ласка /Шум у залі/.

 

24

 

Шановні депутати! Обговорюється важливе питання - призначення голови Національного банку. Прошу всіх заспокоїтися.

 

Будь ласка.

 

ГЕТЬМАН В. П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Тальнівський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні колеги народні депутати!.. /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. Вудь ласка, говоріть, Вадиме Петровичу. Окремих депутатів ви не заспокоїте ніколи. Вони рідко приходять на сесію, але коли вже прийдуть, поговорити люблять.

 

ГЕТЬМАН В. П. Шановні народні депутати; я прошу заспокоїтися, тому що питання справді надзвичайно важливе, і ми всі готувалися до нього. Прошу мене уважно вислухати.

 

Учора на засіданні комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності майже одностайно, при трьох членах комісії, що у трималися, прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України затвердити Ющенка Віктора Андрійовича головою Національного банку України згідно з конституційним поданням Президента.

 

На цьому ж засіданні мені доручено виступити перед вами з цього питання.

 

25

 

Признатися, виконати це доручення Комісії мені і приємно, і в той же час надто складно, про що я наполегливо намагався довести членам своєї комісії.

 

Приємно тому, що я знаю Віктора Андрійовича протягом останніх десяти років по спільній роботі спочатку в Українському відділенні Агропромбанку СРСР, а згодом в акціонерно-комерційному банку "Україна", де він пройшов шлях від начальника відділу до першого заступника голови правління найбільшого комерційного банку України.

 

Я знаю його як сумлінну, високопрофесійну, порядну, скромну, легко уразливу, романтичну молоду людину. Мені легко говорити ще й тому, що ніхто з тих, хто сидить у цьому залі, крім мене, не відчув на собі, яка висока відповідальність покладається на людину, що займав посаду першого банкіра держави. Вони не завжди уявляють собі ту складність цієї роботи і те нервове напруження, перебуває центральний банк країни.

 

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу, я прошу хвилинку уваги.

 

Шановні депутати, під час нашого діалогу з депутатом Шейком трансляція на Україну була вже припинена. Так що ви заспокойтеся всі. За нашою роботою стежать, як ви бачите, і вживають адекватних заходів.

 

Я просив би вас слухати уважно. Вирішується надзвичайно важливе питання про призначення голови Національного банку.

 

26

 

ГЕТЬМАН В. П. Разом із тим, шановні колеги, я відчуваю делікатність своєї сьогоднішньої місії. Я не можу бути безстороннім до Віктора Андрійовича і не приховую своїх професійних симпатій. Як вам відомо, я послідовно відстоюю лінію на законодавче закріплення виключної ролі Національного банку України у визначенні й проведенні грошово-кредитної політики. І я задоволений тим, що, врешті-решт, цей визначальний атрибут діяльності центрального банку держави знайшов своє місце в основному законі держави - Конституції України.

 

Я розраховую, шановні колеги, що всі, кому не байдужа ця проблема і хто хотів би досконаліше розібратися в ній і в складних процесах функціонування центрального банку, знайде час, щоб ознайомитися з брошурою, яку я з Юрієм Килимником спеціально підготував до цього засідання.

 

Мова не йде про намагання зробити якийсь виняток для Національного банку України, мова йде про світову практику, про вимоги Маастріхтської угоди до всіх європейських країн, що входять у Велику Європу /куди, до речі, увійшла й Україна/. Ідеться про виведення центральних банків із підпорядкування виконавчої влади. Лише за цих умов центральний банк будь-якої держави має змогу виконати свою історично основну функцію захистити встановлений стандарт грошової одиниці і тим самим забезпечити стабільність і купівельну спроможність національних грошей.

 

Не випадково в деяких законах про центральні банки основною його функцією передбачається не лише забезпечення стабільності національної валюти, але й цін. Так записано,

 

27

 

зокрема, у законі про банки і центральний банк Франції. Через стандарт національної валюти центральний банк відповідає перед своїм народом за забезпечення стабільності споживчих цін. Отже, якщо всі ми думаємо про свій народ, невже це не в найвищим національним пріоритетом і не може знайти підтримки насамперед парламенту?

 

Ось чому я завжди відчуваю дискомфорт, коли дехто з народних депутатів досить легковажно вносить пропозиції про можливість додаткового випуску грошей в обіг і звинувачує Національний банк в усіх гріхах, і зокрема в небажанні погасити великі борги уряду перед своїм народом по заробітній платі, що сьогодні вже перевищили 4 мільярди гривень.

 

Час зрозуміти, що Національний банк має лише фальшиві гроші, які не мають нічого спільного з реальними грошима. Кожна додатково випущена гривня через мультиплікатор підвищує споживчі ціни і б’є передусім по найбільш знедолених верствах населення. Кожна гривня у два рази підвищує сьогоднішній рівень споживчих цін.

 

Я акцентую на цьому особливу увагу, тому що лише через призму розуміння особливої ролі Національного банку України в реалізації основної конституційної функції - забезпечення стабільності грошової одиниці /стаття 99 Конституції України/, ми зможемо дати об’єктивну оцінку діяльності Ющенка і Національного банку України за останні чотири роки. Прошу ще й ще раз задуматися, шановні мої колеги, над тим, що ми пережили не лише Чорнобильську екологічну катастрофу. Україна чи не єдина країна на пострадянському просторі, яка в

 

28

 

результаті брутального ставлення до центрального банку й до своєї валюти витримала й відчула на собі найстрашніші наслідки економічної катастрофи зразка 1993 року, коли інфляція зашкалила за 10 тисяч процентів. Скажу лише, що в післявоєнній історії грошового обігу з усіх країн світу лише одна Болівія в 1985 році мала вищу інфляцію, ніж Україна - 11 тисяч 748 процентів.

 

Не зайве нагадати, що саме в 1993 році Верховна Рада України на вимогу уряду погодилася, щоб голова правління Національного банку України став членом уряду. Ось до чого призводить безпринципність та ігнорування світового досвіду!

 

Тому я вважаю /і думаю, ви повинні з цим погодитись/, що найбільшою заслугою нашого центрального банку та його голови є те, що ми сьогодні маємо більш-менш керовану ситуацію у грошовій сфері й ставимо на 1997 рік досить амбіційну мету: досягти рівня інфляції, що не буде перевищувати 30 процентів на рік. А це вже дав підстави розраховувати на вихід економіки з глибокої кризи, на доступ підприємств до кредитів, збільшення питомої ваги довгострокових вкладень в економіку. Це можливе, я підкреслюю, за умови, що рівень інфляції за рік не перевищить 30 процентів. Досвід 127 країн світу показує, що лише коли рівень інфляції не перевищує 30 процентів, стає можливим економічне піднесення. Лише за цієї умови можна розраховувати на створення в Україні сприятливого інвестиційного клімату, зростання кількості робочих місць, відновлення виробництва.

 

До позитивних здобутків Національного банку України і особисто його голови Ющенка в цей період я б відніс віднов-

 

29

 

лення й цивілізоване функціонування валютного ринку України. Вдумайтесь у дві цифри: лише три роки тому валютний ринок України становив близько 200 мільйонів доларів, а за минулий рік - уже 17 мільярдів доларів. Підвищилася привабливість ринку, менше стало відтоку валюти в тінь чи за кордон.

 

Випуск в обіг облігацій внутрішніх державних позик дав змогу в минулому році вперше профінансувати на беземісійній основі дефіцит бюджету приблизно на 70 процентів. Як ви знаєте, на цей рік ми ставимо за мету профінансувати за рахунок зовнішніх і внутрішніх неінфляційних джерел усі 100 процентів дефіциту державного бюджету. Паралельно був створений автоматизований депозитарій державних цінних паперів,

 

Започаткування аукціонів по продажу сільгосппродукції дало змогу запустити в дію механізм аграрних бірж, які сьогодні успішно діють.

 

До здобутків НБУ належить також введення в дію найсучаснішої системи електронних платежів, мультивалютного режиму й підключення Національного банку України до міжнародної банківської мережі "Свіфт"; введення в дію виробничих потужностей на найсучаснішій банкнотній фабриці, яка має найсучасніше технологічне обладнання; створення Банківської академії підвищення кваліфікації кадрів; запровадження грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу.

 

Можливо, останнє декому здаватиметься мізерним, але хотів би сказати, що це - надзвичайно складна справа, яку не вдавалося вирішити протягом останніх років.

 

30

 

З середини минулого року у збірнику Міжнародного валютного фонду "Міжнародна фінансова статистика", де наводяться дані про півсотні країн світу, уперше з’явилися статистичні дані про платіжний баланс України.

 

І, врешті-решт, не можна не назвати довгоочікуване проведення грошової реформи, введення в обіг пертої національної грошової одиниці - гривні.

 

Шановні колеги! Я не ставлю перед собою мету співати Національному банку оди й дифірамби. Я тільки зупинився на найважливіших досягненнях НБУ. Ці відомості є в статистичних матеріалах, які вам роздано. Та маю сказати, що, як і в будь-якій великій справі, у діяльності Національного банку України, голови НБУ були істотні недоліки й прорахунки.

 

Щойно я казав про грошову реформу. З технічного боку вона справді виконана Національним банком бездоганно. Та я поділяю критичні зауваження спеціалістів і своїх колег по парламенту, що грошова реформа в нас проведена некомплексно, без глибокої підготовки фінансової Інфраструктури. Мається на увазі і недосконалість податкового законодавства, і невирішення питання заборгованості по заробітній платі, і гостра проблема платіжної кризи, і те, що в країні немає необхідного режиму фінансової економії, розбухання до небачених розмірів управлінського апарату, що ніколи не сприяє успіхові грошової реформи. Так чи інакше ці фактори негативно впливають на макроекономічну стабілізацію, на обмінний курс національної валюти.

 

31

 

Зважаю, що голова Національного банку України не проявив достатньої наполегливості й рішучості, щоб добитися вирішення цих проблем напередодні реформи й не перекладати їх тягар на нову національну грошову одиницю. Усе, як ви знаєте, було підпорядковане /як у старі добрі часи/ одній меті: до п’ятиріччя незалежності ввести в обіг грошову одиницю, а там, як кажуть, як Бог дасть.

 

Уже більше півроку діє Конституція України, яка надала Національному банку України право законодавчої ініціативи. Багато моїх колег у Верховній Раді очікували, що тепер Національний банк України наполегливіше зможе реалізувати своє конституційне право й буквально закидає нас законодавчими ініціативами. Та поки що цього не сталося.

 

Давно вже чекають на законодавче вирішення питання страхування вкладів фізичних осіб, кредиту, електронних банківських платежів. Давно потребує суттєвих змін старий /як кажуть, з бородою/ Закон про банки і банківську діяльність. З цих нормотворчих питань НБУ чомусь займає пасивну позицію.

 

32

 

Національний банк поки що не б’є на сполох у зв’язку а ситуацією, що склалася в комерційних банках України. На мій погляд, ця ситуація катастрофічна. У найбільших банках України сьогодні не працює понад 40 процентів активів. Це передусім прострочені кредити, або так звані "вічно зелені" кредити, які з року в рік пролонговуються. Більшість банків - на межі банкрутства. Занадто ризикована кредитна політика керівників окремих банків на знаходить належної оцінки і рішучих дій з боку керівництва Національного банку України.

 

А як підривають довіру до всієї банківської системи /я не можу це інакше назвати/ авантюрні дії керівництва Градобанку з валютними депозитами німецького фонду допомоги потерпілим українським громадянам! Чому Національним банком не було прийнято рішення про розміщення цих та інших депозитів у державних банках /таким е сьогодні Державний банк Сорокіна/ або в самому Національному банку, або в деяких невеликих комерційних банках?

 

33

 

На неналежному рівні здійснюється валютний контроль. Національний банк України декілька разів намагався втрутитися в безконтрольний режим функціонування так званих флоро-рахунків.

 

Спеціалісти розуміють, яку величезну загрозу національній безпеці несуть дії окремих комерційних банків, які діють, так би мовити, на грані фолу, та вое залишається по-старому.

 

І ці питання, й інші, безумовно, повинні бути в центрі уваги центрального банку. Сьогодні для нього найважливіше - це стабільність, яка починається зі стабільності й передбачуваності його політики. Гадаю, усі ми зацікавлені в тому, щоб одна з найголовніших інституцій держави залишалася на висоті поставлених завдань.

 

Я впевнений, шановні колеги, що ми можемо сприяти цьому вже сьогодні, вручивши Віктору Андрійовичу Ющенку мандат на продовження його діяльності на посаді голови Національного банку України. Сьогодні в нього в для цього все: високий професіоналізм, молодість, світове визнання, довіра виконавчої влади, зокрема Президента України, який вніс пропозиція з цього питання, а перед цим присвоїв Ющенку звання заслуженого економіста України,

 

Не забудьмо, шановні, що слово "кредо" походить від латинського слова "довіра". Я вважаю, що сьогодні Віктор Андрійович Ющенко як ніколи потребує довіри всіх гілок влади і насамперед парламенту України.

 

34

 

Я закликаю вас, шановні колеги, прийняти позитивне рішення з цього питання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. шановні депутати, чи є запитання до Вадима Петровича? Будь ласка, запишіться на запитання.

 

Тим часом я хотів би визначитися разом із вами щодо процедури. Регламентом чітко визначено, що обрання голови Національного банку здійснюється Верховною Радою шляхом таємного голосування бюлетенями.

 

Було багато пропозицій стосовно того, щоб провести це голосування в інший спосіб, тобто в залі, шляхом таємного голосування картками. Я вважаю, що можна це прийняти, але за одної умови: ми повинні подолати за процедурою ad hoc цю норму Регламенту. Тобто перед тим, як обговорювати питання по суті і залучати лічильну комісію, треба вирішити це процедурне питання.

 

Ви розумієте, про що йдеться. Вважаю, обговорювати це не варто, тим більше що Регламентом це передбачено. Тобто пропонується на один цей випадок подолати 300 голосів норму статті 5.2.2 Регламенту про обрання голови Національного банку.

 

Я читаю статтю: "Обрання Голови Конституційного Суду і Голови Верховного Суду, призначення Голови Вищого арбітражного суду, Генерального прокурора, голови правління Національного банку проводиться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів”.

 

35

 

Я пропоную провести таємне голосування картками, якщо депутати підтримають.

 

Ставлю на голосування цю пропозицію. Потрібно 300 голосів, щоб тимчасово скасувати Дів статті 5.2.2 Регламенту.

 

Будь ласка, голосуймо.

 

"За" - 201.

 

Зрозуміло. Таким чином, голосування проведемо шляхом подачі бюлетенів. У статті 3.7.1 Регламенту передбачено, що бюлетені в такому разі треба оформити у вигляді постанови Верховної Ради про призначення головою Національного банку України Ющенка Віктора Андрійовича.

 

Я просив би Лічильну комісію приступити до підготовки бюлетенів, щоб ми не втрачали часу.

 

Пропонується така процедура: ми розглянено це питання до 12 години в сесійному залі, а з 12 години до 12.30 проведемо голосування в кабінах. Гадаю, у нас вистачить на це часу.

 

Ще одне. Є пропозиція групи депутатів про те, щоб це засідання транслювати в прямому ефірі, оскільки питання дуже важливе. Наприклад, депутат Чиж звертається з такою пропозицією: "Прошу вас поставити на голосування питання про радіотрансляцію сьогоднішнього пленарного дня, оскільки розглядаються дуже важливі питання, і до прийняття постанови голосувати щоранку питання про пряму радіотрансляцію".

 

Ставлю на голосування цю Пропозицію - прийняти постанову про транслювання сьогоднішнього засідання і прямому радіо-ефірі, як це традиційно робилося. Текст проекту постанови є.

 

"За" - 210.

 

36

 

Депутати наполягають, щоб іще раз проголосувати. Станів ще раз на голосування.

 

"За" - 228. Прийнято. Спасибі.

Депутат Болдирєв. Будь ласка.

 

БОЛДИРЄВ Ю. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Кіровський-Шахтарський виборчий округ, Донецька область/. Фракция МДГ. Уважаемый Вадим Петрович, будьте любезны, объясните так, чтобы это было понятно и мне, и всем остальным депутатам в зале, что же будет с немецкими деньгами, которые промотал Градобанк? То ли Вадим Петрович возложит на бюджет возвращение этих денег гражданам Украины, которые находились на работах в Германии во время Великой Отечественной войны, то ли на доходы Национального банка Украины как государственного учреждения, то ли все-таки вытащит эти деньги из самого Градобанка, то есть из тех, кто эти деньги промотал?

 

Мне до сих пор это неясно, несмотря на многочисленные публикации в прессе по этому вопросу, несмотря на многочисленные слухи. Понятно, что Виктор Михайлович Пинзеник своим решением выбрал почему-то именно этот банк, но непонятно, как вы совершенно справедливо заметили, почему коммерческий, а не государственный банк. Затем Виктор Андреевич не давал вытащить деньги из Градобанка, когда тот приходил в упадок. Каков будет финал этой истории? Кто в конце концов заплатит людям, которые были в немецком плену?

 

37

 

ГЕТЬМАН В. П. Я не випадково звернув на це увагу, оскільки поділяю те, про що ви казали. Тільки мені незрозуміло, чому ви запитуєте мене, що я думаю робити? Я не голова правління Градобанку. Знаю тільки, що тепер вживають заходів. Там близько 60 мільйонів, які підлягають поверненню... Гадаю, голова Національного банку може це краще пояснити. Тільки я впевнений в одному, що всі гроші будуть повернуті. Інша справа, чому це затягнули. Це те, що підлягає критиці і має бути з'ясоване.

 

ГОЛОВА. Депутат Судницин.

 

СУДНИЦИН Ф. С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Шевченківський виборчий округ, Запорізька область). Депутатская группа "Реформы". Вадим Петрович, вы были предшественником Виктора Андреевича и даете ему положительную оценку. Это меня удивило, потому что в политической жизни страны такого не было. Я не слышал, чтобы Марчук давал положительную оценку Лазаренко, Мороз - Плющу.

 

Скажите, эта позиция связана с оценкой деятельности Виктора Андреевича как специалиста, как человека, который способен решать поставленные задачи? Это первый вопрос.

 

И второй. В своем выступлении вы дали общую оценку. Я хотел услышать о решении комиссии.

 

38

 

ГЕТЬМАН В. П. Щодо другого запитання. Я вже казав, що рішення комісії було однозначне. Лише, три члена комісії утрималися. Решта підтримали пропозицію, яку я вніс від імені комісії.

 

Що стосується моєї оцінки, то це не суб'єктивна оцінка. Віктор Андрійович Ющенко сьогодні визнаний банкір світу. За рейтингом, який проводився не раз в Європі, він сьогодні визнаний одним із кращих банкірів. А рейтинги ці проводяться щорічно.

 

Я не бачу іншого професіонала, який міг би продовжити ту політику, якою започатковано макростабілізаційну ситуацію, в мініатюрі звичайно. Але треба розуміти, що на Національний банк, на його політику не можна дивитися у відриві від загальної економічної політики, у результаті якої ми маємо тепер і кризу платежів, і інші кризові явища. Скажу лише одне: я вірю в професійні можливості цієї людини, яку вважаю сьогодні одним із кращих банкірів в Україні.

 

ГОЛОВА. Депутат Боженко.

 

БОЖЕНКО О. В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму (Ленінський виборчий округ, Миколаївська область). Прошу передати слово депутату Шкрабаку.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

39

 

ШКРАБАК П. А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Снігурівський виборчий округ, Миколаївська область). Дякую. Фракція "Комуністи України". Шановний Олександре Олександровичу! Шановний Вадиме Петровичу! Усі ми пам'ятаємо, як починалася інфляція в Україні, як бюджетні кошти перераховувалися на заготівлю сільськогосподарської продукції чи на інші потреби і їх отримували тільки через три-чотири місяці або вони зовсім не надходили до споживачів, а банки за цей час накручували величезні проценти, наживалися на цьому. І поки гроші доходили до адресата, то від них уже нічого не залишалося, бо інфляція їх з'їдала. Це ви чудово знаєте, і заслуга банків у цьому ледь не основна.

 

І тепер те ж саме. Не в такій мірі, як колись, але те ж саме: і заморожування заробітної плати, і так далі. То ви скажіть, будь ласка, хіба банк не так само брав участь у грабежі, розвалі економіки, у всьому тому, що в нас робилося?

 

І запитання приватного порядку. Скажіть, будь ласка, скільки ваших акцій є в банку "Україна"?

 

ГЕТЬМАН В. П. На друге запитання відповім. Коли я був головою правління Агропромислового банку "Україна", а потім акціонерно-комерційного банку "Україна", у нас було (зараз тільки по пам'яті можу сказати) акцій на той час на 5 тисяч карбованців (це привілейовані акції), і членам правління дозволялося на 5 тисяч карбованців закупити за власні кошти.

 

40

 

Я тоді використав цю можливість, але інфляція з'їла ці кошти. Я вам з цієї трибуни як перед Богом заявляю, що ніяких капіталів у банку "Україна" не маю (Шум у залі). Ідіть перевірте.

 

ГОЛОВА. Прошу уваги! От тільки в нас про гроші розмова заходить, так відразу жвавішає аудиторія.

 

Будь ласка, увага! Я прошу членів Лічильної комісії зайти до кінозалу.

 

Запитання депутат Попов ставить.

 

ПОПОВ Д. А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Біляївський виборчий округ, Одеська область). Вадим Петрович, у меня к вам вопрос и предложение к вам, Александр Александрович.

 

41

 

Вопрос такой. Вы дали объективную оценку Виктору Андреевичу, со всеми положительными и отрицательными фактами. И действительно, он такой оценки заслуживает. Вопрос у меня к вам такой: какие фракции, комиссии не поддержали кандидатуру Виктора Андреевича Ющенко?

 

И предложение, Александр Александрович, такое. В процессе обсуждения, чтобы не заговорить этот вопрос, дать слово для выступления тем фракциям и комиссиям, которые не поддерживают эту кандидатуру. Потому что большинство депутатов поддерживают ее.

 

Спасибо.

 

ГЕТЬМАН В. П. Я можу відповідати тільки за нашу депутатську групу (ми й сьогодні збиралися). Наскільки мені відомо, у нас один депутат сказав, що він голосуватиме проти. Решта членів нашої групи "Незалежні" підтримують кандидатуру Віктора Андрійовича Ющенка.

 

42

 

ГОЛОВА. Я відповідаю на це запитання так. Є процедура обговорення цього питання. Нею передбачено, що від кожної фракції виступає по одному представникові, тобто права рівні. Якщо хтось не хоче виступати, може не брати слово для виступу. Але я вважаю, що це питання добре всім відоме І можна було б навіть не дуже довго його обговорювати.

 

Депутат Сизенко. Будь ласка.

 

СИЗЕНКО Ю. П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Жовтневий виборчий округ, Запорізька область/. Фракция коммунистов. Уважаемый Вадим Петрович, я понимаю, что, давая лестную оценку Виктору Андреевичу Ющенко, вы ссылались и на справку, где написано: "Почесна відзнака Президента України - 1996 рік, почесне звання "Заслужений економіст України" - 1997 рік".

 

Останнім часом я побував і на Одещині, і в Київській області, і на Запоріжжі в трудових колективах, у вищих навчальних закладах і в школах. Люди запитують: коли буде виплачено заробітну плату? Это, наверное, новый метод такой - по полгода не выплачивать заработную плату и пенсию, чтобы, не было инфляции. И тогда, действительно, можно говорить о том, что монетаристские методы приносят успех. Я думаю, что Национальный банк имеет прямое отношение к процессам, происходящим в экономике. Поэтому у меня возникает такой вопрос: кто наказан в 1995 году за то, что скачок курса доллара привел к обогащению одних и обнищанию других? И кто виновен

 

43

 

в том, что сегодня процветают банковские офисы, различные мощные коммерческие структуры, а предприятия различных форм собственности, особенно государственные, лежат?

 

Спасибо.

 

ГЕТЬМАН В. П. Я не хочу вступати з вами у якусь широку дискусію. Не так давно я опублікував статтю "П'ять років блукання в економічній темряві" спеціально для того, щоб ви ознайомилися з монетаристськими теоріями, яким чином це збігається а роботою центрального банку.

 

Шановні, не можна відокремлювати роботу центрального банку від роботи уряду стосовно економічного блоку. Я кажу про це зараз, і я тут про це казав уже не раз: не відбудеться держави, якщо не будуть створені сильний Мінфін і сильний центральний банк! У принципі, вони діють за законом сполучених посудин. От дивіться: в січні державний бюджет не одержав 40 відсотків запланованих доходів від податків. Як бути в цьому випадку? Уряду куди звертатися? Чи знову ми увімкнемо друкарський верстат Національного банку і в черговий раз обдуримо наш народ, випустимо знецінені гроші, щоб сказати, що ми розрахувались із заборгованістю щодо зарплати?!

 

Національний банк, повторюю ще раз, я вже говорив про це у доповіді, має у своєму розпорядженні фальшиві /фальшиві!/ гроші. Реальних грошей він не має! Реальні гроші забезпечуються тільки безпосередньо в економіці. Дискусії з цього приводу повинні вестися не тут. Я не хочу вступати в якусь полеміку з вами. Якщо треба, давайте поговоримо окремо.

 

44

 

Що стосується процвітання комерційних банків і такого іншого. Шановні, я розумію, що коли насуваються такі суцільні злигодні, то звертають увагу, звичайно, на ті особняки, які будують банки. Проте, повірте мені /ви ж живете на цій грішній землі/, сьогодні наші банки за сплаченими статутними фондами всі разом рівні 11-му чи 12-му невеличкому комерційному банку Німеччини. Ви тільки вдумайтеся в це. Немає у нас достатньої фінансової могутності банків, за якими стояла б економіка. І майте на увазі: падає банк - відбувається процес за принципом доміно.

 

Я вважаю одним із великих недоліків роботи нашого центрального банку те, що він досі не став бити на сполох, не переконав, що вкрай потрібна й державна програма розвитку банківської системи, без якої неможливі підтримка і будь-який розвиток нашої економічної інфраструктури.

 

Тому я погоджуюся з вами у тому, що є тут певні недоліки, треба багато що вдосконалювати. Але треба дивитися вглиб...

 

ГОЛОВА. Депутат Лук’яненко. Будь ласка.

 

ЛУК’ЯНЕНКО Л. Г., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Українська республіканська партія. Вадиме Петровичу, ви мене переконали, що треба голосувати за Ющенка, що це є найкращий чоловік на

 

45

 

цій посаді. До вас у мене запитання дуже Малесеньке. Чому запровадили копійку, а не шаг, який у нас був в історичному минулому?

 

І прошу передати решту мого часу Мостиському.

 

ГОЛОВА. Левку Григоровичу, депутат Мостиський запишеться і виступить... /Шум у залі/.

 

Ну, дайте йому 30 секунд, хоч це і не передбачено Регламентом. Будь ласка, він зараз про лікоть запитав як міру довжини...

 

МОСТИСЬКИЙ А. Б., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках . з СНД /Ковельський виборчий округ, Волинська область/. Я хотів би запитати вас, Олександре Олександровичу, чому на цій трибуні стоїть не претендент, і ми не йому, Віктору Андрійовичу, ставимо запитання, а Вадиму Петровичу?

 

46

 

І друге запитання. Мої виборці запитують, як і вчителі в Ковелі, які страйкують з 20 числа і яким за півроку не виплатили заробітної плати, яку роль може відіграти Національний банк у тому, щоб усе-таки людям виплатили заробітну плату.

 

Дякую.

 

ГЕТЬМАН В. П. Стосовно запровадження копійки чи шага. Питання правильне. І таке питання порушувалося, коли приймалося рішення про запровадження національних грошей. Але Президія Верховної Ради, ви пам’ятаєте, що це було в 1990 чи 1991 році, прийняла таке рішення, яке, справді, не в ладах з логікою. Наскільки мені відомо, е правила І відновлення, так би мовити, історичної паралелі відносно цього.

 

47

 

Що стосується заборгованості у виплаті заробітної плати. Я намагався вам розказати ще раз про моє ставлення до цього. Можливо, Ющенко скаже вам якось краще.

 

Зрозумійте, ті принципові й амбіційні цілі, які ми ставимо на наступний рік, а я маю на увазі 27 відсотків інфляції, в монетарному плані, наскільки мені відомо, передбачають випуск в обіг додатково близько 1,5 мільярда грошей. Тобто оці півтора мільярда дають 27 відсотків інфляції.

 

Щоб виплатити 4 мільярди заборгованості щодо заробітної плати, інфляцію треба знову повернути на круги своя. І ми таким чином не зробимо краще своєму народу. Ми його ще раз обдуримо, тому що через інфляційний податок, який найстрашніший, заберемо ці гроші і підвищимо споживчі ціни.

 

Недарма я вам сказав, що в деяких центральних банках пріоритетним завданням ставиться не тільки стабільність грошей, а й стабільність цін. Давайте це зрозуміємо.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

Я відповідаю на запитання Андрія Мостиського. Комісія вирішила, що від неї інформацію з цього приводу має зробити заступник голови комісії. Це її право.

 

Президент же свою роль виконав тим, що він направив представлення за аналогією. Як ви пам’ятаєте, коли ми давали згоду на призначення Прем’єр-міністра, Президент теж не виступав на сесії з цього приводу. І тоді запитань не було. Як-

 

48

 

що ви вважаєте це потрібним, я думаю, що ви можете запропонувати це Президенту. Або я від вашого імені теж можу запропонувати це наступного разу колись.

 

І відносно назви монети. Власне кажучи, наскільки мені відомо і всім, проблема не в назві грошей, а в їх кількості. Так же? Давайте будемо діалектично дивитися на цю проблему.

 

Вікторе Андрійовичу, я запрошую вас на трибуну. Прошу уваги.

 

ЮЩЕНКО В. А., виконуючий обов'язки голови Національного банку України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Мені сьогодні буде й легко говорити, й важко. Легко, бо доведеться оцінювати шлях, який пройшов Національний банк, його політику, формовану правлінням Національного банку за останні чотири роки. І важко в тому плані, що залишається важкий комплекс невирішених проблем, у тому числі в рамках монетарної політики, що межує з фінансовою, податковою політикою, і їх вирішення, звичайно, потребує гармонії спільних дій, узгодженості в роботі різних гілок влади.

 

Дозвольте коротко зупинитися, на мій погляд, на найважливіших штрихах роботи правління Національного банку за останні чотири роки. По суті стратегія Національного банку за ці роки була сконцентрована на реалізації шести глобальних завдань.

 

49

 

Перше. Це зниження темпів інфляції до економічно допустимого рівня. І на цій основі поступове наближення до макроекономічної стабілізації.

 

Друге. Це стабілізація курсу національних грошей.

 

Третє. Це проведення грошової реформи.

 

Четверте. Розробка та запровадження в практику державного регулювання грошово-кредитної сфери принципово нових економічних методів та інструментів, адекватних за своїм характером конкретним умовам перехідної економіки.

 

П'яте. Подальша розбудова банківської системи.

 

Шосте. Прискорення розвитку фондового та валютного ринків і розробка на цій основі принципово нового каркасу ринку капіталів; створення механізму фінансування бюджетного дефіциту та нового порядку валютного регулювання; посилення стимулювання грошових нагромаджень усередині країни, залучення інвестицій та повернення з-за кордону національних капіталів.

 

Таке шестиєдине завдання ставилося правлінням з першого дня його роботи. Сьогодні ми можемо формально говорити про досягнуті певні успіхи на цих напрямах. Особливо, на нашу думку, на тих напрямах, які торкаються насамперед грошово-кредитної сфери як безпосереднього об’єкта управління Національного банку.

 

Дозвольте навести вам декілька з цих показників. Якщо взяти 1993-1996 роки і зробити ретроаналіз, то ми побачимо, що рівень інфляції за цей період зменшився з 10 000 відсотків

 

50

 

на рік до 40 відсотків на рік, або в 256 разів. По суті, встановлений єдино правильний контроль за грошовою масою, де Міністерство фінансів, комерційна банківська система виключені як агенти емісії національних грошей. По суті, вже протягом двох з половиною років Національний банк володіє інструментом, який у рамках щоденного глобального національного балансу дає можливість контролювати наявність грошової маси. Таким чином, безумовно забезпечується щоденний чіткий контроль за цим показником.

 

У сфері валютного регулювання і валютного контролю підсумком 1996 року можна вважати рівень стабільності національних грошей, коли девальвація курсу карбованця - гривні становила близько 3 відсотків, що є практично бажаною метою, яка ставилася в рамках економічної політики уряду на 1996 рік. Так само й відносно показників інфляції. Як ви знаєте, Національний банк забезпечив виконання в 1996 році визначених урядом показників інфляції.

 

Мені здається, особливо треба виділити ту роботу, яка була проведена Національним банком разом з урядом щодо реформування джерел і створення альтернативних механізмів покриття дефіциту бюджету, які б не давали інфляційних сплесків. Якщо в 1993 році 100 відсотків дефіциту бюджету, який приймався Верховною Радою, покривалося тільки за рахунок емісії грошей, що призводило до зростання цін, падіння рівня життя, то в 1996 році вже на 65 відсотків дефіцит бюджету

 

51

 

покривався не за рахунок емісії. Можна впевнено сказати, що внаслідок такої тенденції за попередні роки вперше в історії України 1997 рік буде роком, коли дефіцит центрального бюджету покриватиметься тільки за рахунок емісії фондових паперів. Цей чинник не буде приводити до зростання цін і зниження реальної пенсії, заробітної плати та інших доходів населення.

 

За цей період встановлено контроль за ціною національних грошей у вигляді облікової ставки Національного банку. Протягом останніх 26 місяців Національний банк твердо втримує курс позитивної облікової ставки Національного банку, що дало змогу, безумовно, забезпечити стабільність цін і стабільність грошей на українському ринку.

 

Докорінно поліпшилися основні кількісні і якісні показники грошово-кредитної сфери. Цей успіх став можливим завдяки підтримці антиінфляційної політики Президентом України, Верховною Радою, урядом та переважною більшістю населення України.

 

Як висновок у цій частині свого короткого виступу я хочу сказати, що по суті ми всі з вами були причетні до створення унікального феномена - національної грошової системи незалежної держави Україна.

 

І ще кілька тез, які я висловлю, можливо, випереджаючи частину тих запитань, які будуть мені адресовані.

 

52

 

Шановні народні депутати! Я хотів би вам нагадати початок 1991 року, 1992 і 1993 роки, коли ціни 1 грошова маса підштовхували одне одного, а щомісячне зростання цін становило десятки відсотків. Над українським купоно-карбованцем у цей час глузували майже всі сатирики світу. Він не користувався довірою. Наші громадяни довіряли іноземним валютам, фінансуючи тим самим економіку інших держав.

 

Коли ми втратили контроль над стабільністю грошей в 1991-1992 роках у сфері російського рубля (а я сьогодні у своїй промові хочу багато разів підкреслювати одну думку: політика стабільних грошей - це політика справедливості), почав діяти дуже небезпечний фактор у нашій економіці - почало вимиватися наймобільніше багатство - грошовий капітал. І через це національна економіка почала з шаленою швидкістю втрачати фінансові ресурси, які потрібні для власного відновлення. Почався спад виробництва.

 

За найскромнішими підрахунками, за цей період (я маю на увазі 1991-1993 роки/ у сферу долара в еквіваленті перекочувало 8 мільярдів доларів українських національних грошових ресурсів, або близько 14 мільярдів нинішніх гривень. Я дам вам довідку. Грошова маса сьогодні в глобальній національній, ' економіці становить 10 мільярдів.

 

Безумовно, втрата 14 мільярдів гривень у попередні роки була однією з найбільших драм, бо це в кінцевому підсумку призвело до зубожіння народу і глибокого занепаду виробництва.

 

53

 

Перед Національним банком постало єдине завдання: як зміцнити стабільність національних грошей, дати імпульс виробництву. Я наведу приблизно вісім цифр і на цьому завершу свій короткий виступ.

 

Перше. З проведенням грошової реформи, як твердять закордонні аналітики, з вересня минулого року Україна має свою справжню цілком конвертовану валюту. За купівельною спроможністю гривня порівнянна з голландським гульденом, не набагато поступається німецькій марці. Замість багатокурсової системи, яка заохочувала корупцію, ми маємо єдиний стабільний валютний курс. Гривня на сьогодні має поточну конвертабельность. Залишилося в минулому інфляційне лихварство і здирство. З'явилася дуже позитивна динаміка на валютному ринку. Якщо в січні 1995 року увесь валютний ринок України оцінювався у 330 мільйонів доларів, то в січні 1996 року на український ринок уже надійшов 1 мільярд 100 мільйонів доларів, а в січні 1997 року - 2 мільярди 300 мільйонів доларів. Таким чином, стабілізація гривні стала одним із глобальних мотивів акумуляції інвестицій і капіталів за кордоном.

 

Друге. Протягом останніх 14 місяців завдяки політиці стабільних грошей нам вдалося створити клімат, за якого депозит у національних грошах став набагато вигідніший депозиту у вільно конвертованій валюті.

 

Подивіться динаміку 1996 року. Приріст вкладів населення становив 188 відсотків, такого не бачила економіка Украї-

 

54

 

ни протягом останніх шести років. Вклади населення в банківській системі України за один рік збільшилися майже в два рази. Якщо відкинути рівень інфляції, ми можемо твердо сказати, що приріст реальних ресурсів у банківській системі за рахунок вкладів населення становив понад 50 відсотків. Якщо подивитися найцікавішу позицію - страхові вклади населення, то ці вклади збільшилися на 220 відсотків за 1996 рік. Я думаю, що це великою мірою демонструє довіру до національних грошей.

 

Наступне. Рівень осідання національних грошей в обігу є одним із найяскравіших показників, наскільки виникає довіра і наскільки забезпечується обіг національних грошей на національному ринку.

 

Вудь ласка, зверніть увагу на шість цифр. Якщо в 1992 році із 100 відсотків випущених нових грошей безслідно зникало за банківською системою 28,3 відсотка, то починаючи з липня 1996 року випуск готівкової маси в обіг забезпечується повноцінним поверненням грошей у банківську систему. Таким чином було припинено відплив кредитних ресурсів, які формуються на базі національних грошей.

 

Довідково скажу, що в січні рівень осідання грошей поза банками становив 1,8 відсотка. Практично ми маємо показник, коли забезпечені 100-відсоткова циркуляція нових кредитних ресурсів і недопущення їх витоку поза банківську систему.

 

55

 

І про дві позитивні тенденції, які я ще хотів підкреслити в межах обговорюваного питання. Зовнішньоторговельний баланс, валютні резерви Національного банку і зовнішній борг як триєдина характеристика для об'єктивної з точки зору зовнішнього ринку оцінки стану нашого здоров'я. Експорт за дев'ять місяців 1996 року, як вам відомо, збільшився на 23 відсотки. Імпорт за цей період був на 4 відсотки менший, що дало можливість зменшити від'ємне сальдо зовнішньоторговельного обороту, яке сьогодні становить 1, 9 відсотка валового продукту. Це зменшення на 27 відсотків порівняно з попереднім роком.

 

Для порівняння скажу, що в Угорщині зовнішньоторговельний баланс становить мінус 3,3 відсотка, у Чехії - мінус 7,1 відсотка, у Словаччині - мінус 7,5 відсотка, у Польщі - мінус 0,9 відсотка, у Канаді - мінус 3 відсотки, у США - мінус 2,2 відсотка.

 

Друге, на що я хотів би звернути вашу увагу. Ситуація стосовно зовнішнього боргу за цей період є контрольованою, на сьогодні зовнішня заборгованість у розрахунку на одну людину становить 176 доларів США. Це практично в шість разів менше, ніж, наприклад, у Росії, де цей показник становить 822 долари. Якщо порівняти цей показник з обсягами річного експорту, то заборгованість України становить 61, 2 відсотка річного експорту, тоді як, наприклад, у Чехії - &3 відсотки, у Росії - 154 відсотки, у Польщі - 156 відсотків, в Угорщині - 174 відсотки.

 

Я з єдиною метою наводив ці цифри, щоб ні в кого не склалося враження, що стабілізація цін і грошей була проведена Національним банком за рахунок втрати зовнішньої позиції. За зазначений період резерви Національного банку у валовому вимірі зросли більш як на 3 мільярди доларів.

 

Дякую за увагу.

 

56

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ЮЩЕНКО В. А. Спасибі за співробітництво, яке мав Національний банк протягом останніх чотирьох років. Я готовий відповідати на ваші запитання.

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до Віктора Андрійовича? Запишіться на запитання.

 

Будь ласка. Депутат Пшенична.

 

ПШЕНИЧНА О. М., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Ленінський виборчий округ. Автономна Республіка Крим/. Шановний Вікторе Андрійовичу! Ви кажете, що метою Національного банку є зниження темпів інфляції. Але в мене виникає таке запитання, і не тільки в мене воно виникав... Дозвольте я перейду на російську мову.

 

31 января я встречалась со своими избирателями в округе. И ветераны, пенсионеры, участники войны, работники бюджетных сфер, учителя, врачи, которые уже полгода или более полугода не получают заработную плату, мне задали вопрос, который я адресую вам. Не за счет ли того, что заработную плату в бюджетной сфере не получают, ветераны не получают более трех месяцев пенсию, достигаются низкие темпы инфляции?

 

Вопрос второй - о финансово-кредитной деятельности. Всем известно, что в моем регионе, городе Керчь, Орджоникидзевском районе, городе Щелкино, где все стоит, мертвая зона практически, никто не может получить долгосрочные кредиты. Даются краткосрочные кредиты на три месяца. И

 

57

 

не несут никакой ответственности за их использование.

 

И последний пример...

 

ГОЛОВА. Дякую, ви півтори хвилини задаєте запитання. Будь ласка, відповідайте.

 

ЮЩЕНКО В. А. Дякую за запитання. Ви знаєте, ніколи жодній країні світу стабільні гроші і стабільні ціни не заважали піднесенню рівня життя і піднесенню національного виробництва.

 

Я хотів би у відповідь на ваше запитання зачитати одну довідку, яка написана на бланку Федерації професійних спілок /країни: "Шановний В. В.! /Мався на увазі Василь Васильович Дурдинець/. Для ліквідації заборгованості щодо заробітної плати, будь ласка, не вмикайте верстат для друкування грошової маси. Член конгресу Марійко, Київ, суднобудівний завод".

 

Це говорить про що, шановні колеги? Суми, які не отримали вчителі, педагоги, були передбачені в бюджеті 1996 року. Національний банк, повірте, сповна і своєчасно виконав усі фінансові зобов’язання перед українським бюджетом. Чому така ситуація, що заробітна плата в таких-то сумах не видана вчителям та іншим працівникам бюджетної сфери, ми не знаємо. На жаль, це питання не відноситься до компетенції Національного банку. Національний банк у рамках тієї емісії, яку ви нам дозволили, розрахувався а бюджетом повністю. Очевидно, питання в іншому...

 

58

 

Друге запитання, яке ви задали, стосується кредитної підтримки. Повірте, якщо на 1997 рік буде прийнята урядом і парламентом стратегія, розроблена Національним банком, ми вперше в 1997 році можемо перейти від політики cтабільних грошей до політики поступового забезпечення стабільності кредитування народного господарства.

 

Без втрати стабільності, керуючись приростом депозитів банківської системи, сьогодні можна говорити про ймовірну суму для кредитування економіки близько 1 мільярда доларів. Але для цього в декілька умов, які можуть бути виконані в рамках моделі бюджету 1996 року, про що, якщо ви дозволите, я буду доповідати пізніше.

 

ГОЛОВА. Депутат Анісімов. Будь ласка. о

 

АНІСІМОВ Л. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський виборчий округ. Запорізька область/. Виктор Андреевич, то, что показатель внешней торговли вырос, о чем вы проинформировали нас, - это один из положительных результатов, который можно адресовать не столько Национальному банку, сколько самой промышленности.

 

Вы знаете прекрасно, что не работает внутренний рынок. Все сначала было связано с инфляционными процессами, теперь как будто бы удалось их обуздать. Скажите откровенно нам,

 

59

 

народным депутатам, в состоянии ли Национальный банк обуздать коммерческие банки и все-таки инвестировать свою промышленность, чтобы заработал внутренний рынок? На внешнем рынке мы далеко не уедем и не прорвемся...

 

ЮЩЕНКО В. А. Дякую за запитання. Я хотів би, щоб мою відповідь було сприйнято як чесну. Якщо ми хочемо мати середньострокові чи довгострокові кредити, ми повинні спочатку забезпечити середньострокові чи довгострокові чиїсь депозити. Наша економіка робить сама собі депозити: на короткий, середній і довгий строк. Для того щоб працював середньостроковий депозит, потрібна середня стабільність - це аксіома. Тільки тоді юридична або фізична особа може покласти гроші.

 

Зверніть увагу на динаміку, яка відбувалася за останні півтора року. Банківська система вперше за півтора року в абсолютному і фізичному розмірі приросла кредитними ресурсами, але середньоплановими ресурсами.

 

У минулому році тільки вклади населения, я говорив, збільшилися майже вдвоє в банківській системі. Кредитування в 1996 році приросло на 34 відсотки. Імпульс для середньо-строкових кредитів дано. Я можу твердо говорити про те, що якщо буде забезпечена в рамках інфляційних маяків уряду політика 1996 року, ми в другому кварталі 1997 року матимемо вже основу для розвитку довготермінових інвестицій. На сьогодні ці кредити становлять 11 відсотків. Три роки тому вони становили 4,3 відсотка. Повірте, динаміка є. Трошки терпіння...

 

60

 

Ми вже в уряді розглянули основи бюджетної політики і прийшли до такого приблизно висновку. Якщо ми приймаємо рівень інфляції 25 відсотків, реструктуризуємо фондовий ринок України, то за 4 - 5 місяців можемо мати процентні ставки в Україні на рівні 30-35 відсотків і ціну на фондові папери в межах ЗО відсотків. До речі, торги на фондовому ринку в січні закінчилися із 30-відсотковою доходністю для держави. Тобто відбуваються позитивні процеси на пасивному ринку.

 

ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

 

КОВТУНЕЦЬ В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/. Дякую. Група "Реформи". Вікторе Андрійовичу, якщо навіть відкинути всю нелюбов до комерційних банків як наших політиків, так і частини наших громадян, однаково ми маємо визнати, що в цілому банківська система України є досить слабкою і навіть найбільші наші комерційні банки не витримують конкуренції з потужними російськими, не кажучи вже про західні.

 

Як ви вважаєте, чи Національний банк зробив усе можливо, залежне від нього, щоб зміцнити власну банківську систему, і що для цього треба зробити в майбутньому?

 

Дякуй.

 

61

 

ЮЩЕНКО В. А. Дякую. Ми зробили далеко не все. Я думаю, три роки тому ми мали дуже слабкі принципи і дуже слабку позицію обстоювання інтересу, який тепер уже зачіпає всіх. Це - капіталізація банківської системи.

 

Тут звучало, що в 1992-1993 роках у період гіперінфляції банківська система працювала на "гарячих" грошах і добре розжилася. Шановні народні депутати, даю вам офіційну довідку: банківська система починала 1992 рік із капіталом 42 мільйони доларів, а закінчила 1993 рік із капіталом 37 мільйонів доларів. Тільки наприкінці 1994 року нам удалося відновити капітал банківської системи в обсягах, які були наприкінці 1992 року. За 1996 рік капітал банківської системи збільшився в 5,5 раза, чому сприяла ваша постанова, де встановлено мінімальну межу, хоча ставка Національного банку ще була вищою від цього рівня.

 

Повірте, було недооцінено значення цього показника десь три роки тому, і проблема капіталізації, ліквідності й платоспроможності банківської системи на сьогодні, справді е важкою.

 

ГОЛОВА. Депутат Лук’яненко.

 

ЛУК’ЯНЕНКО Л. Г. Українська республіканська партія. Вікторе Андрійовичу, я розумію, що сумний стан нашої економіки в основному залежить не від Національного банку, але й він відіграв важливу роль. Коли була велика інфляція, то

 

62

 

вона зумовлювала швидкий обіг грошей. І гроші спрямовувалися в торгівлю, а не в промисловість.

 

Тепер, коли ви домоглися стабілізації гривні, то логічно припустити, що гроші ітимуть і в промисловість, бо вже може бути вигідно вкладати їх на триваліший час. Наскільки спостерігається це явище?

 

Я вважаю, що ми можемо вийти з тієї величезної криза, тільки послабивши податковий прес. Я просив би пояснити це.

 

ЮЩЕНКО В. А. Дякую. Ми у довідкових матеріалах дали на двох сторінках аналіз динаміки кредитного ринку. Статистика свідчить про кредитну активність банківської системи. Зверніть увагу на діаграму, де показано кредитну активність банківської системи за І992-І996 роки. Ви бачите, що на сьогодні в кредитному портфелі економіки е тільки 12 відсотків кредитів, які були видані в 1994 році, а 32 відсотки становлять кредити, видані в 1996 році. Для порівняння скажу, що в 1995 році було видано 27 відсотків кредитів. Отже, кредитна активність банківської системи пожвавилася в напрямі розв’язання проблем виробника.

 

Але є питання: які це кредити? Поки що, справді, йдеться про середньострокові кредити, тому що маємо середньострокові депозити і середній рівень стабільності. Але ми щотижня відслідковуємо видачу кредитів банківською системою і можемо сказати, що терміни, на які видаються нові кредити, весь час

 

63

 

збільшуються. Це дає стабільність. І я впевнений, що в другому кварталі 1997 року ми вперше матимемо можливість серйозно заявити про початок довгострокових кредитних вкладів в економіку.

 

ГОЛОВА. Депутат Сахань.

 

САХАНЬ І. Я., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Ярмолинецький виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Вікторе Андрійовичу! Не ставлячи під сумнів ваш високий професіоналізм, я все-таки хочу з’ясувати для себе два такі питання.

 

Перше, У вашому виступі й у матеріалах, які роздані сьогодні народним депутатам, переконливо доводиться, що грошова маса в обігу достатня для нашої економіки. Водночас бартеризація досягла таких масштабів, що це практично звело нанівець доходи бюджету. Чи не є бартеризація наслідком усе-таки того, що немає грошей, чи тут криється якась інша причина?

 

64

 

І друге запитання. Державні цінні папери. Наскільки я розумію, це лінія Національного банку - покриття дефіциту бюджету за рахунок залучення банківських коштів на придбання цінних паперів держави. Водночас це відвертає кредитні ресурси від фінансування економіки, від надання реальних кредитів виробництву. Чи не є ця лінія теж помилковою, на ваш погляд?

 

ЮЩЕНКО В. А. Дякую. Дуже цікаві запитання. У нас багато дискусій точиться з приводу того, чи достатньо грошей, чи їх недостатньо. Досліджено, що гривня, яка є в обігу, становить приблизно 16 відсотків валового продукту. Якщо взяти гроші у вигляді доларів, дойчмарок, російських рублів, які також обслуговують наш внутрішній продукт, і зіставити їх із валовим внутрішнім продуктом, то рівень монетаризації української економіки відповідає показникам статистичних європейських країн.

 

65

 

Проблема полягає в тому, що рівень монетаризації національними грішми поступається рівню монетаризації за рахунок сильних валют. Сильні валюти можна витиснути тільки одним способом - підкреслюючи щомісяця, щотижня стабільність національних грошей. На сьогодні рівень доларизації із 37 відсотків знизився до 17 відсотків. І цей процес іде неухильно. Але незважаючи на це, за нашими підрахунками, поза банками у вигляді вільно конвертованої валюти працює близько 14 мільярдів гривень, що в 1,5 раза більше наявної грошової маси.

 

Тому, безумовно, держава, уряд, банки декларують курс на те, що найдешевший кредитор у країні - власне населення, на випуск державних облігацій, які були б зорієнтовані на людину, вилучення із оподаткування і мобілізацію цих 14 мільярдів. Зверніть увагу: 14 мільярдів - це більш як уся міжнародна допомога, яку Україна за всі часи отримала! Гроші є поряд з нами! Їх можна взяти тільки ведучи внутрішню національну, зважену, стабільну політику. Таким чином, достатність грошей у мене ніякого сумніву не викликає. Постає питання, як спільними зусиллями /тому що тут потрібні інструменти не тільки центрального банку/ створити умови для мобілізації цих коштів.

 

Тепер відповідь на друге запитання. У всьому світі класичним інструментом покриття дефіциту бюджету є не емісія національних грошей, яка призводить до підвищення цін, а емісія державних цінних паперів.

 

66

 

У кінці 1995 року Національний банк уперше організував фондовий ринок. Досі маємо багато дискусій, спекуляцій у пресі про високу ціну фондового ринку й про те, що він забирає ресурси.

 

Шановні народні депутати! Ресурси забираються на покриття дефіциту бюджету. Ідеться про те, що або через емісію Національного банку, черев підвищення цін, втрату пенсій і реальної заробітної плати будемо кредитувати дефіцит, або через емісію державних цінних паперів. І що найважливіше: ці гроші, не зачіпаючи ресурсні можливості економіки, можна взяти в населення. У 1997 році переважну частину дефіциту бюджету, на мій погляд, було б раціонально покривати за рахунок підписки зобов'язань для населення України.

 

І останнє з цього приводу. Я хотів би довести до вашого відома, що питання, коли випускати державні цінні папери, на яку суму, за якою ціною, визначаються тільки Міністерством фінансів. Національний банк не має ніякого відношення до ціни на державні цінні папери. Національний банк не має ніякого відношення до суми, на яку залучаються державні цінні папери. Все це входить у рамкове регулювання дефіциту бюджету, затвердженого парламентом, і визначається ця процедура Міністерством фінансів. Кожного разу на торги, які організовує Національний банк, Мінфін дає таке доручення: прошу стільки-то залучити за такою-то ціною і перерахувати на такий-то рахунок. Це функція центрального банку. Але ціна, обсяги й час випуску цінних паперів - це не в функцією Національного банку, і я просив би на це зважити.

 

67

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Вікторе Андрійовичу.

 

Шановні депутати! Будемо обговорювати чи, може, шляхом голосування визначимося?..

 

Готові голосувати, так? Тоді я прошу проголосувати пропозицію про те, щоб визначатися шляхом голосування без обговорення цього питання, оскільки в запитаннях було... (Шум у залі).

 

Ну, будь ласка, якщо мають фракції право й наполягають... 300 голосів ми не наберемо для припинення обговорення цього питання. Я поставлю це на голосування після двох виступів. Тоді вже не буде потреби у 300 голосах.

 

Хто записався на виступ?..

 

Одну хвилиночку. У мене є така пропозиція. Ми зробимо перерву, після перерви проведемо обговорення, а потім відразу зробимо перерву для голосування й знову продовжимо роботу. Приймається? Так.

 

Перерва на півгодини.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВА. Прошу депутатів зайняти свої місця. Є пропозиція дати можливість виступити представникам від фракцій.

 

Депутат Єльяшкевич. Від групи "Реформи". Будь ласка.

 

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсон-

 

68

 

ська область). Депутатская группа "Реформы". Уважаемые коллеги! Мы стоим перед сложной, но очень важной V проблемой - решение вопроса о том, кто должен возглавлять Национальный банк Украины. И будет ли Национальный банк независимым финансовым институтом, будет ли он в конечном итоге выполнять решения законодательного органа Украины?

 

Безусловно, в работе Национального банка в прошлом было много ошибок, упущений, как и в других отраслях народного хозяйства. Но мне думается, что банковская система выглядела чуть-чуть получше, чем остальные отрасли, состояние которых ужасное. Тем более если сравнивать нынешнего руководителя Национального банка с министрами финансов - Пятаченко, Германчуком, Кореневским. На их фоне такой руководитель финансового учреждения, безусловно, является чуть ли не идеальным. Хотя я думаю, что это не совсем так.

 

Опыт показал, что частая смена руководителей финансовых учреждений в системе Министерства финансов приводила к тому, что приходили не лучшие, а, наоборот, все хуже и хуже. В конечном итоге мы имеем, на мой взгляд, немого министра финансов, который практически не может высказать мнение правительства по тому или иному вопросу.

 

Поэтому я убежден, что на сегодняшний день мы должны принимать решение по кандидатуре Виктора Андреевича Ющенко. Тем более что мне, например, совершенно не хочется, чтобы Национальный банк возглавлял тот, кто представляет интересы определенных кланов й поставлен этими кланами, либо тот, кто ни дня не проработал в банковской системе и в тайне мечтает с помощью политических интриг занять это место.

 

69

 

Я думаю, что и позиция Украинского союза промышленников и предпринимателей, с которой нельзя не считаться, тоже должна оказать влияние на наш выбор.

 

Безусловно, как я уже говорил, есть масса претензий к работе и самого руководителя Национального банка, и правления Национального банка, и областных управлений. Есть серьезные упущения в работе банковской системы. Но, осознавая это, мы должны понимать: опыт многих стран мира показывает, что должность руководителя банковского учреждения прежде всего должна характеризоваться стабильностью и преемственностью. И то, что здесь, я думаю, впервые в практике нашего парламента человек, который, передал бразды правления Виктору Андреевичу Ющенко, - это Вадим Петрович Гетьман - говорил о нем теплые слова, должно стать хорошей практикой и для будущих министров финансов, и для будущего Премьера, и для будущего Председателя Верховного Совета.

 

Вы знаете, ну, удивительно для нас слышать, когда человек говорит о заменившем его хорошие слова. Значит, мы имеем дело с профессионалом. А это действительно так. И наша комиссия принимала вчера, безусловно, непростое решение с позиции профессионализма. Три человека воздержались, остальные проголосовали за. Но даже воздержавшиеся выступали и говорили о том, что Виктор Андреевич Ющенко обладает необходимыми профессиональными качествами для этой должности.

 

То, что происходит сегодня вообще в нашем обществе, с нашей экономикой, нельзя ставить в вину только Национальному банку. Национальный банк фактически есть пассивным агентом

 

70

 

по осуществлению той политики, которая вырабатывается прежде всего нами и Кабинетом Министров. Безусловно, без хорошего министра финансов, Премьера, который находился бы на работе, а не в отпуске во время решения столь сложных проблем как бюджет, налоги и принятия решения о руководстве Национального банка, нам будет очень тяжело.

 

Я хочу, чтобы сегодня, принимая решение, мы взвесили все "за" и "против" и доказали всем, кто пеняет на Верховный Совет и говорит о его неспособности работать, что Верховный Совет способен принимать осознанные и ответственные решения.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Депутат Ландик. Будь ласка.

 

ЛАНДИК В. I., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках с СНД (Ленінський виборчий округ, Донецька область). Депутатська група "Незалежні", голова Партії праці. Шановні колеги І Шановна президіє І Щодня, працюючи у Верховній Раді, ми прямо чи непрямо задаємо собі запитання: як могло трапитися, що в мирний час за сприятливих зовнішніх умов економіка України втратила протягом останніх п'яти років більше половини свого економічного потенціалу? При тому, що дії керівників були спрямовані на реформування, тобто поліпшення економіки, а отже, й життя громадян.

 

Останнім часом з трибуни Верховної Ради, на шостому з'їзді промисловців і підприємців ми чули висновки, що в цьому

 

71


 

процесі винен тільки Національний банк України. У цьому є сенс. Розбудова добре налагодженого банківського сектора та системи нагляду виявилася дуже складним завданням для правління Національного банку України. У той час, коли неконкурентоспроможні підприємства, підкреслюю, не з власної вини не змогли виконати свої фінансові зобов'язання перед банками, які відчули різкий спад реальної вартості своїх активів, банки жили і продовжують жити безбідно. Але одне із завдань реформи фінансового сектора полягає в тому, щоб створити для банків такі умови, за яких вони були б зацікавлені надавати позики тим підприємствам і приватним особам, які можуть отримати найбільші доходи від своїх капіталовкладень. За п'ять років ми не бачили переліку пріоритетних об'єктів у державі для піднесення економіки України. А тому банки та приватний бізнес не могли вкладати кошти в незрозумілі проекти. Наслідком реформування економіки була щоразу нова програма уряду, де пропонувалися пріоритетні галузі, а не об'єкти, і це була помилка.

 

Шановні колеги! Здійснення серйозних заходів щодо реформування банківської системи пов'язано з урахуванням необхідності кардинального поліпшення обслуговування банками економіки. І найважливіші з них такі.

 

Перше. Зближення повноважень Національного банку та Кабінету Міністрів. У зв'язку з цим нам необхідно прийняти Закон України про Національний банк, який внесено на розгляд.

 

Друге. Координація Кабінетом Міністрів України роботи, пов'язаної із здійсненням політики субсидій. Національному банку забороняється кредитування комерційних банків за ставкою, нижчою його облікової ставки.

 

72

 

Третє. Заборона Кабінету Міністрів та Національному банку України покривати кредитами дефіцит бюджету і внутрішній державний борг.

 

Четверте. Обмеження емісійної діяльності Національного банку України шляхом щоквартального встановлення погодженої з Кабінетом Міністрів України граничної суми випуску в обіг засобів платежу виходячи з економічно обґрунтованого зростання цін і реальних обсягів валового внутрішнього продукту, а також контролю за динамікою грошової маси в обігу, темпами інфляції.

 

П'яте. Забезпечення Національним банком України та урядом кредитної підтримки виробництва шляхом надання цільових довгострокових кредитів на високоефективні програми і під конкретні зобов'язання підприємств щодо випуску продукції, заставу майна, гарантії банків, а також здешевлення кредиту під пріоритетні об'єкти за допомогою компенсаційних виплат підприємствам з державного бюджету за рахунок надходжень доходів від емісійної діяльності Національного банку України.

 

Шосте. Проведення політики захисту всіма комерційними банками вкладів населення на рівні, близькому до облікової ставки Національного банку України.

 

Ця робота вже розпочалася. Але заміна керівництва зупинить реформу банківської системи мінімум на рік, що призведе до чергового погіршення життєвого рівня мешканців України. Я повторюю, шановні колеги, призведе До чергового погіршення.

 

Виходячи з вищесказаного, депутатська група "Незалежні" пропонує в цей тяжкий для нашої держави час не робити помилок, а залишити на посаді голови Національного банку України Віктора Ющенка.

 

Дякую за увагу.

 

73

 

ГОЛОВА. Депутат Ващук. За нею - депутат Плющ.

 


ВАЩУК К. Т., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках а СНД (Горохівський виборчий округ. Волинська область). Шановні колеги! Сьогоднішнє питання турбує весь цей зал, кожного з присутніх тут народних обранців, бо ніщо в нашій державі так взаємно не пов'язане, як діяльність Національного банку, стан економіки країни та добробут наших людей.

 

Сьогодні нам доведеться прийняти рішення дуже відповідальне, адже фінансова діяльність усе-таки стосується кожного зокрема. І кожна людина в міру свого розуміння проблеми, свого світогляду, навіть відчуваючи ту проблему на собі, судить про неї так чи інакше, але судить. Маючи власний життєвий досвід і розуміння цієї проблеми, я теж хочу поділитися з вами своїми міркуваннями.

 

Як би ми сьогодні не оцінювали діяльність Національного банку, але маємо визнати, що за минулий рік серед найбільших досягнень у нашій державі чи гарних прикладів роботи поряд із прийняттям Конституції є впровадження національної грошової одиниці і вміле проведення грошової реформи в Україні. Це, звичайно, ми зараховуємо до заслуг Національного банку. І треба ж іще врахувати, що він такий же молодий, як наша держава, навіть ще трошки молодший, що він ріс, мужнів разом із державою. Тому, звичайно, не обійшлося без помилок та упущень, на які тут звертали увагу депутати.

 

74

 


Нам хотілося б, щоб був більший вплив і контроль Національного банку за діяльністю банків комерційних, чіткіша політика підтримки банків державних, зокрема Ощадбанку. Його роль у збереженні і примноженні вкладів трудящих дуже велика, як і в кредитуванні виробництва, зокрема сезонного в агропромисловому комплексі. Хотілося б, щоб у Національному банку це зрозуміли. Це кредитування має бути стимулюючим, справедливим і розрахованим на перспективу, тобто не короткочасним, а в основному довгостроковим, про що, відповідаючи, говорив Віктор Андрійович.

 

Але все-таки ми всі, присутні тут у залі, теж робили помилки, вчилися, виправляли їх. І тому я хочу сказати, що як би кожен із нас не ставився до голови Національного банку, ми не можемо не бачити його великого вкладу в розв'язання проблеми впровадження української грошової одиниці, її стабілізації, у розбудову нашої банківської системи. Справжнє знання ним фінансової справи, високий професіоналізм оцінюються належно не лише нашими спеціалістами, а й за кордоном.

 

І головне, що це людина не байдужа, творча, постійно у пошуку, не заспокоюється, впроваджує нове.

 

Хочемо ми чи не хочемо, а ми все-таки люди свого часу, зі своїми стереотипами, своїм розумінням. І дуже непросто нам часом зрозуміти те нове, що приходить, ми його по-своєму сприймаємо. Маю на увазі впровадження валютних бірж, ринку цінних паперів та найновіших форм ринку капіталів. Так, ми це сприймаємо по-різному, судимо про нього по-різному. І кожен, якщо не сприймає ту чи іншу проблему, це переносить на особистість голови Національного банку. Однак усе но-

 

75

 

ве, передове нам треба запроваджувати. Ми йдемо в цивілізований світ, нам треба вчитися разом із Національним банком, рости разом із нашою державою.

 

Шановні колеги! Стабільність грошей, що лежить в основі діяльності Національного банку, дасть нам можливість стабілізувати економіку, понизити ставки кредитів, перейти до того ж бажаного нами довгострокового кредитування, дасть можливість кожній людині мати стабільні гроші та власні заощадження.

 

Закінчуючи виступ, я хочу звернутися до кожного присутнього тут. Ми повинні зважити ще й на те, що, приймаючи рішення про призначення голови Національного банку, ми теж беремо відповідальність за стабільність курсу національної політики, а також на те, що Віктор Андрійович один із тих, на жаль, небагатьох людей, що відповідають посаді, яку вони займають у нашій державі.

 

Я вам дякую за увагу і прошу підтримати кандидатуру Віктора Андрійовича Ющенка.

 

ГОЛОВА. Дякую. Я прошу уваги, шановні депутати! Вважаючи на те, що Катерина Тимофіївна так пристрастно говорила і в неї така свіжа гарна зачіска, я дозволив їй виступати трохи довше.

 

Слово має Іван Степанович Плющ від "Конституційного центру". І далі будемо радитися, бо вже були пропозиції з місць, що треба припинити обговорення.

 

76

 

ПЛЮЩ І. С., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Ворзнянський виборчий округ, Чернігівська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги народні депутати! Я хочу висловитися а приводу корінного, як на мене, питання, а не тільки з питання про призначення Ющенка. Усі ми в цьому залі різні - від Плюща до Володимира Моісеєнка, від Яворівського до Івана Сергійовича Чижа, від Марченка до Наталії Михайлівни Вітренко, тому що в природі однакових людей немає.

 

Чому ми різні? Тому що ми з Моісеєнком, я так порівняв, опоненти. І я хочу, щоб ми вели наші дискусії цивілізовано і ніколи не ставали ворогами. Адже опоненти знаходять компроміси, знаходять точки дотику і шляхи виходу з будь-якої кризи. А вороги проводять свої розборки, так це охрестили в районі. Я не хочу, щоб ми до них дожили.

 

Але окрім того, що різні, ми всі ще і єдині. Єдині в чому? Усі ми - і ті, які понад шість років сидять у цьому залі і працюють, і ті, які понад три роки тут працюють, коли обиралися, то давали клятву своїм виборцям, давали запевнення, що все будемо робити для того, щоб поліпшити їхнє життя або, принаймні, щоб вони не втратили віру в те, що ми можемо це зробити. І сьогодні найголовніше для нас усіх, незалежно від політичного кольору, від віросповідання, щоб ми наблизилися до виконання своїх зобов'язань, бо можна поставити під сумнів успіх наступних виборів, а це - не буде парламенту. А коли не буде парламенту, говорити про розбудову демократичної, правової, цивілізованої держави взагалі зайве. Ми знаємо, що після цього може настати. Ось тоді будуть зайвими наші намагання інтегруватися в європейську спільноту і світову співдружність.

 

77

 

Тому сьогодні стоїть питання: як виконати наше зобов'язання щодо боргів? Як на мене, то ми вже відповіли на нього, кажучи в цьому залі багато разів, що треба створити умови для власного виробника, щоб з’явився інвестор, який би вирішив питання інвестування нашої економіки.

 

На жаль, запропонований проект бюджету /і перший, і другий варіанти/ не вирішує такого питання. Там узагалі не передбачено інвестицій. А без інвестицій говорити про запуск власного виробництва - марна справа.

 

Що і як треба регулювати - це окрема тема. Але для того суспільства, для того способу виробництва, для тієї економіки, до якої ми намагаємось інтегруватися, найголовнішим регулятором є гроші.

 

Де гроші містяться? В банку. Треба кілька слів сказати про формування нашої української банківської системи, Першим починав Матвієнко, другий був Гетьман, третій - Ющенко. Протягом п’яти років ми не сформували цієї системи, одначе заклали хоч сирий, але все-таки фундамент. Виконробами цього фундаменту найбільше були названі особи, а з цих трьох найбільше -все-таки Ющенко,

 

Сьогодні кажуть про те, що не вистачає грошей, про головну суперечність між урядом і Національним банком, У чому вона полягає? Шостий Прем’єр-міністр намагається звинуватити Національний банк у тому, що він не видає кредити. Але ж завдання уряду наповнити банк цими кредитними ресурсами, а потім уже ними можна розпоряджатися. Не можна розпоряджатися ресурсами, не наповненими урядом. А це завдання Кабінету Міністрів і наше також. Тобто маємо створити умови для виробника.

 

78

 

Тому я пропоную такий вихід.

 

Ви знаєте, все пізнається в порівнянні, а зіставлення - найкращий і найпростіший метод аналізу. І нас також порівнюють: і ми самі, й інші. Якщо ми сьогодні безпідставно залишимо Національний банк без кваліфікованого професійного голови, то ми від цього не виграємо.

 

В старій системі які були головні критерії? Професійність і партійність або відданість ідеалам. Що сьогодні? Професійність і відданість народові України та нашій державі. Як громадянин Ющенко відповідав таким критеріям.

 

Я не фахівець, щоб оцінити його професійність, але свого часу запитав думку Віктора Геращенка /це був керівник російського Центробанку/. Він дав однозначну відповідь: "В особі Ющенка я бачу професійного банкіра".

 

Я думав, Президент, вносячи пропозицію щодо Ющенка, проконсультувався /сьогодні і Вадим Гетьман про це казав/ із Світовим та Європейським банками, з іншими структурами /Шум у залі/.

 

Можна бути певним, що це професійний, відданий народові України спеціаліст. Тому закликаю вас усіх відкинути політичні амбіції і проголосувати за Віктора Ющенка /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. Депутати пропонували припинити обговорення. Ставлю на голосування таку пропозиції). Будь ласка.

 

"За" - 205. Прийнято. Це процедура. Шановні депутати! /Шум у залі/.

 

79

 

Я прошу вас, шановні депутати... То треба голосувати "проти". Я кажу ваш це процедура, визначена Регламентом. Під час обговорення вноситься пропозиція. Я поставив на голосування так, як це визначено Регламентом.

 

Є різні думки, і то не таємниця, що під час підготовки питання до розгляду і керівники фракцій, і окремі депутати, і фахівці з різних галузей та Кабінету Міністрів тощо висловлюють свої міркування, в тут цілий блок негативних моментів, що їх треба враховувати, і цілий блок моментів позитивних.

 

Наші запитання і відповіді на них, а також обговорення підтверджують ще раз, що ми повинні врахувати всі ці аспекти. Але до недоліків належить, скажімо, невикористання можливостей, які можна було врахувати під час проведення грошової реформи, зокрема стосовно погашення заборгованості громадянам України. Так, можна було вирішити інакше, але оцінки різні в даного приводу. Кредитна політика не задовольняє, проте вона не задовольняє виробничників, але ж залежить не тільки від Національного банку.

 

Грошовий голод відчувається в економіці України, неплатежі великі, не розв’язано проблеми компенсацій громадянам, суцільна доларизація нашої економіки. Хоч ці питання, я ще раз повторюю, більшою мірою залежать від уряду. І це правильно відзначали промовці.

 

У позитивному плані що можна сказати? Високий професійний рівень Віктора Андрійовича.

 

80

 

Стосовно цього ніхто не має сумнівів. Я пригадую, що чотири роки тому, коли вирішувалося таке саме питання, це було першою умовою, першою підставою для того, щоб Верховна Рада прийняла відповідне рішення.

 

Ще одна обставина. Поверніться пам’яттю до періоду, коли він узяв під свою руку Національний банк. Розвалена кредитна політика /Шум у залі/. Так було. Це тут ми можемо говорити про причини, хто був, хто не був. Ідеться про обставини.

 

Далі. Авторитет у Віктора Андрійовича є, і цього заперечити ніхто не може. Стабільність іміджу у фінансовому світі - всередині України і за її межами - теж є. Створена матеріальна база. Всі керівники комісій і депутати, які цікавилися, їздили подивитися і монетну фабрику, й інші об’єкти. То надзвичайно серйозна справа, і непросто її було здійснити.

 

Крім того, е подання Президента, на яке ми повинні реагувати. На мій погляд, треба було б його підтримати в цьому.

 

До того ж за Конституцією закінчуються функції керівника Національного банку, і нам потрібно вирішувати це питання обов'язково.

 

Задавалося запитання/під час перерви підходили депутати чи подана декларація, адже потрібно для розгляду таких питань подавати декларацію. Декларація в. Вона свідчить про те, що Віктор Андрійович мав квартиру в Києві, дачний будинок в Обухівському районі, мав сина 1985 року народження /Шум у залі/, автомобіль "Жигулі". Він у 1996 році одержав 35 тисяч гривень, враховуючи і гонорар у 108 гривень 90 копійок за лекції... Дивіденди - 23 гривні 65 копійок,

 

81

 

Підприємницькою діяльністю не займається. Доходи з іноземних держав не отримував. /Шум у залі/. Ось декларація про його доходи.

 

Тому я прошу вас визначитися голосуванням. З приводу процедури слово бере голова Лічильної комісії Михайло Дмитрович Сирота.

 

СИРОТА М. Д., голова Лічильної комісії Верховної Ради України /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Відповідно до Регламенту Верховної Ради України до бюлетеня голосування внесено одну кандидатуру - Ющенка Віктора Андрійовича. Ви можете отримати ці бюлетені біля столів реєстрації, вони підготовлені. Списки теж готові.

 

Хто голосує "за" кандидатуру - не викреслює прізвище в бюлетені, хто "проти" - викреслює.

 

Кабіни і урни для голосування підготовлено.

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до голови комісії? /Шум у залі/.

 

СИРОТА М. Д. Планується провести голосування з 13 години до 13 години 30 хвилин.

 

ГОЛОВА. Після голосування депутати повертаються до залу.

 

82

 

СИРОТА М. Д. Так. А Лічильна комісія матиме півгодини для підрахунку результатів голосування.

 

ГОЛОВА. Прошу депутатів поки що залишитися на місцях /Шум у залі/.

 

Є запитання? /Шум у залі/.

 

Запишіться, будь ласка, на запитання. 5 хвилин на запитання достатньо. Висвітліть список. Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

ВІТРЕНКО Н. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Шановний голово комісії! Учора ми розглядали пропозиції стосовно порядку денного і зал проголосував, щоб перед затвердженням голови Національного банку України заслухати доповідь тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради про причини і наслідки валютної лихоманки в серпні 1995 року, коли було надбано колосальні капітали. Я півдня чекаю, коли ж ми нарешті розглядатимемо це питання, а ви вже закликаєте голосувати. Скажіть, будь ласка, учора ми даремно голосували, щоб розглядати це питання? Як тепер можна голосувати, не заслухавши доповідь тимчасової спеціальної комісії?

 

83

 

СИРОТА М. Д. На жаль, я можу відповідати лише як голова Лічильної комісії. А як голова Лічильної комісії я відповідаю тільки за технологію проведення голосування, не більше. Питання, яке ви порушуєте, поза сферой компетенції голови Лічильної комісії.

 

ГОЛОВА. Усі питання в компетенції Верховної Ради і моїй теж, тому я відповім на ваше запитання. За вашим наполяганням ми внесли це питання до порядку денного як інформацію комісії. Те, що пропонується для відповідного розгляду - це не питання порядку денного. Це питання процедури - вирішення питання про формування порядку денного на конкретний день, якщо ви вважаєте, що це потрібно /Шум у залі/.

 

Ми за вашим наполяганням внесли це питання для розгляду, але відповідно до Регламенту його можна вносити тільки тоді, коли воно підготовлене, коли є документи, висновки, аналізи. Усього цього немає. Тому це є наслідком того, що не можна з голосу вносити питання до порядку денного.

 

Ще є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка, Михайле Дмитровичу.

 

Шановні депутати, перед тим як ви вийдете із залу, дозвольте звернутися до вас із такою пропозицією.

 

Ми всі учасники вчорашнього засідання Верховної Ради. Виступав Голова Верховної Ради зі вступним словом і 30 відсотків свого часу витрачає на питання бюджету, податкової політики, говорить про те, що треба припинити політичні протистояння з цього приводу, а всім конструктивно працювати

 

84

 

й готувати матеріали для затвердження закону, прийняття норм саме стосовно бюджету.

 

Що ми врешті маємо? Сьогодні одне з найоб’єктивніших, як на мене, агентств "Інтерфакс-Україна" майже на сторінку коментує виступ Голови Верховної Ради, де жодним словом не • згадується про бюджет. Зате потім подається заява Кабінету Міністрів з цього приводу. Попри те, що працює комісія, працюють урядовці, хоч не з таким напруженням, як ви очікували /і ми про це не кажемо/ працює робоча група, яку очолює депутат Мусіяка. Пишеться приблизно так: "В сложившихся условиях нужно стремление к компромиссам. Правительство такое стремление проявляло. Главное тут - не перейти границы, за которыми теряется возможность принятия решения. И Кабинет Министров выражает надежду, что в ответственный для общества период народные депутаты отбросят в сторону политические дебаты и выяснение отношений, направят свои усилия на скорейшее принятие пакета законов и введение их вместе с новым бюджетом".

 

Та врешті-решт, скільки ж можна займатися спекуляціями? Ідеться про те, щоб документи були ґрунтовними, щоб люди ними користувалися, щоб виробництво могло ними користуватися.

 

Я ще раз звертаюся до тих, що готують подібні заяви: припиніть заяви стосовно прийняття податкових законів і бюджету! Треба всім працювати. У комісіях навіть не було перерви між сесіями, робоча група підготувала чималу кількість законопроектів, нормативних положень.

 

85

 

Є пропозиція комісії, яку очолює Суслов, у другому читанні частину будемо розглядати. Ну скільки можна вдаватися до цих спекуляцій? Я прошу журналістів об’єктивно висвітлювати ці питання.

 

Оголошується перерва на півгодини для голосування. О 13 годині 30 хвилин засідання продовжиться.

 

86

 

Після перерви

 

ГОЛОВА. Прошу всіх сісти на місця.

 

Шановні депутати! Слухається питання про проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін і доповнень до Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів України.

 

Доповідає Віктор Петрович Тентюк, заступник міністра фінансів. Будь ласка. Я прошу стисло.

 

ТЕНТЮК В. П., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Ви знаєте, що 22 лютого 1996 року Верховна Рада затвердила Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів. У серпні 1996 року Кабінет Міністрів звернувся з проханням до Верховної Ради внести деякі зміни до названого положення. Лист вам подано 22 серпня 1996 року.

 

Ідеться про те, що Верховна Рада не дозволила Кабінету Міністрів використовувати кошти резервного фонду на погашення боргів, у тому числі пов'язаних із гарантіями або іншими видами забезпечення, наданими Кабінетом Міністрів України, а також для збільшення сум за статтями видатків, передбачених у державному бюджеті. У листі також містилося прохання, щоб Верховна Рада скасувала ось яку норму. За три дні до розгляду питання про розподіл коштів або виділення коштів за рахунок резервного фонду Кабінет Міністрів зобов'язаний повідомити Комісію з питань бюджету. Потім представник Комісії з питань бюджету має взяти участь у засіданні Кабінету Міністрів, і після того тільки Кабінет Міністрів може прийняти рішення.

 

87

 

На думку Кабінету Міністрів, така норма не сприяє оперативності, самостійності Кабінету Міністрів у вирішенні питань. Норму доцільно скасувати й у зв'язку зі створенням Рахункової палати, яка цілком контролюватиме не лише резервний фонд, а й використання коштів бюджетами всіх рівнів.

 

Прохання також вилучити слова в абзаці четвертому пункту 4, де визначаються обсяги коштів. Тільки 20 відсотків Кабінет Міністрів може направляти на інші, не передбачені заходи, скажімо, на ліквідацію наслідків стихійного лиха тощо. Тим часом у житті відбуваються такі зміни і виникають такі потреби, коли уряд має терміново вживати якихось заходів щодо фінансування. От 1996 року багато було таких випадків, коли треба було негайно ремонтувати, готуватися до зими тощо.

 

Мені випала не дуже вдала роль і відповідальність виступити, бо я не був присутній на засіданнях Комісії з питань бюджету, коли розглядалося це питання. А Комісія з питань бюджету відмовила у цих проханнях. Тобто не підтримала зазначені прохання Кабінету Міністрів. Тому звертаюся до депутатів ще раз: зважте на прохання уряду і підтримайте проект постанови з цього питання.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Чи є запитання до Віктора Петровича? Є запитання. Запишіться.

 

Вікторе Петровичу, ви маєте високу місію і честь виступати у Верховній Раді. Це завжди, я гадаю, довіра і Кабінету Міністрів, і парламенту. Так що все гаразд.

 

Депутат Довгань.

 

88

 

ДОВГАНЬ С. В., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ, Херсонська область). Передаю слово депутату Ніколаєнку.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

НІКОЛАЄНКО С. М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Іванівський виборчий округ, Херсонська область). Шановний Вікторе Петровичу, мені довелося цього року займатися резервним фондом, і я з вами працював. Вважаю, що ваші пропозиції слушні й можна було б їх підтримати. Ясна річ, що погоджувати всі аварії, всі критичні ситуації, які є в країні, часом ніколи, бо інакше збитки будуть великі в державі.

 

Чи ви впевнені, що це допоможе оперативніше розв'язувати всі проблеми?

 

ТЕНТЮК В. П. Я впевнений. А щодо контролю, то в мене ще більше впевненості. Я цього контролю чекаю. Треба щоб розпочала працювати Рахункова палата, враховуючи світовий досвід. І коли Рахункова палата почне діяти, то буде належний контроль, притому щоденний. І я дуже прошу дати урядові можливість маневру, а з боку Рахункової палати діятиме контроль. Наприклад, я в держскарбниці вже підготував спеціально кабінет для працівників Рахункової палати, які можуть щодня брати

 

89

 

банківські документи, перевіряти дії і скарбниці, і Міністерства фінансів, і уряду. Але можливість маневру уряд повинен мати.

 

ГОЛОВА. Вікторе Петровичу, нехай беруть документи і таке інше, нехай залишаються у вас. Добре? Вибачте, я жартую. Але ви так сказали.

 

Депутате Майборода, будь ласка. Депутат відмовляється від слова, він уже передав його.

 

Депутат Куз'єв.

 

КУЗ'ЄВ В. А., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Центральний виборчий округ, Миколаївська область). Прошу передати слово депутату Павлу Ананійовичу Шкрабаку.

 

ГОЛОВА. Депутате Шкрабак, будь ласка.

 

90

 

ШКРАБАК П. А. Фракція "Комуністи України". Шановний Вікторе Петровичу! Я вас дуже поважаю як людину і знаю дуже давно... Тільки дивує мене те, що підставляють вас для виступу у Верховній Раді замість того чоловіка, який тут мусив відповідати з цього питання. Це вже не вперше уряд так чинить, що замість того, хто зобов’язаний доповідати за функціями, доручає зовсім іншій людині. А цей, бідний, тут мучиться на трибуні і переживає...

 


Ви порушили питання дуже слушне, щоб піти назустріч уряду-для вчасного реагування на ті або інші якісь катаклізми, нагальні ситуації.

 

Але Верховна Рада має сумніви, бо не завжди справедливо цей резервний фонд розподілявся в минулому. Якби цього не було, то Верховна Рада, підтримала б вас.

 

Я вважаю, що Комісія з питань бюджету правильно зробила, що в деяких питаннях відмовила. Якщо ви гарантуєте справедливий розподіл, то ми підтримаємо вас.

 

Дякую.

 

91

 

ГОЛОВА. Яке запитання?..

 

ТЕНТЮК В. П. Не тільки гарантую, а покладаю великі надії на Валентина Костянтиновича Симоненка...

 

ГОЛОВА. Тобто запитання таке: чи буде забезпечене справедливе використання резервного фонду за цільовим призначенням?

 

ТЕНТЮК В. П. Буде забезпечене.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Масенко.

 

МАСЕНКО О. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Оржицький виборчий округ, Полтавська область/. Буде справедливо - я не заперечую, так, як завжди у нас справедливо... Але як проконтролювати - справедливо чи несправедливо? Скажімо, однакова аварійна ситуація чи з котельнею, чи з чимось іншим... Погодьмося, що не завжди всім однаково будуть виділені кошти залежно від того, хто буде розподіляти ті кошти. На одну область дадуть, на іншу не дадуть. Катерина Тимофіївка Ващук казала, що у банківській системі відбуваються добрі реформи, мабуть, тому, що їй доступно брати кредити,

 

92

 

а іншим не доступно. Так і тут.

 

Гадаю, що дуже важко буде проконтролювати. Яка ваша думка?

 

ТЕНТЮК В. П. Є оперативна звітність про фінансування тієї або тієї області. Звичайно, рівномірно розподілити кошти неможливо. Чому? Тому що не виконуються статті доходу державного бюджету.

 

Ви знаєте, що питома вага заробітної плати, соціальних виплат неоднакова в різних галузях народного господарства. І тоді, коли питома вага неоднакова, а ставиться питання що передусім кошти спрямувати на заробітну плату, на соціальні виплати, от тоді ці всі відсотки будуть неоднакові. Тому треба не тільки користуватися загальною звітністю, а й ще спланувати видатки бюджету за галузями народного господарства,

 

ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

АНІСІМОВ Л. О. Скажите, пожалуйста, сколько затрачено денег на ликвидацию всех аварийных ситуаций в 1996 году? И какой это процент всех бед, которые вы зафиксировали на территории Украины?

 

Александр Александрович, я, наверное, выступать не буду, хотя и записался, поэтому предлагаю народным депутатам поддержать предложение, которое вносится, потому что нам часто приходится самим обращаться в Министерство финансов

 

93

 

и в Комиссию по чрезвычайным ситуациям - там течет, там прорвало, там взорвалось и так далее. Поэтому возможность маневра должна быть предоставлена.

 

И у меня к вам просьба. Мы во втором чтении будем рассматривать проект Национальной программы экологического оздоровления бассейна реки Днепр и улучшения питьевой воды. Я думаю, что тех денег, которые будут зафиксированы в государственном бюджете, недостаточно, чтобы решить эту проблему. Поэтому надо будет подключаться и резервному фонду, и вы должны играть здесь не последнюю роль.

 

ТЕНТЮК В. П. Дякую. На 1996 рік резервний фонд був затверджений Верховною Радою в розмірі 250 мільйонів гривень. Використано 176, 9 мільйона, тобто залишилося 73 мільйони гривень.

 

Незважаючи на те що були потреби у розв’язанні багатьох проблем, ненадходження доходів не дало змоги використати ці кошти.

 

ГОЛОВА. Депутат Мухін.

 

МУХІН В. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/. Виктор Петрович, я понимаю, что резервный фонд

 

94

 

Кабинета Министров необходим и должен быть достаточно большим, потому что у нас, к сожалению, происходит много аварий, стихийных бедствий и тому подобного.

 

Но меня интересует такой вопрос: каким образом у нас вообще расходуется бюджет? Скажем, в Соединенных Штатах Америки система расходования бюджета расписана настолько четко, что ни один доллар невозможно украсть, как мне объясняли.

 

Когда в конце прошлого года председатель Службы безопасности Владимир Иванович Радченко на заседании Комиссии по вопросам обороны и государственной безопасности докладывал об экономических преступлениях в нашей стране, я пришел к заключению, что система выполнения бюджета и отчетность по выполнению бюджета, которая создана в Кабинете Министров и в Министерстве финансов, как раз и ведет к тому, что создаются условия для такого воровства в нашей стране.

 

Как вы считаете, что нужно сделать, чтобы, с одной стороны, резервный фонд был достаточно большим, о другой стороны, чтобы за каждую гривню резервного фонда вы отчитались?

 

И еще один момент. Выполнение бюджета за 1994 и 1995 годы Верховный Совет не утверждает, и я уверен, что не утвердят, потому что бюджет распределялся в нарушение закона.

 

Не считаете ли вы, что должна быть уголовная ответственность за неправильное распределение бюджета?

 

95


 

ТЕНТЮК В. П. Дякую. Дуже добрі запитання.

 

Ви звернулися до досвіду Сполучених Штатів Америки. Там використання бюджетних коштів відбувається зовсім по-іншому, не так, як у кас. Україна тепер перебував на шляху реформування фінансової системи. І центральним у цьому є створення державної скарбниці. Про що йдеться? Про те, щоб ми відмовилися перераховувати бюджетні кошти на рахунки бюджетних організацій, а безпосередньо скарбниця має сплачувати рахунки, здійснювати платежі. Це дав можливість уніфікувати видаткову частину держави. Тобто держава має визначати витрати, зарплату тощо на всіх рівнях у бюджеті. Таким чином можна досягти чималої економії бюджетних коштів. Це перше.

 

Друге. Я за кримінальну відповідальність і за те, щоб Міністерство юстиції найближчим часом її запровадило. Тоді легше працюватиметься скарбниці.

 

ГОЛОВА Вікторе Петровичу, сьогодні в нас за планом роботи це питання доповідає Олександр Маркович Бандурка.

 

ТЕНТЮК В. П. Я чекаю на це рішення.

 

ГОЛОВА. Усі чекають. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

Від комісії слово має Володимир Семенович Пустовойтовський, заступник голови Комісії з питань бюджету. Будь ласка, стисло.

 

96

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Первомайський виборчий округ, Харківська область/. Спасибо. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Положение о резервном фонде Кабинета Министров Украины утверждено Верховным Советом Украины всего лишь год назад - 22 февраля 1996 года. Надо сказать, что процедура работы над этим законодательным актом была выдержана в строгом соответствии с Регламентом. Более того, перед подготовкой документа на второе чтение он был направлен Кабинету Министров Украины 25 января 1996 года, мы не получили никаких замечаний, принимая его 22 февраля, через месяц.

 

Однако менее чем через три месяца после утверждения Положения о резервном фонде, а точнее - 12 мая 1996 года, Кабинет Министров Украины обратился в Верховный Совет с предложением исключить из действующего положения кормы, которые регламентирует использование средств резервного фонда и которые были включены при доработке проекта положения на второе чтение по предложениям постоянных комиссий и народных депутатов.

 

Кроме того, Кабинет Министров предложил использовать в 1996-1997 годах средства резервного фонда на продолжение строительства объектов, которое было начато за счет этого фонда в предыдущие годы.

 

Учитывая, что резервный фонд Кабинета Министров создан для финансирования затрат, связанных с чрезвычайными

 

97

 

ситуациями; работ по ликвидации стихийных явлений и аварий, а также других мероприятий, которые не могли быть предусмотрены при формировании Государственного бюджета /подчеркивал, не могли быть предусмотрены/, комиссия предложила Кабинету Министров решением от 15 и 22 мая представить предложение по уменьшений в 1996 году объемов резервного фонда и соответствующему увеличению централизованных капитальных вложений. Предложено было также рассмотреть возможность продолжения строительства важнейших из этих объектов за счет государственных центральных капитальных вложений, исключив из плана экономического и социального развития второстепенные объекты.

 

Почему так поступила комиссия? А потому, что в Украине действует Закон о приоритетности аграрного комплекса. По атому закону положено определенные проценты от общих капитальных вложений вкладывать в аграрный комплекс.

 

Когда мы идем на финансирование каких-то объектов через резервный фонд Кабинета Министров, заведомо зная, что их в плане нет, мы игнорируем Закон о приоритетности аграрного комплекса.

 

Поскольку подобных предложений от Кабинета министров не поступало, комиссия внесла на рассмотрение Верховного Совета проект соответствующего постановления, которым предусматривалось отклонить предложение Кабинета Министров о внесении изменений и дополнений в Положение о резервном фонде. Позиция комиссии была поддержана Комиссией по вопросам финансов и банковской деятельности, а также научно-экспертным отделом Секретариата Верховного Совета. Материалы по этому вопросу

 

100

 

были представлены на рассмотрение Верховного Совета Украины 24 мая 1996 года.

 

Однако, из-за отсутствия времени, рассмотрение его задержалось, а после принятия Конституции Украины все материалы были отозваны Кабинетом Министров и вновь представлены 22 августа 1996 года.

 

Поскольку они не претерпели никаких изменений и Кабинет Министров представил в том же самом варианте те же предложения, только за подписью уже нового Премьер-министра, комиссия повторно внесла на рассмотрение Верховного Совета 27 сентября 1996 года, оставив в силе свое прежнее решение, то есть считать необходимым отклонить предложение Кабинета Министров Украины. Такое решение поддерживается я Комиссией по вопросам финансов и банковской деятельности.

 

Чем же обоснована такая позиция комиссии? Прежде всего хочу отметить, что, учитывая требования Положения о резервном фонде, комиссия согласовывала использование этих средств только на финансирование мероприятий по ликвидации последствия стихийных явления и аварий, а также их предотвращение. Всего

 

99

 

за год было дано согласие на использование 34 миллионов гривень из резервного фонда или менее 14 процентов годового объема, предусмотренного бюджетом. А расходовано 176 миллионов гривень. Что же касается использования этих средств на финансирование капитального строительства, капитальных ремонтов и так далее, то, как я уже говорил, они отклонялись. Тем не менее это не помешало Кабинету Министров использовать значительные средства из резервного фонда именно на эти цели, но уже без всякого согласования с комиссией.

 

На наш запрос Кабинету Министров по его поручение Министерство финансов предоставило информацию об использовании средств резервного фонда за прошедший год, из которого видно, что только своему хозяйственному управлению Кабинет Министров выделил на финансирование капитального и текущих ремонтов объектов подведомственных организаций Кабинета Министров 15,8 и 13,9 миллиона, то есть выделено на собственные нужды Кабинета Министров почти 30 миллионов, что составляет 17 процентов к общему объему профинансированного за год с резервного фонда.

 

100

 

Государственному предприятию на капремонт и приобретение самолета было выделено 25,8 миллиона гривень, опять-таки без согласования. При этом не выполняется требование пункта 6 положения о том, что Кабинет Министров должен ежемесячно представлять Верховному Совету обстоятельные письменные отчеты о затратах из резервного фонда с обоснованием ах необходимости, экономичности и эффективности, а также о достигнутых фактических результатах по итогам использования средств резервного фонда. Кабинет Министров за год ни за один месяц не представил таких отчетов.

 

Как я уже говорил, эти расходы с комиссией не согласовывались. Информация об использовании средств фонда поступала нерегулярно /по сути, не поступала/. Для того чтобы получить ее, нам приходилось письменно обращаться в Кабинет Министров.

 

В такой ситуации и при таком отношении к использованию бюджетных средств комиссия считает нецелесообразным вносить на данном этапе какие-либо изменения, которые, по сути дела. предоставляют Кабинету Министров полную свободу действий при использовании средств резервного фонда и возможность ухода из-под контроля Верховного Совета.

 

ГОЛОВА. Питання цілком зрозуміле. Є запитання? Немає, ніхто не наполягає. Є?

 

Депутат Свято. Будь ласка.

 

101

 

СВЯТО В. П. Дякую, Олександре Олександровичу. Шановний Володимире Семеновичу, як ви вважаєте, яка тепер надзвичайна ситуація в Україні - чи аварії на підприємствах, чи руйнування держави? Ліквідація наслідків - це третій етап: чоловік тоді хреститься, коли грім гримить. А от щодо запобігання, прогнозу, то на це увага не звертається. З огляду на це я звертаюся до депутатів: коли розкрадається державний бюджет 1994 року на 507 мільйонів гривень, 1996 року - більш як на 5,5 мільярда гривень, то чи можна залишити безконтрольним використання отих мізерних, коштів резервного фонду? Їх недостатньо, а залишиться ще менше, якщо їх безконтрольно витрачати.

 

Дякую за увагу.

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С. Спасибо за вопрос. Собственно, в последней части своего вопроса вы ответили на первую часть. Уважаемый Виктор Петрович здесь говорил, что будет выполняться. Я очень хотел бы в это верить. Но по итогам выполнения бюджета за 1994, 1995, 1996 годы мы видим грубое пренебрежение к Закону о Государственном бюджете. Есть статьи бюджета, которые вообще не выполняются. Думаю, что пока существует такой произвол, пока не будет бюджетной дисциплины, мы не должны расширять полномочия, а наоборот, должны более жестко контролировать.

 

Когда мы перейдем к более високому уровню дисциплины выполнения бюджета, тогда можно будет давать правительству большие полномочия.

 

102

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

Шановні колеги, є пропозиція Кабінету Міністрів, викладена в проекті документа, який у вас є, і є думка комісії про те, що її позиція стосовно цього питання залишається незмінною. А щоб можна було діяти оперативніше, коли постає потреба, є представник комісії, таким чином комісія втрутиться в ті або ті питання.

 

Я ставлю на голосування проект, внесений Кабінетом Міністрів.

 

"За" - 129. Не підтримується /Шум у залі/.

 

Є проект, внесений комісією, про відхилення пропозицій Кабінету Міністрів, Ставлю його на. голосування.

 

"За" - 179.

 

Оголошую, що й надалі діє прийнята раніше постанова. Зрозуміло? Щоб не було неясності... З мотивів голосування?.. Удруге голосувати не потрібно було, так?

 

Хай скаже депутат Носов із цього приводу. Будь ласка.

 

НОСОВ В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/, У частині другій статті 95 Конституції зазначено: "Виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків". І саме ці видатки у нас трохи виходять із зазначеної норми, тому здійснено процедуру попереднього погодження з комісією, хоча права вето комісія не має. І ми

 

103

 

правильно відхилили пропозицію уряду. Резервний фонд бути контрольований. Це конституційна норме, Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, що ви підтримали позицію всіх депутатів.

 

Я бачу, жінки в залі і з балкону посилають Віктору Андрійовичу такі поцілунки, що можна з крісла впасти. То краще надати слово депутату Сироті...

 

Будь ласка, Михайле Дмитровичу.

 

СИРОТА М. Д. Поцілунки Ющенку, а слово Сироті - отак завжди...

 

Шановні колеги! Дозвольте зачитати протокол засідання Лічильної комісії Верховної Ради України про підсумки таємного голосування по виборах голови Національного банку України.

 

До бюлетеня для таємного голосування по виборах голови Національного банку України була внесена кандидатура Віктора Андрійовича Ющенка. За кандидатуру Віктора Андрійовича Ющенка проголосували 257 чоловік, проти - 87 чоловік, три бюлетені визнано недійсними.

 

Відповідно до пункту 18 статті 85 Конституції України та глави 3.7 Регламенту Верховної Ради України Лічильна комісія вважав обраним головою Національного банку України Віктора Андрійовича Ющенка.

 

104

 

Голова Лічильної комісії Сирота, заступник голови Лічильної комісії Павловський, секретар Лічильної комісії Стретович. І ще 17 підписів членів комісії /Оплески/.

 

ГОЛОВА. Спасибі, Сідайте, будь ласка.

 

Ви, будь ласка, виправте в протоколі слово "обраним" на "призначеним", бо за Конституцією - призначення, а не обрання. Це по-перше.

 

По-друге, дозвольте від імені всіх депутатів Верховної Ради привітати Віктора Андрійовича із призначенням на високу відповідальну посаду на черговий термін та попросити його, щоб він врахував усі ті зауваження, які звучали сьогодні в запитаннях і під час обговорення. Ми розуміємо, що ситуація в грошово-фінансовій і кредитній сферах в Україні сьогодні дуже непроста та значною мірою залежить від Кабінету Міністрів. Проте й від банку вона залежить не меншою мірою. І тому вдалося, скажімо, дорогою ціною для держави стабілізувати грошову одинице, але треба, щоб гнучкішою була банківська політика, для того щоб можна було підтримувати економіку і все-таки вишукати можливості для інвестування власного виробництва. Я думаю, що це одностайна думка Верховної Ради.

 

Вітаємо вас щиро а цим призначенням, бажаємо успіхів у виконанні цих завдань.

 

Будь ласка, просимо на трибуну. Слово має Віктор Андрійович Ющенко, голова Національного банку України.

 

105

 

ЮЩЕНКО В. А. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Я розумію ціну того рішення, яке ви прийняли. Повірте, я служив, служу і служитиму Україні. Для мене велика честь трансформувати ту відповідальність, яку ви на мене поклали, і ті професійні справи, які я повинен вести й реалізовувати.

 

Спасибі вам за розуміння і за ту підтримку, яку я мав, мав, і, сподіваюсь, матиме Національний банк України.

 

Дякую вам /Оплески/.

 

ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16 години.

 

106