Стенограма пленарного засідання

21 січня 1997

                   ЗАСІДАННЯ  ВОСЬМИДЕСЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.    21  с і ч н я  1997  р о к у

                             10 година

 

      Веде  засідання  Перший заступник Голови Верховної

      Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   народні  депутати,  шановні  гості,

 шановні   громадяни   України.   Ми  розпочинаємо  роботу  сесії

 Верховної Ради. Прошу вставити картки, будемо реєструватись.

      Іде поіменна  реєстрація.  Будь  ласка,  включіть  систему.

      В  залі  встигло  зареєструватись  334  народних  депутати.

 Ранкове засідання оголошується відкритим.

      Дозвольте  мені  познайомити  із запитами, які надійшли від

 народних  депутатів.

      Ричагова   Григорія   Васильовича   до  Президента  України

 стосовно   вжиття   заходів   до  громадських  організацій,  які

 займають   антиконституційну   позицію   і  одержують  фінансову

 підтримку з  Державного бюджету.

      Я  прошу  поіменно підтримати даний запит.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Включіть  систему,  будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Тепер прошу проголосувати простою більшістю про направлення

 даного запиту.

      За -

      Рішення  не прийнято.

      Група  народних  депутатів  Красняков,  Охріменко  та інші,

 всього  13 депутатів до Президента України стосовно стилю роботи

 міністра  інформації  України  Зіновія  Кулика та вжиття заходів

 щодо   припинення  подачі  недостовірної  інформації  в  засобах

 масової  інформації,  що  дискредитує  державу.  Прешу  поіменно

 підтримати.

      Систему включіть, будь ласка.

 

      За -

      Прошу підтримати простою більшістю.

 

      За -

                           -2a-

      Рішення не прийнято.

      Моісеєнко  Володимира Миколайовича  до  Президента  України

 та голови Національного  банку  України  у зв'язку з формальними

 відписками   працівників   Національного  банку  та  відсутністю

 реагування   з  боку  Прем'єр-міністра  на  зверенення  народних

 депутатів . Поіменно підтримка.

 

      "За" -

      Прошу проголосувати.

 

      "За" -

      Писаренка Анатолія Аркадійовича до Прем'єр-міністра України

 стосовно  прискорення здійснення заходів щодо відновлення другої

 черги  каналу  Дніпродонбас. Для віце-прем'єр-міністра України

 Кураса стосовно ситуації, що склалася в сфері народної освтіти в

 Донецькій  області  з  прийняттям  постанови  Кабінету Міністрів

 України номер  233  від  31 серпня 96 року та заходів уряду щодо

 забезпечення дотримання чинного законодавства. Прошу підтримати.

 

      "За" -

      Не  зрозуміло, чи просто не вслуховуємся, за що мова йде. Я

 переголосовувать   не   буду   ставить.   Якщо  один  одного  не

 підтримаєте, справа кожного депутата.

      Кияка  Тараса  Романовича  до віце-прем'єр-міністра України

 Дурдинця в  зв'язку  з невдоволенням відповіді на запит стосовно

 фінансування  заходів  щодо  ліквідації наслідків стихії в місті

 Чернівці.

      Будь ласка, голосуєм.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Краснякова Євгена Васильовича до Прем'єр-міністра України в

 зв'язку   з  відсутністю  відповіді  на  запит  щодо  законності

 розпорядження Кабінету  Міністрів  ь650р від 8 жовтня  1996 року

 стосовно  доцільності  захисту працівників у зв'язку з закриттям

 шахт,  яке  прийнято  з порушенням Конституції та Закону України

 про охорону праці.

 

      "За" -

      Червонія  Василя  Михайловича до Прем'єр-міністра України в

 зв'язку  з  семимісячною  затримкою заробітної плати працівникам

 бюджетної сфери ................... району Рівненської області.

      Голосуєм.

 

      "За" -

      Чапюка Ростислава Степановича до Прем'єр-міністра України в

 зв'язку  з   невдоволенням відповіді на звернення стосовно стану

 використання     Мінсільгоспродом     коштів    Держбюджету   на

 фінансування капітальних вкладень. Голосуєм.

 

      "За" -

      Черепкова Володимира Федоровича до Прем'єр-міністра України

 стосовно   порушень  Кабінетом  Міністрів  України  Закону  "Про

 Державний   бюджет   України  на  1996  рік"  щодо  фінансування

 держзамовлення на геологорозвідувальні роботи, стосовно порушень

 Донецької  обладміністрації  Закону  "Про  державну службу" щодо

 Ляхова. Прошу  проголосувати.

 

      "За" -

      Депутатський запит Скіпальського. До Генерального прокурора

 України  Ворсінова.  "Звертаюсь до вас в зв'язку з візитом 17-18

 січня  1997 року у Севастополь мера Москви Лужкова та колишнього

 члена   Державної  Думи  Затуліна,  який  оголошений  в  Україні

 персоною   нон-грата." Прошу  підтримати.

 

      "За" -

      Шановні  колеги!  Таким  чином  2  слово  по запитах, які я

 ставив,  з  вашого  дозволу  і  як ми проголосували. Або ми один

 одного  не поважаємо, або просто не вдумаємося в ті запити своїх

 колег, які конче, мабуть, турбують кожного, хто його подає. Тому

 я  просив  би,  мабуть, завтра, коли ми розпочнемо сесію, якщо в

 когось  буде  потреба -будь ласка, зверніться в Секретаріат і ми

 чи всі запити, чи окремі ще раз поставим на переголосування. А в

 цілому,  я  думаю, що потрібно, мабуть, підходити з повагою один

 до одного.

      В  нас  ще  є 20 хвилин, чи 16 хвилин, на різне. Є бажаючі?

 Запишіться, будь ласка.

      Бардин, Юхимчук. Будь ласка.

 

      БАРДИН. Прошу передати Кірімову.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кірімов.

 

      КІРІМОВ.

      Шановний  Олександре  Миколайовичу, шановні колеги-депутати

 (Кірімов,   218   виборчий  округ),  я  би  хотів  просити  вас,

 Олександре  Миколайовичу,  і  всіх  депутатів,  щоби  прискорити

 розгляд питання про ввізне мито на шкіряну сировину.

      Справа  в  тому,  що  ми  маємо  розвивати  власну  шкіряну

 промисловість. Це з одного боку.

      З  іншого  боку,  якщо  ми  її  будемо розвивати, ми будемо

 сприяти  нашому  товаровиробнику, нашим селянам. Але в даний час

 на  Україні  нагромадилась велика кількість відгодованої великої

 рогатої  худоби,  яку потрібно реалізовувати. Наша промисловість

 її не приймає. Отже, нам потрібно було її продати за кордон. Але

 для   того,   щоб  продати,  нам  потрібно  розглянути  ось  цей

 законопроект,  додати до нього деякі поправки і прийняти його. І

 це  сприятиме  розвитку  нашого  селянина  і  наших  колективних

 сільськогосподарських підприємств. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Юхимчук. Дорошевський.

 

      ЮХИМЧУК.

      Дякую, депутат Юхимчук, Жмеринський виборчий огруг номер 50.

      Шановний  Олександр  Миколайович,  шановні  колеги, шановні

 виборці!   Побувавши   на   місцях   в  черговий  раз,  довелось

 переконатися,  що  на превеликий жаль, ситуація не змінюється на

 краще.   В   трудових   колективах  серед  виборців  посилюється

 задоволення  станом  справ,  що негативно впливають на їх рівень

 життя.

      Зупинюся   на  декількох  проблемах.  Всі  рамки  терпимого

 переходять встановлений в Україні режим подачі електроенергії. В

 окремих регіонах, особливо в сіліській місцевості, десятки разів

 на   сутки   відключається   електренергія.  Зупиняється  робота

 сільськогосподарських    об'єктів,   відключається   енергія   в

 лікарнях,  військових  частинах,  без  світла  і  тепла сьогодні

 переважна  кількість  шкіл,  детячих  садочків.  Від так званого

 режиму  економії  виходять  з  ладу механізми, побутова техніка,

 обладнання  електричних мереж, яке не разраховано на відповідний

 режим роботи.

      Варто   запитати:  кому  і  для  чого  потрібні  аналогічні

 експерименти  при наявності потенціалу гідро, електро та атомних

 станців  в  Україні.  З  цього  приводу наполягаю на звіті уряду

 відповідно   Міністерству   енергетики   щодо  зупинення  такого

 свавілля та наведення порядку в цій галузі.

      По-друге,  загострюється  із  виплатою  зарплати  та пенсії

 пенсіонерам. Окремі категорії працівників залізниці, транспорту,

 медицини,  освіти  не отримали платні за жовтень місяць. А тут і

 виконання   указу   Президента   щодо   тридцятиденного  терміну

 заборгованості.   Допускається  анархія  у  виплаті  пенсії,  де

 фактично  все  залежить  від  працівників поштового зв'язку, які

 мають  монополію  на  розподіл пенсійних виплат. А тому пропоную

 дати   протокольне   доручення   відповідним   міністерствам  та

 відомствам  щодо  усунення  упущень  щодо  механізмів надання та

 доставки  пенсій  пенсіонерам. Також звертаюсь до уряду посилити

 вимогливість  за  стан  справ  на  місцях,  попередження загрози

 непередбаченої ситуації, пов'язаної з життям населення, особливо

 взимку. Забезпечення їх теплом, заробітною платою та іншим. .....

 населення   доходить   до   апогею,  терпець  може  на  сьогодні

 обірваться. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорошевський.

 

      ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В.

      Уважаемый  Александр  Николаевич,  прошу передать мое слово

 соратнику по фракции Єськову, 241 округ.

 

      ЄСЬКОВ В.А. Фракція "Комуністи України".

      Уважаемые  народные  депутаты! В итоге развития экономики в

 1996 году сегодняшние приоритеты в ней - проект Государственного

 бюджета  на  1997  год - свидетельствует  о  том,  что  властью,

 выражающей  интересы  и  требования крупнейших западных держав и

 международных  валютных финансовых органихзаций проводится курс,

 который    следует    квалифицировать    только   как   удушение

 отечественного  товаропроизводителя.  Ярчайшее и убедительнейшее

 тому подтверждение -  ситуация  в угольной отрасли. Именно здесь

 наиболее  наглядно проявляются результаты такой политики: падает

 угледобыча,   катастрофически   снижаются   обкемы   капитальных

 вложений,  резко  сокращается  число  вводимых очистных забоев и

 нагрузка  на  них.  Вследстввие  бездумного закрытия шахт теряют

 работу  десятки  тысяч  горняков,  их семьи остаются без средств

 существования.

      В  повестку  дня  в  полный  рост встает проблема выживания

 целых регионов, экономика которых была ориентирована на добычу и

 переработку  угля. На предприятиях отсрали сложилась критическая

 социально-экономическая    ситуация.    Потребители    задолжалы

 угольщикам за отгруженный уголь 977 миллионов гривен. Отрасль не

 дополучила  за  прошедший  год  244  миллиона  гривен  бюджетных

 средств.  Абсолютно безрадостны перспективы угольщиков в проекте

 Госбюджета  на  1997 год. Ситуация усугубляется катастрофическим

 ростом   задолженности  по  заработной  плате,  по  времени  она

 составляет  6,  7  и  более  месяцев,  а  по  сумме выросла до 1

 миллиарда  гривен.  В  этой  ситуации  Президиум  ЦК  профсоюзов

 работников  угольной промышленности на своем заседании 16 января

 принял   постановление   о  критической  социально-экономической

 ситуации   в  трудовых  коллективах   отрасли   -  в   связи   с

 неразрешенностью    вопроса   по   погашению   задолженности   и

 несвоевременной  выплате  заработной  платы и неисполнения Указа

 Президента  от  9  января  1996  года  о дополнительных мерах по

 матерниальному   и   моральному  поощрению  работников  угольной

 промышленности.

      Постановление  содержит  оценку  состояния  дел  в отрасли,

 комплекс  мер,  который  с  точки  зрения руководства профсоюзов

 позволили  бы  координально  изменить  его  к лучшему. Кабинетом

 Министров  предложено  незамедлительно  до  20  января 1997 года

 провести  переговоры  с  профсоюзами  по этим вопросам и прйти к

 взаимоприемлемым  решениям.  В  противном  случае  Перзидиум  ЦК

 профсоюзов  угольщиков  оставляет  за  собой  право обратиться к

 трудовым  коллективам  отрасли  с  предложением  о  проведении 4

 февраля  1997  года  акциии протеста в форме массовых митингов и

 шествий  во  всех  шахтерских городах и пикетирование резиденции

 Президента и Верховного Совета.

      В  этих  условиях мы заявляем о своей решительной поддержке

 требованиям   шахтеров.   И   в  случае  проведения  безусловной

 поддержке акции. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кендзьор, Терець.

 

      КЕНДЗЬОР. Сокаль, Львівщина.

      Шановні  колеги  народні  дапутати, шановні виборці. Завтра

 Українська  держава,  український  народ святкуватимуть роковини

 створення   Української,  роковини  з'єднання Західно-україської

 Народної  Республіки,  Української  Народної  Республіки в єдину

 Українську   Республіку.

      Цей день є великим національнодержавним святом. З чим я від

 імені і фракції Народного Руху України, і депутатів національно-

 патріотичного  спрямування вітаю  весь український народ.

      Завтра   з   цієї  нагоди  Народний  Рух  України,  Конгрес

 української  інтелігенції,  просвіта і організації ветеранів 2-ї

 світової  війни  проводять урочисте віче, віче соборнності об 11

 годині у Театрі опери і Національному театрі опери і балету. І о

 15-й  годині -  віче  на   Софіївській   площі.

      Друге.   До   мене   звернулися,  звернулися  члени  спілки

 "Політв'язні   України"   із   проханням  передати  їхню  вимогу

 Верховній  Раді  і  владаним структурам нашої держави про те, що

 вони  звертаються  з  настійною  вимогою виступити із вимогою до

 Росії  стосовно  відшкодування  Росією  каторжної праці колишніх

 українських політв'язнів і політично депортованих на її теренах.

 Наша  вимога,  пишуть  вони,  юридично  обгунтована.  Наприклад,

 Німеччина  і  досі виплачує компенсації колишнім остербайтерам і

 лежить  у  площині  загальної  деаларації прав людини, прийнятої

 Генеральною   Асамблеєю   ООН  10  грудня  1948  року,  а  також

 Конституції і кодексів цивілізованих держав.

      Гадаю,   цю   акцію  до  честі  зробити  Верховні  й  Раді,

 Президентові,  тому  що  мільйони  людей,  скривджених  колишнім

 комуністичним  режимом  Радянського  Союзу,  а  Росія сьогодні є

 правонаступником     Радянського    Союзу,    і    несе    повну

 відповідальність   за  відшкодування  моральних  і  матеріальних

 збитків.

      Гадаю,   що   треба   обов'язково   і   Верховній  Раді,  і

 Міністерству  закордонних  справ,  і  Президентові  вреш8ті-решт

 прийняти  категоричне  рішення  щодо вояжів російських державних

 діячів,  і  зокрема  Лужкова  і  деяких  інших на Україну. Треба

 припинити оці провокаційні    візити до України.

      І ще одне.

      Олександр Олександрович, ви зрозуміли сьогодні, що...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Олександр Миколайовичу.

 

      КЕНДЗЬОР.  Олександр Миколайовичу, вибачте, будь ласка.

 Ви  збагнули  сьогодні,  що  жоден  запит  депутатський, який ви

 ставили на голосування, не пройшов. Не пройшов він, мабуть, тому

 що,  ну,  депутати бачат, що ви помилились Родіною, видите не на

 місті...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Відключіть мікрофон.

 

      КЕНДЗЬОР.  Та чого ж ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  У  кожного  своя батьківщина, в тому числі і у

 мене. Терець, Чечетов.

 

      ТЕРЕЦЬ.    Прошу    слово    передати   Кужель   Олександрі

 Володимирівні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Кужель.

 

      КУЖЕЛЬ. Спасибо.

      Уважаемый   Олександр   Николаевич,   уважаемые   депутаты,

 нынешнее   состояние  экономики  государства  подтверждает,  что

 существующее   Правительство   не   в  состоянии  предложить  на

 сегодняшний  момент  ситуацию выхода из кризиса, из создавшегося

 положения.

      Уважаемые  народные  депутаты,  каждый  из нас был с вами в

 округах  и знакомился с ситуацией, которая есть на предприятиях.

 Все  предприятия  стоят.  В  настоящий  момент  теми  последними

 постановлениями,  котороые  издал  Кабинет  Министров, проведены

 следующие  расчеты:  в  областях  за  разницу  стоимости  газа с

 бюджетных  организаций перечислены деньги в облгаз для расчета с

 коммерчепской структурой за поставку газа в области.

      Не  выплатив заработную плату бюджетным организациям, сделан

 взаиморасчет с коммерческой структурой по расчетам с газом.

      Кроме этого, налоговая администрация издала письмо, которым

 запретила   сегодня  предприятиям  передачу  долга.  Это  письмо

 является  нарушением Цивильного кодекса. Обращение в комиссию по

 финансам  и  банковской  деятельности в течении трех недель.Этот

 вопрос  еще  не рассмотрен, и предприятия стоят по невозможности

 взаиоморасчетов.

      Наше  Министерство  финансов  вначале  года  также  сделало

 подарок    предприятиям.    Оно   издало   решение   о   запрете

 взаиморасчетов  по  платежам в бюджет. И, кроме этого, было дано

 решением  налоговой  администрации  за неуплату налогов в бюджет

 открывать уголовные дела за непоимку на директоров предприятий.

      Поэтому  при сегодняшней ситуации и при оценке того пакета,

 который  подан  в  зал  Верховного  Совета, мы должны четко дать

 ответ  на  то,  что  он  не  принесет  существенных  изменений в

 ситуацию при поддержке собственного производителя. Мы должны, на

 наш  взгляд,  вернуться  к тому минимальному предложению пакета,

 котрый  был  подан  тремя  депутатами -Витренко, Мозер и Кужель,

 который  быстро  дает возможность сегодня промышленникам снизить

 налоги  и работать. Не стоит ломать то, что не принесет  сегодня

 действительных решений.

      Поэтому,  уважаемые  народные  депутаты,  большая  просьба,

 поднемите,  пожалуйста,  еще  раз  этот  документ,  обратитесь к

 промышленникам  и  спросите,  что  сегодня  нужно:  либо  пакет,

 который  не принесет никакого результата, либо сеголдня реальное

 снижение  налогов, которое даст возможным предприятиям работать.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов.

 

      ЧЕЧЕТОВ.

      Уважаемый    Александр   Николаевич!   Уважаемые   народные

 депутаты!  Сегодня  в  повестку  дня  включен вопрос "Про проект

 Закону  України  про внесення змін і доповнень до Закону України

 про  загальні  засади  створення  і  функціонування  спеціальних

 вільних економічних зон".

      Дело  в  том,  что главный разработчик и докладчик по этому

 закону    Георгий   Эдуардович   Мозер,   он   является.........

 президиума.......  и  в  данный  момент  он находится на скезде.

 Большая просьба от комиссии сдвинуть или перенесты рассммотрение

 этого   законопроекта  в  связи  с  отсутствием  разработчика  и

 докладчика на завтрашний день. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Масенко.

 

      МАСЕНКО.   330   Оржицький,   Полтавська  область,  фракція

 "Комуністи України".

      Шановні  депутати! Шановний Олександре Миколайович! Я хотів

 би  звернути  вашу  увагу  на  те,  що  ми  тут у Верховній Раді

 приймаєм  програми  розвитку  агропромислового комплексу до 2005

 року,  не  піклуючись  про  те чи ми посіємо, чи не посіємо цієї

 весни.

      Становище  в  агропромисловому  комплесі занадто складне. Я

 думаю  це  всім уже зрозуміло і тим депутатам, які від села, які

 від   міста.   Приймали   постанову   восени   про   ситуацію  в

 агропромисловому  комплексі. Про хід її виконання так ніхто і не

 прозвітував. Було доручення Комісії по сільському господарству і

 нічого не зроблено. Для чого ми приймаємо постанову?

      Я  все-таки  наполягаю,  Олександре  Миколайовичу, щоб було

 дане  доручення  Комісії  з  питань  АПК розглянути це питання з

 врахуванням тих проблем, які вже стоять на весту 1997 року.

      Тепер  у  мене  ще  одне  таке  питання.  Коли  тут депутат

 Кендзьор  нагнітає  політичну  ситуацію з приводу різних питань,

 які  чи  важливі  вони чи не важливі, то я вважав би за доцільне

 порушити й таке ще. Що комуністів і соціалістів, які знаходяться

 на державних посадах, тероризують кожного дня про те, що вони не

 мають  права перебувати в партії, займати якусь державну посаду.

 І  в  мене  є  такі  відомості,  що  під дуже сильним тиском іде

 створення  аграрної  партії, де пішли церкуляри зверху, вказівки

 про те, що люди не будуть затверджені на посадах, не будуть -там

 так  і сказано -проатестовані, якщо вони не вступлять у партію і

 не будуть принйяті міри для того, щоб така партія була створена.

      Я  вважаю,  що  це  неприпустимо  і  потрібно звернутися до

 Генерального  прокурора про те, щоб такі факти були розслідувані

 і  виновні були наказані.

      І  останнє,  на  що я зотів би звернути увагу -це за те, що

 щоб  ми  також  дали доручення Комісії з питань освіти, щоб все-

 таки   в   нас  і  так  законодавство,  ми  знаєм,  що  воно  не

 виконується,  ну  й  ще  на  місцях якісь такі дивні маніпуляції

 проходять.  Із  батьків  беруть  грші  в  школах  за те, що діти

 користуються  підручниками.  Тоді,  коли це вже ці підручники не

 нові  і  такого  ж  закону  ніхто  не приймав. Якщо воно вже і в

 законному  порядку, його можна було б проводити. Та хоть щоб усі

 знали  куди  ж  ті  кошти  йдуть.  Я вважаю, що Комісія з питань

 освіти повинна б зайнятися цим питанням і прояснити цю ситуацію.

 Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Депутат Кирімов підняв питання

 про прискорення розгляду на сесії законопроекту про в'їздне мито

 на  кошсировину.  Це  питання включено до порядку денного і воно

 буде  розглядаться  на цьому   пленарному  тижні.

      Юхимчук зачитав лист про ті неподобства, які є в Вінницькій

 області.   Вони   такі  ж  і  в  інших  областях:  і  з  подачею

 електроенергією,  з  побутовими  забезпееннями  і  так  далі.  І

 особливо  про  доставку,  своєчасну  доставку  пенсії.  Ми  дамо

 відповідне  доручення  зігдно  вашого  запиту і думаю, що на них

 буде   зреаговано   і   міністром  електрофікації,  і  міністром

 соціального забезпечення.

      Єськов -закриття шахт, безробіття. Я вважаю, що сьогодні об

 11   годині   розпочне   роботу  нарада  керівників  промислових

 підприємств  України  і  ці  питання,  безперечно, будуть там не

 тільки  поставлені, а розглянуті і одержані на ці всі поставлені

 питання  ясну  відповідь:  куди  ми  йдем  в  питаннях  розвитку

 вугледобувної промисловості і інших галузей.

      Кендзьор  підняв  питання і виступив з вітанням в зв'язку з

 денм  об'єднання західно-українських земель з Україною. Ми також

 приєднуємося до цього і вітаємо весь український народ.

      В  той  же  час,  він  підняв  питання,  що  до нього як до

 депутата звернулася Спілка політв'язнів з проханням виступити на

 сесії  Верховної  Ради.  Я думаю, давайте таке звернення ми його

 розглянем,  безперечно,  і  порадимся  тоді  на  сесії з залом і

 поставим  відповідно  на  голосування.  Але це звернення повинно

 поступити  так,  як  це  потрібно,  в  Секретаріат  і  ми  його,

 безперечно, винесем для розгляду сесійного залу.

      Кужель   Олександра   Володимирівна  підняла  питання,  яке

 стосується,  безперечно,  підготовки  і прийняття бюджету і тієї

 концепції   законів,   зв'язаних   із  налоговим  пресом.  І  ту

 пропозицію,  точніше,  ту  модель,  яку  вони  розробили  -група

 депутатів  наших  по  питанню,  дійсно,  реального  підходу і до

 формування бюджету , і до налогової системи.

      Я  вважаю,  шановні  колеги, що, безперечно, депутати мають

 право  не тільки на ініціативу, а.... на законодавчу, мається на

 увазі.  Будь ласка, давайте своє представлення і ми, безперечно,

 розглянем  ту концепцію чи ті положення і ваші напрацювання, які

 ви підготували.

      Михайло   Васильович   Чечетов   вніс  пропозицію,  щоб  ми

 перенесли  питання  на  завтра  в  зв'язку  з  тим,  що головний

 доповідач -Леонід Васильович -на засіданні, а точніше, на народі

 промисловиків,  перенести Закон про загальні засади, створення і

 функціонування  спільних  вільних  економічних  зон. Я ставлю на

 голосування про перенесення цього питання для розгляду завтра. Я

 попрошу, ви мене не перебивайте. Голосуємо.

 

      "За" -

      Не підтримано.

      Таким  чином  прохання  -передати міністру, що ми будемо це

 питання  розглядати давайте у другій половині дня, якщо депутати

 не  заперечують.  І щоб він до 16 годині побув на нараді, а з 16

 години був у залі, де ми це питання будемо розглядати.

      Масенко  безперечно  підняв  глобальне  питання, яке хвилює

 сьогодні  всіх.  І не тільки депутатів, і всіх трудящих. Тому що

 той  стан  в  агропромисловому  комплексі,  який  зараз  є,  це,

 безперечно,  трагедія  для України. Я думаю, що ми, дійсно, дамо

 доручення  і комісії АПК, яка повинна розглянути стан підготовки

 і  проінформувати  на  початку лютого місяця, тобто на початку 7

 сесії   проінформувати   сесію  Верховної  Ради,  всіх  трудящих

 України, як іде підготовка до весняно-польових робіт на Україні.

      По  створенню  аграрної партії. Безперечно, це неподобства,

 якщо   таке  є.  Це  антиконституційно.  І  ми  дамо  відповідне

 доручення   Генеральному  прокурору,  щоб  він  з  цим  питанням

 розібрався.

      А  зараз  переходимо до розгляду тих питань, які сьогодні в

 нас  заплановані.  Ми  з  вами  їх і погодили, і затвердили. Про

 проект  Закону України про державний бюджет України на 1997 рік,

 про  проект  Постанови  Верховної  Ради  про особливості порядку

 розгляду  Верховною Радою Україні Закону про державний бюджет на

 1997 рік. Слово надається Азарову Миколі Яновичу, голові Комісії

 з питань бюджету.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги!

 

      АЗАРОВ  М.  Я.

      Несколько   слов   я   хотел  бы  сказать  о  том  или  той

 интерпретации, которая преподносилась после принятия нами Закона

 про  проект  о  Державном  бюджете  Украины на 1997 год в первом

 чтении.  В  средствах массовой информации активно преподносилась

 идея, что Верховный Совет неизвестно что принял...

      Я  хотел  бы совершенно ответственно заявить, что Верховный

 Совет  действовал  в  строгом  соответствии со своим Регламентом

 рассмотрения  проекта  Закона  про Державный бюджет рассмотрел и

 принял  Закон  о  Державном  бюджете  в  первом чтении, утвердив

 основные  цифры  доходов,  расходов  и дефицита Государственного

 бюджета. Именно это предусматривает Регламент верховного Совета!

      Кроме   того,   Верховный   Совет   своим  решением  обязал

 Правительство   привести   проект   закона   в   соответствии  с

 действующим    законодательством.    Это    означает,    что   в

 представленном  на  второе  чтение  проекте  законао  не  должно

 содержаться     норм,     не     соответствующих    действующему

 законодательству Украины.

      Исходя   из   такого   решения  и  в  целях  осуществления,

 скорейшего   осуществления  налоговой  реформы  Верховный  Совет

 принял  роешение рассмотреть в первоочередном порядке и ввести в

 действие  пакет налоговых законов, которые составляют основу для

 формирования бюджета. Вот нормальная логика действий.

      Поэтому  какие-либо  другие толкования, ну, просто не имеют

 под собой   реальной нормальной силы.

      Пользуясь  случаем,  я  хотел  бы  несколько  слов сказать,

 поскольку  также  на  первых заседаниях на прошлой неделе сессии

 звучали  эти  вопросы,  несколько  слов об исполнении бюджета за

 1996  год  и  об исполнении бюджета в 1-ые несколько недель 1997

 года.

      За   попередними  данными  в  1996  году  получено  доходов

 "зведеного"  бюджета  30,  1  миллирда  гривен,  что становит по

 отношению  к  утвержденным  в  расчетах к проекту... к Закону "О

 Державном   бюджете   на   1996  год"  87,  7  процента.  Доходы

 Государственного  бюджета исполнены в сумме 19, 6 миллиарда  или

 82, 1...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола  Янович,  Микола  Янович,  я вибачаюсь.

 Шановні колеги, ви чуєте за що іде мова? За бюджет. То давайте ж

 послухаєм суть цього бюджету. А хто не хоче слухать, будь ласка,

 вийдіть  туди  у  вестібуль,  як  кажуть, і там поговоріть.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка.

 

      АЗАРОВ М. Я. Неисполнение бюджета по доходам составило 4, 2

 миллиарда   гривен  или  12,  3  процента.  Основными  причинами

 неиспонения  дохода  бюджета  есть  снижение производства и спад

 валового  внутреннего  продукта на 10 процентов, за счет чего не

 поступило примерно 800 миллионов гривен.

      Среди   причин   неисполнния   бюджета   является   так  же

 жесточайший  платежный кризис, в результате которого было надано

 отсрочек,  рассрочек от выплат в Державный бюджетКонституц почти

 на 2 млрд. гривен.

      С  начала  1996  года размер задолженности бюджета, включая

 взносы в Ппенсионный  фонд, составляют 1 млрд. 391 млн. гривен.

      Параментры  платежного  кризиса характеризуются тем, что по

 состоянию   на   01.  12.  96  года  дебиторская  заборгованость

 предприятий  и  организаций  Украины  составляет  43,  2  млрд.,

 кредиторская 66,6 млрд.

      По  основным  показателям  зачетный  период  по  податку на

 добавленную  вартость  мы  получили 6 млрд. 293 млн., или почти

 95,3%  от  запланированных  законом, невыполнение складает всего

 309 млн. гривен.

      Податок   на   прибуток,   я   подчеркиваю,   это  основные

 доходообразующие  налоги, поступило 5 млрд. 450 млн. гривен, что

 составляет 90% от утвержденных законом цифр, и недополучение 591

 млн.,  и  надо  четко  сказать,  что  за этот промежуток времени

 произошло  значительное  снижение  рентабельности, а  также спад

 производства.

      Акцизного   сбора,  обратите  внимание  на  масштабы  цифр,

 поступило  значительно  больше,  чем в 1995 году, и тем не менее

 поступления  по акцизному сбору составили 652 млн. гривен, что в

 соотношении  с  налогом на добавленную стоимость более, чем в 10

 раз меньше.

      Негативно  повлияло на поступление акцизного сбора снижение

 производства  ликеро-водочных  изделий  против  прошлого года, в

 результате  чего  бюджет  утратил  примерно  150  млн. акцизного

 сбора.

      За 96 год от предприятий державного комитета по нефти и газу

 поступила орендная плата на нефть и природный газ, что добывается

 на  Украине  да разница в ценах на природный газ на сумму 1 млрд.

 873 млн. гривен при норме закона 2 млрд. 642 млн.

      Неисполнение   плана   надходжень   до  державного  бюджета

 орендной платы сложилось, прежде всего, не в результате каких-то

 просчетов,  как  об  этом  многократно  говорилось  в  средствах

 массовой информации, в частности, а в резултате курсовой разницы

 между учетным курсом доллара -2, 25 гривны в расчетах державного

 бюджета,  давайте  обратим внимание на это, и фактическим курсом

 доллара -1, 86, задолженности потребителей газа перед акционерным

 товарищестом  Укргазпром,  а также задолженность потребителей за

 потребленный газ.

      За  отчетный  период  Фонд  Чернобыля  недополучил 307 млн.

 гривен.  Расходы зведеного бюджета, консолидируемого бюджета, на

 96  год  составили  33,  8  млрд. или 86, 5 процента от годового

 параметра.  Превышение  расходов  над  доходами  составило 3, 6

 млрд.  против предусмотренного нами в законе -4, 6 млрд. Значит,

 мы  недополучили,  не финансирован  дефицит внешних источников в

 полном  обкеме.  В  результате  превышен  был  миссионый  кредит

 Национального  банка,  а  также  сумма, полученная Министерством

 финансов от реализации облигаций внутренней позыки.

     На финансирование социальной защиты населения направлено 4,1

 млрд.  или  71,  2  процента  от  годового; социально-культурных

 организаций и установ 7, 7 миллиарда или 97 процентов; науки -0,

 5  миллиарда;  народного господарства -3 миллиарда; национальной

 обороны 1, 2 миллиарда; в Фрнд ликвидации наслидков Чорнобыля 7,

 5  миллиардов;  расходы  Пенсионного  фонда  за  год составили 7

 миллиардов или 96, 2 процента от годовых показателей.

      Несколько  слов  об  исполнении  бюджета  за первые 20 дней

 января.  Необходимо отметить, что из 20 дней января 12 дней были

 нерабочими,   празднечными   и   так   далее.  По  состоянию  на

 сегодняшний   день   почти   70  процентов  предприятий  Украины

 продолжают  в  силу тех или иных причин не работать. Естественно

 это   не  могло  не  сказаться на снижении доходов бюджета. Надо

 отметить,  что январь   традиционно и в 1994, и в 1995 году, и в

 1996  характеризовались,  первые  дни  особенно  января,  резким

 снижением доходов бюджета.

      Вместе  с  тем,  это  не  говорит о том, что доходов сейчас

 бюджета нет. Доходы поступают. В целом за 15 дней января (у меня

 информация  на  15 января) профинансировано 344 миллиона гривен.

 По дням  поступления, по доходам колеблются от 30 до 45 миллионов

 гривен.  И, несомненно, после 20-25 числа доходы будут возрастать

 и постепенно положение придет  в норму.

      Я  хотел бы сказать также, что Верховный Совет, действуя в

 строгом  соответствии  с  Конституцией Украины, в начале декабря

 принял  Закон  "О  порядке  финансирования  вытрат  з Державного

 бюджета" до утверждения Закона "Про Государственый бюджет".

      Тем  самым  мы нормализовали ситуацию. Мы продлили действие

 бюджетных   норм  на  1  квартал  по-существу.  Точно  такую  же

 процедуру  мы  осуществляли в 1995 и в 1996 году, как вы знаете.

 Таким  образом, мы согранили действующие нормативы отчислений по

 областям  и  сохранили  доход  бюджета.  Президент подписал этот

 закон и он вступил в действие.

      Исходя  из этого, логично было бы сейчас сосредоточиться на

 рассмотрении  того  пакета  законов,  которые предложены в плане

 реформирования  налоговой  системы  страны. Бюджетная комиссия и

 Комиссия  по  финансам  и банковской деятельности очень детально

 рассмотрела  возможность и сроки принятия законов с тем, чтобы в

 ограниченые  сроки  главнм образом и прежде всего в 1 квартале -

 подчеркиваю,   в   1   квартале  -все-таки  принять  Закон  "Про

 Государственный   бюджет   Украины   на  1997  год".  Поэтому  в

 предложеном  вам  проекте  постановления  Верховного  Совета тот

 пакет  разбивается  на  часть  законов. Первая часть содержит те

 нормы,  которые непосредственно затрагивают доходную и расходную

 часть бюджета. То есть, прямым образом влияют на формирование...

 во втором чтении  закона.

      Поэтому   в   пункте  1  предлагается  такая  формулировка.

 "Считается  необходимое  принятие  и  введение  в действие". Как

 основания    для  окончательного розгляду  закона.

      То  есть,  тем  самым  мы  приводим  в соответствие то наше

 требование,  которое  мы приняли при утверждении в первом чтении

 проекта  Закона  "О  Государственном бюджете". Мы говорим, что в

 нашем законе все налоговые изменения должны вступить в действие.

 И  только  после  того, как они вступят в действие, на основании

 вступивших  в  действие  законов, мы с вами рассмотрим бюджет во

 втором чтении.

      Предлагаются  следующие  проекты  законов  рассмотреть  как

 внеочередные,  неотложные.  Это  про  структуру государственного

 внутреннего  долга  Украины  станом  на  1  января  1996  года и

 граничный  размер  государственного внутреннего долга Украины на

 1996-1997 год.

      Бюджетная  комиссия считает, что первую часть этого закона,

 бзусловно,  надо  принимать.  То  есть,  мы должны зафиксировать

 закон  по  состоянию  на  1 января 1996 года, структуру и размер

 внутреннего долга Украины.

      Вместе   в   тем,  утверждать  внутренний  долг  и  прирост

 внутреннего  долга  за  1997  год сейчас, до принятия Закона про

 Державний  бюджет,  окончательно, в окончательном виде Бюджетная

 комиссия считает нецелесообразным.

      В   розданном   вами   проекте  решения  по  этому  вопросу

 содержится  прирост  внутреннего  государственного  долга  -7, 4

 миллиарда  гривен.  Эта цифра, по-существу, ничем не обоснована,

 имея   ввиду,  что  весь  дефицит  Государственного  бюджета,  и

 консолидированного  соответственно,  планируется  на 4 миллиарда

 гривен.

      Поэтому,   было   бы  целесообразнее,  утвердив  размеры  и

 структуру  Государственного  долга по состоянию на 1 января 1997

 года,  прирост  этого  долга  утвердить  в  составе  Закона  про

 Государственный   бюджет.   Это   бы,  действительно,  поставило

 определенные  бюджетные  ограничения  перед  ростом  внутреннего

 долга.

      Мы  также считаем, что необходимо принять Закон про систему

 оподаткування,  то  есть,  скажем,  четко  знать,  на базе каких

 законов   базируется   и   будет   базироваться   в   1997  году

 налогообложение.

      Необходимо также принять Закон про акцизный сбор, про налог

 на  добавленную  стоимость,  про  прибыль,  внесение изменений и

 дополнений,  а  также про Закон регламентирует порядок налоговых

 обязательств.

      Я  хотел бы подчеркнуть и обратить ваше внимание, уважаемые

 депутаты,  что  реформирование  налоговой  системы  по  существу

 означает снижение налогового давления на наших предприятий. И по

 существу,  подчеркива,  означает  снижение  доходов бюджета. Эту

 сторону  вопроса  мы  должны четко помнить, но и думать над тем,

 каким  образом  мы  сумеем  реализовать задолженность бюджета по

 1996  году  по  зароботной  плате, например, по пенсиям, и каким

 образом  мы  сможем реализовать доходную часть бюджета 1997 года

 уже.  В  условиях,  когда доходы бюджета, подчеркиваю, снизятся.

 Таким  образом мы должны, приняв Закон о податкових зобов'язань,

 четко обязать или предусмотреть меры по собираемости податков на

 территории   нашего   государства.   Если  мы, с  одной  стороны,

 осуществим либерализацию нашего налогового законодательства и не

 предусмотрим  меры по реформированию самой структуры налоговой в

 плане  обязательности  податковых зобов'язань, то мы в 1997 году

 получим очень серьезный кризис бюжетной системы.

      Много  разногласий  вызвал  Закон  про обеспечение развития

 отечественного  предпринимательства  и сбалансирование доходов и

 видатков  бюджета.  Вы  знаете,  что  важнейший  закон,  который

 принимать  надо  тем  не  менее  в пакете с налоговыми законами,

 которые  напрямую  затрагивают расходную часть бюджета. Поэтому,

 чтобы  упростить  процедуру  его  принятия,  мы  пришли к такому

 компромисному  варианту,  что  мы должны исключить у него все те

 нормы,   которые  напрямую  сейчас  не  задействуют  доходную  и

 расходную часть бюджета. Но сам этот закон до принятия Закон про

 Державный бюджет Украины окончательно во втором чтении.

      И вот в этой связи я уже в розданный вам текст хотел бы вот

 эту  поправочку сразу же внести, котрая бы усилила необходимость

 принятия  этого  закона,  то есть после слов "проекту Державного

 бюджету  на  1997  рік"  добавить  несколько  слов,  дословно: и

 принять  его  до  утверждения  проекта  Закона о Государственном

 бюджете.  То есть еще раз усилить эту норму, подчеркнуть, что мы

 этот закон должны принять до Закона про Государственный бюджет.

      А  все  те нормы, которые напрямую не связаны с Законом про

 Государственный   бюджет,   можно   было   бы   рассмотреть  уже

 впоследствии, после принятия Закона про Государственный бюджет.

      Также  серьезные  разногласия  вызвал  Закон  про  налог на

 недвижимое  имущество,  поэтому  предлагается  формулировка, что

 Правительство   вносит   его,   а   Верховна  Рада  окончательно

 определяется  с  целесообразностью  его  при  принятии.   А  мы,

 соответственно, и Правительство определяемся с целесообразностью

 и необходимостью учета, соответственно, доходов бюджета по этому

 налогу.

      В  связи  с  тем,  что  время  до  принятия  ограничено, мы

 договорились  о  том,  что  налог  на  доходы физических лиц как

 такой,  который  в очень малой степени, будем говорить, изменяет

 доходы бюджета, можно было б рассмотреть и после принятия Закона

 про  Государственный  бюджет  и  ввести  его  в действие уже с 1

 января 1998 года.

      После  введения  в  действие  всех принятых нами законов мы

 устаналвиваем  для Правительства (это пункт 5 проекта постановы)

 10  дней для того, чтобы в течение этих 10-ти дней Правительство

 внесло   в  Верховный  Совет  переработанный  на  основании  уже

 действующих...  действующего  законодательства проект Закона про

 Государственный бюджет.

      В   силу  того,  что  само  Правительство  своими  письмами

 согласилось с перенесением таких проектов закона, как:  внесение

 изменений    и    дополнений    про    приватизацию    имущества

 государственных предприятий, про внесение изменений и дополнений

 про  за  (?)  банкротство, мы также считаем возможным эти законы

 рассмотреть,  исключить  сейчас  из  пакета  и рассмотреть после

 принятия  Закона  "Про  Государственный  бюджет  Украины на 1997

 год".

      И  наконец,  реально  по  срокам.  Ну, так сказать, пимерно

 выходим  на  тот график, который был у нас в 1995 и в 1996 году.

 То  есть,  если мы принимаем указанный пакет в этой постанове до

 28  февраля,  10  дней  мы даем Правительству на переработку. Мы

 много  думали   неделю или 10 дней. Но если говорить реально, то

 от  того как официальный текст  документа  нашего проголосваного

 здесь  в зале появится в Правительстве и, скажем так, может быть

 принят  как  основа,  ну,  минимум  пройдет  2-3  дня.  И неделя

 примерно  необходима  на  то,  чтобы переработать проект закона.

 Поэтому  10  дней  -это 10 марта. 10-го марта проект Закона "Про

 Госудасртвенный  бюджет"  вносится  в  Верховный Совет и у нас с

 вами  примерно  2  недели  для  того,  чтобы  рассмотреть  его и

 принять.

      Таким    образом,    временные    рамки   принятия   закона

 ограничиваются  где-то  24,  25  марта.  То есть, мы практически

 полностью  повторяем график принятия Закона "Про Государственный

 бюджет",  который  был у нас в 1995 и в 1996 году. Вводим его по

 существу в действие с 1-го апреля. То есть, 1-й квартал живем по

 тем  нормативам,  по тому закону, который мы с вами уже приняли.

 Вводим   его в действие с 1-го апреля. И 1996 год соответственно

 работаем... 1997 год работаем с 1 апреля на принятом Законе "Про

 Государственный  бюджт".

      Вот такое  решение предлагается вам    на рассмотрение.

      Спасибо за  внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  будуть  до  Миколи Яновича? Будуть.

 Будь ласка, давайте запишимся. Скільки часу відведем? 15 хвилин,

 да?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,  зараз  проголосуєм.  Подивимся скільки записалось. Да,

 розмова довга буде.  Значить, скільки? 20  хвилин достатньо?

      Хто  за  те,  щоб  відвести 20 хвилин, прошу проголосувати.

 прошу підтримать.

 

      "За" -

       Рішення  прийнято.

      Будь ласка, Коломойцев, Пилипенко.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Николай  Янович,  я вас знаю уже не первый год и уважаю как

 специалиста-профессионала.

      Так  вот  скажите  мне,  достаточно  ли тех законопроектов,

 которые  поданы  Правительством  для  того,  чтобы  мы  смогли в

 результате  из  принятия  принять действительно реальный бюджет,

 который  не  будет  раздавлен  кризисом  платежного баланса, что

 произошло  в этом году, когда масса людей без зарплаты?

      Я  считаю,  что недостаточно, потому что наряду с налоговым

 блоком    законов    в   этом   пакете   должен   присутствовать

 инвестиционный  блок  законов,  потому  что мало снизить налоги,

 нужно   дать   реальные   инвестиции,   чтобы   заработало   наше

 производство,  в  виде  денег,  в виде технологий, которые берут

 ресурсопожирающие технологии, в виде конкретных ноу-хау.

        Я  считаю,  что  блока  недостаточно.  Вот мне нужно ваше

 мнение.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  вы  знаете,  я  уже  такое свое мнение

 высказываю не один раз, здесь, может быть, мое мнение расходится

 с мнением в какой-то  степени Виктора Михайловича Пинзеника.

      Я  считаю,  что  реформирование налоговой системы -это один

 лишь из элементов  реформирования нашей  экономики.

      И  если  мы  помимо  реформирования  налоговой  системы  не

 сделаем  также  реформирования нашей денежно-кредитной политики,

 инвестиционной   политики,   о  чем  вы  совершенно  справедливо

 говорите,  то  врядли  мы  достигнем  положительного эффекта, на

 который мы рассчитываем.

      Но  я  бы  не  хотел  здесь выходить за рамки того вопроса,

 который  мы обсуждаем сегодня, а он касается все-таки бюджетного

 процесса.   Бюджетный   процесс,   не  смотря  на  то,  что  это

 действительно  всеобкемлюющий  экономический  документ,  тем  не

 менее, не охватывает многие элементы, в том числе инвестиционные

 процесс,  он  нуждается в регламентировке другими законами. Я бы

 сейчас  просто не хотел, так сказать, на эту тему более подробно

 распространяться.  Но  я  с  вами  согласен, что одних налоговых

 реформ недостаточно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипенко. Таран.

 

      ПИЛИПЕНКО. Передаю слово Симоненко Петру Николаевичу.

 

      ГЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО.

      Спасибо. Симоненко, фракция коммунистов.

      Уважаемые народные депутаты, уважаемые Николай Янович, если внимательно  посмотреть  на предлагаемый  вами проект документа и исключив в первом пункте дату 28 февраля, этот документ абсолютно

 не  нужен,  ибо  Верховный  Совет в логике тех регламентых норм,

 которыми   мы   пользовались   до   этого,   рассматривает  все,

 предложенные в проекте документы.

      Поэтому,  я  рассматриваю,  что это -очередная спекуляция и

 переход  от прессинга в части принятия пакета проекта документа,

 как  требует сакс и требует, чтобы мы в обязательном порядке так

 принимали,  иначе  не  дадим никаких, значит, траншов. И под них

 живем  постоянно, кто разрабатывает логику. Либо, так скажем, мы

 будем  работать  над теми документами, которые будут закладывать

 базу не на полгода, не нагод, а, может быть, гораздо более. Это,

 так   скажем,   некоторые  рассуждения,  а  вопрос  конкретно  в

 слудующе, Николай Янович. Вы в приамбуле этого проекта записали,

 что требуется реформирование социально-економичесокй политики, я

 заканчиваю   вопрос   сам,   социально-економической   бюджетной

 политики. С этим нельзя не согласиться. Зарплату не выплачивают,

 пенсию  не  платят, обокрали обворовали, все за рубеж вывезли, и

 сегодня толко впроголодь живет народ.

      Но  вы назовите тогда, чтобы мы знали, фракция коммунистов,

 если  вы  предлагаете,  а  эту  идеологию  будете отстаивать и в

 проектах  документов,  в чем вы видите реформирование социально-

 економичской политики и бюджетной политики? Чтобы мы людям могли

 обк'яснять, что принятие этих документа и этого бюджета сохранит

 все  то,  что люди завоевали, построили, создали, а не то, что у

 них украили. И этими закона защищать то, что украли.

      Пожалуйста,  прокоментируйте,  как вы видите реформирование

 социально-экономической политики и бюджетной политики?

 

      АЗАРОВ.  Уважаемый  Петр  Николаевич!  Я  не  хотел бы тоже

 выходить  за  рамки  того конкретного вопроса, который мы сейчас

 обсуждаем,  поэтому  я буду говорить только по этому конкретному

 вопросу.

      Снижение  налогового давление на предприятия, я подчеркивал

 в  своем  вытуплении, -это означает снижение бюджетных расходов.

 Если кто-то думает наоборот, то пусть он выйдет на эту трибуну и

 докажет,  как  можно  снижать  налоги и одновременно увеличивать

 бюджетные расходы.

      Некоторые  идеологи  выступают и говорят таким образом, что

 мы  снизим  налоги, оживится наше народное хозяйство, увеличатся

 поступления  доходов  в  бюджет и так далее. Да, все это так. Но

 есть  такое понятие, как "временной........". То есть, возможные

 положительные  от налоговой реформы наступят, возможно наступят,

 а  возможно  и  нет,  а  вот снижение доходов бюджета произойдет

 однозначно.

      Поэтому  смысл  настоящего постановления заключается в том,

 чтобы  принимать  законы  налоговые  в  пакете  с  теми, которые

 ограничивают  и  уменьшают  бюджетные  расходы. Если мы этого не

 хротим  понять...  Почему  мы  в  свое время говорили о том, что

 очень  легко  принять,  предположим, снижение начисления на фонд

 оплаты  труда  по  Чернобылю  с  12  процентов  на 6, и это надо

 делать.  Но,  с другой стороны, давайте мы четко, глядя правде в

 глаза,  скажем, что надо тут же и снизить расходы по этой статье

 бюджета.

      Поэтому,  я  бы  не  хотел,  вы  меня все-таки за это время

 знаете,   заниматься   демагогией   с  этой  трибуны   и  говорю

 совершенно   четко:  если  мы  сознательно  пойдем  на  снижение

 налогового  (...........) в части фонда оплаты труда (а это надо

 делать),  если  мы  сознательно  пойдем на другое реформирование

 налоговой  политики,  то  мы  должны  также сознательно пойти на

 ограничение  бюджетных  расходов там, где это можно сделать. И в

 этом задача Верховного Совета.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран. Целих.

 

      ТАРАН. Прошу передать слово  Заварзину, 129  округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ЗАВАРЗІН.

      Спасибо.    Заварзин,   Красноармейск,   Донецкая   фракция

 коммунистов.  Уважаемый  Николай  Янович!  Вы  сейчас  обкясняли

 почему  нельзя  без  налоговой  политики  и  при  отсутствии тех

 статей,  о  которых  вы говорите по налоговой политике, улучшить

 доход в  бюджет.

      Я  же  хочу  вам  привести другой пример бывшего Советского

 Союза,  когда  производство  обеспечивало  бюджет полностью и вы

 сегодня  не  состоятельно говорите о том, что только эти законы,

 которы...  о  которых  в  ы  говорите,  могут улучшить. То есть,

 воспроизводство -я подчеркиваю -пополнит бюджет на много больше,

 нежели  налогообложение  на  того  же  человека,  на которого мы

 свалили бремя   бюджета    сегодня  полностью. Это во-первых.

      Второй  вопрос.  Значит,  каким образом мы приняли бюджет в

 первом чтении. Вот постановление Верховного Совета от 18 декабря

 1996 года 617/96вр о том, что приняты только замечания комиссии.

      И второе. Второе. Ответьте мне на этот вопрос -где в первом

 чтении.

      И  последнее.  Значит,  если  мы  сегодня не решим жизненно

 важных  проблем своего народа, мы будем иметь 18 марта готовится

 Всеукраинская  стачка  и  все  мы  об  этом  знаем.  Поэтому это

 серьэзная  заявка  к  тому,  чтобы мы сегодня не уничтожали свой

 народ,  а  помагали ему  выжить.  Спасибо.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   Ну   я  хочу  сказать,  что  сегодняшнее

 постановление  наших  двух  комиссий разработано в соответсвии с

 решением  Верховного  Совета,  который  вы  приняли  на  прошлой

 неделе.

      Поэтому,  ни  Бюджетная  комиссия,  ни  Комиссия  з  пытань

 финансов  и  банковской  дияльности  никакой  тут  инициативы не

 проявляла, мы подготовили в соответствие с вашим решением проект

 постановления,  который  определяет или регламентирует бюджетный

 процесс на первый квартал.

      Теперь, что касается вашего вопроса. Ну, вопрос, который вы

 задали,  на него очень трудно отвечать, это, по-существу, доклад

 надо  делать.  Если  вы  внимательно слушали меня, я в ответе на

 вопрос  Коломойцева  и  сам  неоднократно это говорил везде, что

 информирование  налоговой  системы  само  по  себе не приведет к

 желаемым  результатам,  если не будет дополнено целым комплексом

 мер  по  восстановлению нашого народного хозяйства. И в этом я с

 вами на 100 процентов согласен.

      Я  также  хотел бы сказать и привести такую цифру, что если

 зведеного  бюджета  за  1996 год составили 31 миллиард гривен, а

 валовый   внутренний  продукт  составил  80  миллиардов  гривен,

 примерно  сейчас  подсчитывается  и уточняется, то это означает,

 что  мы через бюджет мобилизовали 36 процентов всего-навсего вот

 нашего валового внутреннего продукта. Это я говорю тем критикам,

 которые   говорят,   что   через  бюджет  мобилизуется  50-55-45

 процентов.   Нет,   такого   нет  -есть  физические  возможности

 экономики.   Вот   эти   физические   возможности   экономики  и

 действующей  здесь  у  нас  платежной  системы обеспечили нам 31

 миллиард.   Это   означает   где-то   36  процентов  к  валовому

 внутреннему продукту.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Целих. Петренко.

 

      ЦЕЛИХ  Ю.  Г.  Дякую.(Целих,  фракція  комуністів  України,

 Кіровоградщина)

      Микола  Янович, я хотів би у вас запитати слідуюче, про те,

 що  сьогодні  податкова  наша  вся  система  гальмує  розвиток і

 виробництва.   Вона  вкрай  погіршила  становище  нашого  всього

 неселення. Ми всі в цьому переконані. І про те, що цю економічну

 проблему  і  тяжку  ситуацію  наш  уряд,  і  наш  Президент хоче

 перевести з економічного плану в політичну, ми теж зрозуміли.

      Я  хотів  би  від  вас  почути  і  від  тих, хто працює над

 бюджетом,  почути  правду: скажіть хоть раз нам, що ж дають нові

 податкові  закони?  Чітко,  один  раз  скажіть. Це буде зниження

 тиску  на  виробника  чи  не  буде?  Щоб я міг голосувати за цей

 бюджет.  Якщо  це  піприємство  сплачує  90  процентів, скажімо,

 податків,  то скільки воно після нашого прийняття буде конкретно

 сплачувати  -50, 60 чи всі 100. Як це вплине на безпосередньо на

 наших фізичних осіб? Чи дійсно це буде зниження чи не буде? І що

 конкретно  в  грошовій  формі  виражено у нашому бюджеті, більше

 поступить грошей чи менше? Дякую.

 

      АЗАРОВ.  Уважаемые  народные  депутаты, я хотел бы отвечать

 все-таки,  прежде всего, за бюджет. Из позиции бюджета я сегодня

 докладываю  этот вопрос. Вы говорите о том, что податки гальмуют

 наше народное хозяйство. Я с вами согласен. И если мы этот пакет

 примем,  то мы уменьшим начисление на фонд оплаты труда примерно

 на  20 процентов, мы значительно.......... налоговое давление на

 наше предприятие.

      Но  я  хотел  бы  тут же вам сказать: и вот эту проблему мы

 должны  решать  в  рамках  бюджета,  прежде  всего. Если сегодня

 дефицит   средств   пенсионного   фонда   составляет  почти  900

 миллионов,  мы  с вами в бюджете запланировать 7 миллиардов 300,

 получили  7 миллиардов. Миллион пенсионеров прибавили. Мы с вами

 обязаны  пенсии на будущий год платить или нет? Обязаны. Значит,

 мы  в  бюджете  на  1997  год  должны  будем с вами 8 миллиардов

 пенсионного фонда , например, предусмотреть.

      Скажите, пожалуйста, с каких источников с учетом того, что

 поступления  в бюджет снизятся, мы должны будем снять и добавить

 на дефицит Пенсионного фонда.

      Я мог бы такие примеры дальше приводить... Мы рассуждали на

 Бюджетной    комиссии,    например,    что    4   миллиарда   на

 здравоохранение   -  явно недостаточно   по   консолидированному

 бюджету.  Все об этом знают, но если мы уменьшим доходы бюджета,

 скажите,  пожалуйста,  с  каких источников мы должны найти почти

 миллиард чтоб добавить на здравоохранение?!.. Я такие статьи мог

 бы дальше приводить...

      Поэтому  я  еще  раз подчеркиваю -  только в пакете, только

 сознательно  мы  должны  пойти  на снижение налогового давление,

 принеся  определенные  жертвы  (а какие -  это  мы должны с вами

 чместе  решить  в  бюджете!),  но,  скажем,  с открытым забралом

 сначала  проголосовать  за снижение налогового давления, а потом

 сказать: а вы там находите где хотите источники! - вот такого не

 должно быть, вот...

      Поэтому мы внимательно очень рассмотрели. Вопрос это -самый

 серьезный, я считаю. Вот из всех тех вопросов, которые Верховная

 Рада  рассматривает  сейчас,  это  для нас вопрос судьбоносный и

 определяющий  - сумеем   мы   обеспечить   бюджет   необходимыми

 источниками  финансирования  в  результате  проводимой налоговой

 реформы, или не сумеем?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Петренко, Черенков.

 

      ПЕТРЕНКО

      Славянский избирательный округ, 153.

      Уважаемый  Николай  Янович,  у меня создалось мнение о том,

 что  Закон  о  бюджете, который предлагают, попирает все законы,

 которые касаются развития села...

      Я  вам  хочу  сказать,  что  574  миллиона  гривен, которые

 задолжали  бюджет 1994, 1995 и 1996 года селу за зерно, семена и

 другие  операции,  не  возвращены.  Когда  это  будет  сделано в

 бюджете 1997 года?

      Кроме   того,   когда   начнем   финансировать   село,  или

 авансировать  под  урожай 1997 года, поскольку все остановлено и

 все стоит на селе?

      Трретье.  Законом  мы  приняли  30 процентов платы за землю

 возвращать  под  плодородие  земли -это 280 миллионов гривен. Вы

 ставите  в  новом  бюджете 2, 1 процента или только 6 миллионов.

 Что это у нас за закон над законами или закон, который разрушает

 ес  законы,  Николай  Янович?  И  где  исчез Закон "О притритете

 развития  села в этом бюджете? Хоты бы аукнклось одним словом по

 этому поводу где-то в каком-то закоулке  этого закона.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемый  Антон Андреевич, ну, давайте, мы

 когда   будем   обсуждать   проект   Закона   во   2  чтении  "О

 Государственном  бюджете",  тогда  и  будем  с  вами и спорить и

 обсуждать  какие  статьи  мы  с  вами  увеличиваем вместе, какие

 уменьшим. Потому что тот вопрос, который вы задали, он относится

 к  Закону "О Государственном  бюджте" и  именно  ко  2  чтению.

      То  есть,  к..........,  к  финансовому их наполнению и так

 далее  и  так  далее.  Я  с  вами,  по  большому  счету я с вами

 согласен,  хотя  Закон  "О  приоритетном  развитии села" в части

 капитальных  вложений  в  этом проекте закона выдержан. Проценнт

 там  строго  выдержан,  вот.  Другое  дело,  что долги -я с вами

 согласен.   Мы  предусмотрели  3  миллиарда  долгов,  возмещение

 долгов, 3 миллиарда. Но с учетом того, что у нас одних долгов по

 зарплоате  знасительно  больше,  надо думать как решить: векселя

 нам  заплатить и долги по  зарплате заплатить.

      Ну,  я  хотел  бы  еще  раз, вот так сказать, призвать всех

 народных  депутатов  к размышлениям. Мы с вами списали долгов за

 прошлый год, может быть, вынуждено, может быть, правильно. но мы

 списали  их  на более, чем 2, 5 миллиарда. Это означает, что эти

 2,  5  миллиарда  в  бюджет  не  поступили  по нашим решениям. И

 одновременно  же  мы  говорили: ну, ведь и бюджет нам должен, не

 рассчитался.  Вот,  например,  500  там  70  миллионов.  Так вот

 давайте,  когда следующий раз мы будем ставить вопрос о списании

 задолженности,  принимать  это все-таки в пакете. Ведь не только

 бюджет должен, но и бюджету  должны.

      Ну,   Анатолий.........,   давайте   так,  мы  этот  вопрос

 конкретный,  отнолящийся  к  проекту  закона  во  втором чтении.

 Подойдем  к  нему  и  будем  с  вами,  как  только Правительство

 представит,  все  Комисси,  так скзаать, напишут свои замечания,

 предложения, мы обобщим -вам доложим. Как здесь проголосуем -так

 и будет.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.    Черенков.

 

       ЧЕРЕНКОВ.

      Уважаемый  Николай Янович, я в отношении АПК тоже хкотел бы

 кое-что уточнить.

      Для  меня  не  совсем убедительно в законопроектах, поданых

 Кабинетом    Министров,    ясно,    что   податковый   тыск   на

 сельхозтоваропроизводителей уменьшился, поскольку вводятся новые

 налоги,  налог  на  прибыль,  в  частности,  налог  на имущество

 граждан. И здесь непонятна ситуация, если вы говорите, Верховный

 Совет  должен  определится по налогу на прибыль. И если он может

 быть принят или не принят.

      Ну  тогда он взаимо.......... со всем пакетом, тогда и весь

 пакет не будет  принят.

      А     сегодня     вводить    этот    налог,    когда    50%

 товаропроизводителей   АПК,   и   это  было  сказано  на  нараде

 Президентом,  которая  прошла  совсем  недоавно, АПК, приводит к

 ужасающей  ситуации.  Ну,  по  крайней  мере, еще дополнително к

 тому,  вот  Кабинет  Министров  Украины  телеграммой  31. 12. 96

 ь2241/39   просто   преенес  срок  оплаты  за  зерно,  а  отсюда

 вытекающие налоги, бюджеты  и так далее.

      Так  в  конце  то  концев, наверное, нужно подойти к другой

 точке  зрения формирования доходной части бюджета. Посмотреть на

 40%  людей,  или  предприятий, которые не уплачивают налог, а не

 давить же на  тех.

      И  вы говорите в своей части выступления именно об этом, но

 в  конце то концов во всех поданных проектах ничего для этого не

 делается.  Так как же здесь быть?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  вы  называете  налог  на прибыль новым

 налогом,  он  сейчас  действует,  и более того, предприятия пока

 освобождены от налогообложинея прибыли.

      Теперь,  налог  на  прибыль  по своей структуре находится в

 взамодействии   с   налогом   по   земле,  поэтому  никаких  тут

 дополнительных налогов пока не вводится.

      Что  касается  второй части вашего вопроса, то вы абсолютно

 правы,  я об этом в своем выступлении сказал, что если мы помимо

 реформирования  налогового  законодательства  не  реформируем  и

 налоговую  систему  в плане обязательности уплаты налогов всеми,

 кто  может  их платить, а сейчас не пляттят по ряду причин, если

 мы с вами не ужесточим законодательство в этом плане, то есть не

 обеспечим   расширение   базы   налогообложения,   не  обеспечим

 собираемость  налогов,  то  нас  очень  серьйозный  год ожидает.

 Поэтому  во  второй   части  вашего  вопроса  я  с  вами  на сто

 процентов  согласен,  и  мы  будем,  кстати  сказать, уже сейчас

 думаем,  какие  законодательные изменения  предложить Верховному

 Совету в плане увеличения собираемости налогов.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола  Янович,  спасибі  вам,  сідайте,  будь

 ласка.

      Суслов   Віктор  Іванович,  голова  комісії  з  фінансів  і

 банківської діяльності.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые народные депутаты, я хочу дополнительно пояснить,

 почему  этот  проект  постановления, я думаю, необходимо было бы

 принять.

      Дело  в том, что Верховна Рада України должна взять на себя

 конкретные  обязательства  по  вводу  в  действие ряда налоговых

 законов  с  тем,  чтобы  действительно реально принять бюджет до

 конца  этого  квартала  на  основе тех налоговых законов, новых,

 которые действительно можно и необходимо принять.

      И  вот если смотреть на налоговые законы и проекты, которые

 у  нас  есть,  с  точки  зрения необходимости, то мы, во-первых,

 должны отметить, что налоговый пакет, поданый правительством, не

 полон. Он не включает в себя несколько важнейшых законопроектов,

 поэтому  предлагается к тем законопроектам, которые, безуслвоно,

 необходимо  принять  в ближайшее время, отнести, например, Закон

 Про зміни і допвнення до Зкону України про систему оподаткування,

 который  не  вошел в правительственный пакет, но, как вы занете,

 Президентом   Украины,  например,  как  невидкладный.  Президент

 настаивает  на  его  рассмотрении,  несмотря  на  тот  факт, что

 Правительство  его  не  рассматривает.  Таким  образом в составе

 пакета  он  все-равно  должен  быть принять, так как именно этот

 закон  должен  окончательно  установить список налогов, сборов и

 платежей,   которые   подлежат   к  уплате  в  Украине.  Поэтому

 предлагается дополнить пакет этим законопроектом.

      Или,  допустим,  проект  Закона об акцизном сборе, принятый

 нами   в   первом   чтении.   Этот   закон   тоже   не  вошел  в

 правительственный  пакет.  Но тем не менее принятие этого закона

 чрезвычайно  ажно  ввиду  того,  что  мы  приняли ряд конкретных

 законопроектов,  оторые  установили  ставки  акцизного  сбора на

 импортируемую продукцию и продукцию производимую внутри Украины.

 И  остался  неурегулированным  ряд  вопросов  чрезвычайно важных

 методологического  характера.  Поэтому  в  числе перевоочередных

 назван  и  этот  законопроект тем более, что он готов ко второму

 чтению.

      Вместе  с  тем  надо  быть реалистами и еще раз внимательно

 посмотреть  на  пакет  Правительства. Дело в том, что этот пакет

 содержит   в   том   числе   и   законы,  и  отдельные  нормы  в

 законопроектах, оторые не относятся к налоговой политике и никак

 не  влияют  на  доходную  и  расходную  части бюджета. Тут можна

 отметить,  что и правительство вполне начало это понимать, подав

 предложение о снятии двух законопроектов временно с рассмотрения

 Верховного  Совета,  в  частности  речь  идет о проектах законов

 Украины @про  внесення  змін  і  доповнень до Закону України про

 приватизацію  майна  державних підприємств і про внесення змін і

 доповнень   до  Закону  України  про  банкрутство".  Эти  законы

 конечно  же  могут  быть  рассмотрены  после  принятия  Закона о

 Государственном бюджете.

      Вместе  с  тем,  как  вы  выдите,  в  проекте постановления

 отмечается, о поданые Правительством законопроекты "про внесення

 змін  і  доповнень  до  деяких  законодавчих актів України і про

 забезпечення    розвитку    вітчизняного    підприємництва    та

 збалансування доходів і видатків бюджету конечно же содержит ряд

 норм,   не   имеющих  отношение  к  бюджету.  Давайте  предложим

 правительству  временно отказаться от рассмотрения этих норм. Ну

 там   есть   нормы   чрезвычайно  острые  и  важные,  касающиеся

 Земельного,  Гражданского  и  другого законодательства и нет нам

 смысла  сейчас  разводить  большие дискуссии в виду того, что мы

 должны ускорить принятие бюджета.

      Кроме  того,  что  касается налога на недвижимость, на этой

 неделе  проект  правительственный после доработки будет внесен и

 мы считаем, что чрезвычайно важно Верховному Совету окончательно

 опеределиться -будет у нас такой налог введен в этом году или не

 будет.

      И  вот,  с  учетом сказаного, я бы хотел отметить, что этот

 проект  по-сути  есть  выражением  компромиса, выражение желания

 Верховной  Рады  пойти  навстречу Президенту и Правительству,  и

 принять  то,  что  реально  можно  принять.  Хотя  и тот список,

 который  рассматривается  здесь как список абсолютно необходимых

 законов, нам чрезвычайно сложно будет реализовать в столь сжатый

 период времени. Но иначе мы не сможем принять все то, что от нас

 требует или ждут и Президент и Правительство, и принятие бюджета

 может   затянуться на   неопределенный  период   времени.

      Поэтому  я понимаю, что не всех устраивает прежде всего тот

 факт, что количество законопроектов, которые рассматриваются как

 реальные,  ограничиваются этим постановлением, но, тем не менее,

 надо это постановление принять и тогда у нас будет план принятия

 законопроектов , как  услдовия  принятия  бюджета. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. До Віктора Івановича будуть запитання. Я просив

 би, давайте  5  хвилин...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну Григорій Іванович, як виключення, 10... Запишіться, будь

 ласка.  Ну  питання, мені кажеться, достатньо зрозуміле. І одної

 комісії, і  другої.

      Виставте, будь ласка, 10 хвилин. Кіяшко, Кондратюк.

 

      КІЯШКО.

      Спасибо,   Александр   Николаевич.  (Кияшко,  108,  Донецк,

 социалистическая фракция)

      Уважаемый  Виктор  Иванович,  вопрос  у  меня заключается в

 следующем   плане.   Значит,   как  вы  смотрите:  мы  принимали

 постановление  по  принятию  бюджета  с  точки  зрения того, что

 Правительство  должно  было представить нам вот в ближайший срок

 бюджет  ко  второму чтению на существующей законодательной базе.

 Правительство не выполняет это наше требование, а ставит условие

 по  принятию измененияв законодательство по налогообложению и т.

 д.  как  условие  для  принятия и разработки бюджета. Это первый

 вопрос.

      Второй  вопрос.  На  ваш  взгляд,  если мы принимаем вот те

 законодательные акты, о которые здесь стоят в пункте первом, что

 изменяет  нам  с  точки зрения улучшения положения в бюджете? То

 есть,  существуют  ли  расчеты  по  изменению законодательства и

 результаты  изменения  бюджетной  сферы?  То  есть, при принятии

 одного  закона, двух, трех, четырех. Либо она тоже так -взагали,

 кажется,  что  мы принимаем -будет хорошо, не принимаем -значит,

 бюджет вообще зависает. Спасибо.

 

      СУСЛОВ В.И. Спасибо.

      Вопросы,  действительно,  достойные  обсуждения. Понимаете,

 Правительство    обязано,    безусловно,    обязано    выполнять

 постановления Верховного Совета. Оно должно было уже представить

 бюджет   ко   второму   чтению.   Но,  как  вы  видите,  нарушая

 постановления,  Правительство  отказалось,  по сути, представить

 проект  бюджета  ко  второму  чтению,  мотивируя  это  тем,  что

 Верховна Рада обязана принять законы по налогообложению.

      Мы  находимся,  по сути, в тупике. Если Правительство будет

 настаивать  на такой позиции, то мы никогда не найдем, наверное,

 выхода  из  этого  тупика,  потому что проект бюджета ко второму

 чтению   должно   по   Конституции   представлять   нам   именно

 Правительство.  Поэтому,  вот  этот поиск какого-то компромисса,

 он, я считаю, разумен.

      Что  же  касается  вопроса  о  том,  что  нам даст принятие

 законопроектов, которые указаны в пункте первом. Я могу сказать,

 что мы отнесли к числу первоочередных, скажем, проект закона про

 структуру  державного  втреннего  борга.  Этот  проект  принят в

 первом  чтении.  Вам роздана таблица ко второму чтению. Мы можем

 его  принять  окончательно  завтра.  Главное в этом проекте -это

 списание  свыше 7 миллиардов гривень задолженности Национальному

 банку.  Если  мы  не  спишем  такую  задолженность,  мы должны в

 расходной  части  бюджета предусматривать средства. Например, на

 выплату   процентов   Национальному   банку,  либо  возврат  тех

 кредитов,  которые были получены правительством от Национального

 банка.  Поэтому принятие этого законопроекта бажано с тем, чтобы

 мы определились в величине расходной части бюджета.

      Проект закона об акцизном сборе. Мы имеем реальные успехи в

 прошлом   году  и  именно  по  окцизному  сбору.  Годовые  планы

 перевыполнены,   поступления   от  акцизного  сбора  многократно

 увеличились,  особенно  при  импорте.  И  нам осталось несколько

 лазеек,  которые  позволяют  сегодня  не платить акцизный сбор в

 должном  обкеме.  Учитывая  вот те усилия правительства, которые

 всем  известны, и предпринимаются для увеличения доходов бюджета

 от  подакцизных  товаров, мы приняв этот закон, сможем закрепить

 то,   что  правительтеством  делается  и  то,  что  уже  сделано

 Верховной  Радой,  которая  приняла,  я  повторяю,  целый  пакет

 законов по обложению подакцизных товаров.

      Проект  закон  про  податок на додану вартість. Этот проект

 обсуждался  на прошлой неделе, смысл был известен. Цель принятия

 состоит   в   том,  чтобы  облегчить  главным  образом  механизм

 возмещения  уплаченного  налога  и  тем самым улучшить положение

 наших  предприятий.  Это  известно.  И поэтому этот законопроект

 чрезвычайно важен.

      Что касается законопроекта про здійснення платежів, он тоже

 обсуждался. Дважды принят в первом чтении. И конечно, если же мы

 хотим  развязать  этот  кризис  неплатежей,  мы  должны  принять

 решение,    связанное    со    списанием   и   реструктуризацией

 задолженности.  Вполне  понятен  смысл,  почему  это относится к

 первоочередным.

      Ну,  и  наконец,  что  касается  Закона  про  оподаткування

 прибутку  підприємств.  Конечно,  это  сложный,  методологически

 сложный  закон,  но  в  связи  с  тем, что принятие этого закона

 связано  с  введением  нового  механизма амортизации и тем самым

 нацелено  на  улучшение положения предприятий, надо, несмотря на

 тот  огромный  обкем  работы,  который  предстоит для принятия и

 введения  этого  законопроекта,  все-таки принять и этот проект.

 Вот смысл списка первоочередных проектов. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кондратюк. Осадчук.

 

      КОНДРАТЮК

      Шановний  Віктор Іванович, тут якраз, до речі, пристутній і

 Віктор  Михайлович  єсть...  От  Уряд  знову  нам вносить проект

 Закону   України   про  внесення  змін  і  доповнень  до  деяких

 законодавчих  актів України. І тут теж відміняється, порушується

 Закон  про  статус  ветеранів  війни  і  гарантій їх соціального

 захисту - я  маю на увазі статтю 14, де відміняється пункт 3, 4,

 5, 6  і  7.  Це -  гарантії учасникам війни. В цю статтю входять

 також  і  гарантії вдовам загиблих воїнів, яким теж відміняються

 ці  пункти  якраз.  І ці пільги відміняються. Це визиває масу...

 визиває масу возмущеній,  особливо  вдів  загиблих  воїнів,  які

 відміняються  знову,  ці пільги... І от у мене єсть звернення до

 Президента,  до  Прем'єр-міністра,  до  Голови Верховної Ради од

 ветеранів   війни,  учасників  війни  Калинівської,  Вінницького

 району,  які просто обурені, тому що перший раз вони возмущались

 і  знов  обурюються  і  цей  раз.  Що  ви думаєте, це спеціально

 зроблено, чи це знову помилка?!

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Я  думаю,  что  мы должны очень осторожно и

 внимательно  подойти  ко  всем вопросам, связанным с сокращением

 льгот.  Есть  льготы чрезмерные, либо неоправданные, есть льготы

 заслуженные   и   есть   льготы   абсолютно  необходимые.  Я  не

 сомневаюсь, что мы способны принять этот закон, но мы не обязаны

 идти   на   уступки  по  всем  направлениям.  Давайте  конкретно

 рассмотрим каждую льготу и примем специальное решение.

      И  вообще правиьно было бы, конечно же, вот в случае этих 2

 законопроекетов  "О  внесении изменений и дополнений к некоторым

 законодательным   актам   Украины  и  "Об  обеспечении  развития

 отечественного  предприниимательства  и сбалансирования доходови

 расходов  бюджета"  правильнее  было  бы,  конечно,  идти  путем

 внесения  изменений  в  сответствующие законопроекты. Именно так

 Верховна  Рада  и  рекомендовала поступить правительству, приняв

 постановление, как вы  помните соответствующее. Но, к сожалению,

 правительство  по  этому  путии  не пошло и тут, я думаю, в зале

 будет  дана оценка всем этим    действиям.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук, Болдирєв.

 

      ОСАДЧУК,   "Конституційний   центр",   Демократична  партія

 України.

     Шановний  Вікторе Івановичу, зрозуміло, що в умовах діючого

 законодавства  сформувати нормальний Державний бюджет неможливо.

 А  чи  в умовах теперішнього співвідношення сил у Верховній Раді

 можна створити нормальне податкове законодавство? Я звертаю вашу

 увагу  в  цйьому  зв'язку  на  4  пункт  запропонованого проекту

 постанови.  Тут  написано:  "Перенести  розгляд  проекту  Закону

 України "Про податок на доходи фізичних осіб" і мотивується тим,

 що  він є такий, прийняття якого не впливає суттєво на доходну і

 видаткову  частини Державного бюджету.

      Але  ми добюре знаємо, що у нас є дуже багаті люди. У нас є

 забезпечені  люди.  І  можна було б встановити якусь межу, після

 якої  треба оподатковувати по максимуму, тим паче в умовах, коли

 так  ми  і  не прийняли Закону "Про декларацію доходів". І це як

 раз  той  випадок,  коли  ми  уже  заплановано створюємо  великі

 недоїмки  у  Державний бюджет.

      І   в  цьому  зв'язку:  чи  може  тільки  одна  реформована

 податкова  система  змінити  ситуацію,  коли  ми не подбаємо про

 інвестиції? Відповідні закони  також потрібні.

      Дякую.

 

      СУСЛОВ В.І.

      То,  что  Верховна Рада Украины способна принять нормальное

 налоговое  законодательство  -для меня бесспорно, потому ч то эта

 Верховна Рада оказалась способна принять Конституцию.

      Налоговое законодательство все же принять легче, я считаю.

 Все  зависит от уровня тех законопроектов, которые нам подаются.

 И от идеологии  этих законопроектов.

      Что   же   касается  конкретного  замечания  по  4  пункту.

 Понимаете,  наше время и наши физические возможности ограничены.

 Поскольку  есть  налоговый проект про податок на доходы физычных

 осиб,  но принятие которого не дает сколько-нибудь значительного

 изменения  доходной  и  рачходной  части  бюджета,  у  нас  есть

 возможность  принять  его  в  первом  полугодии,  а  не в первом

 квартале.  Ну,  давайте примем такое решение, понимая, что мы не

 можем принять все по многим причинам, хотя бы потому, что каждый

 из  названных  законопроектов  в  Верховной  Раде придется очень

 основательно дорабатывать.

      Ну,  а желание обложить очень богатых людей, так этот закон

 его  не  реализует,  потому что, к сожалению, наши очень богатые

 люди, ни богаты благодаря доходам от теневой экономики. И нам не

 удастся  свами, облагая доходы физических лиц, обложить вот этих

 вот  очень  богатых  людей.  Нам  придется  искать  другие  пути

 вытягивания  этих  доходов  на свет и легального их обложения, в

 том числе, между прочим,  и путем понижения налогового пресса.

 

      БОЛДИРЄВ.  Уважаемый  Виктор  Иванович, мы не затрагиваем в

 этом   постановлении,  хотя,  может  быть,  эта  проблема  и  не

 относится непосредственно к нему, проблему распределения доходов

 государства между местными и государственными бюджетами.

      Дело  в  том,  что  вы прекрасно знаете: в предлагаемом нам

 проекте   крен  в  сторону  Государственного  бюджета,  даже  по

 сравнению  с  бюджетом прошлого года увеличен еще приблизительно

 на 10%.

      Не  было ли бы, с вашей точки зрения, целесообразным ввести

 в текст данного поатсновления пункт, ограниивающий такой переток

 средств  ля  того, чтобы привести эту проблему в соответствии со

 здравым смыслом и международной практикой?

 

      СУСЛОВ В.І.  Это не тема этого постановления.

      Цель принятия постановления, я повторяю, та, чтобы мы взяли

 на  себя  обязательства,  какие  законы мы во что бы то ни стало

 должны принять прежде, чем приступить ко второму чтению бюджета,

 а поставленная вами проблема, это уже проблема закона о бюджете,

 так ведь?

      Поэтому  надо  готовить  соответствующие  статьи  к проекту

 Закона о бюджете на этот год.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

      Шановні  колеги,  у нас записалося 11 народних депутатів на

 обговорення.  І  у  нас від шести фракцій внесено альтернативний

 проект  постанови. Тому є така пропозиція: відвести 30 хвилин на

 обговорення,  а  потім  розглянемо ті два проекти постанови, які

 внесені  на  розгляд  Верховної Ради. Нема заперечень? 30 хвилин

 достатньо на обговорення.

      Глухівський, будь ласка. За ним Соболєв.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.   Шановний  пане  головуючий,  шановні  колеги

 народні  депутати, 287 Золотівський виборчий округ, Глухівський,

 фракція Народного руху.

      Сьогодні,  коли  ми  зустрічаємося  із своїми виборцями, то

 найважливішим  питанням,  яке випливає, це -прийняття бюджету на

 97  рік.  Це  питання  є  самим найголовнішим. І ми повинні нині

 приділяти найбільшу увагу цьому питанню.

      Що  я  хотів  би  сказати  з приводу того, що сьогодні було

 сказано  виступаючим  і в зв'язку з відповідями на ті запитання,

 які йому давалися. Нині ми не можемо розслаблюватися. І якщо нам

 прредстоїть  один  тиждень  перерви  між  сесією,  яку  ми зараз

 завершуємо, із  наступною сесією, я пропонував би не робити цієї

 перерви,  а  все-таки  присвятити цей тиждень виключно прийняттю

 бюджету.

      У  наших виборців уже склалася тверда така думка, що досить

 нам  прийняти  бюджет  і прийняти його на реформованій податковій

 політиці,  як  це  послужить покращенню ситуації в нашій державі.

      Ми  не  можемо вбивати цю віру у наших виборців. Я закликаю

 вас це зробити.

      Друге,  що  я  хочу  сказати.  Ці цифри, які ми записуємо в

 бюджет,  вони  мусять  бути  достовірними  цифрами.  У бюджеті є

 росхідна  частина,  але  є  дохідна  частина бюджету. Ви скажіть

 мені,  чому кожен рік, коли ми приймаємо бюджет, дохідна частина

 бюджету   не   виконується?   Це   означає,   що   ті   цифри  є

 недостовірними. То скажіть мені, чому ті цифри є недостовірними?

 По-перше,  що неправильна методика прийняття бюджету? То давайте

 поліпшувати цю методику.

      Друге,  що  неефективно збираються податки? ТО давайте все-

 таки  ефективно  збирати  ці податки. Мені на місцях дуже багато

 прикладів наводять, що достатньо дати хабаря податковій службі і

 можна  будь-якого  податку не заплатити. В такому випадку ніколи

 не буде виконуватись дохідна частина бюджету.

      Третє,  що  я  хочу  сказати.  Ті  цифри, які знову і знову

 повторюються  в  нашму  бюджеті  щодо  фінансування  освіти (а я

 представляю  освіту,  бо  є  членом  Комісії  з  питань  науки і

 освіти),  вони абсолютно не ті, які хочемо їх бачити. І все-таки

 я  ще  і  ще раз буду настоювати на тому, щоб було, фігорувало у

 зведеному повному бюджеті 6 мільярдів доларів, а не 4, 1 так, як

 пропонується, тому що руйнується наша освіта.

      Стоїть  питання:  де  взяти гроші? Нам треба добре бумати і

 особливо  позадуматися  над  тим,  де  взяти ті гроші в дохідній

 частині  бюджету.  Ось  переді мною є пачка документів -це є мої

 звернення  депутатські  і  групи  депутатів,  які  ми  подавали,

 починаючи ще від червня місяця.

      Перше депутатське зверення було адресовано Лазаренку, де ми

 говорили  ще  про  те,  чому  ніхто  не  займається  заключенням

 орендного   договору   з   Росією,  щоби  вона  платила  нам  за

 розташування  своїх  військових формувань. І ось прошу. Є чотири

 відписки  формальних. І відписка є від Фонду державного майна, і

 відписка  є  від... Та одним словом мені зараз вже часу немає, я

 не  можу про це сказати. І від Міністерства оборони і так дальше

 і  так дальше. Алле я хочу нагадати, що Сполучені Штати Америки,

 розташовуючи свої Збройні Сили на Філіпінах,  отримують  кожного

 року по 2 мільярди доларів, платять Філіпінам, отримують кожного

 року по 2 мільярди доларів, платять Філіпінам оцю орендну плату.

 А  це  тих  2 мільярди, яких нам не вистачає. Ми би всі залатали

 наші дірки в бюджеті. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що ми повинні виробництвом займаться.

 це  наш  головний  заробіток  і  наповнення бюджету. Будь ласка,

 Соболєв. Федорін.

 

      СОБОЛЄВ.

      Соболєв,  Запоріжжя,  депутатска  група  "Реформи". Шановні

 колеги!   Шановний   головуючий!   Шановні  представники  Уряду!

 Зверніть  увагу  на  те,  що  практично  перед  вашими очима є 2

 проекти  постанови:  проект постанови, який внесений від окремих

 депутатів   двох   комісій  бюджетної  і  фінансової,  і  проект

 постанови,  який  підписали  представники  6 депутатських груп і

 фракцій.

      Я  хотів  би,  щоб  голосування  було  свідомим по цих двох

 проектах. Дещо зупинитися на проекті, який, на жаль, доповідь по

 якому  тут  не  пролунала,  але  сподіваюсь,  що  вона  все-таки

 пролунає   по   проекту,   який  внесений  від  представників  6

 депутатських груп  і фракцій.

      Наш  проект відрізняється наступним. Ми пропонуємо створити

 узгоджувальну   комісію  з  представників  депутатських  груп  і

 фракцій  і  представників  уряду, які вносили ці проекти законів

 для  того, щоб ця комісія зробила  3  принципових  речі.

      Перша  річ  -це порядок і графік розгляду проектів законів,

 які подані Верховній Раді  України.

      По-друге.  Це  втілення цих законів впроект нового бюджету.

 Оскільки  наша  депутатська  група  вважає,  що голосування, яке

 відбулося  по  проекту  бюджету  не  було голосуванням в першому

 читанні.  Якщо  ви  піднімете  проект  постанови,  там  чітко це

 сказано. Ми цей проект бюджету якраз відправили на доопрацювання

 уряду,  щоб  він  врахував  ті  зміни  і  доповнення, які будуть

 внесені в зв'язку з прийняттям нового пакету законодавчих актів.

      І  третє питання, на якому чомусь не зупинилася не Бюджетна

 комісія,   ні   Комісія   фінансова,  питанння  -коли  почнеться

 фінансовий  рік  1997 року.

      Якщо  уряд  і Фінансова і Бюджетна комісія планують вводити

 бюджет  1997  року,  як  це завжди було, заднім числом з 1 січня

 1997  року  я  вважав  це  неприйнятним,  оскільки це стосується

 введення  цілого  ряду  податків,  за які ми вже проголосували в

 першому  читанні,  а це є зміна податкової бази, це є принципово

 інші  статті  доходів  і  видатків бюджету. Саме тому це питання

 повинна  з'ясувати  ця  узгоджувальна  комісія,  а саме: початок

 фінансування  1997 року, оскільки ми продовжили бюджет 1996 року

 (я хотів би це нагадати) до прийняття бюджету 1997 року.

      І  закінчення. Я хотів би тут зупинитись лише на невеликому

 питанні.  Я  хотів  би  нагадати, що фактично згідно з будь-яким

 законом  про  вибори  чергова  передвиборча кампанія почнеться в

 грудні  1997  року.  Як  ви  чудово розумієте, бюджет треба буде

 приймати  на  1998  рік.  То ж чи не варто розглянути пропозицію

 декількох  депутатських  груп  і  фракцій про те, щоб цей бюджет

 діяв  умовно  з  першого  кварталу  1997  року включно по перший

 квартал 1998 року, а нова Верховна Рада розглянула б бюджет 1998

 року, враховуючи всі показники, які будуть подані.

      Саме  тому  я  пропонував  би  підтримати  проект  бюджету,

 вибачте,  проект постанови поданий від шести депутатських груп і

 фракційі  створити таку комісію з представників Верховної Ради і

 Уряду. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Федорін. Єльяшкевич. Єльяшкевич, Юрковський.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      (Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы")

      Уважаемые  коллеги, я хотел бы начать свое выступление, для

 того  чтобы зачитать некоторые положения Конституции, о которых,

 к   сожалению,   иногда,   а  иногда  и  нередко,  забывает  наш

 Председатель Бюджетной комиссии.

      Первое.  Это  статься  58. Закон -це інша нормативн-правові

 акти  не  мають  зворотньої  дії  в  часі. Статься 96. Державний

 бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на

 період  з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин на інший

 період.

      Мы  находимся  сейчас  в  состоянии действительно особенных

 обстоятельств.  Так  как, по вине, прежде всего, правительства и

 по   вине,   к   сожалению,  и  руководства  Бюджетной  комисси,

 руководства   Верховного   Совета,   которое   начали   игры   с

 правительством.  И  вместо того, чтобы откровенно сразу сказать,

 что  тот  проект  бюджета,  который  сразу  поступил в Верховный

 Совет,  не  пригоден  для принятия, попытались защитить премкер-

 министра,   попытались   защитить   и   председателья  Бюджетной

 комиссии, он же и глава налоговой администрации, для того, чтобы

 сохранить их лицо. В результате страдает государство.

      Теперь  мы  не имеем право принимать бюджет задним числом в

 соответствии  58 Конституции, а должны в соответствии со статьей

 96  Конституции  принять бюджет либо, начиная с 12 апреля, либо,

 если  мы  не  успеем  до 1 апреля, это необходимо делать более с

 позднего , к сожалению, срока. Другого выхода у нас нет.

      А   для  того,  чтобы  принимать  такой  закон,  безусловно

 необходимо  полностью  перерабатывать  проект  бюджета, который,

 кстати,  так  и  не  был принят в первом чтении. Я специально на

 этом  останавливаюсь для того, чтобы не было спекуляции по этому

 поводу.   Надо   просто   внимательно  почитать  Регламент,  где

 написано,  что  если  бы  мы одобрили доклад Бюджетной комиссии,

 тогда  еще  можно было как-то на это ссылаться, а мы одобрили не

 доклад, а выводы и предложения Бюджетной комиссии. Это формально

 разные  вещи,  так  как  формально  мы не приняли бюджет в певом

 чтении  и  не  могли  его  принять.  Он  не  основывался  ни  на

 действующем  законодательстве,  не  оновывался на тех принципах,

 которые  часто  представители  исполнительной  власти, но они не

 реализуются.   Я   имею  в  виду  принципы  скорейшего  снижения

 налогового бремени.

      Поэтому,  безусловно,  один из самых оптимальных выходов из

 сложившейся  ситуации,  является  проект  постановления, который

 внесен  6  депутатскими группами и фракциями. В котором, с одной

 стороны,  предлагается  ршеить  проблему,  создав согласительную

 комиссию  из представителей депутатских групп и фракций и других

 субкектов  законодательной  инициативы,  имеется  в виду Кабинет

 МИнистров  и  Администрация  Презмидента  (у  них,  к сожалению,

 разные взгляды, как оказалось, на бюджет).

      И,  кроме того, рещить вопрос -с какого же периода мы будем

 утверждать  бюджет на 1997 год? Я думаю, что тот проект, который

 вынесен  шестью депутатскими группами и фракциями, и должен лечь

 в основу нашего сегодняшнего решения. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрковський.

 

      ЮРКОВСЬКИЙ А.В.

      Уважаемые  народные  депутаты,  я  полагаю,  что предыдущий

 оратор  сделал хорошую заявку на рассмотрение проблемы бюджета с

 точки зрения действующей Конституции.

      Я тоже себе позволю сослаться и в своих рассуждениях именно

 на  этот  документ. Я напомню, что статья 22 Конституции гласит:

 "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів

 не  допускається  звуження  змісту  та  обсягу  існуючих  прав і

 свобод". Нам предлагают в проекте бюджета практически отказаться

 от  многих  законов  и, в частности, Закона по социальной защите

 ветеранов  войны  и  гарантий...  Закона  о  ветеранах  войны  и

 гарантий их социальной защиты. Это 14 миллионов человек, которые

 единственным  источником  жизни  и  существования  имеют вот эти

 пенсии и льготы, которые определены этим законом.

      Таким   образом,   нам   предлагаются   антиконституционные

 действия.  Можем  ли  мы  пойти  на это? Очевидно, не можем. Это

 первое.

      Второе.   Статья  46,  статья  47,  статья  48,  статья  49

 Конституции -  это блок  законов  или  норм Конституции, которые

 определяют  права человека в социальной сфере. И все эти законы,

 вернее, все нормы Конституции, которые здесь записаны, проектами

 постановлений,  которые  сегодня мы обсуждаем, а также проектами

 законопроектов,    представленными   Правительством,   полностью

 игнорируются.   Мы  имеем  второй  антиконституционный  шаг  или

 антиконституционное предложение со стороны правительства.

      Может  ли  Верховный  Своет, принявший Конституцию, вот так

 легко  игнорировать ее положение? Я полагаю, что нет. Поэтому ни

 одно  постановление, ни один проект постановления, поскольку они

 открывают   дорогу  антиконституционным  действиям  относительно

 бюджета  и  прав  и свобод человека в нашей старне, с моей точки

 зрения   приняты  по этой причине  могут.

      Где  же  выход?  Выход  состоит  в  том,  что  нужно менять

 политический  курс.  Прежде  всего  нужно  отказаться  от  услуг

 Межнародного  валютного  фонда.  Нужно  утанавливать  монополию,

 государственную   монополию  внешней  торговли.  Нужно  заняться

 регуляцией цен. Во всех старанах мира, в том числе и в  странах,

 так  называемого, рыночного хозяйства, существует регуляция цен.

 Нужно эти вопросы решать, потому что по-другому выйти из тупика,

 в  котором  мы  находимся  и  прежде  всего поднять производство

 невозможно.  В этом состоит  суть моих соображений.

      Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва на  30 хвилин.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуєм роботу сесії.

      Слово надаєть ся Мовчан. За ним Яценко.

      Нема Мовчана. Яценко.   За ним Терьохін.

      Оголосіть, будь ласка.

     

      ЯЦЕНКО.

      Шановні  колеги,  чесно  кажучи,  мене абсолютно переконали

 аргументи, були приведені в доповідях двох голів комісій.

       Ну,   скажемо,   такі  висловлювання:  "  Есть  физические

 возможности  экономики". Есть, Николай Янович, методы управления

 экономикой,  которые  позволяют  или  наращивать  ее  физические

 возможности,  или уничтожать ее физические возможности. Так вот,

 три  года  назад физических возможностей было вполне достаточно,

 чтобы  сформировать  бюджет,  в том числе обеспечить тот высокий

 уровень  социальных гарантий, который заложен в Конституции.

      Дальше.  Принести определенные жертвы. Уважаемые друзья, за

 последние  5  лет  мы  принесли  уже  в жертву, ну, не мы, а те,

 которые  осуществляют  экономические  реформы, 1 млн. 283 тысячи

 украинцев.  Сколько  еще  жертв,  Николай  Янович, мы должны еще

 принести?

      Дальше. "Выражая желание Верховного Совета, пойти навстречу

 Президенту",  -по Суслову Виктору Ивановичу. Извините, уважаемые

 друзья! Только и того, что пойти навстречу Президенту? А где наш

 народ, а где экономика, где докази того, що це принесе користь?

        Виходячи   з   цього декілька  аспектів.  Перший  аспект.

 Конституція  України  стаття 22, стаття 46 абсолютно протирічить

 тому  проекту  законодавчих  актів,  які подані. Вихід один: або

 вносимо  зміни  до статті 22 Конституції України, або до пункту 2,

 щоб ці закони відповідали і Конституції України.

      Другий  аспект.  Постанови  Верховної  Ради по бюджету була

 прийнята.  Ми  її виконуємо до кінця, або, Микола Янович, Віктор

 Іванович,  вносьте,  будь  ласка,  пропозицію  про  відміну тієї

 постанови.

      Третій  аспект. Податкові закони. Знову ми втілюємо в життя

 той  же  самий  тезу  -забрати.  Забрати  у найбільш незахищених

 верств  населення.  Виходячи  з  цього  інвестування вітчизняної

 економіки  зменшимо чи збільшимо? Зменшимо. Тому, шановні друзі,

 знову  запитання:  ми  з  якою  метою  приймаємо  цей закон? Аби

 зменшити інвестиціювання у вітчизняну економіку?

      Четвертий  аспект.  Весь  час нами застосовується теза: нам

 треба  відновити виробництво. Питається: а по суті вірна теза чи

 ні?  По  стуі  -абсолютно  не вірна теза. І сьогодні я абсолютно

 переконаний  в тому, що нам треба вирішити два завдання. Перше -

 це  збільшити споживання і можливостей населння більше споживати

 продукції, яку вирболяє, насаперед, вітчизняний товаровиробник. І

 друге -вирішити питання обмеження імпорту насаперед тих товарів,

 які можуть виробляти українські товаровиробники.

      Запитання:  чи  відповідає, і вирішення цього завдання, той

 перелік,   який   дається,  -не  відповідає.  У  зв'язку  з  цим

 пропозиції:  до  переліку законодавчих актів ми маємо внести про

 мінімальну  заробітну  плату, про декларування доходів громадян,

 про   графік  погашення  заборгованності  по  заробітній  платі,

 про ефективність    використання     зовнішніх     позик,    про

 національізацію  банків,  про  установу  державної  монополії на

 зовнішню  торгівлю, про проведення взаємозаліку заборогованності

 суб'єктів  підприємницької  діяльності і ще два-три законодавчих

 акти   найбільш   невідкладних,  які  дійсно  дадуть  можливість

 працювати вітчизняному товаровиробнику.

      У зв'язку з цим пропоную відправити цю постанову на суттєве

 доопрацювання,  перепроцювання,  точніше  кажучи,  тим більше я

 категорично проти будь-яких узгоджуваних комісій, які ні до чого

 доброго  не приведуть.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін. Вітренко.

     

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні  народні  депутати,  ми  знову, нарешті, підішли до

 питання  процедури  прийняття  бюджету.  Ви  пам'ятаєте, скільки

 дискусій  було розвернено в цьому залі, коли приймалися висновки

 Бюджетної  комісії.  Дійсно, на  сьогодні  не  зрозуміло, чи був

 прийнятий  бюджет  в  першому  читанні,  чи були прийняті тільки

 окремі  висновки  Комісії  з  питань  бюджету.  І тому, шановний

 микола  Янович, не треба казати, що все так вже ясно, і ми маємо

 іти за процедурою другого читання. Тим паче, що і за пропозицією

 Уряду,  і  по узгодженню з Бюджетною комімією новий бюджет, який

 буде  пропонуватися  нам, я сподіваюся, Бюджетною комісією, буде

 відрізнятися  від старого бюджету дзеркально. Тому було б просто

 дурно говорити, що це є логічне продовження бюджету, прийнятого,

 так би мовити, в перешому читанні.

      Тепер  давайте  звернемося  до  двох проектів постанов, які

 були  внесені Бюджетною комісією і Віктором Івановичем сусловим.

 Між  іншим  Фінансова  комісія  не  голосувала  за цю постанову.

 Віктор  Іванович  вирішив  це  зробити. Тому це проект Бюджетної

 комісії Віктора Івановича Суслова.

      А  також  до  другого  проекту,  який  був  поданий шістьма

 фракціями.   І   давайте  подивимося  на  відмінність  цих  двох

 довументів.   Перший   документ  складений  Бюджетною  комісією,

 містить  ряд  позитивних  норм. Припустимо, статтю, яка визначає

 порядок  прийняття  законів  і  перелік  цих  законів  з питань,

 скажемо,  податкування  і  пов'язаних з оподаткуванням. Але хочу

 звернути  вашу  увагу на те, що Закон про оподаткування прибутку

 громадян  випав з цього списку і віднесений десь на потім  після

 прийняття бюджету.

      Микола  Янович,  я  звертаюся до вас і хочу, щоб ще раз зал

 сприйняв  ваші  аргументи.  Микола  Янович  сказав,  що  джерела

 доходів  ід  оподаткування  фізичних осіб достатньо малі. І тому

 звертати  на  них  уваги  непотрібно.  Але  Микола  Янович забув

 сказати залу, що Закон про оподаткування доходів фізичних осіб є

 базою для нарахування пенсійних внесків. А ви пам'ятаєте скільки

 разів  на  Верховну  Раду виносилися пропозиції по впорядкуванню

 цього  закону.  Ви  знаєте,  що зараз половина тих, хто виплачує

 заробітну  плату,  не сплачує пенсійні внески. І ось вам причина

 для  виникнення  дефіциту Пенсійного фонду і до затримки пенсії,

 які вже налічують 3-4 місяці. Тому... 5 хвилин...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 хвилин Соболєв виступав від Реформ як голова

 фракції.

     

      ТЕРЬОХІН С.А. Ні, він 3 хвилини виступав.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та  виступав  і  він,  і Єльяшкевич. Від одної

 фракції  вже    третій.

     

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Ну  добре.  Я одну хвилинку, якщо... Одну

 хвилинку прошу.

      Тому  було  б  доцільно  включити Закон "Про фізичних осіб"

 також  в тей перелік невідкладних законів, які маємо ми прийняти

 до кінця  лютого місяця.

      Яка  ж пропозиція є в фракції Реформи? Підтримати, взяти за

 основу проект постанови, який внесений 6-ма грипами і фракціями.

 Можливо  інкорпорувати  в цей проект статтю, яка каже... статтю,

 підготовлену  Бюджетною комісією, про перелік законів, включивши

 в  цей  перелік також Закон "Про оподаткування фізичних осіб". А

 також  створити   узгоджувальну  групу.

      Шановні  депутати!  Доки  ми не делегуємо представників для

 політичного вирішення проблеми бюджету, ми всі відчуваємо, що це

 не  є  тільки  економічна  проблема.  Правда?  Цей  бюджет  буде

 проходити  дуже  довгу  і  болісну  процедуру  в Верховній Раді.

 Давайте  угодимо  наші  позиції  до  того,  як цей документ буде

 винесений  в Верховну Раду. Дкую і закликаю вас проголосувати за

 постанову , подану  шістьма  фракціями   і    групами.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко. Марченко. Свято. За ним Симоненко.

     

      СВЯТО  В.  П.,  416  виборчий  окург,  Хмельниччина,  група

 "Незалежні".

      Дякую,  Олександр  Миколайовичу.

 Позицію групи "Незалежні" ви знаєте. А як член групи "Незалежні"

 маю свою особливу думку і, виходячи з цього, хотів би сказати за

 ту особливу свою думку.

      Виступають  мудрі  люди  з  цієї  трибуни,  поважаю, сильно

 поважаю Миколу Яновича і Віктора Івановича, але бачу, що йде гра

 в піддавки.

      Я  хочу  поставити питання ь 1. А чи реально до 1 квітня, а

 ще  кажуть,  що  1  квітню  вірити  не  можна,  що до 15 березня

 прийняти  бюджет  1997  року  на нових засадах. Якщо б навіть ці

 закони,  пакет внесених проектів був вже прийнятий як закони, то

 вмонтування  його  в  юридично-правове поле потребує часу значно

 більшого,  де  потрібні  зміни в біля 97 законодавчих актах. Це,

 по-перше.

      По-друге, а чи варто приймати бюджет 1997 року на тих нових

 законодавчих актах? Людей цікавить одне питання: буде жити краще

 чи буде жити гірше.

      Я  робив  розрахунки  і  хочу  задати шановному залу, Уряду

 нашому,  народу нашому питання: шановні, яка цифра більша -18, 2

 відсотка соціальних видатків від валового внутрішнього продукту,

 що  проектувалося  в  1996  році  в  бюджеті,  чи 14, 1 відсотка

 валового  внутрішнього  продукту на соціальні видатки 1997 року,

 тобто  зниження  на  4,  1 відсотка соціального захисту. Валовий

 внутрішній продукт, кажуть, зростання на 1, 7 відсотка. Шановні,

 але  міжнародна  практика  і досвід кажуть, що виконання проекту

 бюджету  здійснюється  всього  на 75-85 відсотків в порівнянні з

 проектом  реального  бюджету, тобто на довиконання, як мінус -на

 15,  максимум  - на  25.

      То  чи зростання будемо мати, шановний Вікторе Михайловичу,

 чи  падіння?  Як мінімум на 13, 3 відсотка, як максимум на 23, 3

 відсотка.  Офіційно  заявляю. То чи варто такий бюджет приймати,

 який  принесе  погіршення  народу  нашому, який далі буде валити

 нашу економіку.

      І  тепер  ще  одне  питання,  яке  я хочу сказати. Шановний

 Микола  Янович  говорив  за  бюджет  1996  року  і сказав, що на

 довиконання  по  доходній  частині на 4, 2 мільярда гривень. Це,

 кажу,  багато  чи  мало.  Шановні, та це рекорд, це дуже мало. Я

 тільки  що  говорив  за  цифру,  що  навіть стабільні економічні

 системи,  сильно  розвинуті  не  довиконують  проект бюджету від

 мінус  15 до мінус 25 відсотків. А якщо так, то в такому випадку

 це  ще  біля  6  мільярдів  гривень,  яких не вистачає, шановний

 Микола  Яновичу,  то  де  ці білья 6 мільярдів гривень? Я в свій

 час,  коли  приймався  закон  1996  року  про  бюджет,  говорив:

 шановний  Микола Яновичу, скажіть мені, будь ласка, чи правий я,

 обважена  доходна частина бюджету на півквадрильйона, на п'ять і

 чотириста  сімдесят  шість  сотої гривні, мільярдів гривень. Оце

 вам і ті 6 мільярдів гривень як таких.

      От,  виходячи  з  того, перше питання, яке треба рішати, це

 грошово-кредитна  політика,  яку проводить наш банк. Не політика

 дорогих  грошей,  а політика дешевих грошей, збільшення грошової

 маси.  Боїмося  інфляції, не буде, шановний Вікторе Михайловичу,

 інфляції.  Ми  знаходимося  на  горизонтальному  відрізку кривої

 Кейнса,  або  кривої  пропозиції.  А  там  буде,  при  зростанні

 грошової  маси,  зростання інвестицій, там буде мультиплікативне

 зростання  чистого національного продукту, але не буде зростання

 цін,  не  буде  інфляції.  А  тому  з  Національного банку треба

 починати...

      Зниження  процентних  ставок  на  кредити,  зниження  рівня

 обов'язкового   резерву  для  комерційнизх  банків,  за  рахунок

 цього - збільшення мультиплікатора, за рахунок цього - збільшення

 інвестицій, кредитованих грошей.

      А  тому,  вихродячи  з  цього,  цей  бюджет,  який є, треба

 направляти  на  грунтовне доопрацювання. Шановні, ми над прірвою

 всі, без винятку -  і ті, хто дуже багаті, і ті, хто дуже бідні!

 Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Значить, Василь Петрович,  18  чи  14% -

 залежить, від якої маси ВВП брать - чи від 30, чи від 100...

      Симоненко, будь ласка. Да.

     

      СИМОНЕНКО П.М.

      Шановні  народні  депутати, як ми, комуністи, передбачали і

 заявляли в своїх виступах про те, що бюджетний процес виконавчою

 владою  буде  використаний  для  створення нової хвилі напруги в

 голодному  вже  нашому суспільстві, поглиблення протистояння між

 виконавчою  і законодавчою гілками влади, взаємного звинувачення

 і  відволікання  обездоленої  трудящої більшості, від постійного

 погіршення   життя,   безробіття,   невщухаючої   злочинності  і

 дострокових смертей. Все це відбувається в реалії, і ми бачимо -

 в тому питанні, що запропоноване сьогодні для розгляду.

      Президент,  в цілому виконавча влада, відчуваючи, що глухий

 опір трудящих може ось-ось перерости в голодні бунти, інші форми

 активного  протесту,  вимоги  відставки  антинародного  режиму і

 зміни  політичного  курсу  держави  та  не  маючи  чого  сказати

 громадянам  України  в захист того нелюдського (а це точно так і

 є!) курсу, прикриваючись гучними гаслами про захист вітчизняного

 товаровиробника,  намагаються перевести стрілки відповідальності

 на  Верховну  Раду,  в  тому  числі  й  на лівий спектр народних

 депутатів, які представлені тут.

      Але  це  всідчить зосвім про інше. Воно ще раз свідчить про

 нездатність  на практичні кроки, вони зацмаютьтся провокаціями з

 метою загострення відносин і відволікання уваги наших людей.

      Ми   ще  і  ще  раз  кажемо  відверто,  що  в  цьому  винен

 антинародний,   антинаціональний  курс  псевдореформаторів,  які

 виконують  його  під  диктовику  Міжнародного  валютного фонду і

 вбачаючи  в  ньому  причини  знищення  соціальних,  економічних,

 політичних   прав   і   свобод  трудищих,  розвалу  вітчизняного

 виробництва,  перетворення  України  в  колоніальну  залежну від

 Заходу  державу,  а  також окупації її рику за лежалими товарами

 чужлземних  країн.  А  це ще й цей мотлох, який без сертифікатів

 якості  за  угодами, які підписують вищі державні особи отруюють

 дітей, а також інших  , інші    прошарки   населення.

      Зараз  прийшов  той час, кои українська економіка дійшла до

 тієї  межі  розвалу,  після  якого  вже  неможливо  не  лише  її

 динамічне  відродження,  але  і  елементарне утримання бюджетної

 сфери,   мінімальної   підтримки   сивочолих   наших  ветеранів,

 інвалідів,    громадян,    які   постраждали   від   аварії   на

 Чорнобильськтй  АЕС,  воїнів-інтернаціоналістів та інших.

      Щоб    продовжувати    панування   розбію   над   залишками

 загальнонародної  власності  на  користь корумпованих чиновників

 кримінальні   ділки  від  бізнесу  остаточно  виконати  завдання

 заокеанських  господарів  України  влада  намагається весь тягар

 своєї  бездарної  діяльності  черговий  раз перекласти на  плечі

 вже і так неодноразово  обібраної трудящої людини.

      Цьому  слугує,  так  зване,  нове податкове законодавство і

 бюджет  в цілому. Ми відповідально заявляємо, що при продовженні

 діючої політики -буде чи не буде прийнятий бюджет, счтан справ в

 державі  не  покращиться.  А  це  ми  вже  чули, коли нам давали

 обіцянки-цяцянки  в  зв'язку  з  тим, що необхідно прийняти нову

 Конституцію.

      Більше   того,   буде   і   далі  деградувати  виробництво,

 знищуватись   перш  за  все  наукові  міські  високотехнологічні

 підприємства.   Буде  рости  безробіття,  зовнішня  і  внутрішня

 заборгованість.  Люди будуть втрачати не лише залишки соціальної

 підтримки, а і надії на майбутнє.

      Від  імені  виборців,  які  підтримують  нас,  ми вимагаємо

 відмовитись     від    антинародної    концепції    податковоїго

 законодавства. Не порядок розгляду треба цього сьогдні приймати,

 а   треба  чітко  розуміти,  що  зміст  і  перспектива  розвитку

 залежить,  дійсно, від тих норм, які дадуть можливість нормально

 рацювати нашому виробнику.

      Бюджет  на  1997  рік поповнити треба за рахунок ліквідації

 кримінального  тіньового  сектору,  що дозволить знизити податки

 для  виробництва  не на 6-7%, а значно більше, повернути десятки

 мільярдів  доларів,  депонованих  в  іноземних  банках,  підняти

 рівень доходів населення перш за все для трудящої більшості, без

 чого,  як би не підтримували вироництво, воно працювати не буде,

 бо воно  нікому буде і нічого купувати.

      Відмовитись    від    лібералізації    зовнішньоекономічної

 діяльності,   і   тим   самим   припинити   некритичний  імпорт,

 зконцентрувати  валютні  кошти в руках держави, рельно захистити

 вітчизняного  товаровиробника,  скоротити  не  менше, ніж на 50%

 витрати на утримання державного апарату і деяких інших структур,

 направити  в  Державний  бюджет не менше 90% доходів від реклами

 іноземних товарів, послуг і таке інше, корінним чниом переробити

 підходи    до    оподаткування    агропромислового    комплексу,

 передбачивши  єдиний  податок на землю, а також все ж таки треба

 повернутись   рівності   цін   між  продукцією  агропромислового

 комплексу і промислового.

      Крім  того  ми вимагаємо відрахування в Чорнобильський фонд

 здійснювати  у відповідності з діючим законодавством. Збереження

 пільг  для  пенсіонерів,  молоді, матерів, дитинства, внесення у

 Верховну  Раду  програми  вирішення  кризи  неплатежів,  графіка

 виплати   заборгованості   по   заробітній   платні,   пенсії  і

 стипендіям, та інше.

      Треба  сьогодні  звернути  увагу, що будутвати необхідно не

 соціальний  капіталізм,  а  капітальний  соціалізм.  Тільки  він

 сьогодні  вирішить  всі ті проблеми, які поставили реально перед

 суспільством.

      Виходячи    з   антинародної   суті   соціально-екогомічної

 політики,   головним   ідеологом  якої  є  віце-прем'єр  України

 Пинзеник,  ми  вимагаємо,  якщо  дійсно хтось думає про майбутнє

 України,   терміново  його  відставити  повністю  з  всією  тією

 командою, яка займається економічними реформами.

      Ми  звертаємось до трудящих України підтримати наші вимоги,

 твердо  стати  на  шлях організованої конституційної боротьби за

 свої  права  і  свободи за недопущення національної і соціальної

 катастрофи. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сирота. Від шести фракцій і груп.

     

      СИРОТА.

      Шановні  колеги,  більше  чотирьох місяців ми вже займаємся

 цікавою  грою,  яка  іменується "Прийняття державного бюджету 97

 року".  І  само  по  собі воно було б уже не так погано, якби не

 мало   таких   серйозних   наслідків   соціальних.  А  саме:  ми

 задекларували  те,  що будемо реструктуризувати заборгованність.

 Друге.  Ми  задекларували  перед  усім  світом  те,  що ми будем

 знижувати   податковий   тиск.   Як  результат  з  грудня-місяця

 надходження до дрежавного бюджету різко скоротилися. І якщо ми і

 далі  не  будем визначатися з податковою системою, з бюджетом 97

 року,  то  нічого  іншого, крім дуже серйозної інфляції і втрати

 монитарної політики, не можна очікувати.

      Дуже  жалко,  що  постанова,  яку сьогодні дала нам комісія

 бюджетна,  була роздана о 9 годині, і ми не змогли обговорити ні

 вчора  керівники депутатських груп і фракцій, на жаль, Олександр

 Олексадрович  не  провів з нами нараду, ні сьогодні ми не змогли

 обговорити її на групах і фракціях.

      Із  листа  знову  черговий  раз  спробуємо в сесійному залі

 найти  якесь  рішення.  Це практично неможливо. Саме із-за цього

 керівники депутатських  груп  і фракцій вчора запропонували свій

 проект  постанови,  який  не заперечує проект, поданий комісією,

 яку  очолює  Микола Янович Азаров. Але, на наш погляд, він більш

 раціональний.

      А  саме: сьогодні ми повинні піти по шляху  узгодженння дій

 в  цьому  напряму  Кабінету  Міністрів  і  Верховної  Ради, а не

 перекладання   один  на  одлного  відповідальності  в  прийнятті

 рішення.  І  це  може  бути  ілюстрація.  Ось  роздана підписана

 міністром   фінансів   записка,   де  написано,  що  виявляється

 соціальна сфера у нас профінансована на 110 відсотків, податкова

 інспекція,  слава  богу,  на  87  відсотків.  Тоді, коли народне

 господаство  в  цілому  на 53 відсотки. То яка це і узгодженість

 тоді, коли голова комісії називає інші цифри.

      ТОму,  перше,  що  ми  пропонуємо:  створити  узгоджувальну

 комімію  з  представників  депутаських  груп  і фракцій та інших

 суб'єктів  законодавчої ініціативи для опрацювання та підготовки

 остаточного прийняття Державного бюджету на 1997 рік.

      Доручити  узгоджувальній комісії разом з Комісією Верховної

 Ради  з  питань  бюджету подати пропозиції щодо періоду, на який

 затверджується  Державний  бюджет  України  ан  1997  рік чи з 1

 січня, чи з 1 травня, чи якісь строки.

      Далі.  На період до прийняття Державного бюджету України на

 1997   рік  Верховна  Рада  України  першочергово  розглядає  ті

 заколнопроекти,  що  безпосередньо стосуються Державного бюджету

 України.  Адже навіть у нас у всіх немає чіткої ясності, а які ж

 саме  закони  ми  повинні  прийняти.  Тим  більше,  що  якщо  ми

 подивимося,  що  нам  сьогодні пропонують на порядок денний  цей

 тиждень:  Закон  про  паспорт,  забезпечення  свободи слова, про

 електроенергетику,  парламентська  асамблея,  Рахункова  палата,

 Фонд  державного  майна,  Національна Рада з питань телебачення,

 висвітлення   діяльності   Верховної   Ради.   Де  питання,  які

 стосуються   бюджету,  податкової  системи  і,  все,  що  з  цих

 зв'язано.

      Тому   ми   пропонуємо,   щоб   ця  узгоджувальна  комісія,

 попрацювавши  в  оцей  період,  коли  ми поїдемо на округа, дала

 конкретний  і чіткий перелік питань, які ми повинні прийняти для

 бюджету 1997  року на початку першої сесії.

      І  ще  одне.  Не можна довго протягувати із бюджетом. Кожен

 день,  коли  у  нас  немає  визначеності  правової  в податковій

 системі,  в інвестаційній, Державному бюджеті 1997 року, веде до

 значного   ускоалнення   і  погіршення  економічної  ситуації  в

 державі.

      Тому   четвертим  пунктом  своєї  постанови  ми  пропонуємо

 встановити  строк остаточного прийняття Державного бюджету до 15

 березня цього року.

      Більш  того,  ми  вважаємо,  що  наша постанова не є цілком

 альтернативною    до    постанови,    запропонованої    Комісією

 (...........)  Яновича  Азарова.  Ми  пропонуємо  нашу постанову

 взяти за основу і доповнити її цікавими пропозиціями з постанови

 Комісії  з питань бюджету та фінансів та банківської діяльності.

 За  виключенням  2  і  4  пункту,  який  пропонується виключити.

 Давайте  ж може ми їх спочатку розглянем, а потім уже вирішим чи

 виключати  їх,  чи ні. А не зараз виключати, ще не розглянувши і

 не   знаючи   суті  усіх  нас.

      я   пропоную   від   імені   депутатських  груп  "Реформи",

 "Єдність", "Конституційний центр", Рух, "Незалежні", "Соціально-

 ринковий  вибір" прийняти нашу постанову за основу і, доповнивши

 її  відповідними  пунктами  постанови,  запропонованої  Комісією

 Віталія  Яновича  Азарова, прийняти цю постанову, щоб у нас була

 чітка  методика  проходження  прийняття  Державного  бюджету  до

 конкретно визначених  строків. Дякую вам.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Для заключення слово надається Миколі Яновичу.

 За  ним  Суслов.  Час  ми використали. Ми використали час. Петро

 Миколайович  виступив  і час уже був перебраний. Я все правильно

 зробив.  Микола  Янович, будь ласка. Григорій Іванович, я вас не

 обіжаю.

     

      АЗАРОВ  М.  Я. Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы ваше

 привлеч  внимание...  немножко  отвлечь  от  высоких  оценок, на

 высокой  эмоциональной  ноте  выполненой, и вернуться все-таки к

 конкретному   вопросу, который мы  сегодня обсуждаем.

      Не  наша  комиссия,  не  Комиссия  по финансам и банковской

 деятельности  не  придумывает  этот вопрос. На прошлой неделе -я

 обращаю  ваше  внимание  -сессия поручила нам разработать проект

 постановы  и вынести его в первый день сессионной недели. Что мы

 и  сделали.

      Поэтому,  скажем так, какие-либо, так сказать, высказывания

 в  наш  адрес  ну я просто их отвергаю. Этот проект постановы не

 носит на себе ни идеологической, ни политической, никакой другой

 нагрузки. Я просил бы вот на это обратить внимание.

      Вопрос  стоит  так,  и  когда  нам  говорят,  что  мы там в

 поддавки  играем,  в  и  грища  играем,  все  это  абсолютно  не

 соответствует  действительности. Вопрос стоит так: либо мы будем

 реформировать  налоговую  систему нашей страны в этом году, либо

 мы этот процесс перенесем на год.

      Так вот, если б мы такое решение с вами в этом зале приняли

 бы  в  ноябре  месяце,  тогда  бы бюджет был бы принят в декабре

 месяце.  Если  б  мы отложили реформирование налговой системы на

 год и ввели бы в действие его с 1 января 1998 года, тогда бюджет

 был  бы, безусловно, принят в декабре 1996 года. Все необходимые

 расчеты  были  Бюджетной  комиссией  сделаны  и  мы  были готовы

 доложить бюджет и принять его в 1996 году.

      Однако,  я  напоминаю:  здесь,  в  этом  зале,  практически

 единодушно    было    принято    решение,   что   затягивать   с

 реформированием  налоговой  системы нельзя и нельзя это делать и

 переносить  это  на  целый  год.  Мы  согласились.  Мы  такие  ж

 депутаты  -члены Бюджетной комиссии, -как и вы. Мы согласились с

 тем,  что да, действительно, нельзя затягивать с реформированием

 налоговой  системы. Но раз это так, значит, естественно, бюджет,

 который  базируется  и может базироваться только на действующей,

 введенной    в    действие    налоговой    системе,    налоговом

 законодательстве  должен  был,  безусловно,  быть  отложен, а мы

 должны были бы провести срочно и быстро работу по реформированию

 нашего налогового законодательства.

      А  можно  ли  это  было  бы сделать, как тут предлагают, за

 день,  за  неделю?  Я  совершенно ответственно заявляю, что нет:

 реформирование  налоговой  системы  со  всеми вытекающими отсюда

 экономическими    последствиями   -сложнейший   законотворческий

 процесс.  И  те сроки, которые в нашей постанове оговорены, -это

 минимальные  сроки, которые потребуют от нас с вами серьезнейшей

 оргнанизованной  работы.  Так  спрашивается,  если мы 28 февраля

 ставим  как  окончательный  срок принятие Верховной Радой пакета

 нового закона. Это что, оттяжка с принятием бюджета? Нет, это же

 однозначно.  Так зачем же обвинять себя, Верховную Раду, которая

 берет  ответственность  в  данном  случае на себя, в том, что мы

 оттягиваем  бюджет. Мы его оттягиваем, но первый квартал приняли

 законы  сохраняем. И никаких трагических последствий для державы

 не  имеем  сейчас.  Мы сохраняем действие бюджетного закона 1996

 года на первый квартал 1997 года.

      И  я  совершенно  ответственно  заявляю,  что поступления в

 бюджет  за  4  квартал  были  значительно выше, чем в среднем по

 году.  Я  могу привести, мы должны отвечать за свои цифры. Так я

 привожу  данные: если в среднем мы получали в апреле -1 миллиард

 534,  в мае -1 миллиард 463, в имюне -1 миллиард 365 и так далее

 по  году.  То  октябрь  мы  получили -2 миллиарда 144, ноябрь мы

 получили  -2  миллиарда  550, декабрь мы получили -2 миллиадрада

 376.  Таким образом в последние месяцы года мы получали примерно

 на  полмиллиарда  больше,  чем  в  среднем  по  году.  И те, кто

 говорят, что вот так сказать упали и так далее, и так далее, так

 давайте оперировать цифрами.

      Да,  первые  дни  января,  безусловно,  сложные.  Я в своем

 докладе-выступлении говорил о том, что они всегда были сложными.

 Ну  ка,  если  70 процентов предприятий не работают в течение 15

 дней,  откуда взять и какие поступления могут быть. Но я уверен,

 что ситуация постепенно, безусловно, нормализуется и поступления

 поднимутся. Как вы помните в прошлом году в январе инфляция была

 17  процентов,  а  за  первый  квартал  эмиссионные.............

 ............   почти  100  триллионов,  превысил  годовой  обкем

 эмиссионного  кредита.  Так давайте, товарищи народные депутаты.

 Когда  предлагать  и  аппелировать  -опираться  только на твердо

 проверенные факты и на реальную ситуацию!

      Я прошу еще буквально две минуты...

      Я  не  могу  не ответить на вопрос: а возможно ли в бюджете

 заложить  такие возможности, чтоб экономика ожила, стала на ноги

 и  т.  д.,  и  т.  д.?  Что понимают авторы, вкладывая вот такое

 предложение,  в  свои,  так  сказать...  выступая  здесь, с этой

 трибуны?  Это  означает только одно  -  найти  в бюджете 2, 4, 5

 миллиардов  инвестиционных  средств  и  государством вложить эти

 деньги в структурные перестройки экономики.

      Уважаемые  коллеги,  я  напомню вам бюджет 1995 года. Здесь

 многие  сидят  и  помнят  эту ситуацию... По существу, Бюджетная

 комиссия  в 1995 году предложила свой вариант бюджета, в котором

 более,  чем 3 миллиарда нынешнем исчислении предлагалось вложить

 в  инвестиционные  проекты.  Тогда,  действительно,  возможности

 экономики это позволяли! Но мы с вами ж это не сделалаи!..

      Я  напомню  1996  год,  он был уже значительно сложнее. Уже

 значительно был сложнее - мы не могли уже в бюджете предусмотреть

 такие  крупные  инвестиционные  программы!  Но  мы вместе с вами

 выделили  точечные проекты поддержки нашего производства. Но они

 не были профинансированы в 1996 году!..

      Бюджет  1997  года  уже  не позволяет этого сделать! Уже не

 позволяет - это  факт!..  То  есть мы, решая проблемы 1997 года,

 должны   выделить   то   главное,   что   позволит  нам  решить,

 предположим,   проблему   сохранения   нашего   здравоохранения,

 проблему  сохранения  на  достаточном уровне обороноспособности,

 проблему  образования  -  то   есть   выделить  только  ключевые

 проблемы... Уже на все абсолютно денег не хватит!..

      И наконец последнее, о чем я хотел сказать. Безусловно, тот

 проект  постановления,  который  мы  предлагаем,  это выверенный

 проект.  И  в  него  можно было, в перечень тех законов, которые

 содержатся  в  первой  части  нашего  постановления, можно было,

 безусловно,  включить  2  закона:  "Доходи фізичних осіб" (и это

 отвечаю  я  на предложение Терехина) и Закон, который включает в

 инвестиционную....  (нерозб.).....  целый, так сказать, перечень

 норм, касающихся расходных статей бюджета.

      Но  я,  тем  не  менее,  все-таки  возвращаюсь к той мысли,

 которую  я  говорил:  2  миллиарда  400  -в  одном  варианте,  2

 миллиарда  400  в  другом  варианте.  Но  в принципе для полноты

 пакета,  безусловно,  можно  рассмотреть -вопрос времени, успеем

 или нет.

      И  наконец последнее. Да никто сегодня никаких решений не в

 социальном  плпне,  не  в  плпне  льгот,  не вовсем остальном не

 принимает.  Смысл  сегодняшнего  решения  заключается  только  в

 одном  -принять  в процессе рассмотрения все законы в пакете, то

 есть  сделать  осознанно  и  бюджет  уже  готовить на базе этого

 согласованного пакетного решения. Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Пинзеник   Віктор   Михайлович  від  Кабінету

 Міністрів.

     

      ПИНЗЕНИК  В.М.

      Шановний  Олександре Миколайовичу, шановні народн депутати.

 Давайте  не  розглядати  ці 2 проекти, як альтернативні, але я б

 підтвердив  висновок,  якиий  зробив  Михайло  Сирота.  На жаль,

 доходи  бюджету,  і  одна  з  причин  цього теж зрозуміла, різко

 впали.   За   цей   період   січня   ми  отримали  30  відсотків

 розрахункових  сум.  І  це  з  урахуванням  корекції  на  велику

 кількість святкових днів. І чим більше ми затягуємо........, тим

 більше  сподівання  на  певні  рішення, тим більше ми будем мати

 проблеми з бюджетом.

      Тому можна було б  брати за основу, я звичайно б сказав би,

 що  проект,  внесений  фракціями,  є  кращий,  за  основу. Можна

 врахувати було  б і пропозиції,  які є  в комісії.

      Які  є  проблеми  по  проекту,  який  внесений комісіями? Я

 уважно  подивився  після  розмови з Комісією з питань фінансів і

 банківської  діяльності  Закон  "Про  податок на фізичних осіб".

 Пункт 4 говорить, що це не призводить до втрат бюджету, на жаль.

 ні.  Втрати  бюджету  -700  мільйонів  гривень. На цю суму треба

 скорочувати  витратну частину. Проект дає при зниженні загальної

 ставки  оподаткування  до  30, проект за рахунок розширення бази

 оподаткування  дає додаткові кошти. Якщо ми не розглядаєм, в нас

 додатково  треба  скоротити витрати бюджету  майже на 1 відсоток

 ВВП.

      Друге.  Валерій Едуардович Коломойцев правильно в своєму 1-

 му  виступі  зазначив  ми  робим  кроки по зниженню податків для

 того,  щоб  дати  поштовх виробництву. Залишити можна ці кошти в

 бюджеті,  але,  повірте  мій  досвід  робити  в  Уряді  показує:

 найгірше  виористання коштів, коли вони йдуть через бюджет. І ви

 не один раз це питання ставили.

      Крім  того,  багатьом  підприємствам для поштовху потрібено

 невеликий  обсяг  обігових коштів, а не інвестицій для того, щоб

 вони запрацювали.

      Рикон  фондовий у нас не розвинутий, і проблема з кридитами

 у  нас  існує.  І  єдиний  можливість  дати поштовх економіці це

 знизити  рівень оподаткування.

      Але є ще одна сфера, яка випала з постанови, які внесли дві

 Комісії.   Чому   в нас   не  йдуть  інвестиції,  про це  говорив

 Коломойцев.   Не   йдуть,  тому  що  кожний  крок  пов'язаний  з

 діяльністю  нових  підприємств в нас встелений дорогою корупції.

 Ні  одного  кроку не можна спокійно зробити, щоб відкрити власну

 справу,   щоб   отримати  дозвіл,  ліцензію.  В  цих  умовах  ні

 інвестиції, ні в нутнішні  ні зовнішні в нас не  підуть.

      В   зв'язку   з  тим  в  пакеті  є  дуже  важливі  норми  р

 егулятивного  характеру,  які  покликані  дати  поштовх розвитку

 національної економіки. І це впливає теж на доходи бюджету. Тому

 я  пропонував  або  взяти  за  основу  проект,  запропонований 6

 фракціями  з урахуванням пропозицій комісій, або ж підготвуват и

 узгоджений проект.

      Але  все-таки  є ще один момент. Нам треба йти на політичні

 компроміси, і це очевидно, зрозуміло і Уряду, і Верховній Раді.

      Це  неможливо  зробити  в  рамках  існуючих  процедур, тому

 проект   фракцій   має   дуже   важливу  норму,  яка  стосується

 узгоджувальної Комісії.

 

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   я   думаю,   давайте   не

 звинувачувать  один одного, тому що кожний сидить в цому залі, і

 хто  з  виробництвом  був зв'язаний, прекрасно розуміє, від чого

 буруться  налог і чим наповнюється бюджет, від якого об'єму ВВП?

 Ми зациклились на одному об'ємі, і на ньому граємо весь час.

      А  ми  на  узгоджувальній  рад,  я  хочу  нагадати, головам

 Комісій  і  головам  фракцій  ігруп,  говорили, якщо хочемо мати

 більше  наповнення  бюджету, чи 31 міліард, чи 47 мільярдів, нам

 треба  переглянути  план  соціально-економічного  розвитку, який

 формує ВВП. А потім подивиться, як від його нараховують бюджет.

      І  друге, що ми тут розглядали, я ще раз нагадаю перед тим,

 як Суслову дать слово. Що, мабуть, не налогова система така вже в

 нас  туга,  і  одна  і друга, яку ми розглядаємо, а сама система

 організації  виробництва.  Ось в чому сама головна вина, тому що

 можна помилиться  на  процент, ну, на два проценти помилиться, а

 якщо  ми  помилилися  в  96  році  на 50 процентів, недобрали до

 бюджету,  питається,  хто ж його розробляв тоді? Хто організував

 виконання тих завдань плану соціально-економічного розвитку, які

 затверджували?

      Будь ласка, Суслов.

     

      СУСЛОВ.  Уважаемые народные депутаты, у меня буквально одно

 замечание  по  ходу  обсуждения.  Я  бы  сказал,  что  у  многих

 депутатов   удивительная  способность  запутывать  самые простые

 вопросы.  Почитайте эти проекты, в них же ничего альтернативного

 нет.  Это   проекты  на  разную  тему.  Один  проект, который от

 комиссии  подавался,  в  нем  речь  идет  о  принятии конкретных

 решений,  какие  проекты законов и в каком порядке могли бы быть

 приняты.

      Другой    проект  - это   предложения   создать   очередную

 узгоджувальну  комиссию.  Я  хочу  напомнить в связи с этим, что

 указом  Перзидента  одна  узгоджувальна  комиссия  по  налоговой

 политике  создана,  куда  вхожу я, входит Николай Янович Азаров,

 входит  Череп,  входит  депутат  Терёхин.  Депутат  Пинзенник ёё

 возглавляет.  В  регулярных  заседаниях там принимает участие и,

 допустим,  голова группы "Незалежних" Гетьман и другие депутаты,

 которые желают там участвовать.

      Кроме  того,  я напомню, что распоряжением Головы Верховной

 Рады  была  создана  еще  одна  узгоджувальна комиссия по тем же

 вопросам  во  главе  с  Николаем  Яновичем  Азаровым. И там тоже

 довольно  длинный список депутатов, которые принимают участие. Я

 прошу   прощения,  я  не  помню  уже,  чьим  решением,  наверное,

 Верховной  Рады,  была  создана  еще  одна комиссия по налоговой

 политике во главе с увжаемым депутатом Пилипчуком.

      Сейчас  предлагается  создать  четвертую  комиссию на ту же

 тему.  Понятно, что это ведет к одному -к затяжке времени работы

 над  законопроектами.  Помимо  того,  что  еще хуже, порождение,

 появление  новых  комиссий просто-напросто вызывает определенные

 трения   и   разногласия  между  теми  комиссиями,  которые  уже

 работают,  и  тоже  не  ликвидированы. И желающим депутатам, так

 сказать,  и  головам  фракций  этих шести поучаствовать в работе

 узгоджувальной комиссии по налогообложению я бы просто предложил

 обратиться  к  Президенту  Украины  с  просьбой включить их в ту

 комиссию,  которая  еженедельно под председательством Президента

 собирается,   где   участвует   Премьер-министр,  где  участвуют

 министры.  И  вот  это будет самый высокий уровень комиссии. Это

 было  бы  правильно.  А  онечно  этот проект с этой точки зрения

 абсолютно неприемлем по содланию ще одной комиссии.

      И  так,  в  данном случае, если мы хотим принять конкретное

 решение  что  и  в  каком  порядке  рассматривать,  мы можем это

 дополнительно обсуждать: либо принять проект постановления, если

 не  хотим,  это  можно  не  принимать. Мы делали это с Бюджетной

 комиссией  только  потому,  что  таково было поручение Верховной

 Рады.

      Что  касается  нашей  комиссии,  у  нас нет сомнений в том,

 какие   законопроекты   и  в  каком  порядке  принимать.  Я  вот

 уважаемому  депутату  Сироте  могу просто прочитать. Он говорит,

 что  нет  ничего  существенного  на  сессию. Здесь пять проектов

 законов  только  с  налогового  пакета  Правительства.  Я читаю,

 допустим  стоит  в  повестке  дня:  проект  Закона про структуру

 державного  внутрішнього  боргу  -на  завтра.  НА  сегодня стоит

 проект  Закону  України  про  забезпечення розвитку вітчизняного

 підприємництва та забезпечення доходів і видатків бюджету.

      Стоит  проект  Закона  України  про внесення змін до деяких

 законодавчих  актів України з питань беспірного списання коштів,

 що  находяться  на рахунках юридичних та фізичних осіб суб'єктів

 підприємницької діяльності; проект Закону України про податок на

 нерухоме  майно;  проект  Закону  України  про  внесення  змін і

 доповнень  до  Закону  про  систему оподаткування, проект Закону

 України   ро   внесення   змін   і   доповнень  до  Закону  "Про

 оподаткування  прибутку  підприємств", проект Закону України про

 податок на доходи фізичних осіб.

      И  это  еще  не  все  проекты,  потому  что только по нашей

 комиссии  сюда  включено  12  законопроектов  и в основном это -

 налоговые   законопроекты.

      Таким образом, будет принято это постановление или не будет

 принято, комиссия работает, проекты раздаются вам ежедневно. И я

 прошу, пожалуйста, изучайте и давайте ежедневно принимать по ним

 конкретные  решения. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Таким  чином,  шановні  колеги, ми з вами, по-

 моєму,  розібралися  і  в  тому  проекті, який подали 2 комісії,

 Азарова  і  Суслова,  і  зміст  всього проекту. Ми розібралися в

 проекті,  поданий  шістю  фракціями  і  групами, і доповнення до

 проекту ще внесли депутат Марченко і Вітренко 3 пропозиції. Тому

 я  хотів  би,  щоб  ми з вами опріділились який із двох проектів

 постанов ми приймем за основу, а потім подумаєм як їх наповнити,

 щоб   прийняти  єдину постанову із  цих  трьох.

      Я   ставлю   на   голосування  прийняти  за  основу  проект

 постанови,   внесений   Комісіями  фінансової  і  банківської  і

 Комісією по бюджету. За  основу.

     

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Я   ставлю   на   голосування  прийняти  за  основу  проект

 постанови, внесений шістю фракціями і групами. Будь ласка.

     

      "За" -

      Тоже  не проходить.

      Тоді  я  хочу  нагадати,  що  в  четвер, тобто попередньому

 тижні,  Президент  зібрав узгоджувальну комісію, ту комісію, яку

 очолює   Віктор   Михайлович   Пинзеник,  і  керівників  комісій

 Верховної  Ради  базових галузей -Черепа, фінансів і банківської

 діяльності   -Суслова,   бюджету   -Азарова,  ряд  керівників  і

 науковців,  я  приймав участь у цій нараді, і було визначено, що

 те,  що  сказав  Віктор  Іванович (я не хочу повторювати), що ця

 узгоджувальна  комісія  при  Президенті  від Верховної Ради, від

 Кабінету  Міністрів повинна працювати плідно і напрацьовувати ті

 документи  законодавчі,  які конче необхідні, щоб нам сформувати

 бюджет.

      Було  визначено,  що  з  9 законопроектів 6 напрацьовані. І

 вони,  практично,  вже  пройшли у Верховній Раді. Одні з них уже

 вийшли  на  друге  читання,  інші доопрацьовуються з урахуванням

 зауважень комісій і окремих депутатів.

      Два-три  законопроекти  -ті,  які  в  нас  теж  є  подані в

 Верховну  Раду,  але вони суттєвого впливу на формування бюджету

 не відіграють. Тому їх можна буде прийняти трошки пізніше.

      Питається,  яку  ж нам ще потрібно комісію створювати, якщо

 вже  створена  узгоджена,  можна сказать, не комісія, а рада при

 Президентові,  які  чітко  визначені  параметри  їхньої роботи і

 строки,  щоб ми напротязі січня-лютого прийняли закони і десь до

 середини  березня,  максимум, до 20 березня затвердити бюджет на

 1997   рік,  уже  на  новій  налоговій  системі,  яка  визначена

 відповідними законами.

      Тому  я,  шановні  колеги,  просив  би  вас, щоб нам час не

 гаяти,  оцей  проект,  який  подали дві комісії Верховної Ради -

 бюджетна і фінансова -проект, який подали 6 фракцій, будь ласка,

 в  перерві  ще  раз  зберіться, доопрацюйте. І ми після того, як

 почне  вечірнє засідання, поставим єдиний проект на голосування.

 Час  просто  гаїти  в  нас, я думаю, не має такої можливості. Не

 заперечуєте? Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

     

      "За" -

      Суслов,будь ласка.

     

      СУСЛОВ. Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые депутаты,

 мы  потеряли  с  вами  сегодня  3,  5  часа. Потеряли, не приняв

 ничего.  И  даже  если  бы  мы  приняли  эти  проекты, то это не

 продвинуло бы ситуацию никуда. Я прошу вас, у вас с утра сегодня

 по  меньшей  мере 5 законопроектов в руки роздано. Давайте мы не

 будем  больше ничего дорабатывать, давайте обсуждать эти проекты

 и  принимать  по ним конкретные решения, и вводить эти решения в

 жизнь.  Поэтому я бы просил не ставить на голосование никаких из

 этих проектов, не принимать и не дорабатывать их. Не нужно.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мудре  рішення,  безперечно.  Ми, я думаю, три

 години  не  втратили, а ми дійсно внесли ясність. І не можна так

 казати.  Я  вважаю, шановні колеги, що дійсно є можливість у нас

 найти  єдині  підходи  до вирішення цього питання і відпрацювати

 процедуру і прийняття законів, і прийняття бюджету.

      Будь ласка, Микола Янович.

     

      АЗАРОВ.  Уважаемые  народные  депутаты,  я на 100 процентов

 согласен  с  Виктором  Ивановичем. На 100, даже больше чем. Я бы

 просил  одно, смысл этого решения, когда мы над ним работали, мы

 видели в одном -это установить для себя временные рамки принятия

 налогового пакета и бюджета. Временные рамки, мы этой постановой

 установили, то есть первый квартал.

      Второй   момент,   чрезвычайно   важнейший   для  меня  как

 председателя Бюджетной комиссии  -  это мы говорим о том, что мы

 должны принять все пакетом. Вот два... два - смысловая нагрузка.

 Мы, действительно  (Николай  Иванович  абсолютно  прав)  - можем

 принять  это  решение,  можем  не принять, но мы должны здесь, в

 этом  зале договориться  о  двух моментах  - в  первом квартале

 принять новый законный бюджет и принять его на базе пакета. Все!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пинзеник, будь ласка.

     

      ПИНЗЕНИК В.М.

      Шановні  народні депутати, комісія, яку я очолюю, займалась

 підготовкою проектів законів. Вони внесені в парламент.

      Тепер  виникає  проблема  політична  -узгодження  в  стінах

 парламенту.  І тут я безсилий щось зробити! Тому пропозиція, яка

 висловлена групою фракцій є дуже слушною -в рамках парламенту, в

 рамках  внесених законів нам треба шукати компроміси. За стінами

 цього  будинку  ці  компроміси  не  будуть  знайдені, як би я не

 бився,  чи  ви сьогодні б мене вигнали з роботи, чи завтра... Це

 мусить бути зроблено тут!

      Тому,  Олександре  Миколайовичу, я пропоную вашу пропозицію

 ще  раз  поставити  на  голосування,  щоб  в  перерві зібратись,

 підготувати   узгоджену   постанову,   ключове  питання  якої  -

 узгоджувальная комісія.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз ставлю на голосування цю пропозицію. Я

 прошу підтримать! (Ш у м   у   з а л і) Голосуєм, а потім я  дам

 слово.

     

      "За" -

      Вітренко, Найда - і на цьому завершуєм. Будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Олександр  Миколайович,  мені  здається,  що узгоджувати на

 перерві   немає  чого.  Тут  є  2  принципових  рішення:  чи  ми

 погоджуємось  з  комісією  Азарова і ми, як Верховна Рада, даємо

 своє  завдання -яким чином виходити на бюджет; чи ми заграємо це

 питання з якоюсь новою узгоджувальною комісією.

      Тому я пропоную все ж таки повернутись до проекту Азарова і

 Суслова.

      Але  депутати  не  проголосували.  Чому?  Тому, що депутати

 відповідальні перед своїми виборцями. А в цих завданнях повністю

 втрачене  соціальні  забов'язання,  повністю.  Тобто, ніде немає

 мови,  що  новий  проект  бюджету  повинен обов'язково врахувати

 введення  в  дію,  і ми подали ці пропозиції, Закону "Про оплату

 праці"  і  "Про  пенсійне  забезпечення"  з 1 березня. Подолання

 заборгованості  по  заробітній  платі  до  1 квітня і приведення

 прожиткового мінімум у відповідність до 48 статті Конституції.

      Я  переконана, що якщо це включити до проекту Азарова, т ми

 наберемо  потрібну кількість голосів. А ось тоді винкає питання:

 яким  чином  будується  бюджет?  Я  ща  раз наголошую -будується

 бюджет від людей, від потреб народу. А не від того, що ми можемо

 і не можемо. Хто не може, ми сказали ми змінимо Уряд і буде тих,

 які  можуть.  Але  принципове  питання  -це  соціальні  гарантії

 народу.

      Я  пршу  поставити  на голосування проект Азарова і Суслова

 ось з цими доповненнями,  що ми  внеслі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Найда.

     

      НАЙДА. Херсон,  фракція  коммунистов.

      Уважаемые  коллеги,  уважаемый  Александр Николаевич. У нас

 уникальная возможность прийти к согласию. Пока Президент поручил

 Виктору    Михайловичу   заниматься   сельським   хозяйством   и

 информатикой,  удалил  его  от  экономики,  у  нас можно было бы

 принять  какие-то  решения.  Но  нам надо договориться отправная

 точка,  стенка  отправная.  И я полностью поддерживаю предлоение

 Яценко   Владимира  Михайловича,  Витренко  Наталии  Михайловны.

 Давайте  договоримся  какой  у  нас  будет  минимальная  пенсия,

 минимальная  зарплата.

      Второе.  Надо Виктора Михайловича когда-то и поддержать. Он

 внес предложение лишить льгот малообездлоленных. Я поддерживаю -

 лишить   льгот.   Но  начать  с  него.  Забрать  у  него  машину

 круглосуточную,  забрать  охрану.

      Кроме  того,  у  нас  есть  Дмитрий  Владимирович Табачник,

 прпоживающий на даче. Два "мерса" обслуживают его, охрана, слуги

 там все подобные, телефон-сотка 9-11. На каком основании сегодня

 финансируются    его   льготы,   а   не   финасируется   выплата

 задолженности  по  зароботной  плате  за прошлый год? Потому что

 правда  в  том,  что  нельзя  без  строчки финансировать долг по

 зароботной  плате.

       Но  не  определив  этот  момент,  и  не разрешив сейчас, в

 январе,  выплачивать  долг  по  заработной  плате,  мы поступаем

 неправильно.  Любые наши узгодувальні комисії должны отправлятся

 от такой-то точки.

      Поэтому я поддерживаю, надо поддержать какой-то вариант, но

 мы должны проголосовать предложение Яценко по заработной плате.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Коломойцев.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.  Уважаемые  коллеги,  Правительство  подало нам

 пакет  налоговых  законов.  Даже  в случае принятия сформировать

 роботоспособный  бюджет  будет невозможно, потому что нет пакета

 инвестиционных  законов.

      Поэтому  если  мы  хотив  принять  бюджет  работоспособный,

 депутатская  группа  "Конституционный  центр"  вместе  с другими

 фракциями   предлагает   решить   этот   вопрос  экономически  и

 политичеси,  аналогично тому пути, который мы имели при принятии

 Конституции.

      Мы  должны  создать  здесь,  в  стенах  Верховного  Совета,

 согласительную  группу от представителей всех фракций. И на этой

 группе дорабатывать концепцию. Это и оживление производства, там

 будем  ставить  законы,  и  самое  главное, законы по социальной

 политике.

      Если  мы  не сделаем эту группу как инструмент парлаентский

 для принятия бюджета, мы его никогда не примем.

      Поэтому я вас очень прошу поддержать проект от 6 фракций.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Я буквально  невеличку ремарку.

      Я  думаю,  Коломойцев,  ви  правильно,  ви повторили те, що

 тільки   що   говорив  Микола  Янович,  що  не  один  пакет  цих

 законодавчих актів регулює наповнення бюджету.

      Якщо ведемо розмову за інвестиції, то де ці закони, скажіть

 будь  аска,  де  вони, хто і їх подав, хто їх читав? А ми за них

 ведемо мову.

      Будь ласка, Чиж, і завершуємо.

     

      ЧИЖ.   Шановні колеги і шановний Олександре Миколайовичу!

      По-іншому іншому розглядатись ця проблема без таких емоцій,

 як  тут  в  залі, і не може. Оскільки в кожного болить, що з нам

 зробять  зауваження:  ви  ж  приймали  такий  бюджет, а він далі

 довалив  соціальну  сферу,  розвалив  економіку,  і маємо те, що

 маємо.

      У  мене  маса,  як  і  у кожного з депутатів звернень. Вот,

 скажімо,  є  звернення  від  працівників культури в Хмельницькій

 області.   Письменники,  народні  артисти  України  звертаються,

 галузь,  яка  фінансувалася  на  5  відсотків,  в цьому році має

 фінансуватися ще на 30 відсотків від цих 5 відсотків.

      Дійшло  до  того,  що  навіть  гуманітарна  допомога,  яка,

 скажімо,  йде по лінії гуманітарних організацій з Німеччини, теж

 тут затримується. Є спеціальні якісь роз'яснення наших посольств

 в   Німеччині,  зокрема  в  Боні,  що  давайте  не  відправляйте

 гуманітарну  допомогу, бо до березня не зрозуміло, що там буде з

 правовим полем в Україні, то не можна надсилати. Там йдеться про

 ліки, про медичні препарати.

      Я про що кажу? Який би бюджет сьогодні не був тут прийнятий

 чи  який би мехзанізм ми його прийняття не включили, буде те, що

 є.  Єдине, що буде -знищена соціальна сфера, і тих 16 млрд., які

 ідуть  на соціальну сферу, є  в табличках, показано, що їх треба

 десь  найти.  Вони  можуть  тільки бути знайдені на виробництві.

 Йдеться ж про інше.

      Під  упаковкою про виробництво, фактично, знищити соціальну

 сферу,  відпрацювати  диктовку  Міжнародного валютного фонду і не

 більше.

      Я пропоную... Не зрозуміло, чому сьогодні з порядку денного

 зникло  питання,  яке я готувався доповідати про статтю 9 Закону

 про  оплату  праці,  де  зводяться  мінімальні  значення.  Треба

 повернутися  до  того,  щоб додати, щоб здобути. Змінити взагалі

 систему оплати праці на предмет кардинального збільшення, а не 7

 відсотків собівартості продукції.

      Я  думаю,  що  сьогодні  треба  дійсно,  взявши  за  основу

 пропозиції,   які   вніс  Суслов  і  Азаров,  створити  все-таки

 узгоджувальну  комісію,  але  не  для того, щоб підтримати чиїсь

 депутатські  групи,  які  вказівку  відповідну  отримали,  а щоб

 кардинально  доопрацювати і  переробити, зробити такий механізм,

 який міг би тут бути прийнятий. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Федорін.

     

      ФЕДОРІН.   Федорін   Ярослав,   фракція   Народного   Руху,

 Голосіївський виборчий округ.

      Шановні  колеги,  від  того, який ми зараз приймемо бюджет,

 залежить дуже багато, тому що ситуація економічна в державі, всі

 ми  знаємо,  і  знаємо  про  ті  невиплати,  які  є. Але в нас є

 величезні  резерви  для  того,  щоб все-таки цей бюджет, який ми

 будемо  приймати,  зробити  дійсно  бюджетом  і цей рік останнім

 роком, коли в нас будуть такі невиплати.

      Я  хочу звернути, шановні колеги, увагу на те, що ми мабуть

 дещо  не приділяємо тої увагу, яку заслуговує чолниковий бізнес,

 який  зараз  існує  в нашій державі. Якщо ви побачите, я система

 бізнесу,  яка  існує  в  державі,  зараз  повністю  виключена із

 системи  оподаткування.  Ця система чолникового бізнесу підриває

 власне  виробництво,  тому що завезені товари, які завозяться із

 сусідніх  країн, вони вже завідомо є дешевшими, ніж це може бути

 в  державі. Вони не оподатковуються. Це мільярди доларів, які по

 суті  існують  в паралельному грошово-товарному обігу в державі,

 який не контролюється.

      В  зв'язку  з  цим  я  підптримую  ще раз пропозицію груп і

 фракцій  про  те,  що  треба  створити  узгоджувальну комісію, і

 особливо приділити увагу саме цій сфері. Тому що це є можливістю

 дійсно  скласти  той бюджет в державі, який може дати можливість

 вирішити   всі   проблеми   із   фінансуванням,   як   народного

 господаства, так і бюджетної сфери. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги! Я думаю, що безперечно кожний

 депутат, виступаючи вносить чи ту, чи іншу пропозицію, по-своєму

 прав.  Я думаю, все-таки з цього конгломерату думок і пропозицій

 і  одна,  і  друга  заслуговує.  Але  більше заслуговує все-таки

 уваги, що давайте... Нам не узгоджувальна комісія потрібна. Якщо

 вже  робити  тимчасову  комісію,  ну в нас єсть вона. Я думаю, і

 просив  би  вас  підптримати  ту пропозицію, яку вніс і Суслов і

 Азаров,  Вітренко  інші  депутати.  І давайте ми його приймем за

 основу,  доопрацюємо і приймем цей механізм розгляду і прийняття

 бюджету. Я просив би підтримати, будь ласка.

      Я прошу підтримати.

     

      "За" -

      Я  ще  раз ставлю за основу прийняти проект, внесений шістю

 фракціями і  групами.

     

      "За" -

      Спасибі.

      Значить,  якби  двох  об'єднати,  якраз би хватило голосів.

 Значить,  думаю,  шановні колеги, ми з вами обмінялися достатньо

 думками   і  хай  працюють  комісії.  Ті,  які  створені  і  при

 Президентові,  і  ті комісії наші -бюджетна і фінансова. І будем

 розглядать  в тому плані роботи нашої сесії, який ми затвердили.

 Все.

      Слухається  питання  про  проект  Постанови  Верховної Ради

 України  про внесення змін і доповнень до положення "Про паспорт

 громадянина  України".  Чернишов  Валерій Серафимович -заступник

 міністра  Внутрішніх справ. Будь ласка.

     

      ЧЕРНИШОВ В.С.

      Уважаемый    Александр   Николаевич!   Уважаемые   народные

 депутаты! Кабинет Министров Украины выносит на ваше рассмотрение

 проект   Постановления  Верховного  Совета  Украины  о  внесении

 изменений  и  дополнений  в  Положение  "О  паспорте  гражданина

 Украины".

      В   соответствии  с  решением  Верховного  Совета  Украины,

 правительством  были  приняты  меры  по проведению паспортизации

 граждан.    Был    создан   госзнак   Украины   и   подготовлены

 соответствующие    полиграфические   мощности.   В   1995   году

 осуществлено  серийное изготовление бланков паспортов гражданина

 Украины. На 1 января 1997 года органами Внутренних дел оформлено

 свыше  7,  5  миллионов  граждан  национальными  паспортами, что

 составляет   18,   8   процента   от  общего  населения  страны,

 подлежащего  документированию  паспортом  гражданина  Украины. В

 некоторых   областях,   таких,   как   Закарпатская,  Винницкая,

 Киевская,    Херсонская,    Николаевская,    Одесская   область,

 практически   каждый  четвертый-пятый  гражданин  получил  новый

 паспорт.  В  последнее  время ежемесячно органами внутренних дел

 выдаются  более  полумиллиона  паспортов  нового образца, это то

 количество,   которое   позволяет   изготавливать  наш  комбинат

 "Украина"  и его полиграфические возможности. Практика работы по

 выдаче    паспортов    новых    образцов,    их    использование

 свидетельствуют о целесообразности внесения некоторых изменений,

 дополнений в действующее законодательство.

      Первое.  Статьей  10  Конституции  Украины установлено, что

 государственным   языком  в  стране  является  украинский  язык.

 Вносится  предложение,  чтобы в таком государственном документе,

 каким  является  паспорт, все надписи и сведения о его владельце

 записывались на государственном языке.

      В  связи  с  этим,  предлагается  в  абзаце первом пункта 4

 Положения  о  паспорте  гражданина  Украины слова: "украинским и

 русским языком" заменить словами "украинским языком".

      Второе.   С   учетом  внесения  Верховным  Советом  Украины

 изменений  в  Закон  Украины  о  гражданстве  Украины,  согласно

 которым  военнослужащим  на  общих  основаниях также оформляются

 национальные   паспорта,  Министерство  обороны  Украины  просит

 законодательно  разрешить внесение в паспорт записи об отношении

 владельца  паспорта  к  воинской службе и выполнение им воинских

 обязанностей.   Это  позволит  обеспечить  Министерство  обороны

 надлежащий учет в этих вопросах.

      В  связи с этим, предлагается абзац пятый пункта шестого, а

 также пункт седьмой дополнить редакционными положениями, которые

 определяют этот порядок для военных комиссариатов. А в пункте 24

 исключить   редакционную   норму,   требующую   от  МВД  Украины

 истребовать паспорта от граждан, проходящих воинскую службу.

      Третье.  Кабинетом  Министров  Украины  принимаются меры по

 созданию    государственного    регистра    населения   Украины.

 Постановлением  правительством  от 2 августа 1996 года номер 898

 предусмотрено,    что    создаваемая    единая   государственная

 автоматизированная  паспортная  система  будет является одной из

 составной    части    государственного    регистра    населения.

 Постановлением  правительства  от  2  ноября номер 875 определен

 порядок  установления  личных  номеров  граждан,  которые  будут

 использоваться в этих системах.

      Личный  номер  будет закреплен за гражданином на протяжении

 всей  его  жизни  и  будет  использоваться  при  уплате налогов,

 получении    социальной    помощи,    осуществлении   финансовых

 взаиморасчетов  и  так  далее.  Использование  личных  номеров в

 автоматизированных   системах  -это  международная  практика.  В

 настоящее   время   при  формировании  государственного  реестра

 физических  лиц,  которые  платят  налоги  и другие обязательные

 платежи,  личные  номера присваиваются государственной налоговой

 администрацией  Украины.  Несколько  миллионов человек уже имеют

 такие  номера.  В дальнейшем они будут присвиваться и дальнейшим

 категориям населения.

      В   связи   с   этим  в  абзаце  5  пункта  6  предлагается

 подчеркнуть,  что  за  8,  9  странице  паспорта можно вносить и

 отметку об установлении личного номера владельца паспорта.

      И  четвертое.  В  положении  о  паспорте гражданина Украины

 определено,  что этот вид документа может быть изготовлен в виде

 паспортной  книжки  или  паспортной  карточки. Пункт 9 положения

 предлагает   изложить   в   редакции,   которая  изменяет  ранее

 установленые  размеры  паспорта  карточки, как несоответствующая

 международным  стандартам.  И  приводят  к размерам и стандартам,

 которые определяют возможность вносить в карточки биометрические

 сведения,   которые   будут   дополнительно   поддтверждать   ее

 принадлежность предкявителю.

      Введение  паспорта гражданина Украины в виде такой карточки

 предусматривается  в  перспективе.  Установление  сроки введения

 будут   определяться  специальным  решением  Кабинета  Министров

 Украины  по  мере  создания  и  функционирования государственной

 автоматизированной   паспортной   системы.   Просим  рассмотреть

 указанные дополнения и вынести определенное решение.

      Спасибо   за  внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  до  Валерія  Серафимовича будуть? 5

 хвилин.  Будь  ласка,  запишіться.  Ну, часу у нас... А ще у нас

 співдоповідач.   Ми  до  перерви  повинні  прийняти  цей  закон.

 Виставте,  будь ласка,  5  хвилин. Радченко.

     

      РАДЧЕНКО. Прошу передати   слово  Штепа,  42.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. За ним Коген.

     

      ШТЕПА (Піменова), 42 Симферопольский избирательный округ.

      Скажите, пожалуйста, вот эти все выше изменения, связанняе,

 например,  с  тем,  чтобы паспорт -вот у меня уже образец нового

 паспорта  в руках -с тем, чтобы записи были только на украинском

 языке  - это первое.

      Второе. Вы говорите, что нужна специальная страничка где бы

 для  военнообязаннях  можно  было  бы поставить штамп о воинском

 учете.

      Для этого в старом в этом новом уже паспорте есть "особливі

 окремі помітки". Скажите мне, пожалуйста, на какую сумму потянут

 все  вот эти изменения, которые вы предлагаете для обмена нового

 паспорта.  И  в  какие  сроки  -вы хотя там и сказали, что будет

 определено,  о я понимаю так: как только будут внесены изменения

 в   законодательство,  завтра  уже  все  службы  получат  задачу

 поменять  паспорта. Какая же сумма будет, скажите, пржалуйста? И

 не  лучше  ли  эти суммы потратить сегодня на то, для что нам не

 хватает действительно?

     

      ЧЕРНИШОВ.  Что  касается  статьи  10  Конституции, я бы вам

 хотел  сказать,  что  это  вносится  не  в  связи с тем, что это

 захотелось МВС или МВД. Это вносится и приводится в соответствие

 с принятой вами Конституцией.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Что    касется   материальных   затрат.   Значит,   никаких

 дополнительных  затрат  это  не  вызовет.  Протсо  1-я  страница

 паспорта, которую вы имеете у себя на руках, будет видоизменена.

      Не  будет  заполнения  на  украинском и русском, а будет на

 украинском  языке,  на  государственном языке согласно статьи 10

 Конституции.

      Теперь  что  касается затрат. Я еще раз повторяюсь: никаких

 затрат  не будет, никаких дополнительных бланков изготавливаться

 не  будет. А отметка о воинской службе, или отношение к воинской

 службе будет делаться  там, где вы и говорите   -особые отметки,

 там  росто  будет  наделено  право  Комиссариатом  делать  такие

 отметки.  Вот  и  все! На сегодняшний день законодательно это не

 урегулировано.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Коген.

     

      КОГЕН Ю.Б.

      36 виборчий округ. Уважаемый Валерий Серафимович!

      Первый   вопрос.   Во-первых,   Положение   о  паспорте  не

 утверждено  Верховным Советом. Значит, почему сейчас меняются по

 новым  образцам  эти  паспорта,  если еще не принят такой закон?

 Первый вопрос.

      Второй.   Почему  идет  массовое  запугивание  населения  и

 силовыми  чуть ли не методами заставляют срочно менять паспорта,

 хотя  срок  определен  до 1999  года?  Значит, любыми путями - и

 запугивают и пенсиями, и  чем угодно... Так?

      И  третий,  последний  для вашего сведения, что в комиссии,

 когда   обсуждался   вопрос,   есть  ряд  предложений,  которые,

 возможно,  войдут все ж таки и примутся потом Верховным Советом.

 Так  вот, не кажется ли вам, что мы делаем ошибку? Вот даже были

 такие  предложения,  что  вообще  паспорт  не  надо, а будут эти

 карточки...  А  мы  сейчас вот затрачиваем эти средства, время и

 начинаем шуровать все эти дела по-новому. Будьте добры, ответьте

 на вопросы.

     

      ЧЕРНЫШОВ В.С. Уважаемый   Юрий  Борисович,  я,  откровенно

 говоря, не являюсь органом, который запугивает население...

      Что   касается   паспортизации.   Принята   государственная

 программа. Действительно определен срок - до 1 января 1999 года.

 Существуют  графики,  вы  понимаете?  Во всякой работе, чтоб она

 двигалась,   нужно  каким-то  образом  отслеживать  прохождение.

 Поэтому  запугивать...  Я,  поверьте  мне  на  слово,  я никакой

 команды  паспортным  подразделениям,  которые занимаются выдачей

 паспортов, не давал. Не давал! Поэтому, что касается сроков, - он

 должен быть выполнен - январь 1999 года.

      Что касается - целесообразно ли этого делать? Я считаю, что

 целесообразно  делать все для того, чтоб привести в соответствие

 с законом. Когда этот вопрос решался в отношении паспорта в виде

 книжки,  Конституции у нас на тот период времени не было. Речь о

 государственном  языке,  единственном  государственном языке, не

 было. Поэтому мы должны с учетом принятой Конституции привести в

 соответствие эти положения.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко.

     

      МОІСЕЄКО.

      Спасибо, Александр Николаевич.

      Уважаемый докладчик, у меня к вам два  вопроса.

      Первое.  Насколько я знаю, законом герб у нас не определен.

 поэтому  на  каком  основании  сегодня  мы  пишем так называемый

 Государственный герб в паспорте?

      Второй вопрос.  Вы  знаете, вот у меня данные Министенрства

 статистики  по  переписи 1989 года, в котором целый ря областей,

 составляющих экономическую основу Украины, русский язык является

 пости у 70% населения родным, я подчеркиваю, родым.

      Вы   хотите,   чтобы   18   марта к  требованию   по  поводу

 экономических  -отдайте зарплату и все остальное, добавилась еще

 и языковая проблема и паспортная?

      Я еще раз говорю, 18 марта у нас всеукраинская политическая

 забастовка.  Вы  хотите  получить  дополнительную акцию по этому

 поводу?  Ведь  люди  хотят сегодня иметь паспорт СССР, а не даже

 Украины.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Відключіть  мікрофон.

     

      ЧЕРНИШОВ.  Дело  в  том,  что  меня  никто не уполномачивал

 сегодня ни Кабинет Министров, ни министры, обсуждать возможности

 паспорта СССР, гражданина СССР. Это первый вопрос.

      Второе.  О  том,  что  это заполнение должно быть только на

 украинском  и  русском  языке,  этот  вопрос можно дискутировать

 сколько  угодно.  Я  вам  хочу  назвать,  что  сегодня  в  нашем

 государстве живет около 100 национальностей.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Значит,  я отвечаю на вопросы, которые мне задают, извините

 меня за такой тон.

      А  то,  что  касается  мартовской забастовки, использование

 этого  в качестве аргумента, ну, это, наверное, ваше право.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Сідайте, спасибі.

      Кіяшко.  Заступник  голови  комісії  з питань прав людини і

 національності. Будь ласка.

     

      КІЯШКО.  Спасибо.  Кияшко,  108, зампред комиссии по правам

 человека и межнациональным отношениям.

      Уважаемые  коллеги,  я  прошу немножко успокоиться и левую

 сторону  и  правую  сторону.  Тот  вопрос,  который  мы  сегодня

 обсуждаем,  он  внесен  как  первоочередной на сессию Верховного

 Совета  согласно  договоренности  Верховного Совета и Президента

 Украины.

      Комиссия   наша   и   комиссия  по  правам  правопорядку  и

 законности несколько раз заседала и обсуждала вопрос о изменении

 и  дополнении к положениям про паспорт Украины. На это заседание

 совместных   комиссий   приглашались  и  представители  Кабинета

 Министров,  и  представители  МВД,   которым  ставились вопросы,

 какова   целесообразность,   потребность  и  каковы  последствия

 принимаемых изменений или предлагаемых изменений?

      Мы   не  получили  в  полной  степени  или  в  полной  мере

 достаточного ответа на поставленные вопросы: зачем, какая цель и

 каковы   последствия?   Поэтому,   когда   мы  анализировали  те

 предложения  и  дополнения,  которые  предлагаются, вырисовалась

 следующая картина.

      Первое.  Главная  задача,  которую  ставит  сегодня Кабинет

 Министров, и уважаемый замминистра Чернышов докладывает об этом,

 это  -внести  определнные  изменения  о записи русско-украинским

 языком и заменить украинским языком. С точки зрения законности -

 это  нарушение  Конституции  об  ограничении прав человека. И на

 комиссии  было  высказано  о том, что есть статья 10 Конституции

 Украины,   в   которой   гарантируестя   вольное   использование

 применения русского языка и языков национальных меньшинств.

      Другими  словами, если мы принимаем какие-либо изменения по

 этому   положению,   тем  самым  нарушаются  права  национальных

 меньшинств.  И нашей комиссией по правам человека было высказано

 положение, что по просьбе и по желанию гражданина Украины записи

 могут  вестись  на  двух  языках  -на языке государственном и на

 языке  представителей национального меньшинства. Либо, в крайнем

 случае, на русском языке, как оно есть. Поэтому данные изменения

 касаются  пункта  четвертого  и  шестого, касаются  именно этого

 вопроса.

      Второй  момент.  Сегодня  говорилось  о том, что необходимо

 внести определенные изменения и дать право Кабинету Министров, а

 точнее Министерству внутренних дел и Министерству обороны вносит

 определенные  штампы,  отметки,  записи  о  военной службе и так

 далее,  которые  предлагаются.  В  принципе,  у  нас  нет особых

 противоречий  против  этого  предложения. За исключением одного:

 обозначение индификационного номера владельца паспорта.

       И в этом же отношении я хотел бы обратить ваше внимание на

 пункт   9  сравнительной  таблицы  о  паспортной  карточке.  Где

 зафиксировано, что карточка включает в себя кроме того, что имя,

 отчество, место рождения, индификационный номер, еще индификатор

 особы,          данные         диаметрической..................,

 машиносчитывающая  информация  и  так  далее.  И сразу возникает

 вопрос,  что  это  создается?  Либо  мы  создаем возможность для

 полицейского  государства,  чтобы каждый гражданин нашей Украины

 независимо  от  того,  где  он  находится, всегда был на учете в

 электронной  системе,  то  есть,  другими  словами  идет  полное

 ограничение прав человека.

      Сегодня  уже  выдано  7,  5 миллионов паспортов, хотя 18, 5

 процентов   населения  их  получили,  и  они выданы уже в рамках

 действующего законодательства, в рамках действующего положения о

 паспорте гражданина Украины.

      Поэтому,  когда мы рассматривали этот вопрос, было вынесено

 следующее  предложение.  Чтобы  не  вносить  никаких  изменений,

 которые  сегодня  вносит  Кабинет  Министров  про  Положение про

 паспорт   Украины,  оставить  действующую  редакцию,  дествующее

 Положение о паспорте гражданина Украины, дать право Министерству

 внутренних дел и Министерству обороны те особые отметки, которые

 они  считают  необходимым  вносить  на тех страницах, на которые

 есть,  дождаться  окончательного  изменения  и обеспечения наших

 граждан  паспортами  Украины,  дождаться  того, когда  у  нас на

 Верховном  Совете  будет  принят  государственный герб Украины и

 тогда вернуться к этому вопросу.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитання  будуть?  з  хвилини,  будь  ласка,

 запишіться, 5 хвилин.

      Пронюк. Заєць.

     

      ПРОНЮК.

      Тисменецький, 205, Євген Пронюк, Українська республіканська

 партія.  В  мене  до  вас,  пан  Кияшко,  є  таке  запитання. Ви

 інформували  сесію  про те, що... які питання порушувалися у нас

 на  засіданні  комісії.  Справді, так, порушувались. Але я хотів

 би,  щоб  ви дуже чітко сказали, доповіли сесії чи були прийняті

 рішення  комісією  з цих питань. Я просто повідомляю, що рішення

 не  були  прийняті.  Були просто висловлені думки і нам потрібно

 виконувати  Конституцію,  а  непорушувати  її,  і  погодитися  з

 пропозицями Кабінету Міністрів.

     

      КІЯШКО.  Спасибо,  Евген Васильевич. Я информирую нашу

 уважаемую  Верховную...  Верховный Совет в том, что на заседании

 комиссии,  когда  рассматривался  вопрос  о  внесении  изменении

 положений  в  паспорте, большинством голосов присутствующих было

 принято  решение  -поддержать  и  рассмотреть  только 9-ый пункт

 вносимых   изменений.  А  все  остальные  не  рассматривать  как

 нецелесообразные.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Почему?  Если  комиссия считает, что не нужно рассматривать

 это  как  ненужное  изменение,  значит это решение. А то, что мы

 рассматриваем  и предлагаем только этот вариант, а все остальное

 мы  отвергаем.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Регламент прочитайте.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович.

     

      ЗАЄЦЬ.

      Шановний  пане  Кияшко!  Скажіть  мені,  будь  ласка,  чи є

 державним  документом  паспорт  чи це літературний твір, чи інші

 речі.  Це  щодо вживання української мови. 10 стаття Конституції

 України  чітко  каже,  що  державною  мовою України є українська

 мова.  Тобто,  забезпечується уніфікація, забезпечується єдність

 нації, забезпечується, я б сказав би, така сила комулятивна саме

 у  сфері  офіційній  державній.  І коли ми говоримо про офіційну

 сферу,  ми,  значить,  перш  за все маємо органи влади, ми маємо

 чиновників  на  увазі,  а  не  простих громадян. Тому я прошу не

 спекулювати простими громадянами.

      І  друге.  Як  на  вашу  думку:  чи  вважаєте  ви, що треба

 провести  повноцінне  обговорення  цього  питання.  Оскільки  це

 питання в нас уже кочує багато, довгого часу, десь із минулого

 року,   середини  минулого  року,  я  вважаю,  що  повинно  бути

 обговорення повноцінне. Дякую.

     

      КІЯШКО. Спасибо, пан Заец.

      Значит,   то,   что  касается  паспорта,  конечно,  паспорт

 является  документом, который должен издаваться в соответствии с

 законодательством,   имеющимся   на  Украине.  Но  здесь  вы  не

 забывайте  такое, что сегодня в нас еще никто не отменил Закон о

 языках,  в котором четко зафиксированно право на ближайшее время

 действовать  и  русскому  языку,  и  украинскому языку на равных

 основаниях.

      Второй  момент.  То, что вы говорите о Конституции Украины.

 Конституция  Украины  (статья  10)  гарантирует  использование и

 защиту  русского  языка  и  языков  национальных меньшин во всех

 сферах деятельности, в том числе и в государственной.

      И,   в-третьих.   Для   того,   чтобы  решить  эти  вопросы

 окончательно,  я  думаю,  наш  Верховный Совет еще нашего созыва

 примет  определенные  изменения к Закону о языках, даст какой-то

 статус русскому языку, языку национальных меньшинств, и тогда мы

 окончательно решим эти вопросы.

      А  на  сегодняшний  день  я  лично  считаю, что наш паспорт

 должен  отвечать  тем  требованиям,  которые  ставит  перед  ним

 население.  А население по желанию имеет право, чтобы писало оно

 на том языке, на котором разговаривает.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сергій   Миколайович,  сідайте,  будь  ласка,

 спасибі.

      Шановні  колеги,  давайте  порадимся. В нас час закінчився.

 Будем   ми   його   продовжувать  після  перерви  на  вечірньому

 засіданні чи зараз будем приймать ті постанови, які внесені?

      Обговорювать будем? Тоді оголошується перерва до 16 години.