Стенограма пленарного засідання

16 січня 1997

                    ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ  СЬОМЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  16  с і ч н я  1997  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

 

      ГОЛОВА.  Добрий  день,  шановні  депутати,  гості Верховної

 Ради, журналісти, шановні  радіослухачі!

      Прошу  депутатів  підготуватися  до реєстрації. Проводиться

 поіменна  реєстрація.

      Зареєструвалося  338  народних депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Спочатку   про  депутатські  запити.  Надійшли  депутатські

 запити  від  Алексєєва  Володимира  Геннадійовича  до Президента

 України стосовно забезпечення прав і свобод людини і громадянина

 у   зв'язку   з  рекомендаціями  круглого столу  державну  мову,

 інформаційний  простір  України,  проведеного  22 листопада 1996

 року  всеукраїнським  товариством "Просвіта", Національною Радою

 України  з  питань телебачення і радіомовлення, Держтелерадіо та

 Міністерством  інформації  України,  виконання  яких призведе до

 порушення   Конституції   України,  чинного  законордавства   та

 міжнародних забов'язань України.

      Зміст   власне  переданий  у  цій  анотації.  Я  ставлю  на

 голосування  питання  про  підтримку  цього  змісту в поіменному

 режимі.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Голосується питання про направлення цього запиту.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Депутатський   запит   Чапюка   Ростислава  Степановича  до

 міністра  сільського  господарства  й  продовльства України щодо

 виділення  коштів  для Рожищенського зооветтехнікума на закупвлю

 палива.

      Білоуса   Вячеслава   Олександровича   до  Прем'єр-міністра

 України  у  зв'язку  з  невдолоненням  відповіддю на депутатське

 звернення  стосовно надання інформації щодо повноти використання

 окремих джерел надходжень до Державного бюджету та втрат бюджету

 від  неефективного їх використання. Та у зв'язку з невдоволенням

 відповіддю  на  депутатський  запит  стосовно  виплати  затримки

 виплати   зарплати  працівникам  систем  профтехосвіти  в  місті

 Полтаві.

      Осадчука Петра Ілліча до Голови Верховної Ради України щодо

 переліку об'єктів, що підлягають приватизації стосовно державних

 видавництв   та  підприємств  поліграфії,  які  з  внесенням  22

 листопада 1996 року змін до відповідної Постанови Верховної Ради

 залишились   поза   переліком   об'єктів,   що   не   підлягають

 приватизації,  хоч значна кількість з них мають загальнодержавне

 значення.  Важливе  дуже  питання,  справді, я просив би, щоб ви

 підтримали і  корекції треба внести.

      І   депутатський  запит  Ткаченка  Володимира  до  Прем'єр-

 міністра   України   з  приводу  катастрофічного  становища,  що

 склалось в забезпеченні військовослужбовців збройних сил України

 та  Національної  Гвардії України, які дислокуються на території

 міста  Охтирки  Охтирського  району Сумської області.

      Ці   депутатські   запити  оформлені  відповідно  до  вимог

 Регламенту,  і  потрібно  прийняти  рішення  про  їх направлення

 відповідним адресатам.

      Я ставлю на голосування це питання.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Ще  одне питання, про що я зобов'язаний вас проінформувати,

 оскільки  мова  йде  про,  на  мій  погляд, про нову хвилю такої

 компанії   проти   Верховної  Ради,  пов'язану  із  ситуацією  в

 бюджетному процесі.

      Я  зобов'язаний  нагадати цю хронологію. Вчора на засіданні

 наради  голів комісії, на нараді з керівниками фракцій торкалися

 ми  цього  питання,  всебічно  його  розглядаючи,  і  мені  було

 доручено,  запропоновано  зупинитися  кілька хвилин буквально на

 хронології  розгляду  цього  питання  у  Верховній Раді і стан з

 бюджетним процесом у державі.

      Як  ви  пам'ятаєте,  в  вересні  96  року  комісія з питань

 бюджету  розробила  пропозицію  щодо порядку розгляду державного

 бюджету  на 97 рік. пропозиції розроблено на основі Регламенту і

 погоджені з прем'єр-міністром.

      14  вересня  96  року уряд вніс проект бюджету до Верховної

 Ради точно в установлений Конституцією строк. 17 жовтня Верховна

 Рада   заслухала  доповідь  міністра  фінансів  щодо  державного

 бюджету  на  97  рік теж відповідно до Регламенту і Конституції.

 17-21  жовтня  комісії  працюють  з проектом бюджету і передають

 пропозиції комісії з питань бюджету.

      21  жовтня  комісія  розглядає  пропозиції комісій. Комісія

 бюджетна,  комісія  розглядає пропозиції інших комісій Верховної

 Ради.  5 листопада мало відбутися перше читання проекту бюджету.

 Перенесено  на  12  листопада  на  прохання  Уряду. 12 листопада

 питання  знову  переноситься  на  19  листопада  -лист  Кабінету

 Міністрів від 11 листопада. 19 листопада прохання Уряду перенсти

 читання  на  22  листопада.  21  листопада  Уряд, не відкликавши

 попередній  проект,  вносить  новий  варіант  Проекту державного

 бюджета на 97 рік. 22 грудня 1996 року Урад вносить новий проект

 податкових  законів.  Грудень 1996 року -Верховна Рада розглядає

 нові  проекти  податкових  законів,  направляє  їх  на  серйозне

 доопрацювання.  Заперечень  з цього приводу уже немає ні в кого.

 Всі розуміють, що все зроблено та, як це вимагається Регламентом

 і змістом законів.

      Одночасно  приймаються  ті  закони, які можуть бути реально

 прийняті і  пов'язані з бюджетом.

      11   грудня   Верховна   Рада  приймає  Закон  про  порядок

 фінансування  витрат  із Державного бюджету до  прийняття Закону

 про Державний бюджет на 1997 рік. Президент підписав цей закон 3

 січня 1997 року. Тобто, якби були доходи, проблеми   не існувало

 б взагалі.

      І коли сьогодні піднімається питання про те, що відсутність

 бюджету  не  дає  можливості виплачувати заробітну плату, пенсії

 тощо,  то  це, вибачте мені, неправда, те так. Причина в оншому.

 Причина  в  тому,  що  валовий  внутрішній дохід зменшився на 10

 процентів  замість запланованого на 1 процент. Але це інша тема.

 Ми  зараз не про докори комусь говоримо, говоримо про об'єктивну

 таку ситуацію.

      13   грудня  Верховна  Рада  розглянула  проект  Державного

 бюджету   в   першому  читанні,  схвалила  висновки,  пропозицію

 комісії так, як передбачено Регламентом.

      17  грудня  направлений лист Голови Верховної Ради Прем'єр-

 міністру  про  необхідність  подання  до  Верховної Ради України

 відповідно до статті 96 Конституції проекту бюджету і аналітичні

 записки  про  хід  виконання  Державного  бюджету  за  1996 рік.

 Відповідь  надійшла  від  міністра  фінансів лише 13 січня. Вона

 буде розповсюджена серед депутатів.

      19  шрудня  Верховна  Рада прийняла постанову про схвалення

 висновків  і  пропозицій Комісії Верховної Ради України з питань

 бюджету до проектів законів України про Державний бюджет на 1997

 рік.   Цією  постановою  відповідно  до   законодавства  України

 Верховна  Рада  доручає  Кабінету Міністрів протягом двох тижнів

 доопрацювати  проект Закону про Державний бюджет України на 1997

 рік, привести його у відповідність з нормами Конституції України

 та  чинного  законодавства  України  і  відповідно  до схваленої

 доповіді  та  висновків  і  пропозицій  Комісії  Верховної  Ради

 України  з питань бюджету подати доопрацьований проект закону до

 Верховної Ради України.

      Разом  з  Комісією  Верховної Ради України з питань бюджету

 розглянути   і   по   можливості  врахувати  пропозиції  комісії

 Верховної  Ради  України,  народних  депутатів України, які були

 висловлені  під  час  обговорення  проекту  закону  України  Про

 Державний  бюджет на 1997  рік.

      Січень  1997  року  розпочався:  середина зараз січня. Уряд

 поки  що  не виконав постанови Верховної Ради від 19 грудня 1996

 року.

      15  січня  1997  року Голова Верховної Ради направляє листа

 прем'єр-міністру,  де  згадується  про  факт  невиконання урядом

 постанови  Верховної  Ради  від  19  грудня  і  одночасно Голова

 Верховної  Ради дає доручення голові Комісії з питань бюджету та

 голові Комісії з питань фінансів і банківської діяльності -до 20

 січня  підготувати  проект  постанови Верховної Ради України про

 особливочті  порядку  розгляду  Верховної  Ради  України проекту

 Закону  Про  Державний бюджет України на 1997 рік, враховуючи ту

 складну  ситуацію,  яка  сьогодні  є  в  державі,  в економіці і

 взагалі  в   бюджтному  процесі.

      Ще  раз  підкреслюю: процедура розгляду бюджету знаходиться

 у,  я б сказав так, у законному регламенному полі. Верховна Рада

 налаштована   працювати   над   усіма   документами,   які  буде

 пропонувати  Кабінет Міністрів. Якщо потрібно буде мати якусь...

 запровадити  якусь специфічну процедуру -я маю на увазі найперше

 скорочення строків розгляду законопроектів -ми будемо це робити.

 Але  ще  раз  хочу  нагадати, що Верховна Рада зважено, серйозно

 працюватиме  над  цими документами і непідготовані, сирі, так би

 мовити,  документи  прийняті  Верховною Радою не будуть. Я хотів

 би,  щоб всі знали про це і з іншого боку ще раз підкреслити, що

 сьогодні  бюджетний  процес  законодавчо  врегульований Законом,

 прийнятим 11 грудня і підписаним Президентом 3 січня цього року.

      Тому  я  (...........),  які йдуть через певні заангажовані

 засоби масової інформації вважаю, що це позиція неконструктивна,

 не  на  користь  справі. Вона працює на проти Верховної Ради, не

 проти  уряду,  не проти Президента. Вона працює проти держави. І

 тому  треба,  щоб  на  це  зважали  всі  ті,  від  кого залежить

 формування  суспільної думки щодо бюджетного процесу. Вибачте за

 те, що я використав часу більше, ніж передбачав.

      У нас є 15 хвилин для запитів, оголошень, тощо. Будь ласка,

 запишіться.

      Шейко,будь ласка.

 

      ШЕЙКО.

      Шейко, 444 Бобровицький виборчий округ. Шановний Олександре

 Олександровичу,  шановні  колеги  депутати!  У  мене  на руках є

 документ  -звернення  до  народів,  парламентів  урядів України,

 Білорусії,  Ізраїлю,  Польщі,  Росії, Словаччини, Югославії, які

 підписали  95  народних  депутата комуністичної і соціалістичної

 фракцій.

      Мова  йде  про  те,  що  депутати  вважають, що ніби-то над

 Україною  і  цими  державами нависла небезпека загрози націонал-

 фашизму.  І  в цій заяві мова йде про те, що правящий 75 років в

 Україні режим робив тільки благо для держави, а всі національно-

 патріотичні  сили в Україні боролися проти свого народу начебто.

      Відповідний  резонанс в світі ця заява все ж таки отримала.

 І  до  Верховної  Ради  надходить  лист  посла України в Полощі,

 адресований Голові Верховної Ради і на моє ім'я. Я вважав би, що

 Голова  Верховної  Ради  мусив  би  створити  відповідну комісію

 розібратися,  яким чином частина народних депутатів виступає від

 імені  парламенту,  звертаючись до парламентів, урядів і народів

 інших  держав. Посол відмічає, що це звернення шкодить інтересам

 української  держави.  І  пише, що деяким політичним силам, як у

 наших  двох  країнах,  так  і  в  третіх,  хочеться  перешкодити

 налагодженню  дружніх українсько-польських відносин, розпалювати

 міжнаціональну     ворожнечу,    для    чого    використовуються

 пропагандистські  прийоми,  опрацьовані  попередніми  режимами в

 Україні і Польщі".

      95   депутатів   Верховної   Ради,  які  підписали  згадане

 звернення,  відомо  чи несвідомо сприяють цим силам і дають їм в

 руки    пропагандисьский   матеріал,   який   буде   максимально

 використаний на шкоду політиці українсько-польського порозуміння

 й примирення.

      І  посол  запитує,  на  основі  якого, дійсно, закону група

 депутатів  виступає  від імені парламенту? І робить висновок про

 те,  що  посольство  вважає  за  доцільне  заернути  увагу вашу,

 Олександре  Олександровичу,  на цей прикрий факт, який не тільки

 наносить  шкоду  розвиткові  добрих  відносин  України  з іншими

 державами, а й підриває авторитет Верховної Ради.

      Одначе  Голова Верховної Ради подав Петрові Симоненкові цей

 лист, Симоненко  підписав  на  ім'я  посла  відповідь,  де все ж

 повторюється  те,  що в цьому зверненні... і пише, що добре було

 б,  коли  б  позицію  фракції зрозуміли інші державні чинники, в

 тому числі й посол України в Польщі.

      Я   вважаю,  що  ця  заява  повинна  обов'язково  комісійно

 розглянута парламентом і дані відповідні оцінки.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Олійник.

 

      ОЛІЙНИК Б.І. 190 Запорізький виборчий округ.

      Шановні  колеги,  тогорічна  дискусія  щодо  сумісництва  -

 ідеальна  ілюстрація  до  відомої  тези  Шопенгауера,  котрий із

 здоровим  бюргерським  цинізмом  зауважив приблизнро таке: о, з

 якою  вони  пристрастю  розпинаються  про долю Вітчизни! Як вони

 люблять  і  страждають  за  народ  на  трибуні!..  А копни трохи

 глибше -і за всією цією словесною завірюхою побачиш головне, яке

 полягає  в  тому,  що  кожному Гансу потрібна своя Гретхен, і не

 більше!..   Себто:  патріотизм  - справа хороша,  коли  вона  не

 затоптує власного добробуту...

      Чи  не  здається  вам,  що  дискусії  стосовно  Закону  про

 декларування доходів і майна" теж подтверджують згадану тезу.

      Згадаємо  як  радісно  був  зустрінутий у виконанні Степана

 Ільковича у цій залі і успішно зупинений Закон "Про декларування

 майна  і доходів". Отож доки цей законорпроект дошлівовується, я

 не  був  би  українцем  аби  не побажав і що найперше, звичайно,

 сусідові  чогось   іще   приємнішого.

      І  так  пропоную  вже  сьогодні  доручити постійній Комісії

 Верховної  Ради  України з питань Регламенту і етики підготувати

 законопроект  про  заборону народному обранцеві на час виконання

 своїх  депутатських обов'язків займатися комерційною діяльністю.

 Немає сумніву, ця пропозиція сприйметься ще з більшим ентуазмом.

 Але,  щоб у цьому переконалися і виборці, просив би поставити її

 на  поіменне  голосування.

      З  Новоліттям,  Різдовом  та  Водохрещем,  шановні колеги і

 дорогі виборці, найперше з Горіхівського і Запорізького районів.

      Друге,   якщо  не  перше. Чи не варто повернутися до Закону

 "Про   службовців",   котрий   разколов  суспільство  на  вельме

 пошановані і просто шановні. Я не заглядаю до кишень службовців,

 навпаки  радію  тим,  що  вони  одержують  у  четверо, в п'ятеро

 більші, скажімо, пенсії, аніж прості смертні. Я просто хотів би,

 щоб  до  їхнього  рівня  підняли ті ж таки пенсії решти громадян

 України.

      Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВА. Анненков.

 

      АННЕНКОВ.  Прошу  передать  слово  нароному  депутату, 1-му

 секретарю  Компартии Украины Симоненко Петру  Николаевичу.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Симоненко.

 

      СИМОНЕНКО.

      Уважаемые  коллеги, я хотел бы в продолжение того, о чем мы

 начали  разговор,  открывая нынишнюю неделю заседаний Верховного

 Совета,  о  том,  что  все  эти  проблемы возникают в результате

 грубых  постоянных  нарушений  Конституции,  попирания, а просто

 растаптывается  наша Конституция.

      Я  хотел  бы привлечь ваше внимание, что п роблема принятия

 бюджета   и   рпоектов   по   налоговым  законодательствам,  она

 заключается   совершенно   в   другом.   В  том,  чтобы  усилить

 противостояние  между законодательными и исполнительными ветвями

 власти,  а также вовлечь в эту сферу уже и новые ветви власти, в

 том числе и Конституционный Суд.

      Я  хотел  бы привлечь ваше внимание к тому, что в Харькове

 многотысячный  митинг  вчера  трудящихся на площади Дзержинского

 засвидетельствовал  свое неприятие нынешней политики и нарушение

 всех  Конституционных  норм,  которые  зафиксированы там в части

 обеспечения  работой,  средствами  к  существованию, обеспечения

 детей  для  нормального обучения в школах, лечение наших отцов и

 матерей в больницах.

      Я  хочу привлечь ваше внимание, что у нас нарушаются грубым

 образом права военнослужащих и офицеров. Я перед Новыч Годом был

 на  встрече  не  с  бесквартирными  офицерами  города Киева, а с

 бездомными  офицерами, причем высшими офицерами6 которых 8 тысяч

 в  городе  Киеве  стоит  на  очереди  и  не  получает квартиру в

 ближайшие  ни  15 лет, как нас критиковали, стояли на очереди, в

 ближайшие  100 лет, потому что в год выдается 144 квартиры, было

 выдано.

      Мне  хотелось бы привлечь ваше внимание, что уже абонентная

 плат  а  за  обслуживание  библиотеки  2-3  гривны,  у студентов

 заабрали  стипендию,  лекарства в больницах не выдаются для тех,

 кто  пользуется  этой  льготой.  Не выполнено решение Верховного

 Совета  о  том,  что  реализация лекарственных препаратов должна

 быть сосредоточена в  одних, по сути дела, руках.

      Нас   беспокоит  что  с  20  сентября  в  Верховном  Совете

 находится   уникальный   вопрос   по   значимости  для  будущего

 государства,   это  о  грубых  нарушениях  в  системе  народного

 образования. И фракция, народные депутаты от Фракции коммунистов

 обращаются  теперь,  вынуждены  обратится  Конституционный Суд з

 поданням,  чтобы  там  признали  незаконность  действий  по  тем

 решениям, которые принимает Кабинет Министров.

      Я  хочу  обратить  ваше  внимание,  что  наш  Президент  не

 выполняет   главного  Конституционного  положения  -это  гаранта

 выполнения   Конституции.  Где  ответ  на  наш  запрос,  имеющий

 отношение  к  резолюции  120,  то,  что  было  принято сенатом и

 конгресом  Соединенных  Штатов  Америки,  где  попираются  права

 Украины?

      Почему  Секретарь  Совета  безопасности выполняет поручения

 Бжезинского,  и  вчера пообещал, что он ускорит, приблизит сроки

 вступления  в НАТО до 2010 года? Почему мы не получаем ответа на

 самые  коренные  вопросы,  что  за рубежом формируются структуры

 Вооруженных Сил и вступления в те или иные блоки?

      Мы  категорически выступаем против таких действий и требуем

 заслушать  тогда  всех  должностных  лиц о внешнеполитической, о

 внешнеэкономической деятельности в Верховном Совете.

 

      ГОЛОВА. Безуглий.

 

      БЕЗУГЛИЙ. 398 округ, місто Каховка , Безуглий.

      Я  коротко.  За  жовтень  в  мойому  окрузі,  в легендарній

 Каховці,  ще  в жовтні було видано 60 процентів пенсій, тобто 30

 гривень.  Я звертаюсь до Президента, до прем'єра взяти олівець і

 підрахувати, як можна три місяці людині жити на 30 гривнів? Далі

 слово я передаю депутату Брит.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  будь  ласка.  Тільки  всеодно  в  три хвилини

 вкладіться. В спільні три хвилини.

 

      БРИТ.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, в нашій

 Конституції   записано,   що  Україна  є  демократична,  правова

 держава,  і що в Україні діє принцип верховинства права. Це так,

 якщо  мати на увазі право сили, право грошей, право тих, хто при

 владі.  Іншого  права  на  Україні  не  існує, а наша демократія

 щільно  народлася,  в  чому  я зайвий раз переконався, коли ми з

 Ніною   Степанівною   Марковською  безпосередньо  зіткнулися  зі

 справою  Боженара  - однією  з так званих гучних справ, вляпаних

 цілком не за власною ініціативою.

      Майже  два  роки  знаходяться  під вартою Віктор Боженар по

 справі,   яку   за   багатьма   признаками  є  підстави  вважати

 сфабрикованою.  За  час  перебування  у  СІЗО  здоров'я Боженара

 значно   вкрай   погіршилося.   За  постановою  судді  Одеського

 обласного  суду  у листопаді-грудні минулого року була проведена

 судово-медична  експертиза  стану здоров'я Боженара, яке виявило

 багато важких хвороб. Ці хвороби уже самі по собі є небезпечними

 для   життя,  а  в  умовах  утримання  у  СІЗО  вони  смертельно

 небезпечні.

      За  медичними  показниками на Боженара повинно бути подання

 про  звільнення від подалього відбуття покрання згідно з наказом

 МВС України від 13 травня 92 року ь256. І він терміново має бути

 направлений  на  лікування у стаціонар кардіологічного.........,

 включаючи  хірургічне  втручання.  Його  подальше  утримання під

 вартою є не що інше, як не надання необхідної медичної допомоги.

      П'ять  народних  депутатів  України, які знають Боженара по

 службових стосунках, виходячи із стану його здоров'я і керуючись

 почуттям  гуманізму,  звернулись  до  Одеського обласного суду з

 проханням  звільнити  його  з  під варти і підписку про невиїзд,

 представили  уду  письмові  поручительства,  якими зобов'язались

 забезпечувати  його  явку  на  судові  засідання на першу вимогу

 суду.

      Суд  27  грудня на судовому засіданні відмовив нам у цьому,

 мотивуючи   тим,   що  підсудний  Боженар  представляє  особливу

 небезпеку  для  суспільства.  Інакше, як цинізмом, знущанням над

 людиною  це назвати не можна.

      Більше того, маючи заключення судово-медичної експертизи за

 підписом  відомих  вчених,  суд  піддає  сумніву  і призначає цю

 експертизу, призначає повторну в умовах стаціонару, що пов'язано

 з   необхідністю...........   Боженара  до  Києва,  і  звідси  є

 серйозною небезпекою для його життя.

      До  того  ж  суду  відомо,  що в Києві і на Україні взагалі

 немає  медичного  закладу,  де  в умовах стаціонару могла б бути

 проведена судово-медична експертиза живої людини.

      Є  серйозні  підстави для припущення, що має місце свідомий

 нагляд  певного кола осіб, закінчити справу Боженара його смертю

 і  робиться  все  аби його смерть прискорити, не доводити справу

 до нормального об'єктивного судового розгляду.

      Ми  звертаємось  до Президента -гаранта Конституції, прав і

 свобод  людини  з  проханням використати авторитет глави держави

 аби  припинити  знущання  над  людиною,  не  допустити  загибелі

 підсудних.  Якщо ж ні Президент, ні хто інший в нашій державі не

 здатний  захистити  права  людини, Конституцію, тоді залишається

 звернутись до міжнародної громадської думки через засоби масової

 інформації, до Міжнародного Червоного Хреста.

 

      ГОЛОВА. Шевченко.

 

      ШЕВЧЕНКО.

      Прошу передати слово депутатові Чорноволу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЧОРНОВІЛ.

      Шановні  колеги! Шановні наші виборці! Народний рух України

 доручив  мені  привітати весь український народ з Новим роком, з

 Різдвом хрестовим, з усіма іншими нашими святами, в тому числі і

 з  святом  блиським  вже  22 січня, яке ця Верховна Рада не хоче

 узаконити.   Це  наше  велике  свято  -свято  Соборності,  свято

 незалежності.

      А  тепер  по  суті. Останнім часом у пресі з'явилося кілька

 тривожних  публікацій.  Я зачеплю тільки питання, які торкаються

 Верховної  Ради.  14 січня "Всеукраинские ведомости" надрукували

 лист  помічника  Президента  Російської федерації Рюрикова до...

 помічникові  Президента  (...........)  від  заступника міністра

 закордонних  справ Крилова. В мене немає жодних сумнівів у тому,

 що  це  справжній лист, а ні яка не підробка. Є в мене для цього

 певні  докази.  Так от. У цьому листі... Сам лист зрозумілий. Ми

 знаємо, що хоче Росія. Вона хоче, щоб ми пішли шляхом Білорусії,

 займається  підривною  відвертою  діяльністю.  Все  це там чітко

 написано. Але там є такий абзац. "Согласно информации Дубинина -

 це  посол Російської федерації в Україні -ряд членов влиятельных

 фракций   парламента  Украины  в  сообщении  в  конфеденциальном

 порядке,  что  инициатива процесса отстранения главы государства

 занимает  должность и  возможно  в  случае..." і так дальше.

      Я  ж  кажу не по-суті, що вони там "сообщили". Але що це за

 "конфедециальные  сообщения"?

      Отже,   в   цьому   залі   сидять   люди,  дії  яких  можна

 кваліфікувати   за   статтею  Кримінального  кодекса   як  зрада

 Батьківщини.    Які   бігають   в   російське   посольство   для

 конфеденційних   повідомлень   і   для   організації   підривної

 діяльності проти України.

      У  мене  немає ніяких сумнівів, що це якраз ті люди, які не

 взяли  на себе ніяких моральних зобов'язань перед цією державою.

 Тобто,  не  підписали  присяги на вірність Україні і Українській

 конституції.  Отже,  постає  питання  про  те,  щоб їх позбавити

 депутатських  повновважень,  а  заодно  подивиться куди веде нас

 сьогоднішнє  керівництво  Верховної  Ради, яке спідпотурає лівим

 силам. Я думаю, що ми сьогодні особливо в світлі отієї нагороди,

 отієї  бляшки  від  авантюристів,  які  одержав заступник голови

 Верховної  Ради Ткаченко і який гордиться нею, повинні поставити

 питання,  що  ці  люди не повинні далі компроментувати нас. Адже

 ми... якщо попередня Верховна Рада при всіх її недоліках ввійшла

 в  історію  як все-таки парламент, який створив незалежність, то

 ми  ввійдем  в історію, як парламент, який руйнує незалежність і

 руйнує  державу.  Я  думаю,  що назрів час поставити питання про

 зміну  керівництва  Верховної  Ради.  Я  думаю,  що  не потрібно

 використовувати  трибуну  для  пропаганди  певних поглядів і для

 виборчої  кампанії.  Я  пропоную  розглянути це питання належним

 способом  і  в  Верховній  Раді  поставити, в зв'язку з виборчою

 кампанією,   абсолютно   безпартійних   керівників,  всіх  трьох

 безпартійних керівників. Тоді в нас не буде отаких речей, тоді з

 конфіденціальними  доносами  не  будуть  бігати  наші депутати у

 посольства сусідніх держав. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  Борис Ілліч вносив пропозицію,

 яку  він наполягає на голосуванні. Але справа в тому, що те, про

 що  висказав  Борис  Ілліч, є норма Конституції. І в Конституції

 записано, що депутат не має права займатися такою діяльністю ....

 ......,  в  тому числі комерційною. І вже справа інша про те, як

 реалізувати  цю  норму.  І тому, Петро Володимирович, це справді

 можливо  потрібно внормувати це через Закон про статус народного

 депутата.  Точніше  це  потрібно  зробити  як  слід.  Тут  треба

 підтримати   в  цьому  відношенні  Бориса  Ілліча.  Будь  ласка,

 підготуйте  такий  проект,  я  думаю,  що  ми  його  позачергово

 приймемо на сьомій сесії.

      Дальше.   Інші  повідомлення  беруться  до  уваги.  Останнє

 повідомлення так само. Мені симпатично самокритичність Чорновола

 відносно  неефективності  роботи  депутатів  у Верховній Раді. А

 відносно  того,  хто робить доноси, то вам, мабуть, краще знать,

 якщо  ви знаєте, то давайте відповідно до процедури, до закону і

 вреагуйте на ці речі.

      Я  просив би. Одну хвилину дайте Ткаченку слово. Відповідь,

 оскільки його тут звинувачують.

 

      ТКАЧЕНКО  О.  М.  Шановні  народні  депутати,  я  думаю, що

      репліка    людини,   яка   все   життя   дійсно   предавала

 Батьківщину...  (Шум  у  залі)  Вона  так  і  сприймається. А та

 нагорода,   яку  я  одержав  від  Батьківщини,  я  горжуся  нею.

 (Оплески).

 

      ГОЛОВА.   Будь  ласка.  Президент  України  звертається  до

 Верховної  Ради  з  таким  листом:  "Шановні депутати, Кабінетом

 Міністрів   України  подано  до  Верховної  Ради  України  пакет

 законопроектів  з  питань  реформування  податкової,  соціально-

 економічної  та бюджетної політики, на основі якого готується до

 другого  читання  проект  Закону  України  "Про Державний бюджет

 України  на  1997  рік".  Враховуючи  надзвичайну важливість для

 економіки   України  втілення  заходів,  передбачених  внесеними

 Кабінетом  Міністрів  України  проектами  законів  та  нагальною

 потребої  прийняти  реально...  прийняття  реального  Державного

 бюджету  на  1997  рік,  керуючись статтею 93 Конституції, прошу

 розглянути   позачергово  як  невідкладні  проекти  законів,  що

 становлять основу для прийняття у другому читанні проекту Закону

 України про Дердавний бюджет України на 1997 рік, а саме:

      "Про податок на додану вартість", поданий до Верховної Ради

 України 28 лдистопада 1996 року;

      "Про  здійснення  платежів  на території України та порядок

 забезпечення  податкових зобов'язань", поданий до Верховної Ради

 України 19 грудня 1996 року (попередній сьогодні у плані роботи

 розглядається, попередній закон);

      "Про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону України "Про

 оподаткування  прибутку  підприємств,  про  податок  на нерухоме

 майно,  нерухомість,  про  податок  на  доходи  фізичних  осіб",

 поданий до Верховної Ради України 26 грудня 1996 року;

      "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів

 України  - про забезпечення розвитку вітчизняного підприємництва

 та  збалансування доходів видатків бюджету, поданих до Верховної

 Ради України 14 грудня 1996 року.

      У  разі  необхідності,  для  узгодження позицій та підходів

 щодо  поданих  законопроектів  та  окремих їх положень, пропоную

 утворити  перед  другим читанням узгоджувальну комісію за участю

 представників  комісій  Верховної  Ради  України та депутатських

 груп  і  фракцій,  Кабінету  Міністрів  України та Адміністрації

 Президента України.

      З повагою  - Президент Кучма".

      Я  згадував  вже  про  те,  що  дано  доручення відповідним

 комісіям  підготувати  проект Постанови про спеціальну процедуру

 розгляду  питань,  які стосуються прийняття бюджету. Я думаю, що

 ми  врахуємо  і  ці  пропозиції Президента -поза всяким сумнівом

 будемо намагатися кожну думку раціональну унормувати, передати у

 вигляді закону.

      А  що  стосується  невідкладності розгляду цих законів, то,

 відповідно   до   Конституції   і  до  Регламенту  таке  рішення

 приймається  автоматично.  Тобто ці закони будуть розглядаться у

 невідкладному порядку.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Розглядається  питання  про  вступ  новообраного  народного

 депутата  України Тимошенко Юлії Володимирівни на посаду... Юлії

 Володимирівни на  посаду народного депутата  України.

      Це   за   порядком   дня.  Будь  ласка,  не  кричіть.  Іван

 Григорович, прошу на трибуну.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

 

      ЄМЕЦЬ І.Г.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати.

      Як   вам  відомо,  в  Бобринецькому  виборчому  окрузі  229

 Кировоградська  область,  8  грудня  1996  року відбулися вибори

 народного  депутата  України замість  вибулого.

      На  виборах  болотувались  Брехуненко  Віктор Анатолійович,

 старший  науковий співробітник Інституту української екології та

 джерелознавства     Національної     академії     наук     міста

 Дніпропетровськ,   позапартійний.  Кучеренко  Леонід  Семенович,

 генеральний  директор  колективного  господарства імені Давидова

 Долинського   району   Кировоградської  облисті,  позапартійний.

 Садовий   Микола   Ілліч,   доцент  Кировоградського  державного

 педагогічного  інституту  імені............, член Соціалістичної

 партії   України.   Тимошенко  Юлія  Володимирівна,  генеральний

 директор   об'єднання   "Єдині   енергетичні  системи  України",

 Дніпропетровськ, місто Дніпропетровськ, позапартійна.

      Згідно  з  протоколом  окружної виборчої комісії до списків

 виборців включено 67 тисяч 120 громадян, якщо проживають в цьому

 окрузі.

      В  голосуванні  взяли  участь  58  тисяч  614  виборців, що

 становить  87,  33  відсотка,  33  сотих  відсотка від загальної

 кількості.

      Достроково  проголосували  878  виборців. Не взяли участь в

 голосуванні 8 тисяч 487 виборців, що були внесені до списків.

      За   результатом   голосування   Окружна   виборча  комісія

 визналаобраним   народним   депутатом   України  Тимошенко,  яка

 одержала  53 397 голосів виборців обо 91% тих, хто взяв участь в

 голосуванні та 79, 5% від загально кількості виборців по округу.

      За  Брехуненка  проголосували  2 096 виборців, за Кучеренка

 573,  за Садового 1 003 виборці або відповідно 3, 58%, 0, 98% та

 1, 71%, які взяли участь в голосуванні.

      В  ході  підготовки  до  виборів  народний  дептут  України

 Вінський  надіслав  20  листопада  1996 до Цеонтральної виборчої

 комісії заяву кандидата в народні депутати  України  Садового.

      Викладені в цій заяві факти були перевірені і розглянуті 26

 листопада  на  засіданні  Окружної  виборчої  комісії  за участю

 суб'єктів виборчого процесу.

      Комісія  звернула  їх  увагу  на  необхідність забезпечення

 рівності  і можливості для всіх кандадатів в проведенні виборчої

 кампанії,  недопущенні  упередженості  до  окремих  з них з боку

 представників  державних  органів,  і  постійно контролювала хід

 підготовки до виборів.

      Після  проведення  виборів  до  окружної  виборчої  комісії

 надійшла  заява  від  представника Соцпартії Берлінського. Факт,

 викладений в ній, перевіркою не підтвердився, при розгляді цього

 питання на засіданні Комісії був присутній автор заяви.

      Скарги  від  інших  суб'єктв виборчого процесу по наслідках

 виборів не надходили.

      26  грудня  1996  року Центральна виборча комісія роглянула

 всі  матеріали  по  цьому  округу  і  відповідно  до результатів

 виборів  зареєструвала народним депутатом України Тимошенко Юлію

 Володимирівну   і  опублікувала  в  газеті  "Голос  України"  та

 повідомила в інших закладах масової інформації підсумки виборів.

      Відповідні  матеріал  з  цього  питання  був  надісланий до

 Верховної Ради України.

      Оскільки   згідно   з   статею   70   Конституції   України

 повноваження  нардного  депутата  починаються змоменту складання

 присяги,  ошу  привести  до  присяги  народного депутата України

 Тимошенко Юлію Володимирівну.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Відповідно  до Регламенту -зараз

 інформація  здійснюється  головою  Центральної виборчої комісії.

 Щодо  процедури  розгляду цього питання є запитання? Запишіться,

 будь ласка. 10 хвилин на запитання.

      Будь ласка, Ратушний.

 

      РАТУШНИЙ.

      Михайло Ратушний, Збаразький виборчий округ 361.

      Шановний     голова     Центральної    виборчої    комісії.

      Після  засідання  Центрвиборчкому  ви  заявили,  що кошти з

 бюджету  для  погашення  заборгованності  по вказаному округу не

 виділялися  і  по зарплаті і по інших категоріях, що, є підстави

 для таких заяв? На чому базуються ваші заяви?

 

      ЄМЕЦЬ  І.  Г.  Значить,  я  маю,  шановний народний депутат

 Ратушний,   відомості   про  суми  наданої  фінансової  допомоги

 областям  на  виплату пенсій 96 року з пенсійного фонду України.

 Ось  за цими данними всім областям надавалась така допомога, але

 Кировоградська  область  стоїть  на  11 місці. Тобто, як і іншим

 областям, їй надавалась фінансова допомога.

      ШУМ У ЗАЛІ.

 

      ЄМЕЦЬ  І.  Г.  Зараз  дойду  до  району. Дайте ж мені, будь

 ласка, я ще не відповів, а ви зняли такий гвалт. Заборгованність

 по...

 

      ГОЛОВА.  Іван  Григорович, у Верховній Раді ніколи гвалт не

 створюється. Це - специфіка роботи парламенту.

 

      ЄМЕЦЬ  І.  Г.  Ну, Олександр Олександрович, я це врахую. Не

 буду  більше  вживати  такого  терміну.  Але  я  хотів  би, якщо

 поставлено  питання,  то  слухали  б. Я відповім спочатку, як це

 виглядає в масштабах України, а потім по області, обов'язково.

      Значить,  заборгованності  соціальних  виплат  за  місцевих

 бюджетів. Теж Кіровоградська область в Україні знаходиться на 16

 місці. (Ш у м  у  з а л і )

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку.  Іван  Григорович, ми ж зараз не

 аналізуємо економічні показники роботи Кіровоградської області.

      Ратушний, що ви хотіли конкретно  яке питання............?

 

      РАТУШНИЙ.

      Шановний  голова  Центрвиборчкому!  Я  ще  раз посторюю вам

 конкретно  питання.  Мене  цікавить ситуація по виборчому округу

 Юлії  Тимошенко,  яка  можу  стати  нашим колегою, президента чи

 виконавчого директора Единих енергетичних систем. Всі це знають.

 Ситуація  не з пенсіями, а саме я питаю, і не по Кіровоградській

 області, а саме по цьому округу в порівнянні з іншими  районами,

 навіть   Кіровоградської  області,  з  виплатою  заборгованості,

 погашенням заборгованості по заробітній платі. Ви заявили, що не

 було  ніякої  різниці  на  засіданні Центрвиборчкому для засобів

 масової  інформації.  Прошу  відповідати без гамосу конкретно на

 питання.

 

      ЄМЕЦЬ  І.  Г.  Я  відповідаю  вам  конкретно на питання. За

 станом  на 10 грудня поточного року заборгованість по заробітній

 платі  працівника  бюджетної  сфери складало по районах, містах,

 області  15,  7 мільйона гривень. При цьому мають заборгованість

 лише  за листопад: Бобринецький, Кіровоградський, Світловодський

 райони.  За  жовтень-листопад:  Долинський,  Устінівськи і місто

 Знаменка.  За  вересень-листопад:  Вівшанський, Новортківський і

 Александрівський райони і місто Александрія.

      (Ш у м  у  з а л і )

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу ще раз, Євген..............., я прошу, ви

 не  вигукуйте  з  місця.  Іван  Григорович,  ви з зрозуміли суть

 запитання. Конкретно відповідайте, контретно про те, що в окрузі

 такому-то,  скільки-то  заборгованість  і........  складає,  а в

 решті  районів така-то, тобто краще чи гірше. Мені здається, так

 треба відповісти.

 

      ЄМЕЦЬ  І. Г. Значить, Олександр Олексанрович, вимагають від

 мене відповідь ту, яку не можна дати, тому що...

      (ОПЛЕСКИ)

      ...Тому що область і округ, скажімо, там багато районів, ще

 раз  повторюю,  Бобринецький,  це  той, що входить в округ, ма є

 заборговагість за листопад.

      Та  ні, хлопці, що ви таке кажете, хто заборонив! Я вам даю

 ось дані, які є у мене, фінансові дані. Щови таке розповідаєте?

      Олександр  Олександрович,  знову-таки, Бобринецький округ -

 заборгованість   за   листопад   і   далі,   але  крім  цього  є

 Кіровоградський  і  Світловодський.  За  ці місяці. За жовтень -

 листопад  -це  Долинський,  який  входить  (...........) і місто

 Знаменки.  За  вересень-листопад  -Вільшицький, Новоротковський,

 Олександрівський, місто Олександрія. Тобто, не можна ж відривати

 3  райони  від  інших,  які теж не мають такої заборгованості за

 минулі місяці.

 

      ГОЛОВА.  Ясно. Пилипенко.

 

      ПИЛИПЕНКО.  Передаю  слово  народному  депутату  Терещуку

 Василию Васильевичу.

 

      ГОЛОВА. Терещук.

 

      ТЕРЕЩУК.

      Василь  Терещук,  Всеукраїнський  союз робітників. Щановний

 Іван  Григорович,  в  мене таке запитання. Чи був факт на окрузі

 виплати  заборгованості  по  заробітній  платі в той час, коли в

 сусідніх  районах  цієї  виплати  не було. Дуже точно я формулюю

 питання тому, що зараз -як свідчить статистика, а також зустрічі

 на  підприємствах  -довіра  до  виборів  низько упала в трудових

 колективах.  Люди  не вірять в те, що можна обратися чесно. Мало

 того,  вони  вважають,  що єдиним засобом захисту їх інтересів є

 страйк  і  Всеукраїнський союз робітників почав підготовку на 18

 березня   Всеукраїнського  страйку.  Тому  від  вашої  відповіді

 залежить дійсно -чи можна довіряти системі виборів. Будь ласка.

 

      ЄМЕЦЬ  І. Г. Я знову відповідаю на ваше питання. Ось у мене

 є  відомість  про  те,  що  в цей час на той день, коли ми брали

 підсумки  виплати  заробітної  плати  по районах 11 районам була

 виплачена  заробітна  плата.  В  тому  числі і ті, які входять в

 виборчий округ.

      В   Бобринецькому   окрузі   за   листопад  виплачено  і  в

 Долинському  теж.  Кіровоградський  теж  за  листопад виплачено.

 (...........)    за    вересень.   Олександрівський   -вересень.

 Світловодський  - за листопад.

      Тобто,  ось  відомості  по всіх районах цієї області і вони

 виплачувались саме в той час, коли ми аналізували ці дані.

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.

      Іване  Григорович, Степенко, 331 виборчий округ, Полтава.

      В  мене  до  вас  конкретне  запитання. Дійсно, такі на ваш

 погляд  зловживання  чи,  до  речі, не були які вплинули на стан

 виборів.  Чи  це просто розмови. Ви ж знаєте, що сьогодні колеги

 всі  кричать: часто не можна бути обраними. А як же ви опинилися

 тут всі, хочеться задать питання. Тому, були коркретні порушення

 чи  не  були?  Це  взагалі  розговори. Якщо почитать пресу, ви ж

 знаєте,  то  можна  дійти, куди назад уже не вернеся. Я хочу вас

 запитать, були дійсно причини , які вплинули на вибори. Дякую.

 

      ЄМЕЦЬ  І.  Г. Василь Іванович, я в своїй інформації сказав,

 які  були  заяви  і  як вони розглядалися. Я ще раз повторюю, що

 жодної  скарги  учасників  виборчих  процесів,  в тому числі від

 народних  депутатів  з  того,  що були зловживання фінансові. До

 Центральної  виборчої  комісії  не надійшли. Були повідомлення в

 пресі.  У  зв'язку  з цим, ми запросили оті відомості, про які я

 зараз говорю.

 

      ГОЛОВА. Степанов.

 

      СТЕПАНОВ.  Александр  Александрович,  прошу  передать слово

 депутату Наталье Витренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.П.

      Дякую,  Петро  Степанович.  Наталя  Вітренко,  Конотопський

 виборчий округ, Прогресивна-соціалістична партія України.

      Шановний  Іване Григоровичу, ми знаємо, що ви, як державний

 службовець,   не   можете   навіть   підняти  голос  проти  того

 безчинства,  що  відбувається  сьогодні  в  залі. Досить вже під

 дахом  Верховної Ради давати укриття злочинцям. Ви розумієте те,

 що  було  зроблено  в  цьому  окрузі, коли за рахунок державного

 бюджету  профінасували  все  -і  заробітну  плату, і субсидії, і

 виплатили  все  те, що наши виборці очікують місяцями і вмирають

 без  ліків  і  без  заробітної  плати,  ви  все  зараз  сьогодні

 покриваєте.   Ви   бачите,  що  ця  Конституція  пов'язала  руки

 депутатам,  і  ми  не  можемо  сьогодні голосувати в залі. То ви

 порушили,  перш за все, кодекс честі голови Центральної виборчої

 комісії.   І  ми  депутати,  Прогресивно-соціалістичної  партії,

 пропонуємо всім депутатам покинути зараз зал...

 

      ГОЛОВА. Прошу запитання. Виключіть ,будь ласка, мікрофон.

      Будь  ласка,  час  використаний  на  запитання. Відповідати

 будете, будь ласка.

 

      ЄМЕЦЬ  О.  І. Шановна Наталія Михайлівна, щодо зловживань і

 злочинності,  то  я  як  юрист можу вам сказати, що про це можна

 казати  тоді, коли є вирок суду. Я вибачаюсь, такими категоріями

 оперувати  я  як голова Центральної виборчої комісії, як юрист з

 таким   стажем  не  можу...  І  політичні  ваші  міркування  хай

 залишаються при вас. Я відповідаю те, що є в Законі про вибори.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Недригайло.

 

      НЕДРИГАЙЛО

      Прошу передати слово народному депутату Моісеєнко, Донецька

 область.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      МОІСЕЄНКО

      Фракция коммунистов, Всеукраинский Союз рабочих.

      Уважаемый  Иван  Григорьевич,  вы  знаете, я прослушал ваше

 сообщение  и сомневаюсь в обкективности окружной комиссии. Я уже

 сталкивался  лично  с  разбирательством вашей комиссии по округу

 Соавова.  И  у  меня  нет оснований доверять тому, что вы сейчас

 сказали...

      Второй  вопрос,  который  меня  интересует.  Ваше мнение по

 поводу  того,  что  у нас появляются вот такие депутаты, которые

 сегодня   говорят   своим   избирателям   одно,   а  в  реальной

 деятельности своей в будущем будут руководствоваться другим. Ну,

 скажем,  вот  у  меня  лежит передо мной требование митинга, где

 требуют отставки Ельяшкевича и Кириченка, Херсконской области. Я

 знаю  аналогичные  ситуации по Зайцу. Вчера ко мне обратились из

 Киева  по Бондаренко, что он злоупотреблял служебным положением,

 возглавляя квартирное бюро. Неужели ваша комиссия не анализирует

 реальную  деятельность  с  тем,  что делается на самом деле этим

 депутатом? Спасибо.

 

      ЄМЕЦЬ  О. І. Я хочу вам сказать, уважаемый народный депутат

 Моисеенко,  у  Центральной  избирательной  комиссии  нет функций

 анализировать  деятельность  депутатов  Верховного Совета, и она

 этим не занимается, пока не наделена такими полномочиями.

      Что  касается  ваших других вопросов, то это все-таки опять

 ваше  личное мнение  -  доверяете  вы  комиссии,  не  доверяете.

 Комиссия    -  орган  коллегиальный.   Она   принамает   решения

 коллегиально...(Ш у м   у   з а л і) И решения у нее...Я отвечаю

 ему...

 

      ГОЛОВА.   Я прошу ще раз: не вигукуйте! Не заважайте!

 

      ЄМЕЦЬ О.І... И решения комиссия принимает... (Ш у м  у  з а

 л  і)..  решения  она принимает такие, какие вытекают из закона.

 Только  такие! У нас есть разные решения - и о признании депутатских

 полномочий, и о признаниии выборов недействительными и целый ряд

 других.  Поэтому все засисит о того насколько соблюдался закон в

 процессе выборов.

 

      ГОЛОВА. Дякую.Сідайте, будь ласка.

      Шановні депутати, якою б не була гострою дискусія оцінка на

 той  чи  інший  факт депутатами чи засобами масової інформації є

 законодавча   процедура.   Комісія  розглядала  ці  питання  всі

 ретельно.  І, як бачите,  поспіху  не було. Повноваження визнані.

 І  відповідно  до  Конституції  я  забов'язаний  і  роблю  це  з

 приєменістю   надати   слово  для  приведення  до  присяги  Юлії

 Володимирівні  Тимошенко.

      Будь   ласка, запрошую   на трибуну  Верховної Ради.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ТИМОШЕНКО  Ю. В.

      Здравствуйте, уважаемые народные депутаты! Я сегодня первый

 раз присутствую в этих стенах...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Я  прошу, заспокойтеся. Говоріть, будь ласка.

 

      ТИМОШЕНКО  Ю. В.... Многие из вас не знают ни меня, ни моей

 деятельности,  ни  того,  что  делала  и  делает  корпорация. Вы

 совершенно  не  знакомы  с  той  работой,  которая  проводилась,

 проводится  и будет проводиться в тех округах, где люди поверили

 мне и тому делу, которое я делаю.

      И   я   сегодня   считаю,   что  все  люди,  которые  здесь

 присутствуют, все  народные депутаты сегодня по сути своей верны

 своей  Родине и своему народу. И   все  это обкединяет вас.

      Я  считаю,  что  основное,  что сегодня не дает возможности

 создать  единую  и  неделимую  команду,  это,  очевидно, система

 каких-то интересов, которая  присутствует у каждого  человека.

      И  я  хочу  сказать,  что  я,  будучи  на  сегодняшний день

 народным  депутатом,  ни  одним  своим  действием на сегодняшний

 день, я считаю, не предала ни своей Родины, ни своего народа, ни

 тех людей, которые мне поверили. И для того, чтобы судить, нужно

 четко знать,  что вы не можете быть  судимы ни за что.

      А теперь, если вы позволите, я произнесу текст присяги.

      Присягаю  на  вірность  України,  зобов'язуюсь усіма своїми

 діями  боронити  суверенітет  і  незалежність України, дбати рпо

 благо   Вітчизни   і   добробут  українського  народу,  присягаю

 додержуватись Конституції України та законів України, виконувати

 свої обов'язки   в інтересах своїх  співвітчизників.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.  Сідайте, будь ласка.

      Вітаємо  від  імені  Верховної  Ради  Юлію  Володимирівну з

 вступом в склад Верховної Ради і набуття прав депутата з моменту

 складання  присяги, побажати їй успіхів у виконанні цієї присяги

 в  буквальному  її  дотриманні,  як  це  належить робити кожному

 народному депутату.

      Спасибі.

      Тепер  розглядається питання про розклад питань для рогляду

 Верховної Ради України в січні  1997 року.

      Це  питання  обговорювалось  на нараді керівників Комісій і

 керівників  фракцій  вчора  ретельно,  проте є певні зауваження,

 пропозиції   інших дептуатів.

      Тому  я  просив  би  з вашого ддозволу відвести на це питання

 підгодини.

      Запишіться,   будь  ласка,  на  виступи  для  пропозицій  і

 прийняття рішень відповідних.

      Ткаченко.

 

      ТКАЧЕНКО.  Олександр  Олександрович, я прошу передати слово

 моє Сироті Михайлу.

 

      ГОЛОВА.   Сирота.

      Немає.

 

      ____________.  Тоді я буду говорить.

       Олександр Олександрович, шановні   колеги!

      Щойно  кожний  з  вас  побував  в  виборчому  окрузі,  і ви

 відчули,  яка  склалася сьогодні надзвичайно складна ситуація на

 місцях.  Справді,  люди не одержують зарплату місяцями, справді,

 сьогодні  навіть  субсидії  не  видаються  людям  і  нема, за що

 прожити.

      Вони  просять  сьогодні  оперативно, все-таки, повернутись,

 особливо   виробничники,   до   питань  з  податкової  політики,

 прискорити   прийняття  бюджету.  Тому  я  пропоную,  щоб  ми

 першопорядковим  чином  саме приймали, розглядали законопроекти,

 які стосуються податкової політики.

      І  ще  одне.  Я звертаюсь, Олексндре Олександровичу, до вас

 насамперед.  Борис  Олійник  уже, мабуть, вп'яте порушує питання

 про  те, що ми чомусь відсуваємо, не зрозуміло з яких міркувань,

 законопроект  про  інтегрування  прибутків  і майна громадян, як

 одного з потужних джерел надходжень у бюджет. Я прошу це питання

 також  поставити на голосування, щоб цей законопроект розглянути

 наступного тиждня. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Заєць.

 

      ЗАЄЦЬ.  Передаю  своє  слово  Кожину.  Кожину  передаю своє

 слово.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      КОЖИН.

      Шановні  депутати,  шановні виборці, фракція Народного Руху

 України, депутат Кожин, 203 виборчий округ.

      На  зустрічах  з  виборцями  Урожняцького та Багричанського

 районах  Івано-Фрнківської  області  виникло  багато  питань  і,

 наприклад, так мої виборці не зрозуміли, чому так сталося, що не

 залежно від того, що після звернення народних депутатів, громадян,

 громадських  організацій до Голови Верховної Ради з пропозиціями

 прийняти Закон України, щоб ті, хто щомісячно отримує зарплату в

 усіх  гілках влади, почекали три-чотири місяці, а якщо потрібно і

 півроку,  а  тих,  хто  не отримує зарплату, пенсій, степендій -

 різну виплату, щоб регулярно отримати щомісячно ті гроші.

      По-друге.  Пенсіонери  задають питання: яка зараз в державі

 мінімальна  пенсія?  Більш  того,  як зрозуміти те, що людини 35

 працювала  на  роботі  в  важких  умовах, а зараз отримує таку ж

 пенсію, ку має має людани, яка зовсім не працювала або працювала

 небагато часу. Коли буде законодавчо все це урегульовано?

      Третє. На всеукраїнській конференції Народного Руху України

 Рух  Уекраїни  прийняв  програму  боротьби з бідністю. Там чітка

 позиція  щодо  податкової  конценції,  пирватизації, заощаджень,

 виплат  зарплат,  пенсій,  стипендій та покращення житлових ймов

 громадян, добробуту українського народу, виходу України з кризи,

 створення середнього класу в Україні.

      Запитання  виборців:  чого ту програму ми не розглядаємо на

 засіданні  Верховної  Ради України, щоб забезпечити заможність і

 добробут   українського   народу?   Треба  всі  ці  питання  нам

 розглянути на наступних засіданнях Верховної Ради. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати! Я прошу вашої вашої підтримки в

 такому  питанні.  Ми розглядаємо абсолютно конкретне питання про

 перелік  питань для розгляду в січні місяці. Тому всі побажання,

 які  ідуть  або  з  округу  або що, вони повинні ревізуватися на

 предмет  відповідності  Регламенту  і  процедури  формування  чи

 розгляду  цього питання. Те, що стосується змісту цього питання,

 будь ласка, пропонуйте, чи якщо воно підготовлено, і так далі.

      Тому  що  ми  відібрали, я маю на увазі пропозицію комісії,

 118  готових  до розгляду питань. Із 118 відібрали ту кількість,

 яку вважаємо ожливо розглянути, і які за важливістю повинні бути

 розглянуті в січні місяці. Будь ласка, на це зважте.

      Петренко.

 

      ПЕТРЕНКО.

      Петренко, фракция коммунистов, 255 Перевальський округ.

      Уважаемый   Александр   Александрович!  Уважаемые  народные

 депутаты!  Сейчас  наша  страна, наша родина находится в страшных

 социально-экономических  условиях. Я не буду говорить о том, как

 не  выплачивается заработная плата, не выплачиваются пенсии, это

 причины    одного    и   того   же:   неправильного   проведения

 экономического   курса   реформ.   Сам  Президент,  выступая  на

 совещании  аграрников четко сказал, что тот курс реформ, который

 проводил,  он не удовлетворяет сегодня ни одного здравомыслящего

 человека. Поэтому мы должны поставить вопрос на Верховном Совете

 о  проведении  парламентских  слушаний  обязательно по выходу из

 экономической  ситуации, в которой находится сейчас Украина. Это

 наиболее  важный  вопрос,  который  касается  каждого гражданина

 Украины.

      Второй  вопрос.  Еще  в  ноябре  Верховный  Совет  принимал

 решение  по Эвропейской социальной хартии, чтобы нам ее подали в

 Верховный  Совет  на  рассмотрение.  К  сожалению,  уже  более 2

 месяцев  Министерство  иностранных  дел такую хартию в Верховный

 Совет  не  предоставила.  А ее необходимо изучить, рассмотреть и

 принять  Верховным  Советом и именно до принятия бюджета на 1997

 год.  Чтобы  было  видно  куда наше государство идет и о ком это

 государство  заботится.

      К сожалению, в (...........) все чаще сначала стихийно, а я

 так  думаю:  если  уже  Союз  рабочих  принял решение о всеобщей

 забастовке  18  марта,  я  думаю,  что она произойдет. Народ уже

 видит,  что  кроме  борьбы  за  свои  права кроме забастовки нет

 другого  пути,  потому  что властные структуры игнорируют мнение

 своего  народа. Поэтому нам нужно, чтобы те ходоки, которые едут

 в Киев, вот 3 дня работали шахтостроители здесь, стояли, стучали

 касками, требуя заарботную плату. Справедливо требуя, потому что

 не  получали  ее  более  9 месяцев. На очереди мы должны ожидать

 пенсионеров,  тех  же  педагогов, бюджетную сферу. И более того,

 тех работников, которые работают -трудящиеся -на государственных

 предприятиях.  Но,  опять же, исходя из экономического положения

 этих  предприятий,  виной  которому  курс  реформ  этих, люди не

 получают    заработной    платы.   Эти   вопросы   должны   быть

 первоочередными  следующей  сессии  Верховного Совета. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Жеребецький.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ. Прошу передати  слово  Єльяшкевичу.

 

      ГОЛОВА. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич,  Херсон,  депутатская  группа  "Реформы". Вторя

 призыву  Александра  Александровича  Мороза  быть  конкретным, я

 хотел  бы  сказать, что в расписании заседаний Верховного Совета

 Украины  техническая  ошибка  получилась,  мы  вчера  на  совете

 фракций  согласовали  о том, что вносится в повестку дня Закон У

 краины  про  внесення  змін до Закону України про Конституційний

 Суд  України. К сожалению, по техническим, я так понял, причинам

 просто  не попал в расписание заседаний, я думаю, что во вторник

 на  21  число, либо на пятницу -17 число, этот проект может быть

 проголосован,  он очень простой. Суть его сводится к тому, чтобы

 с    1    января   1998   года   изменить   место   расположения

 Конституционного Суда. Для чего и почему это необходимо сделать,

 я  думаю,  коллег  убеждать не надо, так как Конституционный Суд

 должен быть арбитром в разрешении споров между ветвями власти, а

 не  искусственно  подгревать и создавать новые конфликты, что, к

 сожалению,  уже  происходит  и  с  начала  нового 1997 года, тем

 более,   что   все  руководители  депутатских  групп  и  фракций

 поддержали   это   предложение,  в  том  числе  и  представители

 Конституционного  центра.  Я думаю, что это будет правильно, тем

 более, это опыт и многих зарубежных стран. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я  поставлю  на голосування цю пропозицію.

 Климпуш.

 

      КЛИМПУШ.

      Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Я прошу передати слово

 координатору   групи   "Конституційний   центр"  Сироті  Михайлу

 Дмитровичу. Голові, голові нашої...

 

      СИРОТА  М.Д.

      Шановний  Голово,  шановні  народні депутати, дозвольте від

 імені  групи  "Конституційний  центр"  донести нашу позицію щодо

 порядку  денного.  Сьогодні  кожен  день  до Національного банку

 України  надходить  лише  11  мільйонів гривень податків замість

 запланованих   50   мільйонів,  тобто  більше,  ніж  в  4  рази,

 скорочено.  Це  викликає дуже серйозну напругу з людьми: пенсії,

 заробітні  плати...  І  люди, які не отримують пенсії, в них уже

 відключають  і  електроенергію, і тепло, і практично дуже багато

 поставлені  на  грань  виживання.  Чого це трапляється, чому йде

 таке   скорчоення  до  бюджету?  Із-за  того,  що  ми  оголосили

 реформування  податкової  системи,  а  саму податкову систему не

 проводимо. І більшість платників податків вичікують і не платять

 цих  податків,  із-за  чого  страждає,  перш  за все, незахищена

 бюджетна  сфера. Конституційний центр вже давав свою концепцію і

 податкової системи на 1997 рік, яку розробив Володимир Пилипчук.

      Ми виступали з заявою про те, що необхідно створити спільну

 комісію  з  представників Кабінету Міністрів і Верховної Ради. І

 щоб  вони  допрацювали разом нову податкову систему. І сьогодні,

 якщо ми подивимося на наш порядок денний, то побачимо, що він не

 відповідає  основним  завдання,  які  стоять  перед  нами  і які

 чекають  люди.  А  саме:  ми  повинні  сьогодні,  переш  за все,

 заслухати  інформацію  голови  комісії  Суслова,  голови комісії

 Азарова,  Кабінету  Міністрів,  які сьогодні у нас законопроекти

 щодо податкової системи розроблені, коли вони будуть прийматися,

 в  якому  вони  стані,  яка  допомога  конкретно  Верховної Ради

 потрібна  для  цього.  І,  заслухавши таку інформацію, розробити

 план-графік  розгляду  і  прийняття  податкової  системи і на її

 основі бюджету 1997 року.

      Адже, якщо ми подивимося на сьогоднішній порядок денний, то

 ми  прочитаємо,  що  Закон  про  страхування  щодо туристів, про

 кінемотографію  і  таке інше. Наврядче це сьогодні потрібно нам.

 Тому,  пропонуємо затвердити порядок денний на 2 дні. А новий на

 наступний  тиждень  підпорядкувати виключно податковій системі і

 державному бюджету. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.

      331  виборчий округ, Степенко, Полтавська область. Шановний

 Олександре  Олександровичу,  шановні колеги. Я хотів, Олександре

 Олександровичу, щоб ви мене уважно послухали. Ми більше, чим 250

 голосів  проголосували  за  те,  щоб  заслухати у Верховній Раді

 доповідь  Президента  про  внутрішню  і зовнішню політику. Тобто

 розібратися  в  кінців-кінців, що ж ми робимо і куди ми йдемо. І

 не  з  тією  метою,  щоб  когось  критикувати, шукать крайніх, а

 дійсно  вирішити  питання,  як  же  дальше ми можемо працювати і

 жити.  І  оці  всі розмови, що виплатимо заробітну плату, будемо

 платить  пенсії  залишаться  розмовами  до  тих пір, поки буде в

 такому плачевному стані сьогодні наше виробництво.

      Люди з надією чекали наради по агро-промисловому комплексу.

 Ну  і  що?! В прошлому році побалакали, і в цьому році... А село

 гине...  І  воно  не  підніметься, поки не буде дійсно... Уряд і

 Президент не зверне уваги на це питання.

      І  іще, Олександре Олександровичу. У нас другим питання (я,

 в  принципі,  погоджуюсь  і  підтримую Конституіційний центр, що

 надо викинуть оте, що туризм і там все, воно поки що підожде), а

 дійсно, от розглянуть те, що дасть можливість хоч трошки оживити

 виробництво  і  на  цій основі мати якісь відрахування в бюджет,

 тобто вирішувать економічні питання.

      І  іще  одне.  Я  б  вас  дуже  просив:  я давав Олександру

 Миколайовичу  Ткаченку,  першому  заступнику пропозицію письмову

 (Олександр  Миколайович,  ви  навєрно  пам'ятаєте?),  що коли ми

 розглядатимем національну програму (як тут написано: національну

 Програму   розвитку  агропромислового  комплексу!) - це  те,  що

 основне   сьогодні!..   Я  думаю,  що  якщо  ми  сьогодні  будем

 розглядать при пустій ложі -не буде тут міністрів (усіх, тому що

 національна  програма  стосується всіх!), якщо тут не буде, ну в

 крайньому разі, перших заступників голів обласних адміністрацій,

 то ви мені пробачте - кому така програма нужна?!

      Ну,  я  там  записаний  виступать,  я  свою думку скажу, що

 програми такої нема. Але оцю біль, оцей крик душі повинні почути

 всі!

      І  я б хотів, Олександре Олександровичу, щод запросили все-

 таки  на  розгляд  цього  питання  тих,  хто  потрібний тут, хто

 повниен це питання слухати.

      Я вам дякую за надане слово.

 

      ГОЛОВА.  Глухівський.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ  Л.  Й.

      277 виборчий округ, фракція Народного Руху.

      Шановний  пане  Голово, шановні колеги-народні депутати! Ми

 зараз  розглядаємо, які питання доцільно нам розглянути у січні,

 ще  до  кінця  цієї  сесії.  У  зв'язку з тим я хотів би сказати

 наступне.

      По-перше,  я  підтримую  все те, що сказав народний депутат

 Сирота, що торкається розгляду питань по реформуванню податкової

 нашої  політики.  Нині  немає  важливішого  питання,  як питання

 реформування  податків і необходності розгляду нового бюджету на

 основі нової податкової політики. Однак що ми бачимо?! У порядку

 денному  на  січень  розглядаються  тільки  2  податкові закони:

 "Податок на додану вартість" і "Податок на доходи фізичних осіб.

      Коли  ми будемо розглядати решту податкових законів? Що, на

 наступну  сесію  будемо  переносити?! А як же ж вони будуть тоді

 враховані при розгляді бюджету на 1997 рік?

      Потім  я  хотів  би сказати ще наступне. У нас вже склалася

 така  практика,  що, якщо керівництво Верховної Ради вже дуже не

 хоче  розглядати  якісь питання, то воно відштовхує їх в перелік

 питань,  які  можуть бути розглянуті при наявності часу, а потім

 взагалі  вони  зникають  з порядку денного. Який в першу чергу я

 маю  нап увазі закон? Це Закон "Про внесення змін і доповнень до

 Закну  "Про  реабілітацію  жертв  політичних репресій". Ми вже і

 підписи  збирали,  вже  і  внесено було в порядок денний, було і

 вересень  і  жовтень,  і  листопад.  І воно все перекочовувало у

 перелік  питань,  які  можуть  бути  роз.........? при наявності

 часу,  а  тепер воно взагалі зникло з порядку денного. Виглядає,

 що  втій  сесії  це  питання  уже  не  буде розглянуто. А жертви

 політичних  репресій чекають доусконалення законодавства, яке їх

 торкається.

      Те  саме  відноситься і про... ще до 2 законів: "Про статус

 іноземних  військових  формувань  на  Україні"  і "Про виведення

 військових формувань Російської Федерації з України". Це питання

 теж  було  уже  в  порядку  денному і знову воно було винесено в

 перелік   тих   питань,  які  можуть  бути  при  наявності  часу

 розглянуті,  а тепер воно уже успішно зникло із порядку денного.

 Виглядає, що до кінця цієї сесії ми знову цього не розглянемо.

      Я  отримав  листа  від  своїх  виборців із міста...........

 школа  середня  ь 2 всі пелдагоги підписалися, вони дуже чекають

 розгляду  законопроекту про декларування доходів фізичних осіб і

 про  уповноваження Верховної Ради з прав людини -воно теж було у

 порядку   денному   ці   2  питання.  І  знову  вони  не  будуть

 розглядатися  як слідує із  цього переліку.

      Ну, і на решті, останнє, що я хотів би сказати. Немає такої

 зустрічи  у  мене  з  виборцями,  де би.... не ставили мені таке

 запитання:   скажіть,   скмльки   має  України  бути  незалежною

 державою,  щоб  нарешті  на її будинку Верховної Ради було знято

 символіку  Української  Радянської  Соціалістичної  Республіки і

 було  поставлено герб  нашої України?

      Тому   я   пропоную   внести  до  порядку  денного  питання

 законопроект  про  встановлення  на  приміщенні   Верховної Ради

 України герба  України і про  зняття символіки  УРСР.

      Дякую.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Ярошинський.

 

      ЯРОШИНСЬКИЙ.

      Гощанський  337, голова УРП.

      Шановні  народні депутати, поряд з вирішенням ряду важливих

 питань,  які  уже  внесені  в  порядок  денний та запропонованих

 народними депутатами, члени Республіканської партії в Парламенті

 вважають,  що  необхідно  найперше  розглянуть закон України про

 виведення  російських  військ  з території України. Адже відмова

 від  розгляду  цього  питання може свідчити про фактичну відмову

 Верховної  Ради  від  виконання свого Конституційного обов'язку,

 зкаріпленого  92  статею  Конституції  щодо  допуску знаходження

 іноземних  військ  на території України.

      Враховуючи   зовнішньополітичні   реалії,   відомі  рішення

 Державної  Думи  Росії, Ради Федерації цієї країни, їх підтримку

 усіма  політичними  силами,  партіями  Росії,  а також нові акти

 вияву  агресивності  і  безвідповідальності  російських політиків,

 прошу  включити  Закон  про  виведення  російських  формувань  з

 території  України  та  доповнення  до  нього,  тим  більше,  що

 Верховна  Рада  вже  проголосувалал про розгляд цього питання на

 сесії, і тому  треба просто автоматисно включити  це питання.

      А  всіх  депутатів-патріотів,  а  тут,  я  сподіваюсь,  всі

 патріоти, підтримати цю пропоизцію.

      Друге.   Подібне   стосується  і  законопроекту,  внесеного

 шановним  Левком Лук'яненком разом з групою народних депутатів в

 УРП  про  внесення  змін  і  доповнень  до Кримінального кодексу

 України.   Мається  на  увазі  про  злочини  проти  суверенітету

 України.

     Врешті,  не  5  рік  незалежності  Україна повинна не тільки

 навчитися  і  почати  захищатися  від  знавіснілої антидержавної

 пропаганди  і  агітації,  яка  ведеться  на величезній території

 нашої  держави  і  не може бути припинена відповідними органами,

 які   сьогодні   просто  вимагають  від  нас,  щоб  ми  прийняли

 відповідну  законодавчу  базу  про  припинення  або  можнливості

 припинення цієї агітації.

      Прийняття  цього  законопроекту  вирішить  частину  питань,

 заклавши   в   законодавчу   базу  боротьби  з  тими,  хто  веде

 антидержавну, антиукраїнську пропаганду.

      І   третє.   Я   приєднуюся,   інші  депутати-республіканці

 приєднуються  до  тих  депутатів,  які  вважають,  що  одним  із

 найголовнших  питань, які повинні ми вирішувати найближчим часом

 є питання податкової системи і питання бюджету.

      Якщо ми ці питання вирішим, тільки тоді ми можем підійти до

 вирішення   питань   злиднів  і  бідувань  наших  людей,  розмір

 заробітної  плати і пенсій і так далі. Але раніше треба вирішити

 об'єктивні,  і  дати  можливість для об'єктивних нормальних умов

 розвитку  промисловості,  сільського гсоподраства, заклавши їх у

 нормальну податкову систему. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Мулява.

 

      МУЛЯВА.

      Володимир Мулява, 197 виборчий округ.

      Підтирмуючи    пропозицію    голови    депутатської   групи

 "Конституційний  центр"  Михайла  Сироти,  лауреата імені премії

 Пилипа  Орлика,  я наголошую, що необхідінсть заслухати сьогодні

 віце-прем'єра і наших керівників, які готують, уточнюють позицію

 бюджету  і можливості його дохідної податкової системи, а саме -

 Азарова  і  Суслова,  я  хочу,  в  принципі,  звернутись до вас,

 шановний  Олександре Олександровичу, що практика, коли нам дають

 у  той же день за годину до роботи сесії поярдок денний і на цей

 день  і  на  тиждень,  і  на  місяць,  є недосконалий. Є потреба

 удосконалити,  унормувати  і  конкретизувати.  Бо  не  встигають

 проаналізувати  за  цей короткий час ті прогалини, які попадають

 не з вини, можливо, а з необаченості, недоаналізованності те, що

 ми маємо розглядати протягом місяця.

      Ми   не   встигаємо   визначити,   власне   які   ж  заходи

 впроваджувати,  щоб  реалізовувалися  пріоритети.  А  пріоритети

 сьогодні  очевидні  -треба  терміново приймати бюджет. Для того,

 щоб прийняти досконалий бюджет, нам треба удосконалити податкову

 систему,  бо  та  подакова  система,  фактично, сьогодні поклала

 набік  і  зупинила  процес  виробництва. І більше того, не можна

 сьогодні  жити  в вакуумі, жити лише у словесних взаємозмаганнях

 за  тих  умов,  коли  сьогодні  справді,  бо  народ бідує і дуже

 страшно  бідує.  На  треба  періодично  розглядати і питання або

 вносити  постійно  якісь  корективи, щоби виходити із тої кризи,

 яка  не  лише  кризою є там, скажемо, економічною, воно просто є

 кризою  існування.  Люди  мусять  мати  гарантію, що вони будуть

 виживати  і  їхні  матеріальний  і  духовний добробут, фізичне і

 моральне здоров'я буде покращуватись. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Сластьон.

 

      СЛАСТЬОН.

      Передаю слово Ніколаєнко.

 

      ГОЛОВА. Ніколаєнко.

 

      НІКОЛАЄНКО.

      Ніколаєнко Соціалістична фракція.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати, виборці!

      Ми,  по-перше,  на фракції розглянули проект питань, які ми

 мусимо  розглянути  до кінця цієї сесії. І якщо підійти до нього

 об'єктивно,  без упередження, без політичного фіглярства, то всі

 ті питання майже, які тут звучали, вони є. Єдине, що дійсно може

 трішки  зробить  корекцію,  скажімо,  між  якимись  там  днями в

 напрямку розгляду пакету цих законів, але, наскільки нам відомо,

 вони  не  всі  є  ще  сьогодні  і  готові, а особливо по бюджету

 взагалі  ясності  нема.  Тому  просто тут...  Я хотів сказать по

 податкам. Тому просто заслухати інформації можна. Але, я вважаю,

 і  щоб  не  тратити  часу, можна було погодитись з цим порядком,

 затвердити його і, не гаючи часу, братися за роботу.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Спасибі велике. Довгань.

 

      ДОВГАНЬ.

      Довгань,  Херсонщина,  400 виборчий округ, Селянська партія

 України.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!   10  січня  цього  року  відбулась  нарада  з  питань

 агропромислового  комплексу,  яку  проводив Президент і Прем'єр-

 міністр  України із своїми підпорядкованими, скажем, керівниками

 нижчої ланки, тобто головами державних адміністрацій.

      Ця  нарада  називалась: "Нарада  з питань АПК", яка повинна

 була відповісти на питання, які сьогодні стоять перед селом. Але

 жодного  питання,  жодної відповіді на ті проблеми, які сьогодні

 є,  селяни  не отримують, тому що селян там просто їх туда ніхто

 не  запросив. Але я хотів би звернути увагу нашої комісії, всієї

 Верховної  Ради, що там були розповсюджені документи, які носять

 антиконституційний   характер.   Документи,   які   не  прийняті

 Верховною  Радою  і врегульовані законами України... то єсть, не

 врегульовані  законами  України пока подавались як матеріали, по

 яким  треба  проводити  роботу  Верховної...  то  єсть,  в нашім

 сільськом господарстві. Тому я пропоную доручити нашій Комісії з

 аграрних   питань  і  Комісії  фінансів  і  банківської  системи

 розглянути  ці питання і найближчим часом підготувати аналіз цих

 документів  і  прийняти відповідний закон, який би, так сказать,

 не  давав  право  ілі  чи доповнення до Кримінального кодексу за

 розповсюдження таких антиконституційних документів.

      Далі.  Сьогодні  виноситься  на  порядок  денний 2 питання.

 Перше  -Національна  програма  розвитку АПК і друге -питання про

 кредитну   систему...  про  кредити,  які  надаються  сільському

 господарству.  Але в цих обох документах мається якраз посилання

 на,  так  звані,  нормативні  акти, які протирічать Конституції.

 Тому  я  пропоную  зняти  ці 2 питання, узгодити їх і провести в

 відповідність до законів України, а потім розглядати ці питання.

      І  ще  одне питання. Сьогодні на місцях ведеться після цієї

 наради  посиленними  темпами  видача  сертифікатів, які також не

 відповідають  нинішньому законодавству і Конституції і вводить в

 оману  жителі...  селян  нашої  країни  і  не тільки селян, які,

 беручи   папірець,  який  не  відповідає  закону,  антизаконний,

 вважає,  що  їм  дано  право  на розпорядження в даному випадку,

 землею,   яка   по   статті  13  Конституції  України  являється

 всенародним  достоянієм,  скажем  так.  Тому я пропоную доручити

 Генеральній   прокуратурі   провести   розслідування  з  приводу

 порушення Конституції в даному випадку.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка , Ландик.

 

      ЛАНДИК.

      Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу, я вже в

 який раз виступаю з питанням: господарства комерційного кодексу.

 Вже  який  раз,  ми його вдвічі вносили. Тепер знову не вносимо.

 Вже  хотілось:  чи  давайте ми його будемо розглядати...........

 Йшов  шалений  тиск  зараз  з  приводу Цивільного кодексу, і тут

 пішли обвинувачення одне, друге.

      Я  особисто розмовляв з паном Мусіякою. Шановний Олександре

 Олександровичу,     Олександре     Олександровичу,    Олександре

 Олександровичу,  я  вибачаюсь.  Я  особисто  розмовляв  з  паном

 Мусіякою.  Він  все-таки  казав: "Давайте, доручіть, будь ласка,

 щоб на цьому тижні, нічого тягнуть, залишилось сьогодні, завтра,

 післязавтра".  Зібрались фахівці того й другого, вирішили, бо не

 можна ж так працювати, ми ж не можем, я ж не хочу зараз починать

 шалений  тиск  на пана Головатого і обливать його всіми словами.

 Це  ж  ненормально!  Це ненормально! Давайте, або ви візьміть на

 себе,  це питання зберіть, або пан Мусіяка. Але, в кінці кінців,

 це  нормальний кодекс, це потрібно, це в рамках Конституції, це,

 до  речі, прийнято ще Верховною Радою того скликання. Ну, чого ж

 у  нас  це  виходить до... Я дуже вас прошу: давайте вирішимо це

 питання.

 

      ГОЛОВА. Чапюк. Чапюк.

 

      ЧАПЮК Р.С.. Дякую.

      Я   пропоную,   шановні  народні  депутати,  і,  Олександре

 Олександровичу,  вас. Перше  - зняти  з  обговорення питання про

 проект    Національної    програми   розвитку   агропромислового

 виробництва  і  відродженню  села  на 1996-2005 рік. У зв'язку з

 тим,  що комісії, котрі були причетні до винесення цього питання

 за  поданням Кабінету Міністрів, висунулись негативно про якість

 підготовку  цього документу. І Комісія з питань АПК, і Комісія з

 питань економічної політики. Заключення на цю тему є.

      І  друге.  Олександре Олександровичу, ви у листопаді місяці

 обіцяли   включити   питання,  що  запропоноване  мною  відносно

 мораторію  на  виплату  заробітної  плати  в  системі державного

 управління у зв'язку з невиплатою бюджетникам України на грудень

 місяць.  Дійсно,  4  тижні  підряд питання включалося в повістку

 денну.  Однак  воно  ні  разу  не було доведено до обговорення і

 розгляду. Гірше того, завершуючи грудневе засідання, ми одержали

 проект  розгляду  питань на січень місяць. Говорили, що питання,

 які  залишилися  не  розглянутими  27.  12,  тобто це питання, я

 розумію,  в  тому  числі.  Сьогодні,  одержавши в повістку денну

 питання,  його  не  знайшов.  Ось  чому,  я  прошу його все-таки

 включити . Не тільки прошу, я наполягаю.

      Більше  того,  я  мушу зробити заяву, що дійсно, я сьогодні

 голодовку  розпочав до часу, поки не буде розглянуте це питання.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Будь  ласка,  я прошу уваги. Деякі питання

 треба  буде  проголосувати.  Я  хотів  би  вашої  уваги  і прошу

 запросити всіх , хто ще не допалив.

      По-перше.   По   пропозиції   депутата   Петренка  я  прошу

 Секретаріат   підготувати   сьогодні   листа   до   Міністерства

 закордонних  справ  з  приводу  негайного направлення на розгляд

 Верховної  Ради питання про ратифікацію.............. соціальної

 Хартії . Сьогодні це буде зроблено обов'язково.

      Тепер  про включення питання про Закон, про зміни до Закону

 про Конституційний Суд.

      З  цього приводу є підтримка варіанту, який вносить депутат

 Єльяшкевич  (по-моєму, 200... більше двохсот депутатів пілписало

 з  цього  приводу  клопотання).  Тому  я цю пропозицію ставлю на

 голосування - про  включення  на  січень місяць цього питання до

 розгляду.

 

      "За" -

      Я...   одну  хвилиночку!  Давайте  ми  тоді  таку  приймемо

 процедуру: об ми рухалися послідовно в цьому відношенні, давайте

 за  основу  приймемо  той  проект,  що є. А потім будем так: які

 питання   вилучать,   які  додатково  включать.  Зрозуміло.  Ну,

 зараз... давайте -  спочатку  за  основу я ставлю на голосування

 запропонований  вам  проект.  Я дам відповідь на ті питання, які

 тут  прозвучали.  Все  це,  власне,  враховано  вже.  Ставлю  на

 голосування. За основу!

 

      "За"-

      Ну, я не розумію тоді... (Ш у м   у   з а л і)

      Та  сидять в залі! Ну чого ж нема?! Подивіться: Конституцію

 можна приймать іншу!.. (Ш у м   у   з а л і)

      Ставиться  за  основу  питання  про  затвердження  розкладу

 засідань  Верховної  Ради на січень 1997 року. На 6 днів. Ще раз

 прошу:   за   основу,  а  потім  пропоголосуєм  всі  пропозиції.

 Голосуйте!

 

      "За" -

      Так. Спасибі.

      Тепер.  Єльяшкевич  пропонує  Закон про зміни до Закону про

 Конституційний  Суд  поставити  на  січень місяць. Цю пропозицію

 підтримують  письмово,  підписами  більше  двохсот  депутатів. Я

 ставлю на голосування цю пропозицію. (Ш у м   у   з а л і)З усіх

 фракцій!

 

      "За" -

      Прийнято  рішення.

      Тепер  питання  таке.  Пропозиція Сироти відносно процедури

 розгляду  питань  податкових  і  бюджетних.  Вчора  ми  детально

 обговорювали  в  нас на раді із керівниками комісій і керівникми

 фракцій.  Власне,  ми  і  прийшли  до  такого  висновку. І зміст

 документів  на  січень місяць, тобто зміс розкладу засідань і не

 передбачає таку  процедуру.

      Більше  того,  я  вам  з  самого  початку  сказав,  що дано

 доручення  відповідним комісійм підготувати спеціальну постанову

 Верховної Ради з  цього приводу.

      Крім  того,  цей  документ,  я маю на увазі за........ мною

 постанову  і  всі  ті  пропозиції,  про  які говорив і Сирота, і

 Мулява?,  і  інші  депутати, повинні бути розглянуті в Верховній

 Раді.  Себто, у сесійному режимі і саме для того ми на наступний

 тиждень посчтавили питання про Державний бюджет, розуміючи, що с

 амого   бюджету  Уряд  сьогодні  не  надіслав  нам.  І  ми  його

 розглянути  по суті  не  зможемо не з нашої вини.

      Але  про процедуру ми можемо виділити там півгодини часу на

 який  варіант,  який  сьогодні  пропонують  депутати.  І на тому

 зосередитися.

      А  коротко  2  хвилини  з  цього  приводу  Віктор  Іванович

 Суслов - стан підготовки  законопроектів  з  податкових питіань.

      Будь ласка, зробіть інформацію.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые   народные  депутаты,  что  касается  работы  над

 налоговым    пакетом,    поданным   Правительством.   Подано   9

 законопроеттов и я хотел бы отметить, что вот в это период у нас

 неплохо  складываются  взаимодействия  с исполнительной властью.

 Исполнительная власть тоже понимает, что не все из этих проектов

 нужны сейчас для принятия бюджета. В частности, вчера состоялось

 совещание  у  Президента,  где  Правительство заявило о том, что

 можно  2  из  этих  проектов  пока  не  рассматривать,  отложить

 поскольку они никак  не  влияют на доходы и расходы бюджета.

      Я  думаю,  что  сейчас  мы  приближаемся,  так  сказать,  к

 пониманию,  что действительно нужно  для принятия бюджета, а что

 можно рассматривать неспеша и  позже.

      На сегодня, как  вы  видите,  в опвестке дня стоит поданный

 Кабмином  проект  Закона  о  налоге  на  добавленную  стоимость,

 который  комиссия  поддерживает  в  первом  чтении. На следующую

 неделю  мы  вынесем  еще минимум один законопроект, может быть и

 два.

      Таким  образом мы руководствуемся тем, сто в соответствии с

 Постановлением   Верховного   Совета   эти  законопроекты  будут

 рассматриваться в неотложном порядке по  мере готовности.

      Таким образом, разделяя волнение некоторых дептутатов, нетт

 ли  задержки  в  рассмотрении  этих  законопроектов,  мы  должны

 сказать,  что  такой  задержки на сегодня нет. И наши действия

 сейчас сполне согласовываются с позицией позицией Правительства.

      Кстати,  насколько показала совместная работа и обсуждение,

 Правительство  тоже  осознало,  что  в этих законопроектах очень

 много   сомнительных  и  неподготовленных  тезисов,  и  критика,

 которая   здесь   была   позволяет  тепеть  Правительству  более

 внимательно  отнестиь  к этим законопроектам и готовить их более

 основательно.

      Единственное, очень важно для нас, я подчеркиваю, как можно

 бытрее,  скажем,  ограничить  срок,  в  течение  которого мы эти

 рпоекты  можем  рассматривать,  и  все-таки  перейти  к  проекту

 бюджета принять его.

      В противном случае мы  можем   затянуть принятие  бюджета.

      И  вот  в  виду  вопроса  о  бюджете,  который выносится на

 следующую   неделю,   тогда   мы  дадим  полную  раскладку,  что

 действительно  необходимо  принять  для  того,  чтобы мы приняли

 проект бюджета.

 

      ГОЛОВА.    Я думаю, вичерпна інформація.

      Ще  раз  нагадую всім депутатам про те, що ми проголосували

 на  початку 6 сесії один принцип, стосовно якого всі питання, що

 стосуються   податкового  законодавства  розглядаються  по  мірі

 готовності, озглядаються  невідкладно.

      І  ще  раз  підтвердив Віктор Іванович, і тільки ці питання

 будуть  підготовані  до  розгляду  відповідно  до Регламенту, за

 невідкладною  процедурою,  тобто,  вдвічі скороуючи термін на їх

 підготовку,  вони  відразу  будуть  розглядатись сесійним залом,

 навіть якщо вони не  включені до порядку дня.

      Тому  турботи тут даремні.

      пропозиція депутата Степенко кореспондується з пропозиціями

 депутата   Довганя  віносно  національної  програми.  Турбуються

 обидва  про  те,  щоб  серьйозно ці питання були розглянуті, але

 комісія,  як  ви  знаєте,  очевидно, досить критичну дала оцінку

 змісту  Національної  програми, але є процедура вирішити питання

 про  доопрацювання  програми  або  про перенесення її на пізніше

 може  тільки  сесійний  зал.  і тому це питання стоїть в порядку

 дня.  Я  хочу,  щоб  ви  на  нсього  часу багато не витрачали, а

 прислухалися  до  мірквання комісії в цьому відношенні. Ось тому

 деякий подив викликало у Василія Івановича те, що немає сьогодні

 ж Кабінету Міністрів. Але прирозгляді цього питання міністр буде

 обов'язково на засіданні.

      Тепер  я  мушу  пояснити ще, як готувався проект на січень-

 місяць,  план роботи. У нас нерозглянутих залишилось 118 питань.

 І  тому  всі  їх  на тиждень ставити просто було б безглуздо. За

 згодою  голів комісій і голів фракцій ми залашиил у переліку тих

 питань, які можуть бути розглянуті принаймні зараз всього кілька

 питань,   а   всі   інші  рекомндується  розглянути  і  вони  не

 вилучатимуться  на  сьомій  сесії.  Тому всі ті питання, про які

 говорив   Глухівський,   Кожин,   інші   депутати,  вони  будуть

 розглянуті у сесійному режимі. Одну хвилинку. Зараз.

      Відносно   пропозиції   депутата   Муляви.   Він  претензію

 висловлює   з  приводу  того,  що  практика  підготовки  порядку

 недосконала.   Можливо,   але  така  Конституція,  таки  порядок

 передбачає  Конституція, Регламент наш. От ми ним і користуємся.

 Давайте  будемо  виправляти не самі документи. Не подобається, я

 розумію,  багатьом,  ну,  скажем,  керівництво  Верховної  Ради.

 Сьогодні  це вже звучало. Теж поміняємо, але наступного, мабуть,

 разу  давайте,  тому  що зараз незовсім з руки. Проте, ви можете

 вносити пропозиції , визначені до Регламенту.

      Далі.  Відносно  впливу на виробництво податкової політики.

 Має  великий вплив, безперечно. Але не тільки податкова політика

 визначає  стан нинішній. прошу вас, можливо, це я перевищую свої

 повноваження,  почитайте уважно статті в " Діловій Україні", які

 зробили  академік Трефілов і наш депутат Вадим Петрович Гетьман.

 Друга  публікація.  Там  є багато відповідей на ті питання, яким

 чином  треба  йти, хоч в цілому висновок такий, що і навіть вони

 такі  високодосвідчені  спеціалісти не зовсім чітко бачать, яким

 чином можна подалати сьогодні кризову ситуацію.

      Пропозиція   Довганя   відносно  порушення  Конституції  на

 місцях -це не збігається з порядком дня на сьогодні,  але  воно,

 так  би  мовити,  опосередковано  виходить  в  порядок дня. А ви

 підготуйте  проект  запиту  на завтра, свій запит до Генеральної

 прокуратури  з  цього приводу, і ми його підтримаємо, підпишемо,

 направимо, нехай прокуратура займається цим питанням.

      Я  ще  раз,  підтримуючи  в  даному  випадку те, що говорив

 Сергій  Васильович,  хочу сказати: земельні відносини відповідно

 до  статті 13, 14 Конституції здійснюються виключно винятково на

 законодавчій  основі.  Інші  акти,  укази, постанови, декрети не

 діють.  Я  звертаюся  з  цього приводу до всіх тих, хто працює у

 виконавчих  стркутурах, у Держкомземі, у місцевих адміністраціях

 і  місцевих радах. Майте на увазі ще раз: хтось буде відповідати

 за  законом,   за   порушення  Конституції  і  закону  виключно,

 винятково, ще раз повторюю, на основі законодавства здійснюються

 всі правовідносини відносно землі. І тому спішити поперед батька

 в  пекло,  в  даному  випадку  із  видачею  документів,  які  не

 передбачені в законах, не дозволено, немає ніхто права.

      Пропозиція  Ландика.  Я  думаю, ми вирішемо її таким чином.

 Давайте  доручемо зараз усно Віктору Лаврентійовичу Мусіяці, він

 запросить  і  вас, і Головатого. В мене вчора із Голдоватим була

 зустріч.  Теж  серйозний  наготовлений  проект  документів, 1600

 статтей, документ -Цивільний кодекс. Він певною мірою збігається

 або    переплітається    з    Господарсько-адміністративним,   з

 Господарсько-комерційним кодексом.

      Треба, очевидно, врегулювати ці питання і, я думаю, що вони

 тоді  вносли  там цю пропозицію на 7 сесію. Ми тоді будемо знати

 підходи такі, які всіх влаштовують.

 

      ___________. Дальше.

 

      ГОЛОВА.  Пропозиція  Чапюка  про  закон  про  мораторій  на

 невиплату  заробітної  плати представникам влади. Я маю на увазі

 Кабінету  Міністрів, Верховній Раді, Адміністрації Президента до

 ліквідації  заборгованості.  Я  розумію,  що це тривалий період,

 оскільки  інформацію  ви  сьогодні  одержите  від  Національного

 банку. Заборгованість сягає маже 4 мільярдів гривень, уже зросла

 вона  і  за  січень  місяць  на  200  мільйонів. Тому, я вважаю,

 попросив  би  вас,  Ростаслав Степанович, давайте ми включимо це

 питання  на  січень місяць, а ви не голодуйте все-таки зараз. Не

 має в   цьому  потреби.

      Ну  є  пропозиція  підтримати  пропозицію депутата Чапюка і

 включити  це  питання  до розгляду на січень місяць. Будь ласка,

 підтримайте.

 

      "За" -

      Ростислав  Степанович,  ви розумієте, як ми не розглянемо в

 січні, а потім ще 2 тижні до 7 сесії, а потім ще хоч би тиждень,

 то це вам   довга   буде  голодівка. Ви розумієте?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тому я прошу ще раз. Шановні депутати! Я прошу вас. Давайте

 під  таку  умову.  Ми  проголосуємо  "включимо", а він перестане

 голодувать. (Ш у м  у  з а л і)

      Можна  так?  Підтримайте,  будь ласка. На січень місяць. За

 такою  умовою. Будь ласка. Ну нам не вистачало ще таких жертв. Я

 прошу вас. Будь ласка.

 

      "За" -

      Ну  я  прошу  вас.

      Я  звертаюся  до Управління справами. Ви видайте Ростиславу

 Степановичу  все-таки  білу  пов'язку,  уже стандартну у нас, бо

 чорна носиться навскоси, ви пам'ятаєте... Так же?

      Будь  ласка,  я  прошу  вас...  Я  прошу депутатів: давайте

 зважимо  на  позицію  депутата.  Давайте  включимо це питання до

 розгляду.  Ну,  я  прошу  вас!  А  його  попросимо, щоб він, ну,

 припинив  цю  акцію,  він щиро це робить, ніякого сумніву немає,

 він  зобов'язаний  це  робити. Але треба, але треба зважить і на

 реальність, яка є. (Ш у м  у  з а л і)

      Так  я ще раз кажу! А, прошу вибачити. Прийняте рішення. Ще

 не  затверждене  за  основу.  Зніміть, Катерина Тимофіївна. А то

 загалом,  да. Включено до незатвердженого порядку дня, включено,

 включено. Ростислав Степанович, ну я прошу від імені депутатів!

      Є  пропозиці  проголосувати прохання Ростислава Степановича

 припинити   свою  акцію.  Будь  ласка!  Ставлю  на  голосування.

 Підтримайте мою пропозицію, нехай припинять, будь ласка!

 

      "За" -

      Ну,   не   прийнято.  Ну,  він  сам  зважить  на  це.  Одну

 хвилиночку! Далі. Я дам вам слово.

      Анісімов,   відносно   тих   документів,   які   вже   були

 проголосовані   на  включення  на  січень  місяць.  Будь  ласка,

 Анісімов. Увага!

 

      АНІСІМОВ Л.О., 178, Запорожье.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Александрович, я хотел бы, чтоб вы поддержали три законопроекта,

 которые  мы с вами рассматривали, и надо их принимать не потому,

 что  мы  могли  б принять..........., продолжая сроки отнесения,

 потому  что  они  должны вступать в действие с 1. 01. 1997 года.

 Первое.   Документ,   который  мы  так  добивались  от  Кабинета

 Министров, прислан в Верховный Совет 25 декабря 1996 года.

      Что  касается  вопроса индексации доходов. Вы помните, мы в

 этом   зале   отменили   Декрет   Кабинета   Министров,  который

 замораживал индексацию доходов и пенсий населения. Теперь, когда

 Кабинет Министров внес такой законопроект, я просил бы, чтобы мы

 его  рассмотрели  на следующей неделе. Он даже здесь соглашается

 уже  на  те  подходы,  которые мы с вами предлагали. О них можно

 спорить,  но  инфляция за 1996 год составляет 39 процентов. Уже,

 не пересматривая ни пенсию, ни минимальную зароботую плату, надо

 б людям было проиндексировать, увеличить эти доходы. Один закон.

      Второй закон, Александр Александрович, действовал до 1.01.97

 года  -это  10  процентов  баллансовой  прибыли  направлялося на

 пополнение  оборотных  средств  предприятий, и они не облагались

 налогом.  Можно  много  говорить  сегодня  о налоговой политики,

 рассматривать законодательста налоговые. Но я б просил, чтобы мы

 все-таки рассмотрели этот закон и пролангировали его до принятия

 пакетов законодательных актов, которые предлагает правительство.

 Еще  раз  напоминаю: тромб в экономике -это отсутствие оборотных

 средств.  Мы,  депутаты  Верховного  Совета,  пошли  на  встречу

 производителю  и  дали  право  до  1. 01. 97 года 10 процентов с

 баллансовой  прибыли  пополнять оборотные средства и не облагать

 налогом.  Прошу  эту  позицию поддержать. Потому что, январь уже

 месяц  на  середину, а надо сегодня просчитывать и пересчитывать

 все   деньги,   которые  направляются  на  пополнение  оборотных

 средств.

      И  последнее,  Александр  Александрович.  10 января Кабинет

 Министров прислал документ...

 

      ГОЛОВА. Назвіть ще раз назву документу.

 

      АНІСІМОВ Л.Р.   Документ называется следующим образом: "Про

 внесення  змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України

 "Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ

 і організацій". Четвертым пунктом записано следующее содержание:

 10  процентов  баллансовой  прибыли дается право................

 пополнение  оборотных  средств. И эту сумму не облагать налогом.

 Это первый шаг был сделан навстречу производителю.

      И последний закон. 10 января прислал Кабинет Министров нам,

 будем  говорить,  аннотацию и говорит про хід виконання постанов

 Верховної  Ради  України что касается минимальной оплаты труда и

 минимальных пенсий.

      Поэтому,  Александр Александрович, надо будет отвести этому

 вопросу  особое  внимание  и  время.  И перед... от рассмотрения

 Государственного  бюджета  мы  никуда  не  уйдем  -все-таки надо

 рассмотреть  хотя  бы  о минимальном размере пенсии. Это как раз

 корреспондируется  с  тем,  что  сегодня  в  этом  зале:  30 лет

 работал  -ту  же  самую  пенсию; тот, кто вообще не работал, -ту

 самую  пенсию...  Поэтому  этот документ должен быть рассмотрен.

 Подписан он Пинзеником, делаются определенные сслыки. Поэтому мы

 должны сказать: соглашаемся мы, или не соглашаемся.

      Вот  такой  подход  я  предложил бы все-таки рассмотреть на

 сессии в январе месяце!

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  я  прошу  уваги!  Шановні  депутати,

 пропозиції  справді  важливі, і вони пов'язані, найперше, з тим,

 що  норми,  які  ми  можемо прийняти зараз, потрібно зробити (як

 виняток),  щоб  вони  діяли  з  1  січня,  оскільки мова йде про

 господарський рік і фінансовий рік.

      Тому  пропозиції, які вносить депутат Анісімов, а саме: про

 включення  на  тиждень Закону про індексування доходів і пенсії,

 про  внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів про

 порядок  використання  прибутку  підприємств і організацій і про

 мінімальну  оплату  праці  і  пенсії,  а також письмово надійшла

 пропозиція  про створення комісії з питань контролю за торгівлею

 зброєю  від  групи депутатів. Я прошу включити до порядку дня, а

 потім затвердити сам порядок.

      Ставлю  на голосування.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Тепер  із тими зауваженнями і пропозиціями, які надійшли до

 проекту,  прийнятого  за  основу.  Прошу  в цілому проголосувати

 порядок  дня. Уже  включили.

      Ставлю на  голосування. В цілому.

 

      "За"-

      Ну,   я   прошу,   будь   ласка,  зосередилися.  Ставлю  на

 голосування ще раз. В цілому. Олександра Володимирівна...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Спасибі.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Нам   зараз   потрібно   розглянути   питання   про  проект

 Національної програми розвитку Агропромислового комплексу. Прошу

 вибачити  мене, про проект Концепції основ політики національної

 безпеки  України  у  2-му  читанні.  Доповідає  Чорноусенко Олег

 Іванович. Ні, ні. Ми послухаємо як раз доповідь, а потм підем на

 перерву.  Доповідь  в  нього  буде кортка, бо це іде питання про

 процедуру  2-го читання. Будь  ласка.

 

      ЧОРНОУСЕНКО О.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати.  Сьогодні  на  ваш  розгляд Комісія з питань оборони і

 державної  безпеки  вносить  проект  Концепції  основ  державної

 політики національної безпеки України.

      Це  вже  дурге  читання  зазначеного  проетку. Ми всі разом

 довго  і  плідно  над  ним  працювали. І народні депутати, члени

 нашої комісії, розраховують на вашу пірдтримку.

      Нагадаю,  що перше читання Концепції пройшло 25 травня 1995

 року,  а взагалі робота над проектом розпочалась ще в 1992 році,

 тобто, майже 5 років тому. Мабуть,  настав час її прийняти.

      Навесні  1995  року  в Комісії з питань оборони і державної

 безпеки   над  подальшою  роботою  над  проекто  Концепції  була

 створена  робоча  група.  До  її складу увійшли народні депутати

 України,  представники  апарату  Верховної  Ради,  апарату  Ради

 національної   безпеки   і   оборони,   національного  інституту

 стратегічних  досліджень, Академії Збройних Сил, Служби Безпеки,

 міністерства  внутрішніх  справ,  Міністерств закордонних справ,

 економіки,  охорони  здоров'я, охорони навколишнього середовища6

 Київського   національного   університету,   кількох  незалежних

 політологічних центрів.

      Перед  робочою  групою  нашої комісії після першого читання

 стояло  дуже  непросте  завдання.  Потрібно було знайти розумний

 баланс6  бо  з одного боку вже було схвалено структуру концепції

 та  її  основні  засади, а з другого боку в період після першого

 читання  концепції  було прийнято Конституцію України, і ми мали

 внести відповідні    серьйозні корективи.

      Я вже не кажу про понад 230 пропоизцій народних депутатів -

 представників  майже всіх фракцій парламенту, а також Президента

 України,  Кабінету Міністрів, Апарату Ради національної безпеки, який вам подано в порівняльній  таблиці до проекту.

      Варто   також  згадати,  що  прийнятий  в  першому  читанні

 документ  було  надіслано  у  більш  ніж  20  урядових структур,

 наукових і дослідницьких установ і організацій у різних регіонах

 України.

      Ми   отримали   понад   120   друкованих  аркушів  суттєвих

 пропозицій  і доповнень, уважно, згідно з Регламентом розглянули

 кожну  поданих пропозицій.

      На   думку  членів  робочої  групи  нам  вдалось  врахувати

 чисельні  побажання  і пропозиції народних депутатів, Президента

 України,   апарату   Ради   національної  безпеки,  науковців  і

 фахівців.

      Як  керівник  робочої  групи  хочу  подякувати за активну і

 плідну   співпрацю  народних  депутатів  Семиноженка  Володимира

 Петровича,  Шевченка  Володимира Івановича, Ігнатенка Олександра

 Степановича,  Кузьменка  Сергія  Леонідовича,  Муляву Володимира

 Савича,   Безсмертного   Романа  Петровича,  а  також  Горбуліна

 Володимира  Павловича -голову ради національної безпеки, оборони

 за   співпрацю,   дійсно,   на   високому   організаційному   та

 професійному рівні.

      Не  можу не згадати фахівців, які доклали багато зусиль для

 того,  щоб  концепція стала тим документом, який ми вам сьогодні

 подаємо. Картавка Валерія Степановича-першого проектора Академії

 Служби  безпеки  України,  Харченка  Ігоря Юрьйовича -начальника

 Управління   МЗС,   Гриценка  Анатолія  Степановича  -начальника

 управління   Науково-дослідного  центру  Генштабу  Збройних  сил

 України,  Костенка Георгія Федоровича -доцента Академії Збройних

 сил і багатьох інших.

      Шановні  народні  депутати,  в  своїй  короткій  доповіді я

 торкнуся  лише  двох  питань,  а  саме:  яке  місце  має зайняти

 концепція  в  загальній  системі  державотворення і друге -які є

 харктерні  риси  проекту  концепції  в його редакції, яку ми вам

 сьогодні подаємо.

      Прийняття  Конституції  України  стьворило  передумови  для

 розбдови  системи  забезпечення національної безпеки України. На

 порядку   денному   стоїть  питання  про  створення  відповідної

 правової  основи  для  її  функціонування. Докумнт, який внесено

 сьогодні  на  розгляд,  і  має забезпечити узгодженя підходів до

 формування  відповідної законодавчої бази для пдготовки доктрин,

 стратегій,  концепцій  державних  і  відомчих  програм  у різгих

 сферах національної безпеки.

      Крім  того,  концепція  національної  безпеки  України  має

 встановити  єдині  принципи  формування  і  проведення державної

 політики  у  сфері національної безпеки України. Якщо торкнутися

 характерних  рис проекту в його остаточній редакції, то, перш за

 все,  слід підкреслити: врахування положень Конституції України,

 яке  було  прийнято  після першого читання проекту концепції. Це

 стоується  пріоритетів,  тобто  громадянин-суспільст-держава. На

 першому   місці,   як  ви  бачете,  стоїть  громадянин  України,

 національних   інтересів   України  і,  безумовно,  повноваження

 основних суб'єктів системи забезпечення національної безпеки, що

 викладено в п'ятому розділі проекту.

      Більш  чітке  визначення сфер національної безпеки, а саме,

 політичної,   економічної,  соціальної,  воеєнної,  екологічної,

 науково-технологічної,   інформаійної  та  інших  з  відповідним

 формулюванням  загроз  національній безпеці України (розділ 3) і

 Основних  напрямів  державної політики, національної безпеки в 4

 розділі.

      Враховано  пропозиції представників Національного інституту

 стратегічних досліджень, генерального штабу Збройних Сил України

 і міністерств України у справах науки і технологій відносно сфер

 воєнної та науково-технологічної безпеки.

      Третє.  Системність  і лаконічність проекту. На наш погляд,

 вдалося  краще  його структурувати, вилючити повторення в різних

 розділах,  унінути  зайвої  деталізації  тощо.  Так,  наприклад,

 замість детального переліку повноважень кожного із суб'єктів, що

 було  в  5  розділі  раніше,  на  основі системного підходу було

 визначено  основні  функції  системи  забезпечення  національної

 безпеки  України,  для  кожної  сфери  її  діяльності,  а  також

 повноваження у відповідності до Конституції України.

      Після   схвалення   концепції   Верховною  Радою  зазначені

 положення  (тут  я  звертаю  вашу  увагу  до  проекту  постанови

 Верховної  Ради,  який  теж  там  доданий)  буде конкетизована в

 законопроектах   про   національну  безпеку  України,  про  Раду

 національної  безпеки  і оборони, про воєнну організацію України

 та  інших.  Саме  в цих законаз на основі визначених у концепції

 основних  функцій  буде  чітко сформульовано перелік повноважень

 кожного  із  суб'єктів системи забезпечення національної безпеки

 України.

      Хотів  би  наголосити,  що тому частину пропозицій народних

 депутатів,  які носять надто деталізований характер для конепції

 було відхилено, і ми маємо за мету включити їх якраз у зазначені

 законопроекти. Ми всіх їх зберегли  в себе в комісії.

      Четверте.  Врахування міжнародного виміру. Активна політика

 УКраїни  а міжнародній арені, її інтерграція у світову спільноту

 передбачають  і  перні  зобов'язання.  В  зв'язку  з цим внесені

 відповідні  зміни  до  проекту  концепції.  Так  серед  основних

 принципів забезпечення національної безпеки в першому розділі на

 перше місце поставлений пріоритет прав людини.

      Додатково   включено   принцип   демократичного  цивільного

 контролю  над  військовою  сферою.  Пріоритетність  прав  людини

 затверджено  в  Конституції  України  і  відображено  також  і в

 розділі 2, де подано пріоритетні національні інтереси України.

      У  розділі  5  передбачено  участь  у  міжнародних системах

 безпеки з детальним визначенням відповідних функцій.

      Завершуючи  доповідь,  задамо собі такі запитання: чи можна

 ще  попрацювати  над  проектом,  щоб  він  був ще привабливішим.

 Звичайно можна.

      Чи  можна  працювати  так,  щоб  він  влаштовував кодного з

 народних  депутатів? Боюсь, що це   важко буде  зробити.

      Шановні  колеги,  перед  тим,  як  ви  зробите свій вибір і

 визначитесь  шляхом  голосування,  я  прошу  вас  взяти до уваги

 наступні  2  положення.  По-перше,  нас  уже обганяє саме життя.

 Президент  України  вже вніс на розгляд парламенту проект закону

 про   Раду  національної  безпеки  і  оборони  України.  Кабінет

 Міністрів   вже   завершує  розробку  концепції  економічної  та

 інформаційної  безпеки.  Міністерство  оборони  вже  напрацьовує

 пропозиції   і,  ви  знаєте,  що  розглядалось  воєнна  доктрина

 України. всі зазначені документи мають розглядатися тільки після

 схвалення  концепції Національної безпеки. Тому Верховна Рада не

 може  зволікати  з її прийняттям. Концепція -і ми в цьому залі з

 вами  прийняли  таке  рішення  -є  документом  конституційним  і

 невідкладним  і входить  до того   переліку, який затвердили.

      По-друге.  За  одностайною думкою фахівців проект Концепції

 виглядає  досить  пристойно.  В  тому  числі  і  в  порівнянні з

 аналогічними  документами   передових  країн.

      це  достатньо виважений і науково обгрунтований документ, в

 якому враховано досвід нашої країни та інших держав світу.

      Комісія  з  питань оборони і державної безпеки впевнена, що

 ми  не  помилимося,  якщо  сьогодні  підтримаємо цей проект. Тим

 самим  ми  започаткуємо  практичну  роботу  по розбудові системи

 забезпечення  Національної  безпеки  України  на  основі єдиного

 системного підходу  на міцних  законодавчих   засадах.

      Важливість  цієї  роботи  для  нашої  молодої держави -ми в

 цьому  впевнені -розуміють всі присутні. Наша комісія розраховує

 на  вашу підтримку  .

      І  останнє.  Усі  в  цьому  залі  прекрасно  розуміють,  що

 Концепція не є непорушною догмою. Ми маємо право і мабуть будемо

 з  часом  її змінювати як звичайний закон. Сьогодні ж важливо не

 заговорити  Концепцію,  а  прийняти  її успішно з чистою совістю

 завершити цю сесію. Дякую за увагу. А зараз давайте перейдемо до

 постатейного  ...

 

      ГОЛОВА.  Давайте дамо змогу депутатам подумати півгодини на

 перерві. Так  же? А  потім   приступимо.

      Перерва.

 

      ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Сідайте на свої місця.

      Будь ласка, на трибуні Олег Іванович Чорноусенко -заступник

 Голови   Комісії   з   питань   охорони   і  державної  безпеки.

 Розглядається концепція: "Основи державної політики національної

 безпеки України". Процедура другого читання.

      Прошу.

     

      ЧОРНОУСЕНКО О.І.

      Шановні  народні  депутати,  я  прошу взяти вас порівняльну

 таблицю, яку ми відпрацювали.

     

      ГОЛОВА. Зауваження до преамбули і назви документу є?

      Лавриненко, будь ласка.

     

      ЛАВРИНЕНКО.

      Шановні     колеги     -народні     депутати,    Олександре

 Олександровичу,  я  вносив  пропозицію  внести  зміни в редакцію

 преамбули.  І  в  частині,  там друга пропозиція, прошу звернути

 увагу,  де  мною  пропонується:  обов'язково  треба записати, що

 існування    України    як   суверенної   держави   і   її......

 заберзпечення, прогресивний розвиток не можливі без забезпечення

 життєвих інтересів народу України та спрямованої на це державної

 політики їх захисту. Чому саме на цьому я наполягаю?

      Оскільки  національні  інтереси -це, перш за все, існування

 народу,  таким чином -самої нації. Коли ми бачимо, що сьогодні є

 Конституція,   є   і  інші  закони,  але  вони  ігноруються,  не

 виконуються,  люди не отримують ані зарплати, нічого. То їм тоді

 держава,  для  них  немає  ніякого  сенсу,  вона втрачає сенс, а

 значить  і  національна  безпека.  Тому  саме  в преамбулі треба

 закласти оцю суть.

     

      ГОЛОВА.  Олег  Іванович, будь ласка, як комісія дивилася на

 цю ...

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Комісія  вважає тут в обгрунтуванні є чітко

 виписано,  що  національні  інтереси, мабуть, є більш визначено,

 традиційно  вживано,  вживано  формулювання.  Більш  того,  воно

 ширше,  ніж  життєві  інтереси  людини.  Бо  тут  поєднуються  і

 інтереси людини, і інтереси держави.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.   Давайте  поставимо  на  голосування,  якщо

 депутат наполягає.

      

      ГОЛОВА. Ставимо на голосування, Микола Лаврентійович?

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Принципових  протиріч тут намає, Олександре

 Олександровичу.

     

      ЛАВРИНЕНКО.  Я настоюю саме на цій редакції, оскільки життя

 є  основним,  а  все  інше похідне. Тому і витікає з цього, тому

 треба  в  преамбулі,  щоб  воно  чітко  це  звучало. І було всім

 зрозуміло як державним політикам, діячам, так і народу. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Пропозиція  аргументована, і вона є в порівняльній

 таблиці. Я ставлю на голосування пропозицію депутата Лавриненка,

 прошу  підтримати.  Вона  не  руйнує конструкцію документа. Будь

 ласка.

     

      "За" -

      Не вистачає потрібної кількості голосів.

      Олег  Іванович,  як  ви  дивитеся  на  те,  щоб оскільки це

 політико-юридичний  документ,  редакція  через  неможливо  те то

 інше,  вона  трошки така декларативна, занадто багато пафосу. Чи

 не  краще  було  б  записати  так, що існування, самозбереження,

 прогресивний  розвиток  України, як суверенної держави, залежить

 від  здійснення  цілеспрямованої

 політики   захисту   інтересів   її   громадян  та  національних

 інтересів.   Основу   такої   політики   і   визначає  концепція

 національної  безпеки  України.  Чи забезпечується... Тобто мова

 йде...

     

      ЧОРНОУСЕНКО  О.  І.  То  тоді  давайте:  захисту життєвих і

 національних ...

     

      ГОЛОВА....  життєвих  і національних інтересів людей. Можна

 так?  Тобто  не  через "неможливо", а так... в розмовній, так би

 мовити,... Тоді те, що сказав тільки що Олег Іванович, ставиться

 на  голосування  в  такій  редакції.  Будь ласка, підтримайте цю

 пропозицію - назву і преамбулу. (Ш у м   у   з а л і)

     

      "За" -

      Так.  Одну  хвилиночку!  Тут  зрозуміло  що до чого... Будь

 ласка,  оголосіть,  будь  ласка,  щоб  зайшли  дозалу  всі,  хто

 сумнівається там, чи треба голосувати, чи не треба... Ну, це ж я

 розумію:  приходять  на  сесію деякі (окремі, я маю на увазі), а

 потім  збирають  журналістів  і  дають  інтерв'ю зранку до кінця

 сесії...  Замість  того,  що... треба працювати тут, в сесійному

 залі!  Ну,  я  мав на увазі не тих, що зараз заходять до залу...

 Будь ласка.

      Зараз поставим на голосування, зараз! (Ш у м   у   з а л і)

      Так,  приготувалися.  Назва  і  преамбула  в  редакції, яку

 запропонував  тільки  що  Олег  Іванович і яка всіх задовольняє,

 ставиться на голосування, будь ласка. (Ш у м   у   з а л і)  Так,

 так, так...

     

      "За" -

      Петро Степанович, голосуйте, голосуйте... А чому ви мені це

 розказуєте?! Я що, не бачу?!.. (Ш у м   у   з а л і) Хвилинку, не

 треба. Не треба...

      А  чому  ви мені це розказуєте? Я що  не  бачу?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Хвилинку,  не треба,  не треба.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ще раз наголошую: голосувати доведеться. Це документ в 2-му

 читанні розглядається. Налаштуйтесь на  серьйозну  роботу.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ____________. Яке .......2-е ...

     

      ГОЛОВА.  Я,  будь  ласка, спокійно, не заважайте. Ставлю на

 гоосування ще раз. Голосуйте. Не сумнівайтеся.

     

      "За"-

      Дякую. Прийнято.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Розділ  перший. "Загальні  положення і  принципи".

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  У  депутатів  чиї  пропозиції тут записані в

 порівняльній   таблиці є наполягання ...

     

      ГОЛОВА.  Хто  наполягає  на  цйі пропозиції? Шевченко, будь

 ласка.  Тільки я просив би все-таки, якщо не суттєві пропозиції,

 то     давайте редакційно не правити документ, бо це...

     

      ШЕВЧЕНКО

      34............. виборчий  округ.

      Я зрозумів.

      Олександр  Олександрович,  я  проти  не  маю  нічого  проти

 попереднього голосування,  але ж давайте далі  додивимось.

      Я  вважаю, що невірнор запропоновано призначення концепції,

 її  основне призначення полягає в досягненні взаємовідносин всіх

 нормативно-правових  актів  та  інший  документ  у сфері безпеки

 людини,  суспільства та держави. Тут є   взаємовідносини...

     

      ____________. Де це?

     

      ШЕВЧЕНКО... Але  це   перед 1-м   пунктом...

     

      ЧОРНОУСЕНКО. Будь ласка, номер  поправки.

     

      ГОЛОВА. Поправка номер 6.

     

      ШЕВЧЕНКО. Поправку я  давав... Я   вже...

     

      ГОЛОВА.  Поправка  номер  6.  Ви зверніть увагу, якщо слово

 громадян суспільства і держав замінено одним словом "Національна

 безпека України".

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ____________. Ні,  це... Він зовсім не про те говорить.

     

      ГОЛОВА. Ну,  дайте слово  Шевченку. Одну хвилину.

     

      ШЕВЧЕНКО. Не може такого  бути,  тому  що немає...

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Який  номер  поправки, Володимир Іванович? Де

 нам шукати цю.... те, про що говорити.

     

      ШЕВЧЕНКО....  Одним  словом,  тому що ми ще не сформулювали

 понятійний  апарат  Національної безпеки. І їх складових частин.

 Це  -Національна  безпека,  це поняття інтегральне. Ми не можемо

 рухатись, якщо ми не визначимось. Але це в подальшому абзаці.

      А зараз я поки що говорю про перший номер. Я зараз мушу вам

 сказати, але неправильне...

     

      ГОЛОВА.  Володимир  Іванович,  я  прошу,  не  сприйміть, як

 образу. Давайте, коли ми дійдемо до тої поправки, яку справді за

 змістом треба голосувати, ви візьмете слово і будемо голосувать.

 А  це  зауваження  воно  висловлене,  до  речі,  і  в зауваженні

 юридичного відділу про те, що треба чіткіше висловити категорію,

 висловити  деякі  категорії,  дефініції,  до  яких  ми  сьогодні

 прислуховуємось.  Але  біда в тому, що є багато дефініцій, які в

 ужитку  знаходяться,  але юридичного тлумачення поки що не мають

 і,   мабуть,   так   буде  тривалий  час, оскільки  розвивається

 суспільство.   Називаються   різні   категорії.   Є   навіть   в

 Конституції, справді, такі положення, які потребують додаткового

 тлумаченя.

      Тому  до тексту на сторінці 4: "Національна безпека України

 як    стан   захищенності   життєвоважливих   інтересів   особи,

 суспільства  та  держави  від  внутрішніх  і  зовнішніх загроз і

 необхідною   умовою   збереження   та   примноження  духовних  і

 матерільаних  цінностей.  "  Дуже  грамотно  написано,   причому

 враховано всі складові.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Всі  складові.  Те,  що  ви  говорите, інші є

 зауваження?

     

      ГОЛОВА. Лавриненко, будь ласка.

     

      ЛАВРИНЕНКО.  Шановні  колеги,  я  хочу звернути увагу, що в

 цьому  документі  треба,  оскільки  він  ставить за мету захист

 національних інтересів, то треба обов'язково не просто інтересів

 особи,  а  інтересів кожної особи і не просто соціальних груп, а

 всіх  соціальних груп. Справа в тому, що потім, коли є документ,

 і  закон  кожен  тлумачить  по-своєму.  А  держава саме дбає про

 інтереси кожної людини, кожної особи. Тому треба внести ці...

     

      ГОЛОВА.  Микола  Федорович,  ви  дуже принципово ставите це

 питання і воно підтримки заслуговує. Але мова йде про концепцію.

 А  в  кожному  законі,  які  будуть  стосуватися  тієї  чи іншої

 категорії   суб'єктів   національних   інтересів,   треба   буде

 виписувати.  Бо, справді, тут можна говорити про дітей (а це теж

 національна   безпека,   питання  національною  безпеки)  і  про

 дорослих,  і про безробітніх, і про пенсіонерів, і про ветеранів

 і так далі. Тому загальне слово -це особа, она тут виписана.

      Але це концепція. Будь ласка, Микола Федорович.

     

      ЛАВРИНЕНКО.

      Тоді  у мене буде запитання. Соціальні групи, що вони... Ви

 знаєте,  коли  нема  цього  загального, оскільки концепція -це є

 загальний  документ,  з  якого  потім  витікає інше. Пому я саме

 підкреслюю,  що всіх соціальних груп, бо практика сьогоднішнього

 життя   показує,   що   у  нас  одні  соціальні  групи  займають

 привілегіроване   становище,  а  інші  вже  бракує,  тому  що  з

 загального документу............

     

      ГОЛОВА. Микола Федорович, це інше питання дещо.

      Будь ласка,.............

     

      ЧОРНОУСЕНКО.

      Микола  Федорович,  це питання, ну, по кожному слову можемо

 вставляти   ще   по   три  слова  додатково.  Якщо  ми  написали

 "соціальних  груп", ми розуміємо всіх соціальних груп безумовно.

 Ми  ж  не пишемо, що якоїсь окремо виділеної. Груп всіх, які є в

 нашому  суспільстві. Крім того, на сьогодні термін у нас цей ще,

 чесно   кажучи,   не  дуже  визначений.  Тому  запишемо  так,  а

 вирішувати  будемо остаточно, коли вже будемо приймати Закон про

 національну   безпеку,   який   буде   конкретизувати  положення

 концепції.

      Я вже у виступі своєму говорив про те, що для розвитку цієї

 концепції  повинно  буде  напрацювати  цілий  пакет  законів.  І

 частина  пропозицій, значна частина, яка тут не врахована увійде

 туди,  як більш конкретизований, більш точний і більш розписаний

 відповідно тих завдань, які поставлені.

     

      ГОЛОВА.   Я   прошу   ще   раз.   Є   ряд   категорій,  які

 кореспондуються  між  собою  -особа, суспільство, держава. ми це

 розглядаємо. Наприклад...

      Та почекайте хвилинку свої поправки. Візьме слово, скажете.

      Потім.  Зверніть  увагу ще на таке. Концептуальний характер

 має  розділ  в Конституції, наприклад, "права і свободи". А далі

 ми розписуємо ті пункти, про які ви зараз говорите.

      Констиуція  чинна,  і  вона  проводить  всі особи у, так би

 мовити,   рівний  стан  перед  Законом,  перед  Конституцією.  А

 Концепція  говорить  узагальнено  про  загальні  речі.  І я тому

 просив би ще раз: давайте не будем писати всі разом Концепцію, а

 все-таки  довіримо  професіоналам,  які представлені у Комісії з

 питань   оборони  і  національної   безпеки.

      Микола   Федорович,   ви   не  наполягаєте  на  цьому?  Ні?

 Задоволені  відповіддю?  Задоволені.  Дякую.  Кожин.  У  нього 9

 поправка.

     

      КОЖИН.

      Олександре Олександровичу, тут, по-переше, треба подивитися

 нам  на  те, що ми розглядали цей законопроект в першому читанні

 після  по  той Конституції України. Зараз, після прийняття нової

 Конституції України, ми перший раз розглядаєм даний законопроект

 про  національну  безпеку  України. Перший раз. І от, наприклад,

 даже  залишаясь  от  на  той  поправке, я бы сказал так, что "та

 примноження  духовних  та  матеріальних  цінностей  українського

 народу"  повинно бути  тут записано.

     

      ГОЛОВА. Борисе  Борисовичу...

     

      КОЖИН. ...Нової Конституції  України.  Тому...

     

      ГОЛОВА.    Борисе   Борисовичу,   послухайте   мене.   Одну

 хвилиночку.   Після  прийняття  Конституції  ми  вже  розглядали

 десятки   законів,  навіть  сотні.  І  ніколи  всі  процедура  і

 Конституція  сама  не  передбачає  розглядати  за  іншим, іншими

 регламентними нормами, ніж це визначено Регламентом взагалі. І я

 прошу  вас.  Розглядається  в  другому  читанні. Ваші пропозиції

 будуть  розглядатися  і голосуватися  безумовно.

      (Ш у м  у  з а л і)

      От по кожній конкретній. Давайте, 9 поправка.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Борис  Борисович,  у  мене  іноді складається

 враження, що   ви не  хочете, щоб ми прийняли  Концепцію.

     

      ГОЛОВА.  Ще  раз  повторюю. Національна безпека України, як

 стан  захищенності життєво важливих інтересів особи, суспільства

 та  держави  від  внутрішнього,  зовнішніх  загроз  є необхідною

 умовою   збереження   та   примноження   духовних  (...........)

 ценностей. Це ...

     

      ЧОРНОУСЕНКО.   Та  ми  ж  написали  "особи,  суспільства  і

 держави". Ми  всю  єдність  записали.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА. Борис Борисович...

     

      ЧОРНОУСЕНКО. Ну написано, що національна безпека України, а

 не  Радянського Союзу, Борис Борисович.

      Я прошу  поставити на  голосування.

     

      ГОЛОВА. Поправка  Кожина 9 сравиться  на голосування.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.   Так,   а  він  говорить  зовсім  не  те,  що

 написано...

     

      ГОЛОВА. Нічого, ми голосуєм те, що написано.

     

      "За"

      Не вистачає голосів.

      Перший абзац з'ясований. Другий абзац: "Головними об'єктами

 національної   безпеки  є  громадянин,  його  права  і  свободи,

 суспільство,  його  духовні та матеріальні цінності, держава, її

 конституційний  лад,  суверенітет,  територіальна  цілісність  і

 недоторканість кордонів".

      Зауваження до цього абзацу є? Немає.

      Абзац    третій:    "Основними    принципами   забезпечення

 національної  безпеки  є:  пріоритет  прав  людини, верховенство

 права, пріоритет договірних мирних засобів вирішення конфліктів,

 адекватні  заходи  захисту  національних  інтересів  реальним та

 потенційним  загрозам,  демократичний  і  цивільний контроль над

 військовою   сферою,   а  також  іншими  структурами  в  системі

 забезпечення  національної безпеки, додержання балансу інтересів

 особи, суспільства і держави, їх взаємна відповідальність, чіткі

 розмежування повноважень органів державної влади".

     

      ЧОРНОУСЕНКО. Олександре Олександровичу, я вибачаюсь, в мене

 тут  є  одна,  одне коротеньке зауваження. Тут надрукували: "Над

 військовою  сферою".  У  нас  далі  по  тексту завжди йде воєнна

 сфера,  бо  вона більш широке охоплює поняття, це просто... "Над

 воєнною сферою". Це п'ятий підпункт.

     

      ГОЛОВА. "Над воєнною сферою" -редакційне. До цієї частини є

 зауваження? Приймається.

      Абзац  четвертий:  "Національна безпека України досягається

 проведенням виваженої державної політики відповідно до прийнятих

 доктрин,  стратегій,  концепцій,  програм  у  таких  сферах,  як

 політична,  економічна,  соціальна, воєнна, Екологічна, науково-

 технологічна, інформаційна, тощо". Нема зеперечень.

      Абзац   п'ятий:  "Конкретні  засоби  і  шляхи  забезпечення

 національної   безпеки   України   обумовлюються  пріоритетністю

 національних інтересів, необхідністю своєчасного вжиття заходів,

 адекватних   характеру  і  масштабам  загроз  цим  інтересам,  і

 грунтуються  на засадах правової демократичної держави". Ну, тут

 немає  ні  в  кого  заперечень, оскільки це загальні положення і

 вони...

      Можна ставити на голосування розділ в цілому?

     

      ЧОРНОУСЕНКО .  Розділ можна проголосувати.

     

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування розділ перший. Голосуйте.

     

      "За" -

      Я  ще раз звертаюся до депутатів: зосередьтеся, будь ласка.

 Не  можна  так, в залі сидить 300 депутатів, а проголосувать, не

 можуть набрати 226 голосів.

      Ще  раз  ставлю  на  голосування,  будь ласка, голосуйте. Я

 вибачаюсь, 345 сидить.

     

      "За" -

      Прийнято.

      Національні  інтереси України, розділ другий. Перший абзац.

 Національні  інтереси  відображають  фундаментальні  цінності  і

 прагнення  українського  народу,  його  потреби  в гідних умовах

 життєдіяльності,  а  також  цивілізовані  шляхи  їх  створення і

 засоби задовільнення. Лавриненко, будь ласка.

     

      ЛАВРИНЕНКО.  Я пропоную розпочати цей розділ таким абзацом.

 Під   національними   інтересами  України  розуміються  -сукупні

 життєві  інтереси  всіх  громадян  України  не  залежно  від  їх

 національності  та  соціального  стану.  Це  я  вважаю  сьогодні

 актуально.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Я  хочу  відповісти,  що  це  формулювання,

 дійсно,  у  нас  довго  обговорювалося  і на робочій групі, і на

 комісії.  І  зважаючи  і  на  думку  фахівців,  і політологів, і

 науковців-правовиків,  ми  як  раз  зробили таке формулювання як

 найбільш загальне і охоплююче всі сторони цієї проблеми.

     

      ГОЛОВА.   Одначе  можна,  якщо  запропонована  поправка  чи

 уточнення  Лавриненка  поставити  перед цим абзацом, вона теж не

 зіпсує перший абзац.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.   Вона   не   зіпсує,  але  поправки  такого

 формулювання він раніше не пропонував.

     

      ГОЛОВА.  Я  розумію. Ні, вона є 46 поправка. Подивіться, 46

 поправка. Він точно прочитав.

     

      ЧОРНОУСЕНКО О.І. А, вибачаюсь, вибачаюсь...Я дивився 48-му...

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  Лавриненка, у

 упнкті  46  вона  викладена,  будь ласка, щоб її поставити перед

 першим абзацем. Ставлю на голосування. Вона загальна...

     

      ЧОРНОУСЕНКО  О. І.  Так  це виходить - замість першої? Вона

 замінює перший абзац...

     

      ГОЛОВА.  Так.

     

      "За" -

      Ну,  так:  або підтримуємо, або не підтримуєм. Давайте так.

 133 не голосує, визначайтеся, будь ласка.

     

      ЧОРНОУСЕНКО  О. І. Я вважаю, що ця поправка буде замінювати

 перший абзац. Не можна цього робити - я вже сказав, чому...

     

      ГОЛОВА. Послухайте, олег Іванович, я ще раз прочитаю разом,

 і  ви  скажете,  що  можна  там... "Під національними інтересами

 України  розуміються  сукупні  життєві  інтереси  всіх  громадян

 України,  незалежно від їх національності та соціального стану".

 Тобто  він говорить, що розуміється під інтересами. А дальше: що

 вони   відображають?   "...  Національні  інтереси  відображають

 фундаміентальні  цінності  і  прагнення укранського народу, його

 потреби  в  гідних  умовах жіттєдіяльності, а також цивілізовані

 шляхи їх створення і засоби задовільнення". Так що можна в такій

 редакції.  Давайте тоді весь цей перший абзац отакого змісту, із

 двох частин.

      Ставлю на голосування. Будь ласка.

     

      ЧОРНОУСЕНКО  О.  І. Я не бачу, щоб тут суть змінилася якось

 від цього, а заплутатись ми можемо...

     

      ГОЛОВА.  Так, так - суть не змінюється, а ширше сказано...

     

      "За" -

      Тоді...

     

      ЧОРНОУСЕНКО О.І. Залишається формулювання те, що у нас...

     

      ГОЛОВА. Тоді я залишаю це, проголосоване в першому читанні,

 формулювання. Тільки що ми його всеодно раз ще проголосуємо.

      Які  ще поправки до першого абзацу? Немає. У вас, Шевченко?

 Будь ласка. Не бачу їх тут записаних...

     

      ШЕВЧЕНКО

      Олександре Олександровичу, я давав поправки, але...

     

      ГОЛОВА.  Номер назвіть поправки!

     

      ШЕВЧЕНКО... Я не бачу їх тут! Справа в тому, що, Олександре

 Олександровичу, є Декларація, значить, ООН від 1974 року, де (14

 грудня),  де  визначено пріоритети національні кожної країни. Їх

 три. І я вважаю, що вони, цей пункт правильно сформульовано, але

 немає  основного  -  якраз   те,   що   визнано   всім  світовим

 суспільством,  це:  суверенітет,  територіальна  недоторканість,

 політична  незалежність.

      І там якраз  є  формуліровка. Це -  постанова від 1974 року

 Організації  Об'єднаних  Націй.  Якщо це буде в главі цього, ну,

 моя  просто  поправка  не пройшла, я її давав. То це як раз воно

 стало  на місця -основні цінності. А останнє, це похідне, воно у

 нас уже розписане іде.

     

      ГОЛОВА. Як ви вважаєте, вони фундаментальні ці цінності?

     

      ШЕВЧЕНКО. Що?

     

      ГОЛОВА. Ті   цінності,  які ви  скзали,   фундаментальні?

     

      ШЕВЧЕНКО. Да.  Це є  фундаментальні.

     

      ГОЛОВА.  Так  тут  же і написано "фундаментальні цінності і

 прагнення українського народу".

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  І,  крім  того,  Володимир  Іванович,  ми  ж

 перелічили  головні  об'єкти  національної  безпеки, де як раз і

 вказали  те,  про  що  ви  говорите:  суверенітет, територіальна

 цілісність і недоторканість кордонів. Те, прощо ви... що ми в же

 проголосували.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  це  процедура  1-го  читання. Там ви

 висловлювали свої  міркування. Все. Дякую.

      До  1-го абзацу є  ще  зауваження? Немає.

      Абзац    2-й.   "Національні   інтереся   України   та   їх

 приорітетність    обумовлюються    конкретною    ситуацією,   що

 складається  в  країні  та  за  її  межами".  Ну,  це зрозуміло.

 Мотивація до... діючє щодо захисту раціональних інтересів. Немає

 зауважень?

      Абзац 3-й. "Пріоритетними раціональними інтереесами України

 є  -це  відповідь  на  ваше  питання  -створення  громадянського

 суспільства, підвищення ефектифвності органів державної влади та

 місцевого  самоврядування, розвиток демократичних інститутів для

 забезпечення   прав   і   свобод  людини.  Тобто,  це  політична

 частина.......

     

      ЧОРНОУСЕНКО. Це з Конституції ми взяли тут формулювання.

     

      ГОЛОВА. З  Конституції.

      Підпункт    другий.   "Досягнення   національної   злагоди,

 політичної   і   соціальної   стабільності,   гарантування  прав

 української  нації, національних меншин  України".

      Немає  зауважень?

      Підпункт    3.   "Забезпечення   державного   суверенітету,

 територіальної  цілосності та недоторканості кордонів. Створення

 самодостатньої  соціальноорієнтованої  ринкової  економіки".

      Підпункт      5.      "Забезпечення     екологічного     та

 технологічного.......... умов  життєдіяльності  суспільства".

      Підпункт  6. "Зберження і підвищення науково-технологічного

 потенціалу.

      "Зміцнення   генофонду"   -підпункт   7.   "...   Генофонду

 українського  народу,  його  фізичного  і морального здоров'я та

 інтелектуального потенціалу".

      Я   просив   би  тут  у  цьому  випадку  писати  "Генофонду

 українського"  з  великої букви, оскільки Конституція торкається

 цієї  категорії  в специфічному тлумаченню.

      До цього підпункту?

      Будь ласка, дайте Лавріненко слово.

     

      ЛАВРИНЕНКО. Я запропонував у поправці 65 пункт 7 викласти в

 такій  редакції:  "Всебічний  розвиток  української нації і усіх

 національних груп  , що  складають народ України".

      Це  ...

     

      ЧОРНОУСЕНКО.   Я   повинен   сказати,  що  ми  з  вами,  в

 Конституції   проголосували термін "українського народу".

       Тому ці положення, які в цьому розділі, майже на 90% взяті

 з  Конституції.  І  формулювання всі, в тому числі "українського

 народу", які охоплюють  всі інші національні групи.

 

      ГОЛОВА.  Те, що ви сказали, Микола Федорович, є у підпункті

 2.  Гарантування прав, там є те, що ви сказали тут.

      Будь   ласка,   підпункт  8,  розвиток  української  нації,

 історичної  свідомості національної гідності українців, розвиток

 етнічної,  культурної,  мовної  та  релігійної самобутності усіх

 національних меншин, що  складають український народ.

      Яка  поправка ваша?

      Заєць.

     

      ЗАЄЦЬ.  Я думаю, що цей підпункт 8, не варто приймати його.

 З  яких  позицій?  Справа  в  тому,  що  в  Конституції  України

 український   народ   визначено   як  сукупність  громадян  всіх

 національностей.  Тут же пропонується термін "український народ"

 як   українці,   національні   меншини,  тобто,  інші  структура

 розуміння  українського народу.

      Тобто  таке   розуміння,   яке   не  базоване  на  принципу

 громадянськості.

      Тому я вважаю, що попередня редакція є кращою і прийнятною,

 а  ця  редакція не є прийнятною, тому що змінює структуру такого

 треміну, як "український народ".

      Змінює  Конституційне розуміння   цього  терміну.

     

      ГОЛОВА.  Конституція  чітко  не  визначає  цей термін, будь

 ласка.  І  справа  Верховної Ради тлумачити, а тим паче, окремих

 дептуатів тлумачити  Конституцію.

 

      ЧОРНОУСЕНКО. Так ми пишемо, що складає український народ?

     

      ГОЛОВА.  А,  немає  поправки,  він  просто  наполягає,  щоб

 залишити попередню поправку.

      Налагодження  рівноправних  та  взаємовигідних  відносин  з

 усіма  країнами, інтегрування ....................

 Підпункт дев'ятий. Нема заперечень.

      Розділ  другий  в цілому ставиться на голосування. Ну, я ще

 раз  повторюю:  ставиться на голосування. А ви можете голосувати

 "проти?.  Будь  ласка,  я  пропоную  голосувати  "за".  Рухатися

 вперед, бо тут написані хороші норми.

     

      "За" -

      Я  прошу.  118  депутатів  сумніваються. Якщо сумніваєтесь,

 голосуйте "проти".

 

      ЧОРНОУСЕНКО.  Це не голосує фракція "Реформи", яка відсутня

 зараз в залі.

     

      ГОЛОВА. А чому вона відсутня?

     

      ЧОРНОУСЕНКО. Ну, я не знаю, вона нараду проводить.

     

      ГОЛОВА.  Ще  раз  ставлю на голосування, будь ласка. Ще раз

 ставлю на голосування. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Спасибі.

      Розділ третій: Загрози національній безпеці України.

      Перший абзац: "Основні можливі загрози національній безпеці

 України у найбільш важливих сферах життєдіяльності, у політичній

 сфері,  посягання  на конституційний лад і державний суверенітет

 України". Нема заперечень.

      "Втручання  у внутрішні справи України з боку інших держав"

 Це  -міжнародн  норма  чи норма багатьох документів чи концепцій

 всіх держав.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  "Наявність  сепаратиських тенденцій в окремих

 регіонах та у певних політичних силах України".

     

      ГОЛОВА. Нема.  "Масові  порушення прав громадян в Україні та

 за   її   межами".

      "Загострення  міжетнічних  і  міжконфесійних  відносин."

      "Порушення принципу розподілу влади".

      "Невиконання   чи  не  належне  виконання  законних  рішень

 органів державної влади та місцевого самоврядування".

      "Відсутність  ефективних механізмів забезпечення законності

 і   правопорядку   в   боротьбі   із  злочинністю,  особливо  її

 організованими формами".

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Це - політична сфера. Може, її проголосуємо?

     

      ГОЛОВА. Давайте  ми всі проголосуємо.

     

      ГОЛОС З ЗАЛУ.    Не чути.

     

      ГОЛОВА. По політичним? Де ваша поправка?

     

      ГОЛОС З ЗАЛУ.         Не чути.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу, звертаюся до депутатів. Ви ж хочете, щоб

 була хороша кенцепція прийнята. Так? Отож. Будь ласка. У кого із

 авторів поправок є зауваження?

      Лавриненко, будь ласка.

     

      ЛАВРИНЕНКО.

      Я прошу звернути увагу на поправку 78, де я пропоную внести

 такі  загрози:  глибока криза в економіці та інших сферах життя,

 бо  звідси  витікає  все  інше,  поширення мафіозно-кримінальних

 структур і кримінальних явищ у суспільстві.

     

      ГОЛОВА.    То    тут    написано:   організована   злочинна

 діяльність. Микола Федорович, там же написано.

      Восьмий    пункт:   "Відсутність   об'єктивних   механізмів

 забезпечення законності і правопорядку, боротьби із злочинністю,

 особливо її оргнізованими формами.

      Це те, що ви говорите.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.Це теж саме.

     

      ГОЛОВА. Можливо, в іншій редакції.

      Кожин, поправка, яка?

     

      КОЖИН.

      Обов'язково  тероризм, так? Його немає, неучтено, так? Тому

 я прошу записати додатково "тероризм" і переголосувать.

     

      ГОЛОВА. Це ж організована злочинність - тероризм.

      Спава   в   тому,  що  комісія.........  не  визначилися  з

 категорією  організованої  злочинності  до  цих  пір. Це  один з

 елементів  ороганізованної  злочинності, так? От доктор.........

 Шинкарук сидить поряд, послухайте.

     

      ЧОРНОУСЕНКО. Олександре Олександровичу, можна?

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Я  думаю, що Борис Борисович в даному випадку

 правий,  бо  тероризм  -це дійсно не тільки форма організованної

 злочинності,  це  форма  політичних також злочинів. І тому ісля,

 мабуть,  боротьби  з  злочинністю,  особливо  її  організованими

 формами, та тероризмом, я думаю ми можемо дописати.

     

      ГОЛОВА....   злочинністю,   тероризмом.  Нє,  правопорядку,

 тероризмом,  боротьбі із злочинністю. Особливо її організованими

 формами.  Та  тероризмом.  Так?  Вставити слово "тероризм". Нема

 заперечень?

      Перша  частина  політичної  ставиться на голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Це  розгляд  питання  за  процедурою другого читання. Дайте

 Зайцю слово. Та не... Та я знаю. ви говоріть, вам же слово дали.

     

      ЗАЄЦЬ. Олександре Олександровичу, яка ситуація складається?

 У  першій редакції... в редакції першого читання був, наприклад,

 підпункт  2  -"Висування  територіальних претензій до України та

 інші посягання на її державний суверенітет".

      Оскільки комісія не включила цього пункту для голосування у

 другому,  в  принципі  моєї  поправки не може бути. Але, якщо ми

 розуміємо  що  таке  "висування  територіальних претензій", а ми

 переконалися  це  на рішеннях Державної Думи і Ради федерацій...

 Федеральних   зборів  Російської  Федерації,  то  це  може  бути

 записано  тільки  у  цьому  пункті,  а  не військовому там, куди

 переносять.   Тому   я  пропоную,  голосуючи,...  Тому  я...  та

 почекайте, ніякі...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Це  висування(...........),  а посягання -це вже є агресія.

 Щоб  ви  знали.  Це  різні  речі.  Тому висування територіальних

 претензій відрізняється від посягання   на ...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одним  словом,  я  прошу  залишити  його все-таки цей пункт

 зараз тут.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.   Іван   Олександрович,   я   відповім  на  це

 запитання.  Справа  в  тому,  що так як ми записали, втручання у

 внутрішні  справи  -це  більш  широке  поняття,  яке  охоплює  і

 територіальні   претензії і  багато  інших позицій.

      Якщо  ми  запишемо  тільки "територіальні", то ми відкинемо

 те, що може  бути  інше.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Я прошу. Ну я прошу ну заспокойтеся. Коли ми зараз

 почнем...  Ми  ж  Концепцію приймаємо. Всі розуміють зміст цього

 слова.   Але  можливо  точно  (...........)  дати  тяжко.  Ви  ж

 пам'ятаєте як дискусія велася навіть на народному рівні -що таке

 агресія. Пам'ятаєте, як чоловік пояснював жінці що таке агресія.

 Так,  іван Олександрович, навіщо ви зараз коментуєте це питання?

 Будь  ласка,  будь ласка, спокійно, спокійно. Є пропозиція першу

 частину:  Політичні  чинники чи фактори", -проголосувати. Ставлю

 на голосування, ставлю на голосування.

     

      "За"

      Ну,  ще  раз,  будь  ласка,  голосуйте! Олександр Маркович,

 організуйте харківську депутацію, щоб голосували правильно.

      Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка, будь ласка.

     

      "За"

      Прийнято.

      Далі.

     

      ________________ В економічній сфері.

     

      ГОЛОВА.   В   економічній  сфері:  "Неефективність  системи

 державного    регулювання    економічних   відносин,   наявність

 структурних   диспропорцій,   монополізму  виробників,  перешкод

 встановленню    ринкових    відносин,   невирішеність   проблеми

 ресурсної,  інансової  та  технологічної залежності національної

 економіки  від  інших  країн,  економічна  ізоляція  України від

 світової  економічної  системи, неконтрольований відплив за межі

 України  інтелектуальних,  матеріальних  і  фінансових ресурсів,

 криміналізація  суспільства, діяльність тіньових структур". Нема

 зауважень?

      Прошу    голосувати    цей    підзаголовок,   зміст   цього

 підзаголовку. Ставлю на голосування.

     

      "За"

      Прийнято рішення.

     

      ________________  У соціальній сфері.

     

      ГОЛОВА.  У  соціальній  сфері:  "Низький  рівень  життя  та

 соціальної   захищеності  значних  верств  населення,  наявність

 значної  кількості  громадян  працездатного  віку, не зайнятих у

 суспільно-корисній  діяльності, суспільно-політично протистояння

 окремих соціальних верств населення та регіонів України, падіння

 рівня здоров'я населення, задовільний стан системи його охорони.

 Тенденції   моральної  та  духовної  деградації  в  суспільстві.

 Неконтрольовані  еміграційні  процеси в Україні. Нема. Ставлю на

 голосування.

     

      "За" -

      Прийнято.

      У воєнній сфері. Посягання на державний суверенітет України

 та  її  територіальну  цілісність.  Нарощування поблизу кордонив

 України   угрупувань   військ   та   озброєнь,   які   порушують

 співідношення  сил, що склалися. Воєнно-політична нестабільність

 та конфлікти в сусідніх країнах. Можливість застосування ядерної

 зброї  та  інших  видів  зброї, масового знищення проти України.

 Зниження   рівня   боєздатності   воєнної  організації  держави.

 Політизація  силових  структур  держави.  Створення та існування

 незаконних  воєнізованих  формувань.  Все це можуть фактори, які

 загрожують національній безпеці. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      В екологічній сфері тут взагалі зауважень не виникало. Тому

 що   специфічна   територія   України,   тут  зауваження  якраз,

 пропозиції  ті,  що  потрібні.  Будь  ласка. В екологічній сфері

 ставиться на голосування. Зміст цього підпункту.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      В  науково-технологічній  сфері.  Невизначеність  державної

 технологічної    політики,   науково-технологічної   сфери.   27

 сторінка. Витік інтелектуального та наукового потенціалу за межі

 України.  Науково-технологічне відставання України від передових

 держав,  зниження рівня підготовки висококваліфікованих наукових

 та інженерно-технічних кадрів". Зрозуміло, що це все є загроза.

      Ставлю на голосування цей... зміст цього підзаголовка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Я ще раз нагадую, шановні депутати, мова йде про концепцію,

 про  підходи,  тому  що  кожен  із цих пунктів, залежно від його

 ступеню,  те,  що... він тоді регламентується законом і тоді, на

 основі закону, здійснюються ті чи інші дії. Да.

      В  інформаційній сфері: "Невиваженість державної політики і

 відсутність  необхідної  інфраструктури  в  інформаційній сфері,

 повільність  входження України в світовий інформаційний простір,

 відсутність  у міжнародного співтовариства об'єктивного уявлення

 про  Україну,  інформаційна експансія з боку інших держав, витік

 інформації,  що становить державну та іншу, передбачену законом,

 таємницю,  а  також  конфіденційну  інформацію,  що  є власністю

 держави".   Я  тут  ще  додав  одну:  посягання на... (Ш у м   у

 з  а л і)... на принципи гласності у державі... у функціонуванні

 всіх  труктур держави. Так, чи ні? Тому я вважав би, що це треба

 теж  проголосувати,  бо  сьогодні  ввести  цензуру, наприклад, і

 можна  перевести...  перевернуть державу в цілому! Тому все це є

 загроза   для   національної   безпеки...  Сформулюйте,  як  цей

 підпункт, і ми його прямо проголосуємо...

      Микола Федорович Лавриненко - його пропозиція.

     

      ЛАВРИНЕНКО М.Ф.

      Я  прошу звернути увагу на 131-шу мою пропозицію. Доповнити

 таким   підпунктом:  "Використання  засобів  масової  інформації

 всупереч  інтересам  більшості  народу  України, а також з метою

 дезінформації,   -  про  що ви тільки  що  говорили,  Олександре

 Олександровичу,   -  або  пропаганди  фашизму,   екстремізму  та

 націоналізму". (Ш у м   у   з а л і)

     

      ГОЛОВА.   Є...   В  м  ене  є  одна  така  пропозиція,  яка

 всіх...........   Запровадження  незаконної  цензури.  Оце  буде

 досить для того, щоб   відповісти на  це питання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      А  є... законом передбачені обмеження для інформації з того

 чи іншого приводу.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ____________. То не  цензура.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Так,  я  сталю на голосування с початку пропозицію

 депутата  Лавриненко.  Вона  виважена,  мені здається. Ставлю на

 голосування.  Будь ласка.

     

      "За"-

     

      Я  хочу звернуть увагу що те, що сказав Лавриненко і комусь

 не   подобається,  це  норма  Конституції,  до  речі.  Це  норма

 Конституції.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тому...  будь ласка,будьте  стриманіше  в цих ...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Є, ну , подивіться,  пропоганда.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка. Заборонена пропаганда екстремиських дій різного

 роду. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Але  все-таки  в  інформаційній сфері... Тоді давайте так -

 запровадження   цензури,  отак.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю на голосування. Ставлю на голосування.

     

      "За"-

      Прийнято.

      Будь ласка, Марченко. Ваша поправка.

     

      МАРЧЕНКО.   Александр  Александрович,  в  Конституции,  где

 написано  "цензура  заборонена".  Это  конституционная норма, ее

 ставить на  голосование  не  нужно. И она не может быть законной

 цензура,   незаконная.   Конституционная   норма-всякая  цензура

 заборонена.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.

      М и проголосували ще раз, повторили норму Конституції, і ця

 практика  всіх  систем законодавства посилатись на Конституцію у

 потрібних випадках.

      Будь ласка.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.     Ми     просто    підкреслили,    що    це

 є................ в інформаційній  сфері.

     

      ГОЛОВА. Так. Розділ можна ставити, цей підзаголовок, зміст?

 можна.  Іван  захарович,  він  підтримує. Ставлю на голосування,

 будь ласка. В інформаційній  сфері. Голосується.

     

      "За" -

      Весь третій розділ голосується, будь ласка, увага.

      рішення прийнято.

      Що у  вас, Іван Захарович, зауваження?

      До Чорноусенка, Кирімов.

      Я думаю, що його всі знають.

     

      КІРІМОВ.

      Шановний  Олександр  Олександрович,  шановний доповідачу? У

 мене  є  ось  такі  зауваження.  Ось  тут  моєї  поправки  нема.

 Наприлад, у статті 136, тут є відсутність ефективних механізмів.

 Відсутність у державі ефективного механізму. Слово "відсутність"

 у  даному випадку не вживається, це або є, або нема, наче гроші,

 вона або є, або нема.

      Відсутня  може  бути  лише  людина.  І  я  хотів  би щоб це

 поправили.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Це  редакційне уточнення, подивіться, будь

 ласка.

     

      ЧОРНОУСЕНКО. Я думаю, що можна погодитись, стилістично.

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка, з юрвідділом відредагуйте.

     

      ____________.  Відредагуємо.

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка.

       Четвертий   пункт.  Основні  напрямки  державної  політики

 національної  безпуки України.

      "  Державна  політика  національної  безпеки  визначається,

 виходячи  з  пріоритетності  національних  інтересів  та загрози

 національній    безпеці    України    і    здійснюється   шляхом

 реалізації........   доктрин,  стратегії,  концепцій  програм  в

 різних  сферах  національної  безпеки у відповідності до чинного

 законодавства.

      Зрозуміло. Немає.

      Основними   напрямками   державної   політики  національної

 безпеки   України   є   у  політичній  сфері  створення  дійових

 механізмів  захисту  прав  громадян  України  у  країні і світі.

 Попереждення  і  усунення  спроб  втручання  у  внутрішні справи

 України. Входження в існуючі та створювані системи універсальної

 та регіональної  безпеки.

      "Уникнення політичного екстримізму, підтримка громадянських

 заходів та соціальної стабільності".

      "Розбудова  надійної  системи захисту конституційних засад,

 попередження    та   боротьба   з   порушеннями   законності   і

 правопорядку,  створення необхідних умов для ефективної боротьби

 з  корупцією  і злочинністю, особливо її організованими формами.

 Забезпчення   належного   виконання   законних   рішень  органів

 державної  влади  та  місцевого  самоврядування"  Я підкреслюю -

 законних рішень органів місцевого самоврядування і та далі.

      Нема заперечень.

      Лавриненко, поправки. Номер? 141 поправка.

     

      ЛАВРИНЕНКО.   Я   прошу   звернути   увагу.  Тут  згідно  з

 декларацією   про   державний  суверенітет  України,  проведення

 миролюбної,   позаблокової   зовнішньої   політики,  особливо  у

 відносинах  з  Росією  та  іншими сусідами. Я вважаю, хоча там є

 зауваження  від комісії, але це є складовою саме всієї політики,

 всієї державної політики.

     

      ГОЛОВА.  Добре. Олег Іванович.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Я  думаю,  що це все-таки складова зовнішньої

 політики,  а  не  політики  національної  безпеки,  бо  ми, якщо

 розглядаємо політику національної безпеки, ми не виділяємо якусь

 окрему  країну,  якийсь  окремий  регіон. Ми взагалі на всі боки

 дивимось   безвідносно   туди,  звідки  буде  виникати  загроза.

 Головне - загроза, а не напрямок.

     

      ГОЛОВА. Тут я хотів би звернути увагу, Микола Федорович, ви

 наполягаєте  на голосуванні, бо можна було б обійтися тим, що за

 Конституцією  наша  держава  миролюбна  до всіх держав, а те, що

 вона  повинна стосунки з Росією будувати на братерських засадах,

 це  не  має  ніякого  сумніву. Це очевидно, але це не норма цієї

 концепції. Він не наполягає.

      145 - Ратушного. А, Бутейко.

     

      РАТУШНИЙ.  Я  думаю,  що  уточнення,  яке  зробив  в 145

 поправці  колишній  вже, напевно, я думаю, депутат Бутейко, воно

 абсолютно  є слушним, бо ми знаємо, у якій існуючій регіональній

 системі  безпеки.  І  уточнення,  яке  є  там, що входежння лише

 існуючої   системи   універсальної   безпеки,  які  відповідають

 інтересам  України,  я  думаю, є абсолютно слушним. І прошу його

 поставити на голосування.

     

      ЧОРНОУСЕНКО. Я вибачаюсь, а якщо буде утворюватись нова

 система,  і  ми  захочемо  туди вступити, так що, ми не матимемо

 права це зробити.

     

      РАТУШНИЙ.  Ми  знаємо,  що хоча там від комісії сказано, що

 вступ  в системи бузпеки, які не відповідають інтересам України,

 є   абсордне.   Але   доволі   часто   наші   вступи  в  системи

 ротиповітряної  обори СНГ, всякі Ташкенські підпакти є абсолютно

 абсурдні,  але  доволі  часто  чиновники виконавчої влади та і в

 органах  законодавчої  влади  ініціюють вступ в абсурдні системи

 регіональної безпеки, які не відповідають інтересам Україні.

      Тому  я,  користуючись  нагодою,  що  Бутейка,  я  все-таки

 вважаю, що ця поправка повинна бути проголосована.

     

      ЧОРНОУСЕНКО. Тобто ви попонуєте дописати " які відповідають

 інтерам України"?

     

      ГОЛОВА. Поправка Бутейка ставиться на голосування.

      Поправка Бутейка голосується.

     

      "За" -

      Вона  не  підтримана,  але  тут  трагедії  немає.  Є  назва

 документу про національні інтереси України, про концепцію. Ну це

 ж  треба  буть  абсолютно,  ну, безглуздим, щоб вступати в союз,

 який , скажемо, чи в спілку, яка ........

      Підпункт політичний, фактори ставиться на голосування. будь

 ласка.    У    політичній   сфері,   підзаголовок   голосується,

 підтримайте, будь ласка.

     

      "За" -

     

      Ще  раз  прошу, проголосуйте. А то дехто думав, що поправка

 Бутейка голосується.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      В  економічній  сфері  недопущення нецільового використання

 бюджетних коштів і державних ресурсів і їх перетікання в тіньову

 економіку.    Контроль    та...   контроль   експортно-імпортної

 діяльності   спрямований   на  підтримку  важливих  для  України

 пріоритетів   та  захисту  вітчизняного  виробника.  Боротьба  з

 протиправною  економічною діяльністю. Протидія неконтрольованому

 відпливу     національних     і     матеріальних     фінансових,

 інтелектуальних,  інформаційних та інших ресурсів. Мусіяка, будь

 ласка.

     

      МУСІЯКА.

      Я пропоную, шановні колеги, замінити слово "нецільового" на

 "незаконного", тому  що  "нецільового"  дуже   вузько.

     

      ГОЛОВА. Правильно.

     

      ___________. Це  редакційна  поправка...

     

      ГОЛОВА.  Нема заперечень? Немає. Вважатимемо це редакційною

 поправкою, яка  підтримана  всіма.

      Мухіну  дайте, будь ласка.

     

      МУХІН. Александр Александрович, "нецелевой" имеется в виду,

 что если б законно Верховный Совет принял бюджет, по которому мы

 тратим  эти  деньги,  скажем,  на конкретно там либо на обороны,

 либо на то-то на то-то. Это целевые деньги.

      Если  в  результате  будет  принято  решение о том, что эти

 целевые  деньги  ... Ну  правильно,  я согласен.

     

      ЧОРНОУСЕНКО.  Ну  це  одне  і  те ж. Ми порушуємо Закон про

 бюджет. Так що, я счітаю, що Віктор Лаврентійович правий.

     

      МУХІН. ...написати "нецелевое",  "незаконное".

     

      МУСІЯКА. Можно я? Володимир Васильович, ви знаєте це, що ви

 говорите,   це  все  правильно,  але  це  підпадає  під  поняття

 "незаконного".  Але якщо ми залишимо "нецільового", то за межами

 цього "нецільового" будуть, скажімо, такі дії. Вони цільові, але

 такі,   скажімо,   з   бюджету   кошти  передаються  наші  якісь

 організації  для оплати якихось послуг для держави через якихось

 фінансових   посередників  середня  поза  межами  держави.  Вони

 крутять  місяцями ці кошти, потім єлє-єле доходять або навіть не

 доходять до кінцевого адресата. Розумієте? Але все це незаконно.

     

      ГОЛОВА.   Я  прошу  уваги.  Слово  "незаконне"  ширше,  ніж

 "нецільове".  Тому  що ми за законом виділяємо кошти для якогось

 міністерства,  наприклад  на  те-то і те-то, а потім частина цих

 коштів    дається    комерційній,    наприклад,    структурі   і

 прокручується.  Законно чи незаконно? Незаконно. Але за цільовим

 призначенням.  Хто  знає? Тому що ціль нібито дотримана. Я прошу

 підтримати  пропозицію  Мусіяки і з цією поправкою проголосувати

 підзаголовок  в  економічній  сфері. Ставлю на голосування. Будь

 ласка.

     

      "За"

      Прийнято рішення.

      Будь ласка, в економічній сфері? Зайцю дайте слово.

     

      ЗАЄЦЬ І.О.

      Олександре  Олександровичу, я коли прошу слово, то я не для

 того, щоб його не просто попросити.

      

      ГОЛОВА. Ну, звичайно, я ж розумію.

     

      ЗАЄЦЬ  І. О. Дивіться, яка ситуація, я ще раз пояснюю. Була

 редакція,  яка була прийнята в першому читанні. Потім комісія її

 викинула.  Тому  депутат  у принципі (я в даному випадку) не міг

 знати,  що вона буде випущена для другого тексту. А я вважаю, що

 те, що було проголосовано у першому читанні, воно повинно бути і

 в другому читанні, бо це дуже важливо.

      Тому,  коли  я прошу слова для..., з мотивів голосування, я

 саме  хочу  загострити  на  цьому  увагу.  В  даному  випадку  у

 підпункті  7  (це  сторінка  33),  редакція, яка була прийнята в

 першому   читанні,   сказано,  що  створення  соціально-ринкової

 економіки.  Цей  пункт  був виключений по пропозиції Шереніна за

 такими  мотивами,  що він, цей підпункт, є у списку пріоритетних

 національних  інтересів. Так, там є національні інтереси, але це

 розділ,  який  стосується  завдання держави, це дещо інше. Можна

 мати  інтереси,  але  не можна ставити завдання. Тому ми ставимо

 завдання  для  нашої  держави -забезпечити саме цей пріоритетний

 національний  інтерес.  Отже,  його  не можна було викидати, цей

 пункт. Я просив би його поновити. І прошу вас як головуючого...

     

      ГОЛОВА. Пропозиція Зайця ставиться на голосування.

     

      "За"

      Не вистачило голосів.

      У  соціальній  сфері.  Виявлення  та  усунення  причин,  що

 призводять  до різкого розшарування суспільства під час переходу

 до  ринкової  економіки. Вжиття своєчасних заходів щодо протидії

 кризовим  демографічним  процесам.  Створення ефективної системи

 соціального  захисту людини, охорони та відновлення фізичного та

 духовного   здоров'я.   Стимулювання,   розвиток,   забезпечення

 всебільшого захисту освітнього та культурного потенціалу країни,

 захист  прав  соживача.  Ставлю  на голосування цю частину. Будь

 ласка.

     

      "За" -

      Проголосуйте,  нормальна  ж  пропозиція.  Ще  раз ставлю на

 голосування. Підтримайте, будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      У   воєнній   сфері.   Створення   ефективних   механізмів,

 проведення  комплексних  заходів по запобіганню можливої агресії

 або  воєнного конфлікту, локалізацію та ліквідацію їх наслідків.

 Попередження  спроб  та  усунення  порушень державного кордону і

 територіальної  цілісності України. Забезепечення демократичного

 цивільного  контролю над воєнною організацією держави. Ставлю на

 голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      В   екологічній   сфері.   Впровадження   та   контроль  за

 дотриманням науково обгрунтованих нормативів природокористування

 та   охорони   навколишнього   середовища,  контроль  за  станом

 навколишнього  середовища,  виявлення  та  усунення  загроз  для

 здоров'я  населення,  своєчасне  попередження громадян України в

 разі  небезпеки.  Зниження антропогенних навантажень, ліквідація

 наслідків  шкідливого  впливу  людської  діяльності  на природне

 середовище.   Впровадження   виробництва   екологічно  безпечних

 технологій.  Реалізація  заходів щодо зменшення впливу наслідків

 чорнобильської    катастрофи.    Недопущення   неконтрольованого

 ввезення  в  Україну екологічно небезпечних технологій, речови і

 матеріалів. Нема заперечень. Ставлю на голосування. (Ш у м у з а

 л і)

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      В  науково-технологічниій сфері: вжиття комплексних заходів

 щодо   захисту   та   розвитку   науково-технічного  потенціалу,

 виявлення  та усунення причин науково-технологічного відставання

 України,  створення  ефективних  механізмів  боротьби  з витоком

 інтелектуального та наукового потенціалу за межі України.

      Немає заперечень, ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      В  інформаційній  сфері:  вжиття  комплексних  заходів щодо

 захисту  свого  інформаційного  простору  та входження України у

 світовий  інформаційний  простір,  виявлення  та усунення причин

 інформаційної   дискримінації   України,   усунення   негативних

 чинників   поширення   інформаційного   простору,  інформаційної

 експансії   з   боку   інших  держав,  розробка  і  впровадження

 необхідних засобів та режимів отримання, зберігання, поширення й

 використання суспільно значущої інформації; створення розвинутої

 інфраструктури в інформаційній сфері.

      Нема заперечень? Ставлю на голосування.

     

      ЧОРНОУСЕНКО  О.  І.  Я  прошу  підтримати  цей зовсім новий

 розділ,   якого   не  було  тоді  у  нас  при  першому  читанні,

 фактично...

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято.

      П'ятий розділ  - "Система забезпечення національної безпеки

 України".

      Четвертий  розділ  в цілому голосується. Четвертий розділ в

 цілому голосується!

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      "Система  забезпечення  національної безпеки України": "Для

 формування   збалансованої  державної  політики  та  ефективного

 проведення    комплексу    узгоджених   заходів   щодо   захисту

 національних  інтересів  у  політичній, економічній, соціальній,

 воєнній,  екологічній, науково-технологічній інформації та інших

 сферах.  Створюєтьсчя  система забезпечення національної безпеки

 України.

      Ну,  ясно.  Тут немає, не  може  буть  заперечень.

      Абзац  2.  "Система  забезпечення  національної безпеки -це

 організована  державою  сукупність  суб'єктів державних органів,

 громадяських  організацій,  посадових  осіб та окремих громадян,

 об'єднаних   цілями   та  завданнями  по  захисту   національних

 інтересів  України,  що здійснюють узгоджену діяльність в рамках

 законодавства   України".   Це  загальна  формула,  не  викликає

 заперечень.

      Абзац   3-й.  "Правовву  основу  забезпечення  національної

 безпеки  України становлять: Конституція України, Закони України

 "Про  національну  безпеку  України",  інші  закони і міжнародні

 нормативно-правові  акти,  а  також  визнані Україною міжнародні

 договори та  угоди". Теж немає  заперечень.

      "Діяльність  по забезщпеченню національної безпеки має бути

 доступною для контролю відповідно дозаконодавства України". Само

 собою зрозуміло.

      5-й    абзац."Основними   функціями   системи   забезпеченя

 національної  безпеки  в усіх сферах її діяльності є створення і

 підтримка  готовності дло готовності сил та засобів забезпечення

 національної  безпеки, що  включає  створення правових засад для

 розбудови   розвитку   та   функціонування  системи,  формування

 організаційної  структури  та  державних  органів   забезпечення

 національної  безпеки,  які  вхадять  до її складу, розподіли їх

 функції,   комплексне   забезпечення  життєдіяльності  складових

 частин   структурних   елементів   системи,   а  саме:  кадрова,

 фінансова,  матеріально-технічна,  інформаційна тощо. Підготовку

 сил   та   засобів   системи   до   їх   застосування  згідно  з

 призначенням."

      Другий  пункт.  "Управління діяльністю системи забезпечення

 національної   безпеки,   що   включає  вироблення  стратегії  і

 планування  конкретних  заходів  щодо  забезпечення національної

 безпеки,  організаційне  забезпечення керівництва системою та її

 структурними  елементами, оцінку результативності дій, витрат та

 проведення  закладів  по забезпеченню національної безпеки та їх

 наслідків".

      І  3-й  підпункт  щодо  здійснення  планової та оперативної

 діяльності,  щодо забезпечення національної безпеки, зміст якого

 і  так  само, як і 4-го пункту відповідно до таблиці не викликає

 заперечень.

      Абзац 6. "Повноваження самих суб'єктів системи забезпечення

 національної  безпеки".  Тут  віднесено, що стосується категорії

 українського народу, Верховної Ради України, Президента України,

 Ради  національної  безпеки, Кабінету Міністрів, Конституційного

 суду,    суду   загальної   юрисдикції,   прокуратури   України,

 національного  банку  України,  міністерств, відомств та органів

 державної влади та місцевого самоврядування.

      І  воєнна  організація в державі розписана, оскільки раніше

 оцієї  дефініції не було   деталізовано.

      я прошу  5 розділ в цілому проголосувати.

      С тавлю на голосування.  А потім з мотивів візьмете.

      Будь ласка, 5 розділ голосується.

     

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Концепція в цілому ставиться на голосування.

      Будь  ласка, прошу.

     

      "За" -

      Рішення прийнято, спасибі.

      Будь ласка, Заєць з мотивів.

     

      ЗАЄЦЬ.   Дуже  дякую,  Олександр  Олександрович,  коли  вже

 проголосували, ви даєте мені слово.

      Справа  в  тому,  що  на сторінці 45 знову ж таки я звертаю

 вашу  увагу,  що поняття "український народ", знову пропонується

 ннова  формула  розуміння.  Український народ, риска, громадяни,

 громадські   організації   та  об'єднання  громадян,  риска.  Це

 означає,  що  український  народ  складається вже і з об'єднання

 громадян, громадських об'єднань та  об'єднання громадян.

      Ви  розумієте,  що  це  не  те  розуміння, не Конституційне

 розуміння терміни "український народ",   що це  ровиває його?

      І  тому  я  вважаю,  що  тут  треба забрати оці всякі речі,

 громадські, громадян і громадські об'єднання громадян поставити,

 виключити  "український народ".

      І  друге  питання  є. Я, Олександр Олександрович, роблю вам

 зауваження, вибачте мені, ви даєте мені слово після того, як уже

 проголосували  Я розумію, чого кричать тут комуністи. Бо вони не

 хочуть  голосувати  за  соціально орієнтовану ринкову економіку.

 Так   проти  чого  вони,  проти  ринкової  чи  проти  соціальної

 економіки?  Мабуть,  вони проти соціальної економіки, а не проти

 ринкової  економіки.  Вони хочуть мати ринкову економіку, але не

 соціально....

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      Я  прошу,  Іване  Олександровичу, не використовувати час на

 другорядні  речі, не пов'язані з змістом питання. А я вас просто

 не помітив, бо теж мені вибачте, я звик, що вас там, як правило,

 немає. Тому я і не зважав на це. Будь ласка.

      Питання  є суттєве. "Український народ"-категорія визначено

 Конституцією.   Є   потреба  привести  це  ку  відповідність  із

 нормою Конституції. Нема заперечень?

     

      ___________. Нема заперечень.

     

      ГОЛОВА.  Записати  так,  як  написано  в  Конституції, там:

 "Громадяни  всіх  національностей".  І  це  зрозуміло. Ставлю на

 голсування  цю  пропозицію,  уже  розуміючи,  що  це  редакційне

 уточнення.   Або   -приведення   у  відповідність.  Будь  ласка,

 підтримайте. Увага.

     

      "За" -

      Ну ще раз проголосуйте. Це - конституційна норма.

     

      ___________.    Це    -конституційна    норма.    Я   прошу

 проголосувати, бо це, дійсно, конституційна норма.

     

      ГОЛОВА. Ще раз, будь ласка, ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Проект  постанови  у  вас  на руках. За основу ставиться на

 голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Дякую.

      Олег Іванович від комісії.

      В цілому ставлю на голосування. В цілому.

      

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Олег  Іванович,  спасибі. Сідайте, будь

 ласка.

     

      ___________.  Я  в свою чергу хочу подякувати всім народним

 депутатам  за  те,  що  зрозуміли  нас,  підтримали. Я думаю, що

 згідно цієї концепції ми будемо працювати далі.

     

      ГОЛОВА. Так буде завжди. Сідайте, будь ласка. Сідайте.

      Про  Проект національної програми розвитку агропромислового

 комплексу,  виробництва  і  відродження  села  на 1996-2005 роки

 Хорішко   Анатолій  Ілліч,  міністр  сільського  господарства  і

 продовольства  запрошується на трибуну. Прошу.

     

      ХОРІШКО А.І.

     

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  Вашій вазі пропонується Національна програма розвитку

 агропромислового  виробництва  і  відподження села на  1996-2005

 рік.  В  розробці  її  брали  участь  30 міністреств і відомств,

 Національна  академія  наук,  Українська академія аграрних наук,

 Уряд Автономної Республіки Крим, області державні адміністрації,

 Комісія  агропромислового  комплексу  і  ряд депутатів Верховної

 Ради.

      Дійсно,  в  першу  чергу,  хотів  би  нагадати, що програма

 створювалася  більше двох років. Багато пройшло часу, помінялися

 умови,  і  дійсно  сьогодні  селянину  все складніше і складніше

 зводити  кінці  з  кінцями.  І  лише  скажу,  що більше половини

 підприємств   сьогодні  заінчили  рік  зі  збитками.  Але  проте

 стержневим    питанням, від вирішення  якого   будуть   залежати

 стабілізація  АПК,  комісія,  я  переконаний,  що  ні  в кого не

 викликає   сумнівів,   що   питання   розвитку  агропромислового

 комплексу небезнадійне, повинні бути великі зрушення по питанням

 реформування,    створення   господаря.   Повинна   бути   краща

 організація  нових ефекривних форм господарських структур, що ми

 сьогодні разом з вами і відпрацьовуємо.

      Хотів  би  нагадати,  що  програма  розроблена на виконання

 постанови  Верховної  Ради  України  від  14 лютого 1994 року та

 розпорядженням  Президента  України  від  14  вересня 1995 року.

 Основні  напрями  Національної  програми  узгоджені  з Концепції

 Національної  програми  відродження  села  на  1995-2005 роки та

 Програми  діяльності Кабінету Міністрів схвалено Верховною Радою

 України   15  жовтня  1996  року.  Були  і  залишаються  основні

 стратегічні  завдання програми. Це структурна перебудова галузей

 сільського  господарства,  а також галузей, що забезпечують його

 роботу.  Стабілізація агропромислового виробництва. Гарантування

 продовольчого   забезпечення   населення.   Визначення  напрямів

 реформування   економічних,  соціальних  та  правових  відносин.

 Стабілізація   фінансового   стану   в   агропромисловій  сфері.

 Забезпечення умов  різно  укладної   економіки.

      Значне   місце  в  Програмі  займають  питання  соціального

 відродження  села, поліпшення культурних, побутових умов селян і

 структур  агропромислового комплексу, підвищення престижності та

 мотивації   праці,  забезпечення  додаткових  робочих  місць  за

 рахунок  розвитку  інфраструктури  села.

      Хочу підкреслити, що запропонована Програма не галузева, не

 міністерська,   а  національна.  І  є  програми  життєдіяльності

 базової  сфери  нашої  держави.  Вона  охоплює основні прогнозні

 параметри   розвитку   не   тільки  в  галузях  агропромислового

 комплексу, а й машинобудівного, хімічного, лісогосподарського та

 інших  промислових комплексів. Програма грунтується на поєднанні

 виробничо-стабілізаційних і реформаційних заоходів. Вона включає

 механізми ринкового і державного регулювання виробництва, відхід

 від   стихійного   ринкового  і  утвердження  державно-ринкового

 регулювання економіки агропромислового комплексу.

      Програма  орієнтує  на організаційно-технологічне поєднання

 та  інтеграцію  виробництва,  переробки та збуту продукції. Вона

 грунтується  на  пріоритетності  економічного розвитку аграрного

 сектору з чіткою соціальною спрямованістю, підтримку селянства і

 відродженню села.

      На  відміну від попередніх програм, ця Програма є ринковою.

 Держава  регулює  тільки  ті  складові частини, що підконтрольні

 Уряду.   В   Програмі   окреслені   шляхи  зваженої,  поетапної,

 послідовної   реалізації   комплексу   організаційно-правових  і

 економічних  заходів,  спрямованих  як  на  структурні  зміни  в

 аграрній   економіці,  так  і  на  стабілізацію  та  нарощування

 виробництва.

      Передбачається,   що   забезпечення   паритетних   відносин

 здійснюватиметься  на  основі  вільного ціноутворення, дотування

 основних  продуктів  сільського  господарства,  вільної  системи

 постачання,   обслуговування   і   збуту   продукції,   вільного

 конкурентного середовища в поєданні з державним регулюванням цих

 відносин і захисту вітчизняного продовольчого ринку.

      З   метою  докорінного  поліпшення  соціально-демографічної

 ситуації  передбачається  забезпечення обслуговування сільського

 населення,   прискорення   розвитку   виробничої   і  соціальної

 інфраструктури  на селі, створення умов надійного функціонування

 побутових, медичних закладів тощо.

      Я  ще  раз  підкреслюю,  що  хотів  би, щоб ви з розумінням

 віднеслися  до  розробників  Програми, тому що вона неодноразово

 розглядалася. Йде час, міняються умови, створюються інші правові

 умови, але вона створювалася напротязі більше двох років, і було

 доручення Верховної Ради.

      Зосереджується  увага  на  посилення  ролі  аграрної науки,

 створення  аграрно-адміністративних комплексів, над цим ми зараз

 працюємо.  Працюємо  на  орієнтування  всіх  кадрів,  здійснення

 соціально-економічних  перетворень  на  селі,  їх реорганізація,

 напрямки  на  те,  щоб  не  вирішальних етапах працював науковий

 потенціал.

      Структура  яка  в  нас  цієї програми. Вона складається з 3

 розділів.  У  першому  розділі соціально-економічні відносини та

 технологічні   перетворення   в   агро-промисловому  виробництві

 розкривається  нинішня  соціально-економічна  ситуація  в  агро-

 промисловому  комплексі.  Окреслюється  концептуальний підход

 розвитку  агро-промислового виробництва до 2005 року та шляхи та

 механізми реалізації.

      Опрацьовуються пріорітетні напрямки, в тому числі створення

 ринків  зерна,  цукру  та  соняшника.  Створюються  технологічні

 переоснащення галузей, економічні механізми державного ринкового

 регулювання,    науково-інформаційне,    кадрове    забезпечення

 національної програми.

      Другий розділ. Основні параметри розвитку агро-промислового

 виробництва  та соціальне відродження села розкривають прогнозні

 обсяги    виробництва   продукції,   її   експорту.   Капітальне

 будівництво,  реконструкції  науково-дослідних робіт теж до 2005

 року.

      І  в 3 розділі нормативне, правове та......... забезпечення

 подано  перелік  проектів  законів,  указів Президента, постанов

 Кабінету   Міністрів,  необхідних  для  формування  законодавчої

 нормативної бази, реалізації національної програми. В додаток до

 програми  подаються  31 проект розвитку основних виробництв всіх

 галузей   та   їх   кошторисна   вартість.   Поряд  з  сільським

 господарством        широкоплано        подається       розвиток

 сільськогосподарського машинобудування, елементом якої являється

 державна  програма  по  машинобудуванню,  частину  її, техніко -

 технологічне переоснащення промислового виробництва. Відводиться

 належне   місце  хімічній  промисловості  і  збільшенню  випуску

 засобів захисту рослин, зокрема створенню вітчизняної сировинної

 бази  для  виробництва  мінеральних  добрів, застовання сучасних

 ресурсо-зберігаючих технологій.

      Хотів би нагалати всім вам, що основними шляхами реалізації

 є, в першу чергу, ефективне використання, насамперед, внутрішніх

 можливостей господарських суб'єктів. Це перше.

      Друге - утримання на сучасному періоді ресурного потенціалу

 і  поступове  його  нарощування. Державна підтримка пріоритетних

 напрямків  розвитку  агропромислового  компмлексу. І, безумовно,

 формування  господаря  землі,  засобів виробництва і результатів

 праці.

      Для  того,  щоб  здійснити  цю програму, безумовно, повинно

 бути основне фінансове забезпечення.

      Щодо фінансового забезпечення, то фінансування капітального

 будівництва,  реконструкція та пересонащення розвитку соціальної

 сфери,   передбачене  програмою,  здійснюватиметься  за  рахунок

 власних   коштів  підприємств,  Державного  бюджету,  заощаджень

 населення  (для  приватного  будінвицтва)  і  зовнішніх джерел з

 урахуванням іноземних кредитів.

      Базовим   рівнем  для  фінансування  програм  є  розрахунки

 проекту Державного бюджету на 1997 рік, тому що це було в жовтні

 місяці,  перший  варіант. І тому при затвердженні бюджету бажано

 було б ці показники зберегти.

      Хотів  би нагадати, що табличний матеріал відпрацьовувася в

 Комісії   агропромислового  комплексу,  і  ви  добре  знаєте  ці

 показники - матеріали  у  вас  на руках. Я не хотів би на цифрах

 зупинятися.  Але вважаю, що те, що зменшення від програми більше

 чим  в  5  разів  на капітальне будівництво, безумовно, не зможе

 наповнити   реальним   змістом  цю  програму,  яка  напрацьована

 міністерствами й відомствами з участю народних депутатів.

      Вважаю,  що  реалізація  програми,  вжиття передбачених нею

 заходів дасть можливість вийти на якісні прогнозні показники. Ще

 раз  підкреслюю,  що  можна до неї ставитися по-різному. Але без

 концепції,   без   прогнозу,   без   бажання   бачити   розвиток

 Агропромислового  комплексу  не  вийти  на  ті показники, які ми

 змушені і забов'язані забезпечити продуктами харчування особисто

 товаровиробника, перспектива, безумовно, буде гірша.

      Я  розумію,  що кожен із вас може задати питання доповідачу

 чи  потрібно при такій складній економічній ситуації приймати цю

 програму.  Чи  підкріплені  розрахунки  по  нарощуванню  об'ємів

 виробництва  прлодукції,  соціального  розвитку села фінансовими

 ресурсами,  чи  відповідає  сьогоднішня програма ситуація, яка с

 клалася   в   Агропромисловому   комплексі?!   Безумовно,  скажу

 відверто,  мене  неменш  хвилюють  ці  сьогоднішні  питання, які

 розглядаються   сьогодні  на  Верховній  Раді  і  в  конкретному

 реальному житті.

      Цими  питаннями  я володію. За дорпученням комісії сьогодні

 виступаю і переконаний, що найду найдемо ті шляхи, щоб покращити

 тан в Агропромисловому  комплексі країни.

      Розумію,   що,  можливо,  потрібно  її  доопрацювати,  дещо

 підкоректувати. Багато в цьому відношенні вже зроблено спільно з

 комісіями Верховної Ради. Тому просив би вас, дуже просив би вас

 зважливо,  з  розумінням віднестись до розгляду цієї програми, і

 по  можливості  схвалити  програму її в першому читанні, за що я

 вам дуже вдячний.

      Спасибі.

     

      ГОЛОВА.   Дякую.

      Анатолій  Ілліч,  шаносні  депутати,  я  хочу звернуть вашу

 увагу  на  те,  я  з самого початку сьогодні говорив про позицію

 Комісії,  яка  розглядала  цей проект, і вважає, що, справді, як

 говорить Анатолій Ілліч, треба ще доопрацьовувати цей документ.

      І,  очевидно,  виходячи  з  цього  ми будемо десь за такою,

 скажемо, парадигмою, розглядати цей документ.

       Але  перед  тим  потрібно буде запитати, задати запитання,

 можна  задати  міністру. Я думаю, що ми відведемо 15 хвилин часу

 на це після  перерви.  Так же?

      Тому я прошу вас,  на запитання  запишіться.

      Я  відвожу  так мало часу, виходячи з необхідності потім ще

 раз вертаться до цього документу.

      Зрозуміло.

      Першим  задасть запитання після обіду Чумак Анатолій Ілліч,

 йдіть теж   подумайте   до 16 години.

      Перерва до   16 години.