Стенограма пленарного засідання

27 грудня 1996

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ШОСТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  27  г р у д н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Доброго  ранку,  шановні  депутати,  представники

 Кабінету   Міністрів,   Фонду   Держмайна,  журналісти,  шановні

 радіослухачі!

      Прошу  депутатів  підготуватися  до реєстрації. Проводиться

 поіменна  реєстрація.

      Зареєструвалося    316    депутатів.    Ранкове   засідання

 оголошується відкритим.

      Про депутатські запити. Від Володимира Ткаченка із Сумської

 області  запит до Прем'єр-міністра  з приводу строків введення в

 дію  Постанови  про  маркування  товарів  харчових продуктів. Це

 ставить,  ну,  нерозв'язні  завдання  зараз для підприємств його

 округу і  потребує втручання Уряду.

      Депутатський   запит   Болдирєва   Юрія  Олександровича  до

 Прем'єр-міністра.   Коротке  дуже  звернення  щодо  забезпечення

 шахтарів-інвалідів  побутовим  паливом  в  зимовий  період.  Він

 говорить  про  те,  що  отримав  формальну відписку від міністра

 вугільної промисловості і тому наполягає на тому, що ця проблема

 стосується   не   тільки   його  округу,  а  багатьох  шахтарів-

 пенсіонерів і її треба вирішувати позитивно і негайно.

      Самофалова  Геннадія  Петровича...  Григоровича до Прем'єр-

 міністра   стосовно   строків  ліквідації  заборгованості  перед

 Збройними  Силами України та виконання графіка виплати грошового

 утримання офіцерам і прапорщикам.

      Лупакова  Євгена  Олександровича  до Прем'єр-міністра також

 про   критичний   стан   Чернівецької   області   в   зв'язку  з

 заборгованістю  Держбюджету  перед  областю,  це повторний запит

 його.

      Групу  депутатів  Пономаренко,  Пасько, Сирота до Прем'єр -

 міністра  стосовно планів Уряду щодо проведення реструктуризації

 заборгованості населенню за комунальні послуги.

      Алексєєва Володимира Геннадійовича до Голови Верховної Ради

 стосовно  вжиття  заходів  щодо  припинення  фальсифікації змісту

 Конституції,   викорінення  допущених  Інститутом  законодавства

 помилок   в  коментарі  Конституції  та  притягнення  винних  до

 відповідальності.

      Я   стосовно   останніх  хочу  сказати,  що  там  є  певні

 неточності,  звичайно,  але  Інститут  тільки  ораганізовував цю

 роботу.   І   я   думаю,  що  виправлення  там  будуть  зроблені

 обов'язково.

      Ставлю  на голосування питання про направлення цих запитів,

 оскільки вони оформлені так, як це передбачено Регламентом.

      Будь ласка, підтримайте.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Вчора ми розпочали розгляд проекту закону про внесення змін

 і доповнень до Закону про приватизацію.

      Геннадій Юрійович Угаров, будь ласка.

      Одну хвилиночку...

      Слово Бобриньов, будь ласка.

 

      БОБРИНЬОВ.

      Уважаемые коллеги, сделать этот шаг далось мне трудно после

 олгих раздумий.

      Председателю Верховного Совета  Украины заявление.

      Сложившияся  политическая  обстановка  вокруг моего родного

 города-героя  Севастополя  и  Черноморского флота вынуждает меня

 сделать  это заявление так, как при нынешнем правящем режиме нет

 возможности донести до  народа Украины свою тревогу.

      Проблема   Черноморского   флота  и  Севастополя  возникает

 периодически  то время, когда происходит или готовятся следующие

 события:

      Первое. Когда обостраяются социально-экономические ситуации

 как  в  России,  так и на Украине и правтелям необходимо отвлечь

 внимание  народа от тягот и лишений нынешней жизни.

      Второе.  Когда  руководитель  Украины  и  России  заявлет о

 готовности   подписать   широкомаштабный   договор  о  дружбе  и

 сотрудничесте   между   государствами  инационалистические  силы

 которой   не  желают  сближения  Украины  и  России,  различными

 способами   срывает их.

      Третье.  Когда  наступает  время  предвыборной  кампании  и

 националисты      всех     мастей     пытаются     с     помощью

 национальпатриотической идеи поднять свой  рейтинг.

      Четвертое.  Сегодня  как  никогда  близка  к  осуществлению

 возможность   возникновения   гарячей   точки   в   Крыму  из-за

 Черноморского флота и Севастополя.

      Существующий   клан   войны,  который  наживается  за  счет

 обеспечения   боевых   действий,   то  есть  оружие  боеприпасы,

 обмундирование,  продовольствие,  алкоголь, наркотики, боевики и

 так  далее  в  любой  точке  мира делает все, чтобы в Крыму были

 розвязаны  боевые действия. Ускорителем является заканчивающаяся

 война в Чичне.

      Пятое.  Кроме  того,  сегодня  мы  видим как исполнительная

 власть  перекладывает  ответсвенность  за  усиление конфронтации

 Украины  и  России  на нас депутатов Верховного Совета Украины и

 депутатов Государственной  Думы.

      Все  это  дает  мне  основание говорить о том, что за нашей

 спиной   руководителями   государства,   Президентом   Кучмой  и

 Председателем  Верховного  Совета  Украины Морозом разыгрывается

 Севастопольская  карта,  как  два года назад в это же время была

 попытка разыграть Крымскую карту.

      Сегодня высшее руководство страны делает все для обосроения

 взаимоотношений  с  Россией  и  сближения с Западом. К сожалению

 ведущиее  место  в  этом  процессе играет Прдседатель Верховного

 Совета  Украины.  Свидетельством  тому  является протаскивание в

 нарушение Регламента заявление Верховного Совета Украины.

      Попрытки принизить начавшиеся контакты депутатов Верховного

 Совета  Украины  и  России.  Невозмозможностью  найти  за  два с

 половиной  года  время  для  поездки  в братскую для нас Россию.

 Анализом   событий  и  деланием  выводов  по  митингу  в  городе

 Севастополе 22 числа с подачи донесения только агентов СБУ и его

 помощников, но не тех, кто присутствовал и воочию видел, что там

 происходило.

      Сегодня  можна  говорить о сближении руководства Верховного

 Совета  Украины  с  крайне  правыми  националистическими силами.

 Исходя  из  вышеизложенного  и  в  знак  протеста  против  таких

 действий,  руководствуясь  статьей 9. 8. 2 Регламента Верхвоного

 Совета  Украины  я  слагаю с себя полномочия депутата Верховного

 Совета Украины.

 

      (Ш у м  у  з а л і ) (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА. Я прошу заспокоїтися. Спокійно, будь ласка.

      По-перше.   Те,   що   стосується...   Спокійно.   Вячеслав

 Максимович, не радійте так дуже, не радійне, ну чого ви.... Будь

 ласка.

      Шановні  депутати!  Олександр  Васильович  Бобриньов зробив

 крок такий, як він розуміє його, так, як йому підказує совість.

      Це  питання  в  установленому  порядку  має бути розглянуте

 відповідною  комісією,  включим до порядку дня, і потів Верховна

 Рада  буде  визначатися  з  цього приводу так, як це передбачено

 Конституцією і Регламентом Верховної Ради.

      Ну  я  дивлюся  багато такої реакції, оплесків, видно хтось

 хоче наслідувати цей приклад чи як?

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  тільки по суті заяви хотів би сказати, що висновок, який

 зробив  Олександр Васильович щодо дій керівництва Верховної Ради

 зовсім  безпідставні.  Тому що я зобов'язаний був сказати те, що

 сказав,  остільки в мене на те були підстави -офіційні документи

 відповідних  служб.  І я можу повторити і зараз це. Це абсолютно

 ніякого  не  має,  скажем,  відхилення  від  тої  позиції, котру

 повинна  займати Верховна Рада України з одного боку, відстоюючи

 інтереси в усіх напрямках інтереси нашої держави. Це одне.

      А  по-друге,  я  хотів  би,  щоб  це  все... ці всі питання

 (...........)   в  основі  якогось,  знаєте,  душевного  пориву,

 ажиотажу  або  що,  а зважєено серйозно, остільки за нами стоять

 люди,  які  сподіваються  на те, що Верховна Рада буде працювати

 стабільно, надійно, так, як це потрібно саме для інтересів наших

 громадян.

      Зараз  розглядається  питання про проект Закону України про

 внесення  змін  і  доповнень  до Закону України про приватизацію

 майна   державних   підприємств.  Геннадій  Юрійович  Угаров  на

 трибуну, будь ласка.

      Одну хвилинку. Вячеслав Максимович, ну ви... у вас відчуття

 таке.  Ви  знаєте,  вас  ніколи  нема  на засіданні. Тільки щось

 отаке - ви тут  в  залі. Ну.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

 

      УГАРОВ Г.Ю.

      Уважаемый   президиум!   Уважаемые  коллеги!  Представители

 средств  массовой  информации!  Мы продолжаем процедуру принятия

 Закона ...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Я ще раз   прошу,  заспокойтеся.  Будь ласка.

 

      УГАРОВ  Г. Ю.... процедуру принятия Закона про приватизация

 державных  пидпрыэмств  и  в  ходе  вчерашней  консультации  нам

 удалось решить массу вопросов, связаных с принятием этого закона

 с  3  статьей,  по  которой были предложения. Депутат Ельяшкевич

 готов  внести  предложение  по 3 статье, которая, я думаю, имеет

 смысл   быть принятой.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Єльяшкевич. Увага! Єльяшкевич!

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      (Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы")

      Уважаемые  коллеги,  и  я  прошу успокоится после заявления

 коллеги-депутата  и  перейти к серьезнейшим вопросам, касающимся

 приватизации.

      Статья  3  пункт  1  необходимо,  на мой взгляд, записать в

 такой   редакции:   "Законодавство   України   про  приватизацію

 складається  з  цього  закону,  інших  законів  України з питань

 приватизації  та  передбачених  ними наормативно-правових актів,

 які видаються Фондом державного майна України на їх виконання".

      Если мы это принимаем, тогда нормативно-правовые акты могут

 приниматься  исключительно  Фондом  государственного  имущества,

 который   находится  под  контролем  Верховного  Совета,  и  все

 опасения наши снимаются.

 

      УГАРОВ. Есть предложение поддержать это.

 

      ГОЛОВА. Немає заперечень?

      Чурута, будь ласка.

 

      ЧУРУТА.

      (Чурута, 251 Стахановский округ)

      Ельяшкевич  вчера нам предлагал одно, а сегодня другое. Так

 вот, я хочу поддержать то, что предлагал он вчера.

      А  предлагал  он  следующее.  Статья 3. Я прошу прощения, я

 прошу  прощения,  я  хочу  поддержать  то,  что  вчера предложил

 депутат Ельяшкевич. Он предложил следующее, статья 3...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку!  Та,  в  кінці кінців.... Я ще раз

 прошу:  ну,  що  це  за  робота,  розглядається важливе питання,

 починаються  якісь  торги...  Чому  ви  кричите? Я ще раз прошу:

 мовчіть  і  мовчки  голосуйте,  в кінці кінців! Розбирайтеся над

 документом.   А  то  виходить,  що  кожен  якісь  свої  інтереси

 передбачає і......................на всіх депутатів.

 

      ЧУРУТА.

      Уважаемые  народные  депутаты,  я хочу поддержать вчерашнее

 предложение  депутата  Ельяшкевича,  который  предложил статью 3

 пункт 1 изложить в следующей редакции: законодавство України про

 приватизацію складається з цього закону і інших законів з питань

 приватизації.   І   поставить  крапку.  Почему?  Що  таке  "інші

 законодавчі  акти  і  нормативно  правові  акти"?  Это  и  указы

 Президента,   это  и  постановления  и  так  далее.  Поэтому,  в

 Конституции  мы  записали, что вопросы приватизации регулируются

 только законами.

      Поэтому,  предлагаю то, что предложила комиссия после слова

 "приватизации" поставить точку.

 

      УГАРОВ.  Уважаемые депутаты, я обращаю ваше внимание на тот

 вариант,  который  предложил  депутат Ельяшкевич. Потому что это

 согласованное    решение,    и   необходимость   поддержки   его

 продиктована  следующими  мотивами. В розданном вам бюлетене про

 приватизацию    вы    увидите    ряд   нормативных   документов,

 разработанных  фондом  госимущества  на  выполнение законов. Это

 статут  відкритого  акціонерного товариства, регламент загальних

 зборів, положення про порядок розроблення і прийняття внутрішніх

 актів  і  так  далі.  Порядка  20  документов.  Если  мы  примем

 редакцию,  которую  предлагает депутат Чарута, все эти документы

 выйдут на Верховный Совет.

      И,  как  вы читаете здесь аргументацию, що в соответствии с

 Конституцией  Верховный  Совет  не  утверждает нормативные акты,

 принятые  другими органами. Поэтому, предлагается в соответствии

 с  законом,  в  котором  будут промисаны, какие документы должен

 издать  фонд  госимущества,  он  их  разрабатывает, принимает на

 выполнение  этих  законов,  которые  мы  утверждаем  здесь.  Это

 абсолютно нормальная, абсолютно взвешенная редакция.

 

      ГОЛОВА.  Генадій  Юрьєвич, одну хвилинку. Ці норми, про які

 ви   сказали,   вони   випливають  із  законів.  Вони  в  законі

 обумовлені. Так же?

 

      УГАРОВ. Это нормативная база. Положення...

 

      ГОЛОВА.  Я  розумію, нормативна база. Вона передбачається в

 законі. Тобто, що на основі цього робиться, здійснюються процеси

 приватизації.  Тоді немає заперечень про те, що говорить Чурута.

 Ми  ж  говоримо  про  систему законодавства, а то вже підзаконні

 акти.  Якщо  закон їх передбачає прийняття, то нехай вони будуть

 собі.  Але  у  законі  самому  говорити,  що вони є уже такі, як

 законими  підставами  для  здійснення,  - це ясно, що ними можна

 керуватися тільки тоді, як вони відповідають діючому закону.

 

      УГАРОВ  Г.  Ю.  Есть  один нюанс в том, что если мы запишем

 "только  законами",  то  получается, что вот эти все нормативные

 акты,  которые  издал  Фонд  госимущества  на  выполнение  наших

 законов, они... это не законы, это уставы, это положення...

 

      ГОЛОВА.  Ну,  все  правильно!.. Так тут же пишеться стаття:

 "Законодавство  України  про  приватизацію"...  Тоді треба назву

 змінювати... (Ш у м   у   з а л і) Значить, я поставлю почергово:

 пропозицію   Єльяшкевича,   пропозицію  Чурути  на  голосування.

 Голосується Єльяшкевича, будь ласка.

 

      "За" -

      Пропозиція Чурути змісту такого: "Законодавство України про

 приватизацію складається з цього закону, інших законів України з

 питань приватизації". Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      Теж не набирає голосів...Залишається... (Ш у м  у  з а л і)

 Хвилинку!   Спокійно!   Залишається  стаття  в  такій  редакції:

 "Законодавство  України  про  приватизацію  складається  з цього

 закону,  інших  законів України та передбачених законами України

 інших  нормативних  актів,  що підлягають затвердженню Верховною

 Радою України". Якщо...(Ш у м  у  з а л і) Одну хвилиночку! Одну

 хвилинку!..  Якщо  доведеться  затверджувати  і  побачимо, що це

 неефективна  робота,  то  внесем  зміни  в  закон.  Будь  ласка,

 Мусіяка.

 

      МУСІЯКА В.Л.

      Шановні   колеги,  ви  знаєте,  записувати  в  законі  таку

 формулу - це  просто  розписатися в тому, що ми... ну, порушуємо

 самі елементарні речі нормотворчості.  Я  маю  на  увазі: "...що

 підлягає  затвердженню Верховною Радою України". Та ми нічого не

 затверджуємо  -ми  приймаємо  закони!  Ніякі  нормативні  акти й

 інше...   Це   принизливо  для  Верховної  Ради  і  це  не  наша

 компетенція -щось затверджувати те, що, скажімо, Фонд приймає...

 Тому  або  та  формула, яка була Чурутою запропонована, -"тільки

 законами",  але ви можете собі уявити: вони повинні кожного разу

 іти  до  нас,  пропонувати  внести  зміни,  допвнення до діючого

 закону.

      А  та формула, яка запропонована Єльяшкевичем, нормальна. и

 в законах спеціальних по приватизації передбачаємо ті нормативні

 акти,  які  ми  дозволяємо примати фонду. І тільки ті нормативні

 акти  вони  примаютть  в розвиток законів. І тоді те, що говорив

 Олександр  Олександрович,  треба  записати. Не.... законодавство

 складається  не тільки з законів, а і з інших нормативних актів.

 Оце  законодавство.

      Тому  я  пропоную,  давайте ми все-таки оту пропозицію, яку

 запропонував  Єльяшкевич, відтворимо і проголосуємо за неї. Саме

 те,  що  в  законах  буде  передбачено,  те  вони  і мають право

 приймати.  За  межами  цього  вони не будуть мати право примать,

 скажімо, методику оцінки об'єктів приватизації і так далі те, що

 називав  Угаров.  Це  я  до  того,  що  ми  обмежуємо можливості

 нормотворчості за межами  закону. Це  під контролем.

      Так, так. Оце нормальна  добавка.

 

      УГАРОВ........   Фонда   Державного  майна  України  на  їх

 виконання.  Все.  Да на виконання законів. Торлько фонд и только

 исполнение законов.

 

      ГОЛОВА.  Я  зветраю  увагу вашу, шановні депутати. Значить,

 якщо  ми не проголосуєм іншу редакцію, залишитьтся та, про яку я

 сказав,  і яка... Віктор Герасимович, ну, почекайте, будь ласка.

 Ще  раз  повторюю,  якщо  ми не проголосуємо пропозицію, скажем,

 Чурути, Єльяшкевича або інші пропозиції, то залишається та, що у

 нас  записана.  Але  вона  справді ставить у дещо дивну ситуації

 Верховну Раду, яка мусить або поправками або якимось іншим чином

 затверджувати  кожний  крок  Фонду  Держмайна  і не тільки Фонду

 Держмайна.

      Ну, будь ласка, не коментуйте. Те, що запропонавоо в правій

 колонці,    запропоновано    юристами    нашими,   прискіпливими

 спеціалістами,  які знають, що вони... ну, не працюють на когось

 там  окремого, вони працюють на  закон.

      Тому  я  хотів би, щоб, давайте ми тоді доповнимо тільки цю

 редакцію  таким  "з  питань  приватизації  та передбаченими ними

 нормативних актів  на їх виконання".

      (Ш у м  у  з а л і)

      На їх виконання. Дайте Носову ще раз  слово, будь ласка.

 

      НОСОВ.

      Шановні  депутати,  вся  біда  в  тому,  що  ми  в  поняття

 "законодавство"  таким  чином  включаємо  підзаконні  акти. Ми ж

 домовлялись,  що законодаство -це тільки акти парламенту -закони

 і постанови.

      Тому  там треба можна буде переформулювати, що приватизація

 здійснюється  на  підставі законів, актів інших, тобто по-іншому

 побудувати.   Тоді  не  буде  в  поняття  законоадвства  входити

 підзаконні акти.

      А  так  виходить  єрунда,  у  цих  нинішніх  законах  у нас

 пописано  "законоадвство, законодавство", і під те завжди будуть

 протягувать  міністерскі  інструкції.  А  ми  з  вами  від цього

 відходимо.

      Просто по-іншому почати.

 

      ГОЛОВА. То просто, може, назву статті сказати: правова база

 для приватизації. А дальше написати: "Правова база складається з

 законів і нормативних актів, які..."

      Я   прошу,   хвилиночку,   ми   зараз  торкнулись  проблеми

 дефініцій.  Юридичний  відділ  вважає,  що можна так записати. І

 ось  поряд  сидить  доктор  юридичних наук, який говорить те, що

 законоадвство можна писати так.

      І   тому   ще  раз  я  ставлю  на  голосування  пропозицію:

 законодавство  України  про  приватизацію  складається  з  цього

 закону, інших  законів України з питань приватизації та ...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка...  Інших  законів  з  питань  приватизації  та

 виданих   Фондом   держмайна  нормативно-правових  актів  на  їх

 виконання.

      Зрозуміло. Я прошу, проголосуйте цю норму.

 

      "За" -

      Дайте Кожушку слово.

 

      КОЖУШКО.

      Уважаемые  коллеги,  Чарута  очень  правильно  пометил этот

 вопрос.  Наш Фонд имущества навыдавал столько нормативных актов,

 может,  кто  не  читал,  но  я  их  все внимательно пересмотрел.

 которыми,  апример,  вот  такой акт, который сейчас действует, о

 том,  что  издан  задним  числом о том, что начатая приватизация

 оценка,  если  продано  там  было 10 процентов, сейчас стоимость

 этого имущества ценится по первоначальной стоимости.

      Поэтому,   уважаемые   коллеги,   это   касается  имущества

 государства.   Я  прошу  не  надо  даваться  давать  волю  Фонду

 имущества.  Ему  надо,  если  оно  размным,  мы  его  за 5 минут

 утвердим  здесь.  Поэтому Чурута очень правильно подметил и надо

 на  этом остановиться. Вот эти все добавки они идут ктому, чтобы

 позволить всегда по закону нарушать стоимость... нарушать закон,

 вот так можно сказать.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу  уваги.  Хвилиничку,  шановні  депутати,

 давайте   подивимося   норми  Конституції,  перелік  повноважень

 Верховної  Ради  і  ініші нормативні акти в статті Конституції і

 звідти   випливе,   що   затвердженя  документу,  підготовленого

 відомством  означає  суть  його  перетворення в закон. І це буде

 вимагати часом безплідної роботи над інструктивними матеріалами.

 Це   ми  ставим  у  таке  становище...  Давайте  тоді  запишемо,

 затвердження  хоч  би  Комісії  Верховної  Ради,  тоді  вже інша

 справа, але вона  повноважень таких немає.

      Давайте так, щоб ми не (............) над цією статею, бо я

 бачу,  що  голоси  розійшлися. У нас є недосконала, але прийнята

 редакція  у  лівій колонці. Практика нас приведе до необхідності

 вилучити  з  цього  закону цю статтю, оце уточнення, але це буде

 піздніше  як поправка до закону. Зараз вона задовольняє і те, що

 говорить  Чурута  і  те,  що  вчора говорив Єльяшкевич, хай вона

 залишається  так.  Буде потреба, піздніше виправимо цю поправку,

 бо  ми не зберем зараз голосів, а чого ми будем товктися навколо

 такої  власне   то важливої, але не зовсім  принципової статті.

 

      УГАРОВ.  Ну, я только хочу сказать, уважаемые депутаты, что

 мы   должны  отдавать  себе  отчет,  что  это,  ну,  практически

 стопроцентное  основание  для,  вот этот пункт уже для наложения

 вето.  Потому  что  это  не функция Верховного Совета утверждать

 нормативные акты и издаваемые другими ведомости.

 

      ГОЛОВА. Вітренко, будь ласка.

      Ну так вона перша підняла руку.

 

      ВІТРЕНКО.

 

      Я  пропоную  залишити назву статті, як законодавство. І щоб

 дійсно    не   перевантажувати   Верховну   Раду   затвердженням

 нормативних  актів,  і  щоб  не  підставляти цей закон під вето,

 написати  таким  чином:  "Законодавство України про приватизацію

 складається  з  цього  закону  та інших законів України з питань

 приватизації" і крапка. Цього та інших, і все.

 

      ГОЛОВА.  Ця  пропозиція  вже  голосувалася,  і  ще  раз  її

 поставлю,  юо  там не було "та" а тепер вже є слово "та". Так що

 давайте проголосуємо цю норму. Давайте голосуйте.

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      І давайте так, не будем турбуваться. А у конкретних законах

 буде  написано:  з  цього  приводу  Фонд  державного майна введе

 інструкцію. От відповідно до цього закону він введе інструкцію і

 працює.

 

      УГАРОВ. С этим можна согласиться.

 

      ГОЛОВА.  Так.  Ідем  дальше. На сторінці четвертій 4 пункт:

 "Відчуження  майна,  що  є в комунальній власності, регу люється

 положенням  цього закону і інших законі з питань приватизації та

 перебачених ними нормативно правових актів здійснюється органами

 місцевого самоврядування".

 

      УГАРОВ. Так, как мы приняли 1 статью уже  отражающую суть.

 

      ГОЛОВА.  Нема  заперечнь проти цих...? Соболєва дайте. ТОді

 давайте   перенесемо   формулу   3  статті  на  всі  інші.  Нема

 заперечень?    Тоді   давайте   голосуємо   про   приведення   у

 відповідність  із  3  статтею інших норм. Ставлю на голсоування,

 будь ласка.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Тепер  стаття  4. Ви бачите тут відносно державної програми

 приватизації,  що вона готується, розробляється Фондом держмайна

 і   подається...   за   поданням   Кабінету   Міністрів  України

 розглядається   Верховною   Радою.   Отаке   нововведення   воно

 необхідне,  тому  що  в  нас  дуже багато суб'єктів законодавчої

 ініціативи. Виходить, що тоді кожен буде подавати свою програму,

 а  це  загальнодержавний  акт. Тому потрібно, щоб він ішов через

 Кабінет Міністрів.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Если  позволите, Александр Александрович.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка,  Геннадій  Юрійович.

 

      УГАРОВ  Г.  Ю. Уважаемые коллеги! Здесь мы должны себе уже,

 так  сказать,  явно  представлять ситуацию. Подчиненностью Фонда

 госимущества  меняется  нечто большее, чем просто подчиненность.

 Потому  что,  к  сожалению,  у нас еще срабатывают очень сильные

 стереотипы.   Фонд   подчинен   Верховному  Совету,  но  мы  все

 продолжаем нагружать по вопросам приватизации Кабинет Министров,

 хотя фактически и Фонд уже находится в нашем подчинении.

      Что  касается внесения програмы через Кабинет Министов. Это

 еще  один  шаг к тому, чтобы была затянута процедура. Потому что

 Кабинет  Министров,  как  вы  знаете,  в  последнее заседание он

 программу  приватизации  отклонил и получается, что свое видение

 он   будет   излагать   программу,  не  имея  на  то  фактически

 полномочий,  которые  мы  ему   делегировали.

      Поэтому  предложение,  которое  дискутировалось,  оно  тоже

 имеет  свои  за и против. Чтобы прописать здесь в виде субкектов

 законодательной   инициативы  народных  депутатов  Украины.  "За

 поданням  народних  депутатів України", а не Кабинета Министров.

 Либо  оставить  в  той  редакции,  которая  есть  и  тогда право

 законодательной инициативы есть и у Президента, и у депутатов.

 

      ГОЛОВА.  Є  кілька  пропозицій.  Одна  з  них зараз внесена

 Юрвідділом.  Я її ставлю на голосування, а ви визначайтеся, будь

 ласка. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Залишається  попередня  стаття...  редакція.

      У  статті  3 у пункті 3 4 статті там дописано "та майна, що

 належить Автономній Республіці Крим". Це відповідає Конституції.

 Це  відповідає 1  статті.

 

      УГАРОВ Г.Ю.  И в  соответствии с  1  статьей.

 

      ГОЛОВА.  Ще  доповнить?  З  голосу  нічого  доповнювать  не

 будемо. Яке? Дайте  Коломойцев у  слово.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Уважаемые   коллеги,  я  хотел  бы,  чтобы  вы  внимательно

 почитали.  Здесь  написано,  что  "майно, що належить Автономній

 Республіці  Крим"  идет через запятую, и получается, что это уже

 не государственное имущество.

      Предлагаю  дополнить, и звучать статья будет так: "Завдання

 щодо  приватизації  майна,  що  перебуває  в державній власності

 (кома),  та  державного майна, що належить Автономній Республіці

 Крим".

 

      УГАРОВ.

      Уважаемые  коллеги-депутаты,  к  сожалению,  в Конституции,

 правильно, есть колизия, потому что де-факто, де-факто имущество

 Республике  Крым  належить  -это, конечно, суть государственного

 имущества,   которое   потом   будет  делиться  на  коммунальное

 имущество и т.д.

      Но  в  Конституции  эта норма не прописана так четко, как я

 сейчас  изгалаю.  Вот  эта  редакция,  которая  сейчас есть, это

 повторяет  точно, слово в слово, положение Конституции, мы здесь

 ничего не убавляем и не прибавляем.

 

      ГОЛОВА.   Геннадій   Юрійович,  пропозиція  Коломойцева  не

 суперечить Конституції, тобто вона уточнює, розвиває, продовжує.

 Таким   чином,   я  думаю,  правильно  записать  те,  що  сказав

 Коломойцев. Будь ласка.

 

      УГАРОВ.  Здесь есть еще такое предложение тогда: "Перебуває

 в   державній   власності,  в  тому  числі  майна,  що  належить

 Автономній Республіці Крим".

 

      ГОЛОВА. Я розумію. Можна й так. Але "в тому числі" в законі

 не  пишеться  норма,  "в  тому  числі", як правило, не пишеться.

 Редакція  Коломойцева правильна, тому що, погляньте, після слова

 "та",  слова  "та"  у  Конституції немає, а тоді: "та державного

 майна,  що  належить....,"-тоді  це  за  Конституцією.  Все буде

 правильно.

      Поправка  третя  із  доповненням  Коломойцева  ставиться на

 голосування.   Прошу   її   підтримати,   вона  правильна,  вона

 правильна.

 

      "За"

      Ну,  я прошу, підтримайте шляхом голосування. Ще раз ставлю

 на голосування. Будь ласка, голосуйте, дніпропетровці, голосуйте

 активніше!

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      На об'єкти приватизації.

 

      УГАРОВ. Нет, еще на странице 5 , абзац.

 

      ГОЛОВА.  А  вилучено абзац. Ви пам'ятаєте, тут завдання щодо

 продажу   громадянам   України   з   задержанням,   передбачених

 законодавством, пільг, 100 відсотків акцій відкритих акціонерних

 товариств,  створених  на  базі об'єктів, які згідно з державною

 програмою  приватизації,  відносяться до групи Б, за збереженням

 за  державою  менше  30  відсотків  акцій  відкритих акціонерних

 товариств,  створених  на  базі об'єктів групи Б, Г. Це вилучено

 відповідно до протокольного доручення Верховної Ради .

 

      УГАРОВ.   Так   как   этот   относился,   во   -первых,   к

 стратегическому  инвестору  -раз.  Поэтому,  он  предлагается на

 сиключение. И во-вторых. В этом пункте речь идет о квотировании.

 То  есть,  о  процентах,  о  содержании,  о  группах.  Это нормы

 государственной  программы приватизации. Мы в предыдущих пунктах

 говорим  о том, что госудаственная программа устанавливает квоты

 приватизации,  обкекты  приватизации,  обкемы,  размеры. Поэтому

 этот пункт и в соответствии с протокольным поручениме Верховного

 Совета  и  с целесообразностью его определения в государственной

 программе приватизации предлагается исключить.

 

      ГОЛОВА. Чому не можна. Коломойцев.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.   Коломойцев,   Луганск,   депутатская   группа

 Конституционный  центр.  Уважаемые  коллеги,  я  хочу просто вам

 сказать,  что  будет,  если  этот  пункт  исключаем. Сегодня, до

 сегодняшнего   момента   не   ясно,   хватит   ли  имущества  на

 сертификаты.  Люди  вложат  сертификаты,  смогут ли они получить

 акции?   Ценных   бумаг   добавляется  все  время,  а  имущество

 убаляется.  Добавились  у  нас земельные сертификаты, жилищные и

 так далее. А имущество походили у нас трасты, позабирали, его не

 осталось.  После этого пункта, то, что говорит Геннадий Юрьевич,

 в державной программе приватизации, когда она еще будет, как она

 будет  затверджена, пройдет очень много времени. После того, как

 мы выключим этот пункт, имущество на сертификаты не останется.

      Поэтому  здесь  нормальная  норма закона. Здесь говорится о

 том,  что  30%  должны  остаться  у  государства  -собственности

 предприятий  обкектов  группы  "в"  и  "г"  (а  это обкекты ВПК,

 например,   по  новой  классификации),  здест  ни  слова  нет  о

 инвесторе,  а  речь  идет  о  том,  что  имущество  остается под

 государственным контролем -раз. И второе -согласно утвержденному

 порядку сохраняется квота, 70% дается под сертификаты. Поэтому я

 не  знаю, как.. к сожалению, не было меня, болел, когда было это

 протокольное доручення... нужно оставить действующий закон.

 

      ГОЛОВА.  Геннадій Юрійович, будь ласка.

 

      УГАРОВ  Г.  Ю. Уважаемые депутаты, во-первых, здесь не идет

 речь   о   70%   под   сертификаты   и   аргументация  Владимира

 Эдуардовича -  имущество   не   останется.   А   я  говорю,  что

 останется...   Так   что,   мы   сейчас   с   вами  здесь  будем

 разрабатываеть дискуссию?!..

      Я  еще  раз  обкясняю свою аргументацию: это касается квот,

 это  относится к Государственной Программе приватизации. Если мы

 хотим, чтоб у нас закон имел абсолютно цнлостний ...

 

      ГОЛОВА. Ще раз звертаюся до вас, шановні депутати! Верховна

 Рада проголосувала доручення комісії при підготовці цього закону

 до  випуску  вилучити з нього все те, що стосується стратегічних

 інвесторів,  інвестиційних  зобов'язань  тощо.  Ця... цей пункт,

 справді,  певним  чином  торкається  цієї процедури, і тому його

 вилучили  звідси.  І  давайте  не  будемо  повертатись  до цього

 питання. Це - доручення Верховної Ради, воно проголосоване.

      Ідем  дальше.  Одначе  Коломойцев  наполягає,  щоб залишити

 його. Ставлю на голосування пропозицію Коломойцева.

 

      "За" -

      Так. 5-та стаття -"Об'єкти приватиазції". Ви пам1ятаєте, що

 це  була  така  контраверсійна  стаття,  вона  викликала  гостру

 дискусію,  і  от  опрацювавши  її  з  техніко-юридичного  боку і

 виходячи  з пропозицій, які давали там і депутат Степанов і інші

 депутати,  виписано,  здається,  все  правильно  -так, принаймні

 свідчать спеціалісти юристи. Будь ласка, Геннадій Юрійович.

 

      УГАРОВ.  Я вижу уже поднятые руки, поэтому я готов пояснить

 ситуацию  с окремым индивидуально  вызначеным майном.

      В  первом,  вернеее  в  том  предыдущем  чтении убрали этот

 пункт.  Почему  он  появился  опять?  В  Законе "О предприятиях"

 руководителям  предприятий, ну, руководству предприятий в рамках

 хозяйствования,   экономического   хозяйствования   разешено   с

 имуществом  предприяия  осуществлять  ряд  операций.  Отчуждать,

 продавать, сдавать в арнду и так далее и так далее. Как показала

 практика,  очень  часто,  к  сожалению,  эти  операции носят нен

 совсем  законный  характер и не совсем, скажем так, справедливый

 характер,  потому что они идут практически безконтрольно. А этот

 пункт  ввели "Окреме індивідуально визначене майно" с тем, чтобы

 все эти элементы отчуждения, скажем, машин из автопарка, продажи

 их  кому-то на сторону на приемных условиях, чтобы она попадала,

 чтобы  это  имущество попадало под процедуру приватизации, чтобы

 не было той легкости распоряжения имуществом, которое есть. Если

 есть   необходимость   отчуждения   индивидуально  обозначенного

 имущества,  значит  это  уже приватизация, а не просто спокойная

 закулисная продажа.

      Исходя  из  этих  мотивов,  и  опять восстанавливается этот

 пункт.  Но...  есть  предложения,  поэтому  их  надо  выслушать,

 конечно.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  я  тут  просив  би все-таки не

 вдаватися  до  самодіяльності.  Верховна  Рада  з  цього приводу

 визначилися  шляхом  голосування. І тому є пропозиція оцю кілька

 слів  2 рядочки вилучити звідси. Тобто їх не проголосувати, тому

 що  вона  не  погоджувуалась  Верховною  Радою,  це було питання

 дискусії.

      Я ставлю на голосування питання про включення цих 2 рядків,

 будь ласка. Іде голосування.

 

      "За"-

 

      Так. А  решта  не викликає  сумнівів?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Коломойцев,  будь ласка.

      Доповнення до того, що тут написано?

 

      КОЛОМОЙЦЕВ. Тут слово пропущено одно, сейчас я сформулирую.

      Уважаемые  коллеги, возьмите страницу 7, последняя строчка.

 Речь  идет  о  том, что это конкретно моя поправка, и если вы не

 поддержали, чтобы осталось имущество на сертификаты, но Богс ним.

      Но  пропущено одно очень важное слово. Какое? "Приватизації

 не підлягають об'єкти, що мають загальнод ержавне значення і так

 далі...  Не  підлягають майнові комплекси підприємств, написано,

 що забезпечують діяльність  у сфері обігу зброї".

       Так  я  рпошу  вас  восстановить  мою  поправку из второго

 чтения и дописать: "Не підлягають приватизації майнові комплекси

 підприємств,  що забезпечують діяльність у сфері виготовлення та

 обігу зброї".

      Потому  что  изготовление  нельзя  упускать из этого. Пусть

 здесь это  четко будет записано.  А то........ делать оружие.

 

      УГАРОВ.  Уважаемый  депутат Коломойцев, надо читать законы,

 которые  еще сопуствуют этому. Дело в том, что в других законах,

 у  нас  касается, действительно, что касается военного оружия, -

 это  только прерогатива государства. Но что касается охотничьего

 оружия,    спортивного    оружия,   почему   это   должно   быть

 исключительной прерогативой государства?

      Эта   классификация  есть  в  законе,  восстанавливая  вашу

 редакцию,   мы,   во-первых,   нарушаем   нормы  того  закона  о

 предпринимательской  деятельности,  которая разрешает эти нормы,

 он  уже  давно  работает  и  люди нормально занимаются этим, оно

 будет противоречить.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас,  давайте  не  будемо  дискутувати з

 приводу таких позицій, тому що це уже  обговорювалось.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,  послухайте,  ніж  це  зброя  чи  ні?  Скажіть,  де  ті

 підприємства, що ножі виробляють?

       Є  пропозиція  Коломойцева проголосвати: майнові комплекси

 підприємств,  що забезпечують діяльність у сфері виготовлення та

 обігу  зброї..."  І  далі  за  текстом.  Ставлю  на голосування.

 Підтримайте , будь ласка.

 

      УГАРОВ.  Но предыдущий абзац у нас готорит об этом.

 

      ГОЛОВА.Спокійно.

 

      "За" -

      Залишається попередня редакція.

      Інших  нема  зауважень. Я ставлю на голосування цю статтю в

 цілому. Будь ласка.

 

      УГАРОВ.  Просьба  поддержать  так,  как  она  учитывает все

 замечания, которые...

 

      ГОЛОВА.  Голосуємо.  Будь  ласка,  підтримайте.  Ну,  ви не

 ображайтеся, але треба раніше дивитися у статті.

 

      "За" -

      Ще  раз  прошу...  Бондар,  будь  ласка. Ну, по пунктах це

 треба...

 

      БОНДАР.

      Шановні  депутати,  я  звертаю  вашу  увагу  на  зауваження

 Юридичного   управління   Верховної   Ради,   де   сказано,   що

 індивідуально  визначене  майно  є  в 13 статті цього закону і в

 Законі  про  малу  приватизацію.  І тому, якщо ми його звідси не

 додамо,  то  у  нас  буде  протиріччя з 13 статею цього закону і

 Законом про  малу приватизацію.

      Індивідуально   визначене   майно   споруди   приміщення  є

 об'єктами  малої  приватизації.  Як  ми не можемо в цей закон це

 вносити.  Це  зауваження  Юридичного  відділу  у другій колонці.

 Саме про це.

 

      УГАРОВ.  И  тем  более,  здесь описано, какое индивидуально

 вызначене майно.

 

      ГОЛОВА.  Геннадій Юрійович, є в 13 статті?

 

      БОНДАР.  Да, воно є.

 

      ГОЛОВА.  Значить, є в 13 статті. В цій статті його не було,

 не  голосувалось  воно.  І воно не суперечить логіці закону.

 

      БОНДАР.  Ну,  якраз  Юридичний  відділ і дав, щоб сюди

 внести...

 

      ГОЛОВА.  Значить,  без поправки, про яку тільки що говорить

 заступник  голови  Фонду  держмайна,  в  цілому  голосується вся

 стаття. Ставлю на голосування. Будь ласка, прошу підтримати.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Я підкреслюю,  вся стаття прийнята.

      Тепер  стаття  7. Важливе дуже зміна, яка вимагає принаймні

 догани  для  того,  хто  її  вніс  сюди.  Тому  в нас зараз цієї

 практики  немає,  нема  партійних  органів, які висловлюють таку

 догану.  Комісія  може  з питань депутатської етики розібратися,

 будь ласка, хто вніс цю зміну, яка повністю суперечить постанові

 Верховної  Ради,  окремо  проголосованій, і Закону, прийнятому в

 першому читанні, про підпорядкування Фонду держмайна.

      Тому   я   прошу   не   повертатись   до  цієї  теми,  вони

 відхиляється, йде все так, як записано було в першому читанні, в

 попередньому читанні.

      Яке доповнення? Я прошу...

 

      УГАРОВ. Мы пятую статью проголосовали уже.

 

      ГОЛОВА.  П'ята  сття проголосована в цілому, я сказав. Будь

 ласка, працюйте в комісії ретельніше.

      По  7  статті  залишається  попередня  редакція,  я  ще раз

 підкреслюю, зі зміною у відповідності там до 3 статті тільки. Ми

 вже проголосували приведення  відповідність з 3 статтею.

      Увага. Сторінка 13."Державні органи приватизації здійснюють

 інші  повноваження,  передбачені  цим законом, іншими законами з

 питань  приватизації  та передбаченими ними нормативно-правовими

 актами",  що відповідає 3 статті. Привести тільки з доповненням,

 що випливає з нього чи на виконання їх. Немає заперечень? Це вже

 проголосовано.

      Ні,  ми  проголосували  загальну норми, про приведення всіх

 норм із 3 статтею, яка вже проголосована.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.          не чути.

 

      До   цієї   статті?   Де   воно  ваше  доповнення?  Валерій

 Едуардович, мова ж іде про ...

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.          Не чути.

 

      ГОЛОВА. Дайте Коломойцеву  слово.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.  Коломойцев,  Луганск, "Конституционный центр".

 Значит,    смотрите,    наш    Фонд   госимущества   "пізвітний,

 підконтрольний,  підпорядкований Верховній Раді". А вот по Фонду

 госимущества Крыма слово "підпорядкований" пущено. Поэтому нужно

 добавить,   что   этот   Фонд  госимущества  Крыма  "підзвітний,

 підконтрольний  і  підпорядкований" Верховній Раді Крима чи кому

 він?  Да,   Верховний Ради  Автономной  Республике Крым.

 

      УГАРОВ.  Уважаемые  коллеги!  Это  вроде бы одно и то же, а

 совсем,  на  самом деле, Фонд держмайна... Фонд майна Крыма -это

 структура   вертикального   подчинения  Фонда  державного  майна

 Украины.   Понимаете?  Никакой  автономии,  никакого  подчинения

 регионального...  Валерий  Эдуардович,  ваша  поправка я не знаю

 какими  мотивами   она  продиктована.

 

      ГОЛОВА.   Він   уже   погодився.   Будь  ласка,  ці  пункти

 залишаються  в  редакції,  яка запропонована. Справа норми на 13

 сторінці  відредаговані,  приведені у відповідність із 3 статтею

 вже проголосовані і ставиться на голосування. Будь ласка. Прошу,

 підтримайте.  Голосуйте,  будь  ласка.  Голосуйте,  кажу. Микола

 Васильович.

 

      "За" -

      Михайло  Васильович,  ви  не  проголосували.  Через  те  не

 вистачило  голосів. Сядьте, голосуйте, будь ласка. Ще раз ставлю

 на голосування.

 

      ІЗ ЗАЛУ. Не  спрацювало.

 

      ГОЛОВА. Голосуйте, голосуйте. Все правильно...

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Сторінка 14. 7 пункт. Бачили зліва написано те, що не можна

 після  прийняття  Конституції  записувати,  бо змінилася правова

 база.  Тому треба проголосувати колонку в правому рядку -"продаж

 майна, що в комунальній власності, здійснюють органи, створювані

 відповідними  місцевими  Радами.  Зазначені органи діють у межах

 повноважень,  визначених  відповідними  місцевими Радами та є їм

 підзвітними, підконтрольними.

      Рбябченко , будь ласка.

 

      РЯБЧЕНКО.

      Шановні    депутати,   от   в   7   пункті   треба   додати

 "підпорядкований", бо це комунальна власність, не державна.

 

      ГОЛОВА. Звітні, підконтрольні -це є підпорядкування, власне

 кажучи. Ну, давайте запишемо ще: "підзвітними, підконтрольними і

 підпорядкованими". Так?

      Ставиться   ця   норма   на  голосування,  будь  ласка,  її

 підтримайте. "За" - сьомий пункт.

 

      "За"

      Прийнято.

      А  от щодо 9 пункту, тут є проблема. "Діяльність та рішення

 органів   з   питань   приватизації,   акціонування,  проведення

 конкурсів з продажу об'єктів державної власності, створення яких

 не  передбачено  цим  законом, не поширюється на державні органи

 приватизації та не беруться ними до виконання".

 

      УГАРОВ. Я готов пояснить.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      УГАРОВ.  Уважаемые  коллеги,  сейчас  у  нас создана Указом

 Президента   Комиссия  по  акционированию  стратегически  важных

 предприятий   з  залученням  іноземних  інвестицій.  Это  орган,

 который    фактически   осуществляет   полномочия   в   процессе

 приватизации по Указу Президента, в законе он не прописан.

      Далее.   Кабинетом   Министров   создана   тоже   комиссия,

 возглавляемая  раньше  Кинахом  о приватизации по индивидуальным

 планам  и  т.  д.  На  очереди  подходит еще создание нескольких

 комиссий,  которые бы, которые носят такой характер, вроде бы, и

 рекомендательный,  но,  тем  не  менее,  явка  на  эти  комиссии

 обязательна  представителей Фонда госимущества. Решения, которые

 на  этих  комиссиях  принимаются,  обязательные  для выполнения.

 Получается,  что у нас действуют органы приватизации и действует

 еще  ряд  органов,  которые здесь не выписаны, но, тем не менее,

 которые могут диктовать условия приватизации.

      Поэтому,  9  пунктом  предлагается  деятельность  и решение

 таких  органов не распространять на органы приватизации, которые

 прописаны в законе. Только закон.

 

      ГОЛОВА.   Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      (Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы")

      Геннадий  Юрьевич,  вы  совершенно  правильно  говорите, мы

 правильно   проголосовали   пункт   9.   Но,   то,   что  сейчас

 записывается,  здесь  четко  ограничиваются  конкурсы по продаже

 обкектов  государственной собственности. Но есть еще конкурсы по

 продаже  пакетов  акций.  И поэтому, вот этой поправочкой увести

 конкурсы  по  продаже  пакетов акций предприятий. Это, например,

 небольшая часть этих акций.

      И  естественно,  я  думаю,  что  та редакция, которая была,

 проголосована нормально и должна остаться в тексте закона.

 

      УГАРОВ.  Я  уточняю,  обкекты  приватизации  це  є:  майно,

 грошові  кошти  та  акції. Это есть обкекты приватизации. Это не

 только имущество, это включается и акции.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Тут записаны об'єкти державної власності.

 

      УГАРОВ.  Правильно  обкекты  государственной собственности,

 это есть ...

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Если  раньше  в нашей проголосованной редакции

 были все вопросы проведения конкурсов. То теперь только осталось

 по    продаже   обкектов   государственной   собственности,   не

 приватизации. Поэтому, я предлагаю оставить то, как было.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Пропозиція,  яка  вносилася  комісією,

 ставиться на голосування.

 

      УГАРОВ.  Я  еще уточню. Потому что в 5 статье эта вся норма

 прописана,  о  которой говорит депутат Ельяшкевич. Она ж как раз

 корреспондируется. Здесь говорится: з продажу об'єктів державної

 власності.  Стаття 5, до об'єктів державної власності належать -

 майно, об'єкти, частки, паї акцій, що належать державі. То есть,

 оно  же  корреспондируется.  Это  же правка юридического отдела,

 грамотные люди.

 

      ГОЛОВА.  Юрвідділ,  до  речі,  говорить,  що  9 пункт можна

 вилучити зовсім.

 

      УГАРОВ. Нет.

 

      ГОЛОВА.   Тоді,   пропозиція   від   комісії  ставиться  на

 голосування.

 

      "За" -

      Залишається попередня редакція.

      Будь ласка, на сторінці 16.

 

      УГАРОВ. На 15 замечаний нет.

 

      ГОЛОВА.  На  15  нема зауважень. На 15 зауважень нема, будь

 ласка, Валерій Едуардович, спокійно...

      До  16-ї... на 16-й сторінці -треба привести теж із статтею

 3... (Ш у м   у   з а л і) Ну чому? "Визначаються нормативами  і

 правовими актами України"...

 

      УГАРОВ Г. Ю. Нет... Если... Да, здесь смысл несколько иной:

 если  мы  будем  приводить  именно  этот пункт в соответствие со

 статьей  3,  то  у  нас  сейчас  деятельность  тех  субкектов, о

 которых...

 

      ГОЛОВА.  "Порядок  створення діяльності довірчих товариств,

 інвестиційних фондів та інвестиційних компаній тощо визначається

 нормативно- правовими актами України". Тоді...

 (Ш у м   у   з а л і)

 

      УГАРОВ  Г.Ю.  Потому что у нас сейчас нет законов!..

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., Херсон, депутатська група "Реформи".

      Уважаемые   коллеги,  нормативно-правовые  акты  -это  акты

 органов государственной власти и управления.

      Если  мы  запишем в такой редакции, как предлагается, тогда

 можно   любым  нормативно-правовым  актом  сделать  положение  о

 доверительном  обществе,  инвестиционном  фонде и т. д. Мы уже с

 трастами  разбирались...  По-моему, ясно, что эти вопросы должны

 решаться  исключительно  законодательными  актами,  и  ни в коем

 случае  нельзя  отдавать  поле  деятельности для таких серьезных

 финансовых  институтов  решениями  по  нормативно-правовым актам

 органов государственного управления.

 

      УГАРОВ  Г.  Ю.  Я согласен, но дело в том, что у нас сейчас

 действуют  нормативно-правовые  акты,  а  закона нет. Если мы...

 Нет,  минуточку!  Если мы сейчас введем сюда закон, то с момента

 вступления   этого   закона   в   силу   их  деятельность  будет

 базироваться   на  пустом  месте  -нормативно-правовые  акты  мы

 отменили,  а  это... Поэтому здесь предлагается тогда дополнить:

 "Визначається    нормативно-правовими    актами   до   прийняття

 відповідних  законів",  потому чтоу нас закона этого нет! Чтоб у

 нас не получилось вакуума...

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку, Геннадій Юрійович, ви тільки що...

 ви   собі   суперечите,  тому  що  ми  тільки  що  говорили,  що

 законодавство  вбирає  в  себе  і нормативно-правові акти (у 3-й

 статті),  а тепер кажете, що треба писати тепер тільки так, а не

 законами...

 

      УГАРОВ Г.Ю.  Там мы говорили о законе...

 

      ГОЛОВА.  Тому  давайте  напишемо там: "законодавчими актами

 України"  -так,  як  було написано раніше -"законодавчими актами

 України".

 

      УГАРОВ Г.Ю. Да, с этим можно согласиться...

 

      ГОЛОВА.   Нема   заперечень?   Я   прошу:   підтримайте   -

 "законодавчими  актами  України",  на сторінці 16-й. Будь ласка,

 голосуйте.  Зарудний,  ну  без вас же не можна прийнять важливий

 закон,  а ви оглянулися...

 

      "За" -

      Прийнято.

 

      УГАРОВ. До 22   страницы замечаний  нет.

 

      ГОЛОВА. 22  сторінка. Ну, ... Семенюк  дайте слово.

 

      СЕМЕНЮК,  159 виборчий  округ.

      Шановні  колеги,  якщо  взяти  попередню  таблицю, яка була

 роздана  на  3  читанні,  було  проголосовано і не внесено в мою

 порівняльну   таблицю  43  поправка.  На  сторінці  20  1  абзац

 записано: "Для забезпечення гласності та прозорості приватизації

 в  роботі  Комісії  з  приватизації  об'єкта можуть брати участь

 народні  депутати  України".  Чому  я  говорю,  що  потрібно  це

 вилучити?

      Депутати Верховної Ради затверджують програми приватизації.

 Відповідно  ми  являємся  тими  представниками, які затверджують

 перелік  підприємств,  які  будуть  сьогодні включені в Програму

 приватизацтії.  Щоб  не  ррапилося так, що одни із депутатів міг

 включитиф той чи інший об'єкт в приватизацію, цей пункт потрібно

 виключити. Чому?

      Привожу  приклад. Чернігівський хлібокомбінат ь 1, який був

 вклюбчений  до переліку об'єктів, які непідлягають приватизації.

 Разом  з  тим,  помимо закону цого вилучили з переліку об'єктів,

 які  не підлягають приватизації, і даний об'єкт  приватизований.

 Щоб  не  було  лобування  цієї  чи  іншої  сторони, якщо депутат

 Верховної  Ради затверджує Програму приватизації, він не повинен

 бути  в  складі  тих  комісій.  І  тому  я вважаю, що потібно це

 вилучити.  І пропозиція  моя були  при 3  читанні не врахована.

      Я попрошу  вилучити даний  об'єкт, даний пункт.

 

      УГАРОВ.  Я готов внести, ну, и... Сейчас начинают возникать

 предложения,  которые  еще  у  нас  остались  с  3  чтения, это,

 безусловно,  имеют полное право. Но было и другое в таком случае

 предложение,  что  "для  забзпечення  власності  та прозорості у

 роботі  Комісії з питань привтизації можуть брати участь народні

 депутати,  члени  Контрольної  комісії  з питань приавтизації та

 члени  контрольних  комісій  відповідних  Рад на місцях".

      Было  и такое предложение, понимаете, оно тоже имеет смысл,

 потому  что тогда получается, что месные контрольные комиссии не

 имеют    права   смотреть   весь   этот   рпоцесс,   чтобы   его

 контролировать.

      Потому что, как мы уже сталкиваемся с процедурой, документы

 депутатам по  запросам и нашего уровня и  других....

 

      ГОЛОВА.  Валентина  Петрівна,  спокійно, Геннадій Юрійович,

 одну хвилиночку.

      Чи  записано, чи не записано -це суттєвого значення не має,

 в  принципі,  тому що є Закон про статус народного депутата, він

 може брати участь у будь-яких засіданнях.

      Але  тут  підкреслено  те,  що  для забезпечення гласності,

 тільки так.

      Тому  була  пропозиція  Валентини  Петрівни, я її ставлю на

 голосування.

 

      "За" -

      Залишаєтсья  попередня редакція.

      Сторінка  22,  способи  приватизації,  замість  безоплатної

 передачі введена норма продажу частини державного майна.

      У  зв'язку  з тим, що придбання частини державного майна за

 приватизаційні  папери оформляється договором купівлі-продажу, і

 слова "безоплатної передачі" замінено словом "продажу".

      Будь ласка.

 

      УГАРОВ.  Это  норма,  это  юридическое понятие. Оформляется

 договор   купли-продажи   все   равно.  Но  у  нас  было  свлово

 "бесплатной   передачи".   Суть,   безусловно,  остается,  но  в

 соответствии  с тем, что оформляется договор купли-продажи, идет

 речь о продаже.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  цінні  папери  виконують  вартості,  чи  як

 точніше скажати? Функцію грошей на себе беруть, часткову функцію

 грошей, засоби платежу.

 

      УГАРОВ.  Да.  То  есть,  суть  не меняется. Но так как есть

 договор, поэтому....

 

      ГОЛОВА.Нема заперечень? Треба проголосувати цю норму.

      Зосередились, будь ласка. Голосується 15 стаття в редакції,

 яка запропонована   комісією.

      Увага.

 

      "За"-

      УГАРОВ.  26  страница.  Юридикотехническая  правка, то есть

 наименование закона, название закона.

 

      ГОЛОВА.  Нема  заперечень тут. 26 голосується. Власне можна

 було б сказати просто редакційна правка, але треба вже ж... Будь

 ласка, голосується.

 

      "За" -

      На  сторінці 27 -це виконане доручення Верховної Ради, тому

 немає  потребу  голосувати.  Ну,  давайте проголосуємо, щоб було

 пропуск  пункту 3, який є в лівій колонці. Ставлю на голосування

 редакція  правої  частини  на  27 сторінці. Увага, зосередились,

 голосуйте.

 

      "За" -

      Стаття...  28  сторінка  вилучено відповідно до стенограми,

 так що тут немає потреби повертатися до цього  питання.

      29   сторінка.  Є  юридично-технічні  правки.  Будь  ласка,

 Мусіяка.

 

      МУСІЯКА  В.  Л. Шановні колеги, тут написано:  "...критерії

 проведення  експертних  оцінок визначаються у Законі України про

 оцінку".  Я щось не розумію, оцінку кого там? Ну, так про оцінку

 вартості  державного  майна,  що привтизується чи про щось інше,

 але  про  оцінку. Це  так  оцінку моєї доньки в школі чи вашого

 внука в школі. Я не знаю, що це мається на увазі.

 

      УГАРОВ.  К  сожалению, рабочее название закона так и гласит

 "Про оцінку". И имеется в виду, что, безусловно...

 

      ГОЛОВА.   Тут   є   пропозиція  така.  Критерії  проведення

 експертних   оцінок  визначаються  законом  і  крапка.  Критерії

 проведення   експертних   оцінок  визначається,  можна  сказати,

 відповідним  законом.  Можна  так?  Або окремим законом, окремим

 законом. будь ласка, підтримайте.

 

      УГАРОВ.  Александр  Александрович.  Есть  еще  один  нюанс,

 уважаемые  депутаты.  Значит,  проведение экспертных оценок -это

 являются  составляющие оценки в целом. Общая оценка производится

 по методике. Методика у нас затверджуется Кабинетом Министров. К

 сожалению сейчас ситуация складывается так, что методика оценки,

 утвержденная  Кабинетом  Министров  не  может нас удовлетворять.

 Потому  что  там  и  маленький  размер  уставного  фонда,  и  не

 учитывается,  учитывается  переиндексация.  Поэтому, может быть,

 имеет   мысл   критерии   оценки   общей   утвердить   в  законе

 соответствующим  законом  с дальнейшей разработкой и утверждение

 методики...

 

      ГОЛОВА. Значить записуєм так. "Загальні критерії проведення

 експертних оцінок визначається  окремим законом".

 

      УГАРОВ.  Не  только  экспертных, а...... "Загальні критерії

 методики оцінок".

 

      ГОЛОВА.  Ну  це  ми  закрутили  буже  вже.  Тут  юристи  не

 розберуться.

      Я ще раз повторюю: "Загальні критерії і методика проведення

 експертних оцінок визначається окремим законом". Можна так? Я ще

 раз  кажу,  загальні  критерії,  тому що є об'єкт, який потребує

 специфічних   критеріїв,   а  є  загальні,  тобто,  як  принцип,

 визначається  законом,  що  треба передбачити. А на основі цього

 закону, може бути якийсь там ....

      ГОЛОС З ЗАЛУ.       Не чути.

      Ну  вам  заважає,  то  ви  не  голосуйте. А решта, я прошу,

 давайте  проголосуємо.  Ще  раз:  "Загальні критерії та методіка

 проведення експертних оцінок  визначається окремим законом".

 

      УГАРОВ. Здесь уже методика лишняя. Александр Александрович,

 я снимаю свое замечание и поэтому...

 

      ГОЛОВА. Підтримуєте, так?

 

      УГАРОВ.  Да.  Предлагаю,  чтобы  осталась  редакция  правой

 колонки.

 

      ГОЛОВА. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО.

      Олександре  Олександровичу,  я думаю, що ми поспішили і так

 (...........)  пройшли  27  сторінку,  викинувши  3  пункт через

 генерального  інвестора.  Але  "разом  з водою дитя вихлюпнуло".

 Тут, дивіться, записано було, що "працівники підприємства, майно

 якого  приватизується,  мають  право  об'єднуватись  для  викупу

 контрольного   пакету   акцій".   І   далі  є  "і  набуття  прав

 генерального інвестора".

      Не  визначено  в Законі права генерального інвестора. Можна

 зняти   саме  визначення,  але  право  працівників,  а  ми  його

 викинули.

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку. Ми поки що обговорюємо давайте цю

 норму, а тоді вернемося до тієї. Бо так же не можна.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Та  ви  ж пройшли це вже. Я тримаю-тримаю

 руку,  а  ви не бачите. Ну а далі що буде? Ви проголосували, щоб

 вилучити.  А  вилучати  не  можна,  бо працівники не мають права

 об'єднуватись і викуповувати контрольний пакет акцій.

 

      ГОЛОВА.  Виключіть  мікрофон,  будь  ласка.  Будь  ласка, я

 навіть  як  не  дивлюся,  так  навіть вас бачу. Послухайте. Я...

 Повернемося  до  цього  питання.

 

      УГАРОВ Г. Ю. Я предлагаю, действительно, разобраться с этой

 статьей,   потом...

 

      ГОЛОВА.  А  зараз я прошу проголосувати ту фразу, яку я вже

 сказав:  на  29  сторінці  щодо  критеріїв і методики експертних

 оцінок.  Будь  ласка,  проголосуйте.  Прошу  підтримати. Окремим

 законом.

 

      "За" -

      Тепер  до   "дитини"  повертаємось. Будь ласка,  говоріть.

 

      УГАРОВ   Г.   Ю.   Эта  норма,  о  кторой  говорит  Наталия

 Михайловна, уже предусмотрена в статье 8. Статье 8, где сказано,

 что "для спільної приватизації і участі в приватизації громадяни

 можуть створювати господарські товариства. В тому числі і членів

 трудового  колективу".

      Понимаете,  эта норма еще у нас осталась почему? Потому что

 у   нас  везде  уже  идет  "господарське  товариство".  Трудовой

 коллектив  естественно есть, но как субкект хозяйствования у нас

 есть хозяйственные  общества.

      Трудовой  коллектив  -это обкединение работников. Это можем

 мы  употреблять  и  в  разговорной  речи.  Но  в Законе уже идет

 "хозяйственное общество". Поэтому они имеют право обкединяться и

 участвовать  в  процессе  приватизации.  Эта  норма  учтена  в 8

 статье.

 

      ГОЛОВА. Вітренко, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  У  8  статті  іде  мова про те, що можуть

 створюватись  оці  товариства, а в статті 18 йде мова про продаж

 акцій.   Це   зовсім  інший  механізм.  І  передбачається  право

 працівників    підприємства,    майно    яких    приватизується,

 об'єднуватись  для  викупу контрольного пакету акцій. Ось і все.

 Це  ж  було вже проголосовано. І Юридичний відділ дав зауваження

 тільки   щодо  категорій  генерального  інвестора.  Бо  вона  не

 розкрита в цьому законі.

      Поважаючи  зауваження  Юридичного відділу, я пропоную зняти

 визначення  генерального  інвестора  і  поставити  крапку  після

 викупу контрольного пакету акцій.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   уваги!  Будь  ласка,  будьте  уважні!

 Пропонується записати так: "Працівники підприємства, майно якого

 приватизується,  мають право об'єднатись для викупу контрольного

 пакету акцій". Крапка.

 

      УГАРОВ.  Александр  Александрович, во-первых, " мають право

 об'єднатись". В качестве кого? В качестве чего? Нет, нет, нет. Я

 вам.......  Владимир............ я вам приведу простой пример. 3

 человека  -работники  трудового коллектива, особо приближенные к

 "императору",  то  есть  директору,  обкединяются  и  на  деньги

 директора   выкупают   контрольный   пакет   акций,  не  образуя

 хозяйственное общество, не образуя ничего. Вот вам конкретный, к

 сожалению,  вот вам, к сожалению, конкретный пример того, что вы

 предлагаете,  того,  что  вы  предлагаете.  Если мы сюда ставите

 хозобщество, значит, это попадает под действие 8 статьи, что уже

 обусловлено законом. И Закон о хозяйственном обществе.

 

      БОНДАР.  Я  хочу  зняти  цей  конфлікт, тому що ця поправка

 стосувалась  саме  статті  про  генерального інвестора. Якщо тут

 убрати за пропозицією Наталії Михайлівни "генеральний інвестор",

 то  вона  втрачає  сенс,  оскільки  об'єднання  є  і розписано в

 законі, як створюється господарське товариство на базі трудового

 колективу.

      Просто  без генерального інвестора вона не має сенсу. А там

 дозволяється   контроль.   Якщо  він  виставляється,  у  трудові

 колективи   об'єднуються   господарські   товариства  і  придбає

 контрольний пакет. Ніхто цього не забороняє. В законі це є.

 

      ГОЛОВА. Собовєв, будь ласка.

 

      СОБОЛЄВ.  Соболєв,  Запоріжжя.  Наталя Михайлівна, зверніть

 увагу  на  8  статтю.  Тут же не тільки важливо, що просто право

 трудового  колективу,  а  скільки чоловік об'єднається. 8 стаття

 дуже  важливу  норму  записує.  Що це, дійсно, не просто право 3

 чоловік  об'єднатися  при  десятитисячному колективі, а зверніть

 увагу  далі,  на наступний пункт. Що їх повинно бути не менше 50

 відсотків  працюючих.  А  якщо ми просто запишемо цю норму, вона

 буде  відірвана. Тому, право об'єднуватися трудовому колективу в

 господарське   товариство,   але  тут  це  чітко  записано:  для

 придбання  об'єкту,  в  якому  є  в  цьому об'єднанні не менше 50

 відсотків  працюючих,  є  в  8  статті  прямо  розписано. Тому я

 вважаю,  що та норма буде відірвана тоді. Краще запишити так, як

 в 8 статті.

 

      УГАРОВ. Абсолютно вірно.

 

      СОБОЛЄВ.   Або   перенести   це   тоді   в  цей  пункт,  що

 об'єднуватися в господарські товариства...

 

      ГОЛОВА. А якщо записати так, я розумію, що це не зовсім то,

 що  з  юридичної  техніки,  з  точки зору юридичної техніки є не

 зовсім  коректно,  але  записати  так:  працівники підприємства,

 майно якого приватизується, мають право об'єднуватися для викупу

 контрольного  пакету  акцій  на  умовах, передбачених у статті 8

 цього закону. Можна так?

 

      УГАРОВ.  Можно  безусловно  так,  почему  тогда  только для

 выкупа  контрольных  пакетов  акция.  Для  ведения хозяйственной

 деятельности,  для  совместного  делегирования  и  так далее. То

 есть,  эти  нормы  не  на  столько  детализированы идут. Они все

 предусмотрены.

      Можно  поддержать предложение Александра Александровича. Но

 это просто.

 

      СУДНИЦИН.   Депутатская   группа   Реформы.  Уважаемые

 народные  депутаты,  статья  8 четко регламентирует и дает право

 трудовому  коллективу  обкединяться  в  хозяйственные общества и

 выкупать  любое  количество акций. Существует план приватизации,

 часть  выкупается  за  ваучеры;  остальная часть, которая... так

 называемая  льготная,  остальную часть -путем обкединения, путем

 внесения   своих  денежных  средств,  трудовой  коллектив  может

 выкупить  любую  часть,  то есть там полная регламентация, т. е.

 реализация    своих    прав    трудового   коллектва   полностью

 оговаривается  в  8-й статье. И тут нет никаких то ли контролей,

 то  ли неконтролей -мы можем все 100 выкупить, если есть деньги,

 если  он  покажет  и  представит.  Никаких проблем просто нет...

 Организовавшись  в хозяйственное общество, он может участвовать,

 в  соответствии  с  планом  приватизации,  на аукционе, он может

 участвовать  как  хозяйственное  общество  на  конкурсе -то есть

 любые пути есть...

 

      ГОЛОВА.  Всього  закону  не  розказуйте, будь ласка, тільки

 аргументцію...   Використали...  Ви  наполягаєте на голосуванні?

 Значить,  тоді  я  пропоную,  якщо  голосувати  цю норму, таки з

 доповненням,  з  посиланням  на  8-му  статю, тобто: "Працівники

 підприємства,    майно   якого   приватизується,   мають   право

 об'єднуватись   для  викупу  контрольного  пакету  акцій.."  Ну,

 давайте  слово "контрольного" пропустим, бо всього пакету можна,

 можна "всіх акцій"... (Ш у м   у   з а л і) Ну, давайте...

 "...контрольного пакету акцій на умовах, передбачених у статті 8

 цього  закону".  (Ш у м   у   з а л і)  Ну,  я  просив  би...

 проголосуйте,  хоч  ви  бачите, я підтримав хорошу пропозицію...

 Будь  ласка.  А  якщо  не  "контрольні",  то  "по 8-й статті"!..

 Голосуйте "за" - помилки не буде!... Я прошу.

 

      "За" -

 

      УГАРОВ  Г.  Ю.  Ну,  только 8 против, тут не принципиальный

 вопрос...

 

      ГОЛОВА.  Ну  давайте  ще раз... На пропозицію Манчуленка ще

 раз ставлю на голосування, будь ласка.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Сосредоточиться надо...

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Прийнято рішення.

      Тепер.  На  29-й  статті,  3-й  підпункт  зверху: "Витрати,

 пов'язані  з проведенням аудиторських перевірок, відшкодовуються

 за  рахунок  підприємства,  що  приватизується. Як ви дивитися в

 принципі,  щоб  вилучити цю статтю? Були пропозиції такі під час

 обговорення в 3 читанні.

 

      УГАРОВ.   Но   мы  приняли  это  все  сейчас  и  замечаний,

 собственно  говоря, не произошл.

 

      ГОЛОВА. Бо тут є багато таких підприємств... От, наприклад.

 Лежитьна  боку  повністю підприємство. З чого  воно буде платить

 за  цю  перевірку? А   тут написано, воно  приватизується.

 

      УГАРОВ.  Ну,  понимаете, мы неоднократно сталкиваемся с той

 ситуацией,  когда  предприятие идет на приватизацию и вот сейчас

 уже  очень  много  фактов,  когда уставной фонд составляет такой

 мизерный,  таку  мизерную сумму, что поневоле удивляешься откуда

 все  эти  цифры беруться. А почему? Потому что не была проведена

 оценка  финансового  состояния  предприяия.  Не  было  проведено

 никаких  оценок,  не было никаких проверок аудиторсских сделано.

 Поэтому  это и предлагается, чтобы это все осталось с тем, чтобы

 предприятие имело реальную оценку и реальную стоимость в процесс

 приватизации.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  взагалі  це  норма  Закону  "Про  аудиторську

 діяльність".

 

      УГАРОВ.    Вопрос    касется   ценообразования.   Александр

 Александрович,  вопрос  касается  ценообразования. Кто платит за

 эти проверки, кто платит за  эти  проверки.

 

      ГОЛОВА.  Генннадій  Юрійович,  справа  в  тому, що це норма

 Закону "Про аудиторську діяльність". Давайте, може, раз воно там

 записано,  то навіщо ми тут його будем записувать? Що скаже Фонд

 майна?

 

      БОНДАР. Я хочу пояснити цю норму. В Законі "Про аудиторську

 діяльність"   обов'язкова   аудиторська   перевірка   в  процесі

 приватизації.   Якщо  ми  зараз  знімемо,  то  невідомо  хто  це

 обов'язково  буде оплачувати. І була пропозиція колись від фонду

 щоб  проводити  аудиторську перевірку тільки за рішенням органів

 приватизації  чи  покупця.  І  в  цьму  випадку  вони  і повинні

 оплачувати.

      А,  якщо  єсть  у  нас загална, то ми не знаємо тоді хто її

 буде оплачувати. ось в чому проблема. У нас обов'язковий аудит в

 приватизації є.

 

      ГОЛОВА. Ну  тоді залишається так. Воно голосовано  було.

 

      БОНДАР. Якщо обмежити обов'язковість, тоді можна...

 

      ГОЛОВА.  Ясно,  дякую.  Не голосуєм, бо воно проголосовано.

 Воно  проголосовано було. Дальше тут.......... юридично-технічна

 правка,  вона не вимагає  голосування,  дуже проста.

 

      УГАРОВ.  Да,  потому  что  минимальной заработной платны на

 неоподакованный  минимум  мы  сейчас все законы делаем именно на

 этой нормативной базе.

 

      ГОЛОВА.    Тепер    на   30   сторінці   вилучено   фраза:

 "Приватизаційні майнові сертифікати мають купонну форму"  і так

 дальше.  Це вже норма діюча було з 1992 року. Тепер вона не діє,

 тому вилучена і не потрібно її...

 

      УГАРОВ.  И  тем  более 31 декабря заканчивается срок выдачи

 имущественных  сертификатов.

 

      ГОЛОВА.   На   сторінці   31,  це  випливає  з  закону  про

 приватизацію  державного майна, цей наш закон. І тому там додано

 не  місцевого  бюджету,  а  Державного  бюджету України, тому що

 мовай йде  не  про місцеві бюджети, не  про місцеве  майно.

      Зрозуміло, так?

      Коломойцев, потім Чурута.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.  Здесь  есть  противоречие,  уважаемые коллеги-

 депутаты. Давайте подумаем, ведь сейчас в этом законе в предыдущие

 статьи  мы  включили  коммунальную  собственность.  Коммунальная

 собственность  тоже  подпадает  под  действие  этого закона. Она

 продается,  а  затем  деньги  что,  получается, идут в Госбюджет

 Украины? А почему же эти деньги не должны идти в органы местного

 самоуправления,  которые  и  создали  соотвествующие  Комиссии и

 заниаются  коммунальной собственностью.

      Теперь получается, эти органы ее продают, а деньги уходят в

 Госбюджет.

 

      ГОЛОВА.  Геннадій Юрієвич, будь ласка, пояснюйте.

 

      УГАРОВ.  Коммунальная собственность будет приватизироваться

 по отдельному закону,  у нас она  сюда не вошла.

      Статья   1   у   нас   гласит:   "Только   о   приватизации

 государственного  имущества". Поэтому есть предложение оставить,

 проголосовать  за  редакцию, которая есть в последней колонке, и

 определиться,  что все  поступления идут в Госбюджет Украины.

 

      ГОЛОВА.Чурута, будь ласка.

 

      ЧУРУТА.  У мене до 24 статті.

 

      ГОЛОВА. Так, хвилинку.

      Так, Семенюк, у вас до цієї норми?  Будь ласка.

 

      СЕМЕНЮК.  Шановний  Олександр  Олександрович,  я все ж таки

 хочу  повернутись  до  тієї пропозиції, яку ви говорили відносно

 аудиторської перевірки.

      Відповідно  до  Закону  про контрольноревізійне управління,

 відповідно  до  Закону  про  аудит  сьогодні нас є безпосередньо

 відомства  і  міністерства, які мають права проводити перевірки,

 не вносячи відповідні затрати.

      Тому  та  ваша  пропозиція,  що  зняти витрати, пов'язані з

 проведенням   аудиторських  перевірок  відшкодовування  яких  за

 рахунок  підприємств,  що приватизуються була дуже правильна. Її

 треба  вилучити,  тому що обов'язковий аудит можна проводити, не

 затрачаючи  на це кошти. Є у нас контрольноревізійне управління,

 яке  несе  відповідальність  за  безпосередньо  ті  об'єкти, які

 належать тому чи іншому підприємстві.

      Тому  я прошу, все-таки підтримуючи вас, поставити цю норму

 на  голосування,  тим  більше,  що  Фонд  державного майна також

 підтримує мене, як я зрозуміла.

 

      УГАРОВ.  Мы  говорим  о  процессе приватизации, если мы еще

 загрузим  (............)  в  процессе  приватизации,  кроме того

 титанического  обкема работы, который они сейчас делают при всем

 уважении к этому ведомству, то...

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, не розгортайте дискусію, спокійно. Ми

 вже  пройшли  цю  статтю, але як Валентина Петрівна наполягає, я

 боюся, що вона не  набере потрібної кількості голосів.

      Про те ставиться на голосування її пропозиція про вилучення

 того  пункту,  який  стосується  платного  проведення аудиту, на

 попередній сторінці.  Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Тепер,  по нормі, яка стосується 23 статті. Зверніть увагу,

 кошти,  одержані  від продажу державного майна. Зараховується до

 Державного  бюджету. Що ж тут не зрозуміло? Я прошу, оскільки це

 навіть дредакційна правка для однієї статті конкретної, я ставлю

 на   голосування  і  прошу  підтримайте  її.  Це  все  правильно

 записано. Будь ласка, підтримайте. Зосередились.

 

      "За" -

      Я   ще  раз  прошу,  підтримайте,  будь  ласка.  Ставлю  на

 голосування на  пропозицію Данчи. Будь ласка.

 

      "За" -

      Прийнята пропозиція.

      Безоплатна  передача  державного майна. Тут правок не було.

 Де, Чурута? Так немає тут зауважень. Давайте слово Чуруті.

 

      ЧУРУТА.

 

      Уважаемые     народные    депутаты!    Уажаемый    Алексанр

 Александрович!  Мы  сейчас  подошли  к  тому  моменту,  о ктором

 говорила  Наталия  Витренко,  мы выплеснули ребенка.

      Я  прошу  вас  открыть  статью  15  на старице 22. "Способы

 приватизации". Мы сейчас проголосовали за правую колонку ту, где

 идет  "Способи приватизації, продаж, продаж, продаж, викуп..." и

 так  далее.  А  безоплатну передачу ми викинули. То есть, это не

 способ  приватизации.  А  здесь  сейчас  статья  24  называется:

 "Безоплатна передача державного майна".

      То я хочу запитать, що це таке? Поэтому надо вернуться в 15

 статье  и оставить первый подпукт тот, который был у нас в левой

 колонке:  "безоплатна  передача частыны державного майна кожному

 громадяныну Украёны за прыватызацийни паперы".

 

      ГОЛОВА.  То  я  прошу  вас, це ж спеціальний розділ, цілдий

 розділ і статя "Безоплатна передача державного майна".

 

      УГАРОВ.  Оно  не противоречит. Если мы оставляем безоплатну

 передачу -это же название статьи, то есть, это название раздела,

 название статьи.

 

      ГОЛОВА.  Наприклид,  продаж  за  нулову  ставку, за нульову

 ціну - це і є  безоплатна передача.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.        Не чути.

      Ну,  зрозуміло. Він говорить про те, що треба записати у 15

 статті,   залишити   "безоплатна   передача   частини  майна  за

 приватизаційні папери".

 

      УГАРОВ.  Тогда,  если  "залишити",  надо  все-таки добавить

 "шляхом оформлення договору купівлі-продажу", можут быть так.

 

      ГОЛОВА.  Та ні, почекайте.

      Іам,  де є способи приватизації і пишеться "шляхом", те, що

 ми  проголосували  "продажу  частини  за  приватизаційні папери"

 залишається,   але  перед  тим  ще  й  залишити  той  пункт,  що

 безоплатної  передачі  частини (...........) кожному громадянину

 за  приватизаційні  папери.

      Не  можна  цього? Рябченку  дайте  слово.

 

      РЯБЧЕНКО.

      Уважаемые  депутаты!  Тут  суть в том, что приватизационные

 бумаги   -это   средство   платежа.  Поэтому,  когда  коллектив,

 работник,   гражданин   Украины   получает  часть  имущества  за

 приватизационные    бумаги,    это   купля-продажа.   Но   плата

 приватизационной  бумагой  выступает.  Так  что  все в 15 статье

 исправлено правильно.

      То,   что  касается  вот  страницы  34,  то  это  чистейший

 стратегический     инвестор     позиция.    Чистейшая    позиция

 стратегического    инвестора.    Поэтому   правильно,   что   по

 протокольному  поручению  эта часть отсюда исключена. Это должно

 быть  отражено в Законе  по  стратегическому  инвестору.

 

      ___________. ...  24  статью.

 

      ГОЛОВА.  Так,  ви  наполягаєте  на... Ставлю на голосування

 пропозицію   Чурути   до   15   статті:  перед  іншими  пунктами

 записати той пункт, який був у лівій колонці. Голосування йде.

 

      "За" -

      Не  вистачає  голосів, але не журіться, справа не страчена,

 тому  що  є  спеціальна  стаття  "Безоплатна передача Державного

 майна".

 

      УГАРОВ Г. Ю. Смысл не меняется ни в коем разе. Превый пункт

 этой   статье   очень  хорошо  говорит,  что  являет  собой  эта

 процедура.

 

      ГОЛОВА.  Сторінка 34. Вилучено, відповідно до протокольного

 доручення  Верховної  Ради,  остільки тут є про інвестора і тоум

 подібне.   Але   треба  затвердити  це  голосуванням.  Я  прошу,

 проголосуйте.  34  стаття  права колонка голосується в редакції,

 яка  пропонується комісією. Будь ласка, увага.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Просьба  поддержать.

 

      ГОЛОВА.

      "За" -

      Я прошу...

      Вадим Петрович,  Володимир ... я         Віктов Іванович, голосуйте.

      Ставлю на голосування. Зараз  донетчани підключаться.

      Будь ласка, ставлю на голосування.

 

      За -

      Прийнято рішення.

     

      УГАРОВ.  Уважаемые коллеги, я прошу обратить ваше внимание.

 35 страница, третий абзайц снизу в правой колонке.

      То, что говорил депутат Ельяшкевич.

      Предлагается   такая   фраза,   уже   так   сказать,  путем

 консультаций. Прошу смотреть внимательно: "внесення інвестицій в

 виключно  грошовій  формі (запятая), їх розмір та строки". Чтобы

 не вызывало сомнения в том, что какие-то есть...

 

      ГОЛОВА.  Ясно,  це  предмет  договору. Норма договору. Будь

 ласка, підтримайте. Ставлю на голосування.

      Катерина Семенівна, відпустіть Антона Антоновича.

 

      "За"

      Прийнято рішення.

 

 

      УГАРОВ. И 38 страница.

 

      ГОЛОВА.   38   сторінка.   Одну  хвилиночку,  спочатку  про

 доповнення,   спочатку  про  виключення,  оскільки  це  вирішено

 частиною 5 статті 27.

 

      УГАРОВ. Значит, аргументация...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      УГАРОВ. Аргументация здесь достаточно ясная.

      Во-первых,  что  такое "неэффективное хозяйствование"? Этот

 термин не является юридическим.

      Далее.  "Доведення  підприємства  до банкрутства". То есть,

 если  мы  пойдем  по  пути набрасывания причин, то мы можем этот

 пункт растянуть на несколько страниц.

      Прошу  обратить  ваше  внимание, что в 5 пункте, на который

 идет  ссылка  на  предыдущей  37 странице, говорится: "На вимогу

 однієї  з сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або

 визнано  недійсним  за  рішенням  суду  в разі невиконання іншою

 стороною    зобов'язань    у   визначені   строки".   Что   есть

 "зобов'язання"   -это   все   определено  в  договоре.  Или  это

 невнесение, там, определенной доли инвестиций, или неэффективное

 хозяйствование, или сокращение рабочих мест, если идет нарушение

 пункта  договора.  И  все это нормально. Здесь этот пункт просто

 расписан, ну я не знаю, он...

 

      ГОЛОВА. До неприличия, як ви хотіли сказать.

 

      УГАРОВ. Да, абсолютно верно, я с вами согласен.

 

      ГОЛОВА.  Справа  в  тому,  що  тут  фіксується  яка  норма:

 розікрали  майно,  довели до банкрутства, а потім держава ще раз

 платитиме. Не можна цього робить.

      А, ваша поправка? Ну, якби я знав, що ваша, то я б цього не

 казав. Будь ласка, дайте слово Коломойцеву. Будь ласка,

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Уважаемые  коллеги,  ну, мы уже прошли, понимаете, Геннадий

 Юрьевич  из лучших полуждений отнес к предпритиям, которые имеют

 загально-державне значення, предприятия, которые имеют охотничьи

 ножи.  И  в  результате  получилось  может  виготовленням  зброї

 займатися   приватизоване  підприємство.  То  есть  танки  будет

 делать.

      Теперь  дальше.  По  этому  пункту.  Сегодня  действует,  к

 сожалению,  такая ситуация. Приватизировалось предприятие, и ряд

 руководителей  намеренно  доводит  его  до  банкротства. Почему?

 Затем,  чтобы  скупить  потом  по дешевке у своих же сотрудников

 акции, и забрать эти акции, а потом оно работать будет. И сейчас

 это,  к  сожалению,  сплошь  и  радом.  И  поэтому,  я сюда внес

 конкретную поправку, которая звучит: в разі невиконання покупцем

 умов  договору купівлі-продажу частині розрахунків за придбанний

 об'єкт,   внесення   інвестицій   та  інших  умов,  передбачених

 бізнеспланом,       концепцією       розвитку       підприємтсва

 післяприватизаційному   періоді,   неефективному  господарюванні

 доведенню  підприємтсва  до банкрутства, договір купівлі-продажу

 може буде визнаний недійсним за рішенням суду.

      Да,  правильно, в 5 части статьи 27 написано, что на вимогу

 однієї з сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, або

 визнано  недійсним  за  рішенням  суду, Арбітражного суду у разі

 невиконання іншою стороною зобов'язань визначені строки. То, что

 касается  инвестиционных  обязательств  правильно. А вот то, что

 касается  банкротства и гроблення предприятий, а к сожалению это

 имеет  место,  никто  не  будет  в  договор писать кроме условий

 купли-продажи,   что   обязуюсь   не   довести   предприятие  до

 бакротства.  Никто  это  писать  не  будет.  А  это имеет место.

 Поэтому, это не тот случай, что масло масляное. Это очень важная

 координальная поправка. Я прошу ее поддержать. И оставить.

 

      УГАРОВ.  Уважаемы  коллеги, тут возникает просто нормальная

 ситуация. Суд будет чем руководствоваться. Либо договором купли-

 продажу   и   отслеживанием   каждого   пункта,   либо  понятием

 "неэффективное  хозяйствование,  гроблення  предприятия"  и  так

 далее, и так далее. Тем более, что здесь идет, опять же сказано,

 что  договору  купли-продажу в частыни, и идет перечисление этих

 всех  условий,  которые  предусматриваются  в  договоре купивли-

 продажу...

 

      ГОЛОВА.  Можна...?  Я  прощу  уваги! Шановні колеги, будьте

 уважні...

      Можна обійтися і вийти з цієї колізії таким шляхом -на 37-й

 сторінці, в 5-й частині саттті 27 можна було б записать так: "На

 вимогу   однієї  з  сторін  договір  купівлі-продажу  може  бути

 розірвано  або  визнано недійсним за рішенням суду, Арбітражного

 суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених

 договором  купівлі-продажу  у визначені строки". І тоді не треба

 було б записувати оцього...

 

      УГАРОВ    Г.   Ю.   Абсолютно   верно.   Есть   предложение

 поддержать...(Ш у м   у   з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Шановні  колеги,  будь  ласка,  я  прошу, оскільки

 спірна  норма, я прошу проголосувати спочатку праву колонку, яка

 передбачається...   (Ш у м   у   з а л і)   ... яка пропонується

 комісією.  Якщо  ця  не  пройде норма, то тоді або потрібно буде

 вернутися до 5-ї частини 27-ї статті, або залишити тоді... будем

 вважати,  що залишається норма, яка проголосована була в минулий

 раз. Спокійно, будь ласка...

 

      УГАРОВ  Г. Ю. Уважаемые коллеги, я еще буквально одно слово

 скажу.

      Мы   суду   должны  давать  для  руководства  очень  четкие

 условия...

 

      ГОЛОВА.  Правильно...

 

      УГАРОВ  Г. Ю.... доведения предприятия до банкротства. Суд,

 суд... понимаете, эта норма, эта норма, которая... ну я не знаю,

 как  будет  суд  руководствоваться этой фразой? Одно дело, когда

 на руках -договор купли-продажи с невыполненными пунктами... Это

 все  задокументировано...  А  здесь  -просто  благие  пожелания:

 доведение  предприятия  до  банкротства, создание отвратительных

 условий  работы,  эексплуатация  несчастных...  и т. д., и т. д.

 Ребята, это... Ой, простите -уважаемые коллеги, это -эмоции, это

 эмоции.. Мы составляем юридический документ.

 

      ГОЛОВА. Я прошу депутата Коломойцева не наполягать, тому що

 поняття  "неефективне  господарювання" -це відносна категорія!..

 Неефективно   по   відношенню   до   чого?..   До   відповідного

 підприємства,  яке  в  Голандії працює? У, скажемо, Донецьку? Чи

 десь в іншому місці?.. не можна так писати!.. Юристи скажуть, що

 цього не можна...

      Будь  ласка.  Ви аргументували свою пропозицію. Я ставлю на

 голосування  праву  колонку  на  сторінці  38, яка запропонована

 комісією,  і  прошу  її  підтримати. Якщо не буде, тоді лишиться

 ваша.

      Ще  раз  повторюю, будь ласка, не голосуйте з місця. Ставлю

 на голосування. Будь ласка. Підтримайте.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      І   тепер   до   тієї...   5  частини,  може,  таки  додамо

 "забов'язань,   передбачених   договором   купівлі-продажу".  На

 сторінці  37  у  рядку "іншою стороною забов'язань, передбачених

 договором  купівлі-продажу і  визначені строки". Зрозуміло?

      Ставлю  на голосування,  будь ласка.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Просьба  поддержать.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      "За"-

 

      В  цілому закон можна ставитьна голосування? Ставлю закон в

 цілому  на  голосування  в остаточному 3-му читанні. Будь ласка.

 Будь ласка.

 

      "За"-

 

      Рішення   прийнято.

 

      УГАРОВ.   Нет,  уважаемые  коллеги  у  нас  Постанова  "Про

 введення... прыйнята, но там есть ряд норм, которые предлагается

 проголосовать  отдельно  так.  Я уже в своем вступительном слове

 говорил.  Заканчивается  год  и заканчивается срок действия этих

 норм. Мы не можем дожидаться, ну как? Можно, конечно,  но ...

 не создавать вакуум.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  шановні депутати, пршу уваги. Спокійно.

 Ставиться на голосування Постанова "Про продовження термінів дій

 приватизаційних   паперів".   Ці  норми  були  в  нашому  законі

 загальному проголосовані в постанові. Треба вилучити їх звідси і

 подати  окремою  постановою.  Зміст  цієї  постанови  у вас є на

 руках.

      Я ставлю на голосування цю  постанову  за основу.

 

      "За"-

      Які доповнення?

      Коломойцев.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.   Дополнение  такое:  продолжение  действия  не

 только  этих  сертификатов,  но  еще  и  продолжение получения и

 действий этих сертификаов.

      Потому  что  на  сегодня  статистика  такова:  к сожалению,

 порядка 30% населения не полцчили  еще  эти сертификаты.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      2  пункт:  "Встановити  термін  одержжання  і  використання

 житлових  чеків  готівкової  форми  в  процесі до 31 грудня 1997

 року. Так?

 

      УГАРОВ.        Каких жилищных чеков?  Нет.

      Уважаемые  коллеги,  дело  в  том, что сейчас за последними

 данными  получено  порядка  80%  имущественных  приватизационных

 вертификатов.

      Несмотря  на  то,  что  это  всего-навсего  85%,  эта норма

 является, она достаточная, потому что всегда есть потери, всегда

 есть обкективные причины, по которым не будут получены.

      Поэтому  предлагается  в  этом году, сейчас прекратить срок

 получения приватизационных именных сертификатов, компенсационных

 сертификатов  дет  продолжать  срок  действия и получения в 1997

 году и жилищные чеки.

      Продолжать  срок  выдачи  приватизационных  сертификатов мы

 предусматриваем третьим пунктом. Те, кто не успел получить их по

 уважительным  причинам.  Это,  скажем,  ну,  вот  я уже приводил

 пример, это те люди, которые родились, например, 31 декабря 1996

 года, и так далее.

      То есть, это будут единичные случаи, и мы даем  поручения.

 

      ГОЛОВА. Щоб зняти цю колізію...

 

      УГАРОВ.  Здесь коллизии нет, здесь все......

 

      ГОЛОВА.Та є колезія невелика.

      У першому пункті написати: "Продовжити термін видачі та дії

 приватизаційних  майнових сертифікатів..." І тоді знімаються всі

 ці питання.

 

      УГАРОВ.   Нет,  Александр  Александрович,  Рябченко  дайте,

 пожалуйста слово.

 

      ГОЛОВА.Ну, дайте Рябченко слово.

 

      РЯБЧЕНКО.

      Олександре  Олександровичу,  ваша пропозиція технічна -це 3

 пункт,  не  перший,  а  третій.  Подивіться. Якщо ми продовжуємо

 термін  видачи  приватизаційних сертифікатів, то треба змінити 3

 пункт   і   там   написати:   "...   продовжити   термін  видачи

 приватизаційних  майнових  сертифікатів  там,  наприклад,  до 31

 березня 1997 року", бо більше кварталу це таке.

 

      ГОЛОВА.   Національному   банку   України  разом  з  Фондом

 державного  майна  до 1 лютого 1997 року розробити та затвердити

 порядок  видачи приватизаційних майнових сертифікатів громадянам

 України,  які  з  поважних  причин  не  отримали...  Давайте хай

 залишається  так.  Навіть  забувся  чоловік  і  це теж є поважна

 причина.

 

      УГАРОВ.  Эта  норма абсолютно достаточная. Человек прийдет,

 скажет  по  уважительным  причинам  не  мог  получить  и  пойдет

 спокойно   получит   свой   сертификат  в  течение  года.  Можно

 единственное  что  добавить,  что  в  течение 1997 года он может

 осуществить эту процедуру. Может быть так сделать.

 

      ГОЛОВА. Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО.   Григорій   Манчуленко,   435  округ,  фракція

 "Народного руху України".

      Олександре  Олександровичу,  тут,  дійсно,  є  і  колізія і

 проблеми.  дуже  багато людей звертається моїх виборців, що вони

 не  те,  що  з  поважних чи не з поважних причин, ну, не встигає

 значна маса людей отримати приватизаційні майнові сертифікати.

      Олександре  Олександровичу,  я  прошу  вас  послухати. І ця

 проблема  є і ми повинні чітко її визначити. Крім того, що зараз

 пішло  двояке  трактування  вже в засобах масової інформації, що

 люди  вже надіються, що сертифікати вони будуть отримувати до 31

 грудня  1997 року. Фонд держмайна каже, що дія до 31 грудня 1997

 року.

      Тому  треба  чітко  написати. Замість 3 пункту написати, що

 продовжити    термін    отримання    приватизаційних    майнових

 сертифікатів  і можливо інших видів сертифікатів до 1 липня 1997

 року.

 

      УГАРОВ.  Уважаемые  коллеги,  я  еще  раз обращаю ваше

 внимание,  что  85 процентов уже получили, то есть это абсолютно

 достаточная  норма  для  наполняемости.  Дальше  может быть речь

 ити  - исключительные  случаи.  Ну,  не  исключительные,  просто

 назовем "другие случаи", потому что общепринятая норма выполнена.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку, спокійно, Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемые  депутаты! Нынешнему Верховному Совету не удалось

 переломить  принцип  приватизации.  И не удалось убрать ее через

 систему  сертификации,  потому  что  экономического смыла она не

 имеет,   а   это   уже   все   понимают,   что  переаспределение

 собственности от граждан часным лицам.

      Но  я  предлагаю, если не, так сказать, не удалось, голосов

 недостаточно  для  этого,  записать: те люди, кторые не получили

 сертификаты  (а  я в частности не собираюсь его получать), чтобы

 они получили девиденды от работы государственный предприятий.

      Таким  образом,  механизм реализовывается таким же образом,

 как  и  предпритий,  куда  не  вкладывают  сертификаты. То есть,

 работает   предприятие,   на   вложеный  сертикат  они  получают

 девиденды   от  работающего  предприятия.  Есть  государственная

 собственность,     по    результатам    работы    госдарственной

 собственности  те  люди,  которые не получили сертификаты, должы

 получить  от работы государственной собственности. Механизм, как

 это сделать, пожалуйста, можна.......

 

      ГОЛОВА.  Володимир  Романович,  зараз розглядається питання

 про  доповнення  уточнення  проекту  постанови.  Треба цитувати,

 треба  записать  так,  таке слово записати, а не давати загальні

 міркування.

      Бондар, будь ласка.

 

      БОНДАР.

      Шановні депутати! Я хочу нагадати рішення Верховної Ради по

 звіту   голови  фонду.  Тоді  Верховна  Рада  продовжила  термін

 отримання  сертифікатів  до  31  грудня.  На  думку фонду, цього

 цілком  достатньо. 85 відсотків вже отримало, до кінця року, хто

 побажає,   тримає.   А   от   термін   отримання  компенсаційних

 сертифікатів  реба  продовжити  може  на  квартал,  на  півроку,

 компенсаційних отриманнях.

      А  все інше по постанові нормально. Хто не встиг з поважних

 причин,  він  має по третьому пункту отримати. Тому продовжувати

 термін    отримання    сертифікатів   майнових   не   треба,   а

 компенсаційних треба продовжити.

 

      УГАРОВ.  Или  если  мы  пойдем на продление срока получения

 имущественных  сертификатов, то давайте определимся в процентах.

 Либо  мы  будем  достигать  100  процентов  полностью,  либо  мы

 определим  какой-то  процент,  чтобы  у нас этот не продолжался.

 Потому  что  надо готовить порядок изкятия, порядок уничтожения,

 порядок погашения. Это тоже регулируемый процесс, который должен

 проходить организовано.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу,  шановні...  Одну  хвилиночку.  Шановні

 колеги,  щоб  не  було  суперечок  -я  дам вам слово ще -давайте

 вилучимо  3 пункт зовсім. То банк у робочому порядку сам зробить

 те, що потрібно. А просто записати, що "продовжити термін видачі

 та   дії   приватизаційних   майнових   сертифікатів",   а  далі

 сертифікатів  до   31  грудня 1997 року.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      УГАРОВ Г.Ю. Нет.

 

      ГОЛОВА.  Ну воно ж нічого не заважає. Слухайте. Єльяшкевич,

 будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., Херсон, депутатська група "Реформи".

      Уважаемые  коллеги!  Надо  разделить  понятия  "продолжение

 действия сертификата" и здесь полностью надо согласиться, что до

 конца    следующего    года   это   должно   быть.   И   "выдача

 приватизационного    сертификата".    Получать   наши   граждане

 безусловно  должны  не  до 1 января этого года, а продлить надо.

 Потому  что  15  процентов -это большая часть населения. Это так

 оно  в процентах маленькая, а если это посчитать в миллионах, то

 будет очень большое количество.

      Так  вот,  сделать  надо  до 1 апреля 1997 года. Почему это

 должно  быть раньше, чем окончание действия? Потому что, если мы

 запишем одинаковые сроки выдачи и получения, о человек не сможет

 после    его    получения    реализовать    свой   имущественный

 приватизационный сертификат, участковать в приватизации. Поэтому

 мы этим шагом ему подсказываем, что он должен получить раньше, а

 за  оставшееся время этот сертификат использовать. Поэтому здесь

 можно  спорить  о  сроках: то ли это будет 1 апреля, то ли это 1

 июля.  Я  считаю, что безусловно продлить надо, потому что это 8

 миллионов  населения  нашей  страны  и  давайте  проголосуем.  Я

 предлагаю  сначала  1  апреля  ограничиться, а потом 1 июля. Как

 определит  Верховный Совет.

 

 

      ГОЛОВА.  Значить... одну хвилиночку... ще раз... Я поставлю

 на  голосування  всі пропозиції. Те, що сказав Єльяшкевич, можна

 оформити в такій редакції, послухайте.

      "Продовжити  до  1 квітня", чи до 1 липня, будьте спокійні,

 давайте  1  квітня  не будем записувать, воно таке дуже, слизька

 дата.   "Продовжити   до   1   липня  1997  року  термін  видачі

 приватизаційних  майнових сертифікатів, термін отримання (да) та

 їх  дії,  а також продовжити термін дії приватизаційних майнових

 сертифікатів ...." , -і далі за текстом.

 

      УГАРОВ Г.Ю. У меня есть предложение.

      Уважаемые  коллеги,  посмотрите внимательно на постанову. У

 меня  есть  предложение:  "Продовжити (двоеточие): термін видачі

 приватизаційних  майнових  сертифікатів  до  1  липня  1997 року

 (точка   с   запятой);   термін   дії  приватизаційних  майнових

 сертифікатів...," - и далее за текстом.

 

      ГОЛОВА. Давайте так.

 

      УГАРОВ Г.Ю.  И полностью принимается постановление.

 

      ГОЛОВА. Із третім пунктом разом.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Да, с третьим пунктом.

 

      ГОЛОВА.   Доповнення,   яке   прочитав  Угаров  тільки  що,

 ставиться   на   голосування.   Підтримайте,  будь  ласка,  воно

 влаштовує всіх.

 

      "За"

      В цілому ставлю на голосування постанову.

      Доповнення  Марчека  ще, хвилинку, не ставте, не ставте. Не

 голосується, будь ласка, ще доповнення одне.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые  депутаты,  я хотел бы обратить внимание вас, или

 ваше  внимание,  на  то,  что  с 1994 года приватизация, которая

 проводится в Украине, является незаконной.

      Александр  Александрович,  я  хотел  бы обратить внимание и

 вас,  и  депутатов,  и вы хорошо знаете, что приватизация с 1994

 года,  которая  проводится  в  Украине, является незаконной, она

 идет по указам Президента и по постановлению Кабинету Министров.

 И  мне  представляется, депутаты не могут просто так не обращать

 на это внимание.

      И  поэтому,  я  вношу  конкретное  предложение, дополнение.

 Хотел  бы,  чтобы  оно  было  проголосовано.  Вважати  недійсною

 приватизацію,  проведену указами Президента України, постановами

 Кабінету  Міністрів  України.  І  фонду державного майна винести

 пропозиції  на  Верховну Раду і розглянути питання про проведення

 приватизації цих підприємств у законному порядку.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Марченка.

 

      "За" -

      Шановні  депутати, оскільки ми проголосовали перший пункт у

 новій редакції, тоді в третьому пункті немає потреби.

 

      УГАРОВ   Г.   Ю.   Нет,   пусть   они  готовят,  пусть  они

 разрабатывают с тем, чтобы з 1 липня пошел этот порядок.

 

      ГОЛОВА.  Це правильно, бо до 1-го ще хтось не одержить. Якщо

 після першого будуть винятки, то тоді вони будуть.

 

      УГАРОВ  Г. Ю. Я уточню. Уважаемые коллеги, у нас будет идти

 речь  выдача  приватизационных  имущественных  сертификатов до 1

 лыпня.  А  действие  их  весь  год. Компенсационные сертификаты,

 выдача  и действие весь 1997 год. А имущественный так, как здесь

 написано, жилищные чеки.

 

      ГОЛОВА. Лановий.

 

      ЛАНОВИЙ  В.  Т.  Шановні народні депутати, на мою думку, не

 можна  обмежувати  термін дії приватизаційних сертифікатів. Тому

 що  ми  не  знаємо,  на скільки вони забезпечені на протязі 1997

 року реальним майном. Якщо реального майна під ці сертифікати не

 буде,  значить  вони  будуть знецінені. І люди будуть змушені їх

 вкладати куди завгодно і не мати з того ніяких... використання й

 захисту  своїх  майнових прав. Це -як гроші. Не можна заборонити

 людям  використовувати ті права -майнові, грошові, вартісні -які

 вони отримають. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Рябченко.

 

      РЯБЧЕНКО

      Справа  в  тому,  що  термін  дії  приватизаційних майнових

 сертифікатів  встановлений  ще указом Президента -31 грудня 1996

 року.  Він  же  встановлений,  ми  тільки його продовжуємо ще на

 рік  - ми не можемо відмінювати статті указу Президента чи 93-го

 року, у нас немає іншого якогось наміру. Ми продовжимо на рік, а

 потім побачим...

 

      ГОЛОВА.  Давайте...  ми  ж  не  зупинили й не визначили, не

 обмежили  -ми  тільки  продовжили  термін  дії. А там війна план

 покаже...

      Будь ласка, Бондар.

 

      БОНДАР

      Олександре Олександровичу, оскільки ви вже проголосували по

 приватизаційним майновим сертифікатам продовження терміну видачі

 і  дії,  те  ж  саме  і  в такі ж строки треба по компенсаційним

 зробити... (Ш у м   у   з а л і) Воно в тому пункті було і треба

 так...   В  першому  ж  пункті  2 види паперів йшли!.. (Ш у м  у

 з а л і)... Ну, як -продовжити термін отримання по компенсаціним

 треба?..

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,  я  прошу,  я  прошу...  То  справа

 Президента,  він  їх  ввів, і не будем ми йому ламать схему його

 дій,  так  же?  Тому  є  прохання  таке:  в цілому проголосувати

 постанову Верховної Ради. Ставлю на голосування. В цілому, разом

 з третім пунктом!

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Спасибі велике за важливу роботу, яку ми зробили.

      Перерва на півгодини!

 

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  фотокоресподентів  сісти  на місце, будь

 ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      То нормальні люди  святкують, не депутати, так що...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Заходьте, заходьте. Я хотів звернутися до вас з пропозицією

 щодо  розгляду питання про проект Національної програми розвитку

 агпромислового виробництва і відродження села на 1996-2005 роки.

      Як    ви   пам'ятаєте,   Верховна   Рада   свого   часу   в

 першому........,   розглянувши   цей  документ,  дала  доручення

 Комісії  з  питань  Агропромислового  кмплексу  доопрацювати  цю

 програму  із  урахуванням  тих  зауважень,  які  були висловлені

 депутатами,  з  одного  боку.  А  також, виходячи з необхідності

 повної відповідності програми чинному Земельному  кодексу.

      У  зв'зку з цим Комісія доопрацювала сам документ, вірніше,

 внесла  в  нього  багато  правок,  уточнень, пропозицій, які вам

 роздані сьогодні  разом з програмою.

      Тому  мені здається,  що можна було б, враховуючи те, що 12

 числа  за  попередніми даними буде велика нарада аграрна, щоб ми

 за  основу  прийняли  цей  проект  або  в першому читанні, даючи

 змогу,  тобто  відкривши  шлях  для участі в доопрацюванні цього

 документу  всім депутатам, комісіям, і розраховуючи на те, що ми

 приблизно  десь  в  лютому  місяці  могли  б  її  уже  остаточно

 прийняти.

      То  в  такому  разі  можна  було  б  сьогодні розглянути це

 питання  не те, щоб за скороченою процедурою, оскільки ми уже її

 розглядали,  а  враховуючи  оцізміни,  оці доповнення Комісії. І

 таким  чниом прискорити підготовку цього документу, який справді

 потрібний  для розвитку агропромислового комплексу і є ще багато напрямків,  пов'язаних з цією програмою, ми окремо можемо про них

 ще поговорити при остаточному  прийнятті цього документу.

      Якби  така  схема  була  прийнята,  я до чого веду? Тому що

 будь-яку програму розглядати, це треба її грунтовнообговорювати,

 я маю на увазі десь годин три на це витратити часу. Можливості в

 нас   такої   немає,   але   враховуючи  те,  що  вже  рах  миїї

 обговорювали,  і те, що, власне, сьогодні вона розглянута тільки

 пропозиції  і  доповнення  від  Комісії,  які  виходили  з  того

 обговорення, і виходили з норм Земельного кодексу, то можна було

 б  подивитись  ті  пропозиції,  і в першому читанні прийняти сам

 документ.

      (Ш у м  у  з а л і)

       Ні,   голосувать   ні,   треба,  щоб  виступив  Кравчук  і

 проінформував , про що йдеться.

      Що, Катерина Тимофіївна, не так ви хочете?

      Дайте слово Ващук.

     

      ВАЩУК.

      Шановний Олександр Олександрович, шановні  колеги!

      Все-таки  погодьтесь,  що  АПК  -така  галузь, яка достойна

 більшої   уваги,   ніж   сьогодні   пропонується  за  скороченою

 програмою. Тим більше, якщо ви, шановні колеги, уважно прочитали

 програму, то кожен знайшов там питання, на які немає відповіді у

 цій  програмі  і хотів би звернути на них увагу ь з тим, щоб уже

 при  подальшій  розробці...  все-таки у залі не всі спеціалісти-

 аграрники,  може  комусь  воно  не стальки болюче і близько і не

 таке повне розуміння  цього  питання.

      Тому, шановний Олександре Олександровичу, сьогодні все-таки

 останній  робочий  день  у цьому році. Аграрників в залі нетак і

 багато,  ну,  чому  ми  повинні...  Одні аграрники остались, да?

 Якщо,  то тоді за повною програмою розглядати, щоб ми могли все-

 таки  вслухати  думки колег, обмінятися думками, щоб ця програма

 таки  справді  була  прийнята, обдумана, обговорена, а не просто

 так от за скороченою програмою.

     

      ГОЛОВА.  Тут  всі  аграрники,  навіть  ті,  що  закінчували

 інститут   народного  господарства.  Давайте  з  процедури  тоді

 обміняємося  думками.  5 хвилин на обговорення. Запишіться, будь

 ласка,  на виступ. Перший Кравчук говорить.

     

 

      КРАВЧУК.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановні  колеги,  я  повинен  вам нагадати про те, що данну

 програму  ми повинні розглянути не просто за ініциативою комісії

 чи  за  ініциативою Уряду. Данну програму ми повинні розглянути,

 виконуючи ще рішення Верховної Ради від 1994 року. Ви знаєте, що

 ця  ограма тричі уже розроблялася у відповідності з затвердженою

 концепцією Верховної Ради. І на сьогоднішній день поданий третій

 її   варіант,  після  наради  з  зауваженнями  тої  наради,  яка

 відбулася у минулому році.

      Я  хочу  вам  сказати, що дісно програма не являється таким

 документом    функдаментальним,    яка   доходить   до   кожного

 підприємства,  вона  має  загальне  концептуальне  напрвлення. І

 через те....... було в тому варіанті в комісії було дуже багато,

 так сказать, теж зауважень.

      Практично  я  хочу  сказати,  що  в комісії створена робоча

 група, яка....

     

      ГОЛОВА..  Володимире  Івановичу,  хвилиночку.  Ви  по  суті

 починайте говорити за процедурою, що ви про поцедуру скажете.

     

      КРАВЧУК.  Я  вважаю, що треба її розглянути так, як

 ви  пропонуєте,  потрібно  дати  право прийняти за основу і дати

 право  кожному  400  депутатів  висловити свою думку. Буде в нас

 час,  дві,  три  неділлі,  але...  Якщо  не  приймем, над чим же

 працювати тоді?

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      Степенко,  що  скажете?  Ой,  я прошу вибачити, Яблонський,

 будь ласка.

     

      ЯБЛОСЬКИЙ.

      Не   обізвався   б,   не   почули   б.   Дякую   Олександре

 Олександровичу.

      Шановний  Олександре  Олександровичу!  Я  цілком  підтримую

 думку  Катерини  Тимофіївни. Все-таки ми в цьому залі під кінець

 року  мало  уваги  приділили  аграрному  комплексу. І закінчуючи

 сьогодні  нашу  роботу,  потрібно  було  би програму обговорити.

 Кожен  хоче  висловитись з метою покращення, щоб зробити якомога

 краще.  У  кожного  є  зауваження,  ми  її  підтримуєм,  але  ці

 зауваження   отрібно  врахувати  при  доопрацюванні  і  потрібно

 обговорити.

     

      ГОЛОВА. Масенко.

     

      МАСЕНКО.

      Олександре  Олександровичу,  я  також  підтримую пропозицію

 попередніх  виступаючих.  Це  питання  настільки  важливе, і хто

 познайомився  з  програмою,  то  настільки  вона недосконала, що

 просто  так,  не обговорюючи і не ведучи мову про неї, прийняти,

 то це просто буде нерозумно, по найменшій мірі.

      Так  що  треба  обговорити  дійсно. Всі ті, хто буде бажати

 вистпити,   хай   виступлять,   висловлять   свої  пропозиції  і

 зауваження, тільки таким шляхом ми можемо вирішувати це питання.

     

      ГОЛОВА. Олексеєнко.

     

      ОЛЕКСЕЄНКО.

      Спасибо,  Александр  Александрович.  Я на комиссии особысто

 голосовал  проты  цієї програми. Чому? Тому що там не обізначені

 ті  параметри,  які  треба,  щоб  вони  там  стояли. Ну що це за

 програми,  якщо  ми  до  2005  року  і  не  намічаєм,  що те, що

 втратило,  щоб  його  додолужити.  Тому я думаю, що треба уважно

 послухать,  а  тут у нас 50 відсотків тих депутатів, які вибрані

 от  сільських  виборчих  округів.  Нада  обміняться. Це серйозна

 програма  і нада і самим поправить свої мозги і для остальних це

 буде хорошим уроком. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Степенко.

     

      СТЕПЕНКО.

      Олександре  Олександровичу,  я вам дуже дякую, що ви надали

 слово і я також підтримую пропозицію цих колег. В принципі, якщо

 розібраться,   концептуально   потрібно  по-другому  підійти  до

 програми. Програми немає.

      Ну   от  давайте  один  приклад  тільки.  Кормовиробництво.

 Збільшити  119  мільйонів  тон  кормових  одиниць.  Ну ми уже це

 складали.  Просто  нада  з  програми,  щоб  вона відображала які

 заходи    будуть,    щоб    зацікавить    економічно   виробника

 сільськогосподарською продукцією, збільшувать виробництво. А все

 тут  щодо  2005,  воно ж нереальне. Воно базується, Бог знає, на

 чому. Тому я підтримую, що обговорить широко і в першому читанні

 те, що Кравчук пропонував. Тут же немає чого приймати. Тут немає

 за  що голосувати. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

     

      МОІСЕЄНКО.

      Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз

 рабочих.  Уважаемые  товарищи!  Я  считаю,  что вообще документы

 такого  масштаба, как программа, утверждаемая на государственном

 уровне,  принимать без обсуждения ну просто не разумно. Я в этом

 плане  поддерживаю  Александра  Николаевича Масенкои выступающих

 перед этим и хочу обратить внимание еще на один факт,  Александр

 Александрович.  Это  уже  в  плане  нашей дальнейшей процедурной

 работы.

      Вот  вчера  2  народных  депутата  Украины  по  приглашению

 трудового  колектива  швейной  фабрики  "Каштан",  в которой 180

 человек   бли   воброшены   на  улицу,  встретились,  попытались

 встретиться вчера. И только благодаря настойчивости председателя

 (...........)  депутата  Горсовета  эта встреча состоялась. Люди

 возмущены. Хотя милиция   и  СБУ прибыли  мгновенно.

     

      ГОЛОВА. Про що мова  йде?

     

      МОІСЕЄНКО.  Мова  идет  о  том, что надо поставить вопрос о

 том,  чтобы этого больше не было, чтобы права народных депутатов

 не ущемлять.

     

      ГОЛОВА. Я вам дав слово... Виключіть мікрофон.

      Будь  ласка,  Володимире Миколайовичу, ви попросили слово з

 процедури розгляду конкретно питання по програмі, а говорите про

 зовсім  інші речі. Якщо є це питання -звертайтесь окремо, будемо

 розглядать його.

      Будь  ласка, час використаний. В мене є пропозиція ще така,

 якщо  вона вам підходить. Оскільки ми давали доручення комісії і

 комісія   запропонувала  свої  міркування  щодо  програми,  Іван

 Захарович,  будь  ласка,  то  я  попросив  би  так:  давайте  ми

 підтримаємо   зміст   цих   пропозицій  комісії,  не  торкаючись

 програми. І на основі, враховуючи їх, нехай вони на 16 число нам

 запропонують  програму,  підготують  програму  вже  в цілому для

 розгляду  в  першому  читанні.  Оскільки  мова йде про виконання

 доручення Верховної Ради.

      Можна  так  зробити?  А  програму зараз ми не зачіпаємо, ми

 тільки  розглядаємо  ті,  виконання  того  доручення,  яке  дала

 Верховна Рада комісії. Чи ви хочете разом з програмою?

      Я  ще  раз вам пояснюю. У вас на руках порівняльна таблиця,

 так  звана.  Ну,  скажем  так, документ називається "Порівняльна

 таблиця"  до  Національної  програми...  Василь Іванович!.... до

 Національної  програми  розвитку  агропромислового  комплексу  і

 відродження  села  до  2005  року  з пропозиціями членів робочої

 групи  та  Комісією  Верховної  Ради  з  питань агропромислового

 комплексу , земельних ресурсів, соціального розвитку села.

      Я  просив би, щоб коротко інформацію з цього приводу зробив

 Кравчук  Володимир  Іванович, про зміст цих зауважень. Ви можете

 йому  задати  запитання,  він  на  них  відповість.  І  ми можем

 прийняти  постанову,  підтримати  пропозиції,  внесені комісією,

 доручити   комісії  разом  із,  враховуючи  їх,  підготувати  до

 розгляду  на  Верховну Раду у січні місяці Державну програму. От

 таким  чином.  Зрозуміло,  про  що  йдеться? Можна так поставить

 питання?  Я  звертаюсь  до  депутатів, я не можу... Тоді давайте

 так,  як  каже  Василь Іванович, по-людському. Це означає, що на

 січень  місяць  треба  перенести  розгляд  державної  програми і

 розглянути у повному контексті.

      Тому  я  ставлю  на  голосування пропозицію про перенесення

 розгляду  цього  питання  на  січень  місяць.  Будь ласка, прошу

 підтримати.

     

      "За" -

      Ще раз ставлю на голосування.

     

      "За" -

      У  нас  у  проекті  стоїть  розгляд  питання про проект про

 національну  програму  Дніпра, про проект Верховної Ради України

 про   національну  програму  екологічного  оздоровлення  басейну

 Дніпра  та  поліпшення  якості  питної  води.  Є  Юрій  Іванович

 Костенко, будь ласка, на трибуну.

     

      КОСТЕНКО  Ю.  П.  Шановні  народні депутати, на ваш розгляд

 виноситься   питання,   яке   без  перебільшення  можна  назвати

 довгоносним  як для української держави, її економіки, так і для

 кожного із нас.

      На землі більшість людей живуть переважно в басейнах річок.

 Проте,  в  небагатьох  країнах  світу  ріка  є  такою важливою у

 духовному,  економічному,  екологічному,  соціальному  та іншому

 аспектах,  в  тому  числі  і генетичному, якою є ріка Дніпро для

 українського  народу.

      Україна - одна  із  найменш забезпечених водою європейських

 держав,  адже  на одного  із  жителів  припадає близько 1 тисячі

 метрів  кубічних  води  на  рік,  в  той  час,  як  у  більшості

 європейських  країн  цей показник сягає від 3 до 15 тисяч метрів

 кубічних на рік.

      Згідно  із водно-господарським балансом річок дефіцитними є

 більшість  водотоків  і  водні  ресурси  детальше  більше стають

 головним   лімітуючим   фактором   у   розвитку   і   розміщенні

 продуктивних  сил  України.  Нині  об'єми  використання  води  в

 басейнах   річок   практично   досягли  верхньої  межі,  виникла

 суперечність   між   попитом   на   воду  та  можливостями  його

 задоволення як за кількістю, так і за якістю.

      Води  Дніпра  сьогодні  складають  близько  80% всіх водних

 ресурсів   України.   Вони   забезпечують  більше  30  мільйонів

 населення питною водою  і  2/3  -  всього  народногосподарського

 комплексу України.

      В  басейні  ріки  Дніпро використовують воджу більше ніж 50

 великих   міст   і   промислових   центрів,   близько  10  тисяч

 підприємств, більше 2,5 тисяч сільскогосподарських виробництв.

      Тривалий   розвиток   народногосподарського  комплексу  без

 врахування  економічних  і  екологічних  наслідків  для України,

 розміщення  промислового  виробництва  з  переважанням  "брудних

 галузей" (це таких, як: металургійна, хімічна, вугілля), а також

 найбільший  енергетичних об'єктів привели до кризової ситуації в

 басейні  річки  Дніпро.  Саме відновлювальна здатність Дніпра та

 багатьох  річок  басейну вже не забезпечує відновлення порушеної

 екологічної рівноваги. Проблема водокористування в державі стала

 загальнодержавною.

      В  той  же час сьогодні (і це є лише економічна проблема, а

 проблема  забезпечення  питною  водою  мешканців  України) стала

 проблемою,  фактично, виживання українскього народу. В чому суть

 цієї проблеми?

      В першу чергу, це - величезні обсяги, з одного боку, забору

 води;  а  з  іншого  боку,  її  надмірне  забруднення. Щороку із

 басейну   річки   Дніпро  забирається  близько  17,  5  кубічних

 кілометрів  води.  Це  приблизно  35,  а  в  маловодні  роки -50

 відсотків  усього  стоку води. Причому, в Дніпро повертається як

 правило  надзивачайно  забруднена  вода.  Більше  15 відсотків в

 басейни...  річки  Дніпро  попадиє  майже  8 кубічних кілометрів

 надзивачайно  забруднений стічних вод. Це більше 15 відсотків. З

 ними  тільки  з точкових джерел скидиється сотні і десятки тисяч

 тонн  легкоокіслюваних  органічних речовин, сульфатів, хлоридів,

 нитратів.  Фактично  сьогодні  в Дніпровській воді є, як кажуть,

 вся таблиця Мендєлеєва.

      Внаслідок   господарької   діяльності   триває   інтенсивне

 забруднення  і підземних вод. Головними джерелами забруденення є

 накопичувачи   промислових   та   побудових  рідиких  і  цвітних

 відходів,  мінералізовані  шахтнп  та рудникові води, мінеральні

 добрива  та отрутохімікати, які накопичуються як правило біля...

 по берегах  малих річок.

      Вийнятковою   особливістю   сучасного   екологічного  стану

 басейну Дніпра є те, що локальні ситуації зумовлені неефективним

 водокористуванням.    Суттєво    загострилося   у   зв'язку   із

 Чорнобильською  катастрофою.

      Сьогодні  вплив  радіації  суттєво  збільшується  внаслідок

 хімичного  отруєння вод  басейну  річки  Дніпро.

      За  рахунок  воднеого  фактору, колективна доза примінення?

 населення у басейні річки Дніпро за роки після аварії зросла від

 3 до 13 відсотків.

      Малі   річки   басейну  Дніпра,  які  становлять  понад  90

 відсотків  річкової  мережі  басейну,  також  несуть надзвичайне

 антропогенне навантаження.

      Перелічені фактори у сукупності привели до деградації всієї

 екосистеми  басейну  Дніпра,  до поіршення якості питної води. І

 тому  на сьогоднішній без загальнодержавної програми вирішити цю

 проблему стає практично неможливим.

      Основною   метою    Національної   програми  є  відродження

 Дніпровської  екосистеми,  забезпечення якісного водопостачання,

 екологічно   безпечних  умов  життя  населення  і  господарської

 діяльності в басейні Дніпра.

      Реалізація  цієї  мети  досягаєтсья впровадженням комплексу

 узгоджених    і    взаємопов'язаних    економічних,    правових,

 економічних,  ораганізаційно-технічних  та  інших  водоохоронних

 заходів  за  такими  пріоритетними  напрямами.  В першу чергу це

 охорона  поверхневих і підземних вод від забруднення, екологічно

 безпечне використання водних ресурсів, віродження та підтримання

 сприятливого  гідрологічного  стану  річок,  а  також  заходи по

 боротьбі з шкідливою дією вод.

      Програма  охоплює  два  етапи  екологічного  оздоровлення -

 середньостроковий  і довгостроковий. Мета першого етапу до 2 000

 року  полягає  у  поліпшенні  загальної  екологічної ситуації за

 рахунок  стабілізації і щорічного зниження рівнів забруднення та

 виснаження  водних  об'єктів,  а також створення організаційних,

 правових  і  фінансових  механізмів  для  стабільного  виконання

 дніпровської грами.

      На  виконання  завдань  національної  програми екологічного

 оздоровлення  басейну  Дніпра  до 2 010 року передбачено вкласти

 більше 7 мільярдів  гривень. Це ціни 1995 року.

      Найбільшими  за  обсягами  видатками  є  витрати на роботи,

 пов'язані  з  будівництвом  і  реконструкцією  споруд  та  мереж

 водопостачання  та  каналізування  міст  та  населених  пунктів.

 Загальна вартість цих робіт складає біля 4 мільярдів гривень.

       За    винятком    зазначених    коштів,   щорічні   обсяги

 щодовиконання  дніпровської  програми  складають в сумі біля 200

 мільйонів  гривень  за рік. Ця сума є збалансованою, і може бути

 покрита  як  за  рахунок  плати  за використання водних та інших

 природних  ресурсів,  мається  на увазі земля, надра, ліс, риба,

 так і платежів за забрудження навколишнього середовища в басейні

 Дніпра.

      Реалізація   запланованого   комплексу   заходів  сприятиме

 поліпшенню  не тільки екологічного стану Дніпра, а і запобігання

 збитків  в  народному  господарстві і населенню на загальну суму

 близько 11 мільярдів гривень.

      Отже реалізація Національної програми є не лише екологічно,

 а  економічно вигідною. Вона матиме позитивне як внутрішній, так

 і  міжнародний резонанс. Але що головне -виконання цієї програми

 дозволить  забезпечити  стабільне  водопостачання  як  економіки

 України,   так  і  забезпечувати  чистою  питноюводою  більшість

 населення  нашої  держави,  що  є  надзвичайно  важливим у плані

 переборення   і   екологічної   кризи,   і   відновлення  нашого

 потенціалу.

      Програма  розроблена практично з допомогою усіх міністерств

 і  відомств.  Вона  пройшла апробацію на цілому ряді міжнародних

 конференцій, а також  схвалена Національною комісією по Дніпру.

      Ми  пропонуємо розглянути програму у першому читанні. далі,

 після  внесення народними депутатами зауважень, пропозицій, вона

 буде   опрацьована,   дорпацьована   і  внесена  для  повторного

 розгляду. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до Юрія Івановича? Запишіться. Я

 прошу  аграрників,  які кучкуються з боку, сядьте на місце, будь

 ласка.  Катерина  Тимофіївна, відпустіть, будь ласка, Володимира

 Ілліча.

      Кендзьор.

     

      КЕНДЗЬОР Я.М.

      Ярослав Кендзьор, Сокаль, Львівщина.

      Шановний  пане Юрію, як ув'язується програма, оця проблема,

 яку  ви  щойно виклали, і кординується із діями інших держав, до

 котрих  також  причепна річка Дніпро, маю на увазі і до Росії, і

 до  Білорусії?  Адже,  якщо  говорити  про  оздоровлення Дніпра,

 зрозуміла  річ, що тут мусять бути одночасні комплексні заходи з

 боку тих  держав, через котрі протікає річка Дніпро. Дякую.

     

      КОСТЕНКО.   Дякую.  Дійсно  без  скоординованої  дії  трьох

 держав:  Росії,  України,  Білорусії  ми не вирішимо дріпровську

 проблему,  ому що лише половина дніпровського басейну формується

 на  території  України. Друга частина, приблизно по 30 відсотків

 басейну  належить  до  Росії  і  до Білорусії. Отже необхідність

 координованої дії.

      Наше  міністерство  вийшло  із  ініціативої і звернулося до

 Урядів  Росії  і  Білорусії  розробити  на  основі  національної

 програми  загальну міждержавну програму по охороні басейну річки

 Дніпро.  Ця  пропозиція  прийнята. І зараз ми отримали вже перші

 кошти, тому що ця програма включається до міжнародних програм по

 охороні  і  басейну  Чорного  моря. Адже із Дніпром в Чорне море

 попадає  більше  30  відсотків всіх забруднень. І тому ми маємо,

 надіючись,    з    допомогою   такої   скоординованої   політики

 розпочнеться реалізація  цієї програми і в наших сусідів.

     

      ГОЛОВА. Шейко.

     

      ШЕЙКО.

      444 Бобровицький оруг.

      Шановний Юрій Іванович! Відомо, що значна частина населення

 України користується Дніпром для питної води.

      Скажіть,   будь   ласка,   є  статистика  скальки  сьогодні

 населення  України  використовує  цю  воду,  як  неякісну,  а  в

 багатьох випадках заборонену для використання?

       І   друге   питання.  Наскільки  ця  програма  національна

 узгоджується  з  програмою  ліквідації  аварії на Чорнобильській

 атомній станції? Дякую.

     

      КОСТЕНКО.   За   рівне  хімічного  і  бактеріального

 забруднення  вода більшості річок басейну Дніпра класифікується,

 як  забруднена  та  брудна. Теж саме можна сказати і про, власне

 кажучи,  дніпровську  воду,  тобто воду основного русла. Лише до

 Черкас  можна  констатувати,  що  рівень  забруднення  хімічними

 сполуками  вод  Дніпра  дозволяє її використовувати, як воду, що

 можна використовувати для задоволення питних потреб.

      Нижче уже Канівського водосховища, після таких гігантів, як

 Дніпропетровські   металургійні   гіганти,  гіганти  Запорізької

 області, вода дніпровська надзвичайно сильно втрачає свої якості

 і для того, щоб її можна було використовувати для питних потреб,

 потрібно  створювати  надзвичайно  складні  системи очистки. Це,

 якщо  виходити  чисто  із  формального підходу. Тобто, є ГОСТ на

 питну  воду  і по цим параметрам по ГОСТу ми будемо контролювати

 якість  води.  Але  на  сьогоднішній  день  треба розуміти, що у

 дніпровській воді знаходиться більше тисячі-півтори інградієнтів

 різних.  Вони  не  контролюються ГОСТом і тому говорити сьогодні

 про  якість  питної  води  із  дніпровського  басейну можна лише

 досить  умовно. Більше того, більшість споруд водоочистки, які є

 в  басейні Дніпра, не відповідають сьогодні за своїми технічними

 параметрами існуючим вимогам і в цілому можна сказати, що більша

 частина  населення  України,  яка використовує дніпровську воду,

 вона не відповідає тим параметрам, які визнані у світі.

     

      ГОЛОВА. Пилипенко.

     

      КОСТЕНКО.   Да,   вибачаюсь.   Стосовно  Чорнобильського

 фактору.  В  цій  програмі  передбачені  практично,  вірніше  як

 складові,   передбачені   всі  програми,  так  звані,  галузеві,

 починаючи від комунального господарства і закінчуючи Чорнобилем.

     

      ГОЛОВА. Пилипенко.

 

      ПИЛИПЕНКО.Передаю  слово Моисеенко Владимиру...

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      МОІСЕЄНКО.

      Спасиб,  уважаемый  Николай  Васильевич. Моисеенко, фракция

 "Коммунисты  Украины",  Всеукраинский  союз рабочих. Я полностью

 поддерживаю  то,  что необходимо принять такую програму, так как

 представляю как и в Донбас, в Макеевку, в которой практически не

 хватает  воды и тех нормативов, о которых вы говорили. И я знаю,

 что в Крыму, который представляет Николай Васильевич, проблема с

 водой    ничуть    не    меньше.   Поэтому   в   саму   програму

 правительственную,  я  думаю,  мы  поддержим. Но есть сомнение в

 том, что в современных условиях эта программа будет выполнена.

      Я  хочу сказать, что если у нас не выплачивается зарплата и

 моим  шахтерам,  и  крымчанам,  которых...  с которыми я недавно

 встречался,  и с киевлянами, о которых я уже сегодня говорил, со

 швейной фабрики 180 человек вчера выгнали, "Каштан" фабрики, как

 раз  за  то,  что  они  не  в  состоянии быть оплаченными. И тем

 руководством  страны, вы посмотрите, сегодня будет пикетирование

 Президента, с каким вопросом: "Влада, віддай чесно зароблене". В

 14. 30 у дворца Президентского.

      Есть  шансы  на  то,  что  эта  программа  будет выполнена?

 Ответьте, пожалуйста, как министр.

     

      КОСТЕНКО.  Шановні народні депутати, я попросив би, в першу

 чергу,  звернутися  до бюджету на 1997 рік. Будь ласка, зверніть

 увагу,  що  сьогодні,  вірніше, в бюджеті на 1997 рік за рахунок

 платежів  за використання природних ресурсів, в тому числі плата

 за воду, акумулюється більше 500 мільйонів гривень. В той же час

 по розділу "Охорона навколишнього природного середовища" лише на

 видатки  передбачається  75  за  новим варіантом і 100 мільйонів

 гривень за старим варіантом.

      Отже,  якщо  адекватно до формування коштів за використання

 природних ресурсів ми будемо їх використовувати на відшкодування

 збитків , нанесених природі, то механізм такий уже створений.

      Окрім  цього,  Програмою  передбачена  додаткова  кількість

 механізмів,  що дозволить приступити до її виконання навіть і за

 умов  економічної  кризи.  В  першу  чергу, це збільшення, більш

 жорсткі  вимоги  до  тих  підприємств, які розташовані в басейні

 річки  Дніпро.  Ну,  і  сьогодні  можна  сказати,  що  внаслідок

 економічної  кризи  вода,  якісь  вода дещо поліпшилася. І тому,

 якщо  ми  на  цьому  рівні  збережемо  всі  скиди  і  викиди  із

 підприємств,  коли  почне  відроджуватися економіка України, то,

 тим  самим,  ми  уже  суттєво покращимо ситуацію у басейні річки

 Дніпро.

      Тобто,  я хотів би підкреслити, що на сьогоднішній день уже

 створені перші фінансові організаційні механізми, які дозволяють

 вирішувати  цю  проблему,  лише  проблема  у нас з вами. Якщо ми

 розглянемо   бюджет   на   наступний   рік,  і  коли  ми  будемо

 затверджувати,  залишимо  ті фінансові ресурси, які акумулюються

 за   рахунок  використання  природних  ресурсів  на  дніпровську

 проблему,  то  можна  розпочати  ефективне  фінансування  вже  з

 наступного року.

     

      ГОЛОВА. Глухівський.

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ.  277  виборчий  округ, фракція Народного Руху.

 Шановний   Юрію   Івановичу,   відомо,   що   підприємства  наші

 промислові,  технологічний  процес,  якій  вимагає  багато води,

 споживають  його  значно  більше,  ніж аналагічні підприємства в

 інших  державах.  Це  зумовлено  тим,  що з дебільшого відсутній

 замкнутих цикл використання води. Тому що необхідні, дуже дорогі

 очисні  споруди  і  тому  подібне.  Я  хотів  би  запитатися чи

 міністерство  володіє  інформацією,  якій відсоток підприємств у

 нас  в  державі,  в  тому  числі  тих, які знаходяться в басейні

 річки Дніпро, має такі замкнуті цикли водовикористання. І як, на

 вашу   думку,   нині  можна  стимулювати  той  процес  створення

 замкнутих циклів використання води.

      Адже,  дійсно, маємо таку ситуацію, коли підприємствам дуже

 бракує обігових коштів, і вони не мають чим виплачувати зарплату

 своїм  працівникам.  А  тут треба б думати про створення дорогих

 споруд, як замкнутий цикл водокористування. Дякую.

     

      КОСТЕНКО.  Дякую.  Я хочу у цьому зв'язку навести лише такі

 дані.  Вода  використовується, хоч її мало, але використовується

 надзвичайно  неефективно.  Лише  під  час транспортування втрати

 води  досягають  10  -20 відсотків. В тому числі у промисловості

 20-30 відсотків. Це лише на транспортування.

      Практично  ненфективне  виробництво,  воно  було обумовлене

 відсутністю  плати  за  використання  природних ресурсів, в тому

 числі  і  води,  привло  до  того,  що  практично вся економічна

 система  України  базувалася  на  так званих розімкнутих циклах.

 Тобто немає замкнутих технологічних циклів. Ця ситуація сьогодні

 на  багато  ускладнилася  у зв'язку із важким економічним станом

 підприємств  і  так  звані  залпові викиди, які роблять сьогодні

 підприємства,  практично  приводять до знищення усієї екосистеми

 річок.  Найкласичніший  приклад,  пов'язаний  із функціонуванням

 Криворізького  гірничозбагачувального  комплексу.  Кожен  рік ми

 даємо   вимушені   дозволи  на  так  звані  аварійні  скдиди  із

 накопичувачів  гірничо-збагачувальних  підприємств Криворізького

 басейну.   Внаслідок   цього   руйнується   практично   повністю

 екосистема  річок Інгул, Інгулець, а також і Дніпра. Тобто можна

 сказати,  що  без  вирішення цього питання ми ніколи не вирішимо

 проблему як водозабезпечення, так і чистоти цієї води.

      Як  вона  вирішується?  В  першу чергу, введення ефективної

 плати   за   використання  води  самої.  Саме  цей  фактор  буде

 примушувати  підприємства  зменшувати,  з  одного  боку,  забори

 чистої  води;  а з іншого боку, викидати в навколишнє сиредовищу

 забруднену воду.

      За  нашими  розрахунками ми сьогодні вийшли лише на 30% від

 світової  ціни  за  використання  водних  ресурсів,  так що є ще

 досить  потужний,  так  би  мовити,  потужний  важіль підвищення

 економічного   тиску   на  ті  підприємства,  які  нераціонально

 використовують воду.

      (Ш у м   у   з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Я дуже слідкую за регламентом... Будь ласка, слово

 має  Анатолій  Аркадійович Писаренко, заступник голови Комісії з

 питань екологічної політики.

     

      ПИСАРЕНКО  А.  А.,  11  Кіровський  виборчий  округ,  місто

 Донецьк.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   колеги,

 запропонований для розгляду сьогодні у нас в залі Верховної Ради

 проекті національної  Програми екологічного оздоровлення басейну

 Дніпро...  ріки  Дніпро,  поліпшення  якості  питної  води,  без

 сумніву, є надзвичайно важливим і своєчасним.

      Україна   має  багато  проблем  -екологічних,  економічних,

 політичних.   Але   ця   проблема  -незадовільний  стан  Дніпра,

 Дніпровської  системи  і  необхідність  її відродження -має дуже

 важливе значення і дуже сьогодні вчасна.

      На  жаль,  внаслідок нашої безгосподарності ми прискореними

 темпами  втрачаємо  одне  із  наших  основних  багатств -Дніпро,

 головну   водну  артерію  України  з  її  притоками.  У  порядку

 підготовки  до  розгляду  в  Верховній Раді України проекту цієї

 Національної  програми,  Комісією  з питань екологічної політики

 Верховної  Ради,  Асоціацією  придніпров'я України "Славутич" та

 спрянням  Мінекобезпеки,  Потавської Держадміністрації, яка дуже

 активно приймає участь, і Фонду відродження Дніпра, 17-18 жовтня

 цього   року   в  місті  Кременчузі  була  проведена  Міжнародна

 конференція з проблем екологічного оздоровлення басейну Дніпра.

      Понад  200  представників держав... державних законодавчих,

 наукових  і  громадських  структур з України, Росії, Білорусії і

 других  держав приймали участь і підтримали представлений проект

 програми  і  висловили  побажання  прискорити  її  затвердження.

 Учасники цієї міжнародної конференції.... звернулися до урядів 3

 держав  негано  приступити  до  розробки  сумісної  міждержавної

 програми  оздоровлення Дніпровського басейну, про що вже говорив

 Юрій Іванович.

      Бажано, щоб уряд України більш наполегливо працював в цьому

 напрямку  з урядами сусідних  держав - Росії, Білорусії.

      Ну,   метою  Національної  програми  являється  відродження

 Дніпровської   системи,   тут   уже  визначалось,  забезпеченням

 якісного    водопостачання,   екологічнобезпечних   умов   життя

 населення і  господарської діяльності в басейні Дніпра.

      Весь комплекс заходів, передбачених програмою, напрвавлений

 на боротьбу не лише з негативними наслідками, а головним чином з

 причинами,  які їх  викликають. З досвіду  це є  доцільне.

      Діючі  сьогдні економічні засоби впливу на водокористувачів

 не завжди  ефективні.   В   програмі   запроновано   використати

 додаткові  економічні  важелі  на  основі  інтенсивного  ведення

 водного   господарства  в  басейні  Дніпра.

      Тобто,  йдеться про створення основ економічного механізму,

 здатного  забезпечити акумулювання коштів і цьльове фінансувнаня

 заходів   програми,   спрямованих  на  раціональне  використання

 природних    ресурсів   та   ефективну   охорону   навколишнього

 середовища.

      Дуже важливим є те, що всі захди, які включені до програми,

 є  реальними.  Вони  погоджені  з  міністерствами,  відомствами,

 держадміністраціями басейну Дніпра.

      ОБ'єми  витрат збалансовані, і можуть бути повністю покрити

 з0а  рахунок  плати.  Це дуже важливо. За використання водних та

 інших  риродних  ресурсів, земель, надр, лісів, риби і так далі,

 та  платежів за забрудження навколишнього природнього середовища

 в басейні.

      Що  мається  на  увазі? Басейну ми повинні вернути кошти на

 його відродження.

      Я  буду  скорочувати  свій  виступ.  Звернути вашу увагу до

 розділів  ограми 3. 8, 3. 2, 3. 3, 6. 5, 7. 2 -це тут поліпшення

 якості  питної води, тут боротьба з скидом забруднюючих речовин,

 використання  одних  ресурсів,  стан сучасного фінансування, вся

 послідовність  комплксів  вирішена проблема. Вирішення проблеми,

 закладене програмі, будемо казати, широкомасштабно, як увазано в

 програмі,  тут  будівництва, реконструкції очисних споруд як для

 питної  води  так  і  для очистки сточних речовин забруднених до

 повного фінансового забезпечення цих  заходів.

      Значить, конкретно, тут записано: "Програмою передбачається

 здійснити в 1996-2000  роках широкомасштабного будівництва".

      1996 року вже немає, в 1997 ви чули, що заложено в бюджет.

      Тому  це  питання  я  наполегливо  хочу, щоб при формування

 остаточного   вирішення   питання  бюджету,  щоб  цьому  питанню

 приділили  більш  важливу увагу і кошториси були забезпечені для

 виконання цих міроприємств.

      Я  хочу сказать, що раніше і сьогодні вирішення цих питань,

 що  стосовно  очистки питної води і очистки забруднюючих стоків,

 займалися       в       містах      і      селах      Управління

 водопроводноканалізаційного  господарства.  Це галузь в Україні,

 як  ми  зараз,  на  жаль, закінчуємо руйнувати, не витримує всіх

 навантажень  ті, що на них положені. Важелі руйнування різні -це

 відсутність  фінансів  у  них,  обладення реагентів, кагулянтів,

 флакулянтів,   головне  неплатежі  за  споживання  води  і  скид

 нечистот і інше. А самим головним руйнувальником це є Уряд, який

  цю  галузь  баче  дуже  на великій відстані. Ніякої уваги їй не

 приділяє.

      Я  вам скажу, що я працював, монтував всі ці очисні споруди

 і  питної,  і очистки стоків. У нас були самі краще, не тільки в

 Союзі,  на  Україні  очисні  споруди, фільтрувальні станції, які

 дуже  ефективно працювали. А кращі були в Європі. Зараз вони всі

 зруйновані,  зараз  вони  працюють,  я  вам  прямо скажу, далеко

 неефективно  і  тому  це, як кажуть, удавка затягує нашу шию. Ми

 повинні  і Уряд повернутися обличчям до цієї галузі і прекратить

 рунувати  і почати  відроджувати.

      Я  хочу  звернути  вашу  увагу  до розділу 3. 7 "Стан малих

 річок".  Це  голвоні  артерії  життя нашої України. Ми проводили

 виїздне  розширене  засідання  комісії  у  травні місяці в місті

 Рівне,  де  підвели  не  дуже радужні висновки. Вони записані...

 одну хвилиночку.

     

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку.  Я прошу заспокойтеся.

     

      ПИСАРЕНКО.  Послухайте,  будь ласка, я закінчую. Дивіться

 записали   ми   це   і  в  програму  нашу  "Стан  малих  річок".

 (............)  протоки  басейну  Дніпра  становить 67 тисяч 156

 кілометрів.  Майже  ніде  не витримується режим господарювання в

 водоохоронних  зонах.  Вони  розоруються  до  узрізу води, в них

 розміщуються  тваринницькі  ферми, літні табори худоби, розчинні

 пункти мінеральних добрив та отрутохімікатів. В належній мірі не

 проводяться  агроміліоративні  заходи  та  інше. Це приводить до

 того, що воохоронні зони майже ніде не виконують належну їм роль

 буфера на шляху забруднень.

      Звератюся  до  всіх  вас,  да керівників обласний, районних

 Рад,  голів колгоспів, громадян України. Для того, щоб запобігти

 знищенню  малих річок не потрібні гроші, а тільки розум, совість

 та піклування про майбутнє дітей та онуків. Розумієте? Які ж тут

 гроші потрібно для того, щоб не заорювати річки, не знищувати ці

 артерії нашої водоносної великої річки Дніпро.

      Є  ще й друга проблема. В Україні систематично виконувались

 великі  обсяги  робіт щодо природоохоронних заходів малих річок.

 В  деяких  регіонах ще працюють оптимісти, але на сьогодні на ці

 цілі використовується лише незначна частина коштів позабюджетних

 фондів   охорони  навколишнього  природного  середовища.  Це  по

 очістці малих річок мова йде.

      Приклад.  В  Донецькому  регіоні мало залишилось річок, але

 зачистка деяких з них ведеться - це  Мокрий ......., ...........

 ................   і   другі.   Керівники   Сіверсько-Донецького

 об'єднання такі  оптимісти: Клімов і Антоненко, більше року куди

 тільки  не  звертались: в Донецьку облдержадміністрацію, Кабмін,

 Верховну  Раду,  щоб  їм хотя б частково сплачували за виконання

 цих вкрай необхідних робіт, поки що це питання не вирішується.

      Така  ж  ситуація  і  в  інших регіонах. Хотілося б, щоб ця

 програма  економічна  захистила важливу діяльність і допомогла б

 продовжити  екологічні  заходи та впровадити їх в життя, які тут

 намічені в програмі. Прикладів і  других багато.

      Комісія з питань екологічної політики всебічно розглянула і

 підпримує    поданий    Кабінетом   Міністрів   України   проект

 Національної  програми  екологічного оздоровлення басейну Дніпра

 та поліпшення якості питної води.

      Враховуючи  надзвичайну  актуальність  забезпечення  якості

 водопостачання,  екологічно  безпечних  умов  життя  населення і

 господарчої    діяльності    у    басейні   Дніпра,   пропонуємо

 (...........)  проект  Державної  програми  у  першому читанні і

 передати  на  доопрацювання  в  Кабінет  Міністрів разом з нашою

 комісією. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Є  запитання? Запишіться.

     

      ___________. Мабуть я  щось  не дуже.

     

      ГОЛОВА. Пронюк.

     

      ПРОНЮК. Прошу передати  пану Осадчуку.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ОСАДЧУК.

      Шановний  доповідачу!  3  липня  1992  року  ще Президентом

 Леонідом  Кравчуком  було  видано  розпорядження про заходи щодо

 організації  роботи по поліпшенню екологічного стану ріки Дніпро

 та  якості  питної  води.  Згодом  розпорядження видав Президент

 Кучма про еколого-економічний експеримент у містах Кривий Ріг та

 Дніпродзержинськ.   Як  виконуються  ці  розпорядження?  Бо  там

 передбачено  дуже  серйозні заходи саме в цьому плані, от, що ви

 доповідали  стосовно  чистоти води в Дніпрі і яке ваше ставлення

 до  застосування   алюмініевих   сполук  для очищення води.

      Це метод, як відомо, шкідливий. І є нешкідливий метод, який

 пропонує  німецька  фірма "(...........)" з електро(...........)

 методу  очищення  стічних  вод.  Чи відомо вам щось про це і які

 перспективи? Дякую.

     

      ПИСАРЕНКО. Дякую за питання. По-перше, ті укази підписані

 Президентом,  вони  виконуються,  але  дуже-дуже частково. І все

 головна  причина  -це брак коштів. Міроприємств дуже багато було

 розроблено   і   Водгоспом,  і  Держкомгоспом,  і  Міністерством

 екобезпеки,  но,  на  жаль,  все  залишається  на місці, тому що

 відсутність грошей.

      В   цій  Національній  програмі,  я  більш  ширше  поставлю

 питання,  передбачається  залучення  грошей таким чином, що ріка

 Дніпро,   як   я   казав,  повинна  сама  себе  годувати,  тобто

 водопотреблєніє повинні гроші вертатися.

      На  жаль, є приклади такі, що, сьогодні Юрій Іванович казав

 про  це,  що  ті  віжрахування,  які  на екологічні цілі повинні

 направлятися    і   мерами   міст,   і   облдержадміністраціями,

 використовуються зовсім в інших цілях.

      Що  стосується другого питання вашого -технології очистки -

 то  я  вам скажу, що у нас дуже розроблено багато технлогій, які

 екологічно  безпечні. І тому бажано не використовувати алюміній,

 як  ви  кажете. Є і озоронірованіє, є і другі технології, які, і

 Мінздравом  є  заключення, і, будем казати, уже на практиці і за

 кордоном,  і  у  нас  приймається  і ведеться очистка на гарному

 рівні, що стосується здоров'я.

     

      ГОЛОВА. Марченко.

     

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемый  докладчик,  я буду голосовать за эту Программу и

 призываю   депутатов  проголосовать  -"за".  В  силу  того,  что

 поднимается  важная государственная проблема, в силу добротности

 документа,  и  в силу того, что есть финансовое обоснование, как

 эта Программа будет выполняться.

      И  я важность этой программы ощущаю по своему округу. Город

 Ромны  и  Роменский  район  как раз находится на соединении двух

 рек:  Раменка  и  Сула.  И очистные сооружения в нашем городе на

 работают.  В  результате  этого  17  киллометров  реки Сула, ну,

 практически,  не пригодных ни для того, чтобы люди там купались,

 ни... Закрыли пионерлагерь.

      Поэтому,  пользуясь  тем,  что министр здесь, я прошу его и

 Премьер-министра   выполнить   решение   Кабинета   Министров  и

 профинансировать наши очистные сооружения. Это первый вопрос.

      И  второй  вопрос.  Я  хотел,  чтобы вы ответили на вопрос,

 который   задал  Владимир  Моисеенко,  способна  ли  эта  власть

 обеспечить  финансирование  вашей программы. Потому что мы знаем

 ваше  состояние  в  бюджете, бюджет все-таки подписывал министр.

 Ответ,   будут   ли   необходимые   поступления  финансовые  для

 финансирования ваше программы? Спасибо.

     

      ПИСАРЕНКО. Спасибо. Я вам отвечу на первый вопрос. Ваше

 обращение  мы  уже рассматривали по вашему избирательному округу

 на  комиссии.  Мы  разделяем  вашу  тревогу  и будем обязательно

 контрольировать  выплнение  всех  тех  мероприятий вместе. Знают

 прекрасно  об этом и Юрий Иванович, мы с ним тоже разговаривали,

 он тоже обеспокоен этим. Мы занимаемся этим вопросом. Здесь тоже

 увязано , опять таки, с деньгами.

      И  что касается вопроса Моисеенко Владимира Николаевича, то

 я  хочу  ответить следующим образом. Конечно пока, у нас сегодня

 такая ситуация безденежная, страдают все отрасли. Но в программе

 заложен  очень  хороший,  правильный механизм возврата. То есть,

 сегодня  как  за  электроэнергию  или за потребление газа вопрос

 стоит остро, ребром, должны рассчитываться. Точно так программой

 ставится вопрос, премкер может быть не совсем так сказать, точно

 ставится  о  том,  что  водопотребители обязаны оплачивать, и не

 только  оплачивать,  а  принимать  участие  в  восстановлении  и

 оздоровлении всех тех артерий. Мы сегодня даже в нашем решении с

 руководителями  крупных  предприятий,  чтобы все деньги, которые

 они  отчисляют  в  бюджет,  непосредственно  ими использовали на

 природоохоронные  цели  и  направления.  Потому  что,  я  приведу

 пример,  и в Мариуполе вот, деньги поступают, большие деньги, но

 они расходуются совершенно в другом направлении, в других целях.

 Если  мы  наведем  в  этом порядке, в этом плане порядок, значит

 будет  решен вопрос и вашем округе, и по всему бассейну, по всей

 Украине.

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ.  Передайте,  будь  ласка,  Кравчуку Володимиру

 Івановичу.

     

      ГОЛОВА.  Секунду... Безсмертний задає питання.

     

      КРАВЧУК.   Дякую.   Шановний   Анатолій   Аркадійович.   Я,

 насамперед  хочу  сказати,  подякувати вам особисто і Комісії за

 те,  що  провела  Програму  у логічну цепочку. Тобто, пердбачила

 планомірне   виконання   робіт,  тих,  які  забезпечив  принципи

 майбутнє сьогоднішнє і майбутнє наших дітей.

      Але, є у мене така пропозиція, яка іде в контексті з Петром

 Іллічем  Осадчуком.  В  чому  справа?  Ви,  мабуть, знаєте, коли

 розробляли  програму  по  Дніпру,  що є образно кажучи, Узинська

 катастрофа.  Катастрофа у місті Узині. Про те, що там сьогодні у

 криницях  нафтопродукти, про те, що пятно там якої величини... я

 це   не  буду...  і  воно  движеться  до  річки  Рось,  а  Рось,

 відповідно,  у  Дніпро.  Про  те,  що по цій проблемі є декілька

 Постанов  Кабінету  Міністрів,  але нічого практично по цьому не

 робиться.  Петро  Ілліч  теж  називав декілька Постанов Кабінету

 Міністрів, по яких теж не .........

      В  мене є пропозиція така. До другого читання, як ви будете

 подавати, то і в проекті постанови і в програмі перерахувати цей

 перелік  катастрофічних,  зривних  об'єктів,  які сьогодні єсть,

 забезпечити  їх  виконання,  а  потім планомірно (чи паралельно)

 приступити  до  виконання  оцієї  програми.  Я вас дуже прошу це

 врахувати.

     

      ___________. Дякую, Віктор Іванович. Я хочу доповнити, що я

 сам лично дважды был в Узине, и там гибнет и пар национальный, к

 сожалению...  Точно  такая ситуация в Харькове, много тех бывших

 военных  обкектов,  которые были (особенно аэродромы), они очень

 много  вреда принесли, потому что самолеты, не выжигая полностью

 (я...  интересно,  может,  будет),  не выжигая полностью бензин,

 сбрасывали,  сливали  десятилетиями  прямо с воздуха по 20 по 30

 тонн  керосина  этого.  Плюс,  значит, в Узине там база большая,

 нефтебаза  была,  и  она  110 тысяч тонн только нами утсановлена

 утечка  была. Там занимаются и органы прокуратуры этим обкектом,

 но  мы  сегодян  не  только  вот предусматриваем в программе эти

 обкекты.   Мы   сегодня   ведем   большие   переговоры  по...  с

 иностарнными инвесторами "....". Ми пригласили вашу инициативную

 группу   оттуда.  Они  подготовили  программу  и  сегодня  ведем

 конкретные  переговоры  о  том,  чтобы  не  только  очистить эти

 районы,   но   и  даже  есть  технология  для  получения  чистых

 горичесмазочных  материалов  по...  после  вылучення  их  с тех,

 потому что у вас там даже в колодцах набирают воду, половина там

 керосина.

     

      ГОЛОВА. Пономаренко.

     

      ПОНОМАРЕНКО, 422  виборчий округ.

      Шановний  доповідачу, я хотів би вас запитати, поскільки ви

 більш  дорскнало  знаєте  програму,  -чи  передбачено в програмі

 заходи по наближенню дзеркала? води до старого русла? Адже тепер

 зрозуміло6  що  шкода від затоплення великих площ в тому числі і

 на  нашій  Черкащині,  просто незрівнянно з тією користю, яку ми

 отримали  від  побудови  електростанції.  Які сьогодні, до речі,

 більш не працють, ніж  працюють.

      І  друге  питанн.  Чи  не думаєте вви, що було б доцільно в

 усіх  угодах,  які  підписують  і  ми  з іноземними інвесторами,

 передбачити  кошти  на лікування Дніпра? Сьогодні б можна було б

 залучити   також  кошти  і  хоч  би  частково  від  приватизації

 державних підприємств, які як раз находяться в цьому басейні.

      Дякую за увагу.

     

      ПИСАРЕНКО.  Дякую  вам за питання. Що стосується 1 питання,

 це  повернення  дзеркала.  Ну,  разрешіте я вам на русском языке

 отвечу.  Значит, есть такая теория, чтобы возвратить многие реки

 в   русло,   чтобы  убрать,  значит,  все  платины,  дамбы,  так

 называемые,  и все остальное. Но, к сожалению, может быть, или к

 счастью,-не  знаю,  просчитывали ученые вариант возвращения реки

 Днепр в старое русло.

      Здесь  в  программе  указаны и расчеты, и, я не буду сейчас

 зачитывать,  возьмете  -почитаете,  що є недоцільним, тому що за

 собой  влечет другие экологические плохие последствия.

      Мы отдельно  с вами встретимся, и я  более  подробно...

       Что касается залучення коштів від приватиції, то дай Боже,

 як  кажуть.  Сюди  залучати треба багато, тому що ми сьогодні на

 грані  катастрофи  екологічно,  і  питна  вода  -це  основа  для

 здоров'я людей, це основне, як повітря чисте, як  вода.

      Тому  тут багато дуже програм промислових, агропромислових,

 на  жаль,  я  з агррниками дуже тісно працюю, Віктор Іванович це

 підтвердить,  но хочу сказати їм таке зауваження, що дуже багато

 приносять  некорисних  таких  на водоймищах, я казав уже в своїй

 доповіді, це аграрники.

      Тому, будь ласка, гроші не треба використовувати, не робити

 зла природі.

      Спасибі  за  увагу, і прошу ще раз підтримайте, будь ласка,

 програма  дуже  продуктивна,  і  вона  необхідна  сьогодні нашій

 державі.

     

      ГОЛОВА. Шановні депутати, в нас записалось кілька депутатів

 на  виступи. Але і в запитаннях прозвучала тема про те, що треба

 було б підтримати в першому читанні  ці програми.

      То  може  дамо  змогу  зауваження дептуатів додати Комісїі,

 нехай  вона  над  ними  працює,  і  прийняти в першому читанні і

 підготувати до другого читання? Можна так голосувати?

      Тоді  я  ставлю на голосування проект постанови, який я вам

 запропонував, про прийняття цієї програми в першому читанні, від

 Комісії. Будь ласка.

 

      "За" -

      В  цілому  цю  Постанову  можна  проголосувать?  Ставлю  на

 голосування  в цілому.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Шановні   депутати,  до  мене  звернувся  з  листом  голова

 Національного  банку.  Це  було  24 числа. З листо такогозмісту,

 зміст  зводиться до того, що під час проведення грошової реформи

 і  виконання  будівельних  робіт  по  введенню  монетного  двору

 Малинської  фабрики банкнотного паперу і перебазування державної

 скарбниці   банк   вимушений   був  використати  кошти,  які  не

 передбачені національним кошторисом Національного банку.

      Він  просить  згоду,  щоб  я  дав згоду на те, щоб банк міг

 внести,  ну,  використати  65  мільйонів гривень на покриття тих

 витрат.  Я  прошу  уваги.  Але,  оскільки  це  виходить  за межи

 повноважень  Голови  Верховної  Ради,  я  сказав  нехай розгляне

 комісія  і  з  цього  приводу визначиться Верховна Рада. Комісія

 розглянула  на  своєму  засіданні  це  питання.  Дає  позитивний

 висновок.  Але,  щоб прийняти рішення Верховної Ради, треба його

 включити  до  порядку дня. Я прошу включити до порядка дня, тому

 що  це  абсолютно  господарські  витрати.  І  ми відповідаємо за

 роботу Національного банку.

      Я ставлю на голосування питання про включення цього питання

 до  порядку дня.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Суслов Віктор Іванович, будь ласка. Від комісії? Ні, тут...

 хто  доповідач  від комісії? Вадим Петрович, будь ласка. Ну, тут

 зміст  такий,  власне, постанова. У пункті 1 Постанови Верховної

 Ради України про кошторис Національного банку на 1996 рік. Слова

 35,  316 мільярдів карбованців замінити на слова 418, 2 мільйона

 гривень". Це якраз відповідає тим видаткам, аргументація вся тут

 є. На покриття витрат, проведених на грошову реформу.

      Можна ставить на голосування?

      (Ш у м  у  з а л і )

      Що,  що? Ні, це він говорить про те, що витрати передбачені

 туди-то... Є запитання?

      Вадим Петрович, ідіть на трибуну, будь ласка.

      Ну,  ви  розглядали  на  комісії,  у  вас...  Тому  що вони

 розглядали на комісії і внесли цю пропозицію.

     

      ГЕТЬМАН.

      Шановні  колеги!  Ну  про  що  доповідати?  Комісія  дійсно

 розглядала  це  питання  на  своєму  засіданні,  слухала  голову

 Національного банку, заступника Веселовського. Вони доказали, що

 ці всі гроші витрачені яраз в період грошової реформи. Сьогодні,

 якщо  ми  це  не  затвердимо,  у  них  немає  можливості  навіть

 виплатити заробітну плату. Так само, да.

      Тому   комісія   просить  підтримати  Національний  банк  і

 затвердити рішення, яке комісія пропонує, рекомендує прийняти.

      Ні, це гроші не бюджетні, це гроші Національного банку.

     

      ГОЛОВА.  З  його прибутку. Будь ласка, запишіться, хто хоче

 задать запитання. 5 хвилин.

      Тима, будь ласка.

      

      ТИМА.

     

      Шановний  Олександре  Олександровичу!  Прошу передати слово

 Ілясевичу.

     

      ГОЛОВА. Ілясевич.

     

      ІЛЯСЕВИЧ.

      Шановні  колеги!  Я  прошу вашої підтримки в якому питанні?

 Перш  за все, як стало відомо, позавчора сімейство Табачників до

 цього,  а  позавчора  його  дружина  подали заяву в американську

 амбасаду  посольства  для виїзду на постійне проживання в Штати.

 Враховуючи той факт... Прошу слухати.

      Враховуючи  той  факт,  що  в Арбітражному суді знаходяться

 позови  на  суму  більше 30 мільйонів за сімейством Табачником і

 справа  до  кінця  не  вирішена, а також той факт, що пан Дмитро

 Табачник, шановний бувший голова Адміністрації, являється носієм

 державних   секретів,   я  вважаю  за  необхідне  звернутись  до

 відповідних  органів  для  того,  щоби  вони  або спростували ці

 відомості,  або  зробили  все  необхідне для захисту українських

 державних   і   національних   інтересів,   як  економічних  так

 політичних,  так  і  війскойвих.  Дякую за увагу і дякую за вашу

 підтримку.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Це  не зовсім стосується цього

 питання, хоч певною мірою і стосується, як ви розумієте. Тому...

 прошу   уваги.  Одну  хвилиночки.  Якщо  ви  вважаєте  потрібним

 звернутися з Президентом із запитом з цього приводу, то ми можем

 проголосувати  і  прийняти  таке  звернення до Президента. Нехай

 воно прозвучить. Але це не відповідає... не стосується того, про

 що говорить Вадим Петрович.

      Меркушов, будь ласка.

     

      МЕРКУШОВ.

      Шановний  Вадим Петровичу! Я дуже шаную і ціню членів вашої

 комісії,  як  фахівців, як людей з принциповим поглядом на речі,

 але,  мені  здається,  що в даному випадку ви не зовсім сумлінно

 розібрались  з  цим питанням. У мене є інформація, я знаю точно:

 ці  факти  є,  що, наприклад, при проектуванні головного сховища

 Нацбанку,   наприклад,  окремі  роботи  -проектні  роботи  -були

 віддані  для  здійснення зарубіжним проектантам. В той же час ці

 роботи   могли   бути   виконані   на   такому  ж  рівні  нашими

 проектантами.  Вони  знаходяться  і  сидять  без роботи. Причому

 сума, за яку... яку було витрачено на ці проектні роботи, десь в

 8-9  разів  перевищує ту суму, яка могла би бути виплачена нашим

 працівникам.

      Я  хотів  би  розібратися  з  цим  питанням  і  сьогодні не

 поспішати.  якось  воно  так:  утром  народилося, а вже зараз ми

 сьогодні   зараз   повинні   прийняти   рішення.   Це  дуже  для

 Національного   банку   це   дуже  такі  речі,  котрі  не  можна

 пропускати.

     

      ГЕТЬМАН В. П. Шановний Віктор Тимофійович, ну, перш за все,

 сьогодні  не  поспішати. Ви бачите, що закінчується 1996 рік, ми

 затверджуємо  кошторис на 1996 рік. Значить, суми, які витрачені

 сьогодні  на  грошову  реформу,  вони  от  знаходяться  у  цьому

 кошторису, які, так сказать, які  приложені. Все це є у вас.

      Що  стосується  ваших  сумнівів,  ну, це сумніви є сумніви,

 можна  розібратися.  Але  майте на увазі: технологія сховища -це

 технологія,  так  би мовити, це технологічний процес, що робити,

 яким   чином  проектувати.  Якщо  ми  вже  довірили  керівництву

 Національного  банку,  давайте  будемо  послідовними.  Кожний із

 господарників  може на свій розсуд, як то кажуть, зараз задавати

 такі   питання,  але  поьки  немає  фактів,  то  не  потрібно  і

 звинувачувати.

     

      ГОЛОВА. Коваленко.

     

      КОВАЛЕНКО.

      Єльяшкевичу, Єльяшкевичу слово.

     

      ГОЛОВА. Говоріть.

     

      КОВАЛЕНКО. Слово - Єльяшкевичу.

     

      ГОЛОВА.   Будь  ласка,  від  Бюджетної  комісії,  Володимир

 Семенович Пустовойтовський.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.

      Спасибо, Александр Александрович.

      Александр   Александрович,   я   не  пойму,  почему,  такой

 серьезный  вопрос  решается без предварительной подготовки его и

 через  Бюджетную  комиссию.  Ведь  Национальный  банк должен был

 перечислять  деньги  в  бюджет от доходов. А в данном случае вот

 так  вот  мы  спешно  решаем  вопрос  важнейший, в то время, как

 дефицит бюджета огромный и сегодня таки колоссальные неплатежи.

      Я   предлагаю   все-таки   этот  вопрос  перенести  и  дать

 возможность Бюджетной комиссии тщательно к нему подготовиться.

     

      ГЕТЬМАН  В. П. Шановний Володимир Семенович і всі присутні,

 ну,  де  ж  логіка  в  тому, що ви задаєте питання? Ще раз кажу:

 кошторис затверджується на 1996 рік. Витрати, які були пов'язані

 з  грошовою  реформою,  перед  вами,  вони  є.  Не затвержити ці

 витрати,  це піти від, так сказати, реальності. Вони сьогодні є.

 Національний  банк  нічого не пропонує, він пропонує ті витрати,

 які він поніс, включити в кошторис, який є на 1996 рік.

      Я  прошу  вас  просто,  щоб здоровий глузд був у присутніх,

 проголосувати за це рішення.

     

      ГОЛОВА.  Сідайте.  Ви  хочете  висловитися. Вадим Петрович,

 хвилиночку,  ще Валерій Іванович від базової комісії хоче задати

 запитання. Одне запитання .

     

      ЧЕРЕП.  Дякую.  350  округ.  Шановний  Вадим  Петрович,  ви

 досвідчені  люди  в  комісії  банківській.  І  ви  теж само були

 головою   Національного  банку.  І  записана  малінська  фабрика

 паперова.  І  ви  знаєте  добре,  що  вона  коштує  12 мільйонів

 доларів,  будівництво. І ви знаєте добре, що в країні на той час

 і  зараз  потрібно  було,  щоб потужність цієї фабрики була 1, 8

 тис.  тонн  паперу. А закупили обладнання і заплатили гроші на 6

 тисяч, тобто в тричі більше. Ця потужність нікому не потрібна ні

 сьогодні, ні, мабуть, буде в майбутньому.

      Ставили  це  питання розглянути. Навіщо закупили обладнання

 на  багато  дорожче  і  віддали  мільйони  доларів  на малінську

 паперову фабрику. Я вам задаю запитання таке. Чи розглядала ваша

 комісія  оце  якраз  питання?  До речі, було доручення Верховної

 Ради  раніше  розглянути,  при затвердженні ще кошторису на 1995

 рік.  Воно  пройшло  непомітно.  Скажіть,  будь ласка, конкретно

 розглядали чи ні? В мене пропозиція така, сьогодні не розглядати

 це  питання, не затверджувати кошторис, доручити комісії, в тому

 числі  і базовій, це будівництво, технологія і так далі, мабуть,

 не  зовсім  ваші  фахівці можуть розібратися, а потім розглянути

 додатково  це  запитання.  А ви відповідь дайте на моє конкретне

 запитання.

     

      ГЕТЬМАН.  На  ваше  конкретне запитання я відповідаю.

      Ну,  по-перше, давайте доручимо тоді всім комісіям, щоб всі

 комісії  займалися  банками  -  один  Бюджетна  комісія,  базова

 комісія  і  всі  інші  комісії. Єсть комісія спеціалізована, яка

 повинна  займатись  цим  питанням - Комісія  з питань фінансів і

 банків.

      Тепер відносно суті вашого питання. Я не хотів би підміняти

 голову  банку  і  не...  і  скажу зараз тільки власну свою точку

 зору.  Я вважаю, що банк правильно поступив, що сьогодні створює

 потужності,   які   дають   можливість   Україні  екпортувати  в

 дальнійшому папір, який сьогодні вона закуповує за валюту. І цей

 папір, який ви кажете - 1,8 потужності лише тільки для монетного

 двору, він сьогодні потрібний для виготовлення сертифікатів, для

 виготовлення   приватизаційних  чеків,  цінних  паперів  і  тому

 іншого.  Якщо  ви  хочете  турбуватися за цю державу, ми повинні

 його   сьогодні  створювати.  Куплена  унікальна,  так  сказать,

 унікальне  обладнання. І я вважаю, що в цьому питанні... це, по-

 преше,  воно  не відноситься конкретно до цієї проблеми, тому що

 в  кошторис витрат на грошову реформу це не увійшло. А по-друге,

 якщо  це  спеціальне питання, ви можете поцікавиться, можна дать

 конкретну справку.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу... Ну, це... Одну хвилиночку! Як ви хочете

 виступити,  ви  запишіться  і виступте... Іа не треба... Давайте

 сідайте на місце, будь ласка.

      Я пропоную таким чином: Комісія з базових галузей, Бюджетна

 комісія, Фінансова так само хай ще додатково вивчить це питання,

 ми  його  поставим  на  голосування  у  січні,  16  січня.  Нема

 заперечень?  Я  ставлю  на  голосування  питання про перенесення

 голосування   цього   питання   на   січень  місяць.  Ставлю  на

 голосування.

     

      "За" -

      Тепер ще 1 питання, яке неможна переносити на новий рік, бо

 тут іде мова про щштатний роспис і про багато інших питань. Мова

 іде  про  проект змін до Закону "Про ветеринарну медиціну". Воно

 варто  буквально 3 хвилин, але його треба розглянути зараз. Мова

 іде,  я  ще раз пікреслюю, штатний роспис і витрати на утрамання

 служби. Чулаков Євген  Родіонович, на трибуну, будь ласка.

     

      ЧУЛАКОВ Є.Р.

      Шановні  народні  депутати,  коли  ми  примали  Закон  "Про

 ветеринарну   медиціну",   відбулася  невеличка  колізія.  І  ми

 сьогодні  повинні  її  виправити.  Іде  мова про підпорядкування

 депортаменту   ветеринарної   медиціни.   Сьогодні   депортамент

 підпорядкований    Міністрерству   сільського   господарства   і

 продовольства.  За  пропозицією  ряду  депутатів  в проекті було

 записано   підпорядкувати  департамент  Кабінету  Міністрів.  Ця

 пропозиція   двічи   голосувалася,   і  вона  не  пройшла.  Була

 відхилена. Але закон в цілому був прийнятий. І сьогодні головний

 ветеринарний  лікар  Достоєвський  висловлюється  так, що він не

 знає чи він борули чи  він беруля?

      Кабінет   Міністрів   пропонує   своїм   зауваженням,  яким

 роздданий    кожному    народному   депутатові,   підпорядкувати

 департамент   ветеринарної   медиціні  Мінсільгоспрому.  Так  як

 сьогодні існує, і так  як було.

      Комісія  ще  раз  питання  вивчила і погодилася з Кабінетом

 Міністрів  і  практично  погодилася  з  Верховною  Радою, яка не

 прийняла рішення  про підпорядкування   Кабінету Міністрів.

      Тому  ставиться  питанян  залишити департамент ветеринарної

 медицини за мінсільгоспродом.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу уваги, шанвоні дептуати, питання виключно

 просте,  зрозуміле, тільки його треба оформляти не Постановою, а

 зміною до закону.

      Мається на увазі оформити як поправки до закону і записати,

 що  Державний  департамент ветеринарної медицини підпорядкований

 Мінсільгоспроду України. Зрозуміло.

      Ставлю на  голосування  цю пропозицію.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      І ще один невеличкий документ, прошу уваги.

      У  вас  на  руках  питанян  про  внесення змін до Постанови

 Верховної  Ради  про  порядок  введення в дію Закону України про

 особливості риватизації майна АПК від 10 липня.

      Там була допущена одна неточність, яка сьогодні обертається

 досить  пристойними  наслідками.  Мова  йде  про те, що потрібно

 було,  та  вас,  Цушко, на одну хвилиночку, скажіть два слова, і

 потім  я поставлю на голосування. Хай депутат визначиться.

     

       ЦУШКО.  Уважаемые  коллеги,  при введение в действие этого

 закона  есть постановление  о введении в действие и перечень.

      В  перечне  указано,  что  сады  и  виноградники хозяйства,

 которое  специализируется,  приватизируются  по  соглалосванию с

 Кабмином.

      Это   все   правильно,   так   оно   и   должно   быть  для

 общегосударственной собственности.

      Но  есть  на  юге  в  тех  хозяйствах есть совхозы, которые

 являются   коммунальной   собственностью.   И  я  раздал  проект

 Постановления,   где   согласовано  и  с  Госсадвинпромом,  и  с

 Комиссией  АПК  -все  с этим согласились, это уточнение просто в

 постановление.  Добавить  слова:  "кроме  тех,  что  относятся к

 коммунальной собственности".

      Прошу поддержать.

 

      ГОЛОВА.Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      І  нарешті,  у  вас  на  руках слад комісії слідчої, яку ми

 проголосували,  ще  треба  її  створити, пов'язаної з діяльностю

 попередньої  прокуратури.  І  в  складі  Кармазін, Старовойтова,

 Черняв,   Черновецький,  Васильєв,  (............),  Бондаренко,

 Рябець,  Петренко, Яворівський. Є пропозиція сюди додати Кочергу

 як спеціаліста.

      Можна  ставить на голосування чи ні? Ні, Тоді оставим її на

 16,  перенесем  на  16  число.  Це  питання я не ставлю зараз на

 голосування, бо  ми його  в січні проголосуємо.

      І  нарешті,  будь  ласка,  останнє  питання  у  порядку дня

 сьогодні  стоїть.  Ну,  повторення  -це ж педагогічний прийом ви

 знаєте.  Одну  хвилиночку. У вас у порядку дня останнім сьогодні

 стоїть   двічі   обговорене   питання  про  Вищу  раду  юстиції.

 Доопрацьовано  з вашими зауваженнями. Віталій Андрійович... Його

 треба приймати в першому читанні, щоб працювати над документом.

      Одну  хвилину.  Має  Василь  Васильович  слово, тільки одну

 хвилину. Дайте слово.  Ідіть на  трибуну.

     

      КОСТИЦЬКИЙ.

      Шановний  Голово, шановні народні депутати, після останього

 обговорення,  яке  відбулося  тиждень назад, я ще раз працював з

 цим  проекто  закону.  Я вам показую його, щоб ви повірили, що я

 врахував  ті  ваші  зауваження, які можна було врахувати. Прошу.

 Значить,  компромісні  питання  зняті.  Я  хотів би сказати так.

 Більше  врахувати  ваші  пропозиції  не  можливо, тому що вони є

 діаметральнопротилежні  між  собою.  І  визначитись можна тільки

 шляхом  голосування постатейного порядку другого читання. Я беру

 на  себе  зобов'язання  всі  ваші  пропозиції,  всі  виписати  у

 порівняльну  таблицю. Я вас дуже прошу проголосувати, бо треба ж

 виконувати  Конституцію. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Питання обговорене дуже детально. Всім зрозуміло...

 Ви  розумієте,  не можна дальше проджовжувати практику таку, що,

 скажемол,  виконавча  структура  призначає  і дає оцінку суддям.

 Треба, щоб це робила колегія юристів, спеціалістів.

      Тому  треба прийняти в першому читанні і до другого читання

 врахувати всі ваші зауваження.

      Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу підтримати її. Я

 переконливо прошу, підтримайте, ви не помилитесь.

     

      "За"-

      Ну  я  прошу  вас,  депутати.  Давайте  закінчимо  оцей рік

 прийняттям  продуктивного  рішення.  Ставлю на голосування, будь

 ласка.  Ставлю  ще  раз  на голосування, підтримайте, будь ласка.

 Будь ласка, підтримайте.

     

      "За" -

      Спасибі.

      У нас ще 2 хвилини, я прошу віддати їх мені.

      Шановні  депутати,  журналісти,  члени  Кабінету Міністрів!

 Шановні   радіослухачі!   Ми   закінчуємо   1996  рік.  Рік  був

 надзвичайно складним і не тільки тому, що він високосний, а тому

 що  він  був  складним  у  всіх сферах суспільного життя. В тому

 числі складним він був і для Верховної Ради.

      Він відзначений і деякими прорахунками, але він відзначений

 і  серйозними  здобутками  у  законодавчій  діяльності  і  вищим

 досягненням Верховної Ради -в цей рік було прийняття Конституції

 України.  Після  того  ми  прийняли  цілий  ряд  документів, які

 випливають  із  Конституції.  Я маю на увазі Закон про Рахункову

 палату,  про  Конституційний  Суд,  прийняття  в першому читанні

 Законів   про   місцеве  самоврядування,  про  місцеві  державні

 адміністрації,   про  Кабінет  Міністрів  і  цілого  ряду  інших

 надзвичайно важливих документів.

      Дуже  складно  проходив  процес  розгляду  і  прийнятття  у

 першому   поки  що  читанні  Державного  бюджету,  цілого  блоку

 документів,  які  направив нам Кабінет Міністрів і які одержали,

 так  сказать,  оцінку  чи назву у пресі як "пакет документів" чи

 навіть  посягання  на   податкову  революцію.

      Але до честі Верховної Ради, вона дуже серйозно підійшла до

 всіх  цих  документів,  направивши  їх частину на доопрацювання,

 частину,  прийнявши у першому читанні, але, ще раз закцентувавши

 увагу  всіх  на  тому,  що  вона працюватиме професійно над цими

 документами  і легковажного ставлення до таких важливих речей не

 допустить.

      Отже,  ми  можемо  говорити  про те, що рік для нас пройшов

 складно,   але   продуктивно.  Я  хотів  би  від  себе  особисто

 звернутися до всіх вас із словами вдячності за ту роботу, яку ви

 провели.

      Я  розумію,  що  ми  тут  дискутували  і часто наші погляди

 політичні  зокрема  розходилися,  інколи  навіть протилежно, але

 ми -люди, ми -громадяни нашої держави. Ми хотіли, щоб краще було

 для  держави  і  таким  чином відстоювали свої переконання, свої

 погляди.  Я думаю, що ви один одному повинні вибачити ті занадто

 гострі  слова, які тут прозвучали, але це ще одне підтвердження,

 що  ми  не автомати, ми живі люди і нам притаманні ті і вади, що

 всім  людям , всім тим, хто  живе на Україні.

      І  нарешті,  від  вашого  імені  я  хотів би привітати всіх

 громадян  України  із  наступаючим  Новим  роком,  із Різдвяними

 святами.

      Нехай  їм ці дні будуть початком старту, щасливого старту в

 наступному  році.

      А  вас  усіх  і  всіх ваших сімей, сім'ї вагі всі, близьких

 ваших,  які  часто  не  бачать  вас,  яким  ви  уваги  не можете

 приділити так, як це годиться, я хотів би побажати добра, щастя,

 успіхів,   згуртованості  у  складних  справах,  які  ми  будемо

 вирішувати у наступному 1997 році. З Новим роком!

      (Оплески)

      Наступне  засідання  Верховної Ради відбудеться о 10 годині

 ранку 16 числа.

      І  ще  хочу  нагадати, що сьогодні о 15 годині представники

 минулого Верховної Ради, минулого скликання і нинішнього хочуть,

 так, схрестити свої шахматні шпаги. На третьому поверсі це можна

 буде зробити. Але це, так би мовити, за межами Регламенту...

      Я всім бажаю вам добрих Новорічних свят!

      До побачення.