Стенограма пленарного засідання

26 грудня 1996

                    ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ  П'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  26 г р у д н я  1996  р о к у

                           15.50 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Підготуйтесь,  будь ласка, до реєстрації. Сідайте,

 сідайте  на  місця.  Віктор  Дмитрович,  Віктор Дмитрович. Борис

 Семенович...  сідайте.

      Проводиться  поіменна  реєстрація.  В  залі  347 депутатів.

 Вечірнє засідання оголошується відкритим.

      Шановні  депутати,  є  прохання таке: ви зараз, ми зараз не

 повертаємося до питання про приватизацію, оскільки ми не встигли

 попередить  Кабінет  Міністрів  про те, що затримка буде, а вони

 вже були зібрані, тому ми почнемо з того питання, що передбачено

 на  пізніше,  на 16-у годину. А після нього повернемось до цього

 питання. Ясно, так?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тим часом, там у нас є 5 хвилин часу, і просив... Яковенко.

 Є  цей  документ?  Чи він на завтра перенесений? Про страхування

 щодо туристів. Чурута є зараз в залі?

      (Ш у м  у  з а л і)

       Ні,  ми  вчора не голосували, ні. А, його немає? Ну, нема,

      то нема. Так є Чурута чи нема? Треба ходить до обіду теж на

 засідання, Юрій Олексійович.

      Шановні  депутати,  ми  зараз  приступимо  до розгляду двох

 законів.  Про проект Закону про здійснення платежів на території

 України  та  порядок  забезпечення  податкових зобов'язань і про

 проект   Закону   України   про   списання  та  реструкторизацію

 податкових  зобов'язань  платників  податків станом на 1 вересня

 1996 року.

      Комісія з питань фінансів і банківської діяльності пропонує

 обговорювати  ці  закони разом, оскільки вони тісно пов'язані, а

 рішення,  звичайно,  приймати  окремо по кожному закону. Це така

 перша процедурна особливість.

      А крім того, ці два закони входять у той пакет законодавчих

 актів  чи  проектів  законодавчих  актів,  які  пропонує Кабінет

 Міністрів   для  розгляду.  Тому  Кабінет  Міністрів  і  Прем'єр

 особисто  ропонує таку схему, щоб він зробив загальну інформацію

 про  зміст, про подачу, про процедуру, про розрахунки щодо цього

 пакету  документів.  А  потім  доповідь  уже  з  цих  конкретних

 документів  зробить  віце-прем'єр.  До  цих законів, якщо будуть

 запитання чи до Прем'єра чи до віце-прем'єра можна буде задати в

 їх присутності, можна буде задати запитання.

      Я  хотів  би,  щоб ви підтримали таку процедуру і ставлю на

 голосування  цю пропозицію. Будь ласка. Голосується процедура.

 

      "За"-

      Процедура підтримана.

      Для  радіослухачів  оголошую,  що в роботі сесії бере учать

 Кабінет  Міністрів на чолі із Прем'єр-міністром. Слово має Павло

 Іванович Лазаренко, будь ласка.

 

      ЛАЗАРЕНКО П.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати,  виборці!  З  великою  відповідальністю  і  розумінням

 ситуації   готувався  до  сьогоднішнього  виступу  на  засідання

 Верховної   Ради.   З   усією   гостротою  відчуваю  кульмінацію

 сьогодення.    Не   працює   багато   підприємств,   згортається

 виробництво,   бідує  село,  росте  безробіття,  падає  життєвий

 рівень.

      Я  згоден  з  думкою,  що ще півроку, і далі вже важко буде

 проводити   самостійно  внутрішню  і  зовнішню  політику.  Треба

 вибирати.   Ми   запропонували   Верховній   Раді,  всій  країні

 радикально  нові  підходи, принципово нову оздоровчу податкову і

 виробничо-промислову політику. У відповідь отримали неоднозначне

 сприйняття.  І  це  природньо.  То  ж  давайте  проаналізуємо  і

 розберемося в ситуації, котра склалася.

      Насамперед  зазначу, після прийняття нової Конституції Уряд

 працює  в  правовому  полі. 15 вересня відповідно до Конституції

 Кабінет  Міністрів подав до Верховної Ради проект Закону України

 про Державний бюджет на 1997 рік. Як відомо, він був сформований

 на  базі  чинних  законів та існуючої податкової системи, іншого

 виходу  у  Уряду не було. В результаті до проекту бюджету від 15

 вересня  депутати  висунули багато гострих критичних зауважень і

 претензій.

      Зауваження   висловив  і  Президент  нашої  держави  Леонід

 Данилович   Кучма.   Всі  вони  справедливо  зводились  до  двох

 принципових положень.

      По-перше.   Нереальність   показників  дохода  в  межах  44

 мільярдів  гривень, а отже несбалансованість видатків. Цілком із

 цим погоджуюсь. Звідки виникла ця цифра?

      Правда  є  такою.  Починаючи  з  1993  року,  ми інтенсивно

 проїдали   національний   доход,  не  враховуючи  реалії  життя,

 двократного спаду виробництва і такого ж зменшення надходжень до

 казни.  Ми  продовжили  утримувати  величезну  соціальну сферу в

 попердніх  межах  і  на  старих  засадах. 3 роки тому це ще було

 можливо.  Але  вже  починаючи  з  1995  року,  коли коштів стало

 катастрофічно  не  вистачати,  почалося штучна підгонка доходної

 частини  бюджету  під  зростаючи  апетити  видаткової. Результат

 відомий.

      Заклавши  в  бюджеті 1996 року доходу на рівні 46 відсотків

 ВВП,  ми реально отримаєм близько 40... близько 37 відсотків. До

 прихованого  дефіциту  бюджету  1990  року,  тобто,  до  майже 5

 мільярдів гривень додайте ще приблизно 8 мільярдів гривень цього

 року  і  стане  зрозуміло  -чому  так  важко  сьогодні вчителям,

 лікарям, пенсіонерам. Ці 13 мільярдів гривень становлять третину

 проекту  бюджету  1997  року.  Вони  були  обіцяні людям, але не

 профінансовані. Ми змушені переносити їх на новий 1997 рік. Адже

 борги  по  заробітній  платі, пенсіям, іншим соціальним виплатам

 треба  віддавати.

      По-друге.  Проект  бюджету  критикували  за старі податкові

 підходи.  Повністю це поділяю. Стара податкова система ніколи не

 стимулювала  інвестиційний  процес,  а  навпаки його стримувала.

 Рівно  через  місяць  після  подання законопроекту про Державний

 бюджет  15 жовтня в цьому залі була схвалена програма діяльності

 нового  уряду.

      Верховна  Рада  активно  підтримала  рішучі  наміри Кабінет

 Міністрів  оздоровити  економіку  шляхом підтримки національного

 товаровиробника. Не викликав сумніву і механізм досягнення мети.

 Істотне  зниження  податкового  тиску  в умовах жорсткого режиму

 економії державних коштів.

      Дехто  сподівався, що ухвала Програми -акт суто політичний,

 Уряд  отримає  на  рік  вотум  довіри  і добрі наміри залишаться

 тільки гаслами.

      Однак,   за   півтора   місяці  напруженої  роботи  Кабінет

 Міністрів,  отримавши  підтримку  Президента, прийняв близько 20

 принципових  рішень,  спрямованих  на  впорядкування  митного та

 акцизних  зборів.  Було  прийнято  15  постанов,  спрямованих на

 підтримку   власних   товаровиробників,   здійснення  експортних

 операцій.

      Уряд  значно  посилив  контроль  за  витрачанням  коштів  в

 системі  органів  виконавчої  влади,  ми  скоротили  чисельність

 апарату  на  10  тисяч працівників, з нового року повернемось до

 системи  єдиного  кошторису  для  кожної бюджетної організації і

 установи.

      Уряд  подав  до  вищого  законодавчого  органу 6 принципово

 нових  податкових законопроектів і їх базі вніс істотні зміни до

 проекту бюджету.

      Мені  зрозуміла  перша реакція депутатів, це переживання за

 можливі   наслідки  реалістичних,  але  не  популярних  заходів.

 Залунали  навіть  голоси  про  повернення  до  старої податкової

 системи, опробованих підходів.

      Чи  можливо  таке  сьогодні? Однозначно і чітко відповідаю:

 ні.  Держава  та  її  економіка  досягла  того  рубежу,  за яким

 неминуче наступає крах. Чому?

      По-перше,............. податкова модель 1994 року вже давно

 себе  вичерпала.  Тільки за два останніх роки прийнято понад 2 з

 половиною  тисячі  нормативних  актів  економічного характеру та

 внесено  близько  7  тисячі  різних  змін  і поправок до них. Ми

 буквально  щодня  латали  і латаємо дірки, шарахоючись від одних

 крайнощів до інших.

      По-друге,  в  заграваннях  ми  дійшли  тієї  межі, де треба

 просто  зупинитися,  сказати  гірку  правду:  жити можна лише на

 реальні  кошти.  Чергові  дози  популізму  наша економіка вже не

 витримає. Наш бюджет 2 роки тому втратив інвестиційний характер,

 цей  показник  знизився  в тричі і становить лише 1 відсоток від

 ВВП.

      В 1995 році бюджет вже не зміг утримати соціальну сферу, не

 профінансовані  видатки,  зросли в декілька разів і досягли 1, 6

 мільярда  гривень.  В цьому році бюджет не спроможний виконувати

 елементарну  функцію  -виплати  заробітної  плати та пенсії.

      З  1  липня  зусиллями уряду при підтримці Президента, вас,

 народні  депутати,  Верховної  Ради,  вдалося взяти ситуацію під

 контроль,  зупинити  обвальне  зростання  боргів.  За  останні 6

 місяців  ми  не допустили збільшеності заборгованості по виплаті

 заробітної   плати   та   пенсії,   зменшили   де  що  борги  по

 електроенергії.  Але  понад 3 мільярди гривень, що накопичилися,

 висять непобірним тягарем і загрожують соціальним вибухом.

      Ми  просто  зобов'язані  разом  з  вами  прийняти рішення і

 погасити  борги  по  заробітній  платі, пенсії учителям у новому

 році.  Ми не можемо цього зробити, якщо не змінинемо ідеологію і

 базу  оподаткування. Вже всі розуміють, що всі адміністративними

 методами  не змусиш 700 тисяч суб'єктів господарювання працювати

 в  легальному  режимі,  враз  позбутися  бартеру.  Якщо на кожну

 гривню заробітної плати треба відраховувати більше 50 копійок.

      І  тому  не  дивно,  що  більшість суб'єктів господарювання

 нараховують  символічну  зарплату,  а  більшу частину нелегально

 сплачують готівкою. Обіг тіньової економіки за останні роки зріс

 на   третину  і  досяг  загрозливого  для  національної  безпеки

 масштабу.  По-третє. Неможливо миритися з таким становищем, коли

 на  3  місяці  затримується  виплата пенсії, на 6 зарплати, на 9

 місяців  стипендія. І водночас процвітають десятки різноманітних

 позабюджетних  фондів.  Уряд  і  тут вжив енергійних заходів, ми

 розпочали  перевірку  діяльності  структур.  Для  прикладу  лише

 Чорнобильського фонду  - 95 рік.

      Картина  жахлива.  Тільки  за  минулий рік несплата мита за

 ввезені  товари  досягла  135  трильйонів карбованців в цінах 95

 року.  Це  -сума  двохмісячного  державного  бюджету і дорівнює

 річному обсягу митних зборів, які держава отримує від зовнішньо-

 економічної діяльності. Ще один приклад. В якій державі таке є,

 щоб  суб'єкти  госоподарської діяльності, розташовані на третині

 території,  були  звільнені  від сплати будь-яких податків? Таке

 життя  забезпечило  тисячам  комерційних структурних підрозділів

 стаття 7 Закону України про правовий режим території, що зазнала

 радіаційного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи.

      Нужно  працювати  в Києві, але зареєструватись в Вижгороді,

 Славутичі і спокійно, законно набивати кишені, не турбуючись про

 бюджет  пенсіонерів,  не  сплачуючи  жодної  копійки  за виплату

 місцевих  податків.  Скільки  ж  приблизно  потрапило  до кишень

 ділків,  які  також  в законному порядку відмили свій величезний

 капітал на давальницьких семах по спирту , тютюну , шкірсировини.

      Ми   тільки-но  розпочали  наводити  тут  лад,  запровадити

 акцизи, деякі обмеження, відразу запрацювали наші заводи, втричі

 збільшились надходження від реалізації власної горілки. Але який

 доводиться   долати   відчайдушний   опір,  протидію,  агресивне

 лобіювання.   Я   вдячний  вам,  Верховній  Раді,  за  підтримку

 наведення порядку в цих питаннях.

      По  четверте.  Настав  час жорстко збалансувати бюджет і по

 масових пільгах. Згідно з десятками чинних нормативних актів сума

 пільг  становить майже 15 млрд. гривень. А можливості бюджету по

 їх  фінансуванню лише 600 млн. Тобто в 25 разів менше. В Україні

 27  млн.  чоловік,  які  мають право безоплатного або пільгового

 проїзду  в  залізничному  транспорті,  17.  5  млн.  -в міському

 електротранспорті,  близько  22  мільонів  чоловік  користуються

 пільгами в оплаті  житлово-комунальних послуг.

      Вдумайтесь,  40  відсотків  бюджету треба віддати на оплату

 пільг.  Ми  перетворюєіся  в  країну  суцільних,  але часто лише

 декларованих  пільг. Нічого крім розтратування у людей це нам не

 приносить.  Я  відповідально заявляю -Уряд ніде не виступав і не

 виступає  за  відміну  законних  і  заслужених  пільг ветеранам,

 учасникам бойових дій,  інвалідам,  чорнобильцям, афганцям.

      Але  не  можна  вважати  нормальним явищем, коли безоплатно

 користуються  транспортом,  лише  частково  сплачують комунальні

 послуги,  електроносії  різні  категорії населення, які сьогодні

 отримують по 500-400 гривень заробітної плати  а то  і більше.

      Це  і  судді і арбітражні суди, і ветеринарні працівники, і

 податкові  адміністрації та  багато багато інших.

      Яке ми маємо моральне право вимагати 100-відсоткової оплати

 послуг  від  робітника чи селянина, щомісячні доходи якого ледве

 сягають  100  гривень? Та які виплачують  не регулярно.

      По-п'яте.  Сформувати  бюджет на основі старих підходів вже

 не  просто  небажано, а і небезпечно для національної еокноміки.

 За  допомогою  фахівців,  незалежних  експертів, активної участі

 вас,  народних  депутатів, ми розробили 10 варіантів обрахувань,

 побудували  комп'ютерні  моделі.

      Без прийняття пакету рішень в наступному році прогнозується

 на  4  відсотка  спад  ВВП, в 1998 -на 3, 8 відсотка. Можливості

 фінансування  бюджетних  сфер  будуть  і  надалі  скорочуватись,

 життєвий рівень  населення  значно  зменшиться.

      Шосте.  Без  послаблення  податкового тиску намс ек вивести

 економіку  із тіні, не  добитись реальних  інвестицій.

      61 відсоток сукупного доходу з 20 нарахувань не хочуть і не

 можуть сплачувати 90 відсотків підприємств і підприємців? Дедалі

 більша  частина  з  них  переходить у нелегальний режим. тіньова

 економіка  сьоодні складає до 50 % і вже зрівнялась з офіційною.

 Ми  стоїмо  на  порозі, коли вітчизняна економіка працюватиме не

 завдяки, а в супереч державі.

      Сьоме.  Не може не хвилювати в цьому контексті ситуація, що

 скалалась з нашими грішми. Якщо на початок 1995 року поза сферою

 банківського  обігу.........  25% грошей, тона кінець нинішнього

 майже половина.

      В  державі катастрофічно не вистачає реальних живих грошів.

 Складається  ситуація,  коли  нелегальних  коштів нема ні в яких

 структурах, окрім бюджету. Тільки на бюджетні кошти сподіваються

 і накидаються банки, окремі підприємства і цілі галузі.

      Прикладів   багато,  зішлюся  лише  на  один.  Ми  тотально

 проаналізували і виявили: шахтарі отримують заробітну плату лише

 завдяки   бюджету,  хоча  держава  безпосередньо  викуповує  31%

 видобутого  вугілля в 1996 році.

      Звідси   колосальна  напруга,  в  якій  перебуває  Даржвний

 бюджет,  а  гроші  працють  на  масових  стихійних і нестихійних

 ринках,  на  базарах  та  в  більш сприятливі податки і товарно-

 грошові відносини.

      На   жаль,   ситуація   ускладнюється  діяльністю  банкової

 системи.  Абсолютна  більшість  вітчизняних банківських структур

 зробила  швидві  гроші  на  інфляції,  і  на  цьому  їх розвиток

 зупинився.

      Не все гаражд у визначенні стратегії банківської...........

 становище   потрібно   терміново   виправляти.  Цьому  необхідна

 підтримка  вас,  Верховної  Ради, відповідний пакет законодавчих

 документів Урядом розроблено.

      Стурбованість  викликає  кредитна  політика банків. Лише 5%

 кредитів,    інвестованих    в    національну    економіку,    є

 довгостроковими.   Непомірно   висока   плата   за  використання

 кредитних   позбавила   виробничників   і   торгівлю  можливості

 поповнення обігових коштів - ситуація абсолютно ненормальна.

      Нам   з   вами  разом  конче  потрібно  покращити  механізм

 управління   валютними   резервами.   Настав   час   пов'язувати

 розміщення  державних  валютних  коштів  у  зарубіжних  банках з

 наданням  цими  банками  відповідних  позик  Уряду,  комерційним

 банкам   та   суб'єктам   господарської   діяльності  резедентам

 Президента.

      Що  конкретно пропонує Уряд в тій ситуації, про яку щойно я

 вас   проінформував.   Головна  наша  мета  -чітко  викладена  в

 ухваленні   Верховною   Радою,   програмі   діяльності  Кабінету

 Міністрів,  від  якої  ми  не  збираємося  ухилятися  ні на яких

 умовах.  Це оздоровлення національного виробницвта і перш за все

 за   рахунок   зниження  податкового  тиску.  Я  згоден  з  тими

 депутатами, що пропонували це зробити 3-4 роки тому, коли ще був

 більш-меньш  соціально  збалансований бюджет, коли більш високий

 рівень  виробництва і пристойнішій, ніж сьгодні рівень життя і в

 першу чергу пенсіонерів.

      Запропоновані   сьогодні   (............)   заходи   цілком

 справедливо хвилюють всіх без виключення нас, населення України.

 дійсно, без додаткових зусиль мождна втратити вже в перші місяці

 Нового  року  навіть  той  мізер, що сьогодні ми маємо. Уряд цим

 стурбований.  І  я  повною  мірою  розумію,  що за це доведеться

 відповідати  перед  народом. Звичайно, можна відсидітися ще рік,

 але втратимо  вже не Уряд,  а економіку, державу.

      Тому  повторюю,  іншого виходу немає. Ми просто зобов'язані

 вивести  економіку  з  тіньового сектору, формувати разом з вами

 реальний  бюджет.  Уряд пропонує перш за все кардинально змінити

 ідеологію  опопдаткування. Вводиться оподаткування за фактичними

 результатами  роботи, а також нова система списання амортизації.

 Зміни в оподаткуванні прибутку настільки значні, що доходи в цій

 статті  зменьшуються з 7, 2 в бюджеті 1996 року до 0, 4 відсотки

 в  бюджеті  1997  року. Тобто підприємства залишаються тільки за

 рахунок  зниження  цього  податку,  близько  5 мільярдів гривень

 реальних грошей.

      В   результаті   відпаде   необхідність   робити  найтяжчий

 економічний злочин - приховування прибутку. А отже заганяти їх у

 собівартість, робити вітчизняну продукцію неконкурентноздатною.

      По-друге.   В   Заокнопроекті  про  оподаткування  прибутку

 підприємств   аголос  зроблено  на  сприяння  саме  національним

 інтересам.  Той,  хто  займається  інвестиціями, взагалі не буде

 платити податку на прибуток.

      По-третє.  Впорядковуються  нарахування і сплата податку на

 добавлену  вартість.  В разі прийняття запропонованого варіанту,

 запрацює  механізм  відшкодування  цього  податку  підприємства-

 експортерам,  підприємствам  з  тривалим або сезонним характером

 роботи.   Якраз   на   цьому   наполягаю   передусім  аграрники,

 суднобудівники.  В  проекті  бюджету на ці цілі предбачено майже

 півтора мільярда гривень.

      Четверте.  Уряд  пропонує  не  тільки  упорядкувати  сплати

 поточних порядкових платежів, а й реструктуризація на 5-10 років

 існуючої  заборгованості  перед бюджетом. Ця позиція вже знайшла

 підтримку  у  депутатів-промисловиків. При цьому борги станом на

 31  грудня  1993  року  списуються повністю. Заборгованість на 1

 грудня   1994  року  підлягає  реструктуризації  на  10  рокків.

 Заборгованість  с  1  січня  1995 року по 31 листопада 1996 року

 реструктуризується  на  5  років.  Це  ще  близько 2, 5 мільярда

 гривень  нарахованих, але не сплачений податків -це реальна сума

 теж залишається працювати на економіку конкретних підприємств.

      І   ще   одна   принципова  деталь.  Основний  тромб  нашої

 економіки  -хронічні,  а то і безнадійні, неплатежі, які сягають

 сьогодні  астрономічної  величини, близько 60 мільярдів гривень,

 що значно більше проекту Державного бюджету 1997 року.

      Які  тільки  заходи  не вживались з цього приводу. Прийнято

 десятки різних постанов, розпоряджень, навіть законів та указів,

 запроваджувались  картотеки,  черговість платежів, штрафи, пені,

 промислові  вилучення.  Результат нам всім в цьому залі відомий.

 Гроші  перестають  виконувати свої основні функції, бо їх просто

 немає.  Бартер  стає  нормою  економічних  відносин.  Ми  рішуче

 пропонуємо  відмовитись від жорсткого адміністрування, піти суто

 економічним   шляхом.   Давайте   взагалі   скасуєм   картотеки,

 черговість  платежів.  Тоді запрацюють нормальні товарно-грошові

 відносини між партнерами.

      6.   Ми   вносимо  проект  значно  зменшення  нархувань  на

 заробітну  плату  з  51  до  32  відсотків. Підрахунки свідчать:

 товаровиробників  додатково  залишиться  ще  близько 4 мільярдів

 гривень  живих коштів. Аргумент тут єдиний і очевидний -не можна

 вивести з тіньового обігу будь-які гроші, якщо більше половини з

 них необхідно  віддати  державі.

      Саме  тому  не  можна  обмежуватись  першим етапом зниження

 нарахувань (...........) відсоток, треба послідовно йти дальше.

      Таким  чином,  і  це  головне, завдяки прийняттю податкових

 законопроектів,   підприємства   України   заощадять   майже  15

 мільярдів  гривень,  сума  яка  в  8  разів  перевищує весь обіг

 іноземних  інвестицій  за  останні 3 роки. Сума, яка дорівнює 40

 відсотків проекту   Державного   бюджету 1997 року.

      І  це  є  відповіддю на питання, що конкретно дає податкова

 реформа.  Судити  вам.  Це  захист  чи  не  захист національного

 товаровиробника.

      Найболючіши  питання,  що буде мати в результаті податкової

 реформи.  Перше.  В  результаті  прийняття  запропонованих  змін

 загальний  рівень  податкових нарахувань знизиться з 42 до 35, 7

 від  внутрішнього валового  продукту.

      Доходи складуть 37 мільярдів гривень, а витрати близько 42,

 8.  Рівень  дефіциту  складе  5,  5  відсотків  від внутрішнього

 валового  продукту.

      Я  ще  раз  наголошую. Уряд не зменшить проти минулого року

 видатки   на   соціальні  галузі  та  сфери:  освіту,  культуру,

 медицину,  оборону,  вугільну  галузь.  Зросте реальна фінансова

 підтримка сільського господарства, особливо тваринництва.

      Друге. Передбачено і буде здійснено в першому півріччі 1997

 року  погашення  боргів  по  заробітній  платі та пенсії в межах

 близько 3 мільярдів гривень.

      Третє.   У   разі  прийняття  пакету  рішень  в  1997  році

 очікується   хоч   і   не  значне,  але  все  ж  таки  зростання

 внутрішнього валового продукту, розпочнеться реальне відродження

 економіки,  вихід  всього  народного  господарства  із  затяжної

 кризи.

      Нам   вкрай   важливо   мати  збалансований,  не  обтяжений

 популізмом  бюджет.  Я  розумію,  що важко депутатам напередодні

 виборчої  компанії  йти  на  непопулярні  рішення:  скасовувати,

 відміняти, зменшувати.

      Заявляю  ще раз: ми змушені вдаватись до таких заходів, але

 це стосується невеликої частини населення, включаючи, передусім,

 працівників державного апарату. І робимо завдяки, щоб уже в 1997

 році  після прийняття пакету законів реальний розмір мінімальної

 заробітної, мінімальний розмір пенсії уже зріс на 10 гривень.

      Ще  одне.  Нам  досить  продовжувати ганебну практику, коли

 величезна  частина  неплатежів  виникає  через  неплатежі саме з

 бюджетів усіх рівнів. І це страшно і небезпечно, коли ми свідомо

 щоразу  і  щорічно  відтворюємо  нашу  кризу  своїми  руками і в

 геометричній прогресії.

      І  останнє. Безумовно, в проектах є упущення, до яких можна

 пред'явити  справедливі  претензії.  Над ними, сподіваюсь, що ми

 разом з вами будемо працювати.

      Однак, Уряд турбує спроба вирвати окремі частини проектів і

 прийняти  їх  окремими  законами.  Хіба  можна розглядати окремо

 Закон про амортизацію в відриві від загальної суми оподаткування

 прибутку, а потім склеїти і сам закон і  бюджет?

      Те ж саме відбувається і з Законом про платежі. З урядового

 проекту   виділено   в  окремий  закон  тільки  одну  частину  -

 реструктуризацію заборгованості.

      Все  це  не  вирішує проблеми. А яку величезну загрозу всій

 фінансовій  системі  становить  намагання  списати  суми  пені і

 штрафних  санкцій.  Хто в таких умовах буде платити податки? Уже

 самі  наслідки  обговорення  цієї  ідеї показали: доходи бюджету

 різко  впали. За останні дні в державну скарбницю надходить в 2,

 в  3  рази коштів менше, ніж на початку місяцю. Всі очикують, що

 борги  будуть  списані.  Я даю питання собі і вам: що ми робимо?

 Але позиція уряду однозначна. Ми готові піти на реструктуризацію

 податкової заборгованості. Але саме не реструктуризацію, а не на

 амністію.  Черзе  те  просимо розглядати внесений урядом пакет в

 комплексі.  Ми готові до плідної співпраці з кожною депутатською

 комісією  чи  фракцією. Як це не раз бувало, ми знайдемо спільну

 мову  і  отримаємо  позитивне рішення. Необхідно за січень-лютий

 опрацювати   і   прийняти  цей  пакет  законопроектів,  провести

 навчання кадрів на місцях, дати детальні роз'яснення.

      Шановні  народні  депутати,  я  звертаюсь  до вас, до вашої

 мудрості  і  виваженості,  звертаюсь  до народу, наших виборців,

 часно  чекая,  економіка  тяжкохвора,  тяжко народу, радикальних

 змін,   які   очикує   все   суспільство,   назріли,   і  ми  їх

 запропонували.  Ці  зміни непрості, але дають чітку відповідь на

 найболючі  питання сьогодення. Тому, ми однозначно заявляємо, за

 ради захисту національного виробництва, за раду виходу економіки

 з  тіні,  за  ради  захисту  дійсно тих, хто цього потребує, нам

 треба  прийняти цей пакет рішень. Іншого виходу у уряду немає. І

 я    вірю   в   дієздатність   команди,   яка   бере   на   себе

 відповідальність.  Сьогодні  уряд  здатний працювати, і він буде

 працювати.  В  нього  достатньо  сил  і енергії, щоб реалізувати

 власну прогаму.

      Бачу для економіки реальний вихід, впевнений і переконаний,

 що  1997  рік  стане роком початку відродження, роком покращення

 життя  нашого  народу.  Свого  часу великий Лінкольн сказав такі

 пророчі  слова:  "Я роблю все, що в моїх силах, абсолютно все. І

 маю намір так діяти до кінця. Якщо кінець буде благополучний, то

 все, що було проти мене, не буде мати ніякого значення".

      Я  дякую  вам  за  увагу,  і  як  завжди сподіваюсь на ваше

 розуміння і підтримку. Спасибі.

 

      ГОЛОВА.   Шановні  депутати,  ми  проголосували  процедуру.

 Володимире  Романовичу,  вас не було в залі, тому ви не в курсі.

 Але тут є один нюанс. Ми сьогодні працюємо в відкритому ефірі, і

 все  те,  що  сказав  Павло  Іванович,  чують  наші виборці, чує

 Україна.  Тому,  безперечно,  ми  були зорієнтовані дещо інакше.

 Мова  йшла  про  подання  конкретних законопроектів з виходом на

 інші  принципові  моменти,  котрі  витікають  звідси. І тому тут

 зроблені   Павло  Івановичем акценти, акценти важливі, ми до них

 будем  прислухатись.  Але  є  і  інші  акценти,  які  теж  треба

 враховувати.

      Про   що   йдеться?   Ми   обговорювали   вже   тут   пакет

 законопроектів,  внесений  Кабінетом  Міністрів,  і  обговорення

 показало,  що  цей пакет суперечить у багатьох моментах програмі

 дій   Кабінету   Міністрів.   Тому   вони   були   повернені  на

 доопрацювання  і зараз внесена частина повторно, частина -розбиті

 на складові  і  теж опрацьовуються у комісіях Верховної Ради. До

 переліку питань, які Кабінет Міністрів вніс своїм листом і вчора

 я  підписав лист до виконання, включено 12 законодавчих актів. 2

 з них ще до Верховної Ради не надійшли. Один документ - це Угода

 про   надання   позики   на  реструктуризацію  вугільної  галузі

 розглянутий і ратифікований, вирішений позитивно.

      Проект   Закону  про  банкрутство - в  2  читанні  комісією

 розглянутий,  але  народні  депутати, члени комісії  ваажають...

 Я...  Михайло Антоновичу, ну, невже неможна потерпіти ще трошки,

 хвилинку.  І  доопрацьовують  цей  документ,  і народні депутати

 вважають,  що його треба розглядати разом з проектом Закону проу

 правління   державним   майном,  який  Верховною  Радою  України

 повернуто  Кабінету  Міністрів на доопрацювання. Таким чином, це

 ще   додає 1  законопроект, який потрібно підготувати.

      Інші 8 законопроектів включені до переліку питань на 26, 27

 число.  Але  я  ще  раз  підкреслюю, сьогодні 26 грудня. Проекти

 Законів  про  внесення  змін  і доповнень до деяких законодавчих

 актів    про   забезпечення   вітчизняного   підприємництва   та

 збалансування  доходів і видатків, про внесення змін і доповнень

 до   Закону   "Про  приватизацію  майна  державних  підприємств"

 неоднозначно  оуінюється  депутатми, членами профільних комісій.

 Тому  передбачені  в  розділі  в міру їх підготовки, щоб не було

 заперечень, щоб не виникала знов ситуація, коли проект вноситься

 в сесійний зал і потім  знімається як  неякісно підготований.

      Я   хочу  сказати  таке.  Депутати  забов'язані  керуватися

 законами,  в  тому  числі  Законами  про  бюджетну  систему.  Ми

 розглянули  і  той  проект,  який  ва  внесли,  всіма  комісіями

 розглядався,  Бюджетною комісією підготований проект постанови і

 цей  проект  постанови  тобто  підходе до цього проекту бюджету,

 схвалений  Верховною Радою з тими зауваженнями, які висловлювали

 члени  комісії ,  окремі  депутати і  комісії  в  цілому.

      Тому  ми  будемо  розглядати всі ваші поправки, готуйте їх.

 Але  ще  раз підкреслюю, може бути приймати, принйтим бюджт лише

 виключно  на  законній основі. Якого-небудь  правового паліативу

 ми не маємо права  допускати.

      До  ваших  пропозицій.  До пропозицій Кабінету Міністрів ми

 будемо   виключно   уважні.   І   розглядатиме  ці  документи  у

 невідкладному  порядку.  Можливо, для того, щоб це скоріше можна

 було  б зробити, щоб ефективніше працював парламент, я просив би

 Павла Івановича: звільніть з роботи депутатів, що працюють у вас

 і посадіть у сесійний зал.

      (ОПЛЕСКИ)

      І   ви   побачите,  наскільки  ефективніше  буде  працювати

 парламент, бо коли подаються податкові закони, депутатів -членів

 Кабінету  Міністрів у сесійному залі нема. І то значення не має,

 що картки їх стоять, бо треба, щоб вони брали участь в дискусії,

 обговоренні  питан  тих,  що  потрібно, а, на жаль, так сьогодні

 немає.

      Тому  я  ще  раз  хочу  сказати, що ваше слово сприйнято як

 тривога  про  стан  справ,  і цю ж тривогу поділяють депутати. Я

 думаю, що ми і далі будемо демонструвати співдружність у роботі,

 тому  що  нам  нічого  ділити.  Але  ще  раз  повторюю: все буде

 розглядатись   прискіпливо,   так,   як  належить  розглядати  у

 парламенті, у  Верховній Раді України.

      Слово   має   Пинзеник   Віктор   Михайлович.  Доповідь  по

 оголошеному питанню.

      Ще   раз   звертаюсь  до  депутатів:  не  атакуйте  Кабінет

 Міністрів, я буду припиняти засідання, якщо ви будете заходити в

 ложу Уряду.

 

      ПИНЗЕНИК В.М.

      Шановній  Павло  Івановичу, шановні депутати і члени Уряду!

 На   ваш   розгляд   вноситься  перший  пакет  закону  з  пакету

 підготовлених   Урядом  дев'яти  законів,  всі  вони  внесені  у

 Верховну Раду.

      Цей  закон доопрацьований, закон про здійснення платежів на

 території    України    та   порядок   забезпечення   податкових

 зобов'язань.  Порівняно  з  попереднім  проектом  закону в нього

 внесені наступні, найбільш принципові зміни.

      Багато дискусій в попередньому обговоренні велось з приводу

 режиму  стягнення своєчасно несплачених податків. Ви пам'ятаєте,

 що  попередньою  редакцією  закону передбачалося по суті негайне

 стягнення   несплачених   сум  недоїмки.  Нова  редакція  закону

 передбачає  інший  режим,  а  саме:  при  виявленні  недоїмки не

 відбувається    відразу    безспірне    стягнення.    Боржникові

 направляється три податкові повідомлення: перше не раніше 5 днів

 з моменту виявлення недоїмки, друге не раніше 30 днів і третє не

 раніше   45   днів.  І  тільки  через  15  днів  після  третього

 повідомлення,  тобто  через  2  місяці, податковий орган отримує

 право  на  безспірне  стягнення,  тобто Уряд пішов на додатковий

 компроміс  з  приводу цього питання. При чому в будь-який момент

 часу боржник має право на оскарження рішення податкового органу,

 спочатку  у  податковому  органі,  а у випадку відхилення або не

 розгляду заяви в місячний строк -в суді.

      Друга    зміна.    Зміни    стосуються   і   розділу   щодо

 реструкторизації   податкової  заборгованості.  Реструкторизації

 підлягають  суми  недоїмки,  штрафів  і  пені.  На  відміну  від

 попереднього  варіанту  пропонується  реструкторувати на 5 років

 заборгованість  станом  на  30  листопада  1996 року. Попередній

 варіант передбачав реструкторизацію на 30 серпня 1996 року. Сума

 ця, названа Прем'єр-міністром,  2,5 мілліарда гривень.

      Третє.  З  проекту  влучена  норма,  яка стосується строків

 повернення  валютної  виручки.  І  хоча  ця норма є правильною і

 абсолютно  необхідною, мова іде про незастосування норми 90 днів

 у  випадку  експорту  української  продукції, тільки експорту. З

 цього закону  зараз ця норма вилучена.

      Уточнені  норми  щодо  порядку  погашення  заборгованості у

 випадку  реструкторизації  підприємства-боржника. Чому настільки

 важливим   є   комплексне   врегулювання  цілого  блоку  проблем

 пов'язаних  з  платежами?  Сьогодні  підприємства  мають  на шиї

 удавку.  Якщо  ми  цю  удавку  не  знімемо не якимись частковими

 рішеннями, вони ніколи не зможуть працювати в легальному режимі.

      Десятки тисяч підприємств зараз знаходяться на, так званій,

 картотеці.  Тобто не підприємство визначає куди, за що і скільки

 йому  платити.  Складається взагалі дика парадоксальна ситуація,

 яку  ми,  на  жаль,  не  хочемо  розв'язати.  Приходять кошти на

 рихунок  підприємства,  а стрілочником, куди направляти кошти, є

 працівник  банку, не підприємство, не власник рахунку, працівник

 банку. Тому направляти, тому направляти, а тому не віддати. Ми в

 такі ситуації ведемо підприємство до свідомого банкрутства.

      Жодне  підприємство не може запустити виробництво, оскільки

 воно   обтяжено  картотекою  і  боргами.  Але  це  воля  діючого

 законодавства.  В  цих  умовах  неможливо  ні вести господарську

 діяльність,  ні  виплачувати  заробітну  плату,  бо  автоматично

 сплачуються тільки борги.

      Сьогоднішнє  законодавство  відкриває  тільки  дві  дороги.

 Перша  дорога -в могилу, до банкрутства. Друга дорога -в тіньову

 діяльність.  В існуванні картотеки лежить одна з ключових причин

 тіньової  економіки.  Три  з  половиної мільярда гривень обороти

 тіньової  економіки.  І  ці  кошти  треба повернути в банківську

 систему.  І  проект закону -це один з кроків для реалізації цієї

 ідеї.

      Саме   тому,   щоб  надати  можливість  власникам  рахунків

 управляти   власними   коштами,   тільки  разом  із  скасуванням

 картотеки пропонується реструктурувати податкову заборгованість.

 Інакше  рахунки  підприємств  знову будуть блоковані зверненнями

 податкової адміністрації.

      Я  хотів  би  ще  раз  наголосити  на  цьому.  Рішення, яке

 пропонується  розглядати після цього закону, нічого не дає. Тому

 що  реструктуризація податкової заборгованості не пов'язується з

 скасуванням  картотек.  Якщо  ми через не приймемо зараз рішення

 наступного  проекту  закону, через 2 місяці знов буде відновлена

 картотека. Ми знову повернемось до ситуації, яка існує сьогодні.

 Саме  тому  уряд  просить  розглянути в комплексі проблему, а не

 розглядати  окремий законопроект про реструктуризацію податкової

 заборгованості.

      Крім  того,  уряд  не може погодитись з пропозицією, про це

 вже   говорив   Павло   Іванович,  що  міститься  в  законі  про

 реструктуризацію  заборгованості.  Стосовно амністії несплаченою

 пені  і   штрафів.

      Хто  в  таких  умовах  буде  платити  податкі  як ми будемо

 виглядати  по відношенню до тих структур, які сплачували податки

 і не  мають  заборгованості.

      Прем'єр-міністр  говорив  про  надзвичайно  негативні явища

 навіть   самого  факту  обговорення  ідеї  амністії  несплачених

 податків.  Дозвольте  назву  вам  ще  одну  цифру. В листопаді в

 середньому  в  бюджет  надходило  податків  і зборів 63 мільйони

 гривень.  В  грудні,  після  обговорення  ідеї амністії в бюджет

 надходить  36 мільйонів гривень.  Майже  в 2 рази    менше.

      Хто понесе відповідальність за невиплачену пенсію, зарплату

 вчителям,  лікарям, грошове забезпечення  військовослужбовцям.

      В    ході    обговорення   законопроекту   висловлювалолось

 заперечення  щонадання права суб'єктам господарювання відкривати

 більше 1 рахунку.

      Юридичний  аргумент,  який  наводився, -ця норма суперечить

 чинному  законодавству.  Якщо виходити з такої юридичної логіки,

 то  ніякий  закон  взагалі  міняти  не  можна.  Будь-які зміни в

 законодавство  не  можна  вносити, тому що в іншому законі існує

 інша  норма.

      По-друге. Ви всі знаєте фінансовий стан окремих комерційних

 банків. Немало українських підприємств стало банкрутами. Разом з

 банкрутствам  комерційних  банків.  Минулого  разу, виступаючи в

 залі, я наводив приклади київських підприємств. До них надходили

 кошти  на  рахунок,  а  зняти  він  їх вже не міг, тому банк був

 банкрутом.  Треба  дати  можливість  нашим підприємствам знизити

 ризики шляхом відкриття рахунків в кількох банках.

      Що   стосується   можливості  контролю  з  боку  податкових

 органів, то Урядом внесена дуже важлива нова законодавча норма.

      По-перше,     податкова     реєстрація    всіх    суб'єктів

 господарювання.

      По-друге,  податковий  номер стає складовою частиною номеру

 банківського  рахунку.  В  цих  умовах  за  кілька  хвилин можна

 отримати  інформацію про те, де, в яких банках, скільки рахунків

 та коштів на цих рахунках мають суб'єкти господарювання.

      Проект  врегульовує ще дві вкрай важливі проблеми, відносно

 яких законодавче поле у нас не врегульоване.

      Перша  -ліквідація  підприємств. Це дуже хороша законодавча

 лазівка  не  платити  податки.  Створюється  структура, реалізує

 продукцію,  отримує доходи, а податків не платить, через півроку

 ліквідується.

      Наша  законодавство каже: поділіть між собою доходи. Тобто,

 таким  чином  можна  натворити  структур,  які взагалі ніколи не

 будуть  платити  податку.  Проект  врегульовує  цю проблему, він

 передбачає,    що    перед    ліквідацією    спочатку   гаситься

 заборгованість по несплачених податках.

      Друге.   Друга  проблема  не  раз  ставилася  у  зверненнях

 народних  депутатів  України. Мова йде про ситуацію, яка в інших

 країнах підпадає під статтю Кримінального кодексу.

      Сьогодні  немало  випадків  ви наводили в своїх зверненнях.

 Підприємство  працює, не платить податків, потім це підприємство

 ділиться  на  5 окремих підприємств. Всі борги вішаються на одне

 підприємство,   майно   якого  складає  крісло  і  стіл.  Чотири

 залишаються    вільними   від   податкових   зобов'язань.   Наше

 законодавство дозволяє такі речі.

      Проект   закону   врегульовує   цю   проблему:  в   випадку

 реструктуризації  підприємств  боргові  зобов'язання  підлягають

 поділу пропорційно до активів.

      Основні  наслідки,  основні  результати  прийняття  проекту

 закону  -це  розблокування  руху коштів на рахунках підприємств,

 зменшення  обсягів  взаємних  неплатежів,  посилення  податку  і

 дисципліни,  зменшення  обсягів  тіньового  обороту,  збільшення

 можливостей   банківського  кредитування  економіки  в  наслідок

 зростання грошей, які переходять в легальний банківський оборот.

      Кабінет  Міністрів звертається до Верховної Ради підтримати

 проект закону в першому читанні. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання до Віктора Михайловича. Запишіться

 на запитання. Я так зрозумів, ви обидва закони доповіли?

 

      ПИНЗЕНИК.  Олександре  Олександровичу,  можливо мені ще раз

 повторити.  Уряд  категорично  проти  розгляду  другого проекту.

 Другий  проект  вирвав статтю 7 і зробив на основі нього окремий

 закон.  Другий  проект  передбачає  амністію. Нехай тоді на себе

 бере  хтось  відповідальність, чому податки до бюджету не йдуть,

 чому  ми  людям  не  можемо  виплатити  пенсію. Я ще раз називаю

 цифру.

 

      ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу, будь ласка, ви без гніву.

 

      ПИНЗЕНИК.  Олександре Олександровичу, я не доповідав другий

 закон, тому що другий закон не вирішує...

 

      ГОЛОВА.  Добре,  ясно. Доповідать будуть інші. Ви, поки що,

 відповідайте на запитання.

      Майборода.

 

      МАЙБОРОДА. Прошу передати слово ..........

 

      ГОЛОВА. Прошу говоріть. Вернигора.

 

      ГЛУХ. Дякую.

      Шановний  Вікторе  Михайловичу,  я  погоджуюся,  що треба в

 комплексі  розглядати цей закон. Дійсно, мабуть, приймати його в

 першому читанні. Але, все-таки цей закон, філософія цього закону

 склоняється  до того, що підприємці-боржники не плотять того, що

 не  хотять.  А  я  думаю і вважаю, що все-таки філософія повинна

 бути друга, що не плотять, тому що не можуть. І у зв'язку з цим,

 у   законі   слабо   виписані,  наприклад,  порядок  без.....ого

 стягнення  коштів  за  рішенням  суду,  а також порядок

 безспірного  стягнення  коштів  по рішенням сторін господрського

 договору.  А сам порядок з рішенням коштів по податковому органу

 там більш чітко розписаний.

      Далі.   Ви   знаєте,  коли  податковий  орган  віднісся  до

 боржників,  скажем,  прямо  більш  так  не об'єктивно, то закон,

 шоста   стаття,   передбачає   судитись   з  посадовими  особами

 податкового органу. А відповідає потім по результатах -бюджет. А

 я вважаю, що тут потрібно судитись з самим податковим органом, і

 податковий  орган  конкретно  повинен відповідати за ті дії, які

 вчинив відносно  боржника. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вкладатися  в  Регламент,  коли  задаєте

 запитання.

 

      ПИНЗЕНИК. Дякую Іван Васильович.

      Я,  можливо,  з  кінця  почну.  Ті кошти пішли в бюджет, їх

 можна  й  повернути,  бо це можуть бути немалі кошти, але, може,

 варто   врахувати   вашу   пропозицію  до  другого  читання  про

 відповідальність працівників податкової інспекції, які допустили

 необгрунтоване стягнення.

      Що  стосується  більшої  деталізації, це  можна зробити при

 другому  читанні,  хоча  за  рішенням  суду  у нас дуже чітко це

 врегульовано в законодавстві. Там є посилання на інше спеціальне

 законодавство про банкрутство.

 

      ГОЛОВА.   Вернигора.

 

      ВЕРНИГОРА. Шановний Віктор Михайлович, ви мені вибачте, але

 я  оце  нарешті  зрозумів,  чому уже у третього прем'єр-міністра

 ви працюєте віце-прем'єром. Бо прем'єр-міністр б'є тривогу, а ви

 б'єте по голові. Чому я так думаю?

      Два  таких питання. Якщо буде вирішувать підприємство, кому

 сплачувать  по  картотеці, то що він не заплатить, тому поставив

 щеку,  через  якого  він взагалі стоїть ще на ногах. І що ж тому

 робить,  хто  йому  сировину  дав?  Що ждать, що він все-таки до

 нього,  ну,  пом'якшує  тим  чи  якось,  ну, як це може буть? Це

 перше.

      І  друге.  Якщо  на  4  мільярди  зменшить відрахування або

 нарахування на  Фонд заробітної плати, а в наступному році на 10

 гривень  збільшити  пенсію,  то звідки ж візьмуться у Пенсійному

 фонді  гроші при такій  ситуації? Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК.  Я  хотів  би  уточнення  внести.  Я уже працюю 4

 прем'єр-міністром.  А  що  стосується  Пенсійного  фонду,  то  в

 бюджеті  передбачене  надання  підтримки. Уряд іде на такий крок

 для  того, щоб зменшити рівень нарахувань на заробітні плати, бо

 при  існуючому  стані  ніякими  силовими засобами ми не заставим

 еокноміку вийти з тіні.

      А  що  стосується  1-ї проблеми. Я нагадаю ще раз 1 приклад

 київського   підприємства.   Воно   відмовилось   від  виконання

 контракту  на  30  ьмільйонів  дларів. Чому? Воно могло виконати

 контракт,  оплатит  сировину,  людям заробітну плату і погасчити

 борги.  Але при існуючій системі, якщо б тільки гроші прийшли до

 нього  на  рахунок,  всі  вни  негайно  були  б списані, тому до

 рахунку  пред'явлена картотека. Це взагалі ненормальна ситуація,

 коли  господар не може сказати ні копійки куди йому витратити. І

 Ви  знаєте,  яка  проблема  із  заробітною  лпатою  винкає.  Ну,

 господарники прекрасно розуміють ситуацію. Це дорога в нікуди. І

 ми  мусим  розблокувати  рахунки  пдприємств,  інакше немає чого

 дивуватись  чому  мішками  возять гроші? Бо у підприємств інколи

 вже   виходу   немає.  Силою  закону  ми  штовхаєм  підприємство

 працювати  в  тіньовій  еокноміці.  Бо єидиний шанс вижити в цій

 сиіуації - не показувати  по рахунках  гроші.

 

      ГОЛОВА.Хмельовий.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ

      140, фракция коммунистов.

      Значит,  я  такой  вопрос  задам  хочу, хочу задать, Виктор

 Михайлович.  Значит,  ну,  в  законе  предусмотрено как взыскать

 деньги  с  должников-предприятий,  а  не предусмотрено, а как же

 быть тем предприятиям, которым должен бюджет.

      Ну,  вот, например, Укрлифт, дорожное ремонтно-строительное

 эксплуатационное   управление   в  городоах,  выполнили  работы,

 городские  и местные бюджеты должны этим предприятиям, Налоговая

 инспекция  начисляет  пеню,  как  вот  быть этим предприятиям? В

 законе не  предусмотрено ничего.

 

      ПИНЗЕНИК.  Ми  обговорювали  цю проблему, Уряд готує проект

 рішення.

      Ми  вам  називали  суму  недоїмки до бюджету -2, 5 мільярда

 гривень, яку передбачається реструктурувати.

      З   другого   боку,   є   податкова  заборгованість.  Треба

 допустити...  Вибачте,  бюджетна  заборгованість в тих випадках,

 про які ви говорили.

      Провести  широкомасштабний  залік,  але  ми  не маємо права

 допустити,  щоб  цей залік зачепив поточне надходження в бюджет,

 тобто  залік  провести,  недоїмка, яка реструктурована, з одного

 боку.  І з другого боку заборгованість по бюджетних організаціях

 перед такими установами, про які ви  говорили.

 

      ГОЛОВА. Кендзьор.

 

      КЕНДЗЬОР.

      Шановний  Вікторе  Михайловичу, ось перед вами, прослухавши

 доповідь  шановного  нашого  Прем'єр-міністра Павла Івнаовича, і

 так  аналізуючи  всю  діяльність виконавчої влади впродовж уже 5

 років,  не  перебільшу,  коли скажу, що виконавча команда, тобто

 команда  Кабінету Міністрів, ось мені уявляється, бачиться такою

 групою,  яка  йде  із  зав'язаними  очима, натикається на якийсь

 бар'єр,  відштовхується,  повертає в інший бік, і блукає, блукає

 невідомо куди.

      В  решті  решт, може Кабінет Міністрів вималювати всю схему

 оздоровлення  економіки,  щоб  отак,  поклавши  її  на  стіл, ми

 побачили, що цей механізм має в решті решт запрацювати. Ми знову

 якимись  отакими  уламочками,  щось  тут, якусь збираємось дірку

 залатати, іншу, десяту і так дальше.

      Комплексний злам, оздоровлення економіки, вималювання нової

 схеми економіки нашої незалежної дерави, коли він буде, нарешті?

 

      ПИНЗЕНИК.   Поданний   вам   пакет   передбачає  орієнтовне

 невирішення   двох   ключових   проблем  становлення  економіки:

 проблема  обігових коштів і проблема інвестицій, про них говорив

 у  доповіді Прем'єр-міністр. Саме це сьогодні стримує можливості

 розвитку  вітчизняної  економіки. Обігові кошти дають можливість

 поповнювати  через  зниження  податкового  пресу.  15  мільярдів

 гривень майже загальна сума, яка лишається в наслідок податкової

 реформи  підприємства.

      І друге, інвестиційний клімат. Ну, давайте... які аргументи

 треба  вживати.  Якщо  сьогодні  середня норма амортизації трохи

 більше, ніж 2 відсотки. Тобто для амортизації надається строк 50

 років.  В  таких  умовах  інвестувати  економіку України не буде

 ніхто.  Саме  тому  ми  мусимо  забрати ті тромби, які заважають

 інвестиціям  і  руху  коштів по каналах фінансової системи.

      Є  ще одна проблема, яка потребує додаткового рішення, і ми

 до  неї  приступим.  Мова  іде  про  оживлення нашої банківської

 системи.

 

      ГОЛОВА. Цушко.

 

      ЦУШКО.

      Депутат  Цушко,  315, Одесская область, Старутинский округ,

 Селянская партия Украины.

      Виктор Михайлович, у меня вот такой вопрос. В принципе идея

 этого  закона  хорошая.  Я выступаю только против того, чтобы мы

 должны  доработать  5  статью.  Но  скажите, пожалуйста, если мы

 оставим    5    статью,   как   сегодня   может   90   процентов

 сельскохозяйственных  предприятий  расчитаться  с долгами? Когда

 сегодня  предлагают  мясо  сдать на мясокомбинаты. Они принимают

 только  при  условии,  что  дашь  телеграмму,  что оплотят после

 реализации. Это один из основных вопросов.

      Следующее.  Вы  прекрасно  знаете,  что  через 3 месяца все

 сельскохозяйственные предприятия  надо распродавать.

      И еще одно. Что с вами лично произошло, вы всегда выступали

 против  произвола  чиновников,  как  я  вас  знаю,  а сегодня вы

 разрешаете   5   статьей,  чтобы  чиновник  налоговой  инспекции

 распродал  и сдела банкротом  любое предприятие на Украине.

      Спасибо.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Перше якраз навпаки. Існуюче законодавство

 дозволяє  якимось  чином  стягнути несплачені кошти тільки через

 банкрутство,  тобто  сьогодні  одна дорога, щоб повернути кошти,

 які  несплачені,  треба подавати позив про визнання банкрутом. В

 той же час багато підприємств не треба оголошувати банкрутом, бо

 вони зможеть покрити заборгованість.

      Але  разом з тим, тут, мабуть, ще одне питання виникає, яке

 ставив  Іван  Васильович  Глух.  Що  найкращим  варіантом було б

 введення  цього  закону в пакеті з новими податковими рішеннями,

 де   одночасно  знижуються  ставки  податків.  Метод  наражувань

 передбачає,  що  не  тільки  зобов'язання  виникають  по моменту

 відвантаження,  але  й  по  моменту  отримання продукції, яку не

 оплатили, теж виникають зменшення податкових зобов'язань.

 

      ГОЛОВА. Швидкий.

 

      ШВИДКИЙ.

      Шановний   Вікторе  Михайловичу!  Я  хотів  би  задати  два

 питання  вам. Допустимо, що ми проголосуємо за цей законопроект,

 який  ви  щойно  охарактеризували.  Чи  можемо  буи впевнені, що

 зникне такий механізм взаєморозрахункій, який відомий під назвою

 "картотека"?  А  чи  знову ця картотека не виникне після якогось

 часу і знову буде правити бал?

      І  друге  запитання.  Чи ми можемо бути впевнені в тому, що

 цей   законопроект,   якщо  ми  за  нього  проголосуємо,  що  не

 відбудеться  так,  як люблять часом казати в цьому залі: хотіли,

 як краще, а вийшло, як завжди? Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК.  По-перше. Картотека зникає взагалі. Можна тільки

 давати...  Ми створили систему, яка дозволяє не платити податки.

 При   нинішній   системи,  віднісши  рахунок-платіжку  в  банку,

 вважається, що податки, зобов'язання виконані. А яка користь нам

 з  того,  що  до рахунку комерційного банку пред'явлені платіжні

 вимоги, і вони ніколи не можуть бути виконані.

      І  другий  аспект.  Знов повертаємось до ситуації. Сьогодні

 десятки  підприємств   вимушено   працюють   в  режимі  тіньової

 економіки.  Уявіть  собі,  до рахунку є претензії на 10 мільйнів

 гривень.  На  рахйнок щомісяця приходить 2 мільйони гривень. Так

 вони  ідуть  не на розкручування виролбництва, вони списуються в

 погашення  заборгованості.  То  підприємство  повинно  зникнути,

 фізичне  зникнення  підприємства. Чому воно сьогодні існує? Тому

 що  воно  перейшло в режим тіньової економіки. І ми його загнали

 саме рішеннями по картотеці.

      Що  означає  наше  рішення?  Ми  говорим:  "10 мільйонів ми

 відкладаєм,   реструктуруєм".  І  до  речі,  до  питання  Василя

 Петровича  Цушко  я  можу  додати. Ми можем піти на компроміс по

 строках  реструктуризації заборгованості. Але заборгованість має

 бути  сплачена.

      Звільнивши   рахунки,  ми  даєм  можливість  підприємствам,

 частині  підприємств не доводити їх до банкрутства. Ми ж доведем

 скоро  до  банкрутства   картотеку   і всю  економіку.

 

      ГОЛОВА. Довганчин.

 

      ДОВГАНЧИН.

      Дякую.  436  Кримінецький  виборчий округ, Селянська партія

 України. Шановний Віктор Михайлович! Мені здаєтья, не мені, а ми

 тут порадилися у нашій депутації, що зниження податкового пресу,

 який намічається в пакеті законодавчих актів, це всього-навсього

 не   зниження,  а  тільки  маневр  і  для  того,  щоб  було,  що

 поговорити. Чому?

      Та  тому,  що  знижуєм податковий тиск на заробітну плату і

 вводим  податок  на  нерухомість.  Напевно вам усе зрозуміло. Це

 раз.

      І  друге.  З  усього  пакету акцій я прошу от на це питання

 особливо  відповісти,  бо  ви  один раз пішли від цього питання,

 значить.  Цей  пакет  акцій нам нічого не дасть в цьому році, не

 дасть  у 1998 і ще, наверно, 3 роки після того. Якщо ми не будем

 працювати  над питанням   кредитної  системи.

      У  нас практично грошей не буде від зміни оцих перестановки

 податків.  Нам необхідна нормальна кредитна система. І ми знаєм,

 що в свій час Рузвельд в Америці ввів 10 відсотків на кредит. Чи

 готовий  уряд запропонувати оцю пропозицію і що буде в кредитній

 системі зроблено?   Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК.  Ми  будем працювати над цим питанням. Але навіть

 без  цього  закону  кредитної  системи  в  Україні не буде. 3, 5

 мільярди  гривень  сьогодні  -це кредитні ресурси, які не можуть

 бути  задіяні в легальному обороті. Тому що вони поза банками. І

 картотека - одна  з  ключових  причин,  яка  виштовхує  тінь.  І

 повернути  їх  в  банківську  систему буде неможливо, якщо ми не

 скасуєм картотеку.

      По-друге,  ми не обговорюєм зараз інші податкові закони, ви

 задали  по  податкових  законах питання. Ми внесли доопрацьовані

 проекти рішень по нерухомості по податку на прибуток. Ми змінили

 дещо  підходи,  які  пропонувались  раніше.  Ставка  податку  на

 нерухомість  буде  майже  в  3  рази  нижче, ніж пропонувалось в

 перший  раз.  Тобто,  ми пішли на маневр такого роду, щоб з 1997

 року  в  більшості  випадків сплачувався податок на прибуток, бо

 податок  на  майно,  на  нерухомість,  вибачте,  і на прибуток є

 альтернативними:  платиться  один  або другий. Ми пішли на такий

 компроміс на 1997 рік.

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      Я  принагідно,  поки зміниться інший виступаючий на трибуні

 хочу  сказати, що від депутата Довганчина надійшла заява до мене

 з  приводу  того, що я багато разів на сесійних засіданнях робив

 зауваження  депутату  Григорію  Васильовичу.  А оскільки він теж

 Григорій  Васильович,  то його виборці запитують і кажуть, що це

 до нього стосується.

      То  я хочу сказати для нього і для виборців із Чернівецької

 області,   що  депутату  Довганчину  я  жодного  разу  не  робив

 зауваження,  оскільки  це виключно дисциплінований і працьовитий

 депутат.

      Будь  ласка.  Будь  ласка. Говорить Гетьман Вадим Петрович.

 Співдоповідь.

 

      ГЕТЬМАН В.П.

      (Гетьман, Тельнівський виборчий округ, група "Незалежні")

      Шановні  народні депутати, мені не зовсім зручно, але, перш

 за  все,  я хотів би, Олександре Олександровичу, заявити протест

 проти  запропонованої процедури розгляду цього питання. Зверніть

 увагу:  в  порядку  денному  у  нас стоїть два співдоповідача по

 одному  й  тому  ж  питанню.  І вважаю, що це нове досягнення, в

 лапках,  нашого  парламенту. Це сталося тому, що Віктор Іванович

 Суслов  вирішив  реанімірувати свій проект, який ми в цьому залі

 вже  голосували.  Ми його не сприйняли і дали на доопрацювання і

 зобов'язали  винести  на,  сюди,  в зал, один проект. Але якимсь

 чином  спрацювало  щось  інше,  і  сьогодні на обговоренні сесії

 чомусь  стоїть два проекти. Тому, я вважаю, що Регламент повинен

 бути для всіх один. І просив би в цьому питанні навести порядок.

 

      ГОЛОВА.  Вадим  Петрович, щоб були зняти всі непорозуміння.

 Якщо є альтернативний проект чи проект, який розвиває...

 

      ГЕТЬМАН.  Він вже голосувався в цьому залі.

 

      ГОЛОВА.  Ви вже сказали, я відповім на ваше питання. Якщо є

 проект,  який розвиває тему, або є альтернативний. Тоді депутат,

 який  його  відстояв, він з законодавчої ініціативи має право на

 висловлювання.  Одне.  І  прошу  вибачення,  я  не  був  тоді на

 засіданні,  коли  голосували це питання, і будь ласка, докори не

 потрібні. Будь ласка, доповідайте.

 

      ГЕТЬМАН.  По суті, на минулій неділі в своїй співдоповіді я

 провів детальний аналіз розділів, підрозділів проекту Закону про

 платежі на території України. Тепер проект закону, який у вас на

 руках,  і  я  тоді говорив, що в цих проектах є три розділи, які

 дійсно   б   мали  бути  нормами  окремих  законів.  Це  питання

 реструктуризації   існуючої   податкової   та   іншої  бюджетної

 заборгованості  та  про  порядок  безспірного стягнення. Це один

 комплекс питань.

      Це   питання   про   порядок   за  забезпечення  податкових

 зобов'язань.  І окремо питання готівкових розрахунків, відносини

 з   банками.   Можна,  звичайно,  спорити  і  дальше  про  назву

 законопроекту,  що  він  не відповідає змісту цього закону. Адже

 закон намагається врегулювати лише два види грошових розрахунків

 у  народному господарстві. Це розрахунки з бюджетами, розрахунки

 юридичних  осіб  готівкою.  А де ж безготівкові, міжгосподарські

 розрахунки.  Це  ж,  дійсно, айсберг, за яким криється страшенна

 криза неплатежів.

      Щоправда,   законопроект   розглядає   лише   один   аспект

 проблеми  -механізм  стягнення  недоїмки  за рішенням податкових

 адміністрацій. І тут ми приходимо до надзвичайно відповідального

 для  всіх  нас моменту. Державна податкова інспеція, яка у цьому

 документі    намагається    узаконити   слово   "адміністрація",

 наділяється правом стягнення на майно та майнові права боржника,

 стосовно яких виникло право застави. Правда, на цей раз проектом

 безспірного   стягнення   дещо   процедура   пом'якшена.   Тепер

 податковий  орган  відносно  боржника робить чотири, пробачте за

 афоризм,  китайських попередження. Перший раз -це коли він через

 5  днів попереджує. Другий раз -через 30 днів. Третій раз -через

 45  і  після  цього  ще  дається  15  днів  на  роздум.  А потім

 відбувається стягення або коштів або примусовий продаж майна.

      В  розділі п'ять поярдок майнового забезпечення податкових

 зобов'язень,  в  розділі 6 -порядок оскарження рішень податкового

 органу.   Виписується  процедура  здійснення  податковим  органам

 майнового стягнення з бюджетника сумм податкових зобов'язень.

      Що  говорити  -це  досить відповідальна акція. Я вважаю, що

 праві  ті,  хто  хотів  би окремо розібратись, визначитись з цим

 розділом  проекта  закону.  Адже прийнявши цю норму закону, ми в

 великій  мірі втручаємося в правове поле закону про банкрутство,

 нормативні  акти  по приватизації, адже, пробачте, оці ваучери у

 нас  закінчені.  Ми  ж  уже  продали.  Але  тепер  ми стягнемо у

 податковій інспекції , а що ж тоді залишиться на наші аукціони?

      Онулюється    інститут    застави   для   інших   суб'єктів

 господарювання,  крім  податкових  інспекцій.  Більше того, стає

 зовсім  неможливим  використання застави, як засобу забезпечення

 зобов'язань по банківських кредитах.

      Таким чином,  я  хотів би привернути вашу особливу увагу до

 пропозиції  уряду  -розповсюдити  на  податкову  інспекцію права

 стягнення   майнових  зобов'язень  з  боржника,   що  в  умовах

 відсутності реформування, перш за все судової системи, яка не в

 силі  буде,  так  сказать,  обробити цю масу звернень до судової

 системи, навряд  чи  спрацює.  Головне -все це може призвести до

 непердбачуваних наслідків.

      Тепер  перехожу  до  розділі,  які  на  мій поглад, суттєво

 доопрацьовані  і  можуть  знайти схвалення в Парламенті. Перш за

 все  це  реструктуризація  заборгваності з податків та зборів та

 інших  забов'язань  -це  статті  7,  8, 9 та порядок безспірного

 стягнення  коштів за рішенням суду та рішенням сторін. Це стаття

 2,   3,  7,  8,  9.  Я  не  стану  сипати  стль  на  рану  нашим

 господарникам,  реструктуризація  податкових  та інших бюджетних

 заборгованостей,  дійсно, потрібна і чим скоріша, тим  краща.

      Неможна погодитися з опонентами урядового законопроекту, що

 потрібно  при  цьому  робити якісь виключення із цього переліку.

 Ми  вважаємо,  що  всі  суб'єкти  господарської діяльності рівні

 перед  законом чи то підприємство, чи то колгосп, чи то споживач

 кооперація,  чи то банк.

      Тому  реструктуризацію боргу по так званому ізбіратєльному,

 так  казать,  принципу, я вважаю аморальной. І тут я повністю на

 стороні   урядового   проекту.

      Комісія  з  питань фінансів і банківської діяльності уважно

 розглянули  цей розділ, і практично ще минулого разу була готова

 внести  окремий  проект,  про  що  доповідав депутат Сулсов. Але

 основною  вадою  варіанту цього проекту було те, що він бьбув...

 який не підтриманий в цьому залі, він був відірваний від... 2-ї,

 так  сказать,  дії.  Це  була  одноразова акція. Дійсно, скоріше

 всього   прийняти   рішення   сььогодлні   про  реструктуризацію

 бюджетних  боргів  в  сумі  приблизно  я так... ну, на мій... по

 моєму  розрахунку 4, 5 мільярди гривень. А як же бути з тими 10-

 12  мільярдами  гривень, які залишаються сьогодні в картотеці ь2

 банку?

      Якщо це питання не вирішить, то наш проект, так сказать, не

 тільки не відповість на це питання, навпаки  загоне як то кажуть

 болячку ще  в середину.

      Тому  я  вважаю,  що  правильно поставлене Урядом ПИтання -

 питання розчистити картотеку.

      Дійсно,   скасувати   картотеку   номер  два,  якщо  її  не

 скасувати,  то  підприємства  знову  залишаються  приреченими на

 боргову яму.

      Тому  разова  акція  по реструктуризації богів повинна бути

 підкріплена наступними діями. Маю на увазі різке обмеження права

 на безакцептне списання. Сьогодні, шановні колеги, діє, як я уже

 і  минулого  разу  вам  доповідав,  біля 30 нормативних актів по

 безспірному  стягненню з рахунків підприємств. Якщо не навести в

 цьому  питанні  якогось  елементарного  порядку, як я вже сказав

 вище, все залишиться на своїх  місцях.

      До  речі,  науково-експертний відділ Секретаріату Верховної

 Ради  України якрза і пропонує провести перегляд законів, у яких

 передбачене  безспірне стягнення на предмет суттєвого скорочення

 таких випадків.

      Урядовий  проект  якраз  і  передбачає  встановити  порядок

 безспірного  стягнення  коштів  за  рішенням  суддів  та  сторін

 господарського договору.

      Знову  ж  таки  можна  спорити  навколо юридичності запису.

 Кошти  можуть  бути безспірно стягнені виключно за рішенням суду

 або за  згодою сторін. Що це за згода сторін?

      Але  я  все  ж  таки вважаю, що це питання дискусійне, його

 можна буде розв'язувати. Я вважаю, що цей перелік, який сьогодні

 Комісія  займалась  за  згодою  сторін, і перелік, який сьогодні

 можна  відмінити,  які  є  сьогодні, діють на рівні законодавчих

 актів,  які  дають  право  на  безспірне  списання, сьогодні він

 налічує надзвичайно велику, так сказать, частину. От переді мною

 порівняльна  таблиця  проектів законів, які регулюються питання.

      Комісія   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності

 займалась  цим  питанням.  Ну, скажемо, є питання, регуліруєтсья

 Кодексом торговольного мореплавства.

      Дальше,  законом  України про ціни і ціноутворення, законом

 про  бюджетну  систему,  законом  про  обмеження  монополізму та

 недопущення  добросовістної  конкуренції,  законом про податок з

 власників   транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин,

 законом  про  єидиний митний тариф, законом про відповідальність

 підприємств  в  умовах  організації  за  правопорушення  у сфері

 містобудування і так дальше, і так дальше.

      Тому   комісія   готова  запропонувати  цей  перелік,  яким

 відміняється більшість із цих нормативних актів, які регулірують

 питання   безспірного   списання.   І   я   вважав  би,  Вікторе

 Михайловичу,  що  цей  перелік  мог  би  бути складовою частиною

 закону  як  додаток до закону для того, щоб урегуліровать всі ці

 питання,  а  не  випускати  це окремим законом, а нам же надо не

 закони,  не  кількість  законів,  а  хороший  акт який би міг би

 регулювати  всі правовідносини.

      Я  вважаю,  що  цей  перелік  повинен  бути,  ще  раз кажу,

 складовю  частиною  цього  закону і тому вважаю, що Уряд повинен

 взяти його для себе для використання.

      Одже  питання реструкторизації. Я намагався вам довести, що

 це  єсть складовою частиною всього комплекса питання, зв'язаного

 з  безспірним  питанням  як  одне  ціле. Я впевненний, що ці два

 питання   повністю   повинні  бути  розглянуті  як  один  пакет.

 Намагання  декого  розділити ці два питання, виділити з них одну

 реструкторизацію,  є хибними і може привести до ще більшого кола

 у фінансовій кризі  підприємств.

      Останній  розділ. Останній розділ -це готівкові розрахунки.

 Минулий  раз  я  досить  суворо  критикував авторів за намагання

 втрутитись   в  правове  поле  Національного  банку  і  необачно

 розширити сферу готівкового обігу.

      Втій  версії,  що ми сьогодні маємо з вами на руках, Уряд і

 Національний  банк  зблизили  свої  позиції,  встановили, так би

 мовити,  рамочні  умови  функціонування готівкового обігу, що не

 протирічить діючим законам.

      Таким   чином  Комісія  з  питань  фінансів  і  банківської

 діяльності  (я  хотів  би на цьому наголосити) більшістю голосів

 рекомендувала  прийняти  цей  закон  у  першому  читанні, щоб на

 стадії  другого  читання  добреще  попавити  очевидні  недоліки,

 доповнити  цей  закон  тими новаціями, про що я, так сказить, ту

 сказав. Ще раз хотів би наголосити, що питання розповсюдження на

 податкову  інспекцію  майнових прав є, на мій погляд, на сьгодні

 сумнівним  і  повинно бути на стадії другого читання або суттєво

 поправлено, або вилучено з норми цього закону.

      Але  при всьому цьому, я вважаю, що закон повинен прийняти.

 Інша  річ,  я б хотів би звернутися до Уряду, щоб доопрацьовуючи

 цей  закон  в  другому  читанні  (я  надіюсь,  що  у нас хватить

 здорового  глузду  сьогодні  прийняти  в першому читанні), треба

 подумати  і  ще над тим, яким чином заборгованість держави перед

 суб'єктами  господарської  діяльності  була  включена  складовою

 частиною норм цього закону.

      Адже,  по  моїм  розрахункам,  держава сьогодні також винна

 суб'єктам   господарської   діяльності  десь  біля  4  мільярдів

 гривень.  І  це  теж   повинно  стати нормою закону, як складова

 чстина всього комплексу цих питань.

      Шановні  колеги!  Я минулий раз уже вас закликав прийняти у

 першому  читанні,  тоді  б  ми  вже  не  втратили тиждень, і вже

 сьогодні  мали,  моживо, так сказать, другу версію цього закону.

 Ви втратили тиждень. Сьогодні я ще раз до вас звертаюсь прийняти

 цей закон в першому читанні і рухатись дальше. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання до Вадима Петровича. Запишіться на

 запитання.  Вадим  Петрович,  ми  нічого не втратили. Ви  ж самі

 сказали, що доопрацювали деякі моменти, зблизили позиції або що.

 Треба було це зробить.

      Свято.

 

      СВЯТО.

      Дякую. Олександре Олександровичу.

      Василь  Свято,  416  виборчий округ, Хмельниччина. Шановний

 Вадиме   Петровичу!   Як  ви  вважаєте,  чи  можна  зліквідувати

 наслідки,  не торкаючись причин, що призвели до цих наслідків? А

 саме:  не  зліквідувавши  причини ь1 -головної -політики дорогих

 грошей. Або свідомого вилучення із грошової маси грошової маси і

 створення дефіциту грошей. І проблема звідси і взаєморозрахунків

 і   все решта.

      А   тому  конкретна  пропозиція.  Як  ви  дивитесь  на  те,

 вирішення   проблеми  взаємонеплатежів  шляхом  реструктуризації

 взаємозаборгованості  через  внутрішній  борг держави як гаранта

 взаєморозрахунків: вексельна система, акредитив. Можна ще багато

 чого згадати і пригадати. Дякую за увагу.

 

      ГЕТЬМАН.  Ну  в  вашому  питанні декілька аспектів. Перш за

 все,  питання  монетарне.  Я  був  і  єсть,  і  буду  залишатися

 прихильником того, що дійсно, тільки дорогі гроші можуть бути...

 можуть  бути таким локомотивом, як-то кажуть, нашого поступового

 руху до стабілізації загальної.

      Якщо  знову, так сказать, кинутися у прірву інфяції, яку ми

 пережили,  а  Україна була -ви знаєте -за всю історію на другому

 місці  по  темпам інфляції -13 тисяч інфляції, яку ми досягли-ми

 просто  втратимо,  а сьогодні вже в нас не хвитить сил для того,

 щоб вибратись з  цього  (...........).

      Тепер  щодо другого питання. Я повністю розділяю з вами, що

 міністерство фінансів -да і уряд в цілому, Національний банк -не

 повністю   використовують  сьогодні  фінансовий  механізм,  який

 заложений  у  платіжних  засобах,  таких як вексель, обіги і так

 дальше.

      У нас не розвинутий ринок, вторинний ринок державних цінних

 паперів.  Я, користуючись цим випадком,  нагодою цією, звертаюся

 і  до  уряду,  до  шановного  прем'єра,  швидше вирішити питання

 урівноваження  первинного  і  вторинного ринку державного цінних

 паперів,  інакше  ніякого  руху в цьому напрямі не буде. Якщо до

 цього  питання  ми  не  повернемося,  то ми загубимо і ринок тих

 цінних  паперів,  до  яких,  до  речі,  відноситься  і вексельна

 система.

 

      ГОЛОВА. Терець.

 

      ТЕРЕЦЬ.

      Дякую. (187 Токмацький виборчий округ, Терець Валерій)

      Шановний  Вадим  Петровичу, якщо згідно цього законопроекту

 не  буде  картотеки, зменшаться борги, все це не буде просто, що

 одні будуть жити за рахунок інших? Дякую.

 

      ГЕТЬМАН  В.  П.  В  принципі,  все  можливо.  Але  сьогодні

 становище  ось  яке.  Давайте  не  будемо,  як то кажуть, будемо

 реалістами.  Що  робиться сьогодні в банках? В банках до кожного

 підприємства  лежить отака купа претензій до рахунку в картотеці

 ь 2, діє оці 30 актів про безспірне стягнення. І, пробачте мені,

 сьогодні  цією  картотекою  управляє не керівник підприємства, а

 управляє той операціоніст банку, який сидить на цій картотеці.

      Я  не  хочу,  так сказать, багато говорити. Ви знаєте, що я

 трошечки  більше знаю, як це робиться. Але те, що сьогодні треба

 навести  в  цій  справі  порядок  і щоб все ж таки управляв цією

 системою    фінансових   зобов'язань   все   ж   таки   керівник

 підприємства  -це загальноприйнята норма і вона діє сьогодні, на

 жаль,  тільки  у  нас  іще.  Скрізь  в  світі  її немає. Давайте

 рухатись до цивілізованої системи.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

      (178,  Запорожье, Анисимов)

      Вадим  Петрович,  я  к вам обращаюсь, будем говорить, как к

 мудрому  человеку.  Ответьте,  пожалуйста,  на  два поставленных

 вопроса.

      Первое,  и  как  к  банкиру.  Все-таки, когда заработают на

 территории  Украины  кредитные банки под проценты, о которых уже

 шла речь, не более 10%, и мы получим инвестиции?

      Почему  вы думаете, на вашу мысль, почему сегодня не создан

 государственный  бюджетный  банк,  о  котором  шла речь здесь, в

 Верховном Совете?

      И  последний  вопрос.  Вы  знаете,  что камнем преткновения

 рассмотрения  вопросов  и принятия по ним решений -это было, как

 сегодня  обкяснить сегодня народным депутатам. Перераспределение

 источников  финансирования  фондов,  это  чернобыльського  фонда

 занятости,  которые  предлагается частично сократить. И какие бы

 видели    источники    их   пополнения   и   все-таки   идеально

 расблокирование фонда заработной платы. Спасибо.

 

      ГЕТЬМАН.  Три  питання, я так собі уявляю, треба відповісти

 на  три  питання.  Перше  питання,  відносно  чому  сьогодні  не

 працюють  кредити  банку.  Перш  за  все треба подивитися чим ці

 банки,  як  то  кажуть,  що  вони  мають,  якими ресурсами вони

 располагають.  Якщо ви подивитеся, то ресурсів практично у банку

 сьогодні   немає.   Вони   або  вилучені  сьогодні  під  боргові

 зобов'язання,  або  заложені  у  цінні  папери,  яким,  до речі,

 фінансується дефіцит державного бюджету, або знаходяться у цьому

 невеличкому  короткотерміновому  періоді.  Дуже правильно сказав

 Павел  Іванович,  що  сьогодні  доля інвестицій всій банковській

 системі складає біля 7 процентів. Це страшно мало.

      Але, я маю такі, як то кажуть, відправні цифри. Що сьогодні

 інвестиції,  вони  прибутков  і  вони  можуть  щось  дати,  якщо

 процентна  ставка  за  цей  кредит не перевищує 30 процентів. Цю

 межу  ми  можемо  з вами досягти лише при одні умові. Тоді, коли

 інфляція  у  нас буде 1 процент, принаймні 1 процент в місяць. Я

 вважаю,  тому  що  ставка  банку  повинна  бути позитивною, вона

 повинна  бути  завжди  трошечки  вище  інфляції,  наче  гроші не

 вигодно,  як  то  кажуть,  банку  займати,  інакше  він  в цьому

 втрачає.  Це  ви  розумієте.  Тому,  перша  умова  -це подолання

 інфляції.  Я вважаю, що ми сьогодні знаходимося на такому шляху,

 де в наступному році, якщо ми будемо мати не більше 25 процентів

 інфляції, десь кредити вже почнуть по-троху працювати.

      Друге  питання  -бюджетний  банк.  На  мій погляд, це повна

 аномалія.  Ті,  хто  це  пропонував,  я  думаю, що сьогодні вони

 відмовляться,  якщо  вони  скористаються досвідом інших країн. В

 інших  країнах  центральний банк -це банк уряду, який виконує за

 його дорученням повністю всі платежі.

      Давайте  зосередимось  на  цьому і не створювати свої якісь

 велосипеди.   Третє   питання   -це  Чорнобильський  фонд.  Тут,

 звичайно,  я  трошечки  грішу перед своїми виборцями, але я буду

 голосувати  за  те,  щоб  6 процентів, а не 12. Чому? Тому що 12

 процентів  по  Чорнобильському  фонду  ділилося  на дві частини.

 Перша частина -це те, що йшла, так би мовити, на споживання і ми

 це  абсолютно зберігаємо, і всі фізичні особи, які користувалися

 цією  частиною,  повинні  це  зберегти.  А  інша  частина шла на

 відтворення,  так би мовити, інфраструтури -будівництво дороги і

 так  далі,  і  так  далі. Це, пробачте, сьогодні в цих злиденних

 умовах  можна  трошечки  все  перенести  так  же само, як і всім

 остальним.  Я  думаю,  що  бюджет  може, як то кажуть, зайняти в

 цьому питанні відповідний парітет.

      Тому  6  процентів,  звичайно, треба, на мій погляд, треба

 знімати. Вони не стосуються фізичного споживання фізичних осіб.

 

      ГОЛОВА.   Хомич.

 

      ХОМИЧ. Прошу передати слово Ярошинському.

 

      ЯРОШИНСЬКИЙ.

      Ярошинський, Українська республіканська партія.

      Вадим  Петрович,  я  підтримую  вашу думку про неможливість

 процедурного  розгляду  обох  питань і вимагаю окремого розгляду

 останнього   питання   про   проект   закону   про   списання  і

 реструктаризацію.   Але   до   вас  питання  небезпосередньо,  а

 опосередковано.

      Чи  вважаєте  ви,  що сам по собі факт розгляду питання про

 списанння  боргів,  податкових зобов'язень, продовження несплати,

 властивих соціалізму списувань боргів за рахунок дисциплінованих

 платників  податків,  і  є  прямим  підтвердженням  правильності

 філософії    сьогодняшнього    українського   уряду,   філософії

 виробництва   в   противагу  існуючих  в  цьому  залі  філософії

 декларативної   і   соціальної, і  свідчить  про  неспроможність

 податкової системи сьогоднішньої України.

 

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГЕТЬМАН.   Складний,   складний   філософський...   складне

 філофософське питання. Я, знаєте що, пане Богдан, я відношусь до

 тих  людей,  які якби сьогодні я мав на це можливість, я вже вам

 казав, я б не пішов би тільки на реструктуризацію -держава винна

 в  тому,  що  ми накопичили 19 мільярдів картотеки. Це картотека

 іде не від сьогоднішніх часів, це іде від 13 -тисячної інфляції.

 Закладені в цю інфляцію ціни, закладені 700 процентів кридитів і

 так  дальше. І я пропонував і тут сидить Уряд, може підтвердити,

 на  різних  рівнях, що під час проведення реформи нам треба було

 вообще  взяти  на  1.  01,  скажем, 1994 року, коли ми закінчили

 велику  інфляцію,  і  списати  ті  ві нагромадження, які по вині

 держави  і,  так сказать, підприємства повинні сьогодні нести на

 собі цей тягар.

      Тому  сьогодні  філософський,  як-то  кажуть,  підходячи до

 вашого  питання,  я  можу сказати, що це дійсно так. Сьогоднішня

 податкова  система  не  спрацьовує. І її треба сьогодні, дійсно,

 реанімувати і от треба революційним шляхом перетворювати. Але ті

 кроки,  які сьогодні запропоновані, хоть це півкроку, а не крок,

 який  би  треба  було  зроибит,  я  вважаю, треба вітати і треба

 підтримувати. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Сідайте,  буд  ласка.  Слово  має  Суслов  Віктор

 Іванович. Будь ласка.

 

      СУСЛОВ.

      Уважаемый    Александр   Александрович,   уважаемый   Павел

 Иванович,  уважаемые  народные  депутаты.  Сегодня Верховна Рада

 Украины начала повторное после доработки рассмотрение налогового

 пакета  Правительства.  При  1  рассмотрении законопроектов наша

 комиссия делала акцент исключительно на профессиональный уровень

 подготовки   проекта.  Каждый  проект  сопровождался  детальными

 экспертизами,   копии   этих   экспертиз   у   вас  имеются.  Мы

 подчеркивали неполитичиские причины отклонения законопроектов, и

 я  лично  считаю,  что  и сегодня, естественно, обсуждение дожно

 вестись,  не  исходя  не из каких политических мотивов, только с

 точки  зрения  уровня  подготовки проектов и тех идей, которые в

 эти проеты заложены.

      К  сожалению,  нам  не  удается  избежать политизации этого

 вопроса.   Может  быть,  в  следствие  усилий  средств  массовой

 информации,  для  которых  все  уже ясно, что то, что предложено

 хорошо  и  это выход, а тот, кто будет против, значит, не оценил

 этого " нового", так сказать, "платья короля".

      Я   как   председатель   Комисии  по  вопросам  финансов  и

 банковской  деятельности,  считаю  необходимы  сказать,  что  мы

 работаем  вместе  с  Правительством, и, конечно же, делаем общее

 дело.  Мы  все,  депутаты  и  Правительство,  в  одинаковой мере

 заинтересованы  в  реальном  успехе  реальных  реформ. Мы готовы

 принять  о  разумное,  что, безусловно, есть в правительственных

 проектах, и принять все это как можно быстрее.

      Но,  конечно  же,  в  тех случаях, когда заложенные идеи не

 вполне  ациональны  или  недостаточно подготовленны, или, скажем

 прямо,  не  ведут к достижению тех целей, которые провозглашены6

 то эти идеи не могу приниматься.

      Вернемся,   однако,   к  правительственному  законопроекту,

 который   мы   сгеодня   обсуждаем,-проекту  Закону  Украины  об

 осуществлении   платежей   на   территории   Украины  и  порядок

 обеспечения налоговых обязательств.

      Давайте  представим себе, что мы примем этот закон в первом

 чтении, и сразу же примем его  во втором чтении.

      Итак,  по  статистике,  справка вам дана: по состоянию на 1

 октября  1996  года  задолженность перед бюджетом имели 45 тысяч

 488 предприятий.

      В  соответствии  спунктом  4.  2 закона все эти предприятия

 должны будут получить первое налоговое уведомление.

      В  соответствии  с  пунктом  5.  1  этого  закона  сразу же

 имущество   имущественные   права,   которые   принадлежат  этим

 предприятиям-должникам, считаются переданными в залог налоговому

 органу.  При  чем  право  налогового  залога,  пункт  5. 2 имеет

 приоритет перед любыми другими правами, как говорится в законе.

      В  пункте  5.  3  отмечается, что, если должник не погашает

 недоимку  после  третего налогового уведомления, налоговый орган

 принимает решение о продаже имущества должника. Что и делается с

 торгов   в   порядке,   установленном   Кабинетом   Министров  в

 соответсвии с пунктом 5.5  закона.

      Таким  образом,  проект закона предлагает ввести несудебный

 порядок  конфискации имущества предприятий. При чем это коснется

 десятков  тысяч  предприятий. Я не буду дальше развивать мысль о

 том,  какие  возможны  злоупотребления  в налоговых инспекциях в

 ходе  оформления  залога, а особенно в процессе реализации этого

 залога.

      Результат   -это,   скорее  всего,  достаточно  хаотический

 процесс    приватизации.    При    этом    будет   нарушено   то

 законодательство,  которое в этой области нами принято.

      Итак,  что же нам делать? Я считал, например, что мы должны

 найти  компромис  с  правительством, в частности по 5 статье. На

 заседании  комиссии этот вопрос ставился: может ли правительство

 ради  принятия  законопроекта в первом чтении отказаться от этой

 идеи?  К  сожалению,  выяснилось, что не может. Ну, если так, то

 идея  сама  по себе, к сожалению, не поддается коррекции. Тогда,

 даже   приняв   в   первом   чтении   эту  идею,  мы  не  сможем

 откорректировать и вернуть нормальный судебный порядок взыскания

 имущества  предприятий.

      Ну,  а  какова реакция тех, для кого собственно и делаем мы

 эти  законы,  промышленником  и  предпринимателей? У вас роздано

 заключение Украинского союза промышленников и предпринимателей и

 вы   видите,   что   Союз   промышленников   и  предпринимателей

 категорически  не согласен именно с 5 статей законопроекта. Если

 остальное  все,  безусловно,  может  быть  доработано то то, что

 касается  проблемы 5 статьи, к сожалению эта татья не может быть

 принята,  а  значит и не может быть принят законопроект в первом

 чтении,  либо  Правительство  может  быть  согласилось  бы снять

 статью, тогда безусловно в первом чтении можна принять.

      Это  мнение мое либо, скажем точнее, мнение в данном случае

 меньшинства  комиссии,  потому что мнение большинства представил

 Вадим  Петрович  Гетьман. Но я понимаю, что все мы уважаем право

 депутатов  быть  либо  в  большинстве,  било  в меньшинстве. Это

 естественно и это помогает обкективному принятию решения.

      Так  вот  то рациональное и необходимое, что есть в проекте

 Правительства,  не   должно  быть  утрачено.  Именно  поэтому  и

 готовился  законопроект  о списании и реструктуризации налоговых

 обязательств плательщиков налогов, который подготовлен именно на

 основе  7  статьи  правительственного  законопроекта. Это был бы

 реальный   компромисс и  принятие  этого  была  бы  демонтрацией

 реального  единства  Верховной  Рады  и Правительства. Эдесь нет

 противоречый.  И  я  не  понимаю,  почему  некоторые  депутаты и

 представители  Правительства,  соглашаясь  с 7 статье, говорят о

 том, что они не могут согласиться с ее принятием.

      Теперь  замечания о том, как же бороться с картотекой и что

 реально делается для борьбы с картотекой. Пользуясь присутствием

 Правительства,  я просто хочу сообщить какие решения уже приняты

 в  этом  направлении  Верховным  Советом.  Мы внесли изменения в

 Декрет  Кабинета Министров о подоходном налоге. Уменьшили размер

 начисляемой  пени  за  задержку  платежа  налога с 5 процентов в

 день,  то  есть,  1  800  процентов в год до 80 процентов в год.

 Взяли   по  удвоенной  ставке  Нацбанка,  мы  приняли  Закон  об

 ответственности  за выполнение денежных обязательств, где размер

 пени  был  уменьшен  со  180 до 80 процентов годовых. Сегодня мы

 приняли во втором чтении очередной законопроект из той же серии,

 где  мы  уменьшили  размер  пени со 180 процентов годовых до 120

 процентов   годовых.   Это  пени  по  уплате  налогов  и  других

 обязательных  платежей.  Мы  в  свое  время  приняли  381 статью

 Гражданского  кодекса, где ограничили право бесспорного списания

 со    счетов    предприятий.   К   сожалению,   по   предложению

 правительства,  как  вы  знаете,  Президент наложил вето на этот

 закон.  Мы  внесли изменения в статью 24 Закона о предприятиях в

 Украине.  То  есть, дали право самим определять порядок списания

 средств  со своих счетов. Мы наконец подготиовили проект закона,

 о  котором  упоминал Вадим Петрович Гетьман, о признании такими,

 что   втратили  чиннисть  деяких  законодавчих  актив  с  пытань

 бесспортного стягнення коштив.

      Таким  образом, борьба с картотекой в разгаре. Мы уменьшаем

 величину  начисляемых санкций. Тем самым мы уменьшаем и величину

 этой картотеки. И конечно же мы поддерживали, как все вы знаете,

 и   поддерживаем   любые  предложения  по  уменьшению  налоговых

 платежей  предприятий.

      Таким   образом,   Закон   о  списании  и  реструктуризации

 задолженности  решает  только  одну  частную  задачу  -расчистку

 счетов   и   следовательно   их  разблокирование  с  тем,  чтобы

 предприятие могли работать легально через свои расчетные счета.

      Я  поэтому  не буду коментировать все те замечания, которые

 делались   об  ограниченности  этого  ппроекта.  Конечно  же  он

 имеетограниченное и частное значение, но это был бы реальный шаг

 вперед.

      На содержании проекта я останавливаться не буде, так как он

 здесь  докладывался  в  прошлую пятницу.

      У  вас  розданы  также  экспертизы  на этот проект, они все

 положительны.  Посмотрите  их.  Конечно  же  этот  проект  может

 ставиться  на голосование сегодня только при одном условии -если

 не  будет  поддержан  проект  правительства.  Если проект проект

 правительства   будет   принят   первом   чтении,   этот  проект

 автоматически  теряет смысл и я бы просил тогда его не обсуждать

 и не ставить.

      Но   и   в  заключение.  Нам  нужно  принимать  рационально

 обоснованное  решение. И я бы не хотел, чтобы продекларированные

 цели  оказались  иллюзией,  как, например, иллюзорна та дата, на

 которую  Правительство  предлагает реструктуризировать налоговые

 обязательства: 31 ноября - дата, которая не существует.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  чи є запитання до Віктора Івановича?

 Коротко. Будь ласка, запишіться.

      Опублікуйте список. Коген, будь ласка.

 

      КОГЕН.

      Уважаемый  Виктор  Иванович,  к  вам вопрос такой. Вот вы в

 своем  выступлении поставили под сомнение обкективности действий

 нашей  налоговой  системы, если имущество будет в конечном итоге

 засчет долгов переходить туда, значит, и реализовываться через

 налоговую инспекцию, или налоговую службу, будем говорить так.

      А  почему  вы  считаете,  что  судебные  органы будут более

 обкективно  решать  эти  вопросы?............  что мы знаем, что

 сейчас,  в  настоящее  время,  судебные органы очень под большим

 сомнением  работают обкективно. И я чувствую, что, наоборот, там

 больше погрешностей бывает.

      И  я вам хочу напомнить о фискальной службе, которая была в

 царской   России,  Уханове  и  т.  п.,  когда  именно  налоговым

 инспекторам  именно давались очень большие права. И, может быть,

 это себя оправдывало. Будьте добры, ответьте на этот вопрос.

 

      СУСЛОВ В. І. Мы можем сейчас развернуть дискуссию о порядке

 наложения  взыскания  на  имущество,  но,  конечно  же, при всех

 недостатках   работы   судов  ясно,  что  это  взыскание  должно

 налагаться  в  судебном  порядке. Мы можем, конечно, принять для

 эксперимента  и  попробовать,  как  это  пойдет  через налоговые

 инспекции.

      Я  высказал предположение, что будет плохо, но тут уже, так

 сказать,  мнение  депутатов может быть различно. Но опймите, что

 если  десятки  тысяч  дел  пойдут  таким  образом  без суда, без

 рассмотрения  претензий  других  кредиторов,  без  установленого

 порядка    банкротства    через    налоговые   инспекции   будут

 реализовываться  это имущество с аукционов. Причем ведь в законе

 многое не выписано. Недоимка может быть меньше, чем вся величина

 имущества  предприятия.  Какая часть имущества пойдет с молотка,

 решать   очевидно  будет  налоговая  инспекция.  Что  это  может

 означать  просто  разложение  предприятий,  потому  что  продажа

 существенной части предприятия -это разрушение предприятий и так

 далее. То есть возникает много вопросов, на которые нет ответов.

 В  то  время,  как  процедура  банкротства  и  судебный  порядок

 рассмотрения этих дел все-таки ответы на эти вопросы дает.

 

      ГОЛОВА. Мірошниченко.

 

      МІРОШНИЧЕНКО.   Спасибо,  Александр  Александрович.  Виктор

 Иванович,  вот  на  сколько  вы смотрите, что сейчас обкективная

 реальность,  чтобы  в той обстановке, в которой находится сейчас

 предприятия  и  реструктуризация  долгов,  начать не с 1997, а с

 1998.  Потому  что  предприятия  все  равно не имеют средств для

 того, чтобы выплачивать эти долги.

 

      СУСЛОВ.  Вопрос  расблокирования  счетов  предприятий очень

 срочен.  В  этом правительство право. И так или иначе сегодня, я

 кажется  уже  высказывал  эту мысль неделю назад, даже понижение

 налоговых  ставок  для подавляющей части нашей промышленности не

 имеет  никакого  значения,  потому  что  их  счета заблокированы

 картотекой.  Поэтому,  откладывать рассмотрение этого вопроса на

 будущее  нельзя.  Мало  того, эти решения нужно принять до того,

 как мы будем принимать остальные налоговые законы.

 

      ГОЛОВА. Марченко.

 

      МАРЧЕНКО. Передаю слово Витренко Наталье Петровне.

 

      ВІТРЕНКО  Н. П. Шановний Віктор Іванович, я повністю згодна

 з   вашою  логікою,  що  ця  5  стаття  закону,  запропонованого

 Кабінетом  Міністрів,  це  ключова  стаття,  за ради якої взагалі

 весь  закон побудований, і вона планує саме розпродаж оцих 45, 5

 тисяч  підприємств.  Але  я  хочу, щоб ви продовжили логіку. Хто

 буде   скуповувати?   Чи   вже   достатньо   капіталу  у  єдиних

 енергетичних   системах,   щоб  депутат  Лазаренко,  він  же  по

 сумісництву  -  Прем'єр-міністр,  разом  з  панночкою  Тимошенко

 сьогодні  вже  скуповував  такі  підприємства.  Чи  буде  він ці

 підприємства  продавати  іншим  країнам  і саме за борги України

 розплачуватись з Росією і все інше.

      Будь ласка, продовжіть вашу логіку.

 

      СУСЛОВ. Наталья Михайловна, я прошу прощения, я отказываюсь

 на  этот вопрос отвечать , как на некорректный, к сожалению.

 

      ГОЛОВА.  Осадчук.

 

      ОСАДЧУК. Осадчук, Конституційний центр. Демократична партія

 України.

      Вікторе Івановичу, ваша доповідь після доповіді Пинзеника і

 співдоповіді  Гетьмана  настільки альтернативна,  що складається

 враження,  нині  не  буде  прийнято  жодного  із  запропонованих

 проектів.  Чи  не  так?  І  в  цьому  зв'язку  питання. Якби вам

 сказали,  що  ви лобуєте інтереси Союзу промисловців, які б ваші

 були  контраргументи? І чи не простежується у вашій співдоповіді

 невидима  боротьба  між  колишнім  віце-прем'єром  і  теперішнім

 прем'єр-міністром?

      Дякую.

 

      СУСЛОВ.   Уважаемые   депутаты,   понимаете,   сегодня  все

 претендуют  на  то,  что они лоббируют интересы проомышленников,

 предпаринимателей и сельского хозяйства. Ведь все провозглашают,

 что  законы  эти  принимаются  в  интересах нашего производства.

 Поэтому я тоже не скрываю, что -да, я лично стремлюсь делать все

 то,  что  в  интнересах  восстановления нашего производства. Это

 правда.

 

      ГОЛОВА. Ткаченко.

 

      ТКАЧЕНКО

      192, Мелітополь.

      Шановний  Вікторе  Івановичу,  я ваші виступи, як і виступи

 Пилипчука, Гетьмана, інших... Азарова, інших колег наших, слухаю

 як  поезію.  Тобто ідеться про те, що говорять високі... майстри

 високої кваліфікації.

      Як  ви  дивитесь  на  те  аби  справді  цю скрутну ситуацію

 поступити  так  як  не  поступили під час прийняття Конституції?

 Тобто  зробить,  створити  узгоджувальну  комісію  і попрацювати

 колективно аби не було  оцього,  що зараз ми маємо?

      Дякую   вам.

 

      СУСЛОВ. Я не против, но принципиальный момент -это проблема

 5   статьти.   То   есть,   я  думаю,  что  нам  нужно  получить

 подтверждение.  Если Правительство настаивает на введении такого

 механизма  погашения  зодолженности  перед  бюджетом,  мы просто

 должны  специально  по  этому  пункту проголосовать. Если оно не

 будет  на  этом  настаивать,  по  всемостальным вопросам, с моей

 точки  зрения,  позиции можно полностью соглосовать. И они уже в

 значительной  части  согласованы. Я еще раз подчеркиваю, что сам

 факт  подготовки  нами  на  основе  правительства законопроекта,

 проекта  по списанию и рреструкторизации задолженности есть факт

 публичного  признания  правоты  Правительства  в  этом вопросе и

 выражение  нашей  поддержки в  этой  части.

 

      ГОЛОВА. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ, Херсон,  депутатская группа "Реформы".

      Уважаемые  коллеги  и уважаемый Виктор Иванович. Вы знаете,

 что  я воздержался при гоосовании в комиссии по проекту, который

 внесен  Кабинетом Министров, хотя он, безусловно, лучше, чем был

 раньше.  Главное  принципиальное  различие в подходах. Если все-

 таки  Кабинет  Министров  согласится  с  Верховным  Советом, что

 отношения  между  налоговой инспекцией, я подчеркиваю, Налоговой

 инспекцией    и    налоговой    администрацией,    и   субкектом

 предпринимательской   деятельности   должны   быть   основаны  в

 соответствии  с действующей Конституцией Украины. То есть, имеет

 право  налоговый  инспектор  взыскивать  сумму  налога, все, что

 сверх  того,  через  арбитражный  суд  должен доказаь виновность

 предприятия.

     Как  вы  считаете,  если  сейчас  Кабинет Министров все-таки

 принципиально согласится с этой позицией, можно ли тогда будет в

 первом чтеннии проголшосовать за проект Кабинета Министров?

 

      СУСЛОВ.  Я  хотеб  бы и просил бы Александра Александровича

 дать слово кому-либо из представителей юридических Комиссий.

      Дело  в  том,  что  сам  по  себе  этот  порядок ломает уже

 сложившуюся   у  нас  систему  права.  Есть  интересы  и  дрыгих

 кредиторов.  в  данном  случае  все  эти  интересыд  олжны  быть

 сбалансированы.  Они  забыли,  поставив интересы на первое место

 только,  так  сказать,  бюджета.  Все  это нужно рассматривать в

 комплексе.

      Поэтому  в  данном случае пятая статья по своей логике, она

 просто-напросто выбивается, я бы считал, и из общей логики этого

 аконопроекта.

 

      ГОЛОВА. Олійник, останнє запитання.

 

      ОЛІЙНИК.

      Віктор  Іванович, ми з вами хочемо допомогти Урядові знайти

 гроші.  По-моєму, я вже четвертому пропоную, і чи не підтримаєте

 мене,  все-таки прийняти закон про декларацію доходів і майна, і

 звідси починати філософію податків, і ми допоможемо знайти Уряду

 гроші на доситьбагато соціальних програм.

      Як  ви  дивитесь  на  це? Чи не підтримуєте ви мене в решті

 решт  і  як  ви  дивитесь  на  те,  що  ми підходимо все-таки до

 бар'єру,  де  треба  б уже вводити особливий режим (якщо бояться

 "надзвичайний")  в  економіці.  І  так ми допоможемо Уряду вийти

 з.........

 

      СУСЛОВ.  Уважаемый  Борис  Ильич,  я  полностью поддерживаю

 введение декларирования доходов. Но я позволю себе заметить, что

 даже   введение   декларирования   доходов  не  решает  проблему

 задолжености   предприятий   никак.   на  сегодня  самая  острая

 проблема   -это   блокирование   счетов.   Я   подчеркиваю,  что

 правительством  правильно  эта  проблема понята. и мы должны эту

 проблему немедленно решать.

 

      ГОЛОВА.  Сідайте,  будь  ласка.  Віктор  Іванович, спасибі,

 сідайте.

      Шановні  депутати,  минулої  п'ятниці,  як  я зрозумів, і я

 знаю,  що це справді було так, велося інтенсивне обговорення цих

 законопроектів.    А    сьогоднішнє   його   представлення   цих

 законопроектів  і запитання і суть тих запитань говорить про те,

 що ми  власне зводим всю дискусію зведемо до треьох моментів.

      По-перше,    чи   приймати   у   першому   читанні   закон,

 запропонований   Кабінетом  Міністрів,  чи  приймати  у  першому

 читанні  цей  закон  без 5 статті, чи приймати у першому читанні

 проект,  який  вносить Суслов. Я прошу не кричіть. Ще раз прошу,

 не кричіть, будь ласка.

      Віктор   Іванович   у   своєму   виступі  сказав,  що  якщо

 приймається  у  першому  читанні  так  чи  інакше  проект,  який

 вноситься   Кабінетом   Міністрів,   то  тоді  відпадає  потреба

 розглядати проект, який ним  вноситься.

      Одже   дискусія  зводиться,  власне  кажучи,  до  5  статті

 проекту, внесенего  Кабінетом Міністрів.

      Немировський,  будь  ласка.  Я пропоную все-таки розглянути

 сьогодні  це  питання остаточно. І тому є пропозиція відвести на

 це півгодини. Прошу проголосувати.

 

      "За" -

      Є  пропозиція...  за  півгодини,  це процедурне питання, за

 півгодини  закінчити  цю  роботу. Будь ласка. Ну, надіньте цьому

 колезі  щось  на рота, бо у нього не всі дома трохи. Будь ласка,

 говоріть.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Уважаемые   коллеги!   Мы  сегодня  рассматриваем  один  из

 законов,  торый  регулирует взаимоотношения между предприятиями,

 государством  и  лицами.  Я  б  сказал  бы, что сегодня одним из

 основных недостатков даного закона, является не только 5 статья,

 но  нет взаимной ответственности между государством и личностью,

 между   государством   и   предприятием  и,  с  другой  стороны,

 государство в лице налоговой инспекции и предприятием.

      Но  хотелось  по  сути  вопроса. Я остановлюсь на некоторых

 неосновных  статьях,  сделаю свои замечания, но основной статьей

 является 5, я подчеркиваю.

      Значит  неосновные  статьи.  Вызывает сомнение безакцептное

 списание   средств   предприятий,   если   мы  хотим  оздоровить

 экономику.  Это один из вопросов.

      Второй вопрос касается денежного обращения. Одын из спорных

 вопросов  -  это готивкови розрахунки. Я б назвал бы статью 10-2

 "Инструкции по применению как уйти от налогообложения". Почему я

 так называю? Хто, как сегодня может обкяснить, каким  образом  и

 какая   ревизионная   группа  сможет  сегодня  проконтролировать

 практически  стоимостные  показатели?  Хотя  здесь  есть жесткие

 требования   по   приобретению   материальных   ресурсов   между

 предприятиями. Хотя и здесь допускаются определенные вольности.

      Если   эти   взаимные   поставки  или  покупки  оформляются

 юридическими  договорами,  вступает  в  силу безготивковая форма

 расчета.   Если   же  этих  договоров  нет,  значит  практически

 готивковые   розрахунки   неограничены.   Другими  словами  -это

 инструкция,   что   не  заключайте  договора  и  расчитывайтесь,

 пожалуйста, наличными деньгами.

      Вызывает   сомнение   о   том,   что   в   статье   10-5  в

 безаппеляционной   форме   записывается,  что  заработная  плата

 выдаваться должна только за счет тех средств, которые получаются

 из счетов предприятия.

      Я понимаю, это правильная форма. Она должна применяться, но

 ее надо обязательно смягчить. Каким путем? Что есть определенный

 резерв  (...........)  предприятий  или наличная ресурс, которым

 должен  предприятие  распоряжаться  в непредвиденых ситуациях. О

 том,  что  эти  ситуации  есть на предприятиях, все мы прекрасно

 знаем.

      Вызывает определенные еще недоразумения и непонимание пункт

 7.  4,  которые  касается реструктурызации. Мы реструктуризируем

 задолженость по предприятиям, но достаточно только в силу каких-

 то  обстаятельств  предпритие  нарушить  хотя бы на раз платеж и

 полностью  вся  сумма  превращается  в  майновые обязательства и

 долги  предприятия. Ведь здесь мы даем все на произвол чиновника

 без изучения ситуации и без всяких абсолютно указаний как же это

 применить  в даную статью.

      В  этой же статье 5... установлюся на статье 5. Основной ее

 недостаток,  что  здесь механизм изкятия теми девочками, которые

 без образования сегодня работают в налоговой инспекции, есть. Но

 от   механизма  возврата  имущества  предприятий,  если  оно  не

 доказало  свою правоту   абсолютно  отсутствует.

      Кроме  того,  здесь превращается финансовая ответственность

 предприятия  в имущественную. Нарушаются закону про заставу, про

 банкрутство и  другие.

      Практически   застава   превращается   в   конфискацию,   а

 конфискация   у нас запрещена  статьей  41 Конституции.

      Если  взять  в  целом  закон, он... можна его его принять в

 первом чтении, но с учетом (...........) (...........) вылучиты.

 В  противном  случае  предложение  такого  порядка: отправить на

 повторное   первое  чтение  с доработкой  комиссии.

     

      ГОЛОВА.  Слово  має Пєхота від Комісії з питань бюджету. За

 ним  Альошин.

     

      ПЄХОТА.

      Дякую.  374  округ,  місто  Харків. Я виступаю за зменшення

 податкового  тиску,  за  наведення  порядку  щодо  санкції пені,

 штрафів,    неплатників    податків,   розблокування   картотеки

 підприємств,  за  те,  щоб  підприємства,  кінець кінцем, почали

 працювати.

      Ттут  я  повністю  підтримую нашого Прем'єра і розумію його

 хвилювання, коли він звертався до нас. Але я проти непродуманого

 підходу  до  будь-якого  явища,  навіть  позитивного  на  перший

 погляд,  який  ми,  кінець  кінцем, не змодулювали, як воно буде

 надальше.

      Ми  всі під враженням, коли нам Віктор Михайлович доповідав

 про  субсидії  на  комунальній  сфері  і до чого це приведе і на

 скільки бюджет буде краще працювати. Нам останній час не кажуть,

 до  чого  це  призвело.  А  я  хотів  би  нагадати,  що сьогодні

 неплатежі  тільки  з  бюджету  комунальної  сфери  складають 900

 мільйонів   гривень,  а  населення  заборгувало  1  мільярд  602

 мільйона гривень. От, де наші кошти.

      Потім,  я  хотів  би  сказати,  що  те, що ми обговорюємо в

 пакеті  питання, -це дуже добре. Але кожен із цих законопроектів

 повинен бути вийнятий з цього пакету і проголосований окремо. Бо

 якщо  звернутись  до  третьої  статті  про  порядок  безспірного

 стягнення  коштів за рішенням сторін господарського договору, то

 я хотів би сказати те, що ми скасували безспірне стягнення. Воно

 може  призвести,  якщо  продумати  всю систему, яка працювала до

 цього, то не все тут слід відміняти.

      Указом  Президента  було  введено,  що,  прийнято  Указ про

 заходи  щодо  поліпшення  розрахунків  за  продукцію  і  послуги

 комунально-енергетичних       і      водопроводно-каналізаційних

 підприємств.  І  я  так  продумав:  якщо ми скасуємо безакцептне

 стягнення  за  електроенергію,  за ці послуги, так ми економічну

 кризу  підсилимо технологічною кризою, або техногенною. Сьогодні

 таку  кризу  переживає  наш  сусід  -Росія,  в  якому кожен день

 взриваються  десь будинки, є жертви і т. п. І тому, я вважав би,

 що  3  стаття  потребує  цього доопрацювання з урахуванням указу

 Президента, який згідно нашого закону повинен відмінятися.

      Крім  того, я рахую, що стаття 5, вона дійсно сьогодні веде

 до  дуже  великих  руйнівних  явищ, які можуть відбутися в нашій

 економіці  і  особливо  виробництві. Хтось тут починає говорити:

 того,  хто  тут  підтримує  і  тому  подібне.  Але ж ми спочатку

 сказали,  що  ми підтримуємо виробника. І якщо виробник сьогодні

 проти  податку  на майно, якщо виробник сьогодні проти майнового

 забезпечення  податкових зобов'язань, в тому вигляді, який є, то

 хіба  це  не  є  застереження відносно того, що і один проект, і

 друга стаття повинні бути переглянуті.

      Тому,  я  вважаю,  що ці законопроекти, які дійсно сьогодні

 необхідно  нам  прийняти,  вони  повинні бути осмислені дійсно з

 підтримкою нашого виробника, а не на шкоду йому.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  виступає Альошин від фракції, за ним

 Ярошинський.

     

      АЛЬОШИН.

      Шановні  колеги,  шановні  представники  уряду! Сьогоднішня

 проблема,  яку  ми розглядаємо, доречно надзвичайно актуальна. І

 рішення,   які  пропонуються,  теж  дуже  серйозні,  і  матимуть

 надзвичайні наслідки.

      Головна  проблема  запропонованого законопроекту, як на мою

 думку,  це  проблема  поєднання  економічної  логіки та правової

 логіки.  Мені  здається,  що  ми  не  використали  в повній мірі

 резерви  об'єднання цих двох логік. На чому базується економічна

 логіка  законопроекту.  В  першу  чергу  на  намаганні вплинути,

 позитивнго  вплинути на поведінку підприємств в таких напрямках.

 По-перше,  легалізацію діяльності суб'єктів господарювання. І за

 ці  зусилля  Уряду  я позитивно відзначаю цей проект. яким чином

 намагаються легалізувати діяльність? Ну, по-перше, дійсно, через

 спробу скасувати картотеку, скасувати ту черговість обов'язкових

 платежів,   яка   існує   і   яка  блокує  розрахункові  рахунки

 підприємств.

       Створюються  відповідні  умови для самостійного управління

 фінансами підприємства. Це, безумовно, позитив.

      Друге. Через спрощення  доступу до готівкової маси .

      Третє. Через механізм ресттруктуризації заборгованості. Тту

 теж  є  відносно  чесна  позиція визнання того, що значною мірою

 заборгованість  підприємств  є в тому числі і результатом певних

 неефективних рішень, як урядових, так і законодавчих в минулому.

      Ну,   і   нарешті,   я  думаю,  що  легалізація  діяльності

 підприємств   можлива   і  через  певну  диверсифікацію  ризиків

 взамовідносин   підприємств  з  банківською  системою,  тому  що

 можливість  мати  розрахункові рахунки тільки в 1 банку, створює

 стмули для того, щоб в умовах, ну, скажімо так, потопання певних

 банків,  в  умовах  нестабільної  банківської  системи в цілому,

 підприємства  шукали  можливості  захистити  себе  якимось чином

 іншим  шляхом.  В тому числі і через певну нелегальну економічну

 діяльність.

      Можна  продовжувати  і  далі.  Давайте  тепер подивимося на

 юридичну  логіку  і  яким  чином  з  якими  тут  проблоемами  ми

 зустрічаємося.

      В  1 чергу я б все-таки відзначив те, що в проекті, мабуть,

 не   остаточно   вирішена   проблема  взаємовідносин  держави  і

 підприємств.  Ми  повинні  поступово  переходити  до  того, що і

 держава і підприємтсво повинні стати на 1 площину і бути рівними

 перед законом. На жаль, зараз в цьому законопроекті відстоюється

 пріоритетність   держави,  як суб'єкта правовідносин.

      Друге.   Друга  проблема  -це  та  проблема,  яку  тут  уже

 обговорювали, і невідомо наскільки все-таки Уряд дійсно хотів би

 мати  виключно  цей  механізм  здійснення  безспірного стягнення

 податкових забов'язань, безперечного стягнення. Яким чином -це 5

 стаття.  Але  я  хотів  би,  я  хотів  би  відзначити,  що  вона

 корелюється із 1 статтею, коли ми надаємо можливість безспірного

 стягнення  за згодою сторін. І, якщо продовжувати цю логіку ще і

 через 5 статтю, то тут виникають уже досить серьйозні небезпечні

 моменти, досить на серьозне мінне поле ми заходимо.

      Я думаю, що над цим  ми можемо працювати далі.

      Ну,  і,  нарешті,  я  думаю,  що  є  і  ще  деякі конкретні

 юридично-технічні,  можливо,  зауваження, які можна виправити на

 доопрацюванні.

      Але   тепер   давайте   подивимось,   яка  взагалі  можлива

 перспектива  у  нас.  Якщо  ми  приймаємо  в першому читанні, ми

 беремо  цей  закон,  і  працюємо  над  ним, і маємо в результаті

 документ,  який  буде працювати, який буде допомагати вирішувати

 сьогоденні злободенні проблеми.

      Якщо  ми  відкладаємо  його,  ми  не  матимемо  змоги  його

 доопрацювати  і  прийняти  в  такому  вигляді,  в  якому б це не

 викликало  б  знову  ж  таки  політичних  звинувачень  на адресу

 Верховної Ради.

      Тому  я  пропоную підтримати пропозицію більшості депутатів

 Комісії   Верховної   Ради   з  питань  фінансів  і  банківської

 ждіяльності,  і  проголосувати  за  прийняття  цього документу в

 першому читанні. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Ярошинський говорить, за ним Соболєв.

     

      ЯРОШИНСЬКИЙ. Шановні депутати, шановний пане Голово!

      Мета  зконопроекту,  розглянутого  нами в редакції Кабміну,

 зрозуміла.

      На  думку  його  творців  прийняття  закону  мало б сприяти

 вирішенню  однієї з найболючіших проблем економічного розвитку -

 зменшення кризи платежів шляхоам встановлення режиму безспірного

 стягнення  коштів,  запровадження  режиму готівкових платежів та

 введення розрахунків.

      В   кінцевому  рахунку,  введення  закону  мало  б  сприяти

 забезпеченню  оплати  або  збирання податків у повному об'ємі. В

 напрямку  вирішення запланованих завдань в законопроекті поряд з

 властивими  окремими  вибриками  утопічної  думки, законотворцями

 запропоновано   оригінальний   спосіб   розблокування  рахунків,

 скасування  картотеки,  особливе  списання  коштів  виключно  за

 рішенням    суду,    новий    режим   платежів,   структоризація

 заборгованості  на  чітко  визначенні  5-10  років.  Використано

 існуючу  практику  інших  країн  щодо відповідальності за сплату

 внесків    майном    через   запропонований   механізм   застав.

 Законопроектом запропоновано також лібералізацію державних вимог

 по  відношенню  до  господарських  суб'єктів, яка проявляється в

 праці відкриття декількох рахунків в банках, а одже і зменьшення

 залежності   від   фінансових  доброчинств  чи  злодіям  окремих

 керівників цих установ.

      У  цьому ж ряду знаходиться відмова від обмежень на платежі

 заготівкою.    При    цьому    встановлено   механізм   контролю

 заготівковими   платежами.   Якщо   розглядати   законопроект  з

 теоритичної  точки  зору  без  врахування потворних особливостей

 діючої  і  існуючої,  дещо  відозміненої  системи,  і  тих тисяч

 способів  обдурування  людей і держави, які напарцьовані під час

 її  існування, то в останні роки деформації соціалістичної в них

 деформації   то   треба   було  визнати,  що  закон  є  один  із

 найнепотрібніших  суспільству  законодавчих актів.

      Однак,  на  жаль,  життя набагато складніше від наших мрій.

 Українська   республіканська  партія  відкидає  будь-які  спроби

 підфарбувати  існуючий гідкий сімбіоз відносин і вважає, що лише

 серйозні зміни системи зможуть мати наслідки. Партія вважає ще і

 ще  раз  застерігає,  що  криза  платежів породжена цілою низкою

 потворних   явищ   посткомунізму,  таких  як  надвеликі  розміри

 податків  і  зборів,  надвисокі кредитні ставки, невідповідність

 грошової   маси  вартості  виробної  продукції,  розростання  як

 ракової  пухлини бартеру. Особливість надвисокі ставки облігації

 внутрішньої  державної позики і таке інше.

      без   вирішення   майже  одночасно  в  часі  вирішення  цих

 економічноправових  завдань, спроба вирішити проблему неплатежів

 завжди  буде безрезультатною................ працею. Неправильне

 збирання  податків,  а  як  це доведено світовою практикою, малі

 податки  і  правильне  їх  збирання, як наступний крок -жорсткий

 режим сплати податків поряд з іншими змінами та в одному ланцюгу

 із  пропонованим  законом  і багатьма доповненнями до нього -ось

 ключ до успіху в українській економіці.

      Введеня  ж  законопроекту  осібно  матиме  лише один ефект.

 Висвітлить   очевидне  -повне  банкруцтво  абсолютної  більшості

 суб'єктів   господарювання   України.  Тому  в  низці  з  іншими

 пропонованими законами, зокрема, щодо зниження податків прийняти

 цей  законопроект  в  першому  читанні і ввести в дію тоді, коли

 вступить в дію інша низка законів.

      Друзі,  я  ще  раз вам нагадую, що неможливо розглядати два

 законопроекти в кучі, і пропоную все ж таки дати мені можливість

 висупити    питання   про   проект   Закону   про   списання   і

 реструктуризацію   податкових   зобов'язань  платників  податків

 станом а 1 вересня 1996 року.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Вже виступили, спасибі.

      Соболєв від фракції "Реформи", за ним вистпить Голубченко.

     

      СОБОЛЄВ.

      Соболєв, Запоріжжя.

      Я виступаж за дорученням депутатської групи "Реформи".

      Шановний  Головуючий!  Шановні  члени Уряду! Шановні колеги

 депутати! Наша пропозиція полягає в наступному. Я спочатку хотів

 її  назвати,  а далі обгрунтувати, бо без цього наша депутатська

 група наврядчи підтримає проект закону внесений Урядом в першому

 читанні.

     Умовою прийняття цього закону в першому читанні є.

      Перше.   Вирішення   питання  щодо  безакцептного  списання

 штрафів і пені в наступному порядку:

      1.  Оскільки  Уряд не погодився на пропозицію, що податкова

 адміністрація  мусить  звертатися  про  безакцептне  списання  в

 судовому   порядку  штрафів  і  пені,  ми  пропонуємо  наступний

 механізм.  В  такому  випадку  дається  термін для приведення до

 виконання  безакцептного  списання штрафів і пені для розгляду в

 арбітражному  суді  за  поданням  самого  підприємства.  Але  це

 подання  відбувається  без  сплати  мита  в  суд.  І тільки коли

 рішення  буде  прийнято  судом, в такому випадку відбувається це

 списання.

      Тобто,   я   ще   раз  пояснюю  нашу  позицію.  Безакцептно

 списуються  всі  обов'язкові  платежі  і  ті заборгованості, які

 існують   у  підприємств  по  виплаті  податків.  Це  списується

 безакцептно. Все інше списання відбувається тільки після рішення

 суду,  до  якого  має  право  звернутися підприємство без сплати

 пені.   В  разі,  якщо  підприємство  програє  цю  справу,  воно

 зрозуміло в такому випадку сплачує і штрафи, і мито, і пеню.

      Другий  принциповий  момент  -це  момент,  який  стосується

 банкрутства   підприємств.   Я   хотів   би   нагадати  шановним

 представникам  з  уряду,  що  згідно  з нишим законодавством про

 банкрутство,  це  можливо виключно за рішенням суду. Саме тому я

 хотів  би  на конкретному прикладі привести, що може відбутися в

 разі,  якщо  податкова  адміністрація, а я хотів би нагадати, що

 указ  Президента  є  неконституційним  про  створення податкової

 адміністрації  і це буде приводом для розгляду в Коснтитуційному

 суді.

      Але  що буде, якщо податкова адміністрація без рішення суду

 виставить на продаж майно підприємства, як і не можуть виплатити

 податки. А далі, коли це майно буде реалізовано, суд арбітражний

 визнає,  що  незаконно  податкова адміністрація прийняла рішення

 щодо  списання цих боргів конкретно по штрафах, пені, по виплаті

 податків.  А,  крім того, оголосила підприємство банкрутом. Саме

 тому   наша   пропозиція  є  наступна.  Механізм  банкрутства  і

 оголошення  підприємства,  висталення його на продаж знову -таки

 можлио виключно після рішення арбітражного суду з цього питання.

 Оце  є  2  принципові  умови.  Якщо на них уряд погоджується, ми

 вважаємо,  що  в  такому  випадку  можна  виправити  ті недоліки

 незначні,  які  існуютіь, крім цього, в цьому проекті.

      Тому  наша  пропозиція  наступна.  Якщо в проекті постанови

 буде  зазначено,  що конкретно статті 4 і стаття 6 щодо судового

 вирішення  питання  безакцептного  списання  пені  і  штрафів  і

 оголошення  підприємства  банкрутами,  то  в такому випадку наша

 депутатська група підтримає проект закону в першому читанні.

      І друге. Суттєві, можливо, чи не суттєві зауваження, але ми

 вважаємо, що їх можна вирішити в результаті другого читання.

      Перше.  Це  питання,  яке  стосується пункту 10. 6, коли 20

 тисяч  пропонується  через  повідомлення банку як сума до зняття

 готівки.  Ну,  хіба  можна  порівняти, наприклад, Запоріжсталь -

 підприємство,   яке   виплачує   мільйони   у  вигляді  платежів

 обов'язкових  в  бюджет,  у  вигляді  заробітної  плати, і якусь

 приватну  невелику  фірму,  для якої ці 20 тисяч -це зовсім інша

 сума  буде.  Саме тому, ми хотіли б звернути увагу Уряду і на це

 питання.

      І  наступне.  Те,  що  стосується  виведення  з  тіні  всіх

 платежів. Так, ми це активно підтримуємо, бо не секрет, і Уряду,

 мабуть,  теж  відомі  такі  факти,  коли зараз підприємства, які

 знаходяться   на   картотеці,   змушені   звертатись   до  фірм-

 посередників,  які проганяють через свої рахунки валюту або нашу

 національну купюру, враховуючи це через спеціальні платежі на ці

 рахунки цих підприємств.

      Ми хотіли б, щоб була звернута увага щодо цілого ряду таких

 фірм,   які   зареєстровані,   в  тому  числі  і  в  Києві,  які

 використовують  своє  монопольне становище через наближеність чи

 то  до  посадових  осіб,  чи  то  до  конкретних  осіб  в  інших

 структурах  і  користуються  цим  для  того, щоб виконувати такі

 рішення.

      Саме  тому  наша  пропозиція полягає в наступному, що я вже

 сформулював.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Голубченко. Потім будем радитись.

      

      ГОЛУБЧЕНКО.

      Уважаемые народные депутаты, уважаемый президиум, уважаемые

 члены Кабинета Министров!

      Я  бы  хотел  начать  свое  выступление с того, что фракция

 "Конституционный   центр"   рассматривала   все   альтернативные

 варианты.  И  то,  какие  решения  были  приняты, я бы хотел вас

 проинформировать.

      Первое.   Хотел   бы   высказаться   по  поводу  того,  что

 высказываются   здесь   о   прекращении  действия  безакцептного

 списания  и  предприятие  само  определяет,  как, кому и в какие

 сроки  платить.  Безусловно  это прогрессивный шаг. И все-таки я

 хотел обратить внимание на то, что при ситуации, которая сегодня

 существует   на  большинстве  предприятий  -это  фактически  для

 оздоровления  предприятий ничего не дает. Если там действительно

 существует    руководство,   которое   отвечает   перед   своими

 кредиторами,  перед  своей кредиторской задолженостью, то есть я

 хочу  сказать,  что  от  того,  что  мы ликвидируем безакцептное

 списание,   это   еще   не   решит  проблему  платежеспособности

 предприятий.  Аж  никак.  Потому  что  если  у него кредиторская

 задолженость  к  примеру  2  миллиона  гривен,  а  дебиторская -

 миллион,  то  все  равно  этого  милллиона хватать не будет. Его

 нужно  найти. И тогда, давая ему право самостоятельно решать, мы

 предоставляем  ему  возможность  выплатить заработную плату. Да,

 обеспечить социальную защиту, да, еще купить какое-то сырье. Ну,

 что  делать  тем,  кто  уже привез сырье, кто уже хочет получить

 этот  долг,  кто  тоже  должен  жить,  кто тоже должен заплатить

 заработную  плату. То есть, если мы параллельно с этим, не решим

 еще  одного  коренного вопроса, этот доступ к кредитным ресурсам

 предприятий,  то  мы  никогда не сумеем решить польностью задачу

 кризиса платежей.

      Предприятие  должно  иметь  доступ к долгосрочным кредитным

 ресурсам.  Тогда,  оно  может  взять  кредит,  тогда  оно  может

 расплатиться со своими кредиторами. И, безусловно, шаг об отмене

 безакцептного  списания,  тогда  будет  полностью  реализовано и

 действительно  принесет  то  позитивное, что от него ждут, когда

 говорят  о том, что мы ликвидируем безакцептное списание. Хотя в

 принципе  большинство  хозяйственных  руководителей  ждет такого

 шага  и  большинство  оценивает положительно. Поэтому, для того,

 чтобы   делать   все   поступательно,  можно  было  бы  и  нужно

 соглашаться  с  тем,  чтобы  убрать  безакцептное  списание.

      Параллельно   с   этим  нужно  решить  проблему  доступа  к

 кредитным   ресурсам.  В  свое  время  было  предложение  о  так

 называемых   консолидированных   кредитных   ресурсах,   которые

 используются через санирование предприятий. Может, этотпуть тоже

 для  решения.  Возобновить  работу  комиссии  по  санированию  и

 предоставить   возможность   по   решению   этой  комиссии  этим

 предприятиям в первую очередь иметь доступ к кредитным ресурсам,

 которые   предоставляются  коммерческими  банками  и  которые  в

 принципе  доставляются  и Национальным банком через коммерческие

 банки,  которые  диктуют  кредитную политику коммерческим банкам

 так  или  иначе.  И  я  думаю,  что без решения комплексно этого

 вопроса  надеяться  на  то, что безакцептное списание приведет к

 такому уж улучшению, я думаю, это не совсем правильно.

       Второе,  что  я  хотел  бы  сказать,  это  вопрос спорный,

 который  мы  так много обращаем внимаение, это вопрос все-таки о

 бесспорном  списании.

      Безусловно,  я  думаю,  что  большинство соглашается с тем,

 что лучше всего иметь равный приоритет государственного органа и

 предпрятия.  Хотя,  хотя  мы  безусловно понимаем, что платежи в

 бюджет   -это   то,   что  обеспечивает  и  социальную  гарантию

 населения,   за   котрую  мы  голосуем  и  не  хотим  уменьшать,

 обеспечивает  выплату  зароботной  платы  бюджету,  обеспечивает

 функционирование Министерства обороны, всех министерств, которые

 работают  на  бюджете. И Правительству и Верховному Совету в том

 числе.  Поэтому,  безусловно,  можно было бы согласиться, вот, я

 думаю,  что  группаа  "Реформы"  предложила  вариант. А я думаю,

 можно еще  1 вариант  предложить,  который обсудим.

      Здесь   вот   записано,   что  подання  позивної  заяви  не

 призупиняє рішення податкового органу щодо безспірного стягнення

 або  продажу    заставленого майна".

      Таким   образом,  мы  действительно  попадаем  в  коллизию,

 когда....  Арбитражный  суд  еще  не рассмотрел, а уже продается

 собственность.  Можно  было предусмотреть, что, если предприятие

 подало   в  Арбитражный  суд  свой  позов,  то  сеть,  подало  в

 Арбюитражный  суд  на  рассмотрение  арбитражного  дела, с этого

 момента  как  в  Арбитражном  суде зарегистрировано ти принято к

 рассмотрению  при... прызупыняеться, приостанавливается действие

 податковой инспекции.

      Таким  образом,  мы  оставляем приоритет все-таки налоговой

 инспекции  перед  предприятием,  но  одновременно  мы  уходим от

 коллизии,  когда  сначала  продается  собственность, а потом суд

 решает  в  пользу  предприятия  и,  таким образом, уже и вернуть

 назад  собственность  нельзя,  потому  что  его  купили.  И... и

 изкятые... и изкяты средства в бюлджет или в чсет первоочередных

 платежей.

      В  целом "Конституционный центр" поддерживает, поддерживает

 проект,  внесенный  Правительством,  будет  за него голосовать и

 надеется, что замечания, которые здесь высказаны, будут учтены.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Від Комісії з питань базових галузей Гуров просчить

 2  хвилини,  будь ласка. І в Жоавтяка 2 хвилини. Можна так? Будь

 ласка.

     

      ГУРОВ.

      Уважаемые   депутаты,  уважаемый  Александр  Александрович,

 уважаемые члены Правительства!

      Сразу  хочу сказать, что базовые отрасли будут поддерживать

 в  первом  чтении  с  учетом  замечаний,  которые были высказаны

 нашими путатами.

      И   особенно  хочу  поддержать  своего  коллегу  Голубченко

 депутата,   собенно  первую  его  часть,  о  том,  что  все-таки

 промышленников кредитом длинным надо все-таки дать доргу, потому

 что без этого все наши потуги будут нулевыми.

      А теперь, что касается темы данного вопроса.

      Значит,   если  проанализировать  работу  нашей  сессии  за

 последние  два дня, то, практически, согласитесь со мной, что мы

 все  время  с  вами  крутились вокруг одного и того же вопроса -

 реструктуризация, прощение, реструктуризация, прощение.

      Посмотрите,  Донбасс полностью прошел за эти дни под эгидой

 реструктуризации  шахт,  закрытия  шахт, а что, это не одно и то

 же,  что мы сейчас рассматриваем в законе? То есть, уже увидели,

 что  есть  такой  закон  и  мы  одну  часть  выхватываем. Почему

 выхватываем?  Потому  что  в  каждом законе есть что-то главное,

 есть изюминка. И промышленники это ощущают и понимают.

      И  то,  что мы опасаемся, что, допустим, пятой статьей, что

 сразу  се  скупят,  то  я  что  хочу  сказать?  Где  бы я увидел

 смельчака  -или  за  границей,  или  среди  наших,  так сказать,

 богатых  людей,  что  купил бы, допустим, "Саксагань", или шахту

 рудоуправления  Кирова,  или  купил  Криворожсталь,  я бы увидел

 этого  смельчака!  Это  говорят  просто люди, которые не владеют

 этим вопросом совершенно. И вносят путаницу в решение вопроса.

      Поэтому   мне   отведено  2  минуты,  я  как  представитель

 промышленного  Кривбасса  и  от  Комиссии  по  базовым  отраслям

 поддерживаю, и с поправкой отдельной, которую выступили депутаты

 нашей Верховной Рады.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Жовтяк,  будь  ласка.  Володимир Миколайович, якщо

 буде визначена вартість реальна, то ніхто не купить, а якщо буде

 знеціненний, то куплять.

     

      ЖОВТЯК.

      Шановні  колеги, шановні виборці.

      Жовтяк,  219  Києво-Святошинський  виборчий  округ, фракція

 "Народного Руху України".

      Справді  так,  справді  в  нашому  залі  останні  два тижні

 проходять  ід  знаком цього питання, під знаком того питання, що

 потрібно  щось вирішувати з заблокованими рахунками підприємств.

 І  саме внесенний... Я хочу нагадати, що в п'ятницю ми відхили у

 цьому  залі  вирваний із контексту цього законопроекту закон про

 списання  та  реструкторизацію  боргів і наша комісія, Комісія з

 питань   фінансів  і  банківської  діяльності  цей  законопроект

 сьогодні не вносила.

      Комісія   з   питань   фінансів   і  банквської  діяльності

 однозначно  несла питання закон про здійснення платежів. І втому

 числі  в  контексті  саме цього закону про здійснення платежів і

 розглядається статті 7 питання реструкторизації заборгованості.

      Я  хочу  наголосити,  що  законопреокт  пропонує  логічне і

 послідовне  ряд  заходів, спрямований на розблокування рахунків,

 реструкторизацію  боргів  на  10  років  і забезпечення поточних

 платежів   за   податковими   зобов'язанями   підприємств  перед

 державою.

      Тому  ті  побоювання,  які висловлювалися в цьому залі щодо

 безспірнення  стягнення боргів та щодо майнового забезпечення, я

 думаю  досить  чітко  прописані  в  законопроекті і в будь-якому

 випадку  у  нас  є  можливість  в  процесі підготовки до другого

 читання  уточнити деякі нюанси і зняти всі розбіжності для того,

 щоб  з початку Нового року рахунки підприємств були розблоковані

 і підприємства змогли нормально працювати, нормально здійснювати

 свою  господарську  діяльність.  Я  закликаю  всіх голосувати за

 підтримку   в   першому  читанні  і  негайному  доопрацюванні  і

 підготовці до другого читання. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Можна приступати до прийняття рішення? Лазараенко,

 будь ласка, заключне слово.

     

      ЛАЗАРЕНКО.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати! Дякую всім виступаючим за констркутивні зауваження, за

 критику,  за  внесені  конструктивні  пропозиції.  Я дякую Вадим

 Петровичу,  Віктору  Івановичу, Соболєву за ті пропозиції, котрі

 ви  внесли.  Я погоджуюсь з тим, що потрібно найти механізм змін

 щодо  5  статті.  Я погоджуюсь з цим, дійсно механізм такий Уряд

 внесе  з тим, щоб вже, розглядаючи в другому читанні ми внесли і

 можна   сьогодні   було   б   погодиться  з  окремим  механізмом

 запропонованим паном Соболєвим.

      І  по-друге.  Я  думаю, що ви зі мною погодитесь з тим, щоб

 повністю   відмінити   повністю   сьогодні  відповідальність  за

 несплату  податків  неможливо.  Я  думаю,  що  нема  таких,  хто

 сьогодні прийняв би на себе таке рішення і повністю призупинити.

 Але дійсно 5 стаття потребує суттєвих змін і уточнень.

      По-друге.  Дійсно  траплась  прикра  помилка  стосовно  31.

 Дійсно  31  жовтня я просив би внести такі зміни і вибачитися. І

 тому,  звертаючись  до  вас, з врахуванням тих пропозицій, котрі

 внесли,  ми  внесемо  зміни  до  5 статті, звертаючись до вас за

 підтримку цього чекають всі від нас. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Шановні депутати! Висловилися депутати ті, що були

 записані  від  фракцій,  від  комісій,  професійно розглядали це

 питання.  Я  все-таки  наголошую  на  тому,  що було внесено три

 пропозиції,  я  їх три поставлю на голосування, якщо буде в тому

 потреба.

      Було  кілька  зауважень  дуже  слушних  відносно  того, хто

 повинен  вирішувати  питання  у спірних випадках. І тут депутати

 подали  таку інформацію газетну, але вона спирається на реальний

 факт. "Налоговая полиция не имеет права взыскивать с предприятий

 и  организаций  штрафы,  а  также суммы сокрытого или заниженого

 дохода  без  их  согласия.  Такое  решение  принято  17  декабря

 Коснтитуционным судом  Росийской   Федерации".

      Це  на предмет того, хто має вирішувати спірне питання. Наш

 Конституційний  суд, я сподіваюся, теж буде працювати згодом, ну

 в  недалекому майбутньому. А тим часом зводиться вся проблема до

 того:  у  першому читанні приймати весь законопроект чи приймати

 його  без  5  статті.  Якщо  приймається  без 5 статті, то це не

 звільняє,  не позбавляє право уряд вносити додатково цю статтю в

 іншій  редакції.  Але  це буде. Вона буде розглядатися окремо. І

 нарешті,  якщо  і  той,  і  цей  варіант не проходить, тоді буде

 ставиться тільки на варіант, який запропонував Віктор Суслов.

      Але  якщо  буде  прийнятий, скажем, будь-який із цих перших

 двох  варіантів,  то  тоді не має потреби ставити на голосування

 варіант, який  вніс   Віктор Іванович.

      Ось така  процедурна  колізія.

      Я ставлю на голосування за основу цей... Одну хвилинку, іще

 було  звернуння  депутата  Кузьменка  проголосувати  питання про

 неприйнятність цього закону, як такого, що протирічить статті 41

 Конституції   України,   де   передбачено,   що   тільки  судами

 вирішуються  всі  питання:  спірні,  майнові,  в тому числі і по

 пені, і так  далі.

      Тому,  я зобов'язаний ставити це питання на голосування про

 неприйнятність.   Прошу  визначитись  шляхом  голосування.  Будь

 ласка.

     

      "За"

      Рішення  не приймається. Ну, депутати, видно, розраховують,

 що  вони  самі  справляться  із  приведенням  у  відповідність з

 Конституцією цих норм.

      Будь  ласка,  я  прошу.  Ставиться  проект  у редакції, яку

 пропонує  комісія,  який  пропонує  Кабінет Міністрів, у першому

 читанні. Будь ласка, з 5 статтею.

      Одну   хвилиночку,   так   не   приймається  з  урахуванням

 зауважень.  Будь  ласка,  ставиться  в першому читанні разом з 5

 статтею.

     

      "За"

      Ставиться  на  голосування  проект  без  5 статті в першому

 читанні.  Будь  ласка. І врахуванням судового порядку визначення

 спорів, так, ставлю на голосування. Без 5 статті, з урахуванням

 судового порядку вирішення спорів.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Таким  чином, ми в основному прийняли в першому читанні цей

 законопроект.  Пропонується Кабінету Міністрів доопрацювати його

 і  подати  на  друге  читання,  враховуючи  ті  зауваження,  які

 висловлені  були  депутатами  під  час обговорення, і враховуючи

 потребу  реалізувати  з  іншим  механізмом  ідеї,  закладені в 5

 статті. Так?

      Шановні депутати... Не зрозумів.

      Так  я  сказав,  що  Кабінет Міністрів знає, що треба іншим

 механізмом  реалізувати  ідею,  закладену  у проекті у 5 статті.

 Проголосовано,  ще  раз  повторюю,  без  5  статті і, враховуючи

 необхідність  судового вирішення, спорів, які виникають відносно

 конкретних.  Сядьте  на  місце, будь ласка. Носов, будь ласка. Я

 щось пропустив з процедурою .

     

      НОСОВ.  Шановні  депутати, оскільки ми прийняли рішення ці

 законопроекти  розглядати  у  невідкладному  порядку,  то  треба

 вирішити  строк  подання  поправок  і пропозицій. Бо він же буде

 коротший, ніж у Регламенті. То треба зазначити в постанові ...

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  проголосувати  строк подання зауважень і

 пропозицій до 10 січня. Ставлю на голосування ,будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Ще   до   цієї   постанови,   ні.   Тоді  завтра  засідання

 розпочнеться о 10 ранку. До побачення.