Стенограма пленарного засідання

20 грудня 1996

                  ЗАСІДАННЯ   ШІСТДЕСЯТ  ДЕВ'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  20  г р у д н я   1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Доброго   ранку,  шановні  депутати, представники

 Кабінету Міністрів, гості Верховної Ради, шановні радіослухачі.

      Прошу  депутатів  підготуватись  до реєстрації. Проводиться

 поіменна реєстрація.

      Встигло  зареєструватися  308  народних  депутатів. Ранкове

 засідання  оголошується  відкритим.  Я не випадково вживаю слово

 "встигли", тому що я розумію, що через хвилин п'ять можна було б

 більше  набрати  голосів.  От  я  вже  і  зараз бачу прийшли, на

 моніторі картки. Ранкове засідання оголошується відкритим.

      У  нас  є  гості  у парламенті. Я хотів би від вашого імені

 привітати представників парламенту Естонії на чолі із Енотамом -

 головою   Комісії  з  закордонних  справ  парламенту  Естонської

 республіки. (Оплески.)

      Давайте піднімемся.

      Вони   вже   провели  зустріч  з  Віктором  Лаврентійовичем

 Мусіякою,    будуть    налагоджувати    контакти,    зміцнювавти

 міжпарламентські стосунки, що потрібно і Естонії , і Україні.

      Відносно деяких питань порядку дня на сьогодні. Так, як  ми

 приймали  постанову,  за  якою  все,  що  пов'язано  з бюджетом,

 зокрема  з  податковою  політикою, розглядається в позачерговому

 порядку,  а  пропозицію  голови  Комісії  з  питань  фінансів  і

 банківсько  діяльності є потреба включити сьогодні в порядок дня

 питання   про   зауваження  Президента  України  до  Закону  про

 невідповідальність    за    несвоєчасне    виконання    грошових

 зобов'язань,  оект  закону  про  внесення  змін  до  статті,  де

 Кабінету  Міністрів про стягнення не внесених в строк податків і

 неоподаткованих  платежів,  неподаткових  платежів, і про проект

 Закону  України  про  списання  та  реструктуризацію  податкових

 зобов'язань платників податків станом на 1 вересня  1996 року.

      Я  просив  би вклюити це питання до порядку дня і звертаюсь

 до васз  такою пропозицією . Ставлю на голосування.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      І  ще одне питання, не за нашим бажанням воно включається в

 порядок  дня,  одначе  для  того,  щоб  з'ясувати  деякі деталі,

 довкола сьогодні нагнітається напруження непотрібне абсолютно, і

 тенденційні   появляються   публікації   на   зразок  вчорашньої

 публікації  в  "Правді  України"  (я  так  помічаю, що ця газета

 спеціалізуєтсья  на  всіляких  таких,  знаєте,  як каже один мій

 знайомий  "между здесь" працювать). Тому є пропозиція включити в

 порядок  дня  питанян  про  використання  службових приміщень по

 вулиці Банковій 5/7 в місті Києві.

      У  вас  документ  цей  на  руках  є,  я  думаю,  що ми його

 віднесемо на кінець засідання, потім надамо час.

      Ставлю на глосування це  питання.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Ні, до порядку дня. Ну, до 11-ї проглянемо, розберемо.

 

      "За"-

      Прийнято рішення.

      Ні,  ні. Ну, я просив би не це питання розглядать першим. Є

 ж серйозніші питання. Будь ласка, про проект Закону про внесення

 змін  та доповнень до Законів про зв'язок, про підприємництво та

 до  Декрету  Кабінету  Міністрів  від  21  січня  про об'єднання

 державних  підприємств  зв'язку  та  запровадження  ліцензування

 деяких идів діяльності у галузі зв'язку.

      Доповідає  Стародуб  Микола  Михайлович, заступник міністра

 зв'язку України.

 

      СТАРОДУБ М.М.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати України.

      Згідно з діючим законодавством України Міністерство зв'язку

 здійснює  ліцензування  в  галузі зв'язку відповідно до статті 4

 Закону  України  про підприємництво та пункту 2 Декрету Кабінету

 Міністрів  України від 21. 1. 1993 року про об'єднання державних

 підприємств  зв'язку  та запровадження ліцензування деяких видів

 діяльності у галузі зв'язку.

      На  цей  час міністерством видано суб'єктам підприємницької

 діяльності   більше   700   ліцензій.  Збудовано  28  міжміських

 електроних  автоматичних  станцій,  що  дозвлило  нам  завершити

 перший етап створення  єдиної  національної  системи зв'язку.

      Закінчуючи рік, сьогодні можна сказати, що у галузі зв'язку

 надано  послуг  на  суму  більше  півтора  мільярдів  гривень  і

 перераховано  платежів  у  бюджет  більше 550 мільйонів гривень.

 Буде  введено в експлуатацію більше 300 тисяч номерів телефонів.

 Із  них  25 відсотків збудовано підприємствами недержавної форми

 власності.   Практично   у   всіх   регіонах   створено   мережи

 радіопошукового  зв'язку,  створено  мережи зв'язку з мобільними

 об'єктами, надаються послуги мереж передачи данних, в тому числі

 і  мереж Міжнародної сітки Internet. З прийняттям Закону України

 про  зв'язок  створено  правове  поле  для  роботи в галузі, але

 визначені    нові    терміни,   непердбачені   до   ліцензування

 вищеназванним  законом  України про підприємництво і декретом, а

 саме, первинній мері зв'язку і мережі проводовому .........

      Також   Законом   України   про  зв'язок  передбачені  види

 діяльності   в   галузі   зв'язку,   які   в  інтересах  держави

 здійснюються  виключно державнимим підприємствами і об'єднаннями

 зв'язку,  що  не враховано в статті 4 Закону про підприємництво.

 Це  стосується права власності, права на технічне обслуговування

 та експлуатацію первинних мереж і місцевих мереж та супутникових

 систем  телефонного  зв'язку  в мережах загального користування,

 виплати  та доставки пенсій, грошової доповмоги малозабезпеченим

 громадянам  та  пересилку  грошових переказів, листі до 20 грам,

 поштових картках.

      Також  у  статті  4  Закону  про підприємництво не розкрито

 порядок  надання  послуг.  Передбачено  будівництво  і  технічне

 обьслуговування  мереж  зв'язку,  а надання послуг споживачам на

 цих  мережах,  що є кінцевим результатом діяльності ліцензіатів,

 не передбачено.

      Запропоновані зміни і доповлення до статті 4 Закону України

 про підприємництво дозволять.

      1.  Узагальнити в одному законодавчому акті всі діяльності,

 що підлягають ліцензуванні в галузі зв'язку.

      2.  Розкрити  поняття надання послуг зв'язку на мережах, що

 будуються і технічно обслуговуються ліцензіатами.

      3.   Чітко  розмежувати  послуги  державних  підприємств  і

 об'єднань  зв'язку  та  послуги, що можуть надаватися суб'єктами

 недержавної  форми  власності  і  таким чином захистити інтереси

 держави.

      4.  Запровавдити ліцензування мереж проводового мовлення та

 місцевих  телефонних мереж зв'язку для їх подальшого розвитку за

 рахунок  залучення  коштів підприємств і організацій недержавної

 форми власності.

      Прийняття  запропонованих  змін  і  доповнень  не  потребує

 додаткових коштів із Державного бюджету України.

      Шановні  народні  депутати!  У  вас  на руках є порівняльна

 таблиця  до проекту Закону України про внесення змін і доповнень

 до  статті  4  Закону  України  про  підприємництво  та  Декрету

 Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року про об'єднання

 державних  підприємств  зв'язку  та  запровадження  ліцензування

 деяких видів діяльності в галузі зв'язку.

      Прошу  їх  розглянути  і  підпримати  запропонований проект

 закону. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Запитання  будуть.  Я  прошу записатись. 10 хвилин

 достатньо?  Будь  ласка,  виставте  10 хвилин. Симоненко, Одеса.

 Безуглий.  Симоненка нема. Безуглий. Семиноженко. Безуглий єсть?

 Будь ласка.

 

      БЕЗУГЛИЙ.

      Безуглий,  місто Каховка, Херсонщина. Шановний доповідач! Я

 б   хотів  задати  таке  питання.  І  зв'язок  і  про  доручення

 недержавної  форми  власності  по  пенсіям доставки повинен мати

 надійність.  Надійність  -це перш за все. На сьогодні ми знаємо,

 що  пошта  та, яка єсть, надійність зовсім потєряла: не доходять

 личти,  не  доходять  посилки людей. То якщо ви пропонуєте там і

 недержавні форми власності ці будуть -і зв'язок, і другі поштові

 ті  послуги  -де  буде надійність, на якій формі надійності вони

 будуть працювать?

 

      СТАРОДУБ.  Я  вважаю,  що сьогодні дійсно... Дякую, перш за

 все,  дякую  за  запитання.  І  воно дійсно має місце, воно дуже

 слушне,  тому що сьогодні не все зроблено в підприємствах галузі

 для  того,  щоб  задовільнити  потреби  наших споживачів. Але ми

 робимо  все  для  того,  щоб  якість надання послуг на державних

 підприємствах  покращилась і я думаю, відповідаючи на запитання,

 що  державні  підприємства  зв'язку  зроблять  все для того, щоб

 покращити   якість   надання  послуг  і  вона  буде  відповідати

 сьогоднішнім вимогам до нашої галузі. Дякую за запитання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Семиноженко. Хунов. Не бачу Семиноженко. Хунов,

 будь ласка, за ним - Лук'яненко.

      Хунов, нема? Лук'яненко, будь ласка. Кравчук.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО.

      (Нововолинський  виборчи  округ, 68, Лук'яненко, Українська

 респуліканська партія)

      Ви  кажете,  що, ну, міністерство зробить все для того, щоб

 пошта  працювала  краще.  Ви  знаєте,  ми  вже  мали  можливість

 напротязі  багатьох  років  переконатися,  що  закликами  це  не

 помагає. І листоноша одержує малу зарплату. Вона носить газети 2

 рази  в  тиждень,  а  то  і  раз  на тиждень. Примусити ви її не

 зможете.

      І  тому, я  хотів  би  почути  вашу  ще  трошки  докладнішу

 відповідь   на   тему,   чи  не  покращилось  би  обслуговування

 населення,  якби  ми  все  ж таки узаконили альтернативну службу

 зв'язку, обслуговування?

      Зараз   у  Луганській  області  така  альтернативна  служба

 виникла,   вона   оформилася   на   основі   законодавства   про

 підприємництво  і  діє. Так ось, я вважаю, що основою покращення

 всякої  роботи,  в тому числі і Міністерства зв'язку або взагалі

 системи  обслуговування  громадян,  є конкуренція. І тому, як ви

 дивитеся  на  те,  щоб  до  Міністерства  зв'язку було дозволено

 створення конкурентних підприємств по наданню послуг громадянам?

 

      СТАРОДУБ. Дякую, пане Лук'яненко.

      Сьогодні,  дійсно,  я  говорив,  що  дуже  знизились обсяги

 роботи   на  підприємствах  поштового  зв'язку.  І  впровадження

 конкуренції  в  галузі  ще більш зменшить обсяги, щ не дозволить

 підприємствам  сьогодні  мати  ту  розгалужену  мережу відділень

 зв'язку, яку сьогодні має Україна.

      Тому,  відповідаючи  на ваше запитання, я акцентую увагу на

 те,   що  державні  підприємства  зроблять  все,  для  того  щоб

 доставляти  пошту,  а  сьогодні  якість роботи дещо покращилась,

 доставляти  пошту,  в тому числі і пенсію разом з наданням інших

 послуг зв'язку. Мається на увазі в одному технологічному процесі

 доставляється  листи,  бандеролі, посилки і пенсія. Це дозволить

 зменшити витрати.

      Крім  того.  Для  покращення виплати пенсій ми сьогодні вже

 проводимо  експеримент видачі пенсій у відділеннях зв'язку через

 відкриття   особистіх   рахунків   пенсіонерів,   які  будуть  у

 відділенні  зв'язку.  І пенсіонеру не обов'язково буде приходити

 до  відділення  зв'язку,  він  може замовити по телефону, і йому

 пенсію принесуть у зручний для нього час. Це - перше.

      І друге. З метою зменшення платежів підприємств зв'язку, ми

 ввели  нові тарифи для виплати пенсій у відділенні зв'язку. Це -

 один  тариф,  він менший. А при виплаті пенсій і доставки додому

 він  залишається  тим,  яким він був -2, 5, 5 відсотків від суми

 виплати. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравчук, Олексієнко.

 

      КРАВЧУК. Прошу передати Марченку.

 

      МАРЧЕНКО.

      Владимир  Иванович,  спасибо. Уважаемый замминистра, я хочу

 задать вам вопрос. Не ошиблись ли вы, когда сказали, что создали

 систему    национальную,    телефония?   Я   представляю   завод

 автоматический телефонных станций, город Ромны. Я был избран еще

 в том созыве от этого завода. Завод выпускал телефонные станции,

 в том числе для телефонизации сельской местности.

      Сегодня  завод  стоит.  Сегодня  политика  государственная,

 финансировать    закупку   иностранного   оборудования,   причем

 совершенно  различных  систем,  6  систем.  Деньги  тратятся  на

 закупку   и  программного  обеспечения  разного,  и  аппаратного

 обеспечения  разного.  Сегодня  мой завод стоит и не только мой.

 Было обращение к вам и руководителей завода и депутатов, меры не

 предпринимаются.

      И  я  хотел  бы  как раз уточнить, не ошиблились ли, что вы

 создали  национальну систему, которая полностью и в техническом,

 и  в  программном обеспечении зависит от иностранных поставщиков

 от иностранных фирм. Уточните , пожалуйста.

 

      СТАРОДУБ М.М.  Я дійсно сказав, і ми впевнені в тому, що ми

 завершили,   позавчора   ввели,   28-го, автоматичну  міжнародну

 автоматичну  телефонну  станцію  в  місті  Луцьку, і на цьому ми

 завеишили  перший  етап  створення  Єдиної  національної системи

 зв'язку - перший  етап,  де  дозволили  нашим споживачам по всій

 Україні   користуватися  міжнародним  і  міжміським  зв'язком  з

 допомогою автоматичного набору.

      Крім  того,  також  впевнений,  що на 30% (це показали наші

 виміри),   на  30%  покращилась  якість  роботи  міжнародного  і

 міжміського зв'язку.

     Що стосується другого підпункту вашого запитання - створення

 мереж загального користування на базі сучасносго виробництва. Ми

 підтримуємо  сучасного виробника, але, на жаль, сьогодні немає в

 нашій державі підприємства, яке б випустило в комплексі системну

 станцію. Тому ми сьогодні грошей не даємо нікому, тому що ми всі

 гроші,  які  зароблені,  ми  вкладаєм на розбудову, перш за все,

 мереж  загального  користування,  первинної мережі для того, щоб

 можна  було,  залучивши  кошти  на  розвиток місцевих телефонних

 мереж, мати хороші з'єднувальні лінії.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексєєнко. Анісімов.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО В.К.

      Уважаемый  зам.  министра, в свое время, когда делили связь

 телефонную  и  почту, мы, многие депутаты и уже сегодня в зале 2

 из...  я  уже третий, говорим: не рано ли сделали разделение? Вы

 угробили почту -сегодня пенсионер добирается до той почты, ходит

 сам  получает... Так может быть, на этот переходной период, пока

 становление,  опять воссоединиться? Решать проблемы? Кто ж будет

 население  обслуживать?..  Вы сегодня живете более-менее за счет

 телефонной  связи  -  установили  высокие цены,  вы живете...  А

 остальным как делать?

 

      СТАРОДУБ  М.  М.  Дякую  за  запитання.  Я  хотів би трошки

 вернутися  до  того  моменту,  коли  було поставлене питання про

 необхідність    розподілу    двух    підгалузей   поштового   та

 електрозв'язку.

      Якщо  вернутися  10  років  тому, то взагалі галузь зв'язку

 розвивалася    за    рахунок    тих   послуг,   які   надавалися

 підприємствами поштовго зв'язку.  В загальних обсягах це було 70

 відсотків тарифних законів в галузі зв'язку. Пройшло ще 5 років,

 дещо  вирівнялась  кількість  послуг.  50  відсотків  надавалось

 послуг  зв'язку  підприємствами  електрозв'язку,  50 відсотків -

 поштового.

      На  жаль,  сьогодні  дуже  зменшився  обсяг  виробництва  в

 народному   господарстві   і   зменшились   обсяги  на  поштових

 підприємствах.  Тому  і  зменшилися  дійсно  тарифні  доходи від

 поштової  підгалузі,  але  сьогодні  тарифні  доходи на поштовій

 підгалузі  достатньо для того, щоб поштова підгалузь самостійно,

 самостійно,  повторюю, розвивалась в потрібному запрограмованому

 руслі.

      Що  стосується,  чи  своєчасно,  чи несвоєчасно. Дійсно, ми

 провели  розподіл підгалузі своєчасно. Це дозволило, перш за все,

 по  електрозв'язку  сконцентрувати  зусилля на розвиток зв'язку,

 маючи  достатньо  як  своїх  коштів,  так  і  коштів,  залучених

 підприємств   недержавної   власності.   А   поштовому   зв'язку

 сконцентрувати увагу на якості послуг зв'язку.

      Я  вважаю,  що  пройде  ще  рік-два, вирівняється економіка

 України,  і  вирівняються  положення і в поштовому зв'язку. Воно

 буде більш стабільним і економічно сильним.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

      178 , Запорожье, Анисимов.

      Уважаемый  замминистра,  пользуясь  вашим  присутствием, я

 хотел  бы  поставить  несколько  вопросов и сделать определенные

 пожелания министерству.

      Ну,  первое. Я думаю, здесь народные депутаты согласятся со

 мной,  что  сегодня, принимая своих граждан и избирателей, часть

 из вопросов, стоит вопрос о телефонизации, и не всего населения,

 а  конкретно  тех  людей,  которых мы, практически, обманули, то

 есть,  вышестоящие  органы  управления.  Идет  речь  о ветеранах

 Великой отечественной войны.

      Поэтому скажите, перспектива решения проблемы телефонизации

 в  Украине  и  по регионам, если имеются у вас такие сведения, и

 хотелось   бы,   чтобы  вы  вернулись  в  качестве  контроля  по

 выполнению   решения   всех  структур  власти  по  телефонизации

 участников  Великой  Отечественной войны, которая была обещана к

 50-летию   Победы.   Потому   что   есть  субкективные,  и  есть

 обкективные  причины.  Поэтому  давайте  уберем  то,  что  можно

 убрать,  а  сделав  контроль,  вы  увидите,  что  грубейшие есть

 нарушения и невыполнение этого Постановления и Указа Президента.

 

      СТАРОДУБ.   Дякую  за  запитання.  Дійсно,  запитанян  дуже

 слушне.  Відповідаючи  на  нього  я сказав би так, що стосується

 програми.

      Сьогодні  у нас на мережах загального користування є більше

 7  мільйонів  телефонів,  але 50%, тобто, 3 мільйони ще сьогодні

 заяв  громадян,  які  потребують  телефонізації їхнього житла. З

 них,  на  жаль,  з  кожним  роком,  не зважаючи на те, що ми 20%

 всього обсягу телефонізації, ми все ж таки задовольняємо потреби

 аших ветеранів війни.

      Треба  сказати,  що  дещо  зменшується  кількість ветеранів

 війни не отримують  наших послуг, тобто не мають телефонів.

      Але  ми  вважаємо,  що  ,  залучивши  недержавних структур,

 залучивши  кошти  підприємств і громадян, таким чином ми 20% цих

 коштів,  і  це  заложено  в  програмі,  направляємо на установку

 телефонів у наших ветеранів.

      Хочу   ще   сказати,   що  з  кожним  роком  все  складніше

 встановлювати  ці  телефони.  Чому? Тому що залишаються найбільш

 віддалені  від телефонних станцій будинки, яким ще потребують. А

 це додаткових коштів потребує на будівництво мереж.

      Вважаю,  що  з  допомогою  місцевих  органів влади, тому що

 сьогодні  фінансування  проходить  за  рахунок державних коштів,

 місцевих  коштів.  І  якщо будуть... А вони також зменьшилися. І

 треба  сказати,  що  сьогодні більше 20 відсотків від можливості

 міністерства не фінансується міцевими органами. Тобто ми могли б

 зробити  і більше, але нам не дають коштів. А сьогодні, на жаль,

 я  ще  раз кажу, коштів потребується все більше і більше на один

 номер  телефону  для  пільговика.  Але це у нас є на контролі, є

 розроблена  програма,  ми  дещо  відстаєм,  але  вона  у  нас на

 контролі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Микола Михайлович.

      Слово    надається    Негоді    Олександру    Олексійовичу,

 генеральному   директору   Національного   космічного   агенства

 України. Будь ласка.

      Скільки вам часу?

 

      НЕГОДА  О.  О.  Шановний  Олександре  Миколайовичу, шановні

 народні депутати.

      Прийнятий   15   листопада   Закон   України  про  космічну

 діяльність,  створив правову базу Української космічної галузі і

 став першим важливим кроком у розбудові національного космічного

 права.  На  розвиток  положень  цього  закону  космічне агенство

 здійснює  комплекс  заходів  щодо подальшого розвитку космічного

 права  і  горманізації  його  з  чинним законодавством. Одним із

 найважливіших   напрямків   сьогоднішнього  дня  є  встановлення

 нормативно-правових  рамок  комерційного  використання космічної

 техніки  та  технології  з  метою  захисту  інтересів держави та

 створення  передумов  входження  вітчизняної космічної галузі на

 світовий ринок   косімчних послуг  і технологій.

      Шановні  народні депутати, проект закону, винесенний на ваш

 розгляд,  вирішує  одну  із таких проблем. Він встановлює основу

 для  здійснення  комерційно-космічних  проектів,  пов'язанних із

 запуском та експлуатацією космічних систем зв'язку.

      На    світовому   космічному   ринку   в   найближчий   час

 передбачається  розгортання  більш, як тисячі космічних апаратів

 для  реалізації  проектів  глобальних систем зв'язку та передачі

 інформації  аких,  як Глобалстар, (............), (............)

 та інших.

      Українські  ракетні  носії  "Зеніт"  та "Циклон" мають дуже

 високі   шанси  стати  лідерами  на  світому  ринку  комерційних

 космічних запусків.

      Першим  серйозним  успіхом  на  цьому ринку була перемога в

 конкурентній  боротьбі с провідними фірмами США, Росії, Франції,

 Китаю щодо реалізації проекту ".........."

      України  виграла  тендор  на  право  запуску  36  космічних

 апаратів.  Крім  цього,  Україна  отримала  право на експлуаацію

 цієїю   системи,  доступ  до  високих  технологій,  а  також  на

 встановлення  на території України центральної станції керування

 цією системою, яка буде обслуговувати  16 країн світу.

      Загальна  сума  доходів  від  запуску штучних супутників та

 експлуатацію   системи   глобального  зв'язку  на  протязі  лише

 ближайший  3  років складе більш, як 200 мільйонів американських

 доларів.

      Зміст доповнень  до  статті  11  Закону України про зв'язок

 направлений,  по-перше,  на розширення дії цього закону на сферу

 супутникового  зв'язку.  І,  по-друге,  на  створення  умов  для

 безпосередньої  часті  України в експлуаатації глобальних систем

 супутникового зв'язку.

      Ці  заходи повністю відповідають, як потребам національного

 законодавства,  так і відповідним рішенням Всесвітнього форуму з

 питань електрозв'язку та Комітету ООН по космосу.

      Прийняття цих доповнень приводить нормативно-правову базу у

 відповідність  до  науково-технічного  про  прогресу сьогодення,

 гармонізує  чинне  законодавство і сучасними міжнародноправовими

 нормами та принципами.

      Прошу  вас, шановні народні депутати, підтримати зазначений

 проект  змін  до Закону про зв'язок, який, без сумніву, враховує

 державні  інтереси,  буде  сприяти інтеграції України в світовий

 ринок, збереженню та нарощуванню потенціалу високотехнологічного

 сектору національної економіки.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  будуть  до Олександра Олексійовича?

 Запишіться, будь ласка.

      5 хвилин достатньо? Виставте 5 хвилин.

      Бондаренко, Соболєв.

 

      БОНДАРЕНКО.

      Володимир Бондаренко, місто Київ, група "Реформи". Шановний

 Олександре  Олексійовичу!  Сьогодні вам мабуть відомо, що тисячі

 людей   постраждали   від   того,   що   хтось  не  санціоновано

 підключається до їх радіотелефонів або до інших телефонів і цими

 скаргами завалені сьогодні Укртелеком і інші організації, які їх

 розглядають.  Чи  не  вважаєте  ви  за  потрібне  вжити негайних

 заходів   по   технічному  захисту  апаратури,  по  ліцензуванню

 апаратури,  які  повинна  використовуватись  по  Україні і треба

 законодавчо  закріпити ці положення. Тому що громадянин, який не

 використовує  неліцензований  в  Україні  апарат,  не  має право

 скаржитись,  але  той,  хто  ліцензував,  має бути захищений від

 такого  втручання,  коли  бабуся  80-річна  за переговори з Лас-

 Вегасом або ще з кимось вимушена платити стільки грошей, що вона

 за  все  своє життя на пенсіях не заробить. І це в основному ці,

 так звані,  секс-лінії і таке  інше.

 

      НЕГОДА.  2  грудня  цього  року  Кабінет  Міністрів прийняв

 Постанову  "Про  створення  єдиної  системи спутникової передачі

 інформації".  Головна  мета  цієї  постанови  -захист  інтересів

 держави   в  вопросах  передачі  інформації  та  зв'язку.  І  ми

 розпочали  роботу  разом  зі  Службою  безпеки,  з  Мінобороною,

 Мінзв'язку.  Ми  розпочали  роботу  по  захисту  інформації,  по

 захисту інформаційного простору нашої держави. Тому питання, які

 ви поставили, це є одним із, по-перше, завдань цієї системи.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв. Пронюк.

 

      СОБОЛЄВ.

      Соболєв,  Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Шановний  доповідачу!  У  нас,  наприклад,  в  Запорізькому

 регіоні  склалась  дуже  цікава  ситуація,  коли  іде  установка

 апаратів    виключно    однієї    системи,    які    не   можуть

 використовуватись  з  іншими апаратами. Це приводить до того, що

 фактично  населення є обмеженим в користуванні різними апаратами

 різних  систем.  ну,  перш  за  все, вітчизняного виробництва. А

 фактично  оплата  за  послуги іде та саме. Чи є якась можливість

 врегулювати це питання?

 

      НЕГОДА.  Шановні народні депутати, це питання я, мабуть, не

 зможу,  професійно  відповісти на це питання, тому що це питання

 Міністерства   зв'язку   і   технічні  політики,  які  проводить

 Міністерство зв'язку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пронюк. Кризський.

 

      ПРОНЮК.

      (Тисменецький,     205,     Євген     Пронюк,    Українська

 республіканська партія)

      Пане  доповідачу,  мене цікавить таке. По-перше, я вдячний,

 що  ви  нам  розповіли  про свої успіхи. Ми, справді, стежимо за

 успіхами  України  в  галузі  космічного зв'язку, і тут не треба

 поступатися  і  далі, тому що для цього була створена база нашим

 потенціалом.

      Але  я  хотів  би вас ось що спитати. Оце внесення зміни до

 закону,  скільки  воно  буде коштувати? Бо ми зараз прицюємо над

 бюджетом, і мене цікавить цей момент. Будь ласка.

 

      НЕГОДА.  Ніяких  затрат  бюджету  не  потребують  ці зміни,

 ніяких затрат не потребують.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кризський. Радько.

      Кризського не бачу. Радько, будь ласка.

 

      РАДЬКО.

      Дякую.

      Шановний доповідачу, я хотів задати запитання попередньому,

 але  ж  задаю  його вам. Сьогодні багато колективних господарств

 відключаються  від  телефонізації  за  невиплату  за  них. Як ви

 відповісте на те, що ми вводимо супутниковий телефонний зв'язок,

 але   держава   не   виплачує  за  здану  продукцію  колективним

 господарствам. Тобто, який зв'язок буде у наших голів колгоспів?

      Дякую.

 

      НЕГОДА. Це теж не моє питання. Але я відповім вам так. Що у

 світі  супутниковий  зв'язок  займає  десь 10-15 % від загальної

 мощності   системи  зв'язку.  І  якраз  от  зв'язок  з  далекими

 районами -це функції супутникового зв'язку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко. Павловський.

 

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемые  депутаты,  я  прошу  вас  поддержать  изменение,

 которое  вносит  агенстводля  того,  чтобы  защитить  и получить

 источники  финансирования  развития  нашей  космической техники.

 Просто  сегодня  это крайне необходимо. Необходимо по нескольким

 причинам.  И  самое  главное в том, чтобы мы сохранили научную и

 производственную  базу, как основу нашего государства. А вот вам

 я  вопрос  все-таки  хочу  сказать,  я  буду  голосовать за ваши

 поправки.  Только  хотел  бы задать вопрос такого плана. Основой

 сегодня  и  инетеллектом  Украины  является  военно-промышленный

 комплекс,  космическая  отрасль и машиностроение. Не считаете ли

 вы,  что  изменив  даже и проголосовав за ваши поправки, система

 приватизации, которая разрушает технологические комплексы, в том

 числе  и  космических  комплексов  или  технологий  изготовления

 космических  систем.  Не  считаете ли вы, что все-таки через эту

 разрушительную  систему  мы потеряем и космическую связь так же,

 как промышленный комплекс и машинотроение. Спасибо.

 

      НЕГОДА.   Я  убежден,  что  за  5  лет  работы  в  условиях

 независимой  Украины  нам  удалось  осуществить  комплекс мер по

 защите  национальной  космической  промышленности.  За  5 лет мы

 ретрустуризировали  основные  предприятия,  сконцентрировали все

 ресурсы  и  финансовые,  и  материальные ресурсы на ограниченном

 числе  предприятий. Четко выделили предприятия, которые подлежат

 акционированию,  где  преобладает  не  менее 80 процентов акций,

 принадлежит государству.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ  М.А.

      Народний   депутат   Павловський   Михайло  Антонович,  406

 виборчий окгург, місто Хмельницький.

      Шановний Олексадре Олексійовичу, скажіть будь ласка, чи є і

 в  якій час ви маєте намір реалізувати таку систему зв'язку, яку

 можна  було  використовувати  для  навігації і для інших цілей в

 народному  господарстві.  А  в  цілому  я  дякую за відповідь, і

 закликаю  народний депутатів підтримати ці зміни, тому що дійсно

 вони будуть на користь нашій державі. Дякую.

 

      НЕГОДА.  В  1999 році буде розгортатися національна система

 супутникового  зв'язку  "Либідь"  (яка  має назву "Либідь"), яка

 відповість і на проблеми зв'язку, і на проблеми навігації.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Олександр Олексійович, сідайте, будь

 ласка.

      Кожушко Олександр Михайлович, голова комісії.

      Запросіть людей до залу!..

 

      КОЖУШКО О.М.

      Уважаемые коллеги,  я  хочу  просто  сказать вам - мы вчера

 бурно  обсуждали  вопрос  и были претензии в том, что комиссия и

 голова   комиссии   рассматривает   только   все,   что  было  в

 госдуарстве.

      Вот  вам пример: наша комиссиия рассмотрела и считает своим

 долгом  и  поддержала  предложение Правительства, о том, что без

 11-й   статьи   о   связи   разрешить  лицензирование  проводить

 непосредственно  предприятию.  И  я  вам  гарантирую  в  том (мы

 детально  рассматривали),  что  это принесет прибыль государству

 даже в следующем году -  если мы доживем, с этой трибуны вы меня

 спросите по этому вопросу.

      Второй вопрос, который здесь задавали Министерству связи. Я

 хочу  сказать вам, что на нашей комиссии рассматривался вопрос о

 том, чтобы загрузить наши заводы (о том, что говорил вот товарищ

 Марченко),   и   результаты   этого   рассмотрения  (это  прошло

 месяцев... то есть полтора года) - в прошлому году...  в текущем

 году  в  Луганске смонтирована станция на базе Днепропетровского

 завода.  И мы Правительству рекомендовали и дальнейшее внедрение

 этих станций, и в плане работы... работы Министерства связи есть

 план внедрения таких станций производства украинских заводов.

      Кто  был  на выставке связи, тот должен был посмотреть, там

 выступали  как  раз  именно  предприятия,  которые  вырабатывают

 продукцию для Министерства связи, и я могу сказать, что сейчас и

 в    ближайшее    время    будет    все-таки   приоритет   наших

 товаропроизводителей,  или  по  научной  разработке,  и  они  по

 качеству не ниже, чем зарубежные.

      Суть  сегодня,  товарищи, заключается в том, что необходимо

 три  закона  -закон  о  связи,  закон о предпринимательстве -4-я

 статья, и декрет Кабинета Министров привести в соответствие, они

 все  три закона нами приняты, проголосованы, это не дает никаких

 дополнительных  средств, наоборот, как я сказал, Украины получит

 прибыль от космической связи в этом вопросе.

      Спасибо. Если есть вопросы?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання будуть до Олександра Михайловича?

      Спасибі, сідайте.

      Шановні  колеги, є бажаючі висловіть свої думки? Немає. Все

 зрозуміло.  Я  просив  би  розібраться,  і давайте проголосуєм і

 підтримаєм  цей  законопроект про внесення змін відповідних, про

 які було сказано. Готові, да? Включайте систему.

 

      "За" -

      Сизенко  просить, не встиг. Будь ласка. Я прошу, голосуйте,

 як хочете, але "за". Будь ласка, повторіть.

 

      "За" -

      Спасибі. Це - інша справа.

      Слухається  питання  про  зауваження  Президента України до

 Закону  України  про  відповідальність  за несвоєчасне виконання

 грошових  зобов'язань.  Суслов Віктор Іванович -голова Комісії з

 питань фінансів і банківської системи. Будь ласка.

 

       СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые народные депутаты, на этой сессии Верховный Совет

 Украины  уже  принял ряд законопроектов, нацеленных на смягчение

 платежного    кризиса   и   разблокирование   расчетных   счетов

 предприятий.  Сегодня вам будет предложено еще три законопроекта

 на эту же тему.

      К   сожалению   мы   должны  начать  рассмотрение  вопросов

 предодоления   платежного   кризиса   с  рассмотрения  зауважень

 Президента  Украины  до  Закона  Украины  об  ответственности за

 несвоевременное  выполнение денежных обязательств.

      Этот  закон был принят 22 ноября этого года. Кратко напомню

 суть  закона.  Суть  сводится к тому, что Верховный Совет принял

 решение  о  понижение размера пени за несвоевременное выполнение

 денежных обязательств предприятиями.

      Было  установлено законодательством, что размер пени должен

 составлять  не  менее  полпроцента  в  день, или по состоянию на

 сегодня  180%  в  год,  мы  с  вами  приняли  решение,  что пеня

 устанавливается  по  соглашению  сторон,  но  не более удвоенной

 учентной ставки Национального банка, то есть 80% в год.

      Тем   самым   мы   уменьшили  размер  начисляемой  пени  за

 несвоевременное выполнение денежных обязательств предприятиями.

      Надо  сказать,  что  Президент  Украины  не  имеет  никаких

 замечаний  к  содержанию  закона. Он полностью согласился с этим

 законом,  но,  как  вы видите из сравнительной таблицы, замечания

 Президента сводятся к одному -к предложению перенести срок ввода

 в  действие  закона. В соответствии с принятой нами нормой закон

 должен  вступить  в  действие  с  о дня опубликования, Президент

 Украины  предлагает ввести его в действие с 1 февраля следующего

 ода,  мотивируя  это  необходимостью перезаключения контрактов и

 договоров  между  субкектами предпринимательской деятельности. У

 нас  есть  заключение  Юридического  отдела, оно вам роздано, из

 которого  следует,  что с юридической точки зрения такое условие

 не  является  обязательным,  так  как  после введения в действие

 закона,  естественно,  договора будут выполняться на основе этой

 нормы закона и в действительности изменять срок ввода в действие

 закона  по  этой причине, по мотиву необходимости перезаключения

 договоров   нет  необходимости.

      В  связи  с  этим наша комиссия приняла решение -предложить

 Верховному  Совету  проголосовать за отклонение вето Президента,

 но,  к  сожалению,  я  смотрю  многих  депутатов нет. Если мы не

 наберем  300  голосов,  то  с  тем,  чтобы очень нужный закон не

 пропал,  тогда  уже  прийдется принимать решение о более позднем

 строке  ввода  в  действие  закона, но предприятия будут платить

 повышенную пеню  лишний месяц в итоге.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  Віктора  Івановича  запитання? Запишіться,

 будь   ласка.   Проголосуєм,  безперечно.  5  хвилин  достатньо?

 Достатньо.

      Кузьменко,  Павловський.

 

      КУЗЬМЕНКО.

      Спасибі,  Віктор  Іванович.  Сергій  Кузьменко,  Запоріжжя,

 "Комуністи України".

      Скажіть,  будь  ласка,  цей  закон,  який пом'якшує, так би

 мовити,  ситуацію,  а  згідно з принципами законодавства все, що

 пом'якшує,  має зворотну силу. Чи має зворотну силу цей закон? І

 таким   чином  чи  не  є  таким  же  не  небезпечним  зауваження

 Президента?

 

      СУСЛОВ  В. І. Вы понимаете, зауваження Президента сводяться

 только к переносу даты ввода в действие закона. Поэтому, если мы

 принимаем решение, что он вводится с дня опубликования, просто с

 дня   опубликования   будет  начисляться  меньший  размер  пени,

 независимо от того, что больший может быть указан в тех или иных

 договорах. И все.

      Поэтому принятие решения, допустим, об отклонении вето -это

 в  интересах  предприятий,  которые вынуждены платить повышенную

 пеню.  И  те, кто работают  в промышленности или в любой отрасли

 производства прекрасно знают, что на сегодня основная проблема -

 это  даже  не  проблема понижения налоговых ставок, это проблема

 накопленных  задолжденностей, в том числе по пене. И вот если мы

 хотим  предотвратить  дальнейшее  наростание  этого  финансового

 кома, мы должны принять такое решение.

      Поэтому  проблемы  вообще,  так  сказать,   ввода  закона в

 действие  задним  числом  или  как-то  иначе  здесь  вообще нет.

 Поэтому  еще  раз  прошу поставить на голосование предложение по

 отклонению  вето,  ну  а  дальше  уже в зависимости от принятого

 решения.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Народний  депутат  Павловський,  406  виборчий округ, місто

 Хмельницький.

      Шановні  народні депутати! Я хочу закликати вас, що давайте

 ми  приймемо  рішення,  щоб  проголосувати  у  вівторок  зранку,

 оскільки сьогодні буде важко виконати ці умови.

      А,  Віктор Іванович, у мене таке до вас запитання. Скажіть,

 будь  ласка,  яка доля от в цих санкція, цих штрафах промислових

 підприємств і інших суб'єктів підприємницької діяльності? Щоб ми

 розуміли, кого ми маємо підтримати. Будь ласка.

 

      СУСЛОВ  В. І.  Я,   к сожалению, не взял и у нас нет точных

 данных  по  доле  промышленных  предприятий  и  других  в  общих

 размерах  пени.  Кое-какие  данные  вы  найдете  в приложении ко

 второму  Закону  статистические  про   реструктуризацию долговых

 обязательств.  Посмотрите  там.  Но, к сожалению, у меня с собой

 всей  этой  статистики  нет, но это и не важно, потому что важно

 понимание принципа.

      Если мы вообще не принимаем решение, то и дальше продолжает

 действовать норма о начислении пени не менее полпроцента в день,

 что слишком много при сниженых темпах инфляции.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску, Кулаков.

 

      ПОПЕСКУ.

      Попеску, 434 округ. Олександре Миколайовичу, прошу передати

 слово від Чернівецької делегації депутату Довганчину 436 округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ДОВГАНЧИН.

      Дякую.  436, Кельменецький виборчий округ, Селянська партія

 України.  Шановний Віктор Іванович! Звичайно я погоджуюся і наша

 вся  делегація погоджується з тим, що вето необхідно відхилити і

 будем  голосувати  "за",  але чи є це вихід із ситуації? Напевно

 станом  на  1  січня треба списати оці всі штрафні санкції і так

 далі,  тому  що  вони  будуть  лиш  накопичувати борги і ніякого

 економічного ефекту не дадуть, тільки буде чехарда і нерозберіха

 у взаєморосчетах і так дальше. Дякую.

 

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемые народные депутаты! На тему списания

 и  реструктуризации  задолженности  вам роздан отдельный закон -

 обратите  на него внимание -который так и называется "О списании

 и   рестрктуризации   задолженности   плательщиков   налогов  по

 состоянию на 1 сентября 1996 года", где все детально расписано.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кулаков. Сизенко.

 

      КУЛАКОВ.

      Прошу  передати  слово  Пєхоті  Володимиру  Юлійовичу,  374

 округ.

 

      ПЄХОТА В.Ю.

      Віктор  Іванович,  вам  не  здається, що ми оцю пеню просто

 автоматично  переносимо.  Коли  була банківська ставка за кредит

 240  -300 процентів, було 0, 5 нормально. А зараз, коли 0, 5 -це

 180 процентів річних. Тому я вас підтримую, але разом з тим хочу

 звернути  увагу,  що  бюджеті на слідуючий рік ми теж закладаємо

 підвищену  плату  за пеню 0, 5 процентів для сільхозвиробника і,

 на  мій  погляд, це десь 4, 5 рази більше, ніж сьогодні кредитна

 ставка.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемый Владимир Юлиевич, в том то и суть

 закона,   что   выяснилось,  что  при  снижении  темпа  инфляции

 фиксированые  0, 5 процента в день -это слишком много. Отсюда мы

 с  вами  должны  сделать  вывод  о том, что в законодательстве в

 наших  условиях  вообще  неправильно  законодательно  утверждать

 фиксированую  величину  пени.  Ни  полпроцента,  ни одну десятую

 процента,   потому  что  иначе  в  зависимости  от  ситуации  мы

 оперативно  должны  будем  принимать решения об изменении ставки

 пени.  Поэтому  мы  привязали  эту ставку к ставке Национального

 банка.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сизенко.

 

      СИЗЕНКО.

      (177,    Жовтневий,    Запорожье,    фракция   коммунистов,

 Всеукраинский союз рабочих)

      Уважаемый  Виктор  Иванович, я готов поддержать именно этот

 проект,   потому  что,  действительно,  сегодня  ситуация  очень

 непростая, вы совершенно справедливо заметили, что выход сегодня

 вот такой более оптимальный. Хотя лучше было бы преодолеть вето.

      Но я хотел бы, пользуясь тем, что вы находитесь на трибуне,

 попросить   вас,  уважаемый  Виктор  Иванович,  сообщить  нашим,

 скажем,  руководителям  предприятий  о  том,  что  постановление

 Национального банка, связанное с уменьшением процента на выплату

 заработной платы с 50 до 15, это, вы знаете, постановление ь 316

 Национального  банка  Украины,  отменено. Потому что поступают и

 продолжают   поступать   телеграммы  руководителей  предприятий,

 которые  в ужасе от этого постановления в канун Нового года, где

 задолженность  и  так  растет, а вопрос остается этот. Поэтому я

 знаю,  что  отменено,  но, тем не менее, многие директора еще об

 этом, к сожалению, не имеют информации.

      Я попросил бы вас, Виктор Иванович, об этом сообщить.

      Спасибо.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные депутаты, это вопрос, с

 которым  обращались  очень многие из вас в комиссию. Комиссия во

 вторник на этой неделе рассмотрела эту проблему, приняла решение

 рекомендовать  Национальному  банку  отменить  свою телеграмму и

 восстановить  прежний порядок использования средств, поступающих

 на  счета  предприятия, предприятий. Эта телеграмма Национальным

 банком  на  места  уже  направлена.  Таким образом, восстановлен

 прежний порядок использования средств на зарплату, на неотложные

 нужды и т.д.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Віктор Іванович, сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги,  є  необхідність  обговорювати? Підтримаєм

 закон? Я ставлю на голосування.

      Володимир Романович, голосуєм.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не зрозумів, що?

 

      "За"

      Шановні  колеги!  Одну  хвилиночку.  У  нас у залі достаньо

 людей, сядьте на свої місця, будь ласка. І давайте проголосуємо.

 Єльяшкевич,  ви  ж організований чоловік. Сідайте, будь ласка. Я

 прошу   зайняти   місця,  і  ми  300  голосів  наберемо.  Хорошо

 розприділіться.  Приготувалися.  А  тепер  голосуємо.  Включайте

 систему. Поможіть Григорію Дмитровичу. Я прошу голосувати.

 

      "За" -

      Кузьменко  не  встиг. Я ще. Одну хвилинку. Василь Іванович,

 займайте  місця.  Давайте  проголосуємо.  В  залі 336 депутатів.

 Терьохін  підтримує,  що  ще  потрібно? Лавриненко. Все спасибі.

 Голосуємо. Руками не можна, бо довго рахувати. Голосуємо "за".

 

      "За" -

      Спасибі. Переноситься на вівторок.

      Заперечень нема?

     (Ш у м   у   з а л і)

      Слухається....  значить,  заперечень  нема, щоб на вівторок

 перенести  голосування? Я прошу підтримати, проголосувать за це.

 (Ш у м у з а л і) За перенесення на вівторок!

 

      "За" -

      Слухається  Закон  про  проект  Закону України про внесення

 змін   до  статті  4  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  про

 стягнення невіднесених у строк податків і неподаткових платежів.

 Немировський Володимир Лукич, секретар Комісії з питань фінансів

 і банківської діяльності. Будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

      Уважаемые  коллеги,  этот  закон  относится к тому составу,

 который мы только что обговорювалы...

      Значит,  суть его заключается...  очень  короткая.   Старая

 редакция  закона  гласит  следующим  образом:  "Після закінчення

 встановлених  строків оплати відповідних платежів невнесена сума

 вважається  недоїмкою  і  стягується з нараховуванням пені, якщо

 законодавством  України  не встановлюється стягнення недоїмки за

 окремими  платежами  без нарахування пені. Пеня нараховується із

 сум  недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день плати,

 в розмірах,  встановлених  законодавством,  за  окремими  видами

 платежів.  Якщо законодавство стосується окремих видів платежів,

 розміри пені  не встановлено - нарахування пені на суму недоїмки

 проводиться у розмірі 0,3% суми недоїмки".  И если это перевести

 на нормальный язык, это примерно 120% годовых.

      Предлагается  комиссией  поправка следующего порядка: "Пеня

 сум  недоїмки  нараховується в розмірі 120% від облікової ставки

 Національного банку України від суми недоплати".

      В  чем  суть  этой  поправки?  Она  реагирует  на ситуации,

 которые  складываются  инфляционным  процессом  и,  практически,

 выравнивает образовавшуюся пеню к получаемому кредиту, на уровне

 получаемого  кредита  по ставке при финансировании Национального

 банка.

      Есть  предложение  принять  эту поправку. Она решает многие

 проблемы.  Я  должен  сказать,  что  по  некоторым  налогам есть

 штрафные  санкции  от  5 процентов до 0, 2. По некоторым налогам

 нет  пени.  Но этот первый пункт это все учитывает. Суть в этом.

 Пояснений это не требует.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  до  Володимира  Лукича  є, да? Будь

 ласка. Є запитання? Єсть, єсть запитання, будь ласка запишіться.

 5 хвилин. Довганчин, Вітренко.

 

      ДОВГАНЧИН.

      Дякую,  436  Кельменецький виборчий округ, Селянська партія

 України.

      Шановний Володимир Лукич, іде мова про те, щоб стягувати чи

 не  стягувати  пеню  і  так далі. Коли вже піде мова про те, щоб

 стягувати  пеню  з  держави  і  з  тих  інших,  хто  не  платить

 товаровиробникам,  тому що товаровиробникам, значить, ми бачимо,

 і будем пеню стягувать і так далі.

      А  якщо не розраховується держава з товаровиробниками, коли

 вже цю пеню будем стягувать? Або пенсіонерам, зарплату, пенсію і

 так далі.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Я согласен по последнему, что вы говорите по

 пенсии  и по зарплате, потому что мы не приняли часть статтей по

 Закону по оплате труда.

      Что   касается   по   расчетам  с  товаровиробниками,  надо

 применять  законодательство.  Оно довольно жесткое. Значит, если

 это  касается  денежных  платежей  и  взаимоотношений  налоговой

 инспекции с предприятиями, там та же самая норма имеется.

      Что  касается  неуплаты  за  продукцию,  надо применять еще

 декрет  Кабинета  Министров,  который  предусматривает  довольно

 жесткие  меры по неуплоченным суммам. Но только наши предприятия

 не хотят это применять , бояться сложности взаимоотношений.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лукич, Довганчин мав на увазі, чи хоч

 було   таке   в   практиці   за  5  років,  якщо  господарствам,

 товаровиробникам не виплачується своєчасно, та хтось перерахував

 хоча б по коефіцієнту.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Законодательная  база  имелась, но надо было

 проявлять инициативу именно предприятиям.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь  ласка,  Довганчин  незадоволений,  Будь

 ласка, дайте їм.

 

      ДОВГАНЧИН.  Шановний  Володимире  Лукич, теоретично-то воно

 так, а практично, не    ............. , понімаєте?

      Передає  виробник  в  державу  чи  в  державну увснатову до

 арбітражного   суду  і  завжди  виграє  представник  держави,  а

 товаровиробник  залишається при своїх інтересах. І крім того, ще

 мусить  платити за позов велику суму. Так що, напевно, необхідно

 міняти законоадвство, там нічого  не получаєтсья.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Я  согласен  с  вами, но есть еще один метод

 ввзыскания   этой   задолженности.   Это  предприятие  должно  в

 налоговую  инспекцию  дать  сведения, акт сверки о неплатежах и

 согласно этого акта имеет право взыскивать штрафные санкции.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Це фантазія.

      Вітренко, Степенко.

 

      ВІТРЕНКО.  Шановний Володимир Лукич, а не робили ви аналіз,

 чому  замість  того,  щоб  в  умовах  кризи,  і,  як всі кажуть,

 ринкової  економіки,  диференціювати  ставку за пеню, бо різні є

 причини   невиплати   у  термін  виправданий.  Ви  приводите  до

 однакової  ставки.  І,  нівелюючи всі відмінності і про державне

 зобов'язання,  і  інші  галузі  є, які не сплачуують не за своєю

 виною, ви якраз цим рішенням граєте на користь мафіозній державі

 сьогодні.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Дуже велике спасибі, але ви не читали першого

 пункту. Тут написано так:

      "Після  закінчення  встановлених строків сплати відповідних

 платежів,  невнесена  сума  вважається  недоїмкою і стягується з

 нарахуванням пені, якщо законоадвством України не встановлюється

 стягнення  недоїмки  за  окремими платежами без нарахування пені

 або  по другим........."

      Це поставлена границя стягнення пені, а не нівелювання, это

 предел верхний установлен.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Степенко, Піхота.

 

      СТЕПЕНКО.    Дякую.

      Я  бачу,  що  я  відповіді  все  одно  не  получу  на  своє

 запитання,  а буду виступать, скажу.

      Просто  я  б  хотів,  щоб  ви  мені  чітко  відповів.  Коли

 готуються  отакі  документи,  з  надією  народ України, особливо

 селяни  дивляться,  що  ми зробим, дійсно, щось, щоб не задушить

 свого  товаровиробника.  Так  от  я ще раз вам задаю питання. Чи

 пропоблялись   в   комісії,  щоб  розглянуть  в  пакеті  те,  що

 заборгувала  держава  різним  колгоспам  чи  КСП? Я офіційно вам

 заявляю те, що ви кажете, не стосується бюджетних організацій. і

 якщо ми будем ці притензії пред'являть, у нас ніхто ці притензії

 не  прийме.  То,  щоб  подивитися і сказать, навести порядок з 1

 січня,  оце  взаємозалік  проводим, оце винна держава, оце винні

 державні  установи,  винна  армія і так дальше, а дальше наводим

 порядок.  І  якщо  господарству не сплатила держава кошти, то на

 неї ніяка пеня нараховуватися не повинна буть.

      І  до вас, Олександре Миколайовичу. Я в письмовій формі дав

 вам  запитання  і просив вас. Ви сказали, що буде все зроблено і

 давали  ви  протокольне  доручення, щоб підготувати рішення таке

 Верховної  Ради,  що  нестягувати  пені із тих товаровиробників,

 яким   держава   заборгувала   за   здану   сільськогосподарську

 продукцію.

      Дякую.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Спасибі  за запитання. Але це питанняь буде

 слідуючим, де розглядається рішення комісії про реструкторизацію

 заборгованості.   Воно   там   (............)   до  мелочи,  все

 рпозписано.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пєхота.

 

      ПЄХОТА.

      Дякую.  Коли  вводили  Закон  про  пеню,  тоя голосував за,

 рахуючи,  що  це  дасть  можливість  подолати  платіжну  кризу і

 навести  порядок  з  платежами.  Але  сьогодні я переконався, що

 главним  неплатником  являється  бюджет,  і не платять податки в

 бюджет, тобто створились умови, коли для багатьох підприємств, в

 тому   числі  для  будівельників,  яким  не  сплачено  гроши  за

 виконання  роботи,  наросли  дуже  великі  нарахування  пені  по

 несплаті.

      Тому  я буду підтримувати. Але скажіть, будь ласка, разом з

 тим ви думали, як і дисципліну підняти цих платежів?

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.     Безусловно,    должна    быть    обоюдная

 ответсвенность.  Поэтому  все те законы, которые налоги проходят

 через нашу комисиию, мы предусматриваем и ответсвенность бюджета

 перед    плательщиками    и   предприятиями.   Практически   она

 тождественна то, что мы предлагаем по нашей комиссии.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні  народні  депутати! Я хотів трошки полегшити участь

 Воломира  Немировського.  Справа  в тому, що тут не йдеться мова

 про  підвищення  пені або встановлення додаткової пені. Навпаки,

 сьогодні  існує  розбіг  від  300  відсотків  по  року  до  1500

 відсотків  по  року  для платників податку. Це неймовірно високі

 зобов'язання.  Тому і пропонується комісією встановити розмір на

 сьогодні,  наприклад,  пені  60  відсотків  річних. Але повністю

 треба  погодитися  з  депутатом  Довганчиним про те, що має бути

 написано  фраза, що не тільки по зобов'язаннях платників податку

 перед   бюджетом,  але  також  по  зобов'язаннях  бюджету  перед

 платниками податку отака пеня. І ми всіх помиримо в цьому залі.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Ну  еще  вот  такую деталь я должен сказать.

 Что,  допустим,  40  процентов  Национального  банка  ставка  по

 кредиам  -это не вечно, это в период инфляции. Нормальная ставка

 должна быть где-то в пределах 5-7 процентов.

      Если  это  120   процентов  этой  ставки, значит получается

 примерно  до 10 процентов от сумы платежей за год. Сравнивайте с

 тем, что мы плотим. Сегодня мы практически по некоторым платежам

 плотим штрафные санкции за год 1600-1800 процентов.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, Володимир Лукич.

      Єсть  бажаючі виступити. Є записані. Будь лдаска, висвітіть

 хто  там  у нас. 4 депутати. 15 хвилин, я думаю, достатньо, будь

 ласка.

      Степенко, Пилипчук.

 

      СТЕПЕНКО.

      Шановні  депутати! Шановний Головуючи! Шановні колеги! Я не

 буду довго сьогодні виступать. Я просто хочу, що ми розглядаєм 3

 важливих   документи.  І  хочу  підтримать  пропозицію.  Те,  що

 стягується  за  кожний день прострочки отчисляються в розмір 120

 годових.  Все-рівно  120  процентів.  Тому,  якщо  стягувать, то

 потрібно  не  більше,  як  десь 30-40 процентів. Тому що 120 -це

 надзвичайно багато.

      І друге. Взаємовідповідальність платників податку і ті, хто

 ці  податки  стягує.  Повірте  мені, якщо ми не зменшим... ну не

 розберемося  оцю  нерозберіху,  ніяких  у нас полегшень, ніякого

 порядку  в  цьому  питанні  не буде.

      Я,  може,  одни  із  первих,  хто  говорив  за  дисципліну,

 відповідальність,  і  обов'язкова плата всіх платежів, які єсть.

 Для  цього  єсть держава. Але щоб це було чесно, щоб це було по-

 державном.  А  не  щоб  це  було  так, що у селян чи у виробника

 забрали, а їм не віддають і потім ще й нараховують податки.

      Я   конкретно   говорю.   І   хотів   все-таки,   Олександр

 Миколайович,  ви сьогодні головуєте на засіданні, щоби ну взявся

 і  допоміг  все-таки оце, що крик душі селян, це не мій. Коли ми

 винні  за  електроенергію,  за  газ,  ви  знаєте,  в безспірному

 порядку   стягуються   платежі.   І   от  парадоксальна  картина

 складається.  Господарству должні бюджетні організації 10 тисяч,

 20  тисяч  гривнів.  Ніхто  податку  не  платить. А господарство

 вимушено платить -вірніше не податку, а пені -платить і пеню. Ну

 скажіть,  це ж не  по-людські, це ж не  по-державному.

      Тому  я ще раз вношу пропозицію: розібрати іці всі 3, що на

 1  вересня  -мені  не  зрозуміло  чому  на  1 вересня, а не на 1

 жовтня.  Хто  це його таке придумав.(...........) слідуюче будем

 розглядать,  я  вже  виступать  не  буду, я і там записаний. Я б

 хотів, щоб ми розглянули оце в комплексі і дійсно навели в цьому

 плані порядок.

      І  ще  є пропозиція конкретна -провести взаємозалік. Щоб не

 так,  як  ми  його  колись проводили: якщо погоджується той, хто

 винен,  то тоді проводиться взаємозалік. А якщо не погоджується,

 то  єсть  не  дає  згоди,  то  не проводиться. Тому я вважаю, що

 зменшити  до  30  процентів  нарахування  пені  річних, провести

 взаємозалік   і   зробить   взаємовідповідальність  механізму  і

 платників податку, і ті, хто цей податок стягує. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипчук. Єльяшкевич.

 

      ПИЛИПЧУК.

      Шановні  колеги,  те,  що  ми  повинні  навести  порядок із

 проблемою  неплатежів,  ні  в  кого  не виникає сумніву. Але цей

 процес   повинен  бути  двостороннім.  На  сьогоднішній  день  є

 ситуація,   які   я  зараз  змоделюю.  На  сьогоднішній  день  у

 підприємств є заборгованість, наприклад, перед місцевим бюджетом

 і є заборгованість Державного бюджету перед підприємствами. І на

 рахунку  грошей  нуль, і позитивне сальдо заборгованості. Тобто,

 бюджет більше винен, ніж винне підприємство.

      Якщо  ми  приймем у цьому вигляді законопроект, то ситуація

 не   зміниться.   Ми   повинні   записати  тут,  що  проводиться

 взаємозалік заборгованості між всіма рівнями бюджету.

      Друге.  На  сьогоднішній  день  є  заборгованість  держави,

 наприклад,  перед  виробниками сільськогосподарської сировини за

 1995  рік і за 1996 рік. І по цих обсягах заборгованості держава

 несе  таку  саму  відповідальність.  І  для  того,  щоб працював

 механізм розрахунків, слід також записати в цьому законопроекті,

 що   по   заборгованості   держави   перед  підприємством  також

 нараховується  пеня  і нараховуються штрафи. А потім проводиться

 взаємозалік заборгованості.

      І  взагалі,  в нас система неплатежів -це є на сьогоднішній

 день  окрема проблема, якій слід було б посвятити одне засідання

 парламенту  і  винести пакет законопроектів для розв'язання цієї

 проблеми, тому що в наступному році це може призвести до підриву

 економіки або необхідності випускать емосійні гроші, кредити для

 погашення    і   взаємозаліку   заборгованості.   Таким   чином,

 підтримуючи  суть  внесених  доповнень  і  змін, я пропонував би

 розширить  і  забезпечить  однакову відповідальність як платника

 перед  державою, так і держави за невиконанні зобов'язання перед

 платником.

      І  друге.  Що взаємозобов'язання непогашені, щоб проводився

 взаємозалік. В такому випадку це спрацює. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Будь ласка свої пропозиції, Володимир

 Мифодієвич, дайте.

      Єльяшкевич, Вітренко.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.    Ельяшкевич,   Херсон,   депутатская   группа

 "Реформы".  Уважаемые  коллеги,  то,  что  предалагает комиссия,

 безусловно  понижает размер пени, и это надо приветствовать, так

 как  мы  уже  не  в первый раз это делаем. Мы привязываем размер

 пени  к  учетной  ставке  Национального  банка. 120 процентов от

 учетной ставки Национального банка на сегодняшний день это будет

 означать 48 процентов годовых. Потому что сегодня учетная ставка

 40  процентов  годовых.  С  увелечением  или  уменьшением  будет

 изменяться  размер  пени,  но  он будет четко привязан к учетной

 ставке Национального банка.

      Безусловно  предложение надо поддержать, потому что раньше,

 к   сожалению,  пеня  была  неоправдано  завышена  и  фактически

 искусственно    приводила    к   банкротству   многие   субкекты

 предпринимательской    деятельности.    Однако,    здесь    есть

 существенные  редакционные правки. К сожалению, когда выходил из

 комиссии документ, не было расписано о том, что пеня начисляется

 из  сумм недоимки за каждый день просрочки, так как отсюда можно

 понять,  что  пеня является разовым штрафом, так как написано. А

 это  не  так.  И  надо написать не в размере 120 процентов, а из

 расчета  120  процентов  от  учетной  ставки Национального банка

 Украины.    Учетная    ставка    Национального   банка   Украины

 рассчитывается  процентов  годовых  обычно,  и поэтому она может

 пересчитана  в  месячные, в дневные, чтобы привязаться к пене за

 каждый день просрочки платежа.

      Таким  образом,  не  будет  никаких  сомнений в том, что мы

 приняли  текст,  понятный  для налогоплательщика и для Налоговой

 инспекции,  что  пеня  рассчитываться,  исходя из учетной ставки

 Национального  банка за каждый день просрочки, но с учетом того,

 что   эта   учетная  ставка  Национального  банка,  естественно,

 коррегируется на ежедневную ставку. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Вітренко, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Конотопський   виборчий  округ,  Прогресивна  Соціалістична

 партія України.

      Шановні  колеги,  задаючи  питання  колезі Немировському, я

 якраз  і  хотіла  почути  від  нього,  яким же чином, покращуючи

 закон,  (і  ви  дивіться, як сказано у передмові, що "враховуючи

 важливість  законопроекту  для поліпшення фінансово-економічного

 становища підприємств, для регулювання податкових правовідносин,

 послаблення  кризи  платежів"),  яким  же  чином  врахували,  що

 сьогодні   найбільшим   боржником  являється  держава?!  Держава

 сьогодні  не...  нічого  не  повертає  сільському  господарству,

 добиває  його,  а  потім  ще згадує якісь там більшовицькі часи,

 коли грабували село... Так так як сьогодні грабують село, так це

 був  тільки коротесенький термін, коли була продразвьорстка, ось

 тоді  дійсно  так  поступали  із  селом...  А  сьогодні  це  вже

 розтягнулось  на  5  років, і забираючи зерно вже і врожаю 1994,

 1995 і 1996 року, держава нічого не повертає.

      Вона  веде себе так не тільки з селом, вона так себе веде з

 підприємствами  легкої  промисловості  -вона замовляє для Армії,

 для міліції (ви подивіться, сьогодні, до речі, свято міліції, я,

 використовуючи  трибуну,  пропоную  сьогодні  нам  перейменувати

 міліцію  у поліцію, бо така сита, така нахабна, така антинародна

 може  називатись  тільки  поліцією, а не міліцією...), і ось для

 всіх  цих  -військових,  поліцейських  і  інших структур держава

 замовляє   у   підприємств  і  нічого  не  повертає!  Нічого  не

 повертаючи,   дивіться,   тепер  закладється  поправка,  що  120

 відсотків від  обліковой  ставки  Національного банку. Це, ясно,

 принизить  сьогоднішній  грабунок  деяких  підприємств,  але  це

 ніяким  чином не буде стосуватись держави.

      І  я  пропоную  в  такому  вигляді цю поправку до закону не

 приймати, а прийняти її,  додавши  у  розрахунках,  дійсно,  120

 відсотків,  а  не у розмірі, бо це різниця є. Але записавиши, що

 пеня  подвоюється,  тобто  хай  вона  буде  вдвічі більше у тому

 випадку,  коли  боржником виступає держава. Ми повинні примусити

 сьогодні державу розрахуватися. І це якраз примусить її і ввести

 декларування  доходів,  і  зробити інвентарізацію майна, яке є в

 державі, і, нарешті, з багатих брати податки -все те, що не хоче

 робити уряд Лазаренка, протаскуючи бюджет.

      І  те,  що ми вчора не прийняли бюджет в першому читанні, і

 те,  що  вчора  все ж таки зал повернув його на доопрацювання, і

 своїм   рішенням   ви   сказали   привести  у  відповідність  до

 Конституції України, тобто ми, Верховна Рада, зобов'язали зробити

 бюджет   в   нормальній   податковій   політиці  із  соціальними

 гарантіями,  це  є  свідоцтво того, що держава повинна змінювати

 свою політику.

      Тоді  не  добивати  пенею  ми  будемо  виробинків, а будемо

 з'ясовувати  стосунки між державою, перш за все, і виробництвом,

 і  між  підприємствами,  в тому числі. В такому випадку поправку

 треба буде прийняти. А якщо не внести зміни, вона своєї ролі для

 пом'якшення  кризи чи вихода з неї не зіграє, і голосувати за неї

 недоречно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, таким чином, Немировський, будь

 ласка, для заключення доповідач.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Я  абсолютно  согласен  с  теми замечаниями,

 которые  были  сделаны,  но  только надо учесть еще одну деталь.

 Взаємозалік цієї поправки не стосується так само, як і обов'язки

 бюджету.    Це   ми   обов'язково   повинні   ці   обязательства

 предусмотреть,  когда будем принимать налоговые доходы. Вот все,

 что я хотел сказать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Володимир Лукич.

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ЯМКОВИЙ....  Володимир  Лукич,  вся  біда  в нас в тому, що

 неплатежі і державі, підприємствам, і підприємствам одних іншим,

 що сьогодні у нас немає чіткої договірної системи договорів, яка

 б  зобов'язувала  ці підприємства виконувати їх і відповідати за

 їх  виконання.  Нема  як між державними підприємствами, нема між

 самими ж підприємствами.

       Візьмемо,  наприклад,  чи  ті ж хлібоприймальні пункти, чи

 візьмемо  управлінян  бувше  нафтопродуктів,  і є нафтобази, які

 забезпечували колгоспи, вони сьогодні складають  договори? Ні.

      Так   от,  нам  треба  якрах  і  скласти  такий  закон  про

 обов'язковість  заключення договорів. І тоді на основі договорів

 буде  відповідальність  і  сторін,  і  там передбачати і штрафні

 санкції, які би захистили товаровиробника.

      А  зараз  відповідальність одних  перед другими.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Я  понимаю  вас, вы хотите сказать, что надо

 внести поправки в закон о підприємництві!

      Так  тогда  давайте будем разрабативать і вносіть -вопросов

 нет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги,  я  думаю,  що  ви  всі прийшли до єдиного

 висновку,  що  нам  цей закон з відповідними поправками потрібно

 прийняти  в  першому  читанні,  і на слідуючому тижні пленарному

 винести  з  урахуванням тих поправок для його затвердження. нема

 інших  думок?  Тому що поправки, дійсно, настільки слушті у всіх

 виступах  без  виключення.  Тому  я  ставлю  на голосування, щоб

 приняти  цей  закон  в першому читанні, і на слідуючому тижні ми

 його винесемо для остаточного  прийняття.

      Будь ласка.

 

      "За" -

            (Ш у м  у  з а л і)

      Гетьман  Вадим Петрович просто не встиг. Не встиг чи рук не

 хватило?

      Будь ласка, головуємо. Володимир Юліанович, обома руками.

 

      "За"-

      Спасибі. Приймається.

      Слухається  питання  про проект Закону України про списання

 структоризацію  податкових зобов'язань платників податків станом

 на 1 вересня  1996 року.

      Доповідає  Суслов Віктор Іванович, голова комісії.

 

      СУСЛОВ  В.І.

      Уважаемые  народные депутаты, Комиссия по вопросам финансов

 и  банковской  деятельности  вносит  на  рассмотрение Верховного

 Совета    Украины   проект   Закона   Украины   о   списании   и

 реструкторизации  налоговых обязательств плательщиков налогов по

 состоянию на 1 сентября 1996 года.

      Хотя  этот проект готовился комиссией, но я хочу специально

 отметить,  что  его  основой послужила статья 8 Закона Украины о

 платежах  на  территории  Украины,  то  есть того известного вам

 законопроекта,  который  подвался  Кабинетом  Министров в пакете

 налоговых законопроектов на рассмотрение Верховного Совета.

      Уже  тогда  в  процессе  обсуждения  была  отмечена многими

 депутатами    прогрессивность    содержания   8   статьи   этого

 законопроекта  и уже тогда вносились предложения о принятии этой

 статьи в первом чтении.

      Я тем не менее преполагаю, что сегодня развернется довольно

 обстоятельная дискуссия по этому проекту. Прежде всего в связи с

 тем,  то  с  некоторой  задержкой, но наконец сегодня, вам также

 роздан  проект  Кабинета  Министров  про  здійснення платежів на

 території    України    та   порядок   забезпечення   податкових

 зобов'язань.  То  есть  это  проект,  который представляет собой

 доработаный  проект  Закона о платежах.

      Безусловно,  этот проект мы рассмотрим также не зависимо от

 того,  который  мы,  так  сказать,  от  рассматриваемого  сейчас

 законопроекта, поданого   комиссией.

      Что я хотел  бы  в  связи  с этим отметить. Надо четко себе

 понять,   что  проблема списания и реструкторизации задолжености

 по  состоянию  на  1  сентября  1996  года  -это самостоятельная

 проблема.   Те   проекты,   которые   подает  Кабинет  Министров

 устанавливают,  как общие принципы изменения в законодательстве,

 общие нормы меняют, так одновременно и содержат конкретные нормы

 по  частному  случаю. С точки зрения построения законодательства

 конечно  правильно  выделить  проблему списания реструктуризации

 задолженности в отдельный закон. Что наша комиссия и сделала.

      Этот   закон   должен  быть  принят  нами,  как  я  считаю,

 окончательно  на  следующей  неделе.  Дело  в том, что следующая

 неделя  последняя перед Новым годом. Потом у нас будет перерыв в

 пленарных   заседаниях   до   15   января.   Нерешение  проблемы

 неплатежей,  нерешение  проблемы  накопленных  задолженностей не

 позволит разблокировать  расчетные счета предприятий.

      И обратите специально внимание на то, что неразблокирование

 счетов   до   нуля  сводит  эффективность  любых  законопроектов

 связанных  налообложением. Что бы вы лучше это поняли, я скажу и

 так,  что  мы могли бы сегодня установить нулевые ставки налогов

 по  всем налогам сразу, и это не облегчит положение предприятий,

 потому   что   у  них  накоплены  такие  обязательства,  включая

 неуплаченные  налоги, начисленные штрафные санкции, пеню, что им

 нужно  будет  несколько  лет  на  то,  чтобы расчитаться с этими

 обязательствами даже неуплачивая текущих налогов.

      И  вот  этим  определяется  срочность  внесения рассморения

 вопроса и необходимость принятия решения.

      Коротко  по  сути законопроекта. Оратите внимание, откройте

 просто  екст,  я бегло пройду по тексту, чтобы пояснить основные

 идеи, которые закладывались в этот проект.

      Итак. В 1 статье  определяется понятие плательщиков налогов

 для   этого   законопроекта.   Тем  самым  мы  определяем  какие

 предприятия   получат   право  на  списание  и  реструктуризацию

 задолженности.   Это   предприятия  промышленности,  транспорта,

 агропромышленного    строительного   комплекса.   Такой   подход

 соответствует  уже  принятому  Верховным  Советом  подходу  в 28

 статье   Закона   о  бюджете,  когда  мы  принимали  решение  по

 отстрочке.   И   этот   подход   отличается   от   предлагаемого

 правительством.   Отличается   он  тем,  что  мы  не  предлагаем

 списывать   задолженность,   например,   для  банков,  страховых

 компаний и других предприятий в финансовой сфере.

      Далее.  Дается понятие налоговых обязательств в пункте 1. 2

 и  это  конкретизируется  в  пункте  1. 4. То есть, в отличие от

 правительственного законопроета комиссия сочла необходимым четко

 определить  -по каким именно платежам может проводиться списание

 задолженности  и  реструктуризация этой задолженности. А именно,

 мы  считаем, что мы не должны, допустим, прощать задолженность о

 акцизному    сбору,    поскольку    речь   идет   о   реализации

 высоколиквидных  продуктов. мы считаем, что мы не должны прощать

 задолженность  по  налогов  от  импорта  товаров, потому что это

 тоже,  как правило, осуществляется посредническими организациями

 и  там  речь  идет  то...  в  основном тоже о завозке достаточно

 высоколиквидной   продукции и там есть  возможность заплатить.

      Кроме   того,   по   мнению   комиссии,   нельзя  списывать

 задолженность  в  Пенсионный  фонд  на  сегодня, учитывая тжелое

 состояние Пенсионного фонда, нехватку среств на выплату пенсий.

      Ну,  короче  говоря,  в  пункте 1. 4 вы видите перечень тех

 налогов  и  сборов,  по которым предлагается провести списание и

 реструктуризацию  задолженности.  А именно: налог на добавленную

 стоимость,  налог на прибыль предприятий, плата за землю, взносы

 в   иновационный   фонд,   плата  за  специальное  использование

 природных   ресурсов,   отчисление   на  строительство,  ремонт,

 содержание  автомобильных  дорог,  взносы  в Чернобыльский фонд,

 взносы  в  фонд  содействия  занятости  населения,  коммунальный

 податок.

      В статье 2 устанавливается, что все налоговые обязательства

 по  упомянутым  видам  налогов  и сборов, которые возникли до 31

 декабря   1993   года,   должны   быть   списаны.   Кроме  того,

 обязательства  по  уплате  начисленных  пени и штрафных санкций,

 которые  возникли  с 1 января 1994 года по 31 декабря 1995 года,

 также  должны  быть  списаны.  Остальная  задолженность подлежит

 реструктуризации  в  соответствии  с  порядком,  установленным в

 статье 3 этого закона. Устанавливается, что предприятия, которые

 имеют  налоговые  обязательства,  возникшие  в период с 1 января

 1994   года   до   31   сентября   1996  года,  имеют  право  на

 реструктуризацию  таких  податковых  обязательств,  в  том числе

 суммы  налоговых  обязательств  без  учета  начисленных  пени  и

 штрафных  санкций,  которые  возникли с 1 января 1994 года по 31

 декабря  1995,  подлежат  реструктуризации  путем  рассрочки  их

 уплаты  сроком  на  120  месяцев,  то  есть  на 10 лет с оплатой

 равными  частями ежеквартально. А суммы податковых обязательств,

 которые  возникли  в  период с 1 января 1996 года по 31 сентября

 1996 года, включая пеню и штрафные санкцие за этот год, подлежат

 реструктуризации  тожа  на 120 месяцев с оплатой равными частями

 ежемесячно.

      Статья   4   устанавливает   порядок   принятия  решения  о

 реструктуризации задолженности. Да, что особенно важно, статья 3

 устанавливает    также,   что   реструктурированные   податковые

 налоговые  обязательства не подлежат индексации, на них не могут

 начисляться  проценты, как по налоговому кредиту, а также пеня и

 штрафные  санкции,  с тем, чтобы исключить дальнейший рост этого

 финансового кома.

      В   статье   4   установлен   порядок  принятия  решений  о

 реструктуризации   задолженности.   Это   заявительный  порядок.

 Предприятие  получает  право обратиться в свой налоговый орган с

 тем,  чтобы  проинформировать, что на основании этого закона оно

 приняло  решение  о  реструктуризации  задолжености. Важны нормы

 статьи  5,  которая устаналивает ответственность за неисполнение

 условий  оплаты ретруструктиризированых податковых обязательств.

 Здесь  устанавливается право державных государственных налоговых

 органов,     взимать     реструструктиризированные     налоговые

 обязательства в случае просрочки платежа в бесспорном порядке, а

 также  обязанность  налоговых  органов  в  случае  неуплаты этих

 обязательств  на  протяжении  3  месяцев подряд, по прошествии 5

 месяцев  после введения в действие этого закона обратиться в суд

 о  признании  плательщика  неплатежеспособным или банкротом. Это

 чрезвычайно  важная  мера,  поскольку  нельзя  до  бесконечности

 прощать  неплательщикам.  В  конце  концов  должна  наступать  и

 реальная ответсвенность.

      В заключительных положениях говорится о том, что списание и

 реструктуризаци    налоговых    обязательств    проводятся   как

 одноразовая   мера   и  никакого  дальнейшего  продолжения  этой

 ретрустуризации не должно быть.

      Далее.  Я  в этой статье хотел бы обратить ваше внимание на

 принципиально   важное   положение   о   том,  что  задолженость

 плательщиков   налогов,   по   налогам,  сборам  и  обязательным

 платежам,   в   том   числе  по  платежам  за  превышение  фонда

 споживання, по платежам в отраслевые и другие фонды обязтельство

 уплаты,  которых не предусмотрено . 14 статьей Закона о системе

 налогообложения  и  2  статьей  Закона о государственном бюджете

 Украины  на  этот  год  списываются  и  оплате  не  подлежат. Вы

 понимаете,  что  в  условиях  платежного  кризиса,  когда  у нас

 существует дополнительно к законодательно установленным платежам

 масса    всяких    отраслевых   и   специальных   платежей,   не

 предусмотренных   законодательством,   мы   не   можем  оставить

 обязательность  уплаты  для  плательщиков  по  этим платежам. Мы

 предлагаем  эти  обязательства  списать  окончательно.  Ну,  как

 незаконные,  да...

      Спасибо,  таково  вкратце  содержание закона. Закон, как вы

 видите,   чрезвычайно   важный   и   сложный.  Поэтому  комиссия

 предлагает  сегодня  его  окончательно  не  принимать. Принять в

 первом  чтении  и  дать  поручение на следующей неделе внести во

 втором чтении -  с  учетом также тех предложений, которые поданы

 Правительством.  Но  предложения  Правительства  в этой части, в

 основном, аналогичны (за исключением некоторых различий, которые

 мы  обсудить  могли  бы  специально  при  втором  чтении закона).

 Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання будуть? Запишіться, будь ласка.

 (Ш у м   у   з а л і) Це, щоб ви не орієнтувалися, а дали право

 головуючому...  Скільки  відведем  часу?  15  хвилин.  Погодили.

 Виставте, будь ласка,  15 хвилин.

      Череп. Шейко.

 

      ЧЕРЕП В.І.

      350 виборчий округ.

      Шановний  Віктор  Іванович!  Наша  Комісія з питань базових

 галузей  неодноразово  підіймали  це  питання  - про списання та

 реструктуризацію  податкових зобов'язань, і цілком підтримує всі

 висновки вашої комісії.

      Ясна  річ,  що  ті  ж  самі  будівельники, які за 2 роки за

 побудовані  об'єкти  не  отримали  оплати,  а витрати є... І так

 далі...

      Я  підтримую  вашу думку відносно розсрочки на 10 років -на

 120  місяців.  У  мене  одне коротеньке запитання. Скажіть, будь

 ласка,   там,   де  сказано,  значить,  стаття  у  нас  3.  5  -

 "Реструктовані  податки  зобов'язень не підлягають індексації" і

 так   далі.   Як  на  цю  статю  є  думка  урядових  структур  і

 Міністерства  фінансів,  чи  погоджено це з ними? Ця стаття дуже

 важлива,  і  вона  потрібна  для  нас, але я хотів би вашу думку

 знати.

      Дякую.

 

      СУСЛОВ.  В проекте, который подавался раньше Кабмином, этой

 нормы  не  было,  но  по  нашему мнению, она логично вытекает из

 самой   идеи   списания,   реструктаризации   задолженности.  Мы

 посчетали  необходимым  ее  ввести  с тем, чтобы не было попыток

 трактовать  рассрочку  платежей  как налоговый кредит, а у нас в

 законе  есть, в законодательстве, возможность это трактовать как

 налоговый кредит с начислением соответствующих процентов.

      Но  я абсолютно уверен, что в этой части у нас противоречий

 с правительством не будет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шейко, Мірошниченко.

 

      ШЕЙКО.

      444 Бобровицький виборчий округ.

      Шановний Віктор Іванович, по податкових зобов'язаннях на 01.

 01.94, це з вашої записки, пропонується списати, як безнадйних,

 три млн. гривень і реструктуризувати майже півтора мільярди. Я б

 хотів  би  знати  хоча  би  приблизно,  що  це  за  боржники? Це

 підприємства, державні, приватні, колективні чи якісь інші форми

 власності?  І  чи  враховані, скажіть будь  ласка,  оці  суми  -

 пролангації в проекті державного бюджету на 94 рік?

      І  ще  один  момент. Скажіть, будь ласка, скільки юридичних

 осіб  хоч  наближено є у зв'язку з податковими зобов'язаннями за

 вашим  проектом  потенцінйними  сьогодні банкрутами? І як на ваш

 погляд, може все-таки було б доцільніше оголосити частину таких

 підприємств  банкрутами  і  провести  санацію  чи обов'язково те

 робити, що пропонує ваша комісія?

 

      СУСЛОВ.    Уважаемые   народные   депутаты,   смысл   этого

 законопроекта,   с   моей   точки  зрения,  я  обкяснил  и  хочу

 подчеркнуть  еще  раз.  Без  прынятыя  такого  решения,  меры по

 снижению  налогов  не окажут никакого влияния на оживление нашей

 производственной  активности,  так как у подавляющего ольшинства

 предприятий есть накопленнай задолженность.

      В  связи с этим, ну, конечно, справедливы просьбы депутатов

 дасть  достаточно  полный статистический анализ по плательщикам,

 по  видам налогов, по задолженности по налогам, отдельно по пене

 и так далее.

      Но  я  вам  должен  сказать,  что  такого  анализа  нам  не

 представило  Правительство, когда оно нам подавало проект Закона

 о платежах.

      И, к сожалению, наша статистика исчерпывающим таки анализом

 не  располагает. Мы смогли дать вам то, что есть в пояснительной

 записке,   и   дополнительно   по  данным  Державной  податковоё

 администрации у вас приложена таблица -розрахунок сум податкових

 зобов'язань  ілі непогашеної заборгованості по податках та інших

 обов'язкових  платежах  до  бюджету,  крім  заборгованості перед

 пенсійним   фондом,  поскільки  заборгованість  перед  пенсійним

 фондом мы предлагаем  не списывать.

       Вы  видите,  что  общая  величина  задолженности,  которая

 возникла  с  1  января  1994  по  31  декабря 1995 составила 904

 миллиона гривень, по налогам это расписано, по санкциям -здесь у

 нас  данные  есть.  Я  согласен,  что это скудные данные, но ими

 можно  пользоваться  для  того,  чтобы  получить приблизительную

 оценку тех сумм, которые подлежат списанию и реструктуризации.

      Ч  то  же  до оценки колическва потенциальных банкротов, то

 если  бы  мы  исходили  из  просроченных  обязательств,  которые

 сегодня  не  выполняются,  то мы могли бы сказать, наверное, что

 больше 80 или 90% украинских предприятий потенциальные банкроты.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошніченко, Судніцин.

 

      МІРОШНІЧЕНКО.  Спасибо.

      Прошу   передать  слово  Шевченко  Виктору  Ивановичу  -133

 избирательный округ.

 

      ШЕВЧЕНКО.

      Александр  Николаевич,  у  меня  первый  вопрос к вам очень

 короткий. И второй к докладчику.

      Первое,  Александр  Николаевич,  как вот вы считаете: такой

 серьезнейший вопрос, который сегодня мы рассматриваем, раздав на

 руки  в 10 часов утра и в 11 принимать решение? Серьезно это или

 нет?  Первый  вопрос.  Я  считаю его надо сегодня вообще снять с

 повестки дня.

      Ну,  и  второй, коль уже мы его рассматриваем. Но я задавал

 этот   вопрос   присутсвующему   здесь  вице-премьеру  господину

 Пинзинику,  занесенному,  как  и  Шпеку, в зеленую книгу мировым

 сообществом  о  недоторканости.  Он не понимает этого вопроса.

      К  вам  Виктор  Иванович.  Ну,  вот  долги,  которые  имеет

 государственное   предприятие,   крупные   предприятия,  которые

 сложились   за   1994-1995  год,  когда  искусственно  созданное

 временное  правительство  проводило  губительную для предприятий

 политику  по  неоднократному  увеличению  цен  на энергоресурсы,

 уголь  в  частности,  против  воли  и  мнения  всех руковдителей

 предприятия.  И  в  тоже  самое время сдерживала искусственно...

 держала  два  курса  доллора: один 12 тысяч для тех предприятий,

 которые  обязаны  были,  согласно закону, продавать валюту, и 36

 тысяч  для  всех коммерасантов. И когда докладывало Министерство

 промышленности  здесь,  приводились цифры, что именно в эти годы

 все предприятия потеряли оборотные средства.

      То  скажите,  пожалуйства,  вы,  Виктор Иванович уважаемый,

 реально  ли вообще погашение этих долгов, которые образовались в

 1994-1995  годах  по  вине  Пинзеника и Шпека и им подобным? Или

 может   быть   есть   смысл   отнести   погашение   этих  долгов

 (............)  15 лет?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вікторе  Івановичу,  я  відповім. До мене було

 перше  запитання.  Ми,  дійсно,  вчора  ви  одержали цей закон у

 другій   половині.  Комісія  розглянула,  підготували,  ми  його

 роздали  сьогодні  так,  як  ви  і  сказали:  у нас час був дуже

 обмеженний.

      Будь ласка, Віктор Іванович.

 

      СУСЛОВ  В.  І. Значит, уважаемые народные депутаты, лично я

 абсолютно  с  вами  согласен,  что закон исключительно сложный и

 исключительно   серьйозный.   И,   конечно,  плохо,  если  такой

 законопроект  роздается  сегодня и рассматривается сегодня.

      Но  я зотел бы вам напромнить, что принципиальные положения

 этого  законопроекта  содержались в статье 8 Закона о платежах и

 таким  образом  работаем  с  этим проектом уже около месяца. Это

 перевое.

      Второе.  К сожалению, мы были вынуждены ждать до последнего

 дня  доработанного  проекта  Закона  Правительства о  платежах и

 недождавшись,  вчера    мы  приняли  решение  о  внесении  этого

 законопроекта,  понимая срочность решения проблемы. Так ведь? Мы

 можем сейчас перенести рассмотрение в первом чтении на следующую

 неделю,  понимая,  что  в  этом  случае закон окончательно будет

 принят после 15 января.

      Таким  образом  будет  дополнително  задержка  связанная  с

 блокированием счетов предприятий.

      Да,  что  касается  ответственности  государства,  ну можна

 ставить в таком общем виде, но конечно ответа так мы не получим.

 Вообще тветственность государства, мы четко должны понимать, что

 государство  может  отвечать  только Государственным бюджетом. И

 какие  бы здесь не возникали прогрессивные идеи о том, что можно

 что-то   стянуть  с  государства,  начислить  на  него  пеню  за

 несвоевременные расчеты и процее -это все будет, если нами будет

 принято,  взято  с  Государственного  бюджета,  то есть, за счет

 уменьшения  финансирования социальных и других программ. Поэтому

 мы  не  должны идти по этому пути. Мы должны идти по пути сейчас

 создания  условий  для нормальной работы предприятий. И вот этот

 законопроект эту цель и ставит.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Судницин, Сас.

 

      СУДНИЦИН.

      Судницин, Запорожье, депутатская группа "Реформы".

      Уважаемы  Виктор  Иванович! Вот из статьи 1. 1 следует, что

 налоги  у  нас  платят  предприятия  транспорта, промышленности,

 агропромышленного  комплекса  и  так далее. Но ведь налоги у нас

 также  платят  и  бюджетные  организации,  в том числе и местные

 Советы народных депутатов.

      Так  вот возникае вопрос. Почему в этом законе не отражено,

 что  если  уж  производить  реструктуризацию  долгов,  то  нужно

 включать  и  бюджетные  организации,  и  местные Советы народных

 депутатов.  То  есть,  в  комплексе решать этот вопрос. Это один

 вопрос.

      И  второй.  А  как быть с картотекой? Она ликвидируется или

 это еще отдельно нужно рассматривать?

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Значит,  уважаемые  народные  депутаты, что

 касается органов государственного управления, как то Советы -это

 бюджетные  организации,  они  финансируются  из бюджета и они не

 являются    плетельщиками    налогов.    Поэтому   нет   никакой

 необходимости,   так  сказать,  им  какие-то  тут  задолженности

 прощать.

      Именно  для  целей  этого  закона  здесь  вводится  понятие

 плательщиков  налогов и, соответственно, по  этому  списку  этих

 плательщиков   для  них  проводятся  списание  задолженностей  и

 реструктуризация.

      Ну   а  что  касается  картотеки,  в  даном  случае  разные

 предприятия  окажутся, конечно, в разном  положении. То есть, не

 списывается  вся  задолженность и для всех. Для ряда предприятий

 конечно  налоговые  обязательства  будут  сохранены,  но  вопрос

 сохранения картотеки -это не вопрос этого закона. Мы уже приняли

 с   вами  Закон  о  внесении  изменией  в  24  статью  Закона  о

 предприятиях   в   Украине,  где  установили  право  предприятий

 самостоятельно  распоряжаться  средствами. Это шаг к уничтожению

 картотеки.   Мы   приняли   решение,   правда,   не  поддержаное

 Президентом,  но  внесем  еще  раз в другой форме об ограничении

 права  бесспорного  списания  средств  предприятий  и  это  тоже

 послужит  сокращению  картотеки  бесспорного списания.

      То   есть,  я  хотел  бы  подчеркнуть,  что  Верховна  Рада

 достаточно системна и в комплексе подходит к проблеме разрешения

 кризиса неплетежей. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сас. Карнаух.

 

      САС,  231  виборчий округ, Кіровоградщина, Селянська партія

 України.

      Шановний Вікторе Івановичу! У мене виникає сумнів з приводу

 розблокування розрахункових рахунків підприємств. Основним... Це

 основне завдання, яке, з ваших слів, ставить законопроект.

      Справа  в тому, зокрема в сільському господарстві картотека

 на сьогоднішній день складається не тільки із заборгованності по

 податкам,  а  й  заборгованість  по  заробітній платі, Пенсійний

 фонд,  який  не  врахований  у  пункті  1,  4 заборгованість між

 підприємствами.  І  ще  одна  серйозна статті -це заборгованість

 держави  перед  підприємствами  АПК.  Тому  я хотів би висловити

 думку,  щоб умови реструктуризації боргів по АПК ввійшли в даний

 законопроект окремою статтею.

      Тому,  враховуючи  сказане,  на  мою думку, що закон цей не

 відіграє  тієї  позитивної ролі в зв'язку з тим, що, в зв'язку з

 впровадженням  статті  5. 2 вступає в номру механізм банкрутства

 підприємств,  в  зв'язку  з  чим  от будуть для погашення боргів

 взяті  з  підприємств особливо ліквідні фонди. Це приведе до, як

 результат   це   приведе   до  зриву  технологічних  процесів  і

 подальшого занепаду виробництва.

      Разом  з  тим,  хотілося  б  відмітити  позитивне  в даному

 законопроекті  на  відміну від законопроекту, поданого Кабінетом

 Міністрів,   що   з   переліку   суб'єктів   реструктуризації  з

 реструктуризації  випадають підприємства, банки, гральний бізнес

 і т.п.

      Дякую за увагу.

 

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемые народные депутаты, этот закон имеет

 ограниченную сферу деятельности. Вы видите, речь идет о списании

 реструктуризации  только  налоговых  обязательств,  и только для

 плательщиков   налогов.   Скажем,   когда   ставится   вопрос  о

 задолженности  государства,  государство, с  точки  зрения этого

 закона,   не  есть  плательщик  налогов,  любая  государственная

 задолженность не попадает под действие этого закона. То же самое

 касается  задолженности  по  зарплате,  потому что задолженность

 предприятия по зарплате - это не налоговая задолженность и т.д.

      Есть много разных проблем, связанных с платежным кризисом и

 неплатежами,  но  решать  их нужно поэтапно. В данном случае, мы

 можем  пройти важнейший этап -урегулировать вопросы, связанные с

 задолженностью плательщиков налогов по налоговым обязательствам.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Карнаух. Вітренко.

 

      КАРНАУХ М.

      Прошу передати право виступу колезі Масенко.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Масенко.

 

      МАСЕНКО.

      Шановний Віктор Іванович, от два такі запитання.

      Перше.  На  мій  погляд,  що  у  цьому  законопроекті немає

 принципу, не дотриманий принцип справедливості. Важко було усім.

 Але одні, як то кажуть, із послідніх сил тяглися і сплачували ті

 податки,  інші  з  якихось  обставин  не  сплачували. Все-таки я

 вважаю,  що  треба  закласти  якусь норму, щоб якесь послаблення

 було для тих, хто вирішував ці питання і сплачував ці податки.

      І  друге  питання.  Як розуміти у статті 6, пункт 5. Щоб не

 перечитувати,  я  думаю,  ви  бачите,  прикінцеві  положення, де

 подають,  маємо  на  увазі, приховані занижені суми показують. А

 якщо  де були перевірки зроблені, і виявлені ці суми, там пеня і

 штрафи  були  накладені.  А  де перевірок цих не було, вони, по-

 перше,   звільнені.   Тут   також  несправедливість.  Треба  хоч

 відмінити  та  штрафні  санкції,  які  були  застосовані  до тих

 підприємств.

 

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты, очень важный вопрос

 поднял  депутат  Масенко.  Действительно,  мы испытывали большие

 колебания, у нас был, например, проект закона, где предлагалось,

 что  решение ретрустрктуризации, списание задолжености принимает

 не  плательщик, не заявительный принцип, а разрешительный, чтобы

 он  подавал  заяву  в  соответствующий финансовый орган, который

 рассмотрит  ситуацию  каждого плательщика и примет решение. Но в

 этом  случае,  вы  понимаете,  что возникают проблемы совершенно

 другого   плана.  То  есть  как,  на  сколько  справедливо  этот

 финансовый  орган  к  тому  плательщику.  Колоссальное  поле для

 злоупотреблений.  Вот,  рассуждая  между  приминимостью того или

 другого   принципа,   мы  решили,  что  меньше  злоупотреблений,

 конечно,  возможно,  при  использовании  заявительного  принципа

 именно  этот принцип предлагается в проекте закона. Но, конечно,

 если  состоится  принятие  в  первом  чтении,  то депутаты могут

 внести  соответствующие предложения об изменении этого принципа.

 И зал голосования определится, рассматривать либо индивидуальный

 каждый  принцип, либо принять тот случай, который заложен в этом

 законопроекте.

      Что   касается   пункта   6.   5,   то  здесь,  это  важно

 идеологически, это возможность амнистии для тех, кто не заплатил

 налоги  во  время.  Говорится  о  том,  что плательщики, которые

 официально  заявят  о, так скзаать, скрытых налогах, которые они

 не   заплатили,   то  они  тоже  получат  право  на  списание  и

 реструктуризацию  задолженности  (как  и  те, кто об этом заявил

 официально).

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко.

 

      ІЗ ЗАЛУ. А если ..........................?

 

      СУСЛОВ  В. І. Там, где проверка была, она выявлена, все это

 начисляется - это уже не прихованная задолженность ........

 

      ВІТРЕНКО Н.М. Передайте, будь ласка, ....

 

      СУСЛОВ В.І. ... она попадает в .........законов.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Передайте,  будь  ласка, слово Кравчуку -

 нашому Кравчуку, Володимиру Івановичу... (Ш у м   у   з а л і)

 

      КРАВЧУК В.І.

      Дякую, Наталя Михайлівно...(Ш у м   у   з а л і)

      Шановний  Віктор  Іванович, перш за все, я вдячний -якщо ця

 ініціатива  прийшла  від  комісії, я вдячний за ідею закону і за

 те, що він сьогодні вийшов до озвучення.

      Але   прошу   вас   звернути   увагу   щодо  відношення  до

 агропромислового комплексу.

      Я  беру  статтю  1  -"Платники  податків".  Ви перечисляєте

 промисловість,  але  майже  нічого...  виключені  підгалузі,  що

 стосуються   агропромислового   комплексу,   зокрема:  переробна

 промисловість, технічне обслуговування і т.д. "Податки, збори та

 інші зобов'язання"  -  не перечислюються  всі  види податків або

 більшість  основних  податків, які в сільському господарстві.

      І,  накінець,  чи можна говорити в АПК про реструктуризацію

 податкових зобов'язань, якщо самим найбільшим боржником перед...

 являється держава перед сільським господарством?!

      Отже,  чи  не  вважаєте  ви, що в цьому законі треба окремо

 виділити  розділ  щодо реструктуризації податкових... податків в

 АПК? Дякую.

 

      СУСЛОВ   В. І.   Значит,   уважаемый   Владимир  Иванович,

 естественно, в соответствии с определением плательщиков, под эти

 условия для списания и реструктуризации задолженности попадают и

 названная вами перерабатывающая промышленность, и машиностроение

 (в  том  числе,  и  сельскохозяйчтвенное)  как  и  любое другое.

 Поэтому тут, так сказать, какой-то проблемы не возникает.

      Что  же  касается  обязательств  государства,  то  по  этой

 проблеме я уже говорил. Эта проблема - не тема этого закона. Ну,

 а  идея  насчет выделения специальной статьи об агропромышленном

 комплексе...  В  данном  случае в этом нет необходимости, потому

 что    агропромышленный   комплекс   в   полном   обкеме   может

 воспользоваться, скжем прямо, без преувеличения, этими льготами,

 связанными   со   списанием   задолженности  и  реструктаризации

 задолженности.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги,  у  нас  ще  декілька  хвилин  є  часу  на

 обговорення.  Я  хотів  першому  надати  слово Піхоті Володимиру

 Юліановичу.  Є  таке  питання, що йому треба відлучіться, тому я

 просив би 3 хвилини , будь ласка.

 

      ПЄХОТА В.Ю. Дякую, Олександр Миколайович.

      Я  буду  голосувати  за цей проект і рахую, що це дійсно ті

 кроки,  про які ми кажемо по підтримці товаровиробника. І це вже

 від   загальних   закликів   ми  дійсно  переходимо  до  якихось

 конкретних  дій.  Тим більше, що попереднім законом ми признали,

 що  пеня не зовсім справедлива, і вся ця заборгованність виникла

 в результаті цієї несправедливої пені.

      І  тому я підтримую Володимира Івановича відносно того, щоб

 реструкторизувати  цей  борг,  а  частину списати. Разом з тим я

 вважаю,  що  цей  закон  треба  прийняти до прийняття закону про

 бюджет  на 1977 рік, щоб все це врахувати взагальному балансі на

 наступний рік.

      Крім  того, я вважаю, що такі платежі, як Іноваційний фонд,

 Фонд  сприяння  зайнятості,  утримання  доріг,  це треба списати

 разом з тими боргами, які ідуть по-перше з грудня 1993 року. Там

 і  суми  незначні, і взагалі такі фонди, як Іноваційний, повинні

 бути добровільні. А ми їх записуєм та ще розписуємо списання цих

 боргів багато років.

      І останнє. Я вважаю, що наступна наша акція повиннна бути -

 це  розгляд  питання  про  ті  кредити,  які надавала держава на

 підтримку  підприємств  за  енергоносії  і  тому  подібне  селу,

 підприємствам.  Там  сьогодні пеня і ставка за кредити накручена

 така,  що  вона  в  декілька разів перевищує самі кредити. І нам

 треба   було,   якщо   ми   вже   поступово   йдемодо  підтримки

 товаровиробника і це питання також розглянути. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується  перерва  на  півгодини.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВУЮЧСИЙ.  Продовжуємо роботу. Скільки ми часу відведемо

 на обговорення? Є пропозиція 30 хвилин. Достатньо? Достатньо.

      Будь ласка, Анісімов, Моцпан, виставте 30 хвилин.

 

      АНІСІМОВ.

      Уважаемые народные депутаты, уважемый Александр Николаевич,

 сегодня  внесенный  законопроект, конечно, не решит окончательно

 кризис  неплатежей  и  нормализации в народном хозяйстве. Но это

 один из шагов навстречу нашему производителю.

      Положительно  то,  что концентрируется внимание, и особенно

 Комиссии,  на  обязательной  уплате  налога  в пенсионный фонд и

 социальные выплаты.

      Мы не идем по пути их отмены. И я обращаюсь сегодня сегодня

 ковсем  уководителям  производственных  структур, что эти налоги

 должны  быть  выплачены,  и не ожидать, когда они будут списаны.

 Рано   ли   поздно   эти  налоги  должны субкекты  хозяйственной

 деятельность  платить.  И  не потому, что хочется мне, ишли моим

 коллегам-народным   депутатм,  а  потому  что  сегодня  нет,  и,

 практически, исчерпан источник пополнения как пенсионного фонда,

 так и других социальных   программ.

      Для  нас  должно  стать  обязательной  нормой  не допускать

 никаких-либо  льготын  налогообложений  что  касается  платежей,

 выплаты  в пенсионный фонд и социальные программы.

      Особенно   хотелось   бы  остановиться  на  норме,  которая

 относится  к  штрафным санкциям за превышение фонда потребления.

 Могу  сказать  одноначно:  это  незаконная  норма,  которая была

 введена  Постановлением Кабинета Министров за ь 725, и она нигде

 не   фигурирует  в  бюджетной  и  резолюции,  которую  принимали

 народные  депутаты,  и  в  бюджете на 1996 год, но она скрыто на

 сегодняшний  день все-таки фигурирует во всех нормах и платежах,

 которые   перечисляются   и   отчисляются  нашими  хозрасчетными

 подразделениями.

      Я  думаю,  что сегдня вместе спринятием, а ябуду предлагать

 принять  в  первом чтении предлагаемый законопроект. Должно быть

 сделано  и  нормативная установка и обращение к правительству по

 поводу  все-таки  725 постановления, упразнения его. И правильно

 сегодня  предлагается норма в документе и законопроекте, списать

 эти  начисленные  деньги.  Поддерживаю  предложение комиссии и о

 выводе  с  поля  действия  этого  закона банковское структуры. И

 аргумент  здесь на поверхности. Наши коммерческие банки делают с

 денег  деньги.  Это  мы  уже видим. Они не способствуют развитию

 нашему  производителю.  Ставки под кредиты драконовские. Кредиты

 на  длительный  период  для обновления производства не даются. И

 еще  можно  как-то договориться проработать на коротких деньгах.

 Поэтому вывод комиссии считаю здесь правильный.

      И  заканчивая, я предлагаю внесенный законопроект комиссией

 поддержать  и принять  в первом чтении. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Моцпан, Пилипчук.

 

      МОЦПАН.

      146  Амбросевский избирательный округ, фракция социалистов,

 Моцпан.

      Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые  коллеги.

      Кто  в  настоящее  время  для  рядового  гражданина Украины

 является  главным  виновником несвоевременной выплаты заработной

 платы   работникам   производственных  сферы,  так  и  бюджетных

 организаций.  Обеспечение  льгот  учасникам ликвидации аварии на

 Чернобыльской  АЭС,  пособие  по  безработице.  Правительство, в

 данном  случае  правительство,  возглавляемое  Павлом Ивановичем

 Лазаренко.

      Если   мы   сегодня,   приняв   предложенный  законопроект,

 списываем  пени  и  штрафы  в  связи  с  несвоевременным уплатой

 налогов  и  сборов  за период с 1 января 1994 года по 31 декабря

 1995  года  включительно,  то  кто  будет отвечать за финансовое

 обеспечение   выплат   и   льгот   в  полном  обкеме?  И  почему

 предложенный   законопроект   по  списанию  недоимки  в  бюджете

 согласован  с  правительством?  Председатель комиссии, уважаемый

 Виктор   Иванович   Суслов   говорит,  что  это  шаг  сокращения

 картотеки.

      В этом серьйозном деле, насколько я понимаю, что шаг должен

 быть один и решительный, то есть меры по полному разблокированию

 счетов  предприятия  ликвидации  картотеки.  И  здесь необходимо

 говорить  прямо. Либо мы оживляем финансы предприятия, либо нет.

 И   к   тому   же  какой  ценой  мы  это  сделаем?  Предложенный

 законопроект данной проблемы не решает.

      Поэтому  я  считаю,  что в настоящее время, когда экономика

 находится  в  стогнации,  такие  серьезные  законопредложения по

 списанию  или реструктуризации налоговых обязательств необходимо

 разрабатывать  и  предлагать  на расмотрение Верховной Раде, как

 согласованное  решение  Кабмина  и  нашей профильной Комиссии по

 финансам и данковской деятельности.

      Поэтому  я  буду  голосовать  против. И если мы уж доверяем

 Правительству,  давайте согласовывать с ними такие ответственные

 решения.  А  то  указом  Президента  сегодня  переподчинили пять

 силовых  министерств Президенту. Выходт вообще сегодня непонятно

 за что будет отвечать Правительство.

      И наконец. Что является в даном вопросе главным, уважаемые,

 коллеги,  о чем я уже не раз говорил с паламентской трибуны? Для

 убедительности  назову  конкретный  пример.  Я  полагаю,  он,  к

 сожалению,  характерен  для всей Украины. В Амвросиевском районе

 Донецкой  области  сегодня 25 хозяйств. Из них буквально 3-4 КСП

 не  имеет  долгов  по  платежам  в  бюджет  и в Пенсионный фонд.

 Остальные  в  долгах, как в шелках. Анализ показывает, что в тех

 хозяйстваз,  как,  скажем,  колхоз  имени  Ленина  -председатель

 Шевченко  Владимир  Павлович,  где  руководитель работает прежде

 всего   на   коллектив,  а  в  конечном  итоге  на  государство,

 недопуская    разбазаривания    материальных    ценностей,    не

 роскошиствуя  и не возводя дорогостоящие особняки для себя и для

 своих  чад,  нет  задолженности  перед  бюджетом  и своевременно

 выдается  заработная  плата. Достигается это, как правило, ценой

 невероятных  усилий  руководителя,  как  и коллектива в целом. И

 государство оставило сегодня предприятия, хозяйства один на один

 со  своими  проблемами.  Почему  же  в остальных хозяйствах иная

 ситуация,    которым    предложеным    законопроектом,   кстати,

 предлагается  списать  долги  по  налоговым  обязательствам?  Да

 потому  что  за  последние  5-6  лет государство устаранилось от

 управления   собственностью,  как  в  промысленности,  так  и  в

 сельском  хозяйстве,  приняв  известные Законы образца 1990-1991

 годов  о  предприятии.  Предприятия,  хозяйства  отданы на откуп

 руководителю,  коммерческим  структурам  со всеми вытекающими от

 сюда последствиями.

      Уважаемые  коллеги!  Пока  мы  не решим вопрос управления с

 собственностью,  мы вынуждены будем принимать подобные законы по

 списанию долгов. До полного развала экономики государства.

      И  в  заключении  я хотел бы выслушать мнение представителя

 правительства,   уважаемого  вице-премьера  Виктора  Михайловича

 Пинзеника по даному законопроекту. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Він, до речі, слово просить. І ми йому надламо

 таку можливість. Пилипчук, будь ласка. Єльяшкевич.

 

      ПИЛИПЧУК.

      Я  хотів би сказать пану Моцпану, що ви не вирішите питання

 управління   майном,  бо  воно  вже  вирішено.  Так.  Але,  якщо

 розглядати     пакет    законопроектів    по    реструктуризації

 заборгованості  по  списанню  боргів  і  так  далі,  то весь час

 проглядує  одна  й  та  сама  тенденція:  що борги держави перед

 платниками  податків  не  розглядаються. Є в першому варіанті, в

 першому  законопроекті  це говорив. Другий законопроект шановний

 Віктор  Іванович Суслов каже: "Це не предмет цього закону". І ми

 мабуть  повинні радикально прийнять рішення -відправить всі 3 на

 доопрацювання  з  урахуванням  боргів  держави  перед платниками

 податку.

      А  тепер  по  суті  цього закону. Як виникла заборгованість

 перед державою? В результаті того, що були вимиті оборотні кошти

 у  підприємств.  І  вони  вимивались  двома  каналами. Перший -в

 період інфляції не списували по (...........) вартості, особливо

 там,  де цикл виготовлення продукції довгий. Законом дозволялось

 індексувать оборотні кошти, але одночасно було записано, що суму

 індексації  переоцінки треба перерахувать у Державний бюджет. Це

 неподаткове  вилучення  оборотних  коштів.

      І  друге.  Гіпертрофованою  податковою  системою вилучалися

 оборотні кошти у підприємства. Тобто, заборгованість по несплаті

 податків   виникла  у  підприємця  як  наслідок  такої  політики

 відносно  господарюючих суб'єктів. І через те закономірно настає

 питання про їх списання. Але в законі не написано, яке ж джерело

 покриття  у внутрішньому платіжному балансі, і чи покласти це не

 внутрішній  державний  борг.  А  у  бюджеті  немає статті, яка б

 показувала  додаткові надходження по заборгованості, по недоїмці

 заборгованості  минулих  років,  і  я вже не вперше кажу, що є в

 бюджеті є скриті доходна частина і витратні частини.

      Тобто,  закон  потребує доопрацювання. Але виникає питання,

 по  яких  податках  пропонується реструктуризувати борги. Один з

 таких  податків є іноваційний фонд. Але цей податок чи платіж до

 іноваційного  фонду  є  незаконним,  тому  що в відповідності до

 Закону   України  про  систему  оподаткування  діють  закони  на

 території  України,  визначені  лише  тим законом. В тому законі

 немає   в   переліку   податку   або  платежу,  чи  обов'язкових

 відрахувань в іноваційний фонд.

      Було  доручення розробити технологію, методику сплати цього

 податку.  Але Кабінет Міністрів розробив положення, за яким ввів

 обов'язковість  оплати  в  іноваційний  фонд і в відповідності і

 розмір. В зв'язку з чим цей фонд є незаконним і платежі до нього

 є  незаконними.  І  мене  дивує позиція Віктора Івановича, бо це

 питання  розглядалось  на  комісії  його,  де  було  прийнято  і

 вирішено, що ці платежі є незаконними.

      Тепер,  заробітна  плата  і  заборгованість  по  заробітній

 платі,  на  неї теж повинні буть, нараховуватись пеня, або можна

 буде зробити взаємозалік за платежі за квартиру чи щось інше. Це

 питання теж не врегульовано.

      Сільське  господарство.  Заборгованість  держави  по ПДВ не

 відшкодовано,    заборгованість   держави   по   контрактам   не

 відшкодовано.  Так  що загальний підхід, я б вважав би, що треба

 списати всю заборгованість, особливо для села, бо воно кормило в

 цей   період  державу.  А  для  остальний  інших  через  те,  що

 заборгованіст   виникла   штучно   в   результаті  маніполювання

 макроекономічними  регуляторами.  А  на  сьогодні  треба  всі ці

 законопроекти  відправити  на  доопрацювання,  щоб  питання було

 вирішено  в  комплексі. Бо кожен наступний законопроект, який ми

 розглядаємо,   каже:   це   не   предмет   цього  закону.  Тобто

 заборгованість  держави  перед  нашими  юридичними  і  фізичними

 особами не врегульовано.

      І  я б прохав би підтримати постанову. Відправити цей пакет

 на доопрацювання з тим , щоб проблема вирішувалася комплексно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  мені  кажеться, що ми багато

 повторюємо  одне і те ж саме. Тому я просив би дотримуватися, не

 треба  дублювати  його. Я думаю, ми розуміємо. А ті позиції, які

 вважати  необхідним,  давайте  ми  на їх акцентувати увагу. Будь

 ласка, Єльяшкевич, Жовтяк.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.    Ельяшкевич,   Херсон,   депутатская   группа

 "Реформы".  Уважаемые  коллеги,  вопрос  реструктуризации долгов

 предприятий,    долгов,    прежде    всего,    перед   бюджетом,

 суперактуален.  И его необходимо решить до конца этого года. Это

 действительно так. Сегодня утром к нам поступил проект закона от

 Кабинета  Министров про здійснення платежів на території України

 та  порядок  забезпечення  податкових  зобов'язань.  И  одним из

 разделов там тоже предлагается механизм реструктуризации долгов.

 К   сожалению,   наша   комиссия  очень  долго  ждала,  пока  же

 доработанный  этот  проект  поступит.  Не дождавшись, вынесла на

 сессию  свою проект законодательного акта, так как мы безусловно

 боялись  того,  что настанет Новый год, а проблема эта решена не

 будет.

      И  в  связи  с такими новыми обстоятельствами может было бы

 целесообразно,   если  сегодня  не  наберет  проект,  вынесенный

 комиссией достаточного количества голосов, перенести голосование

 по  этому  вопросу  на  вторник  для того, чтобы комиссия смогла

 учесть  то,  что уже переработал Кабинет Министров связать это с

 некотороми другими проблемами.

      Хотя,  безусловно,  проблема  реструктуризации обязательств

 предприятий  перед  бюджетом - это отдельная проблема, и я бы не

 стал  ее  увязывать  вообще  с  проблемой  платежей...  Но в том

 законопроекте,  который вынесен, к сожалению, есть вещи, которые

 действительно  спорные. Вообще это сложный законопроект и к нему

 надо  очень  внимательно отнестись. Но при одном условии, что мы

 должны принять конкретное решение до конца этого года.

      О  чем  бы  я  хотел  конкретно  сказать?  Прежде  всего, я

 убежден,  что  ни  в  коем  случае  нельзя  списывать саму сумму

 налогов. Это незначительные суммы, например, за 1991, 1992, 1993

 годы  в связи с инфляцией, но сам факт списания налогов для меня

 кажется,  скажем так, не совсем справедливым по отношению к тем,

 кто  всегда  платил  налоги.  И  в результате такого списания мы

 просто помогаем недобросовестным налогоплательщикам.

      А   вот   что   касается  списания  штрафных  санкций,  то,

 безусловно,  это  делать  надо, так как штрафные санкции - это в

 достаточной степени субкективный аргумент Налоговой инспекции, и

 я убежден, что в абсолютном большинстве случаев штрафные санкции

 накладывались  конкурентам  тех  структур, которые так или иначе

 были  связаны  с  той  или  иной  исполнительной  властью,  с ее

 органами. Поэтому, безусловно, надо списывать штрафные санкции.

      Что  же  касается  пени,  то  пеню  тоже надо списать в той

 части, которая не соответствовала реальным размерам инфляции.

      По остальному надо, так сказать, долго спорить -может быть,

 действительно  надо  совсем списать пеню, это предмет отдельного

 спора и отдельной дискуссии...

      Что же касается  -  кому  списывать? Безусловно, необходимо

 списывать всем, без того, чтобы какие-то формы собственности или

 какие-то    формы    хозяйственной   деятельности   выделять   в

 приоритетном  направлении,  потому что те или иные обязательства

 складываются с общей ситуацией дел в народном хозяйстве Украины.

      И,  безусловно,  мы  должны  рассмотреть и проблему долгов,

 связанных с бюджетными организациями и с физическими лицами.

      Я  не  совсем  согласен  с председателем комиссии, Виктором

 Ивановичем   Сусловым,   что  бюджетные  организации  не  платят

 налогов.  Они  налоги  платят и у них тоже есть задолженность, и

 эти вопросы надо решать.

      Поэтому, безусловно, мы подошли к серьйозному вопросу. Этот

 вопрос  надо решать   звешенно, аргументировано, я думаю, что мы

 обязаны и обречены принимать решения до конца этого года.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Жовтяк. Пинзеник.

 

      ЖОВТЯК.

      Жовтяк, 219 Києво-Святошинський виборчий округ.

      Шановні  колеги,  шановні  виборці,  я хотів би перш за все

 нагадати,  про  що  йдеться  в  цьому законопроекті. Йдеться про

 2   млрд.   200   млн.   гривень,  які  суб'єкти  підприємництва

 заборгували  у  вигляді  податків, штрафів і пені, які б дуже не

 зашкодили  нам,  нашому  бюджету для того, щоб можна було вчасно

 розрахуватись  по  зарплаті,  по  степендіям,  по пенсіям і тому

 подібне.

      Але,  на  жаль,  цих  коштів реально не існує. Існує тільки

 картотека  і  існує  тільки  заборгованність,  тобто  це життєво

 важливе  питання -реструктуризація цієї заборговнності для того,

 щоб  дати  можливість  підприємствам  працювати, дати можливість

 підприємствам  вчасно  розрахуватись як за поставлені сировину і

 матеріали , так і за податковими зобов'язаннями перед державою.

      Але  я  хотів  би  закликати  вас ще раз зважено підійти до

 цього  питання,  і  вирішувати  це  питання  необхідно  тільки в

 комплексі.

      Що  відбувається  зараз?  На протязі п'яти років ми привчили

 підприємства   не  платити  свої  зобов'язання,  не  виплачувати

 податки,  і  цей  закон  в такому вигляді, як він запропонований

 комісією,  в  такому  вигляді,  як  він  запропонований Віктором

 Івановичем  Сусловим, є черговий шлях, черговий крок у привчанні

 наших  підприємств  не платити свої податкові зобов'язання, тому

 що  цей  законопроект не передбачає відповіді на запитання: а що

 потім?

      Так,  держава  винна  в  багатьох  випадках,  що вона через

 інфляцію,  через  непомірні  податки  створила  таку  ситуацію з

 неплатежами,  так,  держава  повинна  визнати,  що  вона в цьому

 винна,  так,  вона повинна прийняти рішення про реструктуризацію

 цієї заборгованості.

      Але  ми  повинні  з усією відповідальністю підійти до цього

 питання, і відповісти на головне питання: а що далі, що буде з 1

 січня  1997  року  по  відношенню  до тих, хто продовжуватиме не

 платити податки?

      Так  от,  проект  закону  про  платежі, який поданий вчора,

 якраз відповідає на запитання: що буде далі?

      Але  з  наполегливістю,  яка  знайшла б краще застосування,

 протягуєтсья  проект  закону,  який не відповідає на запитання і

 породить  завтра  і  післязавтра нові неплатежі, нові картотеки,

 нові   невиплати  податків,  нові  невиплати  заробітної  плати,

 стипендії, пенсії.

      Тому   я   пропоную   народним   депутатам   відхилити  цей

 законопроект  і  запропонувати  комісії  позачергово  розглянути

 законопроект  о  здійснення  платежів  на  території  України та

 порядок  забезпеченя  податкових  зобов'язань, один розділ якого

 був   вилучений   і   створений  окремий  закон.  ПИтання  треба

 розглядати  в  комплексі.  Я  закликаю вас всіх саме так зважено

 підійти до  цього питання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пинзеник  Віктор  Михайлович  заступник голови

 Кабінету Міністрів, за ним  виступить Ратушний.

 

 

      ПИНЗЕНИК В.М.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати,

 дозвольте   зупинитись  на  двох  проблемах,  пов'язаних  з  цим

 законом. Перша пробема, чи можна виривати окремий блок проблем і

 розглядати  їх,  приймати  рішення  по  цьому  блоку.  І  друге,

 наскілько    ідеологічно    можна    погодитись   з   рішеннями,

 запропонованими  цим  законом.  Я  згідний  з  позицієї багатьох

 народних  депутатів,  яка  вже  висоловлена  тут. Проект закону6

 стаття  2  звільняє  від  сплати штрафів і пені, які виникли з 1

 січня  1994 року до кінця 1995 року. Абсолютно правильно народні

 депутати  визначають  -це  прощення  боргів  тим,  хто не платив

 податки.

      Як  в  такій  ситуації  ми будемо виглядати перед тими, хто

 справно  платив податки? Позиція Уряду заявляла з цього приводу,

 ми    готові    піти   на   реструкторизацію,   але,   включаючи

 реструкторизацію  і  недоімки,  тобто  основної  суми  боргу,  і

 штрафів,  і  пені  не  може  бути прощення несплаченних штрафних

 санкцій  за  несплаченні податки. Хто інакше в таких умовах буде

 платити  податки?  І  абсолютно  правильно  відзначається, що це

 провокує  несплату податків в майбутньому.

      Другий   момент.   Стаття   3,   пункт   5  передбачає,  що

 реструктуровані податки на них не нараховуються проценти, пеня і

 штрафні   санкції.   А   якщ   не  виконуються  зобов'язання  по

 реструктурованих  податках?  Закон  взагалі  змовчує, що в такій

 ситуації  відбувається.  Правда,  закон  передбачає,  що через 9

 місяців  може  наступати позов податкової інспекції про визнання

 банкрутом.

      Для  нас  не  зрозуміло,  все-таки  не врегульоване питання

 штрафних  санкцій  за  несплату  реструктурованих боргів. А, по-

 друге,  чому  обов'язково  єдиним  виходом  має бути подання про

 банкрутство.  Проект закону, який вносив і зараз передав Уряд на

 розгляд  Верховної Ради, передбачає майнову відповідальність, не

 обов'язково доводити підприємство відразу  до банкрутства.

      І  останнє,  можливо  найважливіше.  Це питання прозвучало,

 питання було задано народним депутатом Сизенком. Мова йшла, коли

 обговорювалося питання про 24 статтю Закону про підприємства,

 про  381  статтю,  і  ми  пробували  переконати вас, на жаль, не

 переконали.  І  сьогодні прийняте дуже дивне рішення. І наслідки

 цього  рішення,  якщо  ми  не  приймем у швидкий час закон, який

 запропонував  Уряд,  будуть  досить  страшні.  Нібито  безспірне

 списання   скасоване   по   24   статті,   але   чинними  актами

 законодавства передбачено понад 10 актів законодавства безспірне

 списання.  Разом  з тим скасовано указ Президента, який дозволяв

 частину  коштів  направляти на заробітну плату. Ми будем кожного

 дня отримувати зараз телеграми. Підприємства не можуть виплатити

 заробітної  платної, підприємства не можуть ні копійки витратити

 для    виробничих    цілей.    Бо   головне   питання   лишилось

 неврегульованим,  картотека  жила, живе і буде жити навіть після

 прийняття закону, запропонованого комісією.

      Взагалі чому виникло питання реструктуризації? Воно виникло

 в  зв'язку  з тим, що Уряд вирішив розчистити рахунки, скасувати

 картотеку.  І  побічним явищем картотеки, без якої не буде діяти

 звільнення  рахунків,  було  внесено  пропозицію реструктурувати

 заборгованість.   Саме   картотека  була  причиною  питання  про

 реструктуризацію   заборгованості.   Нам   сьогодні   пропонують

 вирішити    питання    реструктуризації    заборгованості,    не

 врегулювавши  питання картотеки. Через місяц-два ми знову будемо

 мати  ситуацію:  підприємства  мають борги по сплаті податків, в

 них наростає картотека.

      Уряд   просить   не   приймати  цей  закон.  Позиція  Уряду

 висловлена,   законопроект   направлений  за  підписом  Прем'єр-

 міністра.  І  будь-які  посилання  на  позицію  Уряду в проекті,

 поданому  комісією,  є  недоречним,  оскільки  Уряд свою позицію

 висловив. І в цьому пакеті, в цьому проекті, який подано Урядом,

 пропонується врегулювати три комплексні блоки проблем. По-перше.

 Проблема  картотеки,  проблема реструктуризації заборгованості і

 проблема відповідальності за  виконання податкових зобов'язань.

      Проект  цей  внесений  на  розгля  Верховної  Ради,  і Уряд

 пропонує  розглядати  саме  проект  Уряду,  який врегульовує три

 комплексні блоки проблем.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ратушний, за ним Вітренко.

 

      РАТУШНИЙ.

      Михайло Ратушний, Конгрес українських націоналістів.

      Я абсолютно згоден з депутатом Пилипчуком, який заявляє, що

 борги  виникли,  в  першу  чергу,  з  приводу недолугої політики

 державних  чиновників  в органах виконавчої і законодавчої влад.

 Але  ми, коли доволі часто використовуєм термін "борги держави",

 не розуміючи або уникаючи, що в 1994 році хтось сидів в Кабінеті

 Міністрів,  Міністерстві фінансів. В 1995 -хтось очолював уряд і

 так  далі,  і  тому  подібне. Але, якщо говорити стосовно даного

 конкретного питання, то виникає дуже цікава ситуація. В той час,

 коли  уряд  подає комплексний проект закону про платежі, частина

 депутатів від комісії говорить, що вони власне не брали участь у

 голосуванні, появляється саме проект закону від комісії. виникає

 природнє  питання  -щось тут не так, навіть не для економіста. І

 коли  розгорнути  цей  закон,  видно, що здійснюється вибірковий

 підхід.  Вибірковий  підхід  до тих чи інших галузей, до тих, чи

 інших  боргів  і тому подібне. Тут вже говорилося, що не включно

 абсолютно   в   проект...   в   проект   не  включена  переробна

 промисловість,  відповідно немає механізмів фільтру, де би чітко

 побачити, бо справді стосовно ліквідації боргів можуть виникнути

 ліквідація   штучних  боргів  і  тут  цілком  реальний  механізм

 відмивання  коштів, тому що не створений фільтр і як відрізнити,

 що є штучний борг, а що ще не є борг взагалі.

      Якщо  подивитися  ще  на  статтю  3 пункт 2, то виникає дже

 хороша ситуація -звичайно правильно, що відстрочити треба на 120

 місяців  -тобто, на 10 років -з щомісячною поквартальною сплатою

 часток,  але  я  не впевнений, що через 10 років дуже легко буде

 розібратися  хто  створив  ці  борги і хто конкретно несе за них

 відповідальність.

      Я  вже  відзначав  стосовно  неузгодженості  дій  комісії і

 Кабінету Міністрів, що створює якісь певний вибірковий підхід до

 тих  чи  інших  галузей,  ч  и  до  тих  чи  інших  підприємств.

      Насторожує  також  стаття  5,  яка передбачає дуже швидке і

 дуже  оперативне  питання  вирішення  питання  з банкрутством. Я

 думаю,  всі  присутні тут і за межами того залу знають, як зараз

 вдало  маніпулюють  питаннями  штучного  банкрутства.  І тому це

 небезпечна  тенденція. А думаю, що Верховна Рада повинна підійти

 до питання, до змін Закону "банкрутство" в найпершу чергу.

      Тепер  висновки.  Висновки  полягають такі, що нам треба до

 початку  нового  року  прийняти,  в  тому питанні навести лад, і

 навести його комплексно - раз.

      Друге.  Ми  повинні нарешті привчитися сповідувати головний

 принцип  і  політики  і, напевно, і економіки. Тобто, хитрості і

 порядності.  Хитрість полягає в тому і в економіці, щоб не брати

 боргів,  а  порядність полягає в тому, щоб їх сплачувати, щоб їх

 сплачувати.

      Тому,  на  мій  погляд,  цей  проект,  який  вноситься  від

 комісії,  треба  з  огляду  на  вибірковий  тенденційний  підхід

 відхилити  і,  справді,  в  комплексі  вирішити  питання разом з

 комісією,  з  Кабінетом Міністров, що б стосувалося цих галузей,

 цих неплатежів і всіх боргів.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      (Наталія Вітренко, Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 соціалістична партія України)

      Шановні  колеги,  перш за все, я хочу почати з нашої оцінки

 запропонованого  законопроекту  і прошу вас підтримати комісію і

 прийняти  цей  законопроект  в  першому читанні, підтримати саму

 концепцію.  Сьогодні потрібно підтримати підприємства, які стали

 боржниками  не через свою вину. І треба не добивати їх і казати,

 що "ви підете під майнові зобов'язання, бо вас чекає саме те, що

 задумали  всі ці "кучми", "лазаренки", "пинзеники" і "морози". А

 задумали вони і нам вже на руки роздали, дивіться, проект Закону

 про   забезпечення   розвитку   вітчизняного  підприємництва  та

 збалансування  доходів і видатків бюджету. В п'ятій статті цього

 закону  вже  продумано,  що буде з підприємствами, які не можуть

 виплатити свій борг. Спокійно, нормально обов'язкове вилучення з

 них  об'єктів  соціальної інфраструктури та об'єктів виробничого

 призначення,   що   можуть   бути   відокремлені  від  основного

 виробництва  як  самостійні майнові комплекси разом із землею та

 їх продажа за кошти, за кошти. Ось, що задумано.

      Тому,  шукати  підходи,  як  відкласти  борги,  як  зробити

 реструктуризацію,  потрібно.  Але що потрібно до другого читання

 зробити.  Окремо  виділити  сільгосппідприємтсва,  бо тут окрема

 процедура  погашення боргів. Спочатку хай держава розрахується з

 ними,  а  потім  дивитися  реструктуризацію  їх  боргів,  окремо

 зробити  диференціацію  підприємств  по  видам  боргів,  бо тут,

 дійсно,  одні виплатили, кістьми ложились, але виплатили. А інші

 були  в  трошки  іншому  стані. І з цього законопроекту потрібно

 виключити банки.

      І  все  ж  таки  як науковець я не можу сказати, що взагалі

 абсурдна політика, економічна політика держави. Спочатку зробити

 боржниками,  а  потім  шукати,  як  кому відкласти борги. Я дуже

 вдячна,   що  мою  наукову  позицію  підтримали  5  нобелівських

 лауреатів,  які  в  газеті  "Комсомольська правда" від 17 грудня

 1994  року  надрукували  свій  лист  до Президента Єльцина. Це 5

 всесвітньо відомих, я буду мовою оригінала, 5 всемирно известных

 американских  нобелевских  лауреатов в области экономики. Кэннет

 Эроу,  Лоуренс  Клейн,  Василий  Леонтьев, Роберт Соллоу, Джеймс

 Тобин.  Они  отправили  следующие  соображения Президенту России

 Ельцину.  Точно  такое  же  можно было бы отправить и Кучме. Они

 написали,  что  чаша  их  терпения  переполнилась,  когда в роли

 повивальной  бабки  российской  экономики,  представили  к  этой

 российской  экономики бывшего торговца цветами Анатолия Чубайса.

 Появление  же  на  свет  божий недоразвитого ребенка, названного

 "Новой   рыночной   экономикой   России",   окончательно  добило

 нобелевцев.   Отважная   пятерка   призвала  Президента  Ельцина

 одуматься  и  перестать издеваться над экономикой, над народом и

 экономическими законами.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. То справа Росії, давайте свої.

 

      ВІТРЕНКО.  Источник  всех  зол, по мнению лауреатов, в том,

 что  государство  бросило  на произвол судьбы своих сограждан на

 пути к рыночной экономике. Короче, кинула всех нас. И сравнивают

 обвал  в  российской экономикой с американской дикой дипрессией.

 Подписанты   советовали   Президенту   пересмотреть  условия  их

 отношений,   соглашений   с   Международным  валютным  фондом  и

 Всемирным    банком;   призывали   восстановить   обескровленную

 социальную сферу, систему здравоохранения и образования".

      А  ви,  Віктор  Михайлович,  їздите у Вашінгтон, випрошуєте

 знову  чергові  мільярди  і ці 3, 5 мільярди, що ви привезли, не

 потрібні  нашій  економіці. Ми піднімемо підприємства самі, якщо

 тільки ви і ваш Уряд не буде заважати! Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги...(Ш у м  у  з а л і) Ми розумієм

 і...   Я  прошу  до  уваги!  Ми  шануєм  лауреатів  Нобелівської

 премії...  (Ш  у  м  у  з  а  л  і) Ми шануєм лауреата такого як

 Горбачьов -тоже  лауреат  Нобелівської  премії...  Але ми ведем

 розмову сьогодні про наші внутрішні питання!.. І давайте за їх і

 вести мову, без непотрібних прикладів...

      Таким чином внесено сьогодні на розгляд...(Ш у м у з а л і)

 ...Шановні  колеги,  ми  з  вами проголосували про відведення 30

 хвилин на обговорення. Ми використали час. 5 хвилин, дійсно, від

 Уряду   виступив  заступник  голови  Кабміну  Пинзеник.  Депутат

 Кужель,  депутат Гетьман настоюють, щоб їм дать по 3 хвилини.

 (Ш  у  м  у  з  а  л  і) Я просив би: давайте ми ще відведемо 10

 хвилин...   15   хвилин.   Хто   за   дану   пропозицію   -прошу

 проголосувати.  Враховуючи  складність...  Ну,  і  Суслову  дамо

 вкінці для заключення, безперечно...

 

      "За" -

      За 15 хвилин! На 15 хвилин продовжить.

      Рішення прийнято.

      Будь ласка, Кужель. Потім Гетьман.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.

      Спасибо, уважаемые коллеги, спасибо, Александр Николаевич.

      Удивительно,  что  сегодня  мы  только  повернулись  к этой

 проблеме,  потому что, по обращению наших заводов, каждый из нас

 с  вами обращался с решением этой проблемы в Кабинет Миинстров в

 течение 94 и 95 годов.

      На  примере одного завода в Запорожье, "Преобразователь", в

 95  году  мы  подали  письмо  в Министерство финансов с просьбой

 провести  реструктаризацию  картотеки, которая есть на заводе по

 налогам  в  бюджет.  И  целый год тянулась эта  бодяга, никто не

 хотел  в  Кабинете  Министров  это рассматривать, поэтому ждать,

 когда  будет подан Кабмином какой-нибудь законопроект в Верховнй

 Совет,  я  считаю, нецелесообразно. И сегодняшний законопроект -

 достаточный  первый шаг для наведения порядка в этом отношении в

 экономике государства.

      Что  хотелось  бы  отметить,  что  необходимо внести в этот

 проект?   Есть   большая   задолженность,   мы  всегда  говорим,

 задолженность   бюджета,   но   сегодня,   вы  знаете,  одна  из

 задолженностей   бюджета,  которая  поставила  все  предприятия,

 которые   занимаются   импором,   на   колени,  то  есть  это  -

 задолженность по НДС.

      Когда мы говорим о том, что даже если мы его отдадим весь в

 державный  бюджет и будет возврат, то мы самипонимаем, что ложь.

 Когда  у нас перешла на 97 год задолженность по заработной плате

 в  таком  размере,  то  никто  не  будет  импортером  возвращать

 задолженность  по  НДС, поэтому нужно обязательно внести здесь и

 написать,  что  возможна  корректировка  других  налогов  на эту

 сумму,   потому   что   эта  сумма  изымает  оборотные  средства

 предприятий.

      Точно  таким  же  образом  я  думаю,  что  нам с вами нужно

 предусмотреть  и  НДС  на  импорт,  хотя  здесь пишется "кроме".

 Давайте  посмотрим,  кака  ситуация  у  нас  будет весной, когда

 сельскохозяйственные предприятия поднимут вопрос о необходимости

 горюче-смазочных  материалов  для  посевной? И сегодня уже стоит

 вопрос  о  том,  что  ввозимые  горюче-смазочные материалы, цена

 возрастает  и  за счет именно момента пересечения границ, уплаты

 НДС. Давайте родумаем воможность хотя бы вексельного с расрочкой

 уплаты этой суммы.

      Хотелось  бы  обратить внимание на статью 5. 2, где сразу в

 течение  шести  месяцев  предлагается  подавать  на  банкротство

 данного предприятия. Что бы хотелось отметить? Удевительно, но в

 ашем  с вами правительстве нету департамента, который занимается

 банкротством.   На   удивление   всех  старн  мира  у  нас  есть

 департамент  "По  недопущенню  банкрутства".  Во всем мире через

 банкротство  идет  оздоровление  предприятий,  а  у  нас  создан

 депертамент,  чтоб  не  допустить этот оздоровления предприятий.

 Поэтому  даже не знаю, как подавать на банкротство департаменту,

 который должен его не допускать.

      Банкротство  нельзя  в таком виде пропускать, как сделано в

 статье  5.  2,  здесь можно помотреть вопросы заставы имущества,

 расписать,   но   сразу  подавать  на  банкротство,  вообщем-то,

 ситуация  опасная  при  той  ситуации,  до  которой  довели наши

 предприятия о сегодняшнего  состояния экономического.

      Обязательно  нужно  написать в Постанове по принятию этого

 закона  в  первом чтении, что в течение недели Кабинет Министров

 должен  подать закон про заходи по ліквідуванню платіжної кризи.

 Необходімо  єто  сделать,  потому что тогда, действітельно, єтот

 закон  не  решит  проблемы  предприятий, і снова будет накоплена

 картотека,  и  оздоровления  предприятия  желаемого  эффекта  не

 принесет.

      И  я  хотела  бы поддержать депутата Жльяшкевича о том, что

 обязательно  нужно  внести  раздел  по  бюджетным  организациям,

 потому  что  каждый  из  нас с вами знает, что институты и школы

 сегодня  зарабатывают деньги, и у них есть тоже задолженность по

 налогам, и тоже их надо внести в этот закон.

      Я считаю, что закон  нужно  поддержать в  первом чтении.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гетьман, Терьохін.

 

      ГЕТЬМАН.

      Шановні  колеги,  ви  знаєте,  що  я  був співдоповідачем з

 питання   відносно   першого   проекту  о,  який  вніс  Уряд  по

 розрахунках,  і  уже  тоді  пропонував  вам прийняти цей закон в

 першому  читанні,  щоб на стадії другого читання якраз взяти оці

 раціональні  землі,  які  там  тоді  були,  і доопрацювати їх6 а

 потім6 дійсно, можна було б їх якимось чниом розділити на окремі

 закони.

      Сьогодні  я  абсолюлтно  впевнений,  що  у нас повинен бути

 декілька   законів   з   того   закону,  і  першим  із  них  про

 реструктуризацію  боргів.

      Як  поступити  нам  сьогодні?  Безумовно,  до  1  січня нам

 потрібно  дати  рух заблокованим рахункам і прийняти рішення рпо

 реструкторизацію  боргів. Це буде можливо єдиним реальним кроком

 держави  на  зустріч  своїм  підприємствам.  Проект  Конституції

 Комісії Верховної Ради України, який вам сьогодні поданий, якраз

 і  відповідав,  якраз по цим намаганням дати сьогодні до 1 січня

 якийсь  рух в цьому напрямі. Але він був прийнятий, дійсно, коли

 у   нас   на   руках   не   було   ще   зміненого,  доповненого,

 доопрацьованого   проекту   Кабінету   Міністрів  України,  який

 поступив, власне кажучи, сьогодні  ми тільки його отримали.

      Я  сьогодні  що  пропонував. Нам потрібно сьогодні, дійсно,

 доопрацювати  цей проект, але вже врахувати із врахуванням того,

 що   подав  нам  Кабінет  Міністрів.  У  нашому  проекті,  це  я

 самокретично  скажу,  ми сказали тільки а, тобто ми скзали як це

 зробити і що можна зробити. Але ми не сказали, а що буде завтра.

 Ну,   сьогодні   зробили   ми,   дійсно,   одноразову  акцію  по

 розлокуванню   картотеки,  бюджетної  картотеки.  Але,  якщо  ми

 залишимо  ак  само систему, пробачте, без спірного списання, яка

 була  на  сьогоднішній  день,  а  я всвоїй першій доповіді, коли

 перде вами виступав минулий раз, говорив, що сьогодні діє більше

 30  нормативних актів, які дають можливість безспірно списувати.

 І  це  така вахканалія, яку, так сказать, не може навіть банкіри

 розібратися  що  за  чим  треба  списувати.  Якщо  ми в цьому не

 наведемо  порядку, то через 10 днів ми вступимо в той же колобс,

 який сьогодні ми маємо.

      Тому  якраз  у  варіанті  Кабінету Міністрів у нас єсть "а"

 більш-меньш,  я  думаю, добре виписано. У них є сьогодні "б" про

 ті   випадки,  яким  чином  нам  сьогодні  налагодити  безспірне

 списання  і  зробити  один нормативний акт, відмінивши всі інші.

 Тому  я  і  пропоную  сьогодні,  дійсно,  перенести  дискусію на

 вівторок, дооопрацювати оці два проекти, які сьогодні єсть, вони

 реальні.  І  прийняти  у  вівторок  одне  єдине  рішення з цього

 питання, але, врахувавши і "а" і "б".

      Дякую  за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін, за ним Кравчук.

 

      ТЕРЬОХІН.

 

      Шановні  народні  депутати!  Ну  багато  було вже сказано з

 приводу  першого  варіанту  закону  поданого  комісією,  і  того

 закону,  який  був  підготовлений  Кабінетом Міністрів. На жаль,

 комісія   не  дочекалася  офіційного  внесення  цього  закону  і

 прийняла вчора своє рішення.

      Давайте  подивимося, що ж дійсно, які наслідки будуть, якщо

 ми приймемо варіант комісії.

      Перше.  Ми  дійсно  зробимо  реструктуризацію  боргів  тдля

 деяких  підприємств  нашого народного господарства, між іншим це

 буде  менше  ніж половина, приблизно. Подивіться, ви не знайдете

 там   зв'язку,   переробної   промисловості,  ви  знайдете  там,

 наприклад,  торгівлі,  яка  навіть і державна і неджержавна, яка

 зараз   затоварена   товароматеріальними  залишками.  Ви  знаєте

 купівельна спроможність населення падає, все це залишається.

      Друге  питання. А що дійсно далі? От Вадим Петрович Гетьман

 зараз  говорив:  що  буде  далі?  Ми зробили реструктуризацію, в

 цьому році ми теж зробили. Пам'ятаєте, до 1  грудня  відстрочили

 сплату податків. Думали, що буде краще. А вийшло знаєте самі як.

 Так?  Дивіться, картотека виросла в два рази, приблизно, реальна

 заборгованість теж виросла між підприємствами.

      Третє   питання.   А   що  робити  з  боргами,  які  є  між

 підприємствами,  ну  не  тільки податкові, а між підприємствами?

 Вони   зараз   лежать,   обліковуються   теж  безакцептних...  в

 картотеці,   скажемо.   Але   нам   треба   розчистити   рахунки

 підприємства. І тому Уряд дійсно вийшов з загальною ідеєю. Мають

 бути  скасовані  рахунки,  мають  бути скасований безакцепт, має

 бути реструктуризована заборгованість, яка дійсно накопичувалась

 в період інфляційних оцих всіх чинників.

      Уряд подав, між іншим, дуже цікаві статті, які відповідають

 на  питання  пана  Довганчина,  яке  задавалося  до попереднього

 питання.  Яким  чином буде відповідати податкова інспекція, якщо

 вона  невірно  зніме  кошти  у  платника  податку? Є відповідь в

 законі Кабінету Міністрів. Пункт 6. 2 можете подивитись. Платити

 пеню буде. І теж буде платити в безакцепному порядку.

      Тому  я  би,  чесно каужчи, запропонував те саме, що багато

 депутатів  сьогодні  пропонували. Закон, поданий комісією сирий,

 він  є  однобокий,  він  не вирішить проблеми, загальні платіжні

 проблеми  підприємств в Україні. Тому цей закон треба відкласти.

 Я  абсолютно  не  згодний з тим, що питання реструктуризації має

 бути   винесено  в  окремий  закон.  Воно  зв'язано  з  питанням

 скасування  картотеки  і  без  акцептів.  А взяти Закон Кабінету

 Міністрів,  ви дали доручення Верховною Радою 2 тижні... 3 тижні

 тому,  звяти  його  в  комісію,  опрацювати,  винести  на  перше

 читання.  Будуть  зауваження -внести і прийняти з 1 січня. Закон

 не такий вже й важкий після доопрацювання і я просив би звернути

 увагу  на проект  Кабінету Міністрів. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравчук Володимир Іванович.

 

      КРАВЧУК.

      Володимир  Кравчук,  215,  Білоценківщина.  Шановні колеги!

 Шановний  Віктор  Іванович! Я звертаюся до вас, як до докладчика

 основного.  я  ще раз підтверджую те, що в проекті закону подані

 досить цікаві ідеї щодо забезпечення діяльності підприємств.

      Разом  з  тим,  я  не отримав, і знаю, що колеги мої теж не

 отримали  переконаної  відповіді  і підтверджую те, що абсолютно

 даний  проект  закону  не  носить  ніяких  змін до ситуації, яка

 склалася  в  агропромисловому  комплексі. А саме звідси сьогодні

 ідуть,  так  сказать,  вся  цепочка заборгованості і неплатежів.

 Через  те  найбільшим  ще  недостатком являється, на наш поглад,

 стаття  5.  2  -а  я  спеціально  її зачитаю -про те, що через 6

 місяців   з   дня   набирання  чинності  цього  закону,  в  разі

 невиконання   платником   податку   протягом  3  місяців  підряд

 реструктурованих   податковим   зобов'язань  державні  податкові

 органи   зобов'язані  подати  заяву  про  порушення  справи  про

 банкрутство  такого  платника  податку  у  встановленому  чинним

 законодавством України порядку.

      Віктор   Іванович,  я  гарантую  вам,  що  з  1  січня  90%

 підприємств,   сільськогосподарських   підприємств,  підприємств

 машинобудування,  які  заборгували  сьогодні по заробітній платі

 від  півроку  і  до року, завтра всі будуть, з нового року будем

 розглядати їх як, питання про їхнє банкрутство.

      Отже,  враховуючи  те, що сьогодні ранком поданий Кабінетом

 Міністрів  закон  чи  проект, новий проект Закону про здійснення

 платежів   на   території   України  та  порядок  заборгованості

 податкових  зобов'язань,  враховуючи  те,  що  стаття  7 йде про

 реструктуризацію  заборгованості  з  податків,  зборів  та інших

 обов'язкових   платежів,   вважаєм   доцільним   дати   сьогодні

 протокольне  рішення,  прийняти  протокольне рішення про те, щоб

 даний  проект  закону  був розширений і узгоджений, і внесений у

 доповнення до статті, які подав Кабінет Міністрів.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сокерчак. І Мовчан. І на цьому завершуємо.

 

      СОКЕРЧАК.

      Шановні  народні  депутати,  мабуть,  ні в кого із народних

 депутатів  не  виникає сумніву про необхідність прийняття такого

 проекту закону, який вирішує хоча частково, але вирішує списання

 та реструктуризацію податкових зобов'язань платників податків.

      На  мою  думку,  в  проекті  є позитивним те, що в пункті 1

 чітко  визначається,  кого  стосується  в першу чергу цей закон,

 тобто  виробничої  сфери, підприємств промисловості, транспорту,

 АПК  та  будівельних  комплексів,  які заборгували не з своєї, в

 більшій  частині  не з своєї вини близько 2, 5 мільярдів гривень

 податкових коштів.

      Прийняття  такого  закону  є  конкретний  крок  по зниженню

 податкового  тиску,  оскільки  це свого виду податковий кредит з

 поступовим  поверненням  боргів  державі  протягом 10 років. І я

 знову звертаю увагу: у виробничій сфері нашої економіки.

      Я  не  поділяю поглядів тих, хто вважає, що треба списувати

 всім,  я  маю  на  увазі,  включаючи  і  банки, і інші фінансові

 установи.  Бо  виходить так: або -всім, або -нікому. Як це у нас

 робиться, як це ми зробили обмін грошей наших.

      При  обговоренні  першого  варіанту проекту закону Кабінету

 Міністрів  України  про здійснення платежів на території України

 та   порядок   забезпечення  податкових  зобов'язань,  який  був

 відхилений,  депутатами  говорилося  про  те,  що із зазначеного

 проекту  випливає  необхідність  розробки і прийняття як мінімум

 двох  проектів законів. В одному із них треба вирішувати питання

 про  безспірного,  безакцепного  списання.  А другий проект буде

 законодавчо     врегульовувати     проблему     реструктуризації

 заборгованості. В тому числі податкової заборгованості. Я міг би

 ще  сказати  в  підтримку  цього  проекту,  вже  про це сказано.

 Колеги,  депутати  нашої  комісії  вважають,  що  треба з чогось

 починати  і  треба прийняти сьогодні цей проект закону в першому

 читанні.  І  доопрацювати  для  того, щоб внести пропозиції, які

 вносилися депутатами. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан.

 

      МОВЧАН.

      Шановний    Олександре    Миколайовичу,   шановні   колеги,

 зрозумілий  психологічний  бік  цієї  проблеми,  про яку говорив

 депутат   Ратушний.  Списання  стимулює  до  подальших  можливих

 зловживань  на  цій  ділянці.  Я  хотів би зазначити одне, що ця

 проблема,  безперечно,  пов'язана  з  іншими  боргами,  які  є в

 підприємствах  перед державою. І зокрема, для мене найважливіше,

 бо  на  моєму  виборчому окрузі, як і на вашому, є підприємства,

 які в тяжкому дипресивному стані. І якщо ми не вживатимемо якісь

 конкретні заходів, то безперечно нічого не станеться з ними.

      І, очевидно, найкращі мотиви були у Віктора Івановича, коли

 він  пропонував  цей  проект  на  сьогоднішній день. І прийняття

 необхідно  в  цьому  році.  Для  того, щоб пожвавити і підняти з

 колін  те  виробництво,  яке  вже  захляло  і  яке  вмирає. Я цю

 проблему  хотів  би  пов'язувати в безперечному реструктуризацію

 боргів за енергоносії. Не знаю, можливо, це треба розводити їх в

 різних  законодавчих актах. Але в часі їх необхідно. Ця проблема

 проговорювалася на всих рівнях , включно із Президентом.

      Є   багато   підприємств,   які  дійсно  заборгували  перед

 ненергоструктурами  і  виготививши продукцію, сподіваючись на її

 реалізацію,   не   змогли   реалізувати,   тому   що  купівельна

 спроможність  ви  знаєте  яка...  І  я  думаю, що її, взагалі цю

 проблему ув'язувати необхідно вже сьогодні.

      Щодо  рекомендацій,  які  Наталя  Михайлівна  нам  давала з

 посиланнями  на лауреатів Нобелівських, то я хотів би зазначити,

 Наталю  Михайлівно, що це стосувалося виборчої кампанії Єльцина,

 і  ці  лауреати,  які ви назвали, були до них доплюсовані відомі

 російські  економісти,  які  склали взагалі рекомендацію не лише

 для  Єльцина,  але й Зюганова - на випадок перемоги тої чи іншої

 особи.   Вони   сказали найважливіше,   найважливіше  -  як  нам

 позбавитися (це взагалі стосується пост-тоталітарної економіки),

 як  позбавитися  тих наслідків, які ми мали віл шокової терапії.

 Тому,  що  те,  що  сьогодні обговорюєі оце, дійсно є наслідками

 тієї  шокової  терапії....  І вони рекомендували (в тому числі й

 Абалкін,  і  Богомолов,  і  Макаров,  і  Шаталін,  і Єременко, і

 Львов), що необхідно нам зрозуміти одне - приватизація спородила

 нові     проблеми:     розбазарювання     державних     активів,

 використовування  монопольного  становища  при встановленні цін,

 конкуруючі  підприємства,  створені на основі повернення у те...

 теплого капіталу, або засновані на базі спільних підприємств або

 іноземних інвестицій можуть подолати ці проблеми.

      Взагалі  у  тих рекомендацій (а їх всіх було) зазначено про

 те,  що  необхідні  зміни  у  сфері соціальних стосунків, в тому

 числі   й  в  системі  соціальних  захистів.  І  тому,  якщо  ми

 розглядаєм  оцю  проблему  окремішно, вона виглядає, дійсно, або

 дрібною,   або   невчасною...

      На  мій  погляд,  все  це  треба пов'язувати і прив'язувати

 виключно  до бюджету і до того загального нашого ставлення, коли

 ми  або огульно приймаємо, або огульно засуджуємо. І я думаю, що

 тільки  спільна проробка того документу, який висунутий Урядом і

 комісією, вони можуть дати позитивний результат. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, слово для заключення.

 

      СУСЛОВ.   Уважаемые   народные   депутаты,  безусловно,  мы

 демократично  примем  сейчас  решение  голосованием.  Но давайте

 будем обсуждать то, что  в проекте есть, а не то, чего в проекте

 нет.  Так вот, из всех выступающих никто не сказал и не доказал,

 что эта проблема неактуальна и что решать ее не нужно.

      Некоторые  говорили  о  том,  что списываем слишком много,

 другие  говорят,  что  списываем  слишком  мало.  В конце концов

 окончательный ответ тут можно дать при постатейном голосовании.

      Ну, давайте ответим на вопрос: принятие этого законопроекта

 облегчает   положение   отечественного  производителя  или  нет?

 Давайте   ответим   на   вопрос:  принятие  этого  законопроекта

 уменьшает налоговый пресс, о котором столько здесь говорили, или

 не  уменьшает?  И,  естетсвенно,  ответы  на  эти  вопросы будут

 положительными так или иначе.

      Я  специально  в  докладе  отмечал,  что  заслуга инициации

 решения  этой  проблемы  и  подготовки первоначального проекта в

 этой  части,  кончено  же,  принадлежит  Кабинету Министров. И в

 данном случае я не скрываю, что я ожидал поддержки законопроекта

 от  Виктора  Михайловича  Пинзеника.  Если б он руководствовался

 тут,  в  данном случае, интересами дела, он бы, безусловно, этот

 проект  поддержал.  И комиссия в том числе ни на какие авторские

 права,  чьи  бы  то  ни  было, не покушается. Но тем не менее, я

 специально  подчеркиваю,  что вот эти претензии, что комиссия не

 должна  была  вносить и прочее...  Депутаты, все мы здесь, имеем

 право законодательной инициативы, и мы, естественно, имеем право

 вносить    такие    законопроекты,    тем    более,    что

 правительственного проекта пришлось ожидать достаточно долго.

      Так вот, позиция правительства, насколько я ее понимаю, по-

 прежнему  сводится  к  тому, чтобы принимать пакетные решения, в

 том   числе   именно   с   этой   целью,  вот  это,  безусловно,

 самостоятельная   часть,   разовое   мероприятие   по   списанию

 задолженности,  по состоянию на 1 сентября 1996 года, вводится в

 состав  законопроекта,  который  регулирует  очинь многие гдурие

 отношения,  потому  что  эта  часть  должна  рассматриваться как

 приманка  ля  депутатов,  чтобы  протащить  в том числи решение,

 которое заведомо  иногда непопулярны, а иногда   неправильны.

      В  законах  Паркинсона  есть  такое выражение "мышеловка на

 меху". Так вот, Виктор Михайлович ходит к нам с этой мышеловкой,

 говорят,   что   там   меховая   подкладка   в   виде   списания

 заборгованости,  с  тем,  чтобы  на  самом  деле решить и многие

 другие  проблемы.  Поэому  выделение  этой части просто-напросто

 обеспечивает быстрое решение наиболее острой и реальной проблемы

 неплатежей.

      Я  бы опять-таки напомнил, что я не пойму почему, но именно

 Виктор  Михайлович Пинзеник был инициатором наложения вето на 381

 статью  Гражданского  кодекса,  то,  что  сделал Президент и где

 ограничисалось  право  бесспорного  списания. Неужели, исходя из

 этих соображений, от кого идет инициатива, и в каких пакетах она

 идет,   ы   будем   здесь   вот   так  вот  заниматься  взаимным

 блокированием. с моей точки зрения  это  недопустимо.

      Итак,  я готов вам доложить еще раз, что комиссия, решение,

 которое принял Верховный Совет, выполнила, проект вам внесен, на

 вопрос,  то  будет  завтра,  я могу сказать: завтра, если проект

 этот  не  будет  заблокирован,  он не будет принят на следуюющей

 неделе.  Значит,  по  крайней  мере,  до  второй половины января

 решение  этой  проблемы  будет отложено, счета по-прежнему будут

 заблокированы.  И  если  бы  у нас были другие варианты решения,

 кроме,  к сожалению, плохого варианта по списанию задолженности,

 как  увеличить доходы бюджета, как дать возможность пользоваться

 счетами, как идти вперед, мы бы, конечно, эти решения приняли.

      Итак,  я  еще  раз  прошу  определиться,  но  я  бы  просил

 Верховный  Совет  дать  согласие на то, что, если мы все-таки не

 наберем  голосов,  чтобы  была  возможность  вернуться  к  этому

 вопросу  на  следующей  неделе.  Потому  что  в  итоге всей этой

 дискуссии  может  оказаться  худший результат. А это не решение,

 безусловно, черезвычайно важной проблемы. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Таким чином, шановні колеги, у нас в

 цьому  році  не  викликає  ніякого  сумніву,  що  його  потрібно

 приймать.   і  в  цьому  році  у  нас  залишилося  один  тиждень

 пленарний.  Ми  з  вами  розглянули  2  законопроекти.  Один від

 комісії. Другий комплексний від Кабінету Міністрів.

      Я  хотів  би,  щоб  ми  все-таки,  мабуть,  підтримали, щоб

 прийняти в першому читанні внесенний законопроект від комісії. І

 на  слідуючий тиждень розглянули у другому читанні і прийняли. І

 це  дасть  ті  позитивні  результати,  за  які  тут  так зважено

 говорилося.

      Тому я цю пропозицію першу і ставлю на голосування. Я прошу

 розібратися  з робочими місцями, підготуватися до голосування. Я

 маю  на  увазі  прийняти  в  першому  читанні  і  розглядати  на

 слідуючому  тижні  в  пленарному, до Нового року. Приготувалися.

 Голосуєм. Включайте систему.

 

      "За" -

      Шановні  колеги,  Віктор Михайлович, будь ласка. Я прошу до

 уваги.

 

      ПИНЗЕНИК В.И.

      Шановні  народні  депутати,  я б не хотів до тих політичних

 звинувачень,  які  вживає  Віктор  Іванович, повертатись. Але ж,

 шановні  коелги,  депутати  самі  ж  говорили, що один цей закон

 нічого  не  вирішує,  картотека  залишається.  Урядом  внесенний

 закон,  який  вирішує три коіплексні проблеми. Ми його сьогодні,

 доречі,  не  розглядали. Ми пропонуємо повернутись у вівторок до

 закону,  який  вирішує  цілий  комплкекс  проблем.  І  не треба,

 Вікторе  Івановичу, вводити в оману нарордних депутатів. Питання

 картотеки вашим законом не знімається.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  на  голосування  в  першому читання

 законопроект  від  комісії  з  врахуванням,  що  ми будем його в

 другому читанні на слідуючому тижні розглядать до Нового року. І

 врахуєм і зауваженні, які були висловлені Віктором Михайловичем.

 

      "За" -

      Я  вношу  на  ваш  розгляд  пропозицію,  яка  була внесена,

 перенести  на  доопрацювання  і  на  слідуючий  вівторок вийти в

 повторному   першому   читанні  на  розгляд  з  врахуванням  тих

 зауважень,  які  були  внесені.  В врахуванням обох. Будь ласка,

 голосуєм.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Спасибі.

      Шановні  колеги! Враховуючи, що сьогодні День міліції, я по

 проханню  перенести  питання,  яке  у  нас  трошки  нище стоїть,

 розглянути   питання   і  дати  можливість  заступнику  міністра

 внутрішніх  справ  представити  цей  Законопроект  про  внесення

 доповнень  до  статті  16  Закону  про  дорожній  рух,  якщо  не

 заперечуєте.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Чернишов Валерій Серафимович.

 

      ОПЛЕСНКИ)

 

      ЧЕРНИШОВ В.С.

      Спасибо. Я откровенно не ждал такого теплого приема, поэтому

 очень большое всем спасибо.

      Уважаемый    Александр   Николаевич!   Уважаемые   народные

 депутаты!  Я  просил  бы,  что  бы мы сегодня рассмотрели проект

 Закона  Украины  про  внесенение дополнений в статье 16 Закона о

 дорожном движении, который...

      (Ш у м  у  з а л і )

      Но ради  праздника можно?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну  хвилиночку.

 

      ЧЕРНИШОВ.  Суть  этого  вопроса  заключается  в том, что на

 сегодняшний  день  существующий  порядок  выдачи  доверености  и

 генеральных    довереностей    на   управление   и   пользование

 транспортными  срествами  не  регистрируются в Госавтоинспекции.

 Этот вопрос очень долго изучался и мы просили бы вашей поддержки

 в  решении этого вопроса. То есть, нотариальные конторы, выдавая

 доверености  и  генеральные  доверености  на  право управления и

 пользования  транспортным  средством, обязательно регистрировали

 эти  доверености  в Автомобильной государственной инспекции. Это

 нам  даст  возможность  контроля  над  реализацией  транспортных

 средств,  которого  сегодня  мы  не  можем усуществлять и это не

 позволит  нечесным  людям  заниматься  запрещенным промыслом. То

 есть, перепродажей транспортных средств.

      Если  говорить  о  финансовой стороне этого вопроса, то это

 абсолютно никаких затрат финансовых не будет нести. То есть, это

 будет  проводиться  бесплатно. Поэтому гражданин никаким образом

 не будет   иметькакие-то  дополнительные   невзгоды.

      Мы  посчитали,  что только за 1995 год государство упустило

 200  миллионов  долларов.  Таким образом, я бы просил поддержать

 этот  вопрос и принять его в качестве дополнения к этому закону.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  Володимир  Сергійовича  запитання  будуть?

 Запишіться, будь ласка, і відведем декілька хвилин.

      5  хвилин достатньо? Достатньо. Марченко. Сокерчак. Валерій

 Серофимович,   пожалуйста.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Валерий  Серафимович,  (Марченко,  348 избирательный округ,

 Прогрессивная  социалистическая  партия  Украины), вот пользуясь

 случаем и таким днем, наша партия, действительно, присоединяется

 к  поздравлению  работников  милиции,  только честных работников

 милиции.  И  мы  поддерживаем  законопроект, в который вы внесли

 изменения.

      Однако, пользуясь случаем, я хотел бы просить вас вынести в

 законы  изменения, которые дали бы право водителям защищать свою

 честь  и  достоинство  от  хамства,  от использования служебного

 положения  нерадивым  и в общем-то, так сказать, работникам ГАИ,

 которые используют только для личной наживы.

      Я  два  дня  назад  попал  в  такую ситуации, когда старший

 сержант  и  сержант вообще занимались рукоприкладством, пытались

 смотреть  недозволенными, так сказать, приемами машину, угрожали

 одеть   наручники.   Ну,  я  не  представился  депутатом,  но  я

 посмотрел,  каково  быть  простому  гражданину,  не  имея вообще

 законных оснований, защитить свою честь и достоинство, и то, что

 он  выполняет нормально правила дорожного движения, от хамства и

 от безобразия и от вымогательства таких работников милиции.

      Поэтому   сегодня   и   в   этот   день,   присоединяюсь  к

 поздравлению,   прошу  вас  вынести  в  проект  законодательства

 необходимые  изменения,  чтобы  честные  водители могли законным

 образом  защитить  свои  честь  и  достоинство,  и  привлекать к

 ответственности  таких  работников  милиции,  которые занимаются

 вымогательством на дороге. Спасибо.

 

      ЧЕРНИШОВ. Спасибо. Нужно отвечать?

      Я  приношу  вам  свои  глубокие  извинения  за  сержанта  и

 старшего  сержанта,  которые таким образом вели себя. И я думаю,

 что второй раз эти сержанты вам не причинят этих беспокойств.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. И не только Марченко.

 

      ЧЕРНИШОВ.  И  не  только  Марченко, депутату Марченко, но и

 всем  остальным.  Это,  к  сожалению, имеет место, я тут не могу

 оправдываться и не буду этого делать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сокерчак. Кравчук.

 

      СОКЕРЧАК.

      (Сокерчак, 314, Одеська область)

      Шановний  Володимир  Семенович, ми в цілому підтримуєм ваші

 пропозиції  про  зміни  до Закону про дорожній рух. Але хотіли б

 для себе уяснити і щоб громадяни чули про це: ци форма власності

 при  цьому буде мінятися автомобіля. Адже ми знаємо, що сьогодні

 по  генеральним  довєрєнностями  їздять  по  території  з чужими

 номерами,  не  сплачуючи  ніяких  мит провозних і так дальше. Що

 принципово змінить якраз оця зміна до закону.

 

      ЧЕРНИШОВ.  Форма собственности этим самым не меняется. Дело

 в  том,  что  если  сегодня  по  генеральной  доверенности может

 доверить  свою  машину 10, а может быть 15 человек, и мы об этом

 даже  не  знаем.  То,  вводя  эту  поправку,  дополнение к этому

 закону, здесь идет четкая фиксация. Если он в течение года 2, 3,

 4  и более машин таким образом передоверяет, мы будем знать, что

 это  для  него  источник существования. А для такой деятельности

 необходима  лицензия. Так вот по этой лицензии он должен платить

 20  процентов  от  строимости проданной машины. А по генеральной

 доверенности он вообще ничего не платит. То есть, она фактически

 эта  машина переходит в пользование другого лица, но государство

 от  этого  ничего  не  получает.  А  тот,  который продает таким

 образом  машины,  имеет доход, причем очень колоссальный. Вот, в

 чем принципиальная разница.

      А   тогда,   когда   фиксируется   доверенности   будут   в

 Госавтоинспекции  и  будет  единый централизованй учет, тогда мы

 можем контролировать и эту машину мы можем найти в любую минуту,

 его хозяина.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравчук.

 

      КРАВЧУК.   Дякую.   Валерій   Серафимович,   Кравчук,  215,

 Білоцерківщина. Скажіть, будь ласка, чи розглядався якийсь інший

 альтернативний  варіант  фіксації  цього  питання,  що  ви зараз

 розглядаєте?

 

      ЧЕРНИШОВ.  Других  предложений  к  нам  не поступало. А те,

 которые  поступили,  они сконцентрированы вот в этом дополнении.

 Других  альтернативных  каких-то  вариантов  не рассматривалось.

 Просто их не было.

 

      КРАВЧУК. Але основне питання ось в чому складність визиває.

 Ви  знаєте,  що  таке сьогодні як працівнику сьогодні, водітєлю,

 сьогодні  попасти  в  ДАІ  получити,  зареєструватися... І чи не

 виникнуть ускладнення з реєстрацією довіренностей?

 

      ЧЕРНИШОВ В.С. Значит,  мы  изучили этот вопроси просчитали,

 что  для того, чтоб зарегистрировать доверенность в МРЭО(?) (это

 будет   проводиться   подразделениями   МРЭО)   абсолютно  нужно

 минимальное   количество   времени.   Минимальное!   Потому  что

 заполняется   карточка,  заполняются  реквизиты  данной  машины,

 заполняется   владелец   этой   машины   и   на   этом  все  это

 заканчивается.  То  есть дополнительных очередей, дополнительных

 каких-либо  проблем не возникнет. Мы рассчитали свои силы, и это

 с  помощью  компьютера  очень легко делается. Это уже мы реально

 имеем возможность.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравчуку - не задоволений відповіддю...

 

      КРАВЧУК  В. І. Враховуючи те, що дане доповнення до закону,

 зміна   до   закону  вноситься  і  зазначена  послуга  надається

 громадянам  безплатно, я думаю, що ми проголосуємо і підтримаємо

 пропозицію. Дякую.

 

      ЧЕРНИШОВ В.С. Спасибо. Спасибо...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильєв.

 

      ВАСИЛЬЄВ

      109 виборчий округ, місто Донецьк.

      Уважаемый    Валерий    Серафимович,   я,   прежде   всего,

 присоединяюсь  к  многочисленным  поздравлениям  по  случаю  Дня

 работника милиции.

      Что   касается   внесенного   законопроекта  - я  буду  его

 поддерживать, призываю к этому народных депутатов.

      Но   хотел  бы  уточнить.  Вы  назвали  цифру,  сумму  -200

 миллионов не получило государство из-за того, что не действовало

 то   Положение,   которое   вы   сегодня   предлагаете.  С  чего

 складывается эта сумма?

      И  второй  вопрос. Сможете ли вы при всем том потоке выдачи

 доверенностей  осуществлять  контроль?  Не  будет ли это впустую

 принято? Спасибо.

      ЧЕРНИШОВ  В. С. Спасибо за вопрос. Я вам хочу доложить, что

 действительно   поток   выдачи  доверенностей  очень  большой  -

 буквально   за   1995   год   всеми   нотариусами   (частными  и

 государственными)  выдано  980  тысяч доверенностей! Это то, что

 касается   транспортных  средств.  Поэтому,  конечно  напряжение

 будет - это  однозначто,  то  есть  вот  этот  вот... количество

 документов необходимо будет переработать.

      Но  200  миллионов  долларов  США  -сумма, которая могла бы

 поступить  в  доход  государства  из-за того, что у нас человек-

 гражданин  в  течение  года  имеет  право продать одну машину, а

 продает 15-20, оформляя это генеральной доверенностью, договором

 купли-продажи, за которую он должен платить.

      И  если  бы  он  это оформлял как положено, договором купли-

 продажи,  он  бы  с  каждой машины платил 7 процентов, а если бы

 оформил лицензию и занимался этой деятельностью, то 20 процентов

 он бы платил государству.

      И вот буквально 980 тех доверенностей, они, конечно, не все

 проданы,  это  понятно, что эта цифра общая, но во всяком случае

 200  млн.  мы  потеряли  только  на  этом и плюс еще 130 млн. мы

 потеряли  в  том,  чтобы  он  платил 7 процентов от стоимости по

 договору купли-продажи.  Потому что у него другой формы нет. Или

 плати  за  то,  что  ты  продаешь, или,  так  сказать,  ты плати

 лицензию,  которая дает тебе право продавать. Вот таким образом.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій  Серафимович,  час завершений. Я хотів

 вам одне таке запитанян теж задать.

      Скажіть, будь ласка, в якій державі ще є отакі підходи, які

 ви  сьогодні  пропонуєте  внести, поправки, щоб знову ж, якщо ми

 будем  демократичною  державою, щоб знов давать можливість людям

 ходить  по  всіх цих інстанціях і одержувать, а не користуваться

 так,  як  подобає  в  усіх  цивілізованих  державах?  Є право, є

 документ...

 

      ЧЕРНИШОВ  В.С.   Александр Николаевич, спасибо за вопрос. Я

 вам  хочу  доложить  о том, что, наверное, в редких государствах

 есть  закон,  а  он  не  выполняется,  тем более, когда положено

 платить,  а  он  не платит, находит выход. А что касается опыта,

 значит,  практически  во  всех  государствах такие рамки сделаны

 очень  давно.  И  там  нет  возможности  обхитрить,  обойти и не

 заплатить  то,  что  положено. А у нас, к сожалению, по сей день

 такая  форма  очень  используется.  А  если счетать, что большая

 часть  транспорта,  который  поступает  из-за  границы к нам, он

 проходит  вот  таким  образом, и мы сегодня практически не имеем

 такого влияния.

      Я  глубоко  убежден, и просил бы поддержки дать возможность

 нам  такую попробовать, и буквально через год готов вам доложить

 о том, какие результаты дало  это изменение законодетельств.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, Валерій Серафимович , спасібо.

      Єсть  бажаючі свої  думки висловить? Голосуємо, да?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну, час же  закінчився.

      Будь   ласка,   Валерій   Серафимович,  до  того  мікрофона

 підійдіть, будь ласка.

      Меркушов  буквально кардинально питання ставить.

 

       МЄРКУШОВ.

      У  меня  вопрос  такого  порядка.  В приципе, мы понимаем о

 целесообразности  этого  закона,  и  поддерживаем. Но мы знаем и

 другое,  что  он  бует  работать  не  на  тех, которые по 15 раз

 продают  машины, те найдут систему, как быстро регистрировать, а

 вот  там,  гед,  допустим,  отец  доверяет сыну, жена мужу и так

 далее,  вот  те  будут  ходить по............. не один день и не

 одну неделю.

      И  не  дай  Бог вам прийти без формы..........., где вас не

 знают  и   попробовать это  зарегистрировать.

      Поэтому давайте сделаем поправку какую-то либо обяжем срок,

 в  течение  которого.........  должно зарегистрировать это дело,

 ответственность  установим.  Вот  тогда  мы  согласны  это  дело

 поддержать.

      Я  здесь  полностью поддерживаю Александра Николаевича, что

 хорошее  дело,  все нормально вроде бы, но у нас оно обязательно

 вывернется другой стороной.

 

      ЧЕРНИШОВ  В.  С.  Если  вы позволите, я вам отвечу. Речь не

 идет  о  тех, которые доверяют отцу или сыну или дочери. Он один

 раз  если  это  сделает,  один  раз  это сделает, для него будет

 достаточно.  Но если этот отец будет доверять 15 раз в год кому-

 либо,  понимаете,  может  быть проблематично ходить через день в

 ГАИ.

      Что  касается обязательств в сроках регистрации, я вам хочу

 сказать,,  что, наверное, мы законом не определим, и не будем об

 этом  говорить.  Будет на этом основании разработана инструкция,

 приказ, который будет четко регламентировать сроки регистрации и

 оформления.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я зачитаю проект Закону. Ви,

 будь ласка, послухайте.

      "Закон України "Про внесення доповнень до статей 16  Закону

 України  про  дорожний  рух".  Верховна Рада постановляє. Перше,

 абзац  3  статті  16  закону України про державний рух доповнити

 реченням  такого  змісту:  "Доручення  на  право  користування і

 розпорядження  зазначенним транспортом, транспортним засобом має

 бути  зареєстровано  органами  державтоінспекції,  Міністерством

 внутрішніх  справ України. Цей закон набирає чинності через триі

 місяці з  дня опубілкування".

      Голосуєм? Я ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Одну хвилиночку.  Володимир Романович Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Я  думаю,  Александр Николаевич, депутаты не организовались

 сейчас.  И  прошу поставить на голосование. Потому что небольшие

 технические  поправки.

      Но  одновременно  я  просил  бы,  чтобы  было  протокольное

 доручение  после  этого  голосования, чтобы внесли, например, на

 следующую сессию изменения к законопроекту, которые бы позволяли

 превлекать   к   отвественности  работников  милиции,  грубейшим

 образом  нарушающих свои служебные, так сказать, обязательства и

 законодательства.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кожушко.

 

      КОЖУШКО О.М.

      Уважаемые  коллеги, наша комиссия внимательно рассматривала

 этот  закон.  Правительство  отозвало  и  снова  направило  этот

 законопроект.  И я считаю, что ее необходимо принять. Здесь было

 доложено  причины  этого.  А  вторая  еще...  не  дай Бог у кого

 уворуют  машину. Вы попробуйте найти по этим доверенностям, если

 вы кому-то доверили, а он еще пять раз сделал доверенность.

      Поэтому  я  просил  бы  вас,  раньше  было предложение, что

 платить. Комиссия внесла предложение, согласилось и министерство

 и  Правительство  -безплатно.....  составляеться право, что если

 поступит  в  комиссию сигнал о том, что есть волокита в вопросах

 регистрации,  мы  можем  возратиться  к  этому вопросу. А сейчас

 необходимо его принять, дать возможность, чтобы он поработал, мы

 определим его целесообразность на практике.

      Прошу поддержать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   ставлю   на  голосування  внесну  ще  раз

 пропозицію   про  підпримання  внесеного  законопроекту  з  тими

 зауваженнями і пропозиціями, які висловив і Марченко, і Кожушко.

 

      "За" -

      Я  ставлю  на  голосування  в  першому читанні, будь ласка.

 Прийняти  в  першому читанні, доопрацюєм і на  слідуючий тиждень

 винесем. Прошу застокоїтись і голосувать. Це мудре рішення.

 

      "За"-

      Не проходить і мудре.

      Цушко, будь ласка.

 

      ЦУШКО    , Селянская партия Украины.

      Уважаемые  коллеги!  Мы  приняли много законов, при которых

 решили   вопрос   акцыза   и  так  далее  при  ввозе  машин  для

 налогообложения.  Сегодня  Правительство  в  лице  МВД предлает,

 чтобы   эти   налоги  ловились. Сегодня же  есть ситуация, когда

 человек  перегнал 10 машин .... имеет деньги, покупает 10 машин,

 оформляет  их  генеральной  доверенностью на других лиц. Те люди

 фактически  работают  на  него,  приносят  ему  деньги и никакие

 налоги не ловятся. Мы ж фактически... при том, что написано, что

 для  людей,  которые  даю довереность от жены мужу или детям они

 бесплатные.  Регистрация  свего  лишь  предусматривается  в  ГАИ

 притом  и  в (...........). Нужно навести тут порядок. Поверьте,

 что это необходимо. И вы знаете прекрасно, что это есть. Платить

 же  за  это  не  будет никто. Поэтому предлагаю переголосовать и

 принять это обязательно сегодня.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ще  прошу в першому читанні давайт приймем.

 Будь ласка, підтримайте. Може... Володимир Кирилович...

 

      "За" -

      Я так зрозумів, Моцпан не встиг проголосувать.

      Хто  за  те,  щоб  поіменно? В нас і так на вівторок багато

 питань.    Іван Олександрович є  - буде порядок.

 

      "За" -

      Голосуєм поіменно. Голосуєм  поіменно. Будь ласка.

 

      "За" -

      Будь  ласка,  будь ласка, одну хвилиночку. Давайте останній

 раз голосуєм. (Ш у м  у  з а л і) Ну,  Карнаух не встиг оно.

 (Ш у м  у  з а л і) Голосуєм.

 

      "За" -

      Одну хвилиночку. Будь ласка. Останнє... ну пропозиція єсть.

      Шевченко.

 

      ШЕВЧЕНКО.

      Шановні  колеги  (депутат Шевченко, Костопільський виборчий

 округ),  я  цікавився  цим  питанням.  Є  випадки,  коли  машина

 перереєстровується   15  разів,  машина  незаконно  придбана,  а

 випадки,  коли угнана машина перереєстровується. Немає механізму

 застереження  цим випадкам. Це не тільки буде сприяти податковій

 політиці  держави, але й ще буде механізмом, предосторогою проти

 угону  і  проти  перепродажі машин. Підробити довєрєность легше,

 ніж  паспорти,  розумієте? 15 разів одна машина перепродавалась,

 декілька разів.

      Я  прошу  підтримати  цю  пропозицію,  інакше  ми ніколи не

 зможемо ефективно боротися з угонами автомобілів.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   В   першому   читанні   останнє  голосування.

 Звичайне, не поіменне, звичайне голосування в першому читанні.

      Голосуєм. Матківський, голосуй, не агітуй.

 

      "За" -

      В першому читанні!

      Слухається   питання   про   проект   Закону   України  про

 ратифікацію   угоди   про   поставки  товарів  для  забезпечення

 національних   гідрометеорологічних   служб   державних  держав-

 учасниць СНД.

      Ліпінський  Вячесла Миколайович -Голова Державного комітету

 України по гідрометеорології.

      Ви хоч подивіться на голову комітету?

 

      ЛІПІНСЬКИЙ  В. М.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати,

 протягом  останніх років не проводиться у нас на Україні, як і в

 інших    гідрометеорологічних   службах,   оновлення   приладів,

 обладнання,  вимушено здійснюється перехід до спрощених і навіть

 до  візуальних  методів спостереження і прогнозування. І звісно,

 це все негативно впливає на нашу продукцію. А наша продукція -це

 прогнози,  перш  за  все,  і  перш  за  все, не безпеку польотів

 авіації, морського та іншого транспорту.

      Виходячи  з  цих обставин керівники урядів усіх держав, які

 входять  в  Співдружність незалежних держав, підписали угоду про

 поставки  товарів  для  забезпечення гідрометеорологічних служб,

 яка  дає  можливість  національним  службам  спростити  поставки

 найбільш  можливим приладів, обладнання та витратних матеріалів,

 здешивити  їх  за рахунок звільнення від сплати мита та уникнути

 ліцензування та квотування.

      Враховуючи, що значна частина цього обладнання сьогодні ще,

 поки  що,  виробляється  за  межами  України,  угода  є вигідною

 економічно  для нашої держави. Слід підкреслити, що угода носить

 рамковий  характер.  Тобто перелік обладнання, який додається до

 цієї  угоди, не є обов'язковим для кожної національної служби. А

 конкретний  перелік та умови поставки будуть визначатися угодами

 на двохсторонній основі, які будуть укладатися.

      Я   хотів   би  сказати  щодо  цього  переліку  товарів  за

 наполяганням  деяких  країн  СНД,  переважно азіатських. Включна

 деяка продукція загального користування, яка звісно не буде нами

 закуповуватися, так як вона виробляється в Україні. Крім того, з

 метою   раціонального   використання  коштів,  а  також  захисту

 вітчизняних  виробників,  Кабінет  Міністрів  прийняв відповідну

 постанову,  якою  встановив, що використання коштів на закупівлю

 імпортного   обладнання   буде  вирішуватися  виключно  прем'єр-

 міністром  України. Таким чином, додатково врегульовані питання,

 пов'язані із закупівлею імпортних товарів, і цим самим враховані

 можливість застереження.

      Ще  один аспект. Враховуючи, звичайно, необхідність захисту

 вітчизняного  товаровиробника,  нашим  комітетом  була зроблена,

 урядо затверджена програма, державна програма науково-технічного

 переоснащення   системи   гідрометеорологічних  спостережень  та

 базової   мережи   спостережень  за  забрудненням  навколишнього

 середовища.  За  рахунок  освоєння  виробництва всіх приладів на

 підприємствах України. І вона вже реалізується. Зокрема, ми дуже

 задоволені,  що  сьогодні найбільш дорогостоящі прилади, такі як

 радіозонди,  вже  виробляються  на Україні у Львові. Проте повну

 віддачу  від  реалізації  програми  можна  очікувати  лише через

 кілька років.

      Таким  чином,  закупівля деякого обладнання в країнах СНД є

 тимчасовою   і   вимушеною.  В  подальшому  практично  все  воно

 вироблятися  в  Україні,  за виключенням, можливо, тих приладів,

 які необхідні всього в одиничних вимірах.

      Проект Закону про ратифікацію угоди розглянутий і схвалений

 в  Комісії  Верховної  Ради  з  питань  економічної  політики та

 управлінням  народним  господарством  та  Комісією у закордонних

 справах і зв'язках з СНД.

      Просимо  Верховну  Раду  ратифікувати дану угоду. Дякуєм за

 увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання будуть? Єсть. Будь ласка, запишіться.

 Скільки хвилин відведем? (Ш у м у з а л і) 5 хвилин. Будь ласка,

 висвітіть.

      Гаманюк. Свято Василь Петрович.

 

      ГАМАНЮК

      Шановний  Вячеславе  Миколайовичу,  я  хотів  би, хоч  дуже

 коротко  щоб  ви  розповіли, яка  судьба ваших місцевих станцій,

 метеостанцій?  У  мене  на виборчому окрузі, в Дніпродзержинську

 станція (вона невелика, але велику роль відіграє на тому місці),

 она  вже  в  такому  стані, що не сьогодні-завтра завалиться цей

 будиночок.

      Просив  би  звернути  вашу  увагу  на  цю  станцію -хоча би

 одноразово допомогти в ремонті її. Дякую.

 

      ЛІПІНСЬКИЙ  В.  М.  Дякую  вам за запитання. Доля не тільки

 цієї  станції,  про  яку  визгадали,  а всіх інших дуже важка. Я

 хотів  би сказати, що в цьому році ми не отримали жодної копійки

 капітальних   вкладень.   А  що  стосується  фінансування  наших

 виробничих  витрат,  то  вони  складають менше 20 відсотків, при

 чому з них більшість це -взаємозаліки.

      Таким   чином,   ми   працюєм  в  умовах  практично  повної

 відсутності  бюджетного  фінансування і виходимо з ситуації так,

 як  сьогодні  вся  наша  держава.  Але  я хочу сказати, що ми не

 закрили  жодної  станції,  ми зберегли колективи, це наш золотий

 фонд. І думаєм, що з покращенням ситуації служба наша буде також

 в дещо кращому стані.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято Василь Вікторович. Мухін.

 

      СВЯТО В.П., 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую, Олександре Миколайовичу.

      Шановний  доповідачу,  мене  цікавить  таке  запитання.  Ми

 піднесли,  вірніше  з  ваших  слів,  в  ранг абсолютний прем'єр-

 міністра, ним буде все вирішуватися.

      Але  прошу мені сказти, назвати хоча б одну людину, якій не

 був  би  причетний  суб'єктивізм.  То  виходячи  з  того,  як ви

 вважаєте,  можливо, одна голова добре, а дві краще? Тобто з точки

 зору  затвердження  на  нараді  Верховній  України?  Якщо товари

 стратегічні, обладення стартегічне, яке буде братися.

      Дякую за увагу.

 

      ЛІПІНСЬКИЙ В.М. Дякую вам.

       Я  думаю,  тут  просто  нерозуміння.  Я  маю  на увазі, що

 додатково  до того рішення, яке сьогодні прийме Верховна Рада, є

 в  нашій  державі  механізми,  які ще більше роблять жорстким це

 питання.  Тобто  незважаючи  на  те, що буде угода ратифікована,

 якщо буде, ми будемо змушені все-рівно проходити процедуру цього

 питання   в   кожному   конкретному   випадку,  включая  Кабінет

 Міністрів.  А  там  необхідна маса грунтувань, необхідні довідки

 про  те,  що  це  у нас не випускається або про те, що це значно

 дешевше  буде  для  держави  і таке інше. Тобто проводиться ціла

 експертиза перед вирішенням кожного конкретного питання.

      Я   вважаю,   що  це  правильно  для  захисту  вітчизняного

 товаровиробника.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мухін. Мусіяка.

 

      МУХІН. 370 округ. Мухин.

      У  меня  такой  вопрос. Почему именно для гидрометереологии

 нам  надо  устанавливать эту льготу? Пожалуйста, ясно как-то нам

 обкясните.

      И  я  не  совсем  понял,  эта  угода  в  рамках СНГ или это

 европейская угода.

 

      ЛІПІНСЬКИЙ.  Перш  за все на кінець: це угода в рамках СНД.

 ЦЕ перше питання.

      А  друге питання, я думаю, що кожен відстоює свої інтереси.

 Я  думаю,  що  сьогодні я відстоюю інтереси гіднометеорологічної

 служби,  а  хто  хоче  мати  якісь  інший режим з інших галузей,

 повинен його відстоювати.

      А наша угода дещо ширша, вона зачіпає інтересу екологічного

 моніторінгу, більше року............. Себто, це перелік товарів,

 які   можуть   використовуватись   і   іншими  міністерствами  і

 відомствами,   зокрема    Міністерством екології та інших.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мусіяка.

 

      МУСІЯКА.  Шановний  Вячеславе  Миколаєвичу,  стаття  1 цієї

 угоди  говорить:  предметом  цієї  угоди  є  гідрометеорологічні

 прилади,  обладнання,  запасні частини до них, витратні.........

 матеріали,  які відносяться до сировинних ресурсів, в нас є.....

 товари.

       Стаття  3 говорить: "Товар, що поставляється відповідно до

 цієї   угоди   на  основі  двосторонніх  договорів,  контрактів,

 звільняється   від   митних   зборів,   податків,   а  також  не

 підлягають.......... і котуванню.

      Щодо  означених  товарів  не  застосовується  обмеження  на

 вивіз-ввіз,     встановлені     з     міркування     економічної

 політики........... законодавтсва".

       Тепер,   товари.   Товари,  перелік  їх  товарний  перелік

 додатку.   І   от   я   беру   тільки  останні,  п'ята  частина:

 конденсатори, резистори електричні, лампи накальні електричні та

 газорозрядні,     лампи    електордні,    діоди,    транзистори,

 напівпровідникові прилади. Я оце думаю, чи під оцим переліком не

 почне  туди-сюди  перетікати  оці  товари, які не будуть ніяк ні

 митний збір,  нічого іншого, як це буде?

      Будь ласка.

 

      ЛІПІНСЬКИЙ.   Дякую  вам  за  запитання.  Я  зрозумів  вашу

 занепокоєність.  Справа  в  тому, що, я вже сказав, угода носить

 рамковий  характер,  і  цей  список  перш за все носить рамковий

 характер.  Тобто,  вон  а  абсолютно необов'язкова, скажімо, для

 України, що ми змушені це   закупати чи змушені це продавати.

      Звісно,   те,   що   виробляється   в   Україні,   не  буде

 закуповуватись, сьогодні я вже про це сказав, у нас є подвижки в

 цьому питанні, вже ми виробляємо багато з того, що тут написано.

      Крім того, ця угода має силу тільки для національних гідро-

 метеорологічних   служб.   Якщо  якийсь  завод,  чи  якийсь  там

 комерсант  захоче  на цих пільгових умовах щось зробити, у нього

 абсолютно нічого не вийде, тому що Митний комітет буде спиратися

 тільки  на  цю угоди, де записано Національна гідрометерологічна

 служба,  тобто  державний комітет. І більше нічого, тобто ніяких

 лазієк  тут, на наш погляд немає, ому що виключно для державного

 органу, яким є наша служба.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте. Єсть бажаючі принять участь в

 обговоренні? Голосуєм?

      Я вибачаюсь. Володимир Кирилович  Олексєєнко.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО В. К.

 

      Шановні  колеги,  чому  я попросився на трибуну? Тому що за

 багато  років  своєї  праці мені прйшлося тісно працювати з цією

 службою.  І  та  угода,  яка  підписана  ще була в 1994 році, її

 потрібно  ратифікувати.  І ось в чому. Метеорологічна служба -це

 вона  започаткована  в  бувшому  Радянському  Союзі з 21 року, а

 перші  дослідження  налічуються  з  1771  року.  Служба має дуже

 величезне значення, як для складення прогнозів за погодою, так і

 для  різних  служб,  в  першу  чергу  допустім  повітряний флот,

 морський флот, річний флот. Вони всі використовують всі ці данні

 метереслужби.

      І,  на  жаль, сьогодні так сталося, що метереослужба працює

 на тих матеріалах, які в основному виготовлюються у странах СНГ,

 тобто  Росії  і в государствах Прибалтики. Ось чому я попросив у

 порядку    лекції,   щоб   ви   підтримали   пропозицію   голови

 Держкоммітереології  про те, що   цю угоду треба ратифікувати.

      І я прошу вас підтримати  її.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні  депутати,  була  пропозиція  одна  -

 голосувати  проект закону. Я прошу підтримати цю пропозицію, тим

 більше,   що  вона  не  викликає  заперечень.  Будь  ласка.  Іде

 головування, Володимир Васильович. Богдан Миколайович.

 

      "За" -

      Треба   проголосувать.  Сумніваються  там  кілька  десятків

 депутатів, більше 100. Будь ласка, запросіть, щоб зайшли ті, хто

 не визначився.

      Можна ставить на голосування? Дніпропетровці, можна ставить

 на голосування? Будь ласка, ставиться на голосування.

 

      "За" -

      Спасибі.

      Тут  є  і  проект постанови з цього приводу, будь ласка, за

 основу  чи  в  цілому? Тут вона дуже коротка. В цілому ставлю на

 голосування, в цілому. Іван Васильович, не тікайте.

 

      "За"-

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Ще є два питання, які треба обов'язково проголосувать. Одну

 хвилиночку. Одне з них стосується депутатських запитів. Я вранці

 пропустив  просто  через  необачність,  я  іншого  пояснення  не

 находжу.

      Депутатські  запити.  Я їх оголошу, але тут один із запитів

 потрібно  направити  до  Президента і його треба підтримати саме

 тепер.  Я  поясню  ситуацію.  Група  депутатів, причому з різних

 фракцій   звертаєтіься   до   Президента  з  приводу  проведення

 розслідування   дій   уряду  і  Фонду  держмайна,  пов'язаних  з

 прийняттям  Кабінетом Міністрів Потсанови 30 листопада 1996 року

 ь14/23   "Про   уточнення   плану  розміщення  акцій  відкритого

 акціонерного  товариства  "Лисичанськнафтооргсинтез",  прийнятої

 всупереч   чинного  законодавства  та  розпорядження  Президента

 України.

      Мова йде про те, що ми 28 числа... (Ш у м у з а л і) Ні, ми

 22   прийняли   постанову   про  неможливість  здійснення  таких

 операцій.  А  30  числа  Кабінет Міністрів приймає постанову про

 здійснення  приватизації,  де  визначає  базову  вартість  цього

 підприємства  у  9, якщо не помиляюся, і 2 десятих мільйона... у

 8,  2  мільйона  гривень.  Тоді  як  за  попередніми експортними

 оцінками  це кошти -більше мільярда гривнів. Тому, я розумію, що

 треба  проводити,  оживити  це  виробництво,  бо,  я  к  говорив

 Вячеслав  Іванович  -директор теперішній цього заводу, як тільки

 його  призначили, що він не хоче бути завскладом металолому. Він

 хоче,  щоб  це  працювало.  Але...  То  можна  розглядати  різні

 варіанти,  але  перед  цим треба написати ціну правильну, а тоді

 вже  дивитися які  умови  і тому  подібне.

      Тому  я  просив  би вашої підтримки на адресу Президента. Я

 прошу  підтримати. Ставлю  на голосування поіменно.

 

      "За" -

      Підтримується.   І   про   направлення   Болдирєва,  запити

 Болдирєва  Юрія  Олександровича,  до  прем'єр-міністра  стосовно

 правомірності   постанови   Кабінету  Міністрів  щодо  плати  за

 користування  підручниками  в  загальноосвітніх  школах  і  щодо

 реалізації  Кабінету  Міністрів і указу Президента про додаткові

 заходи   щодо  матеріального  заохочення  працівників  вугільної

 промисловості.

      Мовчана  Павла  Михайловича  до  прем'єр-міністра  стосовно

 вжиття  необхідних  заходів  щодо гарантування в доопрацьованому

 податковому    законодавстві   збереження   ефективної   системи

 соціального страхування населення.

      Муляви Володимира Савелійовича до Прем'єр-міністра стосовно

 функціонування  державних  служб  захисту від стихійно-руйнівних

 водних процесів.

      Поровського Микола Івановича до міністра охорони здоров'я у

 зв'язку    з   невиконанням   міністерством   зобов'язань   щодо

 перерахування  коштів  на  лікування  в США хворої дитини, Сливи

 Валентини.

      І проголосований за змістом нашим запит до Президента.

      Ставиться  на  голосування  направлення  цих  запитів,  які

 оформлені   відповідно   до  Регламенту  на  адреси.  Ставлю  на

 голосування, треба 226 голосів.

 

      "За"

      Прийнято рішення.

      Тепер ще такі, ті два питання, про які я говорив.

      Про  проект Закону про ратифікацію угоди між Урядом України

 та Урядом Киргизської Республіки про виробничу кооперацію.

      Анатолій   Іванович  Гончарук  готовий  доповісти.  Але  ви

 дивилися цей документ. Чи є запитання до заступника міністра?

      Можна голосувати? Я ставлю на голосування цей проект.

 

      "За"

      Прийнято рішення.

      І  тепер  те  питання,  про  яке я хотів з вами обов'язково

 порадиться, воно передбачене в порядку дня як питання про проект

 постанови  Верховної Ради України про надання, я прошу вибачити,

 про...  про використання службових приміщень у будинку по вулиці

 Банківській 5/7.

 

      МОРОЗ О.О.

      Шановні   депутати,  я  хочу  порадитися  з  вами  відносно

 розв'язання   того   питання,  яке  раптово  набуло  непотрібної

 політичної  готроти.  Мова  йде  про  використання приміщення по

 Банківській  5/7  у  місті  Києві,  яке  знаходиться  на балансі

 Верховної Ради України.

      Коротка  передісторія  цього питання. Цей буденок збудовано

 у    1901-1902    році.    У   1987   році   жеком   номер   105

 колишнього  Волинського  району  міста  Києва. Цей  будинок було

 передано  житловому  сектору  Управління  справами колишнього ЦК

 Компартії    України.    Проектом   реконструкції,   розробленим

 Київпроектом   у   1989  році  по  заданню  Управління  справами

 колишнього   ЦК   передбачалося   перепрофілювання  будинку  під

 поліклініку.  Відповідно  до  постанови  Президії Верховної Ради

 України  від 25 серпня 1991 року про власність Компартії України

 та  КПРС  на  території  України  будинок  передано Секретаріату

 Верховної   Ради  України  в  числі  незакінчених  в  будівницві

 будинків  і  споруд.

      У  1992  році  розроблено  ескізних проект на реконструкцію

 будинку  по  вулиції Банковій 5/7 адміністративного призначення.

 Проект  розглянуто  6  жовтня  1993  року  і  погоджено на місто

 будівельні   раді   головки  архітектури.  У  грудні  1993  року

 закінчено  роботи  по  розробці робочих креслень. Загальна площа

 будинку  складає  чотири шістдесятих тисячі метрів квадратних. У

 ньому  передбачено  66 кабінетів для народних депутатів України,

 один  зал  для  обробки  інформації,  два  зали  для  проведення

 засідань комісій Верховної Ради та буфет. В цокольному поверсі і

 частині першого поверху передбачено розмістити службу охорони та

 пожежної безпеки , які обслуговують Верховну Раду України.

      Спочатку  реконструкції  станом  на  нинішній  час, точніше

 виконано   монтажно-будівельних   робіт   близько  7  мільйнонів

 гривень. До повного завершення всіх робіт необхідно ще близько 1

 мільйону.

      Як  розвивалися  події  стосовно  цього  права  на майно? Я

 розумію,  що це, власне, внутрішні питання для Верховної Ради, і

 можна  було  б про це не говорити, тим паче, що йде інформація в

 ефір...  Але  якби  ж тільки від нас іщли інформація або люди не

 інформувалися інакше...

      Я  читаю  зараз газети і виникає таке враження, що Верховна

 Рада  посягає на чиїсь права, в тому числі Конституційного Суду,

 держави  в  цілому  і  т.  д., і т. д. І першим виникає питання:

 навіщо  Верховна  Рада  будує  собі  приміщення і навіщо їй вони

 передаються?!  Очевидно6  ті, хто так пише і так вважає, забули,

 що  до  1991  року...  до  1990  року  Верховна  Рада  в Україні

 виконувала  свою функцію, збираючись двічі на рік десь по 2 дні.

 Депутати   жили  у  готелях,  комісії...  в  апараті  готувалися

 відповідні документи, комісії збиралися час від часу, вирішували

 ті  чи  інші  питання, і це був парламент, чи Верховна Рада, яка

 працює..   (саме   Верховна   Рада,  а  не  парлмент)  працювала

 епізодично в часі.

      Після 1990 року, коли парламент почав переходити і перейшов

 нарешті,  власне,  на  професійну  основу,  потрібно  було дати,

 створити  умови для 450 депутатів для засідань комісій, потрібно

 було  розширити  апарат  для  того,  щоб  працювали представники

 виборців і т.д., і т.д.

      Тобто якби сьогодні, а це інколи буває коли йдуть засідання

 комісії,  і  журналісти,  телеоператори  не  можуть навіть сюжет

 зняти  з  цього  приводу,  тому  що  там  не те що де стати, там

 пролізти  неможливо  поміж  ногами депутатів, між стільцями і т.

 д.,  тому  що ми сидимо, власне, один на голові в іншого... І по

 кілька депутатів знаходиться в кабінеті.

      Тому не тільки цей будинок, що було передбачено раніше, -ми

 зараз  починаємо  будівництво  на вулиці Садовій, тому що не для

 себе  ж  будується  і  не  дачі  будуються, а будуються службові

 приміщення  для парлменту великої європейської держави і для тих

 людей, які пізніше прийдуть сюди і будуть працювати!

      Я  розумію  прекрасно,  що  сьогодні  краще було б вирішити

 питання  принципово.  Я  з цього приводу звертався ще в 94 році,

 навіть  був  погоджений  акцизний  проект Будинку влади тут, над

 Дніпром,  на кручі, який би замикав цю площу біля Маріїнівського

 палацу. І це було б те, що потрібно сьогодні для держави.

      Можна  було  б  навіть  на це знайти кошти, тільки труднощі

 будуть  такі  незавжди, але держава буде. Якщо ми серйозно дбаєм

 про державу, то  держава буде завжди. Ми так   налаштовані.  Іще

 була     Громадянська   війна   в   Америці,  коли    Вошингтону

 запропонували  інструккції  методичні  перелити  на гармати, він

 сказав,  що  війна  це тимчасове, а держава постійна і постійним

 буде  парламент у цій державі. Треба таки будувати його і до цих

 пір залишається приміщення.

      От  ми  ще й сьогодні нинішню скруту могли б подолати, якщо

 навіть   паралельно  збудувати  нове  приміщення,  оскільки  так

 трапилось,    що    в    Україні   немає   жодного   пристойного

 адміністративного  приміщення,  як  то  є  у всіх наших сусідів,

 навіть у державах, які раніше входили до СРСР.

      Одже,  це  відповідь  на  питання,  чи  потрібно  будувати?

 Звичайно потрібно і обов'язково потрібно будувати.

      У липні 96 року до мене надходить проект постанови Кабінету

 Міністрів  України  про  заходи  щодо раціонального використання

 адміністративних  будинків  та  інших  об'єктів, призначених для

 забезпечення  діяльності  державних  органів в Україні. Я тут не

 роблю   великого  припущення  ,  оскільки  логіка  підказує,  що

 невипадково  ця  дата і невипадково заготовлені були такі листи,

 тому  що  перед  тим  вже говорилося, що Верховна Рада не прийме

 Конституцію, навіть у нас уже дехто говорив, що давайте візьмемо

 канікули,  щоб  не  заважать людям в підготовці до референдуму і

 так далі, і так далі.

      Тому   надходить   лист  який?  Я  16  липня  своїм  листом

 повідомляю   прем'єр-міністра,   що   без   згоди  на  такі  дії

 безпосередньо  Верховної  Ради України, він не в праві візувати,

 я,  тобто, не в праві візувати проект постанови про використання

 приміщень   і   зауважую,   що  цей  проект  суперечить  чинному

 законодавству  України, бо ні Президент, ні Кабінет Міністрів не

 наділені функціями перерозподілу майна, що забезпечує діяльність

 Верховної Ради України.

      А  в тому листі йшлося про, власне, розподіл приміщень, які

 знаходяться   а   балансі  Верховної  Ради,  в  тому  числі  два

 новозбудованих  готелі,  їдальня,  друкарня  і  так дальше. Одні

 відходять  до  Президента,  одні  до  Кабінету  Міністрів. І без

 відповідної заміни, без ніякої компенсації.

      19   липня   1996   року  Постанова  Кабінету  приймається,

 незважаючи, що вона не   була звізована  у Верховні Раді ніким.

      При   цьому   варто  зазначити,  що  Верховна  Рада  та  її

 керівництво  неодноразово  порушували  перед Кабінетом Міністрів

 питання   про  передачу  Верховній  Раді  видавництва  "Київська

 Правда",  ви  пам'ятаєте,  ще з 1994 року, однак Кабмін так і не

 прийняв рішення, оскількі окремі посадосі особи, зокрема Міністр

 з   питань  преси  та  інформації  відмовились  візувати  проект

 Постанови   Кабінету  Міністрів  України.  І  ми  змушені  тепер

 вирішувати  це  питання  в  Ужгороді.  І,  до  речі,  воно  вже,

 практично,  вирішено,  ми  вже налагодили нормальну поліграфію і

 будемо видавати нормативні акти, причому значно дешевше, ніж тут

 в Києві , на сучасній   технологічній   основі.

      23  липня  1996 року Прем'єр-міністру України спрямовується

 лист  за  піписом Голови Верховної Ради про скасування Постанови

 Кабінет  Міністрів  України  від 19. 07. 96 року як такої, що не

 відповідає чинному законодавству.  Відповіді поку що немає.

      5  серпня  за  підписом Голови Верховної Ради направляється

 звернення  Генеральному прокурору України з метою прокурорського

 реагування  щодо  заокнності  Постанови  та  дій  посадових осіб

 держави.

      22  жовтня знову ж таки на адресу Генерального прокурора за

 моїм   ідписом   надходить,  вірніше,  від  прокурора  надходить

 відповідь  рекомендаційного  харктеру,  про  те,  що захист прав

 власності здійснюється судом, хоч закон про прокуратуру говорить

 і   про   те,   що   треба  реагувати  на  порушення  закону,  а

 функціонально......  збереження.

      29  жовтня  голова  Верховної  Ради  звертається  знову  до

 Генерального  прокурора  з  листом про відповідь щодо законності

 постанови  ь  756,  і  при  необхідності  звернутись  до  суду в

 інтересах   Верховної Ради  України.

      Лише  вчора  ми  одержали відповідь такого змісту: інформую

 Верховну   Раду   України,  що  в  процесі  виконання  Постанови

 Верховної  Ради України від 12 грудня, це в його присутності вона

 приймалась,  виникла  неообхідність  вивчення  низки  питань,  у

 зв'язку  з  чим  я звернуся до Прем'єр-міністра Україн терміново

 надати додаткові матеріали, що обгрунтовують законність підстави

 прийняття   Кабінету   Міністрів   Постанови   щодо   розміщення

 Конституційного  суду  у  будинку  по  вулиці  Банковій 5/7. Про

 результати перервірки Верховна Рада буде проінформована. І копія

 подання   з цього приводу  Кабінету Міністрів.

      До   Генерального   прокурора  також  14  грудня  звернувся

 виконючий  обов'язки керуючого справами, який тут почилається на

 відомі  вже  вам проінформовані факти, а крім того, він говорить

 ще і про те... про додаткові аргументи, про те, що запи... новим

 розпорядженням  Кабінету  Міністрів  від  28  серпня  1996  року

 озброєними співробітниками Управлінням державної охорони України

 було  захоплено  будівельний майданчик по вулиці Шовковичній 42-

 44,  де  ведуться теж будівельні роботи по будівництву готельно-

 офісного комплексу, який знаходиться на балансі Верховної Ради з

 1991  року  і  який  ніхто не брався фінансувать і він будується

 сьогодні   як   спільне   підприємство,   на   умовах  спільного

 підприємства  із  іноземною  фірмою.  І бюджет там не вкладає ні

 одної  копійки.  Але  повернення  цих  вкладів  інвестиції  буде

 здійснюватися  за  рахунок використання цих офісів, на які є вже

 заявки від півтора десятка    зарубіжних посольств.

      Я  думаю, що це нормальна схема роботи. І було відсторонено

 будівельників   від  проведення  будівельно-монтажних  робіт.  В

 наслідок   цього  генеральному  підрядчику  монтажно-будівельних

 робіт спільного підприємства і Державного будівельного комбінату

 Управління справами було задано значних матеріальних і моральних

 збитків.

      В  розпорядженні  від  30 жовтня 1996 року про забезпечення

 діяльності Конституційного суду України Президента України Кучма

 доручив  Кабінету  Міністрів  тимчасово  розмістити в будинку по

 Банковій  5/7 у Києві Конституційний суд України. Не зважаючи на

 те,  що  цей  будинок  перебуває  на балансі Управління справами

 Верховної   Ради   України,  яке  здійснює  за  рахунок  коштів,

 передбаченних на утримання Верховної Ради України. Реконструкцію

 цього  будинку  здійснює.  Несе  відповідальність  за збереження

 майна  та  дотримання  правил  безпеки при виконанні будівельних

      11  грудня  о  17  годині 15 хвилин озброєні співробітьники

 Управління державної охорони захопили будинок по вулиці Банковій

 5/7,  зламавши  замки і виставивши свою охорону. Будівельники та

 працівники    Управління   справами   Верховної   Ради   України

 відповідальні  за  ведення робіт з реконструкції та устаткування

 приміщень  обладнанням  більше  не були допущені до об'єкту і до

 сьогоднішнього дня.

      Вважаємо  постанову Кабінету Міністрів України від 19 липня

 1996  року,  розпорядження  Президента  від 30 жовтня, постанову

 Кабінету  Міністрів  від 2 листопада, а також дії посадових осіб

 щодо  самовільного захоплення об'єктів Верховної Ради такими, що

 не відповідають чинному законодавству України.

      Згодно  з  пунктом  5  статті 116 України Кабінет Міністрів

 України здійснює управління об'єктами державної власності, але в

 Конституції  записано  далі "відповідно до закону"жоден з чинних

 нормативних  актів Закону України про .......... майна Компартії

 України   на   державну  власність  від  20  грудня,  постановою

 Верховної  Ради  від  7  липня  1992  року,  підкреслюю, декрети

 Кабінету  Міністрів  України  від  15 грудня 1992 року та від 12

 травня  1993  року не наділяють Кабінет Міністрів України правом

 вилучати,    перерозподіляти    володіння,    використання    та

 розпорядження   інших   юридичних  осіб  майном,  що  забезпечує

 діяльність Верховної Ради України.

      Управління  справами Верховної Ради України, який є органом

 управління  майном,  що  забезпечує  діяльність  парламенту,  не

 входить  до  системи органів виконавчої влади, як міністерства і

 відомства,  і які наділені Кабінетом Міністрів України функціями

 управління майном відповідних галузей.

      При  цьому  слід зауважити, що в цей час понад 80 приміщень

 міністерств  і  відомств,  які безпосередньо належать до системи

 виконавчої    влади,   використовуються   різними   комерційними

 структурами.   Однак   Кабінет   Міністрів  України,  здійснюючи

 функції  управління  об'єктами державної власності, у тому числі

 щодо  цих  приміщень, чомусь  не бажає цього помічати і наводити

 належний порядок з їх використанням.

      Враховуючи  викладене,  Управління  справами  звернулося до

 прокуратури  із листом, на що, як і на нашу постанову, відповідь

 ми  одержали нарешті сьогодні. Є в матеріалах справа документ, є

 постанова  Кабінету Міністрів, є висновки наших юристів і власне

 тут  можна  навіть  не  про  висновки  говорити. Уявіть собі тку

 ситуацію.   Адже   Верховна  Рада,  Конституційний  суд,  апарат

 Президента,  Кабінет  Міністрів. Крім того, що вони є специфічні

 органи,  вони ще, крім того, є просто установи і вони здійснюють

 свої правовідносинах тільки на основі Закону. Іншого не дано.

      Уявіть  собі, якби така виникла ситуація десь би, скажім, у

 місті,   коли   один  суб'єкт  правовідносин  хоче  скористатися

 власністю,   яка   належить...  на  балансі  знаходиться  іншого

 суб'єкта.  Це  довело  б  відразу  до суду, до конфлікту. У нас,

 виявляється, це можна. І мені соромно, повірте, говорити про це.

 Я  до останнього часу ніколи не виносив це на загал, це питання,

 якби інші не стимулювали поширення дезінформації серед населення

 про те, що -бачите і в телебаченні ми це спостерігаємо і в інших

 місцях  -що  це,  бачите, Верховна Рада на щось таке посягає, що

 суперечать інтересам  держави.

      Я  хочу  підкреслити  ще  один  момент.  Є  Конституція.  У

 Конституції  кожен  суб'єкт  влади,  в  тому  числі і Президент,

 Верховна  Рада, Кабінет Міністрів наділений конкретними правами.

 В  тому числі, право розпорядження власності ніяк не відноситься

 до компетенції Президента. А Кабінету Міністрів тільки на основі

 діючого  законодавства.  Якщо  це так, то треба й діяти в рамках

 цього  права,  а видавати відповідні розпорядження, укази, тощо,

 на   які  потім  посилається  Кабінет  Міністрів.  На  постанову

 Кабінету  Міністрів  посилається  голова Конституційного суду, а

 він  же  одноосібно не має право приймати рішення. Це ж у законі

 виписано,  це колегіальний орган і так далі. Тобто, закручується

 спираль  і  в  мене  виникає  підозра,  що  проблема не в майні.

 Проблема не в умовах забезпечення роботи... чи забезпечення умов

 роботи  Конституційного  суду, проблема в тому, що це приміщення

 на  балансі  Верховної Ради. І треба сьогодні знайти причину -чи

 то буде бюджет, чи буде майно, чи буде щось інше, щоб тільки був

 був якийсь конфлікт, щоб тільки можна було знаходити крайнього у

 тому всьому  негаразді, який  сьогодні твориться у  державі.

      Тому,  я  думаю, що нам потрібно вирішити це питання. Але я

 хотів би ще привернуть увагу до деяких нюансів таких.

      Я  хочу,  до  речі,  підкреслити  один  факт. Учора "Правда

 України", Коментуючи інтерв'ю, яке зробив Голова Конституційного

 Суду,  так  почала  їздить по Верховній Раді, так, грубо кажучи,

 робить  якісь висновки, інсинуації, домисли тощо, чомусь забувши

 сказати, що за власною ініціативою (до нас ніхто не звертався) в

 перший  же  день,  як тільки був утворений Конституційний Суд ми

 найкращий    кабінет,   який   був   у   нас,   віддали   Голові

 Конституційного   Суду,   щоб   він   міг  тим  часом  займатися

 організацією,  організацією  апарату свого, підбирать кадри і т.

 п.  Щоб  можна  було  до  того  часу,  як Кабінет Міністрів йому

 передасть приміщення, вирішити це питання.

      Тому, як же вийти з цієї ситуації сьогодні? І я ще хотів би

 підкреслити  те,  що,  справді,  Кабінет  Міністрів  не  належно

 віднісся  до  Закону  про  Конституційний Суд і не дає змоги, не

 створює   йому  відповідних  умов,  щоб  він  з  1  січня  почав

 працювати. Тобто, це є той факт , з яким ми повинні рахуватися.

      Тому,  не  дивлячись  на  всі  оці колізії, не дивлячись на

 штучність   цієї   ситуації,  я  все-таки  до  вас  звертаюся  з

 пропозицією  прийняти  постанову  Верховної  Ради,  яка  б  дала

 можливість  тимчасово, до того, поки буде завершене будівництво,

 завершено  будівництво  по вулиці Жулянській, передбачається для

 Конституційного   Суду,  дати  у  приміщенні  на  Банковій  5/7,

 скажімо,   18   кімнат,   тобто   півтори  чи  два  поверхи  для

 Конституційного  Суду, для того щоб він тимчасово міг працювати,

 поки  буде  завершене це будівництво, на умовах оренди, фіксуючи

 тим  самим  дотримання правовідносин, як слід, користуючись тим,

 що   за  Конституцією  Верховна  Рада  України  приймає  законні

 постанови,  які  обов'язкові  для всіх суб'єктів правовідносин в

 Україні.  І  це  було  б вирішення питання і по суті, тому що ми

 прекрасно  розуміємо,  що  Конституційний  Суд теж стає сьогодні

 своєрідним,  на  російській  термінології, козлом отпущения. Щоб

 цього  не було, щоб він почав працювати, давайте підемо на такий

 крок і підемо на зустріч, в даному випадку, державним інтересам,

 Конституціїному  суду  і приймемо постанову про те, щоб передати

 на  умовах аренди відповідну кількість приміщень Конституційному

 суду. І нарешті розмістити, знову ж таки, на невеликий термін, у

 нас  на  одному  поверсі  буде Рахункова палата до тих пір, поки

 вона  зможе  ввійти  в  нове  приміщення,  яке буде відводить їй

 Кабінет  Мінстрів.  А  на  2  поверхах  будуть працювати комісії

 Верховної  Ради.  Про  це  йде мова. Проект постанови у вас є на

 руках. Я просив би підтримати.

      Запитання,будь ласка. Я відповім. Будь ласка.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  просив би записатися на запитання. Скільки?

 10 хвилин, достатньо? Будь ласка , запишіться.

      Виставте 10 хвилин,будь ласка. Бутейко, Мовчан.

 

      БУТЕЙКО.  Дякую.  Бутейко,  70  округ.  Шановний Олександре

 Олександровичу,  те,  що  ви  виклали,  звичайно,  воно викликає

 абсолютно  відповідні почуття, має бути закон дотриманий. Єдине,

 що  я  хотів  запитати. Оскільки ми зараз розглядаємо, то якоюсь

 мірою ми перетворюємося як в суд, тому що такі питання про майно

 між  установами має дійсно вирішувати суд. І коли вирішує, то як

 правило вислуховують другу сторону. Тому, у мене таке запитання,

 чи  не  вважаєте  ви,  що  як  на  мою  думку  це  треба, було б

 доцільним,  щоб  тут  була  і  друга  сторона.  Щоб  ми почули і

 нормально могли б робити висновки і прийняти відповідне рішення.

 Хоча  по  суті, я підкреслюю, що це справа вирішення для суду, а

 не для Верховної Ради . Дякую.

 

      МОРОЗ  О.  О. Спокійно, будь ласка. Анатолій Денисовичу, ви

 правильно  сказали,  що  це  не  суд. Ми не судимо. Ми приймаємо

 постанову...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги!...

 

      МОРОЗ О. О.... ви правильно сказали, що це ж не суд, і м не

 судимо...  Ми  приймаємо  постанову про тимчасове створення умов

 для  того, щоб Конституційний Суд працював. Ми нікого не судимо!

 А до суду Управління справами звернулося з позовом...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан. Юхимчук.

 

      МОВЧАН П.М.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  зрозуміла річ, що за

 тої  ситуації,  що склалася з Конституційним Сулом, очевидно, це

 найдоцільніше - варіант  оренди.  Проте  питання дещо стосується

 всіх   нас.   Стільки   приміщень  сьогодні  в  столиці  України

 віддається в оренду різним комерційним банкам, структурам, що ми

 створюємо   штучно   проблему,  якої  немає...  Якщо  назвати  і

 перерахувати:  товариству "Просвіта" дали на 5 років приміщення,

 яке  ми  зробили...  своїми власними силами ремонт, тепер до нас

 приходить лист з вимогою, щоб ми звільнили!.. А комерційні банки

 (можу назвати - від Головпошти і вгору, і нижче й далі - по всіх

 найпрестижних  місцях)  віддано  (віддано!), і не в оренду, а це

 вже на вічне користування...

      Тому  я не розумію: невже ми не можемо ставити питання дещо

 інакше   - переглянути,  розглянути  взагалі  питання  приміщень

 службових  і  урядових  структур,  президентських,  всіх  інших?

 Дякую.

 

      МОРОЗ  О.  О. Я згоден з вами, Павле Михайловичу... Давайте

 ми  підготуємо  відповідні  нормативні  акти.  І ми вже почали в

 цьому  відношенні  роботу  на  минулому  тижні  -розпочали,  там

 прийняли 1 проект  закону...  А в цілому - я вже говорив - у нас

 сьогодні  в  Києві є більше 80-ти приміщень, я підрахунок робив,

 десь  кілька  десятків  тисяч  квадратних  метрів,  є на балансі

 Кабінету  Міністрів і його підвідомчих установ і які знаходяться

 сьогодні,  використовуються  не за призначенням. Тобто є над чим

 працювати.  Та  більше  того!  Давайте... у нас у Києві, якщо не

 помиляюсь,  було 14 райкомів партії, комсомолу і все інше. Де ці

 приміщення?!

      Я  хочу  запитати:  а  де  взагалі  матеріальна  база,  яка

 належала  ЦК  комсомолу?! На неї не було ніяких рішень нікого! А

 де вони - що, десь пустують абощо?! От виникає питання: хтось же

 ним  користується?!  Кому  платяться  оренди  і  кошти  з  цього

 приводу?! Комсомолу нема з 1992 року...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Юхимчук. Яворівський.

 

      ЮХИМЧУК.   Дякую,  депутат  Юхимчук,  Жмеринський  виборчий

 округ.

      Шановний  Олександр  Олександровичу,  не  дивлячись  на  ті

 правові  помилки, які були допущені в ході цієї справи, я гадаю,

 що  Верховна  Рада  поступає сьогодні гідно і порядно. І бажано,

 щоб  це  було  враховано  із  боку  новоутвореного  суду. Тому я

 закликаю  своїх  колег  підтримати данну постанову для того, щоб

 зняти це питання і бути гідним в цій ситуаціії.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський. Старовойтов.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Володимир   Яворівський,   Демократична   партія   України,

 Світловодськ.

      Шановний  Олександр  Олександровичу,  я, як і ви, не люблю,

 коли їздять по Верховній Раді, бо якоюсь мірою їздять і по мені.

 Я  постійно думаю, оце все зараз іде в ефір, слухають нас люди і

 думають:  знову там ділять, чогось там не можуть поділити і таке

 інше.   В  мене  до  вас  таке  запитання.  Ви,  як  представник

 колегіального  органу,  представляєте  в  данній  ситуації  наші

 інтереси.  Чи  була зроблена з вашого боку спроба, все-таки хіба

 не  могли три керівники, адже Конституційний суд -це наш витвір,

 ми  його створили, і закон наш також. При зачинених дверях сісти

 і  розібратися  в  цій  сиуація  і,  скажімо, не виносити це все

 зараз,  оцей дільож. Чи скористалися ви таким шансом? Я б хотів,

 щоб ви, як людина, яка представляє колегіальний, справді, орган,

 ну хтось же повинен зробити ці кроки, було так зроблено?

      Дякую.

 

      МОРОЗ  О.  О. Віктор Олександровичу, повірте, зроблено було

 все,  що потрібно, з нашого боку. Я з цього приводу мав декілька

 розмов  з Президентом, зустрічі, говорив багато разів з прем'єр-

 міністром.  Я  так  розумію,  що  прем'єр-міністр  не  може  так

 ослухатись  вказівки,  яка  йому  дана.  І  він  посилається  на

 розпорядження Президента.

      Створювалися  групи  робочі  для  з'ясування  нюансів  цієї

 проблеми. Коли в липні-місяці вийшла постанова відповідна, я вам

 говорив,  я  зустрівся  з Президентом, і ми обговорювавли всі ці

 питання.  До  речі,  в  тій  постанові нічого не згадувалося про

 приміщення  5/7 для цого призначення. Мова йдшал, що він відійде

 просто до Кабінету Міністрів.

      І  ми з Президентом, розглянувши всі ці питання, прийшли до

 висновків,  що,  добре,  якщо  потрібно,  ну,  незручно, їдальня

 знаходиться  в  створі  приміщення  на  території, де розміщений

 Президент,  це  не  зовсім  зручно, і типографія. Хоч у нас нова

 типографія,  а  можна  помінятись  на ту ж їдальню, що тут, біля

 Верховної  Ради і Кабінету Міністрів і на типографію відповідно.

 Ми  згодом  там  зробимо  переобладнання  і реконструкцію, і так

 дальше.

      І  йшла  мова  також про адміністративне приміщення, яке ми

 робили  як  резервне  на  випадок  ремонту в цьому приміщенні на

 території теж колишнього ЦК в середині двору.

      Ми  уважно  ознайомились  з  ходом  приміщення. Там десь до

 квітня  максимум можна було ввести це приміщення.

      Одначе,  зважаючи  на  те,  що  це  в  одному дворі, я тежп

 орадився  з  керівниками  Комісій,  і  ми  з  балансу  на баланс

 передали  це  приміщення  Адміністрації Президента для того, щоб

 йому зручно було розміщувати всі ті служби, які того потребують.

      А  всі  інші питання повідпадали, тому що потім наш суб'єкр

 правовідносин  відмовився від цього обміну, і все залишилось по-

 старому.

      Це ж приміщення випливло аж тепер, уже коли виникло питання

 про розміщення Конституційного Суду.

      І  я  ще  раз  повторюю,  і  посилаючись на ті листи, на ті

 багаточисельні розмови, на ту групу робочу, яка була створена, і

 в  нас працював там Олександр Миколайович від Кабінету Міністрів

 Дурдунець,  і  міністр  Кабінету  Міністрів,  розглядали  всі ці

 питання,  мова йшла навіть про те, що якщо є така потреба, нехай

 Кабінет Міністрів відізве свою незаконну постанову, і звернеться

 до нас з листом, що просимо розмістити  тимчасово.

      Звертались,  було  звернення  кілька  разів Комісії нашої з

 питань  боротьби  із  злочинністю,  інших  структур,  тобто  все

 зрозуміло.  Від фракцій був лист, звернення було, ну, і я ще раз

 кажу, що, очевидно, в мене така виникає підозра, що причина не в

 самому  приміщенні,  а  причина  в  тому,  що  вона  на  балансі

 Верховної Ради.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Старовойтова.

 

      СТАРОВОЙТОВА Г.М.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  народные

 депутаты.  Я понимаю, что целью вот этого постановления является

 желание  Верховного Совета вернуть в законное русло тот процесс,

 который " відбувається навколо цього будинку".

      Я  положительно,  конечно,  оцениваю это желание, но у меня

 возникает   от   такой  вопрос.  Значит,  если  мы  приймем  это

 постановление,   только   это   постановление   без  надлежащего

 обращения  Кабинета Министров, без оформления договора аренды, я

 боюсь,  что  оно  ничего  не  даст в плане законодательного, так

 сказать, закрепления вот этой ситуации и возвращению к закону.

      Похвально    желание    наше    обеспечить   и   помещением

 Конституционный  суд.  Это  понятно. Но я думаю, что мы могли бы

 это  постановление принять, если только во втором пункте, после,

 ну,  простите  Александр  Александрович,  вашей  фамилии  там...

 "дозволити Голові Верховної Ради України Морозу в разі звернення

 Кабінету  Міністрів  і  належного  оформлення договору оренду" і

 далі по тексту.

      Вот в таком смысле я думаю, что  можно будет принять.

 

      ГОЛОВА.  Я не заперечую проти цього. Тим паче, що я говорив

 про  те,  що  я  пропонував  декілька  разів  і  Прем'єру і його

 міністру,   Кабінету   Міністрів.  Давайте,  якщо  виникає  така

 проблема,  відкликайте  свої постанови, звертайтеся з листом про

 оренду, про виділення приміщення або що. Будемо шукати варіанти.

      У нас при чому був дуже хороший варіант. Віддалено від всіх

 інших   структур  влади  приміщення  на  Лесі  Українки,  де  ми

 орендуємо  приміщення.  І  ми могли б там окремо, відокремлено з

 підвальними  приміщеннями  для  архіву,  для  всього іншого дати

 можливість нормально працювати поки  буде  введено будинок.

      Ну, і я ще раз хочу сказати. Можна і цю добавку передбачити,

 додати до пункту. Але я розумію, що та ініциатива, яку проявили

 зараз  депутати,  при  чому  представники всіх фракцій, збирають

 підписи  над  прийняттям  поправки  до Закону про Конституційний

 суд,  про його розміщення у місті Харкові. Я розумію, що це може

 бути  вирішене  питання,  але  так  треба  було  б  вирішити  до

 прийняття  Закону  про  Конституційний  суд,  бо  це виглядає не

 зовсім, ну,  мабуть, зручно до тих людей, які...

      Але,  очевидно,  якщо Кабінет Міністрів, ми в цілому, разом

 не  зможемо розмістити Конституційний Суд у Києві, то тоді треба

 шукати в іншому місці. Це природно. Так роблять інші держави.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гошовська, останнє запитання.

 

      ГОШОВСЬКА.

      Дякую.

      Шановний   Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги!  Я

 власне  хочу  продовжити  ту  думку,  про яку ви останнє речення

 сказали. Ну найперш, поділяючи тривогу............., я думаю, що

 людям  не  зовсім  зрозуміло чому ми так довго говоримо, але  не

 від  радості  ви  туди вийшли. І я не думаю, що мої слова будуть

 рецептуальними,  але  все ж уже дуже багато депутатів, мотивуючи

 тим,  що  ну  центр  юридичної науки, єдина Національна академія

 знаходиться  у  Харкові -це логічно було б, що це не протирічить

 абсолютно   Конституції,   тому   що   ніде   не   написано,  що

 Конституційний  суд    саме повинен розрташовуватись в столиці.

      І   по   третє.   Що   там   треба   буде   сотні  фахівців

 кваліфікованих,  це  буде  робота  для випускників і працівників

 юридичної академії. Я думаю, що підпишеться більшість депутатів.

 ми  будем  пропонувати  саме  таке рішення. Як ви на це все-таки

 дивитесь? Дякую.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      МОРОЗ  О.  О.  То ми питання розглянемо окремо. Але зараз я

 просив  би  з  тим  доповненням,  яке зробила Галина Максимівна,

 приняти  цю  постанову. Одну хвилиночку. Прийняти цю постанову і

 справді  спрямувати  цю  колізію  в  законне  русло. Йдеться про

 авторитет  держави  і  вищих  її  органів.  Ми  не  повинні  тут

 вдаватися до якихось...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм за основу.

      (Ш у м  у  з а л і )

 

      МОРОЗ О.О. Будь ласка, виступайте, хто записався.

      Носов.

 

      НОСОВ.

      Шановні  депутати! Я хотів би відповісти на одне запитання,

 коли  говорили  чого  у  нас  Регламент  такий  товстий?  То він

 товстенький, тому  що  він  завчасно  передбачав такі комунальні

 спрямування   наших   вищих  посадових  осіб.  Вся  ця  ситуація

 передбачена  Регламентом.  Хочу  звернути  увагу, що на третьому

 читанні  розписана  процедура  прийняття,  Верховна Рада голосує

 закон   постатейно,   постатейно  тобто.  В  цілому  не  вводить

 (...........).  А  далі  вона  розглядає прийняття постанови про

 схвалення   внесеного   урядом   України  плану  організаційних,

 кадрових,   матеріально-технічних,   фінансових,   інформаційних

 заходів  для введення закону, що розглядається в дії. І оце саме

 там  в  цих  планів  мало  фігурувати: хто будує приміщення, хто

 відповідальні,  строк,  кошти, хто оснащує його, там, стільцями,

 зв'язком  і  всім  іншим.  І  тоді  буде видно строк, який на це

 потрібно.

      Розглянувши  цей  план, Верховна Рада може приймати рішення

 про введення закону в дію. Введення закону в дію могло б бути не

 з  дня  опублікування,  скажімо, на завтра, а через рік чи через

 якийсь  строк.  От  ми підійшли до того моменту, коли доведеться

 впроваджувати  ці  норми в життя. І, до речі, Закон "Про Кабінет

 Міністрів " я пропонував обов'язок Кабінету Міністрів розробляти

 такі  плани,  бо  саме  вони  і  є  виконавчою функцією Кабінету

 Міністрів.

      Регламент  пеедбачає і можливість Верховної Ради завимагати

 такий  план.  Стаття  6.  6.  9  6  частина.  Верховна Рада може

 прийняти  рішення  про  подання  перед  третім  читанням  урядом

 України  чи  іншими  центральними  органами  проектів  їх актів,

 прийняття  яких  передбачено  в законопроекті, що розглядаються,

 або  є  необхідним  для введення відповідного закону в дію. Тому

 я  пропонував  би  цю постанову, яку нам запропонували, допвнити

 четвертим  пунктом: "З метою забезпечення умов для своєчасного і

 належного    функціонування    Конституційного    суду   України

 запропонувати  Кабінету  Міністрів  України  внести до Верховної

 Ради   України   план   організаційних,   матеріально-технічних,

 фінансових, інформаційних заходів, спрямованих на впровадження в

 життя  законів  України  про  Коснтитуційний  суд  України,  про

 рахункову  палату  Верховної Ради України". Тому що там всі ті ж

 самі проблеми.

      Якщо  ми  будемо  й  надалі  кожний  закон  приймати  після

 розгляду   такого   плану,  то  у  нас  будуть  передбачатися  і

 приміщення,  і  кадри,  і інформаційні заходи, і фінанси. якую а

 увагу  і прошу  підтримати   цю пропозицію.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.

      (Ельяшкевич, Херсон , депутатская группа "Реформы")

      Уважаемые  коллеги,  мы  рассматриваем  с  вами  не простой

 вопрос,  а вопрос, который является пробным шаром исполнительной

 власти  проверить  крепость  бастионов  власти  законодательной.

 Безусловно,  Конституционный  Суд должен иметь свое помещение и,

 безусловно,    не    временное,   а   постоянное.   Это   просто

 издевательство  над  таким  органом  власти, как Конституционный

 Суд, если мы временно его туда поселим.

      Поэтому    необходимо   серьезно   рассмотреть   вопрос   в

 присутствии  Генерального  прокурора.  К сожалению, почему-то на

 этой неделе он так и не попал на сессионное заседание Верховного

 Совета  и  не  рассказал  нам о том, что он предпринял для того,

 чтобы отменить незаконные решения Кабинета Министров Украины.

      Если  кто-то  пытается  сказать,  что  для  изучения  этого

 вопроса надо очень много времени, то тогда, наверное, надо будет

 очень  немного  времени, для того чтобы рассмотреть персональный

 вопрос о руководстве Генеральной прокуратуры.

      В  конце  концов,  Генеральная прокуратура, практически, ни

 одной   подачи   в  суд  на  привлечение  к  ответственности  за

 разбазаривание  государственного  имущества,  в  том  числе  и в

 процессе приватизации, так и не делала.

      Поэтому, я предлагаю нынешнее постановление не принимать, а

 вызвать  на заседание Верховного Совета Украины в соответствие с

 нашим    решением    Генерального    прокурора   и   рассмотреть

 целесообразность   нахождения  Конституционного  Суда  вообще  в

 городе Киеве. То есть, действительно, необходимо, на мой взгляд,

 принять  изменения в Закон Украины о Конституционном Суде с тем,

 чтобы   Конституционный  Суд  находился  дальше  от  Президента,

 Верховного   Совета   и  Кабинета  Министров,  чтоб  он  не  был

 заложником  политических игр. Это должен быть независимый орган,

 который  будет  принимать  свои  решения  истинно на юридических

 основаниях.

      И меня очень беспокоит, когда помещение выискивается именно

 такое,   которое   находится   по   соседству  с  Администрацией

 Президента,  тем  более,  что Председатель Конституционного Суда

 еще не так давно возглавлял юридическое управление Администрации

 Президента  и  не  так давно визировал тексты указов, на которые

 Верховный Совет накладывал вето.

      Поэтому,   для   того   чтобы   мы   действительно   смогли

 способствовать созданию настоящего органа, который бы не играл в

 политические игры, а занимался серьезной работой по приведению в

 соответствие  с  Конституцией  Украины нормативно-правовых актов

 всех  ветвей власти, мы должны принять соответствующие изменения

 Закона о Конституционному суде. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ.  Соболєв,  Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

 Шановний  Олександре  Олександровичу,  скажіть,  будь  ласка, де

 зараз   знаходиться  Семен  Шарецький,  якого  позбавили  вже  і

 паспорта,  як  голову  законнообраного  Верховної  Ради згідно з

 Конституцією  Верховної  Ради Білорусії. Я звертаю вашу увагу не

 просто  на текст, який зараз розданий, а на те, якій підставі ми

 будемо приймати рішення щодо сдачі в аренду приміщення, по якому

 до  цього  часу не відмінено рішення Кабінету Міністрів згідно з

 розпорядженням Президента, яке було видано. Якби це так, прийшов

 до  вас  сусід  в  ваш будинок і до вас вдерся, це нормально. Ви

 звернулися  в прокуратуру, в міліцію. Його б звідти викинули, бо

 у  вас в законні підстави. На жаль, прокуратура не реагує на це.

 Хоча  вона має право призупиняти рішення, має право з зверненням

 до  суду.  Ми це пропонували тоді Генеральному прокурору. І тому

 без звіту Генеральної прокуратури, можливо, ми невірно робимо. І

 нас   треба   притягати  до  відповідальності.  Не  знаю,  треба

 послухати звіт Генерального прокурора.

      Друга  сторона  цього  питання. Не знаю чи взяли ви в своїх

 фракціях  цей  ганебний  лист, якій направив на голову Верховної

 Ради  голова Конституційного суду, у нього вже бланки, все це є.

 Аби  тільки  совість. Коли він пише, то ви знаєте, ви заборонили

 добудувати  цей  будинок, і до цього часу він не введений в дію,

 не  кажучи  про  те,  що  вони  поставили  там  свою охорону, не

 пропускають  представників  управління  Верховної Ради для того,

 щоб цей будинок закінчити. Він не звертається до нас з проханням

 в  аренду  здати  цей  будинок.  Ви  знаєте,  з  чим  він до нас

 звертається?  Здайте  в  аренду  меблі,  які  ви туди завезли, а

 будинок  він  вважає  не треба навіть в аренду йому здавати. Він

 вже його. Цей лист є у вас у фракціях, почитайте, від підписаний

 Тімченко.

      Ну,  люди,  ну  скільки  над  нами  будуть  знущатися?!  Ну

 відібрали  ті  приміщення  (добре,  там я не знаю, домовились по

 них  -не  домовились,  це  не  так суттєво!)... Ну не буде, ми в

 січні  місяці, 7-го числа приїдемо -в яке ми приміщення увійдемо

 ми не знаємо, якщо ми це витримаємо...

      Саме  тому я вважаю, що є законні підстави у Верховної Ради

 щодо  законного реагування Генеральної прокуратури -вона повинна

 й зобов'язана захищати державну власність! Ні в якому разі зараз

 не  узаконювати  цим  рішенням,  що  нібито  ми визнаємо рішення

 Кабінету Міністрів... Саме тому: перше  -   будь ласка,  відміна

 рішення,  яке  повинно  бути  доведено Верховній Раді. Це перший

 крок,  який  повинен  бути. А далі вже розглядати: кому в оренду

 здавати, чи розміщувати комісії чи ще щось - без цього ми ніколи

 не зможемо це зробити.

      Саме тому я пропонував би -постанова, яка зажене це питання

 в  кут,  з якого ми вже не вийдемо, ми визнаємо, що це відбулося

 законно.  Ви  побачите,  ніхто  не буде нічого відміняти! По нам

 далі  будуть  топтатися!  І  повинні  розглянути перше питання у

 вівторок  -  це звіт Генерального  прокурора,  який  пообіцяв це

 зробити,  він взяв час на вивчення матеріалів - розумію, питання

 дуже важке, тут іде перевірка, дійсно, незалежності прокуратури.

 Але,  з  іншого  боку, це й перевірка незалежності суду... Бо ту

 прес-конференцію,  яку  дав  пан  Тимченко  (ви, можливо, читали

 звіти про неї?) про те, що він такий ображений!.. Вибачте - почав

 вселятися  в  будинок,  який  йому  не  належить,  і  він  тепер

 ображений, що його туди, бачите, не пускають!.. Це прикалд того,

 чи  діє  в  цій  державі  закон,  чи  в  цій державі діють якісь

 домовленості, які йдуть за нашими спинами...

      Тому  ні  в  якому разі цей проект постанови підтверджувати

 неможливо! Я пропоную саме це зробити!

     

      ГОЛОВА.  Ампілогов.

     

      АМПІЛОГОВ В.Ф.

      Донецьк,  фракція  "Соціально-ринковий  вибір",  Ліберальна

 партія України.

      Уваджаемые  депутаты,  в  этом вопросе, о котором мы сейчас

 говорим, он для нас, в общем-то, для самих неприятен, потому что

 мы  вынуждены  вроде  бы говорить об имуществе на фоне того, что

 еще будет в прессе: вот депутатам мало помещений -они что-то еще

 себе завоюют...

      Меня в этом деле волнуют несколько другие факты.

      Первое - это поведение власти исполнительной по отношению к

 Верховному  Совету, по сути дела, к высшей власти в государстве.

 Когда  по  какой-то  бумажке  написанной  не  пускают  депутатов

 Верховного   Совета  и  комиссий  Верховного  Совета  в  здание,

 принадлежащее Верховному Совету.

      Когда  прокурор  в  течение нескольких месяцев отказывается

 вообще рассматривать эти проблемы. Когда председатель Верховного

 Совета спрашивает у председателя суда Конституционного, а если у

 нас  забирут  здание,  где мы заседаем, это буде правильно? И он

 отвечает  -да,  правильно, то я понимаю, что такой судья и такой

 суд с такими полномочиями нам не нужен.

      И  нам  необходимо  не  только  сюда пригласить Президента,

 прокурора,  который  должен  быть  во  вторник  здесь,  выполняя

 решение, принятое нами в пятницу. Во-вторых, мы должны заслушать

 и  самого  премьера,  в  третьих  мы  не должны допустить, чтобы

 прокурор  наказывал  ту охрану, которая не пускает, а тех людей,

 которые подписали бумажку.

      И  в  четвертых.  Мы  должны  принять  правильное решение и

 предложение  Харьковской  делегации  -разместить Конституционный

 суд в городе Харькове. И тогда этих проблем не будет.

     

      ГОЛОВА. Марченко.

     

      МАРЧЕНКО. Уважаемые депутаты, я хочу обратить ваше внимание

 на  третий пункт постановления, я зачитаю его для тех, у кого на

 руках нет постановления.

      Третий пункт. "Звернути увагу Кабінету Міністрів України на

 неналежне  виконання  Закону  України  про  Конституційний суд в

 частині  надання  у  трьохмісячний  строк  окремого будинку". Вы

 представляете,  нарушается законодательство, незаконно изымается

 собственность, принадлежащая Верховному Совету Украины, и высший

 законодательный  орган постановлением кланяется к исполнительной

 власти с просьбой -обратите внимание на недостаточное выполнение

 законодательства.

      Мне представляется, более позорного пункта и более позорной

 позиции   Верховного   Совета,  чем  заключена  в  этом  пункте,

 представить себе трудно.

      Случайно  ли вооюбще такое поведение исполнительной власти,

 и   в   частности  Премьер-министра  Лазаренко  по  отношению  к

 Верховному  Совету?  Не  случайно. Я даю, или вот у меня в руках

 постановление  Кабинета  Министров от 8 ноября 1996 года ь 1350.

 Написано   "Не   для  друку".  И  здесь  определены  финансовые,

 материальные    и    другие    формы   обеспечения   деятельности

 Конституционного суда.

      В  нарушении  закона  об обеспечении судей Конституционных,

 здесь  вводятся  такие льготы, которыми не обладают ни депутаты,

 ни судьи, ни.... все вместе взятые.

      Я   могу   прочитать.   Здесь   и  пожизненное  обеспечение

 материальное,  здесь  и  охрана  самыми  современными средствами

 лично  судей  и  их семей, здесь машины, поездки бесплатные -все

 здесь описано, у  кого будет  интересно,  посмотрите.

      Мы  внесли  этот  проект  для  рассмотрения  в порядок дня.

 Однако,  по известным процедурам его не захотели рассмотреть. То

 есть,  вообще  Верховный  Совет  должен  заниматься  контрольной

 функцией  за  деятельностью  Кабинета Министров, Президента и за

 выполнением своих законодательств.

      То есть, это, вообщем-то, не  случайно.

      Дальше,   как   будут  развиваться  события  в  дальнейшем?

 Добьемся ли мы  какого-либо результата?

      Ну,  я  думаю,  добьемся,  если  будем  едины и примем одно

 решение.   Первое,   заслушать   Прокуратуру,  иши  Генерального

 прокурора  по этой проблеме, и после этого только делать выводы.

 Если   мы   здесь   все   обкединимся,   с  нами  установленными

 полномочиями,  контрольные функции за строгим соблюдением закона

 и  его выполнения.

      Однако, будет ли у нас положительный результат? Возможен. Я

 говорю только: возможен. Почему? Потому что нынешняя Конституция

 ограничила  нас в правах: прокурор подотчетен Президенту, мы его

 снимем,  он  назначит исполняющего обязанности, тот не примет по

 собственности  никаких решений, а исполняющего обязанности мы не

 отправим в отставку.

      Конституционный  Суд, и я много кратно говорил, сам принцип

 его   формирования,   будет   неизбежно   президентским,  и  это

 подтвердило  дальнейший  ход  событий.  И то, что исполнительная

 власть   купила   этот  Конституционный  Суд,  подтверждает  это

 постановление.

      И   последний  момент.  Не  будет  никакого  вообще  дальше

 развития  нормальных  отношений независимых органов власти, покы

 Премьер-министр Лазаренко  будет народным  депутатом.

      И  здесь  вопрос.  Александр  Александровчи,  ставить  надо

 вопрос  о  том,  чтобы  Лазаренко  лишить  полномочий  народного

 депутата.  Я  считаю,  что  вот  это  постаноление,  которое нам

 предложено,  это ничто иное, как закулисная игра или продолжение

 закулисной игры высших должностных лиц с государством. Предлагаю

 его не принимать.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Я відповідь відносно подання до суду на позбавлення

 повноважень.  І  оскільки  це  все  раз  за  разом  у суспільній

 свідомості   вноситься,  як  зведення  особистих  чи  політичних

 рахунків  Голови  Верховної  Ради  із тими чи іншими депутатами,

 вніс  пропозицію  про  проект  постанови,  за  якою  передбачена

 процедура  з  участю  Регламентної  комісії, де представлені всі

 депутати  і  вони  вирішують  питання.  Це  абсолютно  нормальна

 позиція, не суперечить вона Конституції. І по кожному, там кожна

 фракція  може  відстоювати  свій  і  політичний,  і законодавчий

 інтерес.  Відхилили.  Не захотіли розглянути. Вважають, що также

 зручніше.  Ви  розумієте,  вивезти  і  почать  потім маніпуляції

 довколо  цієї обставини.

      Пронюк,   будь   ласка.   Ну,  ідуть  пропозиції  завершуть

 обговорення. Говоріть.

     

      ПРОНЮК.   Тисменецький   205,   Євген   Пронюк,  Українська

 республіканська партія.

      Шановні колеги, шановний пане Голово.

      Я  хотів  би  звернути вашу увагу на таке. Ми не можемо, ми

 повинні   справді  показувати  приклад,  як  має  запрацьовувати

 державний  механізм,  як  має діяти Конституція. Я згоден з тими

 доводами,  які тут наводив Голова Верховної Ради, посилаючись на

 постанови.  Таким  вони  є  і вони мають бути виконані. Але я не

 хотів  би, щоб ми справді з сьогоднішнього дня, ну, набули такий

 імідж,  що  Верховна  Рада  що  хоче  те  й  робить. Як вона вже

 перетворилася і в суд, який хоче і таке інше.

      Тому,  на  мій  погляд,  ми маємо відстоювати своїї права у

 законному   порядку.   Передусім   ми  маємо  справді  заслухати

 Генерального  прокурора і його висновки і передати справу, як це

 і  передбачено  законодавством,  оскільки  мова  йде  про майно,

 передати  в суд і таким чином вирішити через судову систему наші

 права.  Якщо ми підемо цим шляхом, і зараз вирішимо інакше, мені

 видається,  що  покажемо  поганий  приклад,  ми візьмемо на себе

 функції,  які Конституції не передбачені, функції судової влади.

      Я  лише  хотів би ще одне -закликати Верховну Раду, коли це

 буде  залежати  від  нас,  справді створити умови для діяльності

 Конституційного  Суду оскільки ми зацікавлені, щоб Конституційни

 Суд  працював.  Тим  паче,  що  в  січні  він має розпочати свою

 роботу.

      Тому  я  пропонував  би  сьогодні не приймати цю постанову,

 заслухати   Генерального   прокурора,  і  передати,  як  майнову

 суперечку,  на вістоювання своїх прав справу в суд. Ось таке моє

 бачення.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Шановний Євгене Васильовичу! Будь ласка, прошу вас,

 я  прошу вас. Є багато бажаючих висловитися. Я думаю... Григорій

 Васильович!  Я  прошу уваги! Увага! Ще раз кажу. Законодавчо всі

 ці  питання  вирішені.  Закон  про Конституційний Суд зобов'язує

 Кабінет  Міністрів  вирішувати ці питання остаточно. Конституція

 дає загальні засади як це робити. Закон про власність і все інше

 закони  (...........)  майна,  прийняті Верховною Радою раніше в

 1991, 1992 і 1993 році Кабінет Міністрів все це врегульовує.

      Требьа  мати  бажання  виконувати закон. І тому мова йшла і

 Галина   Максимівна   говорила   про   те,   що   спрямування  в

 конституційне  русло,  в  законне  русло, це з її доповненням це

 якраз  не принижує ні гідність Верховної Ради, ні гідність інших

 суб'єктів влади, ні Конституційного суду. Є... Але пропозиція...

 тут  є  2  пропозиції:  одна  -приймати  постанову  за  основу і

 приймати  остаточно,  а інша -не приймати її, вернуться до неї в

 понеділок. Чи  в вівторк.

      Шановні  депутати!  Ну  не  піднімайте руку. Є пропозиція -

 припинить обговорення.  Я ставлю  на голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Процедура.   Будь  ласка...  То  я  за  основу  проголосив,

 візьмете   доповнення.  Ну  про  що  мова?  І  все-таки  те,  що

 пропонувалася  зовні  привабливо і різко, і категорично, і так і

 треба  робити,  але  по  суті  це  не вирішення питання. По суті

 вирішення  питання  на  такому  шляху.  Я,  ну  не  хочу  деталі

 говорити,  що  випливають із цієї постанови, але ви ж всі юристи

 уже  за  тим,  що  працюють  отут. Ви розумієте, що це вирішення

 питання остаточно.

      Ну  робить  зараз якраз за чергою виступать... Одне слово з

 місця,  будь  ласка. Ну він записаний у список. Чого ж я повинен

 вам давать?

     

      ОРОБЕЦЬ.

      Юрій Оробець, місто Київ, група "Реформи". Шановні

 колеги!  нам  треба  обов'язково  прийняти рішення для того, щоб

 Коснтитуційни  суд обов'язково працював з 1 січня і нам не треба

 піти  тим шляхом, що ми якимось чином перерозподіляєм конфліктне

 приміщення, яке спеціально нам дали для того, щоб виник конфлікт

 і Конституційний Суд або не працював, або ми були винні.

      Саме  тому,  на  мій  погляд,  у  постанові треба дати інше

 приміщення,  зокрема,  на Лесі Українки. Тоді Конституційний Суд

 точно  може  працювати.  Є для цього всі умови. А ми в законному

 порядку    вирішим   всі   наші   претензії   і   притягнем   до

 відповідальності і Прем'єр-міністра, і Генерального прокурора.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  згоден,  можна виписати і так.

 Можна  прийняти за основу, а потім прийнять остаточно. Тільки що

 одна  особливість: на Лесі Українки у нас немає нашого майна, на

 балансі воно не стоїть, то приміщення, яке ми орендуємо.

      Тобто,  питання  йде  про те, що тут можна було б записати:

 "Дозволити  у  другому  пункті  вирішити питання щодо оренди". І

 все, не говорити, якого приміщення. А там буде видно.

      Леонід Іванович, будь ласка, з місця, останній записаний на

 виступ.

     

      ГАРМАШ

      Александр  Александрович,  я  хотел  бы  обратить  нас всех

 внимание депутатов на очень существенную вещь.

      Товарищи  депутаты, здесь есть проблема имущества, но я как

 Комиссия  безпеки  обращаю  ваше  внимание  на следующий момент.

 Президент  и  его  охрана  забыла,  что это охранная зона, и там

 безопасность депутата и безопасность Президента в такой ситуации

 будет  трудно  сохранить,  потому  что  там нельзя в суд попасть

 будет   по   нашим...  Вы  выписывать  пропуска  должны  будете,

 Александр   Александрович!   Зона-то  охранная.  А  рядовой  наш

 украинец  не  попадет  в  Конституционный  Суд. Это первый очень

 важный  вопрос,  Александр  Александрович. Не попадут люди туда,

 там же охрана буде стоять сумасшедшая. И первое.

      И  второе.  Александр  Александрович,  я хотел, лучше всего

 либо  в  Киеве,  либо  в  Харькове,  но  прежде всего, оборонный

 вопрос.  Это зона охранная. Александр Александрович, нельзя туда

 посылать людей, иначе пропуск, режим и т.д.

      И  еще.  Сегодня  слушать  надо было, товарищи, надо Службу

 Безпеки  послушать: обеспечение безопасности Президента и других

 должностных  лиц мы не сможем тогда. Александр Александрович6 на

 это обстоятельство посмотрите, пожалуйста.

     

      ГОЛОВА.  Так,  Омельченко  з місця, будь ласка. Коротко. За

 наполяганням депутатів.

     

      ОМЕЛЬЧЕНКО.

      Шановні  колеги,  шановні  наші  виборці, цю проблему можна

 розглядати   з   морально-етичної   точки   зору,  політичної  і

 юридичної.

     

      ГОЛОВА. Давайте по суті,будь ласка.

     

      ОМЕЛЬЧЕНКО.  По  суті,  Олександре  Олександровичу, з точки

 зору конституційної. До того часу, тому не гратися в політику, а

 Конституція  буде,  не  знаю де. Післязавтра ще щось буде. Після

 післязавтра ще аналогічне. Це ж чистої води політична провокація

 з   боку  виконавчих  структур.  Хіба  ми  цього  не  розуміємо?

 Пропонуються  різні  речі.  Перше. Не генеральний отут, коли він

 стояв,   хто   порушив   Конституцію?   Прем'єр-міністр,   Павло

 Лазаренко,  який  порушив  Конституцію  тим,  що  до  цього часу

 залишається  ще  й народним депутатом. Доповнення, не знаю, чи в

 цю  постанову,  чи  в іншу: у вівторок включити в порядок денний

 питання  про  порушення  Конституції  України  прем'єр-міністром

 Павлом  Лазаренком  і розглянути питання про притягнення його до

 відповідальності  і  віповідність  займаній  посаді  в зв'язку з

 порушенням  Конституції.  Все  остальне  -то  ігри.

      Я пропоную взагалі не приймати цеї принизливої з політичної

 точки зору постанови. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Григорій  Омельянович,  я  думаю,  що ви

 правильно  посилалися  на  Конституцію. Якби ви ще в Конституції

 вичитали,  де  можна  такі  рішення приймати в Верховній Раді по

 відносно до Кабінету Міністрів чи до прем'єр-міністра.

      

      ОМЕЛЬЧЕНКО. Той, хто порушив Конституцію.

     

      ГОЛОВА.  Так ні, немає там такого. Почитайте. Тому, давайте

 тут  відразу  напишемо, що він порушує, і оголосимо йому догану.

 Бо більше нічого з цього приводу не можна зробити.

      (Шум у залі)

       Відставка є ,через рік після схвалення доповіді.

      (Шум у залі)

      Будь  ласка.  Я прошу. Давайте так, все. Галина Максимівна,

 від   фракції,   наполягає   фракція.  Одну  хвилину.  Я  прошу,

 подивіться 26, не розходитеся. Добре.

      

      СТАРОВОЙТОВА Г.М.

      Уважаемый  президиум, уважаемые народные депутаты, я думаю,

 что наши надежды на то, что Генеральный прокурор Украины поможет

 нам   найти   решение   проблемы,   и  не  будем  принимать  это

 постановление - я думаю, ошибочно...

      Давайте  вспомним  хотя бы то, что в Конституции Украины мы

 ведь  не  записали  Генеральному  прокурору, что он осуществляет

 высший  надзор  в  государстве...  Мы не записали и того, что он

 независим  и  подчиняется  только  закону...  Наоборот, по нашей

 Конституции он призначается Президентом и Президентом может быть

 уволен  с  должности!  Он не осуществляет надзор за Президентом!

 Если б решение  было принято только Премьером -  нет вопросов...

 Генеральный  прокурор  сохраняет  те  полномочия  по  надзору за

 Кабинетом   Министров   и  он  обязан  был  бы  принять  меры  в

 соответствии  с  законом,  и  мы  обязаны  были бы с него за это

 спросить...  Но  давайте  не  забывать о том, что решение принял

 Президент!   И   он  дал  поручение  Проемьеру,  а  Премьер  ему

 подконтролен  и  выполняет  решения Президента! Давайте не будем

 прятаться за Генерального прокурора -  принимать решение сами!

     Я считаю, что в этой ситуации меры есть. Меры - это принятие

 этого  постановления,  оно  дает... с тем дополнением, о котором

 говорила  я.  В  том случае, если Кабинет Министров обращается к

 нам и если мы оформляем договоры аренды, как это положено.

      В   противном  случае  этот  документ,  если  даже  они  не

 обратятся, он покажет политическое лицо Верховного Совета, и это

 лицо такое, которое можно уважать -  Верховный Совет действует в

 соответствии с законом!..

      И, в конце концов, у нас есть пути решения -те, которые уже

 принимает   Верховный   Совет и его  органы  -  через  суд.  Это

 совершенно  законные пути, и они показывают, что Верховный Совет

 стоит  на  пути выполнения законов. Продемонстрирует, тем более,

 уважение и к закону, и к суду, и к Конституции.

      Я   предлагаю  поддержать  вот  это  постановление  с  теми

 добавлениями, которые здесь прозвучали. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Хмара, останнє слово.

     

      ХМАРА С.І.

      Шановні колеги, народні депутати.

      Давайте глянем на цю проблему трошки ширше і пригадаємо, до

 чого   приводить   мюнхенізація   політики.  Вона  приводить  до

 катастрофи. Справа не в приміщеннях, справа не в Конституційному

 суді,  не  в прем'єрові і так далі. А справа в тому, що є сили в

 Україні  і  поза  Україною,  які хочуть знищити парламентаризм в

 зародку.

      І  якщо  ми  сьогодні,  я  розумію  терпеливість Олександра

 Олександровича  і  народних  депутатів,  щоб вийти якось із того

 становища.  Але  шановні,  ну  невже  ми не бачимо, хто весь час

 тягне  Україну  в  провокацію,  намагається  створити конфліктну

 ситуацію? Пригадайте Конституційний договір. Скільки ми стратили

 часу?  Півроку.  Чому  Верховна Рада зайшла в цейнот? Тому що ми

 були втягнеті і нав'язані займатись цією провокацією.

      Далі.  Ви  знаєте, в яких муках народжувалась Конституція і

 до  честі  Верховної Ради вона стала дещо кращою, ніж була. Явно

 була  б  Конституцією  для такої відвертої брутальної диктатури.

 Тільки  прийняли  Конституцію,  далі  почали  провокацію. Тепер,

 дивіться.  Я  би  сказав  -потрібно  серйозно зайнятись аналізом

 указів Президента України на предмет невідповідності Конституції

 України. І щоб ви не хотіли, але життя нас штовхає, і Президента

 хтось штовхає на ту провокацію, щоб розпочати процес імпічменту.

      Нікуди  вже  від  того  ми  не дінимось, бо є такий тиск на

 Президента  і  такі  сили  задіяні, що він теж мабуть вже діє як

 безвольна  людина і сам проситься -шановні, дайте імпічмент, хай

 я піду. Дякую за увагу.

      

      ГОЛОВА.  Давайте  так,  це  питання трошки виходить за межі

 конкретно цієї  конкретики.

      Є  пропозиція:  я  ставлю  на  голосування за основу проект

 Постанови  із  доповненням  Галини Максимівни,, Оробця і Носова.

 Зрозуміло.

      Проект  Постанови  з  доповненнями  Старовойтової, оробця і

 Носова  ставиться  на  голосування.  Я  прошу,  підтримайте.  Це

 нормальна постанова, повірте.

     

      "За" -

      Шановні  депутати,  я  розумію,  що  частина  зрозуміла,  а

 частина теж зрозуміла.

      Тому  я  вас  прошу: повірте мені: це правильне рішення. Ще

 рза кажу:  правильне рішення.

      От  декому  не хотілось би, щоб воно було прийнято, тому що

 тоді можна було б показувати, знаєте...

      Ми ...

           (Ш у м  у  з а л і)

      ...передбачаємо  те, що говорив Соболєв, що якщо буде, це в

 поправці,  одну  хвилиночку,  якщо  буде  те,  що  передбачено в

 поправці  Старовойтової,  в  разі звернення Кабінету Міністрів з

 цього  приводу  може  йти, тому що усні розмови з цього приводу,

 їх,   багато  було  вже,  досить,  листів,  переписки  вистачає,

 постанова  -це  документ.  Якщо  буде -буде, ні -тоді залишаєтьс

 статус-кво.

      Ось чому я пропоную: треба приймати постанову.

      Будь ласка, я ще раз ставлю на голосування цю постанову.

     

      "За" -

      Була пропозиція поіменно голосувати.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилиночку,  я  розумію,  що  дехто хоче прозвітувать

 перед Адміністрацією Президента, що, бачите, вони захищали її до

 останього   і   голосували   проти.  Я  прошу  все-таки  давайте

 непоіменно проголосуєм за основу. Ставлю на голосування. А потім

 доповнення врахуємо.

     

      "За" -

      Рішення за основу прийнято.

      Ну, чому ви кричите проти. Вся ж фракція тут сидить, а ви в

 зал  кричите  проти.  Будь  ласка...  Ні, зараз Харків не будем,

 Харків - це окрема постанова. Можна в цілому.

      Доповнення Чечетов, будь ласка.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Чечетов,  Социальный  рыночный выбор, Либеральная

 партия Украины.

      Было  очень хорошее предложение то ли (............), то ли

 Соболева  о  том,  чтобы  разместить Конституционный суд на Лесе

 Украинке.  Говорят в аренду сдаем мы, берем. Давайте в субаренду

 отдадим  здание,  пусть  они располагаются там. Мы выведем их из

 под  влияния Администрации Президента и Президента. Разместим на

 более-именее  найтральной  территории до того, пока окончательно

 не  решим  вопрос  о  переводе  Конституционного  суда  в  город

 Харьков.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу уваги. Є пропозиція Оробця і Чечетова,

 щоб  вилучити  звідси  посилання  на  конкретну адресу, маючи на

 увазі,  що  питання  про  оренду,  але  не  записувати конкретну

 адресу.  Аренда, субаренда і так далее. Нема заперечення? Хто за

 це доповнення, прошу проголосувать.

     

      "За" -

      В цілому ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Дякую. Рішення прийнято.

      На  вівторок  вам  роздали перелік питань. А решту погодимо

 напередодні.

      Всього доброго. Об'яву робить Віктор Лаврентійович.

     

      МУСІЯКА.

      Шановні  колеги!  Я  вчора  подав   як суб'єкт законодавчої

 ініціативи  проект  Цивільного  коденксу  до Верховної Ради. І у

 вівторок  десь  буде  розданий  текст  цього проекту. Я прошу на

 понеділок,  я  вас  запрошую  зустрітися  з  розробниками. Це ми

 зробимо після Нового року, коли ви вже ознайомитеся з текстом.

      Дякую.