Стенограма пленарного засідання

11 грудня 1996

                     ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  11  г р у д н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати і гості Верховної

 Ради,  шановні  радіослухачі!

      Прошу  депутатів  підготуватися  до  реєстрації. Сідайте на

 місця,  візміть картки.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Вставте  картки.  Проводиться  поіменна реєстрація. Встигли

 зареєструватися  292  депутати.  Ранкове  засідання  оголошуєтся

 відкритим.

      Я  вважаю,  трапилась яксь технічна помилка, тому що на вид

 явно   більше  трьохсот  у  залі.  Ми  пізніше  трохи  повторимо

 голосування чи реєстрацію.

      Тим  часом, питання про запити народних депутатів. Надійшли

 депутатські  запити Дондика Миколи Івановича до прем'єр-міністра

 України   стосовно   невиплати   заробіної   плати   працівникам

 бюджетної сфери  Володарського району  Донецької області;

       Ніколаєнка  Станіслава  Миколайовича  до  Прем'єр-міністра

 України  стосовно  порушень  вимог статті 43 Конституції України

 невиплати  зарплати  працівникм  бюджетної  сфери  Генічівського

 району   Херсонської  області.  Області  не  додано  близько  50

 процентів субвенцій, передбачених бюджетом на 1996 рік.

      Семенюк   Валентини   Петрівни  до  Генерального  прокурора

 України   у   зв'язку  з  відсутністю  остаточної  відповіді  на

 звернення  депутата,  поданий  15 січня 1995 року щодо перевірки

 дотримання  законодавства при проведенні приватизації державного

 майна відкритого акціонерного товариства "Житомирнафтопродукт".

      Групи  депутатів: Бондаренко, Оробець, Горбатюк, Заєць, -до

 Прем'єр-міністра України стосовно необхідності вжиття конкретних

 заходів  щодо  недопущення руйнації системи професійно-технічної

 освіти  та  строків подання до Верховної Ради проекту Закону про

 професійно-технічну освіту.

      Болдирєва  Юрія Олександровича до Прем'єр-міністра України,

 чи    має   Уряд   економічно   обгрунтований   план   погашення

 забогованості   з   виплатою   регрессивних   позовів  шахтарям,

 інвалідам  та  строків остаточного погашення заробітної плати за

 1996   рік.  І  стосовно  продукції,  що  склалась  з  викоанням

 законодавства  про  соціальну  реабілітацію  інвалідів в частині

 забезпечення  засобами  пересування  -автотранспортом  з  ручним

 управлінням.

      Я ставлю на голосування питання про направлення цих запитів

 у   відповідні  адреси.  Хочу  підкреслити,  що  вони  оформлені

 відповідно до вимог Регламенту.

      Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Депутат  Хмара  Степан  Ілліч    звертається до Президента

 України,    Генерального   прокурора   України   у   зв'язку   з

 протиправними  діями  працівників міліції Львівського управління

 Міністерства  внутрішніх  справ  України-організацію стеження за

 народним депутатом.

      За повідомленням депутата, стеження санкціоноване міністром

 внутрішніх справ Кравченком.

      Запит  короткий,  зводиться  до  того,  що  неодноразово за

 депутатом  організовано  стеження,  і  як приїжджає він в округ,

 ведуть  його,  так би мовити, за всіма правилами відповідних, чи

 за   відповідними   інструкціями,   що   категорично  заборонено

 Конституцією .

      Тому я ставлю на голосування питання про підтримання змісту

 цього  депутатського  запиту.  Ставлю  на  голосування. Поіменне

 голосування.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Тепер  в не поіменному режимі питання про направлення цього

 депутата  за  відповідною  адресою.  Будь ласка. Про направлення

 цього  запита, будь ласка,  підтримайте.

 

      "За"-

      Рішення  не прийнято.

      Я просто нагадую ще раз, не агитуючи, а просто кажу про те,

 що  направлення  запиту...  про  направлення  запиту приймається

 рішення  Верховної  Ради.  За Конституцією це 226 голосів. Тому,

 якщоце не свідомо трапилося або якщо хтось просто неуважним був,

 то  проголосуйте.  Як  щось  відомо, то тоді приймається таке...

 рішення  не приймається. Але в зв'язку з тим, що я зобов'язанний

 поснити,  - я поснив.

      Ставлю  тепер на голосування  ще раз, будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Шевченко      Володимир     Іванович     звертається     до

 Президента  України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповідю  на

 звернення   стосовно   невиплат  пенсій,  горошової  допомоги  і

 заробітної   плати   у   Костопольському   районі   та  стосовно

 організаторської  роботи  в  районі  по  забезпеченні  місцевого

 бюджету.

      Цей  запит подано було депутатам вдруге. За його подання 4.

 12  було  проголосовано  75  голосів.  Взагалі це одне з питань,

 Володимиру Івановичу, що якщо воно не підтримано, то тоді воно в

 другий раз не вноситься.

      Одначе  депутат  наполягає,  тому я ставлю на голосувння ще

 раз питання про підтримку цього запиту, змісту цього запиту. Він

 4 числа розглядався.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про направлення цього запиту ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      У  нас  є  ще  20  хвилин на інформацію з місць тощо. Прошу

 записатися. Пропозиції, заяви. 20 хвилин.

      Левченко, будь ласка.

 

      ЛЕВЧЕНКО.

      Александр  Александрович,  прошу  передать  слово Симоненко

 Петру Николаевичу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Симоненко.

 

      СИМОНЕНКО П.М.

      Спасибо. Симоненко, фракция коммунистов.

      Уважаемые   народные   депутаты!   В   связи   с   позицией

 Правительства,  изложенной  в  проекте бюджета и направленной на

 свертывание   социальных   программ,  а  также  резкое  снижение

 капитальных вложений, прежде всего на строительство жилья, в том

 числе и для личного состава армии, милиции, Службы безопасности,

 Национальной  гвардии  члены нашей фракции внесли предложение 50

 процентов  средств  от  продажи  оружия  направить именно на эти

 цели.

      Ранее  мы народные депутаты больше в кулуарах и очень часто

 обсуждали  информацию  о  делишках,  связанных  с, якобы имеющей

 место,  продажей  оружия  в  различные  регионы влоть до Балкан,

 Пакистана  и  других.  Вчера  информационные  агентства  Украины

 передали информацию о торговле оружия в Ливию. И как отреагируют

 Соединенные Штаты Америки на это, можно уже предположить.

      На  наш  взгляд,  пора  прекратить  этот беспредел,  дающий

 возможность  коммерческим  стуктурам  набивать карманы, получать

 сверхприбыли.

      Предлагаю  срочно  создать депутатскую комиссию по изучению

 вопроса  о  продаже  оружия  и  использования  средств.  Иначе с

 нынешними  правителями   мы   окончательно   потеряем  авторитет

 государства,  а экс-президенты  только  и  будут  фигурировать в

 перечне главных фигур мафиозных кругов Украины.

      Пора  ударить  по  рукам  тем,  кто, обманув народ Украины,

 руководит  по  принципу:  а  трохи  вкрав  помаленьку,  та  втік

 потихеньку.

      Второй вопрос.  Я  хочу  получить  опровержение  тому,  что

 существует   секретный   указ  Президента  Украины  по  созданию

 Комитета   по   разведке,   координацию   деятельности  которого

 осуществляет  Совет безопасности. Что это за комитет, каковы его

 функции?  В  связи с этим обращаюсь с просьбой принять решение о

 поручении   Генеральной  прокуратуре  изучить  вообще  заонность

 действий  Главного  разведывательного  управления в связи с тем,

 что  в  российской прессе два месяца назад активно муссировалась

 причастность   генерала   Скипальского   к  торговле  оружием  и

 наркобизнесу.  А  комиссии Верховного Совета срочно приступить к

 разработке закона о разведеке.

      Далее. По сообщению Министерства обороны Соединенных Штатов

 Америки  3  октября  -2 ноября в Фордбениге состоялось заседание

 американско-украинского  обкединенного  штаба  и соответствующей

 рабочей  группы.  На  них детально обсуждались вопросы изменения

 структуры  и развития вооруженных сил Украины. Был подписан план

 сотрудничества  в военной и оборонной сфере между США и Украиной

 на  97  год.  Я задаю вопрос народным депутатам, кто давал право

 нарушать  Конституцию  и  законы Украины, по которым эти функции

 полностью определяются  по решению уже Верховного Совета.

      И  последнее.  Принимая во внимание вышеизложенное, фракция

 коммунистов  Украины считает целесообразным поручить комиссии по

 вопросам  обороны  запросить названые планы сотрудничества между

 Вооруженными  силами Украины и США и довести их до сведения всех

 народных депутатов Украины.

      И  второе.  В случае превышения высшими должностными лицами

 государства    своих    полномочий    в   развитии   упомянутого

 сотрудничества  заслушать их на сессии Верховного Совета Украины

 по существу поставленных вопросов.

      Благодарю.

 

      ГОЛОВА. Бобриньов, будь ласка.

 

      БОБРИНЬОВ.

      Бобриньов, 43 избирательнй округ, фракция коммунистов.

      Уважаемый Александр Александрович, уважаемые депутаты, меня

 как   избирателя   от   города  Севастополя  беспокоит  нынешнее

 положение, сложившееся вокруг Севастополя и Черноморского флота.

 Нас  втянули  сознательно,  я считаю, втянули в эту проблему как

 законодатели, для того чтобы обострить взаимоотношения с Россией

 и  сорвать  переговорный процесс, который ведется для подписания

 крупномасштабного договора.

      Что   я  имею  ввиду?  Два  заявления,  принятые  Верховным

 Советом, принимались по проектам документов, которые еще не были

 приняты,  которые  не  были  подписаны.  Последний,  который  мы

 приняли  в  пятницу,  говорит  об  этом.  Только  вчера в Совете

 федераций  председатель Совета федераций подписал эти документы,

 которые  откорректированны и по-другому уже изложены. А мы же то

 ли  кто-то  там разведчик какой-то принес, то ли где-то в печати

 написали проекты заявлений, и нам сюда их втаскивают в Верховный

 Совет.  А вы, Александр Александрович, с голоса принимаете такие

 заявления,  которые  могут  повлиять на международные отношения.

 Должны нам роздаваться, должны нам выверяться комиссией и только

 после этого принимать. Я считаю, что вы виноваты в этом были.

      И  последнее,  у  меня  время еще есть, еще минуту. Значит,

 здесь существует два, ну скажем так, две группы депутатов: одни,

 которые  хотят,  чтоб  установились нормальные взаимоотношения с

 Россией,   а  другие,  которые  не  хотят.  И,  к  сожалению,  к

 сожалению, в своей оголтелой такой антироссийской направленности

 вот эти вторые, они почему-то ну вот и сегодня, слышите, как они

 делают,  они  почему-то  берут  верх. Уважаемые депутаты, нас же

 больше  тех,  которые  понимают,  что только в дружбе с Россией,

 только в нормальных взаимоотношениях с Россией Украина выиграет.

 Почему же мы поддаемся на это?

      Я  предлагаю все вопросы, которые поставлены в повестке дня

 на  эту  неделю,  которые мы рассмотрим, не рассматривать до тех

 пор,  пока  не будет подписан договор о дружбе, сотрудничестве с

 Россией,  и  только  посел этого рассматривать о выводе войск, о

 статусе и т.д. и т.д.

 

       ГОЛОВА.  Я прошу уваги. Ми додамо потім ще хвилину, на яку

 затрачує  на  цю  відповідь. Оскільки тільки запитання освіжує в

 пам'яті  зараз  і  радіослухачів.  Я  хочу  сказати,  що якщо ми

 керувалися  цим  принципом,  то  ми  б два роки не розглядали ні

 одного  закону,  бо  цей  договір  мав би бути підписаний в 1994

 році.  Ви є пам'ятаєет. Перша поїздка парламентської делегації у

 Москву,  у  1994  році була присвячена налагодження контактів. І

 зокрема, порушувалися питання про великий договір.

      (Шум у залі)

      Я не коментую. Я вас прошу.

      (Шум у залі)

      Олександр  Васильович, я ще раз прошу. Ви звинуватили мене,

 я зобов'язаний відповісти. І потім, я хочу підкреслити, що перша

 делегація  українського парламенту якраз була у Москву для того,

 щоб  налагодити  нормальні  контакти  з  Росією.  І не парламент

 України  приймав  відомі  постанови чи рішення про Севастополь і

 про  Чорноморський  Флот.  І  заяву  готував  не  Мороз,  Голова

 Верховної Ради, а представникі всіх комісій і фракцій на чолі із

 Борисом  Ільїчем  Олійником,  як  головою комісії. Тому, якогось

 насильства в цьому відношенні чи провокування ситуації не було і

 натяку  на  це  не  було.  Була  просто  неадекватна  реакція на

 неправомірні дії наших колег у Москві.

      Будь ласка, не коментуйте. Ткаченко.

 

      ТКАЧЕНКО В.

      Володимир Ткаченко, місто Охтирка.

      Шановні   колеги,   зараз   в  засобах  масової  інформації

 Російської   Федерації,   її  владних  структурах,  законодавчих

 органах  відбувається  безпрецидентний тиск на Україну. І те, що

 ви  зараз  чуєте  у  нашому сесійному залі, це продовження цього

 тиску   серед  лоббістів  Російської  Федерації  в  українському

 парламенті.

      Я   все-таки   акцентував  зараз  події  на  іншому.  Треба

 перносити події в межу нашої держави. Я б хотів би звернутися до

 міністра  сільського  господарства,  до Поріжка(?). На території

 Охтирського  району,  в  місті  Охтирка є технікум механізації і

 електрифікації,  який  не  отримує  півроку вже заробітну плату,

 який знаходиться в підпорядкуванні саме у цьому закладі.

      Прошу  вас  ще  раз  розглянути мої депутатські звернення і

 прийняти рішення з цього приводу.

      Передаю останній час Ігору Осташу, на його прохання.

 

      ГОЛОВА.  Цушко, будь ласка.

 

      ТКАЧЕНКО В.А. Осташу, Осташу!..

 

      ЦУШКО В.П.

      315 Тарутинський виборчий округ.

      Уважаемыей Александр Александрович, уважаемые мои депутаты!

      Я  хочу  поставить  такой  вопрос: предлагаю на этой неделе

 начать рассмотрение бюджета,  а  именно  -  с  завтрашнего  дня.

 Почему?  Официально  бюджет из Верховного Совета не отозван. Тот

 бюджет  должден  был,  проект  бюджета должен был сформирован на

 действующих   законах   по   налогам.   И  в  итоге  мы  получим

 политическое  обвинение, что мы не рассматривали вовремя бюджет.

 В  пятницу  в повестке дня он поставлен, но он поставлен в конце

 дня.  Это  нереально,  что  мы  его начнем рассматривать на этой

 неделе...

      Второе. Я хочу обратиться, Александр Александрович, к вам и

 сказать,  что мне звонили после вчерашнего рассмотрения на... из

 округа  после  вчерашнего  рассмотрения на Верховном Совете про

 ситуацию  в образовании. И люди не поняли, что же все-таки и как

 решится вопрос...

      Например,  у  меня  в округе Бородинская школа бастует. Это

 школа,  которая 7 месяцев, более 6 месяцев не получает зарплату.

 Школа,  в которой на подпорках держатся потолки, палдают... Хотя

 нужно было... новая школа - 95% готовности, нужно было буквально

 100 тысяч гривен для того, чтоб ее запустить.

      Значит,  в  том  же  районе  не выплачивается (и в целом по

 Украине)  с  января, с февраля "детские"... Люди не просят, чтоб

 мы давали им уже долг по зарплате -  они просят хотя бы начать с

 этого  месяца, с конкретного текущего месяца выплату зарплату, и

 они будут обучать детей.

      Еще  один  вопрос  я  хочу  плоднять  по  своему  округу. Я

 представляю  Южную  Бессарабию  - 9 районов  Оодесской  области,

 которые  фактически  изолированны от Украины. Единственный мост,

 который  проходил  через  поселок  Затока  с  этого  месяца стал

 платным.   Вторая  дорога  идет  через  территорию  Молдовы.  Мы

 отсечены  от  Украины, уже физически отсечены, бо плптная дорога

 стала.

      Следующее.  У  нас в этом регионе не передается телевидение

 Украины  -ни  УТ-1,  ни  УТ-2, я имею ввиду не во все населенные

 пункты.  Зато  стабильно  идут программы Румынии и других стран,

 которые ближе.

      И  еще.  Возникает  такая  ситуация.  Я  не  знаю, возможно

 обратиться к Миду, чтобы решит вопрос, например, в зимний период

 2  села  конкретно  Тарутинского  района,  скажем,  Петросталь и

 Колочевка  отсечены  от  Украины полностью. Их дорога в райцентр

 проходит  через  поселек  Бесарабка,  Молодова. И фактически они

 проходят  2  таможни  -туда и наазд. Люди не имеют ни телефонной

 связи,  ни  в  больницу  не  могут  поехать  ни  куда.  Впрос не

 решается, хотя  я его и поднимал  уже  и  год назад еще.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.

      Дякую, Олександр Олександрович.

      Олександр  Олександрович,  я підтримую в принципі те, що ми

 будем   розглядать   на  цій  неделі  і,  що  будем  впленарному

 засіданні.  Але  я  б хотів, щоб ви відповіли коротенько на таке

 питання.  На  п'ятницю  заплановано  слухать,  при том стоїть це

 питання  першим,  про проект Закону України про Державний бюджет

 на   1997  рік,  так.  Ми,  не  розглядаючи  отого  пакету,  так

 називаємого,  будем розглядать бюджет? Чи все таки ми розглянемо

 те,  що  так  чекають  від нас виробники,щоб зменшити податковий

 тиск,  а  потім  уже  будемо  розглядать,  бо інакше, ну, на мій

 погляд,  кажеться, що, ну,  немає  сенсу  так працювать?

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Я  відповім на  це питання в  кінці.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Кочерга.

 

      КОЧЕРГА

      247, город  Ровеньки Луганской  области. Спасибо.

      Уважаемый   Александр   Александрович.  Значит,  15  ноября

 текущего  года  производственное обкединение "Ровеньки-Антрацит"

 успешно  завершило  годовую  программу  по  добыче угля, успешно

 завершило   годовую  программу  арендное  предпиятие  шахты  ь71

 "Индустрия", которое находится на  моем  избирательном  округе.

      Однако,  не смотря на это, значит, в данных предприятиях за

 сентябрь месяц  еще не выплачена  зароботная  плата шахтерам.

      Я  вынужден  был  обратиться  к  1-му вице-премьер-министру

 Украины  Василию  Васильевичу  Дурдинцу с просьбой: "Убедительно

 прошу  разобраться  и  принять  меры  по погашению задолженности

 производственного   обкединения   "..............  антрацит"  за

 отгруженный уголь, в том числе и в счет госрезерва.

      Аналогичное  положение  сложилось  и в Арендном предприятии

 шахты  71  "Индустри я", которая находится на моем избирательном

 округе.       Из-за      неплатежей      в      производственном

 обкединении................. шахте 71 "Индустрия" за отгруженный

 уголь  эти предприятия имеют очень большие суммы задолженности в

 местный  бюджет,  пенсионный  и другие фонды, что в свою очередь

 отрицательно  влияет  на  своевременную выплату заработной платы

 бюджетных   организаций,   пенсий  и  так  далее,  что  вызывает

 социальную  напряженность  как  на  предриятиях,  учреждениях  и

 организациях города,  так и в городе в целом.

      17 и 23 октября 1996 года в городе проведены акции протеста

 против   постоянных  задержек  по  выплате  заработной  платы  и

 стипендий, пенсий и других выплат.

      Я  просил  Василия Васильевича принять соответствующие меры

 по опгашению неплатежей этим предприятиям.

      Василий  Васильевич  поручил  разобраться министру угольной

 промышленности,  который  просто отписку дал на мое имя и ничего

 не   сказал,   что  же  принимается,  какие  меры  по  погашению

 задолженности, а перечислил только, какие письма были со стороны

 министерства   направлены в Кабинет Министров и больше ничего.

      На  сегодняшний  день  критическое  положение  сложилось на

 данных   предприятиях,   и   я  бы  просил  все-таки  и  Василия

 Васильевича   как   председателя  комиссии  по  решению  вопроса

 неплатежей  угольной  отрасли все-таки заниматься конкретно этим

 вопросом.  И  в интервью не давать о том, что Кабинет Министров,

 то  есть  государство  полностью рассичиталось с угольщиками, и,

 что,  мол,  деньги  пошли, а на самом деле и на сегодняшний день

 деньги  не  пошли,  и  шахтеры  вынуждены  на тормозки брать 2-3

 картошины  и  соленый  огурец. Такого положения еще не было. Тем

 более,  подчеркиваю,  это  предприятия,  которые  систематически

 отгружают уголь  и  электростанциям , и другим потребителям.

      На   сегодняшний   день   задолженность   производственному

 обединению  "Ровенькиантрацит" по неплатежам 81 миллион гривень.

 Разве  это  серьезный  подход.  И  я  бы  сегодня еще раз просил

 Василия  Васильевича  разобраться  конкретно  и дать по-существу

 ответ на мое обращение.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Григорович.

 

      ГРИГОРОВИЧ.  Прошу  передати  моє  слово народному депутату

 України Ярославу Кендзьору.

 

      ГОЛОВА. Кендзьор.

 

      КЕНДЗЬОР Я.М.

      Ярослав Кендзьор,  Сокаль,   Львівщина.

      Шановні  колеги  народні  депутати  і  шановні  виборці,  я

 сподіваюся,  що ви розумно сприйняли виступ і інформацію першого

 комуніста  України  Петра  Симоненка.  Схема  тут  є надзвичайно

 проста   і   зрозуміла.   Московські   спецслужби  підкидають  і

 міжнародним  засобам масової інформації і друкують у московських

 шовінестичних  засобах  масової  інформації  дезінформацію  щодо

 України,  а  агентура  московська  і  в сесійному залі Верховної

 Ради,  і  поза  ним  починає  озвучувати всі ці інструкції своїх

 спецслужб і відповідно дезінформувати і українську громадськість

 і  підігравати ворогам Української  держави.

      Я  хочу  запропонувати,  Олександре  Олександровичу, щоб ми

 все-таки  можливо  у  завтрашній день, адже в порядку денному на

 цей тиждень зазначенні питання розгляду рішень Російської Думи і

 зокрема  розгляд  законопроектів, які вже є готові щод негайного

 виведення російських військ із території України.  Це по-перше.

      Друге.   В  нас  у  сесійному  залі  стало  останнім  часом

 традицією  відзначати  чи згадувати при наймні про якісь величні

 дати  на  взірець  святкування  Великої жовтневої соціалістичної

 революції.   Зовсім   недавно   весь   оцей,   даруйте,   мотлох

 більшовицький  відсвяткував  День  сталінської  Конституції. І я

 хочу  нагадати,  що  сьогодні також знаменна дата, про яку треба

 було  б  сказати:  50  років  від  дня  проведення  нюнберського

 процесу.  І нашим комунофашистам сьогодні треба про це нагадати,

 що невдовзі, так би мовити, вони повинні сісти на лаву підсудних

 Нюрнбергу-2.  І  це  вони  повсякденно, висуваючи антиукраїнські

 законопроекти  про  мови з трибуни Верховної Ради повинні про це

 постійно пам'ятати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив  би  не  робити  висновків, узагальнень,

 Ярославе   Михайловичу,   зобов'язує   вам   це   зауваження   і

 звинувачувати інших не треба.

      Я не комунтую, я зобов'язаний це робити. І вам хочу сказати

 про   те,  що  треба  уважно  вивчати  матеріали  Нюрнбергського

 процесу. Читати їх треба все.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Довганчин, будь ласка.

 

      ДОВГАНЧИН.

      Дякую, 436  Кельменецький, Селянська партія України.

      Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Шановні

 виборці!  На  минулому  тижні  відбулося  дві політичних події в

 житті   нашої  країні.  Це  організаційни  з'їзд  АПК  і  другий

 надзвичайний  з'їзд  Селянської партії України. В св'язку з цими

 подіями  поступає  багато  телефонних дзвінків, запитів і навіть

 від  колег-депутатів,  що  сталося  в  селянському рухові? Чи це

 з'єднання, чи це роз'єднання, чи ще щось інше.

      Я  хочу  роз'яснити, що створення Аграрної партії України є

 не  що  інше,  як  змога розколоти селянський рух. І це наглядно

 видно  навіть з того, хто очолив Аграрну партію. Це віце-прем'єр

 по  сільському  господарству  Зубець  і його заступником міністр

 сільського  господарства.  Невже  їм  не вистачає владної сили і

 повноважень, щоб  захищати  селян?  Сьогодні  вони  вирішили  ще

 створити  партію. Селянська партія існувала п'ять років, існує і

 провела  організаційно  свій  з'їзд.  було  310 делегатів з усіх

 областей  України.  І  надалі  Селянська  партія  буде  захищати

 інтереси селян, селян-трудівників.

      Друге.  До  прийняття  бюджету  у  Верховній  Раді.  Я хочу

 звернути  увагу, що пакет документів по оподаткуванню і інших із

 семей,  які  вони  поступили в Верхвону Раду, навіть якщо будуть

 розглянуті,   удосконалені  і  прийняті  нічого  не  дадуть  для

 відродження економіки.

      В  цьому  пакеті  не  вистачає  іще одного досить важливого

 документу  -документ,  який б гарантував кредитування виробника,

 який  би  дав змогу збільшити чи поновити оборотні засоби, таким

 чином   відновити   виробництво  як  у  промисловості  так  і  в

 сільському господарстві.

      Я  пропоную і поступають пропозиції з округів -працювати над

 тим,  щоб у крайньому разі на перший квартал, значить, працювати

 по  бюджету  першого  квартала  96  року, а над бюджетом 97 року

 серйозно  попрацювати  і  уже  щоб  він  став переломним у нашій

 економіці.

      І ще одне. Уже з серпня-місяця перестали виплачувати навіть

 пенсію.   Якщо   не   виплачували   зарплату  бюджетникам,  було

 зрозуміло,  ьогодні уже й пенсії не виплачують. Звертаюся з тим,

 щоб  уряд  все-таки дав пояснення: буде пенсія, буде зарплата чи

 ні? Люди за межею виживання , а не на межі.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Сирота.

 

      СИРОТА М.Д.

      Шановний  голово,  шановні  народні  депутати.  Депутатська

 група  "Конституційний центр" хотіла б оголосити свою заяву, але

 я  хотів  би,  щоб  це зробив старщий і найповажніший член нашої

 депутатської   групи   і   взагалі  депутатського  корпусу  Ігор

 Рафаїлович Юхновський.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

      Депутатська група "Конституційний центр", усвідомлюючи свою

 відповідальність   за   безумовне  утвердження  на  всіх  рівнях

 державницького  і громадського життя України Конституції України

 та  забезпечення  конструктивної  співпраці  між  законодавчою і

 виконавчою  гілками влади, звертається до всіх депутатських груп

 та  фракцій,  до депутатів усіх рівнів з тим, щоб зконцентрувати

 всі можливості на якнайшвидше поліпшення матеріального становища

 громадян України.

      Очевидно,    що    свідомі    чи    мимовільні    намагання

 дестабілізувати  ситуацію  в сучасних умовах економічної кризи і

 соціальної   напруженості  аж  ніяк  не  відповідають  інтересам

 українського народу, який чекає від Президента України, Кабінету

 Міністрів   України,   Верховної   Ради   України   злагодженої,

 конструктивної  роботи,  що спрямовує державу на шлях реалізації

 урядової  Програми виходу України з економічної кризи, схваленою

 Верховною  Радою  України.  В  інтересах  держави,  в  інтересах

 українського   народу   максимально  консолідувати  зусилля  для

 утвердження   громадської  злагоди  у  суспільстві  як  запоруки

 здійснення необхідного комплексу реформ.

      Повага   до  Президента  -це  повага  до  Основного  Закону

 держави,  оскільки  Президент є гарантом додержання Конституції.

 Повага до Уряду України -це запорука досягнення адміністративної

 дисципліни як з боку виконавчої влади до громадян держави, так і

 з боку громадян держави до влади та закону.

      Наш  обов'язок  -конструктивна  співпраця,  яка  передбачає

 критичний  підхід до будь-яких дій, що можуть тим чи іншим чином

 суперечити  інтересам  народу.  Особливою структурою в державі є

 парламент,  Верховна  Рада  України.  Тут сходяться різні думки,

 різні   політичні   течії,   специфічні   інтереси  регіонів.  В

 парламенті  кожної  держави  вирують  пристрасті, і це нормальне

 внутрішнє  життя  парламенту, його сила або слабкість. Проте, ті

 суперечки  не  можуть  бути  винесені  назовні  як прецедент для

 зневаги до парламенту чи його ослаблення. Не може бути дозволено

 депутатам,   які   користуються  конституційною  недоторканістю,

 поширювати  чутки,  домисли  і навіть факти, але не підтверджені

 судом,  що  наносять  шкоду  державі.  Не  може  бути  дозволено

 керівникам усіх рівнів влади сіяти зневагу до політики держави в

 цілому або окремих її ланок, адже за все відповідальні вони самі.

      Суд   і   тільки   він  має  вирішити  ступінь  винуватості

 громадянина  України  не  залежно  від  його  посади.  Поважаємо

 гідність  держави, влади і кожного з нас. Держава символізується

 своїм  прапором,  гербом  і  гімном,  затвердженими Конституцією

 України.  Повага  до симоволів України є повагою до українського

 народу, єдиного носія влади в державі.

      Депутатська  група  Конституційний центр закликає депутатів

 Верховної  Ради  України  витримувати патріотичну поведінку щодо

 української держави у своїх виступах за кордоном і в Україні. Ми

 закликаємо народ України як до державницької самодисципліни, так

 і до непримиримого ставлення до зловживань і шахрайства.

      Шановні  народні  депутати,  закликаємо  вас  до політичної

 зрілості,  не  вдаватися  до закликів, що ведуть до зневіреда та

 дестабілізації.  Багато  країн  світу десятками років переживали

 тяжкі  часи,  жили  в  біді  і  скруті, зокрема тіж Німеччина та

 Японія.  І  ми  в Україні перебуваємо у нестатку і з край важким

 технологічним  спадком від комуністичного режиму СРСР. Піднялися

 ті  країни,  піднімемося  і  ми.  Для  цього потрібно працювати,

 шанувати  себе  і  свій народ, свій парламент, свій уряд і свого

 Президента. Дякую.

 

       ГОЛОВА.  Мене відволікли, коли передача була слова Осташу,

 я  зобов'язаний  йому  надати  2  хвилини.  Будь  ласка. І Борис

 Олійник. Для з'ясування ситуації щодо тих проблем, що хвилюють.

 

      ОСТАШ.

      Дякую.  Я  хотів  би  продовжити  думку  Ігора  Рафаїловича

 Юхновського  і привернути вашу увагу до ситуації, яка склалася в

 геолого-развідувальній  галузі.  До  мене звернулися керівництво

 Західукргеології  і керівництво профспілок з проханням з'ясувати

 ситуацію   по   невиплаті   заробітної   плати   на  геологічних

 підприємствах  з  березня місяця. І заборгованість на теперешній

 час  становить  близько  23  мільйонів гривень. Галузь практично

 перебуває  в  такому  стані,  після  якої  може наступити повний

 провал.   А   при   покращенні   фінансування   стриська  нафто-

 газорозвідувальна  експедиція  може  збільшити  приріст  запасів

 нафти  і  газу  в західному регіоні України і зменшити кількість

 закупівлі енергоносіїв з-за кордону.

      Тому  я звертаюся до Прем'єр-міністра Лазаренка з проханням

 звернути на це увагу.

      Така  ж  сама  ситуація  склалася  і на Стрийському вагоно-

 ремонтному   заводі,   де   працює  1,5    тисячі  чоловік,  які

 забезпечують   потреби  народного  господарства  з  перевезенням

 вантажів.   Але   станом   на   теперішній  день  заборгованість

 "Укрзалізниці"  за невиконання...  за  виконання робіт становить

 близько  7  мільйонів  300  тисяч  гривень,  в  тому  числі й по

 зарплаті майже 1 мільйон гривень з червня по листопад місяць.

      Тому  я  звертаюся  до  керівництва, до Леоніда Леонідовича

 Желізняка  (?) з проханням вжити негайних заходів на виправлення

 цієї ситуції.

      Далі  я  хотів би привернути вашу увагу також до вчорашньої

 проблеми  освіти,  яку  ми  вчора розглядали. Мене дивує, як так

 сталося,  що  в  одному  з  округів  на Кіровоградщині за 1 день

 буквально   була   виплачена  вся  зарплата,  заборгованість  по

 зарплаті,  в  той  час, скажімо, як у моєму виборчому окрузі 308

 дітей-сиріт не отримує ніякого харчування?!..

      Далі   хотів   би  відповісти  також  панові  Бобриньову  і

 Симоненку,  які  намагаються  дискредитувати  українські Збройні

 Сили,  дискредитувати  українську  зовнішню політику. Ще раз вам

 нагадую,  що територіальні претензії до України були пред'явлені

 не українським парламентом, а російським. Це стосується, перш за

 все,  звичайно, і Севастополя, і Бєловежських угод і т.д., і т.д.

 

       ГОЛОВА.  Дякую, будь ласка.

 

      ОСТАШ...  Ще  раз  хочу  підкреслити,  що Україна готова до

 приїзду  пана Єльцина, а Крим є і буде... і Севастополь є і буде

 українським!

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Борис Ілліч, прошу. На трибуну йдіть, будь ласка.

 

      ОЛІЙНИК Б.І.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

      Я хочу викласти спокійно хроніку.

      Щодо  рішень  і  замірів  російських  законодавців стосовно

 Чорноморського  Флоту  та  статусу  Севастополя,  як  ви знаєте,

 верховна  Рада вчинила заяви, в котрих розцінила те як посягання

 на суверенітет держави.

      У  випадку  ескалації  напруги  було зазначено наша сторона

 діятеме адекватно аж до звернення у міжнародні інституції.

      В  цьому сенсі підготовлені проекти Законів про перебування

 іноземних  військ  України.  Їх  кілька і вони проходять належну

 екпертизу.

      От   же,   Верховна  Рада,  її  комісії  діяли  і  діють  в

 установленому  порядку, дотримуючись конституційного принципу по

 розмежування  влад.  Але  ж флот уже і не місяць і не рік ділять

 виконавчі  структури.  Що тим і ким підписувалоси впродовж цього

 марафону? Ні ми  і не  схожа  Держдума не вельми втаємничені.

      І,  коли  ми,  депутати, заміряємося на матеріальному рівні

 ділити  флот  та його інфраструктуру, то в цьому разі, порушувши

 принцип    розмежування,    маємо    покласти    на   себе   всю

 відповідальність.  І  найперше за ті недохопи та недогляди, яких

 припустилася  виконавча влада впродовж переговорного процесу.

      Схоже,  що  хтось  вельми зацікавлений, аби Верховна Рада в

 чергове стала  крайньою.

      Як   на  мене,  то  кожен  має  займатьися  своєю  справою:

 виконавчі  влади  -вести  далі  переговори  щодо повнометражного

 договору  з  Росією,  не  обходячи  і  флот,  а  Верховна Рада -

 законодавчо    забезпечувати    виконвцям   опиртя   в   обороні

 національних  інересів.

      Цебто, маємо працювати узгоджено. Бо нам і тільки нам, а не

 комусь  третьому розв'язувати проблеми між  2-ма державами.

      В  цій суворій істині переконує і та дивна мовчанка держав-

 гарантів,   які   привселюдно   заприсяглися   обеспечити   нашу

 територіальну  цілісність,  але  як  бачите  і  чуєте,  мовчать.

 Скидаються  на  те,  що хтось 3-й хоче над урвищем зіштовхнути 2

 народи,  аби  в  чергове  "погріти  руки"  на чужому горі, як це

 сталося в Югославії.

      То в чиїх же інтеречах діє Юрій Лужков, який у стані афекту

 добалакався  до  погроз  застосувати  сили? Та зрозуміло ж -не в

 інтересах  миру  і  злагоди. Причому діє з голосу антихриста, бо

 недопустимо, щоб християнин закликав до братовбивства.

      До  відома  войовничого  мера.  Збройні  сили  обох держав,

 дякуючи чужеземним дорадникам, доведені по суті до розвалу, голі

 та  босі.  Отож  ми  можемо виставити хіба що народні ополчення -

 вони в лаптях, а ми в личаках.

      А   оскільки  досвід  моїх  земляків  у  боротьбі  за  межу

 навкулачки  немає  рівних,  він  увійшов  увійшов  в літературну

 класику,  то  Юрію Лужкову варто кріпко подумати, позаяк Ташкент

 уже в іншому   силовому полі.

      Природньо,  що  здорові  сили  як  в Росії, так і в Україні

 знайдуть  в  собі  мужність і мудрість, аби розв'язати цей вузол

 цивілізовано, по-людські і за міжнародно-правовими нормами.

      Тим  же, кому як Лужкову і подібним у них і у нас, свербить

 взятись за дрючки, дещо перефразувавши, нагадаємо слова відомого

 діяча:  "  Якщо  вам потрібні великі потрясіння, то нам потрібна

 велика  Україна,  справжнім  росіянам  не  менш  велика Росія, а

 севастопільцям  мир і благоденство".

      То  чи  не  мудріше, аби москвичі загостили до Київ-граду з

 миру  та поклали квіти шани на усипальницю Київського князя Юрія

 Долгорукого,  який  започаткував  Москву,  де  нині  князює Юрій

 Лужков.

      (ОПЛЕСКИ)

      Ми   б  за  скромною  трапезою  дійшли  згоди  в  тому,  що

 суверенітет,    територіальна    недоторканість    по   вартості

 неперехідні і неподільні.

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Питання,  які  потребують вирішення або роз'яснення. Депутат

 Цушко  Василь  Петрович  сказав  відносно  бюджету.  Бюджет буде

 розглядатись  на  цьому  тижні  в  п'ятницю,  в  порядку дня він

 стоїть.  Підхід  такий:  прийняти  до  бюджету  ті  закони,  які

 передбаченні  Законом  про  бюджетну  систему.  Мається на увазі

 Закон  про державний внутрішній борг. Ми його прийняли у першому

 читанні,  там  деталі  з'ясувати  потрібно. Закон про мінімальну

 заробітну  плату  і  пенсію  в порядку дня -це питання стоїть. І

 розглядати  бюджет  на  основі існуючого законодавства. Ось така

 схема  пропонується.  Тому  Закон  про  бюджетну систему в цьому

 відношенні дотримується.

      Що   прийнято   по   освіті   не  зрозуміли  телеглядачі  і

 радіослухачі?  Нісчого  не  прийнято. Був день Уряду. Інформація

 про  ситуацію,  про  стан  ситуації.  А,  розглядаючи  закон про

 бюджет,  будемо  вирішувати питання, пов'язанні із забезпеченням

 освітян. Тоді  це  буде  рішення.

      Відносно  платного проїзду по мосту через затоку підготуйте

 запит депутатський до відповідних структур. Ми його направимо. Я

 думаю, що якщо це єдиний канал, по суті кажучи, на Бесарабії, то

 треба робити вільним, бо це артерія України.

      Підтримуючи в цілому звернення, з яким Конституційний центр

 підійшов,  звертається  до  всіх  депутатів.  Ми будемо поважати

 Президента  і  Верховна  Рада  це  демонструє  раз  за разом, як

 гаранта  і  глави  держави.  А  ми  вважаємо,  що треба поважати

 Верховну  Раду,  в особі Верховної Ради поважати народ. Я думаю,

 що  будемо  таким  чином налагоджувати стосунки на користь нашої

 держави.

      Які?  Я  ж  відповів на них. Оформляйте запитом... Ну, будь

 ласка,   що   треба   створити?   Комісію   створити?  Конкретні

 пропозиції, будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО П.

      Симоненко, фракція комуністів.

      Олександре  Миколайовичу,  я  пропонував тимчасово створити

 депутатську  комісію  по  вивченню  питання  про  продаж зброї і

 використання коштів. Це по-перше.

      По-друге.  Звернутися до Генеральної прокуратури перед тим,

 як  готувати  проект Закону про розвідку, звернутися з проханням

 про  вивчення  законності  діяльності  Головного розвідувального

 управління. По-друге.

      І  по-третє.  В  зв'язку з цією нарадою в Сполучених Штатах

 Америки,  де,  якщо за повідомленням цих же американських газет,

 відбулись  певні  переговори,  які втручаються вже в законодавче

 поле  України, звернутися до Комісії з питань оборони, запросити

 названі  плани  співробітництва між  Збройними  Силами Уураїни і

 Сполученими  Штатами  Америки  і довести їх до нашого відома для

 того,  щоб тоді прийняти рішення. Чи порушили вони законодавство

 і  Конституцію  чи  ні,  якщо  вони  розглядають  певні  зміни в

 структурі Збройних Сил України.

 

      ГОЛОВА.  Значить,  по-третьому  питанню.  Ваша пропозиція в

 формі звернення, я дам доручення комісії. Вона розгляне.

      По  другій пропозицію. Та, будь ласка, не кричіть! Ну що ви

 кричите?  По  другому  питанню.  Оформляйте  запитом.  Це  можна

 оформити запитом чи як завгодно,  і  реакція буде відповідня.

      По  першому  питання  ви  наполягаєте  на створенні комісії

 тимчасової. Я ставлю на голосування про створення такої комісії.

 Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення поки не прийнято.

      Готуйте  аргументацію,  я  думаю, що вона буде розглянута в

 установленому порядку.

      Слухається  питання  про  зауваження  Президента України до

 Закону   України  про  державні  програми.  Мова  про  прийняття

 рішення.  Чечетов  Михайло  Васильович.  Сядьте  на  місце, будь

 ласка, я прошу, депутати.

 

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги!

      Я  подробно в пятницу уже докладывал по этому вопросу, и мы

 приняли  решение  на  сегодня  провести  голосование,  поскольку

 ситуация  сводится  к  тому,  что  по тем замечаниям Президента,

 которые были высказаны после того, как закон был принят в первом

 чтении, месяц назад мы выносили этот законопроект.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку, ну можна припинити дискусію, яка

 ніякого відношення не має до цього питання?

 

      ЧЕЧЕТОВ.  Месяц назад мы выносили позицию комиссии, которая

 полностью  созвучна  с позицией экспертного отдела, юридического

 отдела Верховного Совета, суть которого сводится к тому, что эти

 три  замечания  Президента,  они общего плана, общего характера,

 они  конкретно  не  выписаны,  не  касаются  каких-то статтей, и

 поэтому  позиция  комиссии сводилась к тому, чтобы отклонить это

 предложение   и   проголосовать  редакцию  Закона,  принятой  на

 Верховном  Совете  во  втором  чтении  двумя  третями  голосов -

 тремстами голосами.

      Ну  тогда  было  несколько выступлений из зала, в том числе

 депутата   Кармазина,   я   просто   восстанавливаю   хронологию

 предыдущих выступлений и рассмотрение этого вопроса, в частности

 депутата  Кармазина  -о  превышении  полномочий,  контролирующих

 полномочий   Верховного   Совета,   в   частности   контроля  за

 реализацией  этих  программ,  хотя я повторяю еще раз, что здесь

 очень  жестко  и  правильно сама суть, что через Верховный Совет

 происходит утверждение этих программ, мы утверждаемлимит средств

 на  использование  этих  программ,  закладываем  расходную часть

 бюджета,  и  поэтому вполне естественно, что по итогам года уряд

 или  правительство  выступают  с  информацией по реализации этих

 программ  и  использовании  денежных  средств, то есть это самая

 непосредственная контрольная функция Верховного Совета.

      Но  тем  не  менее  в  прошлый  раз,  еще в позапрошлый раз

 предлагалось  и  мной  и  Александром Александровичем, чтоб дали

 конкретное предложение, но никто конкретных предолжений так и не

 дал.  Поскольку  никаких  конкретных  предложений не поступило в

 комиссию,  позиция  комиссии  опять-таки,  я  повторяю,  она  не

 изменилась,  она  полностью  созвучна  и  совпадает  с  позицией

 экспертного  дела в том, что нам стоит просто переголовать двумя

 третями    данный   законодательный   акт   по   государственным

 программам,  который  был  принят нами во втором чтении. Я более

 подробно об этом говорил в пятницу, от, ну, в пятницу голосвание

 не  было  произведено,  а  мы  перенесли  голосвание на сегодня.

 Поэтому  я еще раз прошу переголосовать 300 голосами ту редакцию

 закона, которая была принята нами в сессионном зале.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  питання  втретє  виноситься на

 розгляд   сесійного   залу.   Відповідно   до  вимог  Регламенту

 зауваження  Президента  до  тексту закону, який не підписується,

 повинні  бути конкретними, як формули норм закону. Таких норм не

 надійшло.   Оскільки   частина   депутатів  під  час  попередніх

 розглядів  не  голосувала  з якихось інших мотивів, аргументації

 ніякої  не  було,  сесія  прийняла  рішення  доручити  фракціям,

 комісіям  внести доповнення на основі зауважень Президента такі,

 які  задовольняли  б  їх,  тобто  тих, хто не згоден був з таким

 рішенням.  Жодного  зауваження  не надійшло, та, власне, їх і не

 могло  надійти,  тому  що  закон виписаний нормальний, абсолютно

 нейтральний   в   політичному  відношенні  закон,  який  регулює

 послідовність,   порядок  прийняття  державної  програми.  І  не

 більше.

      Тому  в  нас  є  єдиний  вихід,  щоб  закон,  над  яким  ми

 працювали,  підготовлений він за подачею Кабінету Міністрів, був

 введений,  треба проголосувати 300 голосів. Якщо ми не голосуєм,

 то  тоді виникає питання: а чому ми не голосуємо, адже ні одного

 зауваження  немає  такого,  яке потрібно було б, на яке потрібно

 було б зважати або тим самим змінити текст закону.

      Тому, оскільки ми останній раз голосували поіменно, я знову

 поставлю  на  поіменне  голосування  це питання, вирішення цього

 питання.  Будь  ласка,  хто  за  те, щоб поіменно проголосувати,

 проголосуйте, формальність щоб дотримати.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Ще  раз  повторюю.  Для того, щоб ввести закон, нормально і

 глибоко  підготовлений,  до якого нема жодного зауваження, котре

 можна  було  б визначити як норму, нову норму цього закону. Який

 пройшов  експертизу,  висновки,  три  висновки комісії. Висновок

 зводиться  тільки  до  одного:  треба  проголосувати,  бо іншого

 виходу  нема.  Або  написати  два  слова  змін,  щоб  можна було

 проголосувати із змінами ніби-то. Але жодного зауваження з цього

 приводу  нема, бо нема чого вдосконалювати, бо прекрасний закон.

 Тому я ставлю на голосування питання про прийняття цього закону,

 про підтвердження голосування шляхом, підтвердження змісту цього

 закону   шляхом   голосування.   Ставлю  на  голосування,  прошу

 підтримати.

 

      "За" -

      Будь ласка, опублікуйте по фракціях.

      Носову дайте слово.

 

      НОСОВ.

      Шановний головуючий, шановні депутати! Я звертаю вашу увагу

 на  другу частину статті 94 Конституції, згідно з якою Президент

 повертає   закон   зі   своїми  вмотивованими  і  сформульованим

 пропозиціями.  Якщо він повернув безформульованих пропозицій, то

 він вето не накладав. Його по Конституції просто немає, вето йде

 з  сформульованими пропозиціями. Це не норма Регламенту, а норма

 Конституції.  Тому  вето  не  було. Треба Президенту нагадати, в

 якому  порядку  він  має дотримати Конституцію. Хай формулює, що

 він хоче.

 

       ГОЛОВА.  Я  прошу, підготуйте від Секретаріату, підготуйте

 листа.   Я   його  підпишу  Президенту  з  приводу  необхідності

 підписання цього закону.

      Про  проект  Закону  про  вивізне експортне мито на патоку,

 мелясу.   Шановні  депутати,  сьогодні  від  Кабінету  Міністрів

 надійшов ист такого змісту: "У зв'язку з необхідністю подальшого

 доопрацювання   просимо  повернути  поданим  Кабінетом Міністрів

 України  проект  Закону  про  вивізне  експортне мито на патоку,

 мелясу, поданий 16 листопада 1996 року". Я думаю... (Шум у залі,

 окремі   вигуки)...   Ні,  я  думаю,  що  треба  зважити  на  цю

 пропозицію.  (Шум у залі, окремі вигуки). Ну, це зрозуміло -всім

 зрозуміла  передісторія  цього  питання...  (Шум  у залі, окремі

 вигуки).  А...  я...  (Шум у залі, окремі вигуки). Та почекайте!

 Поки   що   за   процедурою   Кабінет  Міністрів  звертається  з

 пропозицією  відкликати  свій  законопроект. Ми його зобов'язані

 відкликати6  тобто  направити  Кабінету  Міністрів. (Шум у залі,

 окремі  вигуки).  Голосування тут не потрібне. Хай працюють... Я

 сподіваюся, що цей закон більш до нас не попаде.

      Про  проект Закону про визнання таким, що втратив чинність,

 Закону  України  про  вивізне  експортне  мито на живу худобу та

 шкіряну  сировину.  Отут  треба обговорити серйозно! Будь ласка,

 Хоришко  (?)  Анатолій  Ілліч  доповідає.  (Шум  у  залі, окремі

 вигуки).  Я  не...  це зв'язано  - це парні закони. (Шум у залі,

 окремі вигуки). Так само...

      Будь ласка, говоріть.

 

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ХОРІШКО А.І.

      Добрий  день,  шановний  Олександр  Олександрович,  шановні

 народні  депутати.  Як  вам  всі  відомо, питання експорту живої

 худоби  і  шкірсировини, розглядаєтся на сесії Верховної Ради не

 в перше. І про його актуальність і важливість свідчить прийняття

 Верховною  Радою  у  травні  поточного  року Закону України "Про

 вивізне  експортне  мито  на живу худову та шкіряну сировину" та

 Постанови  Верховної  Ради  України  про  введення  в  дію цього

 закону.

      Ефективніст  застосування  цього  закону  в  вересні-жовтні

 розглядалось у Кабінеті Міністрів України та в Комісії Верховної

 Ради України з питань  фінансів   і банківської діяльності.

      До     прийняття    цього    закону    сільськогосподарські

 товаровиробники  керувалися  в  питаннях  продажу  живої  худоби

 іноземних фірмам Постновою Кабінету Міністрів "Про впорядкування

 експорту живої худоби", прийнято  15 січня  1996 року.

      Постанова Кабінету Міністрів були спрямована перш за все на

 упорядкування питання експорту живої худоби. А семе -запобігання

 недобросовісної     конкуренції,     яка     мала     місце    в

 зовнішньоекономічній   діяльності   та   недопущення  здійснення

 експортних  операцій за   демпінговими  цінами.

      Ця  постанова  досягла  мети,  передбаченої  Уярдом. Значно

 зросли  ціни  на  живу  худобу  проти  тих,  які застосовувалися

 інофірмами  в  1993-1994  роках.  Було наведено певний порядок в

 оформленні   документації   на   експортну   продукцію.  Чіткіше

 визначався  ринок  еспорту  та відпала частина дрібних іноземних

 фірм, які виступали посередниками при купівлі-продажі худоби.

      З  метою  подальшого  впорядкування  експорту,  але  вже за

 рахунок  встновлення  митних  зборів був прийнятий Закон України

 "Про вивізне експортне мито на живу худобу та  шкірсировину".

      Ви  знаєте,  що  планувалося  досягти деякої стабілізації в

 ціноутворенні,  отримати  додаткові  кошти,  отримати,  в  першу

 чергу, твариннцької галузі, яка не дотуєтсья державою.

      Характеризуючи  ефективність  введення  його в дію, і маючи

 аналіз  Мінсільгоспроду за 10 місяців, і з того часу, коли почав

 працювати закон, і ведучи розмову на засіданнях важливих Комісії

 Верховної  Ради, ми прийшли до висновку, що закон спрацював, але

 недостатньо  ефективно, як намічалось споатку. Так, якщо експорт

 великої  рогатої  худоби  в  квітні  поточного року до прийняття

 закону  складав 16, 5 тисяч голів, в червні 5, 4 тисячі голів, а

 за  станні місяці -серпень, вересень, жовтень всього реалізовано

 за кордон 4,6 голів.

      Довідково хотів би вам нагадати, що експорт великої рогатої

 худоби  у  1993  році  складав  2, 5, в 1994 році 85 тисяч голів

 великої  рогатої  худоби6  в  1995 році 254 тисячі голів, а в 96

 році за 11 місяців 81 тисячу голів.

      Аналогічна  ситуація  з  реалізацією  овець.  За11  місяців

 поточного  року  експортовано  47 тисяч голів6 що майже в 2 рази

 менше, ніж в минулому розі.

      При  розробці  закону досить значна різниця між внутрішніми

 та  експортними  цінами  на худобу давала реальну можливість для

 встановлення експортного мита та одержання додаткових надходжень

 до бюджету.

      В той же час прийняття закону співпало в часі в деякій мірі

 з  падінням попиту на світовому ринку на велику рогату худобу та

 шкірсировину,  а  досить  з  високої  ставки експортного мита на

 вищезгадані товари  практично ліквідували інтерес посередників.

      Внаслідок  жорстокого  ставлення  державних  орагінв,  як і

 вимагається,  та  силових  структур  до  бізнесу  живої  худоби,

 останнім часом припинило свою діяльність в Україні близькосхідні

 дрібні посередницькі фірми.

      Фатори  виявлення  захворювання  худоби,  як  вам відомо, у

 Великобританії, введення експортного мита на худобу, живу худобу

 призвели  до  падіння  активності  покупців, обсягів експорту та

 відповідно до  деякого зниження ціни.

      Не  дивлячись  на  це,  експорт  худоби  для  безпосередніх

 сільськогосподарських   товаровиробників  був  і  є,  безумовно,

 значно вигіднішим, ніж продаж її на переробні підприємства. Вони

 мали  надійний  ринок збуту, вирощенної худоби за значно нижчими

 цінами,  ніж  на  внутрішньому  ринку та рано забезпечували свої

 потреби   внафтопродуктах.

      Ви  знаєте,  що  за  цей  час  ніяк  не  скоротилися  борги

 переробних  підприємств, в тому числі, на великий жаль, і легкої

 промисловості.  За купівельні ціни м'ясокомбінатів, вільні ціни,

 договорні  ціни  вони в 2-2, 5 рази нижчі, ніж світового ринку і

 на  протязі  року практично не змінюються і залишаються на рівні

 1000-1100  гривень  за  1  тонну.  А  в  ряді областей, де нижчі

 купівельні   способності   нашого   населення,  складає  880-900

 гривень.   Таким   чином   ці   ціни  не  відстворюють  ціну  на

 собівартість   твариницької   продукції.  Крім  того,  переробні

 підприємства  продовжують несвоєчасно розраховуватися за продану

 худобу,  при чому заборгованість з травня місяця збільшилася в 2

 рази.  І  становить  сьогодні  24 мільйони гривень. Таким чином,

 збиткове  твариництво,  з  однієї  сторони, і продовжує датувати

 переробну  промисловість  з  іншої сторони. За оцінками фахівців

 експорт  великої  рогатої  худоби  до  недавнього  був  одним  з

 найбільш   стабільних  шляхів  валютних  надходжень  в  Україні.

 Мається на увазі 1995 рік. Його скорочення призвело не тільки до

 зменьшення      надходжень      грошових     та     забезпечення

 сільгоспвиробників  паливно-мастильними  матеріалами,  запасними

 частинами  для  техніки  і  таке  інше.  А до втрати традиційних

 ринків збуту, які вже почали працювати на   Україні.

      Тому  сьогодні  доповдаю вам, що заволодіти цими ринками та

 витіснити з них українські структури мають уже можливість і інші

 фірми:  і  Німеччина,  і  Австралія,  що спеціалізуються у сфері

 експорту великої рогатої худоби.

      Ситуація на українському ринку шкірсировини -це теж питання

 важливе, також бажає бути кращою.

      Після  введення  експортного  мита  на  шкірсировини прямий

 експорт  цих  товарів  знизився.  У  квітні  до прийняття закону

 єкспорт  шкірсировини  складав  5 мільйонів 727 тисяч доларів, у

 тарвні,  після  приняття закону, 5 387, у червні -мільйон 625, у

 липні -мільйон 746, і в серпні -2 мільйони 263 тисячі доларів, а

 у вересні і в жовтні трошки збільшилося.

      Більшість торговців зараз переробляють мокросолоні шкіри на

 (ведблу?)  і  його  експортують  або  працюють  на давальницьких

 схемах.  В тому числі і з реалізацією готової продукції в третіх

 країнах,   що   небезуспішно   дозволяє  українським  резидентам

 ухилятися   від   сплати  експортного  мита.  Такий  стан  справ

 спричинив   до   досить  значного  накопичення  шкірсировини  на

 м'ясокомбінатах  та  інших  забійних  підприємствах  та  падіння

 внутрішніх цін на шкірсировину за цей час в 2, 7 і 2, 8 тисяч за

 одну  тонну  (до введення мита було 2, 2 -2, 4 тисячі гривень за

 одну тонну) мокросолони шкір великої рогатої худоби.

      Шкіри  невеликих  боєнь  та ручного зйому ще більше впали в

 ціні. І значно знизилися також ціни на свинні шкіри. Таким чином

 м'ясопереробні  підприємства, не маючи валютоокупаємої продукції

 і   маючи  його  велике  експортне  мито,  не  мають  можливості

 реалізовувати,  поповнювати  обігові  кошти  для  розрахунку  із

 товаровиробниками.  І  це  факт, і це я підтверджую  конкретними

 цифрами.

      Залишки  скірсировини  на  м'ясокомбінатах  сьогодні зросли

 майже  вдвічі,  великої  рогатої худоби зараз  248  тисяч  штук,

 свиней - 230 та дрійбної худоби - 80 тисяч голів.

      Тому,  підводячи  підсумки  сьогодні  з цієї розмови, яку я

 доповідаю  на сесії Верховної Ради, хотів би нагадати, що досить

 високі  ставки  експортного  мита  повністю  ліквідували інтерес

 покупців   до   закупок   шкір-сировини  і  привели  до  падіння

 конкуренції  між  покупцями  та  зниження  цін,  що  в кінцевому

 результаті знову ж позначається на товаровиробника.

      Все  це  приводить  до  втрат  України певних ринків збуту.

 Таким  чином  післявведення Закону про вивезне експортне мито на

 живу  худобу  та  шкіряну  сировину, підприємства м'ясної галузі

 повністю   втратили  можливість  отримувати  кошти,  поповнювати

 технологічне  обладення для переробки м'яса, і збільшаться борги

 перед товаровиробниками. Це саме, що є негативне.

      Шановні  народні  депутати,  можна ще наводити недоліки, що

 зумовили  низьку ефективність,......... яку вносив уярд на сесію

 Верховної  Ради. А на мою думку і на думку фахівців вже наведено

 чимало  переконливих  доказів,  що  закон  спрацював  не  досить

 ефективно.

      Тому пропозиція Мінсільхозпроду з цього питання одна -

 закон,  велике  прохання,  відмінити. Глибоко переконаний, що ви

 всі зважете при голосуванні про відміну на ту обставину, що наші

 сільськогосподарські товаровиробники, а ми радилися з десятками,

 сотнями керівників товаровиробниками, зможуть поповнити оборотні

 кошти  і в цій ситуації мати можливість за осіннє-зимовий період

 накопичити  паливно-мастильні матеріали, сконцентрувати корма на

 підготовку  скота,  який може іти на експорт, а тільки для того,

 щоб  він  мав  високі вагові кондиції і втримати галузь на плаву

 при  тій  ситуації,  що вцілому галузь, ви знаєте, збиткова і по

 підсумкам  десяти  місяців  принесе  народному  господарству  та

 виробникам  біля  одного  міліарда  сімсот  вісімдесят мільйонів

 збитку.

      Вважаю,  що  на  те  сказане,  ще  раз  підвожу до того, що

 можливість реалізації переробних підприємств шкір-сировини дасть

 змогу  покращити взаєморозрахунки х товаровиробниками, підвищити

 закупівельну  ціну  на  худобу,  а також здійснюват технологічне

 переоснащування  більш  сучасним обладенням, яке вкрай необхідне

 як для товаровиробника, так і переробника.

 Довідково,  розрахунки  в  нас  є,  що  відміна експортного мита

 дозволить  товаровиробникам  додатково одержувати при реалізації

 на  експорт  біля  300  тисяч  голів великої рогатої худоби, яка

 забивається  в  господарствах  і  реалізується  по бартеру, а це

 додатково  десь  120-150  мільйонів доларів, які конче необхідні

 для підтримки особистого товаровиробника,

      Дякую  за  увагу.  В  той час, що меені відводився, я хотів

 вкластися, що я і зробив. Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  Я бачу, як багато запитань. Будь ласка, запишіться

 на запитання.

      Анатолій  Ілліч, тим часом дайте відповідь. Вам не здається

 дивним, що такі швидкі перепади у законодавчих пропозиціях Уряду

 стосовно  меляси  і  шкіри,  адже  це, ми розуміємо, що це є: це

 спирт  і легка промисловість, це доходи бюджету, це стабільність

 економічна,  це  експортний  потенціал  і  все  інше.  Чому  так

 легковажать  дуже  ініціатори  цих  законів?  Чому немає якогось

 продуманого  підходу,  і  не  випадково  наш  експертний  відділ

 пропонує, що треба дуже обережними буть в цих питаннях.

      Будь ласка.

 

      ХОРІШКО. Спасибі.

      Олександре      Олександровичу,     шановний     Олександре

 Олександровичу,  дійсно  від  7  травня  пройшло небагато часу в

 цьому палні. Але коли розрахунки велися імперичним шляхом, що ми

 отримаємо  від ввізного мита десь біля 85 мільйонів доларів, то,

 як  показала ситуація, що експорт припинився і залишилося тільки

 65,  яке  пішло  на експорт, і отримали всього-навсього по нашим

 підрахункам  12-14  мільйонів доларів прибутку по експорту живої

 худоби. Це одна така, мені здається. аргумент весомий.

      І   другий   аргумент  той,  що  в  цій  ситуації  заборона

 реалізації по вільним цінам -це обмежує права і товаровиробника,

 який  користується  вільними  цінами  і зобов'язаний реалізувати

 його туди, кому, якщо він вважає за потрібне.

      А  зменшувалась ціна в зв'язку з цим, внутрішня ціна, що ще

 гірше   сталось  на  фінансовому  стані  нашого  громадського  і

 приватного  тваринництва,  тому що вони не можуть реалізувати на

 внутрішньому ринку.

 

       ГОЛОВА.  Тоді  ще  одне запитання. Я прошу вибачення. Я не

 встиг записатися, бо був зайнятий. Відволікли.

      Не   трапиться   так,   послухайте.   Я  -господар,  худоба

 забивалася,  шкіри  не  вивозилися, у нас не перобляються з вини

 держави, тому що є криза неплатежів. Не трапиться так, якщо вона

 залежиться, товар піде за безцін взагалі за кордон?

      (Шум у залі)

      Будь ласка.

 

      ХОРІШКО.   Ви  знаєте,  я  особисто  займався  економічними

 розрахунками  у  господарстві  Ніколаєвської  області.  Ви  його

 знаєте  це  госоподарство,  де воно займається реалізацією живої

 худоби.  За  рахунок  двойної  ціни,  за рахунок живої худоби на

 експорт,   він  повністю  має  оборотні  кошти,  має  можливість

 працювати  і  відтворювати  громадське тваринництво. Це той, хто

 відповідально  відноситься  до підготовки цієї ситуації. Дійсно,

 що  цивілізованого  ринку у нас не створено. І ті пільгові ціни,

 які  складалися,  вони  безумовно  далекі  від світових цін. Для

 цього  треба був час. І прийшовши на цю роботу, я уважно вивчав.

 І просив би оцю пропозицію підтримати.......

 

       ГОЛОВА.  Кочерга,  будь  ласка.  15  хвилин,  поставте  на

 моніторі.

 

      КОЧЕРГА. Прошу передати слово Мозеру, 154.

 

      МОЗЕР.

      Шановний  Анатолій Ілліч, скажіть мені будь ласка, у мене є

 два  питання  для  вас.  Оцю  шкіросировину  я відчуваю на своїй

 шкурі,  як взуттєвик. Скажіть будь ласка, у вас є аналіз, а який

 же це закон, я скажу на російській. Какой же все-таки еффект это

 дало в легкой промышленности? Это первый вопрос.

      Второй.  Вы  сказали,  что  вывозят ветблу. А есть ли у вас

 цифры, на сколько ветблу стоит дороже, чем сырая шкура. Учитывая

 то,  что  на первых переходах заняты люди уже работая сегодня на

 кожзаводах.

      И  третий  вопрос.  Я совершенно с вами не согласен, что на

 мясокомбинатах    лежит   масса   шкур.   Я   побывал   на   4-х

 мясокомбинатах.  По  данным,  что  в Ивано-Франковске лежит 500

 тонн шкур -оказалось при проверке 20 тонн. И мне кажется, что на

 сегодняшний  день, я думаю, что Александр Александрович даст мне

 возможность   выступить,  но  на  сегодняшний  день  идет  самый

 настоящий  саботаж  принятого  нами  закона.  Не  говоря  уже  о

 непоследовательности    Минсельхлзпрода.    Предыдущий    закон,

 подписывал  его........  согласовывал, докладывал Пабут, сегодня

 министр пришел через три месяца снимать этот закон. Вот ответьте

 мне, пожалуйста,  на эти вопросы.

 

      ХОРІШКО.  По-перше,  я  хотів  би вам відповісти про те, що

 міністр  сільського  господарства  ні  в  якому  разі  не  проти

 нормальної  роботи  легкої  промисловості. Питання в тому, що ми

 ставимо,  що продукція, яку бере легка промисловість і переробна

 промисловість  повинна  розраховуватися  і  як показав аналіз ця

 роьота  не  проводиться.  Відношення  того, скільки шкірсировини

 знаходиться   на   м'ясокомбінатах,   я   вам   назвав  офіційну

 статистику, яка в нас єсть, і по формі 24 і ми проаналізували її

 і  те,  що  знаходиться  в приватному секторі значно більше, але

 обліку  як  такого  в  цілому кожній шкір у нас його, практично,

 немає.  Тому  я переконаний, що його більше, чим цих цифр, які я

 сьогодні назвав.

      У  відношенні  того, що дорожче, що дешевше, і яка ситуація

 з............... -ви повнині краще знати це питання, чим міністр

 сільського  господарства.  Мене  хвилює,  в  першу чергу, те, що

 треба   і   цим   законом   підтримати   свого  товаровиробника.

 Підтримати,  щоб  виготовити сировину, дати м'ясо і шкіру. А вже

 вам,  моїм  колегам, конкурувати по ціні із тими, хто забирає цю

 худобу.

 

      ГОЛОВА.  Кузьменко.

 

      КУЗЬМЕНКО С.Л.

 

      "Комуністи  України",  Запоріжжя.

      У  мене  таке  питання.  Ну  ви зараз дуже влучно відповіли

 моєму  колезі  відносно того, що то не моя справа. Як би ви були

 головою  колгоспу  і  дали  таку  відповідь,  то я б сприйняв її

 нормально. А коли таку відповідь дає міністр і йому все одно, що

 буде з легкою промисловістю, бо його хвилює тільки своя вузенька

 галузь,  то тоді, пробачте мені, не ви повинні доповідати тут, а

 якийсь  із  віце-прем'єрів,  який  веде  комплекс цих питань. Це

 преамбула.

      А  тепер скажіть мені, будь ласка. Сьогодні і з ваших слів,

 із  інших  даних  ми знаємо, що накопичився досить великий запас

 шкір   не реалізованих, бо мито не  дає можливості вивезти.

      Скажіть,  чи є прогноз і наскільки він об'єктивний того, що

 буде,  коли  ми  знімемо  це мито і вкинемо на рингк велику масу

 цієї  шкіри. Що  буде з цінами?

 

      ХОРІШКО.  Спасибі  вам  за  запитання.  Я... відповідав вам

 доречно, що я не проти доброї роботи легкої промиловості, але за

 її роботу я не відповідаю.

      Але  по  суті  заданого  вами  питання. Ми виходили в першу

 чергу  з  того,  що  підтримати  саму  важку  галузь в народному

 господарстві - тваринництво. Коли в нас сьогодні єсть поголів'я,

 а  на  40  процентів забезчені ми кормами. Єсть у нас поголів'я,

 але  ціна  не  відтворювальна, яка єсть на внутрішньому   ринку.

 Тому  те,  що ціна в 2-2, 5 рази вище на зовнішньому ринку ми, я

 прошу,  ми  не  маєм  права  цю  ціну...  не  давати  можливість

 товаровиробнику  її  реалізувати.  Це  буде  об'єктивно, це буде

 об'єктивно.

      Головне   питання,   яке  зараз  ми  думаємо,  як  створити

 цивілізований  ринок.  Для  цього  єсть  нормативний документ. Я

 хочу,  щоб  до  цієї  роботи  підключилися всі народні депутати,

 особливо аграрники, які могли б допомогти створити цивілізований

 ринок   реалізації експорта  худоби.

 

      ГОЛОВА.  Кузьменко незадоволений.

 

      КУЗЬМЕНКО.  Спасибі,  але ви не відповіли на моє питання. Я

 вам  задав  конкретне  питання:  що  станеться з цінами на ринку

 після  того,  як  ми знімемо це мито? Що відбудеться з цінами? Є

 прогноз?  Якщо є прогноз і він позитивний для України -тоді одна

 српава,  але  дайте цей прогноз.

 

      ГОЛОВА.  Цінами внутрішніми чи зовнішніми?

 

      КУЗЬМЕНКО. Там, де вигідно буде продавати вриобнику. Звідки

 я знаю, як зміняться ціни там? Скажіть мені, як зміняться ціни.

 

      ГОЛОВА.  Ніколаєнко.

 

      ХОРІШКО.  Розрахунки такі є, ми на Комісії абропромислового

 комплексу  це  обговорювали.  І  ціни  на продукцію, якщо будуть

 конкуренти в нас появляться, і переробна галузь зобов'язана ціни

 частково підняти.

      Тому  іншого  регулятора,  як конкурентна продукція, я і не

 бачу.

      В  цьому  питанні  розрахунки у нас є, але вони піднімуться

 ціни  незначні - на 10-15%.

 

     НІКОЛАЄНКО.   Слово передаю Довганчину.

 

      ДОВГАНЧИН.  Дякую.

      Шановний  Анатолій Ілліч, мене цікавить слідуюче питання. я

 думаю,  що  ці  поправки  до  законопроекту направлені на захист

 товаровиробника і свого ринку вітчизняного.

      Тут, ятут, Анатолій........

      То  чия  це стратегія і такий метод захисту? Це міністра чи

 керівника Аграрної партії - перше питання.

      І все-таки, як видумаєте, кого ці поправки захистять? Друге

 питання.

      І  третє  питання. У попередніх змінах було Верховною Радою

 запропоновано    Мінсільхозпроду   розробити   механізм   вивозу

 шкірсировини,   ї   худоби,   значить,   за  межи  України.  Але

 безпосередньо  товаровиробниками, не посередниками аби вони мали

 якийсь  ізиск,  щоб  на  цьому  накручували  не  посередники,  а

 товаровиробники. До цього часу мінсільхозпрод цього документа не

 подав,   а   представляє   пропозицію  внести  зміни,  відмінити

 попереднє  рішення.  Мені здається це не серйозно, значить, і ви

 вийшли  сьогодні на трибуну, ну, просто або вас хтось підставив,

 або ви не продумали чого ви вийшли.

      Дякую.

 

      ХОРІШКО.  Я  вам  дуже  вдячний  за  коректність і за добре

 задане запитання до міністра сільського господарства. Я вам дуже

 вдячний.  Я  можу  підтвердити те, що у нас єсть реєстр запросів

 товаровиробника.     Біля    тисячі    керівників    колективних

 сільськогосподарських   підприємств,  які  бажають  експортувати

 сільськогосподарську  продукцію,  в  тому числі живу худобу, для

 цього  єсть розрахунки у відділа твариництва. На що впершу чергу

 я  і  зупинився,  і аргументовано сьогодні хочу вас переконати в

 цьому. Тому я сьогодні про це веду розмову.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Пилипчук.

 

      ПИЛИПЧУК. Депутат Пилипчук.

      Шановний  пане  міністр,  якщо  ми подивимось на той процес

 регулювання питання експорту сировни і шкіри, то ми будем бачить

 таке,  що ми дозволили повністю лібералізували експорт, відкрили

 кордони,  шкіра була вивезена і наша галузь переробна залишилась

 шкіряна  без  сировини.

      Другим  кроком  була  повна заборона. В результаті того всі

 переробні  підприємства  отримали необхідну кількість, не змогли

 збуть  всього  того,  що переробили, частина не має грошей. А не

 вірніше  було  б  іти  по-розумному  шляху  і  не тільки в цьмоу

 питанні, але і в іншому. Є внутрішня потреба на шкірсировину, ми

 встановляємо  квоту  внутрішнього споживання і квоту експорту. І

 таким  чином  кожен  виробник  м'яса і сировини має цю квоту і у

 відповідності до цієї квоти експортує. А якщо не знаходить збуту

 внутрішня квота, є фіційна відмова підприємства у прийнятті цієї

 сировини  на  переробку  із-за  того,  що  немає  збуту,  чи  на

 сьогоднішній  день немає грошей, тоді ця частина може бути також

 направлена  на  експорт. Тому що я на сьогоднішній день вернувся

 з  Рівного,  є проблема із збутом м'ясокомбіната на сьогоднішній

 день. Тобто питання неоднозначне. І ми не повинні йти або шляхом

 абсолютної   заборони,   або   абсолютного   дозволу,  а  шляхом

 врегулювання внутрішньої потреби через квоти.

      Чи не вважаєте ви за потрібний такий механізм?

 

      ХОРІШКО.  Ви знаєте, це питання обговорювалося на комісіях.

 І  те,  що я сьогодні запропонував, комісії підтримують. Питання

 квотрування   внутрішньої  ціни  і  зовнішньої,  ви  знаєте  теж

 неоднозначне.    Воно   приводило   до   зловживання   службовим

 положенням,  і  його  треба  досконально  вивчити.  Над  чим  ми

 сьогодні працюємо.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА. Мозер.

 

      МОЗЕР. Прошу передать слово Семенюк.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СЕМЕНЮК.

      159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановний   Анатолій   Ілліч!  Я  розумію  як  вам  сьогодні

 доводиться   відповідати  на  запитання.  Тим  більше  хотіла  б

 сказати. Коли примався цей законопроект, я була першим апонентом

 від  Комісії  з  питань  агропромислового комплексу  не приймати

 однобокий закон, а приймати цілим комплексом відповідних рішень,

 тим  більше  пропонувалася  все-таки  регуляція внутрішньої ціни

 через квотування.

      Скажіть  мені,  будь  ласка,  як  ви  як міністр сільського

 господарства  дивитесь на те, що в нас заключені угоди на вільну

 торгівлю  з  10 країнами. Якщо ми відміняєм сьогодні відповідний

 законопроект,  ці  відповідні  лінії  спрацюють  не  на  користь

 товаровиробнику,   тому  що  сьогодні  постраждали  товаробники,

 завтра постраждають листовики.

      Як  ви  дивитесь  на  цю  проблему,  тому  що  сьогодні два

 міністри  підписували  тоді закон приймати, а сьогодні ті ж самі

 люди підписують відміняти? Яка ваша позиція?

      Дякую.

 

      ХОРІШКО.  Шановна Валентино Семенівна...

 

      ГОЛОВА. Валентина Петрівна.

 

      ХОРІШКО.  Валентина  Петрівна,  ви  досконало володієте цим

 питанням   і  багато  допомагаєте  Мінсільхозпроду  по  багатьом

 механізмам,  і  сьогодні  ви  влучно  задали питання про те, що,

 дійсно,   короткий  термін  був  для  того,  щоб  можна  було  б

 визначитися.  І я, як міністр сільського господарства, виходив з

 того,  що  за осіннє-зимовий період, коли не буде стимуляції для

 тваринницької галузі, в незалежності від рішення, яке хтось буде

 приймати,  галузь  втрате  в  два  рази  більше поголів'я, ніж в

 минулу  зимівлю,  але  по  різним  причинам, в тому числі те, що

 немає відтворювання ціни. Якщо ціна не буде вище, ніж дві тисячі

 гривень за тонну живої худоби, то ми цю ситуацію не втримаємо на

 внутрішньому ринку.

      Тому я не проти роботи стабільної легкої промисловості, але

 повнинна  бути  нормальна  конкуренція, до якої ми хочемо прийти

 цивілізовано.

 

      ГОЛОВА.  Лупаков.

 

      ЛУПАКОВ. Прошу передати слово Свято.

 

      ГОЛОВА. Свято.

 

      СВЯТО. Дякую.

      Шановний  Анатолію  Івановичу,  вам,  мабуть,  відомо, що в

 Україні  вже  вирізано поголів'я худоби. За останні 5 років воно

 зменшилося від трьох до п'яти раз. А тому в мене перше запитання:

 як ви вважаєте, зменшення кількості поголів'я від трьох до п'яти

 раз  по Україні це результат введення вирізного мита на експорт

 шкіросировини  чи результат злочинного безглуздої політики нашої

 держави? Це - перше питання.

      Друге  запитання.  Шановний Анатоліє Іллічу, підтримаємо чи

 доб'ємо АПК шляхом зняття цього мита?

      І  третє.  Чи  відомі вам факти, коли при вивозі тварин над

 ними   знущалися,  напротязі  трьох  дні  не  годуючи,  а  м'ясо

 викидуючи  у  море,  у той час, коли народу України їсти нічого?

 Злочин це чи безглуздя?

      Дякую за увагу.

 

      ХОРІШКО. Ви знаєте, тваринництво -галузь комплексна, і вона

 залежить від сотні і тисячі показників, і не тільки від експорту

 чи  імпорту  живої худоби, для цього треба мати комплекс питань,

 які  не  вирішуються в народному господарстві, і в тій галузі, в

 якій відтворюється 60% доходу в агропромисловому комплексі.

      Да, дійсно, ви знаєте не гірше мене про те, що тваринництво

 під  різними ситуаціями дотується практично у всіх країнах світу

 через  ціну, через дотацію, через паливно-мастильні матеріали чи

 підняття  ціни  зовнішньої або внутрішньої. На жаль, у нас цього

 поки механізму немає.

      І  друге.  Те,  що  повинно дотувати з бюджету на підтримку

 тваринництва,  до  сьогоднішнього  часу  в бюджеті його не було.

 Якщо  ваша  буде  підтримка  і  стаття буде про підтримку галузі

 тваринництва  хоча би строкою в 1997 році, яка поступово повинна

 нарощуватися,  то  це  та  підтримка,  яка  необхідна для галузі

 сільського господарства.

      А  те,  що ми йдемо в зимівлю громадського тваринництва і в

 нас,   дійсно,   по   підсумкам   1995   року   на  31  відсоток

 профінансована   програма  протиепізотичних  заходів,  і  т,  що

 Державна  програма  посилається  і на 32% -це, дійсно, негативно

 скажеться  на  екоміці  всієї  галузі тваринництва. Я вважаю, що

 частково   збільшення   експорту  дасть  можливість  надходження

 товаровиробнику ту суму, яку назвав, десь біля 120-140 мільйонів

 доларів, які підуть на обігові кошти.

 

       ГОЛОВА.   Сідайте,   будь   ласка.   Шаланський   Анатолій

 Миколайович,  Комісія з питань фінансів і банківської діяльності

 запрошується на трибуну.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ    А.    М.    Спасибі.    Шановний   Олександре

 Олександровичу,  шановні  депутати!  Сьогодні вже в третє на цій

 високій  трибуні  я з питанням про Закон про ввізне та експортне

 мито на живу худобу і шкіряну сировину.

      Трошки  поверну,  відродю  в  вашій  пам'яті  історію цього

 питання.  Кабінет Міністрів вийшов із пропозицією прийняти Закон

 про   встановлення   вивізних  експортних  мит  на  тваринницьку

 продукцію,   тим  самим  мотивуючи  зменшення,  різке  зменшення

 поголів'я  в  нашій  державі.  В  той  же час, тільки що міністр

 сільського   господарства  сказав,  що  втрата  в  2  рази  наше

 сільськогосподарське   агропромислове  підприємство,  в  2  рази

 більше  втрате,  ніж за попередню позицію, для попердній період.

 Але  ж  немає  вже  чого  втрачать в кінці кінців. Якщо є десь у

 світі  якийсь  попит  на  продукцію,  то,  мабуть,  цю продукцію

 необхідно  всіма  силами  нарощувати  і  зберігати  цей ринок за

 собою.  Ми  ж  в  один  день  перекрили  за  межі  нашої держави

 тваринницької продукції і шкіряної сировини, тим самим перекрили

 реальне   надходження   живих   коштів   у  сільськогосподарське

 підприємство.

      В  свій час, коли наша комісія розглядала цей законопроект,

 я  був  противником його прийняття. Але, враховуючи ту ситуацію,

 що  Кабінет  Міністрів  йшов  на  підтримання  ніби внутрішнього

 товаровиробника    і    в    особі   легкої   промисловості,   і

 м'ясопереробник   підприємств,   все-таки   вирішили  підтримати

 ініціативу Кабінету Міністрів і прийняти такий закон.

      З  певними  доопрацюваннями  закон був прийнятий, але ж які

 наслідки  його  прийняття?  Сільськогосподарські товаровиробники

 повезли  продукцію  на  єдиний  ринок збуту - на м'ясокомбмінат.

 М'сокомбінат  передав  шкірсировину на переробні підприємства. В

 кінці кінців продукція залишилась нереалізованою, товаровиробник

 залишився  без  грошей.  Але  ж  ціль  прийнятого  закону  (і  у

 постанові   в  однім  із  пунктів  було  зазначено), що  Кабінет

 Міністрів  повинен  розробити  ефективну  систему для реалізації

 права  товаровиробника  відправляти свою худобу, якщо він дійсно

 товаровиробник,  за  межі  держави і отримувать реальні гроші. З

 цією  метою...  але ж протягом семи місяців Кабінет Міністрів не

 вдався до розроблення й прийняття такого механізму.

      Розуміючи,  що  йде  пряме  порушення  закону  і норм  його

 закону  щодо  експорту  живої  худоби  та  шкірсировини, можливі

 зловживання  при  оформленні  експорту  живої худоби і наявність

 витрат  надходжень  до  Державного  бюджету  України,  Комісія з

 питань фінансової і банківської діяльності тричі (1 раз із них -

 за  підписом  Голови  Верховної  Ради)  зверталась  до  Прем'єр-

 міністра  України  з  проханням проінформувати Верховну Раду про

 причини  невиконання  постанови  Верховної  Ради щодо визначення

 порядку    експорту    живої    худоби    сільськогосподарськими

 товаровиробниками  без  сплати вивізного експортного мита. Однак

 інформація  з  цього приводу відсутня, як і сам порядок експорту

 худоби... Тобто, ініціатор введення закону, введення обмежень на

 вивезення  худоби  в  подальшому  над  законом  не  працював, не

 розробив відповідних механізмів його реалізації, цього закону.

      З метою забезпечення виконання прийнятого закону та захисту

 економічних  інтересів  держави, Держмитком 6 червня 1996 року в

 митні   установи  було  направлено  інструктивного  листа,  яким

 регламентовано:  тимчасовий  до затвердження узгодженого порядку

 експорту  живої  худоби  сільськогосподарським товаровиробниками

 порядок мита? в оформленні живих тварин.

      При    цьому    митницям   було   доручено   вимагати   від

 товаровиробників-експотерів    довідки    Обласного   управління

 сільського   господарства   про   те,   що   живі  тварини,  які

 експортуються, є продукцією власного виробництва.

      Але ж на підставі статті 1 зазначеного закону безпосереднім

 товаровиробником    продукції,   що   експортується,   дозволено

 здійснювати експорт живої худоби без сплати вивізного мати.

      Інші  експртери живої худоби і шкіряної сировини, починаючи

 з  25 травня 1996 року, сплачуюють в становленому законодавством

 вивізне мито на  загальних підставах та  в повному  обсязі.

      Після  прийняття Закону "Про вивізне експортне мито на живу

 худову  та  шкірсировину"  Держмиткомом  були  вжиті  оперативні

 заходи  щодо врегулювання екстремальної ситуації, яка склалася у

 портах  України, куди уже була доставлена і навантажена на судна

 жива худоба  для вивезення за межі України.

      А    товаровиробники-експортери,    обізнані   із   змістом

 вищезгаданого  закону, категорично відмовилися від сплати мита і

 мали для  цього  кошти.

      На  даний  час експорт стабілізувався на рівні близько 0, 5

 мільйнів  доларів  США  щомісячно  з  тенденцією  до  подальшого

 повільного  зменшення.  І  тут  необхідно  врахувати ситуації на

 ринку   в   Європі.   Італійська   промисловість   по  переробці

 шкірсировини, розуміючи, що, працюючи на давальницькій сировині,

 повертаючи   частину   виробленої  продукції  на  Україну  через

 низьку..........  спроможність  українського  населення  і через

 відсутність  заробітної  плати  і таке інше, не може реалізувати

 цей  товар,  свій товар: взуття і вироби із шкіри. Тому останнім

 часом  переорієнтовано на  країни  Латинської   Америки. Це всім

 відомо.  І це необхідно враховувать у нашій щоденній роботі. Але

 ж ніяких висновків із цього не було зроблено.

      В  той  же  час,  Валентина  Семенівна,  Валентина Петрівна

 задавала  запитання:  чому  не  враховано  і  чи як враховується

 наявність  договрів  про  вільну  торгівлю  із  нашими  країнами

 співжружності.

      Та ніяк воно не враховуєтсья, оскільки на сьогоднішній день

 є така інформаці. Як зазначав закон про ввізне експортне мито на

 живу   худобу  та  шкірсировину,  передбачено  ряд  пільг  при

 оподаткуванні  при  здійсненні  експортних...  для безпосередніх

 тваровиробників.

      Попередній  аналіз  даних  свідчить,  що,  практично,  весь

 експорт   протягом  червня-серпня  цього  року  здійснювався  із

 заявленнямп  при  декларуванні зазначених пільг. ТОбто, 88% тієї

 продукції, яка надійсшла, була надана,пільгами користувалась.

      Тому   така   ситуація  говорить  про  слідуюче.  Закон  не

 спрацював  в  повній  мірі  через  те,  що  він  не був, дійсно,

 нормально підготовлений.

      А тому вчора, буквально, відбулась попередня така невеличка

 нарада із виробниками продукції, і хотілося б попросити зал дати

 можливість   протягом  6  днів  дійти  висновку  із  виробниками

 тваринницької    продукції,    із    переробниками    на   рівні

 м'ясокомбінатів,    із   представниками   легкої   промисловості

 шкірпідприємствами  з  тим,  щоб  доопрацювати цей закон. Просто

 його  відмінить  -невідома  ситуація, поскільки ніякого прогнозу

 немає. Необхідно його доопрацювати і привести до відповідності з

 сьогоднішнього дня.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка.

      Бажаючі виступити у нас єсть?

      Там записані, будь ласка, висвітіть, хто у нас записався.

      Сім чоловік.

      Давайте,  щоб дать по три хвилини всім сімом виступить, щоб

 до  перерви нам завершить і прийняти рішення.

      Не заперечуєте?

      Приймається.  Будь ласка, Семенюк, Степенко. Можна з місця,

 щоб...

 

      СЕМЕНЮК.  Шановні  колеги  -народні  депутати! З прийняттям

 курсу  на  лібералізацію,  це  відкидання держави на десятиріччя

 назад.  Нам  говорять  постійно  в  цьмоу  залі,  особливо, коли

 виходить  на  трибуну  Віктор Михайлович Пинзеник, він говорить:

 "Вільна  конкуренція,  вільний ринок, повна лібералізація". Але,

 шановні колеги, вільна конкуренція існувала на Заході ще в епоху

 середньовіччя.  Ів  данний  час  від  неї  відійшли  у  напрямку

 державного регулювання економікою.

      І  вчора,  коли в цьому сесійному залі ішов день Уряду, наш

 представник   Кабінету  Міністрів  сказав:  "Потрібно  управляти

 галузю". Сьоголдні те, що сталося, ми маємо від того, що держава

 відмовилась від повністю регулювання ринку, повністю відмовилися

 від   свого   власного   товаровиробника.   Коли  ішов  поданний

 законопроект,  я  пропонувала  приймати  цей закон комплексно. І

 пам'ятаю,  к  в  цьому  залі  моя  колега, після прийняття цього

 закону,  Галина  Федорівна  сказала:  "Це  злочин проти власного

 сільського населення".  Дійсно, Галина Федорівна була права.

      Сьогодні   приймати   закон,  огульно  відміняти,  -уже  не

 можливо. Накопиченні продукти на заводах, тому вчора буквально в

 Комісії з питань агропромислового комплексу ми пропрацьовували з

 підприємствами  легкої  промисловості  такий  варіант. Домовтися

 все-таки   на  (............),  на  регулювання  ціни  і  подати

 доопрацьований законопроект, тому що сьогодні відкинути повністю

 його  не можливо. Можливо потрібно переглянути коди, переглянути

 умови, піти на договірну форму управління. Все-таки міжгалузеве,

 міждержавне, міжпідприємства, між безпосередніми  галузями.

      Тому  я  попрошу,  щоб  створити все-таки робочу комісію із

 представників   різних   комісій   і   відповідно  з  залученням

 спеціалістів   Мінсільгосепроду,   з   залученням   спеціалістів

 підприємств  легкої  промисловості і винести на слідуючій неделі

 доопрацьований варіант.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко, Кожушко.

 

      СТЕПЕНКО.

      Шановний Головуючий, шановні колеги,  шановний міністр.

      Цікаві  у  нас  справи  робляться.  От  сьогодні  доповідає

 міністр  і  говорить:  "Ми  радилися  (я  буквально  записав)  з

 десятками,  сотнями  керівників  і  прийшли  до висновку, що цей

 закон не потрібний".

      Це  не  ваша  вина,  Анатолій  Ілліч.  Під  вами ще стілець

 холодний,  як  під  міністром. Але в кінці-кінців, коли ми будем

 радиться  до  того,  як  приймаєм  щось,  а не після того? Ну от

 давайте  вдумаємось,  що ми зробили. Я хочу, щоб ви зрозуміли за

 що  йде  мова. На шкірсировину мито наклали, а на напівфабрикати

 ні. Що це робиться? Все те, що знищує екологію, що в надзвичайно

 жахливий умовах працюють люди -все це робиться в нас на Україні.

 Потім  ми  даєм  робочі  місця  за кордон. Везем напівфабрикати,

 звідти  везем  ті ж товари. Я би попросив отого імперіаліста: ну

 придумай  щось. Повірте, що він би такого не придумав. Він би не

 додумався  просто  до  такому.  У  ньог б не хватило б розуму це

 зробить.

      І  ми  дивіться. Сільськогосподарський товаровиробник знову

 став  кредитувать  переробника,  тому що він за безцінь ці шкури

 скупляє.  І, до речі, цей закон ще важливій і по другій причині.

 Я  трошки  ніще  скажу. Мені сказав, що 40 процентів забезпечені

 фуражом. це значить, що будуть одні шкіри, м'яса ж не буде. Тому

 це очень важливо прийнять своєчасно, щоб хоч шкіри продавать  ми

 могли.

      І  тепер  друге. Все-таки, коли подивитися нас, казали там,

 Міжнародний валютний фонд: от у вас недосконала планова система.

 Та  планова  система  у  них,  нам  не  снилось до цієї планової

 системи.  І  конечно,  якщо  не  буде... просто держави в нас ще

 нема.  Ну  нада, щоб же були квоти, якийсь ліміт на все це діло.

 Ну як це держава зовсім відійшла. І робе кому що вздумається.

      Я  вважаю,  що  нада  погодитися  із  пропозицію,  яка  тут

 звучала.  Нічого   сьогодні  не  приймати.  Дати  шість днів. Ну

 порадитися з настоящими людьми, які розуміють цю справу. І потім

 прийнять або відмінить такий закон, який дійсно дасть можливість

 і  підтримать  товаровиробника,  підтримать, в першу чергу, той,

 хто виробляє худобу і цю шкіру і дать можливість працювати нашій

 легкій промисловості.

      Ну не можна ж так приймати огульно те, що єсть.

      І  два  слова  взагалі  за ситуацію в тваринництві. Знаєте,

 Анатолій  Ілліч,  ви,  як міністр, все-таки повинні це знати або

 сказать.  Ви  говорите: надо створить, я вибачаюсь, одну секунду

 те, що пече.

      Цивілізований ринок, Олександр Миколайович, я хочу сказать.

 Дивіться,  який  цивілізований  ринок.  40 процентів забезпечено

 фуражем  чи взагалі кормами. І молоко. У товаровиробника держава

 купляє  по  20  копійок,  жирність -3, 5, 3, 4. Продає на другий

 день  літр  молока  жирністю 2, 2 проиенти -1 крб. 5 копійок. Та

 схаменіться  ж,  люди  добрі,  невже  виробить  молоко у 5 разів

 дешевше, ніж переобить і продать? І змаість того, щоб допомагать

 уряду,  допомагать міністру, ми створили ще Аграрну якусь партію

 по  команді,  ви  не  винні,  вам  партія  повинна помагать, але

 получилось  так,  що сам написав і сам напам'ять вивчив -створив

 партію і сам керує. Так хто ж вам буде допомагать?

      Тому  я просив би підійти до цього серйозно, і взагалі стан

 справ   у  тваринництві  розглянуть,  поки  не  буде  дотацій  в

 тваринницькій   продукції,   товарищі,   ми   весь   час   будем

 спотикаться, і нас замучає зарубіжний виробник.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожушко, Анісімов.

 

      КОЖУШКО. Уважаемые коллеги, я обращаю ваше внимание на то,

 что  мы вчера слушали отчет правитльства. В своем отчете министр

 промышленности    заявил,    как    положительное,   что   двумя

 министерствами  разработан  именно  тот  закон,  который сегодня

 внесло правительство на отмену.

      Я  выступал  и  говорил:  если  мы  хотим  защитить  своего

 товаропроизводителя,  этот  закон  отменять нельзя. Учитывая то,

 что  сегодня  все-таки  поступили  дополнительные разкяснения по

 этому  закону,  и  то обоснование, которое здесь дано о том, что

 летом  скота  продали  больше,  я  хочу  просто сказать вот этим

 экономистам:  кто продает етом скот, когда есть живой корм? Скот

 всегда  продается  осенью  или зимой. И сопоставления вот эти не

 имеют никакого экономического обоснования.

      Поэтому мое предложение -необходимо этот закон отправить на

 доработку, с заинтересованными министерствами и промысловости, и

 Министерства  переработки,  и  Министерство сельского хозяйства,

 чтобы мы его доработали и этот закон действовал для всего народа

 Украины,  а  не  отдельные,  или  отдельныеь  министерства,  или

 отдельного  товаропроизводителя, а чтобы он был комплексный, и в

 этом есть большая необходимость.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов. Гетьман.

 

      АНІСІМОВ.

      (178, город Запорожье, Анисимов)

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Николаевич,  принятие  решения,  я  думаю,  надо здесь послушать

 специалистов  сельского  хозяйства и согласиться с тем выводом и

 доводом, который они будут говорить.

      Но  сегодня настораживает тенденция, которая прослеживается

 в  последнее  время.  Отзываются  и  законопроекты, и есть явная

 попытка  приостановить  уже  действующие  законы, ограничивающие

 вывоз сырья, которого так не хватает на территории Украины.

      Что  касается сырья сельхозпроизводителя, надо прислушаться

 до  специалистов  сельского производства и принять решение. Но я

 хочу  высказать  предостережение  и  тревогу  по  поводу  отзыва

 законопроекта  на  вывоз  черных  и цветных металлов, таможенную

 пошлину.  Кабельная  продукция  и  все  остальное, что связано с

 цветными металлами, практически, вырезается и приостанавливается

 производство.    Один    из    факторов   неэффективной   работы

 металлургического    комплекса-нехватка   этой   продукции.   На

 сегодняшний  день, даже в 2 раз снизив производство по сравнению

 с  1990  годом,  недопоставка черного металла составляет порядка

 240 тысяч тонн.

      Второе.  Мы  потеряли  рынки,  которые  нам  давали  сырье.

 Россия, Белорусия, Прибалтика.

      Третье.    Приоснановлен   практически   машиностроительный

 комплекс, который давал это сырье металлургическому комплексу. И

 впереди зима, и мы практически не сдалали никаких запасов. А как

 вы вчера слышали с выступления министра 50 процентов дивидентов,

 будем   говорить,   в   долларовой  массе  поступают  именно  от

 промышленности, металлургического и химического комплекса.

      Следущее.  Будем  говорить  под  всяким предлогом вывозится

 металлолом  из  Украины.  Под  видом  давальческого сырья уходят

 списанные  тепловозы,  вывозятся  рельсы. Будем говорить то, что

 сегодня  режится  и  списывается  в качестве кораблей. Предлагаю

 долго  не  задерживать  внимание моих коллег, предлагаю следущую

 формулировку.   Сделать  прокольное  поручение  правительству  в

 течении  недели внести на рассмотрение законопроект про введение

 таможенных   пошлин   на  вывоз  металлолома  черных  и  цветных

 металлов.  Он  уже  прошел  через  комиссии  Верховного  Совета.

 Комиссия...........  его рассматривала, даже предложила усилить.

 Комиссия    по    финансам   и   банковской   деятельности   его

 рассматривала,  но  его  сегодня  не  оказалось  в нашем зале. И

 второе.  Пересмотреть  механизм  правительственного  контроля за

 движением  потоков давальческого сырья, использование полученных

 денег от этих операций и проинформировать Верховный Совет. Прошу

 два моих предложения после обсуждения поставить на голосование.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гетьман,Душейко.

      Я просив би не повторять. Питання зрозуміле всім.

 

      ГЕТЬМАН.  Шановні  колеги, на відміну від інших виступаючих

 для  мене питання не є однозначним. З одного боку товаровиробник

 як сільської місцевості, так і промисловості повинен працювати в

 одному  і  тому ж ринковому середовищі. Інакше кажучи, селянин в

 цьому  відношенні  не  повинен почувати ущемленим, кщо ми дійсно

 йдемо до ринку.

      З   другого  боку,  вивіз  сировини  завжди  був  признаком

 відсталості   любої  держави  і  неефективності  його  структури

 екпорту. Тому стимулювати розвиток цього процесу, на мій погляд,

 є  небажаним.  І,  безумовно,  потрібно зробити все можливе, щоб

 запрацювало власне виробництво.

      Головне  питання  -це  не допустити, щоб ситуація з масовим

 вивозом  молодняком  знову  опинилася  некерованою,  адже всі ми

 маємо  безліч  фактів, коли Чорне море в минулому році буквально

 мичало  від  барж з скотом в напрямі Сірії, Турції, інших країн,

 чим  саме  на довгі роки підірвали сільськогосподарську галузь і

 відтворення власного стада.

      Якби  власником  цієї  справи був справжній власник, я б не

 бачив цієї проблеми. Але погодьтесь, що сьогодні голова колгоспу

 не є власником...

      Тому  сьогодні я бачу лише один вихід -в межах встановлених

 державних квот дозволити здійснювати експорт сировини лише таким

 акціонерним  товариствам,  яким  є, скажем, м'ясокомбінат. Тому,

 виходячи  з  цього,  я  не  бачу...  не можу підтримати внесений

 проект.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Душейко. Свято.

 

      ДУШЕЙКО П.Г.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги-депутати!

      Мені  важко  говорить,  оскільки з місця і в очі подивиться

 дуже  важко  кожному  з вас, але в свій час, коли приймався оцей

 Закон  про  експортне мито на продукцію тваринництва і шкіри, ще

 тоді  група  аграрників  застерігала,  що  введення цього закону

 приведе  до  різкого падіння цін! Падіння цін, з однієї сторони,

 мовби  й непогане в цілому для певної частини населення України.

 Але  з  іншої  сторони,  падіння ціни більш як на 30% привело до

 того,  що  м'ясо  ВРХ,  яке  було  єдино  прибутковим  у  галізу

 тваринництва,  стало  для колгоспів збитковим. І я хочу сказати,

 що  на  сьогоднішній день, дякуючи такому і подібним законам, 86

 процентів   колгоспів  збиткують  в  цілому  і  по  тваринництву

 зокрема.

      Слідуюче  питання.  Знімати  ч не знімати експортне мито. Я

 зупинюсь  на  тому,  що  аргументують  тим,  що, якщо буде зянто

 експортне  мито, тол зупиняться шкірзаводи, взуттєві фабрики, не

 буде  кому  працювать і не  буде заробітку  робітникам.

      Це,  дійсно,  так.  Але вийти з цього положення потрібно не

 методом  заборони,  а методом економічного стимулювання. Мається

 на  увазі,  держава  повинна  порахувати  квоту  чи держконтракт

 ввести,  який  згарантований  і гарантовану оплату не так, як за

 зерно,  а  гарантована  оплата за взяту продукцію, що не був, не

 страждав   від цього селянин.

      Значить,   цей   аргумент  говорить  про  те,  що  потрібно

 погоджуватись з пропозицією, яка вноситься Кабінетом Міністрів.

      Слідуюче. Є багато аргументів, які звучать з усіх сторін, з

 усіх  політичних  груп  і  фракцій, як зліва і справа про те, що

 потрібно годувати народ.

      Ніхто  цього не заперечує, але ж годувати народ потрібно не

 шляхом  обдирання або доведення до повного зубожіння його певної

 категорії,  я  маю  на  увазі,  селянина. Тут би я хотів би, щоб

 деякі  депутати замість того, щоб шуміти і читати газети в залі,

 підняли  казочку  Салтикова-Щедріна  і  прочитали "Як один мужик

 двох  генералів  прогодував".

      І  щоб  в  кінці кінців ми не поступали так, як в тій казці

 генерали  поступили,  що  мужикові за труди дали  копійочку.

      А   треба   думать,  якщо  годувальник  годував  народ,  то

 потрібно,  щоб  і ті, хто іменує себе слугами народу, думали про

 те, що потрібно  щось робити  для того, хто  годує.

      Тому  на  закінчення. Олександр Миколайович, я розумію вашу

 нетерпимість,  але  я прошу всіх вас -зробіть ще одне: дати мені

 півхвилинки  часу.

      І   ще одне  заключення.

      Я б погодився на те, що хай би діяв і ще цей закон, але при

 тій  умові,  коли  б  у нас повністю була регульована економіки.

 Тобто,  коли б у нас була заборонена експорт і ніших стратегічно

 важливих  товарів, коли б у нас був заборонений імпорт продуктів

 харчування, тоді хай би він працював.

      Тому  ще  я вас прошу: подумайте і збережіть селянина, бо в

 нього  вже  на сьогоднішній день у тваринництві крім вирощування

 м'яса.......  немає  жодної  ділянки, за яку він може вторгувати

 хоч якусь копійку.

      Дякую за  уваги.

      Свять.  Я  просив  би,  ми завершуємо, ще один виступить -і

 завершимо.

 

      СВЯТО.  Дякую  Олександр Миколайович!

       Шановні   колеги-депутати,  переді  мною  тільки  виступав

 колега  Душейко  і  казав:  порятуйте,  збережіть  селянина.  Та

 ситуація,  що  селяни  загнані  зараз  у глухий кут і вивозять і

 віддають  останнє, це затягування агонії як такої, це є наслідок

 немудрої,   наслідок   злочинно  безглуздої  злочинної  політики

 економічної,  лібералізації в економіці.

      Деражвне   регулювання, ринкове саморегулювання як таке.

      Я  не  дарма  задав  питання:  а  чи відомо нашому Анатолію

 Іллічу,  що  вже вирізано поголів'я в Україні. Чи достатньо того

 поголів'я  в  України  для  нас  самих  як таких, і що ми будемо

 робити, як ми будемо    жити  в найближчому майбутньому?

      І  от  якраз, виходячи з цього, я ставлю питання про те, що

 закон,  а  саме  мито  вивізне  на  експорт шкірсировини повинен

 існувати,  він  повинен бути доопрацьований, але держава повинна

 регулювати    і   дотувати   сільське   господартсво.   Сільське

 господарство  дотоване  кругом,  зокрема  і в Сополучених Штатах

 Америки,  і  велике  фермерське господарство, що складає порядку

 13,  4  відсотків від загальної їх кількості, годують Америку, і

 не  тільки  Америку,  а  цілий  світ.  А  ми руйнуємо колективні

 господарства, ми являємся сліпим знаряддм у руках тих, хто дають

 нам  помули  для  тих,  хто  кладуть  їх  в свої кішені. І зараз

 чиергова  спроба  зняти  мито для вирішення проблем, на жаль, не

 державних  проблем,  не бюджетних, а проблем власної кішені, щоб

 більше   повнити   її.   Чи  вирішимо  ми  проблему  на  засадах

 державницького підходу, знявши мито? Да, ніколи сьогодні. А ото,

 що доб'ємо агропромислового виробника, це з необхідністю. А тому

 треба цей закон подати на доопрацювання, а не на відміну мита, к

 такого.

      І  ще  один момент. Легка промисловість України, вона також

 потребує  того,  щоб  вітчизняна  продукція  поступала саме в ці

 виробничі  підприємства  і  давала можливість там працювати. Але

 для  цього  треба  створити мудрі економічні закони на оживлення

 виробника  вітчизняного,  на  його  захист, а не на руйнування і

 добивання.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги, я думаю, що питання

 наскільки  свіже  ів  сім  зрозуміле,  що  ми  його бувально 6-7

 місяців,  як  розглядали,  і повернулися, тільки в зовсім іншому

 ракурсі,   з   урахуванням   вже  зацікавленних  особ.  І  мені,

 безперечно,  по-людські  жалко  міністра  Анатолія  Ілліча,  він

 недавно   працює   міністром,   що  його  підставляють  з  таким

 документом  у Верховній Раді.

      Якщо  ми так ще погосподарюєм рік-два, то нам потрібно всім

 куплять  рушниці  і  будем  м'ясо  добувать  на охоті. Єсть таке

 розуміння   -відтворення   стада.   Ця  термінологія  вона  всім

 зрозуміла.  І  тут  Гетьман  Вадим  Петрович  виступав,  він  не

 аграрник,  но він від аграрних районів депутат. В нас сьогодні в

 2-2,  5  рази  зменшене  поголів'я.  В  нас сьогодні в 2, 5 рази

 зменшено  продукції  на душу населення. То куди ж ми йдем? Що ми

 виставляєм  на  трибуну?  За  яку  державу, за яку економіку тут

 борються  ті,  хто  підтримує  і  вносить  таке питання на сесію

 сьогодні?

      Сьогодні  на  душу населення за 10 місяців 16, 5 кілограмів

 м'яса  на душу населення. А ми мали 78, 76. Хіба ж можна з таких

 позицій підходить?

      Тому   я   вважаю,   шановні   колеги,  тут  все  правильно

 розуміється. Ми не может тільтки це питання розглядати з позиції

 агропромислового комплесу. Є ще переробна галузь. Єсть економіка

 комплекса,  есть баланс держави. Тому я просив би, що тут дійсно

 ми повинні по-державному підійти, а не підходити, я вибачаюсь за

 такий  вираз,  по-хижацькому  до  свого власного виробництва, до

 своєї власної держави.

      Тому   більшість,  хто  і  задавав  запитання  і  відповіді

 одержував, ті, хто приймав участь внесли пропозиції направити на

 доопрацювання і доручити двом комісіям: Комісії агропромислового

 коплексу, Комісії базових галузей розглянути разом це питання. І

 до  нього  повернутись  десь на слідуючому тижні. І думаю, що ми

 повернемся, то ми приймем мудре  рішення.

      Єсть   інша   пропозиція?   Я   цю   пропозицію  ставлю  на

 голосування.  В мене єсть, щоб це не було з голосу, не подумали,

 тут  внесла  група  депутаттів:  Коропенко,  Семенюк, Шаланський

 інші.   Єсть   така   редакція.   Будь  ласка,  голосуєм.  Прошу

 підтримати.

      Ми знаєм за що голосуєм. Іван Олександрович, голосуйте.

 

      "За" -

      Я  прошу,  Катерина  Семенівна,  Катерина Семенівна, беріть

 справу  в  свої  руки і голосуєм. Включіть, будь ласка систему і

 голосуєм.

      Доручити   комісіям,   товарши   Гладуш,  не  торгувать,  а

 працювать.

 

      "За" -

      Я  ставлю  на  голосування  ту пропозицію, яку вніс Кабінет

 Міністрів, правильно.

 

      "За" -

      Оце  правильно.  А тепер голосуєм за пропозицію, яку внесли

 при обговоренні, будь ласка.

      Доручити  двом комісіям на протязі семи днів доопрацювати і

 винести  на  розгляд  сесії. Комісія АПК і базових галузей. Будь

 ласка.

 

      "За" -

       Спасибі. Оголошується перерва на 30 хвилин.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  прошу зайняти свої місця,

 продовжуєм роботу.

      Слухається  питання  про  проект Закону України про порядок

 фінансування  видатків Державного бюджету України в 1997 році до

 прийняття  Закону  України  про Державний бюджет України на 1997

 рік.

      Доповідач - Пустовойтовський.  Будь ласка. Заступник голови

 комісії.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.

      Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые коллеги!

      Комиссия  Верховного  Совета  бюджетная  в  соответствии  с

 Законом  Украины  о  бюджетной  системе  Украины,  статья  28, и

 Регламентом  Верховного  Совета Украины, статья 9-1-8, вносит на

 рассмотрение Верховного Совета проект Закона Украины про порядок

 финансирования  расходов  с  Державного  бюджета  в 1997 году до

 принятия Закона Украины о Государственном бюджете на 1997 год.

      Статья  28  говорит  Закона  о бюджетной системе, говорит о

 следующем:  в  случае...  "Якщо  Верховна  Рада України не буде,

 Верховною  Радою  України  не  буде прийнято Закон про Державний

 бюджет  України до 2 грудня, який передує тому, на який складено

 бюджет, Верховна Рада приймає постанову про порядок фінансування

 поточних   витрат  до  прийняття  Закону  про  Державний  бюджет

 України.  Якщо Верховна Рада України не прийме таку постанову до

 30  грудня цього року, що передує тому, на який складено бюджет,

 автоматично   продовжується  дія  Закону  про  Державний  бюджет

 України поточного року, крім показників щодо видатків розвитку".

      Вот,  в  соответствии  с  вот этой от статьей и представлен

 бюджет,  представлен  этот  проект закона. Он у вас на руках, вы

 его сегодня получили.

      Надо  сказать, что при подготовке этого проекта были разные

 мнения  со  стороны  Кабинета  Министров, предлагалось за основу

 взять  те  расходы,  которые  закладываются  в бюджете 1997 года

 последний.  И  таким  образом  областные  бюджеты  не  могли  бы

 получить   ни  одной  копейки  за  счет  налога  на  добавленную

 стоимость.

      Проведя  ряд  заседаний Бюджетной комиссии и встретившись с

 руководством  областей  и  с  депутатами,  представителями  этих

 областей, мы  единогласно пришли к единому решению, что какая-то

 доля  налога  на добавленную стоимость обязательно должна быть в

 областях. Иначе оперативного управления финансами в области быть

 не  может.  Поэтому  мы настаивали на том, чтобы эти деньги были

 заложены.  Затем предлагалось оставить только 20 процента налога

 на добавленную стоимость.

      Поскольку  мы  не  приняли  бюджет  на  1997  год  и  будем

 рассматривать  в  пятницу один из его вариантов, то предлагается

 вот  та  постанова,  которую  мы представили на рассмотрение, то

 есть  продолжить  действие  всех  показателей  бюджета,  который

 действует в 1996 году. Вот все коротко.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  Володимира  Семеновича  будуть  запитання?

 Запишіться,  будь  ласка.  10  хвилин  достатньо  на  запитання?

 Достатньо. Виставте 10 хвилин.

      Чивюк, Гетьман.

     

      ЧИВЮК. Прошу передати слово Шкрабаку.

     

      ШКРАБАК.

      Дякую. Шкрабак, фракція Комуністи. В мене є таке запитання,

 Володимир Семенович. Ми вже більше 3 місяців займаємося бюджетом

 1997  року.  І  кінця  цьому не видно, тому що, як бачите, пакет

 документів,  який  подав Кабінет Міністрів на Верховну Раду, він

 не  сприймається Верховною Радою, і Кабінет Міністрів потихеньку

 відзиває один за другим законопроект.

      Не  краще  було  б  нам зараз вернутися до першого варіанту

 проекту,  який  був  поданий  у вересні місяці, а весь цей закон

 пакет  законів  пророблювати і ввести їх в дію в... на 1998 рік?

 Тому  що останемся без бюджета, мені здається, що на 1997 рік ми

 бюджет  з  тим  пакетом,  який дав Кабінет Міністрів, ми його не

 приймем. Яке ваше по цьому питанню суждєніє?

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ   В. С.     Уважаемыей   Павел  Ананиевич,

 уважаемые  депутаты, мы с вами знаем, что бюджет, представленный

 нам 15 сентября, также базировался еще не на принятых законах на

 имущество  предприятий  и  граждан. Поэтому и мы, рассмотрев эти

 законы, не приняли их. Поэтому и первый вариант бюджета сделан с

 нарушением...  представленный  нам, сделан с нарушением Закона о

 бюджетной  системе,  где  говорится  четко  и  ясно,  что бюджет

 Правительство  должно  представлять только на основе действующих

 законов.

      Поэтому  сейчас, готовя на первое чтение доклад о бюджетной

 системе  Украины,  то  есть  о  бюджете  на  1997 год, бюджетная

 Комиссия   запросила   у   Правительства   расчетные  данные  по

 действующим законам.

      

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гетьман. Парасунько.

     

      ГЕТЬМАН В.П.

      Шановні  народні депутати, погодьтесь, що ми працюєм просто

 неефективно - подивіться, скільки є у залі сьогодні; подивіться,

 який  порядок  денний  ми  затвердили  на  цю  неділю. І якщо ми

 сьогодні  всі  зусилля не направим на те, щоб сьогодні працювати

 над  бюджетом,  а  не  думати про те, яким чином розповсюдити на

 наступний  рік  положення бюджету 1997 року, ми бюджет 1997 року

 не затвердимо!

      Тому  я  пропоную  відкинути абсолютно всі розмови сьогодні

 навколо  того,  щоб  переносити  і  зовсім  не голосувати за цей

 проект,  а зосередити всю увагу на тих законах, яких  сьогодні у

 нас  не  хватає як податкової бази для затвердження бюджету 1997

 року і більш ефективно працювати над бюджетом 1997 року.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Уважаемые  депутаты,  мы  с вами приняли

 Закон  "О  бюджетной системе". И если мы, законодательный орган,

 сами  будем  попирать  законы,  то  на что это будет похожим? Мы

 должны,  мы  обязаны  с вами принять в соответствии с Законом "О

 бюджетной  системе"  решение о порядке финансирвания до приянтия

 бюджета.  Это нас не освобождает от отвественности и обязанности

 заниматься принятием бюджета. Но принять решение мы обязаны, так

 как это записано в Законе "О бюджетной системе".

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, шановні колеги, давайте ми одни одного

 не  насилувать.  Має думку депутат -він висловив свою. Йому дали

 відповідь.  Будь  ласка, а 27-го ми привикли все время працювать

 на  грані,  що  нас хстось примусить зробить те, що ми не бажаєм

 робить.

      Парасунько, Найда.

     

      ПАРАСУНЬКО.

      Шановний  Володимир  Семенович, наша Комісія з питань АПК і

 депутати  аграрники переконані, що в іцй ситуаціяї, в якій зараз

 опинилися  всі  і  народне господарство, особлво Агропромисловий

 комплекс,  що  проект  закону,  який  пропонується  вами,  треба

 приймать. І ми будем підтримувать.

      Але  скажіть,  будь  ласка,  у статті 1... так написано, що

 утсановити,  що  затвердження Державного бюджету України на 1997

 рік  фінансування  поточних  витрат  за  вийнятком  тих,  що  не

 передбачені проектом Державного бюджету  України  на 1997  рік.

      Так,  2  варіанти  єсть.  Це  стосується  1-го  варіанту чи

 уточненого?  Уточнений,  наскільки  я  розмію, не приймається до

 уваги,  а приймається 1-й варіант, який ще розданий зазделегідь.

 Над  яким ми  працювали. Так чи не так?

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  В  данном  случае  мы опираемся, должны,

 конечно, опираться на оба варианта. Но я думаю, поскольку второй

 вариант Правительство представило как попраки к 1-му варианту.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Речь-то  здесь  идет  о  том  прежде всего, что мы поточные

 вытраты,  финансовые  по  базе  1996  года,  по тем же процентам

 отчислений  и по всем остальным вопросам, хотя тут есть еще тоже

 вопрос,  ибо  Постановление  Кабинета  Министров об изменении об

 изменениии  амортотчислении  будет  уже  действовать на налог на

 прибыль.

      Что   же   касается   других   затрат,   то,   учитывая  то

 обстоятельство,  что  новым бюджетом резко сокращены все затраты

 развития,  поэтому  мы  ссылаемся на 1997 год, поскольку мы все-

 таки  рассчитываем  на  то,  что  мы  в  ближайшее  время примем

 решительные меры по принятию бюджета.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Идет  механиз  1996 года по всем поточным вытратам. Текущим

 затратам.

      Что  касается  затрат  развития,  то  будем рассчитывать оп

 минимуму пока.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Найда, Юхимчук.

     

      НАЙДА.  Прошу слово передати Ніколаєнко.

     

      НІКОЛАЄНКО.   Шановний   Володимире   Семеновичу,   я  буду

 підтримувати  і закликаю депутатів, ваш проект, але б я хотів би

 од  вас,  щоб  ви  сказали  всім громадянам такі слова: справа в

 тому,  що  в  нас  уже  повністю,  потрібно,  певно, внести таку

 поправку  до  вашої  постанови.  Ми мусимо сьогодні надати право

 Міністерству фінансів, Міністесртвам і відомствам, іншим органам

 державної  виконавчої  влади  провести  перерозподіл  коштів між

 статтями  видатків в межах асигнувань, передбачених у державному

 бюджеті на 1996 рік.

      Справа  в  тому,  що  в  окремих випадках кошти на зарплату

 використані,  а  по  інших  статтях  вони ще є, і те, що сьгодні

 більше  200 шкіл сіли не на заняття, і вчора тут були працівники

 профтехосвіти,  працівники  вузів, говорить про те, що до Нового

 року  людям потрібно дати  хотя б півтора-два оклади.

      Але якщо цей перерозподіл не зробити, то це неможливо.

      Тому  я  б  просив би як людину відповідальну, щоб ви своєю

 комісією   таку  поправочку  внесли  нам  на  п'ятницю,  щоб  ми

 проголосували  за  неї  і  хоч  частково зняли до Нового року цю

 проблему.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Я  с  вами  абсолютно  согласен.  Мы все

 хорошо  знаем,  то творится в наших округах с выплатой зарплаты.

 Но  для этого правительство должно обратиться в Верховный Совет.

 С  этой  просьбой  правительство  должно  обратиться в Верховный

 Совет.  Это обращиние в комиссию, а не Верховный Совет. Комиссия

 не в праве в соответсвии с Законом о бюджетной системе принимать

 за Верховный Совет решение. Подготовить его -мы подготовим.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юхимчук і Єльяшкевич.

     

      ЮХИМЧУК.  Дякую. Депутат Юхимчук, Жмерінський вбиорчи округ

 50.

      Шановний  доповідачу,  скажіть,  будь  ласка,  чи  не  буде

 предметом  для  спекуляції  тих,  хто  сьогодні  заціквленний  у

 дизінформації,  у компроментації, скажімо, Верховної Ради, що ми

 свідомо  іде  на  упередженний крок щодо прийняття цього закону,

 який  ви  сьогодні  пропонуєте?

      Інше.  Якщо  в разі прийняття данного закону, скажіть, будь

 ласка,  чи  буде  діяти  реально  механізм  дотаційних коштів на

 житлово-комунальні  послуги,  на виплату субсидій населенню щодо

 придбання твердого палива, газу і таке інше, тому що сьогодні це

 сьогодні  проблема  ь1  у наший  регіонах.

      Дякую.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.   Спасибо   за   интересный   вопрос.  Не

 исключено,  конечно,  что  какие-то средства массовой информации

 попытаются  на  этом спекулировать, но мы законодательный орган,

 мы действуем в том законодательном поле, которое создано сегодня

 на  Украине. Мы обязаны принять такое решение, раз не приняли до

 2  декабря  бюджет  -мы  его принимаем. Нам есть чем защищаться,

 если  будут нападки. Мы действуем, как положено законодательному

 органу. Это одна сторона вопроса.

      Вторая половина вашего вопроса. Будет ли достаточно средств

 для  того,  чтоб субсидировать населению и так далее. Их сегодня

 не достаточно. Вот 1996 год идет, выполнение бюджета ниже 60 там

 процентов.  Их  не будет доставать и в следующем году тем более,

 даже по этому постановлению. Но это будет лучше, чем если мы, не

 приняв  бюджет  1997  года,  пойдем  по  пути уже предначертаний

 проектов  бюджетов  1997  года. Это будет еще хуже для регионов.

 Поэтому мы принимаем из двух зол меньшее.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Єльяшкевич.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Эльяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  докладчик!  Вашей комиссией

 предлагается  записать,  что до принятия Госбюджета на 1997 год,

 в  первоочередном  порядке  финнсируются  затраты  на социальную

 защиту населения, заработную плату, пенсии и так далее.

      Не   задумывалась   ли   ваша   комиссия,   что  надо  было

 предусмотреть  равноправие для всех регионов. Потому что то, что

 произошло   в   Бобринецком   избирательном   округе,   как  раз

 вписывается   в  этот  проект  закона.  Да,  там  уже  построили

 коммунизм в отдельно взятом округе, выплатили всем заработную  и

 пенсии, однако все это сделано за счет остальных регионов.

      Будет  ли  ваша комиссия рассматривать выплаты социальные в

 разрезе региональном или нет?

      Спасибо.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ. Мы тут уже переходим от закона о том, как

 положено,  до контроля над тем, как это исполняется. К сожалению

 по  материалам,  которыми  располагает  комиссия,  по исполнению

 бюджета  (а  мы с вами недавно только слушали доклад специальной

 следственной  комиссии  о выполнении бюджета 1995-1994 годов) мы

 сплошь  и  рядом  видим  грубейшие  нарушения  бюджета.  В одних

 случаях   они   вызваны   текущей  необходимостью,  в  частности

 заготовка  хлеба  -100  процентов  профинансирована,  затраты на

 заготовку     угля    на    электростанциях    -100    процентов

 профинансированы,   в   других   же  случаях  мы  видим  нулевое

 выполнение бюджета вообще.

      Сегодня    Кабинет    Министров    рассматривает    вопросы

 регулирования  в  соответствии с указом Президента о том, что 80

 процентов  поступающих  средств направлять на выплату заработную

 плату,  пенсий  и так далее. И под этим делом конечно скрываются

 многие  и другие нарушения. То что мы создали с вами Контрольную

 палату,   которая  будет  иметь  специальный  аппарат,  и  будет

 проводить  эту работу уже не эпизодически, а постоянно -это один

 из элементов взросления нашей бюджетной системы страны.

      Я   думаю,   что  контроль  со  стороны  всех  комиссий  за

 выполнением бюджета должен быть.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир  Семенович,  спасибі,  сідайте  будь

 ласка.  Є  бажаючі  виступить?  Значить,  висвітіть, будь ласка.

 Мельник, вам першому слово надаю. З місця. І висвітіь поки що. У

 вас є? Я вам тоді дам.

      Будь ласка, Мельник. Єльяшкевич за ним.

      Я просив давайте так: ми по три хвилини, якраз там буде 15-

 17  хвилин.  І  більше  не  записуємся.  А  потім дам заступнику

 міністра,  щоб він вніс свою точку зору, будь ласка. Мельник. За

 ним Єльяшкевич.

     

      МЕЛЬНИК. Спасибо, Александр Николаевич.

      89   избирательный   округ  Инвалецкий.  Член  комиссии  по

 законности и правопорядку.

      Уважаемые  коллеги,  я,  конечно,  не  успел  задать вопрос

 зампредседателю  бюджетной нашей комиссии, но все-таки, я думаю,

 каждый,  наверное,  из  всех  выступающих  здесь и невыступающих

 депутатов, когда шли на выборы, наверное, гарантировали борьбу с

 преступностью  и  тому подобное. И вот в бюджет на 97 год, когда

 мы  смотрим цифры заложенные, то невольно задается вопрос, что ж

 мы будем делать в 97 году с этой проблемой?

      Для  справки,  которую я попросил в Министерстве внутренних

 дел,  я  хочу  дать  некоторую  информацию для всех депутатов. С

 учетом финансирования, как предлагает бюджетная наша комиссия по

 Регламенту,  будем  говорить, 96 года. Для обеспечения денежного

 содержания  личного состава Органов внутренних дел МВД Украины с

 учетом  указа Президента Украины нашего 4. 10. 96 года с первого

 декабря  этого  года  на  месяц  необходимо  70 млн. гривень. На

 протяжении  96  года  министерство  финансировалось  в среднем в

 размере  46 миллионов гривен. При таком финансировании состоянии

 на  10. 12. образовалась задолженность по денежному содержанию в

 размере  58  миллионов  гривен. На 1 января 10997 года ожидается

 задолженность   в  денежном  содержании  порядка  100  миллионов

 гривен.  Прогнозом  бюджета  на  1997  год  ожидается помесячное

 финансирование  в  размере  64  миллионов гривен, то есть 35% от

 потребности.  В  то  же  время,  среднемесячный  фонд  денежного

 содержания составляет 70 миллионов.

      При таком финансировании система не может функционировать и

 выполнять   6  естественно,  задания,  которые  положены  на  ее

 функциональные обязанности. Исходя из сказанного, предлагаю все-

 таки   финансирование  МВД  Украины,  необходимо  производить  в

 размере  среднемесячной  суммы,  среднемесячной  суммы денежного

 содержания  порядка  70  миллионов  гривен,  или  64, 5 миллиона

 гривен,  как  было  заложено  в бюджет, поданный ранее, в раннем

 варианте.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Єльяшкевич. Степенко.

      

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      (Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы")

      Уважаемые  коллеги,  мы  находимся  в  довольно  тяжелой  и

 щекотливой ситуации не по своей вине, а по вине Правительства. Я

 думаю,  что  целесообразно было сначала все-таки принять решение

 по  проекту  бюджета,  который был первоначально подан, его надо

 было  отклонить,  это  мы  бы  сделали давным-давно, еще почти 2

 месяца  назад,  если бы предложение, которое официально подавала

 депутатская  группа  "Реформа", было поставлено на голосование и

 ее   представителю   было   предоставлено  слово.  К  сожалению,

 Регламент   был   нарушен  и  слово  предоставлено  не  было.  В

 результате  постоянной  оттяжки  с решением бюджетных проблем мы

 пришли  к  тому,  что  Правительство  подало в виде предложений,

 уточнений  фактически новый вариант проекта бюджета. И мы теперь

 вынуждены  в спешном порядке рассматривать пакет законопроектов,

 который  надо  по Регламенту детально рассмотреть, изучить. И, я

 думаю,  что их рассмотрение конечно же выйдет за пределы декабря

 месяца этого года. Поэтому, учитывая то, что на сегодняшний день

 мы по бюджету не приняли по проекту бюджета никакого решения, на

 мой  взгляд,  по  вине  руководства  Верховного  Совета Украины.

 Потому  что  надо  было принимать. Хотя оно было болезненным для

 правительства, но оно бы ускорило бюджетный процесс. Естественно

 возникла необходимость в таком документе.

      Вопрос  стоит  под другим углом. Правильно ли мы поступаем,

 что  принимаем  11 декабря либо этот документ надо принять через

 неделю.  К сожалению, если мы примем сегодня, а это безусловно в

 своей  основе  нужный документ, то тогда фактически мы замедляем

 процесс  рассмотрения  законопроектов  из  пакетов. Поэтому я бы

 предлагал  окончательное  решение по этому проекту принять через

 неделю  с  условием  того, что если мы принимаем, а принимать на

 мой  взгляд  необходимо,  должны  существенные  уточнения внести

 сюда.   Чтобы  не  было  так,  как  получилось  на  Бубуринецком

 избирательном  округе,  появился  наш новый коллега депутат Юрия

 Тимошенко.  Когда  все  финансовые  ресурсы  были брошены в этот

 избирательный  округ  за  счет  других  регионов. Мы должны были

 предусмотреть    обязательства    правительства   о   выполнении

 социальных   выплат   по   регионам   естественно  в  одинаковой

 пропорции.

      И еще я хочу отметить. Что до тех пор, пока у нас бюджетным

 процессом  будет  руководить  человек,  который находится в двух

 эпостасиях  и  руководителем бюджетной комиссии, и руководителем

 налоговой   администрации,   мы   будем  постоянно  находится  в

 тяжелейшем   положении.  Я  думаю,  что  Николай  Янович  Азаров

 наберется   мужества  и  все-таки  решит  проблему  и  уйдет  от

 выполнения  обязанностей  руководителя  бюджетной комиссией. Нам

 надо  незамедлительно  рассматривать  вопрос  об укреплении этой

 комиссии,  руководства  комиссии. Потому что на сегодняшний день

 фактически руководство бюджетной комиссии не может противостоять

 правительству,  и  мы  так  и  не  можем принять соответствующих

 решений по бюджету. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Степенко. Ярошинський.

     

      СТЕПЕНКО В.І.

      Шановний головуючий, шановні колеги!

      Ну,  не  перший  раз ми обговорюєм таке питання. І, дійсно,

 основний  закон,  який  є у нашій державі, я вважаю, це -  Закон

 України  про  Державний  бюджет.  І те, що він не прийнятий (а я

 переконаний,  що він прийнятий і не буде у найближчі 2-3 місяці,

 тому   що   те,   що   подав  Кабінет  Міністрів,  воно  взагалі

 неприйнятне,   і  вирішувать  бюджет  за  рахунок  того,  що  ми

 позбавимо  когось  пільг,  одправим  на  пенсію  в 65 років - це

 абсолютно  нічого  не  вирішить),  але  тут  говорили,  що хто ж

 винуватий:  чи  Верховна  Рада, чи виконавча влада? Та винуват і

 страдає народ! При чому тут, хто винуват? Ну, хорошо, давайте ми

 сьогодні  приймем  рішення,  що Верховна  Рада не винна - вона ж

 дійсно  не  винна, бо Верховна Рада не може принімать отой пакет

 так називаємий, який був нам запропонований!..

      Але  тоже диву даєшся... От ми розглядали питання, радились

 після  того,  як  по  тому в'їздному, чи виїздному миту прийняли

 рішення...

      Тепер. Олександре Миколайовичу,  я вношу таку пропозицію -

 все-таки  прислухаться надо, що говорив Гетьман. Ну це ж людина,

 яка  розуміється  на  цій  справі...  Давайте,  щоб не було оцих

 спекуляцій  ніяких,  все-таки  хай  Кабінет Міністрів дасть, які

 конкретно  пункти  і  що потрібно фінансувати. Дійсно, як буде у

 нас  із  заробітною платою? Як буде у нас із пенсіями? Як буде з

 оцими  субсидіями? Зоб чітко і ясно все це було написано. А так,

 просто прийнять... - те, що було в прошлому році?!..

      Тепер. Де є скорочення витрат на управлінський персонал? Де

 воно там є? А його там нема і близко!..

      І іще одне. От кажуть: ну, сільське господарство. Може, вже

 хтось  там надоїв комусь цим виступом - уже деякі колеги кажуть:

 що там, бульдозером гребут (особенно ці демократи наші) у село..

 Та  пока  що  з  села  все бульдозером вигрібають!.. І тут же не

 передбачено.

      Я   прошу,   колеги,   зверніть   отаку   увагу.  Олександр

 Миколайович,  ви  тут,  в цьом ділі понімаєте. Підійшов я, рішаю

 питання -  як же за 1994 рік ще не заплатили за продукцію? Каже:

 підожди. Бюджет 1996 року забороняє, бо не передбачено заплатить

 за  1994 рік.

      Ви розумієте, що ми уже порушуєм закон і уже, ятак бачу, що

 і заплачено не буде. Так давайте це обговорим з участю всіх тих,

 хто зацікавлені і скажем: селу вернем борги за 1994-1995 рік, 50

 процентів  зябі  не  виорано,  озимих  на...  не  досіяно.  І ми

 прінімаєм то,  що було  в прошлому році.

      Я вважаю, що це взагалі, ну, недопустимо так відноситися до

 Основного Закону.

      І є ще час прислухатися, я говорю ще раз, підтримуйте, якщо

 тут  виступали, вносили цю пропозицію, -на протязі неділі чи 2-х

 доопрацювать.  Не  розглядать,  може, ніяких питань, щоб чітко і

 ясно  сказать,  що  ми  бюджета  не  приймаєм.  Але оці "Основні

 положення" ми затвердим, наприклад, на  1-й квартал 1997  року.

      І  друге  питання.  Обов'язково  там  передбачить  все-таки

 зменшення  податкового тиску на нашого товаровиробника. Повірте,

 з якою надією люди ждали і вірили, що ми, коли начнем розглядать

 цей  пакет,  що  все-таки  виробник  той,  що  хоче  і може мати

 можливість працювать. Тому я вношу от таку конкретну пропозицію.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Василій Іванович, ви всєгда конкрєтний

 чоловік.

      Ярошинський, Коломойцев.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ЯРОШИНСЬКИЙ,    Гощанський    337-й,   голова   Української

 республіканяської партії.

     

      Шановний     головуючий,    шановні    народні    депутати.

 Безперспективність  роботи  над  подібними документами, очевидно

 всі,  хто  має  хоч  мінімум  здорового глузду і розуміє глибину

 економічної   кризи,   що   наближує   Україну  до  національної

 катастрофи.

      Викликано  хворень? на соціалізм суспільством, хворою уявою

 законодавчої  і  виконавчої.  Законодавча  ініціатива  має ще на

 квартал продовжити існування соціалістичної збанкрутілої системи

 великих податків.

      Кожного  разу,  коли  стоїть  питання  просте і вистраждене

 зменшити  податки,  а  потім  на  основі нових розмірів податків

 конструювати  бюджет,  серед  закнодавців знаходиться більшість,

 яке не  допускає змін.

      Використовуються при цьому різні аргументи, подібні до тих,

 які сьогодні висловив  доповідач,  але  це не міняє  суті.

      Друзі,  дуже  дорого  платить  суспільство  за  перекручене

 уявлення про необхідність збереження жорстоко фіскальної системи

 податків.

      Закладені   в  першому  кварталі  наступного  року  існуючі

 гальмівні   для   економіки  основи  прискорюватимуть  негативні

 процеси протягом цього року.

      Неправдою  є  те,  що через три місяці після нового року ми

 зможемо  реально  вплинути  на  становище.  Треба  сказати  голу

 правду  про  те,  що двохрічна пропаганда і агітація Української

 Республіканської  партії  різкого  зменшення податків дала деякі

 наслідки.  Президент  України,  голова Верховної Ради, більшість

 політичних   партій,   народних   депутатів   ніби  і  зрозуміли

 пропагандистську    привабливість    ідеї   зниження   податків,

 декларують   підтримку,   але,  як  показує  досвід,  декларують

 демагогічно,   так   і   не  зрозумівши  необхідність  негайного

 безальтернативного  переходу до малих податків, вірніше, до дуже

 малих податків. Дуже вже глибока яма, в яку завела соціалістична

 система  економіку,  щоб  вибирати  щось середнє, і прирівнювати

 наші умови до  умов середньогодових.

      Зрозуміло,   що  не  тільки  податки  треба  зменшувати,  а

 реформувати кредитну систему, робити революцію витратної частини

 бюджету,  справді  народну  приватизацію,  ефективну  структурну

 перебудову,   добитись   хоч   приблизного   паритету   цін   на

 сільськогосподарську     промислову     продукцію,     негайного

 встановлення національно ефективної системи зовнішньоекономічної

 діяльності та інші заходи.

      Але  зараз,  як  і протягом кількох років підряд, стоїмо ми

 перед  черговим  вибором: або визнаємо, що існуюча система ще є,

 може існувати ще квартал, а голодні, обдерті робітники і селяни,

 вчителі, лікарі і пенсіонери можуть животіти і проживотіють, або

 усвідомити,  що  це  неможливо,  і  робити  радикальні  зміни  в

 економічній  системі,  щоб  увійти  в  1997  рік з обгрунтованим

 сподіванням на краще.

      Два світогляди зіткнуться зараз при прийнятті рішення, і ми

 повинні  твердо  знати,  що збереження існуючого приречене на те

 життя, яке є сьогодні.

      Саме  тому Українська Республіканська партія звертається до

 вас  з  пропозицією  припинити  небезпечну гру з нашим народом і

 встановити   граничну  межу  податків  і  зборів,  провести  ряд

 необхідних  змін  і  рухаться  вперед. Цей законопроект приймати

 неможливо,  згубно,  не  зважаючи  на  будь-який аргумент. Прошу

 провести  поіменне  голосування,  щоб  всі знали героїв існуючих

 порядків і злиднів, наполягаю на цьому ще раз.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би виступати по темі, а не просто так,

 що надумали.

      Будь ласка, Коломойцев, Ніколаєнко і на цьому  завершуємо.

      

      КОЛОМОЙЦЕВ. Коломойцев, депутатская группа "Конституционный

 центр", Луганск.

      Уважаемые  коллеги, сегодня Верховный Совет, как и вся наша

 страна, оказалась в очень сложной ситуации. Все мы понимаем, что

 в условиях действующего законодательства принять работоспособный

 бюджет невозможно. Потому что это законодательство не обеспечило

 выполнение  бюджета  ни  в  1995,  ни в 1996 году. И как пример,

 никто  за это не понес ответсвенности. В результате сегодня люди

 по  много  месяцев  находятся  без  заработной  платы, работники

 бюджетных учереждений.

      Для  того,  чтобы  выйти  из этой ситуации, после того, как

 правительством  был  подан  бюджет,  еще  16 октября депутатская

 группа  "Конституционный  центр"  внесла в установленном порядке

 проект Постановления, согласно которому правительству необходимо

 было  в  срочном  порядке дать перечень, не все законопроекты, а

 хотя  бы  перечень тех законов, котоыре необходимы правительству

 для  принятия  работоспособного бюджета. Это и акцизные вопросы,

 ряд других вопросов, все было перечислено.

      К  сожалению,  наше  постановление  не  было  поставлено на

 голосование.  Законодательство не совершенно. Президент вынужден

 был  направить телеграммы в районы и в города, чтобы не менее 70

 процентов ступлений шло на  заработную плату.

      Конкретно у меня в Луганске на заработную плату идет 40-50,

 сколько  угодно процентов, только не 70. Деньги идут на какие-то

 зрелищные  мероприятия,  а  люди находятся без заработной платы.

 Опять кто не несет  за это ответсвенность.

      А теперь что же мы имеем. Предложенный проект постановления

 Бюджетной комиссии говорит, что вот нуждно проджлить действующий

 бюджет  на следующий год. Я считаю, что категорически это делать

 нельзя.  Почему?  Потому  что в результате люди, как не получали

 зарплаты,   так  и  не  получат.  Поэтому  по  сути  вопроса  от

 депутатской  группы  Конституционный  центр  подготовлено  такое

 постановлени,  прошу его поддержать.

     Первый   пункт  предложеный  депутатами  Бюджетный  комиссии

 поддержать.

      Второй,  за  исключением  того,  что  убрать  от  сюда  "за

 погодженням з Комісією Верховної Ради з питань бюджету".

      Второй пункт остается без изменений. Третий пункт, статья -

 без изменений.

      А  вот  4  статья,  мы  предлагаем сформулировать следующем

 образом:  "Цей  закон вводиться в дію з  1 січня 1997 року і діє

 до 15 квітня 1997 року". То есть, только на первый квартал.

      За  это  время  необходимо (мы предлагаем следующее):"Уряду

 України  до  15 січня 1997 року внести на розгляд Верховної Ради

 пакет  законопроектів,  що  дозволяють  сформувати сбалансований

 Державний  бюджет України на 1997 рік на основі нової податкової

 системи,    поліпшуючи    інвестиційний   клімат.   Передбачивши

 збереження існуючих пілг найбільш вразливим верствам населення".

      Статья   6.   "Після  внесення  Урядом  України  зазначених

 законопроектів  Верховна  Рада  України  до прийняття Державного

 бюджету  України  на  1997  рік  розглядає  виключно  тільки  ті

 питання,  що стосуються формування Державного бюджету України на

 1997 рік".

      Вот  принятие  такого  постановления  позволит  нам  убрать

 диструктив  из работы Верхзовного Совета и действительно сделать

 все,  чтобы  этот  бюджет  был  принят.  Да,  за основу с нашими

 дополнениями.

      Значит,   уважаемые   коллеги,   смотрите,   какая  сегодня

 складвается  ситуация. к сожалению, в этом есть определнная доля

 правды.  После принятия ряда законопроектов, ну например, закона

 про  выборы  народных  депутатов,  мы  можем попасть в ситуацию,

 когда  работа  Верховного  Совета будет полностью заблокирована,

 работа, направленная на выход из кризиса.

      Почему?  Очень  легко  обвинить  кого-то другого, чем брать

 ответственность    на    себя.    Поэтому   депутатская   группа

 "Конституционный  центр"  с целью наведения порядка в бюджете, с

 целью того, чтобы люди в конце-концов получили заработную плату,

 предлагает   поддержать   наше   постановление   и  сделать  все

 возможное,  чтобы  Верховный  Совет  вместе  с  правительством в

 конце-концов   принял  бюджет,  который  позволит  нашей  стране

 нормально жить в 97 году.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ніколаєнко , за ним - Суслов. І завершим.

     

      НІКОЛАЄНКО. Шановний Олександр миколайович, шановні народні

 депутати, шановні виборці.

      Ніколаєнко, соціалістична фракція.

      Абсолютно ясно, що той другий проект бюджету, я вважаю його

 новим  проектом бюджету, який вніс уряд, складений на неіснуючій

 податковій базі, зокрема на податку на майно, нерухомість і таке

 інше. І це все нам надається ніби якась новизна, я мушу сказати,

 ми  аналізвали  це в нашій комісії, і нам фахівці сказали, що це

 нічого нового тут нема, оскільки в 81-ому році точно такий пакет

 уряд  США  вже  вносив,  вже  вносив Конгрес США. Але там тільки

 поганий  переклад  наші  колеги  здійснили  і соціальні гарантії

 викинули.

      Я  думаю, що ми допоможем з переводом, наша комісія з науки

 і  освіти  допоможе, щоб краще переводили. Я думаю, що неможливо

 навіть чисто технічно зробити це, щоб прийняти той другий проект

 бюджета.  Тому розумно і доцільно приймати запропонований бюджет

 комісієй, тобто те, що сьогодні Володимир Семенович тут доповів,

 установити  щодо  затвердежння  держбюджету  України  на  97 рік

 фінансування    поточних    витрат    здійснюється    в    межах

 середньомісячних  видатків  96  року  з  урахуванням  і  індексу

 зрастання цін на споживчі товари.

      Я  не  погоджуюся  з  думкою  тих депутатів, які кажуть, що

 даний  проект завчасний. Абсолютно совєчасний. І тут мій товариш

 Степенко  Василь Іванович трішечки не правий: час уже прийшов, а

 які   конкретно   витрати  будуть  здійснюватись,  всім  відомо.

 Подивіться  на  статті бюджету. Але можна і уточнить. Тут Голова

 Української   республіканської   партії  звинувачував  у  всьому

 соціалістичну  систему,  то я йому відповім. Якраз, навпаки, від

 відсутності   системи   дійсних   соціалістичних  сповідувань  і

 цінностей,  від  відсутності  порядку  і  ладу оте, що ми маєм в

 нашій державі.

      Не зрозумію, чому пан Ярошинський в неділю на віче закликав

 до  соціальної  справедливості,  тобто  читай:  "соціалізму", -а

 сьогодні вже критикує той же соціалізм. Коли ж ви були відверті?

      Шановний Олександр Миколайович і Володимир Семенович, вношу

 пропозицію,  крім  того,  що  підтримати це, навіть з поправками

 "Конституційного центру" -це добре, вношу пропозицію дати негайно

 протокольне  доручення  нашому  Уряду,  щоб  вони  дали сьогодні

 поправку  до  бюджету, згідно з якою ми змогли б перерозподілити

 кошти  між  статтями видатків в межах асигнувань, передбачених у

 Державному   бюджеті   на   1996  рік,  щоб  ми  могли  сьогодні

 бюджетникам дати хоча б отой місяць-півтора заробітної плати.

      Спасибі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Суслов , будь ласка.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемый  народные  депутаты, я хочу выступить в поддержку

 проекта,  поданного бюджетной комиссией. Я бы считал необходимым

 этот  закон  принять  окончательно  сегодня. Дело в том, что его

 принятие  дает  возможность  нашей  комиссии и всем нам скойно и

 тщательно  работать над законами из налогового пакета и принять,

 по  крайней  мере,  часть этих законов. Это означает, что если у

 нас  будет какая-то задержка с принятием бюджета до Нового года,

 будет   действовать   норма,  которая  в  начале  года  позволит

 осуществлять  финансирование.  Если  мы  этот  закон  сегодня не

 принимаем,  то  мы  должны  прекратить  над  налоговым пакетом и

 заняться  немедленно  бюджетом  на основе тех налоговых законов,

 которые  сегодня действуют. Помимо всего прочего я прошу принять

 во внимание, что сегодня 11 декабря, что даже если сегодня закон

 будет  принят и сегодня будет направлен Президенту, то Президент

 его подпишет не ранее 25 декабря. Он будет опубликован как раз к

 началу нового бюджетного года. Если мы его сегодня не принимаем,

 то  естественно  с  учетом всех этих процедурных особенностей мы

 просто  войдем в год, не имея никакого решения о том, как Минфин

 должен осуществлять финансирование.

      И  вот,  исходя  из  этих соображений, а также, принимая во

 внимание, что в случае принятия нами Закона о бюджете Украины на

 1997  год,  этот  закон  перестанет  действовать  автоматически,

 потому  что  он  действует  до  принятия  Закона  о  бюджете  на

 следующий  год.  Я  предлагаю  поддержать  проект и принять этот

 закон сегодня. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   З   міста   Чечетов,   будь   ласка.  За  ним

 Буковинський,  заступник  міністра.  Я  думаю, питання зрозуміле

 всім.

     

      ЧЕЧЕТОВ. Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые народные

 депутаты. Есть желаемая, а есть суровая действительность. Я хочу

 выступить  в  развитии  то, что сказав Владимир Иванович Суслов.

 Да,  действительно,  все  мы  хотели, чтобы бюджет был принят до

 Нового  года. И наверное все мы хотели, чтобы та статья Закона о

 бюджете,   которая  дает  основание  Верховному  Совету  принять

 постановление  о  финансировании  в  следующемо  году по мотивам

 текущего  года,  оставалась бы только на бумаге и никогда нам ее

 не  нужно  было  воспользоваться.  Но  есть  жесткая  реалии  на

 сегодняшний  день,  исходя  из  того,  что  один бюджет, который

 находится  по  признанию исполнительной власти является сырым. И

 Президент  сказал,  что не подпишет, поскольку он сформирован на

 старой законодательно базе.

      А тот скорректированный  бюджет  -  он  тоже уже в какой-то

 степени  разбалансирован,  поскольку  даже те коррекции, которые

 прозвучали  из  уст  Президента  о  том, что он выступает против

 сокращения социальных льгот, тем самым разбалансировали бюджет.

      Поэтому,  исходя  из  этих  реалий, мы раньше конца января,

 наверное,  бюджет  не  примем.  Но  после  Нового  года жизнь не

 закончится,   а   жизнь   должна  идти  и  финансирование  нужно

 производить.   Поэтому   здесь  действительно  разумно - сегодня

 принять это постановление и тот проект, который вынесла Комиссия

 по  бюджету  о  финансированию в январе по нормативам следующего

 года.  А  в параллельном режиме проводить работу и по бюджету, и

 по пакету законодательных актов по налогообложению, который внес

 Кабинет Министров.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Буковинський. Станіслав Альбертович.

     

      БУКОВИНСЬКИЙ С.А.

      Шановні  народні депутати, позиція Уряду така: треба було б

 прийняти  бюджет  до  нового бюджетного року, щоб увійти в новий

 рік з реальними фінансовими показниками. Тому ми просимо ближчим

 часом  розглянути  і  прийняти  закон  в  першому  читанні.  Всі

 зауваження,  доповнення,  зміни,  пропозиції, які будуть внесені

 під   час   цього   обговорення,   будуть   розглянуті  разом  з

 відповідними комісіями для того, щоб знайти розумне рішення.

      Але  якщо  ж  все ж таки такої можливості не буде, а це вже

 показує  обговорення таке, то я просив би все-таки повернутися і

 прийняти цей закон наприкінці грудня, тобто дати можливість все-

 таки, шанс, щоб ми в цьому році закінчили роботу по бюджету 1997

 року.(Шум у залі, окремі вигуки).

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, шановні колеги, 3 точки зору.

      Перша  точка  зору у вас на руках єсть - з чотирьох пунктів

 проект  закону  України,  який практично погоджений на спільному

 засіданні  фракцій і груп у Президента за участю голови Кабінету

 Міністрів. І  ця  пропозиція  там  розглядалася - що, дійсно, ми

 повинні на марші, розглядаючи проект закону, а точніше - бюджету

 на  1997  рік,  доопрацьовувати щаконодавчу систему, законодавчі

 акти.  А  щоб  себе в якійсь мірі перестрахувать, тому що місяць

 остався  дуже  скорочений,  значить, прийняти відповідний закон,

 який  би давав можливість, -тут у пункті 1-му чітко визначено, я

 його  зацитую.  "До прийняття Державного бюджету України на 1997

 рік  у  першочерговому порядку фінасуються видатки на соціальний

 захист  населення,  заробітну  плату, пенсії, стипендії, грошове

 забезпечення,     харчування,    придбання    медикаментів    та

 енергоресурсів".

      Я  думаю,  що  ту  чітко  і  ясно сказано. Тому я просив би

 підтримати  цей проект закону, а точніше була внесена пропозиція

 за  основу,  щоб  ми з вами подивилися ті пропозиції, які внесли

 депутати  від  групи "Центр" Коломойцевим до 15 квітни, січня, я

 вибачаюся, і цей закон має силу лише на 1-й квартал, тобто до 15

 квітня.

      Тому я ставлю за основу, а потім зачитаю ті пропозиції, які

 вніс  депутат Коломойцев. Голосуєм за основу.

       Будь  ласка,  розверніться  і гоосуєм. Вадим Петрович тоже

 підтримує.

     

      "За"-

      Не  встигли.

      Я прошу... по  проханню Парасунька, будь ласка.

      Михайло Васильович,  голосуйте,  а то я вас оголосив.

     

      "За"-

      Прекрасно.

      (Ш у м  у  з а л і)

      А  тепер  ті  доповнення,  які  вніс...  Одну хвилиночку...

 депутат Коломойцев.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Стаття  4,  цей закон вводиться в дію з 1 січня і діє до 15

 квітня 1997 року. Я цю поправку ставлю на голосування.

      Це поправка до  4 пункту.

     

      "За" -

      Не зрозуміло.

      Не зрозуміли, да?

      Коломойцеву, будь ласка,  дайте слово з місця.

      Я прошу  уваги.

      Антон Антонович, відайте, бо  вас не хватає.

     

      КОЛОМОЙЦЕВ.  Уважаемые  коллеги-депутаты,  по  сути,  о чем

 говорит  эта поправка? Эта поправка говорит о том, что мы должны

 приложить  вместе  с  правительством  все  силы  для того, чтобы

 принять необходимые поправки в законодательство и чтобы мы могли

 в первом квартале это сделать.

      Эта    поправка    дает    возможность   нам   изменить

 законодательство   в   лучшую   сторону   и  затем  принять  уже

 окончательный  бюджет на 1997 год.

      Ведь   смотрите,  что  получилось  в  1996  году:  пока  мы

 принимали  бюджет,  и он был принят в конце марта -в апреле 1996

 года, пока бюджет дошел до мест и проведены были соответствующие

 сессии, до мая все жили по-старому, по старым ставкам, по старым

 нормативам.

      В  результате за 5 месяцев был проеден 7-8-месячный фонд, и

 теперь недостаточно денег  на зарплату.

      Поэтому  просьба  поддержать  эту поправку, которая говорит

 только  об  одном,  что  в  течение  первого  квартала мы должны

 принять  работоспособный бюджет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Суслов, з місця.

     

      СУСЛОВ.

      Уважаемые  народные  депутаты, я прошу обратить внимание на

 статью  3  этого  закона.  Здесь  говорится:  "Положення  Закону

 України  про Державний бюджет на 1996 рік та Постанова Верховної

 Ради  про  введення  в дію цього закону є чинними і до прийняття

 Закону  України  про Державний бюджет на 1997 рік частини, що не

 суперечить чинному законодваству".

      То есть здесь та идея, которую выдвигает депутат Коломойцев

 реализована, но не путем фиксации даты, там 15 квитня или другой

 даты,  а четко указано, что прекращает действовать все это после

 принятия  закона  о Госбюджете  на следующий год.

      Таким  образом, необходимости в упонятой поправке нет. Если

 она  будет  принята,  то  окажется,  что  закон  действует до 15

 квитня,  а  мы,  конечно,  раньше  приймем  Закон  о  бюджете на

 следующий год и опять будет противоречие  в законодательстве.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Значить,   Коломойцев   настоюєте?  Я  ставлю

 поправку  Коломойцева,  внесену до... Я дам слово вам підождіть.

 Значить,  Коломойцева поправка ставиться на голосування.

     

      "За" -

      Поправка не проходить.

      Пономаренко.

     

      ПОНОМАРЕНКО.

      422  виборчий округ, депутат Пономаренко.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  дату, про що говорив

 Суслов,  якраз  треба  ставити,  тому  що  відсутність дати може

 протягнути  цей  процес  до  наступного  нового року. Ми лише не

 згодні з фіксацією дати на кінець першого кварталу. Я вважаю, що

 у  нас  ще  до 1 лютого є півтора місяці і треба зосередити свої

 зусилля,  щоб  прийняти податкове законодавство, про яке ми дуже

 багато  кричали.  До  1  лютого і до 1 лютого прийняти Державний

 бюджет на 1997 рік, який   так ждуть підприємства України.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  просив би підтримати цю пропозицію. Давайте

 проголосуєм.  Голосуєм.

     

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і )

      Одну  хвилиночку, Єльяшкевич. Ну я даю все-таки фінансістам

 для  того,  щоб  ми  з  вами,  шановні  колеги, не  з  голосу, а

 професіонально підходили до цього питання.

      Будь ласка.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Я  уже  поднимал  вопрос  о  предложении  записать  принцип

 равномерного   обеспечения   потребности   регионов.  Поэтому  я

 предлагаю   ко   второму   абзацу  статьи     додаты  фразу:  "з

 дотриманням    принципів    рівномірності    та   пропорційності

 забезпечення  потреб  регіонів".  Если мы этого не сделаем, то у

 нас   будут   повторяться  случаи   с   избирательными  округами

 известными.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю  поправку  до  статті  2 про дотримання

 пропорційності з врахуванням регіонів. Будь ласка.

      Я прошу підтримати пропозицію.

     

      "За" -

     

      (Ш у м  у  з а л і )

      Будь  ласка,  у Шевченка не спрацювало. Голосуєм. Він якраз

 переходив.

      Голосуєм.

     

      "За" -

      Спасибі.

      Я ставлю в цілому з поправками.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я вибачаюсь. Не нада, не включайте систему.

      Коломойцев  вніс  ще  доповнення  в  5  і  6  пункт. Я його

 зачитаю.

      Стаття  5,  точніше:  "Уряду  України до 15 січня 1997 року

 внести  на  розгляд Верховної Ради України пакет законопроектів,

 що  дозволяють сформувати сбалансований Державний бюджет України

 на  1997  рік  на  основі  нової  податкової системи, поліпшуючи

 інвестиційний  клімат,  передбачивши  збереження  існуючих пільг

 найбільш   вразливим  верствам  населення.  Я  статтю  5-ту,  як

 доповнення,  ставлю  на  голосування.  Будь  ласка,  я прошу, не

 махайте руками, голосуйте, руки на пульт.

     

      "За" -

      Трохи не набираєм. Шостий, тоже доповнення депутата. Стаття

 шоста:

      Після  внесення  Урядом  України зазначених законопроектів,

 Верховна Рада України до прийняття державного бюджету України на

 97  рік  розглядає  виключно  тільки  ті  питання, що стосуються

 формування  державного  бюджета  України  на  97  рік. Ставлю на

 голосування.

      Шановні    колеги,   не   мене   переконуйте,   Коломойцева

 переконуйте. Голосуймо, будь ласка.

     

      "За" -

      Трохи  не  набираєм. Я ставлю в цілому з цією поправкою, за

 яку ми проголосовали. Прошу підтримати.

      

      "За" -

      Спасибі. Прийнято.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Слухається  питання про проект Закону України про зупинення

 дії  пункут  18 частини першої статті 20-ї та частини другої ст.

 23-ї  Закону  про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які

 постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи. Штиря Олексій

 Іванович   -перший   заступник   Голови   Державної   податкової

 адміністрації України.

      І прошу включить трансляцію на вулицю. Будь ласка.

      Я  вибачаюсь, за протокольне доручення, напишуть письмово і

 його   з   вами   дамо,  це  протокольне  доручення.  Це  справа

 головуючого.

     

      ШТИРЯ  О.  І. Шановний Голово, шановні народні депутати, на

 ваш розгляд виноситься проект Закону про внесення змін до Закону

 України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

 внаслідок Чорнобильської катастрофи.

      Необхідність  прийняття  цього  закону  зумовлена  тим,  що

 діючим   законодавством   з   питань  оподаткування  податку  на

 добавлену  вартість  на  даний час передбачені пільги не лише по

 окремим  товарам,  виконаним  роботам, наданим послугам, як того

 вимагають  норми  законодавства  по  непрямим  податкам, а й для

 окремих суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, які не

 є   суб'єктами  підприємницької  діяльності,  що  призводить  до

 значних  зловживань в сфері ринкових відносин, випадків ухилення

 від оподаткування, дискримінації платників-імпортерів та ставить

 в  нерівне положення вітчизняних виробників. Зокрема, відповідно

 до  Закону  України про статус і соціальний захист громадян, які

 постраждали  від  Чорнобильської катастрофи, особи, віднесені до

 першої  та  другої  категорій  постраждалих  від  Чорнобильської

 катастрофи,  та  особи,  які постійно проживають та працюють або

 постійно  проживають  у  зоні посиленого радіологічного контролю

 звільняються від сплати податків, митаі всіх видів зборів.

      В   результаті  існування  такої  пільги  мають  місце,  як

 показала  практика,  непоодинокі  порушення.  Тому,  виходячи  з

 цього,  значить, Законом України від 16. 11. 1995 року про деякі

 питання  оподаткування  підакцизних  товарів передбачено, що з 1

 січня  1996  року  платниками  податків на добавлену вартість та

 акцизного збору є також громадяни України, іноземні громадяни та

 особи  без  громадянства, які ввозять або пересилають предмети і

 товари   на   митну   територію   України   відповідно   чинного

 законодавства.   При   цьому   зазначену   категорію   громадян,

 виключення  зазначеної категорії громадян не передбачено. Тобто,

 якщо  сказати таким кототким текстом, тобто під акцизним товаром

 всі  громадяни  -незалежно чорнобильці не чорнобильці, сплочують

 всі види податків.

      В  той же час даним законом відповідно до змін до пункту 18

 статті  20  Закону  про статус і соціальний захист громадян, які

 постраждали   в  наслідок  чорнобильської  катастрофи,  змін  не

 внесено.  Крім  того,  законом  України від 16. 11. 95 про деякі

 питання  оподаткування  підакцизних  товарів  скасовані  пільги,

 надані  законодавчими  актами України щодо сплати ввізного мита,

 митних та акцизних зборів, а також податку на добавлену вартість

 при ввезенні, пересиланні на митну територію України підакцизних

 товарів як для дальшої реалізації, так і для власного споживання

 громадян.

      Враховуючи вищезазначене, а також ще й те, що до цього часу

 не  призупинено  надання  пільг при розмитненні імпотних товарів

 данной  категорії  громадян  при справлянні податку на добавлену

 вартість  з  всіх  інших товарів крім підакцизних, про які я вже

 казав,  які  ввозяться  громадянами,  що  постраждали в наслідок

 чорнобильської  катастрофи,  виникають  різні тлумачення з цього

 питання  і  різні  непорозуміння. А чаще всього це призводить до

 того, що бюджет втрачає заначні кошти.

      З метою недопущення втрат бюджет і приведення відповідності

 законодавчих актів у відповідність уряд пропонує внести зміни до

 діючого  законодавства,  яким  передбачити  призупинення  пільг,

 встановлений  пунктом  8  частиною  1,  статті 20 та частиною 2,

 статті  23 України "Про статус і соціальний захист громадян, які

 постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"  в  частині

 податку на добавлену вартість.

      Спасибі за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олексій  Іванович,  ще будуть запитання, я так

 розумію?  Давайте  5  хвилин  відведем на запитання. запишіться,

 будь ласка. Висвітіть.

      Свято, Брит.

     

      СВЯТО В.П., 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую, Олександре Миколайовичу.

      Шановний доповідачу, я буду приводити цифри, тобто говорити

 мовою цифр.

      В  проекті  бюджету на 1997 рік (перший варіант, 14 вересня

 цього  року)  приводиться  цифра Чорнобильського Фонду в розмірі

 порядку 2 мільярдів 400 мільйонів.

      В  уточненому  варіанті,  який  нам подано на руки, проекту

 бюджету на 1997 рік ця цифра вже складає 1,4  мільярди. Тобто на

 1 мільярд менше.

      Прошу  сказати,  шановний,  це  що, за цей час вже вирішені

 проблеми,  зв'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської біди,

 Чорнобильської   катастрофи,  Чорнобильської  трагедії?!  Чи  ці

 кошти -  2,4  мільярда -  достатні  для  того, щоб захистити тих

 нещасних  людей, які постраждали, і зараз їх радіація добиває? Я

 говорив  з  заступником голови Комісії з питань ядерної політики

 та безпеки...

      І  ще  одне запитання, а саме: чи не підготовляєте ви зараз

 платформу  для введення якраз цього бюджету, уточненого варіанту

 шляхом   затискання  паска  на  животі  народу,  а  саме  шляхом

 звалювання  податкового  пресу  на  соціальний захист і роблення

 вивіски: зменшення  податкового пресу на   виробника.

      Дякую  за увагу.

     

      ШИТРЯ.   Спасибі.   Стосовно  1-го  питання  я  мушу

 сказати,   що   воно  не  відноситься  до  тих  асигнувань,  які

 передбачаються  в бюджеті.

      Поскільки я знаю, зменшення у бюджеті -це буде розглядаться

 і  доповідаться в п'ятницю і потім буде детальна інформації чого

 із 2 мільярдів становить один. Тому що я розумію, що зменшується

 ставка відрахувань до  Чорнобильського  фонду.

      Інша  справа - наскільки  достатньо  цього  1 мільярда, щоб

 покрити  ті програми і ті відшкодування, кяі передбачено Законом

 "Про  статус,  значить, пострадавших громадян від Чорнобильської

 катасрофи".   Це,  шановні  депутати,  ви  будете  розглядати  в

 п'ятницю і там буде  відповідь.

      Стосовно того, що ми сьогодні з вами розглядаєм, то воно ні

 в якому разі не відноситься, я прямо скажу, до захисту громадян.

 Я  вам  приведу 1 тільки приклад. Ну, по-перше, не всі громадяни

 1-ї і 2-ї категорії їздятьза кордон і привозять товари для того,

 щоб  торгувати великими партіями. Ну, якщо громадянка, я не буду

 називати на всю Україну фамілію, тому що це не потрібно, -адреси

 і  все єсть, -привезла за... у цьому році на 102... на 136 тисяч

 371  долар  товарів  без  мита,  без  ПДВ і вони попали сюди, то

 скажіть,  будь  ласка,  що  це  таке?  Підтримка,  так  сказать,

 чорнобильця  чи  це   прямо,  як  єсть  і  називається комерціна

 діяльність, яка повинна  оподатковуваться.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пронюк.

     

      ПРОНЮК.

      Передайте  , будь ласка, слово депутату Кіяшку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кіяшко.

     

      КІЯШКО,  108, Социалистическая  фракция.

      Спасибо.  Уважеемый  докладчик,  я  хочу,  чтобы вы еще раз

 подчеркнули,  что тот закон, который мы сегодня рассматривается,

 никакого отношения к социальной защите  чернобыльцев не имеет.

      Несомненно,  что  сегодня,  и чернобыльцы знают, что вокруг

 Чернобыльського  фонда,  вокруг  беды  Чернобыля очень много тех

 крутящихся  дельцов, которые на этом делают большие деньги. И мы

 как Верховный Совет, должны поставить этому край, и сделать так,

 чтобы   те,   кто   должны  пользоваться  льготами,  они  ими  п

 ользоваться должны, а те, кто не имеют этого, они должны платить

 податки.

      А    теперь    вопрос:    скажите,    пожалуйста,   сколько

 приблизительно  недополучал  бюджет  из-за того, что вот эти вот

 дельцы, которые пользовались безмытным ввозом и вывозом товаров,

 бюджет недополучил. Какая сумма приблизительно может поступить в

 бюджет, если  мы обложим вот этих деятелей товарами?

      Спасибо.

     

      ШИТРЯ.  Ну,  ті розрахунки, які зараз зроблені, і вони

 до  проекту  бюджету  додавались,  це на цю категорію десь у нас

 припадає    5 мільйонів гривень.

      А  те,  що ви сказали спочатку, це зовсім справедливо, тому

 що  і  Верховна  Рада  йшла,  спочатку  відмінила по підакцизним

 товарам,  тепер  вона  наступний шаг логічно робить, що і по ПДВ

 відміняє.

      Тому  я  вважаю,  що тут є і логіка, і до захисту громадян,

 які  постраждали, оця комерційна діяльність, вона не має ніякого

 відношення.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я оголосив,  Пронюк, будь ласка.

     

      ПРОНЮК.  Пане  доповідачу,  я буду підтримувати ваш проект.

 але мені хотілось би, щоб ви, коли робите нам доповідь (через те

 було  пов'язане  і  запитання мого колеги Кияшка) про цифри. Нам

 дуже  важливо оперувати цифрами, знати, які втрати. От, скажімо,

 ви  цифру приблизну назвали, а тепер мене ще цікавить, для того,

 щоб переконати своїх колег, що мова йде не про соціальний захист

 чорнобильців,    а про інше.

      Скажімо,  що  скільки  ось, -ви робили розрахунок, -скільки

 людей  користувались  цими  перевагами  і  займались чисто такою

 комерційною  діяльністю?  Хоча я хотів би застерегти, що я проти

 того,  щоб  ми  обкладали митом отих наших громадян, які шукають

 виходу  з  свого  становища і привозять якийсь там дрібізок. Він

 привозить,  ризикує  своїм  життям  і  всім іншим, а ми потім ще

 беремо  і  здираємо  з нього. Я хотів би, щоб цього не було, але

 мова  іде  ось про той ваш законопроект. Я хотів би, щб ви все ж

 таки назвали ці цифри.

     

      ШИТРЯ. Спасибі за запитання. Я віпдповім спочатку із другої

 частини  вашого,  так  сказать,  запитання.  Відповідно  до, так

 сказать, митних правил єсть перелік товарів і кількість товарів,

 яка  не  підлягає  оподаткуванню  не,  скажем, ввізним митом, не

 поадатком  на  добавлену  вартість. Тому ця норма не стосується,

 кщо  людина  везе, так сказать, декілька речей для свого вжитку.

 Це зовсмі не стосується.

      Стосовно   кількості   і   точного   обліку  громадян,  які

 провозили,  які  партії,  таку  інформацію  можна  надати,  вона

 повністю  єьу  держмиткомі. В мене просто зараз з собою її нема.

 Якщо  потрібно,  таку  інформацію  можна  вибрати  і  надати  по

 кількості,  тому що воно закдекларовано і єсть такі відомості по

 кожному  громадянину.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі Олексій Іванович. Сідайте, будь ласка.

      Жовтяк Євген Дмитрович -голова підкомісії з питань фінансів

 і банківської діяльності.

     

      ЖОВТЯК Є.Д.

     

      Шановні колеги,  шановні виборці.

      Столітня   історія   українського  парламентаризму  доказує

 просту,  як  світ,  істину  про  те, що дорога до пекла вимощена

 добрими  намірами.  Такими ж добрими намірами керувалися ті, хто

 створював  Закон  про  статус  і соціальний захист громадян, які

 постраждали від чорнобильської катастрофи. Але, на жаль, наша ця

 ж  таки  п'ятирічна  історія  показала,  що  за  цей  час прості

 громадяни,  які  постраждали від цієї чорнобильської катастрофи,

 головним  чином  користувалися  задекларованими якимись правами,

 задекларованими   пільгами.  Але  сповна  скористалися  наданими

 законом  можливостями  для  збагачення за рахунок спекцуляції на

 чорнобильській  біді, які використовували ці пільги для ввезення

 безакцизного в Україну тютюну та горілки.

      Верховна  Рада своїми рішеннями частину цих необгрунтованих

 лазівок  уже  скасувала.  І,   на жаль, залишився такий захист у

 статті   20,   як  "звільнення  громадян,  які  постраждали  від

 Чорнобильської  катастрофи,  від  усіх  податків і пільг". Після

 того,  як  пільги  для юридичних осіб, які ввозили ці підакцизні

 товари  були скасовані, почалася лавиноподібне зростання імпорту

 в   Україні   за   рахунок   використання   отих  чорнобильських

 посвідчень.  В наших містах України з'явилися оголошення про те,

 що  фірми  приймають  на  роботу  людей, які мають чорнобильські

 посвідчення.  Фактично  почав  дуже  сильно  зростати  імпорт  в

 Україну,  прикриваючись чорнобильськими посвідченнями.

      Проаналізувавши  цю ситуцію, Кабінет Міністрів звернувся до

 Верховної  Ради  з  проханням прийняти закон про те, що пункт 20

 статі  18  діє  лише в частині, яка не стосується ввізного мита,

 ПДВ та акцизних зборів.

      Наша  комісія  розглянула  це  подання Кабінету Міністрів і

 одноголосно  проголосувала  за  те,  щоб  такий законопроект був

 прийнятий.  Єдине,  що  я  хотів би внести від себе і від членів

 комісії,  невеличке доповнення. Я пропонував би в проекті закону

 після  слів  "у  частині звільнення від ввізного мита, митних та

 акцизних  зборів  та  податку  на  добавлену вартість" поставити

 крапку.  Тобто  викинути  "пільгитоварів,  що воозяться на митну

 територію  України".  З  чим це зв'язано? З тим, що практично не

 існує  механізм,  як  можна  звільнити  від  податку  на  додану

 вартість акцизний збір на товари, які не ввозяться, тобто це що?

 Людина,  яка  користується  пільгами,  може  прийти  в магазин і

 запропонувати  продавцю, який продає пляшку горілки, сказаит: ти

 мені  продай  пляшку  горілки  без  акцизу  і  податку на додану

 вартість,  це  просто  неможливо.  Тобто  продовження цієї фрази

 фактично  не  має  змісту  і  тому,  на  мою думку, крапку треба

 поставити після слів "і податку на додану вартість".

      Я    закликаю    колег    проголосувати,   підтримати   цей

 законопроект,   і  ще  раз  звертаюся  до  своїх  виборців,  які

 проживають  в інших округах, хочу сказати, що це ніяким чином не

 стосується    рядових    виборців,   які   як   отримували   так

 отримуватимуть   згідно   з  Чорнобильським  законом  пільгу  по

 незастосуванню податку , прибуткового податку , з громадян.

      Це   стосується   лише   тих   фірм,   які,   прикриваючись

 чорнобильцем,  здійснюють  масовий  імпорт  зарубіжних  товарів,

 головним чином товарів, які мають підвищені ставки митних зборів

 і цим самим наносять величезний збиток державі.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Дмитрович, сідайте, будь ласка.

      Шановні колеги, є бажаючі висловити свої думки? Є записані.

 Будь  ласка,  висвітіть.  Я просив би, давайте, у нас до перерви

 залашалось декілька хвилин, давайте без перерви ми, щоб прийнять

 і піти на перерву. Кірімов, Моцпан, будь ласка. Можна з місця.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну, будь ласка, по хвилині, пропозиції вносьте.

     

      КІРІМОВ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   колеги-

 депутати, високошановні виборці!

      Особисто   я  розумію,  що  стрілка  політично-економічного

 барометру  Кабінету Міністрів нині хилиться в напрямку того, щоб

 знайти  кошти  для  бюджету  на  1997  рік. І, певна річ, що цей

 законопроект   є   одним  з  тих  законопроектів,  яким  Кабінет

 Міністрів  хоче  знайти  кошти  для  майбутнього бюджету. Однак,

 потрібно сказати, що бюджет над усе, але честь вище бюджету.

      І  хотілося б зазначити, що бюджет -це не одночасний акт, а

 великий  стратегічний  маневр.  До  цього треба підходити дуже і

 дуже серйозно. Звичайно, я не хочу вдягати мантію судді і щось в

 цьому напрямку говорити, але я вважаю, що для того, щоб прийняти

 даний  законопроект,  необхідно, необхідно його ще раз узгодити,

 узгодити   повинен   Кабінет  Міністрів  спільно  з  профільними

 комісіями. Чому? В першу чергу, тому, що даний законопроект, він

 не кореспондується з законопроектом про заходи щодо стабілізації

 народного  господарства  та  відновлення  економічного зростання

 України,  в  якому  є  стаття 88. І хотілось би, щоб ця стаття і

 даний законопроект узгоджувалися.

      Далі.  Коли  вести  мову  про ввіз товарів з-за кордону, то

 хотілося  б  сказати  ось що. Справа в тому, що згідно з Законом

 про   статус,   соціальний   захист  громадян,  які  постраждали

 внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  інваліди першої і другої

 групи   мають   право   забезпечуватися  безплатно  автомобілями

 легковими  при  певних  медичних  показниках,  одним автомобілем

 протягом  7 років. Я тому пропоную, щоб інваліди першої, другої,

 третьої  групи  Чорнобиля  мали  право  ввозити  один автомобіль

 протягом  7  років безмитно. Я вважаю, що це було б справедливо,

 закономірно  і  нормально,  тому  що вони б цим не наживалися, а

 вони  використовували  це для власної потреби. І тому, я вважаю,

 що  нема  цензу  все  підряд  стригти  під  машинку  військового

 перукаря,  а  цей  далі  закон  відправити  на  доопрацювання, і

 прийняти його з даною поправкою. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моцпан.  Ільяшкевич.

     

      МОЦПАН.  146  избирательный  окгруг,  фракция  социалистов,

 Моцпан.  Уважаемый  Александр  Николаевич,  уважаемые коллеги! Я

 недавно  получил  письмо  от  своей  избирательницы,  жительницы

 города  Комсомольска,  Старобешевского  района, Донецкой области

 Новиковой   Любовь   Сергеевны.   В   котором  она  меня  просит

 раз'яснить,  какова  же  ситуация  с рассмотрением предложенного

 законопроекта  правительством  по  ликвидации  социальных  льгот

 определнной   категории   граждан  нашей  страны  -чернобыльцев,

 учасников  боевых  действий,  инвалидов  войны и так далее. Я ей

 сообщил,  что  3  декабря  Председатель  Верховного Совета Мороз

 Александр   Александрович   заверил  наших  избирателей,  что  в

 Верховном  Совете  такие  законопроекты не пройдут. Буквально на

 следующий  день, 4 декабря наш уважаемый Президент, Кучма Леонид

 Данилович  также  заявил, что пока он Президент, учасники боевых

 действий,   инвалиды  войны  будут  обеспечены  соответствующими

 льготами. И  получается  формально,  что  Президент наш и как мы все

 народные  депутаты  чуть ли не спаситель народа, а правительство

 наше не достойное, виновато во всем и так далее.

      Уважаемые  коллеги,  уважаемые избиратели, давайте говорить

 правду  на  чистоту. Пока будет осущетвляться действующая, иначе

 не  назовешь,  преступная хозяйственная политика мы будем латать

 Тришкин   кафтан.  Хотя  в  принципе  предложенный  законопроект

 означает  защиту  собственного  товаропроизводителя.  Первое.  И

 второе.  Конечно  пополнение доходной части бюджета. Но вместе с

 тем  я  никак  не  могу  пройти мимо выступления предшествующего

 депутата  Ивана  Захаровича  Кириллова.  Ведь  главное, обратите

 внимание, предложенный законопроект кого касается, чернобыльцев.

 У  нас  есть  профильная  комиссия,  есть  замечания  профильной

 комиссии по вопросам ликвидации последствий на Чернобыльской

 электростанции?   Нет.   Об   этом,   я  думаю,  должен  сказать

 председатель  комиссии,  уважаемый Яценко Владимир Михайлович. И

 только  лишь з замечаниями профильной комиссии следует принимать

 предложенный законопроект.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Єльяшкевич. Суслов.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., Херсон, депутатська група "Реформи".

      Уважаемые  коллеги,  я  хотел бы чтобы все мы вместе с вами

 реально  оценили  ту запись, которая была и в Законе о статусе и

 социальной   защите  граждан,  которые  пострадали  впоследствии

 Чернобыльской  катастрофы,  и  во  многих других законопроектах.

      Является  ли это льготой для чернобыльцев? Безусловно, нет.

 Это  льготой  является  только  для  тех,  кто  може, выезжая за

 границу, заниматься бизнесом...

      Вы  мне скажите: кто из чернобыльцев, которые действительно

 пострадали,  являясь  больным человеком имеет возможность ездить

 за  границу?! Туда ездят только либо руководители так называемых

 общественных  организаций, либо те, кто под прикрытием Чернобыля

 занимается своим бизнесом.

      В   результате,   к   сожалению,   мы  не  защищаем  своего

 товаропроизводителя. И, фактически, эта льгота - только для тех,

 кто  занимается  коммерческой  деятельностью. Государство должно

 защищать  действительно  пострадавших людей с помощью конкретных

 адрессных дотаций. Другого пути у нас нет.

      Что же касается этой нормы, которая была записана в законе,

 то,  к  сожалению,  мы  смотрим, реально как она существляется -

 через   структуры,  подобные  чернобыльским,  через  такой  ввоз

 беспошлинно товаров просто наносится серьезнейший удар по нашему

 отечественному  товаропроизводителю.  Я,  например,  внимательно

 наблюдаю,  как  даже  в  той  гостиннице "Москва", где проживает

 часть  народных  депутатов,  в  том числе и я, в соответствующем

 киоске,  где  находится  фруктовая  вода, раньше была, например,

 "Кока-кола", "Спрайт" и т. д. украинского производства. И стоила

 она  в  1,  5  дороже.  Сейчас  та  же фруктовая вода румынского

 производства - в 1,5 раза дешевле.

      Неужели  мы  и  дальше  будем способствоавть закрытию наших

 предприятий?

      Я предлагаю этот проект поддержать. Это реальная защита для

 всех  граждан  Украины. Как только будет пополняться наш бюджет,

 мы  сможем  реально  помочь  тем, кто дейсвительно пострадали от

 Чернобыльськой  катастрофы.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Суслов, Григорович.

     

      СУСЛОВ.

      Уважаемые   народные   депутаты,   чтобы  правильно  решить

 проблему  -надо  эту  проблему в начале правильно поставить. Так

 давайте  задумаемся  над тем для кого эта льгота. Эта льгота для

 иностранных товаров, а следовательно иностранных производителей,

 которые  на  протяжении  многих  лет  имели  и  до сих пор имеют

 возможность ввозить в Украину свою продукцию без налогов.

      Так  как  вы  знаете,  что  вывоз  товаров даже физическими

 лицами   с   территории   развитых   стран    осовобождается  от

 налогообложения  и  уплаченные  налоги  при  покупке  товаров на

 границе возвращаются.

      Сюда они ввозятся таким образом дешевыми и без налога. и на

 протяжении  многих  лет систематически таким образом уничтожался

 внутренний   рынок   украинских   товаров.   Потому   что  наших

 производителей, вы сами знаете, как мы обложили, а под предлогом

 дачи  льгот  тем  или  иным  лицам физическим и организациям, мы

 сделали  дыры  в  границе,  через  которые  и  пошел  поток  без

 налоговых  и  дешевых товаров. По-моему, это всем очевидно. И мы

 понимаем,  что  борьба  идет сегодня не за интересы чернобыльцев

 или  кого  бы  то ни было, а борьба идет за интересы иностраннях

 производителей этих  товаров.

      И  дальше  мы  должны  определиться  будем  ли  мы защищать

 интересы  наших  производителей,  либо  мы дальше будем защищать

 интересы иностранных производителей.

      Теперь, что  касается потерь. К сожалению, ввоз физическими

 лицами  таможенная статистика не учитывает, так как не введена в

 полном   обкеме   система  декларирования.  Но  таможня  провела

 выборочное   обследование   и  прислала  нам  данные  о  потерях

 Госбюджета  в  определенные  дни,  когда они проверяли всех, кто

 возит с льготами, а кто без.

      Так вот, для вашей информации, бюджет получает 30% от того,

 что  он мог ыбполучать, если бы льготный ввоз облагался. А 70%

 этого ввоза   теряет.

      Таки  образом,  уважаемые  чернобыльцы  и  другие категории

 категории,  имеющие  льготы,  выступают  ни чем иным  как просто

 проводниками для безналоговых иностранных товаров.

      И   я   думаю,   что  нет  сомнений  ни  у  кого  из  здесь

 присутствующих,     что     мы    принимая    решение,    должны

 руководствоваться  именно  этим  и  прийти  к  тому,  что вообще

 никто -никакие организации, ни органы госурпаления, мы лишили их

 всех  льгот,  мы  лишили  льгот  при ввозе Национальный банк, мы

 лишили  льгот при ввозе товаров многие организации. Сейчас пошел

 процесс перераспределения  того  же  самого импорта, ввоз их через

 физических  лиц,  просто-напросто  переоформляется  этот ввоз на

 физических лиц.

      Так  вот,  наша  Комиссия,  это  соответствует общему курсу

 Верховного  Совета  требует  просто  полной ликвидации льгот при

 импорте товаров.

      И  вот  сегодня  мы  сделаем  важный  шаг, если этот проект

 примем окончательно. То, что говорил содокладчик депутат Жовтяк,

 я  также  прошу  учесть,  потому  что  эта  концовка после слова

 "товари,  що  ввозяться",  она  действительно большого смысла не

 имеет,  потому  что товаров, что не ввозятся, ни прямых налогов,

 никого мы освободить реально   никого не  сможем.

      Я прошу поддержать   проект сегодня.

      Что же касается замечаний по профильности комиссий, так это

 не  вопрос  Чернобыльской  комиссии, между прочим. Наша Комиссия

 является    профильной.    И    наша    Комиссия   этот   вопрос

 проанализировала  детально.  Я  прошу проголосовать в поддержку.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВЦЮЧИЙ.   Григорович.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Голосуємо,  я  ставлю  цей  внесений  проект від комісії за

 основу.

     

      "За" -

      Яценко, будь ласка.

     

      ЯЦЕНКО. Ви почекайте іще раз.  Депутати зараз...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир  Михайлович,  я  вибачаюсь.  Шановні

 колеги,  я прошу    заспокійтесь, ну, 2-3 хвилини.

     

      ЯЦЕНКО.

      Я просив би, дійсно, заспокоїтися. Маса депутатів підходять

 і  питають, про що ідеться, про які пільги? Тому що доповідачі і

 співдоповідачі  використовують  нечесні методи агитації народних

 депутатів. І абсолютно неправдиво інформують. Дослухайте мене до

 кінця, потім будете гудіти.

      По-перше,   ідеться   вопрос   про   те,  що  чорнобильські

 організації  використовуються  як  метод завозки товарів за межи

 України,  сюди  в  Україну. Це вже давним-давно питання вирішено

 нинішнім складом Чорнобильської комісії і Верховної Ради, яка її

 підтримала.  Ми  це питання поставили раз і назавжди. І сьогодні

 чорнобильські   організації  такими  пільгами  не  користуються,

 шановні друзі, доповідачі і співдоповідачі.

      Це  торкається  насам перед тих людей, про які згадував пан

 Пронюк,  про  тих  людей,  які  сьогодні, дійсно, безробітні, не

 мають  іншого  способу  заробітку  і якимось чином перевозять ці

 товари за межи країни, продають їх.

      Відповідаю  на  це  вам  пане Пронюк. Крім цього... я прошу

 дослухайте до кінця. Звинувачувати, скажімо, Віктора Івановича у

 тому,  що  Яценко комуніст відстоював, скажімо, інтереси якихось

 іноземних   фірм,  я  відкидаю  абсолютно  це  звинувачення.  Це

 фактично  і  фізично не можливо, Вікторе Івановичу. Цей аргумент

 також не годиться.

      Крім  цього  в мене до вас є прохання, 10 числа ви одержали

 цей  документ.  Попередня  розмова  з  Віктором Івановичем у нас

 була.  Ми підійшли о цієї ідеї відпрацювання цього питання. Але,

 пробачте мені, шановні друзі, профільна комісія не розглянуле це

 питання. Це перше.

      Друге.  Є  зауваження Науково-експертного відділу Верховної

 Ради України.

      Пункт  18 статті 20 сьогодні чотирьохповерховий вже. ДО нас

 звертається   маса   людей.   Причому   не  просто  людей,  а  з

 праоохоронних органів протлумачити пункту 18 статті 20. Це також

 ще  більше  ускладнить  цей пункт, він перестане працювати. Вони

 навіть сьогодні не знають як з ним себе поводити.

      Я  вам  єдине  можу  пообіцяти.  Ми  сьогодні, на 15 годину

 годину  я  призначив засідання комісії з цього приводу, дати нам

 можливість  розглянути,  внести  абсолютно зручну формулу. Ми це

 питання  вирішемо  раз  і назавжди, але підкреслюю, таким чином,

 щоб  воно абсолютно припинило можливості ввоза іноземних товарів

 сюди  в Україну і знищення власного товаровиробника. Підкреслюю,

 асболютно  в  зручній формі. І це буде абсолютно вигідно, прошу.

 На п'ятницю ми його поставимо, проголосуємо в асбсолютно зручній

 і нормальній формі.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шапновні  колеги,  я  ще  раз  ставлю за основу. Це буде до

 безкінечності.  Я  думаю  дві  точки зору, ми двох голів комісій

 послухали.  Будь ласка, за основу.

     

      "За" -

      Значить,  депутат  Жовтяк  п  в  пуршому  пункті  вніс таку

 пропозицію, після слів "на добавлену вартість" поставити крапку,

 а  там єсть таке " по непідакцизних товарах" виключити. Прошу цю

 поправку проголосувати. І це підтвердив депутат Суслов.

      "За" -

      Я ставлю в цілому. Голосуєм.

      "За" -

      Рішеня  прийнято. Оголошується перерва до 16 години. До 17-

 ї, я вибачаюсь.