Стенограма пленарного засідання

10 грудня 1996

                    ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  СЬОМЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  10  г р у д н я   1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні  депутати,  члени Кабінету

 Міністрів, гості Верховної Ради, журналісти і  радіослухачі!

      Я   прошу   депутатів  підготуватися  до  реєстрації.  Юрій

 Олексійович,  сідайте, будь ласка, на місце.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Проводиться   поіменна   реєстрація.   Зареєструвалося  309

 депутатів. Ранкове засідання оголошується  відкритим.

      У нас сьогодні День Уряду. Одначе депутати просили уточнити

 порядок роботи на цей тиждень. І тому я хочу виконати формальну,

 певним  чином, місію,  яка  пов'язана  в  тому,  з тим, що ми на

 початку   грудня  визначили  специфічний  режим  роботи  на  цей

 місяць,  поєднуючи  засідання  комісії  кожного дня із сесійними

 засіданнями.

      І   оскільки   та   сторона  стосувалась,  в  основному-то,

 визначених  днів  по  режиму роботи на грудень місяць, окремо на

 цей тиждень теж треба проголосувати це питання.

      Тому  я ставлю на голосування питання про розповсюдження на

 цей  тиждень  порядку  роботи,  визначеному на грудень, на решту

 тижнів.

      Будь ласка, підтримуйте цю пропозицію.

      Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято, спасибі.

      День   Уряду,   в  зв'язу  тим  депутатські  запити  будуть

 оголошені завтра ті,  що підготовлені на сьогодні.

      У  нас  сьогодні  на день Уряду виноситься два питання: про

 стан  справ  у  промисловому  комплексі  України.  Уряд  доручив

 доповідь  з цього приводу зробити міністру промисловості України

 Валерію Леонідовичу Мазуру.

      І питання про ситуацію, що склалась освітянській галузі. Ми

 передбачали  доповідачем  Кураса Івана Федоровича -віце-прем'єр-

 міністра  України  і  Згоровського  Михайла Захаровича -міністра

 освіти  України.  Міністра я бачу, віце-прем'єра не бачу.

      Ну,  я думаю, що він підійде на час, коли буде розглядатись

 перше питання.

      І  нагадую,  що за процедурою дня Уряду робиться інформація

 коротка представника Кабінету міністрів, потім він відповідає на

 поставлені раніше питання.

      Мають  змогу  профільні  комісії  виступити  з коментарем в

 процесі обговорення цієї інформації.

      Рішення окремих з цього приводу Верховна Рада в цей день не

 приймає.

      Зрозуміло.

      Слово  має  Мазур Валерій Леонідович -міністр промисловості

 України. Будь ласка.

 

      МАЗУР В.Л.

      Шановний Олександре Олександровичу,  шановні депутати.

      Перш за все я хотів би звернути вашу увагу на особливу роль

 галузей,  які  входять  до складу Міністерства промисловості. Це

 більше    1400    підприємств    металургії,    хімії,   легкої,

 деревообробної   промисловості.  Металовага  їх  в  економіці  в

 державі  становить більше, як 32 відсотки. Депутатам, безумовно,

 відомо, що за останні роки фінансова нестабільність підприємств,

 в    першу    чергу    нестача    власних    обігових    коштів,

 неплатоспроможність   споживачів   продукції,  різке  погіршення

 забезпечень енергоресурсами та окремими видами сировини призвели

 о  падіння  виробництва. Про те в цілому по Мінпрому темпи спаду

 виробництва   значно   зменьшилися   і   становили  відсотка  до

 попереднього  року,  значить,  коли  в 1995 було 18, 7, то за 10

 місяців  1996 .....  відсотків.

      В  металургійному  комплексі  за  10 місяців поточного року

 відповідного    періоду   минулого   року   зменьшилися   обсяги

 виробництва  промислвої  продукіції  на 1, 6 відсотка. Збільшено

 виробництво  кінцевої  продукції, готового прокату сталевих труб

 відповідно на 1,25 відсотків.

      Зменшення   обсягів  промислової  продукції  металургійних

 комплексів  у поточному році з причини необмеження, забезпечення

 виробництва  паливно-енергетичними  ресурсами,  а  також, як він

 помітив,  незадовільним  фінансовим станом як наших підприємств,

 так  і головне споживачів  металопродукції.

      В    хімічній    та    нафтохімічній   промисловості   дещо

 стабілізувалося становище в окремих підгалузях. Так, виробництво

 мінеральних  добрив  зросло  на  14,  8  відсотків, в тому числі

 найбільш  дефіцитних фосфатних добрив на 24 відсотки. Випуск шин

 до автомобілів в сільгосптехніки та (............) збільшився на

 10,  5  відсотків.  Освоєно виробництво шин нових конструкцій, в

 тому  числі  до  автомобілів іноземних марок. Майже увесь привід

 виробництва  шин  реалізований  на зовнішньому ринку, за рахунок

 чого  вирішується  питання  забезпечення  виробництва  імпортною

 сировиною, каучуками та хмідомішками.

      Про  те  в  інших  підгалузях  хімічної  промисловості спад

 виробництва  ще  триває.  Так  випуск  хімічних  волокон і ниток

 зменшився  на  10, 4 відсотків. Виробництво соди кальценірованої

 скорочувалось майже на 14 відсотків, каустичної більше, як на 20

 відсотків, пластиних мас -на 23 відсотки.

      Спад  виробництва  в  зазначених  підгалузях  пов'язнаних в

 основному    з    кризою   в   суміжних   галузях,   насамперед,

 машинобудуванні,    легкій   промисловості,   будівництві.   Для

 нормальної   роботи   базових  галузей,  металургії,  хімії  нам

 потрібен  платежоспроможний вітчизняний покупець, споживач нашої

 продукції:  підприємства машинобудування, будівельної індустрії,

 агрокоплексу.  Лише  за  таких  умов буде зростання виробництва,

 зменшення  витрат,  зростання  прибутку, модернізації виробництв

 промисловості тощо.

      Ось  в  чому проблема, яка вже виходить за компетенцію лише

 одного  міністерства,  а  носить  макроекономічний  характер, що

 вирішується  в  комплексі  в ході реалізації програми діяльності

 Кабінету Міністрів України.

      Підприємствами  легкої промисловості за 9 місяців 1996 року

 вироблено товарної продукції на суму 1,15  мільярдів гривень або

 78 відсотків до показників відповідного періоду минулого року.

      Понад   80   відсотків  швейних  виробів  виготовляється  з

 давальницької сировини за замовлення іноземних фірм і вивозиться

 до країн Західної Європи та США.

      Головною   причиною   скорочення   випуску  товарів  легкої

 промисловості  і  недобросовісна  конкуренція  з  боку інмортних

 товарів,  які  масово  завозяться в Україну, чолниковим способом

 громадянами  без  сплати  податку на додану вартість та мита. Це

 робить їх більш конкурентноспроможними за цінами.

      Крім  того,  на  рівень  впливає  також і жорстка податкова

 політика.......

 

      ГОЛОВА.  Валерій  Леонідовичу,  я  прошу вибачити хвилинку.

 Шановні  депутати!  Заспокойтеся.  Я  прошу  вас. Будьте уважні,

 будь ласка.

 

      МАЗУР.  Крім  того,  на  рівень цін впливає також і жорстке

 оподаткування,    яке    порівняно   з   підприємствами   легкої

 промисловості,  наприклад,  Росії  та  Узбекистану  вище на 4-12

 відсотків.  Податок на додану вартість, наприклад, в Узбекистані

 становить  17  відсотків,  в  цілому  в  ціні  продуцкції легкої

 промисловості   різні  податки  складають  30-40  відсотків,  що

 безперечно значно зменшує їх (...........) для споживачів навіть

 при  рівних  якісних  показниках.

      В  деревообробній  галузі  за  підсумками роботи 10 місяців

 поточного  року  (...........) усіх видів продукції галузі різко

 скоротилася  в  порівняні  з  тим же періодом 1995 року. А саме:

 меблі  на  38  відсотків, пиломатеріали на 32, деревнолокнистких

 плит  на 29  відсоток.

      Внаслідок   морального  і  фізичного  зносу  технологічного

 обладнання  значних витрат на сировину і матеріали, енергоносії,

 які   в  собівартості  продукції  відповідно  складають  58,  12

 відсотків. Вітчизняні виробники деревостружкових плит, фанери не

 можуть  конкурувати  з  виробниками  аналогічної продукції інших

 країн.  В  зв'язку  з  цим  значно  загострилися  проблеми збуту

 продукції.

      Державною  програмою  економічного  і  соціального розвитку

 України   на   1996  рік  Мінпрому  України  встановлений  ліміт

 державних  централізованих  капітальних  вкладень в обсязі 32, 7

 мільйонів  гривні.  В  тому  числі  за рахунок коштів Державного

 бюджету  2, 4 мільйони гривень та бюджетних позичок 30 мільйонів

 гривень.  За рахунок зазначених коштів продовжується будівництво

 25  важливіших  будов  виробничого  призначення в металургійній,

 хімічній, легкій та деревообробній галузях промисловості, з яких

 на  чотирнадцяти  будовах  заплановано введення в дію виробничої

 потужності.

      В  цьому році буде введено потужність виробництва 100 тисяч

 тон  поліетилену на АТ АРЕАНА Калуш, на Кам'янко-Буському заводі

 ДСП   одержана   перша   продукція,  але  через  нестачу  коштів

 затримуєтьс завершення робіт на очисних спорудах.

      Введення  в  дію  в  поточному році запланованих виробничих

 потужностей  дозволить  міністерству  вже  в 1997 році збільшити

 випуск  продукції   на  суму  понад  300 мільйонів  гривень.

      Характеризуючи   фінансовий   стан  підприємств,  необхідно

 зазначити,  що  в  цілому по Мінпрому дебіторська заборгованість

 становить  4, 5 мільярда гривень, або 11 відсотків від загальної

 по  Україні.  А  кредиторська  11,  2  мільярди  гривень  або 17

 відсотків.

      Диспропорція  в  цінах  в  різних  галузях  економіки,  які

 збільшились  за  останні  роки, зумовили порушення міжгалузового

 цінового  паритету,  що  в  свою  чергу  значною  мірою  знизила

 можливості  підприємств  до  відтворення  виробництва.  В  мовах

 високих  темпів  інфляції  недоліки  в  організації  виробництва

 компенсувалися  підвищенням  цін,  що  негативно  позначилось на

 конкурентноспроможності вітчизняної продукції.

      Так,  наприклад, лібералізація цін дозволила підприємствам-

 виробникам   на  початку  технологічного  циклу  -енергоресурси,

 транспорт,  сировина  тощо  -отримати односторонні переваги щодо

 формування  цін  по  відношенню  до  виробників, орієнтованих на

 кінцеву  продукцію, які, крім того, зіткнулись ще й з обмеженням

 платоспроможності своїх споживачів.

      Так,  на  продукцію  паливно-енергетичного  комплексу  ціни

 утримуються  на рівні, наближеному до світового, при цьому темпи

 зростання  цін  на  всі  види  енергоносіїв  мають випереджаючий

 характер  по відношенню до зростання на продукцію металургійного

 та  хімічного  комплексів, собівартість якого............. надто

 висока питома вага вартості паливно-енергетичних ресурсів.

      Так,  ціни  на  продукцію  металургійного  комплексу  за 10

 місяців  1996  року по відношенню до грудня 1995 року залишилися

 практично  на  одному  рівні,  в  той же час, протягом 1996 року

 відбулось зростання цін на природний газ з 80 до 83 доларів США,

 тобто  на  4%,  електроенергії  та  вугілля  -на 4, 5%, в 4 рази

 підвищилася    вартість    залізничних   тарифів   на   вантажні

 перевезення,  крім  того,  нормативні відрахування до бюджету на

 геологорозвідувальні роботи збільшено на 10%, нормативи плати за

 використання   прісних   водних   ресурсів  -в  3,  5  рази,  за

 забруднення  навколишнього  природного  середовища  -в 50 разів,

 підвищені  ставки земельного податку на 45%. Як наслідок цього -

 падіння рентабельності продукції і вимивання обігових коштів.

      Однак,  не зважаючи на всі перелічені складнощі, в останній

 час  з'явилися  деякі симптоми покращення ситуації, перш за все,

 по  підприємствах  та  галузях,  які  випускають  високоліквідну

 експортну продукцію.

      В   минулому   та   поточних   роках  збільшується  експорт

 промислової  продукції  підприємств Мінпрому в далеке зарубіжжя.

 Причому,   в   обсязі  загального  експорту  зменшується  частка

 продукції, яку можна віднести до напівфабрикатів.

      В  1995  році  загальний  експорт  Мінпрому  становив  3, 4

 мільярдів  доларів США, експорт продукції Мінпрому за 10 місяців

 поточного року збільшився на 12, 3 відсотки по рівнянні з тим же

 періодом 1996 року і становить 2, 9 мільярдів доларів СЩА в тому

 числі  експорт  металургійного  комплексу зріс на 5, 7 відсотки,

 хімічного комплексу на 53, 6 відсотків.

      Як це передбачено програмою дій уряду реалізується комплекс

 заходів,   спрямованих  на  підтримку  по  захисту  вітчизняного

 виробника.  Так  міністерством проводиться робота у сфері митно-

 тарифного  регулювання шляхом подання до розгляду митно-тарифною

 радою  пропозиції  стосовно  збільшення  ставки ввізного мита на

 продукцію,  яка  достатньо  виробляється  в Україні та зменшення

 ставок ввізного мита на продукцію, яка в Україні не виробляється

 або   виробляється  в  недостатньой  кількості.  За  ініціативою

 Мінпрому  прийнято закон України від 07. 05. 96 про вивізне мито

 на  живу  худобу  і  шкіряну  сировину,  введення  в  дію  якого

 дозволило забезпечити сировиною вітчизняні підприємства.

      Протягом  року  підготовлений  поданий  до  розгляду митно-

 тарифної  ради  матеріал  по  350 товарних позиціях. В 1996 року

 вийшли  200  постанов  Кабінету Міністрів з цього питання, якими

 враховані  пропозиції  Мінпрома.  Міністерство  проводить роботу

 щодо  зняття  пільг  по  сплаті  ПДВ  і  імпортні  товари,  що в

 достатньой кількості виробляються в Україні.

      Мова   йде  про  такі  товарні  позиції.  В  металургійному

 комплексі:   руди   та  концентраті  залізні,  у  деревообробной

 промисловості  -   плити     деревостружкові,    дереволокнисті,

 фанероклеєні,  у  легкої  промисловості  -одяг, волокно-ворсові,

 взуття, тканини бавовняні.

      Ще  один  напрямок  роботи  Мінпрому згідно з програмою дій

 уряду  це  здійснення  заходів  по структурній побудові галузей.

 Важливим чинником структрурних зрушень виступає реструктуризація

 підприємств   шляхом   реалізації   виробництва   за   замкнутим

 технологічним циклом, розподілом великих підприємств і об'єднань

 на   окремі   виробництва,  використання  механізму  санацій  та

 банкрутства. Так, в металургійній промисловості вирішено питання

 створення гірничо-металургійного комплексу в місті Кривій Ріг на

 базі  металургійний  комбінат "Криворіжсталь", Новокриворізького

 гірничозбагачувального      комбінату      та     Криворізьмкого

 коксохімічного заводу.

      В  наслідок  організації  виробництва  продукції  замкнутим

 циклом  на комбінаті "Кріворіжсталь" буде сконцентровано 43 млн.

 гривнів   на   амортизаційне   відрахування,   на  реконструкцію

 застарілих виробництв.

      За  рахунок збільшення собівартості продукції буде отримано

 додатково  52  млн.  гривеь  прибутку.  Очікується розрахунково

 скоротити  заборгованності  на  240  млн. гривень та на 230 млн.

 гривень кредиторську.

      Доцільно  відмітити,  що  вирішені питання реструктаризації

 "Криворіжсталі", враховуючи масштаби його виробництва, позитивно

 вплине на весь регіон Кривбасу.

      Ведеться  також  підготовка  до створення об'єднань на базі

 металургійного   комбінату   та   коксохімічних   заводів  міста

 Дніпродзержинськ,  метлургійного заводу та коксохімічного заводу

 міста Дніпропетровська та інші.

      В  процесі  реконструктаризації  для  зменшення  витарт  на

 утримання ...

 

      ГОЛОВА.  Я  ще раз прошу, не галасуйте не своїм голосом, не

 говоріть  там,  будь  ласка.  Прошу всіх до уваги. Обговорюється

 важливе питання. Не обговорюється, а слухається інформація.

 

      МАЗУР.  В  процесі реструктуризації для зменшення витрат на

 утримання  допоміжних  цехів  н  Нікопольському Південнотрубному

 заводі проводяться роботи щодо виділення їх в окремі виробництва

 з  власними  рахунками. Це дасть можливість зменшити чисельність

 персоналу на заводі, економію фонду оплати праці на підприємстві

 становитиме до одного мільйона гривень на місяць.

      В хімічній промислововсті передбачається створення компанії

 з  виробництва фосфорних добрив "Фосхім" за участю підприємств з

 виробництва  мінеральних  добрив  та  гірничо-хімічних  галузей.

 Створюється  також  компанія  "Сілікон"  за  участю підприємств:

 Запорізьке    державне    підприємство   полімерів,   об'єднання

 "Склопластик",     Северодонецького     державного     інституту

 "Склопластикпроект".

      На  базі  Роздольського  "Сірка"  планується  в  97-му році

 створення 11 самостійних господарських суб'єктів, в тому числі з

 заводу "Сірки", мінеральних добрив, меленої сірки, змочувального

 порошку , цегли.

      Одним  із заходів щодо виходу підприємств з кризового стану

 Мінпром   вбачає  відновлення  розірваних  економічних  зв'язків

 підприємств  з  країнами  СНД шляхом створення транснаціональних

 структур  з використанням наявно промислововго потенціалу країн-

 учасниць   виробництв   кінцевої   продукції,   особливо  Росії,

 Білорусії, Казахстану.

      У  легкій та деревообробній промисловості наше першочергове

 завдання - поширення  ринків збуту продукції. Деякі заходи я вже

 називав  раніше,  які  ще  спрямовані   на  захист  вітчизняного

 виробництва.

      А крім цього, запроваджені комбіновані ставки ввізного мита

 на більшість товарів легкої промисловості, що ввозяться в країну

 фізичними осбами.

      Рішенням  Уряду  також заборонена закупівля за імпортом для

 військових  відомтсв речового майна, яке випускається в Україні.

 Розроблена  та затверджена Кабінетом Міністрів Державна програма

 розвитку  легкої  промисловості  на період до 2000 року, а також

 Галузева  програма  заходів  розвитку  асортименту  та рекламної

 роботи.  Вирішене  питання  про  збільшення  експортних  квот на

 поставку    текстильної    продукції   до   країн   європейської

 співдружності.

      Як  позитивне  явище, в роботі деревообробной промисловості

 можна відмітити, що у жовтні поточного  року Мінпромом проведена

 всеукраїнська виставка-ярмарка з оптового продажу меблів на 1997

 рік,  яка  повністю підтвердила попит на вітчизняні меблі. Як це

 свідчить,   що   в   роботі  ярмарки  взяло  участь  більше  180

 підприємств, що  виготовляє  меблі та організацій  і підприємств

 торгівлі  майже з  усіх  регіонів України.

      Укладено і підписано близько 400 контрактів та протоколів -

 погоджень нового асортименту. Характерна особливсіть є осовоєння

 корпусних   вивробів   із   масиву  деревини,  які  відповідають

 європейським   вимогам   і  витримують  конкуренціюз  імпортиним

 меблями.

      В  останній  рік  в усіх комплексах Мінпрома активізувалась

 робота  над  енергозбереженням. Запровадження заходів в економії

 паливно-енергетичних   ресурсів  дозволило  заощадити  паливо  в

 Металургійному  комплексі  на  367  мільйонів  условних паливних

 одиниць  від річного споживання в минулому році та 345 мільйонів

 кіловат-годин  електроенергії.

      Ще  1  коло  питань,  яке  безперечно  турбує присутніх, це

 робота   Мінпрому   щодо   наповнення   Державного  бюджету.  По

 результатах роботи на 1  листопада поточного року заборгованість

 по  бюджету в цілому по Мінпрому склала 293 мільйони гривень, що

 становить 3 відсотки від загальної кредиторської заборгованості.

      В  тому  числі  по  галузях:  хімічна  44  мільйони гривні,

 металургійні   -220,   лісова   деревообробна   -6,   легка   та

 текстильна - 20 мільйнів гривень.

      На   виконання   рішень   Урдя  на  підприємствах  Мінпрому

 вживаються   невідкладні   заходи   щодо   зменшення   наявності

 заборгованості. Так в хімічному комплексі за період з 25. 10. 96

 по   04.  12  повністю  погасили  недоїмки  до  бюджету  концерт

 "Стирол", "Тават"............

      Виконують  графіки  погашення заборгованості по платежах та

 бюджету    "Северодонецький    азот",    "Вінницький   хімпром",

 "Роздільська  сірка", "Кримський содовий завод"  та інші.

      Серед підприємств металургійної галузі не мають недоїмки до

 бюджету    Маріупільський    комбінат............,    Азовсталь,

 Костянтинівський  медзавод,  Донецький  металургійний  завод  та

 дургі інші.

      До кінця поточного року планують погасити заборгованість до

 бюджету ще багато підприємств Мінпрому.

      Своєчасність    розрахунків   з   бюджетом   залежить   від

 фінансового  стану  підприємств.  Стабілізація  роботи вриобника

 продукції зменшить гостроти проблеми розрахунків з бюджетом. Для

 цього  необхідно  надати  підприємствам промисловості відстрочку

 терміном  а  3-5  роки  по  сплаті  заборгованості до бюджету та

 позабюджетних   фондів,   що   мала  місце  на  01.  12.  96.  А

 нараховування суми пені, штрафів  - списати.

      Розробити  та  запровадити  механізм  надання підприємствам

 санаційних   кредитів   комерційними   банками,  направлення  та

 нарощування  обсягів виробництва, виготовлення високоякісного та

 конкурентноспроможної  продукції.  Продовжити  термін  погашення

 фінансової  допомоги  на  зворотній основі, надані підприємствам

 Мінпрому   в  1994-1995  роках  на  три  роки,  а  наразовані  і

 несплачені проценти за її використування направити на поповнення

 власних обігових коштів підприємств.

      Удосконалити   податкову   систему,  передбачивши  механізм

 урегулювання,  при  якому  сума  нарахованих  штрафів, пенів, не

 повинна  перевищувати 50% основного боргу.

      Розробити   механізм  заліку  взаємної  заборгованості  між

 суб'єктами підприємнцицької діяльності шляхом розширення функцій

  векселів  Державного казначейства6 використовувати їх як захист

 від платежу у вигляді вексельного кредиту без  грошової емісії.

      Названі  заходи, на нашу думку, позитивно вплинуть також на

 своєчасність  розрахунків по заробітній платі на підприємствах і

 міністерства промисловості.

      Станом  на 22. 96 року заборгованість по виплаті заробітної

 плати на загальну суму 250 мільйонів гривен мали 697 підприємств

 Мінпрому.

      Однією   з   причин   зростання   заборгованості  у  легкій

 промиловості  є  збільшення  боргу силових структур за виконання

 роботи  держконтрактам.  Причинами  заборгованості  залишаються:

 відсутність   коштів   на  рахунках  через  високу  питому  вагу

 бартерних   операцій,   некокурентну  спроможність  вітчизнянних

 товарів,   низька   купівельна  спроможність  населення,  велике

 взаємне  дебіторське, кредиторська  заборгованість.

      Згадані  фактори незадовільного фінансового стану убумовили

 наявність  заборгованості  за використання теплову та електричну

 енергію, яка в цілому по Мінпрому складає 162 мільйони гривен.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку.  Ця  інформація,  котру ви зараз

 робите,  є  у  депутата.  Ви  ж  на  неї  спираєтесь, так же, та

 довідка,  котра  є  у  депутата.  Тому  її озвучувать наврядчи є

 потреба.  Ви концептуально зачепіть питання ті, які не викладені

 в  довідці  і  на  що  треба, щоб звернули увагу Уряд і Верховна

 Рада. Будь ласка. Ви вже  20 хвилин говорите, будь ласка.

 

      МАЗУР.  Сейчас я заканчиваю.

      Останнє  в  моїй доповіді не по важливості, а по викладенню

 блок   питань   -це   система   оподаткування  підприємств,  які

 запропоновані  на 1997 рік.

      Міністерство  на прикладі окремих підприємств всіх галузей:

 металургії,   хімії,   деревообробної  та  легкої  промисловості

 зробила  підрахунки  впливу  дії  нових  проектів  Законів  щодо

 оподаткування на техніку і економічні показники цих підприємств.

 Також   зробленні   підрахунки  в  цілому  по  кожній  галузі  і

 міністерству.  Підрахунки  зробленні за результатами роботи за 9

 місяців   поточного   року.   З   метою  недопущення  помилок  у

 підрахунках  коло підприємств визначалось урахуванням їх роботи,

 тобто  брали  стабільнопрацюєче  підприємство, вискорентабельні,

 малорентабельні,   а   також   збиткові.

      Хочу   відмітити,   що   постабільнопрацюючих  рентабельних

 підприємствах  обсяг  податків та інших обов'язкових платежів до

 сплати  буде  меньшим.  Податковий  тиск  буде  зменьшений, а це

 призведе   до   підвищення   обсягів   виробництва.  Однак  щодо

 підприємств, які не працюють рентабельно, простоюють, а особливо

 ті, які мають нові основні ре.... фонди, податковий тиск не буде

 зменьшено.  Вводиться  податок,  який не залежить від результата

 діяльності підприємства, -це податок на нерухоме майно. Цілим та

 по  окремим  галузям  згідно  з проектами законів надходження до

 бюджету  не  зменшується,  що вважаю позитивним. Однак сума всіх

 податків  та  інших  обов'язкових  платежів кожного підприємства

 будуть  значно  менші,  майже  на  7-10 відсотків. А по окремих,

 стабільно  прцюючих високорентабельних підприємств, така різниця

 буде ще більшою.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Валерій Леонідович, у вас на руках є запитання, які

 вам  готували  комісії.  Є  у вас ці питання? Будь ласка, на них

 будете  відповідати.  Але  перд  цим,  я хотів би з'ясувати таке

 загальне, мабуть, питання.

      Ви   міністр   промисловості.   Але   питання   стояло  про

 промвисловий  комплекс,  не  тільки  про  ваше  міністерство.  І

 виникає питання чи в Уряді, на вашу думку, хтось реально регулює

 всі процеси, що відбуваються в промисловому комплексі?

      Але   ви   зверніть   увагу,  що  при  загальному  занепаді

 виробництва,  який  стався  за  останні  сім  років,  колосально

 наросли  диспропорції  якраз  у  тих  заключних  технологіях,  у

 галузях, які визначають, і добробут населення в тому числі.

      Легка  промисловість  в 5 зменшила її частка у промисловому

 комплексі порівняно із 1990 роком. А в тому числі як ваші галузі

 наростають  вдвічі, там енергетика вдвічі, паливна промисловість

 так само, при всьому тому, що занепад і там відбувається.

      От  ви  не  відчуваєте,  що треба було б тут поворот якийсь

 зробити. Будь ласка.

 

      МАЗУР.   Ну,   я  як  міністр  промисловості  перш  за  все

 відповідав   за   ті  галузі,  які  підпорядковані  Міністерству

 промисловості,   тобто   я  особливу  увагу  звернув  на  роботу

 підприємств   металургійного   комплексу,  хімічного  комплексу,

 деревообробної   та  легкої  промисловості.  Однак  я  в  своєму

 виступі,  значить, сказав, що наша робота, перш за все, залежить

 від  того,  як  буде  працювати  сумісні галузі, і, перш за все,

 споживачі нашої продукції.

      Це  питання  треба  вирішувати  комплексно, відносно всього

 народжного господарства України.

      Що  стосується  відповіді  на  запитання  депутатів,  то  я

 готовий......

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, зачитуйте і відповідайте.

 

      МАЗУР.  Ну,  значить,  відповіді  міністерства  по  питанню

 програми  "Золото України". Ну зараз це питання дуже цікавить як

 уряд, так народних депутатів, так і комісії. Що стосується нашої

 позиції,  то з того часу, як Комітет по дорогоцінним металам -то

 золото  був  -приєднали  до Міністерства промисловості, зроблено

 слідуюче.  Розроблені  заходи  по освоєнню Мужиївського родовища

 золота в Закарпатті.

      На  сьогоднішній  час  були передбачені деякі заходи і коли

 вони  були  вирішені,  то  уже  в  1997  році  було би добуто...

 видобуто   700  кілограм  золота  України.  Але  нестача  коштів

 бюджетних  вимушує залучати недержавні інвестиції. Зараз Мінпром

 проробляє  це  питання  про  створення спільного підприємства на

 базі   Мужиївського   родовища,  яка  в  Закарпатті,  яке  дасть

 возможность  залучити  недержавні  інвестиції і почати видобуток

 золота  в  1997  році.  Тобто,  Мінпром тут іде тим шляхом, яким

 ідуть всі  країни в   цивілізованому  світі.

      Є  інша  пропозиція.  По  залученню  недержавних  коштів по

 геологорозвідки та видобутку на інших родовищах України. Позиція

 Мінпрому  тут  однозначна  і  стабільна. Компанія Укрзолото, яка

 зараз  сформована  постановою Кабміна по нашому... на нашу думку

 це позитивне рішення, але коли це напрямок роботи всієї компанії

 по   залученню   інвестицій   повинен   бути  як  дослідний,  як

 експеримент, то, на наш погляд, треба експеримент проводити на 3

 родовищах,  а не на всіх родовищах золота в Україні і треба, щоб

 це було  під ....  наглядом   держави.

      Питання Комісії з базових галузей та соціально-економічного

 розвитку  регіонів.  Враховуючи  кризовий  стан економічний стан

 підприємств   промисловості,   які   заходи  приймає  уряд  щодо

 стимулювання    оподаткування    базових    галузей    народного

 господарства України? І чи дасть позитивний ефект введення в дію

 поданого Закону про податок на нерухомість?"

      Я  вже  на  це  питання  відповідав. Я можу сказати, що цей

 податок на нерухомість дуже буде важким для тих підприємств, які

 мають нові і великі основні фонди.

      Ось  такий  приклад.  Ми  маємо в Кривому Розі Первомайську

 шахту  1 і 2. Це самі наші нові фонди основні. Коли ці фонди, ці

 шахти   зараз  пропонуються  до  закриття,  бо  вони  не  можуть

 виплачувати  одноразово  податки,  податок  на  землю,  а  також

 амортизаційні   відрахування.  Коли  б  ми  могли  звільнити  це

 підприємство,  наприклад,  від  податку  на  нерухоме  майно  та

 податку  на землю, то воно б працювало і забезпечувало б роботою

 60 чоловік, які знаходяться в цьому селищі.

      Питання  Міжрегіональної  депутатської  групи.  "Які галузі

 народного   господарства   є   пріоритетними   в  країні  та  чи

 проводиться по відношенню до них інвестиційна політика?"

      Міністерство   промисловості  вважає,  що  до  пріоритетних

 галузей  промисловості  слід  віднести  металургічну, хімічну як

 базові   галузі,   газову  та  видобувну,  легку  промисловість.

 Державною  програмою економічного і соціального розвитку України

 на    1996    рік    Мінпрому   установлений   ліміт   державних

 централізованих   капітальних  вкладень  в  обсязі  32  мільйони

 гривнів.  В  тому  числі,  за  рахунок  Державного  бюджету 2, 4

 мільйони гривнів бюджетних позичок 30 мільйонів гривнів.

      Я  вже  доповідав,  що  не  всі  з-за скрутного фінансового

 становища  і  ненадходження  цих  бюджетних  асигнувань,  не всі

 підприємства, які планувалось завершити, будуть збудовані в 1996

 році.  Те  ж Міністерство промисловості веде роботу по залученню

 недержавних інвестицій.

      Але  хочу  сказати: майже всі підприємства металургійного і

 хімічного  комплексу  ведуть  роботу по модернізації і створенню

 нових потужностей на своїх підприємствах.

 

      ГОЛОВА. Група МДГ, ви задоволені відповіддю?

      Будь ласка, далі.

 

      МАЗУР.  Питання  від комісії з питань екологічної політики.

 Стан  справ  з  відходом  промислового виробництва та заходи, що

 вживалися  органами  виконавчої влади щодо їх використання та як

 тарифних ресурсів.

      Створена  в  Україні  структура  промислового  виробництва

 характерезується  високу  питому  вагу  ресурсів та енергойомких

 технологій,  що  зумовили  високій обіг утворення та накопичення

 відходів  виробництва.  Рішення існуючих промислових комплексів,

 екологічних,  економічних  та  технологічних  проблем  може бути

 знайдена  тільки з використанням програм цільового підхода. Саме

 з цією метою наказів Мінпрому було прийнято заходів по створенню

 проекту  дуржавної  програми  використання  доходів  виробництва

 споживано на період до 2005 року.

      Мінпрому    в    цьому    напрямку...........   роботи   як

 інвентарізація  техногенних  відходів  та видача рекомендацій на

 перспективні   напрямки   та  їх  переробки.  Створена  програма

 знешкодження  та..........  відходів  промисловості. Ці проблеми

 знайшли   своє  місце  в  державних  програмах  -тетан  України,

 алюміній  України,  програми мідь України, програма концепцій та

 розвитку гірничого комплексу  України.

      По  Міністерству промисловості визначені головні інститути,

 які.........  головні  напрямки  по переробці відходів, створено

 координаційна  рада  з  проблеми  техногенних  ресурсів, до яких

 залучені  фахівці підприємств та інститутів, формуються галузеві

 банки данних по.......... відходів і технологій по їх переробці.

      А  що конкретно, то я можу сказати, що створені почали свою

 роботу підприємства з переробки відходів........... виробництва,

 на        Нікопольському       заводі       паросплавів       по

 виготовленню.............      з      використанням     відходів

 металургійного  виробництва по брекетуванню промислових відходів

 в    Дніпроперовську.    Працюють   виробництва   по   переробці

 супутного.........  гірничих  порід  на  Кривбасі.  Впровадження

 технологій        по       використанню................       на

 Ніколаєвському............  заводі  дозволяє  перевести  відходи

 підприємства.  Створюється  виробництво  протилізації полімерних

 відходів на Харпластмасі в Харкові, впроваджуються технології та

 устаткування  для  переробки  відходів  шкіряного виробництва на

 кормову білкову добавку.

      Запитання народного депутата України Ткаченка. Виробники на

 місцях  стверджують,  що  галузеві  міністерства  зі  вчорашніми

 методами  роботи непотрібні. Вони ні на що не впливають. А щоб у

 Києві   вирішити  якесь  питання,  то  обов'язково  треба  нести

 презент.  Що  стосується це Мінпрому. Що робиться, аби підвищити

 дієвість  його  роботи?  Що  робиться  для  того,  щоб захистити

 вітчизняного  виробника  від  іноземного  товару та українського

 ринку?

 

      МАЗУР.  Ну,  питаня  таке,  що  те  що  стосується  захисту

 вітчизняного  виробника  від  іноземного  товару та українського

 ринку,  то  я  вже  відповів  у  своїй  доповіді.  Міністерство

 безпосередньо  не  втручається  зараз  у  діяльність підприємств

 згідно  з чинним законодавством, які є приватизовані, орендні чи

 колективні,  але  здійснюють  керуючу діяльність через укладення

 контрактів  з директорами підприємства, а також через управління

 паями державної частки акціонерних товариств.

      Крім    того,    розробляється   і   виконується   програма

 реструктаризації  окремих  підприємств.  Разом з Мінекономікою з

 урахуванням  виробничих можливостей підприємств Мінпром здійснює

 прогнозні  оцінки виробництва продукції та обсяги кооперованих і

 взаїмних  поставок,  узгоджуючи це питання з потребами народного

 господарства України та експортними можливостями.

      Що  стосується  відносно презентів, то я це питання залишаю

 без  відпоівді,  бо  я на нього відповісти не можу. У мене таких

 данних нема.

      Народний депутат України Бартовська(?)

      Шановний  Валерію Леонідовичу, не розумію вашу доповідь про

 сучасний  стан  промисловості.  в  той  час,  коли десятки тисяч

 заводів  не  працюють,  ситуація в промислововсті катастрофічна,

 промисловість  дає половину ВВП, а по вашим оцінкам наблюдається

 стабілізація  хоча  по  документам, поданим депутатам Кабміном,

 за  п'ять  років  спад  промисловості  на  ці галузі перевищує в

 півтора рази .................. 41-45 років.

      Як   ви   бачете   шляхи  по  стабілізації,  які  тенденції

 стабілізації ви забезпечете?

      Ну  я  можу  сказати,  що,  дійсно, коли зрівнювати з 90-им

 роком,  то  зараз  наші  базові  галузі  працюють на рівні 40-50

 відсотків.   Але   спад  в  виробництві  вже  пизупинився  і  по

 виробництву  готового прокату металевих труб, як я у же казав, -

 відносно 1994 року, в 1995 і 1996 року є деякі збільшення.

      Зараз  ми  роуміємо,  що  такі  обсягі   продукції,  як  ми

 раніше  виробляли 41 мільони тонн прокату, Україні не потрібна.

 Більш  того,  ці виробництва були здебільш збутковими. Вони йшли

 на  Оборонний комплекс. Зараз збуту в Україні немає. І Програмою

 ьрозвитку  металургійної  галузі,  напрклад,  передбачено, що до

 2005  року  ми  будемо  мати  виробництво  прокату  на  рівні 20

 мімльйонів  тонн  -це  забезпечить  внутрішні потреби України та

 експорт, більше ми експортувати не можем, бо будуть падати ціни.

 А  до  2010 року, можливо, буде збільшено виробництво прокату до

 рівня  25  мільйонів  тонн,  але  вже  прокату  іншої  якості  -

 конкурентноспроможного   на  світовому рівні.

      По химії, по химії я вже відповідав, що в 1996 році ми мили

 збільшення  в виробництві, наприклад, по виробництву мінеральних

 добрив - це 122 відсотки. І, коли б наші сільгосптоваровиробники

 брали  ці  добрива,  то  ми зараз готові дати ще більше. У нас є

 можливсіть наростити виробництво, наростити  продукцію.

      Що  сталося?  Ми  втратили свій ринок. Втратили свій ринок.

 Структурна  перебудова, яка зроблена на наших підприємства, вона

 стосувалвсь  не  тільки скорочення чи збільшення та численості в

 об'єднанні  чи   роз'єднанні  підприємств.

      А    головне  - переорієнтація   нашого   виробництва.   Ми

 переорієнтувались  на  зовнішній  ринок.  І зараз ми, наприклад,

 продукції  металургійного виробництва експортуємо тільки прокату

 біля  9 мільйонів тонн, коли раніше не експортували зовсім. А це

 ж  валюта до  України.

      Я  вже  говорив,  що  майже  50 відсотків всієї валюти, яка

 надходить до України, забезпечується підприємствами Міністерства

 промисловості.

 

      ГОЛОВА.   Валерій   Леонідович,   вам    задавали   комісії

 запитання.  Будь  ласка,  відповідайте на ті, що надіслани вам в

 устновленому Регламентом  порядку.

 

      ____________. Шановний Валерій  Леонідович...

 

 

      ГОЛОВА.  Валерій  Леонідович,  я  ще  раз повторюю, у вас є

 запитання Аграрної комісії, -ви не відповідаєте поки що, депутат

 Ковтунця,  надісланого  10  днів  тому,  Рудого,  вибачте  мені,

 Комісії з питань охорони здоров'я і так далі. Відповідайте на ті

 питання, що у вас є.

 

      МАЗУР.  Олександре  Олександровичу, ті, що мені передали, я

 відповів.  ті,  що  ви  назвали,  в  мене  нема,  але  я готовий

 відповісти.

 

      ГОЛОВА. Валерій Леонідович, подивіться, будь ласка, це ж ті

 питання, що   давали  Уряд.

 

      МАЗУР.  Запитання від Комісії Верховної Ради з питань

 агропромислового  комплексу  земельних  ресерсів  та соціального

 розвитку  села.  Перше питання. Конкретні заходи, які вживаються

 Урядом  щодо  термінового  погашення  заборгованості  переробних

 підприємств,  отримано від сільськогосподарських та виробникових

 продукцій?

      Це  питання не до мене. Я не готовий відповісти. Це повинен

 відповісти...

 

      ГОЛОВА. Хто?  Хто повинен  відповісти?

 

      МАЗУР.   Я   думаю   той,   хто   займається   виробництвом

 сільськогосподарської, розподіленням...

 

      ГОЛОВА.   Валерій  Леонідович,  от  характерний  штрих.  Ми

 розглядаємо    про   комплекс   промисловий   питання.   Міністр

 торкається  в  основному  питань,  пов'язаних  з  металургією  і

 хімічною  промисловістю.  Це  природно.  Він  відповідає  за  цю

 галузь.  Але  ж  мова  іде про комплекс промисловий і те, що тут

 задане   запитання  про  мікробіологічну  промисловість  і  інші

 галузі, це теж  питання промислового комплексу.

 

      МАЗУР.  Олександре Олександровичу,

 

      ГОЛОВА.   Тоді  сядьте,  будь  ласка,  там  ближче,  будете

 відповідати  ви  тоді  Анатолій (............), до мікрофону. та

 ні,  просто  мікрофон там до вас не поставлений. Сідайте на тому

 місці. Да,  нехай сідає.

      Прочитайте, будь ласка, ще раз запитання, а ви послухайте.

 

      МАЗУР.  Питання. Стан справи залучення іноземних інвесторів

 у    розвитку    вітчизнянної    переробної    промисловості   в

 агропромисловому комплексі?

      Я  думаю, що у нас є тут міністр, він відповість.

 

      ГОЛОВА.  Анатолій  (............),  відповідайте. Запитання

 кажу  відповідайте   на це  запитання.

 

      МАЗУР. Як іде структурна перебудова і поновлюється розвиток

 українського автомобілебудування? Я передам тоді.

 

      ІЗ ЗАЛУ. Нічого не  чути.

 

      ІЗ ЗАЛУ. Я передам тоді?...

 

      ГОЛОВА.      Передайте тоді питання.

      Заберіть  ті  питання, що вас стосуються, а потім підійдете

 на трибуні і відповісте.

 

      МАЗУР.  Коли  можливо,  шановний Олександр Олександрович, я

 зачитаю...

 

      ГОЛОВА.  Ці  не треба читать, тільки ті, що дали відповідно

 до Регламенту .

           (Ш у м  у  з а л і)

      Тоді сідайте, будь ласка, на  місе.

      Анатолій .......... , ідіть на трибуну, відповідайте.

 

      МІНЧЕНКО.   Як   йде  структурна  перебудова  і  планується

 розвиток  українського  автомобілебудування?  Як  вирішено  долю

 "Автозазу"?

 

      МІНЧЕНКО.  Ну,  ви  знаєте,  що  зараз  ми зробили "Холдінг

 КРАЗ". У меня был буквально два дня тому назад директор. "Ходинг

 КРАЗ"  начал  становиться  на  ноги. И вместе с "Холдинг КРАЗом"

 заработает, мы приняли ряд мер, с ним заработает 62 предприятия,

 которые занимаются комплектацией.

      Второе,  мы  планируем совмесно, и, надеюсь, вы поддержите,

 создать  совместное  предприятие "Ивеко КРАЗ", который обеспечит

 выпуск  18  видов,  всевозможных  видов  техники,  я имею в виду

 автомобилей.   Это   надежные   машины   и   такая   работа  уже

 заканчивается,  и  в  ближайшее  время  будет  даже  вынесена на

 решение Верховного Совета по  созданию этого СП.

      Что  касается  "АвтоЗАЗа",  вы  тоже много, будем говорить,

 знаете.  Идут  переговоры,  я  надеюсь,  они  к  концу  года уже

 закончатся, и с "Джежнерал Моторс" мы найдем общий язык, там и с

 Кореяской  идет...  Ну, короче, идет работа нормальная, к Новому

 году будет принято решение. Вы конечно будете участвовать в этом

 решении.

      Які  галузі народного господарства є пріоритетними в країні

 та  чи  проводиться  по відношенню до них інвестиційна політика?

 Ну,   вы  знаете  прекрасно,  я  не   буду  останавливаться.  Вы

 утверджали  программу  дий  Уряда.  Там  четко  определены какие

 приоритетные  галузи  народного хозяйства, четко расписано. Если

 кто-то незнает, я  могу посторить. Но я думаю, что...

 

      ГОЛОВА.   Анатолій  Пилипович,  на  це  питання  відповідав

 Валерій Леонідович.

 

      МІНЧЕНКО. Ну, я взял то, что мне дали.

 

      ГОЛОВА.   Ну   так   я   ще  раз  кажу,  там  питання  було

 агропромислового  комплексу,  Комісії  з питань агропромислового

 комплексу. Будь ласка, відповідайте на  нього.

 

      МІНЧЕНКО. Ну, я не знаю, тогда у меня впросов больше

 нет. Я хотел бы вот что сказать, раз я вышел на трибуну.

      Уважаемые  депутаты!  Уважаемый  Александр Александрович! Я

 хотел  бы  сказать  следующее,  что  вот,  прорабовав около трех

 месяцев  в  Правительстве  после  перерыва  трех лет, я могу вам

 сказать следующее.

      Первое.    Нам   надо   серьезно   заняться   подходами   к

 управляемости  экономики. Я подчеркиваю этьо не в плане том, что

 там что-то... Но я еще раз хочу обратить ваше внимание.

      Первое. Фонд майна у нас создан и работает, я ничего против

 этого  не имею. Однако вот управлемость у нас сегодня перевалила

 за  50  процентов  предприятий приватизированных и частью, будем

 говорить,   акций,  государственной  частью  акций  у  нас  пока

 сегодня...  Я,  например,  считаю как государственный министр не

 все благополучно.

      Поэтому  мы  сейчас разрабатываем к этому, я так бы сказал,

 подходы  и  как  лучше это сделать. Я думаю, что мы найдем общий

 язык   и  мое  твердое  убеждение,  что  частью  государственной

 собственности  должны  управлять  министерства. Это специалисты,

 это... давно пора, но пока еще этого нет.

      Второе.  Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что у нас

 сегодня   практически  отсутствует  механизм  и  система  посто-

 приватизационного  сопровождения.  Я обратил бы ваше внимание на

 легкую  промышленность  и на ряд других проблем, которые сегодня

 неуправляемые и неконтролируемые в послеприватизационный период.

 Я  имею  в  виду  что?  Были, когда покупались акции, были взяты

 определенные   обязательства  и  эти  обязательства  сегодня  не

 выполняются.  А по сему и работают приватизированые предприятия,

 извините  за  выражение,   из рук  вон  плохо.

      Третье.    Правительство,   да,   действительно,   занялось

 серьёзным  вопросом  поддержки собственного товаропроизводителя.

 Вы  это  прекрасно  знаете.  И  в  программе Дней уряда и в ряде

 документов,  которые  вышли за последние время. Однако я хоч вам

 сказать,   что,   если   мы  в  ближайшее  время  не  разберемся

 серьёзнейшим  образом в финансово-банковсько-кредитной системой,

 мы  так  и  будем топтаться. А если будем двигаться, то уж очень

 медленно.

      Что я имею в виду? Сегодня создается такое впечатление, что

 экономика   сама   по   себе,   а  финансово-банковская  система

 существует   сама   по   себе.   Предприятиям   не  доступны,  я

 подчеркиваю, долгосрочные кредиты предприятий вообще, когда идет

 разговор  о  долгосрочных  кредитах,  то банки делают удивленные

 глаза. Это первое.

      Второе.  Я  хотел  бы  обратить  внимание,  что недопустимо

 кредитные  ставки  очень  высоки.  То  есть,  это целый комплекс

 вопросов,  который  сегодня  не  дает  возможности  восстановить

 финансовое  хозяйство  наших  предприятий  и  я  считаю, что это

 вопрос  заслуживает  рассмотрения специально на Верховном Совете

 или совместном каком-то заседании.

      Следующий  вопрос.  Я считаю, что надо, поскольку Верховный

 Совет  больше  влияет  на  телевидение,  радиовещание,  нам надо

 рассмотреть вопрос... Я не знаю, может, я говорю что-то не то...

 

      ГОЛОВА. Анатолій............Анатолій.......

 

      МІНЧЕНКО.  Я  считаю,  что нам необходимо обязательно найти

 место,  где  бы рекламировать собственную продукцию собственного

 товаропроизводителя.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Анатолій.................,  для уточнення. Міністр

 інформації,  призначений  Президентом,  повністю розпоряджається

 інформаційним  простором.  Я  не  кажу  про те, що Верховна Рада

 прийняла  рішення  про його, про недовіру йому, але мова йде про

 те,  що  він,  до  нього  треба  ставити  ці  питання,  бо в нас

 сьогодні,  справді,  на  телебаченні ми бачимо тільки зарубіжний

 товар,   імпортні   товари,   уже  нічого  немає  з  української

 продукції.  Тоді  виникає  питання:  ми  що,  не  будемо  нічого

 виготовлять,  ми  не  будем  рекламувать свою продукцію? Я тут з

 вами  повністю  згоден,  це  не  годиться  і  треба, щоб це була

 державна політика...

 

      МІНЧЕНКО.  Я  считаю,  что надо найти время конкретное, где

 будет идти реклама собственного товаропроизводителя.

 

      ГОЛОВА. Ставте це питання на Кабінеті Міністрів і вирішуйте

 його.

      Там  є  ще  питання  по аграрному сектору . Корішко?

 Будь ласка, йдіть на трибуну.

      Корішко Анатолій Ілліч - міністр сільського господарства.

 

      КОРІШКО А.І. Спасибо.

      Добрий день, Олександре Олександровичу, шановні депутати!

 

      ГОЛОВА. Здравствуйте.

 

      КОРІШКО  А.  І.  Поступив  запит  від  депутата Семенюк про

 розрахунки   з   товаровиробниками  переробної  промисловості  в

 питаннях  із  товаровиробником.  Я  б  розбив  це  питання  на 3

 відповіді.  І  доповідаю  вам,  що  основне  питання  в  нас -це

 розрахунки  за  державне  замовлення  під держконтракт поточного

 року.

      Як  всім  відомо  постановою 323 в березні місяці ми з вами

 затвердили  план 5 мільйонів тонн зерна, і сьогодні в державноме

 замовлення поступило 4 мільйони 473 тисячі тонн зерна. Який стан

 розрахунків?  До  1.  07  як і передбачалося постановою Кабінету

 Міністрів було надано авансів 713 мільйонів гривень, і станом на

 6.  12, а на тій неділі були проведені заліки взаєморозрахунки і

 ще    раз    прийняті   розрахунки   з   товаровиробниками   від

 хлібопродуктів.   Сьогодні   цифри   складають   такі:   залишок

 непогашених  авансів  становить 101 мільйонів гривень. Готуються

 пропозиції    уряду   щодо   провангацій   заборгованості   2666

 господарств,  це 305 тонн зерна на суму 68 мільйонів гривень. Це

 ті  господарства,  які  не  можуть  розрахуватися  за  державним

 замовлень по тим чи іншим причинам.

      Необхідно  розрахуватися нам до кінця поточного року за 862

 тисячі   тонн   зерна  на  суму  213  мільйнів  гривень.  З  них

 непродовольче  зерно -550 тис. тонн. Що уряд приймає у зв'язку з

 цим,  щоб  розрахуватися  в  установлені терміни до 1 січня 1997

 року.   По-перше,   продовжується  поставка  товаровиробнику  по

 пільговим  кредитам,  по  американським  кредитам  нафта.  І  ще

 прийшов  один  танкер, і буде віддано товаровиробнику під урожай

 цього  року  на  суму  25  тис.  тонн  палива, це буде додатково

 зараховано   біля   27   мільйнів  гривень.  Планується  віддати

 автомашини  під  державне  замовлення  товаровиробнику  по  його

 згоді  і реалізувати південно-машинобудівного заводу біля 2 тис.

 тракторів  під  державне  замовлення.

      До  кінця  року остання сума, повинний уряд розрахуватися з

 товаровиробником  і  давати  кожну  неділю  до  50 млн. гривень.

 Безумовно,  це  великі  кошти,  і  це питання в стадії сьогодні,

 кожного дня, вирішення, яким чином розрахуватись.

      Я,   як  міністр  сільського  господарства,  в  свою  чергу

 відповідаю  і  наполягаю  розрахуватися за насіння ярих культур,

 це  -8,  2 млн. гривень, і розрахуватися за продовольчі ресурси.

 Довідково  нагадую,  що питаня в стадії вирішення і не вирішено,

 це  зерно  урожаю  95  року  -126  млн. гривень, в тому числі, і

 насіння  гібридної  кукурудзи  -96  тис.  тонн на сумму 126 млн.

 гривень.

      По цьому питанню приймалося біля 10 нормативних документів,

 щоб  в кінці, решті -решт, цю ситуацію до того вирішення, яке є.

 Якщо не в змозі уряд закрити 213 млн. гривень, це те, що потреба

 товаровиробнику,  то  можливі  варанти,  якщо  буде затверджений

 бюджет під державне замовлення на 97 рік, перенести ці кошти під

 урожай  за  державне  замовлення,  під  урожай  97  року.  Це що

 стосується зерна.

      Борги   по   продукції   тваринництва.   Вони   залишаються

 законсервованими.  Продукція  споживається,  а борги залишаються

 аналогічно  високі.  Це сума за молочно-м'ясну продукцію складає

 біля 73 млн. карбованців.

      В  Міністерстві  сільського  господарства  вживає заходи по

 взаємозаліку  між  бюджетом,  тими бюджетними організаціями, які

 споживають  нашу  продукцію  конкретно  по воєнним частинам і по

 бюджетним організаціям. За неділю таких вза'ємозаліків приходить

 на 8-10 млн. гривень за м'ясо-молочну продукцію.

      Але  в  зв'язку  з  тим,  що  ціна  не  відтворювальна і не

 відповідає    собівартості,    а    набагато   вона   нижча,   і

 платежеспособність  населення  невисока, борги, на великий жаль,

 залишаються в нас 73-75 мільйонів гривень.

      з  метою  забезпечення  розрахунків  з товаровиробниками за

 вовну,  хоча  вона і не була в Державному контракті, але вона ця

 вовна  в  нас єсть, підгтовлено Розпорядження Кабінету Міністрів

 від  24. 10. 96 року. Находиться в Кабінеті Міністрів на суму 20

 мільйонів  гривень.

      Питання  до  сьогоднішнього  часу  не  вирішене,  про  що я

 сьогодні  вам  хотів би і  доповісти.

      І  останнє.  В  зв'язку  з  тим,  що державне замовлення на

 цукросировину   не   було,   була  прийнята  постанова  Кабінету

 Міністрів,   в   якій   було  б  запропоновано  регулювання  між

 товаровиробником    і    переробником   і   розраховуватися   із

 товаровиробником цукросировиною, в першу чергу цукром, мелясом і

 жомом.  Це  30 відсотків або відповідну суму коштів. На сьогодні

 розрахунки проводяться і там, де більше 30 відсотків, це питання

 регулює   Республіканська   міжвідомча   організація  і  обласні

 державні  адміністрації.

      Деякі  області  виходять  за  межі  цих  розрахунків  до 40

 відсотків. Ми вважаємо, що це питання треба реглювати в робочому

 порядку.

      Працюємо  ми над створенням ринку цукру в зв'язку з тим, що

 на  внутрішнє споживання залишилося на рівні минулих років -1, 5

 мільйони  тонн  цуру,  а  інший цукор повинен реалізовуватися за

 межі   України.   Ця  проблема  вам  відома.  Ми   відпрацьовуєм

 механізм,  щоб  біля  500  тисяч  тонн  цукру можливо закупити в

 державний  резерв,  щоб   підняти  ціну,  яка не задовільняє  ні

 цукропереробника, ні товаровиробника.

      Дякую  за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Сідайте,  будь  ласка,  Анатолій  Ілліч. Слово має

 Череп  Валерій Іванович від Комісії з питань базових галузей. За

 ним виступить Гуров.

 

      ЧЕРЕП В.І.

      Я хотів би подякувати своїх колег, хто сьогодні в залі, хто

 приділяє  багато  уваги  самому  важливому  питанню сьогодні -це

 промисловості  в  Україні.  На  жаль,  деякі  порозбігались  -це

 погано.

      Шановні  колеги,  не  випадково,  що сесія прийняла рішення

 заслухати  на  своєму  засіданні  Мінпром  України, тому що доля

 підприємств  цієї  галузі  виробництва  продукції  всієї  галузі

 складає одну третину загального   потенціалу   України.

      Сьогодні ми чекали від керівництва міністерства не тільки і

 не  стільки констатації фактів, скільки конкретних пропозицій по

 реалізації програми уряду,  затвердженої Верховною Радою.

      На   жаль,   в   поданих   матеріалах  є  велика  кількість

 статистично-цифрового      матеріалу,     який     не     завжди

 систематизований,  приведений  до єдиного ціночного еквіваленту.

 І,   практично,   відсутні   глибоко   опрацьовані   пропозиції,

 кваліфіковані  проробки  варіантів  шляхів покращення ситуації і

 взагалі господарсько-фінансової ситуації в  міністерстві.

      Я,  на жаль, як голова Комісії не поділяю оптимізму Валерія

 Леонідовича  на  кращу  перспективу  і поки що з його докладу не

 вбачаю тенденції до покращення  роботи.

      Спеціалісту  апарату  міністерства, його колезі, не вдалось

 чітко  відслідкувати  глибинні  процеси,  які  сьогодні руйнують

 технологічні  зв'язки. Більше того, ям не достає об'єктивності в

 оцінці ситуації, яка склалась  сьогодні в промисловості.

      А необ'єктивний аналіз, як правило, веде до невірних шляхів

 вирішення проблеми.

      Дозволю  собі  привести  деякі факти. Перше. Програма Уряду

 передбачає   зростання  обсягів  вітчизняного  товаровиробництва

 через  підтримку  вітчизняного  товаровиробника.  Перш за все це

 зниження   податкового   тиску  шляхом  реформування  податкової

 системи. Це повинно вплинути на зниження собівартості продукції,

 підвищення   якості   продукції   і   створення   умов   для  її

 конкурентноспроможності. Які пропонуються шляхи?

      Як  відомо,  про це йшлося у доповіді міністра, питома вага

 паливно-енергетичних ресурсів собівартості продукції, підкреслюю

 в  металургійного і хімічного комплексу занадто велика. І було б

 логічно  опрацювати заходи по скороченню енерговитрат на одиницю

 продукції.

      Про це говориться, а давайте подивимся, як же воно в житті.

 Практично  все  навпаки.  В  1990  році  витрати на 1 тонну руди

 дорівнювало  67  кіловат  годин.  Сьогодні  130  на одну третину

 більше.  Агломирату  -36,  65,  почти у двічі вищий. Виробництво

 чугуну-аналогічно  у  півтора  рази.  Труби  сталеві  -153,  282

 кіловат годин  на   тонну, тобто  майже  у двічі.

      За 5 років енерговитрати, а вони сьогодні тягнуть величезні

 кошти  по  собівартості,  від  1,  5 до 2 разів збільшились на 1

 продукції.   Чи  є  сьогодні  розрахунки,  мається  на  увазі  в

 міністерстві.  На  жаль, я таких розрахунків чітких не знайшов і

 вони не  запропонували.

      Відсутність чіткої схеми по економічному аналізу призвів до

 того,   що   доля   матеріальних   витрат   виробництв  хімічної

 промисловості  складає  сьогодні 77 відсотків, а заробітна плата

 скоротилися  до  7  відсотків. І ця тенденція продовжується. При

 скороченні   майже   в  двічі  обсягів  виробництва  численність

 працюючих   на   підприємствах  чорної  металургії  за  5  років

 залишалася   незмінною,  десь  біля  480  тисяч,  тобто  зростає

 приховане  безробіття.  Так би мовити штучна уровніловка веде до

 зниження  заробітної  плати,  до  втрати  будь-якого  стимулу до

 праці.

      Слідуюче. Аналіз показує, що за 10 місяців експорт поставок

 продукції  збільшився на 12 відсотків. При загальному зменьшенні

 обсягів   виробництва   це   привело    до   різкого  зменьшення

 внутрішнього   попиту,   а   це   важливо   для  нас.  Згортання

 внутрішнього  ринку  -це  дуже тривожний сигнал, це тенденція до

 скорочення   обсягів  виробництва  у  машинобудівному  комплексі

 країни   і  в  АПК.  тобто  в  галузях,  які  ми  ввели  в  ранг

 пріоритетних.  Ввели  пріоритетні -дії зворотні. Постає питання:

 "Може  це  вірно?"  Адже  вітчизняний  замовник гроші не платить

 сьогодні.  А  експорт -це валюта. Але приклади кажуть про те, що

 тільки   в   цьому   році   підприємства  Мінпрому  повернуто  з

 простроченим  терміном платежів в розмірі 24 мільярди доларів, а

 всього  на 01. 10. 96 року просрочена дебиторська заборгованість

 по валюті складає по Мінпрому 87 мільйонів доларів.

      Дивна  річ,  і  за  кордоном  продукція  не  оплачується, а

 відвантаження іде, і всі мовчать.

      І  ще  одна  страшна  біда  -це,  на  мій погляд, бартер. В

 мінпромі  частка  бартерних товарообміннях операцій в загальному

 обсязі  реалізації досягла 75 відсотків. 3/4 іде по бартеру. При

 чому  бартер  в  експортних  операціях теж уже підійшов до цифри

 майже 30 відсотків.  Є над чим подумать і є кому подумать.

      До  речі, цікава деталь. При скороченні обсягів виробництва

 в  чорній  металургії  навсього   0, 5 відсотків в цьому році, а

 чорна   металургія   складає   3/4  обсягів  виробництва  всього

 міністерства,   неплатежі   до   бюджету  дорівнюють  більше  30

 відсотків.  Спеціалісти  міністерства  не  змогли пояснити цього

 абсурду.  Думаю, що відповідь треба шукати якраз у цих бартерних

 операціях.  Бартер  і товорообмін, бартер замість грошей, бартер

 замість зарплати і так далі.

      Зростає   кількість   збиткових   підприємств.  Збиток  від

 виробничої  діяльності  отримало  сьогодні 267 підприємств або 3

 відсотки. А це зменшення відрахувань до бюджету.

      Шановні колеги! Взагалі деякі показники в плані виробництва

 не  підлягають  логічному  обгрунтуванню.  Як  можу  бути,  коли

 виробництво  такої  продукції,  як  амофос,  на  хімкомбінаті на

 поточний  рік  збільшилось  на  260  відсотків,  в той же час це

 становить  до  плану  виробництва  всього 50 відсотків. Абсурдна

 річ.

 

      ГОЛОВА.  Валерій  Іванович, секундочку перервіться. Я прошу

 депутатів,   від   профільних   комісій   виступають   депутати,

 звертаючись  до  Кабінету  Міністрів.  В  той час членів Кабінет

 Міністрів  осідлали депутати і вирішують свої питання з округів.

 Сядьте,  будь ласка, до залу, не заважайте слухать. Я прошу всіх

 депутатів.

      Орест  Дмитрович, будь ласка,  до  залу.

 

      ЧЕРЕП  В. І. Повторююсь. Значить, в той же час це становить

 до плану виробництва всього 50 відсотків. Аналогічна ситуація по

 виробництву  аміачної  води. Це процес, на мій погляд, зовсім не

 керований.

      На  сторінці  27  аналітичного  матеріалу  підкреслено,  що

 головна  причина  падіння виробництва в хімічній промисловості -

 відсутність  попиту на хімічну промисловість в Україні. В той же

 час це й ще один парадокс нашої економіки при забезпеченні в АПК

 хімічні  засоби  на  8-10  процентів  відсутність попиту. Це вже

 задача  для уряду, тому що вирішити систему неплатежів, провести

 взаємозалік  справа не під силу не тільки одному підприємству, а

 й  взагалі   галузі.  Це  треба  вирішити комплексно.

      Взагалі дивує мажорний настрій керівників міністерства коли

 читаєш  на  сторінці  6  тезу,  що  табличні  дані  свідчать про

 скорочення  темпів  спаду  виробництва.  Не темпи скоротилися, а

 база  відрахування  наблизилася  уже до критичної межі, до нуля.

 Тому  кожний  1 відсоток скорочення виробництва в декілька разів

 болюче  б'є  по  економічному  стану  підприємства. Адже основні

 фонди  величезні,  амортизаціонні  відрахування  дорівнюють  2-3

 відсоткам. В той же час процес зносу основних фондів дорівнює 50

 відсотків.  Про  які позитивні зрушення, про яку тенденцію можна

 вести мову, який   можна  зробити  висновок? Це  на мій погляд.

      На  наш погляд і нашої комісії, керівництво міністерства на

 якомусь  етапі  втратило  керованість  галуззю,  і, перш за все,

 втратило керованість  державною  власністю.

      Переважна  більшість  підприємств  або  приватизованих  або

 знаходиться в стадії приватизації. Міністерство не визначилося з

 своїми повноваженнями стосовно управління цими підприємствами. З

 іншого  боку, Фонд Державного майна зняв з себе відповідальність

 за  стратегію розвитку галузі і реформуванні економіки на стадії

 зміни   форми  власності.  Придумали  такий  термін  "перехідний

 період",  термін  суцільної  безвідповідальності, який влаштовує

 практично  всіх. Це, на мій погляд, недержавний підхід і Кабінет

 Міністрів  повинен  сказати  своє  слово. Адже під загрозою сама

 Програма виконання Уряду.

      Про   те,  що  процеси  в  промисловості  продовжують  мати

 тенденцію  некерованості, можливо прослідкувати на прикладі двох

 галузей: легкої промисловості, перш за все.

      В  минулому  році  Уряд,  попередній  Уряд проголосив легку

 галузь  як таку, значить, товар якої має швидкий оберт, і визнав

 її   пріоритетною.   Результати  говорять,  що  цю  ідею  просто

 спаплюжено.  За  9  місяців  саме в пріоритетній галузі найвищий

 спад виробництва: більше 20%.

      Спад  виробництва по тканинам бавовняним 90%, шовковим -95,

 трикотажу  -94,  взуття  -91%. Оце пріоритети. Головною причиною

 міністр  назвав  недобросовісну  конкуренцію  з  боку  імпортних

 товарів, так званих, "човників". Воно це є, але ж вести боротьбу

 з  такими  "човниками"  не  методом  заборони  треба, а боротися

 тільки   шляхом   зниження  собівартості  та  підвищення  якості

 продукції.

      Ми  скоро,  мабуть,  людину,  яка  буде  одягнута  в пальто

 вітчизняного  виробництва,  будемо  гуртом ловити, щоб попросити

 пальто  для  музею,  де  будуть  виставлятись, так звані, зразки

 вітчизняних товарів.

      Але ж треба не забувати, шановні колеги, що ми говоримо про

 галузь,  яка  має  найвищий рівень імпортних галузевих, значить,

 технологій, закуплених за кордоном.

      На  мій  погляд,  процес  переходу  легкої  промисловості в

 Мінпром поруч з "чорною" металургією себе не виправдав, пальто і

 чобітки  потонули  в  наших  мартенах, і про це треба говорити і

 думати.

      Зовсім  в  плачевному  стані  деревообробка  -галузь,  яка,

 практично, віддавала 100% столярних виробів будівельникам, тощо.

      За  10  місяців  спад  виробництва  скоротився  на 30-40 %,

 сьогодні  в галузі тільки одне підприємство, яке має міжнародний

 сертифікат,  галузь,  яка  на сьогоднішній день, ми рахували, що

 її,  коли  вводили  до  Міністерства  промисловості,  за рахунок

 "чорної" металургії і т. д., вона зростать буде і т. д. На жаль,

 цього не вийшло.

      Тому,  при опрацюванні питань реструктуризації галузі треба

 дуже зробити серйозні прорахунки.

      І  зовсім останнє. Шановні колеги, багато можна сказать, що

 це  сотні підприємств сьогодні з новими технологіями простоюють,

 і  в  той  же  час, ви дивіться, я зробив вчора аналіз: в стадії

 будівництва   потужності   по   випуску  ста  тисяч  поліетилену

 в.............   В   Стебницькому   хімічному   виробництві  теж

 мініральні  добрива.  Опять  стоять  виробництва,  в  той же час

 будуються  на лісокомбінаті........ виробництва по деревообробці

 і  так далі. Я, як будівельник, як людина, яка теж піклується за

 будівництво,  задаю  собі  запитання:  коли  ті виробництва, які

 сьогодні  використовуються  потужності  на 30-40 відсотків, туди

 треба вкладать, на їх реструктуризацію, на їх оновлення, на нові

 технології,  а  не  продовжувать  викладати  гроші в незавершене

 будівництво, які дадуть отдачу через декілька років.

      Закінчую   зовсім.  На  жаль,  ми  сьогодні  тільки  можемо

 заслухати  керівника міністерства і прийняти до відома. Я думаю,

 що  ви  вже казали, треба все-таки технологію процесу заслухання

 дня  уряду,  і  наш  документ,  Регламент розглянути так, щоб ми

 могли  не тільки побалакати, а приймати рішення і давати оцінку.

 Дякую за увагу.

 

       ГОЛОВА.  Валерій  Іванович,  ви  ділите час, відведений на

 обговорення  цього  питання,  як Попандопало одержує, пам'ятаєте

 це? Із ящика казав : 13 хвилин замість 5.

 

      ЧЕРЕП.  Я побачивши сьогодні у нас відсутні Анісімов, він в

 Москів.  Так  я  подумав,  що,  мабуть,  його слова я озвучив на

 трибуні.  Дякую  за  увагу. По ділу можна інколи і хвилину лишню

 сказати.

 

      ГОЛОВА. Гуров , будь ласка. Прошу три хвилини.

      Скільки ви хочете? Так до 5 хвилин по Регламенту.

 

      ГУРОВ.  Регламент,  это ж дело такое. Мы его сочинили, мы

 его можно скорректировать.

 

      ГОЛОВА. Володимир Михайлович, скільки вам треба?

 

      ГУРОВ. Минут 10.

 

      ГОЛОВА. Я прошу ,будь ласка, лаконічно.

 

      ГУРОВ.   Лаконично   будет.   Гуров,   Кривбассовский   90,

 Днепропетровская  область.  Прежде  всего,  я хочу начать с того

 вопроса,  Александр  Александрович,  это время как раз вы мне не

 учитываете,  на  счет  того,  как  вести  дальше  День Уряду. Вы

 посмотрите, что делается.

      Вот есть перед нами постановление Кабмина ь1276. Называется

 оно   "Про   розподіл   функціональних  повноважень  керівництва

 Кабінету  Міністрів".  Вы  найдите,  это  свежее  совершенно, вы

 найдите  в этом розподілі, вот она, слово "металлургия, горняк",

 дальше  и так далее и тому подобное. Нет здесь ни вице-премьера,

 который  отвечает за это дело, потому что не хватает у нас вице-

 премьеров.   А   раз   нет   конкретной  ответственности  и  нет

 конкретного  дела, я говорю об де-юра, вот юридический документ,

 в  этом  документе  нет  ни вице-премьера, есть ответственный за

 памятники,  настоящие,  будущие  пьедесталы,  есть  за податкову

 систему  -за  все, но нет человека в Кабинете Министров, который

 отвечает  за  промышленность. И я считаю, что с сегодняшнего дня

 такой   человек  должен  юридически  появиться.  Ибо,  если  нет

 хозяина, то в этом хозяйстве толку нет.

      Поэтому  за промышленность сегодня выступал Мазур, а должен

 был   быть,   выступать   за   всю  промышленность,  не  министр

 промышленности,   куда   входит   металлургический  горно-рудный

 комплекс, а должен был выступать вице-премьер, отвечающий за это

 дело.  Тогда  не  надо  было  б  играть эту комедию, что один не

 знает, второй не понимает, а третий не отвечает.

      А  теперь,  что  касается  по  делу  и  по  повестке дня. В

 предверии   окончательного   рассмотрения  бюджета,  который,  я

 надеюсь,  где-то  в  ближайшее  время все-таки правительство нам

 даст  на  рассмотрение  окончательное, я хочу сказать следующее,

 что  очень  актуально  и  правильно  сделал Верховный Совет, что

 заслушал,  в  частности,  отчет,  будем  говорить,  Министерства

 промышленности. И обкясняю, почему.

      В  это министерство входят 5 подотраслей, которые важны для

 Украины,  как  пальцы  на  руке.  Пять пальцев и пять отраслей в

 Министрестве   промышленности.   Но  все-таки  среди  всех  этих

 пальцев,  среди  всей  этой  прмышленности,  как  говорил Кузьма

 Прутков:  "Надо  смотреть  в  корень".  Есть  основная,  которая

 называется горнорудная промышленность. И обкясняю почему.

      В проекте бюджета 97 предоставлен торговый баланс, который

 имеет  отрицательное  сальдо, если все внимательно смотрели его,

 минус  1 миллиард  гривен,  долларов  вернее.

      Из  9,  1  миллиарда  плюсов, плдюсов 4 миллиарда отводится

 Министерстсву  промышленности,  который состоит 3, 5 миллиарда -

 это  Горно-металлургическый комплекс  и 0, 5 миллиарда -это наша

 химия.

      Поэтому,    что    же    Горно-металлургический    комплекс

 представляет  собой?  Это  прежде  всего  сырьевая база, которая

 называется  Кривбасовское  железнорудное месторождение. Есть это

 месторождение,  живет  и  здравствует,- будет  жить  наша горно-

 металлургичсекая  отрасль.  Погибнет - ничего  у  нас  с вами не

 получится.

      А  понятие  о  Кривбасовском  месторождении у депутатов, не

 говоря  уже  о населении отсальном Украины, следующее. Как вчера

 меня  один  депутат  спрашивыает:  "А что, там, говорит, и шахты

 есть?" Я   говрю: "Да,  есть  шахты и  очень много там  шахт".

      Поэтому,  я  с  завистью и человеческой  и профессиональной

 всегда  завидую  Донбассу.  Может  быть,  там  и  не  всегда все

 получается,  может  быть  там  не то и делается, но оно звучит и

 каждый знает,  что Донбасс - это  уголь.

      Так  я  и  обкясняю,  что  Кривбасс -это красный уголь, это

 руда,  это черная металлургия, это то, что даст нам в дальнейшем

 Украине  силу  и процветание.

      Но   есть   одна  небольшая  разница.  Если  Донбассу  -это

 совершенно правильно, надо дать дотацию, это такое производство,

 и  строчкой  отдельной стоит один миллиард, и надо его, я думаю,

 утвердить   в   обязательном   порядке,   то   Кривбасс  -совсем

 противоположная отрасль. С него должны  взять.

      И  поэтому, депутаты, я прошу очень внимательно отнестить к

 моему  выступлению.  Потому  что у меня есть полная уверенность,

 что  строчка  будет записана для Донбасса, но Кривбасс не сможет

 дать  эту дотацию. И обкясню, постараюсь почему.

      На  мой  взгляд,  с  задачей этой не справится прежде всего

 Кривбассовсокое  месторождение.  Оно  состоит  из  32 миллиардов

 тонн,  которое  нас поило, кормило, и в дальнейшем, так сказать,

 Криворожское    месторождение    будет    давать   жизнь   нашей

 промышленности.

      На   небольшом   сравнительно   куске   украинской   земли,

 расположенной по длине рудного тела находится 18 мощнейших шахт,

 5 горно-обогатительных комбинатов, строится рядом, на расстоянии

 30  километров еще монстры европейского значения............, на

 которые  в  1997  году планируется выделить 300 миллионов гривен

 для окончания работ первой очереди.

      На  этой  территории  расположен  гигант черной металлургии

 Криворожсталь,  коксохимический  завод, цементный завод и многие

 дрыгие   предприятия,   обслуживающие  этот  комплекс.  Эти  все

 предприятия   кроме  страшнейшей  экологической  картины  давали

 трудящимся  и  средства  для нормальной человеческой жизни. Труд

 должным образом должен оплачиваться.

      И  правительство СССР понимало, что за все нужно платить: и

 за  экологию,  и  за нечеловеческий труд, и всегда выделяли этот

 Кривой Рог  отдельной  строкой  по обеспечению.

      В  1985  году  вышло  Постановление  ь667  про  заходи щодо

 подальшого  розвитку  в  1986-1990 роках міськогого господарства

 міста Кривого Рогу.

       В  1991  роду  вышло  Поатсновление  ь70  про першочергові

 заходи  задоволення  соціально-єкономічних проблем міста Кривого

 Рога.  А  вот за 5 лет самостоятельности Украины по Кривбассу не

 было ни одного важного решения правительства.

      В  программе (............), правильно, на словах у нас уже

 кое-что появилось. Вот святая книга, которую называю  "Программа

 действия  Кабинета  Министров".  Мы  с  вами  ее утвердили и эта

 прграмма,  которая  должна  осуществляться.  Здесь записано, что

 надо  обкединить  Криворожсталь, Коксохим и всего в один монстр,

 который,  как  говорил,  наш министр даст то, то-то, то-то, даст

 сплошные блага.

      Что  же  получается  на самом деле, мы как криворожане, как

 законопослушные, вышло постановление Кабмина и выпало первые два

 пункта,  то  есть  обкединили,  заимели  печать, и на этом все и

 кончился  эксперемент.

      Третий  пункт,  по  которому  надо было провести ряд мер по

 рекструкторизации   долгов   для  того,  чтобы  расчистить,  так

 сказать,  площадку  взлетную  для  этого  предприятия,  не  было

 сделано.  И  сейчас генеральный директор вновь созданного горно-

 металургического   комбината  бегает  как  мальчишка  от  одного

 министра  к  другому,  показывает  постановления. А они говорят:

 "Ну,  и что, что там есть постановление. Оно выходит за правовое

 поле".

      Я  обращаюсь  к  Кабинету  Министров.  Если  все выходит за

 правое  поле,  то  как же вы можете издавать такие постаноления?

 Как  же могло случиться, что сейчас в Крамрагу катастрофа. Я еще

 раз  овторяю,  я  не  хочу  затушовывать  это  дело. Не знает ни

 дерекция,  ни  трудящиеся,  что  дальше  будет  через день. А вы

 спокойно  сидите  и  говорите:  "Это  не в правом поле". Как это

 Украина  не  в  правовом  поле?  Если  то, сыграйте назад, дайте

 отбой,  как  было,  так и будет. Но тогда я вас спрошу: "Так для

 кого  записана программа: для депутатов или для правительства?".

 Я  думаю, что все-таки    для  исполнительной власти.

      И  если в ближайшее время этот вопрос не будет решен, я вам

 хочу  сказать:  последствия  в  Кривбассе очень будут серьезные.

 Знаете,  как  "Бородино":" Мы долго молча отступали". Но гдето э

 надо понять, что терпению человеческому уже конец пришел.

      И.......   я   обрашаюсь  к  министру  экономику,  министру

 финансов,  да, хорошо держать деньги в закроме и никому не дать.

 Но  если  этот  впорос  Кривбасса  не  решите, последствия будут

 серьезные.

      А теперь...

 

      ГОЛОВА. Спасибі.

 

      ГУРОВ. Нет, еще... Минутку.

 

      ГОЛОВА. Володимир Михайлович, я вас дуже прошу.

 

      ГУРОВ.  И  второй вопрос. Еще более более серьезный вопрос.

 Это  вопрос,  который  касается  рудного  Кривбасса.  Там это на

 только  горно-металлургический  коомплекс. Я вам сказал на какой

 площадке   что   находится  -богатство  Украины.  Я  думаю,  что

 партриоты Украины меня прослушают до конца.

      Так что делается с шахтами. Вдумайтесь, 15 шахт глубиной до

 полтора  километра  каждая.  Уже  5  шахт  закрыли.  Ну это были

 малюски,  так  сказать,  200-300  метров. А десять шахт, которые

 являются  гордостью  Кривбасса,  стоят. Из них 3 надо закрывать,

 потому  что...,  ну, это было для монстра, для СССР. Для Украины

 они сейчас просто для такого количества руды  не подходять - это

 Саксаганьшахта, это "Артем", это "Первомайская".

      Но   спрашивается,  как  их  закрывать?  Ведь  Криворожское

 месторождение  -это  не  просто руда, это живой организм. Сверху

 город  Кривой  Рог - 800  тысяч, а внизу на километровой отметке

 реки озера, свои сообщения, только нет еще там тролейбусов.

      И   спрашивается.  Ни  один  институт  не  берется  за  эту

 прорблему,  ни  одни  академики......,  у нас даже в Кривом Роге

 семь  институтов,  не берутся за эту проблему. А как закрыть эти

 шахты,  где  найти  те деньги,  хотя бы немножко компенсировать,

 так  сказать, трудовому человеку за его труд, потому что закрыли

 "Саксагань",  а  четыреста  человек людей, которые покалечены на

 протяжении  многих  веков,  дней,  они  не  имеют  никакой,  так

 сказать, компенсации.

      Поэтому я еще раз с этой трибуны заявляю.

      Первое. Надо чтобы в Правительстве за эту жемчужину -горно-

 рудный  Кривбасс  кто-то  персонально  отвечал  на  уровне вице-

 премьера.   Это   раз.   И   во-вторых,   обратите  внимание  на

 Кривбассовское  месторождение.  Мы  его  можем в ближайшее время

 потерять. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати!

 Члени  Кабінету  Міністрів!  Володимир  Михайлович  перебрав час

 майже  втричі,  відведений  йому за регламентом, але він говорив

 про  ті  болючі питання, які справді підтверджують іще раз, що в

 Україні   немає   власної   промислової   політики.   І   навіть

 організаційно  це  визначено,  передбачено  тим,  що  сьогодні в

 Кабінеті  Міністрів  персонально  за  це  не відповідає на рівні

 віце-прем'єра,  як  було  завжди  в  уряді. Перший віце-прем'єр,

 віце-прем'єр.  Один  з  них  відповідає за промисловий комплекс,

 другий  -за  агропромисловий  комплекс. Сьогодні цього немає. Ми

 бачимо,  що інформація була таким чином розрізнена не комплексна

 і  аналіз  ведеться  таким  же  способом.  Так  не може бути. Це

 очевидно  перший  висновок, який потрібно зробити із інформації,

 котру  ми  сьогодні  заслухали.

      У нас ще по 3 хвилини. Будь ласка, Чукмасов і Шевченко.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Чукмасов   оголошений,   почекайте   хвилинку.   Почекайте.

 Оголошений  Чукмасов. І виступите  ви, якщо є в  плані.

 

      ЧУКМАСОВ.

      Уважаемые  депутаты!  (...........) правильно сказал сейчас

 Председатель   Верховного   Совета,  що  действительно  странная

 картина  получается.  Не  хочу обидеть аграриев сегодня, но имея

 одно  Министерство  сельского  хозяйства, мы имеем сегодня вице-

 премьера  по  сельскохозяйственной  политике  и  партию.  Ну это

 мощная  конечно...

      Промпартии еще нету, к сожалению, но хотелось бы обратиться

 и  к  Кабинету  Министров  и  к премьеру. Все-таки нужно придать

 статус  сегодня министру государственного, который сегодня есть,

 чтоб  все-таки  это  была должность вице-премьера. Это должность

 заслуживает  сегодня  по обкему тех задач, которые стоят сегодня

 перед  тем  сектором,  которым  руководит  Анатолий  Калинкович.

 Конечно  нужно,  чтоб  статус  этого человека был гораздо выше и

 естественно  будет   и  больше отдача.

      К сожалению, нельзя сказать это об руководстве Министерства

 промышленности.  Падает  у  нас производство, но еще и с большей

 скоростью    падает    и    уровень   руководства   Министерства

 промышленности  за  последнее  время.  В общем-то, чем дальше мы

 меняем  министров,  тем,  в общем-то, меньше компетенции, меньше

 дела, и в общем-то, больше шумихи.

      К   сожалению,   Министерство  промышленности  сегодня  как

 основной  должник по бюджету, а мы с вами здесь кроили расходную

 часть  бюджета,  и  никто еще сегодня не ответил за невыполнение

 бюджета  1996  года.  И  я считаю, что при принятии бюджета 1997

 года  должны  быть  адекватные меры предприняты и Президентом, и

 Правительством  к тем министрам, которые не обсеспечили доходную

 часть бюджета, и тем самым сорвали один из самых важных законов.

      Масса    програм    сегодня    ведется    в    Министерстве

 промышленности,  вот  сегодня  упоминал здесь Валерий Леонидович

 Программу  и  "Золото  Украины",  которая также пока находится в

 плохом  положении,  Программа  горно-металлургического комплекса

 "Алюминий",  "Титан", но ни одна из програм не подтверждена и не

 подкреплена   финансовым   механизмом.   Можно   написать  любую

 программу   красивую,   изложить  ее  на  бумаге,  но  если  нет

 финансового механизма, эта программа не будет дееспособна.

      Я  бы  хотел  коротко  реплику еще одну все-таки и министру

 сказать.  Он отвечал на вопросы по Программе " "Золото Украины",

 но  дискуссия  у нас идет довольно-таки длительная: что лучше СП

 или    государственная   компания,   которая   взялась   бы   за

 инвестирование этих проектов. Я думаю, что все-таки будет решать

 это Правительство, а не в этом зале, этот вопрос. Но не хотелось

 бы,   чтобы  все-таки  министр,  когда  приводит  такие  данные,

 немножко передергивал факты.

      Ну, и что касается в общем отчета. Александр Александрович,

 конечно,  какие-то,  кроме  "прийняти до відомо", я тоже считаю,

 что  при  следующих  таких докладах Кабинета Министров мы должны

 иметь  право  хотя  бы  высказывать какое-то мнение, а не просто

 "прийняти до відома".

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Шевченко. Потім - Кожушко.

      Я ще раз звертаюся до вас, ми затвержили положення про День

 Уряду,  відповідно до цього положення йде розгляд цього питання.

 Там  інформація дається. Не для розгляду, якщо потрібно приймати

 якесь   рішення,  вносьте  в  порядок  дня,  як  це  передбачено

 процедурою.  А  зараз  йде  інформація  від профільних комісій і

 думки з цього приводу. Будь ласка.

 

      ШЕВЧЕНКО.  Шановні  народні депутати, я думаю, зараз в залі

 знаходяться   в   основном  ті  депутати,  яким  небайдужа  наша

 промисловість,  яка  є  основним  постачальником  отих фінансів,

 валюти, копілкою нашої держави. На самому ділі справа така. Якщо

 добре  проаналізувати  ту доповідь, яку зробив міністр, то можна

 прийти  до  таких  висновків. Спад виробництва за 5 років є в 2,

 2   -2,   5   разів,  і  прибутковість  підприємств  зменшилася,

 вдумайтеся  в  цю цифру взагалі, в 10 разів. В 10 разів, тобто з

 промисловістю  взагалі  коїться зараз те, щоб ми встигли зробити

 вигільною промисловістю.

      Яким   чином   це  досягається  або  вже  досяглося.  Треба

 повернутися  до  двох причин. Це скоїлося в 1994-1995 році, коли

 як  ви  можете  згадати,  на  протязі  цілого року був тимчасово

 виконуючий  обов'язки  прем'єр-міністра і взагалі був тимчасовий

 уряд.  В тому році всі підприємства промисловості були ошукані з

 обігових коштів. І зараз, коли міністр з таким пафосом докладає,

 що  експорт  промисловості  в  1996  році  збільшився  на  12, 3

 відсотки при падінні обсягів виробництва на 1, 6 відсотка. То це

 ще  додатково  підтверджує  той  факт,  що  на  Україні нема вже

 підприємств,  які  спроможні  купити  оту  уменшину  в 2, 5 рази

 продукцію  підприємств.  Тобто  не  тому,  що  у  нас багао тієї

 продукції, як Верховна Рада минулого скликання затверджувала, що

 у нас багато, і Юхновський в тому числі.

      Багато  металу у нас, багато у нас вугілля. Но зараз ви вже

 знаєте,  що  вугілля  у  нас  нема і уже метал завозиться в нашу

 державу. Тобто нема обігових коштів.

      Далі.  Чому  Міністерство  промисловості  хоче  вбити нам в

 голову,   що   основною  причиною  такого  взагалі  положення  є

 відсутність  чинного  законодавства?  Я  ніяк  не  згоден з цією

 тезою,   тому   що  в  прошлому  скликанні  Верховної  Ради  від

 міністерства  в  обличчі Кабінета Міністрів ніяких пропозицій не

 було на те, щоб поліпшити це законодавство. І в цьому скликанні,

 коли  тут  вже є депутати Верховної Ради, колишній міністр, який

 бачив  себе в свій час і зараз, мабуть, баче і в посаді прем'єра

 і в посаді президента і таке інше.

      Але  пропозицій  же  нема,  не  взіраючи на те, що постійна

 Комісія  з  питань  базових  галузей  неодноразово зверталася до

 міністерства  -давайте  ж  цю  пропозицію. Що вам мішає керувати

 промисловістю?   Ну   взагалі,   якщо   казати,   то   поєднання

 метелургійної  промисловості і легкої в одні руки, ну, це тільки

 можна   зробити,  якщо  всього  керівника  хочуть,  ну,  зробити

 керівника Всесвітноього так банку або якоїсь великой міжнародной

 організації.

      І   ці   дії   Мінпрому  я,  як  бувший  керівник  великого

 підприємства, розцінюю просто як байдужість і безвідповідальніст

 до  всього,  що відбувається в нашій державі.

      І...  підкріпленням цієї моєї думки є наступне. Ну, скажем,

 виступав  от  Гуров,  ми  рідко  з ним тут виступаємо і займаємо

 ваше, так сказать, ваш час. Но вдумайтесь тільки -самий могутній

 металургійний  комбінат,  яким є "Криворіжсталь", це самий, саме

 велико  підприємство  в  бувшому  Радянському  Союзі  по випуску

 товарной   продукції.   Півроку  не  затверджувався  генеральний

 директор   цього   комбінату,  коли  усунили  з  посади  бувшого

 директора.

      Або  те,  що  робиться  у  нас  в  ціновій  політиці.  Ви ж

 дивіться,  все  підвищується і підвищується до тих пір на гаслах

 того,  що  все  ми  все  включаєм  в  собівартість  і ціну вашої

 продукції,  коли...  до  тих  пір,  поки  ціна  нашої  продукції

 металургійної  не  стала  в  1, 5-2 рази вища за світові ціни. І

 зупинили   повністю,  значить,  потребність  цієї  продукції  на

 Україні.

      В  заключення, шановні депуати, хоч сьогодні в нас шановний

 Голова  Верховної  Ради  каже,  що  ми  не той час, коли вносити

 пропозиції, але пропозиція в мене одна. І якщо не сьогодні, я її

 внесу  завтра  і  в  письмовій  формі.  Але  нам треба  негайно,

 негайно,   тому   що  уже  ви  чуєте  в  наших  засобах  масової

 інформації,  уже роздаються запитання і відповіді: чи все гаразд

 між Президентом і Прем'єром?

      Відповідь  поки  що  позитивна  -"гаразд".  Але  це  вже не

 гаразд, коли такі питання закидаються.

      Тому  треба нам негайно доручити Кабінету Міністрів, нашому

 Уряду,  щоб  на  протязі  місяця  внесли  в Верховну Раду проект

 Закону  України  про  відповідальність  вищих  посадових  осіб і

 членів Уряду  за наслідки своїх дій.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Володимир.........,  спасибі,  це норма Закону про

 Кабінет Міністрів, його треба  скоріше приймати, готувати.

      Будь  ласка, Олександр Михайлович Кожушко -голова Комісії з

 питань паливно-енергетичного комплексу.

 

      КОЖУШКО.  Уважаемые  коллеги,  я  внимательно  слушал отчет

 уважаемого  министра Мазура, и считаю, что четкого, конкретного,

 раписанного  по  месяцам  графика по выходу экономики вверенного

 ему министерства нет.

      Есть  общие рассуждения и откровенный "плач в жилетку", что

 и стало нормой при отчете любого министра.

      На  мой взгляд, они и не могут при нынешней ситуации больше

 сказать. Почему - я скажу ниже.

      А  ситуация  в  отрасли  этой  сложилась,  на  мой  взгляд,

 катастрофическая.

      Я  приведу несколько данных по производству важнейших видов

 промышленной продукции по министерству.

      В   1990  году  (производство  чугуна  я  буду  называть  в

 миллионах  тонн)  -44,  9,  в 1995 -18 (проценты сами считайте).

 Сталь  (в  миллионах  тонн)  -52,  6-22, 3, прокат -45, 4-17, 8,

 стальные трубы -6, 5-1, 6, кокс -34. 7-15, 8, товарная руда -105

 50  и  7,  цемент  -22,  4  7  и  6, кирпич -94 и 2, миниральное

 удобрение -5, 1 2 и 2.

      Как   вы   слышали  с  отчета  министра  спад  производства

 продолжается в нынишнем году. А если посмотреть на всю экономику

 с  точки  зрения валового дохода не человека, то ввп в 1985 году

 составлял на одного гражданина Украины 3900 долларов США, в 1995

 году  680  долларов  США.  Ожидается  в 1996 году где-то 500-520

 долларов  США.

      Если    посмотреть   государственный   долг,   я   посторяю

 государственный  долг  государства, внешний и внутренний, потому

 что  во всем мире считают этот долг один, а у нас только считают

 (............).  С  учетом  долга  по вкладам граждан Украины он

 составляет  140  процентов  ввп  запланированого  на  1997  год.

 Вопросы,  как  говорится,  излишни.  Там,  где 45 процентов долг

 государства,  экономика  не  может  работать.  В чем же причина?

 Министр  не  сказал.  Я  должен  сказать:  наши  министры,  есть

 уважаемые,   тали   заложниками   того  положения  экономических

 направлений,  как  вы  помните  утвердили,  где подрывалася роль

 министра.

      Я  считаю, что в настоящее время в нашей стране есть кризис

 национального управления экономикой или другими словами рыночная

 стихия,  лобистские  интересы  и  грабеж  багатства  страны  под

 лозунгамы:  "Что  не  запрещено  -все  разрешено".  Продолжается

 дезорганизация   производства   под   лозунгом   демонополизации

 производства,  то  есть  устранения  государства  от  управления

 экономикой,  утверждая иллюзию, я повторяю, утверждая иллюзию на

 автоматическое  рыночное  регулирование. Это ошибка, глубочайшая

 ошибка,  если  сказать  можно  больше.  Свидетельством тому есть

 отрасли,   где   уже  100  процентов  произошло..............  и

 приватизация, и кризис, и спад производства в этих ораслях самый

 большой.

      Министер  сказал,  что  он  не  может  полноценно управлять

 отраслью,  потому что сечас существует, как вы знаете, три формы

 собственности:   государственная,   есть  смешаная,  где  частка

 государства 25 и 30 процентов, а сейчас такое 60 процентов, и он

 не  знает,  что  там  делается,  на  кого  работает  эта  частка

 государственная 25 процентов.

      Если смотреть  из  справочника,  который  здесь есть, - это

 ...........     экономика     Украины,    то    общий    процент

 приватизированных  предприятий  в  черной металлургии составляет

 57, 2,  а  процент производства с этой справки  говорит - только

 24, 9 - это очень плохо.

      Уважаемые   коллеги!   Я  государственник,  не  демагог,  а

 государственник. И считаю, что без четкого государственного всех

 форм   власности   нам   экономику  не  поднять.  Чтоб  не  быть

 голословным,  я  вам  приведу  из своей жизни пример. Металлурги

 знают,  то  все  время  главным критерием производства тех видов

 продукции,  которые  я  назвал,  стали,  металла  и чугуна, було

 производство   кокса.  И  работая  начальником  дороги,  было  9

 коксохимических  заводов, которые отправляли 40 составов в сутки

 кокса.  И от, несмотря на то, что были экономические там способы

 управления,  за четкость подвода этих составов к коксохимическим

 заводам,   за  что  получали,  было  четкое  управление.  И  вот

 управление   сводилось  к  тому,  что  у  меня  было  120  тысяч

 подчиненных,  9  заместителей. Но если на 30 минут с Авдеевского

 коксохимического    завода   уходил   состав   позже  то ли   на

 Приднепровье,  то ли в Азовсталь, то ли в Иллича, меня, несмотря

 на  какое  время,  должны понять и я должен был принять меры для

 того, чтоб не остановить печь.

      А  что  делается  вот  сейчас у нас. Вы посмотрите, министр

 говорил, что он получил этот самый, в связи с тем, что запретили

 вывоз  металлолома  и  спрашиваем:  "Металлолом есть на заводе?"

 "Нет".  А  нам  пришел  приказ зап(...........). Нормальным было

 постановление.  Сейчас снять этот запрет, а шкиряны изделия тоже

 есть, пришел. Мы его должны рассматривать, снять. То есть, мы не

 защищаем  своего  товаропроизводителя.  Я,  товарищи,  хотел  бы

 обратить  внимание  министра  и  на  то, что сейчас министерство

 является главным должником железных дорог. 217 миллионов гривень

 за   перевозки  грузов,  что  является  50  процентов.  Если  мы

 остановым   и  железные  дороги,  мы  полностью  остановим,  как

 говорится,  производство.

      Что  я предлагаю? Первое. Правительству Украины определить,

 что  же  произошло у нас с экономики с формами собственностями и

 дать  пакет  документов.  Управлять  государство  должно  быть в

 интересах  тем иммуществом, которое есть, независимости от формы

 собственности. Все работать  должны на государство.

      Второе.  Пересмотреть  систему обеспечения энергоносителями

 наших   предприятий   и   старны   в   сторону  государственного

 регулирования,  я  повторяю.  Не  посредников,  государственного

 регулирования.

      Дальше.   Я  являюсь  сторонником  активного  использования

 дополнительных   национальных   денег   в  разумных  пределах  и

 противником  лозунга "Эмиссия приведет к социальным потрясениям,

 международные  кредиты - это  наше спасение".

      Международная     практика     показывает     необходимость

 инвестирования      национального      производства     выпуском

 дополнительной   массы   денег  до  необходимого,  что  приведет

 вливания их в экономику будет даже противостоять эмиссии.

      Следующий   вопрос.  Внешнеэкономические  контракты  должны

 обязательно  в  порядке  согласовываться  с  Правительством,  не

 отдельными  лицами  подписываться,  и  с  обязательным  участием

 Министерства  экономики,  Министерства  финансов и министерства,

 которые преедлагают.

      И  последнее.  В  целях  защиты своего производителя ввести

 повышенные   налоги   на   импортные   товары,   которые   могут

 производиться в стране. Все это даст подкем экономики, на 10-15%

 даст  внос  в бюджет, тогда хватит денег и на бюджетную сферу, и

 на  вот  этих  стариков,  и  детей, и школьников, которые мы все

 время рассматриваем.

 

      ГОЛОВА. Ми завершуємо розгляд цього питання.

      Василь  Васильович,  коротко тільки, два слова. Будь ласка.

 Перший віце-прем'єр Дурдинець Василь Васильович.

 

      ДУРДИНЕЦЬ  В.  В.  Шановні  народні  депутати,  сьогодні  у

 виступах  окремих депутатів, да і Олександр Олександрович про це

 сказав,   що   постановою   Кабінету   Міністрів   дає  розподіл

 функціональних  обов'язків  між Прем'єр-міністром, віце-прем'єр-

 міністрами,   немає   посади   віце-прем'єра,   який  займається

 питаннями промислової політики.

      Я хочу вас інформувати, що, крім постанови, яка називалась,

 є Постанова Кабінету Міністрів від 28 вересня цього року ь 1 187

 "Про  державного  міністра України з питань промислової політики

 та паливно-енергетичного комплексу".

      Ви    знаєте,   що   кількість   віце-прем'єрів   визначено

 Конституцією.  І в зв'язку з великим обсягом роботи, то розподіл

 проведений  відповідно  до положень Конституції, але з огляду на

 важливість  питань,  які  покладені на цю галузь, ці галузі, які

 зараз обіймає державний міністр з питань промислової політики та

 паливно-промислового    комплексу,    прийнята   ця   спеціальна

 постанова,  де  чітко визначно функціональні обов'язки. Я про це

 хотів вас інформувати.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі,  Василь Васильович. Я не буду коментувать

 ваш  виступ,  бо  ми  можемо  тоді  дійти  до  запитання,  як  у

 Конституції  не  передбачено  державний  міністр,  а в постанові

 Кабінету  Міністрів  відведений. Але це інше питання, то питання

 закону  Кабінету  Міністрів.  Я  думаю,  що ми будемо розглядати

 його,  а  пізніше  повертатися  до нього, бо мова йде про те, що

 якщо  питання  промилового  комплексу  інформується з боку уряду

 Верховна  Рада  і  громадянство  України, то треба, щоб той, хто

 відповідає за комплекс, а не окремий міністр, доповідав. Бо мова

 йде про зв'язок між галузями. А коли ми зараз торкнулися питання

 цей  тиждень і наступний тиждень буде присвячений бюджету, то ми

 бачимо,   що   в  тому  занепаді,  який  є  в  промисловості,  в

 агропромисловому комплексі, криються всі біди бюджетної системи.

      Зараз  ми  розглядали  питання  стан справ в освіті, звідти

 воно  починається.  Вчителі не одержуються зарплату за те, що не

 працює  промисловість, агропромисловий комплекс і його складові.

 Так же?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре  Олександровичу,  давайте так. Є

 положення про день уряду, і мабуть тоді, коли формується порядок

 денний,  давайте  визначати з керівництвом Кабінету Міністрів і,

 мабуть,  в процесі розгляду вже не будуть виникати ці питання. Я

 думаю,  що  це  питання  так. Давайте ми його знімемо на стадії,

 коли формується питання і доповідач.

 

       ГОЛОВА.  Правильно, саме тому і хотів би, коли раніше вам,

 своєчасно   надійшли   пропозиції,   будь   ласка,   з'ясовуйте,

 визначайте,  це  не  функція  Верховної  Ради. Ми не повинні вам

 диктувати. Будь ласка.

      Слухається  питання  про,  одну  хвилинку. Зробить доповідь

 міністр,  а  потім піде на перерву, підемо на перерву, подумаємо

 ще  раз  над  запитаннями.  Надзвичайно  болюче питання про стан

 справ   в   освітянській   галузі.   Слово  має  міністр  освіти

 Згуровський  Михайло  Захарович.  Після нього коротку інформацію

 зробить ........... Іван Фердорович.

      Будь ласка. І на запитання будуть відповідати разом.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 народні  депутати,  моя інформація складається з двох частин. 1.

 Аналіз   стану   освіти   та   винисення   на  ваше  обговорення

 невідкладних заходів щодо її реформування. Друга -це найболючіші

 сьогоденні  проблеми  в  освіті.  Вони  будуть висвітлені в моїх

 відповідях   на   запитання   народних  депутатів,  що  надійшли

 напередодні днів уряду.

      Почну з першої частини. Система освіти України сформувалася

 протягом  багатьох  десятиліть,  як  така, що за своїми якісними

 характеристиками  відповідала  кращим  зразкам  розвинутих країн

 світу. Але за останні роки в освіті суттєво загострилися кризові

 явища. Головними причинами цього є два фактори.

      Перший. Діюча система освіти в Україні формувалася за часів

 колишньої  союзної  цілосності і була збалансована відповідно до

 структури  народного  господарства  СРСР,  соціально-економічних

 потреб та ролі, що відводилась Україні.

      З  розпадом  бувшого  Союзу  виникли  радикальні структурні

 диспропорції   між   системою   освіти   та   потребами   нового

 суспільства, що формується. Ця система була спрямована переважно

 на підготовку фахівців з інженерних, природничих спеціальностей,

 їх  доля,  їх частка -56 відсотків, тоді як Україна з розвинутою

 економікою , наприклад, США  - 17, Франції - 19.

      Вузи   концентрувалися   в  регіонах  з  високо  розвинутою

 промисловістю.   В   зв'язку  з  цими  диспропорціями  зараз  40

 відсотків випускників не знаходить роботу за фахом. Зберігається

 відомче  розпорошення  закладів  вищої  освіти.  На  сьогодні ці

 заклади впорядковані тридцятьма міністерствами, відомствами, хоч

 і фінансуються з бюджету.

      В   той   же   час  знижується  кількість  випускників,  що

 підготовлені  за  кошти  галузевих  міністерств  і  відомств. За

 замовленнями  підприємств  в  цьому  році  прийнято  на навчання

 тільки  5  відсотків  першокурсників.  Таким чином, вищі заклади

 освіти  опинилися без фінансосої і матеріальної підтримки з боку

 галузевих міністерств і відомств.

      Другий  фактор.  У зв'язку з загостренням економічної кризи

 бюджетне  інансування  освіти  із року в рок погіршувалося. Так,

 якщо  до  1992  року воно на сто відсотків враховувало утримання

 матеріальної  бази заробітну плату, степендії, навіть видатки на

 науку, то починаючи з 1994 року бюджетні асигнування в основному

 виділялися на заробітну плату і степендію.

      Так,  на  1995 рік Законом "Про бюджет" було затверджено 90

 відсоткві  від  потреби.  В  1996  році  лише  70  відсотків -на

 заробітню  плату  та  8 -на  стипендію.  А в бюджеті на 1997 рік

 планується 55 відсотків від потреби галузі на заробітну плату та

 70  - на  стипендію.

      Особливе  засгострення кризи в освіті відбулося в поточному

 році.  Затверджені  Законом  "Про  бюджет"  кошти  забезпечували

 виплату  заробітньої  плати  і  стипендії лише до вересня місяця

 поточного року.

      Крім  того,  частину  з  них,  а це 22 відсотки від бюджету

 Міносвіти, міністерство змушено було сплатити в 1-му кварталі за

 в рахунок  боргу 1995 року.

      Тому  зараз  заборгованість  перед освітянами з Держаавного

 бюджету  склала 265 мільйонів гривень з... 265 мільйонів гривень

 з Державного бюджету  та 442 - з  місцевих  бюджетів.

      В результаті затримка з виплатою заробтної плати викладачам

 вузів  складає  3-4  місяці,  викладачам  ПТУ - 4-4,  5  місяці,

 вчителям  шкіл  -до  7  місяців.  Затримка  з виплатою стипендій

 студентам вузів і ПТУ досягають 10-12 місяців.

      Таким  чином, державва опинилася в ситуації,  коли вона вже

 не  може  утримувати  систему  освіти, яка була створена в інших

 сойіально-економічних  умовах,  і стала надлишковою і структурно

 не збалансованою з  нинішніми потребами суспільства.

      Ці  2 об'єктивних фактори вкрай загострили кризу в освіті і

 призвели  до  необхідності  здійснення  заходів  як оперативного

 характеру, так і структурного  реформування системи  освіти.

      Оперативні  заходи  були  пов'язані  із скороченям поточних

 видатків  на  освіту  за  умови  збереження  суттє  визначальних

 напрямків  її  діяльності.  Вони  не популярні. Примались Урядом

 дуже   важко  з  розумінням  того,  що  не  здійснювати  їх  уже

 неможливо,  оскільки  порушувся Закон "Про бюджет" і ще більше б

 зростала заборгованість і  затримка з  виплатою  освітянам.

      А  це  рано  чи  пізно призвело б дло соціального вибуху. В

 кінцевому  результаті  було прийнято рішення встановити часткову

 плату  за користування підручниками в  загальноосвітніх школах в

 обсязі  20%,  відмінити  гарячі  обіди  в  початковій  школі  за

 виключенням  дітей-чиріт  та з малозабезпечених сімей, збільшити

 наповнюваність  класів до показників 1990-1991 навчального року,

 збільшити  співвідношення  чисельності  студентів,  викладачів у

 вищих   навчальних   закладах   до   рівня   1990-1991  року  та

 навантаженість  викладачів  на  20-25% збільшилась, що дозволило

 зменшити кількість викладачів у Вузах загалом на 23%.

      Відготовчі відділення переведені  на госпрозрахунок.

      Все  це  дозволило  вже в цьому році зекономити близько 126

 мільйонів  гривень. А на наступний рік планується заощадити біля

 300 мільйонів гривень. Робота в цьому напрямку продовжується.

      Найближчим часом будуть змінені як розміри стипендій, так і

 основні  принципи  їх  призначення.  Стипендія  буде  надаватись

 студентам,  які потребують соціальної допомоги та студентам6 які

 мають добрі показники в навчанні. Буде наведено порядок з питань

 надання  платних  послуг  та  встановлені  механізми  обчислення

 витрат і порядку внесення оплати за ці послуги.

      Найближчим  часом  планується  ввести  в  дію положення про

 ступеневу   освіту,  що  стане  відправною  базою  для  розробки

 державних стандартів освіти.

      Це  дасть змогу орагнізувати підготовку більш універсальних

 фахівців,  запровадити  інтегровані  за  різними  рівнями освіти

 навчальні  програми, які дозволять скоротити терміни навчання та

 послідовно  отримати дві кваліфікації.

      Це також зменшить питамі видатки на освіту.

      проте   оперативні   заходи  такого  плану,  фактично,  вже

 вичерпали себе щодо  економії бюджетних  коштів.

      Якщо  продовжувати  йти таким шляхом, то будуть незворотньо

 зруйновані  фундаментальні  засади нашої освіти, досягнення якої

 визнані у світі.

      Окрім того дошкільна та загальносередня освіта поглинає 65%

 усіх  видатків  бюджету на освіту. І тут же вичерпані можливості

 економії,  ому  що  всі  6, 5 мільйонів дітей України держава ма

 навчати.

      Отже,  залишається шукати шляхи економії у фаховій освіті -

 професійно-технічній та  вищій,  на  що  іде  лише  55 відсотків

 освітніх асигнувань. При цьому на розвиток матеріально-технічної

 бази   та   підручники  для  вищої  школи  фінансування  вже  не

 планується.  Подальше  скорочення  цих  коштів веде до критичної

 межи,  за  якою  фактично  існує  один  вихід: перехід на платну

 освіту.  Але ц е не можливо, бо суперечить Конституції України і

 не відповідає  соціальному стану   суспільства.

      Саме   з  таких  міркувань  Міністерво  освіти  підготувало

 невідкладні  заходи  щодо  структурного  реформування освіти. За

 основу  взято завдання, які поставлені перед галузю в положеннях

 Указу  Президента України про основні напрями реформування вищої

 та  професійно-технічної  освіти  в  про грамі дій Уряду, заходи

 базуються  на  ідеях, що напрацьовані в процесі роботи Комісії з

 питань реформування  освіти, яку очолює Іван Федорович Курас.

      Головна  мета  -забезпечити  сучасні  вимоги  суспільства у

 підготовці  та перепідготовці кадрів за наявних бюджетних коштів

 при  умові  збереження  основних  якісних  характеристик системи

 освіти   на   рівні   втрати   якого   виведе  Україну  з  числа

 цивілізованних  країн,  а  саме.  По-перше, не допустити падіння

 кількості студентів на 10 тисяч населення не меньше, ніж 170 для

 вищих навчальних закладів третього, четвертого рівня акридації і

 100  для  першого,  другого  рівня,  а  також обсягів підготовки

 кваліфікованих робітників та кількості учнівських місць.

      По-друге,  забезпечити  дотримання стандартів якості у всіх

 ланках  освіти  та  їх  відповідність нормам цивілізованих країн

 світу. Мається на увазі вимоги до змісту та строків навчання, що

 прийнято    вважати    об'єктивним,    інтегрованим   показникам

 освідченості нації.

      По-третє,   не   допустити   розвалу   визнанних   у  світі

 університетських  виробничих  інженерних, гуманітарних, наукових

 та   педагогічних   шкіл.  Слід  виділити  три  головні  напрями

 структурного реформування освіти.

      Перший,   досконалення   мережі  закладів  освіти.  Другий,

 досконалення  структури  підготовки фахівців в державі, перегляд

 напрямків та спеціальностей, рівнів освітньопрофесійних програм.

 Третій,  встановлення чітких принципів формування держзамовлення

 на  підготовку  фахівців  та  її фінансування, а також посилення

 відповідальності взаємних забов'язань замовника і виконавця.

      Здійснення    структурного    реформування    лосвіти   має

 грунтуватися   на  державно-регіональному  підході,  що  означає

 визначення  на  першому  етапі потрібної мережі закладі освіти і

 структури   підготовки   фахівців   на   регіональному  рівні  з

 наступним  порівнянням  цих  пропозицій з відповідними держави в

 цілому.  Баланс  регіональних  і державних потреб має встановити

 кінцеву мережу і структуру підготовки.

      НАведу конкретні заходи, що пропонується по кожному з трьох

 названих напрямів.

      Перший.  Вдосконалення мережі закладів освіти. Певною мірою

 ця  проблема  вирішена  для  середньої  загальноосвітньої школи.

 Проте   із   введенням  обов'язковості  повної  загальної  світи

 пропонується:  запровадити,  починаючи  з  1997 року єдиний план

 комплектування середніх загальноосвітніх закладів випускниками 9

 класів  на  основі регіональних програм та поєднання різних форм

 навчання для отримання повної загальної середньої освіти.

      Упорядкування  мережі  професійно-технічних закладів освіти

 передбачає:  їх  укрупнення  шляхом  об'єднання спеціалізації та

 перепрофілювання з метою зменшення витрат держави на професійно-

 технічну  освіту. Їх кількість до 2000 року може бути зменшена з

 1150   до   900   без   втрати   соціальних  функцій,  які  вони

 забезпечують.  Передачу  ПТУ,  які  працюють  лише  за  місцевим

 замовленням  в  пряме  підпорядкування  регіонів,  залишивши  за

 державою  контроль  за  функціонуванням  мережі  цих  закладів в

 цілому.

      Дещо  складніша  проблема  з  вищими навчальними закладами,

 особливо  технікумами.  Мережа цих закладів вкрай розпорошена за

 їх  ідпорядкуванням. Не рахуючи закладів МВС та Міноборони, інші

 727  з  912  підпорядковані  30 міністерствам та відомствам. При

 цьому  слід підкреслити, що за рахунок галузей фінансується лише

 4, 1    відсотка  тих,  хто  навчається.  За   рахунок  місцевих

 бюджетів  - 6, 8 відсотків, за кошти фізичних і юридичних осіб -

 10,  7  відсотків.  Решта  -з  Держбюджету.  Має  місце  суттєве

 дублювання  підготовки  в  закладах  освіти  різного  галузевого

 підпорядкування. Тому  пропонується:

      1.   Здійснити   поступово   протягом  1997  року  передачу

 більшості  вищих закладів освіти до сфери управління Міносвіти я

 центрального  органу  управління.  Така  практика характерна для

 більшості країн  світу.

      За  таких  умов  в  найближчі  3  роки  можна буде вирішити

 завдання   щодо   приведення  мережі  вищих  закладів  освіти  у

 відповідність  до  потреб  та  можливостей  економіки  держави і

 регіонів  за  рахунок: припинення підготовки за вечірньою формою

 навчання;   об'єднання  малопотужних  однопрофільних  навчальних

 закладів  та  училищ,  технікумів  і коледжів навкруги провідних

 регіональних   університетів,  академій,  інститутів  на  правах

 структурних  підрозділів  з  наступною  повноцінною  реалізацією

 програми  ступеневої  підготовки.

      2.  До 1998 року приєднати заклади післядипломної освіти (а

 їх  у державі близько 600) до відповідних профільних закладів 3,

 4   рівня   аркедитації,   передавши  цим  закладам  міжгалузеву

 перепідготовку  кадрів.

      Все  це  зменшить  терміни навчання за рахунок впровадження

 ступеневої   освіти,   забезпечить   більш   високу   якість   і

 універсальність підготовки та конкурентноспроможність випускника

 на  ринку  праці і зменшить видатки з Державного бюджету на вищу

 освіту   орієнтовно   на  третину.

      Другий  напрямок  -це  впорядкування  структури  підготовки

 кадрів  в  державі.  Тобто, діючого переліку спеціальностей. Цей

 перелік  містить  більше  тисячі  назв спеціальностей. Його слід

 скоротити,   оскільки,   по-перше,   багато   з   них   вже   не

 використовуються  вищими  навчальними  закладами. Так по системі

 Міносвіти готується 74 відсотків усього контингенту студентів, а

 використовується  при  цьому лише 286 з 514 спеціальностей рівня

 "спеціаліст".  А  по рівні "мололший спеціаліст" -тільки 152. По

 Україні  в  цілому  - 255 з   524.

      По-друге.   Велика  кількість  вузьких  спеціальностей  дає

 можливість  вузам створювати малопотужні кафедри, факультети, що

 знижує  універсалізм випускників та збільшує загальні витрати на

 утримання адміністративного апарату та викладацького складу.

      По-третє,   з   багатьох   напрямів   підготовки  замолення

 галузевих міністерств на сьогодні майже відсутнє.

      По-четверте,   близько   половини   випускників  з  окремих

 спеціальностей  не  отримують  місць  працевлаштування за фахом.

 Так,   у   1996  році  97%  випускників  підготовлені  за  кошти

 Держбюджету,  а  в  держсектор  працевлаштовано тільки 62%. Тому

 заплановане  в 1997 році скорочення переліку буде проводитись на

 основі   співставлення   змісту  освіти  з  кожного  напрямку  і

 спеціальності,  кількості замовлених і працевлаштованих фахівців

 та конкурсу вступників.

      Щоб  ефективно  завершити  цикл  заходів щодо впорядкування

 структури  підготовки разом з Мінпраці протягом 1997 року будуть

 розроблені   кваліфікаційні   характеристики   для  усіх  рівнів

 підготовки  фахівця, що визначені в Законі про освіту. Одночасно

 розробляються  освітньо-професійні програми підготовки молодшого

 спеціаліста, спеціаліста і магістра, які будуть узгоджуватись із

 програмами   середньої   загальноосвітньої  школи  та  введеними

 програмами підготовки бакалавра.

      Таким чином, зменшиться кількість малочисельних структурних

 підрозілів  і  загальна  кількість  навчальних  годин.  Це  дать

 економію  по  заробітній  платі  викладачів  орієнтовно на 20% і

 дозволить  на  рік,  а  то  й  на 2, скоротити терміни отримання

 повної  вищої  освіти  випускникам технікумів та вищих ПТУ. А це

 теж    економія    коштів.    А   головне,   досягнемо   більшої

 універсальності підготовки фахівців.

      І,  нарешті,  третій напрямок структурного реформування. Це

 вдосконалення  реформування  державного замовлення на підготовку

 фахівців.  На  сьогодні  не  існує  обгрунтованої  відповіді  на

 питання,   які   спеціалісти   і  в  яких  обсягах  замовляти  і

 фінансувати  на  державному  рівні.  Обю'єктивно  це  обумовлено

 такими факторами: відсутність інформації від галузей та місцевих

 органів  влади  про реальні потреби у фахівцях у розрізі окремих

 спеціальностей  про  потреби  ринку  праці та кінцеві реузльтати

 працевлаштування випускників за отриманим фахом.

      В   умовах   дефіциту   бюджетного   фінансування   принцип

 планування    від    досягнутого   та   збереження   контрольних

 показівників   прийому   не   можуть   братися   за  основу.  Їх

 використання  в  минулому  до  таких  негативних  наслідків,  як

 низький  процент працевлаштування випускників за фахом..........

 підготовки  фахівців  у  закладах  освіти  різних міністерств та

 регіонів,  низький  процент  залучення  позабюджетних коштів для

 підготовки  фахівців  ні окремих галузів, ні органи на місцях не

 беруть належної участі у фінансуванні підготовки фахівців для їх

 потреб.  Все це разом обумовлює низьку ефективність використання

 випускників  закладів  освіти для розвитку нашої економіки. Тому

 потрібно  встановити  нови  принципи  державного  замовлення  на

 підготовку фахівців. Для чого.

      По-перше. Контрольні показники прийому для кожного закладуь

 освіти    формувати    на   основі   багатоканального   принципу

 фінансуванні  підготовки.  З  держбюджету,  місцевого бюджету за

 кошти  галузевих  підприємств  та відомств, за кошти фізичних та

 юридичних  осіб.  І  в  залежності  від  конкурсу та результатів

 працевлаштування  випускників.  Це  буде стимулювати працівників

 вищих  навчальних закладів та їх структурних підрозділів активно

 шукати свого замовника.

      По-друге.   З   державного  бюджету  переважно  фінансувати

 підготовку  для  державних  установ  згідно  їх  замовленнями  з

 обов'язковим  розподілу  відповідно  до указу Президента Україин

 про  вдосконалення  працевлаштування  випускників.  Підготовку з

 гостродефіцитних  спеціальностей,  що мають визначальне значення

 для реалізації державних програм.

      По-третє.  Для  збереження наукових та педагогічних шкіл за

 напрямками,  з  яких  на  сьогодні  не  існує  великої потреби у

 фахівцях,  надавати  державне  замовлення  у відповідних обсягах

 лише базовим провідним вищим навчальним закладам.

      По-четверте.   На  перехідний  період  надати  вузам  право

 самостійно перерозподіляти ліцензовані обсяги між спеціалістами,

 надаючи таким чином можливість збільшувати додатковий прийом для

 підготовки та кошти юридичних та фізичних осіб.

      На   решті   п'яте.   План  держзамовлення  на  кожний  рік

 затверджувати у чіткій відповідності до наявних бюджетних коштів

 та  з  урахуванням  найактуальніших потреб держави підготовчі та

 перепідготовчі кадри.

      Шановні   народні   депутати,   реформи,  що  пропонуються,

 складні,  вони  зачіпають  багато  галузей і відомчих інтересів,

 проте  не  робити їх вже не можна, оскільки це незмінно призведе

 до подальшого поглиблення кризи в освіті, а враховуючи, що галзь

 освіти  охоплює третину населння країни і до поглиблення кризи в

 суспільстві в цілому.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  враховуючи  те,  що текма дуже

 болюча  для нашого суспільства сьогодні, і навіть те, що і зараз

 до   Верховної   Ради   прийшли   більше   тисячі  представників

 середньоспеціальних    учбових    закладів,    вчителів    шкіл,

 представників вузівських педагогічних колективів, ми використали,

 дали   більше   часу   міністру,   щоб  він  виступив  зі  своєю

 інформацією -20 хвилин замість десяти. І я сподіваюсь, конкретні

 будуть   відповіді  на  запитання,  запитання  конкретні,  котрі

 поставили депутати.

      Я  пропонував  би  таку  схему:  15 хвилин зробити перерву.

 Через  15  хвилин,  будь ласка, всі на місці в залі. Врахуємо ще

 раз важливість цього питання. Через 15 хвилин, будь ласка.

                          ПІСЛЯ   ПЕРЕРВИ

     

 

      ГОЛОВА.  Прошу  зайняти  свої місця. Оголосіть, будь ласка,

 щоб зайшли до залу.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ще раз оголосіть, будь ласка, щоб зайшли.

      Михайло   Захарович,   будь   ласка,  на  трибуну.  Михайло

 Захарович.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я прошу уваги. Відповідайте на питання, будь ласка.

     

      ЗГУРОВСЬКИЙ.

      Шановні     народні     деапутати,    шановний    Олександр

 Олександрович.   Друга   часина   моєї   інформації   присвячена

 відповідям на запитання.

      Всього  від  народних депутатів надійшло 40 запитань. З них

 про  фінасове та господарське забезпеченння навчальних закладів-

 24,   дошкільних   та  позашкільне  виховання  -одне  запитання,

 діяльність  середніх закладів освіти -7, організації професійно-

 технічної освіти -3, роботи у вищих закладах освіти - 5.

      Народні  депутати  Яценко,  Самофалов,  Таран,  Яблонський,

 Кузьєв?,   Ткаченко,   Цибенко,   Карпов  поставили  таку  групу

 запитань.

      Перше. Погашення заборгованості по виплаті заробітної плати

 і  стипендії.  Зараз  графік  на  поточний  момент  часу, графік

 ліквідації  заборгованості  по  зарплаті  не виконано  з  причин

 невиконання доходної частини бюджету.

      Уряд  постійно  аналізує  стан  погашенян заборгованості, і

 вживає  всіх залежних від нього заходів щодо послаблення напруги

 в педагогічних   колективах.

      Зокрема  міжрегіональна  Урядова  Комісія  на чолі з першим

 Віце-прем'єром  Василем  Васильовичем  Дурдинцем постійно працює

 над цими питаннями.

      Вносились  пропоизції  щодо  субвенції  тим  областям,  які

 не  мають  змоги  сплатити  освітянам  заборгованості. Вносились

 проппозиції,   відпрацьований  вже  механізм  заборгованості  за

 рахунок сплати квартирної плати, продуктами харчування та іншими

 видами компенсацій.

      Зараз постійно на цій комісії звітують керівники конкретних

 областей про шляхи подолання  заборгованості.

      Остаточне  погашення  заборгованості  по заробітній платі і

 стипенціях  передбачено  в 1997 році, для чого в проекті бюджету

 виділено  2,  1  мільйонів  гривень  разом  з  боргами  по інших

 виплатах.

      Після  затвердження бюджету зазначена сума биде розподілена

 по  відповідних  календарних періодах з урахуванням запланованих

 сум надходжень до  Державного  бюджету.

      Друга   група  запитань  пов'язана  з  проблемою  невиплати

 заробітної плати вчителям в період канікул.

      Я хочу сказати, що така невиплата ніким не санкціонована, і

 вона  є  неправомірною. І Міносвіти не вносило і не планує таких

 заходів.   Зараз  Міносвіти  вживає  заходи  по  усуненню  цього

 порушення місцевою адміністрацією.

           (Ш у м  у  з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Я прошу, з  місця не говоріть.

      Михайло  Захарович,  ви розумієте, я просив би, якщо можна,

 конкретніше,  в  якому  плані відповідати? От тільки що одержали

 телеграму.  Прийшла  із Свердловська Луганської  області. На моє

 ім'я  і ім'я депутата Цибенко. 7 місяців працівники освіти міста

 Свердловська  Луганської  області  не одержують заробітну плату.

 Фізично  не можна продовжувати  жити і працювати.

      Всі  педагогічні  колективи заявили про припинення роботи з

 11 грудня 1996 року. Просимо допомоги і так далі. Що відповідать

 цим  людям  і  таких  же  телеграм  десятки і сотні. А те, що із

 Миколаївської   області,   я   зустрічався   із   представниками

 профспілки  працівників  освіти  і  страйкуючими  колективами. У

 другій чверті не п риступали до роботи. Що ж це буде за освіта і

 к  потім  відновити  навчальний  процес  і  чим зайняті сьогодні

 підлітки,  і  що робити, щоб не втратили кваліфікацію викладачі.

 Ну,  це  болюче питання: чи є держава чи нема держави. Що планує

 міністерство і Кабінет Міністрів у цьому відношенні? Будь ласка.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ.  Шановний  Олександре  Олександровичу, шановні

 народні депутати.

      Я  це дуже добре знаю, оскільки постійно буваю в регіонах і

 хочу сказати, що... можу сказати лише про те, що Уряд робить для

 ттго, щоб цю проблему подолати. Буде сплачена ця заборгованість,

 конкретно  назвати  дати,  я відповіді на це запитання не маю. Я

 вибачаюся.

      В  Уряді,  шановні  народні депутати, проводиться напружена

 робота  щодо  вирішення  цієї  проблеми. Відповісти конкретно по

 датах,  я думаю, це зараз не можливо і не реально таку відповідь

 зараз отримати  будь від кого в Уряді, на мою думку.

     

      ГОЛОВА.  Відповідайте дальше, будь ласка.

     

      ЗГУРОВСЬКИЙ.   Четверта  група  запитань  -взаємозаліки  за

 комунальні послуги та енергоносії. Вони здійснюються періодично,

 щоквартально, в межах встановленних обсягів бюджетних асигнувань

 на  відповідні  витрати:  господарчі,  харчування,  ремонт тощо.

 Також  за  умови  наявності  у  підприємств  закборгованості  по

 податкам  перед  відповідним  бюджетом. В кінці року відбудеться

 наступний етап взаємозаліку.

      Група запитань щодо проекту бюджету. Поставила ці запитання

 велика  група  депутатів. Проект бюдежту на 1997 рік розроблено,

 виходячи  з  доходної  частнини.  Урядом  вживаються заходи щодо

 упорядкування   видатків  на  освіту,  визначення  першочергових

 заходів: зарплата, стипендія, харчування, комунальні послуги, та

 тимчасової  відмолви  від  тих витрат, які не є вирішальними для

 існування системи.

      Відповідно з розрахунками Уряд здатет профінансувати освіту

 у  сумі 4, 1 мільярдів гривень або на 40, 4 відсотки від потреби

 совіти  -це  55  відсотки  потреб  витрат  по  зарплаті,  70,  8

 відсотків по стипендіях, 20 відсотків по харчуванню, 41 відсоток

 по  підручниках,  33  на  господарські  витрати.  Для  зменшення

 фінансової напруги у закладах і установах здійснюються заходи по

 упорядкуванню  і  оптимізації  мережі  закладів  освіти, штатних

 нормативів,    залучення    позабюджетних    джерел,   обмеженню

 першочергових  витрат.  по  все  це я намагався сказати у своєму

 витупі.

      Наступна  група питань -фінансування ПТУ і педінститутів. З

 яких  джерел  воно  буде  здійснюватися? Воно буде здійснюватися

 відповідно з прийнятим Законом про Державний бюджет на 1997 рік.

 Після  прийняття  воно  буде здійснюватися згідно з цим законом.

 Але  зараз  остаточно в законі не визначено з якого джерела буде

 фінансування  цих  закладів  освіти.  Цю  проблему треба спільно

 вирішити.

      Третя      група      запитань      торкається     передачі

 сільськогосподарських вищих навчальних закладів першого, другого

 рівнів  акредитації на місцеві  бюджети.

      На   наш   погляд,   в   цій  ситуації  ці  заклади  (а  це

 сільськогосподарські  технікуми)  можна було б передати зараз на

 місцеві    бюджети,    оскільки    випускники    цих    закладів

 працевлаштовуються  в  тих регіонах, де ведеться їх підготовка і

 за  їх  замовленням   має проводитися ця підготовка.

      Щодо  удосконалення  орагнізації управління всім навчальним

 процесом,  виходячи  з  указу  Президента  "Про основні напрямки

 реформування  вищої  освіти" передбачається створення навчальних

 комплексів,  які будуть сприяти поліпшенню підготовки необхідних

 фахівців  в області.

      Я  коротко торкнувся в виступі... висвітлив коротко принцип

 регіонально-державного    формування    мережі   і   якраз   тут

 передбачається  вирішення  таких проблем.

      Щодо фінансування сільських шкіл. Є запитання. "Чи доцільно

 здійснювати  їх  з  Державного  бюджету?"  Цей  варіант  був  би

 можливий  за  умови  ряду  законів  деяких положень, цілого ряду

 законів.  Це  Закон про бюджетну систему України, про власність,

 про  місцеві  та  регіональні  ради народних депутатів і місцеве

 самоврядування.  В  цій  ситуації  сільська школа дійсно могла б

 бути більш забезпечена в більшій мірі і більш стабільною.

      П'ята  група  запитань. "З  метою  реалізації вимог  Закону

 України   про  освіту  щодо  запровадження  обов'язкової  повної

 загально  середньої освіти, які заходи вживаються урядом?" Зараз

 прийнято  рішення  про збільшення граничної наповнюваності 10-11

 класів   загальноосвітніх  шкіл,  навчальних  груп,  професійно-

 технічних  училищ на 15 відсотків, що дає можливість забезпечити

 надання  обов'язкової  середньої  освіти  без  залучення значних

 додаткових  коштів.  Міністерство освіти намагається вирішити це

 питання  з  місцевими  управліннями  освіти.

      Щодо щоквартальної індексації заробітної плати педагогічним

 та   науково-педагогічних   працівникам   -таке   запитання.

      З  урахуванням  рівня  інфляції  зараз у Кабінеті Міністрів

 знаходиться   на  розгляді  проект  постанови  про  затвердження

 положення  про  порядок  перерахунку  посадових  окладів, ставок

 заробітної  плати  окремих  категорій  працівників. Ця постанова

 підготовлена  Міністерством  праці,  Мінекономіки, Міністерством

 фінансів,  Міністерством статистики, і ця постанова готується до

 прийняття.

      Стосовно  спорудження  шкіл  в  селі Воробчин Рожищівського

 району   і  в  селі  Гремяче  Ківерчівського  району  Волинської

 області.  В  1996  році,  звісно,  що  спорудження  цих шкіл має

 здійснюватися  з  місцевих бюджетів. Але дефіцит бюджету якраз в

 Волинській   області   дуже   великий.  Тому  планувалося  через

 Мінсільгосппрод  здійснити фінансування цих будівництв, зокрема,

 виділити 20 і 10 мільярдів карбованців відповідно. Але внаслідок

 дефіциту   Державного  бюджету  фінансування  об'єктів  не  було

 здійснено.

      Народна  депутат  Гошовська Валентина Андріївна запитує, чи

 аналізується  віковий стан ректорського корпусу вищих навчальних

 закладів  і яка його динаміка. Зараз середній вік ректорів вищих

 навчальних закладів третього-четвертого рівня акредитації такий.

 Середній   рік   становить   56   років.  Причому,  стаж  роботи

 розподіляється  по  таких групах: від 5 до 10 років -30%, від 10

 до 15 -21% ректорів, від більше 15-16%, решта -менше 5 років. На

 наш  погляд, підхід щодо заміни ректорів лише за віковою ознакою

 є  неповним. При оцінці діяльності ректорів ми враховуємо багато

 факторів:  показники  діяльності  закладів  освіти,  професійний

 рівень   керівника,  уміння  згуртувати  колектив  на  вирішення

 завдань  і  інші  показники.  За  два останні роки були замінені

 ректори   в   14   вищих  навчальних  закладах  освіти  України.

 Планується  в  наступному  році розглянути це питання в 15 вищих

 навчальних   закладах   України.   Середній  рік  ректорів,  які

 затверджені,  48  років.  Тому  кадрова політика тут проводиться

 досить чітка, і це дає позитивні наслідки.

      Народний  депутат  Карпов  запитує,  чи  є в уряді, чи є на

 світі  механізм,  орган  відслідкування  наслідків термінових чи

 довготривалих    прийняття   рішень   в   галузі   освіти,   які

 безпосередньо впливають на погіршення стану дітей України. Таким

 аналізом,  такий аналіз здійснює сторені при Міністерстві освіти

 державна  інспекція закладів освіти та інститут змісту і методів

 навчання  разом  з Академією педагогічних наук. Звичайно останні

 рішення,  прийняті  вимушено  і  виключено  за  браком бюджетних

 коштів.

      Також  народний депутат Карпов запитує, якою мірою і в якій

 конкретній  формі залучаються працівникі Міносвіти до підготовки

 прийняття рішень Кабінету Міністрів, які стосуються освітянської

 галузі. При підготовці рішень уряду в галузі освіти міністерство

 готує  аналітичні  та  інші  довідкові  матеріали  для прийняття

 рішень   і   разом   з  проектом  постанови  направляє  Кабінету

 Міністрів.  В  інших  випадках  міністерство  готує інформаційні

 аналітичні  матеріали, розрахунки та пропозиції до рішень уряду.

 Керівники  Міносвіти  беруть  участь  в  обговоренні  в Кабінеті

 Міністрів цих питань.

      Народний   депутат   Кожушко  запитує.  Яким  чином  органи

 виконавчої   влади   всіх  рівнів  будуть  забезпечувати  теплом

 навчальні   заклади   в  зимовий  період.  Більшість  навчальних

 закладів   і   установ   освіти   до  роботи  в  зимовий  період

 підготовлені.  Але  через  обмеженість  коштів  ще  майже  п'ята

 частина  будівль  і споруд особливо теплових мереж, покрівель та

 остеклення  перебуває  в  незадовільному стані. Гострою пробемою

 залишається  забезпечення  закладів твердим паливом. В даний час

 заклади  освіти в декількох регіонах забезпечені вугіллям всього

 на  40  відсотків.  Це  в Закарпатській, Рівенській, Волинській,

 Херсонській, Черкаській областях і в Автономній Республіці Крим.

 Для  вирішення  цього  питання  сумарно  необхідно  42  мільйони

 гривень.  Уряд  веде постійну роботу з місцевими адміністраціями

 для остаточного вирішення цього питання. І тут я хочу зазначити,

 що дуже багато залежить від місцевих керівників.

      Зараз  до цього часу у зв'язку з неотопленням школи поки що

 працюють, але...

     

      ГОЛОВА. Михайло Стефанович, відповідайте на запитання, будь

 ласка.

     

      ЗГУРОВСЬКИЙ.  Народний  депутат Самофалов ставить таке саме

 питання щодо автономної республіки Крим.

      Дійсно,  в  Криму  ситуація  дуже  гостра  з підготовкою до

 роботи  закладів  освіти в зимових умовах. Так, невідремонтовано

 141  тис.  кв. метрів покрівель, що потребує додатково 3, 1 млн.

 гривень,  не  підготовлено  до  работи 15 км теплових мереж, 440

 котелей і інші є дуже хвилюючі показники.

      Зараз  ми  також  працюємо  з  усіма областями, і зокрема з

 автономною   республікою  Крим,  зокрема  я  планую  поїздку  до

 автономної республіки Крим з цих питань на наступному тиждні.

      Народний  депутат  Пасіч  запитує,  які заходи будуть вжити

 урядом  для недопущення руйнації дитячих установ, адже тільки за

 минулий навчальний рік в Україні закрито понад тисячу навчальних

 закладів, а їх приміщення використовується не за призначенням?

      Після  прийняття розпорядження Президента України 29 грудня

 94  року  цей  процес  суттєво  призупинено.  Але  у  зв'язк  із

 недосконалістю  законодавчої бази він все-таки триває. Для того,

 щоб  повністю призупинити цей процес, треба змінити деякі пункти

 законів  про  підприємство,  про  власність,  про  заставу,  про

 банкрутство.  Ми  вивчили  це  питання  і  готові  зараз  внести

 пропозиції,   тому   що   місцева  адміністрація  може  прийняти

 відповідні  рішення  згідно  з  певною непогодженістю законів, і

 вони не будуть суперечити в цілому законодавству.

      І такі процеси, на  жаль, мають ще  місце.

      Чи  не...  Народний депутат, народні депутати: Пономаренко,

 Палько,  Сирота  запитують:  чи не вваажаєте ви, що було б більш

 реальним  і  доцільним  при  виплаті  заробітної плати педагогам

 зафіксувати  існуючу  заборгованість,  призупинити до стабільної

 виплати  з поточного місяця, даючи певний відсоток від існуючого

 боргу? Бо освітяни сьогодні вже не орієнтуються і за який період

 вони отримують   кошти.

      З  початку  1997 року ми будемо мати лише таку можливість -

 сплачувати   освітянам,   починаючи   з   1997   року.   А  щодо

 заборгованості,  то вирішувати цю проблему  окремо, вваажаючи на

 те,  що  в  Держбюджеті  планується відповідна сума на погашення

 заборгованості.  Тому  відподь така.

      Народний  депутат  Селіфонтьєв  Сергій  Іванович запитує: з

 яких   причин   Уряд   відкликав   проект   Закону  України  про

 професітйно-технічну освіту, що вже пройшов розгляд у комісіях і

 отримав позитивну  оцінку.

      Відповідно  до постанови Верховної Ради щодо введення в дію

 Закону України "Про освіту", нами має бути розроблена ціла низка

 законів  прямої  дії.  Це  Закони  про  вищу  освіту, про базову

 освіту,  про  професійно-технічну  освіту, про дошкільну освіту.

 Кабінет   Міністрів   вважає  за  доцільне  вносити  на  розгляд

 Верховної  Ради  України  проекти законів прямої дії в пакеті. В

 тому числі і Закон про професійно-технічну  освіту.

      Народний  депутат  Степанов  запитує:  Постановою Верховної

 Ради  України  від  20  вересня  1996  року "Про грубі порушення

 Урядом  законодавства  в  галузі  освіти"  передбачено, Уряд має

 провести  свої  рішення  стосовно  подальшої  діяльності  галузі

 освіти  у  відповідність з Конституцією і закономи України і про

 вжиті  заходи   проінформувати  Верховну  Раду до 15 жовтня 1996

 року.

      Що  зроблено по виконанню зазначеної постанови, коли врешті

 буде переглянуто урядову постанову ь 10-33?

      В  Уряді  обговорювались зміни до цієї постанови, вони були

 підготовлені,  бговорювались,  але  рішенні не було підтримано і

 зараз вона діє.

      Так ось,  народний  депутат Степанов ставить такі питання:

      "  Чи є в Уряді програма реформування мережі вищих закладів

 освіти,  яка концепція  закладена під цю програму?"

       Аналогічне     питання     про     концепцію    формування

 держзамовлення.

      Я  в своєму виступі намагався висвітлити ці питання, і мені

 здається, що  повторювати  зараз їх не слід.

      Відповідь така: є. А їх зміст я коротко висвітлив.

      А  щодо  конкретних  результатів,  то  це  досить  об'ємний

 матеріал, який можна  подивитись  у нас в Міністерстві освіти.

      Народний депутат Гошовська Валентина андрієвна запитує, які

 заходи    передбачено    для   надання   можливості   пільгового

 користування   студентами   транспортом,  адже  знов  планується

 підвищення   цін  за  проїзд,  а  заборгованість  по  стипендіям

 залишається.

      Так,   ця   проблема   існує,   вона   дуже   гостра.  Тому

 Міністерством    освіти   разом   з   Міністерством   транспорту

 розглядаються   ці   питання   і  відповідні  пропозиції  будуть

 вноситись на розгляд Кабінету Міністрів.

      Комісія  з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства

 запитує,  яка динаміка показників фізичного розвитку та здоров'я

 вихованців  дошкільних  закладів і учнів. Які заходи передбачені

 програмою  реформування освітянської галузі з метою збереження і

 зміцнення  здоров'я,  зокрема, зниження учбового навантаження та

 розширення   занять  фізкультурою,  навчання  основам  здорового

 способу   життя,   запровадження  в  шкільні  програми  предмету

 "Валеологія".

      На  жаль, показники здоров'я дітей, починаючи з дошкільного

 віку  знизились  протягом останніх років. За даними науковців на

 одну тисячу новонародженних 25 з'являються на світ з вродженними

 вадами   розвитку   або   з   спадковою  патологією.  В  великих

 промислових  містах  цей  показник  більший  у 3-4 рази. Медичні

 огляди...   Тобто  проблема,  дійсно,  гостра  існує.  Міносвіти

 розробленні  і провадженні у школах обов'язкові заняття: охорона

 житти  і  здоров'я  дітей. Щоденні заняття з фізичної культури у

 дошкільних закладах. До навчальних закладів освіти введено курси

 за  вибором:  основи валоології, факультативи з екології. Видані

 відповідні  програми  і  посібники.  Тобто  це  комплексна... Це

 питання  вирішується  комплексно з боку, як Міністерства освіти,

 так і Міністерства охорони здоров'я.

      Народний депутат Черепков запитує: на якій підставі міністр

 освіти  своїм  наказом  відмінив  дію  норм  Закону  України про

 фізичну  културу  і  спорт  щодо третього року фізкультури. Чому

 Кабінет Міністрів України мовчки погоджується з такими діями, що

 протирічить чинному  заколнодавству?

      Дійсно, і цей непопулярний захід, як і ряд інших приймалися

 в  дуже  важкій,  я б сказав драматичній ситуації, розуміючи, що

 необхідно  зменьшити  видатки  на ті заходи, які не перекреслять

 життєвизначальні  напрямки  діяльності освіти. Інакше криза буед

 ще  більш глибокою і ми прийдемо незмінно до соціального вибуху.

 Тому  цей захід був зробленний як раз в таких умовах.

      Народні    депутати   Яковенко   та   Чиж   запитують   про

 правомірність  грошових поборів з батьків та потреби шкіл? Як ці

 дії  відповідають  Конституції  України  та  Закону  України про

 освіту?

      Звичайно,  адміністрація школи не має жодного права збирати

 гроши  з  батьків  на  шкільні потреби. За рахунок позабюджетних

 коштів,  залученних  від  батьків, спонсорів у середніх закладах

 освіти  відбуваються  певні  реконструкції,  допомога  школам. В

 багатьох  школах  батьківські  комітети  вирішують ці питання. І

 такі   кроки   не   суперечать   ні   Конституції,   ні  чинному

 законодавству,   тому   що  вони  здійснюються  добровільно,  на

 добровільних  засадах  з  ініціативи і за рішенням батьківського

 комітету   в  школх.  Всі  інші  випадки,  звичайно,  суперечать

 законодавству,  і  Мінсітерство освіти дуже жорстко контролює ці

 питання  іт  намагається  робити все, щоб цього не було. Зокрема

 пакет, постанова про платні послуги населення регулює ці питання

 на законодавчій основі і ця постанова буде прийматися найближчим

 часом.

      Народний  депутат Гетьман запитує. Чому в цьому навчальному

 році   допущені   значні   диспропорції   у   забезпеченні  шкіл

 підручниками? Так до шкіл Луганської області надійшли підручники

 іншою  мовою,  ніж  профіль  викладання  в них. 10-11 класи шкіл

 Івано-Франківщини  забезпечені  підручниками  з  історії України

 лише  на 10 відсотків від потреби. Яка ругулююча роль  Міносвіти

 і   чому   в  ниниішньому  році  було  припинено  централізоване

 фінансування   випуску   шкільних  підручників?  Ще  торік  таке

 фінансування  здійснювалося  через  Інститут  змісту  і  методів

 навчання Міносвіти.

      ТАк,  на жаль, в цьому році різко зменшилося фінансування і

 відповідно  видання  підручників.  З  319 назв, які планувалося,

 видано  лише  80  -це 27 відсотків. Значна частина з них, в тому

 числі  з курсу історії, випущена неповними тиражами. В зв'язку з

 цим  цілий  ряд  областей зараз вже не в повному обсязі отримали

 підручники. І те саме має місце в Луганстькій, Івано-Франівській

 області. Якраз через це, через цю проблему до Луганської області

 за  погодження  з обласними управліннями освіти і були надіслані

 підручники  для  україномовних шкіл. Такий стан буде виправлений

 одразу  після  того,  як  буде  отриманий  додатковий наклад цих

 підручників.

      Також Вадим Петрович Гетьман передав в формі запитання таку

 змістовну  заяву  про гостру скрутну проблему в освіті, але вона

 перекликається  вже  з  тим, що  я  сказав раніше.

      Останнє  запитання  з тих, які я отримав. Депутат Олександр

 Шандрук  запитує:  "Чи  не  провести  взаємозалік заборгованості

 держави   по   заробтній   платі  працівникам  бюджетної  сфери,

 включаючи  працівників освітньої сфери і заборгованості останніх

 за житлоко-комунальні послуги. Не отримуючи зарплати по півроку,

 освітяни  просто  не  спроможні  платити  за  житлово-комунальні

 послуги. Це хоч би частково могло б полегшити стан тисяч і тисяч

 людей.

      Так,  це  один  з  заходів,  які  вже робить міжрегіональна

 комісія  на чолі з Василем Васильовичем Дурдинцем, взаємозалік в

 формі  сплати  за  квартиру  і  комунальні  платежі.  Відповідна

 телеграма   була   направлена   і  зроблено  доручення  місцевим

 фінансовим   органам  розробити  ці  механізми.  Так,  відповідь

 позитивна.

      Олександре  Олександровичу,  я  відповів  на  всі  письмові

 запитання.

     

      ГОЛОВА.  Михайле  Захаровичу,  перед  тим як Іван Федорович

 Курас  додасть до того, що ви сказали, я думаю, що ну якимось би

 чином  ви  трошки  чи то гостріше, чи більш стурбованіше могли б

 сказати  про  ту ситуацію, що є зараз з оплатою праці і виплатою

 стипендій  і  учням,  студентам  і  так дальше. Я думаю, що Іван

 Федорович  теж  додасть  до цього, але я хотів... Я прошу уваги.

 Будь ласка, хвилиночку.

      Михайле  Захаровичу,  у  Кабінеті  Міністрів затверджуються

 навчальні  посібники.  Так?  Я маю на увазі у міністерстві. От я

 вчора  був на зустрічі із учасниками конкурсу, республіканського

 конкурсу  учнів на предмет знання ними права, захист прав людини

 і  т.  п.  Цікаві  дуже  діти,  прекрасні діти, я скажу, розмова

 відбулася цікава. Але мені там подарували ось крижку "Навчальний

 посібник  з  основних  положень  Конституції  України". Непогано

 підготована  в  більшості  частин  ця  книжка.  Але є, ну просто

 тенденційне  викладення  певних ситуацій, особливо якщо це читає

 людина,  яка брала безпосередню участь у підготовці Конституції,

 то  тези,  що тутє, я просто не хочу на них посилатися, ні в яке

 відношення до суті того процесу, що був, не відносяться.

      Тоді  виникає  питання:  хто  ж затверджує тоді як посібник

 такі  речі?  Хтось  рецензує  їх,  коли  тут є буквальні помилки

 правові  і  юридичні,  я  не  буду  на них поситлатися, це треба

 робити  окремий  аналіз,  але  якщо  є  потреба,  я  можу  на це

 зіслаться. Хтось же мусить відповідати на це. Ну, наприклад, що,

 по   суті,   ми   керувалися   під  час  підготовки  Конституції

 нормативними  документами  Української головної визвольної Ради.

 Скажіть  мені,  із  присутніх  тут  депутатів 90% не чули, що це

 таке.  В  населенні  -не  знає, принаймні, не користувалися цими

 документами.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну, ви користувалися, але ви не голосували, то інша справа.

 Тому   я   просив   би...   Ну,   все-таки  повинна  буть  якась

 відповідальна  робота  і  якась  комісія  у  міністерстві, яка б

 відповідала за ці питання.

     

      ЗГУРОВСЬКИЙ.  Олександре  Олександровичу,  щодо другого

 запитання,   то,   дійсно,  в  Міністерстві  освіти  діє  мережа

 методичних  рад,  які  перш, ніж міністерство надає гриф тому чи

 іншому підручнику, вивчають цей підручник і дають своє експертне

 заключення. Якщо такий випадок має місце щодо неякісного надання

 грифу,  то  це,  звичайно,  провина  Міносвіти, тут я погоджуюсь

 повністю. І лише розгляну в найближчий час це питання.

     

       ГОЛОВА. Сідайте,будь ласка. Іван Федорович, що ви додасте?

 Скільки треба говорити? 10 хвилин.

     

      КУРАС І.Ф.

      Вельмишановний  Олександре  Олександровичу, шановні народні

 депутати!  Сьогодні дійсно 2 питання край важливі і край гострі,

 цільком   зрозуміло,  що  характер  запитань  гострий.  На  жаль

 запитань  більш,  ніж  сьогодні  є відповідей. Я хочу привернути

 вашу  увагу,  щоб не повторювати всього того, що сказав шановний

 Михайло Захарович Згуровський, до кількох тільки питань.

      Щоб  не  дискутувати,  всім  зрозуміло,  що зміст, поняття,

 ситуація  в  освітянській  сфері  все-таки  не  зводиться тільки

 сьогодні   до  фінансування.  Вона  значно  ширша.  Я  хочу  вас

 запевнити,  що  система  працює, що школи наші діють, технікуми,

 професійно-технічна   освіта,   вища   школа.  У  нас  прекрасні

 педагогічні  школа,  у  нас  прекрасна наука вузівська, як ми її

 звикли  називати. Але дійсно, труднощі з фінансуванням створюють

 ті  колізії,  про  які сьогодні йдеться в Верховній Раді. Я хочу

 сказати, що дійсно стурбованість велика .

      Кілька  цифр  до  того, що сказав Михайло Захарович з цього

 корінного   питання.  На  сьогодні,  шановні  народні  депутати,

 заборгованість  в  цілому  складає суму 426 мільйонів гривень. З

 них  по держбюджетних, як ми називаємо, 144 мільйни, по місцевим

 бюджетам  271 мільйон гривень. Це до певної міри пояснює, я чому

 цю  розбивку  роблю  таку, відповіді на ті запитання, які лунали

 тут  з залу по ситуації конкретних населених пунктів, конкретних

 школах  і  учбових закладах. Найбільше заборгованності сьогодні,

 якщо  говорити  по  місцевим бюджетам, по Волинській, Донецькій,

 Закарпатській  і  Одеській  областях.  Все,  що  говорив  Михйло

 Захарович  по  проекту  на наступний рік, я повторювати не буду,

 скажу  тільки  про  одне,  що стратегія загальна, якщо так можна

 сказати, і підходи в уряді такі на сьогодні.

      Якщо   бюджет  приймається  і  всі  його  параметри  будуть

 дотримані,  і  ми  будемо  мати  всі  ті,  так би мовити, статті

 бюджета  по  надходженням,  які  передбачаються,  то можна було,

 починаючи   з   січня-місяця   виплачувати  заробітню  платню  в

 системінародної освіти з поступовим погашенням заборгованності з

 тим,  що,  я  наголошую  ще  раз,  що  якщо  ці параметри будуть

 витримані,  то  ми  маємо  всі  підстави  сподіватися  на те, що

 протягом першого півряччя ми могли б вийти.

      Але  це все ж таки за умови, якщо все це буде витримано. На

 сьогодні    по    держанвій   частині   бюджету   по   зарплаті

 профінансовано  90,  8  відсотків,  по підручникам тільки 34, 6.

 Можу  дати  пояснення.  В  минулому  році,  дійсно,  питання про

 підручники,  одне з найбільш гострих, і не тільки методичне, а й

 ідеологічне питання.

     

      ГОЛОВА.   Іване   Федоровичу,   одну   хвилиночку.  Шановні

 депутати,  Наталія Михайлівна, Наталія Михайлівна, зробите це на

 перерві.  Добре? Я прошу вас, будь ласка, нелегальну літературу,

 як  правило,  розповсюджують  десь  так, щоб менше хто бачив. Не

 зовсім пристойно це. Будь ласка, продовжуйте.

     

      КУРАС. Чому я звертаю увагу особливо до підручників? Я хочу

 сказати, очевидно ви про це знаєте, може не всі, в минулому році

 програма видання підручників була, так би мовити, під патронажем

 Президента  особисто,  було,  дійсно,  більше фінансування. І ми

 мали  десь на початок минулого навчального року 83 відсотки всіх

 виданних  підручників.  В  цьому  році,  як  бачете,  маємо десь

 третину,  трошки  більше.  Дійсно,  послаблена  тут  увага, і ми

 недостатньо активно це питання ставимо.

      Тепер,  ви  маєте  право  сказати  які ж захлди вживає Уряд

 сьогодні чи передбачає вжити  найдлижчим часом.

      Я  хочу  вас  проінформувати  про  те, що на тому тижні під

 голуванням Президента України було розгляду програму, комплексну

 Національну  програму "Діти України".

      Я  розумію,  що ця програма включає і ви це знаєте добре, і

 демографічні, і економічні, соціальні, виховні, медичні і багато

 інших  аспектів,  але одной із центральних, так би мовити, ланок

 цієї програми, звичайно, є  освітня.

      І  нам  дані  доручення відповідні і Міністерству освіти, і

 Кабінету  Міністрів,  і  новому  Міністрерству у справах сім'ї і

 молоді  взяти  ці  питання  під  контроль  і зрушити, як кажуть,

 ситуацію накраще.

      Уряд  передбачає  12 грудня цього року послухати питання на

 своєму  засіданні, тобто, це буде у четвер, післязавтра по суті,

 про  невідкладні заходи щодо  реформування освіти.

      Що  мається  на  увазі? Мається на увазі прийняти Постанови

 Кабінету  Міністрів  України  про  затвердження переліку платних

 освітніх  послуг,  які  можуть надаваться державними, наголошую,

 державними  навчальними  закладами  з тим, щоб з обного боку тут

 навести  належний  порядок, бо є багато дуже самодіяльності, яка

 породжує   багато   непорузумінь   -частина   з   який  тут  вже

 висвітлювалася  в  запитаннях  і  відповідях,  -і  разом  з  тим

 створити якийсь, так би мовити, люфт для того, щоб можна було ці

 кошти  використовувати  і  на зоробтну... на погашення боргів по

 заробітній платні і на використання цих коштів по іншим статтям,

 які передбачені по  системі освіти.

      Далі.  Передбачається...  затвердити  Постанову  Уряду  про

 зміни   в   стипендіальному  забезпеченні  студенітів,  учнів  і

 слухачів   навчальних   заклдадів;   про  впорядкування  виплати

 стипендій  аспірантам,  а  також  стипендій  Президента України,

 іменних   стипендій  студентам,  учням  навчальних  закладів  та

 аспірантам.    А   також   розглянути   окрему   Постанову   про

 впорядкування  мережі  вищих  навчальних  закладів  1-го та 2-го

 рівнів акредитації і про внесення змін до Постанови Уряду від 10

 травня  "Про  плату  за  дитячі садки", а також "Про перебування

 дітей в групах  подовженого дня  загальноосвітніх шкіл".

      На  наш  погляд,  дозріло,  визріло питання і заслуговує на

 підтримку  підготвлений проект положення про ступеневу освіту. І

 Уряд   має   на  увазі  доручити  Міністерству  освіти  разом  з

 Міністерством  юстиції,  Міністерством  економіки, Міністерством

 фінансів  і  Міністерством  праці доопрацювати його і в місячний

 термін  затвердити зазначені положення з тим, щоб передбчачи, що

 випускники  професійних  вищих  н  авчальних закладів першого та

 другого  рівню  акредитації  навчаються в споріднених навчальних

 закладах  вищого рівня за  скороченим терміном.

      Опрацьовано   також   пропозиції  Міністераства  осіти  про

 передачу до сфери управління цього міністерства вищих навчальних

 закладів,  міністерств  і  вищих  навчальних  органів виконавчої

 влади  крім  навчальних  закладів  Мінсільгоспроду, Міністерства

 охорони  здоров'я,  Міністерства  культури,  фінансів,  оборони,

 внутрішніх  справ,  СБУ, закордонних справ, Національної Гвардії

 та  Держкомкордону.

      Цілому   ряду  наших  міністерств,  в  тому  числі  освіти,

 економіки   і   Мінфіну   передбачається  разом  з  відповідними

 міністерствами  та іншими центральними органами виконавчої влади

 в  першому кварталі наступного 1997 року подати на розгляд Уряду

 узгоджений  проект  рішення  цього питання. Уряд також має намір

 розглянути  разом  з  Міносвіти, Мінфіном і Мінекономіки разом з

 Радою  міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською

 та   Севастопільською   міськими  державними  адміністраціями  у

 першому  кварталі  1997  року  питання відповідні і подати Уряду

 узгоджені  пропозиції щодо вдосконалення мережі вищих навчальних

 закладів.  І,  уже  про  це  міністр  говорив,  маючи  на  увазі

 ліквідацію  тих  визів  різних рівнів акредитації, що здійснюють

 підготовку  спеціалістів  тільки за вечірньою або заочною формою

 навчання,   які   мають   малочислені   контингенти   студентів,

 об'єднання   однопрофільних  навчальних  закладів  і  приєднання

 технікумів,  коледжів,  інститутів  підвищення  кваліфікації  до

 споріднених        університетів, академій, інститутів.

      Особливо хотів би, шановні народні депутати, наголосити на

 інституті  підвищення  кваліфікації. Їх в нас дуже і дуже багато

 сьогодні.  Це  десь 160 чи більше таких навчальних закладів, які

 практично не скоординованні між собою, дуже пагано контролюються

 на  загальнодеравжному  рівні.  І  тут  є  серйозні  резерви для

 поліпшення  і  рівня  методичної  робобти,  начальної  роботи  і

 виховної, звичайно, а також для економісї коштів. Передбачається

 оручити нашим міністерствам розробити і у квітні 1997 оку подати

 на  затвердження Уряду державне замовлення на підготовку кадрів,

 виходячи  з  наявних  бюджетних  коштіві  виходячи, зрозуміло, з

 потреби  суспільства  у  спеціалістах  відповідних  профілей  та

 збереження.  Це  дуже,  дуже  важливо. Я на це хотів би особливу

 увагу  звернути -якісних характеристик системи освіти, щоб ми не

 втратили  того  рівня  і  тих,  так  би мовити, загальнопринятих

 критеріїв, які сьогодні існують в світі.

      І  нарешті, з метою забезпечення універсальності підготовки

 фахівців, приведення номенклатури спеціальностей у відповідність

 з  потребами ринку праці та скорочення малочисленних структурних

 підрозділв  навчальних  закладів,  ми передбачаємо підготувати у

 другому  кварталі  наступного  року  новий  перелік  напрямів та

 спеціальностей  усіх  освітньокваліфікаційних рівнів.

      Якщо  нам  вдасться  це зробити, я назвав деякі заходи, які

 сьогодні  в  робботі,  які  сьогодні  вже будуть розглядатися на

 засіданні Уряду. Це не означає, що вони будуть абсолютно, так би

 мовити,  без  коректив  прийняті. Звичайно, будуть зміни, будуть

 доповнення,  очевидно,  будуть  додаткові  доручення.  Ми  маємо

 можливість  таким  чином,  дійсно, наповнити реальним конкретним

 змістом  те  завдання  по  реформуванню, по структурним змінам в

 системі  освіти,  які передбачалися і які закладалися в програмі

 діяльності  Уряду і в дорученнях Президента. І, звичайно, ми все

 врахували  те,  що  було  вже  на  попередніх  слуханнях  тут, у

 Верховній  Раді,  і  ті  пропозиції,  які  надходять  зараз  від

 Верховної   Ради,   громадських,   політичних   організацій   і,

 безпосередньо, від працівників системи освіти.

      Дякую вам  за увагу.

      У  мене є тут кілька письмових запитань.   Тут сказано так:

 "За  счет  постановления  ь1033  Кабинета  Министров  на судьбах

 детей...  (а,  дуже  нерозбірливо)  запланировано  секономить 17

 триллионов карбованцев. Когда прекратится подобные эксперименты?

 Будет ли отменено постановление?  Народный депутат Черепков".

      Шановний...

     

      ГОЛОВА. Володимир Федорович.

     

      КУРАС.  Шановний  Володимире  Федоровичу!  Я  не  хотів  би

 коментувати  ще  раз  цієї постанови, оскільки Михайло Захарович

 про  нет вже говорив. Мова йде про уточнення окремих позицій цих

 постанов чи пакету, вірніше, документів, які били прийняті в цей

 час. І я про них зараз вам  детально доповідав.

      І ще одне тут є запитання.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я ще раз вам кажу, я назвав вам перелік проектів постанов,

 які  будуть  пітслязавтра  розглянуті  на Уряді, і які суссєвим

 чином корегують ті постанови, про які ви запитуєте.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Що ви кажете?

      ГОЛОС З ЗАЛУ.      Не чути.

      Добре.  Я  скажу вам, будь ласка. Одну хвилинку. Ну ви мене

 змушуєте  ще раз відповідати на це запитання. Тільки що міністр

 сказав,  що законодавством і Конституцією, і іншими актами це не

 передбачено.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Хвилинку.  Якщо батьківський комітет приймає таке рішення -

 це не суперечить законам.

      (Ш у м  у  з а л і )

      А  з приводу підручників. Дійсно, є постанова про те, що 20

 процентів  від  вартості  підручників  треба компенсувати. Ну та

 частина,  звичайно,  батьків  і сімей, яка може це зробити, не з

 усіх це збирається.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Так.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, далі.

     

      КУРАС.  Сказано  таке, запитання таке, що более 500 школ не

 приняли  своевременно  детишек.  И  це   оцінює народний депутат

 Цибенко  Петро  Степанович,  як  націлональну  трагедію.  Главна

 причина -зарплата.

      Ну  я  вже  сказав  про систему і про перспективи можливого

 вирішення  цього  питання.  Щось  нового  я  тут додати не можу.

 Ситуація,  яка  була... яка склалась на початку навчального року

 дійсно  була  вкрай  тривожною, вкрай гострою. Можливі заходи. Я

 хочу  вас запевнити абсолютно тут з цієї відповідальної трибуни,

 які  залежали  і  від  міністреств  і  від нас, ми вживали разом

 звичайно  з  адміністраціями  областей,  районів і міст. Там, де

 вдалося  ці  питання  вирішити, ви знаєте, школи працюють по тім

 напруженому,  але  з  точки  зору учбового процесу в нормальному

 режимі.

      Є   дуже   багато  питань  такого  організаційно-технічного

 характеру:  з  опаленням,  з  завезенням  палива  і багато інших

 питань.  Ну вони вирішуються на різному рівні, в різних областях

 і  районах.

      В мене всі питання. Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Іване   Федоровиу,   от   ваша   особисто  думка.

 Пропонується   під   час   розгляду   бюджету   змінити  порядок

 фінансування  деяких  інститутів і середніх навчальних закладів.

 Михайло   Захарович   правильно   сказав,   що  треба  методичне

 керівництво  централізувати.  Не  повинно  бути  відомчої  такої

 роз'єднаності  або  що.  Але  передати  на  місцевий  бюджет, це

 значить   знищити  педагогічні  інститути,  сільськогосподарські

 інститути  і  технікуми  і  тому  подібне.  Я  вже  не  кажу про

 профтехучилище,  інші  заклади  профтехосвіти. Це означає просто

 зруйнувати  всю  систему підготовки кадрів. Як ви дивитеся на це

 все?

     

      КУРАС.  Я хочу сказати, шановний Олександре Олександровичу,

 ситуація  дійсно  не  проста. Є різні підходи до відповідь на це

 запитання.  Одні  області  самі  порушують ці питання і ставлять

 перед урядом питання про можливість і необхідність і доцільність

 таких змін, інші звичайно категорично заперечують.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Хвилиночку. Я можу назвати конкретну область. Будь ласка. В

 мене  була  нещодавно  розмова  з керівництвом Сумської області,

 наприклад.  Я не можу вас тут обманювати, я вам кажу, як воно є.

 Але,   я   думаю,  що  тут  питання  дійсно  не  має  однозначно

 радікального  і одностороннього якогось вирішення. Якщо мова йде

 про  систему  профтехосвіти, то, звичайно, визначення параметрів

 кількісних  показників,  номенклатури  спеціальностей, методичне

 забезпечення,   наукове   забезпечення  -це  має  залишатись  за

 Міністерством освіти чи іншим органам управління, які займаються

 цими питаннями.

      Що  торкається  фінансування, тут проблема більш складна, і

 звичайно,  вона  потребує  вивчення.  Але є такі, я ще раз кажу,

 міркування  і  розрахунки, які, можливо, дадуть змогу ліпше, так

 би мовити, враховувати цю ситуацію за рахунок місцевих бюджетів.

      Можливо,  воно,  я ще раз кажу, можливо, це питання докінця

 не  опрацьовано,  тому що остаточних рішень тут не прийнято, але

 це питання перебуває в стадії обговорення.

     

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  що це не потребує коментаря. Але, Іване

 Федоровичу,  будете  відстоювати  позицію галузі при остаточному

 розгляді  бюджету  -майте  на  увазі,  якщо  Біла Ценрка, Умань,

 Ніжин,  інші міста будуть утримувати вузи і технікуми, котрі там

 знаходяться,  то не буде їх просто, тому що сьогодні їх немає за

 що утримувати, шкіл немає за що утримувати.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Та,  ви  в  цьому не тямите нічого, так що ви спокійно себе

 ведіть, будь ласка.

     

      КУРАС.  Тут  є  ще  одне  запитання, яке торкається системи

 вищої  освіти і використання чи діяльності інституту інтернатури

 в  медичних  установах. Народний депутат Ямковий пише про те, що

 необхідно  поповнити,  дуже нерозбірливо, поновити порядок, коли

 гроші  на  ці  цілі  виділяються інститутом, оскільки лікарні не

 мають коштів і не беруть інтернів на роботу.

      Я  єдине,  що хочу сказати у цьому зв'язку, шановні народні

 депутати,  Інститут  інтернарути  у нас, я не знаю, чи ще є десь

 такий  порядок,  розрахований  на 3 роки, на 3 роки. Тепер зміни

 вносяться,  а був до цього року на 3 роки. Ну, це неймовірно, це

 неймовірно довгий строк і треба його скорочувати дійсно. І зараз

 міністерство,  нове  керівництво  Міністерства  охорони здоров'я

 робить  кроки в цьому напрямку і на підвищення ефективності цієї

 ланки фаху і підготовки лікарів. Треба нам зробити все для того,

 щоб  діючі  медичні  інститути  і університети за той термін теж

 найбільший,  тут  є  медики  теж  в  залі,  порівняно  з  іншими

 спеціальностями,  ефективно це робили за той термін, коли все це

 передбачено для основи навчання. В мене запитання всі.

     

       ГОЛОВА.   Сідайте,   будь   ласка.   Ніколаєнко  Станіслав

 Миколаєвич  від  Комісії  з  питань  науки  та  народної  освіти

 виступає. Будь ласка.

     

      НІКОЛАЄНКО С.М.

      Ніколаєнко,    402,    Херсонщина.    Шановний   Олександре

 Олександровичу,  шановні члени уряду, народні депутати, виборці!

 Колись  на  прикінці  17  сторіччя  Архієпископ  Павло Лепський,

 подорожуючи  нашою  Україною  писав,  що  наші  предки  за малим

 вийнятком  всі  грамотні, навіть більшість жінок вміють писати і

 читати.  А  священники  навчаються  рік,  щоб  вони  не тинялися

 неуками   по   вулицях.  Така  поважна  історична  оцінка  стану

 освідченості  нашого  народу  є  свідченням того, що освіта була

 завжди  і  мусить  бути  головною  передумовою процвітання нашої

 України.  Доповідь  міністра  освіти, повідомлення віце-прем'єр-

 міністра,  аналіз  запитань з стану справ в цій галузі свідчать,

 що криза в освіті викликана проблем не лише проблемами галузі, а

 вона   носить   загальноекономічний,   всеохоплюючий   державний

 характер.  І  тут  питання  не  тільки  в міністерстві, скажімо,

 освіти   чи   в   обласному   управлінні   освіти,   а   питання

 загальнодержавне.

      Міністерство,  органи  освіти  на  місцях,  ми  вивчали  це

 питання,  де  що  роблять,  покладають зусилля, щоб подолати всі

 біди,  прийнято,  скажімо,  новий закон про освіту, підготовлено

 десятки  постанов уряду, нормативних актів, але на жаль і про це

 говорилося  з  цієї  трибуни поліпшення дієвого не відбувається.

 Проблеми  освіти,  всіх її ланок стали національними проблемами.

      Подивіться,  вперше  за  останні  роки  майже  500  шкіл не

 приступили  до  занять  першого вересня. І сьогодні тут лунало з

 залу,  більше  ста  шкіл також не займаються, і люди слухають, а

 коли ж ми отримаєм зарплату і розпочнем заняття?

      Протягом  4-5  місяців  без зарплати і степендії залишилася

 більша  частина  викладачів,  учітелів, студентів, але відкрийте

 проект  бюджету,  і  знову завдання стоїть перед галуззю освіти,

 Мінфіном,  він  вимагає,  щоб  освітяни  економили  і  щоб  вони

 зменшили тиск на бюджет.

      Тоді  зовсім незрозуміло, а для чого ж бюджет, якщо головне

 завдання, і до речі це було в програмі -зменшити тиск на бюджет?

 Заборгованність  зростає.  Якщо на перше листопада вона складала

 330  млн.  гривень, то на сьогодні, Іван Федорович назвав цифру,

 за 400 млн. гривень.

      Найбільше  неблагополучний стан, тут називалось, я повторю,

 в   Волинській,   Рівенській,   Херсонській,  Дніпропетровській,

 Одеській  та  інших  областях. Останні постанови, рішення уряду,

 Міністрества  освіти  призвели  до того, що практично зруйнована

 позашкільна виховна робота, закрито більше двух тисяч дітсадків,

 250  майже  дитячих  спортивних  шкіл,  групи  продовженого дня,

 закриваються    малокомплектні    школи,    різко   збільшується

 наповненність  класів, яка виходить за межі санітарно допустимих

 норм.  Виросло  навантаження  педагогічне  на  викладачів  вищої

 школи, йде процес звільнення тих викладачів.

      На  жаль,  ми  сьогодні  забуваємо,  що школа, вуз, училище

 утирмують   державу   від  соціальних,  економічних,  політичних

 потрясінь.  Не  міліція  сьогодні державу утримує, не військо, а

 іменно галузь освіти. Це відбувається на тлі, коли ми не платимо

 зарплату   учителям,   педагогам   і,   скажімо,   коли   класне

 керівництво,  або за перевіркою зошитів платимо 1, 5-2 гривні. Я

 думаю, ци ж питання ми могли б вирішити.

      Десятки-сотні  телеграм,  скажімо,  які  тільки кілька днів

 назад  отримали  ми  там з Красного Луча Луганчини, з Генічеська

 Херсонщини,  Миколаїв,  який все місто не працює, депутат Куз'єв

 просив  мене  про  це  сказать.  Навіть  сьогодні  потрібно  вже

 виділять  в  охорону,  щоб  ті  діти  з приміських прилавків там

 нічого не поцупили.

      Скажімо, з Кіровоградщини, з Богданівки, з Шостки, з Івано-

 Фрнаківищини,  з  Гузєв,  з  Одеси,  з Донеччини, Криму, Харкова

 говорить  про ... люди  просять допомогу - видати   зарплату.

      Батьки  не  знають  сьогодні  -введено  часткову  плату  за

 підручники, але батьки сьогодні, особливо в сільській місцевості

 не  знають,  а за що ж заплатити, де найти ці кошти, оскільки по

 рік, по 1,5  не платиться зарплата.

      Посилання  щодо  того,  що  погашення  заборгованості перед

 вчителями,   це   справа   лише  місцевих  бюджетів,  не  завжди

 спрацьовує. Да, є проблема місцевих  бюджетів. Є там і недоліки.

      Але  я  для  прикладу  наведу,  скажімо,  одну  область, от

 Херсонська. План виконання бюджету по доходам за 9 місяців склав

 101  відсоток,  а  субвенцій,  передбачених Держбюджетом, всього

 виконано  на 40. От і дефіціт, за рахунок якого не проплачується

 зарплата,  основна  її  частина.  Хоча  в тій же самій обасті за

 рахунок  перезаліків,  до  речі, все це потрібно в усіх областях

 робить,  майже  за  2  місяці погасили зарплату.

      От   так  і  утворюється  борг.  І  нам  задється,  що,  не

 виплачуючи   людям   зарплату,   держава   позбавляє   головного

 інвестора   -власний   народ.   Інвестувати   гроші   у   власну

 ппромисловість  можуть тільки  сьогодні більш за все наші люди.

      Згідно  зтвердження  Мінфіну  фонд  зарплати  за  1996 рік,

 передбачений  бюджетом,  вичерпаний.  і  це  головна  пролема  і

 сьогодні  освітяни слухають і думають: а як же проплатять гроші?

 Про це говорив і  Згуровський  Михайло Захарович.

      Тому   необхідно   негайно   зробити   перегрупування   між

 бюджетними  статтями,  зробити  все,  щоб  до  Нового  року люди

 отримали принацймні  хоча б 2-х місячну заробітну плату.

      Комісії   глибоко   турбує  проект  бюджету  на  1997  рік.

 Заплпновані   4   мільярди   гривень  на  всю  освіту  дозволять

 профінансувати  лише  на  55  відсотків  зарплату,  60 відсотків

 стипендії.

      Тому завдання полягає в знаходженні коштів в межах не менше

 6  мільярдів  гривень. Ми цю цифру досить довго обраховували. Ця

 цифра  дозволить  зберігти  систему освіти від краху і руйнації.

 Особливо  не  зрозумілим  для депутатів, членів нашої комісії, є

 неузгодженість в дяіх Уряду. Так, Програмой Уряду, затвердженою,

 до  речі,  Верховною  Радою  місяць  тому,  передбачена  відміна

 передачі  на  місцеви  бюджет, тобто і фінансування педагогічних

 інститутів, сільськогосподарських технікумів, профтехучилищ. Про

 це  заявив  на  сесії  Верховної  Ради  України  Павло  Іванович

 Лазаренко.

      Рзом  з  тим  в  проеті  бюджету знову і знову вноситься ця

 пропозиція і в минулому розі і в позаминулому.

      І не випадково сьогодні зібрались біля Верховної Ради сотні

 представників     профтехучилищ,     Всеукраїнської    асоціації

 представликів  профтехосвіти  з  багатьох  областей України, які

 протестують  проти  передачі  профтехучилищ  на місцеві бюджети,

 оскільки знають, що це закінчиться поголовним їх розформуванням.

      Поряд   з   промисловійними   вимогами  ці  люди  вимагають

 прийняття  Закону  про  проятехосвіту,  який  згідно з програмою

 Уряду  був  уже  внесений  в  Верховну  Раду  Павлом  Івановичем

 Лазаренком  в жовтні, і в листопаді зненацька відкликаний листом

 Віце-прем'єр-міністра Пинзеника. Я не розумію, чому він весь час

 керує освітою, чи в нього роботи немає?

      Дивує  така непослідовність Уряду, викликає непорозуміння і

 несприйняття  такої позиції, тим більше, що цей закон не вимагає

 ніяких додаткових коштів.

      закон  України  про  освіту,  який ми недавно в березні тут

 прийняли,  укази  Президента  про реформування вищої професійно-

 технічної  освіти,  передбачили  цілий  ряд податкових пільг для

 освітянських закладів.

      Зокрема,   їм  дозволено  було  кошти,  зароблені  власними

 силами,  направляти на освітні цілі -на зарплату, стипендії. При

 цьому вони звільнялись,  скажімо, від податку на прибуток.

      І  попрацював  цей  момент  буквально  десь  2-3  місяці, і

 нормально.  І  той,  хто  хотів  -працював,  заплатив за два-три

 місяці  навіть         своїм людям зарплату.

      Разом  з тим, останні постанови Уряду, зокрема, постанова

 ь  1 033, ми її розглядали вже раз у Верховній Раді, і є вона на

 цьому тижні для розгляду, позбавили заклади освіти і науки змоги

 дбати самим за себе.

      Згортається    виробнича,    госпрозрахункова   діяльність,

 наукова, втрачає всякий сенс навчання за разунок юридичних осіб.

      Комісія   в  умовах  кризи  пропонує  поряд  із  звичайними

 заходами здійснити цілий ряд першочергових кроків.

      Зокрема... Я Регламента дотримуюсь.

      Перше.   Стимулювати   розрахункову,   наукову,   виробничу

 діяльність    освітніх    закладів,    шляхом   надання   пільг,

 позбававлення  все-таки  сплати  податку  на прибуток, стаття 62

 Закону  про  освіту.  Пропонуємо  нараховувати,  але  залишати в

 закладах  освіти податок на добавлену вартість. Такі кроки могли

 б  привести  до...  потрібно  здійснювати до тих пір, поки ми не

 дамо  мінімальний  бюджет  освітньому  закладу. Для того, щоб ці

 кошти не гнати в Київ, а   потім назад їх повертати.

      Друге.  Можна  було  б  передивитися  плату  за  комунальні

 послуги, прирівняти освітні заклади по рівню, як за квартплату.

      Третє.  Передати освітянам частину коштів Фонду зайнятості,

 які ідуть на перепідготовку, підготовку кадрів.

      Четверте. Відмінити дію Постанови Кабінету Міністрів ь1033,

 в  частині, яка сковує діяльність закладів освіти. Ці пропозиції

 підтримала і Рада директорів  багатьох міст.

      П'яте.   Розглянути   питання  про  введення  освітянського

 податку.  Я  знаю,  що  це сприймається пагано, але, коли я буду

 знати, що ці кошти на те, щоб моя дитина пішла в школу, ніхто не

 відмовиться.   Такий,   до  речі,  досвід  при  виході  з  кризи

 демонструвало  багато країн.

      П'яте.   Просити   Уряд,   щоб  він  при  прийнятті  рішень

 практикував  апробацію цих рішень з представниками освіти, робив

 юридичну  їх  експертизу  профспілками,  щоб не було, як минулої

 неделі,  коли  Верховна  Рада  України, Верховній Раді Верховної

 РадиУкраїни   було   запропоновано   відмінити  всі  пільги  для

 учетелів-викладачів,  зокрема  статтю  57  Закону  про освіту ми

 відправли на доопрацювання.  Ми  б могли найти компроміс тут.

      І  на  закінчення. Економія на освіті приведе ще до більшої

 кризи  в  Україні,  на  подолання  якої за оцінками наших вчених

 знадобиться  не  меньше 30-40 років. Бо економії, зважте, ніякої

 не буде.

      Одна цифра. Один студент коштує в рік для держави десь 2200

 гривен,  один  громадянин,  який  відбуває  покарання  в  місцях

 позбавлення  волі, коштує державі 2160 гривен, один безробітний,

 якщо  йому  виплачувати через сукупний сімейний доход, майже 500

 гривен  для  держави, один учень ПТУ -650 гривен. Тобто економії

 нема,  чи  там  платити  нада,  чи  там.  Але той після навчання

 віддасть,  а  той  після  виправних робіт опять буде потребувать

 кошти.  Сьогодні  ми  мусимо  зробити все, щоб врятувати духовну

 спадщину,  бо  геній  народу  зів'яне.  Потрібно врятувати самий

 народ, бо спадщина пропаде.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Селіфонтьєв   Сергій   Іванович.   Кілька   слів  з  питань

 профтехосвіти.

     

      СЕЛІФОНТЬЄВ.

      Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні члени Уряду!

 Шановні  колеги!  Я хотів би, щоб ми з вами сьогодні знали одне.

 Отой  стан,  що ми обгооврили, і вже ми не перший раз обговорюєм

 проблеми  овіти,  сьогодні  він  дісно  кризовий.  І сьогодні ми

 розійдемося,  якщо  не буде якогось рішення, і перше рішення -це

 про  виплату  заробітної плати, то ми будемо мати дуже негативні

 наслідки. Уже прийшли під стіни працівники профтехосвіти, це той

 системи,  яка  ніколи  ще  в  житті  не страйкувала. Вона тільки

 якимись  заходами  такими,  попередженнями звертає увагу на свої

 біди. Єсть вища школа в такому ж рівні, середня школа.

      Тому  в мене конкретні пропозиції. Я нехочу повторбвати про

 все, що говорилось, але треба брати і керувати, як кажуть зараз,

 вручну. Іншого виходу нема.

      По-перше.  Мабуть  кожну неділлю, і тут віце-прем'єру треба

 взяти  це на себе, віце-прем'єру Івану Федорович, конжу неділлю,

 кожен  день  розпочинать  разом  з  міністром.  Скільки б ми тут

 міністра  не  слухали,  якщо ми йому грошей не дамо, то всі вони

 чудові  люди не вирішать ні одного питання. То що все питання на

 даний  час  визначається  у......... в коштах. Доки ми до Нового

 року не видамо заробітну плату, ми не зможемо нормально увійти в

 новий бюджетний рік.

      Тому, на мій погляд, конкретні, що ми можемо зробити.

      По-перше. залишити нарахування на заробітну плату, залишити

 в   бюджетних   організаціях.  Це  дасть  можливість,  хай  вони

 відрахують тільки те, що на місцеві йде бюджети, а всі, що йдуть

 з державного рівня податки, залишити на них. Це дасть можливість

 вирішити  проблему нам десь на 30 відсотків по заробітній платі.

 Залишити,  подоходний  налог  не  сплачувати  зараз  цим,  у той

 частині,  яка  у  нас  іде,  ви  розумієте  куди  -до Державного

 бюджету.

      Тому даже оці заходи, на перший погляд, дали б нам змогу до

 тому  даже уже оці заходи, на перший погляд, дали б нам змогу до

 Нового року найти кошти і на 40 відсотків змешити ту напругу яка

 в  нас зараз мається у вищій школі, в середній школі і в системі

 профтехосвіти.

      Я  дуже  радий  тому,  що  міністерство  має  свої плани по

 мережі.  Дійсно,  ми  вивчали  ці  плани,  вони  мають під собою

 підгрунтя.  Але  ще  кажу:  в  ці  плани не закладено кошти, які

 потребує  зараз  основні  фонди.  Якщо я чую, що якась, вибаюсь,

 Сумська  область  хоче  забрати  профтехосвіту,  то я хочу знати

 скільки   там   профтехучилищ.  Спитайте  в  Донецькій  області,

 спитайте в Харківській області, спитайте в Дніпропетровській, де

 профтехучилища  мають  таку  базу, яка... фактично це заводи, де

 можна   виготовляти   продукцію.   І  ті  наші  пропозиції  щодо

 оподаткування,  які  були  висловлені, дали б змогу в разі таких

 пільг  при великій гарантії дали б змогу їм виживати, сплачувати

 самим  заробітну  плату  та ще й створювати нові робітничі місця

 для  своїх  випускників.

      І  ще  на  останнє,  що  я  хотів би сказати, це щоб ми всі

 задумалися.  Зараз,  якщо  проаналізувати,  на  наших  фабриках,

 заводах, шахтах працює дуже багато пенсіонерів. Настане той рік,

 коли  вони  підуть.  А для того, щоб підготовити... це мережа не

 просто  розраховувалась,  нам  потрібно  буде  до  40  відсотків

 робітничої сили відновити і підготовити. А тут і армія входе. Ви

 ж  розумієте,  хто  туди  піде.  Чи  підготовлений фахівець.....

 сучасне  озброєння, ч ивін піде туда з лопатою і більш нічого не

 робити  з  цього питання.

      Тому мені кажеться, що от такі заходи необхідно врахувати і

 прийняти самі бистрі, самі скорі рішення. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Володимир  Юхимович  Сторіжко  -голова  Комісії  з

 питань освіти і  науки.

     

      СТОРІЖКО В.Ю.

      Шановні  колеги! Я хотів би привернути увагу до тих питань,

 які...  рішення  яких  чекають  від нас освітяни, які присутні в

 цьому залі і присутні за стінами Верховної Ради.

      Перше  питання.  1  вересня цього року 500 шкіл, як тут уже

 казали, не почали свою роботу. Сьогодні не працюють 200 шкіл. Ми

 вважаємо,  що  поруч  з  цим  ми маємо досить багато прикладів в

 окремих  областях  і регіонах, де працюють всі навчальні заклади

 завдяки   тому,  що  місцеві  адміністрації  вирішують  питання,

 знаходять можливості, щоб школи нормально функціонували.

      Я  хочу запитати в Уряді, чи прийняті якісь заходи до голів

 обласних адміністрацій, місцевих адміністрацій, які допустили цю

 ситуацію,  що  школи  не  працюють.  Я  вважаю, що тут Уряд не в

 достатній мірі використовує вимогливість до керівників місцевого

 рівня.

      Друге  питання.  Ми  вже  тут  чули,  що  заборгованість по

 заробітній  платі  в  освіті,  в  науці, культурі складає кілька

 місяців.  В  той  же  час  парламент, Кабінет Міністрів, місцеві

 адміністрації,  обласні адміністрації вчасно отримують заробітну

 плату.  Мені  не  зручно  відповідати  освітянам, як може бути в

 державі  така  ситуація, чому така дискримінація різних громадян

 нашої  держави.  Я вважаю, якщо нам затягати пояси, то нам треба

 всім  верху донизу затягувати пояси і щоб кожний взвалив на свої

 плечі ту ношу, яку мають нести всі громадяни в Україні.

      З  приводу тієї постанови 1033. Зараз дуже важко отримати в

 Уряді  відповідь, які реальні заощадження, економію отримано від

 прийняття  цієї  постанови  1033.  А  збурення,  яке відбулося в

 колективах  освіти,  та  той  ритм  порушений,  який  відбувся в

 закладах  освіти,  він  очевидний. Про це все говорять. А справа

 відбувається  тому,  що ми спочатку приймаємо урядові рішення, а

 потім  ставимо  питання про зміни в законодавстві. Я вважаю, нам

 треба  перейти  на нормальний шлях, тобто спочатку вносити зміни

 до  законодавства,  зокрема в Закон про освіту, а потім прийняти

 поставу згідно чинного законодавства.

      Теж  саме  стосужється Закону про бюджет. Ми зараз чули від

 міністра,  що  вже за 2 місяці до кінця року міністерство не має

 фінансування.  Кошти  вичерпані. Це відбулося тому, що борг 1995

 року  перейшов  на фінансування 1996 року. Те ж саме відбудеться

 із  боргом  1996  року,  він  перейде на наступний рік, і освіта

 опинеться  в  такому ж складному стані, а може на багато гіршому

 становищі.

      Тому  я  вважаю,  тут питання стоїть принципове. Ми повинні

 наполягати   Верховна   Рада  на  тому,  щоб  закон  про  бюджет

 виконувався  в повному обсязі всіми гілками влади. І закони, які

 ми  приймаємо в Верховній Раді. Якщо цього не буде досягнено, ми

 нічого тут не з'ясуємо, а галузь освіти буде гинути.

      Тепер  з  приводу  стратегії  галузі  освіти. В цілому наша

 комісія працює в тісному контакті з міністерством і підтримує ту

 стратегію  і  ті  реформи, які плануються цим міністерством. Але

 основне   питання  заявку  державне  замовлення  на  кадри,  всі

 розуміємо,  воно  залежить  від тих пріоритетів в економіці, які

 будуть  в  державі.  Зараз  ми маємо ситуацію невизначеності цих

 пріоритетів,    і   тому   виходити,   розраховувати   стратенію

 Міністерства  освіти  на  бюджетних  можливостях  -це  не зовсім

 далекоглядна  ситуація.  Я  хотів  би  закликати  ще раз уряд до

 прийняття негайних заходів по покращенню ситуації в освіті.

      Дякую за увагу.

     

       ГОЛОВА.  Шановні  депутати, ми заслухали інформацію уряду,

 відповіді  на ті питання, які поставили депутати, інформацію або

 оцінку  ситуації  з  боку  нашої  комісії,  яка  займається  цим

 питанням.

      Є   пропозиція  ряду  депутатів  про  те,  щоб  сьогоднішнє

 засідання, зокрема, питання, пов'язані з освітянськими галузями,

 було  передано  по телебаченню. Є пропозиція одна, щоб весь день

 уряду,  а  частина  пропонує, щоб тільки освітянської галузі. По

 освіті.  Тому  я просив би поставити на голосування ці питання -

 проект  постанови  про  висвітлення на телебаченні дня уряду 10.

 12. 96 в частині, одну хвилинку, почекайте, в частині питаня про

 стан справ в освітянській галузі.

      А  друга  пропозиція  -в повному обсязі всі питання. Тому я

 ставлю на голосування першу пропозицію, будь ласка.

     

      "За" -

      Була   пропозиція   в  повному  обсязі  те,  що  стосується

 промисловості теж, будь ласка, ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Я  прошу тоді ще раз поставити це питання на голосування. Я

 звертаюся  до  тих  депутатів,  хто  хоче  перемудрить в данному

 випадку.  Та  почекайте  з  процедурою.  Справа  в  тому, щоб не

 відповідали  ви кожного разу на це питання, то дайте змогу людям

 послухати  безпосередньо  інформацію  із  джерела,  від якого це

 залежить.

      Ставлю  на  голосування  ще  раз.  Будь  ласка,  ставлю  на

 голосування в повному обсязі.

     

      "За" -

      Тоді  ще  раз  ставлю  на  голосування  питання  про освіту

 тільки.  Поставити на голосування, а тоді поіменно, якщо не буде

 бажання. Про освіту, будь ласка. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Хто за  те, щоб  поіменно голосувати? Будь ласка.

     

      "За"-

      Поіменно   ставиться   на   голосування   така   постанова.

 Враховуючи   важливість  питань, що розглядаються в День Уряду в

 Верховній   Раді,  та  надання  виборцям  в  усьому  суспільсьві

 дерджави    правдивої    інформації,   Верховна   Рада   України

 постановляє:

      Перше.   Доручити  Держтелерадіокомпанії  України  передати

 засідання  Верховної  Ради  10.  12.  1996 року на телебаченні і

 радіо в  повному  обсязі в  зручний  для глядачів час.

      Ставлю на  голосування. Голосування поіменне.

     

      "За"-

      Опоблікуйте  по  фракціях.

      Тим часом, шановні депутати, з заврішнього дня ми практично

 приступаємо   до  розгляду  питань,  пов'язаних  із  підготовкою

 бюджета із  розглядом самого бюджету.

      Тому  я  прошу  вас  бути  дуже  уважними  при розгляді тих

 питань,  які  стосуються  тих  проблем,  що  сьогодні,  про  які

 сьогодні   інформував нас Кабінет  Міністрів.

      Адже  ми  сьогодні  своєрідно  поєднали 2 питання: в одному

 причина,   а в  другому наслідок.

      До  тих пір, поки не буде виробництво, поки не буде власної

 промислової  і  економчної  політики,  до  тих пір буде бюджет в

 такому стані знаходитися. Тому я просив би зважити на це під час

 розгляду питань, пов'язаних із бюджетом.

      Завтра,  будь  ласка,  засідання розпочнеться о 10-й години

 ранку. До  побачення. Після  обіду працюйте в комісіях.