Стенограма пленарного засідання

04 грудня 1996

                     ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  4 г р у д н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні депутати і гості Верховної

 Ради,  представники  Кабінету  Міністрів, радіослухачі!

      Я  прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться

 поіменна  реєстрація.  Зареєструвалося  328  депутатів.  Ранкове

 засідання оголошується  відкритим.

      Перед  початком  засідання  я хотів би, вважаю забов'язаним

 сказати   такі   слова:  вчора  і  сьогодні  в  засобах  масової

 інформацітї  поширюється  багато  матеріалів про перспективність

 тих   пропозицій,   які  надійшли  до  Верховної  Ради  стосовно

 податкового   законодавства   і  всього  того,  що  пов'язано  з

 бюджетом.

      На  фоні сюжету такого вчора на телебаченні, коли показують

 будинок  престарілих, як живеться людям там, і весь час на фоні

 того.

      Якщо   Верховна  Рада  підтримає  Уряд,  то  буде  розвиток

 виробництва бурхливий, буде добре пенсіонерам, і буде всім і так

 далі і так далі.

      Я  хотів  би  сказати, що ці спекуляції потрібно припинити.

 по-перше,   ми   уважно   розглянемо   всі  пропозиції  Кабінету

 Міністрів.  І  дуже  сумнівно,  що  вони  продиктовані  поки  що

 підтримкою виробництва, захистом інтересів соціальних населення,

 тощо.

      І  тому не піддавайтесь, будь ласка, на таку демагогію, яка

 йде сьогодні у засобах масової інформації.

      І зокрема відносно того, що збільшити треба на рік, за один

 рік  пенсійний  вік,  а  потім  на  5 років. Я хочу нагадати, що

 середній  вік проживання чоловіків сьогодні 62 роки. І тому якщо

 говорити  про  65 років, то до пенсії люди просто не доживуть. І

 тут йде просто елементарний розрахунок, що щороку у нас виходить

 на  пенсію  з  різних  причин 800 тисяч чоловік, в тому числі за

 віком  530,  і  розрахунок  йде просто на те, щоб рік не платить

 пенсію для  цієї категорії, на тому щось  заробити.

      Тому  всі  ці  пропозиції  будуть дуже уважно розглянуті. Я

 дуже  сумніваюсь  в  тому,  що  Верховна  Рада  погодиться на ці

 пропозиції.

      І  я  просив  би не робити поки що, не піднімати таку хвилю

 інформаційну, бо вона не на користь ні суспільству, ні Уряду6 ні

 самій державі.

      Я  вважаю  необхідним  про це заявити зараз, перед початком

 засідання.

      Тепер  відносно  ...

      (ОПЛЕСКИ)

      Тепер  ще  одне.  У  нас  продовжуют  пікетувати  ветерани,

 пенсіонери,   учасники   ліквідації   наслідків   катастрофи  на

 Чорнобильській   станції,  воїни-афганці,  і  так  дальше,  інші

 категорії населення.

      До  речі,  у  нас  є  висновки,  листи від цих ветеранських

 організацій з приводу поданих документів, проектів документів. Є

 заяви   цілого   ряду,  цілої  низки  профспілкових  активістів,

 організацій,  конференцій і тощо, є висновки експертних комісій,

 висновки  об'єднання  спілки промисловців і тому подібне. Ще раз

 кажу, ми все будемо уважно ааналізувати, ми нічого не пропустимо

 так,  щоб  було аби як-небуть прийнято все це. Буде розглянуто і

 піддано  серйозній експертизі, кожна розумна думка буде зважена.

 Але всі ці акції робляться в знак протесту.

      І  зараз стоять перед Верховною Радою, знову ж прийшли сюди

 група  ветеранів,  які  наполягають  навіть  на  виступі  тут на

 трибуні  Верховної  Ради.  Підходили депутати, я прошу від імені

 їх,  може депутат якийсь вважає потрібним висловитися, але у нас

 існує практика, якої ми дотримувалися продовж останніх років. На

 трибуні  Верховної  Ради  мають  право  виступати  або  суб'єкти

 законодавчої  ініциативи,  або ті, хто причепні до законодавчого

 процесу  безпосередньо.  Інакше ми весь час будемо перетворювати

 Верховну Раду на дискусійний клуб. Цього робити не можна.

      Тому,   ящко   в  когось  є  потреба  висловитися  відносно

 представників  пекитуючих,  він може узяти слово і сказати, і не

 більше.  А  представники  від  їх,  ми дали дозвіл. Представники

 пекитуючих  10  чоловкі  будуть  присутні тут на засіданні. Вони

 мають змогу дивитися за перебігом подій, тим більше, що питання,

 які  розглядаються сьогодні, безпосередньо не стосуються проблем

 бюджету, проблем податків і тому подібне.

      Будь  ласка,  Кожушко.  10  хвилин  є потреба на це все? 10

 хвилин.  Запишіться,  будь  ласка.  І запити зробимо. 10 хвилин.

 Будь  ласка, Стоян. А Кожушка я вже оголосив, вибачте, я Кожушка

 оголосив.

 

      КОЖУШКО.

 

      Уважаемые  коллеги и избиратели! Я вчера в 15 часов получил

 пакет  документов,  которых,  считаю,  Правительство документов,

 которые,  считаю,  что  они  не  стыкуются  с  теми обкяснениями

 Правительства по  поданному  пакету документов. Речь идет о том,

 что  этих  документах, которые мы получили и которые должны быть

 рассмотрены  на сесисии Верховного Совета, по моим подсчетам, 88

 ......     различных     пильг    участникам    войны,    героев

 социалистического  труда,  героев других, пенсионерам снижаются.

      Поэтому мое предложение. Мы должны внимательно каждый пункт

 рассмотреть.  И я обещаю, что личяно я в этом вопросе буду очень

 принципиальным.  Я хотел бы, чтобы покончить с этой спекуляцией,

 опубликовать на страницах газет проект, внесеный Правительством,

 вот   эту   таблицу:   что   было  - что  есть.  Что  предлагает

 Правительство  для  своего народа, и тормозит ли Верховна Рада в

 этом вопросе.

      Благодарю за внимание.  Сравнительную таблицу, да.

 

      ГОЛОВА. Стоян, будь ласка.

 

      СТОЯН.

      Олександр Стоян, голова Федерації  профспілок України.

      Шановні  колеги  народні  депутати!  За  доручення президії

 Федерації  профспілок  України  була  створена робоча група, яка

 аналізувала  пакет  документів, поданий Урядом. Хочу сказати, що

 ми  підготували  відповідну  заяву з цього приводу. Завтра, якщо

 буде  дозвіл її розмножити, ми роздамо всім депутатам. Суть цієї

 заяви,  що Федерація профспілок України і ті профоб'єднання, які

 не  входять  до федерації -це вісім, категорично заперечує проти

 тої  соціальної  олітики, антиполітики, яка пропонується в цьому

 проекті.  Фактично  руйнується все. І руйнується те, що ше якось

 підтримує  людей. Зовсім руйнується соціальне забезпечення, Фонд

 соіального  страхування,  який  ліквідує  і  підтримку  хворих і

 підримку малозабезпечених і лікування і таке інше. Тому я ще раз

 хочу   сказати,  що  треба,  якщо  розглядати,  то  поетапно  ці

 документи і ні в коєму разі не допустити, щоб не визначивши який

 буде  соціальний  захист руйнувати ту систему, хоча якось трошки

 підтримувало людей. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Вітович.

 

      ВІТОВИЧ.  Прошу  передати  слово народному депутату України

 Степану  Хмарі.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ХМАРА.

      Шановні  народні  депутати!  Не  тільки  в соціальній сфері

 політика  є  антинародною.  Зараз в Україні відбувається повзуча

 білорусизація.   Погляньте,   які   видаються  раз-по-раз  укази

 Президента.  Причому  по  тих питаннях, які давно відрегульовані

 діючим  законодавством.  Все  прибирається до одних рук. Шаленіє

 цензура  і  закриття  каналу  передачі  "Трибуна фракцій" це вже

 взагалі  посягання навіть на право висловити свою думку народних

 депутатів  України.  Я  вас  закликаю  схаменутися  і негайно ці

 питання розглянути. Адже це належить до національної безпеки. Ми

 на  грані  взагалі  жахливої  диктатури у країні. Сьогодні ще не

 пізно, завтра  може  бути  запізно.

 

      ГОЛОВА. Єськов.

 

      ЄСЬКОВ.

      Александр  Александрович,  я  прошу  передать слово первому

 секретарю  ЦК  Компартии Украины  Симоненко Петру Николаевичу.

 

      ГОЛОВА. Петро Миколайович, будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО П.М.

      Спасибо.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемые наши избиратели! С

 каждым  днем,  и  я  в  этом  ни  в  коей  мере  не  сомневаюсь,

 количество,  которое  либо  будут под стенами Верховного Совета,

 надеюсь, что они скоро поймут, к каким стенам нужно им приходить

 и  с  кого требовать за то, что происходит, будет возрастать. Но

 их значительно больше тех, кто в любой момент могут взорваться и

 прийти  по  назначению,  чтобы  спросить,  в состоянии ли власть

 выполнить свои обязательства.

      Второе. Отмахнуться от этого просто так невозможно. При том

 психозе,   который   нагнетает  исполнительная  власть  при  чем

 безсовестнейшим   образом   обманывая  наш  народ,  мы  н  можем

 отмахнуться,  чтобы  с нашей стороны не дать возможность и нашим

 же избирателям, нашим отцам и матерям высказать свое отношение к

 этим проблемам и предоставить им именно слово.

      Это -трибуна от имени народа, Верховного Совета. И я с вами

 до  конца  не  согласен, Александр Александрович. Мы очено часто

 принимая   тот   или   иной  закон  посылаемся,  что  это  -воля

 избирателей,  а их сюда не допускаем, а нажимаем кнопки так, как

 кому-то выгодно или какому-то лобби или какой-то другой силе .

      Я  предлагаю два варианта. Первый вариант -это то, что все-

 таки  голосовать, что сегодня мы должны услышать требования тех,

 кто стоит под Верховным Советом, либо от имени их определиться и

 пускать  5  минут  выступить,  либо  тонда  кому  они поручат из

 нарордных депутатов. Но сегодня чтобы у нас бцло в повестке дня:

 короткая  информация о их требованиях, о их отношении к нынешним

 процессам.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Петро  Миколайович,  ця  потреба  врахована вчора,

 заяви   передані   від   ветеранських   організацій,  від  імені

 пікетуючих  тут  афганців  Слободенюк  просить  слово, воно йому

 надається, будь ласка. Інвалідів теж.

      Будь ласка.

 

      СЛОБОДЕНЮК.

      Слободенюк , Ужгород. Социалистическая партия.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  народные

 депутаты.   Накануне  этого  пленарного  заседания  мы  отмечали

 пятилетие    провозглашения   независимости   Украины,   великой

 значимаости   событие,   полностью  осознать  которое  ветеранам

 Афганистана  помог проект закона Украины о мерах по стабилизации

 народного хозяйства в части 108 статьи, где вырезаны все права и

 льготы    ветеранов,   инвалидов   и   семей   погибших.   Такое

 реформаторство  правительства  поставило  на  грань  социального

 взрыва  ветеранов-афганцев  и их семьи, число которых на Украине

 более  полмиллиона  человек.  С каждым годом независимости у нас

 все больше и больше отбирают наши права, компенсацию за пролитую

 кровь  и потерянное здоровье. Что, за последние 5 лет у афганцев

 повырастали  ноги  и  руки,  исчезли  последствия ранений, тифа,

 лихорадок или психических потрясений?

      Заберете  у  большинства  из  нас возможность существовать,

 поверьте мне, кризис будет более глубокий, чем шахтерский. Кто -

 то  будет тихо стоять в пикетах, кто-то будет голодовать, а кто-

 то  пополнит ряды банд, вымогателей, рекетиров и убийц. На своих

 голодных детей спокойно не будет смотреть ни один афганец.

      Уважаемые  депутаты, я призываю вас не рассматривать бюджет

 на  следующий  год  без  полного  финансирования закона. Я прошу

 националмазахистов  помолчать  немного, когда афганец выступает.

 (Оплески.)  Я  прошу  вас,  народные  депутаты, не рассматривать

 бюджет  на  следующий  год  без  полного  финансирования  Закона

 Украины  о  гарантиях,  о  Боже,  я волнуюсь, о статусе ветерана

 войны, о гарантиях их социальной защиты. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Чернявський, будь ласка .

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги,

 я приєднуюсь до того, що тут вже сказали мої колеги депутати, що

 йде преднаміренна обробка населення України, що Верховна Рада не

 спроможна прийняти і не готова до сприйняття тих законів, пакету

 законів,  який  виданий,  не  говориться  про  те,  що ці закони

 невдосконалі, а говориться про те, що ми не можемо їх сприйняти.

 Я   приєднуюсь,  що  ми  не  сприймемо  це  позитивно  і  будемо

 голосувать  за те позитивне, яке дасть щось позитивне для народу

 України.  І  до цього приєднуються всі мої колеги сумчани. Але я

 хотів би сказати, що цими пропозиціями в цьому пакеті законів не

 покращується становище на селі.

      Більше  того.  Я повинен, з вашого дозволу, оголосити заяву

 Верховної...  до  Верховної  Ради  профспілок  Сумської області.

 Останнія часом офіційними державними органами влади все гостріще

 піднімається  питання  про  ліквідацію на Україні діючої системи

 соціального  страхування  та збільшення передпенсійного віку для

 чоловіків  до 65 років, а жінок -до 60 рокіи. Профспілки області

 глибоко  обурені  цими  намінами,  які  носять  явно антинародий

 характер  і  позбавляють  населення  діючих  в  державі гарантій

 соціального захисту.

      Пропозиції   Уряду   України  про  повну  ліквідацію  Фонду

 соціального   страхування,  який  забезпечує  соціальний  захист

 працюючих  та членів їхніх сімей -виплати допомоги по тимчасовій

 непрацездатності,  вагітності  та пологах при народженні дитини,

 на   поховання,   виплати   інщі   з   цього  приводу  -веде  до

 непередбачених  соціальних  наслідків.  Загальновідома  практика

 показує,  що  досі  не  можуть  коє  де  зрозуміти,  що  принцип

 накопичення   та   перерозподілу  коштів,  що  спрямовуються  на

 фінансування  конкретних  соціальних  виплат  і  яка  дає  змогу

 працюючим   при   їх   отриманні   бути  незалежними  від  свого

 працедавця. Спроба перекласти соціальні виплати безпосередньо на

 підприємства,   установи,  організації  і  ліквідувати  страхові

 відрахуванні  на  вказані  цілі є не чим іншим, як повернення до

 століття назад, коли працедавець вершив долю трудівника.

      Я  не  буду затримувати вашого часу із-за відсутності, хочу

 тільки  закінчити  тим,  що  профспілки  області  звертаються до

 народних депутатів України підтримати даний протест.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.

      Про депутатські запити. Надійшли депутатські запити.

      Народного  депутата  України  Хмари  Степана  Ільковича  до

 Президента  з  приводу  його  інтерв'ю  московській  журналістці

 Конндратюк  стосовно проблеми Чорноморського флоту, зроблений 29

 листопада,  після  візиту  до Ізраїлю й Туреччини. Депутут Хмара

 обгрунтовує  своє  звернення, свій запит посиланням на цілий ряд

 висловів Президента. Претензії з точки зору Регламентної до цієї

 заяви,  до  цього  запиту немає. Я ставлю на голосування питання

 про підтримку змісту цього запиту в поіменному режимі.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Про направлення цього  запиту  приймається  рішення,  будь

 ласка.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Депутатський   запит   Шевченка   Володимира  Івановича  до

 Президента  України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіді  на

 звернення  стосовно виплати зарплати і пенсії, допомоги на дітей

 та   компенсаційних   виплат   потерпілим  внаслідок  аварії  на

 Чорнобильської   АЕС   у   Костопільському  районі   Рівненської

 області.

      Я  звертаюся  в  даному  випадку  до Секретаріату, оскільки

 назва  запиту у такій формулі не відповідає змісту цього запиту.

 Оскільки  депутат  звертається  до Президента не стільки з цього

 приводу,  а тут написано таким чином: "Людей доведено до відчаю,

 вони  надіслали  звернення  до вас, в якому висловлюють недовіру

 вам, вашим рішенням та рішенням  Кабінету Міністрів.

      Організаторами  цих  звернень  під  підписом  профсоюзів  є

 голова  міськради  Костополю  Волас  та  зав.  районним відділом

 освіти при вашій Костопільській адміністрації Матвійчук.

      Прошу вас дати відповідь -до якого часу в нашій країні ваші

 працівники, якщо виступають проти вас, будуть паплюжити в загалі

 державність  Україні?" І  так дальше.

      Вибачте  мені за форму, це не зовсім звернення щодо захисту

 інтересів  людей.  Але,  якщо депутати підтримують це звернення,

 ставлю  його на голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Поіменне голосування.

 

      "За"-

      Рішення не підтримується,  зміст не підтримується.

      Депутаський  запит  групи  депутатів:  Павловький,  Яценко,

 Луньов,  Свято,  Швидкий, Кірімов до Президента України стосовно

 вирішення    проблем,   пов'язаних   з   достроковим   закриттям

 Чорнобильської атомної станції.

      Я   зобов'язаний  деякі  витяги  з  цього  запиту  зробити,

 оскільки питання державної ваги. І група депутатів цілком слушно

 ставить цю проблему перед Президентом  України.

      Мова  йде  про те, що прийнято так зване політичне рішення:

 до  30  листопада  1996  року  достроково  зупинено  перший блок

 Чоронобильської  атомної  станції,  а  рішення  щодо  припинення

 яункціонування станції до 2 000 року.

      Ця ситуація не визначена внутрідержавними рішеннями України

 і  призводить до загострення існуючих проблем ядерної безпеки на

 самій  станції,  в  атомній  енергетиці,  і  в  цілому  породжує

 соціальну  напруженість  серед  працівників Чорнобильської АЕС і

 жителів  міста  Славутич.  І в цілому вона не байдужа для всього

 громадянства  України.

      Тому  група  депутатів,  в  тому  числі  два голови Комісій

 пропонують:  "Виходячи  з загальнонаціональних інтересів України

 вважаємо  за  доцільне дати відповідні доручення про невідкладну

 підготовку  державної програми про закриття ЧАЕС з включенням до

 неї  чітких  заходів, пов'язаних з комплексом вирішення питань в

 такій   послідовності:  реалізація  всього  комплексу  робіт  по

 перетворенню  четвертого енергоблоку ЧАЕС (укриття) в екологічно

 безпечну систему.

      Сворення енергозіміщуючих потужностей, вирішення соціально-

 економічних  проблем  міста  Славутич,  закриття  і  виведення з

 експлуатації атомної станції   тільки після цього.

      Народні  депутати  готові  залучитись  до  підготовки такої

 програми і розглянути її за вашим поданням як невідкладну.

      Я вважаю, що підготований запит грунтовно, аргументовано, і

 він потребує підтримки з  боку депутатів.

      Я ставлю на голосування питання про підтримку цього запиту,

 змісту цього запиту.

 

       "За"  -

         Рішення, підтримується  пропозиція.

      Ставлю  на голосування питання про направлення цього запиту

 Президенту.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Підготовленні  запити  групи  депутатів: Куз'єв, Ємельянов,

 Глух,   Поламарчук  до  Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку  з

 відсутністю   відповіді   на   запит  стосовно  звільнення  ряду

 категорій   промислових   підприємств,  зокрема  судово-будівних

 заводів  від  сплати  податку  на  землю, зайняту під специфічне

 виробництво, як це і передбачено Законом про Державний бюджет на

 1996 рік.

      До  речі, в Луганську цілий ряд підприємств теж, ціла низка

 підприємств  підтримують  такий  підхід,  оскільки  вони освоїли

 землю,  понісши  затрати  додаткові,  а  тепер  на утримання, на

 оплату  цієї  землі  чи  податок на неї вони несуть затрати, які

 лягають  на собівартість продукції непомірні, вони не сумірні із

 всією структурою затрат.

      І   Єрмака   Анатолія   Васильович  і  Омельченка  Григорія

 Омельяновича до Прем'єр-міністра України в зв'язку з відсутністю

 відповіді  на запит щодо законності Постанови Кабінету Міністрів

 ь994  про звільнення від оплати податку на добавлену вартість та

 митних  зборів  партії  книжкової продукції видавничої фірми АРТ

 України   та   на   звернення   Комісії   з  питань  боротьби  з

 організованою    злочинністю   і   корупцією   стосовно   причин

 неповернення  в  Україну  близько  18  мільйонів  доларів США за

 вивезене в 1995 році   тваринне масло.

      Запити  ці  оформленні  відповідно  до  вимог Регламенту. Я

 ставлю  питання  на  голосування  про  направлення  цих  запитів

 адресатам.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Слухається  питання  про голову Рахункової палати Верховної

 Ради  України. Відповідно до Закону про Рахункову палату України

 Верховна  Рада  повинна  призначити  на посаду голову Рахункової

 палати  і  склад  колегії,  керівництва  Рахункової палати. Одну

 хвилинку.

 

      (Ш у м  у  з а л і )

      ГОЛОВА.  Ну  так  треба  говорить  відразу.  Ну  так  же не

 можна...

      Пропозиція  від  пікетуючих  надійшла, дать слово народному

 депутату Юрковському. Будь ласка. І завершуєм на цьому.

      Говоріть.

 

      ЮРКОВСЬКИЙ.

 

      Уважаемые   депутаты!   Уважаемые   избиратели!   Уважаемые

 представители   прессы!   Мне  поручено  от  имени  пикетирующих

 ветеранов,    чернобыльцев,    афганцев,    ветеранов    Великой

 Отечественной  войны,  участников  ядерных  испытаний  и  многих

 других   категорий   пенсионеров,   ветеранов   войны,  труда  и

 вооруженных  сил  Украины  довести до сведения Верховного Совета

 следующее заявление-протест.

      "Как стало известно из средств массовой информации, Кабинет

 Министров  Украины принял 21 ноября этого года супернепопулярное

 решение  в отношении людей пожилого возраста. Решение готовилось

 в  тайне  от  ветеранских  организаций, в нарушение закона об их

 статусе,  в  нарушение  Конституции. Предлагается Правительством

 установить  новый возрастной ценз по выходу на пенсии, а именно:

 для  женщин  60  лет,  для  мужчин  65  лет.  При резком падении

 среднего  уровня  жизни  в  Украине  это  означает,  что  многие

 граждане  не доживут до пенсии. Кроме того, отменяется полностью

 или частично льготы для всех граждан Украины, включая Чернобыль.

 Устанавливаются  ограничения  максимального  размера  пенсии,  а

 также размера зарплаты для рабочих пенсионеров.

      Временно,  без  определения  конкретного  срока  отменяются

 льготы по оплате жилично-коммунальных услуг, бесплатного проезда

 и  по  лечению  в санаториях. Отменяется то, на чем ветераны еще

 сохраняли  свой  хлеб  насущный.  Лишение  безплатного проезда в

 местном транспорте ставит старого человека в полную изоляцию. Он

 не   может   выписать   газету,  отремонтировать  телевизор  или

 радиоприемник.  А  теперь  и  поехать в аптеку или больницу. Его

 закупоривают  в квартире (...........) за неуплату телефона. все

 это означает, что высшее руководство страны, выполняя требования

 Международного    валютного    фонда,    хочет    сбалансировать

 Государственный  бюджет  за  счет  резкого ухудшения жизни людей

 пожилого  возраста.  История  знает  много  примеров  выхода  из

 кризиса,  но  не  за  счет  жизни  старшего поколения, а за счет

 оздоровления экономики.

      Правительство  Украины,  с  сожаленю,  избрало антигуманный

 путь,   ведущий   к   голодомору  старшего  поколения,  особенно

 ветеранов  труда,  чья пенсия сегодня составляет  37-45 гривен в

 месяц.

      Ветераны,  которые  создали национальные багатства Украины,

 защитили  ее  от  порабощения  немецко-фашистскими захватчиками,

 восстановили  разрушеный  войной  народное  хозяйство,  а  ранее

 заявляли о том, что проводимая политика субсидий и компенсаций -

 это   присловутый   принцип   при   котором  на  государство  не

 государство,  а  бедный  ветеран  должны  помоч нищему ветерану.

 напоминаем,   что  ветераны  по  своей  социальной  политической

 сущности   и   вкладу   в   развитие   Украины   есть  категория

 государственная.  И государство, которому они отдали свою жизнь,

 должно их хащитить. Однако последнее предложение правительства -

 это   безответственный   вызов  старшему  поколению  со  стороны

 руководителей  государства,  экономику  которого  они  завели  в

 тупик.

      Идея    правительства    решить   проблему   сбалансировать

 Государственного   бюджета  за  счет  ухудшения  жизни  старшего

 поколения    не    только   не   разумна,   но   антигуманна   и

 антиконституционна.  Только  леность  мыслей  и коремпированость

 государственных  чиновников  привела  к  этой  идее. Предложение

 правительства  нарушает  международное  решение  о  защите людей

 пожилого возраста и согласовано решение стран Содружества о том,

 что  социальная  защита  ветеранов  не  может  быть ниже уровня,

 определенного  законами  и решениями недавнего Советского Союза.

 Если  правительство своими решениями бросает старшее поколение в

 голодомор,   то   оно  должно  понимать,  что  эти  антигуманные

 предложения  не  могут быть восприняты ветеранами с пониманием и

 терпением.  Они  выразят свое возмущение соответствующими мерами

 протеста и борьбы за свое существование.

      Не  может человек уважемого во всем мире возраста, отдавший

 все  Украине,  молчать, когда его хотят преднамеренно уничтожить

 или,   по  крайенй  мере  пооставить  в  унизительное  нищенское

 положение.  Государственные  мужи,  опомнитесь,  что вы делаете.

 Народные  депутаты,  не  дайте погубить старшее поколение. Это -

 заявлени  от  имени  ветеранов Киева и всей Украины. Я просил бы

 отнестись  к  этому  вопросу  при  рассмотрении тех предложений,

 которые представило нам правительство.

      Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  повторюю,  оскільки  іде трансляція на

 вулицю, де стоять пікетуючі, я ще раз звертаюся до присутніх і до

 тих,  хто нас слухає. Верховна Рада уже уважно подивиться на всі

 пропозиції,  які  надійшли  на  її  розгляд  і  не  буде огульно

 приймати  рішення,  які  нівечать  права  людей чи ветеранів, чи

 афганців,  чи чорнобильців, чи будь-кого. Тому ви можете з цього

 приводу бути спокійними.

      А до членів наших комісій, я прошу, треба серйозно працювать

 у  комісіях,  щоб  кожна  буква,  кожна цифра бюджету була добре

 обрахована,  щоб  ми  володіли  цими питаннями принаймні так, як

 володіють  ними  ті,  хто  розробляє  цей проект. Це надзвичайно

 потрібно  сьогодні  зробити  тим  паче,  що ми сьогодні після 16

 години  проводимо  своєрідну  дискусію чи круглий стіл, де будуть

 представники  Кабінету  Міністрів  і  комісій  наших, які будуть

 розглядати  пропозицію  щодо  бюджет,  який  внесений  Кабінетом

 Міністрів.

      Я  прошу бути дуже серйозними, тобто серйозно готуватись до

 розгляду цих питань у комісіях Верховної Ради.

      Слухається  питання  про голову рахункової палати Верховної

 Ради.  Прошу  бути уважними. Відповідно до закону на ваш розгляд

 внесена  кандидатура  Симоненка  Валентина  Константиновича.  Ця

 кандидатура,   вірніше   посада,   призначення   на   цю  посаду

 здійснюється  шляхом  таємного голосування бюлетенями. Слово має

 Валентин Константинович Симоненко, народний депутат України.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО. Уважаемые коллеги, прежде всего позвольте задать

 вопрос  и  самому на него ответить. В чем состоит наша проблема,

 не  позволяющая  народу  жить  лучше,  а  не  так,  как мы живем

 сегодня?  Не  могу  гарантировать, что все граждане нашей страны

 только и думают над этим. Людям сейчас не до филофских обобщений

 и макроэкономических анализов. Большинство из них живет в режиме

 самовыживания.  Однако,  я  достоверно  знаю,  что  из  тех, кто

 постоянно   находится   в   этом   зале   и   бывает   иногда  в

 правительственной ложе, есть много людей, которые немало провели

 времени  в  поисках ответов на этот вопрос. Как на любой вопрос,

 касающийся   глобального  процесса,  на  него  можно  дать  уйму

 правильной,  но  к  сожалению  частных  ответов.  На мой взгляд,

 основная  проблема  состоит  в  том, что мы нерационально, порой

 неразумно  и  безконтрольно используем материальные, финансовые,

 ителлектуальные ресурсы, которыми располагает наше общество. Так

 почему  же,  забота  разных  политических  сил  о  благе  народа

 Украины,  которое какбуд-то должно обеспечить использование этих

 самых  ресурсов  на  это  самое народное благо, в реальной жизни

 дают эффект не безызвестной системы: лебедь, рак, щука.

      Да  потому  что  механизм  управления  нашим госудрством не

 имеет системы обратной связи. Во-первых, мы не знаем достоверно,

 кто  в хоре народных доброжелателей поет чисто, а кто фальшивит.

 А  значит  вероятность  ошибок во многих наших решениях заложена

 верно.  Во-вторых,  мы не знаем достоверно, как выполняются наши

 решения,  так  как существующая система контроля слишком-слишком

 проблизительна,  чтобы можно было на нее положиться. В -третьих,

 море  информации  и  дезынформации,  в  котором баразтаются наши

 органы государственного управления, никто не пытается переплыть.

 Никто  эту  информацию в целом не анализирует, никто не отделяет

 зерен  истины  от  лжи.

      Хотя  этим  заняты  тысячи  людей во многих государственных

 органах  и  организациях, но их анализа локальны, они делаются в

 разрезе   ведомственнных  интересов.  Да  и  возможности  их,  в

 подавляющем  числе  случаев,  достаточно ограничены. Нам явно не

 достатет   органа,   который   сведет   эти  фрагменты  воедино,

 перепроверит,   проанализирует,   а  в результате   чего  должна

 появиться  реальная  картина финансово-экономической считуации в

 стране,  появится обкективная основа для экономической политики,

 реализуемой через Государственный бюджет.

      Я  полагаю, что создание Рахунковой Палаты Верховной Рады и

 должно стать таким органом.

      Моя  работа  в качестве руководителя области, вице-премьер-

 министра,  директора завода, мэра одного из крупнейших городов и

 советника  Президента  по социально-экономическиям вопросам, что

 это...  то,  что сделано правильно, положительно за это время. И

 осознание  ошибок  этих  периодов,  опыту  последних  лет  нашей

 совместной работы  в этом зале - все это может стать основой для

 организации   работы  Рахунковой  Палаты.  И  именно  поэтому  я

 согласился с предложением ПРедседателя Верховного Совета взяться

 за эту работу.

      Так  что  же  мешает  нашему народу жить лучше? Конечно же,

 главное  - в отсуствии  общей  концепции экономического развития

 государства.  Не  буду  комментировать Программу действия нашего

 нынешнего  Правительства,  которую мы недавно рассматривали. Мою

 позицию вы знаете -она была опубликована в газете. Отмечу только

 1  аспект,  связанный  с  этим...  с этой и другими программами,

 которые как раз в Правительстве у нас за годы независимости было

 уже  достаточно  много,  чтобы  видеть  ошибки  в самой системе,

 методологии подготовки, а не только в содержании программ.

      Общий  недостаток  программ,  на  мой взгляд, втом, что они

 недостаточно  связаны  с  реальной  жизнью.  А  мы с вами мало и

 способны  глубоко  и  всесторонне  их  проанализировать. Почему?

 Ответ прост - нет достоверной и правдивой информации, поданной в

 необходимой  форме  ни у Правительства для подготовки программы,

 ни у нас для его анализа.

      Иными словами - проблема опять сводится к отсутствию органа

 с функциями Рахунковой палаты.

      Позвольте  коснуться  вопросов, связанных с формированием и

 выполнением   Государственного бюджета, - безусловно,  основного

 предмета  деятельности  Рахунковой  палаты.  Пробема  бюджета  в

 последние  годны  значительно  обострилась и отображает реальную

 социально-экономическую    ситуацию   в   Украине   и   является

 центральным   экономическим   вопросом.

      Все,  к  сожалению, повторяется. В последние годы регулярно

 проводил  анализ  бюджетов,  высказывал  свое  мнение  по  этому

 вопросу и считаю, что наша главная госбюджетная проблема состоит

 в  том,  сто  мы не имеем механизма контроля за его исполнением.

 Нам нужноне отслеживать результаты и ужасаться ими, а налаживать

 контроль  за  целевым  рачительным  и эффективным использованием

 бюджетных средств, направляя эти процессы в русло принятого нами

 Закона  "О бюджете".

      За   счет  работы  Рахунковой  палаты  мы  должны  добиться

 качественного  изменения  роли  парламета  в  решении  бюджетных

 проблем.

      Пора  Верховной Раде перестать быть бесправным соучастником

 процесса,  в  котором нас либо пуем нагнетания массового психоза

 подводят к голосованию закон? проблем под названием пакет законв

 с    непредскказуемыми   последствиями,   либо   ставят    перед

 свершившимся  фактом невыполнения Закона  "О бюджете".

      И  поэтому невозможно найти виновных, полностью торжествует

 принцип  колективной безответственности.

      Давайте  же  наконец  посчитаем кто кому и сколькодоллжен и

 главное  за  что.  Мы все помним и знаем слова: не тот глуп, кто

 делает ошибки,  а тот,  кто их повторяет.

      Нам   жизненно  необходимо  прервать  череду  повторяющихся

 ошибое,   связаннях   с  формированием  и  выполнением  бюджета.

 Реальную  и скорее всего последнюю возможность осуществить......

 нашему парламенту - практичекая  реализация Закона  Украины "Про

 рахункову  палату".

      Для  успешного осуществления задач, определенных Законом "О

 рахунковой  палате"  очень  важно  рационально  сформировать  ее

 структуру.

      По-моему   мнению,   это   можно   достичь  путем  создания

 немногочисленных  координирующих и аналитических подразделений в

 сочетании   с  контролирующими  подразделениями  по  направлению

 определенным  законом.

      При этом контроль предлагается вводить на тех направлениях,

 где  либо  отсутствует,  либо  явно  не...  работают контрольные

 органы исполнительной власти.

      Во   всех  остальных  случаях  предлагается  делать  анализ

 статистической  информации.  Я  хорошо   представляю организацию

 этого  дела,  мы  должны  создать  не бюрократический, а гибкий,

 бысто реагирующий  аналитический  контрольный орган.

      Он  должен  опираться  на упорядоченную нормативную базу. В

 частности,  финасово-экономический  контроль  должен  обеспечить

 единой   правовой   базой,   единой   бюджетной  классификацией,

 единством  форм  бюджетной  документации, согласованные принципы

 бюджетного  рпоцесса единой денежной системой, единой социально-

 экономической      политикой,     представлением     необходимой

 статистической    и    бухгалтерской    информации,   отвечающей

 международным тандардам.

      Контроль  должен  быть  за целевым, экономным и эффективным

 использованием  средств  бюджета и включать все формы контроля -

 предварительный, текущий, последующий.

      Рахункова  палата  должна использовать весь спектор методов

 контроля,  ревизии, проверки, обследования, экономический анализ

 имеющейся  информации.

      Но  при  использовании  любого  из  них  нужно  исходить из

 принципа:   не  ловить  вора,  для  этого  существует  множество

 различных  ораганизаций,  а  помогать  по ходу проверки отладить

 механизм организации внутреннего контроля, бухгалтерского учета,

 четкость, прозрачность в бюджете и внебюджетных фондов, находить

 системные   недостатки,   анализировать   их   и   разрабатывать

 предложения   по   принятию  новых  или  уточненных  действующих

 законов.

      Руханкова  палата должна отчитываться непосредственно перед

 парламентом не только по обоснованности расходов государственных

 и  местных органов, но и по эффективности использования денежных

 средств.

      Обкектами   контроля  должны  быть  органы  испольнительной

 власти,  аппарата  Верховної  Ради  Україны, Национального банка

 Україн,  Фонда  государственного  имущества,  прочих подотчетных

 Верховной   Раде   Україны   органов   организаций,  учреждений,

 предприятий,   совместных   предприятий,    независимо  от  форм

 собственности,   если   они   имеют   отношение  к  получению  и

 использованию  средств  Государственного  бюджета или имею часть

 государственной собственности в основном фонде, а также если они

 используют   обкекты   права   государственные  особенности  или

 управляют ими.

      Залогом успешной организации деятельности Рахунковой палаты

 является  оперативный  информационный  обмен  с  правительством,

 органами исполнительной власти, Национальным банком  Украины.

      Необходимо   создать   информационно-аналитическую  службу,

 способных    с   помощью   новых   компьютерных   информационных

 вычислительных   систем  обеспечить  необходимой  и  достаточной

 информацией   подразделения  Рахунковой  палаты,  Верховну  Раду

 Україны и другие органы  государственной власти.

      Необходимость  и достаточность информации предполагает, что

 она  будет  представлена  в  оптимальном  виде,  не загромождена

 цифрами   и  справками,  но  достаточно,  чтобы  иметь  реальное

 представление о состоянии дела на обкектах контроля.

      Уважаемые  коллеги,  я  не  стремился изложить все принципы

 организации  рахунковой палаты, что главное -это оказание помощи

 Парламенту, в наведении порядка в финансовой экономической сфере

 Украины.  Этот  порядок  не  может  быть левым или правым, он не

 может  быть даже центрисским. Это должен быть порядок одинаковый

 для   всех,   в  интересах  каждого  украинского  гражданина,  в

 интересах  всего  украинского  народа.  Я готов взяться за такую

 работу,  если,  конечно,  вы  окажете  мне доверие и изберете на

 должность Голови Рахунковоі палати.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  запитання є до Володимира Олексійовича?

 Запишіться на  запитання. Опублікуйте список. 15 хвилин.

      Будь ласка, Хомич. Хомича нема?  Юрковський.

 

      ЮРКОВСЬКИЙ. Юрковский, 45 избирательный округ, Севастополь,

 фракция коммунистов.

      Я просил бы уважаемого докладчика ответить на такой вопрос.

 Как он оценивает те предложения Правительства, которые сегодня у

 нас  на  руках?  И  что,  с  его  точки зрения, могла бы сделать

 Счетная  палата  для  того,  чтобы  по-другому  ставился  вопрос

 относительно  выхода  экономики  Украины  из кризиса и повышение

 благосостояния прежде всего людей  труда?

 

      СИМОНЕНКО В. К. Прежде всего нужно сказать правду. А правда

 заключается  в  том, что в пакте документов перепутали несколько

 концептуальных   понятий   и   сопрягли   два  понятия:  понятие

 уменьшения  налогов  с  ростом  производства,  считая,  что  они

 находятся  в  прямопропорциональной  зависимости. Понятие "могут

 иметь  деньги"  на  развитие  производства  и "возможность иметь

 деньги"  -это  раз.  Второе  понятие перепутали или искусственно

 перепутали,   так   называемые,  льготы  и  дотации  с  понятием

 социальной  защиты населения. И эти понятия никак нельзя выснить

 правильно ли трактуется из тех документов, которые нам подали на

 рассмотрение.

      Я  приведу маленький пример, чтобы всем было понятно. Вот в

 газете "Киевские ведомости" напечатано: "Экономика Украины резко

 пойдет  в  рост если парламент поддержит Правительство". И здесь

 напечатаны  ряд  графиков.  Не  приймет  парламент -будет совсем

 плохо, приймет -будет очень хорошо.

      Но  скажите, пожалуйста, мои коллеги, кто из вас скажет или

 кто  из членов Правительства скажет на чем основаны эти графики?

 НА  ем  основано это предвидение? На чем основано? На желаниях и

 на  дезинформации.

      Так  вот, если говорить откровенно, Рахункова палата должна

 быть  инструментом  Верховного  Совета  для информации анализа с

 таким расчетом, чтобы сказать правду парламенту, чтобы он принял

 разумное решение.

 

      ГОЛОВА. Ковтунець.

 

      ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Нема.

 

      ГОЛОВА. Ковтунця немає. Марченко, будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО.

      Передайте слово Витренко Наталье Михайловне.

 

      ВЕТРЕНКО Н.М.

 

      Шановний   Валентине  Костянтиновичу!   Зараз  під  стінами

 Верховної   Ради   пікетують   ветерани,   пенсіонери,  інваліди

 Чорнобиля.   Вчора,   ви  знаєте,  був  Всесвітній  день  захисту

 інвалідів.  І  вони  очікують  від  нас, що нарешті щось для них

 зробить  парламент. І очікують, до речі, що пан Мороз сам до них

 вийде.  Так  в мене питання до вас. Розграбований бюджет України

 я,  як  член слідчої комісії, знаю скільки розграбовано і ніяких

 покарань  за це нема. Як ви, прийнявши цю Конституцію і віддавши

 всі   повноваження  під  президентське  крило,  думаєте  взагалі

 контролювати   бюджет.

      І  друге  питання.  Що ви, як мер Одеси, робили по контролю

 бюджету і покаранню тих, хто розкрадав бюджет Одеси. Дякую.

 

      СИМОНЕНКО  В.  К. В Конституции совершенно четко определены

 функции  парламента  и  прежде всего в вопросах контроля. Но для

 того, чтобы этот контроль осуществить, нужен механизм, механизм.

 Вот  таким  механизмом  осуществления  контроля  для  парламента

 должна стать Рахункова палата.

      Я  немножко  коснулся  в  своем  выступлении  о том, что мы

 иногда  можем,  не глядя, проголосовать за очень многие вещи, не

 зная их коследствий. Это не потому, что мы не хотим их знать, мы

 их  не  можем  знать,  потому что мы не обладаем той информацией

 для...    конкретной    информацией,    прозрачной   информацией

 достаточной  для  принятия  решений.

      А  что  касается -как контролировал бюджетом, когда я был 9

 лет  мэром  города  Одессы,  то  могу  сказать  одно:  у  нас, к

 сожалению,  на сегодняшний день многие мэры городов превратились

 из  рабочих  лошадей  в  цирковых  лошадей. И у нас вместо того,

 чтобы работать непосредственно на каждом участке и следить, если

 хотите,  ежедневно...  не ежедневно, еженедельно за выполнением,

 мы   едем   освобождать   остров  Змеиный  или,  как  говорится,

 присоединят  или   вывозить  из Чечни  народ.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Что  про  меня... Я сказал: еженедельно   анализировал...

 

      ГОЛОВА. Ну вам відносно "лошадей" зрозуміло? Так? Все ясно.

 Спасибі.

      Малевський, будь ласка.

 

      МАЛЄВСЬКИЙ.

      404 округ,  Херсонщина, фракція "Комуністи України".

      Валентин  Константинович,  завхоз администрации Президента,

 некий Табачник, комментируя закон про Рахункову палату, говорит,

 что  появление  этого  закона будет репрессий в три раза больше,

 чем в 37 году. Почему он так говорил?

 

      СИМОНЕНКО.  Откровенно  говоря,  я  терпеть  не могу, когда

 борьба  идей превращается в конкретную борьбу людей. Это никогда

 не приводит к добру. Но существует такая диалектика во всем, как

 говориться,  мире,  если  дать  бесконтрольность  исполнительной

 власти, она в любом случае может трансформироваться в диктатуру.

 если  оставят  бесконтрольной работу законодательную власть, она

 приведет к хаосу.

      Но  кому нужен контроль? Все хотят контролировать и уходить

 от контроля.

 

      ГОЛОВА. Я думаю, в попередніх відповідях Валентин Константинович

 дав  відповідь,  що  для  того,  щоб рпийняти правильне рішення,

 треба  мати  точну  інформанцію.  Хто боїться рахункової палати,

 той,  очевино,  боїться,  щоб  було відомо, як виикористовується

 бюджет. Тут, я думаю, у самому запитанні було.

      Пронюк, будь ласка.

 

      ПРОНЮК. Прошу слово передати моєму колезі, пану Осадчуку.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ОСАДЧУК.  Шановний  Валентин  Константинович, відповідно до

 закону,  який прийняла Верховна Рада, Рахункова палата буде мати

 дуже  великі повноваження. Врна, як захоче, то стане і над КРУ і

 над  податковою  інспекцією  і  над  СБ,  і  над  всіма службами

 Кабміну.

      Як ви будете користуваться своїми правами і до якої межі ви

 будете караючим мечем Верховної Ради?

      Дякую за увагу.

 

      СИМОНЕНКО.  Ну,  во-первых, караючи........ Верховної Ради,

 когда  мы так, -это менталитет, хотите или не хотите, менталитет

 прошлого. Понимаете как, это, как говорится, образ прошлого. Во-

 первых,  мудрые  законодатели,  я  не  хочу вам делать реверанс,

 мудрые   законадатели   сделали   так,   что   рахункова  палата

 руководится    коллегиею.   И   все   решения   принимаются   не

 руководителем   палаты,  а  коллегиею.  Более  того,  принимает,

 готовится  решение,  рахункова  палата  не имеет права принимать

 решение   по  наказанию  тех  или  иных,  в  иных  структурах  и

 конкретных   физических   лиц.   Она   дает  информацию  и  дает

 обкективные  расчеты,  а окончательное решение принимает народ в

 виде  своих  представителей  парламента. Какой же здесь карающий

 меч?

 

      ГОЛОВА. Дякую, Кендзьор.

 

      КЕНДЗЬОР. Ярослав Кендзьор, Сокаль , Львівщина.

      Шановний доповідачу, рахункова палата -це є надто серйозний

 державний  орган  і  до  приходу обрання керівника цього органу,

 звичайно, Верховна Рада мусить підійти дуже-дуже виважено і дуже

 грунтовно.  Коли  ви  були  керівником міста Одеси, коли пізніше

 віце-прем'єром,  вам на превеликий жаль не вдалося оберегти таку

 крупну  структуру,  як  Чорноморське пароплавство, від того, щоб

 воно  частково  зникло з Одеси. Чи достатньо буде сьогодні у вас

 сил  можливості  контролювати,  тобто  тримати  опіку  над  цією

 державою.

      І   ще.   Валентину   Константиновичу,   ви   згадали   про

 сьогоднішнього мера Одеси так, бачите він не замається чимось, з

 Чечні  вивозить  людей.  Так  от,  у вашу бутність мером з Одеси

 вивозили теж Чорноморське пароплавство, а сьогоднішній мер Одеси

 все-таки  українських  громадян  до  України  привіз із палаючої

 кривавої Чечні.

 

      СИМОНЕНКО  В. К. Что касается Черноморского пароходства, то

 я  скажу  так:  когда  я  был  мэром города Одессы, Черноморское

 пароходство... к Черноморскому пароходству как таковому не имело

 отношения  ни  город,  ни  область,  ни Киев. Она напрямую всеми

 финансовыми структурами, всеми кадровымы структурами подчинялось

 Москве. Это для начала...

      Что  касается перестроек... его структурной перестройки, то

 я  вам  так  должен  сказать откровенно, что то, что пароходство

 поставлено  под  нож  и  то,  что  Украина должна была быть, и я

 надеюсь,   будет   великой   морской   державой,   так  сказать6

 расслоение,  или  разбитие  пароходства на мелкие или мельчайшие

 судоходные компании делает это, практически, на сегодняшний день

 невозможным.  И  то,  что в мою бытность, так сказать, несколько

 месяцев  вице-премьером  было,  то  это -цветочки по сравнению с

 теми ягодками, которые сегодня  происходят...

      Вот поэтому знание начала, сердины, сути вопроса, наверное,

 позволят  мне принять правильное решение при докладе о настоящем

 состоянии  пароходстве  Верховному  Совету.  А решение принимать

 будете вы! Если такой вопрос вы поручите мне...

 

      ГОЛОВА.  Коваленко.

 

      КОВАЛЕНКО

      Валентине    Костянтиновичу,    за   Конституцією   бюджети

 складаються...  зараз  мають  складатись з трьох рівнів: бюджети

 базовго   рівня   (село,  селище,  місто);  Державний  бюджет  і

 вирівнювані так звані бюджети областей і районів.

      Як   ви  вважаєте,  Рахункова  палата  (І  за  Конституцією

 втручатись  в місцеві бюджети ніхто не має права, вилучати кошти

 звідти  ніхто не має права), як ви бачите роль Рахункової Палати

 Верховної  Ради  на рівні виконання Державного бюджету, на рівні

 виконання областно, або вирівняльного цього бюджету, чи бюджетів

 і району, і на рівні виконання місцевих бюджетів?

 

      СИМОНЕНКО.  Вопросы  бюджета,  будем  так говорить, вопросы

 противостояния бюджетов местных уровней  и...  местных  бюджетов

 и государственного уровня и Государственного бюджета-это вопросы

 неурегулированного законодательства.

      Сегодня,  к  сожалению,  законодательство  так  жк  не имет

 окончательного  однозначного  решения  вопроса.  Безусловно, эти

 вопросы  должны  бвть  решены. И как я понимаю, Рахункова палата

 должна  быть  участвовать  в  процессе  составления, в процессе,

 значит,   составления  процесса  принятия  процесса,  бюджетного

 процесса,   так   и   постоянного   контроля   постатейного   по

 направлениям    контроля   использования   средств   с   целевым

 назначенияем как это  заложено в законе.

 

      ГОЛОВА.  Депутат Коваленкр можне не звернув увагу на те, що

 Закон "Про Рахунокву палату" визначає предмет відення Рахункової

 палати.

      Виходячи  з нього тільки, можна впливати на... в тому числі

 на  бюжетний  процес.

      Худомака, прошу.

 

      ХУДОМАКА7

      95  виборчий  округ.

      Шановний  Валентине  Костянтиновичу,  ви  знаєте, що в 1-му

 читанні  прийнято  Закон  "Про  бюджетний  банк  України". Як ви

 відноситесь   до   цього   законопроекту,  до  самого  існування

 бюджетного   банку?   І  як  ви  в майбутньому  плануєте  з  ним

 співпрацювати?

 

      СИМОНЕНКО.  Вы  меня извините, повторите, я неб слышал, что

 там такое.

 

      ХУДОМАКА.  Ваше  відноршення  до створення Бюджетного банку

 України  і в майбутньому ваша співпраця, якщо така установа буде

 створена?

 

      СИМОНЕНКО.   Отвечу  коротко.  Я  против  Бюджетного  банка

 Украины.  Против, но считаю, что председатель Рахунковой палаты,

 если  он  состоится,  должен  быть  законопослушным  человеком и

 дейстовать в рамках закона.

 

      ГОЛОВА. Старовойтова. Останнє запитання.

 

      СТАРОВОЙТОВА.

      Уважаемый  Валентин  Константинович,  в  недавном  интервью

 посол  Украины  в  США Юрий Щербак высказал мнение, что основной

 причиной  почему не идут инвестиции в Украину, является вовсе не

 податковая  система,  а  коррупция  чиновничества.  Американские

 бизнесмены  становятся  обкектом  вымогательства,  взяток,  а по

 законам  США  они  как  законопослушные раждане взяток давать не

 могут. Это явление -позор и беда Украины.

      Заявление  о  борьбе  с  коррупцией  -много борьбы нет, нет

 политической воли.

      Контрольная палата могла бы быть действенным инструментом в

 защите бюджета  от расхищений и коррупции.

      Но  вы сказали, что задача ваша -не ловить воров. Значит ли

 это,  что  вы  не  видите  место  Палаты  в  защите  бюджета  от

 растаскивания коррупционерами?

 

      СИМОНЕНКО.  Я,  как  говорится,  образно сказал. Потому что

 есть   различные   уровни  контроля.  И  тот  контроль,  который

 предназначен  согласно закону Палате, это давать анализ причин и

 связи  нарушений,  изменений  бюджета,  нарушений  финансовой  и

 бюджетной   дисциплины   для   принятия  окончательного  решения

 Верховным Советом либо правоохранительными органами.

      Я   думаю,  что  вы  со мной  согласитесь,  что  сегодняшнее

 состояние  бюджета,  бесконрольная  трата тех или иных бюджетных

 средств  по назначению -это питательный бульон для прорастания и

 нарушений, и воровства, и коррупции.

      Вот исчерпать этот питательный бульон, не дать возможности,

 чтобы на нем выростала коррупция, -это задача Рахунковой палаты.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте , будь ласка.

      Чи є бажаючі  висловитись з цього приводу?

      Та, записані, правда.

      Будь   ласка,   Ярошинський   і  Степенко,  записались  два

 депутати.

      Можна з місця.

 

      ЯРОШИНСЬКИЙ.

      Голова  Україннської Республіканської партії,

 337 виборчий округ Гощанський.

      Дорогі народні депутати! Ми обговорюємо надзвичайно важливе

 питання,  від якого в багатьом буде залежити майбутнє. Звичайно,

 ми  маємо  гарну звичку не обговорювати (............) тих, яких

 призначаємо  на  ті  чи  інші  посади.  Серед тих питань, які ми

 завжди  обходимо,  -це  персональні  питання,  коли  ідеться про

 призначення  окремих  осіб, бо дуже незручно завжди говорити про

 ту  чи  іншу призначену особу, особливо, коли вона чдить рядом з

 нами в залі.

      Але, вибираючи ту чи іншу особу, ми повинні пам'ятати і про

 те, що вона повинна відповідати вимогам, які ставить Український

 Парламент   до   національних   кадрів,   які   відповідають  за

 найважливіші доручені ділянки роботи.

      Отож  конкретно.  Серед  ряду  питанб, я не знаю, наскільки

 зрозуміла  їх  Верховна Рада, стояло багато важливих питань, і я

 хотів би зосередити вас народні депутати на отаких проблемах.

      Рахункова  палата  буде  мати,  дійсно,  надзвичайно великі

 повноваження  і  звичайно  дуже важливо, щоб не результат певних

 політичних  компромісів  вирішувався  тут  у  залі, не результат

 зговору  певних  осіб щодо призначення осіб з окремих регіонів і

 як  вони вплинуть ці призначення на майбутні президентські чи не

 президентські  вибори.  А виходили із того, наскільки ця чи інша

 особа відповідає потребам і відповідає тим вимогам, які стоять.

      Надзвичайно  важливе значення має те, що ми недавно в цьому

 залі розглядали і прийняли відповідне рішення про розслідування,

 які  велися  навколо Чорноморського пароплавства. Поряд із цим я

 знаю,  що  зовсім  недавно  виплили  питання  про  продаж  таких

 кораблів   в   Одесі,   як  корабль  "Юрій  Гагарін"  особливого

 призначення  і  "Космонавт  Комаров". Багато інших кораблів, які

 продавалися  за  безцінь  по  1500  по  1800  доларів  за штуку,

 надзвичайно дорогі кораблі.

      Я  би  хотів  би, щоб ви звернули увагу і на те, що людина,

 яка   призначається   на   цю   посаду   працювала   керівником,

 губернатором  Одеської  області  при Леоніді Макаровичу Кравчуку

 була  призначена  на  цю посаду, також на посаду віце-прем'єра і

 керувала важливі економічні питання.

      Ми  багато  знаємо,  і  я  хотів  би,  щоб  зал, голосуючи,

 подумав,  що  одначасно  голосуючи за те, щоб притягнути до суду

 тих,   хто   мав   безпоседенє   відношення   до  розбазарювання

 Чорноморського  флоту,  подумав,  чи  можуть  особи,  які мали б

 контролювати  а  найважливіших  посадах  процес, який відбувався

 тоді  у  чорноморському  пароплавстві, можуть сьогодні очолювати

 надзвичайно   важливі   державні   посади,   зокрема,  керівника

 Рахункової палати.

 

      ГОЛОВА. Степенко, будь ласка.

 

      СТЕПЕНКО.

 

      Шановний  Головуючий! Шановні колеги! Ви знаєте, я виступав

 по  Закону  про  Рахункову  палату  і був категорично проти його

 прийняття. Але як депутат Верховної Ради, як людина, яка повинна

 буть  законопослушна,  сьогодні  прийнятий  закон,  і ми повинні

 сьогодні  згідно  закону  обрати  керівника  цього контролюючого

 органу.

      Я  що  хочу  сказать? Скільки раз не виступали тут і колеги

 мої, і це моя така позиція чітка була на протязі всього періоду,

 що  якщо ми не контролюєм прийнятих законів і постанов Верховною

 Радою, то нам просто не потрібно їх приймати.

      І  основний  закон,  який на мою думку і в прошлому році, в

 цьому  році  не з вини  Верховної  Ради  трошки  пізніше, що він

 приймається,  це  все-таки  Закон  про бюджет України. І якщо не

 буде  контролю  цього закону, не потрібно також нам тратить часу

 на оте  детально ебговорення кожної строчки.

      Я  вважаю...  Сьогодні Валенти Костянтинович говорив, що не

 люблять, коли контролюють, а люблять контролювать. Але, Валентин

 Костянтинович,  я не знаю, чи ви будете головою -я буду особисто

 за  вас  голосувать-але,  щоб  ви  знали, що не люблять ще дужче

 правди.  В  основному,  ті, хто маршальський жезл носе (не важно

 де).  І  от,  якщо  ми  не зробим, що буде дійсно контролюватися

 місцевий   бюджет   і  задається  питання.  Сьогодні  на  одного

 працюючого  3  перевіряючих.  Задається  реальне  питання -а яку

 відповідальність несуть ті, хто порушив бюджет.

      Я офіційно сьогодні скажу: ані якої. Ми попридумивали різні

 позабюджетні  фонди,  ми  попридумували  різні  місцеві  збори й

 подачки,  стягують  селянина  за  те,  що  він  торгує продукцію

 замість   того,   щоб   його  притягти  на  ринок.  І  ці  фонди

 використовуються  не  за  призначенням. Люди не можуть зрозуміть

 чому  нема пенсії, нема інших справ, а є ота виїзди регулярні за

 кордон,  обмін  досвідом.  Який  обмін досвідом? Це ж зрозуміло,

 що...  Глазовий  писав,  що  треба  їздить  по  різних  турне, а

 особливо в тому разі, а далі тексту.

      Але  ж  це  усе в бюджеті не передбачено. Тому я вношу таку

 пропозицію.  Олександре  Олександровичу, якщо буде обрано і буде

 діять  ця  палата, по-перше, вашу підтримку цьому органу і хотів

 би,  щоб ми роздивились ще раз, зменшили контролюючі органи, які

 в нас є, кількість їх, а дійсно взяли під контроль бюджет.

      Якщо  говорить конкретно за посаду, Валентин Костянтинович,

 я  вважаю,  що такий чоловік як ви буде достойно представлять цю

 розрахункову  палату.  Є одна просьба така до вас. Ви був первим

 керівником. Хто був первим керівником (...........), що на нього

 можна  повісить всіх собак, яких він навіть і не бачив. Тому всі

 оці звинувачення -хто там що продав, хто що -це вас звинувачують

 ті,  хто продавав і пропивав. А той, хто відповідав, той не може

 так   безпідставно  говорити.

      Я   прошу,   дорогі  колеги,  Давайте,  якщо  ми  претензію

 пред'являем  Симоненку, конкретно сказать: документ такий-то від

 такого  числа,  ви  допустили  порушення  закону,  тоді  я  буду

 голосувать  проти  вас.  Я  прошу,  знаю Симоненка 6 років, я не

 прошусь  заступником  в  розрахункову  палату,  я  буду  рядовим

 прцювать, але прошу підтримати. Ця кандидатура достойна.

 

      ГОЛОВА. Голубченко, будь ласка. Свято. А, він говорив? Тоді

 ідіть на трибуну, скоріше.

 

      ГОЛУБЧЕНКО.  Шановні народні депутати, я хочу теж висловити

 підтримку  Валентина Симоненка на голову Рахунковї палати і хочу

 сказати наступне.

      Перше.  Я  працюю з ним в комісії разом по базовій галузі і

 кожний  раз,  коли  він  розглядає  питання  на комісії, це дуже

 приниципова людина, яка вміє зробити достатній аналіз і яка дуже

 грамотно доказує те чи інше питання, і ми завжди прислуховуємось

 до його виводів, до того, що він говорить.

      Крім  того,  я  його  знаю  ще  по роботі в уряді, коли він

 працював  першим  віце-прем'єром,  і я згоден з тим, що сьогодні

 можна кожну людину поставити на цю трибуну і знайти, в чому його

 звинувачують.  Але треба враховувати і те, що він може зробити і

 чого тут більше, чи позитивного чи негативного.

      Я  мушу  сказати,  що  у  Валентина  Константиновича більше

 позитивного.  Я  рахую,  що він зуміє, по-перше, організувати цю

 роботу,  бо саме таке, перший час для прихода людини керівником,

 потрібен  час  для  того,  щоб  зуміти  організувати. Треба мати

 людину, яка має досвід такої роботи.

      Валентин  Константинович  відповідає  такому  досвіду. Крім

 того,  він  -принципова  людина,  і  те, що він казав сьогодні з

 трибуни, я думаю, що все це буде втілено в життя.

      Я  хотів  би йому побажати, якщо він буде обраний успіхів у

 роботі.   І  думаю,  що  якщо  зуміємо  ми  поставить  так,  щоб

 розрахункова  палата  давала  нам  об'єктивні  дані,  що  іде  з

 бюджетом,  то  ми  зможемо  точно  тут  говорити по бюджету і не

 будемо  збирати стільки народу, скільки тут стоїть за цим залом.

 Бо  кожний рік нас впевнюють, що якщо цей бюджет буде прийнятий,

 все буде гаразд. Якщо ні, то все буде погано. Але кожний рік все

 поганіше  і  поганіше.  Це  дуже  така  філософія погана. І мені

 хотілося  б,  щоб  і  цей  рік,  і  наступний  1997 рік цього не

 допустила, в тому числі розрахункова палата. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Свято, за ним Чулаков.

 

      СВЯТО.

 

      Дякую,   Олександре   Олександровичу.   Василь  Свято,  416

 виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановні  колеги  депутати, шановні члени уряду, ми сьогодні

 вирішуємо  дуже  надзвичайне  питання.  Питання  бути чи не бути

 країні  як  державі.  Бо  в  дійсності сказав дуже важливі слова

 Валентин  Констянтинович.  А  саме: система як зв'язана, зокрема

 соціальна  економічно  без  зворотного зв'язку існувати не може.

 Повинен  бути  обов'язково  контроль, і на основі цього контролю

 врегульовання.  Україна  в руїнах, розтягається, вивезено вже за

 кордон  понад  одну  третину  національного багатства. Державний

 бюджет  1994  року, вкрадено, 50, 80 трильйонів карбованців. Хто

 цей злодій в законі? Знаємо, але мовчимо.

      Державний бюджет 1997 року і пакет документів, це що? Пакет

 законів  економічних.  Чи  вирішується питання політичне, а саме

 яке  питання.  Не  потрібності Верховної Ради. Україна проходить

 великі випробування, шановні. Випробування не на протистояння, а

 на взаємоприслухання.

      Взаємоприслухання  і  роблення висновків всього розумного і

 доброго, незалежно від вивіски "Свій -чужий", лівий чи правий чи

 той,  хто  між ними. І от, виходячи з того, уважно придивляючись

 до роботи Валентина Костянтиновича, спілкуючись з ним, я побачив

 у  ньому оте раціональне зерно -він прислухається. Прислухається

 до  кожного. Говорить і з лівими, говорить і з правими, говорить

 і з тими, хто між ними. І якраз керуючись цими засадами, якщо ми

 будемо  цю  стратегію  в  нашому  парламенті,  його  не звалити,

 шановні. Не звалити парламент, не звалити нашу державу.

      А тому, закінчуючи свій виступ, я хочу сказати, що Валентин

 Костянтинович,  будучи  обраний  на  цю  посаду  (а  я  вас дуже

 запрошую  до  цього!)...  не  був  я  в партії ні коли була одна

 партія,  не  є  в  партії,  коли  понад  40  партій,  важко мене

 звинуватити  в  якихось  корпоративних зв'язках, а знаходжуся на

 отих  засадах  глузду  здорового,  контакту,  взаєморозуміння  і

 взаємозбагачення  від  обміну  думками  своїми.  І в отому плані

 такою людиною являється наш шановний Валентин Костянтинович.

      Шановні  колеги-депутати, прошу прислухаться до моєї думки,

 прошу підтримати відповідну кандидатуру...

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.

 

      СВЯТО В. П.... -проголосуєте за Верховну Раду, проголосуєте

 за  Україну, проголосуєте за тих людей, що стоять он під стінами

 Верховної  Ради  і доведені до крайньої межі зубожіння, доведені

 до трагедії.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чулаков, будь ласка.

 

      ЧУЛАКОВ Є.Р.

      Шановні народні депутати!

      Група  "Аграрники України" на своєму засіданні зустрілась з

 Валентином   Костянтиновичем   Симоненком.   Депутати  агараники

 висловили  ряд  зостережень. Одне з них -чи не станеться так, як

 сталося  тоді,  коли  він  висувався на посаду заступника Голови

 Верховної Ради.

      Але ми прийшли до висновку підтримати кандидатуру Симоненка

 і  звертаємось  до  Верховної  Ради  прогололсувати за Валентина

 Костянтиновича на  посаду голови Рахункової  палати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Останній  виступ, записаний  Найда, будь ласка....

 

      НАЙДА

      Херсон, фракция коммунистов.

      Дорогие  коллеги,  я  хотел  бы  обратить  внимание  на  то

 страшное  положение,  в   котором  мы  сейчас с  вами оказались.

 Приводились примеры  на сегодня, что сделано по флоту. Причастен

 или  не  причастен или просто бы при должности -это один вопрос.

 Возражал  или  не  возражал -это 2-й вопрос. И если уж Кабинетом

 Министров было создано вот это знаменитое бласко и потом все это

 дело развалилось, то можно назвать еще тысячи и тысячи примеров,

 виновным  которого является  Симоненко.

      А  почему  мы  с  вами  не  говорим  об авиации, которая на

 сегодняшний  день  -самолеты пропали, самолеты разбиваются и все

 только   потому,  что  создан  Госдепартамент,  где  в  самолете

 подписывается  по  велению  одного  человека,  кто  подносит  на

 подпись   и   знаем   мы   его  все  -Дмитрия  Владимировича  -

 подписываются  указы  о  той  или иной структуре. Это что, снова

 будем валить на  Симоненко?

      Давайте так: мы с вами вместе в этом полоджении оказлись. И

 для  того,  чтобы  какой-то наводить порядок, нам нужен человек,

 который  занет положение дел, знает как выйти из этого положения

 и  думающий, который может  внести  предожение  по контролю и по

 выходу из данной  ситуации.

      Поэтому, я прошу вас, давайте примем участие в голосовании.

 Каждый  должен определиться. Мы, херсонцы, для себя определились

 и  не  потому что Одесса -это город Херсонсокой губернии, хотя и

 вольный  город.  Мы  понимаем,  что  только там могут быть люди,

 которые достойно  могут  бороться с мафией.

      Благодарю вас за внимание.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Висловилися   депутати  ті,  хто  вважав

 необхідним.

      Я, оскільки вносив кандидатуру депутата Симоненка на посаду

 голови Рахункової палати, зобов'язаний сказати наступне: я прошу

 підтримати  цю  пропозицію.  І  попри  всі ті об'єктивні вимоги,

 котрі  ставить  закон  до  кандидатури голови Рахункової палати,

 котрими  володіє  Валентин  Костянтинович,  я  хочу  сказать, що

 сьогодні на перший план виходить фактор часу, і нам треба скоріше

 сформувати рахункову палату. Тоді буде скоріше дана відповідь на

 сі  ті питання, які ставить і Василь Петрович Свято, і інші, хто

 брав  участь  у  обговоренні цієї кандидатури.

      Ми повинні працювати з відкритим бюджетом, ми повинні мати

 об'єктивну  інформацію  про те, хто і як користується бюджетними

 ресурсами.

      І  тому,  безперечно,  після сформування Рахункової палати,

 вона  повинна  найперше  зосередити  свою  увагу на використанні

 статей     Державного     бюджету.    І    якраз    державними,

 загальнодержавними   структурами.   Я   маю   на  увазі  Кабінет

 Міністрів,  міністерства,  відомства, в тому числі Адміністрація

 Президента,   Верховна  Рада  і так далі.

      Тоді   наші   рішення   будуть   грунтуватись  на  реальних

 показниках,   а   реальних  даних.  І  це  буде  інструмент  для

 ефективного   управління   всім  бюджетним  процесом  і  захисту

 інтересу держави, а значить кожного громадянина.

      Я  прошу  підтримати  цю  кандидатуру.  Візьміть  участь  у

 голосуванні  і  проголосуйте  за  її  підтримку.  Нам  не  можна

 зволікати з вирішенням цього питання.

      І наступне, ми цю процедуру зробимо в режимі ...

           (Ш у м  у  з а л і)

      Ні, ні, голосування бюлетенями, так законом визначено, я не

 можу...

           (Ш у м  у  з а л і)

      Треба бюлетенями голосувати. Я вважаю, що краще було б так,

 але то така справа.

      Тому  ми...  за Прем'єра голосували згоду на призначення. А

 якщо так, то якби не написано було в законі, що треба бюлетенями

 голосувать, то ми б  голосували тоді так, як ви пропонуєте.

      Так, щоб  не було спекуліцій, бюлетенями.

      Тому є пропозизція така.

      Прошу  уваги.  Голосування  ми  проведемо  з  12 до 12. 30.

 Зрозуміло?   Але   поряд  із  цим  голосуванням  буде  проведено

 голосування  ще  по суддях у Арбітражний і Верховний Суд. Тому я

 просив   би   вас   перейти  зараз  до  наступного  питання  про

 призначення суддів Вищого арбітражного суду України.

      Слово  має Притика  Дмитро  Микитович.  Прошу уваги.

 

      ПРИТИКА Д.М.

 

      Шановні  народні  депутати,  відповідно  до статей 127, 128

 Конституції України прошу обрати Гусака Микола Боросивича суддею

 Вищого арбітражного  суду України.

      Гусак   Микола   Борисович   є  громадянином  України,  має

 відповідний  вік,  вищу  юридичну  освіту,  стаж роботи в галузі

 права 12 років, проживає в Україні, володіє державною  мовою.

      Гусак   з   1987  по  1994  рік  працював  народним  суддею

 Дарницького,  Харківського районних народних суддів міста Києва,

 виконуючим  обов'язки  голови  та головою Харківського районного

 народного суду міста Києва.

      За  висновком  Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

 та  Комісії  з  правової  політики  та  судово-правової  реформи

 Верховної   Ради  України  Гусак  визнан  таким,  що  відповідає

 вимогам,  що  ставляться  до  судді  і  рекомендований на посаду

 суддів  Вищого  арбітражного  суду  України.  За  місцем  роботи

 характеризується позитивно.

      Всі  документи,  про які я сказав, є у вас на руках. Так що

 дуже прошу підтримати  цю кандидатуру.

 

      ГОЛОВА.  Ви  другу  кандидатуру не пропонуєте сьогодні? Тут

 написано  було  Валентина Степанівна Білоус. А вона пройшла вже.

 Тоді  зауваження  до комісії, Секретаріату: не треба подавати на

 розгляд   ті документи, які  вже пройшли через сесійний зал.

      Будь ласка, Микола Борисович ідіть сюди, вірніше на трибуну

 Верховної Ради.

      Микола Борисович Гусак представив свої анкетні дані. Вони у

 вас  є.  Відносно  молода людина, має досвід роботи. Всі вимоги,

 які передбачені для призначення на цю посаду, дотримуються. Чи є

 запитання у вас до Миколи Борисовича? Нема.

      Я  хочу  сказати,  що  він  був  у нас на трибуні і одержав

 запитання, але тоді того часу просто не відбулося голосування.

      Будь   ласка,   сідайте.   Значить,   голосування  стосовно

 призначення Миколи Борисовича членом, суддею Вищого арбітнажного

 суду відбудеться теж з 12 до 12.30.

      Слово   має   Бойко  Віталій  Федорович  для  представлення

 кандидатур  на  обрання  суддів  Верховного  Суду  України. Будь

 ласка, Голова Верховного Суду  України Віталій Федорович Бойко.

 

      БОЙКО В.Ф.

      Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати! Відповідно до

 статтей  127  і  128  Конституції  України  представляється  д о

 обрання  суддями  Верховного  Суду  України:  Короткевич  Микола

 Євгенович,  1956  року  народження, має вищу юридичну освіту, 15

 років  працює  суддею,  в  тому  числі  з  1988 року заступником

 Київського  обласного  суду;  Кузьменко Валентина Павлівна, 1940

 року  народження,  має вищу юридичну освіту, з 19986 року працює

 на  судовій роботі, з 1991 року суддя Київського обласного суду;

 Панєвін  Віктор  Олександрович,  1948  року народження, має вищу

 юридичну освіту, 1978 року по 1982 рік працював народним суддею,

 потім  чотири  роки  працював суддею Київського міського суду, з

 1986  року  по  цей  час  працював  на  різних посадах у відділі

 питаннях помилування спочатку Президії Верховної Ради України, а

 зараз   Адміністрації   Президента  України  і  Федоришин  Панас

 Петрович,  1940  року народження, закінчив Харківський юридичний

 інститут,  протягом  семи років працював народним суддею, членом

 Сумського  обласного  суду  перебував 3 роки на адміністративно-

 партійній   роботі  і  після  чого  протягом  6  років  працював

 начальником  управління  юстиції  Сумського облвиконкому. З 1986

 року   -голова  Сумського  обласного  суду.  Всі  кандидати  -це

 висококваліфіковані     юристи   з   великим  досвідом   судової

 організаторської  роботи,  діловими та моральними якостями. Вища

 кваліфікаційна  комісія  суддів  України дала позитивні висновки

 щодо обрання їх суддями Верховного суду України.

      Комісія Верховної Ради України з питань правової політики і

 судово-правової  реформи  схвалила  ці  кандидатури  і  прийняла

 рішення  про  можливість  обрання  їх  суддями  Верховного  суду

 України. Просимо підтримати.

 

      ГОЛОВА.   До  Віталія  Федоровича  є  запитання?  Кендзьор.

 Просить Кендзьор  слово.

 

      КЕНДЗЬОР Я., Сокаль, Львівщина.

      Віталій  Федоровичу,  і  заодно  прохання,  щоби  моє слово

 послухав і Дмитро Микитович -голова Вищого арбітражного суду.

      Мені  часто  доводиться  бути на засіданнях суду і в вищому

 арбітражному  суді, і у Верховному суді. І я просто маю прохання

 до  новообраних, до тих кандидатур, які пропонуються сьогодні на

 обрання і в першій, і в другий суд. На дуже великий жаль, інколи

 чи  в  арбітражному, чи в Вищому... чи в Верховному суді України

 ігнорується  тим чи іншим суддею закон, на підставі котрого вони

 повинні приймати  рішення.

      Я зокрема хочу торкнутися процедурних справ, які стосуються

 релігійних  конфліктів.  Інколи  судді витягують із шухляд якісь

 інструкції  ще  колишнього  Комітету  у  справах  релігії  і так

 дальше.  Я  просто  від  багатьох депутатів і від тих людей, які

 залучені  до розгляду у судах цих справ. Прохання до судів -щоби

 найвищим,   так   би   мовити,  Богом  для  судді  був  закон  і

 справедливість, і справда. Дякую.

 

      БОЙКО В. Ф. Я не можу запевняти вас, що немає відхилень від

 певного  процесу  в  ході судової діяльності. На жаль, вони є. І

 мабуть причина в цьому  -  і той процес,  який  сьогодні  існує,

 він надзвичайно досконалий, іде розробка нових судових кодексів,

 але,  я  думаю,  що  і  ті, хто сьогодні чують вас і я особисто,

 врахую ті зауваження, які ви сьогодні висказали в цьому питанні.

 

      ГОЛОВА.  Сідайте,  будь  ласка.  А, запитання Мостиський ще

 просить. Будь ласка.

 

      МАТКОВСЬКИЙ. Шановний Віталій Федорович, мабуть, ви знаєте,

 що  з  прийняттям  Верховною Радою закону про Конституційний Суд

 розпочалася, фактично, судова реформа в Україні. Знаєте, мабуть,

 що сьогодні і готується закон про вищу юридичну раду

 

      ГОЛОВА. Раду юстиції.

 

      МАТКОВСЬКИЙ.  Так,  раду  юстиції,  і крім цього, про

 кваліфікаційні  комісії і так далі. На жаль, останнім часом щось

 ваша  участь,  як  найбільш професійного, так сказати, органу не

 бачиться. Візьмість, я вас прошу дуже, таку участь.

      Іще  одне.  Ви  знаєте  про  те, що сьогодні, як то кажуть,

 судова  влада  як  окрема  гілка  влади в державі, як то кажуть,

 вибиває місце під сонцем в цій системі. і разом з тим ми бачимо,

 що  цілий  ряд  таких політичних тисків в тому напрямку на ті чи

 інші  судові  процеси,  які  йдуть  в нашій державі і які є, так

 сказати, на очах в усіх людей.

      Ви знаєте, от я буваю серед ваших підзвітних людей, суддів,

 і от припустим, такі справи, які сьогодні йдуть бузпосередньо за

 поданням  нашого  шановного  Голови  Верховної  Ради  Олександра

 мороза.

      Ви  знаєте,  ми  юристи  так  дивимся  на  все це, студенти

 сьогодні задають питання: скажіть, будь ласка, як пояснити, коли

 в статті 88 чітко визначені повноваження Голови Верховної Ради і

 разом  з тим він сьогодні позивач в суді по визнанню позбавлення

 депутатських  мандатів.  Тобто  неналежний позив в тому плані. І

 разом  з  тим  ми  бачимо,  що  і  Верховна  Рада, Верховний суд

 спокійно спостерігає за тим.

      Я за те, щоб...

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, завершуйте. Ви вже 2 хвилини говорите

 замість однієї. Третя хвилина йде.

 

      МАТКОВСЬКИЙ. Я закінчую. Ще 20 хвилин. Я за те, щоб ці люди

 були  позбавлені  мандату, але давайте тримати марку і Верховної

 Ради, і Верховного суду, і всієї судової системи. Не допустіться

 порушень. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      БОЙКО В.Ф.  Дякую  за  запитання.

      Хотів би відповісти двома словами. Перше. Стосовно проектів

 законів, що стосується суддівства, судочинства, то Верховний суд

 і  я  особисто  приймаю, як на мою думку, певну участь в доробці

 тих  законів,  які  є.  Зокрема і на розгляді проекту закону про

 вищу раду юстиції на Комісії з питань правової політики, судової

 правової  реформи. До відома ще Верховний суд розробляє і проект

 закону про судоустрій новий відповідно до положень Конституції і

 процесуальні кодекси, і інші законодавчі акти.

      Щодо  тих  справ, які сьогодні в суді розглядають, то хотів

 би   пояснити,   що   суди  діють  в  рамках  закону,  в  рамках

 процесуального  кодексу,  який прийнятий Верховною Радою в цьому

 році.  Стосовно  підвідомстості  тих  справ,  це  Верховний  суд

 перевіряє і відповідне рішення приймає тільки в рамках закону, і

 тільки  на  основі  закону. Зміни будуть в законодавстві, судові

 органи будуть діяти іншим чином.

 

      ГОЛОВА.   І   відповідаючи  на  те  питання,  яке  до  мене

 стосувалося. Олег Борисович, так  же? Я хочу сказати, що я не за

 своїм бажанням звертаюся до суду, а за дорученням Верховної Ради

 відповідно  до  закону.  Мені  це  не зовсім приємна місія. Але,

 оскільки, законом так визначено і Конституцією передбачено, то я

 буду наполягати на тому, щоб всі депутати, які мають сумісні або

 несумісні  з  посадою  депутата  посади,  щоб  були працювали на

 якійсь  одній  роботі.  Або  в  Верховній  Раді,  або  за межами

 Верховної Ради. Це передбачено законом.

      Будь ласка, Моісеєнко останнє запитання. Тільки запитання.

 

      МОІСЕЄНКО.,  фракция  "Коммунисты  Украины",  Всеукраинский

 союз рабочих.

      Спасибо, Александр Александрович.

      Уважаемый  Виталий Федорович, вы знаете, что у суди главное

 качество  -это  порядочность,  то  есть следование тому порядку,

 которым  определено,  скажем, нынешнее общество.

      Меня   интересует   вопрос:   будут  ли  предложенные  вами

 кандидатуры,   ну   скажем  так,  достаточно  принципиальны  при

 рассмотрении,   скажем,   вопроса   по  типу  того,  что  сейчас

 рассматривается  в Запорожье -  по  преследованию забастовщиков-

 шахтеров? Ведь мы знаем, что в порядке рассмотрения судебных дел

 сегодня такие дела рассматриваются всегда по той территории, где

 они совершаются. Сегодня,  по  непонятным  для нас причинам, - я

 знаю,  многие  депутаты  подписали,  в том числе и я,  подписали

 обращение   по   поводу   того,   что...   ну  не  ясно,  почему

 рассматривается не в Донецке, а в Запорожье?

      И  второй вопрос связан с этим же. Ну, сейчас сопротивление

 трудящихся  нарастает,  в  том  числе  речь идет о всеукраинской

 забастовке  в  марте  месяце.  Как  будут  действовать  судебные

 власти  в этом плане? Будут ли они опять же нарушать порядок или

 будут сохранять все-таки  преданность Конституции?

      Спасибо.

 

      БОЙКО В.Ф.    Стосовно   тієї  справи,  яка  слухається  в

 Запоріжжі, відносно керівника страйкуючих у свій час на Донбасі,

 то це  рішення  прийнято Верховним Судом про зміни підсудності і

 передано на  розгляд Запорізькому Обласному суду - ми вважали це

 за  доцільне, таке  рішення  - і  прийняте воно на підставі того

 закону, який нам передбачає це право.

      Стосовно  де  розглядати  цб  справу:  чи в Запоріжжі, чи в

 Донецьку - це  може  прийняти  суд,  який  прийняв  цю справу до

 провадження.  Отже,  як на мою думку, запорізький суддя  чи суд,

 який  розглядає  справу,  у нього немає ніяких перепон для того,

 щоб поїхати і розглянути цю справу в місті Донецьку. Це - справа

 суду, кий розглядає цю конкретну кримінальну справу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Чи є запитання до Миколи Євгеновича Короткевича? Я запрошую

 його  на  трибуну.  Будь  ласка. Я хочу нагадати, що всі справи,

 котрі  розглядаються тут, про призначення тих чи інших людей, чи

 про обрання їх на відповідні посади, обговорювалися у профільних

 комісіях,  у фракціях, комісіях  -  для  цього було досить часу.

 Тому,  будь  ласка, якщо є запитання до Миколи Євгенович, можете

 йому задать. Біографія його відома. (Шум у залі, окремі вигуки).

 Немає? Сідайте, будь ласка, сідайте.

      Кузьменко  Валентина   Петрівна   запрошується  на  трибуну

 Верховної  Ради.  Біографія  її  вам  відома, життєвий шлях теж.

 Запитання , які  є до Валентини Петрівни?

      Будь ласка, Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., Демократична партія України.

      Я   буду  голосувати за - не  переживайте.  І  проголосую,

 побачите.

      У мене таке запитання є. Як ви ставитеся до  того, що свого

 часу ми у Верховній Раді прийняли Закон "Про Арбітражний суд"?

      Скажімо,  з  моєї  точки  зору  ми  зробили велику юридичну

 помилку, звівши цей суд до відсутності публічності в суді, тобто

 відсутності засідання, де вислуховуються сторони. А йде розподіл

 майна, іде дуже в крупних масштабах. Як ви ставитеся до цього?

      Я   навмисно   задаю   питання   вам,   а  не  представнику

 Арбітражного  суду.  Яке  ваше бачення цієї проблеми? Повинні ми

 виправити цю помилку чи хай так і  залишається?

 

      КУЗЬМЕНКО  В. П. Я вам хочу сказати, що це питання містить,

 на мій погляд, якийсь політичний акцент. І ще римляни казали, що

 ".........".   Якщо  закон  прийнятий,  то  судді  повинні  його

 додержуватись і виконувати його.

      Тому,  якщо  Верховна  Рада, як законодавчий орган, прийняв

 такий... прийняла такий закон, я вваажаю, що судді, в тому числі

 і арбітражні  повинні його  додержуватись.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги.

 

      КУЗЬМЕНКО   В.   П.   Навіть   так.   Я   щераз   кажу,  що

 "............." закон - судді тому і...

 

      ГОЛОВА. Я прошу  уваги,  я  прошу...

 

      КУЗЬМЕНКО  В.  П..... Я уже відповіла. Я вваажю, що в цьому

 питанні міститься політичний акцент, а судді...

 

      ГОЛОВА. Валентина Павлівна, хвилиночку...

      Ну,  щастя всіх юристів, що був Древній Рим...

 (Ш  у  м  у  з а л і) І тому... І тому, може це і добре, бо вона

 повинна  виконувати закон -так написано. А, якщо погано -вносьте

 пропозицію Володимиру Олександровичу, будем мінять закон. Добре.

 Ще запитання є? Будь ласка, Пилипчук.

 

 

      ПИЛИПЧУК  В.  М.  Шановна  пані  претендент,  скажіть, будь

 ласка,  як  ви  відноситесь до того, що відсутній процессуальний

 кодекс в арбітражі, у зв'язку з чим не ведуться протоколи?

      ................   до  Верховного,  тому  що  Верховний  на

 сьогоднішній  день  очолює всю судову реформу, що у Арбітражному

 суді  відсутній  процесуальний  кодекс, що не ведуться протоколи

 засідань,  у  зв'язку  з чим не можна знайти потім кінців. Як ви

 бачите в чому роль Верховного Суду як ініціатора розробки такого

 кодексу?

 

      ГОЛОВА.  Питання  йде  про  те,  що  при  розгляді  справ в

 Арбітражному суді....

 

      КУЗЬМЕНКО  В. П. Я вважаю, це особиста моя думка, я вважаю,

 що   такий  закон,  який  би  безпосередньо  формулював  питання

 розгляду,  процесу розгляду арбітражних справ, повинен бути. Але

 це моя особиста думка. І ця потреба навіть давно виникла, на мій

 погляд.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  можна  садить її на місце? Ну, будь ласка,

 подивіться.  визначіться  шляхом  голосування. Немає заперечень.

 Сідайте, будь ласка.

      Слово  має  для відповіді на запитання Віктор Олександрович

 Панєвін.   Прошу,   теж   його   біографія,   його   кандидатура

 розглядалась  в  Комісіях  відповдіних,  хто  мав  потребу,  міг

 зустрітись з претендентом.

      Моісеєнко, будь ласка , і Осадчук мають запитання.

 

      МОІСЕЄНКО.  Уважаемый  Виктор  Александрович, у меня вопрос

 несколько другого плана.

      В  Донецке  решением  арбитражного суда была приостановлена

 деятельность  стачечного  городского    комитета.

      Мы  считаем,  что  те дела, которые связаны с деятельностью

 таких  общетерриториальных  образований,  не подлежат тому спору

 хозяйственному, который обычно рассматривает Арбитражный суд.

      Не  кажется  ли  вам, что это неправильно действие, что это

 вообщем-то  гражданский  спор,  который  должен  был бы решаться

 обычными судами?

      И  в  связи с этим я хотел бы спросить, в случае дальнейших

 конфликтов,  они  неизбежны, я еще раз хочу напомнить, что у нас

 идет  речь  о подготовке Всеукраинской политической забастовки в

 марте  месяце,  возникнут  опять же такие же споры. Правильно ли

 будет,  если  будут вмешиваться в эти дела Арбитражный суд, а не

 суд, который представляете  вы?

 

      ПАНЄВІН В.О.  Я зрозумів ваше (............), шановний пане

 Моісеєнко. Відповісти хочу так.

      В   принципі,  кожен  спеціаліст  повинен  займатися  своєю

 справою. В данному випадку ви задали питання, яке віднесено   до

 компетенцій   Цивільно-правових   відносин,   а   розглядати  їх

 Орбітражному  суду  чи  суду  загальному -це питання, як кажуть,

 трохи  не до мене. Оскільки в зв'язку з тим, що я в разі обрання

 буду  працювати  в  Кримінальній  колегії,  я  фахівець у галузі

 кримінального права, на такі питання я  можу відповісти.

      Єдине, що можу пообіцяти, що в разі обрання на посаду судді

 Верховного суду  буду керуватись тільки законом.

 

      ГОЛОВА. Осадчук.

 

      ОСАДЧУК П.І.

      Шановний  претенденте  на високу суддівську посаду, у мене

 до  вас  таке  конкретне питання, пов'язане із поверненням майна

 жертвам  політичних  репресій.

      Я  вже  кілька  разів  звертався  в  різні  інстанції,  щоб

 повернули  живій  сьогодні  людині Марині Ілюк в Городенці хату,

 яка  належала  її батькам. Вона є ця хата, там живуть чужі люди.

 Вона  фактично  бездомна. І кожен раз справа впирається в те, що

 там  живуть  люди,  а  вона,  значить,  не  люди,  вона має десь

 неповіряться  по  чужих кутках. І повертають постійно цю справу,

 вирішують  не на користь цієї позивачки. Як тут бути? Де правда?

 Як  би ви могли коротко відповісти щодо вирішення цієї юридичної

 колізії?

      Дякую.

 

      ПАНЄВІН В. О. Шановний Петро Ількович! Я думаю, що вирішити

 це  питання ожна шляхом прийняття законодавчого акту. Я знаю, що

 відповідні  пропозиції  уже  пропоблялися.  Пропонується  внести

 зміни   і   доповнення   до  існуючих  законодавчих  актів,  які

 регулювали   б   ці   питання.   Зараз,   на   сьогодні,  чинним

 законодавством,  на  скільки  мені  відомо, ці питання не можуть

 бути  вирішені,  оскільки  повертається майно жертвам політичних

 репресій  ті,  які  засуджені  були.  А  в даному випадку, я так

 зрозумів, що ця людина не була засуджена. Так?

 

      ГОЛОВА. Мулява.

 

      ПАНЄВІН  В.  О. Ну я ж кажу, що є такий проект закону, його

 треба швидше прийняти...

 

      МУЛЯВА В., 197 виборчий округ, Конституційний центр.

      Скажіть,  будь ласка, шановний претенденте, в чому причини,

 на   ваш   погляд,   недосконалості   боротьби  з  організованою

 злочинністю і корупцією? І які вади, на вашу думку, саме судової

 системи  причиняють  до  неефективності боротьби з організованою

 злочинністю і корупцією в Україні.

 

      ПАНЄВІН  В. О. Зрозумів ваше питання, шановний пане Мулява.

 Хочу   відповісти   так.   Вади   в   боротьбі  з  організованою

 злочинністю,  на  мій  погляд,  заключаються  в  тому, що не всі

 органи,  яким  треба  боротися з цією організованою злочинністю,

 повністю  виконують  свої  обов'язки  добросовісно.  Якщо  цього

 добитися, то, мабуть, що і буде належна боротьба з організованою

 злочинністю.   Що  для  цього  потрібно?  Мені  здається,  треба

 укомплектувати  органи, які боряться з організованою злочинністю

 кваліфікованими  кадрами, дати їм достатню заробітну плату, дати

 їм  належну  спеціальну  техніку. Але для цього треба кошти, для

 цього   треба  терпіння,  для  цього  треба,  щоб  люди  прийшли

 досвідченні і чесні.

 

      ГОЛОВА. Мулява згоден із цим. Будь ласка, Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый  претендент!  Я  прошу  ответить  на мой вопрос и

 чтобы и  я  как  депутат, и трудовой коллектив Роменского завода

 автоматических   телефонных   станций  получил  профессиональную

 консультацию.

      Дело  в  том,  что  завод  является  государственной формой

 собственности.   Люди   на   заводе   работают  как  в  основном

 производстве,  так  и в вспомогательном. И с марта месяца они не

 получают  заработную плату. Они обратились ко мне за помощью как

 депутату  для  того, чтобы способствовать решению этого вопроса.

 Конституция  и законодательство обязывает государственные органы

 решать  вопросы  по выплате заработной платы. Работа в Верховном

 Совете   по   регулировке   законодательства  или  требования  к

 правительству я буду определенное дейсвие делать как депутат, но

 хотел  бы,  чтобы  вы дали консультацию как заводу моему,  так и

 другим  заводам,  которые  попали  в  такую  ситуацию:  как им в

 судебном  порядке  защитить свои права и обязать государственные

 органы, чтобы они выплатили им заработную плату?

      Спасибо.

 

     ПАНЄВІН В.О.   Шановний Володимире Романовичу, ну знову-таки

 повертаючись до першого питання, я хочу сказати, що я фахівець у

 кримінальному... кримінальній галузі, а не в цивільній. В даному

 випадку  питання  стоїть   про  цивільні  правовідносини.

      На   мою   думку,  що  треба?  Треба,  щоб  наша  економіка

 запрацювала.  А для того, щоб запрацювала, треба швидше приймати

 пакети економічних законів, які б регулювали всі ці питання.

 

      ГОЛОВА. Свято. Останнє запитанння.

 

      СВЯТО В.П., 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую,   Олександре   Олександровичу.

      Шановний  Вікторе Олександровичу, мій покійний батько, та й

 в  народі  кажуть,  що  закон  як  дишло: куди повернути, туди і

 вийшло.  В  силу недосконалості. Не тільки те, що ми в Верховній

 Раді  приймаємо,  а  і  в  цілому  світі  закони  недосконалі. І

 виносити вироки, рішення можна різні. А тому є ще одна засада, а

 саме  -засада  на совісті. І ось з цієї точки зору шахтарі і те,

 що  відбулося,  рішення  можна приймати на користь сильних світу

 цього,  але  рішення можна приймати в захись народу зобидженого,

 зубожилого, то прошу сказати, чи буде у вас ота друга компонента

 працювати, а саме засада совісті.

      Дякую за увагу.

 

      ПАНЄВІН  В.  О.  Шановні  депутати, хочу відповісти так, що

 завжди, коли мені доводилося приймати рішення, то я керувався не

 тільки  законом,  а й совістю. Якщо буду обраний суддею, то буду

 керуватися надалі таким же принципом.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Сідайте,  будь  ласка.  Федоричин  Панас

 Петрович на трибуні. Його анкетні данні: є досвід відповідний. Я

 просив  би,  може,  без  запитань?  Ну, будь ласка, не встигають

 підготувать  бюлетені,  бо  треба  спочатку  прийнять рішення, а

 потім готувать бюлетені. Я просив би два запитання, можна?

      Першими підняли Горобець і Луньов. Будь ласка.

 

      ГОРОБЕЦЬ Ю., група "Реформи", місто Київ.

      Я  хочу у вас спитати: недавно виникла така ситуація. Глава

 Адміністрації  Президента, Дмитро  Табачник за дорученням Лебедя

 звернувся до  Верховного  суду  з  проханням помилувати одного з

 терористів,  які  убивали людей в Криму. Скажіть, будь ласка, от

 ваше  знання  законодавства  і  так  далі,  чи  має  право глава

 адміністрації  звертатися  до  Верховного  суду,  чи  громадянин

 Табачник, який проживає на вулиці Верхній Вал?

 

      ФЕДОРИЧИН П.П.  Дякую  за запитання. Я вважаю, все залежить

 від  змістю  цього звернення. Але звертатись, я думаю, нікому не

 заборонено.  Бо є такий порядок перегляду справ порядку нагляду,

 так що закон не забороняє.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Уланов.

 

      УЛАНОВ.

      Уважаемый Панас Петрович, у вас багатейший опыт и судебной,

 и  общественной  работы. У меня такой вопрос. Вы знаете, что уже

 более   двух   лет   Верховным  Советом  разрабатывается  проект

 Уголовного  кодекса  Украины.  Их два варианта. Я думаю, что вы,

 возглявляя  обастной  суд, обсуждали один и другой. Сегодня мы в

 Комиссии  по  вопросам  законности  и  правопорядка  стоим перед

 выбором:  какой из них предложить в Верховный Совет, хотя мы уже

 определились.  Есть  ли  какое-то мнение вашего коллектива суда,

 который вы возглявляете, на этот счет.

      Спасибо.

 

      ФЕДОРИЧИН П.П.   Так,  я  знайомий  з  цими  проектами,  ми

 обговорювали  це  в  колективі суддів областного суду. Більшість

 суддів  схилося  до  того,  щоб  підтримать той проект, який був

 зроблений Кабінетом Міністрів.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Марченко, останнє запитання.

 

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Уважаемый  претендент,  я хочу вам задать

 вопрос,  как  к  земляку.  И сумская делегация поддерживает вашу

 кандидатуру.   Однако   все-таки,   задавая  вопрос  предыдущему

 кандидату,  я не получил удовлетворение его ответом. Дело в том,

 что конституционные нормы определяют социальные гарантии граждан

 Украины.  И  одним  из главных гарантий социальных есть право на

 жизнь и право получать заработанные деньги. Я повторю вопрос еще

 раз вам.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  це  питання  чули  всі. Відповідайте, будь

 ласка. Говоріть,  відповідайте.

 

      ФЕДОРИЧИН П.П.  Дякую.  Я  пам'таю  це  питання.  Ну,  якщо

 виходить  із вимог закону, то кожен має право звернутись до суду

 з  позовом  про  стягнення  заробітної  плати. Це, що я вам можу

 відповісти.   Але   справа  в  тому,  тут  інша  справа,  що  що

 остягувать.

 

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь ласка. Сідайте, будь ласка,

 спасибі.

      Шановні,  шановні депутати! Процедура  висунення кандидатур

 на  обрання суддями Верховного Суду, суддями Арбітражного суду і

 голови   Рахункової палати дотримана  повністю.

      Ви  всі  мали змогу зустрітися із претендентами в комісіях,

 чи в фракціях,  чи як вам було вигідно,  як вам було  зручно.

      Рішення   щодо  кожної  кандидатури  ви  приймете  під  час

 голосування.  Я  просив  би  все-таки  всіх взяти участь в цьому

 голосуванні і прийняти рішення позитивне.

      Час може бути зміщеним на кілька хвилин, але зараз бюлетень

 буде підготований.

      Тим  часом  ми розглянемо ще 1 питання про надання згоди на

 призначення  Президентом  України  голови  та  членів  Державної

 комісії  з цінних паперів  та фондового ринку.

      З цього  приводу  доповідає  Петрашко  Петро  Геннадійович,

 начальник  управління  економіки адміністрації Президента, якому

 доручено це зробити.

      Члени  лічильної комісії зайдіть у кінозал.

      Де  Петрашко?  То  тоді  на  біса подається ця пропозиція?!

 Зразу доповідайте самі. Будь ласка.

 

      ТАРАНОВ.    В    соответствии    с   Законом   Украины   "О

 государственном   регулировании   Фондового  рынка  на  Украине"

 предусмотрена  процедура  согласования Верховным Советом Украины

 членов  Государственной  комиссии  по ценным бумагам и Фондовому

 рынку. Соответствуещее представление...

 

      ГОЛОВА. Вадим Петрович... Олег Вадимович, Олег Вадимович, я

 прошу  вибачення,  сядьте на місце, тому що Петрашкова запросили

 на балкон, поки він добрався сюди, так...

      Будь ласка, на трибуну.

      Петро  Геннадієвич Петрашко представляє в даному випадку за

 дорученням  Президента України кандидатів у члени на голову і на

 членів Комісії  з цінних  паперів та  Фондового ринку.

      Будь ласка.

 

      ПЕТРАШКО  П.  Г.  Шановний Олександр Олександрович, шановні

 депутати,  а  дорученням  Президента  я  хочу представити на ваш

 розсуд  кандидатів в члени Держанвної комісії з ціннихпаперів та

 фондового  ринку,  виходячи  з  прийнятого  вами  і  підписаного

 Президентом України Закону про державне регулювання ринку цінних

 паперів.

      Ви  добре пам'ятаєте, що першого разу Президент наклав вето

 на  цей  закон,  але,  розуміючи  важливість  цієї ситуації6 яка

 сьогоднісклалась  а Фондовому ринку, це дуже важливо як з оглиду

 на  процеси,  які  ми  всі  добре  з  вами бачлии, що стосуєтсья

 трастів і таке інше.

       Що  стосується  сьогодні  процесів  приватизації, процесів

 розміщення  держаних  зобов'язань  і  таке  інше, я гадаю, що не

 треба  переконувати  в  тому,  що  цей  ринок сьогодні в Україні

 розвивається і має дуже  важливе значення.

       З  огляду  на цього я вважаю, що дуже слушний, дуже добрий

 закон  прийнято  Верховною  Радою  з  цього  питання, і Державна

 комісія  з цінних паперів в фондового ринку, яка була попередньо

 створена  Президентом  України  своїм  Указом,  убло затверджено

 положення,  сьогодні  вже  має  досить значні, вагомі здобутки з

 точки  зору  її робти протягом останнього року. І гадаю, що саме

 її добра, з моєї точки зору, робота є гарантом того, що ті люди,

 які  були  призначені  свого  часу  Президентом  України,  як ви

 розумієте, це 5 осіб, мають бути включені сьогодні, точніше, буд

 надана  згода на їх призначення.

      Згідно  закону,  склад  Комісії з цінних паперів, Державної

 комісії  з цінних паперів та фондового ринку становить 7 чоловік

 на  чолі з головою. І тому, практично, Президент внес погодження

 7 кандидатур на ваш розгляд. Я ще раз повторюю, о мова іде про 5

 кандидатур,  які  вже працюють сьогодні і є співробітниками цієї

 комісії,  плюс 2 кандидатури нові, які були запропоновані в тому

 числі з... проговорювали ці кандидатури з Парламентом України.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні депутати, поки

 Лічільна   комісія   зараз  підійде  і  зробить  інформацію  про

 можливість   голосування  таємного,  а  оскільки  погодження  на

 призначення   Президентом   кандидатур   не   потребує  таємного

 голосування,  я  просив  би цей час використати і зайняти трошки

 перерви для того, щоб з'ясувати ці питання.

      Слово  має  Мозговий  Олег  Миколайович,  який працює зараз

 головою  комісії,  призначеної  Указом  Президента, але тепер за

 законом  ми повинні визначитися щодо його затвердження за згодою

 Верховної Ради. Анкетні данні його вам відомі. Комісії профільні

 з  його приводу і з приводу інших кандидатів висловили позитивні

 висновки і я просив би зважити на них.

 

      Шановні Голово  Верховної Ради, шановні народні  депутати.

      Користуючись   нагодою,   я  хотів  би  проінформувати,  що

 сьогодні  уявляє  фондовий  ринок  України  і що сьогодні робить

 комісія   для   його   становлення,  для  створення  нормального

 інвестиційного  клімату в Україні.

      Хотів би сказати, що становлення ефективного розвитку ринку

 цінних  паперів  в  Україні  повинно розглядатись в контексті із

 загальним  процесом  соціально-економічних  і політичних реформ,

 розпосатих    в    1992-1994    роках.   При   всій   важливості

 трансформаційного  переходу  до ринкової економіки, які сьогодні

 відбуваються,  будь-які  маштабні  перетворення  залишаються  не

 завершеними,  без  створення  конкурентноспроможного фінансового

 сектору,   здатного   мобілізувати   та   надавати  реформованій

 економіці    інвестиційні    ресурси    для    свого   розвитку.

 Прогнозований   економічний   стрибок   на   основі  відновлення

 інвестиційного  процесу є єдиним виправданням високої соціальної

 ціни розпочатих реформ.

      В  зв'язку  з  цим  розвиток  Фондового  ринку  України, як

 невід'ємного   елементу    національної    економіки,    набуває

 визначального   значення.   Цей   підхід   домінує  в  концепції

 функціонування  та  розвитку  Фондового ринку України, схвалений

 Верховною   Радою   України   22   вересня  1995  року,  в  якій

 наголошується,  що  Фондовий  ринок України має сприяти обігу та

 раціональному    розміщенню    фінансових   ресурсів,   надавати

 можливість    незалежно    оцінити    ефективність    управління

 підприємством,  створити  умови для добросовісної конкуренції та

 обмеження монополізму.

      В  щорічній  доповіді  Президента  України Верхорвній  Раді

 про економічний  і соціальний розвиток....... в 1995 році Леонід

 Данилович  Кучма  підкреслив,  що  інвестиційна політика держави

 пов'язується,   насамперед,  із  створення  національного  ринку

 капіталів  на  основі  прискоренного формування Фондового ринку.

 Тобто,  що  стосується  Українського  фондового  ринку,  питання

 полягає  не в тому чи повинна держава проводити активну політику

 щодо  забезпечення  його  ефективного  розвитку, а в тому, як це

 робити,  яким  шляхом,  які  заходи  необхідно  здійснювати  для

 реалізації цієї політики.

      Безперечно,  що  неефективності цієї політики значної мірою

 позначаються  форми  та методи регулювання ринку цінних паперів,

 які будуть застосовуватись державою.

      Незважаючи   на   існуючі   проблеми   росту,   в  розвиток

 Українського  фондового  ринку вже закладене значне підгрунтя по

 цілому   ряду   ознак,   зокрема,   моделям   функціонування  та

 регулювання  він  наближається  до розвинутих фінансових ринків.

 При  всій суперечності оцінок результатів масової приватизації в

 Україні є очевидним, що вона -приватизація, привела до створення

 такої  труктури  власності  на...................,  яка  нагадує

 собою  структуру  акціонерного  капіталу,  яка  є  в  економічно

 розвинутих країнах.

      Водночас   до   особливості  українського  Фондового  ринку

 відноситься   значимість   соціального  фактору  його  розвитку.

 Українське  населення, якому  традиційно  притаманні  підвищенні

 почуття  соціальної  справедливості, покладає надії не тільки на

 розвиток в державі різноманітних  форм  інвестування,  як засобу

 збільшення   заощаджень,   але  й  на  забезпечення  захисту  їх

 фінансових  вкладів.  Відновлення довіри населення до держави, я

 гаранта   його   добробуту,   є  необхідною  умовою  громадської

 підтримки  курсу  ринкових  реформ  в  Україні  та  забезпечення

 соціальної стабільності у суспільстві.

      Шановні    народні   депутати!   (...........)   формування

 цивілізованого  фондового  ринку  сьогодні  в Україні є. Перш за

 все, масштабна приватизація підприємств, пов'язані з нею масовий

 випуск  цінних  паперів  та посва великої кількості акціонерів -

 власників  цих  підприємств. Лібералізація економічних відносин,

 створення  і діяльність комерційних та інстуційних утворень, які

 забезпечують   функціонування   ринкової  економіки.  Розширення

 практики, залечення інвестицій в економіку шляхом випуску цінних

 паперів    державою,    підприємствами,    органами    місцевого

 самоврядування   як   альтернативного  джерела  для  розвитку  в

 порівнянні з банківськими кредитами, використання цінних паперів

 в міжнародних та міждержавних розрахунках, доступ до міжнародних

 ринків  капіталів та швидке становлення інфраструктури фондового

 ринку,   покращення   його   організаційної,  методологічної  та

 технологічної  бази.

 

      ГОЛОВА.  Олег Миколайович, я прошу вибачити. Справа в тому,

 що зараз посилаєтеся на норми закону, який прийнятий у Верховній

 Раді  і в розробці якого ви брали участь. Депутати дуже ретельно

 брали  участь  в  підготовці  цього  документу  і в аналізі, і в

 затвердженні, тому я просив би. Ви другий раз доповідь з приводу

 акону  не  робіть.  Всі знають настільки це серйозна структура і

 вона повинна працювати ефективно.

      Запитання  до  Олега Миколайовича є? Будь ласка, запишіться

 на  запитання. По  5 хвилин  на запитання. На  кожного.

      Будь ласка, Паламарчук.

 

      ПАЛАМАРЧУК.

      Прошу  Степенко передайте пожалуйста.

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО. В.І.

      Шановний   доповідач!  Я  -Степенко,  331  виборчий  округ,

 Полтавська область.

      Я  дуже  уважно  слухав  все,  що  ви  тут  говорили,  і ви

 говорите,  що  це  буде  підтримкою курсу ринкових реформ. Що ви

 маєте   в   виду  під  курсом  реформ  ринкових,  який  потрібно

 підтримувати цей курс. Наведіть мені конкретний принцим, що таке

 зараз  ринкові  реформи,  коли  задавлено  податками  все. Що ви

 будете підтримувать?

      Дякую.

 

      МОЗГОВИЙ. Дякую за запитання. Сьогодні якщо казати про курс

 ринкових  реформ,  я хотів би підкреслити, що створення належних

 умов  щодо  функціонування  фондового  ринку, як скажімо, засобу

 реструктаризації  економіки, як засобу щодо можливості залучення

 перетвореного   в   акціонрні   товариства   підприємствами,  як

 створення належних умов не тільки через банківський кредит, який

 сьогодні  не  працює,  скажімо,  а  щодо  в  тому  статусі, який

 сьогодні являється акціонерним товариством, у них сьогодні немає

 жодного  іншого  шляху  крім  залучення  коштів  через емісії на

 сьогоднішній день, як найбільш ефективний засіб.

      Як  буде  працювати  сьогодні  фондовий  ринок,  як  будуть

 працювати   на  ньому  підприємства,  через  які  інфрастуктурні

 елементи  буде  створена можливість залучення, як буде працювати

 система  фіксації  перехіда  права  власності  на  цінні  папери

 громадян  України, як сьогодні буде створюватись інфраструктура,

 як  будуть  працювати  структури щодо зберігання цінних паперів,

 створення  системи розрахунків по цінним паперам, от що я маю на

 увазі,  які  сьогодні  перші  завдання  стоять  перед  державною

 комісією  для  забезепечення тих перетворень, які сьогодні вже в

 країні проходять.

 

      ГОЛОВА. Пронюк.

 

      ПРОНЮК.

      Єаген Пронюк, 205, Українська Республіканська партія.

      Пан  Мозговий, я уважно слухав вашу доповідь і мені імпонує

 ваша спрямованність прагнення до реформ з тим, щоб справді вийти

 з  цього  занепаду, в якому ми опинилися. Але мене цікавить така

 річ.  Ви  пропонуєтеся  головою Комісії і послухавши вас, я буду

 підтримувати  вашу кандидатуру, але мене цікавить: для того, щоб

 працював  Фонд  цінних  паперів,  для  цього  потрібна і команда

 відповідна.  Тобто  енергійна,  реформаторська  команда. Чи інші

 члени,  запропоновані  тут,  є  такими  чи  ні?  Чи  вдасться це

 зробити?

 

      МОЗГОВИЙ.  Дякую  за  запитання,  я хотів би повідомити, що

 сьогодні  в  комісії  працюють  5  фахівців, 5 фахівців, які вже

 мають досвід, які досвід, скажімо, не тільки до праці в комісії,

 а  вже  й  досвід  роботи  в  самій  комісії, мають досвідо щодо

 організації   комісії.   Сьогодні  комісія  виявляє  вже  діючий

 механізм,............    створюємо    сьогодні.    Працюють   25

 територіальних   відділень,  які  невеликі,  але  сьогодні  вони

 реалізують  державну  політику на місцях, щодо реєстрацій місій,

 щодо ліцензування учасників фондового ринку. Та команда, яка вам

 сьогодні  представлена,  я думаю, є кваліфікованою командою, яка

 зможе  реалізувати  завдання,  які  поставлені  перед нами через

 закон  про  державне регулювання, закон про цінні папери та інші

 законодавчі акти.

 

       ГОЛОВА. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич,  Херсон, депутатская группа "Реформы". Вчера на

 Комиссии  по  вопросам  банковской  деятельности  мы единогласно

 поддержали   всех   тех,   кого  предлагают  на  соответствующей

 должности   в  государственной  Комиссии  по  ценным  бумагам  и

 фондовому  рынку.  Однако,  я  лично  задал вопрос о том, что вы

 должны  подать  все  Декларацию о доходах. И, прежде всего, меня

 интересует  владение корпоративными правами. Это очень серьезные

 категории, мы выбираем очень серьезную государственную комиссию.

 Немножко  удивительно,  что  все-таки  эта  процедура, хотя было

 обещано, не соблюдена.

      Я  думаю,  что  для чистоты процесса, чтобы не было никаких

 сомнений,   необходимо   эти  декларации  подать  и  голосование

 состоится , и оно будет нормальным. Спасибо.

 

      МОЗГОВИЙ. Я думаю, что вчера на комиссии мы ответили на эти

 вопросы.  Что  касается  меня,  то  я  на сегодняшний день кроме

 приватизационного  сертификата  ничем  не  владею,  который сдал

 сегодня в Республиканский центр сертификатных аукционов.

      Я  думаю,  что  по другим членам комиссии будут тот же самы

 ответ.

 

       ГОЛОВА. Семенюк. Останнє запитання.

 

      СЕМЕНЮК. 159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановний     доповідачу,     відповідно    до    Концепції,

 прийнятою......  в  Верховній Раді Фондового ринку передбачалося

 створення  Національного  ринку цінних паперів, але в даний час,

 як  видно із тих публікацій і роботи Фондового ринку, ми бачимо,

 що іде  подрібнення,створення декількох фондових  бірж.

      Як  ув'язується  робота  і  затверджена  наша концепція? Це

 перше запитання.

      І  друге  питання:  скажіть  мені,  будь  ласка,  ми з вами

 працювали відносно створення законопроекту про страхування. Якої

 стадії розробкеи даний законопроект?

      Дякую.

 

      МОЗГОВИЙ.   Дякую  за  запитання.  Що  стосується  1-го

 запитання, я  хотів   би   повідомити,  що  концепцію  розвитку

 Форндового  ринку  передбачено  створення в Україні як біржевого

 рику, так   і позабіржового ринку.

      Зараз  розвивається  позабіржевий  ринок цінних паперів, це

 електронна   система  торгівлі,  яка  сьогодні  вже...  на  якій

 сьогодні  відбувається  вже торги по деякій там кількості цінних

 паперів.

      Що стосується біржевого ринку, то я хотів би повідомити, що

 сьогодні  потрібно...  то,  що сьогодні в Україні діють декілька

 бірж,  це  не  протирічить  діючому  законодавству  України. Але

 сьогодні комісія пропонує і запропонує на розгляд Верховної Ради

 Закон  про  єдинук  біржеву  систему  в Україні, яка передбачена

 Концепцією   розвитку  Фондового  ринку,  яка  була  затверджена

 депутатами.

      А  щодо   страхування,  я  хотів  би  сказат - до  Кабінету

 Міністрів  переданий  проект  Закону  про  захист інвесторів на

 Фондовому  ринку,  яким  передбачається   створення   Страхового

 фонду  за  рахунок  інвестиційних компаній, за рахунок учасників

 ринку  для,  якщо  тоді скажемо справи будуть вестись, для того,

 щоб компенсувати ті витрати, які, скажімо, потерпіли ті, хто мав

 стосунки   з   тими  інвестиційними  компаніями,  інвестиційними

 фондами.

      Такий  проект закону розглянутий, але він ще не потрапив, я

 думаю,  ще  не  потрапив до Верховної Ради. Я думаю, що він буде

 переданий до  Верховної Ради на розгляд.

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      Сергій Олексійович Бирюк запрошується на трибуну. Зараз він

 працює  заступником  голови  Державної комісії. Так я розумію за

 даними анкетними.

      (Ш у м  у  з а л і)

      По  алфавіту, так , так -  будь ласка.

      Прошу,  будь  ласка, Сергій Олексійович, анкетні дані у вас

 є,  і  Комісія  розглядала.  Підтримує цю кандидатуру. Президент

 вносить її, має досвід.

      Немає запитань? Є запитання.

      Яворівський і Свято, будь ласка.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.  Шановний  Сергію  Олексійовичу,  даруйте, але

 таке запитання, яке , буквально, щойно підкинуло  життя.

      Я  щойно  виходив  до  пікетувальників,  які  тут стоять на

 майдані.  Одни  дідусь,  рокім,  може  так 75, під 80, намагався

 впихнути  мені в кишеню цілу пачку сертифікатів там і таке інше.

 І наполягав, що нате і передайте там комусь на горі.

      Кому  б  ви  на  моєму  місці передали ці папери, якби я їх

 взяв?

 

      БИРЮК.  Я  вважаю, що ми зараз повинні здійснити такі

 заходи, комісією, щоб більш ніколи біля нашого парламенту більше

 не збирались  люди і не передавали такі акції.

      Зараз   випущено   багато  цінних  паперів,  які  не  мають

 достатньої  ліквідності, не мають достатньої ціни для тих людей,

 які їх купували.

      Ми повинні зробити такий механізм захисту інвесторів, такий

 механізм захисту їх прав, щоб вони, коли купували ціцінні папери

 та  придбавали,  то вони повинні бути обізнані з усіма суттєвими

 проектами,  які  є.  А  також,  щоб  ті  інвестиційні  компанії,

 емітенти,  які  випускаються  ці  цінні  папери,  несли  за свої

 зобов'язання  відповідальність згідно з діючим законодавством.

 

      ГОЛОВА.   Свято.

 

      СВЯТО.  Шановний  Сергію Олександровичу, мене цікавить таке

 запитання.  Я  за  те,  щоб інвестиційний процес, фондовий ринок

 інвестиційних   паперів   -то  є  необхідність.  Але  інвестиції

 внутрішні   за   рахунок  народу  українського,  який  весь  час

 обманюють:  з  облігаціями,  з  тільки  що  риведенним прикладом

 сертифікатами   і   тому  подібне,  де  та  впевненість,  що  ці

 інвестиції  внутрішні підуть, а нам тільки на них розраховувати,

 з точку зору до доходної частини бюджету.

      Ваше   відношення   (питання   друге)  про  забуту  систему

 вексельну,  яка  б  дала  можливість компенсації отої недостатку

 кількості грошової  маси, яка  зараз в Україні є?

      Дякую за увагу.

 

      БИРЮК.  Дякую.  Вважаю, що ми повинні більш приділяти уваги

 до   вексельної   системи.   Законодавство,  яке  діє  в  галузі

 вексельного обороту, не дає можливості застосувати векселі таким

 чином, щоб вони діяли як ефективний фінансовий механізм.

      Тому  в  проекті  Закону  зміни  Закону про цінні папери та

 фондову  біржу  планується  більш  ретельно проробити вексельний

 обіг,  а  також  зробити  векселі,  як один із дієвих механізмів

 обігу.

      Щодо  першого  питання,  то  я  вам  можу відповісти, що ми

 повинні  зробити  все можливе для того, щоб забезпечити розвиток

 нашої  економіки за рахунок внутрішніх інвестицій. Але інвестори

 повинні  знати,  я  ще  раз  підкреслюю,  те,  що  їх інвестиції

 захищені,  о те, що їм обіцяли, буде виконано. І за цим потрібен

 контроль. В усьому світі є такий контроль. Що коли інвестор щось

 обіцяв  або  не  виконав,  він  повинен  тому,  хто  вніс гроши,

 повернути все. А для того, щоб ці гроші у нього були, комісія по

 цінних  паперах  іншої  держави слідкує за фінансовим станом дій

 цих  інвесторів, емітентів та інвестиційних компаній послідовно,

 щоб  ті  мали на своїх рахунках кошти для того, щоб компенсувати

 інвесторам їх вклади. І це повинно бути кожною роботою.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Бойко Олександр Іванович, прошу до слова. Запитання задасть

 Мулява  і  Райковський,  які  хотіли задати питання. Їх цікавить

 оскільки окрема кон'юктура скільки суть питання.

      Будь ласка, Мулява.

 

      МУЛЯВА.

      Група Конституційний центр, місто Калош, Володимир Мулява.

      Я хотів би вас запитати. Що, на вашу думку, могла б зробити

 комісія,  які  конкретні  заходи вжити, аби кошти, які виплили з

 України за кордон повернулися в Україну? І що треба зробити, щоб

 вони  туди  не  витікали  ті  валютні  наші  засоби із України в

 Європу, Америку?

 

      БОЙКО. Дякую. Ну це питання складне, і я думаю, що більш на

 нього  відповідає Закон про валютне регулювання.

      Але  що  потрібно  зробити  з боку комісії? На сьогоднішній

 день   Закон   про  державне  регулювання  надав  право  комісії

 розробляти  свої  нормативні акти і регулювати ці процеси. У нас

 підготовлені  нормативні  акти, які будуть регулювати діяльність

 іноземних емітентів на території України, розміщення ними цінних

 паперів  іноземних емітентів. А також ми підготовили нормативний

 акти,  який  також найближчим часом плануємо ввести в дію -це по

 розмішенню  цінних  паперів  українських  емітентів за кордоном.

 То   єсть,   комісія   на  сьогоднішній  день  створює  базу  за

 емітентами,  які  будуть  працювати  на Україні, а також ті, хто

 хоче емітувати свої цінні папери за кордоном. В цій частині буде

 всі процеси контролювати.

 

      ГОЛОВА. Райковський.

      Роєнко. А я  Райковський  кажу. Роєнко. Вибачте.

 

      РОЄНКО.

      Роєнко,  423  Уманський  виборчий округ, фракція "Комуністи

 України".  Я  хотів  це  запитання  задати  попередньому  вашому

 колезі,  який  був  на  трибуні,  але, на жаль, не вдалося, то я

 задам   його вам.

      Його   відповідь,   так,  яку  він  депутату  Яворівському,

 говорить  про  те,  що він наче когось боїться, відповідаючи про

 сертифікацію нашого населення, бо це... Я називаю те, як воно є,

 сертифікація.  Майнові  сертифікати,  компенсаційні сертифікати,

 потім  земельні бони, житлові чеки і все це наклалося відповідно

 на майно, яке існує в Україні. І ви ж прекрасно знаєте, що цього

 майна не вистачить, щоб оце все покрити. То скажіть, будь ласка,

 які шляхи виходу з цього положення? Чи повідміняти взагалі укази

 Президента,     змінити     законодавство,    щоб    врешті-решт

 восторжествувала   справедливість.  Що  ж  ми  обманюємо  людей?

 Переносимо  строки,  люди  не  сертифікатів,  бо  їх  нема  куди

 вкладати.  Сьогодні  продовжується...  практично  не виконується

 постанова  Верховної  Ради  про скупку сертифікатів. А ця скупка

 продовжується  цих  сертифікатів.  Такого, вибачте, безпорядку в

 державі  з  цінними  паперами  світ  не  знав.  І  ото  й люди й

 возмущаються і ось хвиля страйків назріває, то мабуть будуть нас

 годувати  цими  сертифікатами  всіх підряд. Дайте відповідь -які

 шляхи  виходу з цього положення.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, відповідайте.

 

      БОЙКО.  Шановні  депутати! Я думаю, що ви слідкуєте активно

 за  цими  процесами  і їх законодавчо регулюєте. Але які шляхи я

 бачу, так сказать, можуть бути зроблені з боку державної комісії

 із  цінних  паперів. Це, перш за все, потрібно розпочати активну

 освітню  програму  серед  нашого  населення.  Наше  населення не

 завжди,  так  сказать,  знайоме  з  механізмом  вкладання цінних

 паперів.  Необхідно,  щоб  активно працювало радіо, телебачення,

 преса.  То  єсть,  розпочалася  освітня  програма.  І цю освітню

 програму  ми уже розпочали і ми над нею працюємо уже півроку, її

 активно проводимо.

      Друге, що необхідно зробити. Необхідно прийняти законодавчі

 акти,   які   б,  перш  за  все,  регулювали  процеси  розкриття

 інформації  учасників  на  ринку  цінних паперів. Що на сьогодні

 відбувається?

      Коли  ви  вкладаєте гроші чи свої приватизаційні папери, ви

 не  бачите  інформації,  а як працює цей суб'єкт господарювання?

 Тому  що  в  закону  про  цінні  папери  передбачено, що суб'єкт

 господарювання  звітує  тільки  через 9 місяців після закінчення

 фінансового  року.  Яка  це вже інформація через 9 місяців після

 фінансового  року?  Тобто  необхідно  зробити  так, щоб повністю

 розкривалась  інформація  всіма  суб'єктами фондового ринку, щоб

 інвестор,  який  має  цінні  папери,  наш  український інвестор,

 свідомо  бачив,  куди  він  вкладає свої гроші, тоді до вас буде

 менше  запитань,  пов'язаних  з  відшкодуванням  тих коштів, які

 вкладуються чи в інвестійні фонди, чи в трасти, чи цінні папери.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Микола Федорович Волков. Степенко і Свято задають запитання.

 Через  декілька хвилин лічильна комісія доповість про готовність

 проводити  голосування.  Ну,  я  не відповідаю за депутатів, які

 працюють  у  лічильній комісії. Для вирішення питання до їхнього

 відому   вистачить   5-7  хвилин,  якщо  це  робити  серйозно  і

 відповідально.

      Будь ласка. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО. 331-й виборчий округ.

      У  мене  до  вас  таке конкретне запитання. от дійсно, ми з

 вами  тільки що зустрічались з людьми, які пікетують, я б хотів,

 Олександре  Олександровичу,  щоб  ви  ще  раз  наголосили,  я це

 говорив  людям,  може вони прослухали, що все-таки ми не приймем

 пакета  так  називаємого,  який подав Кабінет Міністрів. ми його

 дуже уважно розглянемо, так що хай люди не хвилюються.

 

      ГОЛОВА.  Таким,  як він поданий, ні. Таким, як він поданий,

 не приймемо.

 

      СТЕПЕНКО.  Або  там  не було включене, або там щось люди не

 зовсім  зрозуміли.  Тому  я хочу ще раз наголосити, що ми просто

 так в пакеті, там такий пакет, що , ну настоящий пакет.

      У  мене  до вас запитання конкретне є. От як на вашу думку,

 тільки  що задають питання, сертифікати, цінні папери, все це, я

 вважаю,  що  обман  нашого народу. Це моя особиста думка. Якщо є

 така  служба,  то вона повинна займатися чимось. Як ви вважаєте,

 щоб  зробить все-таки гарантію, люди не розуміють. От приходять,

 каже: я клав гроші на ощадну книжку...

 

       ГОЛОВА. Запитання , будь ласка.

 

      СТЕПЕНКО.  Що мені з ними робити? А гарантії у нього немає.

 Яку б зробить таку гарантію на оцьому етапі, поки все розвалене,

 щоб  людина,  яка взяла, помилилася, щоб вона мала гарнтію, свої

 трудові гроші могла повернути назад. Дякую.

 

      ВОЛКОВ. Спасибі за запитання. По-перше, це зробити прозорий

 фондовий ринок. Прозорий, як було скзано попереднім виступаючим,

 всім   було   відомо:  куди,  навіщо  і  коли  він  вкладає  або

 приватизаційні   папери,  або  свої  кошти.  По-друге,  державна

 комісія  розпочала  в цьому році інвентарізацію, тобто складання

 окремого   переліку   всіх   торгівців  цінними  паперами,  всіх

 інвстиційних  фондів,  інвестиційних  компаній.  Це  ті складові

 прозорого ринку.

 

       ГОЛОВА. Свято.

 

      СВЯТО.  Дякую, Олександре Олександровичу, Василь Свято, 416

 виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановний  претенденте, зараз ми займаємося питаннями пошуку

 нових джерел надходжень до доходної частини бюджету, і, зокрема,

 говоримо   за   інвестиції.   Пакет  документів  законопроектів,

 внесених  урядом на наш розгляд, як антинародний, і в тому плані

 законопроект  про майно, про нерухомість, про майно підприємств,

 податки.  Як  ви  вважаєте,  який нам закон потрібен -податки на

 майно підприємств, які доб'ють підприємства з великими основними

 фондами  і  малими фондами -літакобудування, машинобудування. Чи

 можливо,  нам  потрібен проект закону про податок на авносований

 капітал, як вагоме і дуже сильне джерело надходження до доходної

 частини бюджету. Дякую за увагу.

 

      ВОЛКОВ. Спасибі за запитання. По-перше, на жаль, ще реформа

 оподаткування  у сфері фондового ринку ще тільки починається. І,

 по-перше,  дві  складові: підтримка вітчизняного товаровиробника

 і,  по-друге, наукова експертиза тих проектів, які обговорюються

 на цей час в Комісіях Верховної Ради.

 

      ГОЛОВА.   Головко  Анатолій  Терентійович  запрошується  на

 трибуну.  Будь ласка.

       Семенюк Валентина Петрівна і... Головка нема? А чому нема?

 У  відрядженні? Це голова комісії говорить. Ви знаєте про те, що

 він у відрядженні?

      Івченко Віктор  Анатолійович, будь ласка.

      Семенюк і Довганьчин.

      Тому, що вони першими руки підняли.

 

       СЕМЕНЮК В.П. 159 виборчий округ, депутат Семенюк.

       Шановний  претенденте  на  члена....  Скажіть  мені... Уже

 чуєте?

      Шановний  претенденте, скажіть мені, будь ласка, відповідно

 до  запропонованого  указу  Президента,  випущено сертифікати на

 видачу  права громадянам на отримання землі. Сьогодні колективні

 сільськогосподарські  підприємства  отримали акт на право землі,

 на  колективну  форму  власності.  Після  того Кабінет Міністрів

 приймає  відповідно  пропозицію  і подає на розгляд Президенту і

 видається  указ  про  те,  щоб  випустити  випустити  відповідні

 сертифікати  з  ціллю  роздати  землю  по таких паперах. Скажіть

 мені,  будь  ласка, як ви як представник державної такої комісії

 дивитесь,  що  сьогодні  використовується двойне право: право на

 колективну форму власності і право ще раз передається відповідно

 даним цінним паперам?

      Попередній виступаючий сказав, що проводите інвентаризацію.

 Як  ви  враховуєте  цей  цінний  папер, який сьгодні уже виданий

 відповідно  до  указу Президента, не враховуючи сьогодні зміни в

 законодавстві   цінних   паперів,   не   враховуючи   зміни   до

 законодавства,  зокрема,  до  Цивільного  кодексу, адже чьогодні

 громадяни  не  мають  право звернутися з позовом до суду так, як

 внесені   зміни   до  Закону  "Про  Цивільний...  до  цивільного

 законодавства?

      Як  ви дивитесь до цього питання?

      Дякую.

 

      ІВЧЕНКО.   Дякую   за   запитання.  Ну  єдине,  що  я  можу

 підтвердити, що те запитання, яке ви поставили переді мною, воно

 дійсно дуже складне.

      Тобто,  воно  складне не за постановкою чи за відповіддю, а

 дуже, дуже переплутаного багато чинників, які не дозволяють дати

 однозначну   відповідть  на  те  запитання,  що  ви  мені  зараз

 поставили з  цієї трибуни зараз.

      Я  можу  сказати  на  додаток  тільки  одне -право при чому

 відносне  право,  загальне право регулювати цю сферу діяльності,

 комісія  отримала  завдяки  тому  закону, який був такий завдяки

 присутнім... Затверджений, підписаний Президентом нещодавно і це

 право вступило в  силу  всього 2  тижні тому.

      Я  впевнений,  що Комісія з цінних паперів розберетьсчя і у

 праві  особи  конкретної, яка завдяки в своїй частині колективне

 право,  колективну  власність.  А  також  розбереться яким чином

 частина  цієї  власності,  але  вже як власності юридичної особи

 може  виступати на чи майновому ринку чи ринку цінних паперів як

 конкретно ви зараз запитали.

      Все  це має бути врегульовано тими нормативними актами, які

 або  комісія відносно до своїх... відповідно до тих повноважень,

 що  їй вже надали, врегулює самостійно, або вона буде це робити,

 я  знаю, що дуже багато таких питань, -через подання відповідних

 пропозицій  вам,  піся  опрацювання  буде винесено все це на ваш

 розсуд.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Довганьчин

 

      ДОЛВГАНЧИН,  436.......... виборчий округ, селянська партія

 України.

      Шановний  претендент  і члени комісії.

      У  мене  таке питання. Ми роздали, чи люди отримали майнові

 сертифікати.   Це  говорить  про  те,  ощ  вони  стали  юридично

 власниками  певної  частки  деаржавної власності. І говорить, що

 якщо вони вклали цей сертифікат, то це вони зробили інвестицію в

 кесь підприємство.

      Чи  відповідає  це  дійсності  на  сьогоднішній момент і що

 треба  зробити, щоб людина дійсно стала власником тієї частки, і

 щоб  його  сертифікат  став  інвестиційним,  а  не просто пустою

 бумажкою.

 

      ІВЧЕНКО.  В вашому запитанні є два запитання.

      Перше,  що  стосується  чи  відповідає  дійсності вкладення

 майнового   сертифікату   через   систему   якихось   фінансових

 посередників або безпосередньо з метою отримання акцій чи якоїсь

 іншої   цінного корпоративного паперу у свою власність.

      Я  вам  можу сказати одне, що формально, дійсно, це так. Ви

 уже  в  самому  запитанні,  було відзначено, що реальна ватрість

 цього цінного паперу відносно того, як це декларувалось тоді, як

 йшла  мова  про  те,  скільки  буде, яка буде вартість майнового

 сертифікати, вона,  дійсно, набагато зараз менше.

      Що  можна  зробити  для  того,  щоб  підвищити цю вартість?

 Розумієте,  право  власності  на якийсь конкретний цінний папер,

 воно  має  кількісну характеристику, а що стоїть за цією долею в

 якомусь   конкретному   виробництві,   це  визначає  стан  цього

 виробництва.  Якщо  це  виробництво працює добре, то навіть одна

 сота  від одного відсотка в статутному капіталі цього товариства

 може дати  дуже великі дивіденди.

      І навпаки, можна володіти підприємством, практично, всім, і

 нічого не мати.

      Тому нам потрібно для того, щоб ті майнові сертифікати, які

 вже  вкладені, ті цінні папери, які випущені, для того, щоб вони

 мали  реальну  вартість,  щоб  населення  могло отримати реальні

 прибутки  з цього вкладення, з права володіння цінними паперами,

 нам  необхідно  створити  умови,  щоб  підприємства  працювали і

 працювали продуктивно і щоб вони мали прибуток.

 

      ГОЛОВА. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний  Віктор  Аанатолійович, ви знаєте я ознайомилась з

 усіма  особистими  справами на претендентів, у всіх є економічна

 освіта.  Я  багатьох  знаю, дуже поважаю: і Мозгового, Головока,

 Бірюка.  А  ви  знаєте  ваш трудовий шлях дуже цікавий. Почали з

 політехнічного  інституту, потім райком комсомолу, потім взагалі

 і  ви туризмом займалися, і спортивний клубочолювали, і директор

 будинку  творчості,  потім зайнялися тарними проблемами. І у вас

 ніде нема освіти економічної. Як можна йти на керування фондовим

 ринком, не маючи  бази, підгрунтя, економічної освіти.

      То розкажіть, будь ласка, де ви придбали цю освіту, хто вас

 готував до такої діяльності?

      Дякую.

 

      ІВЧЕНКО. Я вам подякую за це питання із вічливості, хоча ви

 розумієте, що воно дуже складне.

      Чи  маю  я  моральне  право претендувати на те, щоб зайняти

 одну  з  керуючих  посад  в  державній Комісії з цінних паперів.

 Дійсно,  якщо  мати на увазі формальні обставини, то вона в мене

 є,  але  це  не  очевидно.  Я  закінчив свого часу Політехнічний

 інститут,  завдяки  чому  отримав  освіту  управлінця.  Так,  це

 управління  з  технічного боку. Я фахівець, моя спеціальність за

 дипломом,  автоматика  та телемеханіка, але я знайомий з тим, що

 таке  система.  І  технічна  система  не  так, як наші соціальні

 системи,  працює лише тоді, коли вона збалансована. І, дійсно, є

 показники,  конкретні  показники її роботи. Це те, що стосується

 моєї освіти, так сказать,   в процесі  навчання.

      Що  стосується взагалі того досвіду, який я маю, і який дає

 мені  можливість  зараз претендувати на ту  посаду, про яку  йде

 мова?  Перше  підприємство  я  створив  в  тому  самому  райкомі

 комсомолу,  про  який  ви  говорили,  -це  об'єднання молодіжних

 клубів   міста   Одеса.  Це  підприємство  і  зараз  працює,  як

 акціонерна  компанія.  Хоча  я  вже багато, мабуть, даже півтора

 десятиріччя  не  маю  ніякого відношення до нього. Але воно було

 зроблено,  мабуть, моєму непрофесійному за освітою, але все-таки

 правильному  розумінню  співвідношень різних деталей виробництва

 таким  чином,  що  воно  працює. Після того я запустив ще досить

 багато  різних  підприємств. І коли п'ять років тому людина, яка

 стояла  на  цій самій трибуні, Валентин Костянтинович Симоненко,

 запросив  мене  (я  перепрошую,  я  дуже  хвилююсь)  разом з ним

 приїхати  з  Одеси до Києва, я зробив це з охотою. Чому? Тому що

 мене  не  просто цікавила можливість зайняти якусь посаду. Я, до

 речі,   добровільно   пішов  з  посади  завідуючого  відділом  в

 Адмінітрації  Леоніда Макаровича, рік там пропрацювавши, тому що

 я  не бачу можливості реалізувати себе там. Я зробив це, тому що

 я  не  дуже  розумів  що  потрібно  зараз  зробити для того, щоб

 зробити економічну реформу в Україні.

      Я  працював  в  комісії  фактично  вже  більше  півроку.  Я

 працював   на   громадських   засадах   головою  консультаційно-

 координаційної  ради.  І  робив я це, тому що я, виходячи з того

 досвіду,  який  вже маю, маю завдяки роботі в організації різних

 підприємств.  Хоча,  я  кажу,  я цим перестав займатись вже біля

 п'яти. Я зрозумів, що для того, щоб можна було працювати в нашій

 країні,  потрібно,  щоб у нас був цивілізований ринок. Ми можемо

 говорити  дуже  багато  про  ринкові перетворення, але це будуть

 благі  наміри.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Анатолійович,  дякую.  Я  в  доповнення до

 інформації Віктора Анатолійовича хочу сказати, що на громадських

 засадах  він  виконує  обов'язки радника Голови Верховної Ради з

 питань  інвестиційних процесів.

      І  хочу  сказати,  що  в  мене  був радник, який мав фахову

 підготовку базову, але в цих питаннях зовсім не розбирався. Тому

 я  змушений  був  вдатися  до  послуг  цього спеціаліста. На мій

 погляд,   я   можу  назвати  3-4  в  Україні  спеціалістів,  які

 розуміються  на  цих  процесах:  на  обігу  цінних  паперів,  на

 фондовому  ринку  і  так дальші. Івченко якраз до такої, до цієї

 категорії відноситься.

      Серед  депутатів  я  мабуть  на  перше  місце  поставив  би

 Квятковського, який найкраще розуміється на цих питаннях. І тому

 він  один  із  співавторів закону, який ми прийняли. Я хотів би,

 щоб на це  теж  було  зважено. Сідайте, будь ласка.

      Слово   має   Романіка  Олексій  Юрійович.  Ромашко.  Прошу

 вибачити,  тут нечітко  написано.

      У Свята  є  запитання. Будь ласка.

 

      СВЯТО.

      Дякую, Олександре Олександрович. Василь Свято, 416 виборчий

 округ,   Хмельниччина.   Шановний  претенденте!  Тут  попередньо

 розгорілася  дискусія,  а  я якраз не відношуся до категорії тих

 людей,  що  керуються  стереотипом  думки,  що  без  бумажки  ти

 букашка.  Диплом  розуму  не  додає.  Суть  питання -  то, що нам

 природа  заклала  і  питання  тої природньої диференціації, якщо

 воно поєднується з соціальною селекцією або (...........) -отаке

 суспільству  і  благословення.

      Але  я  конкретно  хочу  задати  питання  по  відношенню до

 економіки  держави  нашої. Одна з найбільших бід -це розірвані 2

 кільця   обігу:  товарний  обіг  і  грошовий  обіг.  То  одна  з

 найбільших  бід  наших. Десь гуляють по хащах тіньової економіки

 гроші,   бартером   займаємось   з  другого  боку.  То  шановний

 претенденте,  мене  цікавить  питання: ваше бачення плову цінних

 паперів,  а  саме  фондового  ринку  цінних  паперів  на  процес

 відновлення   отого  органічного  зв'язку  оцих  двох  обігів  -

 товарного і грошового.

      Дякую за увагу.

 

      РОМАШКА.  Дякую  за  запитання.  Це дуже слушне. І в усьому

 світі  обіг  цінних  паперів  сприяє  грошовому обігу та довоняє

 його.  Тобто  і ми повинні створити такі умови, коли той же обіг

 цінних   паперів   буде  заповняти  прогалини,  де  не  вистачає

 грошового  обігу.  Зокрема,  ну вже мої колеги торкалися питання

 щодо  створення  належних умов для обігу........., якраз, на мій

 погляд,  і  дозволить  в  певному обсязі вирішити цю проблему, а

 створення  умов  для вільного обігу цінни паперів в цілому дасть

 можливість  сприяти  оцьому, як ви сказали, два кінця -товарному

 та грошовому.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте, будь ласка. Є питання у вас? Будь

 ласка, Марченко з запитанням.

 

      МАРЧЕНКО.  Уважаемый  претендент,  сам процесс приватизации

 сегодня  направлен  исключительно  для  того, чтобы общенародную

 собственность   передать  ао  существу  в  частные  руки,  а  по

 программе  правительства  под  эффективного  собственника, в том

 числе иностранным инвесторам, в лице иностранного инвестора.

      Я   хотел   бы  задать  вам  вопрос  такого  плана.  Процес

 приватизации  должен  носить  законный характер, а он может быть

 только  таковым,  когда программа приватизации принята Верховным

 Советом. На 95 год и на 96 год Верховный Совет таких программ не

 принимал.

      Не  считаете  ли  вы саму приватизацию 95-го и 96-го годов,

 который  идет  в  нарушение  законов,  в  нарушение  Конституции

 преступной  и всех, кто ёё реализует также преступниками, потому

 что вы знаете хорошо общий термин: незнание закона не освобождат

 от ответственности.

 

       РОМАШКА.  Дякую  за  запитання.  Мені здається, що і

 приватизація, і будь-який економічний процес повинен відбуватися

 у  певному правовому полі, визначеному бажано законодавчо. І, на

 скільки  мені відомо, наступна програма приватизації буде подана

 на розгляд парламенту на 1997 рік. Тому, здається, що ніколи цей

 процес законодавчо визнаний та , мабуть, краще.

 

       ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні депутати, нам

 потрібно  визначитися  з  процедурою.  Але перед тим я просив би

 одну  хвилину,  будь ласка, уваги на те, щоб з'ясувати загальний

 перехід до вирішення цього питання.

      Президент  України  і  Верховна  Рада  України є суб'єктами

 конституційних  правовідносин. Відповідно до норм Конституції не

 передбачено  в  ній  погодження  на кандидатури членів державної

 комісії  з  цінних  паперів. Одначе, комісія підпорядковується і

 підзвітна Верховній Раді. І розуміючи невдосконалість цієї норми

 правової або ситуації, ми в законі про державну комісії з цінних

 паперів  про  обіг  цінних паперів в Україні передбачили порядок

 формування  цієї  комісії  Президентом за згодою Верховної Ради.

 Тим   самим   ми  зафіксували  своєрідну  згоду  між  суб'єктами

 конституційних  правовідносин  до  того,  щоб  не  звертатися до

 Конституційного суду з приводу неконституційності цього рішення.

 Я  думаю,  що  це  викликано  потребою  реальною, статусом самої

 комісії як підзвітної Верховної Ради.

      Інша  обставина.  Сьогодні  рядом  документів,  прийнятих в

 уряді  можна  з  ряду документів випливає висновок про те, що не

 дуже сьогодні у виконавчих структурах влади хотіли б випустити з

 своїх  рук контроль і участь в обігу цінних паперів. Є цілий ряд

 постанов  з  цього  приводу,  і  вони суперечать прийнятому нами

 закону. Його ж реалізувати можна тоді, як повноцінно працюватиме

 державна комісія, котра розпочала свою роботу вже, але досить...

 Я приведу тільки один приклад. Кабінет Міністрів приймає рішення

 про  створення  умов  для  роботи  комісії  цієї, на 106 чоловік

 пропонуючи  200  метрів службового приміщення. На цвинтарі дають

 більше. Тому, мені здається, створивши сьогодні, або давши згоду

 Президенту  на  створення цієї комісії і забезпечивши прозорість

 всього обігу цінних паперів і контроль за цим обігом, ми повинні

 вимагати від Уряду створення нормальних умов для самої комісії і

 для  її  структур  на  місцях.  Оскільки  це надзвичайно важлива

 структура і я не применшую значення, коли говорив про це під час

 розгляду  закону,  що  створюється  система  обігу  капіталу  по

 Україні,  яка  рівнозначна  обігу  банківського капіталу. І тому

 надзвичайно  важливо, щоб приступити своєчасно, щоб не було того

 явища,  прояке  говорив  Роєнко,  коли  сьогодні  пачками носять

 сертифікати,  коли  ніхто  не  знає,  хто за що відповідає, коли

 кожен  є імітентом цінних паперів, не реєструючи ці імітенти, не

 має  порядку  в  цьому відношенні в цілому в державі. Тому треба

 створити умови для цієї комісії.

      І  саме  тому  звідси випливає умова: ми голосуємо разом за

 всю комісію чи по кожному окремо?

      Хто за те, щоб разом, ставлю на голосування.

 

      "За" -

       Рішення прийнято.  Це процедура.

      Ставлю  на  голосування проект Постанови Верховної Ради про

 згоду  на  призначення  Президентом  голови  і  членів Державної

 комісії  з цінних паперів у запропонованому складі. Ще раз прошу

 вас:   підтримайте   цю   пропозицію,   щоб  не  повертатися  до

 конституіцйних   норм.   Ставлю   на  голосування.  Будь  ласка,

 підтримайте.

 

      "За" -

      Я прошу, ще раз за наполяганням депутатів, ще раз ставлю на

 голосування.  Прошу, підтримайте, -  це правильне рішення.

      Порядок в обігу цінних паперів повинен бути. Будь ласка.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Спасибі. Від лічильної комісії хто може взяти  слово?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я   прошу   запросіть  голову  комісії,  нехай  проінформує

 сесійний зал,  в чому  справа.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Де голова лічильної комісії?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Поки  зайде  голова  лічильної  комісії,  я хочу вад вашого

 імені звкернутися до тих,  хто прийшов пікетувати сюди і вимагає

 раз за разом, щоб до них виходили представники Верховної Ради.

      Я  розумію,  що депутати будуть виходити, оскільки мова іде

 про  те, що люди прийшли не з доброго життя, але там поширюються

 спекуляції відносно того, що Верховна Рада прийняла і затвердила

 пакет  документів, який знищує соціальні права людей і так далі,

 і  так  далі.

      Я,  звертаючись  до  пікетуючих і до всіх громадян України,

 хочу   сказати,   Кабінет  Міністрів  направив  останній  пакет,

 останній  документ прийшов позавчора на розгляд Верховної  Ради,

 проектів   законів,  які  стосують  до  реформування  податкової

 системи і  до затвердження Державного бюджету  на 1997 рік.

      Питання  ці  підготовані  не  цілком  якісно, не випадково.

 Верховна   Рада  уже  відправила  на  доопрацювання  два  з  цих

 документів,   решта   буде   розглядатись  завтра  і  буде  дуже

 прискіпливо підходити до кожної норми, запропонованої Урядом.

      Я хочу наперед сказати, це уже видно з аналізу, проведеного

 в   Комісіях  і  фракціях,  що  пропозиції  стосовно  підвищення

 пенсійного  віку  і  тих  утисків соціальних прав населення6 які

 запропоновані  в  цих проектах, не відбудуться, Верховна Рада їх

 не підтримає.

      Я   просив  би  пікетуючих  сьогодні:  йдіть  додому.  Ваші

 пропозиції  через  ваші спіски, через ваш актив республіканськи,

 подані  на  розгляд  Верховної Ради, вони розглядаються так само

 депутатами  в  Комісіях,  і у фракціях, і з приводу цього будуть

 прийняті справедливі рішення.

      І  ще  одне:  не  вірте тим, хто, кидаючи ультрареволюційну

 фразу,  закликає  вас до якогось простистояння. До всього іншого

 це  люди,  які  замість  того,  щоб  працювати  над  конкретними

 статтями  і нормами закону, вдаються до тільки такого популізму.

 Це  не потрібно. Сьогодні не потрібно розпалювати протистояння у

 суспільстві, сьогодні потрібно прийняти зважені нормальнізакони,

 які захищатимуть інтереси людей.

      Слово має Сирота Михайло  Дмитрович.

 

      СИРОТА.  Шановні  колеги, технологія глосування, підготовка

 до голосування, передбачена Регламентом, на жаль, така, що ми не

 змогли  раніше  підготуватись,  але сьогодні, зараз вже лічильна

 комісія  готова,  члени лічильної комісії знаходяться за столами

 реєстрації,там, де ми реєструємось.

      Вам  буде  роздані  три види бюлетенів: один, що стосується

 голови  Рахункової  палати,  другий  -суддів вищого арбітражного

 суду, і третій - суддів Верховного суду.

      Як  завжди, якщо ви голосуєте проти кандидатури в бюлетені,

 ви   її   викреслюєте,   якщо  ви  погоджуєтесь  з  тим,  ви  не

 викреслюєте.

      Шановні  колеги,  ми  готові, я прошу вас прийняти участь у

 голосуванні.

 

      ГОЛОВА.  Я  запрошую  всіх взяти участь у голосуванні. Будь

 ласка,  біля  столів  реєтстрації  одержіть бюлетені і проведіть

 голосування.  А  після  того  буде  перерва  на півгодини. Таким

 чином, ми зберемося на засідання о 13. 30.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

     

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   займайте   місця.   Є  пропозиція

 пропрацювати в сесійному режимі протягом години, а потім піти на

 роботу в комісії. Так? Будь ласка.

      Розглядається   питання   про   проект   Основних  положень

 податкової політики в Україні. Віктор Іванович Суслов. Процедура

 другого читання.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые народные депутаты! Комссия по вопросам финансовой

 и  банковской деятельности вносит на рассмотрение Верховной Рады

 Украины  во  втором  чтении  проект Основных положених налоговой

 политики в Украине.

      Я  считаю необходимым с самого начала проинформировать вас,

 что конечно же этот проект ни в коей мере не противоречит пакету

 налоговых   законов,  поданных  Правительством. И  напротив,  мы

 считаем,  что  этот  пакет,  поданный  Правительством,  подан во

 исполнение   Постановления   Верховного  Совета  от  13  декабря

 прошлого  года  об  Основных  положениях  налоговой  политики  и

 налоговой  реформы  в Украине. С одним только замечанием, что он

 подан  должен был быть Правительством  в январе, подан с большим

 опозданием в декабре этого года.

      Я  хочу  напомнить  историю  возникновения Законопроекта об

 Основных  положениях  налоговой  политики  в  Украине.  С самого

 начала  работы  Верховного  Совета  этого созыва, а именно еще в

 1994   году   Верховный   Совет   принял   решение,  обязывающее

 Правительство представить  проект налоговой концепции в Украине.

 Это  поручение  было  выполнено. И в начале 1995 года в январе и

 феврале Кабинет Министров дважды докладывал нам проект Концепции

 налоговой  политики.  Вы помните, что этот проект не был принят.

 Верховна  Рада,  а  точнее  Президиум  Верховного  Совета принял

 решение  тогда  о создании специальной группы для доработки этой

 концепции,  возглавил группу заместитель Председателя Верховного

 Совета Дёмин, проект был подготовлен. Он был доработан Комиссией

 по вопросам финансов и банковской деятельности и принят в первом

 чтении  в  декабре  прошлого года. Естественно, этот документ не

 является  законодательным  документом  в  том смысле, что это не

 закон.  Концепция  вводит  понятие только, так сказать, основных

 принципов  налоговой  политики. Поэтому, я считаю, что сегодня у

 нас есть все основания принять документ окончательно. Я призывал

 бы   депутатов   сэкономить  время,  которое  на  этот  документ

 потрачено более, чем достаточно.

      В  сравнительной  таблице,  как вы видите, учтены замечания

 депутатов,  которые  подавались  после  первого  чтения  и также

 дополнительно   в   сравнительную   таблицу   включены  основные

 положения  Налоговой  концепции,  поданой  депутатом Пилипчуком;

 включены   основные   положения   проекта  Податкового  кодексу,

 подаными  народными  депутатами  Витренко,  Кужель  и Мозером, и

 также   проект   Концепции   оподаткування   в  аргопромышленном

 комплексе,     который     подан     Комиссией    по    вопросам

 аграрнопромышленного комплекса.

      Вы  видите,  что  все  эти  предложения  максимально  полно

 учтены.  Я  подчеркиваю,  что  комиссия  с  полным  вниманием  и

 уважанием  отнеслась  к  любым предложениям и большая часть этих

 предложений   учтена  и  рекомендована  к  принятию.

      Вы  понимаете,  что  Концепция  -это  такой документ, где у

 каждого  депутата  может быть свое мнение. Это не закон. Поэтому

 различных вариантов Концепции может подаваться и рассматриваться

 в   неограниченном  количество.  С  учетом  того,  что  документ

 проходит  давно и все предложения, как я уже сказал, обсуждались

 и  учтены,  мы  бы  счетали  возможным  остановиться  только  на

 обсуждении    некотрых    положений,    которые    действительно

 принципиально важны.

      Так  вот  в  этом документе есть один вопрос, который можно

 обсуждать  специально,  а именно перечень налогов обязательных к

 уплате в Украине.

      Откройте  документ  на  шестой странице, третий пункт этого

 документа   называется   "Види   податків   ,  зборів  та  інших

 обов'язкових  платежів,  що  справляються на території України."

 При  подготовке документа к рассмотрению комиссия с учетом того,

 что  Верховна  Рада  Украины не согласилась с введеием налога на

 имущество   предприятий,  проголосовало   большинством   голосов

 предложение  о  введении  податка на богатство, честно говоря, у

 меня  другая  позиция.  Я  считаю,  что налог на недвижимость, по

 крайней  мере  недвижимость граждан, должен быть, но тем не менее

 большинством  голосов  члены  комиссии  в  правую колонку внесли

 вместо  податка  на  майно  предприятий  податок  на  богатство,

 обратите на это внимание, это положение может быть проголосовано

 специально.

      Что  это значит, я не знаю, этого никто в мире не знает, но

 у  правительства в том числе, вы помните, в том перечне законов,

 которые  правительство  предлагало  нам  подать, тоже указывался

 налог  на  богатство.  Но я понимаю, что сейчас делаются попытки

 налог  на  имущество предприятий в той или иной форме под другим

 названием  подать.  Хотели подать налог на богатство, не подали.

 Подали   сейчас  налог  на  недвижимость,  то  есть  под  другим

 названием.

      Так  что  вот  этот  тезис, он новый, он может голосоваться

 специально,  я высказал свое мнение. Я считаю, что такого налога

 быть   не   может,  потому  что  непонятен  предмет,  что  такое

 богатство,  но  я опять повторю, что большинство членов комиссии

 настояли   на  введении  такого  налога,  поэтому  он  вресен  в

 сравниетльную таблицу.

      Кроме  того,  в перечне налогов комиссия сочла необходимым:

 это  на  странице  7  сократить  этот перечень в части взносов в

 обязательные  фонды.  А  именно:  вы  видите на 7 странице левую

 колонку  и  правую,  сокращены у нас "обов'язкове внесення " или

 "відрахування  та  збори  на  будівництво  ремонту  та втримання

 автомобільних доріг, внески до фонду для здійснення заходів щодо

 ліквідації  наслідків  чорнобильської  катастрофи та соціального

 захисту населення, внески до фонду сприяння зайнятості населення

 ".   И   изменена   редакция   "внесків   до  фонду  соціального

 страхування"   на   другую   "внескі   на   державне   соціальне

 страхування".

      Кроме того, дополнительно внесены в проект рентные платежи,

 которые и так у нас ежегодно законом о бюджете предусматриваются

 и  в  соответствии,  так  сказать,  с  дейсвующей  практикой  мы

 считаем,  что  рентные  платежи в числе обязательных налогов или

 обязательных  платежей  должны быть учтены. И в связи с тем, что

 Верховна  Рада в этом году приняла Закон про патентування деяких

 видів підприємницької діяльності, внесен также такой платеж, как

 плата за патент на окремі види торгівельної діяльності, введеный

 этим налогом.

      Некоторые  изменения также есть в перечне местных налогов и

 зборов.  Это  пункт 3. 2 на странице 12. По сравнению с тем, что

 было  принято  в  первом  чтении,  комиссия предложила изкять из

 местных  налогов,  зборов и других обязательных платежей податок

 на  туризм  в  связи  с  тем,  что  непонятно,  что это такое. И

 дополнительно   внести   в   этот   список.   Это  соответствует

 предложениям правительства, "збір за видачу дозволу на виділення

 земельної   ділянки   під  індивідуальне  будівництво,  збір  на

 благоустрій сільських населенних пунктів, збір на видачу дозволу

 на  відведення  земельної  ділянки  під  будівництво  гаражів  у

 міській  зоні  і  збір  за  використання іноземної мови у назвах

 суб'єктів підприємницької діяльності".

      Вот   те  основные  изменения,  коорые  внесены  и  которые

 достойны  обсуждения  в  этом  зале.  Я  бы  предложил,  с целью

 экономии  времени, поступить сейчас таким образом: если депутаты

 не  будут  настаивать  на,  скажем,  постатейном  или построчном

 обсуждении  концепции,  то  специального  остановиться  на  этих

 принципиальных моментах -  об  утверждении  перечня обязательных

 налогов.  Тем  более,  что  нам  сейчас  предстоит  этот  вопрос

 обсуждать  еще раз - в виду поданного Кабинетом Министров Закона

 "Про   систему   оподаткування",   который  поставлен  вслед  за

 одобрением    Основных    Положень    податковой...   вслед   за

 рассмотрением  Основных  Положень  податковой  политики.  Это, в

 действительности, - один и тот же вопрос.

     

      ГОЛОВА.  Приймається  така  процедура? Хто за цю процедуру,

 прошу проголосувати.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Таким чином, стаття...  чи  частина 3.1  -  "Види податків,

 зборів  та  інших  обов'язкових  платежів,  що  справляються  на

 території  України",   розділ "Загальнодержавні  податки та інші

 обов'язкові платежі".

      Ну, по-перше, "податок на додану вартість" треба писати -ми

 вже  прийняли,  це в законі записано: не "добавлена", а "додана"

 вартість.  Я  думаю,  що це - редакційна норма, вона не викликає

 заперечень.

     

      СУСЛОВ В.І. Так, редакційно виправити...

     

      ГОЛОВА.   Відносно...   дискусійне   питання  -"податок  на

 багатство"  чи  "податок  на  майно"? На майно -це зрозуміло, це

 юридична категорія. А багатство -це таке... літературне слово...

 Кожний,  у  кого є багатство, вважає, що його нема; а в кожного,

 що  немає,  вважає,  що  воно є у іншого... Майно - це категорія

 конкретна,  тому  треба  тут  визначатися.  (Шум  у залі, окремі

 вигуки).  Треба  обгрунтовувати  це? (Шум у залі, окремі вигуки)

 Ні.

      Можна  ставить  на  голосування пропозицію про заміну слова

 "багатство" на слово "майно"? Ставлю на голосування. Будь ласка.

     

      "За" -

      Та  ми  не про додане зараз говорим, ми говорим про майно і

 багатство.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Валентин Іванович,  добавка   буває  в  іншому  місті,  ви

 розумієте?  А  додається  в  процесі виробництва вартість майна,

 вартість товару.

      Так. Є пропозиція за короткою схемою обговорити це питання.

 Податок на  майно.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну я прошу. Валентина Петрівна, ви наполягаєте на майні?

      Ні,  про  це, про цю категорію... Ви.... ні. Анісімов, будь

 ласка. Ну, дайте  йому слово на  майно.

      

      АНІСІМОВ,  178, Запорожье.

      Здесь  можно, не  можно, а нужно согласиться с предложенной

 формулировкой  комиссии. Не случайно Александр Александрович нам

 напомнил,  потому  что   подается  сегодня  под разным предлогом

 новая формулировка, а подразумевается практически одно и то же.

      поэтому  для  того, чтобы увсети нас в сторону от имущества

 на  данном  случае  закон,  который  мы отвергли на предприятия,

 имущества  каждого   - это   что-то   уже   есть  зафиксировано

 закондательных  актах,  поэтому  я  бы  согласился и поддерживаю

 предложение комиссии.

      Потому  что  правильно  вы  сказали...  багатство  -это все

 относительно, относительно.

     

      ГОЛОВА. Так, Товт.

     

      СУСЛОВ.  В  том  -то и дело, я прошу прощения, что комиссия

 большинством  проголосовала  на багатство. На майно должно быть-

 это  та  классическая  форма и название, которое есть и в других

 странах.

     

      ТОВТ, 169  округ.

      Шановний  пан  Суслов,  не знаю де ви читали податок, де ви

 читали  податок  на  майно,- є майнові податки. Не знаю, в якому

 перекладі  ви  могли  найти  такий  вид  податку як на майно. Це

 загальна категорія.

      Є  види  майнових  податків  на  нерухомість, на специфічні

 окремі  види майна. Тобто, є форма майнових податків. Податок на

 майно  у  зв'язку з тим, що це все є все...........  категорія,

 такого податку немає.

      Я  пропоную, якщо йде мова про концепції, записати "майнові

 податки",  не "податок на  майно".

     

      СУСЛОВ.  Я  прошу  прощения, потому что такая редакция

 делает еще более нечетким понятие, что нужно  облагать.

      В  левой  колонке  у  вас  записано  два  таких  конкретных

 налога  -"податок  а  майно  підприємств"  і  "податок  на майно

 громадян".

      Мое  предложение, конкретно внесенное в таблице на странице

 8 по майну громадян уточнить "на нерухоме майно громадян", чтобы

 было  ясно, что не на любое имущество. Тогда ясно, что мы должны

 облагать и о чем идет речь.

      Но  я  подчеркиваю, что это не значит, что эти налоги будут

 вводится  в  ближайшее  время.  Это  концепция,  которая  должна

 действовать  годы.  То  есть,  в  будущем  эти налоги могут быть

 введены, если  мы их оставляем в этом списке.

     

      ГОЛОВА.  Носов.

     

      НОСОВ.   Вікторе   Івановичу,  мені  здається,  що  поняття

 "багатство" -це просто кількісні параметри. Майно, але в певній

 кількості буде  багатство.

      І  Уряд  уже,  до  речі,  запропонував  нам  цей  параметр.

 Скажімо, пенсіонери не можуть получати пенсію і заробіток вище в

 сумі,  як  250  гривень. Тобто, 250 гривень Уряд уже визначив як

 багатство.

      Чого  ми  мучаємось?  Можна  визначити,  що таке багатство,

 тільки варто заходіти.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, тут він говорить не про багатство,

 а про "багато".

      Уряд  визначив, що 250 -це багато, але він не сказав, що це

 багатство.

     

      СУСЛОВ.  Уважаемые  коллеги,  давайте  определимся,  что мы

 хотим  облагать?  Потому что, если мы соглашаемся, как приняли в

 первом  чтении,  что  должны  быть в налоговой системе налоги на

 имущество  предприятий  и  имущество  граждан,  а  я бы уточнил,

 только  недвижимое  имущество  граждан, это очень ясный и четкий

 подход.

      Мы  можем,  конечно, проголосовать, и, например, принять на

 богатство.  Но  тогда  будет  все  зависеть  от  того,  как  это

 богатство  будет  трактоваться.  Что  такое багатый человек, что

 такое  небагатый,  какие  будут  критерии  и  так далее? То есть

 юридически  понятие  багатства  у  нас не определено. Прийдеться

 работать в этом направлении.

     

      ГОЛОВА. Ампілогов.

     

      АМПІЛОГОВ.  Ампилогов,  фракция "Социально-рыночный выбор",

 Либиральная партия Украины.

      Я  поддерживаю  предложение  Суслова о наименовании налога,

 потому  что  сегодня  Носов приводит один пример, я могу другой.

 Тысячи  граждан  Украины  сегодня являются владельцами иномарок,

 "жигулей"  десятилетних, двадцатилетних там вот такой давности и

 тысячи не являются владельцами "жигулей". Это уже тоже разница в

 багатстве.  Но имущество в данном случае или вот как предлагают:

 имущественно   налог   -это   тоже   неправильно.   Потому   что

 имущественный   налог  подразумевает  и  одежду,  которую  носит

 человек,  и яблоню, которую вырастил в своем саду. Поэтому здесь

 самая  правильная  норма  -это налог на майно граждан и на майно

 предприятий. И другой  формулы  просто быть не может.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  податок  на  майно.  Я прошу давайте ще раз

 проголосуємо.   Зосередилися.  Нормальна  пропозиція  комісії  і

 давайте е будем губити час на неважливі  дифініції.

      Ставлю  на  голосування  пропозицію, яку вносить комісія. І

 прошу  підтримати її. Вона, до речі, кореспондується з редакцією

 у  першому  читанні,  дещо  змінена.  Будь ласка, на майно. Будь

 ласка, проголосуйте.

     

      "За" -

      110  чоловік  не  голосує,  більше  ста. В чому справа? Ну,

 невже  треба  відносно  цього  ломати...  Будь  ласка, я не хочу

 голосувати  поіменно, тут нема... це ж не принципові речі, всі ж

 розуміють,  що  треба  голосувать.  Ставлю ще разна голосування,

 будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Одну  хвилиночку.  Про  платежі.  В цій же частині: місцеві

 податки,   збори   та   інші   обов'язкові  платежі.  Що  тут  є

 дискусійним, Віктор Іванович, ви вважаєте треба визначити?

     

      СУСЛОВ В. І. Я прошу прощения. До этого на седьмой странице

 в  левой  колонке  здесь  есть  список  фондов, которые комиссия

 предлагает  в правую колонку окончательно не включать. А именно,

 я  назвал  этот перечень фондов, вот после "плата за забруднення

 навколишнього   природного   середовища"   остается,   а  дальше

 "відрахування   та   збори  на  будівництво,  ремонт,  утримання

 автомобільних доріг, внески до фонду для здійснення заходів щодо

 ліквідації  наслідків чорнобильської  катастрофи  та соціального

 захисту населення, внески до Фонду сприяння зайнятості " и чуть-

 чуть  другая  редакция "внески до Фонду соціального страхування"

 записано "внески на державне соціальне страхування".

      И  добавлено два новых платежа: арендные платежи и плата за

 патент  на  окремі  види торговельної деятельности. Я пояснил, в

 связи с тем, что фактически эти платежи в нашем законодательстве

 существуют.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Питання, здається, просте, але

 разом  з тим важливе дуже. Ми маємо сьогодні фонди, в тому числі

 Фонд зайнятості, Фонд чорнобильський і інші фонди, які є по суті

 структурою нашого бюджету, якщо на те пішло. І тому треба було б

 передбачити  тут.  Ми  можемо відрегулювати ці позиції розмірами

 ставок,  відрахувань  до цих фондів. Скажем, нульова ставка може

 бути  абощо.  Але,  якщо  сьогодні є це в законодавстві і завтра

 воно   змінене  не  буде,  то  в  концепції  воно  повинно  бути

 відображене.

      Томя  я  просив би вашої згоди на те, щоб з лівої колонки в

 праву   перенести   ті  фонди,  відрахування  до  яких  сьогодні

 здійснюється  а основі діючого законодавства. Віктор Іванович не

 заперечує.

     

      СУСЛОВ В. І. Ну можно поставить и конечно нужно поставить и

 предложение  комиссии  тоже. А дальше все мы прекрасно понимаем,

 что  все  зависит  от  того,  как в конкретных законах насколько

 большие  отчисления мы по этим фондам будем утверждать. То есть,

 если  предложение комиссии не пройдет, то предложение Александра

 Александровича  конечно   должно быть поддержано.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  комісії. Будь

 ласка. Тобто, права колонка по... в тій частині, що викладена на

 7  сторінці.

     

      "За" -

      Ця пропозиція не одержала потрібної кількості голосів.

      Тому є  пропозиція... Зауваження? Манчуленко і  Носов.

     

      МАНЧУЛЕНКО.

      Георгій    Манчуленко,   435   виборчий   округ.   Шановний

 доповідачу!  Невеличке  уточнення.  Як кореспондується, значить,

 питання  "Внески  до  Пенсійного  фонду  України"  із постановою

 Верховної   Ради   України  "Про  основні  положення  податкової

 політики  і  податкової  реформи в Україні" від 22 березня цього

 року, частина 8?

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Полностью.  Дело  в  том,  что в упомянутом

 постановлении    предлагается    вывести    фонд    из   состава

 Государственного  бюджета.  А  в даном случае взносы в этот фонд

 все-равно  должны  быть  оставлены,  независимо от того будет ли

 Пенсионный фонд в составе Государственного бюджета либо будет из

 него  выведен. Поэтому  никакого противоречия  здесь нет.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Носов.

     

      НОСОВ.

      Та   я   просив   би   врахувати   результати   вчорашнього

 обговорення.   Якщо   ви   щось   будете   хотіти  вишукувати  в

 безакцептному  порядку, то мабуть треба зробити назви ці так, як

 в Конституції: кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори. І

 от  тут  мабуть  назви  треба робити не "плата", не "внески", не

 "платежі  і  плата",  а  податки і все інше назвати "зборами". І

 тоді  в  майбутньому  Конституційний  суд не зможе скосити, якщо

 робите  ви  в безсудовому порядку вишукуєте. Краще було б мабуть

 зробити  так.  ну принаймні, продумайте цей момент, бо коли ви в

 Конститції  пишете податки і збори, а тут зазначаєте платежі, то

 потім будете вишукувати їх тільки в судовому порядку.

     

      СУСЛОВ.   Я  полностью  согласен  с  предложением  депутата

 Носова.   Действительно,  можно  провсти  экспертизу  и  термины

 использовать  только  те,  которые  есть в Конституции. В данном

 случае я согласен, и вместо платежей мы напишем "сбор".

     

      ГОЛОВА.   Це   -редакційне   уточнення.   На   відповіді  з

 Конституцією  воно  не  вимагає голосування. Я думаю, що можна з

 цим погодитися. Єльяшкевич і Семенюк.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.    Єльяшкевич,   Херсон,   депутатская   группа

 "Реформы".

      Уважаемые  коллеги,  я  один  из  авторов  той  поправки, с

 которой   согласилась  комиссия.  Дело  в  том,  что,  Александр

 Александрович,  тут  речь  идет о многих налогах, не об одном. И

 поэтому  так вот говорить, что если это не приняли, то тогда все

 эти  виды налогов, на которые мы будем уменьшать, они остаются 6

 я думаю, не следовало.

      Надо , во-первых...

     

      ГОЛОВА. Ну, я так не говорив. Я сказав, що будемо голосувати.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. По каждому конкретно.

      Наша  комиссия  предлагала не ликвидировать фонды, а просто

 перейти  к  новому  механизму  начислений  в эти фонды. Не чтобы

 предприятия  платили  и нагружать себестоимость и уводить в тень

 заработную  плату,  а  чтобы  это было из бюджета, тем более что

 тогда  гораздо  легче  контролировать.  Поэтому здесь говориться

 тольо  о  том,  что взносы в эти фонды будут в другом порядке, и

 поэтому нет никакой проблемы.

      К  сожалению  те,  кто расходует не по целевому назначению,

 часто  выходят  на  телеэкраны  и  говорят  о  том,  что обижают

 чернобыльцев  и так далее. На самом деле все это делается только

 для  того, чтобы средства, которые должны идти для чернобыльцев,

 им же и доставались.

      Спасибо .

     

      СУСЛОВ.   Уважаемые  народные  депутаты,  я  еще  раз  хочу

 сказать,  что  вам  известно  прекрасно  и  давно принципиальная

 позиция комиссии о сокращении количества сборов, которые идут на

 фонд оплаты труда, ложаться на себестоимость и так далее.

      Но  поскольку  мы  можем  поставить  еще раз на голосование

 ликвидацию  именно  этих  зборов  или  взносов в соответствующие

 фонды,  но  скорее  всего  голосов  набрано  не  будет. Мы можем

 спорить  опять  до  бесконечности  вокруг  того,  должны ли быть

 взносы  там  и  відрахування  на  будівництва і ремонт дорог или

 другие  фонды,  но решение очевидно принято не будет. Поэтому, я

 сейчас  с  тем,  чтобы  закончить  с этим документом, который мы

 никак  не  можем  окончательно принять два года. Согласен с тем,

 чтобы  оставить все эти зборы в правой колонке, а конкретно с их

 величиной  будем  определяться в соответствующих законопроектах.

 Там  у  нас  будет  основание,  так  сказать,  вообще так сказал

 Александр Александрович установить нулевую ставку, то есть, если

 это  понабодится  и найти другие источники. Потому что сейчас мы

 должны  будем  снова  обсуждать судьбу каждого фонда, источников

 его формирования и так далее.

     

       ГОЛОВА. Семенюк, будь ласка. Іван Олександрович, сядьте на

 місце.

     

      СЕМЕНЮК.  159  виборчий  округ,  депутат  Семенюк. Шановний

 Віктор  Іванович,  я  цілком  вас  підтриму,  тому що це питання

 повинно  було  розглянутися  давно  і прийняти основні напрямки,

 адже  це  лише  план намірів, а закладати все потрібно в закони,

 працювати сьогодні над законами, а вирішувати те чи інше питання

 і популізм. Це - перше .

      Друге.  Я  хотіла  обов'язково звернути увагу на пункт 3. 1

 "прибутковий  податок  з громадян". Ми в цьому сесійному залі не

 одноразово  ратифіковуємо договори, угоди, які складає Україна з

 іншими  державами.  Ніде  немає такої термінології, як податок з

 доходів.   Тому,  все-таки  треба  писати:"  податок  на  доходи

 громадян".  Іще я хотіла би зауважити. У нас в 1991 році 5 липня

 була прийнята Постанова Верховної Ради про те, щоб переходити на

 податок  сімейний. Сьогодні, якщо ми запишемо "податок на доходи

 громадян",  ми  відповідно  зможемо  виконати ту постанову і той

 законопроект,   який  сьогодні  поданий  в  пакеті,  ми  повинні

 виходити  із  доходу, із доходу. Тому, я думаю, що це редакційно

 потрібно поправити з урахуванням міжнародних норм. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, відповідайте,.

     

      СУСЛОВ В. І. Уважаемые коллеги, это конечно важно, но важно

 еще  и  с  точки зрения того, как мы примем... какую редакцию мы

 примем окончательно в Законе про систему оподаткування.

      Так  вот,  в  Законе  про систему оподаткування и действует

 сегодня,   и   предложен   прибутковый   податок   с   громадян.

 Соответствующим  образом  называется  декрет кабинета Министров.

 Если   мы  сейчас  начнем  менять  названия  налогов,  то  потом

 окажется,  что действующие законы у нас не будут совпадать с тем

 перечнем  налогов,  которые  обязательны  к  уплате в Украине. И

 тогда  окажется,  что  прибутковый  податок с громадян не должен

 взыматься, а должен  взыматься  другой  -  на доходы, который не

 принят и которого у нас еще нет.

      Поэтому  даже  с  терминами  я  бы  просил быть осторожными

 сейчас...  Везде, во всех документах названия налогов дожны быть

 одинаковы.

     

      ГОЛОВА.  Ампілогов.

     

      АМПІЛОГОВ  В.  Ф.,  116 виборчий округ, ДОнецьк, Соціально-

 ринковий вибір.

      Дело в том, что мы... вот почему мы сегодня вот споткнулись

 на  этой  ситуации,  что мы не можем определить, что приносить в

 правую, что - в левую?

      Есть   налоги   с   предприятия,  есть  налоги  с  граждан.

 Подоходный  налог  взымается  через  препдприятия,  но  есть еще

 сборы,  которые  взымаются  лично с гражданина. Это и местные, и

 другие  виды  сборов.  Поэтому мы сегодня в правую сторону можем

 перенести  и  налоги, и сборы, не цепляясь за терминологию, если

 мы  поставим  такое  условие:  совокупный налог с предприятия не

 должен  превышать  столько-то,  и  совокупный  налог  или сбор с

 гражданина - столько-то. Тогда мы в правую колонку можем вносить

 все  налоги  и  сборы,  зная,  что сумма их не превысит. И тогда

 автоматом  и  Кабмин, и мы, принимая закон, будем устанавливать:

 этот налог "нулевой", или в процентха, или в какой-то сумме.

      Если  эти  два  условия будут записаны к этому, мы в правую

 сторону  можем внести все названия налогов и сборов. А если нет,

 тогда даже концепция не будет проголосована.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Значит,  уважаемые  коллеги, я напомню, как

 горячо  этот  вопрос  -  о предельном изкятии налогов и сборов с

 предприятий  дискутировался  год  назад.  И  вот в принятой нами

 Постанове "Про основні положення податкової політики і податкову

 реформу"  был  пункт  12 следующий. "Доручити Кабінету Міністрів

 України  в  місячний  термін подати пропозиції і розрахунки щодо

 встановлення граничного рівня вилучення прибутку у підприємствах

 всіх  форм  власності  за рахунок усіх видів податків, зборів та

 інших обов'язкових  платежів".

      Было  такое,  оно  Кабинетом  Министров не выполнено до сих

 пор.  Значит,  в  данном...  мы с вами установим для того, чтобы

 установить этот предельный размер, нужно по крайней мере все эти

 расчеты  провсети.  А  на  сегодня  их,  кроме  того, невозможно

 провести,  потому  что  мы  окончательно не определились с самой

 налоговой системой.

      Поэтому  я  считаю,  что  отсутствие  такого  показателя не

 препятствует  одобрению  этих  Основных  положень. А дальше уже,

 занимаясь  конкретно  налоговымы  законами,  мы  сможем  приянть

 решение.

     

      ГОЛОВА. Кужель.

     

      КУЖЕЛЬ,  Запорожье, "Социально-рыночный выбор".

      Виктор  Иванович,  у  меня  такой  вопрос. Над этим законом

 мы  работали практически год назад. Сегодня в пакете документов,

 который  подал   Кабинет Министров, мы видим 3 новых налога. Это

 налог  ежегодный на введение государственного реестра, хотя он и

 не  называется  налогом, военный налог и 1 процент дополнительно

 на   зароботную   плату   по   социальному,  по  страхованию  от

 безработицы.

      Как  мы  будем  их  добавлять -сразу в этот закон или потом

 внесением  изменений по принячтию

     

      СУСЛОВ.  Вы понимаете, комиссия наша, работая над основными

 положеннямы,  пользовалвсь локусентом, который вам тоже роздан и

 который  подлежит  розгляду  в невидкладному порядку. А именно -

 проекту Закона Украины "Про внесення змін до Закону "Про систему

 оподаткування".

      Поскольку правительство нам не предложило внести упомянутые

 вами  налоги в систему оподаткування в Украине, то я считаю, что

 конечно же эти предложения  не будут и рассматриваться.

      Но  это  свидетельствует  просто  об  уровне  работы.  Одни

 документы  подаются, так сказать, одними людьми из Кабмина, хотя

 за  теми  же  подписями, другие -другими, все это между собой не

 согласовывается и не приводится в систему.

      Поэтому  я  считаю,  сейчас  вообще  преждевременно ставить

 вопрос  о  том,  нужно ли вводить там военный налог или какой-то

 другой, Правительство нам  не предлагало его вводить.

 

      ГОЛОВА.  Ландик, останнє  запитання.

      Я  нагадую,  що ми обговорюємо концепцію в другому читанні.

 Тому тут не обмін думками, а голосування з приводу тих норм, які

 вносились.

     

      ЛАНДИК.  Шановний  Віктор  Іванович, я б хотів сказать, щоб

 ми,  як кажуть, повернулись до господарського кодексу, за який я

 казав.  Там  працювали  Інститут  економіки,  універсистет і так

 далі.

      Тому  не треба боятись того, що сказав................, то,

 що ви    казали.

      Ми,  от  записано  ст.  23:  "Гранічні розміри податків, що

 можуть  стягуватись  з  господарських суб'єктів". Перше: "Ставка

 податку  доходу  фізичних  осіб,  які займаються підприємницькою

 діяльністю,  не  може  перевищувати  40%  оподаткованого доходу.

 Величина  оподаткованого  доходу  визначається  як  різниця  між

 валовим  доходом  і  законодавчо  дозволеними  вирахуваннями  та

 пільгами від усіх джерел".

      Ось  тут  чітко, тут прораховано, і не треба цього боятись,

 не одні ми сказали, а 40%  - це  не один інститут сказав.

      Так що я про те, кажу, що ми можемо записать: не більше 40%

 І це  є нормально.

     

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты,  я  хочу,  чтобы вы

 поняли,   что  введение  такого  норматива,  граничного  изкятия

 прибыли,  во-первых,  есть...  или дохода, очень большой вопрос,

 что этот норматив может быт одинаковым для всех предприятий. Я в

 этом сильно сомневаюсь.

      Во-вторых, механизм действия этого норматива. Никто никогда

 не  готовил  и подавал предложений. Значит ли это автоматическое

 освобождение   предприятий,  у  которых  по  подсчетам,  скажем,

 совокупное обложение будет больше 40% доходов, что свыше этого -

 они автоматически освобождаются от налогов.  Или не значит?

      И   масса   других  вопросов,  которые  на  самом  деле  до

 сегодняшнего   дня  не  подготовлены.  И  я  прошу  все-таки  не

 настаивать  сейчас  на введении такого норматива. Тем более, что

 соответсвующее  решение  подготовки вопроса было год назад и оно

 не выполнено, подчеркиваю, никем.

     

      ГОЛОВА. Шановні депутати, я прошу уваги. Ще раз нагадую, ми

 розглядаємо   документ  в  другому  читанні,  а  проходить  воно

 процедуру  першого  читання,  тобто  запитання-відповіді.  Це не

 потрібно робити. Я прошу вас, зараз розглядається одна проблема.

 Чи записати у праву колонку: "платежі чи збори на Чорнобильський

 фонд,  Фонд  сприяння  зайнятості, Фонд соціального страхування,

 тощо"  так, як було записано у лівій колонці. І тому я просив би

 поставити  це питання на голосування. Пропозицію комісії про те,

 що  не  включати  сюди,  вона  ця пропозиція потрібної кількості

 голосів не набрала.

      Тому  я  прошу те, що ми проголосували у першому читанні, у

 лівій  колонці,  починаючи  від  51  до  56 норми з редакційними

 правками,  які  стосуються приведення у відповідність цих норм з

 нормами  Конституції, я прошу проголосувати перенести їх у праву

 колонку.  Будь  ласка,  підтримайте  цю  пропозицію. А конкретне

 регулювання  можна  здійснювати в конкретних податкових законах.

 Будь ласка. За, хто не розумію, вірніше, хто запитує.

     

      "За" -

      Я  прошу  сядьте  всі на місця. Правильно. Ще раз ставлю на

 голосування, будь ласка.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Тепер  про  збори,  про  місцеві  платежі.  Тут  дискусійне

 питання, Вікторе Івановичу, ви говорили про це.

     

      СУСЛОВ  В. І. Значит, предложения комиссии были следующими.

 Податок  на туризм, который есть в левой колонке, в связи с тем,

 что  у  нас  нет практики, нет закона, и комиссии было непонятно

 какой  податок тут предлагается ввести, как местный, предложение

 комиссии было об изкятии этого налога.

      Ну    и     дополнить.   Это   соответствествует,   кстати,

 предложениям   Правительства  про  проекту  Закона  про  систему

 оподаткування. "Перелік  місцевих  зборів  доповнити  слідуючими

 видами: збір за видачу дозволу на виділення земельної діялки під

 індивідуальні  будівництва,  збір  на  благоустрій  сільських та

 селищних населених пунктів, збір на видачу дозволу на відведення

 земельної діялянки під будівництво гаражів у міській зоні і збір

 за    використання    іноземної    мови   в   назвах   суб'єктів

 підприємницької діяльності".

     

      ГОЛОВА. Я думаю, не викликає це заперечень?

      Я прошу проголосувати праву колонку, як пропонує це комісія

 з  врахуванням  пропозиції  Кабінету Міністрів. Підтримують це і

 представники   місцевої   влади   тих  структур,  які  добре  це

 розуміють, що це має значення.

      Зауваження у Немировського, будь ласка.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Дело  в том, что последний местный налог " збір за іноземну

 мову"  он  может  вызвать  определенные  асоциации. Как считают,

 допустим,  в  моем округе, где живут 70 процентов болгары. Какая

 иноземная  мова  там  будет?  Но  я  считаю, что там надо как-то

 отрегулировать...

     

      ГОЛОВА.  Це ж місцеві податки та збори. Вони встановлюються

 місцевими структурами.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Совершенно верно.

     

      ГОЛОВА.  Та  таж болгарська місцева структура правильно все

 визначить.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Но дело ж не в этом. Как продекларировать эту

 иноземну мову?

     

      СУСЛОВ.  Значит,  уважаемые  коллеги! Комиссия этот вопрос.

 Естественно  поскольку это местные налоги, право местных властей

 вводить  или  не  вводить  налог.  Дело  в  том, что, вы выдите,

 Украина  заполнена вывесками, названиями на английском языке, на

 каком  угодно,  на  языках,  которые не являются государственным

 языком  или же языками национальных у нас народов и национальных

 меншин  в  Украине.  Поэтому введение такого сбора опять таки на

 усмотрение местных властей. Если мы это приймем в законе, оно не

 нанесет никому ущерба.

     

      ГОЛОВА. Дозвольте будем голосувати. Запишіться, будь ласка,

 хто  хоче висловитися.

      Ні,  так  не  буде.  Ну це ж безкінечна істрія. Будь ласка,

 запишіться.  5 хвилин, будь ласка. Опублікуйте список. Вітренко,

 будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановні  колеги! Я хочу просто зауважити, що тут звучало із

 уст  Віктора  Івановича,  що  враховані...  в  підготовці  цього

 документу  враховані  наші  пропозиції,  наш  проект Податкового

 кодексу.  Так якраз на прикладі місцевих податків і зборів чітко

 видно,  що  все те, що ми вкладали як головний зміст кодексу, ви

 викинули.  І  повністю змінили зміст. Ми були проти комунального

 податку,  впорядковували місцеві податки -ви якраз його включили

 і  сказали, що враховано частково. А те, що ми пропонували і про

 податок  про нерухомість і яким чином його встановлювати, і яким

 чином  до  фізиологічної  межі  підняти  податок  прибутковий  з

 громадян,  щоб менш, ніж з 90 гривень не брати взагалі податку -

 все  це ви відкинули. Тому я, як керівник робочої групи, голосую

 проти цього документу, щоб... І пояснюю, щоб знали і депутати, і

 слухачі України. Все. Дякую.

     

      СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! Откройте страницу

 12  и  прочитайте  перечень  местных  налогов  и сборов, которые

 предлагались группой под руководством депутата Витренко. Податок

 с  рекламы враховано? Враховано. Готельный сбир -враховано. Збир

 за парковку автотранспорта -враховано. рынковый сбир -враховано.

 И посмотрите дальше, что здесь враховано и что не враховано и вы

 увидете,  что  враховано  90 процентов предложений. Но не всегда

 есть возможность учесть все 100.

     

      ГОЛОВА.   До   речі,  повністю  збігається  з  пропозиціями

 Кабінету  Міністрів. Повністю збігається з пропозиціями Кабінету

 Міністрів  у  цій  частині.

      Є пропозиція голосувати праву колонку. Будь ласка. Я ставлю

 на голосування. В частині 3. 2. Будь ласка, підтримайте.

      Ще раз прошу, тих 97 депутатів, які сумніваються, голосуйте

 проти,  але  голосуйте. Це -вимога регламенту. Голосуйте. Ставлю

 на голосування ще раз.

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА.  Степенко,  будь  ласка.  Степенко, ну чому? Він за

 списком.

     

      СТЕПЕНКО.   Шановний   Віктор  Іванович,  прошу  мені  дать

 конкретну  відповідь.  Я  до  вас  підходив  і  ми вели мову, що

 місцеві податки , що стосується селян.

      От  написано:  "Збір  за  паркування автомобілів". Я вносив

 пропозицію  дописати  "на  обладнаних  площадках".  Доходить  до

 абсурду.  Приїхав  селянин на ринок -плати за парковку, ніхто не

 відповідає  за  автомобіль.  Навіть  в  поліклініку, приїжджає в

 лікарню, беруть.

      Давайте  допишем  тут, що ми даємо "добро" місцевим здирати

 із селянина останнє.

      І  друге.  Збір  за  видачу  дозволу на розміщення об'єктів

 торгівлі.   Дописати   "за  виключенням  на  сільськогосподаську

 продукцію".  Я  робив  запит  Президенту,  я декілька разів з це

 говорив.  Це  ж  абсурд.  Замість того, щоб притягти селянина в

 село,  щоб  він  продава  продукцію дешеву і якісну, ми обложили

 його такими зборами, що він не в змозі .

      Даписати  "за  виключенням  ", Олександре Олександровичу, я

 вас  прошу,  да і за банку молока. Він не розуміє, що таке банка

 молока.   А   я  розумію,  що  якщо  він  за...........  бере  2

 карбованці,  то  на ціну уже оці 2 карбованці селянин наложує, і

 він  продасть  дорожче на 2 гривні, ніж він би продавав. Давайте

 звільнемо і дамо йому таку можливість.

      Я дякую.

     

      ГОЛОВА.  Василь  Іванович,  через те, що в и в основному до

 мене  звертались,  то  я підтримую вашу пропозицію, але її треба

 врахувати  в конкретному законі, а не в концепції. Ви розумієте?

 Тому  що  там  треба  тоді  врахувати всі нюанси, а в принциаі є

 сільгосппродукція,  яка  займає півбазару. І одна організація її

 реалізує.  Вона повинна платити ринковий збір для того місця, де

 вона  його  реалізує.  Але  це,  я  ще  раз підкреслюю, це норми

 окремих  законів.  А ми зараз голосуємо за загальну концепцію. Я

 тут перший був у списку.

     

      СВЯТО.  Дякую,  Олександре Олександровичу, Василь Свято 416

 виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановний   Вікторе   Івановичу,   ви  відносно  податку  на

 туристичну  діяльність, це допускаєтьс дуже велика помилка. Саме

 на  чому?  Економимо  на сірниках, а мільярди втрачаємо. З точки

 зору  надходжень  в іноземній валюті від туристичної діяльності.

 Це  один  момент, тепер слідуючий момент. Ми говоримо за податок

 на  майно  підприємств,  а  як  же ті установи, організації, які

 мають  тільки  офіс,  стол  і  комп'ютер, але залучили страшенно

 великі капітали, які гроші роблять. А тому податок на ланцований

 капітал.

      Іще  одне  запитання,  шановний  Вікторе Івановичу. З точки

 зору  правової  відповідальності  від  ухилення  податків дехто,

 власно  кажучи,  їх  приховують,  як це робиться в цивілізованих

 державах світу, зокрема в США. Дякую за увагу.

     

      СУСЛОВ.  Я  начну  отвечать  с конца. Что касается введения

 норм,  ответственности,  в  тому  числе  уголовной  за  неуплату

 налогов.   Конечно   же  этот  вопрос  регулируется  действующим

 законодательством,  есть  соотвествующие  нормы  в  криминальном

 кодексе.  И  в  ближайшее  время  будет еще внесен законопроект,

 который  ужесточит  ответственность.  Это  не предмет коцепции в

 данном случае.

      Что касается податку на туризм. Понимаете, нужно определить

 тогда, что такое туризм. Это местный налог. Вот все мы опасаемся

 произвола местных властей. Тогда, когда мы пытаемся обложить то,

 что не очень четко определено, что такое предмет обложения, то в

 этом  случае  комиссия  заняла  осторожную  позицию и предложила

 податок  на  туризм  в  связи  с тем, что не определено, как его

 взымать,  с  кого,  что  считать  туризмом (когда вы едете там к

 родственникам, друзьям и знакомым -это туризм или нет, допустим,

 в  другую  местность).  Поэтому  мы  предложили изкять из общего

 перечня вот этот налог.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.

     

      СУСЛОВ В. І.... если будет вопрос подготовлен, мы точно так

 же его можем и внести...

     

      ГОЛОВА.  Василь  Петрович, економлячи час, зробив одну таку

 неточність,  на котру ми вже свого часу домовилися, -  він перед

 словом    "цивілізовані    держави"   пропустив   слово   "інших

 цивілізованих  держав",  маючи  на  увазі,  що  Україна  така  ж

 цивілізована держава, як і інші.

      Будь  ласка, я прошу: підтримайте праву колонку і зважте на

 одне -  місцеві збори встановлюють місцеві органи влади. Якщо ці

 збори  будуть  встановлені неправильно, то громадяни мають право

 змінити  місцеву  владу.  Я  прошу - підтримайте  цю пропозицію.

 Ставлю її ще раз на голосування.

     

      "За" -

      (Шум  у  залі, окремі вигуки) Да в кінці ж то кінців!.. Ну,

 можна   голосувати  серйозно?!  (Шум  у  залі,  окремі  вигуки).

 Вісімдесят  депутатів, голосуйте "проти"! Я прошу вас, голосуйте

 проти, але голосуйте!..

      Ставлю на голосування ще раз. (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -

      Основні  положення  голосуються в цілому. Основні положення

 голосуються в цілому!

     

      СУСЛОВ  В.  І. Александр Александрович, проект постановы от

 комиссии надо проголосовать...

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, так пропонувала комісія?

      Тоді... це в другому читанні - треба в цілому проголосувать

 спочатку.  Ставлю  на  голосування. (Шум у залі, окремі вигуки).

 Шеховцов,  будь ласка. Одну хвилинку! Зніміть поки що... Зніміть

 з голосування. Шеховцов. Спокійно.

     

      ШЕХОВЦОВ А.Д.

      Уважаемые  коллеги,  ну,  вот  кто  бы мне обкяснил зачем я

 должен   голосовать   за  этот  документ,  если  он,  во-первых,

 констатирует  статус-кво  полностью  все налоги и сборы, которые

 есть  со  всеми  ставками.  Как  ни  пытались  комиссия,  Ландык

 провести  хоть  какую-то  идею  о  налоговом  реформировании и о

 снижении  пресса,  не  только зафиксировали все то, что есть, но

 еще  и добавили местные всякие сборы, поборы по ...... которых я

 хотел бы выразить, не дали слово.

      Ну,  ей Богу, в чем  же  смысл тогда принятия?

     

      ГОЛОВА. Я  поясню.

     

      ШЕХОВЦОВ....  На фоне инициативы правительства, на фоне

 наших   бесконечных  разговоров  о  необходимости  снижения,  мы

 фиксируем то,  что есть, даже  увеличиваем.

 

      ГОЛОВА.  Олексій  Дмитрович, я поясню. Ми виконуємо рішення

 Верховної  Ради,  яка  встановила,  що  до  прийняття  Основиних

 положень  податкової  політки,  Верховна  Рада  не  розглядатеме

 ніяких   окремих законів про податки.

      Це  голосувалося У Верховній Раді. Після того була ця... ці

 положення    розробленні,    розглядалися    в   1-му   читанні,

 доопрацьовувалися  в комісіях, вносилися пропозиції від Кабінету

 Міністрів. І  сьогодні вони голосуються.

      Я ще раз  прошу в цілому проголосувати "Основні положення",

 будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка,  проголосуйте.  Щось  не  працює система, одну

 хвилинку. Система не  працювала.

      Ще раз повторіть голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка.  Будь  ласка,  я  ставлю  на голосування. Одну

 хвилиночку, одну хвилинку... Єльяшкевич тим часом скаже слово.

      Дайте слово Єльяшкевичу і розберіться із системою.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Єльяшкевич, будь ласка.

      

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Уважаемые  коллеги,  может,  у нас потому и не

 работает  сейчас система, чтобы нас предостеречь от неправильных

 решений.

      Дело   в   том,  что  Комиссия,  когда  прорабатывала  этот

 документ,  принимала  его  для  того,  чтобы  провести налоговую

 реформу и для того, чтобы уменьшить налоговое бремя.

      Но   тогда,   когда  Александр  Александрович  поставил  на

 голосование  пункты  с  61  по  66,  с  которыми  не согласилась

 Комиссия,  вот  так  вот  огульно,  все вместе, получается, что,

 действительно,  мы консервируем старую налоговую систему.

       Поэтому  я  просил  (к  сожалению, Александр Александрович

 этого  не сделал) по каждому конкретному фонду, по отчислениям в

 этот фонд проголосовать отдельно. Потому что есть проблемы там с

 Чернобыльским  фондом.  Но  другое  мнение  может  быть по фонду

 занятости, по отчислениям на дорожное строительство и так далее.

 Там  целый ряд тех отчислений, которые идут прежде всего на Фонд

 оплаты  труда.

      Поэтому,   уважаемые   коллеги,  если  мы  в  ответ  на,  к

 сожалению,   очень   плохо   подготовленный   пакет   документов

 Правительством,  законсервируем  нынешнюю систему, то просто нас

 обвинят в том, что мы не  хотив  налоговых реформ.

      На  самом же деле, уважаемые коллеги, я прошу, чтобы каждый

 из  нас осознавал, за какие пункту он голосует. И действительно,

 голосование  провести  поименно по тем пунктам, которые касаются

 отчислений  в различные Фонды.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.   Дякую, сідайте, будь ласка.

      Зараз, секундочку, Носов довідку попросив   ще.

     

      НОСОВ.  Шановні  депутати,  я  хотів  би  сказати тільки по

 процедурі.  Частина  депутатів  не  голосує, бо боїться, що нема

 отих,  отих,  отих  пунктів  і  положень.  Я  хочу  нагадати, що

 прийняття  концепції  чи  основних  положень -це всього-навсього

 завдання на  розробку відповідних  проектів законів.

      Верховну Раду воно нічим не зв'язує, навіть відміняти потім

 не  треба  буде.  Комісія  повинна буде подати в такому вигляді.

 Потім  можна  буде  робити  пропозиції і постатейно голосувати і

 фактично  потім  можна  буде  змінити  все  на  протилежне.  Але

 документи  мають  готуватися в цьому напрямку. Я просто хотів би

 звернути  вашу увагу. І якщо хтось боїться за конкретні пункти -

 це марно. Це нас ні до чого не зобов'язує на данному етапі.

     

      ГОЛОВА. Віктор іванович має слово ще. Будь ласка. Спокійно.

     

      СУСЛОВ  В.  І. Уважаемые народные депутаты, я хотел еще раз

 сказать то, что уже сказал депутат Носов. В действительности это

 же   не   законодательный  акт.  Система  налогообложения  будет

 определена  у  нас  другим законом, который сегодня мы предложим

 принять  в  первом чтении, поданным Кабмином. Вот этот закон про

 систему  оподаткування  в  Украине, вот это будет обязательно. И

 обязательны будут те платежи, котоыре здесь указаны. И я начал с

 того, что мне жаль времени, которое мы в течение двух лет бкемся

 и  дискутируем  над  концепцией,  где  заложены отдельные идеи и

 предложения,  в  том  числе  максимальное количество предложений

 отдельных   депутатов   для   того,   чтобы   все  мы  вместе  с

 правительством  могли  над  этими предложениями работать. И жаль

 будет,  если  мы сейчас все это не приймем. И третий год пойдет,

 как  мы  эти  основі положення непрерывно будем выносить и здесь

 обсуждать. Понимаете?

      Поэтому такой компромис, который предлагается, да, в списке

 сохраняется  список взносов в фонды, которые есть, но решение по

 этим фондам на самом деле нужно принимать, разобравшись с каждым

 фондом  отдельно,  потому  что не проголосуют депутаты за отмену

 всех  этих  взносов,  не  зная,  что будет, будут ли те или иные

 фонды, как они будут, за счет чего?

      Поэтому  в  процессе работы над конкретными законопроектами

 обсуждения   здесь  будут  приниматься  соответсвующие  решения.

 Поэтому   я  еще  раз  прошу  поставить  на  голосование  проект

 Постановы   Верховной   Рады   Украины   про  основні  положення

 податкової політики, поданний  комісією.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  шановні  депутати,  у вас на руках є

 Постанова,  проект  Постанови Верховної Ради, який винесенний на

 ваш  розгляд за вашим же рішенням. І я ставлю на голосування цей

 проект за основу, будь ласка. Прошу підтримати його.

     

      "За"-

      В цілому можна? Ставлю в цілому.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Слово має Сирота Михайло Дмитрович.

     

      СИРОТА М.Д.

     

      Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати! На цей раз на

 долю   лічильної  комісії  випала  потрійна  робота.  Три  групи

 бюлетенів ми підраховували. І дуже жалко, що нас в цей час знову

 не  було  у  сесійній  залі  і  ми знову в черговий раз не зогли

 прийняти  участь  у  роботі Верховної Ради, не змогли виконувати

 свої обов'язки народних депутатів.

      Тому ми ще раз наполягаємо на тому, що бажано, щоб лічильна

 комісія  працювала тоді, коли в сесії Верховної Ради перерва. Це

 те, що мене просили сказати члени Лічильної комісії.

      Тепер  дозвольте  оголосити  результати  виборів.  Протокол

 засідання   Лічильної   комісії   про   обрання   Гусака  Миколи

 Борисовича членом  Вищого арбітражного суду України. На підставі

 результатів    голосування    за    Гусака   Миколу   Борисовича

 проголосувало  276  депутатів.  Лічильна  комісія вважає обраним

 його суддею Верховного Суду України.

      (ОПЛЕСКИ)

     

      ГОЛОВА. Арбітражного поки що.

     

      СИРОТА М. Д. Вищого арбітражного суду, я прошу вибачити.

      Шановні   колеги!   Протокол  другий.  Про  обрання  суддів

 Верховного суду України Короткевича Миколи Євгеновича, Кузьменко

 Валентину Павлівну, Паневіна Віктора Олександровича і Федорішина

 Панаса Петровича.

      Статистика.  Загальна кількість народних депутатів, обраних

 на  час  проведення  сесії  -416.  Їх повноваження всіх визнані.

 Кількість  народних депутатів України, які одержали бюлетені для

 таємного   голосування,   -304.   Кількість  народних  депутатів

 України, які взяли участь   у голосуванні  - 294.

      За Короткевича Миколу Євгеновича подали 273, проти -21.

      За Кузьменко Валентину Павлівну -276, проти - 18.

      За Паневіна Віктора Олександровича за -264, проти -30.

      За Федорішина Панаса Петровича   275, проти - 19.

      На   підставі   результатів  голосування  комісія  вирішила

 вважати  обраними  суддями  Верховного  суду України Короткевича

 Миколи   Євгеновича,   Кузьменко  Валентину  Павлівну,  Паневіна

 Віктора  Олександровича і Федорішина  Панаса Петровича.

      (О п л е с к и)

      І  останній  протокол  -про вибори голови Рахункової палати

 Верховної   Ради  України.  Була  подана  кандидатура  Симоненко

 Валентина Костянтиновича.

      Знову   ж   таки  загальна  кількість  народних  депутатів,

 повноваження   яких   визнані,  416.  Кількість  депутатів,  які

 отримали  бюлетені -304. Кількість народних депутатів, які взяли

 участь у голосуванні -276. За Симоненка Валентина Костянтиновича

 проголосувало 232, проти 42, 2 бюлетені визнані недійсними.

      Лічильна  комісія  вважає обраним головою Рахункової палати

 Верховної   Ради  України  Симоненка  Валентина  Костянтиновича.

 Дякую.

      (О п л е с к и)

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  ми беремо до відома результати

 таємного  голосування.  Я  хотів  би  від  імені  Верховної Ради

 побажати  і  новообраним суддям Арбітражного і Верховного суду і

 голові  Рахункової палати успіхів і відповідального ставлення до

 тих  обов'язків,  які  їм тепер доручено, в тому числі Верховною

 Радою і законами. Я вважаю, що у них надзвичайно багато попереду

 роботи,  а  зокрема  звертаючись  до  Валентина  Константиновича

 Симоненка, пропоную йому ближчим часом розглянути всі питання, що

 стосуються формування керівництва Рахункової палати, щоб винести

 його   на   розгляд   Верховної   Ради   України.  Успіхів  вам,

 поздоровляєм вас із високим довір'ям Верховної Ради.

      Сьогодні після обіду за рішенням, яке вчора ми приймали, ви

 працюєте  із  16  години  у  комісіях.  Завтра засідання сесійне

 відбудеться о 10 годині ранку.